• львов •
ІН1Н • ЛЬВІВ
• ЛЬВІВ •
львов

ЛЬВІВ
КИЇВ
ІУвК
Кіуіу
І96Я
ммгаїгоо


<шн.
Будинок міськради
Виіїсііпк оі Іііе Сііу 8оуієі
Будинок Корнякга. італійський
дворик
КогпуакіЧ Нои$е. Ііаііап Соигі
Чорна кам'яниця, Фраіменг
СІїогпа КашуапіЕуа Ріартепі
Качлнця Бо і мін
Воііііі СІїареІ
Неподалік західного кордону Окраїн
іької Радянської Соціалістичної Рес
публіки на вододілі річок Західного
Бугу і Дністра розташований один
з важливих промислових і культурних
центрів України старовинне місто
Львів з населенням понад 500 тис
чоловік В оточенні мальовничих на
горбів Львів ніби приіулнвся до од
ного з північно західних схилів По
дільського плаю, що простягається
аж до північно східних Карпат
Чеоез місто проходять автомобільні
й залізничні шляхи на Чоп Мости
ську (захід). Київ Одесу (схід)
Чернівці (південь) Вільнюс Ригу
Ленінград (північ). Побудовано но
вин аеропорт
Складна і славна історія 700 річного
міста заснованого в середині XIII ст
видатним діячем Древньої Русі
князем Данилом Галицьким і назва
ного їм ям иою сина Льва
Вигідне географічне розташування
сприяло розквіту міста воно стає ве-
тикнм торговельним центром.
\ 1340 рот у Льі-ів вдерлись польські
війська короля Казіміра ПІ Пов
сталий народ проганяє загарбників
але 1349 року після тривалої бороть
би місто все таки потрапляє під вла
ду феодальної Польщі
іа час свого існування Львів зазнав
понад ЗО війн і 40 пожеж На нього
«азіхалн турецькі яничари і татаро
монголи, шведські польські та німець
Кі заіарбники але нікому не вдалося
підкорити я поневолити древнє укра
їнське місто, придушити національно
визвольну боротьбу трудящих Льво-
ва іноземці привласнювали собі пра
во на нього називали Леополіс
Левснсбург, Лемберг Львув. тільки
не тим імям котре дали місту ного
засновники і будівники
1772 року Львів захопила 'Австрія.
Він стає адміністративним центром
австрійської провінції «•Королівство
Галіті та Лодомери». 1848 року ко-
ли в Австрії почалась буржуазна
революція у Львові спалахнуло пов
стайня трудящих проти австршського
абсолютизму
З ростом капіталізму міцніє пролета
ріат зростає революційний рух В<
лику роль у згуртуванні львівських
робітників відіграли створений на по
чатьу 80 х років XIX ст. Робітничий
комітет (у ного складі були І. Фран
ко, \\ Павлик А Маньківськип) а
також робітнича газета «Праца» що
виходила з 1878 р. з участю 1 Фрак
ка М Павлика та інших передових
українських письменників Львова
1902 року вперше українською мовою
у Львові був видании «Маніфест Ко
мушстичної Парти»
Після розпаду 5встро Угорщини у
1918 році Львів захопила панська
Польща Серед трудящіп. почалося
хронічне безробіття У 1936 році ЗО
тисяч чоловік залишилося без засо
бів до існування Це був рік найви-
щого піднесення національно-внзволь
иої боротьби трудящих Львова бо
ротьби за возз'єднання з Радянською
Україною
і петабутньомт 1939 році тру довий
Львів одностайно проголосував за
возз єднання з єдинокровними брата
ми українцями по той бік Збруча
з Радянською Україною
Знайомство з містом та ного визнач
ними місцями найкраще починати з
юри Високою Замку (Княжої гори)
Колись тут містився замок-фортеця.
споруджений князем Данилом Га
лнцьким у середині XIII.ст Фортеця
була захисним форпостом від тат аре
монгольських орд що иіллн на захід
Під час нападу військ Казіміра ПІ
замок було зруйновано За наказом
короля спорудили новий трохи ви
щин ВІД княжого
В період визвольної віинн українсь
кого народу проти іноземного пану
ванпя (1648 1654 рр і українське на-
селення галицько волинських земель
стало на бік селянсько козацьких
військ гетьмана Богдана Хмелсниць
кого На Княжій горі бачимо вели
кин камінь з написом: «14/24 жовтня
1646 року селянсько козацькі загони
під керівництвом героя визвольної
війни полковника Максима Кривоно-
са розгромили військо польсько шля
хетських загарбників і здобули за
мок на цій горі»
Коли Львів загарбала Австрія замок
бхло розібрано а Княжа юра від не
догляду почала руйнуватися 1835 ро
ку гору озеленили з метою її збере-
ження Тут було закладено багатий
парк
З Високого Замку відкривається па
норама південно західної частини
міста і його околиць У центрі пано
Каплиця Ьоїмів Фраї мент
Воіпіі СЛіареІ Рга£ПіепІ
Вірменська церква
Лгпіспіап СІшгсН


