/
Author: Андрєєв М.П. Григорчук П.С. Добровенко А.О. Кучменко Б.А. Манзюк А.Л.
Tags: історія комсомол перекладна література радянський союз соціалізм
Year: 1969
Text
J .-EPOЇqHJ& ІОНІС:У• ,, JaPCEHJ&JIV" 'І
11 .-ЕРОЇ"І ІОН ■ С.УІ АРСЕНА
J .-EPOЇqHJa ІОНІСУЬ ,.J&PC:EHAJIIV"
І /' .. ': /
\ \ / :J ,'І с
ВИДАВНИЦТВО ЦК ЛКСМУ «МОЛОДЬ>► . КИІВ 1969
З ІСТОРІІ КОМСОМОЛЬСЬІЮІ ОРГАНІЗАЦІІ киrвського ОРДЕНА ЛЕНІНА ТА ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА УСРР ЗАВОДУ <<АРСЕНАЛ>► ІМЕНІ В. І . ЛЕНІНА
3:КСМ(С2)1 Г39 l{11ю1шу п ідготував 1,оле1пив авторів : М. П . АНДРЄЄВ, 11 . С. ГРИГОРЧУК, А. О. ДОБРОВЕНІ{О , Б. А . І{УЧМЕІ-ШО , А. Л. МАНЗІОК , П . М. ОВЧАРЕНКО , К І . ПАНШАРСЬЮІй, О. П. ПЕСТОВ, Л . П. СНІТІ-ї.О , І. М.· ШЕВЧУК ое реда~щією 1,юrдидата і сторичних пау1, Л. П . СНІТІ-ї.О 1-6-4 - 9-681VI :КНИЖ:КОВА ФАБРИ:КА «ЖОВ ТЕНЬ ,,
РЕВОЛЮЦІЄЮ НАРОДЖЕНІ Пліч-о-пліч з батЬІ,ами . .. 25 жовтня 1917 рон:у. Цей день був особливо насичений подіями . Опівдні прийшла радісна звіст1{а: в Петрограді збройне повстання! Пізно ввечері нове по відомле ння : буржуазний уряд Нерепсь1юго повалено, влада перейшJІа до Рад. 27 жовтня l{иїв облетіла нова з віс·ша: ІІ Всеросійсью1й з'їзд Рад, який від1,рився вве чері 25 жовт ня в Смольному, про голосив Росію Респуб ліІ{ОЮ Рад. У цехах, в майстернях люди шваво обговорювали поді:і, тисли один одному ру1ш. Ось біля верстата Олен сандра Гаупша нібралися робітшши. Серед них багато молоді. Рад і сні, з сяючими обличчями, вони слухають с вого наставнина. Ввечер і 27 т а вранці 28 жовтня неве.11юш група ар сенальців-біш:, 1~товю,ів, а з ними члени Соціалістичної спіш,и роб і т 11 и ч о·і молоді - ІІІ Інт ернаціоналу Федір Гпеповсью1й, Петро Іванов, Отто Доліндовсr,кнй, Віятор Нрюнов, Минола Ліщинський, Оленсандр Сrюпичев, Фе дір Налиновсью1й , Люба НомсьІ{а, Таня Степанова, Варя Гончарова, Таня Медуще1шо та інші, за завданням l{иїв сь1{ого номітету РСДРП (б) і Війсь1юво-революційного І{омітету, розійш.пис.н по міст у, щоб повідомити про події 5
в Петрограді, розповсюдити листівки Н.иївського І{оміте ту більшовик і в, які закликали робітню{ів і солдатів об ' єднуватись навколо революційних Рад, брати владу в свої руки, підтримати повстання в Петрограді. Молоді робітюши І{осю{Ов, Ольшансью1й та дівча та - зв'яз1{ові рею{Ому Б. І{узьІ{ОВСЬІй, С. Алтухова, О. ПриходьІ{О й інші побували цього дня у робітничих нварталах. Вони роз'яснювали за~ши1{ більшоюшів, ви н:опували доручення рею{ому по забезпеченню <<Арсена лу>> медияаментами, проду1{тами харчування, а ТаІ{ОЖ передавали дані розвідю~:, організовували пу1шти ДJШ надання допомоги пораненим . Було обмаль патронів, боєприпасів. Молоді заводу в с1шаді артилерійсь1{ого загону Червоної гвардії під І{ерівництвом С. й. Струтю-1сь1{ого довелося вилонати с1шадне і небезпечне завдання - захопити гвинтівки і снаряди в арсенальному вогнестрільному відділі, що зна ходився біля лаври. Для 25 юна~{ів це було перше бойо ве хрещення. Висо1пrй героїзм виявили тоді арсенальці - члени Соціалістичної спілю~: робітничої молоді Онищю-шо, Бондареrшо та інші. Вони захопили близьн:о 300 гвинті ВОІ{, 6 н:улеметів, 2 бомбомети, 4 гармати і броньовик І{оли настали найвідповідальніші дні, майже всі мо лоді робітнини взялися за зброю. Бєлявцеву, Успенсьно му, Чумачову, СнринсьІ{ОМУ, Скопичеву, Уша~{ову було тоді не більше 16-17 роІ{ів, але вони хоробро вели себе у баринадних боях. 30 ,-новтня, вранці, над Ниєвом тривожно пролуна ли заводсьr{і гудюr. Почався загальний страйr{ пролета рів міста, страйr{ солідарності з арсенальцнми, над яюrми юш{ери готували нриваву розправу . До 7-ї години всі цехи заводу були заповнені робіт ПИІ{ами. Проте до роботи не приступали. Лише в н:оваль- 6
сь1{ому цеху, щоб ввести в оману ю1шерів, працювали парові молоти. Виділені рею{омом І{Омандири розпод іляли робітни І{ів по групах, І{ожній з них давалось конкретне бойове завдання. Новаль Чаплипсьний повів товаришів охороня ти Микільські ворота та обстрілювати Маріїнсьютй п ар1{ і будино1{ головпо1{омандуючого. Моло т обоєць Нрушель ницьюrй з і своїм підрозділом пішов охороняти І{узню па Мосr{овсьr{іЙ вулиці і тримати пі д наглядом Лева н довський провулон:. Tor{api, слюсар і , молотобійц і ставали І{омандирами .. . Робітники <<АрсенаJІу>> готувалися до вирішальної сутичrпr з війсьнами штабу І{иї всьн:ого війсьн:ового округу . Щ об запобігти повс т анню, вороги революції поеили ли терор і репресії . З Південно-Західного фронту та з інших міець поеп ішпо перештдалиеь війсь1,а, стя гува лись чехосJ10наць 1,і частини, <<батальйони емерті>>. Вули цями роз'їжджали патрулі, сновигали лурсапти ш1юли прапорщ1шів. Найб ільше було ю1шерів на Печс р еьr,у. Хизуючис1, випраююю, вони ходили м і сто~vг, ш, повно владні господар і . ВJІаду в НнєІЗ і після поnетання 29-31 жовтня захо пила буржуаз п о-п аціоналіетюпrа Централr, н а рада. Арсе нальці го тувалися до нових битв . 1 листопада заводсьні агіта т ори р озповсюдшува.пн листівюr, в ш,их повідомлялося, що героїчна боро т 1 ,ба революційних солдатів і робітпикі ІЗ увінчалася ус п іхом. Нонтрревошоційпі війсьна, що підт р имували у ряд помі щrшів і нап і таліетіn, розгромле н о. :Штаб здавен. У Ниєв і , ЯІ{ і по всій н:раїні, здобуто вешшу перемогу. Але тшпіта лізм ще живий. Тож будьте насторожі, захищайте в.паду Рад! 7
Вранці 15 січня 1918 року на <<Ар- Солідарність сеналі>> почались приготування до збройного виступу. У кімнатах і коридорах заводського комітету тісно. На лавах, стільцях, чекаючи наказу, си діли бойовини. До столу голови завr{ому підійшов моло дий робітнин. Норот1,о кивнув: - Від ревному Слобідни. І подав за пис1{у. Голова прочитав, спохмурнів: <<ТіJІЬІ{И цього не ви- стачало>>. - БасІ{аІ{Ов ! - підвівся голова завному. У дверях з'явився невеличкий на зріст ХJrопець. В ру нах - нарабін . - Ось що, Васю ... Справа є. Ти живеш на Слобідці? А з Дарниці на допомогу Петлюрі йде через селище до мосту загі н чехів. Тут їх треба затримати. Почнеш з пе реговорів, намагайся зю, інчити справу мирно. Нагадай їм про солідарність робітюшів. Вони повинні нас зро зуміти, бо TaJ{i ж робітнию1 і хлібороби, ЯІ{ і ми. Снільют людей у тебе в загоні? - Зі мною - тридцять один. - Малувато, та більше виділити не можемо . Уже ро звиднялося, 1шли маленький загін на чолі з Василем БасНаJ{ОВИм наблизився до мосту. Бойовию1 по мітили чехів, що зу пинилися на привал. Вітер доносив уривюr незнай омої мови. Хтось із хлопців зауважив: <<Чоловін з п ' ятсот, не менше. Гаряче нам буде ... >> Бас1,ю{ов оглянув своїх людей. Озброєні стро1щто. В одних 1,оро тні артилерійсь1,і 1,арабіни, в інших - гвин тівrпr . - Підемо відкрито,- 1-ш1,а зав Василь,- мусять зро зуміти ... Чехи помітили бойовиків . Солдати мовч1,и стежиJrи, аж пони не наблизився загін. s
У•шс,шr; Січ. п е во г о зrіройпо г о повста,m, ,,, В. О. Ba cr;a.r;o в до 78 рпr;ів пра. цювпв т or.:a.p e ,ll і зал юб r;а переда.ва.в с вій досвід ,1t0л од і. - Мені с тар шого,- звернувсл Василь . Йol'v.ry шшзали па стру1шого офіцера . Чехи оточили з агін і, пср емішавши сь 3 а р сспа.пь цнми, вели жва в у розмову жес т ам и , О](рсмимн с;нонами . - Пане офіцер,- сн:азав І~ас1>анов,- мн 11рст;ст1ш нию1 робі тників за воду <<Арсен аю>. - Слухаю вас, - відповів російс1,1юю і\ШВОЮ офі І \Ср. - Ми просимо і :1аю1 нІ\ аємо ваших солда ті в .11 с ; ;опо - магати Петлюрі т а н е гайно :Jа.J1ип.1ити Дарницю . J це все? Ні. Ми просимп від11ати пам зброю. В і ддати зброю?! g
Офіцер збJІід. <<Зараз накаже схопити нас,- подумав ВасиJІь,- за карабіни не встигнеш взятисю>. МинуJІо ніJІьна хвиJІИІ-І напруженого мовчання. - Ми повернемось,- відповів нарешті офіцер,- aJie зброю .. . Про зброю сJІід подумати . .. - Справа ваша, думайте. AJie я повинен їхати на завод і повідомити про резуJІьтати переговорів. Робіт ники можуть висJІати броньовик ВасиJІь вдався до хитрощів. :Ніян:ого броньошша у них не було. - Я їду на завод, - с1шзав він офіцеру і зупинив стрічні сюпr. Баскаков вмостився на санях, ~юні рушиJІИ. І{ош~: враз: - Стій! Стій! ВиявиJІося, погроза впшшуJІа на офіцера. - Нуди сrшадати зброю? Чехи роз ::!броїшrся. Офіцер з вернувся до робітнинів з проханням провести їх через СJІобідІ{у. Одержану зброю арсенаш,ці роздаJІи робіп-пшам. 19 січня 1918 рону. Четвертий <<Умира_~~ день мужньо биJІись арсенаJІьці з на револю~~и~юму військами 1{01-прревошоційної Цен- фронт~••• >> трально ї ради, що ото,rили завод. Молодь, підлітки і діти знаходиJІися па барrшадах поряд зі своїми батьІ{а:Іvrи, братами. Ось до санітарної сестри підбіг хлопчиr{ роні в JJ:Ва падцяти: - Тітонько, перев'яжіть мені руку. Тільн:и швидше, бо батьІ{О один залишився біля І{уJІемета_ Справжній подвиг тоді звершив 14-річний сип арсе нальсьного робітНИІ{а Ваня Шафрапський. Було це TaJ{_ Біля мосту через Дніпро 150 червоногвардійців вели бій 10
з петлюрівцями, що рвалися до <<Арсеналу>>. Бійці роз ташувалися у насп іх виритих окопах. 3а кулеметом ле жали юнаки. Прізвище першого залишилось невідомим. Знали лише, що зброєю він володів відмінно і його <<МаІ{ сию> трощив нещадно ворогів. Другим номером у нього був слобожанин Ваня Шафрансью1й. Ноли чергову атаку синьожупаншшів було відбито, не стало патронів. Шафрансьний вирішив під зливою куль пробратись на територію заводу за набоями . Уже вечоріло, ноли повернувся і пр иніс лише дю{іль1ш десят нів патронів. Після смерті товариша Ваня зайняв його місце за нулеметом. Ось петлюрівці піднялися в рішучу атю{у. Я1{ діяти? Вирішив терпляче очіІ{увати. І{оли петлюрівці досягли середини мосту, випустив по ворогах останню стрічну. Потім звівся на ноги, хотів з іпхнути кулемет під yr,ic. Та вороги: вже були поруч. Вони підняли Ваню на баг нетах ... У ці грізні дні боротьби з ворогами революції особ ливо відзначились юні арсенальці Минола Бєлявцев, Петро Мю{симе1шо, Федір Грабар, брати Григорій та Леонід Садовсьні, Степан J:КитІ{ОВ, Оле1{сандр Єрема Єремешш, Борис Марченно, Никифор Дармостуrюв, бра ти Михайло та Степан Налиновсьні та інші. На бар1шадах, в оюшах поруч з батьнами, чолові нами і синами стош1и на смерть жіпю1, муж н і і бойові подруги-пролетарки . Група жінок, шш знаходилася у гоJюппому І{орпусі, напружено прислухалася до того, що відбувалося за сті нами, готова прийти на допомогу бойошшам. Ось в приміщення зас1,очив один з нерів1-пшів 11 ов стання О. Б. Горвиць. - Вереземсьного поранено. 11
Таня Степанова і Люба !{омська, взявши медикамен ти, вирушили на допомогу. Перев'язку робили надворі. Рана була важr,а . Врятувати життя не вдалося. До вечо ра Вереземсьюrй помер. Прощаючись, він сказав: <<Я ра дий, що вмираю на революційному фронті>>. Поранених ставало все більше і біJІьше . Потрібен був кваліфікований лікар. Ганна Шторм і Броня Кузьковська задвірr<ами вибра JІИсь на одну з вулиць, зайшли у знайомий будинок У затемненій r,імнаті побачили чоловіr,а в пенсне . Це був ліr,ар. - Ми з <<Арсеналу>> . Там повстання, багато поран е них ... Вираз обличчя чоловіка змінився, тонна руна, що спиралася на бильце r,рісла, здригнулася. Він добре знав, ят, жорстоrю розправляються петлюрівці з тими, хто до помагає бійцям революції. - Яr,що не підете, я застрелю вас,- обірвала його Кузь1ювсь1,а, вийнявши з rпrшені пістолет. Лінар змушений був піти за дівчатами . Ленінова Не діждавшись підr,ріплення, арсе- пальці ще довго трималися, відби ваючи атаки. Дедалі ставало все важче. Дружинниrпr, що виходили на розвідr,у, здебіль шого не поверталися на завод . Не поверталися й ті, хто хотів прошпшути в місто, щоб встановити зв'язоr, з пов станцями інших районів, організувати допомогу обложе ним . rx гайдамаю1 затримували і розстрілювали. допомога І ось зовс ім вийшли боєприпаси. Відбивши останню атаr,у, арсенальці вирішили прориватися. Більша части на потайними ходами пробралася до Слобідюr, за Дніп ро, і там з'єдналася з радянськими війсьнами, що насту пали на Київ . Решта героїв-захисшшів <<Арсенал у>> на світаrшу змушена була здатися ... 12
# ~~-4/4- ~~ h~~ ~~~~ ~-,,•~ qc~ +- ~- ~ ~~r tfl.є.~_~.--1( ~~ ~-~ ~ Записr.:а В . І . Лепіпа про падаппя війсь1,ової допо.мо г и в боротьбі а буржуазною Цептральftою радою .
IIOCtW. - Кl"і'W'.Ь П1>мсо1111._• l'.О.Ф.О.І!. lt!UJNll'P1 lw,ll'(J .а g н І! н 'І 8 u~s •1'e,IWIWI ,U,8 воеrо р.&6очаrо к.1.аооа ••.в ~aonto.on д.1s pyoo:ФJ"v vьбаче-rо, ttoТOVJ(Чeoюt:i д,еа• zз-ro ал.Реля wl роб{)чн$ rrиеоо!<Ого КІ>аоиurо "-11uа,ооа.,,РІЛWІ- о 53-х •стне~ гq,11.0-.aot w~вна~ .1ц,1уrа и цео-1::,г• рас;.оч)Q: " мtt~с:го доро1-ога вс.zц.н н ТОВ&Іt,иш,,а ~tл.ЬИЧА~ G 11єrеРr>еІШ..,. о-..- с1<щ,еJІ11JОГО аw,...аромш;кя яamero КJІЬИЧ.t.. 1ti;, paб<Nr.o op0011iw,w , за,нu-, что оо,,r.ц11 о 1'1>бolt • руІ<Ово ,..,.оа 1'0601 р.к.п. В оаа~;;:щощі\.13Ие .ц.нл rвoero рожцоии.д 1( ;цлп 60.хее теоцоrо o6.nк- u.a о ДО D(,Гt,І,і у~ lfU;O~ СОб~М,,,!!!!,DЬ О;,.ІіNОВПJ!еІІ .в-,11n, n,бЯ В OIDl01l!I рЩ\ОчJІ.Х fl/!.,,'r !і:ІВ(\ЦІі ООЧ8'f- ,O.Кll1)61М,19'tUJDIOt,ot,/ ~р J!І>ГО ооха к~;а,ш:н-о І\lleoomro AJX>es-, , . 1 1 . МІ, 118""'', что no.,; рую>бОДО!lJОU КВ!lJІ$Ш(РоВІІІШОrо То 1<11118 ІІ&ІЖОІІОТО.ІФІ ""'1.#І--\\J!ЬmА, ""'"" • Р ,, . .а х - - Іt.ІЮ~РУІ/8.ІІ'І1аІ І<JІ!Юсово~ 601)1,0W >t ко,;11уа11аw• - •т.tJхтІU• JІІ •Коwмуиао ..чео.ІQ!ІІ МаюфюР, о.у,цеw твt)JDІи. no!f00.U1ИJ<.&111: wаою:реми к оодwзоrе vо,яwм ooц.иa.uиt)t'lNtщ)(oro odцftO'tSJI t ШФ!id-lit"'WRШI W&·тgдь1 и O()~eoraat1юctJ кowwy,u:и.3'.fa" .а..ва ще AOJLl'lte N.UІ м раоотаіІ 11а aonay ро6очеrо кJJвосв. &<eow о wеф)м, р>1,б0ЧІ!N2 І!r?еИІUQ,Ц81111, nоацрц11.1пт ІІ!JЬ.НА и rю,ц ~е КJІРомтw !1---~ R••ooJ0:>1 J\ОеІШО-Ин..,,.неРн о І ЩІ<Ом~,,, ІФТОІІОО м&ірадJІ ИАЬИЧА P1 'i@nllilt !Qpo~r м~нвро.~ .. - -= 'L-::::===:::::, • 'А•t;ч, /0~<!~""""'"~'1" ~d ~~'•е,С'""'. Тедеграма, падісдапа В. І. Лепіпу рабітпиками завад у в 1923 рац і.
Озвірілі петлюрівські бандити вдерлися на завод і вчинили ДІШУ розправу над його захисни1{ами. Багато робітню{ів було розтерзано і порубано на місці, 300 чо ловін розстріляно. Інших повеJІИ до лаври . По дорозі їх нолол:и багнетами, рубали шаблями . Та недовго петлюрівсь1{і бандити свяп{ували пере могу над революційним <<АрсеналоМ>>. На допомогу київ сь1шму пролетаріату поспішали червоногвардійсь1{і з аго ни Хар1{ова, Н.атеринослава, Донбасу, загони моrш1{ів, послані за вназіВІ{ОЮ В. І. Леніна . Адже ще 15 січня В. І. Ленін написав: <<В Морсь1шй Революційний Н.омі тет. Прошу вжити 01,стрених заходів, щоб дати в розпо рядження Тер-Арутюнянца 2000 матросів для воєнних дій проти буржуазної ради. Леніш>. Після нільнаденних жорстоІ{ИХ вуличних боїв, пет люрівці були повністю розбиті. 26 січня Ниїв став радянсь1шм. Наступного дня на <<Арсеналі>>, біля политих 1,ров'ю стін, відбувся мітинг. Робітнюш вітали війсьна Червоної гвардії, що уві йшли до Ниєва, і по1шюшсь боротися за Радш1сь1{у вла ду до останньої І{раплі щюві. Одинадцять днів тривало Січневе повстання робітн:и нів проти війсь1{ Центральної ради. <<В ці незабутні дні,- писала газета <<Вісті>>, орган Ниївсь1{0Ї Ради робітничих депутатів,- пролетаріат І{иє ва виявив виняп,овий, безпри1шадний героїзм і самовід даність. Сотні пролетарів віддали своє, в більшості ви пад1{ів молоде життя за велин:у мету визволення люд ства від гніту 1шпіталу. Вешші трагічні дні Паризь1,ої номуни мимоволі пригадуєш в ці дні, ноли під градом куль і гарматним вогнем пробирались десят1ш дівчат і жінОІ{ робітничого 1шасу в обJ10 .жений <<Арсеиаш> з ХJІі бом, меди1{аментами і снарядами» . 15
Пам'ять про героїв Січневого збройного повстання назавжди залишиться в серцях радянсью1х людей. Це повстання завдало відчутного удару війсь1{ам буржуаз но-націонал і стичної Центральної ради, воно увійшло в літопис боротьби за встановлення Радянської влади, як одна з найважливіших революційних подій . <<Весіллю> Не маючи змоги задушити робітни 'lУ владу, Центральна рада продала Ущ)аїну німець1шм І{апіталістам. У1{раїнсь1{у з емлю топтали 01,упа~-rти. П ідтримуваний чужо з емними багне тами, лютував гетьман С1{оропадський. Знову засвистіли гайдамаць1{і нагаї. Пішовши у підпілля, більшон.юш не припиняли бо ротьби. Не с1шала зброї і робітнича молодь <<Арсеналу>>. Вона виявила не менше героїзму і самов ідданості, ніж у дні повстання. Робота в підпіллі вимагала сміливості. Тим-то сюди йшла найсвідоміша і найщщща частина ро бітни•rої мо Jrоді. Вона була справжнім помічшшом біль- 1повинів <<Арсеналу». Разом з ними готувала перемогу над німецькими оп:упант.1ми . .. .І-Іімці і гетьмансь1{а варта пильно охороняли арти лерійський с1шад біля лаври . Але підпільшшам вдалося перехитрити ворога . Хлопці пронинли в с1шад і винесли: чотири І{улемети, багато гармат, гвиптіво1{, наганів та патронів. Зброю заховали в іІ{ОІші й І{рамниці Прєс1rя1{0- вих , що була обіч воріт. Звичайно, Прєсшшови про це і не здогадувались! Схова r-шу в.ттатлтува.па :17-р ічна Наталя Бобр1,ш, що пр~:1- цювала у лавр і . Зброю потрібно бу.по доставити партизанам у Бровар СЬІНІЙ ліс. Тим часом Ланцюговий міст, що з'єднував Н:иїв з Передмостовою Слобід1шю, пильно охороняли пі мецьl{і війсь1щ. На правому березі Дніпра, від Міжгір'я до }Н:унового острова, ходила варта. 16
Члени підпільної молодіжної організації І{остяптин Стародубцев, Сашко Гарячий, Тарас Гошшов і Михайло Черевко запропонували організувати <<Весіллю>. І{ому ністи схвалили пропозицію. <<Молодим>> призпачиJІИ l{ о стянтина Васюка, відважного ХJІопця з Вешшої Димер ки, <<молодою>> - Марусю Мазуре~-шо. <<Свати>>, <<друж КИ>> - надійні арсенальські хлопці та дівчата. У неділю Прєснякови раніше дванадцятої години до крамниці не з'являлися. 3 цього і скористалася Наталя Бобрю{. Ноли під'їхали дві паро1{ішrі підводи, зброю було вже спю{овано точнісінь1{0 тю{, ЯІ{ Прєснш{ови па кували ікони. І{ільІ{а хлопців під виглядом цер1{овної прислуги навантажили <<святий товар>>. У цю хвишпгу донеслися звуки гармошки, бубна, і з-за рогу ПОІ{а зався весільний поїзд. Вмить частина <<друж1{іВ>> пересіла на щойно навантажені <<і1{01rамю> підводи. І весела номпа нія з музю{ами, піснями та сміхом рушила у напрямн:у Ланцюгового мосту. Іноді на шляху траплялися німе- , цькі в ійс ьнові. Не звюші до у1{раїнсь1пrх обрядів, вош1 Q;-( лише знизували плечима. 'if.J Ось і міст - найнебезпечніше місце. З-під напшета }і (<МОЛОДОГО» І{ОТИЛИСЯ І{раплипи холодного поту. <<Про- скочимо чи не прОСІ{ОЧИМО>)? Дорогу перегородив здоровенний німець . - Хальт! Підводи і бричюr враз зупинилися. 3 кі.ПЬІ{ОХ возів зіскочили <<друЖІ{И>>. Сміючись, вони ото,rили вартового, х тось із хлопців уже наливав у СІ{ЛІПшу міцного само гону, інший підносив німцеві па руrшпшу 1юровай. Солдат випив чарну, узяв 1,оровай і махнув рун:ою , мовляв, поганяй! ТаІ{ було доставлено партизанам зброю. 2 391 17
До останнього Багато молодих арсенальців воюва- подиху ло проти австро-німецьІ{ИХ загарб- ників у загоні Довпар -ЗапольсьІ{О го, в Залізній дивізії І{інвідзе та в полну Боже1ша . Одній з бойових груп Ниївсь1{ого радш1сь1{ого полну, нуди влився загін Довнар-ЗапольсьІ{ого, було нан:азано вибити ворога із зайнятих позицій. Першим в атаІ{у під нявся І{омсомолець Брусиловсью1й. За ним - інші. Бо ро.же нільце було прорвано . Брусиловсь1шй загинув, але за його смерть товариші помстилися підступному воро гові. Номсомолець Петро Пруса~{, аІ{ТИВІ-ІИЙ учасшш Січ невого повстання, староста однієї з бойових дружин, гранатами змусив повернутися ворожий броньовик (1Воротися, боротися, доки твоїх сил вистачає, доки рука підпімається, а очі бачать павкруги .. . І тільки в бо ротьбі ти будеш щасливим!~! Це рядю1 з листа Петра Прусана. Бої під Луга~-1сь1{ ом, Таганрогом, Царицииом. На бропелетучці <<Грім>>, JШУ обладнали хлопці з вугільного пульмана, н:омсомольці громили ворога. І{оли бронепоїзд вступив у бій, його 1юмандир нан.а- •зав імітувати вибух паровоза . Піднялися нлуби пари . Замовнли І{улемети і гармати. Білян:и з вигу1шми <<Ви ходь ! » підійшли до бронепої зда . Нараз розчинилися всі шоки, і на ворогів полилася злива І{улеметного вогню. Відступаючи, залишали десятІ{И трупів . У цьому бою І{уля пробила юне серце Михайла Гордєєва. Загинув і товариш Петра Пруса~{а - чех Йосип Герболи . До останнього патрона, поки вистачало сил, до пов ної перемоги над ворогом - тан: боролися хлопці Пер шого НиївсЬІ{ОГО бойового загону, яким нома~щував 23-річний номуніст арсеналець Михайло Налиновсь1шй. 18
Загін налічував близько 600 чоловік. Це були переважно молоді робіппши київського <<Арсеналу>> віком від 17 до 20 років. Пліч-о-пліч з ЮІ-ІаІ{ами проти бандитів билися і дівчата - Зіна НрасильщІш, Валя Гончарова, Таня Гаркавюшо та інші. І{оли у Саратові спалахнув І{онтрреволюційний ЗаІ{О лот, на боротьбу з ворогом було направлено й молодіж ний арсенальський загін . Біляюr встановили на перехресті вулиць броньошша. його необхідно було знешІ{одити. Зробити це визвалися Оле1{сандр Єрема-Єремеrшо і Борис Марченко. Упізнати їх тепер було вююю, обидва з ніг до гоJюви вимазані ГJІиною, в ру1{ах довгий мотузон, два ломи, ба1-ша з бензином. Припавши до землі, вони по-пластун сь1ш поnзJІИ назустріч вогненному ш1шалу. Наблизились до броньоюша, але той раптом повернувся і зник за ро гом вулиці. Присутні затамували нодих. Хіба невдача? Та ось машина знову виїхала на перехрестя. Підповзши впритул до машини, Марчеюю встромив лома в передні І{олеса броньовю{а, в ту ж мить Єрема-Єремеюю сунув лома n задні І{олеса. Машина с111ию-1улась - і завмер.па ... Марче1-шо постунав наганом по броні. - Вилазьте, бо підпалимо! Три хвилини па роздум. Стягнувши бішшів на землю, хлопці зв'язали їм ру1{и. Захоплений броньошш пригиаJІИ n загін. У маши ну сіли молоді арсенальці і рушили на зююлотпи1{ів. Вороги відступили. Арсенальці :ЙШJІИ добровільно па фронт. rx було 129. Ві1шм від 18 до 21 рон:у. У сюшдальпому цеху записалося 18 чоловін: - Петро Філіпчу1{, ,Федір Топеха, Мю{Ола Бєлявцев, Федір Хо луєв, Мю{Ола Шафрансьюr:й та інші. В тоІ{арпому це ху - 40 чоловік Серед пих - Іван Ноломійче1-шо, Петро Едаль, Анатолій С1{ачнов, ОлеІ{сандр Середа. Тані ж юні 2* 19
Олександр Філіпчу1{, Нюшфор ДармостуІ{ОВ, Оле1,сій Лукова тий, М1шола Підопригора, що працювали в скпа дальному, наслідували їх. А в той час на фронтах уже воювали ::i ворогами Василь Єфімов, Микола }Rивотені{о , Олександр І{ураков, Михайло Нурнотов, Сергій Опана сенко, Василь Басню{ов, Сергій Струтинський, Ми1шла J{ропачев, Мижола Голубєв. Це була молодь, яна у 1918 році зі зброєю в руках билась на барюшдах. Арсе- 1шльсь1{і добровольці були в частинах Червоної Армії - у Першому кавалер ійсь1{ому пош{у, Першому радянсь 1ш му пош{у, І{омепдаптській н:оманді Щорса, в рядах Дпі провсь1,ої війсьиової флотилії. 27 молодих робітшшів було направлено в Другий Ни ї вський нараульний пош,, шшй вів боротьбу з нур н:ульсьн:ою зграєю Зеленого. 25 червня 1919 ро1{у перша сутюша з бандитами біля містечка Обухова - і перша перемога. Ще ніль1,а боїв - і загін вступив у Трипілля . Нали номсомольці йшли ву лицями, навколо панувала мертва тиша, наче не було тут жодної душі. Бійці розташувалися на відпочинон. Враз гримнуло на спо J1ох . На вулицях з'явилися озброє ні бандити. <<Зелені>> оточиJІИ загін. Мужньо захищалися тшмсомольці. Вони й мужньо зустріли смерть. Прив і вши до дніпровсьюп нруч, юнанів зв'язували попарно дро тами і штовхали в розбурхану р іч1,у . Біля ста 1юмсо мольців, серед них і дві дівчини -арсеналки Люба Ара нова та Оля ПриходЬІШ, були тоді зю,атовані бандитами . Десятr,и, сотн і героїв, відомих і невідомих, віддали своє життя справі революції. Те, що не встигли зробити вони, з робили їхні товариші. У запе1ших боях банду Зеленого громили матроси Дніпровсь1,ої війсьново ї фло тилії - арсенальці Н1шифор Дармосту1,ов, Леонід Лу1ю ватий, Іван Хомальов, Іван Подольсьний, Єгор Павлов, Микола Бєлявцев, Отто Доліндовський.
