/
Author: Вішняков В.В. Дробаха Г.А. Каленський А.А. Смірнов Є.Б.
Tags: бойові дії сухопутні війська
ISBN: 978-966-439-157-0
Year: 2009
Text
В.В. ВІШНЯКОВ, Г.А. ДРОБАХА,
А.А. КАПЕНСЬКИЙ, Є.Б. СМІРНОВ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В.В. ВІШНЯКОВ
Г.А. ДРОБАХА
А.А. КАЛЕНСЬКИЙ
Є.Б. СМІРНОВ
ТАКТИКА
Наукова бібліотека
ім. М. Максимовича
КНУ
ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНІ-
Підручник
ІІІІІІІІИІІІІІІIII
11138ВИ
Ц:124
Схвалено Міністерством, оборони України
для використання в наечально-еихоеному процесі
ІШЇкіЖИЙ^іЗ^УнІВЕРСИїЕТ
УДК 355.421(477)(075.8)
ББК 68.151(4Укр)я73
Т15
Рецензенти:
д-р військ, наук, проф. В.І. Шарий,
канд. військ, наук, проф. Р.М. Факадей
Затверджено до друку Вченою радою
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
5 березня 2007 року
Вішняков, В.В.
Т15 Тактика: підручник / В.В. Вішняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський,
Є.Б. Смірнов. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет",
2009. - 607 с.
І5ВИ 978-966-439-157-0
Розглянуто організацію та озброєння підрозділів Сухопутних військ, тактичні дії механізо-
ваних (танкових) підрозділів, питання забезпечення бойових дій на основі вимог Бойового
статуту Сухопутних військ та інших керівних документів. Висвітлено організацію та склад
збройних сил спеціальних операцій іноземних держав.
Підручник відповідає програмі дисципліни 'Тактика" Військового інституту Київського наці-
онального університету імені Тараса Шевченка з підготовки курсантів (студентів) неко-
мандного профілю. При написанні використано досвід останніх війн, локальних конфліктів,
військових навчань, ураховано наукові та навчально-методичні досягнення викладання так-
тики у навчальних закладах Збройних сил України.
Призначено для офіцерів і курсантів закладів освіти Збройних сил України, може бути ви-
користано при підготовці та проведенні занять з бойової і професійної підготовки командира-
ми підрозділів Збройних сил України.
УДК 355.421(477)(075.8)
ББК 68.151(4Укр)я73
Гриф надано Міністерством оборони України
(лист №263/2/4586 від 07.12.07)
І5ВМ 978-966-439-157-0
© Вішняков В.В., Дробаха Г.А., Каленський А.А., Смірнов Є.Б., 2009
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ВПЦ "Київський університет", 2009
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Й ТЕРМІНИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
Військова термінологія - сукупність військових термінів, що характеризують
військові поняття та основну частину військової лексики. Військова термінологія
відбиває досягнутий рівень розвитку військових знань і відтворює всі
риси специфічних понять, закріплених відповідними статутами, на-
становами та іншими офіційними документами, охоплюючи всі галузі
військової справи.
Частини та підрозділи родів військ Сухопутних військ Збройних сил України
автвід адн браг бтг вгр вз взв вПТКР відзр відзв в/ДЗОД в/дКШМ відс віДТО віду вмз вс ВСОЗ втз вТЗР ву гв госпвід гсабатр автомобільне відділення артилерійський дивізіон бригада артилерійської групи батальйонна тактична група взвод глибинної розвідки вузол зв'язку взвод зв'язку взвод протитанкових керованих ракет відділення радіозв'язку відділення зв'язку відділення збирання та обробки даних відділення командно-штабної машини (КШМ) відділення спостереження відділення технічного обслуговування відділення управління взвод матеріального забезпечення взвод спостереження візуальне спостереження, оповіщення та зв'язок взвод технічного забезпечення взвод технічних засобів розвідки взвод управління гранатометний взвод господарче відділення гаубична самохідна артилерійська батарея
4 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
гсав гаубичний самохідно-артилерійський взвод
гсадн гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
гсау гаубична самохідно-артилерійська установка
Д (Д-2) перша (друга) доба операції
збатр зенітна батарея
ЗДН зенітний дивізіон
зенв зенітний взвод
зрабатр зенітна ракетна артилерійська батарея
зрав зенітний ракетний артилерійський взвод
зрв зенітний ракетний взвод
зрвід зенітне ракетне відділення
зрадн зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
зрдн зенітний ракетний дивізіон
зрп зенітний ракетний полк
іпвід інженерно-позиційне відділення
ісв інженерно-саперний взвод
ісвід інженерно-саперне відділення
КП командний пункт
КСП командно-спостережний пункт
мб механізований батальйон
мбр механізована бригада
мв механізований взвод
мвід механізоване відділення
МЄДВ медичний взвод
медвід медичне відділення
медр медична рота
мінбатр мінометна батарея
мінв мінометний взвод
МП медичний пункт
МПБ медичний пункт батальйону
мр механізована рота
орб окремий розвідувальний батальйон
омбр окрема механізована бригада
птабатр протитанкова артилерійська батарея
птав протитанковий артилерійський взвод
птв протитанковий взвод
ПТС пункт технічного спостереження
рв розвідувальний взвод
ргр рота глибинної розвідки
рз рота забезпечення
реабатр реактивно-артилерійська батарея
Умовні скорочення й терміни загального призначення 5
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
рвав реадн РЕБ РР РТР тб тбр тв гр реактивно-артилерійський взвод реактивно-артилерійський дивізіон радіоелектронна боротьба розвідувальна рота радіотехнічна розвідка танковий батальйон танкова бригада танковий взвод танкова рота Органи управління та особовий склад
В В-Е В-3 В-Лн В-М В-Маш В-Р/тфн В-С В-Т г Д ЗКБ ЗКБ-ВР ЗКбО водій водій-електрик водій-заряджаючий водій-лінійний наглядач водій-механік водій-машиніст водій-радіотелефоніст водій-санітар водій-телефоніст гранатометник далекомірник заступник командира батальйону заступник командира батальйону з виховної роботи заступник командира батареї з озброєння
ЗКБ-МТЗ заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення
ЗКБМ-НО ЗКВ ЗКв ЗКВ-КБМ ЗКВ-Кв ЗКВ-Кг заступник командира бойової машини - навідник-оператор заступник командира взводу заступник командира відділення заступник командира взводу - командир бойової машини заступник командира взводу - командир відділення заступник командира взводу - командир гармати
ЗКВ-КЗСУ заступник командира взводу - командир зенітної самохідної установки
ЗКД-ВР ЗКД-ОЗ ЗКР-ВР заступник командира дивізіону з виховної роботи заступник командира дивізіону з озброєння заступник командира роти з виховної роботи
6 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
знш заступник начальника штабу
І інструктор
к кулеметник
КБ командир батальйону
Кб командир батареї
КВ командир взводу
Кв командир відділення
Кв-В командир відділення-водій
Кв-Д командир відділення-далекомірник
Кв-КБМ командир відділення - командир бойової машини
Кв-КМ командир відділення-командир машини
Кв-Кх командир відділення-кухар
Кв-0 командир відділення-оператор
Кв-Об командир відділення-обчислювач
Кв-Р/тфн командир відділення-радіотелефонісг
КВ-СОБ командир взводу - старший офіцер на батареї
КВ-Тг командир взводу-топогеодезіст
Кв-Тг командир відділення-топогеодезіст
Кг командир гармати
кд командир дивізіону
Км командир машини
КР командир роти
Кр кресляр
КР-ЛО командир медичної роти - лікар-організатор
Кт командир танку
Лн лінійний наглядач
М механік
МВ механік-водій
МВ-Е механік водій-електрик
Мр майстер
МрНоб майстер - номер обслуги
МР/тфн механік-радіотелефонісг
Н навідник
НЗ-КВ начальник зв'язку - командир вузла зв'язку
НК навідник-кулеметник
НМП начальник медичного пункту
НО навідник-оператор
Ноб номер обслуги
Ноб-Р/тфн номер обслуги-радіотелефоніст
НРст начальник радіостанції
НШ-ПЗ КБ начальник штабу - перший заступник командира батальйону
Умовні скорочення й терміни загального призначення 7
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
нш-пз кд начальник штабу - перший засту
0 оператор
0-д оператор далекомірник
О-Об оператор-обчислювач
ОР оператор-розвідник
О-Р/тфн оператор-радіотелефоніст
от оператор-топогеодезисг
пг стрілець-помічник гранатометниі
р розвідник
РГ розвідник-гранатометник
РК розвідник-кулеметник
Р-Р/тлг розвідник-радіотелеграфісг
РСН розвідник-снайпер
Р/тлг радіотелеграфіст
Р/тфн радіотелефонісг
Р/тфн-П радіотелефонісг-планшетисг
Р/тфн-Р радіотелефонісг-розвідник
С стрілець
СВ старший водій
СВ-3 старший водій-заряджаючий
СВ-Р/тфн старший водій-радіотелефонісг
СГ самохідна гаубиця
СЗ стрілець-зенітник
Слр слюсар
СМВ старший механік-водій
СМВ-Е старший механік водій-електрик
СМ-Ак старший механік-акумуляторник
СН снайпер
Сн санітар
Єна старшина
Сні санінструктор
СнІ-Р/тфн санінсгруктор-радіотелефонісг
С-Н-об стрілець-номер обслуги
СО старший оператор
СОБ старший офіцер на батареї
СС старший стрілець
Сен стрілець-санітар
Ср сапер
СтІ старший інженер
СтКх старший кухар
СтМр старший майстер
командира дивізіону
8 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
СтН СтН-0 СтО СтО-Р СтР СтР-Д СтСр СтР/тлг СтР/тфн СтР/тфн- Лн СтТх Т Тг Тх хд старший навідник старший навідник - оператор старший оператор старший оператор-розвідник старший розвідник старший розвідник-далекомірник старший сапер старший радіотелеграфіст старший радіотелефоніст старший радіотелефоніст - лінійний наглядач старший технік телефоніст топогеодезист технік хімік-дозиметрист Терміни загального призначення
АВЦ АГС АЗК АР АРК АРСн АТ АТЗ АТМЗ ББМ БКП БЛА БМ БМП БН БнГ БПЗ БРДМ БРЕМ БРМ БТЛБ автоводоцистерна автоматичний гранатомет станковий артилерійський звуковий комплекс артилерійська розвідка артилерійський розвідувальний комплекс активно-реактивний снаряд автомобільна техніка автотопливозаправник автопаливо-мастилозаправник бойова броньована машина батарейний командирський пункт безпілотний літальний апарат бойова машина бойова машина піхоти бінокль нічний бронегрупа бокова похідна застава броньована розвідувальна дозорна машина броньована ремонтно-евакуаційна машина бойова розвідувальна машина багатоцільовий тягач легкоброньований
Умовні скорочення й терміни загального призначення 9
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
БТОТ бронетанкове озброєння і техніка
БТР бронетранспортер
БТТ бронетанкова техніка
Взас вогнева засідка
Вих.П вихідний пункт
Вих.Р вихідний рубіж
ВПС військово-повітряні сили
ВТЗ високоточна зброя
гд головний дозор
ГЛОНАСС глобальна навігаційна супутникова система (рос.)
ГПЗ головна похідна застава
дв дозорне відділення
дт дозорний танк (відділення)
3 запасна позиція
ЗА зенітна артилерія
ЗВ загороджувальний вогонь
ЗВУ загальновійськове угруповання
ЗГРК зенітний гарматно-ракетний комплекс
ЗРК зенітний ракетний комплекс
зс збройні сили
КЕТ-Л колісний евакуаційний тягач легкий
ккм кулемет Калашникова модернізований
кквт великокалібровий кулемет Владімірова танковий
ккт кулемет Калашникова танковий
ЛПР лазерний прилад розвідки
МТО-АТ машина технічного обслуговування автотехніки
МТО-БТ машина технічного обслуговування бронетехніки
НРС наземна розвідувальна станція
овт озброєння і військова техніка
ок об'єднане командування
оме оптичний монокуляр зі стабілізованим полем зору
ПАК полкова автомобільна кухня
пзм полкова землерийна машина
ПЗП (ПЗУ) польовий зарядний пристрій
ПЗРК переносний зенітно-ракетний комплекс
пм пістолет Макарова
ппо протиповітряна оборона
ПР пункт регулювання
ПСНР переносна станція наземної розвідки
пт протитанковий
птз протитанкові засоби
10 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ПТРК ПУ ПУЗИР ПУ ПТКР РАО РВі А РИК РЛС РПА РПГ РПР РПРУ РР РРБК РРВК РРРК РСЗВ СБР сгд СНАР СПГ т ТЗР то тпз тпс ТРМ-А УФС ч протитанковий ракетний комплекс пункт управління пускова установка зенітних керованих ракет пускова установка протитанкової керованої ракети ракетно-артилерійське озброєння ракетні війська і артилерія ручний кулемет Калашникова радіолокаційна станція рубіж переходу до атаки ручний протитанковий гранатомет рухомий пункт розвідки рухомий пункт розвідки та управління рубіж регулювання рубіж розгортання у батальйонні колони рубіж розгортання у взводні колони рубіж розгортання у ротні колони реактивні системи залпового вогню станція близької розвідки снайперська гвинтівка Драгунова станція наземної артилерійської розвідки станковий протитанковий гранатомет тимчасовий технічні засоби розвідки технічне обслуговування тильна похідна застава тепловізійний прилад спостереження танкоремонтна майстерня агрегатна уламково-фугасний снаряд час досягнення переднього краю оборони противника Частини та підрозділи родів військ армій провідних країн світу
АА абр авбр АВМ ае АУГ БНС армійська авіація аеромобільна бригада авіаційна бригада авіаносець морський авіаційна ескадрилья авіаносна ударна група багатонаціональні сили
Умовні скорочення й терміни загального призначення 11
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
БОХР берегова охорона
бркп бронекавалерійський полк
бртбр бронетанкова бригада
бртд бронетанкова дивізія
бтгр батальйонна тактична група
БТК багатоцільовий транспортний корабель
вае винищувальна авіаційна ескадрилья
вап винищувальний авіаційний полк
вбае винищувально-бомбардувальна авіаційна ескадрилья
вбап винищувально-бомбардувальний авіаційний полк
ВМБ військово-морська база
гап гелікоптерний авіаційний полк
гпбр горно-піхотна бригада
ДАТ дивізійна артилерійська група
ДГКД десантно-гелікоптерний корабель
ДК десантний корабель
ДКА десантний катер
ДКЛА дистанційно керовані літальні апарати
ДРГ диверсійно-розвідувальні групи
ДРЛВ дальнього радіолокаційного виявлення (літак)
дрс диверсійно-розвідувальні сили
дсу допоміжне судно
ЕМ ескадрений міноносець
ЕМКРЗ ескадрений міноносець з керованою ракетною зброєю
еск ескадра
ЗЗМУ захист від засобів масового ураження
ІФП іррегулярні формування противника
КМГ крейсерсько-міноносна група
кмп корабель малий патрульний
кнш комітет начальників штабів
КОРВ корвет
КРГ крейсер ракетний гелікоптерний
КРКРЗ крейсер з керованою ракетною зброєю
МБР міжконтинентальна балістична ракета
мд механізована дивізія
мдк малий десантний корабель
мп механізований полк
мпб мотопіхотний батальйон
мпбр мотопіхотна бригада
мпд мотопіхотна дивізія
МПК малий патрульний корабель
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ТАКТИКА
мир мотопіхотна рота
МРК малий ракетний корабель
МТЗ матеріально-технічне забезпечення
МТК малий транспортний корабель
нд навчальна дивізія
НЗФ незаконні збройні формування
НК надводний корабель
обркп окремий броне-кавалерійський полк
ОБТ основний бойовий танк
озрдн окремий зенітний ракетний дивізіон
опбр окрема піхотна бригада
ОТР оперативно-тактичні ракети
ПА польова армія
пб піхотний батальйон
пбр піхотна бригада
пд піхотна дивізія
пдбр повітрянодесантна бригада
ПДД повітрянодесантна дивізія
пк патрульний корабель
ПКА патрульний катер
ПКР протикорабельна ракета
ПЧ підводний човен
ПЧА підводний човен атомний
ПЧВ протичовнові вертольоти (гелікоптери)
ПЧАРБ підводний човен атомний ракетного базування
ПЧК протичовновий корабель
пшд повітряно-штурмова дивізія
рає розвідувальна авіаційна ескадрилья
рап розвідувальний авіаційний полк
РДГ розвідувально-диверсійні групи
РК регіональне командування
РКА ракетний катер
РП рятувально-патрульний
РУК розвідувально-ударний комплекс
СП спеціальне призначення
СО спеціальні операції
ССО сили спеціальних операцій
тае тактична авіаційна ескадрилья
тап транспортний авіаційний полк
твд театр військових дій
тд танкова дивізія
Умовні скорочення й терміни загального призначення 13
Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й терміни загального призначення Умовні скорочення й
тдк тзае ТКА ТР ТерУгр УПЗК ФРКРЗ транспортний десантний корабель транспортна заправна авіаційна ескадрилья торпедний катер тактична ракета терористичні угруповання противника угруповання противника в районі збройного конфлікту фрегат із керованою ракетною зброєю
ТАКТИКА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА
ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
Під впливом зміни способів ведення воєнних дій, що зумовлені
прийняттям на озброєння військ (сил) нових видів зброї й засобів
ураження, взаємозв'язок і взаємозалежність між стратегією, опера-
тивним мистецтвом і тактикою стають більш багатогранними й ди-
намічними. Основні завдання тактики:
вивчення закономірностей, характеру й змісту бою, розробка спо-
собів його підготовки й ведення;
визначення найефективніших способів застосування в бою засо-
бів ураження й захисту;
дослідження бойових властивостей і можливостей підрозділів, ча-
стин, з'єднань, визначення їх завдань і бойових порядків при ве-
денні бойових дій і методів організації взаємодії між ними;
вивчення ролі вогню, ударів і маневру в бою;
розробка рекомендацій з управління військами (силами), їх бойо-
вого, спеціального й тилового забезпечення; вивчення сил і засо-
бів противника та його прийомів ведення бою.
Кожний вид збройних сил, рід військ (сил), вид спеціальних військ,
військовий тил мають свою тактику, що вивчає бойові властивості й
можливості з'єднань, частин (кораблів) і підрозділів певного виду
збройних сил, роду військ (сил), спеціальних військ, способи їх засто-
сування та дій у бою самостійно або у взаємодії з іншими видами й
родами військ.
Загальні закономірності та положення щодо підготовки й ведення
бою з'єднаннями, частинами і підрозділами всіх видів збройних сил,
родів військ (сил) і спеціальних військ становлять основи загальної
теорії тактики.
Досліджуючи різноманітні умови ведення бою, тактика не дає го-
тових рецептів. Вона тільки виробляє головні, найбільш важливі по-
ложення й правила, застосовуючи які, командир виявляє творчу іні-
ціативу, приймає самостійне рішення, що відповідає конкретним
умовам бойової обстановки.
16 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Тактика охоплює питання підготовки й ведення загальновійсько-
вого бою, успіх якого залежить від спільних зусиль всіх родів військ;
визначає роль, місце й завдання кожного роду військ у бою й, вихо-
дячи з їх бойових властивостей і можливостей, установлює порядок і
способи їх бойового застосування.
Розвиток тактики відбувався від найпростіших способів дій військ
на полі бою до найскладніших. Уже в стародавні часи полководці в
ході підготовки й ведення воєн виробляли та вдосконалювали прийо-
ми ведення бою. На ранньому етапі розвитку рабовласницького сус-
пільства бій зводився до прямолінійного руху та рукопашної сутички
воїнів, озброєних холодною зброєю. Якісне поліпшення зброї, органі-
зації військ і навчання воїнів спричинили появу більш досконалих
бойових порядків і відповідні зміни тактики.
У давньогрецькій армії виникла фаланга - щільна та глибока (8-
12 і більше шеренг) побудова важкої піхоти, що завдавала сильного
першого удару, але була неповороткою й нездатною до маневру на
полі бою. Грецький полководець Епамінонд у бою при Левктрах
(371 р. до н.е.) заклав підвалини застосування тактичного принципу не-
рівномірного розподілу військ фронтом з метою зосередження сил для
нанесення головного удару на вирішальному напрямку. Подальшого
розвитку цей принцип дістав в армії О. Македонського .(IV ст. до н.е.),
який уміло накопичував перевагу в силах для нанесення головного
удару, комбіновано використовуючи важку й легку кінноту й піхоту.
Полководець Ганнібал у бою при Каннах (216 р до н.е.) уперше завдав
головного удару не на одному фланзі, як Епамінонд та О. Маке-
донський, а на двох, досягнувши оточення й майже повного знищен-
ня великої за кількістю римської армії.
Найвищого розвитку за рабовласницького ладу тактика досягла в
армії Стародавнього Риму. Уже наприкінці IV ст. до н. е. римська ар-
мія перейшла від тактики малорухомої фаланги до маневренішої ма-
ніпулярної тактики. Легіон у бою розчленовувався фронтом у глиби-
ну на ЗО тактичних одиниць - маніпул (не враховуючи легкоозброє-
них воїнів), які могли маневрувати й взаємодіяти. Наприкінці II - на
поч. І ст. до н.е. маніпулярну тактику було замінено когортною. Ко-
горта, що складалася із трьох маніпул, стала сильнішою тактичною
одиницею, хоча була менш маневр єною, ніж маніпула. Значну роль у
польовому бою стали відігравати полегшені метальні машини (балісти
й катапульти). Подальше вдосконалення когортна тактика дістала за
Г.-Ю. Цезаря, що майстерно застосовував різні види маневру й бойо-
вих порядків. Римський військовий теоретик Ф. Вегеций (кін. IV ст.)
Вступ 17
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
узагальнив досвід римської армії й розробив різноманітні бойові по-
рядки та способи ведення бою.
В епоху феодалізму аж до завершення перевороту у військовій
справі (XVI ст.), викликаного розвитком вогнепальної зброї, теорія й
практика тактики розвивалися повільно.
У період формування й перемоги капіталістичних відносин дістала
розвитку лінійна тактика, пов'язана з оснащенням армій вогнепаль-
ною зброєю, у тому числі артилерією, підвищенням ролі вогню в бою,
а також із комплектуванням армій найманими солдатами, що не були
здатні до самостійних ініціативних дій. За цією тактичною схемою
війська розташовувалися для ведення бою в лінії; результат бою ви-
рішувався фронтальним зіткненням і міццю рушничного й артилерій-
ського вогню. Лінійну тактику характеризували шаблонність і повіль-
ність дій військ.
Російські полководці XVI ст. - П. Рум'янцев-Задунайський, О. Суво-
ров, дотримуючись в основному лінійної тактики, шукали нові спосо-
би ведення бою. П. Рум'янцев-Задунайський почав застосовувати
розсипний стрій і каре. О. Суворов, поряд із лінійними бойовими по-
рядками, застосовував колони, каре, розсипний стрій і поєднання різ-
них строїв. Тактика військ О. Суворова була наступальною. Її головні
риси - рішучість, раптовість дій, нанесення головного удару у най-
більш слабке місце (тил, фланг), зосередження сил для удару на пев-
ному напрямку, швидкість, сміливе маневрування й розгром против-
ника частинами.
Глибокі зміни в тактиці відбулися під час Великої французької ре-
волюції й національно-визвольних воєн кінця XVIII - поч. XIX ст., які
привели до створення в країнах Західної Європи масових армій на
основі загальновійськової повинності й удосконалення озброєння. До
кінця XVIII ст. лінійна тактика вичерпала свої можливості. Французь-
ка, російська й інші армії перейшли до нової тактики, заснованої на
поєднанні колон і розсипного строю, що характеризувалася активніс-
тю, рішучістю дій, маневреністю військ, ініціативою начальників,
взаємодією родів військ, розчленуванням бойових порядків на фронт
і глибину. Війська в розсипному строю готували бій вогнем, а війська,
вишикувані в батальйонні колони, завдавали вирішального удару. До
вдосконалення нових способів ведення воєнних дій наприк. XVIII -
поч. XIX ст. значний внесок здійснили Наполеон І, що масово застосо-
вував артилерію й кінноту, і М. Кутузов, тактика військ якого характе-
ризувалася рішучим наступом і завзятою обороною, застосуванням
18 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
широкого маневру військ, нанесенням одночасних і послідовних уда-
рів, невідступним переслідуванням ворога.
Подальший розвиток тактики пов'язаний із впровадженням в
другій пол. XIX ст. нарізної зброї, що мала, порівняно із гладкостов-
бурною, більшу далекобійність, швидкострільність і точнішу влуч-
ність. У ході Кримської (І853-1856), франко-прусської (1870-1871),
російсько-турецької (1877-1878) воєн в основному завершився пере-
хід до стрілецьких ланцюгів. Під час наступу піхота стала застосову-
вати перебіжки, переповзання й самообкопування, поєднувати во-
гонь, маневр й удар. В обороні для підвищення її стійкості стали
широко застосовувати інженерне обладнання місцевості, дістала роз-
витку польова довготермінова оборона, особливо під час російсько-
японської війни (1904-1905).
У першій світовій війні (1914-1918) насичення армій швидкостріль-
ною артилерією, автоматичною зброєю, поява нових засобів боротьби
(танки, авіація тощо) і різке збільшення чисельності армій створили
передумови для подальшого розвитку тактики. Створення оборонних
позицій, ешелонованих углиб, широке застосування траншей, ходів
сполучення, інженерних загороджень і застосування різних видів
зброї робили оборону міцнішою, порівняно із силами й засобами на-
ступаючої сторони, що зумовило перехід до позиційних форм бороть-
би. Починаючи з 1915 р. головною проблемою тактики стає прорив
позиційного фронту. Для цього створювались кілька ешелонів стріле-
цьких ланцюгів (хвиль), розташованих один за одним на дистанції
50-75 м з інтервалами між бійцями - їм. При цьому війська, навіть
зазнаючи суттєвих втрат, все-таки не могли прорвати ворожу оборо-
ну. Наступаюча сторона намагалася руйнувати оборонні споруди
противника й прокладати шлях піхоті масованим вогнем артилерії. Із
цією метою застосовувалася багатоденна артпідготовка, але й вона не
забезпечувала придушення вогневих точок на всю глибину оборони.
У 1918 р. воюючі сторони остаточно відмовилися від застосування
хвиль і ланцюгів і перейшли до групової тактики -розчленовування
стрілецьких ланцюгів на дрібні піхотні групи (відділення, взводи), по-
силені легкими кулеметами, рушничними гранато- й вогнеметами, що
дозволяло краще використовувати можливості піхоти. Поява в
1916 р. танків й артилерії підсилило вогневу й ударну потужність на-
ступаючих військ і дозволило досягти значних успіхів у здійсненні та-
ктичного прориву ешелонованої оборони противника. Наступ вівся
методично за принципами: артилерія руйнує - піхота займає. Піхота
наступала у вузьких смугах: дивізія - близько 2000 м, полк - 1000-
1200 м, батальйон - 400-600 м. До кінця війни бій став загальновійсь-
Вступ 19
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
новим, оскільки тактичні завдання вирішувалися спільними зусилля-
ми піхоти, артилерії, танків, інженерних військ.
Тактика радянських Сухопутних військ бере початок із часів Гро-
мадянської війни 1918-1920 рр. Вона ввібрала до себе все краще із
того, що було накопичено російською армією, і мала особливості, обу-
мовлені революційним духом бійців і командирів Червоної Армії. Ве-
лика довжина фронтів і відносно невелика щільність насичення їх
військами викликали необхідність застосування широкого маневру
силами й засобами. Головними родами військ були піхота й кіннота.
Артилерія використовувалася звичайно децентралізовано, широко за-
стосовувалися бронепоїзди. Авіація, головним чином, вела розвідку.
Основу тактики наступального бою становили удари у найслабкіші
місця - фланг і тил противника, обхід й охоплення його угруповань.
Наступ вівся окремими напрямками за відносно низької тактичної
щільності. Бойові порядки частин і з'єднань зазвичай будувалися в
один ешелон із виділенням резерву; стрілецькі роти атакували против-
ника в ланцюзі. Кавалерія, широко використовуючи кулеметні тачан-
ки, вела маневрені бої й була основним засобом розвитку наступу.
Оборона створювалася на загрозливих напрямках, велике значення
надавалося контратакам.
У період між першою (1914—1918) і другою (1939-1945) світовими
війнами розвиток тактики у всіх арміях світу відбувався на основі
моторизації й широкого впровадження у військах бойової техніки -
нових систем артилерії, типів танків, автоматичної зброї тощо. У се-
редині 30-х рр. у Червоній Армії було розроблено теорію глибокого на-
ступального бою, що стала складовою частиною теорії глибокої опе-
рації. Сутність теорії глибокого бою - нанесення ураження противни-
ку вогнем артилерії й ударами авіації на всю тактичну глибину, про-
рив його оборони потужним ешелоном, що складався зі стрілецьких
військ, танків безпосередньої підтримки, розвитку успіху кавалерією,
танками далекої дії, стрілецькими з'єднаннями у взаємодії із повітря-
нодесантними військами. Бій розглядався як загальновійськовий за
вирішальної ролі піхоти й танків. Теорія глибокого бою дістала ви-
знання у більшості армій й успішно застосовувалася Радянськими
збройними силами у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Прийо-
ми ведення загальновійськового бою було викладено в статутах Чер-
воної Армії й іноземних армій. До них належали: глибоке ешелону-
вання бойових порядків, масоване вогневе придушення оборони про-
тивника, спільна атака піхоти й танків, артилерійський супровід ата-
ки, розвиток прориву танковими й моторизованими з'єднаннями, за-
стосування повітряних десантів, створення глибокої протитанкової
20 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
оборони, використання в обороні мінних загороджень, організація
протиповітряної оборони тощо.
Усебічний розвиток тактика дістала під час Великої Вітчизняної
війни, яка підтвердила правильність раніше розроблених основних
положень й вимагала подальшого їх удосконалення. Розвиток оборони
відбувався за лінією збільшення її глибини, зосередження сил і засобів
на головних напрямках. Збільшувалася стійкість військ. Уже з липня
1941 р. створювалися протитанкові опорні пункти, з осені 1942 р. -
протитанкові райони, на деяких ділянках фронту застосовувалися
траншеї у ротних і батальйонних районах.
Тактика оборони радянських військ особливо значного розвитку
дістала в Ленінградській битві, у боях під Одесою, Севастополем, у
Сталінградській і Курській битвах. Радянські війська стали створюва-
ти дві смуги оборони, застосовуючи системи траншей. Тактична гли-
бина оборони з 4-6 км збільшилася до 15-20. Ширина смуги оборони
стрілецьких з'єднань зменшилася: для корпусу - з 40-60 до 10-35 км,
для дивізії - з 15-18 до 6-14 км. У зв'язку з цим зросли тактичні щіль-
ності: для стрілецьких батальйонів - до 0,8-1,2, для артилерії - до 30-
40 гармат і мінометів, для танків - до 2-5 одиниць на 1 км фронту.
При накопиченні бойового досвіду, отриманого в зимовому контр-
наступі 1941-1942 рр. під Ростовом, Тихвіном і, особливо під Моск-
вою, і зростанні темпів технічного оснащення військ удосконалюва-
лася й тактика наступу. Восени 1942 р. у всіх частинах і з'єднаннях,
до стрілецьких дивізій для наступу був застосований одноешелонний
бойовий порядок. У стрілецьких взводах і ротах застосовувався стрі-
лецький ланцюг. Бойова практика військ знайшла віддзеркалення в
Бойовому статуті піхоти (1942). Починаючи з 1943 р., радянським
військам довелося проривати суцільну глибоко ешелоновану оборону
противника. Бойові порядки стрілецьких частин і з'єднань знову ста-
ли будувати в два-три ешелони (бойовий порядок стрілецьких рот в
один ешелон залишився без зміни). Через безперервне посилення обо-
рони противника смуги наступу радянських військ у ході війни зву-
жувалися. Наприклад, стрілецькі дивізії наступали в смузі: узимку
1941-1942 рр. - 7-14 км, восени 1942 р. - 4-5 км, улітку 1943 р. - 2-
2,5 км, у 1944-1945 рр. - 1,5-2 км. Подальше зростання кількості
зброї й бойової техніки дозволило збільшити тактичні щільності, які в
третій період війни становили на 1 км ділянки прориву: для піхоти -
6-8 стрілецьких батальйонів, для артилерії - 150-250 гармат і міноме-
тів, для танків - 20-30 одиниць. Усе це давало можливість домогтися
на головних напрямках вирішальної переваги. Відбувався артилерійсь-
Вступ 21
Татка як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
кий наступ. Просування танків й піхоти забезпечувалося діями інже-
нерних військ. Вироблені основні теоретичні положення й практичні
рекомендації тактики успішно застосовувалися військами при про-
риві оборони противника й розвитку наступу високими темпами,
особливо в Білоруській (1944), Яссько-Кишинівській (1944), Вісло-
Одерській (1945), Берлінській (1945) операціях. Практика тактичної
підготовки військ і ведення бойових дій у ході війни мала теоретичне
узагальнення в наказах, директивах і вказівках Верховного Головно-
командування й Генштабу, у статутах, настановах, військовій теорії.
Тактика англо-американських сухопутних військ у другій світо-
вій війні розвивалася шляхом вироблення найдоцільніших прийо-
мів спільного застосування в бою сухопутних військ й авіації. Вели-
кий досвід було здобуто у проведенні морських і десантних операцій
за участі сухопутних військ і широкого використання танків-амфібій
як засобу підтримки піхоти.
У післявоєнний час упровадження у військах ракетно-ядерної
зброї, яка має величезні можливості ураження, електроніки, різних
видів новітньої звичайної зброї й бойової техніки, а також здійснення
повної моторизації й механізації сухопутних військ значно збільшили
їхні бойові можливості, змінили характер і способи ведення загально-
військового бою.
Сучасні засоби боротьби вплинули на загальновійськовий бій. У ви-
падку застосування ядерної зброї головне для загальновійськового бою
- ядерні й вогневі удари в поєднанні з маневром й атаками військ, то-
му виникає необхідність застосовування маневрів військами для вико-
ристання результатів ядерних і вогневих ударів з метою завершення
розгрому противника або виводу військ з-під його ударів.
Висока сила ураження ядерної зброї, далекобійність і точність влу-
чення у ціль викликають необхідність розосередження військ за фрон-
том і глибиною, збільшення ширини смуг дій з'єднань і частин, зосере-
дження сил і засобів на головному напрямку, насамперед шляхом ма-
сового застосування ядерної й звичайної зброї. Масове прийняття на
озброєння мотострілкових військ бойових машин піхоти й броне-
транспортерів, самохідної артилерії й іншої бойової техніки дозволяє
різко збільшити темпи наступу. Мотострілкові підрозділи мають мож-
ливість вести атаку без спішування, разом із танками. Унаслідок наси-
чення військ гелікоптерами, широкого застосування тактичних повіт-
ряних десантів, авіації, а також здійснення військами маневру повіт-
рям загальновійськовий бій став мати наземно-повітряний характер.
22 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Тактика повітряних сил - складова частина військового мистецтва
Повітряних сил, що включає теорію й практику підготовки й ведення
бою авіаційним, протиповітряним з'єднанням, частиною, підрозділом,
одиночним літаком (гелікоптером), зенітно-ракетним комплексом. Так-
тика повітряних сил почала розвиватися на початку XX ст. разом із
появою військової авіації. Під час першої світової війни виділилася
розвідувальна, винищувальна, бомбардувальна авіація, визначилися їх
бойові завдання й дістала розвитку тактика кожного роду авіації.
Тактика Військово-повітряних сил зародилася під час громадянської
війни. Основні принципи бойового застосування авіації були викладені
в Польовому статуті 1919 р. та інших документах. Із появою в СРСР
штурмової (1926) і важкої бомбардувальної (1933) авіації розпочалася
розробка тактики їх бойового застосування. До початку Великої Вітчиз-
няної війни були розроблені способи й прийоми ведення одиночного й
групового повітряного бою, організації й здійснення тактичної й вог-
невої взаємодії військово-повітряних сил із сухопутними військами й
військово-морським флотом, а також між родами авіації. Основні по-
ложення тактики родів авіації були закріплені бойовими статутами ви-
нищувальної (БУВА-1940) і бомбардувальної (БУБА-1940) авіації.
Під час другої світової війни тактика військово-повітряних сил діс-
тала всебічного розвитку. Було розроблено систему наведення вини-
щувачів на повітряні цілі. Для управління авіацією широко викорис-
товувалися радіозасоби; аеродроми й пункти управління були набли-
жені до районів бойових дій. Основою тактики винищувальної авіації
став груповий повітряний бій. Найменшою вогневою одиницею стала
пара бойових літаків, що звичайно діяла у складі авіаційної ланки.
Бій поодинокого літака (винищувача) був винятком. Застосування
радіолокації дозволило у багатьох випадках відмовитися від баражу-
вання (патрулювання) винищувачів, замінивши його чергуванням на
аеродромах. Боротьба з поодинокими літаками й дрібними групами
літаків противника на його території велася у спосіб "вільного полю-
вання". Штурмова авіація проводила атаку наземних (морських) цілей
із пологого пікірування (під кутом 25-30°). Основою бойового порядку
були пари літаків. Для збільшення тривалості впливу на противника
групи штурмовиків на полі бою застосовувалися багаторазові атаки
заданих цілей. Для тактики бомбардувальної авіації характерним було
застосування зосереджених ударів полковими й дивізійними групами
бомбардувальників по великих об'єктах, а в складних метеорологіч-
них умовах і вночі - ешелонованих ударів ескадрильями, ланками й
поодинокими літаками.
Вступ 23
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
У післявоєнний час переозброєння авіації реактивними літаками, різ-
ке збільшення швидкостей, висоти польоту, поява могутньої сучасної
авіаційної зброї й техніки викликали зміну тактики всіх родів авіяттії й
тактики військово-повітряних сил. Літаки-ракетоносці дістали можли-
вість завдавати ударів по наземних і морських цілях, не заходячи до
зони протиповітряної оборони об'єкта. Розвідувальна авіація, завдяки
більшим швидкостям і висотам польоту, наявності високоефективної
радіолокаційної фотоапаратури, уже спроможна поодинокими літаками
проникати у глибокий тил противника й виявляти будь-які, у тому чис-
лі й малорозмірні об'єкти. Найефективнішим способом тактичних дій
винищувачів стає перехоплення повітряних цілей на далеких підступах
до об'єктів і знищення їх до моменту скидання ядерних боєприпасів.
Тактика ВМФ - складова частина військово-морського мистецтва,
що включає теорію й практику підготовки та ведення бою, інших
видів бойових дій на морі з'єднаннями, частинами, підрозділами різ-
них сил флоту. Вона зародилася у старовину із застосуванням греб-
ного флоту, характерними рисами тактики якого були прагнення ве-
сти бій у тиху погоду й недалеко від берега, застосування зімкненого
строю й фронтального зіткнення кораблів, таранного удару, пізніше
(У-ІУ ст. до н.е.) й абордажу.
До XVI ст. тактика ВМФ, незважаючи на появу вітрильних судів і
озброєння їх артилерією, мало відрізнялася від тактики гребного фло-
ту. У XVII ст. відбувався завершальний перехід від гребного флоту до
вітрильного із більшою швидкістю ходу й далекістю плавання. Глибокі
зміни у тактиці сталися завдяки розвитку корабельної артилерії й ви-
користання її в морських боях як головної зброї під час англо-
голландських воєн другої пол. XVII ст. На цей час було встановлено
класифікацію кораблів, що стали поєднуватися в ескадри. Основу уда-
рної сили флотів становили лінійні кораблі. Прагнення максимального
використання в морських боях вогню артилерії спричинило розвиток
лінійної тактики, що в ХУП-ХУПІ ст. панувала у всіх флотах: головним
було ведення артилерійського бою ескадрами кораблів, які маневрува-
ли в лінії баталії (кільватерній колоні) на контр- або паралельних кур-
сах. До сер. XVIII ст., у зв'язку зі збільшенням далекості стрільби, руй-
нівної сили ядра виникло протиріччя між можливостями корабельної
артилерії й тактичною формою її використання - шаблонової лінійної
тактики. Російські адмірали Г. Спиридов, Ф. Ушаков, що виступили
проти лінійної тактики, уперше в практиці морського бою відмовилися
від її шаблонів і заклали підвалини нових способів бойового застосу-
вання вітрильного флоту - маневреної тактики. Її характерні риси -
24 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
зближення сторін на дистанцію ефективного артвогню, створення пе-
реваги в силах чи вогневій потужності проти частини сил противника
завдяки охопленню голови колони його лінійних кораблів або розчле-
новуванню їх строю, оточення та розгром частини сил ворожого флоту,
включаючи флагманський корабель. Принципи маневреної тактики
надалі були застосовані адміралом Г. Нельсоном у боях при Абукирі
(1798), Трафальгарі (1805) та адміралом Д. Сенявіним в Афонському
бою (1807), що сприяло її утвердженню.
Із переходом від вітрильного до парового флоту у другій пол. XIX ст.
головними силами флотів стали великі артилерійські кораблі-
броненосці й броненосйі крейсери. Істотний внесок до розробки так-
тики парового флоту здійснили російські адмірали Г. Бутаков,
А. Попов, С. Макаров. Основою тактики ВМФ став морський бій ес-
кадр, що включали надводні кораблі різних класів. Зазвичай бій у
морі містив три етапи: проведення розвідки противника (крейсерами)
та розгортання у бойовий порядок броненосних сил; здійснення арти-
лерійського бою головних сил; забезпечення розвитку успіху або від-
ходу (у випадку невдачі) міноносцями. Для охоплення голови ворожої
ескадри виділявся загін швидкохідних броненосних крейсерів. Сфор-
мувалася також тактика міноносців, мінних загороджувачів.
Розвиток тактики в першу світову війну пов'язаний із глибокими
змінами характеру морського бою, викликаними застосуванням різних
нових засобів боротьби, різким збільшенням кількості кораблів і по-
явою основної форми бойової діяльності ВМФ - операції. Поряд із боя-
ми великих угруповань надводних сил флоту значного поширення діс-
тали поодинокі дії підводних човнів, протичовнових сил, сформували-
ся основи тактики різнорідних сил флотів. Лінійні сили, що становили
основу ударної потужності флотів, могли діяти тільки під прикриттям
від ударів підводних човнів легких сил і від мінної зброї - міноносців.
Під час громадянської війни зародилася тактика радянського ВМФ,
склалися тактичні принципи бойового застосування річкових й озер-
них флотилій, спільних дій сил флоту із сухопутними військами, ви-
садки морських десантів і ведення морського бою у прибережній зоні.
Разом із розвитком сил і засобів флоту у 20-30-х рр. удосконалювали-
ся тактика дій різнорідних сил ВМФ і способи взаємодії між ними в
морському бою. Основи тактики ВМФ були закріплені в Бойовому
статуті морських сил РККА й інших документах.
Великий вплив на розвиток тактики ВМФ під час другої світової
війни мало зростання значення підводних човнів і морської авіації,
які стали головною ударною силою флотів. У деяких іноземних флотах
Вступ 25
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
(Японії, США) важлива роль у бою належала авіаносцям, було вироб-
лено тактику їх бойового застосування. Авіація з авіаносців вела бої
навіть тоді, коли кораблі воюючих сторін перебували в сотнях миль
один від одного. Це спричинило збільшення просторового розмаху
бою, що дозволяло силам флоту завдавати противнику ударів із кіль-
кох напрямків - як з-під води, так і з повітря. Головними складовими
тактики ВМФ у другій світовій війні стали повітряно-морські й підвод-
но-морські бої, що велися взаємодіючими різнорідними силами.
Тактика ВМФ у Великій Вітчизняній війні розвивалася в напрямку
самостійних дій флотів і спільних бойових дій із сухопутними війська-
ми. Набула подальшого розвитку тактика нанесення комбінованих
ударів морською авіацією, підводними човнами й легкими надвод-
ними силами з метою порушення морських комунікацій противника.
Було розроблено способи групового застосування підводних човнів і
взаємодії їх з іншими силами флоту.
Розвиток сил і засобів боротьби в післявоєнний час визначив гли-
бокі зміни характеру бою на морі й тактики ВМФ, з'явилися нові на-
прямки: тактика ракетних підводних човнів, ракетних кораблів, ра-
кетоносної авіації тощо. Атомні ракетні підводні човни дістали мож-
ливість тривало й потай маневрувати поза зонами протичовнової
оборони противника з метою раптового нанесення з-під води потуж-
них ударів. Морська ракетоносна авіація стала здатною завдавати
ракетних ударів по кораблях противника з відстаней, що перебува-
ють за межами досяжності його зенітними ракетними засобами та
поза зон прикриття об'єктів винищувачами. Найважливішим прин-
ципом сучасної тактики ВМФ є ведення бойових дій об'єднаними зу-
силлями різнорідних сил і різних видів зброї за їх тісної взаємодії.
Військова тактика (грец. іакіїка - мистецтво шикування військ, від
іаззо - будую війська) - складова частина військового мистецтва, що
включає теорію й практику підготовки й ведення бою з'єднаннями, час-
тинами (кораблями) і підрозділами різних видів збройних сил, родів
військ (сил) і спеціальних військ на суші, у повітрі й на морі. Тактика
охоплює вивчення, розробку, підготовку й ведення всіх видів бойових
дій: оборони, наступу, зустрічного бою, перегрупувань тощо.
У тактиці необхідно розрізняти такі поняття: тактичні дії, види так-
тичних дій і їх форми.
Тактичні дії - організовані дії підрозділів, частин і з'єднань при ви-
конанні поставлених завдань. Основні види тактичних дій: оборона, на-
ступ, пересування, розташування. Основні форми тактичних дій: бій, удар
і маневр.
26 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Теорія тактики вивчає закономірності, характер, способи підготов-
ки, ведення бою з'єднаннями, частинами, підрозділами та погляди
військових фахівців інших держав на ці питання. Вона розробляє те-
оретико-фундаментальні положення основ підготовки та ведення
бою, тактичні вимоги до озброєння й військової техніки, організації
з'єднань, частин і підрозділів, облаштування театру військових дій, у
межах якого здійснюється підготовка до ведення бою.
Практика тактики включає підготовку та ведення бою.
Теорія та практика підготовки й ведення бою ґрунтується на:
розвитку озброєння й техніки;
• досвіді ведення бою чи бойових дій з'єднаннями, частинами та
підрозділами у ході воєнних дій;
досвіді бойової підготовки, особливо в ході маневрів і тактичних
навчань;
• принципах ведення бою;
• завданнях оперативного мистецтва.
Структура тактики складається із:
загальної тактики;
тактики родів військ;
тактики спеціальних військ;
• тактики з'єднань, частин і підрозділів інших військових формувань.
Загальна тактика охоплює теорію та практику підготовки й веден-
ня загальновійськового бою з'єднаннями, частинами та підрозділами.
Тактика родів військ, спеціальних військ та інших військових формувань ОХОПЛЮЄ Те-
орію й практику виконання завдань частинами та підрозділами родів
військ, спеціальних військ та інших формувань. Вона включає:
• тактику родів Сухопутних військ - механізованих, танкових, ае-
ромобільних, ракетних, артилерії;
• тактику армійської авіації, військ протиповітряної оборони;
тактику авіації і військ Повітряних сил - бомбардувальної, вини-
щувальної, штурмової, розвідувальної, транспортної авіації, зеніт-
но-ракетних, радіотехнічних військ;
тактику родів військ (сил) Військово-Морських сил - надводних
сил, морської авіації, берегових ракетних військ, військ береговрї
оборони, морської піхоти.
Етапи розвитку тактики пов'язані із розвитком суспільства, здійсню-
ються під впливом нової, досконалої зброї і техніки та залежать від:
• стану теорії і практики підготовки та ведення бою;
стану підготовки з'єднань, частин і підрозділів;
• необхідної кількості та якості сучасної зброї, особливо нової;
Вступ 27
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
обладнання простору підготовки та ведення воєнних дій;
наявності захищених і пересувних пунктів управління з'єднань,
частин і підрозділів;
стану науково-дослідницької роботи;
• відповідності організаційно-штатної структури з'єднань, частин і
підрозділів озброєнню, формам і способам ведення бою та підго-
товці особового складу;
• поглядів військових фахівців інших, особливо сусідніх держав, на
підготовку та ведення бою;
досвіду й уроків операцій оперативних об'єднань і бойової підго-
товки.
Розвиток тактики слід розглядати через аналіз факторів, які впли-
вають на неї, найважливішими з яких є поява нового, досконалішого
озброєння та військової техніки.
Тактика, будучи окремим елементом військового мистецтва, тісно
пов'язана з оперативним мистецтвом і стратегією. Взаємозв'язок скла-
дових елементів військового мистецтва потрібно розглядати через:
бойові завдання: тактичні, оперативно-тактичні, оперативні, опе-
ративно-стратегічні, стратегічні;
військові формування, які ці завдання виконують: тактичні гру-
пи підрозділів, підрозділи, тактичні групи частин, частини, так-
тичні групи з'єднань, з'єднання, оперативно-тактичні об'єднан-
ня, оперативні об'єднання, оперативно-стратегічні об'єднання,
стратегічні об'єднання;
форми воєнних дій: бій, бойові дії, операції оперативного об'єд-
нання, битва, операції стратегічних об'єднань;
простір, у межах якого ведуться воєнні дії для оборони (окоп, тран-
шея, опорний пункт, район оборони, ділянка оборони частини,
смуга оборони з'єднання, напрямок, операційний напрямок,
стратегічний напрямок, театр воєнних дій).
Значний вплив на розвиток тактики має вдосконалення зброї і во-
єнної техніки. Озброєння й тактика завжди мають зворотний зв'язок.
Зміни однієї категорії негайно спричиняють змін іншої, тому цей
процес є безперервним.
Апогеєм другої світової війни в розвитку озброєння було створення
атомної зброї. Тому в 50-70 рр. минулого сторіччя у "супердержавах"
основну увагу у воєнній сфері було зосереджено на розвиток ракетно-
ядерної зброї й способи її застосування, що безпосередньо вплинуло
на розвиток тактики. У цей час значних змін зазнали форми та спо-
соби збройної боротьби. Змінились способи розгрому противника, по-
28 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
будови бойового порядку, застосування видів і родів військ, а також
оперативно-тактичні нормативи.
Досвід бойових дій у локальних війнах свідчить, що ракетно-ядерна
зброя в них ніколи не застосовувалась. Проте подібні війни і конфлікти
безпосередньо вплинули на розвиток засобів збройної боротьби.
У другій пол. XX ст. найбільш ефективно розвивались такі види
зброї, як ракети різних класів, бронетехніка (танки, БМП, БТР), арти-
лерія, протитанкова та стрілецька зброя, авіація й засоби протиповіт-
ряної оборони. Особлива увага приділялась розвитку високоточної
зброї, що вдосконалювалась задля підвищення далекості та точності
стрільби, високої захищеності, маневреності, простоти в експлуатації.
Райони, в яких мали місце локальні війни, ставали полігонами для
випробування ефективності застосування новітніх зразків озброєння.
На підґрунті активного розвитку звичайних засобів збройної бо-
ротьби актуальним стає питання про перегляд способів ведення за-
гальновійськового бою в умовах застосування звичайної зброї. З'яви-
ЛОСЬ Таке ПОНЯТТЯ, ЯК єдине планування бою.
Досвід локальних війн і збройних конфліктів свідчить, що "класич-
ні" основи, положення та принципи теорії тактики, як і воєнного ми-
стецтва в цілому, в основі яких - досвід другої світової війни, у ба-
гатьох випадках застаріли. Час фронтальних тактичних наступів і суцільних ліній
оборони минув. На зміну приходить мистецтво тактики, головне завдан-
ня якого - вміле використанні непрямих дій: нанесення потужного
далекого вогневого ураження противнику; своєчасне нанесення уда-
рів по важливих об'єктах у тилу противника; нанесення ударів у
фланг і тил головного угруповання разом із фронтальним ударом го-
ловних сил на головному напрямку.
Аналіз локальних війн і збройних конфліктів свідчить про те, що їх
загалом можна поділити на дві основні категорії. З одного боку - це
збройна боротьба, в якій сторони мають наближено рівні за силами та
озброєнням військові формування (арабо-ізраїльські війни 1967 і
1973 рр., війна у зоні Перської затоки). З іншого боку - це боротьба
між нерівними за силами сторонами (державами), в якій регулярним
арміям протидіють переважно партизанські формування (війна в Аф-
ганістані чи Чечні).
Але за будь-яких умов ведення бойових дій основним критерієм є
досконале знання командирами основних принципів збройної бо-
ротьби, уміння своєчасно втілювати їх у вирішення практичних зав-
дань. Для використання основних принципів збройної боротьби - та
досягнення запланованих результатів потрібно володіти умінням:
Вступ 29
Татка як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
• своєчасного знищення ліній комунікацій противника для запобі-
гання підтягнення його резервів;
перегороджування шляхів відступу противника для підриву його
волі до боротьби та придушення морального стану;
завдавати ударів органам управління противника, позбавляючи
тим самим його командування можливості управляти військами.
При веденні бойових дій військовими формуваннями, приблизно
рівними за силами й засобами, війська звичайно розгортаються по
всій ширині бойового шикування із чітко вираженою лінією фронту,
а бойові дії ведуться за зразками класичного військового мистецтва.
Арабо-ізраїльські війни 1967, 1973 рр. і війна в зоні Перської затоки
являють собою найяскравіший тому приклад. У війнах були застосо-
вані сучасні способи ведення бою, які заслуговують на детальне ви-
вчення та подальший розвиток.
Наприклад, у ВІЙНІ 1967 р. повчальним є подолання ізраїльськими військами
оборони єгипетських дивізій, розгорнутої на найбільш вірогідних для наступу
напрямках. Для подолання оборони ізраїльтяни створили три насту-
пальних угруповання:
приморське у складі чотирьох механізованих бригад, яким проти-
стояли 20 піхотна дивізія у секторі Газа і 7 піхотна дивізія у ра-
йоні Рафаха;
центральне у складі чотирьох механізованих бригад, перед яки-
ми оборонялись 2 механізована дивізія у районі Ель-Кусейма;
південне у складі трьох механізованих бригад, проти яких оборо-
нялися 6 мотопіхотна дивізія та окрема піхотна бригада.
Оборона дивізій армії Єгипту складалася із двох ешелонів. У пер-
шому - оборонялись дві бригади, а в другому - одна. Ширина фронту
оборони дивізій досягла 25-30 км. У резерві ізраїльтян було по
дві бронетанкові та механізовані бригади. У резерві сторони, що обо-
ронялася, були 3 мотопіхотна дивізія, 4 і 9 танкові дивізії, а також дві
окремі піхотні бригади.
Уранці 5 червня 1967 р., після короткої вогневої підготовки, бри-
гади ізраїльської армії перейшли в наступ. На "приморському" напрям-
ку було завдано два удари: перший, головний - 2 механізованою бри-
гадою у 30-километировий проміжок між 7 піхотною дивізією та
2 мотопіхотною дивізією, другий - силами 2 мотопіхотної дивізії у
стик між 20 і 7 піхотними дивізіями.
Успішно розвиваючи наступ, бригади протягом дня оточили
20 піхотну дивізію та обійшли із флангів 7 піхотну дивізію, тим самим
відрізаючи їм шляхи відступу й сковуючи дії найближчих резервів.
30 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Усі чотири бригади атакували 2 мотопіхотну дивізію "у лоб". Незва-
жаючи на якісну організацію бою (зосередження основних сил на на-
прямку головного удару, своєчасну вогневу підготовку атаки), наступ
успіху не мав. Причиною була налагоджена система вогню, якісно про-
ведене інженерне облаштування місцевості в смузі оборони єгиптян.
Наступаючі вклинились в оборону на невелику глибину, зазнали
суттєвих втрат і зупинились. Не подолавши оборону фронтальним
ударом, ізраїльтяни змушені були ввести в бій дві бронетанкові бри-
гади із резерву, які в нічних умовах обійшли бойові порядки
2 мотопіхотної дивізії із півночі та півдня й до ранку оточили їх, таки
чином створивши умови для переходу в наступ головних сил.
На "південному" напрямку ізраїльтяни успіху не мали. Вони атаку-
вали 6 мотопіхотну дивізію фронтально, зазнали значних втрат й були
зупинені, а після успішно проведеної проти них контратаки - відки-
нуті на 5-10 км від переднього краю.
Зранку 6 червня бригади, що вели бій на "приморському" і "цент-
ральному" напрямках, розвинули наступ углиб, оточили та знищили
резервні бригади єгипетської армії і на кінець 7 червня, оволодівши
перевалом Мітла й містами Романі та Бір-Гіфгафа, вийшли до Суець-
кого каналу та відрізали шляхи відходу дивізіям, що оборонялись.
6 і 3 мотопіхотна, 4 і 9 танкові дивізії зазнали втрат від ударів аві-
ації та отримали наказ на відхід (4 танкова дивізія отримала наказ
від спецслужб Ізраїлю), але здійснити його не змогли.
Основний підсумок боїв, що велись на Синайському півострові:
наступаюча сторона мала успіх не там, де намагалась прорвати
оборону фронтальними ударами, а там, де, використовуючи не-
зайняті противником ділянки місцевості, рішуче обходила тих,
хто оборонявся, з флангів, оточувала їх і відрізала шляхи як для
відходу, так і для підтягування резерву;
наступаючі активно вели розвідку всіма силами й засобами. Це
дозволяло їм постійно знати про положення та характер дій про-
тилежної сторони, що є позитивним показником.
Отже, можна дійти такого висновку: в обороні необхідно мати доб-
ре налагоджену систему вогню, прийнятно обладнану в інженерному
плані місцевість, стежити за протилежною стороною, своєчасно ви-
кривати та зривати її обхідні маневри, не допускати виходу на свої
фланги й тили.
В арабо-ізраїльській війні 1973 р. найбільш повчальною є організа-
ція та здійснення форсування водної перешкоди із проривом заздале-
гідь підготовленої оборони.
Вступ 31
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
Оборону армії Ізраїлю у зоні Суецького каналу становили дві смуги:
перша - обладнана найбільш повно, що включала дві позиції: одна -
мала глибину 2-3 км, її основу становили взводні й ротні опорні пун-
кти, обладнані на земляному валу, і підготовлені для ведення кругової
оборони. У 12-13 км від першої позиції було створено другу - глиби-
ною 1,5-2 км. ЇЇ призначення - розташування бригадних резервів.
Найповніше друга позиція була обладнана на напрямках, що вели
вглибину, до перевалів Мітла та Гіді. На лінії перевалів в 30-50 км на
схід від Суецького каналу було підготовлено другу смугу оборони. ЇЇ
призначення - зайняття резервами в найближчій оперативній глибині.
Передній край ізраїльських військ проходив в основному по Суець-
кому каналу, ширина якого в районі м. Суец досягає 180-200 м, а
глибина за фарватером - 9-13 м. У період експлуатації каналу при
його очистці внаслідок викиду ґрунту на обох берегах утворилися на-
сипні вали піску. На східному березі висота валу досягала 18-20, на
західному - 8-10 м. Саме на цих насипах на східному березі каналу
були обладнані опорні пункти ізраїльтян, які займали панівне поло-
ження щодо до єгипетської сторони.
Особливістю Суецького каналу є те, що течія та рівень води в ньо-
му непостійні: вони змінюються кілька разів на добу й залежать від
припливів у Червоному та Середземному морях. Рівень води зміню-
ється на висоту до 2 м. Найсприятливішим для форсування є час за-
кінчення припливу - канал повністю заповнюється водою, і течія
практично відсутня. Такий стан зберігається приблизно 1,5-2,0 год.
Форсування каналу ускладнюється через відсутність проходів у зе-
мляному валу на протилежному березі, без яких переправа колісної й
гусеничної техніки на захоплений плацдарм неможлива. Для відтво-
рення проходу у валу потрібно 5-6 год.
Для ускладнення форсування каналу ізраїльтяни за всією лінією
застосували спеціальні пристрої із трубопроводами для зливу у канал
рідини, що легко займається. У разі форсування рідину підпалювали,
створюючи таким чином "вогняну річку".
У взводних опорних пунктах значна роль належала кочовим тан-
кам. Гребінь земляного валу був підрізаний уступом, на окремих ді-
лянках обладнувались майданчики для стрільби танка прямою навод-
кою. Відстань між майданчиками сягала 1,5-2,0 км. Із такої позиції
танк є могутньою броньованою вогневою точкою й спроможний вес-
ти вогонь зі всіх видів зброї.
Оскільки 19 мотопіхотна дивізія, згідно з рішенням на форсування
Суецького каналу, діяла на напрямку головного удару 3 польової ар-
32 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
мії, то на її прикладі розглянемо тактику єгипетських військ. Завданням
19 мотопіхотної дивізії було:
форсування Суецького каналу на ділянці шириною 12 км;
• прорив оборони противника на східному березі й на Ч+б00-800 год.
оволодіння рубежем на глибині 5-6 км і на фронті 10-15 км і тим
самим створення дивізійного плацдарму;
розвиваючи наступ на східному напрямку, відбиття можливої
контратаки найближчих резервів й оволодіння рубежем на гли-
бині 10-12 км для створення армійського плацдарму;
у подальшому - розвиток нічними діями наступу вздовж дороги
Тисвя - Мітла;
• нарешті, під час другої доби операції, оволодіння рубежем на гли-
бині до 25 км і створення умов для введення в бій другого ешело-
ну армії.
Для подолання міцної оборони, створеної ізраїльтянами на каналі,
необхідно було:
подавити вогневими засобами опорні пункти на передньому краї
й нейтралізувати кочові танки;
знешкодити сховища із легкозаймистою рідиною;
відтворити проходи в земляному валу для пропуску бойової техніки;
завадити противнику своєчасно підтягнути резерви й здійснити
контрнаступ.
Із цією метою в дивізії було проведено кропітку, довготривалу роботу
з підготовки до наступу із форсування каналу з ретельним дотриман-
ням таємниці.
6 жовтня о 1400, згідно з рішенням командира 19 мотопіхотної ди-
візії, розпочалась вогнева підготовка форсування. Вона тривала
53 хв. й відрізнялась певними хитрощами. Артилерійську підготовку
доповнили удари винищувально-бомбардувальної авіації. У смузі на-
ступу дивізії діяло близько 100 літаків, які завдавали ударів по резер-
вах й артилерії ізраїльтян. У ході вогневої підготовки танки, постав-
лені на пряму наводку, стрільбою уламково-фугасними снарядами від-
творювали проходи в мінних полях на земляному валу. На кожний
прохід витрачалось близько 15-20 снарядів калібру 100 мм.
6 жовтня о 1440 почалось форсування штурмовими групами
(у складі посиленої піхотної роти від кожного піхотного батальйону) та
спеціально підготовленими взводами для знешкодження засобів зли-
вання легкозаймистої рідини. 1450 - початок форсування піхотні роти
на човнах. 1500 - на протилежному березі перебуває по дві піхотні ро-
Вступ 33
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
ти від кожного піхотного батальйону та протитанкові взводи. Але
розвинути успіх вони не змогли, оскільки після прориву оборони про-
тивника на глибину рот першого ешелону (400-500 м) командири пі-
хотних батальйонів прийняли рішення закріпитись на досягнутому
рубежі й очікувати контратаки. Однак противник, зазнавши суттєвих
втрат від авіації й артилерії, відмовився від контратак. До того ж,
значну позитивну роль відіграли протитанкові засідки. Від кожної пі-
хотної роти першого ешелону на вірогідні напрямки дій танків виділя-
лось по одній-дві засідки у складі двох-трьох гранатометників РПГ-7
або безвіткатної гармати та ручного гранатомета. Вони висувались на
відстань 3-4 км від переднього краю й своїм вогнем заважали, а іноді
й зривали просування танків.
У такому статичному положенні батальйони перебували 2,5-3 год.
Під їх прикриттям сапери, використовуючи вибухові речовини, при-
ступили до створення проходів у валу.
У той самий час на протилежний берег на плаваючих транспорте-
рах К-61 були переправлені батареї бригадних 120-міліметрових мі-
нометів. Гаубична й далекобійна артилерія продовжували вести во-
гонь зі свого берега. Атака відновилась о 1700 за підтримки артилерії.
Перший прохід у валу було зроблено о 1800, але танки до нього че-
рез канал не були переправлені, оскільки авіація ізраїльтян, завдавши
масового вогневого удару по дивізії, вивела з ладу поромні переправи
та порушила збирання мосту. Командир 19 мотопіхотної дивізії розгу-
бився й наказав бригадам зупинитися на досягнутому рубежі та за-
кріпитися. Таким чином, 19 мотопіхотна дивізія за день бою форсу-
вала канал, просунулась углиб на 5-7 км і виконала найближче зав-
дання, створивши дивізійний плацдарм на фронті 15 км.
Протягом ночі з 6 на 7 жовтня на плацдарм було переправлено
7 піхотну бригаду, бригадні артилерійські групи й артилерійський ди-
візіон зі складу артилерійської дивізіонної групи. На східному березі
розташовувались усі пункти управління бригад і батальйонів. Проте
переправа танків затримувалась через відсутність поромів і мостів.
На 7°°-710 саперами було зроблено 15 проходів на своєму березі та 12
- через вал у противника. Перший танк на протилежний берег було
переправлено о 710-715. до 1400 на протилежний берег було переправ-
лено близько 200 танків, для чого використовувались в основному мо-
стові переправи. Піхотні частини у цей час із займаних позицій вели
бій із незначними силами ізраїльтян, які намагались максимально
стримувати просування єгипетських військ і забезпечити висування
50 бронетанкової бригади із глибини для нанесення контрудару.
34 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Наступ 19 мотопіхотної дивізії відновився лише зранку 8 жовтня.
Але було запізно. Ізраїльтяни підтягай резерви, провели контратаки й
почали чинити опір, особливо на напрямку, що веде до перевалу Міт-
ла. Командир дивізії ввів у бій 7 піхотну бригаду, але значного успіху
досягнуто не було. На кінець дня 8 жовтня дивізія перебувала на від-
стані 11-12 км від каналу. У безпосередньому зіткненні із частинами
дивізії перебувало 50 бронетанкова та бригада невідомої нумерації.
За даними розвідки стало відомо, що в районі перевалу Мітла: зосе-
реджуються резерви, тому командир 19 мотопіхотної дивізії отримав
наказ закріпитися й організувати міцну оборону армійського плацда-
рму. На цей час дивізією було задіяно всі резерви.
Протягом 9 жовтня вдосконалювалась система вогню й інженерне
обладнання місцевості. Щільність протитанкових засобів на головно-
му напрямку було доведено до 50 од./км фронту.
З 10 по 14 жовтня дивізія відбила кілька контратак і вела в основ-
ному пасивну оборону. 14 жовтня командування армії прийняло рі-
шення про поновлення наступу. У наступ перейшла тільки 7 піхотна
бригада, посилена 1 танковим батальйоном. Усі інші бригади залиши-
лися на місці й були готові до захоплення перевалу Мітла. Але наступ
бригади не було підготовлено: він почався без артилерійської й авіа-
ційної підтримки, тому бригада, зіткнувшись із налагодженою оборо-
ною, зазнала суттєвих втрат й відійшла на вихідні позиції.
У війні 1973 р. арабська сторона своєї мети не досягла, вона зазна-
ла поразки, але у ній є багато того, на що варто звернути увагу.
1. Організацію бойових дій у підрозділах, частинах і з'єднаннях було проведено своєчас-
но й приховано. При цьому значну увагу було надано практичній ро-
боті командирів на місцевості. Особливо детально бій було орга-
нізовано в ланці батальйон-рота. При постановці завдань й ор-
ганізації взаємодії на місцевості працювали всі категорії аж до
командирів відділень (екіпажів) включно. Робота проводилась
настільки приховано, що до 4 жовтня протилежна сторона не
могла викрити підготовку.
2. Певний інтерес викликає побудова бойового порядку. У кожному
батальйоні були призначені Й підготовлені штурмові групи для знищення во-
гневих засобів в обороні противника, а також взводи для використання пристроїв
заповнення каналу вогнепальною рідиною. В У СІХ ланках (ВІД рОТИ Й вище)
створювались підрозділи для боротьби із танками.
з. Побудова вогневої підготовки включала деякі елементи воєнних хитро-
щів. Тривалість і черговість вогневих нальотів значно відрізнялась
від тих, які застосовували раніше й до яких звикла протилежна
Вступ 35
Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина військового мистецтва Тактика як складова частина
сторона, а п'ятихвилинна перерва за останнього вогневого нальо-
ту створила враження, що він закінчився, тому його продовжен-
ня для тих, хто оборонявся, стало несподіваним настільки, що
створилися умови для захоплення опорних пунктів штурмовими групами практично
без бою. Викликає інтерес і спосіб відтворення проходів на проти-
лежному березі каналу.
найбільшим недоліком було те, що всі категорії наступаючих безвідпові-
дально поставились до ведення розвідки, що спричиняло необізнаність в
обстановці та примушувало командирів зупиняти підрозділи, унаслі-
док чого втрачалась бойова ініціатива. Через недостатні відомості про роз-
ташування противника артилерія в основному вела вогонь не по цілях, а по
площинах. Характерним недоліком для командирів бригад і дивізій було
невміння організувати ввід у бій других ешелонів, а командирів батальйонів
- вести рейдові дії у тилу противника, і нарешті - неприпустима нерішучість
командирів батальйонів, бригад і дивізій, відсутність бажання швид-
ко проникати вглиб оборони противника.
Розділ 1
ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ:
СТРУКТУРА, ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗАВДАННЯ
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІя, завдання Збройні сили України
Історія Збройних сил незалежної України бере свій відлік від
6 грудня 1991 р. Саме цього дня Верховна Рада прийняла закони
України: "Про оборону України", "Про Збройні Сили України": у не-
залежній державі з'явилась правова основа для формування влас-
ної армії. Прийняття законів, а згодом - цілого пакету документів із
військових питань, що визначили воєнну політику держави на досяж-
ну перспективу, було необхідним і своєчасним кроком. Адже після роз-
паду Радянського Союзу та проголошення 1991 р. незалежності Украї-
на успадкувала одне із найбільших угруповань військ у Європі. На її
території дислокувались чотири повнокровних загальновійськових й
одна танкова армії, чотири повітряних армії, один армійський і три
корпуси протиповітряної оборони, Чорноморський флот. До цього слід
додати стратегічні ядерні сили: 43 ракетна армія та важкі бомбарду-
вальні дивізії. Арсенал такого угруповання становив 6,5 тис. танків,
більше 7 тис. бойових броньованих машин, до 1,5 тис. бойових літа-
ків, понад 1,6 тис. стратегічних ядерних боєголовок міжконтинен-
тальних балістичних ракет тощо. Особовий склад налічував близько
780 тис. осіб.
Утримання на своїй території могутньої військової сили, призна-
ченням якої було ведення стратегічних наступальних операцій, аж
ніяк не відповідало миролюбному зовнішньополітичному курсу моло-
дої держави, її позаблоковому статусу та оборонному характеру Во-
єнної доктрини. Тому першочерговими завданнями Міністерства обо-
рони України стали скорочення військових формувань і техніки до
необхідного рівня, приведення їх організаційно-штатної структури та
дислокації у відповідність до нових умов, розробка програми будів-
ництва Збройних сил України. Безпрецедентним стало рішення дер-
жави про без'ядерний статус і ліквідацію в односторонньому порядку
ядерного потенціалу. Одночасно скорочувались і звичайні озброєння.
38 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Ці заходи проводились відкрито, відповідно до міжнародних догово-
рів і під міжнародним контролем. І вже в листопаді 1995 р. Україна
виконала свої зобов'язання та привела граничний рівень техніки та
озброєння у відповідність до положень Договору про звичайні збройні
сили та озброєння в Європі. Із перших місяців формування українсь-
кого війська в Міністерстві оборони та Генеральному штабі проводи-
лась кропітка робота щодо створення моделі Збройних сил, яка б від-
повідала вимогам сьогодення. Армія має бути оптимальною за чисель-
ністю, мобільною, усебічно оснащеною із врахуванням принципу обо-
ронної достатності, економічних можливостей держави, постійно під-
тримувати рівень необхідної боєготовності та боєздатності, бути га-
рантом територіальної цілісності та незалежності держави. Усі ці па-
раметри знайшли віддзеркалення у Державній програмі будівництва
та розвитку Збройних сил України на період до 2011 р.
На підставі прогнозу воєнно-політичної і воєнно-стратегічної об-
становки у світі та поблизу кордонів України в найближчій перспек-
тиві можливість широкомасштабного застосування воєнної сили про-
ти України є малоймовірною. Проте за певних обставин зберігається
ймовірність розв'язання на окремих ділянках (напрямках) її кордонів
локальних конфліктів або втягування нашої держави до регіональних
воєнних конфліктів. Саме тому вперше в Державній програмі розвит-
ку Збройних сил України викладено рішення про відмову від органі-
зації "рівномірної кругової оборони" території держави й зосереджен-
ня зусиль на відбитті можливої агресії лише на кількох оперативних
напрямках, на яких, за певних обставин, виникненням воєнної за-
грози не можна нехтувати. У зв'язку із цим основними функціями
Збройних сил України є: стримування збройної агресії проти України
та відсіч їй, охорона сухопутного й повітряного простору держави та
територіального моря. На підставі розширення функцій Збройних сил
України у Державній програмі конкретизовано завдання, суть яких -
досягнення Збройними силами спроможності нейтралізувати воєнний
конфлікт низької інтенсивності складом військ (сил) мирного часу та
забезпечення мобілізаційної готовності до ведення локальної або регі-
ональної війни. Одночасно Збройні сили мають бути постійно готові
до участі в миротворчих і гуманітарних операціях під егідою міжна-
родних організацій силами до однієї бригади (2-3 тис. осіб).
Відповідно до завдань Збройних сил у Державній програмі уточне-
но їх структуру. Організаційну структуру Збройних сил установлено
ст. З Закону України "Про Збройні сили України" (1991) (рис. 1.1).
Збройні сили України: структура, організація, завдання 39
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
1
Сухопутні війська Повітряні СИЛИ Військово- Морські СИЛИ Об'єднане оперативне командування Командування сил підтримки З'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних сил
Рис. 1.1. Структура Збройних сил України
Загальний бойовий склад Збройних сил за функціональним призна-
ченням розподіляється на Об'єднанні сили швидкого реагування та
Основні сили оборони (рис. 1.2). Замислом розвитку функціональних
структур Збройних сил України передбачається вдосконалення відпо-
відності бойового та кількісного складу, їх бойових можливостей хара-
ктеру реальних і потенційних загроз національним інтересам України.
Рис. 1.2. Функціональні структури Збройних сил України
Об'єднанні сили швидкого реагування - сиди бойової готовності,
спроможні без доукомплектування виконувати визначені завдання.
Призначені для негайного реагування на зміни воєнно-стратегічної
обстановки та нейтралізації збройного конфлікту низької інтенсивно-
сті. У їх складі передбачено частину військ (сил), здатних до негайно-
го реагування на кризові ситуації. Нараховуватимуть до ЗО % від за-
гального бойового складу Збройних сил України мирного часу та роз-
ПОДІЛЯТИМУТЬСЯ на сили негайного реагування Та сили швидкого реагування.
Основні сили оборони - сили мобілізаційної готовності, спроможні
виконувати завдання після мобілізації і приведення в бойову готов-
ність. Частка Основних сил оборони від загального бойового складу
Збройних сил України мирного часу становитиме до 70 %, вони поді-
лятимуться на Сили нарощування Та Сили стабілізації.
Об'єднані сили швидкого реагування, Основні сили оборони при-
значені ДЛЯ Застосування В Збройному КОнфлІКТІ середньої інтенсивності.
Бази, центри, арсенали матеріально-технічного забезпечення вхо-
дять до системи забезпечення життєдіяльності Збройних сил України.
40 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Сухопутні війська
Сухопутні війська Збройних сил України сформовані у складі
Збройних сил України на підставі Указу Президента України від
23.05.96 № 368, відповідно до ст. 4 Закону України "Про Збройні сили
України". Сухопутні війська - найбільш численний вид Збройних сил.
За призначенням і покладеними завданнями Сухопутним військам
належить вирішальна роль у запобіганні та відбитті можливої агресії
проти України. Організаційну структуру Сухопутних військ Збройних
сил України на кінець 2007 р. наведено на рис. 1.3. До складу Сухопут-
них військ належать'.
• механізовані війська;
танкові війська;
* аеромобільні війська;
ракетні війська й артилерія;
• армійська авіація;
війська протиповітряної оборони;
• спеціальні війська:
- розвідувальні;
- спеціального призначення;
- інженерні;
- радіаційного, хімічного та біологічного захисту;
- радіоелектронної боротьби;
- топографічні;
- гідрометеорологічні;
- технічного, тилового та медичного забезпечення.
Сухопутні війська призначені ДЛЯ:
відбиття ударів сухопутних угруповань агресора;
утримання території, районів, зайнятих рубежів;
• розгрому угруповань противника, що вторглись на територію
держави;
• участі в територіальній обороні держави.
Механізовані й танкові війська є основою Сухопутних військ, викону-
ють завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій,
відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому
його військ, захоплення важливих районів, рубежів та об'єктів, діють у
складі морських і повітряних десантів. До складу механізованих і тан-
кових військ входять механізовані та танкові бригади. На озброєнні
з'єднань і частин механізованих і танкових військ перебувають:
КОМАНДУВАННЯ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
Рис. 1.3. Організаційна структура та бойовий склад Сухопутних військ
« ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
танки Т-64, Т-72, Т-80, перспективний танк Т-84 (рис. 1.4);
* бронетранспортери БТР-70, БТР-80, перспективний БТР-ЗУ (рис. 1.5);
бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, перспективна БМП-2М
(рис. 1.6) та інші зразки озброєння.
Рис. 1.4. Танк Т-84
Рис. 1.5. Бронетранспортер БТР-ЗУ
Ракетні війська та артилерія. До складу сухопутних військ входять з'єд-
нання оперативно-тактичних, тактичних ракет, з'єднання та частини
гаубичної, гарматної, реактивної і протитанкової артилерії, артиле-
рійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанко-
вих, керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, та-
нків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів
ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової опе-
рації. На озброєнні з'єднань, частин і підрозділів ракетних військ та
авіації перебувають ракетні комплекси оперативно-тактичних, так-
тичних ракет; реактивні системи залпового вогню типу "Смерч"
(рис. 1.7), "Ураган", "Град; самохідні гармати "Гіацинт", 2С19 "Мста"
(рис. 1.8), "Акація", "Гвоздика"; протитанкові засоби "Штурм" (рис. 1.9),
"Конкурс", "Рапіра" тощо.
Рис. 1.6. ьойова машина піхоти ьМи-2М
Рис. 1.7. Реактивна система
залпового вогню 9А52 "Смерч"
Збройні сили України: структура, організація, завдання 43
Збройні Скли УкрМим: структура, організація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІа, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
Армійська авіація є най-
більш маневреним родом
Сухопутних військ, що
призначений для виконан-
ня завдань за різноманіт-
них умов загальновійсько-
вого бою. Частини й під-
розділи армійської авіації
ведуть розвідку, знищують
бойову техніку та живу си-
лу противника, здійснюють
рис. 1.». самохідна гармата 2С19 "Мста1
вогневу підтримку під час
наступу чи контратаки,
висаджують тактичні де-
санти, доставляють у вка-
зані райони бойову техніку
та особовий склад, вико-
нують інші важливі зав-
дання. До складу Сухопут-
них військ входять брига-
ди та полки армійської аві-
Рис. 1.9. Протитанковий ракетний комплекс "Штурм"
ації. З'єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ ма-
ють на озброєнні багатоцільові гелікоптери типу Мі-8 (рис. 1.10), гелі-
коптери вогневої підтримки Мі-24 (рис. 1.11) та їх кодифікації.
Рис. 1.10. Багатоцільовий гелікоптер Мі-8
Аеромобільні війська — ВИ-
сокомобільний компонент
Сухопутних військ. До них
належать з'єднання, части-
ни та підрозділи зі складу
Сухопутних військ й армій-
ської авіації, цілеспрямо-
вано підготовлені для спі-
льних дій у тилу противни-
ка. Аеромобільні війська пе-
ребувають у постійній бойовій готовності, є наймобільнішим родом
військ, що спроможний виконати будь-яке завдання за різних умов.
До складу аеромобільних військ входять окремі аеромобільні бригади.
До зенітних ракетних комплексів механізованих (танкових) підроз-
ділів входить переносний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК) "Ігла"
(рис. 1.12).
44 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 1.11. Гелікоптер вогневої підтримки Мі-24 Рис. 1.12. ПЗРК "Ігла"
До зенітних ракетних артилерійсь-
ких комплексів з'єднання входить зе-
нітний гарматний ракетний комплекс
"Тунгуска" (рис. 1.13).
До зенітних ракетних систем і ком-
плексів об'єднання належать зенітні
ракетні комплекси "Оса" (рис. 1.14),
"Тор" (рис. 1.15).
Для нарощування ІШО об'єднання
можуть бути використані самохідні
зенітні ракетні комплекси "БУК"
(рис. 1.16), "С-300В" (рис. 1.17).
Рис. 1.14. ЗРК "ОСА"
Головною метою рефор-
мування та розвитку Сухо-
путних військ є створення
боєздатних, оснащених су-
часним озброєнням, війсь-
ковою технікою з'єднань,
військових частин, спро-
можних якірно виконувати
поставлені завдання. Одним
зі шляхів досягнення цієї ме-
ти є вдосконалення з'єднань і частин Сухопутних військ. Найбільш
характерною особливістю цього процесу став перехід від дивізійно-
полкової до бригадно-батальйонної структури, що дозволило підви-
щити мобільність, автономність, вогневу та ударну силу з'єднань.
Збройні сили України: структура, організація, завдання 45
Збройні Сили УкряЬш: структур», органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
Повітряні сили
Історія світової авіації і ракетобудування тісно пов'язана з укра-
їнською землею. Тут творили конструктор одного із перших літаків,
що піднявся у повітря, О. Можайський; засновник теорії ракетобуду-
вання М. Кибальчич; творець бойових ракет О. Засядько. Імена киян
І. Сікорського та Д. Григоровича стали всесвітньовідомими завдяки
сконструйованим та збудованим ними літальним апаратам. Безстра-
шні українські соколи К. Арцеулов та В. Дибовський зуміли "прибор-
кати" острах перших авіаторів - штопор. Мужній і талановитий пілот
Є. Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на яких
й сьогодні ґрунтуються прийоми ведення повітряного бою. В Одесі
промисловцем А. Анатра був створений один із перших у Російський
імперії авіаційних заводів.
46 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
У 1914-1917 р. розроблено та застосовано на практиці при органі-
зації прикриття з повітря важливих пунктів Одеського військового
округу (Одеса, Миколаїв, Херсон тощо) основні оперативно-тактичні
принципи протиповітряної оборони тилових об’єктів. У середині
1915 р. створено службу повітряного (візуального) спостереження,
оповіщення та зв'язку - ВСОЗ, яка мала завдання виявлення літаль-
них апаратів противника, спостереження за їх діями й оповіщення
сил і засобів повітряної оборони про їх появу.
У 1916 р. в Одесі створені штаб і підрозділи повітряної оборони. В
їх складі на початку 1917 р. налічувалось вісімнадцять протилітако-
вих батарей, чотири авіазагони, дві роти спостерігачів, чотири про-
жекторних роти і телефонно-телеграфна команда.
Історія Повітряних сил України розпочинається від часів Українсь-
кої Народної Республіки (УНР). В її збройних силах наприкінці березня
1918 р. було створено Запорізьку повітроплавну ескадру. Вона ввійш-
ла до складу армійського корпусу, що утворився на базі Запорізької
дивізії, і дислокувалася у Харкові. Згодом виникли нові авіаційні фор-
мування, об'єднані в три авіаційні загони (інспектури), а також ескад-
ра важких чотиримоторних бомбардувальників типу "Ілля Муромець".
Останні піднімали у повітря до 800 кг бомб і мали на озброєнні сім-
вісім кулеметів. У грудні 1918 р. до складу Української Галицької Ар-
мії, що була збройним формуванням Західноукраїнської Народної Ре-
спубліки, увійшла перша "Лпунська сотня", згодом був створений і "Лі-
тунський полк", який налічував 40 літаків різних типів.
Під час військової реформи 1924—1925 рр. почалось удосконалення
засобів і систем протиповітряної оборони: побудовані та випробувані
перші літаки-винишувачі 1-1.
На території України у великих промислових центрах дислокува-
лись авіабригади: 50 - в Києві, 25 - в Запоріжжі, 36-у Житомирі, 7 -
у Кіровограді, а також школи пілотів - у Луганську, Севастополі (Ка-
ча), Харкові та інших містах.
У загальній системі протиповітряної оборони було задіяно авіацію,
зенітну артилерію, інші роди військ.
15 лютого 1929 р., відповідно до директив штабу Українського війсь-
кового округу, створюється протиповітряна оборона м. Києва.
На початку Великої Вітчизняної війни протиповітряна оборона на
території України була складовою частиною загального плану побудо-
ви протиповітряної оборони держави та являла собою струнку систе-
му. Станом на червень 1941 р. на території України було розгорнуто
три зони ППО: Київську, Південну та Харківську. Керівництво проти-
Збройні сили України: структура, організація, завдання 47
Збройні Сили України: структура, організація, завдання Збройні Сили України: структура, організація, завдання Збройні Смпм України: структура, організація, завдання Збройні сили України
повітряною обороною здійснювалось командувачами військових
округів через командувачів зонами ППО, які були їх заступниками.
У пам'яті українського народу назавжди залишився безсмертний
подвиг, мужність і героїзм, тісна взаємодія особового складу Військ
Протиповітряної оборони та Військово-повітряних сил, виявлені під
час Великої Вітчизняної війни. За роки війни військовими авіатора-
ми здійснено 3,125 млн бойових вильотів, знищено понад 57 тис. во-
рожих літаків. Особовим складом військ ППО збито більш як 7,3 тис.
літаків ворога, знищено понад 1 тис. танків, близько 1,5 тис. гармат і
мінометів, багато іншої бойової техніки й живої сили ворога. За муж-
ність і героїзм десятки тисяч військовослужбовців нагороджено орде-
нами та медалями.
У повоєнні часи на озброєння надійшли швидкісні висотні ракетні
комплекси перехоплення. Бортові радіолокаційні приціли, інше, до-
сконаліше обладнання за умов вмілого володіння технікою зробили
авіацію всепогодною.
Починаючи з 1952 р., до військ надійшла принципово нова зброя -
зенітні ракетні комплекси та системи, що дозволили до 1960 р. пере-
творити зенітну артилерію на новий рід - зенітно-ракетні війська
протиповітряної оборони.
Відбулось повне переозброєння частин візуального спостереження,
оповіщення та зв'язку (ВСОЗ) новими радіолокаційними станціями та
системами. У 1954 р. їх переформовано у радіотехнічні війська як рід
військ ППО. Широко впроваджено автоматизовані системи управлін-
ня. Створено частини та підрозділи радіорозвідки й перешкоджання
радіоелектронним засобам повітряного противника.
Із 60-х років у зв'язку із надходженням на озброєння армій закор-
донних держав стратегічних ракет і космічних систем різноманітного
призначення вжито заходів щодо захисту держави та її Збройних сил
від раптового ракетного нападу.
З 1954 р. для оборони найважливіших стратегічних напрямків та
об'єктів сформовано армії ППО, у тому числі Київську, яка з березня
1960 р. стала 8 окремою армією протиповітряної оборони та викону-
вала бойові завдання на теренах України.
Окремою сторінкою в історію вписано участь воїнів у війні в Аф-
ганістані. У пекельному небі Афганістану військовослужбовці обох
видів Збройних сил показали себе якнайкраще. Бойові операції, при-
криття караванів, доставка вантажів - ось далеко неповний перелік
завдань, які виконували військовослужбовці ВПС і військ ППО.
17 березня 1992 р., згідно із директивою начальника Головного
штабу Збройних сил України, створено Військово-повітряні сили
48 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
України. На базі штабу 24 Повітряної армії у Вінниці сформовано
Командування ВПС.
