Text
                    Б М. КУЛИК, А.М.КУЛИК
УКРАЇНСЬКА МОВА
ЧАСТИНА пеЬша
ФОНЕТИКА МОРФОЛОГІЯ
* РАДЯНСЬКА ШКОЛА »



Фонетика У фонетиці вивчаються звуки мови. § 1. Звуки мови. Наша мова складається з речень, речення — із слів, слова — із звуків. Наприклад: Ховались зорі. Прокидалось місто. У першому реченні слово зорі складається з чотирьох звуків: з, о, р, і', у другому реченні слово місто складається з п’яти звуків: лі, і, с, т, о. Звук, взятий окремо, наприклад, с, р, м, ніякого значення не має, а в сполученні з іншими звуками мови утворює слова різного значення, наприклад: сало, рало, мало. Звуки української мови поділяються на голосні і. приголосні. Голосні звуки складаються тільки з голосу. При вимовлянні голосних звуків, (наприклад, а, о) повітря вільно проходить через рот. Основних голосних звуків в українській мові шість: а, о, у, е, а, і. Приголосні звуки складаються з голосу й шуму, наприклад: б, в, г, д, ж, з або тільки з шуму, наприклад: п, ф, х, т, с. При вимовлянні приголосних звуків у ротовій порожнині утворюються різні перепони, наприклад: стиснуті губи, змикання язика і зубів або язика і піднебіння. Натрапляючи на ці перепони, повітря (з голосом або без голосу) розриває їх або треться об них. Від цього утворюються шуми, наприклад, при вимовлянні звуків б, ж, п, ш.
Вправа 1. Прочитайте вголос і вкажіть: а) якими голосними звуками розрізняються словам 1) жир, жар; 2) сад, суд; 3) волики, вулики; 4) булка, балка; б) якими приголосними звуками розрізняються слова: 1) осел, орел; 2) кабан, качан, казан; 3) чабан, кабан; 4) кавун, чавун; 5) витирати, вимирати, вибирати. § 2. Звуки і букви. Український алфавіт. Голосні звуки. Звуки мови на письмі і в друкові позначаються відповідними знаками, які називаються буквами. Звуки ми вимовляємо й чуємо; букви бачимо й пишемо. Розміщені в певному порядку букви, якими позначаються основні звуки мови, називаються алфавітом, або азбукою. Примітка. Слово алфавіт утворено з назв двох перших букв грецької азбуки: альфа і віта. Слово азбука утворено з назв двох перших слов’янських букв: аз (а), буки (б). Букв в українському алфавіті 32. Український алфавіт і назви букв. А, а, Б, б, В, в, Г.г, Д.д, Е,е, Є, є, Ж, ж, 3, з, И, и, І, і, а бе ве ге де е є же зе и і І, ї, Й,й, К, к, Л,л, М, м, Н, н, О,о, П, п, Р, р, С.с, ї й (йот) ка ел ем єн о пе ер ес Т.т, У, у, Ф,ф, X, х, Ц, ц, Ч,ч, Ш,ш, Щ, щ, Ю, ю, те у еф ха це че ша ща 10 Я, я, ь я м’який знак. Десять букв українського алфавіту — а, е, і, и, р, у, я, є, ї, ю — позначають голосні звуки. Усі інші, крім ь, позначають приголосні звуки. Буква ь не позначає звука, вона вживається тільки для позначення м’якості попереднього приголосного звука, наприклад: кінь. Приголосні звуки вимовляються не так, як вони називаються в алфавіті, а саме: вимовляються звуки б, в, г, а букви в алфавіті називаються бе, ве, ге. 4
Голосні звуки а, е, и, і, о, у називаються простими. Буквами а, е, на початку слова Арктика ескадра о, у позначаються після голосних приазовський поет голосні звуки після твердих приголосних Байкал декабрист На початку слова, після голосного звука, після м’якого знака та апострофа букви я, є, ю позначають два звуки кожна, а саме: я = йа: ясла, Марія, мадьяр, м'ясО\ є = йе: єдність, спіє, портьєра, пє; ю = йу: юність, знаю, Ньютон, в'юн. Звуки, що складаються з й і голосного, називаються йотованими. Йотованим може бути і звук о, який в українському письмі позначається в такому випадку двома буквами йо> наприклад: його, район, батальйон. Буквами я, є, ю позначають також звуки а, е, у. коли вони стоять після м’якого приголосного, наприклад: Галя, синє, дядю (Гальа, синье, дьадьу). Буква ї позначає тільки сполучення й з і: їду (=йіду). Повної відповідності між звуками і буквами в українській мові немає: букв у слові може бути більше, ніж звуків, і навпаки. Буває, що один звук позначаємо двома буквами. Наприклад, у слові день звуків менше, ніж букв: звуків три, а букв чотири (останній звук н позначається двома буквами нь). І навпаки, два звуки можуть позначатися однією буквою. Наприклад, у слові иуіпці звуків більше, ніж букв: звуків шість, а букв п'ять (першою буквою щ передаємо два звуки — їй + ч); у слові також звуків більше, ніж букв: звуків п’ять, а букв чотири (буквою я позначаємо два звуки — йа). Вправа 2. Напишіть в алфавітному порядку прізвища письменників, твори яких ви вивчаєте в V класі. (Використайте для цього «Зміст» в «Хрестоматії з української літератури для 5 класу»). При написанні прізвищ за алфавітом ураховуйте не тільки першу» а й дальші букви. 5
Вправа 3. Прочитайте слова, правильно називаючи букви Укажіть, з яких повних слів утворені ці слова: СРСР, КПРС, РРФСР, УРСР, РВК. Вправа 4. Перепишіть, підкресливши в поданих словах однією рискою букву, якою позначено простий голосний звук, і двома рисками букву, якою позначено йотований голосний. Баян, юннат, наука, ялина, солов’ї, очерет, п’явка, стою, література, їжак, читаємо, Мольер1. Вправа 5. Дані слова випишіть у три колонки: 1) слова, в яких звуків стільки, скільки букв; 2) слова, в яких звуків більше, ніж букв; 3) слова, в яких букв більше, ніж звуків. Мільйон, січень, Євгенія, зоря, Київ, дружба, солов’ї, ковальський, броньовик, ім’я, Грицько, їдальня, синька, узгір’я, повітря, серйозний, бадьорість, Дніпро, боротьба, бар’єр. § 3. Вживання великої букви. Букви бувають великі і малі. З великої букви пишуть: 1. імена, по батькові, прізвища, псевдоніми2 і прізвиська людей: Леся Україн- ка (Лариса Петрівна Косач), Прослав Мудрий, Іван Володимирович Мічурін. 2. Назви дійових осіб у байках, казках: Кінь та Собака (в байці); Мороз, Вітер (у казці) 3. Клички тварин: кінь Орел, кішка Мурка, корова Лиска. 4. Власні географічні назви, тобто назви країн, республік, міст, сіл, материків, океанів, морів, озер, річок, гір, а також назви планет, с у з і р’ї в, назви вулиць, завулків тощо: Союз Радянських Соціалістичних Республік, Радянський Союз, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Київ, Нова Каховка, Михайлівна, Індійський океан, Чорне море, Дніпро, Карпати, Юпітер (планета), Велика Ведмедиця (сузір’я), Червоноармій- ська (вулиця), Суворовський (завулок). 5. Почесні звання: Герой Соціалістичної Праці, Герой Радянського Союзу, Міріиал Радянського Союзу. 1 М о л ь є р — французький письменник. • Псбвдоиім — вигадане ім’я чи ім’я і прізвище, яким замінюється справжнє. 5
6. Назви історичних подій. Революційних свят, пам’ят н и х днів: схлика Жовтнева соціалістична революція, Сталінградала битва. Перше травня, (1 Травня), День Конституції. . 7. Назви газет, журналів, літературних творів та ін. (ні назви беруться в лапки): газета «Зірка», журнал «Зміна*, роман «Прапороносці». Вправа в. Напишіть ім’я, побатькоьі і прізвище исжнсі з названих осіб; Ленін, Кіров, Горький. Вправа 7. До кожного з поданих прізвищ допишіть відлоеідяе почесне звання: а) Герой Радянського Соязау; 6) Герой Соціалістичної Праці. 1. Ангеліна П. М 2. Ковпак С. А. 3. Кожедуб І. М. 4. Дубковецький Ф. І, Вправа 8. Напишіть по дві назви радянських республік, історичних подій, кінофільмів; по одній назві — журналів, газет, гір, морів, пароплавів. Вправа 9. Напишіть повні відповіді на поставлені нижче питання; де треба, поставте лапки. 1. Адреса школи, в якій ви навчаєтесь (село, район, область або місто). _ 2. Найближча залізнична станція, н назва. Річка у вашому селі (місті) або поблизу його та назва и. 3. Які назви мають колгоспи у вашому селі? 4. Які ви бачили кінофільми, відвідали вистави? Які з них вам найбільше сподобались і чому саме? 5. Які книги (яких авторів) ви прочитали в минулому навчальному році? Ваші улюблені письменники (російські, українські, зокрема дитячі). § 4. Склад. Слова можна поділити не тільки на окремі звуки (л-е- р-е-м-о-г-в), ай на склади, наприклад: ле-ре-лю-еа, вла-да, ю-ний, ре-во-лю-ці-я. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Склади бувають закриті і відкриті.
Склад, що закінчується «а приголосний звук, називається закритим. Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим. Порівняйте: (виділені склади закриті) дім ра-дість бій-ця кіл бій-ся (виділені склади відкриті) до-му ра-до-сті бо-єць ко-ло бо-ї-мо-ся Відповідно до кількості складів слова бувають односкладові (схід), двоскладові (зо-рі), т риск л а д 6 в і (па-ро-плав) і багатоскладові (у-ні-вер-си-тет). Вправа 10. Прочитайте і скажіть, скільки складів у кожному слові. ЗАПАМ’ЯТАЙ ЦІ СЛОВА! ...Перед усіма піонерами і школярами партія поставила велике завдання — стати свідомими будівниками великого комуністичного суспільства. Для цього треба вчитися, вчитися, вчитися... Тільки той піонер, та піонерка, які добре вчаться, стануть у майбутньому справжніми борцями-комуністами. ...Наполегливо, з піонерським завзяттям вивчайте математику, фізику, хімію, історію, рідну та іноземні мови. (С. М. Кіров). Вправа II. Прочитайте і скажіть, скільки складів у кожному рядку. Краю мій, моя ти Батьківщино, на твоїх просторах все цвіте. Я не знаю іншої країни, де людина вільно так росте. (В. Лебедєв-Кумач). Вправа 12. Перепишіть слова, поділіть їх горизонтальними рисками на склади, де це можливо. Закриті склади підкресліть. Захід, настрій, зріст, повідь, батько, Чернігів, край, будівник, ластівка, ніч, розподіл, борідка, доріжка, деревце, олівця. я.
Вправа 13. Розберіть за членами речення, визначте кількість складів у словах, що виступають підметами і присудками. 1. Оркестр виконав гімн. 2. До школи йдуть дівчата русокосі. 3. Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні. 4. Надворі ревла сердита буря. 5. Уже над містом вечір лине. 6. Надходить осінь соковита. § 5. Наголос. У словах з двома або кількома складами один склад вимовляється з більшою силою, ніж інші. Наприклад. Реве та стогне Дніпр широкий, сердйтий вітер зави всі. У наведеному прикладі наголошений склад у кожному неодноскладовому слові вимовляється з більшою силою голосу, ніж ненаголошені. Вимовляння одного із складів слова з більшою силою | називається наголосом. Склад, на який падає наголос, називається наголошеним. В українській мові є слова різного значення, що розрізняються тільки наголосом, наприклад: дорога і дорога, поклади і покладй. На письмі наголос позначається значком В українській мові наголос рухомий. Він може міняти своє місце залежно від форми слова: стіна — стіни — стінй, голуб —голуби. Вправа 14. Перепишіть віри повідному наголошеному складі Гаї шумлять — Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. . Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде — Дздалеку. Думки пряде — Над нивами. і, поставивши знак наголосу на відколеного неодноскладового слова. Над нивами - приливами, Кутаючи мене, мов ластівку. Щось мріє гай — Над річкою. Гей неба край — Як золото. Мов золото-поколото, Горить-тремтить ріка, як музика. (Л. Тичина). 9
Вправа 15. Запам'ятайте наголос у поданих словах. Алфавіт, апостроф, вимова, відмінок, ім’я, двоскладовий, дефіс, дзвінкий, дієслово, д^жка (дужки), завдання, питання, крапка (крапки), лапки, множина, м’який знак, новий рядок, обставина, однина, ознака, предмет, прислівник, риска (рискй), розповідне речення, числівник, читання. Вправа 16. Прочитайте слова і запам’ятайте їх наголос. Пари слів, що розрізняються в російській і українській мовах наголосом, випишіть. Російські УкраїнськіРосійськіУк раїнські слова: слова: слова: слова: 1. Ворота ворота 13. Олень олень 2. Виборні вибори 14. Партер партер 3. Говорят говорять 15. Портфель портфель 4. Документ документ 16. Простбй простий 5. Дочка дочка 17. Процент процент 6. Дрова дрова 18. Рукопись рукопис 7. Инструмент інструмент 19. Соломинка соломинка 8. Квартал квартал 20. Статуя статуя 9. Километр кілометр 21. Столяр столяр 10. Магазин магазин 22. Тенор тенор 11. Нена¬ ненависть 23. Фарфор фарфор висть 24. Цьіган циган 12. Один- одинадцять наддать § 6. Приголосні звуки. Глухі і дзвінкі приголосні. Основних приголосних звуків в українській мові два- дцять два: б, в, г, дя ж, з, дж, дз, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш. Звук дж (наприклад, у слові бджола), а також дз (наприклад, у слові дзвінок) є складними, злитими звуками. Окремого знака (букви) кожний з цих звуків не має і тому позначається двома буквами. Примітка. Буквосполучення дж, дз не завжди означають злиті звуки. Так, у словах підживляти і надзвичайний дж і дз е два простих звуки, з яких перший належить до префікса, а другий — до кореня. 10
Приголосні ц. ч також злиті з двох звуків: ц — тс, ч = тій. Два звуки — простий звук ш + злитий ч (тш) — позначаються буквою щ. Приголосні звуки поділяються на глухі і дзвінкі. Глухими називаються приголосні, які складаються тільки з шуму, тобто вимовляються глухо, наприклад: к, п,т. Дзвінкими називаються приголосні, які складаються з голосу й шуму, тобто вимовляються дзвінко, наприклад: б, в, г. Звуки б, п, в, ф, м називаються губними, бо в їх вимовлянні беруть участь губи. Звуки ж, ч, ш, щ, дж називаються шиплячими (за слуховим сприйманням). Вправа 17. У кожному слові даних речень визначте усно дзвінкі і глухі, губні і шиплячі приголосні. ВИВЧАЙМО РІДНУ МОВУ. Вивчення рідної мови — це велика справа. Найвищі досягнення людської думки, найглибші знання і найпал- кіші почуття залишаться невідомими для людей, якщо вони не будуть ясно й точно оформлені в словах. Мова — це знаряддя для висловлення думки. (М. І. Калінін). § 7. М’які і тверді приголосні. Позначення на письмі м'якості приголосних. Приголосні бувають м’я к і і тверді. Перед голосним і приголосні завжди вимовляються м’яко, перед голосними — твердо; наприклад:сіла — сила, біла — била, віє — вйє, жінки — обжинки. Перед голосними а, е, у приголосні можуть бути твердими (вал, небо, дуб) і м’якими. М’якість приголосних, якщо вони зливаються з дальшими голосними а, е, у, позначається буквами я, є, ю; наприклад: синя, синє, синю. Порівняйте: пишемо і вимовляємо пишемо, але вимовляємо рйди, луки; ряди, люки, рьадй, льуки. п
Порівняйте також слова бур'ян, яма, ательє, юшка, в'юн (букви я, є, ю позначають йотовані звуки) і буря, рясно, Белград, раннє, люстра (букви я, є, ю показують пом’якшення попередніх приголосних і позначають прості звуки а, е, у: бурьа, рьасно, Белград, ранн"е, льустра). М’якість приголосних перед голосним о позначається буквою б, наприклад: льох, трьох. Порівняйте ще льон (простий звук о після м’якого приголосного) і батальйон (йотований звук о після м’якого приголосного). Примітка. Шиплячі (ж, ч, ш, щ) в українській мові, як правило, вимовляються твердо: жар, жорно, чайник, чужий, лоша. • М'якими вони бувають: а) в іменниках середнього роду типу збіжжя, збіжжю, Поволжя, Поволжю, клоччя, обличчя, піддашшя; б) в орудному відмінку однини іменників 111 відміни з основою на шиплячий приголосний: подорожжю, ніччю, харчю, нехворощю; в) у поодиноких іменниках іншомовного походження: )Кюль Берн. Вправа 18. Прочитайте вголос, укажіть м’які приголосні. Лис — ліс, дрюк — друк, жир — Алжїр, віник — виник, праля — прала, лій — лий, журнал — жюрі, сльоза — лоза, вищий —віщий, польоти — полоти, Наташа —піддашшя, Криворіжжя — лижа, ріс — рис, квітки — квитки. Вправа 19. Прочитайте текст. Перепишіть його і підкресліть однією рискою голосні, що показують м’якість попереднього приголосного, а двома рисками — йотовані голосні. Запам’ятай, юний читачу, що червоний галстук, який ти носиш на своїх грудях, має колір гарячої крові, пролитої твоїми батьками і матерями в дні Великої Жовтневої соціалістичної революції. Цю кров вони пролили за твоє світле, сонячне дитинство, за те, щоб ти міг учитися в просторих класах, відпочивати в таборах і санаторіях, весело проводити своє дозвілля. Ти повинен вирости гідним своїх батьків і матерів, які зараз віддають усі свої сили, вміння і досвід досягненню однієї великої мети — перемоги комунізму. Вправа 20. Прочитайте уривок. У виділених словах визначте усно, коли я, ю, є йотовані і коли вони позначають простий звук (а, у, е), показуючи м’якість попереднього приголосного. Місячна ніч. Мороз. З лігва встає стара вовчиця. Встає вовк. Встають і вовченята. Мучить їх голод нестерпний. Підвела стара 12
вовчиця морду, завила па місяць. Завив за нею густим голосом вовк. Завили тоненькими голосками і вовченята. Пішли вони шукати здобичі. Підійшли до села. Зупинилася вовчиця, прислухається. Зупинився вовк. Зупинилися вовченята. По кучугурі вовк заліз на солом яний дах комори. Почула їх худоба. Корови замукали. Заме- кали вівці в кошарах. Загавкали собаки. Раптом блиснув вогонь. Пролунав постріл. Упав забитий вовк. .Вовчиця з вовченятами кинулась назад у пущу. § 8. Буква ь в кінці слова та в середині слова перед приголосним. М’якість приголосних позначається не тільки буквами я, є, ю, і, а й буквою ь (м’яким знаком). М’який знак пишемо після м’яких приголосних д, т, з, с, ц. л, н, дз в кінці слова і в середині його. В кінці слова м’який знак пишемо тільки тоді, коли треба показати пом’якшену вимову прикінцевого приголосного: мідь, радість, міць, гедзь, сидить, робить. В середині слова м’який знак після м’яких приголосних пишемо в таких випадках: > 1) після м’якого приголосного перед твердим: дядько, станьте, близький, низько, німецький; 2) після л перед -ський, -ствО'. адміральський, рибальство; 3) після л перед ц на місці випадного є: пальці (палець); 4) перед -ся в дієсловах: будується, учиться: 5) у сполученнях льц, льч; ньц, ньч; сьц, сьч, коли вони відповідно походять від льк, ньк, ськ, наприклад: Гальці, Гальчин, бо Галька (але галці, галчин, бо галка)- доньці, доньчин, бо донька (але Маланці, Ма- ланчин, бо Маланка); Вас ь ці, Васьчин, бо Васька (але Парасці, Парасчин, бо Параска). Не пишемо м’якого знака: 1. Після губних, шиплячих, після г, к, х та р, бо ці звуки в українській мові в кінці слова і складу тверді: голуб, ріж, ріжте, ніч, пишеш, дощ, секретар, Харків, вірте, ставте. , 2. У сполученнях нш, нч, нщ: тонший, кінчик, банщик. із
3. Між двома м’якими приголосними, що стоять перед Я, Є, і, Ю* ь, наприклад: кузня, майбутнє, світ, пісню, радянський (але різьбяр, бо різьба, тьмяний, бо тьма). Вправа 21. Визначте усно у словах глухі, дзвінкі, м’які і тверді приголосні. Якщо приголосний м’який, визначте, чим позначена його м’якість. 1. Ми розбили бурі вільними грудьми. 2. Осяяна сонцем дорога широка у світле майбутнє веде. Вправа 22. Перепишіть і поясніть усно вживання або невживання м’якого знака після букв, виділених у тексті. 1. Знмонько-снігуронько, нашабілогрудонько, не верти хвостом, а труси тихесенько, рівненько, гладесенько срібненьким сніжком. 2. Від ленінської науки міцніють розум і руки. 3. Закучерявилися хмари, лягла в глибінь блакить. 4. Лиш у труді натхнення знайдеш. 5. Кров лилася, сіклися рани, як боролись партизани. 6. Вітер вив, мов дикий звір. _ Вправа 23. Перепишіть, на місці крапок напишіть, де треба, м’який знак. Поясніть усно наявність чи відсутність м’якого знака на місці крапок. 1. Великий російський народ займає провідне місце в борот...бі народів проти паліїв нової війни. 2. З золота зіткане сяєво ллєт...ся, ліс в Яім купаєт...ся, лис...тя с...міст...ся. 3. Осін... матусі їсти несе: борщик у горщику, кашку у жмен...ці. 4. Піс...ля жнив Натал...чину ланку було премійовано. 5. Це була перша піс...ня, що її Яс...ко заграв на сопіл...ці. 6. Хай хоч... як ворог дметься, а нам краще всіх живет...ся. 7. Як прочистиш... зерно, так і зійде воно. 8. Сім... раз відмір..., а раз відріж... . 9. Кайдашиха стояла над душею Мотрі, неначе осавула на пан...щині. Вправа 24. Перекладіть подані слова на українську мову і залишіть їх. І. Маяковский, Исаковский, Бабаевский, Долматов- ский, Багрицкий, Стальский, Твардовский, Гоголь, Кольцов. II. Помощь, лещ, врач, вратарь, дробь, бондарь, вещь, плащ, слесарь, любовь, богатьірь, ключ, печь, корь, пе- карь, Сибирь, смерч, роскошь, кобзарь, зьібь, верфь, зверь, кровь. 14
Вправа 25. Перепишіть, поставивши на місці крапок, де треба, м'який знак. 1. У темнім лісі за горами зібравс... усякий звір... . 2. Повіяв леген...кий вітрец..., струшуючи З ЛИС...ТЯ неопалі краплі, блиснув місяц..., — і ус...міхнулас... до н...ого земля. 3. Голос Малан...чин ставав теплішим. 4. Розт...охкався соловейко на калинон...ці. 5. При пере- стріл...ці на світанку снаряд вцілив в амбар. 6. Приціл перевір..., буд...мо муж...ні в бою! 7. Ден... біжит..^ дзвенит...-с...мієт...ся, перегулюєт...ся. § 9, Позначення на письмі роздільної вимови звуків м’яким знаком та апострофом- Правила вживання апострофа. 1. Для позначення роздільної вимови йотованих голосних від попереднього приголосного в українській мові звичайно вживається апостроф, а в окремих випадках — м’який знак. 2. М’я кий знак для позначення роздільної вимови йотованих голосних від попереднього м’я кого приголосного в українській мові вживається при написанні російських прізвищ і географічних назв (наприклад: Ульянов, Дьяконов, Ананьїн, Усольє) та слів іншомовного походження (наприклад: портьєра, монпансьє). 3. Апостроф вживається для позначення роздільної вимови йотованих голосних від попереднього твердого приголосного: 1) після губних (б, п, в, м, ф): б'ю, п'ять, солов'ї, прем'єра, верф'ю; 2) після р в кінці складу: бур'ян, кур'єр, на подвір'ї, по узгір'ю; 3) після префікса, що закінчується на приголосний: роз'яснити, об'єднатись, від'їзд, з'юрмитись; 4) у таких словах після к: Лук'ян, Лук'янівка, Ли* к'янов. Не ставиться апостроф у таких випадках: 1) Після губних та р перед йо: Воробйов, серйозний. 2) Після губного, коли перед ним стоїть приголосний (крім р), що не належить до префікса: свято, цвях (але верф'ю, верб'я,черв'як). Якщо-ж цей приголосний належить до префікса, апостроф ставиться: зв'язок, возз'єднання. 15
3) У словах, засвоєних з іноземних мов, та в російських власних назвах після приголосних, що зливаються у вимові з дальшим голосним а, у, е (тобто коли букви я, ю, є позначають м'якість попереднього приголосного): бюро, бюджет, Мюллер, Пятницький, Рєпін, Д. Бєдний, Вязьма. Вправа 26. Прочитайте і поясніть вживання і невживання апострофа у виділених словах. 1. До комунізму сяючих висот разом з усіма народами Радянського Союзу іде возз’єднана Радянська Україна. 2. А пам’ять про героїв буде жить в віках осяяним вінком нев'янучої слави. 3. Налетіли ті соколи та й на хижих на круків — і розсипалось додолу чорне пір’я з хижаків. 4. Б’ється Щорс, кладе, рубає, мов капусту, ворогів. 5. Значить, єсть у нас здоров’я, і краса, і сила. Вірю в творчість і лІСбов я, то мене зростила. 6. У кімнаті комсомольського бюро, на п’єдесталі, оздобленому квітами, стоїть бюст Анрі Барбюса1. 7. Терек в узгір’ї Дар'ялу невпинно гримів з джерела. 8. Часом з’являлися білі хмаринки, довгі, худі і прозорі. 9. Тьмяно виблискує ріка в передсвітанковій млі. 10. У долині птиці в’ються, кричать; разом чути й пісні солов’їні. Вправа 27. Від поданих іменників утворіть за даним зразком прикметники і напишіть їх. Зразок: риба — риб’ячий; олово — олов’яний. І. Риба, мавпа, жаба, корова, жирафа. II. Олово, солома, дерево, полум’я, морква. Вправа 28. Перекладіть на українську мову, потім напишіть окремо слова з м’яким знаком і слова з апострофом і поясніть їх правопис. Вьезд, темя, пред-ьюбилейньїй, разьяснение, ательє, курьер, обьявление, брильянт’, подвязка, гвоздь, барельєф®, пюре, мьішцьі, празднование, воссоединение, мар- сельеза4, отьезд, сагитировать. 1 А н р і Б а р б юс — французький письменник, комуніст. * Блискучий коштовний камінь, відшліфований у певну форму. • Зображення, що виступає на плоскій поверхні гіпсу, бронзи або іншого матеріалу. * французька революційна пісня. 16
Вправа 29. Перепишіть. На місці крапок поставте, де треба, апостроф. Поясніть усно вживання і невживання апострофа у цих словах. 1. Дивлюсь на карту України, читаю п...ятирічнии план. 2. Юним ленінцем радісно бути, це ім...я ти завжди пам...ятай. 3. Я стою на рутв...яній галяв»1, удуоовім лісі я стою. 4. Нащо й клад, коли в сім...і лад. 3. Ранні пташки росу П...ЮТБ, пізні — слізки ллють. 6. Коли горять північні зорі, сини в роз...ізді на просторі. 7. В сяиві- золоті сміються фіалковії узгір...я. 8. Поволі у людей народжувалась повага до сер...йозного хлопця. 9. Край берега на двох з...їжджених колесах примощена кладка. До верб прив...язані човни. 10. Сагайда подав команду в...ючитись. § 10. Сполучення йо, ьо. Сполучення йо пишемо: 1) на початку слова, наприклад: Йосип, його', 2) на початку складу після голосного, наприклад: Окойомов, а також для позначення роздільної вимови звука о від попереднього приголосного, наприклад: серйозніш, Соловйов, Воробйов, мільйон, бульйон. Сполучення ьо пишемо в середині і в кінці складу, коли звук о не вимовляється роздільно від попереднього м’я кого приголосного, наприклад: льотчик, сьомий, синьою, дьоготь, Альохін, Парфьонов, Золотарьов, мужньо. Примітка. Сполучення йо, ьо в словах української мови здебільшого відповідають російському написанню йо, ьв). Порівняйте: В українській мові В російській мові район район льон лвн підйом подь&м М уравйов М уравьйв Вправа ЗО. Перекладіть на українську мову і напишіть. 1. Командир шел впереди третьего батальона. 2. Бой- цьі сражались мужественно. 3. Ветерок разносит "теплоту раннего летнего утра. 4. Леня Муравьев учитея отлично; ежегодно его награждают похвальной грамотой. 5. Вдали виднеетея рабочий поселок. 6. Йодоформ в медицине при- меняетея для дезинфекции. * Укритій рутою, зеленню. 17
ВИняа 31- Пзицраіте і взхквгть 10 сліз жа всі врззлдз зразо- ■П ШЛ ш Ьрава ЗИ. ЇНрсжжгтх гзоспзиз^ ка жяї кріил зсбкжшо аг лво М М. В. .ЮМОНОСОВ (1711—1765). Вкжх—жач Ломоаосов — ада з вамвкдат- гв ржікьш І слід овал учених. 3 рзян...го віку ■робуздзсь у в—то зеджзезьа жадоба зо звань, і він ніш кж іде зр .Чосзезк. Будуча ажхлзово вадктковах здібностей. Ломовосоз сжжш зіжрагша з рпязі галузях знань збагатив вп- чвдмну і свпову пуку. Він встановаз закон збереження езергй. Від рсзрсбев слав Еакорнсганзя Л...дрвггого єкехет з інтересах роєаатку російської держава. Він етор батат—х евозсвЕчивх прикс особисто ним скоя- сгру—виті гкдалуп астроаомгаі1 сраладм- Ьфава XX. гіЕПвгті илі'жілг, ЖЖЮ Т2С руХІІСЬжІ іжял і Ехое. Середа Воробьеа. ЗеіаЯ Ковазе^ .Лева Пцжеоьзв^ Ноеоселов, Мумвьев. Жураглез, Панкж ІПаґарутай Езеи^т Кольє*. ДЕмзи, Паз- ффОВч іклШЕК. Іфаі М. Ззс£гт^ ТС53І розбір жккзого слові з -■«тж >-че.ч~ з» галява шігудЕИи: ЕЗфСЗ ОЛ30СПІ9О ПІПршуЕ ООЛГПІКу Ко- мтеюгнзЯ гаргП і зя&аж їж повне лрвір’я.
Морфологія. У морфології правила ївосєнен слів- ЕАВЧНХГЬСЯ ЇХНІЙ і і 3X3 І СКЛАД СЛОВА. $ 11. Основа і закінчення. Гкв*£зут<чзсь змістом з іншама сзовая. сїзі сасва ЗМІНКжТГЬСЯ, ІНШІ не ЯПНЗСЯОТвСЯ. ЗмІЕЗОСТМЕ. ІМЄНННКН. йрНКМеГЕНКН, ДЖСзла. У реченнях — Сжхяь гора сХлХТСІх- лслід горою ах!_ 02^ горя ж а^й-^2 еїжз еїс- 02. на: горі ж хвс: дг-і»— слово аярс змінюється. Слова птд. ай. &3-. ас. лд не змтзззстьсх- У слонах гсо-иг га-нж. гс&-^ арч змінхеть^ гііьзз сстіе- ня частина слсез: чд, -«?. с, -і. гкг. слунгіь лив нв’сху слова гсаз з іншими словами з реченні. Частина слова. н$о змивається і шозтс ва зв'яжи між слсваш, аазмається завівчеваам. Часта слова без закшчеяпі ■жжвзєтьсв всвв- вовк Основа слова з^ебільаюго загачуються на шшглосежй твердни або м’ з к к і. Наприклад, у словах саххк-з. жроДг-ш^ л’ягші, асж'ШІ. т—/» ло^ак ссжв* закінчується на твердим првгажкягі; у словах мщ-я» зеш-х сия-ш. іпд9я~& робимо» хпд-ям» основа закінчується ви м'який приголосний.
Щоб знайти основу слова, треба відкинути його за кінчений. Наприклад: У першому слові основа вод-; у другому водян-. Слово може мати чисту основу, якщо воно не має закінчення. Наприклад: дім, сад, кінь, край, лікар, учитель. Вправа 35. Прочитайте вірш і серед виділених у ньому слів вкажіть слова змінні і незмінні. КОМСОМОЛУ. Поглянь на Радянську ясну Батьківщину, на південь, на північ, на захід, на схід. Немає на світі такої країни, де б діти, як в нас. розцвітали, мов цвіт. Зросли з піонерів сини Краснодона, героїв нових ще мільйони ростуть. В бою і в роботі, в грозу і при сонці невпинно йдучи до ясної мети, ми будем в усьому як ви, комсомольці, як ви, наші старші любимі брати. (1. Муратов). 20
Вправа 36. Перепишіть і відділіть у виділених словах горизонтальною рискою закінчення підоснови. Поясніть усно, в яких словах осної а закінчується на приголосний (твердий чи м який), мужність комсомольця. Радянський пароплав «Мета» наближався до Київського каналу. Раптом в одному з котлів лопнула водогрійна труба. Полагодити її взявся третій механік—комсомолець Анатолій Корольков. Температура в котлі була висока, але це не зупинило відважного комсомольця. Він одягнув ватні куртку і штани і поліз у котел. Кілька разів влазив і вилазив молодий моряк і, нарешті, повністю відремонтував пошкоджену трубу. тх . За виявлену мужність комсомолець Корольков був премійований. § 12. Корінь, суфікс, префікс. Похідні і непохідні основи. У кожній основі є корінь; наприклад, в основі лікар(і)— корінь лік-, в основі посадк(а) — корінь сад-. Слова, які мають спільний корінь, називаються спорідненими, наприклад: читають, читач, вичитування, прочитати; робота, заробити, робітник. І Отже, коренем називається спільна частина всіх споріднених слів. Не слід змішувати корені, що мають однакові звуки, але різні значення. Порівняйте: вода, водяний, водянка, вод- водять, проводити, заводити, ний; водити. У деяких словах голосний або приголосний звук кореня може мінятись: ріг — на розі; молоко — в молоці — молочний. Незважаючи на це, коренем у цих словах е ріг-, роз-; молок-, молоц-, молоч-. Тут у коренях чергуються голосні і — о, приголосні г—з, к—ц — ч. І Частина основи, яка стоїть після кореня і надає слову нового значення або нового відтінку значення, називається суфіксом. 21
Ііапримад. у слові лісник суфікс -млм надає слону номчю значених. вказуючи на особу, яки доглядає ліс; \ слові нг-ок. суфікс ок надає слону нового відтінку значений (підіінку лмеиіиенни). Частина основи. яка стоїть перед коренем І надав слову нового значення або нового відтінку значення, називається префіксом. I Іапрнклад. нового .значення набуде слово мілілім, акщо додамо до нього префікс ви-.' вйкопшпи: V слонах влюйммв. вллодшнм. переходити, обходити, відходити, «імлхмімйм префікси в-, вв'» верв', об-, від-, при- надають їм нового відтінку значення, а саме: префікс а- пказ)* на рух п середину предмета; ви—па рух Із середина; меде- — на рух через предмет: од- — на'рух напасло предмета; від- —на рух від предмета; при—на р\\ до предмета. Відтінки значеним перелічених префіксів можна наочно хнвнт собі за допомогою такої схеми; Основи, в яких є префікси або суфікси, називаються похідними, наприклад: школяр, привезуть, дубовий, виходять. Основи без префіксів і суфіксів називаються непохідними. наприклад: школа, везу, дуб, ходять. Від слова з непохідного основою можна утворити друге слово з похідною основою, від другого — третє І Т. Д. 22
Слоїчі з похідними осіісишмн, що мііюгь аііліиінй корінь, можна уиіцііп у вигляді інкої схеми: <. Л і» п її •І II е || 1> X І Д II О 10 ог по ііоіо ; Сдипії з н о X І д її и м н риби ос її о н її м и : І риб ал-кл ! рнб-ііл-ч-нх-п ———р)іб-{І.'ІІ>-СЬК-1іЙ І рнб-ЛЛЬ-СТВ-0 ► рнб-ал-п-ти і по-рнб-ал-п-тп -■>• риб’-ич-ііГі рнб-оііьк-а - рпб-епь - рпб-п-нй ' * рнб-нпк >■ рпб-н-пц-я * рііб-пн-а । рнб-нн-к-а рпб-к-а У поданій схемі всі слова мають спільний корінь ряб-> Він об’єднує їх в одну споріднену групу. У словах рад а, рад-и-иш, по-ряд-и-іпи, по-рад-а, по-рад-ник коренем є спільна їх частина ряд'. Вправа 37. Перепишіть групи слів, відділяючи корені ряскою. Зразок: пис-ати^ за-пшь за^пмоко. 1. Дата, здача, роздавати, видавництво, передача, по? даток. 23
" 2. Жарений, жарити, жаркий, жаровня, зажарити, піджарений. 3. Друкований, друкарня, друкарський, видрукувати, друкар, друкування, надрукувати. Вправа 38. Знайдіть корені у поданих словах. Від кожного кореня утворіть групи слів, підібравши три-чотнрн споріднених слова. Групи запишіть. Сила, широкий, далекий, дим, низький, весна, розписка, школа. Вправа 39. У кожній з 3-х поданих груп слів є два однозвучні, але різні за своїм значенням корені. Згрупуйте їх і напишіть у 6 колонках так, щоб у кожній були слова однакового кореня. 1. Будівник, будильник, будка, будівельник, будинок, будити, будова, будівний, збуджений, збудований, будівництво. 2. Радити, радіти, порадувати, порадник, радісний, радянський, розрадити, відрадний. 3. Малий, малюнок, малюк, малювати, малюсінький, маленький, мальо: ваний. Вправа 40. Визначте усно корені в поданих словах і доведіть, що пари слів мають різні корені. Вино — винуватець. Заплачу — заплачу. Сила — висилати. Долина — знедолений. Година — годівля. Гора — горіння. Море — морити. Вправа 41. Визначте усно корені в поданих словах і поясніть, чому ці предмети так названі. Ставок, городина, город, пиво, пир, пиріг, наперсток, подушка, опеньок. Вправа 42. Перепишіть слова, відділивши вертикальними лініями суфікс від кореня і від закінчення. Поясніть усно, якого значення надає слову відділений суфікс. 1. Дубок, стрічечка, бабуся, ягідка, хлібець, возик, дідусь, хлопчик, травиця, ушко, озерце, лисичка. 2. Токар, викладач, стрілець, будівник, 'в’язальник, льотчик,*тракторист, лікар. 3. Українець, іспанець, грузин, болгарин, полтавець, черніговець. 24
4. Морозище, домище. 5. Книгарня, друкарня, читальня, жаровня. Вправа 43. Від кожного кореня поданих слів утворіть за допомогою суфіксів споріднені слова. Напишіть їх. 1. Сад, віз, дим, село, ліс, стріла, батько, брат, вода, їзда, земля. 2. Білий, жовтий, зелений, низький, молодий. Вправа 44. Перепишіть слова, відділивши префікс від кореня вертикальною лінією. Підкладка, складка, розкладка, вкладка, накладка, викладач, заклад, докладати, накладати, прикладка, прокладка. Вправа 45. Слова з префіксами випишіть у першу колонку, без префіксів —у другу. Префікс від кореня відділіть вертикальною лінією. Відати, віддати, видерти, виділити, видний, відділити, видовище, видобуток; доба, добрати, довгий, довезти, долина, долити, домашній, домалювати; оббити, обидва, обрахунок; одинокий, одв’язати; простий, простояти; залізний, залізти, залози. Вправа 46 (усна). Утворіть за допомогою різних префіксів слова з коренями біг, плив. Зразок: прибіг, відбігти і т. д. Вправа 47. Складіть речення з поданими словами. Здати, додати, видати. Відрубати, зрубати. Викроїти скроїти. ’ Вправа 48. До поданих виразів доберіть вирази з протилежним поруцННЯМ* змінивши префікс у дієсловах. Підібрані вирази напишіть Зразок: Зачинили ворота.— Відчинили ворота. 1. Зачинили ворота. 2. Розплести косу. 3. Привезли машини. 4. Приклеїти марку. 5^ Відсунути шафу. 6. Наступати, граючи в шахи. 7. Під’їхати до школи. 25
Вправа 49. Зробіть у зошитах таблицю на зразок поданої нижче, поділіть слова на частини і розмістіть їх так, як у таблиці. Яка основа Основа Закінчення Префікс Корінь Суфікс непохідна роб- -и похідна — роб- -от- -а похідна ви- -роб- -к- •а похідна за¬ -роб- -іток, — похідна при- -роб- -іток — І. Похід, вихідний, перехідний, знахідний, знахідка. 2. Лікар, ліки, вилікувати, лікарня. Вправа 50. Зробіть у зошитах таблицю на зразок поданої нижче і запишіть у відповідну графу слова із спільною частиною. Слова з однаковими префіксами Слова з однаковими суфіксами Слова з однаковими коренями Слова з однаковими закінченнями Нарис, запис, холодний, перекладач, риска, огляд, переписувач, розписка, опис, розгляд, холодок, записка, наглядач. Вправа 51. Перепишіть, поставте наголос на відповідному складі кожного неодноскладового слова. Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься з свого затишку. Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (М. Коцюбинський). Правопис голосних у коренях слів. § 13. Вимова і написання ненаголоШених е, а, о. Голосні звуки вимовляємо і чуємо ясно тоді, коли вони наголошені. Ненаголошені е, и, о вимовляються невиразно і часто можуть наближатися у вимові до інших 26
голосних. Так, наприклад, в українській мові ненаголо- шений звук е наближається у вимові до а (слова село, несу вимовляються сеило, неису). Вимова ненаголошеного звука а, навпаки, наближається до вимови звука е (правда, не так сильно, як е до и); наприклад, слова живе, широкий, криве вимовляємо жи'ве, ши'рокий, кри'ве. Нена- голошений звук о в деяких словах наближається у вимові до звука у (слова кожух, голубка вимовляємо ко*жух, го»лубка). Щоб не помилитися при написанні' ненаголошеного голосного в корені, слід поставити невиразний звук під наголос, а для цього треба або змінити форму даного слова (наприклад: сеилб — села; ишердкий — ширший), або утворити від нього споріднене слово (наприклад: неису — несений; голубка — голуб). Крім того, необхідно пам’ятати таке правило: коли сумнівний звук у ненаголошеному складі випадає при зміні слова, слід писати е, а не а: березень — березня", хлопець —хлопця; беру — брати, справедливий — правда. Вправа 52. Змініть подані слова так, щоб ненаголошений е, и або о стояв під наголосом. Дане слово і змінене запишіть парами, поставивши наголос. Зразок: весна — весни. Весна, степи, розумний, село, сестра, здобути, веселий, вишневий, великий, болючий, плести, перекликатись, скрипіти, голубиний, реве, дивитись. Вправа 53. До кожного з поданих слів доберіть два таких слова, в яких ненаголошений и, е або о стояв під наголосом в одному слові на 1-му, а в другому — на 2-му складі. Поставте наголоси. Зразок: щебетати — щібет —г. щебече. Щебетати, вечірній, веселити, берегти, середа, шелестіти, тихенький, широкий, величезний, зеленастий, деревина. Вправа 54. Змініть подані слова так, щоб виділений ненаголошений звук випав. Дане слово і змінене запишіть парами. Зразок: човен — човна. ~ Човен, вітер, жовтень, майстер, учень, палець, стелити, виберу, кашель. V
рпрлвп 55. До кожного з поданих слів доберіть слопп з протилежну значенням (тпоніхш). Поясніть (\сно) правопис ненаголошених *’рхків у підібраних словах. Зразок: вузький — широкий. Вузький, мілкйй, ма.чіііі, низький. м'якіій, працьовитий. важкий, задній, рівний, дорогий. Вправа5<*. Перепишіть, вставившії на місці крапок пропущені букші. 1. Послухай м...не. М...нс рік — і ми знову зустрінемось. 2. Ми ходили по гр...бн. Гр...бп обома веслами. 3. Зат...пнлн човен. Зат...пплп німе. 4. Пом...спіти пиріг маслом. Пом...стпти дошки. 5. Переп...лн підпадьомкають. Переп...ляй колоду надвоє. 6. Росте зелений кл..люк. Забив у поліно КЛ...Н0К. 7. Зак...пав у землю. Зак...- пав доїц. 8. Зак...пнв книжки. Зак...пів чаіінпк. Вправа 57. Перепишіть, вставивши пропущені букву. ЛІТНІЙ РАНОК. Пречудовий літній ранок. У холоднім, л...генькім вітрі ледве-ледве леліється ш...рокий лап жита. Жито— мов золото. Колосся аж пох.. .лилося підвагою з...рпа та перлових крап...ль роси, що позв...сали з кожної ст...блинки. Стебла стоять в...сокі та рівні, жовті й гладкі між з...ле- ним листям повійки, полетиці, осоту та іншого бур’яну, що стелиться сподом. Де-не-де в...дніється спос...ред того золотого, шумливого та пахучого моря синє чаруюче око волошки, або квітка куколю, або дівоче паленіюче л...це п...льового маку. (І, Франка). § 14. Правопис ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом. У коренях деяких слів (частіше в коренях слів іншомовного походження) правопис ненаголошених голосних не можна перевірити наголосом, наприклад: меидаль> чемодан. Щоб не помилитися в написанні тієї чи іншої букви в корені таких слів, необхідно в разі потреби перевірити за шкільним орфографічним словником і правопис слова запам’ятати. 28
Вправа 68. У поданих словах правопис псіїаголошсішх голосних но можна перевірити наголосом. Перепишіть ні слова; букви, виділені в корені, підкресліть. Правопис слів запам’ягайте. Козак, конура, коридор, костюм. Барометр, калоша, табуретка, трамвай. В/рьбвка, в/пегрет, інтерес, лЛііх, сметана, телевізор, щетина. Кишеня, минулий, сироп. Яструб, йін^ур. Вправа 69. Перепишіть, поставивши па місці крапок пропущену букву. Для правильного написання букви при потребі використайте словник. В...т...рпнар, гал...рея, демократ, диспетчер, з...ніг- ка, д...када, кореспондент, пат...фон, пл...кат, ц...мснт, д...з...ртнр, пр...зйдія, пр...парат. Вправа 60. Перепишіть, дописуючи до кожного слона по одному або по два споріднених слова. Ненаголошені, правопис яких не можна перові рити наголосом, підкресліть. Зразок: артилерія — артилерійський, артиле¬ рист. Артилерія, дивізія, депутат, директор, чотири, математика, арифметика, природа, левада, часник, комиш, пшениця, кропива. Вправа 61. Перепишіть, вставляючи на місці крапок слова іншомовного походження, подані нижче. У дописаних словах підкресліть ненаголошені!Гі голосний, правопис якого не можна перевірити наголосом. 1. ...— збори, па яких обговорюється якесь політичне питання. 2. ...— посланець, представник від колективу, організації. 3. ...— особа, що керує бригадою. 4. ...— висадка військ на територію противника. 5. ...— повітряний корабель. 6. ...— прилад для вимірювання температури. 7. ...— вітер великої руйнівної сили. 8. ...— речовина, з якої виготовляється резина. Слова для вставки: бригадир, дирижабль, каучук, мітинг, десант, термометр, ураган, делегат. § 15. Вживання ненаголошеного а замість о. У корені деяких слів української мови на місці ненаголошеного звука о перед постійно наголошеним а (я) вживаємо а як у вимові, так і на письмі: багатий, багач (а також багатир у розумінні багон), гарячий, гарячка, гаразд, калач, качан, кажан, хазяїн. 29
О на а не змінюється в таких словах: богатир (у розумінні герой, велетень, силач), солдат, гончар, монастир, корявий, поганий, товар, лопата. Вправа 62. Від поданих слів утворіть по два-три споріднених слова і напишіть їх. Поставте в словах наголос, нснаголошене а або о підкресліть. 1. Хазяїн, багатий, гаряче. 2. Солдат, гончар, монастир. Вправа 63. Перепишіть, вставивши на місці крапок пропущені букви. 1. У партії нашої слово г...ряче, як сонце в віках. 2. Понад шляхом палахкотіло б...гаття. 3. Андрій був як у г...рячці. 4. Раннього вечора на маленькій г...лявині Мар’янка варила страву для партизанів. 5. На виставці можна було побачити к...чан капусти вагою понад тридцять кілограмів. 6. Наводить в ціль г...рячий кулеметс...лдат — двадцятирічний комуніст. § 16. Найважливіші випадки чергування голосних. При утворенні і зміні слів у деяких коренях відбувається чергування голосних. В одних випадках чергування голосних у корені зв’язане тільки із зміною форми слова, наприклад: гора — гір, віз — вози. В інших випадках зміна голосного в корені зв’язана із зміною відтінку значення слова, _наприклад: Вези дрова до школи. Вози дрова до школи. § 17. Чергування а—о. Якщо в коренях дієслів чергуються голосні а—О, букву а слід писати тоді, коли після кореня стоїть суфікс -а- (-я-)', наприклад: скакати, скочити; кланятись,уклонитись; хапати, схопити; змагатися, змогти, помогти; краяти, кроїти. Вправа 64. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. 1. Ми допом...гли країнам народної демократії скинути ярмо фашизму. Тепер ми долом...гаємо їм будувати нове життя. 2. Ти нас навчив ворожу лють перем...гати будь- 30
що-будь. 3. Свій досвід Брянський нам...гався узагальнити й занотувати. 4. Все достигало, все вим...гало хазяйського ока. 5. Знову батько захворів: ногу зал...мило. 6. Вершники позск...кували з коней і перестали стріляти. 7. Із-за крайніх хат виск...чив загін кінноти і розгорнувся для наступу. 8. Шепче вітер на валу, г...нить хвилю немалу. 9. Ой, ходила дівчина бережком, заг...няла селезня батіжком. 10. К...тилася ясна зоря з неба та й упала додолу. 11. Гарбуз білий к...чається. § 18. Чергування е—и. Якщо в корені чергуються е—и, буква и пишеться тоді, коли після кореня стоїть суфікс-а-. Таке чергування буває в групі дієслів (та в словах, утворених від них), корінь яких закінчується на р або на л\ наприклад: з-бер-у — з-бир-а-ти; за-стел-и-ти — за-стил-а-ти. Вправа 65. До поданих слів доберіть і допишіть споріднене слово, в корені якого буде голосний и. Ненаголошений склад кореня в дописаному слові підкресліть. Зразок: вмерти — вмирати. Вмерти, витерти, вистелити, роздерти, виберу, зажерти, стерти, наберу, заперти, видерти. § 19. Чергування е—о. Якщо в корені чергуються е з о, то о пишеться тоді, коли після кореня стоїть суфікс -л; є пишеться тоді, коли після кореня стоїть суфікс -ти; наприклад: везти— возити. Вправа 66. До слів вести, нести, брести допишіть дієслова з голосним о в корені та суфіксом и після кореня, а потім від цих дієслів утворіть можливі споріднені дієслова за допомогою префіксів до- зона-, по-, пере-. ’ ’ Зразок: вести — водити, доводити, заводити, наводити, поводити, переводити. \ § 20. Е—о після шиплячих. У багатьох словах української мови е чергується з о після шиплячих (ж, ч, ш, щ, дж): женити—жонатий; вечеря—вечора; шестиденка — шостий. 31
Вправа 67. Подані слова запишіть у колонки: в першу колонку— слова з е після шиплячих, у другу — слова з о після шиплячих. Запам’ятайте їх правопис. Жолоб, жовч, жолудь, жонатий, жених, жердина, Чернівці, чорний, чохол, черствий, чортополох, Чернігів, чого, чоло, чотириста, четвер, вершечок, кошовий, кошелі, шестірка, шостак, повечеряли, вечоріє. Вправа 68. Перекладіть иа українську мову і запишіть. Жестокий поступок. Дешевая игрушка. Желтая бумага. Шелковьій платок. Черпое море. Розовая щека. Тихие летние вечера. На ужин нам подали овощной суп, пшенпую кашу и грушевьій компот. Вправа 69. Перепишіть, поділивши, де можна, горизонтальними рисками кожне слово на склади. Підкресліть закриті склади. Харків, Харкова, Львів, Львова, стояти, стій, готовий, готівка, сорок, хміль, хмелю, сторона, сторінка, морок, воріт, ворота, матері, матір’ю, фаховий, фахівця, кілок, кілка, рівень, рівня, ячменю, ячмінь, робіт, робота, слівце, лежати, ліжко, школа, шкіл, колеса, колісник, закон, якір, якоря, комора, комірка. § 21. Чергування звуків о, е із звуком /. В сучасній українській мові звуки о, е часто чергуються з і: у відкритому складі маємо о, е; у закритому складі іншої форми того ж слова або спорідненого слова цим звукам відповідає і. Приклади: У відкритому складі У закритому складі шко-ла ко-ня о-се-ні пе-чі шкіл кінь осінь піч У деяких словах звук і може стояти й у відкритому складі під впливом більшості форм з і в закритих складах, наприклад: кі-нець, бо кін-ця.кін-цем, кін-иі; рі-вень, бо рів-ня, рів-ню, рів-нем, на рів-ні. 32
Вправа 70. Від поданих слів утворіть і напишіть таку нову форму або споріднене слово з тим самим коренем, де о чи е стоятиме у відкритому складі замість і в закритому складі. Зразок: лід — льоду, льодок. Лід, ступінь, Харків, Київ, стій, бійся, ріг, ковалів. Вправа 71. Від кожного з поданих слів утворіть і напишіть споріднене слово з тим самим коренем або таку форму, в якій у закритому складі був би звук і замість о у відкритому складі. Зразок: гора — гір, гірський. Гора, особа, село, школа, воля, робота, Чернігова, заходу, ночі, нога. Вправа 72. Поясніть усно, чому в поданих словах у відкритому складі маємо /, а не о. Візок, ріжок, заробіток, олівець, кілок, ніготь, сторінок. Вправа 73. Перепишіть, вставивши, де треба, о, е або і. Поясніть усно правопис цих слів. 1. Сумно веч...р кол...р СВ...Й міняв. 2. Одного веч...ра принесла Тая звістку про першу свою перемогу. 3. Думи про землю будили Маланку по н...чах. 4. Сн...п яскравих іскор з тріском розбризкався по кузні. 5. Чоловіки,скидали додолу, на т...к і сн...пи, і розв’язь. 6. І по цей 6...К гора, і по той б...к гора. 7. Сірозелені поля лягли з обох б...ків. 8. Він легко стрибав з кам...ня на кам...нь, наче г...рський пот...к. 9. Усе с...ло було залите абрикосовими та черешневими садами. 10. Біля с...льради проходив мітинг. Вправа 74. Перепишіть. Слова, що в дужках, поставте в потрібній формі. Поясніть (усно) чергування о, е з і. 1. Шелестіли весело верби і (осокір) навколо озера. 2. (Боєць) тужити не з руки, коли гримить війна. 3. Осінь, втомлена від (щедрість), в полях розсипалась зерном. 4. Вітер з (регіт) і свистом проводжає в дальній шлях. 5. Од (Харків) до (Київ) прослалась славна путь. 6. Скрізь по обидва (бік) Раставиці на покаті стеляться чудові городи. 2 зіз аз
Вправа 75 (на повторення). Прочитайте, вкажіть однорідні члени і поясніть: а) розділові знаки при них; б) наявність або відсутність м’якого знака чи апострофа у виділених словах. ЯК ПТАХИ ГОТУВАЛИСЬ ДО ВИРІЮ ЛЕТІТИ. Перший осінній холод завдав птахам клопоту. Вони почали готуватися в далеку дорогу. Всі вони мали серйозний, заклопотаний вигляд. Скільки бідних птахів дорогою виб'ється з сили! Скільки загине від різних пригоді З поважним виглядом лаштувалися в дорогу серйозні, великі птахи: лебеді, гуси, качки, журавлі. А найбільше галасували, метушилися й клопотали маленькі пташки: кулички-піщанки, кулички-плавунці, чорниші. Вони збиралися зграйками й літали скрізь: і над річками, і над болотами, і над млинами. .Лебеді, гуси, качки, журавлі з окремих малих табунців збирались у великі зграї. Старі й бувалі вчили молодих. Розумні вожаки великих птахів спершу навчали окремі табуни, а потім усіх укупі. Нарешті, настав час вирушати в дорогу. — Ну^ рушай 1 — голосно скомандував старий вожак,— і вся зграя знялася вгору. Спочатку всі летіли однією безладною купою, а потім простяглись ключами і зникли. (За Д. Маміним-Сибіряком). § 22. И, і після шиплячих та г, к, х у корені слова. Після шиплячих та г, к, х в корені українських слів пишемо в, а не і: живий, чистий, широкий, шипіти, щирий, гибель, кислий, хиткий. Після шиплячих таг, к, х пишемо і тільки тоді, коли це і чергується з о або е: жінка (бо женити), чільний (бо чоло), шість (бо шести), гірський (бо гора), тхір (бо тхора). ' 7 Вправа 76. Перекладіть подані слова на українську мову, напишіть їх І поясніть усно правопис. Чижик, вьігодний, количество, брось, конь, хитрость, поход, кипеть, горньїй, кобчик, когти, кишки, КОІПКИ, козочка, кисель, горка, гирька, горькая, кот, кит, число, читать, школьньїй, четкий, горчичник, кончик, шея, вре- дитель, щипцн, щечки, щетки, щитки, щетина, щель, шипеть, бросать. 34
Вправа 77. Перепишіть, вставивши пропущені букви; усно поясніть їх правопис. Укажіть однорідні члени речення. 1. Блак...тна імла долини повила далекі села, гори, садки. 2. Сонце стояло серед ч...стого, безхмарного неба. 3. Поміж виноградником довг...ми рядками росли абрикоси та черешні. 4. Говорив Жухрай яскраво, ч...тко, зрозуміло. 5. Звився жайворонок під ч...сте небо й заспівав. 6. Тісним, гц...льним муром обступили богунці ганок. Правопис приголосних у коренях слів. § 23. Чергування приголосних при творенні слів. І. При творенні іменників з суфіксом -ин(а) від прикметників на -цький, -ськай: а) група приголосних -цьк- змінюється на -чч-: турецький — Туреччина; німецький — Німеччина; б) група приголосних -ськ* змінюється на -Щ-: Київський — Київщина; Одеський — Одещина, Вправа 78. Кожне з поданих словосполучень замініть одним словом — іменником з суфіксом -ин(а). Зразок: Вінницька область — Вінниччина. Вінницька область, Прилуцький район, Дніпропетровська область, Херсонська область, Дрогобицька область, Донецька земля. II. При творенні іменників і прикметників приголосні я, ц основи перед суфіксом -я- змінюються на ч: рік — річний, річниця, рука—ручний, безпека— безпечний; сонце — сонячний, серце — сердечний, пшениця — пшеничний. Винятки: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, дворушник, сердешний (у значенні бідолашний) та слова, утворені від прислівників: торік — торішній; вранці — вранішній (але довіку — довічний). Вправа 79 (усна). Від поданих в кінці вправи слів утворіть прикметники з приголосними -чн-, -иін-. Прочитайте текст, вставляючи ва місці пропущеного слова один з утворених прикметників. Зразок: Дорога тяглася вздовж залізничної колії. 1. Дорога тяглася вздовж ... колії. 2. Тюленін схопив хліб і, незважаючи на втому, став жадібно жувати ... . окраєць. Зі На дні зарослих балок іще лежали прохолодні
... тіні. 4. Вночі по садах солодко дрімають окутані ... сяйвом стрункі тополі. 5. Повітря прозоріло поміж золотим морем ... світла. 6. Міжгір’я біліли внизу, затоплені ... озерами туманів. Слова для утворення прикметників і вставки: сонце, місяць, залізниця, пшениця, молоко, вранці. Вправа 80. Перепишіть, поставивши пропущені групи приголосних -чн-, чин-; усно поясніть їх правопис. 1. Два-три соня...ики обертали просто до мене свої жовті круглі квіти. 2. Ягняті нікуди тікати, стоїть, сер- де...е, та дрижить. 3. Враз серде...им теплим сяйвом щось їй бризнуло з очей. 4. Матрос вийшов разом з помі...иком машиніста. 5. Міро...ик той Хомою звався. III. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) приголосні змінюються, змінюючи і прикінцевий приголосний основи: а) г, ж. з + -ськ(ий), -ств(о) переходять у -зьк(ий), -зтв(о): Волга—Волзький; Криворіжжя—Криворізький; боягуз — боягузтво; убогий — убозтво; б) к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) переходять у -цьк(ий), -цтв(о): козак — козацький, козацтво; Кролсвсць —кро- левецький; ткач — ткацький, ткацтво; в) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) переходять у -ськ(ий), -ств(о): птах — птаство; товариш — товариський, товариство; Полісся — поліський. Інші прикінцеві приголосні в основі, зокрема д, т, перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) не змінюються: люд — людський, людство; завод — заводський; марксист — марксистський. Вправа 81. Від поданих слів утворіть і напишіть прикметники з суфіксами -зьк(ий), -цьк(ий), -сь(кий); поясніть їх правопис. Запоріжжя, Кагарлик, Овруч, німець, чех, брат, громада, студент, Бахмач, молодець, залісся, Париж, Прилуки, словак, Гадяч, чуваш, агент, Кавказ, комендант, Ленінград, козак, казах, Ладога, Золотоноша, Таганрог, Одеса. Вправа 82. Перепишіть, розкривши дужки. Від слів, що в дужках, утворіть відповідні прикметники і поставте їх у потрібній формі. 1. В Донбасі, між (шахтар) лав, у ніч терору навісного бадьоро й мужньо залунав (юнак) голос Кошового. 2. (Кавказ) курорти багаті на мінеральні джерела. 3. Як 36
тільки вгледжу золото врожаю, завжди Хому Метелика згадаю (серце) словом. 4. Гіллястий (волох) горіх розкинув густу тінь. 5. Над усім (довкола) світом стояв якийсь суцільний протяжний звук. 6. Сірий туман, схожий на клоччя (солдат) шинелі, ліниво чіплявся за (торік) придорожній бур’ян. Вправа 83. Випишіть спочатку слова, в яких префікс кінчається, а корінь починається на одну й ту ж букву, а потім слова, в яких корінь кінчається і суфікс починається на одну й ту ж букву. Виписуючи, відділіть горизонтальними рисками префікс, корінь, суфікс, закінчення. Зразок: без-зуб-ий, без-до-ган-н-ий. Бездоганний, беззубий, контрреволюційний, віддалений, роззява, безвинність, роззброєний, наддверний, незмінний, оббіг, безсонний, оббризканий, картинність, беззахисний, ранній, денний, возз’єднаний. § 24. Подвоєння приголосних внаслідок збігу їх. Подвоєні приголосні пишуться при збігу однакових приголосних у таких випадках: 1. Коли префікс закінчується, а корінь починається на той самий приголосний: оббити (об-бити), беззахисний (без-захисний), віддати (від-дати). 2. Коли основа або корінь закінчується, а суфікс починається на той самий приголосний. Найчастіше це буває у прикметниках з суфіксом -н(ий), утворених від іменників, основа яких закінчується на н, наприклад: чавун — чавун-н-ий; район — район-н-ий; також в іменниках на -ник, -ність, утворених від прикметників з подвоєним н, наприклад: відмінний —відмінник, відмінність; туманний — туманність. Вправа 84. Перепишіть, розмістивши в 4-х колонках слова з однаковими префіксами. Ввійти, піддувало, надпис, відточити, піддати, вволю, відхилити, надзвичайно, ввозити, піддатися, відтиснути, ввечері, піддашшя, відказати. Вправа 85 (усна). Від кожного з поданих слів утворіть слова на -ний. Поясніть подвоєння і відсутність подвоєння в утворених словах. Зразок: пружина — пружинний. Пружина, бджола, гуси, пекти, день, нести, чавун, сон, година, сова, зміна, закон.