НА РИШТУВАННЯХ СОЦІАЛІЗМУ Перший промінь ІЮМСОМОЛЇЇ 3амошши, нарешті, гарматні по стріли. Роб іт ни:чо-селянсью1й чер воний прапор переможно майорів пад нашою землею, символізуючи по •rатоІ{ нового життя. Молода республ іІ{а приступала до мирного будівни цтва соціалізму - господарсьІ{ого, політичного, І{ультур пого. Відгриміли бої, але боротьба продовжувалась. 3 голодом. 3 ро зрухою . 3 відсталістю. 3 безграмотністю. Відроджувалися зруйнова ні ві й н ою ц ехи «Арсеналу>>. Поволі, уперто гоїлися рани. Я1юсь з ібралась молодь. Розмовляли довго . - Хлопці ! Всі повернуJrися па схвильований голос Межири ЦЬІ{ОГО. - Маємо діяти 1юле1,'1':ивом . Розумієте, всі разом. Осередоr{ пам потрібний. І{омсомол. Ят, у Мостші і Пе трограді ... Тан: :1 березня 1920 ро1,у народився осередон: номсо і\юлу н а :заводі. Це був перший промінь цехової ном сомол ії в тод іппн,ому Лепіпсьному районі . Минала 21
Актив першого заводського ко~tсо ,1~ольського осередку. Підопригора, Ваня І{аленич, Нивлеиіс, Н'. сенофонт ПаJІа марчуІ{, Оселедьн:о, Межириць1шй, Вячеславов, Ніяітіп та інші були тією невеличІ{ОЮ жменьІ{ОЮ, з ЯІ{ОЇ потім виросла найб ільша столитrна заводсьІ{а організація н:ом сомолу. Робота осередку пожвавлювалась. Відтепер Іван Налеиич, І{Омсомольський ватажо1{, працював ще з більшою енергі єю. Були, звичайно, невдо волені . На те зауважував: - Хіба можливо все одразу? Дайте час. Майбутнє належить нам. Невдовзі І{омсомольсьrш орган і зація <<Арсешшу>> на раховувала вже 50 чоловік Невгамовні, з молодечим запалом, вони, засуr{авши ру1{ави, ремонтували обладнання, будинки. Трудилися на славу. Часто можна було чути в цехах: 22
- Це наші комсомольці штурмують! Багато ворогів тоді було ще у Радянсь1шї республіки. Особливо у селах і деюшх 1-1евелюшх містечках. І{омсомольці <<Арсеналу>> добре знали про обстю-юю{у на селі, часто приходили в рай1шм і просили: <<Візь міть нас у загію>. І дорослі, бачачи, що хлопці дійсно готові до суворої боротьби, зараховували їх у загони ЧОП (частини особливого призначення) і міліції. Вивчали війсьІ{ову справу. Часто чергували на вули цях міста, біля рай1шму. І завжди номсомольці стави лись до цих доручень ЯІ{ до бойових завдань . Молоді арсенальці не раз виїздили у с1шаді загонів ЧОП у села. Одип з перши.х з а в одсь1шх суботпиків.
До цих пір пам'ятають комсомольці 20-х років, як одно го разу знешкодили відомого тоді бандита Миколу Фадєєва. У важкий для країни час колектив заводу <<Арсе наш> в числі перших на У1{раїні подав братерську шеф сь1{у допомогу семи селам Бородянського району Ниїв СЬІ{ОЇ області. Майже І{ожен цех мав зв'язок зі <<своїм>> селом: новальсьютй шефствував пад Загальцями, токар ний - над Шибепим, деревообробний - над Бабинцями, ремонтно-механічний - пад Бородянкою. Тоді і І{омсомольці заводу звернулися до міськкому з проханням прю{ріпити осередок «Арсеналу>> до однієї із сільсьних І{омсомольсью1х організацій. <<Наші інтереси, інтереси села, - говорили вони на с воїх зборах, - спільні, а тому хай міцніє і з кожним днем посилюється союз робітничого 1шасу та трудового селянства>>. Вліт1{у, в період жнив, на допомогу сільсьни:м осе ред1{а111 прибува Jrо поповнення - десятІ{И і сотні І{Омсо мольців і молоді . На заводі в цей час теж не вистачало робочої сюпr. Важно було з будівельними матеріалами:, але комсомо лята зуміли відбудувати лінарню в Бородянці, ШІ{олу і дитячі ясла в інших підшефних селах . Вони організу вали 2-місячпі нурси по підготnвці І{ультурно-масових працівнияів для села. Наперю{ір погрозам нур1{улів арсенальці Гордєєв, Донунцев, Мар'янчепно і Байда ремонтували інвентар у селі Голому Бородяпсьного району, а ввечері розучували революційні пісні. l{омсомольці організовували бесіди, ле1щії, інтерме дії на антирелігійні теми. 24
Країна починала будувати соціа- ~аводські лізм. Ій потрібна була велика армія уюверситети кваліфікованих людей. Саме тоді створює <<Арсенаю> школу ФЗУ. Шляхи до неї вели різні . Іван Ноновалов, Павло Ульянов одержали путівки пішrерсьІ{ОЇ організації, Бо леслава Творовського направила біржа праці. Приймали сюди сиріт, дітей арсепаJ1ьців. Ві1{торові Шаповалову сповнилось лише тринадцять, 1юли бать1ю пр ивів його до відділу І{адрів. Хлопця призначили І{ур'єром. Цілими днями гасав по заводу, розносив папірці, наr,ази. А тим часом нортіло працювати в r~exy. І ось мрія Ві1{торова збулася - в Y'LHi ймо взяв до свідчений слюсар Г. С. Нотляревський. Це було вересневого ранку 1922 ро1,у. Всі тридцять п'ять, 1,ому пощастило бути прийнятим в ШІ{Олу ФЗУ, задовго до ночатну робочого дня з хвилюванням оч ілу вали на гудок Він пролунав д.пя ннх яr, не.тпrчп:1 :музию1 . Розчинилися двері прохідної - і иовачют влилися у з а гальний потік робітшшів. А на табе.аьпій дошці з 'лви лося ще тридцять п'ять номерів. Хлопці горіли бажанням стати :за верстат. В н с рпrі дні проходили фізичну підгото 1шу, відпрацьовували па вични робочих рухів. Аж потім приступили до осповт-юї програми: вивчали с трунтуру сталі, проводи.пи випробу вання на розрив, удар, вигин. Чимало зусиль допе.пося доrшасти у навчанні молоді іпструr{торам штю.пи Василю Іва~юви,1у Медведєву та Григорію Семеновичу Нотшr ревсьному. Ще й сьогодні згадують І{ОJІИшпі <<фабзай•rа та>> про своїх перших учителів. Після занять молоді робітн.пни па чо.пі з секретарем J<ОМСОМОЛЬСЬІ(ОГО осередку ШІЮЛИ прямували ДО югубу. Там проводились захоплюючі ро:~мови про навчання, ви робництво, співали нових пісень. 25
Саме тут вперше прозвучали вірші юного заводсьного токаря, секретаря цехового осеред1{у Бориса Скорбіна. Потім він видав свою першу поетичну збірну <<Первь1й подсчет>>, яку присвятив <<осеред1{у І{СМ :КиївсЬІ{ОГО Червоного Арсеналу>>. lli1{oлa ФЗУ за двадцять ро1{ів свого існування вихо вала сотні людей, що нині снладають основний І{істян І{адрових робіт1пшів заводу. Це - начальники цеху В. А. Розвадовсью1й, В. Н. Шаповалов, ЯІ{ИЙ очолює ін струментальний цех, началмпш цехового бюро 1шнтролю П. Д. Ульянов, майстри - золоті ру1{и брати Іван та Георгій Радченки, нонтрольний майстер О. Т. Мар'ян ченно, застушпш головного технолога заводу Д. Я. Полі щу1{, начальшш цеху О . І. Номаров, начальюш відділу технічної інформації заводу Л. С . Сшосарєва та інші. Чимало І{олишніх <<фабзайчат>> пішли на інші під приємства і очолиш~ там провідні 1шлентиви або й цілі підприємства. Тю{, наприялад, завзятий JН:ора Іжеля нині - дире1{тор Ниївсьного заводу місь1шго еле1{тро транспорту імені Ф. Е. Дзерж :ю-1сь1{ого. А невгамовний Володь1{а Білоус, яю1й ніль1{а ро1,ів підряд очошовав 1,омсомольців снладального цеху,- иачальшш управлін ня т,ули·ури Київсьного місь1ши1,ош,ому. Ватажо1, Оле1,сандр Філаретов . Його ніколи не забудуть численні випусю-1ики заводсьної ш1,оли ФЗУ двадцятих ронів. Це він, 1шмсо мольсью1й сеІ{ретар, ДОІШадав зусиль, щоб 1922 рОІ{У ШІ{ОJІа почала працювати в точно визначений стро1{, під його нерівництвом і при безпосередній участі був ство рений І{ОМСОМОJІЬСЬНИЙ осередОІ{ ШІ{ОJІИ. У ю1со1{ій солдатсь1{ій шапці (здавалося, він ніколи не розлучався з нею) Саш1ш разом з своїм товаришем Андрієм Нінітіним весь час був серед молоді - в ~шубі, в цеху, на відпочюшу. 26
Номсомольський антив вирішив відзначити річницю створення шноли ФЗУ. Хотіли просто зібратися і хоч вдосталь поїсти (в той час було надзвичайно валшо з продунтами). Тоді Сашко запропонував звернутись до голови виІ{о1шому міськради Яна Гамарню{а. Хnилюва лися, чи прийме. Адже не до цього було йому. І ось па білому арнуші паперу ВІ{азівна: <<Відпустити хліба, сала і ЦУІ{ру». Часто організовували зустрічі з старшими товариша ми по роботі. Я1{ось приїхав поет Тарас І{остров. Зата мувавши подих, слухали його розповіді про В. І. Леніна, про революцію. З часом Сашна Філаретова обирають сеr,ретарем рай ному І{омсомолу. Та ще довго після цього він не розлу чався з арсенальсьrшми 1юмсомольцями: виступав на зборах, жив разом з ними в номунці, ш, і всі, одержував по суботах всього лише 40-50 нопійок Нурив махор1,у. І не випад1,ово раЙІ{ОМ в одному із свпїх рішень вшшав: І{ ер ів пики заводського кол~сол~ольсько го осеред1щ 20-х раків ( зліва паправа): Олеr,сапдр Філар етав, Василь Нарякіп та Апдрій /Jікітіп.
<<Зобов'язати О. Філаретова курити цигарюr>> . Потім хлопці в солдатських папахах працюють на І{ерівній комсомольській роботі в інших містах України. І зно ву разом: Сашко Філаретов - секретарем Черкаського окружкому номсомолу, Андрій Ні1{і тін - його заступни ком по організаційній роботі. Був делегатом VI з'їзду номсомолу. А ноли пішов служити на флот, плавав ня. нрейсері <<Червона °УІ{раї на>>, був у гостях на острові І{апрі в ГорьІ{Ого. Зустрі чався з М. І. І{алініним. Під час Вели1шї Вітчизняної війни йому одному із небагатьох випало бути присутнім па зустрічі <<вешшої трійкю> - Сталіна, Ру з вельта, Черчілля. Після війни Оле1{сандр Філаретов був заступнином номапдуючого Червонопрапорним Балтійсь1шм флотом . Це було в двадцятих роІ{ ах. З ви- Міст до сонця соІ{ого бер ега Дніпра добре видно, FШ на обрії тане рожева імла. Народжувався новий день . І нехай це вже третій світанок , який вони зустрічають без сну, за роботою, хай одежина на них убога і обідають вони не ножний день - однан день чудовий. За плечима JІише вісімнадцять. Поруч з тобою вірні, випробувані друзі, а попереду світла мета. Р.)ШИ жадали справжньої роботи, серця молодих 1·0 - ріли бажанням нез вичайного. А між тим завод продов жував виготовляти лише дрі бні замовлення - ложки, 1шзапи, І{варти ... Отож не важrш зро з уміти, ЯІ{ОЮ ве личезною подією для нолеrп:иву було перше державне замовлення - виготовити два прольоти ланцюгового мо сту через Дніпро . Вияопапня державного з амовл ення стало для ·моло дих арсенальців справжнім еr{замепом па з рілість. І н:ом сомольці разом зі старшими товаришами кинули з аrшин: <<Вююпаємо завдання достроново ! >> 28
Ножний прагнув донласти до почесної справи рук Щодня народжувалися нові й пові раціоналізаторсьні нропозиції. Ширилося змагання між бригадами за сно рочення строн:ів роботи та висону ю,ість її. Вдень і вночі трудилися заводсьні 1,омсомольці . Ось, нарешті, міст збу довано. В день випробування його па березі Дніпра зі брались нонструнтори, іш-ненери, робітники, сила молоді. На міст обережно рушив паровоз з вісьма вагонами, навантаженими піс1шм, і під захоплені вигуни присутніх минув його. Збудовано надійно. То була перша вели1,а перемога 1,олентиву заводу після відновлення роботи підприємства. А попереду на І{омсомольців че1,али пові с1шадні випробування. 30 жовт ня 1925 ро1,у <<Арсепаю> відвідав народний 1шмісар осві ти СРСР А . В. Луначарсьrпrй. Виступаючи па завод сьному мітингу, він говорив: - Ваш завод, дорогі товариші, повністю відображає мирний харю,тер нашої зовн ішньої 110J1ітияи. Ви п ере кували гармати па плуги, добились вешш:их успіхів у мирній, твор,1ій праці, повсю,денно ведете боротьбу з на шим шотим ворогом - непи сьменністю. У відповідь на цю оці~-шу нарнома нолею·ив заводу поставив п еред собою завдання: до '10-ї річниці Вешшого }Н:овтня пе мати па заводі жодного неписьменного. Знову парт ійна організація доруч:rша номсомолові важливу ділюшу роботи. Разом з тим номсомольці за воду браш:~ аІ{ти:вну участь у розробці п лану удос1,01ш ле пня виробництва. Саме в цей час 1юмсомо л заводу прийняв рішення взнти шефство над піоперсьюrми організаціями, збуду вати дитячі майдапчшпr, стадіон. Організатором, пер шим вихователем, а потім завідую,1ою дитячим садн:ом стала двадцятичотирьохрічна ІОлія Петрю,івсь1,а . Зго дом вона стала заслуженою вчительною УРСР. 29
Від верстата Відтоді минуло понад сороІ{ років. Час посріблив голови старих арсе- до оперної сцени нальців - У'ІаСНИІ{ів і глядачів ви стави <<Степан Разіш>. Постановник Данило Дніпров залучив до участі в ній усю заводську художню само діяльність: у1{раїнський і російський драм1{олективи, хор, симфонічний ор1{естр, танцювальний 1юле1пив - майже 150 чоловік. Самодіяльні актори заводу вперше показували виставу. Організатором і художнім иерівником заводського робітничого ~шубу стала иомсомошш l{лава Пишп-1сь1{а. Успішно заиіичивши театральну школу, :Клава пішла працювати на рідний з дитинства завод. 3 великою лю бов'ю взялась вона за справу - організувала хор, дра матичний гурток Мешканці будию{у, де розмістився повий илуб, охоче допомагали аматорам сцени - поста чали театральний <<реІ{візит»: меблі, посуд, 1шртини. Серед юпивних учасиинів самодіяльності була сім'я архітею·ора А. А. Бруиевича, :Катерина 31,шова - дру жина першого дире1{тора заводу О. О. 3ю{ова, доньки пачальпииа інструментального цеху Ф. І. Петрова - Нюся і Люда, один з перших заводсь1шх 1юмсомольців юний слюсар В. В. Суходольсь1{ий, 1юмсомольці ш1юли ФЗУ та інші. Велиною популярністю користувався хоровий гурто1{, де виступали молодий робітню{ деревообробного цеху Павло Савю{ов, який пізніше очолював партійну орга нізацію заводу, друзі-печерці Юр1{0 Галн:овсь1шй, Настя Лаптєв та Борис Пирютіп. Вперше почули чудовий голос І{остянтина Лаптєва, учас1пша художньої самодіяльності, арсенальці. Тут працювали його бать1<0 і брати, а в 1924 році то1{арем став і І{остя. Старі 1юмсомольці ще пам'ятають . Був звичайний 30
Костлнтщ, Лаптєв - ко лишній токар і актив ний учасник художньої саJ.~оділль1юсті , нипі на~ радний артист СРСР. концерт. На сцену вийшов невисокий, русявий хлопчина. І під а~шмпанемент баяна полився вільний і могутній баритон - <<Реве та стогне Дніпр широютй . .. » ІОна~ш виклиr,али на біс. Згодом талановитого співю,а напра вили до нонсерваторії. П'ять ро1,ів, працюючи на заводі в третю зміну, він вчився. Потім - оперні театри Одеси, Києва, Ленінграда. його таланту аплодувала Варшава, Лодзь, Прага. А в пам'яті робітників <<Арсеналу>> народ ний артист СРСР І{остянтин Лаптєв залишився таким же молодим, бадьорим, яютм він вперше вийшов на сце ну в 1923 році. В заводському драматичному І{олективі розпочав 31
свій творчий шлях і народний артист республіки ІОхим Осипович Галинський. Хлопець спочатку потрапив на підсобні роботи, відгортав сніг, підвозив деталі до вер статів, навчався на слюсаря і разом з тим мріяв про сцену. Товариші підтримали, навіть номсомольську ре І{оме1-щацію написали: прийняти на підготовчий курс музично-драматичного інституту. І ось настав день, коли арсеналець став артистом. У 1956 році Гашшсь1иму до ручають роль В. І. Леніна в п'єсі Минали Погодіна «І-{ремлівські курантю>. Тоді-то і допомогли артисту спо гади учасн .ИІ{ів революції про во.шдя. Згодом митець по радував глядачів ще однією чудовою роллю, створивши на сцені образ велю{ого І{обзаря в п'єсі О. Ільчепка «Петербурзь1{а осінь». Із заводсьІ{ОЇ сцени почали свій творчий шлях гор дість ущJаїнсьного оперного мистецтва М. І. Литвинен І{О-Вольгемут, народна артистна РРФСР Ірина Маслен НИІ{ова, соліст1{а І{апели <<Дум1ш>> О . Переплет,1юшо. З самодіяльністю <<Арсеналу>> були тісно пов'язані ві домі митці - 1импозитор Я1{ів Цегляр, диригент народ ний артист УРСР Павло Мураnсьюrй. Погляд у сьогодні На стіні величезного залу нарта нраїни. Світлі І{ружечю,r міст чер гуються з червоними зірочнами. ]{ружечки - те, що вже існує, зірочІ{И - тілью1 мрія. Мрія партії. rї план. 1-Іолобудови, гідростанції, шахти першої п'ятирічю,r. Доповідач переносить у1шз1{у від зіроч1ш до зірочІ{И. lІшоли хунає, зігріваючи пальці. Зимно, приміщення не опашоється. А СІ{різь - очі молоді, уважні. Зал слухає. За віююм понриті інеєм дерева Маріїнсьного парку, вдалині одиноІ{О сто їть снромна гранітна плита на моги лі арсенальців. Доповідач опустив у1шю{у: - Хто хоче виступити, товариші? 32
Хлопчина в розстебнутому бушлаті швидr,о піднімає ться на трибуну . - Товариші! Щоб успішно юшонати з авдання пер шої п'ятирічки, ми , І{Омсомольці <<Арсеналу>>, першими в нраїні організували <шому1шю>. Це наш удар по сві товому наліталу! Було це 24 листопада 1929 por{y . йшла перша ]{иїв сьна ОІ{ружпа rюнференція ударних бригад ... У ті ро1п1, ноли за верстати доводилось платити золо том, ношr н е вистачало спеціалістів, домогтися успіхів у роботі :можна було лише самовідданою працею, ве Jrи ним бажанням допомогти !{раїні. Ноли на з аводі було побудовано новий н:орпус меха нічного цеху, перед відділом головного механін:а носта вили важливе завдання: п еребазувати облад н ання і з старого J(exy в повий протягом двох тижнів. За ро з ра хуrшами, виrюнати роботу раніше, ніж чере з місJ:щь, зда валося н еможливим . Було виділено 32 слюсарі вн соної нваліфінації і rюжпому з них - підру•1ного. Питання про перебаз ування механічного І\е х у вирі шили обговорити па rюмсомольських зборах. З а пропо зицією Олеr,сандра Лолатовсьrюго, одно1·0 з 11 ерших і нращих за шзал іфі1саці єю і досвідом сшо сар .і в , внріпJН JІИ створити І{ОМСОNЮJІ ЬСЬІЩ- МОЛОДі,ю 1у бригаf\У 3 ВОСJ,МИ ЧО JІОВіІ{ ( замість 64 ) . Заводсьн:ий номітет підтримав помсомольці н. Рі 1л ен ням дирентора заводу цю важливу снраву було дору•1епо ударні й бригаді. Ось тоді і винюша думтш: об ' єд 1r атись у виробничу r,ому1шу. Вісім 1тмсомо J 1~:,1\ів -ромонтпи- 1{іВ - секретар номітету Я1{ і в Маров, Іван :Шуш,жетш:о, Минола Троянчу1{, Білопольсьюrй та інші. Різ 1 rі за дос відом, нваліфі1{ацією і розрядом, вони нирішишr пра цювати І{оле1{тивом і з аробіто1{ ділити порівну. OLJoJJив виробничу 1{ому1шу Олю{сапдр Лопатовсьн:ий. 3 391 33
Настав день, Rоли в механічному цеху зупинилися верстати. Звичайно, не все спочатRу йшло гаразд. Гра фіR перших двох днів не вияонали. ПоодиноRі робітниюr навіть підсміювались пад завзятцями: з монтажної брига ди:, та це не зломило їх духу. Працювали: самовіддано. За де1,іль1,а днів ному1ша не тіль1ш увійшла в робочий графін, але й випередила його. За два тижні номсомоль ці не лише провели монтаж обладнання, але й зробили деяким верстатам дрібний ремонт. Тану ж 1,ому1-шу невдовзі організували: і 1,омсомольці с1шадальпого цеху. 5 травня 1929 ро1,у в автогенному відділі з'явився шrанат: <<Привіт комунці складального від иомунки автогенного!>► А вліт1,у в с1шадальпому це ху вже працювало п'ять номупон. Номсомольці виступали sa зниження розці1-rо1,, про сили підвищити: норми виробітr,у, організували похід за sбір ноштів на будівництво дирижабля <<Правда>>. <<Ого лошуємо себе ударними: для шшонання п'яти:річю1 sa 4 рокю> - так писали комсомольці, члени 1,омунки No 5. Вони sвернулися з заншшом: <<Спорудимо буд:ю101,-1,о мупу». І ось у шести 1,імпатах заводсь1,ого будюшу роз містилася комуна імені Х з'їзду 1,омсомолу. Було в пій бшшь1,о 40 чоловік Вибрали завгоспа і чергових. Самі готували їжу. Вся заробітна плата здавалася у спільний <шотею>. їН:или скромно, по суботах одержували від зав госпа по 40-50 1,опійок на цигар1пr та ніно, решта гро шей йшла на одежу і проду1,ти. У 1932 році, 1,оли 1,ому1ши:, зробивши свою справу, відійшли в минуле, на заводі вже існувало біля 150 госп розрахункових ударних бригад. Освоїти техні1<у, поставити її на службу соціалістич ному будівництву - цей занли:к партії дружно підхопи ли арсенальські комсомольці. Вони боролися з простоя ми, вивчали механізми. 34
Був па заводі снладний зубофрезерний верстат <(Пфаутер>>. На ньому міг працювати шrше один старий спеціаліст, яюrй час від часу запізнювався на роботу, а то й зовсім не приходив на підприємство. І{омсомольці вирішили: - Ми повинні оволодіти верстатом! І{омсорг писав до партійного І{ОМітету: <<Допоможіть, <<Пфаутер>> мусить бути нашим... >> Наступного дня біля верстата вже порядкував І{Омсо молець Минола Струтинсьrш:й, син І{адрового робітнина новаля. Перші невдачі не зламали його духу. Невдовзі <<Пфаутер>> підr,орився молодому спеціалістові. М1шола організовує 1,омсомольсьr{о-молодіжну брига ду, в ЯІ{У, r,рім фрезерувюrьн1шів, увійшли різноробо чі - Дмитро Фарфурниr, і Олеr,сандр Н'.омаров. XJiorщi під І{ерівництвом М. Струтинсь1,01·0 оволоділи спеціаль ністю фрезеруваль1лша. Бригада виборола перше місце у соцзмаганні серед J{ОМСОМОJІЬСЬП:0-МОJІОДіЖІІИХ І{ОЛеІ{ тивів заводу. Олеr,сандр Іванович Іtомаров нині працює пачальню,ом цеху, ві н: зап:іпчив поJІітохпічний інститут. Дмитро Фарфурниr, - один 3 r,ращих зуборі з альн1шів заводу. Бригадир М :ююла Сергійови[1 Струтинс 1,ю1й - нині генераJІ, професор. Правофланговими серед перших 1юмсомоJ1ьських но JІеr,тивів були тю,ож бригади Вас.юш Зарубіна, Дмитра Завидонова та інші . Багато славних спраn на рахуrшу арсенальс1,1,оі: 1шм сомолії в роки першої п'ятиріч1,и. І не лише па заводі, не лише біля верстата . ...Повноводною видалася весна 1931 1ю1,у. Дніпро вийшов з берегів, заливав прибережні села. Пожежпі номанди і створені д.пя боротьби з повінню сно 1 \іа.п 1, ні бригади зносили лантухи з піСІ{ОМ, уrшадашr гра нітні дамби. А вода прибувала, носу•rи :з собою 11ове 3* 35
руйнув-ан-ия.. Бночі змило високовольтну лінію еJІектро передачі, що живила енергією промислові підприємства, транспорт тощо. Зушппшися зав оди, тисячі будинків за лишилися без освітлення. На зюшиІ{ місь1шому І{омсо молу у розпорядження управління зв'яз 1{у негайно при була бойова група ю:ню{ів. Насl{різь промо1ші, ризин:уючи життям, 1имсомольці <<Арсеналу>> мужньо боролися з стихією. У неймовірно вааш:их умовах забивали палі, протягували дріт по І{рИ жаній воді. Не минуло й доби, ЯІ{ зв'язОІ{ лівого берега 3 правим було встановлено, висо1{овольтну лінію віднов лено - підприємства і житлові будинюr одержали жит тєдайний струм. У ці сповнені небезпеl{И та валшої праці дні приl{л ад мужності ПОІ{азував багатьом юнюйм невтомний, за пальний 23-річиий 1шмсомолець Георгій Панов. Згодом він став н:омуністом, вчився, працював бригадиром, май стром, пачальнІішом цеху. Бать1{івщина відзначила його трудову доблесть орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, <<Знаr{ пошан ю>, Червоної Зірю1. Нині Г. М. Па- пов - се1,ретар партійного І{омітету заводу. Легl{а Ійвалерія. Тю{ називався ма- совий J{ОМСОМОЛЬСЬІ{О-МОЛОДіжний своєї долі б рух проти юрш{ратів, ледарів Господарі тощо. Члени <<Лl{>> організовували в цехах спеціальні вітрини, де виставлялись брановані деталі з JJрізвищами тих, хто їх виготовляв. Зосередивши увагу на боротьбі з прогулами, номсомольці проводили бесіди по доміюйх з порупппшами трудової дисципліни, боролися за орга нізацію нових форм праці і змагання. Заспівувач ем був енергійний, життєрадісний юпю{ Альоша Іванов. Він почав працювати на заводі 1,ур'єром. Потім зю,інчив ШІ{олу ФЗУ, був у пій інструl{тором ви робничого навчання. Згодом - її диреl{тором. 36
Олексій lвапов - улюб лепець з аводсь,;ої кoJt coJtoлiї 30- . r років. Потім обрали Олеисія сенретарем 1тмітету 1имсомо JІу. Не поюrадаючи ру1, працював він з моJІоддю. Щед рим джерелом биJІа 1,омсомольсЬІ,а ініціатива . І-Іароджу ваJІись нові форми змагання і боротьби за здійснення веJІичних 1шанів - походи за вин:онання технічних норм, <<мітинги верстатів» тощо. В механічному цеху було створено резерв комсомольсь1иго ентузіазму в 1,іль1исті 80 чоловік Ноли не вистачало робітшшів, вони залиша лися працювати після своєї зміни . <<Мітинг верстатів>> був цінавою і живою формою боротьби за збереження обJrаднання. 37
<<Мене поставили лише рі1, назад, був л тоді чистим і охай шш, моєю роботою були задоволені. Тепер мене не впізнаєш. Незважаючи на мою молодість, л маю старечий вигляд . Мене не витирають, розгублено мої деталі. Все це виводить мене з ак т1шн11х бійців за план. Винуватці, що довели мене до тююго стану,- Ні1,ітін і Прохоров. Пропоную вжити до них суворих заходів, а ~нене привести в порлдо1,, щоб л з1-юву був ю,т1шним учас1-11шо111 змагання. Верстат No 167>>. Тані <<виступи верстатів» публінувались у чергових номерах газет або спеціальних листіш{ах. Перша па з аводі стахаповська бригада, я ку очолював Дт~тро Фарфурпщ;.