На той час на території України перебувало чотири повітряні армії,
10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні
та спеціальні установи й заклади; усього близько 600 військових час-
тин, 2,8 тис. літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців.
Згідно з Указом Президента України № 209 "Про невідкладні захо-
ди по будівництву Збройних сил України" (05.04.92) та наказом Міні-
стра оборони України створюється Командування військ ІШО Украї-
ни, а самі війська протиповітряної оборони України - на базі об'єд-
нань, з'єднань і частин, які на той час дислокувалися на її території.
Біля витоків створення Військово-повітряних сил і Військ ППО
Збройних сил України стояли: генерал-полковники В. Антонець,
М. Лопатін, В. Стрельников, О. Стеценко, В. Ткачов; генерал-лейте-
нанти Я. Скалько, В. Васильєв та багато інших.
Рішення про створення на базі Військово-повітряних сил і Військ
протиповітряної оборони якісно нового виду Збройних сил України
приймались продумано та виважено, виходячи зі світової практики й
історичного досвіду. Метою перетворень у військовій сфері стало
створення сучасної моделі Збройних сил України - оптимальних за
чисельністю, мобільних, добре озброєних, усебічно забезпечених і на-
вчених військ і сил, спроможних виконати завдання за будь-яких
умов. На початку 2005 р. Збройні сили України перейшли на триви-
дову структуру - Сухопутні війська, Військово-Морські сили та По-
вітряні сили.
Формування Повітряних сил стало важливим складовим елементом
загальної програми реформування Збройних сил України. Головною
метою створення цього нового виду було визначено підвищення рівня
ефективності виконання завдань, притаманних як Військово-повіт-
ряним силам, так і Військам протиповітряної оборони за рахунок лік-
відації дублюючих елементів управління загальним процесом захисту
вітчизняного повітряного простору.
Слід зазначити, що створення Повітряних сил не стало механічним
злиттям двох раніше існуючих видів Збройних сил України. У першу
чергу воно було зумовлене прагненням військово-політичного керів-
ництва країни підняти рівень ефективності захисту повітряного про-
стору на новий, якісніший щабель.
Законодавчі та нормативно-правові акти, ЗГІДНО З ЯКИМИ ВИКОНУЮТЬСЯ За-
ходи щодо створення нового виду Збройних сил України - Повіт-
ряних сил:
Закон України "Про Збройні сили України";
Збройні сили України: структура, організація, завдання 49
Збройні Сили України: структура, оргакЬацІя, завдання Збройні Сили України: структура, оргеиЬацІя, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІя, завдання Збройні сили України
Указ Президента України "Про введення в дію рішення Ради на-
ціональної безпеки і оборони України "Про реалізацію заходів що-
до реформування Збройних сил України у 2004 році" (10.06.04
№641/2004);
Державна програма реформування та розвитку Збройних сил
України на період до 2005 р., затверджена Указом Президента
України (28.07.2000 № 927/2000);
Організаційна директива Міністра оборони України "Про прове-
дення організаційних заходів щодо створення Повітряних сил
Збройних сил України";
• наказ Міністра оборони України (21.10.04 № 475).
Перспективні напрацювання спрямовуються на реалізацію заходів
Державної програми реформування та розвитку Збройних сил Украї-
ни до 2011 р. та Стратегічного оборонного бюлетеня до 2015 р.
До складу Повітряних сил належать: -
роди авіації:
- бомбардувальна;
- винищувальна;
- штурмова;
- розвідувальна;
- транспортна;
• роди військ:
- зенітні ракетні;
- радіотехнічні.
Структура Повітряних сил (рис. 1.18) включає:
повітряні командування;
Харківський університет Повітряних сил;
Державний авіаційний науково-випробувальний центр;
військові частини, установи та організації безпосереднього підпо-
рядкування.
У рамках організаційної перебудови Повітряних сил передбачено
перехід до структури "повітряне командування (тактична група) -
бригада (полк)"; у складі повітряного командування - бригади так-
тичної авіації, зенітні ракетні бригади (полки), радіотехнічна брига-
да. Безпосередньо командуванню Повітряних сил підпорядковуються:
• бригади транспортної авіації;
окремий полк дистанційно керованих літальних апаратів (ДКЛА);
• навчальні, науково-дослідні, випробувальні заклади;
військові частини та установи підтримки й забезпечення.
КОМАНДУВАННЯ
ПОВІТРЯНИХ СИЛ
Рис. 1.18. Організаційна структура Повітряних сил Збройних сил України
Харківський
університет
Повітряних сил
Державний
науково-
випробувальний
центр
бригади
транспортної
авіації
окремий полк
ДКЛА
частини
безпосереднього
підпорядкування
об'єднаний
навчальний центр
Збройні сили України: структура, організація, завдання 51
Збройні Сили Украйм: структура, оргаиЬаїЦя, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІя, завдання Збройні Сили України: структура, оргвнЬацІя, аавдання збройні сили України
Рис. 1.19. Тактичний винищувач Міг-29
Рис. 1.20. Тактичний винищувач Су-27
До основного озброєння бригад тактичної авіації належать тактичні
винищувачі Міг-29 (рис. 1.19) і Су-27 (рис. 1.20) різних модифікацій. Осно-
вним озброєнням зенітних ракетних бригад і полків є зенітні ракетні
системи (ЗРС) С-300 різних модифікацій (рис. 1.21). Радіотехнічні бригади
в основному озброєнні мобільними трикоординатними радіолокацій-
ними станціями (РАС) 19Ж6 (рис. 1.22).
52 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 1.22. Радіолокаційна станція 19Ж6
Для виконання завдань
перевезення та десанту-
вання вантажів й особово-
го складу в складі бригад
транспортної авіації перед-
бачено воєнно-транспортні
літаки типу АН-74Т-200
(рис. 1.23). До основного оз-
броєння окремого полку
ДКЛА входять комплекси
безпілотних керованих лі-
тальних апаратів "Альбат-
рос-4К", "Ремез-ЗК" (рис. 1.24),
які використаються для ве-
дення фото- і телеспосте-
реження місцевості.
Повітряні сили - най-
більш мобільний вид Зброй-
них сил. Призначення його
з'єднань і військових частин
- захист від ударів із повітря по важливим об'єктам держави, угрупо-
ванням Збройних сил і нанесення ударів по угрупованням військ (сил)
та об'єктам противника, висадки повітряних десантів, перевезення
військ (вантажів), виконання спеціальних завдань.
Відповідно до призначення Повітряні сили Збройних сил України
виконують завдання:
у мирний час:
ведення радіотехнічної, радіолокаційної і повітряної розвідки без
порушень державного кордону, збір та узагальнення інформації
щодо повітряної обстановки, оповіщення військ, органів управ-
ління Збройних сил України та держави;
бойового чергування з охорони важливих державних об'єктів,
державного кордону України в повітряному просторі та контро-
лю за дотриманням порядку використання повітряного простору
України;
* підтримання постійної бойової готовності до виконання завдань
за призначенням;
• надання черговими силами допомоги повітряним суднам у разі
форс-мажорних обставин;
участі у міжнародній військовій співпраці та міжнародних
військових миротворчих операціях;
Збройні сили України: структура, організація, завдання 53
Збройні Скли України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
Рис. 1.23. Воєнно-транспортний літак АН-74Т-200
Рис. 1.24. Дистанційно керовані літальні апарати "Альбатрос-4К” і "Ремез-ЗК"
надання повітряних транспортних засобів для евакуації у ви-
падку катастроф техногенного характеру, нападу (збройної
провокації) на об'єкти та громадян України, які перебувають
на території іноземних держав;
участі у протидії диверсіям, терористичним актам з використан-
ням літальних апаратів;
забезпечення перельотів вищих посадових осіб держави;
* з участі у підготовці території країни в навігаційному та топо-
геодезичному плані;
під час ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту:
безперервного ведення радіолокаційної, радіотехнічної і повітря-
ної розвідки, збирання та узагальнення інформації щодо повіт-
ряної обстановки, оповіщення військ, органів управління Зброй-
них сил України та держави;
попередження та припинення порушень державного кордону
України й встановлення порядку використання повітряного про-
стору літальними апаратами інших держав, знищення бойових
літальних апаратів - порушників державного кордону;
* транспортування військ і матеріальних засобів;
• участі у боротьбі з незаконними збройними формуваннями;
при відбитті збройної агресії:
54 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ведення розвідки всіма силами та засобами у повітряно-кос-
мічному просторі, установлення початку нападу й попередження
про нього органів управління держави й Збройних сил України;
створення умов для здобуття переваги (панування) у повітрі
шляхом ураження авіаційних, сухопутних, морських угруповань,
системи ППО противника, аеромобільних (десантних) сил й ін-
ших об'єктів на території противника ударною авіацією, а на
власній території - засобами ППО та винищувальної авіації;
• ураження з повітря авіаційних, протиповітряних, сухопутних і
морських угруповань противника, об'єктів систем його держав-
ного та військового управління, тилу та військово-економічного
потенціалу, транспортних комунікацій;
• знищення засобів повітряного нападу, повітряної розвідки, літаків
дальнього радіолокаційного виявлення, повітряних елементів роз-
відувально-ударного комплексу, повітряних десантів у польоті;
и захисту від ударів із повітря угруповань Збройних сил України,
важливих військових і державних об'єктів;
авіаційної підтримки військ (сил);
• транспортування (десантування) повітряних десантів, військ і
матеріальних засобів повітрям;
виконання інших спеціальних завдань.
Принципами бойового застосування Повітряних сил Збройних сил України є:
• ведення комплексної розвідки з максимальним використанням
інших джерел розвідувальної інформації;
• захист від ударів із повітря важливих об'єктів держави;
• централізоване застосування авіації;
залучення за єдиним замислом сил і засобів Збройних сил,
військових формувань і правоохоронних органів спеціального
призначення України для виконання завдань ППО;
• керування бойовими діями з єдиного пункту (центру) управління;
• централізоване матеріально-технічне забезпечення військ (сил),
що залучаються до виконання завдань Повітряних сил.
масування авіації, ракетних військ, артилерії, сил і засобів ППО
для розгрому основних угруповань противника в місцях базу-
вання та в повітрі;
• тісна взаємодія: між частинами, з'єднаннями та об'єднаннями різ-
них видів Збройних сил України;
одночасне нанесення ударів по угрупованням збройних сил та
об'єктам противника на усю глибину їх оперативної побудови;
поєднання раптовості й безперервності дій щодо розгрому ракет-
но-авіаційного угруповання противника в повітрі й на землі.
Збройні сили України: структура, організація, завдання 55
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
Військово-Морські сили
Військово-Морські сили призначені для стримування, локалізації й
нейтралізації збройних конфліктів, а за необхідності - відсічі збройної
агресії з моря як самостійно, так й у взаємодії з іншими видами
Збройних сил України, військовими формуваннями, правоохоронни-
ми органами, відповідно до Конституції України, законів України та
інших нормативно-правових актів із врахуванням принципів і норм
міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.
Правовою основою діяльності ВМС Збройних сил України є: Кон-
ституція України, Воєнна доктрина України, Закони України "Про
Збройні сили України" та "Про оборону України", військові статути
Збройних сил України, Положення про корабельну службу у ВМС
Збройних сил України, інші закони України, нормативно-правові ак-
ти Президента України, Кабінету міністрів України, Міністерства обо-
рони України, Генерального штабу Збройних сил України, а також
міжнародні договори України, що регулюють відносини у сфері обо-
рони й згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України.
До складу Військово-Морських сил належать:
надводні сили;
морська авіація;
берегові ракетні війська;
війська берегової оборони;
морська піхота.
Організаційно Військово-Морські сили включають (рис. 1.25):
командування;
ескадру різнорідних сил;
дві військово-морські бази (Південна та Західна);
морську авіаційну бригаду;
бригаду берегової оборони;
частини та підрозділи безпосереднього підпорядкування;
Севастопольський військово-морський інститут, навчальний і
науковий центри.
Військово-Морські сили забезпечують недоторканність морських і
прибережних територій України й надають можливість їй зберігати
статус розвиненої морської держави.
Завдання Військово-Морських сил:
• стримування, локалізація й нейтралізація збройних конфліктів,
за необхідності - відсіч збройної агресії з моря;
підтримування стабільності в Чорноморському регіоні в рамках
ВЬАСКЗЕАРОК;
Рис. 1.25. Організаційна структура Військово-Морських сил Збройних сил України
на кінець 2006 р. Завдання Військово-Морських сил Збройних сил України
Збройні сили України: структура, організація, завдання 57
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІя, завдання Збройні Сили України: структура, органЬацІя, завдання Збройні сили України
участь у боротьбі з міжнародним і внутрішнім тероризмом, пі-
ратством в усіх його виявах;
• участь у запобіганні незаконному транспортуванню зброї і нар-
котиків морським шляхом;
боротьба з мінною небезпекою;
пошук і рятування на морі;
• виконання заходів з екологічної безпеки в морському просторі;
надання допомоги центральним і місцевим органам виконавчої
влади, місцевому самоврядуванню в проведенні пошукових та
аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних си-
туацій природного та техногенного характеру;
• участь у миротворчих і гуманітарних операціях;
участь у реалізації державної політики з питань оборони та роз-
витку Збройних сил України;
здійснення заходів із реалізації кадрової політики, дотримання
соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їх сі-
мей і працівників Збройних сил України;
участь у проведенні заходів правового режиму надзвичайного
стану;
сприяння об'єднанням Сухопутних військ, що діють на при-
морському напрямку;
підтримання оперативного режиму в операційній зоні ВМС;
забезпечення безпеки морських перевезень.
Крім цього, Військово-морські сили, як складова Збройних сил України,
спроможні реагувати на загальносвітові виклики:
поширення ядерної, хімічної й біологічної зброї;
організована злочинність;
нелегальна міграція;
* торгівля людьми тощо.
Військово-Морські сили - один із наймолодших видів Збройних сил
України. 18 січня 1992 р. військовослужбовці 3 школи водолазів ЧФ
під керівництвом капітана III рангу О. Клюєва склали присягу на вір-
ність народу України, 26 січня - 17 бригада кораблів охорони водного
району Кримської військово-морської бази (командир - капітан II ра-
нгу Ю. Шалит), а 22 лютого - 880 окремий батальйон морської піхоти
ЧФ (командир - майор В. Романов). Підтримавши ініціативу особово-
го складу кораблів та частин Чорноморського флоту, який прийняв
присягу на вірність народу України, Президент України видав Указ
"Про невідкладні заходи по будівництву Збройних сил України"
(05.04.92 № 209), яким передбачалось формування Військово-Морсь-
58 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ких сил України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованого на
території України. 7 квітня командувачем Військово-Морських сил
України призначено контр-адмірала Б. Кожина. 10 квітня створено
організаційну групу з формування командування ВМС. 17 квітня
склав присягу особовий склад з'єднання спеціальних операцій (Очаків-
ський гарнізон, командир - капітан І рангу О. Карпенко). У червні
1992 р. починає діяти прес-центр ВМС України (начальник - капітан
II рангу К. Іванко), а 8 червня вийшов друком перший номер газети "Флот
України" (гол. редактор - капітан І рангу Ю. Тимошук).
11 липня 1992 р. Військову присягу прийняли військовослужбовці
41 школи молодших спеціалістів зв'язку в місті Миколаїв, а 21 липня
до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17 бригади
кораблів охорони водного району Кримської ВМБ) на чолі з коман-
диром - капітан-лейтенантом С. Настечком. 28 липня 1992 р. піднято
Державний прапор України на першому по-
будованому для ВМС України кораблі управ-
ління "Славутич". У червні 1993 р. розпочав
ходові випробування корвет "Луцьк", побудо-
ваний на заводі "Ленінська кузня". 14 липня
1993 р. із Керченського суднобудівного заво-
ду "Залів" до Севастополя прибув фрегат "Ге-
тьман Сагайдачний" (рис. 1.26). 1 липня 1993 р.
під Севастополем сформовано перший^ ба-
тальйон морської піхоти ВМС України.
З метою запобігання військово-політичних
Рис. 1.26. Фрегат
"Гетьман Сагайдачний"
інцидентів поблизу Ялти відбулася зустріч
президентів України та Росії, у ході якої під-
писано Угоду між Україною та Росією щодо принципів формування
ВМС України та ЧФ Російської Федерації на базі Чорноморського фло-
ту (03.08.92).
19 серпня 1992 р. на базі двох севастопольських військово-морсь-
ких училищ створено Севастопольський військово-морський інститут,
якому в жовтні 1999 р. постановою Кабінету Міністрів України при-
своєне ім'я адмірала П. Нахімова.
На наступній зустрічі Президентів України та Росії у Москві щодо
формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту ко-
лишнього СРСР підписано спеціальну Угоду, передбачено розподіл
флоту за принципом 50 на 50 (17.06.93). З вересня відбулася друга за
1993 р. зустріч Президентів України та Росії щодо подальшої долі Чор-
номорського флоту. Підписано Угоду, відповідно до якої ЧФ мав бути
Збройні сили України: структура, організація, завдання 59
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
виведений зі складу об'єднаних Збройних сил СНД і підпорядкований
Президентам України та Росії. На формування флотів було відведено
перехідний період до 1995 р. Наказом Міністра оборони України ко-
мандувачем ВМС України призначено віце-адмірала В. Безкоровай-
ного (13.10.93).
З нагоди 50-річчя з Дня висадки союзних військ у Нормандії
(02.07.94) фрегат "Гетьман Сагайдачний" першим із кораблів ВМС
України здійснив далекий похід до французького Руаня. Визначаль-
ним щодо створення ВМС України став 1995 р.: з березня по травень
1995 р. до складу ВМС увійшли військові частини та з'єднання Ізма-
їльського та Очаківського гарнізонів.
Між Україною та Росією було підписано Угоду, яка остаточно ви-
значила параметри розподілу Чорноморського флоту (09.06.95). З
29 липня по 1 серпня 1996 р. відбулися перші оперативно-тактичні
навчання Військово-Морських сил України під прапором Верховного
Головнокомандувача Збройних сил України. У навчаннях взяло
участь 10 кораблів ВМС України, авіація та морська піхота. Прези-
дент України високо оцінив професіоналізм командирів і майстер-
ність особового складу флоту і видав Указ "Про День Військово-
Морських сил" (17.08.96 № 708/96), згідно з яким професійне свято
військових моряків щорічно відзначається 1 серпня.
З нагоди 5-ї річниці незалежності України в Севастополі відбувся
перший військовий парад Севастопольського гарнізону (24.08.96), в
якому взяли участь особовий склад частин і кораблів ВМС, військ
Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордон-
них військ.
У серпні - жовтні 1996 р.
загін кораблів ВМС (під ко-
мандуванням першого засту-
пника начальника штабу ВМС
капітана І рангу В.І. Кузь-
міна) у складі фрегата "Геть-
ман Сагайдачний" і великого
десантного корабля "Костян-
тин Ольшанський" (рис. 1.27) із
підрозділом морської піхоти
на борту здійснив перший
трансатлантичний перехід до
берегів СІПА.
Рис. 1.27. Великий десантний корабель
"Костянтин Ольшанський”
Із жовтня 1996 р. Військово-Морські сили ЗС України очолив контр-
адмірал М. Єжель.
60
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
припасів та іншого майна.
Рис. 1.28. Корвет "Тернопіль"
Починаючи з жовтня 1997 р., з метою відпрацювання миротвор-
чих завдань, систематично відбуваються спільні навчання ВМС Укра-
їни та Чорноморського флоту РФ "Фарватер миру". У другій половині
1997 р. завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього
СРСР. Військово-Морським силам ЗС України було передано 43 бойо-
вих кораблі, 132 судна та катери, 12 літаків, ЗО гелікоптерів, 227 бе-
регових об'єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боє-
За період 2001-2005 рр. зі складу
ВМС через моральне та фізичне ста-
ріння були вилучені 28 одиниць ко-
раблів, суден і катерів. Здійснюється
добудова і введення до складу ВМС
нових суден і проектування кораблів
нового покоління.
Наказом Міністра оборони Украї-
ни від 15.02.06 р.№ 86 до складу
Військово-Морських Сил Збройних
сил України прийнято нову бойову
одиницю - корвет "Тернопіль"
(рис. 1.28) побудований на заводі "Ле-
нінська кузня".
Восени 2003 р. відбулась презентація корвета "Гайдук-21" (рис. 1.29),
під час якої оголошено про створення в Україні проекту перспектив-
ного корабля з елементами так званих "стелс-технологій".
Державною програмою ре-
формування і розвитку Зброй-
них сил України на період до
2011 р., а також проектів віт-
чизняних кораблебудівних про-
грам, пріоритетним надводним
кораблем для Військово-Морсь-
ких сил Збройних сил України
розглядається корвет - бойо-
вий надводний корабель водо-
тоннажністю від 600 до 2000 т,
оснащений засобами виявлен-
ня та поразки цілей у повітрі,
на воді та під водою.
Рис. 1.29. Перспективний бойовий
корвет-невидимка "Гайдук-21"
Збройні сили України: структура, організація, завдання 61
Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні Сили України: структура, органЬація, завдання Збройні сили України
Запитання для самоконтролю
1. Організаційна структура Сухопутних військ Збройних сил України.
2. Роди військ Сухопутних військ Збройних сил України.
3. Історія Військ Протиповітряної оборони України.
4. Організаційна структура Повітряних сил Збройних сил України.
5. Роди військ Повітряних сил Збройних сил України.
6. Структура та завдання Військово-Морських сил Збройних сил України.
7. Організаційна структура Військово-Морських сил Збройних сил України.
Тестові запитання
1. Призначення Збройних сил України:
а) оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності, виконання
інших задач відповідно до міжнародних договорів України;
б) оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недотор-
канності;
в) захист України, її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності;
г) оборона України, її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності;
д) захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її еко-
номічної та інформаційної безпеки.
2. Види Збройних сил України:
а) Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-Морські сили, Спеціальні війська;
б) Сухопутні війська, Військово-Повітряні сили, Війська Протиповітряної оборони,
Військово-Морські сили;
в) Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-Морські сили;
г) Сухопутні війська, Військово-Повітряні сили, Військово-Морські сили;
д) Сухопутні війська, Військово-Повітряні сили, Військово-Морські сили, Війська
матеріально-технічного забезпечення.
3. Сухопутні війська складаються із:
а) родів військ і частин безпосереднього підпорядкування;
б) видів і родів військ;
в) видів, родів військ і спеціальних військ;
г) родів військ, спеціальних військ і військ матеріально-технічного забезпечення;
д) родів військ, спеціальних військ і військ тилового забезпечення.
4. Повітряні сили складаються із:
а) родів військ, спеціальних військ і військ матеріально-технічного забезпечення;
б) видів і родів військ;
в) видів, родів військ і спеціальних військ;
г) родів авіації та військ, а також частин безпосереднього підпорядкування;
д) родів авіації та військ, спеціальних військ і частин забезпечення та обслугову-
вання.
62 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
5. Військово-Морські сили складаються із:
а) видів і родів військ;
б) родів сил (військ) і частин безпосереднього підпорядкування;
в) видів, родів військ і спеціальних військ;
г) родів сил (військ), спеціальних військ і військ матеріально-технічного забезпе-
чення;
д) родів військ, спеціальних військ і військ тилового забезпечення.
Розділ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗБРОЄННЯ ТА БОЙОВА
ТЕХНІКА ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОЗБРОЄННЯ ПІДРОЗДІЛІВ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Механізований батальйон
на бойових машинах піхоти
Механізований батальйон на бойових машинах піхоти є основним
бойовим підрозділом та основною організаційною й розрахунковою
одиницею механізованої (танкової) бригади. Механізований баталь-
йон на БМП складається із: управління; штабу; трьох механізованих
рот на БМП; танкової роти; мінометної батареї; роти забезпечення;
вузла зв'язку, гранатометного, зенітно-ракетного, розвідувального;
інженерно-саперного взводів; медичного пункту.
Організаційну структуру механізованого батальйону на бойових
машинах піхоти подано на рис. 2.1, штатну структуру управління ба-
тальйону на БМП - на рис. 2.2, штатну структуру штабу - на рис. 2.3.
Організаційну структуру механізованої роти на бойових машинах
піхоти подано на рис. 2.4, кількість особового складу й озброєння меха-
нізованої роти на БМП - в табл. 2.1.
мб- механізований батальйон на БМП
особовий склад - 562
Управління особовий склад - 5 Штаб особовий склад - 4 вз особовий склад - 29
і мр особовий склад - 95 1 мр особовий склад - 95 1 мр особовий склад - 95 і? особовий склад - 41
гв особовий склад - 25 зрав особовий склад - 25 особовий склад - 92 мінбатр особовий склад - 61
ісв особовий склад -19 МП особовий склад - 9 рз особовий склад - 46
Рис. 2.1. Організаційна структура механізованого батальйону на БМП
64 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Управління
1. КБ (підполковник)
2. 3КБ (майор)
3. ЗКБ-ВР (майор)
4. ЗКБ-МТЗ (майор)
5. СтІ (капітан)
Рис. 2.2. Штатна структура управління
механізованого батальйону на БМП
Штаб
1. НШ-ПЗ КБ (майор)
2. ЗНШ (капітан)
3. НЗ-КВ (ст. лейтенант)
4.1 (прапорщик)
Рис. 2.3. Штатна структура штабу
механізованого батальйону на БМП
мр- механізована рота на БМП
особовий склад - 95
1. КР 5-СнІ //-7г7/
БМП 2. ЗКР-ВР 3. СтТ 4. Сна 6. СМВ п /\" 7. НО / \ 8. 0 (РЛС СБР-3) / \ СБР-3
особовий а БМП г слад-29
мв особовий склад - 29 у У І-Ь
БМП
МВ особовий а БМП г слад-29
Рис. 2.4. Організаційна структура механізованої роти на БМП
Таблиця 2.1. Кількість особового складу та озброєння механізованої роти на БМП
Особовий склад та озброєння Управління 1 мв 2 мв 3 мв Разом
Особовий склад, осіб 8 29 29 29 95
Бойові машини піхоти БМП-1 (БМП-2), шт. 1 3 3 3 10 .
Гранатомет РПГ-7, шт. 3 3 3 9
7,62-мм кулемет КК, шт. 1 1 1 3
7,62-мм снайперська гвинтівка СВД, шт. 2 2 2 6
5,45-мм РКК-74, шт. 4 4 4 • 12
5,45-мм АК-74, шт. 4 16 16 16 52
5,45-мм АКС-74, шт. 1 1 1 1 4
9-мм пістолет ПМ, шт. 3 1 1 1 6
Механізовані взводи застосовуються в усіх видах загальновійсько-
вого бою, вони вирішують складні завдання, діючи у складі батальйо-
ну, роти, а іноді й самостійно. До складу механізованого взводу на
БМП (рис. 2.5) входить управління взводу (командир взводу, його за-
ступник) та три механізовані відділення.
Організаційну структуру танкової роти механізованого батальйону
на БМП подано на рис. 2.6, кількість особового складу та озброєння танко-
вої роти - у табл. 2.2.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 65
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
мв- механізований взвод на БМП
особовий склад - 29
Управління: 1. КВ; 2. ЗКВ
особовий склад - 9
особовий склад - 9
1. КБМ-Кв 5. Г
2. ЗКБМ-НО 6. ПГ
3. СС 7. К
4. СН 8. К
9. СМВ
особовий склад - 9
1. КБМ-Кв 5. Г
2. ЗКБМ-НО 6. ПГ
3. СС 7. НК
4. СН 8. Ноб
9. СМВ
1. КБМ-Кв 5. ПГ
2. ЗКБМ-НО 6. К
3. СС 7. К
4. Г 8. Сен
9. МВ
Рис. 2.5. Склад механЬованого взводу на БМП
тр- танкова рота
особовий склад - 41
Рис. 2.6. ОрганЬаційна структура танкової роти
Таблиця 2.2. Кількість особового складу та озброєння танкової роти
Особовий склад та озброєння Управління 1 тв 2 тв 3 тв Разом
Особовий склад, осіб 5 12 12 12 41
Середній танк Т-64 (Т-72, Т-80, Т-84), шт. 1 4 4 4 13
5,45-мм АКС-74, шт. 3 11 11 11 36
9-мм пістолет ПМ, шт. 2 1 1 1 5
Організаційну структуру мінометної батареї механізованого ба-
тальйону на БМП подано на рис. 2.7, кількість особового складу та
озброєння мінометної батареї - у табл. 2.3.
Склад медичного пункту механізованого батальйону на БМП пода-
но на рис. 2.8, кількість особового складу та техніки - у табл. 2.4.
66 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
мінбатр - мінометна батарея
особовий склад - 61
Управління: 1. Кб; 2. СтТ; 3. Єна; 4. Сні
1 мінв особовий склад - 25 1 2 мінв особовий склад - 20
Рис. 2.7. Організаційна структура мінометної батареї
З мінв
особовий склад -12
Таблиця 2.3. Кількість особового складу та озброєння мінометної батареї
Особовий склад та озброєння Управління 1 мінв 2 мінв ву Разом
Особовий склад, осіб 4 25 20 12 61
Мінометний комплекс 2С12 "Сані": 120-мм міномет • спецмашина на базі ГАЗ-66 3 3 3 3 6 6
Спеціальна бойова машина управління (СБМ-У) 1В14 на шасі БТЛБУ 1 1 2
Машина підвозу боєприпасів на базі ГАЗ-бб 1 1 2
Автомобіль вантажний ГАЗ-66 1 1
5,45-мм АК-74 2 25 20 12 59
9-мм пістолет ГІМ 2 2
МП - медичний пункт
особовий склад - 9
Рис. 2.8. Склад медичного пункту
Таблиця 2.4. Кількість особового складу та техніки медичного пункту
механізованого батальйону на БМП
Особовий склад та озброєння Управління медвід медвід медвід медвід Разом
Особовий склад 1 2 2 2 2 11
АС-66 1 1
УАЗ-3962 1 1 1 3
5,45-мм АК-74, шт. 1 2 2 2 2 9
9-мм пістолет ПМ, шт. 1 1
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 67
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Механізовані відділення взводу відрізняються за складом. До складу
першого механізованого відділення входять командир бойової машини
- командир відділення; заступник командира бойової машини - навід-
ник-оператор; старший стрілець; снайпер; гранатометник; стрілець -
помічник гранатометника; два кулеметники; старший механік-водій.
Озброєння особового складу першого механізованого відділення пода-
но в табл. 2.5, кількість його особового складу з озброєнням - у табл. 2.6.
Таблиця 2.5. Озброєння особового складу першого механізованого відділення
№ Особовий склад Озброєння
1 Командир бойової машини - командир відділення (КБМ-Кв) 5,45-мм АК-74
2 Заступник командира бойової машини - навідник-оператор (ЗКБМ - НО) 5,45-мм АК-74
3 Старший стрілець (СС) 5,45-мм АК-74
4 Снайпер (СН) 7,62-мм СГД
5 Гранатометник (Г) РПГ-7
6 Стрілець - помічник гранатометника (ПГ) 5,45-мм АК-74
7 Кулеметник (К) 5,45-мм кулемет РКК-74
8 Кулеметник (К) 5,45-мм кулемет РКК-74
9 Старший механік-водій (СМВ) 5,45-мм АКС-74
Таблиця 2.6. Кількість особового складу першого механізованого відділення з озброєнням
Особовий склад та озброєння Кількість
Особовий склад 9 чол.
Озброєння БМП-1 (БМП-2) 1 шт.
Гранатомет РПГ-7 1 шт.
5,45-мм ручний кулемет Калашникова РКК-74 2 шт.
7,62-і^м снайперська гвинтівка Драгунова СГД 1 шт.
5,45-мм автомат Калашникова АК-74 4 шт.
5,45-мм автомат Калашникова АКС-74 1 шт.
Озброєння особового складу другого механізованого відділення по-
дано в табл. 2.7, кількість його особового складу з озброєнням - у табл. 2.8.
Друге механізоване відділення відрізняється від першого тим, що, за-
мість двох ручних кулеметів Калашникова (5,45-мм РКК-74), у ньому
на озброєнні наявний один станковий кулемет Калашникова (7,62-мм
КК), який обслуговується навідником кулемета та номером обслуги.
Озброєння особового складу третього механізованого відділення по-
дано в табл. 2.9, кількість його особового складу з озброєнням - у табл. 2.10.
Кількість особового складу та озброєння механізованого взводу по-
дано в табл. 2.11.
68
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2.7. Озброєння особового складу другого механізованого відділення
№ Особовий склад Озброєння
1 Командир бойової машини - командир відділення (КБМ-Кв) 5,45-мм АК-74
2 Заступник командира бойової машини - навідник оператор (ЗКБМ - НО) 5,45-мм АК-74
3 Старший стрілець (СС) 5,45-мм АК-74
4 Снайпер (СН). 7,62-мм СГД
5 Гранатометник (Г) РПГ-7
6 Стрілець - помічник гранатометника (ПГ) 5,45-мм АК-74
7 Навідник кулемету (НК) 7,62-мм КК
8 Номер обслуги (Ноб) 5,45-мм АК-74
9 Механік водій (МВ) 5,45-мм АКС-74
Таблиця 2.8. Кількість особового складу другого механізованого відділення з озброєнням
Особовий склад та озброєння Кількість
Особовий склад 9 чол.
Озброєння БМП-1 (БМП-2) 1 шт.
Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 1 шт.
7,62-мм кулемет Калашникова (КК) 1 шт.
7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова (СГД) 1 шт.
5,45-мм автомат Калашникова АК-74 5 шт.
5,45-мм автомат Калашникова (АКСУ-74) 1 шт.
Таблиця 2.9. Озброєння особового складу третього механізованого відділення
№ Особовий склад Озброєння
1 Командир бойової машини - командир відділення (КБМ-Кв) 5,45-мм АК-74
2 Заступник командира бойової машини - навідник-оператор (ЗКБМ - НО) 5,45-мм АК-74
3 Старший стрілець (СС) 5,45-мм АК-74
4 Стрілець-санітар (Сен) 5,45-мм АК-74
5 Гранатометник (Г) РПГ-7
6 Стрілець - помічник гранатометника (ПГ) 5,45-мм АК-74
7 Кулеметник (К) 5,45-мм кулемет РКК-74
8 Кулеметник (К) 5,45-мм кулемет РКК-74
9 Механік-водій (МВ) 5,45-мм АКС-74
Таблиця 2.10. Кількість особового складу третього механізованого відділення
з озброєнням
Особовий склад та озброєння Кількість
Особовий склад 9 осіб
Озброєння БМП-1 (БМП-2) 1 шт.
Гранатомет РПГ-7 1 шт.
5,45-мм ручний кулемет Калашникова РКК-74 2 шт.
5,45-мм автомат Калашникова АК-74 5 шт.
5,45-мм автомат Калашникова АКС-74 1 шт.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 69
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.11. Кількість особового складу та озброєння механЬованого взводу
Особовий склад та озброєння Управління 1 мвід 2 мвід 3 мвід Разом
Особовий склад, осіб 2 9 9 9 29
БМП-1 (БМП-2), шт. 1 1 1 3
РПГ-7, шт. 1 1 1 3
7,62-мм КК, шт. 1 1
7,62-мм СГД 1 1 2
5,45-мм РКК-74, шт. 2 2 4
5,45-мм АК-74, шт. 2 4 5 5 16
5,45-мм АКС-74, шт. 1 1 1 3
9-мм ПМ 1 1
Власне місце розташування командир взводу визначає залежно від
завдань, що виконує взвод. Командир перебуває:
• при здійсненні маршу - на БМП у голові колони взводу;
• в обороні - у складі відділення другого ешелону;
• у наступі - у складі відділення, що розташовується у центрі бойо-
вого порядку.
Заступник командира взводу може перебувати поруч із команди-
ром взводу або на другій бойовій машині піхоти, яку визначить ко-
мандир взводу. Командир взводу або його заступник, командир відді-
тв — танковий взвод лення можуть займати
особовий склад -12 місце на БМП за місцем
Екіпаж - 3 особи Екіпаж - 3 особи Екіпаж - 3 особи
1. Кт х 1. Кт 1. Кт
2. Н 2. Н 2. Н
3. МВ 3. МВ 3. МВ
Рис. 2.9. Склад танкового взводу
механіка-водія. На БМП,
де перебуває командир
взводу або його заступ-
ник, місце командира
відділення - у десантній
частині БМП. Організа-
ційну структуру танко-
вого взводу механізова-
ного батальйону на БМП
подано на рис. 2.9, кіль-
кість особового складу
та озброєння - у табл. 2.12.
Таблиця 2.12. Кількість особового складу й озброєння танкового взводу
Особовий склад та озброєння 1 екіпаж 2 екіпаж 3 екіпаж 4 екіпаж Разом
Особовий склад, осіб 3 3 3 3 12
Основний бойовий танк Т-64 (Т-72, Т-80, Т-84), шт. 1 1 1 1 4
5,45-мм АКС-74, шт. 3 3 3 3 12
9-мм ПМ 1 1
70 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Організаційну структуру першого мінометного взводу мінометної
батареї подано на рис. 2.10, другого мінометного взводу - на рис. 2.11,
взводу управління - на рис. 2.12.
1 мінв - перший мінометний взвод
особовий склад - 25
Рис. 2.10. Організаційна структура першого мінометного взводу мінометної батареї
2 мінв - другий мінометний взвод
особовий склад - 20
Рис. 2.11. Організаційна структура другого мінометного взводу мінометної батареї
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 71
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
ву- взвод управління
особовий склад -12
Рис. 2.12. Організаційна структура
взводу управління
мінометної батареї
До складу гранатометного взводу (рис. 2.13) механізованого баталь-
йону на БМП входять управління взводу (командир взводу) й три
гранатометних відділення. До складу відділень входять:
першого - заступник командира взводу - командир відділення,
навідник оператор, два старших навідники, три номери обслуги,
старший механік-водій;
другого й третього - командир відділення, навідник-оператор,
два старших навідники; три номери обслуги, механік-водій.
Кількість особового складу й озброєння гранатометного взводу по-
дано в табл. 2.13.
гв - гранатометний взвод механізованого батальйону на БМП
особовий склад - 25
1 ГВІД
особовий склад - 8
1. ЗКВ-Кв
2. НО
3. СтН
4. СтН
Управління: 1. КВ
особовий склад - 8
1. Кв 5. Ноб
2. НО 6. Ноб
3. СтН 7. Ноб
4. СтН 8. Мв
особовий склад - 8
1. Кв 5. Ноб
2. НО 6. Ноб
3. СтН 7. Ноб
4. СтН 8. МВ
5. Ноб
6. Ноб
7. Ноб
8. СМВ
Рис. 2.13. Склад гранатометного взводу механізованого батальйону на БМП
п ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2.13. Кількість особового складу та озброєння гранатометного взводу
Особовий склад та озброєння Управління 1 гвід 2гв/д 3 гвід Разом
Особовий склад, осіб 1 8 8 8 25
БМП-1 (БМП-2), шт. 1 1 1 3
Автоматичний гранатомет АГС-17 2 2 2 6
5,45-мм АК-74, шт. 1 8 8 8 25
9-мм ПМ 1 1
До складу розвідувального взводу (рис. 2.14) механізованого батальйо-
ну на БМП (танкового батальйону) входять управління (командир
взводу) та три розвідувальних відділення.
рв- розвідувальний взвод механізованого батальйону на БМП
особовий склад - 22
особовий склад - 5
1. ЗКВ-Кв 4. Р/тфн
2. СО 5. СМВ
3. О-Р/тфн
Управління: 1. КВ
особовий склад - 8
1. КБМ-Кв 5. Р
2. ЗКБМ-НО 6. РК
3. СтР 7. РСНб
4. Р 8. Мв
особовий склад - 8
1. КБМ-Кв 5. Р
2. ЗКБМ-НО 6. РК
3. СтР 7. РСН
4. Р 8. МВ
Рис. 2.14. Склад розвідувального взводу механізованого (танкового) батальйону на БМП
До складу відділень входять:
• першого - заступник командира взводу - командир відділення,
старший оператор, оператор-радіотелефоніст, радіотелефоніст,
старший механік-водій;
другого й третього - командир бойової машини - командир відді-
лення, заступник командира бойової машини - навідник-опера-
тор, старший розвідник, два розвідники, розвідник-кулеметник;
розвідник-снайпер; механік-водій.
Кількість особового складу й озброєння розвідувального взводу ме-
ханізованого батальйону на БМП (або танкового) ілюструє табл. 2.14.
Таблиця 2.14. Кількість особового складу й озброєння розвідувального взводу
механізованого батальйону на БМП
Особовий склад та озброєння Управління Ірвід Ірвід 3 рвід Разом
Особовий склад, осіб 1 5 8 8 22
БРМ, шт. 1 1
БМП-2, шт. 1 1 2
5,45-мм РКК-74, шт. 1 1 2
7,62-мм СГД 1 1 2
5,45-мм АК-74, шт. 1 5 б 6 18
9-мм ПМ 1 1
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 73
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
На рис. 2.15 подано організаційну структуру зенітно-ракетного взводу.
Кількість особового складу та озброєння зенітно-ракетного взводу ме-
ханізованого батальйону на БМП подано в табл. 2.15. Склад інженерного
саперного взводу механізованого батальйону на БМП подано на рис. 2.16,
кількість особового складу й техніки - у табл. 2.16.
Кількість особового складу та техніки роти забезпечення механізо-
ваного батальйону на БМП подано в табл. 2.17, склад роти матеріально-
го забезпечення - на рис. 2.17.
зрв- зенітний ракетний взвод
особовий склад - 16___________
Управління: 1. КВ
зрвід особовий склад - 5 1. ЗКВ | 2. СЗ 3. СЗ । / 4. НО 1 X 1_ 5. СМВ । зрвід особовий склад - 5 1. ЗКВ | 2. СЗ 3. СЗ । / 4. НО х X Ь 5. СМВ । зрвід особовий склад - 5 1. ЗКВ | 2. СЗ 3. СЗ | 7 4. НО ~ X и 5. СМВ |
Рис. 2.15. Склад зенітного ракетного взводу механізованого батальйону на БМП
Таблиця 2.15. Кількість особового складу й озброєння зенітного ракетного взводу
механізованого батальйону на БМП
Особовий склад та озброєння Управління зрвід зрвід зрвід Разом
Особовий склад 1 5 5 5 16
БМП-2 1 1 1 3
Пусковий механізм 3 3 3 9
Зенітна, керована ракета 6 6 6 18
5,45-мм АК-74, шт. 1 1 1 3
5,45-мм АКС-74, шт. 1 1 1 3
9-мм пістолет ПМ, шт. 1 1
ісв- інженерний саперний взвод
особовий склад - 19__________
Управління: 1. КВ
ісвід особовий склад - 8 1. ЗКВ-Кв 5. СР 2. СтСр 6. СР 3. Ср 7. СР Ср(^УРАЛ-4320 8' В 1 ісвід особовий склад - 8 1. ЗКВ-Кв 5. СР 2. СтСр 6. СР 3. Ср 7. СР 4. Ср/" 8. В Н(^УРАЛ-4320 іпвід особовий склад - 2 1. Кв-КМ 2. МВ (^Тімз-г
Рис. 2.16. Склад інженерного саперного взводу
74
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2.16. Кількість особового складу та озброєння інженерного саперного взводу
механізованого батальйону на БМП
Особовий склад та озброєння Управління ісвід іпвід Разом
Особовий склад 1 8 2 19
Урал-4320 1 2
ПЗМ 1 1
5,45-мм АК-74, шт. 1 8 2 19
9-мм пістолет ПМ, шт. 1 1
Таблиця 2.17. Кількість особового складу та техніки роти забезпечення
механізованого батальйону на БМП
Особовий склад та озброєння Управління ВМЗ втз Разом
Особовий склад, осіб 2 26 18 46
Машина технічного обслужування МТО АТ (на базі ЗіЛ-131), шт. 1 1
Машина технічного обслужування МТО АТ (на базі ЗіЛ-131), шт. 1 1
Танкоремонтна майстерня ТРМ (на базі ЗіЛ-131), шг. 1 1
БРЕМ-1 (на базі танка) 1 1
БРЕМ-2 (на базі БМП) 1 1
КЕТ-Л 1 1
Автомобілі вантажні УРАЛ-4320, шт 5 1 6
Автомобіль вантажний ЗіЛ-131, шт. 3 3
АВЦ (автомобільна водоцисгерна), шт. 1 1
Автомобільний паливо-мастилозаправник АТМЗ-5-4320, шт. 6 6
Польова автомобільна кухня, ПАК-200, шт. 4 4
рз- рота забезпечення
особовий склад - 46
| Управління: 1, КР; 2.Сна |
автвід (БП) особовий склад - 5 автвід (ПММ) особовий склад-8 госптвід особовий склад -12
(^ЗИЛ-131
^^^АТЗ-9,3 (^ПАК-200
^^УРАЛ
<^|ИЛ“131 ^2 АрЦ
Рис. 2.17. Склад роти забезпечення
вмз
особовий склад -
26 втз особовий склад -18
я/#ГО особовий склад - 4 я/#ГО (БТ) особовий склад-4 ремвіДЇО (БГ) особовий склад - 4 Є ос ск л 01 0 гп 3 м- вак :обс лад л 01 3 N1 І § 1 1 г 1
(^ЗіТО-АТ (^МТО-БР (^ТРМ-А
УРАЛ
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 75
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Механізований батальйон
на бронетранспортерах
Механізований батальйон на бронетранспортерах є бойовим під-
розділом, основною організаційною та розрахунковою одиницею ме-
ханізованої (танкової) бригади. Механізований батальйон на броне-
транспортерах складається із: управління; штабу; трьох механізова-
них рот на бронетранспортерах; танкової роти; мінометної батареї;
роти забезпечення; вузла зв'язку; гранатометного, зенітно-ракетного,
протитанкового, розвідувального, інженерно-саперного взводів; медич-
ного пункту.
Організаційну структуру механізованого батальйону на броне-
транспортерах подано на рис. 2.18, штатну структуру управління ба-
тальйону - на рис. 2.19, штатну структуру штабу - на рис. 2.20.
мб- механізований батальйон на БТР
особовий склад - 643
Рис. 2.18. Організаційна структура механізованого батальйону на БТР
Управління 1. КБ (підполковник) 2. 3КБ (майор) 3. ЗКБ-ВР(майор) 4. ЗКБ-МТЗ (майор) 5. СтІ (капітан) Рис. 2.19. Штатна структура управління механізованого батальйону на БТР Штаб 1. НШ-ПЗ КБ (майор) 2. ЗНШ (капітан) 3. НЗ-КВ (сг. лейтенант) 4.1 (прапорщик) Рис. 2.20. Штатна структура штабу механізованого батальйону на БТР
76 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Організаційну структуру механізованої роти на бронетранспор-
терах подано на рис. 2.21, кількість особового складу та озброєння
механізованої роти на БТР - у табл. 2.18.
мр- механізована рота на БТР
особовий склад -112
1 1. КР 5. Сні Бтр 2. ЗКР-ВР 6. СМВ х 3. СтТ 7. НК //-тс// 4. Сна 8. 0 (РЛС СБР-3) / \ " 1 1 11 1
мв особовий склад - 29 БТР мв особовий склад - 29 БТР
Рис. 2.21. Організаційна структура механізованої роти на БТР
БТР
мв
особовий склад - 29
ПТВ особовий ск БТР ПУ "Меі г лад -17 гис"
Таблиця 2.18. Кількість особового складу та озброєння механізованої роти на БТР
Особовий склад та озброєння Управління 1 мв 2 мв 3 мв 4 птв Разом
Особовий склад, осіб 8 29 29 29 17 112
Бронетранспортери БТР-80 (БТР-70), шт. 1 3 3 3 3 13
Переносний протитанковий комплекс9К115 "Метис" 3 3
Гранатомет РПГ-7, шт. 3 3 3 9
7,62-мм кулемет КК, шт. 1 1 1 3
7,62-мм снайперська гвинтівка СВД, шт. 2 2 2 6
5,45-мм РКК-74, шт. 4 4 4 12
5,45-мм АК-74, шт. 7 16 16 16 14 69
5,45-мм АКС-74, шт. 1 3 3 3 3 13
9-мм пістолет ПМ, шт. 3 1 1 1 1 7
Організаційна структура танкової роти механізованого батальйону
на БТР аналогічна структурі батальйону на БМП (див. рис. 2.6), кіль-
кість особового складу та озброєння танкової роти див. у табл. 2.10.
Організаційну структуру мінометної батареї механізованого ба-
тальйону див. на рис. 2.8, кількість особового складу та озброєння мі-
нометної батареї - див. у табл. 2.12.
Склад медичного пункту механізованого батальйону на БТР ана-
логічний складу медичного пункту батальйону на БМП (див. рис. 2.16),
кількість особового складу та техніки див. у табл. 2.17.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 77
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Склад роти забезпечення механізованого батальйону на БТР ана-
логічна складу роти забезпечення батальйону на БМП (див. рис. 2.17),
кількість особового складу та техніки див. у табл. 2.18.
Вузол зв'язку механізованого батальйону на БТР має у складі 29
осіб і включає: відділення управління штабу батальйону, відділення
управління командиру батальйону, два відділення радіозв'язку.
Особовий склад механізованого взводу на БТР-80 (БТР-70) відріз-
няється від особового складу механізованого взводу на БМП
(див. рис. 2.5) наявністю в механізованому відділенні посад:
заступника командира бойової машини - навідника-кулеметника
замість заступника командира бойової машини - навідника-
оператора;
старшого водія (водія) замість ст. механіка-водія (механіка-водія) у
відділенні механізованого взводу на БМП.
Особовий склад механізованого взводу на БТР-ЗУ відрізняється від
особового складу механізованого взводу на БТР-80 (БТР-ЗУ) наявніс-
тю посади заступника командира бойової машини - навідника-опе-
ратора баштового модуля "Шквал" із ракетно-артилерійським озбро-
єнням, замість заступника командира бойової машини - навідника-
кулеметника башти БТР із кулеметним озброєнням.
Структура гранатометного взводу механізованого батальйону на БТР
аналогічна структурі гранатометного взводу БМП (див. рис. 2.13). Грана-
тометний взвод на БТР має на озброєнні БТР-70(80) замість БМП-1(2),
тому є такі відмінності в посадах: водій - замість механіка-водія
(БМП), навідник-кулеметник - замість навідника-оператора (БМП).
Структура розвідувального взводу механізованого батальйону на
БТР подібна до структури батальйону на БМП (див. рис. 2.14.) На озбро-
єнні перебувають БРДМ-1 і БРДМ-2. Відмінності в посадах такі самі,
як і в гранатометному взводі.
Склад протитанкового взводу механізованої роти на БТР подано на
рис. 2.22. До складу протитанкового взводу механізованої роти на БТР
входять управління й три протитанкових відділення. До складу
управління взводу входять командир взводу та його заступник. Проти-
танкові відділення однорідні: командир відділення; навідник-
кулеметник; старший оператор; оператор; водій. Кількість особового
складу й озброєння протитанкового взводу подано в табл. 2.19.
До складу протитанкового взводу механізованого батальйону БТР
(рис. 2.23) входять управління взводу, по два протитанкових і гранато-
метних відділення.
78 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
пттв- протитанковий взвод механізованої роти на БТР-80 (БТР-70)
особовий склад -17
Управління: 1. КВ; 2. ЗКВ
особовий склад - 5
1. КБМ-Кв 4. 0
2. ЗКБМ-НК 5. СВ
3. СтО
- 2 птвід
особовий склад - 5
1. КБМ-Кв 4. О
2. ЗКБМ-НК 5. СВ
3. СтО
особовий склад - 5
1. КБМ-Кв 4. О
2. ЗКБМ-НК 5. СВ
3. СтО
Рис. 2.22. Склад протитанкового взводу механізованої роти на БТР
Таблиця 2.19. Кількість особового складу й озброєння протитанкового взводу
Особовий склад та озброєння Управління 1 птвід 2 птвід 3 птвід Разом
Особовий склад,осіб 2 5 5 5 17
БТР-80, шт. 1 1 1 3
ПТРК 9К115, "Метис", шт. 1 1 1 3
5,45-мм АК-74, шт. 2 5 5 5 17
9-мм ПМ 1 1
птв- протитанковий взвод механізованої роти на БТР-80 (БТР-70)
особовий склад - 28
Управління: 1. КВ; 2. ЗКВ
особовий склад - 7
1. Кв 5. С-Ноб
2. НК б. С-Ноб
3. СтО 7. СВ
4. О
особовий склад - 7
1. Кв 5. С-Ноб
2. НК 6. С-Ноб
3. СтО 7. СВ
4. О
особовий склад - 6
1. Кв 4. Ноб
2. НК 5. Ноб
3. СтН 6. В
особовий склад - 6
1. Кв 4. Ноб
2. НК 5. Ноб
3. СтН 6. В '
Рис. 2.23. Склад протитанкового взводу механізованого батальйону на БТР
До управління взводу входять командир взводу, його заступник.
Протитанкові відділення однорідні. До їх складу входять: командир
відділення; навідник-кулеметник; старший оператор; оператор; два
стрільці - номери обслуги; старший водій (водій). Гранатометні відді-
лення також однорідні й мають у складі командира відділення; навід-
ника-кулеметника; старшого навідника; три номери обслуги; водія.
Кількість особового складу й озброєння протитанкового взводу меха-
нізованого батальйону на БТР подано в табл. 2.20.
Склад зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону на БМП
ілюструє рис. 2.24, кількість особового складу та озброєння - табл. 2.21.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 79
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.20. Склад та озброєння протитанкового взводу
механізованого батальйону на БТР
Особовий склад та озброєння Управління 1 птвід 2 птвід 3 гвід 4 гвід Разом
Особовий склад, осіб 2 7 7 6 6 28
БТР-80, шт. 1 1 1 1 4
ПТРК 9К135 "Фагот", шт. 2 2 3
Станковий протитанковий гранатомет СПГ-9 "Копье" 1 1 2
5,45-мм АК-74, шт. 2 7 7 6 6 28
9-мм ПМ ч 1 1
зрв- зенітний ракетний взвод механізованого батальйону на БТР
особовий склад -16
Управління: 1. КВ
зрвід особовий склад - 5 1. ЗКВ-Кв | 2. НК ▲ 3-4. СЗ 7 / 5. СВ і X 1 зрвід особовий склад - 5 1. Кв | 2. НК । 3-4. СЗ 1 / 5. В і X зрвід особовий склад - 5 1. Кв | 2. НК । 3-4. СЗ 4- / 5. В 1 X
Рис. 2.24. Склад зенітного ракетного взводу механізованого батальйону на БТР
Таблиця 2.21. Кількість особового складу та озброєння зенітно-ракетного взводу
механізованого батальйону на БТР
Особовий склад та озброєння Управління зрвід зрвід зрвід Разом
Особовий склад, осіб 1 5 5 5 16
БТР-80 (БТР-70), шт. 1 1 1 3
Пусковий механізм, шт. 3 3 3 9
Зенітна керована ракета, шт. 6 6 6 18
5,45-мм АК-74, шт. 1 1 1 3
5,45-мм АКС-74, шт. 1 1 1 3
9-мм пістолет ПМ, шт. 1 1
Танковий батальйон
Танковий батальйон є основною ударною силою механізованих
(танкових) бригад. Він складається із: управління; штабу; трьох тан-
кових рот; механізованої роти на БМП; роти забезпечення; вузла зв'яз-
ку; зенітно-ракетного, розвідувального, інженерно-саперного взводів і
медичного пункту. Організаційну структуру танкового батальйону
подано на рис. 2.25, штатну структуру управління батальйону - рис. 2.26,
штатну структуру штабу - на рис. 2.27.
80
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
тб- танковий батальйон
особовий склад - 340
Рис. 2.25. Організаційна структура танкового батальйону
Управління Штаб
1. КБ (підполковник) 1. НШ-ПЗ КБ (майор)
2. 3КБ (майор) 2. НЗ-КВ (ст. лейтенант)
3. ЗКБ-ВР (майор) 3. і (прапорщик)
4. ЗКБ-МТЗ (майор)
5. СтІ (капітан)
Рис. 2.26. Штатна структура управління Рис. 2.27. Штатна структура штабу
танкового батальйону танкового батальйону
Організаційну структуру механізованої роти на бойових машинах
піхоти див. на рис. 2.4. Кількість особового складу та озброєння механі-
зованого взводу на БМП див. у табл. 2.1.
Склад розвідувального взводу танкового батальйону див. на рис. 2.14.
Кількість особового складу та озброєння розвідувального взводу тан-
кового батальйону див. у табл. 2.14.
Склад зенітно-ракетного взводу танкового батальйону див. на
рис. 2.15, кількість особового складу та озброєння - у табл. 2.15.
Склад медичного пункту танкового ба-
тальйону подано на рис. 2.28, кількість осо-
бового складу і техніки - в табл. 2.22.
Склад роти забезпечення танкового ба-
тальйону подано на рис. 2.29, кількість осо-
бового складу та техніки - в табл. 2.23.
Організаційну структуру танкової роти
див. на рис. 2.6, кількість особового складу
та озброєння танкової роти - див. у табл. 2.2.
Склад вузла зв'язку танкового ба-
тальйону подано на рис. 2.30.
МП - медичний пункт
особовий склад - 4
Управління: 1. НМП
особі (^УАЗ-3962 медвід звий склад - 3 1. СнІ-Р/тфн 2. Сн 3. В-С
Рис. 2.28. Склад медичного пункту
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 81
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.22. Кількість особового складу й техніки медичного пункту
Особовий склад та озброєння Управління медвід Разом
Особовий склад, осіб 1 3 4
УАЗ-3962, шт. 1 1
5,45-мм АК-74, шт. 1 3 4
9-мм пістолет ПМ, шт. 1 1
рз- рота забезпечення
особовий склад - 44
| Управління: 1. КР; 2.Сна |
вмз
особовий склад - 24
втз
особовий склад - 18
автвід (БП) особовий склад - 6 автвід (БП) особовий склад - 9 госптвід особовий склад - 8
(^ЗИЛ-131
^^УРАЛ ^^АТЗ-9,3 <^АК-200
<<^|ил-ізі (^2 АВЦ
Рис. 2.29. Склад роти забезпечення
в/>/ГО (АТ) особовий склад - 4 вдТО (БТ) особовий склад - 4 ремвіДГО (БТ) особовий склад - 4 еваквід особовий склад - 5
(^БРЕМ-1
(^МТО-АТ (^МТО-БТ (^ТРМ-А (^КЕТ-Л-1
• (^УРАЛ
Таблиця 2.23. Кількість особового складу й техніки роти забезпечення
танкового батальйону
Особовий склад та озброєння Управління вмз ВТЗ Разом
Особовий склад, осіб 2 24 18 44
Машина технічного обслужування МТО АТ, шт. 1 1
Машина технічного обслужування МТО БТ, шт. 1 1
Танко-ремонтна майстерня ТРМ, шт. 1 1
БРЕМ-1 (на базі танка) 1 1
КЕТ-Л 1 1
Автомобіль вантажний УРАЛ-4320, шт 6 2 8
Автомобіль вантажний ЗіЛ-131, шт. 4 4
Автомобільний паливозаправник ТМЗ-9,3-260, шт. 6 6
Польова автомобільна кухня, ПАК-200, шт. 2 4
АВЦ (автомобільна водоцисгерна ), шт. 1 1
вз~ вузол зв'язку
особовий склад - 20
в/ду комбата особовий склад - 2 в/ДУ штабу батальйону особовий склад - 4 в/др особовий склад - 7 в/дв особовий склад - 7
Командирський танк БМП-1КШ ГАЗ-бб -1 шт.; Р-158 - 7 шт.; Р-159 - 5 шт.; ПЗУ - 1 шт. ГАЗ-бб -1 шт.; П-274М - 20 км; П-193М - 2 шт.
Рис. 2.30. Склад вузла зв'язку танкового батальйону
82 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Гаубичний
самохідно-артилерійський дивізіон 2С1
Дивізіон складається з управління, штабу, трьох гаубичних само-
хідно-артилерійських батарей, взводу управління, взводу матеріаль-
ного забезпечення, медичного пункту.
Рис. 2.31, 2.32, 2.33 ілюструють організаційну структуру гаубичного са-
мохідно-артилерійського дивізіону 2С1, структуру управління дивізіо-
ну, структуру штабу, відповідно.
гсадн- гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон 2С1
особовий склад - 224
Рис. 2.31. Організаційна структура гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1
Штаб
1. НШ-ПЗ КД (майор)
2. НР (капітан)
3. НЗ-КВ (ст. лейтенант)
4.1 (прапорщик)
5. Кр
Рис. 2.33. Штатна структура штабу
гаубичного самохідно-
артилерійського дивізіону 2С1
Управління
1. КД (підполковник)
2. ЗКД-ВР(майор)
3. ЗКД-ОЗ (майор)
4. Офіцер (з МПЗ)
Рис. 2.32. Штатна структура управління
гаубичного самохідно-
артилерійського дивізіону 2С1
На рис. 2.34, 2.35 , 2.36, 2.37 подано організаційну структуру гаубичних
самохідно-артилерійських батарей, структуру першого гаубичного
самохідно-артилерійського взводу 2С1, другого взводу 2С1, взводу
управління командира гаубичної самохідної артилерійської батареї
2С1, відповідно. Організаційну штатну структуру взводу управління
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1 подано на рис. 2.38,
взводу матеріального забезпечення - на рис. 2.39, медичного пункту - на
рис. 2.40. Табл. 2.24 ілюструє кількість особового складу та озброєння гау-
бичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 83
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
гсабатр- гаубична самохідна артилерійська батарея 2С1
особовий склад - 56
І Управління; 1. Кб; 2. СтТ; 3. Сна; 4. Сні |
1 гсав особовий склад - 23 2 гсав особовий склад -17 ву особовий склад -12
Рис. 2.34. ОрганЬаційна структура гаубичних самохідно-артилерійських батарей 2С1
1 гсадн- перший гаубичний самохідно-артилерійський взвод
особовий склад - 23
Управління: 1. Кв-СОБ; 2. СВ; 3. В
автомобілі вантажні ч^рал-432о
екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. ЗКВ-Кг 2. СтН 3. СМВ 4. МрНоб 5. Ноб з ґрунту 1 екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. Кг 2. СтН З- МВ ^хО^ 4. Ноб 5. Ноб з ґрунту 1 1 екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. Кг 2. СтН 3- МВ 4. Ноб 5. Ноб з ґрунту 1 екіпаж СОБ особовий склад - 5 1. КВ-Об 2. СгР/тфн 3. Р/тфн ^хОч. 4. ОТ Хх 5. МВ-Е
Рис. 2.35. ОрганЬаційна штатна структура першого гаубичного самохідно-артилерійського взводу
2 гсадн- другий гаубичний самохідно-артилерійський взвод
особовий склад -17
Управління: 1. КВ; 2. В
автомобіль вантажний С*?*"-4”0
екіпаж гсау 2С1
особовий склад - 5
1. ЗКВ-Кг
2. СтН
3. СМВ
4. М-Ноб
5. Ноб з ґрунту
екіпаж гсау 2С1
особовий склад - 5
1. Кг
2. СтН
3. МВ
4. Ноб
5. Ноб з ґрунту
екіпаж гсау2С1
особовий склад - 5
1. Кг
2. СтН
3. МВ
4. Ноб
5. Ноб з ґрунту
Рис. 2.36. Організаційна штатна структура другого гаубичного самохідно-артилерійського взводу
ву- взвод управління (командира батареї)
особовий склад -12
Рис. 2.37. Ооганізанійна штатна стоуктуоа взводу упоавління
командира гаубичної самохідної артилерійської батареї 2С1
84 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ву- взвод управління дивізіону
особовий склад - 24
Управління: 1. НЗ-КВ
особовий склад - 6 1. Кв-Тг 4. Р/тфн 2. СтР-Д 5. МР/тфн 3. СтР/тфн 6. МВ-Е спецмашина івіб 1 1 ВЙУ особовий склад - 6 1. Кв-0 4. МР/тфн 2. СтР/тлг 5. О-Об 3. Р/тлг 6. МВ-Е, спецмашина (для 2С1) <С 1В16
відар особовий склад - 5 1. Кв-Д 4. О-Т 2. Р/тфн 5. МВ 3. ОР <С прп-з рухомий розвідувальний пункт віду особовий склад - 6 1. Кв 4. Р 2. СтР/тлг 5. Р/тфн 3. СгО б. ВЕ /< „ автомобіль вантажний 4
Рис. 2.38. Організаційна штатна структура взводу управління
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1
вмз- взвод матеріального забезпечення
особовий склад -19
Управління: 1. КВ; 2. Тх
л/#ГО
особовий склад - 5
1. Кв
2. СтМ-АК
1 1 ( МТЗ-АТГ
4. МР 4--------
5. В-М
автвід
особовий склад - 6
1. Кг 4. В-Маш
2. СтВ-Р/тфн 5. В-Маш АТМЗ
-----~~і_____________
ГОСПВІД
особовий склад - б
1. Кв-Кх 4. Кх
2. СтКх 5. В
3. Кх б. В
(ТпАК-200
Рис. 2.39. Організаційна штатна структура взводу матеріального забезпечення
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1
Рис. 2.40. Організаційна штатна структура
медичного пункту гаубичного
самохідно-артилерійського
дивізіону 2С1
мп - медичний пункт
особовий склад - 4
, 1. НМП (фельдшер)
2. СнІ-Р/тфн
3. Сн
4. ВЕ ______
санітарний автомобіль С^*3"3962
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 85
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.24. Кількість особового складу та озброєння
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2С1
Особовий склад та озброєння Управління, штаб 1 гсабатр 2 гсабатр 3 гсабатр * І с 2 Разом
Особовий склад, осіб. 9 56 56 56 24 19 4 224
Самохідна гаубиця калібру 122-мм. 2С1, шт. 6 6 6 18
Рухомий розвідувальний пункт типу ПРП-3 (ПРП-4М) 1 1
Спецмашина старшого офіцера на батареї (СОБ) 1В13, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира батареї 1В14, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира дивізіону 1В15, шт. 1 1
Спецмашина штабу дивізіону 1В16, шт. 1 1
Машина технічного забезпечення МТЗ-АТГ (на базі ЗіЛ-131), шт. 1 1
Автомобільний ПМ заправник АТМЗ-5-4320, шт. 3 3
Автомобілі вантажні УРАЛ-4320, шт. 3 3 3 2 11
Автомобіль вантажний іЛ-131, шт. 1 1
Автомобіль вантажний Газ-66, шт. 1 1 1 1 4
Автомобіль санітарний Уаз-3962, ця. 1 1
Польова автомобільна кухня, ПАК-200, шт. 2 2
Гаубичний
самохідно-артилерійський дивізіон 2СЗ
Дивізіон складається з управління, штабу, трьох гаубичних само-
хідно-артилерійських батарей, взводу управління, взводу матеріаль-
ного забезпечення, медичного пункту. Його організаційну структуру
подано на рис. 2.41, штатну структура управління дивізіону - на
рис. 2.42, штатну структуру штабу - на рис. 2.43.
гсадн- гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон 2СЗ
особовий склад - 242
Рис. 2.41. Організаційна структура гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2СЗ
86 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Управління
1. КД (підполковник)
2. ЗКД-ВР(майор)
3. ЗКД-ОЗ (майор)
4. Офіцер (з МПЗ)
Рис. 2.42. Штатна структура управління
гаубичного самохідно-
артилерійського дивізіону 2СЗ
Штаб
1. НШ-ПЗ КД (майор)
2. НР (капітан)
3. НЗ-КВ (сг. лейтенант)
4.1 (прапорщик)
5. Кр
Рис. 2.43. Штатна структура штабу
гаубичного самохідно-
артилерійського дивізіону 2СЗ
Організаційну структуру гаубичних самохідно-артилерійських ба-
тарей подано на рис. 2.44, організаційну штатну структуру першого га-
убичного самохідно-артилерійського взводу 2СЗ - на рис. 2.45, другого
взводу 2СЗ - на рис. 2.46, взводу управління командира гаубичної са-
мохідної артилерійської батареї 2СЗ - на рис. 2.47. Організаційну штат-
на структура взводу управління гаубичного самохідно-артилерійсь-
кого дивізіону 2СЗ подано на рис. 2.48, взводу матеріального забезпе-
чення - на рис. 2.49, медичного пункту див. на рис. 2.40, кількість особо-
вого складу та озброєння див. у табл. 2.25.
гсабатр- гаубична самохідна артилерійська батарея 2СЗ
особовий склад - 62
Управління: 1. Кб; 2. СтТ; 3. Сна; 4. Сні
1 гсав особовий склад - 26 2 гсав особовий склад - 20 ву особовий склад -12
Рис. 2.44. Організаційна структура гаубичних самохідно-артилерійських батарей 2СЗ
1 гсав- перший гаубичний самохідно-артилерійський взвод
особовий склад - 26
Управління: 1. Кв-СОБ; 2. СВ; 3. В
автомобілі вантажні (^^л~4320
1 екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. ЗКВ-Кг 2. СтН 3. СМВ 4. Ноб 5. Ноб з ґрунту 1 екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. Кг 2. СтН з. МВ 4. Ноб 5. Ноб з ґрунту 1 екіпаж гсау 2С1 особовий склад - 5 1. Кг 2. СтН 3- мв 4. Ноб 5. Ноб з ґрунту 1 екіпаж СОБ особовий склад - 5 1. КВ-Об 2. СтР/тфн 3. Р/тфн
т1. 1 5. МВ-Е 1В15
Рис. 2.45. Організаційна штатна структура першого
гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2СЗ
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 87
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
2 гсав- другий гаубичний самохідно-артилерійський взвод
особовий склад - 20
Управління: 1. Кв-СОБ; 2. В автомобіль вантажний (^урал-дзіо
і екіпаж гсау 2СЗ особовий склад - 6 1. ЗКВ-Кг 4. М-Ноб 2. СтН 5. Ноб 3. СМВ <^6. Ноб з ґрунту 1 екіпаж гсау 2СЗ особовий склад - 6 1. Кг 4. Ноб 2. СтН 5. Ноб 3. СМВ<<^- Ноб з ґрунту 1 екіпаж гсау 2СЗ особовий склад - 6 1. Кг 4. Ноб 2. СтН 5. Ноб 3. СМВ^<\6. Ноб з ґрунту
Рис. 2.46. Організаційна штатна структура другого
гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2СЗ
ву- взвод управління (командира батареї)
особовий склад -12
Управління; 1. Кв
1 ВІДУ особовий склад - 5 1. Кв-Тг 3. Р/тфн 2. СтР-Д 4. МВ-Е 3. СтР/тфн < 1В14 спецмашина командира батареї : 1 «Йу особовий склад - 6 1. Кв 4. Р/тфн 2. СгР/тфн-Лн 5. Р/тфн И-дз-бб 3. Р/тфн 6. В-Р/тфн 4 автомобіль вантажний
Рис. 2.47. Організаційна штатна структура взводу управління
командира гаубичної самохідної артилерійської батареї 2СЗ
ву- взвод управління дивізіону
особовий склад - 24
| Управління: 1. НЗ-КВ |
1 віду командира дивізіону особовий склад - 6 1. Кв-Тг 4. Р/тфн 2. СтР-Д 5. МР/тлф > 3. СтР/тфн 6. МВ-Е <1В15 спецмашина віду штабу дивізіону особовий склад - 6 1. Кв-0 4. МР/тлф 2. СтР/тлг 5.0-Об 3. Р/тлг б. МВ-Е <івіб спецмашина (для 2С1)
відар особовий склад - 5 1. Кв-Д 4. О-Т 2. Р/тфн 5. МВ 3. ОР < прп-з даду особовий склад - 6 1. Кв 4. Р 2. СтР/тлг 5. Р/тфн 3. СтО 6. ВЕ (^Газ-66
рухомий розвідувальний пункт ПРП-З (ПРП-4) автомобіль вантажній
Рис. 2.48. Організаційна штатна структура взводу управління
гаубичного самохідно-артилерійського дивгаіону 2СЗ
88 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вмз- взвод матеріального забезпечення
особовий склад -19
Рис. 2.49. Організаційна штатна структура взводу матеріального
забезпечення гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2СЗ
Таблиця 2.25. Кількість особового складу та озброєння
гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 2СЗ
Особовий склад та озброєння Управління штаб 1 гсабатр 2 гсабатр 3 гсабатр * І Разом
Особовий склад, осіб. 9 62 62 62 24 19 4 242
Самохідна гаубиця калібру 152-мм. 2СЗ, шт.
Рухомий розвідувальний пункт типу ПРП-3 (ПРП-4М) 1 1
Спецмашина старшого офіцера на батареї (СОБ) 1В13, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира батареї 1В14, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира дивізіону 1В15, шт. 1 1
Спецмашина штабу дивізіону 1В16, шт. 1 1
Машина технічного забезпечення МТО-АТГ (на базі ЗІЛ-131), шт. 1 1
Автомобільний паливо-масгилозаправник АТМЗ-5-4320, шт. 3 3
Автомобіль вантажний УРАЛ-4320, шт. 3 3 3 2 11
Автомобіль вантажний ЗІЛ-131, шт. 1 1
Автомобіль вантажний Газ-66, шт. 1 1 1 1 4
Автомобіль санітарний УАЗ-3962, шт. 1 1
Польова автомобільна кухня, ПАК-200, шт. 2 2
Реактивний артилерійський дивізіон (БМ-21) 9К51 "Град"
Дивізіон складається з управління, штабу, трьох реактивних арти-
лерійських батарей, взводу управління, взводу матеріального забез-
печення, медичного пункту. Організаційну структуру 9К51 "Град" по-
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 89
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
дано на рис. 2.50, штатну структуру управління - на рис. 2.51, штатну
структуру штабу - на рис. 2.52. Організаційну структуру реактивних
артилерійських батарей подано на рис. 2.53, першого реактивно-
артилерійського взводу - на рис. 2.54, другого реактивно-артилерійсь-
кого взводу - на рис. 2.55, взводу управління командира реактивної ар-
тилерійської батареї - на рис. 2.56.
Організаційну штатну структуру взводу управління реактивного
артилерійського дивізіону БМ-21 9К51 "Град" подано на рис. 2.57, взво-
ду матеріального забезпечення - на рис. 2.58, медичного пункту див. на
рис. 2.40, кількість особового складу та озброєння - у табл. 2.26.
реадн- реактивний артилерійський дивізіон БМ-21 "Град"
особовий склад - 247
Рис. 2.50. Організаційна структура реактивного артилерійського дивізіону БМ-21 9К52 "Град”
Управління
1. КД (підполковник)
2. ЗКД-ВР(майор)
3. ЗКД-ОЗ (майор)
4. Офіцер (з МПЗ)
Рис. 2.51. Штатна структура управління
реактивного артилерійського
дивізіону БМ-21 9К52 "Град"
Штаб
1. НШ-ПЗ КД (майор) 2. НР (капітан)
3. НЗ-КВ (ст. лейтенант) 4.1 (прапорщик)
5. Кр
Рис. 2.52. Штатна структура штабу
реактивного артилерійського
дивізіону БМ-21 9К52 "Град"
реабатр-реактивна артилерійська батарея БМ-21 9К51 "Град"
особовий склад - 57
Рис. 2.53. Організаційна структура реактивних артилерійських батарей БМ-21 9К51 "Град"
90
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
1 реав- перший реактивно-артилерійський взвод
особовий склад - 22
Управління: 1. Кв-СОБ
1 1 1
обслуга БМ-21 особовий склад - 6 1. ЗКВ-Ку 2. СтН □- 3. МрНоб БМ.21 4. Ноб-Р/тфн обслуга БМ-21 особовий склад - б і- ку >—і 2. СтН ,1—1- 3. Ноб БМ-21 4. Ноб-Р/тфн обслуга БМ-21 особовий склад - б 1‘ і—1_ 2. СтН )—і 3. Ноб БМ-21 4. Ноб-Р/тфн
1 5. В-3 <урал-4320 6. св-з4 5- в-3 Л^урал-4320 6. СВ-3
і________
екіпаж СОБ
особовий склад - 5
1. КВ-Об
2. СтР/тфн
З.О-Т
4. В-Е __________
Ґ1В110 СОБ
Рис. 2.54. Організаційна штатна структура
першого реактивно-артилерійського взводу БМ-21 9К51 "Град"
2 реав - другий реактивно-артилерійський взвод
особовий склад -19
Управління: 1. Кв-СОБ
обслуга БМ-21 особовий склад - б 1. ЗКВ-Ку у—. 2. СтН 1|- 3. МрНоб БМ-21 4. Ноб-Р/тфн 1 - обслуга БМ-21 особовий склад - б Ку >—і 2. СтН )—Г 3. Ноб БМ-21 4. Ноб-Р/тфн обслуга БМ-21 особовий склад - 6 1’ і—1_ 2. СтН ,1—1“ 3. Ноб БМ-21 4. Ноб-Р/тфн
1: к»3,,^"-320 5. В-3 <урал-4320 б. св-з4 5. В-3 <урал-4320 6. св-з
Рис. 2.55. Організаційна штатна структура
другого реактивно-артилерійського взводу БМ-21 9К51 "Град"
ву- взвод управління командира батареї
особовий склад -11
Управління: 1. Кв . 1 .
віду особовий склад - 4 1. Кв-Тг 3. СтР/тфн 2. СтР-Д 4. МВ-Е 1В18 спецмашина командира батареї ВІДУ особовий склад - 6 1. Кв 4. Р/тфн 2. СтР/тфн-Лн 5. Р/тфн 3. Р/тфн 6. В-Р/тфн, автомобіль вантажний Ч^3-66 _
Рис. 2.56. Організаційна штатна структура взводу управління
командира реактивної артилерійської батареї БМ-21 9К51 "Град"
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 91
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
ву- взвод управління дивізіону
особовий склад - 24
Управління: 1. НЗ-КВ
в/ду
особовий склад - 4
1. Кв-Тг 3. СтР/тфн
2. СтР-Д 4. В-Е
спецмашина на базі
БТР-бОП <^іві9-і
відар
особовий склад - 5
1. Кв-Д 4. О-Т
2. Р/тфн 5. МВ
рухомий розвідувальний
пункт ПРП-3 (ПРП-4)
в/ДУ
особовий склад - б
1. Кв-0 4. МР/тлф
2. СтР/тлг 5. О-Об
3. Р/тлгб б. МВ-Е
спецмашина
на базі ЗИЛ-131 ХІ6111,
------------1__________
в/ду
особовий склад - 8
1. Кв 5. РГ
2. СтР/тлг 6. Р/тфн
3. СтО_______7. Р/тфн
4. РГ СГаз-66 8. В-Е
автомобіль вантажній
Рис. 2.57. Організаційна штатна структура взводу управління
реактивного артилерійського дивізіону БМ-219К51 "Град"
вмз- взвод матеріального забезпечення
Особовий склад - 39
| Управління: 1. КВ, 2. ЗКВ~~|
яДОО
особовий склад - 6
1. Кв
2. СтМр
3. М
4. Слр
5. Мр
б- вм Х^зіл - ізі
< (МТО-АТ)
автвід
особовий склад - 7
автвід
особовий склад - 7
1. Кв
2. СВ
3. В
4. В <
5. В
6. В
7. Вх
С Урал-4320
Урал-4320
9Ф37
автвід
особовий склад - 7
автвід
особовий склад - 4
1. Кв
2. В-Маш
3. В-Маш
4. В
ЗіЛ-131
АТМЗ-5
Урал-4320
Урал-4320
госпвід
особовий склад - 6
1. Кв-Кх
2. СтКх
4 Кх ^кп~130
5. В
6. В
Рис. 2.58. Організаційна штатна структура взводу матеріального забезпечення
реактивного артилерійського дивізіону БМ-21 9К51 "Град"
92
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2.26. Кількість особового складу та озброєння
реактивно-артилерійського дивізіону БМ-21 9К51 "Град"
Особовий склад та озброєння Управління штаб 1 реабатр 2 реабатр 3 реабатр ч" І 8 Разом
Особовий склад, осіб 9 57 57 57 24 39 4 247
БМ-219К51 "Град", шт. 6 6 6 18
Спецмашина старшого офіцера на батареї (СОБ) 1В110, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира батареї 1В14, шт. 1 1 1 3
Спецмашина командира дивізіону 1В19, шт. 1 1
Спецмашина штабу дивізіону 1В111, шт. 1 1
Рухомий розвідувальний пункт ПРП-3 (4) 1 1
Машина технічного забезпечення МТО-АТГ (на базі ЗіЛ-131), шт. 1 1
Автомобільний паливо-мастило-заправник АТМЗ-5-4320, шт. 2 2
Автомобіль вантажний УРАЛ-4320, шт. 6 6 6 22 40
Причіп 2ПН-6 16 16
Автомобіль вантажний ЗІЛ-131, шт. 2 2
Автомобіль вантажний Газ-66, шт. 1 1 1 1 2 6
Автомобіль санітарний Уаз-3962, шт. 1 1
Зенітна ракетно-артилерійська батарея "Тунгуска"
Зенітна ракетно-артилерійська батарея "Тунгуска" складається з
управління, зенітних ракетно-артилерійських взводів, відділення
управління, транспортного відділення (рис. 2.59). Організаційну штатну
структуру зенітного ракетно-артилерійського взводу подано на рис. 2.60,
взводу управління - на рис. 2.61, транспортного відділення - на рис. 2.62.
зрабатр - зенітна ракетно-артилерійська батарея 'Тунгуска"
особовий склад - 40
Управління: 1. Кб; 2. 3Кб; 3. Сна; 4. Сні; 5. ХД
зрав особовий склад -12 зрав особовий склад -12 в/ДУ особовий склад - 5 трвід особовий склад - 6
Рис. 2.59. Організаційна структура зенітної ракетно-артилерійської батареї "Тунгуска1
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 93
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
зрав - зенітний ракетно-артилерійський взвод
особовий склад - 12
обслуга 2С6
особовий склад - 4
1. КВ-КЗСУ
2. СтО
3. О
4. СМВ-Е
БМ 2С6
обслуга 2С6
особовий склад - 4
1. ЗКВ-КЗСУ
2. СтО
3. О
4. МВ-Е
БМ2С6
обслуга 2С6
особовий склад - 4
1. КЗСУ
2. СтО
3. О
4. МВ-Е
БМ 2С6
Рис. 2.60. Організаційна штатна структура зенітного ракетно-артилерійського взводу
1. Кв-0
2. Р/тфн-П
3. Р/тфн-Р
4. ВЕ
5. В
віду- відділення управління
особовий склад - 5
твід-транспортне відділення
особовий склад - 6
1. Кв-Р/тфн
2. СВ-Р/тфн
3. В
4. В
5. ВЕ транспортно-заряджаючі машини
6. ВЕ
Рис. 2.61. Організаційна штатна структура
взводу управління
Рис. 2.62. Організаційна штатна структура
транспортного відділення
Протитанковий артилерійський дивізіон
Дивізіон складається з управління, штабу, двох протитанкових ба-
тарей 100-міліметрових протитанкових гармат, гармат МТ-12, батареї
протитанкових, керованих ракет, взводу управління, взводу матеріа-
льного забезпечення, медичного пункту. Штатну структуру управлін-
ня дивізіону подано на рис. 2.63, організаційну структуру штабу - на
рис. 2.64, протитанкового артилерійського дивізіону - на рис. 2.65.
Управління
1. КД (підполковник)
2. ЗКД-ВР(майор)
3. ЗКД-ОЗ(майор)
4. Офіцер (з МПЗ)
Рис. 2.63. Штатна структура управління
протитанкового артилерійського
дивізіону
Штаб
1. НШ-ПЗ КД (майор)
2. НР (капітан)
3. НЗ-КВ (ст. лейтенант)
4.1 (прапорщик)
5. Кр
Рис. 2.64. Штатна структура штабу
протитанкового артилерійського
дивізіону
94
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
птадн- протитанковий артилерійський дивізіон
особовий склад - 202
Рис. 2.65. Організаційна структура протитанкового артилерійського дивізіону
Організаційну структуру протитанкових артилерійських батарей
подано на рис. 2.66, першого протитанкового артилерійського взводу
МТ-12 - на рис. 2.67, другого - на рис. 2.68, взводу управління командира
протитанкової батареї МТ-12 - на рис. 2.69.
1 птабатр- протитанкова артилерійська батарея
особовий склад - 61
Управління: 1. Кб; 2. СтТ; 3. Сна; 4. Сні
........ і— .
1 птав особовий склад - 22 2 птав особовий склад - 20 ву особовий склад -15
Рис. 2.66. Організаційна структура протитанкової артилерійської батареї
100-міліметрових протитанкових гармат МТ-12
1 птав- перший протитанковий артилерійський взвод
особовий склад - 22
Управління: 1. КВ-СОБ; 2. В; 3. В; 4. МВ
автомобілі ватажні - 2 / і\£ урал-4320
БТЛБ -1
БТЛБ СОБ
обслуга
МТ-12 калібру 100-мм
1. ЗКВ-Кг
2. СтН
3. Ноб
4. Ноб
5. Ноб
6. Кв-МВ
обслуга
МТ-12 калібру 100-мм
1. Кг
2. СтН
3. Ноб
4. Ноб
5. Ноб
6. МВ
обслуга
МТ-12Р калібру 100-мм
4. Ноб
5. Ноб
6. МВ
1. Кг
2. СтН-0
3. Ноб
БТЛБ
БТЛБ
БТЛБ
Рис. 2.67. Організаційна штатна структура першого протитанкового
артилерійського взводу гармат МТ-12
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 95
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
2 тав- другий протитанковий артилерійський взвод
особовий склад - 20
Управління: 1. КВ, 2 В
Автомобіль ватажнии - 1 ^<1
1 обслуга МТ-12 калібру 100-мм 1. ЗКВ-Кг 4. Ноб 2. СтН 5. Ноб З.Ноб 6. Кв-МВ 1 обслуга МТ-12 калібру 100-мм 1. Кг 4. Ноб 2. СтН 5. Ноб 3. Ноб б.МВ 1 обслуга МТ-12 калібру 100-мм 1. Кг 4. Ноб 2. СтН-0 5. Ноб З.Ноб 6. МВ
БТЛБ — БТЛБ 27^ БТЛБ —зХ
Рис. 2.68. Організаційна штатна структура другого протитанкового
артилерійського взводу гармат МТ-12
ву - взвод управління командира батареї
особовий склад -15
Управління: 1. Кв
в/ду особовий склад - 7 1. Кв-Тг 4. О-Д 2. СтО-Р 5. О-Д 3. СтР/тфн 6. Р/тфн БТЛБ № відзв особовий склад - 7 1. Кв 4. Р/тфн 2. СтР/тфн 5. Р/тфн 3. Р/тфн 6. Р/тфн (^Газ-66 7. В-ЛН
машина командира батареї автомобіль вантажний
Рис. 2.69. ОрганЬаційна штатна структура взводу управління
командира протитанкової артилерійської батареї
Організаційну структуру батареї ПТКР подано на рис. 2.70, взводу
протитанкових, керованих ракет - на рис. 2.71, взводу управління ба-
тареї протитанкових, керованих ракет - на рис. 2.72.
Організаційну штатну структуру взводу управління протитанково-
го артилерійського дивізіону подано на рис. 2.73, взводу матеріального
забезпечення протитанкового артилерійського дивізіону - на рис. 2.74,
медичного пункту протитанкового артилерійського дивізіону - див. на
рис. 2.40, кількість особового складу та озброєння протитанкового арти-
лерійського дивізіону - у табл. 2.27.