Вправа 86 (усна). Від поданих слів утворіть слова з подвоєним приголосним за допомогою одного з таких префіксів: об-, без-, від-, під-, над-. Зразок: закон — беззаконний. Закон, давати, бігти, дніпрянський, даль, зброя, днн стрянський, дерти, звучати, бризкати, датися, білити, ділення, змістовний, держати, даний. Вправа 87. Перепишіть, вставивши на місці крапок пропущену букву. Поясніть усно причини збігу приголосних. і. Мій народ головою підніс...я вище тисячі тисяч стратосфер1. 2. Комунізм виникає як результат свідомої творчості мільйон...их мас трудящих. 3. На сторожі Вітчизна ж НЄЗМІН...ИМ стою вартовим. 4. Любо лилися ввечері в пташиному хорі пісні голосні. 5. На битому шляху розріс...я кущ агрусу. 6. Осін...ім дням ішла зима на зміну. § 25. Подвоєння приголосних внаслідок подовження їх перед я, ю, є. Приголосні д, т, з, с, ц, л( н, ж, ч,ш можуть подовжуватись у ВИМОВІ, якщо вони стоять після голосного перед я, ю, є. На письмі це передаємо двома однаковими буквами. Наприклад: приладдя, життя, мотуззя, волосся, міццю, весілля, насіння, підніжжя, клоччя, розкішшю, життєрадісний. Подвоєння приголосних д, т, з с, Ц, л, н, ж, ч, иі між голосними буває: 1. Найчастіше в іменниках середнього роду на -я: життя, життям, у житті', Запоріжжя, на Запоріжжі; гілля, гіллям, на гіллі та в похідних словах між голосними: життєвий, життьовий, життєрадісний, гіллястий. 2. Тільки в окремих іменниках чоловічого і жіночого роду на -я: суддя, судді, суддею; Ілля, Іллю; стаття, статтю, у статті; рілля, ріллю, на ріллі. 3. В іменниках жіночого роду на приголосний перед викінченням-/о в орудному відмінку: молодь — молоддю, вісь —віссю, сіль —сіллю. ’ Стратосфера —шари повітря, що лежать вище 9 — 11 кілометрів над рівнем моря. М
4. В окремих словах: лити — ллю, ллєш; налити — наллю, наллєш; спросоння, навмання, зрання. Не подвоюються приголосні: 1. При збігу двох і більше приголосних в кінці основи: щастя, Поволжя, листя, якістю, смертю, харчю. 2. Губні (б, п, в, м, ф), г також р перед йотованими голосними: ім'я, узгір'я, недокрів'я, любов'ю, матір'ю. Вправа 88. Поясніть усно, чому в першому слові кожної пари приголосні подвоюються, а в другому слові не подвоюються. Винний — голубиний; знаряддя — милосердя; сторіччю — харчю; Криворіжжя — Поволжя; лихоліття — дрантя; ніччю — жовчю; -віддати — відати; осінній — осиний; пам’яттю — скатертю; тваринний — орлиний; оббіг — обіг. Вправа 89. Випишіть виділені слова в три колонки в такому порядку: 1) слова, в яких приголосні подвоюються внаслідок збігу їх; 2) слова, в яких приголосні подвоюються внаслідок подовження їх; 3) слова, в яких приголосні між голосними не подовжуються (на письмі не подвоюються). 1. Від Леніна нам у спадковість вогонь безсмертя перейшов. 2. Мільйонний клас за Ілліча ставав проти білого страхіття. 3. Як солодко віддать життя за свій народ, за щастя краю! 4. З неба ллється на землю блискуче світло сонця. 5. Дорога спіраллю спускалася вниз. 6. Партія і уряд завжди проявляли і проявляють велике піклування про охорону здоров'я нашого народу. 7. По мілководдю скрізь розлягалося широколисте латаття. 8. Зеленню і золотом день горить. 9. Дорога наллялась народом. 10. І колоссям сурмить моя сила, і зерном наливається світ. 11. Починало світати. Біліли вкриті легкою памороззю дахи будинків. 12. Увечері на узліссі збиралися партизани вправлятися в киданні гранат. 13. Там. за Лопанню, були озера, очеретом порослі. 14. Роки і століття мріяли про щастя люди всіх країн. Вправа 90. Перепишіть, вставивши на місці крапок, де треба, пропущені букви. Поясніть (уою) наявність або відсутність подвоєння. 1. В бою за свою Батьківщину ви юв...е жиг...я від- ...али. 2. Грала промін...ям ясним, самоцвітом порай...я
роса. 3. Виводок качни...ий полощеться, забравшись у гущак. 4. Любили ми вссін...ій шум в краю своїм, над Рос...ю, над Оріл...ю, і гомін вод, і перший птиці крик, і перший пролісок рясного передзіл...я. 5. Своїми від- крнт...ями в різних галуз...ях зпап...я Ломоносов збагатив науку. 6. Жит...я може бути прекрасним, повністю захоплюючим тільки в боротьбі за щаст...я свого народу, за процвітай...я своєї Батьківщини. § 26. Чергування .у—в, і—й. Прийменники у, в, сполучники і, й, початкові звуки у, і та в, й чергуються: у з в, і з й. І. Після приголосного звука попереднього сло- ва вживається у, п ісля голосного — в: 1. Наш учитель був у партизанах. 2. Підвищення врожайності — одне з важливих наших завдань. Не чергується початкове у з в: І.’Коли зміна в па_у (або навпаки) створює важку для вимови групу звуків: Брат у 1943 р. жив в Уфі, а в 1944 р. працював у Владивостоці. 2. Після паузи: До мене зайшла сестра — учителька з сусіднього села. 3. На початку речення частіше вживається у, але перед голосним — в; 1. У лузі маківка весною зацвіла. 2. В огні знамен шумить кругом життя. II. Після голосного звука попереднього слова вживається й, після приголосного — і; на почат- 4, * ку речення вживається тільки і: 1. Ми йдемо походом гідним —всім пригнобленим і бідним руку подаєм. 2. І долом геть собі село понад водою простяглось. Не чергується і з й: 1. При зіставленні або протиставленні понять: Батьки і діти. Капіталісти і робітники. 2. Після розділового знака: Заснули верби на облозі, і вітер задрімав. 40
Вправа 91. Прочитай ге текст і перекажіть його. Поясніть вживання прийменника // (в), сполучника і (й) та початкових звуків // (в), і (її). Наприкінці 1941 року, у дні найбільшої небезпеки для Москви, коли дачні околиці столиці стали місцями боїв, Москва добирала добровольців і посилала їх через фронт для допомоги партизанським загонам в їх боротьбі з ворогом у тилу. У числі цих добровольців була також і Зоя Космодем’янська, учениця 10-го класу 201-ї середньої школи Жовтневого району м. Москви. 18 листопада вона з групою комсомольців-партизанів перейшла Лінію фронту — на зайняту ворогом територію. Два тижні жили вони в лісах, ходили в розвідку; вночі виконували бойові завдання. Під час виконання Зоєю одного із завдань в с. Петрйщеві фашисти схопили її. Зоя трималась з надзвичайною мужністю. На допитах фашисти жорстоко катували Зою, але не могли від неї нічого дізнатись. 29 листопада 1941 року після нечуваних знущань фашисти повісили Зою в с. Петрйщеві. Перед смертю Зоя крикнула фашистським солдатам: «Ви мене зараз повісите, але я не одна. Нас 200 мільйонів, всіх не перевішаєте. Все одно перемога буде за нами!» Відважній комсомолці-партизанці Зої Космодем’ян- ській посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. § 27. Уподібнення дзвінких і глухих приголосних. Вимова і правопис їх. Деякі дзвінкі приголосні з глухими утворюють пари: 2 — х (ворог — ворох), г — к (гуля — куля), б—п (труби — трупи), з —с (зірка — сірка), д — т (діло—тіло), ж — ш (жерсть —шерсть), в — ф (віник —фінік). Таблиця дзвінких і глухих приголосних. Дзвінкі: р, л, м, н; г> г, б, з, д. в, ж; дз, дж г і : і і : і і її і л у х і: к, х, п, с, т, ф, ш; ц, ч, щ 41
В українській мові, на підміну від російської, дзвінкі приголосні б. в, 0, з, ж в кінці складу перед глухим та в кінці слова не стають глухими: дубки, ловко, грядка, різкіиі, стіжки; хиб, любов, лід, раз. При збігові деякі глухі і дзвінкі приголосні в середині слова можуть уподібнюватись у вимові: деякі глухі перед дзвінкими можуть вимовлятись, як парні до них дзвінкі, і, навпаки, деякі дзвінкі можуть вимовлятись, як парні до них глухі. Уподібнюються у вимові такі звуки: а) с перед дзвінким б стає дзвінким; б) т перед дзвінким б стає дзвінким; в) «перед дзвінким з стає дзвінким; г) є перед глухими к або т стає глухим. Порівняйте: Вимовляємо Пишемо прозьба (глухий с перед дзвінким б стає дзвінким з) просьба бородьба (глухий т перед дзвінким б стає дзвінким д) боротьба вйгзал (глухий к перед дзвінким з стає дзвінким г) вокзал лехкий (дзвінкий г перед глухим к стає глухим х) легкий кіхті (дзвінкий г перед глухим т стає глухим х) кігті Щоб у сумнівних випадках написати правильно те чи інше слово, треба змінити його форму або утворити від нього нове слово, в якому неясний у вимові приголосний стояв би перед голосним. Наприклад: просьба — просити, боротьба — боротись, ле—кий — легенький, ні—ті — ніготь. г г Коли ж форму даного слова не можна змінити або не можна утворити від нього нове слово, треба перевірити його написання за орфографічним словником і запам’ятати його. 42
Вправа 92. Прочитайте, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні,' які стоять у кінці складу перед глухим або в кінці слова. Жердка, мороз, голубка, хліб, грудка, поріг, ложка, швидкий, народ, ріж, колодка, зуб, голівка, загадка, рідкий, сніг, стежка. ’ Вправа 93. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Поясніть усно, в яких словах 1 який саме звук (дзвінкий чи глухий) увимо- ві уподібнюється при збігові двох приголосних і в яких не уподібнюється. Дьоготь — ді...тяр, косити — ко..,ба, молотити — йоло...ба, скрипіти — скри...ка, скибочка — скидка, миготіти — ми...тіти, низати — ни...ка, смушок — сму...ки, смужка — сму...кй, ніготь — ні. ..ті» рисочка ри...ка, різати — рі...ка, ходити — хо...ба, гризу — гри...ба, легенький — ЛЄ...КИЙ. ВпраЬа 94. Поясніть усно, який звук у виділених словах (дзвінкий чи глухий) при збігові двох приголосних уподібнюється У ВВ мові і який не уподібнюється. 1. Юначе Вітчизни, для тебе мій спів. 2. Посилав генерал комсомольця-бійця у розвідку на берег високий Дінця. 3. На Волзі родився, на Волзі він (Чкалов) ріс — русява берізка між русих беріз. 4. Моторами двигтиш мій двір-гараж. 5. Знаю я: у пору ту трава після днів зимових ожива. Підросте вона угору швидко, скоро цвіт у неї буде видко. 6. Ой, уже ж тая стежка білим снігом припала. 7. Легка тінь непомітно впала на долівку. 8. Шуміла річка, вкрита білими сережками піни. 9. Я зайчика зустріла, дрімав він на горбку. Вправа 95 (усна). До кожного з поданих слів додайте слова, щоб ясніше показати вимову і паписання кожної пари слів та різнктцо в їх значенні. Зразок: п'ядь землі — п'ять олівців. П’ядь, п’ять;%з, кіс; казка, каска; везти, вести; смужки, смушки; гриб, грип; пліт, плід. Вправа 96. Перепишіть, поставивши ва ігісці крапок пропущену букву. 1. У мерзлих галу..жах дерев шелестів світ. 2. Я вмить беру СВОЇ КНИ...КИ, біжу мерщій до школи. 3. В снігу протоптані сте...ки виблискують навколо. 4. З боку шляху дві дикі фуші тремтіли дрібненьким листом у ранішньому 43
холо...ку. 5. За лу...ком-бсре...ком багряніли заграви, б. Чернипі мовчки дивився па сму...ки, що п’ялися по підгір’ю. 7. Фронт чимраз гли...ше входив у гори. Почалася система численних гірських хрс...тів. § 28. Спрощення в групах приголосних. В українській мові групи приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- спрощуються для полегшення вимови, тобто один із приголосних д або т випадає (як у вимові, так і на письмі): тиждень — тижня, виїзд — виїзний, кількість — кількісний, щастя — нещасний, щасливий. Винятки: шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути. Також не випадає приголосний т у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, які мають кінцевий ст: форпост—форпостний. Примітка. Порівняйте з російською мовою, де приголосні <*, т в групах -здн-, -стн-, -стл- також ие вимовляються (випадають), але на письмі зберігаються: праздник, устньїй, счастливий. Вправа 97. Спишіть подані слова, утворивши від одних слова із гпрядеіюю групою приголосних, від інших — слова, в яких групи приголосних не спрощуються. Зразок: користь — корисний, контраст — контрастний. Користь, честь, контраст, якість, шістнадцять, кість, аванпост, пестити, ненависть, піст, капость, баласт, заздрість, хвастати, злість. Вправа 98. Перепишіть, підкресліть слова, в яких групи приголосних спростились. Підібравши споріднене слово, поясніть, які саме звуки (букви) випали. 0 1. В нашій країні чесна праця високо оцінюється і радо заохочується. 2. Пора дитинства золотого—щаслива, радісна пора! Нема ніде його такого, як має наша дітвора. 3. Сувої хмар заслали небо. 4. Віють вітри перехресні. 5. Сніг падав безшелесно й рівно, туманно танули огні. 6. Празнично та велично сходило сонце над великим подільським селом Сухобабами. 7. Поза станцією залягла захисна лінія батальйону. 8. Тиждень за тижнем збігав спокійно. 9. Щось лиховісне було в гарячім повітрі. 44
Правопис префіксів. § 29. Префікс з- (зі-, с-). 1. В українській мові префікс с- пишеться тільки перед я, я, т, ф, х. Перед усіма іншими приголосними пишеться префікс з-. Порівняйте: сказати список стерти сформувати схованка зчистити зцідити зшити зжарити згинути 2. Префікс з- перед групою приголосних вживається з голосним і (це полегшує вимову), наприклад: зібрати, зігнати. Вправа 99 (усна). Від поданих слів утворіть слова з префіксом з- (зі-) або с-. Поясніть правопис префіксів. Сипати, кінчити, гадати, лізти, тиснути, ставити, формувати, дати, чистити, в’янути, класти, кликати, берегти, гріти, хвилювати, скребти, чесати. Вправа 100. Придумайте і напишіть п’ять слів з префіксом с- пер-д к, п, т, ф, х; п’ять слів з префіксом з- перед дзвінкими приголосними; чотири слова з префіксом з- перед с, ц, ч, ш; п’ять слів з префіксом з/-. Вправа 101 (усна). До поданих слів доберіть слова з префіксом з- (зі-) або с-. Зразок: розгорнути — згорнути. Розгорнути, розігнати, розширити, розточити, розігнути, розкрутити, розібрати, роз’єднатись, розплутати, захід, розчіплювати, розшивати. § ЗО. Префікси роз-, без-, від- (од-), над-, під-, між-. В префіксах роз-, без-, від- (од-), над-, під-, між- приголосні на письмі не змінюються: розказати, безпечний, відксціи, одхилити, надсипати, підпис, міжнародний. Префікси роз-, без-, від- (од-), над-, під-, обіли. само, як і префікс з-, перед групою приголосних 45
для полегшення вимови вживаються з голосним і: розібрати, відізвати, надіслати, підігнати, обігнати. У префіксах від-, під-, між- завжди пишемо і: відробити, підв'язати, міжрайонний. Вправа 102. Перекладіть на українську мову подані слова і напишіть їх. Рассеять, разогреть, разгуляться, расчистить, очистить, разоружить, разьіскать, разбросать, списать, розьіск, склон, сжимать, раскупить, скупить, расщедриться, сбор- ник, расседлать, расцвет. Беззаботньїй, бесшумньїй, бессмертньїй, бесклассовьій, беззвучний, беспартийньїй, бесконечннй, беззаконний, бес- форіменний, бесценннй, безводний, безоружннй, безза- ЩИТНЬІЙ. Вправа 103 (усна). До поданих слів доберіть: 1) дієслова з префіксом роз-. Зразок: з’їхатись — роз’їхатись. З’їхатись, застебнути, одягнутись, взутись, запрягти, засідлати. 2) Прикметники з іншим значенням за допомогою префікса без-. Зразок: рогатий — безрогий. Рогатий, зубатий, язикатий, крилатий, голосистий, сильний. Вправа 104 (усна). Виділені слова замініть сполученнями прикметника з іменником і напишіть їх. Прикметник з префіксом без- ставте у відповідній формі перед іменником. Зразок: Степи України, що не мають меж.— Безмежні степи України. 1. Степи України, шр не мають меж. 2. Доказ, який не можна заперечити. 3. Людина, яка ніколи і ні про що не турбується. 4. Небо, на якому немає хмар. 5. Апарат, який працює без шуму. 6. В соціалістичному суспільстві не може бути господарства, що ведеться без плану. 7. До революції селяни, особливо ті, що не мали землі, жорстоко експлуатувались поміщиками. Вправа 105 (усна). За допомогою префіксів з-(з/-, с-), роз-(розі-), над-(наді-), під-(піді-), від-(віді-), об-(обі-) утворіть від поданих слів нові слова. Ходити, гнути, сипати, гріти, топтати, колоти, рвати, пекти, пустити, слати, жарити, звати. 46
§ 31. Префікси при-, пре-, прі-, ви-, пере-, пред-, перед-, межи-. Префікси при-, пре- в українській мові розрізняються за їх значенням. Префікс при- може надавати таких значень: а) приєднання або близькості до чогось: прибити, причепити, приплив; приміський, прибережний; б) неповної дії: пригасити, прикупити, прилягти. Префікс пре- вживається звичайно на означення збільшеної якості: прегарний, предобрий, препоганий; презлий; прекрасно, препогано. Префікс прі- вживається тільки в трьох словах: прірва (від прорвати), прізвишр, прізвисько (від прозвати). Префікс ви- не слід змішувати з префіксом вві-: вийшов (означає рух зсередини) і ввійшов (рух всередину). У префіксах при-, ви-, межи- завжди пишемо и: приїзд, виїхати, межиріччя. У префіксах пере-, пред-, перед- завжди пишемо е: переправа, представник, передмова. Вправа 106. Поясніть (усно) значення префіксів пре-, при- у поданих словах. Слова з префіксами пере-, пред-, перед- випишіть {запам’ятайте їх правопис. Прифронтова смуга. Присісти на хвилину. Придорожні верби. Привезти дров. Дніпровська пристань. Прехороша сестричка. Приліт птахів. До стайні прибудували кошару. Премудра людина. Прив’язані човни. Прив’ялена риба. Перебудувати роботу. Престарий дід. Пристаркуватий чоловік. Прикрасити хату. Прекрасна, прехороша сім’я. Пред’явити документи. Переджовтневі дні. Вправа 107 (усна). Замініть виділені словосполучення одним сло вом з префіксом пре- або при-. Не зовсім зачинити двері. Дуже неприємна зустріч. Санаторії при морі. Голос його був дуже спокійний. Район при кордоні. Ділянка при школі. Трава при дорозі. Вправа 108. Перепишіть, підкресліть префікси і поясніть (усно) їх правопис. 1. Разом з братнім російським народом ми безсмертні в віках. 2. Свої скарби розкрив Донбас, бо знає нас, бо 47
любить нас. 3. Здійміть знамена пурпурові! Розлийся радістю, земля! 4. Краще вмерти, але в славі, ніж безславних днів ганьба. 5. Я п’ю тебе, сонне, твій теплий, зцілющий напій. 6. Серпень з вереснем стискають один одному правиці. 7. Безстрашно бились партизани. 8. Скрегочуть ешелони, під ляскіт буферів зчіпляючись вночі. 9. Над степом жевріє, як розпечене залізо, сонце. § 32. Складні слова, їх творення і правопис. Слова, утворені від двох і більше основ, називаються складними. Наприклад: пароплав (пар-о-плав), світловодолікарня (світл-о-вод-о-лікарн-я), п’ятирічка (п'яти-річк-а). Складні слова утворюються двома способами: 1. Основи складного слова можуть з’єднуватись за допомогою сполучних голосних о, е, є; наприклад: орденоносний, тисячоліття, червонопрапорний, землезнавство, боєздатний. 2. Складні слова можуть утворюватись і без сполучних звуків — через приєднання основи до основи: Сталін- град, південь. Без сполучних звуків утворюються також слова, першою складовою частиною яких є: а) числівники один-, два-, три-, чотири-, а друга частина починається на п р и г о л о с н и й : одноденний, дворічний, трикутник, чотиризначний; б) числівники двох-, трьох-, чотирьох-, а друга частина починається на голосний: двохактний, трьохосьовий, чоти- рьохаршинний. (Числівники двох-, трьох-, чотирьох- перед приголосним бувають тільки в складних порядкових числівниках: двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний); в) числівник п'ять, шість, сім і т. д. у родовому відмінку: п'ятикутник, шестиденка, семилітній; 48
г) наказова форма дієслова: перекотиполе, ломи- ніс (рослини); Гуляйполе (село), Підопригора (прізвище); д) прислівник: вищезгаданий, давноминулий. 3. Складні слова з пів пишуться разом, якщо друга частина складного слова загальна назва, наприклад: півнеба, півмісяця, півкнижки (пів’яблука пишемо з апострофом за загальним правилом). Через дефіс пишемо, якщо друга частина складного слова власна назва, наприклад: пів-Аме- рики, пів-Естонії, пів-Єгипту, пів-Японії. Вправа 109. Придумайте і напишіть кілька складних слів, що означають: а) назви тварин, птахів, комах; б) назви зброї; в) назви предметів, що служать засобом пересування; г) назви сільськогосподарських машин. Вправа ПО. Перепишіть, замінивши виділені словосполучення складними прикметниками. Прикметники ставте перед пояснюваним іменником. Поясніть усно правопис кожного складного слова. Зразок: Змагання на човнах, що тривало чотири години.— Чотиригодинне змагання на човнах. 1. Змагання на човнах, що тривало чотири години. 2. Освіта протягом десяти років. 3. Школа, в якій навчаються протягом семи років. 4. Велосипед з трьома колесами. 5. Система оцінки знань за чотирма балами. 6. П’єса на два акти. 7. Гітара на сім струн. 8. Прилад, що має три екрани. 9. Зліт на один день. Вправа 111. Від кожного з поданих слів утворіть і напишіть складне слово за допомогою пів. Другу частину складного слова ставте в родовому відмінку. Зверніть увагу на чергування о, в з і в другій частині деяких складних слів. Зразок: двір — півдвора. Двір, рік, аркуш, стіл, Україна, ескадрон, юрта, інститут, Америка, ящик, екран, Київ, вікно, загін, олівець, явір, Кавказ, камінь, язик, урок, окунь, йорж. Вправа 112. Перепишіть, підкресліть складні слова, поясніть їх творення і правопис. 1. За трудодень як дбаєм, стільки і маєм. 2. На гори сходить вечір ніжнокрилий. 3. За селом похмуро здіймалась, як величезний верблюд, двогорба висота. 4. По \ шляхах рухались бронетанкові чаЄтяяя й кіннота козачого корпусу. 5. По кутках мосту підіймались квадрати 49
чотнрьохамбразурних дотів. 6. Поперед усіх, виставивши ручний кулемет, мчить зовсім ще молодий червоноармієць. 7. За сніжною пустинею далеко займалося півкругом сяйво. § 33. Складноскорочені слова. Складноскорочені слова в українській мові .утворюються так: 1. З великих початкових букв (чи звуків) тих слів, що входять у словосполучення: КПРС (Комуністична партія Радянського Союзу), ВЛКСМ (Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді), ЦК (Центральний Комітет); такі складноскорочені слова вимовляємо за назвами букв: ка-пе-ер-ес — капеерес; ве-ел-ка-ес-ем — веел- каесем; це-ка — цека. 2. З малих початкових букв слів, які входять у словосполучення: вуз (вищий учбовий заклад); вимовляємо, як звичайне слово, що складається з даних звуків. У складноскорочених словах, що складаються з початкових букв, крапки між буквами не ставляться. 3. З перших складів даних слів: колгосп (колективне господарство) або з кількох складів першого слова і першого складу другого слова: місцевком (місцевий комітет). 4. З початкового складу або кількох складів першого слова та приєднаного до нього другого слова, взятого повністю: профзбори (професійні збори), стінгазета (стінна газета), партквиток (партійний квиток), агітпункт (агітаційний пункт). 5. Комбінованим способом: з початкового складу одного слова та початкових малих або великих букв інших слів (рідше вживаний спосіб): міськВНО (міський відділ народної освіти); РАТАУ (Радіотелеграфне агентство України). Вправа 113. Випишіть складноскорочені слова в чотири колонки, розмістивши їх за 1-м, 3-м, 4-м і 5-м способами утворення. Поясніть усно, від яких слів утворено кожне складноскорочене слово. Профспілка. Комбат. Ощадкаса. МТС. Комсорг. Промтовари. Санпункт. МИР. Профком. АзРСР. Радгосп. Фізкультура. Промфінплан. Держапарат. Виконком. 50
Вправа 114. Перетворіть подані словосполучення в складноскоро- чені слова за допомогою зазначених способів і напишіть їх. 1-м способом: Організація Об’єднаних Націй. Харківський тракторний завод. Міжнародний юнацький день. Білоруська Радянська Соціалістична Республіка. Союз Радянських Соціалістичних Республік. Всесоюзна Центральна Рада Професійних Спілок. 3-м способом: Обласний комітет. Командир дивізії. Сільський кореспондент. Районний партійний комітет. Дніпровське будівництво. 4-м способом: Радянська влада. Спортивний зал. Професійний квиток. Технічна робітниця. Спеціальний одяг. Державний банк. Партійний актив. Сільська рада. Інформаційне бюро. Вправа 115. Розв’яжіть шараду. Поясніть усно, як утворилось складноскорочене слово — назва вугільного басеКну. ШАРАДА. Стояв прийменник До неї голос приєднався, сиротливо, Спинив и широку путь,_ До нього літера прийшла, І став басейн на Україні, І раптом річка розлилася, Де чорне золото беруть. В Азовське море потекла. § 34. Правила переносу частин слова. При переносі частини слова з рядка в рядок слід додержувати таких правил: 1. Переносити можна склади: кар-тина, карти-на; де-рево, дере-во. Не можна переносити частину односкладового слова, бо таке слово не можна поділити на склади; так, наприклад, не можна поділити на частини для переносу слова танк, грім, сіїїрах. 2. Одна буква не залишається і не переноситься. Слід переносити так: Ори-на (а не О-рина), па-лає (а ве пала-є). Не можна переносити частини, двоскладового слова, якщо воно починається або закінчується складом на один голосний звук, наприклад, слова Хкй, один, моя. 3. Не можна розривати буквоспошучеяня ьо, іо; отже, можна переносити так; літньо-го, ба-йок, ра-йон. 51
4. З двох приголосних, що подвоюються внаслідок збі} гу, слід одну залишати, а другу переносити: осін-ній, письмен-ник. Слова типу життя, зілля, ніччю, де подвоєння сталося внаслідок подовження, можна перенос сити так: жит-тя або жи-ття; зіл-ля або зі-лля; ніч* чю або ні-ччю. 5. Не можна розривати букв дж, дз, якщо вони позначають один звук. Слова типу ходжу, гудзик, їжджений слід переносити так: хо-джу, гу-дзик, їж-джений (а не ход-жу, гуд-зик, їжд-жений). Коли дж, дз не становлять складного звука, тобто позначають два окремі звуки, їх можна розділяти при переносі. Це буває здебільшого тоді, коли префікс закінчується на д, а корінь починається на ж або з: від-зивати, від-значати, під-жарити. 6. Не можна відривати букви від односкладового префікса; треба переносити: роз-орати (а не ро-зорати). Так само не можна відривати приголосний від кореня і приєднувати його до префікса; треба переносити ви-кладати (а не вик-ладати); по-множити (а не пом-ножити); при-йшов (а не прийшов). 7. Не можна кореневий приголосний переносити разом з суфіксом, який починається на приголосний: рід-ний (а не рі-дний), дерз-кий (а не дер-зкий), низь-кий (а не ни-зький), стук-нув (а не сту-кнув). 8. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: роз'-їхатись, бур'-ян, силь-ний. 9. Не можна переносити частину складноскороченого слова, утвореного з початкових букв: СРСР, ВЛКСМ, ВЦРПС, АзРСР. 10. Не можна переносити прізвища, залишаючи вкіниі попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що відносяться до прізвища. Наприклад, не можна в одному рядку залишати ініціали /. Я.» а в другий, рядок переносити Франка, і навпаки. Також не можна в кінці рядка залишати скорочення, наприклад, тав. (товариш), а в другий рядок переносити прізвище. х 11. В усіх випадках, які не підходять під викладені правила, при збігу приголосних перенос може бути вільний, тобто приголосні, що стоять поруч, можна відносити до попереднього або дальшого складу^ наприклад: Дні про. Дніп ро; се-стпра, сестра, сестра. 52
Вправа 116. Випишіть слова, які можна переносити частинами, і поділіть їх горизонтальними рисками в тих місцях, де можливий перенос. І. Відмінювання, двоскладовий, дзвінкий, дієслово, займенник, закритий, звук, пов’язати, іменник, ім’я, обставина, означення, підмет, подвоєння, позначити, пом’якшення, прикметник, прислівник, прийменник, російський, український, стверджувальний. II. Підживити, піддзеркальник, подзьобаний, надзвичайний, наймолодший, наймит, війна, гайок, ходжу, комсорг, спецодяг, помпа, помста, помбух, птахівництво, СВІТЛИЙ, виїжджений, розохотився, вузький, ВІЙСЬКО, НІЧ мецький, матроський. Вправа 117. Перепишіть, підкресливши однорідні члени речення. Поясніть усно, як можна поділити для переносу виділені в текстГ слова. ЛИСТ З КУРІЛЬСЬКИХ ОСТРОВІВ. Дорогі друзі! Вам, напевно, буде цікаво дізнатися про природу нашого острова. Звичайно, вона не така, як у вас на Україні. У нас на острові є вулкани, невисокі гори, сопки, річки. В річки з океану запливає різна риба: кета, горбуша, камбала. Узбережжя заселюють цілі табуни нерп та різна дичина: качки, чайки, кулики. Тваринний світ островів багатий. Тут навіть водяться ведмеді, соболі, видри, бобри. Восени рясно вкривають землю нашого острова такі ягоди: брусниця, голубика, клюква. В цей же час достигають і плодові дерева: дика вишня, горобина. Коли ми побували із своєю вчителькою на узбережжі затоки, ми знайшли багато різноколірних водоростей: рожевих, червоних, голубих. Ми дуже любимо свій острів з його снігомдам», вітрами, недовгими сонячними днями. Адже вів частина ва? ШОЇ любимої Батьківщини Али Байко, Лося Груднева. $3
§ 35. Основні правила правопису слів Іншомовного походження. Слова іншомовного походження входили в українську мову з різних мов, різними шляхами і в різні часи. Багато їх засвоєно українською мовою через посередництво інших мов. Найбільше їх увійшло в українську мову через російську мову завдяки споконвічному зв’язку двох братніх народів — українського і російського. Слова іншомовного походження пишуться за окремими правописними правилами. Правопис и, і. В основах слів іншомовного походження пишеться в одних випадках и, в інших — і (? після голосних). 1. Пишеться и в основах слів після дев’яти приголосних букв1— д, т, з, с, ц, ж, ч, ил,р— перед дальшим приголосним у загальних (невласних) назвах: директор, інститут, фізика, система, цистерна, режим, чиче- роне*, ширма, фабрика. Примітка. В окремих словах після приголосних, що не входять у дев’ятку, також пиіііемо и. спирт, кшп, кипарис, вимпел, маля, лиман: також в окремих словах, запозичених із східних мов: киргиз, кинджал, касет. Правопис таких слів визначається словником, до якого і слід звертатися в сумнівних випадках. 2. Пишеться і: а) після приголосних, які не належать до дев’ятки: білет, пілот, мітинг, вітамін, фінанси, гімн, кілограм, архів, республіка, механічний; б) на початку слова: інструкція, інтелігент; в) в кінці незмінного слова: таксі, парі; г) завжди перед голосним та перед й: патріот, революція, революційний; д) у власних іноземних назвах після будь-якого приголосного: Корсіка, Мадрід, Ваиіінгтан, Кріт, Берлін, Сіцілія, Чікаго, Шіллер, Діккенс, крім таких власних назв: Арктика, Атлантика, Атлантида, Антарктика, Балтика, Америка, Африка, Британія, Париж, Рига, Рим, Єгипет, Єрусалим. * В граматиці це правило називають правилом «дев’ятки». Чичероне - провідник, що дає пояснення туристам. 54
Та чи Інша загальна назва, утворена від власної назви, зберігає ту букву (и чи /),що пишеться у власній назві. корсіканці (бо Корсіка), сіцилійський (бо Сіцілія),амери~. канський (бо Америка). П р и м і т к а. У складних словах, в яких перша частина викінчується на голосний, на початку другої частини пишеться / (а не Г): староіндійський. Так само пишеться і після префікса, що закінчується на голосний: проілюструвати, доісторичний; е) у сполученнях -іа, Ля, причому •їй пишемо в основі слів, а -ія — В кінці: матеріал, радіатор, індустрія, авіація. Правила вживання апострофа і м’якого знака. У словах іншомовного походження для роздільної вимови перед йотованими голосними ставимо апостроф після твердих приголосних, наприклад: П'єр, бар'єр, кар єра; після м’яких приголосних перед йотованими пишемо м я- кий знак, наприклад: мадьяр, бульйон; відповідно до вимови після л перед приголосним: фільм, асфальт, Енгельс, відповідно до вимови в кінці слова: вуаль1, герань1. Подвоєння і неподвоєння приголосних. У словах іншомовного походження, що означають загальні назви, приголосні не подвоюються: комісія, група, грип, колона, колектив. У словах іншомовного походження подвоєні приголосні зберігаються в українському письмі у власних іменах і географічних назвах (Шіллер, Голландія), а також у небагатьох загальних словах, як-от: тонна, ванна, манна, нетто, брутто, вілла. Вправа 118. Прочитайте текст і придумайте до нього заголовок. Поясніть усно правопис и, і у виділених словах іншомовного походження. Наша Вітчизна будує комунізм. Зникає протилежність між розумовою і фізичною працею. Соху замінили могутні машини на безмежних полях колгоспних. Електричний плуг увійшов у сільський побут. Труд на полях збагачує 1 Вуаль — легка прозора тканина. • Герань — декоративна росліша.
науку, і наука збагачує труд. Тепер жоден селянин не мислить землеробство без знання мічурінської науки. Наука ввійшла в село. Міцніють зв’язки учених з заводом і колгоспом. Учені вийшли із своїх кабінетів, пішли на фабрики, шахти й будови. Робітники перестали бути тільки робітниками, вони піднялись на трибуни академій, дослідних інститутів, збагатили своєю творчою роботою науку й техніку. І нам усе це тепер здається природним, зрозумілим і звичайним. Вправа 119. Подалі слова напишіть українською мовою, з'ясуйте значення кожного, відшукавши в довідці відповідне пояснення. І. Зскадра. 2. Зскадрилья. 3. Зскадрон. 4. Вензель. 5. Пьедестал. 6. Магистраль. 7. Пюпитр. 8. Бязь. 9. Шифр. 10. Вннегрет. Н.Мозаика. 12. Силузт. 13. Диплом. 14. Диспут. 15. Арханзм. 16. Альбатрос. 17. Новелла. 18. Туннель. Довідка. 1. Бавовняна тканина. 2. Початкові букви імені і прізвища, красиво переплетені у вигляді узору. 3. Одноколірне зображення людини або предмета, намальоване або вирізане з пзперу, фанери, тканини. 4. Великий морський птах. 5. Холодна стра&Ь з суміші шматочків яєць, овочів. 6. Документ про закінчення вищого учбового закладу. 7. Проїзд, проритий під землею в горах. 8. Головний напрям (головна лінія в шляхах сполучення). 9. Невелике оповідання. 10. Прилюдні усні сперечання на наукові теми. 11. Малюнок або узор із скріплених між собою різноколірних камінців, кусочків скла, емалі тощо. 12. Застаріле слово. 13. Основа (підніжжя), на якій стоїть статуя. 14. Підставка для нот, книжок у вигляді похилої дощечки на ніжці. 15. Умовна азбука для секретного листування. 16. Частина кавалерійського полку, що дорівнює роті. 17. З’єднання кількох загонів військових літаків. 18. Частина військово-морського флоту. Вправа 120. Введіть у придумані вами речення такі слова: кампанія, компанія, канонада, бірюза, екзамен, екзаменатор, коридор, галерея, пенал, тонна. Вправа 121. Напишіть українською мовою подані слова і поясніть усно правила вживання букв и, і. Гренландії я, крокодил» грандиозньїй, диаграмма, гим- настика, металлургия, агитация, пропагандист, политика, 66
зкономия, Ганнибал, пилюля, злектричество, злектрифи- каиия, зкзаменатор, Диккенс, Британия, британский, горизонт, палисадник, пролетариат, алюминий, инстнтут, Советская Конституция, социализм, марксизм, цистерна, Бразилия, бразильский, афнша, график, медицина, цел- лулоид. ЧАСТИНИ МОВИ. § 36. Загальні відомості. Слова за своїм значенням, за граматичними ознаками і роллю в реченні поділяються на самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні). Самостійні слова виступають у реченні ного членами, а службові не є членами речення. Всі слова поділяються, крім того, на групи, які називаються частинами мови. Частин мови десять. З них шість (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник) включають самостійні слова; три (прийменник, сполучник, частки) — службові слова. Десятою частиною мови є вигук, який не належить ні до самостійних, ні до службових слів. Вправа 122. Перепишіть, на місці крапок напишіть а чи о і вкажіть самостійні і службові слова. 1. Пройшли літа і г...ряче, і мрійно. 2. В літа війни багато нових рік побачив я в суворому поході. 3. Межи возами під явором п...лає б...гаття. 4. Х...зяйка було п...лає мене, що я не гляджу хазяйського діла. 5. У напівпри- смерку к...жан крилом мене торкнувся. 6. Наш с...лдат через пекло пройду. 7. Куди гр...мада, туди н наша дорога. ІМЕННИК. § 37. Загальне поняття про іменник. І Іменником називається частина мови, яка означає назву предмета і відповідає на питання хто? або що? Наприклад: тракторист, хлопець, ключ, дорога, темрява^ зліт, читання.
Іменники відмінюються за відмінками й числами, на-! приклад: приїхав брат, не було брата, порадили бра* тові, мої брати, сказали братам. До кожного іменника можна додати прикметник, наприклад: сміливий хлопець, залізний ключ, далека дорога, непроглядна темрява, піонерський зліт, виразне читання. Іменники» що означають назву дії або стану, не слід змішувати з дієсловами, а іменники, що означають назви яко: стей» властивостей,— з прикметниками. 1. Стометровий забіг відбувся на стадіоні ^Металург». Виділене слово забіг — іменник, бо воно відповідає на питаная що? 2. Хоробрість забезпечує перемогу. Виділене слово — іменник, бо воно відповідає на питання що? Порівняйте: і. В село із лісу Вовк забіг. Виділене слово забіг — дієслово, бо воно відповідає на питання що зробив? 2. Хоробрий розвідник кинувся на ворога. Виділене слово — прикметник, бо воно відповідає на питання який? Іменники можуть означати назви предметів живих і н ежи ви х. До іменників, що означають назви живих предметів (істот), належать назви людей і тварин. Вони відповідають на питання хто? кого? і т. д., наприклад: учень, комсомолка, кінь, лев. Іменники, що означають назви неживих предметів, відповідають на питання що? чого? і т. д.» наприклад: літак, дуб, ліс. Іменники бувають загальні і власні. Загальні іменники означають назви, що даються багатьом однорідним предметам: письменник трактористка держава місто річка острів Власні іменники означають назви, що даються окремим предметам, ЩОб ВІДРІЗНИТИ ЇХ ВІД ІНШИХ ОД’ нерідних: Копиленко Аигеліна СРСР Миколаїв Буг Вайгач Вправа 123 (усна). Дієслова замініть іменниками, що означають назву дії або стану, а прикметники —* іменниками, що означають назву ■костей або властивостей предмета. Зразок: відбудувати — відбудова; чесний — чесність. Відбудувати, розвинути, виконати, зміцнити, поліпшити, перевірити, підготувати, чесний, блакитний, рі&: кий, корисний, мужній. 58
Вправа 124 (усна). Визначте, які іменники власні і які загальні; які з них назви живих та неживих предметів. 1. А косарі бувалі, не хлопці, а орли —Європу визволяли, в Мапчжурії були. 1 подяку з них має не один за Будапешт, Варшаву, Софію і Берлін. 2. Пісня моя волелюбна гримить, грізно на варті Вітчизни стоїть. 3. Шумить золотоверхий Київ в морях червоних прапорів. 4. Глуха оболопа заслала півнеба. 5. На Далекому Сході виступає пасмо Курільських островів. 6. Політнавчання з бійцями Брянський проводив завжди сам. 7.3 товарної станції щодня вирушали па захід довгі ешелони. 8. Раз у раз дорогу загороджував бурелом. 9. За селом з яру зацокотів кулемет. Вправа 125. Перепишіть, вставляючи пропущені букси, імен пики підкресліть і визначте, які з них назви живих та неживих предметів. 1. Вся з...мля стрічає п...р...можця — в...сняним привітом кл...котить. 2. Буде для нас кукувати з...зуля. довге ЖИТ...Я віщувать. 3. Верби попустили віти та ст...лилися по самісінькій землі; інші зв...ли гіл...я догори та в в...со чіиь зан...слися. 4. Облич...я майора від напруги стало тепер тв...рдпм, як кам...нь. 5. Над лиманом сивий крн- ж...нь у тумані стр...пенувся. 6. Сг...повий в...дикий птах ширяв попід небом. 7. Вийшовши з бер...гів, ро...топленим сріблом у далечінь виблискував Удай. 8. З вишини сипав бе...перервну пісню жайворонок. 9. Шле місяць з неба пром...ні злотисті. § 38. Рід іменників. Кожний іменник належить до одного якогось роду чоловічого, жіночого або ‘середнього. До чоловічого роду належать іменники, до яких можна додати слово він або цей, наприклад: завод. батько, гість, герой. До ж і н о ч о г о роду належать іменники, до яких можна додати слово вона або ця, наприклад: країна, мати, радість. До середнього роду належать іменники, до яких можна додати слово воно або це. наприклад: село, серце, бажання. Іменники, іцо вживаються тільки у множині (дрова, сани, граблі, ворота), за родами не розрізняються. 59
Деякі назви осіб за професією чи характером їх діяльності (інженер, педагог, льотчик, суддя, професор та і її.) означають осіб то чоловічої, то жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду. Наприклад: Софія Василівна Ковалевська, перша жінка-професор — видатний математик XIX століття (професор і математик— іменники чоловічого роду). Окремі іменники — назви людей — на -а, -я можуть бути як чоловічого, так і жіночого роду: 1. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата — нікого нема. 2. Я сирота, без матері, без батька осталась. Рід іменників в українській і російській мовах здебільшого збі- гається в одних і тих же словах, наприклад: укр. міст, рос. мост — чоловічого роду; укр. вікно, рос. окно — середнього роду; укр. земля, рос. земля — жіночого роду. Але в деяких словах української і російської мов рід не збігається; наприклад, в українській мові іменник підпис чоловічого роду, а в російській подпись — жіночого роду. Список іменників, рід яких не збігається в українській і російській мовах. (Для Слова української мови : путь — жіночого роду криза — жіночого роду шатро — середнього роду біль — чоловічого роду кір — чоловічого роду насип — чоловічого роду Сибір — чоловічого роду степ — чоловічого роду дріб — чоловічого роду •запис — чоловічого роду Вправа 126 (усна). Знайдіть ково, але мають різні значення ники, потім визначте рід кожної довідок). Слова російської мови: путь — чоловічого роду кризис — чоловічого роду шатер — чоловічого роду боль — жіночого роду корь — жіночого роду насьіпь — жіночого роду Сибирь — жіночого роду степь — жіночого роду дробь — жіночого роду запись — яріючого роду спочатку слова, що пишуться одпа- (омоніми), вкажіть серед них імеи- о з цих іменників. 1. До колгоспної стайні підвезли корму для худоби. 2. Кулемети приладнали на корму корабля. 3. Пройшли близько сорока кілометрів. 4. Заскрекотала сорока. 5. При нагріванні вода перетворюється в пару. 6. Найкраще пшениця зійшла на чорному пару. 7. Подув вітер, і почався дощ. 8. Холодний подув осіннього вітру скинув з дерев останнє листя. 9. Очі — орган зору. 10. Орган — музичний інструмент. 11. У сусідньому лісі багато білок. 12. Білок — живильна речовийа. ІЗ. Як тільки вийшов теплохід у 60
відкрите море, відразу почалася качка. 14. Над озером пролетіла дика качка. 15. У крамницю привезли багато мила. 16. Щодня вранці команда мила палубу катера. 17. Розвідник засів у кущах і звідти стежив за рухом противника. 18. На засів шкільної ділянки ми витратили все відпущене нам насіння. 19. Попереду йшов Микола й ніс кошик з грибами. 20. Снаряд ударив у ніс корабля. Вправа 127. Кожний з поданих іменників введіть у придумані вами речення так, щоб ясно було, якого він роду. Зразок: Сибір багатий на хутро. Сибір, путь, біль, кір, степ, дріб. § 39. Число іменників. Більшість іменників вживається удвох числах: в од- н и н і і м н о ж и н і. Однина означає один предмет: боєць, кінь, річка, озеро, поле. Множина означає два і більше предметів: бійці, коні, річки, озера, поля. Незначна частина іменників має в окремих формах однини і множини однакові закінчення, наприклад, іменники рішення, обличчя. В таких випадках число іменника можна визначити через зв’язок його з іншими словами. Порівняйте: Однина Множина 1. Нове відкриття. 1. Нові відкриття. 2. Обличчя сяяло весе- 2. Обличчя сяяли веселою усмішкою. лою усмішкою. Частина іменників вживається в одному числі: тільки в однині або тільки в множині. Тільки в однині вживаються іменники, що означають: а) назви речовини: вода, мідь, грязь* глина (від деяких з цих іменників можна утворити і множину на означення різних видів або сортів речовини: мінеральні води, лікувальні грязі); б) назви* дій, якостей, почуттів: виконання, доброта, радість; в) власні імена (імена-і прізвища людей та географічні назви): Іван, Петро, Олена; Мирний, Пушкін; Москва, Київ. 61
Значно менше іменників вживаються тільки в множині. До них належать: а) назви, що означають парні предмети: обценьки, ворота; б) назви почуттів (іменники з суфіксом веселощі, хитрощі; в) власні географічні назви: Сокольники, Суми, Карпати. Іменники, що вживаються тільки в множині, роду не мають. Іменники, що означають сукупність осіб або предметів як одне ціле, називаються збірними. Наприклад: студентство, селянство, молодь, городина, сировина, мушва. Збірні іменники вживаються тільки в однині. Порівняйте: студентство і студенти; селянство і селяни; мушва і мухи. Вправа 128. Подані іменники запишіть у три колонки. У другій ■олонці підкресліть тільки збірні іменники. Зразок: Іменники, що вживаються в однині і множині тільки в однині тільки в множині Комсомолець, комсомол, бандура, доброта, робота, вість, пильність, радість, радощі, пошта, кошти, башта, далечінь, червень, гребінь, Харків, жнива, борошно, ріка, осока, агрус, фікус, фінанси, дитина, діти, дітвора, діброва, халва, дрова, давнина, Кавказ, указ, рідня, кухня^ знання, збирання, звірина, перина. Вправа 129. Придумайте і напишіть: а) по три іменники, які вживаються тільки в однині І означають: 1) почуття, 2) якості, 3) речовини, 4) овочі, б) ягоди, 6) збіжжя, 7) трави, 8) збірні поняття; б) по два іменники, що вживаються тільки в множині і означають: )) ігри, 2) продукти харчування, 3) гірські хребти в Європі, Азії, Америці, 4) міста, села, залізничні станції. § 40. Відмінки Іменників. У зв’язній мові один і той же іменник може мати різні закінчення. Наприклад: 1. В Радянському Стозі кожний трудящий мав право на працю. 2. Кожному учневі треба 62
створити добрі умови для його праці. 3. Кожний радянський патріот найбільшу насолоду дістав в чесній і самовідданій праці на благо любимої Соціалістичної Батьківщини. 4. Праця а Радянському Союзі є справою честі, доблесті й геройства. У наведених реченнях іменник праця зв язаний з різними словами і тому має різні відмінкові закінчення (право на прац-ю, умови для прац-і, дістає в прац-і). Відмінків в українській мові шість. Кожний відмінок відповідає на певне питання: Називний — хто? що? Р о д о в и й — кого? чого? Давальний — кому? чому? З н а х і д п и й — кого? що? О р у д и и й — ким? чим? . М і с ц с в и й — и а (при, в) кому? н а (при, в) чому? Питання хто? кого? і т. д. відносяться до іменників, які означають людей і тварин (батько, оатька, сестра, сестри; віл, вола), а питання що? ч о г о' і т- Д;— До іменників — назв неживих предметів (дуо, оуоа, квітка, квітки). Називний відмінок називається прямим (вживається без прийменника); усі інші відмінки ^непрямими (вживаються з прийменниками і без прийменників; наприклад: росте біля лати, пішов у лату, стояв за латою, портфель учня, читав книжку, руоав сокирою; місцевий відмінок завжди вживається тільки з прийменником, наприклад: збори о п'ятій годині, в лісі тихо, працюю на с/аьриці). Крім шести відмінків, іменники мають кличну форму, яка вживається при називанні особи або предмета, до якого звертаються (тобто при звертанні). Наприклад: 0 Батьківщино! Ти для мене всіх рідніш. Вправа 130. Випишіть шість речень, в яких іменник пшгр був би в різних відмінках; закінчення підкресліть. ТИГР. І Серед усіх звірів найбільш хижий, найбільш зухвалий є тигр. Шерсть на тигрі руда, смугаста, і тому він непомітний у густих заростях. Тут тигр цілий день ховається, а як побачить здобич, зненацька вискакує із своєї засади 63
і одним ударом звалює Ті з ніг. Найбільше тигр полює вночі, коли звірі йдуть на водопій. Навіть людині зустрічатись з тигром небезпечно, особливо з тигром-людоїдом, який спеціально висліджує беззбройних людей. Ось що розповідають мисливці про тигрів-людоїдів. Тигри-людоїди здебільшого — це старі тигри. Старому тигрові оленя бистроногого не піймати та й буйволів страшно зачіпати. От йому і лишається одне — висліджувати без- збройних людей. (3а є Чарушиним). Вправа 13!. Провідміняйте усно іменники: картина, хвиля, завод, брат, небо, мідь. Вправа 132. Перепишіть, вставляючи пропущені букви; підкресліть іменники і після кожного з них у дужках напишіть, в якому відмінку він стоїть. 1. За колгоспного жит...я стали ми б...гаті. 2. Ми — воїни щастя, ми — правди с...лдати, нового життя ковалі. 3. В основі капіталістичного суспільства л...жить право б...гачів-дармоїдів на чужу працю. 4. Гей, гей, море, грай, р...ви, скелі л...май! 5. Виносить батько на поріг пшени...- ний хліб і сіль. 6. За узліс...ям починалося поле. 7. Шелестить лист гарбузовий, гойдається в...сока кукурудза й соня...ники. 8. Море в соня...них іскрах крізь сади мерехтить. 9. З краю неба насувались білі, неначе моло...ні хмари. § 41. Типи відмін іменників. За відмінковими закінченнями однини всі іменники поділяються на чотири відміни. До першої відміни належать іменники жіночого та чоловічого роду з закінченням на -а, -Я'- наука, Марія; Сава, Хома, старшина, суддя; сирота, Валя. До другої відміни належать іменники: а) чоловічого роду з кінцевим приголосним та й: робітник, комсомолець, герой та з закінченням на -о: Павло; б) середнього роду на -о, -е, -я (крім іменників із закінченням на -я, при відмінюванні яких з’являються суфікси -ят~, -єн-): місто, вогнище, життя. До третьої відміни належать, іменники жіночого роду з кінцевим приголосним: молодь, любов, радість, подорож, ніч; також іменник мати. 64
До четвертої відміни належать іменники с е- реднього роду на •а, -я, при відмінюванні яких з’являються суфікси -ат-.-ят-, -єн-: лоша —лошати, теля — теляти, ім'я — імені. Примітка. Іменники, що вживаються тільки в множині, не належать до певної відміни. Вправа 133. З даного уривка випишіть в 4 колонки: 1) іменники першої відміни, 2) іменники другої відміни, 3) іменники третьої відміни, 4) іменники четвертої відміни. Кожний іменник поставте у формі називного відмінка однини. Іменники, що повторюються, випишіть тільки один раз. Усю ніч лосеня блукало біля кущів, чекаючи матері. Настав ранок. Заспівали птахи. Виглянуло сонце й освітило галявину, хащу, дерева, кущі. На галявину вийшла ряба курочка-тетерка з цілим виводком тетерят. Тетерята були рябенькі, пухнасті. Вони весело розбіглися по галявині, а тетерка знайшла мурашину купу,' розрила її лапами і, як квочка, заквоктала, скликаючи дітей: Ко-ко-ко! Збіглися тетерята і почали дзьобати мурашині яйця. А тетерка стояла осторонь, поглядала, чи не летить де шуліка, чи не підкрадається лисиця. Уже високо підбилося сонце. Тетерята наїлись і пішли за матір’ю в кущі, а лосеня на самоті блукало по галявині. Воно стомилося й було дуже голодне. Коли в лісі за галявиною чувся тріск ломаччя, лосеня підводило голову і чекало, чи не покажеться мати. (За /. Скребицьким), § 42. Незмінювані іменники. Деякі іменники в українській мові при відмінюванні не змінюють своїх закінчень ні за відмінками, ні за числами. Відмінок і число таких іменників можна визначити із змісту речення. Наприклад: 1. Таксі швидко приставило мене до центра міста (таксі — називний відмінок однини). 2. Меблі були розставлені на п'ятьох вантажних таксі (таксі — місцевий множини). В українській мові до незмінюваних іменників належать: 1. Жіночі прізвища на приголосний та на -о, наприклад: Клара Цеткін, Клару Цеткін; лікар Марина З 313 65
Усенко, лікареві Марині Усенко; партизанка Ляля Убийвовк, партизанку Лялю Убийвовк. 2. Утворені з початкових букв складноскорочені слова, якщо вони не вимовляються, як звичайні слова: 7/К, РВК, СРСР. 3. Іменники іншомовного походження, які закінчуються на голосний звук (переважно на -о, -е, -/): Баку, Туапсе, , Тбілісі; Гюго9 Гейне; купе, пюре, жюрі, депо, бюро. Виняток: пальто (відмінюється в українській мові, як іменник середнього роду село). Вправа 134. Подані іменники включіть у придумані вами речення так, щоб один із них стояв у називному відмінку, другий — в родовому і т. д. Трюмо, кіно, Майя Усенок, купе, меню, піаніно. Вправа 135. Пригадайте і з’ясуйте (усно), хто такі є названі особи. Вкажіть ті прізвища, що при відмінюванні не змінюються. Енгельс, Лазо, Фрунзе, Колумб, Орджонікідзе, Гастелло. Вправа 136. Подані слова напишіть українською мовою. Значення невідомих або маловідомих вам слів іншомовного походження відшукайте в довідці, вміщеній нижче. 1. Ательє. 2. Монпансьє. 3. Папье-маше. 4. Фойє. 5. Турне. 6. Шимпанзе. 7. Бордо. 8. Метро (метрополитен). Соло. 10. Сопрано. 11. Кенгуру. 12. Рагу. ІЗ.^Колйбри. 14. По- пуррй. 15. Пони. 16. Такси. Довідка. 1. Майстерня якої-небудь галузі мистецтва, художнього ремесла або індивідуального пошиву одягу чи взуття. 2. Сорт леденцевих цукерок. 3. Суміш паперу з клеєм, гіпсом і крейдою, з якої виготовляють різні речі, зокрема і гранки на ялинку. 4. Зал у театрі або кінотеатрі для перебування глядачів до початку вистави та під час антракту (перерви). 5. Подорож або мандрівка (наприклад, вченого або театрального колективу на гастролі). 6. Людиноподібна мавпа, водиться в Африці. 7. Темночервоний колір; також сорт темночервоного вина, який виготовляють у місті Бордо (Франція). 8. Міська підземна залізниця. 9. Виконання музичного твору або танцю одним виконавцем. 10. Найбільш високий жіночий голос у співах. 11. Сумчаста тварина з довгими задніми і короткими передніми ногами; водиться в Австралії. 12. Страва з дрібно нарізаного м'яса або риби з овочами і пряною приправою. 66
13. Дуже маленька пташка, водиться в Америці. 14. Музичний твір, що складається з різних музичних уривків. 15. КІНЬ НИЗЬКОрОСЛОЇ ПОРОДИ. .-гіт. 16. Наймана автомашина з лічильником, який показує вартість проїзду. § 43. Іменники першої відміни. До першої відміни належать іменники жіночого роду та незначна частина іменників чоловічого роду. Іменники першої відміни поділяються на три групи: тверду, м’я куімішану. До твердої групи належать іменники жіночого и чоловічого роду Із закінченням-а (крім тих, основа яких закінчується на шиплячий приголосний): машина, Микита, дружина. До м’я к о ї групи належать іменники жіночого и чоловічого роду із закінченням на -я, основа їх закінчується на м’я к и й приголосний або на -й: праця, буря, надія, сім'я. У вимові таких слів, як праця, буря, маємо-а, перед яким стоїть м’який приголосний (праць + а, бурь + а). У вимові таких слів, як надія, сім’я, маємо знов-таки -а, але перед ним стоїть и (надій-^-а, сімй-{~а). До мішаної групи належать іменники жіночого й чоловічого роду із закінченням на -а, основа їх закінчується на шиплячий: межа, задача, листоноша, площа. Мішаною група називається тому, що іменники цієї групи в деяких відмінках мають такі закінчення, як іменники твердої групи, а в деяких — як іменники м’якої групи. § 44. Відмінювання іменників першої відміни. (Зразки відмінювання). Відмінки Тверда група М’яка група Мішана група 0 д н и в а н. р. д. 3. 0. м. Кл. ф. фабрик-а фабрик-а фабриц-і фабрик-у фабрик-ою (на) фабриц-і фабрик- о пісн-я ЛЄКЦІ-Я пісн-і ЛЄКЦ1-Ї іисн-і лекщ-ї пісн-Ю лекці-ю піснею лекці-вю (у) піся-і (а) мкці-1 ГЦСН-8 АЄКЦІ-6 площ-а площ-і площ-і площ-у площею (на) площі ПАОІЦ-е З* 67
Відмінка М н о ж н н а Н. фабрик-и тсн-і ЛСКЦІ-Ї ПАОЩ-1 Р. фабрик пісень лекці-й площ д. фабрик-ам пісн-ям лекц'-ЯМ площ-ам 3. фабрик-и пісн-і ЛСКЦІ-Ї ПАОЩ-І 0. фабрик-а ми пісн-ями лекці-ями, площ-ами м. (на) фабрик-ах (у) пісн-ях лекці-ях (на) площ-ах Вправа 137. Провідміняйте усно такі іменники першої відміни: річка, яблуня, лінія, груіиа, суддя. ' Вправа 138. Перепишіть, підкресліть іменники першої відміни твердої групи — один раз, м’якої — два рази і мішаної — хвилястою лінією. Визначте усно відмінок і число кожного іменника. Переді мною невеликий сад, осяяний місячним промінням. Розбитий по-старовинному, він являє собою довгасту галявину. Прямі стежки ведуть до центральної клумби, густо засадженої білими, жовтими й червоними рожами. Високі липи облямовують її стрункою каймою. Обабіч алей — груші, яблуні, вишні, вони кидають слабі тіні на біліючу траву. За садом — круча, а далі — старий сосновий ліс. Я люблю цей ліс за сувору красу його незайманих ліній, за оксамитову зелень його красунь-смерек, за його урочисту тишу. \ § 45. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників першої відміни. Один н а. У давальному й місцевому відмінках іменники цієї відміни мають закінчення -/ (-Ї): картині, в картині; стан-, ції, на станції. Приголосні г, к, х перед закінченням -і змінюються: г на з (перемога — перемозі); к на ц (фабрика—фабриці); х на с (стріха — стрісі). В орудному відмінку іменники твердої групи мають закінчення -ою: фабрикою, наукою, Савою; м’якої — -ею та після голосних і апострофа -ею: піснею, лекцією, сім’єю; мішаної—ею: площею. 68