рами вежа на будинку колишньої
ратуші, де тепер міститься Львівські
міська Рада депутатів трудящих Да
лі бачимо бані та дзвіниці старовин
них храмів а за ними наскільки мо
же сягнути око заводські димарі
З Високого Замку видно вулицю Під
вальну, на якій знаходяться Королів-
ський арсенал і Порохова башіа. спо-
руджені протягом 1554 1556 рр Це
зразки військового будівництва тих
часів До арсеналу примикає Доміні-
канський костьол одна з найбіль-
ших і найвеличшших архітектурних
споруд Львова Костьол було збуло
вано у стилі барокко Вгличн і гарні
фасадні колони підтримують вигну
тшї півколом фронтон його величез-
на баня — помітний орієнтир у силу-
еті міста Будівництво костьолу в ос-
новному було завершено 1764 року
В Домініканському костьолі баї ато
скульптур Серед них слід відзначити
прекрасний мармуровий надгробок
Дунін-Борковської, створений у 1816 р
даіським скульптором Торвальдсе
ном
На Руській вулиці неподалік Доміні
камського костьолу сіоігь шедевр
українською архітектурного будів-
ниці на XVII ст трикуіюльна Ус-
пенська церква, пам’ятка епохи Від
родження у Львові що збереглася до
нашого часу майже в незмінному
вигляді
Вул ЩербаКОВа
5Нс ІіегЬакос Зігсеь
До ансамблю Успенської церкви вхо
дягь 66 метрова вежа дзвіниця Кор
някта (1578 р) що була названа
їм ям купця на кошти якого вона
споруджувалась та Трьохсвятнтель
ська каплиця (1591 р) Вежа Кор
иякга дуже виразно контрастує з ю
ризонтальною будовою церкви.
«Хазяїном» церкви було Львівське
Ставропігійське братство, яке в
XVI XVII ст відіграло позитивну
роль в організації боротьби україн
ського народу проти чужоземною по-
неволення. примусового покатоличен
іія українською населення
1586 року при Успенській церкві було
створено «братську школу» для укра-
їнців там же засновано друкарню
де члени братства крім церковних
книг, друкували також підручники
При Львівському братстві працював
російський першодрукар Іван Федо-
ров Поблизу Успенської церкви мі
стилася ще одна друкарня Івана Фе
дорова, де 1574 року він вклав «Апо-
стол» перше друковану книгу на
Україні і «-Граматику*
Вулиця Руська, па якій стоїть Успен-
ська церква, веді до старого цеитр\
Львова площі Ринок. Історія міста
нерозривно пов’язана з цією невелн
кою площею. Вона була свідком пер
шого иа західноукраїнських землях
першотравНевого мітингу революцій-
ного пролеіаріату в І89С р анти
воєнних демонстрацій ІЧІ6 р
Звістка про перемогу Великої Жовт
невоі соціалістичної революції в Ро
сії швидко долинула й до Західної
України Грудини маси підпилися на
боротьбу іо своє визволення У 1918 р
до львівських залізничників і грам
вайннків. які страйкували, приєдна
лнся робітники інших міст
В умовах жорстокого буржуазною
терорі 19(9 р організаційно офор
милася Комуністична партій Східної
Галичини (з жовтня 1923 р Комміі-
стична партія Західної України), що
очіїлнла боротьбу пролетаріату.
Нелегальними шляхами комуністи За
хі дно і України розповсюджували пар
тіііно пропаї апднстську літературу, з
якої робітничий клас і селянство пі-
знавали правду про Радянський Со
юз. про життя Радянської України
І коли \ вересні 1939 року радянсь
кий народ подав руку допомоги сво
їм братам із Західної України, яким
загрожувало гітлерівське ярмо, за
хідноукраїнські трудящі і зряче віта
ли Червону Армію, армію-внзволи
тельку. що принесла їм волю і неза
лежкість
Н роди і збори визволеного краю ви-
конуючи колю трудящих Західної
України, прийняли декларацію про
встановлення Радянської влади в За
хідпііі Україні і звернулися до Вер
ховиої Ради СРСР з проханням
« прийняти Західну Україну де скла
ду Союзу Радянських Соціалістичних
Республік з тим. щоб возз єднати
український народ в єдиній державі
покласти крап віковому роз'єднанню
українського народу»
Вул. Руська
Рочка Зігееі
І ли< ««лада 1939 року позачер1 < на
п ята сесія Верховної Ради СРСР
прийняла іакон про включення За
хідпоі України до складу Союзу Ра
дянських Соціалістичних Республік і
про возз'єднання її з Радянською
.У країною
Уїужньо виніс Львів гяжкі випробу
напня друюі світової війни В ро
ки тимчасової гітлерівської окупації
найкращі сини та дочки народу вели
нещадну боротьбу проти німецьке фи
шиїтських загарбників 3 невеликих
і рун була створена підпільна органі
Індія ^Народна гвардія імені Івана
Франка>...
23 липня 1944 року старшина Радян
। і.кої Армії Олександр Чарченко
разом зі своїми товаришами прорвав
ся на танку «І вардія» на площу Ри
нок і підняв на вежі будинку міської
Ради депутатів трудящих червоний
Прапор Перемоги Олександр Мар
ченко загинув, але його подвиг золо
тими літерами вписаний в історію
визволення міста Львова. На фасаді
міської Ради в пам'ять про героя тая
кіста встановлена меморіальна дошка
27 липня 1944 р Радянська Армія
визволила Львів
Площа ринок не тільки свідок по-
дій героїчної історк Львова Гут про
ТЯГОМ КІЛЬКОХ століть були створені
прекрасні пам’ятки архітектури До
найкращих треба віднести будинки
№ 4 та № 6, де міститься зараз Львів
ськиїї історичний музей
Будинок № 4. так звана Чорна ка
м яииця. було споруджено в стилі
Ренесанс архітектором Петром Кра
совгьким у другій Полонині XVI ст
Фасад будинку прикрашають піля
стри він шкрусіований ромбовидним
камінням Споруда мас лише три фа
< адін вікна тому то на більшу кіль
Успенська церква
Сйогсіт оі іііг Аььінпрііоп
кість вікон іреба було мати особли
вин дочвіл і сплатити великий пода
ток. Завершує фасад архітектурно
оформлений аТТИИ
Майже поруч з Чорною кам яницею
розмістився ренесансоний палац
(Площа Ринок, № 6), який б» то спо-
руджено 1580 року за проектом архі
секторів Петра з Карбони і Павла
Римлянина Палац будувався на копі
ти купця Корнякта Фасад будин-
ку шестивіконний Вікна маніть
трикутні фронтони Аттик над фаса
дом прикрашають сім фігур лицарів
та дсльф пи У цьомс будинку в 1680 р
був підписання «Вічний мир» між
Польщею та Московською державою
Історичну цінність становить будинок
№ 24, споруджений н XVI ст. у готич
кому стилі Пізніше його фасад було
модернізовано У цьому буднику
1707 р зупинявся Петро І
Оригінальні за своєю архітектурою
будинки № 10 (палац XVIII ст ) і Л 14.
над входом якого зберігся герб Ве
неції крилатий лев (тут мешкав ве
неціанськин консул)
будинки що містяться па площі Ри
пок. є цінними пам'ятками житлового
будівництва XVI XVIII сголгіь
Неподалік плоїш Ринок на Вірменсь
кін вулиці розташований цікавий ар
хітектурно-історичний комплекс Вір-
менська церква і монастир. Церква
складається з трьох частин Східна
частина збудована у 1363 1370 рр
у вірменсько-орієнтальному стилі ар
хі лектором Дорінгом Вона заюн
чується куполом, що спирається на
12-гранний барабан, і дахом у ви
гляді намету Середня частина шо
була добудована 1630 р.. має бароч-
ним характер, наданий їй при рестав
рації у XVIII ст Третя частина збу
дована в 1908 р за зразками орієн-
тального мистецтва
Зайдемо в будинки № 4 та № 6 на
плоті Ринок, де розмістився Львівсь
кий історичний музей. Понад двісті
тисяч експонатів у 36 залах музею
розповідають про історію Західної
України, про її боротьбу за нащо
пальне і соціальне визволення, за
встановлення Радянської влади, а та
кож про розвиток соціалістичного бу
дівництва в західних областях Укра-
їнської РСР
Крім історичного музею, в місті е ще
п'ять музеїв, філіал Центрального му-
зею В. 1. Леніна і Картинна галерея
Широко відомий в республіці Музей
етнографії та художнього промислу.
Ного експонати розповідають про роз
виток матеріальної культури українсь
кого народу В музеї зібрана одна з
найбагатших у Радянському Союзі
колекція годинників німецьких, фран
цузьких. австрійських, швейцарських,
чеських, польських, російських та
українських майстрів XVI XX сто-
літь Колекція нараховує 333 екзем
пляри годинників, кожний з яких ха
рактеризує рівень розвитку техніки
та мистецтва тої чи іншої епохи
Однією з найбагатших скарбниць
творів мистецтва на Україні е
Львівський музей українського мис-
тецтва. Тут експонується скульптура.
Вхід до будинку, в якому містяться
інститути АН УРСР
Епігапсе іо ІНе Ьиіібіп^ о( Віє іпзіі-
іиііопз ої іЬе ІІктаііііап Аса бету оі
Зсіепсез
Вид на Кафедральний собор
Х^іе\у ої Же СаЖебгаІ
ірафіка та живопис XIV—XX століть
Серед полотен пейзажі рідного
краю, етюди, портрети роботи 1 Шев
ченка. К Трутовського, І Труша
А Чанастирського, С. Васильківські)
го та інших художників
З великим інтересом відвідувачі зна
йомляться з на|>одиим мистецтвом,
широко представленим у залах му
зею різноманітними зразками тканин,
вишивок прикрас, одягу, кераміки,
різьби по дереву, металу, рогу тощо
Львівська картинна галерей, створена
1907 р, нараховує близько 10 тисяч
експонатів Тут можна познайомитися
з картинами Тіціана, Г'оиі Рубенса
та багатьох інших видатних майстрів.
За останні роки галерея збагатилася
зразками російського класичного і ра
дянського мистецтва
Великий інтерес становлять літера
ту рно-меморіальні музеї Івана Фран
ка та Ярослава І алана.
Літературно-меморіальний музей Іва-
на Франка міститься на вулиці що
косить ім'я письменника, в будинку
V 152, де великий Каменяр мешкав
останні 16 років життя. Тут він ство
рив багато художніх творів серед
них перлину української поезії по
ему сМойсеи», а також написав чи
мало науконих прань.
Свято бережуть львов’яни пам’ять
про Ярослава Гадана письменника
революціонера, який загинув від рук
націоналістів.
> літера і урно-меморіальному музеї
Я Гадана зібрано експонати, що роз-
повідають про боротьбу письменника
Центр Львова
ТЬе сепіге оі Ьтіу
проти українських буржуазних націй
налістів, фашистів, церковного мра-
кобісся. Тут зберігаються цінні доку
менти з архівів та бібліотек, листу-
вання Я І алана, фототека, автогра
фи, картини В музеї представлені
твори письменника, що вийшли в Ра
дянському Союзі і за кордоном
Та повернемося до центру міста.
У другій половині XIX на початку
XX ст. центр міста переміщується з
середньовічної, тісно забудованої пло
щі Ринок у район нинішніх проспек-
тів Шевченка і Леніна
На головній площі міста, з якої вихо-
дять основні магістралі, у 1905 р.
споруджено пам'ятник великому поль
ському поетові Адаму Міцкевичу
(львівські скульптори А. Попель та
М. Паращук).
У повоєнні роки проспект Леніна та
проспект Шевченка реконструйовані,
трамвайні лінії замінені тролейбус-
ними
Проспект Леніна починається кід пло-
щі Адама Міцксвича і веде до Львів-
ського державного академічного те-
атру опери та балету ім І Франка.
Театр бсло споруджено 1900 р.
за проектом архітектора Горголев
ського Будинок прикрашають три
алегоричні скульптури талановитого
українського скульптора Петра Вой-
товича — Перемога. Слаьа і Кохання.
Розкішно оформлений інтер’єр театру
Різнокіїлірний мармур вестибюля і
широких сходів, позолота багатоярус
ного залу для глядачів на 1100 місць,
велика кількість розписів та ліпних
.ірикрас надають інтер'єру пишності
й урочистості
Велику цінність становить дуже ефек
тна завіса, розписана спеціально для
львівського геатру одним з визначних
представників російського і польсько
го академізму художником Г. І. Се-
мнрадським
У театрі виступали відомі українські
співаки — Олександр Мишуга Соло-
мія Крушельницька, Модест Менцін
ськіїй. Тут львов’яни слухали вндат
них польських виконавців Марце-
ліну Сембрих-Коханську, Гелену
Рушковську-Збоїнську. Олександра
Ьандровського, Яніну Королевич, іта
лійських — Маттіа Баттістіні. Енріко
Карузо. Ги та Руффо
У Львові, крім театру опери та бале
ту. є ще Український драматичний те
атр їм. М Заньковецької. Російський
драматичний театр. Театр юного гля-
дача ім М. Горького. Ляльковий те
атр, а також філармонія, хорова ка-
пела «Трембіта». диа професіональні
симфонічні оркестри та цирк.
Широкого розвитку набула художня
самодіяльність. Сьогодні на Львіміци
ні працює 32 народних театри, понад
10 тисяч іуртків художньої самоді
яльності
Перед театром опери та балету на
площі, де відбувалися масові мітинги
львівських робітників, у 1952 р від-
крито пам’ятник творцю Комуністич-
ної партії Радянського Союзу, за-
сновнику першої в світі соціалістки
ноі держави В І. Леніну (скульп-
тор С. Д Меркуров).
У наші дні на ній площі пропаляться
військові паради і святкові демон
с грації і Травня та 7 листопада, мі
тинги трудящих, присвячені знамен
ним подіям у житті країни та місі а
Тут приймають юних мешканців міста
до лав піонерської організації, а в дні
місячника радянсько-чехословацької
дружби львов’яни щороку зустріча
ють тут традиційну естафету дружби.
X 1950 р. на площі відкрито Львівсь-
кий філіал Центрального музею
В- І. Леніна. В 15 залах музею експо-
нуються документи. ЯКІ висвітлюють
життя и діяльність великого вождя
пролетаріату. роль Комуністичної
партії в боротьбі українського паро
ду за соціальне й національне визво-
лення. за встановлення Радянської
влади в Галичині, за створення суве-
ренної Української Радянської соціа
лістичної держави.
Серед експонатів перші женевські
видання праць В. 1. Леніна, орнпна
лй ленінської газети «ііскра» яку в
1901 1903 рр через Львів переправ
ляли в Росію, а також зразки біль-
шовицьких газет «Вперед». «Гіролета
рий», «Социал-демократ», що збе
реклися у львівських бібліотеках
Крім того, в музеї є багато картин,
скульптур та інших цінних матеріа
лів, присвячених В І. Леніну
Сучасний Львів це місто вузів, на
уково-дослідних інститутів, середніх
спеціальних учбових закладів, місто
студентів
До 1939 р 70 процентів дорослого на
селення на Львівщині було взагалі
неписьменним. У Львові існувало ли
ше дві українські школи. А до вищих
учбових закладів приймали тільки 6
процентів українців від загалі ноі
кількості вступників. У зв’язку з та
кнмії національними обмеженнями і
високою платою за навчання здобути
вищу освіту дітям українських робіт
ників і селян Практично було немож
ливо Сьогодні кожний десятий, що
здобув освіту на Україні, випуск-
ник львівського вузу.
Львівський державний університет —
найстаріший університет України —
відкрито 16ЬІ р. З ним пов'язані іме-
на Маркіяна НІашкенича Михайла
Гіавлика, Івана Франка. Тут вчився
великий Каменяр, тут він прочитав
першу свою лекцію. Зараз універси
тет має 12 факультетів. 6(Хі професії
рів і викладачів навчають понад ІЗ
тисяч студентів Університет готує фі
зиків математиків, істориків, філоло-
гів та інших фахівців всього 46 спе
ціальиостеїї. Тут працюють відділен-
ня всесоюзних товариств хіміків і гео
лотів, обчислювальний центр, 6 му-
зеїв - палеонтологічний, археологія
ний, зоологічний, нумізматики, сфра-
гістики, геологічний, 2 обсерваторії,
наукова та студентська бібліотеки
В розпорядженні університету бо
іанічний сад, агробіологічна станція в
Карпатах, геологічний центр на Дні
стрі Університет має своє видавнин
тво і друкарню.
У 1961 р Львівський університет від
значан своє 300-річчя. За успіхи, до
сягнуті у підготовці наукових кадрів
м
Дерен який храм XVIII сі
ЧУеикіеч сНигсЬ >( іГіе XVIII сепіигу
костьол бсрнарлнниів
Ви нагбіпе РоІіДі Копіап-Саіііоііс
СНигсН
Вул Ставропігійська
Іііаугорійіухка 8ігееІ
іа спеціалістів «ля наритого гоєно
дарства університет нагороджено ор
леном Леніна
У жовтії' 19!>4 р. у зв'язку з 25 річ
чям во'з'єднання українського паро
ду н єдиній Українській Радянській
соціалістичній державі н парку перед
будинком університету відкрито на
м'игниь Іванові Франку, чиє ім'я но
сить парк і університет
Львівський політехнічний інститут
який існує вже понад століття
один з найбільших вузів на Україні
Він має 14 учбових корпусів багато
лабораторій, велику наукові, технічну
біблюїеку. що налічує понад 700
тисяч томів палац фізкультури зимо
іній плавальний басейн
В інституті навчається понад 25 ти
сяч студентів майбутніх інженерів
42 спеціальноїтен
У місті є сільськогосподарський ін
стптут, медичний іооветеринарннп.
лісотехнічний, торговельно економіч
іпііі Український поліграфічний ін
стптут їм Івана Федорова. Львівська
державна консерваторія їм М Ли
сспка і а інші вінці учбові закладе
Велика й багатонаціональна сім я
студентів, які здобувають освіту у II
пінних учбових закладах Львов Ра
юм з українцями тут навчаються
представники багатьох народів Ра
дяьсі.кого Союзу, а також посланці
ряду європейських країн Ази н Пік
денної Америки В дружній студені
ській сім’ї представники африкан
ського континенту Гвінеї Сомалі,
VI ялі Уганди Судака та іи.
Старий арсенал
016 агьепаї


Плота А Міцкєвича
А. Міскіелісг. Зциате
Великого розвитку у Львові досягла
середня спеціальна та середня за гиль
на освіта У місті є ‘25 технікумів і
понад Я*.) шкіл з українською, росіись
кою та польською мовами внкла
давня
У всіх учбових закладах навчання
безкоштовне
Наше місто прикрашають численні
бульвари, сквери, сади и парки Най
старіший з них парк перед ушвер
ситетом, що носить ім’я Івана
Франки
Найбільшим парком мита е Стрнйсь-
кий. Він розкинувся на 58 гектарах
вздовж шосе, яке веде ДО МІСТ}
Стриіі Як упорядкований парк
існує з 1877 р і славиться рідкісними
породами дерев та купив Стрниськнй
парк улюблене, місце відпочинку
львов'ян Тут багато затишних алей,
мальовничих куточків особливо біля
ставу, де плавають чорні и білі ле
бедг
Останнім часом Стрийський парк роз-
ширено з південного боку гам розкн
иувся так званий Піонерський парк з
дитячою залізницею побудованою у
1951 [ Залізницю обслуговують діти
віком до 16 років
Зі Стрийським парком межує Парк
культури і відпочинку їм Б. Хмельнн
цькою один з нан молодших парків
Львова Він бхв закладений 1951 р
Тепер тут розташовані Зелений театр
на 6 тисяч місць, кінотеатр працю
ють дитячі майданчики різні вистав
ки В парку влаштовують концер
ти. молодіжні вечори атракціони.
читають лекції. Щороку в лютому
львов'яни відзначають тут свято укра-
їнської зими з традиційним катанням
на санях.
В кінці вулиці Леніна — невеликий
Личаківський парк. Поблизу одне з
найкрасивіших кладовищ у Європі —
Личаківське. відоме своїми пам'ят-
никами. Тут поховані видатні діячі
української культури, члени підпіль
ної організації «Народна гвардія
імені Івана Франка», радянські воїни,
які загинули, визволяючи місто від
гітлерівських загарбників.
У роки другої світової війни в іахід
них областях України, і зокрема у
Львові, діяв легендарний партизан
розвідник Микола Кузнецов (1911--
1941 рр.|, який вніс великий вклад у
справу розгрому гітлерівців
1944 року фашистська контррозвідка
дізналася, що під прізвищем німецько
го офіцера Пауля Зіберта діє радив
ський розвідник. Фашисти доклали
всіх зусиль, щоб спіймати його. В піч
на 9 березня 1944 р. відважний роз-
відник потрапляє в засідку. Не бажа-
ючи здатися, Кузнецов підриває гра-
натою себе і ворогів, що оточили йо-
го. Героя поховано на Холмі Слави.
Холм Слави — величний скульптурно-
меморіальний комплекс. Його було
створено в 1946 1952 роках за про-
ектом архітекторів 1. ІІІвецько-Ві
пецького. А Натальчекка. 1. Персико-
ва. скульпторів М. Лисенка, В Форо-
стецького та інших. На Холмі Слави
поховані солдати, що загинули в боях
під Львовом у роки першої світової
війни, а танож воїни Радянської Ар-
мії. які віддали своє життя за визве
лення Львова та Львівської області
Під час Великої Вітчизняної війни.
Біля входу на кладовище горить Віч-
ний вогонь.
До 1939 р. Західна Україна фактично
вважалася сировинним придатком
промисловості панської Польщі
Польська буржуазія не була зацікав
лена у розвитку економіки західно-
українських земель. За роки Радянсь
кої влади Львів змінився невіїізнан
но. В місті створено нові галузі про
мнеловості машинобудівну, метало
обробну, хімічну, приладобудівну, ра
діотехнічну. За післявоєнні роки про
мисливе виробництво Львова та об
ласті зростало щороку в середньому
на 19 процентів.
Мандруючи містом, ви, напевно, звер
пули увагу на комфортабельний авто
бус з літерою «Л» Його виготовлено
тут, у Львові, па одному з найбіль-
ших у Радянському Союзі заводів.
Чудові машини «Турист» і «Карпа-
ти» Львівського автобусного заводу
демонструвались на міжнародних ви
ставках у Сіднеї, Нью Делі, Салоні-
ках і одержали високу оцінку спеш
алістів. Продукція заводу впевнено
виходить на міжнародний ринок. Сьо
годні автобуси з літерою «Л» можна
зустріти в Болгарії, ОАР. на Кубі
Випуск їх росте з року в рік.
В .місті збудовано майже повністю
автоматизований великий завод кіне-
скопів, Крім електроламп, яких завод
випускає понад 100 млн. штук на рік,
тут виробляють електронно-променеві
грубки для телевізорів Освоєно ма-
совий випуск цільноскляних оболонок
для кінескопів Продукція цього за-
воду експортується більш ніж у ЗО
країн світу.
Добру славу мають і львівські авто
навантажувачі. їх можна бачити на
всіх новобудовах Радянського Союзу.
Вони бездоганно працювали на будів
ництві Бхілайського металургійного
комбінату в Індії, на будівництві
Асуанської греблі в Єгипті.
На Ленінградській вулиці міститься
великий, оснащений найсучаснішою
технікою, телевізорний завод. Нін ви
пускає широко відомі в країні марки
телевізорів «Електрон». «Вогник»,
«Україна».
На околиці Львова виросли корпуси
заводу «Львівсільмаш». Ного продук-
ція — машини для сільського госпо-
дарства. Часто упаковка їх рясніє ад-
ресами багатьох країн Європи. Азії,
Африки та Південної Америки. За
свою продукцію підприємство одер-
жало на міжнародних виставках три
золотих, срібну та бронзову медалі і
понад десять дипломів.
Автобуси і автонавантажувачі, сіль
ськогосподарські машини і телевізо-
ри. електролампи і електронно-проме
неві трубки — це далеко не повний
перелік продукції, яку Львів постачає
народному господарству країни.
У багатьох магазинах, що торгують
такими різноманітними товарами, як
меблі, килими, вази, взуття, трико-
таж. одяг, вироби з кольорового скла,
музичні інструменти, велосипеди, га
зова апаратура і т. ін„ ви бачите
продукцію ЗО нових підприємств
міста.
За післявоєнні роки у Львові збудо-
вано житлової площі майже стільки,
скільки він мав до 1939 р. Споруд-
ження нових баї атоповерхових житло-
вих будинків ведеться загалом у пін
денній, південно-східній та південно
західній частинах Львова Сьогодні
вже забудовується вулиця Артсма
(біля автобусного заводу). Спору
джуються нові кінотеатри, ресторани
і готелі.
З кожним роком 700-річний Львів
стає кращим- Пройде небагато часу,
і у Львова з'являться міста-супутни
ки. довкола міста виростуть пансіона-
ти, готелі, кемпінги, літні курортні
містечка, будники відпочинку, водні
станції, пляжі, туристські бази, спор
тивні комплекси, зелені театри Трам-
вайні колії з центральних вулиць бу-
дуть зняті, а тролейбусні маршрути
подовшають майже втроє.
У місті і за його межею виростуть
нові лісопарки, сади та сквери; бу
дуть упорядковані й розширені старі
водоймища, з'являться ше одинадцять
нових. Зокрема шість штучних озер
будуть створені ще до 1970 р.
Для дітей заплановано збудувати
десятки шкіл-інтернатів. літні та-
бори, дитячі майданчики й палат-
кові містечка для старшокласників.