96 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
батр ПТРК - батарея протитанкових керованих ракет
особовий склад - 31
Управління: 1. Кб; 2. СтТ; 3. Сна; 4. Сні
в ПТРК в ПТРК в ПТРК ву
особовий склад - 6 особовий склад - 6 особовий склад - 6 особовий склад - 9
Рис. 2.70. Організаційна штатна структура батареї протитанкових керованих ракет (ПТРК)
взв ПТКР - взвод протитанкових керованих ракет
особовий склад - б
Рис. 2.71. Організаційна штатна структура взводу протитанкових керованих ракет
віду - відділення управління
особовий склад - 9
1. Кв-Р/тфн
2. СтО-Р
3. О-Д
4. О-Д
5. Р/тфн
6. В
ву - взвод управління дивізіону
особовий склад -16
Рис. 2.73. Організаційна штатна структура
взводу управління протитанкового
артилерійського дивізіону
7. В
8. В
9. В
<^БРДМ-2
^Газ-66
Рис. 2.72. Організаційна
штатна структура
взводу управління
батареї протитанкових
керованих ракет
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 97
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
вмз- взвод матеріального забезпечення
особовий склад - 20
Управління: 1. КВ; 2. Тх
1 відТО особовий склад - 5 1. Кв 2. СтМ-Ак 3. М 4. Мас х 7 7 ” ( МТО-АТГ 5. ВМ автвід особовий склад - 7 1. ЗКВ-Кв п 2. СтВ *(АТМЗ 3. В - 4. В ґзіл-ізі 5. В 6. В-Маш АТМЗ 7. В-Маш АТМЗ ^^Урал-4320 1 госпвід особовий склад - 6 1. Кв-К 2. СтКх ;,п'1 _ \ КП-130 3. Кх 4. кх :г'Е 5. В 6. В
Рис. 2.74. Організаційна штатна структура взводу
матеріального забезпечення протитанкового артилерійського дивізіону
Таблиця 2.27. Кількість особового складу та озброєння
протитанкового артилерійського дивізіону
Особовий склад та озброєння Управління штабб 1 птабатр 1 птабатр батр ПТКР * І 1 Разом
Особовий склад, осіб 9 61 61 31 16 20 4 202
Протитанкова гармата МТ-12 (МТ-12Р) кал. 100-мм, шт. 6 6 12
Тягач МТЛБ, шт. 6 6 12
Рухомий розвідувальний пункт типу ПРП-З (4М) 1 1
Машина старшого офіцера на батареї (СОБ) МТЛБ, шт. 1 1 2
Машина командира батареї МТЛБ, шт. 1 1 2
БМ 9П148 9 9
Машина командира батареї ПТКР БРДМ-2, шт. 1 1
КПІМ Р-145 1 1
Машина відділення зв'язку на базі МТЛБ, шт. 1 1
Машина техзабезпечення МТО-АТГ (ЗіЛ-131), шт. 1 1
Автомобільний паливо-масгилозаправник АТМЗ-5-4320, шт. 2 2
Автомобіль вантажний УРАЛ-4320, шт. 3 3 4 11
Автомобіль вантажний ЗіЛ-131, шт. 2 1 1
Автомобіль вантажний Газ-бб, шт. 1 1 1 2 4
Автомобіль санітарний Уаз-3962, шт. 1 1
Польова кухня КП-130, шт. 2 2
98 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
2.2. ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ
ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
Тактико-технічні характеристики основних
зразків озброєння механізованих (танкових) підрозділів
До основних зразків озброєння та бойової техніки механізованих,
протитанкових, гранатометних, розвідувальних взводів входять бойо-
ві машини піхоти (БМП) типів БМП-1 (рис. 2.75), БМП-2 (рис. 2.76), модер-
нізована БМП-2М із баштовим модулем "Шквал" (рис. 2.77), що є осно-
вою озброєння механізованих підрозділів механізованого батальйону
на БМП (тактико-технічні характеристики БМП подано в табл. 2.28);
бронетранспортери (БТР) типів БТР-70 (рис. 2.78), БТР-80 (рис. 2.79), БТР-
ЗУ із баштовим модулем "Шквал" (рис. 2.80), що становлять основу
озброєння механізованих підрозділів механізованого батальйону на
БТР. Тактико-технічні характеристики БТР подано в табл. 2.29.
Рис. 2.77. Модернізований варіант
БМП-2М
із баштовим модулем "Шквал"
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 99
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.28. Тактико-технічні характеристики БМП
Показники Тип
БМП-1 БМП-2 (БМП-2М)
Бойова маса, т 13 14
Екіпаж + десант, осіб 3+8 3+7
Висота, мм 2068 2120
Ширина, мм 2940 3150
Швидкість руху, км/год: ґрунтовим шляхом • шосе на плаву 40-45 65 7 40-50 65 7
Середні витрати палива на 100 км за руху ґрунтовим шляхом, л 80-112 92
Тип радіостанції Р-123 Р-123 (Р-173)
Далекість зв'язку, км 20 20
Основна зброя: тип гармати калібр, мм 2А28 73-мм 2А42 30-мм
Бойовий комплект, постріли (набої) 40 500
Боєприпаси ПГ-15В* 0Г-15В** УОФ8* УОР6* УБРб***
Початкова швидкість, м/с 435 із розгоном до 700 980
Прицільна далекість, м ПГ -1300 ОГ-ІбОО УОФ8 - 4000 УБРб - 2000
Тип протитанкової, керованої ракети (ПТКР) 9М113 "Фагот" 9М113 "Фагот" (9М113 "Конкурс")
Тип пускової установки (ПУ) 9П135 9П135(9П148)
Далекість прицільної стрільби, м 75-3000 75-3000 (75-4000)
Кількість ракет у боєкомплекті, шт. 4 4
Автоматичний гранатомет АГС-17 (на озброєнні БМП-2М), шт. • калібр, мм тип пострілу із скалковою гранатою темп постр./хв • прицільна далекість, м боєкомплект, гранат - 1 зо ВОГ-17 50-400 1700 116
Спарений 7,62-мм кулемет ККТ 1 1
Боєкомплект ККТ, набоїв, шт. 2000 2000
Бронебійність за нормаллю, мм (ПГ-15) 300-400 (УБР6) 18-30
Система наведення озброєння електропривод електропривод, стабілізатор (2-площ. типу "Карусель")
Система димопуску: кількість мортир - тип димових гранат калібр димових гранат, мм - далекість постановки димів, м 6 902Б 81 200-300
Примітка: *ПГ-15В - кумулятивна граната; **Г-15 - уламкова гданата; УОФ8 - уламковий фугасний за-
палювальний снаряд; УОР6 - уламковий трасуючий снаряд; УБР6 ** - бронебійний трасуючий снаряд.
100 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2,29, Тактико-технічні характеристики БТР
Показники Тип
БТР-7О БТР-80 БТР-ЗУ із модулем "Шквал"
Бойова маса, т 11,5 13,6 16,4
Екіпаж + десант, осіб 2+8 2+8 3+6
Висота, мм 2800 2900 2860
Ширина, мм 2800 2900 2900
Швидкість руху, км/год.: • ґрунтовим шляхом 40-45 40-50 55
шосе 65 65 85
на плаву 7 7 8
Середні витрати палива на 100 км руху, л 80-112 92 до 60
Основна зброя, тип: • гармати, калібр, мм • великокалібрового кулемета, калібр, мм ККВТ, 14,5 ККВТ, 14,5 КБА-2, ЗО
Спарений кулемет ККТ калібру 7,62-мм, шт. 1 1 1
Темп стрільби, постріл/хв., із: гармати кулемета ККВТ калібру 14,5-мм, спареного кулемета ККТ калібру 7,62-мм 600 600 300-550
800 800 800
Бойова швидкоострільність, постріл/хв., із: гармати — — 35-50
кулемета ККВТ калібру 14,5-мм, спареного кулемета ККТ калібру 7,62-мм 70-80 70-80 —
250 250 250
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 101
ОрганЬація, озбрминя та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних смл України ОрганЬація, озбросикя та бойова техніка підроаділіе Сухопутних військ Збройних сил України
Закінчення табл. 2.29
Місткість стрічки у коробці, пострілів, для: • гармати кулемета ККВТ калібру 14,5-мм • спареного кулемета ККТ калібру 7,62-мм 50 250 50 250 300 250
Боєзапас, пострілів, для: гармати кулемета ККВТ калібру 14,5-мм спареного кулемета ККТ калібру 7,62-мм 500 (10 кор.) 2000 (8 кор.) 500 (10 кор.) 2000 (8 кор.) 300 у коробі
Кути наведення озброєння, град: за горизонталлю - за вертикаллю 360° -4°...+30° 360° -4°...+80° 360° -4°...+80°
Прицільна далекість, м для гармати 30-мм із бойовим припасом: УОФ8 (УБР6) для кулемета ККВТ 14,5-мм для спареного кулемета ККТ 7,62-мм 2000 м 1500 м 2000 м 1500 м 4000 (2000)
Далекість прямого пострілу по цілі висотою 2 м: • із гармати • із кулемета ККВТ 14,5-мм • зі спареного кулемета ККТ 7,62-мм 1000 м 700 м 1000 м 700 м 1000
Тип протитанкової керованої ракети (ПТКР) 9М113 "Конкурс"
Механізм наведення озброєння в обох площинах ручний ручний ел. привод, стабілізатор
Далекість прицільної стрільби ПТКР, м — — 75-4000
Кількість ракет у боєкомплекті, шт. — — 4(8)
Автоматичний гранатомет АГС-17, шт • калібр, мм • тип пострілу зі скалковою гранатою темп постр./хв • прицільна далекість, м • боєкомплект, гранат — — 1 ЗО ВОГ-17 50-400 1700 116
Бронебійність, мм (тип бойового припасу) 8-14 (Б32) 8-14 (Б32) 18-30 (УБР6)
Система димопуску: кількість мортир тип димових гранат калібр димових гранат, мм далекість постановки димів, м 6 902Б 81 200-300 6 902Б 81 200-300 6 902Б 81 200-300
Рис. 2.81. Бойова розвідувальна машина
БРМ-1К
У теперішній час легкі броньовані
машини становлять основу парку
бойових машин. Гусеничні БМП і ко-
лісні БТР, на які додатково поклада-
ється завдання збирання розвідува-
льних даних, називають бойовими розві-
дувальними машинами. Бойову розвідува-
льну машину БРМ-1К, що входить до
складу розвідувального взводу меха-
нізованого батальйону на БМП і тан-
кового батальйону, подано на рис. 2.81.
102 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Крім того, для ведення розвідки використовуються спеціально
створені бойові розвідувальні (БРМ) або броньовані розвідувально-
дозорні машини (БРДМ), оснащені спеціальними приладами спосте-
реження й засобами зв'язку із великим радіусом дії. До спеціально
створених розвідувальних машин належать:
• командирська бойова розвідувальна машина БРМ-1К (бойовий КОМПЛЄКТ ДО гар-
мати 2А28 "Гром" калібру 73-мм - 20 пострілів. ПТРК на озброєнні
Рис. 2.82. Броньована розвідувальна
дозорна машина БРДМ-2
немає), створена на базі БМП-1; від-
різняється від прототипу двомісною
баштою;
• броньована розвідувальна дозорна машина
брдм-2 (рис. 2.82), що має переваги за
надійністю і ресурсом роботи, по-
рівняно з БРМ-1К. У моторно-
трансмісійному відділенні викори-
стовуються стандартні вузли й аг-
регати цивільних автомобілів, що
спрощує її виготовлення та екс-
плуатацію.
Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) ТИПУ 9К115 “Метис" (пускова уста-
новка 9П151, транспортний пусковий контейнер на ПУ, протитанко-
ва керована ракета 9М113), що входить до складу основного озброєн-
ня протитанкового взводу механізованої роти на БТР, подано на
рис. 2.83. Його призначення - боротьба із броньованими цілями проти-
вника на дистанціях 40-1000 м. Комплекс містить апаратуру наве-
дення 9М116 у транспортному пусковому контейнері (ТПК).
Технічні характеристики протитанкових ракетних комплексів по-
дано у табл. 2.30.
Рис. 2.83. Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) типу 9К115 "Метис"
(пускова установка 9П151, транспортний пусковий контейнер на ПУ,
протитанкова керована ракета 9М113)
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 103
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка пІАроадМа Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, ообросння та бойова технік* пІдроадМа Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.30. Технічні характеристики протитанкових ракетних комплексів
Найменування СПГ-9 Тип протитанкового ракетного комплексу
9К115 "Метис" 9К111 "Фагот" 9К113 "Конкурс"
Калібр, мм 73 93 120 135
Маса ПУ (гранатомета), кг 57,6 19 22,5 38
Маса ПТКР з ТПК — 16,5 13,2 14,58
Маса БЧ (гранати) 4,4 2,5 1,75 2,7
Далекість, м: мін.-макс. прямого пострілу 1300 800 40-1000 75-2500 75-4000
Швидкострільнісгь: посгр./хв 5-6 3-4 3 (1-2)’ 3-4“
Товщина броні, спроможна пробити (мм): 300-400 400-600 400-550 до 800
Система наведення немає напівавт. за провод. лініями зв'язку напівавт. за провод. лініями зв'язку напівавт. за провод. лініями зв'язку
Боєкомплект, шт.: • при озброєнні переносний 60 8 (4) 8 4
Кількість направляючих 1 1 4
База іеревізн. (БТР) переноси. переноси. (БМП) на БТР-ЗУ
Примітка: *при стрільбі з ПУ (на БМП-1, МП-2) із врахуванням часу на перезаряджання; ** при стрільбі
із ПУ (на БТР-ЗУ).
Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) типу 9К111 "Фагот" (рис. 2.84) при-
значено для боротьби з броньованими цілями противника на дистан-
ціях 75-3000 м. Він містить пускову установку 9П135, апаратуру наведення
й протитанкову керовану ракету 9М111 (9М113) у транспортному пусковому
контейнері (ТПК).
Рис. 2.84. Протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) типу 9К111 "Фагот"
104 ТАКТИКА
Тактам* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Станковий протитанковий гранатомет
СПГ-9 "Копье" входить до складу
основного озброєння протитан-
кового взводу механізованого
батальйону на БТР (рис. 2.85). Він
призначений для боротьби із
броньованими цілями против-
ника. Поразка танків й інших
бронетанкових цілей забезпечу-
ється на дистанціях до 1300 м.
Початкова швидкість гранати
Рис. 2.85. Станковий протитанковий гранатомет
СПГ-9 "Копье"
під час вильоту становить 435 м/с, після розгону реактивним двигу-
ном - 700 м/с. Для підвищення вогневих можливостей механізованих
підрозділів у боротьбі з живою силою противника використовується
постріл зі скалковою гранатою - ог-9У. Надійність обслуговування СПГ-9, висока
ефективність вогню за невеликого калібру гранати (73 мм) стали ос-
новою ДЛЯ розробки 73-міліметрової гармата 2А28 "Гром", а також пострілу ПГ15У,
що ввійшли до комплексу озброєння бойової машини піхоти БМП-1 і
Стрічка, коробка, зо-мілі-
метровий постріл ВОГ-17М, авто-
матичний гранатомет стан-
ковий АГС-17, ЩО ВХОДЯТЬ ДО
складу основного озброєння
гранатометних взводів ме-
ханізованих батальйонів на
БМП і БТР, подано на
рис. 2.86, а його характерис-
тики - у табл. 2.31. Він при-
значений для знищення
живої сили противника, що
розташована як відкрито,
бойової розвідувальної машини БРМ-1К.
Рис. 2.86. Стрічка, коробка, 30-мм постріл ВОГ-17М,
автоматичний гранатомет станковий АГС-17
так і за зворотними схилами висот й іншими перешкодами, настиль-
ною та навісною стрільбою.
Гранатомет вигідно поєднує властивості мінометів - спроможність
вести навісний вогонь і характеристики автоматичних гармат - висо-
кий темп стрільби, а легкість, маневреність станкових кулеметів. АГС
має високу ефективність при накритті площинних, незахшцених цілей
і скупченої живої сили.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 105
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.31. Характеристики автоматичного гранатомета АГС-17
Показники Значення
Калібр, мм зо
Маса гранатомета без стрічки, кг 18
Маса станка, кг 12
Маса стрічки з 29 пострілами, кг 14,5
Маса гранатомета зі стрічкою на станку, кг 44,5
Маса прицілу, кг 1
Початкова швидкість гранати, м/с 185
Дульна енергія, Дж 4791
Режим вогню безперервний
Темп стрільби регулюється, постр./хв від 50-100 до 400
Прицільна далекість, м 1700
Мінімальна далекість навісною стрільбою, м 1000
Найбільша висота траєкторії, м 905
Далекість прямого пострілу по цілі висотою 2м, м 250
Обслуга, осіб 2
30-мм постріл ВОГ-17М зі скалковою гранатою для стрільби зі станкового гранатомета АГС-17: по живій силі, маса пострілу, кг 0,348
Довжина, мм 0,138
Маса гранати, кг 0,28
Маса вибухового заряду, кг 0,036
Максимальна далекість лету, м 1730
Температура експлуатації, °С -40... +50
До головних зразків озброєння та бойової техніки танкових взводів
належать основні бойові танки (ОБТ) - рухомі вогневі засоби ближ-
нього бою, що перебувають під впливом практично всіх вогневих за-
собів ураження, які має на озброєнні противник. Вони мають най-
більшу стійкість до впливу звичайної, хімічної та ядерної зброї. їх ви-
сока рухливість дозволяє швидко використовувати результати вогне-
вих ударів, своєчасно зосереджувати війська для створення рішучої
переваги в силах на вирішальних напрямках, а за необхідності - роз-
осереджувати угруповання військ для зниження ефективності впливу
ядерної й високоточної зброї противника.
Основний бойовий танк Т-64БВ (рис. 2.87) розроблено на базі Т-64Б, він від-
різняється посиленим протирадіаційним захистом і наявністю дина-
мічного захисту в блочному навісному варіанті. Тактико-технічні ха-
рактеристики Т-64БВ подано у табл. 2.32.
106 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 2.87. Основний бойовий танк Т-64БВ
Таблиця 2.32. Тактико-технічніхарактеристикиТ-64БВ
Технічні параметри Значення
Рік виготовлення 1984-1987
Вага, т 42,5
Екіпаж, осіб 3
Габаритні розміри, мм: - довжина - ширина - висота 9225 3600 2172
Озброєння: гармата - пускова установка, мм • спарений кулемет (ККТ), мм зенітний кулемет (НСВТ), мм 125 7,62 12,7
Броня, мм 20...450+ДЗ
Потужність двигуна, к.с. 700
Швидкість макс. шосе, км/год. 60,5
Швидкість макс. фунтом, км/год. 40-45
Запас ходу, км до 600
Основний бойовий танк Т-72БВ (рис. 2.88) розроблено на базі Т-72. Мета мо-
дернізації - підвищення бойових і технічних характеристик раніше
виготовлених танків шляхом встановлення сучасного комплексу ке-
рування зброєю, силової установки з потужнішим двигуном. Такти-
ко-технічні характеристики Т-72БВ подано в табл. 2.33.
Таблиця 2.33. Тактико-технічні характеристики Т-72БВ
Технічні параметри Значення
Рік виготовлення 1996
Вага, т 45,5
Екіпаж, осіб 3
Габаритні розміри, мм: довжина • ширина висота 9648 3620 2704
Озброєння: гармата - пускова установка, мм спарений кулемет (ККТ), мм зенітний кулемет (НСВТ), мм 125 7,62 12,7
Рис. 2.88. Основний бойовий танк Т-72БВ Потужність двигуна, к.с. 1200
Швидкість макс. (шосе), км/год. 65
Швидкість макс. (фунт), км/год. 40-45
Запас ходу, км 500
При розробці основного бойового танка Т-80УД (рис. 2.89) використовувалася
конструкція башти танка Т-64БВ і ходова частина танка Т-80. Ком-
плекс керування зброєю танка дозволяє вести вогонь як навіднику,
так і командиру танка. Використовується комбінована броня з елемен-
тами вбудованого динамічного захисту. Тактико-технічні характерис-
тики Т-80УД подано в табл. 2.34.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 107
ОрганЬація, мбровння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, сзброскня та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних шл України
Рис. 2.89. Основний бойовий танк Т-80УД
Таблиця 2.34. Тактико-технічні характеристики Т-80У/
Технічні параметри Значення
Рік виготовлення 1985
Вага, т 46
Екіпаж, осіб З
Габаритні розміри, мм:
• довжина (гармати уперед)
• довжина
• ширина
висота
Озброєння:
гармата - пускова установка, мм
спарений кулемет (ККТ), мм
зенітний кулемет (НСВТ), мм
Броня, мм______________________
Потужність двигуна, к.с._______
Швидкість макс. (шосе), км/год.
Швидкість макс. (ґрунт), км/год.
Запас ходу, км
9664
7085
3560
2215
125
7,62
12,7
20-600+ДЗ
1000
65
40-45
до 600
Основний бойовий танк т-84 (рис. 2.90) розроблено на основі Т-80УД. Він від-
різняється вдосконаленим комплексом керування зброєю, викорис-
танням зварно-катаної башти, наявністю комплексу оптико-елек-
тронної протидії, силової установки з потужнішим двигуном. Такти-
ко-технічні характеристики Т-84 подано в табл. 2.35.
Рис. 2.90. Основний бойовий танк Т-84
Таблиця 2.35. Тактикоигехнічні характеристикиТ-84
Технічні параметри Значення
Рік виготовлення 1994
Вага, т 48
Екіпаж, осіб 3
Габаритні розміри, мм: довжина (гармати уперед) довжина за корпусом • ширина висота 9720 7705 3560 2285
Озброєння: гармата - пускова установка, мм спарений кулемет (ККТ), мм • зенітний кулемет (НСВТ), мм 125 7,62 12,7
Потужність двигуна, к.с. 1200
Швидкість макс. (шосе), км/год. 60
Швидкість макс. (ґрунт), км/год. 40-45
Запас ходу, км 450
Як основне озброєння у вітчизняних танках використовуються
спеціальні танкові гармати - пускові установки калібру 125 мм із ме-
ханізмами автоматичного заряджання, до яких закладаються проти-
танкові керовані снаряди (ПТКС) типу "Рефлекс", підкаліброві, кумуля-
тивні, скалково-фугасні постріли. Важливим резервом підвищення
108 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вогневої могутності при розробці перспективних і модернізації існую-
чих зразків ОБТ є покращення умов спостереження за полем бою й
удосконалення характеристик комплексу керування зброєю, скоро-
чення часу на цикл стрільби. До основних типових комплексів керу-
вання зброєю ОБТ належать танкові тепловізійний приціл, прицільний ком-
плекс 1А43-У "Рось". Типовий склад бойового комплекту ОБТ типів Т-64,
Т-72, Т-80, Т-84 подано на рис. 2.91, головні елементи комплексу керу-
вання зброєю основних бойових танків - на рис. 2.92.
Рис. 2.92. Основні елементи комплексу
керування зброєю ОБТ:
1 - танковий тепловізійний приціл;
2 - танковий прицільний комплекс 1А43-У "Рось";
З - прицільно-спостережний комплекс ПНК-4СР "Агат''
Традиційно головними бойовими характеристиками вважаються:
вогнева могутність, рухливість І захисні властивості танка. Вогнева
могутність - це спроможність уражати вогнем прямої наводки засоби
противника. Вогневі можливості, з технічного погляду, визначаються
кількістю та якістю озброєння, а також ефективністю комплексу ке-
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 109
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
рування зброєю. Рухливість визначається питомим тиском на ґрунт,
питомою потужністю на тонну маси танка, запасом руху.
Неабияке значення мають додаткові засоби захисту. Замість старої
конструкції на основні бойові танки після модернізації встановлю-
ються досконаліші елементи захисту (менші вага, тривалість встанов-
лення елементів тощо): комплекс вбудованого динамічного захисту
танка з модулями "Ніж" (плити вибухореактивної броні), гумотканинні
гнучкі пласти, розташовані за периметром, башти до рівня корпусу.
Захисні властивості танка визначаються використанням пасивних
й активних засобів захисту, пасивні засоби захисту визначаються конструк-
тивними особливостями ОБТ, наявністю додаткового бронювання, ви-
користанням засобів протимінної боротьби. У танків Т-64А, Т-64БВ
товщина броні у лобовій проекції становить 450 мм, у Т-80УД -
600 мм. Цільнозварювана конструкція башти Т-84 із прокатаних
стальних плит забезпечує підвищений захист від кумулятивних сна-
рядів (в 1,1-1,4 рази) і звичайних протитанкових снарядів (в 1,1-
1,6 рази). Плити вибухореактивної броні товщиною 300 мм мають пі-
двищену стійкість до детонації й призначаються для надійного захис-
ту танка від бронебійних снарядів, кумулятивних засобів ураження
та ударно-кумулятивних боєприпасів типу "ударне ядро".
Для захисту від мін із натискними контактними дротовими підри-
вачем в передній частині корпусу встановлюються гумові пластини
("спідниці"). Робоче місце механіка-водія прикріплюється до даху кор-
пусу, а не до підлоги. Біля сидіння встановлюються вертикальні бімси
для підвищення жорсткості конструкції, що зменшують удар при ви-
буху міни під сидінням механіка-водія. Для ведення протимінної боро-
тьби попереду танка встановлюється трал типу КМТ-6 і бульдозерний
різак для очистки траси. Це знижує маневреність танка, але підвищує
безпеку при подоланні мінних загороджень. Використання бульдозер-
ного різака надає танку можливість за 60 хв. створити траншею для
заглиблення корпусу до рівня башти й тим самим кілька разів змен-
шити ймовірність влучення снарядів противника. Варіанти розміщен-
ня додаткових засобів захисту на танках Т-72, Т-80 подано на рис. 2.93.
Активні засоби захисту - це стандартне обладнання, яке може бути вста-
новлене на всі танки при їх модернізації. До основних напрямів під-
вищення "непрямого" захисту ОБТ належить використання комплексу
оптико-електронної протидії типу "Варта", призначеного для зриву наведення
протитанкових керованих ракет із напівавтоматтичними системами
наведення за інфрачервоним координатором, для протидії ПТКР із
напівактивними головками самонаведення, у складі яких наявні ла-
110 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
зерні далекоміри або випромінювачі цілей. Розташування основних
елементів комплексу оптико-електронної протидії "Варта" на башті
основного бойового танка подано на рис. 2.94, а технічні характеристи-
ки комплексу - в табл. 2.36.
Комплексне використання всіх елементів системи "Варта", за оцін-
ками військових спеціалістів, дозволить приблизно в п'ять разів зни-
зити ефективність бойового застосування ПТРК "Хот", "Мілан", "Дра-
кон", керованих ракет (снарядів) типу "Хелфайр", "Мейверік".
Рис. 2.93. Варіанти розташування додаткових засобів захисту на танках Т-72, Т-80
(ходову частину наполовину прикрито "спідницею” із бокових металевих плит)
Рис. 2.94. Розташування основних елементів
комплексу оптико-електронної протидії
"Варта" на башті основного бойового танка
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 111
ОрганЬація, озброєння та бойово техніка гтідрсвділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.36, Системи елементів комплексу "Варта"
Технічні параметри Значення
Сектор виявлення лазерного випромінювання, град, у площинах: - вертикальній горизонтальній від -5 до +25 360
Далекість виявлення джерела випромінювання типу КДТ-2, КД-3, м 400-10000
Час реакції від моменту лазерного випромінювання до індикації на пульті, с <0,15
Режим роботи автомат., напівавт., ручний
Сектор постановці перешкод відносне осі гармати, град, у площинах: - вертикальній горизонтальній ± 2 ±10
Кількість пускових мортир, шт. 12
Калібр димових (аерозольних) гранат, мм 81
Час постановки завіси, с, не більше 3
Далекість постановки завіси, м, не менше: • для димової гранати ГД-1 для димової гранати ГД-2 50 350
Максимальна тривалість дії (час маскування), с: для димової гранати ГД-1 для димової гранати ГД-2 ЗО 60
Одним із варіантів комплектації танків при проведенні модернізації
може бути встановлення комплексу активного захисту "Заслон”, ЩО призначе-
ний для захисту від протитанкових засобів ураження з настильною та
пікіруючою траєкторіями польоту незалежно від систем, що викорис-
товуються для їх наведення. Розташування комплексних модулів акти-
вного захисту "Заслон" на основному бойовому танку подано на рис. 2.95,
технічні характеристики комплексу - у табл. 2.37.
Рис. 2.95. Розташування модулів
комплексу "Заслон" на ОБТ
Таблиця 2.3 7. Технічні характеристики
комплексу "Заслон”
Технічні параметри Значення
Виявлення цілей радіолокаційне
Зона захисту, град 150-180
Швидкість протитанкових засобів ураження, м/с 70-1200
Маса залежно від рівня захисту, кг 50-130
Час готовності до роботи, хв. ОД
112 ТАКТИКА
Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Тактико-технічні характеристики основних
зразків озброєння артилерійських підрозділів
Артилерія як рід військ являє собою з'єднання, частини, підрозділи,
у складі загальновійськового об'єднання, з'єднання, підрозділу.
Артилерійські З'єднання, частини та підрозділи самохідних гаубичних ар-
тилерійських установок 2А64 "Мста-С" калібру 152-ММ, реактивних систем залпового
вогню "Ураган" калібру 220-мм, "Смерч" калібру 300-мм входять до складу
загальновійськового об'єднання.
Підрозділи самохідних гаубичних артилерійських установок 2С1 "Гвоздика" ка-
лібру 122-мм, 2СЗ "Акація" калібру 152-мм, реактивних систем залпового вогню
калібру 122-мм БМ-21 "Град" входять до складу механізованих (танко-
вих) з'єднань.
Основу протитанкових засобів становлять: в об'єднанні - підрозділи
протитанкових ракетних комплексів типу 9К149 "Штурм-С" калібру 130-мм; у з'єд-
нанні — ПІДРОЗДІЛИ протитанкових ракетних комплексів типу 9К148 "Конкурс" калібру
135-ММ, протитанкових гармат МТ-12 "Рапіра" калібру 100-ММ.
Як вид зброї (сукупність предметів озброєння) артилерія включає:
гаубиці, гармати, міномети, бойові машини (пускові установки)
протитанкових, керованих ракет й реактивної артилерії;
артилерійські боєприпаси;
транспортні засоби (гусеничні, колісна база для розміщення зброї,
гусеничні й колісні тягачі);
прилади управління вогнем;
• засоби розвідки й забезпечення стрільби.
До основи класифікації ствольної артилерії покладено довжину
ствола, яка виражається у калібрах. Гаубиці мають довжину ствола
15-30, гаубиці-гармати - 30-40, гармати-гаубиці - 40-50, протитан-
кові гармати - 50-60, міномети - 5-15 калібрів.
Реактивна артилерія розрізняється за калібром реактивних снарядів
бойової машини (пускової установки): бойові машини реактивної ар-
тилерії малого (до 200-міліметровогом), середнього (від 200- до 300-мі-
ліметрового), великого (від 300-міліметрового й більше) калібру.
Прикриття з повітря механізованих (танкових) підрозділів на полі
бою здійснюється: підрозділами зенітних гарматно-ракетних компле-
ксів ЗГРК "Тунгуска", переносних зенітно-ракетних комплексів ПЗРК
"Ігла" механізованого (танкового) з'єднання.
Самохідну гаубицю (СГ) 2С1 "Гвоздика" у похідному положенні по-
дано на рис. 2.96, батарею СГ 2С1 на вогневій позиції - на рис. 2.97, її так-
тико-технічні характеристики - у табл. 2.38.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 113
ОрганЬація, озброєння та бойояа техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Самохідну гаубицю 2СЗ "Акація" у похідному положенні подано на
рис. 2.98, її тактико-технічні характеристики - у табл. 2.39.
Реактивну артилерійську установку (БМ-21) 9К51 "Град" у бойовому
положенні подано на рис. 2.99, її тактико-технічні характеристики - у
табл. 2.40.
Рис. 2.96. Самохідна гаубиця 2С1 “Гвоздика"
у похідному положенні
Таблиця 2.38. Тактико-технічні характеристики
самохідної гаубиці 2С1
Характеристики Значення
Максимальна далекість стрільби, м (індекс снаряду) 15200 (ОФ24)
Початкова швидкість ОФС, м/с 686
Далекість прямого пострілу, м 780
Маса ОФС, кг 21.76
Кути горизонтального наведення (ГН), град 360
Кути вертикального наведення (ВН), град -3...+70
Маса гармати в бойовому положенні, кг 15700
Практична швидкострільність, постріл ів/хв 4...6
Час переведення з похідного положення у бойове, хв. до 2.0
Боєкомплект пострілів, шт. 80
Рухомий комплект пострілів, шт. 40
Номенклатура боєприпасів ОФ,К,А, ш,дс
Обслуга, осіб 5
База БТЛБ
Найбільша швидкість, шосе, км 60
Запас ходу, шосе, км 500
Рік прийняття на озброєння 1970
Таблиця 2.39. Тактико-технічні характеристики самохідної гаубиці 2СЗ "Акація"
Характеристики Значення
Максимальна далекість стрільби, м (індекс снаряда) ОФС 17300/(ОФ45)
АРС 20300/(ОФ61)
Початкова швидкість ОФС, м/с 652
Далекість прямого пострілу, м 920
Маса ОФС, кг 43,56
Кути горизонтального наведення (ГН), град 360
Кути вертикального наведення (ВН), град -3...+60
Маса гармати в бойовому положенні, кг 275000
Практична швидкострільність, пострілів/хв. 3...5
Час переведення із похідного положення у бойове, хв. 1,0
Боєкомплект пострілів, шт. 60
Рухомий комплект пострілів, шт. 46
Номенклатура боєприпасів ОФ, К, Ш, С
114 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Закінчення табл. 2.39
Обслуга, осіб 6
База СУ-100П
Найбільша швидкість по шосе, км 60
Запас ходу по шосе, км 500
Додаткове озброєння ККТ калібру 7,62-мм
Рік прийняття на озброєння 1975
Рис. 2.99. Реактивна артилерійська
установка БМ-21 9К51 "Град"
Рис. 2.98. Самохідна гаубиця 2СЗ "Акація"
Таблиця 2.40. Тактико-технічні характеристики бойової машини БМ 9К51 "Град"
Основні ТТХ БМ 9К51 "Град" Значення
Склад комплексу пускова установка БМ-21
шасі КРАЗ-6322 (Урал-375Д)
Реактивні снаряди М-210Ф, М-21
Транспортно-заряджаюча машина (ТЗМ) КРАЗ-6322 (Урал-375Д) + 9Ф37
Калібр, мм 122,4
Кути горизонтального наведення (ГН), град 70 (праворуч); 102 (ліворуч)
Кути вертикального наведення (ВН), град -0...+55
Далекість стрільби, км; мінімальна 1,6
максимальна 20,4
Кількість направляючих, шт. 40
Час повного залпу, с 20
Час переведення із похідного положення у бойове, с 180
Маса БМ у бойовому положенні, кг 13700
Маса реактивного снаряду, кг 66
Обслуга БМ, осіб 6
Боєкомплект, снарядів 120
Рухомий боєкомплект, снарядів 40
Номенклатура реактивних снарядів ОФ, запалювальні (3)
Максимальна швидкість руху, км/год. 75
Запас ходу, км 500
Площа ураження одним залпом, га 4
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 115
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100 ММ, тягач БТЛБ на ВОГНЄВІЙ ПОЗИЦІЇ
подано на рис. 2.100, прилад 9Ш135 (візуального спостереження, виявлення,
супроводу цілі оператором і формування поля управління керованої
ракети 9М117. Використовується в складі комплексу "Кастет" проти-
танкової гармати МТ-12Р) — на рис. 2.101. Бойову машину протитанкового ракетно-
го комплексу 9П148 "Конкурс" подано на рис. 2.102, її тактико-технічні характе-
ристики - у табл. 2.41. Тактико-технічні характеристики протитанкової
гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100 мм подано в табл. 2.42.
Приведення гармат МТ-12
у бойове положення
Рис. 2.100. Протитанкова гармата МТ-12 калібру 100-мм, тягач МТЛБ на вогневій позиції
Рис. 2.101. Прилад 9Ш135
Рис. 2.102. Бойова машина
протитанкового ракетного комплексу
9П148 "Конкурс"
116 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 2.41. Тактико-технічні характеристики
протитанкового ракетного комплексу 9П148 "Конкурс"
Характеристики Значення
Далекість стрільби, м: мінімальна максимальна 70. 4000
Швидкострільність, постріл/хв 3-4
Час переведення в бойове положення, с 20
Екіпаж, осіб 2
Кількість керованих ракет готових до пуску, шт. 5
Бойовий комплект, шт. 10
База, тип БРДМ-2
Швидкість руху, км/год 95
Швидкість руху на плаву, км/год 9-10
Запас ходу, км 750
Бронебійність, мм 400-600
Таблиця 2.42. Тактико-технічні характеристики
протитанкової гармати МТ-12 (МТ-12Р) калібру 100 мм
ттх Значення
Далекість стрільби, м: - прямого пострілу1880 максимальна 1880 8200
Кут горизонтального обстрілу, град 53
Кут підвищення, град 6
Швидкострільність, постріл/хв 6
Час переводу в бойове положення, хв 1
Обслуга, осіб 6
Вага гармати, кг 3100
Штатний тягач, тип БТЛБ
Запас ходу, км 500
Бронебійність, мм • бронебійним снарядом • підкаліберним снарядом • кумулятивним снарядом 110 150-170 400-600
Боєкомплект, пострілів 80
Боєкомплект керованих ракет 9М117М для про- титанкової гармати МТ-12Р з комплексом озбро- єння "Кастет", шт. 4
Бойову машину зенітного гарматно-ракетного комплексу 2С6 "Тунгуска" подано на
рис. 2.103, її тактико-технічні характеристики - у табл. 2.43.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 117
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.43. Тактико-технічніхарактеристики
протитанкового ракетного комплексу "Тунгуска"
Характеристики Значення
1. Параметри зони ураження повітряних цілей: для гарматного озброєння. • за висотою • за дальністю • за курсовим параметром від 0 до 3000 м від 200 до 4000 м до 2000 м
для ракетного озброєння. за висотою - за дальністю за курсовим параметром від 0 до 3500 м від 2500 до 8000 м до 4000 м
ураження наземних цілей до 2000 м
2. Режими стрільби озброєння: зенітними автоматами, - ракетами з місця, за руху, у будь-яку годину доби з місця, з коротких зупинок за наявності оптичного бачення цілі
3. Характеристики озброєння: зенітних автоматів-. калібр • початкова швидкість снаряду • темп стрільби із двох автоматів ЗО мм 960 м/с 4000-5000 пострілів/хв.
боєкомплекту ракет. калібр • маса бойової частини радіус ефективного ураження бойової частини боєкомплект 152/76 мм 9 кг 5 м 8 шт
4. Час переведення ЗСУ із похідного положення у бойове 8-10 с
5. Ходові характеристики: максимальна швидкість руху, км/год.: шосе, ґрунтовою дорогою, • бездоріжжям 60-65 35-40 10-15
118 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Види артилерійських боєприпасів
Боєприпаси - складова частина озброєння, безпосередньо призна-
чені для ураження живої сили й техніки, руйнування споруджень,
виконання спеціальних задач (запалювання, задимлення, освітлю-
вання місцевості, доставки до розташування противника агітаційно-
го матеріалу). Відповідно до характеру цілей, що уражаються, засто-
совуються: уламкові, фугасні, уламково-фугасні з готовими вражаю-
чими елементами, бетонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліброві,
кумулятивні, запальні тощо.
Дією уламкових, уламково-фугасних і фугасних боєприпасів
(рис. 2.104, 2.105, табл. 2.44, 2.45) є:
• ураження цілі уламками корпусу набою, що розірвався;
• фугасної дії - ураження силою газів, що створюється під час під-
риву розривного заряду;
• ударної дії: цілого набою під час удару його об перепону; повіт-
ряної ударної хвилі - ураження за рахунок різкого короткочасного
збільшення тиску повітря на віддаленні від набою, що розірвався.
Найбільш ефективне ураження відкрито розташованих цілей дося-
гається уламками, для стрільби по таких цілях служать уламкові набої.
Для стрільби по вкритих цілях і руйнування інженерних й інших спо-
руджень (крім залізобетонних) призначені фугасні набої. Уламкові на-
бої звичайно призначені для стрільби з гармат малого калібру, оскільки
через невелику масу розривного заряду набої не матимуть значну фу-
гасну дію, а фугасні - для стрільби з гармат великого калібру.
Набої середнього калібру є більш універсальними, їх застосовують
для ураження як відкрито розташованих цілей, так і схованих в око-
пах і дерево-земляних спорудженнях. Від застосування цих набоїв
очікується рівною мірою як уламкова, так й фугасна дія. Таким вимо-
гам відповідають уламково-фугасні набої.
Для отримання (посилення) того або іншого виду дії уламкові, улам-
ково-фугасні й фугасні набої комплектуються неконтактними (радіо-
або дистанційними) і контактними (ударними) зривниками. Останні
мають звичайно установки: на уламкову, фугасну й уповільнену дію.
Набої з радіозривником. Радіозривник (радіолокаційний зривник) нале-
жить до групи неконтактних, що спрацьовують автоматично під час
наближення набою до поверхні землі (цілі) на певну відстань. Радіо-
зривник забезпечує розрив набою практично на найвигіднішій висо-
ті, завдяки чому досягається висока ефективність уламкової дії, особ-
ливо за стрільби по цілям, що розташовані в невкритих окопах (тра-
ншеях), на зворотних схилах висот і в складках місцевості.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 119
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Таблиця 2.44. Технічні характеристики пострілу
Вид заряду ПОВНИЙ зменшений
Поч. швидкість, м/с 565 515
Маса, кг 21,76 21,76
Далекобійність, км 15,3 11,8
Гільза сталева сталева
Маса пострілу, кг 29,5 28,1
Рис. 2.104. Уламково-фугасний постріл для самохідної гаубиці 2С1
"Гвоздика": 122-мм постріл індексу ЗВОФ5, ЗВОФ6, ЗОФ56
з уламково-фугасним снарядом
Таблиця 2.45. Технічні характеристики пострілу
Вид заряду ПОВНИЙ зменшений
Поч. швидкість, м/с 665 515
Маса, кг 43,56 43,56
Далекобійність, км 17,42 13,36
Маса вибухового снаряду, кг 60 55
Гільза сталева сталева
Рис. 2.105. Уламково-фугасний постріл для самохідної гаубиці 2СЗ
"Акація": 122-мм постріл індексу ЗВОФ5, ЗВОФб, ЗОФ56
з уламково-фугасним снарядом
Боєприпаси із дистанційним підшивачем. Дистанційні зривник належать до
групи тих, які спрацьовують автоматично після закінчення заданого
часу, що відлічується від моменту пострілу. Боєприпаси із дистанцій-
ним зривником являють собою об’ємні уламково-фугасні набої, які,
замість ударного зривника, використовують пороховий або механіч-
ний дистанційний зривник.
Бронебійні (каліброві, підкаліброві, кумулятивні) боєприпаси призначені для про-
бивання броні танка або іншого броньованого об’єкта, знищення живої
сили й обладнання, розташованих за бронею. Ураження за бронею на-
носиться уламками набоїв й детонацією розривного набою, запальною
дією набою й дією кумулятивного струменя (кумулятивного набою).
120
ТАКТИКА
Тажтмжа Тажтмжж Тажтмжв Тахтажа Тажтмжа Тактижа Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Основна конструктивна відмінність бронебійних підкаліберних боє-
припасів від бронебійних калібрових: діаметр вражаючої частини пе-
рших є меншим від калібру гармати, для стрільби з якої він призначе-
ний. Плавний рух каналом ствола підкаліберних набоїв забезпечується
ведучим пристроєм, що відповідає калібру гармати. Ведучі пристрої
підкаліберних набоїв виготовляються звичайно з легких металів: вони
можуть бути невідокремлюваними й відокремлюваними в польоті. Не-
відокремлювані ведучі пристрої руйнуються при ударі о броню, а ура-
ження завдає бронебійне осердя, виготовлений із металу високої щіль-
ності й твердості (напр., із карбіду вольфраму із сумішшю нікелю).
У сучасних умовах найбільше застосування мають бронебійні під-
каліберні боєприпаси (рис. 2.106, 2.107, табл. 2.46, 2.47) із відокремлюваними
ведучими пристроями з оперенням й потужною ударною дією по
броні. Дія підкаліберних боєприпасів: пробивання броні серцевиною
й ураження об'єктів за бронею уламками, що утворюються в основ-
ному за рахунок руйнування осердя.
Кумулятивні боєприпаси (рис. 2.108, табл. 2.48) наповнюють розривною
речовиною, залишаючи у верхній частині розривного заряду заглиб-
лення у формі лійки.
Таблиця 2.46. Технічні характеристики пострілу
Початкова швидкість снаряду, м/с 1575
Маса снаряду, кг 15
Далекобійність, м 1800
Довжина пострілу, мм 981
Гільза сталева
Таблиця 2.47. Технічні характеристики пострілу
Марка снаряду ВБМ7 ВБМ17
Початкова швидкість снаряду, м/с 1785 1700
Маса снаряду, кг 5,9 7,05
Далекість стрільби за прямого наведення, м 1800 2100
Маса ящика з пострілом, кг 50,4 51
Рис. 2.107. Підкаліберний постріл для 125-міліметрової танкової гармати
Рис. 2.106. Підкаліберний постріл для 100-міліметрової
протитанкової гармати МТ-12 (див. рис. 2.100)
122 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Запитання для самоконтролю
1. Організаційна структура механізованого батальйону на БМП.
2. Штатна структура управління та штабу механізованого батальйону.
3. Організаційна структура механізованої роти на БМП.
4. Кількість особового складу та озброєння механізованої роти на БМП.
5. Організаційна структура танкової роти (склад танкового взводу, кількість осо-
бового складу та озброєння танкового взводу, роти).
6. Організаційна структура мінометної батареї (першого, другого мінометного взво-
ду, взводу управління, кількість особового складу та озброєння мінометної батареї).
7. Склад гранатометного взводу механізованого батальйону на БМП (кількість
особового складу та озброєння).
8. Склад зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону на БМП (кількість
особового складу та озброєння).
9. Склад інженерного саперного взводу механізованого батальйону на БМП (кіль-
кість особового складу та техніки).
10. Склад медичного пункту механізованого батальйону на БМП (кількість особо-
вого складу та техніки).
11. Склад роти забезпечення механізованого батальйону на БМП (кількість особо-
вого складу та техніки).
12. Організаційна структура механізованого батальйону на бронетранспортерах.
13. Штатна структура управління та штабу механізованого батальйону.
14. Організаційна структура (склад, кількість особового складу та озброєння) гра-
натометного взводу механізованого батальйону на БТР.
15. Склад зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону на БМП (кількість
особового складу та озброєння).
16. Склад протитанкового взводу механізованого батальйону на БТР (кількість
особового складу та озброєння).
17. Організаційна структура (склад, кількість особового складу та озброєння) роз-
відувального взводу механізованого батальйону на БТР.
18. Організаційна структура танкового батальйону.
19. Штатна структура управління та штабу танкового батальйону.
20. Організаційна структура танкової роти (склад танкового взводу, кількість осо-
бового складу та озброєння танкового взводу роти).
21. Організаційна структура механізованої роти на БМП (склад механізованого
взводу на БМП, кількість особового складу та озброєння механізованого взводу, ро-
ти на БМП).
22. Склад медичного пункту танкового батальйону.
23. Склад роти забезпечення танкового батальйону.
24. Класифікація артилерії. Види боєприпасів.
25. Склад артилерії за конструктивними ознаками.
26. Уламкові, уламково-фугасні й фугасні боєприпаси.
Організація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ... 123
ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України ОрганЬація, озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України
Завдання
1. Використовуючи знання організаційно-штатної структури механізованого бата-
льйону на БМП-1 (БМП-2), а також розширені вогневі можливості БМП-2М (оснащена
баштовим модулем "Шквал"), розробити варіант організаційної структури механізо-
ваного батальйону із метою скорочення штатної чисельності особового складу та
бойової техніки без втрати вогневих можливостей батальйону.
2. Використовуючи знання організаційно-штатної структури механізованої роти на
БТР, а також розширені вогневі можливості БТР-ЗУ (оснащена баштовим модулем
"Шквал"), розробити варіант організаційної структури механізованої роти із метою
скорочення штатної чисельності особового складу і бойової техніки без втрати вог-
невих можливостей роти.
3. Використовуючи знання організаційно-штатної структури механізованого бата-
льйону на БТР, розширені вогневі можливості БТР-ЗУ (оснащена баштовим модулем
"Шквал") та відповідь на запитання 2, розробити варіант організаційної структури
механізованого батальйону із метою скорочення штатної чисельності особового
складу та бойової техніки без втрати вогневих можливостей батальйону.
Тестові запитання
1. За конструктивними ознаками артилерія складається з:
а) частин і підрозділів гаубичної, гарматної, ствольної артилерії, мінометів, про-
титанкової артилерії й протитанкових, керованих ракет, а також із частин і під-
розділів артилерійської розвідки та забезпечення;
б) частин і підрозділів гаубичної, гарматної, ствольної артилерії, мінометів, про-
титанкової артилерії, а також із частин і підрозділів артилерійської розвідки та
забезпечення;
в) частин і підрозділів гаубичної, гарматної, ствольної артилерії, мінометів, про-
титанкової артилерії й протитанкових, керованих ракет, а також із частин і під-
розділів забезпечення;
г) частин і підрозділів гаубичної, гарматної, реактивної артилерії, мінометів, про-
титанкової артилерії й протитанкових, керованих ракет, а також із частин і
підрозділів артилерійської розвідки.
2. За характером ураження об'єктів застосовуються наступні боєприпаси:
а) уламкові, фугасні, уламково-фугасні з готовими вражаючими елементами, бе-
тонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліберні, кумулятивні, запальні, димові;
б) уламкові, фугасні, бетонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліберні, кумулятив-
ні, запальні, освітлювальні, агітаційні;
в) уламкові, фугасні, уламково-фугасні з готовими вражаючими елементами, бе-
тонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліберні, кумулятивні, запальні;
г) уламкові, фугасні, уламково-фугасні з готовими вражаючими елементами, бе-
тонобійні, бронебійні, бронебійні підкаліберні, кумулятивні, запальні, хімічні,
димові.
124
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
3. Організаційна структура, озброєння та бойова техніка механізованого
взводу (на БМП) складається з:
а) управління взводу (2 особи), трьох механізованих відділень (по 9 осіб). У
взводі - 29 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БМП-3,
РПГ-7В - З, РКК - 4, КК - 1;
б) управління взводу (1 особа), трьох механізованих відділень (по 9 осіб). У
взводі - 28 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БМП - З, РПГ-7В - З, РКК -
2, КК -1;
в) управління взводу (2 особи), трьох механізованих відділень (по 9 осіб). У
взводі - 29 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БМП - 2, БТР - 1,
РПГ-7В - З, РКК - 4, КК - 1;
г) управління взводу (3 особи), трьох механізованих відділень (по 9 осіб). У взво-
ді - ЗО осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БМП - З, РПГ-7В - З, РКК - 4,
КК-1;
д) управління взводу (2 особи), трьох механізованих відділень (по 10 осіб). У
взводі - 32 особи. Основне озброєння й техніка (шт.): БМП - З,
РПГ-7В - З, РКК - 2, КК - 1.
4. Організаційна структура, озброєння та бойова техніка механізованого
відділення (на БТР) складається з:
а) 9 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 1, РПГ-7В - 2, РКК - 2 (або
КК - 2).
б) 10 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 1, РПГ-7В - 1, РКК - 1 (або
КК-1).
в) 8 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 1, РПГ-7В - 2, РКК - 2 (або
КК -1).
г) 11 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 1, РПГ-7В - 1, РКК - 2 (або
КК - 2).
д) 9 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 1, РПГ-7В - 1, РКК - 2 (або
КК -1).
5. Організаційна структура, озброєння та бойова техніка протитанкового
взводу складається з:
а) управління взводу (2 особи), трьох протитанкових відділень (по 5 осіб). У
взводі - 17 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - З, ПТКР 9К115
"Метис" - 3;
б) управління взводу (3 особи), трьох протитанкових відділень (по б осіб). У
взводі - 21 особа. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - З, ПТКР 9К115
"Метис" - 3.
в) управління взводу (2 особи), трьох протитанкових відділень (по 4 особи). У
взводі - 14 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - З, ПТКР 9К115
"Метис" - 3.
г) управління взводу (2 особи), трьох протитанкових відділень (по 5 осіб). У
взводі - 17 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - 2, БМП - 1,
ПТКР 9К115 "Метис" - 3.
д) управління взводу (2 особи), трьох протитанкових відділень (по 5 осіб). У
взводі -17 осіб. Основне озброєння й техніка (шт.): БТР - З, СПГ-9 - 3.
Розділ З
УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
3.1. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
ПІДРОЗДІЛАМИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
Сутність управління та вимоги до нього
У сучасних умовах визначальне значення для ефективного викори-
стання можливостей підрозділів при виконанні бойових завдань має
управління. Дії підрозділів матимуть чітку спрямованість тільки після
постановки конкретних завдань і зазначення способів ведення бойо-
вих дій. Отже, головне завдання управління - спрямування всіх дій
штатних, приданих, підтримуючих підрозділів і вогневих засобів на
виконання бойового завдання із мінімальними втратами та у найко-
ротші терміни.
Сутність управління підрозділами — цілеспрямована діяльність командирів і
штабів, заступників командирів щодо підтримання бойової готовнос-
ті підрозділів, підготовки їх до бою та керування під час виконання
поставлених завдань.
Основна мета управління підрозділами — забезпечення їх усебічної підготовки,
максимальної ефективності використання бойових можливостей, успі-
шного вирішення поставлених завдань у визначені терміни за будь-
яких умов із найменшими витратами ресурсів, сил і засобів.
Досягнення мети управління пов'язано із вирішенням задач управ-
ЛІННЯ, ЯКІ становлять ЙОГО ЗМІСТ. Основні задачі управління:
організація та здійснення заходів щодо підвищення бойової готов-
ності підрозділів, забезпечення їх боєздатності;
безперервне добування, збирання, узагальнення, аналіз та оцінка
даних щодо обстановки;
• прийняття рішення;
постановка завдань підлеглим;
126 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
* організація та підтримання взаємодії;
організація та виконання заходів щодо всебічного забезпечення;
• організація управління;
практична робота в підпорядкованих підрозділах щодо керівниц-
тва їхньою безпосередньою підготовкою до бою;
організація виконання поставлених завдань під час бою тощо.
Вимоги до управління:
стійкість;
безперервність;
оперативність;
скритність.
Стійкість і безперервність управління — вимоги, що мають розглядатися як
єдине ціле. Це постійний вплив командира та штабу на дії підрозділів
задля успішного виконання поставлених завдань за різних умов об-
становки. Стійкість і безперервність управління досягаються:
повним володінням реальної обстановки;
правильним усвідомленням отриманого завдання;
своєчасним прийняттям рішень, чіткою постановкою завдань
підлеглим;
надійним захистом пунктів управління, засобів зв'язку від ура-
ження противника;
* можливістю швидкого відновлення порушеного управління.
Оперативність управління зумовлюється здатністю командирів і штабів
виконувати покладені на них завдання у встановлені терміни із за-
безпеченням при цьому випереджання противника в діях. Для цього
потрібно володіти обстановкою, миттєво реагуючи на її зміни; своєча-
сно уточнювати прийняте рішення та поставлені завдання. Для під-
тримання оперативності управління вирішальне значення має:
швидкість добування даних про противника;
своєчасність доповідей підлеглих командирів підрозділів;
• надійність інформації з боку старшого штабу та сусідів.
Скритність управління полягає в приховуванні від противника всіх дій,
які проводять командир і штаб при підготовці та в ході бойових дій.
Вона досягається:
суворим дотриманням встановленого режиму переговорів за до-
помогою технічних засобів зв'язку;
застосуванням шифрів і кодів, переговорних таблиць, позивних,
сигналів, кодуванням карт, забороною відкритих переговорів;
• надійним маскуванням командно-спостережних пунктів;
• збереженням у таємниці даних щодо підготовки та ведення бою.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 127
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Прийнятно організоване безперервне управління підрозділами дає
змогу виборювати та підтримувати ініціативу, потай готувати бій і
завдавати раптових ударів противнику, своєчасно проводити заходи
захисту підрозділів від зброї масового ураження, ефективніше вико-
ристовувати бойові можливості сил і засобів у бою, отже - домагатися
перемоги.
Процес виконання задач управління реалізується в системі управ-
ління. Система управління - це єдиний організаційно-технічний ком-
плекс, сукупність взаємопов'язаних органів і пунктів управління,
зв'язку та автоматизації.
До органів управління належать командири всіх ланок управління, їх
заступники, у батальйоні - командир і штаб. До пунктів управління нале-
жать командно-спостережні пункти (КСП) взводу, роти та батальйону.
КСП - спеціально обладнане, забезпечене необхідними технічними за-
собам місце, з якого командир особисто або через штаб здійснює
управління підрозділами при підготовці та в ході бою.
Засоби асу та зв'язку - це організаційно-технічні засоби для взаємо-
дії органів управління в бою та повсякденній діяльності. Для органі-
зації зв'язку застосовуються фельд'єгерський, факсимільний, телеко-
довий, телеграфний, телефонний радіозв'язок. Він може бути реалізо-
ваний у дротовому режимі або з використанням радіомережі (напря-
мку). Радіозв'язок є основним засобом управління у всіх видах бойової
діяльності підрозділів. Дротові засоби зв'язку застосовуються само-
стійно або в комплексі із радіозасобами під час розташування підроз-
ділу на місці у вихідному районі та обороні. Існують також і сигнальні
засоби зв'язку, що застосовуються для передавання зорових, звукових
І СВІТЛОВИХ сигналів оповіщення, управління та взаємодії. Фельд'єгерсь-
кий зв'язок передбачає передачу інформації посильним. Це триваліший
спосіб передавання інформації, але надійніший, використовується
під час завчасної підготовки до бойових дій, коли час для планування
необмежений. До факсимільного зв'язку належать засоби передавання тек-
стової і графічної інформації з використанням, наприклад телефон-
них апаратів. Телекодова інформація застосовується в засобах автомати-
зації системи управління, це та інформація, якою обмінюються елек-
тронно-обчислювальні машини.
Завдання штабів і вимоги до їх роботи
Бойовою та повсякденною діяльністю підрозділів управляє коман-
дир батальйону. Він відповідає за бойову та мобілізаційну готовність,
підготовку підлеглих підрозділів, правильне їх застосування та успіш-
128 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
не виконання ними бойових задач у встановлений термін, командир під-
розділу зобов'язаний:
своєчасно приймати рішення;
• ставити завдання підлеглим підрозділам;
• організовувати взаємодію та забезпечення бою, безпосередню під-
готовку підрозділів до бою;
твердо управляти підрозділами, наполегливо домагаючись вико-
нання поставлених завдань.
Командир завжди має володіти інформацією про підпорядковані
підрозділи та особовий склад: місцезнаходження, виконуване завдан-
ня, потреби, морально-психологічний стан, у бою командир підрозділу зобо-
в'язаний:
стежити за ходом бою;
вести розвідку;
• своєчасно ставити завдання підлеглим;
уміло використовувати вогневі засоби, результати вогневого ура-
ження противника.
У доповіді старшому командиру вказується:
- конкретне завдання, що виконує підрозділ, і терміни його вико-
нання;
- розташування сусідів;
- склад і характер дій противника;
власне рішення.
Командир підрозділу негайно доповідає старшому командиру про:
- раптовий напад противника, його неочікувану появу;
виявлення загороджень і зон зараження;
• захоплення полонених, документів й озброєння противника;
застосування противником нових засобів і способів дій;
різку зміну дій противника (відхід, перехід до оборони, контратака);
різку зміну положення й втрату взаємодії із сусідами;
кожне рішення, прийняте особисто, через зміну обстановки.
Командир батальйону управляє підрозділами особисто, через штаб, а
також через своїх заступників. Командир зобов'язаний приділяти по-
стійну увагу щодо підготовки штабу, своєчасно ставити йому задачі,
вимагати ініціативного й творчого їх виконання, інформувати началь-
ника штабу про своє рішення та розпорядженнях, віддані підрозділам.
Під час прийняття рішення командир батальйону може заслуховувати
висновки з оцінки обстановки та пропозиції начальника штабу, а за
необхідності - інших посадових осіб із питань, що його цікавлять.
Штаб батальйону є основним органом управління підрозділами,
призначений для керівництва бойовою та повсякденною діяльністю.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 129
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Свою роботу штаб здійснює на основі рішень, наказів і вказівок ко-
мандира батальйону, а також розпоряджень вищого штабу. Він зобо-
в'язаний суворо та неухильно проводити їх у життя.
Основними загальними задачами штабу є:
забезпечення бойової і мобілізаційної готовності підрозділів;
безперервне добування, збирання, вивчення та аналітичне оці-
нювання даних обстановки, підготовка необхідних розрахунків і
пропозицій для прийняття рішень командиром;
планування бою;
своєчасне доведення до підрозділів бойових задач, оформлення
бойових наказів і розпоряджень;
здійснення заходів щодо організації взаємодії і підтримання її в
ході бою;
організація бойового забезпечення бою та комендантської служби;
контроль за виконанням поставлених задач;
постійний облік особового складу, озброєння, військової техніки,
ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів;
• здійснення укомплектування підрозділів особовим складом,
озброєнням і технікою, поповнення матеріальних засобів;
облік доз опромінювання особового складу;
доповідь вищому штабу про обстановку та прийняті командиром
рішення;
• інформування підлеглих командирів, взаємодіючих підрозділів і
сусідів про нові дані обстановки;
організація системи управління підрозділами, забезпечення її без-
перебійної роботи, охорони, оборони, маскування, захисту від ра-
діоелектронного придушення противником;
організація забезпечення прихованого управління військами, кон-
троль за збереженням у таємниці запланованих заходів;
• забезпечення підрозділів топографічними картами (фотознімка-
ми, планами міст) району майбутніх дій;
вивчення, узагальнення та доведення бойового досвіду до підлег-
лих підрозділів.
Штаб має відрізнятися високою злагодженістю дій, бути здатним
забезпечувати управління частинами та підрозділами за будь-яких
умов обстановки, що досягається:
його постійною бойовою готовністю;
ретельним підбором особового складу, його всебічною підготовкою;
чіткою організацією роботи та раціональним розподілом задач;
узгодженою роботою підлеглих органів управління, підтримуючих
і взаємодіючих підрозділів;
130 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
необхідним матеріально-технічним забезпеченням;
• широким застосуванням засобів автоматизації і механізації роботи.
Офіцери штабу мають бути зразком виконання обов'язків, володі-
ти високим рівнем професійної підготовки, організаторськими здіб-
ностями, глибоким знанням військової справи, загальновійськовою
та штабною культурою, бездоганною дисципліною, ретельністю, іні-
ціативою та творчим підходом до виконання поставлених задач.
Кожний офіцер штабу зобов'язаний:
твердо знати основи сучасного бою, організацію, озброєння, бо-
йову техніку, можливості своїх підрозділів, а також противника;
чітко виконувати обов'язки в обсязі займаної посади, бути гото-
вим за необхідності виконувати обов'язки інших офіцерів;
уміти аналізувати, оцінювати та коротко доповідати обстановку,
у короткий термін доводити бойові задачі до підрозділів;
швидко та точно здійснювати необхідні розрахунки, об'єктивно
оцінювати результати бойових дій;
наочно, повно та точно вести робочу карту, швидко та якісно
розробляти бойові документи;
уміти ефективно застосовувати засоби зв'язку, автоматизації і
механізації управління;
знати й суворо дотримуватись вимог збереження державної таєм-
ниці, правил скритого управління військами, безпеки зв'язку;
• постійно підвищувати рівень воєнних і спеціальних знань, удо-
сконалювати практичні навички штабної роботи;
володіти методами навчання та виховання особового складу, зміц-
нення військової дисципліни.
Порядок і зміст роботи командира
із прийняття рішень
Командир підрозділу організовує бій зазвичай на місцевості, а якщо
це неможливо, - за картою (схемою, макетом місцевості). У цьому ви-
падку бойові завдання підрозділам і приданим засобам командир уто-
чнює на місцевості в період зайняття позицій (висування на рубежі).
Порядок роботи командира залежить від конкретної обстановки,
отриманого завдання та наявності часу. Командир, отримавши бойове завдання:
усвідомлює його;
• оцінює обстановку;
приймає рішення;
проводить рекогносцировку;
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 131
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
віддає бойовий наказ;
організовує взаємодію, бойове забезпечення й управління, підго-
товку особового складу, озброєння та техніки до бою.
Далі командир перевіряє готовність підрозділу до виконання бойо-
вого завдання й у встановлений час доповідає про це за командою.
Під час усвідомлення отриманого завдання командир підрозділу мас зрозуміти:
• замисел старшого командира;
• завдання підрозділу;
об'єкти (цілі) на напрямку дій підрозділу, що мають бути уражені
засобами старших командирів;
• завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;
час готовності До виконання завдання.
Оцінювання обстановки включає оцінку противника, своїх військ,
сусідів, місцевості, радіаційну, біологічну, бактеріологічну, перешко-
дову, кліматичні умови й особливості пори року, час доби та їх вплив
на підготовку та ведення бою. При цьому командир підрозділу має оцінити та
проаналізувати:
склад, розташування, можливий характер дій противника, його бо-
йовий порядок, перш за все місця розташування вогневих засобів;
стан, забезпеченість і бойові можливості підпорядкованих і при-
даних підрозділів;
склад, розташування, характер дій сусідів, порядок взаємодії з ними;
• характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні
підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження й
ведення вогню.
У рішенні командир підрозділу визначає:
• замисел бою, способи виконання завдання (де й якими засобами
завдати ураження противнику, яких вжити заходів для введення
його в оману);
завдання підпорядкованим, приданим підрозділам і вогневим за-
собам;
• питання забезпечення бою;
• організацію управління;
час готовності до бою.
Основу рішення становить замисел бою, в якому визначаються:
• напрямок зосередження основних зусиль;
• способи розгрому противника (якого, де, в якій послідовності, якими
засобами, із застосуванням заходів щодо введення його в оману);
• бойовий порядок.
Під час рекогносцировки командир підрозділу на місцевості:
указує орієнтири;
132 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• остаточно визначає розташування противника, найбільш можли-
вий характер його дій;
уточнює завдання підрозділам та інші питання, пов'язані з вико-
ристанням місцевості в бою (опорні пункти, вогневі позиції БМП,
БТР, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, системи
загороджень і проходів в них, маршрут висування підрозділу, міс-
ця їх спішування).
У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:
* короткі висновки з оцінювання противника.
об'єкти та цілі, що уражаються засобами старшого командира, на
напрямку дій, що виконуватиметься, а також завдання сусідів і
розмежувальні з ними лінії.
• бойове завдання батальйону (роти), замисел бою.
після слова “Наказую” визначаються бойові завдання:
- механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, у
тому числі приданим;
- механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або
резерву;
. - бронегрупам і вогневим засідкам;
- підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, у тому числі
приданим;
- гарматам і танкам, що вестимуть стрільбу прямою наводкою;
- зенітному підрозділу;
- іншим підрозділам посилення;
витрати ракет, боєприпасів на виконання бойового завдання.
час готовності до виконання завдання.
• місце командира КПС і його заступників.
об'єкти, позначені знаками Червоного Хреста і Півмісяця, цивіль-
ної оборони; культурні цінності, обладнання, споруди, які не ма-
ють небезпечних сил; порядок супроводження військовополоне-
них на пункти їх збору.
У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує.'
короткі висновки з оцінювання противника;
об'єкти, що підлягають ураженню в інтересах роти (взводу) засо-
бами старшого командира;
бойове завдання роті (взводу), час готовності до дій.
За необхідності у бойовому розпорядженні можуть указуватися зав-
дання сусідів, інші дані.
у попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) зви-
чайно вказує:
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 133
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
відомості про противника;
об'єкти, що уражаються в інтересах роти (взводу) засобами стар-
шого командира;
бойове завдання роті (взводу) зі ступенем деталізації, відповідним
прийнятому рішенню на час віддання попереднього бойового
розпорядження;
час готовності та основні заходи щодо підготовки до бою;
час і способи доведення завдань та інші дані.
Взаємодію командир батальйону (роти) організовує за участю заступ-
ників (заступника), командирів рот (взводів) окремих і приданих під-
розділів. Зазвичай взаємодія організовується на місцевості на глибину
видимості, а за картою (макетом місцевості) - на всю глибину бойового
завдання, під час організації взаємодії командир батальйону (роти) має:
• узгодити зусилля штатних, приданих і підтримуючих підрозділів
щодо виконання поставленого завдання;
добитися єдиного розуміння всіма командирами мети бою, бойо-
вих завдань і способів їх виконання;
* намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи введення в
оману противника, виходячи із характеру його можливих дій;
вказати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.
Організація взаємодії може здійснюватися за допомогою вказівок
командира батальйону (роти) або доповідей командирів підпорядкова-
них підрозділів із послідовним відпрацюванням дій підрозділів за зав-
данням, часом, місцем і розіграшем основних тактичних епізодів за
можливими варіантами дій. За умов обмеженого часу взаємодія ор-
ганізовується методом указівок, у ході бою - безперервно та постійно
уточнюється, а за різких змін обстановки - організовується заново.
Практична робота командира батальйону (роти) у підпорядкованих
підрозділах проводиться з метою їх своєчасної і повної підготовки до
бою. Командир:
перевіряє точність виконання бойового наказу;
перевіряє ступінь обізнаності підлеглими щодо противника, своїх
завдань;
перевіряє відповідність прийнятих командирами рот (взводів) рі-
шень загальному замислу бою та поставленим бойовим завданням;
обговорює з підлеглими доцільні способи виконання завдань;
організовує та проводить заходи підготовки до бою;
контролює виконання заходів щодо організації вогневого ура-
ження, взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою, го-
товність підрозділів до виконання бойових завдань у точно вста-
новлений час;
134 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• надає допомогу в забезпеченні підрозділів, на місці усуває недоліки.
У бойовому наказі командир підрозділу вказує:
- орієнтири;
- склад, положення й характер дій противника, місця розташуван-
ня його вогневих засобів;
завдання підрозділу;
об'єкти та цілі на напрямках дій підрозділу, які уражаються засо-
бами старших командирів, а також завдання сусідів;
• бойові завдання підпорядкованим, приданим підрозділам і вогне-
вим засобам;
час готовності до виконання завдання;
• місце розташування власне та свого заступника.
Бойовий наказ має викладатися коротко й гранично чітко.
Під час організації взаємодії командир підрозділу має:
- визначити порядок узгодження зусиль штатних і приданих під-
розділів щодо виконання поставленого завдання;
добиватися правильного та єдиного розуміння всіма командира-
ми бойового завдання, способів його виконання;
указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій
за ними.
При організації бойового забезпечення, командир підрозділу вказує:
порядок ведення розвідки;
порядок використання та поповнення боєприпасів, що має бути
незнижуваний;
порядок і зміст проведення технічного обслуговування озброєння
та військової техніки;
порядок забезпечення пальним та іншими пально-мастильними
матеріалами;
порядок інженерного обладнання позицій, системи загороджень;
заходи маскування, охорони та порядок їх виконання.
під час організації управління командир підрозділу уточнює (доводить)
радіодані, порядок використання радіо- і сигнальних засобів зв'язку.
Накази, розпорядження, команди та засоби їх передавання. Бойові докумен-
ти командирів різного рівня можуть бути текстовими, графічними,
табличними. Вони виготовляються вручну або за допомогою техніч-
них засобів й оформлюються на папері, кальці, топографічних (спеці-
альних) картах (планах, схемах), мікродіапозитивах тощо. У підрозді-
лах розробляються звичайно графічні документи з організації бою (на
топографічних картах, папері або кальці). Найбільш розповсюджени-
ми графічними бойовими документами з організації біою є картки во-
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 135
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
гню, схеми розташування на місці, опорних пунктів, районів оборо-
ни, орієнтирів, маршрутів тощо. Найважливішим бойовим докумен-
том з організації бою та управління підрозділами є робоча карта ко-
мандира підрозділу. Розглянемо деякі з них.
Картка вогню упорядковується командиром підрозділу під час органі-
зації оборони. Вона полегшує вивчення місцевості, підготовку даних
для ведення вогню, цілевказівки та управління вогнем підрозділу.
Основою картки є схема місцевості. Картка вогню підрозділу склада-
ється після організації інженерних робіт. Схема опорного пункту підрозділу
упорядковується командиром механізованого підрозділу під час орга-
нізації оборони та є графічним віддзеркаленням його рішення на обо-
рону. Вона складається безпосередньо на місцевості прийомами око-
мірної зйомки з однієї-двох точок стояння. Командири гранатометно-
го та протитанкових підрозділів складають схеми вогню. Схеми опорного
пункту та вогню подаються старшому командиру для затвердження.
Схема опорного пункту роти (району оборони батальйону) розроб-
ляється командиром, є планом ведення оборонного бою роти (баталь-
йону). Вона упорядковується за схемою місцевості, узятої з топогра-
фічної карти або прийомами окомірної зйомки. Масштаб схеми має
бути не менший від 1 : 10000. При розробці схеми опорного пункту
роти (району оборони батальйону) командир роти (батальйону) вико-
ристовує схеми опорних пунктів взводів (опорних пунктів роти), з
яких переносить на свою схему необхідні дані, після чого уточнює їх
на місцевості з кількох точок, за відсутності безпосереднього зіткнен-
ня з противником - обходом опорного пункту (району оборони).
Отримані та віддані бойові накази й розпорядження записують
звичайно у робочому зошити або на звороті топографічних карт.
Робоча карта командира - це топографічна карта, на якій графічно за
допомогою умовних тактичних знаків і скорочень відображається за-
мисел командира з тактичною обстановкою та її змінами у ході бою.
За допомогою робочої карти командир усвідомлює бойове завдан-
ня, оцінює обстановку, приймає рішення, ставить бойові завдання,
віддає вказівки щодо взаємодії, усебічного забезпечення тощо.
Управління вогнем є найважливішим обов'язком командира підрозділу
та включає:
розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку важливості й визна-
чення черговості їх ураження;
вибір виду зброї й боєприпасів, виду та способу ведення вогню
(стрільби);
цілевказівки, подання команд на відкриття вогню;
136 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактик* Тактик* Тактик* Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
спостереження за результатами вогню та його корегування;
• контроль за витратами боєприпасів.
Для управління підрозділами та вогнем старшим командиром при-
значаються єдині орієнтири й сигнали. Замінювати їх забороняється.
За необхідності командир підлеглого підрозділу може призначати до-
датково свої орієнтири, але під час доповідей старшому комавдиру й
підтримання взаємодії використовуються тільки орієнтири, указані
старшим командиром. Орієнтирами вибираються добре видимі міс-
цеві предмети. При використанні нічних прицілів орієнтирами виби-
раються предмети на місцевості, що характеризуються більшою від-
бивальною здатністю в межах далекодії прицілів. Орієнтири нумеру-
ються справа наліво й за рубежами від себе у бік противника. Один із
них визначається основним.
Цілевказівка може здійснюватися від орієнтирів (предметів на міс-
цевості) і напрямків руху (атаки) трасуючими кулями й снарядами,
розривами снарядів і сигнальними засобами, наведенням приладів і
зброї на ціль.
Управління підрозділами в ході бою — ЦЄ Процес безперервного ВПЛИВУ КО-
мандира підрозділу та штабу на хід бойових дій підрозділів і спряму-
вання їх зусиль на виконання поставленого завдання в указані термі-
ни, із найменшими витратами зусиль і втратами особового складу,
озброєння та бойової техніки.
Робота командира підрозділу під час бою спрямовується передусім на втілен-
ня в життя прийнятого рішення та включає:
постійне збирання даних про обстановку та її оцінювання;
• своєчасне уточнення рішення за зміни обстановки, доведення
уточнених завдань до підлеглих;
• підтримання безперервної взаємодії і всебічного забезпечення бою;
здійснення контролю за виконанням підрозділами наказів і на-
дання їм необхідної допомоги.
За різкої зміни обстановки, неможливості отримання вказівок ко-
мандир підрозділу зобов'язаний приймати власне нове рішення в ме-
жах загального замислу старшого командира й за першої нагоди до-
повісти йому про нього. Командир підрозділу зобов'язаний своєчасно
доповідати старшому командиру про отримання бойового завдання,
прийняте рішення, результати застосування противником зброї масо-
вого ураження та систем високоточної зброї, виконання завдання,
нові відомості про противника, а також різкі зміни обстановки та ви-
трати своїх сил і засобів.
За безпосередньої загрози застосування противником ядерної зброї
командир підрозділу попереджає про це підрозділи та, не припиняю-
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 137
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
чи виконання бойового завдання, уживає заходів для їх укриття, ро-
зосередження, захисту від зброї масового ураження, інженерного за-
безпечення та забезпечення радіаційного, хімічного та бактеріологіч-
ного (біологічного) захисту.
Командир підрозділу в бою управляє підрозділами з командно-
спостережного пункту, розташування якого вибирається із врахуван-
ням забезпечення найкращого спостереження за місцевістю, безпе-
рервного управління. Командир не має виділятись в бойовому поряд-
ку, для його переміщення необхідно вміло використовувати захисні та
маскувальні властивості місцевості.
Командири приданих і підтримуючих підрозділів звичайно перебу-
вають на командно-спостережному пункті того підрозділу, до якого
вони придані (підтримують), або поблизу нього.
Розпорядження, накази, команди (сигнали) підлеглим можуть до-
водитися усно (безпосередньо або засобами зв'язку), письмово, особи-
сто або через підлеглих (заступника, посильного).
Сигнали, що використовуються для управління, оповіщення, взає-
модії, виклику допомоги, розробляються командиром. Вони мають бу-
ти чіткими, суттєво відмінними один від одного, простими для запа-
м'ятовування, яскравими для розпізнавання в різні години доби, по-
ри року, на потрібній відстані.
Розрізняють сигнали візуальні (прапорці, дими, вогні тощо) та зву-
кові (гудки, хлопки, постріли, сирени).
Взаємне розпізнавання військ. Для взаємного розпізнавання, визначення
належності та місцезнаходження підрозділів у кожному батальйоні
(роті) першого ешелону полку (батальйону), що перебуває у безпосере-
дньому зіткненні з противником або веде бойові дії (розвідку в тилу
противника), призначається пост (пункт) позначення зі складу спеці-
ально підготовленого відділення (екіпажу). Позначення постом (пунк-
том) місцезнаходження підрозділів здійснюється сигнальними та тех-
нічними засобами розпізнавання за командою командира батальйону
(роти) або начальника штабу батальйону, відповідно до розпоряджен-
ня вищого штабу.
Пост (пункт) позначення батальйону (роти) призначається в складі
сержанта та двох солдатів. Він забезпечується приладами спостере-
ження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом
контролю, компасом, годинником, ліхтарем, засобами зв'язку та по-
дання сигналів розпізнавання. Позначення встановлюються поблизу
КСП батальйону.
Під час постановки завдання посту (пункту) як позначення вказу-
ються склад поста (пункту), місцезнаходження, сигнали розпізнавай-
138 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ня, позначення та оповіщення. Старший поста (пункту) позначення
зобов'язаний установити порядок чергування; організувати облашту-
вання місця розташування поста (пункту), його маскування, переві-
рити справність приладів спостереження, засобів зв'язку та подання
сигналів розпізнавання, позначення й оповіщення, своєчасно подава-
ти сигнали, відповідно до завдання командира (начальника), що ви-
слав пост (пункт). Черговий поста (пункту) позначення веде спосте-
реження за повітрям і місцевістю у певних секторах. При виявленні
сигналів розпізнавання, поданих військами, літаками та гелікоптера-
ми, встановлює їхню відповідність діючим сигналам, доповідає стар-
шому поста (пункту) та за його наказом подає сигнал позначення або
оповіщення. Старший поста (пункту) доповідає командиру (началь-
нику), який виставив пост, про виявлені сигнали й цілі та відповідно
до завдання дає команду на подання сигналів позначення або опові-
щення. Дані про результати спостереження, подані сигнали запису-
ються до журналу контролю.
Спостереження ведеться безперервно. За наявності на посту тех-
нічних засобів розпізнавання та позначення відповідні сигнали по-
даються, виходячи з отриманого завдання від командира (начальни-
ка), який виставив пост.
Робота штабу зі збирання,
вивчення даних обстановки,
організація роботи штабів у ході бою
У ході бою штаб зобов'язаний:
• підтримувати безперервний зв'язок із вищим штабом, штабами
підлеглих, взаємодіючих підрозділів і сусідами;
оперативно добувати, збирати, аналізувати й узагальнювати дані
обстановки;
знати положення, стан і характер дій своїх підрозділів;
забезпечувати діяльність командира з управління підрозділами,
готувати дані для уточнення (прийняття) рішення задач;
визначати та розроблювати способи виконання чергових задач,
своєчасно доводити до підрозділів уточнені або нові задачі, орга-
нізовувати й контролювати їх виконання;
• доповідати у вищий штаб про обстановку, прийняті (уточнені)
рішення, поставлені підрозділам задачі та їх виконання;
• забезпечувати підтримку й відновлення порушеної взаємодії між
підрозділами, силами та засобами;
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 139
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
проводити додаткові заходи підвищення (підтримання) бойової
готовності підрозділів і забезпечення їх бойових дій;
організовувати виконання задач вогневого ураження противника;
• планувати й організовувати відновлення боєздатності підрозділів;
уживати необхідних заходів для підвищення стійкості, безперерв-
ності та відновлення порушеного управління підрозділами;
вести облік втрат особового складу, озброєння й техніки, витрат й
забезпеченості ракетами, боєприпасами, іншими матеріальними
засобами, організовувати їх поповнення;
• вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.
У ході бою штаб працює за тим самим бойовим розрахунком, що й
під час підготовки до бою. За зміни обстановки, виникнення нових
задач і виходу з ладу окремих пунктів управління проводиться уточ-
нення бойового розрахунку.
Методи роботи командира й штабу в ході бою можуть змінюватися,
але вони завжди мають відповідати характеру вирішуваних задач,
обстановці, забезпечувати своєчасне й організоване виконання всіх, у
тому числі й раптово виникаючих задач, із врахуванням їх важливос-
ті й терміновості.
Штаб батальйону працює цілодобово, відповідно до розробленого й
уточненого розпорядку: встановлюється час роботи та відпочинку
командира, начальника штабу, інших посадових осіб, склад і час змі-
ни оперативних чергових, терміни збирання та доповіді узагальнених
даних обстановки, порядок уточнення (прийняття) рішення на наступ-
ні дії, підготовки й відправки повідомлень у вищий штаб, віддачі
розпоряджень підлеглим.
У ході бою штаб має постійно підтримувати стан боєготовності й
широко використовувати всі засоби зв'язку. Кожен офіцер штабу зо-
бов'язаний уміти самостійно вести прямі переговори із посадовими
особами підлеглих, взаємодіючих частин (підрозділів) і сусідів; точно
знати обстановку, бути готовим доповісти про неї з необхідними до-
відками, розрахунками й висновками.
Збір, аналіз, оцінювання даних обстановки та уточнення задач у ході бою ЗДІЙСНЮ-
ЮТЬСЯ безперервно. Найважливіші відомості (розташування, стан за-
собів ядерного нападу, інших важливих об'єктів і цілей противника)
добуваються (збираються), узагальнюються першочергово й допові-
даються в реальному масштабі часу або з мінімальним відставанням
від фактичного положення в обстановці. Інші відомості, зокрема про
положення підрозділів, у повному обсязі можуть збиратись із певною
періодичністю (що залежить від характеру дій) до встановленого роз-
140 ТАКТИКА
Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
порядженням командира батальйону або вищого штабу часу. У ви-
значений термін узагальнену обстановку доповідає начальник штабу,
а за необхідності або на вимогу командира - інші посадові особи.
Доповіді мають бути ясними, короткими, містити винятково нові
дані з висновками й пропозиціями. Дані обстановки щодо найважли-
віших питань, а також у випадку різкої її зміні доповідаються коман-
диру негайно. Зібрана в ході бою інформація має точно відповідати
дійсному положенню підрозділів на даний час.
У випадку втрати зв'язку з окремими підрозділами та неможливос-
ті отримання даних штаб уживає всіх заходів щодо негайного його
відновлення й одержання необхідної інформації, використовуючи
будь-які способи: фельд'єгерський зв'язок, через сусідів, взаємодіючі
підрозділи; направлення офіцерів управління безпосередньо до під-
розділів, за допомогою повітряної та інших видів розвідки.
Обстановка в ході бою відображається на робочих картах коман-
дира, начальника штабу та інших посадових осіб. Робочі карти поса-
дових осіб мають відображувати положення своїх підрозділів і військ
противника, динаміку бойових дій. Обстановка на картах має легко
прочитуватися.
Оцінюючи обстановку, штаб прогнозує її подальший розвиток, мо-
жливі зміни та вірогідні нові задачі. Начальник штабу узагальнює да-
ні, розрахунки та доповідає командиру, висуваючи пропозиції щодо
рішення на наступні бойові дії.
У ході бою бойові задачі підрозділам ставляться (уточнюються) бо-
йовими розпорядженнями. Вони мають бути гранично короткими й
чіткими. Розпорядження, віддані усно, фіксуються офіцерами штабу
у журналі запису розпоряджень і повідомлень.
3.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ'ЯЗКУ
Основи організації зв'язку у підрозділах
Зв'язок - основний засіб, що забезпечує органам управління безпе-
рервне керування підрозділами з пунктів управління батальйону.
До складу механізованого (танкового) батальйону входить вузол
зв'язку для забезпечення командира та штабу батальйону управління
підлеглими підрозділами, взаємодії із сусідніми й підрозділами під-
тримки, передавання сигналів управління й оповіщення. Відповідно
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 141
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
до призначення вузол зв'язку облаштовується різними засобами ра-
діо- І проводового зв'язку. Основними підрозділом зв'язку Є вузол зв'яз-
ку батальйону (рис. 3.1-3.3), призначений для розгортання КСП і забезпе-
чення організації зв'язку в системі пунктів управління батальйону.
вз- вузол зв'язку
особовий склад - 29
Віду комбата особовий склад - 3 Віду штабу батальйону особовий склад - 4 1 відрзв особовий склад -14 1 відзв особовий склад - 8
БМП-1К БМП-1КШ ГАЗ-бб - 1 шт.; Р-158 - 22 шт.; Р-159 - 12 шт.; ПЗУ-Ішт. ГАЗ-бб-1шт.; П-274М - 25 км; П-193М - 2 шт.
Рис. 3.1. Склад вузла зв'язку механізованого батальйону на БМП
вз- вузол зв'язку
особовий склад - 29
1 віду комбата особовий склад - 3 в/ДУ штабу батальйону особовий склад - 4 відрзв особовий склад -14 1 в/ДУ особовий склад - 8
БТР-60ПБК БТР-бОПБК ГАЗ-66 -1 шт.; Р-158 - 22 шт.; Р-159 - 12 шт.; ПЗУ - 1 шт. ГАЗ-бб -1 шт.; П-274М - 25 км; П-193М - 2 шт.
Рис. 3.2. Склад вузла зв'язку механізованого батальйону на БТР
вз- вузол зв'язку
особовий склад - 20
в/ду комбата особовий склад - 2 в/ду штабу батальйону особовий склад - 4 відрзв особовий склад - 7 відзв особовий склад - 7
Командирський
танк
БМП-1КШ ГАЗ-бб -1 шт.; Р-158 - 7 шт.; Р-159-5 шт.; ПЗУ-1 шт. ГАЗ-бб -1 шт.; П-274М - 20 км; П-193М - 2 шт.
Рис. 3.3. Склад вузла зв'язку танкового батальйону
До складу вузла зв'язку входять:
* відділення управління (командира батальйону):
- у механізованому батальйоні на БМП - на базі БМП-1К;
- у механізованому батальйоні на БТР - на базі БТР-60ПБК;
- у танковому батальйоні - на базі командирського танка;
відділення управління (штабу батальйону):
- у механізованому батальйоні - на БМП;
- у танковому батальйоні - на базі БМП-1КШ;
- у механізованому батальйоні на БТР - на базі БТР-60ПБК;
відділення радіозв'язку — на базі вантажівки ГАЗ-бб:
142 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
- для механізованого батальйону на БМП і БТР - радіостанції Р-158
- 22 шт., Р-159 - 12 шт.;
- для танкового батальйону - радіостанції Р-158 - 7 шт., Р-159 -
5 шт.; польовий зарядний пристрій ПЗУ для зарядки акумулятор-
них батарей до радіостанцій;
відділення зв'язку — на базі вантажівки ГАЗ-66:
- польовий телефонний комутатор П-193 Б (рис. 3.4) - 2 шт.;
- польовий телефонній апарат ТА-57 (рис. 3.5) - 20 шт.;
- телефонний кабель типу П-274М у телефонно-кабельних буксах
ТК-2 (для механізованого батальйону на БМП і БТР - 25 км, для
танкового батальйону - 20 км).