Новим, вищим етапом соціалістичного змагання був стахановський рух. Оснований на високій культурі пра ці і повному використанні техніки, він швидко охопив усі цехи заводу. Плю{ати, преса, радіо кожний день повідомляли про нові стахановсь1{і ре~{орди. Ось коротеньно про трудо вий доробон номсомольців: інструментальник Чепе~шо ви1<01-~ав місячну норму на 300, ленальнИІ{, гру1шомсорг Ностя Стоянов - на 350 процентів. Доньна надрового робітr-пша Ніна І{алиновсьна вюинала на двох верстатах денну норму на 430 процентів. І{омсорг інструменталь ного цеху Льоня Чемисов ви1и1-шв місячну програму на 500 процентів. Бригада фрезерувальюшів імені 12-річчя ї-Новтня, очолювана Дмитром Фарфурнином першою на заводі стала стахановською. Саша І{омаров, І{остя Дудченно, Аптон Францев, Михайло Мазуров та інші члени цієї бригади ВИІ{опували норми на 450-500 процентів. rx пропозицію про перегляд застарілих норм підтримали на підприємстві. Трохи пізніше у заводсьІ{іЙ газеті з'явився зюши:1, членів бригади: <<У старому то1шрному цеху був лише один роб і тшш - Михайловсьюrй, яюrй дос,юr~ало знав <<Пфаутер>>. Зараз у нап1 і і1 бригаді всі я~, один опанували 111удрістю зуборізальних верста т і в, поламали всі старі норми. В 2-3 1~аз11 й швп11ше 11арізає1110 шестерні на тих же верстатах, н і ж нар і зали їх в минулому році. Але чи можемо 11111 заспоrююватнсь на цих, xo•.r і значних, перемогах? Це не до лrщл стахановцн111. М11 внрішшш серйоюю зайннтися питашшм 11ультурп ділмпщі . В чистих, 1,рас11впх спецівнах будемо приходити на впробшщтво. Озеленимо діш, ннцю справжн і ми пахучими 1,расивими 1шіта11111, освіжимо ро бочі місцн. Tai, повинні роб11т11 бу1шально всі стахановці. Точ ність плюс чистота - ось наш стахановсьюrй стиль>>. 39
Відходило в минуле старе ставлення до праці, ствер джувались нові риси хараr{Теру радяr1сь1шї людини - коле1,тивізм і взаємодопомога. << ... Тихіше їдеш - далі будеш>> - це було найулюб ленішим прислів'ям де1,ого з робіппшів інструменталь ного цеху. Поволі, не поспішаючи виготовляли вони с1шадні ленала, шаблони, калібри, що 1,оштували заво дові надмірно дорого, бо, крім «спеців>>, їх ніхто не вмів виготовляти. Поруч з старими досвідченими майстрами почали працювати молоді робітники - вчорашні «фабзайці>>. Вони уважно придивлялися, вивчали. І невдовзі, на по див << спеціВ>>, юнь почала вести перед у роботі. Миша Н.ос.~=шов, син надрового арсенальсь1,ого робіт1-пша, вихо ванець дитбудинІ,у, 1,олишній мало1шаліфі1шваний робіт- 1-пш, став токарем-налібрувальню,ом 7-го розряду, потім 1,омандиром виробництва - старшим майстром то1,арної дільниці. Вітя Федоров, нолишній перю,валіфі1,ант, став 1шлібрува J1ьнином 6-го розряду, Альоша Прилуцьюrй - 7-го розряду; Валентин Филимонов - фрезерувальн:rшом 7-го розряду... Номсомольцям допомагали виборю ва ти успіх 1юмуністи. На <<Арсеналі>> зростали ряди <<тисячни1,ів>>, тих, у 1,ого заробітна плата стала перевищувати 1000 1,арбо ванців, і <<двістіпроцеитrпшів>>, яні після 1,ожного пере гляду норми переюшонувашr її не менш яr, у два рази. Заншш: <<Вин:опувати виробничі норми на 200, 300, 400 процеитіВ>> - уже пі1,ого не дивував. Народжува лись пові стахаповсьні бригади. Це почесне звания вибо роли 1,олею·иви Милоли Бєлявцева та Вінтора Шапова лова . Н.омсомольсьr,а група Олю,саr-щра Нур1,отова із цеху No 23 заюrияала молодь перетворити свої дільниці у стахюrовсь1,і. 40
<<Норму - па 666 процентів». Так відзначив ~шваль Михайло Пехтєрєв роботу Всесоюзної наради стаханов ців. Він встановив новий заводський рекорд : замість 42 деталей виготовив 280. <<Хто перший пер ек риє пехтє рєвський рекорд?» Це заклик-звернення з термінового випуску заводсьrшї газети << Червонопрапорнию> від 19 листопада 1935 роІ{у . Переможець переджовтневого змагання І{омсомолець Михайло Пехтєрєв тоді rцойно приїхав з Мосr{ви, з наради. Зустрічі з Оленсієм Стаха новим, Мю{ОJІОЮ Бусигіним, сестрами Виноградовими і багатьма іншими уславленими героями п'ятирічrш буд:и JІИ творчу думr{у, заохоL1уваJІИ працювати з новим запа лом . Замість п'яти робочих операцій - три, замість трьох - дві, замість двох - одну. Tar{ працював моло дий в:иробничнин. Ви1шил па соціалістичне змагання знайшов відгуr, у всіх цехах. Вже на другий день у терміновому випусну газети значилися нові прізвища, нові цифри . Револьвер- 1-пш Мендельсон юшонав норму па 700 процентів . Тоrшр І{омсомолець Сева Тасеню1, перевершив денну норму на 728 процентів. І{омсомолоць Анатолій Змієвсью1й вста новив но чуваний досі на з аводі ротшрд по обточці і иарі ааш-по І{алібрових ноліс за першим 1,.пасом точності. Він дав 1080 процентів плану ... Трудову славу заводсьrшго номсомолу примножили Танн І{убарєва, Саш1ш Фрюшо , Над ія За 1 10рннєва, Пав ло Орловсьний, Віr{тор Черопинсьний, Григорій Яров чин, Іван l{оржов, Феліr,с Бропшваш, та бснато і11шнх. У ті героїчні будні члени спі.rши молоді ранортували Х з'їздові ВЛІ{СМ: <<92 проценти 1шмсомольців твердо йдуть у передових рядах стахановців заводу». <<ПродуІ{тивно працювати, культурно відночиват :ю> - під таrпrм девізом проходило багатогранне, насичене ці І{авим змістом життя . 41
У 1935 році комітет 1-юмсомолу, очолюваний 3. Род штейном, організував комсомольсьюrй кінопроглядовий пленум. До складу пленуму зараховувались кращі ком сомольсьІ{і аІ{тивісти, молоді стахановці, молоді інжене ри, техні1пr. У підшефному <<УІ{раїнфільмі>> двічі на тиж день вони проглядали всі І{інонартини, обговорювали їх зм іст , проводили творчі зустрічі з ніноанторами і героя ми фільмів. На заводі і в номітеті номсомолу було виві шено художньо оформлений налендар з датами визнач них подій, життя відомих діячів революції, літе ратури, мистецтва, науюr і техніюr. І{оли в 1935 році Мю{олу Островсь1шго було нагороджено орденом Леніна, до Сочі, де жив тоді тяЖІ{О хворий письмеш-rИІ{, виїхав голова ВУЦВНу Г. І. Петровсьюrй. У складі унраїпсшої деле гації до письмеш-ІИІ{а поїхав танож посланець заводу <<Арсенаш>, 1шмсорг ливарного цеху Мияола Манзюн. Робітпиюr передали Миколі Оле1{сійовичу мю{ет гарма ти-пам'яттrю{а з написом: <<В революційних боях за гартованому, героїчному сину Леніпсьного ном:сомолу, більшоюшу, письмеш-п1яу-орденоносцю М1шолі Остров сьному від 1,омуністів і 1шмсомольців І{иївсь1,ого Черво нопрапорного заводу. 3.ІХ- 19 35 р.>>. Згодом М1шола Мю-1зю1, розповідав: <<Висону нагоро ду Островсьному вручал и па його 1шартирі в Сочі. Він лежав принутий до лі,rша, нерухомий, позбавлений зо ру. Всі, хто був присутній при врученні ордена, не могли стримати сл і з. І навіть такий старий, випробуваний біль шотш, ш, Григорій Іванович Петровсьюrй .. . А сам пю·о роджепий, г.пибоно х.в:ишоючись, зовні залишався спо1,ій пим . Він сердечно подш,ував за висо1,у нагороду. За певнив, що, пони б'ється серце, віддаватиме все життл спр аві більшовицьного виховання молодого по1шлінпя нашої Бать1{ івщини. <<А яюцо смерть наступатиме на мене,- занінчив Островсью1й,- я буду відстрілюватися 42
від неї з арсенальсь:кої гармати. Передайте номсомоль цям і всім трудівникам <<Арсеналу>> подя1{у за таюrй чу довий подаруною>. <<Книга - твій І{ращий друг>> - під цим лозунгом номітет І{омсомолу проводив вели:ку роботу по прищеп лешпо молоді любові до читання художньої літера тури. У заводсьІ{іЙ бібліотеці молоді читачі обговорюва ли :книги, організовували І{онференції. Ось І{іЛЬІ{а сторіноІ{ з доповідної з аписки номсорга «Арсеналу>>, наданої до ЦІ{ ЛІ{СМУ в 1936 році. «І=Іа заводі працю є 2110 молодих виробничюшів. З них 1023 - І{омсомольці, 717 чоловін: одержали 1,валі фі1{ацію слюсаря, то1{аря, фреsерувальнияа, новаля тощо. У 1930 році читачами бібліотеюr було 250 молодих виробнич1пшів, за ра з - 724. Лише за 1935 ріт, вони про читали 20 073 1пrижюr. Молодь заводу вчиться: в серед ній ш1щлі - 135 чолові~,, в техніr,умі - 43, в шr,олі ста хановців - 57, у шr,олі ФЗУ - 232, в інституті - 28 ... За п'ять ронів сере~ню освіту одерша.по 400 чоловію>. 306 1,омсомольців с тали стахановцями. Ссре 1~ них була розповсюджена а 1шета на тему: <<Ваше життя, робо та, перспентиви?>> Ось ят, в ідповіли на за пит ання: деян:і: <<На с1,іль1пr процентів ви юшонували норму ~о того , ю, стали стахановцем, і на скільки шпюнуєте :зара:J?>> Фrеsерувальниця Л. Піо1жо: <<Трохи біш,1пе 100 пrо центів, а зараз ви 1,оную н а 200-300 процентів ... >> Кращий бригадир Д. Фарфурни 1с «На J;,0 , :1 ара:1 на 200-300... >) Молодий тонар Г. Цария: <<На 180, т елер J\::tIO 2:Ю ... » <<Чи подобається вам професія?>> Всі відповіли: «Дуже подобається!>> <<Я1,а 1шига вам найбільше сподобалась '? >> Піорr{О: <<ЯІ, гартувалася стали Островсьн:ого та << Брусюr>> Папфьорова. 43
Фарфурник: <<Я 1{ гартувалася сталь>> Островсь1{ого, <<Тихий Дою> Шолохова. Захоплююсь 1шигою Зайделя <<Ф резерное дело>>. Цар:~ш: <<Цусіма>> і <<Піднята цілина>>. <<Яюrй найрадісніший день був у вас в 1935 році'?>> Піор1{0: <<27 жовтня. В цей день у мене була ре1{орд- на проду1пивність праці - 350 процентів змінного зав дання» . ФарфурнFш: <<Це було в липні, ноли мені вручили за ударну працю Почесну грамоту ВУЦВН». Царюс <<21 вересня. Я вийшов переможцем у нон І{урсі серед то1шрів заводу>>. Давно пощJилися їх СІ{роні сивиною, вже й діти їхні працюють за верстатами, а вони ще з юнацьким заш1- лом, невтомно штурмують нові рю{орди, навчають мо лодь. А l{Оли випадає зібратися разом, восн:решаютт, у пам'яті свої перші успіхи на заводі, романт1шу юна цьких рОІ{іВ. 3 вдячністю згадує уславлений тонар Г. Я. Цар1ш про перші настанови і поради Василя Ілліча Стригіна , ,ший та~< багато зробив для нього. Це був один з тих арсе пальців, розповіді про життя шпrх передаються на за воді 3 ПОІ{Оліпня В ПОІ{ОЛіпня. В минулому пітерський робітюш, Василь Стригін два роюr був солдатом в імперіалістичну війну. Він по-бать нівсь1шму допоміг Григорію вивчити дос1{011а J10 верстат, стати одним з нращих ТОІ<арів заводу. Нині Г. Царин: працю є в інструментальному цеху, має багато учнів та по слідовнинів. Майстер-золоті руки, Герой Соціалістич ної Праці, заслужений раціоналізатор УРСР, член обно му НП У1<раїни, член Президії Верховної Ради УРСР - та~{ Бать1{івщиr~а оцінила його самовіддану працю. Ще з біш,шим натхненням 1шмсомольці <<Арсепа :rу>> начали опановувати свої професії, 1шли пролунав :ш - 44
ншш Х пленуму ЦІ{ ВЛКСМ: <<Свої надбання зробити надбаннями всього народу>>. ВирішИJпr змагатися з Хар1{івсьrшм паровозобудів ним заводом та заводом <<Серп і молот>>. І не .пише по виробничих поrйзиинах, але й по н:ультурно-масовій ро боті, спорту тощо. Ножний 1,омсомолец~:, повинен був ::~добути середню освіту без відриву від виробництва, домогтися щоденної успішності не нижче 95 процентів. Невтомнии організатором і душею всіх цін:авих почи пюrь був у той час ватажоr{ арсенальських І{омсомоль ців - заступния сенретаря І{омітету Мин:ола Андрєєв. Син І{адрового арсенальця, молодий розмітиИІ{ своєю майстерністю та запалом в роботі завоював авторитет і довір'я номсомольців 20-го цеху. його обрали с@рета рем цехового осередr{у. І{оли Минала очолив районний номітет номсомолу, ні на хвилину не поривав зв'язоr{ з арсенальсьrшю молоддю. Бо виріс серед неї. Ca11,re тут пройшов перший номсомольсью1й гарт. Нині Ми1юла Петрович Андрєєв працює застушпшом дирен:тора заво ду по надрах, очолює правління Будинку І{ультури та спортивного rшубу. А Георгій Іжеля - сьогоднішній диреrпор заводу мі сьного елеr{тротранспорту імені Ф. Е. Дзержипсьrюго в той час був rюмсоргом nшоли ФЗУ. Багато ціrшвого ор гсtпізували вони разом з Миrшлою Андрєєвим. На заводі і зараз добре пам'ятають непосидючого Іва на Норжова, що був rюмсомольсьюrм групоргом цеху. Художня самодіяльність, спорт, rшлю{т:ивні виїзди за місто на відпо,1инон - він СІ{різь встигав. Працюючи з астушпшом І{еруючого справами ЦІ{ НП У1,раїни, Іван йосипович і зараз не пориває зв'яз1,ів з ::~анодом, ціrш виться його життям. Серед ватажнів заводсь1юї молоді слід назвати Ми І{о.пу Чуприну, номсорга цеху No 12 (нині застуrнпш 45
секретаря парткому), Ніну Степанову, Дусю Левчук, Любу І{ошик. ... Заr{інчувався 1936 рік Скоро наступить новий, 1937-й. Тоді ще не прибирали ялинок - вважали це пе режитном буржуазного суспільства. І раптом теJІеграма ПавJІа Петровича Постишева з :Мос1{ви про організацію новорічної яJІин:юr. Це було несподіваrп{ою для завод ських номсомольців . Чим унвітчати свяп{ову ялиtшу, де дістати іграшки? Адже до Нового рону залишиJІося всього два дні . І тоді номітет номсомолу знаходить ви хід - позичити їх в місьr{ому Палаці піонерів. А піонер вожатим (було їх 48 чоловіr{) організувати яшпши в усіх юrасах шноли ФЗУ, в більшості rшартир на СJІобід ці, де мешнашr робітнини <<АрсенаJІу>>. Через два дні від імені rшмітету І{омсомолу :МrшоJІа Андрєєв та Іван Норжов вручишr всім піонервожатим подарунки - нві ти, торти та І{витни па оперу <<Тихий Дош> ... Успішне в:и1{01-rа1пrя перших п'яти- Перед бурею річоr{ та пос1шення могутності па- шої нраїни виrшин:ашr зю1епо1{оєння ворогів соціаJІізму. Фашизм готував другу світову війну. Н.омуністична партія поставиJІа перед І{омсомоJІом завдапнн - овоJІодівати війсьr{овими знаннями, готувати моJІодь до оборони Радюrсь1{0Ї Батьr{івщини. І{омсомоJІьці заводу розгорнули широ1{у організацій ну роботу по овоJІодіппю без відриву від виробництва віЙСЬІ\ОВИМИ спеціаJІЬНОСТЯМИ. Сотні І{ОМСОМОJІЬЦіВ на вчалисн у стрілецьких гуртr{ах, в Тсоавіахімі. В това риство сприяння авіаці ї та оборони приходили сотні І{омсомольців, щоб опанувати ази J1ьот1-юї майстерності і поступити в авіаційне училище . На заводі буJІо створено учбовий бронетюшовий пуrшт, де номсомольці та молодь ставали водіями авто машин, таннін, мотоциrшів, а дівчата в гуртнах Това- 46
риства Червоного Хреста вчилися подавати невідкладну допомогу. Комсомольці органіаовували масову адачу норм ГПО ' та <<Ворошиловського стр ільцю>. Кращі стріл~ці Людмила Павшиешш та Драній були направ JІені для навчання у снайперсьну ШІ{олу. У 1939 році до 22-ї річниці ВеJІИІ{ОЇ Жовтневої со ціалістичної революції ааводсь1шй І{омітет номсомолу рапортував, що на ааводі підготовлено більше тисячі парашутистів. Молоді, ааваяті, сповнені висоІ{ОЇ відповідальності аа дошо своєї І{раїни, вони наполегливо готували себе до майбутніх суворих випробувань, самовідданою нрацею ам іцшова,ли могутність РадянсьІ{ОЇ Вітчиани. ІОнь <<Арсеналу>> а нагоди 20-річчя І{омсомолу Унраї ии доповідала ЦК ВЛІ{СМ, що бшr3ЬІ{О 95 процентів молоді ааводу йде в рядах стахановців. Ось араа1ш трудового герої аму . Стругальн1шу-1{омсо мольцю Степаніну було доручено термінову роботу, на nин:онання юшї аа нормами потрібно було аатра тити 240 годин. Степанін аобов'яаався шшонати аавданпя аа 38 годин. Наполеглива праця аавершилась пере могою. За його пр :юшадом Василь Гараніп, Ми1юла Стуш,а, Роман Борп{овський систематично домагалися винонап ня аавдашш на 240-270 процентів. А Василь Логвинен ІЮ виробляв більше трьох норм щоденно. М1шола Мід ний першим па ааводі опанував с1шадпу 1шаліфі1шцію сталевара. За нороткий час він підготував до самостій ної роботи трьох чоловін. 1{ожен день породжував па ааводі нових героїв праці, серед них - Івана Ромася, Ві1{тора І-Іайденна, йосипа Островсьного, Минолу ЛастовсьІ{ого, Оле1{сандра Водая пова, Володимира Короніна, Оле1{сапдра Фра~-ша, Оле1, сапдра rвжепна , ОлеІ{Сандра :шшrлЬІ{а, І{ирила Скибу, 47
МикоJ1у Михєєва, Дмитра Долинсь1шго, Миколу Голуб ч1ша, Дмитра Завидонова, Федора Ушан:ова. Радіо сповістило про не чуваний до цього часу ре І{Орд - І{омсомолець Михайло І{рушинський виконав норму на 4320 процентів . 4320 процентів ... Він і не уявляв собі, що штурмує всесоюзні ре1tорди, що буде гідним продовжувачем спра ви Стаханова, Ізотова ... Перед призовом до рядів Радян СЬІ{ОЇ Армії Михайло писав: (1 Як призоВІ-шк, л хотів приготувати вироб1-1,ичий по дару]-1,01,, Jv~атері-Батьківщи1-1,і, довго замислювавсл //,ад тим, лк вста1-1,овити виробftичий рекорд. Ме1-1,і //,а допо могу прий~или і]-І,же 1-1,ер Богатирьов, заступ1-1,ик пачаль пика цеху По]-І,очев]-1,ий. Цими д]-1,лми л призиваюсь в рлди доблеС/1,ОЇ Робітпичо-Селлпської Ч ервопої Армії і обіцлю, що і в aJJlvtiї, лк па виробпицтві, по-стаха новському освоюватиму бойову техпіку, буду від.11-~іп1-1,и ком бойової і політичпої підготовки. До призову л вже маю 4 обор01-и~их з1-1,ачки, вчивсл також в аероклубі. І коли ко.11-~ісіл запитає Jvtene, скажу про своє бажа1-1,1-1,я стати льотчиком, щоб високо в пебі водити бойові ко раблі, са.11~овіддапо захищати свою Батьківщи1-1,у. Михайло Крущи/І,ськийJ). Н.омсомольці <<Арсеналу>> готували себе до суворих і довгих випробувань, і ніхто з них не знав, що цей грізний час незабаром проб'є. У піднятому настрої молодь меха- Тієї суботи... пічного цеху витирала верстати, прибирала робочі місця, передаючи їх своїй зміні . Затих шум песпонійних моторів, і можна було чути жвавий обмін думrшми про доснгнення сьогоднішнього дня, про завтрашній відПОЧИНОІ{. 48
Члени ІШМСОМОЛЬСЬНО-МО ЛОДЇ.J-ЮІОЇ бригади фре3еру- 13альниі,ів з ібрались навноло свого бригадира Антона Францева, доповідаючи йому про підсумюr дня. В су боту завжди перед зю,інч енням зм іни ІЗідчу13аJ1ось по жвавлення в цехах, її всі жартома називали <<малою неділею>> - зміна занінчувалася раніше, можна відра3у в пар~,, на Дніпро, в ніно. Ось групами молодь підходить до дошІ{И, що висіла пос еред цеху, з написом <<Хт о сьо годні працював нращ е>>. На пій нрасувалося нрі::~вище переможця змагання. Молодий начальниr, 11 еху Сергій Володимирович Гусовський мі цним потисr,011-І руюr 110 - ::~доровля є Георгія Вальтера - молодого фрезерувальни- 1,а. Леонід Звіре1шо дружньо нлеще його но шrечу, промовляючи: <<Гара3д, }Н:оро, в по1шділо1, я перевершу твій р енорд>>. З шумом і дзвінким сміхом всі залишают 1, цех, Сергій Володимирович з приємною, відr,ритою ус мі шrшю бажає весеJ1 ого і ціrшвого відлочюшу. Ще 1,іль1,а хвилин - і чер ез н:онтроJ11,ну нμох і f\НУ ринув поті~, людей, різних за віном, професією. Пот і~, розливавсн в р і зн і бо1пr струмочr<ами . Тут зустр ічали с.1,, прощались, домовлялись про побачення. Дехто сперечав ся, продовжував ро змову, ро з почату 1л;е в цеху . Поважною ходою ідуть 1шдрові робітшши. Це 1швалі Михайло Аидрійою1,1 Піорrю, Сергій йосипович Стру тинсьюrй, то1,ар Басиш, Ілліч Стригін, майстер ВТН: Василь Григорович Шумов, або пр осто <<дядн Васю>, яr, усі його з вали, Оле1,са~ 1др Євтро н ович Нураrюв. Ось вони вже біля двоповерхового будинку з написом «Парт н:ом Червонопрапорного заводу>>. Це :Jібралася бойова гвардія для обговорення майбутньої 1шиги <<Істор ія І{иївсьr,ого «Арсеналу>> ІОр і я Ян:овешш, rюлип.тнього арсенальцн. Біля прохідної група молодих робітшшів, вчораш ніх <<фабзайчат>>. У деІ{ОГО з пих у верхніх відп:ритих 4 391 49
юrшенях піджаків стирчить І{ронцирн:уль або :металевий метр . Це немовби ознаl{а їх приналежності до робітни ч ого 1шасу. Ось іде старший техніr{ цеху Іван Нузнецов, за ним тоr{ар Григорій Цариr{ та стругальник інстру:мептально го цеху Ілля Степаніп. Всі вони чисто одягнені, підтяг нуті. Нузнецов поспішає. Треба сr{оріше додо:му. Адже вирішено, що завтра, в неділю, з своєю сім'єю з са:мого раrшу поїде відпочивати в ліс. Тож потрібно звечора підготувати все ЯІ{ слід. Та хіба тільюr він. Мало хто з арсенаJ1ьців залишить ся дома в цей червневий недільний день. Можна не сум ніватися, що Віr{тора l{алиr-rовсьr{ого, Аптона Ти:мчеr-ша та багатьох інших рибалоr{ побачать завтра на Дніпрі. І не тільюr та:м будуть рибалки. На неділю призначено 3Магання спортс:менів на заводсьr,ій водній станції, що розмістилася на право:му березі Дніпра. Десятки праців шшіn заводу будуть завтра відпочивати в Пуща-Водиці . Але головне - футбол. У неділю відrчJИвається вешrчез ний республікансЬІ{ИЙ стадіон, на якому відбудеться футбольний матч :між юІЇвсьrшми дина:мівцями та услав леною н:омандою МОСІ{ОВСЬКИХ ар:мійців. І не ВИlJаДІ{ОВО стругальшш Іван Приходьr{О та слюсар Олеr{сій Хизмін ський задоволено всміхаються. Адже синепьl{і нвитrпr па стадіон, яюrй вони разом з товаришами будували у ви хідні дні, JІежать у їхніх юrшепях. Та не знають юнаюr, що па стадіон вони прийдуть через багато роr{ів, а синеньr,і 1шитr{и па футбол зали шаться у них ян: згадr{а про юність. І не буде в цю неділю рибалоr{ на Дніпрі, ніхто не наїде до лісу, а на водній станції поодиноІ{О стоятиме сторож. І буде він тривожно вдивлятися в безr,рає бла нитпе небо, де можуть з'явитись чорні І{руни - ворожі Jrітаки, що несли шодям на своїх І{р:rшах смерть.