Кличну форму мають іменники тільки в однині. Іменники твердої групи мають закінчення -о: Катерино, Хомо; м’якої і мішаної — -є, наприклад: Катре, лиспгоноиіе; -Є мають іменники м’якої групи після голосного або апо: строфа: Маріє, сім'є. Деякі пестливі іменники м’якої групи мають у кличній формі закінчення -ю: доню, матусю. Вправа 139. Подані речення перекладіть на українську мову і напишіть. Слова, в яких приголосні г, к, х після перекладу змінились на з, ц, с, підкресліть. 1. В селе Ивановке построили новую школу. 2. Мой брат живет в Риге. 3. На вьісокой горе показались всад- ники. 4. Артистке преподнесли цветьі. 5. Мачехе не спится. 6. На лугу пасутся козьі. 7. Ольге и Татьяне пришлось задержаться в дороге. 8. На пасеке уже цветут яблони. Вправа 140. Перепишіть речення, розкривши дужки. Визначте відмінок іменників першої відміни, підкресліть у них закінчення і поясніть їх правопис. 1. Коли займаються вогні над рідною (столиця), Дніпро ввижається мені ясною (блискавиця). 2. Весь степ був переснований сизою (пряжа). 3. За (річка) геть у (долина) мій зір летить і в (тиша) потопає. 4. Співає (Маланка) колос, сміється лука ранніми росами. 5. Вся долина під (круча) по самі вінця була ніби налита прозорим розтопленим металом. 6. Річка блищала, звиваючись (змія) по жовтому пісочку. 7. Знялись стовпи піску, джгутами замигтіли в (круча). 8. По залізній (балка) Василько добрався до вугільної ями. Вправа 141. Прочитайте лист, відповідно змінивши слова, що в дужках. Поясніть правопис закінчень іменників першої відміни в орудному відмінку однини. Люба Марійко! Пишу тобі з села Козачих Лагерів. Тут я відпочиваю у свого давнього знайомого — колгоспника Никифора Кор- шуна. Хата його стоїть біля левади над (річка). Сплю я не в хаті, а на леваді в наметі під (груша). Спати лягаю рано — о 22 годині, але і встаю о 6 годині. Як тільки встану, 10—15 хвилин займаюсь (гімнастика), а потім іду до річки купатись. Річка звідси недалеко. Тут між (баржа й купальня) невеличкий місток з (площадка) для стрибків. 69
Дні проводжу чудово: по-старому дружу з (наука і праця), поєдную приємний відпочинок з корисною і цікавою (робота). Я і тут не розлучаюсь з художньою і науково-популярною (література) та піонерською (газета). Захопився («Молода гвардія») Фадєєва, прочитав її за три дні; сьогодні вранці упорядкував новий комплект гербарію і поповнив свій альбом новою (серія) зібраних мною дотепних виразів з життя і праці колгоспного села. Часто з братом ми їздимо на рибну ловлю. У такі дні ми встаємо з (зоря) і (річка Конка) на човні понад Козачелагерською (плавня) пливемо (алея) верб до гирла річки Босанки, милуючись (краса) природи. Там, за (межа) рибного заповідника «Кринки», під гіллястою (верба), просиджуємо з вудкою, аж поки не наповнимо свої сапети1 (чорнуха, біблиця, густиря), окунем та іншою (риба). Почав уже останніми днями скучати за домівкою, за школою, за нашою любимою (Тетяна Андріївна). Пиши. З піонерським привітом. Федір Мосьпан. Вправа 142. Перепишіть, поставивши іменники, що в дужках, у кличній формі. 1. На ланах і на заводах, у труді і в боротьбі віддаємо кожний подих, рідна (партія), тобі. 2. (Земля), радій і цвіти. З.ИЦо хочеш, (Волга), попроси, я все тобі віддам. 4. (Людмила Петрівна), це слово про вас у пам’яті досі моїй збереглося. 5. Я і за Волгою, і за Дунаєм тебе, (парта) моя, щиро згадував часто. 6. До тебе, люба (річенька), ще вернеться весна. 7. (Матуся) ріднесенька, посидь біля мене. Вправа 143. Перепишіть, змінивши слова в дужках так, щоб вони мали закінчення і або е. Поясніть, які приголосні в цих словах чергуються і з якими саме. 1. Встають міста у (райдуга) риштовань. 2. Вивезти групу учнів відділ народної освіти доручив (учителька) школи, (викладачка) російської літератури Марії Андріївні Борц. 3. При кволій (лампочка), схилившись до стола, вони вглядалися в розкриту книжку пильно. 4. В (казка) звірі та птахи те саме й так само говорять, як і люди. 5. У (вуличку) було темно, аж чорно. 1 С а п е т її— кошики для риби, сплетені з лози. 70
Множина. У називному відмінку іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -я; фабрика, країна; м якої і мішаної (-Ї): пісні, площі, лекції. У родовому відмінку іменники першої відміни мають чисту основу, тобто основу без закінчення (фабрик, меж, площ, тонн, ліній), причому іменники м’якої групи пишуться з м’яким знаком на кінці, крім тих, основа яких закінчується на -р: робітниця—робітниць, земля земель, читальня — читалень, але зоря зір, буря бур. У деяких іменниках у цьому відмінку в основу вставляється голосний о, в або є: ділянка ділянок, сосна—- сосон або сосен, земля — земель, війна воєн і війн (чиста основа). Іменники на ~і(я) мають у родовому відмінку закінчення -ій: ліній, колій, премій. Поодинокі іменники в родовому ^відмінкумножини мають закінчення -ей: сімей, свиней, статей або -ів: суддів. Вправа 144. З кожної пари утворіть словосполучення; перше слово пари напишіть у називному відмінку множини, а друге — в родовому однини. Поставте в кожному слові наголос. 1. Сторінка, книжка. 2. Книжка, Серьожа. 3. Вежа, будівля. 4. Частина, дужка. 5. Дужка, буква. 6. Гілочка, акація. 7. Лапка, лисичка. 8. Сходня, баржа. 9. Пісня, колгоспниця. 10. Стіна, каланча. 11. Порція, каша. Вправа 145. Перепишіть, поставивши іменники, що в дужках, у відповідній формі множини, визначте (усно) відмінок їх і з’ясуйте правопис закінчень. 1. Ракети лускали високо під (хмара), розсипаючись градом кривавих (іскра). 2. Бурлаки минули багато сіл, багато (сахарня) та суконних (фабрика), ніде не спочивали й не ставали. 3. І на землі не буде більше ката, неправди слуг, і (тюрма), і ярем. 4. З-під (сосна), як з вікон, виднілись гори. 5. Сонце схилилось до (гора). 6. У піонерській газеті ми прочитали кілька (стаття) про екзамени. 7. Уже не чути (сурма) журавлиних. 8. На черговому засіданні міськради обговорювалось питання про краще забезпечення (сім’я) загиблих воїнів та своєчасну видачу їм (пенсія), про відкриття нових (їдальня), механізованих (пральня), побутових (майстерня), про газифікацію (квартира). 71
Вправа 146. Перепишіть, вставляючи пропущені букви ч, І. Визначте усно відмінок і число кожного іменника і підміни. 1. Високі зор... тремтіли над головами бійців. 2. Синіли на меж... прощально васильки. 3. Враз з гущ... лісу мигнуло щось і зникло. 4. На луці важно дрімають чорні стоги, наче спті воли на паш... . 5. Потомились рук..., граючи, потомились ног..., танцюючи. 6. Летять у даль квітчастії дорог... . 7. Микола шукав очима тієї гіллястої груш.., з-під котрої він уперше побачив Ними- дору. 8. З порожньої стодол... голодні пташк... летять. 9. Кругом стояли верб..., груш... та вишн..., мов вироблені з каменю. Вправа 147. Перепишіть. Підкресліть іменники першої відміни, вкажіть їх групу (тверда, м'яка чи мішана), відмінок, число. МОЯ БАТЬКІВЩИНА. Моя батьківщина — не сяйво пожеж. Де трупам зчорнілим гойдаться, Моя батьківщина — це поле без меж, Це звільнена праця. Моя батьківщина — удар молотка, І руль тракториста невтомний, 1 скелі розбиті, й покірна ріка, Комбайни і домни. Моя батьківщина — це поле борні За волю труда і трудящих, Вона виногради плекає рясні В пустелях і хащах. Цвіте Казахстан, Закавказзя і Дін, Росія цвіте і Вкраїна... Союз непоборних радянських країн — Моя Батьківщина. (М. Рильський). § 46. Іменники другої ВІДМІНИ. Іменники другої відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку і мішану. До твердої групи належать: а) іменники чоловічого роду з основою на твердий приголосний (крім шипля- 72
чпх): робітник, завод, клас; 6) іменники чоловічого й середи ного роду з закінченням на о, основа яких теж закінчується на твердий приголосний: батько, Павло, військо, перо. До м’ я к о ї групи належать: а) іменники чоловічого роду з основою на м’я кий приголосний та на й: ленінець, вихователь, герой, урожай; 6) іменники середшхию роду з закінченням на -е (крім іменників, основа яких закінчується на шиплячий) і на -я; море, сонце, шрстя. П р и мі тк я. В іменниках на й в непрямих відмінках та в усіх формах множини прикінцевий звук основи — Л, закінчення а, -у: геройа, гсроіїів, урожаіїу; пишемо — герої, героїв, урожаю. До мішано ї групи належать іменники чоловічого роду з основою на шиплячий: гараж, ключ, товариш, дощ та іменники середнього роду з основою на шиплячий і закінченням ~е: плече, сховище. Іменники з основою на р належать до всіх трьох груп: до твердої групи: двір, бригадир, касир-, до м ’ я к о ї групи: богатир, проводир, пролетар; до мішано ї групи: каменяр, повістяр, школяр. Щоб легше визначити групи іменників на р, треба зважати на таке: 1. До мішано ї групи належать іменники з наголошеним суфіксом -яр, які звичайно означають назви людей за їх професією: тесляр, котляр, школір. 2. До м’я к о ї групи належать іменники переважно з суфіксами -ар або -ир: лікар, секретар, пухир, сухар, токар, Лазар. Переважна більшість їх має в російській мові на кінці лашрь» секретар ь, сухарь, токар ь, Лазарь. Більша частина іменників цієї групи має у множині наголошене закінчення: лікар — лікарі, секретар — секретарі, пухир — пухирі; незначна частина їх має ненаголо- шене закінчення: токар — токарі, козир — козирі, рицар— рйцарі. 3. До твердої групи належить решта іменників на р (переважна більшість їх): дар, жир. Частина з них при відмінюванні у множині має наголошене закінчення: дари, дарів; жири, жирам, жирами; майстри, майстрам. Сюди ж належить більшість іменників чоловічого роду 73
іншомовного походження на р з нерухомим наголосом при відмінюванні: семінар — семінару, інженер — інженерові, бригадир — бригадира, бригадирові. Вправа 148. Складіть таблицю за поданим зразком і запишіть у відповідних колонках іменники на р. Зразок. Іменники другої відміни на р Тверда група М’яка група Мішана група комунар грабар цегляр Комунар, грабар, цегляр, гектар, амбар, цукор, писар, календар, футляр, гусляр, кобзар, пухир, комісар, книгар, козир, поштар, котляр, кочегар, воротар, маляр, муляр, снігур, вугляр, столяр, плугатар, пустир. Вправа 149. Подані іменники перекладіть (усно) па українську мову і визначте групу кожного з них. Газетник, бремя, плотник, бумага, лагерь, простер, слесарь, арендатор, пекарь, врач, Игорь, двор, школьник, пролетарий, каменщик, сухарь, хорек, шахтер. Вправа 150 (усна). Вкажіть іменники П відміни, визначте групу кожного з них. 1. Радянський Союз бореться за мир між народами. 2. Уперше в історії існує могутній і згуртований табір миролюбних держав. 3. У нашій країні життя весняне. 4 Комсомольці — то плем’я орлине. 5. У труді і зростанні не мріють про спокій. 6. Вітаєм сонця промені, і бурі, і вітри. Ми хлопці загартовані, ми волі змагарі. 7. Будем добре агротехніку вивчати і примусим нашу землю урожай високий дати. 8. З усіх кінців безмежної Батьківщини приїхали на велику будову муляри, штукатури, слюсарі, малярі, теслярі, столяри, механіки, електромонтери. 9. Осінній вечір тихо догоряє, і золото спадає з ясенів. 10. Через греблю ідуть хлопці, проїжджають через міст. 11. Степ зелений наче тікає в тебе перед очима далеко кудись, далеко. 74
§ 47. Відмінювання іменників другої відміни. (Зразки відмінювання). Чоловічий рід. Відмінки Тверда група М’яка група Мішана група Однина Н. Р. д. 3. 0. м. Кл. ф. степ батьк-о степ-у батьк-а степ-ові(-у) батьк-о в і^у) степ батьк-а степ-ом батьк-ом (на) степ-у батьк-ові степ-е батьк-у стрілець край стрі/іьц-я кра-ю стрільц-еві(-ю)кра-€ві(гЮ) стрільц-я край стрільц-ем кра-єм стрільц-еві кра-ю(-ї) стрільц-Ю кра-ю товариш, товариш-а товариш-еві(-у) товариш-а товариш-ем товариш-еві товариш-у Множина Н. Р. д. 3. 0. м. степ-а батьк-и степ-ів батьк-ів степ-ам батьк-ам степ-а батьк-ів степ-ами батьк-ами (на)степ-ах батьк-ах стрільц-і кра-ї стрільц-ів кра-їв стрільц-ям кра-ям стрільц-ів кра-ї стрільц-ями кра-ями стрільц-ях кра-ях товариш-і товариш-ів товариш-ам товариш-ів товариш-ама товариш-ах Однина 1-І. Р. д. 3. 0. М. Кл. ф. бригадир бригадир-а бригадир-ові (-у) бригадир-а, бригадир-ом (на)бригадир-ові(-і,-у) бригадир-е токар токар-я токар-еві (~Ю) токар-я токар-ем токар-еві (-Ю) токар-ю тесляр тесляр-а тесляр-вві (-у) тесляр-а тесляр-ем тесляр-еві (-у ) тесляр-е Множина Н. Р. д. 3. 0. м. бригадир-а бригадирів бригадир-ам бригадир-ів бригадир-ама (на) бригадир-ах токар-і токар-ів токар-ям токар-ів токар-яма токар-ях тесляр-і тесляр-ів тесляр-а м тесляр-ів тесляр-ама тесллр-ах 75
Середній рід. Відмінки Тверда група М’як а група Мішана група Однина Н. міст-о місц-е питанн-я прізвищ-е Р. міст-а місц-я питання прізвища д. міст-у місц-ю питанн-ю прізвищ-у 3. міст-о місц-е питанн-я прізвищ-е 0. міст-ом місц-е м питанн-ям прізвищ-ем м. (на) міст-і (на) місц-і (на)питанн-і прізвищ-і (по) міст-у (по) місц-Ю (по)питанн-ю Множина Н. міст-а місц-я питанн-я прізвищ-а Р. міст місць питань прізвищ д. міст-ам місц-ям питанн-ям прізвищ-ам 3. міст-а місц-я питанн-я прізвищ-а 0. міст-ами місц-ями питанн-ями прізвищ-ами м. (на)міст-ах місц-ях питанн-ях прізвищ-ах Вправа 151. Провідміняйте усно такі іменники другої відміни: вождь, герой, шахтар, повістяр, обличчя. § 48. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників другої відміни. Од н и н а. Родовий відмінок. У родовому відмінку однини іменники другої відміни чоловічого роду мають закінчення -а (-я), -у (-ю). З них -а в твердій групі, -я в м’якій групі мають такі іменники: 1. Назви міст та інших населених пунктів, наприклад: Ленінграда, Кронштадта, Рима, Ярославля; також інші власні географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі: Дніпрй, ДінцЯ. 2. Загальні і власні назви істот (людей і тварин), наприклад: колгоспника, Білоконя, Сидоренка, учителя, 76
еероя, чижа, коня, солов'я; також назви уособлених1 предметів: Вітри, Мороза. 3. Назви предметів, речей, що мають певне окреслення, наприклад: плуга, комбайна, тома, документа. 4. Назви мір: метра, грама, тижня; також назви місяців і днів: червня, вівторка. Винятки: року, віку. 5. Терміни: відмінка, атома, романа. Решта іменників другої відміни чоловічого роду має закінчення -у в твердій групі і -ю в м’якій групі, наприклад: Бугу, Дону, Криму; меду, цукру; народу, лісу, снігу, настрою, заводу. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають паралельні форми з закінченням -а та -у: 1) залежно від наголосу: мостії і мосту, бортй і борту, дворй і двору, спіолй і столу, полкй і полку, спшдй і стиду; 2) залежно відзначення: каменя (однієї штуки) і каменю (матеріалу); листопада (місяця) і листопаду (пори року); папера (документа) і паперу (матеріалу); листа (написаного) і листу (на дереві). Всі без винятку іменники середнього роду другої відміни в родовому відмінку однини мають у твердій і мішаній групах закінчення -а, а в м’якій групі -я: гасла, зерна, будівництва, сонця, серця, проміння, щастя. Вправа 152. Подані іменники чоловічого роду другої відміни напишіть у формі родового відмінка однини. Автомобіль, метр, ситець, гнів, кулемет, асфальт, Буг, сік, Ростов, кір, сироп, лось, березень, хід, Харків, обрій, кашель, Чапаєв, Миколаїв, грам, Париж, Київ, град, телефон, суховій, Чернігів, спокій, Дунай, ведмідь, Дон, віск, Лондон, комсомол, Воронеж, кисень, літр, біг, біль, лід, четвер, ячмінь, клуб, рій, трамвай, урожай, Краснодар, місяць, вітер, гектар, . Крим, стогін, центнер, Сибір, плач, Єнісей, мікрофон, Марсель, вид, Китай, грім, ніж, Гадяч, танець, Львів, попіл, Гаврош, водень, Брест, Бахмач. Вправа 153. Прочитайте, розкривши дужки і додавши до слів потрібні закінчення; поясніть правопис-цих закінчень відповідним правилом. і 1. Фронт (соціалізм) і демократії зростає і міцніє, 2. Від залізної ходи мого (народ) лунає аж ген за Ти1 Уособленими називаються предмети, що виступають (у казках, оповіданнях, байках), як живі. 77
хим океаном. 3. Тіло (комісар) (батальйон) вночі було привезено до (госпіталь). 4. Сім’я орлина з скелі он знялася й на захід подалася до (Урал). 5. Шелест (лист), (вітер) свист. Рветься з (дуб) чорний лист. 6. Коли до (вогнище) непомітно під’їхав з комісаром командир (полк), то він побачив одинадцять пар очей. 7. Вийшли ми з шахт (Донбас), щоб звільнити цілий світ. 8. Із-за (ліс), з-за (туман) місяць випливає. 9. З одного вікна раз у раз шугало полум’я (міномет). 10. Синій пролісок пробився з-під (сніг). Вправа 154. Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть усно правопис закінчень у родовому відмінку однини. 1. Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила для (народи) нашої країни і для народів усього (світ) шлях до (комунізм). 2. Йшли вони крізь грози, йшли вони без (край), од (Дніпро) і Волги, (Дон і Дунай). 3. Нема сильніш від (землетрус), як потрясать серця людей. 4. Сонце хилилося до (захід), на землю лягали ледь помітні сині смуги (вечір), але до (селище) було ше рано підходити. 5. Ні (тупіт) з (степ), ні (пил), тільки вітер тривожний шумить з (небосхил). 6. Довіку не забуть ні греблі, ні (ставок), ні (шлях), що звивавсь химерно. 7. Прощай, наш товариш, ти смертю (боєць) загинув у полум’ї (бій); від (біль) стискаються наші серця, від (жаль), наш друг, за тобою. Давальний відмінок. Назви істот мають закінчення твердої групи м’якої групи мішаної групи -ові: -єні та після голосного, а також після апострофа •вві: -еві: столярові, комсомольцеві, слухачеві. піонерові, Петрові; секретареві, Андрієві, солов'єві; школяреві. Примітка. При збігу двох таких іменників один з них слід уживати із закінченням -у (-ю): піонеру Ткачеві або піонерові Ткачу; секретарю Голованеві або секретареві Голованю. 78
Назви предметів мають паралельні закінчення: тверда група -ові, -у: плугові або плугу, тракторові або трактору; м’яка група -вві (після голосного -єві), -ю: пневі або пню, краєві або краю, буквареві або букварю. Мішана група -еві, -у: товаришеві, прізвищу. Всі без винятку іменники-прізвища на -ов, -ев, -єв, •ів, -їв, -ин, -ін, -їн мають у давальному відмінку однини закінчення -у: Гончаров —Гончарову, Куйбишев — Куйбишеву, Чапаєв — Чапаєву, Гуреїв —Гуреєву, Гар- иіин—Гаришну, Пушкін—Пушкіну, Захар’їн—Захар’їну. Іменники середнього роду, що означають назви неживих предметів, мають закінчення: у твердій і мішаній групах -у: місту, селу, городищу, плечу: у м’якій групі -ю: полю, морю, сонцю, полум'ю, промінню. Назви істот середнього роду з суфіксом -к- мають у давальному відмінку паралельні закінчення -ові, -у: дитяткові і дитятку, теляткові і телятку. Вправа 155. Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть усно право- пис закінчень іменників у давальному відмінку однини. 1. (Танкіст) видно через край весь грізний небокрай. 2. Треба знищувати те, що заважає (рух) життя. 3. У бою (Андрій) так любо відчувати другове плече. 4. (Козаков) доводилось посуватися з своєю групою повільно, весь час маскуючись. 5. На прощання Брянський міцно потис (ординарець) руку. 6. Не спиться (Пушкін) — палючі слова лягають на папір. 7. Струмінь вологої прохолоди дихнув в обличчя (Матвійко). 8. (Єрмолай) було наказано приставляти на панську кухню зо дві пари тетерюків та куріпок. 9. Ворон (ворон) ока не виклює. Вправа 156. Напишіть українською мовою у формі адреси поданий матеріал, поставивши прізвище, ім’я і по батькові в давальному відмінку однини. 1. Михаил Васильевич Петренко проживает в Харь- кове, в 7 квдртире дома № 42 по улице Артема. 2. Романенко Анна Никитнчна проживает в Киевской области, Рокитнянском районе, в селе Синяве. 79
3. Пйонервожатьій Николай Филиппович Шевчук по- лучает письма по месту своей работьі в Киевской 84-й средней школе по Московской улице. Орудним відмінок. 1. Іменники чоловічого й середнього роду в орудному відмінку мають такі закінчення: тверда група -ом: робітником, бригадиром, комбайном, батьком; містом, небом; м’яка група -ем: комсомольцем, лікарем; місцем, серцем та -ем тільки в іменниках чоловічого роду на -й: героєм, солов’єм, урожаєм; мішана група -ем: чижем, комишем, плющем, газетярем, вогнищем. 2. Іменники середнього роду на -я в орудному відмінку мають закінчення -ям: обличчям, почуттям, листям, підгір’ям, поголів’ям, полум'ям. Вправа 157. Прочитайте, розкривши дужки; поясніть правопис закінчень іменників другої відміни в орудному відмінку однини. 1. Шуми, шуми, життя могутнє, над (край) сонячним крильми. 2. І в незабутню пору свята з братерським щирим (почуття) згадаєм кожного солдата, що жертвував своїм (життя). 3. Міжгір'я гриміло бойовим (клекіт). 4. (Прибій) дальніх шумів прогуркотіло місто. 5. Скільки око сягало, руділи стиглим (комиш) плавні. 6. Над просторими новими хатами (верховіття) гомонять сади. 7. Олень з гіллястими рогами поміж високими квітками, повитий (хміль і плющ), лежить півсонний під (кущ). 8. Над (світ) ми стаєм (сузір'я) молодим. 9. Юним (ленінець) радісно бути, це ім’я ти завжди пам’ятай. 10. Давид розповів, що перед (від’їзд) заходив до прокурора. Вправа 158. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в орудному відмінку однини і усно поясніть правопис їх закінчень. । 1. (Цвітіння) землі, (блиск) сонячним вод шумітиме день величавий. 2. Барвисті ліси на схилах обабіч дороги не тільки не гасли під косим (проміння) вечірнього сонця, а навпаки, розжарювались ще яскравіше, ніж удень. 3. За (село) шелестіли хліба і пахло (полин). 4. Орли клекотіли, велично плаваючи понад високим (узгір'я). 80
5. Іскра тиха мліла не вгасала і розгорілась (багаття) ясним. 6. Багатим (врожай) земля зарясніла. 7. (Чебрець) війнуло з поля. 8. Синім (полум’я) палають зграї хмар над безоднім (море). 9. Пташка красна своїм (пір’я), а людина своїм (знання). Вправа 159 (усна). Поясніть подвоєння приголосних і вживання апострофа у виділених словах 157-ї і 158-ї вправ. Місцевий відмінок. У місцевому відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві, -у, -ю, -і, -ї. 1. Закінчення -ові, -еві, -єві найчастіше мають: а) іменники чоловічого роду —назви істот, а саме: -ов/—тверда група: на робітникові, на батькові; -еві — м’яка і мішана група: на вчителеві, на товаришеві; -ев/—м’яка група після голосного або апострофа: на Олексієві, на солов’єві. Ці іменники можуть мати і закінчення -у(-ю), -і, -Ті на робітнику, на вчителю (і на вчителі), на солов'ю <і на солов’ї); б) іменники середнього роду твердої групи з суфіксом -к- (назви істот) мають закінчення -ові: на дитяткові, на теляткові і паралельне закінчення -у: на дитятку, на телятку. 2. Закінчення -у мають іменники чоловічого роду твердої групи з суфіксами -к-, -ик-, -ок-, -ак-, -як— назви предметів — та незначна частина іменників середнього роду: на дощику, у садку, на верстаку, в сіряку, у ліжку, у війську. 3. Закінчення -і, -ї частіше мають безсуфіксні іменники чоловічого роду: на столі, на дубі, у лісі, на обрії, в гаї, але під наголосом—закінчення -у (-ю): на сліду, у гаю; з прийменником по — закінчення -у, -ю: по селу, по сонцю, по плечу. 4. Приголосні г, к, х перед і чергуються з з, Ц, с: ріг — на розі, луг — на лузі, плуг —у плузі, бік — на боці, льох —у льосі, рух —у русі. 5. Іменники середнього роду пестливого або здрібнілого значення з суфіксами -еньк-, -енк- мають закін81
чення -у: на серденьку, на сонечку, а в назвах істот з суфіксом -к(о) можуть мати паралельні закінчення -ові, -у: на теляткові, на курчаткові; на телятку, на курчатку. Вправа 160. Прочитайте, розкривши дужки. Поясніть правопис закінчень іменників другої відміни у місцевому відмінку однини. Зверніть увагу на чергування голосних або приголосних звуків у виділених словах. 1. Защебече соловейко в (луг) на калині. 2. На колгоспному (лан) оре трактор цілину. 3. Накрапав перший у цім (рік) дощик. 4. Низька корячкувата постать Хоми спинилася на хатньому (поріг). 5. Воркувала горлиця у (садок), у (куточок) тихенькому на (бузок). 6. Черемхою вже пахне в (повітря). 7. Старі черешні росли скрізь по (двір) і кидали од себе густу тінь. 8. На самому (край) поля горів довгий ожеред соломи. 9. Я на вбогім сумнім (переліг) буду сіять барвисті квітки. Вправа 161. Перепишіть, розкривши дужки. Поясніть правопис закінчень іменників другої відміни у місцевому відмінку однини. Зверніть увагу на чергування голосних або приголосних у виділених словах. 1. В (бій), в (дим), в гарячім (блиск) зброї ішли розплати вірні посланці. 2. На (море), і в (небо), і в ратному (поле) ти зграї ворожі розвіяла впрах. 3. Живемо ми тепер при (достаток). 4. На першому ж (урок) Павка підняв руку і, діставши дозвіл говорити, устав. 5. Сіро й сумно ставало на (острів) по (захід) сонця. 6. Знов кувала у (луг) зозуленька край поля. 7. На сірім піщанім (узлісся) стоять три високі сосни. 8. У темному (гай), в зеленій діброві коні отаву скубуть. 9. По (подвір’я) залунав дзвінкий голос. 10. На самому (берег) щось плеснуло. Клична форма. Кличну форму мають іменники другої відміни тільки чоловічого роду і лише в однині. іменники середнього роду кличної форми не мають. Іменники другої відміни чоловічого роду в кличній формі мають закінчення -е, -у, -ю. Закінчення ~е мають: а) деякі іменники твердої групи: сокіл — соколе, дуб — дубе; б) іменники твердої і мішаної групи, основа яких закінчується на р (піонере, тесляре) та на г, к, х, причому г, к, х перед закінченням -Є 82
змінюються на ж, ч, ш: друг — друже, козак — козаче, Євтух — Євтуше. Закінчення -у мають деякі іменники твердої групи (тату, діду, сину), зокрема іменники з суфіксами -ик, -ОК, -к (робітнику, синку, батьку), а також іменники мішаної групи з основою на шиплячий (слухачу, читачу). Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: пекарю, ленінцю, комсомольцю, також закінчення -е: кравче, хлопче, молодче. У звертаннях, що складаються з двох власних імен,— імені й по батькові, закінчення кличної форми завжди мають обидва слова: Григорію Івановичу, Михайле Андрійовичу. Вправа 162. Прочитайте, поставивши іменники, що в дужках, у кличній формі. Поясніть правопис закінчень кличної форми. 1. Чим більше слухаю тебе, (Гайдай), все більше переконуюсь, що балтієць правду приніс нам із центра. 2. Гей, (рицар жадібний), стережись! 3. (Бандурист), (орел) сизий! Добре тобі, (брат): маєш крила, маєш силу, є коли літати. 4. (Мій друг), краю віддамо душі пре-* красні поривання. 5. Заспівайте пісень ви нових у цей день, (пролетар) й селянко білява! 6. Добре пояснюєш. Тобі, (хлопець), учителем бути. 7. Стелися, (барвінок), низенько. Вправа 163. Перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в кличній формі і поясніть правопис їх закінчень. 1. «(Федір Федорович), ми прийшли допомогти вам розмістити поранених по квартирах», сказав Серьожа. 2. Михалко раз у раз поглядав на командира і, не витерпівши, спитав: «(Дядько), а вас Петром звати?» 3. Пробачте, (Терентій Йосипович), що я, розмовляючи з вами, заснув. 4. Поблідлій, звівсь Єгор і тихо мовив: «(Тато), я не лишаюся, я йду з тобою теж». 5. Мій (Осип), (веселий мій друкар), мерщій на світі б розсвіло. 6. (Юнак) Вітчизни, для тебе мій спів. 7. Привіт тобі, радянський вільний (дім)! 8. Бувай здоров ти, (світ) мій! Верховино, тебе прощаю. Прощай, зелений пишний (рай)! Вправа 164. Випишіть з байок Глібова та вірша Тичини «Наша слава»1 шість-сім речень з іменниками першої і другої відміни у кличній формі і усно поясніть прдаопис закінчень. 1 3 «Хрестоматії з української літератури для V класу». 83
Множина. Називний відмінок. Іменники чоловічого роду в називному відмінку множини мають закінчення -а, -і, -І. Іменники твердої групи мають закінчення -и: комуністи, майстри; м’якої групи—і (після голосного та апострофа-Г): комсомольці, учителі, лікарі, водії; мішаної групи —і: товариші, читачі, школярі. Примітка. Кілька іменників чоловічого роду мають у називному множини парцельно -а та -а: вуса і вуса, рукава і рукава. В інших іменниках різні закінчення зв’язані з різними значеннями: хліба і хмби, грунти і грунти. Порівняйте: Як море, хвилюються золоті хліба. Мати витягла з печі хліба з борошна нового врожаю. Деякі іменники, що в однині мають суфікс -ин, та всі іменники, що в однині мають суфікс -анин або -янин, у множині втрачають суфікс -ин: татарин — татари, татарам і т. д.; болгарин — болгари, болгарам і т. д.; міщанин — міщани, міщанам і т. д.; селянин — селяни, селянам і т. д. Іменники середнього роду твердої і мішаної групи мають закінчення -а: озера, слова, військй; м’якої групи— -я: серця, моря, оповідання (але очі, плечі, уші, також вуха). Родовий відмінок. 1. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів, після голосного і апострофа -їв: партизанів, солдатів, учителів, друкарів, урожаїв, солов'їв, товаришів, дощів, школярів. Примітка. Іменники з суфіксами -акин, -якая, -ин, -ая, -яя закіпротьея в родовому множини на чисту основу: датчан, громадян, болгар; іменники гість, кінь, вухо, око, плече мають закінчення -ей: гостей, кояей, ушей (ї вух), очей, плечей (і пліч). 2. Іменники середнього роду закінчуються на чисту основу: слів, сіл, вікон, чисел; місць, кілець, яєць; прізвищ, урвищ, причому іменники на -я, що мають в однині подвоєний приголосний в кінці основи, втрачають це подвоєння: знань, облич. Деякі іменники середнього роду мають закінчення: полів, морів, узгір'їв, прислів'їв; причому поодинокі іменники на -я з подвоєним приголосним в кінці основи зберігають це подвоєння: почуттів, відкриттів*. 84
Знахідний відмінок* У знахідному відмінку назви істот мають такі самі закінчення, як у родовому: братів, партизанів, героїв, ведмедів, вовків; назви деяких тварин, поряд із закінченням родового відмінка, мають закінчення називного відмінка: пасу коней — пасу коні; запріг волів—запріг воли; ловлю окунів — ловлю окуні; назви предметів мають такі самі закінчення, як у називному: осушуєм озера, засіваємо поля. Вправа 165. Перекладіть на українську мову і напишіть такі словосполучення. Профессора и доктора университета, директора и учителя школ, инструкторьі обкома, сторожа гаража, лите- ратурньїе редактори, монтери здектростаншш, мастера спорта, слесаря завода, лектори института. Буфера вагойов, сектори стадиона, дополнительнне ордера, номера гостиници, осенн^е холоди, поршня пи- линдра, клапани насоса, вибори суден, адреса членов союза. Вправа 166. Перепишіть, дописавши, де треба, потрібні закінчення; усно поясніть їх правопис. 1. Під фруктовий сад відведено п'ять гектар... . 2. Для фарбування нових рам потрібно сто грам... бронзи. 3. У вазі було сім апельсин... і кілька мандарин... . 4. З грядок навчально-дослідної ділянки ми сьогодні зібрали шість кілограм... помідор... . 5. На горі височіло кілька вово- збудованих санаторі... . 6. Загін партизан... складався з росіян, українців, грузин... і татар... . 7. До солдат..., що були біля гармати, підійшло двоє розвідників-баш- кир... . Вправа 167. Перепишіть, розкривши дужки. Слова, що в дужках, напишіть у потрібній формі; на місці крапок допишіть потрібні закінчення; усно поясніть їх правопис. 1. Робітник... ідуть. Послухай їхні цюк... . Яка упевненість в (хода) швидкій гримить! 2. Сам Ватугін на круч... зводить рук... могучі, зустрічає полк... після (бій). 3. Гармаш... з (гуркіт) вкочували артилерію в підвали. 4. Будем слухать на (зоря), як грають сурмар.... Будем чай з (баклага) цить» їсти сухар... . 5. Оаде завалвло зеленим вогнем стовбур... будяків. 6. Тоді зіЬнлись до стаї всі вівчар... і сіли біля живого (вогонь). 7. Кладуть
рядами цеглу муляр... . 8. Заглядає ніч у віч..., в чорнім небі світять свіч... . 9. Світало. Хлопці-плотар... вже підтягали якор... . 10. Прийшли школяр... сьомого (клас), стали але... (у парк) рівнять. Вправа 168. Напишіть подані іменники-синоніми у формі називного відмінка множини й усно поясніть правопис їх закінчень. Результат, підсумок, наслідок; масштаб, розмір, калібр; наїзник, їздець, вершник; ручай, потік, джерело; друг, товариш, приятель; гігант, велетень, богатир; багатир, багач; учитель, викладач, педагог; воїн, боєць, солдат. Вправа 169. Прочитайте, розкривши дужки. Іменники, що в дужках, поставте в родовому й знахідному відмінках множини і поясніть правопис їх закінчень. 1. Гудки наших фабрик, (заводи) складають нам сонячні думи, і пісню щасливу заводять в просторі нам (трактори) шуми. 2. Кругом од краю і до краю ідуть полки (богатирі). 3. Сталінградський рейд наближався до кінця. Пройдено багато (села, містечка, хутори), немало за цей час бачено цікавого. 4. Коли коні вже були підковані, ковалі ще прив’язали по кілька запасних підків до (сідла). 5. Велика любов наших (читачі) окрилює нас, (письменники). 6. О, перелинь мости, моя немудра пісне, до радощів людських і до людських (зусилля). 7. Через кілька хвилин до застави під’їхало п’ять (партизани). 8. Запрягайте, хлопці, (коні). § 49. Відмінювання іменників третьої відміни. Іменники третьої відміни на групи не поділяються. (Зразки відмінювання). ВІДМІНКИ Однина Н. тінь зустріч повість Р. тінЧ зустрічЧ повістЧ д. тінЧ зустрічЧ повістЧ 3. тінь зустріч повість 0. тінн-ю зустрічч-ю повіст-ю м. (на) тінЧ зустрічЧ повістЧ Кл. ф. тін-е зустріч-е повіст-е 86
ВІДМІНКИ М я о ж и я а Н. тін-і зустріч-і повіст-і ; Р. тін-ей зустріч-ей повіст-ей і д. тін-ям зустріч-ам повіст-ям 3. тін-і зустріч-і повіст-і 0. ті н-я ми зустріч- ами повіст-Ама М. (на) тін-ях зустріч-ах повії т-ях Іменник мати відмінюється так: Відмінки 1 Однина і Множина Н. мат-и мат-ер-і Р. мат-ер-і мат-ер-ів д. мат-ер-і мат-ер-ям 3. мат-ір мат-ер-ів 0. мдт-ір'-Ю мат-ер-яма м. (на) мат-ер-і мат-ер-ЯХ Вправа 170. Провідміняйте усно такі іменники; доповідь, верр. галузь, кров, область. § 50. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників третьої відміни. У називному і знахідному відмінках однина іменників третьої відміни в кінці після приголосних (крім шиплячих, губних та р) пишеться м’який знак: молодь, сталь, вісь, тінь, але подорож, ніч, розкіш, любов, кіновар. В орудному відмінку однини іменники, основа яких закінчується на один приголосний (крім губних та р), мають перед закінченням -ю подвоєний приголосний, наприклад: сталлю, віссю, тінню, молоддю, подорожжю, річчю, розкішшю; виняток: нехворощю. Подвоєння не буває: а) при збігові двох і більше приголосних в основі: повістю, радістю, смертю, жовчю, шерстю', б) в іменниках з основами на губний або р 87
(у таких іменниках перед закінченням ставимо апостроф): любов’ю, кров’ю, Юдіф'ю, матір’ю, кіновар’ю. В орудному відмінку однини у передостанньому складі стоїть той самий голосний, що й в останньому складі називного відмінка: якістю, бо якість: молоддю, бо молодь; відомістю, бо відомість; подорожжю, бо подорож. У давальному, орудному й місцевому відмінках множини іменники цієї відміни після шиплячих мають закінчення -ам, -ами, -ах: ночам, ночами, по ночах; подорожам, подорожами, у подорожах; після інших приголосних —ям, -ями, -ях: тіням, тінями, на тінях; вістям, вістями, вістях. Вправа 171. Перепишіть, розкривши дужки. Іменники, що в дужках, напишіть в орудному відмінку однини б усно поясніть подвоєння і відсутність подвоєння в них. 1. Тебе (мати) всяк назива, бо ніжніше назвати не вміє, весно наших сердець і надіє, сонце світу — столиця Москва! 2. Ми пишаємося геройством, (честь), Батьківщиною. 3. Шумлять міста, і сонце знов і знов встає для нас за (даль) голубою. 4. Країну сонячну мою люблю високою (любов). 5. З гарячих домен (повідь) густою врочисто і світло виливавсь чавун. 6. Трудящі всього світу з надією і (любов) дивляться на Москву. 7. Відбилось небо голубе (блакить) на шосе. 8. Мати дала Лаврінові торбинку з (харч). 9. Зарум’янилось лице Давидове (радість). Вправа 172. Перепишіть, розкривши дужки; іменники, що в дужках, поставте в потрібній формі. Визначте усно відміну і відмінок цих іменників. І. Не всім дано прославитись навіки і після (смерть) бути у (строй). 2. Ой Києве, червоний Київ, приводиш (ворог) ти в (дрож). 3. Вже ранкові (тінь) на (стіна) впали. 4. Десь прогудів океанський пароплав коло (пристань). 5. В (далечінь), по (дорога) до (станція) видно було людські (постать). 6. Ніщо не могло зробити Ма- ланці більше (приємність), як горсточка насіння. 7. Був собі одважний рицар, нам його згадать до (річ), він робив (похід) довгі від (поріг) та до (піч). 88
§ 51. Відмінювання іменників четвертої відміни. Іменники четвертої відміни на групи не под; ляються. (Зразки відмінювання). Відмінки Однина Множина 1 н. р. д. 3. о. м. лош-а орл-я лоиі-ат-и орл-ят-и лош-ат-І орл-ят-і лот-а орл-я лоїи-ам орл-яж (на) лош-ат-і орл-ят-1 1 і лош-ат-а орл-ят-а лошат орл-ят лош-ат-аж орл-ят-аж лош ат ( а) орл-ят(-а) лошат-ами орлят-ама | яош-ат-ах ордят-ах ( Від- І мінки Однина Множина І н. р. д. 3. 0. м. дісч-а ім'-я дівч-ат-и ім-ен-1 (ім'-я) дівч-ат-і імені дівча ім'-я дівч-ам ім'-яж (ім-ен-еж) (на) діеч-ат-і ім-ен-і і дівч-ат-а ім-ен-а дівч-ат ім-ен дівч-ат-аж ім-ен-аж дівч-ат ім-ен-а дівч-ат-ажи ім-ен-ажа дівч-ат-ах ім-ен-ах Вправа 173. Провідміняйте усно такі іменники: хшп’я, асвчгкя, плем'я. § 52. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників четвертої відміни. Суфікси -ат-, -ят- мають тільки ті іменники, які означають назви малих щодо віку істот або назви дрібних речей. Ці суфікси вживаються в усіх відмінках, крім називного, знахідного й орудного однини, наприклад. курча, курчати, курчатами', теля, теляти, телятами. Суфікс -ат- буває тільки після шиплячих: лошата. В родовому однини іменники з суфіксами -ат-, -ят- мають закінчення -в: хлоп'яти, телята, колйурта, а №
іменники з суфіксом •єн- мають закінчення -і: імені, племені. Примітка. Іменники з суфіксом -єн- можуть мати в родовому відмінку однини паралельні форми: ім'я і імені, плем'я і племені; також в орудному відмінку: ім'ям і іменем, плем'ям і племенем. Родовий відмінок множини іменників четвертої відміни не має закінчення (має чисту основу): курчат, немовлят, імен. Знахідний відмінок множини має для неживих предметів форму називного відмінка множини: коліщата, імена; для назв людей — форму родового множини: хлоп'ят, дівчат, немовлят; для назв тварин — паралельні форми: курчата і курчат; лошата і лошат. Вправа 174 (усна). Прочитайте і поставте слова, що в дужках, у відповідному відмінку. Визначте відмінок іменників четвертої відміни. Ластівки виводять своїх (ластів’я) у гніздах, які вони виліплюють на горищах, у стайнях, під дахами і вікнами будівель. Вилуплюються (ластів’я) сліпі, безпері. Дуже дбають ластівки-батьки про своїх (ластів’я). їсти кожному (ластів’я) вони дають із свого дзьоба по черзі. Буває, що з гнізда випаде (ластів’я), тоді ластівки-батьки збирають велику зграю ластівок, і всі разом кружляють над тим (ластів’я), виявляючи велике хвилювання. Залишають свої гнізда ластівки разом з (ластів’я). Вправа 175. Перепишіть; слова, що в дужках, напишіть у відповідній формі. Визначте (усно) відмінки тільки іменників четвертої відміни. 1. Піонери зобов’язались доглядати колгоспних (лоша). 2. У шахтах, заводах, колгоспному полі хай сяють нові (ім’я). 3. За ліском, за проліском бігають (зайча). 4. Нашому (маля) лиш слинку ковтати. 5. Вітер лащиться (цуценя) до ніг. 6. (Ягня) нікуди тікати. 7. Свині не до (порося), коли її вовки їдять. 8. Та коли б же це нашому (теля) та вовка піймати. 9. Погодились, як вовк з (порося). § 53. Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині. 1. Іменники, що вживаються тільки у Множині, в називному відмінку мають закінчення -а (сани), -і (ножиці), -І (Гімалаї), -а (дрова), -я (вінця). 90
Таблиця відмінювання. н. сан-и двер-і р. сан-ей двер-ей д. сан-ям двер-ям 3. сан-и двер-і 0. сан-ями (сань-ми) двер-има (двер-ми) м. (на) сан-ях (на) двер-ях 2. У родовому відмінку ці іменники мають закінчення -ей, -ів або чисту основу. Закінчення -ей мають такі іменники: дітей, людей, сіней, саней, дверей, курей, гусей; закінчення -ів (-ів): наймів, сходів, гордощів, хитрощів, кліщів, окулярів, помиїв, Турбаїв; чисту основу: ножиць, грабель, вил, ясел, воріт, зносин, відносин, Черкас, Ромен, Карпат. 3. У давальному відмінку ці іменники мають закінчення -ам (-ям), а в місцевому—ах (-ях). Закінчення -ам і -ах мають іменники з основою на твердий приголосний, тобто ті, що в називному мають закінчення -и, -а, а після шиплячих -і; наприклад: вила — вилам, на вилах-, відносини — відносинам, у відносинах; хитрощі— хитрощам, у хитрощах; Ромни — Ромнам, у Ромнах; дрова — дровам, на. дровах. Винятки: люди — людям, сани — саням, гуси — гусям, кури — курям; таке ж пом’якшення і в місцевому відмінку: на людях, санях, гусях, курях. Іменники ворота і штани мають паралельні форми: на воротях — на воротах, штанам, у штанах і штаням, у штанях. 4. В орудному відмінку ці іменники мають закінчення -ами, -ями, -ми; іменники з основою на твердий приголосний мають закінчення -ами: окулярами, сходами, вилами, хитрощами, пахощами, Ромнами, Карпатами; закінчення -ями мають іменники з основою па м’який приголосний: граблями, ножицями; закінчення -ми мають лише кілька іменників: ворітьми, сіньми, саньми, дітьми, людьми, гусьми, курми та ін. Деякі іменники мають паралельні форми: дверми і дверима, грішми і грошима, саньми і санями. 91
. пмкоивши дужки. Слова, шо в дужках. й'“^іт‘’іль“" ми ЗД>3ВІЇЇ^Й6^’: 2. Семенко здаигиув °;-тех,.,0'„““““перед самими (двері) С5ОІ(ЦГ—“"ВІХ кальній, (крила) черк ована ^іля головних (ворота) пХаючиМ(коліва). щось вибирали, закотивши (рукав), два старші лейтенанти. Вправа 177. Визначте усно відміну, групу, рІД. відмінок, число кожного іменника. Глибокі моря в пас, глибокі і сині, багата і іцедра, квітуча земля. ** Куди б не пішов ти у нашій країні там ясно почуєш ти голос Кремля. Високі в нас гори, верхів’я блискучі, радянськії люди, як цвіт на весь світ. І іехай за кордоном і хмари, і тучі — па все ми зуміємо дати одвіт. Могутняя сила могутнього люду Радянськая Армія в славі сія... І каже весь люд: сильним вічно, я буду, в нас дружби народів єдина сім’я. (П. Тичина). § 54. Способи творення іменник. Іменники утворюються різними способами. 1. Більша частина іменників утворюється за допомогою суфіксів, наприклад: літак, тракторист, голосок. За допомогою суфіксів утворюються іменники з новим значенням, наприклад: машин-а — машин-іст, або з новим відтінком значення, наприклад: віз — віз-ок. 2. Частина іменників утворюється за допомогою префіксів: передмова, прадід. 92
3. Деякі іменники утворюються за допомогою суфікса і префікса одночасно, наприклад: прикордонник. 4. Нарешті, іменники утворюються з основ або коренів окремих слів за допомогою сполучних звуків (о, е, Є) або без них, наприклад: мило варити — мил-о-вар (миловар); кулі метати — кул-е-мет (кулемет); край знати — кра-є-знавстьо (краєзнавство); чотирикутник, Ленінград. Вправа 178. Прочитайте і вкажіть, яким способом утворене друге слово в кожній парі. Внук — правнук, дар — подарунок, Україна — українець, Перше травня — Першотравень, город — перегородка, книги носити — книгоноша, слово — прислівник, край знати — краєзнавство, сестра — сестричка, вугілля возити — вуглевоз, дощ міряти — дощомір, горб — пагорбок, бій — забій, к.тад — підкладка, брат — побратим. § 55. Суфікси на творення Іменників з пестливо-здрібнілим І згрубілим відтінком значення та їх правопис. Для утворення іменників з пестливо-здрібнілим відтінком значення вживаються такі суфікси: - ичок, -ичк(а): дощичок, вуличка; - ок, -к(а), -к(о); лісок, ягідка, вушко-, - очок, -ечок, -ечок: дубочок, пучечок, краєчок; - очк(а), -ечк(а), -єчк(а): стеблиночка, річечка, копієчка; - ечк(о), -ц(е): відеречко, деревце. В іменниках з пестливо-здрібнілим значенням у суфіксах -ечок, -ечк(а), -єчк(а), -ечк(о) пишемо е, є (а не в); ці суфікси не слід змішувати з суфіксами -ичок, -ичк(а), -ичк(о), в яких пишемо букву и; вона буває тільки в словах, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я), наприклад: мішок — мішечок, але хлопчик— хлопчичок; Галя—Галечка, але палиця—паличка; копійка — копієчка, але вулиця —вуличка. Для утворення іменників із згрубілим відтінком значення вживаються суфікси -ищ(е), -юк(а): батами ще, багнюка. Вправа 179. Випишіть з оповідання А. Тесленка «Школяр» та а вірша Л. Українки «Колискова» («Хрестоматія з української літератури для V класу») іменники з різними суфіксами, що мають пестливо- здрібнілий відтінок значення. 93
Вправа 180 (усна).. Утворіть: 1) іменники чоловічого роду з суфіксами -ок, -ечк(о) від слів: берег, горіх, гак, гай, дядя, батько, батіг, ріг, кут, сад; 2) іменники жіночого роду з суфіксами -к(а), -очк(а), -ечк(а), -єчк(а) від слів: стрілка, ложка, рука, ялина, лійка, тарілка, кришка, смуга, майка, свіча, Софія; 3) іменники середнього роду з суфіксами -чк(о),-ечк (о) , -ц(е) від слів: молоко, зілля, пір'я, серце, крило, пальто, гніздо, масло; 4) іменники чоловічого роду з суфіксами -ик, -чик, -ичок та ж і н о ч о г о роду з суфіксами -иц(я), -ичк (а) від слів: а) ведмідь, вогонь, палець, віл, стіл, рот, кіт, віз, чуб; б) земля, вода, трава, горлиця, лисиця, криниця; 5) іменники чоловічого роду з суфіксом -еньк(о), жіночого роду з суфіксами -оньк(а), -еньк(а) середнього роду з суфіксами -оньк(о), -еньк(о) від слів: а) козак, коник; б) риба, хата, пісня, доля, тітка, Настя; в) горе, літо, лице, серце, лихо; 6) іменники різних родів з суфіксом -ищ (е) від слів: батіг, двір, плече, дуб, борода, голос, чобіт, сніп, відро. Вправа 181. Перепишіть, вставляючи пропущені суфікси -оньк-, -еньк-, -очок, -очк-, -ечк-, -чк-, -к-, 1. Розмай, вітре, мою чорну косу до пояса! Ви, зір- ...и, гляньте на мої брів...и, на мої квіт...ні А ти, мі- сяч...у, подивись на моє лич...о, на мою красу. 2. Золотії грають риб...и в кришталевих скринь...ах. 3. Всі квіт...и-зірнич...и геть вирвано з пшенич...и. 4. Прилетіла перепіл...а у зеленую дібров...у, прилетіла, зажурилася. Ой зеленая дібров...©, ой бідная ти голов...о, що рано тебе спустошено, траву-сіно покошено. Зосталося лише тройзілля...о. Перше зілля...о — барвін... . Друге зілля...о — васил...и. Третє зілля...о — любист... . Вправа 182. Перепишіть. Слова, підкреслені прямою лінією, напишіть з суфіксами -оньк-, -еньк-, -ечк-, -ячк-, а підкреслені хвилястою лінією—з суфіксами -к-, -ц(е). 1. Зашуміла ліщина, заплакала дівчина. 2. Прилетіла зозуля, почала кувати. 3. Прийшов Довбуш під вікно, а в вікно гріє сонце. 4. Видно кожну хатину, кожну річку, кожну стежку аж до полонини. 5. Нехай доня росте і на щастя цвіте. 6. Тиха вода, тиха вода береги миє. 7. Як тягнеться струнке дерево до сонця. 8. Птахи співають голосно, і річка блищить. ~ ~ 94
§ 56. Суфікси на творення іменників, що означають назви людей, предметів, дій, ознак. Іменники, що означають назви людей, утворюються за допомогою суфіксів -ник (колгосп —колгоспник), -ець (стріляти — стрілець), -ар (кобза — кобзар), -тель (учити — учитель), -ич (Москва — москвич), -янин (Київ — киянин) та ін. Іменники, що означають назви предметів, утворюються за допомогою суфіксів -ник (сіра сірник), -ак (літати — літак), -як (вітер — вітряк), -ач (ріг рогач), -ар (дим —димар), -к- (латати —латка), -л(о) (шити — шило, жити — житло), -ив(о) (морозити морозиво), -инн(я) (буряк — бурячиння). Іменники, що означають назви дій, утворюються за допомогою суфіксів -анн(я) (змагатися змагання), -енн(я) (рішити — рішення), -інн(я) (ходити—ходіння). Іменники, що означають назви ознак, утворюються за допомогою суфіксів -ість (уважний — уважність), -от(а) (чистий — чистота), -ин(а) (глибокий — глибина). Не слід змішувати на письмі суфікси -инн(я), -інн(я). В іменниках збірного значення пишемо суфікс -инн(я): ластовиння, гороховиння (винятки: волосіння, коріння): в іменниках, що означають дії, пишемо суфікс -інн(я), коли наголос на суфіксі: ходіння, терпіння, шарудіння: коли наголос на корені, пишемо -енн(я): вторгнення, напруження, завершення. В іменниках збірного значення з суфіксом -ив(о), що означають матеріал або продукт праці, пишемо и, а не е: молоти — меливо, варити — вариво; але марево, бо це не матеріал і не продукт праці. Вправа 183. Випишіть іменники в такому порядку: 1) іменники, що означають назви людей; 2) іменники — збірні назви людей або предметів; 3) іменники, що означають назви дій, ознак. Суфікси підкресліть. Зразок: 1) комісар... 2) козацтво, коріння... 3) читання, доброта... Комісар, читання, бандурист, доброта, козацтво, рубання, бригадир, ткаля, грузин, варіння, жовтизна, піаністка, молодняк, коріння, мічурінець, військо, читач, поневолецня, павутиння, службовець, студентство, підпа95
сич, вогкість, городина, бадьорість, водій, бобовиння, селянин, мужність, посадка, повнота, харків’янин. Вправа 184. Вкажіть, за допомогою яких суфіксів! від яких слів утворено кожний з поданих іменників. Що він означає: людей, предмети, дії чи ознаки ? Столяр, копання, активістка, рахівник, рахівниця, комбайнерка, носіння, засідатель, щирість, перекладач, учительство, комуністка, селянка, меливо, піхотинець, свинарка, чистота, співачка, сивина, харків’янка, вивчення, вишивальниця. Вправа 185. Дайте відповіді на поставлені запитання і напишіть іменники — назви осіб чоловічого, а коли можна, і жіночого роду. Суфікси підкресліть. 1) Хто: а) читає, б) спостерігає, в) досліджує, г) творить, д) робить доповідь ? 2) Хто пише: а) байки, б) повісті? 3) Хто: а) завідує відділом, б) друкує на машинці, в) видає гроші ? 4) Хто: а) розводить і доглядає вівці, б) керує комбайном, в) керує мотором, г) обточує дерево або метал, д) робить моделі, е) купує товари, є) продає товари? 5) хто грає: а) на віолончелі, б) на баяні, в) на кобзі, г) на бандурі, д) на піаніно? 6) Як називають осіб, що проживають: а) у Москві, б) в Ленінграді, в) в Одесі, у СталінградІ, д) у Львові, е) в Чернігові, є) у Полтаві? Вправа 186 (усна). Відданих дієслів утворіть іменники — назви людей з суфіксами -ар, -яр, -ач, -яч, -ник, -ець, -тель. Друкувати, ткати, малювати, сіяти, визволити, копати, будувати, промовляти, шити, орати, стріляти, діяти, складати, учити, дописувати. Вправа 187. Від поданих слів утворіть і напишіть Іменники: 1) з суфіксом -ив(о): пекти, курити, мережати, палити, плести, прясти, морозити; з суфіксом -ев(о): мйрити; 2) з суфіксами -ість, -ин(а), -от(а): мужній, далекий, свіжий, довгий, швидкий, тісний, високий, веселий, раптовий, широкий. Суфікси в утворених вами словах підкресліть. Вправа 188. Від поданих слів за допомогою суфікса -инн(я) утворіть і напишіть іменники збірного значення, а за допомогою суфіксів -інн(я), -енн(я) іменники, що означають дії. В утворених словах поставте наголос. Квасоля, хотіти, збудити, картопля, горіти, мак» звільнити, буряк, значити, значити, схвалити,1 біб» обговорити, хрипіти, павутина. 96
§ 57. Правопис чоловічих і жіночих імен по батькові. 1. У чоловічих іменах по батькові пишуться суфікси: а) -ович в іменах по батькові, утворених від іменників, основа яких закінчується на твердий приголосний: Степан — Степанович, Дорош — Дороіиович, Володимир — Володимирович, Ігор — Ігорович, Лазар Лаза- рович; . . б) -ьович в іменах по батькові, утворених від імен- ників, основа яких закінчується на м який приголосний (тобто м'який знак перед суфіксом -ович зберігається), наприклад: Василь — Васильович; в) -йович в іменах по батькові, утворених від іменників, основа яких закінчується на й (тобто звук перед суфіксом -ович зберігається): Андрій — Андрійович, Олексій — Олексійович. 2. У жіночих іменах по батькові пишуться суфікси: а) -івн(а) в іменах по батькові, утворених від іменників, основа яких закінчується на будь-який приголосний, крім й: Іван — Іванівна, Василь — Василівна, Олександр — Олександрівна; б) -ївн(а) в іменах по батькові, утворених від іменників, основа яких закінчується на й: Сергій — Сергіївна, Корній — Корніївна. Чоловічі і жіночі імена та імена по батькові відмінюються, як іменники відповідної відміни: Дем'ян Павлович, Дем'яна Павловича, Дем'яном Павловичем і т. д., Ганна Петрівна, Ганни Петрівни, Ганні Петрівні і т. д. Вправа 189. Від іменників, поданих у другій частині вправи, утворіть імена по батькові і допишіть їх до імен, поданих у першій частині вправи. Зразок: Віктор Геннадійович. І. 1. Віктор. 2. Валентин. 3. Вячеслав. 4. Дем’ян. 5. Касйн. 6. Лук’йн. 7. Омелян. 8. Севастйн. 9. Зінбвій. 10. Георгій. 11. Єгбр. 12. Юрій. II. 1. Геннадій. 2. Гарасйм. 3. Іполйт. 4. Костянтйн. 5. Кость. 6. Вйсйль. 7. Мойсей. 8. Мусій. 9. Лйзар. 10. Віссарібн. 11. Євген. 12. Євтйхій. 4 зіз 97
Віірлпп 100. ВІЛ Іменників, подпшіх у другій чистіші ппрлпи, утпо. ріть Імен» по бптькові І допишіть їх до імен, поданих у першій частині інірани З р а з о к: Ірина Лаврснтіївна. І. 1. Ірина. 2. Фроснна. 3. Єлизавета. 4. Зіпаїда. 5. Мар’яна. 6. Неспіла. 7. Парасковія. 8. Пелагія. 9. Раїса. 10. Тетяна. 11. Таїсія. 12. Євгенія. II. 1. Лавреитій. 2. Нил. 3. Олексій. 4. Лебнтій. 5. Федір. 6. ігор. 7. Вітйлій. 8. Захар. 9. Порфйрій. 10. Нестор. 11. Дброш. 12. Яків. Вправа 191. Перепишіть; слово, іцо в дужках, поставте в потрібному відмінку. 1. (Трактористка Надія Петрівна Шевчук) видали премію. 2. З (Віталій Костянтинович) ми давно знайомі. 3. Учора відбулась зустріч піонерів з (народна артистка Поліна Мойсеївна Нятко). 4. З захопленням ми слухали оповідання (вожата Софія Василівна). 5. (Учителька Єлизавета Ннлівна) ми надіслали привітальну телеграму. 6. (Наш агроном Геннадій Андрійович) призначили персональну пенсію. 7. На канікулах сестра гостювала у (бабуся Василина Прокопівна). § 58. Правопис складних іменників. Складні іменники пишуться разом і через дефіс. Разом пишуться: 1. Іменники, утворені з двох і більше основ, з’єднаних за допомогою сполучного звука о, е або є, наприклад: небосхил, вогнемет, життєздатність, світловодолікарня. Коли перша частина складного слова закінчується на твердий приголосний, зокрема на шиплячий, сполучним звуком буває о; сіножать (від сіно жати), тисячоліття (від тисяча літ), дощомір (від дощі міряти). Коли перша частина складного слова закінчується на м’ я к н й приголосний, тоді відповідно до вимови сполучним звуком буває почасти е (головним чином, після л,ц), почасти о: землемір (від земля міряти), працездатний (від праця здатний), конов'язь (від кінь в’язати). Коли перша частина складного слова закінчується на в або м’який подовжений (подвоєний) приголосний, СПО96
лучним звуком буває е: краєвид (від край вид), життєпис (від життя писати). 2. Іменники, утворені без сполучного звука, при відмінюванні яких змінюється тільки друга складова частина слова, наприклад: Ленінград, кінотеатр, семирічка, південь, полудень, перекотиполе, Перебийніс (прізвище). (Див. ще § 32 «Складні слова, їх творення і правопис»). Через дефіс пишуться: 1. Іменники, що передають одно поняття і складені з двох самостійно вживаних іменників: сон-трава, бурят- монгол, дизель-мотор. 2. Складні прізвища; Квітка-Основ'яненко, Гулак- Лртемовський. Вправа 192. Повторіть §32 і дайте усно повні відповіді на поставлені запитання. Поясніть, з яких основ утворилось кожне складне слово, що входить до складу вашої відповіді. Зразок: Хто розводить буряки? Буряковод. Хто розводить буряки? Хто міряє землю? Хто ловить звірів? Хто трусить сажу? Хто копає руду? Хто носить листи? Хто плаває по морю? Хто варить мило? Вправа 193. Назвіть одним складним словом-іменником: 1. Героїв Краснодона. 2. Приміщення, в якому можна сховатися від бомб. 3. Приміщення, в якому зберігають зерно. 4. Ферму, на якій розводять птахів. 5. Тварин, що їдять Лмах, живляться комахами. 6. Сухий вітер. 7. Концерт по радіо. 8. Посудину для миття рук. 9. Рушницю, що має два стволи. 10. Школу, в якій навчаються протягом десяти років. 11. Машину, що в’яже снопи. Вправа 194. Дані слова перекладіть ва українську мову і напишіть. Двоеточие, трехлетие, первокурсник, четирехтомник, пятилетка, землевладелец, мореплаватель, коновязь, тьі- сячелетне, шмесоск птацелов. пудемет, письмоносец, естествознание, кораблестроение, землечерпалка, язнког знание, флотоводец.