Рис. 3.4. Польовий телефонний
комутатор П-193 Б:
1. Мікротелефонна трубка.
2. Кришка комутатора.
3. Шнури з'єднання абонентів
4. Абонентські гнізда.
5. Кнопки виклику абонентів.
6. Планка запису позивних.
7. Кнопки вхідного положення.
8. Лицьова панель каркасу.
9. Визивні клапани зумера.
Рис. 3.5. Польовий телефонній апарат
ТА-57:
1. Коробка.
2. Мікротелефонна трубка.
3. Верхня панель.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 143
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Засоби зв'язку
Для забезпечення зв'язку у механізованих (танкових) батальйонах і
їх підрозділах використовуються:
бортові радіостанції, які входять до комплекту кожної БМП, БТР,
танка;
засоби зв'язку у комплекті спеціальних броньованих машин відді-
лень управління командира та штабу батальйону (дивізіону), від-
ділення управління (командира батареї);
переносні радіостанції, які входять до комплекту відділення ра-
діозв'язку вузла зв'язку механізованого (танкового) батальйону,
радіозасобів спеціалізованих броньованих машин артилерійських
підрозділів, доданих механізованому (танковому) батальйону.
Усі радіостанції батальйону працюють на спільних частотах робо-
чого діапазону.
Бортові радіостанції є основою засобів зв'язку командно-спостережних
пунктів механізованих (танкових) підрозділів до роти включно. До бор-
тових належить Р-123 (рис. 3.6) - бортова радіостанція УКХ-діапазону,
призначена для забезпечення двостороннього зв'язку між броньова-
ними об'єктами за руху й на стоянці (приймання та передавання ін-
формації в аналоговому режимі, у перспективі може бути використа-
на при створенні телекомунікаційного зв'язку в системі пунктів
управління батальйону при обміні повідомленнями в цифровому ре-
жимі) або сучасна радіостанція УКХ діапазону Р-173 (рис. 3.7), що ви-
конує ті ж самі функції.
Засоби зв'язку, що входять до комплекту спеціальних броньованих машин, і бортові
радіостанції є основою системи зв'язку механізованого (танкового)
батальйону. Склад СБМ відділень управління командира та штабу ба-
тальйону (дивізіону), відділення управління (командира батареї) по-
дано у табл. 3.1.
Рис. 3.6. Бортова радіостанція Р-123
Рис. 3.7. Бортова радіостанція Р-173
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
144
ТАКТИКА
Таблиця 3.1. Засоби зв'язку у комплекті спеціальних броньованих машин
Тип, база, призначення Засоби зв'язку, шт. Антени Джерела живлення
БМП-1К комбата Р-123 - 2, Р-124 - 1, ТА-57 - 1, П-274 - 0,5 км (Р-148 - 2 додатково) АШ-4, комб. штирова на щоглі 11 м Бе А АБ-О, 5-П/27.5, АКБ-2х6СТ-140, ген. ВГ-7500
БМП-1КШ штабу батальйону Р-130 -1, Р-111 - 2, Р-123МТ-1, Т-219 - 1, ТА-57 - 1, Р-124 - 1, Р-012-1, П-274-0,5 км АШ-3,4; АШ-4, ШДА на щоглі 16 м, сим. вібратор Бе А АБ-0,5-П/27.5, АКБ-2х6СТ-140, ген. ВГ-7500
БТР-60ПБК командира та штабу батальйону Р-123 - 2, Р-107 - 2, Р-124 - 1, ТА-57-1, П-274-0,5 км АШ-4, комб. штирова на щоглі 11м Бе А АБ-0,5-П/30, АКБ-2х6СГ-75, генератор Г-290
БРМ-1К комвзводу розвідки Р-130 -1 із датчиком швидкодії Р-014Д; Р-123 -1. АШ-4, комб. штирова на щоглі 11 м АКБ-4х6СГ-140, генератор ВГ-7500
1В15 СБМ комдиву Р-130 -1, Р-111 -1, Р-123МТ - 2, Р-107 - 1, Т-219 - 1, П-193М - 1, ТА-57 - 2, П-274 - 1,5 км 2 АШ-4, комб. штирові на щоглі 11 м, схил, промінь, сим. вібратор. Бе А АБ-0,5-П/30, АКБ-2х6СТ-140, ген відбору поту- жності
1В16 СБМ штабу дивізіону Р-130-1, Р-111-1, Р-124-1, Р-123М - 1, Р-326 - 1, Т-219 - 1, П-193М - 1, ТА-57 - 2, П-274 -1,5 км 2 АШ-4, комб. штирові на щоглі 11 м, схил, промінь, сим. вібратор Бе А АБ-0,5-П/30, АКБ-2х6СГ-140, ген. відбору потуж- ності
1В14 СБМ комбата Р-123 - 3, Р-107 - 1, П-193М - 1, ТА-57 - 2, П-274 -1,5 км 2 АШ-4 Бе А АБ-0,5-П/30, АКБ-2х6СГ-140, ген. відбору потуж- ності
1В13 СБМ ст. офіцера батареї Р-123 - 3, Р-107 - 1, П-193М - 1, ТА-57 - 2 2 АШ-4 Бе А АБ-0,5-П/30, АКБ-2хбСГ-140, ген. відбору потуж- ності
Основні засоби зв'язку, що входять до комплекту спеціальних
броньованих машин:
1. Радіостанція р-ізо (рис. 3.8), призначена для забезпечення коротко-
хвильового радіозв'язку на фіксованих частотах. Може бути ви-
користана для зв'язку в ланках Розвідувальний орган батальйону - КСП ба-
тальйону - КП з'єднання.
2. Радіостанція "Беркут-м" (рис. 3.9), призначена для заміни Р-130 при
проведенні глибокої модернізації, забезпечує телефонний і теле-
графний радіозв'язок у симплексному та двочастотному симпле-
ксному режимах у діапазоні 1,5-30 МГц замість діапазону 1,5-
10,99 МГц у радіостанції Р-130.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 145
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Рис. 3.8. Радіостанція Р-130
Рис. 3.9. Радіостанція "Беркут-М"
3. Радіостанція р-ііі УКХ-діапазону середньої потужності, призначена
для забезпечення двостороннього зв'язку між абонентами в ана-
логовому режимі. Працює в діапазоні хвиль Р-123 і Р-173 і може
разом із ними використовуватися в радіомережі КСП роти - КСП ба-
тальйону - КП з'єднання.
4. Радіостанція Р-123 УКХ-діапазону малої потужності, призначена для
забезпечення двостороннього зв'язку між органами управління
батальйону за руху й на стоянці в аналоговому режимі роботи.
Може бути використана в радіомережі Відділення (танку) - КСП взводу -
КСП роти - КСП батальйону.
5. Польовий телефонний комутатор п-193 (див. рис. 3.4), призначений для під-
ключення й обслуговування 10 каналів від абонентів із телефон-
ними апаратами. Комутатор має 10 однакових абонентських
комплектів і прилади робочого місця телефоніста.
6. Польовий телефонній апарат ТА-57 (ДИВ. рис. 3.5), призначений ДЛЯ ТЄЛЄ-
фонного зв'язку по польовому телефонному кабелю та ведення
радіопереговорів.
Переносні радіостанції використаються як додаткові засоби для покра-
щення умов управління й здійснення взаємодії, підвищення стійкості
та надійності зв'язку. Вони розподіляються між підрозділами баталь-
йону, згідно з рішенням його командира, для додаткового облашту-
вання командно-спостережних пунктів підрозділів. До основних типів
переносних радіостанцій на озброєнні батальйону (артилерійського
дивізіону), належать:
1. Радіостанція Р-Ю7 (рис. 3.10), входить до комплекту радіозасобів спеці-
алізованих броньованих машин (СБМ) 1В13, 1В14, 1В15 артиле-
рійського дивізіону й може бути використана як переносний за-
сіб для управління вогнем на:
• вогневій позиції батареї;
• КСП батареї;
146 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
КСП артилерійського дивізіону;
спостережних передових, бокових пунктах (при їх створенні).
Діапазон роботи Р-107 повністю відповідає діапазону роботи радіо-
станцій Р-123, Р-173, Р-111. У ході бою за вогневої підтримки арти-
лерійським дивізіоном механізованого (танкового) батальйону Р-107
може бути застосована для взаємодії між механізованим (танковим)
батальйоном й артилерійським дивізіоном, між механізованою (тан-
ковою) ротою й артилерійською батареєю.
2. Радіостанції р-158, Р-159 (рис. 3.11), наявні в комплекті радіозасобів від-
ділення радіозв'язку вузла зв'язку батальйону. За рішенням ко-
мандира батальйону радіостанції можуть додаватися підрозділам
для забезпечення організації зв'язку й взаємодії у системі пунктів
управління батальйону й підрозділів, що додаються батальйону
для підсилення. Р-158 використовуються в радіомережі Відділення -
КСП взводу - КСП роти, Р-159 - у радіомережі КСП взводу, КСП роти, КСП ба-
тальйону.
Рис. 3.10. Радіостанція Р-107
Рис. 3.11. Радіостанція Р-159
Для здійснення зв'язку в рухомих об'єктах, захисту від впливу зов-
нішніх акустичних шумів, від ударів об елементи конструкції броньо-
ваного об'єкта за його руху використовується шумозахисний шлемо-
фон типу ШШ-1.
Технічні характеристики радіозасобів батальйону (дивізіону) пода-
но в табл. 3.2.
Для забезпечення безпошукового та безпідстроюваного двосторон-
нього зв'язку в ланках відділення Взвод - Рота можуть бути використані
сучасні переносні широкодіапазонні радіостанції "Кипарис-1", у лан-
ках Взвод - Рота - Батальйон - бортова широкодіапазонна радіостанція
"Кипарис-2". Технічні характеристики сучасних радіозасобів баталь-
йонної ланки подано в табл. 3.3.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 147
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Таблиця 3.2. Технічні характеристики радіозасобів
Тип радіостанції Діапазон, МГц Потужність, Вт Далекість зв'язку, км Транспортна база
на стоянці за руху
Р-130 1,5-10,99 250-300 20-50 БМП-1КШ
р-111 20-52, (1281) 4-ЗПЧ 75 50 (75) 20 БМП-1КШ,
Р-123 20-51,5, (1261) 4-ЗПЧ 20 20 (50) 15-20 БМП-1К, БМП, БТР, танк
Р-173 30-75,99, (45990) ЗО 20 (50) 15-20 БМП, БТР, танк
Р-107 20-52, (1281) 4-ЗПЧ 1 8-10 6-8 переносна, у компл. 1В13, 1В14, 1В15
Р-158, Відділення -взвод-рота 30-79,97 (2000) 1 б 6 переносна
Р-159, Взвод- рота - батальйон 30-75,99 (45990) 4-5 10-12 8-10 переносна
Таблиця 3.3. Технічні характеристики сучасних радіозасобів батальйонної ланки
Тип радіостанцій Діапазон, МГц Потужність, Вт Маса, кг Транспортна база
"Кипарис-1" ВЧ 1,6-30, УВЧ 30-400 5/10 5,9 переносний і бортовий варіанти
"Кипарис-2" ВЧ 1,6-30, УВЧ 300-400 100 23 бортовий варіант
Організація зв'язку в механізованому (танковому)
батальйоні та його підрозділах
Зв'язок у механізованому (танковому) батальйоні та його підрозді-
лах включає радіо-, проводовий і зв'язок рухомими та сигнальними за-
собами. Зв'язок у підрозділах організується відповідно до:
рішення командира батальйону;
указівок начальника штабу батальйону;
розпорядження по зв'язку штабу з'єднання;
наявності, стану та засобів зв'язку батальйону;
можливостей противника щодо радіоелектронного придушення.
Відповідальність за організацію й підтримку зв'язку в батальйоні з
підлеглими, доданими підрозділами несуть начальник штабу баталь-
йону й командири рот. Безпосередньо організовує зв'язок начальник
зв'язку - командир вузла зв'язку батальйону. Систему зв'язку розгор-
тає й обслуговує вузол зв'язку.
148 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Основу системи зв'язку механізованого (танкового) батальйону ста-
новить зв'язок із використанням радіозасобів командно-штабних, спе-
ціальних броньованих машин командира й штабу батальйону (додано-
го дивізіону), а також бортових радіостанцій БМП, БТР, танків.
Начальник зв'язку - командир вузла зв'язку батальйону розробляє
схему радіозв'язку на окремому бланку (листі) й веде робочу карту, на
якій, крім бойової обстановки, відображаються:
розташування КП з'єднання;
розташування КСП батальйону й доданого артилерійського диві-
зіону;
розташування КСП взводів і рот, мінометної батареї механізова-
ного батальйону;
• таблиці позивних;
таблиці сигналів;
схема проводового зв'язку;
• розрахунок сил і засобів вузла зв'язку.
Радіодані для кожної радіостанції доводяться особовому складу при
постановці завдань.
Радіозв'язок є основним засобом забезпечення управління підрозділа-
ми батальйону, особливу увагу при цьому надають виключенню необ-
хідності внесення суттєвих змін при переході з одного виду бою до
іншого. Основним засобом забезпечення радіозв'язку є радіомережа,
а видом зв'язку - радіотелефонний.
Варіант схеми радіозв'язку між КСП бойових підрозділів і механі-
зованого батальйону на БМП подано на (рис. 3.12), де використано:
радіозасоби БМП-1 КІП (штабу батальйону), БМП-1К (командира
батальйону), що є основою зв'язку командно-спостережного пунк-
ту механізованого батальйону;
бортові радіостанції Р-123 БМП-2, призначені для зв'язку КСП
механізованих рот, гранатометного взводу;
бортова радіостанція Р-123 командирського танка (основний за-
сіб зв'язку КСП танкової роти);
• радіостанція Р-123 зі складу радіозасобів спеціалізованої броньо-
ваної машини (СБМ 1В14) взводу управління (є елементом серед
засобів зв'язку КСП мінометної батареї);
бортові радіостанції Р-123 і Р-130 зі складу радіозасобів бойової
розвідувальної машини (БРМ) (є основними засобами зв'язку пунк-
ту управління розвідувального дозору механізованого батальйону);
бортова радіостанція Р-123 БМП-2 - основний засіб зв'язку на
пункті управління зенітного ракетного взводу.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 149
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Рис. 3.12. Схема радіозв'язку між КСП бойових підрозділів
і механізованого батальйону на БМП (варіант)
На схемі подано пункти управління артилерійського дивізіону, що до-
даний для підтримки механізованого батальйону, де використано:
• радіозасоби спеціальної броньованої машини відділення управлін-
ня (командира дивізіону) 1В15 - на КСП артилерійського дивізіону;
• радіостанція Р-123 зі складу радіозасобів спеціалізованої броньо-
ваної машини взводу управління - на КСП гаубичної самохідної
артилерійської батареї.
Радіомережею 21 начальника розвідки механізованої бригади на
КСП надходять розвідувальні дані від КП бригади та розвідувального
дозору батальйону. Радіомережі 22, 23 дублюють зв'язок командира
механізованого батальйону із командиром механізованої бригади.
При виході з ладу Р-111 у радіомережах 22, 23 як обхідний канал
зв'язку командира батальйону із командиром механізованої бригади
може бути використана радіостанція Р-111 у радіомережі 22 коман-
дира артилерійського дивізіону, який перебуває в СБМ 1В15 у районі
спільного розташування КСП механізованої бригади та КСП артиле-
рійського дивізіону.
У випадку роздільного розташування КСП механізованої бригади
та КСП артилерійського дивізіону створюється радіонапрямок для
150 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
зв'язку командира механізованого батальйону з командиром артиле-
рійського дивізіону (див. на рис. 3.12 - 24 КБ-КД).
Для зв'язку командира батальйону із командирами підлеглих підроз-
ділів використовується радіомережа 25 КБ. При виході з ладу Р-123 зі
складу радіозасобів БМП-1К може бути використана Р-123 зі складу
радіозасобів БМП-1КШ. При керуванні підлеглими підрозділами ці
радіозасоби дублюються для підвищення стійкості управління в умо-
вах вогневого впливу противника. У випадку втрат начальник штабу
- перший заступник командира батальйону - може замінити коман-
дира батальйону при передачі управління.
Для зв'язку командира дивізіону із командирами гаубичних само-
хідних артилерійських батарей використовується радіомережа 26 КД,
що зв'язує КСП артилерійського дивізіону із КСП гаубичних самохід-
них артилерійських батарей.
На схемі радіозв'язку (рис. 3.13), крім основної радіомережі коман-
дира батальйону (25 КБ), подано додаткову радіомережу (27 КБ) й ра-
діомережу командира механізованої роти (28 КР), що створені на ос-
нові переносних радіостанцій Р-158, Р-159 вузла зв'язку механізова-
ного батальйону. Звичайно кожній механізованій роті зі складу радіо-
засобів вузла зв'язку батальйону виділяються по п'ять Р-158 і по одній
Р-159, але для рот, що діють на головному напрямку в першому еше-
лоні, можуть виділятися до десяти Р-158 і до чотирьох Р-159.
Рис. 3.13. Схема радіозв'язку другої механізованої роти (варіант)
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 151
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Загалом із використанням бортових радіостанцій Р-123 в основній
радіомережі командира механізованого батальйону на БМП може пе-
ребувати близько 50, у механізованому батальйоні на БТР - більше
60 радіостанцій, що суттєво утруднює ведення переговорів. Тому до-
зволена робота радіостанції командира батальйону, командирів рот,
командира розвідувального дозору для передавання донесень коман-
диру батальйону. Основна радіомережа командира батальйону вико-
ристовується для управління вогнем і переміщеннями механізованих
підрозділів батальйону в ході бою.
Обхідним каналом зв'язку командира батальйону з командирами
механізованих рот може бути радіомережа командира доданого арти-
лерійського дивізіону. Така можливість визначається спільним роз-
ташуванням командно-спостережних пунктів:
батальйону та дивізіону;
механізованих рот і гаубичних самохідно-артилерійських батарей.
Проводовий зв'язок у батальйоні планується начальником зв'язку - ко-
мандиром вузла зв'язку батальйону на підставі рішення командира
батальйону на бій, указівок начальника штабу батальйону щодо орга-
нізації зв'язку, усного розпорядження щодо зв'язку штабу з'єднання.
Проводовий зв'язок розгортується із врахуванням наявних сил і засо-
бів зв'язку, часу. Під керівництвом начальника штабу батальйону
схему проводового зв'язку (рис. 3.14) розробляє начальник зв'язку - ко-
мандир вузла зв'язку батальйону. Схема проводового зв'язку:
із командиром з'єднання;
із командирами механізованих (танкових) рот, підлеглими під-
розділами (мінометною батареєю, гранатометним взводом, зе-
нітним ракетним взводом, підрозділами забезпечення);
із командиром артилерійського дивізіону, що доданий механізо-
ваному батальйону;
• командира артилерійського дивізіону з командним пунктом бри-
гадної артилерійської групи;
із сусідніми механізованими (танковими) батальйонами.
Зв'язок із командиром бригади забезпечується силами та засобами ро-
ти зв'язку з'єднання за напрямом польової лінії зв'язку, що прокладена
кабелем П-274 від телефонної станції старшого начальника до теле-
фонної станції вузла зв'язку механізованого (танкового) батальйону.
Обхідним шляхом цього зв'язку може бути проводовий зв'язок старшо-
го начальника з командиром артилерійського дивізіону, що підтримує
механізований (танковий) батальйон. У такому випадку вузли зв'язку
механізованого батальйону й артилерійського дивізіону з'єднуються лі-
нією зв'язку, прокладеною засобами артилерійського дивізіону.
152
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 3.14. Схема проводового зв'язку механізованого батальйону (варіант)
Проводовий зв'язок із командирами механізованих (танкових) рот,
із підлеглими підрозділами (мінометною батареєю, гранатометним
взводом, зенітним ракетним взводом, підрозділами забезпечення) ор-
ганізується, відповідно до розпорядження начальника штабу баталь-
йону й забезпечується силами та засобами вузла зв'язку батальйону за
напрямами проводового зв'язку, що прокладаються від КСП баталь-
йону на КСП підлеглих підрозділів кабелем П-274. На КСП механізо-
ваних (танкових) рот й інших підрозділів встановлюються телефонні
апарати ТА-57.
Обхідним шляхом є проводовий зв'язок командира артилерійського
дивізіону із командирами артилерійських батарей, що призначений
для підтримки механізованих (танкових) рот, якщо їх КСП розташо-
вуються разом із КСП рот.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 153
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Забезпечення проводового зв'язку підрозділів може відбуватися за-
лежно від розташування на місцевості за одним напрямком за допо-
могою включення до однієї лінії кількох телефонних апаратів. За зв'я-
зок із сусідніми механізованими (танковими) батальйонами відпові-
дає правофланговий батальйон, від якого до сусіда ліворуч прово-
диться лінія зв'язку силами та засобами вузла зв'язку. Зв'язок коман-
дира мінометної батареї із підлеглими командирами проводиться від
КСП батареї до вогневих позицій мінометних взводів силами й засо-
бами відділення зв'язку взводу управління мінометної батареї.
Правила встановлення радіозв'язку. Радіостанції УКХ діапазону є основним
засобом зв'язку. У бою всі команди передають відкритим текстом,
найменування підрозділів указують позивними, пункти місцевості -
заздалегідь встановленими номерами орієнтирів або умовними (кодо-
ваними) найменуваннями. Для забезпечення стійкого радіозв'язку в
умовах використання противником радіоперешкод призначаються
запасні частоти, перехід на які здійснюється за командою (сигналом)
старшого командира (начальника).
Радіостанції УКХ діапазону використовують для передавання ко-
манд, розпоряджень і донесень (обмін повідомленнями) у системі пун-
ктів управління батальйону у всіх видах бою, а також на марші й при
розташуванні на місці. Дротові засоби зв'язку використовуються
при розташуванні на місці й в обороні.
За характером обміну повідомленнями радіозв'язок у системі пунк-
тів управління батальйону симплексний, де кореспонденти працюють
на передавання та приймання почергово, основним способом органі-
зації зв'язку в радіомережі. У деяких випадках може бути створений
радіонапрям на пункт управління старшого начальника. У радіомережі
й в радіонапрямі радіостанція старшого командира (штабу) є голо-
вною. Без виклику й дозволу головної радіостанції підлеглі радіостанції
на передавання не працюють. У радіомережі (радіонапрямі) взаємодії
головна радіостанція призначається штабом, що організує взаємодію.
Для встановлення й забезпечення радіозв'язку на кожну радіоста-
нцію видаються радіодані:
• основна й запасні частоти роботи;
позивні;
час зміни частот і позивних;
вид зв'язку;
азимути на кореспондентів;
ключі до радіодокументів, а за необхідності - й радіопаролі.
Режим роботи радіостанцій встановлює штаб. При організації ра-
ДІ03В ЯЗКу вживаються заходи утруднення ведення радіорозвідки противником:
154 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• обмеження або заборона роботи радіозасобів до початку бою;
скорочення часу роботи на передавання;
робота без позивних.
Для захисту радіозв'язку від радіоперешкод застосовуються:
перехід на запасні частоти;
• виявлення та знищення передавачів перешкод разової дії;
антени направленої дії.
Команди по телефонному радіоканалу передаються без попе-
реднього виклику й отримання згоди на приймання. Зворотна пере-
вірка отримання команди здійснюється словом "Зрозумів".
Передавання сигналів, команд і постановка завдань по радіо
здійснюється в такому порядку:
позивний радіостанції, що викликає, - два рази;
слово "Я" та позивний своєї радіостанції - один раз;
сигнал (команда) - два рази (за прийнятної якості зв'язку позив-
ні передаються один раз);
• слово "Прийом" - один раз.
Приклад: "Яструб-212, я, Сокіл-21, орієнтир перший, протитанкова гармата, знищити, при-
йом". На прийняту команду робиться зворотна перевірка шляхом точ-
ного повторення команди або підтвердження прийому словом “Зрозу-
мів". "Я, Яструб-212, зрозумів, прийом".
Сигнали та загальні команди подаються звичайно для всіх корес-
пондентів радіомережі з використанням циркулярного позивного. У
решті випадків використовуються лінійні та індивідуальні позивні.
За прийнятної якості зв'язку дозволяється робота скороченими по-
зивними або без них.
За циркулярного передавання команда повторюється двічі. Перед
цим кореспондент головної радіостанції зобов'язаний переконатися,
що радіостанції мережі не працюють одна з одною. На прийнятий сиг-
нал (команду) негайно здійснюється зворотна перевірка (квитанція)
точним повторенням кожного сигналу (команди) або підтвердженням
одержання команди передаванням слова "Зрозумів". Квитанцією на
прийнятий сигнал (команду) є також передавання сигналу (команди)
підлеглим, що працюють у радіомережі старшого начальника. Зворот-
на перевірка (квитанція) на прийнятий сигнал (команду), що переда-
ється циркулярно, дається на вимогу головної радіостанції.
Приклад циркулярного передавання сигналу "Каскад-389":
"Альфа-45, Альфа-45, я, Сокіл-211, Каскад-389, Каскад-389, я, Сокіл-211, прийом".
Приклад передачі команди одному кореспонденту, видачі від нього квитанції на прийом:
"Яструб-212, я, Сокіл-211, збільшити швидкість руху, прийом" - "Я, Яструб-212, зрозумів,
збільшити швидкість руху, прийом", або "Я, Яструб-212, зрозумів, прийом".
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 155
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Приклад роботи між двома кореспондентами скороченими позивними:
"212-й, я, 211-й, змінити інтервали, я, 211-й, прийом". "Я, 212-й, зрозумів, прийом".
Приклад роботи між двома кореспондентами без позивних:
“Дозвольте виконувати завдання, прийом". "Дозволяю, прийом".
Приклад постановки завдання кореспонденту й видачі на нього квитанції на його прийом:
"Яструб-212, я, Сокіл-211, прийміть радіограму, прийом" - "Я, Яструб-212, готовий, при-
йом" - "Я, Сокіл-211, атакувати з рубежу ШИРОКЕ (0208), КАЛИНІВКА (0408), знищити про-
тивника в районі БУСЕЛ (0204), вис. 103,6 (0402), цегляний завод (0306), артилерія подавляє
противника в районі 1 км західніше УЛЮКОВО (0304), "Ворон 20" наступає в напрямку КАПІ-
ТОНІВКА (0508), СИРЕЦЬ (0502), готовність..., прийом" - "Я, Яструб 212, зрозумів, прийом"
(місцеві пункти, рубежі, напрямки, райони вказуються за орієнтирами, кодованою картою або
за закодованим найменуваннями місцевих предметів, сусіди - за їхнім позивним, час - за
таблицею сигналів).
Рухомі засоби зв'язку використовуються в усіх видах бою для забезпе-
чення фельд'єгерського поштового зв'язку зі старшим командиром
(штабом), між пунктами управління батальйону та взаємодіючими під-
розділами. Фельд'єгерський поштовий зв'язок організовується для доставки
письмових та усних бойових наказів, розпоряджень, донесень. У меха-
нізованому (танковому) батальйоні для забезпечення фельд'єгерського
поштового зв'язку використовуються мотоцикли, автомобілі, бронет-
ранспортери, бойові машини піхоти, піші зв'язківці й лижники. Мож-
ливості рухомих засобів зв'язку подано в табл. 3.4. .
Сигнальні засоби зв'язку широко використовуються в підрозділах
для команд, донесень, сигналів оповіщення, управління, взаємодії,
взаємного спізнювання, позначення своїх підрозділів, сигналів ви-
клику, переносу й припинення вогню. Можливості сигнальних засобів
зв'язку подано в табл. 2.5.
Таблиця 3.4. Можливості рухомих засобів зв'язку
Зв'язківець Застосування Швидкість, км/год Радіус дії, км
піший від КСП взводу до КСП роти, від КСП роти до КСП батальйону 4-5 (узимку 2-3) 3
на лижах від КСП взводу до КСП роти, від КСП роти до КСП батальйону 6-8 15
на мотоциклі від КСП батальйону до вищого пункту управління 20-30 ЗО
на автомобілі (БТР, БМП) від КСП батальйону до вищого пункту управління 20-40 100
156 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 3.5. Можливості сигнальних засобів зв'язку
Засіб Застосування Далекість дії, м Призначення
СВИСТОК відділення - взвод до 300 сигнали оповіщення
сирена взвод, рота, батальйон до 1000 сигнали оповіщення
прапори відділення, взвод, рота до 500 сигнали 10-15 знаків/хв.
ліхтарі взвод - рота до 500 сигнали 10-15 знаків/хв.
сигнальні набої рота - батальйон удень до 1000 уночі до 4000 сигнали взаємодії
трасуючі кулі взвод - рота до 1000 сигнали взаємодії, цілевказівок
трасуючі снаряди рота - батальйон до 3000 сигналів взаємодії, цілевказівок
ракети рота - батальйон удень до 5000 уночі до 7000 сигнали взаємодії, цілевказівок
Звукові та зорові сигнали зводяться до таблиці, зміст якої дово-
диться підлеглим.
3.3. ОРГАНІЗАЦІЯ СКРИТОГО УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ
Скритність управління механізованими (танковими) підрозділами - це
спроможність зберігати в таємниці від противника:
місця розташування командно-спостережних пунктів;
стан елементів системи управління батальйону;
зміст заходів із підготовки та ведення бою.
Демаскуючі ознаки радіозв'язку є наслідком багатьох факторів, голо-
вними із яких є:
наявність визначеної структури в побудові радіомереж і радіо-
напрямків;
різна кількість радіозасобів на вузлах зв'язку, залежно від ланки
управління;
характерні особливості радіопередавачів (потужність, діапазон
частот, види роботи, "почерк" радиста, голос користувача).
Демаскуючі ознаки можуть виявлятися й в повідомленнях, які пе-
редаються в радіомережах і радіонапрямках, якщо вони закодовані
або зашифровані (довжина повідомлення, вид тексту, інтервали часу
передавання, інтенсивність радіообміну). Крім того, демаскуючими
ознаками функціонування КСП при управлінні підрозділами при під-
готовці та в ході бою є:
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 157
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
•одночасне випромінювання радіостанцій КХ-діапазону Р-130,
УКХ-діапазону Р-111 і Р-123 різної потужності, на різних частотах
і з одного району;
наявність комплексу засобів зв'язку на КСП артилерійського диві-
зіону (що доданий), якій розташований поруч із КСП батальйону.
За допомогою пеленгування джерел випромінювання засобами ра-
діорозвідки із кількох рознесених точок противник спроможний із до-
стовірною ймовірністю визначати райони розташування командно-
спостережного пункту батальйону механізованого (танкового) баталь-
йону. Але точність визначення координат КСП не задовольняє умовам
ведення ефективного вогню артилерією. Тому запеленгований район
розташування радіозасобів КСП батальйону у подальшому викорис-
товується противником для наведення авіації, проведення додатково-
го пошуку й нанесення ударів із повітря.
Одними з основних заходів задоволення системою управління ба-
тальйону вимог скритності управління є забезпечення приховування
БМП-1К, БМП-1КШ КСП батальйону, спеціальних броньованих ма-
шин 1В15, 1В16 КСП артилерійського дивізіону від розвідки з повіт-
ря. Захисту цих об'єктів від бортових засобів розвідки повітряного
противника сприяють організаційні та технічні заходи, спрямовані на
зниження демаскуючих ознак об'єктів пункту управління і, як наслі-
док, підвищення прихованості розміщення всього КСП батальйону в
цілому. Скритність розміщення елементів і захист КСП батальйону від
виявлення та розпізнавання бортовими комплексами радіолокаційних
та оптико-електронних засобів літаків здійснюється з використанням
штатних, доданих і підручних засобів маскування.
Місця розташування командно-спостережних пунктів механізова-
них (танкових) рот і взводів не мають явних і специфічних ознак, за
якими противник може їх визначити серед усіх бойових машин. Тому
окремі заходи щодо захисту КСП механізованих (танкових) рот і
взводів від засобів радіорозвідки противника спеціально не прово-
дяться, а здійснюються в системі загальних заходів у масштабі усього
батальйону в цілому.
Для системи пунктів управління тактичної ланки до батальйону
включно найбільш складним завданням із забезпечення скритності
управління є захист інформації в тій частині, що стосується заходів
підготовки та ведення бою.
158 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Роль і значення
скритного управління військами,
вимоги до його організації
Скрите управління військами - це комплекс організаційно-технічних за-
ходів, які забезпечують надійне збереження відомостей, що станов-
лять військову та державну таємницю, при здійсненні керівництва
військами як в мирний, так і у воєнний часи.
Особливе значення при забезпеченні скритого управління війська-
МИ має скритність роботи зв'язку:
• збереження у таємниці всіх заходів щодо організації зв'язку;
обмеження кола осіб, які мають право користуватися технічними
засобами зв'язку, секретними документами й особливо осіб, які
беруть участь у розробці плану бойових дій;
встановлення режиму заборони роботи радіозасобів на переда-
вання за умов, коли можна обійтися без радіозв'язку;
• суворе дотримання правил і порядку ведення радіообміну;
• ретельне маскування пунктів управління, вузлів зв'язку, ліній
зв'язку; надійна їх охорона, оборона, сувора заборона передаван-
ня відомостей, що становлять державну й військову таємницю;
заборона відкритих переговорів (прізвища посадових осіб, назви
військових звань, вузлів зв'язку, пунктів управління, їх розташу-
вання; номери військової частини, польової пошти, зміст радіодо-
кументації, стан погоди у районі розташування вузлів зв'язку, ра-
діостанцій*;
кодуванням за документами скритого управління переговорами й
передавання технічних засобів зв'язку;
уміле маневрування частотами зв'язку, використання антен направ-
леної дії, екрануючих властивостей місцевості у бік противника;
організація та здійснення контролю й радіоконтролю.
Існує можливість передавання відкритим текстом: при оповіщенні підрозділів про повітряного противника;
радіоактивне, хімічне, бактеріологічне зараження; у ході бою без розкриття замислу бойових дій. Однак
назви підрозділів і посади командирів вказуються за позивними, а пункти - від орієнтирів і за умовними
назвами.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 159
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Документи кодованого зв'язку.
Призначення, загальні принципи побудови таблиць
за організації скритого управління військами
Для забезпечення скритності управління повідомлення, що цирку-
люють у системі пунктів управління механізованого (танкового) бата-
льйону, зашифровують (кодують). Для кодування використовуються
документи скритого управління військами (СУВ).
документи сув - це документи ручного кодування, призначенні для
закриття інформації з метою зберігання секретних і службових пере-
говорів при управлінні підрозділами з використанням радіо- і прово-
ДОВИХ Засобів зв'язку. До документів СУВ належать:
• переговорні таблиці;
таблиці сигналів управління боєм;
таблиці позивних вузлів зв'язку,
таблиці позивних посадових осіб;
кодовані топографічні карти.
Переговорні таблиці призначені для закриття змісту повідомлень (пере-
говорів, в яких містяться дані про розташування, стан і завдання
підрозділів). Переговорні таблиці складаються із двох частин. У пер-
шій частині (першій колонці) в алфавітному порядку записуються
типові команди, максимально наближені до змісту переговорів, між
абонентами при підготовці й веденні бою. Звичайно переговорні таб-
лиці складаються окремо для ведення оборони, наступу, переміщення
(здійснення маршу).
У другій частині (другій колонці) у порядку зростання проти кожної
команди, виразу або речення записують тризначні цифри, із викори-
станням яких кодуються повідомлення. З метою підвищення часової
стійкості повідомлення кожній словарній величині відкритого тексту
може присвоюватися кілька кодових (числових) позначень. Напри-
клад: "Атакуйте противника-012 або 213,465,762.
Часову стійкість таких таблиць можна підвищити за рахунок час-
того перекодування, але в ході виконання окремого завдання воно
недоцільне через можливі організаційні затримки.
Використання ключів до сторінок, звідки береться словарна вели-
чина, і ключів до рядка цієї величини дозволяє через певну кількість
тексту або при кожному новому тексті змінювати ключову систему й
здійснювати безперервне перекодування. Такий спосіб може бути
ефективно використаний лише за високого рівня підготовки органів
управління батальйону.
160 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиці сигналів - документи скритого управління військами, в яких
сигналу (словарній величині відкритого тексту) присвоюється умовне
числове позначення. Таблиці сигналів використовують для відкритого
передавання сигналів повідомлень, донесень про раптовий напад
противника, розпоряджень, команд управління на марші, які мають
бути стислими й зрозумілими. Наприклад:
"Збільшити швидкість" -122.
"Де перебуваєте" - 229.
• “Перебуваю у районі - 343".
• "Завдання виконав" - 789.
"Досягнув рубежу № 1" - 354.
"Вийшов на рубіж № 2" - 543.
На відміну від переговорних таблиць, у таблицях сигналів викорис-
товуються тільки закінчені смислові фрази.
Таблиці сигналів можуть складатися з використанням і без викори-
стання ключових систем.
Таблиці позивних вузлів зв'язку й посадових осіб. Противник ЩЄ ДО ПОВНОГО
розкриття (декодування) змісту кодованого сигналу може визначити
розташування військ за адресною та підписною частиною повідом-
лення (радіограми, сигналу), якщо останні також не буде закодовано,
як і сам текст. Кодування адресної й підписної частин повідомлення
здійснюються за допомогою спеціальних таблиць - таблиць позивних
вузлів зв'язку, таблиць посадових осіб, в яких усім командно-спосте-
режним пунктам взводів, рот, батальйону присвоюються умовні на-
зви, посадовим особам - умовні номери.
Таблиці позивних вузлів зв'язку та посадових осіб звичайно мають
короткострокову дію. У них використовується принцип прямої заміни
без кодування. З метою підвищення часової стійкості кожній дійсній
назві може присвоюватися кілька умовних позначень із загальною
заміною у певному порядку, наприклад за рядками, під час виконан-
ня батальйоном окремих завдань.
Кодовані топографічні карти. Скрите управління військами потребує
недопущення передавання технічними засобами зв'язку повідомлень,
що містять дані про дійсні назви населених пунктів, районів міс-
цевості й місцевих предметів, де ведуться бойові дії або розташову-
ються підрозділи батальйону. При управлінні військами посадові осо-
би постійно пов'язані з необхідністю оперувати даними про місце-
вість (безпосередньо з місцевості або з топографічної карти). Прийня-
та система координат топографічних карт загальновідома. Вона ви-
значає широту від екватора й меридіани від нульового меридіана у
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 161
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
градусах або кілометрах. Використання координатної сітки карти
спрощує розкриття розташування військ і їх намірів. Тому дійсним
назвам місцевих предметів, району місцевості або координатній сітці
карт присвоюють умовні кодові позначення.
Кодована топографічна карта - документ скритого управління вій-
ськами, згідно з яким проводиться заміна дійсних назв пунктів місце-
вості певними кодовими виразами, а також заміна номерів квадратів.
Способи кодування топографічних карт. Виходячи з масштабу топографіч-
них карт та їх призначення використовуються наступні способи ко-
дування:
орієнтованої схеми - звичайно на великомасштабних картах. За
цього способу кодування й декодування здійснюються швидко та
легко, що підвищує оперативність у роботі. Часова стійкість тако-
го способу невелика, але, виходячи з вимог до СУВ, одого повніс-
тю достатньо для нижчих рівнів управління. Сутність кодування
топографічних карт способом "Орієнтованої схеми": найбільш ха-
рактерним місцевим предметам, районам місцевості (населеним
пунктам, лісам, урочищам тощо) присвоюються умовні кодові по-
значення у вигляді смислових слів або чисел (орієнтир №1, №2,
вис. "Довга”, ліс "Темний”, ставок "Плоский”);
• великих і малих квадратів: використовуючи кілометрову сітку
карти, виділяються квадрати 3x3 км клітинки, яким присвою-
ються умовні тризначні номери. Для підвищення точності визна-
чення координат до тризначної цифри умовного визначення ква-
драта додається цифра (номер) малого квадрата, що визначаєть-
ся за способом "равлика". Часова стійкість цього способу досить
висока. Він використовується за організації взаємодії сухопутних
військ із авіацією;
координатної сітки: дійсні позначення координат сітки топогра-
фічних карт за осями X та У замінюються умовними числами,
причому за віссю X - тризначними, а за віссю ¥ - двозначними.
Для кодування карти старшим начальником визначається клю-
човий квадрат. При кодуванні ключі X та ¥ розгортаються шляхом
послідовного нарощування цифрування за відповідними осями.
Цей спосіб дуже простий, але має досить низьку часову стійкість.
Використовується на нижчому тактичному рівні до батальйону
включно;
лотереї за формою мало чим відрізняється від способу кодованої
сітки, проте в ньому значною мірою усунено недоліки попере-
днього способу. Способом лотереї кодуються дійсні координати
162 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
сітки топографічної карти умовними тризначними цифрами за
осями X та ¥, причому умовні позначення дійсних координат
здійснюються не від заданого вихідного ключового квадрата з
наступним розгортанням, а за спеціальними таблицями (СКК-7м),
набраними у лотерейний спосіб. У цих таблицях зведені колонки
цифр для осі X та У - випадкові тризначні цифри. За такого спо-
собу виключається послідовна числова закономірність, що значно
підвищує часову стійкість кодування. Спосіб кодування СКК-7м
потребує великої уваги при кодуванні й великих часових витрат.
У теперішній час для "закриття" інформації, яка передається засо-
бами зв'язку, використовуються різноманітні способи ручного коду-
вання, спеціальні документи й способи. Підбір документів СУВ для
роботи проводиться, виходячи з необхідної часової стійкості, опера-
тивності передавання інформації. Робота з документами СУВ потре-
бує акуратності й твердих навичок від усіх посадових осіб, які беруть
участь в управлінні військами.
Запитання для самоконтролю
1. Склад відділення управління (командира батальйону).
2. Склад відділення управління (штабу батальйону).
3. Основні типи та технічні характеристики бортових радіостанцій.
4. Склад засобів зв'язку відділення управління командира батальйону, штабу ба-
тальйону.
5. Склад засобів зв'язку відділення управління командира дивізіону, штабу дивізіону.
6. Правила встановлення радіозв'язку.
7. Зв'язок рухомими засобами.
8. Зв'язок сигнальними засобами.
9. Сутність, мета, задачі управління підрозділами.
10. Обов'язки командира щодо виконання завдань управління підрозділами.
11. Робота командира підрозділу з організації бою. Бойові документи командира
підрозділу.
12. Основні загальні задачі штабу.
13. Обов'язки офіцера штабу.
14. Робота командира з прийняття рішення.
15. Зміст рішення командира підрозділу.
16. Робота командира щодо організації взаємодії.
17. Накази, розпорядження, команди та засоби їх передачі.
18. Документи кодованого зв'язку.
19. Основні способи кодування переговорних таблиць, таблиць сигналів, таблиць
позивних вузлів зв'язку, таблиць позивних посадових осіб, топографічних карт.
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України 163
Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України Управління підрозділами Сухопутних військ Збройних сил
Тестові запитання
1. При організації радіозв'язку проводяться заходи з утруднення ведення
радіорозвідки противником:
а) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; скоро-
чення часу роботи на передавання; робота без позивних;
б) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; робота
без позивних; застосування проводових засобів;
в) обмеження або повна заборона роботи радіозасобів до початку бою; ско-
рочення часу роботи на передавання; застосування проводових засобів чи
фельд'єгерської служби.
2. Для захисту радіозв'язку від радіоперешкод вживаються наступні ор-
ганізаційні та технічні заходи:
а) перехід на запасні частоти; виявлення та знищення передавачів перешкод ра-
зової дії; вимикання радіозасобів;
б) перехід на запасні частоти; перехід на сигнальні засоби зв'язку; використання
антен направленої дії;
в) перехід на запасні частоти; виявлення та знищення передавачів перешкод ра-
зової дії; використання антен направленої дії.
3. Сутність та мета управління:
а) сутність управління - це підтримання бойової готовності військ й успішне
виконання військами бойового завдання. Мета управління - підготовка бо-
йових дій військ за будь-якої складної обстановки;
б) сутність управління військами полягає в цілеспрямованій діяльності командирів
(начальників) та інших органів управління щодо підтримки бойової готовності
та боєздатності частин і підрозділів, підготовці їх до бойових дій та управління
ними при виконанні поставлених завдань у бою. Метою управління військами є
забезпечення максимальної ефективності використання підпорядкованих
військ при вирішенні поставлених завдань у бою;
в) сутність управління - це робота командирів, штабів та інших органів управлін-
ня щодо організації бойових дій та управління ними в бою. Мета управління
військами - це вирішення завдань, відповідно до отриманої бойової задачі.
4. Задачі управління військами:
а) організація та проведення заходів із підготовки військ до бойових дій, органі-
зація та проведення розвідувальних заходів підрозділами розвідки, усебічне
забезпечення бойових дій військ, організація та підтримка безперервного зв'я-
зку, допомога підпорядкованим підрозділам у підготовці бойових дій, надій-
ність роботи органів, пунктів управління та систем зв'язку, відновлення пору-
шеного управління;
б) організація та підтримання взаємодії із сусідами, постановка завдань підрозді-
лам підтримання, безперервне добування даних про повітряного противника,
164 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
проведення заходів із психологічної підготовки військ і населення, захист тех-
нічних засобів управління від придушення засобами радіоелектронної боротьби
противника, своєчасна зміна районів розташування та забезпечення постійної
бойової готовності пунктів управління;
в) підтримання високого психологічного та морального стану мобілізаційної і
бойової готовності військ, безперервне добування, збирання, вивчення, відо-
браження й аналіз даних обстановки, прийняття рішення командирами на бо-
йові дії, постановка завдань підпорядкованим військам, планування бойових
дій, організація та підтримання безперервної взаємодії, організація й прове-
дення заходів із виховної роботи та всебічного забезпечення бойових дій
військ, підготовка військ і штабів до бойових дій і безпосереднє керівництво
ними, організація контролю й допомоги підпорядкованим військам.
5. Скрите управління військами - це:
а) комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійне збере-
ження системи управління та зв'язку;
б) комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійне збере-
ження знань, що становлять військову та державну таємницю, при здійсненні
керівництва військами як в мирний, так і у воєнний час;
в) комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійний захист
озброєння та військової техніки.
Розділ 4
ТАКТИЧНІ ДІЇ
МЕХАНІЗОВАНИХ (ТАНКОВИХ) ПІДРОЗДІЛІВ
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
4.1. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Сутність загальновійськового бою. Застосування Збройних сил
(ВІЙСЬК) у Збройній боротьбі ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ у формі операцій, битв, бойо-
вих дій, боїв та ударів.
Виходячи із загального поняття "основа", як вихідне, головне поло-
ження теорії, на підґрунті аналізу наукової, навчальної літератури та
керівних документів, можна дати наступне визначення основам за-
гальновійськового бою:
Основи загальновійськового бою — це система наукових визначень,
принципових положень теорії і практики підготовки й ведення бою
з'єднаннями, частинами, підрозділами та є їх теоретичною базою. До
основ можна зарахувати наступні положення:
• види тактичних дій;
основні форми тактичних дій;
способи ведення загальновійськового бою;
головні принципи загальновійськового бою;
бойові завдання;
бойові порядки;
підготовка загальновійськового бою;
• ведення загальновійськового бою;
характерні риси сучасного загальновійськового бою.
Види тактичних дій класифікуються за:
основними - оборона, наступ;
• забезпечувальними - пересування, розташування військ на міс-
цевості, розвідка, охорона;
спеціальними - демонстративні дії, блокування, деблокування,
охорона, локалізація, сковування;
допоміжними - підготовка районів бойових дій, створення запасів
матеріально-технічних засобів.
166 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Основні форми тактичних дій — бій, удар І маневр.
Бій - організована збройна сутичка підрозділів, частин і з'єднань во-
юючих сторін для досягнення перемоги. Це основна форма тактичних дій військ,
сил авіації й флоту. Вона являє собою організовані та узгоджені за метою,
місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з
метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів, вико-
нання інших тактичних завдань у визначеному районі за короткий час.
Мета бою досягається потужними ударами всіх видів зброї, актив-
ними та рішучими діями військ, що беруть у ньому участь, повним
напруженням моральних і фізичних сил особового складу, його бойо-
вою злагодженістю та незнищенною волею до перемоги.
Бій може бути загальновійськовим, протиповітряним, повітряним
і морським. Сучасний бій Сухопутних військ є загальновійськовим, оскіль-
ки в ньому беруть участь підрозділи, частини й з'єднання всіх родів
військ і спеціальних військ, авіація, на приморських напрямках - ко-
раблі ВМС. Тому й розрізняють тактику загальновійськового бою, та-
ктику участі родів військ і спеціальних військ у загальновійськовому
бою. Але є окрема тактика бойового застосування окремих видів (ро-
дів військ) Збройних сил України.
Протиповітряний бій - це бойові дії з'єднання, частини, підрозділу зеніт-
них ракетних військ (зенітної артилерії) зі знищення повітряного про-
тивника самостійно або разом із літаками винищувальної авіації. Пові-
тряний бій - це бойові дії авіаційних з'єднань, підрозділів й окремих лі-
таків ЩОДО знищення повітряного противника. Морський бій являє со-
бою організовані бойові дії кораблів, частин і з'єднань флоту з метою
знищення противника на морі або придушення його здатності до
опору. Він складається із тактичних ударів, атак і контратак, вико-
нуваних за єдиним замислом командування.
Загальновійськовий бій звичайно є частиною операції й тільки ін-
коли проводиться для досягнення часткової мети поза її межами. Це
один із найважливіших шляхів досягнення оперативних і стратегіч-
них успіхів. Складовою частиною бою стає радіоелектронне придушення
противника, його систем управління військами та зброєю. Окремо
набуває розвитку інформаційна боротьба - будь-які дїї щодо блокування,
використання, викривлення або знищення інформації противника та
її проходження з одночасним проведенням захисних заходів від ана-
логічних дій противника.
Удар - складова частина бою, яка полягає в одночасному ураженні
угруповань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу
на них усіма засобами ураження та силами.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 167
Тактичні дії механЬованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Удари розрізняться за ознаками:
залежно від зброї і сил, що застосовуються, - ядерні, вогневі, уда-
ри військами;
• відповідно до засобів доставки боєприпасів до цілі - ракетні, арти-
лерійські та авіаційні;
залежно від кількістю засобів та об'єктів ураження - масовані,
зосереджені, групові та поодинокі.
Удар військ являє собою сполучення вогню із рухом, із широким ви-
користанням маневру підрозділами та вогнем.
Вогонь є основним засобом знищення противника в бою та стано-
вить його важливий елемент. Вогонь — ураження противника стрільбою (пуском)
із різних видів зброї, яке ведеться з метою нанесення втрат об'єктам та
угрупованням військ противника. Розрізняють вогонь за:
тактичними завданнями, які вирішуються, - на знищення, руй-
нування, придушення, виснаження, задимлення (засліплювання),
освітлення та інші;
видами зброї - зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових
гармат і кулеметів), БМП (БТР), артилерії, мінометів, стрільба (пус-
ки) ракетами у звичайному спорядженні, протитанкових ракетних
комплексів, зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських,
зенітних артилерійських комплексів тощо;
способами ведення - прямою, напівпрямою наводкою, із закритих
вогневих позицій тощо;
• напруженістю стрільби - поодинокими пострілами, короткими
або довгими чергами, короткочасний, безперервний, кинджаль-
ний, швидкий, біглий, методичний, залповий тощо;
• напрямком стрільби - фронтальний, фланговий, перехресний;
• способами стрільби - з місця, з ходу, із зупинки (короткої зупин-
ки), з борту, із розсіюванням за фронтом, із розсіюванням угли-
бину, за площею тощо.
Вогневе ураження є основою ураження чи розгрому противника й за-
лежить від способу ведення бою. Воно полягає в знищенні (приду-
шенні) противника вогнем різних видів зброї, ударами ракетних
військ та авіації, здійснюється протягом усього бою.
маневр - це складова частина бою, організоване пересування війську
ході бою з метою заняття вигідного щодо противника положення та
створення необхідного угруповання сил і засобів на новому напрямку,
відведення військ з-під ударів противника, а також перенесення або
перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш
ефективного ураження найважливіших угруповань та об'єктів против-
168 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ника. Маневр дозволяє захоплювати та утримувати ініціативу, зрива-
ти замисли противника, успішно вести бій у змінних умовах, досяга-
ти мети бою у коротші терміни та з меншими втратами, завдавати
ураження противнику, що переважає чисельно. Тактичний маневр
проводиться за рішенням командира з'єднання (частини, підрозділу)
в інтересах виконання завдань в бою.
Видами маневру є охоплення, обхід, відхід, маневр повітрям, ма-
невр ударами та вогнем.
Охоплення - маневр, що здійснюється з метою виходу військ для нане-
сення удару у фланг противнику. При здійсненні охоплення частини,
підрозділи, що атакують противника у фланг, мають тісну вогневу та
тактичну взаємодію з тими, хто атакує із фронту, обхід - глибший ма-
невр, що здійснюється з метою виходу військ для нанесення удару по
противнику з тилу. Він проводиться за тактичної взаємодії із війсь-
ками, що наступають з фронту, відхід - маневр, що здійснюється у ви-
падках, коли тільки шляхом тимчасової втрати частини території мо-
жна змінити несприятливу ситуацію, вивести свої війська з-під ударів
переважаючих сил противника, виграти час і зайняти вигідніші ру-
бежі. Відхід використовується також для перегрупування військ і ви-
ведення їх із районів радіоактивного зараження. Відхід здійснюється
з дозволу чи за наказом старшого командира.
Маневр повітрям забезпечується підрозділами армійської авіації. Основ-
ними завданнями підрозділів армійської авіації щодо забезпечення
маневру повітрям є:
десантування тактичних повітряних десантів у тил противника;
евакуація тактичних повітряних десантів;
забезпечення маневру механізованими підрозділами у ході бою
рубежами призначення;
доставка підрозділам озброєння, боєприпасів, інших матеріаль-
них засобів;
• перевезення підрозділів і вантажів повітряним шляхом.
маневр ударами та вогнем застосовується для ефективнішого ураження
противника. Це зосередження вогню підрозділів на одній або групі
важливих цілей, своєчасне перенесення вогню з одних цілей на інші,
ведення вогню підрозділами одночасно по кількох цілях.
Загальновійськовий бій, як уже зазначалося, ведеться об'єднаними
зусиллями всіх військ, що беруть у ньому участь, з використанням ве-
ликої кількості танків, броньованих машин, артилерії, засобів проти-
повітряної оборони, літаків, гелікоптерів, іншої бойової техніки та
озброєння. Він може вестися з використанням зброї масового ура-
ження або тільки звичайної зброї.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 169
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Способи ведення загальновійськового бою — ЦЄ порядок І прийоми за-
стосування сил і засобів підрозділу для вирішення поставлених за-
вдань. На вибір способу ведення бою впливають умови обстановки та
види застосованої зброї. Спосіб ведення бою визначають варіантом
застосування сил і засобів, що визначені для виконання завдань у
бою. Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної
зброї є послідовний розгром угруповань військ противника. При цьо-
му важливе значення матимуть:
надійне вогневе ураження угруповань противника з одночасним
вогневим впливом на його резерви та важливі об'єкти вглибині;
своєчасне зосередження сил. і засобів для утримання важливих ру-
бежів (районів, позицій) і нарощування зусиль для розвитку успіху
на головному напрямку;
постійна готовність військ до дій в умовах застосування против-
ником зброї масового ураження.
Звичайна зброя - це всі вогневі та ударні засоби, що використовують
артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси
й ракети у звичайному спорядженні, а також запалювальні боєприпа-
си та вогневі суміші. Найбільш ефективним видом звичайної зброї є
високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-
вогневі) комплекси, інші комплекси (системи) озброєння, які застосо-
вують керовані, самонавідні ракети та боєприпаси, здатні уражати
цілі з імовірністю, більшою за 0,5. Поняття високоточної зброї поши-
рюється на зброю, за допомогою якої ведення воєнних дій із повітря,
космосу у заданому районі здійснюється з використанням дистанцій-
них способів управління та наведення із точністю виходу на об'єкт,
достатньою для його надійного виявлення та ураження. Застосування
високоточної зброї забезпечує похибки в її наведенні на об'єкт від
одиниць до кількох десятків метрів.
Запалювальна зброя використовується для ураження живої сили, бойо-
вої техніки, інших об'єктів противника. Її основою є вогнемети, запа-
лювальні боєприпаси, вогневі суміші.
Зброя масового ураження, запалювальна зброя, крім ураження
військ противника, надзвичайно негативно впливає на моральний і
психологічний стан особового складу.
До засобів загальновійськового бою належать: ракети, тактична авіація, ар-
тилерія, танки, БТР і БМП, засоби військової протиповітряної оборо-
ни, стрілецька зброя (пістолети, автомати, гвинтівки, кулемети, гра-
натомети, ручні гранати тощо).
170 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
До формувань, що ведуть бій, належать з'єднання, частини та під-
розділи; згідно із Державною програмою реформування та розвитку
Збройних сил в Україні - це бригада, батальйон, рота, відповідно.
Основними принципами загальновійськового бою є:
постійна бойова готовність підрозділів;
своєчасне виявлення противника та знищення його вогнем;
• відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливос-
тям;
• рішучість, активність і безперервність ведення бою;
• організація та підтримання безперервної взаємодії;
• раптовість дій і застосування воєнних хитрощів (введення про-
тивника в оману);
рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирі-
шальний момент;
маневр підрозділами, ударами та вогнем;
усебічне забезпечення бою;
повне напруження моральних і фізичних сил, використання мо-
рально-психологічного фактора в інтересах виконання бойового
завдання;
• тверде та безперервне управління підрозділами;
• своєчасне відновлення боєздатності підрозділів;
• захист військ.
Постійна бойова готовність підрозділів — це їх здатність у будь-який час ор-
ганізовано в установлені терміни вступити, бій та успішно виконати
завдання. Найважливішими елементами бойової готовності підрозділів є:
розуміння поставлених завдань і своєчасне, ще в мирний час,
проведення заходів з підготовки до їх виконання;
чітке несення бойового чергування;
• висока бойова виучка;
• підтримання озброєння та військової техніки в готовності до не-
гайного застосування, утримання запасів матеріальних засобів у
необхідних розмірах;
• постійна готовність до відбиття раптового нападу противника,
організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готов-
ності;
високий морально-психологічний стан, дисципліна та пильність
особового складу.
Своєчасне виявлення противника та знищення його вогнем досягається веденням
безперервного спостереження та вмілим застосуванням зброї. Для спо-
стереження за наземним і повітряним противником призначаються
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 171
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
спостерігачі; у ході бою спостереження за противником ведеться ко-
мандиром і всім підрозділом (взводом, відділенням, екіпажем танку).
Сектори спостереження призначаються, залежно від розташування
приладів спостереження, бійниць і розташування особового складу.
Знищення противника вогнем досягається своєчасною розвідкою
цілей; правильним застосуванням вогневих засобів, відповідно до їх-
ніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю відкриття та
ведення його з граничної дальності із максимальною щільністю та ін-
тенсивністю; умілим управлінням вогнем під час бою.
Відповідність бойових завдань підрозділів їх бойовим можливостям — це детальна
оцінка оперативно-тактичної обстановки, реальних бойових можли-
востей з метою визначення найбільш раціональних способів вико-
нання поставлених завдань. Для цього необхідно правильно визнача-
ти обсяг бойових завдань, відповідно до бойових можливостей підроз-
ділів. Такий принцип вимагає від командирів визначення, постановки
бойових завдань підрозділам, відповідно до їх вогневих і маневрених
можливостей і виключає покладання на них завдань, які виконати
неможливо. Це досягається: вибором раціонального варіанта побудо-
ви бойового порядку; визначенням способів виконання бойових за-
вдань із врахуванням можливих варіантів дій противника; посилен-
ням і підтримкою підрозділів, що виконують головне завдання; ви-
ключенням шаблону під час визначення просторово-тимчасових по-
казників бою.
Рішучість, активність і безперервність ведення бою — це постійне прагнення пов-
ного розгрому противника, нанесення йому могутніх ударів, нав'язу-
вання своєї волі, зрив його планів і створення невигідних умов, зу-
хвалі, сміливі та енергійні дії, проведені наполегливо, завзято, удень і
вночі, за будь-яких погодних умов.
Рішення командира розгромити противника має бути твердим і без
коливань доведено до кінця. На суворіший осуд заслуговує той, хто,
уникаючи відповідальності, виявив бездіяльність, не використав усіх
сил, засобів і можливостей для досягнення успіху в бою.
Організація й підтримання безперервної взаємодії Є ОДНІЄЮ З ОСНОВНИХ умов до-
сягнення успіху в бою. Вона досягається: узгодженими діями підроз-
ділів усіх родів військ, підрозділів забезпечення й тилу; вогневим ура-
женням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом і
способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання
бойових завдань загальновійськовими підрозділами.
172 ТАКТИКА
Тактик* Тактик* Тактик* Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Раптовість дій і застосування військових хитрощів (введення противника в ома-
ну) дозволяють захопити противника зненацька, викликати паніку,
паралізувати його наступальний порив і волю до опору, дезорганізува-
ти управління військами й створити сприятливі умови для перемоги
навіть над противником, що переважає кількісно. Для досягнення рап-
товості дій необхідно: зберігати в таємниці замисел бою та підготовку
до нього; завдавати противнику неочікуваних ударів або діяти так,
щоб він розкрив удар надто пізно для організації ефективної протидії;
упереджувати противника в діях; стрімко та швидко виконувати по-
ставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби й способи
ведення бою; широко використовувати нічні умови для ведення бойових
дій; майстерно здійснювати заходи маскування та протидії розвідці
противника; суворо виконувати вимоги скритого управління підрозді-
лами, безпеки зв'язку та режиму секретності.
Військова хитрість полягає у введенні противника в оману щодо
стану, намірів і дій військ. Способи введення противника в оману за-
лежать від обстановки, що склалася, поставленого бойового завдання,
ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах
суворого маскування, а також від стану погоди, пори року й часу до-
би. Обманні дії мають бути простими за замислом і виконанням, ор-
ганізовуватися приховано, проводитися переконливо та своєчасно.
Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент ДОЗВОЛЯЄ
успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника й
домагатися перемоги над ним. На напрямку зосередження основних
зусиль батальйону (роти) зосереджується більшість боєздатних підроз-
ділів, найефективніші засоби ураження та вміло використовується
маневрування ними.
Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати
ініціативу, зривати замисли противника та успішно вести бій у шви-
дко змінюваній обстановці.
Маневр підрозділами (охоплення, обхід, відхід) здійснюється шля-
хом стрімкого їх просування вглиб бойового порядку противника, у
тому числі й десантування (повітрям), а також відведення підрозділів
на нові позиції і рубежі (у райони), розташовані вглибині своїх військ.
Маневр має бути простим за замислом, проводитися швидко, прихо-
вано та раптово для противника. Для його здійснення використову-
ються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги,
проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а
в обороні, крім того, траншеї і ходи сполучення. Відхід здійснюється
тільки за дозволом або наказом старшого командира.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 173
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Усебічне забезпечення бою - це підготовка та здійснення заходів, що
спрямовані на підтримку підрозділів у високій бойовій готовності,
збереження їх боєздатності та створення сприятливих умов для вико-
нання поставлених завдань. Усебічне забезпечення бою поділяється
на бойове, морально-психологічне, технічне, тилове та медичне. Воно
організується на основі рішення командира та здійснюється безпе-
рервно під час підготовки та в ході бою штабом батальйону, заступ-
никами командира батальйону, командирами підрозділів.
Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного
фактора в інтересах виконання бойового завдання є найважливішими умовами
досягнення успіху в бою. Для цього необхідно:
• формувати в особового складу стійку систему світогляду, розумін-
ня внутрішньої і зовнішньої політики держави, переконливість в їх
правильності, свідоме ставлення до призначення, мети й завдань
Збройних сил України, патріотичну свідомість, духовну готовність
до захисту Батьківщини;
бути обізнаним щодо морально-психологічної обстановки в під-
розділі через постійне спілкування з підлеглими;
• розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість із
турботою про забезпечення всім необхідним;
підтримувати високий рівень військової дисципліни, здатність
протистояти ідеологічному та психологічному впливу противника;
постійно удосконалювати бойову виучку;
систематично вивчати морально-психологічні якості противника,
здійснювати цілеспрямований психологічний вплив на його війсь-
ка, активно протидіяти його психологічним диверсіям і пропаганді.
Тверде та безперервне управління підрозділами ДОЗВОЛЯЄ найбільш ефективно
та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається:
постійною обізнаністю щодо обстановки;
* своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та
наполегливим проведенням його в життя;
особистою відповідальністю командира за свої рішення, правиль-
не використання підпорядкованих підрозділів, виконання поста-
влених завдань;
• чіткою організацією та забезпеченням живучості пунктів управ-
ління, наявністю стійкого зв'язку із підрозділами.
Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів включає:
• відновлення порушеного управління;
виявлення втрат та уточнення завдань підрозділам, що зберегли
боєздатність;
174 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
забезпечення пересування підрозділів, що втратили боєздатність,
до безпечних районів;
поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, військо-
вою технікою, іншими матеріальними засобами;
відновлення морально-психологічного стану особового складу.
У першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, які продов-
жують виконання бойових завдань.
захист військ спрямований на ослаблення впливу засобів ураження
(звичайних, ядерних, хімічних, біологічних, запалювальних, високо-
точних й інших видів зброї), небезпечних факторів техногенного, ра-
діоелектронного, інформаційного, психологічного, екологічного й ін-
шого характеру з метою збереження боєздатності підрозділів і ство-
рення умов для виконання поставлених завдань. Основними завдан-
нями захисту військ у бою є:
• виключення нанесення ударів і ведення вогню по своїх військах;
недопущення раптовості нанесення противником масованих уда-
рів і впливу небезпечних факторів;
• зниження ефективності ударів противника засобами ураження,
ослаблення впливу небезпечних факторів;
• виявлення та ліквідація наслідків ударів противника та впливу
небезпечних факторів;
* зниження й ліквідація наслідків негативного інформаційно-пси-
хологічного впливу противника;
• своєчасне відновлення боєздатності підрозділів.
Бойове завдання - завдання, поставлене вищим командиром (началь-
ником) підрозділу, частині, з'єднанню для досягнення поставленої ме-
ти в бою до встановленого терміну. Зміст бойового завдання залежить
від чисельності, боєздатності та бойових можливостей своїх військ і
військ противника. При виконанні бойового завдання підрозділи, ча-
стини та з'єднання, залежно від обстановки, можуть діяти у похідно-
му, передбойовому та бойовому порядку.
Бойовий порядок - це шикування з'єднань, частин і підрозділів ра-
зом із засобами підсилення для ведення бою. Бойовий порядок з'єд-
нання, частини та підрозділу має фронт, фланги та тил. Між підроз-
ділами та частинами у бойовому порядку є стики та інтервали (про-
міжки). Фронт - сторона бойового порядку військ, звернена до против-
ника. Тил - сторона бойового порядку, протилежна фронту. Фланг -
права й ліва сторони бойового порядку військ. Фланг є звичайно най-
більш вразливою частиною бойового порядку, тому забезпечення
флангів при веденні бою - найважливіший обов'язок командирів усіх
ступенів. Стик - місце поєднання флангів або інтервал (проміжок) між
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 175
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
флангами сусідніх з'єднань, частин, підрозділів у бойовому порядку.
Стики, як і фланги, найбільш уразливі місця для удару противника.
Тому при організації бою передбачаються заходи щодо забезпечення
флангів і стиків, інтервал (проміжок) - відстань за фронтом між бойо-
вими порядками військ.
підготовка загальновійськового бою — це сукупність взаємопов'язаних й уз-
годжених за метою, завданнями, місцем і часом організаційних і прак-
тичних заходів, які проводяться командирами, штабами, начальника-
ми родів військ, спецвійськ, і спрямовані на виконання бойових за-
вдань у ході воєнних дій. Вона здійснюється за алгоритмом, що вироб-
лений протягом тривалого часу практичної діяльності. Підготовка за-
гальновійськового бою
Ведення загальновійськового бою. Так склалося, що в сучасних інформа-
ційних джерелах відсутнє чітке теоретичне визначення поняття "ве-
дення бою". Можна обрати один із варіантів визначення цього понят-
тя. Ведення бою, у тому числі й загальновійськового, - це сукупність
із чітко визначеним початком і кінцем дій командирів і підпорядко-
ваних їм військових колективів, пов'язаних із виконанням бойового
завдання та реалізацією прийнятого рішення командирами з'єднань,
частин і підрозділів.
Під час ведення бою виконуються тактичні завдання, сутністю
яких є розгром (або нанесення ураження) складових елементів з'єд-
нань, частин і підрозділів противника.
Характерні риси сучасного загальновійськового бою: рішучість, висока манев-
реність; висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойо-
вих дій, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побу-
дови сторін, швидкий перехід від одних видів дій до інших, швидкі та
різкі зміни обстановки. Сучасний загальновійськовий бій характери-
зується також різноманітністю способів ведення, розгортанням дій на
землі та в повітрі, на широкому фронті, на велику глибину, у високих
темпах, складністю радіоелектронної обстановки. Аналіз характерних
рис сучасного загальновійськового бою показує, що для його ведення
необхідні висока тактична, військово-технічна, морально-психоло-
гічна підготовка військ, бойова виучка, дисципліна та фізичне загар-
тування воїнів.
Таким чином, сучасний бій насичений комплексним застосуванням
різних засобів боротьби, де головним, вирішальним фактором зали-
шається людина, що глибоко розуміє ідеали, заради яких веде бороть-
бу, досконало володіє зброєю та бойовою технікою, фізично загарто-
вана, психологічно стійка до обмежень і суворості війни.
176 ТАКТИКА
Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
4.2. МЕХАНІЗОВАНІ (ТАНКОВІ) ПІДРОЗДІЛИ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК В ОБОРОНІ
Оборона - вид бою, що має на меті:
відбити наступ переважаючих сил противника;
завдати противнику максимальних втрат;
утримати найважливіші райони місцевості;
• забезпечити сприятливі умови для переходу в наступ.
Види оборони. Залежно від бойового завдання, наявності сил і засо-
бів, характеру місцевості оборона може бути позиційною та маневре-
ною. позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільше відпові-
дає головній меті оборони й застосовується при нанесенні макси-
мальних втрат противнику у ході утримання підготовлених до оборо-
ни районів. Застосовується там, де втрати території неприпустимі,
маневрена оборона застосовується для нанесення противнику втрат, ви-
грашу часу, збереження власних сил шляхом послідовних оборонних
боїв на раніше намічених рубежах (позиціях) у комплексі із коротки-
ми контратаками.
На початку війни під час відбиття агресії противника основним
видом воєнних дій Збройних сил України має бути оборона. Однак
Воєнна доктрина України виходить із того, що завдяки оборонним
діям відбити агресію неможливо. Тому поряд із обороною Збройні си-
ли України мають бути готові завдавати агресору ударів та вести на-
ступальні дії.
Основним способом ведення бойових дій Збройними силами Укра-
їни є відбиття ударів противника й послідовний розгром угруповань
його військ (сил), у тому числі й у наступі.
Відділення в обороні
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м за фронтом, на якій
обладнуються основні та запасні (тимчасові) позиції для вогневих засо-
бів, що дозволяє разом із сусідніми відділеннями знищувати против-
ника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.
Особовий склад відділення (стрільці, кулеметники, гранатометник) роз-
ташовується так, щоб усі підступи до позиції перед фронтом і на флан-
гах перебували під дійсним, особливо фланговим і перехресним вог-
нем, а загородження й перешкоди добре проглядалися та прострілюва-
лися. Варіант розміщення особового складу й техніки на позиції пода-
но на рис. 4.1. Відповідно будується й система вогню.
Відділення має бути готове до маневру на загрозливий напрямок,
ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 177
Тактичні ДІЇ механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
100 м
Рис. 4.1. Розташування особового складу й техніки на позиції,
яку обороняє механізоване відділення (варіант)
БМП, яка має могутнє озброєння та броньовий захист, є основою
оборони позиції відділення. ЇЇ вогнева позиція, а також вогнева пози-
ція БТР можуть бути обладнані у центрі позиції відділення, на флангу
або позаду позиції на віддаленні до 50 м із розрахунком забезпечення
прикриття вогнем броньованих машин відділення на позиції. На по-
зиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших ко-
мандирів. Командир відділення керує підлеглими, розташовуючись в
такому місці, звідки зручніше спостерігати за місцевістю та сигнала-
ми командира взводу.
Гранатомете відділення займає вогневу ПОЗИЦІЮ ДО 20 М, протитанкове — ДО
50 м за фронтом. Позиції цих відділень включають основні та запасні
позиції вогневих засобів і БМП (БТР). На основних позиціях вогневих
засобів обладнуються окопи з протиуламковими козирками, а для ве-
дення вогню в додаткових секторах (на рубежах розгортання) - окопи
без козирків. Позиції гранатометних (протитанкових) відділень мо-
жуть розташовуватися між позиціями механізованих відділень або
взводними опорними пунктами. Розташування вогневих позицій має
забезпечувати взаємний вогневий зв'язок із сусідніми вогневими
(протитанковими) засобами.
178 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
в умовах відсутності зіткнення із противником командир механізованого (гра-
натометного, протитанкового) відділення після з'ясування отриманого
завдання та оцінювання обстановки зобов'язаний:
вивести відділення на вказану позицію;
• організувати спостереження;
* визначити завдання підлеглим;
вибрати основну та запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогне-
ві позиції кулеметників, гранатометників і місця стрільців (основ-
ні та запасні вогневі позиції гранатометів, протитанкових керо-
ваних ракетних комплексів);
віддати бойовий наказ;
організувати інженерне обладнання та маскування позиції;
• визначити відстані до орієнтирів, підготувати дані для ведення
вогню вдень та вночі, скласти картку вогню.
ПІД час переходу ДО оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником
після захоплення та закріплення зазначеного (вигідного) рубежу ко-
мандир відділення:
з'ясовує завдання;
оцінює обстановку;
визначає завдання підлеглим;
• ставить завдання особовому складу;
організовує спостереження, систему вогню та інженерне облад-
нання позиції.
У подальшому командир відділення детально вивчає місцевість,
уточнює завдання особовому складу й порядок взаємодії, а за необ-
хідності - й інші питання.
Під час з'ясування завдання командир відділення має володіти відомос-
тями про:
сутність завдання взводу (опорний пункт, необхідність відбиття
наступу та знищення противника, що вклинився в оборону);
смугу вогню відділення (основний і додатковий сектори обстрілу,
сили та засоби, якими забезпечуються фланги, стики, проміжки,
особу, відповідальну за них);
смугу вогню БМП (БТР) (основну (запасну) вогневу позицію, основ-
ний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції);
місце відділення у бойовому порядку взводу;
рубежі, з виходом противника на які відділення відкриває вогонь;
завдання сусідів (позицію, праву/ліву межу смуги вогню);
час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню;
• черговість і терміни інженерного обладнання.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 179
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Під час оцінювання обстановки командир відділення має: ОЦІНИТИ ймовір-
ний склад і характер дій противника, рубіж і напрямок атаки, а при
переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення - і місця во-
гневих засобів противника, характер, захисні та маскувальні власти-
вості місцевості, її прохідність і вплив на умови спостереження та ве-
дення вогню.
У бойовому наказі командир від ділення вказує:
орієнтири, склад, розташування й характер дій противника;
завдання взводу та відділення, позицію, смугу вогню й додатко-
вий сектор обстрілу, порядок спостереження та ведення вогню по
наземним і повітряним цілям;
завдання сусідів;
завдання особовому складу;
час готовності оборони, системи вогню, черговість і терміни ін-
женерного обладнання.
Під час постановки завдань особовому складу командир механізованого
відділення вказує:
навіднику-оператору БМП (навіднику-кулеметнику БТР), кулемет-
нику та гранатометнику - основні та запасні вогневі позиції, ос-
новний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
старшому стрільцю та стрільцю - місця для стрільби, послідов-
ність їх обладнання та зміни у ході бою;
механіку-водію БМП (водію БТР) - маршрут виходу на запасну
(тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та корегу-
вання вогню.
Командири гранатометного й протитанкового відділень указують:
• старшим навідникам, гранатометнику, операторам протитан-
кових керованих ракетних комплексів, навіднику-оператору БМП
(навіднику-кулеметнику БТР) - основні та запасні (тимчасові) вог-
неві позиції, послідовність їх обладнання й зміни у ході бою, основ-
ний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції, порядок спо-
стереження та ведення вогню по танках і піхоті противника;
механіку-водію БМП (водію БТР) - маршрут виходу на запасну
(тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження та корегу-
вання вогню.
Після одержання завдання особовий склад відділення приступає до
розчищення смуги огляду та обстрілу, відривання й маскування окопів.
під час організації охорони командир відділення вказує порядок ведення
спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взво-
ду, призначає спостерігача, указує місце його розташування й зав-
180 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
дання, а також порядок дій особового складу відділення за раптового
нападу противника. На позиції відділення в першу чергу:
• розчищається місцевість для покращання спостереження та ве-
дення вогню;
• послідовно відриваються поодинокі (парні) окопи (для автоматич-
них гранатометів, протитанкових ракетних комплексів) та окоп
для БМП (БТР);
в окопах для стрільців, гранатометників, кулеметників обладну-
ються протиуламкові козирки.
У другу чергу на позиції відділення виконуються наступні роботи:
окопи з'єднуються між собою в окоп на відділення, який дово-
диться до повного профілю та з'єднується суцільною траншеєю з
окопами сусідніх відділень;
обладнується бліндаж для особового складу;
поруч з окопом БМП відривається окоп з протиуламковим козир-
ком для протитанкового ракетного комплексу;
• на запасних позиціях для стрільців, гранатометників, кулеметни-
ків обладнуються бійниці;
відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для
БМП (БТР) і сполучення до нього;
в окопі на відділення обладнуються ніші для боєприпасів;
для забезпечення тривалого перебування особового складу в обо-
роні вдосконалюються позиції відділення у бойовому та господар-
чому відношенні.
Якщо траншею відрито землерийною машиною (ПЗМ-2), командир
відділення організовує її дообладнання.
ПІСЛЯ організації інженерних робіт командир відділення складає картку вогню
відділення, на яку наносить:
орієнтири, їх номери, найменування та відстані до них, розташу-
вання противника, позицію відділення, а командири гранатомет-
ного та протитанкового відділень - й положення механізованого
підрозділу, якому вони придані;
смугу вогню та додатковий сектор обстрілу;
основні та запасні вогневі позиції БМП (БТР), гранатометів і про-
титанкових ракетних комплексів, основні та додаткові сектори
обстрілу з кожної позиції (крім сектору обстрілу ручного протитан-
кового гранатомета);
позиції сусідів і межі їх смуг вогню на флангах відділення, а для
гранатометного відділення - рубежі загороджувального та ділянки
зосередженого вогню взводу, місця в них, по яких вестиметься
вогонь відділенням;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 181
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
загородження, розташовані поблизу позиції відділення, що при-
криваються його вогнем.
Варіант оформлення картки вогню механізованого відділення по-
дано на рис. 4.2, протитанкового відділення - на рис. 4.3.
Рис. 4.2. Оформлення картки вогню механізованого відділення (варіант)
182
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 4.3. Оформлення картки вогню протитанкового відділення (варіант)
До переходу противника в наступ на позиції відділення постійно не-
се службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та
знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються від-
творювати проходи у загородженнях, призначається кулеметник або
стрілець, що розташовується на запасній (тимчасовій) вогневій позиції.
Решта особового складу, залежно від обстановки, проводить інженер-
не дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допома-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 183
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
гає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні БМП (БТР)
або відпочиває.
Якщо від відділення виділений черговий вогневий засіб (чергова
БМП, БТР, кулемет), він розташовується на тимчасовій або запасній
вогневій позиції. Біля броньованих машин перебувають механік-водій
(водій), навідник-оператор (кулеметник бронетранспортера) у готов-
ності до негайного відкриття вогню.
Під час вогневої підготовки атаки противника командир відділен-
ня та спостерігач ведуть спостереження, решта особового складу
укриваються в окопах під протиуламковими козирками, у підбруст-
верних протиуламкових нішах, бліндажах, на дні окопів і траншеї або
в БМП (БТР) у готовності швидко зайняти свої місця на позиції.
З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування
противником ядерної зброї (під час нанесення противником ядерного
удару) особовий склад відділення швидко укривається в бліндажі,
БМП, БТР (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної
хвилі готується до відбиття атаки противника.
Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира
(сигналом спостерігача) відділення негайно готується до бою. Вогонь
по противнику відкривається з наближенням його на дальність дій-
сного вогню зброї відділення.
За мірою підходу противника до переднього краю оборони вогонь
доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини
противника знищуються протитанковими керованими ракетами, во-
гнем БМП, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота, що
спішилася, - загороджувальним і зосередженим вогнем автоматичних
гранатометів, вогнем кулеметів та автоматів, відсікається від танків і
знищується.
Вогонь протитанкових засобів відділення (ракетних комплексів
протитанкового відділення) зосереджується в першу чергу по голов-
ному танку або танку з тралом, що долає загородження перед перед-
нім краєм оборони, а далі - по іншим атакуючим танкам і броньова-
ним машинам. За сприятливих умов обстановки з метою знищення
танків, які долають загородження перед позицією відділення, коман-
дир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем) із
ручними протитанковими гранатами. Для прихованості їх висування
використовуються особливості місцевості, застосовуються дими (ае-
розолі). Іноді біля найбільш імовірного місця відтворення противни-
ком проходу в загородженнях відділенням завчасно відриваються та
184 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
маскуються окоп і хід сполучення до нього. В окопі може розташову-
ватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь підго-
товленим мінним шлагбаумом. За можливості в боротьбі з танками
противника можуть брати участь кулеметники, які зосереджують свій
вогонь на оглядових приладах танків.
У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції від-
ділення (25-30 м) найближчий до нього солдат кидає по ньому ручну
протитанкову гранату. Якщо спроба ураження танку виявилась не-
вдалою, солдат відбігає траншею вбік або лягає на її дно, а коли танк
подолає окоп, вистрибує та кидає протитанкову гранату в його борт
або кормову частину. Після вибуху гранати солдат готується до зни-
щення екіпажу, що залишає уражений танк.
Із підходом піхоти противника до позиції на відстань 30-40 м від-
ділення закидає його гранатами. Якщо противник увірветься на по-
зицію, відділення знищує його вогнем упритул, гранатами та у руко-
пашному бою.
Розповсюдження противника траншею та ходом сполучення має
бути затримано вогнем і швидким встановленням заздалегідь підго-
товлених рогаток, їжаків, інших переносних загороджень. Знищення
противника, що увірвався до траншеї (ходу сполучення) може здійс-
нюватися бойовими групами із застосуванням захисних властивостей
переносних загороджень.
Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення
здійснює допомогу сусіду вогнем.
БМП веде вогонь самостійно та за командами (сигналами) коман-
дира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в обо-
рону БМП під прикриттям вогню відділення та аерозольних завіс за-
ймає запасну вогневу позицію та знищує противника вогнем у фланг
і тил. Зміна вогневих позицій здійснюється тільки за наказом коман-
дира взводу.
З метою введення противника в оману щодо дійсного розташуван-
ня вогневих засобів і кількості броньованих машин в обороні бмп без
десанту може діяти як кочовий вогневий засіб. ПОЗИЦІЇ ДЛЯ КОЧОВОЇ БМП вибира-
ються із врахуванням одержаного завдання й особливостей місцевос-
ті. Потай за вказаним маршрутом, змінюючи вогневі позиції, кочова
БМП веде вогонь самостійно або за командами (сигналами) команди-
ра, який її вислав. Після виконання завдання кочова БМП займає ос-
новну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказів-
кою командира взводу.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 185
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
При пошкодженні БМП (БТР) екіпаж за можливості продовжує во-
гнем знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імі-
тує загоряння, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкод-
жень. Екіпаж має право залишити БМП (БТР), якщо машина горить і
всі вжиті для гасіння пожежі заходи виявилися безрезультатними.
Під час залишення БМП (БТР) екіпаж забирає закріплені за ними
стрілецьку зброю, боєприпаси до неї і гранати, за можливості демон-
тує спарені (курсові) кулемети (екіпаж БМП, крім того, забирає про-
титанковий ракетний комплекс і ракети до нього) і займає місце на
позиції відділення, доповідаючи командиру відділення про причину
залишення машини.
після відбиття атаки командир відділення зобов'язаний:
перевірити стан особового складу й зброї;
організувати поповнення ракетами та боєприпасами;
підготувати відділення до відбиття повторних атак;
ужити заходів з відновлення позиції відділення;
• доповісти командиру взводу про результати бою (втрати особово-
го складу, озброєння та військової техніки, наявність ракет, боє-
припасів, наливно-мастильних матеріалів тощо).
З метою нанесення противнику максимального ураження несподі-
ваним вогнем відділення може діяти у вогневій засідці. Успіх дій від-
ділення у вогневій засідці досягається:
дотриманням прихованості під час висування в район вогневої
засідки та ретельним маскуванням;
створенням вогневого "мішка" із широким застосуванням мін;
відсутністю шаблонів в організації і способах дій;
постійним веденням розвідки;
правильним визначенням моменту відкриття вогню;
застосуванням несподіваних і раптових дій;
чіткою організацією взаємодії із підтримуючою артилерією, для якої
заздалегідь погоджуються ділянки вогню та сигнали на виклик.
Вогнева засідка організується в місцях, які ускладнюють противни-
ку швидке розгортання та проведення маневру для виходу з-під вог-
ню. Під час дій у вогневій засідці відділенню призначається позиція
(вогнева позиція), що має забезпечувати приховане розташування
підрозділу, прийнятні умови для спостереження, ведення вогню та
шляхи відходу. Позиція вогневої засідки будується на основі вогневих пози-
цій відділення, доданих вогневих засобів. Усі фортифікаційні спору-
дження ретельно маскуються, позиції прикриваються інженерними
загородженнями. Система вогню під час дій у засідці поєднується із вог-
186 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
нем відділення, вогневих доданих засобів, викликаної артилерії, а та-
кож мінно-вибуховими загородженнями, керованого мінного поля.
Побудова бойового порядку відділення має забезпечити знищення против-
ника в упор, кинджальним і перехресним вогнем. Механізоване відді-
лення звичайно діє бойовими групами ("двійками", "трійками").
Для ведення розвідки противника та виключення раптового його
виходу до позиції вогневої засідки на ймовірних маршрутах вистав-
ляється спостерігач із засобами зв'язку.
Після одержання завдання на дію у вогневій засідці командир від-
ділення має з'ясувати його, оцінити обстановку, за картою вивчити
місцевість і прийняти рішення, організувати підготовку особового
складу, озброєння та військової техніки до виконання завдання. Далі
командир відділення потай виводить підлеглих у призначений район,
організовує розвідку, спостереження, вибирає позиції, ставить бойові
завдання особовому складу, організовує взаємодію, управління, сис-
тему вогню та ретельне маскування позицій від наземного й повітря-
ного спостереження противника,
Під час організації взаємодії командир ВЗВОДУ має:
узгодити дії особового складу відділення та доданих обслуг вогне-
вих засобів в інтересах нанесення максимального ураження про-
тивнику;
визначити порядок відкриття та ведення вогню при здійснені від-
ходу;
указати рубежі відкриття вогню, сигнали оповіщення, управлін-
ня, взаємодії і порядок дії за сигналами.
Діями вогневої засідки командир керує з бойової машини.
Після отримання завдання на дію у вогневій засідці командир відділення:
з'ясовує його та оцінює обстановку;
здійснює підготовку відділення до виконання завдання, прихова-
но виводить його до місця засідки;
організовує спостереження;
вивчає місцевість, вибирає позицію, визначає завдання бойовим
групам і вогневу позицію БМП (БТР);
віддає бойовий наказ.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
- орієнтири, можливий склад і характер дій противника;
завдання відділення (позицію, смугу вогню та додатковий сектор
обстрілу), місце збору після виконання завдання у вогневій засід-
ці, маршрут маневру;
• бойові завдання бойовим групам;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 187
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
час готовності до дій у вогневий засідці, системи вогню, черго-
вість і терміни інженерного обладнання.