СЛАВА НЕ ВМРЕ, НЕ ПОЛЯЖЕ - Ні, цього не може бути. Це щось Евю,уація не тю{,- говорив Михайло Діден- ко своїм товаришам, що зібралися вранці біля заводу. Адже німці підписали з нами договір про ненапад. - ІЦо ти ХОLІеш? Фашист і є фашист. Від пих усього можна че1{ати,- відповів йому Оле1{сат-тдр Федорович Єрема-Єреме1шо. А до ааводу підходиJІИ все нові й нові групи робітни ків. Старі 1-адроюши, що прийшли на завод ще в роюr першої імперіалістичної; і ті, що громадянсьну війну з нали з оповідань бать1,ів та старших братів або з шні J 1 ь них підруч1пшів та 1,іпо. Одні йшли на завод, інші - до партІ{Оі\Іу . l{о мсо мольці, молодь без ВИІ{JПшу прямували до номітету 1,ом сомолу, де се1{ретар збирав І{омсоргів цехів, членів 1,омітету. Війна... Вона увійшла в життя шодей раптово, ю, порив віт ру, що приніс чорну хмару, ю,а зан:рила сонце і радість життя. Старші товариші добре з нали, що несе людям війна. Багато з пих тут-тани подали заяви про направлення на фронт. rx приrшад наслідували і 1шмсомольці, од1ш1, 4* 51
у І{Омітеті вони отримувііЛИ відповідь, що будуть при :шані при першій необхідності, а поюr що потрібно тру дитися па своїх робочих місцях з подвоєною енергією. Місто в цей перший день війни жило чітrптм розмі реним життям. Це вже було місто-солдат. Наю{ОЛО l{иєва в парках піднялися в небо жерла зенітоІ{, готових зуст рі ти ворожі літаю,r нищівним вогнем . ... Більшість ц ех ів заводу працюваJІИ в три зм ін и при за шторених віюrах. Робітники провели вешшу роботу по масl{увашпо заводсЬ І{ОЇ території. Було встановлено цілодобове чергування груп МППО. Через І{ільrш днів у приміщенні новозбудованого виробничого І{орпусу виступив сещJетар ЦІ{ НП (б) У Д . С. Норотче~шо. Він розповів про становище па фронтах, заюпшав 1,ожиого робіт1пша і службовця працювати ще нраще, давати більше проду1щії для перемоги пад ворогом. У сnоєму рішенні учаснюпr мітингу від імені всього 1,оле1пиву арсенальців запевнили ЦІ{ партії і уряд, що завод <<Ар сепаю> готовий ви1{онати будь-Jше завдання для захисту DаТЬІ{іВЩИПИ. На завод і йшла напруж ена робота по виготовлен ню зброї. Ножний робітн1ш відчув, що він є бійцем веJпшої народної армії. Споній, дисципліна, порядо1, - та~{і ри си хара~{теризували І{Олею'ив за воду в ці дні. Члени партr{ому - Б. Ф. ПоноL1евпий, Е. О . Азарова, Г. Т. Бачешон, П. І. Прусан, члени 1тмітету номсомо лу - Абрам Гельман, Ностянтин Н.овальов, Віюорія Рубан більшу частину часу були в цехах, проnод:~ши ве лику роз'яснювальну роботу серед молоді, допомагали вирішувати с1шадні виробничі питання . Робітп~ши, службовці вночі групами йшли на 01тли ці міста на вартування. Був створений добровольчий батальйон винищувачів. Його І{омісаром партІ{ОМ при значив Б. Ф. Попочевного, а І{омандиром однієї з груп 52
став Василь Гайцан . Ота~, вдень робота за верстатом, вночі - з і зброєю в рунах . І 1,іль1,а годин на еоп. Винонуюч:и вназію,у Державного Н.омітету Оборони , партійний 1шмітет та дирющія заводу вжили всіх заходів для найшвидшого демонтажу і ева~,уації всього облад нання з аводу па схід. Почалася ще біJ1ьш напружена робота. Штаб по евануації розробив чіткий графік Вер стати працювали до останньої хвилини, поки спеціальні бригади не демонтували їх. У ці дні майже всі робітни ки стали моптажн :ю<ами, тат,елажниrшми, просто чорно робами. Більшість робіт доводилося виr,онувати вручну. Все це вимагало мат,симаш,пого напруження фізичних і моральних сил. Та 1,оле1,тив заводу успішно справився :.i цим завда нням . Уже 25 червня перший ешелон заJJи шиn Ниїв, за ним десятю1 інших. Всього 36 ешелонів :1 цін ним устап,уваппям, матеріалами, робітни11:ами та їх сім'ями було в і дправлено па схід. В дорозі тат,ож було пеJ1 ег1,о. Фашистсьт,і стерв ' ятнию1 не один раз налі тали па залізнич ні станції, ешело ни, скидаючи смерто носний вантаж. І::; і льше двох місяців муж1н,о оборонявся 1{иїв. Серед тих, хто відстоював місто, були •арсенальці: 1юмсорги цехін Михайло Модилевсьний, Мююла Ступн:а, зав ідую 'Нr й в і дділом 1<0мсомош,сь1,ого жит тя заводсь1юї газотп Ігор JІебід1:, і ще багато-багато заводчан. Хоробрі номсо мольці з агинули смертю героїн. П~о пер ед війною 1юмсомол заводу носла в Ntолодого роб ітн и rш ВасиJІя Линпиrш 11ра цю вати в органи держав ної беа11еки. На річці Труб і ж за гін оточили вороги. Бій був нерівний. На ножного че1<іста нрипадало чи не по десять гітлерівців. Хоробро бився номаидир Баси.нь JІишпш. Та після поранення потрапив у полон . Довго з нущались фашисти над відважним арс енальцем , але ТаІ, пі 'ІОГО від нього і не ПО'ІУJІИ . 53
П риуральсьне місто вже підготу- Rовалі перемоги валося до зустрічі своїх побратимів з даленої Унраїпи. За лічені дні його населення повинно було збільшитися в нільна разів. Не встигли арсенальці ще вивантажити з вагонів привезене устап{увю-шя, ЯІ{ навалі, тОІшрі, слюсарі, фрезерувальники стали будівеJІь нияами, мулярами, земле1{опами. Ще не застиг бетон, а молоді робітнияи встановлювали багатотонні молоти і преси, верстати. Елентрини одночаснп підводили струм. Ще не були зведені стіни цехів, не СІ{різь була по1~~івля пад головою, ян загули верстати, загупали молоти. І ися чі робітнияів, їх дружини, діти, ЯІ{ солдати па фронті, стали пору 'І зі своїми побратимами росіянами, удмур тами, татарами - робітшпшми старого ураJ1ьсь1щго за воду. Дванадцять-чотирнадцять годин за верстатом, а потім п'ять-шість - на будівництві свого цеху. І тю, ІШЖНИЙ день . Наступала холоднеча, замерзали насоси від морозу, примерзали руки до металу, та ні на хвиJ1ину не змов І{али машини, механізми. Ножний з нав, що від його праці залежить життя бійців па фронті, що в ці дні uирішувалася доля майбутнього, доля Вітчизни. У всіх номуністів, тюмсомольців, молоді була єдина мета, єдина воля - зробити все можливе дшr перемоги пад фашистами. Люди творили чудеса. В інших умовах збудувати і пустити в дію за два-три місяці одинадцнт ,:. цехів було б просто неможливо. А ноле1{тив заводу зро бив це. Арсепальці знали, що фронтовин:ам ПJ,е ва ~-юrе . По дві-три зміни не виходили з цеху, не думали про відпочино1{. Працювали за двох, за трьох. Переншшаю чись з героїчними подвигами впїнів-фронтовияів, чудові пр :юшади праці по1{азуваш1 б і йці трудового фронту. В цехах широ1{0 розгорнулося соціалістичне змагання. Для всіх був єдиний Jюзупг <<Все для фронту, все для 54
перемоги!>>. Н'омсомольці, молодь на чолі з І{ОМсоргам:и Миl{олою Потопальським, Михайлом Бурдою стали іні ціаторами вияонаиня за зм іну н е менше двох норм. Н'рім цього, над відстаючими взяли шефство нращі виробничниюr, організували Шl{ОJІИ передового досвіду. На заводі широ1{0 розгорнувся рух раціоналізаторів . Технолог цеху 1щмсомолець Борис Митницьюrй с1{оротив процес оброб1ш важливої деталі. Це дало е1щномію понад тисячу верстатогодин в місяць. Інженери Уша~{ов , Гоп І{О, Гончаре1-шо удос1{01:rалили нонстру1щію і спосіб ви готовлення однієї дуже с1шадної деталі, вивільнивши при цьому десять то1{арних верстатів. Це дало заводу 900 ООО нарбованців еІ{ОІІОМії . 1375 раціоналі з аторсьюrх пропозиц1и, 5 мільйонів нарбовапців еІ{ономн - ось вюrад у фонд оборони, внесений арсенальцями за 1942 рік Сповнені гаряLrим бажанням допомагати Червоній Армії швидше розгромити німец 1,1,о-фашистс1,них за гарбнинів, арсенальці розпочали збір ноштів на будівни цтво та1-шів і літан:ів. Н.оле1{тив заводу вніс 480 тисяч 1шрбованців на бу дівництво та~шової І{О JІОНИ <<За Радш1сь1{у Уr,раїну». Н'рім цього, молодь заводу зібрала 327 тисяч Еарбованців на будівництво еснадриш,ї <<Удмуртс1,кий 1юмсомолець>>. У народний фонд оборони нраїни робітнию1 вносили власні гроші, виграші по грошово-речових лотереях, об лігації. Слюсар-стахановець І{уций вніс на будівництво та~шової І{олони 10000 І{арбованців, номсомошш Миро нова - 2000 нарбованців, слюсар Ши1-шаре1-шо - 3000 нарбованців. Більше 60 мільйонів 1шрбованців 1юл е1,тив заводу дав державі позю{ою. Тисячі пар валяно~,, шапо1,, ШІ{арпетон: та інших ре чей, десятни тонн продунтів зібрав ноле1,тив заводу і відправив у подару1-ю1, бійцям Червоної Армії, а ТаJ{ОЖ 55
у партизансьні загони, яні діяли на території °У1{раїни. Більше двохсот недільнинів провели комсомольці та мо лод~:, заводу. Н.ошти від них перерахували у фонд обо рони Батьн івщини. Недільюш на честь Міжнародного юнацького дня дав у фонд оборони 220 тисяч rшрбован ців. ВелИІ{У допомогу надавали заводСЬІ{і І{ОМСОМОЛЬЦі та молодь сусіднім І{олгоспам по збиранню врожаю. Ве шша праця була о цінена Батьн івщиною. Президія Вер ховної Ради СРСР в 1942 році нагородила орденами медалями 48 працівниІ{ів заводу. Фронт вимагав усе більше і біль- Лист до газети ше зброї . І{ерівництву заводу вже на початr{у 1942 por{y стало зрозуміло, що потрібна пере будова виробництва. Воно повинно бути пото1{овим. Партійний номітет, шшм нерував Андрій ЄвдоrшмовИ 'І Іванцов, прийняв сміливе рішення розпочати перебудову з аводу. Були і та~{і, що не вірили в можливість проведен ня цієї надзвичайної роботи в нороткий час . Та геро їчна праця ножного номуніста, І{ ОМСОМОЛЬЦЯ , всього нолеІ{ТИ ву з аводу зробила те, що здавалося неможливим. Деrші цехи за 5- 6 днів були переобладнані . А через 12 днів весь завод вже працював по-новому, випуснав гр ізн і бойові машини, прИ'10му в З рази більше, ніж раніше. В еличезну роль у всій цій роботі відіграли будівелипши , JШИХ очолював П. С. Мамотенно, та механ і юr під нерів пицтвом І. І. Лопатовсь1,ого. Чим настирливіше фа шистсьr{і полчища рвалися в глибину ~,раїни, тим білr,ше росло стремління зупинити зухвалого ворога. І{омсомольці, молодь у свою чергу шунаютr, форми І{ращої органі з ації своєї праці, щоб швидше оволодіти майстерністю і дати ще більше проду1щії .. Однією із форм пової організації було створення номсомольсьно молодіжних фронтових бригад. Ініціатором цього почину стала бригада слюсарів-снладаJrьюшів у снл аді А . Нри- 56 І
воноса, І. Василь1{івсь1{ого, В. Полякова, Н'. Приходька, Р. :Мільмана та інших, яну очолював Олю{сій Хизмін ський. Хлопці працювали добросовісно, енергійно, висо1{0- продунтивно, свої норми виконували на 300-400 про центів. Якось підійшов до Олю{сія Хизмінсьного н:омсорг цеху :Михайло ОстровсьІ{И:Й і І{аже: - Добре працює ваша бригада, це всі знають. А от rшби всі бригади тат{ працювали не тіш,юr па нашому заводі, СІ{іш,юr б додатн:ової продукції дали тоді молоді руни . Тан: винюша дум1{а написати відн:ритий лист до газе ти <<І{омсомольс1шя правда>>. (rMu, одипадцять слюсарів, - повідомляли арсеналь ці,- виріитли працювати в одпій бриг аді. Поставили перед собою з авданпя давати за з.міну не .менше двох нор:м. Наша бри г ада обробляє точні і складні деталі, які .мають 117 операцій. Оста ю 1,і (двадцять дві) операції повинні обробляти більше як тридцять робітників, а .ми, одшюдцять (rфронтовиків)) , успіито виконує.Аю їх . Прав да, іноді доводиться по дві доби працювати, не виходячи з це.ту . На 400 процетиів виконують свої завдшшя ко:мсо .мольці Р. Мілм~ан, К. Приходько, О. Хuз.А,~інський. Май же всі 1vщ раціотилі затори. Роботу в цеху .ми поєднує.мо з війсь1.ови.А,~ павчат-1,ня.А,~, г отуючись в першу хвил~шу на поr,лик партії і уряду стати т-tа захист Батьківщини. Ми пропонує.мо організувати Всесоюзне соціалістичне з.магання фрот~тових бригад і просити ЦІ{ ВЛНСМ вета повити пере.т:ідний Червоний прапор для кращої фрон тової бригадU!J. 57
За по,rином но Jrш,тиву О. Хизмінсьного створюється ряд І{ОМСОМОЛЬСЬl{О-МОЛОдіжпих бригад. Це І{ОЛеІ{ТИВИ, ЯІ{і очолили А. Симоншшо, Б. Євлах, П. Пуш1{арьова, брати Павло, Петро та Оле1{сій Випо1{урови. 1{ожпий нолеrпив брав па себе <<бойове завдання фронту>> - що місяця з більшувати випусн: проду1щії. Минуло небагато часу , і в числі нращих бригад всієї нраїни була бригада Хизмінсь1{ого. Оле1{сія нагороджено Почесною грамо тою ЦІ{ ВЛНСМ. До речі, значна частина ц 1,ого І{олентиву: І. С. Ва сиш,І{івсьний, О. М. ХизмінсЬІ{ИЙ, А. Д. Нривоніс, В. М . Пошшов, В. С . Савельєв - сьогодні працює на заводі і свої знання тn великий досвід передає молоді. Перешшопуючи норму в 4 --5 разів, муляри з бригади rюмсомольця Береrrша :за зміну па будівництві цех ів ~шали , зам ість 5 тисяч цеглин за нормою, 20-25 тисяч . Цей подвиг не був чим сь випадновим. Він став масовим, буденним явищем. Ніхто не вихвалявся досягнутим. Всім здавалосп, що з роблено ще мало. І люди шу1{али нові шштхи для більш проду1{тивної пр аці. . . В перших лавах поряд з rшмупі- Тшьки дла фронту стами йшли rшмсомош,ці. Багато важливих і с1шадних справ випало в ці важ1{і дні на їх шо долю . Се 1,ретаря номітету Настю Новальова можна було знайти тілипr в цехах. На завод Ностп прийшов щ е в 19 31 році. Спочат1<у шнола ФЗУ, де вчився на фре зерува ш,ню,а, а згод ом - механ ічний цех. За орга нізаторс 1,1,і зд ібності, душевність, за веселу вдачу rюмсо мол 1,т\і J\CX.Y обнраютr, його своїм ватаашо :м. На Уралі юпан: очолив всю заводсь1{у н:омсомолію . Він разом з членами 1,0:мітету на робочих місцях вирішу вав питання виробничого процесу, 1,0:мсоJVю.льсьrшї ро боти. створ ював ш1ю.ли передового досв іду, спрямовував соц іалі сти ,rн е змагання бригад, цехів, дільниць. 58
Стояла сувора зима 1942 ро:ку. Не вистачало палива для цехів. Ще гірше було сім'ям фронтовю{ів, жі1-ши і діти яю1х ТаІ{ОЖ працювали на заводі. Вирішили орга нізувати заготівлю палива в лісах, ЯІ{і оточували мі сто. Створили штаб, до ЯІ{ого увійшли Віта Рубан, Саша Со1{олинсь1шй, Поліпа Полиновсьна. Сотні нубометрів дров було заготовлено за :кільна днів. Одного разу па елюпростанції трапилась аварія. Про рвало стару греблю. Завод стояв без світла, без енергії. За розрахуннами мирного часу потрібно було б 2-3 мі сяці длп відбудови. Ліr,відувати аварію доручили 1,омсо :мольцям. Працювали юпаrш і дівчата невтомно. Особли во відзначився тоді Сашr,о Іваньно, завзятий футболіст . Через чотири дні елеІ{ТJЮСтаrщіп дала струм. У цей час полинула слава про слюсаря Федора Євту шеr,а, Сашнового товариша по спорту. Не один десятот{ нових машин і агрегатів с1шав цей 1,ремезпий юнаr,. Свою роботу він завжди юшонував швид1ю і янісно. <<Це зробив Федір Євтушен,- говорив майстер, здаючи ·ма шину номісії.- Можете не перевіряти>>. Робо •1 е місце тонаря Михайла Дідюша. Схишпо ч ись над верстатом, він паче чує: <<Допомагай фронту! До помагай фронту ! >> І т,омсомолец~:, допомагав. По ніш,тш діб не виходив з цеху: три-чотири години на сон - і знову до роботи. Працював так, щоб дотримати слова, ю,е дав матері,- бути таким тонарем, rш його батr,1ш, старий арсепалец 1:,. Пору•~ з Михайлом працював досвід •rениіі тонар 1юм сомолець Іван Нлимюшо. Він зоGои'нзався винонувати норму за себе та за двох робіппшів, що пішли на фронт. Не було тю,ого випадну, щоб Іван не перевилонав зав дання. Но.пи по всій нраїні почав поширюватися рух багато верстатнинів, підхопили цей почин і комсомольці заводу. 59
Петро Лун:'янче1шо, Іван ПриходьІ{О вирішили на своїх верстатах працювати за себе і за товариша, яний пішов па фронт. На заводі полинула слава про фрезерувальнияа С . І. Собещаисьного та тшщря Г . Я. Царила. І{ожного дня вони обробляли деталей в 4-5 разів більше, ніж було заплановано. Виссших резуш,татів добився стру гальшш Георгій Глуховсьний. Організувавши одночас ну обробr{у на одному верстаті деніль1{ох СІ{ладпих де талей, він встановив новий ре1{орд - 2500 процентів. Творча думна людей трудоного фронту була спря мована па т е , щоб шюмога більше дати фронту з брої, боєприпасів. Досвідчені робітнини, віртуози своєї справи вносили безліч цінних раціоналізаторсьних пропозицій, збільшу вали випус1, проду1щії, підвищували її яність . Серед робітнинів було добре відоме ім'л Георгія Вальтера. 300-400 процентів у день - ось норма цьо го фре з ерувальпина . В окремі дні Георгій обробляв стіль1пr деталей, c1,i.rr 1,1пr за нормою повинні були оброб ляти 8-10 чоловіЕ . Заміст ~, чотирьох деталей він nrпо товляє чотирнадцпть. Та і це не задоволишє його . Геор гій знаходит 1:, вихід, підбираю<rи потрібну фрезу д.тш попередн 1,ої обробни деталі. Це дало змогу заміст ~, трьох проходів обробляти деталь за один. На стіл БТІ{ тепер Георгій 1южпого дня вже 1шав по 27 деталей. Уряд ви соно оцінив роботу номсомольця Георгія Вальтера, на городнвши його орденом Червоної Зірrш. Переступивши поріг заnодсьної прохідної в неповні свої шістнадцнт1, ронін десь у 30-х ронах, Георгій Володимиров1и і нині неро злу•ший з своі"м фре зеруваш,ним верстатом. Тільки він тепер уп,е майстер- з олоті руни. Все частіше в газетах, па Дошці пошани стало з'яв .тштис 1, прізвище Нурrютова. Від учня до висон:01шалі- 60
фінованого слюсаря виріс І{урнотов па заводі. його зна ли не тіл ьюr ЯІ{ :майстра своєї спр ави, а і ян: хорошого товариша, порадrпша. Знаходив він час для пропаган дистсьної роботи. Своїм запальним словом доносив до люд ей вісті із фронтів , зю{шшав працювати ще краще. За самов іддану працю РадшrсЬІ{ИЙ уряд наго р одив Олен: сандра ВасиJ1ьови,r а НурюУ1'ова орденом Трудовогп Чер воr-юго Пр апор а. Добра слава йшла в ті дні про дільницю, ЯІ{ОЮ неру ван номсомо.лець Ві rпор Уша~шв. Ставши на трудову вахту па честь XXV річниці Велияої }l{овтневої со ціа л істичної р е вошоцїї, дільниця в деr{ільна разів переви нонал а виробничу програму. Н е відставашr від хлопців і дівчата. Зразн:и самов ід даної пр а ці пона зували револьв ерниця Меланін Павлеп l{О, нині Г ерой Соціалі стичної Пр аці, розмітниця Ош,га Мішн:овсьн:а, тОІщр Ольга П 'юшова, бригадир Антоніна А1шудінова, револьверниця Раїса Грабовс 1,н: а т а інші. Людн віддавали праці все: знання, досвід, силу. У наступ іде 1943 ріІ{ - pil{ нор іннпго перелому в Вешшій Вітчизняній в ійні - ар не ТЇЛЬІПІ ар~1ін .. . с еп ал ьці ро з ПО"ШЛИ ЛОІЗИМИ трудп вими досягненнями, набли жаю чи деш, п ер е моги над ворогом . Номуністи, rюмсомош,ці , молод1,, свято збері гаючи революційні традиції, відзпа ч ишr знаменні дати - 25-рі'Lчя Радшrс1:,н:ої Уr,раїни та 25-річ чн Січневого пов станин <<Арсеналу>>. У заводс 1,І{ОМУ t{лубі відбувся уро 1 1 истий вечір. З ві тальним листом до арсенальціІJ зве рнуJrася снайпер Людмила Павличенно, І{олишня робітниця заводу. (1 Я завжд и з г ордістю згад ую д1-~і своеї праці па naiuo- JІt y рідпому зав оді і ніколи не забуду цих сві тлих, хо po- iuux с торіпоr. мого життя . Коли я воювала під Одесою, 61
під Севастополем, не раз доводилось переживати важкі х вилипи, і тоді л згадувала наш Київ , 1ши1, славний (1Арсеrил11, і ці спогади 1-шдавали мені 1-ювих сил дл.я боротьби. Кулі моєї спайперської гвиптівки ще з біль шою точпістю влучали у фаищстських убивць і грабіж- 1-1иків. Друзі ;мої! Одпа у пас тепер турбота: з ібрати всі сили, щоб відсто.яти 1-~ашу землю, наше блакитпе пебо, nauiy молодість. Червона Армі.я жепе фашистську пе чисть 1ш захід. Допомагайте їй своєю працею. До скорої з устрічі па рідпій україпській зе;млі, в naiuo1viy зелепому древ1-~ьому Києві>>. Збори одностайно прийняли листа 1<До населення Ниєва і Ниївсьної області!>>, яне ще з находилося під ярмом фашизму. (1Ми з 1шємо про ваше т.яжке житт.я у фа~иистській 1-1,еволі, - писали арсепальці, - але 1шступає час розпла ти з не1-~ависни.м ворого;м, паближає тьсл визволепп.я . На ближаєтьс.я да~ь наи~ої з устрічі з ва.ми. Рід1-~і брати і се стри, доро г і друзі, земл.яки паші! Всі;ма силами борітьс.я проти гітлерівських мерзотпиків. Хай україпська з еJІм.я буде 1vюгилою длл всіх тих, хто хотів її поневолити. Во рог буде ро з битий і з 1-~ищений. Перемо г а буде за naмuf!) Пізніше цей лист, ян: листівку, було ро з повсюджено у І{иєві і на території Ниївсь1юї області. У січневі дні 1943 рону Радяпсьн:а Армія почала свій герої,ший наступ від стін Сталінграда на захід. 3 вели ною радістю робітюши зустрічали повідомлення Інформ бюро. <<В наступ іде не тіль1ш армія,- н:азали: 1ювалі, але й тил. Наступаючи на ворога і в бою і в праці, ми єдині>>. 62
Бригади навалів Івана Мар ' янче~ша, Антона Гонча ру1{а, Сидора Бой1{а, Михайла Повстенна в ці дні давали деталей в півтора-два рази більше, ніж планувалося. То1{арі-ленальюши Арr{адій Іванов, Михайло Янов сь1шй, Анатолій Змієвсью1й виробляли по 2-3 норми щоденно, а шліфувальники Григорій Бо,шо, Григорій Тимощу1{ в ОІ{ремі дні вюшпували по 4-5 норм. Не було на заводі жодної дільниці, цеху, ян:і б не ставали на тру дову вахту на честь переможного наступу нашої армії. Одного дня всі цехи заводу облетіла з вісТІ{а, що тонар Нлимов обробив за зміну 4 вешших деталі - 500 процентів норми. Та ренорд довго не протримався. На другий дею:, вже стало відоме ім'я І{омсомо J1ьцп Но нарею1у1ш, шп1й змінну норму винонав па 800 процентів. Завод посів друге місце серед переможців Всесою з ного соціалістичного змагання, а пронатному цеху буJю присуджено перше місце і перехідний Червоний прапор ВЦРПС. Згодом радіо принесло ще одну рад і сну звіст ну - про нагородження (втретє за рони війни) велит{ОЇ групи робітшшів. Це була не тілг,ни nідзпатш успіхів у праці, але й зобов'язання працювати ще нраще, до,ша дати всіх зусиль длrr остаточного розгрому фnшистів. Наближалась 25-та річниця Ленінс 1,1юго номсомолу . Бажаючи трудовими досягнеш-rями гідно відзначити її, арсенальці стають па стахановсьну вахту. В ці длі тонар 1юмсомолець Миронов зобов'язався підвищити продуr{ тивпіст 1:, праці, давати деталі тільки писаної ,шості. І сво го слова він дотримав. За зміну виготовив 1ОО деталей при нормі 37 . :Висою1х по1{азюшів досягли й іпші ста хановці . Тат{, то1шр номсомолець Гиршшо вин:опував по дві-три норми. По дві норми за зміну дают ,, слюсарі Я:1{ів Шатунов, Михайло Дудче1шо, ОJJеІ{сандр Понома ре1-шо, Я:1{ів Медведєв, Милола Табачу1{. Тон:ар -стnхано вець l{остянтип Цигапов встановив реrщрд по обробці 63