Вправа 195. Утворіть з поданих словосполучень складні Іменники, напишіть їх, де треба, разом або через дефіс і поясніть їх правопис. При утворенні складних Іменників вставляйте там, де погрібно, відповідний сполучний ЗИ)К (о, е, є). 1. Радіо 4- комітет, стеблина + билина, верба -|- лоза, мова 4- розмова, небо 4"звід, ліс 4- степ, радіо 4- мовлення, хлопці 4~ молодці, небо 4- схил, унтер 4- офіцер, фото 4" апарат, вело 4~ мото 4- спорт, кіно + зал, ЗО 4- річчя. 2. Довгий носик, пустий цвіт, вогневі припаси, бойові припаси, рівна вага. 3. Водити групу, розводити сад, міряти воду, гнати воду, проводити воду, возити воду, падіння води; три 4* томи, три 4* поля. § 59. Правопис не з іменниками. Не з іменником пишеться разом і окремо. Разом не пишеться з іменником: І. Якщо без не іменник не вживається, наприклад: невід, ненависть. 2. Якщо не надає іменнику нового, протилежного значення: уважність — неуважність, грамотність — неграмотність. Такий іменник з не здебільшого можна замінити іншим, близьким за своїм змістом іменником без не, тобто синонімом: нероба (ледар), неволя (рабство). 3. У префіксі недо- із значенням неповної якості: недоріка, недоук. Окремо від іменника не пишеться: 1. Якщо словом не завершується те, що позначено іменником (не в такому випадку не виступає префіксом), наприклад: Сіно — не солома. 2. Коли заперечення підсилюється протиставленням, наприклад: Не щастя забезпечить на екзаменах високу оцінку, а наполеглива праця протягом року. 3. Якщо протиставлення не виражено в реченні словами, але із змісту речення видно, що в думці воно є, наприклад: Не ріки розлились (А що?). У такому випадку речення містить у собі ніби недосказане протиставлення. 4. Коли заперечення підсилюється словами аніскільки, анітрохи, зовсім, наприклад: Василь мені зовсім не товариш. 100
Вправа 11)6. Прочитайте речення І з’ясуйте, як треба написати не з Іменниками: разом чи окремо і чому. 1. Зі ода будує, а (не) згода руйнує. 2. На вовка (не) слава, а їсть овець Сава. 3. Слово — (не) горобець: назад не вернеться. 4. (Не) штука розкинуть, а штука зібрать. 5. (Не) правдою світ пройдеш, та назад не вернешся. Вправа 197. Спишіть без дужок. Частку не напишіть з іменником разом або окремо і усно поясніть її правопис. . І. Позбулись ми (не) долі, нужди. 2. То до тебе всі линуть народи, що ти їх врятувала з (не) годи. 3. Радянський Союз врятував людство від (не) безпеки фашистського рабства. 4. О, (не) жаль, а гнів мене пече. 5. Плив корабель, роздираючи хвилі, (не) день, (не) годину; витримав бурі, не збився з дороги в тумані. 6. Розвернися ж на всі боки, ниво-десятино, та посійся (не) словами, а розумом, ниво. 7. Ой ви, пани.-(не) до- битки, годі ж панувати. Фрунзе іде недалеко—дасться він вам взнаки. 8. (Не) терпіння його обняло, як полум’ям. 9. Чує серце (не) доленьку, сказати ке вміє. Вправа 198. Зробіть усно граматичний розбір іменників за такими питаннями: 1. Початкова форма. 2. Який іменник: власний чи загальний? 3. Що означає: живий чи неживий предмет? 4. Рід. 5. Відміна. 6. Група. 7. Відмінок. 8. Число. 1. Грає вітер, мов гусляр, дзвонить пилкою теслйр, до відновленої школи йде по вулиці школяр. 2. В дні вільного труда щасливу я пізнала долю. 3. Ми прийшли од гармати, ткачі, сіячі, шахтарі, і несем свою славу, в шерезі йдучи трудовій. 4. Матерів світлішають обличчя, і сіяють очі дитинчат. 5. У роботі завжди, сину, труд окрилює людину. 6. Дзвеніла блакить безліччю маленьких дзвіночків. 7. Тіні росли, сонце збиралося сідати за стайнею. 8. Ой вербо, вербо, де ти росла? ПРИКМЕТНИК. § 60. Загальне поняття про прикметник. Прикметник ом називається частина мови, яка показує ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? Наприклад: (який?) шядокаі Дніпро; (чий?)Петрів зошит. іед
Прикметники завжди стоять у тому ж роді, ЧИСЛІ й відмінку, що іі іменники, до яких вони відносяться: червоний прапор, червоний прапор, червоний прапор, червона зоря. червоні прапори; червоного пра~ червоне світло; пора. Прикметники в мові відіграють велику роль: вказуючи па ознаки предметів, вони роблять мову багатшою, точнішою, більш зрозумілою. Особливу роль прикметники відіграють у художній мові, де вони виступають епітетами. Порівняйте два уривки: Змієм плазує шлях з гори в долину поміж травою степу. Сонце геть підбилося вгору, розсіває своє марево по долині. Ні пером не описати, ні словом не сказати тієї краси, якою до вас усміхалася долина! Трава го- рить-палає огнем, на її листочках грає і сяє, мов каміння, роса: то стрільне вам у вічі голочкою світла, то .зачервоніє горошиною, то засиніє синьоцвітом, то посипле іскорками... Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу. Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево позеленій долині. Ні пером не описати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхалася долина! Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса; то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світла, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом, то посипле зеленими іскорками. (ГЕ Мирний). Порівнявши уривки в лівій і правій стороні, ми можемо помітити, що уривок правої сторони яскравіший. У ньому письменник не просто називає предметй, а дає яскраве уявлення про них, вказує їх ознаки, вживаючи для цього відповідні прикметники. В уривку лівої сторони тільки названо предмети. Отже, прикметники збагачують і уточнюють нашу мову. Виступаючи в мові в ролі епітетів, вони роблять її образною. Без прикметників мова була б безбарвна, бідніша. Вправа 199. Спишіть і зв'яжіть кожний прикметник з відповідним іменником, що в дужках. Прикметники поставте в одному роді й числі з іменниками. 1. Димовий, димний, димчастий (порох, завіса, камінь). 2. Зубний, зубчатий, зубастий (колесо, лікар, щука). 3. Особливий, особистий, особовий (присутність, займенник, випадок). 4. Діловий, діловитий (людина, розмова). 5. Гарячий, горючий (матеріал, утюг). 6. Водний, водянистий, водянйй (чорнило, жук, шлях). 102 Ь
Вправа 200. Спишіть, добираючи І вставляючи нп місці крапок прикметники в тому ж роді, числі й відмінку, що й іменники, до яких вони відносяться. ВЕСНА В КОЛГОСПІ. У середині лютого вже станс подувати ... вітрець; ... сонечко вже більше припікатиме. Потроху ... сніжок почне розтавати, зацвітуть проліски. Скоро вийдуть колгоспники в поле орати, заспіває ... пісню тракторист, задзвенить в ... небі жайворонок. А в квітні ... степ увесь буде ..., як рута. По лісах зацвітуть ... проліски; вишні, черешні, груші, яблуні обкинуться ... і ... цвітом. Там щоранку куватиме зозуля, а по левадах і городах лунатимуть ... пісні дівчат з ... артілі. § 61. Прикметники якісні, відносні і присвійні. За своїм значенням прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні. Якісні прикметники показують ознаку, яка може бути в предметі у більшій або меншій мірі: чорний — чорніший, найчорніший; солодкий — солодший, найсолодший. Відносні прикметники показують таку ознаку, яка вказує на відношення предмета до чогось: до матеріалу (залізний — від іменника залізо-, дерев'яний — від іменника дерево)-, до місця (сільський — від іменника село; тутешній — від прислівника тут)-, до часу (літній — від іменника літо; ранковий — від іменника ранок, вчорашній — від прислівника вчора) тощо. Якісні і відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? Наприклад: який? — дерев'яний, сільський, літній; яка?—дерев'яна, сільська, літня; яке?—дерев'яне, сільське, літнє. Відносні прикметники можуть вживатися в переносному значенні. У таких випадках вони набувають якісних ознак і переходять в якісні, але ступенів порівняння не мають. Порівняйте: Відносні прикметники 1. Золота брошка. 2. Сталеві ножиці. (Прикметники показують матеріалів якого зроблено предмет). Якісні прикметники 1. Золота пшениця (блискуча, як золото). 2. Сталеві м'язи (дуже міцні). (Прикметники показують якість предмета). тоз
Присвійні прикметники вказують па приналежність предмета людині або тварині. Вони відповідають на питання чий? чия? чиє?, наприклад: Микитин (чий?) зошит, сестрина (ч и я?) хата, Софіїне (ч и є?) слово, вовчий (чий?) хвіст. Вправа 201. Словосполучення прикметника й іменника згрупуйте за значенням прикметників і напишіть у три колонки: 1) якісні прикметники, 2) відносні прикметники, 3) присвійні прикметники. Радянський прапор, залізний замок, добрий брат, шкільний підручник, тітчин лист, сліпий музикант, Про- хорова ланка, розумний кінь, обласний з’їзд, Матвіїв човен, щоденне завдання, блакитне небо, дубова шафа, маленький хлопчик, дідове ім’я, щаслива молодь, широкий степ, конопляне насіння, твердий грунт, піонерське свято, відважний розвідник, річний звіт, студентська читальня, сірий костюм, місячна відпустка. Вправа 202. Визначте усно, в яких словосполученнях відносні прикметники, вжиті в переносному значенні, набули якісних ознак. 1. Золотий промінь. Золотий годинник. 2. Дерев’яне обличчя. Дерев’яне приладдя. 3. Солодка мрія. Солодка груша. 4. Залізна дисципліна. Залізна рейка. 5. Вишневий сад. Вишневий берет. 6. Олов’яна ложка. Олов’яні очі. 7. Кам’яне серце. Кам’яна споруда. 8. Малинове варення. Малинова хустка. Вправа 203. Перепишіть, підкресліть якісні прикметники однією рискою, відносні —двома, присвійні — хвилястою лінією. ПОЛЕ ВЕСНОЮ. Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю... Поле — що безкрає море; скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах... А згори лиие жайворонкова пісня; доноситься голос, як срібний дзвіночок,—тремтить, переливається, застигає в повітрі... Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору;, заглушає докучне сюрчання трав’яних коників, що як не розірвуться,— і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в мій добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! (Я. Мирний), 104
§ 62. Ступені порівняння якісних прикметників. Якісні прикметники можуть означати при порівнянні предметів неоднакову міру якості. Щодо цього вони мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Звичайний прикметник означає якість предмета без порівняння з такою ж якістю, яка може бути в інших предметах, наприклад: дорогий подарунок. Прикметник вищого ступеня показує, що в одному предметі більше певної якості, ніж у другому, наприклад: Промисловість у нашій країні після війни зростає швидшими темпами, ніж до війни. Прикметник найвищого ступеня показує, що даний предмет має найбільше якості порівняно з іншими предметами, наприклад: Орден Леніна — то найвища з найдорожчих в житті нагород. Примітка. Деякі якісні прикметники не мають ступенів порівняння. наприклад: моторошний, невмирущий, пропащий, а також прикметники з суфіксами -еньк-, -есеньк-, -езн-, -енн-та з префіксом пре-: синенький, тонесенький, величезний, здоровенний, презлий. Вправа 204. Перепишіть, підкресліть якісні прикметники і вкажіть тільки прикметники вищого ступеня та прикметники найвищого ступеня порівняння. 1. Стали ми народом дужим. 2. З туристського походу, ми повернулись, дужчими. 3. Будем смілі ми й відважні. 4. Висоти сині ще стають синіші в розливі барв вечірньої краси. 5. Державна бібліотека імені В. І. Леніна є найбільшою бібліотекою СРСР. 6. Наше слово гордеє «товариш» нам дорожче всіх красивих слів. 7. Твоя. Сам- соне, лиш єдина воля для мене завжди наймиліша буде. § 63. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь буває простий і складений. Простий вищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суфіксів -іш-( -ш-, наприклад: добрий — добр-іш-ий; м'який — м'як-ш-ий, м'як-іш-ий. При утворенні вищого ступеня суфікси -К-, -ОК-, -ЄК- звичайних прикметників випадають, наприклад: тон-к-ий, глиб-ок-ий, дал-ек-ий—тон-ш-ий, глиб-ш-ий.даль-ш-ий. При ступенюванні прикметників приголосні г, з, ж, с в кінці основи змінюються, а саме: «5
а) г, з, ж при сполученні з суфіксом -ш- змінюються па жч: дорог-ий— дорожчий; близьк-ий— ближч-ий; дуж-ий— дужч-ий (але в прикметнику легк-ий— легш-ий г не змінюється на жчр, б) с при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на щ; висок-ий—вищ-ий; у прикметнику товщ-ий (від товст-ий), крім зміни, маємо випадання т; у прикметнику довш-ий (від довг-ий) від основи відпадає прикінцевий приголосний г. Інші приголосні перед суфіксом -ш- зберігаються: солодк-ий — солод ш-ий. При утворенні простого вищого ступеня за допомогою суфікса -па- ніяких змін в основі чи корені прикметника не відбувається, наприклад: туг-ий — тугіиі-ий; сиз-ий — сизіш-ий. Деякі прикметники мають простий вищий ступінь від звичайного прикметника з іншим коренем, наприклад: великий — більший, малий — менший, поганий — гірший. Від прикметників гарний, хороший вищий ступінь — кращий. При порівнянні якості предметів прикметники простого вищого ступеня можуть вживатися із словами за, як, від, ніж, проти, наприклад: Хрін за редьку не солодший, вугілля від сажі не біліше. Складений вищий ступінь складається з двох слів: звичайного прикметника і слова більш, наприклад: більш влучний, більш досвідчений. Значення вищого ступеня може посилюватись словами багато, значно, далеко, ще, наприклад: багато. кращий, значно легший, далеко більший, ще глибший; словом трохи послаблюється значення вищого ступеня: трохи нижчий. Вправа 205. Від поданих прикметників утворіть і напишіть простий вищий ступінь прикметників, суфікси підкресліть. Блідий, стрункий, широкий, гарячий, спілий, рідний, привітний, жорстокий, короткий, сухий, довгий, легкий, свіжий, різкий, слизький, в’язкий. Вправа 206. Утворіть і напишіть простий вищий ступінь”прикмет- ників. Приголосні, що чергуються в основі або корені, підкресліть. Близький, високий, вузькйй, товстий, низький, дорогий. 106
Вправа 207 (усна). Утворіть за допомогою слова більш складений вищий ступінь прикметників. Підступний, громіздкий, здатний, спостережливий, свідомий. • Вправа 208 (усна). Порівняйте з якого-иебудь боку названі далі предмети. При порівнянні вживайте слова за, як, від, ніж, проти. Зразок: Волга ширша за Дніпро. 1. Буг і Дніпро (щодо ширини). 2. Ельбрус і Казбек (щодо висоти). 3. Золото і срібло (щодо ціни). 4, Залізо і камінь (щодо ваги). 5. Диня і гарбуз (щодо солодкості). 6. Лебідь і дрофа (щодо краси). 7. Брат і сестра (щодо віку). Вправа 209. Перепишіть без дужок. Прикметники, що в дужках, зімініть прикметниками простого вищого ступеня. При заміні зверніть увагу на зміни приголосних в основах прикметників. 1. Після повені річка (вузькою) стала. 2. Вечірній смуток ставав дедалі (важким). 3. Той цвіт від папороті (чарівний). 4. Калиновий цвіт і бузиновий розпускався там (великий і дужий). 5. Перший рядок верб коло окопу був (високий), другий рядок (низький). § 64. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь буває простий і складений. Простий найвищий с т у п і н ь утворюється додаванням префікса най- до прикметника вищого ступеня: найрідніший, наймогутніший. Значення простого найвищого ступеня може посилюватися частками як-, що-, які пишуться разом з прикметником, наприклад: якнайкращий, щонайширший. Складений найвищий ступінь складається з двох слів: слова найбільш (рідше слово голиш) і звичайного прикметника. наприклад: найбільш витриманий, самий досконалий. Крім того, складений найвищий ступінь може складатись з вищого ступеня і словосполучення за всіх або над усе, наприклад: добріший за всіх, дорожчий над усе. Вправа 210. Перепишіть без дужок. Прикметники, що в дужках, замініть прикметниками простого наДмщою ступеня. При заміні зверніть увагу на зміни приголосних в остовах деяких прикметників. 1. (Велика) для мене насолода — довита йоржів. 2. Я шукаю такий спосіб, щоб від Окладних) операцій >07
(у складних) умовах менше вмирало людей. 3. Не для слави — для вас, мої браття, я свій скарб (дорогий) ховав. 4. Книжка — (хороший) товариш. 5. Процвітання радянської людини, процвітання радянського народу є для нашої партії (високим) законом. Вправа 211. Прочитайте, вкажіть прикметники простого і складеного вищого й найвищого ступенів і поясніть усно, як вони утворені. 1. Тепер усі галузі нашої промисловості оснащені найбільш досконалою технікою. 2. Ні суди, ні тюрми, ні найжорстокіші переслідування не можуть зломити бойового духу борців за мир. 3. Сили миру незмірно більші від сил війни. 4. Наше землеробство стає щонайпродук- тивнішнм. 5. Є у нас одна турбота, мрія є одна у нас, щоб на сонячні висоти вся країна піднялась, ще могутніша, сильніша від столиці до села, ще ясніша і міцніша, ніж колись вона була. 6. Унаслідок великої прозорості повітря, видимість у горах стала набагато краща. 7. Та нема цвіту синішого над ту ожиноньку. 8. Весною розмови ставали більш різноманітними. Вправа 212. Подані речення перекладіть на українську мову і напишіть, замінивши прикметники найвищого складеного ступеня українськими прикметниками простого найвищого ступеня. 1. Советская литература — самая идейная, самая передовая литература в мире. 2. Донбасе — один из самих богатьіх угольннх бассейнов в мире. 3. Маяковский — один из самих талантливьіх советских позтов. 4. Листья ближайших деревьев уже пожелтели. 5. Свинец — самьій плавкий металл. 6. Самая лучшая защита от пуль — зто броня, еделанная из резинм. § 65. Повні (стягнені і нестягнені) та короткі форми прикметників. Якісні прикметники можуть мати повну і Коротку форми. Частіше прикметники вживаються- в повній формі і відмінюються: зелен-ий, зелен-огоі зеле- н-ому, зелен-ій і т. п. Коротку форму мають невідмінювані прикметники чоловічого роду без закінчення: годен, певен, повен, дрібен та ін. їм відповідають відмінювані прикметники в повній формі: гідн-ий, повн-ий, дрібн-ий та ін. 108
Короткі форми вживаються переважно в поезії, в народній творчості: Зелен-золот пишний край. Коротку ф°РмУ мають і присвійні прикметники чоловічого роду в називному відмінку однини: батьків, Сергіїв, сестрин, Софіїн. Прикметники жіночого й середнього роду в.називному і знахідному відмінках однини вживаються в стягненій формі. Закінчення в повних формах прикметників -ая(-яя), -еє(-єє) стягнулись (скоротились) на -а(-я), -е(-є): зслен-а, ранн-я, зелен-е, ранн-є. Таку ж форму мають прикметники в називному та однаковому з ним знахідному відмінку множини: зелен-і, ранн-і. Іноді (частіше в поезії, в піснях) вживаються повні нестягнені форми прикметників жіночого й середнього роду в називному і знахідному відмінках однини: зелен-ая, ранн-яя, зелен-еє, ранн-сє. У такій формі в поезії і в піснях вживаються прикметники і в множині в називному та однаковому з ним знахідному відмінку: літа молод-ії. Вправа 213 (усна). Прочитайте і вкажіть прикметники в повній (стягненій і нестягненій) і короткій формі. 1. Благословен і славен ти, російський сміливий народе. 2. Україно, живого труда сторона, зорі ясні, погожії, тихії води! Україно! Ти в славній борні не одна, в ній з тобою під стягом багряним — народи! 3. Славен серп твій і меч твій, земля моя рідна. 4. Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба, золотая! 5. Слово уста мої німії оживило. 6. Ясен, красен час: любе свято в нас — Перемоги день у вінку з пісень, в сонця золоті, в сміху молоді, у цвіту вишень. 7. Сад мій сонця повен: 8. Я піду собі у гори, темні сосни там стрункії, спів пташиний, шум струмочків, хмари гордії, прудкії. 9. І з заходу темная хмара летить-гримить. 10. Метуть і метуть зимовії пороші сніжком-залежком з посивілої хмари. Вправа 214. Перепишіть. Прикметники у нестягненій формі підкресліть однією рискою, у стягненій —двома; визначте їх рід (в одня- НІ), ВІДМІНОК І ЧИСЛО. ' ЗИМОВА ДОРОГА. Крізь тумани Місяць лине, Тьму хвилясту розриве І журливії долини Журним сяйвом залива. По дорозі білій, втомній Тройка весело біжить, А дзвіночок однотонний. Не змовкаючи, дзвенить. 109
Рідні чуються мотиви В довгій пісні ямщика: То веселість бунтівлива, То сердечная тоска. Ні вогню ніде, ні хати... Тьма і сніг... У глушині Тільки версти зустрічати Знов доводиться мені. (0. Пушкін) § 66. Тверда і м’яка групи прикметників. За характером кінцевого приголосного основи прикметники поділяються на дві групи: тверду і м’яку. До твердої групи належать прикметники з основою на твердий приголосний: червон-ий, червон-а, червон-е; туг-ий, велик-а, глух-е, дуж-а, вовч-ий, гаряч-е, старш-ий, куц-ий; батьків, Сергіїв, бабина, Софіїне. До м’я к о ї групи належать: а) прикметники з основою на м’який приголосний н: синій, нижній; путня, дорожня', городнє, освітнє. б) прикметники з основою на й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй', у цих прикметниках прикінцевим приголосним основи є звук й: вимовляємо безкрайній, безкрай-а, безкрай-е; пишемо безкра-їй, безкра-я, безкра-є. Примітка. У сумнівних випадках визначити групу прикметників можна так: береться форма жіночого роду даного прикметника в називному відмінку однини; закінчення -а покаже, що це прикметник з основою на твердий приголосний; закінчення -Я — що це прикметник з основою на м’який приголосний, наприклад: давня—давній, хатня— хатній. Вправа 215. Придумайте іменники до кожного з поданих нижче прикметників і запишіть їх у дві колонки. Правопис прикметників запам’ятайте. величним досвідний дослідний дружний (колектив) . . заможний . майстерний околичний . продажний всесвітній . . досвітній . . . достатній . . . дружній (жарт) дорожній . . майбутній . . . обідній . . . . порожній . . , 110
§ 67. Відмінювання прикметників. 1. Відмінювання прикметників твердої групи. Відмінки Однина Чоловічий і середній рід Жіночий рід Н. Р. д. 3. 0. м. висок-ий (кінь, стіл), висок-е (дерево) висок-ого (коня, стола, дерева) висок-о му (коневі, столу, дереву) висок-ого (коня), висок-ий (стіл), висок-е (дерево), висок-им (конем, столом, деревом) (на) висок-ому (-ім) (коні, столі, дереві) висок-а (гора) висок-ої (гори) висок-ій (горі) висок-у (гору) висок-ою (горою) висок-ій (горі) Множ и н а Н. Р. д. 3. 0. М. висок-і (коні, столи, дерева, гори) висок-их (коней, столів, дерев, гір) висок-им (коням, столам, деревам, горам) висок-их (коней) і висок-і (коні), висок-і (столи, дерева, гори) висок-ими (кіньми, столами, деревами, горами) (на) висок-их (конях, столах, деревах, горах) Від- мінки Од вина Чоловічий і середній рід Жіночий рід Н. Р. д. 3 О. м. батьків (брат), батьков-е (слово) батьков-ого (брата, слова) батьков-ому (братові, слову) батьков-ого (брата), батьков-е (СЛОВО) батькав-им (братом, словом) (на) батьков-ому (-ім) (братові. СЛОВІ) батьков-а (порада) батькав-ої і поради) батьков-ій (пораді) батькав-у (пораду) батькок-ою (порадою) (на) батьков-ій (пораді) Множина Н. Р д. 3. о. м. батьков-і (брати, слова, поради) батьков-их (братів, слів, порад) батьков-им (братам, словам, порадам) батьков-их (братів), батькові (слова, порад?) батьков-ими (братами, словами, ппрадям») (на) батьков-их (братах. словах, порадам) 111
». відмінювання прикметників м'якої групи. Віа міхкк Однині Чол.чччнй і середній рід Жіночий рід Н. Р. д. 3. 0. М. 1 (звичай). давн-є (діло) дсмнь-оео (звичаю, діла) дмнь-олу (звичаєві, ділу) давн-ій (звичай), длм-Є (діло) довнь-оео (для живих істот) (звичаєм, ділом) (на) давнь-ожу (-іж) (звичаї ділі) । давч-я (річ) давнь-ої (речі) давн-ій (речі) давн-ю (річ) давнь-ою (річчю) (на) давн-ій (речі) Множ в в а я. р. д. 3. о. м. даен-і (звичаї, діла, речі) давн-іх (звичаїв, діл, речей) довн-іл (звичаям, ділам, речам) давн-і (звичаї, діла, речі), давн-іх (для живих істот) давн-іжи (звичаями, ділами, речами) (на) давн-іх (звичаях, ділах, речах) Від- ’МІНКН Однина Чоловічий і середній рід Жіночий рід Н. Р. д. 3. О. м. безкра-їй (степ), безкра-є (поле) безкрай-ого (степу, поля) безкрай-ожу (степу, полю) безкра-їй (степ), безкра-е (поле), безкрай-ого (для живих істот) безкра-їж (степом, полем) (на) безкрай-ожу (-їж) (степу, полі) безкра-я (дорога) безкрай-ої (дороги) безкра-їй (дорозі) безкра-ю (дорогу) безкрай-ою (дорогою) (на) безкра-їй (дорозі) Множина н. р. д. 3. 0. м. безкра-ї (степи, поля, дороги) безкра-їх (степів, полів, доріг) безкра-їм (степам, полям, дорогам) безкра-ї (степи, поля, дороги), безкра-їх (для живих істот) безкра-їжи (степами, полями, дорогами) (на) безкра-їх (степах, полях, дорогах) 112
§ 68. Правопис відмінкових закінчень прикметників. Однина. Прикметники чоловічого й се редн ього роду мають: а) в орудному відмінку закінчення -им, ‘ім (-їм): тверда група добрим (батьком) м'яка група мужнім (СИНОМ), 6е3‘ країм (простором) б) у місцевому відмінку поряд із закінченням -ому закінчення -ім (-їм): тверда група у Тихому (океані) у Тихім (океані) м'яка група у синьому (костюмі, морі) у синім (костюмі, морі) Прикметники жіночого роду мають: а) в родовому відмінку закінчення -ої: тверда група минулої (осені) б) в давальному чення -ій (-їй): тверда група високій (тополі) м'яка група ранньої (пори), безкрайої (дороги) місцевому відмінках закін- на високій (тополі) м'яка група дружній (країні), безкраїй (дорозі) у дружній (країні); на безкраїй (дорозі) в) в орудному відмінку закінчення -ою: тверда група чудовою (дорогою) м'яка група зимньою (порою); без- крайою (дорогою) й Примітка. Не слід змішувати (особливо після шиплячих) не- наголошене закінчення *ою в орудному відмінку прикметників з не* наголошеним закінченням а орудному відмінку іменників мішаної, групи; аарячою кашею, ширшою площею, Ш
У прикметниках м’якої групи в однині після приголосних перед закінченням, яке починається буквою о, пишемо м’який знак: вечірнього, вечірньої, вечірньому, вечірньою, на вечірньому. Вправа 216. Перепишіть, дописавши пропущені в прикметниках закінчення. Усно поясніть їх правопис. 1. Пшениці шумлять у полі, як веснян... тих... май. 2. 1 моря красу споглядали не раз ми при тих... годині. 3. Ми творч... працею щиро заплатим тій рідн... землі, що життя нам дала. 4. Люблю я степ широк..., зелен... сіножаті. 5. Нашій партії велик... і вітчизні сонцелик... слава і хвала! 6. На ставу ніби плаває маленьк... острівець з висок... стар... тополями та осокорами. 7. І ти, білолиц..., по синьому небу вийдеш погулять. 8. Поклонились брати білолиц... красуні й пішли полониною. 9. Польов... вітер такий сух..., гаряч... . Вправа 217. Перепишіть, дописавши пропущені в прикметниках букви і або и. Усно поясніть їх правопис. 1. У дружбі із старт...м із російськ...м братом здобули ми волю свою. 2. Надій в гаряч...м серці не згасити. 3. Земля розцвітає піснями кругом, квіток ароматом п’янк...м. 4. У широк...м отворі, наче у вікні, блиснула річка. 5. Вечоріло. Блакитне небо оперезалося широк. .м рожев...м поясом. 6. Другого дня в рожев...м надвечірку краплистий дощ отави окропив. 7. Під вічно зелен...м шатром густого лісу замасковано землянки. 8. Соловейковий спів навесні ллється в гаю, в зелен...м розмаю. Вправа 218. Спишіть, розкривши дужки. Іменник з прикметником, що в дужках, поставте в орудному відмінку, при цьому враховуйте належність прикметника й іменника до певної групи. 1. На шлях я вийшла (рання весна). 2. За (висока скеля) розгорнулась долина з вербами. З». Гілля дерев та кушів погнулось під (важка снігова одежа). 4. Все стало на своє місце, вкрилося (свіжа черепиця): майстерні, контора, котеджі1 5. Гудуть бджоли понад (пахуча гречка). 6. Карпо довго не спав і все неначе бачив під (зелена яблуня) свою. мрію. 7. Зелені трави повпивалися вже (свіжа рання роса). 8. За першою (синя хвиля) котиться друга, третя, четверта. 1 Котедж — одноквартирний, призначений для однієї сім’ї двоповерховий будинок. 114
Вправа 219. Перепишіть, дописавши в прикметниках пропущені закінчення. Усно поясніть їх правопис. 1. Вечірн... сір... море лягло до самих ніг. 2. До ве- чірн... зорі паленіла я в труді. 3. Вечірн... прохолодою повіяло з байраку. 4. І широк... долину, і висок... «могилу, і вечірн... годину, і що снилось, говорилось — не забуду я. 5. Долиною широк... кудись річечка біжить. 6. Боровиця вливалась у Рось під самою висок... скелею. 7. І мене в сім’ї велик..., в сім’ї вольн..., нов..., не забудьте пом’янути незлим тихим словом. Множина. Прикметники обох груп у називному відмінку множини, а також в однаковій з ним формі знахідного множини мають закінчення -і (-Ї); білі (сніги), сині (очі), безкраї (степи), батькові (чоботи), бабині (казки), Зоїні (книжки). В усіх інших відмінкових закінченнях прикметників твердої групи пишемо букву и, в закінченнях м’якої групи — і (і): білих, білим, білими; синіх, синім, синіми. Вправа 220. Провідміняйте на письмі словосполучення Андріїв подвиг, літня ніч. Вправа 221. Перепишіть. Прикметники, що в дужках, поставте в одному роді, числі й відмінку з іменниками, які вони пояснюють. Віз звернув з (великий степовий) шляху і покотився по ледве (примітний) прикметах межі. Швидко й та межа пропала, і віз побіг (гладенький) степом. З-за (густий) будяків і всякого зілля незабаром висунулись баштани з (довгий) рядками (високий) соняшників. За соняшниками зараз виступили (рівний) ряди (гостролистий) кукурудзи, насадженої кругом баштанів дуже (рівний) рядками, потім відкрилося поле, наче заслане (картатий) хустками, де зеленіло (дрібненький кавунячий) огудиння, блишаля в (яснозелений) листі (жовтий) дині, зеленіли й біліли (здоровий) кавуни. (І. Нечуй-Левицький). § 69. Способи творення прикметнисів. Прикметники утворюються різними способами. 1. Більша частина прикметників утворюється за допомогою суфіксів. 115
Суфікси прикметників поділяються на дві групи: а) суфікси, за допомогою яких від якісних прикметників утворюються прикметники з різними відтінками того ж значення: чорний — чорнявий, чорненький, чорнісінький ; б) суфікси, за допомогою яких утворюються відносні прикметники від інших частин мови, зокрема від іменників: піч — пічний, холод — холодний; від дієслів: колоти — колючий, летіти — летючий; від прислівників: сьогодні — сьогоднішній. 2. Рідше прикметники утворюються за допомогою префіксів, наприклад: без краю — безкраїй. 3. Деякі прикметники утворюються за допомогою с у- фіксів і префіксів разом, наприклад: при березі — прибережний (при-береж-н-ий). 4. Нарешті, прикметники утворюються сполученням основ, наприклад: темний і зелений — темно- зелений, судна ремонтувати — судноремонтний, двадцять років — двадцятирічний. Вправа 222. Перепишіть, підкресліть прикметники і поясніть усно, від яких частин мови утворений кожний з них і яким способом. Колгосп — колгоспівський, воля — привільний, довгий вік — довговічний, глузд — безглуздий, історія — історичний, глухий і німий — глухонімий, віра — довірливий, говір — договірний, їздити — приїжджий, білий — білесенький, орел — орлиний, без зубів — беззубий, добра воля — добровільний, воля — визвольний, п’ять годин — п’ятигодинний, зір — прозорий, сестра — сестрин, дуб — дубовий. Вправа 223. Поясніть усно, до якої групи за значенням»(якісних чи відносних) належить кожний прикметник і- за допомогою якого суфікса утворений. Сільський транспорт. Киргизькі степи. Житній хліб. Нижній вал. Вечірні заняття. Крикливий караван. Конопляні нитки. Здоровенний короп. Дупласте дерево. Жовтуваті плями. Лісиста місцевість. Плюшове пальто. Польовий метелик. Завтрашні збори. Іржаві кільця. 116
§ 70. Суфікси, за допомогою яких утворюються якісні прикметники від прикметників. За допомогою суфіксів -уват-, -юват- утворюються прикметники від прикметників. Ці суфікси вказують на ознаку, яка виявляється в даному предметі не в повній мірі, наприклад: білий — білуватий (не зовсім білий); синій — синюватий (не зовсім синій, трохи синій). Суфікс -уват- пишеться після твердого приголосного: сивуватий, зеленуватий, старуватий, суфікс -юват— після м’якого приголосного та після голосного: синюватий, глеюватий. Суфікси -еньк-, -есеньк-, означаючи здрібнілість ознаки, разом з тим надають прикметникові відтінку пестливості; наприклад: гарненький, ріднесенький. Суфікси -ісіньк-, -юсіньк-, означаючи найвищу міру ознаки, також надають прикметникові відтінку пестливості, наприклад: чистісінький, малюсінький. У суфіксах -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- після н пишеться м’який знак. Вправа 224. Від кожного слова, поданого в лівій колонні, за допомогою суфікса -уват- утворіть прикметник і поставте його в одному роді, числі й відмінку з відповідним іменником правої колонки і напишіть. Зразок: жовтувата пляма. Солодкий, тупий, сірий, День, дід, чай, ніж, ру- широкий, холодний, сивий, кав, пір’я, пляма, жовтий. Вправа 225. Від прикметників кожної пари утворіть і напишіть нові прикметники: а) з суфіксом -аи>к-: червона (шапочка), біла (голівка), синя (хусточка); б) з суфіксом -есеньк-: зелений (садок), дрібний (дощик), ясний (місяченько); в) з суфіксом -ісіньк-:. повний (двір), цілий (тпжлеяь); г) з суфіксом -юсіньк-: тонкий (папірець), дрібне (лік пива). Вправа 225. Перепишіть, підкресліть суфікси у виділеній прикметниках і вкажіть, якого відтінку авачешш надають вони цим прикметникам. 1. І стала жить Ганнусенька в своїй сім’ї, в роду, така русява, русенька, з рум’янцем на виду. 2. Вузлуваті щ
дуби важко розкинули нерухомі шатра зубчастого листу. 3. Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув на нас. Спи ж ти, малесенький, пізній бо час. 4. Червонуваті хвилі ясного світу миготять серед темноти. 5. Василько меншенький, а навчає старшого. 6. Який-то був радісний час у житті Васнлевому! Цілісінький день бігав він по всій вулиці і хвалився знайомим і незнайомим хлоп’ятам, якнн-то йому мати ножик купила. Новенький, біленький, гострий, як бритва, він всім у дивовижу вдався. 7. Споловілі, зеленкуваті очі Андрія блищали, як лід, що тане на сонці. § 71. Суфікси, за допомогою яких утворюються прикметники від іменників. Для утворення прикметників від іменників часто використовуються такі суфікси: -ев- (-ев-), -се- (-ьов-, -йов-); -ськ-, -зьк-, -цьк-; -ичн-, -ічн-. Наприклад: смушевий, баєвий, службовий, вольовий, дійовий, сільський, французький, козацький, соціалістичний, ботанічний. Суфікси -ев-, -ев- вживаються у прикметниках з основою на м’який приголосний (також після шиплячих), коли на склад з цим суфіксом падає наголос, наприклад: серпень — серпневий, життя — життєвий, груша — грушевий. У прикметниках, утворених від іменників, що означають предмети і мають основу, яка закінчується на р, вживається суфікс -ов-, незалежно від місця наголосу, наприклад: жир — жировий, двір — дворовий. Якщо наголос падає на корінь або на закінчення, вживаються суфікси -ов-, -ьов-, -йов-, наприклад: лісовий, польовий, сланцьовий, радійовий. Вправа 2?7. Від кожного першого іменника утворіть за допомогою одного із суфіксів -ев- (-ев-), -ов- прикметник і поставте його в одному роді й числі з другим іменником, запишіть їх парами. У прикметнику поставте наголос. Зразок: край, з'їзд — крайовий з'їзд. *' Гай, квіти. 2. Яблуня, повидло. 3. Береза, дрова. 4. Алюміній, вироби. 5. Грудень, повстання. 6. Папір, іграшка. 7. Плюш, скатерть. 8. Степ, рослина. 9. Гроші, 118
документ. 10. Взуття, фабрика. 11. Ситець, блузка. 12. Бій, позиція. 13. Кільце, трамвай. 14. Кварц, лампа. Вправа 228. Спишіть, доппсавшп пропущені букви. Ботан...чнип сад. Істор...чні події. Економічна політика. Техн...чний термін. Фіз...чне явище. Мед...чна допомога. Клас...чні твори. Каліграф...чне письмо. Вправа 229. Спишіть, розкривши дужки. Від слів, що в дужках, утворіть у І частині вправи прикметники з суфіксами -ськ-, -ял-, ям-, а в II частині вправи — прикметники з суфіксами -еє-. -ов- (-йж-). І. 1. ідіть трактори з (Харків) заводу. 2. І знову без кінця далекий дзвін забою, посьолок (завод) і неба глибина. 3. На край (Шотландія) вільний війною йшов король Едвард. 4. У (Бахмач) районі колгоспи достроково зібрали врожай на полях. 5. Ми відпочивали на (Рига! узмор’ї. II. 1. По встеленій ромашками траві дружинники ступають (бій). 2. Під світлим (вересень) вітром розправляють крила літаки. 3. Скільки зглянеш — луки лиснілись (дощ) озерцями. 4. (Май) впала ніч на гори, на долини. 5. Хати тонуть у (груша) та (яблунь) садах. § 72. Творення і правопис присвійних прикметників. Присвійні прикметники утворюються від основ іменників — назв істот. І. І. Від основ іменників першої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфіксів -ин, -їн-'. Микола — Миколин, Миколина, Миколине: Марія— Маріїн, Марина, Марііне; також від іменника третьої відміни мати — материн. У цих прикметниках пишеться суфікс -ям (а не -ін), а після голосного або апострофа -Гк-‘ мамин, Банан /від Ваня), Галин (від Галя), Раїн (від Рая), Надіін. Прикметники, утворені від імен людей, пишуться з великої букви: Федарова хата, Софіїн олівець; коли ж прися» Диий прикметник входить у складну назву, що дд-р мовить термін, він пишеться з малої букви, наприклад: базедова хвороба1, адамове яблука2. ' ї Хвороба, викликана посиленням діяльності щитовидної залози. » Частина щитовидного хряща, що утворює виступ на передвій частииі ииЬ 119
2. Якщо ос нона іменника першої підміни за к І п ч у< ться на г, к, х, то перед суфіксом -ин змінюється г на ж: іволга—іволжин; к на ч: Луки--Лучин, дочка — доччин, Параска — Парасчин, Наська — Васьчин; х на ш: мачуха — мачушин; иік на ІЦ: Мслашка — Ме- лащин. II. Від основи іменників другої відміни присвійні прикметники утворюються: 1) за допомогою суфіксів -ів, -Ов(а), -ов(е) від іменників твердої групи незалежно від місця наголосу: командир—командирів, командирова, командирове; дядько— дядьків, дядькова, дядькове; Стсцько — Стецьків, Стець- кдва, Стецькбве та від іменників мішаної групи з основою на шиплячий, коли суфікс прикметника не наголошений: сторож—сторожів, сторожова, сторожове: 2) за допомогою суфіксів -ів (-їв), -Ов(а), -ов(е) від іменників м’якої групи з основою на й, коли суфікс прикметника не наголошений: Андрій—Андріїв, Андрійова, Андрійоее; 3) за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ев(а), -ев(е) від іменників м’якої групи незалежно від місця наголосу: Кость— Кост’в, Гостева, Кбстеве; лікар — лікарів, лікареєа, лікареве; кобзар — кобзарів, кобзардва, кобзареве; Василь — Василів, Василева, Василдве; від іменників м’якої групи з основою на -й, а також мішаної групи з основою на шиплячий, коли суфікс прикметника наголошений: Гайдай — Гайдаїв, Гайда&ва, Гойдаєве; Лукаш — Лукаиіів, Лукашдва, Лукашдве. ПІ. Окрему групу присвійних прикметників становлять утворені від назв тварин прикметники на -омий (-ина, -ине), -їний (-Іна, -Іне), -ячий (-яча, -яче), -ий: горобиний, солов'їний, лисячий і лисичий, вовчий. При творенні прикметників на -ий від іменників приголосний к змінюється на ч (вовк — вовчий), д на ж (ведмідь—ведмежий), ц на ч (заєць — заячий). Всі ці прикметники виступають то як присвійні (означають приналежність), то як якісні (означають якість, властивість), то як відносні (означають матеріал). 120
ПорІ ви яйте: Присвійні ІІрИКМСГІІИИИ Коиіачий хвіст Вовчі зуби Ведмежа липа (означають при і іалсжн іс гь) Якісні ирикм.гт«ики Коиіачий зір Вовча натура Ведмежа послуга (означають якість) Прикметники, утворені від назв тварин, можуть вказувати на матеріал, призначення предмета та інші ознаки, властиві відносним прикметникам. Порівняйте: Присвійні прикметники Відносні прикметники Заяче вухо Заячі рукавиці Лисячий хвіст Лисячий комір (означають приналежність) (означають матеріал) Вправа 230. Від кожного першого іменника утворіть присвійний прикметник, поставте його в одному роді й чисті з другим іменником і напишіть. При творенні деяких прикметників зверніть увагу иа чергування приголосних і на правила вживання м’якого знака. 1. Наталка, книжка. 2. Ольга, завдання. 3. Оришка, брат. 4. Одарка, подруга. 5. Швачка, мати. б. Івга, слово. 7. Чіпка, розваги.'8. Свекруха, скриня. 9. Внучка, сукня. 10. Ониська, хустка. 11. Рибалка,невід. 12. Жінка, порада. Вправа 231. Перепишіть без дужок. Від слів, що в дужках, утворіть присвійні прикметники і поставте їх в одному роді, чисті й відмінку з пояснюваним іменником. 1. (Івга) батько, бригадир, усією роботою школярів командує. 2. Одно тільки дзвеніло в (Андрій) грудях — гуральня. З, Такі казочки (бабуся) пластом дожилися на (Чіпка) дитячий розум. 4. Веселе полум’я жваво стрибало по соломі, осявало старе, борознами пооране обличчя (Хома). 5. Наталя зустрілася з (Володя) поглядом і непомітно кивнула йому. Вправа 232. Від кожного першого іменника утворіть пмюманй прикметяик, поставте його в одному роді * чвел з другим шнмщжом і напишіть. При творенні ярнжметиихів зверніть увагу яз мргумма ГОЛОСНИХ звуків. 1 Петро, портфель. 2. Бригадир, наказ. 3. Гаврмя, слово- 4. Маляр, фарба. 5. Муляр, інструменти. 6. Сергій, сестра 7. Лазар, завдання. & Кбваль, хмжі. 9. Сторож, шапка. Ю. Бондар, записка. 11. Лікар, порада. 121
Вправи 233. Перепишіть бел дужок. Від сліп, що її дужках, утио- ріть присвійні прикметники і ІІОСТІІІІіе ЇХ II одному роді, ЧИСЛІ й ПІД* ніяку З ПОЯСНЮНПІІПМ Іменником. І. Кажуть, там, де (Гасгелло) серце перестало, зайнявшися, биться, з глибини неосяжної ллється джерело — невичерпна криниця. 2. (Чорніші) голова з підстриженим волоссям витягувалась вперед. 3. А в (Чіпка) серці ворушилось бажання верховодити. 4. Який то був радісний час у житті (Василь). 5. Хома встромляє в (Андрій) очі свої каламутні. 6. Па (батько) лиці пробіг усміх. 7. Ми- колка, (Прокіп) хлопчик, такий школярик гарненький був. 8. В (Яким) хаті у печі тріщав вогонь. Вправа 234. Псрспипіііь, підкресліть присвійні прикметники І усію поясніть, від якого іменника (якої відміни і групи) вони утворені і за допомогою якого суфікса. 1. І. Приятелева вода краще ворогового меду. 2. Ось тобі, бабусю, і Юр’їв день. 3. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. 4. Зимове сонце — як мачушине серце. 5. Унадився журавель до бабиних конопель. П. 1. Москалева криниця. 2. Тарасова ніч. 3. Кайда- шева сім’я. 4. Царева наречена. 5. Лебедине озеро. Вправа 235. Перепишіть, розкривши дужки. Від іменників, що в дужках, утворіть присвійні прикметники і поставте їх в одному роді, числі А відмінку з пояснюваним іменником. 1. (Ігор) обличчя заясніло від радощів. 2. (Марічка) пісня оповідала всім добре знайому подію. 3. Над ставком стояла (Довбиш) хата, вся в черешнях. 4. (Мирон) батько— чоловік уже в літах. 5. Старшого (Кайдаш) ‘сина звали Карпом. 6. З (Хомиха) хати вийшов Василь і пішов по вулиці. 7. Гострий, колючий смішок ворушиться в (Хома) грудях. 8. (Соломія) човен повернувся боком і був усього на аршин від турецького. 9. Той город нагадував Матвієві (Олексій) ділянку. § 73. Правопис н, нн у прикметниках. 1. нн пишемо в прикметниках, утворених за допомогою суфікса -я- від іменників, основа яких закінчується на н (тобто при збігові двох н), наприклад: туман — туманний; день — денний; батальйон — батальйонний; чавун— чавунний; вино — винний. 122
Порівняйте: суфікс -ин- 4- суфікс І суфікс -ин-: родина — род-ин-н-ий | горобець — гороб-им-ий Прикметники, утворені від іменників за допомогою суфіксів -ин-, -Ін-, -ан~, -ян-, пишуться з одним н, наприклад: голуб — голубиний, змія—зміїний, віск.— вощаний, глина — глиняний. 2. нн пишемо у прикметниках з наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий,) -янн(ий), які вказують на більшу міру ознаки (силенний) або на неможливість здійснити те, що виражене дієслівною основою прикметника (нездійсненний, невблаганний, незрівнянний). Вправа 236. Від кожного першого іменника утворіть прикметник і запишіть їх парами. Поясніть (усно) подвоєння або відсутність подвоєння -я- у суфіксах утворених прикметників. У деяких прикметниках зверніть увагу на спрощення в групах приголосних -стн-. Зразок: голуб, яйце — голубине яйце; кінь, полк — кінний полк. і. Голуб, яйце, 2. Кінь, полк. 3. Лимон, сяров. 4. Глина, посуд. 5. Ціна, твір. 6. Честь, людина. 7. Злість, порушник. 8. Комар, писк. 9. Оборона, пункт. 10. Капость, хлопець. 11. Сон, річка. 12. Лебідь, пісня. 13. Старовина, посуд. 14. Телефон, станція. 15. Олово, пластинка. Вправа 237. Іменник з прийменником замініть прикметником * називному відмінку і напишіть його перед пояснюваним словом. Зразок: господарство без плану — безпланове господарство. 1. Господарство без плану. 2. Місто при кордою. 3. Прилад без клапана. 4. Балалайка без струн. 5. Палею» без імені. 6. Дія без закону. 7. Ніч без сну. Вправа 238. Подав! словоакмучемм встяж у црадумаві речення, підкресліть в них прякмепжкж і завам* ягаЯте їх яріїми 1. Священний обов’язок. 2. Сумлінна праця. 3. Шааеяа швидкість. 4- Лляне (або шше) полоано. 5. Вогнядшй стовп. 6. Старанний хлонеі»» «5
Вправа 239. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. 1. Наш крок неподолан.. .ий! Удар несхибний, присуд невблаганний. 2. Огні незлічен...і, мов стрічки огнен...і, до моря спускаються з міста. 3. Під літнім широчеп...им небокраєм мене стрічають друзі і знайомі. 4. Над кипучим водян...им простором в’яне ніч. 5. Ми повибігаємо, снігу накачаємо купу за садком, бабу здоровен...ую, уночі страшен...ую зліпимо гуртом. 6. Подвір’я дрімало сон...е й порожнєє. § 74. Правопис складних прикметників. Складні прикметники пишуть через дефіс або разом. Через дефіс пишуться: 1. Складні прикметники, обидві складові частини яких вказують на наявність двох окремих кольорів, наприклад: синьо-червоний (олівець — з одного кінця синій, з другого — червоний). 2. Складні прикметники, утворені з двох однорідних (не залежних між собою) слів: мовно-літературний (факультет), паровозо-вагонний (завод), південно-східний (вітер). Між словами, з яких утворилися такі складні прикметники, можна поставити сполучник і: олівець синій і червоний; факультет мови і літератури; завод паровозів і вагонів; вітер з півдня м зі сходу, тобто проміжний. Разом пишуться: 1. Прикметники, друга складова частина яких означає колір, а перша — його відтінок, наприклад: темнозелене сукно, блідорожеве проміння. Відтінок кольору звичайно позначається такими словами, як світло-, ясно-, яскраво-, блідо-, ніжно-, темно-, густо-, мутно-, брудно- та ін. 2. Прикметники, утворені з двох слів, одне з яких залежить від другого: кароока дівчина (карі очі), землечерпальна машина (черпає землю), судноремонтний завод (ремонтує судна). Між словами, з яких утворились такі прикметники, не можна поставити сполучник і. 124
ПоРівняйте: 1) Машинно-тракторний завод (завод машинний і тракторний). 2) Вагонно-тролейбусний парк (парк вагонний і тролейбусний). ') Машинобудівний за. ХіГ’1 • бу«->то “• <папій“°”,”лю"™“-! три Вправа 240. Повторіть § 32. Замініть прикметниками. Перепишіть, поставивши ці никами, поясніть усно їх правопис. виділені слова складними .прикметники перед імен Зразок: Завдання, що має бути чергу,— першочергове завдання. виконано в першу 1. Завдання, що має бути виконано в першу черги 2. Прапор, в якому одна частина лазурового кольору, друга червоного. 3. Праця, що приносить життю радість 4. Річка, по якій ходять судна. 5. Завод, на якому варять цукор. 6. Гармати, що б’ють на далеку відстань. 7. Канал між Волгою і Доном. 8. Словник, в якому російські слова перекладені на українську мову. 9. Битва, в якій пролито багато крові. 10. Експедиція на три роки. 11. Літак з трьома моторами. 12. Похід на гору на два тижні. 13. Зала з чотирма, ярусами. § 75. Перехід прикметників в іменники. Деякі прикметники дуже часто вживались з одними й тими ж іменниками, наприклад: вартовий (який?) чоловік, мостова (яка?) вулиця. Згодом вони перестали сполучатись з цими іменниками і самі набули значення іменників: стали означати назви предметів, а не їх ознаки. Наприклад: прийшов вартовий (хто?), ремонтують мостову (що ?). Втрачаючи значення прикметника, такі слова вже відмінюються, як іменники, тобто тільки за відмінками й числами, і, як іменники, можуть пояснюватись прикметником, наприклад: суворий вартовий, широка мостова. Деякі з цих слів вживаються то як прикметники, коли вони пояснюють іменник, ТО ЯК 1МЄННИКИ, вони вживаються без іменника і притому означ Р мети. 125
Порівняйте, наприклад, виділені слова в таких реченнях: Прикметники Іменники Слава (яким?) хоробрим бійцям! Слава (кому?) хоробрим! Найчастіше переходять в іменники такі прикметники, що означають власні географічні назви або прізвища: Червоноармійське, Сватове, Роздільна, Мирний, Горький. Вправа 241. Прочитайте і вкажіть: а) іменники, що мають прикметникову форму, б) прикметники. 1. В майбутнє людина вдивляється сміла. 2. Смілого куля боїться, смілого штик не бере. 3. ЛІ і помети стояли на вогневій. 4. Запасні бочки з пальним стояли на кожному танку. 5. Старий майстер розповідав молодим робітникам про жахливе життя трудящих за царизму. 6. Трудяща людина в праці знайшла своє щастя. 7. Виходить в поле ланкова. 8. Десь угорі на сіні гомоніли їздові. 9. Прибулий добре вмів говорити по-російському. 10. Гусей крикливих караван на південь тягся. 11. На ноги скочивши, хвилястим бистрим цепом передні рушили. Вправа 242. Перепишіть, прикметники підкресліть один раз, а іменники, що мають прикметникову форму,— два рази. 1. Не питай старого, а питай бувалого. 2. Старого горобця на полові не обдуриш. 3. Мерзлякуватому й на печі холодно. 4. Лихий чоловік у громаді — що вовк в отарі. 5. З добрим дружись, а лихого стережись. 6. Добрий собака на вітер не гавка. 7. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже. 8. Розумну річ приємно й слухать. 9. Краще догана розумного, ніж похвала дурного. Вправа 243. З поданих іменників, що мають прикметникову форму, виберіть і напишіть спочатку іменники-а р х а ї з м и (старі слова, то вийшли з ужитку), потім неологізми (нові слова, що з'являються у мові). Чолобитна, посівна, пивна, вогнева, купча, передова, збиральна, возний, бунчужний, військовий, розсильний, соцький, ланковий, лановий, кошовий, вожатий, курінний, подвірне, пальне, подушне, червоні, білі. 126
Вправа 244 (усна). Від поданих іменників утворіть іменники прикметникової ([юрми, які означають назви приміщень. Зразок: диспетчер — диспетчерська. Булка, прийом, душ, кондитер, учитель, сортувати, більярд. § 76. Правопис прізвищ і власних географічних назв прикметникової форми. Українські прізвища і власні географічні назви з прикметниковими суфіксами на пйсьмі передаються за загальними правилами українського правопису: Яновський, Коцюбинський, Мирний, Василевська\ Київ, Харків, Чернігів, Ніжин. Російські прізвища та власні географічні назви з прикметниковими суфіксами (крім власних географічних назв УРСР) передаються в українській мові відповідно до російського їх написання. Довідка. 1. Російське е звичайно передається в українському письмі через е: Петров, Чехов, Нева. Лена. 2. Російське в з суфіксом -ев передається в українському письмі буквою €, після шиплячих і ц — через е. Порівняйте: Російське написання Українське написання але: Грибоедов Васильєв Григорьев Алябьев Колгуєв Мятлев, Лебедев Голубев, Огнев мис Дежнева море Лаптввих — Грибоедов — Васильєв — Г ригор'ев — Аляб'ев — Колгуєв — Мятлев, Лебедев — Г олубев. Огнев — мис Дежнева — море Лаптевих Бестужев, Куйбьаиев — Бестужев, Куйбашвв Голеншцев, ЗаОцев —- Голенишев. Зайцвв Ржвв. Карачев — Ржев, Каранеє 3. У російських прізвищах і власних географічних назвах, утворених від спільних для української і російської мов основ, російське е, що відповідає українському 4 передається в українській мові через є. 127
П ©рівняйте: Російське написання Лесков Серов Орехово-Зуево Українське написання Лесков Сєров Орехово-Зуево 4. Російське & передається в українському письмі: а) буквою о, коли звук 2 стоїть після шиплячого; б) буквами йо, коли він стоїть в російській мові після м’якого губного, який вимовляється рбздільно від о; в) буквами ьо, коли він стоїть у російській мові після будь-якого м’якого приголосного, крім м’якого губного. Порівняйте: Російське написання Пугачів, Грачвв Воробьвв, Му радьте Журавлів, ОгарВв 5. Російське и передається а) буквою и після шиплячих; Українське написання — Пугачов, Грачов — Воробйов. Муравйов — Журавльов, бгарьов українському письмі: б) буквою і після будь-якого приголосного; в) буквою ї після м’якого знака та апострофа. в Порівняйте: Російське написання Українське написання Рогожин, Камьішин — Рогожин, Камишин Сцсанин, Челюскин, Канин —Сцсанін, Челюскін, Канін Ананьин, Захарьин — Ананьїн, Захар*Тн. Примітка. В російських власних географічних назвах і прізвищах, утворених від спільних для обох мов основ або людських імен, відповідно до російського и пишемо і в українській мові и: Виноградово, Кисловодськ, Михайловське (географічні назви); Вино- градов, Тихомиров, Сидоров (прізвища). 6. Російські прізвища і власні географічні назви на -ский» -зкий, -цкий, -ской, -цкой та на -ий в українському письмі передаються відповідно через -ський, -зький, -цький, -ськой> -и,ькой, -ий. Порівняйте: Російське написання Українське написання Мусоргский, Городецкий — Мусоргський, Городецький Трубецкой, Горький — Трубецькрй, Горький Кольский, Кавказе кий — Кольський, Кавказький (хребет) (хребет) 7. Російські чоловічі прізвища . та географічні назви з прикметниковими суфіксами -ов, -ев, -ин, -ськ- відмінюються в однині, як звичайні іменники; причому в орудному відмінку однини прізвища чоловічого роду мають закінчення -им, а власні географічні назви— ом: 128
Прізвища Географічні назви А Ждановам —містом ЛІ. Ростовим — > Ф. Дзержинським — > С. Разіним — > О. Радіїцевим — » Ждановом Ростовом Дніпродзержинськом Калязіном Крічевом Вправа 245. Користуючись довідкою в § 76, напишіть українською мовою подані прізвища. Гаршин, Черньшіевский, Куприн, Радищев, Жуковский, Тургенев, Рьілеев, Писарев, Соловьев, Островский, Пер- вепцев, Тютчев, Фадеев, Брянцев, Твардовский, Асеев, Катаев, Старицкий, Коцюбинский, Городской, Мокреев, Збанацкий, Плоткин. Вправа 246. На 1, 2, 3 і 4 правила, подані в довідці §76, напишіть по 2—3 географічні назви прикметникової форми (назви міст, залізничних станцій, гір, півостровів, морів, заток, каналів тощо). Вправа 247. До кожної сучасної назви обласного міста РРФСР в першій частині вправи додайте відповідну стару назву, вміщену в другій частині вправи. Зразок: Куйбишев — Самара. 1. Куйбишев, Горький, Калінін, Кіров. 2. Самара, Нижній Новгород, Твер, Вятка. Вправа 248. У поданому списку названо імена і прізвища письменників та їх псевдоніми. Укажіть прізвища і поясніть, які з них мають прикметникову форму. 1. Леся Українка — Лариса Косач. 2. Марія Вілінська- Маркевич — Марко Вовчо.к. 3. Марко Черемшина — Іван Семенюк. 4. Іван Луцевич — Янка Купала. 5. Панас Мирний — Панас Рудченко. 6. Карпенко-Карий — Тобіле- вич. 7. Дем’ян Бєдний — Юхим Придворов. Вправа 249. Напишіть в алфавітному порядку українською мовою подані нижче прізвища, -імена і по батькові видатних людей нашої країни: відомих революційних діячів, полководців, художників, письменників, винахідників, композиторів, учених. Укажіть, хто така є кожна з названих осіб. Підкресліть прізвища прикметникової форми. Попов Александр Степанович, Грибоедов Александр Сергеевич, Фрунзе Михаил Васильевич, Суворов Александр Васильевич, Глинка Михаид Иванович,, Васнецов Виктор 5 зіз 129
Михайлович, Миклухо-Маклай Нпколай Николаевич, Ле- витан Исаак Ильнч, Щорс Нпколай Александровнч, Ор- джоникидзе Григорий Константинович, Толстой Лев Николаевич, Репни Илья Єфимович, Пржевальский Нпколай Михайлович. § 77. Правопис не з прикметниками. Не з прикметниками пишеться разом: 1) Якщо без не прикметник не вживається, наприклад: незмірні (простори),, неодмінна (умова). 2) Якщо додаванням не до прикметника утворюється слово з новим, протилежним значенням, наприклад: Паприк повернувся веселий — Петрик, повернувся невеселий. День сьогодні холодний — День сьогодні нехолодний. Такий прикметник з не здебільшого можна замінити іншим, близьким за своїм змістом прикметником без не, тобто синонімом: Петрик повернувся сумний. День сьогодні теплий. Окремо від прикметників не пишеться: 1) Коли словом не заперечується ознака, виражена прикметником, наприклад: 1. Сад наш не молодий. 2. Дніпро під Києвом не широкий. 2) Коли заперечення підсилюється протиставленням, наприклад: 1. Шлях до озера був не короткий, а довгий. 2. Ключик той був не простий, золотий. 3) Коли заперечення підсилюється словами анітрохи, аніскільки, зовсім, далеко, аж, ніяк та ін., наприклад: 1. Чай анітрохи не гарячий. 2. Ваше оповідання зовсім не цікаве. Вправа 250. Поясніть правопис не з прикметниками. 1. Нелегка, але почесна справа — боротися за мир. 2. Черниш бачив стомлене обличчя, зовсім не войовниче, а якесь мирне. 3. Серед непривабливих хащів виросло партизанське містечко. 4. І золоті удила коневі не милі. 5. Гудуть вітри несамовиті. 6. Ця пісня моя не остання, я серцем іще не затих. 7. Два брати Кіндрати, та не однакові на вдачу. 130
Вправа 251. Перепишіть без дужок. Не, що в дужках, напишіть з прикметником разом чи окремо від нього. На місці крапок вставте пропущені букви и, і. 1. Стоять (не) забутні братерські могили в широк...м вкраїнськ...м степу. 2. Він (Микола) йшов (не) велик...м битим шляхом, а через малі села, понад Россю, (не) ве- лнк.-.ми дорогами. 3. Далі йшли (не) пролазні плавні, покриті висок...м очеретом. 4. У давн...й українськ...й і російськ...й мовах були поширені (не) повні, а короткі прикметники. 5. В усн...й мові частіше вживаються (не) повні речення. Вправа 252. У словосполученнях замініть прикметники відповідними синонімами, поданими для заміни, поставивши їх в одному роді, числі й відмінку з пояснюваними іменниками. Зразок: невмируща слава — вічна слава. Вузькі вулиці. Невимоглива людина. Безмежні лани. Несправний велосипед. Термінова справа. Неясні звуки. Небачені успіхи. Мала кількість. Невмируща слава. Помилковий висновок. Пекучий біль. Слова для заміни: невибагливий, невиразний, вічніїй, незначний, нестерпний, неширокий, незмірний, зіпсований, неправильний, небувалий, невідкладний. Вправа 253. Спочатку прочитайте, вставляючи на місці крапок потрібні прикметники з протилежним значенням (антоніми). Потім напишіть їх, розкривши дужки. Частку не напишіть разом з прикметниками або окремо від них. 1. Петро, на жаль, має з математики (не) міцні, а... знання. 2. Читай (не) швидким, а ... темпом. 3. У шостому класі ми будемо вивчати (не) складні, а ... речення. 4. (Не) наголошені звуки е, и у вимові бувають (не) ясні. 5. Частини мови бувають відмінювані і (не) відмінювані; речення бувають поширені і (не) поширені. Вправа 254. Перепишіть, підкресліть прикметники і вкажіть у них суфікси. На місці крапок, де треба, допишіть пропущені букви. 1. Після закінчення осін...іх робіт трактор... відправили на ремонт. 2. Відмінно працюють шин...ий І ресорний цех..., всі слюсар... і токар... навчаються в техн...ч- них гуртках. 3. Київськ... арх...тектор... взяли участь у складанні проект... нового великого будинк.... 4, ІОн...і м айстр... хореограф...чного мистецтва виступили на район...ій ол...мп...аді. 5. Відповідь ваша бе...доган...а, 5* 131
успіх... бе...сумнівні. 6. Командир... показали себе безстрашними в найнебе...печніш... хвилини. Вправа 255. Перепишіть, підкресліть прикметники і визначте групу за значенням (якісний чи відносний), твердий чи м’який, число, рід, відмінок. На місці крапок, де треба, напишіть потрібні букви. 1. Багрова смуга зорі серед сизих хмар здавалася ВОГНЯН...ИМ потоком. 2. Ой, колись на громи Перекоп... йшли полк... по огпе...их пут...ях. 3. Колією рвет...ся стужа, С...НІГ кружляє без пут..я. 4. Б...тато тон... ву- гіл...я дає Донбас для соціаліст...чної промисловос...ті. 5. Наступної поч... батал...ои врізався в новий квартал, який впирався рогом у перехрест...я вулиц.... 6. Нев...- лик...й будинок артілі мит...ю наповнився людьми. 7. Хата лісника стояла на певелик...й г...лявині мі>К двома ви- сочен.-.ими дубами. Вправа 256. Зробіть усно граматичний розбір прикметників за такими питаннями: 1. Початкова форма. 2. Який прикметник за значенням: якісний, відносний чи присвійний. 3. Який за формою: повний чи короткий. 4. Ступінь порівняння (якісних прикметників). 5. Група (тверда чи м’яка). 6. Рід. 7. Відмінок. 1/ Число. І. П р и с л і в’я. 1. Де було панське кубло, там тепер колгоспівське добро. 2. У міцному колективі стали ми заможні. 3. Від доброго коріння добрий і пагонець. 4. Промисловість в нас зросла — стали ми багаті. 5. У добрій артілі і коні в тілі. 6. Розумну річ приємно і слухати. 7. На полі огріх —трактористів гріх. 8. В осінній час сім погод у пас: сіє, віє, туманіє, шумить, порошить, гуде і зверху йде. II. 1. У справедливих армій доля завжди прекрасна. 2. Захід сонця заглядав своїми червоними очима в Чіп- чину хату. 3. Голос солов’їний крізь грім і грюкіт котиться і лине. 4. Дружній череді вовк не страшний. числівник. § 78. Значення числівника, розряди числівників за значенням. ІЧ ислівником називається частина мови, яка означає кількість предметів або порядок їх при лічбі і відповідає на питання скільки? або котрий? Наприклад: дві задачі, третя серія. 132
Числівники, які означають кількість предметів і відповідають на питання скільки?, навиваються кількісними. Наприклад: один, два, три, десять, п'ятдесят, двісті. З кількісних числівників виділяються: а) д р о б о в і, які означають частину того, що показує іменник (одна п'ята, три десятих карбованця, півтори тонни), та інші дробові величини (півтора)} б) з б і р н і числівники: двоє, троє, обидва, четверо... десятеро. Кількісні числівники можуть вживатися тільки з тими іменниками, які можна лічити: три лопати, сім відер, п'ятнадцять дерев. З іменниками, що означають предмети, які не можна лічити, числівники не вживаються. Примітка. З кількісними числівниками не слід змішувати інші частини мови, що мають кількісне значення. Наприклад, іменники: половина, третина, чвертка, одиниця, трійка, десяток, дюжина, сотня. Порівняйте: Числівники три, трьох, трьом і т. д. десять, десяти, десятьма і т. д. (не мають роду, не можуть пояснюватись прикметником, не відмінюються за числами). Числові назви іменників трійка, трійку, трійкою і т. д.; трійки, трійкам, трійками і т. д. десяток, десятка, десятком і т. д.; десятки, десятків, десятками і т. д. (мають рід, можуть пояснюватись прикметником: відважна трійка; кращий десяток; відмінюються за числами). Такі числівники, як тисяча, мільйон, мільярд, подібно до іменників, мають рід і число, можуть мати при собі означення, наприклад: остання тисяча, заощаджений мільйон; відмінюються, як іменники: тисяча — як іменник круча; мільйон і мільярд — як іменник талон. І Числівники, які означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котри й?, називаються порядковими. Наприклад: перший, другий, четвертий, восьмий, сороковий, сотий, тисячний, мільйонний. Вправа 257. Прочитайте, вкажіть кількісні числівники (окремо дробові і збірні), порядкові та іменники з кількісним значенням. 1. О Батьківщино, в світі ти одна. 2. Дві берези біЛя двору поклонилися до ніг. 3. Семеро дочок — свій танб- 133
чок. 4. Тринадцять морів і два океани омивають державу мою. 5. І обидва студеную^росу стрясали, бо обидва свої коні бистрі напували. 6. Вже минуло з того часу аж три довгі роки. 7. Водолаз пробув під водою півтори години. 8. Ще треті півні не співали. 9. По льоду летіла трійка коней, запряжена в сани. 10. Четверо переможців стоять на борту корабля. 11. Тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятого року в бою під Харковом загинув луганський робітник Петро Цупов. П’ять його синів билися на різних фронтах громадянської війни, і троє з них загинули так, як їх батько. 12. Шість упевнених бійців із Цуповського роду в атаки кидались, проходили фронти. 13. П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів. 14. Добрий початок — половина діла. 15. Серед бору вікового не один стоїть намет: їх стоїть не менше сотні. 16. Сто народів навіки наш прапор окрилив. 17. Мільйони гартованих рук в єдинім пориві, в єдинім припливі свободи і щастя злились. Вправа 258. Перепишіть. Кількісні числівники, в тому числі дробові і збірні, підкресліть один раз, а порядкові — два рази. 1. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. 2. Одна ластівка не робить весни. 3. Один з сошкою, а семеро з ложкою. 4. Це не той, що одним пострілом сорок качок б’є. 5. Де просто, там живуть літ зо сто. 6. Півтора тижня віє завірюха. 7. У сімох няньок дитина без носа. 8. Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в котрім місці. 9. Нетак страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія. 10. Треба, як п’ятого колеса до воза. 11. Двоє через дорогу живуть, а один одного не бачать1. § 79. Групи числівників за їх складом. За складом (будовою) числівники поділяються на п р о- ст і, складні і складені. Простими називаються числівники, що мають один корінь, наприклад: один, два, п'ять, сто, тисяча’, третій, дев’ятий, сотий. Складними називаються числівники, що утворилися з двох числівників, об'єднаних в одне слово, наприклад: одинадцять, дев’ятнадцять, двадцять, три1 Очі. 134
дцять, п’ятдесят, дев’яносто, двісті, дев’ятсот; дванадцятий, сімдесятий, трьохсотий. П р и м і т к п . 1. Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, можуть мати більше двох коренів, наприклад: стотридцятисемитисячний. 2. Складні порядкові числівники не слід змішувати із складними прикметниками, до складу яких у першій половині входить числівник. Порівняйте: Складні порядкові числівники Складні прикметники трьохсотий трьохаршинний деадцятитисячний двадцятиніломвтровий (див. ще § 32) Складеними називаються числівники, що складаються з двох або більше простих чи складних числівників, наприклад: двадцять п’ять, сорок, сім, шістсот п'ятдесят чотири; сімдесят восьмий, триста сорок дев’ятий і т. п. Вправа 259. Випишіть прості, потім складні і, нарешті, складені числівники. Дванадцять, сімсот вісімдесят дев’ять, сімнадцять, вісімдесят чотири, чотири, чотириста, вісімнадцять, три, вісім, сімдесят шість, чотирнадцять, п’ятсот, два, шістсот п’ятдесят один, п’ять, дев’ятсот тридцять три. П’ятнадцятий, сімсот сімдесят другий, дев’ятнадцятий, дев’ятий, шістдесят шостий, восьмий, чотириста п’ятий, чотирнадцятий, сорок п’ятий, одинадцятий, двісті п’ятдесят шостий, третій, сімнадцятий, сорок дев’ятий, дев’ятсот п’ятдесят четвертий, п’ятий. Вправа 260. Вкажіть кількісні і порядкові числівники. Поясніть усно, які з них прості, складні і складені. 1. Чотири літа промайнули в даль. 2. Ми, як один, звелися всім народом, двохсотмільйонним рушили походом, і перемога путь вказала нам. 3. Чотирирічні бонові походи ми витримали до кінця війни. 4. За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає. 5. П’ятого квітня тисяча двісті сорок другого року війська Олександра Невського розгромили німецьких псів-рицарів на Чудському озері. 6. Данило їхав, гримотів за ним кінноти, тисячокопитний грім. 7. Двісті тридцять три твори Маяко'вського перекладені у нас на сорок дев’ять мов і видані тиражем поиад вісімнадцять мільйонів екземплярів. 8. На просторах України тече більше як двадцять п’ять тисяч річок і річечок. 135
§ 80. Відмінювання кількісних числівників один, два, три, чотири. Відмінки Однина 1 1 Множина | Чоловічий рід Середній рід | ЖІНОЧИЙ рід | Для всіх родів Н. Р. д. 3. 0. М. один, одно (одне) одного одному один, одного, одно (одне) одним (на) одному (однім) одна однієї (одної) одній одну однією (одною) (на) одній одні одних одним одні (одних) одними (на) одних Чоловічий Середній рід рід ЖІНОЧИЙ рід Для всіх родів н. два дві р. двох Д- двом 3. як Н. або Р. 0. двома М. (на) двох три чотири трьох чотирьох трьом чотирьом як Н. або Р. як Н. або Р. трьома чотирма (на) трьох (на) чотирьох § 81. Числівники один, два, три, чотири, збірні і дробові числівники та зв’язок їх з іменниками. 1. Числівник один, одна, одно (одне), подібно до прикметників, має ознаки трьох родів і стоїть з пояснюваним іменником в одному роді, відмінку й числі: один місяць, одна тонна, одно (одне) кіло; отже, відмінюються вони за відмінками й родами в однині; у множині числівник одні відмінюється тоді, коли вживається при іменниках, що мають тільки форму множини: одні сани, вила, двері; одних саней, вил, дверей і т. д. 2. Числівник два (дві) має ознаки роду тільки при іменниках в називному і знахідному відмінках, наприклад: два кілограми, дві тонни. У непрямих відмінках числівник два не має родових ознак: двох кілограмів і двох тонн; двом кілограмам і двом тоннам. 4 136
3. Числівники три, чотири відмінюються тільки за відмінками (див. таблицю); за числами не відмінюються, бо своїм значенням виражають поняття множини. З числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку, іменники вживаються у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини, наприклад: два трактори, дві книжки, три місяці, три яблука, чотири кавуни (у російській мові — у формі родового відмінка однини: два трактора, две книги, три месяца, три яблока, четьіре арбуза). 4. У непрямих відмінках числівників три, чотири пишемо ьо, наприклад: трьох, чотирьох, трьом, чотирьом, трьома і т. д., але чотирма — без м’якого знака. 5. Якщо числівники два, три, чотири показують приблизну кількість предметів, то іменник ставиться перед ними в родовому відмінку множини: 1. Був у місті днів чотири тому. 2. Років чотири не чув нічого про брата. 6. Збірні числівники двоє, троє, четверо і т. д. в непрямих відмінках заміняються відповідними формами звичайних кількісних числівників: двоє — двох, двом, двома; троє — трьох, трьом і т. д. З числівниками двоє, троє, четверо і т. д. іменники вживаються у формі родового відмінка м н о ж и- н и: двоє відер, троє телят, четверо хлопців. 7. Збірні числівники обидва, обидві не відмінюються, а заміняються в непрямих відмінках формами обох, обома, на обох. З числівниками обидва, обидві іменники вживаються у формі називного відмінка множини: обидва хлопці, обидві сестри. 8. У дробових числівниках чисельник відмінюється, як кількісний числівник, а знаменник — як порядковий; іменник при дробових числівниках не відмінюється, наприклад: п'ять сьомих метра, п'яти сьомих метра, п'ятьом сьомим метра і т. д. У мішаних числах: 2^-, Зу, 4уіт. д.у (одна друга) може замінюватись іменником половина, який у таких випадках завжди має форму орудного відмінка з прийменником з, наприклад: два з половиною гектара, на трьох з половиною гектарах, трьом з половиною гектарам. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються. З цими числівниками іменники вживаються у 13?