Під час постановки завдань підлеглим командир відділення вказує:
бойовим групам ("двійкам", "трійкам") - завдання та їх позиції,
порядок дій із появою противника, у ході й після виконання за-
вдання;
БМП (БТР) - основну та запасні позиції;
порядок ураження противника вогнем і дії після виконання зав-
дання.
До підходу противника до місця вогневої засідки відділення нічим
себе не виявляє. При підході противника до наміченого рубежу (пунк-
ту) відділення за командою (сигналом) командира раптовим вогнем із
близької відстані завдає йому ураження та відтискає на установлені
мінно-вибухові загородження. За сигналом викликається вогонь арти-
лерії при виході противника на заздалегідь встановлену ділянку вогню.
У противника, що просувається колонною, у першу чергу уража-
ються машини в її голові та хвості, далі знищуються інші машини та
їхні екіпажі (десант).
Про виконання завдання командир відділення доповідає своєму
командиру й надалі діє відповідно до його наказу.
Танк в обороні
Танк в обороні займає вогневу позицію для забезпечення:
спостереження за противником і стрільби на дальність ефектив-
ного вогню із гармати та кулемета;
ефективного застосування комплексу керованого озброєння;
вогневої взаємодії із сусідніми танками та можливості спільного
зосередження вогню перед переднім краєм оборони й на флангах
опорного пункту;
безпеки механізованих підрозділів, що займають оборону попереду.
в умовах відсутності зіткнення із противником командир танка після з'ясував-
ня отриманого завдання та оцінювання обстановки зобов'язаний:
• вивести танк на призначену вогневу позицію;
• організувати спостереження;
віддати бойовий наказ;
організувати обладнання окопу на основній вогневій позиції, ма-
скування та захист танка від високоточної зброї противника;
визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення
вогню вдень і вночі;
188 ТАКТИКА
Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• скласти картку вогню;
організувати обладнання запасної (тимчасової) вогневої позиції.
В умовах безпосереднього зіткнення із противником танк, використовуючи ВО-
ГОНЬ свого озброєння, а також вогонь сусідів та артилерії, захоплює
вказану вогневу позицію. У подальшому командир танка з'ясовує за-
вдання, оцінює обстановку та уточнює (ставить) бойове завдання, ор-
ганізує спостереження та інженерне обладнання вогневих позицій.
Під час з'ясування завдання командир танка має зрозуміти:
завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття насту-
пу, знищення противника, що вклинився в оборону);
смугу вогню, додаткові сектори обстрілу й ділянки зосередженого
вогню взводу;
сили та засоби, якими забезпечуються фланги, стики й проміжки
(відповідального за них), завдання танка, його основну та запасну
позиції;
основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
місце вогню танка в ділянці зосередженого вогню взводу;
рубежі, із виходом противника на які танк відкриває вогонь;
завдання сусідів, праву/ліву межу смути вогню;
час зайняття позиції, готовності системи вогню, черговість і тер-
міни інженерного обладнання.
під час оцінювання обстановки особлива увага приділяється вивченню
можливих місць розташування вогневих (особливо протитанкових)
засобів противника, а також захисних і маскувальних властивостей
місцевості, їх вплив на умови ведення вогню.
У бойовому наказі командир танка вказує:
орієнтири, склад, положення й характер дій противника, особли-
во його протитанкових засобів;
завдання взводу й танка, основну та запасну (тимчасову) вогневі
позиції, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;
ділянку зосередженого вогню взводу, по який вестиметься вогонь
із танка, і завдання сусідів;
• завдання особовому складу:
- усьому екіпажу - порядок обладнання та зайняття вогневих
позицій, дій на вогневих позиціях і їх зміни;
- навіднику гармати - порядок спостереження та ведення вогню
з гармати й спареного кулемета;
- механіку-водію - маршрут виходу на запасну (тимчасову) вог-
неву позицію, порядок спостереження й корегування вогню.
час готовності оборони, системи вогню, черговість і терміни ін-
женерного обладнання.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 189
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Після одержання завдання екіпаж танка у першу чергу розчищає
місцевість у секторі огляду та обстрілу, відриває окоп на основній вог-
невій позиції, обладнує перекриту щілину для укриття особового скла-
ду. Далі відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції,
обладнуються бліндаж та укриття для боєприпасів. На основній вогне-
вій позиції може бути обладнано кілька ділянок для ведення вогню.
У ході інженерного обладнання вогневої позиції суворо дотриму-
ється маскувальна дисципліна, у повному обсязі виконуються заходи
захисту від високоточної зброї противника.
Командир танка готує дані для ведення ВОГНЮ, складає картку вогню танка,
на яку наносить:
• орієнтири, їх номера, найменування та відстані до них від основ-
ної вогневої позиції, вихідні дані для стрільби вночі та в інших
умовах обмеженої видимості;
положення противника;
основну та запасну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додат-
ковий сектори обстрілу з кожної позиції;
• ділянки зосередженого вогню роти та взводу;
позиції механізованих підрозділів і загородження, розташовані
поблизу вогневої позиції танка.
Екіпаж танка має перебувати у постійній готовності до відбиття
атак противника. Із цією метою спостерігач зі складу екіпажу веде
спостереження за противником і сигналами командира взводу, решта
особового складу перебуває в танід'’ або бліндажі.
Танк за командою командира взводу може своїм вогнем підтриму-
вати бій і відхід бойової охорони, прикривати дії саперів щодо за-
криття проходів у загородженнях.
Під час вогневої підготовки атаки противника екіпаж розташовується в танку,
веде безперервне спостереження та, вміло використовуючи захисні
властивості окопу (укриття), із різних площадок у встановленому ко-
мандиром взводу порядку знищує виявлені цілі.
із переходом противника в атаку танк за командою (сигналом) командира
взводу знищує насамперед танки та інші атакуючі броньовані маши-
ни противника. У ході бою вогонь ведеться самостійно та за коман-
дами (сигналами) командира взводу.
Танк, який перебуває в опорному пункті механізованого взводу, веде вогонь в
указаному секторі самостійно та за командами (сигналами) командира
танкового взводу у взаємодії із вогневими засобами механізованого
взводу. У випадку обходу або вклинення противника в оборону танк
190 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
знишує його вогнем у фланг і тил. Залишити вогневу позицію або пе-
рейти на запасну танк може тільки за наказом командира взводу.
З метою введення противника в оману щодо дійсного розташуван-
ня вогневих засобів і кількості броньованих машин в обороні танк може
діяти як кочовий вогневий засіб. У такому випадку командиру вказуються
завдання, маршрут руху, кілька вогневих позицій, вихідні дані для
стрільби на кожній із них, порядок дій після виконання завдання. У
ході оборонного бою кочовий танк потай змінює вогневі позиції, здій-
снюючи з кожної з них по кілька пострілів, або веде вогонь за вказів-
кою командира. Про виконання завдання командир танка доповідає
своєму командиру й надалі діє відповідно до одержаного наказу.
При пошкодженні танка екіпаж за можливості продовжує вогнем знищу-
вати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння,
одночасно вживаючи заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж
має право залишити танк тільки у випадку, коли всі заходи, вжиті для
гасіння пожежі, виявилися безрезультатними. Під час залишення тан-
ка екіпаж забирає закріплені за ними стрілецьку зброю, боєприпаси до
неї і гранати, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети.
Екіпаж має вміло вести бій і поза танком. Після відбиття атаки проти-
вника командир танка зобов'язаний перевірити стан екіпажа й танка,
поповнити запаси ракет і боєприпасів, вжити заходів щодо відновлен-
ня вогневих позицій, доповісти командиру взводу про результати бою
(втрати особового складу, технічний стан танка, наявність ракет, боє-
припасів, пально-мастильних матеріалів тощо).
Взвод в обороні
Призначення взводу в обороні - утримання займаних районів місце-
вості, рубежів і позицій, відбиття наступу противника й нанесення
ураження його наступаючим підрозділам.
механізований (танковий) взвод обороняється звичайно у складі роти, мо-
же перебувати у резерві батальйону, бути призначений у бойову охо-
рону, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засідку, частиною сил
або в повному складі входити до бронегрупи батальйону (роти). Крім
того, при виході з бою, відході, виході з оточення він може входити
до складу підрозділів прикриття, а танковий (механізований) взвод на
бойових машинах піхоти - діяти в заслонах.
Взвод першого ешелону роти має вогнем штатних і приданих засобів
самостійно та у взаємодії із сусідами завдавати противнику втрат у
живій силі й техніці, відбивати його атаки та утримувати займаний
опорний пункт.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 191
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Завдання взводу другого ешелону роти — підтримка вогнем взводів першо-
го ешелону, знищення живої сили і бойової техніки, що прорвалися в
опорний пункт роти, відбиття атак противника та утримання займа-
ного опорною пункту.
Механізований (танковий) взвод, що є резервом батальйону, займає опорний
пункт углибині оборони й перебуває в готовності до відбиття атаки
противника, що вклинився в оборону, диверсійно-розвідувальних
груп, які діють углибині району оборони батальйону, посилення (замі-
ни) підрозділів першого ешелону, виконання інших завдань, які рап-
тово виникли. Механізованому (танковому) взводу вказується опор-
ний пункт, а відділенню (танку, БМП, БТР, іншим вогневим засобам)
- бойова (вогнева) позиція.
Побудова оборони механізованого (танкового) взводу включає бойо-
вий порядок взводу, його опорний пункт і систему вогню. Оборона
має забезпечити відбиття атаки противника, знищення його танків і
живої сили перед переднім краєм, на флангах, углибині оборони.
Бойовий порядок механізованого взводу, залежно від завдання й умов
місцевості, будується в одну/дві лінії і звичайно складається із бойо-
вих порядків механізованих відділень, групи управління, вогневої
підтримки, засобів посилення, безпосередньо підпорядкованих ко-
мандиру взводу. Варіанти бойового порядку механізованого взводу
на БМП подано на рис. 4.4, 4.5.
Опорний пункт взводу - це ділянка місцевості, частина оборонних по-
зицій ротного опорного пункту (району оборони батальйону), інже-
нерно підготовлена, зайнята вогневими засобами взводу, доданими
вогневими засобами та пристосована до кругової оборони. Опорний
пункт складається із позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР) і
танків, позиції групи управління та вогневої підтримки, вогневих по-
зицій приданих вогневих засобів, які не ввійшли до складу цієї групи,
а опорний пункт танкового взводу - з вогневих позицій танків і при-
даних засобів.
Вогневі позиції БМП (БТР) і танків в опорному пункті взводу розташо-
вуються за фронтом з інтервалом до 200 м і вибираються із враху-
ванням умов місцевості на передніх і на зворотних схилах висот так,
щоб забезпечувалися спостереження за противником і ведення вогню
на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і проти-
танковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та мо-
жливість зосередженого вогню перед переднім краєм і на флангах
опорного пункту, кругова оборона, приховане розташування вогне-
вих засобів і маскування. Розташування танків має забезпечувати під
час стрільби безпеку механізованих підрозділів, що діють попереду.
192 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 4.5. Бойовий порядок механізованого
взводу на БМП при положенні
відділень у дві лінії (варіант)
Рис. 4.4. Бойовий порядок механізованого
взводу на БМП при положенні
відділень в одну лінію (варіант)
Бойова машина піхоти без десанту (танк) може діяти у вогневій за-
саді або у складі бронегрупи батальйону (роти).
Позиція групи управління та вогневої підтримки включає КСП командира
взводу, вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів. КСП
командира механізованого взводу розташовується в ході бою на по-
зиції відділення, що обладнана вглибині опорного пункту. Група
управління та вогневої підтримки призначена для управління під-
розділами й вогнем у ході бою, нанесення ураження живій силі та
броньованим машинам противника, вирішення раптово виниклих
вогневих завдань.
У деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин,
призначена для підтримки бою механізованих відділень, підвищення
стійкості та активності оборони діями на заздалегідь обраних вогне-
вих рубежах. Діями групи керує командир взводу через свого заступ-
ника. За побудови бойового порядку взводу у дві лінії в опорних пун-
ктах взводів, що розташовані на найбільш імовірному напрямку на-
ступу противника, позиція одного із відділень взводу для посилення
стійкості оборони може обладнатися вглибині опорного пункту (на
другій лінії) на відстані 100-200 м за траншеєю.
В опорному пункті взводу та на його флангах можуть займати вог-
неві позиції протитанкові засоби й танки, не підпорядковані коман-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 193
Тактичні дії механЬованих (танкових) підрозділів тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів тактичні дії механізованих (танкових)
диру взводу, який має знати про їх завдання й підтримувати з ними
тісну взаємодію.
Придане механізованому взводу протитанкове відділення може розташо-
вуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатомете - у про-
міжках між ними або на флангу опорного пункту взводу. Передбача-
ється можливість маневру цих відділень у ході бою на найбільш не-
безпечний напрямок і для зайняття кругової оборони.
Взвод обороняє опорний пункт до 400 м за фронтом, до 300 м -
углиб; проміжки між опорними пунктами взводів - до 300 м, а між
позиціями відділень - до 50 м. Вони мають перебувати під безперерв-
ним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями. За
всім фронтом опорного пункту механізованого взводу може бути від-
рита суцільна траншея, що з'єднує окопи (позиції) відділень. Від тран-
шеї відривається хід сполучення до окопів для БМП (БТР) і вглиб обо-
рони до наступної траншеї.
В опорному пункті обладнуються укриття для особового складу. Траншея,
окопи та хід сполучення мають з'єднувати основні та запасні вогневі
позиції і забезпечувати ведення флангового та перехресного вогню,
потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а хід сполучен-
ня, крім того, - ведення бою з противником, що вклинився в оборону,
створення кругової оборони, евакуації поранених, подачі боєприпасів
і продовольства. Прямолінійне накреслення траншеї і ходу сполучен-
ня не допускається. Перша траншея є переднім краєм оборони, обо-
роняється взводами першого ешелону, має забезпечувати прийнятне
спостереження, найкращі умови для створення зони суцільного бага-
тошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у
проміжках, ведення вогню з глибини оборони. Друга траншея оборо-
няється взводом другого ешелону (резерву) роти, обладнується на від-
даленні 400-600 м від першої траншеї із розрахунком можливості
взводу, який її обороняє, своїм вогнем підтримувати підрозділи, що
займають першу траншею, вести вогонь на підступах до переднього
краю оборони та прикривати вогнем загородження перед ним. Третя
(четверта] траншея обороняється взводами роти другою ешелону ба-
тальйону, обладнується на віддаленні 600-1000 м (400-600) від другої
(третьої) траншеї із розрахунком можливості розташованих у ній вог-
невих засобів ведення вогню у смузі між другою й третьою (четвертою)
траншеями, а на окремих ділянках - і перед переднім краєм оборони.
Машини механізованого взводу на автомобілях розташовуються за
другим ешелоном (резервом) батальйону разом із підрозділом забезпе-
чення. Гранатометний взвод діє звичайно у повному складі або від-
діленнями й готує дві (одну-дві) запасні вогневі позиції у проміжках
194 ТАКТИКА
Тактик* Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
між опорними пунктами механізованих рот (взводів) або на їх флан-
гах. Вогневі позиції за фронтом: для взводу - до 100 м, інтервали між
відділеннями - 10-20 м. Протитанковий взвод діє звичайно у повно-
му складі, займаючи позиції в опорних пунктах механізованих рот
або в проміжках між ними на танконебезпечних напрямках, розгор-
таючись на рубежі 500-1000 м, між відділеннями - 100-200 м, між
протитанковими керованими ракетними комплексами - не менше
15 м. Протитанковий взвод також готує один-два рубежі розгортання
для прикриття флангів забезпечення, кругової оборони батальйону.
Командир гранатометного (протитанкового) взводу управляє взво-
дом із КСП взводу, що розгортається за рубежем дій свого підрозділу,
а під час дій взводу відділеннями - при одному з відділень. Управлін-
ня окремо діючими відділеннями здійснюють командири механізова-
них рот (взводів), яким придані.
Кочові вогневі засоби призначені для введення противника в оману
щодо розташування та кількості вогневих засобів взводу. Позиції для
кочової бойової машини піхоти вибираються із врахуванням завдання,
особливостей місцевості та мають забезпечити їх швидку зміну.
Пункт боєпостачання взводу обладнується на віддаленні до 50 м
від КСП взводу. У взводному опорному пункті (на вогневих позиціях,
рубежах) може обладнуватися місце збору поранених.
Система вогню взводу - організоване, відповідно до рішення командира,
із врахуванням характеру місцевості та інженерних загороджень спо-
лучення підготовленого вогню зброї всіх видів. Система вогню меха-
нізованого (танкового) взводу в обороні включає:
зони протитанкового та суцільного багатошарового вогню вогне-
вих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флан-
гах, углибині оборони;
підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку.
Система вогню танкового взводу, крім того, включає ділянки зосе-
редженого вогню взводу, підготовлені перед переднім краєм оборони.
Основою системи вогню є вогонь танків, БМП, протитанкових гранато-
метів і кулеметів. Система вогню будується із врахуванням вогневих
можливостей усіх видів зброї взводу та приданих вогневих засобів у
тісній їх взаємодії та поєднанні з інженерними загородженнями й
природними перешкодами. Вона має забезпечувати ураження против-
ника, передусім його танків, інших броньованих машин, на підступах
до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пункта-
ми, углибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового
та перехресного вогню, кругову оборону опорного пункту. Сутність
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 195
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
зони суцільного багатошарового вогню: уся місцевість у смузі до
400 м перед переднім краєм має перебувати під дійсним вогнем
взводу, а наявні "мертві" простори - уражатися вогнем артилерії, мі-
нометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Загородження
та підступи до них мають добре проглядатися та прострілюватися во-
гнем усіх видів.
Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масуванням,
раптовістю застосування та вмілим управлінням ним. Усі вогневі за-
соби в обороні мають бути готові до ведення вогню та здійснення ма-
невру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
Під час організації системи вогню механізованому (танковому)
взводу та відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор об-
стрілу, а танковому взводу, крім того, - одна-дві ділянки зосередже-
ного вогню. Гранатометному та протитанковому взводам вказуються
смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого вог-
ню, а гранатометному взводу, крім того, - основний напрямок стріль-
би та рубежі загороджувального вогню.
БМП (БТР), танкам, протитанковим ракетним комплексам, грана-
тометам і кулеметам призначаються основні та одна-дві запасні (для
чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, указуються
основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції на дальність
їх вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у сму-
зі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами право-
руч і ліворуч. Кожна смута вказується двома точками (орієнтирами).
Смути вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів)
на стиках мають перекриватися.
Організація системи вогню включає вибір вогневих позицій, роз-
ташування вогневих засобів на місцевості із врахуванням їх можли-
востей і побудови взводу для ураження противника при підході до
переднього краю оборони, розгортанні, переході в атаку, відбитті
атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони,
на флангах, при вклиненні в опорний пункт. Організація системи во-
гню - це також підготовка даних для стрільби та створення необхід-
них запасів ракет і боєприпасів.
Готовність системи вогню визначається зайняттям БМП (БТР), тан-
ками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій,
підготовкою даних для стрільби та наявністю боєприпасів.
Залежно від умов місцевості, часу доби, стану погоди й характеру
дій противника для безпосередньої охорони в механізованому взводі
призначається парний патруль або секрет у складі двох-трьох війсь-
ковослужбовців. Кількість органів безпосередньої охорони визначає
196 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
командир взводу на основі вказівок командира роти. Завдання безпосере-
дньої охорони виковують: у механізованому взводі - черговий вогневий
засіб (БМП, БТР), у танковому взводі - черговий танк. Вони також
призначені для знищення розвідувальних груп противника, відтво-
рення проходів у загородженнях, проникнення вглиб оборони, ство-
рення завад пересуванню противника та веденню ним інженерних
робіт. Особовий склад чергових засобів перебуває в постійній готов-
ності до негайного відкриття вогню із запасної або тимчасової вогне-
вої позиції.
підготовка оборони починається після одержання бойового завдання
від старшого командира та включає:
організацію бою (ухвалення рішення, рекогносцировку, постанов-
ку бойових завдань відділенням (екіпажам), організацію взаємо-
дії, управління та бойового забезпечення);
підготовку до виконання бойового завдання (зайняття оборони,
створення бойового порядку, системи вогню);
інженерне обладнання опорного пункту;
контроль виконання заходів підготовки та готовності до вико-
нання поставленого завдання.
В умовах відсутності зіткнення із противником командир ВЗВОДУ, одержавши
бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення,
оголошує його командирам відділень (танків), виводить взвод у за-
значений опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього,
приховано розташовує його та організовує охорону. Після цього він
спільно з командирами відділень (танків) і приданих засобів прово-
дить рекогносцировку, віддає бойовий наказ (розпорядження), орга-
нізовує взаємодію, управління, зв'язок із підлеглими підрозділами, си-
стему вогню та бойове забезпечення. Відповідно до прийнятого рі-
шення командир організовує зайняття опорного пункту, систему вог-
ню, безпосередню охорону та інженерне обладнання опорного пункту.
Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зі-
ткнення із противником, після захоплення рубежу командир взводу має ор-
ганізувати його закріплення, у ході якого з'ясувати завдання, оцінити
обстановку та прийняти рішення, поставити завдання відділенням
(танкам) на заняття позицій в опорному пункті, організувати спосте-
реження перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу, взає-
модію, управління, систему вогню, бойове забезпечення та інженерне
обладнання. У подальшому командир вивчає місцевість, уточнює за-
вдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії, за необхідності - й
інші питання.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 197
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
під час з'ясування отриманого завдання командир взводу має зрозуміти
завдання роти та взводу, завдання сусідів, порядок взаємодії з ними,
час зайняття оборони, готовності системи вогню, терміни та обсяг
фортифікаційного обладнання опорного пункту.
Під час оцінювання обстановки командир взводу вивчає:
• склад, розташування, можливий характер дій противника, а під
час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із
противником, крім того, - і розташування його вогневих засобів;
стан, забезпеченість і можливості взводу й приданих підрозділів,
склад, положення та умови взаємодії із сусідами та вогневими за-
собами старшого командира в опорному пункті взводу;
характер, захисні та маскувальні властивості місцевості, її прохід-
ність і вплив на умови спостереження та ведення вогню.
У рішенні командир взводу визначає:
порядок і способи знищення противника перед переднім краєм;
порядок відбиття атаки, знищення противника, що вклинився
(у т. ч. знищення противника у траншеях і ходах сполучення);
місця позицій штатних і приданих підрозділів, вогневих засобів,
їх завдання (якого противника, де, коли, у взаємодії з ким, спосіб
знищення).
у ході рекогносцировки командир взводу додатково вивчає місцевість,
указує командирам відділень (танків) орієнтири та уточнює:
положення, склад, імовірний напрямок наступу противника, мо-
жливі рубежі переходу в атаку, напрямки дій його гелікоптерів;
накреслення переднього краю оборони роти;
опорний пункт взводу та сусідів;
позиції відділень (позиції танків) і приданих вогневих засобів;
смугу вогню взводу та додатковий сектор обстрілу;
основні й запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори
обстрілу БМП (БТР, танків), приданих вогневих засобів і засобів,
призначених для забезпечення флангів і проміжків; рубежі, ді-
лянки та об'єкти, по яких готується вогонь артилерії і мінометів,
порядок виклику вогню;
порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, по-
зицій відділень (вогневих позицій); місця та характер інженерних
загороджень перед фронтом оборони взводу та на флангах, поря-
док прикриття їх вогнем;
місце КСП.
у бойовому наказі на оборону командир взводу вказує:
орієнтири, склад, положення та характер дій противника, місця
розташування його вогневих засобів;
198 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
завдання роти та взводу;
після слова "Наказую" бойові завдання підлеглим підрозділам (тан-
кам, вогневим засобам, особовому складу, створюваним групам);
час зайняття оборони, готовності системи вогню черговість і тер-
міни інженерного обладнання опорного пункту;
склад групи управління та вогневої підтримки, власне місце в хо-
ді бою, а за необхідності - і місце заступника.
під час постановки завдань командир механізованого взводу вказує:
завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню, додаткові сектори
обстрілу;
основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), їх осно-
вні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
завдання приданим вогневим засобам, їх основні й запасні вогне-
ві позиції, основні й додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
завдання снайперу, його основну та запасну вогневі позиції, по-
рядок спостереження й ведення вогню;
завдання стрільцю-санітару, місце збору поранених, порядок на-
дання медичної допомоги;
заступнику командира взводу - місце, а за необхідності - й поря-
док виконання вогневих завдань БМП (БТР);
вогневі засоби, які мають забезпечити проміжки із сусідами та
фланги;
район розташування автомобілів взводу.
Командир танкового взводу вказує:
завдання танкам, їх основні та запасні (тимчасові) вогневі пози-
ції, основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
• ділянки зосередженого вогню взводу.
Командири гранатометного та протитанкового взводів указують:
завдання відділенням, їх основні та запасні (тимчасові) вогневі
позиції, смути вогню, додаткові сектори обстрілу з кожної позиції,
а гранатометному взводу, крім того, - ділянки зосередженого та
рубежі загороджувального вогню;
завдання щодо забезпечення проміжків і флангів.
Під час організації взаємодії командир механізованого взводу має:
узгодити зусилля штатних, приданих підрозділів і вогневих засо-
бів під час знищення груп розвідки та охорони противника, його
головних сил під час висування до переднього краю оборони, роз-
гортання для атаки (у вихідному положенні - для наступу), у ході
відбиття атаки танків і піхоти - перед переднім краєм та у ви-
падку виходу їх на фланги і в тил;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 199
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
узгодити дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових та ін-
ших вогневих засобів в опорному пункті взводу та на його флан-
гах щодо введення противника в оману, відбиття атак перед пе-
реднім краєм оборони та знищення його у випадку вклинення в
оборону;
указати рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових та
інших вогневих засобів; заходи захисту від зброї масового ура-
ження та високоточної зброї противника, маскування;
визначити порядок ведення зосередженого вогню, вогню по пові-
тряних цілях противника зі стрілецької зброї (зенітних кулеметних
установок танків);
призначити чергові вогневі засоби й визначити порядок знищен-
ня розвідки противника;
довести сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій
за ними.
Командир танкового (гранатометного) взводу, приданого механізо-
ваній роті, має знати розташування опорних пунктів механізованих
взводів, їх завдання, порядок взаємодії з ними, місця загороджень,
порядок організації зв'язку, сигнали оповіщення, управління та взає-
модії, порядок дій за ними. Із зайняттям опорного пункту (вогневих
ПОЗИЦІЙ) командир механізованого (танкового) взводу зобов'язаний:
організувати спостереження за противником у призначеній смузі,
у бік флангів і в тилу;
• за необхідності уточнити завдання відділенням (танкам), прида-
ним вогневим засобам і черговому вогневому засобу; разом із ко-
мандирами відділень спланувати розбивку окопів на відділення,
траншеї і ходи сполучення.
Він керує інженерним обладнанням опорного пункту та відповідає за
якісне виконання добового завдання, установленого командиром ро-
ти. Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту піс-
ля вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій
БМП (БТР), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів,
гранатометів, визначення відділенням смуг вогню, танкам та іншим
вогневим засобам - секторів обстрілу.
Інженерне обладнання опорного пункту має проводишся в послідов-
ності, що забезпечує готовність до відбиття раптових атак противника.
В умовах відсутності зіткнення із противником виконуються певні роботи в
опорних пунктах:
- механізованого взводу:
200 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика.Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
обладнуються окопи для танків, БМП (БТР), траншеї, ходи сполу-
чення із застосовуванням навісного бульдозерного обладнання,
землерийних машин та інженерних боєприпасів;
розчищаються смуги огляду та обстрілу, встановлюються загород-
ження перед переднім краєм (вогневими позиціями);
обладнуються окопи на основних вогневих позиціях засобів, які
не ввійшли до складу групи управління та вогневої підтримки;
* на позиціях механізованих відділень послідовно відриваються по-
одинокі (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера та
гранатометників;
на позиції групи управління та вогневої підтримки відривається
відкрите спорудження для спостереження командира взводу,
окопи на основних вогневих позиціях вогневих засобів, відкритий
окоп для ведення спостереження;
обладнуються протиуламкові покриття;
відриваються окопи із протиуламковими козирками для вогневих
засобів;
на основних вогневих позиціях БМП (БТР, танків) відриваються
окопи;
окопи позицій механізованих відділень з'єднуються в траншею;
обладнується загородження на флангах і вглибині;
- танкового взводу відриваються окопи на основних вогневих по-
зиціях танків;
- гранатометного (протитанкового) взводу (на основній вогневій
позиції) відриваються окопи:
з протиуламковими козирками для гранатометів (протитанкових
керованих ракетних комплексів);
на позиціях БМП (БТР).
Окопи з'єднуються з траншеєю.
За наявності часу дообладнуються опорні пункти:
- механізованого взводу:
• обладнуються бійниці, кулеметні площадки на запасних вогневих
позиціях;
• відриваються ходи сполучення до танків, вогневих позицій КСП
взводу й у тил;
відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях
для танків, БМП (БТР, інших вогневих засобів);
обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж, обслугу;
відривається суцільна траншея в межах ротного опорного пункту
та батальйонного району оборони;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 201
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
нарощуються інженерні загородження перед переднім краєм, на
флангах, у проміжках між сусідніми опорними пунктами;
- танкового взводу.
• відриваються окопи на запасних і тимчасових вогневих позиціях;
обладнуються бліндажі для розміщення та захисту екіпажів;
обладнуються ніші (погреби) для боєприпасів;
на основних вогневих Позиціях обладнуються кілька площадок для
ведення вогню, вогневі позиції для кочових танків, готуються
шляхи маневру на запасні (тимчасові) вогневі позиції, інші об'єкти.
На основній позиції гранатометного (протитанкового) взводу на по-
зиціях відділень обладнуються бліндажі, з'єднані ходами сполучення.
На запасній вогневій позиції (рубежах розгортання) обладнуються
окопи без козирків, окопи для БМП (БТР) і відкрите спорудження для
спостереження командира взводу. Далі опорний пункт взводу, пози-
ції відділень і вогневих засобів удосконалюються:
хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;
обладнується бліндаж на позиції групи управління та вогневої під-
тримки;
обладнуються ггідбрустверні протиуламкові ніші;
• обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей та інших
об'єктів.
ПІД час переходу ДО оборони В умовах безпосереднього зіткнення із противни-
ком інженерне обладнання опорного пункту починається негайно після
уточнення на місцевості позицій відділень, вогневих позицій БМП
(БТР), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших
вогневих засобів. Воно здійснюється приховано, у тій самій черговос-
ті, у стислий термін, із повною напругою сил. Взвод обладнує опорний
пункт звичайно під прикриттям вогню свого та приданих і підтри-
муючих засобів.
Позиції (спорудження) взводного опорного пункту мають бути під-
готовлені для захисту від запалювальної зброї і ретельно замасковані,
для чого окопи обладнуються відвідними канавками, використову-
ються табельні засоби пожежогасіння, маскування, місцеві матеріали.
З метою захисту від високоточної зброї в окопах над БМП (БТР),
танками створюються маски, влаштовуються екрани й козирки. Од-
ночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі та
теплові імітатори (пастки). Варіанти схем опорних пунктів механізо-
ваного й танкового взводів подано на рис. 4.6, 4.7, відповідно.
Схема опорного пункту 1 тв
Рис. 4.7. Схема опорного пункту танкового взводу (варіант)
Схема опорного пункту 1 мв
Рис. 4.6. Схема опорного пункту механізованого взводу (варіант)
204 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Командир механізованого (танкового) взводу зобов'язаний скласти
схему опорного пункту, а командири гранатометного й протитанко-
вого взводів - схему вогню взводу.
Варіант фортифікаційного обладнання опорного пункту взводу
першого ешелону роти подано на рис. 4.8. На фортифікаційне обладнан-
ня опорного пункту взводу потрібно 1100 люд./год., 7 маш./год. танка
з бульдозерним обладнанням. Матеріали: круглий ліс - 45 м3, дріт -
135 кг. При насипанні крутостей до ЗО % і ходів сполучення додатково
потрібно 350 люд./год. Матеріали: круглий ліс - 20 м3, дріт - 120 кг.
Бліндаж (перекрита щілина)
Винесений окоп
для гранатомета
Винесений окоп
для кулемета
Окоп для танка
з бліндажем
на основній позиції
Окоп для БМП (БТР)
з перекритою щілиною
(бліндажем)
на основній позиції
1 мвщ
2 мвщ
Відхоже місце
Хід сполучення
КСП взводу
Перекрита ділянка
ходу сполучення
Бійниця для
ведення вогню
Окоп для танка
на запасній позиції
Бійниця Площадка
для гранатомета для кулемета Примкнутий
стрілецький окоп
Окоп для БМП (БТР)
На запасній позиції
Рис. 4.8. Фортифікаційне обладнання опорного пункту взводу
першого ешелону роти (варіант)
Схема опорного пункту подається командиру роти, схема вогню -
командиру батальйону. Під час установлення мінно-вибухових заго-
роджень силами взводу укладається формуляр мінного поля.
В опорному ггункті механізованого взводу й на його флангах мо-
жуть займати вогневі позиції протитанкові засоби й танки, не підпо-
рядковані командиру взводу. Командир взводу має знати завдання
цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.
В опорному пункті танкового взводу обладнуються основні та за-
пасні (тимчасові) вогневі позиції для танків і приданих вогневих за-
собів, вогневі позиції для кочового танка, а при посиленні механізо-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 205
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ваним відділенням - і його позиція. На основних вогневих позиціях
відриваються окопи та обладнується бліндаж на екіпаж.
Варіант схеми вогню гранатометного взводу подано на рис. 4.9, про-
титанкового взводу - на рис. 4.10. На схемах звичайно вказуються:
орієнтири, їх номери, найменування, відстані до них;
• розташування противника;
• смуга вогню взводу, додаткові сектори обстрілу;
позиції відділень, їх смуги вогню й додаткові сектори обстрілу;
основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), танків,
вогневих засобів, які забезпечують проміжки із сусідами, їх ос-
новні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових, інших во-
гневих засобів;
• позиції вогневих засобів командира роти (батальйону) в опорному
пункті взводу та на його флангах, їх сектори обстрілу;
• загородження та фортифікаційні спорудження;
позиції сусідніх підрозділів, межі їхніх смуг вогню на флангах
взводу;
місце КСП.
На схемі опорного пункту танкового взводу, крім того, указуються:
ділянки зосередженого вогню взводу, роти; місце, по якому веде вогонь
взвод; на схемі вогню гранатометного взводу, крім того, - рубежі заго-
роджувального вогню, позиція приданого механізованого підрозділу.
Після зайняття опорного пункту, побудови бойового порядку, сис-
теми вогню, організації фортифікаційного обладнання опорного пун-
кту командир взводу керує підготовкою взводу до виконання постав-
леного завдання, інженерним обладнанням опорного пункту, у вста-
новлений час доповідає старшому командиру про зайняття оборони
(вогневої позиції), підготовку системи вогню, виконання добового за-
вдання з інженерного обладнання опорного пункту, готовність до ви-
конання отриманого завдання.
Командир взводу при здійсненні контролю виконання заходів під-
готовки оборони та готовності до виконання поставленого завдання
перевіряє:
точність зайняття відділеннями та вогневими засобами позицій;
знання особовим складом поставлених завдань;
організацію спостереження, безпосередньої охорони та системи
вогню;
екіпірування підлеглих.
Рис. 4.10. Схема вогню протитанкового взводу (варіант)
1 Г0ІД
схем» •»"” г‘
№1
500 м
600 М
2Г0ІД ,
20 Р-
1400 М
И"^ор.4--6УД‘'"ОК
№2. лісника
1600 м
^уїни__
1300 М
1700 М
№4
2^
3-клаВР5^
1--каНІНН^'
1200 м
лгню гранатоМЄ
Р„С. 4.9.
208 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
За сигналом про безпосередню загрозу застосування противником
ядерної зброї (при нанесенні ядерного удару) весь особовий склад зай-
має укриття, а при застосуванні противником хімічної зброї - негай-
но надягає засоби індивідуального захисту (у танках, БМП включаєть-
ся система захисту від зброї масового ураження).
Підрозділи, що діють попереду своїх військ, підтримані вогнем
взводу, проходять через встановлені перед переднім краєм оборони
взводу мінно-вибухові загородження заздалегідь підготовленими (за-
лишеними) проходами (старшим командиром для супроводу може бу-
ти виділений провідник), після чого проходи негайно закриваються.
Командирські машини та броньована техніка противника, оснаще-
на мінними тралами, за можливості знищуються на максимальних ди-
станціях ведення вогню протитанковими засобами та засобами танків.
із переходом противника в атаку за командою (сигналом) командира взвод
негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з на-
ближенням на дальність дійсного вогню зброї взводу й приданих вог-
невих засобів.
Атака танків і піхоти противника на броньованих машинах без
спішування відбивається зосередженим вогнем БМП, танків, проти-
танкових засобів механізованого взводу, протитанкового взводу по
машинам управління, головним (найбільш небезпечним) танкам і тан-
кам із тралами, далі - по іншим танках, що атакують, броньованим
машинам для змушення піхоти спішитися. Вогнем зі стрілецької зброї
спішена піхота відсікається від танків і знищується.
Атака танків і піхоти, яка наступає за ними в пішому порядку, від-
бивається вогнем із БМП, танків, протитанкових засобів взводу по та-
нкам противника й одночасно вогнем із кулеметів, автоматів по спі-
шеній піхоті для відсікання її від танків і подальшого знищення. БТР
ведуть вогонь по легкоброньованим цілям, протитанковим засобам,
групам управління противника. Гранатометний взвод вогнем за рубе-
жами загороджувального та зосередженого вогню знищує живу силу
противника, яка спішилася, легкоброньовані та неброньовані цілі. За
мірою наближення противника до переднього краю оборони вогонь
доводиться до найвищої напруги. В усіх випадках взвод має прагнути
зірвати атаку противника до його виходу на передній край оборони.
Як тільки визначене місце відтворення противником проходу у за-
городженнях перед переднім краєм, командир взводу організовує
маневр на цей напрямок протитанкових засобів для ефективнішого
ураження танків (особливо вогнем у борт і корму), які долають заго-
родження.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 209
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Противник, що увірвався в опорний пункт взводу, знищується во-
гнем упритул, мінами направленої дії, гранатами та у рукопашній су-
тичці. Танки противника, які пройшли через траншею, знищуються з
тилу та флангів вогнем із протитанкових гранатометів і ручних про-
титанкових гранат. Одночасно вогнем зі стрілецької зброї знищується
піхота, що наступає за танками. Для перешкоджання розповсюджен-
ню противника вглиб опорного пункту та у бік флангів у траншеях і
ходах сполучення швидко встановлюються їжаки, рогатки, інші за-
здалегідь підготовлені переносні загородження. Взвод за підтримки
вогневих засобів старшого командира має утримати опорний пункт і
не допустити розвитку наступу противника.
Під час вклинення противника на позиції сусідів взвод, продовжу-
ючи обороняти свій опорний пункт, виділяє частину вогневих засобів
для стрільби у фланг і тил противнику та вживає заходів посилення
оборони на загрозливому напрямку.
У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить
до кругової оборони та, продовжуючи стійко утримувати займані по-
зиції, знищує противника вогнем усіх видів зброї з основних і запас-
них позицій або діє за вказівкою командира роти.
При одержанні наказу (дозволу) на відхід командир взводу має вка-
зати командирам від ділень (танків) і приданим вогневим засобам на-
прямок, рубіж, порядок відходу та сигнал на відхід. Взвод виходить на
зазначений (вигідний) рубіж одночасно або відділеннями, групами,
окремими танками, по одному, послідовно займаючи вигідні для обо-
рони позиції. При відході дрібними частинами відділення, бойові групи
і танки, які залишилися на місці, зайняли вигідні позиції після вису-
вання в зазначеному напрямку, своїм вогнем прикривають відхід.
Із початком атаки противника та за його виходу на рубіж відкриття вогню механІЗО-
ваного (танкового) взводу другого ешелону роти БМП (БТР), танки,
протитанкові та інші вогневі засоби взводу відкривають вогонь, не
допускаючи підходу противника до переднього краю оборони.
У випадку прориву противником переднього краю оборони ВЗВОД СТІЙКО утримує
опорний пункт або за наказом командира роти частиною сил, а іноді
всім взводом здійснює маневр і, використовуючи траншеї і ходи спо-
лучення, займає позицію для посилення оборони на найбільш загроз-
ливому напрямку наступу противника. Для підвищення ефективності
ураження противника, що прорвався, частину вогневих засобів необ-
хідно розташовувати для ведення флангового та кинджального вог-
ню, а також дій у вогневій засаді.
Механізований (танковий) взвод, призначений у резерв батальйону, займає опорний
пункт, перебуваючи в готовності до відбиття атаки противника, що
210 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вклинився в оборону, знищення його повітряних десантів, аеромо-
більних, диверсійно-розвідувальних груп, які висадилися вглибині ба-
тальйонного району оборони, посилення (заміни) підрозділів першого
ешелону у випадку втрати ними боєздатності та для вирішення інших
раптово виниклих завдань. Після відбиття атаки:
перевіряється бойовий і чисельний склад взводу, стан запасів
боєприпасів, інших матеріальних засобів;
* здійснюється надання медичної допомоги пораненим, винос тяж-
копоранених і розшук загиблих (померлих);
відновлюються система вогню, зруйновані фортифікаційні спору-
дження, інженерні загородження;
поповнюються запаси ракет, боєприпасів, налагоджується зброя,
військово-технічне майно;
за необхідності проводиться зміна вогневих позицій БМП (БТР),
танків, інших вогневих засобів.
Про результати бою командир взводу доповідає командиру роти.
Оборона вночі звичайно є продовженням денних дій з основним за-
вданням - відбити раптову атаку противника. Взвод уночі продовжує
виконувати поставлене завдання у заздалегідь створеному бойовому
порядку, при цьому бойові машини та вогневі засоби можуть бути ви-
сунуті ближче до переднього краю, тобто зайняти тимчасові вогневі
позиції. Система вогню взводу в обороні вночі організується задля ма-
ксимального використання вогневих можливості всіх видів зброї взво-
ду та приданих вогневих засобів із застосуванням нічних прицілів. Зо-
ни протитанкового вогню та вогню зі стрілецької зброї призначаються
із врахуванням характеристик приладів нічного бачення та умов ви-
димості. Командир взводу управляє підлеглими підрозділами та вогне-
вими засобами з КСП або позиції одного із відділень. Для ведення обо-
рони вночі командир взводу до наступу темряви має визначити і
вказати підлеглим командирам:
добре видимі вночі орієнтири;
завдання з підготовки озброєння, техніки тощо для ведення вогню
вночі, спостереження й підслуховування;
• ділянки місцевості, по яких перед переднім краєм і на флангах
необхідно додатково підготувати вогонь;
• порядок застосування приладів нічного бачення, засобів освітлю-
вання місцевості, завдання на знищення засобів освітлення проти-
вника, осліплення його особового складу та вогневих засобів;
додаткові заходи забезпечення проміжків і флангів;
• розпізнавальні знаки своїх військ;
способи орієнтування та цілевказівки.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 211
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Командир механізованого взводу, крім того, указує час і місця пе-
реміщення вогневих засобів, розташування додаткових спостерігачів.
До наступу темряви всі командири зобов'язані перевірити вихідні
дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення,
наявність трасуючих снарядів, патронів із трасуючими кулями та за-
собів освітлення місцевості.
Для осліплення вогневих засобів противника, оснащених прилада-
ми нічного бачення, можуть застосовуватися фари, заздалегідь підго-
товлені перед фронтом оборони осередки пожеж.
Уночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екі-
пажів БМП, БТР, танка) в кількості, яка дозволяє вести вогонь з
озброєння бойової машини, мають перебувати на позиції (у БМП,
БТР, танку) у готовності до ведення вогню.
Особовий склад і вогневі засоби, у тому числі й чергові, спостерігачі
та командири на позиції, змінюють свої місця. Кількість спостерігачів
збільшується. Фланги відділень (траншея) перекриваються рогатками
та перебувають під безперервним спостереженням і прикриваються
вогнем. Охорона КСП підсилюється.
Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира
роти. Особовий склад, що відпочиває, розташовується в укриттях
(бліндажах) і траншеях поблизу вогневих засобів у готовності зайняти
свої місця за тривогою. Біля укриттів виставляються спостерігачі, що
встановленим сигналом викликають особовий склад, що відповічає,
на позиції.
Дрібні групи противника, що намагаються проникнути вглиб обо-
рони методом просочування, знищуються черговими вогневими засо-
бами. Атака противника відбивається з відстані, що забезпечує ефек-
тивне ведення вогню танками, БМП, гранатометами, протитанкови-
ми ракетними комплексами, іншими вогневими засобами.
Зі світанком особовий склад і вогневі засоби займають свої місця
(основні вогневі позиції).
Взвод у бойовій охороні
Взвод в обороні за відсутності безпосереднього зіткнення із проти-
вником може бути призначений у бойову охорону задля недопущення
раптового нападу противника на батальйон, перешкоджання ведення
розвідки, нанесення ураження, а також введення його в оману щодо
накреслення переднього краю. У бойову охорону звичайно признача-
ється механізований взвод.
212 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Взводу, призначеному у бойову охорону, можуть бути придані
танк, підрозділ мінометів і протитанкових засобів, інженерно-сапер-
ний підрозділ. Оборона взводу в бойовій охороні зазвичай будується
на основі позицій відділень, які перехоплюють можливі напрямки дій
противника. Вогневі позиції БМП (БТР, танків) мають забезпечити їх
швидкий маневр до піхоти, що обороняється, ведення вогню на мак-
симальну дальність, прикриття вогнем позицій відділень і флангів.
Придане механізованому взводу протитанкове відділення розташо-
вується на позиції одного із механізованих відділень або на одному із
флангів. Для спостереження за проміжками із сусідами та за прихо-
ваними підступами до позиції командир взводу висилає секрети й до-
зор. У бойовій охороні взвод обороняє позицію до 500 м за фронтом із
проміжками між позиціями відділень до 100 м.
Під час обладнання позиції бойової охорони позиції відділень су-
цільною траншеєю можуть не з'єднуватися, ходи повідомлень не об-
ладнуватися. На позиції обладнуються основні та запасні вогневі по-
зиції для БМП (БТР, танків) і приданих вогневих засобів, КСП, вогневі
позиції для кочових вогневих засобів і бліндаж для взводу.
Система вогню будується з розрахунком, що забезпечує взводу мож-
ливість ураження противника на найбільшу дальність, підтримання
вогневого зв'язку із сусідньою бойовою охороною вогнем БМП, БТР,
танків.
Розвідка противника в інтересах дій бойової охорони здійснюється
виділеною від взводу спостережною засідкою.
Перед позицією взводу та на флангах обладнуються загородження.
Бій бойової охорони підтримують виділені танки, протитанкові засо-
би, мінометна (артилерійська) батарея батальйону, чергові вогневі за-
соби, артилерія старшого командира. Для перешкоджання обходу
противником позиції бойової охорони на ймовірних шляхах можуть
улаштовувати вогневі засідки підрозділами рот першого ешелону.
Одержавши завдання на дії у бойовій охороні, командир механізовано-
го (танкового) взводу з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рі-
шення, виводить взвод на зазначену позицію, встановлює спостере-
ження, вибирає позиції для відділень, БМП (БТР), танків, віддає бойо-
вий наказ, організовує взаємодію, управління, систему вогню та ін-
женерне обладнання позиції, а також дає вказівки щодо бойового за-
безпечення. у рішенні командир взводу визначає:
порядок, способи знищення розвідки, відбиття атаки підрозділу
прикриття та головних сил;
порядок знищення противника, що обійшов або увірвався на по-
зицію;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 213
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
дії під час відходу та шикування взводу;
завдання відділенням (танкам), секрету, патрульним, якщо вони
виділяються, приданим вогневим засобам.
У бойовому наказі на дії у бойовій охороні Командир ВЗВОДУ Вказує:
* орієнтири, склад, положення, можливий характер дій противника;
• завдання батальйону, взводу (позицію, смугу вогню, додатковий
сектор обстрілу), сусідніх підрозділів охорони;
• бойові завдання підпорядкованим підрозділам, вогневим засобам,
особовому складу, створюваним групам;
час зайняття оборони, готовності системи вогню, черговість і тер-
міни інженерного обладнання опорного пункту;
склад групи управління та вогневої підтримки, своє місце розта-
шування, а за необхідності - і місце розташування заступника.
Під час постановки завдань підлеглим командир взводу вказує:
відділенням - завдання, позиції, смуги вогню, додаткові сектори
обстрілу;
• взводу - місця відділень у ділянці зосередженого вогню, вогневі
засоби, якими забезпечуються проміжки із сусідами та фланги;
• БМП (БТР) - основні та запасні (тимчасові, оманні) вогневі позиції,
основні й додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;
* снайперу - завдання, основну та запасну вогневу позиції, порядок
спостереження та ведення вогню;
стрільцю-санітару - завдання, місце перебування, порядок на-
дання медичної допомоги пораненим, місця їх збору, порядок ви-
носу (вивозу) під час відходу;
приданим вогневим засобам - завдання, основні та запасні (тим-
часові) вогневі позиції, основні й додаткові сектори обстрілу з кож-
ної позиції, гранатометному, крім того, - ділянки зосередженого
та рубежі загороджувального вогню;
секрету - склад, завдання, місце, порядок несення служби, орга-
нізації зв'язку, зміни та пропуску, дії під час виявлення против-
ника;
• патрульним - склад, старшого, завдання, маршрут руху, порядок
несення служби та підтримки зв'язку, дії під час виявлення про-
тивника, порядок зміни та пропуск.
під час організації взаємодії командир бойової охорони, крім звичайних
питань, визначає порядок дій взводу у ситуації відходу, після організації
оборони командир взводу з командирами відділень (танків) і приданих
засобів проводить розвідку можливих шляхів відходу та рубежів дій
214 ТАКТИКА
Татка Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика .Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
за відходу, під час дій у бойовій охороні разом із командиром механізовано-
го (танкового) взводу на КСП має перебувати командир підтримуючо-
го артилерійського (мінометного) підрозділу.
Дрібні групи противника бойова охорона захоплює в полон або
знищує раптовим вогнем. При підході переважаючих сил противника
бойова охорона уражає його вогнем, починаючи з граничної дальнос-
ті. Командир взводу особистим спостереженням визначає сили та на-
прямок дій противника, доповідає про це командиру батальйону й
продовжує бій.
Взвод може залишити займану позицію та відійти тільки за нака-
зом командира батальйону. Відхід здійснюється перекатами з вико-
ристанням особливостей місцевості, загороджень, аерозолів (димів).
Під час відходу поранені та вбиті разом зі зброєю мають бути винесе-
ні (вивезені).
Після виконання завдання бойової охорони взвод займає підготов-
лений заздалегідь опорний пункт або виходить у зазначений район,
де командир взводу організовує поповнення запасів ракет, боєприпа-
сів, дозаправленая пально-мастильними матеріалами, підготовку до
подальших дій.
Дії бронегрупи
Бронегрупа призначається для підвищення стійкості, активності
оборони на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, що
утворилися внаслідок вогневих ударів противника, виконання інших
завдань, які вимагають стрімких, маневрених дій, ефективного вог-
невого ураження противника. Командиром бронегрупи призначаєть-
ся: у батальйоні - один із командирів взводів роти другого ешелону,
у роті - один із заступників командира взводу.
Танки та БМП, призначені для дій у бронегрупі, із зайняттям обо-
рони спочатку розташовуються та готуються до бою в своїх взводних
опорних пунктах; далі у встановлений командиром батальйону (роти)
час або за сигналом - зосереджуються в районі, який вибирається на
місцевості з надійними захисними та маскувальними властивостями.
Одержавши завдання, командир бронегрупи має з'ясувати його,
оцінити обстановку, прийняти рішення (за картою), доповісти його
командиру батальйону (роти). У встановлений час він приймає танки
і БМП, виділені до складу бронегрупи; потай, із суворим дотриманням
заходів захисту від високоточної зброї розташовує їх у призначеному
районі та організовує охорону. Далі командир бронегрупи разом із
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 215
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
командирами приданих танків і навідниками-операторами БМП про-
водить рекогносцировку, у ході якої уточнює своє рішення й ставить
завдання підлеглим, організовує взаємодію, виконує інші заходи,
спрямовані на підготовку дій.
у рішенні командир бронегрупи визначає порядок дій на рубежах
(якому противнику, де саме завдати ураження), завдання екіпажам
бойових машин, організацію взаємодії та управління.
Під час рекогносцировки командир бронегрупи:
вивчає місцевість;
указує найбільш імовірні напрямки наступу противника, особливо
танків та інших броньованих машин, вогневі рубежі бронегрупи;
уточнює накреслення переднього краю оборони, опорних пунктів,
місця позицій вогневих засобів і загороджень углибині оборони
батальйону (роти);
• визначає шляхи маневру.
Під час постановки бойового завдання командир бронегрупи в бойовому на-
казі вказує кожному танку і БМП вогневу позицію, основний і додат-
ковий сектори обстрілу на призначених вогневих рубежах, шляхи ма-
невру на рубежі, взводні опорні пункти, завдання, до виконання яких
необхідно бути готовим.
Під час організації взаємодії командир бронегрупи зобов'язаний:
узгодити дії групи з підрозділами першого та другого ешелонів ба-
тальйону (роти) та вогневими засобами старшого командира;
• указати порядок висування на кожний вогневий рубіж, подолан-
ня при цьому наявних загороджень;
• уточнити рубежі відкриття вогню, порядок його ведення, можли-
вий маневр вогнем і бойовими машинами на вогневих рубежах.
На кожному вогневому рубежі організується система вогню. У рай-
оні зосередження бронегрупи можуть створюватися додаткові запаси
ракет і боєприпасів.
Одночасно з організацією бою може здійснюватися інженерне облад-
нання району зосередження бронегрупи, вогневих рубежів і шляхів
маневру на них. За наявності природних вигідних позицій на вогне-
вих рубежах їх інженерне обладнання не проводиться.
Командир бронегрупи має постійно знати обстановку на фронті
оборони батальйону (роти) й постійно підтримувати зв'язок з його ко-
мандиром. При виході бронегрупи на вогневий рубіж її командир
здійснює управління з бойової машини, яка займає вогневу позицію,
що забезпечує можливість спостереження, ведення ефективного вог-
ню та управління ним, передусім фронтом дій.
216 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Під час вогневої підготовки атаки противника танки І БМП перебувають В
укриттях у районі зосередження, суворо дотримуючись маскувальної
дисципліни й у повному обсязі виконуючи заходи щодо захисту від
високоточної зброї. Одержавши завдання вийти у свої взводні опорні
пункти або зайняти вогневий рубіж, командир бронегрупи виводить
танки та БМП з укриттів. Висування здійснюється стрімко під при-
криттям аерозолів (димів) або інших засобів маскування. Бронегрупа
має випередити противника в зайнятті вигідного рубежу.
Із підходом до вогневого рубежу командир бронегрупи уточнює за-
вдання бойовим машинам, які використовують особливості місцевос-
ті (місцеві предмети) або займають підготовлені вогневі позиції, і вог-
нем, разом із підрозділами першого ешелону, завдають ураження про-
тивнику та відбивають його наступ. Після відбиття атаки противника
бронегрупа діє згідно із наказом командира батальйону (роти).
Виконуючи наказ із зайняття вогневих позицій у своєму взводному
опорному пункті, командири танків (навідники-оператори БМП) з
підходом до опорного пункту встановлюють зв'язок з командиром
взводу та виконують поставлені їм завдання.
Вогнева засідка
Вогнева засідка в обороні, створювана в складі взводу, може бути
посилена саперами. Її призначення - нанесення противнику макси-
мального ураження. Варіант дій танкового взводу у вогневій засаді
подано на рис. 4.11. Успіх дій взводу у вогневій засідці залежить від:
дотримання прихованості під час висування в район вогневої за-
сідки, ретельного маскування;
організації системи вогню, створення зони вогневого ураження
(вогневого "мішка") із широким застосуванням мін;
• організації і способів дій відділень, БМП (БТР), танків;
• успішної розвідки;
правильного визначення моменту відкриття вогню із гранично
близької дистанції (упритул);
застосування несподіваних і раптових дій;
чіткої організації взаємодії у взводі, з підтримуючою артилерією
та батальйоном (ротою), від якого вислано вогневу засідку;
витримки, сміливості та ініціативи особового складу, застосуван-
ня оманних дій.
Вогнева засідка організується в місцях, що ускладнюють против-
нику швидке розгортання й проведення маневру для виходу з під во-
гню. Під час дій у вогневій засідці взводу призначається вогнева по-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 217
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
зиція, що має забезпечувати приховане розташування підрозділу,
прийнятні умови для спостереження, ведення вогню й шляхи відходу.
Побудова бойового порядку взводу має забезпечити знищення про-
тивника в упор, кинджальним і перехресним вогнем. Ручні протитан-
кові гранатомети можуть використовуватися централізовано для
знищення броньованих об'єктів.
Рис. 4.11. Дії танкового взводу у вогневій засідці (варіант)
218 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Позиція вогневої засідки будується на основі вогневих позицій БМП
(БТР), танків, піхоти, вогневих засобів, на яких обладнуються укриття
для особового складу та бойової техніки. Фортифікаційні споруджен-
ня ретельно маскуються, позиції прикриваються інженерними заго-
родженнями.
Система вогню взводу під час дій у засідці будується у поєднанні з мін-
но-вибуховими загородженнями, які звичайно облаштовуються на
шляхах можливого відходу противника, танкодоступних напрямках
перед фронтом вогневої засідки, на її флангах. Для їх обладнання мо-
жуть застосовуватися комплекти керованого мінного поля, викликаний
вогонь артилерії старшого командира за заздалегідь встановленим і
погодженим ділянкам.
Для ведення розвідки противника та виключення раптового вихо-
ду до позиції вогневої засідки на ймовірних маршрутах його вису-
вання від механізованого взводу виставляються спостерігачі, за на-
явності необхідних сил і засобів - спостережний пост.
Після одержання завдання на дію у вогневій засідці командир
взводу має з'ясувати його, оцінити обстановку, за картою вивчити
місцевість, прийняти рішення, організувати підготовку особового
складу, озброєння та військової техніки до виконання завдання. Далі
командир потай виводить взвод до місця засідки, займає позицію;
організовує спостереження, безпосередню охорону; проводить реког-
носцировку; уточнює завдання підлеглих; віддає бойовий наказ, ор-
ганізовує взаємодію, управління, систему вогню; керує інженерним
обладнанням позиції, у встановлений час доповідає командиру бата-
льйону (роти) про готовність до виконання завдання.
у рішенні командир взводу визначає:
* порядок виходу в район засідки, дій під час виконання завдання,
відходу після його виконання;
• завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам;
сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними.
У ході рекогносцировки командир взводу визначає:
імовірні напрямки дій противника;
позиції відділенням (вогневі позиції танків, БМП (БТР), місця
встановлення мінно-вибухових загороджень;
місця збору після виконання завдання, маршрут (напрямок) відходу.
У бойовому наказі на дії у вогневій засідці командир ВЗВОДУ вказує:
• орієнтири, склад, можливий характер дій противника;
• завдання батальйону, взводу (позицію, смугу вогню, додатковий
сектор обстрілу), місце збору після виконання завдання, маршрут
маневру;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 219
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
бойові завдання підлеглим підрозділам (танкам), вогневим засобам,
підпорядкованому особовому складу, створеним групам;
час зайняття позиції, готовності системи вогню, обсяг і терміни
інженерного обладнання опорного пункту;
склад групи управління та вогневої підтримки, власне місце роз-
ташування в ході наступу, а за необхідності - і місце заступника.
Командир механізованого взводу під час постановки завдань підлеглим указує:
відділенням - завдання, позиції, порядок дій із появою противни-
ка, у період його ураження вогнем, після виконання завдання;
БМП (БТР) - основну та запасні позиції, порядок ураження проти-
вника, дії після виконання завдання;
снайперу - завдання, основну та запасну вогневу позиції, порядок
спостереження та ведення вогню;
• стрільцю-санітару - завдання, місце перебування, порядок на-
дання медичної допомоги пораненим, їх виносу (вивозу) під час
відходу.
Командир танкового взводу під час постановки завдань указує:
взводу - завдання, основні та запасні вогневі позиції;
• танкам - порядок ураження противника вогнем, дії після вико-
нання завдання.
Під час організації взаємодії командир ВЗВОДУ має:
узгодити дії відділень, БМП (БТР), танків в інтересах нанесення
максимального ураження противнику;
• визначити порядок відкриття та ведення вогню за відходу (хто
прикриває відхід, порядок виходу в район збору, шикування ко-
лони, порядок руху);
• указати рубежі відкриття вогню, сигнали оповіщення, управлін-
ня, взаємодії, порядок дії за сигналами.
Діями вогневої засідки командир взводу (відділення, танка) керує з
бойової машини.
Під час організації бойового забезпечення ВОГНЄВОЇ ЗасІДКИ командир ВЗВОДУ
особливу увагу звертає на організацію розвідки противника на ймо-
вірних маршрутах його висування та перед фронтом дій засідки, спо-
соби забезпечення її максимальної прихованості, порядок викорис-
тання для ураження противника мінно-вибухових загороджень.
До підходу противника до місця вогневої засідки взвод нічим себе
не виявляє. При підході противника до наміченого рубежу (пункту)
взвод за командою (сигналом) командира раптовим вогнем із близької
відстані завдає йому ураження та відтискає на заздалегідь установ-
лені мінно-вибухові загородження. У противника, що висувається ко-
220 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
донною, у першу чергу уражаються машини у її голові та хвості, далі -
інші машини та екіпажі (десант). За встановленим сигналом здійсню-
ється виклик вогню артилерії старшого командира за заздалегідь
встановленим і погодженим ділянкам.
Про виконання завдання командир взводу (відділення, танка) до-
повідає його командиру і надалі діє відповідно до його наказу.
Механізована (танкова) рота в обороні
Механізована (танкова) рота може оборонятися в першому або дру-
гому ешелоні батальйону, у смузі забезпечення або на передовій по-
зиції, бути загальновійськовим резервом або перебувати у протиде-
сантному резерві. Рота обороняє опорний пункт до 1500 м за фрон-
том і до 1000 м - углибину. Опорний пункт механізованої роти
(рис. 4.12) складається з опорних пунктів механізованих взводів, пози-
цій вогневих засобів роти та приданих підрозділів. Бойовий порядок
роти будується в один або у два ешелони.
Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті меха-
нізованої (танкової) роти можуть розташовуватися кутом назад, мати
уступне й інше розташування, що забезпечує найкращу організацію
системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту.
Опорний пункт танкової роти (рис. 4.13) складається з опорних пунктів
танкових взводів і позицій приданих підрозділів, що займають пози-
ції звичайно попереду танків, а також у проміжках між танковими
взводами й на флангах. БМП й танки розташовуються в опорному
пункті роти (взводу) за фронтом й углиб на відстані до 200 м один від
одного. БТР розташовуються на вогневих позиціях углибині опорного
пункту роти (взводу) у місцях, що забезпечують ведення вогню з ку-
леметів переважно в боки флангів і в проміжки. Кулеметний взвод
роти додається звичайно механізованим взводам відділень. Іноді він у
повному складі використовується на напрямку зосередження основ-
них зусиль роти.
Для кругової оборони ротного опорного пункту взводам признача-
ються додаткові сектори обстрілу, для вогневих засобів готуються ос-
новні й запасні вогневі позиції із врахуванням ведення вогню в бік
флангів і тил. Частина вогневих засобів розташовується вглибині. На
флангах, у проміжках між взводами, у тилу опорного пункту влашто-
вуються загородження.
Схема опорного пункту 1 мр
Рис. 4.12. Схема опорного пункту механізованої роти (варіант):
1 - рубіж відкриття вогню ПТРК; 2 - рубіж відкриття вогню із гармат танків;
З - рубіж відкриття вогню із гармат БМП; 4 - рубіж відкриття вогню зі стрілецької зброї (РПГ)
222 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 4.13. Схема опорного пункту танкової роти (варіант):
1 - рубіж відкриття вогню ПТРК; 2 - рубіж відкриття вогню із гармат танків;
З - рубіж відкриття вогню із гармат БМП; 4 - рубіж відкриття вогню із стрілецької зброї (РПГ)
Проміжки між ротними опорними пунктами можуть становити до
1000 м, а між опорними пунктами взводів - до 300 м. Вони мають
перебувати під безперервним спостереженням, прострілюватися
фланговим і перехресним вогнем всіх засобів, особливо протитанко-
вих, а також прикриватися загородженнями й вогнем артилерії. У
проміжках між опорними пунктами рот (взводів) обладнуються зала-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 223
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
сні позиції, хибні траншеї й ходи сполучення. Рота другого ешелону
займає опорний пункт углибині оборони батальйону й готується до
контратаки. Танкова рота (механізована рота на БМП), крім того, го-
тує один-два вогневих рубежі.
Рота (взвод), виділена в резерв батальйону, займає район зосеред-
ження, обладнує для оборони опорний пункт і перебуває в готовності
до виконання раптово виникаючих завдань або заміни підрозділів
першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.
Система вогню роти В обороні ВКЛЮЧаЄ:
ділянки зосередженого й рубежі загороджувального вогню арти-
лерії й мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед пе-
реднім краєм, на флангах і вглибині оборони;
• зони вогню протитанкових засобів, суцільного багатошарового
вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на
флангах, углибині оборони для знищення в першу чергу танків й
інших броньованих машин противника;
підготовлений маневр вогнем для зосередження його в короткий
термін на будь-якому загрозливому напрямку або ділянці.
Система вогню роти будується із врахуванням вогневих можливос-
тей усіх видів зброї роти й приданих вогневих засобів, їх тісної взає-
модії у сполученні з інженерними загородженнями й природними пе-
решкодами.
Підготовка оборони роти починається з одержання бойового завдання
від старшого командира й включає:
організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, поста-
новку бойових завдань відділенням (екіпажам танків));
організацію взаємодії, управління й бойового забезпечення;
підготовку взводів роти до виконання бойового завдання;
• зайняття оборони;
• створення бойового порядку;
• створення системи вогню;
• інженерне обладнання опорного пункту;
здійснення контролю виконання заходів підготовки й готовності
до виконання поставленого завдання.
Метод і порядок роботи командира роти з організації оборони за-
лежать від умов переходу до оборони й наявності часу. У всіх випад-
ках вони мають забезпечити швидке зайняття оборони й організацію
системи вогню у встановлений термін.
Після одержання завдання на перехід до оборони в умовах безпосеред-
нього зіткнення з противником, командир роти організовує захоплення й за-
224 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
кріплення зазначеного (вигідного) рубежу. У ході закріплення рубежу
він приймає рішення, ставить завдання підлеглим і приданим підроз-
ділам, організовує взаємодію й систему вогню, управління, захист від
запалювальної зброї, дає вказівки щодо основних питань усебічного
забезпечення бою, організовує інженерне обладнання опорного пунк-
ту, надалі - проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання
підрозділам, порядок взаємодії, за необхідності, - й інші питання.
Якщо рота переходить до оборони поза зіткненням із противником, коман-
дир роти приймає рішення, доводить його до своїх заступників і ко-
мандирів підрозділів, проводить рекогносцировку, у ході якої уточ-
нює своє рішення, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію й си-
стему вогню, усебічне забезпечення бою, управління й захист від за-
пальної зброї, далі - виводить роту у зазначений опорний пункт й ор-
ганізовує його інженерне обладнання.
У замислі бою командир роти визначає:
напрямок зосередження основних зусиль, ділянки місцевості, від
утримання яких залежить стійкість оборони;
бойовий порядок, систему опорних пунктів, вогневих позицій;
• порядок ураження противника вогнем штатних і приданих засо-
бів при підході його до переднього краю оборони, розгортанні й
переході в атаку;
порядок знищення противника при його вклиненні та напрямки
контратак;
• порядок інженерного обладнання опорного пункту.
При проведенні рекогносцировки командир роти вивчає місцевість, при-
значає (указує) орієнтири й уточнює:
положення, сили, склад противника, можливі шляхи висування та
рубежі розгортання його сил для наступу, райони висадження так-
тичних повітряних десантів, дій диверсійно-розвідувальних груп;
приховані підступи до переднього краю оборони роти, імовірні
напрямки наступу танків противника, дій його авіації;
зображення переднього краю, опорний пункт і розмежувальні лі-
нії, завдання роти;
напрямок зосередження основних зусиль і ділянки місцевості, від
утримання яких залежить стійкість оборони;
взводні опорні пункти й позицію бойової охорони, якщо вона ви-
силається;
розміщення траншей і місця влаштування засідок;
позиції приданого танкового (механізованого) підрозділу й інших
засобів посилення;
смуги вогню взводів і ділянки зосередженого вогню;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 225
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
основні й запасні вогневі позиції штатної й приданої артилерії;
вогневі позиції й смуги вогню (сектори обстрілу), ділянки зосеред-
женого й рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих
засобів), що залишаються в його безпосередньому підпорядкуван-
ні, а також призначених для забезпечення флангів і стиків із сусі-
дами й проміжків між взводами;
напрямки й рубежі розгортання для контратак резерву, танкової і
механізованої рот на БМП, вогневі рубежі;
основні, запасні й фальшиві вогневі позиції зенітних підрозділів,
шляхи їх маневру;
* черговість, терміни інженерного обладнання опорного пункту, мі-
сця влаштування мінно-вибухових й інших загороджень, проходи,
що залишаються в них;
заходи щодо всебічного забезпечення бою, у тому числі вночі й в
інших умовах обмеженої видимості;
• місця розташування підрозділів технічного забезпечення й тилу;
• місце КСП.
При постановці завдань командир роти у бойовому наказі вказує:
• взводам першого ешелону - засоби посилення; опорні пункти й
напрямки зосередження основних зусиль; завдання з відбиття на-
ступу й знищення противника, що вклинився в оборону; зобра-
ження переднього краю й траншей; смути вогню, додаткові сек-
тори обстрілу й ділянки зосередженого вогню; сили й засоби, яки-
ми забезпечуватимуться фланги, стики, проміжки; особу, відпові-
дальну за них; сили підтримання;
взводу другого ешелону - засоби посилення; опорний пункт, зав-
дання й напрямок зосередження основних зусиль; напрямки й
рубежі розгортання контратак; смугу вогню, додаткові сектори
обстрілу, ділянки зосередженого вогню;
резерву - опорний пункт, напрямки й рубежі розгортання контр-
атак;
приданим підрозділам артилерії й мінометній батареї - завдання з
вогневого ураження противника при підході його до переднього
краю оборони й розгортанні, переході в атаку й вклиненні в обо-
рону; при підтримці контратак другого ешелону; основні й запас-
ні вогневі позиції; час готовності й сигнали відкриття, перенесен-
ня й припинення вогню;
• гранатометному взводу - завдання з підтримання рот першого
ешелону й відбиття атаки піхотних підрозділів противника; основ-
226 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ні й запасні позиції, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ді-
лянки зосередженого й рубежі загороджувального вогню; час го-
товності до відкриття вогню й порядок його ведення, сигнали
відкриття, перенесення й припинення вогню;
зенітному взводу - завдання, вогневі позиції, сектори розвідки
повітряного противника й ведення вогню, час і ступені готовнос-
ті, порядок ведення вогню;
• підрозділу, призначеному в бойову охорону, - позицію, завдання,
виділені для підтримки вогневі засоби, порядок виклику їх вогню,
порядок відходу.
Командир роти, крім часу готовності до виконання завдання, ука-
зує також час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість
і терміни інженерного обладнання опорного пункту.
У всіх випадках робота командира роти щодо організації оборони
не має затримувати вихід підрозділів у зазначений район і своєчасне
зайняття ними оборони.
Ведення оборони
До початку наступу противника в ротах виділяються чергові танки, БМП
(БТР), інші вогневі засоби, які, займаючи запасні або тимчасові вог-
неві позиції, перебувають у постійній готовності до знищення окре-
мих груп противника, що намагаються вести розвідку, відтворювати
проходи в загородженнях або проникнути вглиб оборони. Інші під-
розділи, підтримуючи готовність до відбиття атак противника, удо-
сконалюють інженерне обладнання позицій і проводять технічне об-
слуговування озброєння, танків, БМП (БТР). Чергові стрілки-зеніт-
ники й особовий склад інших вогневих засобів, виділених для бороть-
би із повітряним противником, перебувають у готовності до відкрит-
тя вогню по його літаках, гелікоптерах, інших повітряних цілях.
Снайпери знищують офіцерів, снайперів, спостерігачів, обслугу вог-
невих засобів, інші цілі противника.
Командир роти на основі особистого спостереження й даних розві-
дки має вчасно встановити підготовку противника до наступу, поча-
ток його висування й розгортання, доповісти про це командиру ба-
тальйону, уточнити завдання підлеглим підрозділам і приданій арти-
лерії, привести їх у повну готовність до відбиття атак противника.
Розвідка боєм й атака передових підрозділів противника відбиваються ВОГНЄМ
призначених засобів і підрозділами, що обороняються на цих напрям-
ках. Спостереження за противником підсилюється. Після відбиття ата-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 227
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ки вогневі засоби, що виявили себе, за вказівкою командира роти по-
тай змінюють вогневі позиції. Проходи, створені противником у заго-
родженнях, негайно закриваються, а якщо це зробити неможливо, по
них підготовляється вогонь артилерії й інших засобів.
При нанесенні противником ядерних і хімічних ударів І 3 початком ВОГНЄВОЇ ПІД-
готовки атаки командир роти, ведучи безперервне спостереження,
уточнює завдання підрозділам, штатної й приданої артилерії, інших
вогневих засобів щодо ураження виявленої артилерії, танків, броньо-
ваних машин і піхоти противника, що висуваються або підготувалися
для атаки.
Особовий склад механізованої (танкової) роти й приданих підрозді-
лів укривається у щілинах, бліндажах, сховищах, БМП (танках), на
дні окопів і траншей у готовності швидко зайняти свої місця на по-
зиціях для відбиття атаки. У випадку застосування противником от-
руйних речовин і бактеріальних (біологічних) засобів особовий склад
одягає засоби індивідуального захисту.
Із переходом противника в атаку командир роти зосереджує вогонь усіх за-
собів на основних силах противника. Штатна й придана артилерія зо-
середженим вогнем, вогнем по окремих цілях, загороджувальним вог-
нем завдає ураження танкам й іншим броньованим машинам і, пору-
шуючи бойові порядки підрозділів противника, створює вигідні умови
для знищення їх вогнем танків, БМП, протитанковими керованими
ракетами, гранатометами з граничних відстаней стрільби (пуску).
Під час підходу противника до переднього краю оборони ВОГОНЬ усіх засобів роти
доводиться до найвищої напруги. Підрозділи, що обороняються, усіма
вогневими засобами знищують танки, інші броньовані цілі, відсіка-
ють піхоту від танків і знищують її вогнем, а піхоту, що увірвалася на
передній край опорних пунктів підрозділів, - вогнем упритул, грана-
тами й у рукопашному бою.
Зенітні ракетні підрозділи, механізовані (танкові) підрозділи, не за-
йняті боєм із наземним противником, відбивають нальоти літаків, ге-
лікоптерів, інших повітряних цілей противника.
У випадку вклинення противника в опорний пункт командир роти має ВОГНЄМ
усіх засобів зупинити просування його за фронтом й углибину, закрі-
пити свої фланги на ділянці вклинення й подавити противника вог-
нем. За сприятливих умов обстановки знищення противника, що
вклинився, здійснюється контратакою, що ведеться до повного його
знищення й відновлення оборони.
після відбиття атаки командир роти віддає необхідні розпорядження
для швидкого відновлення системи вогню, поповнення ракет і боє-
припасів, відновлення зруйнованих фортифікаційних споруджень,
228 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика к
інженерних загороджень, організовує відновлення озброєння, бой-
ової й іншої техніки, що вийшла з ладу, здійснює підготовку до ева-
куації поранених і хворих. Про результати бою він доповідає коман-
диру батальйону.
Противник, що вклинився на стику із сусідньою ротою, знищується
у взаємодії із сусідом вогнем всіх засобів і рішучою контратакою.
Якщо противник обійшов опорний пункт, рота організує кругову оборону й
продовжує втримувати займані позиції. За необхідності частина вог-
невих засобів переміщується на загрозливий напрямок.
Командир роти другого ешелону завжди має володіти обстановкою
на фронті оборони батальйону й мати постійний зв'язок із командира-
ми рот першого ешелону. Рота другого ешелону батальйону у випадку
прориву противника вглиб оборони вогнем усіх засобів із займаної по-
зиції завдає йому рішучого ураження й зупиняє подальше просування.
Танкова й механізована роти на БМП за необхідності висуваються на
підготовлений вогневий рубіж. За сприятливих умов обстановки зни-
щення противника, що вклинився, здійснюється контратакою.
Одержавши наказ на проведення контратаки, командир роти висилає розвідку,
уточнює завдання підрозділам і вогневим засобам. Рота під прикрит-
тям вогню артилерії швидко висувається на зазначений напрямок, во-
гнем танків, БМП й інших вогневих засобів завдає ураження против-
нику, руйнує його бойові порядки й рішуче контратакує, переважно у
фланг або в тил. Механізовані підрозділи контратакують противника на
БМП або в пішому порядку слідом за танками.
Рота першого ешелону батальйону підтримує контратаку роти дру-
гого ешелону вогнем або за наказом командира батальйону частиною
сил разом із ним контратакує й знищує противника, що вклинився в
оборону, відновлюючи положення.
Механізований (танковий) батальйон в обороні
Звичайно метою оборонних боїв є відбиття наступу противника; утри-
мання смуг, ділянок, районів місцевості, важливих об'єктів; нанесен-
ня ураження противнику, що переважає; створення сприятливих
умов для переходу в наступ чи контрнаступ; виграш часу; економія й
накопичення сил і засобів; забезпечення розгортання військ і сил;
створення умов для наступних дій.
Завданнями, виконанням ЯКИХ ДОСЯГаюТЬСЯ мета в оборонному бою, є на-
несення ураження першому ешелону противника, що наступає; роз-
гром противника, що вклинився; нанесення ураження другим ешело-
нам противника; утримання рубежів, що забезпечують подальші дії.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 229
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Ці завдання розподіляються між підрозділами механізованого (танко-
вого) батальйону.
Механізований, танковий батальйони можуть оборонятись у першо-
му або в другому ешелоні бригади, у смузі забезпечення або на передо-
вій позиції, бути загальновійськовим резервом або перебувати у про-
тидесантному резерві. При виході з бою та відході батальйон може бу-
ти призначений в ар'єргард. Основою кожної оборонної позиції є ба-
тальйонний район оборони, що обладнується трьома-чотирма транше-
ями та складається з опорних пунктів рот, позицій штатних і прида-
них вогневих засобів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню,
загороджень і ходів сполучення в межах району оборони (рис. 4.14).
Побудова оборони батальйону включає: бойовий порядок, системи
опорних пунктів, вогневих позицій, вогню, інженерних загороджень.
Бойовий порядок батальйону будується у два або в один ешелон. За
одноешелонної побудови бойового порядку виділяється резерв у складі
не менше взводу. У районі оборони батальйону ротні опорні пункти
мають бути розташовані так, щоб вогнем з них перехоплювалися най-
більш імовірні напрямки наступу противника, виключався шаблон у
побудові оборони й забезпечувалася стійкість підрозділів, що обороня-
ються. Рота першого ешелону батальйону готує опорний пункт у пер-
шій і другій траншеях для нанесення противнику ураження вогнем
усіх засобів і недопущення прориву ним переднього краю. Рота другого
ешелону готує опорний пункт у третій, а іноді й четвертій траншеї для
недопущення прориву противником першої позиції, а за сприятливих
умов - знищення контратакою підрозділів противника, що прорвались
через першу та другу траншеї. Танкова (механізована на БМП) рота,
крім того, готує один-два вогневих рубежі, які можуть збігатися із ру-
бежами розгортання для контратаки. Резервні рота, взвод батальйону
займають район зосередження, де готують для оборони опорний пункт,
і перебувають у готовності до виконання раптово виниклих завдань.
Батальйон першого ешелону готує та займає оборону на першій позиції,
призначається для відбиття наступу противника, знищення його перед
переднім краєм, а при вклиненні в оборону на першій позиції - для
стійкого утримання важливого району місцевості, створення сприят-
ливих умов для розгрому противника. Якщо це - рота першого ешело-
ну батальйону, а в другому ешелоні наявна ще одна рота, батальйон
займає чотири траншеї (до 5 км за фронтом, до 2,5 км - углиб). Обо-
рона будується в межах однієї позиції, основу якої становлять опорні
пункти рот, готові до кругової оборони. На місцевості, де наступ військ
утруднений, на передовій позиції і в смузі забезпечення фронт оборони
батальйону може бути й більшим.
Рис. 4.14. Побудова оборони батальйону
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 231
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Якщо розглядати місцевість або ділянку місцевості для розміщення
підрозділів для ведення бойових дій, які обладнані в інженерному
плані, то першою позицією в обороні буде ділянка місцевості, де для
бою розташований батальйон першого ешелону із чотирма траншея-
ми, ходами сполучення, системами інженерних загороджень, запас-
них і фальшивих траншей, позиціями приданих підрозділів.
Батальйон другого ешелону займає оборону на другій позиції, зазвичай
на важливому напрямку у готовності до підсилення (заміни) підрозді-
лів першого ешелону на випадок втрати ними боєздатності, проведен-
ня контратак, знищення противника, що вклинився в оборону, надій-
ного утримання району, що займається. Крім того, він може залучати-
ся до знищення повітряних десантів, аеромобільних підрозділів проти-
вника. Танковий і механізований батальйони на БМП, що перебувають
у другому ешелоні, також готують один-два вогневих рубежі для від-
биття атак танків противника вогнем із місця. Вогневі рубежі можуть
збігатися із рубежами розгортання для контратак.
Залежно від виконуваного завдання та характеру місцевості ба-
тальйон може мати різне розташування рот, одна з яких може бути
висунена вперед або назад, створюючи вогневий "мішок", а на від-
критому флангу - розташовуватися уступом.
Механізованому батальйону в обороні можуть бути придані артиле-
рійська батарея, вогнеметна рота, а на напрямку зосередження основ-
них зусиль - артилерійський дивізіон. Придані механізованому (тан-
ковому) батальйону додатково танкові (механізовані) підрозділи зви-
чайно перепідпорядковуються ротам і займають оборону в їх опорних
пунктах. Танкові підрозділи, крім того, можуть використовуватися
для дій із засідок.
Мінометна батарея й гранатометний взвод батальйону частіше за
все залишаються у підпорядкуванні командира батальйону й викори-
стовуються зазвичай у повному складі для підтримки бою механізо-
ваних рот першого ешелону. Іноді гранатометний взвод у повному
складі може бути приданий механізованій роті, що обороняється, на
напрямку зосередження основних зусиль батальйону або по відділен-
ням - ротам першого ешелону.
Протитанковий взвод батальйону звичайно залишається в підпо-
рядкуванні командира батальйону й використовується у повному
складі на танконебезпечному напрямку для відбиття атак танків, ін-
ших броньованих машин противника, забезпечення висування й роз-
гортання другого ешелону (резерву) батальйону для контратаки та
прикриття відкритого флангу. На закритій і пересіченій місцевості
232 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
взвод може бути приданий у повному складі або відділеннями ротам
першого ешелону.
Зенітний ракетний взвод батальйону залишається у безпосеред-
ньому підпорядкуванні командира батальйону.
Механізований (танковий) батальйон, призначений для оборони
у смузі забезпечення, діє як передовий загін із метою затримання наступу
переважаючих сил противника, примушення його передчасно розго-
рнутись і наступати у невигідному для нього напрямку, нанесення
йому втрат і виграшу часу для підготовки оборони.
За відсутності смуги забезпечення батальйон може оборонятись на
передовій позиції на відстані 4-6 км від переднього краю оборони для
введення противника в оману щодо кордонів переднього краю та по-
будови оборони, недопущення раптового нападу противника на під-
розділи першого ешелону, відбиття його розвідки боєм, змушення пе-
редчасно розгорнути свої головні сили.
Основні зусилля батальйону в обороні зосереджуються на очікува-
ному головному напрямку наступу противника та утриманні най-
більш важливого району (об'єкта) місцевості. Побудова оборони має
створювати наростаючу протидію, що дозволяє не допустити прориву
противником району оборони та створити умови для його знищення.
До бойового порядку батальйону, залежно від обстановки, можуть
входити бронегрупа та вогневі засідки. Бронегрупа батальйону створю-
ється з метою підвищення активності оборони та своєчасного поси-
лення її стійкості на найбільш загрозливому напрямку, закриття про-
ломів, що утворились у результаті вогневих ударів противника, вирі-
шення інших завдань, які вимагають стрімких маневрених дій, ефек-
тивного вогневого ураження Противника. Вогнева засідка ВИСТавлЯЄТЬСЯ
з метою нанесення противнику максимального ураження раптовим
вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем і застосуванням мін-
но-вибухових загороджень.
Система опорних пунктів і вогневих позицій батальйону включає позицію бо-
йової охорони (створюється в батальйоні); опорні пункти рот, об'єд-
нані в батальйонний район оборони; вогневі позиції танків, БМП
(БТР), протитанкових, керованих ракетних комплексів, інших штат-
них і приданих вогневих засобів; траншеї і ходи сполучення. Система
опорних пунктів і вогневих позицій готується залежно від прийнятого
рішення, бойових можливостей батальйону, наявності часу та харак-
теру місцевості.
Позиція бойової охорони створюється з метою недопущення раптового
нападу противника та ведення ним наземної розвідки. До бойової охо-
рони входить звичайно підсилений взвод від батальйону першого еше-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 233
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
дону на відстані до 2 км. Управління бойовою охороною здійснює ко-
мандир батальйону. В умовах безпосереднього зіткнення із противни-
ком бойова охорона не призначається, а завдання бойової охорони по-
кладаються на підрозділ, що займає першу траншею.
Проміжки між опорними пунктами мають перебувати під безпе-
рервним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним
вогнем усіх засобів, особливо протитанкових, прикриватись вогневими
засідками, вогнем артилерії і загородженнями. У проміжках між опор-
ними пунктами рот (взводів) обладнуються траншеї і запасні позиції.
Система інженерних загороджень включає мінні поля, групи мін, вузли за-
городжень, завали, інші протитанкові та протипіхотні перешкоди,
підготовлені до зруйнування (мінування) об'єкти, розташовані перед
позицією бойової охорони, переднім краєм, у проміжках і на флангах
батальйону на всю глибину батальйонного району оборони, згідно із
замислом бою в сполученні із системою вогню, природними перешко-
дами, із врахуванням маневру своїх підрозділів і сусідів. Основою си-
стеми загороджень є мінно-вибухові загородження, встановлені при-
даними інженерно-саперним підрозділом і призначені для цієї мети
іншими підрозділами. Порядок зруйнування об'єктів углибині оборо-
ни визначається старшим командиром.
Командно-спостережний пункт батальйону обладнується За МОЖЛИВІСТЮ у
важкодоступному для танків противника місці за ротами першого
ешелону або в районі опорного пункту роти другого ешелону (резерву)
батальйону на віддаленні до 2 км від переднього краю оборони ба-
тальйону.
Пункт технічного спостереження батальйону розгортається бІЛЯ КСП баталь-
йону, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група - за першим ешелоном
батальйону, медичний пункт та інші частини підрозділу забезпечення
батальйону - за другим ешелоном (загальновійськовим резервом).