Генеральним планом передбачено ви-
нести за місто кілька фабрик заво
тів та цехін Плота зелених паса
їжснь тбільїпиться на дві тисячі
гекіарів у тому числі понад тисячу
іекта[ів займуть сади
Ціан не мрія Багато з нього вті
іюється в життя вже сьогодні.
Все яскравіше розквітає соці алістнч
ний Львів. Радянський період життя
Іьвова натинають його другою моло
остю його весною
Ми впевнені що Львів сподобається
вам і сподіваємось зустрітись тут
(НОВУ
1о скорої зустрічі!
Нам ні ник А. Міцкеничу
Моншнепі іо А Міскіезйст
Фрагмент нам яіняка А. Мщкевичу
Рі<*#іг.епі оі (Ье топшпені (о А. Міс-
кіешісі
Будинок вчених
&.‘іепіімь* СІиЬ
Фасад Будинку вчених
Фраї мені
Гасагіе о( (Не $сІеп(гі\
СІїїЬ Ргайпіепі

Університет їм- І Франка
І. Ргапко Ь'піуегМіу
Хні іаг (гот (Не стевіетп Іюгдег ої Ікс
і кгаїпіагі 8омеї 8осіаІічІ РерикІїс аі
Піе иаісгзкесі о( І Не \Уе8Іегп Вик апсі
Отеяіег гіуєгз, Ііе® опе ої ІЬе тоьі
ітрогіапі іпсіияігіаі апсі сиііигаї сен
(тез ої 8<>уієі Скгяіпе Ікіе апенпі
сі її ог іліу иіііі а рориіаіюп оі
пійте Ікап 800,000 ТЬе сііу і* зііиаіесі
аппсїьі рісіигездие ІпІІь, аі опе ої іке
погІЬ иезіегп зіорез И Іїіе Росії Н
Ріаіеаи иІнсЬ ьігеісіїек іо іке потік
еазіегп геріоп оі Іке Сатраік.ап
Моипіаіпч
Китітоиь Таїїгоасі апсі аШслпоІі.к гой
ІЄ5 іпіетзесі іп і.уіс Скср Межи -ка
иіИ (яке сой шеві: Кіхп О4е.$.ча
Іо Іке еазі Скегнітиі сїоип зоиііі
\ ііпшз РіК;| І.епіп£га<1 ир погПі
Тій- сіі\ аі&о Ііаь а пе\с аігрогі
Тіїїз 70(1 уеаі оісі сііу Ьа» а гіск апсі
КІопоиз ІН8І0П. 11 \уаз Іоилскчі іп ікі
ткісіїс ої іііе XIII сепіиіл їм ап оііі
Зіапсііпк (ікон ої Ікс ЛпсіепІ Р.и-
зіаіе Ргтсе Оаспіо Сіа1іЬк\. стіно на
піесї Іке сіР іп Ііопоиг ої Іи« чоп. І_е\
Тке асісапіакеоца реокг іріііс <н Іоса
чоп ої (Ііе сій іпїіиепсесі ііл сіечеіор
тепі іпіо а Іагк«' Ігасіе сспіге.
Іп 1340 Ілп лаз аііаскесі Ь\ (Ііе
Роіізк агггц ої Кпіц Кахітіегх III
Тіїе іпкаЬіІапі.'- гозс Іо сіеїепд ікеіг
сіЬ апсі гериЬесІ Ріс іптасіегз; кой
еуег. аііег піапс уеагз с>[ Ьагсі зігнк
КІе, ІІіе сііу стаз согщиегссі Ь\ Геисіаі
Роїапсі іп 1349
1)игіпк і*8 ехізіепсе. Ьуі\ Іі\есї Ікгоидії
тоге ікап 30 иагз яги! 40 Гігез. Тії.
сііу иаз іпїгтксті ироп Ь’ ТигкЬк
Іапіхагіеї. Таїаг Мопдої когсіеь шсі
Пвмаїинк* ♦рвмку
Мртіте і Іо І Ггапііі
Фрлімгн» подіуму накатниця
>. Франку
р<«(] ІІІШ Ігмктпепі пі іЬг тоікш<п( 1 о
І і гапісп

Ьу Зи'егіізН, РоІізН, агісі беггпап іп
уаНегз; Ьиі по опе соиігі «Іеїеаі ог
орргезз Жіз апсіепі ІІкгаіпіап сііу,
(о зирргсзз ІНе паїіопаї ІіЬегаііоп
тоуетепі оі Же чсогкіпр реоріс. Еог-
еідпегк ІгіеО Іо сіаіт И, к’ЧІПК 11 *Не
па тез оі Ьеороііз. Еєуєп.зЬсгк. Сет
Ьегк, Ілеои'... Ьиі пєуєг Іл'іг, аз іі
чмаз пагпегі Ьу Из (оипсіег.
Іп 1772 Ьуіу угая сопциегеїі Ьу Аизігіа
II Ьесатс Же аЖпіпізігаІІУс зеаі о(
Же Лизігіап ргоуіпсе "Кіп£<1от о( Оа-
Іісіа ап<1 Ілкіотеге".
Іп 1848, и'Ьеп (Ье Ьоигреоія гегоіиііоп
Ьскан іп Лизігія. а чуогкегя’ иргізіпк
акаіпзі Аизігіаіі аЬзоІиІініи Ьгоке ои(
іп Ьуіу.
\МіН> Же кгои'Ж <>І сарИаІізт Ніс
иогкіпц сіазз каіпеїі яІгепдЖ шкі Же
геуоіиііопагу тоуетепі ЬгоаііепеїІ.
А дгеаі гоїе іп ог(>апІ7.іп(г Же ууогкегз
о( Іл’іу ууяз ріауеіі Ьу Же \Могкегз’
Соттіііее ууііісіі чуаз їоипбеїі аі (Не
Ьекіппіпк ої Же І880’з (тетЬегя ої
Ніс Соттіііее чуєгє І Егапко, МРау
Іік, Л. Мапкіузку, ап(І оІНегз) ап<)
Ьу (Не псчузрарсг “Ргаса" иЖісІї Ье-
цап сотіпр оП ІНе ргезз іп 1878 чуіііі
(Ье рагіісіраііоп о( І. Егапко, М. Рау-
Іік ап<1 оіЬег ргоцгеззісс ІІкгаіпіап
игіїегз ііуіп£ іп і_уіу.
Іп 1902 Же Гінеї Окгаіпіап еЖііоп о(
Же "МапИекіо о( Же Соттипізі
Рагіу" іуаь риЬІізНед іп і.уіу. АГіег
(Не Нои’ПІаІІ оі Аизіго-1 Іипу>агу іп
1918, Іл'іс иаз оссиріед Ьу (Не РоїізЬ
поЬіІіІу. ТІїеге иаз а (Ігазііс ирзиг^е
оі ипетріоутепі атопк (Не иогксгз.
Іп 1936 зоте 30.000 иеге Іеіі иіЖоиІ
апу теапз оі зиЬзізіепсе. її іуаз Же
чеаг и’Неп Же паїіопаї ІіЬегаііоп зігіі£
КІе оі І_сіу хмогкегз ап<1 Жеіг (щНІ Ніг
геипіПсаІіоп и'іЖ Зоуієі Скгаіпе у/еге
аі Же гепіЖ. Апгі іп 1939 Же чогкіпц
реоріе оі Іл'іс уоіед Іог геипИісаііоп
\уііН Жеіг ЬгоЖегз ап<1 зіяіегз оп ІЬе
оіЬег зйіе о( Же ХЬпісіі Кіусг, іп
Зоуієі ІІкгаіпе.
ТНе Ьезі ріасе Іо зіагі уоиг Іоиг оі
Ьуіу ап<1 і(з Нізіогісаі зііез чуоиІО Ье
бога Уізоку Хаток (ЕІівН СазІІе
НіІІ |, оЖегУї/ізе кпоип аз КпуагЬа
бога (Ргіпсе'з НіІІ).
А сазіїе-іогігсзз опсе з(оо<1 Неп II
у/аз ЬиіІІ Ьу Ргіпсе йапііо ОаНІ.зку іп
Же тіїНІІе о( (Не XIII сепіигу ТНе
(огігезз зсгуєсі аз ап оиірозі (ог
гериїзіпв Таіаг-Моп£оІ Ьогеїез аррго-
асіїіпк иезіхмагсі.
ТНе сазіїе униз ііезігоуегі Жігііік (Не
іпуазіоп о( Кіпц Кагітіегг’з ;:гту. Оп
Же Кіпр;’з опіег а печу еаяНс, зоте-
иііаі НіиНег (Нап ІЬе огщіпаї опе,
чеаз ЬиіІІ
ГУигіпк Же ІІкгаіпіап реоріе'з ІіЬега
Ііоп иаг араінзі (огеірп гиіе (1648
1654), Же ІІкгаіпіап рориіаііоп о( Же
СаІісіяЛоіуп Іеггііогу Іоок Же зісіе
о( Же реаьапі Соязаск агту о( беї
тап ВоцОап КЬтеїпіІзку. Оп Кпуа
7.На бога іНеге із а Іагре зіопе чуіЖ
Же іпьсгірііоп "Оп ОсІоЬсг 14 (24),
1648, Же реазапі Соззаск ОеіасНтепІз
Ьеа<1е<1 Ьу СоІопеІ Макяіт Кгіуопіз,
Него оі Же ІіЬегаііоп чуаг, гіеіеаіеіі
Же РоїізЬ іпуасіегз ап<1 Іоок роззез-
зіоп о( Же сазіїе оп Жіз ЬііГ’.
\УЬеіі Ьуіу ГеІІ іпіо (Не Наїїсіз о(
Аизіпа, (Не сазіїе иаз дізаззетЬІеН
апгі КпуагНа Сога Ьекап (о «іеіегіо
гаїе аз а гезиІІ о( пецііцепсе Іп 1835
а Іагре апд Іихигіоиз рагк и'аз Гоип
(Іегі оп ІНе ІііІІ иііИ (Не ригрозе оГ
ргезеггіпц іі.
Егот (Ніз зрої уои ке( а зр1еп8і<1
рапогатіс уіеи о( ІНе зоиіііиезіегп
зесііоп о( (Не сііу апсі і(з оиізкігіз.
ТНе (оиег оп ІЬе (огтег іоип НаІІ,
иііісії пои’ Ноизез ІНе Ьуіс Сііу 8о-
уіеі оГ \Уогкіп£ Реоріс’з Оериііез,
оссиріез ІНе сепігаі рагі о( (Не рап<>
гата СироІаз апсі ЬсІІ Іохеегз оі
апсіепі (етріез сап Не зееп (агіНег
іп (Не сіізіапсе апсі Ьеуопсі (Непі, аз
(аг аз (Ье еус сап ьее ІНе раїіпр
о( ріалі ап(і (асіогу зтоксзіаскз
І-Тот Х’ізоку Хаток опе сап зее Ріс!
еаіпа 81, А ЙоуаІ Агзепаі апсі Оип-
роисіег Іоиег, иНісІї иеге ЬиіІІ іп
1554 1556, аге іосаіесі оп Низ зігесі
ТНеу аге £оо<і ехатріез о( ІНе тііі
(агу зігисіигез (Паї иеге ЬиіІІ іп (Нове
Ьуропс сіауз. Гчсхі іо (Ти Агзепаі
зіапсіз опе о( ІНе тозі ^гапсіїозс ріе-
сез о( Ьуіу агсНііесіиге ІНе Вотіпі-
сап РоїізЬ Котап-СаіЬоІіс СНигсН.
Іі иаз ЬиіІІ іп Ьагоцие. ВіаиііІиІ апсі
таісзііс аге ііз (асасіе соїитпз иНісН
зиррогі а зетісігсиіаг ресіітспі. Пз
Ниде сироіа із а гіізііпсїіуе оЬіесі іп
ІНе сіїу’з зкуііпе. ТНе сопзігисііоп о(
(Не сНигсН и'аз, іп (Не таіп. сотріеіегі
Ьу 1764.
ТНе Оотіпісап РоїізН Ротап-СаіНоііс
СНигсН із еепегоизк асіогпесі иііН
зсиїріигез. (Не тозі такпііісепі оГ
(Непі Ьеіпр (Не тагЬІе ерііарН о( Ои-
піп-Вогкои'зка, ехесиіегі іп 1816 Ьу
ІНе 1)апізН зсиіріог ТНогуаІдзеп.
ТНе (Ьгее-сироіа ТІзрепзка СНигсН
(СНигсН о( (Не Аззитрііоп). а топи-
тєпі оГ ІНе Репаіззапсе, з(ап<1з оп
Ризка 51.. поі Гаг (гот (Не Оотіпісап
СНигсН. ТНіз тазістріесе о( XVII сеп
іигу ІІкгаіпіап агсНііесіиге Наз Ьееп
ргезегеег! (о оиг дауз геііН Ііагіііу апу
сНапцез.
ТНе (Ізрепзка СНигсН епзеїпЬІс іпсіи-
гіез ІНе НіцЬ (66 пісігез) Когпуакі'з
Тоиег (15781. пагпесі аііег тегсНапі
Когпуакі и'Іні Гіпапсегі (Не сопзігис
Ііоп <>( (Не Тои'ег, ап<1 ТгуокНз\уа(і
Іеізка СНареІ (СНареі оі ТНгее &ап-
сііііегз. 1591). КогпеакГз Тои'ег із а
їіеігі сопігазі іо (Не Ногігопіаі Іепцііі
о) ІНе сНигсН.
ТНе "іпазіег" ої (Не сінігсН иаз (Не
Ьуіг 8(асгорі£іузке Босіеіу иІіісЬ
ріауегі ап ііпрогіапі гоїе іп ог^апігіпц
ІНе Скгаіпіап реоріе’з ГіеЬі а^аіпзі
Гогеікп орргсззіоп апсі іпе СаіНоІіс
ге1І£Іоп іНаі иаз Ьеіпк (огсегі оп ІЬеіп
іп іНе XVI XVII сепіигіез.
іп 1586 а “Ггаїегпііч зсНооГ (ог Ск-
гаїпіапз шаз (оитіегі аі (Не Изрепзка
СНигсН. ТНе пгепгЬегз оГ ІНе зосіеіу
аізо Нас! а рііпііПЕ Ноизе иНегс ІНеу
ргіпіед (ехі-Ьоокз, азігіе (гот (Неоіо-
цісаі Іііегаїиге.
ТНе (ігзі Риззіап рппіег, Кап Еуогіо-
гоу, иогкед аі (Не Ьуіу Зосіеіу. Не
Нагі апоіНег ргіп(іп£-Ноизе о( Ніз оип
а зНогі гіізіапсе аи’ау (гот гііе СІз-
репзка СНигсії ТНеге. іп 1574. Не
ргіпіегі “ТНе АрозІІе”, ІНе (ігзі рппіегі
Ьоок іп (Не С'кгаіпе, ап<1 “Огаттаг”.