формі родового відмінка: півтора карбованця, півтори тонни, півтораста метрів. Вправа 261. Провідміняйте такі словосполучення: а) усно — один клас, одна екскурсія, два місця; б) на письмі — три кілометри, чотири століття. Вправа 262. Перепишіть; слова, що в дужках, поставте в потрібній формі і поясніть правопис закінчень у них. 1. Три (явір) посадила сестра при долині. 2. Два (син) в гостях у діда — з’їхались додому. 3. З (одна) ягоди немає вигоди. 4. Дві (тополя) високії одна одну хилить. Б. Виблискують, як три (меч), три (постріл) підряд. 6. Повернусь я з цілинних земель (місяць) через два-три. Вправа 263. Перекладіть на українську мову і напишіть. Поясніть усно правопис закінчень іменників, вжитих з числівниками, порів- вявши їх з_написанням російською мовою. 1. Мьі гостили у брата четьіре дня. 2. Два пионерских отряда закончили работу на школьном участке за три с половиной дня. 3. Учащиеся старших классов от- ремонтировали два радиоприемника. 4. Сестре дали два яблока и четьіре персика. 5. Дежурньїй принес в класе два географических атласа. 6. Последние полтора месяца я усиленно занималея спортом. 7. Обе подруги изьявили желание поехать на работу в Донбасе. Вправа 264. Перепишіть; дробові числівники напишіть словами, а слова, подані в дужках, поставте у відповідній формі і усно поясніть правопис їх закінчень. 4 1. Вперше за Р/2 (Рік) дружби з Аркадієм Вова нічого не сказав другові про свої переживання. 2. Радянський Союз займає -- частину всієї заселеної суші. Всі інші держави, навіть найбільші, такі, як США, Китай, у 2—2-^- (раз) менші за СРСР. 3. За 2 у (день) наш колектив зібрав урожай з 2,3 (гектар) кукурудзи і Зу (гек? тар) соняшників. 138
§ 82. Відмінювання і правопис кількісних числівників від п’яти до двадцяти і числівника тридцять', від п’ ятдесяти до вісімдесяти та числівників сорок, дев’яносто, сто. Відмінювання числівників від п'яти до двадцяти і тридцять. н. р. д. 3. 0. м. п'ять п'яти (п'ятьох) п'яти (п'ятьом) п'ять (п'ятьох) п'ятьма (п'ятьома) (на) п'яти (п'ятьох) шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) (на) шести (шістьох) Числівники сім, вісім і далі (по двадцять), а також тридцять відмінюються, як числівники п'ять, шість. Відмінювання числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти. Н. Р. д. 3. о. м. п'ятдесят п'ятдесяти (п'ятдесятьох) п’ятдесяти (п'ятдесятьом) п'ятдесят або п'ятдесятьох п 'ятдесятьма (п'ятдесятьома) (на) п'ятдесяти (п'ятдесятьох) Числівники шістдесят, сімдесят і вісімдесят відмінюються, як числівник п'ятдесят. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Н. ІЗ. сорок., дев'яносто, сто Р. Д. О. М. сорока, дев'яноста, ста Кількісні числівники від п'яти і далі так само, як і числівники два, три і чотири, відмінюються тільки за відмінками і не відмінюються за числами. Прості числівники 5, 6, 9, 10 та складні числівники від 11 до 20 і ЗО пишуться з м’яким знаком на кінці: п'ять, шість, тринадцять, двадцять, тридцять (сім і вісім пишуться без м’якого знака). У складних числівниках від 15 до 19 м’який знак у середині слова не пишеться, а в складних числівниках 139
від 50 по 80 включно м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова, наприклад: п'ятнадцять, шістнадцять і т. д.; п'ятдесят, шістдесят і т. д. Числівники сім і вісім в орудному відмінку мають форми сьома і сімома, вісьма і вісьмома, причому при відмінюванні числівника вісім після с пишемо м’який знак: восьми, вісьмох, вісьмом, вісьмома (вісьма). У всіх складних числівниках на -дцять зберігається на письмі д (одинадцять, двадцять, тридцять), а в числівниках 16, 50, 60 на письмі зберігається т (шістнадцять, п’ятдесят, шістдесят). Числівник одинадцять (наголос на т р е т ь о м у складі) пишемо з одним н (у російській мові два «: одйннадцать; наголос на другому складі). У складних числівників від 11 до 80 відмінюється тільки друга частина, наприклад: дванадцять, дванадцятьох; п’ятдесяти, п'ятдесятьох; вісімдесят, вісімдесятьох; причому в орудному відмінку після т пишемо або м’який знак без о, або ь (о): дванадцятьма і дванадцятьома; п’ятдесятьма і п'ятдесятьома; вісімдесятьма і вісімдесятьома. З числівниками п’ять, шість і далі, коли вони стоять у називному відмінку, вживаються іменники у формі родового відмінка множини, наприклад: п’ять зошитів, тринадцять стільців, сімдесят тонн. Числівники сорок, дев'яносто, сто в- усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (див. таблицю на стор. 139). Вправа 265. Провідміняйте такі словосполучення': усно — п’ять центнерів, чотирнадцять комбайнів, п'ятдесят колгоспників; на письмі — сім учнів, вісімдесят гектарів. Вправа 266. Напишіть словами числа 4, 7, 8, 11, 14, 16, 60, 80, 90. Вправа 267. Напишіть, замінивши числа словами. Іменники, що в дужках, поставте у потрібній,формі і усно поясніть відмінок їх і числівників. 1. На шкільній ділянці є 16 грядок городини та фруктовий садок з 20 (дерева). 2. Група лижників складалася з 40 (особа). 3. Фізрук видав спортивний одяг 60 (турист). 4. На 11 грядках посаджено городину. 5. На районний піонерський зліт відрядили 14 (учень) нашої школи. 140
Вправа 268. Перекладіть на українську мову, заміняючи числа словами. У написаному перекладі підкресліть словосполучення числівника з іменником. З’ясуйте (усно) спільне і різне вданих відмінкових формах числівників в обох мовах. 1. 1. І Із 80 посаженних дсревьев не принялось только 8. 2. К 60 тракторам прибавилось еще 14. 3. Из 90 учащихся пятьіх классов нашеіі інкольї 16 получили похвальпьіе грамоти. 4. Из 70 страниц рассказа за 25 мннут я прочитала 11. 5. 50 ученикам-отличникам средних школ г. Миколаєва видали туристские путевки. II. Самий могучий из всех тракторов —«Сталинец-80>. Таких тракторов нет ни в одной стране мира. Он заме- няет в работе 80 сильних лошадей. За одну смену тракторист вспахивает на нем не менее 20 гектаров. А во время сева «Сталинец-80» тянет 10 сеялок, и позади его остается засеянпая полоса почти в 40 метров шириной. § 83. Відмінювання і правопис числівників від двохсот до дев'ятисот та числівників тисяча, мільйон, мільярд. н. двісті триста п’ятсот р. двохсот трьохсот п'ятисот д. двомстам трьомстам п'ятистам 3. двісті триста п'ятсот 0. двомастами трьомастами п ’ятьмастами м. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах Числівник чотириста відмінюється, як триста; числівники шістсот, сімсот, вісімсот і дев'ятсот відмінюються, як п'ятсот. У складних числівниках п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот і дев'ятсот м’який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова; в числівнику шістсот на письмі зберігається т. Відмінюються в цих числівниках обидві складові частини, причому пишуться вони разом: двохсот, двомстам, двомастами; трьомстам, чотирмастами, на п'ятистах. Числівники тисяча, мільйон і мільярд відмінюються за числами (наприклад: тисяча — тисячі, мільйон — мільйони, мільярд — мільярди) і мають рід. Числівники мільйон і мільярд пишуться з м’яким знаком. ні
§ 84. Відмінювання складених кількісних числівників. Складений кількісний числівник 387 Н. Р. д. з. о. м. триста вісімдесят сім трьохсот вісімдесяти (ьох) семи (сімох) трьомстам вісімдесяти (ьом) семи (сімом) триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох) трьомастами вісімдесятьма (ьома) сьома (сімома) (на) трьохстах вісімдесяти (ьох) семи (сімох) У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини (див. таблицю). Вправа 269. Напишіть числа словами. 200, 400, 500, 600, 700, 800, 900. Вправа 270. Провідміняйте такі словосполучення числівника з Іменником: 200 тонн і 11 кілограмів; 500 карбованців і 70 копійок. Вправа 271. Навчіться правильно писати арифметичні дії і цифри словами. Напишіть подані цифри словами: Зразок: до п'ятисот додати двадцять. 500+20= 400+16= 200+95 = 700—70 = 900—50 = 600—30 = Сума перших чисел дорівнює 300, а других 800. Вправа 272. Напишіть числа словами: 65, 87; 219, 374, 459, 598, 612, 786, 817, 915; 1 667 894, 7 785 956 000. Вправа 273. Перепишіть, замінивши цифри словами. Слова, що в дужках, ставте в потрібній формі; вкажіть (усно) їх відмінок. Найближче до нас небесне світило Місяць є супутником Землі. Його відстань від Землі змінюється в межах від 400 000 (кілометр) до 357 000 (кілометр). Повний свій оберт навколо Землі Місяць робить за 27 (день), 7 (го- 142
дина), 43 (хвилина), 11-^ (секунда). 384 400 (кілометр), які відділяють Місяць від Землі, світло пробігає за 1-1- (секунда), а від Сонця — за 8 (хвилина). Поперечник Місяця в 4 (раз) менший, ніж поперечник Землі, І дорівнює 3 476 (кілометр). Об’єм Місяця в 49 (раз) менший за об’єм Землі, а маса становить частину маси Землі. Спостереження й обчислення показують, що температура на екваторі Місяця в середині місячного дня дорівнює +20 (градус), а на кінець місячної ночі спадає до —150 (градус). Вправа 274. Перекладіть на українську мову 1 напишіть, замінив, ши цифри словами. Підкресліть складні слова і усно поясніть їх утворення. 1. Землю отделяет от Солнца 150 000 000 километров. Солнечньїй луч пробегает зто расстояние за 8 минут, а лететь пришлось бьі свьіше 10 лет. Температура Солниа достигает 20 000 000 градусов. Солнце светит и греет мил- лиардьі лет. 2. Партизани захватили вражеский склад с 578 оруди ями. 3. Суворов участвовал в 63 битвах и во всех зтих битвах бьіл победителем. 4. Чтобьі подготовить дно Цимлянского водохраиилища площадью в 2 600 квадратних километров, пришлось вьірубить около 70000 гек- таров мелколесья, перенести на новие места свьіше 3000 жилих домов, несколько промишленних предприятий. более 100 школ, десятки километров железнодорожного полотна. Вправа 275 (усна). Прочитайте. Вкажіть словосполучення числівника з іменником і визначте, якого відмінка іменника вимагає той чи інший кількісний числівник. Як і в усіх інших країнах, капіталізм в Росії виріс на кістках і крові робітників. Експлуатація робітників давала капіталістам величезні прибутки. Ленін підрахував, що в 1908 році 2і/4 мільйона робітників і робітниць одержали заробітної плати 558 700 000 карбованців. А купка власників підприємств за цей рік одержала прибутку 568 700 000 карбованців. На одного робітника в середньому за рік припало заробітної плати по 246 карбованців. А капіталістам кожний робітник давав прибутку по 252 карбованці на рік. Отже, більшу половину робочого дня про- 143
лгтар мусив працювати даром на капіталіста, а меншу половину для — на себе. На всі свої видатки: на харчування, житло, одежу, на виховання дітей, на лікування — робітник міг заробити в середньому 67 копійок на день. § 85. Порядкові числівники. Усі порядкові числівники, крім числівників перший, другий, утворюються від відповідних коренів кількісних числівників; п’ять — п’ятий, дев’ятнадцять — дев'ятнадцятий, п’ятдесят — п’ятдесятий, дев'ятсот — дев'ятисотий і т. д. Порядковий числівник третій утворений від кореня тре-. Порядкові числівники відмінюються за числами, родами, відмінками і зв'язуються з іменниками, як прикметники, тобто стоять в одному роді, числі й відмінку з іменниками, до яких нони відносяться: перший учень — перша учениця — перше доручення: перший учень — перші учні; першого учня — першому учневі і т. д. Відмінюються порядкові числівники, як прикметники т нердої і руни, крім числівника третій, що відмінює* ті.ся, як прикметник м'якої і руни. Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться, як одне слово, наприклад: двохтисячний, трьохмільйонний, ноти- рьохмільчрдний. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово. І Іаприклад: п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят третій, п’ять тисяч дев'ятсот вісімдесят третього і т. д. Зразок ИІДМІНЮВ4МНЯ- Відмінки 0 л її п н а Множ и н а II. р Д 3. О. м. чотириста вісімдесят третій чотириста вісімдесят третього чотириста вісімдесят третьому чотириста вісімдесят третій (третього) чотириста вісімдесят третім (на) чотириста вісімдесят третьому ( третім) чотириста вісімдесят треті чотириста вісімдесят третіх чотириста вісімдесят третім чотириста вісімдесят треті (третіх) чотириста вісімдесят’третіми (на) чотириста вісімдесят третіх 144
Вврава 276» Провідміняйте усно: 1) в однині і множині: перший іспит, третя п'ятирічка: 2) тільки в однині: незабутній тисяча дев'ятсот дев'ятнидця тілі рік; 3) тільки в множині: сорокові роковини. Вправа 277 (усне). З двох частин утворіть складні слова і вкажіть, які з них порядкові числівники, прикметники, іменники. (200)-мільйонний радянський народ; (200)-кілометровий пробіг; (5000)-мй десант; (4)-річна, (7)-річна, (Ю)-річ- н.і школи; (З)-актна п’єса; (3 000 000 000)-ий капітал; (5)метровийстіл; (5)-сотенннй партизанський загін; (50)-літ- пя людина; (50)-і роки 17-го (ІОО)-ліття; (800)-ліття Москви; (500)-карбованцева облігація; (500)-й номер. Вправа 278 (повторна). Повторіть §§ 32, 74, 79. Перепишіть; словосполучення замініть складними прикметниками. Прикметники напишіть перед пояснюваними іменниками і поясніть їх правопис. Зразок: Завод, на якому будують машини,— машинобудівний завод. І. Завод, на якому будують машини. 2. Завод, на якому будують судна. 3. Завод, на якому ремонтують паровози. 4. Парк, в якому знаходяться паровози й вагони. 5. Цех, в якому прокатують рейки. 6. Роботи, що відносяться до сільського господарства. 7. Факультет, що готує викладачів фізики й математики. 8. Комбінат, в якому переробляють молочні продукти. 9. Фабрика, на якій прядуть шовк. 10. Очі зеленого кольору з сірим відтінком. II. Апарат а чотирма трубамя. 12. Елемент з чотирма атомами. 13. Береза, що має білу кору. Вправа 279. Напишіть дати народження І смерті, а також 2—3 дати життя І творчої діяльності таких українських і російських письменників: Т. Г. Шевченка, Марка Вовчка, О. С. Пушкіна, М. О- Некра- сова. Використайте для нього підручники з української та російської літератури для 5 класу середньої школи. Вправа 280. Напишіть назви кількох відомих кінофільмів, до складу яких входить передковий числівник. Зразок: ^Четвертий перископ*. 145
Варам 281. Зробіть усно граматичний розбір числівників за такти питаннями: 1. Початкова форма. 2. Який числівник за значенням — кількісний чн порядковий. 3. Який числівник за складом— простий, складний чи складений. 4. Відмінок. 5. Рід і число (порядкових числівників). 1. Настало перше грудня. 2. Йшли солдати із-за Псла двадцять першого числа яром, долом, битим полем. 3. Ходить три дні бронепоїзд біля Дарницького бору. 4. Перед обідом Кайдаш увійшов у хату і вніс троє нових мотовил. 5. В цепу бігло тільки сімнадцять. 6. Всі семеро зірвались з місця. 7. А Настя шістнадцятий рік починає. 8. Четвертого січня тисяча вісімсот сімдесят восьмого року в Петербурзі організовано «Північний союз російських робітників»—одну з перших революційно-політичних організацій робітничого класу в Росії. ЗАЙМЕННИК. § 86. Загальне поняття про займенник. Займенником називається частина мови, яка вказує на предмета, ознаки або кількість, але не називає їх. Наприклад: він, такий, стільки. Порівняйте: 1) За селом озера. Вони багаті на до* чину^ У першому реченні іменник озера називає предмет; у другому — займенник вони тільки вказує на предмет. 2) Я люблю теплі осінні дні. В такі дні приємне полювати. У першому реченні прикметники теплі, осінні називають ознаки; у другому — займенник такі тільки вказує на ознаку предмета. 3) Цього року на озерах тисячі диких качок. Ніколи я не бачив стільки дичини. У першому реченні числівник тисячі називає кількість предметів (качок); у другому — займенник стільки вказує лише на кількість д ичини Одні займенники відмінюються за відмінками. .До них належать: я, ти, він, вона, воно, хто, що, хтось щось, ніхто, ніщо (я, мене, мені, мною і т. д ). Інші займенники подібно до прикметників ВІДМІНЮЮТЬСЯ за родами (в однині), числами й відмінками і узгоджуються з іменниками. До них належать: лий (люя, моє). овій (своя, своє); такий (така, таке); лий, люго, люєму^ моїм, лмі і т. д. МБ
Є ще займенники, що відмінюються, ЯК ЧИСЛІВНИКИ, наприклад: стільки, стількох, стільком і т. д. Вправа 262. Прочитайте і вкажіть займенники. Народні вислови і прислів’я. 1. Хто Леніна вивчає, той про його справу добре дбає. 2. У нас право є на труд і ще й на освіту — Конституції такої нема на всім світі- 3. Мир у світі таки буде: його ж хочуть усі люди. 4. Радянський народ — своєї Батьківідини иатрют. 5. Не хвали сам себе, хай народ похвалить тебе. § 87. Особові займенники. Особовими називаються займенники, пю вказують на осіб. Наприклад, займенником я той, хто говорить, вказує на себе (перша особа): займенником ти — иа співрозмовника, тобто на особу, з якою розмовляють /друга особа); займенниками віл. всящ вено — на того, про кого йде мова (третя особа). Займенники третьої особи можуть вказувати не тільки на людей, а й на тварин і на предмети, наприклад: тракторист — він, кінь — він, трактор — він; побачив хиоап- рииіа — побачив його; не купив олівця — яг купив його. Особові займенники вживаються в однині (я, ти, вин вена, воно) і множині (ми, ви, вони). Примітка. Займенник ап при розмай з сжю скл/сю іає значення пошани, ваприклат: Ви, ікл.':т.гя лєеі ж* ляихху. Особові займенники змінюються за відмінками. § 88. Відмінювання і правопис особових V _ • 1 1 Од ви я з Від- і мінкв1 і Д.1Я ВСІХ рСЦ’З Чоловічий Серехїіж рід РІД 1 ! Жло** : н. р. Д- 3. о. м. я кіл явк ямбе мені аобі молі кебе шсж> июбею май (на) ямбі й в«Г ввго (мол) мяао (млв) чи (на) явсиф («з зйм) 1 Рй । й(жі) * ж(жв); ■№ ; Гав) яіі Н7
Відмінки Множина Для всіх родів - Н. ми ви вони Р. нас вас їх (них) Д. нам вам їм] 3. нас вас їх (них) 0. нами вами ними м. (на) нас (на) вас (на) них У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному відмінку: я — мене, мені і т. д.; ти — тебе, тобі; він — його, йому. Після прийменників займенники 3-ї особи мають у непрямих відмінках звук н; в орудному відмінку звук н буває завжди, незалежно від того, є перед ним прийменник чи нема. Порівняйте: Після прийменника прийшов до нього, до неї запитав про нього, про неї приїхав з ним, з нею, з ним Без прийменника ' бачив йогд, її запросив його, її, їх задоволений ним, нею, ними Займенник його (її, їх) може вказувати на приналежність — відповідати на питання ч и й? (ч и я? чиє? чиї?), тоді він не має звука я; наприклад: Прийшов (ч и й?) його брат; прийшла (чия?) її сестра; прийшли (чиї?) їх батьки. Прийменники пишуться окремо від займенників, наприклад: у мене, за мною, над ним, під нами, перед тобою. Перед займенником мною, що починається двома приголосними, прийменники з, під, над, перед для благозвучності вживаються з голосним і: зі мною, піді мною, наді мною, переді мною. Вправа 283. Провідміняйте усно займенники я, ми; ти, ви; він, вона, вони. Вправа 284. Прочитайте. Виділені іменники замініть особовими займенниками він, вона, вони у потрібному відмінку або займенником його, що має значення приналежності (присвійності). Поясніть (усно) наявність або відсутність у них звука н. 1. Коли перед поетом відкрилась у цвіту вся земля, коли заспівала вся природа, тоді і поетові захотілося І48
співати разом з природою. 2. Вся кругом велична земля стала землею колгоспника, землею чесного трудівника, і де тільки тепер трудівник не ступає, землю рідною називає. 3. З Волги на Одер дорога велика, по дорозі ми ходили в тяжкі літа великої війни. 4. Навпроти командира стояв високий боєць. За плечима у бійця — ручний кулемет. Коли командир подивився на обличчя бійця, командирові показалося обличчя дуже знайомим. 5. І не встигли ті люди на Вітра гукнути: «Вітре! Вітре!» — як почули люди полум’яні вітрові слова про те, що в тому колоскові росте, наливається молода сила і сіяча, і тракториста, і ланкового; що разом з тими трудівниками кохали і вирощували ту силу й усі інші члени трудової колгоспної сім’ї. Вправа 285. Перепишіть, вставляючи на місці питань особові за- ймснники він, вона, вони у потрібному відмінку. Поясніть усно відсутність або наявність у них звука н. Іван котивсь зеленими царинками, безстрашно забирався в темний ліс, де смереки кивали над (ким?) галузками. Перед (ким?), в долині, дрімали на сонці самотні оселі. Було там тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош. І Черемош ніс (що?) долом і оповідав. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив собі свій бриль. І співали (кому?) до сну та й будили (кого?) своїм дзвоном гірські потоки. Весь світ (кому?) був як казка, повна чудес... Ліси уступали місце гірським сіножатям. Іван брів серед (чого?), як по озерах квіток. Стежка вела кудись У ломи. Орел здіймався з кам’яних шпиць, благословляючи (кого?) широким розмахом крил. Полонина! Він вже стояв на (чому?), на цій високій луці, вкритій густою травою. Блакитне море збурених гір облягло Івана широким колом, і здавалось, що ті безконечні сині вали таки ідуть на (кого?), готові впасти до ніг. (За М. Коцюбинським). Вправа 286. Перепишіть, вставляючи на місці крапок відповідні прийменники перед і, піді, наді, зі. 1. Сади молодіють, і грають прибої, окрилене сонце встає ... мною. 2. Похмурий лк ... мною устав, немов 149
<стіна. 3. Спільно ... мною працював і лейтенант. 4. ... мною волзька синь. 5. І знову зорі ... мною цвітуть, вітаючи весну. 6. Під тобою лід розтає, ... мною мерзне. § 89. Зворотний займенник себе. Зворотний займенник себе не має особи, числа й роду. Він може відноситись до особового займенника будь-якої особи й числа, а також до іменника, наприклад: Я перевіряю Ти перевіряєш Він перевіряє Учень перевіряє себе. Примітка. Іноді визначити, до якої саме особи відноситься займенник себе, не можна, не врахувавши зв’язку даного речення з попереднім. Наприклад, у реченні — Начальник штабу запропонував ад’ютантові віднести топографічні карти до себе в кімнату — важко встановити, до чиєї кімнати — начальника штабу чи ад’ютанта. Відмінювання зворотного займенника себе. Н. — Р. себе (до сібе) Д. собі 3. себе (на себе) О. собою М. (на) собі Зворотний займенник себе не має називного відмінка і не змінюється за числами. Вправа 287. Прочитайте, вкажіть зворотні займенники і визначте їх відмінки. Поясніть, до якого займенника (1-ї, 2-ї чи 3-ї особи) або іменника в однині чи множині відноситься зворотний займенник у кожному реченні. 1. Для змагання ми придбали собі новий спортивний одяг. 2. Галя про себе іншої думки. 3. Після фізичної зарядки ви можете дозволити собі трохи розважитись. 4. Ти собі обов’язково дістань нове видання орфографічного словника. 5. Ти обіцяв пошукати цю книжку у себе вдома. 6. Трудящі капіталістичних країн завжди відчувають на собі тягар безробіття. 7. Учень тримав книжку перед собою. 150
§ 90. Присвійні займенники. До присвійних займенників належать такі: мій, твій, свій, наш, ваш. Вони вказують на приналежність. Мій, наш вказують на приналежність першій особі, наприклад: 1. Я прошу вислухати мою пропозицію. 2. На піонерських зборах нам нагадали про наші почесні обов'язки. Твій, ваш вказують на приналежність другій особі, наприклад: 1. Учитель передав тобі твій щоденник. 2. Ваші зошити я поверну вам сьогодні. Займенник свій вказує на приналежність будь-якій особі: Я Ти Він закінчив свою роботу. Присвійні займенники подібно до прикметників змінюються за родами, числами й відмінками: мій портфель, моя книжка, моє перо, мої зошити. Відмінювання присвійних займенників. Відмінки Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів н. р. д. 3. 0. м. мій моє могд мок му як Н. або Р. моє моїм (на) моєму (на моїм) моя моєї моїй мою моєю (на) моїй мої моїх моїм як Н. або Р. моїми (на) моїх Так само, як мій, відмінюються займенники твій і свій. Займенники наш, ваш відмінюються, як прикметник твердої груци; займенник їхній — як прикметник м'якої групи. Вправа 288. Провідміняйте усно: твій товариш, наша молодь, їхнє завдання. 151
Вправа 289. Перепишіть, вставляючи на місці крапок необхідні за змістом присвійні і особові займенники в потрібних відмінках. 1. Ми патріоти, і кожний з ... за ... народ і за ... Вітчизну все віддасть. 2. За селом є висока могила, а повз ... дорога лягла на захід. 3. У... класі багато відмінників, а в ...—ще більше. 4. Відшукай у ... записах сьогоднішню задачу. 5. Всі ... товариші — піонери-юннати. 6. На ... грядці вже зійшла цибуля. 7. На перерві до ... підійшов ... учитель. До і звернувся за порадою. Займенники для вставки: ми, вона, я, він, наш, твій, ваш, свій. § 91. Означальні займенники. Означальні займенники весь, сам, самий, всякий, кожний, інший подібно до прикметників змінюються за родами, числами й відмінками. Відмінювання означальних займенників. Відмінки Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів н. р. д. 3. 0. м. весь (увесь, ввесь) все (усе) всього всьому як Н. або Р. все (усе) всім (на) всьому (на всім) вся (уся) всієї всій всю всією (на) всій всі (усі) всіх всім як Н. або Р. всіма (на) всіх Означальні займенники всякий, сам, самий, кожний, інший відмінюються, як прикметники твердої групи. У називному відмінку множини займенник сам може закінчуватись на -і (самі) і на -« (самі)-, у непрямих відмінках має закінчення -их, -им і т. д., наприклад: самйх, самім і т. д. Вправа 290. Провідміняйте усно: сам командир, сама сестра, інший шлях. , Вправа 291. Перепишіть, вставляючи необхідніша змістом означальні займенники весь або кожний у потрібних відмінках. 1. Життя і щастя ... світу радянський врятував солдат. 2, Хіба перелічити ... героїв, коли героєм став на: 152
род? 3. В колосі пшениці, в ... серці, в ... ударі молотка це його велике серце б’ється — невмирущого більшовика. 4. Наша партія ... ворогів змела. 5. Три дороги лежать до моря, і на ... мої сліди. 6. Не ..., хто читає, в читанні силу знає. Вправа 292. Перепишіть, вставляючи потрібні за змістом займенники сам або самий; поставте в них наголос. 1. Жив старий із своєю старою біля ... синього моря. 2. А коли міноносці ... підуть у море? 3. Теплий туман слався по полю і наливав балку по ... вінця. 4. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до ... долу. 5. Газета для людини те .... що вікна для хатини. 6. Улітку, саме серед дня, пустуючи, дурне Ягня ... забилося до річки —напитися водички. 7. У лісі жне... дерева. 8. Він мене вчить, а ... втричі молодший за мене. § 92. Вказівні займенники. Відмінювання вказівних займенників той, цей, такий, стільки. Вказівні займенники той, цей, такий подібно до прикметників змінюються за родами, числами й відмінками. Займенник стільки відмінюється тільки за відмінками. Відмінки Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Для всіх родів Н. Р. д. 3. 0. м. той те того (від того) тому як Н. або Р. те тим (на) тблСу (на тім) та тієї (тої) тій ту тією (тою) (на) тій ті тих тим як Н. або Р. тами (на) тих н. р. д. 3. 0. м. цей це цього (від цього) цьому як Н. або Р. це цим (на) цьдму (на цім) ця цієї цій цю цією (на) цій Ці цих цим як Н. або Р. цими (на) цих 153
Займенник такий відмінюється, як прикметник твердої групи. Відмінювання вказівного займенника стільки. н. стільки зошитів 3. стільки зошитів р. стількох зошитів о. стількома зошитами д. стільком зошитам £ м. (на) стількох зошитах Займенник стільки, як і кількісні числівники, в називному й однаковому з ним знахідному відмінку вимагає від іменника родового відмінка, а в інших відмінках узгоджується з іменником. Вправа 293. Провідміняйте усно: весь той народ, кожна така задача. Вправа 294. Перепишіть, замінивши займенник той займенником цей у тих самих відмінках. У тому селі я провів своє дитинство. Від міста до того села шістнадцять кілометрів. Тими днями я відвідав усі знайомі мені місця. Ось левада. У тій леваді пасіка. Далі колгосп. У тому колгоспі чудові виноградники. Вправа 295. Перепишіть, розкривши дужки. Слова, що в дужках, поставте в потрібних відмінках; на місці крапок поставте «або і. 1. Як вірний син, служи тепер всякчас своїй землі, ц...ц матері вс...х нас. 2. Всі шляхи ведуть до комунізму— нездоланна правда в ц...х словах. Де не глянеш, колію залізну він проклав по вс...х земних путях. 3. За мир у (весь) світі, народи-брати! 4. Прагнення спільне в наш...й роботі, в (той), хто сіє й вугілля довбає, в т...х, що в заводі, в т...х, що в польоті, хвиля висока вс...х піднімає. 5. Цвіти, моє серце, у літерах ц...х, у образах ніжних, у римах дзвінких. 6. Веди, доріженька крута, нас кличе висота! Нехай на вс...х гірських шпилях горить червоний стяг! 7. Партизанський рух на Україні прославився героїзмом і багатьма успіхами. Ц...М пишається весь Радянський Союз. 8. Ну, красна весно, зраї дів я тобі від (уся) душі. § 93. Питальні займенники. Питальні займенники вживаються тільки для запи-і таиня. Питальні займенники хто і що змінюються за від* пінками, як іменники. Займенники який, котрий, чий їм
змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Займенник скільки змінюється за відмінками і пов’язується з іменником, як вказівний займенник стільки. Відмінювання питальних займенників. н. хпю що р. кого (біля кбго) чогб (біля чого) д. кому чому 3. кого що 0. ким чим м. (на) кому (на кім) (на) чому (на чім) Відмінки 0 д н и на Множина Чоловічий рід Середній рід ЖІНОЧИЙ рід Для всіх родів Н. Р. д. 3. 0. м. чий чиє чийого чийому (чикму) як Н. або Р. чиє г чиїм (на) чийому (на чи'єму, на чиїм) чия чиєї чиїй чию чиєю (на) чиїй чиї чиїх чиїм як Н. або Р. чиїми (на) чиїх Вправа 296. Провідміняйте усно: чий вірш, чия порада. Вправа 297. Перепишіть, поставивши пропущену букву и або і. Підкресліть тільки питальні займенники. 1. Ск...льк... в нього думок пов’язано і мрій з портретом цим!1 Ск...льк... сили в ц...м імені. 2. Ч...Й оце дім, хлоп’ята? Ч..лі оце дім? 3. Хто ж од нас у світі дужчий? Із як...х країн? 4. Як... в нас виросли споруди! Яка енергія у нас! 5. В як...й ти школі навчаєшся і в як...й клас ходиш? § 94. Відносні займенники. Відносні займенники — це ті ж, що й шпальні, але вживаються вони не для питання, а здебільшого для зв’язку речень, наприклад: Гарно того вчити* хто хоче 1 3 портретом О. Кошовога 165
все знати. (Порівняйте з питальним займенником: Хто бажає вчитись?). Вправа 298. Прочитайте і вкажіть питальні, відносні і вказівні ваименніїки та займенники, вжиті в окличних реченнях. 1. Яка чудова ніч! Скільки світла! 2. Не може вмерти, хто живе в серцях свого народу. 3. «Що з тобою?» допитувалась Маланка. 4. Жита такі, що вуж не пролізе. 5. Той не вмре, хто в наш труд свою долю вложив. 6. У кого серце мудрістю багате, тому глибини всякі перейти. 7. А метеликів веселих налетіло скільки з лугу! 8. Хтож це так співає? Ну що за спів? Ну чий то голосочок? 9. Червона калино, чого в лузі гнешся ? Загадки. 1. Які два радянські міста найбільше віддалені одне від одного?1 2. Хтов лазню йде чорний а з лазні червоний?2 § 95. Неозначені і заперечні займенники. . _ Неозначені і заперечні займенники є складні, бо утворилися вонп від питальних займенників і часток. 1. Неозначені займенники, утворені від питальних займенників додаванням часток де-, аби-, -сь, пишуться разом, наприклад: дехто, дещо, абихто, абищо, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь. Неозначені займенники, утворені від питальних займенників додаванням часток ксізна-, хто з на-, будь-, -набудь, -будь, пишуться через дефіс, наприклад: казна-хто, хтозна-що, казна-чий, хтозна-який, будь-хто, будь-що, що-будь, хто-небудь, що-небудь. Якщо ж у неозначених займенниках прийменник відо- 4 кремлює частку від простого займенника, всі три слова * пишуться окремо. Порівняйте: будь-хто — будь у кого; декого — ді в кого; казна-ким — казна з ким; абйким — аби з ким; хтдзна-чому — хтдзна в чому; дечому — ді в чому. 1 Кал і нін град і Владивосток. » Рак. 156
Відмінювання неозначеного займенника якийсь, якась, якесь. Відмінки Однина Множина Чоловічий Середній рід рід Жіночий рід Для всіх родів II. р. д. 3. о. м. якийсь якесь якбгось якбмусь як II. або Р. якбсь якимсь (на) якбмусь (на якімсь) якбсь якбїсь якійсь якусь якбюсь (на) якійсь якісь якйхось (якихсь) якимсь як Н. або Р. якимись (на) якйхось (на якихсь) Відмінювання неозначених займенників дехто, дещо. Н. Р. д. 3. о. м. дехто дбкого декому декого д&ким (на) декому (і дб на кому. дб на кім) дещо дечого дечому дбщо дечим (на) дечому (і дб на чому, де на чім) Неозначені займенники відмінюються так, як питальні, від яких вони утворені, наприклад: дехто, декого, декому і т. д.; абйякий, абиякого, абйякому і т. д. 2. З^а перечні займенники утворилися від питальних займенників додаванням заперечної частки ні, наприклад: ніхто, ніщо. У непрямих відмінках вони вживаються з різним наголосом, наприклад: . 1 • У нас нікому (нема кому) піти по гриби. 2. Нічого (нема чого) про це сказати. 1. Нікбму не вдасться порушити священну єдність народів Радянського Союзу. 2. Ми за мир, і нічого нам не зроблять ніякі палії війни. Примітка. З ііагол'осом на частці ні заперечні займенники нікого, нічого, нікому, нічому, ніким, нічим вживаються на означення виразів нема кого, нема чого, нема кому, нема чому, нема ким, нема чим. 157
Заперечні займенники з часткою ні пишуться разом: ніхто, нікого і т. д., ніякий, нічий. Якщо ж у заперечних займенниках прийменник відокремлює ні від займенника, то всі три слова пишуться окремо. Порівняйте: нікбго— ні в кого, ні в кого ніким — ні з ким, ні з ким нічому — ні в чому, ні в чому ніяким — ні з яким Заперечні займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворені. Вправа 299. Провідміняйте: чийсь олівець, хто-небудь, будь-що. Вправа 300. Перепишіть текст, на місці крапок поставте відповідний займенник, поданий у довідці. 1. ... не знайдете ви таких буряних і таких сердечних слів про радянську молодь, як у В. І. Леніна. 2. ... не заважає зараз юнакові стати тим, чим він хоче. 3. ... перешкоди не стоять тепер і перед дівчиною. 4. ... вона не повинна принижуватись, ... вона не залежить, їй тепер ... і боятися. 5. Вона сама обере і прокладе собі шлях, ... не відчуваючи в ... своєї нерівності з чоловіком. 6. І, звичайно, ... не проміняє вона свій щасливий труд. 7. ... не віддасть молодь свого власного щастя, свого життя, крім свого народу, своєї любимої Радянської Батьківщини! Довідка: нікому, будь-чому, ні перед ким, ніщо, ні на що, нікого, ні в кого, ніякі, ніскільки, ні від кого. Вправа ЗОЇ. Перепишіть без дужок. Від слів чи словосполучень, що в дужках, утворіть неозначені або заперечні займенники і поставте їх у потрібному відмінку. Поясніть усно написання утворених займенників разом, окремо і через дефіс. 1. Коли народ усім своїм життям присягся діло праве боронити, його (ні, який) не розбить громам і жодним океанам не залить. 2. Якби ви з нами подружили, багато б (де, що) навчились. 3. Ні, немає (ні, в, хто, ні, в, хто) отакого, як в нас, татуся. 4. Піску, кажуть, менше на всій землі, ніж зірочок тих у (який, небудь) частині неба. 5. Тепер Нимидорі здавалось, що вона пурхне на 158
(який,, сь) широкий без краю степ. 6. На щуку (хто, сь) бумагу в суд подав. 7. «За що ж,— (хто, небудь) попитає,— Зозуля Півня вихваляє?»— «За те, що Півень годить Тії». Вправа 302. Вставте пропущені неозначені займенники з частками де-, -сь, -небудь, будь-. 1. ... з моїх товаришів збирається цього літа побувати в Каневі на могилі Шевченка. 2. Хай ... з учнів допоможе Сергієві з’ясувати завдання з мови. 3. ... з хижих птахів шкодять людині, нападаючи на свійську птицю. 4. І коли ... з ворогів порушить кордони нашої Батьківщини, дістане від нас рішучу відсіч. 5. Я хочу написати статтю в стінгазету про... з кращих відмінників нашого класу. 6. ... науковий гурток дасть можливість розвивати твої знання в певній галузі науки. 7. ... із знатних людей нашого села слід було б запросити на шкільний випускний вечір. § 96. Таблиця розрядів займенників. 1. Особові: я, ми (1-а особа);/тш, ви (2-а особа); він, вона, воно, вони (3-я особа). 1 2. Зворотний: себе. 1 3. Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній. 4. Вказівні: той, цей, такий, стільки. [ 5. Питальні: хто? що? який? чий? котрий?, скільки? 6. Відносні: ті ж, що й питальні, але вживаються не для питання, а для зв’язку речень. 7. Означальні: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший. | 8. Неозначені (ті ж, що й питальні, але в спо- і лученні з частками: будь.-, -небудь, -сь, де-, аби-, казна-, | хтозна-): будь-хто, будь-що, будь-який, хто-небудь, ; хтось, щось, дехто, дещо, деякий, абищо, абй-який, • казна-якйй. | 9. Заперечні (ті, що й питальні, але в сполу- ; ченні з заперечною часткою ні): ніхто, ніщо, ніякий, ! нічий. 159
Вправа 303. Прочитайте, вкажіть займенники; визначте, до якого розряду належить кожний з них. Випишіть їх за розрядами в такому порядку, як у таблиці. Займенники, що повторюються, не виписуйте. Прислів’я, приказки. 1. Ніхто не зіб’є нас зі шляху побідного — до щастя крокуємо ми. 2. Тепер жінка наша вільна, права усі має. 3. У колективі нічиєї, межі не переореш. 4. Гречана каша сама себе хвалить. 5. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. 6. З того пива не буде ніякого дива. 7. Живуть між собою, як риба з водою. Загадки: І. Хто влітку сірий, а взимку білий? 2. Що цс за птахи? а) Всім відома, скрізь б) гніздиться Ця маленька сіра птиця. Зустріча вона світання Веселеньким щебетанням. В мене є великий хист: Я співаю, мов артист. Спів мій радісний усюди Дуже люблять слухать люди. в) Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. Вправа 304. Зробіть усно граматичний розбір займенників за такими питаннями: 1. Початкова форма. 2. До якого розряду належить? 3. Рід. 4. Відмінок. 5. Число. 1. Наша армія побідна нам усім близька і рідна, за народ стоїть вона, непорушна і міцна. 2. Ми славу Вітчизни несемо в руках своїх дужих завжди. 3. Як вірний син, служи ж тепер всякчас своїй землі, цій матері всіх нас. 4. Самій не довго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті. 5. Сонця не було видно, хоч деякі шпилі вже рожевіли. 6. Чіпка ставав декому й у поміч. 7. Коваль з нього був неабияки^. 8. Хто що знає, тим і хліб заробляє. 9. Од трактора така робота, яка об нім турбота! 10. Гудуть дроти... Можливо, до столиці моєїі неосяжної землі в цей час... в цю мить,— в оцій вечірній Млі депеші1 мчать про сотні тонн пшениці. 1 Де п е ш а — телеграма, спішне повідомлення. 160
дієслбво. § 97. Загальне поняття про дієслово. І Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що роб и т ь предмет? {рубає, копає), що робив, зробив? (чистив, змив), що зробить, робитиме, буде робити? (скосить, коситиме, буде косити), що робиться, робилось, робитиметься з предметом? Наприклад: болить, не спиться, мерз, ще* мітиме, темніє, смеркло, сохне, розцвітатиме. Дієслова змінюються за часами, наприклад: працюю, працював, працюватиму, буду працювати; за особами й числами: я працюю, ти працюєш,... ми працюємо. Вправа 305. Визначте усно, на які питання відповідають дієслова в даних реченнях і в якому часі їх ужито. Батько посивів. Косарі будуть косити. Насипають пшеницю.\Біліє парус. Сестра білить хату. Колгоспники орали. Пшениця буде колоситись. Книжка друкується. Річка блищала. Жито зазеленіє. Плавці гребуть. Виноград виросте. Дівчина буде вишивати. Хлопець злякався. Посадимо город. Квітка пахне. Порудів папір. Ліс густішає. Синіло море. Одужаю від ран. Земля тряслась. / Вправа 306. Випишіть спочатку речення, в яких дієслова вжиті в прямому значенні, потім речення, в яких дієслова вжиті в переносному значенні. 1. В хату ввійшов старий Джеря. 2. Полем блукає вітер в негоду. 3. Від боротьби й від щастя утомившись, заснув Самсон. 4. Спить озеро. Спить ліс. 5. Чіпка не спав цілу ніч. 6. Очі у Щорса боліли від безсонних ночей. 7. Берегами у дзвоники дзвонили кулики. 8. Дід мій, коваль, за річкою призивно дзвонить молотком. 9. Над селом небо осені плаче. Вправа 307 (усна). У кожному з поданих речень е дієслова б іменники, ідо мають спільний корінь. Укажіть ці слова і корені в них. 1. Літню хмару, як малу колиску, колнсає жайворон вгорі. 2. Дзвенить дзвінок і до роботи кличе. 3. І зга- 6 313 161
дав я в вуличному шумі інший шум, що одшумів давно. 4. Уже над містом вечір лине на крилах зоряних, ясних, і за вікном шумлять машини: шуміїть майбутнє в шумі їх. 5. Земля придеснйнська п славутська на сурмах сурмить. 6. На синім небі густо зоріли зорі. 7. Ясне сонце мовить мову золоту. § 98. Неозначена форма дієслова. Дієслова мають свою початкову форму, яка називається неозначеною. Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (рідше -ть)'. перемагати (перемагать), сіяти (сіять), орати (орать), нести. Після суфікса -ти може стояти частка -ся (-сь), наприклад: змагатися, друкуватись. Неозначена форма не вказує ні на час, пі на число, ні на особу, вона тільки означає дію (або стан). Порівняйте: Я служу народові. Служити народові — мета мого життя. Дієслово служу вказує Дієслово служити стоїть на теперішній час, однину, у неозначеній формі, яка першу особу. тільки означає дію, але на час, чйсло й особу не вказує. Вправа 308 (усна). Подані дієслова поставте в неозначеній формі. 1. Відзначав, віз, боявся, писав, носив, пік, шукав, лікувався, думав, дивився, сохнув, переправлявся. 2. Літаю, злітаю, бережу, збережу, питаю, спитаю, печу, спечу, везу, привезу, біжу, прибіжу, несу, понесу, ношу, приношу. Вправа 309. Перепишіть. На місці крапок напишіть відповідно до вмісту дієслові в неозначеній формі, подані в довідці. 1. Вночі рота збиралася ... на нову позицію. 2. Своїх бійців спокійний Ворошилов в атаки сам водив і вчив... . 3. У великій залі електростанції сьогодні мали ... машину. 4. Зворушливо виступала мати Зої Космодем’янської, яка закликала всі сили ... боротьбі за мир. 5. Зоря на небі 162
рожева вже починала .... 6. Схід почав ... . 7. Над селом підводився синій ранок. Сонце мало ... ще не скоро. До в і д к а: зійти, віддати, переходити, рожевіти, перемагать, пускати, займатись. Вправа 310. Перепишіть, поставивши виділені дієслова в неозначеній формі. Перед тим як переписувати текст, напишіть такі слова: «Кожний учень повинен-». 1. Уперто й наполегливо оволодівайте знаннями та практичними навичками, щоб стати освіченою, культурною людиною і дати найбільшу користь Батьківщині. 2. Старанно вчіться, акуратно відвідуйте уроки. 3. Всі домашні завдання виконуйте самостійно і вчасно. 4. Приходьте до школи з усіма потрібними підручниками та письмовим приладдям. 5. Негайно після дзвінка займайте в класі своє постійне місце і приготуйте все потрібне до уроку. 6. Під час уроку сидіть прямо, уважно слухайте пояснення і відповіді. 7. Точно записуйте в щоденник або окремий зошит все, що задано вчителем. Запис показуйте батькам. 8. Носіть з гордістю звання учня радянської школи і дорожіть честю своєї школи. § 99. Перехідні і неперехідні дієслова. Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні. Перехідні дієслова означають дію, яка переходить на предмет. Слово, що означає предмет, на який переходить дія, завжди стоїть у знахідному відмінку без прийменника і відповідає на питання кого? або що? І І І і Проводжає мати сина захищати рідний край. Виділені дієслова перехідні. Іменники сина, край стоять у знахідному відмінку і відповідають — перший на питання кого ?, другий на питання що? Іменники, що стоять при перехідному дієслові і означають предмет, на який направлена дія, можуть вживатись не тільки в знахідному без прийменника, айв родовому відмінку. Це буває: а) при дієсловах з часткою ке: Одна ластівка весна не робить-, б) коли дієслово означав дію, яка переходить не на весь предмет, а на частину його: Випив молока. ИЗ
При дієсловах, що означають дію, яка переходить на весь предмет, іменник стоїть у знахідному відмінку: Випив молоко. Дієслова, іцо означають дію, яка не переходить на інший предмет, називаються неперехідними. Наприклад: Дзвенять врожаї золоті по всій моїй країні. Дієслово, вжите в одному реченні в значенні перехідного, може в іншому реченні набувати значення неперехідного, якщо воно не має при собі іменника. Порівняйте: На леваді, вкінці села, Пташки співають го- дівчата співають пісні, лосно, і річечка блищить. Виділене дієслово пере- Виділене дієслово має знахідне: при ньому стоїть чення неперехідного: воно не іменник у знахідному від- має при собі іменника в зиа- мінку без прийменника. хідному відмінку без прийменника. До неперехідних дієслів належать також дієслова на ‘СЯ (-сь), наприклад: умився, взувсь. Більшість дієслів з часткою -ся (-сь) утворюється від перехідних дієслів: мити — митися, зобов’язати — зобов'язатися. Є і такі дієслова, які без частки -ся (-сь) не вживаються, наприклад: сміятися, боятися. Вправа 311. Перепишіть. Перехідні дієслова підкресліть один раз, неперехідні—два рази; іменники, що стоять при них у знахідному відмінку,— хвилястою лінією. 1. Боровсь народ. Росія на чолі вела в бою радянські всі народи. 2. Народ наш боєць: у почесній солдатській шинелі в сувору годину пройшов через пущі й пустелі, на хвилях і в хмарах пробив через бурі дорогу, трудящому світу він кров’ю здобув перемогу. 3. Коли замовк гарматний грім, прийшли ми в рідний дім, зорали сиву цілину на згарищі рудім, взялись сади навкруг садить, щоб жити і радіть, щоб стріло сонце навесні дерев квітучу віть. 4. Для нас розцвітають сади неозорі, для нас котить хвилі Дніпро. Вправа 312. Прочитайте і поясніть, які перехідні дієслова вжито в неперехідному значенні і чому. 1. В теплім місяці у травні шепче явір думи давні. 2. Під вітром шепотіли рожі й шуміли злякано сади. ІЄ4
3. Чесне діло роби сміло. 4. Не вчи орла літати, а солов’я співати. 5. Дзвінко співають пташки в гаю. 6. Таня добре співає. Вправа 313. Прочитайте і з’ясуйте, при яких перехідних дієсловах імен пики вжито не в знахідному без прийменника, а в родовому відмінку і чому. 1. Яворів насаджу біля дому та черешень — хай шумлять у цвіту. 2. Огню пе спалити, грозі не зламати здобутого нами в боях. 3. Виходить дівчина із хати води в криниці набирати. 4. Довіку не забуть ні греблі, ні ставка, ні шляху, що звивавсь химерно, як ріка. 5. Привезли Кармеля у велике місто в кайданах та й кинули в кам’яну темницю. 6. В ліс дров не возять. 7. Нехай іде дощ— наловимо риби, буде борщ. 8. Хто знання має, той і мур зламає. 9. Шилом моря не нагрієш. Вправа 314. Перепишіть; 'дієслова перехідні підкресліть один раз, неперехідні без частки -ся — два рази, дієслова на -ся — хвилястою лінією. 1. Лінивого й ноги не носять. 2. Хто чим задається, на тому й посковзнеться. 3. Тиха вода греблі рве. 4. Де тонко, там і рветься. 5. Бас гуде, скрипка грає. Іван мовчить, та все знає. 6. Чим би дитина не гралася, аби не плакала. 7. Він (авіафлот) і б’є, і сіє, й носить, він республіку підносить. 8. Б’ється радісно серце Вітчизни. 9. За Радянську Батьківщину бились партизани. 10. Бачить око далеко, а розум ще дальше. 11. Оком бачиться, серцем чується, що дала нам Конституція. Вправа 315. Перепишіть, поставте на місці крапок відповідне за змістом дієслово на -ся, подане в довідці. 1. В добрім житті кучері ... . 2. Розум істиною ... . 3. Бригада роботою .... 4. Кішки ... — мишам привілля. 5. Стара лисиця від собаки .... 6. Неповороткий, як той Мокій: дві години ... , дві години ... . Довідка: захиститься, гризуться, в’ються, славиться, вдягається, взувається, просвітлюється. Вправа 316. Допишіть, підібравши в довідці відповідне за змістом дієслово-присудок і поставивши його в одному числі з іменником-підметом. 1. Будівельний матеріал ... вантажопідйомними кранами. 2. Раптом ... тривога — і з аеродрому в повітря ... ескадрилья літаків. 3. З місця ... голова зборів. 165
«Успішність учнів нашої школи,— говорить він,— число відмінників ... , авторитет їх в очах усіх учнів’ безперечно, весь час ... ». Довідка: збільшуватись, підніматись, зчинятись, п ідводитись, п ідвищуватись, п ідиоситись, п іди ятись. § 100. Види дієслів. Дієслова бувають доко ного виду. Дієслова недокона- ного виду 1) відповідають на питання що робить? що ро'бив? що робитиме?, наприклад: Микола читає газету (що робить?). Микола читав газету (що робив?). Микола читатиме, буде читати газету (що р о б и- тиме?що буде робити?); 2) показують, що дія відбувається, відбувалась і відбуватиметься (буде відбуватись) ; 3) мають три форми часу: теперішній, минулий і майбутній (складний і складений). наного або недокбна= Дієслова доконано: г о виду 1) відповідають на пи- тання що зробив? що зробить, наприклад: Микола прочитав газету (що зроби в?). Микола прочитає газету (що зробить?); 2) показують, що дія відбулася, відбудеться; 3) мають дві форми часу: минулий і майбутній (простий). Вправа 317. Визначте усно час і вид дієслів. 1. Продовжив, продовжує. 2. Відрізав, відрізав. 3. Писатиме, писав, напише, написав, буде писати. 4. Здобув, здобував, здобуватиме, здобуде, здобуває. 5. Відмічала, відмітила, відмічатиме, відмітить. 6. Схилять, будуть схиляти, схилятимуть, схиляє, схилив., 7. Скаже, казав, казатиме, сказав. 8. Умивається, вмиватиметься. 9. Буду питати, питатиму, спитаю. 10. Допускав, допускає, допустить, допустив, допускатиме. і 66
Вправа 318. Від поданих видових пар дієслів утворіть за зразком усі можливі часові форми в 1-й особі однини. Зразок: Видові пари дієслів Часи теперішній минулий майбутній зчищати я зчищаю я зчищав І я пищатиму. | буду пищати. зчистити — зчистив пищу Чистити, зчистити; сіяти, посіяти; прочитувати, прочитати; дзвякати, дзвякнути; зашивати, зашити; бігти, прибігти; сісти, сідати, сидіти. § 101. Основні підгрупи дієслів недоконаного і доконаного видів. Дієслова недоконаного виду за значенням поділяються на дві основні підгрупи: 1) дієслова, що означають незакінченість (тривалість) дії взагалі: читати, купувати. їхати. бути\ 2) дієслова з суфіксами -ува-. -юва-, -и~, -а-, -оті-, -ота-, що означають повторюваність дії (многократні дієслова): почитувати, скуповувати. їздити, бувати, булькотіти (булькотати). Дієслова доконаного виду за значенням поділяються на три основні групи: 1) дієслова, що означають закінченість дії: розв' язати. проспівати, записати, закрити'. 2) дієслова з суфіксом -ну-, що означають одноразову раптову дію (однократні дієслова): глянути. крйкнути, стукнути, сіпнути та з суфіксом -ону-. що означають посилення (чи різкість) одноразової дії: стуконути, сіпонути. Примітка. Дієслова з суфіксом -ну- можуть бути і недоконаного виду й означати тривалу, незакінчену дію (процес): бліднути, мдкнути, мерзнути, киснути, тиснути, сбхнути, в'янути та ін. 3) дієслова, що означають початок дії: заспівати, заграти, загомоніти. 167
Вправа 319. Подані дієслова недоконаного та доконаного виду впишіть у колонки за поданим зразком. Зразок: Дієслова недоконаного виду, що означають Дієслова доконаного виду, що означають незакінченість дії взагалі повторюваність дії закінченість дії одноразову раптову дію початок дії летіти літати зігріти грякнути заторохтіти Грякнути, летіти, зігріти, літати, заторохтіти, злетіти, малювати, перемальовувати, змалювати, рубати, рубнути, киснути, стукати, стукнути, постукувати, шуміти, зашуміти, глянути, сохнути, загриміти, грюкнути, в’янути, ходити, походжати, застогнати, вивчити, вивчати, виучувати, кашляти, покашлювати. § 102. Основні ознаки, за якими відрізняються види дієслів. Дієслова недоконаного виду відрізняються від дієслів доконаного виду: 1) префіксами, 2) суфіксами, 3) суфіксами і голосними кореня, 4) суфіксами і приголосними кореня, 5) наголосом. Порі вняйте: Недокоьаний вид Доконаний вид Чим відрізняються 1 писати читати написати прочитати наявністю або відсутністю префікса 2 розвивати ступати розвинути ступити суфіксами 3 зачіпати вмирати зачепити вмерти суфіксами і голосними кореня 168
І Іедоконаний вид Доконаний вид Чим відрізняються 4 прикрашати попереджати прикрасити попередити суфіксами і приголосними кореня 5 скликати накидати скликати накйдати наголосом Примітка. Кілька дієслів одного виду відрізняються від дієслів іншого виду коренями: ловити — піймати, брати — взяти. Вправа 320 (усна). Укажіть вид дієслова і поясніть, чим відрізняється в кожній парі дієслово доконаного виду від дієслова недожо- наного виду. 1. Пірнати — пірнути. 2. Загорітись — загорятись. 3. Збудити — будити. 4. Вивершувати — вивершити. 5. Сповіщати — сповістити. 6. Спізнитися — спізнюватись. /.Зупинитись — зупинятись. 8. Сфотографувати — фотографувати. 9/ Заварити — заварювати. 10. М'яти — зш’яти. 11. Помножити — помножати. 12. Розписувати — розписати. 13. Мутити — замутити. 14. Звільнитись — звільнятись. Вправа 321 (усна). Вкажіть вид дієслова і поясніть, чим відрізняється в кожній парі дієслово недоконаного виду від дієслова доконаного виду. 1. Збігти — збігати. 2. Спиратися—спертися. 3. Налагодити — налагоджувати. 4. Взувати — взути. 5. Обдерти— обдирати. 6. Випросити — випрошувати. 7. Розбити — розбивати. 8. Зрадити — зраджувати. Вправа 322. Від поданих дієслів недоконаного виду утворіть і поруч напишіть дієслова доконаного виду. Викорнстаіте таю способи творення: 1. а) один з даних префіксів: за-, в-, ло-,яа-. Переписувати, жаліти, німіти, жалити, лаштувати, брати, пліснявіти, обідати, сліпнути, рятувати, бажати; б) один з префіксів: з-, о, з/-. Цементувати, формувати, псувати, цідити, качати, характеризувати, хова- ти. гнути, тиснути, гріти, шити. 2. Заміну суфікса -а- суфіксом Гукати, махати, плигати, стукати. 169
3. Заміну суфікса -а? суфіксом -и- та чергування к<р реневих приголосних ж—з, щ—ст, ск—ст. Ображати захищати, вражати, вичищати, випускати. 4. Зміну наголосу. Виміряти, закликати, вслухйпгися. 5. Інший корінь. Брати. Вправа 323. Від поданих дієслів доконаного виду утворіть і поруч напишіть дієслова недоконаного виду. Використайте такі способи творення: 1. Суфікси -ва-, -а-. Вжити, вдатися, прибігти, підігріти, забити, випасти (худобу), впізнати, закрити. 2. Заміну суфікса -ну- на -а-; -а- на ; -а- на 'а' на^>‘ на 'я~' Забруднити, рушити, смикнути, кінчити, підкопати, списати, зморитися, заорати, винищити, догоріти, відрізнити, купити. 3. а) Заміну суфікса -а- на -а- та чергування коре: невих приголосних д—дж. Вирядити, догодити, зарядити, попередити^ б) суфікс -а- та чергування кореневих голосних е—и; суфікс та чергування кореневих голосних е—О- Заперти, принести, витерти, привезти, вмерти, видерти. 4. Зміну наголосу. Закидати, висипати, нарізати. Вправа 324 (на повторення). Перепишіть, замінивши цифри словами; підкресліть дієслова і визначте їх вид. ЗНАТНИЙ КОМБАЙНЕР НАШОЇ КРАЇНИ. 93 000 зернових комбайнів випустили наші заводи за роки першої післявоєнної п’ятирічки. Кубанський комбайнер Костянтин Борін за один рік зняв урожай з 2000 гектарів. Михайло Іванович Калінін так роз’яснив суть виконаної Боріним роботи: <Це означає, що через бункер комбайна Боріна пройшло щонайменше 180 000 пудів хліба. Коли припустити, що щодня агрегат Боріна збирав з 75 га, то тоді можна зробити висновок, що одним своїм агрегатом Борін замінював щодня 950 чоловік, 150 коней, 37 віялок, 20 кінних молотарок. Це при умові, коли б збирання з 75 га велось вручну, а молотьба — кінними молотарками». За 15 років роботи знатний комбайнер з бункерів свого комбайна дав народові понад 2 000 000 пудів хліба. Доб* рих 2000 вагонів потрібно було б, щоб перевезти цей хліб. (А. Єроміцький). 170
Вправа 325. Перепишіть, дописавши пропущені в дієсловах букви, визначте вид цих дієслів. Використайте такі корені: І) рід-, рад-, ряд-, руд-; 2) світ-, свят-; 3) мир-, мір-; 4) в/я(ти), ви(ти); 5) лаз-, лиз-, ліз-; б) жи(ти), ж//(вати); 7) пис-, піш-. 1. Розр...д...ти гвинтівку. Розр...д...ти розсаду мадридці. Ряди бійців пор...д...ли. Настала осінь, степи пожовкли, пор...д...ли. Нам пор...д...ли вранці робити фіззарядку. 2. Присв...тити в темряві сірником. Присвятити кому-небудь вірш. 3. Прим...р...ти тих, що сперечаються. Прим...р...ти костюм. 4. В лісі зав...вала вовчиха. Вітер в...є, пов...ває. 5. Зл...з...ти з коня. Зл...з...ти варення. Зл...зти з дерева. 6. Прож...вати в місті. Прож...вати добре їжу. 7. Вершники сп...ш...лись. Учні СП...Ш...ЛИ до школи. Під час канікул ми сп...ш...мось і умовимось про нашу зустріч. § 103. Способи дієслів. Дієслова бувають дійсного, умовного або наказового способу. Дійсний спосіб означає дійсну дію в теперішньому, минулому або майбутньому часі: За нашу волю—чуєте, брати?— За нашу правду,—сестри, озовіться! Ми йшли, йдемо, ми будемо іти, Ми бились, б'ємося, ми будем биться! (М. Рильський). Умовний спосіб означає дію, можливу тільки при певних умовах або бажану. Наприклад: 1. Тебе я слухала б довіку, коли б ти хотів співати. 2. Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину. Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання: 1. Кидай кайло, Михайло, а бери молоток, то більший буде толк. 2. Сонце, моє сонце, засвіти в віконце, осіяй нам шлях. Вправа 326. Усно поясніть, якого способу дієслово в кожному з поданих речень. 1. З кожним роком, з кожним даєм ми міцнієм і ростем. 2. Без трудоднів не їстимеш пирогів. 3. Колгоспна сила біду зломила. 4. Коли б не гульня, не згубив би трудодня. 5. Пильнуй соціалістичне добро, як зіницю ока. 6. Радянські народи живуть у дружбі і згоді. 7. З добрим дружись, а лихого стережись. 8. Коли б кізка не скакала, то б ІП
і ніжки не зламала. 9. Перемагай трудноті розумом, а небезпеку досвідом. 10. Якби знав, де впаду, там соломки б підстелив. § 104. Дійсний спосіб. Часи дієслова. Дійсний спосіб означає дію (стан) у теперішньому, ми-: нулому чи майбутньому часі або заперечує її (я пишу, я не пишу, я писав, я не писав, я написав, я напишу, буду писати). Отже, дійсний спосіб виражається у формах теперішнього, минулого або майбутнього часу. Дієслова теперішнього часу означають дію, яка відбувається під час розповіді про неї, наприклад: я читаю ти читаєш він. вона, воно читає ми читаємо минулого часу означають дію, яка відбувалась (відбулась) перед розповіддю про неї, наприклад: Я к ти — читав (провій / читав) Я к ти читала вона / (прочи¬ тала) ми читали майбутнього часу означають дію, яка відбуватиметься (відбудеться) після розповіді про неї, наприклад: прочитаю / (простий) я —— читатиму (складний) буду читати (складений) , прочитаємо / (простий) ми читатимемо \ (складний) 'будемо читати (складений) Дієслова доконаного виду мають просту форму майбутнього часу: прочитаю, прочитаєш, прочитає-, дієслова недоконаного виду — складну форму майбутнього часу із закінченням -му, -меш, -ме і т. д.: читатиму, читатимеш, читатиме іскладену (складається з двох слів): буду читати, будемо читати і т. д. 172
Вправа 327. Вкажіть дієслова дійсного способу та визначте їх часову форму. 1. Наша промисловість зростає, розвивається і стає все більш потужною і технічно досконалою. 2. Радянська наука внесла великий вкладу справу піднесення сільського господарства. 3. Наша партія берегла, береже і далі берегтиме, як зіницю ока, єдність і дружбу народів СРСР, зміцнювала і зміцнюватиме радянську багатонаціональну державу. 4. Будемо працювати не покладаючи рук для щастя Батьківщини. Вправа 328. Перепишіть, виділені дієслова у формі минулого часу доконаного виду замініть дієсловами у формі теперішнього часу недоконаного виду. Разом з усім зовнішнім виглядом рідної країни змінились і наші люди. Комуністична партія відкрила скарби не лише в рідній природі. Ясність цілі, сміливість, наполегливість у праці виховала вона в радянських людях. З небаченим піднесенням всюди працювали радянські люди, дивуючи весь світ. В СРСР праця стала справою честі, справою слави, справою доблесті й геройства. Виросли нові люди — передовики. Вони в багато разів підвищили продуктивність праці. Волі радянських людей підкорилися стихії, час прискорив свій біг, прийшла перемога. § 105. Відмінювання дієслів у формі теперішнього та в простій формі майбутнього часу. Дієвідміни. Дієслова у формі теперішнього та в простій формі майбутнього часу змінюються за особами й числами. СЧ X Число Особа Теперішній час Майбутній простий час і я 1 я каж-у, чу-Ю я скаж-у, почу-ю X 2 ти каж-еіи, чу-сш ти скаж-еш, почу-єш 1 3 він (вона, воно) він (вона, воно) «3 З о каж-е, чу-є скаж-в, почу-е (V с я X X 1 ми каж-емо, чу-смо ми скажімо, почу-ємо £ о 2 ви каж-е те, чу-вте ви скаж-ете, почу-єте 5 3 вони каж-уть, чу-ють вони скаж-уть, почу-ють 173