трудомістн:ої деталі. При нормі 13 деталей за зм іну юн виготовив 51. Успіх Н . Циганова вюшющв трудову акrивпість се ред товаришів. Tor{api Мельшшов, Боrатшшо, Найлін, наслідуючи його приялад, виготовляли за зміну по 27 - 39 деталей . У переддень 25-ї річниці ВЛl{СМ н:омсомольці Петро Цуrшв, Минала Борисенно, Тетяна Пермян:ова вже пра цювали в рахунон 1944 рОІ{у, а Іван Хохлов - 1945 por{y . Радянсьr{а Армія переможно гнала все далі на захід німецьних онупантів. Восени 1943 рану наші війсьr{а вийшли до берегів Дніпра і розпоlrашr вешшу битву за визволення Ниєва. 6 листопада 1943 por{y було зв ільнено столицю Ра дянсьr{оЇ Уr{раїни. На честь велиrюї п еремоги нра~ці виробничниrпr стають на трудову вахту. Висоних пон: аз ню,ів домоглася І{омсомольсьн:а бригада, очолювана Іва ном І{лиме1пюм. То1,а р Леонід Ш: олудь1щ за зм іну вста новив ре1{орд на обробці сюrадних де талей . .Його приюrад н аслідує фрезерувальrпш Василь ]{улапіп та і нші. Минуло небагато часу, і перші вагони з устатнуван ням, продовольством, побутовими ре •rами відправилися на У1,раїну, у визволені райони Білорусії. Йшов грізний 1942 рін:. Ворог рвав- Арсенальний ся до Волги . Тут вирішувалася до- протита~-шовий ля !{раїни, доля пароду. <<За Вол гою для нас зе млі немає>>, - тю{ думав І{ожпий радян ський: солдат, І{ожна радяпсьна людина. В тюпrй тяж1пrіі для ~,раїни час нолеrпив робив усе, щоб дати б jльшс грізної зброї для ро згрому ворога. Номсомольці і молодь майже не відходили від робо ч их місць, втричі, а то й більше перевинонували 1101н,rи виробітну. Але більшість молодих хлопців вважала, що їх місце там, на фронті. 64
, ' <<А що, !{ОЛИ організувати свій, ІШМСОМОЛЬСЬКИЙ диві зіон на свої І{ОШти , із своєю зброєю?>> - винюша ду~ша у ЮНаІ{іВ. На засіданні номітет І{омсомолу зав оду схвалив іні ціативу про створення протитаннового дивізіону . Молодь сама взялася за виготовлення протитаr-шових гармат по за робочим часом. Цю ініціативу підтримали номсомоль ці сусідніх заводів . Вони зобов'язались виготовити зб рою, боєприпаси. Молодь швейної фабрики дала сJюво обмун дирувати і спорядити амуніцію майбутнім солдатам. Понад 200 добровольців вивчали війсьнову справу, оволодівали зброєю. Підготовна йшла повним ходом. Мо лодь не виходила з заводу, дон:и не з'явилисr, понад ПJJанові гармати, иа ЯІ{ИХ стояло rшеймо І{ОМСОМОJJІ,С І,ІЮГО див і зіону. Нарешті Державному l{омітетові Оборош,r було на діслано телеграму про те, що І{омсомольсмп1і,і артиле рійсь1,ий дивізіон готовий до бою . Урочисто і сердечно проводжали арсепаш,ці па фронт своїх добровольців: С. Хорошеєва, Г. Василевсьного, В. Бахтіна, Г. Ромапеrша, І . Механошину, В. Нулішова, М. Утирніиа, П. Іванченн:а, Л . Мазура, Н. Богданова, М. Ні1,ітіна, 10. Чичугіна, П. Аронова та інших. Перший бій прийнш1и в листопаді '19lt2 рону. Цо було при форсуванні Дону в районі села Горохонни. Рота <шетеерівців>> першою ув ірвал асн до передньої лінй обо рони. Ворог будь-що намагався вибити її а н.1шцдарму. Атю-а за атю,ою . Під мінометним та автоматним вогнем переповзала з одного місця в інше меди11на сестра Інна Механошина. Ось вона перев'нзує бійцн, а пору ,1 застог нав поранений ворожий солдат . 3 гуманних почутті в Інна підповзла до нього, щоб перев'язати, а.не фашист СЬІ{И:Й недошодоІ{ вихопив пістолет і вистрілив у неї. 5 391 65
У затишші між боями бійці поховали ушобленицю дивізіону. На могилі вони дали клятву помститися за смерть хороброї комсомолки. Розвиваючи: наступ, артдивізіон просувався вперед, очищав від погані рідну землю. У жорстоких боях І{омсомольці втрачали: своїх това ришів. Смертю хоробрих загинули Петро Аропов, Сергій Хорошеєв, Юрій Чичугін, Михайло Нінітін, М:~шола Бог данов... На їх місця ставали інші, щоб помститися за смерТL друзів . Почавши свій шлях на Дону, добровольчий номсо мольський артилерійсьюrй дивізіон пройшов з боями по дорогах війни до Ельби через У1{раїну і Польщу. На чехословаць1{ій землі, визволяючи Злату Прагу, і за- 1{ін,1ив свій героїчний похід ордена Червоної Зірки І{ОМ сомольський артдивізіон. Сьогодні на заводі свято шанують пам'ять тих геро їчних днів . І{омсомольці розгорнули змагання за здобут тя червоного вимпела, па якому написано: <<Вимпел імені номсомольсь1{ого артилерійсьного дивізіону. За ви соні показнини в соціалістичному змаганні>>. . Всі 778 днів онупації Ниїв жив і Нес~юрею боровся. Дале1{0 па Уралі робітпи- ІШ <<Арсеналу>> нували грізну зброю для радяпсьних вої нів, а в цей час в ОІ{упованому Ниєві інші арсенальці вели підпільну боротьбу. Радяпсьні патріоти підривали мости і сrшади, пуснали під уніс поїзди з війсьІ{ами і техніною, розповсюджували серед насе ле ння антифа шистсь1{і листівки, звільняли від 1шторги в Німе 11чині сотні радяпсьних людей. На Подолі і па Шулявці, па березі Дніпра і в районі <<Арсеналу>> - СІ{різь І{улі на родних месюшів знаходили фашистів та їх поплі,нпшів. Озвірілі оr{упюrти посилювали терор. На 1шітучих ка штанах перед площею Верховної Ради гітлерівці повіси- 66
ли трьох робітників-арсенальців, які відмовились працю вати на фашистів. Підпільники зняли трупи товаришів і на цих же деревах повісили поліцаїв ... За завданням ЦІ{ Н'.П (б) У для підпіJrьної роботи в місті залишиг.ся вихованецr, номсомош,сьної органі з ації <<Арсеналу>>, інструн:тор Печерсьного райrшму партії Леонід Ілар і онович Височансьн:ий. Ра з ом з Борисом Антоновичем Байдою, rюлишнім замполітом з аводс1,1юї шн:оли ФЗУ, Леонід Височапський добирав надійних шо дей, готував матеріаш,ну базу, нвартири ДJШ яво1{, вста новшовав зв'язки з іншими підпільними групами. Трапилось та~<, що за допомогою провон:аторів німці в перші ж дні он:упації заарештували багатьох нідпіль нияів. А ті, хто залишився, втратили яво •ші нвартири. Сам же Л. Височанський, вин:онуючи важливе дору ч ен ня, був тюrшо поранений під Борисполем. його підібрали r<олгосшrию1 і через н:ільна днів на підводі під сіном привезли у Ниїв до сестри . Звідти він і попаn на опера ційний стіл . Лежати в ліrшрні 3 вогнестрі.ш,ною раною буJІо небезпечно. Фашисти могли ро~~стр іляти і ліш1ря, і пораненого. Але це не зшшало Галину Семенівну Леон чун. Вона лінувала Л. Висо ч апсьrюго, а потім до самого зв іш,пення І{иєва ан:тивно допомагала підпіл 1 ,11инам, за безпечувала їх мед ,,шамептами і різпомюrітпимн мед 1 1• 1 - ними довідн:ами. Одужавши, Л. Висо ч анс 1,1п1й зв ' лзанся з Б. Байдою, шшй встиг влаштуватися на роботу в Залізни,ші май стерні. Встановили зв'язон: з Георгієм Норейrюм, І< олиш нім арсепальцем, інструнтором ш1юли <:І)ЗУ, і Олелсанд ром Прусом, слюсарем <<АрсепаJ[у>>. Підготували три явочні н:вартири. Леоніду J ларіопови •1у пощастило діста ти н:ільна німецьких автоматів, 11істолетів. Одного січневого вечора зібралося четверо муж ніх патріотів - Л. Височапсьн:ий, Б. Байда, Г . Нореіін:о 5* 67
і О. Прус. На цьому зас іданні 1,ерівюшом районної підпільної організації обрали Б. Байду. В орган і зацію вступили нові люди: арсенальці Антон Іщеrшо, Петро Рєпін, Василь Федоров. Байда встановив зв'язm, з дію,1им на Поліссі парти зансь1,им загоном, яним номандував сеr,ретар підпіль ного місь1шому парт ії Г. І. І{улик Підпільники переда ють партизанам портативну радіостанцію, зброю, а та нож вешшу ніль1,ість мед1шаментів. У п артизанів, в інших підпільних організаціях міста Байда діставав ли стіюш <<Вісті з Радш1сь1,ої Бать1,івщиню>, що закидаJ1ис 1, у тил ворога нашими літанами. На дру1,арсь1,ій машинці , шшраденій Прусом з 1,онтори заводу 1<Ланцюги Галля», де він працював, друкувалися шrстівки, Jші потім роз нлеювали на ст ін ах будинн:ів, на пар1шиах. Зон:рема, постійним місцем для листіво1, була славетна арсепаш. сьна ст іна. Підпільпию1 регулярно передавали в Центр з ібрані в ідомості про розміщення ві йсьно вих частин, с1шадів у Ниєві. Янось Марія Стешина, зв'яю,ова Центру , що зна ходилась у Ниєв і :за за вданням ЦІ{ Л]{СМУ ( до війни пона танож працювала на «Арсеналі>> ) , передала підпіш. нинам ю,азівку знищити небезпечного ворога, rшлиш1-11л го професора l{иїпсьного п едагогічного інституту Ште пу, що :за часів онупації був редю,тором фаmистсьної газети <<Нове ущ)аї1-1сь1, е слово>> . Запроданець лив бруд на радяпсьютй уряд . Прибрати його дору<пши О. Прусу. Але запаль ному Саm1{ові не вдалося юшопати завдан ня. Хлопцн :заарештували. Олеr,с андр :загинув у застін ІШХ гестапо смертю героя. Белину увагу підпільний райном партії приділяв мо лодим патріотам. Було встановлено зв'язо1, з 1-rевелююю групою 1,омсо11шш,ців- п ідпілмпшів, ш,а діяла в районі Саперної Слобідни. В лютому 1943 роІ{У молоді народні 68
JІІесниІ{И готувалися прийняти <<:Клятву червоних парти занів>>. Туди, на Слобід1{у, пішов і Борис Байда, але більше не повернувся . Цього дня гестапо заарештувало і розстріляло молодих підпільнинів. Разом з ними заги нув і Борис Антонович. У чорні дні фашистсь1шї онупації багато славних справ здійснила підпіJІЬІШ організація <<Арсепалець>>. Очолювали її Данило Янович Нестеровсь1ш:й та Минала Іванович Гайцан - старі надрові робітниюr <<Арсеналу», І{омуністи, учас1пши революційного повстання в січні 1918 ро1ч. Перед відступом наших війсь~{ Минолу Іва новича Гайцана було призначено номісаром парти зансьного загону. Та трапилося непередбачене: в денJ, виходу з агону в ліс він з ахворів і залишився в ОІ{упова ному місті. Гітлерівці всі.пЯІ{О агітували радяпсью1х людей до бровільно їхати на роботу в Німеччину. Переш1{одити цьому взялися підпільн1ши. Вони відвідували біржу пра ці, радили людям приховувати свою професію, іншим - надаватися в села. Багато таr, і зробило. Лі1{арі става ли двірrпшами, І{валіфі1ювані майстри - вапталшюшми. Все менше і менше людей приходило па бірп,у нраці. Тоді фашисти по чдли влаштовувати облави. Людей Jrовнли па вулицях і юзартирах, шщали в нриті авто машини і, протримавши в знаменитій <<1шшарі>> па ву лиці Артема, 24, відправляли до Німе •~ чини . За допо могою підпільн:ю{ів багатьом з ахопленим вдавалося унин:нути фашистсЬІ{ОЇ 1щторги. В лютому 1942 ропу на лво ч пій юзартирі у Стрикі в знову зібралися ттідпільниrпr. Ор 1" ю-rі. з ацін помітно зрос.па. В групу ввійшли М. А. Рудзипс 1,ю1й - робітпиr{ <<Арсе - на.пу>>, М. Я. Ляховециш, Ю. Я. Сающr,тш. Тут Gули / низ1шчені. ноrш:ретпі завдання організації. І{ерівrпшом обрали Нестер()нс 1,1юго, йогп з аступпн1юм - Гайц:1на . 69
Тоді ж підпільну організацію одностайно назвали <<Ар сеналець>>. Гітлерівці все більше лютували в місті. На стінах будинків з'являлись нанази: німецьrшх війсьнових уря довців. Ножен з них заr{інчувався словом <<розстріш>. Але це не ЛЯІ{ало хоробрих людей. Підпільниюr робили свою справу. Все частіше почали з'являтись листівни, більше 70 чоловіl{ було відправJrено в партизансьr,і загони. На родні месники не давали фашистам споною. В місті по чашrся масові арешти .. 2 серпня 1943 рану зрадшш Бабr,о видав Данила Нестеровсь1{ого. Л{орстоr{і тортури в геста півсьr,ій натівні не зламашr мужності підпільюша. Ні •1ого не дізнавшис1,, німці розстріляли його. Відчуваю•1и свою загибель, фашистсьні онупанти розробили НJШН аруйнування :міста, були зюшадені міни під цехи ряду підприємств та під 01,ремі буди~ши. Група <<Арс еналець» вирішила яяомога більше зпештюдити мін. За дорученням М1шоли Івановича Гайцана монтер Геор гій Ливомагі, риюшуючи життям, зпеШІЮДИВ підривні пристрої з амінованого будюшу ЦІ{ НП (б) У. Фашисти доюrадашr всіх зусиль, щоб юшрити під піш,ниІ<ів. 1.0 ООО r,арбованців обіцяли тому, хто видасть Мияолу Івановича Гайцана. Іуда знайшовся. 11 серпня, з а доносом СіїїорсьІ<ого, гестапівці увірвалися на rшар тиру Гайцана. Милолу Івановича і його дружину Одарr,у Федорівну з аарештували. По дорозі в гестапо М. І. Гай цан прийняв отруту. Всіма підпільними ГJJупами і організаціями 1,ерував міс1,1шом партії через своїх зв'язнових. Однією з них бу.ла робітниця заводу Олен:сандра Іванівна Герасимова. Спе ціаш,но зал ишена в Ниєві, вона вже з перших днів 01,у пації ю,тивно юшючилася в антифашистсьиу боротьбу. В пінці жовтня Олен:сапдра Іванівна отримала зав дання від підпі Jrьного місьrшому партії підібрати явочну 70
квартиру для підпільників. Таким місцем стала оселя її сестри Мотрі Іванівни Скринник-Скрипник. Кращої явки не могло і бути. Будинок стояв у глухому зю{утку, мав два виходи і був дуже зручним для зустрічей. На цій квартирі радянські патріоти виготовляли листію{и, записували зведення Інформбюро. Підпілля з І{ожним днем діяло все аІ{тивніше. В районі Дарниці зліт али в повітря с1шади, поїзди, порушувався зв'язоІ{. Та фашистам вдалося напасти на слід месюшів. 19 серп ня 1942 рону несподівано були заарештовані Мотря Іва нівна та її дочн:а Ольга. Обох розстріляли. Незабаром стала відома причина провалів - в організації прюrаїв ся прово1штор. Невдовзі його знищила О. І. Герасимова. До самого звільпеш-ш Ниєва Олеr{сапдра Іванівна ан:тивно працювала в підпіллі. Бойову доблест1:. патріот І{И Батьнівщина відзначила орденом Червоної З ір юr. Подвиги наймолодших мес1пшів Братам Анатолію і Вадиму Горо ховсью1м не було ще й п'ятнадця ти, JШ почалася війна. Та ненависть до фашистсь1шх загарбн 11лів спо пунала їх на боротьбу. Спочатлу діяли самі. Сипали пісон в бензобаки німец 1:,ю1х автомашин, п ерер і зували телефонні дроти, виярадали зброю. Згодом брати, позна йомившись з підпільшшом Мо.пчановим, стали ви,,опу вати його завданнл . Хоробрості хлопцнм не бракупа.по. Вони розтшеюва.пи по місту ли:сті1ши, визнача.пи розмі щеннн війс 1 ,1ювих частин, діставали: зброю. Ос,, по Брест-Литовсr,Іюму шо се ідут~:. двос чоршгпих , чимс~:. дуже схожих між собою підлітт,ів. Одни, дещо сутулячись від натуги, несе чималий згортоr,, замотаний у зелену новдру. Вулицею розгушоютт, гітлерівці. Гупаютr, ловапими чобітьми по бру1{івці, голосно регочуть. J{уди б поділася їх самовпевненість, янби вони дізпалист,, що n згортну , 7'1
який несут ь юні патріоти, є ручний нулемет , гра нати, генеральсьюrй нітель. Все це вони перед али Мол чанову. Однієї ночі вони пронинли через віюю в 1,онтору вій сьнового с1шаду , де порвали і знищили багато важливих документів. В під ' ї зді одного з будюшів вони вбивають німецького офіцера, а в парну м еталевою трубою від правляють па той світ іншого ... Хлопців шу1,ало гестапо, і Анатолію та Вадиму було паназано пробиратися до партизанси,ого загону Я1,ова Мефодійовича Н.узнеця. У з агоні брати стали розвіднинами. Потім потрапили у діючу армію й фронтовими дорогами дійшли до Бер ліна. Г ероїчний подвиг здійснив піонер Н.остн Кравчун. Було це у вересні 1941 ро1,у. Червона Армія під натис- 1<0м ворога залишала Н.иїв. Десятирічний Н.остл Н.равчу1, дивився , ян: по вулиці йшли війсьна . Нараз через пар нан перелі з ло два радянсьних солдати. Побачивши хлоп чина, вони спочатну зупинились, ал е потім рішуче піді йшли до 1п,ого . Іх вицвілі гімнастьорки і з мучені обличчя говорили про довгий і важюrй шлях. - Ян тебе з вати, хJюпчи1,у? Ти хто таний? - запи тали у Ності. - Мене звуть Н.остя . Я піонер ... - Ось що, І{остю , - мовив боєцr,, - у цьому панупну два поJшових прапори , сховай їх тат,, щоб жодна жива душа не знала, де вони. Збережи їх. А ми с1,оро повер немося. Червона Армія непереможна. Передай ці зна мена першій же пашій частині. Спочатну Н.остл переховував прапори у садну під стар и м деревом, та місце було ненадійне. І він загорнув їх у міш01,, яний густо обма з ав смолою, і опустив у 1,ри ницю. І ось довгожданий час настав. 1 травня 1944 рану 72
Ностя передав врятовані прапори номендантові міста. За цей подвиг піонер І{равчу1-1: був удостоєний ордена Червоного Прапора. Після за~{інчення шr{оли Ностя переступив поріг про хідної <<Арсеналу». Працював, учився, набував rшаліфі І{ації. Сьогодні К К Н.равчуr{ - слюсар-сrшадалr,тпш відді лу зовнішніх робіт, ударпю, номупістичної праці. Брати Анатолій і Вадим Гороховсьr{і - працівники ливарного цеху, ударники rимуністичної праці. . , Ще в дитячі роки Мишн:а вабило Золоте су31р я місто. І батьно не хотів засмучува- ти хлопця - відпустив до J{иєва вчитися ремеслу. Дядьно Михайло Ност еrшо, старий арсеналець, заці І{авив Мишна своїми розповідями про 1ювюп,ську спра ву. Хлопецr, твердо вир ішив стати 1ювалем. На по•1атну тридцятих рон і н він поступив до шно.пи ФЗУ н ри за воді <<Арсена.п>> . Потім у цеху досвід ,rепі майстри Головатий і Святоха 1rав ,1и.пи молодого rюваля володіти паровим молотом. А через чотири роки по номсомош,с 1 , 1 юму на бору молодий арсеналець Михайло Бопдареrшо :п осту пив до авіаційного у 11илища. Бойове хре~ц епнн Jr 1,от •1 и 1{ пройшов у перший ден ь віроломного нападу гітлерівців па пашу землю. І{ожний виліт, штурмовн:у, повітряний бій в ін шшо пував сміливо, майстерно . <<Яю.цо я іду на рисн:,- НІ\ОСІ, признався піJrот, - то л впевнений , 1цо вийду з бою пе реможцем. Навіт 1, за смерт 1, свою примушу ворога жор стоrю п оплатитись>>. У пош{у, де воював хоробрий льот •нш, н і разу н е чули від нього слів <шемош Jrиво>>, <<Навряд чи зможу>>. Най с1шадніші завдання в ін вважав цішюм здійсненними, яrпцо у вилонання їх юшасти всю душу, вміння, відвагу . Яr,ос1, Бондарепнові :; напарнином Шитюшвим було 73
Дві•tі Герой Радяксько го Союау Михайло Бонда репко. нюшзано нанести удар по І{олоні автомашин противника. Штурмовиюr вже підходили до цілі. Раптом з сонячного бону виринуло шість <<мессершміттів» . Хвилина бою - і один пірат падає. Бондарю-шо поспішає на допомогу то вари:шу . І ще один повітряний розбійНИІ{ знайшов свою смерть. Та в цей час ворожий снаряд влучив у машину Бопдаре~-ша. Обпалило об.пи,1 ч я , чимось гаряЧИJІ,І залило очі ... <<Невже І{інець? - майнуло в думці. - Ні, не здамся без бою». І в думн:ах уявив собі політ на залізничну стан цію, пі1{ірування на ешелони. Насилу вирівняв літак і в тумані помітив машину ІПититюва . НапарНИІ{ похи - 74
тує крилами, виходить уперед, показує шлях. Tai, і пе релетіли: вони лінію фронту і повернулись на свій аеро дром разом. А через :кіль1,а днів І{апітан Бондаре1шо врятував Ши:ти:кова. Під ш1шалом вогню він посадив свою машину на ворожій території біля збитого літа~,а товариша, взяв лейтенанта до себе в набіну і піднявся в повітря. На почат1,у червня 1942 рону 1,апітану :Михайлу За харовичу Бондаре1шові, 1,авалеру двох орденів Черво ного Прапора, було присвоєно звання Героя Радянсьного Союзу. Вешший героїзм і відвагу виявив арсеналець у 19ft3 році . :Молодше поноліния 1юмсомош,ців знає з ніно1шр тини <<В_юшю,аємо вогонь на себе>> про надзвичайну опе рацію по знищенюо фашистсь1юго аеродрому в Се~ці, де ворог нагромадив багато пової зброї. За героїчний подвиг, здійснений: при бомбардуванні аеродрому в Сещі, :Михайло Бонда ретшо вдруге нагоро джується Золотою Зірною Героя. Липневого дня 194} рону при вююнанні службового обов'язну трагічно обірвалося життя уславленого сина Бать1,івщини, двічі Героя Радянст,ного Союзу. Свпто шанує пам'ять свого вихованця 1,оле1,тив підприємства. його ім'я золотими літерами ви:нарбувано па заводсьно му обелісrч Вічної слави. Його ім'я присвоєно бригаді номуністичпої праці r,омсомольця :М . П . Пасічr-пша. На початr,у тридцятих ронін прийшла працювати па завод струнн:а чорноона дівчина - Людмила Панли •rеп- 1,0 . Спочатну була обліновцем, потім штампувальницею. А ще Людмила відвідувала стрілецький гуртоr,. Війна застала її в Одесі. Там Людмила і стала бій цем 25-ї Чапаєвсьної дивізії. Вже на rшітент, 1942 ропу старший сержант Людмила Павличеr-шо довела свій ра хуноr, знищених фашистів до 257. 75
У серпні 1942 ро1{у в снладі радянсьної делегації по їхала на міжнародний студентсь1шй нонгрес до США. lli1{oдa було залишати товаришів, свою <шодругу>>-гвин тівну. Але розуміла, що там, по той бі1{ онеану, вона зможе розповісти правду про фашистс 1,1{у навалу, про герої,шу боротьбу радяисьного пароду. Останнє бойове завдання Людмила вин:оиала разом і з своїм товаришем Оле1{сієм Ницюшом. Вистеживши фа шистсьний номандний пуюп, вони за півгодини пере стріляли близЬІш десятна ворожих офіцерів і солдатів. Особистий рахуноІ{ вона довела до зng з нищ ених фа шистів. С пайп ер Чапаєвсь1;ої ди, візії, Г ерой Ра дяпсьr,о г о Со10 .1 у Люд ,,~ила Па вли че,и;,о.