Памяїник І- Франку на Личаківсько
ну кладовищі
Мопшпепі іо І Н'гапко аі іЬе І ісНа-
кіучке Сеіпеіегу
ІпічКа М іп чІпсЬ ІІіе І чрепчка
І Нигсії іч Іосаіеіі. Іеаііч іо (Не .>11
• епіге і>( Іліу Ріпок (МагкеГ) $доа
ге. ТНе сіїу’в Нічіоп із іпчерагаЬІі
Ііпкеїі м'іііі (Ні.ч мііаіі чфіаге Іп 1890
І Ніч іч чііеге ІНе гееокііілпагл ргоіе
іапаї НсІ.І ІНе (ігчі гпееііпц ні УМі
Ієні І кг ппе он ІІіе псеавіол ні (Не
і іг.чі о( Мах Іюііііае; ш 1916 ііік «ач
іііе чеше <>( П'ачч апії чаг ііеіпопзіга
іопч
Х’еЧ-з иЬіміі (Не <ігеаі ОеіоЬег 8осіа
Іічі Рі.оіпііпп >п Ричзіа і|іііскіу гса
Нічі \\езіегп ІІгаіпі агиі ІІіе чогк
пр іпаччеч о( (Не геріоп гоче іо іі^'11
ніг іНеіг ІіЬегаїюп Іп 1918 Іл>\ гаіі
лїічтпеї? ап^ ігапі и’огк»тч «тлі оп
чіпкі ІН< \ м>еге -.оррогіеі) І>\ ікє
іі. ікпч оГ оіНег Іоипч
1 Ні- < шипіпіічі Рагіу о( і-ічіегп (іа
Ііі іа Ічіпее Оеіоіиі 1923 (Ке Сою
пішнчі і’.ігіх <>( и'ечісгп І кгаїпе) \уач
ріаіідаїн. ІОІІПІІСІІ ІП І9ІЧ ііп.Іег еоп
іНйіич ні ч іеауе Ііоигрео'8 ісггог Пні
ґіго чо, і(к Рагіх «.ач аЬІе (о Іеа<! і(іе
'ігчаї'іе о! (Ье ргоіеіаг'аі
І Не ( П1ПНІПІЧІЧ о( ХКечіїтп І і.гапіе
'ІІсдиІІу ІічіпНиіеіі Рагіу Ііісгаіиге
лііісіі гехспіеіі Іо іііе и’іігкіпц сіачч
пні роог реач іпіп ІІіс ігііііі аЬопі
іііе Чомеі І піоп апії 1і(е іп ЧочаІ
І кі ипе
Іп ркпіічт 11)39 ІЬе 5о\ іеі реоріе
чіеіпіі’іі а Ьеірпіц Наші Іо іііеіг соїіп
Ігмпеп іп Шені^гп І кгаїпе «Но «еге
іп Іагц'ег оі Нііііпіе оррее^чіоп. іНе
\кічііпі І кгаїпіап лі'гкіпр реоріе
Ні ігіііч «.еіічипеїі іНе КесІ \ппу ач
ІІіеи пЬегаіог чНо «ач ІігІріпу ІНеіп
і ЬпіІ'І л іпч ап.І Наррі 1і(с
і
(.обор Гв Юра
Ч. Уига (.ліі'егігаї
Нове і сі арі Ввалим гобор св. Юра
\еи апб оІЛ 81. Уига Іаікесігаї іп
(Не біМапсс
А Реоріе’!» СонпсіІ оі Ніс ІіЬегаіеіІ
героя, саггуіпк <нп (ке пічкеч оі
\Мея(егп Іікгаіпіап и'огкегя. аИорІеіІ
іі (Іееіагаїіоіі икегску 8оуісІ роч'ег
пая еяіакііякесі іп У/еякТ'і Гкгаіпе
ТІїе СонпсіІ арреаіесі Іо Іке 8ііргете
8оуіє( о( Ніс К88Р геі|ііея(іпц (ІіаІ
\Мея(егп Ккгаіпе 1>с асссрісИ іпіо (ке
І’піоп оі 8оуіе( ЗосіаІіяі КеріїЬІІся
ап<1 ргосіаітеїі рагі о( Ніе Іікгаіпіап
8оуіе( 8осіаІічі керпЬІіс, Ншя геннії-
іпц Ніс І'кгаіпіяп реоріе іпіо а чіп^Іе
чіяіе.
<)п Коуеіпііег І. 1939. (Ііе 8ресіаІ
I ііііі 8ечяіоп оі (Ін Нііргеїпе 8оуісі
оГ Ніс ІІ88Р раячічі а Іап ргогіаіпііп^
Меяіегп (Ікгаіпе а раї І оі Ніс 8оуіе(
Кніон :ііі<( геипііііі^ ІІ иіііі 8оуіс(
Окгаічс
ІлНу соигацеоияІу піїїічіоїхі Ніс <!іГїі
«ЧІІІ (гіаія <>( и'огкі Н'аг II. Іїіігіпц
Ніс уеигя о( (огеірі оссіїряііоп. Ніс
Ппеяі яопя апії (Іиндкіегч о( Ніс Кк
гаіпіап реоріе парчі а Іісгоіс ЬаіНе
адаіп.чі ІІіе (Іегпіап (ачсіяі іпуаііегч
8таІІ роиря оі реоріе Гогтссі Ніс
ііпііегцгоііпі! ограпіхаїіоп кпои’п ач
‘‘Тке РсорІс’я Сіпані паїїичі аИіт кап
І-Типко”...
Оп .Ініу 23, 1944, 8егцсапі-та(ог оГ
ікс 8осіе( Агту ОІекчапіІг Магсксп-
ко, (орсНісг иіНі кіч (гіепіія, Ьгоке
Ііігоііціі іо кіпок 8циаге оп а (апк
“(ЇуагНіуа" апії Ііоіяіеіі а геїі Ваппсг
о[ У'ісіогу оп Ніе Іоиег оі Ніс Сі(\
8оуіє( оі и'огкіпк Реоріе’.ч Оериііеч.
Оіекчапііг Магсіїепко регічіїеіі, Ьиі Ііі.ч
Іігаее ИеесІ Ііссч оп іп (Ьс Ьеагіз оі
Ніс реоріе. А тетогіаі ріжріе іп ко-
лош оі іке кего кия Ье< п е.чіакііяінчі
оп (ке Іасаііе оі (ке Сіїу 8<»уіе(. ТІїе
8оеіе( Аті\ ІіЬегаіегІ (ліс оп 27 Іпіі.
1944
ВеяіНеь іієіпй Ікс ясепе о( Ііегоїс
ЬіМогісаІ суспія. кіпок 8<|. іч (агпои.ч
(ог іік тавпііісепі сспіигіея о(<( агскі
(есйігаї топіітепіч ТІїе Ьеяі ехаїпріеч
оі куіу’я агскіїесіиге аге Ноичея N0 4
агкі N0. 6 пкіск аге поп осеиріеіі Іп
Іке І уіу Нічіогіеаі Мияеиіп
Конче N0. 4. кпои’п ач "С.когпа Ка-
іпуапК.чуа" (ВІаск 8(опе Конче) иач
ІіпіІІ іп (Не 5І\Іс о( Ніс кспаіяяапес
Іп агскіїееі РсІгії Кга.чоучк\ іп Іке
Іаііег ІіаІІ оі Ніс XVI сеп(нг\ Піе
іасаііе о( ІІоихс N0. 4 іч огпапіепісії
П'КІї рііачіегч ап<( соуегеїі ичііі гііоіч
ЬоісІ чіопеч ТІїе Іасаііе (іа.ч опіу Ікгсі
иіпікпуч Ьесаиче а цгеаіег іннтііпт
иоіікі Ііаїс саіісіі Іог чресіаі регіпія
чіоп апії кіціїсг Іахея. Кіс Гасаііс іч
сппепічі ку ап агскіІічНигаІІу <1ечіцпе<1
иіііс
Мопдяіііе "І.копій Каппапіічуа
чіапііч а раїасс іп Ніс яіуіс о( Ікс
кепаіячапсе (6 кіпок 89.) икіск иач
ЬпіІІ іп 1580 аііег ікс ііечі^п оГ агскі
1с*с<5 Ріско <1і Вагкопа апії Раоїп
Ропіапо. ТНе сопчігисііоп оі (ке раїа
се иач (іпапссії ку Ікс тегскапі Ког
пуакі. ТІїе Ьпікііпе кач а яіх-соїипі
песі (асаііе. ТІїе иіпііои’я ка\е ігіап
|тцІаг реііітепіч Тке аКіс іпег (Іп
(асаде іч огпатепіеіі хсіїк яєуєп іі
(гигея оі кпщкія апИ ііоіріііпч. ТІп'ч іч
луїіегс іп 1686 "Тке ЕІегпаІ Реасс"
иая чірпсИ кеін'есп Кгес/. Рояроіііа
апії Ніс Ліоясои 8(аіе
Ноіпе N0. 24. Іиіі'1 ні іке (іоікіс
зіуіс іп іНе XVI сепііігу. із <»( кізіогі-
саі уаіие. Ііз ІасаОс іеаз іп Іаіег
уеаг.ч пккіїтпі'/.ічі Реіїт ікс (ігеаі
зіауечі охег аі ікія коизс іп 1707.
І хашрії-з оі огіц-паї агскііесіиге аге
Ноизез N0. 10 (а Х\ III сспіиг} раїа-
се) ап<1 N0. 14 іскіск каз Ікс спаї оі
агтз о( Х'епісе (а *’іп£еіІ Ііопі оуіт
іії епііапсе (Ікіз із (ке іогтсі гсьі-
ііепсе <4 (ке Х'епеііап СопзиІі
ТІїе Ьііікііпкя ІосаІегІ оп Кіпок $<|. аге
хаІиаЬІс геііез оі XVI XXIII еепіигх
Ііоизіпц сопзігиіііоп.
N01 іаг ігогп Кіпок 8<|. іп Х'ігіпепяка
$( , Ните із ап іпІегеМіпк кізіогісо-
агсіїііескігаї еоіпріе.х Ікс Уігпіспзка
(Аппепіап) Скигсії апії МогіаМегу.
Ніс скигсії із сопіргіяеіі оі Нігее ніч-
ііопз. Гке еазіегп яссііоп и’аз Ьиііі
іп 1363 1370 іп ап огіепіаі Аппепіап
зіуіе І>\ агсіїііесі Оогіпд. Іі із іоррсіі
Ьі а ііоіпе, Ііогії оп а ііоііесаіісіігоп
іігипі. апії ап аііиіпц-Іікс го<>( Тке
сепігаї зесііоп. иіііік и-аз аііііііі іп
1630, іеаз пяіогсчі іп ікс зіуіе оі Ьаго
гріє іп Іке XVIII сспііігі ТІїе Ніігіі
зесііоп иаз ЬиіІІ іп 1908 аііег а раї
іегп оі огіепіаі агі
Ноизез N0. 4 апії N0. 6 оп Кіпок 5»і].
аге оссиріеі) Ь\ Іке Туіу Нізіогісаі
Мизеипі.
Моге ікап 200,000 ехкіЬііз. гіізріауеіі
іп 36 каїїх <>( іке тияеигп. іеІІ акоиі
іке кізіогу оі Іке ХМезіегп Скгаіпіап
реоріе, аіюиі ікеіг Пцііі (ог паїіопаї
апії зосіаі ІіЬегаііоп апії ікс езіакіізк
піепі оГ Зоуісі ромег, апії акоиі ікс
<Іе\еІорпіепІ оі зосіаіізі сопзігисііоп
іп Іке иезіегп геціопз о( Хоі'іеі (Ік
гаіпе.
Везіїїез іке НізкігісаІ Міізсит. їли
кая Ніс пюгс іпизеїипз. а Іігапеїі <Г.
Ікс Сепігаї V. І. І.епіп Мизеїнп апії
а рісіип- цаііегі
Тке Мизеит оі Еікпо^гарку апд Нап-
дісгаїіз із и-іОеІі кпоип іп Ніс і.'к
гаіпі Тке питегоиз ехкіЬііз іеіі аііоиі
Ік< (іегеїорпіепі о( іке І кгаіпіап рео
ріе’я таіегіаі сиііиге Тке тиьсит
роззезяез опе оі Іке 5>тіеі Тіпіоп’н
Іаг^ені соїк-сііопз оі іеаіскез іп (іег
тип. І гепсії, Лизігіап, 8иІБ&. Сгесії.
Роїізк, Киязіап апії і'кгаіпіап и-аісії
іпакегя оі Ікс XXI XX сепкігіез Тій
соїіссіїоіі іпсіиііе.- 333 зресітеп.н оі
хсаісксз. сасії оі (кепі скагасіегігіпі'
Ікс Іех'еІ оі іісх-еіорпіепі іп кч-кпоіорі
апії агі оі а сегіаіп ероск.
Опе оі ікс І'кгаіпе’з тозі іаіііикії
Ігсазиге коияея оі агі із Ніс іаі* Ми-
хсиїп оі Іікгаіпіап Агі І-'хкікікіІ Неп
аге XIV XX	сепіигіея .чсиїріигез.
гігаи-іпця апії раіпііпцз Ліпопц Ікс
сапсаяеь аге Іапіізсарс раіпііііцз
зкеісіїез. апії рогігаіія Ьх 1 81іеі
сііепко, к Тгикляк^. 1 Тгизк, А. Ма
пазіігзкі, 8. Уазіїкісзкі ап<) оікеї
агіізіз. Х’ізііогз аіхгауз яком сіеер
іпіегезі іп іке (оік агі іііьріауеіі іп
іке сагіоиз каїїз оі ікс тизі-ипі
ііііісгепі іурея оі іакгісз, спікгоідсгі.
огпагпепіз. сіоііипц, сегагпісз. сап іпц.->
оп и-ооіі. пи-іаі апіі кого. сіс.
Тке і_уіу Рісіиге ОаІІегу (оипііесі іп
1907, каз сіозс Іо 10.000 ехкіЬііз Іо
ііз пате, іпсіїкііпц раіпііпц.ч Ьі Ті
Нап. Сюуа. Кикепз, апО іпапі оікег
Сіарі аулимі Львива