Число Особа Теперішній час Майбутній простий час § ’со та и о. Однина 1 2 3 я біж-у. кле-ю ти біж-ииі. кле-їш він (вона, воно) біж-ить. кле-їть я побіж-у. с кле-ю ти побіж-ииі, скле-їш він (вона, воно) побіж-ить, скле-їть Множина 1 2 3 ми біж-имо. кле-їмо ви біж-ите. кле-їте вони біж-ать. кле-ять ми побіж-имо, скле-їмо ви побіж-ите, скле-їте вони побіж-ать.скле-ять Особові закінчення дієслів у формі теперішнього та в простій формі майбутнього часу однакові (див. таблицю). За особовими закінченнями ці дієслова поділяються на дві д і є в і д м і н и. Дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення -уть (-ють), називаються дієсловами першої дієвідміни. Дієслова, що в 3-й особі множини мають закінчення -ать (-ять), називаються дієсловами другої дієвідміни (див. таблицю). Примітка. У дієслів, в яких закінчення на письмі стоїть після голосного звука, основа закінчується на й, наприклад: співай-у на письмі: співа-ю співай-еш співа-єш співай-уть співа-ють стой-у сто-ю стой-іть сто-їть стой-ать сто-ять Зворотні дієслова мають частку -ся (-сь), яка додається до особового закінчення: ношу — ношусь, носиш — носишся, носить — носиться', пораджу — пораджусь, порадиш— порадишся, порадить — порадиться- Перша і друга дієвідміни відрізняються всіма особовими закінченнями (крім 1-ї особи однини), причому слід запам’ятати, що дієслова першої дієвідміни мають у 4-х закінченнях (2-а і 3-я особи однини, 1-а і 2-а особи множини) ~е (-е), а дієслова другої дієвідміни мають у тик же закінченнях -и (-Ї). Наприклад, перша дієвідміна (див. таблицю): каж-у, каж-еш, каж-е, каж-емо, каж-ете, каж-уть; чу-ю, чу-еш, чу-є, чу-ємо, чу-єте, 174
чу-ють; друга дієвідміна: біж-у, біж-ииі,' біж-ить, біж-имо, біж-ите, біж-ать; кле-ю, кле-їіи, кле-їть, клеїмо, кле-їте, кле-ять. Вправа 329. Провідміняйте на письмі: 1) у формі теперішнього часу дієслова першої дієвідміни полоти, грати; дієслова другої дієвідміни бачити, гоїти; 2) у простій формі майбутнього часу дієслова першої дієвідміни піти і другої дієвідміни — одержати. Закінчення підкресліть. Вправа 330. Визначте усно особу, число й дієвідміну дієслів тільки у формі теперішнього та в простій формі майбутнього часу, вкажіть особові закінчення цих дієслів. 1. Там, за морем, для воєн муштрують полки, ми ж вернулися з битви і садим сади. 2. Коли літаки загудуть серед ночі, ракетами путь ми осяєм братам. 3. Золотіють колгоспні жита, розливається пісня луною, розквітає заможне життя. 4. Хмари пливуть та пливуть в вишині. Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні. Може, ті хмари вітрець пронесе, може, побризкає трохи — і все... От як зросту я та школу скінчу, я неслухняні хмаринки провчу. Треба машину зробити мені: хочете — дощик, не хочете — ні. 5. Посієте вчасно — вродить рясно. 6. Ах, скільки радості, коли любиш землю. 7. Вечір стелиться синь- димком. 8. Без клинка не розколеш пенька. Вправа 331. Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви й апостроф; укажіть усно час, особу, число й дієвідміну дієслів, підкресліть в них особові закінчення. 1. Не заспокоїмось ми доти, аж поки з поля весь бур...ян не вирвемо. 2. В нашій науці — до самих її вершин — ми бачимо людей, що тисячами ниток зв...язані з народом. 3. Ти маєш право на працю, на дозвіл...я, культуру і спів. 4. На світан...і співають заводи і гудуть над річками мости. 5. Осінь тихо спускає по степу бабине літо, плете на ріл...і густі сітки. 6. Тихо спускається нічка осін...я. 7. Все бачить поет у широкім роздол...і: і небо, і море, красу світову — і людям співає він пісню свою. § 106. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів. І. Ненаголошені особові закінчення дієслів вимовляються неясна; наприклад, у дієсловах ліігнеш, тіг- немо, тягнете; будуєш, будуємо, будуєте; рбдиш. 175
радить, радимо, радите; гоїш, гоїмо, гоїте ненаголошені е, є, и, ї в особових закінченнях вимовляються неясно. Ненаголошеними е, є, и, ї в українській мові бувають в закінченнях 2-ї і 3-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини. Навіть у 3-й особі множини, за якою визначається дієвідміна, іноді важко встановити, яке саме особове закінчення треба писати —уть (-ють) чи -ать (-ять), наприклад: колють чи кблять, дишуть чи дйшать, бачать чи бачуть. Визначити в таких випадках, до якої саме дієвідміни належить дієслово з ненаголошеним закінченням (і, таким чином, не помилитися в написанні його), можна за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед суфіксом -ти мають такі суфікси: а) -Ї-: кле-ї-ти, го-ї-ти; б) -и-: говор-и-ти, хвал-и-ти; в) терп-і-ти, крім таких дієслів, як жал-і-ти, в яких суфікс зберігається в усіх особових закінченнях; г) -а-, який стоїть після шиплячого: держ-а-ти, за-леж-а-ти, крім таких дієслів, як баж-а-ти, в яких суфікс-а-зберігається в усіх особових закінченнях (бажаєш, бажає і т. д./ Всі інші дієслова належать до п е р ш о ї дієвідміни. Є кілька дієслів, що порушують зазначений поділ дієслів на дієвідміни. Такі дієслова треба запам’ятати: а) ревіти (реве, ревуть), хотіти (хоче, хочуть), іржати (ірже, іржуть) належать до першої дієвідміни; б) спати (спить, сплять), бігти (біжить, біжать), стояти (стоїть, стоять), боятися (боїться, бояться) належать до д р у г о ї дієвідміни. 2. У 3-й особі однини і множини після т в кінці слова, а також після т перед часткою -ся пишемо ь: робить, зробить; стоїть, постоїть; учиться, навчиться, навчаться', боїться, побояться', вимовляється, вимовляються', пишеться, пишуться. Примітка. В російській мові, на відміну від української мови, в дієсловах теперішнього та в простій формі майбутнього часу в 2-й особі однини після ш пишеться м’який знак: читаеіиь, пишеш ь, сидишь, смеешься, придешь, а в 3-й особі однини і множини після т в кінці слова, зокрема перед часткою -ся, не пишеться м’який знак: делает, сделает; учишся, научишся; учатся, научишся; бошпся, побоит- ся; боятся, побоятся; пишешся, пишутся. 176
Вправа 332. Від поданих дієслів недоконаного виду за зразками утворіть і напишіть дієслова в 2-й особі однини, 1-й і 3-й особах множини теперішнього часу; від дієслів доконаного виду утворіть! напишіть дієслова в 3-й особі однини, 2-й і 3-й особах множини в простій формі майбутнього часу. Зразок: Дієслова недоконаного виду. Неозначена форма 2-а особа ОДНИНИ 1-а особа множини 3-я особа множини вирішувати вирішуєш вирішуємо. вирішують Дієслова доконаного виду. І Іеозначена 3-я особа 2-а особа 3-я особа форма однини множини множини вирішити вирішить вирішите вирішать 1. Вирішувати, вирішити; купувати, купити; помножити, помножати; рушити, рушати. 2. Хотіти, стелити, приколоти, держати, полоти, цокотати, включити, змолоти, кінчати, боротися, підскочити, шепотіти, бачити, топтати. Вправа 333. Допишіть пропущені особові закінчення. Усно вкажіть час, особу й число дієслів з пропущеними буквами; при деяких дієсловах, що мають ненаголошені закінчення, в дужках римською цифрою вказано дієвідміну. І. 1. Ми сі... хліб, броню ку..., вугілля в шахтах дієта... (І). 2. Далеко на горизонті ти бач... (II) ліс. 3. Ми розв’язу... задачі, чита... оповідання, пиш... (1) перекази. 4. Дах будинку держ... (II) балки. 5. Дерева, трави і всі рослини диш... (І). 6. Ти див...шся і не надив...шся (II) на ту красу ланів широких. 7., То кіньми ви їд..., то пішки йд..., то плив... (І) на човні. II. З а г а д к и. 1. Хто по землі ход... (II), неба не бач... (II), весь час стоги...? (І)1. 2. Така я велика, що й кінця нема... (І). Леж... (II)собі тихо, нікого незайма... (І). Тільки мені добрі люди день і нічку топч... (І) груди*. 1 Свиня. » Дорога. 177
Вправа 334. Перепишіть, дописавши на місці крапок потрібні з> змістом дієслова в 3-й особі множини та закінчення н, / в іменниках. Косар траву. Столяр меблі. Маляр стіни. Шофер машини. Пиляр дрова. Листонош пошту. Орач землю. Полільник баштан. Кобзар па кобзі. Бондар бочки. Токар... ... деталі. Вправа 336. Перекладіть по українську мову І попишіть подалі прислів’я. Порівняйте в них написання закінчень дієслів у 2-й І 3-й особах однини з написаннями російською мовою. 1. Смерть боитея того, кто с пей боретея. 2. За двумя зайдами погопишься — ни одного не поймаешь. 3. Поле угпоишь — урожай утроншь. 4. Не незде там вода, куда клопитея вбрба. 5. По питочке дойдбшь до клубочка. 6. Потеряпиого врсмспи и конем не догопишь. 7. И горшок с горшком встречается, когда вища варитея. 8. Из проса не вьідавишь молока. 9. Дьірявого мешка не на- полнишь. Вправа 336. Перепишіть, дописуючи пропущені особові закінчення. Визначте усно вид, число, особу та дієвідміну дієслів. і. Тільки на нашій, радянській землі щастя усміхався. 2. Здобудем освіту, побач... більше світу. 3. Хто в темряву див...ся, той од світла крив...ся. 4. Правда очі кол... . 5. Однією рукою вузла не зав’яж... . 6. Не проїд... ні саньми, ні колісьми. 7. Кожний лис свій хвал... хвіст. 8. Раніше встан..., більше зроб... . § 107. Чергування приголосних у дієсловах. І. У дієсловах першої дієвідміни деякі кінцеві приголосні основи чергуються в у с і х особових формах однини і множини з приголосними основи неозначеної форми, а саме:
Порівняйте: Неозначена форма Теперішній І майбутній простий час стерегти, постерегти стережу, постережу, стережеш , постережеш ... різати, зрізати ріжу, зріжу, ріжеш, зрі- жеш... писати, написати пишу, напишу, пишеш, напишеш... колихати, заколихати колишу, заколишу, колише, заколише... товкти, стовкти товчу, стовчу, товчеш, стовчеш... 2. У дієсловах другої дієвідміни деякі кінцеві приголосні основи чергуються тільки у формі першої особи однини з приголосними основи неозначеної форми, а саме. д—дж, т—ч, з—ж, с—ш, зд—ждж, ст—щ, наприклад: Неозначена форма радити, порадити летіти, полетіти возити, завозити просити, попросити їздити, з'їздити мостити, замостити Теперішній і майбутній простий час раджу, пораджу, але радить, порадить... лечу, полечу, але летиш, полетиш... вожу, завожу, але везеш, завозиш... прошу, попрошу, але просиш, попросиш... їжджу, поїжджу, але їздиш, поїздиш... мощу, замощу, але мостиш, замостиш... У дієсловах другої дієвідміни теперішнього (або майбутнього простого) часу з основою на губний звук (б, П, в, М, $) у 1 -й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням вставляється л: люблю, люблять', терплю, терплять-, ловлю, ловлять-, ломлю, ломлять-, графлю, графлять’, також у неозначеній формі дієслів, які мають суфікси -я~, -юва-г виробляти, вироблювати-, видавлювати і т. п. 179
В окремих дієсловах першої дієвідміни л після губних вставляється в усіх формах: сипати — сиплю, сиплеш, сипле, сиплемо, сиплете, сиплють. Вправа 337. Подані дієслова перепишіть у першу колонку таблиці, додавши до них префіксе-абоз-(з/-), потім утворіть від них за поданим зразком і впишіть у таблицю дієслова в 1-й і 2-й особах однини і 3-й особі множини майбутнього простого часу. Зразок: Неозначена форма Майбутній простий час Які приголосні чергуються Однина Множина 1 -а особа | 2-а особа 3-я особа сказати скажу скажеш. скажуть 3—ж Казати, чистити, сипати, цідити, косити, лягти, трусити, ставити, їздити, сікти, берегти, пустити, ненавидіти, садити. Вправа 338. Перепишіть без дужок. Дієслова, що в дужках, ставте в 1-й особі однини у формі або теперішнього, або простого майбутнього часу. Зверніть увагу на чергування приголосних у дієсловах. 1. (Виходити) *в поле, і ніжно, і тепло жита свою радість шепочуть мені. 2. (Потекти), (побігти) по гладенькому дні. 3. Я не (знати), чи (знайти) я вишню під віконцем, (посадити) я там другую — хай цвіте під сонцем. 4. (Ненавидіти) тебе за теє, що ти цар. 5. Руки мої були золоті: було мамі і (напрясти, і вишити, і зварити, і попрати, і помазати), і піч (поцяткувати) та хліб (спекти), та й корову (здоїти) і матінку (приголубити). Вправа 339. Дієслова виїжджати, виряджати, берегти у будь- якій особі теперішнього або в простій формі майбутнього часу однини чи множини вставте у придумані вами речення і напишіть їх. Вправа 340. Прочитайте, замінивши в перших трьох абзацах уривка виділені дієслова у формі минулого часу дієсловами у формі теперішнього часу для пожвавлення розповіді. «МОЛОДА ГВАРДІЯ». Восени 1942 року в м. Краснодоні, Ворошиловград- ської області, під час німецько-фашистської окупації виникла підпільна комсомольська організація «Молода 180
гвардія». Головному організаторові «Молодої гвардії» Олегу Кошовому було тільки шістнадцять років. Молодь, вихована радянським ладом, протягом кількох місяців чинила диверсійні і терористичні акти, зривала всі заходи фашистських гнобителів: нищила автотранспорт ворога, визволяла полонених з таборів, палила хліб, призначений для вивозу в Німеччину, відбивам у ворога награбовану худобу. Дедалі організація «Молодої гвардії» зростала. До неї йшла сильна духом, смілива й вольова молодь. Молодогвардійці заснували підпільну друкарню, в якій друкували листівки і потім розклеювали їх по місту. Палке комсомольське слово, яке несло правду народові, зміцнювало в населення віру в швидке визволення, підбадьорювало його. У день свята XXV роковин Жовтня, 7 листопада 1942 року, молодогвардійці вивісили на будинках міста червоні прапори. Незадовго до визволення Краснодона фашисти заарештували юних патріотів. Молоді в’язні витримали нелюдські тортури і загинули як справжні герої, віддавши своє життя за свободу Батьківщини. Вправа 341. Перепишіть; виділені дієслова у формі минулого часу замініть дієсловами у формі теперішнього часу і підкресліть у них ті голосні в корені, що чергуються. КРИЛАТИЙ МИСЛИВЕЦЬ. Ранком, як уже червоніли над горою хмарки, ми виходили в поле. На руці Шамба тримав яструба. Два тижні він бувало годував хижака яйцями і м’ясом, стежив, щоб в їжу не потрапила сіль, бо від солі хижак міг загинути. ц, Шамба приручив хижака і навчив його ловити маленьких пташок. На хвості в яструба маленький дзвоник. Ішли полем. За Шамбою біг собака. Як тільки з-під ніг у нас вилітала перепілка, Шамба піднімав над головою яструба і кидав його на перепілку. Хижак прожогом злітав і зразу ж зникав у траві разом з перепілкою. Спереду чути брязкіт дзвоника. То давав знати про себе яструб, що вовтузився із здобиччю. Ми бігли на цей дзвін. Шамба хапав крилатого мисливця, відбирав перепілку і клав у свій мішок. 181
Цілий день ми ходили по полю. Собака виганяє пере; пілок, а яструб спритно ловив їх. З полювання ми при. носили повний мішок перепілок. (За М. Трублаїні). § 108. Відмінювання дієслів у складній і складеній формах майбутнього часу. Складна форма майбутнього часу утворюється з даного дієслова недоконаного виду в неозначеній формі та скороченої форми дієслова йняти у формі теперішнього часу: (й)му, (й)меш, (й)ме і т. д. Наприклад: писати + $му — писатиму, писати + ймеш — писатимеш, писати + йме — писатиме і т. д. Зразок відмінювання дієслів у формі майбутнього складного часу. ! Особа Однина Множина 1 я дсржати-му ми держати-мем(о) о ти дсржати-меш ви держати- мете ’ 3 1 він (волл, воно) д € ржати-ме вони держати-муть У складній формі майбутнього часу перед закінченням -му, -меш, -ме і т. д. після т завжди пишеться буква а: держатиму, держатимеш, а в третій особі множини на кінці дієслова, а також перед часткою -ся пишеться м’який знак: держатимуть, держатимуться. Зразок відмінювання дієслів у формі майбутнього складеного часу. , Особа 1 і Однина Множина 1 я буд-у держати ми будемо держати 2 ти буд-еш держати ви буд-етв держати 3 він (вона, воно) буд-е держати &ни буд-уть держати Майбутній складений час утворюється з двох слів: особової форми дієслова бути в майбутньому часі (буду, будеш, буде і т. д.) і даного дієслова недоконаного виду 132
в неозначеній формі. Наприклад: буду захищати, будеш захищати, буде захищати і т. д. Дієслово буду, будеш, буде і т. д., що входить у складену форму майбутнього часу, називається допоміжним. Вправа 342. Провідміняйте на письмі у складній і складеній формах майбутнього часу дієслово відеідуєати. Вправа 343. Від перших п’яти пар дієслів утворіть і напишіть дієслова у складній формі майбутнього часу в 1-й особі однини; від інших дієслів — дієслова у складній формі майбутнього часу в 1-й, 2-й і 3-й особах множини. На місці крапок поставте пропущені букви. Зразок: носити, нести — носитиму, нестиму, вид...рати — вид...ратимемо, видиратимете, вид...рати- муть. 1) Носити, И...СТИ; 2) дзв...ніти, дзв...нити; 3) бр...- дити, бр...стн; 4) г..діяти, г...нити; 5) л...мити, л...мати; 6) впд...ратн; 7) дом...гатися; 8) л...тіти; 9) зпз...знтн; 10) прокл...нати; 11) перем...гати. Вправа 344. Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені сугза, апостроф. Підкресліть дієслова у складній фори майбутнього часу. П р и с л і в’я. 1. Буд...ш в лазі, як в бою— Вітч...зну вслав...ш ти свою. 2. Не обмежуйсь планом — внрост...ш титаном. 3. Працюй ударно — жит...м...ш гарно. 4. На КОЛГОСПІВС...КИЙ лан вже не посун...т...ся пан. 5. Без трудоднів не їстнм.-.ш п...рогів. 6. В колгоспі машина молот...— луна по всьому світу кот... . 7. Підгоду...ш рослину—нагоду...ці родину. 8. Не протру...ш з...рна—врод...- зона. 9. Бур...ян зншц...ш — урожай підвнщ...ш. Вправа 345. Випишіть окремо в три колонки дієслова теяерівінього, минулого й майбутнього часу. ПОДОРОЖ НА МІСЯЦЬ. Жодна людина поки що не зробила міжпланетної подорожі. Але немає Сумніву, що рано чи пізно лкцп зуміють подолати величезні простори між планетами. Першим міжпланетним перельотом, звичайно, буде подорож на найближче небесне тіло — Місяць. Жителеві Землі перші кроки на .Місяці здадуться незвичними й дивними. Мине певний час, перш ніж він прж- 183-
стосується до умов Місяця. На поверхні Місяця багато глибоких і досить широких тріщин. Як перебратися через них? Проте незабаром житель Землі переконається, що на Місяці він легко перестрибне щілину завширшки шість- вісім метрів: таким легким стане його тіло. Якою незвичайною, пустинною й безживною здасться мандрівникові поверхня Місяця! На Місяці все таке не схоже на звичну нам Землю: ніде ні травинки, ні кущика, ні дерева, ні річкн, ні струмка, навіть ні краплі води. Грунт коричневий, пухкий, і ноги глибоко в ньому потопають. Ви бачите багато гір, але й вони мають якийсь незвичний вигляд: їх основа закрита опуклістю Місяця. Непроникний для повітря й води косїюм водолаза приглушує звуки на Землі. А на Місяці мандрівник не почує ні звуку, ні шелесту, і в цьому вина не костюма: на Місяці немає повітря, а звук, як відомо, не передається у безповітряному просторі. Приземлюючись. якщо так можна висловитись щодо Місяця, пілот опустив ракетний корабель в тій частині поверхні Місяця, де зовсім ще недавно зійшло Сонце і де грунт ще не встиг дуже нагрітися після холоду двотижневої ночі. Але тут незабаром стає нестерпно жарко: адже повітря не захищає від пекучих променів Сонця. Тому мандрівник вважає за краще бути в затінку, холод його не лякає: електрифікований одяг прекрасно гріє. (В. Прянішнікое). § 109. Вимінювання дієслів у формі минулого часу за родами й числами. Дієслова у формі минулого часу не мають особових закінчень; вони змінюються за родами (тільки в однині) і за числами: Однина Множина Чоловічий рід ЖІНОЧИЙ рід Середній рід свдй гадимі скд/ач) сиділа Дієслова в минулому часі вживаються і з часткою «ся» наприклад: дожа, училась, училися. 184
Вправа 346. Від дієслів у неозначеній формі утворіть дієслова у формі.минулого часу чоловічого роду. Зверніть увагу на чергування голосних с, о, я з і в деяких дієсловах. Зразок: везти — віз, хруснути — хруснув. Везти, хруснути, берегти, стукнути, мерзнути, скребти, домогтися, запрягати, свиснути, лягти, гаснути, стригти, киснути, бігти, заперти, улягтися, плести, плавати, плисти, гребти, пасти, текти. Вправа 347. Перекладіть на українську мову і напишіть. Греб сепо. тянул ведром воду, сел за стол, бежал пол- кнлометра, мок под дождем, заболел корью, ненавндел врагов, собрал коллекцию, пожал руку, месил тесто. Вправа 348. Спишіть і замініть дієслова у формі теперішнього часу дієсловами у формі минулого часу доконаного ваду. Зразок: Сонце зайшло. Надворі смеркло... і т. д. Сонце заходить. Надворі смеркає, потім стає тихо, як у хаті. Тнмчасом сходить повний місяць, неначе виринає з чорної хвилі. Маленька червона стежка блнстить десь далеко на морі під самим місяцем, неначе за сотню верст. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо, неначе через велику силу вилазить з води й засипає промінням море. Усе море скрізь чорніє, ніби пооране поле, і тільки блищить широким кружалом ясне плесо проти самого місяця. (За /. Нечуєм-.1пицьким). Видом 349. Перепишіть, підкресліть дієслом у формі мінулого часу і усно вкажіть їх число і рід (в однині). На місці краоок аоснште, де треба, апостроф. 1. Як той граніт, з...єдналися давно в одній сім...ї робітники й селяни. 2. На дверях з...явилася постать Багірова. 3. Бійці, на бігу одягаючись, вискакували на подвір...я. 4. Стара спекла м...який пиріг, як на св...яткм щороку, щоб енн в дорозі З...ЇСТИ зміг, подякував нівроку. 5. Стояло сухе осіннє надвечір...я. & Лікарі порадили нам пити моркв...яний сік. 7. Вогонь ліз по завісах, В...ЮНКИЙ, веселий, і вже облизував лутки знадвору. 8. Гречана каша хвалилась, ніби вона з коров...ячш маслом родилась. \ 185
§110. Наказовий спосіб та його правопис. Речення з дієсловами в наказовому способі можуть означати: а) наказ: Розвідники! Ідіть за мною; б) прохання (запрошення): 1. Ой вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій. 2. Заходьте до нас у хату, в) пораду: Діти! Нагромаджуйте енергію, знання, дисциплінуйте волю і розум; г) заклик: Хліборобе, державу трудом возвелич! Форми наказового способу вживаються в однині тільки в 2-й особі, а в множині — в 1-й і 2-й особі. Вони мають такі закінчення: 1. У 2-й особі однини закінчення -и або чисту основу з м’яким чи твердим приголосним на кінці або ж основу, що закінчується на -й, наприклад: пиш-и, кинь, забезпеч, читай. 2. Якщо в 2-й особі однини форма наказового способу має закінчення -и, то в 1-й особі множини пишемо закінчення -імо, а в 2-й особі множини закінчення -іть, наприклад: пиш-и, пиш-імо, пииі-іть; вибер-и, вибер-імо, вибер-іть. Примітка. Кінцеве о в 1-й особі множини наказового способу може відпадати: ходімо і ходім. У 2-й особі множини замість закінчення -іть вживається іноді (переважно у віршованій мові) закінчення -іте: ходіте, беріте, несіте, наприклад: Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити. Заклик або наказ може виражатися не тільки формою наказового способу, а й формою 1 -ї або 2-ї особи множини майбутнього часу; наприклад: 1. Зведем заводи, плав річок загатим, здобудемо мільйони тонн руди! 2. Товариші! Завтра о першій годині з'явитесь до школи, а звідти організовано підете до палацу піонерів. 3. Якщо в 2-й особі однини форма наказового способу має чисту основу на приголосний (м’який чи твердий) або на й, то в 1-й особі множини вона матиме закінчення -мо, а в 2-й особі множини — закінчення -те. Після приголосних д, т, з, с, л, н перед закінчення^ -мо, -те пишемо в таких випадках м’який знак; після шиплячих та р м’який знак не пишемо, наприклад: сядь, 186
сядь-мо, сядь-те-, клич, клич-мо, клич-те- илпп удар-те. • Уоар, удар-Мо> Примітка. Від дієслова їсти фоомл ІЗК. їжмо, їжте; від дієслова іти - ««У Казового способу така: Дієслова в наказовому способі . часткою -ся(-сь): За Вітчизну, за матії ^к1НчУватись майся орлом в боротьбі! р' боРис^> підні- Наказовий спосіб може утворюватись і описово допомогою частки хай (нехай) та дієслова в тепХи^ часі або в простій формі майбутнього часу нТппиХ? Хай славляться всі народи наші і поміж них Еї ишй — російський народ! наиапар- Вправа 350 Від поданих дієслів утворіть і напишіть усі Лоти на казового способу; закінчення підкресліть. 3 ч"н«ина- Зразок, лунати лунай, лунаймо, лунайте. Летіти, літати, класти, накладати, забезпечувати, забезпечити, виходити, вийти, ударяти, ударити, рухати, рушити, рушати, наблизитись, наближатись, любити, мазати, жити, жарити. Вправа 351. Прочитайте, вкажіть дієслова у формі наказового способу і поясніть, що саме виражає кожне речення: наказ, прохання, пораду чи заклик. Визначте особу й число дієслів у наказовому способі. 1. Будь не тільки сином свого батька — будь і сином свого народу. 2. Зачерпнім води живої, що тече в Карпатську землю із столиці світової — із Москви — святого Кремля! 3. Шануй учителя не менше родетеля. 4. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. 5. Навпроти зловісних ударів і хмар устаньмо, єднаймося, молод і стар! 6. Лаштуйте ночівлю, приладдя складайте, містечко знайдіть і шатро напинайте! 7. На світі живучи, довіку вчись. Чого не тямиш — не берись. 8. Ой, повій, вітроньку, з гори на долину. Вправа 352. Перепишіть речення в такому ^пите- Що виражають: 1) наказ, 2) прохання, 3)' 'У'- 4^яо । вкажіть сліть закінчення дієслів у наказовому способі, де «• особу й число цих дієслів. І. Лупайте цю скалу І Нехай ні вам спинить вас! Зносіть і труд, ‘ «Ф"?’ * і^иольської призначено скалу оцю розбить! 2. Хто Л!*"" вулиці, вийди .вперед, не вагаючись! 3. З водою
нем не жартуй. 4. Покиньте ж бо, покиньте, бабуню плести. Візьміть книжку, почитайте. 5. Перше у во ’ подивись, тоді й рибкою хвались. 6. Звийтеся в І1еб? вогняне, кулями стяги пробиті! 7. Хліб і сіль їж, а прав. ду ріж. Вправа 353. Перепишіть, вставляючи пропущені букви и, і. 1. Я певен, що Петрик навч...ться малювати. 2. СПо< чатку навч...ться плавати, а потім плив...ть до прапорця 3. Сп...ш...ть речення, потім прочитайте і перевірте. Тільки при перевірці не сп...ш...ть. 4. Якщо він мовч...ть — ви не мовч...ть. 5. Не той голова, що крич...ть, а той, що вміє лавч...ть. 6. І шум...ть, і гуде, дрібний дощик іде. 7. Не шум...ть ви, вітри буйні. Вправа 354. Спочатку напишіть дієслова в 2-й особі однини дійсного способу, вставляючи пропущену букву, потім допишіть дієслова у формі наказового способу в 2-й особі однини і 2-й особі множини. Зразок: вар...їй — вариш, вари, варіть. Вар...ш, КЛИЧ...Ш, стеж...ш, сипл...ш, стел...шся, бо- р...шся, став...ш, кин...ш, нос...шся, змел...ш, зваж.,.ш, ДИШ...Ш, з’яв...шся, встан...ш, забезпеч...ш, озаглав...ш. Вправа 355. Перепишіть; дієслова в неозначеній формі, що в дужках, замініть дієсловами в наказовому способі. а) У формі 2-ї особи однини. 1. (Гриміти) ж іще, пісняр, (нести) трудящим жар— (кликати) голосніш вперед до перемоги! 2. Радянська Країно, в синів своїх (вірити)! 3. На обстановку, радисте, (зважити), газу (наддати), водій! 4. (Сіятися), пшенице- ярице! (Виплеснутись), тучо грозова! 5. (Спати) ж ти, малесенький, пізній бо час. 6. (Вставати) же, сонце! (Славитися), дух творчості людської! 7. Народе радянський мій! Вічно (жити)! б) У формі 1-ї особи множини. 1. Не (лякатись), брати мої, моря, будем сміливо вкупі пливти! 2. (Зачерпнути), любі друзі, ми води одним відерцем! в) У формі 2-ї особи множини. 1. Шуми, Славу тчи но-ріко, (рости), дерева юні, гінко (клонитися) вітами до ніг великим людям і народам! 2. Ну, (прокидатися), діти! 3. (Множитись),' (пливти), голубі каравани! Н 188
Вправа 356. Перепишіть, випустивши виділені слова. Дієслова в неозначеній формі замініть дієсловами в наказовому способі. Зразок: Діти! Завжди гордо тримайте ім'я піонера! 1. Діти! Кожний з нас повинен завжди гордо тримати ім’я піонера! 2. Необхідно вчитись багато, наполегливо, виховувати в собі любов до науки й чесної праці. 3. Домашні теоретичні і практичні завдання потрібно виконувати сумлінно, систематично і вчасно. 4. Слова треба вживати з точністю найсуворішою: говорити і писати правильно, економно і без зайвих слів. 5. Піонери і школярі! Необхідно гартувати свої серця і вчитись в Олега Кошового безмежної любові до свого народу, до своєї Батьківщини, вчитись добре, жити дружно, готувати себе на велику справу — на боротьбу за побудову нового суспільства, комуністичного. Вправа 357. Складіть шість таких речень-закликів (лозунгів) з дієсловами в наказовій формі (в однині і множині), які закликають до відмінного навчання і поведінки, до виконання громадських обов’язків. § 111. Умовний спосіб та його правопис. Крім свого основного значення — вказувати на дію, можливу при певних умовах, дієслово у формі умовного способу може означати: а) дію бажану, наприклад: Хотів би я ще раз побувати в Криму, б) дію неможливу: Без циркуля я б не накреслив цієї фігури. Форма умовного способу утворюється від дієслів минулого часу за допомогою частки ,би (б), яка пишеться завжди окремо від дієслова: знав би, знала б, знали б. Після дієслів, що закінчуються на приголосний, вживається не б, а би: робив би; після дієслів, що закінчуються на голосний,— частка б: робила б, робило б, робили б. Би (б) може стояти не тільки при дієслові; воно може відділятись від нього іншими словами, наприклад: Ой, коли б той вечір, та й повечоріло, то б моє серденько та й повеселіло (Порівняйте: То моє серденько та й повеселіло б). Дієслова у формі умовного способу, як і дієслова у формі минулого часу, змінюються за числами, а в однині — також за родами: учив би, учила б, учило б, учили б. 189
Нпряиа 358. Випишіть спочатку речення з дієсловами умовного способу, які означають дію, можливу при певних умовах, потім речення з дієсловами, що означають бажану дію. Дієслова у формі умовного способу підкресліть. 1. Ми не мали б тих успіхів у нашому мирному будівництві, якими ми тепер пишаємось, якби допустили ослаблення нашої держави. 2. Хай ім’я моє зникне, я не жду нагород, тільки б жив, тільки б ріс радянський народ. 3. Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою. 4. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю. 5. Якби знав теє діло,— затулив би його тіло, щоб товариш у могилу не схилився, не поліг. 6. Полетіла б я до хмари, коли б крильця мала. Впрана 359 (усна). Замініть форми наказового способу формами умовного способу. Зразок: Діти! Провітріть класну кімнату — Діти! Провітрили б класну кімнату. 1. Діти І Попрацюйте ви сьогодні на шкільній ділянці. 2. П’ятикласники! Провідайте ви свого хворого товариша. 3. Друже, допоможи тп мені вивчити фізичну карту Радянського Союзу. 4. Після занять у школі відпочинь, а потім берись за уроки. 5. Павлику, вийди хоч на годину в садок відпочити. 6. Сядь з нами та послухай Давню казку». Вправа 360 (усна). Замініть неозначену форму дієслова формою умовного способу: 1-е, 2-е, 3-є речення — в чоловічому роді, 4-е, 5-е, 6-е — в жіночому, 7-е — у множині. Частку би в деяких реченнях ставте раніше дієслова. 1. Гарно як у полі! Так (йти) завжди. 2. Коли я (бути) соловейком, до тебе тоді (прилітати) і любо на липі зеленій щоніченьки я (щебетати). 3. (Бути) ‘годинник, (знати), скільки проїхали. 4. Якби мені, мамо, намисто, то (піти) я завтра на місто. 5. Тебе я (слухати) довіку, куме мій. 6. Якби (плавати) вона в синьому морі рибкою, я її шовковим неводом (понятті)1; коли (літати) пташкою, золотим просом (принадити). 7. А (знати) зірки в високості, що біль до землі мене гне,— бони (завітати), як гості (розважити) щиро мене. Вправа 361. Прочитайте, вкажіть дієслова і визначте їх спосіб. 1. Вір у свій народ, який створив могутню російську мову, вір в ного творчі сили (М. Горький). 2. Бережіть * Поняті — охоантн. 190
нашу мову, нашу прекрасну російську мову, цей скарб, це багатство, передане нам нашими попередниками... Поводьтесь шанобливо з цією могутньою зброєю; в руках умілих вона спроможна вершити чудеса! (І. Тургенєв) 3. Та будь я хоч негром старим-престарим, труди поклав би шалені, щоб російську знати тільки затим, що мовив по- російськн Ленін (В. Махновський). 4. Борімось за красу мови, за правильність мови, за доступність мови, за багатство мови — чудотворного знаряддя в нашій боротьбі в ім’я комунізму (ЛІ- Рильський). 5. Чиста заполоч шовкова, бистра голка золота! Українська срібна мова з уст в уста переліта (ТИ. Рильський). 6. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово розцвітай же, слово! (П. Тичина). § 112. Безособові дієслова. Дієслова, які не змінюються за особами, числами й родами, називаються безособовими. Безособові дієслова означають явища природи (Світає. Уже стемніло) або різні переживання, відчуття чи стан людини (Мені не спиться. Мене трясе. Мені болить). Змінюються безособові дієслова за часами, наприклад: світало, світає, світатиме. У безособовому значенні можуть вживатись дієслова У’ формі 3-ї особи однини теперішнього або майбутнього простого часу (надворі розвидняється; скоро стемніє; його лихорадить) або уг формі середнього роду минулого часу (уже смеркло; розвиднілось; занесло дорогу; запахло квітами) . У реченні безособові дієслова завжди бувають присудками, але підмета (діючої особи) при них не буває і не може бути, тому вони н називаються безособовими (див. попередні приклади). Вправа 362 (усна). Прочитайте, назвіть дієслова і вкажіть, вкі з ннх особові, які безособові; поясніть, що означає те чв інше безособове дієслово: явище природи чи почуття, переживання лііівеж 1. Хай пісня лунає про смілих! 2. В лице сталевий вітер віє, лунає залпахгн навкруг. 3. Пашить і віє солодким запахом вишень. 4. Ой, із-за гори та буйний вітер віє. 5. Гудом гуде вгорі, реве, виє і шпурляє сухим ломом 6. А ніч гуде. В розбиті брами шумлять вітри. 7. Гриміло
□отьмарене море здаля. 8. Довкола мене гриміло, ревло, клекотіло, мов у котлі. 9. У доброму колгоспі і на поганій землі родить. 10. Де бригадир не ходить, там нивка не родить. Вправа 363. Перепишіть. Особові дієслова підкресліть один раз, безособові — два рази. Вкажіть усно, що означає кожне безособове дієслово (явище природи чи почуття, переживання людини) і в якій формі його вжита 1. Сонце знов земні обходило квартали. 2. І раптом вдарило розпечено і тупо десь під коліном в кість. 3. Не силиться нашій Оришці на одному місці. 4. Агроному не спалось. Не спалось і Надії в ті дні. їй ввижалося поле уже обжинкове, в стерні. 5. Від заграв півнеба поруділо. 6. Як хочеться для людства молодого нам кожному прожити сто століть! 7. Застукало по шибках. У ринвах заструмувало раптом. Розірвалось небо синім клаптем. Гримнув грому живодайний вибух. Внрава 364. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Безособові дієслова підкресліть. І. П р и с л і в'я. 1. Оком бач...т...ся, серцем чу...т...ся, пю дає нам Конституція. 2. Там добре ж...в...т...ся, де гуртом СІ...Т...СЯ н ор...т...ся. 3. Розум істиною просвітлю..-Т...ся, серце любов’ю зігріва...т...ся. 4. Як посте- Л...Ш...СЯ, так і ВИСП...Ш...СЯ. 5. Улесливий друг у вічі ласка...т...ся, а поза очі куса...т...ся. 6. Не спит...ся вовкові під селом. 7. Від дощу під борону не схова...ш...ся. II. 1. Де б не був ти — в школі, в клубі — скрізь по- ВОД...СЯ гідно, чемно. 2. Надворі розвидня...т...ся. 3. Коли ти зі мною знову зустрін...ш...ся? 4. Не серд...ся на мене. § 113. Творення дієслів. Дієслова утворюються за допомогою префіксів і суфіксів. За допомогою префіксів дієслова утворюються від дієслів, наприклад: писати — списати, підписати, записати, надписати, відписати, розписати, приписати, прописати, виписати, переписати. Від інших частин мови дієслова утворюються за допомогою суфіксів, наприклад: стук — стук-а-ти, шум — шум-і-ти. 192 '
Дієслова можуть утворюватись за допомогою суфіксів і префіксів одночасно, наприклад: чорн-ий—по-чорн-і-ти, дим—за-дим-і-ти. Від іменників і прикметників можна утворити дієслова за допомогою таких суфіксів: 1) -а(пиі), -я(ти), -і(ти), -и(іті), наприклад: а) від іменників: обід—обідати, вечеря—вечеряти, гомін—гомоніти, сіль—солити; б) від прикметників: дужчий— дужчати; на означення стану—суфікс -і(ти): біліти; на означення перехідної дії— суфікс -а(ти): білити (тобто робити предмет білим); 2) -ува(ти), -юва(ти), наприклад: а) від іменників: голова—головувати, секретар—секретарювати; б) від прикметників: пильний—пильнувати. Вправа 365. Поясніть усно, як утворено кожне з даних діесліз: за допомогою префікса, суфікса чи префікса і суфікса одночасно. Синіти, прибити, роззутися, накопати, знеболювати, обідати, роззброїти, бігати, обезжирити, грати, зазеленіти, позеленити. Вправа 366. Від поданих іменників і прикметників утворіть дієслова в неозначеній формі за допомогою одного з таких суріксів: -с(дш), -я(ти), -и(ти), -і(ти), -ува(ти), -юва(ти) і поруч напишіть дієслова у формі теперішнього часу в 2-3 і 3-й особах однини. Зразок: жовтий — жовтіти, жовтієш, жовтіє. Жовтий, міра, телеграф, синій, сурма, адреса, дорожчий, атака, слух, більший, учитель, цокіт, копія, міцний, міцніший, хвиля, молодий, молодший, товариш, зелений. Вправа 367. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксі з нові дієслова в неозначеній формі і напишіть їх. 1. За допомогою префікса раз-.* вести, цвісти, стріляти, ширимо, жиріти, сідлати, кроїти, дратувати, тратити. 2. За допомогою префіксів з- (с-): дати, вітати, казати, питати, єднати, нести, плести, паяти, губити. ходити, пустити, міркувати, сипати, кинути. 3. За допомогою префіксів зі-, разі-. паді-, віді-, тді-, обі-с брати, рвати. ~- § 114. Правопис не з дієсловами. Не звичайно пишеться окремо від дієслова, наприклад: 1. Радянський Союз не страшиться погроз помів війни. 2. Нас ніхто не переможе. 7 «із 193
Разом не пишеться: 1. Коли дієслово без не не вживається, наприклад: нехтувати, ненавидіти, невгавати, незчутися, неволити, непокоїтись, невистачати. 2. З дієсловами, що означають дію чи етап у неповній мірі (у таких випадках дієслово вживається з префіксом недо-). Порівняйте: недовиконав, недоміряв, недорахував (тобто не повністю виконав чи міряв; не до кінця рахував). Старий недочував і недобачає. не дозволив вийти з класу, не довів теореми, не допустив до занять, не дочитав до кінця. Василь не дочув моїх слів. Дієслова не славити, неславити, не ставати, неста- вати, не здужати, нездужати залежно від значення кожна писати окремо і разом, наприклад: 1. В боротьбі я його не здужаю. 2. Уже рік нездужає батько. Вправа 368. Перепишіть без дужок; не з дієсловами напишіть разом або окремо, усно поясніть їх правопис. 1. Любиму Вітчизну топтати (не) дам кривавим, підступним і злим ворогам. 2. Я не люблю тебе, (не) навиджу, беркуте, за те, що в грудях ти ховаєш серце люте. 3. Збурена,' зелектризована похвалками, юрма„ (не) вгавала. 4. (Не) ставай на місток, бо він поламаний. 5. Сили (не) ставало з лиця зітерти піт і пил. 6. Коні, яким (не) вистачало стаєнь, стояли розпряжені біля підвід. 7. В трудах шматка (не) доїдала, ночей (не) досипала. Вцша 369. Перепишіть; не, що в дужках, напишіть, де треба, ра- зон або окремо; усно поясніть правопис. 1. Ми ростемо! Ніяка сила наш ріст (не) може зупинить. 2. Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще (не) була. 3. Нас рідна партія навчила (не) відступать ні перед чим. 4. Прапора червоного ніхто (не) відбере. 5. Москви нікому (не) зайняти, бо вона всім пролетарям мати. 6. Ні в чому так вільно (не) виявляється народний характер, як в пісні і танці. 7. Сержант Юргін умів (не), навидіти ворога і без жалю винищував його. 8. Іванові допити про Фрузю в інших ріпників також (не) доведи ні до чого. 194
Спрлпл 370. Перепишіть без дужок, вставляючи пропущені букви; не, що в дужках, напишіть з дальшим словом разом або окремо. Усно поясніть правопис них слів з не. 1. Куди (не) новерн...т...сь — все гор...т..., палає, вся долина пиша...т...ся, мов зверху в...селками вкрита! Ви див...т...сь і д...ву...т...сь; вам здаєт...ся, що ви йд...те не ПО вбитій дорозі З...ЛЄНОГО степу, а як...мсь (не) відомим краєм краси та чару. Вам легко диш...т...ся, легко живеться. 2. Ви оз...ра...т...сь. 3. Вітер (не) мчит...ся вам назустріч, (не) пест... холодком вашого обличчя, затих. 4. Що то? Дощ...ва хмара в...совує з-за гори своє в...рхів’я чи темний ліс дрімає на сонячній спеці? 5. Від (не) стямиої спеки ви зневіря...т...сь на свої очі. 6. А що, як то тільки одно мар...во, що так часто мороч...ть чоловіка в безмірних пісках безводного степу? (П. Мирний). Вправа 371. Перепишіть, замінивши форму 2-ї особи однини наказового способу формою 2-ї особи множини, відповідно замінивши займенник ти займенником ви. Не, що в дужках,напишіть разом чи окремо. Підкресліть усі дієслова, визначте вид кожного з них. МОЛОДІ. Що б я хотів побажати молоді моєї Вітчизни, що присвятила себе науці? Насамперед — послідовності. З самого початку своєї праці привчи себе до суворої послідовності в нагромадженні знань. Вивчи основи науки, перш ніж намагатися підвестись на її вершини. Ніколи (не) берись за наступне, не засвоївши попереднього. Ніколи (не) намагайся прикривати (не) доліки своїх знань бодай найсміливішнми здогадками. Привчи себе до стриманості й терпіння. Навчись робити чорну роботу в науці. Вивчай, зіставляй, нагромаджуй факти. Вивчаючи, спостерігаючи, намагайся (не) залишатися на поверхні фактів. Друге — це скромність. Ніколи (не) думай, що ти вже все знаєш. Третє — це пристрасть. Пам’ятай, що наука вимагає від людини всього її життя, великого напруження і великої пристрасті. Будь пристрасний у своїй роботі і своїх шуканнях. (За /. /7. Позленим) 196
Вправа 372. Перекладіть на українську мову і напишіть, підкр^. ливши дієслова. І. Вн едете по степи, и она может показаться вам без- людной. Вьі не сразу отьпцете человека на зтой бескрайной равнине. Но человек и его труд чувствуется здесь во всем. Вот черньїм четьірехугольником легла среди желтой степи свежевспаханная земля. На горизонте темнеет лес. Зто не обьїкновенньїй лес, зти деревья и кустьі не сами вьіросли в таком строком порядке; сажает, вьіращивает их человек которьій борется за лучшую жизнь на земле. II. І. Славься, родная страна, могучая и свободнаяі 2. Будьте всегда наблюдательньїми. Залишите и расска- жите обо всем, что вьі увидите на зкскурсии. Прежде всего вьі, очевидно, расскажете о природе Крьіма, опишете рас- тення, которьіе вьі увидите в Никитском саду. Не забудьте вспомннть и о горньїх породах. Вправа 373. Зробіть усно граматичний розбір дієслів за такими питаннями: 1. Початкова форма. 2. Перехідне чи неперехідне. 3. Вид. 4. Спосіб. 5. Час. 6. Особа. 7. Число. 8. Рід (дієслів у формі минулого часу в однині). 9. Дієвідміна (дієслів у формі теперішнього часу або майбутнього простого). 1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! 2. Хто з правдою рідниться, той і грому не боїться. 3. З добрим поживеш — добро наживеш, а з лихим зійдешся — того і наберешся. Ми живемо, не плачемо, бо добро скрізь бачимо. 4. Не лякаймось, брати мої, моря, будем сміливо вкупі пливти. 5. У серці запал не погас, не вбив нас ворог в лютий час, Бо нам Вітчизна наша мила серця любов’ю окрилила, І ми в боях перемогли, її до сонця піднесли. Ми світ до щастя повертаєм, і комунізму переддень лунає радістю пісень... Усім напасникам лихим народів голосом гучним Ми так накажемо за море: «Війну і кривду мир поборе, поборе правда на землії» (В. Омельченко)-
Дієприкметник. § 115. Загальне поняття про дієприкметник Дієприкметником називається форма дієслова, яка має ознаки дієслова і прикметника. Наприклад: Ми зростаємо, одною волею напружені, Комуністичною партією керовані, одним спрямованням пройняті. 1. Подібно до дієслова дієприкметники 1) вказують на час і бувають недоконаного або доконаного виду, наприклад: наскрізь проймаючий вітер (вітер, що наскрізь проймає) — теперішній час, не- доконаний вид; пожовтіле від хвороби обличчя (обличчя, що пожовтіло від хвороби) — минулий час, доконаний вид; виконуване завдання (завдання, що його виконують) — теперішній час, недоконаний вид; виконане доручення (доручення, що його виконали)—минулий час, доконаний вид; вкрите снігом поле (поле, що його вкрив сніг) минулий час, доконаний вид; 2) можуть мати при собі пояснювальні слова. Пор івняйте: ~ І керувати справами —керуючий справами; І . * береги заросли комишем — береги, зарослі комишем; і і написав олівцем слово —написане олівцем слово. 2. Подібно до прикметника дієприкметники 1) вказують на ознаку предмета і відповідають на питання який? (яка? яке?), наприклад: виконуючий обов’язки (той, хто виконує обов’язки); почорнілий ліс (ліс, що почорнів); пошита сорочка (сорочка, яку пошили); зоране поле (поле, що його зорали); 2) відмінюються за родами (в однині), числами й відмінками і узгоджуються з іменниками, як прикметники. 1. Буде квітами повите по землі ходити літо (яке літо? — повите квітами). 2. і все то те, вся країна, повита красою, зеленів, вмивається дрібною росою (яка країна? — повита, красою). 3. В Москві на площі, - пя
край Кремля, стоять ялинки, сном повиті (які ялинки? — повиті сном). Вправа 374. Перепишіть, дієприкметники підкресліть один раз, прикметники — два рази; визначте (усно) число, рід, відмінок кожного дієприкметника і назвіть дієслово, від якого він походить. І. 1. Великі завоювання соціалізму записані в Конституції Радянського Союзу. 2. Хай квітне народами створений спільно єдиний, могутній Радянський Союз! 3. Ніхто не подолає у нас цієї сили, народженої в ділі, змужнілої в бою. 4. Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами. II. 1. При світлі догоряючого вогнища у глухому степовому байраці у мертвій тиші сонного гаю зчинився бій. 2. Вечірнє повітря все ще тремтить живим акордом завмираючих звуків. 3. Останнє світло померклого дня ледве- ледве змагалося з сутінями. 4. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами. § 116. Активні і пасивні дієприкметники. Дієприкметники бувають активні і пасивні. Активні дієприкметники вказують на ознаки того предмета, який сам щось робить або робив; наприклад: працюючий робітник (той, що працює); перемагаюча Радянська Армія (та, що перемагає); замерзлий ставок (той, що замерз). Пасивні дієприкметники вказують на ознаки того предмета, з яким щось роблять або робили;наприклад: обговорюване нині питання (те, що обговорюють); переможена нами ворожа армія (та, яку ми перемогли); зігріта теплом земля (та, яку зігріло тепло). Вправа 375. Перепишіть речення, в яких є дієприкметники. Активні дієприкметники підкресліть однією рискою, пасивні — двома, прикметники — хвилястою лінією. 1. Понад синіючим Долом мерехтіли хвилі розігрітого повітря. 2. Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, пронизані стрільчастим соком трав! 3. Місячним сяйвом залиті мріють сади. Тишина. 4. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі, високі, сердиті, з білими гребенями. 5. А вверху хребти гірськії віковим покриті лісом. 6. Перед домом 198
лежав майданець, порослий чистою, рівно підстриженою травою. 7. Доріжка, вимощена цеглою, заросла мохом. 8. Широка й безкрая долина зачорніла вдалині. 9. Коні гнулися, як лози, до зчорнілої землі. 10. Курява, розбурхана десятками тупцюючих ніг, здіймалася догори. § 117. Дієприкметники доконаного і недоконаного виду. Активні і пасивні дієприкметники зберігають вид того дієслова, від якого вони утворені, наприклад: здійснюють — здійснюючий, здійснювати — здійснюваний, здійснити — здійснений; посивів — посивілий. Вправа 376. Випишіть спочатку дієприкметники недоконаного виду, а потім дієприкметники доконаного виду. Сіяний, сіючий, посіяний; посинілий, синіючий; збудований, будований; виконуваний, виконаний, виконуючий; навислий; пожовклий, жовтіючий, пожовтілий; битий, збитий, збиваючий, збиваний; загортаючий, загорнутий, загорнений; виписаний, виписуючий, виписуваний; загартований, гартуючий, загартовуваний, гартований. § 118. Творення активних дієприкметників. 1. Активні дієприкметники теперішнього часу* утворюються від форми 3-ї особи множини теперішнього часу неперехідних і перехідних дієслів. Закінчення -уть, -ють у дієсловах першої дієвідміни або закінчення -ать, -ять у дієсловах другої дієвідміни відкидаються і додаються суфікси -уч-, -юч-, або -ач-, -яч- та прикметникове закінчення -ай (-а, -є), наприклад: прагн (-уть) — прагн + уч + ий — прагнучий, в — прагн + уч + а — прагнуча, в — прагн + уч + е — прагнуче, правл (-ять) — правл + яч + ий — правлячий, в — правл + яч + а — правляча, в — правл + яч + е — правляче. Примітка. Дієприкметники з суфіксами -уч-, -юч- не слід змішувати з прикметниками, які теж мають суфікси -уч-, -Юч-. 199
Порівняйте: Прикметники болючий летючий повзучий (наголос на суфіксах -уч-, -ЮЧ-). Дієприкметники колючий літйючий пбвзаючий (суфікси *уч-, -юн~ ненаголошені). Активні дієприкметники теперішнього часу на -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий) звичайно відповідають російським активним дієприкметникам на -щий: укр. виховуючий — рос. воспитьівающий; укр. ростучий — рос. ра- стущий. 2. Активні дієприкметники минулого часу утворюються від неозначеної форми неперехідних дієслів. Суфікс -ти замінюється суфіксом -л-, додається прикметникове закінчення -ий (-а, -є), наприклад: пожовті- -ти — пожовті -ф л + ий — пожовтілий, пожовті + л 4- + а — пожовтіла, пожовті -ф л + в — пожовтіле; суфікс -ну- при цьому випадає, наприклад: пожовкнути — пожовклий. Примітка. Не слід змішувати активні дієприкметники минулого часу на -лий з прикметниками на -лий типу спілий, стиглий, засмаглий, небувалий, зарозумілий, що втратили ознаки часу іі виду. Активні дієприкметники минулого часу на -лий відповідають російським активним дієприкметникам мину: лого часу на -вший. Порівняйте: В українській мові В російській мові пожовтілий, згорілий пожелтевший, сгоревший Дієприкметники на -вш(ий), -ш(ий) в сучасній українській мові не вживаються. В літературній мові трапляються лише такі поодинокі дієприкметники, як перемігший, гаснувший, бувший. Не вживаються в українській мові і дієприкметники з часткою -ся. Вправа 377. Замініть виділені слова активними дієприкметниками у формі теперішнього часу. Іменник ставте в кінці словосполучення. Зразок: Крижина, що дрейфує,— дрейфуюча кри-. жина. 200
1. Крижина, що дрейфує. 2. Руки, що тремтять. 3. День, що конає. 4. Покоління, що підростає. 5. Діти, що відпочивають. 6. Дружба, що міцніє. 7. Успішність, що зростає. 8. Жовтневі свята, що наступають. 9. Екскаватор, що крокує. Вправа 378. Утворіть і напишіть активні дієприкметники минулого часу; поставте кожний з них у тому ж роді, числі й відмінку, в якому стоїть іменник. Зразок: змертвіти, поле — змертвіле поле. 1. Змертвіти, поле. 2. Виникнути, питання. 3. Здичавіти, кішка. 4. Порожевіти, щоки. 5. Розквітнути, айстри. 6. Почорніти, ліс. 7. Спітніти, обличчя. Вправа 379. Випишіть тільки речення з активними дієприкметниками минулого часу, підкресліть кожний* дієприкметник, назвіть дієслово, від якого він утворений, з’ясуйте, як він утворений. 1. Тільки гордий Буревісник вільно й сміливо ширяє над бурхливим, пінним морем. 2. Розквітли дні весняні, молоді. 3. В одчинені віконця залітали пахощі пишно розквітлих квіток. 4. Горіла молода трава зеленим вогнем; неопала роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням. 5. Через мінливу глибину неба перекочуються каравани хмар, схожих на пароплави. 6. Ніч була місячна, тиха, задушлива. 7. Потемніле від пороху блакитне південне небо мутне. 8. Ніби сп’янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше все побачити, про все дізнатись. 9. Степом на цілинні землі йшли гуркітливі трактори. Вправа 380. Перепишіть без дужок. Від дієслів, що в дужках, утк- ріть активні дієприкметники теперішнього або минулого часу і поставте їх у потрібному відмінку. 1. Сонце, бліде й (зубожіти), висипало з-за хмар на землю своє останнє золото. 2. Пітьма п’ялась на горах аж до (сяють) на сонці шпилів. 3. Тільки соловейки щебетали в вербах і будили трелями (засипають) пишну долину. 4. Нараз дихнула в мої груди хвиля холодного, (оживляють) повітря. 5. Срібні галузки смерек, тонкі й (посохнути), звисали додолу, як руда борода. 6. Здорове (палають) сонце зупинилось над Галацом. 7. Все блищало, ясніло до (сходять) сонця. 8. Люблю далекий крик (спітніти) паровозів. 9. По (зрудіти) стернях ми збирали останні* квітки. 201
§ 119. Творення пасивних дієприкметників. Пасивні дієприкметники в українській мові бувають теперішнього або минулого часу. Вони утворюються від основи неозначеної форми тільки перехідних дієслів за допомогою суфіксів -я-, -єн- (-єн-), -т- і прикметникового закінчення -ий (-а, -є). До пасивних дієприкметників теперішнього часу належать дієприкметники, утворені за допомогою суфікса -я- від тих дієслів недоконаного виду першої дієвідміни, що мають суфікс -ува-, -юва- або -овува-: з-рбш-ува-ти — з-рбиі-ува-н-ий; о-світл-юва-ти—о-світ- л-юва-н-ий; вих-двува-ти — вих-бвува-н-ий. Примітка. Ці дієприкметники відповідають російським дієприкметникам на -ем(ьій): о-роіи-а-ть — о-рош-а-ем-ьій, о-свещ-а-ть — о-свещ-а-ем-шг, воспшп-ьіва-ть — воспшп-ьіва-ем-ьій. Інші пасивні дієприкметники можуть бути як теперішнього, так і минулого часу (якщо вони утворені від дієслів недоконаного виду) або тільки минулого часу (якщо вони утворені від дієслів доконаного виду). Вони утворюються: 1) за допомогою суфікса -н(ий) від дієслів першої дієвідміни, що мають суфікс -увй-, -юва- (у дієприкметнику- цей суфікс змінюється на -два-): кер-ува-ти— кер-бва-н-ий; с-кер-ува-ти — с-кер-два-н-ий; 2) за допомогою суфіксів -єн-, -єн-: а) від дієслів другої дієвідміни, що мають в неозначеній формі перед суфіксом-та суфікс-а-або -Ї-: біл-и-ти— біл-ен-ий; по- біл-и-ти — по-біл-ен-ий; до-1-ти — до-єн-ий, з-до-ї-ти — з-до-єн-ий; б) від дієслів першої дієвідміни, основа яких закінчується на приголосний: вгз-ти — вез-ен-ий; привез-ти— при-вез-єн-ий; ' 3) за допомогою суфікса -т(ий) від дієслів першої дієвідміни, що мають односкладовий корінь на голосний а, і, у, я (після шиплячих -а) та -ер-, наприклад: шити— шитий, зши-ти— зшитий; Єрі-ти — грітий, зігрі-ти— зігрітий-, гну-ти—гнутий, зігну-ти — зігнутий; жа-ти— жатий, зжа-ти — зжатий; тер-ти — -тертий, стер-ти — стертий. Від дієслів першої дієвідміни з основою на -оро-, -оло- та деяких перехідних дієслів з суфіксом -ну- утворюються паралельні форми пасивних дієприкметників на -н(ий), -т(ий), наприклад: поло-ти— полотий, полений; 202
прополо-ти— прополотий, прополений; тисну-ти — тиснутий, тиснений; зитисну-ти—затиснутий, затиснений. Деякі дієприкметники на -н(ий) можуть переходити р прикметники. Іноді від дієприкметників такі прикметники відрізняються наголосом. Порівняйте: Прикметники Дієприкметники сіяне борошно (тобто без висівок); віяна пшениця (тобто чиста); печена картопля (тобто не сира); сіяне колгоспниками зерно; віяна колгоспниками пшениця; печена в грубі картопля. Вправа 381 (усна). Подані словосполучення замініть словосполученнями, які складаються з пасивного дієприкметника теперішньою часу та іменника в називному відмінку. Зр а з о к: розрізувати дошки — розрізувані дошки. 1. Розрізувати дошки. 2. Наліплювати папірці. 3. Виконувати роботу. 4. Зчіплювати вагони. 5. Вирощувати квіти. 6. Досліджувати грунт. 7. Випробовувати заходи. 8. Вимірювати площу. Вправа 382. Перекладіть українською мовою дані словосполучення. Зразок: Подписьіваемий директором документ — підписуваний директором документ. 1- ГІодписьіваемьій директором документ. 2. Создавае- мьіе на производстве условия. 3. Вьітесияемьій аппаратом воздух. 4. Излечиваемая ньіне болезнь. 5. Вьіполняемое учеником упражнение. 6. Повторяемьіе неоднократно звуки. 7. Сопровождаемьіе проводником зкскурсантн. 8. Нагру- жаемьіе колхозниками машини. Вправа 383. Від поданих дієслів недоконаного й доконаного ?*зу утворіть пасивні дієприкметники минулого часу чоловічого роду і напишіть >х У такому порядку: І) дієприкметники на -я(иЛ); 2) дієприкметники на -ен(ий), -ен(ий); 3) дієприкметника на ■сван(ий); 4) дієприкметники на -т(ий); 5) дієприкметники з паралельними {юрмами на -т(ий), -н(ий). Зразок: обмірковувати — обмірковуваний: обміркувати —- обміркований; стелити — стелений; застелити — застелений. ЯВ
Обмірковувати, обміркувати. Стелити, застелити. Крити, накрити. Нести, принести. Колоти, сколоти. В’язати, прив’язати. Віяти, навіяти. Гоїти, загоїти. Дерти, здерти. Гріти, нагріти. Бракувати, забракувати. Полоти, прополоти. Везти, привезти. Шити, зшити. Чесати, розчесати. Кришити, розкришити. Доїти, здоїти. Горнути, розгорнути. Дути, здути. Маскувати, замаскувати. Обговорити, обговорювати. Вправа 384. Перепишіть без дужок. Від дієслів, що в дужках, утворіть пасивні дієприкметники і поставте їх в однаковому числі, роді й відмінку з пояснюваним словом. Дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду, підкресліть один раз; дієприкметники, утворені від дієслів доконаного виду,— два рази. - 1. Я бачив: рушила частина у бій за три-чотири дні, і стяг, як макова хустина, поплив над нею вдалині. Отой же самий: боєм (бити) і на древку, і на мечі, простою ниткою (обшити), дощами (мити), (перемити), із шовку (ткати) уночі. 2. Шумить (налляти) буйним соком, курить пилком озимина. 3. Гордий Київ шумить над (залити) огнями Дніпром. 4. (Оповити) вітрами, через зоряний міст пісня рветься до брами. 5. Ліщина, (уквітчати) волохатими сережками, блищала на сонці гладкою корою. 6. Зверху над ходом ще держалась (плести) дугою стеля, (вкрити) зеленими гніздами дикого винограду. 7. (Закурити) від тяжких переходів, спинилися ми в долинах заснути годину-другу. 8. Під Києвом дальня долина вся окопами (копати). Вправа 385. Випишіть речення тільки з дієприкметниками. Пасивні дієприкметники підкресліть один раз, активні—два рази. Поясніть усно, які з пасивних дієприкметників утворені від дієслів недоконаного гнду і які від дієслів доконаного виду. 1. Ім’я Леніна оспіване і. звеличене на всіх мовах. 2. Український народ, керований Комуністичною партією, пройшов славний шлях соціалістичних перетворень. 3. Безконечні стежки, скриті, таємні, водять мене по нивах. 4. Вмите дощем небо прояснилось. 5. Під вікнами стояли облиті вечірнім сонцем вишні. 6. Друзів згадаєм, в боях посивілих. \ 204
Зведена таблиця творення дієприкметників. Приклади пишучий, сіючий лежачий, сидячий здрібнілий посивілий ■н г § з С $ X 5 5§ =3 зї= Є 8 « 8 є 5 к 5 ї з написаний посіяний випробуваний здійснений куплений зшитий За допомогою яких суфіксів -ІіН- '-м>- -ьоі- ‘-йіС- і V і і і । і ’—„—" •(«) н- -(«)«- -(ува)«- -ен- ' п -т- Від якої форми теперішнього часу неозначеної форми неозначеної форми неозначеної форми Якого виду недоконаного доконаного недоконаного докопаного Якого часу теперішнього минулого теперішнього минулого минулого Від яких дієслів перехідних і неперехідних неперехідних \ перехідних перехідних іняину інанзвц 205