Герой Радяпсьr.0 2 0 Союзу Віталій Ульяпов. За героїзм і мужність Л. М. Павли 11енн:о було при своєно звання Героя Радннсьного Союзу . Сьогодні Людмила Михайлівна - член І{омітету ве теранів війни, член Н:оміт ету радянських жіно r,. Вешша громадсьна робота заповню є її їниття . Вона ча сто буває з а І{Ордоном. Там розповідає про трудові подвиги радян сьюп .людей, про своє життн , веде антивну борот1>бу за збереження миру. Еваr,уювавшись з заводом, Віталій Ульянов працю вав І{онтролером БТІ{. А.ле, ш, і інші, вважав , Іцо його місце па фронті. Довго йому довелося умовляти, переr,о нувати воє1шома , щоб стати бійцем 1тмсомоJ1ьсь1шго ди візіону. На переш1,оді стояв віІ,, та він наполіг на своєму. 77
Сміливості хлопцеві не бракувало. Чотири танки підбив Віталій у перші дні битви па Дону . В одному з фронтових листів він писав: (r У ;мене сьогодІlі радісІlий де1-tь. Мені вручили ордеп ВітчизnлІlої війни І ступепл. Цл висока нагорода зобо в'язує ;мене до нових подвигів. І л, /-le ~икодуючи життл, буду боротися з ні;мецькими загарбпиками до пов1-~ого їх poзгpoJvty. Я закликаю вас, товари~иі, пе покладайте рук, з.міцпюйте .ktогутпість пашої ар.мії, давайте їй надійну зброю 11. Запе1ших боїв не переJrічити, та особливо запам'я тався Віталію бій за переправу через Дніпро. В один ден1:, він випустив у ворога понад 600 снарядів, знищив 11 тюшів, І{іШ,І{а автомашин з фашистами і, будучи по раненим, не залишив поля бою. І, напевно, найщасливіші число і місяць у Віталія - 23 лютого. Це день його народження, це день радянських Збройних Сил . В цей же день - 23 лютого 1944 рон:у - за героїзм, проявлений у боях, він удостоєний звання Героя Радянсьного Союзу. Тої ночі 1945 рону не спали в юзартирі No 36 па Ми- 11:іJrьсь1{іЙ вушщі, де меншала сім'я Радчеrшів. На ім ' я Марії Михайлівни надійшла <шохоронна>>. В ній спові щалося, що її брат, Герой Радянсь1юго Союзу гвардії лейтенант Михайло Михайлович Целак загинув 17 бе резня 1945 роІ{У і похований з війсьн:овими почестями у Верхній Сілезії. Целю{ів знають усі п:адрові арсенальці. Бать1{0 з ма тір'ю трудились у цехах. Заводсьпу шп:олу пройшли бра ти і сестри . Ноли Михайли1ч минуло тринадцять, помер бать1ш, невдовзі злягла в домовину і мати. Дружна за водсь1ш сім'я прийняла хлопч:и1{а ЯІ{ рідного. Тут він 78
Герой Радяпсько го Союзу Михайло Целш.:. с тав слюсарем, номсомольцем. Потім шипа. Евануація з заводом. Втеча на фронт. Друга. Нарешті, артучилище. У вересні 1943 року бійцнм взводу молодшого лейте нанта М . Целана було па~шзано раптово переправитись на правий берег Дніпра , знищити вогневі ТО'lШ1 ворога, що зава~-нали переправі наших частин і зайняттю плац дарму. 20 бійців на зв'язаних 1ю лодах почали переправу. Фашисти помітюш: сміливців. Уже були па середин і Дні пра, !{ОЛИ снаряд влучив у пліт . Вщент розл е тілись 1шлоди. Та Михайло не розгубився і натш зав пливти до биl\ів, що залишались від підірваного міста. Бійці зрозуміли свого 1,омандира . Перемагаючн холод, вони 79
перепливали від б1ша до биr,а. Непомітно дістались до берега і зненаць1{а напали на ворога. Фашисти не че1{али такого раптового нападу. За годину бою солдати під І{омандуваниям М. Целю{а знищили 6 І{улеметних то ЧОІ{, гарма ту, 150 г ітлерівц ів і забезпечили переправу радянсь1н1х частин. В нагородному листі про подвиг І{омсомольця Михай ла Целана відзначається: <<Гідний найвищого ступенн nідзнаю,, зnаннн Героя Рад11н сь 1,оrо Союзу. Номандуючий 60-ю армією генерал-лейтенант Ч ерпяховський1J. Пам'ять про відважного герон живе і досі в серцях арсенальців . За в:исоІ{і поназшши у змаганні за 1юмуні ст:ичну працю і успішне виr,оню-шн взн тих соціалістич них зобов'язань і на відзпану 50-ріпн Радш-1сь1шї Армії та Війсr,ново-Морсь1шго Флоту ноле1{тиву бригади І{ому ніст:~иної праці В. І{. Чигр1'ша присвоєно ім'я І{Олишньо го сшосаря заводу, Герон Радяисьного Союзу М. М. Це лана. Уже в перші рош,~: війни еснадриш,я, ,шою иомапду вав Борис Олелсійович Хлуд, збила понад 50 ворожих літюйв. За мужпісп і сміливість йо :му було присвоєно звання Героя Раднпсьного Союзу. Грізного 1942 рону трудящі заводу зібрали І{ошти: па літа~, <<l{иївс 1,ю1й арсеналец 1,». В телеграмі на ім'я Голоююrюмющуючого нолю,тив просив передати літuя Борису Хлуду. Він з честю виправдав довір'я арсеналь ців. Бштзьно двох десятнів фашистсьних літанів не по вернулись па свої аеродроми після зустр ічі в повітрі З відважним ЛЬОТЧИІ{ОМ. Зараз Борис Олю,сійович Хлуд, ю, і всі радю-rсь1{і люди, зайнятий в рідному І{иєві мирною працею. 80
Герой Радяпсьr;ого Союзу Борис Хлуд . 3 першого дня і до 1,іrщя війни провів у бойових ви ш,отах ровссния }І{овтня Микита Уліянович І{ондра тович. Свій трудовий шлнх він розпочинав у ШІ{ОJІі ФЗУ пр и заводі. Тут навчився поважати почесну працю ро бітнин а, оволодів спеціальністю сшосаря-стшадаш,нин:а , став номсо:мош,цем. По І{о:мсомольсь1,ому набору посту пив у війсьнове льотне у•rилюде. 320 успішних бойових вильотів здійснив Микита ]{оп дратовюr за час Вешшої Вітчизняної війни. Брав у •шсть у розгромі німців під Севастополем, на І{урсьт,ій дузі, па Дніпрі, в Берліні. 3а сміливістr, і мужність його нагороджено орденом 6 391 81
Герой Радлпського Сою зу Микита Нопдратов~и. Леніна, двома орденами: Червоного Прапора, орденом Олеr{сандра Невсьr{ого. 1946 JIOI{Y М. У . l{ондратовичу присвоєно звання Героя Радянсьrюго Союзу. То1шр Михайло ВнуІ{ОВ 1941 роІ{У утіІ{ з зав оду на фронт і уже під Полтавою прийняв перший бій. А далі відступ. Попав в оточення. Голодний, обірваний черво ноармієц1:, пробирається до Н:иєва. В місті вже хазяйну вали гітлерівці. 3 трудом вдається з в'я зати ся з підпіль ною групою В. НрушинсьІ{ого . На початІ{у вересня со 1ю1, третього, І{ОШІ наші частини підходили до l{иєва , Михай ло Вну1юв перейшов лінію фронту і знову одягнув солдат сьrч форму. ПочаJюся форсування Дніпра. Під шr{валь ним вогнем: на човні в ін з бійцями підрозділу п ере пр ав- 82
Г ероіі Радяпського Сою з у Михайло Вftуков. ляється на правий бер ег. Очолювана ним група захопила у.r{ріплення ворога і продовжувала наступати далі. За героїзм і мужність, виявлені під час форсуваннн Дніпра, М. Внунову присвоєно званнн Героя Радянсьтюго Союзу. Після війни він знов став за тон:арпий верстат. Між І{орпусами з аводу - просто рий гарний майдан. По ньому що- В1шрбовані в безсмертя рюшу в чотири напрямки ідуть ро бітн.пни до праці. І щорапну ножен з пих проходить повз монументальний ансамбль. Восьмиметровий граніт ний обелісІ(, а обабіч - мармурові плити з прізвищами. То пам'ятн:иr{ ві,шої слави на честь арсепальців, загиб лих під час ВеЛИІ{ОЇ Вітчизняної війни. 147 прізвищ... 6* 83
Стілью1 заводові відомо героїв, що в жорстокій боротьбі з ворогом віддали усіх себе за щастя поколінь . Пере важна більшість з них буш1 1юмсомо льці ... Однією з перших зустріла ворога застава Рава-Ру ська . Тут серед хоробрих при1{ордош-1инів був і арсена лець Матвій Розін. У 30-х роках він прийшов на завод . Став нваліфі1{ованим тонарем, вступив до JІав Леніп с ьного номсомолу. Згодом БатьRівщина довірила йому охорону І{ордопів. Того LJервневого ра1шу двадцятиріч ний 1юмсомолець, :захищаючи свою :землю, загинув смер тю героя. На далю{ому Уралі, де нуваJІася гр і зна зброя, працю вс1в Василь Самійлешю. ІОна 1{ов і довго довелося обби вати пороги війсь1шомату, пони зарахуваJІи до десант ної частини, яна направлялась па Ленінградсью1й фронт. П'ять разів висаджувався десантюш Василь СамійJІен:1ю в тили ворога, п'ять разів з боями проривався через JІі нію фронту. 9 березня 1943 рону в бою за село І{риво вицю під Ленінградом ворожа 1,уля обірвала життя в ід важного НОМСОМОJІЬЦЯ. На одній з ділянок Волховсь1юго фронту хоробро бився з німець1ш-фашистськнми загарбпшшми Сашн:о Іванов. Довелось йому змінити професію тонаря, здобуту ще в шнолі ФЗУ, па нову - снайпера . Тридцяп, фаши стів знищив Саш1ю із своєї гвиптівю1 . Та не судиJІося йому поL1ути радісне слово <<Перемога>> . В листопаді 1943 рону Оленсандр Андрійович Іванов загинув у за пюшому бою з ворогом . Із зброєю в рунах захищав Радш-rсь1,у Батьt{івщину І{омсомолець Він:тор Ольшансиш:й, сип старого арсенаш, ця. Ві1{тор, JШ і бать~ш, був завзятим у роботі, аюию-1им у громадсь1{ому житті, душею І{омсомольців, і старі ро бітники поважали його. Не повернувся Вінтор Ольшан с r,кий з фронту - проп ав без вісті. 84
Тяжкі дні відступу, смерть дорогих людей, запеrші бої, визволення міст і сіл. Все це фіr{сувала плівна бойо вого оператора Семена Стояновсьного. Трудовий шлях почав Семен у заводсьній шнолі ФЗУ, потім працював у механічному цеху. Багато фронтових доріг пройшов з нінонамерою. Але не довелося йому зафі1{сувати на плівну радісний Де~п, Перемоги над фашизмом. Не довідався Семен про при судження йому Державної премії за вдалі зйомни і ви датні хроніюшьні І{інонадри. Йшли бої за Відень. Семен, ян: і завжди, був на передньому I{paro. І{оли знімав один з боїв, осrюлоr{ сна ряда прошив йому груди, та апарат, продовжуючи пра цювати, зафінсував останні хвилини життя героя, rшли він вигуюrув сво їм товаришам: - Тіль1п1 не засвітіть плівну. Добровольцем пішов па фронт і Мшюла Петрашев с 1:.rшй, чл ен арсенальсьrюї династ ії. В листах до матері писав, тдо став мінометrпшом, номандиром відділення. Цінавився, ЯІ{ справи на заводі . А потім одержала мати іншого листа: <<Ваш сип, старший сержант Минала Дмит ровюr Петрашевсьюrй, в бою за соціалістичну Батьнів щину, вірний війсьновій присязі, прол:вив героїзм і муж ність, був поранений і помер в ід ран. Поховано його в Махачналі>>. Під час війни уславилис 1 , п битвах :J ворогом ви хованці заводс 1,ного аероюrубу 1юмсомо J1 1,ці Володнмнр Піорrщ Минала Бердес, О.пенсандр Налу з 1:,1шй, Григорій Федоре.нпо, Григорій Нуш, бачешю, Іван Прядпо , Іван Чура~{ов, Віюор Шушш, І{узьма JlІиробо1юв, О.пеr,сій Новальов і ще багато заводсьюrх тюмсомол 1 ,ців. Не всі нони дожили до світ.ного Днл: Перемоги. Минули ротпr, пройдуть ще деснтиліттн, але пам' нтr, про їхню воїпсьну добJ1е сть і мужністr, :завжди Gy;\o 85
в серцях арсенальців. Слава їхня не вмре, не поляже . Солдати не вмирають. Іхні імена золотом викарбувані на обеліску Вічної слави. Кожної весни з живими квітами приходять сюди комсомольці, щоб вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя за сонячний день перемоги. Разом з ветеранами заводу, уlrас- Здрастуй, :Києве! нин.ами Січневого повстання слюса- рями С. М. Опапасепн:ом, П. Ф. Водзян:іпим, С. В. Кали новсьним, техпіяом М. М. Шеляжюшом восени 1943 ро- 1,у па завод прибули 1,омсомольці . Серед них - члени бригади ІОрія Іванова, відмінні ви:робпичпи:ни Катерина Черниш, Василь Ковальов, Ольга Піновцева, Вінтор Су сш,ш, Ві1пор Ушан:ов, Анатолій Шумов, Євген Петра шевсьюrй... Завод лежав у руїнах. Не було інструменту, облад нання, елентроенергії. У приміщеннях не було ні ві1ш1-1, пі дверей. В цехах доводилось розводити: багаття, щоб хоч трохи зігрітись. Комсомольці, що прибули: з евап:уації, очолювали найвідповідальніші ділянки вщюбпицтва, були ініціато рами багатьох починань. Під час лісозаготівель в умовах суворої воєнної зими, недоїдань молоді арсепальці вияв Jrяли зразrш мужності. Щодня перед вели 1,омсомольці Костянтин Н:учере1шо, Анатолій Шумов, Він:тор Андрє єв, Євген Петрашевсьний, Валентин Тремrю, Валентин На з ареrшо, Іван І{араульний, Вінтор Н:оломийчюшо. І{омсомольцям було з 1,ого брати принлад. Адже по руч працювали: 1шмуністи, і серед пих - учасник Січне вого збройного повстання, новаль, 1швалер ордена Леніна М. А. Піорн:о. За з раюшву роботу передовияів лісозаготівлі пр емію вали. Ім видали по 8 І,ілограмів 1,артоплі, по 300 грамів сала та по 1 нілограму огірr,ів. 86
Успішна заготівля лісу забезпечила безперебійну ро боту заводу в зимовий період. Братні республіІ{И надсилали устатн:ування, пристрої, інструменти. Відпрацювавши важн:у зміну за верстатом, стомлені від напру:женої роботи та постійного недоїдан ня, І{омсомольці разом зі старшими відправлялись роз вантажувати вагони. 3 цією метою 1шмуніст Андрій Панасович Гончаров створив добровільну r{oмai-rдy з 1,ом сомольців. Євген Петрашевсьн:ий, Станіслав Нопань, Ана толій Новальов, Семен І{ричевсьний, І{ім НовшІш, Ілля Цирюльния майже після 1южної зміни поспішали на товарну станцію розвантажувати вагони з верстатами. Молодь виходила працювати на Хрещатин:, упоряд І{овувала вулиці, площі, СІшери. Піднімала з руїн рідний Нпїв. Ії силами було відремонтовано два трамвайні ва гони. Ос1,ільни фашисти ще бомбардували 01,олиці міста, на заводі діяв штаб протиповітряного захисту, до с1шаду шюго входили н:омсомольці. В н:інці 1943 рон:у на підприємстві уше працювало майже 500 чоловін:. 28 березня 1944 por,y відбулисл ви бори партійного бюро заводу. Партійна організація <<Ар сеналу>> уже мала у своєму сrшаді 18 членів та 2 нап дидати в члени партії. Цей нечисленний бойовий загін разом з rюмсомольцями очолив боротьбу робітнтшіn за відбудову рідного підприємства . Для налагодження чітrюї роботи транспорту потрібно було забезпечити нормальний рух через Дніпро. Взимну 19li3 - 194ll ронів завод виготовив понад 30 тисяч дета лей для залізничних мостів. У вересні 1944 ро1,у відбулися збори 1,омсомол1,сь1,ої організації заводу, на яюrх було прийнято рішення: тшжен член ВЛІ{СМ підприємства юшючається в соціа лістичне змагання за місцем своєї виробничої діяльності. Збори впрішили та~,ол, організувати rюмсомольсьн:о- 87
молодіжні бригади, яні потім очолили І{ращі виробнич- 1пши ОлеІ{сандр Лазутін, Валентин ТремІ{О, Валентин Назарю-шо, Василь :Ковальов. Арсенальці працювали самовіддано. У січні 1945 рОІ{У за успішне юшонання з авданr, заво д.У було присуджено перше місце у всесоюзному змаган ні і вручено перехідний Червоний прапор ЦІ{ ВІ{П (б). Висона оці1ша праці радувала 1ю1-1-шого робітнин:а і ра з ом з тим вимагала ще більшого напруження сил. Бої вже йшли під Берліном. Наближався деш, пе ремоги.
У ТРУДІ, ЯR У БОЮ <<Арсенаш> відбудовується, <<Арсенаш> будує ВідгμиміJІа в ійна. За 3аІШШЮ М пар тії радшrс 1,н і JІЮДИ приступили до відбудови зруйнованого господар ства . <<Номсомольскал: правда >> пи сал а тоді: <<Молодь Радл:нсь1{0Ї Унраїпи по1щш1ась пора дувати Батьпівщину новими успіхами n праці та павчnн ні. На <<Арсеналі>> моJюді робітниюr досягли n ці дні роrюрдrrої проду1пиnності праці. Май)не n •1отири разн переюшонує норми номсомоJ1ец 1:, Сешогіл - nnтааюїї "Ра л,ої молодіжної бригадп. його тпвариші фрезоруваJГІ,1r 111, В н со ч а н , р евош,верницл: Снрипна, тонар І{у,1оро1шо ви- 1юнуют~:, понnд дві норми ... >> Це н е було поодиноюrм лвищом . На заводі гриміла слава про А. Дохтщт, О . Лазутін а, ІО . Твапопа, •1иї ю) J rо 1 П' 11 в11 теж прослав 11 J1исr, самов і дда н ою працею. ВаJrонтинові Наза 1)ошчr но ми нуло Jt\ e :17 ро"іп , н1 < мо .под , , oбp::1.Jr n йо,·о своїм внроб11 нчим нnтажt { ОМ. ХJІо нец,, успішно нерував брнгадою, нон,е11 м ісл t(t, но мu 11 - ш е ш, у півтора ра за п ерешшопуnав шшп. В J tют ому 1945 ро1,у підприємство :Jавоюпало друге м і С t\ С у 11сс со ю зпому соціалісти •шому змаганні. В :ц , ,ому , безумов но, з 1 тач1ш заслугn була й 1юмсомош:.с 1,но ї органі за ції. Молодь не знишуnала темнів і в :настушrі рони. 89
Досить зважити на такі факти: до 1 листопада 1947 рш,у 27ft І{ОМСОМОЛЬЦі ВИІ{ОІШЛИ свої річні завдання, 54 - дво річні норми, а 16 - п'ятирічні плани. Такі успіхи стали можливими: завдяю-1 постійній увазі до молоді парті йної органі з ації заводу. Партном підприємства розробив план заходів, за ЯІ{ИМ шr{ола ФЗН одержала хороші примі щення, виrшадачами та інстру1{торами стали працюв ати 1шаліфі1{овані І{адрові арсенальці, старі І{омуністи. Нрім вюшадання обов'язrшвих дисциплін, вони вчили юнаІ{ЇВ долати труднощі, прищеплювали любов до рідної Вітчиз ни. Багато вихованців школи ФЗН і сьогодні працюють на з аводі. Вони стали нерівниками виробничих І{олеr{ тивів , висококваліфікованими спеціалістами. Це - то І{ар шостого розряду, кавалер медалі <<За трудову доб лести П. А. Бердниченно, майстер дільниці В . П. Хар чеюпш, старший майстер А. С. Батоговсьrпrй, тер мі с т Я. С. Тихоне~шо, столяр І{. С. Бондаретшо , тонар В. П. Змажеrшо, інженер Я. В. Невгод. І{еровані партійною організацією, номсомольці бра л н па себе висоні зобов'язання і юшонували їх. Ось о дин з документів тих днів. Номсомольсьно-молодіжна бриг ада слюсарів -леналь1пшів Василя Новальова на rша11тнт,у о б гортн: ового паперу записала: << ... юшючаємось у сот\іп .тг і стичне змагання на честь виборів до Верховної Ради УРСР і беремо зобов'язання винонати програму грудтт л: 1946 роп у на 180 процентів>>. Зараз це зобов'язання збе рігаєть с я у заnодсьному Nrузеї . Поруч - ще один доку ~шнт, яю~й з асвідчує: бригада І{оnальоnа перошшопа .па зобов ' я з ання па 240 пuоцентів . Влішу 1948 рону ЦІ{ ЛІ{СМУ звернувся до моло ді ::J заr{шшом осушити Ірпінсьну заплаву. Річна була дуже заболочена . Багато землі стало непридатною для сіл ь сь1шго господарства. Через ніль1ш днів після опублі ну ван ня з в ернення до заводського І{омітету номсомо лу н а- 90
дійшло понад 500 заяв. У них робітниrш та службовці просили послати їх на осушення заплави. Відібрали 200 чоловіrс Завдання було нелеше: за два місяці пронопати 12 І{ілометрів І{ю-rави шириною 4 мет ри, вийняти лопатами 70 ООО нубометрів грунту. Настала осінь, пішли дощі. <<Умови були надзвичайно снладні,- згадує тодішній сеr{ретар номітету rюмсомолу ІО. О. Громов,- однак 1ю ;нен з нас вва;-нав за честь ВИІ{ОІ-rати доручене завдання. :ми були горді з того, що саме пам довірили ТаІ{у сюr адну і відповідальну роботу . За 45-46 днів арсенальці вийнл ли вручну 75 ООО І{убометрів грунту, юшопавши 14 J{іло метр ів І{анави. Працювали завзято Ось імена І{раш;их - Ольга Піr{овцева, Євген Петрашевсьн:ий, Мrшола Мату севич, Семен Нричевський, Анатолій І{овальов, Мияола Прилипно, Валентина Гопчарун, Леонід Литвин, Нате рина Здановсьна, Євген Сахновський, Семен Сине.пьии нов ... >> Багато юнанів та дівчат були від значені тоді за тру дову звитягу. Понад 100 І{омсомош,ці в одержа.пи грамоти. ... Вісім ронін підрпд молодr, обира.па Ніну І{овец 1,ну членом заводсь 1шго номіт ету ЛІ{СМУ. Вісі м років пі д ряд вона очолювала шефсьюrй сен:тор. Головним і най важ.пнвішнм в роботі дівчини було: постійна і 1,о пітна допомога у вихованні дітей, чуйне, материнсьІ{е став лення до них. Ножного вихідного група арсенальців відвідувала підшефний д итбудиr101, у Мотовилівці . Номсомош,ці при вози.пи сюди книги, обладнання длл майстерні, футболь ні м'ячі, іграшюr. Діти чеrшшr цих зустр ічей , готувались ДО ПИХ. Молоді арсенальці у понаднормові години заробили гроші, за яні вихованці будиняу відпочили у літньому таборі. 91
Комсомольсьна організація, нрім того, шефствувала ще над п'ятьма середніми ШІ{олами Києва. За добросо вісну шефсьну роботу заслуженою повагою І{Ористую ться Герой Соціалістичної Праці В і юор Філіппов, Алла Фесіна, Едуард Салацьний, Євген Петрашевсьний, Ана толій Карплюн, Анатолій Манзю1{, Олю{сій Долбілов , Володимир Наумович, Минала Андрєєв, І{остянтин Па нінарсь1пrй, Олеся Легна, Костянтин Вели:чІ{О, Людмила І{олес1-1и1{, Георгій Я1,убов, Сергій Лосєв, Юрій Білоусов , Володимир І{ононе1-шо, Ра ї са Торохачова , Володимир Шевче1-шо, Вя,1еслав Паще1-шо , Михайло Вишневський , Борис Ненрасов, Вілен Барановсью1й, О . Д. Линюш , М. О. Омеш,янеюю, О. Л. Чумачов, Д. М. Петрашев сьний , М. І. Политрава та ще багато-багато молодих і 1шдрових арсен:альців . Партт,ом схвалив 1,омсомолr,сr,ку ін іціативу: у вихід ні та позаурочні години з вести стадіон силами молоді. Минуло 1,ільна місяців - і спортивний номплен:с з фут больним полем, волейбольними, бас1{етбо.льними , тен і с ними майдан •пшами було збудовано. Ще од н у перемогу в юпrгу добрих справ молоді вписали ентузіасти Андрій Аврамюшо, Петро Гноєвий, Анатолій, Василь та Костян тин: Ковальови, Басиш, Лавриненно, Євген Матюшин , О.ле1{сій Топчій та інші. Мине небагато часу, і в ааводсь1{ій газеті <<Арсена лецr,» з'явит 1,сн зан:ли1с <<Н'_омсомош,ці та молод 1, ! Арсе нал r,цям потрібен Будиr-нж ну.пrлури. У,не с r ш адепо проент споруди із залом на 800 місць, просторим фойє, з r,імнатами для рі зноманітних гуртнів, ігор, розваг . Але будівельш-ши самі неспроможні сво є часно вю{оиати цю роботу.. .>> Комсомольці сумлінною працею відповіли на з атшик День з а днем піднімалися стіни заводсьноrо тшубу. На ближалис1, }Новтневі свята. Номсомош,ці 1це ра:-з перс -
глянули соціаліст:~ині зобов ' язання і вирішили, що уро 'tисті з бори трудящих заводу, пр исвячені 40-м роновинам Вешшої Л{ овтневої соціалісти<1ної революції , повинні відбутись у в еJ1иному залі нового Буди1-шу І{ультури. Цього дня ченав ножен виробпичнин. І ос1, ро з чинились гостинно двері . Чудовий подару- 110 1, одержала молодь <<Арсеналу>> . На спорудж:енпі сонячного палацу особливо відзиа •шди с1, Леонід Рузипс 1,ний, Тамара Логвинова, Людмила Терехова, Алла Двірниченн:о , Василь Дем'яю1ун:, Лідія Дужа, Ігор І{арпе1-шо, Павло Семеню1,, Лідія І{узьме1-шо , Ганна Павле1-шо, Н:атерина Єпно , Михайло Трус1,алшшо, Петро Ганжа, Володимир Адиліп, Басиш, Маланів, Та мара Носюпш. Працюючи у вихідн і та 1 1 ісля зміни , вони виявля ли не лише сумл інні сть , але й неаб:ию{_у бережливість. Було зюшпомлено чимало будіве.11ьних матеріалів . Тому ю1мітет І{омсомо Jгу ::~вернувся до І{ерівних органів з юю п отанпям нро до:1в іл звести силам и молоді їЮІТJІОВИЙ будинок, юз артири в шюму падати найсум.пінпішим тру ді. впинам, ю,·гиві стам. У вересні 1958 рону розпо•tалося спорудження 50-нвартирного будип1(у. Професіопалів-будіве.п 1 ,1-пшів тут не було. Єдиний, хто знався в цій справ і, - випусж пю, будінелиrого техніr(уму Володим ир Манжаров. його при з начи.пи виrюнробом. І{ожна цехова організація виді лила людей. Щодня н а будівельному майдаИ'ІИІ{У працюваJІо 20 І{ОМСОМОJІЬЦіВ на чолі 3 па чалЬІПШОМ І{ОМСОМОJІЬСЬНОГО штабу Василем Мель1п1,1е1шом. 93
Поверталися з евануації 1,омсо- На ~,рилах пісні " . . мольці, поверталися з ними и шсш. В обідню перерву або після зміни в одному з цехів лу нала музtша. Це активісти художньої самодіяльності О. Лазутін, В. Ковальов, В. Тремка, В. Назареr-шо і п'ятірr,а <<дружних>> акордеоністів Є. Петрашевсьrшй, М. Шебостян, В. Філіппов, А. І{овальов, Б. Фрідмап вели концерт. Зросла мистецьr,а майстерність членів драматичного гурпщ з приходом Ігоря Наумовича Шама та Анатолія Олеr,сійовича Слюсареш,а. Вони виїздили з r,01-щертами у підшефні нолгоспи, дитячі будинки. У 1961 році на заводі почав діяти університет 1,уль тури. На його заняттях знайомилися з музичною спад щиною нласияів, виступали провідні оперні співаки та відомі читці. З заводсь1,ого орr,естру в ощJему групу виділилисп вю,онавці на народних інструментах. І{ерівником їх став досвідчений музrшант П. Т. Ананьєв. Копітr,е навчання гурп,івців дало чудові наслідюr. По-справжньому зан:о хані у мистецтво М. Л. Гошшвсьrшй, В. Л. Альоrшін, М. Ф. JН:уr-овсьюrй, П. П. Пархомчуr,, ІО. П. Рудеrшо своїми виступами радували слухачів. Потім орr,естр було шшючено до с1,ладу Київсьr,ої народної філармонії. В цехах організувались хорові 1,оле1,тиви, fШі невдов зі завоювали широr,е визнання. Наприrшад, нолеrпив під Еерівництвом Петра Ганоцьного був удостоєний звання лауреата фестивалю молоді Київщини. Таної ж почесної нагороди удостоїлись тоr,ар Валентин Тремно, молоді робітниці Лідія Афанасьєва, Людмила Орлова. Згодом на базі цехових і заводсьr,ого хорових 1,олеr,тивів заслу жений артист УРСР Оленсандр Петровсьюrй створив ве шшу хорову напелу. В її репертуарі - десятшr 1шас1и иих, а танож творів сучасних радянсьrш:х 1,оJІшозиторів. 94
Учаспики за водської х удожп ьої саАtод ілльп ості виступають по JlкраїпськоАtу телебачеn шо.