ОМ «Ігеев о! І «І*
оиізіапгіїпк тазіегз оі Іке Ьгияк
Ехапіріез оі Киззіап сіазбісаі аосі ,Чо
х-іеі агі кате Ьееп асігіесі Іо Іке ти
«еипГв соїіесіїоп скігіле гесепі уваг*
(ігеаі іпіегезі і» агоизед Ьс іке Уаго-
в!а\ (іаіап апсі Кап Ьгапко Іііегагу
тетопаї тизсить
Тке Кап Ггапко Сіїегагу-МетогіаІ
Мивеиіп ів Іосаіесі іп іііе зігееі патесі
аііег іке уутіісг іп копке N0. 152
икеге Кап І-гапко крепі іііе Іазі 16
уеагк оі кік ІіІс. Тків і» икеге ке
сгеаіесі тапу оі кіз усогка атоп^
ІІіеггі кеіп^> їдь рост-такіеі ріесе Мо-
кев" апд а пиіпкег оі всіепііік утопім»
Тке іпкаЬііапіз оі Ьуіу касгесІЬ рп
ьегус (ке тетогу оі Уагозіау йаіап,
ікс утгіІєі геуоіиііопаїч ико регіакесі
аі Ікс капсів оі иаііопаїівй
Тке Уагокіау Саіап ЬіІегагу-МеїпогіаІ
Мизеит сопіаіпк ехкікііз іеіііпу акоиі
іке угпісг'8 зІгиЕкІе а^аіпзі Ь'кгаїпіап
Іюигреоіз паіюпаїїьі*», іазсізік. апсі
скигсії окзсиїаппзіь. Тке іпиьеит как
аІ8о ргеьегуесі шану хаіиакіе боси
тепік і гот агеїпуез апсі І'Ьгагіеь, Уа
гокіау Саіап’з Іеііегк, ркоіо^гаріїь,
аиіо^аркз, ратіпіца аз уєєіі аз ікс*
агііег'ь сгогкз икісії касі Ьееп рикії
зкесі Ьоїк іп Іке 8оугєі Спіоп апсі
акгоасі
Ви! поуу. Цеіііпк Ьаск іо Іке сепіге
оі Іке сііу
Іп Іке іаііег каїі оі іке XIX сепіиг»
апсі кедіппіпр оі іке XX сепісі’ у іке
Ооиніоусп сіізіпсі тсл-есі ігот тсдіс
таї апсі сіепзсіу рориіаіесі Кіпок 5>с|
іо Іке ріасе пои кпоууп аз 8кеу> кепко
Асе апсі Ьепіп Асе.
іп 1905 а топитепі іо ікс ^геаі
Роїізії роеі, Асіат Міскісуеісг (Іке
схогк оі іаіу чсиїріогз А Рореї апсі
М. Рагазкскик) и'аз егесіесі оп ікс*
сііу'а таїп <;<)иаге, (гот уукіск Іке
тат зігееіз ехіепдеО
І.епіп Ауе. апсі 5кеускепко Асе суеге
гесопзігисіед аїіег іке утіг Тгатз
ссеге зиЬзіііиіесі Ьу ігоііехкизеа
Ьепіп Дує іакез іік зіагі аі Міексс
усієї 5і( апгі Іеасія іо ікс Асасіетіс
Кап кгапко Орега апсі Ваііеі Ткеаіге
ускіск иаз Ьиііі т 1900 ассогс!іп(> Іо
іке сіезірп оі іке агскііесі богкоіес
кку. Тке Ьиіідіпц із зигтоитесі Ьу
ііігее аііекогісаі зсиїріигек оі Уісіогу
(ііогу апсі Ьоуе, Ікс ууогкз оі іпе
іаіепіесі (ікгаїпіаіі зсиіріог. Рсіго Уві
іоеіск Тке тіегіог оі ікс* ікеаіге із
Іихигіапііу сіесогаіегі Тке піиііі соїош
есі гпагкіе оі іке текіїкиїе апсі ххісіе
зіаігсаае. іке ^іісіесі тиііі ііегесі аи<І!
іогіит уеіік а кееііпц сарасііу оі
1,100 апсі іке акипсіапсе оі раіпїіп(г8
апО тоиісітрь Іепсі а етапі апсі іез
ііус арреагапсе (о іке іпіегіег Тке
Ікеаіге каз а кресіасиїаг апсі ехіге
теї- уаіиакіе ьіарг сигітіп икіск ігвз
раіпіесі езресіаііс (ог іке ікеаіге Ьу
опе оі іке іисжі оиікіапсіпік гергскеп-
іаііуез оі Кизвіап апсі Роїівк асасіе
тіскт 6. ЗетігасЬку.
Рапі ив Ь'кгиіпіап кіп^егз ОІекзапск
Мгзки^а, Моіотіа Кгиккеїпіька апсі
Модезі МепЬіпіку регіоїтсд аі ІкК
Ікеаіге Неге Ілп аисНепсея касі (Ііе
ріеазиге оі Іізіептк Іо іке спііпепі
Рокзії ьтвегл МвсгсеЛіпа .Чеиікпсії
Коскапхка Неіепа Киь'/коухзка Хкоіп
Академічний теагр опери
та балету їм. І Франка
І Ргапко Асабепнс Орега
апсі Ваііеі ІЬсаІге
Пам’яїник В. І. Леніну на
Геаіральніи плоїш
Мопитепі іо V. їхній іп
Теаігаіпа 5>чиаге.
і * їм
'• ' І"
• 1 11«і*
хка, ЛІехапЗге ВапЗгоихкі, Запіпа Ко
гоїеи/ісг; Іо Ііаііап хіпрегь Маіііа
Ваіііхііпі. Епгісо Сагихо апЗ Тіііа
РиИо
ВезіЗе8 Іііе Орега апгі ВаІІеі Ткеаіге,
Ьгік пои Ьах ІЬе ІІкгаіпіап Огапіа
Піеаіге папіей а(Іег М Хапких еізка,
ІНе Риххіап Огагпа Ткеаіге, ІЬе Уоиік
Тіїеаіге пате<1 аПег М Сотку і(н
Риррсі Ткеаіге ах «тії ах Ікс Ріні
Ііаппопіс Зосіеіу, Іііе "Ігетіпіа ' Ско-
гаї СареІІа, іууо ргоіеххюпаї -лгпркопх
огскехігаз агкі а сігсих
Ліпаіеиг ікеаігісаїх Ь<іує аі.хо кееп
гарісіїу Зеуеіоріпк ЛІ Ікс ргеяепі Ііте
Ікеге аге тоге ІІіап 10.000 атаїеиг
соїіесііуех апсі 32 реоріе'х ікеаігех іп
Іке ІЛ'ІУ Реріоп
Іп 1952 а топитепі іо іке сгеаіог о(
ІЬе СотпіипіхІ Рагіу о( іке 8о\іеІ
Спіоп апЗ іке (оипЗег о( іііе ГігхІ
хосіаііхі хіаіе іп іке ууогіЗ Уіаеііпііг
Ьепіп (хсиїріог 8 0. Мегкигоч) «-аз
ипуеіІеЗ іп ігопі о( Іке ІЛ’Іу Орега
апЗ ВаІІеі Ткеаіге иксге там усог
кегх' тееііпйх каЗ ргеуіоихіу кееп
ІіеІЗ кїоиаЗаух уапоих сегітопіех
іаке ріасе оп ікіх хцііагс рагагіез апЗ
ІюІіЗау Зетопхігаііопз оп Мау Ізі
ап<і Моуепікег 7ІІі Ііеге ікс уоип£8Іегз
іге ассеріеЗ іпіо іке Уоип£ Рюпеег
Огеапіхаііоп. ап<1 ікгз із икеге Іке
усогкіп^ реоріе коІЗ тсеііпкз т ко
поиг о( оиіхіапЗіПЕ есепіз іп Іке ІНе
оі ікеіг соипігу апЗ сііу. Ехегу уеаг,
Зигіпй іке топік оі ЗоУІеі-СгескохІо-
уакіап ЕпепЗзкір. іке іпкакііапіз оі
Ьуіу ЬокІ (гаЗіііопаІ сеіеЬгаііопх оп
ікіх ьциап
Іп 1950 іке іл’іу Ьгапск о( ікс СепігаІ
V. І. Еепіп Михеит уу ах орепсЗ іп іке
хгріаге. Тке чагіоиз гіосипіепіагу ііетз
оп гііхріау т ІІіе 15 каїк оі Іке ти
хеит ІеІІ акоиі ІІіе Іііе аті асіічііез
оі іке кгі'аі ргоіеіапап ІеаЗег. акоиі
іке кгеаі гоїе ріауегі Ьу іЬс Сотти
піхі Рагіу т іііе ІІкгаіпіап реоріе’8
(і£ііі (ог 8<хіаІ ап<1 паїіопаї ІіЬегаііоп,
(ог іііе ехіаЬІізЬіпепі о( 5оуієі ромгег
іп Сіаіісіа ап<1 (ог Віє сгеаііоп о( а
хоуєгєіцп ІІкгаіпіап Яоуієі косіаіізі
хіаіе
Лтопц іке ехкікііз аге іке (ігзі (їе-
песа ЄГІІІІОП5 о( \ ІаЗітіг Ьепіп’8
иогкх, огіріпаї соріся о( іііе пеихра
рег (оипііегі Ьу \ Іасіітіг Цепіп саІІеЗ
Ізкга”, и’Ьіск іп іке рсгіоЗ о( 1901
1903 уу’аз Ьгооцкі т іо Киязіа ІІігоицЬ
ІЛ'Іу-, ах иеІІ ах соріех о( Іке ВоїхЬе
уік пеихрарегз “Х’регуоЗ". ‘Ргоіеіигу
апЗ ‘ $осіаІ Ііетосгаї" иЬісЬ ЬаЗ Ьееп
ргехегуеЗ аі Ьуіу Іікгапех. ВехіЗех
ІІіаі. іііе тихеипі Ьах тапх раїпіт^х.
хсиїріигех апЗ оікег уаіиакіе иогкх
ЗеЗісаіеЗ Іо \'1а3ітіг І.епіп
МоЗегп (ліс із а сііу о( кщііег еЗи
саіюпаї ехіаЬІїхЬтепіх. гехеагеїі іп
хіііиііопх, зрссіаІігеЗ хскі-оїх. а сііу
оі хіиЗепіх.
Ргіог іо 1939. 70 рег сепі о( іііе аЗиІі
рориіаііоп іп (лгіу иах ІоІаІІу ІІІііе
гаіе. АІ ікаї ііпіс ікеге усеге опіу Іио
ІІкгаіпіап хскооіз т Іочп ОпЬ 6 рег
сепі оі аіі іке арріісапіх (о кірксг
еЗисаііопаІ іпхіїіиііопх «еге кікгаі
тапх Ах а гехиіі о( паїіопаї гезігіс
Ііопх апЗ кідк Іиіііоп (еех, іі «ах
ргасіісаііу ітромікіе (ог іке скіІЗгеи
о( І'кгаіпіап иогкегч апсі (іеачапія
(о окіасп а Іііркег ескісаііоп Лі рге
мпі. есегу (епік цгаскіаіе о( а ІІк-
г.сіпіап Іііціїег сдисаііопаї іпяіііиііоп
соте» (гот .< Ііі^кег ясіїсчіі о( Ісагп
ІПЦ III ІЛІУ.
ТНе Іліч 8іаіе Ііпіуегяііу патегі аііег
Кап Егапко у. ач орепесї іп 1661 апб
15 опе оГ іііе СІІСІЄ5І ІІПІЄСГ5ІІІЄ5 іп іііе
І кгатс Іііе пагпся о( Магкіап 8ІіаяІі
кгуісії, МікІїаіІо Расіік ап<1 к-ап І‘гап
ко аге аччосіаіесі иіІІі Іііе І'піуегяііу
ТІїіз І5 иііегс іііе £геаі кап І-'гапко
цауе ІІІ8 ьегу (ІГ5І Іесіиге ТІїе ііпіуєг-
чііу. аі ргечепі, кав 12 Іасиїіім
Л 5ІаН <>( 6ІМ) ІП5ІГИСІОГ5 апсі ргоіеч
чогь Іеасії а яіисіепі Ьосіу оі слег
13.000 ТІїе Гпкегяііу Ігаіпя рііучі
січія. іпаїїіетаіісіапь. Нікіогіапч, Ііп
{ГІІІ8І5 іп а иогсі. аресіаіінк сі( 46
рго(«»кіопі. ТІи Ьу іу І’піуепіііу Ііи5 а
Іігапск с>( іке ЛІІ ипіоп СІіеті5І5* апсі
Сієоіокі5і< Хосіеіу, а таіііетаїісаі
сотриііп^ сепіге, 5І.х тимчіть (ра
ІеппіоІоцісаІ, агсіїаеоіоцісаі 7.ооіо£і
саі. пипіктаііг. вркгаціїііс апсі р'ео
Іорісаїр І«іо оЬьепаіогіек. а Ьоіапі-
саі рагсіеп, ап акгоіііоіоцісаі «сіаііоп
т іііе СаграІІпап Моипіаіпя. а ^еоіо
ціспІ сепіге оп Іке Рпіеяіег Кіеег апсі
.« іепііііс апсі Мисіепі’я ІіЬгапеь. Тііеге
іч аІ50 а риЬІІяІііп^ апсі ргіпітк
Ііоиче аі Іііе І'піїег.чік
Іп 15)61 (ке 1лі\ кпкегьііу иая ассаг
Лесі (ке Огсіег оі Ьепіп іп Ііопоиг о(
ІІ5 ЗООіІі аппіуегчагу апсі (ог чііссечяея
 іеіііесесі іп ігаїоіпрі яресіаііяія.
Іп Осіокег. 1464 а топитепі іо кап
І гапко иач ііпиЧІссі іп іііе рагк іп
Вестибюль музею В. І. Леніна
Епігапсе каІІ о( Іке СепігаІ
V. І. Ьетп Моче сип