§ 120. Зміни приголосних при творенні пасивних дієприкметників. При творенні пасивних дієприкметників на -н(ий) від дієслів недоконаного і доконаного виду відбуваються такі ж зміни приголосних, як у дієсловах у формі 1-ї особи однини теперішнього та майбутнього простого часу, а саме: 1. У дієприкметниках, утворених від основ дієслів першої дієвідміни, перед суфіксом -єн-: г змінюється на ж: берегти — береж-ен-ий, зберегти — збереж-ен-ий; к ■» » ч: пекти — печ-ен-ий, спекти — спеч-ен-ий. 2. У дієприкметниках, утворених від основ дієслів другої ДІЄВІДМІНИ, перед суфіксом -єн-: д змінюється на дж: садити — садж-ен-ий, посадити — посадж-ен-ий; 3 » » возити — вож-ен-ий, навозити — навож-ен-ий; с » » ш: косити — коїи-ен-ий, скосити — скош-ен-ий; зд » » ждж: їздити — їждж-ен-ий, виїздити — виїждж-ен-ий; ст » » щ: мостити — мощ-ен-ий, замостити — замощ-ен-ий. У дієприкметниках, утворених від дієслів другої дієвідміни з основою на -и(ти), перед звуком е суфікса -єн- з’являється вставне л, якщо корінь дієприкметника закінчується на губний приголосний: робити—робл-ен- ий, зробити — зробл-ен-ий; ліпити — ліпл-ен-ий, виліпити — виліпл-ен-ий; ловити — ловл-ен-ий; графити — графл-ен-ий, розграфити — розграфл-ен-ий; ломити — ломл-ен-ий, зломити — зломл-ен-ий. Вправа 386. Перепишіть. Від дієслів, що в дужках, утворіть пасивні дієприкметники минулого часу і поставте їх в одному роді, числі й відмінку з пояснюваними іменниками. Підкресліть тільки ті дієприкметники, при утворенні яких змінюються приголосні. 1. Шелестіло листя, (потривожити) хвилею нагрітого повітря. 2. Од станції шляхом, (накотити) у жнива, додому Тимофій вертався. 3. Коло куреня стояло вісім довгих, (обсадити) людьми фургонів. 4. Молодий весняний ві- 206
тер налетів на дерева, (прикрасити) ніжнозеленим листям, і стиха шарудів. 5. В синьому сяйві блищала (в’їздати) підводами дорога. 6. На невисокій, рівно (підстригти) траві висіли кришталеві краплі роси. 7. З-під гіллястих кутав дихає тепле повітря, (наситити) пахощами чорнозему. 8. Часом з’являвся в ніші1 стіни фонтан, весь (покарбувати) написами, (обліпити) весь дітворою. Вправа 387. Перепишіть, вставивши на місці крапок подані в довідці дієприкметники, узгодивши їх з пояснюваними іменниками. Поясніть усно зміну приголосних при творенні цих дієприкметників. 1. Лісова стежка, ... аж до самого моря, нагадувала вуличку. 2. Крізь відчинене вікно попав на підлогу промінь місяця, і в його світлі добре було видно ... полин. 3. Завтра в газеті буде твій портрет і цілі сторінки, ... проектові. 4. Усі вулиці в Вербівці ніби зумисне ... високими вербами. 5. Над степом жевріє, як ... залізо, сонце. 6. Край берега на двох ... колесах ... кладка. Довідка: з’їздити, примостити, розчистити, розпекти, розтрусити, присвятити, обсадити. § 121. Відмінювання дієприкметників. Активні і пасивні дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи. Зразок відмінювання дієприкметників. відмінки Однина Множина Чоловічин рід Середній рід \ Жіночий рід Для всіх родів Н. Р. д. 3. о. м. працюючой працююч-е зігріт-ий зігріто працюючого зігрітого працюючому зігрітому як Н. або Р. працюючим зігріт-им (на) працюючому (4м) (на) зігрітому (4м) працюючо зігріто працюючої зігрітої працююч-ій зігріт4й працююч-у зігріт-у працюючою зігрітою (на) працююч4й (на) зігріт4й працююч4 зігріт-і працююч-их зігріт-их працююч-ам зігріт-им як Н. або Р. працююч-ими зігріт-ими (на) працююч их (на) зігріт-их 1 Ніша — заглиблення в стіні. 207
Вправа 388. Провідміняйте такі сполучення дієприкметника з іменником: виконана робота, зчорніле поле, крокуючий екскаватор, розбита склянка. Вправа 389. Перепишіть, вставляючи пропущені закінчення. Дієприкметники підкресліть і визначте число, рід (в однині) і відмінок. 1. Віз котився вузьк... паїжджен... дорогою. 2. Дрімала земля, вкрит... сип... безоднею неба. 3. На долині, вкрнт... зелен...м житом, червоніла якась велика квітка. 4. Далеко, під самим лісом, жовтів на сонці вкрит... свіж... соломою курінь. 5. Пісня моя в певмираюч... силі в моїм серці ясніє, живе. 6. В імлист... долині, осяян... срібн... місячи... промінням, стояли широк... лани золот... жита її пшениці. 7. Вечір за вечором просиджували вони з Га- фійкою в прибрав... хаті, в чист... одежі. 8. Ми разом виходили на шлях, переоран... плугом війни. § 122. Перехід дієприкметників у прикметники і в іменники. Деякі дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки (час і вид) і переходити в прикметники. В таких випадках вони означають постійну ознаку, не мають при собі залежних слів, які пояснюють їх, наприклад: учений секретар, розумна й вихована дівчинка, освічена людина, битий шлях, любимий письменник. Іноді одне й те ж слово може вживатись то як прикметник, то як дієприкметник, наприклад: Він хлопець розумний, вихований і Цей хлопець вихований в дитячому будинку. У першому прикладі слово вихований — прикметник, означає «уміє поводитися»; воно не має ознак часу п виду; у другому прикладі слово вихований — дієприкметник; воно।має ознаки виду (доконаного) і часу (минулого). У прикметники перейшли такі дієприкметники: 1) 3 наголошеними суфіксами -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий), наприклад: блискуча відповідь, палючий вітер, лежйчий камінь, висйчий міст. Примітка. Активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами -ач-, -яч- в сучасній українській мові вживаються рідко. Форми типу стойча вода, леж&чий камінь з наголошеним суфіксом -ач-, -яч- так само, як форми типу напучай водоспад, палючий вітер> втративши значення часу й виду та здатність керувати іменником, набули прикметникових ознак (вказують постійну ознаку предмета). 208 1 -
2) 3 наголошеними суфіксами -ущ(ий), -ющ(ий), -ащ(іиї), -ящ(ий), наприклад: невмируще слово, цілюща вода, пропаща сила, роботяща дівчина. 3) 3 суфіксами -ан(ий), -ян(ий), -ен(ий), наприклад: мережана хустина, сіяне борошно, квашені яблука. Більша частина таких прикметників відрізняється від однозвучних сучасних дієприкметників наголосом. Порівняйте: Дієприкметники Прикметники печений гарбуз товчений цукор солені огірки печений гарбуз товчений цукор солоні огірки 4) 3 суфіксами -им(ий), -ом(ий). наприклад: невловимий звук, невгасимий вогонь, знайомий чоловік. Дієприкметники можуть переходити і в іменники, наприклад: Перші (хто?) атакуючі зайняли рубежі противника. Вправа 390. Прочитайте і вкажіть, які з виділених слів є дієприкметники, які прикметники і які іменники дієприкметникового походження. 1. Ми гартовані, ковані, чисті, сонце в очі і піт із чола, піднімаймо пісні урочисті, як на морі стрункі вимпела. 2. А штики виблискують на сонці, ковані в гарячому труді. 3. Збитий з висоти противник відкочувався все далі. 4. Ішли війська битим шляхом. 5. Цвіте вогонь півоній за вікнами невиданим вінком. 6. Тут я побачив Михайла Пушкіна, пораненого в минулому році. 7. Під сильним вогнем медсестра винесла з місця бою кількох поранених. 8. Непогасимими огнями до щастя ми освітим шлях. .Вправа 391. Прочитайте і вкажіть: 1) прикметники, 2) дієприкметники, 3) дієприкметники, що перейшли в прикметники, 4) дієприкметники, що перейшли в іменники. 1. Славний і героїчний шлях пройшли трудящі нашої країни під керівництвом Комуністичної партії. 2. Ми йдемо походом гідним, всім пригнобленим і бідним руку подаєм. 3. Радянська мати, вільна, незборима, встає, щоб в путь благословить дитя. 4. Впали на панель перші ата- 8 зіз Ш
куючі; на вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати. 5. У лісі, одягненому в бархат ночі, на маленькій галявині, одгородженій деревами, укритій темним небом, воскресали події, що стрясали світ ситих і жадібних. 6. Старшина відрядив прово- жагнх вниз, подякувавши за поміч. 7. Оновлений весною, шумує рідний кран. 8. Ясне, тепле, приязне сонце не встигло наложити палючих слідів на землю. 9. Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць. 10. Невідомий зупинився недалечко від дерева. 11. Де-не-де вид- ніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє чаруюче око волошки, або квітки куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку. 12. Оникій говорив тоненьким крикливим голосом, наче пищав якийсь скрипучий жучок або якась пискуча комаха. Барака 392. У даному тексті є речення з словами на -чий. Прочитайте і вкажіть, які з них дієприкметники і які прикметники. 1. Шириться всеперема гаюча народна боротьба за мир. 2. Промінням ясним, хвилями буйними, прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! 3. По тихих водах Дунаю пролинув пароплав і виразно виткнувся на палаючому обрії. 4. Вітри носилися над хвилястими ланами, палючі, сухі. 5. Кругом пишні й зелені поля, шумлячі діброви, блискучі, сріблясті річки. 6. Усе навколо затихло під владою чаруючої ночі. Вправа 393. Прочитайте і вкажіть: 1) дієприкметники, що перейшла в прикметники, 2) прикметники, що перейшли в іменники. Ви* шшіть у дві колонки іменники-антоніми. Зразок: капіталісти — робітники, поміщики — селяни. До Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні панували капіталісти і поміщики, а робітники і селяни зазнавали жорстокого гноблення. Тяжка і нестерпна була доля трудящих, важкі і болючі їх страждання. Гнобителі і гноблені, багаті і бідні—так будувався світ сотні років. Таким він залишається і тепер я капіталістичних країнах. 210
Існування такого несправедливого порядку пояснюється тим, що приватна власність на засоби виробництва (на землю і н надра, фабрики, заводи) дає можливість жменьці багатих експлуатувати трудящих. Це поділяє суспільство на непрацюючих і працюючих, тобто на експлуататорів і експлуатованих, гнобителів і гноблених. У капіталістичних країнах буржуазія і її найманці вихваляють рівність, яка начебто процвітає в них. А яка ж рівність може бути між капіталістом і робітником, вільним і поневоленим, поміщиком і селянином, ситим і голодним, коли у перших є багатство і політична влада, а другі, будучи позбавлені того, працюють тільки на багатих і живуть у злиднях? § 123. Правопис дієприкметників. 1. Всі дієприкметники на -ний з суфіксами -ан(ий), -ян(ий), -уван(ий), -юван(ий), -ованїий), -ен(ий), -єн(ий) пишуться завжди з одним н: кований, сказаний, сіяний, підписуваний, створюваний, фарбований, премійований, змальований, білений, здійснений, поєний, здоєний. Примітка. З двома н пишуться прикметами дієприкметникового походження з префіксом не, які мають наголошенжі суфікс а) неможливість здійснення того, що виражене діесліваою осьового прикметника: нездоланна сила, нездійсненне бажамня; б) ознаку, що виявляється у великій мірі: незліченні багатства, незрівнянні успіхи, тобто дуже великі, бо їх не можна злічити чи важко зрівняти з іншими. 2. Не пишеться від дієприкметників окремо: а) коли при дієприкметнику є слово, що його пояснює, наприклад: Жайворонки робили свій перший засів на ще не зораних плугом нивах. У наведеному реченні дієприкметник пояснюється словами плугом і ще\ \ б) коли заперечення підсилюється протиставленням, наприклад: Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талан до віршів не позхпепай, а власний. 3. Не пишеться з дієприкметниками разом: а) коли при дієприкметнику немає пояснюючих слів» наприклад: Воно (поле) здавалося таким маленьким* мізерним, не. вартим уваги і лежало облогом — несите* меорапе; 8* Ш
б) коли дієприкметник без частки не не вживається, наприклад: Цього року ми добились нечуваного досі врожаю. 4. Не пишеться разом також з прикметниками дієприкметникового походження, які мають наголошений суфікс -анн-, -янн-, -енн-, наприклад: незчисленні багатства, незрівнянні успіхи, нездолйнна сила, нездійсненне бажання, нєскінчЄнні розмови. Порівняйте: Дієприкметники І) не здійснене вчора бажання (бажання, яке не було здійснене вчора); 2) не скінчені ними розмови (розмови, які не скінчено)— наголос на корені. Прикметники 1) нездійсненне бажання (такс, яке не можна здійснити); 2) нескінченні розмови (розмови, дуже довгі, яким немає кіпця) — наголос на суфіксі. Впрапа 394 (усна). У поданих реченнях вкажіть прикметники дієприкметникового походження та дієприкметники, поясніть правопис не разом І окремо та правопис і -ин- у дієприкметниках і прикметниках. 1. Наша сила непоборна в далечінь кладе мости. 2. Ой, радісна Країна Рад, ніким не перевершена. 3. Ми знаєм ціпу бурям, і вітрам, і штормовим нестриманим ударам. 4. Нездоланні ми солдати. 5. Вставали величезні міста, незчисленні багатства, створені людьми. 6. Здрастуй, сонячний килиме ще не кошених трав! 7. Падав серпень над межею за незжатим житом. 8. Звірини небитої, неполоханої був повен ліс. 9. При світлі погасаючих зір миготів степ, недавно викошений і вже густо і м’яко застелений молодою травою та квітами, усипаний ще не зів’ялими стогами запашного сіна. Вправа 396. Спишіть без дужок. Слово не пишіть разом або окремо. Поясніть усно правопис не. 1. Яка пе (змірна) радість — людей свободиий труд! 2. Обіч шуміли явори могутні і кликав день в не (міряні) світи. 3. І скільки в тих словах було для дитини життя і світів, ніколи не (бачених) на власні очі! 4. І вся ця дивна країна пливла кудись у морі теплого світла в ши- 212
рокім, не (обмеженім) блакитнім просторі. 5. Шепочуть над ярами ще не (скошені) жита. 6. Переді мною широко розстилалися якісь не (скошені) низькі кущі. 7. Толоки не (зміряні), вівці не (зчислені), вівчар рогатий (Загадка)1. Вправа 396. Складіть і напишіть по одному реченню з дієприкметниками на правила правопису, подані в § 123, п. 3. Вправа 397. Зробіть усно граматичний розбір дієприкметників за такими питаннями: 1. Початкова форма. 2. Активний чи пасивний. 3. Від якого дієслова утворений: а) перехідного чи неперехідного, 6) доконаного виду чи недоконаного, в) теперішнього часу чи минулого? 4. Як утворено (за допомогою якого суфікса)? 5. Рід. 6. Відмінок. 7. Число. 1. Снігами припорошені, вітрами заколисані смереки над Карпатами — мов на блакиті писані. 2. Раптом ударили зенітні гармати, почувся рев моторів і пронизливе наростаюче вищання падаючих бомб. 3. Наче зачарований велетень, стояв ліс, весь покритий інеєм і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом. 4. Ліс уже дрімав, засипав і тільки через сон дивився в гори освіченими верхами на заходяче над Богуславом сонце. 5. У тишу повилась широка долина, послана м’яко зеленим буком, налита золотом сонця. 6. Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками. 7. Обважнілий од вогкості, дим низько слався по землі й розливався повіддю. 8. Приходила Наташа, перемерзла, втомлена, але завжди невичерпно весела й жвава. 9. Запорошений і впрілий, на розбитих сідлом ногах, став у дверях Аитоша. § 124. Безособові дієслівні форми на -но, -то. В українській мові вживаються безособові дієслівні форми на -но, -то, наприклад: 1. Дивлюся — ранком вже змолочено серпанком сіреньке небо. 2. Кожній людині відкрито в нас путь,' якщо вона хоче трудящою буть. Безособові дієслівні форми можна утворити від будь- якого пасивного дієприкметника. Частіше вони утворюються від пасивних дієприкметників доконаного виду: заораний — заорано-, посіяний — посіяно-, відкритий — відкрито-, облитий — облито. ■ Безособові дієслівні форми на -но, -тії вживаються і з допоміжними дієсловами було або буде. Наприклад: 1. На _____ \ 1 Відгадка: небо, зорі, місяць. 2ІЗ
підступах оо Москви ворога оуло не тільки спинено, а й розбито. 2. На кінець п'ятої п'ятирічки на Україні було відкрито чимало нових шкіл. Дієслівні форми на -но, -то дуже близькі до пасивних дієприкметників середнього роду називного відмінка однини. Порівняйте: Пасивний дієприкметник Безособова дієслівна форма Поле засіяне житом. (Поле— називний відмінок). Поле засіяно житом. (Поле—знахідний відмінок). Вправа 398. Повторіть § 112 (Безособові дієслова). Випишіть речення, в яких присудок виражений безособовою дієслівною формою на -лп?, -то або безособовою формою дієслова на -ло. Речення, в яких є підмет, не виписуйте. 1. Хоробрим буде складено подяку. 2. Далеко десь гриміло. 3. Там гриміло коване копито. Там котовця молодого вбито. 4. Ярину град вибив. 5. Ярину градом вибило. 6. Наказано йти в наступ третім цепом. 7. Запахло жито. 8. Запахло рідними полями. 9. Враз щось зірвало Василькові шапку з голови. 10. Московський університет засновано 23 січня 1755 року. 11. Багато за роки Радянської влади піднято у нас цілини, викорчувано чагарника, осушено боліт, зрошено пустель. Вправа 399. Прочитайте подані речення, перетворивши їх у безособові. Для цього пасивний дієприкметник замініть безособовою дієслівною формою на -но^ а підмет зробіть додатком у формі знахідного відмінка. Якщо в реченні є дієслово був (була), випустіть його або замініть словом було. Зразок: Комсомол України був заснований 26 червня 1919 року.— Комсомол України (було) засновано 26 червня 1919 року. 1. Петроград був перейменований у Ленінград 26 січня 1924 року. 2. Сибір був визволений від білогвардійських банд 15 січня 1920 року. 3. 2 лютого 1943 року повністю була завершена ліквідація німецько-фашистських військ під Сталінградом, а 8 травня 1945 року в Берліні був підписаний акт про беззастережну капітуляцію їх. 4. Тепле повітря навкруги було наповнене густими пахощами степових квітів. 5. Поле було розміноване на сто метрів, по обидва боки шосе. 214
Вправа 400. Повторіть $ 120 (Зміни приголосних при творенні пасивних дієприкметників). Перепишіть, замінивши дієслова мину* лого часу множини безособовими дієслівними формами на -но, -то 1. Тепер біля нашої школи все упорядкували: двір замостили, підстригли живопліт1; в садку розчистили місце для дитмайданчика, доріжки прикрасили жасминовими кущами, обіч алей посадили молоді каштани. 2. Учора комсомольців нашого заводу відрядили на цілинні землі. 3. В кімнаті у нас гарно: вичистили, вилощили, покрасили — ї кріслечко, і столичок, усе як слід. 4. Через тиждень брата знову відрядили на село. 5. Велика подія на шахті новій: ім’я Комсомолу присвоїли їй. Вправа 401. Перепишіть, всгавлякяш, де треба, як або ж; підкресліть дієприкметники. Несказа...а краса, осі...є беззоря...е небо, відміню- ва...ий іме...ик, стара...ий учень, твари...ицькяй і касі...ицький радгосп, башта...е огуди...я, смаже...а баранина, картопля...і і круп’я...і страви, беззахис—е каче-..я, жаре...е насі...ячко, прополе...е гарбузи...я, міша--е число, заміше...е тісто, стріля...ий горобець, шзстреле.-.ий тетерюк. 'Дієприслівник. § 125. Загальне поняття про дієприслівник. Дієприслівником називається невідміяювама форма дієслова, яка означає додаткову дію, воясяює дієслово-при судок і відповідає на питання як? ари якій умові? чому? коли? Наприклад: 1. Стрибаюча по переступав бігла річка (як бігла? — стрибаючи). 2. Відпочивши, я знову взявся до роботи (коли взявся до роботи? — айтло- чавиш). У першому реченні дієприслівник стрибаючи означає додаткову дію, пояснює дієслово-прнсудрк бігла; у другому реченні дієприслівник відпочивши означає додаткову дію і пояснює дієслово-присудок взжя. 1. Дієприслівники бувають доконаного або н е- доконаного виду. Дієприслівник зберігає ви того дієслова, від якого він утворений, наприклад: витати — 1Жавопліт — жява огарок* (огарок* з рпгім*).
вивчаючи (недоконаний вид); вивчити вивчивши (доконаний вид). 2. Дієприслівник, утворений від дієслова на -ся (-сь), зберігає цю частку, наприклад: Річка блищала, звиваючись змією й пускаючи легенький димок туману з себ$. Дієприслівник звиваючись утворено від дієслова звиватися. § 126. Дієприслівники недоконаного виду та їх творення. Дієприслівники недоконаного виду означають додаткову дію, що відбувається одночасно з головною дією, вираженою дієсловом-присудком, наприклад: Гуляючи по саду, Гуляючи по саду, друзі згадували друзі згадують (минулий час). (теперішній час). Гуляючи по саду, друзі згадають (майбутній час). Дієприслівники недоконаного виду утворюються від 3-ї особи множини дієслів у формі теперішнього часу. Прй утворенні дієприслівників закінчення дієслова замінюється суфіксами -учи, -ючи для дієслів першої дієвідміни і суфіксами -ачи, -ячи для дієслів другої дієвідміни, наприклад: несуть — несучи, читають — читаючи, лежать — лежачи,, дивляться — дивлячись. Вправа 402 (усна). Утворіть від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду. Зразок: водити — водять — водячи. Водити, вести, везти, возити, любити, бачити, садити, висаджувати, саджати, сидіти, сідати, присвячувати, світити, сміятися, скликати, кликати, прати, вертіти, прясти, змагатися, стверджуватися, стежити. Вправа 403. Від поданих дієслів утворіть і напишіть дієприслів- ники недоконаного виду. і Орати, творити, дихати, боротися, пекти, різати, кресати, надіятись, доїти, дивитися, гладити, виходити, виходжати, сипати, насипати, терпіти, іти. Вправа 404. Перепишіть, замінивши дієслова, що в дужках, діє- прислівниками недоконаного виду; підкресліть дієслова-присудки, до яких відносяться дієприслівники. 1. В повітрі (рокотати) йшли літаки. 2. (Одходити) на спокій, сонце обдало землю блискучим промінням. 216
3. В повітрі то туди, то сюди літали іскорки сонячного світу, то (закручуватись) у круги, то (вистрибувати) одна поверх одної. 4. Сагайда встав з каруци1, (тремтіти) всім тілом від лютого холоду. 5. (Потопати) в тих важких почуттях, ішов я мовчки за моїм провідником, не (ози- ратись) позад себе, але тим пильніше (ловити) очима кожну точечку на далекім горизонті, (визирати) чогось. 6. Під дубом (лежати) густим, чекав я друзів. § 127. Дієприслівники доконаного виду та їх творення. Дієприслівники доконаного виду означають додаткову дію, яка відбулась або відбудеться раніше від головної дії, вираженої дієсловом-присудком, наприклад: Здобувши освіту, підеш працювати. У наведеному прикладі дієприслівник здобувши означає дію, яка відбудеться раніше від головної дії, вираженої дієсловом-присудком підеш. Примітка. Рідше дієприслівник доконаного виду означає таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з головною дією, наприклад: 1. Глянувши на небо, Соломія побачила червоні хмари, тобто побачила хмари саме в той час, коли глянула на небо. 2. Стара сиділа непорушно, схиливши голову. Сиділа, схиливши — одночасні дії; або після головної дії: Мати упала на землю, прикривши собою дитину. Дієприслівники доконаного виду утворюються від дієслів у формі минулого часу чоловічого роду за допомогою • суфікса -ши, наприклад: написав + ши —написавши; усміхнувся — усміхнув 4- ши + сь — усміхнувшись. Примітка. Зрідка, переважно в народній творчості, дієприслівники на -ши утворюються від основ дієслів недоконаного виду, наприклад: Із-за клопоту пішов не ївши на роботу. Вправа 405. Перепишіть речення; в кожному з них підкресліть дієприслівники лише доконаного виду і дієслова-присудки, до яких вони відносяться. Вкажіть випадки, коли дієприслівник доконаного виду означає: 1) дію, що відбулась або відбувалась раніше від головної дії; 2) дію, що відбудеться раніше від головної; 3) дію, одночасну з головною дією. 1. Співаючи, підніс угору Осип високий стяг. 2. Сергій стріляв, нові вкладав набої, стискаючи холодні їх тільця, > К а Р У Ч а — румунська (молдавська) бричка. 217
навчаючись проворної, тяжкої роботи бою, звичаю стрільця. 3. На кручу височенну, грудьми пробивши путь, під зна- менем червоним бійці на штурм ідуть. 4. Тільки подесятеривши свою пильність і відвагу, ми зможемо на ранок виступити на лінію загального фронту. 5. Мати спить, над колискою сина схилившись, певне, пісню малому співала, а тепер, як приспала його, — утомившись, край його і сама задрімала. Вправа 406. Перепишіть, утворивши від поданих у довідці дієслів пропущені дієприслівники і вставивши їх на місці крапок. 1. Бабуся, ... до мого обличчя, розповідає казку. 2. ... між кущами, я незабаром опинився перед озером. 3. ... школу, я поїду на цілинні землі. 4. Не ... слова, кріпись, а ... держись. 5. Важко ..., ввійшов у хату подорожній. 6. Павло несподівано виїхав, ... з товаришами. 7. Чисте та ясне сонце, ... своїм промінням, випливло з-за горизонту; світ зрадів, ... своє свято. Довідка: грають, дихають, пробираються, справляють, схилився, не попрощався, закінчив, дав. § 128. Правопис дієприслівників. 1. В кінці дієприслівників після ч, ш завжди пишеться и: бачачи, бачивши; кажучи, сказавши. 2. Дієприслівники на -чи не слід змішувати з дієприкметниками і прикметниками на -чі в називному відмінку множини. Порівняйте: Червонясті хмари нерухомо стоя¬ Палаючі крокви рухнули під од¬ Не спиться Пушкіну, палючі сло¬ ли над землею, палаючи в сонячному промінні. ностайним натиском. ва лягають на папір. (Як стояли? — па¬ (Які крокви?—па¬ (Які слова? — па¬ лаючи — дієприслівник). лаючі — дієприкметник). лючі — прикметник). 3. Не від дієприслівників пишеться окремо: не виконуючи, не сказавши. 218
Разом з дієприслівниками не пишеться тоді, коли без не дієприслівник не вживається, наприклад: нехтуючи, невгаваючи, ненавидячи, а також незважаючи. Вправа 407. Перепишіть, дописавши на місці крапок и або і. Дієприслівники підкресліть. 1. Вам серпи і коси в руки, і мечі стальні могуч... дали бурі-завірюхи, щоб гуляли тут, ревуч... . 2. Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, щоб бачили ми твої хвилі ревуч... . 3. Річка плине, берег рвуч... , далі, далі попід кручі. 4. Повітря стоїть нерухомо, як води стояч... . 5. Деякі сіли на буреломі, деякі слухали стояч... . 6. З пониклою головою вона (Маланка) слухала останні затихаюч... звуки весільної музики. 7. Вітри північні тремтять затихаюч... . 8. Летюч... легкі вітри доносили до мене пожежі запах. Вправа 408. Зробіть усно граматичний розбір дієприслівників за такими питаннями: 1. Вид. 2. Від якого дієслова утворений — від дієслова у формі теперішнього часу чи минулого; від перехідного дієслова чи неперехідного? 3. Як утворено (за допомогою якого суфікса)? 4.Укажіть дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником. 5. Яку додаткову дію означає: одночасну з головною дією чи дію, що відбулась (відбудеться) раніше від головної дії? 1. Скинувши владу експлуататорів, трудящі стали господарями своєї країни. 2. Піду з полком крізь пил і дим, із лоба піт утерши, правофланговим рядовим, заспівувачем першим. 3. І знов за дальнім видноколом іде, сивіючи, зима. 4. Геніальний Шевченко і Леся Українка, напившись народного цілющого настою пісні, створили свою. 5. Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти. Вправа 409. Прочитайте, вкажіть дієприслівники, визначте їх вид. 1. Вітер, скотившись з гір у долину, ховався по темних ярах і щось бубонів високим скелям та глибоким ровам. 2. Уся ніч загомоніла, заговорила, розбуджуючи сонні гори. 3. Обернувшись, Черниш побачив бійця свого взводу, Гая, високого, сумирного юнака. 4. А береги все йдуть нам назустріч, милуючи своєю красою. 5. Під ногами знайшовши листочок, я до серця його приголублю. Вправа 4Т0. Перепишіть, розкривши дужки. Не напишіть разом з дієприслівником або окремо. 1. Молодогвардійці, (не) наввдячи ворогів Батьківщини, боролись проти них до останньої хвилини свого 219
життя. 2. Ми ростемо, змужнілі пооратими, і славим світ, (не) знаючи біди. 3. В правлінні колгоспу, (не) зважаючи на ранній ранок, було повно народу. 4. Ніколи не беріться за наступне, (не) засвоївши попереднього. 5. Василь знав дорогу і, (не) питаючись, повернув до контори колгоспу. 6. (Не) знавши броду, поліз у воду. ПРИСЛІВНИК. § 129. Загальне поняття про прислівник. І Прислівником називається невідмінювана частина мови, яка означає різні обставини дії, ознаку дії або ступінь ознаки. Прислівники відповідають на питання коли? де? куди? звідки? як? в якій мірі? чому? Наприклад: їхати (коли?) сьогодні (обставина часу); повернувшись (куди?) додому (обставина місця); їхати (як?) верхи; навчати (як?) по-батьківськи (ознака дії); (в якій мірі густий?) дуже густий туман (ступінь ознаки). Прислівники частіше відносяться до дієслова (в тому числі до дієприкметника і дієприслівника). Наприклад: і І 1. Надвечір небо затяглось хмарами. 2. Місто бриніло ! І піснями та гулом святково настроєних людей. 3. Микола вийшов за панський двір і люто показав кулак, І ї обернувшись назад. Прислівники можуть відноситись до прикметника і прислівника. Наприклад: Е Надзвичайно ясний та веселий був ранок. 2. Надходив вечір, але було зовсім ясно. Рідше прислівники відносяться до іменника. Наприклад: їзда верхи, читання вголос, повернення додому. Вправа 411. Прочитайте і вкажіть, в яких прикладах виділені слова е прислівниками, а в яких — прикметниками. 1. Широке озеро розлилося. Широко озеро розлилося. 2. Учні легко розв’язали завдання. Учні розв’язали легке 220
завдання. 3. Листя рясне вкривало стріху. Листя рясно вкривало стріху. 4. Мати Зої Космодем’янської виступала зворушливо. Зворушливе слово почули ми від матері Зої Космодем’янської. 5. Добре ти зробив. Добре діло ти зробив. 6. Розпускалось листя зелене, барвисте. Розпускалось листя зелено, барвисто. Вправа 412. Прочитайте, вкажіть прислівники і поясніть, до якої частини мови відноситься кожний з них. 1. По-новому живемо, по-новбму поле оремо. 2. Працюй добре коло жита — буде всьому колгоспові сито. 3. Восени і горобець багатий. 4. Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду. 5. Не хили ж ти, калинонько, квітоньки додолу. 6. Вночі на бойовому полі, упавши долілиць в ріллю, сльозу прощальну мимоволі я в теплий пил її проллю. 7. Черниш лежав з широко розплющеними очима. 8. Фашисти, тікаючи з Донбасу, зозла бомбили мирне населення в містах і селах. 9. Суворов вірив, що для його солдатів довгий шлях вперед — коротший, ніж короткий шлях назад. 10. Блискучі сурми угору звівши, сурмлять хлоп’ята, і спів пливе. Вправа 413. Прочитайте і вкажіть, на яке питання відповідає кожний з прислівників та яку частину мови він пояснює. ДИТЯЧІ РОКИ ГЕРОЯ. (Із спогадів учительки М. П. Бакевич). Як зараз бачу стрункого хлопчика з каштановим волоссям і великими трохи сумними очима. Ось сидить він у себе на ганку, схилившись над книгою... Ганок закритий вітами дерев, там тихо і спокійно. Велика сім’я у машиніста Щорса — в тісному будиночку гамірно, ніде Колі вчити уроки. І він бере свої книжки, ховається з цими кудись у затишний куточок і там читає, вчить, забувши про все на світі. Дуже захоплювався Коля історією. На уроках бувало, коли я розповідаю про великих полководців — Невського. Суворова, Кутузова, Коля на парті навіть уперед подається, а його допитливі очі відкриваються широко-широко. 221
Математика йому важче давалась. Я пригадую такий випадок. Увечері приходить до мене Коли і проситься переночувати, каже, що на завтра має дуже серйозне завдання. а вдома у них малі діти заважатимуть. Я охоче віддала в його розпорядження стіл і лампу, а сама лягла спати. Вночі кілька разів прокидалась. Коля все сидів над задачею. Раптом перед світанком мене розбудив крик. Дивлюсь і спросоння спочатку не розумію — серед кімнати стрибає Коля із зошитом в руках і вигукує: «Розв’язав, розв'язав!> Тоді я зрозуміла, що Коля Щорс навмисне прийшов до мене тільки затим, щоб розв’язати задачу з арифметики. § 130. Розряди прислівників за значенням. Прислівники вказують на: 1) місце дії, наприклад: 1. Рости ж, серце-топо- ленько все (куди?) вгору та вгору. 2. Пришили до Львова моди (звідки?) звідусіль у день великий; 2) час дії, наприклад: 1. Росте (коли?) щодня і щохвилини клич: «За мирі» 2. Українська Радянська держава квітне в могутній радянській сім'ї, землі (я к надовго?) навік об'єднавши свої; 3) спосіб дії, ступінь або міру дії, наприклад: 1. Колоситься (як?) врожайно наше щастя нині. Кінь скаче (я к?) вчвал (я к?) щодуху. (Прислівники врожайно і вчвал означають спосіб дії, щодуху — ступінь дії); 4) ступінь або міру ознаки, наприклад: 1. Ми прочитали (в якій мірі цікаве?) надзвичайно цікаве оповідання. 2. (В якій мірі приємно?) Дуже приємно нас зустріли в піонерському таборі. 3. Місто бриніло піснями та гулом (я к?) святково настроєних людей; 5) причину дії, наприклад: Кайдаш (з якої причини?) спересердя грюкнув дверима; . 6) мету дії, наприклад: Усі вулиці Вербівки ніби (з якою метою?) зумисне Обсаджені вербами. Примітка. Близькими до прислівників є такі групи незмінних слів, що вживаються в ролі присудків у реченні, яке не має підмета: треба, жаль, шкода, нема, необхідно тощо, наприклад; треба виконати, мми часу, мені жаль його, шкадл Ії9 йому охота читати, пора виходити, йому приємно працювати, мені любо дивитись, надворі холодно. 222
Таблиця розрядів прислівників за значенням. Розряди Питання, н» які відповідають прислівники Приклади 1. Прислівники місця 2. Прислівники часу 3. Прислівники способу дії, ступеня або міри Дії 4. Прислівники ступеня або міри ознаки 5. Прислівники причини дії 6. Прислівники мети дії Де? куди? звідки? Коли? відколи? док и? як довго? Як? яким способом? скільки? в якій мірі? Скільки? наскільки? в я к і й м і р і? Через що? ЧОМ у? .3 якої причини? Для чого? з якою метою? тут. там, поблизу, скрізь, вдома, ніде, вверх, вниз, вгору, вглиб, попідвіконню, попідтинню, нікуди, звідти, здалеку учора, сьогодні, увечері, зранку, надвечір, іноді, інколи, нині, змалку, ніколи, завжди, потім, напередодні. по-лені нськи, по-бать- ківськи; начисто, бігом, миттю, пішки, верхи, мовчки, так, ніяк, досхочу, вволю, трохи, багато, ледве-ледве. натроє, надзвичайно, дуже, трохи, мало, зовсім, вдвоє. згарячу, здсліпу, спросоння, спересердя, здуру, зопалу. навмисне, навмисно^ наперекір. Вправа 414. Прочитайте уривок «Крилатий метеор», вкажіть прислівники і поясніть усно (де це можливо), на які питання відповідає кожний з них, до якого розряду належить і яку частину мови пояснює. КРИЛАТИЙ МЕТЕОР. Позаторік наш гурток виготував модель планера. Вона була виставлена в школі напоказ. 223
Назву «Метеор» ми дали своєму планерові неспроста, а за цікаву пригоду. Це було кілька днів тому'. За селом зібралося багато учнів. Незабаром прийшли й дорослі колгоспники. Нарешті, модель злетіла в повітря. Вона піднімалася все вище н вище. Спочатку її було добре видно. Але що сталося?. Досягши висоти до двох кілометрів, наш планер раптом, наче небесний метеор, зник з очей. Всі наші розшуки були марними: вдень ми його не знайшли, надвечір пішов дощ. Другого дня вранці знову почались розшуки. Всюди ми шукали планер, але ніде не знайшли. Згодом ми одержали повідомлення із сусіднього колгоспу, що колгоспники нібито помітили якийсь незвичайний літак; він ішов на посадку, але коли люди кинулись до «літака», він з метрової висоти знову злетів угору і зник десь за лісом. Члени нашого гуртка зраділи і зразу пішли туди розпитати про планер. «Будь-що знайдемо модель!» вирішили всі після того, як розпитали про «літак». Так почалась наша подорож услід за «Метеором». Утрьох, удвох, поодинці ми пройшли чотири райони, розпитуючи, чи не бачив хто де-небудь наш планер. І ось, нарешті, «втікач» був знайдений. Його віддали нам учні села Побережка, Богуславського району. Вони побачили планер у полі і принесли його до школи. Виявилось, що наш планер пролетів 35 кілометрів і тримався в повітрі 2 години. Вярава 415. Придумайте по одному прислівнику місця, часу, способу дії, міра або ступеня і введіть їх у складені «ми речення. § 131. Ступені порівняння прислівників. Якісні прислівники на -о, -е, подібно до якісних прикметників, від яких вони утворюються, можуть мати вищий і найвищий ступінь порівняння, тобто означати, що одна дія має більше певної якості, ніж друга, наприклад: Перший літак, піднявся високо, другий — вииув, третій — найвище. Прислівники вищого й найвищого ступеня утворюються - від прислівників на -о, -е, як і прикметники середнього роду вищого й найвищого ступеня, а саме: додаванням суфікса -ін(е) рр звичайного прислівника, причому суфікси -к-, -ОК-, -ек- ява^хль, наприклад: швидке — швидше, широко — ширше, далеко — дальше.
При утворенні прислівників вищого ступеня додаванням суфікса -ш- відбуваються ті самі зміни приголосних, шо й у прикметниках, наприклад: дорого — дорожче, низько — нижче, важко — важче, високо — вище. Значення прислівника вищого ступеня підсилюється додаванням слів значно, багато, куди, ще, трохи: значно краще, багато більше, куди глибше, ще частіше, трохи легше. Прислівники найвищого ступеня утворюються від прислівників вищого ступеня додаванням до них префікса най-, а для підсилення — ще й префікса як- або префікса що-: повніше — найповніше, якнайповніше, щонайповніше. Не слід змішувати прислівники вищого й найвищого ступеня з однозвучними прикметниками середнього роду в формі називного відмінка вищого й найвищого ступеня. Прислівники вищого й найвищого ступеня в реченні відповідають на питання я к? і відносяться до дієслова, дієприслівника і дієприкметника. Прикметники середнього роду вищого й найвищого ступеня відповідають на питання я к е? і пояснюють іменник. Порівняйте: 1. Наше село більше за Олексіївну. 2. Найкраще моє побажання — це всім вам учитись тільки на відмінно! (Виділені слова — прикметники. Вони відповідають на питання яке? І ПОЯСНЮЮТЬ іменники). 1. В цьому році я прочитав більше книжок, ніж торік. 2. Найкраще виконав завдання учень Іваняк. (Виділені слова — прислівники. Вони відповідають на питання як? і пояснюють дієслова). • Вправа 416. Укажіть вшций і найвищий ступені прикметників (середнього роду) і прислівників. Поясніть, як ви їх розрізняєте. 1- Красне сонце світить дедалі ясніше, слово Конституція з кожним днем миліше. 2. Ястше від усіх імен ясних високе ім’я, ім’я комуніста. 3. Перше дерево вище за друге. 4: Чим вище росте дерево, пш корінь сидить глибше. 5. Ойеро Байкал — найглибше на земній кулі. 6. Орел летить'найнище, а хрін росте найглибше. 7. Ви-
копною сировиною СРСР забезпечений краще, ніж будь- яка інша країна. 8. Ще більше, ще краще блищать при місяці юрби хат. Вправа 417. Перепишіть без дужок. Від слів, що в дужках, утворіть прислівники вищого ступеня і поясніть усно, як вони утворені. Зверніть увагу на зміни приголосних в основах деяких прислівників вищого ступеня. 1. Василь Босий мріє про авіамотор, який дасть змогу нашим пілотам літати (швидко), (високо), (далеко) від усіх пілотів земної кулі. 2. Вже в небі осінь повівала, вже (рідко) сонечко блищало. 3. (Рано) почало вставати сонце, (щиро) доглядати землю. 4. (Широко) розляглася лука, (чутно) плескавсь та колисавсь Дніпро, а гори за горами все (високо) й (далеко) знімалися. 5. Що (близько) до набережної, то (часто) витикалися з вікон обличчя. 6. Городище лежить (високо), а Власівка—(низько). Чого ж мені в Городище, як у Власівку (близько)? § 132. Правопис н і нн у прислівниках. 1. З двома» пишуться прислівники, утворені від прикметників, що мають подвоєне ». З одним я пишуться прислівники, утворені від прикметників з одним н та від пасивних дієприкметників на -ний. Порівняйте: НН н старйняий — старйнно несподіваний — несподівано незрівнянний — незрів- багряний — багряно нЯнко невгомбнний — невгомднно невгамовний — невгамовно 2. З двома н пишуться окремі прислівники, як-от: спросоння, попідвіконню, попідтинню, зрання. Вправа 418. Утворіть за даним зразком прислівники, напишіть їх і запам’ятайте правопис я і нн. Зразок: невпинний — невпинно. Невпинний, нескінченний, шалений, непримиренний, впевнений, щохвилинний, щогодинний, беззмінний, натхненний (рос. вдохновенньїй), натхнений (рос. вдохнов- ленньїй), сумлінний, старанний, самовідданий. 226
Вправа 419. Перепишіть, дописавши, де треба, пропущену букву н поясніть правопис н і нн. 1. Працювати віддай...о. 2. Зробити закон...о. 3. Написати старая...о. 4. Виступати схвильован...о. 5. Виконувати доручення сумлін...о. 6. Прийти неждан...о-нега- дан...о. 7. Ходити попі дві кон...ю. 8. Повернутися зран- ...я. 9. Небачен...о широкі простори. 10. Зміцнювати дружбу безнастан...о. 11. Почувати себе юн...о. Вправа 420. Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущену букву я. У кажіть (усно), до якої частини мови належать слова з пропущеною буквою. 1. Єдин...а в світі Батьківщина, яку ми любимо кріпко, неприхован...о,— Країна Рад. 2. Живи й здіймайся у льоті орлин...о, весни, і свободи, і щастя країно! 3. Люблю я край, суворий, як зима, тайговий гул незайман...о билин...ий, і синь озер, і відблиски зорі, і слід звірин...ий. 4. Он як умаїла квітами попідвікон...ю — любо подивитись. 5. На підвікон...і лягли дві руки, і на рівні обличчя Павла виросла голова Федора. 6. Попідтин...ю стежечка протоптана. 7. Учитись добре і відмін...о — це найголовніша патріотична справа радянських дітей. 8. Возз’єдна- н...ий в єдин... сім’ї, народ України натхнен...о співає хвалу великій Комуністичній партії. 9. Радянський народ впевнен...о йде до комунізму. § 133. Правопис не, ні з прислівниками. Не з прислівниками пишеться разом: 1. Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, ненароком, нехотя, нещодавно. 2. Коли додаванням не до прислівника утворюється слово з новим, протилежним значенням (справедливо — несправедливо). Такий прислівник з не здебільшого можна замінити іншим, близьким за змістом прислівником без не, тобто синонімом: недалеко — близько; нерідко — часто; непогано — добре; недобре — погано: нешвидко — поволі. Окремо від прислівника не пишеться: 1. Якщо словом ми заперечується те, що позначено прислівником, наприклад: Не швидко йшла ми до річки. т
?. Якщо заперечення підсилюється словами анітрохи, аніскільки, зовсім, далеко, аж ніяк та ін., наприклад: зовсім не далеко, аж ніяк не близько. 3. Коли заперечення підсилюється протиставленням, наприклад: Від мого дому до школи не далеко, а близько. 4. Якщо в реченні є два заперечні прислівники - антоніми, наприклад: Пройшло тих літ не мало, не багато. Ні з прислівниками вживається як префікс і тому пишеться разом: ніді, нікдли, нікуди, ніяк, нізащо. Окремо від прислівників ні пишеться тоді, коли воно повторюється, наприклад: ні сухо, ні вогко; також у нерозкладних словосполученнях: ні туди ні сюди, ні так ні сяк. Вправа 421. Введіть у придумані вами речення прислівники неважко, не важко; невисоко, не високо; недаремно, не даремно; неухильно; ніколи. Вправа 422. Перепишіть без дужок. Слова не, ні, що в дужках, напишіть, де треба, разом або окремо і поясніть (усно) їх правопис. 1. Комуністична партія виховує в нас дорогоцінну якість: (ні) коли не зупинятись на досягнутому. 2. Я кіннотником червоним називаюсь (не) спроста. 3. Червоного фронту загін бойовий стоїть (не) похитно на варті своїй. 4. (Не) схйблено, (не) переможно, прямо в дальню даль простують юнаки. 5. У льотчиків серце несхитне, тверде, рука (не) ухильно машину веде. 6. Летить в полях блакитний сніг і (не) помітно тане. 7. Іскриться ранішня блакить. (Ні) холодно, (ні) жарко. 8. Прибій гуде (не) вперше і (не) вдруге. 9. Було (не) боляче, а (не) стерпно образливо. § 134. Написання прислівників через Дефіс. Дефіс пишеться: 1. Після префікса по- в прислівниках, що закінчуються на -ому, -и, наприклад: по:російському, по-нашому, по-, своєму; по-узбецьки, по-французьки, по-вовчи (і по-вовчому). Прислівники з префіксом по- треба відрізняти від однозвучних прикметників і займенників, перед ЯКИМИ стоїть прийменник по. 228
Порівняйте: Прислівники Прикметники, займенник 1. По-новому живемо (як живемо?). 1. Проїхали по новому мосту (по якому мо¬ 2. Завив по-вовчому (як завив?). 3. Зробив по-вашому (як зробив?). сту?). 2. Йшли по вовчому сліду (по чийому сліду?). 3. Прочитав по вашому підручнику (по чийому підручнику?). 2. Після префікса по- у прислівниках, утворених віл порядкових числівників, наприклад: по-перше, по-друге, по-третє. Ці прислівники треба відрізняти від однозвучних числівників з прийменником по. Порівняйте: Прислівник Порядковий числівник По-перше, вже пізно, Відпустку маю по пер- по-друге, надворі негода. ше липня. 3. У прислівниках, утворених повторенням того самого слова або кореня, наприклад: тихо-тихо, ледве-ледве, давним-давно, з давніх-давен, де-не-де, будь-що-будь, пліч- о-пліч; але сполучення різних відмінкових форм одного і того ж іменника з одним прийменником або двома, або ж без прийменника пишемо окремо: день у день, з дня на день, рік у рік, з року в рік, час від часу; кінець кінцем. 4. У двох синонімічних прислівниках, наприклад: часто-густо, без кінця-краю, любо-дорого, тишком-нишком. 5. У прислівниках з частками будь-,-небудь, казна-, хто 3 на-, наприклад: будь-коли, коли-небудь, казна-як, хтозна-де. Вправа 423. Утворіть і напишіть: 1) прислівники з префіксом по-, які закінчуються на -ому, додавши до кожного потрібне за змістом дієслово. Зразок: комсомольський — по-комсомольському працювати. Комсомольський, наш, ленінський, твій, міський, бойовий, буденний, старовинний, вчений, весняний, весінній, солов’їний; 229
2) прислівники з префіксом по-, які закінчуються на -и, додавши до кожного потрібне за змістом дієслово. Зразок: молодецький — по-молодецьки скочити. Молодецький, марксистський, узбецький, таджицький, матроський, черкеський, кавказький, французький, товариський, латинський, казахський, чеський. Вправа 424, Перепишіть без дужок. Прийменник по, що в дужках, напишіть окремо від прикметників; префікс по- у прислівниках — через дефіс, 1. Шумить (по) іншому той сад, і квіти пахнуть (по) новому. 2. Ой, у ліску, у лісочку (по) новому мості козаченько конем грає, їде до нас в гості. 3. (По) осінньому небу повільно пливуть сірі хмари. 4. Глухо (по) осінньому гули дерева. 5. Віддаль до узгір’я ми міряли (по) своєму, на око, і тому дійшли до нього тільки надвечір. 6. Командир роти ще довго снував (по) своєму табору, перевіряючи пости. 7. І (по) заячому сліду інколи знаходять ведмедя. 8. Тихий, як ягня, тільки (по) вовчому виє. 9. (По) перше, Жухрай із цих місць, (по) друге, він слюсар і монтер. 10. Цього року я одержав відпустку. (по) перше серпня включно. Вправа 425. У тексті виділено прислівники. Одні з них треба написати через дефіс, інші — без дефіса (так, як вони написані). Випишіть спочатку прислівники, що пишуться через дефіс, потім прислівники, що пишуться без дефіса. 1. Там був і садок Джерин, там стояла з давніх давен пасіка його батька. 2. Дніпро геть геть собі розкинувсь. 3. Ледве ледве починало займатись на сході. 4. Від того дня почали звірі день у день посилати Ведмедеві одного з-поміж себе на обід. 5. Де не де займалися зорі. 6. Ми рік у рік упертими руками кували зброю звірену свою. 7. Навік у нерозривнім житимуть союзі радянський селянин і робітник, як рідні браття, як найкращі друзі — рука в руці, пліч о пліч, як серп і молот на земному крузі. 8. Довго розмовляв бравий ад’ютант з замполітом сам на сам. 9. На обрії, ховаючись в імлі, ледь ледь димки тремтять рожевосині. 10. Щодня міцніла з року в рік ясна держава творчості й свободи. 11. По льоду йшли не навпростець, а раз за разом звертаючи на безпечніші місця. 12. Хай розкаже сивий сич, як ми стрілись віч на віч. 13. У цей момент Червиш був гордий більш, ніж будь коли, що він е сином такої могутньої держави. 230
§ ізо. Написання разом прислівників, однозвучних з іменниками Деякі прислівники треба відрізняти від однозвучних іменників, вжитих з прийменниками. Прислівники Порівняйте: 1. Вдень я працював, увечері відпочивав. 2. Шумлять знамена угорі. 3. Звечора було тепло. Виділені слова — прислівники. Вони а) означають різні обставини дії, ознаки дії, ступінь ознаки; б) не можуть мати при собі пояснюючого слова. Іменники, вжиті з прийменниками 1. В день Конституції ми взяли участь у вечорі самодіяльності. 2. У горі цій знайдено багато корисних копалин. 3. З вечора, присвяченого пам’яті Т. Г. Шевченка, ми повернулись пізно. Виділені слова — іменники. Вони а) означають предмети; б) можуть мати при собі пояснююче слово. Частина цих прислівників відрізняється від однозвучних словосполучень наголосом. Порівняйте: Прислівники Сполучення іменників з прийменниками вночі, пбночі, зараз, на- в ночі, по ндчі, за раз, бік, надвбрі, взнаки. на бік, на дворі, в знаки. Написання разом деяких з цих прислівників легко запам’ятовується тому, що вони не мають паралельних однозвучних сполучень: взагалі, взимку, влітку, впереміж, впереміш, вщерть, вшир, вранці, врозтіч, замість, манівець, почасти, поблизу, набашр, наяву, опівдні, опівнмі. Словничок прислівників, однозвучних з іменниками. Вбік, збоку, набік; вкупі, докупи; вгору, вгорі, догори, згори; додому, додолу; вниз, внизу, донизу, знизу; вда- 231
* лині; ввечері, звечора, надвечір; вверх, зверху, наверх, наверху; вранці, зранку; назустріч, напам’ять, вкрай, краю. Вправа 426. Прочитайте. З кожних двох прикладів, поданих у дужках, виберіть потрібний з них і поставте його на місці крапок. « Зразок: Вдень сяє сонце. 1. ... сяє сонце.— ... веселий Першотравня на нашій вулиці так славно, так ясно-ясно від знамен (в день — вдень). 2. Хай сонце радянське ... огріва.— Впала крапля, і друга, і враз народився струмок і полинув .... і потоком розлився в долині (згори — з гори). 3. Не надійся ..., зміст домашніх завдань записуй у щоденник.— Коригуючи вогонь, Брянський рідко заглядав у таблицю, бо знав її... (напам’ять — на пам’ять). 4. Із темного лісу старий чарівник виходить ... поволі.— Юнаки не втрачали надії ... з героєм (на зустріч — назустріч). 5. ... в бліндаж до Ясногорської з’явився ординарець.— ... , організованому комсомолом, активну участь взяли і гості з Закарпаття (у вечорі — увечері). 6. ... голубій чорнів гребінь гір.— .... за присадкуватими будиночками, починалася тайга (в далині — вдалині). 7. Весна багата на квіти, а хліба ... позичає.— ... і горобець багатий (восени — в осені). § 136. Написання разом прислівників, однозвучних з прикметниками і числівниками. Прислівники треба відрізняти від однозвучних прикметників і числівників, вжитих з прийменником. Порівняйте: Прислівники 1. Робота невдала через те, що зроблена нашвидку. 2. Прийшли удвох. 3. Зустрілися вперше. Виділені слова а) означають різні ознаки дії; б) відповідають на питання як?; в) не відмінюються. Прикметники й числівники, вжиті з прийменником 1. Змагання на швидку їзду починаються завтра. 2. У двох групах сімдесят учнів. 3. Заїхали в перше село. Виділені слова а) означають різні ознаки предметів; б) відповідають на питання який? (яка? яке?); в) відмінюються. 232
Словничок прислівників, однозвучних з прикметниками й числівниками. Вручну, нашвидку, замолоду, помалу, помаленьку, потихеньку, востаннє; втроє, вчетверо; вперше, вдруге; удвох, утрьох, заодно; але: по двоє, по троє. Вправа 427. Перепишіть, вставляючи на місці крапок поданий у дужках прислівник або однозвучний прикметник з прийменником. 1. Багіров ... інструктував свою штурмову групу.— Найбільше творчих зусиль ми вклали ... наше занятті (в останнє — востаннє). 2. Я ... з Павлом піду. Бійці потрібні нам.— Партизанські боєприпаси зберігалися ... замаскованих землянках (в двох—вдвох). 3.... кімнатах другого поверху розмістили експонати музею.— ... ловили щук, ... пускали змія (уп’ятьох — у п’ятьох). Вправа 428. Перепишіть, підкресліть прислівники, що походять від прикметників і числівників, і запам’ятайте їх правопис. 1. Над вербами й озерами помалу пливуть дими гігантські. 2. Мимо мелькали стоги соломи, польові стани з наглухо зачиненими дверима. 3. Кирило Петрович, який зроду не вшановував нікого своїм відвідуванням, заїжджав запросто в будиночок свого давнього товариша. 4. Червиш мовчав, зрідка озираючись. 5. Тільки твердо так трималось місто гордеє.уперто, раз одбилось, потім вдруге, потім втретє, ще й вчетверте. 6. Товариш мій іде так помаленьку. 7. Коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість. § 137. Написання разом прислівників, утворених різними способами. Разом пишуться ще такі групи складних прислівників: ' 1. „Прислівники, - утворені сполученням прислівника з прийменником, наприклад: віднині, набагато, надалі. 2. Прислівники, утворені сполученням часток ані-, аби-, чи-, де-, як-, -сь з прислівником, наприклад: анітрохи, абияк, абикуди, дедалі, деколи, декуди, десь, колись, кудись, чимало, якось, якраз (але: як можна, як коли, як слід, як треба). 3. Прислівники, утворені сполученням частки що- з іменником або прикметником: щодня, щоночі, щодуху, щоправда, щодалі, але дарма що, хіба що, тільки що. 233 ■1
4. Сполучення кількох прийменників з будь-якою частиною мови, наприклад: вддсвіта (в + до + світа), вздовж (в + з + довж), вподовж (в 4- по + довж), знадвору (з 4* 4- на 4- двору), наосліп (на 4- о 4- сліп), напередодні (на-Ь 4- передо 4- дні), наприкінці (на 4- при 4- кінці), навпростець (на 4- в 4- простець), навскіс (на 4- в 4- с 4- кіс), навздогін (на 4- в 4- з 4- до 4- гін), навшпиньках (на 4- 4- в 4- шпнньках), спідлоба (с 4- під 4- лоба), спересердя (с 4- пере 4- сердя). 5. Сполучення кількох основ з прийменниками і без них, наприклад: насамперед, натщесерцг, обабіч, праворуч, привселмдно, споконвіку, стрімголов, мимоволі, мимоїздом, мимохіть, чимраз. Вправа 429. У даних прислівниках укажіть префікси й корені. Безвісти, внакладку, внаслідок, впереміш, врозтіч, зісподу, назустріч, наостанок, напоказ, наприклад, знадвору, навприсядки, навздогін, напередодні. Вправа 430. Укажіть, з яких частин мови утворилися дані складні пряслівнжкн. Ліворуч, обіруч, нашвидкуруч, повсякчас, босоніж, силоміць, сьогодні, мимохідь, чимдуж. Вправа 431. Випишіть прислівники в три колонки: в першу колонку — прислівники, утворені від сполучення кількох прийменників з будь-якою частиною мови; в другу — прислівники, утворені від сполучення кільках основ; у третю — інші прислівники. 1. Усі шляхи народів світу сьогодні в комунізм ведуть. 2. Ліворуч і праворуч сопка обривалась стрімкими усту-. нами. 3. До неба тихо і багряно стовпи вогню все б’ють та б’ють із труб цегляних безнастанно в вечірню і ранкову муть, і вдень, і ввечері, і ніччю. 4. Бійці йшли, похмуро задумавшись, спідлоба поглядаючи на? загадкові краї. 5. Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками. 6. Поранені мимохіть міряли віддаль не кілометрами, а часом. 7. Всі були напоготові. 8. Ніч і тиша навкруги. 9. Ми пройдемо нашу дорогу всім підступам наперекір. 10. Соломія з криком шарпнулась і наосліп кинулась в очерети. 11. Черниш потягнув його силоміць. 12. Зеленими долинами, лугами і лісами, мов листівки, ми линемо навперегін з вітрами. ІЗ. Сніг та й сніг навколо ліг. 14. Навинійньках входить в хату такий, теплий, добрий вечір. 234
§ 138. Написання прислівникових сполучень. Деякі сполучення прийменника з іменником повністю не перейшли в прислівники, тому вони пишуться окре- м о і називаються прислівниковими сполу- ч е п н я м и, бо близько стоять до обставинних прислівників, наприклад: без упину (як?), на зло (з якою метою?), на світанку (коли?). Щоб не помилятися в написанні прислівникових сполучень, слід при потребі перевіряти за орфографічним словником. Словничок найуживаніших прислівникових сполучень. Без кінця, без краю, без ладу, без наміру, без сумніву, без угаву, без упину; в височінь, в нагороду, в ногу’, в обріз, в цілому; до вподоби, до діла, до загину, др краю, до крихти, до лиха, до лиця, до обіду, до останку, др побачення, до пуття, до речі, до смаку, до смерті; за кордоном, з болю, з перелякч. з радості, з розгону; на бігу, на весну (аленавесні), на диво» на дозвіллі, на жаль, на зло (але зозла), на самоті, на світанку, на сміх, на ходу, на щастя; над силу, під час, по двоє, по правді, у вись, у вічі, у поміч, через силу, як слід, як треба. Вправа 432. Перепишіть; нрнєліваикові сполучення підкресліть один раз, прислівники — два рази. Запам’ятайте їх правопис. 1. О вічне сонце огнелике, ти встало недругам на зло. 2. Щось двоє спереду гудуть, за ними двоє ще женуться, біжать, ніяк не доженуть і зозла аж об землю б'ються. 3. На весну знову радиться Мотря з матір'ю. 4. На прощання цар цариці так сказав: «Сиди в світлиці, дожидай мене з війни навесні чи восени*. 5. Всього буває на віку. 6. Хто на народ підняти руку смів, того розчавить люто й без пощади, навіки спопелять народний гнів. Вправа 433. Випишіть у дві колонки: а) прислівникові сполучення, б) прислівники. 1. В ногу йде сім’я народів многомовна. 2. Ліс, немов велетенський ліхтар, освітлювався зсередиш синьою грозою. 3. Берізки білі стали в ряд у голубій алеї. 4. Зверху ще держалась метена дугою степ, подекуди вкрита зеленими гиіздап дикого винограду. 5. Пілоти прокидались 235
на світанку. 6. Надвечір червоногвардійці виступили з Боровичів. 7. Вітри злітають без упину на морозом скуту луговину. 8. І я коня пускаю вчвал. 9. Кінь летить, немов стріла, на полі відкритім, він все топче на бігу, б’є своїм копитом. 10. Вже золотом сяє здаля синій бір. 11. Я знов про синь своїх полів всю ніч продумав без останку. 12. За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду. 13. Пізно ввечері хлопці з худобою поверталися додому. 14. Іван гнав тепер вниз, без тями, наосліп, рвав зрадливі обійми ожин, ламав сухі гілляки. 15. Коли ти взявся до діла — роби його до пуття. 16. Кричала ворона, як вгору летіла, а як додолу — то й крила опустила. 17. От узяла та й полетіла (гава), щоб недалечко у ярку на самоті поснідать до смаку. Вправа 434. Перекладіть на українську мову і напишіть. 1 . 1. Служить беззаветно народу. 2. Работать беспре- рьівно, бесперебойно. 3. Итти вперед бесстрашно. 4. Учиться бесплатно. 5. Писать безошибочно. 6. Вьійти бесшумно. 7. Излагать бессистемно. 8. Бродить бесцельно. 9. Погиб- нуть бссславно. 11 .1. Работать честно. 2. Приходить не поздно. 3. Встре- чать радостпо. 4. Жить счастливо. 5. Сражаться доблестно. 6. Вьіполнять задания устно. 7. Жить безвьіездно. Вправа 435. Перепишіть без дужок. Не, ні, що в дужках, напишіть з дальшим словом разом або окремо. Прислівники підкресліть. 1. Нашої країни (ні) хто (не) здолає. 2. Приходив і половець дикий, і з дальніх степів печеніг, та Русь поко- рити одвіку (ні) хто з них (ні) коли (не) міг. 3. Сіяє в небі нам (не) дарма золотоокий метеор. 4. (Не) мало ходив я по світу в пекельному громі війни. 5. (Ні) вдень, (ні) вночі (не) змовкали гармати. 6. Ще треті півні (не) співали, (ні) хто (ні) де (не) гомонів. 7. Хвороба (ні) кого (не) красить. 8. У поході бойовому тато брав Берлін. Повернувсь оце додому лиш (не) давно він. 9. (Не) пізно до дому свого й опівночі. Вправа 436. Перепишіть без дужок і вставте пропущені букви. Слова, що в дужках, напишіть разом або окремо, підкресліть прислівники. Тільки (що) вас пекло і палило, ще (не) давнечко ви (не) знали, де дітися серед рівного безкрайого степу; а тут де (не) взялася гора й ліс по горі густий та високий. 236 4
Страше...не дуб’я гордо повиг...няло свої голови (в) гору; по ш...роких полянах молода ліщина з (жовто) зеленим листом гріється на соня...ній спеці; (в) низу кущі (темно) зеленої калини посхиляли віти (до) долу; по них солов’ї (не) угавні засіли, безперестан...о н...сеться їх щ...б...- тан...я (в) подовж усього лісу. (По) малу ви б...р...теся все (в) гору та (в) гору. І (не) примітно наче, а натуга г...рячить вашу кров. А ось (не) забаром і ви (на) горі. Ось уже й небосклон стає видко, (не) ховається він з лісом, а тікає куди (сь) далі, за гору, де г...рячий вітер віє. (За /7. Мирним). § 139. Правопис и, і в кінці прислівників. І. В кінці прислівників з префіксом по-, утворених від прикметників, після к, ч пишеться и, наприклад: по-людськи. по-заячи. В інших прислівниках після ч пишемо /, наприклад: вночі, опівночі, двічі, тричі. 2. В кінці прислівників після г, я, х пишеться и, наприклад: мовчки, залюбки, взнаки, навшпиньки, навкруги, трохи, верхи. 3. и пишеться в прислівниках восени, безвісти, почасти. Вправа 437. Перепишіть, поставивши на місці крапок, де треба, и або і. 1. Ми всі вчимося залюбк..., гартуємось, міцнієм, вза- пій читаємо книжки і про майбутнє мрієм. 2. Тепле повітря навкруг... було напоєне густими пахощами степових квітів. 3. Верх... на сірому коні сидів засмаглий Прокіп, у тому ж солом’яному брилі з великими крисами. 4. Ми таки стрілись на ниві і мовчк... стояли хвилину — я і людина. 5. Цар тут вельми засмутився, трох... з лави не скотився. 6. Двіч... літа не буває. 7. Лінивий трич... ходить, скупий трич... платить. Вправа 438. Зробіть усно граматичний розбір прислівників за такими питаннями: 1. На яке питання відповідає? 2. Розряд. 3. Від якої частини мови утворений ?4. Ступінь порівняння (тих прислівників, які його мають). ГРОЗА. Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смерклося. Скоро щось блимнуло, немов спалахнув сірник і погас. Трохи згодом показався світ у другому місці, а 287