ІПиро1{у популярніст r, і любов глядачів завоював ко ле~{тив драматичного гуртна . Поряд з досвід ч еними сю1ю діяльними акторами неабиякі здібності проявили молоді гуртнівці Олю{сандр Шаповалов, Галина Синицииа , Ми хайло І{ривицький , Владлен Горсьний, Христина Абра мова. Нали розпочався Всесою зний телеві з ійний огляд самодіяльних драматичних коле~{тивів, при свячений ХХІІ з'їзду І{ПР<.:, представляти худо;-юпо самодію1 1 , ність Н:иєва випала '!есть арсепаш,цям. Дебют виявився блисr{у<1им. За талановиту гру жюрі огшrду -1{ оr-шурсу преміювало слюсаря О . В. Н:ур1{отова, робітницю за воду Любу Лев . Н:олеrпиву було присвоєно звання народного театру. Творчою вдачею позІJа'ІИВСЯ танож пона3 н:омпо зиції <<Етапи велиного шляху>>, присвяченої 200 -рі'ІЧЮ заводу. Арсенальці тепло зустріли розповід 1:, про історію рідного заводу. Щирими оплеснами не раз нагороджувалис 1:, вин:онав ці ВОІ{аш,пої студії Володимир Приходчун:, Валентина Васильчу1{, Михайло Р:жанов, Раїса Герасименн:о, Євt'е н Перміпов. Гурт1{івці заводу самі розробшпотr, сценарії, снла дають частівни. У своїх дотепних 1,ушrетах самодішrь ні аюори В. Горсьюrй, І . Филимонов, В . Приходчу1,, С. Брусиловський висміюют 1, браноробів, ледарів, п'я ниц r,. На заводі працює багато аматорів-художшшів, літе раторів, с1{уш,пторів. Серед них - інженери А. І . Троян, Л. А. Рибанін, В . М. Сахаров, Р. Ю. Морозовсьюrй, В. В. Таран, М . Т. Свинар, слюсарі В. В. Варешш, Б. Т . Полуботь1ш, В. К Світличний, І. М. Львов, М. Т. Станьr{о та багато інших . Учаснющ літературної студії робітниюr А. Н:арплюr{, Г . Добринін, інженер В. Сахаров та інші написали збірну під на звою «Слово 96
робітниче>>, в якій прославляють завод, натхненну працю. У свій час, ознайомившись з творчим дороб1щм завод сь1шх літераторів, Мансим Рильсь1шй з радістю писав: (( ... Мекі приємпо, що 1-ie одип радяпський пись;мею-шк вий~иов із могутпіх лав ((Арсепалу1> і що во1щ та й inuii письмо~кики 1-iauii завжд и держать .мі цпий зв'язок зі славпим своїми революційки;м и традиція;ми ((Арсенало;лиJ. Радіспо ;лioii, що й тепер виявляються в ((Арсеналі)} .молод і літератур~і, образотворчі, .музичпі талш-~ти. Хай їм щастить! Хай славиться київський ((АрсеnаЛІJ, пад яки;л,~ зоріє і.м'я Лeni1-ial1J Наприяінці 1966 року партійний 1юміт ет, заВІ{ОМ профспішш та І{омітет 1юмсомолу спіш,ним рішеш-ІЯNІ ухвалили провести на заводі фестиnал 1, самодіяш,ного мистецтва цехів та відділів, присnяLtепий 5 0-piLt•rю Ве ли1{ого 1:Новтня. В ньому взяли участь самод іял~:,пі І{ОЛеІ{ТИВИ цехів , відділів. І{інець робо •юго дня. Людс r,І(Иіі по Коли 1,іпчається ті1( біля прохідної струмнами ро з- зміна г алужуєт 1:,с п у різні Gor,и. Старші поспішають додому, молод1:, з н:нигам:и в руrщх пряму є до шноли, вечірнього механічного технінуму , заводс 1 , 1 ш го інституту. Чимало юнанів і дівчат ідут1, на запяттп у політехнічний, автомобілию-дорожний інститути, уні верситет . Молодь жадібно тягнеться до зиаш,, успішно оволо діває ними. Заводсьну шr{олу майстрів успішно пройшлн Н. Берестовсь1{а, А. Шумов, Е. Новалевсьний, А . Чух мане1-шо, М. Ноновале1-шо, В. Барановсь1шй. Передоюши виробництва Л. Дударєва, М. Северин, П . Гурешш, Л. Чилшо, В. ІОдін зан інчили шнолу-деся- 7 391 97
Складальuик ІОрій Пєпкіп з ах ищає дип л о .шшіі проект у заводська.му техпіку .м.і. тирічну, а потім пішли в інститут. Глибо JІ і знапнн з до були ті, хто навчався у вечірньому механі,шому техні нумі. Передові виробничники - фр еа ерувал1,н нr, Супру нов, слюсарі-снладальн:rши Білоцер1,ів с r,кий, ]{уде ліпа, С1<0рИІ,, Смирнова, Солдате~шо , ]{ов ал шшо :зах и стили дипломи на <<відміш-ю>>. Молоді спеці ал і сти В. Приходь- 1,0, І. Заболотний, П. М:ихайле1шо, В. За мн овий, Ю. Піс- 1,уп, В. Андрє єв успішно навчаються в аспір а нтур і . На заводі захистили дисертації на :здобу ття вч еного ступеня уже 18 інженерів. 98
Завдяни r,ерівництву партшної організац11 силами 1,омсомольців було створено новий учбовий номбінат - справжню нузшо висононваліфінованих спеціалістів. Серйозна увага приділяється навчанню в мережі по Jrітичної освіти . Для молоді, яна готується до вступу в rюмсомол, створено гурток «Наш Ленінський комсомош>. Для юнаків та дівчат з неповною середньою освітою - гурто1, «Нругозір>>, а для молодих спеціалістів з вищою освітою - <<Університет молодого марнсиста>>. Разом з надровими робітшшами, інженерно -технічними праців ниr,ами 1юмсо:мольці беруть участь в роботі громадсьюrх бюро ююномічного аналізу, відвідують ленторій по ви вченню 1ю1-шретної енономію1, університет номуністич пої праці. За ініціативою заводсьного номітету номсомолу ство рено молодіжний нлуб <<Червона гвоздина>>. На його :.~асіданнях молодь знайомиться з революційними та тру довими подвигами, деталию вивчає історію партії, ном сомолу. Тематин:а занят1:. різноманітна. На засідання sапрошуються делегати з ' їщів партії, старі більшовиrш, поети, ::штори. Молодіжний нлуб <<Червона гвоздию1>> став мудрим иаставнином молоді. Аптивну дінш,ніст r, роsгорнув тан:ож молодіжний тшуб <<Пробл е ма>> . Його роботою r,ерує рада в сrшаді Світ лани Гаражі, Валерія Логвинеrша, Світлани С1,рипчун, Руслана Морозовс 1:,ного, Марії Мантур, !Орія Литвина, Наталії Полтавчу1, , Володимира Норжова, Галини l{ли меню1с Головна мета rшубу - допомогти виробити мар нсистсьн:ий світогляд, зайняти чітну громадси,у позицію в усіх питаннях, Fшу перед молодою людиною ставить життя. На засідання запрошуються вчені, журналісти, режисери . Л{ваві дисr,усії, що проходять тут, яс1,раво свідчать про прагнення молоді до самостійної твор чості. 7* 99
Сьогодні більше тисячі молодих робітюшів без від риву від виробництва оволодівають знаннями, вчаться жити по-новому, вчаться r,омупізму. 3 радістю дізнались молоді робіт На заклик партії нию~: про бойове завдання, постав- лене Комуністичною партією і Ра дюrс 1,1пrм урядом - освоєння цілинних і перелогових земель. Людно і гомінко було в ті дні в заводському 1шмітеті комсомолу . Молоді тонарі, слюсарі, ковалі, елен трики приходили з проханням: <<Пошліть пас па освоєн ня цілинних земель>>. Арсенальці тепло проводжали І. Герасимчуr<а, В. Лучr,а, О. Черевка, М. Харчеrша, М. Сахна, В. І{равчуна та багатьох інших. На нових міс цях молоді робітники пере1,валіфікува J1ися па трактори стів, 1,омбайперів, водіїв автомашин, ставали будівель никами. Широюrй відгу1, серед молоді знайшло звернення Цl{ BJIJ{CM <<Про у,rасть 1,омсомольців та молоді в збиранні врожаю в районах цілинних та перелогових земель». Ба жання допомогти трудівниrшм цілинних земель юшвили сотні молодих робіппшів та службовців. Номсомольсьrю-молодіжна бригада з фотоцеху вирі шила у повному сн:.паді поїхати на збирання врожаю. Групову заяву падісла.пи до rюмітету номсомо.пу з про ханням послати па цішпгу бригада Наташі Шупько, молоді виробпичпи1,и Га.нина Мельпин:ова, Євген Мар' япчеrшо, Валентин Бровно, ІОрій Здрилюr,... Більше сотні юнаr,ів і дівчат <<АрсенаJІу>> допомагали збирати врожай. У червні 1956 por,y ЦН Ю1РС і Радннсший уряд звернулись до молоді з заr,лиrшм поїхати па будови у райони Сходу, Півночі та Донбас . Минуло лише 1,іш,1,а днів пісJш опублшування звернення, ш, в заводсьr,ому rшмітеті 1шмсомолу почали збиратися добровольці. У тру- 100
довий шахтарСЬІШЙ нрай на будівництво НОМСОМОЛЬСЬІ{ИХ шахт поїхали Вінтор Прудний, Ілля Філатов, Володимир ДешІ{О , Ольга Цвєп{ова, Нлава Румянцева, Всеволод Єв гієшю ... Більшості з них не минуло й двадцяти. Молодь не боялась труднощів. Тана вже робітнича вдача. Про йшло небагато часу, і посланці <<Арсеналу>>, оволодівши шахтарсь1п1ми спеціалr,ностями, почали видобувати чор не золото . Своєю завзятістю, невтомною працею н:омсомолія на землях І{азахстану, шахтах Донбасу ще вище підштла трудову CJiaBY рідного заводу. Іп~ . Відбувсл ХХІ з ' їзд І{ПРС. Нраїну тао семир~ч~,и охопив патріотилний рух: <<Працю- вати, В'ІИтисл і жити по-1юмупісти,1 ному! >> На <<Арсена лі>>, слідом за передовими підприємствам11 Моснви, ро з горнулося змагання за пр аво носити почесні ймення І{омуністичних. Ініціаторами ц~:,ого почину стали дві І{ращі бригади: шліфуваль1пшів Василя Гайцана та бри гадира з фотоцеху Ніни Мар 'ян,1е 1-шо, дочки усла~шеного новаля, члена відомої у Ниєві робітничої династії . В чис лі перших це почесне звання вибороли 1юле1{тиви топа рів Анатолія Ушан:ова та сверд.пувалr,нит,ів Мин:о.пи ОвсіЄІша. Тоді ж удариин:ами 1,омуністичної праці на «Арсена лі>> стали то1шр, член Президії Верховної Ради респуб J1ію1 Г. Я. Цар1ш, майстер- з олоті рутш В. П . Уточяін, а татюж молоді робітнин:іІ Василь Данилюшо, Ностянтин Папінарсьютй, Ашш Яшина, Галина І{аJ1ипиче1шо, Воло димир Ностюшо, Борис Сатrш, Над ія Меш,ничеш,о, Во лодимир Рудюшо, Василь Лавринюшо, Марно Сахно, Лідія Двірпичюшо, ВіІіїОр Тначун, Леонід Нен:рутенrю , Федір Радченно, Мтшола Новалюшо, Петро Роже1шо, Мин:ола Опанн:о, Алла Перебийніс, Валентина Велинорог, Євген Новгородсьний, Басиш, Страшу~,, Іван Uloлyx, 101
Анатолій Манзюк, Людмила Лапина, Минала Христич, Василь Згоннин, Білій Машин, Оленсандр Димитрієв, Володимир Шнляров, Олександр Вільно, Юрій І{узнецов, Минала Денисенно, Ніна Снуйбіда, Нарпо Бібин. Нали першочерговим завданням стало впровадження нової техні1ш, підвищення проду1{тию-rості праці на ос нові номпленсної механізації та автоматизації виробни цтва, вининла думна створити спеціальну групу при заводсьному номітеті номсомолу, яна б допомагала вияв ляти невинористані резерви, усувати недоліюr. Ця: група дістала назву: номсомольсь1шй штаб семиріч1ш. У нож ному цеху, відділі та на велию1х дільницях було ство рено пости. 3аводсьний штаб, що снладався з 17 ч0Jюві1,, очолю вало бюро у снладі начальюша штабу техні1,а Станісла ва Хабарова та трьох його застушпшів - терміста Вілія Машина, інженера Івана Деменчуна та слюсаря ОлеІ{ сандра Пестова. Штаб узяв під І{онтроль впровадження у виробництво універсально-збірних пристосувань. Цю ділянку очолю вав член штабу інженер Василь Мельниче1-шо. За неве шший стран було зенономлено 280 тися ч: нарбованців. Правда, не Jшше штаб семирічни займався тшптрол ем та перевір1шю. Ці фуннції винонували танож номсомош, сь1{і ПОСТИ. Заслуга молодих арсенальців полягала в тo1vry, тдо вони <<без розрахунну на винагороду>> самі порушували проблеми і успішно вирішували їх. Тю,, иапрюшад, гру пі впровадження нової техніни та технології стало відо мо про новий метод охолодження металу <<туманом>> під час обробни. До міста Горь1шго полетіли замовлеш-ш па нреслення та~шго пристрою. Потім громадс1:,1{е 1{опстру1, торсьне бюро, очолюване членом штабу ІОрієм Тначен - 1,ом, розробило їх відповідно до наявного обладнанют. 102
Після проведених еRспериментів штаб реRомендував но вий метод до вюпочеш-ш в план організаційно-технічних заходів заводу . Створення штабу семирічки було новиною у пран:тиці 1юмсомош:,сьт{оЇ роботи. Через норотrшй проміжоr{ часу про по,1лн арсенаш:,ців стало в ідомо за межами заводу і міста І{иєва. Центральний І{омітет r{омсомолу Уr{раїни схвалив ці r,аву ініціативу і реrюмендував rюмсомоль с 1,кнм організаціям республіюr наслідувати: її. Надбаншт арсенаш,с1,1юго штабу семирічюr стали відомі молоді вс 1 ,ого Радпнсьлого Союзу: бюро Цl{ ВЛІ{СМ на засідан ні :Jаслухало до н пвідь про роботу ю1шr. Зв і тував Ста ніслав Хабаров. У газ еті <<Номсомольсная правда» з ве Jпшим матер і а.ппм про досвід робо ти молодих арсепаль ців виступив сещJетар заводсьr{ого rюмітету ЛНСМУ Анатолій Нозлов. 3 1.96J. року штаби семирічr,и почашr називатись << Номсомольсr,кимп проже1,то р амю>. << П роже r,тор>> завою ІJав веJ пшу по в а 1° у серед трудящих. Його ініціативу під тримував партійний номітет. Це сприюю шщю1{ому за .JJу ч онню до громадс1,1,о rюрисно ї роботи вели1юї ні.ньно сті 1юмсомол ; ,1(ів. Тепер уже членами <шроже1,т о р а>> мо 1 ·Jп1 ст атп юпан:п та д івчата, яних біш,ш і стю голосів обирали 1юмсом0 Jr r,с 1,н:і ::~бори. І{ ерівппцтво заводу вбач ало у прожею·ористах с1нїїх н ад і йних номі ,1н1-ш ів. Вони брали участь у нарадах, допо магали cJ1oпoi,r і д ілом в шю н увати виробнилу п ро граму. <<Двісті ДЩJ01,тор і в одного заводу>> - таr, називав ся ма теріал п р о по родовий J(освід арсеиальц і в, видруrчваний у << І{омсомо.пь с 1 юй правде>> у rш ітні 1962 рону . (<і\ОМ СОМО ,11 1,С І ,Н І ІЙ 11 рошентор>>, очолюваний :Володи миром М: елr,п1шошrм , багато зробив, щоб гі дно зустріти свято 1юм еомп ,1 1 у. З Т( і єю :метою було засновано вимпел <<Н:ращому ударному з агону па ,r есть 50-річчя BJ11{CM>>. 103
3 імене~1 Ілліча мітингу ухвалили : тоІ{арем-металістом. писали: 1923 роІ{У трудящі Червоного <<Ар с еналу» на з агально з аводсЬІ{ОМУ з арахувати В. І . Леніна почесним У телегр а мі на ім'я вождя вони <<Ми, робітшши-арсенальці, заявляємо, що завжди з тобою і І\еJюва~юю тобою партією більшошшів. На озна:менування дня твого народження і для тіснішого зближення з дорогим Іллічем 11щ заrаJ1ьними зборами постановляємо в,шючити тебе в спис1ш робітшшів нашого заводу почесним то1шре111 -метю1істо111 то1шр ного цеху Червоного Rиївсь1юго <<Арсеналу,>. М11 знаємо, що під 1,ерівннцтвом 1шаліфі1юваного то1шря мар11систсь1юї думю1 - Ілліча, 111а~оч11 в ру1,ах точні інструмен ти ш~асової боротьби і 1юмуиізму <<Rапітаю> та <<Rо111уністнчний маніфест >>, будемо твоїми по11Іічшшами - 11шйстрами і підмай страмн соціалістюпrого суспільства, виробляючи методи до здійснення 1ю111уніз111у .. .>> Б а га то ча су минуло відтоді. У 1958 році нолю{тив трудящих з вернув ся до уряду р еспубліки з 1шопотюпшм про при своєння з аводові імені вождя. Робітники з гор ді стю пи сали, що грі зного 1917 ро1ч Ілліч прийняв арсе пальсьну делегацію і дав розпорядження виплатити 3200 тисяч тщрбованців для потреб робітп .ю{ів , а чере з місяць, І{ОЛИ відбивали шалені атани війсь~{ ЦентраJІьної ради, В. І . Ле нін ро з порядився тер м іново допомогти арсепаль цям . В цеху , де проходив мітинг робітПИІ{ів , у 1923 році бу ло вст а новлено тоr{ арпий вер стат і обладнано робоче місц е Ілліча . Ріш енням цехового номітету профспілки право працювати на ньому надавалося І{ ращим з нращих. Один із перших, хто заслу;иив цієї висоної честі, був 1юм сомоль сь1п1й ан:тивіст Валентин Тр е JІшо . 104
Пізніше верстатники цеху No 6 внесJІИ пропозицію заснувати перехідний Ленінський вимпел для відзна чення кращої бригади за висо1{і успіхи, досягнуті до дня народження вождя. Бригади номуністичної праці Минали Овсієнн:а, Ана толія Ушю{ова, Володимира Рудеr-ша були неодноразо вими володарями цього вимпела. 1960 ро1,у трудящі нашої Вітчизни, усе прогресивне людство відзначали 90-річчя від дня народжеш-ш В. І. Ле ніна. На <<Арсеналі>> ця подія вилилась у вешше свн то. На центральному заводсьному майдані було від1{рито пам 'я тн:~ш Іллічу. Перерізати стріч1{у трудящі заводу попросили П . ІО . lП:елеста, який на той ча с нрацюва в першим секретарем обласного 1юмітету партй. Hn уро чистому мітингу від імені нол-rсомольців та молоді за воду ни ступив сенретар номітету 1,омсомолу ІОрій Ячейкі н. Він ро зпов ів, що за Ленінський вимпел боролос.н 93 І(ОМСОМОШ,С І,КО-МОЛОДіжні бригади, ІОН[, OCBUЇJ!a ПОТОІ{ОВе сюrадаиня нового фотоапарата, провела молодішпий мі СЯЧНИІ{ по раціоналі з ації , rший дав 290 пропо:шц і й а 01юномічним ефе1,том 250 тисяч нарбованців. Молодістr, Визначною поді єю бу.па підготовн:а і свнткування 200-річ•ш з аводу. двохсотрічного Нап ередодні цієї дати розробили ветерана грунтовний п.пан зnходів, спрямо- ваних на поліпшення умов праці, побуту, нультурп. На весні 1962 рону ро зпочались роботи по споруд:шеппю нового дитячого 1юмбінату па J.85 r-,ricr\1:, . Заводс 1,1ш 11ом сомольсь1,а 1юнференція :звернулась до всієї мо.поді <<Ар сеналу>> - допомогти новобудові. Бу.по аатвердшепо ном сомо.пьсью1й штаб на чолі з Lr.лепом ЗJ{ ЛІ\СМУ Ностянтином Папі1шрсь1шм. 3 робітпияами ]{остя нтип І{опав землю і встигав 1,ерувати, пристрасним словом підіймав дух молоді. Він був одним з найантивпіших 105
1,ореспондентів заводсь1ш ї газети <<Арсеналець>>. Що номера (ШОМСОМОЛЬСЬЮІЙ ВИІ{ОНроб>> сповіщав про хід будівел ьних робіт, про чергові невід1шадні завдання. Ось один з дописів К Панікарського, видрунуваний га зетою. «За минуJІ:ий тиж ден ь на будіве J1ьному майданчину дитсадна ро змах робіт значно зріс. У фундамент правого JЧJИJia уюrадено 150 1,убометрів бетону. Відділ постачан ня па цьо му тил, ні гальмував роботу: не вистачало пане лей, пі ску .. . Вже можна розпочинати внутрішнє о зд об лення, але н е вистачає дерев'яних детаJІеЙ, панелей, рубероїду... Серед будівелмпшів-добровольців особ лив о Люд.м1.1ла І' адч. еп ко , представп ~~ к одпісї з пайбілиших робітпuч u. х дин а стій з аводу.
відзначились Борис Іванов, Дмитро Поперєв, Інна :Ко стриця, Євген Петровський, Борис Здиб1ю>>. День за днем все вище зводилась сонячна споруда . Понад 2000 1юмсомольців вклали у неї свій труд. Навпроти заводу височить світлий чотириповерхо вий будюІОІ{. Учбовий 1,омбінат. Вже понад 5 років у ньому плідно працюють змінна середня шнола робітни чої молоді, механічний техні1{ум та загальпотехні,ший фа~,ультет :Київсь1{ого автомобільно-дорожного інститу ту. Ще недавно па цьому місці стояли низеньні дерев'яні будиночки, огороджені висо1п1м пщжаном. Сі,шевого дня сюди прийшли з нир1,ами та Jюмами арсепальці . Вони rtaJrили багаття, гріли землю і з І{ожним днем все глиб ше вгризалися в мерзлий грунт. Потім ~шали фундамент. Вже до травня чотири поверхи були готові. Минуло ще чотири місяці - і трудящі зібрались на мітинг з приводу в іцїїриття заводсь1юго учбового номбінату . В гості до арсенальців прийшли заслужені люди: рес п убліки . Іх вразила новобудова. Осг, денні з nідгу1,ів-врашень: В. В. Огієвсь1,ий, професор: <<Меніуже74рони, але ноJІИ л бачу ота~,е, я дивуюсr, і щиро заздрю мо лоді... >> А. Я. Ворончун, дире1,торзаочноїшнолиNo5, Герой Радяпсьного Союзу: «Зшщрю, ні, радію аа арсе н альців, за учнів, ви1шадачів , ляим 1~овеr\етr,ся вч11'1·нс 1 , і працювати л та~пrх умовах>> . 13. С. Шевче п 1, о, сещJетар ЦІ{ ЛІ{СМУ: <<Відмін но ! У таній споруді просто соромно буде погано вчитисн. Досвід арсенальців, передового загону номсомол і. ї У1,раї пи, доводи ть, що наш ій молоді під силу будь-ЯІ<а справа>>. Тодішній дирен:тор заводу В. Ф . Славгородський та застуrшин: дирен:тора по надрах М. П. Андрєєв були на городжені значнами <<Відмінт-пш народної освітю>, а 120 Gудівелt,юшів - грамотами Міністерства освіти та ЦІ{ 107
Вечір. В аудитарія. х !}'tбава г а ка .мбіпату 11 Арсепалу1!. профспіJШИ праці.1ш1шів І,ультури і вищої ШІЮ JШ . Вве дення в дію учбового номбіпату було гарним: нодару1шом до 200-рі<1чн підприєм ства. Попер еду на 1юмсомо J1ьців че1шло ще одне випробу вання: двоповерховий гуртожито1, потрібно було пе ре будувати на сучасний чотириповерховий дитячий 1юмбі пат. СтроІ, - 8 місяців. 3 цим з авданням арсенальці впо рались достроново. 280 дітей одершали чудовий палац. '108
Свято трудової Наближався 1,вітень 1964 ро1,у. Трудящі <<Арсеналу>> на той час перемоги розробили і впровадили багато но- во ї техніюr: створили дільницю універсальних збірних моделей, автоматизува Jrи значну частину цехів, вперше в світі впровадиюr напільні стрічні 1,онвейєри в меха нічних цехах. У цехах, на дільницях з'явилось ще біль ше 1,вітів. Причепурилась територія заводу. Тривало напружене змагання за гідну зустріч двох сотріччя заводу. І{0 Jr е1,тив підприємства шив єдиним прагненням - і далі робити все яю-rайн:раще. 13 rшітня 1964 por,y арсенальц ів облетіла хвишоюча звісТІ{а: Пре з идія Верховної Ради Союзу РСР нагородила «Арсенаш> орденом Лен іна. Того ж дня в цехах та відділах в ідбулися мітинги трудящих, на яю1х виробничники щиро дякували партії та уряду за висо1,у оці1шу їхп~:,ої праці. На мітингах, зборах робітники браJ[И нові соціалі стичні зобов'язання па честь 200-річчя заводу. На ударну передювілейну вахту стало понад 1000 1юмсомольців. Більшість цехів та відділів вибороли почесне зва ннн н:о мупістичпих. У всесоюзному змаганні <<Арсеиаю> завою вав першість . 18 1шітнн 1964 року 11рс зид ія раднаргоспу та президія облпрофради на сп ільному засіданн і 11 ри своїли заводові «Арсепаю> почесне зван ня помуністич но го. У цю велю,у перемогу значний юшад внесли молоді виробиичrпши . Бригада то1шрів Г. Я. Царина, до сю1аду ш,ої входили переважно н:омсомольці, завоювала Леніп с 1,кий вимпел, <<]{иїв-10>> снонс труюв ало мо J rодішпс бюро па чолі з Миrшлою Сєровим, а виготовили фотоапарат молод і снладальпики цеху. Саме у той час 1юмсомолець Анатолій Нолесшш: очолив штампувальний цех, його застуш-пшом став недавній сю,ретар 31{ ЛКСМУ Віталій 109
Си:ницин. Начальниками: віддшш було призначено 1юм сомольськи:х активістів Олега Власенка, Сергія І{ош1т1{а, Олега Юрніна, Василя Мельниченна; Юрія Азаревича призначили заступнином начальнина цеху, а молодого інженера Ігоря Норницьного - застушпшом головного інженера заводу. Механічний цех очолив Іван Наменчу1{, заготівельний - Георгій Ізюмов, головним технологом заводу було призначено Вячеслава Рогачова. 3 І{омсомольцями і молоддю плідно працювали ватаж- 1п1 арсенальсьної юні довоєнних часів застушпш дире1{ тора М. П. Андрєєв, пачальнин цеху Г. М. Панов. Вели- Весілля. Алла та Петро Редьки щойпо побрались, а в коАtСОАtоль ців 3O-х років Капітоліни Сергіївн, и та Олексіл Іваповича Д;м и трієви х уже r,cpiбneli весілля. Вопи pa З OJt прийщли привітати r,золоту,1 пару (па фото в це1ирі) - учаспика Січпевого з брой пого повстаппя арсепальців 1918 року Сергія 111и.rайловича Опа пасет;а та йо г о дружипу Марію Аптопівпу.