Львівський філіал Центрального му-
зею В і Леніна
і.уіс ЬгапсК оі І Не Сепігаї V. І. 1_епіп
Мпчеигп
Музей етнографії і художньогі про-
мислу
Мігеигп о( ЕІНпокгарНу апд Напді-
сгаіи
Інтер'єр музею
Миьеит 5 іпіегюг
Експонати м^зею
МизеитЧ ехйіЬіи
Музей українською мистеців<і
ІІкгаїпіап Аг( Миуеипі
Взяла1! музею українського мисіеціпа
Аі Ніе Микеит оі Іікгаіпіагі Агі

Експозиційний зал
Ехроміюп паІІ
Ігопі оі (Не І'т\егмі\ оп (Ізс оссаяіоп
 >( ІНе 251Н апппегьаіз оі (Не ІІк
гаїпіап реоріе'я геипіНса(ікп іп|о а
мпріе 8о\іс( їосіаіічі я(<і(е ТНе Спі
уіт*і(> апії рагк аге Ьо(Н патеїі аііег
кал Егапко
ТНе Еуіу Роїуіесіппсаі ІпМіїиіе. иНиН
паь Ьееп ні ехічіепсе Іог о\ег 100
іеагь із опе оі (Не Іагрезі іп (Не
ІІкгаїпі ТНе Іпз(і(іі(е із сотрпзеїі оі
1-1 Іесіиге ЬиіІЛіпк^, питсгоиз ІаЬої а
(опеь а Іагре зііепііііс (ееНпісаІ ІіН
гагі чіі(Н оуєг 700.000 Ьоокк, а ріг,
мені (гаїпіпр рііясе апії ап іпііоог
змеітгпіпр рооі
ІНе Іпь(і(и(с Ная а зіиііепі Ьоііу о(
озег 25,000 Гиіиге НірНЦ ^иаііііей
епріпеегз іп 42 яресіаііііеч
ТНеге аге аізо (Не аргісиїїигаї те>1і
еаі гоо ееіеппатс іуоосі ІесНпоІор}
злії соїпіпеїсіаі есопотк іпь(і1и(і*5.
і Не роІ\|ггйрНіс Ні<>1і(ц(е патеїі аііег
(Ні ІІГ5І киьмап рппіег Нап І уо4о-
гоу, (Не іліч 5(а(е Сопкегзаіогч па
теїі аііег Мукоіа 1}5епко апії оіНєгї-
Іп аІІ (Неге аге II НірНег асН юН о(
Іеагпіпв т І м\ ЗіигІепН пі іапніі5
паїїопаііііеь 5(и<Н аі Еуіу'б Ні^Ні г
і ііисаіюпаї ехІаЬІїхНтепІі» кіиііепі'
(гот оіНег Зоеіеі гериЬІісь, Ьоуь апО
К’гік Ігот Еигореап Даі р ап І Ьаііп
Апіегісап соипігіев, аа «еіі ая АГгісап
\ои(П Ігот (гиіпеа Зотаїї Маїі
І ^апсіа, Биііап апй о(Неі соипігіея
8ресіаІігеі1 зесопдагі .т<1 цепегії 5е
сопд ту еііисаііоп На$ геасНеіі в НірН
ІеееІ чі 0е\ еіортепі іп 1лі\ ТНе сіН
Н.іч 23 (есіїпісаі зсНоеІя лпіі тоге
ііізп 80 репегаї есінсаііі.п зсНооІь »Ьі
Будииок-музей І Я Франка
І Ггапко Ноо^е-Михеиш
Скульптурно-меморіальний комплекс
Холм Слави
$сиІріигаІ МетогіаІ Сотріех біоту
НІН

ге зиЬ)есІ5 аге ІаирЬі іп ІІкгаіпіап,
Ривзіап ап^ РоїівЬ Есіисаіюп іа (гее
оі сЬагре аі аІІ едисаіюпаї евІаЬіївЬ
ліспів,
Аі ууе реї (о кпохь (Ье сііу Ьеііег ие
хее Ьо\у ІЬе питсгоиь Ьоиіеуагсіз
іциагеі, рагкя апд рагйепв о( іл'іу
зирріеліепі апд епгісЬ (Ье сну 5 агсЬі
Іесіигаї арреагапсе ТЬе оігіеьі рагк
ууЬісЬ іі палимі аііег Іуап Егапко, іх
Іосаіегі іп (голі оГ (Ье 1_'піуегзііу
5(гіухку Рагк із (Ье сну’з ІагреьІ І*
соуегв ап агеа о( 58 Ьссіагеь аіопр
(Ье ЬідЬиау Іеаіііпр Іо (Ье (оигп оі
8ігіу II Ьа5 Ьееп іп емьіепсе « а
рагк зіпсе 1877 апЛ е\ег віпсе (Ьеп,
її Ьаз Ьеегі ГатоііБ (ог і (в гаге апй
уаІоаЬІе їресіев о! Ігесь ап<1 ьЬгиЬі
Зиіузку Рагк ів а Іауоигііе геі( врої
ої Ему гевітіепів, ТЬеге аге іпапу
всепіс Іапеь Ьеге, еврееіаііу агоипсі
(Ье ропті \уі(Ь ЬІаск апЛ хсЬіІе вуапв
Зіпувку Рагк Ьаь гесепііу Ьееп ехрап
8е(і А^асепі (о її із (Ь> їиипр Ріо
пеег Рагк, суЬкЬ уузб ЬиіІІ іп 1951
ТЬії раїк Ьаь а сЬіИгеп’5 гаїїгоаіі
сеЬісЬ із вегуїсесі Ьу уоипрвіегз ипйег
(Ье аре оі 18
Опе оі (Ье пеиеьі рагкь іп Ьуіу ій
(Ье Рагк оі СиІ(иге анй Кеві иапіед
аііег Исріїагі КЬшеІпіівку Іаиі ои( іп
1951 ТЬе рагк Ьаа аи ореп-ап (Ьеаіге
V і(Ь а веаііпц сарасіїу оГ О НОО а
іпоуіе (Ьеаіге, ріаургоипсіь апй уагі
оив єхЬіЬіііопз І.есіигеь. сопсегів.
уои(Ь рагііев ап<1 іІїНеіепі и1ігас(іоп5
аге ЬеІ<1 іп (Ье рагк Есегу ГеЬгиап
Ьчп гсчііепів сеІеЬгаіе ІЬе Окгаїпіап
ууіпіег Ьоііиау (Ьєте, иЬісЬ ів ассоїп
рапіекі Ьу ігагіїЬопаІ вІеірЬ гніїпр
Братська мої мла. де похований
О П Марченко
Сошіпоп ргасе мЬеге О ІМагсЬеііко
Ііех Ьигіед