Система вогню батальйону в обороні включає:
ділянки зосередженого та рубежі загороджувального вогню арти-
лерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед пе-
реднім краєм, на флангах, у проміжках між ротними опорними
пунктами, углибині оборони;
зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатокласового
вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на
флангах, углибині оборони для знищення насамперед танків, ін-
ших броньованих машин противника;
• підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження у коро-
ткі терміни на будь-якому загрозливому напрямку або ділянці.
234 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Система вогню будується із врахуванням вогневих можливостей
усіх видів зброї батальйону, приданих вогневих засобів, за їх тісної
взаємодії у сполученні з інженерними загородженнями та природни-
ми перешкодами. Основу системи вогню батальйону становить про-
титанковий вогонь рот, штатних і приданих протитанкових засобів,
артилерії прямою наводкою із врахуванням застосування на танко-
небезпечному напрямку протитанкового резерву та рухомого загону
загороджень бригади.
Глибина зони протитанкового вогню звичайно досягає 0,8-3 км
(далекість прямого пострілу СПГ-9М, гармати "Грім" - 0,8 км, танка
Т-64БВ -2,1 км, далекість дії ПТУР "Фагот" - до 3 км, ПТКР танка - до
4-5 км). Вогневі засоби у батальйонному районі оборони (опорному
пункті роти) розташовуються приховано, розосереджено для можли-
вості ведення вогню на максимальну відстань, ураження противника
фланговим, перехресним і кинджальним вогнем високої щільності,
вогневого зв'язку та створення вогневих мішків. Лінійне їх розташу-
вання неприпустиме.
Підготовка оборони в батальйоні починається з отриманням бойо-
вого завдання від старшого командира. Вона включає організацію
бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань штатним і
приданим підрозділам, організацію взаємодії й системи вогню, усе-
бічне забезпечення бою й управління); зайняття оборони, створення
бойового порядку, системи вогню; інженерне обладнання району обо-
рони; розробку схеми району оборони батальйону; підготовку підроз-
ділів до бою; контроль готовності оборони й підрозділів до виконання
поставленого завдання, інші заходи.
Після отримання завдання на перехід до оборони, в умовах безпосеред-
нього зіткнення з противником, командир батальйону організовує захоплення
та закріплення вказаного рубежу. У ході закріплення він приймає рі-
шення, ставить завдання підлеглим і приданим підрозділам, органі-
зовує взаємодію й систему вогню, управління, захист від засобів ма-
сового ураження та високоточної зброї, дає вказівки щодо забезпе-
чення бою, організує інженерне обладнання району оборони, надалі -
проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозді-
лам, порядок взаємодії, а за необхідності - й інші питання.
ЯКЩО батальйон переходить ДО оборони в умовах відсутності зіткнення з
противником, командир батальйону приймає рішення, доводить його до
заступників, підлеглих командирів підрозділів, проводить рекогнос-
цировку, у ході якої уточнює рішення, віддає бойовий наказ, органі-
зовує взаємодію й систему вогню, забезпечення бою й управління,
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 235
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
далі - виводить батальйон в указаний район й організовує його інже-
нерне обладнання.
у замислі командир батальйону визначає: напрямки зосередження
основних зусиль, ділянки місцевості, від утримання яких залежить
стійкість оборони; порядок знищення противника вогнем штатних і
приданих засобів при підході його до переднього краю оборони, роз-
гортання й переході в атаку; порядок знищення противника, що
вклинився в оборону, напрямки контратак; порядок інженерного об-
ладнання району оборони. При постановці завдань командир баталь-
йону у бойовому наказі вказує:
роті першого ешелону - засоби посилення; опорні пункти й на-
прямки зосередження основних зусиль; завдання з відбиття на-
ступу й знищення противника, який вклинився в оборону; розта-
шування переднього краю й траншей; смуги вогню, додаткові се-
ктори обстрілу, ділянки зосередженого вогню; сили та засоби,
якими забезпечуватимуться фланги, стики, проміжки; відповіда-
льну особу; сили підтримки;
роті другого ешелону - засоби посилення; опорний пункт, за-
вдання й напрямок зосередження основних зусиль; напрямки й
рубежі розгортання контратак; смугу вогню, додаткові сектори
обстрілу, ділянки зосередженого вогню;
резерву - район зосередження, напрямки й рубежі розгортання
контратак. Для танкової роти й механізованої роти на БМП в обох
випадках, крім того, - вогневі рубежі й завдання, до виконання
яких потрібно бути готовими;
приданим підрозділам артилерії й мінометній батареї - завдан-
ня з вогневого ураження противника при підході його до перед-
нього краю оборони й розгортанні, переході в атаку й вклиненні в
оборону; підтримці контратак другого ешелону; основні й запасні
вогневі позиції; час готовності й сигнали відкриття, перенесення
й припинення вогню;
гранатометному взводу - завдання з підтримки рот першого
ешелону, відбиття атаки піхотних підрозділів противника; основні
й запасні позиції, смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділян-
ки зосередженого й рубежі загороджувального вогню; час готов-
ності до відкриття вогню й порядок його ведення, сигнали від-
криття, перенесення й припинення вогню;
протитанковому взводу - місце в бойовому порядку батальйону,
напрямки можливих дій, рубежі розгортання, порядок їх зайняття
236 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
та завдання, до виконання яких необхідно бути готовим; сигнали
відкриття й припинення вогню, порядок дій після виконання за-
вдань;
кулеметному взводу й підрозділам (вогневим засобам), що зали-
шаються в безпосередньому підпорядкуванні командира баталь-
йону, - основні й запасні вогневі позиції (місця в бойовому поряд-
ку), смуги вогню (сектори обстрілу), порядок його відкриття й ве-
дення, завдання, до виконання яких необхідно бути готовими;
зенітному ракетному взводу - завдання, вогневі позиції, сектори
розвідки повітряного противника й ведення вогню, час і ступені
готовності, порядок ведення вогню;
підрозділу, призначеному в бойову охорону, - позицію, завдання,
вогневі засоби, виділені для підтримки, порядок виклику їхнього
вогню, порядок відходу.
Командир батальйону, крім часу готовності до виконання завдан-
ня, указує також час зайняття оборони, готовності системи вогню,
черговість і терміни інженерного обладнання району оборони.
Після виконання інженерних робіт першої й другої черг командир
продовжує підготовку й перевірку готовності підрозділів до оборони.
Ведення оборонного бою механізованими підрозділами характеризується
наступними етапами:
бій у смузі забезпечення;
бій за утримання головної смуги оборони;
оборонний бій за утримання другої смуги оборони.
Для ротних опорних пунктів у батальйоні етапи ведення бою дета-
лізуються:
• на передовій позиції;
* за утримання першої позиції оборони;
за утримання другої позиції оборони бригади (для батальйону дру-
гого ешелону).
Підрозділи мають стійко обороняти займані позиції навіть за умов
повного оточення та відсутності тактичного зв'язку із сусідами. Вони
не мають права залишати позиції і відходити без наказу старшого
командира.
До початку наступу противника в ротах виділяються чергові танки,
БМП (БТР), інші вогневі засоби, які, займаючи запасні або тимчасові
вогневі позиції, перебувають в постійній бойовій готовності до зни-
щення окремих груп противника, що намагається вести розвідку, від-
творювати проходи в загородженнях або проникнути вглиб оборони.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 237
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Решта підрозділів, підтримуючи готовність до відбиття атаки про-
тивника, удосконалюють інженерне обладнання позицій, проводять
технічне обслуговування озброєння, танків, БМП (БТР). Чергові зеніт-
ні обслуги, особовий склад інших вогневих засобів, виділені для боро-
тьби із повітряним противником, перебувають у готовності до від-
криття вогню по літаках, гелікоптерах, інших повітряних цілях.
Розвідка боєм й атака передових підрозділів противника відбиваються ВОГНЄМ
призначених засобів і підрозділів, які обороняються на цих напрям-
ках. Спостереження за противником підсилюється. Після відбиття
атаки вогневі засоби за вказівкою командира змінюють позиції. Про-
ходи, пророблені противником у загородженнях, негайно закрива-
ються, а якщо це зробити неможливо, по них готується вогонь арти-
лерії та інших засобів.
із переходом противника в атаку командир батальйону зосереджує вогонь
усіх засобів на основних силах противника. Як тільки противник на-
ближається до переднього краю оборони, вогонь усіх засобів баталь-
йону доводиться до найвищої напруги. Усі вогневі засоби спрямову-
ють свої можливості на знищення танків, інших броньованих цілей,
відсікають піхоту від танків і знищують її вогнем. Піхоту, що прорва-
лася на передній край опорних пунктів рот першого ешелону, зни-
щують вогнем упритул, гранатами й у рукопашному бою.
У випадку вклинення противника в район оборони КОМаНДИр батальйону, керу-
ючи вогнем усіх засобів, має зупинити просування противника за
фронтом й углиб, закріпити свої фланги на ділянці вклинення й по-
давити противника вогнем.
Командир може висунути танки (БМП) другого ешелону (резерву)
на вогневий рубіж, а протитанковий резерв - на рубіж розгортання,
підготовлений на цьому напрямку.
Контратака другим ешелоном (резервом) звичайно проводиться ра-
зом із другим ешелоном бригади або з другими ешелонами сусідніх
батальйонів. Командир батальйону другого ешелону зобов'язаний по-
стійно володіти обстановкою на фронті оборони бригади, мати по-
стійний зв'язок із командирами першого ешелону, артилерією, що йо-
го підтримує. Отримавши наказ на проведення контратаки, коман-
дир батальйону висилає розвідку, уточнює бойові завдання підрозді-
лам і вогневим засобам. Батальйон під прикриттям вогню артилерії
швидко висувається на вказаний напрямок, вогнем танків, БМП та
інших засобів завдає ураження противнику, рішуче контратакуючи
його у фланг або в тил.
238 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Підготовка та ведення
оборонного бою в особливих умовах
Оборона міста звичайно створюється на підступах до нього й у са-
мому місті. Вона характеризується глибокоешелонованою побудовою
військ, нерівномірністю розвитку бою за фронтом і вглиб, жорстокою
боротьбою за кожний будинок (об'єкт) навіть за умов повного оточен-
ня. Оборона безпосередньо в місті створюється на всю глибину та, за-
лежно від розмірів міста, його плану, розташування міських споруд й
основних магістральних вулиць, може включати шість-вісім позицій -
у великому місті (промисловому районі) і три-чотири - у невеликому.
Передній край першої позиції оборони міста, залежно від характеру
прилягаючої місцевості, забудови та якості будівель може проходити
околицею міста або, якщо перед ним наявні вигідні природні перешко-
ди, висоти або невеличкі міста-сателіти, може бути винесений дещо
вперед, але не більше, ніж на 3-5 км. Друга позиція створюється на ме-
ншій, ніж за звичайних умов, відстані від першої, що забезпечує надій-
ний вогневий зв'язок між підрозділами. За такою самою ознакою ви-
значається відстань наступних позицій і глибина кожної з них. При
створенні позицій готуються до оборони найбільш міцні будинки, вигі-
дно розташовані на перехрестях доріг, майданах, біля виходів із міста.
Будинки та споруди, які заважають веденню оборонного бою, підри-
ваються, спалюються завчасно або готуються до підриву.
Батальйону призначається район оборони. Рота обороняє опорний
пункт, що складається з одного або кількох будинків, пристосованих
для кругової оборони. Ширина батальйонного району оборони - до
5 км і більше, ротного опорного пункту - до 1,5 км. Бойовий порядок
батальйону при обороні міста будується у два ешелони. Варіант обо-
рони батальйону в місті подано на рис. 4.15.
Танковий батальйон, звичайно у складі з'єднання, є другим ешело-
ном, що використовується поза містом для розгрому противника,
який намагається обійти місто, і повітряних десантів або, якщо зага-
льновійськовий резерв займає райони зосередження вглибині, пере-
криває найбільш важливі магістралі міста. Частина танків у танкових
ротах механізованого батальйону використовується для дій із засідок
вглибині оборони та на міжпозиційних просторах для підсилення ме-
ханізованих підрозділів, які обороняють опорні пункти.
Артилерія підпорядковується механізованим підрозділам і викори-
стовується для стрільби прямою наводкою. Засоби протиповітряної
оборони застосовуються як і у звичайних умовах - централізовано.
Рис. 4.15. Оборона батальйону в місті (варіант)
240 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Стартові й вогневі позиції вони займають на околицях міста, у па-
рках, на майданах, стадіонах, пустирях, заводських територіях. Для
боротьби із повітряними маловисотними цілями й гелікоптерами мо-
же використовуватися вогонь стрілецької зброї і переносні зенітні ра-
кетні комплекси, які розташовуються на дахах будинків.
Протитанкові резерви у батальйонах розташовуються на околицях,
а за необхідності - й вглибині міста - поблизу перехрестя вулиць в го-
товності до маневру на рубежі розгортання.
Послідовність роботи командира батальйону з організації оборони в
місті має низку особливостей. Оцінюючи противника, командир ба-
тальйону особливу увагу звертає на вивчення складу й ступеня підго-
товки угруповання противника до ведення бою в місті, можливих на-
прямків головного й допоміжних ударів, у тому числі й в об'їзд міста.
При вивченні місцевості на підступах до міста визначаються най-
більш зручні підступи, імовірні рубежі розгортання військ против-
ника, вигідні для оборони природні рубежі, міцні споруди, а також
місця створення загороджень.
При оцінюванні міста детально вивчається його план і характер забудо-
ви, наявність і можливості використання підземних споруд для поси-
лення оборони й розташування пунктів управління, вузлів зв'язку,
медичних підрозділів. У рішенні на оборону командир батальйону,
крім звичайних питань, визначає:
найважливіші об'єкти міста, на втриманні яких необхідно зосере-
дити основні зусилля;
заходи протидії обхватам, обходам і блокуванню батальйону про-
тивником;
• ділянки, на яких потрібно створити завали;
• порядок прикриття проміжків між опорними пунктами;
заходи щодо боротьби з пожежами, охорони й оборони пунктів
управління, вузлів зв'язку та тилових підрозділів.
При визначенні основних питань взаємодії й управління враховується максима-
льне наближення пунктів управління до підрозділів, розташування їх
у міцних сховищах і підвалах, дублювання зв'язку за рахунок резерву
зв'язку, підготовка запасних районів для всіх пунктів управління, уз-
годження дій частин і підрозділів при здійсненні контратак.
Оборонний бій на підступах міста (промислового району) ведеться
так само, як і за звичайних умов. Безпосередньо перед початком вог-
невої підготовки противника особовий склад підрозділів укривається
в підготовлених укриттях у готовності до швидкого зайняття своїх
місць для відбиття атаки противника, залишаються тільки спостері-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 241
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
гачі на верхніх поверхах. Атака противника відбивається зосередже-
ним і загороджувальним вогнем артилерії, танків, БМП, протитанко-
вих засобів і стрілецької зброї із широким застосуванням вогнеметів і
ручних гранат.
Із вклиненням противника в перші квартали міста, ЗОВНІШНІЙ кордон ЯКИХ Є ПЄ-
реднім краєм оборони, бій розділяється на низку місцевих боїв за мі-
цне утримання окремих будинків, опорних пунктів і районів оборони,
що змушує противника розпорошувати свої сили, знижувати темп
просування, вже на початку бою вводити Другі ешелони й резерви. При
вклиненні противника у проміжки між опорними пунктами його зни-
щення завершується рішучою контратакою другого ешелону (загально-
військового резерву) батальйонів і частиною сил гарнізонів опорних
пунктів. Контратака всіма силами звичайно проводиться по против-
нику, що прорвав першу позицію, із метою повернення найважливі-
ших районів міста. При цьому для досягнення раптовості, приховано-
го виходу у фланг і тил противника широко використовуються різно-
манітні підземні споруди, особливо лінії метро, мережі каналізації і
підвали, поєднані між собою.
Особливості підготовки та ведення оборони
в гірсько-лісистій місцевості
Гірсько-лісиста місцевість із її різноманіттям, яке визначається
розмірами лісного масиву, його густиною й віком, породами дерев,
кліматичними й земельно-ґрунтовими умовами, наявністю озер, боліт
і річок, а також ступенем лісогосподарської культури, у цілому пози-
тивно впливає на оборону. Вона сприяє маскуванню й створенню
розвиненої системи загороджень, скритності маневру й раптовості
проведення контратак. Завчасне розчищення лісу забезпечує необ-
хідні умови для огляду й обстрілу. Одночасно закритий характер міс-
цевості, погіршення прохідності місцевості навесні й восени, снігові
заноси взимку та небезпечність лісових пожеж влітку, ліквідація яких
потребує великого напруження сил і значного часу, ускладнюють ве-
дення оборонного бою й заважають застосуванню в ньому бойової
техніки й озброєння.
Оборона в лісистій і лісисто-болотистій місцевості будується Переважно на ДО-
СТУПНИХ для наступу противника напрямках і має яскраво вираже-
ний осередковий характер. Така оборона ґрунтується на ударах зви-
чайної зброї, стійкому утриманні окремих батальйонних районів, ро-
тних і взводних опорних пунктів, які готуються до кругової оборони у
242 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
комплексі із застосуванням загороджень, умілим маневром і контр-
атаками з глибини. У проміжках між батальйонними районами обо-
рони, ротними й взводними опорними пунктами виставляються засі-
дки, ведеться патрулювання, створюються загородження.
Найбільш міцною оборона має бути на дорожніх (танкодоступних)
напрямках, у районах, які охоплюють найбільш імовірні напрямки
наступу противника. На важкодоступних напрямках і ділянках, де
наступ противника малоймовірний, ведеться повітряна розвідка, спо-
стереження, здійснюється патрулювання. У лісі з'єднання звичайно
обороняє два-три танкодоступних напрямки. При цьому на головних
напрямках оборона створюється глибоко ешелонованою. Для оборони
другорядних напрямків наступу противника виділяється мінімальна
кількість сил і засобів.
Танковий батальйон звичайно є другим ешелоном з'єднання, вико-
ристовується для контратак уздовж долин і русел, а також для оборо-
ни важливих рубежів углибині на танконебезпечних напрямках.
Більша частина артилерії старшого начальника застосовується на
посилення батальйонів, які діють у першому ешелоні на важливих
напрямках. Можуть створюватись артилерійські групи. У батальйонах
значна частина артилерії може використовуватися в батальйонних
районах оборони першого ешелону для стрільби прямою наводкою.
Закриті вогневі позиції вибираються переважно на лісних галявинах,
вирубках лісу поблизу просік і доріг. Через обмежений у лісі маневр
вогнем артилерії, що розташована на закритих вогневих позиціях,
вона має бути готового до широкого маневру дивізіонами (батареями)
на запасні позиції.
Основні зусилля засобів протиповітряної оборони зосереджуються
на найбільш імовірних напрямках наступу противника. Стартові й
вогневі засоби ППО вибираються на галявинах лісу, полянах і вируб-
ках лісу. Характер лісистої і лісисто-болотистої місцевості передбачає
особливості роботи командира батальйону щодо організації оборони.
Під час прийняття рішення він має враховувати багато факторів:
оцінюючи противника, враховувати, що в лісі через обмеженість
доріг, а іноді й просік, ускладнюється процес прокладання колон-
них шляхів;
розгортання порядків противника для переходу в наступ при під-
ході із глибини спричинить перехід у наступ скоріше за все із по-
ложення безпосереднього зіткнення з нашими військами.
Виходячи із цього, головний удар противник намагатиметься за-
вдати в напрямку, де ймовірне найбільше зосередження сил його ос-
новного угруповання, там, де місцевість найдоступніша для застосо-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 243
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
вування військ і бойової техніки (де більше доріг, просік, галявин, ви-
рубок і рідколісся). Крім цього, командир має усвідомити ступінь під-
готовки противника до дій у лісі, володіння засобами підвищеної про-
хідності, аеромобільними військами.
під час оцінювання місцевості основна увага приділяється вивченню та
визначенню:
• найбільш доступних напрямків;
• імовірних за умовами місцевості районів зосередження основного
угруповання противника з метою зайняття вихідного розташу-
вання для наступу й шляхів висування до них;
очікувані райони зосередження танків і вогневих позицій артилерії;
• прийнятні райони створення завалів і місць (рубежів) облашту-
вання загороджень у своєму розташуванні;
• районів, від утримання яких залежить стійкість оборони;
• найбільш доступних напрямків і вигідних рубежів розгортання
для проведення контратак.
Командир батальйону при визначенні або уточненні лінії переднього краю оборони
виходить із того, що, залежно від обстановки, його бажано розташува-
ти перед узліссям або вглибині лісного масиву. Побудова переднього
краю за узліссям небезпечна, адже воно служитиме противнику хоро-
шим орієнтиром. Винесення переднього краю вперед має сенс за на-
явності там підвищення місцевості, яка забезпечує прийнятний огляд
й обстріл. За відсутності таких умов передній край варто перенести
вглиб лісу на 100-150 м і більше. У цьому разі на околицю лісу чи за її
межі висилається бойова охорона. Для вогневих засобів, які розташо-
вані на передньому краї оборони, розчищаються сектори огляду та об-
стрілу, виступи лісу використовуються для створення флангового й пе-
рехресного вогню на підступах до лісової околиці.
У рішенні на оборону, крім звичайних питань, має бути визначений за-
мисел на протидію загонам противника, що здійснюють обхід.
Важливе місце під час організації оборони приділяється маневру
силами й засобами на загрозливі напрямки як для посилення оборо-
ни, так і для проведення контратак. Із метою забезпечення прихова-
ності маневру, ефективності контратак і кращого орієнтування в лісі
шляхи руху й напрямки контратак мають бути ретельно вивчені, які-
сно позначені на місцевості.
Боротьба із пожежами є особливим завданням усіх командирів. Для бо-
ротьби з пожежами необхідно: установити суворий порядок повод-
ження з вогнем; проводити розчищення районів, які займають війсь-
ка, від завалів і сухої трави; створювати захисні просіки й канави;
244 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вести спостереження за лісом у протипожежному плані; створювати
відповідні місця із засобами пожежогасіння; установлювати порядок
виведення військ із лісу, що горить. При цьому варто передбачити
ліквідацію невеликих лісових пожеж силами підрозділів, у районах
оборони яких вони можуть виникнути, а великих - підрозділами й
частинами зі складу других ешелонів і резервів. Також ураховується
можливість створення зараження в лісі високої стійкості отруйними
речовинами.
При організації радіоелектронної боротьби необхідно враховувати
значний екрануючий вплив лісових масивів, поглинання ними елект-
ронної енергії, особливо ультракороткохвильової.
Під час організації технічного й тилового забезпечення командир І штаби врахо-
вують нестачу доріг, їх невисоку пропускну здатність. Але високі ма-
скувальні властивості лісу дозволяють приховано здійснити підвезен-
ня всього необхідного для бою не тільки вночі, а й удень. Через обме-
жену кількість шляхів підвозу та ймовірність виникнення завалів на
них райони розміщення частин технічного забезпечення й тилу на-
ближаються до фронту, у військах звичайно створюються запаси ра-
кет і боєприпасів, палива й мастильних матеріалів. Для забезпечення
військ, евакуації поранених і хворих необхідно широко застосовувати
гелікоптери.
При організації управління звичайно враховується необхідність набли-
ження до своїх військ командних пунктів і посилення їх охорони.
. Наступ противника лише на доступних напрямках з невеликою
пропускною спроможністю сприяє ефективному нанесенню вогневих
ударів по угрупованню противника, що приготувався для атаки чи
висувається для переходу в наступ. Збільшується ефективність зви-
чайних боєприпасів щодо ураження відкритої живої сили під час
розриву їх в повітрі від ударів по вершинам дерев.
По головному угрупованню противника, що підготувався для пере-
ходу в наступ, рішенням старшого начальника може проводитись во-
гнева контрпідготовка. Якщо противник підготувався до переходу в
наступ, то командир бригади вогнем артилерії й ударами бойових ге-
лікоптерів уражає засоби противника, які застосовують високоточні
боєприпаси, танки і мотопіхоту у вихідному положенні для наступу, у
першу чергу на його головному напрямку і, якщо необхідно, ставить
додаткові завдання частинам.
Під час вогневої підготовки противника особовий СКЛад ВІЙСЬК, ЩО оборОНЯ-
ються, перебуває в сховищах чи в укритих у готовності до відбиття
атаки. Одночасно проводяться заходи з ліквідації лісових пожеж і
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 245
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
розгородження шляхів на напрямках, підготовлених для маневру, за-
криваються проломи, утворені унаслідок застосування противником
високоточної зброї.
Важливу роль у відбитті атаки противника мають вогнемети, але,
для уникнення лісових пожеж у своєму розташуванні вони застосо-
вуються в сирих місцях за напрямку вітру у бік противника або перед
окраїною лісу, на галявинах і вирубках.
Через важкодоступність лісової місцевості бій у ході розвитку атаки
може розпадатися на окремі бої. Тому підрозділи, що обороняються,
мають утримувати зайняті райони та опорні пункти навіть за умов по-
вного оточення для розсічення бойових порядків противника, домага-
ючись його знищення частинами.
Велике значення в боротьбі із противником, що вклинився в обо-
рону, набуває раптовість і швидкість контратак, які проводяться за-
звичай невеликими силами. Унаслідок закритого й не скрізь доступ-
ного характеру лісисто-болотистої місцевості контратака другим еше-
лоном (резервом) бригади може проводитися з кількох напрямків. Але
для забезпечення прихованості маневру й кращого орієнтування на-
прямки для контратак мають бути ретельно вивчені, підготовлені та
якісно позначені на місцевості.
Після вдалого проведення контратаки та відновлення втраченого по-
ложення ліс зачищається для знищення окремих груп противника, які
залишалися в тилу наших військ, проводяться заходи з відновлення
найбільш важливих фортифікаційних споруд, системи вогню, інженер-
них загороджень, а за необхідності - розчищення просік і доріг.
Важкодоступні ділянки гірської місцевості й велика кількість при-
родних перешкод дають змогу створити стійку оборону меншими, ніж
за звичайних умов, силами та засобами. Гірські та лісні масиви, хребти
та їх відроги є зручними природними рубежами для створення бага-
тоярусної й кругової оборони з широким оглядом й обстрілом. Це
сприяє маскуванню, створенню розвиненої системи перешкод для
приховування від противника побудови бойового порядку й системи
вогню, що значно підвищує стійкість оборони. Значними перешкода-
ми в горах є річки зі швидкою течією, високими й крутими берегами,
різкими й частими змінами рівня води.
Разом із тим велика кількість "мертвих" просторів і схованих під-
ступів, значних ділянок місцевості, не зайнятих військами, дають
змогу противнику проникати невеликими силами через проміжки,
успішно застосувати бойові гелікоптери, аеромобільні (диверсійно-
розвідувальні) групи та повітряні десанти, здійснювати раптові атаки
246 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
з фронту та завдавати ударів із флангів і тилу. Закритий характер мі-
сцевості, погіршення можливості проходу, проїзду навесні та восени,
снігові заноси взимку та пожежі влітку ускладнюють ведення обо-
ронного бою й утруднюють застосування в горах бойової техніки.
Виходячи із такої специфіки рельєфу, оборона в горах будується
звичайно на широкому фронті, на напрямках, доступних для наступу
противника, зі створенням кругової оборони у всіх ланках, надійного
забезпечення флангів і тилу, умілої організації розвідки.
Досвід Великої Вітчизняної війни, бойових дій в Афганістані, на-
вчань свідчить, що бої у горах розгортаються, головним чином, уз-
довж доступних напрямків - на плоскогір'ях, уздовж широких долин і
пологих хребтів. На цих напрямках оборона будується як і за звичай-
них умов. Але таких напрямків в горах буває небагато.
У проміжках між опорними пунктами і на флангах ведеться роз-
відка, здійснюється патрулювання, створюються завали й загород-
ження. Для зменшення вразливості флангів опорні пункти можуть
примикати до важкодоступних гірських ділянок.
Оборону в горах можна займати поперек хребта в ущелинах (тіснинах).
Оборона в гірській долині передбачає створення вогневого та фланго-
вого багатоярусного вогню шляхом побудови опорних пунктів на висо-
тах і відрогах гірських хребтів, які охоплюють долину, разом із зайнят-
тям військами самої долини. Передній край під час зайняття оборони
вздовж хребта вигідно мати на схилах, звернених до противника, що
забезпечить добрий огляд й обстріл підступів із боку противника.
У випадку переходу до оборони вздовж хребта, ПО якому МОЖЛИВИЙ наступ Про-
тивника, основні зусилля бригади зосереджуються звичайно на утри-
манні району, який включає вершину хребта й частково схили, звер-
нені до противника, для забезпечення огляду й обстрілу долин, ущелин,
позиції ж углибині можуть проходити зворотними схилами висот.
у разі оборони ущелин (тіснин) найбільш стійко утримуються висоти, які
прикривають вхід в ущелину (тіснину). Основні зусилля зосереджу-
ються на утриманні схилів висот так, щоб охопити ущелину (тіснин-
ку), у самій ущелині розміщуються незначні сили з протитанковими
засобами, які діють переважно методом засідок. Передній край обо-
рони в горах звичайно переноситься вглиб лісу або вибирається перед
узліссям на командних висотах.
Однією з особливостей оборони в горах є широке використання за-
сідок. Вони влаштовуються на напрямках, де можливе просування
противника з використанням прихованих підступів до оборони, а та-
кож на флангах і вглибині оборони.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 247
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Батальйон обороняє один, інколи - два напрямки. Із досвіду на-
вчань відомо, що ширина оборони батальйону досягає 10 км.
Для оборони на важкодоступних напрямках виділяється мінімаль-
но необхідна кількість сил і засобів. Населені пункти, перевали, туне-
лі, перехрестя основних доріг углибині готуються до кругової оборони.
На місцевості, яка допускає масоване застосування противником
танків і мотопіхоти та має кілька доступних напрямків, бойовий по-
рядок будується в один ешелон із виділенням сильних і високорухо-
мих загальновійськових резервів. У першому ешелоні обороняються
звичайно механізовані батальйони на БТР, підсилені танками, арти-
лерією, підрозділами ГГГРК, інженерних військ і військ радіаційного,
хімічного, біологічного захисту.
Механізований батальйон на БМП і танковий батальйон доцільно
використовувати в другому ешелоні (загальновійськовому резерві).
Частина танків і БМП можуть використовуватись для влаштування
засідок і підсилення протитанкової оборони механізованих батальйо-
нів, які обороняють важливі напрямки. Батальйон другого ешелону
займає оборону на найважливішому напрямку, за необхідності - у
кількох районах для забезпечення швидкого маневру зі вступом у
бій. Батальйони, які обороняються на самостійних напрямках, отри-
мують засоби підсилення й забезпечуються всім необхідним для ве-
дення тривалого бою у відриві від головних сил.
Більша частина артилерії додається батальйонам першого ешелону.
Засоби ППО використовуються для надійного прикриття важливих
напрямків із повітря. Самостійним елементом бойового порядку може
бути високоманеврений протидесантний резерв у складі підсиленої
механізованої роти.
Вогневі засоби в опорних пунктах розмішуються ярусами як на
схилах висот, звернених до противника, так і на зворотних схилах.
Для ураження противника за зворотними схилами висот в ущелинах
та інших закритих місцях використовується вогонь гаубичної артиле-
рії і мінометів.
Різко підвищується значення маневру вогнем. Доступні для насту-
пу напрямки мають бути прикриті всіма видами вогню, у тому числі
й за рахунок маневру вогнем.
під час оцінювання противника командир батальйону, перш за все, має
встановити ступінь його готовності до ведення бою в горах, наявність
в обороні гірсько-піхотних аеромобільних підрозділів, підрозділів
авіації. Ці дані дозволяють визначити напрямок нанесення против-
ником головного удару (імовірний напрямок його дій), імовірні спосо-
248 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
би його переходу в наступ (атаку), характер маневру, масштаб засто-
сування повітряних десантів й аеромобільних груп.
Досвід бойових дій в Афганістані підтверджує необхідність глибо-
кого аналізу й врахування тактики дій підрозділів противника, спо-
собів застосування ним окремих зразків озброєння й техніки.
під час оцінювання можливостей своїх військ особлива увага звертається на їх
підготовленість до дій у горах, на проведення заходів щодо підвищен-
ня готовності військ до ведення оборони в зазначених умовах. Під час
оцінювання можливостей сусідів вивчаються характер оборони на су-
міжних флангах, забезпечення ними незайнятих проміжків і плану-
вання маневру других ешелонів (резервів) на фланги й стики, можли-
вості спільного знищення противника, що вклинився в оборону.
під час оцінювання місцевості необхідно досконало вивчити та визначити:
напрямки дій, шляхи підходу противника, найбільш імовірні рубежі
розгортання його військ для атаки; "мертві" простори й приховані
підступи до оборони; райони, від утримання яких залежить стійкість
оборони; вигідні рубежі (райони), місця для створення руйнувань і
встановлення різноманітних загороджень; напрямки й рубежі розгор-
тання контратаки других ешелонів і резервів; можливості здійснення
маневру силами та засобами з одних напрямків на інші; шляхи підве-
зення та евакуації й заходи щодо їх удосконалення.
Під час оцінювання радіаційної, хімічної, біологічної обстановки визначаються МО-
ЖЛИВОСТІ стійкого зараження отруйними речовинами та їх застою в
ущелинах, проходах, тіснинах, низинах тощо.
у ході оцінювання метеорологічних умов необхідно враховувати можливість їх
різних змін, отже виникнення обвалів, лавин, селевих потоків, лісних за-
валів, затоплень, русел річок, балок, ярів під час дощів і танення снігів.
Взаємодія в обороні організується на всю глибину її побудови на ймо-
вірних напрямках наступу противника. Одна із основних особливос-
тей організації взаємодії полягає в тому, що, крім узгодження дій
військ, які обороняються на окремому напрямку, необхідно органі-
зувати взаємодію цих військ із підрозділами, які обороняють промі-
жки між напрямками.
Під час організації системи комплексного вогневого ураження противника командир
передбачає ураження у першу чергу на далеких підступах до оборо-
ни. Найбільш щільний вогонь готується на доступних для наступу на-
прямках, уздовж шляхів, просік, біля виходів із ущелин і тіснин, на
переходах через ріки, каньйони, на підступах до перевалів. При цьо-
му особливу увагу приділяють створенню багатоярусного флангового
перехресного й кинджального вогню стрілецької зброї й протитанко-
вих засобів.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 249
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Організовуючи протиповітряну оборону, особливу увагу приділяють бо-
ротьбі з маловисотними цілями з повітряними десантами на борту,
які діють уздовж гірських хребтів, ущелин, галявин, русел рік.
Гірська місцевість справляє значний вплив на поширення електро-
магнітної енергії, ультракоротких хвиль, тому під час організації ра-
діоелектронної боротьби необхідно розмішувати станції перешкод на
вершинах гір і схилах, звернених до противника, що забезпечує при-
душення ультракоротких радіо- і радіорелейних мереж на більшу від-
стань, ніж за звичайних умов.
При організації управління необхідно враховувати роздрібненість окремих
напрямків і наближати пункти до частин, які обороняються на на-
прямку зосередження основних зусиль противника, але розгортати
його у важкодосіупному місці. Із досвіду навчань командний пункт
вибирається на окремій висоті осторонь від напрямку головного уда-
ру противника, а для управління частинами, які діють на окремому
напрямку, може виділятись оперативна група. Досвід бойових дій в
Афганістані свідчить, що основне навантаження під час управління
військами в горах лягає на короткохвильові засоби зв'язку з широким
застосуванням ретрансляційних пунктів управління.
Під час організації технічного й тилового забезпечення ПІДрОЗДІЛИ розміщуються
на меншій відстані від своїх військ поблизу доріг, просік, стежок і
вздовж них. У підрозділах створюються додаткові запаси ракет, боє-
припасів, харчування, води. У високогірних районах особовий склад
забезпечується спеціальним спорядженням, теплим одягом, сонцеза-
хисними окулярами. Для підвезення матеріальних запасів та евакуа-
ції поранених використовуються гелікоптери, вантажний (гужовий)
транспорт і команди носильників. Передбачаються додаткові заходи з
медичного забезпечення військ, посилюються медичні підрозділи, які
діють на окремих напрямках.
Особливості підготовки та ведення оборони вночі
Для відбиття наступу противника вночі батальйон може перехо-
дити до оборони в світлий і темний часи доби, а ведення її може
розпочатися вночі або стати продовженням оборонного бою, розпо-
чатого вдень. Із метою досягнення успіху в оборонному бою вночі
максимально використовуються сильні боки оборони в нічних умо-
вах (збільшення можливостей досягнення раптовості у відкритті вог-
ню,, проведенні контратак, потайного маневру, краще знання місце-
вості, своєчасна її підготовка), проводяться заходи, спрямовані на
250 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
мінімізацію негативного впливу нічних умов на стійкість оборони та
дії військ, які обороняються. Уночі знижуються далекість спостере-
ження, ефективність ведення вогню та ускладнюються: підтримка
безперервного впливу на противника та управління військами; за-
хист військ від світлового випромінювання; відновлення оборони й
ліквідація наслідків ударів високочастотної і хімічної зброї противни-
ка; руйнування радіаційно- і хімічнонебезпечних об'єктів.
Уночі підсилюється розвідка, висилаються додаткові розвідувальні
дозори, які беруть під контроль найбільш важливі ділянки місцевості,
певні шляхи висування та маневру противника, збільшується кіль-
кість пунктів спостереження (спостерігачів), організовуються радіо-
локаційні засоби, застосовуються прилади розвідувально-сигналі-
заційної апаратури, нічного бачення. В інтересах розвідки й спосте-
реження періодично освітлюється місцевість перед переднім краєм.
Підсилюється бойова та безпосередня охорона, збільшується кількість
засідок, секретів, дозорів, патрулів, особливо в проміжках, на стиках і
відкритих флангах підрозділів.
Уживаються заходи з підтримання високої бойової готовності, для
чого більша частина особового складу, розташованого на першій (пе-
редовій) позиції, перебуває в готовності до негайного вступу в бій,
збільшується кількість чергових вогневих засобів на передньому краї,
чергових артилерійських підрозділів, із числа яких виділяються бата-
реї (взводи) для стрільби освітлювальними снарядами (мінами), виді-
ляються чергові підрозділи зі складу других ешелонів (резервів) для
боротьби з групами противника, які "просочилися". Підрозділам пер-
шого ешелону переггідпорядковується більша, ніж за умов дня, кіль-
кість артилерії, протитанкових та інших засобів. Танкові підрозділи,
призначені для вирішення самостійних завдань, підсилюються меха-
нізованими підрозділами.
Другі ешелони (загальновійськові резерви) та резерви готуються до
дій уночі. Для забезпечення їх маневру позначаються шляхи руху та
найбільш очевидні напрямки дій.
Протитанкові резерви наближаються до найбільш небезпечних
в умовах ночі напрямків і можуть розгортатися на них.
Вогнеметні підрозділи, придані до загальновійськових підрозділів,
перемішуються ближче до переднього краю та займають позиції (ру-
бежі) звичайно на флангах і в проміжках між опорними пунктами.
В інтересах підвищення ефективності вогневого ураження против-
ника при обороні вночі велику увагу приділяють:
• створенню вогневих "мішків";
Тактичні дГЇ механізованих (танкових) підрозділів 251
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
використанню танків для ведення зосередженого вогню по рані-
ше підготовлених ділянках (рубежах) із засідок і тимчасових вог-
невих позицій, підготовлених у проміжках між опорними пункта-
ми рот, на флангах районів оборони батальйонів;
організації флангового вогню, вогню з невеликих відстаней (упритул).
Ближче до переднього краю висуваються розташовані вглибині во-
гневі засоби механізованих підрозділів першого ешелону та частина
артилерії, виділеної для стрільби прямою наводкою. Засвітла готуєть-
ся вогонь артилерії з основних, запасних і тимчасових позицій по ра-
йонам можливого зосередження противника вночі, ймовірним марш-
рутам його висування, рубежам розгортання. Уся артилерія готується
також і для ведення вогню прямою наводкою.
Запасні вогневі позиції артилерії вибираються так, щоб вони не
демаскувались спалахами пострілів. Виділяються маневрені батареї,
танки, БМП, гармати для організації вогню звичайно з місць, не за-
йнятих військами, удаваних опорних пунктів і вогневих позицій.
На раніше намічених ділянках (рубежах) готується вогонь уночі з
основних і запасних (тимчасових) позицій танків, БМП і протитанко-
вих вогневих засобів. Уживаються додаткові заходи з охорони інже-
нерних загороджень: збільшується кількість пунктів спостереження,
вогневих засобів для їх прикриття; уточнюються й позначаються міс-
ця загороджень, установлених у ході бою; прочищаються напрями
руху до них пересувних загонів загороджень. Усі вогневі засоби готу-
ються до ведення вогню в нічних умовах.
Порядок роботи командира батальйону з організації оборони для відбит-
тя наступу противника вночі залежить від конкретних умов обстанов-
ки. Якщо батальйон переходить до оборони вночі, то командир органі-
зовує її відразу із врахуванням впливу нічних умов. Організація оборо-
ни здійснюється за картою. Якщо оборона організована для відбиття
наступу противника вдень, але він не перейшов у наступ, то з метою
підготовки переходу до нічних дій командир батальйону ще до наступу
темноти уточнює рішення на нічну оборону, удосконалює питання
взаємодії і всебічного забезпечення, організовує світлове забезпечення
й уточнює завдання з морально-психологічного забезпечення.
Усвідомлюючи отримане завдання на оборону вночі, командир,
крім звичайних питань, має зрозуміти, як старший командир вико-
ристовує свої сили й засоби вночі на ділянці оборони батальйону, у
тому числі засоби світлового забезпечення; вплив, який вони мати-
муть на ведення оборонного бою вночі; яких заходів вживає старший
командир для підсилення оборони та її забезпечення; порядок дій
252 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
військ на світанку. Усвідомлюються особливості підтримання взаємо-
дії із сусідами.
Оцінюючи обстановку, командир батальйону, крім звичайних питань,
має під час оцінювання противника визначити:
ступінь підготовленості його частин до ведення наступу в нічних
умовах;
можливі способи його дій уночі;
методи протистояння;
* вплив застосування ядерної і хімічної зброї вночі на війська, що
обороняються, додаткові заходи захисту, яких необхідно вжити;
ступінь оснащеності противника засобами, що забезпечують ве-
дення бою вночі, їх якість, місце розташування, можливий поря-
док використання, заходи протидії їм;
додаткові дані про противника, які необхідно добути.
під час оцінювання своїх військ додатково враховується ступінь їх підготов-
леності до оборони вночі, визначається ефективність застосування
вночі наявних засобів ураження, намічаються заходи щодо її підви-
щення. Оцінюються можливості забезпечення нічного бою різними за-
собами, що порівнюються з можливостями противника. Намічається
порядок застосування освітлювальних засобів, приладів нічного бачен-
ня, радіолокаційних станцій, а також заходи, яких необхідно вжити
для створення світлових рубежів, інших джерел освітлювання.
під час оцінювання місцевості додатково визначаються: можливі напрями
й ділянки проникнення противника в оборону батальйону вночі; на-
прям, ділянки, рубежі та райони місцевості, де необхідно посилити
розвідку, бойову охорону, розташувати засідки й резерви; особливості
використання місцевості для маскування від радіоелектронних засо-
бів противника та захисту від світлового випромінювання ядерних
вибухів; можливості орієнтування під час здійснення маневру та про-
ведення контратак, підтримування взаємодії та управління.
Під час оцінювання радіаційної, хімічної і біологічної обстановки визначаються ДО-
даткові заходи з підсилення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки
та організації проведення спеціальної обробки вночі. У ході оцінювання
природних умов командир батальйону визначає тривалість ночі, вплив
освітлювальних засобів та застосування приладів нічного бачення.
Приймаючи рішення на оборону, командир, крім звичайних питань, ви-
значає:
заходи забезпечення високої готовності підрозділів до виконання
бойового завдання у нічний час, виключення раптової атаки про-
тивника (кількість особового складу на першій позиції у повній
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 253
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
бойовій готовності, чергових вогневих засобів і підрозділів, необ-
хідність підсилення розвідки, бойової і безпосередньої охорони);
• заходи запобігання проникненню противника в оборону та боро-
тьби з його підрозділами, що проникли (розвідка, вогневе ура-
ження противника в районах зосередження до і після проникнен-
ня, на маршрутах проникнення, порядок дій спеціально призна-
чених підрозділів, резервів для блокування та знищення груп про-
тивника);
заходи підвищення ефективності застосування вогневих засобів і
підсилення оборони (підсилення розвідки, зміни в системі вогню
та бойовому порядку підрозділів);
заходи світлового забезпечення та боротьби з освітлювальними
засобами, приладами нічного бачення, радіолокаційними станці-
ями противника, виконавця й порядок виконання;
заходи маскування від радіоелектронних засобів противника та
захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів;
порядок переходу від нічних дій до дій удень.
Рекогносцировка під час організації оборони вночі проводиться зви-
чайно удень і може повторюватися із приходом темряви. Командир,
крім звичайних питань, уточнює: можливий характер дій противника
під час наступу вночі; об'єкти та порядок ураження противника; по-
рядок світлового забезпечення, використання приладів нічного ба-
чення, радіолокаційних станцій, іншої апаратури; вогневі позиції ар-
тилерійських батарей, призначених для світлового забезпечення;
склад, позиції (рубежі, райони) сил і засобів, виділених для підсилення
оборони вночі; порядок дій підрозділів у ході оборонного бою вночі;
заходи підсилення розвідки та охорони, захисту від світлового ви-
промінювання ядерних вибухів, маскування від радіоелектронних за-
собів противника тощо. Під час повторення рекогносцировки вночі
визначаються, головним чином, можливості орієнтування, спостере-
ження, використання приладів нічного бачення, інших засобів, уточ-
нюються питання світлового забезпечення, за необхідності - порядок
дій військ.
Під час постановки бойових завдань командир, крім звичайних питань,
визначає: механізованим підрозділам - заходи підвищення бойової
готовності та підсилення оборони; артилерії - завдання з освітлення
та засліплення противника, встановлення світлових орієнтирів
(створів) під час проведення контратак, боротьби із засобами світло-
вого забезпечення противника; засобам протиповітряної оборони -
завдання щодо боротьби з освітлювальними засобами противника у
повітрі. ।
254 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Організовуючи (уточнюючи) взаємодію, командир узгоджує додатково: пи-
тання ураження противника вогнем наявних засобів, дії військ на рі-
зних етапах оборонного бою із врахуванням впливу нічних умов, за-
ходи підсилення оборони; дії підрозділів для запобігання проникнен-
ня противника в оборону вночі й боротьби з його підрозділами, що
проникли; порядок світлового забезпечення за завданнями, напряма-
ми наступу противника, контратак; дії особового складу із захисту від
світлового випромінювання ядерних вибухів і маскування від радіо-
електронних засобів противника; порядок переходу від нічних дій до
дій удень.
Організація управління може передбачати створення додаткових пунктів
спостереження й підсилення охорони, пунктів управління. Велика
увага приділяється використанню для управління світлосигнальних
засобів, можуть організовуватися ретрансляційні пункти.
Організовуючи світлове забезпечення, командир визначає необхідні засоби
та встановлює порядок:
освітлювання місцевості з метою розвідки та спостереження за
діями противника перед переднім краєм і вглибині;
освітлювання об'єктів і цілей противника для ураження їх удара-
ми авіації, танків, БМП, установок протитанкових, керованих ра-
кет, стрілецької зброї на підступах до оборони, під час відбиття
атаки противника та його вклинення в район оборони;
освітлювання районів можливої висадки повітряних (морських)
десантів противника;
використання приладів нічного бачення;
засліплення атакуючого противника, його вогневих засобів і пун-
ктів спостереження;
• ведення боротьби із засобами світлового забезпечення против-
ника;
визначення напрямів проведення контратак, шляхів маневру,
підвезення та евакуації, руху військ під час зайняття ними обо-
ронних позицій, виходу на рубежі розгортання для контратак (во-
гневі рубежі) і проходів через перешкоди;
визначення переднього краю своєї оборони та флангів частин
(підрозділів);
загородження світлосигнальними знаками ділянок (районів) за-
раження радіоактивними та отруйними речовинами, визначення
маршрутів (напрямків) обходу;
дій авіації, артилерії, танків, БМП, установок протитанкових, ке-
рованих ракет, інших вогневих засобів;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 255
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
подачі світлових сигналів для взаємного розпізнавання, опові-
щення, забезпечення управління підрозділами та підтримування
між ними взаємодії;
дезінформації противника.
Для виконання завдань світлового забезпечення призначаються: в
батальйоні - один-два мінометних (артилерійських) взводи; у роті -
три освітлювальних пости в складі двох осіб (по одному посту в кож-
ному із взводів). Під час планування оборони вночі передбачається
проведення заходів підсилення оборони й підвищення боєготовності
підрозділів.
План світлового забезпечення розробляється в батальйоні на основі вказі-
вок старшого командира та рішення командира батальйону.
Запобігання дій розвідки противника, проникнення через передній край йо-
го підрозділів і проходів в мінно-вибухових загородженнях здійсню-
ється бойовою охороною, засідками, черговими вогневими засобами
із тимчасових вогневих позицій із широким використанням приладів
нічного бачення, для яких застосовується підсвічування білим кольо-
ром. Із використанням освітлювальних приладів здійснюється освіт-
лювання місцевості та противника інфрачервоними прожекторами
для групи приладів нічного бачення. Індивідуальні освітлювачі пері-
одично вмикаються не більш як на 10 с. Вогневе ураження против-
ника на підступах до оборони здійснюється, головним чином, у зав-
часно намічених районах (рубежах). При цьому важливого значення
набуває використання діючих попереду розвідувальних і спеціально
висланих груп для визначення об'єктів удару, корегування вогню ар-
тилерії та указування цілей для авіації.
із переходом противника в атаку артилерія за наказом командирів баталь-
йону й роти здійснює його ураження зосередженим і загороджуваль-
ним вогнем по заздалегідь підготовлених ділянках, рубежах і знов ви-
явлених об'єктах (цілях). Із входом атакуючих до зони ефективного
вогню з використанням освітлення й приладів відкривають вогонь
танки, ПТРК, протитанкові гармати, інші вогневі засоби.
Противник, що атакує, звичайно освітлюється безперервно, доки
його атаку не буде зупинено. Спочатку застосовуються освітлювальні
снаряди й міни, далі приводяться в дію за допомогою дистанційного
запалювання світлові рубежі та джерела освітлення з підручних мате-
ріалів, запалюються вогнища, а з наближенням противника до пе-
реднього краю він освітлюється освітлювальними постами рот. При-
лади нічного бачення застосовуються, згідно з рішеннями командирів
підрозділів та екіпажів (обслуг) у періоди, коли рівні освітлення є ни-
256 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
зькими й світлові перешкоди не виключають їх застосування, а також
в перервах між освітлюванням.
у ході відбиття атаки за допомогою аерозолів (димів) або освітлювальних
засобів засліплюються вогневі засоби, спостережні пункти, інші цілі
противника. Освітлювальними снарядами (мінами) можуть засліплю-
ватися (освітлюватися) і його гелікоптери вогневої підтримки. Арти-
лерійські (мінометні) батареї противника, які ведуть вогонь освітлю-
вальними снарядами (мінами), прожекторні установки, танки із про-
жекторами знищуються в першу чергу вогнем артилерії, танків, БМП.
Засобами протиповітряної оборони знищуються літаки-освітлювачі,
вогнем великокалібрових кулеметів - освітлювальні авіабомби в пові-
трі, а спеціально виділеною обслугою кулеметів і механізованими від-
діленнями - освітлювальні снаряди (міни) у повітрі.
При підході противника щільність вогню нарощується, застосову-
ються заходи перешкоджання відтворенню проходів в мінно-вибухо-
вих загородженнях та їх подолання, для чого в першу чергу знищу-
ються танки із тралами й зарядами розмінування. Вогонь зосереджу-
ється на цілях у проходах, піхота відсікається від танків, цілі знищу-
ються частинами.
У випадку вклинення противника в оборону сили та засоби з неатакованих ді-
лянок других ешелонів (резервів) здійснюють маневр на загрозливі
напрямки, уживаються додаткові заходи забезпечення флангів і за-
побігання проникнення противника вглиб оборони. Широко застосо-
вується раптовий вогонь із близьких відстаней, із засідок з викорис-
танням приладів нічного бачення та освітлювання. Противник освіт-
люється та уражається всіма наявними засобами, рішучою контрата-
кою завершується його розгром.
Контратака вночі може проводитися меншими силами й на меншу гли-
бину, ніж удень. Вона має бути простою за замислом, проводитися
швидко та раптово для противника й ретельно готуватися. Механізо-
вані підрозділи контратакують частіше за все в пішому порядку, ма-
ючи у своєму ланцюгу танки та БТР. Контратака може здійснюватися
з освітленням, але для досягнення раптовості контратаки, особливо у
випадку переваги над противником, у приладах нічного бачення й
без освітлення. В останньому випадку контратака проводиться з по-
чатком застосування противником освітлювальних засобів, які засто-
совуються з розрахунком виключення освітлення контратакуючих
військ. Для позначення напрямку контратаки встановлюються світ-
лові орієнтири (створи). Під час проведення контратаки вночі особли-
ву увагу приділяють забезпеченню виходу військ на рубежі розгор-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 257
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
тання, завчасній підготовці вогню артилерії, ударів авіації та освіт-
ленню противника.
Перед світанком проводяться заходи з переходу від нічних дій до денних. Згі-
дно зі встановленою черговістю повертаються на свої основні позиції
переміщені з наступом темряви підрозділи й вогневі засоби, прово-
диться підготовка техніки та зброї до ведення бою в денних умовах,
підсилюється маскування та протиповітряна оборона. Якщо перехід
до денних дій здійснювався в ході бою, командир батальйону, крім
того, уточнює своє рішення, завдання підрозділам і питання взаємо-
дії, систему вогню та управління.
Особливості підготовки
та ведення оборони водної перешкоди
У сучасних умовах, незважаючи на широке застосування звичай-
ної, високоточної зброї, наявність досконаліших переправних засобів,
плаваючих танків, БМП, БТР, можливості переправи танків під во-
дою по дну, висадки повітряних десантів водні перешкоди, особливо
глибокі та широкі, як і раніше, є вигідними природними рубежами,
які дозволяють організувати оборону на них меншими силами та на
ширшому фронті.
Оборона, прикрита водною перешкодою, позбавляє противника
можливості масово використовувати танки під час атаки переднього
краю. Це дає перевагу військам в обороні - успішніше вести боротьбу
за утримання переднього краю, виграти час для проведення маневру
силами й засобами з метою закриття проломів на ділянках, які підда-
лися ядерним і хімічним ударам противника, знищувати його підроз-
діли, що переправлялися частинами. Значення водної перешкоди для
противника у наступі визначається шириною й глибиною, наявністю
гідротехнічних споруд, порою року, станом погоди, характером бере-
гів, дна, заплави та швидкістю течії. На водних перешкодах, які ма-
ють гідротехнічні споруди, можуть бути створені зони затоплення, за-
вдяки чому на деякий час може бути дезорганізований наступ проти-
вника й тим самим створені сприятливі умови для нанесення по ньо-
му ефективних ударів авіацією та вогнем артилерії.
Льодохід майже повністю виключає використання противником
десантних переправних засобів, утруднює використання наплавних
мостів і переправу танків під водою. Узимку, за наявності гідротехніч-
них споруд, на водній перешкоді можна штучно викликати льодохід
періодичним пуском води із шлюзів. Однак в умовах зими, особливо
258 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
за достатньої товщини льоду, противник може переправляти особо-
вий склад і легку техніку льодом. Щоб цього не допустити, рекоменду-
ється на більш доступних ділянках водної перешкоди влаштовувати
великі ополонки.
Оборона водних перешкод звичайно організується на одному, а іно-
ді - на обох берегах. Перехід до оборони на одному березі частіше ма-
тиме місце на широких водних перешкодах, у випадку нестачі сил і
засобів або на напрямках, де в найближчий час не передбачається пе-
рехід наших військ у наступ. Оборона на обох берегах може створюва-
тися на вузьких водних перешкодах, які не являють серйозних труд-
нощів як для противника, що наступає, так і для підтримки тактич-
ного взаємозв'язку між ешелонами бойового порядку батальйону.
За переходу до оборони на водних перешкодах особлива увага ПРИДІЛЯЄТЬСЯ
закріпленню й утриманню ділянок, доступних для форсування. На
них створюються більш високі щільності вогню та інженерних заго-
роджень. Важливе значення має правильний вибір переднього краю
оборони із врахуванням найкращого використання властивостей вод-
ної перешкоди та природних умов прилеглої до її берегів місцевості
для організації вогню всіх видів зброї. Залежно від ширини водної
перешкоди та її характеру передній край оборони може проходити
безпосередньо берегом, якомога ближче до зрізу води, завдяки чому
забезпечується можливість тримати під вогнем поверхню (дзеркало
водної перепони) та протилежний берег.
Якщо водна перешкода має низький, невигідний для оборони бе-
рег, відкриту або болотисту заплаву, передній край доцільно перенес-
ти на підвищений корінний берег. У цьому випадку на березі водної
перешкоди створюється передова позиція або виставляється бойова
охорона. Заплава однієї перешкоди мінується та готується її обстріл
вогнем з усіх видів зброї.
Острови, наявні на водній перешкоді, обороняються спеціально
виділеними для цього підрозділами задля недопущення раптового на-
паду противника й зайняття ним островів, а також забезпечення ве-
дення вогню вздовж водної перепони. На великих островах можуть
створюватися ротні, а на малих - взводні опорні пункти.
Механізовані підрозділи, які обороняються на островах, можуть під-
силюватися танками, артилерією, протитанковими засобами, інжене-
рно-саперними підрозділами, засобами протиповітряної оборони,
здатними вести боротьбу з повітряним противником, що діє на малих
висотах.
Система вогню має забезпечувати ураження противника під час під-
ходу до водної перешкоди, у вихідних районах для форсування й на
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 259
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
своєму березі. Основним об'єктом для ураження вогнем артилерії є
засоби високоточної зброї і хімічного нападу, головне угруповання
противника, артилерія, пункти управління, радіоелектронні та засоби
для переправи.
Винятково важливе значення має готовність артилерії, інших вог-
невих засобів до ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої
видимості.
Для знищення противника вогнем (прямою наводкою під час форсування,
ближче до берега, особливо в місця, зручні для форсування, висува-
ється частина протитанкових гармат, танків, БМП, протитанкових
ракетних комплексів, інші вогневі засоби. На ділянках, зручних для
форсування вбрід, під водою, і на самохідних переправних засобах
збільшується щільність вогню, особливо протитанкових засобів, ор-
ганізовуються засідки, створюються інженерні загородження. Особ-
ливу увагу звертають на організацію флангового та перехресного во-
гню, який забезпечує надійне ураження противника на воді під час
форсування. Для цього слід використовувати, перш за все, вогонь
підрозділів, які обороняються біля вигинів берегів водної перешкоди
й на островах. На високих й стрімких берегах необхідно організувати
багатоярусний вогонь, що забезпечує ураження противника не тіль-
ки на воді, а й на протилежному березі.
Авіація розкриває підготовку противника до форсування, вису-
вання його до водної перешкоди, завдає ударів по засобах ядерного
та хімічного нападу, основному угрупованню під час підходу його до
водної перешкоди, під час форсування, знищує переправні засоби,
підтримує контратаки других ешелонів (загальновійськових резер-
вів), прикриває свої війська від ударів із повітря.
Для оборони судноплавної водної перешкоди МОЖуТЬ Залучатися з'єднання
(частини) річкових кораблів. Із ними організовується тісна взаємодія
батальйону, здійснюється розподіл вогневих завдань, установлюють-
ся сигнали оповіщення, управління та взаємодії. Основними завдан-
нями батальйону річкових кораблів є ураження противника вогнем
артилерії на підступах до водної перешкоди, знищення річкових ко-
раблів противника, його переправ, переправних засобів і військ у
ході форсування, а у разі оборони на обох берегах - очищення водної
перешкоди від сплавних річкових мін. Зв'язок командира батальйону
із командиром частини річкових кораблів забезпечується звичайно
силами й засобами батальйону.
Особливості інженерного забезпечення оборони водної перешкоди — це ви-
конання заходів підсилення її як перешкоди для противника, що на-
260 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ступає, а саме побудові загороджень на підступах до водної пере-
шкоди, бродах і ділянках, зручних для форсування; застосуванні
сплавних річкових мін і мін спрямованого ураження для знищення
противника, який переправляється, на воді, у місцях його висадки;
ескарпування берегів.
Переправи, розташовані на водних перешкодах, знімаються й зо-
середжуються біля свого берега або знищуються, підходи до них при-
криваються вогнем і загородженнями. Гідротехнічні споруди, які
можуть бути використані для затоплення місцевості, охороняються й
готуються до руйнування. За неможливості використання та загрози
захоплення противником вони знищуються.
За оборони водної перешкоди на обох берегах особливу увагу приділяють ор-
ганізації вогню протитанкових засобів і протиповітряної оборони
підрозділів, які перебувають на протилежному березі (плацдармі);
підтримці їх ударами авіації, вогнем артилерії зі свого берега й тісній
взаємодії із військами, що розташовані на своєму березі, а також зі
з'єднаннями та частинами річкових кораблів.
Додатковими завданнями інженерного забезпечення під час обо-
рони водної перешкоди на обох берегах є: обладнання й утримування
необхідної кількості переправ, уміння швидко знайти їх у випадку
загрози захоплення противником; створення резерву переправних
засобів; маскування мостів і переправ (досягається влаштуванням їх
під водою); обладнання удаваних мостів і переправ; широке викори-
стання аерозолів (димів), протирадіолокаційних засобів. На судно-
плавних ріках за виходу з ладу переправ допоміжні річкові кораблі
можуть використовуватися для доставки боєприпасів, пального, ін-
ших матеріальних засобів на плацдарм, для евакуації поранених і
хворих. Артилерія річкових кораблів може використовуватися для
прикриття вогнем відкритих флангів батальйону, а їх зенітні засоби -
для прикриття мостів та інших переправ.
Велике значення має організація комендантської служби. її особливими за-
вданнями під час оборони на обох берегах є охорона й експлуатація
мостів, інших переправ; регулювання руху на переправах і підступах
до них; контроль за виконанням заходів маскування в районах пере-
прав, на переправах і підступах до них; контроль за виконанням за-
ходів маскування у районах переправ і на переправах; позначення
шляхів, які ведуть до переправ.
У цілому комплекс заходів щодо організації оборони, який здійс-
нюється командиром і штабом під час переходу до оборони на вод-
ній перешкоді, залишається такий самий, що й на звичайній місце-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 261
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
вості, однак характер водного рубежу все ж справляє свій вплив на
роботу командира з організації оборони, особливо під час прийняття
рішення.
Оцінюючи противника, командир додатково визначає ймовірний хара-
ктер його дій щодо форсування із врахуванням властивостей водної
перешкоди, її доступності для форсування, наявності прихованих
підступів і діючих на ній переправ, а також імовірних районів виса-
дки повітряних десантів углибині. Це дозволить правильно визначи-
ти місце, де противник може завдати головного удару, і склад сил,
якими він діятиме.
у процесі оцінювання своїх військ, крім звичайних питань, особливу увагу
слід звернути на створення бойового порядку, уміле розподілення сил
і засобів з тим, щоб організувати стійку й активну оборону на шир-
шому, ніж за звичайних умов, фронті. При цьому необхідно надійно
прикрити ділянки водних перешкод, доступні для форсування про-
тивником.
Важливе значення під час вивчення місцевості має оцінка харак-
теру водної перешкоди, особливо її ширини, глибини, швидкості те-
чії, властивостей дна, берегів і прилеглих до них ділянок місцевості.
З'ясування цих питань справляє першочерговий вплив на побудову
бойового порядку батальйону, розподілення сил і засобів за елемен-
тами бойового порядку, організацію системи вогню й влаштування
загороджень.
Бойові завдання ставляться на загальних підставах.
Здійснюючи взаємодію, командир приділяє особливу увагу узгодженню
зусиль своїх підрозділів й артилерії із діями частини річкових кораб-
лів. При організації розвідки слід враховувати, що основні зусилля її
мають бути зосереджені на своєчасному виявленні підготовки проти-
вника до форсування, розкритті районів розташування його засобів
ядерного, хімічного нападу й високоточної зброї, вогневих позицій
артилерії, напрямку висування головних сил до водної перешкоди, їх
складу, районів зосередження переправних засобів і місць посадки
військ на них, ділянок і часу початку форсування, часу й районів ви-
садки його повітряних десантів. Пункти спостереження та пости ви-
бираються з розрахунком забезпечення огляду водної перешкоди,
перш за все її найбільш доступних ділянок, підступів до річки з боку
противника.
Під час організації інженерного забезпечення береться ДО уваги, ЩО система
інженерних загороджень створюється із врахуванням властивостей
водної перешкоди, її берегів і долини, можливого характеру дій про-
тивника в ході форсування.
262 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Організовуючи забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту, КОМИН-
дари й штаби враховують, що для осліплення пунктів спостереження
противника, створення перешкод його засобам спостереження та
приладам нічного бачення, для маскування частин і підрозділів під
час висування на рубежі розгортання для контратак і вогневі рубежі
можуть широко використовуватися аерозолі (дими).
Пункти управління розташовуються так, щоб із них забезпечувало-
ся прийнятне спостереження підступів до водної перешкоди, самої
водної перешкоди і, перш за все, її ділянок, найбільш доступних для
форсування противником.
Противник може форсувати водні перешкоди відразу з висуван-
ням ударного угруповання з глибини або з положення безпосередньо-
го зіткнення з нашими військами, які обороняють водну перешкоду.
Із виявленням висування противника до водної перешкоди його
основні сили уражаються ударами авіації й ракетними військами.
Артилерія відкриває вогонь по противнику із граничних відстаней.
Під час підходу противника до водної перешкоди він уражається й
вогнем усіх інших засобів. Одночасно проводиться дистанційне міну-
вання артилерією ділянок форсування, встановлення на них мінних
загороджень із повітря, вживаються рішучі заходи для знищення по-
вітряних десантів противника. Спроби противника провести розвідку
боєм або форсувати водну перешкоду відразу передовими підрозді-
лами відбиваються вогнем спеціально виділених засобів.
Як тільки головні сили противника вийдуть до берега й розпочнуть
форсування, усі вогневі засоби мають відкрити вогонь і вести його з
повним напруженням. Гелікоптери вогневої підтримки уражають у пе-
ршу чергу танки, БМП, переправні засоби противника на ближніх під-
ступах до водної перешкоди, на переправах. Гармати, виділені для
стрільби прямою наводкою, протитанкові та вогневі засоби БМП, БТР і
самохідних переправних засобів ведуть вогонь під час спуску їх на во-
ду, на воді й під час виходу на берег. Вогонь стрілецької зброї має бути
зосереджений на живій силі противника, його переправних засобах.
Підрозділи противника, що переправились через водну перешкоду,
знищуються вогнем усіх видів зброї. Велика частина артилерії масо-
ваним, зосередженим вогнем і вогнем гармат, виділених для стрільби
прямою наводкою, знищує противника, що висадився на берег, і не
допускає подальшого поширення його перш за все через ділянки, які
зазнали ядерних ударів. Одночасно удари тактичної й армійської
авіації, вогонь усіх засобів запобігає переправі наступних ешелонів
противника.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 263
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Щоб не дати змогу противнику, що переправився, закріпитися й
забезпечити переправу наступних ешелонів, контратаки необхідно
проводити раніше, ніж за звичайних умов, і завершувати їх повним
знищенням противника. Тільки за допомогою контратак, проведених
навіть незначними силами, підтриманих організованим вогнем арти-
лерії та інших вогневих засобів, ударами авіації, у тому числі гелікоп-
терів, може бути забезпечена міцна оборона водної перешкоди.
При обороні на обох берегах водної перешкоди оборона на проти-
лежному березі (плацдармі) має відрізнятися особливою стійкістю. У
випадку вклинення противника вглиб оборони кожний підрозділ має
продовжувати стійко оборонятися, навіть за умов оточення.
4.3. МЕХАНІЗОВАНІ (ТАНКОВІ) ПІДРОЗДІЛИ
сухопутних військ у наступі
Тактика наступального бою безперервно змінюється. На стадіях
раннього розвитку військової справи, коли знищення противника до-
сягалось тільки силою безпосереднього фізичного впливу воїнів холод-
ною зброєю, наступ вівся у щільно зімкненому строї і здійснювався
на невелику глибину. Із розвитком зброї і бойової техніки глибшим і
всебічним ставав взаємозв'язок вогню, удару та маневру. Починаючи
із другої пол. XIX ст., основного ураження противнику у бою стали за-
вдавати вогнем.
Досвід Великої Вітчизняної війни свідчить, що тільки наступ у
стрімкому темпі на велику глибину приводив до повного розгрому
противника. Цьому виду бою надавалось великого значення в мину-
лому, але особливо широкого розвитку тактика наступального бою ді-
стала в умовах застосування сучасних засобів боротьби. Однак, це
вже історія, до якої вписали свої сторінки й наші сучасники. Сьогодні
революційно змінюються параметри ведення бойових дій, фронт і тил
не мають конкретних меж з погляду досяжності зброї, утілюються в
життя людства поняття воєн шостого покоління.
Тема наступу як основного виду бою актуальна завжди, оскільки
поєднує спроможність людини піднятися в атаку на кинджальний во-
гонь і здатність озброєння вражати противника для досягнення пе-
ремоги над ним.
Наступ проводиться з метою розгрому противника й оволодіння важ-
ливими районами місцевості. Він полягає в:
264 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика'Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• уражені противника всіма наявними засобами;
рішучій атаці;
стрімкому просуванню військ углиб розташування противника з
наступними ударами у фланг і тил та знищенням його частинами;
• знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння й техні-
ки, об'єктів, намічених районів місцевості.
Наступ як основний вид бою має вирішальне значення в досягнен-
ні перемоги над противником. Тільки рішучий наступ високими тем-
пами й на велику глибину забезпечує повний розгром противника.
Головна мета наступу - повний розгром противника в короткі терміни,
оволодіння життєво важливими районами. Він має відбуватися із пов-
ното напругою сил, у високому темпі, неспинно, удень і вночі, за будь-
якої погоди, тісної взаємодії штатних, приданих і підтримуючих під-
розділів. Це досягається вмілим застосуванням наявних сил і засобів,
своєчасним використанням результатів вогневого ураження, швид-
ким подоланням загороджень, умілим поєднанням дій у бойовому та
передбойовому порядках із широким використанням. способів пере-
сування на полі бою та захопленням з ходу рубежів (об'єктів), викори-
станням місцевості для маневру з метою швидкого виходу на фланги
та в тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і по-
стійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпечен-
ням їх у ході бою.
Від умов обстановки залежить вибір способу наступу, який із біль-
шою ефективністю дозволить виконати поставлене бойове завдання.
Умови наступу визначаються факторами, які впливають на послідов-
ність і зміст роботи командира з підготовки до бою, особливо щодо
його організації, а також вибору способів переходу до наступу та його
ведення. Такими факторами є ведення наступу на початку або в ході
війни; види озброєння, що використовуються; положення підрозділів
до початку наступу; їх стан і можливості; склад і стан противника,
характер його оборони; характер місцевості, погодні умови, час року
та доби; радіаційна, хімічна та біологічна обстановка.
Наступ на противника, що відступає, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЙОГО переслідуванням,
яке складається з розгрому частиною сил підрозділів прикриття про-
тивника зі стрімкими діями головних сил на шляхах, паралельних йо-
го відходу.
переслідування противника може здійснюватися фронтально, пара-
лельними шляхами відходу, комбіновано. Мета переслідування - ви-
передити противника при захоплені вигідних рубежів й ударами у
фланг і тил завершити його розгром.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 265
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Наступ на противника, ЩО наступає, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ зуСТрІЧНОГО бою.
Зустрічний бій ведеться тоді, коли обидві сторони намагаються вирі-
шити свої завдання за допомогою наступу. Умови виникнення зустріч-
ного бою можуть бути найрізноманітнішими. Він можливий у ході мар-
шу, при проведенні контратак в обороні, під час розвитку наступу. Мета
зустрічного бою - розгром наступаючого противника в короткі терміни, за-
хоплення ініціативи та створення вигідних умов для подальших дій.
Відділення в наступі
Відділення є первинним тактичним підрозділом. До початку насту-
пу відділення ІЗ положення безпосереднього зіткнення ІЗ противником потай за-
ймає вихідну позицію, після чого командир відділення організовує
спостереження та систему вогню на випадок відбиття можливої ата-
ки противника або знищення виявлених його вогневих засобів.
Під час підготовки наступу з ходу відділення займає визначене місце у
вихідному районі. З одержанням бойового завдання командир відді-
лення організовує підготовку наступу.
Під час ПІДГОТОВКИ наступу з положення безпосереднього зіткнення З ПРОТИВ-
НИКОМ всю роботу з організації наступу командир відділення прово-
дить на місцевості, а під час наступу з ходу за неможливості виїхати на
місцевість - на схемі (макеті місцевості).
Одержавши завдання, командир відділення з'ясовує його, оцінює
обстановку, визначає завдання підлеглим, віддає бойовий наказ, ор-
ганізовує підготовку відділення до наступу.
Під час з'ясування завдання ВІН має зрозуміти:
- завдання взводу, відділення, сусідів;
- час готовності до виконання завдання;
- порядок і термін виконання.
При оцінюванні обстановки командир відділення має усвідомити:
місця розташування живої сили та вогневих засобів противника,
особливо танків, БМП, протитанкових керованих ракетних ком-
плексів, гармат і кулеметів, на знищення яких зосередити зусилля
відділення;
порядок подолання загороджень і перешкод, розташування й ха-
рактер траншей, ходів сполучення, оборонних споруд противника;
- вивчити місцевість, її захисні та маскуючи властивості, вигідні
підступи, умови спостереження та ведення вогню.
Визначаючи завдання особовому складу, командир відділення визначає:
- розташування кожного солдата у бойовій лінії, порядок розгор-
тання механізованого відділення у бойовий порядок (рис. 4.16);
266 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
до 50 м
Рис. 4.16. Бойовий порядок механізованого відділення,
що наступає у пішому порядку (варіант)
• цілі для ураження вогнем стрілецької зброї, БМП (БТР);
• напрямок і порядок руху відділення;
* кроки маршруту висування відділення до проходу в мінно-вибу-
хових загородженнях та їх подолання;
порядок розгортання та ведення вогню під час переходу в атаку
та в ході її;
порядок взаємодії і підтримки вогнем, способи й сигнали управ-
ління.
Механізоване відділення наступає в пішому порядку на фронті до
50 м. Бойовий порядок механізованого відділення складається з лан-
цюга з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків) та БМП (БТР).
Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості
(місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися впе-
ред або зміщатися вбік, не порушуючи загального фронту наступу й
не заважаючи діям сусідів. БМП (БТР) діє за бойовою лінією відділен-
ня, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії.
у бойовому наказі командир відділення вказує:
орієнтири, накреслення переднього краю оборони противника,
місця розташування його вогневих засобів;
• після слова "Наказую" - завдання взводу та відділення (об'єкт атаки,
напрямок продовження наступу), завдання сусідів, танка, за яким
наступатиме відділення, його номер (розпізнавальний знак), поря-
док використання вогню артилерії, інших вогневих засобів;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 267
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
завдання особовому складу (обслугам, бойовим групам або парам);
час готовності до виконання завдання;
- свого заступника.
Командир механізованого відділення вказує:
усьому особовому складу - місце й порядок спішування, місце
кожного солдата в бойовій лінії відділення, порядок подолання за-
городжень і перешкод;
навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеме-
тнику та гранатометнику, за необхідності й іншому особовому
складу - цілі для ураження, порядок ведення вогню;
механіку-водію (водію) - напрямок, порядок руху, подолання за-
городжень і перешкод.
Командир гранатометного відділення вказує:
обслугам - цілі для ураження, вогневі позиції, порядок їх зайнят-
тя, напрямок стрільби, порядок ведення вогню, взаємодії із меха-
нізованими підрозділами;
• навіднику- оператору (кулеметнику бронетранспортера) - порядок
прикриття дій обслуг і підтримки атаки механізованих підрозділів
вогнем із гармати та кулемета;
• механіку-водію (водію) - напрямок наступу, порядок руху, подо-
лання загороджень і перешкод.
Командир протитанкового відділення вказує:
обслугам, навіднику-оператору (кулеметнику БТР) - цілі для ура-
ження, порядок ведення вогню, спільних дій із механізованими
підрозділами;
• механіку-водію (водію) - напрямок наступу, порядок руху в атаку,
подолання загороджень і перешкод;
особовому складу під час атаки в пішому порядку, крім того, - мі-
сце й порядок спішування, подолання загороджень і перешкод.
Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а за не-
можливості - за схемою (на макеті місцевості) та уточнює бойове за-
вдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку
або з початком атаки.
Для наступу із положення безпосереднього зіткнення із противником Відділення за-
ймає ділянку траншеї із врахуванням побудови для наступу або зруч-
ності посадки на техніку під час атаки на БМП (БТР, десантом на та-
нку). БМП (БТР) займає вогневу позицію за відділенням або перебуває
разом із взаємодіючими танками на вихідній (очікувальній) позиції.
Особовий склад відділення за необхідності дообладнує займану ділянку
траншеї додатковими засобами, готує обладнання для вистрибування
із траншей, поповнює магазини (стрічки), готує до дії ручні гранати.
268 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Гранатометне та протитанкове відділення звичайно займають вог-
неві позиції, на яких обладнують окопи.
у ході підготовки командир відділення перевіряє знання особовим скла-
дом бойового завдання і способів дій у наступі, сигналів і порядку дій
за ними, готовність озброєння, БМП (БТР) до бою, наявність запасу
боєприпасів, пального, продовольства, інших матеріальних засобів.
Виявлені недоліки усуваються на місці. Про готовність до наступу ко-
мандир відділення у встановлений час доповідає командиру взводу.
під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, грана-
тометного) від ділення із початком розгортання взводу у бойовий поря-
док виводить БМП (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику-
оператору (кулеметнику БТР), механіку-водію (водію) об'єкт атаки (ціль),
напрямок продовження наступу (напрямок наступу), місце й номер
проходу у загородженнях, порядок його подолання та управляє вог-
нем відділення.
ПІД час атаки на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу у бойову
лінію слідом за танком або самостійно продовжує висування до пе-
реднього краю оборони противника, знищуючи протитанкові та інші
вогневі засоби, не уражені вогнем зі зброї машини, стрілецької зброї
через бійниці (поверх борта).
Під час атаки десантом на танку ВІДДІЛЄННЯ розташовується, ГОЛОВНИМ ЧИ-
НОМ, у його кормовій частині над силовим відділенням. Командир
відділення займає місце справа біля башти й входить на зв'язок із
командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ве-
дення вогню солдати розмішуються:
кулеметник - у центрі танка, безпосередньо за його баштою;
стрільці - праворуч і ліворуч від башти;
гранатометник - поруч із командиром відділення, веде спосте-
реження за сигналами командира взводу.
Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за
командою командира відділення та самостійно знищує виявлені цілі
противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир
відділення попереджає командира танка про загородження, природні
перешкоди.
під час атаки в пішому порядку із виходом БМП (БТР), танка з десантом до
встановленого місця спішування, відділення за командою свого ко-
мандира "ДО МАШИНИ" спішується, за командою "Відділення, у напрямку -
предмета, до бою - ВПЕРЕД" або "Відділення, за мною - ДО БОЮ" розгортається у
бойову лінію, прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний во-
гонь на ходу, продовжує атаку. Командир відділення, просуваючись у
бойовій лінії, на ходу уточнює об'єкт атаки відділення, порядок подо-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 269
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
лання загороджень, ставить (уточнює) завдання кулеметникам, гра-
натометнику та стрільцям.
Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає
з вихідної позиції (із траншеї, окопу). Із початком вогневої підготовки
наступу командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки,
про всі виявлені вогневі засоби противника та результати вогню своєї
артилерії, інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відді-
лення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети, ін-
ші вогневі засоби, живу силу противника, що становить об'єкт атаки,
і на його флангах.
Під час атаки в пішому порядку з підходом танка до траншеї на
відстань 100-200 м командир відділення подає команду “ПОЗНАЧИТИ
ПРОХІД ДЛЯ ТАНКІВ". За командою (сигналом) командира взводу - “Відділен-
ня - ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ” особовий склад заряджає зброю повними
магазинами (стрічками) та приєднує багнет-ножі. За командою (сиг-
налом) командира взводу про початок руху в атаку командир відді-
лення подає команду "Відділення, в атаку - ВПЕРЕД", за якої відділення швид-
ко вистрибує із траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слі-
дом за танком або самостійно за підтримки вогнем БМП (БТР) вису-
вається до передньою краю оборони противника, ведучи вогонь на
ходу та з коротких зупинок.
Під час атаки відділення невідступне слідує за танком і своїм вог-
нем знищує вогневі засоби противника, у першу чергу протитанкові,
вчасно вказує БМП (БТР) й танку найбільш небезпечні цілі.
Мінне поле відділення долає звичайно слідом за танком по його ко-
ліях або проробленому проходу бігом у складі взводу. При підході до
мінного поля за командою командира взводу або самостійно коман-
дир відділення командує: "Відділення, за мною, у колону по одному (по двох), у про-
хід, бігом - МАРШ". За цією командою кулеметники першими висуваються
до проходу, вогнем прикриваючи рух відділення, а решта солдатів
перешиковуються в колону й стрімким кидком під прикриттям вогню
БМП (БТР) долають мінне поле. Після цього відділення знову розгор-
тається в бойову лінію й стрімко атакує противника. Наблизившись
до противника, що перебуває в траншеї, на 25-40 м, особовий склад
за командою командира відділення "Відділення, гранатами - ВОГОНЬ" заки-
дає його гранатами, із криком "Ура" вривається на передній край обо-
рони, знищуючи противника вогнем впритул і гранатами, а при ви-
никненні рукопашної сутички - багнетами й прикладами, неспинно,
слідом за танками продовжує атаку у визначеному напрямку.
Якщо танки затрималися, відділення має висуватися вперед й ата-
кувати противника, не очікуючи танків, використовуючи результати
вогню артилерії і мінометів.
270 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рівняння під час атаки здійснюється тільки на передніх солдатів,
ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед принай-
мні одного солдата має бути негайно підтримано іншими солдатами
та відділеннями.
Під час атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу здійс-
нюється з підходом машин на вихідне положення для наступу. Меха-
нізоване й протитанкове відділення за командами командирів "ДО
МАШИНИ", "ПО МІСЦЯХ" швидко здійснюють посадку, готуються для ве-
дення вогню з ходу та слідом за танком або самостійно атакують про-
тивника, ведучи вогонь з ходу через бійниці (поверх борта), знищую-
чи живу силу противника та його вогневі засоби, у першу чергу ті, що
перешкоджають просуванню танків.
Після отримання завдання на знищення противника, що залишив-
ся в траншеях і ходах сполучення, одна із бойових груп відділення,
закидавши противника гранатами, стрімко заскакує в траншею для
ведення вогню уздовж траншеї у різні напрямки для прикриття один
одного з тилу, просуваючи траншеєю, вогнем в упор, багнетами й
гранатами знищує противника, що обороняється, долає прямолінійні
ділянки траншей (ходу сполучення) після їх обстрілу та придушення
вогневих точок гранатами, просуваючись від повороту до повороту.
Інше відділення рухається по обидва боки траншеї зверху і, не втра-
чаючи з виду групу (солдата), що просувається траншеєю, знищує ви-
явлені вогневі засоби та противника, що намагається залишити (за-
хопити) траншею.
Жива сила та вогневі засоби противника, розташовані у бліндажах
та інших оборонних спорудах, закидаються гранатами, за необхідно-
сті частина відділення вривається в бліндаж і вогнем впритул завер-
шує його знищення. Один-два солдати контролюють входи та виходи
із бліндажа зовні.
Після знищення противника в траншеях, ходах сполучення та ін-
ших фортифікаційних спорудах відділення, не затримуючись, просу-
вається у визначеному напрямку. За мірою ослаблення опору против-
ника відділення за командою (сигналом) командира взводу здійснює
посадку в БМП (БТР) й продовжує наступ у визначеному напрямку.
Під час наступу вглибині оборони противника відділення, не ВІДХИЛЯЮЧИСЬ ВІД
напрямку наступу, використовуючи особливості місцевості, швидко
виходить у фланг або в тил противнику та рішучою атакою знищує
його. Переміщення відділення здійснюється за командою командира
взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кро-
ком, бігом, перебіжками, переповзанням тощо) визначає командир
відділення із врахування рельєфу місцевості та інтенсивності вогню
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 271
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
противника. Він має забезпечити швидке просування підлеглих упе-
ред, уміло використовуючи місцевість і дотримуючись указаного на-
прямку. Вогонь у відділенні ведеться з ходу, з коротких зупинок, при
цьому командир відділення має встановити такий порядок просуван-
ня та ведення вогню, за якого рух відділення в цілому залишається
незупинним.
Якщо відділення потрапило під вогонь артилерії (мінометів), воно
виходить з-під обстрілу стрімким кидком уперед.
Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про
це командиру взводу, невідступно переслідує противника та знищує
його вогнем всіх своїх засобів.
Командир відділення, діючи у бойовому порядку відділення, управ-
ляє вогнем і рухом відділення командами, звичайно голосом. Сиг-
нальними патронами й трасуючими кулями він вказує БМП (БТР) і
танку цілі, які необхідно знищити.
При пошкодженні й зупинці БМП (БТР) екіпаж продовжує вогнем з
місця знищувати противника, димовими гранатами чорного диму
імітує загоряння, уживаючи одночасно заходів з усунення пошкод-
ження, доповідає про пошкодження командиру взводу (відділення)
або його заступнику. Якщо силами екіпажу машину відновити немо-
жливо, то необхідно дочекатися підходу ремонтних (евакуаційних) за-
собів. При виникненні пожежі в машині екіпаж уживає заходів з її
гасіння, якщо це неможливо або існує загроза вибуху - екіпаж зали-
шає машину, забираючи закріплені за ним зброю, боєприпаси, грана-
ти та приєднується до свого відділення, доповідає командиру відді-
лення про причину залишення машини.
Після бою відділення виходить у призначене місце. Командир ор-
ганізовує спостереження та охорону, розташовує особовий склад, до-
тримуючись вимог маскування, уточнює втрати особового складу,
озброєння, витрати боєприпасів, пального, інших матеріальних засо-
бів, наявні пошкодження озброєння та військової техніки. Про ре-
зультати бою командир відділення доповідає командиру взводу, у до-
повіді вказуються:
результати виконання бойового завдання;
втрати особового складу, а за можливістю - місця перебування
поранених та убитих;
• втрати та пошкодження озброєння, військової техніки;
витрати ракет, боєприпасів, пального, інших матеріальних засобів;
морально-психологічний стан особового складу, інші питання.
272 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Танк у наступі
Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу й
танка до бою, а з одержанням бойового завдання - здійснює підготов-
ку наступу. Після отримання завдання командир танка з'ясовує його,
оцінює обстановку, визначає завдання екіпажу, віддає бойовий наказ
і здійснює підготовку танка до наступу.
Під час з'ясування завдання ВІН МИЄ зрозуміти:
- завдання взводу, танка;
- порядок і терміни виконання завдання;
- завдання сусідів;
час готовності.
під час оцінювання обстановки командир танка має:
- усвідомити положення противника, місця розташування його во-
гневих засобів, загороджень і перешкод;
• вивчити місцевість, її захисні властивості, вигідні підступи, заго-
родження, перешкоди;
визначити умови спостереження та ведення вогню.
у бойовому наказі командир танка вказує:
• орієнтири, накреслення переднього краю оборони, місця розта-
шування його вогневих засобів;
завдання взводу й танка (об'єкт атаки, напрямок продовження
наступу), завдання сусідів, у тому числі механізованого відділен-
ня, яке наступає за танком;
після слова "Наказую" - завдання особовому складу:
- навіднику гармати - цілі для ураження вогнем із гармати та
кулемета, порядок спостереження й ведення вогню;
- механіку-водію - напрямок, порядок руху в атаку та в ході
бою, подолання загороджень і перешкод;
час готовності до виконання завдання.
Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, за неможливості -
за схемою (на макеті місцевості) та уточнює завдання на місцевості під
час висування до рубежу переходу в атаку та з початком атаки. Якщо
дозволяє обстановка, завдання навіднику гармати та механіку-водію
він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу. Виїзд їх на
місцевість для уточнення завдання й вивчення маршруту висування
до переднього краю оборони противника організовує командир роти.
Командир танка, виділеного для стрільби прямою наводкою, крім звичайних пи-
тань уточнює:
маршрут ви<ування на вогневу позицію, порядок і час її зайняття;
цілі для знищення;
порядок дій після виконання завдання.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 273
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Підготовка танку до наступу здійснюється його екіпажем, відповідно до
вказівок командира взводу. Про готовність командир танка допові-
дає командиру взводу. До початку наступу танк може розташовува-
тися на вогневій позиції із положення оборони або на вогневій пози-
ції, що займається:
для ведення вогню прямою наводкою;
як вихідна позиція при переході в наступ після перегрупування;
• як очікувана позиція при переході у наступ після зміни підрозділів.
В екіпажі постійно ведеться спостереження за місцевістю, против-
ником і сигналами командира взводу. Позиція ретельно маскується,
готується вихід і маршрут висування.
Танк, виділений для стрільби прямою наводкою, за вказівкою ко-
мандира взводу приховано висувається, займає підготовлену вогневу
позицію. Екіпаж готується до виконання завдання та веде розвідку
цілей. Командир танка готує дані для ведення вогню по визначеним
(виявленим) цілям та укладає картку вогню танка.
Із початком вогневої підготовки наступу танк знищує або подавляє
цілі на передньому краї та у найближчій глибині оборони противника.
З підходом інших танків взводу він разом із ними атакує противника
та діє, відповідно до бойового завдання й команд (сигналів) команди-
ра взводу. Танк, що перебував перед наступом у складі взводу, у ви-
хідному районі, на очікувальній (вихідній) позиції, у встановлений час
за командою (сигналом) командира взводу починає висування до ру-
бежу переходу в атаку.
Під час розгортання взводу у бойовий порядок Командир Танка ВИВОДИТЬ
танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати та механіку-
водію об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце про-
ходу через бойові порядки механізованих підрозділів, у загород-
женнях, порядок їх подолання, керує вогнем і рухом танка. Танк бе-
зупинно продовжує рух і, дотримуючись місця в бойовому порядку
взводу, у взаємодії з іншими танками, механізованими підрозділами
знищує танки, протитанкові керовані ракетні комплекси, інші вогневі
засоби та живу силу противника.
Мінне поле противника, у тому числі й встановлене засобами дис-
танційного мінування, танк долає з використанням мінного трала або
за проробленим проходом в порядку, що визначений командиром
взводу. Під час подолання мінного поля танк продовжує ведення вог-
ню по противнику, знищує у першу чергу його протитанкові засоби,
які ведуть фланговий вогонь.
За мірою підходу до переднього краю оборони противника танк
атакує його, перемішуючись за розривами снарядів своєї артилерії на
274 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
безпечній відстані від них. Увірвавшись на передній край оборони
противника, танк вогнем і гусеницями знищує його, стрімко просува-
ється вперед, не відриваючись від піхоти.
у ході бою командир танка управляє екіпажем командами по танко-
вому переговорному пристрою або голосом, а також використовує си-
стему управління вогнем.
Протитанкові загородження та природні перешкоди вглибині обо-
рони противника танк долає або обходить, за неможливості подолан-
ня або обходу - веде вогонь з місця, використовуючи для укриття
особливості місцевості, і забезпечує відтворення проходу інженерно-
саперним підрозділом. Проробленим проходом танк швидко висува-
ється вперед, займає місце в бойовому порядку й продовжує наступ.
Противника, що контратакує, танк знищує у взаємодії з іншими
підрозділами (танками) вогнем і стрімкою атакою або за вказівкою
командира взводу займає вигідну вогневу позицію і вогнем з місця
завдає йому ураження, а далі - атакує та завершує його знищення.
Противника, що відступає, танк за командою командира взводу
переслідує, виходячи на шляхи відходу, знищує танки, інші броньо-
вані цілі, живу силу, транспортні засоби, які намагаються відірватися
від переслідування.
у ході наступу командир танка має здійснювати розвідку противника
та спостерігати за місцевістю, вибирати вигідні напрямки для руху,
підгримувати безперервний зв'язок із командиром взводу, стежити за
діями сусідніх танків, механізованих підрозділів, їхніми сигналами та
самостійно знищувати противника, що перешкоджає просуванню
вперед, а при розташуванні на танку десанту - через танковий перего-
ворний пристрій попереджати його командира про постріл із гармати.
Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взво-
ду. У випадку виходу з ладу інших танків взводу танк, що залишився,
приєднується до сусіднього взводу й продовжує бій. При пошкоджен-
ні та зупинці танка екіпаж продовжує вогнем з місця знищувати про-
тивника, уживаючи одночасно заходів з усунення пошкодження.
Екіпаж має право залишити машину тільки у випадку загоряння ма-
шини, а також якщо всі заходи, ужиті для гасіння пожежі, виявилися
безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріпле-
ну за ним зброю, боєприпаси до неї, гранати, індивідуальні засоби за-
хисту, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети та діє за
вказівкою командира взводу або за обстановкою. Екіпаж має вміло
вести бій поза танком.
Після бою танк виводиться у визначене місце. Його командир ор-
ганізовує спостереження та маскування, уточнює технічний стан та-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 275
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
нка, пошкодження озброєння, витрату боєприпасів, пального та ін-
ших матеріальних засобів.
Про результати бою командир танка доповідає командиру взводу:
результати виконання бойового завдання, втрати в екіпажі, витрати
боєприпасів, пального, інших матеріальних засобів, матеріальної час-
тини та озброєння; морально-психологічний стан екіпажа та готов-
ність до подальших дій.
Механізований (танковий)
та гранатометний взвод у наступі
Механізований, танковий і гранатометний взводи є тактичними
підрозділами Сухопутних військ Збройних сил України. Вони призна-
чені для виконання тактичних завдань самостійно або у взаємодії із
підрозділами родів військ.
Залежно від завдання, що виконується, характеру місцевості, дій
противника та інших умов обстановки механізований взвод може на-
ступати в пішому порядку (узимку на лижах), на БМП (БТР) або десан-
том на танках. Наступ взводу (відділення, танка) на противника, що
обороняється, здійснюється із положення безпосереднього зіткнення з
ним або з ходу. Наступ з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідно-
го району, де здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі
взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття
можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифіка-
ційні спорудження. Для оголошення завдань на наступ з ходу особо-
вий склад відділень механізованого взводу на БМП (БТР) звичайно
шикується у вихідному районі біля техніки (рис. 4.17) за командою (сиг-
налом) "До машини". Після оголошення завдань посадка особового складу
в БМП (БТР) може здійснюватись:
у БМП - через люк водія, люк командира, верхні люки десанту,
задні двері, торцеві десантні люки (рис. 4.18);
у БТР - через люк водія, люк командира, два бортових люки, вер-
хні люки десанту (рис. 4.19).
За командою (сигналом) "На місця" особовий склад, використовуючи
колеса, гусениці та підніжки, швидко займає своє місце в БМП (БТР).
Зброя при посадці береться як зручніше, за винятком кулеметів Ка-
лашникова, які передаються військовослужбовцям, що вже сіли, або
тим, що стоять позаду. Варіант розташування особового складу меха-
нізованих відділень на БМП подано на рис. 4.20.
276 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
механізованих відділень на БМП Рис. 4.19. Розташування люків на БТР
біля техніки (варіант)
З вихідного району рух механізованого взводу на бойовій техніки
здійснюється до рубежу спішування (району призначення).
Механізований (танковий) взвод наступає в складі роти, резерву
батальйону, штурмової групи.
Танковий взвод, механізований взвод на БМП і протитанковий взвод у
повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть бути
виділені для знищення вогневих засобів противника, які спостерігають-
ся, стрільбою прямою наводкою у ході вогневої підготовки атаки.
Механізований (танковий) взвод призначається для виконання
завдань прориву оборони противника, розгрому його підрозділів, що
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 277
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Рис. 4.20. Розташування особового складу
механізованих відділень
на БМП (варіант)
обороняються, захоплення зазначе-
них районів, рубежів й об'єктів, фо-
рсування водних перешкод і пере-
слідування противника. Під час ата-
ки на БМП (БТР) механізований взвод
діє в бойовій лінії за танком на відда-
ленні 100-200 м. Бойовий порядок
посиленого танком механізованого
взводу, що наступає на БМП, подано
на рис. 4.21. Бойовий порядок посиле-
ного механізованого взводу на БМП,
що наступає у пішому порядку
(рис. 4.22), складається із ланцюга сол-
датів, БМП (БТР), засобів посилення.
Інтервал між БМП (БТР) - до 100 м.
Механізований взвод наступає на
фронті до 300 м, а механізоване
відділення в пішому порядку - на
фронті до 50 м.
Рис. 4.21. Бойовий порядок посиленого танком механізованого взводу,
що наступає на БМП
278 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
100-300 м
до 50 м
Рис. 4.22. Бойовий порядок посиленого механізованого взводу на БМП,
що наступає у пішому бойовому порядку
Бойовий порядок танкового взводу складається із бойових машин з
інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, які діють із бойо-
вої лінії або поза нею.
У ході наступу положення відділень (танків) може бути в лінію, у
дві лінії, кутом уперед, кутом назад, уступом праворуч, уступом ліво-
руч. Бойовий порядок танкового взводу в лінію бойових машин пода-
но на рис. 4.23, у дві лінії - на рис. 4.24.
Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які ді-
ють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових по-
рядків відділень з інтервалом між ними до 50 м.
Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які ді-
ють на БМП (БТР) - лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гра-
натометному взводі, до 150 м - у протитанковому.
Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводу в
бойовому порядку неприпустимо.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 279
Тактичні ДІЇ механізованих (танкових) підрозділів Тактичні ДІЇ механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
до 100 м до 100 м до 100 м
Рис. 4.23. Бойовий порядок танкового взводу Рис. 4.24. Бойовий порядок танкового взводу
в лінію бойових машин у дві лінії бойових машин
Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться во-
гнева підготовка атаки, у ході наступу - вогнева підтримка атаки й вог-
невий супровід наступу підрозділів углибині.
Танковий взвод, механізований взвод на БМП і протитанковий
взвод у повному складі або окремими машинами можуть виділятися
для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрі-
льбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки. Спостерігач
веде спостереження за противником, результатами вогню, діями тан-
ків і доповідає командиру взводу. Він розташовується у 3-10 м від ко-
мандира взводу або біля нього. При переміщенні КСП спостерігач пе-
ресувається першим у район, визначений командиром взводу.
Зв'язковий (якщо він призначений командиром взводу) спостерігає
за сусідами, положенням і сигналами командирів відділень, приданих
і підтримуючих підрозділів, які розташовані перед КСП. Він передає
за розпорядженням командира взводу його накази встановленими
сигналами або голосом, стежить за дотриманням вимог маскування
особами, які прибувають на КСП. Зв'язковий розташовується в 3-6 м
від командира взводу й за всіх змін його розташування пересувається
разом із ним.
У рукопашному бою спостерігач і зв'язковий перебувають біля ко-
мандира взводу та охороняють його.
Атака полягає в стрімкому й безупинному русі танкових і механізо-
ваних підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вог-
нем із танків, БМП (БТР), а за мірою зближення з противником - і з
інших видів зброї з метою його знищення.
Атака на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника на-
дійно подавлена зі знищенням більшої частини його протитанкових
засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону.
280 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Під час атаки в пішому бойовому порядку особовий склад механізованого
взводу діє в ланцюгу безпосередньо за бойовою лінією танків на від-
даленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї ар-
тилерії й підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. БМП
(БТР) у цьому випадку, використовуючи особливості місцевості, стри-
бками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за
своїми відділеннями на відстані, що забезпечує надійну підтримку
вогнем своєї зброї танків та особового складу, що атакує, а БМП -
безпосередньо в ланцюгу своїх відділень.
Після спішування особового складу механізованого взводу в БМП
залишаються навідники-оператори, механіки-водії, у БТР - навідни-
ки-кулеметники, водії і заступник командира взводу, які вогнем бо-
йових машин підтримують бій своїх підрозділів. Варіант бойовий по-
рядку й завдання механізованого взводу в наступі подано на рис. 4.25.
Для забезпечення своєчасного й організованого висування, розгор-
тання й переходу в атаку підрозділам призначаються:
маршрути висування;
вихідний пункт (рубіж);
пункти (рубежі) розгортання у взводні колони;
рубіж переходу в атаку;
рубіж безпечного віддалення;
• рубіж спішування (при здійсненні атаки в пішому порядку для
механізованих підрозділів).
Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку плано-
вого висування підрозділів із вихідного району (із рубежу). Віддале-
ність вихідного пункту (рубежу) від вихідного району забезпечує ви-
тягування колони із засобами підсилення та початок руху із заданою
ШВИДКІСТЮ (для КОЛОНИ батальйону 5-10 км). Рубіж розгортання у взводні ко-
лони призначається за можливістю за особливостями місцевості в 2-
3 км від переднього краю оборони противника й має виключати ура-
ження колон вогнем протитанкових засобів ближньої дії, гармат
БМП, іншої зброї піхоти. Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб ви-
сування до нього здійснювалось скрито, а віддалення його забезпечу-
вало ведення дійсного вогню з основних видів зброї й дозволяло під-
розділам безупинно, на максимальній швидкості досягати переднього
краю оборони противника у вказаний час (Ч). Він може призначатись
на віддалі до 600 м від переднього краю оборони противника, а інко-
ли й більшій. Рубіж спішування призначається якомога ближче до перед-
нього краю оборони противника звичайно у місцях, укритих від во-
гню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Він мо-
же збігатися із рубежем переходу до атаки, а інколи розташовува-
тись і ближче (300-400 м).
Рис. 4.25. Бойовий порядок і завдання механізованого взводу в наступі
282 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рубіж безпечного віддалення призначається для забезпечення безпеки
підрозділів, які висуваються у супроводі вогню артилерії (у пішому
порядку - 400 м).
Бойове завдання механізованого (танкового) взводу у наступі включає
об'єкт атаки та напрямок продовження наступу. В окремих випадках,
коли перед фронтом наступу дії противника не передбачені, під час
постановки бойового завдання по радіо, а також під час наступу в
особливих умовах взводу може бути вказаний тільки напрямок атаки
або напрямок продовження наступу. Об'єктом атаки механізованого
(танкового) взводу звичайно є жива сила, розташована в окопах або в
інших фортифікаційних спорудженнях, а також танки, гармати, про-
титанкові ракетні комплекси, кулемети, інші вогневі засоби против-
ника, розташовані у першій траншеї та у найближчій глибині. На-
прямок продовження наступу взводу визначається із врахуванням
забезпечення виконання найближчого завдання роти.
З оволодінням визначеним об'єктом атаки взвод продовжує не-
впинний наступ у зазначеному напрямку, у ході якого отримує нове
бойове завдання.
Протитанковий взвод призначений для боротьби з танками, іншими
броньованими об'єктами противника для прикриття висування та
розгортання рот першого ешелону, введення в бій другого ешелону
(резерву), відбиття контратак противника, прикриття проміжків і
відкритих флангів. Крім того, він може залучатися для знищення вог-
невих засобів у відкритих (закритих) фортифікаційних спорудах, а в
окремих випадках - і гелікоптерів противника, що діють на малих
висотах.
Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили та вогне-
вих засобів противника в окопах (траншеях), поза укриттями, за
особливостями місцевості для відбиття контратак противника, при-
криття проміжків і відкритих флангів.
Протитанковий і гранатометний взводи звичайно залишаються у
безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, застосову-
ються на напрямку головного удару, а в деяких випадках, залежно
від умов обстановки, можуть у повному складі або відділеннями при-
давитися ротам першого ешелону. Протитанковому та гранатометно-
му взводам у наступі вказуються напрямок стрільби, цілі ураження,
напрямок наступу (порядок переміщення в ході бою), вогневі рубежі.
Вогневі рубежі призначаються для виконання завдань під час вогневої
підготовки атаки, для підтримки атаки підрозділів першого ешелону,
під час введення в бій другого ешелону, під час відбиття контратаки,
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 283
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
прикриття флангів і стиків. Вони мають забезпечувати ведення вог-
ню на максимальну дальність, можливість маневру вогнем і безупин-
ну вогневу взаємодією із підрозділами (бойовими групами), які насту-
пають (танками, іншими вогневими засобами). Вогневі рубежі можуть
призначатися завчасно під час підготовки до наступу або безпосере-
дньо в ході його ведення.
Бойовий порядок протитанкового та гранатометного відділень, ЩО ДІЮТЬ у ПІПІОМу
порядку, складається з обслуг, розгорнутих за фронтом з інтервалом
між гранатометами 10-20 м, між протитанковими керованими раке-
тними комплексами, - не менше 15 м, і БМП (БТР).
Механізованому взводу, залежно від умов обстановки та виконува-
ного завдання, може бути приданий особовий склад, озброєний про-
титанковими керованими ракетами, гранатометами, кулеметами, ін-
шими вогневими засобами. Якщо механізований взвод діє як штур-
мова група, то йому можуть бути додані танки, гармати, переважно
самохідні, і міномети. Засоби посилення механізованого взводу при-
значені для знищення та придушення живої сили, вогневих засобів
противника, що перешкоджають просуванню взводу або контрата-
кують його. Для відтворення проходів у загородженнях, підриву фор-
тифікаційних споруд перед переднім краєм противника механізова-
ному взводу може бути приданий інженерно-саперний підрозділ.
Наступ на противника, що обороняється, із положення безпосереднього зіткнення З НИМ
взвод здійснює з вихідної позиції роти, зайнятої у ході перегрупування
із положення оборони, або зі зміною підрозділів, що обороняються. Ме-
ханізований взвод із засобами посилення на вихідній позиції роти роз-
ташовується в траншеях і ходах сполучення, а БМП (БТР) займають
вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними.
Танковий взвод розташовується на вихідній позиції роти на відда-
ленні 2-4 км від переднього краю оборони або на очікувальній позиції
батальйону на віддаленні 5-7 км. Танки і БМП, призначені для зни-
щення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиці-
ях на віддаленні, яке забезпечує виконання поставленого завдання.
Перегрупування взводу, що займає оборону в безпосередньому зітк-
ненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для на-
ступу проводиться в складі роти (взводу) приховано, звичайно в ніч
перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості. Перегрупу-
вання взводу, що оборонявся в першому ешелоні, здійснюється в пі-
шому порядку траншеями й ходами сполучення.
У випадку, якщо БМП займають колишні вогневі позиції, вони ви-
користовуються за рішенням того командира, на чиїй позиції перебу-
вають, для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підго-
284 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
товки наступу, а БТР - для знищення вогнем виявлених вогневих за-
собів і живої сили противника. Якщо БМП (БТР) не використовуються
для ведення вогню прямою наводкою, то із початком вогневої підго-
товки вони висуваються до своїх взводів для нарощування вогневого
впливу. Під час дій взводу у резерві батальйону він виводиться на ви-
хідну позицію в другу або третю траншею.
Механізований взвод у ході перегрупування (зміни) розташовується на
вихідній позиції роти: піхота - у першій траншеї, БМП (БТР) займають
вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними на відстані до
50 м. Танковий взвод розташовується в раніше зайнятому для оборони
опорному пункті або в складі роти перебуває на вихідній (очікувальній)
позиції. Гранатометний взвод займає вогневі позиції у другій траншеї.
Протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешело-
ну на відстані до 100 м, протитанкове відділення роти - на одному із
флангів роти в одній траншеї із механізованими взводами.
У вихідному положенні (районі) взвод перебуває в постійній готов-
ності до відбиття можливого нападу противника, для чого організу-
ється система вогню, згідно із оборонним боєм.
Підготовка наступу ВКЛЮЧає:
організацію наступу;
підготовку взводу до виконання бойового завдання;
підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній
позиції) роти;
проведення заходів усебічного забезпечення;
контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань.
організація наступу - це з'ясування завдання, оцінювання обстановки,
прийняття та затвердження рішення, проведення рекогносцировки,
постановка бойових завдань відділенням (екіпажам танків), організа-
ція взаємодії, управління та всебічного забезпечення наступу.
Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником, а ЯКЩО ДО-
зволяє обстановка, то й наступу з ходу, уся робота з організації бою
проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організува-
ти бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює
обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ та організує вза-
ємодію за картою (схемою, на макеті місцевості), а з виходом взводу
на рубіж видимості об'єктів атаки (на вихідну позицію після перегру-
пування або зміни підрозділів, що обороняються) - завдання відді-
ленням (танкам) і порядок взаємодії уточнюються.
Під час з'ясування завдання командир взводу має зрозуміти:
• завдання роти та задум командира роти на бій;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 285
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
• завдання взводу (рубіж, об'єкти, цілі противника, спосіб і місце їх
знищення, напрямок продовження наступу);
місце взводу в бойовому порядку роти (батальйону), його роль у
бою;
об'єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, що підлягають уражен-
ню засобами старших командирів;
завдання сусідів і питання, за якими необхідно організувати вза-
ємодію з ними;
• час готовності до наступу.
За умов наступу з ходу командир взводу, крім того, усвідомлює поря-
док висування, розгортання в бойовий порядок, а під час наступу із
положення безпосереднього зіткнення із противником - порядок пе-
регрупування, зміни підрозділу, що обороняється на вихідній позиції,
а також порядок її зайняття.
У результаті з'ясування завдання командир взводу робить виснов-
ки, у яких визначає:
• на знищенні яких об'єктів і цілей зосередити зусилля взводу та
приданих засобів;
зміст бойового завдання;
бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю та
наступу вглибині оборони противника;
• час на підготовку наступу.
Для оцінювання обстановки командир взводу має вивчити:
- склад, положення, можливий характер дій противника перед
фронтом наступу та на флангах;
розташування вогневих засобів противника, можливості їх маневру;
стан, забезпеченість, можливості взводу та приданих підрозділів;
склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними;
характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні
підступи, загородження й перешкоди, умови спостереження та
ведення вогню.
Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, добу
та їх вплив на підготовку й ведення бою.
Рішення на наступ командир взводу приймає в ході рекогносцировки,
яка проводиться старшим командиром. У рішенні командир взводу
визначає:
порядок і способи виконання завдання (якого противника, у який
спосіб знищити із вказуванням порядку його ураження вогнем
штатного озброєння, приданих вогневих засобів і дій взводу);
бойовий порядок;
286 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам, штатним і
приданим вогневим засобам;
порядок управління ними та інші питання.
Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, ДЄ відображається:
накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони проти-
вника, розташування його засобів ураження перед фронтом на-
ступу, на флангах на глибину бойового завдання взводу, можли-
вий характер дій противника;
вихідна позиція взводу, об'єкт атаки та цілі, на знищенні яких
необхідно зосередити зусилля взводу; цілі, що уражаються засо-
бами старших командирів; місце й номер проходу в мінно-
вибуховому загородженні, а під час наступу з ходу - рубежі роз-
гортання у взводні колони, переходу в атаку, спішування під час
атаки в пішому порядку.
у ході рекогносцировки командир взводу:
вивчає місцевість, указує орієнтири, уточнює накреслення пе-
реднього краю оборони противника, розташування його вогневих
засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень,
перешкод, цілі, що уражаються засобами старшого командира;
визначає бойові завдання відділенням (екіпажам танків) та обслу-
гам приданих вогневих засобах;
• уточнює рубіж переходу в атаку та безпечного віддалення, місця
проходів у загородженнях і через перешкоди, їх позначення, міс-
ця навішування на танки мінних тралів;
уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки
десантом на танки та спішування, а під час наступу із положення
безпосереднього зіткнення з противником - вихідну позицію (ді-
лянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР)
до взводу (відділення), місця пропуску танків, їх позначення.
У рекогносцировці зазвичай беруть участь командири відділень
(танків), а іноді й механіки-водії (водії).
у бойовому наказі командир взводу вказує:
орієнтири;
• склад, положення й характер дій противника, місця розташуван-
ня його вогневих засобів;
завдання роти, взводу;
об'єкти та цілі на напрямках дій взводу, що уражаються засобами
старшого командирів, завдання сусідів;
бойові завдання підлеглим підрозділам (танкам, вогневим засо-
бам, підлеглому особовому складу, створюваним групам);
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 287
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
- час готовності до виконання завдання;
склад групи керування й вогневої підтримки, власне місце та міс-
це розташування заступника в ході наступу.
При постановці бойових завдань командири взводів указують:
механізованого (танкового) - об'єкт атаки й цілі, на знищенні яких
зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу, ру-
біж переходу в атаку;
гранатометного - цілі для ураження в період вогневої підготовки
атаки й з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби й
порядок переміщення в ході бою;
протитанкового - цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж),
напрямок наступу, місце в бойовому порядку.
Командири механізованого, гранатометного й протитанкового взво-
дів при атаці в пішому порядку вказують також місця спішування.
Командир механізованого взводу при постановці завдання вказує:
своєму заступнику - порядок ведення вогню БМП (БТР), їх місце
в бойовому порядку взводу;
• кулеметнику - цілі для знищення, порядок ведення вогню, місце
в бойовому порядку;
снайперу - цілі для знищення, порядок ведення вогню, місце
в бойовому порядку;
санітару-стрілку - завдання й місце розташування.
При організації взаємодії командир взводу має:
при наступі з ходу вказати порядок висування до рубежу перехо-
ду в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі
стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок руху в атаці, від-
творення проходів у загородженнях, у тому числі встановлених
засобами дистанційного мінування;
при наступі із положення безпосереднього зіткнення з противни-
ком указати порядок заняття вихідних позицій (ділянки траншей,
окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, ви-
ходу й заняття своїх місць БМП (БТР), а командир танкового взво-
ду - порядок проходження танків через позиції механізованих
підрозділів і ведення вогню під час атаки;
• погодити дії відділень (танків), бойових груп (пар), якщо вони
створюються, між собою й з приданими вогневими засобами, із
сусідами, а командири протитанкового й гранатометного взводів
- дії своїх відділень із механізованими підрозділами щодо завдань,
рубежів, часу й способів виконання завдань;
указати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи за-
хисту від високоточної зброї противника;
288 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії й порядок
дій за ними.
Командири механізованого, гранатометного й протитанкового
взводів, крім того, указують:
номери (розпізнавальні знаки) атакуючих перед взводом танків
і напрямок їх наступу;
при атаці в пішому порядку - місця спішування особового складу
й порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу на авто-
мобілях - місця, порядок і розрахунок посадки особового складу
десантом на танки, а також вимоги безпеки.
При організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіо-
дані й порядок користування радіо- і сигнальними засобами.
Командир взводу при здійсненні контролю виконання заходів підготовки
наступу й готовності до виконання поставленого завдання перевіряє:
• знання особовим складом своїх завдань, порядок їх виконання,
сигналів оповіщення, управління й взаємодії;
• екіпірування підлеглих, наявність запасів ракет, боєприпасів, паль-
ного, інших матеріальних засобів у встановлених нормах, засобів
індивідуального захисту;
• виконання заходів з підготовки озброєння, військової техніки й
засобів зв'язку до бойового застосування.
Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу, ви-
діленого для стрільби прямою наводкою, при усвідомленні завдання й
оцінці обстановки має зрозуміти цілі для ураження під час вогневої
підготовки наступу й з початком атаки - час готовності до виконання
завдання, а також терміни, порядок висування й заняття вогневих
позицій (порядок перегрупування - за необхідності), порядок дій після
виконання завдання.
У рішенні командир взводу визначає порядок виконання отриманого
завдання (які цілі, коли, якими засобами знищити (подавити), поря-
док відкриття й припинення вогню), завдання БМП (танкам, обслу-
гам) щодо знищення (придушення) цілей, що виявилися неураженими
в ході вогневої підготовки наступу, або тих, що з'явилися на перед-
ньому краї й у найближчій глибині оборони противника.
До початку наступу командир взводу здійснює контроль готовності під-
розділів до наступу, перевіряючи знання особовим складом своїх за-
вдань, способів їх виконання, порядку взаємодії, сигналів оповіщен-
ня, управління й взаємодії, забезпеченість усім необхідним для ве-
дення наступу, надаючи допомогу командирам відділень (танків, об-
слуг) в усуненні виявлених недоліків, і доповідає командиру роти про
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 289
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
готовність до ведення наступу. За необхідності в доповіді відбива-
ються питання укомплектованості взводу, приданих підрозділів осо-
бовим складом, озброєнням, технікою, знання особовим складом бо-
йових завдань, порядку їх виконання, готовність до бойового засто-
сування озброєння й військової техніки, забезпеченість взводу боє-
припасами, пальним, медикаментами, засобами індивідуального за-
хисту, морально-психологічний стан особового складу, а за необхідно-
сті - й інші питання.
Танковий (протитанковий) взвод і БМП, виділені для стрільби пря-
мою наводкою, у встановлений час, звичайно у ніч перед наступом або
в умовах обмеженої видимості, займають вогневі позиції й готуються
до виконання завдання. У деяких випадках вогневі позиції займають-
ся з початком вогневої підготовки наступу. Засоби, виділені для веден-
ня вогню прямою наводкою зі складу підрозділів, що обороняються,
виконують завдання із займаних раніше вогневих позицій. Із початком
вогневої підготовки наступу вони знищують зазначені або виявлені цілі
в опорних пунктах противника на передньому краї, у найближчій гли-
бині оборони й між ними, руйнують оборонні споруди.
При наступі з ходу механізований (танковий) взвод у період вогневої
підготовки наступу висувається до рубежу переходу в атаку в колоні
роти. Мінні поля, встановлені засобами дистанційного мінування
противника у період висування, долаються проходами, відтвореними
засобами старшого командира. При застосуванні противником за-
пальної зброї взвод швидко виходить із району пожежі, гасить вогонь
на озброєнні й військовій техніці, продовжує виконувати поставлене
завдання.
Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь вису-
нутися на вогневі позиції для підтримки наступу й атаки механізова-
них і танкових підрозділів у порядку, зазначеному командиром ба-
тальйону.
Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні КОЛОНИ, ТО
взводи після його проходження самостійно, максимально швидко ви-
ходять на свої напрямки. Із підходом до рубежу переходу в атаку взво-
ди за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і,
знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього
краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом
за танками й знищує вогневі засоби противника, у першу чергу проти-
танкові, не даючи противнику можливості відітнути себе від танків.
Механізований взвод на автомобілях і танки з виходом на рубіж
посадки десантом на танки зупиняються, особовий склад висаджу-
290 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ється з автомобілів і, відповідно до розрахунку, дотримуючись вимог
заходів безпеки, здійснює посадку десантом на танки. Танки з десан-
том продовжують висування до рубежу переходу в атаку, автомобілі
висуваються у встановлені місця збору.
за атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до
встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дуб-
люють команду: "Взвод (відділення) - приготуватися ДО СПІШУВАННЯ". За цією
командою БМП (БТР) доганяють танки, особовий склад ставить зброю
на запобіжник, виймає її із бійниць і готується до спішування.
із виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу:
"Взвод - ДО МАШИН” - механіки-водії (водії) БМП (БТР), а при висуванні
взводу десантом на танках - і механіки-водії танків зменшують шви-
дкість руху машин або, використовуючи наявні укриття, ненадовго
зупиняються. Відділення за командою своїх командирів: "Відділення - ДО
МАШИНИ" - швидко вискакують із машин, а за командою: "Відділення, у
напрямок такого-то предмету - до бою, УПЕРЕД" - розгортаються в ланцюг і, веду-
чи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігцем про-
довжують рух до переднього краю оборони противника.
Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником ВЗВОД починає ПІС-
ЛЯ проведення вогневої підготовки наступу, під час якої він вогнем
своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби, живу силу противника в
об'єкті атаки й на його флангах. Командир взводу управляє вогнем
підлеглих, веде спостереження за діями противника, за цілями, що
підлягають знищенню й придушенню в ході вогневої підготовки на-
ступу на напрямку наступу взводу, і про результати спостереження
доповідає командиру роти.
У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира
танковий взвод, що займає вихідну (вичікувальну) позицію, починає
висування до рубежу переходу в атаку. За танками починають рух і
БМП (БТР) механізованих взводів. Із підходом до рубежу переходу в
атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію й максимально
швидко продовжує рух, знищуючи противника вогнем із ходу. БМП
(БТР) підходять до своїх відділень, ведучи вогонь з ходу або під час
коротких зупинок.
із підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізо-
ваного взводу командує: "Взвод - приготуватися ДО АТАКИ" й далі: "Позначити
проходи ДЛЯ ТАНКІВ".
Після проходження танками вихідного положення командир механі-
зованого взводу подає команду: "Взвод, в атаку - УПЕРЕД", за якою особовий
склад вискакує із траншей (окопів) і прискореним кроком або бігцем
слідом за танками атакує противника, рухаючись у напрямку проходів
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 291
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
у загородженнях. БМП (БТР), рухаючись за своїми відділеннями, вог-
нем підтримують атаку танків й особового складу.
При зближенні із противником на БМП (БТР) командир взводу з виходом їх
на позицію подає команду: "Взвод - ДО МАШИН", "ПО МІСЦЯХ". Особовий
склад взводу здійснює посадку в машини й готується для ведення во-
гню з ходу. Взвод на БМП (БТР) на максимальній швидкості висува-
ється до рубежу спішування, ведучи вогонь на ходу. На рубежі спі-
шування взвод діє так само, як при наступі, з ходу.
За атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу механізо-
ваного взводу здійснюється під час вогневої підготовки наступу у ви-
хідному положенні до наступу. БМП (БТР) за командою (сигналом)
командира взводу потай підходять до своїх відділень, використовую-
чи особливості місцевості, і зупиняється. Особовий склад за коман-
дою командира взводу здійснюють посадку в машини й готується до
ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.
із переходом в атаку командир взводу уточнює положення противника,
а за необхідності - бойові завдання відділенням (танкам) і порядок
подолання загороджень.
Гранатометний і протитанковий взводи в ході вогневої підготовки
наступу й з початком атаки вогнем із займаних вогневих позицій
знищують живу силу й вогневі засоби на передньому краї оборони
противника.
Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника
здійснюється під прикриттям вогню артилерії, гелікоптерів, гранато-
метного й протитанкового взводів, а також за взаємної підтримки во-
гню танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї. Танки й БМП, оснащені
мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому поряд-
ку за своїми напрямками, усі інші - установленим порядком відтво-
реними проходами. При цьому особовий склад механізованого, гра-
натометного й протитанкового взводів, що атакують противника в
пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками за їх коліями або
проробленими проходами. Із підходом особового складу до загород-
жень за командою командира взводу відділення під прикриттям вог-
ню групи керування й вогневої підтримки, а при наступі у дві лінії -
й вогню одного із відділень, у встановленому порядку на ходу займа-
ють місця в колоні взводу. БМП (БТР) у цей час вогнем під час корот-
ких зупинок знищують вогневі засоби противника, що перешкоджа-
ють танкам й особовому складу долати загородження. Вони долають
загородження за особовим складом взводу.
Мінне поле, встановлене засобами дистанційного мінування на на-
прямку висування (атаки) взводу, за неможливості обходу долається
292 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
відтвореним проходом у взводній колонні. БМП (БТР) і танки без тра-
лів, які перебували в бойовій лінії і потрапили на заміновану місце-
вість, рухаються до проходу за виходами, що розміновуються особо-
вим складом відділень (екіпажами танків) із використанням табель-
них комплектів розмінування.
Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує против-
ника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його протитанкові та
вогневі засоби, які перешкоджають подоланню загороджень механі-
зованими підрозділами.
Після подолання загороджень механізований взвод, що атакує в
пішому порядку, розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі
своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї
противника на 25-40 м, за командою командира взводу "Взвод, граната-
ми - ВОГОНЬ" особовий склад закидає противника гранатами й у точно
встановлений час (Ч) із криком "Ура" слідом за танками вривається на
передній край оборони, знищує противника вогнем упритул, опано-
вує об'єктом атаки та безупинно продовжує наступ в указаному на-
прямку.
БМП (БТР), подолавши загородження проходами, виходять на свої
напрямки наступу та вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи
за бойовою лінією свого підрозділу.
Якщо перед механізованим взводом танки не діють, взвод атакує
противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії. Безпечне
віддалення від розривів снарядів своєї артилерії становить:
для танків - 200 м;
• для БМП (БТР) - 300 м;
для особового складу, що атакує противника в пішому порядку, -
400 м.
Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механі-
зованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів
гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно
переносить вогонь углиб на неуражені або знов виявлені цілі. У ході
наступу вогневі позиції гранатометного взводу мають розташовува-
тися на відстані 300 м від бойових порядків рот першого ешелону.
Взвод із гранатометами, установленими на БМП (БТР), діє звичайно в
бойових порядках механізованих підрозділів.
Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти), діючи в бо-
йових порядках механізованих підрозділів або проміжках між ними,
із послідовно займаних вогневих позицій за командою (сигналом) ко-
мандира батальйону (роти), використовуючи цілевказівки наступаю-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 293
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
них підрозділів або самостійно, знищує танки, інші броньовані маши-
ни противника, що перешкоджають просуванню танків і механізова-
них взводів.
При веденні вогню із землі обслугами гранатометного й протитан-
кового взводів їх БМП (БТР) займають укриття поруч або за обслуга-
ми на відстані до 100 м, своїм вогнем прикриваючи їх вогневі пози-
ції, і підтримують бій механізованих підрозділів. Автомобілі цих взво-
дів, використовуючи особливості місцевості й інші укриття, розташо-
вуються на відстані до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуг).
Переміщення гранатометного й протитанкового взводів здійсню-
ється взводом або відділеннями для забезпечення безперервної під-
тримки механізованих підрозділів.
При наступі в пішому порядку командир механізованого взводу із групою
керування й вогневої підтримки спішується й просувається за ланцю-
гом взводу в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями
взводу й управляти ним. Керування вогнем і рухом БМП (БТР) коман-
дир взводу здійснює через свого заступника.
Командири гранатометного й протитанкового взводів перебувають
у бойовому порядку взводу, а якщо взвод за відділеннями надається
механізованим ротам, - при одному з відділень.
Оволодівши об'єктом атаки, взвод продовжує наступати в зазначе-
ному напрямку, знищуючи противника перед фронтом наступу та на
флангах. Командир взводу доповідає командиру роги про виконання
завдання на досягнутому рубежі, про склад, положення й характер
дій противника на напрямку наступу взводу та своє рішення.
бій углибині оборони противника характеризується нерівномірністю про-
сування підрозділів і розвивається в складній обстановці, що швидко
змінюється. Успішне просування принаймні одного відділення (танка)
або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успі-
ху. При відставанні сусідів взвод, не припиняючи наступу, частиною
вогневих засобів подавляє цілі, що заважають просуванню сусідів.
Краща допомога сусідам - просування взводу вперед.
Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить та
атакує його у фланг або тил. Для маневру використовуються особли-
вості місцевості, проміжки в бойових порядках, відкриті фланги про-
тивника; з метою приховання маневру застосовуються аерозолі. Ма-
невр, залежно від умов обстановки та місцевості, може здійснювати-
ся взводом у повному складі або частиною сил, у бойовому або перед-
бойовому порядку.
За неможливості обійти опорний пункт противника командир
взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь
294 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
взаємодіючих підрозділів на цілі, що перешкоджають просуванню,
висуває відділення (танки) на вигідний для атаки рубіж, одночасно
вживаючи заходів з відтворення проходу у загородженнях. Взвод,
використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою
з фронту завершує його знищення та продовжує рух вперед.
За мірою ослаблення опору противника механізований взвод, що
наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого коман-
дира здійснює посадку в машини або десантом на танки. Для цього
БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення,
сповільнюють рух або ненадовго зупиняються (танки, виділені для дій
із десантом, зупиняються). Особовий склад за командою командирів
відділень "ДО МАШИНИ" бігом висувається до своїх БМП (БТР, танків),
ставить зброю на запобіжник, далі за командою "ПО МІСЦЯХ" здійснює
посадку й готується для ведення вогню з ходу. Навідники-операгори
БМП (навідники кулеметів БМП, гармат танків) під час посадки осо-
бового складу спостерігають за противником і знищують виявлені ці-
лі. Діючи на БМП (БТР, десантом на танках), взвод продовжує вико-
нувати завдання.
Командир механізованого взводу, що діє десантом на танках, зобо-
в'язаний розподілити відділення й придані вогневі засоби на танках,
указати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посад-
ку, спішування, способи цілевказівки, вимоги безпеки. Діючи десан-
том на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу, вогневі засоби
противника, у першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для
знищення противника, що перешкоджає просуванню танків, а також
для надання допомоги танкам при подоланні загороджень і перешкод
особовий склад може спішуватися. Із першою нагодою взвод знову
здійснює посадку десантом на танки та продовжує рух вперед.
Загородження та перешкоди вглибині оборони противника взвод
обходить або долає відтвореним проходом.
Зони зараження взвод долає на БМП (БТР, автомобілях, танках) з
використанням засобів індивідуального та колективного захисту.
На важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод під
час наступу в пішому порядку обганяє танки, наступає під прикрит-
тям їх вогню та вогню БМП (БТР). За мірою подолання цих ділянок
танки знову виходять уперед, а взвод продовжує наступати за ними.
Противника, що контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими
підрозділами вогнем і рішучою атакою з ходу або за вказівкою ко-
мандира роти спочатку уражає противника вогнем із вигідного рубе-
жу. При цьому танки та БМП (БТР) займають вогневі позиції за най-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 295
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ближчим укриттям, а особовий склад механізованого взводу спішу-
ється та займає вигідні позиції, звичайно перед ними. Потім взвод
атакою у взаємодії із сусідами або самостійно завершує знищення
противника.
Взвод, який противник не контратакує, прискорює просування з
метою виходу у його фланг і тил. Виявивши відхід противника, ко-
мандир взводу негайно організовує переслідування й доповідає про
це командиру роти. Під час переслідування взвод, уміло використо-
вуючи особливості місцевості, діючи в бойовому або похідному по-
рядку, обходить противника рівнобіжним маршрутом, виходить на
шляхи відходу, сковує його дії і знищує рішучою атакою у фланг і тил.
За неможливості виходу на шляхи відходу противника взвод рішучи-
ми діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, за
взаємодії із сусідами знищує їх і проривається до основних сил про-
тивника. Механізований взвод переслідує противника на БМП (БТР)
або десантом на танках.
Після бою взвод виходить у призначене місце (на зазначений ру-
біж), де розташовується (закріплюється). Командир взводу організо-
вує спостереження, охорону, визначає заходи маскування; про ре-
зультати бою доповідає командиру роти (батальйону), у доповіді вказують-
ся: завдання, виконане взводом, місце його розташування; цілі про-
тивника, знищені взводом; втрати особового складу, озброєння та
військової техніки; витрати боєприпасів і пально-мастильних матері-
алів; стан озброєння та військової техніки, морально-психологічний
стан особового складу, інші питання.
Механізований (танковий) взвод, що є резервом батальйону, використовуючи ма-
скувальні властивості місцевості, просувається за ротами першого
ешелону на відстані 1,5-2 км у готовності до виконання раптово ви-
никлих завдань, а також завдань, що покладені на другий ешелон ба-
тальйону. Одержавши завдання на розвиток наступу, командир ме-
ханізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділен-
ням (танкам). При цьому він указує на місцевості положення против-
ника, місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в
бій, об'єкт атаки, напрямок продовження наступу, організовує взає-
модію. Взвод при підході до зазначеного рубежу розгортається в бо-
йовий порядок і стрімко атакує противника. З одержанням завдання
на знищення противника, що залишився в типу батальйону, взвод
висувається на вказаний напрямок і, використовуючи результати во-
гневого ураження, завершує його розгром.
296 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Механізована (танкова) рота в наступі
Механізована (танкова) рота є тактичним підрозділом Сухопутних
військ Збройних сил України, може наступати в першому ешелоні ба-
тальйону, бути його, другим ешелоном або резервом, діяти в головній
похідний заставі, в обхідному, спеціальному, розвідувальному загонах.
Механізована рота, крім того, може діяти як тактичний повітряний
десант і становити основу штурмового загону (штурмової групи).
Механізована (танкова) рота наступає звичайно на фронті до 1 км,
а на ділянці прориву - на фронті до 500 м. Схему варіанту побудови
бойового порядку механізованої роти в наступі, що відображає зами-
сел ведення наступальних дій, подано на рис. 4.26.
Перед виходом на рубіж розгортання у взводні колони механізована
рота висувається в похідному або передбойовому порядку. Останній
дозволяє скоротити час на розгортання із похідного в бойовий поря-
док, що, у свою чергу, надає можливість спостерігати за противни-
ком, вести й корегувати вогонь, оцінювати результати стрільби. Місця
рот у передбойовому порядку визначаються командиром батальйону
із врахуванням бойового порядку батальйону. Місця взводів (відді-
лень) у передбойовому порядку роти (взводу) указуються тільки за не-
обхідності, звичайно вони діють у постійному шикуванні взводів (від-
ділень). Перший взвод діє в центрі, другий - на правому фланзі, третій
- на лівому. Інтервал і дистанції між взводними колонами становлять
150-300 м, між колонами відділень - 50-100 м. Рота, призначена для
дій у другому ешелоні батальйону, перебуває на віддаленні 1,5-2 км.
Придані механізованій роті танкові підрозділи перебувають зви-
чайно попереду механізованих рот (взводів), а придані танковій роті
механізовані підрозділи - позаду танкових рот (взводів).
Засоби, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні ко-
мандира роти, ідуть за напрямною ротою (взводом) або в указаних
командиром роти місцях передбойового порядку.
Рота із похідного порядку в передбойовий розгортається послідовно у
взводні колони й колони відділень самостійно при досягненні вказа-
них рубежів (пунктів) або за командою (сигналом) командира баталь-
йону (роти). Для організованого висування, розгортання й переходу в
атаку роті призначаються:
маршрут висування;
рубіж розгортання роти у взводні колони;
рубіж переходу в атаку;
рубіж спішування (для механізованих підрозділів у пішому порядку).
Рис. 4.26. Бойовий порядок механізованої роти в наступі (варіант)
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
298
ТАКТИКА
Рубіж розгортання роти у взводні колони призначається за можли-
вості за складками місцевості, у 2-3 км від переднього краю оборони
противника. Поза рубежу розгортання у взводні колони передбойо-
вий порядок механізованої роти подано на рис. 4.27-4.28.
Рис. 4.27. Передбойовий порядок механізованої роти,
що наступає на БМП. Положення механізованих
взводів - у лінію колон (варіант).
Механізована рота посилена танковим
і гранатометним взводами
тв
МВ
150-300м
до 200 м
мв
150-300м
до 200 м
гв
КСП
Рис. 4.28. Передбойовий порядок механізованої роти.
Положення механізованих взводів - у лінію
колон (варіант).
Доданий танковий взвод розгорнутий у лінію танків
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 299
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Рис. 4.29. Передбойовий порядок посиленої
танкової роти. Положення колон взводів -
кутом назад (варіант)
Для рот у наступі при-
значається рубіж розгор-
тання в ротні колони. Ко-
мандир роти після розгор-
тання перебуває за бойо-
вою лінією на відстані до
200 м у такому місці, звід-
ки йому зручніше керувати
ротою.
Варіант передбойового
порядку посиленої танкової
роти (положення взводів -
кутом назад) подано на
рис. 4.29.
Механізована рота, при-
дана танковому батальйону,
звичайно повзводно до-
дається танковим ротам,
гранатометний взвод - зали-
шається в безпосередньому підпорядкуванні командира роти й засто-
совується, частіше за все у повному складі, на напрямку зосереджен-
ня основних зусиль танкового батальйону, іноді може додаватися ме-
ханізованим взводам.
Танкова рота, придана механізованому батальйону, діє звичайно у
повному складі, а при наступі в місті, горах, лісі та на укріплений ра-
йон може повзводно додаватися механізованим ротам.
Розгортання механізованих рот у бойовий порядок здійснюється за
командою командира й залежить від обстановки.
Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон. У ході
наступу положення взводів у бойовому ланцюгу роти можуть бути:
в лінію, кутом уперед, кутом назад, уступом праворуч або ліворуч
(рис. 4.30-4.34).
Бойовий порядок застосовується при переході підрозділів в атаку
на відповідному рубежі за командою, наприклад: "Рота, у напрямку такого-
то предмета (на такий-то рубіж), у лінію (уступом праворуч), напрямний - перший взвод -
ДО БОЮ". Механізованій (танковій) роті вказується найближче завдання
й напрямок продовження наступу.
Рис. 4.30. Бойовий порядок механізованої роти, що наступає на БМП.
Положення взводів - у лінію (варіант).
Механізована рота посилена танковим взводом, що розгорнутий у лінію
танків перед бойовими порядками механізованих взводів роти
Рис. 4.31. Бойовий порядок танкової роти. Положення взводів - кутом назад (варіант)
Рис. 4.32. Бойовий порядок механізованої роти, що наступає, на БМП.
Положення взводів - у лінію бойових машин (варіант).
Механізована рота посилена танковим взводом (розгорнутий у лінію танків перед бойовими
порядками механізованих взводів), гранатометним взводом (розгорнутий у лінію бойових
машин між бойовими порядками механізованих взводів)
Рис. 4.33. Бойовий порядок механізованої роти, що наступає в пішому порядку.
Положення взводів - у лінію (варіант).
Механізована рота посилена танковим взводом (розгорнутий у лінію танків
перед бойовими порядками механізованих взводів)
302 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
150-300м
МВ
Рис. 4.34. Бойовий порядок механізованої роти, що наступає в пішому порядку.
Положення взводів - уступом управо (варіант)
Найближче завдання роти першого ешелону (у Т. Ч. Й танкової рОТИ, ЩО При-
дана механізованому батальйону) звичайно полягає у знищенні про-
тивника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні цим
пунктом. Напрямок продовження наступу визначається з метою за-
безпечення виконання найближчого завдання батальйону. Найближче
завдання роти другого ешелону при введенні її в бій може полягати в завер-
шенні розгрому противника, спільно з ротами першого ешелону, в
опорних пунктах углибині оборони й оволодінні першою позицією.
Напрямок продовження наступу роти другого ешелону визначається
з метою забезпечення виконання подальшого завдання батальйону.
Група розмінування в роті призначається із числа підготовлених
для цього відділень (екіпажів) і забезпечується комплектом розміну-
вання та підривними зарядами.
Дозорне відділення (танк), головний дозор призначений для охоро-
ни рота, що діє в головній похідній заставі. До її складу може виділя-
тися посилений взвод.
Наступ На противника, ЩО обороняється, із положення безпосереднього зіт-
кнення з ним рота починає у заздалегідь створеному, відповідно до рі-
шення командира, бойовому порядку із вихідного положення, яке за-
ймається звичайно після перегрупування із положення оборони або зі
зміною військ, що обороняються.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 303
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
У вихідному положенні для наступу створюються вихідні позиції механі-
зованих рот і вогневих засобів, ЯКІ ВИДІЛЯЮТЬСЯ для ведення вогню
прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів роти
для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, КСП.
Вихідна позиція механізованої роти складається із траншей, ходів спо-
лучення, які прилягають до неї, вогневих позицій БМП (БТР), позицій
штатних і приданих вогневих засобів. За неможливості прихованого
зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього
краю вони можуть розташовуватись сумісно із взаємодіючим танко-
вим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. Із початком на-
ступу БМП (БТР) висуваються до своїх рот слідом за танками.
Механізована рота першого ешелону звичайно розташовується в
першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає ви-
хідну позицію в другій і третій траншеях.
Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за на-
явністю умов, які забезпечують скритність від спостереження та зву-
кової розвідки противника на віддаленні 2-4 км від переднього краю
його оборони. Ці позиції завчасно обладнуються екіпажами танків і
підрозділами інженерних військ. Від позицій здійснюється розвідка
та розрахунок шляхів руху танків в атаку. Із положення оборони тан-
кові підрозділи можуть починати наступ безпосередньо із займаних
ними опорних пунктів.
Перегрупування роти, яка займає оборону в безпосередньому зіткненні
з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу
проводиться потай, звичайно вночі або в інших умовах обмеженої
видимості з виконанням заходів введення противника в оману. Ме-
ханізована рота виходить на вихідну позицію звичайно в ніч перед
наступом. У цей самий час займають підготовлені вогневі позиції гар-
мати, інші засоби, виділені для ведення вогню прямою наводкою. Во-
ни розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої під-
готовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.
Танки і БМП, розташовані в опорних пунктах змінюваних рот першо-
го ешелону, звичайно залишаються на місці та використовуються для
ведення вогню прямою наводкою у період вогневої підготовки атаки.
Зміна підрозділів, що обороняються, проводиться з метою зайняття
вихідного положення для наступу. При цьому механізовані роти ба-
тальйону, які наступають в першому ешелоні, замінюють підрозділи,
що обороняються, і займають вихідне положення для наступу, а БМП
(БТР) механізованих рот виходять на очікувальні позиції.
304 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
У вихідному положенні війська перебувають у готовності до відбит-
тя можливого наступу противника, суворо дотримуються встановле-
ного режиму на передньому краю й углибині бойового порядку.
Атака противника, що обороняється, здійснюється в тісній взаємодії
танкових і механізованих підрозділів. Танкові підрозділи атакують у
бойовій лінії, а механізовані - залежно від обстановки - на БМП (БТР)
без спішування особового складу або в пішому порядку вслід за танка-
ми. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї ар-
тилерії, а механізовані підрозділи - БМП (БТР) у бойовій лінії за танками
на віддаленні 100-200 м, ведучи вогонь із усіх своїх вогневих засобів.
Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується
при прориві завчасно підготовленої і розвиненої в інженерному плані
оборони противника, укріплених районів, при нестачі засобів вогне-
вого ураження, а також на різкопересіченій і важкодоступній для тан-
ків і БМП (БТР) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів
при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою
лінією танків на віддаленні, що забезпечує їх від розривів снарядів
своєї артилерії й підтримку танків вогнем стрілецької зброї. БМП
(БТР) у цьому випадку, використовуючи особливості місцевості, стриб-
ками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми
підрозділами на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем
своєї зброї атакуючих танкових і механізованих підрозділів, а іноді й
безпосередньо в ланцюзі своїх підрозділів.
Підготовка наступу в роті починається з одержання завдання від стар-
шого командира. Вона включає:
організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових за-
вдань підрозділам, взаємодії, вогневого ураження противника,
усебічного забезпечення бою й управління);
підготовку підрозділів до виконання бойового завдання;
підготовку вихідного положення для наступу;
контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань,
інші заходи.
При наступі з ходу із вихідного району командир роти приймає рішення й
доводить завдання підрозділам звичайно за картою або на макеті мі-
сцевості, надалі - проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ
й організовує взаємодію безпосередньо на місцевості.
Якщо командир роти не має можливості виїхати на місцевість із
командирами взводів, усю роботу з організації бою він проводить за
картою або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання підрозді-
лам і порядок взаємодії він уточнює при висуванні підрозділів на ру-
біж переходу в атаку й із початком атаки.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 305
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
При наступі із положення безпосереднього зіткнення ІЗ противником командир
роти всю роботу з організації бою проводить на місцевості. Із занят-
тям вихідного положення або з виходом танків із позиції очікування
командир роти організує спостереження й охорону, ставить завдання
взводам і вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки против-
ника, а також ударів його літаків, гелікоптерів, інших повітряних ці-
лей, дає вказівки з інженерного дообладнування вихідної, вичікува-
льної позиції, звертаючи особливу увагу на ретельне маскування спо-
руджень і виконання заходів захисту від зброї масового ураження та
високоточної зброї.
Рішення командир роти приймає особисто, використовуючи при
цьому розрахунки і довідки. У рішенні командир роти визначає:
замисел на наступ;
бойові завдання підрозділам;
основні питання взаємодії, управління, усебічного забезпечення.
у замислі бою командир роти визначає:
напрямок зосередження основних зусиль (для роти, що діє в скла-
ді батальйону поза ділянкою прориву бригади);
напрямок наступу й об'єкти (цілі), на знищенні яких необхідно зо-
середити основні зусилля (для роти, що діє в складі батальйону на
ділянці прориву);
способи розгрому противника (якого саме, де, в якій послідовнос-
ті, якими засобами із визначенням порядку вогневого ураження,
у т. ч. вогнем танків, БМП, стрілецької зброї, інших штатних і
приданих засобів, заходи введення противника в оману, а також
порядок дій підрозділів);
бойовий порядок роти.
Крім того, залежно від умов переходу в наступ, він роти визначає:
вихідні та очікувальні райони (позиції) (якщо вони не зазначені
старшим командиром);
вихідний рубіж;
рубежі розгортання та безпечного віддалення;
рубіж переходу в атаку та маршрути висування;
при наступі механізованої роти на автомобілях - місця посадки
десанту на танки.
Рекогносцировка проводиться під прикриттям спеціально виділеного
для цього підрозділу або діючих попереду військ. У ній беруть участь
командири взводів, приданих і підтримуючих підрозділів. У ході ре-
когносцировки командир роти вивчає місцевість, призначає (указує)
орієнтири й уточнює:
306 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
передній край оборони противника, розташування його опорних
пунктів, ступінь їхнього інженерного обладнання, позиції вогне-
вих засобів, особливо протитанкових, а також об'єкти, що уража-
ються засобами старших командирів (начальників);
підступи до переднього краю оборони противника, наявність,
характер загороджень і перешкод, місцевість на напрямку насту-
пу роти, можливі напрямки дій авіації противника, рубежі атаки
його гелікоптерів;
фронт наступу й напрямок зосередження основних зусиль роти,
бойові завдання взводам і приданим підрозділам;
вогневі засоби противника, спостережні пункти, інші цілі, що
уражаються вогнем артилерії із закритих вогневих позицій, вог-
нем гармат і танків, виділених для стрільби прямою наводкою,
протитанковими, керованими ракетами й вогнем гранатометів;
вогневі позиції штатних і приданих вогневих засобів;
місця проходів у загородженнях, переходів через перешкоди, час
їхнього відтворення, місця оснащення танків мінними тралами;
маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку.
Командир механізованої роти за атаки в пішому порядку визначає
рубіж спішування взводів, а за наступу із положення безпосереднього
зіткнення із противником, крім того, - уточнює вихідне положення
взводів для наступу, місця проходів для пропуску танків, їх позначення.
При постановці завдань командир роти в бойовому наказі вказує:
механізованим (танковим) взводам - засоби посилення, об'єкт
атаки, напрямок подальшого наступу, вихідну позицію, рубіж пе-
реходу в атаку;
приданому артилерійському підрозділу - вогневі завдання, час
і порядок їхнього виконання, райони вогневих позицій і порядок
переміщення в ході бою;
гранатаметному взводу, протитанковому відділенню й прида-
ним вогневим засобам - цілі для ураження при атаці переднього
краю оборони противника, рубіж переходу в атаку, місце в бойо-
вому порядку роти й порядок переміщення в ході бою;
механізованим взводам, що атакують у пішому порядку, - маршрут
висування роти, пункт розгортання в ротну колону, рубежі розгор-
тання у взводні колони, безпечного віддалення, спішування.
Взаємодію командир роти організовує щодо завдань, рубежів, часу
й способів виконання завдань.
при організації взаємодії командир роти зобов'язаний:
установити порядок висування й розгортання в бойовий порядок
танкових і механізованих підрозділів, порядок висування й за-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 307
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
йняття вогневих позицій штатними й приданими вогневими засо-
бами (при наступі із положення безпосереднього зіткнення із про-
тивником командир механізованої роти визначає порядок зайнят-
тя взводами вихідного положення для наступу, пропуску танків
через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкової роти -
порядок проходження танків через позиції механізованих підрозді-
лів і ведення вогню при переході в атаку);
визначити час і порядок оснащення танків мінними тралами, від-
творення ними проходів у загородженнях перед переднім краєм
оборони противника й у глибині; відтворення проходів у загоро-
дженнях й обладнання переходів через перешкоди й способи їх-
нього позначення;
погодити порядок і способи атаки переднього краю оборони про-
тивника танковими й механізованими підрозділами, ведення ни-
ми вогню й подолання загороджень і перешкод;
за атаки в пішому порядку - уточнити порядок спішування осо-
бового складу;
погодити дії механізованих і танкових взводів із вогнем артилерії
й ударами авіації, гранатометного, протитанкового взводів і сусі-
дів зі знищення противника в опорних пунктах на передньому
краї, при бою вглибині оборони, особливо зі знищення засобів
ядерного й хімічного нападу, протитанкових засобів противника
й при відбитті його контратак;
указати цілі, що уражаються в період вогневої підготовки атаки
гарматами й танками, виділеними для стрільби прямою навод-
кою, гранатометним, протитанковим взводами, порядок відкрит-
тя й ведення ними вогню й підтримки наступаючих підрозділів
при подоланні загороджень і перешкод перед переднім краєм
оборони противника, при атаці й розвитку наступу вглибині;
уточнити, коли та які розвідувальні відомості добути, місце дозор-
ного відділення, танка у бойовому порядку роти при атаці проти-
вника, рубіж і час, з якого почати ведення розвідки, напрямок
або об'єкт розвідки, порядок підтримки вогнем, підтримки зв'язку
й подання доповідей;
узгодити порядок переміщення другого ешелону (резерву) та за-
безпечення введення його в бій, способи спільних дій із підрозді-
лами першого ешелону щодо нарощування зусиль для розгрому
противника, знищення дрібних груп противника, які залишилися
в тилу, порядок перепідпорядкування засобів посилення;
308 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
указати порядок переміщення в ході бою приданої артилерії, мі-
нометної батареї, гранатометного й протитанкового взводів, ін-
ших штатних і приданих підрозділів;
визначити порядок відкриття й ведення вогню танковими, меха-
нізованими підрозділами по маловисотних цілях противника, осо-
бливо по гелікоптерах вогневої підтримки й повітряних десантів у
польоті;
повідомити сигнали оповіщення, управління й взаємодії, розпі-
знавання своїх літаків і гелікоптерів, способи позначення свого
положення.
Підготовка роти до виконання бойового завдання полягає:
у доукомплектуванні підрозділів особовим складом, озброєнням,
технікою, поповненні запасів матеріальних засобів;
у підготовці командирів взводів й особового складу до виконання
бойового завдання;
у підготовці озброєння та техніки до бойового застосування;
у проведенні узгодження дій підрозділів і заходів морально-психо-
логічного забезпечення.
Розрахунки дій підрозділів роти за термінами здійснюються відно-
сно до часу (Ч), в який механізовані й танкові підрозділи, що атаку-
ють, мають одночасно ввірватися на передній край оборони против-
ника. За наявності часу на спеціально підготовлених навчальних по-
лях із підрозділами роти проводяться тактичні навчання, у тому числі
з бойової стрільби відповідно до характеру майбутнього бою.
Механізований (танковий) батальйон у наступі
Механізований (танковий) батальйон є основним загальновійсько-
вим тактичним підрозділом Сухопутних військ. Батальйон наступає
на противника у складі з’єднання, що поспішно перейшов до оборо-
ни, звичайно з ходу, а на противника, що займає підготовлену оборо-
ну, - із положення безпосереднього зіткнення з ним.
Наступ звичайно починається проривом оборони, це - злом її уда-
рами всіх видів зброї, рішуча атака танкових і механізованих підроз-
ділів на вузькій ділянці, створення проломів в обороні й подальше її
розширенні у бік флангів і вглибину. За наявності в обороні против-
ника розривів, проміжків і відкритих флангів наступ може почина-
тись вогневим ураженням противника й спільною атакою частини
сил із фронту і виділених підрозділів - з флангів і тилу через слабкіші
місця в обороні. У цьому випадку наступ починається на фронті, шир-
шому, ніж під час прориву оборони.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 309
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Механізований батальйон, крім того, може діяти як тактичний по-
вітряний десант і бути основою штурмового загону.
Механізований і танковий батальйони можуть наступати в першо-
му ешелоні з'єднання, становити його другий ешелон або загально-
військовий резерв, діяти як авангард передового, рейдового, спеці-
ального й розвідувального загонів, морського десанту, а також вико-
нувати інші завдання. Механізований батальйон, крім того, може за-
стосовуватися як тактичний повітряний десант, штурмовий загін.
Мінометна (артилерійська) батарея, гранатометний і зенітний під-
розділи механізованого батальйону звичайно залишаються у безпосе-
редньому підпорядкуванні командира батальйону й діють у повному
складі для підтримки наступаючих підрозділів на напрямку зосере-
дження основних зусиль батальйону.
Протитанковий взвод батальйону звичайно використовується в по-
вному складі для боротьби з танками, іншими броньованими цілями
противника, забезпечення висування й розгортання рот першого
ешелону для атаки, введення в бій роти другого ешелону, прикриття
флангів батальйону, відбиття контратак танків противника.
Основні показники наступу батальйону визначаються метою, за-
вданням, обстановкою, складом, станом, можливостями, побудовою
оборони противника та характеризуються глибиною бойового зав-
дання, фронтом наступу, середнім темпом наступу й тривалістю ви-
конання бойового завдання.
Глибина бойового завдання визначається із розрахунку забезпечення роз-
грому підрозділів противника на фронті наступу батальйону. Фронт на-
ступу визначається із врахуванням бойового складу штатних і прида-
них підрозділів, їх можливостей та умов обстановки. Середні темпи
наступу визначаються на основі розрахунків і залежать від умов міс-
цевості, обстановки, стану своїх підрозділів і підрозділів противника,
побудови його оборони, інших факторів і можуть становити 0,8-1 км
за годину. Тривалість виконання бойового завдання визначається
глибиною бойового завдання та середніми темпами наступу.
Механізований (танковий) батальйон наступає звичайно на фронті
до 2 км, а на ділянці прориву бригади - на фронті до 1 км.
Батальйону першого ешелону вказуються найближче, подальше за-
вдання, напрямок продовження наступу, батальйону другого ешелону
- найближче завдання, напрямок продовження наступу.
Найближче завдання батальйону першого ешелону звичайно — ЗНИЩЄННЯ про-
тивника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті
наступу й оволодінні ними; подальше завдання - розвиток наступу, роз-
310 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
гром противника у взаємодії із сусідніми батальйонами вглибині ра-
йону оборони, оволодіння першою позицією.
Напрямок продовження наступу визначається з метою забезпечен- ,
ня виконання подальшого завдання з'єднання.
Найближче завдання батальйону другого ешелону при введенні ЙОГО в бій мо-
же полягати в завершенні розгрому разом із батальйонами першого
ешелону, бригадних (полкових) резервів противника й оволодінні їх
рубежами.
Напрямок зосередження основних зусиль указується старшим командиром
або визначається командиром батальйону при наступі поза ділянкою
прориву бригади на всю глибину поставленого завдання. Основні зу-
силля зосереджуються в напрямку слабкішої оборони противника, де
можливе нанесення удару у фланг і тил у поєднанні із наступом з
фронту. В окремих випадках і за дій із застосуванням високоточної
зброї основні зусилля можуть зосереджуватись на напрямках, де обо-
рона противника добре підготовлена, відсутні проміжки в бойових
порядках і відкриті фланги. При цьому удар завдається з фронту з
наступним використанням утворених проломів для нанесення ударів
у фланг і тил противника, що обороняється.
На напрямку зосередження основних зусиль утворюється та по-
стійно підтримується триразова й більша перевага у силах і засобах
над противником за рахунок скорочення фронту наступу та викорис-
тання різних варіантів побудови бойового порядку підрозділів, ефек-
тивного ведення вогню, інших способів. На напрямку зосередження
основних зусиль також передбачається використання більшої части-
ни засобів вогневого ураження, застосовуються найбільш підготовлені
та боєздатні підрозділи. Напрямок зосередження основних зусиль у
ході наступу може змінюватись залежно від прогнозованого успіху
своїх підрозділів, сусідів, а також дій противника.
Батальйону, що наступає на ділянці прориву з'єднання, в усіх ви-
падках призначаються напрямок наступу та об'єкти (цілі), на зни-
щенні яких необхідно зосередити основні зусилля. Визначення об'єк-
тів і цілей для знищення має на меті порушення стійкості позицій, що
обороняються противником.
Бойовий (передбойовий) порядок батальйону в наступі за звичайних умов МОЖЄ
включати перший ешелон, другий ешелон, резерв, мінометну бата-
рею, приданий артилерійський підрозділ, протитанковий і гранато-
метний взводи, підрозділ технічного забезпечення, тил батальйону.
Під час дій батальйону до бойового порядку, крім того, може бути
включений приданий зенітний підрозділ.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 311
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Перший ешелон звичайно створюється сильнішим, призначається для
розгрому противника, що протистоїть, виконання найближчого за-
вдання та розвитку наступу вглиб. Він може містити дві-три роти із
засобами підсилення. До складу першого ешелону включається й при-
дана танкова (механізована) рота. Другий ешелон призначається для на-
рощування зусиль і розвитку успіху першого ешелону, виконання су-
місно з ним подальшого завдання, закріплення захоплених рубежів.
Крім того, він може використовуватись для заміни рот першого еше-
лону в разі втрати ними боєздатності, для знищення противника, що
залишився на флангах і в тилу першого ешелону, його диверсійно-
розвідувальних груп, відбиття контратаки, вирішення інших завдань.
До його складу звичайно виділяється до рота.
Резерв призначається для вирішення раптово виниклих у ході бою
завдань, для виконання завдань, що покладаються на другий ешелон.
До його складу, залежно від побудови бойового порядку та способів
наступу, може виділятись від взводу до роти.
мінометна батарея є штатним артилерійським підрозділом батальйону,
призначена для знищення та придушення протитанкових, інших вог-
невих засобів, мінометів і живої сили противника, які перешкоджа-
ють просуванню підрозділів батальйону, пунктів управління підрозді-
лами противника. Крім того, мінометна батарея може виконувати за-
вдання з руйнування окопів, траншей, дерево-земляних фортифіка-
ційних споруджень, залучатися до освітлення, задимлення місцевості
(цілей). Вона звичайно залишається у безпосередньому підпорядку-
ванні командира батальйону, використовується на напрямку зосере-
дження основних зусиль. У деяких випадках може повзводно або в по-
вному складі бути придана ротам або одній із рот першого ешелону.
Артилерійський дивізіон, приданий батальйону, призначений для зни-
щення, придушення засобів ядерного та хімічного нападу, наземних
елементів системи високоточної зброї противника, його артилерійсь-
ких і мінометних батарей, живої сили, протитанкових та інших вог-
невих засобів, резервів, пунктів управління, руйнування фортифіка-
ційних споруд. На період вогневої підготовки наступу та в ході на-
ступу вогневі підрозділи дивізіону можуть бути виділені для знищення
цілей вогнем прямою наводкою. Дивізіон може побатарейно бути
приданий ротам першого ешелону або підтримувати їх, при цьому
одна з батарей залишається у командира дивізіону для виконання в
найкоротший термін раптово виникаючих завдань.
Протитанковий взвод (приданий протитанковий підрозділ) призначений
для боротьби з танками, іншими броньованими машинами противни-
ка, прикриття висування, розгортання рот першого ешелону, введен-
312 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ня в бій другого ешелону (резерву), відбиття контратак противника.
Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у від-
критих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випад-
ках - і гелікоптерів, що діють на малих висотах. Звичайно протитан-
ковий взвод і приданий протитанковий підрозділ залишаються у без-
посередньому підпорядкуванні командира батальйону. У деяких ви-
падках протитанковий взвод може бути приданий ротам першого
ешелону.
Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили, вогневих
засобів противника, що розташовані в окопах (траншеях), за склад-
ками місцевості, а також при відбитті контратак противника. Він
може перебувати в безпосередньому підпорядкуванні командира ба-
тальйону або повзводно бути приданий ротам першого ешелону.
Зенітний підрозділ, штатний або приданий батальйону, призначений
для знищення повітряного противника на гранично малих і малих ви-
сотах. Він веде вогонь по повітряних цілях у русі, з коротких зупинок,
на плаву при форсуванні водної перешкоди, може залучатись для бо-
ротьби з наземними (надводними) цілями противника.
Бойовий (передбойовий) порядок батальйону в наступі будується в
один або два ешелони. У ході наступу положення рот (взводів) у бойо-
вому (передбойовому) порядку батальйону може бути в лінію, кутом
вперед, кутом назад, уступом праворуч, уступом ліворуч.
Органами бойової охорони в наступі є бічна й тилова охорона. Вони мо-
жуть створюватися завчасно або в ході наступу. Бічна (тилова) охо-
рона призначена для прикриття флангу (тилу) наступаючого підроз-
ділу від ударів противника, що залишився в опорних пунктах, і не-
допущення відсікання підрозділів, які мають успіх, від головних сил
або звуження їх фронту наступу, для закріплення вигідних рубежів.
Вона відсилається на загрозливий напрямок для зайняття вигідного
рубежу в періоди ведення бою, якщо сусідні підрозділи зупинені
противником або мають менші темпи наступу. За мірою просування
вглиб оборони противника бічна (тилова) охорона висувається на
новий рубіж або отримує інше завдання. До її складу виділяється до
підсиленого взводу.
Група розгородження батальйону призначена для відтворення проходів у
зруйнуваннях на напрямках його висування, у мінних полях, встанов-
лених засобами дистанційного мінування противника перед атакую-
чими підрозділами. До її складу включаються підрозділи інженерних
військ, за необхідності підсилення - й загальновійськові підрозділи, що
забезпечується комплектом розмінування та підривними зарядами.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 313
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Наступ з ходу на противника, що обороняється (рис. 4.35) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ звичайно
з вихідного району, віддалення якого визначається старшим коман-
диром. У вихідному районі батальйон розташовується із засобами по-
силення, відповідно до розташування на місці. Розгортання баталь-
йону у бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубе-
жу переходу в атаку. Для організованого висування, розгортання та
переходу в атаку батальйону призначаються: маршрути висування;
вихідний рубіж (пункт); рубежі (пункти) розгортання в батальйонні,
ротні, взводні колони; рубіж переходу в атаку; рубіж безпечного від-
далення; рубіж спішування (під час атаки в пішому порядку).
Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначати-
ся місця посадки десантом на танки.
Вихідний рубіж (пункт) призначається для своєчасного початку вису-
вання батальйону із вихідного району. Для батальйонів другого еше-
лону з'єднання першого ешелону віддалення вихідного рубежу (пунк-
ту) звичайно складатиме 5-10 км, для батальйонів з'єднань другого
ешелону віддалення вихідного рубежу (пункту) - 40 км і більше.
Для батальйонів з'єднань другого ешелону рубіж (пункт) розгортання
в батальйонні колони може бути призначений на відстані 12-15 км, у
ротні - 4-6 км від переднього краю оборони противника. Рубіж, розго-
ртання у взводні колони призначається за можливістю за складками
місцевості в 2-3 км від переднього краю оборони противника.
Місця посадки механізованих підрозділів десантом на танки виби-
раються на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони против-
ника на місцевості, що забезпечує потайну та швидку посадку. Під-
розділам на автомобілях призначаються місця збору автомобілів.
У ході наступу положення рот (взводів) у передбойовому (бойовому)
порядку батальйону може бути в лінію, кутом уперед, кутом назад,
уступом праворуч, уступом ліворуч. Варіант передбойового порядку
механізованого батальйону на БМП ротними колонами, де положення
колон механізованих рот займає лінію, а передбойовий порядок тан-
кової роти механізованого батальйону - лінію колон танкових взводів
попереду колон механізованих рот, подано на рис. 4.36. Колона зеніт-
но-ракетного взводів, колона мінометної батареї прямують за коло-
ною напрямної роти. Відділення гранатометного взводу перебуває в
колонах механізованих рот.
Варіант передбойового порядку танкового батальйону ротними ко-
лонами, де танкові роти займають положення кутом назад, колони
механізованих підрозділів танкового батальйону прямують за колона-
ми танкових рот, подано на рис. 4.37. Колона зенітно-ракетного взводу
Рис. 4.35. Наступ механізованого батальйону із ходу з вихідного району (варіант)
Рис. 4.36. Передбойовий порядок механізованого батальйону на БМП ротними колонами.
Положення колон механізованих рот - у лінію.
Передбойовий порядок танкової роти механізованого батальйону - у лінію колон танкових
взводів попереду колон механізованих рот
Рис. 4.37. Передбойовий порядок танкового батальйону ротними колонами.
Положення танкових рот - кутом назад (варіант).
Колони механізованих підрозділів танкового батальйону прямують за колонами
танкових рот першого ешелону
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 317
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
прямує за танком командира батальйону та БМП командира меха-
нізованої роти попереду колони танкової роти другого ешелону. Ва-
ріант передбойового порядку механізованого батальйону (положення
механізованих рот - у лінію колон взводів), де танкові взводи пря-
мують попереду колон механізованих взводів - у лінію танків, по-
дано на рис. 4.38. Варіант передбойового порядку механізованого ба-
тальйону взводними колонами (положення механізованих рот -
уступом ліворуч), де танкові взводи прямують попереду колон меха-
нізованих взводів - у лінію танків (танк командира взводу прямує з
лінією танків), подано на рис. 4.39.
Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб забезпечити потайне вису-
вання до нього танкових і механізованих підрозділів, ведення вогню з
основних видів зброї і безупинне, на максимальній швидкості, дося-
гнення переднього краю оборони противника в установлений час (Ч).
Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю
оборони противника, а іноді - й більше.
Рубіж спішування призначається якнайближче до переднього краю
оборони противника, звичайно в місцях, укритих від вогню його ку-
леметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збіга-
тися із рубежем переходу в атаку.
Залежно від обстановки та характеру місцевості віддалення цих
рубежів (пунктів) може бути іншим.
Для узгодження дій механізованих (танкових), артилерійських (мі-
нометних) підрозділів, які ведуть вогонь із закритих вогневих пози-
цій, а також гранатометник підрозділів призначається рубіж безпеч-
ного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат). Безпечним
віддаленням для механізованих підрозділів, що атакують, у пішому
порядку, вважається віддалення 400 м; на БМП (БТР) - 300 м.
Для танкових підрозділів рубіж безпечного віддалення - 200 м. При
використанні деяких зразків мінометів і гранатометів віддалення
може бути й меншим.
Штатні та придані артилерійські (мінометні) підрозділи батальйо-
ну, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати,
танки, виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові під-
розділи, гранатомети висуваються за розвіданим обладнаним мар-
шрутом і займають заздалегідь підготовлені вогневі позиції, звичай-
но вночі перед наступом, а коли це неможливо - із початком артиле-
рійської підготовки атаки. Для цих підрозділів готуються одна-дві
запасні вогневі позиції.
до 200 м
мінбатр
Рис. 4.38. Передбойовий порядок механізованого батальйону на БМП взводними колонами.
Положення механізованих рот - у лінію колон взводів (варіант)
Рис. 4.39. Передбойовий порядок механізованого батальйону
на БМП взводними колонами.
Положення механізованих рот - уступом ліворуч (варіант)
320 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Наступ на противника, що обороняється, із положення безпосереднього зіткнення з ним
батальйон починає у заздалегідь створеному, відповідно до рішення
командира, бойовому порядку із вихідного положення після необхід-
ного перегрупування з положення оборони або зі зміною військ, які
обороняються. Наступ механізованого батальйону за безпосереднього
зіткнення із противником (варіант) подано на рис. 4.40. У ході перегру-
пування (зміни) батальйон займає вихідне положення для наступу.
вихідне положення призначається для завершення підготовки батальйо-
ну до наступу. Воно має забезпечувати приховане розташування,
найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника, ви-
гідні умови для переходу в наступ. Механізованому батальйону першо-
го ешелону вихідне положення призначається на напрямку його май-
бутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону
- у межах другої позиції. У вихідному положенні для наступу батальйо-
ну створюються вихідні позиції механізованих рот, взводу у резерві,
іноді - і танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного під-
розділу, вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою навод-
кою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для пере-
ходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, КСП.
Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого
ешелону на віддаленні до 300 м, а протитанковий - до 100 м. Проти-
танкове відділення роти вогневі позиції звичайно займає в траншеї
на одному із флангів роти. Вогневі позиції мінометної батареї розта-
шовуються за ротами першого ешелону на віддаленні до 500 м. При-
даний артилерійський дивізіон розташовується на віддаленні 2-4 км
від переднього краю. Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) по-
зиції у бойових порядках рот, готує основні та запасні позиції.
У вихідному районі для наступу зенітні підрозділи займають бойо-
вий порядок, звичайно на підступах до підрозділів, що прикривають-
ся на відстані 1-3 км від межі їх розташування поблизу маршрутів
висування.
Для знищення повітряних цілей, що низько летять, на ймовірних
напрямках дій можуть створюватися засідки у складі зенітного ракет-
ного відділення (однієї-двох зенітних установок, бойових машин) на
відстані до 3 км від підрозділів, які прикриваються.
Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізо-
ваних підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або по-
батальйонно.
Очікувальна позиція танкового батальйону призначається на від-
даленні 5-7 км від переднього краю на місцевості, яка забезпечує
приховане розміщення та найменшу уразливість танків від усіх видів
зброї противника.
Рис. 4.40. Наступ механізованого батальйону за безпосереднього зіткнення із противником (варіант)
322 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика 1 актика
Перегрупування батальйону, що займає оборону в безпосередньому зіт-
кненні із противником, з метою зайняття вихідного положення для
наступу проводиться потай, звичайно вночі або в інших умовах об-
меженої видимості із застосуванням заходів введення противника в
оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні, у межах
призначеної смуги наступу переходять у наступ з висуванням із за-
йманих районів.
зміна підрозділів в обороні проводиться звичайно вночі та за інших
умов обмеженої видимості. При цьому механізовані роти батальйону,
які наступають в першому ешелоні, замінюють підрозділи, що оборо-
няються, і займають вихідне положення для наступу, а танковий бата-
льйон і БМП (БТР) механізованих рот виходять на очікувальні позиції.
У вихідному положенні війська перебувають у готовності до відбит-
тя можливого наступу противника, суворо дотримуючись встановле-
ного режиму на передньому краю й углибині бойового порядку.
У випадку відходу противника вглиб оборони командир батальйону
висуває вперед розвідку, негайно організовує зайняття позицій, що
залишені противником, уникаючи зіткнення з ним, одночасно допо-
відає командиру з'єднання.
Атака - це стрімкий і невпинний рух танкових і механізованих під-
розділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем танків,
БМП (БТР), а за мірою наближення до противника - і з інших видів
зброї з метою його знищення. Танкові підрозділи атакують у бойовій
лінії, механізовані підрозділи, залежно від обстановки - у пішому по-
рядку слідом за танками або на БМП (БТР) без спішування особового
складу. Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосову-
ється під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених
районів, на значно пересіченій і важкодоступній для танків і БМП
(БТР) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому
атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків
на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї
артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї БМП (БТР), вико-
ристовуючи особливості місцевості, стрибками від рубежу до рубежу
(від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні,
яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, що атаку-
ють, і механізованих підрозділів. БМП зі стабілізованим озброєнням
наступають звичайно безпосередньо в ланцюзі своїх підрозділів.
Після спішування особового складу механізованих підрозділів у
БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (навідники, кулемет-
ники), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які во-
гнем БМП (БТР) підтримують дії своїх підрозділів.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 323
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Механізовані підрозділи на автомобілях атакують противника зви-
чайно в пішому порядку. В окремих випадках (у розквась, за наявно-
сті глибокого снігового покрову) механізовані підрозділи на окремих
ділянках можуть атакувати противника десантом на танках. Автомо-
білі після спішування особового складу відводяться в призначені міс-
ця збору та розташовуються поротно або побатальйонно на віддаленні
2-4 км від переднього- краю оборони противника. Виклик їх до своїх
підрозділів здійснюється командиром батальйону або з його дозволу
командирами рот.
Атака механізованих підрозділів на БМП (БТР) застосовується, як-
що оборона противника надійно подавлена та знищена більша части-
на його протитанкових засобів, а також: під час наступу на поспішно
зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами
снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на БМП (БТР) - в
бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м, і ведуть вогонь з
усіх вогневих засобів.
Вогневе ураження противника в наступі — це комплексні та узгоджені ВОГНЄВІ
дії підрозділів батальйону, з'єднання із засобами авіації, артилерії з
метою зниження бойових можливостей противника до рівня, що га-
рантовано забезпечує виконання завдань батальйону зі збереженням
його боєздатності на відповідному (вказаному) рівні. Воно здійсню-
ється за безперервної підтримки вогнем.
Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться во-
гнева підготовка, а в ході наступу - вогнева підтримка атаки.
До вогневого ураження противника до батальйонів залучаються
штатні та придані артилерійські, гранатометні, протитанкові підроз-
діли, гармати і танки, БМП, інші вогневі засоби.
Вогнева підготовка наступу починається та закінчується у встановлений
час і проводиться при прориві (подоланні) кожної оборонної позиції
на всю її глибину. У цей період артилерія й авіація придушують і
знищують засоби масового ураження, системи високоточної зброї,
артилерію, протитанкові засоби, живу силу та вогневі засоби против-
ника в опорних пунктах оборони й поза ними, пункти управління,
інші об'єкти, а гранатометний взвод - живу силу та вогневі засоби,
розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за
складками місцевості.
Гармати й танки, виділені для стрільби прямою наводкою, БМП і
протитанкові ракетні комплекси знищують вогневі засоби противни-
ка, у першу чергу протитанкові та броньовані, на передньому краї і в
найближчій глибині. Вогнева підготовка наступу закінчується з вихо-
дом підрозділів першого ешелону на рубіж переходу в атаку.
324 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Вогнева підтримка атаки починається із закінченням вогневої під-
готовки атаки та закінчується з виконанням тактичного завдання.
Відтворення проходів у СВОЇХ МІННИХ ПОЛЯХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ інженерно-саперними
підрозділами до початку наступу, а в інженерних загородженнях про-
тивника перед його переднім краєм - у період вогневої підготовки
атаки. Якщо механізовані підрозділи атакують на БМП (БТР) і всі тан-
ки й БМП оснащені мінними тралами, проходи в мінних полях проти-
вника відтворюються з розрахунку один-два на атакуючу роту для
пропуску ними бойової й іншої техніки без тралів. В інших випадках
проходи відтворюються із розрахунку один на атакуючий взвод.
підготовка наступу в батальйоні починається з одержанням завдання
від старшого командира та включає:
організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових за-
вдань ротам, приданим підрозділам, підрозділам забезпечення,
організацію взаємодії, вогневе ураження противника, усебічне
забезпечення бою й управління);
підготовку підрозділів до виконання бойового завдання;
підготовку вихідного району для наступу;
контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань,
інші заходи.
При наступі з ходу з вихідного району командир батальйону при-
ймає рішення й доводить завдання підрозділам звичайно за картою
або на макеті місцевості, надалі - проводить рекогносцировку, віддає
бойовий наказ, організовує взаємодію безпосередньо на місцевості.
Якщо командир батальйону не має можливості виїхати на місце-
вість із командирами рот, усю роботу з організації бою він проводить
за картою або на макеті місцевості, при цьому бойові завдання під-
розділам і порядок взаємодії він уточнює при висуванні підрозділів
на рубіж переходу в атаку та із початком атаки.
При наступі із положення безпосереднього зіткнення із противником командир ба-
тальйону всю роботу з організації бою проводить на місцевості. Із за-
йняттям вихідного району або виходом танків на очікувальні позиції
він організовує спостереження й охорону, ставить завдання ротам і
вогневим засобам щодо відбиття можливої атаки противника, а та-
кож ударів його літаків, гелікоптерів, інших повітряних цілей, дає
вказівки щодо інженерного дообладнування вихідного району, очіку-
вальної позиції, звертаючи особливу увагу на ретельне маскування
споруджень і виконання заходів захисту від зброї масового ураження
та високоточної зброї.