1п1м авторитетом і повагою серед номсомольців та молоді Центрального нонстру1порсьr{ого бюро пористувався С. В. Гусовсь1п1й. 19 червня 1964 ро1{у арсенальці разом з нр едставни r,ами партійних, радянсьних, номсомольсьrптх та гро мадсьних організацій столиці У1{раїни відзначашr двох сотрічний: ювілей заводу. В J.Ковтневому налаці Києва відбулися урочисті збори. Під бурхливі отше с1ш голо - вуючий перший сенретар об1{0му НП Унраїни В. І. Дроз дешю надав слово першому сенретареві ЦН'. НП Ун:ра·1:ни П. Ю. ІІІелесту. За дорученням Президії Верховної Ради СРСР Петро ІОхимович прищJіпив до заво дс 1,J{ОГО пра пора орден Леніна і за,гитаn привітання в і д ЦН'. Н'.П Уr{раїни, Президії Верховної Ради УРСР та Ради Мі ністрів Унраїпсьної РСР. Партія та уряд висо1ю оцінили дішл,пі с т1., арсопаль ців. 150 виробничшшів були удостоєні орденів та меда лей СРСР і серед них rюмсомольці - оптип: Св і т.нана Заварзіна, іншенер Ніна І{овецt,ІШ, с ен:рета р 3 1{ J I І { СМУ Анатолій Нозлов, тшшр Едуард Са л ац1, ю1й, і 1 1 жонер Світлана С1{рипчун, монтажниця Олена Сміла, роволь верницн Лідін Тонна, монтажницн Натер1н1 а Чосню1,, револьверниця Наталія JЛиrшарr, ова. 20 ном сомол1.,ців було нагородш:ено Грамотами та Почс сним11 1 · рамотами Президії Верховної Ради УРСР, 100 - По•1с с 1 1нми 1·ра мотами ЦН'. ВЛНСМ та ЦІ{ Лl{СМУ. Нрім то 1 ·0, l{о стш[ тина ПапіІ,аJJсь1,ого, Анатолін l{о злова , Вілія Мюлнла, Едуарда Салаць1юго, нормувальн:ю~ю Людмилу П і сr,уп, сещютаря І{ОМСОМОЛЬСЬІ{ОГО бюро понструІ, 'l'ОР С і,Н ОГО в ід ділу Оле1,сія Долбілова та Георгія Мит,олайовича Па 1 ю ва ЦІ{ ВЛІ{СМ нагородив значrшми <<За ат,тлв1 1 у роботу В J{ОМСОМОЛЇ>). 111
Клуб спортивного гарту На заводі стшалася дружна спор тивна сім'я. Арсенальці не раз завойовували перші місця, одержу вали призи і грамоти. Із заводсько го 1юлетпиву фізІ{ультурнИІ{іВ вийшли заслуж ені майст ри спорту СРСР М. Лапутін та О. Ншшін. Ноли Л{ розпочалася Велика Вітчизняна війна, спорт смени-арсенальці були в перших рядах ЯІ{ на воєнному, ТаІ{ і на трудовому фронтах. Вони боролися в загонах народних меснияів, в частинах РадянсьІ{ОЇ Армії, несли трудову вахту в глибо1юму тилу. За період окупації Н:иєва від спортивних споруд за лишились тільки руїни. Були знищені стадіон, водна станція. У партійному тюмітеті, заююм1 1 заводському номі теті ЛІ{СМУ підтримали ініціативу ветеранів фіжуль туршшів Євгена Заремби, Олет{сандра Івань1{а, Дмитра Гутіна та інших відновити спортивну славу заводу . Минуло два роки - і на перші змагання веслуваль НИІ{ів вийшли М~шола П рилиш{о, Енгельс Новалевсьюrй, Ніна БерестовсьІ{а, Минола Новалет-шо, Іван Сусшш, яких тренував cJrюcap, чемпіон РадянсьІ{ОГО Союзу Іван Линник На честь ЗО-річчя ВЛІ{СМ було встановлено приз для футбольних 1юма~щ міста. Його виграли арсе иальці Анатолій l{овальов, Борис l{ірсанов, Фрідріх Здуніс, Георгій Василевсью1й, Він:тор Філіппов, МІшола Цац1ю, Степан Стунач, Станіслав Щербов, Семен l{ри чевсь1шй, Євген Петрашевсьний, ІОрій Іванов, Євген Сахновсьюrй, Володимир ТІ{аче1шо. Першим серед виробничюшів заводу завоював звю-1- ня майстра спорту слюсар Федір ЄвтушеІ{, який багато роІ{ів очолював 1юманду велосипедистів. Із спорудженням заводсьного стадіону значно по .ліпшилась робота се1щій легІ{ОЇ атлетини. Особливою '112
популярністю серед молоді заводу повоє1п-1их роІ{ів І{О ристувався велосипедний спорт та футбол. Заводська футбольна I{OJVraндa <<Машинобудівнию>, виступаючи па першості У1{раїни, двічі завойовувала чемпіонсь1{ий ти тул, була володарем І{уб1ш УРСР. Ці1{ано тю{ож, що відомий сьогодні футболіст В. І{аневсь1шй розпочав свій трудовий шлях в інструментальному цеху <<Арсеналу>> фрезерувальнином. Тут він вперше одягнув футбол1{у. Суддя всесоюзної категорії Оле1{сющр Цаповецький, майстри спорту Валентин Левченн:о, Леон ід І{обрин, ві домі па У~чJаїпі спортсмени Володимир Герасимепн:о, Михайло Терзман, Валентин Данишон:, Володимир І{аш шш, Леонід J{ушпір - ц е теж вихованці заводсьІ{ОЇ сеІ{ ції футбола. У воротах І{оманди 1,іль1ш ро1{ів стояв майстер спорту Борис Реб'янський. У цій же 1,оманді грали тююж май стри спорту Ві1,тор Фомін, Арнадій Ларіонов, Володимир Богданович, Ві1пор Лу1{ашешю. 3 1950 ро1{у футболісти виходять на широн:у спор тивну арену: беруть участь в іграх па першіст1, респуб л і1ш , а в '[9 54 і 1955 ранах завойовують J{убон: Ун:раїни. Ос 1, ті , хто оахищав спортивну 'І есть підприємства з футбола: воротарі М. Терзман, В. Пехтєрєв, В. Рогачов, :щхисники Л. Ми:зін, В. І{ашлик, М. Горбунов, В. Сьоміп; піваахисники В. Герасиме1шо, В. Данилюr,, О. Чсрсдни1,, нападаючі Ю. Бродсьний, О. Савін, В. Яроцr,кнй, М. І-Іоє лий, В. Свиридоши, П. Романовський, Г. Піспун, Л. l{ушнір. У 1956 році н:омсомолець Він:тор Валяюю па спарта- 1,іаді народів СРСР :зайняв тр етє місце в Giгу на 1500 метрів, встановивши ре1,орд Ниєва та спортивного това риства. Чимало радощів приніс 1960 рік Саме тоді футбо л і сти вперше провели мі,н:народну товарис1:,1,у :зустр іч . 8391 113
Вони перемогли норвеsьний нлуб <<Анерс-Верстед>> s мі ста Осло. Шість <<сухих>> м'ячів забили Валентин Лев чеrшо, Сергій Богачеr{ та Володимир Яроцьн:ий . З І{ожним рОІ{ОМ зростає число спортсменів, шліфує ться їхня майстерність . Маргарита ДобровольсьІ{а вста новила ренорд Унраїни s велоспорту, Анатолій Іванчеrшо став майстром спорту s боr{су, 15 арсенальців шшонали норми першого спортивного розряду. ОлеІ{сандр Богданов, Діна Бондарєва, Леонід Висо чансьюrй, Віr{тор Гашr{о, Олеr{сандр Дубоюш, Іван Лин нин, Володимир Мармоленло, Борис Новю,, ·Віталій Си ницин, Валентин Туре~шо - перші громад сьr{і інструн тори спорту, ЯІ{і доrшали багато зусиль і вміння для виховання молодих спортсменів. У 1964 році президія Центральної ради Союзу спор тивних товариств присвоїла ІШJІеJ{тиву фіsкультурнияів заводу почесну назву - спортивний rшуб . Це ще більше оr{рилило арсенальців. • Пізніше до тренерсьrшї роботи sалу,1и J1:и 1юмсомоль ців майстрів спорту Аллу Нуделіну, Леонjда Тимошrю ва, Анатолія ]{аленсь1{ого, Ів ана Ісюневи,rа, чемпіонку СРСР s шашоr{ Аліну Вешшовську, Віrпора Фомчеrша, парашутиста Валерія Басова. З нагоди 200-річчя заводу було проведено спартю{іа ду s десяти видів спорту. В цей час фію{ультурна орга нізація арсенальців налічувала в своїх лавах 18 майстрів спорту, понад 800 роsрядниr{ів. У змаганнях ювілейної спартю{іади чотири робітшши юшонашr норму майстра, 7 - стали нандидатами в майстри спорту, до 219 чоловін зросла сім'я першороsрядн.1шів. На заводі налічується понад 300 і нструн:торів, фіз оргів та суддів, ЯІ{і працюють на громадських засадах. Завоювавши звання спортивного rшубу, арсенальці не послабили роботи. Номсорг механічної дільниці 114
Ахмет Якубов у снладі юнацької четвірки став чемпіо ном і майстром спорту СРСР з акробатики, Михайло Коваль заповітний срібJrястий значок одержав разом з таною ж медаллю на велосипедних гоннах. ~ спарта~{іаді обласної ради <<Авангарду>> арсенальці брали участь в 31 видові спортивного змагання. Ці успіхи були наслідІ{ОМ щюдуманої організацій ної роботи правління спортивного ~шубу, очошованого М. П . Андрєєвим. Саме завдяки йому почали працювати н:іль1щ се1щій, серед них - підводного плавання, яною н:ерує нандидат у майстри спорту Леонід Ільїн . Сьогодні фіsн:ультура та спорт на <<Арсена JІі>> - постійні супутшши в роботі, побуті, відпоч.ИІ-шу. 4000 працівни1{ів заводу - члени спорттовариства. Лише у 1967 році в 147 походах вихідного дин взяли участь 1817 чоловік Се1щія тури зму організувала походи по місцях сJrави бать1{ів. Готуючись гідно зус тріти 100 -річчя з дня народ~нен ня В. І . Леніна, І{омсомольці <<Арсеналу>> постаюши за мету залучи ти до спортивного життя 50 процентів всього 1юле1пиву з аводу, охопити виробничою гімпастююю май же всіх робіт1пп,ів та інженерно-технічних праціюпшів. 3 цією метою споруджується база, а поруч з заводом - стадіон, перша черга ЯІ{ого стане до JJaдy напередодні 100 -річчя від дня народження В. І. Леніна. Тоді ж буде від1{рито ва~тшоатлетичний 1шуб та водну станцію. Дорогами батм,ів Ти сячі нілометрів пройшли юнани та дівчата заводу дорогами героїч ної слави своїх бать1{ів. Нали вся нраїна готувалась урочисто відзначити 20-річчя вешшої перемоги над фашизмом, 1юмсомольці вирішили вста новити всі імена арсенальців, що з агинули в боротьбі з ворогом під час Белиної Вітчизняної війни. 8* 115
Партійний комітет підтримав патріотичне починання і прийняв спеціальне рішення про спорудження на заво ді Пам'ятника ві,шої слави загиблим арсенальцям. Сьо годні 147 прізвищ виведено золотом па мармурі пам'лт шша. Розшуки героїв тривають. І{омсомольці активно юшючились у Всесоюзний по хід по місцях героїчної слави бать1<ів. На Київщині, де здійснювався легендарний рейд С. А. Новпака, проліг маршрут лю1шого походу техні1щ Михайла Іванчю-шова та його товаришів Віталія Пехтєрєва, Алли Фесіпої, Во лодимира l{о J1есни1щ, Людмили Єнин, Олени Антонюшо, Вінтора Передерія, Северина Плешнова, Ірини Бублин, Юрія Кулагіна, Анатолія Барашлша, Оле1<сандра l{олес пю<ова. І{омітет номсомолу та се1щія туризму звернули ся до штабу Всесоюзного походу з прохашшм визначити маршрут. Було запропоновано Марухсью1й та Бадуць1ш:й перевали на Нающ з і . У JІ:ипні в похід вирушили Михайло Іванче1шов, Юрій Астаф'єв, Алла Фесіна, Олег Шевцов, Валерій Сторожев . Ось сторінки із щоденнина Юрія Астаф'єва : <<Мальовнича долина річки Теберди. Тут І<олись про ходила дорога, що через І{лухорський перевал з'єднувала бе з межні півпіч1-ю1<аю<азь1<і степи з Чорноморсь1шм узбережжям Нав11:азу . В першій чверті ХІІІ століття МОІІГОЛЬСЬІ{і за воЙОВІПШИ пограбували цей І<рай, ВИІ-ІИ ЩИШІ місцевих жителів - аланів. А через сімсот ро1<ів у цій долині радлнсьн:і люди спорудили рубежі проти з авойою-пшів ХХ століття - гітлерівців. На смерть стоя ли тут бійці 394-ї стрілець1иї дивізії - 808, 810, 815 -го по Jшів . Мужні воїни зд ійснили легендарні подвиги, організували переходи у ворожий стан. І сьогодні пам'я тають тут самовідданість і героїзм розвідшшів, юшми 1имандував молодший лейтенант Василь Федорович 116
Толмачов; хоробрість rюлітру1{а роти автоматн1шів лей тенанта Андрія Мюшлайовича Гаєвського, його <<молоч ного>> (за місцевим звичаєм) брата Абдул-І{еріма Гамза товича Шуаєва - командира розвідшшів 808-го пош,у. Не тур:истсью1ми стеж1щми проліг наш маршрут . Ми йдемо неходженими місцями Тебердинсьного запов і дни- 1,а, в межах m,ого нараховується близьпо 85 льодовинів та 70 озер, найпопулярніші з Jших Бадуць1{і. У цьому районі вели боротьбу з фашистами народні месники, діями яних 1,ерував МихаЙJrо Андрійою1,1 Суслов, що був тоді се1{ретарем Ставропольсьного нрай1юму ВІ{П (б). За третім Бадуцью1м озером, па місці партизансь1пrх боїв, у 1,і1щі ущелини на висоті 3000 метр ів вибираємо м і сце для встановлення пам ' ятшша. ]{ авпазьний t'рат-rіт виявився міцнішим від папю 1"0 і нструменту: два птлнм бури одразу зломиJ1ись, і лише третім вдалося нродовбати 1 ютири отвори для нріп.пенпн ш,ити пам'ят1ш1щ. Навкру І'И снігові вершини гір, хмари - руною бери . І 1 1лм'нт шш героям Вітчилняної війни. Від арсенальців .. . Ми знову в Ниєві. Але похід не за~,інчено. Турист с 1,1ш стеяша привела нас на Набережно-Хрещатиц~,ку вулицю, де проживає у,rастпш боїв на Марухсь,щму п е ревалі, 1,олишній матрос Пилип Харито 1юви,1 Гречаний. 1r Ниєві мешнає і легендарний по.п ітрун, нин і. 1-апдидат і стори,ших паун Андрій Михайлович Гаєвс , ,ний , я , ю , · о ми відвідалю>. Через рі1, мо Jюд~, заводу здій спи.на , мабуть , 11 а:ЙІ\О ротший, але надзвичайно з містовний, спонне 11 ий пе.1 1 н- 1шго гуманізNrу, висоної шоднності похід. 29 сі,шя прюrепrі до заводу вулиці спа.нах 11 ушr за гравами. То сотні 1юмсом0 Jп,ців в висоІю піднятими смолосюшами прямували в пар!{, де в братські й маги.н і поховано понад 700 учасників Січневого з бройного пов стання. Сюди прибула майже тиснча нащад16в героїв 117
.У річпицю Січ1-~евого повстапн.л 101tь 1,Арсепалу11 прийшла до .м о гил и з а г иблих, щоб ще раз поклястись у вірпо с ті справі бать ків, справі революції . буремних рОІ{ів революції. Грандіо зне і зворушливе ви довисьп:о являв собою мітинг, на ЯІ{ому молодь услав л еного заводу дала п:лятву па вірність заповітам батьп:ів. . . ІОнь І{раїпи готувалась до свого Напередодю XV з'їзду rшмсомолу. За заюпшом бригади Володимира Рудеrша понад 3000 молодих ви робничнин:ів стали на ударну трудову вахту. Нолеr{тив з гордістю зус трів звістr{у про обрання секретаря 31{ JП{СМУ Олен:сія Долбілова делегатом з'їзду. Заводсью:ІЙ rшмітет підбив підсумки змагання в дні роботи номсомольсьr{ого форуму . Переможців занесли на Дошп:у слави. 118
Ще з більшим піднесенням працювало молоде по:ко ління арсенальців напередодні від:криття ХХІІІ з'їзду ІСПРС . Молодь з механічної дільниці старшого майстра ВіІ{Тора Тr{ачуІ{а через багатотиралщу звернулась до сво їх ровесшшів розгорнути змагання за право називатись rшлеюивами імені ХХІІІ з'їзду :КПРС . На це звернення відгуrшулись бригади Героя Соціалістичної Праці Ме ланії Павлен:ко, Володимира Руденка, Георгія Якубова та Фросини Миш,І{О . У ці дні народилась ще одна традиція: вручати юна кам та дівчатам І{омсомольські квитки біля пам'ятника Ск л адальпиц я !Олія Полякова щойпо ста л а коАtсо.молкою. [{ виток їй вр у чають секретар партійпо г о к оАtітету з аводу Г. 111. Лапав та учаспик Січпевого (1918 р.) збройпого повстаппя О. Є. [{ураков.
В. І. Леніну та монумента на честь героїв Січневого збройного повстаю-тя. Це почесне доручеш-ш виконували старі більшовики, учасниюr збройного повстання, Герої Соціалістичної Праці, майстри - золот і руки. -У січні відбулося перше посвячення молоді в робітники. До відr,риття з' ї зду номсомольці вступали в лави партії . Тоді номуністами стали інженери Михайло ]{улага, Анатолій Нолесr-пш, делегат XIV з'їзду ВЛІ{СМ оптин Михайло Підвойсьrшй, слюса р Валентин Нлимеrшо, тех ніr, Тимофій Шерстю1юв, інженери Борис Тначов та Борис Романе1-шо. 3 усіх цехів пol.taJIИ надходити но відомJrепня про достронове шшонання номсомольцями тштих соц і алі стичних зобов'язань. Першими рапортували верстатниr,и Володимир І{остетшо, Михайло І{оро.пь, Анатолій Дон r·аль, Володимир Рудет-шо, Борис Сат1,о, Анатолій Мин- 1,івський та Віталій Чигрин. За висо1,і поназники у пере дз' ї здівсь1{ому змаган1 1 і r,омсомольсьну організацію заводу було занесено до ра йонної Нниги пошани і передано їй на вічне зберігання червоний прапор <<Переможцю соціал і стичного змагання в семирічц і >>. На зустрічі всіх поноліль двох орденоносних заводів: <<Арсеналу» імені В. І. Леніна та <<Лепінсьн:ої 1,узні» посивілі ветерани і безвуса юш, прийняли наназ номсо мольцям 2017 рану, де говорилося: <<Сини наших синів, пр авнуюr 1,омсомольц і в 20-х ронів, дале1,і нащадки ге роїв Вешшої Л{овтневої соціалістичної р еволюції, вам запов ідаємо славу двадцятих, тридцятих, сороr{Ових , п'ятдесятих, шістдесятих ронін>>. Серед тих, хто давав цей наиаз, були хлопці з бригади Георгія Янубова - Володимир Лахно, Леонід Панов, Сергій Савельєв та Віитор Полянов. Після демобілі з ації з лав Радянсьиої Армії ці иомсомольці за 1,оротю1й стран 120
Вр учеппя ко ,11, со ,~ольській оргапіаації зав vду Ч ер вопо г о прапора Ниївського обко:л~у ЛНСМУ. з уміли зробити багато <<Неможливого>>. Вони давали про дуrщію тільки відмінної яності, усі пі шли вчитись у ве •rірню шrюлу, техні1{ум і ВИІ{ОІІаЛИ норми першого-друго го спортивних розряд ів. Арсенальці од1-гими з перших на У1{раїні розпочали підготоВІ{У до святп:ування 50-річчя Вели1юго :Н{овтня та 50-річчя Радянсь1юї Уира їни. В ювілейному році ве шшого успіху добились то1шрі Володимира Руде~ша, за воювавши вчетверте Ленінсьиий вимпел. Разом з усім І{олеІ{тивом заводу молодь наполегливо виборювала право бути переможцем ударної трудової вахти. Партія та уряд висо1ю оцінили подвиг робітни І{ів-арсепальців у грізні революційні дні та в справі 121
соціалістичного будівництва. 24 жовтня 1967 роиу тру дящі заводу зібрались до пам'ятнина Іллічу. На честь 50-річчя Велияого Жовтня тут в урочистій обстановці арсенальцям було вручено пам'ятний прапор ЦК Н.ПРС , Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів Союзу РСР та ВЦРПС. Через І{іль1ш днів завод знову облетіла радісна звіст І{а: за великі заслуги у справі виховання підростаючого по1{оління ЦІ{ І{омсомолу республіки нагородив 1шмсо мольсь1{у організацію «Арсеналу>> пам'ятним Червоним прапором ЦІ{ ЛІ{СМУ . Продовження слави Арсенальсью1й артилерійсью1й ди візіон добровольців наві1,и уславив себе подвигами в жорстою~:х битвах з фашизмом:. На знан продовження героїчної слави з бо ри допри з овної молоді одностайно ухвалили про ство рення арсенальсьного взводу парашутистів-десантнилів. Більше тридцяти ЮІ-ІаІ{ів регулярно відвідували пара шутний ~шуб при заводсь1шму номітеті ДТСААФ. Чере з ріІ{ нерію-цш групи інженер Ігор Андрущешю доповів Льотчик-1.осJ~опавт О. А. Леопов та директор заводу С. В. Гусовський серед ,1~олодих арсепальців.
парткому та дирекції: взвод допризовників пройшов від повідну підготовку і одержав навички, необхідні для військової служби. Готовність арсенальців перевіряв застуш-rи1{ І{омандуючого десантними військами. Гене рал схвально відгую1увся про ступінь підготовю~: номсо мольців. Урочистими були проводи юню{ів на службу в Ра дянсь1{у Армію. Біля пам'ятню{а Вічної слави до них з напуттям звернулись І{адрові виробничнюш, представ ники громадських організацій. Арсенальці дали воїнам пю{аз примножувати славу рідного заводу. 1 Переповнений БудиноІ{ 1,ультури. <<ТЮ{ тримати.>) В залі посивілі ветерани і безвуса молодь, уславлені передою,ши виробництва, 1юмсомольці, представниrш партійних та громадсь1п1х організацій Ниєва. На трибуні - сеr,ретар номітету 1юмсо~10лу: - Товариші, сьогодні у нас вешше свято: група мо лоді зю{інчила І{урс навчання і їм присвоєно виробничі розряди. В цей день ми приймаємо їх у свою робітничу сім'ю. Прошу для посвячення в арсенальці піднятись па сцену Світлану Дзюбан, Ольгу Бауер, Юрія Налаш шшова , Валентину Нарнаруr{, Оленсандра І{оляду, Га лину І{о сич, Ностяптина Литr,іпа, Петра Медиrш, Надію Недільrш, Володимира Пінчуна, Ірину Терещеrшо, Лео ніда Чередниченна. Поряд з учорашніми воі:нами стали ще зовсім молоді хлопці та дівчата. - ІОні наші друзі,- продовшував ссщютар номітету rюмсомолу,- ви прийшли до пас, щоб оволодіти вироб нюrими профе сіями і стати арсе пальцями . Сьогодні тру дящі заводу приймають вас у свою сім'ю. Чи готові ви дати 1шятв у на вірність заводові , на вірність його рево люційним та трудовим традиціям? - Готові! 123
Посвя'І е nпя в ар се пальц і.
Завмер зал. Мовчить палац. Слухають арсенальці. А зі сцени чітІ{О, впевнено: - Я, молодий роб ітник заводу <<Арсенаю> імені Володимира Ілл іча Леніна, у знаменний для мене день присвоєння робітничого розряду перед JІицем своїх стар ших товаришів і світлою пам'яттю тих, хто віддав життя за щастя сьогоднішніх днів, rшянуся завжди бути гідним висо1{ого звання арсенальця, свято зберігати революційні та трудов і традиції заводу, своєю дисципл іною і свідо містю бути приrшадом для інших молодих робітників, стати rшдровим виробничrпшом заводу, безперервно удо сr{онашовати свою майстерн і сть, добиватись присвою-І ня найвищого звання робітни ,1ої доблесті - майстра - зоJІоті руrш ... Звучить марш номуністиrших бригад. Один за одним підходять юнаюr та дівчата до заводсьп:ого прапора, біля ЯІ{ОГО стоять учасr-пш Січневого з бройного повстання 1918 por{y О. Є. Нураr{ов, Герой Соціалістичної Праці Г . Я. Цар~ш, І{омсомоляа Ва.пентипа Півинок Посвячені цілують червоний стяг. Лунаютr, ошrес1пr, грає орн.естр, а в п:інці сцени r,ож ного з нових арсенальців стрічає диреr,тор заводу С. В . Гусовс r,кий. Він .пагідно усм іхається і ножному новобранцев і робітничої гвардії вру,rає посв і дчення. А потім, уже за сто.по;,.,r президії, тисне рун:у 1шмсомоль сьному ватюrшові : - Молодці ! Tar, тримати!
Авторський колектив складає щиру подяку учас- 1-ьика J1t збройної боротьби за владу Рад, колиш- 1-tіJ1t коJ1tСО J1t ольцяJ11,, заводськиJ1t активіста.м М. С. Бєлявцеву, Г. В. Вальтеру, Л. І. Височап сько ,~tу, 10. О. Гро J1tову, О. С. Долбілову, З . О. Іпатові й, М. В. Налиповсько J11,у, М. Jl. Но1t дратовичу, О. Є. [{уракову, П. [{_ Нуракову , О. В . Пуркотову, Ф. Ф. Пущепr.у, Jl!J. О. Ластов ськоJІtу, Jl!J. І. Липпику, Г . Т . Jl!Jap 'я nчenr.y , О . Т. JІ!Jар'япче1щу, В. В. Мель1mr,ову, В. О. Нек расову, І. Ф. Радчет-tку, Н. І. Радчепко, 3. М. Род штейпу, П. І. Сидорову, Л. С. Сл тосаревій , П. Н. Чертtиш, О. Л. ЧуJІ~ач ову, А. В. ШуJІtову , О. М. Фрапку, які доnоJІtагали добирати JІtатеріа ли, своїJІtu розповідя.~~и, зауважепт-tяJІ-tu, пропози ціяJІьи сприяли підготовці і паписапт-tто цієї кт-~иги. Фото П. Довгодька та а архіву з аводського .музею.
ЗМІСТ Революцією народжені . Па риштувапплх соціаліз.му Слава не в,iipe, ,Le поляже У труді, лк у бою 5 21 51 89
ГЕРОИЧЕС:КАЯ ІОНОС 'ГЬ «АРСЕНАЛА» (На унра ин сном л з ьше) Худо,ю1 в оформлен н я Г. R. Тид1,11л11а Реда~,тор Д. ІО . Ош, овu,, Худож ній р едnнтор В. І. Пойда Т е х нічні редантори Л. Р. Aбyiue 111~0 , Г. Ф . Яце1то Корентор А. П. Ч епурна З дан о на вироб 1нrц·1·00 9.І 1969 р. Під писа но до дРУІ<У 26.ПІ 1969 р . БФ 06554 . Форма·г 70 х 108'/32. Фіз. друн. щж. 1, . Умовн . друн. ар 1<. 5,6. Обл. -вид. арн. 5,5. Тираж ЗО ООО. Зам. 391. Ціна в опра ві М 7- 55 1юп., ціна в обнладинці - 21 ІЮП. В идавництво ЦК ЛНСМУ <<Молодь ,> . Ниїв , Пушнінєьна, 28 . Нниншова фабр н на «Жовтень,, :Ком іт ет у по п рес і пр и Раді Міністрів УРСР. Rиїn, вул. Артеі\·rа, 23 а.
) \
' rt 1⁄2';-'/~(_,. ( /:{ r:? -, С.( • ;'і:.: ··.с:, (( (~J
, , і' ' ,' {- /) "( (, ( /ІІ. І І .( , {;. .., І•r ,, , , / ,. , ,, /J /( , //,/ , , І І ·~ ,~ / , І І( Іr t І ,/ ,:1 І , ,· .-,:,_.,,. Іу ІІ ) () l І -' '() ' І /'/ І І , ,'/ (. ,_. \. (' , .....
11 .-ЕРОЇ"І ІОН ■ С.УІ АРСЕНА