Лі (ке епсі оі Ьепіп $і ікеге І8 а
геїаїіуеі) зіпаїї рагк саііесі кіскакіу-
яку. Ьосаіечі пехї (о її із іКе І.іска-
кічзке Сетеіегу, опе ої іке тоьі
ЬеапіїїпІ сетеіегіез іп Еигоре апсі
поіед їог ІІ5 топитепЬ Вигісеї кеге
аге тапч оиізіатїіпц сиіішаї їі^игев
ої (ке Икгаїпе, гпстЬегз оі (ке ипгіег
£гоит1 ог^атгаїюп Тке Реоріе'з
СиагА патед аїіег Іуап Егапко", 8о-
Ч'Іе( 8ОІІІІЄГ8 ЧУкО ІО81 ікеіг Іічге$ Ііке-
гаїїпк Іке сііч (гот Іііііегіїе іпчасіегз.
ІЗигіпц іке уеагз оі №огМ V. аг її (ке
Іе^епкагч рагіізап аті іпіеііщепсе ої-
Іісег, Ьіікоіаі Кихпеївое (1911 1944).
чеко кгеаііу еопігіЬиіед (о іке йсїеа(
ої їассі$( Сегтапу, ччаз асііуе іп (ке
чеевіегп геціопз ої (ке Екгеіпе ап(1
Ьуіч іп рагіісиїаг
Іп 1944 іке Сегтап соипіег іпіеіііщп
се зегчісе Зіьсоч'егеїі Ніаі а 8очіе(
оїїісег чеаз ІІУІП£ ипдег (ке пате оі
іке Сегтап оїїісег, Рані 8іеЬегі, апсі
гезогіесі іо аІІ роззіЬІе іпеапз їог
саріигіпк кіп Оп ікс пі0і( ої
Магск 9, 1944, кіікоіаі КигпеЬоу чеа$
саиркі іп ап аткиак Ко( чуап(іп^
іо £іує кітзеїї ир. Кигпеізоч- риі
а £гепа<1е Іо изе ап-І регізкей (с<еНтег
ууіік іке епетіез Тке кего ччаз Ьигіесі
<іп СІогу НІН іп Ечіч
СІогч ІїіІІ із а таіезііс агекііесіига)
апд ьсиїріигаї сотріех. її чеаз ЬоіИ
іп 1946—1952 аііег (ке рго)есі ої
агскііесіз С. Ькуеіяко-У'іпеЬку, А. к!а-
іаіскепко, І. Регьікоу ап<1 зсиїріогз
М. Ьузепко. V. Рогоііеіяку апсі оікегя
Вигіед оп ОІогу НііІ аге ьоідіегя ої
(ке Кияхіап агту чеко регі$їіе<1 іп
ЬаіНез пеаг Ічіч' бигіпк АА’огїд \\'аг І.
аь чуєіі аз вокііегз ої іке 8очіеі Апііч
чеко рауе Ікеіг ііуєб їог іке Ічкегаііог
ої 1 чіч ап(1 іке Іл’іч ге^іоп іп \\'огкі
и'аг II Ап ЕіегпаІ ЕІате Ьигпн аі ікс
пігапсе ої Іке Сетеіегу
♦ ♦ *
Ргіог іо 1939. ХГезіегп Скгаіпе чч'аз
асйіаііч ап аррепсіа^е Іо Роїізк есо
поту Тке Роїізї: Ьоиг^еоізіе чх'ав поі
ініегеяіесі іп (Іечеіоріпр іке есопоту
ої и'ебіегп Іїкгаіпе.
Цуіч- н'а$ ігапзІогтеЗ ЬеуопИ тесо^лі
Ііоп Зигіпц 8оч’іеї ііпіеь ІМечч Ьгап
скез ої іпйизігу качге Ьееп ГоипДесІ іп
Ьч'іу іке тасЬіпе-ЬиіІ(1іП£, теіаі
ч- огкіп{>, скегпісаі, іпїігитепі такіпц
апС гаЗіо-епріпееппо іпйпзігіеь. Оиг-
(П£ іесепі уеас8, іпгіизігіаі ргосіпсїіоп
іп Іччч ап<1 іке їлгіч геціоп Ьаз Ьееп
аппиаНч іпсгеазіп^ Ьч ап аургаде
ої 19 регсепі
ХУкіїе цеіііп^ акоиі іочуп, уои ччІІ
тозі Іікеїу поіісе (ке сотіогіакіе Ьп
8Є8 чуііИ іке Іеііег "Л” оп Ікепт ТІїеч
ччеге та<1е іп І.уіч', аі опе ої іке
Іагдеьі Ьиз ріапіз іп Іке 8оч’іе1 Ьпіоп.
Іке ‘’ТопгізІ" апсі “Каграіі” Ьи&ев,
таппїасіигегі аі іїіе Ьуіч Вив Ріапі.
Наче чуоп іке кі^к ассіаіт ої ьрссіа-
І18ЇЗ аі іпіегпаїіопаї ехкікіііопз іп
8чгіпеу, Мечу І)е1кі апсі 8аІопіса
кч'іч- Ьике? аге кесотіп^ тоге апд
піоге рориіаг ог. (ке чуогісі гпагкеі
ікеу сап ке 8ееп т СиЬа, ВпІр;агіа
апЗ (ке І'пііесі АгаЬ РернЬІіс. Тке
ргосїисііоп ої Ьи8ез егочч'з и іік еаек
раззіпк уеаг
Ал аіпюві согпріеіеіу аиіогпаіед Ріс
іиге ТиЬе Ріалі «ав Ьиііі іп Еуіу.
Ткіь ріалі гпапиїасіигев тоге ікап опе
кипдгед тіїііоп еіесігіс Іатрв а уеаг,
аз хуєіі аз еіесігог Ьеат іиЬев їог
Т\ веії. АІво, тавв ргодисііоп ої
віп^Іе ^Іавз савіл^з їог рісіиге іиЬев
Ііаз Ьеріїл кеге. Тке ріалі ехрогів іік
роодв іо пюге ікап ЗО Іогеїрп соил
ігіев Еуіу аиіотаііс ІоаЗегв аге ]иві
ав гепіжпей ав іке ргогіисів оі іке
Ьиз алд еіесігіс Іатр ріалів. Ткеу сап
Ье всеп аі аІІ іке сопвігисіїоп вііев
ої іке 5оуієі Е'піоп; іїієу іееге аіво
ивесі оп іііе сопвігисііоп вііев ої іке
Вкіїаі МеіаІІиг£ісаІ Сотріех щ ІпЗіа,
іке Азуузп Оагп іп Ецурі, оп соп
зігисііол вііев іп Сиіпеа апсі оікег
еоипігіев.
А Іаг^е ТУ ріалі, икіск тагіиїаеіигев
"Еіссігоп”, "Уорпік” апсі “Е’кгауіпа"
ТУ всів, кав Ьееп Ьиііі ш Еепіп^гад
вка 8і
Тке “Еуіувіїліавк” ріалі, ргоіїисег ої
іагтіпр таскіпеп, ів Іосаіед оп іке
оиівкігів ої Еуіу Іів ргойисів аге
адгігезвесі іо питегоив еоипігіев >п
Еигоре, Авіа, Аїгіса апд Еаііп Ате
гісг Тке рігпі'в ргоііисів касо ууол
ікгее коІО а зііуєг апс! а Ьгопге те-
ііаі, ап<Д іпоге іііап іеп сііріотаз аі
іпіеггіаіюпаї ечкіЬіиопв.
Вивев. аиіотаііс Іоасіегв, їагтілу та-
скіпегу. ТУ веїв, еіесігіс Іипірв, атї
еІесігол-Ьеат іикев аіе Ьу І аг лої
аІІ Іке роосЬ Ікаі Еуіу ргоЗисев.
Гке віогев саггї а «.іде еагіеіу ої
Еоодв виск ав іигппиге, еагреів, уа
вев, їооііуеаг. кпіііед ^оосів. сіоікіпц.
ііетв ої соїоигесі кІа5!п гпивісаі іп
вігитепів, Ьісусіев, цав аррагаіив, еіс..
чч'кіск аге ргосїиссд аі іке ЗО пе«
еліегргівев ої і-УІУ.
♦ * *
Літові ав тал\ арагітелів «еге ЬиіІІ
т Еуі\ дигіпк іке ровіссаі уеагв ав
«•еге ауаііакіе ргіог Іо 1939. Хеи.
піодеіл тиііівіогеуед арагіпнлі коп-
вев аге аі рге.вепі кетц Ьиііі іііатії
іп ІІіе воиікегп. воиік-еавіеіп ал<1
воиік-хуевіегп весіюпв ої Ьуіу. Соп-
вігиеііогі іуогк ів іп їиІІ віуіпк оп
Агіет 8і (пеаг ікс Вив Ріалі) А лей-
іпоуіе ікеаіге. гевіаигапів апд коісів
аге аіво Ьеіпр Ьиііі
700-уеаг-оІгі Еуіх кесопіев тоге Ьеаи
іііиі ав іке уеагв £о Ьу. Іп Іке пеаг
їиіиге і-уіу «ІІІ їіасе шалу “іоил
ваіеііііев"; Ьоагділ^ коивев, коіеїв.
сатріп£ вііев. виттег гевогі іоіупв,
геві котев, гіусг віаііопв, Ьеасксв.
іоигіві Іод^е.в, врогі вігисіиге.в ап<1
оиідоог Ікеаігев и'іП ро ир агоилд
ІА1\
Тгат гоиіез иііі Ье сапсеїіед оп ікс
тат вігееів, апсі ІгоІІеуЬив Ііпев иі|1
Ье аітозі (гіріесї.
N0^ вчиагеа, рагкв апсі ^агеїепв іуііі
арреаг іп іке сііу. АІІ іке ропдв іп
іуіу «ІІІ Ье ехралсіесі апсі еіеуеп лей
опев солзігисіесі ,8іх агііїісіаі Іакев
іуііі Ье Ьиііі Ьу 1970
Іїо/епв оі Ьоагдтц вскооїв. виттег
сатрв, ріаукгоипдв апд сатріп^ вііев
’уііі Ье Ьоііі їог вскооісіиісігеп
Тке сііі’в тавіег ріал іпдісаіез Ніаі

Пам я і ник радянським ноїнам. які за
гинули в боях за визволення Львова
МопитепІ Іо «окіеі мЯіііегз, ххИо ГеІІ
іп ЬаіІІе Іог (Ііе ІіЬеіаііон оі Іьіу
ьехегаї оі іііе (асіогіеь. ріалів апсі
ВІІОрЧ ІП ІОХХП и'іІІ Ье тохічі іо іЬс
чиЬіігЬі
ТКе сііу'з рагк агеа «ІП Ье іпсгеавед
Ьх 2 000 Кееіагез оі ІЬіь гпоге іНап
ЬаІІ игіИ Ье оссиріей Ьу раггіеііа
ТНії ріал із поі а сігееяі МисЬ •>(
н із аігеасіу Ьесотіпіг геаіііу
ЗосіаІіьІ Ілії І8 ЬІо85отіП£ ЬгійЬІег
хуіііі еасЬ раввіпр уеаг Реоріе п^Іи
(иііх саІІ (Ье 8охіеІ регіогі іп Ьх'іх ь
Іиьіогу іііе рітіьсі о( геїигепаїїоп Ня
весопй $рппц
\Уе аге сегіаіп (На! хои Ьахе ІікесІ
Іхіх' апіі хуііі Х15ІІ це ацаїп іп ІЬе
Гиіиіе 8о, ііпііі хує тесі а^аіп!

Холм Слави Надгробний напис
на могилі М. І. Кузнецова
НіІІ оі Сіогу ЕрііарЬ оп (Не £га\е
оі N. І. КигпеЬоу
Холм Слави. Цей танк першим про-
а рвався у Львів
біогу НіІІ Оп іЬе ребехіаі — Ніс Нгхі
Іапк іЬаі Ьгоке іп іо і^іу

Автобусний завод
Виз Ріалі
Політехнічний інститут
РоІуІесЬпісаІ Іпсіііиіе
Новин корпус політех-
нічного Інституту
ЬшІ<1іп£ оі іЬс Роїу-
іссНпісаІ Іпчіііиіе
На заводі кінескопів
А( Ще Рісіиге ТиЬе РІапІ

І
. Телевізорний завод.
Я Монтажниця
' ІV Ріалі Ах$еіпЬІег
ЦХЬ телевізорною заводу
СспігаІ Оечі^піпр ОНігс оі
IV Ріалі
КОРОТКИЙ ДОВІДНИК
ІЄЛ
Довідкове бюро телефонної станції	09
Міжміська телефонна станція	07
Головпоштамт Словацького. І	„	З 32 21
Екскурсійна туристична база. Франка, 56	2 45 72
Адресне бюро, Мирх І	4 89 8)
І отелі
«Варшавським». нл Возз'єднання, 5
адміністратор	'	3 11-15
«Дніпро». проси Леніна, 45
адміністратор	4 21-02
«Інтурист». нл Міцкепича І
комутатор	4-90 12
адміністратор	3-03 52
бюро обслуговування	2-67-72
«Київ», І Травня. 15
адміністратор	4-21-05
«Львів». 7(Х) річчя Львова. З
адміністратор	4 91 370
бюро обслуговування	4-91-270
«Народний», Костюшка, І
комутатор	4-90 21
адміністратор	2-15 34
«Першої равпсвии». проси Леніна. 21
комутатор	4 90-31
«Прикарпатський». Наливайка 6
адміністратор	2-85-24
«Україна», п.т Мшкевичт, ’
комутатор	4-99 21
адміністратор	•	2 66 46
«Верховина», проси Леніна, 13
адмішстра тор	4-89-11
Ресторани
<Інгу риет». пл Чщкепича І	2 67 52
«Москва». пл Мінкевича, 7	2-66-35
«І Іершотравнемьі». просп Леніна. 19	2-85-21
Кафе «Львів», просп Леніна. II	-	2 70-13
Кафе «Веселка», 17 вересня. 12	2-68-03
Кінотеатри
їм І аляна. в\л Леніна. 131	2-30 6-1
«Дніпро». проси Леніна. 5	З ІЗ >|
«Дрсжба*. парк їм Б Хмельницького. Дзержннського, 43а	5 12-10
іон», 17 вересня. II	-1-21 66
«Київ», проси Шевчеііп.і. 8	2 67-73
«Комсомолець». Шашксвича. 5	3-03-11
їм Копсрника. Копернпка. 9	2 66-33
їм Короленка. Королеви а І а	2-15 0-1
їм Лесі Українки, нл Мкікевнча, 6	2-66 71
«Львів», Парчоменкл. 8	. .	2-10 60
«Парк», парк їм Франка	2-35-45
«Піонер», пл ІІсремоін. 5	'	•	-1-13-00
«Снартак». просп Леїсна, 5	3 14-21
«Україна», просп Шевченка І	2-36 ЗО
їм І Франка. Валова. І	.	2-25-00
їм Б Хмельницької о. Б Хмельницького. II	2-05-50
їм Т Шевченка. Калііііна. 130	3-31-74
їм Чка.това. І Травня. 281	.	5-44 51
їм Шоі>са. проси Шевченка. 28	2-36-90
«Мир». 700-річчя Львова. 2	2-78 ЛІ
Теаіри
Державний акалемічнин театр опери та балете їм І Франка
нл Торгова, І
атмінісграіор	1 2і <)6
Український драматичний ім М. Заньковеиької, Лесі Українки. 1	2 05 83
«гіміністрагор	2 08 04
КсІСії	
Росіікькіііі триматнчини. 1 Травня. 6	1 87 41
а дмінктратор	1 23 26
каса	
Юною ііядача їм Горького. Горького. II	•>-68-55
адміністратор	2 07-73
Ляльок, пл Д Галицькою й.існнії театр Парку культури га відпочинку їм Ь Хмельницького, Д ісржиііською. ІЗ і Інрк. 1 Травня. «3 Чузсі	5-23-22 3 01 10
	