•далі знов «-налалнув на першому. Проблиски світла, спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли. Чорне небо безперестанку моргало блискавкою. Ніч бистро надходила. Надворі стало чорно, як у комині. Зате блискавка розгорялася, жевріла. Коли вона потоком білої лави роздирала заслону ночі, на обрію на одну мить з’являлась в огняних рамах чорна силуетка з тополь, хат і вітряків і щезала, як сон. Здавалося, велетенський звір усе наближався, розкривав вогняну пащу, частіше дихав полум’ям... І враз сталося щось незвичайне: тихе повітря стрепенулось, скрутнулось, шарпнулось вбік, знялось над землею і з божевільним жахом кинулось тікати. А навздогін за ним мчалася чорна потвора, нависала над землею і позіхала полум’ям. Раптом — гарр... Від того рику затремтіла земля, забряжчали шибки. Канонада тяглась довго і уперто. Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось з силами. І раптом небо понялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском звалилось на землю. Потім все щезло. (За ЛІ. Коцюбинським). ПРИЙМЕННИК. § 140. Загальне поняття про прийменник. І Прийменником називається службова частина мови, яка показує відношення відмінюваних слів до інших слів у реченні. Наприклад: 1. Ой, на горі василечки сходять, під горою барвінок пославсь. 2. Ой, із-за гори та буйний вітер віє. У першому прикладі прийменники на, під разом із закінченням іменників (на горі, 7Пд горою) показують відношення іменника гора до слів сходять і пославсь. У другому прикладі прийменник із-за разом із закінченням іменника (із-за гори) показує відношення іменита гора до слова віє. 238
Прийменник може безпосередньо і не стояти перед імен- ником. Це буває в тих випадках, коли між прийменником і іменником стоїть слово, що пояснює іменник, наприклад. Проміж тими крутими горами сходила зоря. (Між прийменником проміж і іменником горами стоять слова тимиУ крутими, які пояснюють іменник). Прийменники можуть вживатися також при непрямих відмінках тих займенників, що відмінюються, як іменники, та тих прикметників, що перейшли в іменники, наприклад: Гроза одшуміла. Веселка квітчаста, як міст у майбутнє, над нами стоїть. Більшість прийменників вживається з якимсь одним непрямим відмінком, наприклад, прийменник від тільки з родовим відмінком (від брата)^прийменник що— тільки з знахідним (про науку). Деякі прийменники вживаються з двома відмінками, наприклад, прийменник під і з знахідним відмінком (попало під машину), і з орудним (лежало під машиною). Є прийменники, що вживаються з трьома відмінками; наприклад, прийменник за вживається з родовим (за Радянської влади), із знахідним (за сестру), з орудним (за річкою). Вправа 439. Прочитайте, вкажіть прийменники разом із словами, до яких вони відносяться. Поясніть (усно), з яким аіДМІНКЛМ зжитий прийменник. ГОВОРИТЬ МОСКВА! Щодня радіохвилі розносять по всьому світу називні московського радіо. Мільйони людей в усіх куточках земної кулі прислухаються до них. Радянська столиця — могутній центр радіомовлення. І ми горді тим, що наша країна — батьківщина радіо. Винайшов його російський учений Олександр Степанович Попов у 1895 ропі. Радіо міцно ввійпию в ваш побут. У роки Великої Вітчизняної війни радіо розносило по всій країні зведення Радянського Інформбюро, звуки персмоишх московських салютів. Радіо допомагало зміцнювати зв’язок між фронтом і тилом. Поррі з нейтральним радіомовленням передачі, ведуть республіканські і міські комітети радіоінформації. Москва з усіма говорить близькою. зрозумілою мовою; вежа розповідає яро труд в ім’я миру, так тикає боротись проти паліїв нової війни. 2»
Ось чому, коли в ефірі чуються знайомі позивні московського радіо, люди в усіх частинах світу прислухаються до них, відповідно настроюючи свої приймачі. Вони чують рідний і близький голос Москви, і в їх уявленні постають сяючі кремлівські зорі, які несуть народам світло, радість, щастя. (Газета «Зірка»). Вправа 440. Перепишіть, підкресливши прийменники і вставляючи пропущені закінчення іменників. Укажіть усно відміну, групу і відмінок цих іменників. 1. Від ленінської науки міцніють розум і руки. 2. Хто в темряв... дивиться, той од світл... кривиться. 3. Правда і в огн... не згорить, і в вод... не втоне. 4. Посадили рожу між будяк... . 5. За цар... не бачили часом і сухаря. 6. З вод... та з вогн... не жартуй. 7. З’їв кусочок з воловий носочок та м’якушки з шапк... . 8. Для милого друг... і вола з плуг... . 9. Без вікон, без двер... повна хата людей. § 141. Склад прийменників. За своїм складом і походженням прийменники поділяються на три групи: . 1. Прості (або первинні) прийменники, не утворені від якихось частин мови, наприклад: без, у, в, до, для, за, з (зі), об, о, од, на, над, під, по, при, про та ін. Примітка. Прийменники з, перед, під, над іноді перед словами, що починаються групою приголосних, для благозвучності вживаються з І або о, наприклад: зі школи, переді мною, наді мною, підо мною. 2. Складні прийменники, що утворилися з простих прийменників: з-за (із-за), з-над, з-під, попід, поза, понад, проміж та ін. 3. Прислівникові прийменники, що походять від прислівників і виступають у реченні то в своєму основному значенні (як прислівники), то як прийменники, наприклад: Танки підійшли близько, близько — прислівник, але Танки стояли близько лісу, близько — при: ймеиник. 240
Рідше в ролі прийменників виступають іменники, наприклад: Край місяця дивиться з-за темної хмарки (край — іменник). А на горі, край села, стоїть кузня немала (край— прийменник). Вправа 441. З даного тексту випишіть прийменники і прислівники пазом із словами, до яких вони відносяться, у такому порядку: 1) прості прийменники, 2) складні прийменники, 3) прислівникові прийменники, 4) прислівники. 1. Навколо пам’ятника — могили героїв Вітчизняної війни. 2. Навколо все залито сонцем. 3. Кругом казана сиділи рибалки. 4. Шумить кругом життя. 5. Процвітало усе та цвіло навкруги. 6. Замріялись і слухають поважні косарі навкруг багаття в полі. 7. Попереду гуготів фронт. 8. Поміж хмарами і морем гордо лине Буревісник. 9. Летить голуб понад полем. 10. Село на горі, а попід горою той самий Дніпро шумйть, що й попід Києвом. 11. Десь з-за гаю, з-за туману, уставало сонце. 12. Тимчасом шаланда пройшла поза купою очерету й випливла на Карда- шинський лиман. 13. Серед згарищ білі шатра тиснуться з усіх боків. 14. Поруч мінометників полкові артилеристи верхи на конях тягнули гармати. 15. Піхота вийшла на шосе уже ввечері і стала просуватись вздовж нього. 16. Ворожий вартовий ходив уздовж огорожі взад і вперед, як вовк біля грат. 17. Переді мною волзька синь. 18. І знову зорі наді мною цвітуть, вітаючи весну. 19. Подекуди з-поміж верб та садів виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь. 20. З гори аж ДО греблі суне поволі хмара народу. 21. Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову. 22. Віник задля сміття виник. Вправа 442. Визначте, якими частинами мови виступають у поданих реченнях виділені слова. 1. Ми форт міцний зробили з краю. 2. Хата стоїть скраю у вишнях, а двір у черешнях. 3. Ніч тимчасом наближалась до кінця. Білів край неба, зі сходу віяв свіжий вітер. 4. Край неба жевріло рожевим вогнем. 5. Дорога в село йшла коло самого Кайдашевого городу. 6. Наче золотою сіткою оповито коло музик. 7. Сидить батько кінець стола, на руку схилився. мі 9 зіз
§ 142. Правопис прийменників. Прийменники пишуться окремо від слів, перед якими вони стоять: в лісі, в густому лісі, під лісом. Складні прийменники пишуться одні через дефіс, інші— разом. Через дефіс пишуться тільки ті складні прийменники, що починаються прийменником з(із): з-над, з-під, з-поміж, з-поза, з-за, із-за (так, як і в російській мові: из-за, из-под). Інші складні прийменники пишуться р а- з о м: понад, попід, посеред, поза та ін. Список найуживаніших складних прийменників. (Для довідок). заради задля з-за (із-за) з-над (із-над) з-під поза (з-поза) позад поміж (з-поміж) понад (з-понад) проміж (з-проміж) попід (з-попід) попри посеред Вправа 443. Перепишіть без дужок. Складні прийменники напишіть, де треба, разом або через дефіс. 1. Тече вода (з) під явора яром на долину. 2. Хлюпочуть- ся качаточка (по) між осокою. 3. Сонечко почало (з) за гори випливати. 4. Дунув вітер (по) над ставом — і сліду не стало. 5. Хмари, наче навісні, плинуть долом і горою (з) понад нашої ріки. 6. (Із) над Дністра вітер гуде. 7. Стоїть гора високая, (по) під горою гай. 8. (3) поза гори проміння скісно в морі порина. 9. (По) за лісом, (по) за гаєм лине пісня про врожай. 10. Зелений окріп вихапувався (з) поміж повзучих огірків. 11. Не (за) для того я вмивала своє личко дозірною росою. 12. Осінній спів (по) серед літа золотого непереможно забринів із серця мого. Вправа 444. Випишіть у дві колонки такі словосполучення: 1) прийменники і слова, до яких вони відносяться; 2) прислівники і слова, до яких вони відносяться. Слова, що в дужках, поставте в потрібному відмінку. Над (тайга), вздовж і поперек перекраяною болотами, поволі летів літак. Льотчик Сахаров напружено вдивлявся в (далина) і вниз, уважно розглядаючи місцевість. Вісім днів ретельних розшуків літака «Родина» не дали нічого, хоч, за (припущення), літак був десь тут, поблизу 242
(Комсомольськ на Амурі). Жителі нанайського селища Кондон, розташованого біля (річка) Горюй, розповідали, що 25 вересня опівдні вони чули шум моторів, а жителі інших селищ навіть бачили літак, який летів у (напрям) селища Кербі. . Щодня вилітало для (розшуки) літака «Родина» 40 лі- ТаКу (жовтень) льотчик Сахаров, обстежуючи район золотого розсипища Кербі, долетівши до (річка) Амгунь, змінив шлях і пішов понад (правий берег) и. Під (літак) були тайга й болото. . . Але ось посеред (болотисте поле) Сахаров помітив між (трясовина) білу пляму. Перейшовши на бриючий політ, він ясно побачив, що то літак. На (крила) машини стояли дві постаті в (сіра одежа) і махали білими полотнищами. Це були Гризодубова і Осипеико. Сахаров, потім пілоти Бурлуцькии і Романов намагалися зробити посадку. Але всюди була трясовина. Замітивши точне місце, вони поспішили до (Комсомольськ), щоб передати в (Москва) радісну звістку про (знаходження) літака «Родина». Вправа 445 (на повторення). Перепишіть, розкривши дужки; складні прикметники напишіть одні разом, інші через дефіс; цифри напишіть словами. Прийменники підкресліть. Поясніть усно правопис складних прикметників. 1. Під парусом (біло) крилим сам я стану, як птах. 2. По плесах Бугу в золотій імлі пливуть (широко) груді кораблі. 3. Стоять граби (прозоро) жовті в промінні (ясно) золотім. 4. Ковпак і Руднєв стояли на березі й чекали, поки пройдуть через лід (76) міліметрові гармати. 5. По.коліях повільно повз (4) вагонний: бронепоїзд. 6. Наша юність (ясно) зора гартувалася в боях. 7. (Довго) шийою тінню в огнях заходу пролітали качки. 8. (Золотисто) рудуватий понад світом молодим тане, тане дим. Вправа 446. Перепишіть, вставляючи пропущені букви г, «. Слова, що в дужках, поставте в потрібному відмінку. Прийменники підкресліть і усно поясніть, якого відмінка вимагає кожний з них. 1. Жайворон дзвіночок золотий згубив од (радість) в траві густ...й. 2. Соловейко в темн...м (гай} сонце зустрічає. 3. Він1 кричить, і хмари чують радість в сміл«..м 1 Буревісник. 9* Мв
(крик) птаха. 4. Життя на чист...м, здоров...м (повітря) було для нього велнк...м (щастя). 5. Пісня-веснянка в да- лек...м (простір) лунає крилато і лине. 6. Серед села Раста- внця входить в широк...й ставок. 7. Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по (сніг) між довг...ми (тіні). Вправа 447. Зробіть усно граматичний розбір прийменників за такими питаннями: 1. До якої групи належить? 2. З якою частиною мови вжитий? 3. З яким відмінком вжитий? 1. Немає в світі цілому міцнішої від нашої робочої держави. 2. Крізь даль віків народ наш волелюбний в боях ішов» не раз ярмо рвучи, під грім повстань, на голос помсти трубний здіймав на ката лютого мечі. 3. По всьому світу пройшов збір підписів під зверненням Всесвітньої Ради Миру про укладення пакту миру між п’ятьма великими державами. 4. В боях і труді загартована й дужа іде в комунізм комсомолу сім’я. 5. Понад план перевезено десятки тисяч тонн вантажів. 6. З-поза лісу на дорогу, наче хто висипав їх з мішка, викочувались вершники. 7. Полк Самієва всі дні вів бої вподовж однієї з шосейних магістралей. СПОЛУЧНИК. §143. Загальне поняття про сполучник. Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв’язку членів речення або речень. Наприклад: 1. Вишили з хати батько й мати в садок погуляти. 2. Гудуть сурми вітрів над поїздами, і стоїть на етанціі рум'яний ранок. 3. Ми взялись до праці, бо до неї звичні. У першому прикладі сполучник й поєднує два однорідних члени — підмети батько і мати; у другому — сполучник і поєднує в одне складне речення два прості речення — Гудуть сурми вітрів над поїздами і Стоїть на станції рум'яний ранок; у третьому — сполучник бо з’єд- друге речення (залежне) з першим реченням (незалежним). За вживанням розрізняються сполучники сурядності і сполучники підрядності. 244
Сполучники сурядності і, й, та (в значені і), а, але, проте, зате, та (в значенні але), ні — ні, або, то- то з’єднують як члени речення, так і речення, наприклад: 1. Вітер падав на землю і гнав уздовж вулиці білі хмари сухих сніжинок. 2. Реве Дніпро, і лани широкополі медами пихнуть. 3. Тече вода в синє море, та не витікає. 4. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім вже в повітрі потягає. 5. Синє море звірюкою то стогне, то виє. 6. Наче в провесні чи в літі зацвіли поля. Сполучники підрядності з’єднують переважно речення, з яких одне залежить від другого. До сполучників підрядності належать такі: що, щоб, якщо, мов, немов, бо, так ЩО та ін., наприклад: 1. Серце радіє, що колгосп міцніє. 2. Щоб культурно жити, треба працю любити. 3. Вітрець весняний тихенько дише, немов діток до сну колише. 4. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. Вправа 448. Перепишіть, підкресліть сполучники сурядності однії раз, сполучники підрядності — два рази. Поясніть усно, що з’єднує кожнії А сполучник: слова чи речення. 1. Рожевий тане пня, синіє все кругом, і комсомольці йдуть шумливою юрбою. 2. Ми знаємо, іцо перемога наша. 3. Вітер хвилю б’є, та крутить, та шумить, ридає. 4. Темна ніч, та вже хутко минеться вона. 5. Гучно загула сопілка на все поле, немов хто заспівав. 6. По той бік долини гай зеленіє, то в долину збігає, то в поле вискакує. 7. З правого боку збігала вниз течійка маків, а зліва осміхалося море. 8. Ряди небілеинх хат з плоскими земляними покрівлями стояли один над другим, так що покрівлі одного дому служили подвір’ям для другого. Вправа 449. Перепишіть, добираючи з довідки і вставляючи на місці крапок потрібні сполучники сурядності для зв’язку членів речення. 1. Пішла хвиля ... брижі далеко по гладенькому поверсі води. 2. Від дощу поле молодіє, ... від снігу сивіє. 3. Дівчина була невелика на зріст, ... рівна» гнучка» повновида. 4. Заграви пожеж забарвлювали небо там» ... тут у колір вина серед темного степу. 5. Наче в провесні... літі зацвіли поля. 6. Чорціє поле» ... гай, ... горн. 7. Не видно ... хат» ... вулиць» ... садів. Довідка (пропущені сполучним^ 4Ж» ні — ні, чи» а» та» то — та» і — * Ж
Вправа 450. Перепишіть, з’єднавши кожну пару речень аа допомогою сполучників, вказаних і- дужках; розставте коми. Сполучники сурядності підкресліть один раз, сполучники підрядності два рази. 1. Прожектор небо розсікає. Золоті асрозграї в його промінні мерехтять (і). 2. Фронт мовчав. Його не чути було за вітряницею (чи). 3. Осінні води шуміли, збігаючи в Дунай. Вітер бився в заломах провалля (не то — не то). 4. Ясно ще осіннє сонце сяє. Холодом осіннім вже в повітрі потягає (та). 5. Важка дорога. Наша перемога (але). 6. Не можна знищувати гнізд корисних пташок. Вони наші друзі (тому що). 7. І сниться дивний сон Олесі. Йде вона густим бором (ніби). 8. Дув холодний вітер. Погода була сонячна (хоч). 9. Сурмили сурмачі. Збирались хлопці до загону (коли). § 144. Склад сполучників. Правопис складних і складених сполучників. За складом сполучники поділяються на три групи: 1) прості (або непохідні): і, й, та, а, але, або, що, бо, як та ін.; 2) складні (або похідні), складові частини яких утворені від інших частин мови: щоб (що + б), проте (про—те), зате (за + те), немов (не + мов), якщо, (як-гщо), якби (як + би) та ін.; складні сполучники пишуться разом; 3) с к л а д е н і (з кількох слів): тому що, через те що, для того щоб, в міру того як, незважаючи на те, що та ін.; складені сполучники пишуться окремо. Вправа 451. Перепишіть. Прості сполучники підкресліть один раз, а складені — два рази. Поясніть (усно), що з’єднує той чи ін- дпгіі сполучник: слова чи речення. 1. Країна Союзу Соціалістичних Рад напрочуд урожайна на талановитих дітей, тому що всім людям праці дано свободу розвитку їх талантів. 2. Далека нам путь, але ми не одні. 3. Голос Павла звучав тихо, але твердо. 4. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом. 5. Вигравав вітер і здував сніг з дахів маленьких сонних домів. 6. Що то? Дощова хмара висуває з-за гори, чи темний ліс дрімає на сонячній спеці? 7. Печальні, ніжні й сумні або веселі линуть співи. 8. Не сплять лише цвіркуни й фонтани, та кліпа очима-зорямн небо. 9. Навкруги море зелених верб та соняшників. 246
Вгіршіл 452. Прочитайте, вкажіть прислівники, потім випишіть у першу колонку складні сполучники, у другу — складені сполучники і запам’ятайте їх правопис. 1. Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано, щоб людству чесно глянути у вічі, незганьбле- ним зберігши знамено. 2. Двір заріс споришем1 2 1 та зеленів, неначе лука повесні. 3. В пустелі стояла непорушна, недвижна спека, дарма що був тільки квітень. 4. Знялися в небо журавлі, кружляли, довго не летіли, немовби кидать пе хотіли своєї рідної землі. 5. Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому. 6. Стороною їде вершник, немов пливе поміж густими коноплями. 7. Хоча сам він (Ш о в к у н) обертався повільно, проте робота в його руках якось інша сама собою, швидко й до ладу. 8. Я прокинувся через те, що поїзд сіпонув і раптом пішов швидше. 9. Садиба, правда, на самому краю села, зате город чималий. 10. Довго співали дівчата, незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати. 11. Бабуся в колгоспі при ділі, якщо не сапає, то жне. 12. їй (Татьяні) сниться, нібито вона йде по сніговій поляні. § 145. Правопис сполучників проте, зате, щоб, якби, якщо, якже, однозвучних із займенниками або прислівниками, вжитими з прийменником або часткою. Сполучники проте, зате, щоб, якби, якщо, якже треба відрізняти від однозвучних займенників чи прислівників, вжитих з прийменниками про, за або з частками б, би, же, які пишуться окремо. Пор і в Сполучники (Пишемо разом) 1. Хоч вийшли ми нерано. проте не спізнились. 2. Дорога була важка, небезпечна, зате, йдучи нею. ми шлях скоротили. я йте: Однозвучні повнозначні слова з криймемникамм або частками (Пишемо о к р е м о) 1. Думка про те, що моє місце за кермам трактора. мене не накидам. 2. Заховався за те дерева. 1 С п о р й ш — бур’ян. 247
Сполучники (Пишемо разом) (Сполучники проте, зате можна замінити сполучником але). 3. Щоб урожаї гарні мати, треба добре працювати. (Сполучник щоб можна замінити складеним сполучником для того щоб). 4. Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос. (Сполучник якби можна замінити сполучником коли б; наголос на складі би). 5. Якщо ти людина, не називай людиною того, хто не дбає про народ. (Сполучник якщо можна замінити сполучником коли). 6. Жду тебе обов'язково. Якж4 не прийдеш—пожалкуєш. (Сполучник якже МОЖ-. на замінити сполучником коли або коли ж. Наголос на другому складі). Однозвучні повнозначні слова з прийменниками або частками (Пишемо окремо) (Про те, за те — словосполучення з прийменників про, за і вказівного займенника те. Вони відповідають на питання про що? за що?). 3. Про що б ви не запитали, ми відповідь дамо. (Частку б можна перенести в інше місце речення, наприклад: Про що не запитали б ви, ми відповідь дамо). 4. Як би я тепер хотіла у мале* човенце сісти. (Частку би можна перенести в інше місце речення, наприклад: Як я тепер хотіла б у мале човенце сісти. Наголос на прислівнику як). 4 5. —Що ти зараз будеш робити? — Як що? Готуватиму уроки. (Наголос на прислівнику як). 6. Як же в. світі м радіти? Все кругом тебе цвіте. (Наголос , на; присл1?’ нику як). 248
Вправа 453. Перепишіть без дужок. Сполучники напишіть разом, однозвучні з ними займенники, прислівники у сполученні з прийменниками або частками — окремо. Поясніть усно, як ви їх розрізняєте. 1. І несли ми сили наші, (що) б звали™ гніт віків. 2. Все, за (що) б Малайка не бралася, робила поважно. 3. Безстрашно битимусь, безтрепетно загину (за) те, для чого жив. 4. На гору доступитися нелегко, (за) те з гори зручніше боронитись. 5. (Як) же тому колективу не співати. не радіти, скоро всі його засіви будуть зеленіти! 6. (Як) же в школі знань не візьмеш, потім пошкодуєш. 7. Максим думав, (як) би зачепити зятя, (як) би зняти з ним розмову. 8. (Як) би на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. 9. Спасибі вам не (за) те, що грали, а (за) те, що перестали. Вправа 454. Перепишіть, добираючи з довідки і вставляючи на місці крапок пропущені слова. 1. ... нам, трудящих діти, не співати, не радіти! 2. Ой. ... ти захоруєш та будеш лежати, хто ж то тебе, найми- тоньку, буде доглядати? 3. Ой, готую я всім страву смачну та добреньку, ... ж мене поважають, гарну, молоденьку. 4. Хоч мороз і припікає, ... комарів немає. 5. Місто наше, місто любе! ... я тебе люблю! 6. ... до тебе знову прилину, забудем лихо в тую годину. 7. Ми боролись, ... ніякі сили не спинили наш до щастя біг. 8. ... не трапилось з тобою— негайно напиши про те. 9.... важко не було тобі в поході.— намагайся перебороти всілякі труднощі. 10. ... мені черевики, то пішла б я на музики. Довідка. Сполучники: якже, зате, щоб, якби. Займенники і прислівники з прийменником або часткою: як же, за те, ща б, як би. Вправа 455. Зробіть усно граматичний розбір сполучників за такими питаннями: 1. Сполучник сурядності чи підрядності ? 2. Проста*, складний чи складений? 3. Що з’єднує: слова чи реченая? 1. Вогні не Гаснуть, хоч уже ранок. 2. Ніколи в праці, в навчанні і’ в житті успіхи не прнходять самі по собі- 3. Пливуть Дніпра води то тихо, то з шумом, а військо кйязеве огорнене сумом. 4. Дарма що відгуку вітер не має. а шум на хвилиночку погляд чарує. 5. І тільки ми й каміння постаріли, а небо й хвилі вічно молоді. 6. Якби мені * 249
крила орлині, щоб до хмари і я полетів. 7. Далі став помалу дощик накрапати, і вогким холодом до хати зайшов притихлий вітерець. 8. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним. ЧАСТКИ. § 146. Загальне поняття про частки. І Часткою називається службова частина мови, яка надає додаткових смислових відтінків членам речення або окремим реченням. Порівняйте речення: 1. На клумбах посадили тюльпани. 2. На клумбах посадили тільки тюльпани. 3. Тільки на клумбах посадили тюльпани. У другому прикладі частка тільки показує, що посадили лише тюльпани; у третьому — що посадили лише па клумбах. Всі частки можна поділити па дві основні групи: 1) частки, що надають різних смислових відтінків членам речення або окремим реченням; 2) частки, що виступають в ролі суфіксів або префіксів. І. Перша група часток за значенням поділяється на такі розряди: 1. Питальні; чи, хіба, невже: Чи ви чули, як в досвітній млі десь курличуть в небі журавлі? 2. Окличні: що за, як: Що за краса в лісі літом! 3. Заперечні: не, ні: 1. Віз —не машина, серп— не косарка. 2. Не надивився, ні! я на сади рожеві. 4. Обмежувальні або видільні: тільки, лише, лиш: Лиш ми, робітники, ми, діти святої армії труда, землею будем володіти, а паразитів жде біда. 5. Вказівні: ось, осьде, он, онде, це, оце, от, ото: Каже батько: «Це у мене льотчик! От модель майструє літака». 6. Підсильні: навіть, вже, таки, ж, же, бо, не, ні, і, та, а: 1. Надходить літо, чуєш-бо? 2, Не дивись же так сумно на мене крізь заплаканії вікна, 250
блакить! 3. Ми залюбки слухали пісні, поки не прийшов лісник. У другому прикладі частка не—заперечна, у третьому — підсильна. 7. Наказова: но (для пом’якшення наказу): Вер- тайся-но, синку, додому. II. Друга група часток (словотворчі частки) поділяється на підгрупи: 1. Частки, за допомогою яких утворюються слова з новим значенням, а саме: а) частки не, ні, які служать не тільки для заперечення, а й для утворення слів з новим значенням: вдача — невдача; великий — невеликий; далеко — недалеко; хто — ніхто; куди — нікуди; б) неозначені частки -сь, -небудь, будь-, аби- та ін., за допомогою яких утворюються неозначені займенники (хтось, якийсь, що-небудь, будь-що, абиякий, абихто) та неозначені прислівники (кудись, де-небудь, будь- коли, абикуди). У наведених словах (пункти «а», «б») заперечні і неозначені частки виступають у ролі префіксів. 2. Частки, за допомогою яких утворюються нові форми слів, наприклад: а) частка -ся(-сь), за допомогою якої утворюються нові форми дієслів: зустрів — зустрівся; хшщть — хилиться; б) частка хай(нехай), за допомогою якої утворюється наказовий спосіб дієслова: Міцніє наша держава.— Хай міцніє наша держава! в) частка би(б), за допомогою якої утворюється умовний спосіб дієслова: працював — працював би; читала— читала б. Вправа 456. Перепишіть, підкресліть частки і поясніть усно, до якої групи (першої чи другої) належить кожна з них. 1 * * * * 6 1. Ні! Сили на землі нема, і сили на землі не буде, щоб потягти нас до ярма. 2. Ми їдемо. Знову лише піняться хвильні сліди. От гребля встає, мов підкова, у райдужнім шумі води. 3. Ой вишеньки-черешеньки, червонії спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі? 4. Ой сонечко ясне, невже ти втомилось? Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! 5. Що ж, хазяйко, а подай-но жупана, то вже піду. 6. Що за день сьогодні1! Такий чудовий! 7. А у небі, як у 251
лісі,— темнота, тільки онде біла зірочка літа. 8. Ти хіба не чуєш, як хуртовина грає? Вправа 457. Перепишіть, підкресліть частки, що утворюють нові форми слів, один раз, а частки, що утворюють слово з новим значенням,— два рази. 1. Хай живе мир між народами! 2. За мир на землі! Нехай згине війна! 3. Непогасними огнями до щастя ми освітим шлях. 4. Нева тихенько кудись несла тоненьку кригу попід мостом. 5. Знову перед бурлаками стелиться скатертю широкий степ. 6. Коли б же я був соловейком, до тебе тоді б прилітав. 7. На землю злізла ніч, ніде ані шиширхне, хіба лиш де-не-де крізь сон хто-небудь пирхне. 8. Комусь ніяково, а мені однаково. § 147. Написання часток через дефіс. Частки бо, но, то, от, таки пишуться з попереднім словом через дефіс. Наприклад: іди-бо, тільки-но, тим-то, якось-то, як-от, все-таки. Якщо перед часткою таки стоїть частка ж(же), дефіс не ставиться: все ж таки, він же таки. Примітка. Про правопис часток з займенниками, прислівниками, сполучниками див. § 95, 134, 137, 145. Зверніть увагу на правопис часток з такими словами: 1) то ж (обидві частки: перша вказівна, друга підсильна); 2) тож (прислівник у ролі сполучника); 3) те ж (вказівний займенник і підсильна частка); 4) теж (сполучник); 5) але ж (протиставний сполучник і підсильна частка); 6) бо ж (сполучник підрядності і підсильна частка); 7) аніж (а підсильна частка, ніж — сполучник); 8) отож (обидві частки: ото — вказівна, ж-»—підсильна). Вправа 458. Прочитайте, визначте усно, якими частинами мови е виділені слова. 1. З вас будуть полярники і мореплавці, тож землю повинні ви звати свою. 2. То ж партію рідну я славлю 252
стократ, і той, хто за мир, той мій спільник і брат. 3. Зметем ми усі перешкоди і труднощі теж подолаєм. 4. А на ранок ізнову те ж саме: степ. Великий шлях і нові враження. 5. Чи знаєте, хлопці, як високо сокіл під_ небом літає у теплії дні? 6. Доводилось вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? 7. Щоб дні Батьківщини були непогані, ми в праці зусилля злили. 8. Що б не сталось, ми не розлучимось. 9. То не біда, як п’ється вода. 10. Море переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом. Вправа 459. Перепишіть, розкривши дужки. Слова, що в дужках, напишіть разом або окремо, підкресліть їх і усно поясніть правопис. 1. Побажаймо (ж) цій весні, що (б) росли пуди рясні — для народу, для держави, на колгоспні трудодні. 2. Що (б) не робив — роби так, що (б) не було на шкоду твоєму народу. 3. Краще смерть в бою, ані (ж) життя в неволі. 4. Може (б) (де)кому й тужити, тільки нам нема часу. 5. Ого (ж) знайте, соловейки, де я забарився. 6. Хоча й стоїть стара Софія, але (ж) індустрія навкруг. 7. Здається, мов (би) лечу я в санках по сніговім шляху. 8. Тільки (но) в готелі зав’язався бій, капітан Чумаченко кинув групи в атаку. 9. Кулик—птичка невеличка, а все (таки) птичка. Вправа 460. Повторіть § 95, 134, п. 5, 137, пп. 2 1 3 і перепишіть без дужок. Прислівники з частками, що в дужках, напишіть разом або окремо і поясніть їх правопис. 1. (Що) день нові будови і перемог нових зростає гордий ряд. 2. Усюди, куди (б) не пішли ми — у школу, на фабрику, в сад,— увічнене Кірова ім’я нагадує нам Ленінград. 3. Зростають у небо споруди, де битви гриміли коли (сь). 4. Чекає на ката ганьба й домовина, де (б) чоботом він не ступив. 5. Де (сь) обриває вітер рожу над лоном трав. 6. Я тільки (що), друже, була на Дніпрі. 7. У сутіні хмарної ночі (що) раз блідий місяць зника. 8. Сонце (де) далі вище підпливало. 9. Де (ж) ти могла пісень таких навчитись ? 253
Правопис часток не, ні з різними частинами мови. (Для повторення). §148. Частка не із словами, які не вживаються без не?. Частка не пишеться разом із словами, якщо вони не вживаються без неї, а саме: а) з іменниками: негода, необхідність; б) з прикметниками: негайний, невмирущий. зокрема з прикметниками дієприкметникового походження, які мають наголошений суфікс -анн-(-янн-). -енн-: несказанний, незрівнянний, неоціненний: з деякими прикметниками на -мий: невгасимий, невловимий: в) з дієсловами, дієприслівниками: неволити, ненавидячи, не- вгавати, незчутися, нехтувати; г) з прислівниками: невпинно. неухильно. Вправа 401. Перепишіть, замінивши виділені слова відповідним» синонімами з довідки. 1. Дуже великі досягнення. 2. Безупинний рух вперед. 3. Обов'язково прочитати рекомендовану літературу. 4. Передусім треба закінчити термінові справи. 5. Безмежні простори нашої Батьківщини. Довідка: невідкладний, неодмінно, несказанний, неозорий, невпинний. Вправа 462. До слів лівої колонки доберіть потрібні синоніми з правої колонки 1 запишіть їх парами» Хвороба, погана погода, бруд, мала дитина, ледар, крайня потреба, метушлива людина,, відсутність згоди, брак. Непосида, нероба, негода, нестача, неміч, нечисть, необхідність, неполадки, немовля. Вправа 463. Від поданих дієслів утворіть І напишіть прикметники, що без не не вживаються: а) з наголошеним суфіксом -анн- (-янн-), -енн-; б) прикметники на -мий. а) Здолати, • сказати, вблагати, зрівняти, здійснити, збагнути, злічити, скінчити, примирити, дозволити; б) сходити, збороти, погасити. 254
Вправа 464. Перепишіть, розкривши дужки. Частку не напишіть, як треба. 1. (Не) без добрих душ на світі. 2. Нас до (не) згасних веде небозводів радісний шлях. 3. (Не) здоланна ти, Вітчизно! 4. Сонце з висоти світить нам на шлях у лазурі (не) озорій. Нашій армії (не) зборній слава у віках! 5. Успішне оволодіння знаннями і (не) ухильне додержання навчальної дисципліни є першим обов’язком кожного учня 6. За книжкою забуваєш про осінню (не) году. 7. Дівчині (не) спиться від думок. § 149. Частка не з дієсловами і дієприслівниками. Частка не від дієслів і дієприслівників пишеться окремо, крім випадків, коли дієслово «або дієприслівник без цієї частки не вживається, наприклад: не ловити, не заважати, не виконуючи, не прочитавши, але невгавати. У зворотах з займенниками або прислівниками типу хто не, що не, як не, куди не, коли не, доки не, вжитими з дієсловами, частка не має не заперечне, а підсильне значення, наприклад: Куди він не поткнеться, усяк од реготу береться. При подвійному запереченні частка не також має не заперечне, а стверджувальне значення, наприклад: Перебуваючи в Москві, я не міг не відвідати сільськогосподарську виставку. Примітка. З дієсловами неставати, невистачати, коли вони означають нестачу чогось, та з дієсловом нездужати, коли воно має значення хворіти, не пишемо разом, наприклад: нестае сили підняти; нездужає три дні. Вправа 46Б. Перепишіть, розкривши дужки. Частку не напишіть, як треба. Укажіть, в яких реченнях частка не втрачає заперечне значення. І. П р и с л і в’я. 1. З вогнем (не) жартуй, воді (не) вір. 2. Одна ластівка весни (не) робить. 3. Батога з піску (не) сплетеш. 4. З сном, як з волом, борися, а рано вставати (не) лінися. II. 1. Ми (не) навидимо всіх, хто хоче війни. 2. Юнак живе пори такої, що він (не) може (не) співать. 3. Маленька Таня (не) здужала. 4. Сестра Тараса Шевченка так і померла 255
кріпачкою, волі (не) дочекавшись. 5. Куди (не) піду, всюди твій розумний, любий погляд сяє. 6. За Брянським Багі- ров, справді, (не) вагаючись, пішов би в огонь і воду. Вправа 466. Випишіть з тексту 368 вправи дієслова, які без частки не не вживаються. § 150. Частка не з іменниками, прикметниками і прислівниками. 1. Частка не пишеться разом, якщо додаванням її до іменника, прикметника або до прислівника на о утворюється слово з новим, протилежним значенням, наприклад: лад — нелад; дорогий — недорогий; високо — невисоко. Ці слова здебільшого можна замінити близькими за своїм змістом словами без частки не (синоніми), наприклад: нелад — безладдя; недорогий — дешевий; невисоко — низько. 2. Частка не пишеться окремо: 1) якщо вона заперечує те, що позначено іменником, прикметником, прислівником. У таких випадках частка не не утворює нового слова, наприклад: 1. Не доля вирішує справу. 2. Не теплий сьогодні день. 3. До сусіднього колгоспу звідси не далеко. Іноді в таких випадках заперечення може підсилюватись: а) протиставленням: 1. Не доля вирішує справу, а знання й життєвий досвід. 2. Не теплий сьогодні день, а холодний. 3. До сусіднього колгоспу звідси не далеко, а близько; б) словами аніскільки, анітрохи, аж ніяк, зовсім та ін.: 1. Анітрохи не веселий повернувся брат з роботи. 2. Аж ніяк не близько до мого села; 2) якщо ознаку предмета або дії виражено двома заперечними словами з протилежним значенням: 1. Новий наш лікар чоловік не молодий і не старий. 2. Повернулись ми додому не рано і не пізно. Вправа 467. Спочатку перепишіть сполучення в колонку, замінивши виділені в них слова словами з часткою не; потім до кожного з них доберіть у довідці потрібний за змістом синонім і напишіть його поруч. Зразок: освічена людина — неосвічена людина, темна людина. 256
1. Освічена людина. 2. Блискуча відповідь. 3. Звичайний випадок. 4. Задовільна оцінка. 5. Потрібні розмови. 6. Великий твір. 7. Вірний шлях. 8. Добрий чоловік. 9. Легке завдання. 10. Спілі яблука. Довідка: темний, винятковий, помилковий, зелений, поганий, важкий, посередній, зайвий, злий, малий. Вправа 468. Спочатку перепишіть приклади в ліву колонку, замінивши прикметники і прислівники синонімами з префіксом не. Потім ті самі приклади напишіть у правій колонці, але з часткою не окремо, підсиливши заперечення часткою ні або словами зовсім, аж ніяк. Зразок: Твій рисунок простий.— Твій рисунок нескладний. Твій рисунок анітрохи не складний. Тут мілко.— Тут неглибоко. Тут зовсім не глибоко. 1. Твій рисунок простий. 2. Тут мілко. 3. Лівий берег Дніпра низький. 4. Книжка коштує дешево. 5. Наш садок малий. 6. Пливти було важко. 7. Річка Босанка вузька. 8. Хвилини були тривожні. Вправа 469 (усна). Виділені слова замініть відповідними двома прикметниками, поданими в довідці. Прикметники напишіть у тому ж роді й числі, що й іменники. Клімат помірний. Проміжні колони. Середня на зріст людина. Літня жінка. Довідка: не старий і не молодий; не холодний і не жаркий; не високий і не низький; не перші і не останні. Вправа 470. Прочитайте, поясніть правопис частки не. П р и с л і в’я, загадки, жарти. 1. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. 2. Соловей піснями не ситий. 3. Хворій людині все немиле. 4. Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а розповідає. 5. Двоє недужих сіли та й увесь хліб з’їли. 6. Не буде з попелу галушок. 7. Не вітер, а гуде, не кінь, а везе, не птах, а летить. Вправа 471. Перепишіть без дужок. Частку не пишіть, як треба. 1. Нові мічурінські яблука аніскільки (не) гірші за кримські. 2. Де слово руське прогриміло, підвівся друг і (не) друг зник. 3. Вовк вівцям (не) приятель. 4. Якщо зустрінеш (не) знайоме слово, запитай у старших, що воно означає. 5. Шепче вітер на валу, гонить хвилю (не) малу. 6. На пероні стояв гурт дівчат, проводжаючи еше- 257
лон (не) перший і .(не) останній. 7. Що лісове, те (не).погане, сестро. 8. На призьбі сиділа Маруся Джериха, вже (не) молода молодиця. § 151. Частка не з дієприкметниками, числівниками, займенниками. ■1. Частка не пишеться окремо від дієприкметників, якщо при дієприкметнику є пояснююче слово. Якщо при дієприкметнику нема пояснюючого слова, частка не пишеться разом. Порівняйте: На столі лежали не заповнені рахівником бланки. (При дієприкметнику є пояснююче слово рахівником, тому частка не пишеться окремо). На столі лежали неза- повнені бланки. (При дієприкметнику нема пояснюючого слова, тому не пишеться разом). Дієприкметник з часткою не, який виступає в реченні присудком і не має при собі пояснюючого слова, треба відрізняти від однозвучного прикметника з префіксом не-. Порівняйте: Дієприкметник Цей костюм не ношений. (Означає: не є ношений; не—заперечна частка). Прикметник Цей костюм неноше- ний. (Означає: е неношений; не- —префікс, що надає слову нового, протилежного значення: новий). 2. Частка не від дієприкметника пишеться окремо і тоді, коли заперечення підсилюється часткою ні або протиставленням із сполучником а, наприклад: Ні, цей костюм не ношений або: Цей костюм не ношений, а новий. 3. Від числівників і займенників частка не пишеться окремо, наприклад: не один, не двоє, не п'ятий; не він. не моя, не такий, не всяке. Прим-ітка. Частка не пишеться разом тільки з неозначеними ааЬіенниками, які починаються часткою аби-, наприклад: неабихто, неабшцо, неабиякий. І 258
Вправа 472. Перепишіть, додавши до кожного дієприкметника пояснююче слово 1 відділивши не. 1. Иеоздоблеиа кімната. 2. Невипробувані методи. 3. Нерозгаданий ребус. 4. Необгрунтована заява. 5. Не- закінчена картина. 6. Незаселена житлоплоща. Вправа 473. Перепишіть, випустивши залежні від дієприкметників слова. Частку не зробіть префіксом. 1. Не доведена до кіпця лінія. 2. Ніким не визнаний талант. 3. Не опублікований у журналі твір. 4. Добре не зашпакльовані щілини. 5. Нерозв’язана вчора задача. 6. Не замерзаючий узимку басейн. 7. Не ржавіюча від вогкості сталь. Вправа 474. Спочатку прочитайте, замінивши прикметники поданими в довідці синонімами з префіксом не, потім перепишіть, додавши до кожного з них придумане вами пояснююче слово й відділивши не. Зразок: Вільна посада. Незаміщгна посада. Не заміщена до цього часу посада. 1. Вільна посада. 2. Холодне приміщення. 3. Сухі грядки. 4. Тривалі оплески. 5. Свіжа риба. 6. Гострий ніж. 7. Чистий двір. Довідка: незаміщений, неутеплений, незатуплений, неморожений, незасмічений, неполитий, несгихаючий. Вправа 475. За допомогою поданих у довідці прикметників утво- ріть граматичні терміни з префіксом не, додавши їх до відповідних іменників. Зразок: ненаголошений склад. Склад, форма, вид, іменник, речення, мова, основа, дієслова. Довідка: змінюваний, пряма, наголошений, похідна, поширене, доконаний, перехідні, означена. Вправа 476. Поясніть усно правопис частки не равомі і окравм. 1. Цнстаття не закінчена, а тільки що розпочата. 2'. Псть прийшов нежданий;. & Чурек і сакля — вее твоє, воно не прошене-, не дане. 4. В незборимому єднанні людство славить мир. 5. Сусідні городи не зоранг, а- скопані лопатою. 61 Обабіч річки- тяглися незорані городи-. 7. Обабіч річки тяглися ще незорані городи. 81 Ц?городи незорані. 9. Ні, ці городи не зорані. 2»
Вправа 477. Перепишіть, розкриття дужки. 1. Завдяки своєму малому зростові Гаврош міг про- биратися досить далеко, (не) помічений солдатами. 2. Живе ще й нині в пам’яті нашого народу (не) в’януча слава Полтави. 3. (Не) полита розсада може зів’янути. 4. Своєчасно (не) полита розсада може зів’янути. 5. Назустріч пливли (не) засмолені, білі, нашвидку збиті судна. 6. (Не) підмазаний віз скрипить. 7. (Не) такий вже Чіпка вдався, щоб його можна було бійкою спинить. 8. (Не) раз і (не) два майор Воронцов ішов в бойових порядках піхоти Вправа 478. Перепишіть, розкривши дужки. Пізньої ночі розбудили мене в порожній ще (не) старій школі осінні вітри. Налинули (не) бажані нічниці, сон мені розвіяли. Починаю перебирати в думках (не) забуті сюжети оповідань, (не) використані теми. І примарились мені рідні ліси па Чернігівщині з (не) вивченими як слід стежками, (не) проїждженими дорогами. Здається, що похмурі (не) прошені думки зійшлися на обрії в хмари і закам’яніли мовчазними лісами. Пригадалася мені й гроза, і та (не) докінчена повість, що колись розповідали мені її в тому лісі, і та (не) розчищена доріжка, що вивела мене з того лісу й повела до села. (За С. Васильченком). § 152. Частка ні (ані) з різними частинами мови. Частка ні пишеться разом: 1) з тими іменниками, прикметниками, які без неї не вживаються, наприклад: нісенітниця, нікчемність, нікчемний, ніякове (становище), нічийна (партія в Шахи); 2) якщо вона виступає префіксом, наприклад: а) у заперечних займенниках: ніхто, нішр, ніякий, нічий; коли ж між часткою і займенником стоїть прийменник, ні пишемо окремо: ні до кого, ні від чого, ні перед ким; б) у заперечних прислівниках: ніде, ніколи, ніяк, ніскільки, аніскільки, нізвідки, анітрохи. 260
Окремо частка ні пишеться: 1) у реченнях з заперечним присудком; в таких випадках частка ні ставиться перед іншими членами речення для підсилення заперечення. Порівняйте: Слова не сказав і Ні слова не сказав (тобто: І слова не сказав або: Жодного слова не сказав). Ні хвилинки не можу чекати або: Ані хвилинки не можу чекати (тобто: / хвилинки не можу чекати або: Жодної хвилинки не можу чекати). Іноді присудок в заперечних реченнях може опускатись, наприклад: Ні меж, ні краю колгоспному врожаю. (Пропущено присудок нема); 2) у заперечних реченнях при переліку, коли ні при повторенні виступає як сполучник, наприклад: Ні атомні бомби, ні сталь не затьмарять омріяну даль; 3)_ в нерозкладних словосполученнях: Ні сюди ні туди. Ні грач ні помагач. Вправа 479 (усна). Прочитайте, розкривши дужки й вибравши потрібну частку не або ні. Поясніть їх вживання. 1. (Ні, не) суди, (ні, не) тюрми і (ні, не) найжорсто- кіші переслідування не можуть зломити бойового духу борців за мир. 2. На зріст невеличка, (ні, не) звір і (ні, не) птичка; землю риє, житло будує. 3. Змарнуєш робочу хвилину — попрацюєш ще (ні, не) одну годину. 4. Герма- нова мати була (ні, не) ліпша,коли й (ні, не) гірша від інших. ‘ 5. Казка була йому (Чіпці) (ні, не) вигадкою, а билицею. 6. Хвиля смутна, каламутна, вже (ні, не) ясна, вже (ні, не) біла. 7. Від козла (ні, не) шерсті,(ні, не) молока. Вправа 480. Перепишіть, розкривши дужки й вибравши потрібну частку ні або не\ поясніть її правопис. 1. Вільних у братерстві (ні, не) хто не злама. 2. То був (ні, не) хто інший, як Семен Остапович. 3. (Ні, не) разу ти не був у Київському зоопарку. 4. (Ні> не) раз ти бував у Київському зоопарку. 5. В купе я зустрів (ні, не) знайомих людей. 6. Вдома я не застав (ні, не) знайомих, (ні, не) друзів. 7. Щастя й (ні, не) щастя на одному коні їздять. 8. Та й не мала тая дівчинонька (ні, не) щастя, (ні, не) долі. 9. (Ні, не) журись, коди (ні, це) доля в край чужий тебе закине — рідний край у тебе в серці. 261
Вправа 481.. Присудки в даних реченнях зробіть заперечними; замість і вживайте в роді сполучника частку ні. Зразок: На грядках посходили і буряки, і цибуля, і редька.— На грядках не посходили ні буряки, ні цибуля, ні редька. 1. Па грядках посходили і буряки, і цибуля, і редька. 2. На другий берег річки вночі можна переправитись і трамваєм, і катером, і автомашиною. 3. В маленькому сусідньому озері водяться ісоми, ісазапи, і лящі. 4. У мого сусіда є і радіоприймач, і телевізор. 5. 1 я, і мої товариші спізнились на поїзд. Вправа 482. Перепишіть, розкривши дужки. У словах, вжитих з часткою ні, поставте наголос. 1. Наша доблесна Радянська Армія (пі) кому (ие) дозволить зазіхнути па цілісність наших кордонів. 2. І (ні) хто (ні) коли пас (не) зверне з цих доріг життя і перемог. 3. Ті, що були (ні) чим, стали всім. 4. І спились йому (Ч і п- ц і) чудесні сни, котрі він так ховав у своєму серці, (ие) ділячись (ні) (з) ким, бо (ні) (з) ким було ділитись. 5. Косить косар, (не) спочиває, (ні) (на) кого (ие) вважає. 6. Глечик пополам — (ні) тобі, (ні) нам. Вправа 483. Перепишіть, вставивши на місці крапок слова і словосполучення, подані в довідці. Завжди ми будемо домагатись високої успішності і ... не будемо порушувати трудової дисципліни. В навчанні ми ... не спинимось: будемо наполегливо здобувати знання, переборюючи ... труднощі. На уроках і перервах ... з нас ... не дістане ... зауважень. Оцінки ми матимемо ... , а тільки «відмінно» і «добре». На екзаменах ми ... допомогу розраховувати не будемо. Довідка: ні перед чим, неабиякі, будь-які, ніяких, ніколи, ніхто, ні на чию, ні від кого. Вправа 484 (усна). Поясніть правопис часток не, ні. І. 1. Діло партизанське нелегке. Партизан не дорожить своїм життям, ніколи не ставить його вище за щастя Вітчизни і, коли треба, не пошкодує його заради збереження життя своїх товаришів. 2. Ні заслання, ні каторга Сибіру, ні царські підступи, ні каземати тюрми варшавської — ніщо 262
ту віру його (Дзер жи нсь кого) було не в силі захитати. II. 1. Це були незвичайні збори. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів, не складали резолюцій. Часу для цього не було — групи мали виступати негайно. 2. На подвір’я неквапно в’їхав вершник. Його окликнув невидимий серед підвід вартовий. Вершник відповів неохоче. По голосу Яспогорська впізнала старшину. «Не заблудилися в степу, товаришу старшина?» турботливо запитав їздовий. «Така тьма!.. І як на зло, ніде ніщо пе горить», сердився старшина. (0. Гончар). Вправа 485. Перепишіть вірш, розкривши дужки. ДРУГОВІ. <’ерця (не) кволі в грудях маєм, (Не) кволий розум в голові. Ти па Дніпрі, я — за Дунаєм Одною думою живі. Хоч (пе) розсудливі й гарячі Буваєм часто ми в житті, (Не) заколишуть нас удачі, (Не) вдачі (не) зіб’ють з путі. (Ні) славослов’ю, (ні) образам У наші душі (не) вповзти. Важкі шляхи пройшли ми разом, І разом далі нам іти. Між нами гори, доли, ріки— Просторів відстань навісна, Та (не) розлучить нас вовіки (Ні) яка дальня сторона. Ми наших (не) другів пізнаєм І в тьмі, як при ясному дні. Ти на Дніпрі, я — за' Дунаєм Одною силою міцні. І (не) поборна тая сила, Вона ключем" гарячим б’є. Одна Вітчизна нас ростила. Один народ нам батьком є. (П. Дорошко). Вправа 486. Перепишіть, роакрнвш дужка. І. (Не) марно» ні, боями край гримів. 2. І буде слава (не) вмируща (не) дні, (не) роки, а віки. 3. (Не) відступав (ні) коли (ні) на крок назад перед ворожим кодлом грізний 263
Сталінград. 4. Та (не) має радості більше за ту, як в єднанні жита і цвісти. 5. Нам (не) має (пі) впину, (ані) меж. 6. Усіх обшиває, а сама одягу не має1. 7. Надворі (не) года, а в хаті тепло. 8. (Не) охайність до добра (не) доводить. ВИГУК. § 153. Загальне поняття про вигуки. І Ви гуком називається частина мови, яка виражає почуття або спонукання, але не називає їх. Наприклад: 1. Ой, же в нас, в Країні Рад, кожна школа — ніби сад. 2. Ах, ти, ниво широка, безкрайна, буйний колос в степу золотий... Гей ти, руське веселе привілля! Де той край і полям, і лугам! 3. Ей ти, як тебе звуть? У наведених прикладах виділені слова — вигуки. У першому і другому за допомогою вигуків висловлюється захоплення; у третьому — оклик. За значенням вигуки поділяються на такі основні дві групи: 1. Вигуки, за допомогою яких висловлюються різні почуття і переживання (радість, захоплення, здивування, злорадство, шкодування, співчуття, страх, переляк, горе, огида, незадоволення тощо): о, ах, ох, а, ага, фу, фі, у, ух, ой, ех. Наприклад: 1. О Батьківщино, в світі одна ти. 2. Ви погляньте, ой, погляньте, хто до нас у гості йде! 2. Оклики й вигуки, що спонукають до чогось: алло, ей, гей, тс-с-с, стоп; киць-киць- киць, ціп-ціп, но-о-о, тпру, брись, киїи. До вигуків близько стоять звуконаслідувальні слова (вони становлять окрему групу). За допомогою їх ми відтворюємо звуки природи, тварин, машин, різних предметів: трах-тарарах, бац, бух, хлоп, хлюп, дзелень, му-у-у, ку-ку, ку-ку-рі-ку-у, няв. Складні вигуки (тобто ті, що вимовляються протяжно) пишуться через риску, наприклад: Зозуля на дубку кує: ку-ку! ку-ку! Запрошує пташок на новосілля. 1 Відгадка — голка. 264
Вправа 487. Прочитайте речення, вкажіть вигуки і визначте, до якої групи належить кожний із них. 1. О сонце ласкаве, о сонце ясне! У нашій країні життя весняне! 2. Гей, шуміть, вітри крилаті, в пшеницях густих! 3. «Ану, тихіше пісню. Послухайте тепер моє оповідання», озвався комбайнер. 4. Ах, як тут темно! 5. Ой, Над нашими полками грає вітер прапорами. 6. Десь угорі курликали журавлі: кру! кру! 7. Ну ж, парубче, хутчій. 8. Дівчина на призьбі: ціпу, ціпу, ціпу. 9. «Цс-с-с! іде», гукнув хтось. 10. На коні, гей! Вперед, за мною! 11. Ой, як ллється дружна пісня, голоснішає, росте про Вітчизну нашу славну, про дитинство золоте! 265
ПРІЗВИЩА АВТОРІВ, З ТВОРІВ ЯКИХ ДОБРАНО ДЛЯ ІЛЮСТРАЦІЙ І ВПРАВ ОКРЕМІ РЕЧЕННЯ ТА УРИВКИ. Ажаев В. Бабаєвський С. Бажай М. Бойченко О. Бровка П. Бубеннов М. Василевська В. Васильченко С. Вершигора П. Вовчок М. Галан Я. Глєбка П. Глібов Л. Гоголь М. Головко А. Гончар О. Горький М. Грабовський П. Грибоедов О. Гулак-Артемовськнй П. Десняк О. Джамбул Джабаєв Дмнтерко Л. Донченко О. Забіла Н. Збанацькнй Ю. каховський М. Квітка-Основ’яненко Г. Козаченко В. Колас Я. Копіїлєнко О. Корнійчук О. Коцюбинський М. Крилов 1. Кулешов А. Купала Я. Лебедєв-Кумач В. Лєрмонтов М. Малишко А. Маяковський В. Мирний П. Михайлов М. Нагнибіда М. Некрасов О. Нечуй-Левицький І, Островський М. Ошанін Л. Пушкін О. Рибак Н. Рильський М. Рябокляч І. Симонов К. Скляренко С. Смолич Ю. Собко В. Сосюра В. Старицький М. Стельмах М. Стефаиик В. Сурков О. Танк М. Тесленко А. Тичина П. Толстой Л. Толстой О. Трублаїні М. Туманян О. Тургенєв І. Українка Л. Усенко П. Фадєєв О. Франко І. Фурманов Д. Чєхов А. Швець В. Шевченко Т. Шпян А. Шолохов М. Яновський ІО. та ііи 266
ЗМІСТ. ФОНЕТИКА. , Стор. § 1. Звуки мови з § 2. Звуки і букви. Український алфавіт. Голосні звуки ... 4 § 3. Вживання великої букви 6 § 4. Склад 7 § 5. Наголос 9 § 6. Приголосні звуки. Глухі і дзвінкі приголосні 10 § 7. М’які і тверді приголосні. Позначення на письмі м’якості приголосних 11 § 8. Буква ь в кінці слова та в середині слова перед приголосним 13 § 9. Позначення на письмі роздільної вимови звуків м’яким Знаком та апострофом. Правила вживання апострофа .... 15 § 10. Сполучення йо, ьо 17 МОРФОЛОГІЯ. Склад слова. §11. Основа і закінчення 19 § 12. Корінь, суфікс, префікс. Похідні і непохідні основи ... 21 Правопис голосних у коренях слів. § 13. Вимова і написання ненаголошеннх е, о, о 26 §14. Правопис ненаголоіпених голосних» що не перевіряються наголосом 28 §15. Вживання ненаголошеного а замість о 29 § 16. Найважливіші випадки чергування голосних ЗО § 17. Чергування а — о ЗО § 18. Чергування е — и 31 § 19. Чергування е — о 31 § 20. Е — о після шиплячих 31 § 21. Чергування авуків о» в із звуком і 32 §22. И, і після шиплячих та г, к, х у корені слова ♦ 34 Правопис приголосних у коренях слів. § 23. Чергування приголосних при творенні слів 35 § 24. Подвоєння приголосних внаслідок збігу їх .... ~ • 37 § 25. ПодвЬеиня приголосних, внаслідок подовження їх перед л» ю. в § 26. Чергування у — в, і — » . . 40 267
Стор. $ 27. Уподібнення дзвінких і глухих приголосних. Вимова і правопис їх 41 § 28. Спрощення в групах приголосних 44 Правопис префіксів. § 29. Префікс з- (зі-, с-) • .45 § ЗО. Префікси роз-, без-, від- (од-), над-, під-, між- 45 § ЗІ. Префікси при-, пре-, прі-, ви-, пере-, пред-, перед-, межи-, . 47 ух 32. Складні слова, їх творення і правопис 48 $ 33. Складноскорочені слова * ... 50 $ 34. Правила переносу частин слова 51 § 35. Основні правила правопису слів іншомовного походження . 54 Частини мови. § 36. Загальні відомості 57 Іменник. § 37. ’§ 38. § 39. § 40. § 41. § 42. § 43. § 44. § 45. § 46. § 47. § 48. § 49. § 50. § 51. § 52. § 53. § 54. § 55. § 56. Загальне поняття Рід іменників Число іменників . про іменник Відмінки іменників . Типи відмін іменників Незмінювані іменники Іменники першої ВІДМІНИ Відмінювання іменників першої відміни. (Зразки відмінювання) Особливості правопису відмінкових закінчень іменників першої відміни . . • • ’ Іменники другої відміни . . ..... . . . • • Відмінювання іменників другої відміни. (Зразки відміню- Особливості правопису відмінкових закінчень іменників другої ВІДМІНИ • • ’ Відмінювання іменників третьої відміни . . . , . . • Особливості правопису відмінкових закінчень іменників третьої ВІДМІНИ Відмінювання іменників четвертої відміни . . , . . • Особливості правопису відмінкових закінчень іменників 57 59 61 62 64 65 67 67 68 72 75 76 86 87 89 89 четвертої відміни / • Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині Хп Способи творення іменників • Суфікси на творення Іменників З пестливо-здрібнілям І згру- до білим відтінком значення та їх правопис • Суфікси на творення іменників, що означають назви людей, предметів, дій, ознак • 208
Стор. § 57. Правопис чоловічих і жіночих імен по батькові .... 97 § 58. Правопис складних іменників 98 § 59. Правопис не з іменниками 100 Прикметник. § 60. Загальне поняття про прикметник 101 § 61. Прикметники якісні, відносні і присвійні 103 § 62. Ступені порівняння якісних прикметників 105 § 63. Вищий ступінь прикметників 103 § 64. Найвищий ступінь прикметників 107 §65. Повні (стягнені і нестягнені) та короткі форми прикметників. 108 § 66. Тверда і м’яка групи прикметників 110 § 67. Відмінювання прикметників 111 § 68. Правопис відмінкових закінчень прикметників . . . .113 § 69. Способи творення прикметників 115 § 70. Суфікси, за допомогою яких утворюються якісні прикметники від прикметників 117 § 71. Суфікси, за допомогою яких утворюються прикметники від іменників 118 § 72. Творення і правопис присвійних прикметників . . . .119 § 73. Правопис н, нн у прикметниках 122 § 74. Правопис складних прикметників 124 § 75. Перехід прикметників в іменники 125 § 76. Правопис прізвищ і власних географічних назв прикметникової форми 127 § 77. Правопис не з прикметниками 130 Числівник. § 78. Значення числівника, розряди числівників за значенням . . 132 § 79. Групи числівників за їх складом 134 § 80. Відмінювання кількісних числівників один, два, три, чотири 136 § 81. Числівники один, два, три, чотири, збірні і дробові числівники та зв’язок їх з іменниками 136 § 82. Відмінювання і правопис кількісних числівників від п'яти до двадцяти і числівника тридцять', від п'ятдесяти до вісімдесяти та числівників сорок, дев'яносто, сто . . .139 § 83. Відмінювання і правопис числівників від двохсот до дев'ятисот та числівників тисяча, мільйон, мільярд . . . .141 § 84. Відмінювання складених кількісних числівників .... 142 § 85. Порядкові числівники 144 Займенник. § 86. Загальне поняття про займенник 146 § 87. Особові займенники . • ,Н? § 88. Відмінювання І правопис особових займенників 147 § 89, Зворотний займенник себе . 15(г 269\
Стор. § 90. Присвійні займенники § 91. Означальні займенники § 92. Вказівні займенники § 93. Питальні займенники § 94. Відносні займенники § 95. Неозначені і заперечні займенники § 96. Таблиця розрядів займенників 151 152 153 154 155 156 159 Дієслово. § 97. Загальне поняття про дієслово 161 § 98. Неозначена форма дієслова 162 § 99. Перехідні і неперехідні дієслова 163 § 300. Види дієслів 166 § 101. Основні підгрупи дієслів недоконаного і доконаного видів . 167 § 102. Основні ознаки, за якими відрізняються види дієслів ... 168 § 103. Способи дієслів 171 § 104. Дійсний спосіб. Часи дієслова 172 § 105. Відмінювання дієслів у формі теперішнього та в простій формі майбутнього часу. Дієвідміни 173 §106. Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів . . .175 § 107. Чергування приголосних у дієсловах 178 § 108. Відмінювання дієслів у складній і складеній формах майбутнього часу 182 § 109. Відмінювання дієслів у формі минулого часу за родами й числами 184 § 110. Наказовий спосіб та його правопис 186 § 111. Умовний спосіб та його правопис 189 §112. Безособові дієслова 191 § 113. Творення дієслів 192 § 114. Правопис не з дієсловами 193 Дієприкметник. § 115. Загальне поняття про дієприкметник 197 § 116. Активні і пасивні дієприкметники 198 § 117. Дієприкметники доконаного і недоконаного виду . . .199 § 118. Творення активних дієприкметників ......... 199 § 119. Творення пасивних дієприкметників 202 § 120. Зміни приголосних при творенні пасивних дієприкметників * 206 § 121. Відмінювання дієприкметників 207 § 122. Перехід дієприкметників у прикметники і в іменники . . 208 § 123. Правопис дієприкметників 211 § 124. Безособові дієслівні форми на -«о, -то 213 Дієприслівник. § 125. Загальне поняття про дієприслівник . . . . . „ . 215 § 126. Дієприслівники недоконаного виду та їх творення . . , .216 ,§ 127. Дієприслівники доконаного виду та їх творення . . • .217 § 128. Правопис дієприслівників ’ е , . 218 270
Стор. Прислівник. § 129. Загальне поняття про прислівник 220 § 130. Розряди прислівників за значенням 222 § 131. Ступені порівняння прислівників 224 § 132. Правопис н і нн у прислівниках . 226 § 133. Правопис не, ні з прислівниками 227 § 134. Написання прислівників через дефіс 228 § 135. Написання разом прислівників, однозвучних з іменниками 231 § 136. Написання разом прислівників, однозвучних з прикметниками і числівниками 232 § 137. Написання разом прислівників, утворених різними способами 233 § 138. Написання прислівникових сполучень 235 § 139. Правопис и, і в кінці прислівників 237 Прийменник. § 140. Загальне поняття про прийменник 238 § 141. Склад прийменників 240 § 142. Правопис прийменників 242 Сполучник. § 143. Загальне поняття про сполучник 244 § 144. Склад сполучників. Правопис складних і складених сполучників . 246 § 145. Правопис сполучників проте, зате, щоб, якби, якщо, якже, однозвучних із займенниками або прислівниками, вжитими з прийменником або часткою 247 Частки. § 146. Загальне поняття про частки 250 ’§ 147. Написання часток через дефіс 252 Правопис часток не, ні з різними частинами мови. (Для повторення). § 148. Частка не із словами, які не вживаються без неї. . • . 254 § 149. Частка не з дієсловами і дієприслівниками 255 § 150. Частка не з іменниками, прикметниками і прислівниками . 256 § 151. Частка не з дієприкметниками, числівниками, займенниками 258 § 152. Частка ні (ані) з різними частинами мови 260 Вигук. 153. Загальне поняття про вигуки 264