В 1 Леніна філіал, просп Леніна, 20	1 22 80
екектребюро	
Історичний, пл. Ринок, 6 директор Нау ково природознавчий Театральна, ІЗ	1 33 04 2 89 17
Українського мистецтва. Драюманова. 42 етнографії і художнього промислу, просп Леніна. 15	1 01 15 2 70 12
Картинна галерея. Стефаініка. 3	3 00-8'2
Літератх рно меморіальний 1 Франка, 1 Франка. 152	2 10-12
Літературно меморіальний Я Галина. Гвардійська. 18	5 10-33
Му іей історії нійськ ГІрикВО, Леніна. 99 Аеропорт	3 ІЗ 10
Аеровокзал Агентство аеропорту, пл. Перемоги. 2	5 02 03 2 7,і 58 5 41 <1
Митниця (в аеропорту)	
Залізничний вокзал
Автобусна станція
Міжобласного сполучення. пл Ярослава .Мудрого 5
довідкове бюро
Диспетчерські пункти таксі
Комсомольська. 5
Головний вокзал
Кемпінг шосе Львів Київ (6 км від Львова. 12 км від готелю
5-33-60
3-23 11
4 10-88
«Інтурист»)
адміністратор	2 13-73
Автозаправна станція (біля кемпінгу)	3-00-33
Станція тех обслуговування (біля	кемпінгх)	(4163
Будинок дружби, Міцксвпча. 6	2 66 11
Львів Пасажирськіні
довідкове бюро
х\к'ькі квиткові каси, Горького. 20
цівідконс бюро
бюро замовлень квитків додому
1 99-11
2-75 80
І 99 II
Палац кульїури їм Ю Гагаріна
V. (іа^агіп Раїасе о( сиііигг
I
С0КСІ5Е ОІРЕСТОКУ	НІ
ТеіерЬипе іпіогтаиоп	09
М>пК ЗіМапсе ІеІерКопе схсііап^е	07
Сіспегаї Рові ОКісе. Чиїїівча* ЇІІоУаикоео І	3-32 21
Ехеигяіоп ап<1 Іоигиі сепіге. Х'иііівха Егапка 56	2 45-72
КсМгевв Ьигеаи Уиііівуа Міги І	4-89 81
Ноіеїв
'УагвЬаузку", РІоаЬсЬа ** Уоглесіпапуа 5
Асітішвігаіог	З II 15
"Опірго", Рговрскі *** Еепіпа 45
Л<1тіпіМгаіог	4 2102
Іпіоигіві'. РІовЬсЬа Міскіеиісга І
5»і(сЬЬоаг<1	4-90 12
АОтіпіяІгаіог	3-03-52
Зегмсе Ьигеаи	2 67 72
"Кіуг/“, Х/иІіівуа РегвКое0 Тгачпуа 15
Ліітіпівігаіог	4 2105
“Еуіу”, Х/иІіі&уа ЗіпьоІгісНуа Еуоуз З
АОтіпівІгаїог	4-91 370
Зєгуісє Ьигеаи	4-91-270
 ^агосіпу”. Уиііівуа Ковсіиьгка І
8»<ІсЬЬг'агс1	4 90 21
АОтіпіяІгаІог	2 15 34
РегвЬоІгаупеуу РговрекІ Еепіпа гі
8шіісЬЬоагс)	4-90 31
Ргікаграївку". Уиііівуа Наїіуаіка 6
АОтіпізігаїог	2-85 24
“ІІкгаута", РІояЬсЬа Міскіеичсга 4
8и-іісЬЬоаі сі	4 99-21
Агітіпівігаїог	2 66 46
“ХегкЬоуіпа". Рговрекі Еепіпа ІЗ
АОтіпівігаіог	4 89 11

Ксяіашапь
ІПІснігіяІ" РІіАІ.сІїа Міскісмнха 1	2 67 52
ЧохіЛ'іГ РІо^ІЧ'Иа Міскіеиісхи 7	2 66 35
Регьіиіігаушл \ РгсАрсМ І.епіпа 19	2-85-21
('а(с Еуіу" РгоярекІ 1-спіпа II	2 70 13
СаГс Х’евеїка" УиІіЬуа Зітпабіяуаіо^о \ егеяпуа 12	2-68-03
Моуі? ТИеаігся
‘Уагояіау Сіаіап" Уиіііяуа І.епіпа 131	2 ЗО 64
Ііпірго Ргоярекі Еспіпа. а	3-13-21
ИгихМіа Кіігпеїпііяку Рагк. Уиіііяуа Охегхіііпякоко 43а	5 12-10
7оуа , Уиііізуа ЬітпаїІЬуаіово Усгеяпуа |1	4 21-66
Кіуіу”, Ргоярекі ЗІкчсЬепка 8	2 67 73
8отяотоІеІБ" Уиіііпуа ЗКаяКкеуїсІїа 5	3 (<3 11
Кор^гпік Уиііізуа Корегпіка 9	2-66-33
Когпіепко Хиіііьуа Когоіепка 1а	2	35 04
І.еьха Ркгауіпка’ РІояЬсНа Мнкіеиіс/а 6	2	»<6 71
і\іу Уиіііяуа РагкОптепка 8	2	10 64>
'Рагк' Іуап І гапко Рагк	2	35 45
Ріоп*гг” РІояЬсЬа Регетокі 5	4	13 (X)
.Чрагіак” РгоярекІ [.етпа	З	14 2І
ІЗкгяуіпа" Ргоярекі ЯІіемЬепка І	2	36 30
’Іуагі Ргапко", Уиііізуа Уаіоуа і	2-25-00
Всвсіап КЬтеІпііьку" V иіііяуа КЬгткІпіІ.чко^о II	2 05 50
Гаг» 8Ье\сЬепко'', УиІИяуа Каїїтпя 130	3 31 74
Сккаїсу Уиііівуа РігяЬо^о Тгаупуа 281	5 44 53
Мукоіа 5>ЬсНогь Ртярекі ЗІилсНепка 28	2 Зь-90
Міг \и)іІ«.\а ЗітмНгісЬуа Імла і	2 78 33
І отель «Л ьяів> Вид на балкони
Ноіеі Туїу”. Ваісоїііея
І отель «Львів»
Ноіеі “куіу"
Піеаігех
Ічап Егапко Орега ап<1 ВаІІеі ІЬеаІге. РІо^ЬеЬа Тог^оча І
Л(1гтчпі8ІгаІог	4	21 00
М ХапкохсКка ІЛгаіпіап 1)гата ГЬеаіге. Уіііііма Ь. ІІкгауіпкі І
ХЗтіпічІгаІоі	2	О.і ЯЗ
Вох оііїсе	2	0* 04
Ки&иап Огапіа Тііеаігг, \ иіііву а РетхНсцсо Тгахпха 6
ЛгігП'ПІзігаІог	4	87 41
Вох оГГісі	4	23 2Ь
Ц (іогкл УоиіЬ ТЬеаіге. ХиЬіма Оогкоцо II
Асітіїшігаїог	2	68 55
РиррсІ Тіііаіг». РІочЬ.Ііа Сіаііукод	2	07 73
Ореп аіг Ткеаіге а( ІНе КЬтеІпіІькс Р.ігк оГ СиІІиге апгі
Кеяі \ иІНяха ОмгЯипькоцо 43	5-23-22
Сітей*. \иІіі*ха Рег^Норо Тгахпха Й	301 10
Мичситч
І \ іх ЬгапсИ оі 18с Сс-тгаІ \ 1 Іепіп Михсит, Рговрекі Іл-пти 20
Ьхсигліоп Ьигеаи	4 22 80
НіяіопсаІ Мим-ит РІохНсЬа кіпок 6
Маиа£іт	4 33 (|4
Зск-пііГіс ^Іип- ЗіитЦ Мим-ит \ иііілча Теаігаїпа ІЗ	2 89 17
Мим-ит оі (Ікгаїпиіп Лг(	Уиіііяуа	1)г<і)>отапоса	42	3	0143
Ми&ешп оі Е(Ьпо|4гарЬ> апсі	ІІап'ІісгаПя,	РгокрекІ	Еетпа 15	2 71) 12
Рісіиге СаІІегу Уиііізса Ьісіатка 3	3 00 82
Кап Еіапко Ьііегагу МетогіаІ Миееит УиШауа 1 Гіапіа 152	2 10 І.’
Уаго5Іа\ Сїаіап Ьііегагу Метопа! Мияеит, УиІОвуа СуагОіузка 18 о 10 33
Міінагх Михеит, Уиіійуа І_еп>па 99	3 13 40

АігрогІ
02 03
\гі рогі	РІояНсЬа Рсгеторі 2	2-75-58
( іі5Іоггі Ьоике (,п аігроп)	5 11 34
каїїлау 8іаііоп
Іл їх Равагіїігїку
Ітрії г\ ОІ її се	4 09 11
Сії) Ьоокґік-оРісев, \ иііііуа 6огко£о 20
іпцьігч ОГГісе	2 7-і 80
Реьепаиоп <1еьк їог Поте (кііуегу	4 «*' 14
Вих Мапоп
Іпіег гсдіопаї Ьиь ьегмсе. РІоїКсІїа Уйговіаса Мімігодо 5
Ітрпгу ОНісе	5 33 60
Тахі СопігоІ Іотхегх
Уиііьуа Котьотоікка 5	3 23 14
Маіп Раіішау Зіаііоп	4 10 88
Саіпріп(' НікНмшу Ілчу —Кіуіу. 6 кт Гіот 1л^, 12 кіп Ггот
Чпіоигіїї” Ноіеі
Лсітіпізігаїоі	2 ІЗ 73
ЕіПїпв Зіаіиіп (пеаг сатріп&)	3 00 33
Саг Вепісе 8(а(іоп (пеаг еатрт^І	4 41 63
РгіепскНір іосіеіу Уиіііхуа Міскіеиісга 6	2 6611
*	Уиііівуа 81гееі
*	* РІовксНа 8<ріаге
*	** Ргоьрекі Асепне
Ітер’ер готелю
Ноіеі'ї іпіегіот

Сірийсьмій парк
Мгіуьку Рагк
Водний басейн «Динамо*
8*іттіп£ рооі ‘Оупато”

Стадіон «Дружба»
Зіабіипт ОгигІїЬа1
Магазин «Подарункні
'Ройагипкі" (СііІЬ) 81іор

1МТ011РІ8Т іп*Иех уои Іо Іоог Же Зохіеі Ипіол
ІКТ00К15Т «.егуісех аге ргоуїдесі іп тоге Жаіі >00
сіїіех, іпсіисіїпі' Мохсои’, ЬептцгагІ, Кіуі* (Кіех),
Міпхк, Уоійоцгагі, Одема, Ріка. ТЬіГш, ІахЬкепі.
Літа Ліа, Кііагкі*, ІмсхЬапЬе, еіс.
ІЛ'ЬіІе ІгауеІІіпк іп (Ье и.*і8Р, уои »ЇІІ асдиаіпі
уоигхеїі 4*1(11 іія ріасеч оі іпіегехі ап<1 хсепіс
Ьеаиііех, Же асЬіеуеніепіх оі (Ке паііопаї есопоту,
(Ьс сиііиге апгі агі оі Же реоріех оі Жг 1.188Р
ІМ00РІМ оііегу уои а сЬоісе оі тоге (Ьап опе
Ьинскесі сііііегепі іахсіпанпк іііпегагіеу Ьу гаїї
апсі аіг; 5еа сгикеї» іп Іихигюи<> іпоіогхЬіря; іЬпІІ-
іп(> (пру Ьу саг ог тоїог гоагН; ммопсіегіиі геі(
апгі тедісаі (геаїтепі аі (Ііе Ьеуі гсуогі.у оп (Не
ВІаск $еа соаіі — іп 5>ос№, їаіів, апгі Осієіуз, аі
Саисахіап $ра&, ах «*е>1 ах аі ТхкЬаІІиЬо іп (Ье
Сапсахих, ігірх Ьу Ь<*аі доип ІЬе 1)пірго (Рпіерег)
ог Же Уоіца, сатріпк іп ІЬе то&і ркіигехдие
.роіх оі Же соипігу.
ГЬе ргісех оі іоигх аге гесіисесі сопмйегаЬІу іп Же
регіосі Ьсіитеп ОсіоЬег І апсі Аргії ЗО.
Іпіоигів?
львов
Очгри-пуіеводиіель
(Но икраингко.ч и ам-ти^ком ями ах)
Ав тор тексті Ь 3 о р ь к о
Художник Б Т у л і н
Редактор І (' л у ш к > н а
Художній редактор В Пулер
Технічний редактор Г Стукало
Коректор II Гаврилеиь
В. іпопідальний «а випуск і Ьоррсюк
І емплаи 1967 р Поз і* 543 Здано на виробництво
І4/\'ІІ 1967 р Іі'дпитано до друку 2111 1968 р
Формат 60х90'ч(. Фіт трук ара 4. Умовк друк,
арк 4 Обі-внд арк 4.91 Зам 629 Тираж 25090
Ц на 94 коп
Вил івництво «Мистецтво» Киш Свердлова 19
Фабрика кольоровою друм Комітету по пресі при
Раді Міністрів УРСР Київ вул Довженка З
і оціріїег оГ, Ні Ц*і \ 2 от к о
1 глп'-ІаІеЗ Ьу N 0 е тп і 8 е п X 
АгІібІ В Т и І і п
Г.ФІог А Оетіііепко
Агі еФІог У Р і-11 І
ТесЬпн аі еФіог С 5 І и к а І о
РгооГ геаИег У РоЗкіііЬііКіпі
КезропіФіїе Тої рибіісаііоп I Витої ик
Мі5к-151хо’ РиЬІі^Ьіпр Ноиче Кіуіх І96б
19 Зеесгіїох 51
С.оіоиг РтіПІіпв Еаеіосі 3 ОпхгЬспко 51
Ртілікі іп Ції- І Кгаїпіап 55Р
91 (02) (06*0
ЛВ9
В 2 4
545 67