Рішення командир батальйону приймає особисто, використовуючи
при цьому підготовлені заступниками командира, штабом, іншими
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 325
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
посадовими особами управління батальйону розрахунки, довідки та
пропозиції. У рішенні командир батальйону визначає:
замисел наступу;
бойові завдання підрозділам;
основні питання взаємодії, управління, усебічного забезпечення.
у замислі бою командир батальйону визначає:
напрямок зосередження основних зусиль;
засоби та послідовність розгрому противника;
порядок його ураження вогнем танків, БМП (БТР), інших штатних
і приданих засобів;
побудову бойового порядку.
Рекогносцировка проводиться під прикриттям спеціально виділеного
підрозділу або діючих попереду військ. У ній беруть участь командири
рот, окремих взводів, командири приданих і підтримуючих підрозді-
лів. Якщо немає можливості виїзду на місцевість командирів рот і
взводів, командир батальйону залучає на рекогносцировку й команди-
рів взводів рот першого ешелону, у ході рекогносцировки командир баталь-
йону вивчає місцевість, призначає (указує) орієнтири й уточнює:
передній край оборони противника, розташування його опорних
пунктів, рівень інженерного обладнання, позиції вогневих засобів,
особливо протитанкових, об'єкти, що уражаються засобами стар-
ших командирів (начальників);
підступи до переднього краю оборони противника, наявність,
характер загороджень і перешкод, місцевість на напрямку насту-
пу батальйону;
можливі напрямки дій авіації противника, рубежі атаки його ге-
лікоптерів;
фронт наступу, напрямок зосередження основних зусиль баталь-
йону, бойові завдання ротам і приданим підрозділам;
вогневі засоби противника, спостережні пункти, інші цілі, що
уражаються вогнем артилерії із закритих вогневих позицій, вог-
нем гармат і танків, виділених для стрільби прямою наводкою,
протитанковими, керованими ракетами й вогнем гранатометів;
вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів;
• місця проходів у загородженнях, переходів через перешкоди, час
їхнього відтворення, місця оснащення танків мінними тралами;
маршрути висування, рубежі розгортання, переходу в атаку;
напрямок переміщення КСП батальйону, місця розгортання під-
розділів технічного забезпечення й тилу.
326 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
під час наступу з ходу маршрути висування, рубежі розгортання, спішу-
вання, переходу в атаку та безпечного віддалення уточнюються при
висуванні на рекогносцировку або поверненні з неї.
Командир механізованого батальйону за атаки в пішому порядку ви-
значає рубіж спішування рот, а при наступі із положення безпосеред-
нього зіткнення із противником, крім того, уточнює вихідне поло-
ження рот для наступу, місця проходів для пропуску танків, їх позна-
чення. За дій на автомобілях командир батальйону визначає місця їх
укриття після спішування особового складу.
При постановці завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:
ротам першого ешелону, у тому числі приданій танковій (механі-
зованій) роті, - засоби посилення, найближче завдання, напрямок
подальшого наступу, вихідні позиції, рубіж переходу в атаку, ма-
ршрут висування, час виходу на рубежі розгортання у взводні ко-
лони й переходу в атаку, сили підтримки;
роті другого ешелону - вихідну (очікувальну) позицію, час її за-
йняття, напрямок і порядок переміщення в ході наступу, можливі
рубежі уведення в бій, найближче завдання й напрямок подаль-
шого наступу, засоби посилення при введенні в бій;
резерву - вихідну позицію, напрямок і порядок переміщень у ході
наступу, завдання, до виконання яких треба бути готовим;
приданим підрозділам артилерії й мінометній батареї - цілі для
ураження в період вогневої підготовки атаки, із початком атаки,
підрозділ, який необхідно підтримувати, завдання забезпечення
введення в бій другого ешелону, відбиття контратак противника,
вогневі позиції, маршрут і порядок висування, час готовності до
відкриття вогню, порядок переміщення в ході бою;
гарматам і танкам, виділеним для стрільби прямою наводкою, -
цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки, із початком
атаки, вогневі позиції й час їхнього зайняття, порядок висування
й дії після виконання завдання;
гранатометному взводу - цілі для знищення й придушення в пе-
ріод вогневої підготовки атаки, із початком атаки, вогневу пози-
цію, маршрут і порядок висування, напрямок стрільби, час готов-
ності до відкриття вогню, підрозділ, який необхідно підтримува-
ти, завдання забезпечення введення в бій другого ешелону, при-
криття флангів, відбиття контратак піхоти противника, місце в
бойовому порядку батальйону, порядок переміщення в ході бою;
протитанковому взводу - цілі для знищення в період вогневої
підготовки атаки, вогневу позицію, час і порядок її заняття, місце
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 327
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
в бойовому порядку батальйону, напрямок і порядок переміщення
в ході бою, завдання, до виконання яких потрібно бути готовим,
можливі рубежі розгортання;
зенітному ракетному взводу - напрямки ведення розвідки повіт-
ряного противника, підрозділи, що необхідно прикривати від уда-
рів із повітря при висуванні, розгортанні, атаці переднього краю
оборони противника й наступі вглибині, місце в колоні при вису-
ванні й у бойовому порядку батальйону, порядок переміщення в
ході бою, час і ступінь готовності;
приданому інженерно-саперному підрозділу - місця й час відтво-
рення проходів у загородженнях, обладнання переходів через пе-
решкоди перед переднім, краєм оборони противника, напрямок
переміщення в ході бою, порядок відтворення проходів у загоро-
дженнях противника вглибині його оборони;
маршрут висування батальйону, рубіж розгортання в ротні
й взводні колони, рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування
для механізованих рот, що атакують у пішому порядку.
Взаємодію командир батальйону організує за завданнями, рубежами,
часом і способами виконання завдань. При організації взаємодії ко-
мандир батальйону зобов'язаний:
установити порядок висування й розгортання в бойовий порядок
танкових, механізованих, гранатометних підрозділів, висування й
зайняття вогневих позицій штатними й приданими вогневими
засобами (при наступі із положення безпосереднього зіткнення із
противником командир механізованого батальйону визначає по-
рядок зайняття ротами вихідного положення для наступу, пропу-
ску танків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир
танкового батальйону - проходження танків через позиції механі-
зованих підрозділів і ведення вогню при переході в атаку);
визначити час і порядок: оснащення танків мінними тралами,
відтворення ними проходів у загородженнях перед переднім кра-
єм оборони противника й углибині; відтворення проходів у заго-
родженнях, обладнання переходів через перешкоди й способи їх-
нього позначення;
погодити порядок і способи атаки переднього краю оборони про-
тивника танковими й механізованими підрозділами, ведення ни-
ми вогню й подолання загороджень і перешкод;
при атаці в пішому порядку - уточнити порядок спішування осо-
бового складу;
погодити дії механізованих і танкових рот із вогнем артилерії й
ударами авіації, із діями гранатометного, протитанкових взводів,
328 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
сусідів зі знищення противника в опорних пунктах на передньому
краї, під час бою вглибині оборони, особливо зі знищення засобів
ядерного й хімічного нападу, протитанкових засобів противника,
при відбитті його контратак;
указати цілі, що уражаються в період вогневої підготовки атаки
гарматами й танками, виділеними для стрільби прямою навод-
кою, гранатометним, протитанковим взводами - порядок від-
криття й ведення вогню, підтримки наступаючих підрозділів при
подоланні загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони
противника, під час атаки й розвитку наступу вглибині;
уточнити, коли й які розвідувальні відомості необхідно добути, мі-
сце бойового розвідувального дозору в бойовому порядку баталь-
йону під час атаки противника, рубіж і час початку ведення роз-
відки, напрямок або об'єкт розвідки, порядок підтримання вог-
нем, підтримання зв'язку й подання доповідей;
погодити порядок переміщення другого ешелону (резерву) та за-
безпечення введення його в бій, способи спільних дій із підрозді-
лами першого ешелону з нарощування зусиль для розгрому кон-
фронтуючого противника, знищення дрібних груп противника,
що залишилися в тилу, й порядок перепідпорядкування засобів
посилення;
указати порядок переміщення в ході бою приданої артилерії, мі-
нометної батареї, гранатометного й протитанкового взводів, ін-
ших штатних і приданих підрозділів;
визначити порядок дій зенітного ракетного підрозділу з прикрит-
тя батальйону від ударів повітряного противника, відкриття й ве-
дення вогню танковими, механізованими підрозділами по мало-
висотних цілях, особливо гелікоптерам вогневої підтримки й пові-
тряних десантах у польоті;
повідомити сигнали оповіщення, управління й взаємодії, розпі-
знавання своїх літаків і гелікоптерів, способи позначення свого
розташування.
При наступі в напрямку дій тактичного повітряного десанту (десан-
тно-штурмового підрозділу) командир батальйону указує порядок
з'єднання з ним, сигнали взаємного розпізнавання й радіодані для
зв'язку. Взаємодія організується найбільш повно на глибину найбли-
жчого завдання батальйону.
Вогневе ураження противника в наступі організовується за періодами. Пла-
нування вогню мінометної батареї і приданих артилерійських підроз-
ділів за періодами вогневої підготовки та підтримки атаки здійсню-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 329
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ється штабом бригадної артилерійської групи, що доводить до коман-
дирів цих підрозділів виписку із таблиці вогню групи. У цьому випад-
ку вогонь мінометної батареї і приданих артилерійських підрозділів
командира батальйону може плануватися під час вогневих нальотів, в
яких вони не беруть участі за планом старшого командира. Якщо мі-
нометна батарея за планом старшого командира до вогневої підгото-
вки не залучається, її вогонь планується помічником командира ба-
тальйону з артилерії на основі замислу командира батальйону.
Вогонь засобів, виділених для стрільби прямою наводкою у період
артилерійської підготовки атаки, планує штаб бригадної артилерійсь-
кої групи, розподіляючи завдання між підрозділами. Командири під-
розділів вибирають вогневі позиції для кожної гармати (установки
протитанкового ракетного комплексу, танка, гранатомета), розподі-
ляють завдання між вогневими засобами та указують за необхідності
сектори обстрілу, вихідні установки для стрільби, інші дані. Питання
вогневого ураження противника відображуються на робочій карті
командира батальйону, начальника штабу та командирів артиле-
рійських підрозділів.
підготовка батальйону до виконання бойового завдання полягає в: до-
укомплектуванні підрозділів особовим складом, озброєнням, техні-
кою; поповненні запасів матеріальних засобів; підготовці командирів,
штабу батальйону й особового складу до виконання бойового завдан-
ня; підготовці озброєння та техніки до бойового застосування; прове-
денні бойового узгодження дій підрозділів і заходів морально-психо-
логічного забезпечення. Розрахунки дій підрозділів за термінами здій-
снюються відносно часу (Ч), під час якого механізовані й танкові під-
розділи, що атакують, мають одночасно ввірватися на передній край
оборони противника.
За наявності часу на спеціально підготовлених навчальних полях з
підрозділами проводяться тактичні навчання, у тому числі з бойової
стрільби відповідно до характеру майбутнього бою.
Підготовка вихідного району та місцевості (ДО переднього краю оборони ПрО-
тивника) для наступу включає: фортифікаційне обладнання вихідних
позицій механізованих і танкових рот, вогневих позицій артилерійсь-
ких і вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою навод-
кою, стартових (вогневих) позицій зенітного підрозділу, що прикриває
батальйон, командно-спостережних і спостережних пунктів, районів
розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу; улашту-
вання інженерних загороджень; підготовку маршрутів для висування
та рубежів розгортання; здійснення заходів радіаційного, хімічного,
330 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
біологічного захисту, захисту від високоточної зброї; інформаційно-
психологічного впливу противника, маскування тощо.
При наступі із положення безпосереднього зіткнення із противником ВИХІДНИЙ ра-
йон обладнується із врахуванням побудови бойового порядку. При
цьому особлива увага приділяється підготовці вихідних положень для
механізованих й очікувальних позицій для танкових підрозділів при
висуванні їх із глибини, позицій вогневих засобів, КСП, районів роз-
ташування підрозділів технічного забезпечення й тилу, проведенню
заходів маскування. Обладнання вихідного району проводиться зви-
чайно вночі.
До початку висування із займаного району командир батальйону
перевіряє готовність рот і приданих підрозділів до наступу, забезпе-
ченість їх усім необхідним для ведення бою, доповідає командиру
бригади про готовність до виконання бойового завдання й повідомляє
командирам рот і приданих підрозділів час початку вогневої підгото-
вки, час Ч.
У встановлений штабом з'єднання час штаб батальйону одержує
топографічні карти (схеми) й готує їх до роботи.
При з'ясуванні завдання разом із командиром працюють начальник шта-
бу та його заступник. У ході з'ясування завдання заступник началь-
ника штабу наносить на заздалегідь підготовлені робочі карти коман-
дира батальйону та начальника штабу завдання батальйону, завдан-
ня сусідів, розмежувальні лінії з ними, завдання, які вирішуються за-
собами старшого командира та інші дані, з'ясовані з попереднього
бойового (бойового) розпорядження.
На основі завдання начальник штабу проводить розрахунок часу,
за однією із підготовлених карт доводить до заступників командира,
помічника командира з артилерії, начальників розвідки та зв'язку
зміст отриманого завдання, указівки командира з підготовки необ-
хідних даних для прийняття рішення й методу роботи.
Оцінювання обстановки включає оцінювання противника, своїх військ:,
місцевості тощо. Штаб готує дані про:
склад, передній край оборони, розташування опорних пунктів рот
(взводів), об'єктів (цілей), особливо протитанкових;
стан, наявність фортифікаційних споруджень, ступень захищено-
сті противника;
системи вогню та загороджень як перед переднім краєм оборони,
так і вглибині;
слабкі та сильні боки противника.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 331
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Противник звичайно оцінюється на напрямку наступу батальйону
та сусідів на глибину розташування його бригади (полку), а найбільш
ретельно - на глибину бойового завдання батальйону.
Начальник штабу доповідає командиру батальйону висновки з оці-
нювання противника в інтересах визначення замислу. Основними з
них є:
склад противника, що обороняється перед фронтом наступу ба-
тальйону, ймовірний характер його дій;
розташування вогневих засобів, при знищенні яких різко зни-
зяться бойові можливості противника;
сильні та слабкі боки противника.
для оцінювання своїх військ штаб разом із заступниками командира готує
дані про:
бойовий і кількісний склад штатних і приданих підрозділів, їх
можливості, технічне та матеріальне забезпечення;
ступінь навченості та наявність бойового досвіду;
час і місце переходу в підпорядкування приданих підрозділів;
морально-психологічний стан особового складу;
стан засобів зв'язку;
ступінь можливого радіоактивного опромінення особового складу.
Для забезпечення прийняття командиром обґрунтованого рішення
штаб разом із помічником з артилерії, відповідно до його вказівок та
орієнтування про отримане завдання готує розрахунки про:
можливості батальйону щодо ураження противника вогнем штат-
ної і приданої артилерії, танків, БМП (БТР), стрілецької зброї, ін-
ших штатних і приданих засобів, у тому числі зі знищення його
танків, інших броньованих об'єктів і протитанкових засобів;
кількісно-якісне співвідношення сил і засобів сторін (на фронті
наступу батальйону та напрямку зосередження основних зусиль),
а також щільність на 1 км фронту;
розподіл сил і засобів;
ширину фронту наступу батальйону, у тому числі на ділянці про-
риву з'єднання, глибину бойових завдань, темп наступу і час ви-
конання бойових завдань;
час, необхідний для висування на рубежі розгортання, зайняття
районів, позицій, введення в бій другого ешелону.
під час оцінювання місцевості штабом разом із заступником командира
батальйону з тилу визначаються:
характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, мож-
ливі їх зміни внаслідок застосування ядерної зброї;
332 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
стан шляхів маневру, підвозу, евакуації; прохідність місцевості
поза дорогами;
наявність природних перешкод і шляхів їх обходу, а також спо-
руд, руйнування яких може ускладнити ведення наступу;
наявність і характер мінно-вибухових загороджень, ділянок за-
раження, руйнувань, завалів і затоплень у районах, по яких були
завдані ядерні та хімічні удари, можливі шляхи їх обходу або по-
долання;
маршрути висування та рубежі розгортання підрозділів, райони
розміщення елементів бойового порядку, підрозділів технічного й
тилового забезпечення, КСП і напрямки їх переміщення.
під час організації наступу начальник штабу батальйону визначає:
дані обстановки та розрахунки, що мають бути підготовлені;
посадових осіб, які залучаються до розробки бойових документів;
порядок, терміни розробки та доповіді бойових документів;
порядок контролю дій посадових осіб штабу, офіцерів управління
батальйону, які залучаються до розробки бойових документів.
У батальйоні під час організації наступу розробляються:
розрахунок часу на підготовку до наступу;
робоча карта командира батальйону з рішенням на наступ;
бойовий наказ (попередні бойові розпорядження);
указівки щодо всебічного забезпечення бою;
схема взаємодії;
схема організації зв'язку;
заявка на матеріальне забезпечення;
донесення щодо бойового та чисельного складу, доз радіоактивно-
го опромінювання особового складу, технічного й тилового забез-
печення.
під час бою штабом фіксуються всі віддані командиром батальйону
бойові розпорядження штатним і приданим підрозділам, розробля-
ються бойові донесення.
після закінчення бою розробляються бойові донесення, донесення щодо
бойового та чисельного складу, дози радіоактивного опромінення осо-
бового складу, морально-психологічного, тилового та технічного за-
безпечення, заявки на матеріальне забезпечення.
На робочій карті з рішенням на наступ відображаються:
система опорних пунктів, вогневих позицій, загороджень і пере-
шкод, розташування вогневих засобів противника, особливо про-
титанкових резервів, рубежі можливих ударів гелікоптерів, уста-
новки мінних полів засобами дистанційного мінування, імовірний
характер дій противника;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 333
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
завдання батальйону та час їх виконання;
завдання, що виконуватимуться силами та засобами старшого
начальника в інтересах батальйону;
напрямок зосередження основних зусиль і бойовий порядок;
завдання штатних, приданих і підтримуючих підрозділів;
місця та час розгортання КСП батальйону та рот до початку бою,
напрямок переміщення КСП батальйону;
місця проходів у загородженнях, переходів через перешкоди, час
їх відтворення, місця оснащення танків катковими мінними тра-
лами;
місця розташування підрозділів технічного й тилового забезпе-
чення до початку бою, шляхи підвозу й евакуації.
Крім того, на карті відображаються основні питання взаємодії і за-
безпечення бою, а при наступі з глибини - маршрут висування з вихід-
ного району, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання та
регулювання, час їх проходження, рубіж переходу в атаку, час виходу
на нього, рубежі спішування та безпечного віддалення. У вигляді таб-
лиць також можуть відображатися основні показники наступу, розпо-
діл сил і засобів, співвідношення сил і засобів сторін тощо.
У встановлений час за сигналом старшого командира починається
вогнева підготовка наступу. Підрозділи, що перебувають у безпосередньому
зіткненні з противником, своїм вогнем знищують і придушують вогне-
ві засоби та живу силу противника в опорних пунктах на першій по-
зиції. У випадку проведення противником контрпідготовки особовий
склад, крім спостерігачів і розрахунків чергових вогневих засобів, за
командами командирів укривається в траншеях та інших укриттях.
Командир батальйону у ході вогневої підготовки атаки спостерігає
за результатами вогню, ставить завдання підрозділам, вогневим засо-
бам на знищення вцілілих і нових виявлених цілей противника, кон-
тролює своєчасність відтворення проходів в інженерних загороджен-
нях, висування приданих (взаємодіючих) танків і доповідає команди-
ру з'єднання про готовність батальйону до атаки.
Відтворення проходів у своїх мінних полях здійснюється до початку на-
ступу. За сприятливих умов обстановки мінні поля на ділянці прори-
ву знімаються цілком. Проходи в інженерних загородженнях против-
ника перед його переднім краєм відтворюються звичайно у ході вог-
невої підготовки. У випадку, коли всі танки і БМП, що атакують,
оснащені мінними тралами, проходи в мінних полях противника від-
творюються із розрахунку один-два на роту, що атакує, для пропуску
ними техніки без тралів. В інших випадках проходи відтворюються із
розрахунку один на взвод, що атакує.
334 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
під час наступу з ходу батальйон до рубежу переходу в атаку починає
рух у встановлений час або за командою (сигналом) старшого коман-
дира (начальника) та здійснює його максимально швидко.
Побудова колони батальйону (роти) при висуванні до рубежу пере-
ходу в атаку має забезпечувати швидке розгортання його в перед-
бойовий і бойовий порядок. З цією метою роти в колоні батальйону
слідують із засобами посилення, а придані механізованому батальйо-
ну танки - у голові колони. Із рубежу (пункту) розгортання в ротні ко-
лони вони виходять на свої напрямки.
Механізовані (висуваються на автомобілях) й танкові підрозділи з
виходом до місця посадки десантом на танки зупиняються, механізо-
вані підрозділи швидко пересаджуються на танки. Танки з десантом
продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі ме-
ханізованих рот зосереджуються у встановлених місцях збору.
Розвідувальні органи, якщо вони заздалегідь не були висунені для
розвідки противника на передньому краї, висуваються попереду ко-
лони батальйону й ведуть розвідку маршруту висування. Із виходом
на передній край своїх військ вони ведуть розвідку противника в го-
товності до ведення розвідки в ході наступу.
Гранатометний і протитанковий підрозділи, якщо вони не залуча-
ються до знищення противника в період вогневої підготовки наступу,
і другий ешелон (резерв) батальйону до рубежу розгортання в ротні
колони висуваються за ротами першого ешелону.
Придана артилерія та мінометна (артилерійська) батарея, що залу-
чаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати й танки, виді-
лені для стрільби прямою наводкою, протитанкові ракетні комплекси,
гранатометні підрозділи висуваються та займають підготовлені вог-
неві позиції звичайно у ніч перед наступом, а коли це неможливо - із
початком вогневої підготовки. Танки, призначені для оснащення кат-
ковими мінними тралами, виводяться в зазначені місця в порядку,
установленому командиром бригади (полку).
Зенітний підрозділ, що прикриває батальйон, висувається розосе-
реджено вздовж колони батальйону і вогнем під час руху або з корот-
ких зупинок відбиває удари засобів повітряного нападу противника.
при висуванні до рубежу переходу в атаку всі підрозділи мають суворо
дотримуватись встановлених заходів захисту від високоточної зброї
противника, у тому числі й світлового, звукового та радіомаскування.
У випадку нанесення противником масованих вогневих ударів ПІД час висування
до рубежу переходу в атаку підрозділи, що зберегли боєздатність,
швидко виходять із району ураження та продовжують виконувати
поставлені завдання.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 335
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Для заміни підрозділів, що втратили боєздатність, командир батальйону
використовує другий ешелон (резерв).
Мінні поля, встановлені засобами дистанційного мінування проти-
вника, у період висування долаються проходами, що підготовлені за-
гонами забезпечення руху старшого командира або групою розгоро-
дження батальйону та позаштатних груп розмінування рот.
При застосуванні противником запалювальної зброї підрозділи
швидко виходять із району пожежі, гасять осередки вогню на техніці
та продовжують виконувати поставлені завдання.
Батальйон, висуваючись із максимальною швидкістю, послідовно
розгортається із зазначених рубежів (пунктів) у ротні та взводні коло-
ни, а з підходом до рубежу переходу в атаку - у бойовий порядок.
Атака починається з виходом у встановлений час танкових і механі-
зованих підрозділів у бойовому порядку на рубіж переходу в атаку,
які, взаємно підтримуючи один одного вогнем, атакують противника
й стрімко просуваються до переднього краю його оборони.
Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку БМП
(БТР) із підходом до рубежу спішування збільшують швидкість і дога-
няють танки. Із виходом на рубіж спішування особовий склад механі-
зованих підрозділів за командою командирів рот швидко спішується,
на ходу розгортається в ланцюг і за танками (за їх коліями) та відтво-
реними проходами долає мінні поля противника.
Батальйон, що діє в передовому загоні, при подоланні смуги забез-
печення (зони прикриття) противника за підтримки авіації і вогню
артилерії головних сил витісняє підрозділи прикриття із займаних по-
зицій, уникаючи затяжних боїв, через утворені розриви просувається
до основного оборонного рубежу противника для захоплення окремих
його ділянок з ходу. За неможливості захопити їх з ходу, батальйон
займає вигідні позиції й утримує їх до підходу головних сил, звертаю-
чи особливу увагу на фланги, і не дає можливості противнику вести
прицільний вогонь по підрозділах, що розгортаються й атакують.
Батальйон, що діє в авангарді, у цьому випадку звичайно висувається в
передбойовому порядку за передовим загоном, знищує війська при-
криття противника, які обійшов, і забезпечує розгортання головних
сил з'єднання.
Під час наступу на противника, що обороняється, із положення безпосереднього зіткнен-
ня з ним танковий батальйон, призначений для наступу в першому
ешелоні, танкові роти, придані механізованим підрозділам, які за-
ймають очікувальні (вихідні) позиції, починають висування до рубежу
переходу в атаку під час вогневої підготовки наступу за встановле-
336 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ною командою (сигналом), яка подається із врахуванням їх віддален-
ня, можливої швидкості руху й з метою забезпечення виходу танків
на передній край оборони противника одночасно з механізованими
підрозділами у встановлений час (Ч). За танками починають рух і
БМП (БТР).
За мірою підходу до рубежу переходу в атаку танкові підрозділи
послідовно розгортаються в ротні, взводні колони, бойовий порядок і,
продовжуючи рух з максимальною швидкістю, переходять в атаку,
знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх
підрозділів. Танки, залучені для стрільби прямою наводкою, займають
місця в бойовому порядку своїх підрозділів.
Для атаки механізованих підрозділів у пішому порядку при підході
танків до вихідних позицій механізованих рот першого ешелону ко-
мандири рот подають команду "Приготуватися до атаки", а після проход-
ження танками вихідних позицій - "В атаку - уперед!1', за якою особовий
склад вискакує із траншей (окопів) і слідом за танками атакує проти-
вника. БМП (БТР) "стрибками" від рубежу до рубежу (від укриття до
укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує
надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танкових і механізо-
ваних підрозділів, а БМП зі стабілізованим озброєнням - безпосеред-
ньо в ланцюзі.
У деяких випадках до рубежу спішування механізовані підрозділи
можуть висуватися на БМП (БТР) або десантом на танках.
Під час атаки на БМП (БТР) механізовані підрозділи посадку особо-
вого складу в машини здійснюють під час вогневої підготовки атаки.
При цьому БМП (БТР), розташовані за своїми підрозділами, за коман-
дою (сигналом) командира батальйону приховано підходять до своїх
підрозділів і, використовуючи особливості місцевості, зупиняються
для посадки особового складу. Особовий склад за командою коман-
дирів швидко здійснює посадку у машини й готується до ведення во-
гню. БМП (БТР) слідом за танками переходять в атаку.
Артилерія із початком атаки переходить до вогневої підтримки на-
ступаючих підрозділів. Гармати, виділені для стрільби прямою навод-
кою, протитанкові ракетні комплекси, гранатомети й БМП (БТР) про-
довжують знищувати уцілілі й знов виявлені цілі противника вогнем у
проміжках між своїми підрозділами та через їх фланги.
Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку особо-
вий склад долає мінні поля противника слідом за танками (за їх колі-
ями) та проробленими проходами. БМП із тралами продовжують ата-
ку, долаючи мінні поля самостійно. БМП без тралів і БТР, подолавши
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 337
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
мінні поля проходами, доганяють свої підрозділи та вогнем підтри-
мують їх атаку.
Якщо механізовані підрозділи атакують на БМП із тралами, то тан-
ки та БМП долають мінні поля противника без згортання бойових по-
рядків, звичайно самостійно за допомогою тралів, а техніка без тралів
- проробленими проходами.
Мінні поля, установлені засобами дистанційного мінування на на-
прямках висування батальйону або перед підрозділами, що атакують,
за неможливості їх обходу долаються проходами, що відтворені інже-
нерно-саперними підрозділами, танками (БМП), оснащеними навіс-
ним обладнанням або групою розгородження батальйону (групами
розмінування рот), у передбойових порядках під прикриттям вогню
підрозділів, що атакують, та артилерії. У цьому випадку окремі БМП
(БТР) і танки до проходів рухаються виходами, що розміновуються
механізованими відділеннями (екіпажами танків) з використанням
табельних комплектів розмінування.
Подолання мінних полів танковими і механізованими підрозділами
здійснюється під прикриттям вогню артилерії, протитанкового та гра-
натометного підрозділів батальйону (протитанкового відділення роти).
Механізовані підрозділи рухаються якнайближче до танків для за-
безпечення тісної вогневої взаємодії з тим, щоб не дати можливості
противнику відітнути себе від танків.
Із підходом танкових і механізованих підрозділів до рубежу безпеч-
ного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат) артилерія
(гранатомети) за командою (сигналом) командира бригади (батальйо-
ну) переносить вогонь углиб.
У встановлений час Ч танкові та механізовані підрозділи стрімко
вриваються на передній край оборони противника, знищують його
живу силу, вогневі засоби, опановують опорними пунктами й безу-
пинно продовжують атаку вглиб.
Батальйон, що діє поза ділянкою прориву, вогнем усіх засобів за-
важає противнику знятися з позицій і перекинути сили та засоби на
ділянки прориву. Із досягненням необхідного ступеня вогневого ура-
ження противника, при виявленні зняття їм частини сил або відходу
із займаних позицій батальйон за підтримки вогню артилерії атакує
противника, у першу черіу на напрямках, що примикають до ділянки
прориву, широко застосовуючи маневр підрозділами та вогнем, зни-
щує його в опорних пунктах, у взаємодії із головними силами розви-
ває наступ углиб.
У випадку завзятого утримання противником переднього краю,
другий ешелон (резерв) батальйону здійснює маневр і вводиться в бій
338 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
на ділянці прориву з'єднання, атакує у фланг і тил противника та ра-
зом із першим ешелоном батальйону завершує його знищення, роз-
ширює ділянку прориву, розвиває наступ углиб.
При наступі з'єднання всією смугою без призначення ділянки про-
риву батальйон, використовуючи результати вогневого ураження, здій-
снює маневр підрозділами та вогнем, і, прикриваючи фланги підрозді-
лами бойової охорони, головними силами з ходу проникає через розри-
ви та проміжки в обороні противника в його тил, безупинно просува-
ється вглиб. Противник, що продовжує чинити опір, блокується та
знищується другим ешелоном (резервом) або виділеними підрозділами.
Якщо проникнути вглиб оборони з ходу не вдалося, батальйон виді-
леними підрозділами з фронту та флангів завдає ураження противни-
ку, здійснює маневр через проміжки та розриви в обороні, виходить у
фланг і тил противнику, спільною атакою всіх підрозділів з фронту,
флангів і тилу завершує його розгром і розвиває наступ углиб.
Із початком атаки штатна та придана артилерія безперервно при-
душує та знищує противника, що перешкоджає наступу танкових і
механізованих підрозділів, за командою (сигналом) командира бата-
льйону самостійно переносить вогонь на знов виявлені цілі, особливо
протитанкові, забезпечує безперервну вогневу підтримку наступаю-
чих підрозділів. При проведенні артилерійської підтримки атаки методами ПОСЛІ-
ДОВНОГО зосередження вогню, зосередженого вогню та вогню по
окремих цілях команду на початок вогневої підтримки атаки подає
командир бригади, а команди на перенесення, виклик і припинення
вогню - командир батальйону.
Переміщення штатної і приданої артилерії здійснюється за розпо-
рядженням командира батальйону. Воно починається після оволодін-
ня ротами першого ешелону, взводними опорними пунктами рот
першого ешелону противника та здійснюється від рубежу до рубежу
за ротами першого ешелону.
Гранатометний підрозділ діє звичайно за бойовими порядками
рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, у проміжках між ними
або на одному із флангів батальйону. Підрозділ із гранатометами,
встановленими на БМП (БТР), звичайно діє в бойових порядках меха-
нізованих підрозділів. Підтримку атаки механізованих підрозділів
гранатометний підрозділ здійснює вогнем гранатометів і БМП (БТР) з
послідовно займаних вогневих позицій. Протитанковий підрозділ ба-
тальйону звичайно переміщується за однією із рот першого ешелону в
готовності до відбиття контратак танків противника та вирішення
інших завдань. Зенітний підрозділ прикриває роти, що діють на на-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 339
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
прямках головного удару, перемішуючись позаду їх бойових ліній на
віддаленні 200-400 м.
Група розгородження батальйону висувається за підрозділами
першого ешелону в готовності до відтворення проходів у загороджен-
нях і перешкодах. Позаштатна група розмінування роти перебуває в
готовності до відтворення проходів у мінних полях противника, у пер-
шу чергу встановлених засобами дистанційного мінування.
Батальйон, що діє на напрямку, де противник надійно подавлений
і не здійснює організованого опору, у бойовий порядок може не роз-
гортатися й вести наступ у передбойовому порядку. За необхідності
для знищення противника, що залишився, призначені підрозділи мо-
жуть розгортатися в бойовий порядок.
Танкові та механізовані підрозділи вириваються вперед, атакою з
ходу знищують резерви, що висуваються, засоби ядерного та хімічно-
го нападу противника, системи високоточної зброї, артилерію, пунк-
ти управління й створюють умови для його розгрому.
Якщо наступ батальйону зупинено, командир батальйону має ор-
ганізувати вогневе ураження противника, використовуючи наявні
сили й засоби. За сприятливого наступу сусідів частина підрозділів
першого ешелону, використовуючи маневр, завдає удару противнику
з флашу та разом із головними силами батальйону відновлює наступ.
бій углибині оборони противника характеризується нерівномірністю просу-
вання підрозділів батальйону та розвивається в складній, швидко
змінюваній обстановці. Командир батальйону має уважно спостері-
гати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і вчасно підтриму-
вати підрозділи, що досягай найбільшого успіху, уміло використову-
вати їх успіх для маневру та раптової атаки у фланг і тил опорним
пунктам противника іншими підрозділами.
після знищення противника в районах оборони батальйонів першого еше-
лону батальйон, використовуючи проміжки та проломи в бойовому
порядку противника, результати вогню артилерії, інших вогневих за-
собів, удари авіації, продовжує стрімкий наступ вглиб. Розвідуваль-
ний (бойовий розвідувальний) дозор батальйону, іноді й бойові розві-
дувальні дозори рот за підтримки вогню підрозділів першого ешелону
виходять вперед і ведуть розвідку на своєму напрямку. Особовий
склад механізованих підрозділів, що діяв у пішому порядку, здійснює
посадку в БМП (БТР) або десантом на танки.
На важкодоступних для танків ділянках місцевості механізовані
підрозділи можуть обганяти танки та наступати під прикриттям їх
вогню, вогню БМП (БТР). За мірою подолання цих ділянок танки зно-
ву випереджають механізовані підрозділи та продовжують наступ.
340 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Загородження та перешкоди в ході бою підрозділи обходять або
долають проходами, що відтворені інженерно-саперними підрозділа-
ми, самостійно або із застосуванням танків і БМП, оснащених навіс-
ним обладнанням, груп розгородження (розмінування).
Будь-який успіх під час ведення бою вглибині оборони противника
має бути негайно розвинений і використаний для досягнення повного
розгрому противника, у ході розвитку наступу командир батальйону вжи-
ває заходів для завчасного розкриття побудови оборони противника
на наступній оборонній позиції, визначає порядок її вогневого ура-
ження, захоплення з ходу або її прориву, порядок нарощування зу-
силь за допомогою введення в бій другого ешелону або резерву, уточ-
нює завдання підлеглим і підтримуючим підрозділам. Частина сил і
засобів застосовується для нанесення удару у фланг і тил противнику,
що обороняється, використовуючи відкриті фланги й стики. У випад-
ках, коли дозволяє обстановка, опорні пункти противника обходяться
головними силами та блокуються підрозділами бойової охорони, чим
створюється можливість оточення підрозділів противника.
Батальйон, що діє в другому ешелоні або загальновійськовому ре-
зерві з'єднання, переміщується потай, звичайно в передбойовому по-
рядку за батальйонами першого ешелону, від одного рубежу до іншо-
го, використовуючи захисні властивості місцевості, у готовності до
розвитку успіху, розширення прориву у бік флангу та відбиття контр-
атак, заміни підрозділів першого ешелону, а також до знищення про-
тивника, що залишився в тилу наступаючих підрозділів.
Другий ешелон (резерв) батальйону висувається звичайно на від-
стані 1,5-2 км від підрозділів першого ешелону. Залежно від обстано-
вки другий ешелон або резерв батальйону може вводитися в бій при
завершенні виконання найближчого завдання, звичайно у проміжках
між ротами або через фланг однієї з рот, а іноді й перекатами через їх
бойові порядки. При введенні другого ешелону в бій командир бата-
льйону уточнює (резерву вказує):
останні дані про противника;
розташування підрозділів першого ешелону батальйону;
рубіж введення в бій, час виходу на нього;
найближче завдання, напрямок продовження наступу;
засоби посилення, місця й час їх прибуття;
завдання штатної і приданої артилерії, порядок підтримки вогнем
і взаємодії із підрозділами першого ешелону та сусідами.
Від батальйону вперед висиляється розвідувальний (бойовий розві-
дувальний) дозор.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 341
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається в пе-
редбойовому порядку із максимальною швидкістю. Із підходом до ру-
бежу введення в бій він швидко розгортається в бойовий порядок,
ведучи вогонь з усіх видів зброї, з ходу стрімко атакує противника і
виконує поставлене завдання. Введення в бій другого ешелону (резе-
рву) підтримується вогнем артилерії, протитанкового та гранатомет-
ного підрозділів; можливе прикриття аерозолями (димами).
Із введенням у бій другого ешелону (резерву) командир батальйону
створює (відновлює) резерв.
При виведенні підрозділів у другий ешелон (резерв) командир ба-
тальйону вказує порядок виходу з бою, район збору, порядок подаль-
ших дій. За необхідності частина сил і засобів може застосовуватися
для підтримки наступаючих підрозділів батальйону з місця. У цьому
випадку їм указуються ціль для ураження та рубіж, до якого вони на-
дають підтримку головним силам.
Для відбиття контратаки переважаючих сил противника танки та
БМП (БТР) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, осо-
бовий склад механізованих підрозділів при наступі на БМП (БТР) або
десантом на танках спішується та займає вигідні позиції, що забезпе-
чують умови для знищення противника та взаємодії із танками. Про-
титанковий підрозділ займає вогневу позицію на вигідному рубежі
танконебезпечного напрямку, звичайно у проміжках або на флангах
механізованих рот, гранатометний підрозділ - у бойових порядках
механізованих рот на напрямку дій найбільшої кількості піхоти про-
тивника. Своїм вогнем він відокремлює піхоту противника від танків
і знищує її. Батальйон починає уражати противника зосередженим
вогнем підрозділів з усіх вогневих засобів на граничній дальності. Із
підходом противника сила й інтенсивність вогню зростають і дово-
дяться до найвищої напруги.
Мінометна батарея займає вогневі позиції якнайближче до рот
першого ешелону та знищує цілі, зазначені командиром батальйону.
Придана батальйону артилерія може залучатися для знищення танків
та інших броньованих машин противника вогнем прямою наводкою.
Частина сил і засобів, застосувавши маневр, вогнем з місця, з вигід-
ного рубежу завдає ураження противнику, що контратакує, із флангу.
Відбивши контратаку противника, батальйон самостійно або у взає-
модії із сусідніми підрозділами рішучою атакою завершує його знищен-
ня. Якщо противник контратакує рівними або меншими силами, бата-
льйон знищує його вогнем усіх засобів і стрімкою атакою рот з ходу.
Захоплені рубежі або окремі об'єкти вглибині оборони противника,
що мають важливе значення, закріплюються призначеними для цього
342 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
підрозділами, які негайно обкопуються та готують вогонь для відбит-
тя можливих атак противника. Стики й відкриті фланги забезпечу-
ються вогнем артилерії, маневром резерву, а за необхідності - і вису-
ванням на загрозливий напрямок бойової охорони.
До виконання ротами першого ешелону бойового завдання коман-
дир батальйону, на основі даних розвідувальних органів, ставить нові
бойові завдання. За глибиною вони звичайно збігаються з первісними.
Постановка завдань має бути довершена з таким розрахунком, щоб з
виходом до наступних опорних пунктів противника всі командири
підрозділів та особовий склад знали поставлене завдання.
Постановка завдань починається з підрозділів, які мають негайно
продовжити дії. До постановки завдань залучаються офіцери управ-
ління та штабу батальйону. Командир батальйону особисто ставить
завдання підрозділу, що виконує найбільш важливе завдання.
Підрозділ, виділений від батальйону у бойову охорону, з одержан-
ням завдання висувається на зазначений рубіж, переходить до обо-
рони, готує вогонь для відбиття можливих атак і недопущення дій
груп противника, що залишився в тилу. Дії бойової охорони підтри-
муються вогнем артилерії, за можливості встановлюються загоро-
дження. У ході просування головних сил батальйону та сусідів ця бо-
йова охорона знімається.
Рота у складі батальйону може залучатися для оточення противни-
ка, що обороняється, як на внутрішньому, так і на зовнішньому кільці
оточення або для знищення оточеного противника.
Рота, що здійснює оточення противника, стрімко висувається на зазначений
рубіж, займає, а за необхідності - захоплює вигідні ділянки місцевос-
ті, переходить до оборони на ширшому фронті, створює систему вог-
ню та інженерних загороджень, не допускаючи виходу противника з
оточення, під час дій у внутрішньому кільці або прориву до нього го-
ловних сил під час дій на зовнішньому кільці оточення.
Оточений противник знищується призначеними для цього силами
й засобами у взаємодії із підрозділами, які здійснили оточення, або
підрозділами, що діють на внутрішньому кільці оточення. При органі-
зації розгрому оточеного противника командир батальйону, крім зви-
чайних питань, указує:
рубіж зустрічі з підрозділами, що діють на зустрічних напрямках;
сигнали й умовні позначки взаємного впізнання;
границі ведення вогню.
Батальйон, що діє в протидесантному резерві, розвідку повітряного
(аеромобільного) десанту противника, його диверсійно-розвідуваль-
них груп здійснює в тісній взаємодії із силами військової розвідки
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 343
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
з'єднання; одержує донесення безпосередньо від підрозділів, що ви-
явили дії противника у своєму тилу. Для знищення виявленого против-
ника, залежно від його складу, можуть використовуватися гелікопте-
ри, артилерія, засоби протиповітряної оборони. Батальйон стрімко
висувається в район дій противника, розгортається в бойовий поря-
док і, використовуючи результати вогню, атакою з ходу знищує про-
тивника. Після виконання завдання батальйон зосереджується в за-
значеному районі.
Під час нанесення противником масованих ударів високоточною
зброєю батальйон, що зберіг боєздатність, продовжує виконувати бо-
йове завдання й одночасно відновлює боєздатність.
При застосуванні противником високоточної зброї командир бата-
льйону за даними особистого спостереження, розвідки, доповідями
підрозділів визначає його наслідки, установлює втрати особового
складу, озброєння та військової техніки в підрозділах, морально-пси-
хологічний стан особового складу, боєздатність штатних і приданих
підрозділів, масштаби й характер зараження, руйнувань, пожеж, за-
топлень.
Штаб батальйону разом із заступниками командира на основі
отриманих даних і розрахунків визначає:
стан і боєздатність підрозділів, органів управління, можливості
підрозділів технічного й тилового забезпечення;
обсяг і характер заходів, необхідних для відновлення боєздатності
підрозділів і КСП.
Свої пропозиції з цих питань начальник штабу доповідає команди-
ру батальйону. Оцінюючи отримані дані, командир батальйону:
визначає порядок дій підрозділів, які зберегли боєздатність, щодо
продовження виконання бойового завдання, виводу інших під-
розділів з небезпечного району та відновлення їх боєздатності, лі-
квідації наслідків застосування противником високоточної зброї;
визначає порядок подальших дій та управління підрозділами, що
відновили боєздатність;
організовує відновлення порушеного управління, перерозподіл сил
і засобів між підрозділами;
відновлює взаємодію та всебічне забезпечення.
Ліквідація наслідків застосування противником високоточної зброї
включає виявлення осередків ураження, проведення рятувальних ро-
біт, надання першої медичної допомоги ураженому особовому складу,
вивіз (винос) його із зони ураження та евакуацію до медичних пунк-
тів, а тих, що отримали важкі бойові психічні травми, - до пунктів
(центрів) психологічної допомоги та реабілітації.
344 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Відновлення боєздатності підрозділів батальйону у ході бою може
здійснюватися шляхом зведення особового складу, озброєння та вій-
ськової техніки кількох підрозділів, що втратили боєздатність, до од-
ного з одночасним відновленням органів управління.
Командир танкового (механізованого) батальйону при використан-
ні підрозділів батальйону для посилення механізованих (танкових)
підрозділів перебуває, за вказівкою командира з'єднання, на КСП ме-
ханізованого (танкового) батальйону, що наступає на напрямку голов-
ного удару, або на командному пункті з'єднання. Він зобов'язаний:
організувати підготовку батальйону до виконання поставленого за-
вдання; забезпечити своєчасне прибуття танкових (механізованих)
підрозділів у зазначені райони, підготовку їх до наступу; під час на-
ступу знати обстановку, стан підрозділів, організувати безперебійне їх
поповнення ракетами, боєприпасами, пальним, а також відновлення
машин, що вийшли з ладу; бути готовим за наказом командира бри-
гади швидко зібрати батальйон для виконання бойового завдання в
повному складі.
У випадку, коли в безпосередньому підпорядкуванні командира
механізованого батальйону залишаються мінометна батарея, грана-
тометний і протитанковий підрозділи, він особисто управляє їх діями,
забезпечуючи безупинну підтримку та прикриття механізованих під-
розділів, що діють із танковим батальйоном на напрямку головного
удару з'єднання.
Командир танкової роти, що придана механізованому батальйону,
під час прориву оборони противника перебуває разом із командиром
механізованого батальйону або поблизу нього, а в подальшому - пе-
ремішується в бойовому порядку своєї роти.
Пункт технічного спостереження, ремонтно-евакуаційна (ремонт-
на) група, медичний пункт батальйону, пункти технічного спостере-
ження рот перемішуються за бойовими порядками рот першого еше-
лону, а пункт бойового постачання батальйону, заправний і продово-
льчий пункти - за другим ешелоном (резервом) батальйону.
Переслідування
Необхідність переслідування може виникнути в результаті успіш-
ного розвитку наступу батальйону, а також у випадку навмисного
відходу противника. Воно має на меті завершити розгром противни-
ка, який відходить і не допустити організованого переходу його до
оборони на вигідних рубежах углибині.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 345
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Батальйон може здійснювати переслідування з фронту шляхами, па-
ралельними напрямку відходу противника, а також у комбінований
спосіб - од ночасно з фронту та паралельними напрямками. Найбільший
успіх досягається при переслідуванні противника паралельними на-
прямками з обходом його флангів і перехопленням шляхів відходу.
Переслідування має вестися безупинно - удень і вночі, за будь-якої
погоди, із повним напруженням сил, з використанням можливо біль-
шої кількості шляхів, рівнобіжних напрямку відходу противника.
З виявленням відходу противника основні зусилля розвідки спря-
мовуються на розкриття напрямку відходу основних його сил, складу
й характеру дій його ар'єргардів; підготовку оборонних позицій
углибині та зайняття їх військами; розташування резервів; наявності
та характеру перешкод і загороджень на напрямках переслідування;
найкоротших шляхів у тил противника, що відходить; зон виявлення
зараження радіоактивними, отруйними речовинами, бактеріальними
засобами.
Із початком відходу противника підрозділи починають його пере-
слідування самостійно за рішенням своїх командирів. Про перехід до
переслідування командир батальйону доповідає командиру з'єднання
та повідомляє сусідам.
З одержанням даних про підготовку противника до відходу або
про його відхід командир батальйону приймає рішення на пересліду-
вання та спрямовує зусилля підрозділів на зрив його спроб відвести
основні сили. У замислі бою він визначає: напрямок і спосіб переслі-
дування; спосіб розгрому противника, що відходить (якого противни-
ка, де, в якій послідовності, якими засобами, заходи введення проти-
вника в оману); побудову бойового порядку.
Прийнявши рішення, командир батальйону ставить (уточнює) завдання
розвідувальному органу, підрозділам, які діють із фронту, та організо-
вує взаємодію. При постановці завдань ротам командир батальйону
вказує: напрямок переслідування; розташування конкретного против-
ника, якого необхідно знищити; район або рубіж, на який треба вийти;
за який час це здійснити; порядок подальших дій.
Використовуючи високу прохідність танків і БМП (БТР), батальйон
стрімко обходить противника, що відступає, паралельними маршру-
тами виходить на шлях його відходу та рішучою атакою з флангів і
тилу в поєднанні з діями вогневих засідок у взаємодії із підрозділами,
що діють з інших напрямків, знищує його.
За неможливості переслідування противника маршрутами, пара-
лельними напрямку його відходу, батальйон рішучими діями знищує
346 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
підрозділи прикриття, проривається до основних сил противника й у
взаємодії із сусідами атакує їх з ходу.
Опорні пункти, що зустрілися в ході переслідування, і засідки зви-
чайно оминаються, а противник, що в них оборонявся, знищується
атакою з тилу.
Батальйон під час переслідування може діяти в бойовому, перед-
бойовому або похідному порядку. Особовий склад механізованого
підрозділу на автомобілях може переслідувати противника, що відсту-
пає, десантом на танках або на автомобілях під прикриттям танків.
Якщо противнику вдалося відірватися від підрозділів, що ведуть
переслідування, та організувати оборону на проміжному рубежі, ко-
мандир батальйону організовує, якщо дозволяє обстановка, захоплен-
ня її з ходу. Підрозділи, діючи на окремих напрямках і широко засто-
совуючи обходи й охоплення, з ходу захоплюють опорні пункти про-
тивника та безупинно продовжують наступ.
За завзятого опору противника підрозділи батальйону мають вста-
новити безпосереднє зіткнення з ним і забезпечити розгортання голов-
них сил бригади.
Від батальйону, що веде переслідування противника паралельними
маршрутами, висилається головна похідна застава, а при пересліду-
ванні з фронту - бойова охорона.
Наступ у місті (населеному пункті)
Батальйон, що діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу
знищує противника, що обороняється на підступах до нього, врива-
ється в місто (населений пункт) й безупинно розвиває наступ углиби-
ну. Якщо місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, готу-
ється його штурм.
Умови, в яких ведеться наступ в місті (населеному пункті), харак-
теризуються обмеженістю зон огляду й обстрілу, складністю маневру
та управління підрозділами. На ведення бою в місті також впливають
розмір, конфігурація, планування та забудова міста (населеного пунк-
ту), міцні будинки та споруди, розгалужене підземне господарство,
велика кількість перешкод і важкопрохідних ділянок, характер обо-
рони противника, наявність місцевого населення, інші умови обста-
новки, що ускладнюють ведення наступу. Наступ у місті (населеному
пункті) складається з окремих місцевих боїв і відрізняється особли-
вою завзятістю та несподіванками.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 347
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
У місті (населеному пункті) батальйон звичайно наступає в складі
з'єднання однією-двома магістральними вулицями із прилягаючими
кварталами на фронті до 1000 м. Рота батальйону наступає однією
вулицею або всередині кварталу.
Під час захоплення міста з ходу завдання батальйону (роти) - за
глибиною звичайно такі самі, як і за звичайних умов. При штурмі мі-
ста найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту
або одного, іноді двох-трьох кварталів, подальшим завданням - ово-
лодіння важливими об'єктами (кварталами) углибині оборони против-
ника. Під час наступу в місті (населеному пункті) більша частина гра-
натометного й протитанкового взводів (протитанкового відділення
роти), мінометної батареї, артилерійського дивізіону (батареї) придані
ротам (взводам).
Командир батальйону завчасно за великомасштабною картою (пла-
ном, фотознімками) вивчає місто (населений пункт), особливості обо-
рони противника та організовує розвідку.
під час організації наступу командир батальйону, крім звичайних питань,
визначає найбільш важливі райони, об'єкти (будинки), які необхідно
захопити в першу черіу, кількість і склад штурмових груп, способи
вогневого ураження противника із врахуванням особливостей будин-
ків, споруджень, інших об'єктів.
за організації взаємодії командир батальйону погоджує:
порядок виходу підрозділів до об'єкту, що атакується, у тому числі
з використанням схованих підступів і підземних комунікацій;
дії підрозділів під час атаки (штурму) будинку, під час ведення
бою всередині нього;
порядок взаємодії із сусідами, заходи перешкоджання підходу ре-
зервів противника й проведення їм контратак;
забезпечення флангів рот (штурмових груп), боротьба з диверсій-
но-розвідувальними групами противника в тилу підрозділів;
способи розпізнавання своїх військ, сигнали позначення свого
розташування всередині об'єкта (будинку), що атакується тощо.
Із підходом військ до міста (населеного пункту) артилерія придушує
та знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до
нього та на окраїнах. Із виходом підрозділів до окраїни міста (населе-
ного пункту) артилерія переносить вогонь на будинки, інші споруди
вглибині опорних пунктів і зашкоджує підходу резервів противника
до об'єктів, що атакуються.
Батальйон, використовуючи проміжки та слабкі ділянки в обороні
противника, результати вогневого ураження, з ходу уривається в міс-
348 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
то (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послідовно захоп-
лює будинки й квартали (важливі об'єкти).
Танки звичайно діють у бойових порядках механізованих підроз-
ділів або за ними, своїм вогнем знищують противника, у першу чергу
в підвалах, на нижніх поверхах будинків, в інших укриттях. БМП
(БТР) діють за танками "стрибками" від укриття до укриття та вогнем
гармат і кулеметів знищують противника, що перешкоджає просу-
ванню танків і своїх підрозділів.
Зенітні та інші засоби, виділені для боротьби з повітряним против-
ником, розміщуються на площах, у скверах, інших місцях, що забез-
печують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники - займають
позиції на дахах будинків.
Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, блоку-
вання окремих укріплених будинків командир батальйону може виді-
лити бойову охорону, а головними силами продовжувати розвивати
наступ.
Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної під-
готовки атакою батальйону одночасно з кількох напрямків.
Для захоплення великих споруд або важливих об'єктів міста (насе-
леного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові за-
гони та штурмові групи. До штурмового загону виділяються до механізо-
ваного батальйону. У загоні створюються штурмові групи. До складу шту-
рмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, проти-
танкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, підрозділи інжене-
рних військ, радіаційної, хімічної і біологічної розвідки.
Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами,
аерозольними (димовими), запальними та сигнальними засобами,
пристосуваннями для штурму будинків і подолання перешкод.
Бойовий порядок штурмового загону зазвичай включає дві-три
штурмові групи у складі посиленої механізованої роти кожна (в окре-
мих випадках - у складі взводу), резерв, групи прикриття та розгород-
ження, вогневі засоби в безпосередньому підпорядкуванні командира
штурмового загону. Якщо штурмовому загону придана достатня кіль-
кість артилерії, може створюватися група руйнування особливо міц-
них будинків.
Бойовий порядок штурмової групи в наступі може включати:
одну-дві групи, що атакують (групи захоплення);
резерв;
групу прикриття та закріплення;
групу вогневої підтримки;
групу розгородження.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 349
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
До кладу групи, що атакує, може входити механізований взвод або
відділення. Вона призначена для стрімкого зближення з об'єктом, що
атакується, знищення противника та захоплення об'єкта (будинку або
його частини).
Резерв використовується для посилення груп, що атакують, або груп
закріплення, для розвитку успіху, виконання інших раптово виника-
ючих завдань. До резерву штурмового загону призначається до взво-
ду, а штурмової групи - одне-два відділення. Група прикриття та закріплення
призначається в складі взводу або відділення для прикриття дій груп,
що атакують, вогнем по противнику в сусідніх будинках, відбиття йо-
го контратак. До групи вогневої підтримки входять придані артилерійські й
танкові підрозділи, БМП (БТР) групи, що атакує. Вона виконує вогне-
ве забезпечення штурмових дій механізованих підрозділів. До складу
групи розгородження включаються придані інженерно-саперні підрозділи.
На неї покладаються завдання з відтворення проходів у загороджен-
нях перед переднім краєм оборони противника, підриву стін будинку,
що штурмується, розмінування захопленого будинку тощо.
Командир штурмового загону (групи), що організує захоплення укріп-
лених споруджень (будинків), ретельно вивчає характер оборони проти-
вника, особливо систему вогню, можливість вогневого фланкування із
сусідніх будинків, найзручніші підступи, наявність загороджень, при-
ймає рішення, віддає бойовий наказ та організовує взаємодію.
Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об'єктів оборони
противника із залученням усіх сил і засобів. Штурм ведеться безперер-
вно - вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).
Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає
вихідне положення якнайближче до об'єкта атаки й у встановлений
час переходить в атаку. Придані гармати й танки знищують против-
ника в будинках, що атакуються, сусідніх будівлях, а механізовані
підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації,
ходи сполучень, під'їзди, виступи будинків, висуваються до об'єкта й
у встановлений час під прикриттям вогню всіх засобів та аерозольних
(димових) завіс уриваються у будинок. Атака проводиться стрімко, із
застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі через
вікна всередину будинків.
Увірвавшись до будинку, механізовані підрозділи прагнуть роз'єд-
нати сили противника, позбавляючи його підрозділи зв'язку між со-
бою й можливості взаємодопомоги. Діючи сміливо та відважно, штур-
мові групи швидко захоплюють сходові клітки, площадки, закріплю-
ються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Під-
350 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
тримка вогнем артилерії і танків здійснюється до моменту проник-
нення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку
розпадається на окремі роз'єднані сутички на поверхах.
Підрозділи інженерних військ у складі штурмового загону (групи),
відтворюють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, за необ-
хідності - розміновують захоплені будинки.
Артилерійські підрозділи в цей час знищують противника в сусід-
ніх будинках і зашкоджують підходу його резервів.
Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за
наступні будинки та квартали, виконує поставлене завдання. Окремі
осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим еше-
лоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі спорудження бло-
куються й знищуються разом із гарнізонами, які їх обороняють. Захоп-
лені важливі будинки та перехрестя вулиць займаються підрозділами.
Виходи із підземних комунікацій охороняються або руйнуються.
Командир батальйону (роти) управляє боєм у безпосередній близько-
сті від підрозділів, що атакують найбільш важливий будинок (об'єкт).
Підрозділи технічного й тилового забезпечення батальйону розта-
шовуються звичайно поза містом (населеним пунктом) або на його
околиці. До міста (населеного пункту) висуваються засоби евакуації і
ремонту озброєння, військової техніки, транспорт з необхідною кіль-
кістю ракет, боєприпасів, пального, медичний пункт батальйону. Пун-
кти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближ-
че до рот першого ешелону, що наступають. Для розшуку та виносу
(вивозу) поранених створюються групи санітарів-носильників.
Наступ під час оволодіння укріпленим районом
Умови, в яких ведеться наступ під час оволодіння укріпленим ра-
йоном, характеризуються наявністю в обороні противника могутніх
укріплених споруджень, розвиненої системи польових оборонних спо-
руджень, підготовленою системою вогню й загороджень.
Під час наступу створюється більша, ніж за звичайних умов, пере-
вага в силах і засобах, широко застосовується високоточна зброя,
боєприпаси підвищеної потужності й об'ємного вибуху. Батальйон на-
ступає на Бузькішому фронті.
Механізований і танковий батальйони можуть застосовуватися так
само, як і за звичайних умов, крім того, механізований батальйон за-
стосовується як штурмовий загін, а механізована рота - як штур-
мова група.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 351
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Танкова рота звичайно повзводно придасться механізованим ро-
там, що діють у штурмових групах. Штурмовому загону (групі) вказу-
ються найближче завдання та напрямок продовження наступу.
Найближче завдання штурмового загону — захоплення та знищення довготер-
мінових вогневих та інших важливих споруджень в опорних пунктах
рот першого ешелону противника. Напрямок продовження наступу
визначається із розрахунку забезпечення захоплення та знищення во-
гневих, інших споруджень противника вглибині його першої позиції.
Найближче завдання штурмової групи — захоплення або ЗНИЩЄННЯ ДОВГО-
СТРОКОВОГО вогневого або іншого важливого спорудження на напрям-
ку наступу. Напрямок продовження наступу визначається з метою
забезпечення захоплення та знищення наступного вогневого або ін-
шого спорудження противника.
Під час наступу на укріплений район механізований батальйон, по-
силений танками, артилерією, підрозділами протитанкових ракетних
комплексів, протиповітряної оборони та інженерних військ, може ді-
яти як штурмовий загін. Для знищення противника або блокування
його в довготермінових вогневих й інших важливих спорудженнях у
штурмовому загоні створюються групи, до складу кожної з яких вхо-
дять до механізованої роти, танки, гармати, переважно самохідні, мі-
номети, протитанкові ракетні комплекси, обслуги гранатометів, куле-
метів, підрозділи інженерних військ. Штурмові групи звичайно поді-
ляються на підгрупи: вогневу, розгородження (підриву), захоплення.
Штурмовий загін (група), призначений для блокування та знищен-
ня споруджень, розташованих на передньому краї оборони против-
ника, займає вихідне положення у безпосередній близькості до них.
у рішенні командир батальйону, крім звичайних питань, визначає:
склад штурмових груп; завдання і способи дій; порядок взаємодії, по-
рядок завчасного розкриття, за необхідності - й попереднього руйну-
вання довготермінових вогневих та інших важливих споруджень;
способи подолання загороджень.
під час організації взаємодії командир батальйону, крім звичайних питань,
указує: час і порядок проведення розвідки боєм старшим командиром;
час і місця відтворення проходів у мінно-вибухових та інших загород-
женнях; способи подолання їх перед переднім краєм і вглибині оборо-
ни; порядок узгодження зусиль при оволодінні опорними пунктами,
вузлами опору; порядок придушення, осліплення довготермінових обо-
ронних споруджень, блокування їх вогнем, знищення штурмовими
групами разом із наступаючими підрозділами першого ешелону; поря-
док закріплення захоплених рубежів та об'єктів.
352 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Найважливішими завданнями розвідки під час підготовки наступу на
укріплений район є виявлення кількості, характеру й типу довготер-
мінових вогневих споруджень, визначення їх місць (координат), сту-
пінь зайнятості військами, зручних підступів до них, системи вогню
та загороджень.
Після визначення розташування довготермінових вогневих спору-
джень здійснюється їх вогневе розкриття, у результаті якого точно
встановлюється характер об'єктів. Кожне розкрите довготермінове
вогневе спорудження перебуває під постійним спостереженням і під-
дається руйнуванню в період вогневої підготовки атаки.
у ході вогневої підготовки атаки руйнуються, засліплюються та придушують-
ся довгострокові вогневі спорудження перед фронтом і на флангах на-
ступаючих підрозділів, відтворюються проходи в загородженнях, вико-
нуються інші завдання вогневого ураження противника.
Для руйнування особливо міцних довготермінових споруджень у
вогневій підготовці може виділятися період руйнування, а в окремих
випадках, до початку вогневої підготовки, - період попереднього руй-
нування. До руйнування довготермінових фортифікаційних спору-
джень, знищення їх гарнізонів залучаються армійська авіація, гарма-
ти великих калібрів, танки, а для стрільби по амбразурах - установки
протитанкових ракетних комплексів зі складу штурмових груп.
Навчання особового складу з оволодіння довготерміновими вогне-
вими спорудженнями проводиться в тилу на ділянках, обладнаних
загородженнями й макетами за типом споруджень противника. Особ-
лива увага приділяється підготовці та взаємодії штурмових загонів,
груп у загальному бойовому порядку, навчанню артилерії способам
стрільби по довготерміновим спорудженням.
Атака укріпленого району починається одночасно штурмовим загоном
(групою), танковими та механізованими підрозділами першого еше-
лону. Штурмовий загін (група) блокує та знищує вцілілі після вогневої
підготовки атаки та знову виявлені довготермінові вогневі спору-
дження. Танкові та механізовані підрозділи першого ешелону прори-
ваються в проміжки між спорудженнями і, не затримуючись, просу-
ваються вглиб оборони противника, а частиною сил спільно зі штур-
мовими групами знищують його групи деблокування.
Командири підрозділів - до командира роти (штурмової групи)
включно - завчасно забезпечуються картами (схемами) великого ма-
сштабу з даними про розташування, тип, захищеність довготерміно-
вих споруджень.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 353
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Форсування водних перешкод
Форсування водних перешкод здійснюється звичайно з ходу. Якщо
форсування з ходу не вдалося або цього вимагають умови обстанов-
ки, воно здійснюється із розгортанням головних сил бригади (полку)
біля водної перешкоди.
Батальйон (рота) форсує водну перешкоду в складі головних сил
бригади, полку (батальйону), а під час дій у передовому, рейдовому
загонах або авангарді (головній похідній заставі) - самостійно. В усіх
випадках форсування вимагає ретельної підготовки, проведення не-
обхідних заходів із метою недопущення скупчення особового складу й
техніки на переправах, суворого дотримання заходів безпеки та має
проводитися без зниження темпів наступу. Із цією метою необхідно:
заздалегідь організувати розвідку водної перешкоди, противника
на підступах до неї і на протилежному березі;
завчасно прийняти рішення та поставити бойові завдання під-
розділам на форсування ще до підходу їх до водної перешкоди;
раптово й швидко форсувати водну перешкоду;
вчасно нарощувати зусилля для розвитку наступу на протилеж-
ному березі;
уміло управляти підрозділами на переправі.
Батальйону, що діє в передовому загоні, ставиться завдання захоп-
лення з ходу переправ (мостів), вигідних ділянок форсування, плац-
дарму на протилежному березі й утримання їх до підходу головних
сил. Крім звичайних сил і засобів батальйону можуть бути придані
самохідні десантно-переправні засоби. Глибина плацдарму не має до-
зволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по пере-
правах вогонь прямою наводкою.
Батальйону в авангарді ставиться завдання знищення противника
на підступах до водної перешкоди, забезпечення сприятливих умов
безперешкодного виходу до неї головних сил, розгрому (у взаємодії із
передовим загоном) противника на протилежному березі, утримання
плацдарму.
Завданням роти, що діє в головній похідній заставі від передового
загону, звичайно є знищення противника на підступах до водної пере-
шкоди, форсування її з ходу, у взводному опорному пункті на протиле-
жному березі, оволодіння рубежем, що забезпечує форсування водної
перешкоди з ходу головними силами передового загону (авангарду).
Батальйону, що діє у складі головних сил з'єднання, ПІД час форсування ВОДНОЇ
перешкоди призначається ділянка форсування з основними та запа-
сними переправами. Під час форсування з розгортанням головних
354 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
сил з'єднання біля водної перешкоди батальйону також призначаєть-
ся вихідний район для форсування безпосередньо біля водної пере-
шкоди або на віддаленні,- що вказане старшим командиром. Під час
дій батальйону у складі головних сил ділянка форсування (переправа)
обладнується за планом старшого командира.
На ділянці форсування організовуються десантні .та поромні пере-
прави, переправи танків убрід або під водою. Кількість і види пере-
прав визначаються із врахуванням наявності переправних засобів,
характеру водної перешкоди, встановленого порядку переправи ба-
тальйону. Для організованого форсування водної перешкоди баталь-
йону призначаються:
вихідний рубіж для форсування в 1-2 км, а під час зайняття вихід-
ного району біля водної перешкоди - в 100-300 м від зрізу води;
райони посадки (навантаження) на переправно-десантні засоби,
герметизації танків в укритих місцях на віддаленні 5-6 км від вод-
ної перешкоди, а під час зайняття вихідного району для форсу-
вання - безпосередньо біля водної перешкоди.
Для підтримання встановленого порядку на ділянці форсування
батальйону на переправах призначаються коменданти із числа ко-
мандирів підрозділів інженерних військ, а на переправах танків під
водою, убрід і на плаваючих бойових машинах - із числа офіцерів
підрозділів, що переправляються.
Під час підготовки до форсування водної перешкоди командир ба-
тальйону має завчасно організувати розвідку водної перешкоди, прий-
няти рішення на форсування, поставити завдання підрозділам, орга-
нізувати взаємодію.
Для розвідки водної перешкоди до намічених місць переправ виси-
лаються розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор або дозорні
відділення (танки). Із виходом до водної перешкоди вони встановлю-
ють, чи зайнятий противником протилежний берег, наявність і стан
мостових переправ і бродів, найзручніші місця для обладнання де-
сантних, поромних переправ, переправ танків убрід і під водою. За
відсутності противника розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор
(дозорне відділення, танк) самостійно переправляється на протилежний
берег. На основі даних розвідки командир батальйону уточнює місця
переправ, порядок використання приданих переправних засобів.
Під час організації форсування, крім звичайних питань, командир
батальйону визначає порядок розгрому противника на підступах до
водної перешкоди, на протилежному березі, місця та види основних і
запасних переправ, розподіл переправних засобів, маршрути й поря-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 355
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
док висування до водної перешкоди, порядок підготовки озброєння
та військової техніки, послідовність переправи підрозділів.
під час постановки завдання на наступ із форсуванням водної перешкоди
командир батальйону у бойовому наказі додатково вказує:
ротам - завдання з підходом до водної перешкоди, під час фор-
сування, на протилежному березі, місця основних і запасних пе-
реправ, район герметизації танків, місця посадки особового скла-
ду, завантаження озброєння та військової техніки на самохідні
переправно-десантні засоби, вихідний рубіж для форсування та
час його подолання;
підрозділам артилерії, гранатометному й протитанковому під-
розділам - завдання підтримки підрозділів під час форсування
водної перешкоди, бою на протилежному березі, вогневі позиції,
час готовності до відкриття вогню, порядок переправлення;
зенітному підрозділу - завдання прикриття підрозділів від повіт-
ряного противника під час виходу до водної перешкоди, у ході
форсування, під час бою на протилежному березі, стартові (вог-
неві) позиції, час готовності до відкриття вогню, порядок пере-
правлення;
приданим підрозділам інженерних військ - завдання з інженерної
розвідки місць переправ, обладнання та утримання переправ,
підготовки шляхів висування до них, а також місця переправно-
десантних засобів під час висування до водної перешкоди.
Організуючі взаємодію під час наступу з форсуванням водної перешкоди,
командир батальйону, крім звичайних питань, погоджує дії підрозділів
першого ешелону з розгрому противника на підступах до водної пере-
шкоди, на протилежному березі; порядок виходу до водної перешкоди,
форсування її підрозділами першого ешелону, переправи другого еше-
лону, штатних і приданих вогневих засобів, підрозділів технічного й
тилового забезпечення, приділяючи особливу увагу недопущенню їх
скупчення перед переправою; місця та час посадки (навантаження) на
переправно-десантні засоби першого й наступних рейсів.
Під час форсування водної перешкоди рухом боЙОВИХ МаШИН управляє КО-
мандир підрозділу, що переправляється. Управління переправою пла-
ваючих бойових машин здійснює командир роти з КСП, що розташо-
ваний на вихідному березі, або перемішується безпосередньо за бойо-
вими порядками підрозділу. Переправою танків глибоким бродом і
під водою керує командир батальйону з КСП на вихідному березі.
Вогневе ураження противника під час форсування водної перешкоди ор-
ганізовується звичайно за двома періодами: вогнева підготовка, вог-
356 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
нева підтримка форсування та атаки. Тривалість вогневої підготовки
форсування та атаки, час початку й закінчення визначається так са-
мо, як і при наступі за звичайних умов, але із врахуванням ширини
водної перешкоди, віддалення переднього краю оборони противника
від зрізу води на протилежному березі. При форсуванні вузьких і се-
редніх водних перешкод вогнева підготовка може закінчуватися з
виходом підрозділів на вихідний рубіж для форсування, а широких -
із початком форсування. В окремих випадках під час форсування ве-
ликих водних перешкод, коли передній край оборони противника
віднесений на значну відстань від зрізу води, його вогневе ураження
може організовуватися за періодами: вогнева підготовка та вогнева
підтримка форсування й атаки.
Штаб батальйону готує графік форсування із розрахунком розподі-
лу сил і засобів батальйону за переправами.
При підготовці батальйону до форсування водної перешкоди, крім
звичайних заходів, проводиться підготовка бойової техніки й особо-
вого складу до переправи під водою та на плаву. При підготовці до
форсування великих річок з особовим складом підрозділів можуть
проводитися заняття з водіння бойових машин на плаву.
Батальйон у передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опор-
ні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко ви-
ходить до неї, захоплює мости, інші переправи, вигідні для форсу-
вання ділянки. Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, він
захопленими мостами, на плаваючих бойових машинах і переправно-
десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на
протилежному березі й утримує його до підходу головних сил. Якщо
на напрямку дій передового загону висаджений тактичний повітря-
ний десант,.то батальйон швидко з'єднується з ним і виконує завдан-
ня у взаємодії із десантом.
Батальйон в авангарді знищує противника, що прикриває підступи
до водної перешкоди, виходить до неї, за сприятливих умов з ходу
форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати
водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна заста-
ва) своїм вогнем завдає ураження противнику та забезпечує форсу-
вання головними силами. До водної перешкоди батальйон висуваєть-
ся із максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.
Підготовка плаваючих бойових машин до форсування здійснюєть-
ся перед виходом до водної перешкоди. Особлива увага звертається
на щільність закриття люків, бійниць, дверей, справність насосів, що
відкачують воду, наявність і щільність закриття водозливних пробок.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 357
Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Особовий склад у машинах надягає рятувальні жилети. Підготовка
танків для переправи під водою здійснюється у вихідному районі для
форсування та завершується в районі герметизації танків.
Частина артилерії, танків, протитанкові ракетні комплекси та гра-
натомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції
для стрільби прямою наводкою, завдають ураження противнику, під-
тримують форсування й бій підрозділів на протилежному березі. Ме-
ханізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під при-
криттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і перепра-
вно-десантних засобах форсують водну перешкоду, знищуючи проти-
вника вогнем всіх засобів на плаву, і захоплюють протилежний берег.
Початком форсування (Ч) вважається момент входу у воду плаваючих
бойових машин підрозділів першого ешелону. Форсування водної пе-
решкоди починається та здійснюється на обраних ділянках усіма си-
лами першого ешелону одночасно.
Підрозділи, призначені для переправи на самохідних переправно-
десантних засобах першим рейсом, навантаження озброєння, війсь-
кової техніки та посадку особового складу здійснюють в укритих міс-
цях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди та з ходу перепра-
вляються на протилежний берег. Навантаження озброєння, військо-
вої техніки та посадка особового складу наступних рейсів здійсню-
ється на водній перешкоді.
Танки при форсуванні водної перешкоди використовують броди,
мости, пороми або переправляються під водою. Переправа під водою
звичайно здійснюється після оволодіння механізованими підрозділа-
ми протилежним берегом і ретельної розвідки водної перешкоди. По-
долавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на
свої напрямки та виконують поставлені завдання.
Для прикриття мостів, переправ від ударів із повітря вогневі (стар-
тові) позиції зенітних підрозділів вибираються звичайно на відстані
300-400 м від об'єкта прикриття. Зенітні підрозділи переправляються
на протилежний берег у складі відділень на своїх бойових машинах
слідом за ротами, що прикриваються. Окремі стрільці-зенітники мо-
жуть переправлятися на бойових машинах механізованих підрозділів.
Придані батальйону артилерійський, протитанковий і гранатомет-
ний підрозділи, мінометна батарея переправляються на плаваючих
машинах і переправно-десантних засобах із розрахунком забезпечен-
ня безперервності підтримки й прикриття наступу батальйону на
протилежному березі. У першу чергу переправляються протитанкові
засоби та самохідна артилерія.
358 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Батальйон, що діє в складі головних сил з'єднання, використовую-
чи успіх передового загону (авангарду) й тактичного повітряного де-
санту, захопленими ними переправами або на переправно-десантних
засобах (механізовані підрозділи, крім того, на БМП, БТР, а танкові -
під водою) безупинно, за мірою підходу до водної перешкоди форсує
її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває
наступ углиб і за взаємодії з іншими підрозділами (бригади) полку
знищує противника.
Батальйон, що виконує бойове завдання на ділянці, де передовий
загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу, звичайно піс-
ля вогневої підготовки форсування та атаки й продовжує наступ на
протилежному березі за підтримки вогню танків, інших засобів, ви-
ділених для стрільби прямою наводкою зі свого берега.
При форсуванні з розгортанням головних сил безпосередньо біля
водної перешкоди батальйон, що діє у складі першого ешелону голов-
них сил з'єднання, посадку в БМП (БТР) і на самохідні переправно-
десантні засоби здійснює в укритих місцях і висувається до водної
перешкоди під час вогневої підготовки форсування та атаки.
Сигнал про початок висування командир батальйону подає, вихо-
дячи зі встановленого часу початку форсування (Ч) і часу, необхідного
для подолання відстані від місця посадки до зрізу води. Підрозділи
стрімко висуваються до водної перешкоди й у встановлений час за
підтримки вогню артилерії, інших вогневих засобів форсують її і бе-
зупинно розвивають наступ углиб оборони противника.
У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюва-
тися льодовими переправами. Якщо товщина льоду не дозволяє тан-
кам, БМП (БТР) та іншій важкій військовій техніці подолати водну
перешкоду льодом, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в
пішому порядку. Озброєння та військова техніка переправляються на
протилежний берег після посилення льоду або поромними, десантни-
ми переправами, захопленими мостами. Танки, крім того, за сприят-
ливих умов можуть долати водну перешкоду глибокими бродами, а
іноді - під водою.
За інтенсивного льодоходу водні перешкоди долаються звичайно
захопленими мостами, підрозділив можуть переправлятися повітря-
ним транспортом.
Інженерні підрозділи ведуть інженерну розвідку водної перешкоди,
обладнують, маскують та утримують переправи, шляхи підходу до
них, відтворюють проходи в інженерних загородженнях на берегах і
в воді, організують і несуть комендантську службу на обладнаних ни-
ми переправах.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 359
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Підрозділи технічного забезпечення й тилу батальйону, автомобілі
механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних
засобах, поромами та мостами за артилерійськими підрозділами.
Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється пере-
правно-десантними засобами, які повертаються після висадки під-
розділів, а за необхідності - спеціально виділеними для цього пере-
правними засобами.
Бойові дії у відриві ВІД ГОЛОВНИХ СИЛ
Механізований (танковий) батальйон може діяти у відриві від голо-
вних сил у передовому (рейдовому) загоні від з'єднання першого еше-
лону, а також у складі головних сил під час дій з'єднання в оператив-
ному мобільному резерві або рейдовому загоні. Крім того, батальйон
може бути основою спеціального загону.
Передовий загін висилається для захоплення важливих рубежів та
об'єктів углибині оборони противника, переправ через водні пере-
шкоди та виконання інших завдань. Командир батальйону з одер-
жанням бойового завдання негайно висилає в напрямку дій розвіду-
вальний (бойовий розвідувальний) дозор. Передовий загін, викорис-
товуючи розриви в бойовому порядку й результати вогневого ура-
ження противника, швидко висувається у зазначеному напрямку, об-
ходить окремі опорні пункти на шляху, за неможливості обійти їх -
знишує противника атакою з ходу. Висування передового загону зви-
чайно відбувається в передбойовому порядку під прикриттям похід-
ної охорони. Захоплення зазначеного рубежу здійснюється стрімко.
Рубіж утримується до підходу головних сил. Артилерійські підрозділи з
підходом передового загону до зазначеного рубежу (об'єкту) за наказом
командира батальйону займають вогневі позиції, придушують і зни-
щують противника, забезпечують розгортання та підтримують бій пе-
редового загону. За відсутності на зазначеному рубежі противника ба-
тальйон, з дозволу командира з'єднання, продовжує просування вперед
і захоплює наступні рубежі. При виявленні засобів ядерного та хімічного
нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів коман-
дир батальйону, не припиняючи виконання поставленого бойового за-
вдання, вживає заходів з негайного їх захоплення (виведення з ладу).
Рейдовий загін висилається для захоплення або виведення з ладу одно-
го-двох важливих об'єктів углибині оборони противника (батареї так-
тичних ракет, наземних елементів розвідувально-ударного комплексу,
артилерійського підрозділу, площадки базування гелікоптерів вогне-
360 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вої підтримки, бази, складу, мостової переправи, інших об'єктів). З
одержанням бойового завдання командир батальйону для розвідки
об'єкта та противника, що його охороняє, прилеглої до об'єкта місце-
вості висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор. Рейдо-
вий загін, уміло використовуючи відкриті фланги, проміжки та слабкі
місця в обороні противника, швидко й потай виходить до наміченого
об'єкта, раптовою атакою з ходу, звичайно з різних напрямків, зни-
щує підрозділи прикриття й охорони, проривається до об'єкта, зни-
щує або захоплює його. У першу чергу вогнем артилерії й атакою тан-
кових і механізованих підрозділів знищуються або виводяться з ладу
найбільш важливі елементи об'єкта (ракети, пускові установки на
стартових позиціях, гелікоптери на посадочних площадках, радіолока-
ційні станції, пункти та центри управління, їх вузли та засоби зв'язку).
Знищивши об'єкт, батальйон швидко й потай виходить до наступного
об'єкта або в район збору, де одержує нове завдання чи приєднується
до головних сил. Висування рейдового загону до об'єктів противника
звичайно відбувається в похідному або передбойовому порядку під
прикриттям похідної охорони. У бойовий порядок батальйон розгорта-
ється тільки для розгрому підрозділів прикриття, охорони та знищення
(захоплення, виведення з ладу) об'єктів противника.
Обхідний загін висилається з метою сприяння головним силам, що на-
ступають із фронту, оволодіння важливими ділянками місцевості
шляхом нанесення удару противнику, що обороняється, у фланг і тил,
використовуючи приховані підступи, проміжки в бойових порядках і
маскувальні властивості місцевості. При наступі уздовж морського
узбережжя (великої річки) обхідний загін може висуватися водним
шляхом. З одержанням бойового завдання командир батальйону ор-
ганізовує розвідку противника та місцевості в напрямку дій і районі
виконання завдання.
Під час організації взаємодії, Крім ЗВИЧаЙНИХ ПИТаНЬ, уЗГОДЖуюТЬСЯ ДІЇ
підрозділів загону з головними силами й тактичним повітряним деса-
нтом, рубежі зустрічі з ними, сигнали взаємного розпізнавання.
Обхідний загін, використовуючи приховані підступи та проміжки в
бойових порядках противника, сміло проникає вглиб його оборони,
захоплює вигідні ділянки місцевості в районі об'єкта, самостійно або
у взаємодії із підрозділами, що наступають з фронту, тактичним пові-
тряним десантом атакує противника у фланг і тил, захоплює важливу
ділянку місцевості (рубіж).
Атака обхідного загону може починатися одночасно з підрозділами голо-
вних сил або випереджувати їх атаку.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 361
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
У ході наступу батальйон (рота), який діє в спеціальному загоні, висила-
ється для знищення засобів ядерного й хімічного нападу, систем ви-
сокоточної зброї противника.
Одержавши завдання на дії у спеціальному загоні, командир бата-
льйону висилає розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор. Ба-
тальйон, використовуючи розриви, проміжки, проломи, відкриті
фланги в бойовому порядку противника, швидко й потай виходить у
призначений район, рішучою атакою з різних напрямків знищує під-
розділи прикриття, захоплює та виводить з ладу (знищує) його пускові
установки (гармати) та ракети (боєприпаси). Після знищення засобів
ядерного й хімічного нападу, систем високоточної зброї спеціальний
загін виконує нове бойове завдання або виходить у район дій своїх
підрозділів.
Наступ в особливих умовах
Особливості наступу вночі. Ніч сприяє досягненню раптовості та змен-
шенню втрат від вогню противника, обмежує спостереження й ма-
невр силами та засобами, ускладнює орієнтування. У нічних умовах
ускладнюються управління підрозділами, підтримка взаємодії між
ними, підвищується стомлюваність особового складу, збільшується
навантаження на його психіку. Успіх нічного бою залежить від ре-
тельної його організації, завчасно проведеної рекогносцировки, скрит-
ності підготовки й ступеня натренованості особового складу за дій
уночі, а також від умілого використання приладів нічного бачення й
засобів освітлення.
Наступ вночі може початися з прориву оборони противника або
бути продовженням денних бойових дій.
Бойове завдання батальйону за глибиною під час наступу вночі вказу-
ється так само, як і при наступі вдень. Напрямки наступу вночі ви-
бираються із врахуванням виходу підрозділів до намічених рубежів
(об'єктів) найкоротшим шляхом, що виключає проведення ними склад-
ного маневру. Батальйону додатково може вказуватися рубіж, який
він має захопити до світанку.
Бойовий порядок батальйону звичайно будується в два ешелони. До пер-
шого - виділяється така кількість сил і засобів, що може забезпечити
виконання поставленого на ніч бойового завдання без введення в бій
другого ешелону (резерву). Батальйонам першого ешелону переггідпо-
рядковується більша частина артилерії, інших засобів посилення.
362 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Підготовка до наступу вночі проводиться завчасно, у світлий час
доби, під час організації наступу вночі командир батальйону, крім звичайних
питань, визначає:
видимі вночі орієнтири; азимут напрямку наступу; роту, що буде
направляти;
завдання зі знищення та придушення приладів нічного бачення,
радіолокаційних засобів, засобів світлового забезпечення против-
ника;
порядок позначення свого місця розташування; застосування
приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, висвіт-
лення місцевості; способи позначення проходів у загородженнях;
заходи захисту особового складу від світлового опромінювання
ядерного вибуху;
порядок забезпечення підрозділів освітлювальними та сигнальни-
ми засобами, трасуючими снарядами, патронами із трасуючими
кулями;
порядок переходу від нічних дій до денних.
Рекогносцировка проводиться у світлий час доби із наступним уточ-
ненням необхідних питань уночі. Під час її проведення командир ба-
тальйону, крім звичайних питань, уточнює:
видимі вночі орієнтири, місця постановки світлових орієнтирів,
напрямки світлових створів;
цілі (об'єкти) противника, що підлягають осліпленню.
Висвітлення місцевості та об'єктів перед фронтом наступу здійс-
нюється освітлювальними авіаційними бомбами, артилерійськими
снарядами, мінами, освітлювальними патронами, а позначення своїх
підрозділів - світловими пристроями, невидимими з боку противни-
ка, сигнальними патронами.
Освітлювальні засоби використовуються за єдиним планом. Управ-
ління освітленням в ході наступу здійснюється командиром.
Для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів вико-
ристовуються захисні властивості місцевості, озброєння військової
техніки. Особовий склад забезпечується спеціальними захисними
окулярами.
Механізований батальйон вночі наступає звичайно в пішому поряд-
ку за тісної взаємодії з приданими танками. Танки, БМП (БТР) діють у
ланцюзі механізованих підрозділів. Другий ешелон (резерв) пересува-
ється ближче до бойового порядку підрозділів першого ешелону.
Наступ вночі починається після вогневої підготовки атаки. Іноді, з
метою досягнення раптовості, наступ може починатися без вогневої
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 363
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
підготовки. У цьому випадку артилерія відкриває вогонь із початком
атаки або за сигналом командира батальйону.
Напрямок наступу в ході бою позначається світловими орієнтирами
(створами), досягнутий підрозділами рубіж - сигнальними ракетами,
іншими, добре видимими сигналами. Із початком атаки артилерійські
підрозділи переггідпорядковуються батальйонам. Сигнали про перене-
сення й припинення вогню подають командири батальйонів. Грана-
тометний підрозділ звичайно є приданим механізованим ротам, а
протитанкове відділення - механізованим взводам.
у ході наступу батальйон має точно витримувати зазначений напря-
мок, позначати своє положення на досягнутих рубежах, уживати за-
ходів щодо забезпечення безпеки під час подолання важкопрохідних
ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення, засоби
освітлювання місцевості, а для осліплення приладів нічного бачення
противника - аерозолі (дими). Під час наступу за відсутності суцільно-
го фронту оборони противника командир батальйону зобов'язаний
використовувати нічні умови для охоплення й обходу опорних пунк-
тів противника з метою атаки їх у темний час доби або на світанку
одночасно з різних напрямків і тилу. У ході наступу командир бата-
льйону особливу увагу приділяє веденню розвідки, забезпеченню
флангів, розшуку поранених, їх евакуації.
КСП батальйону, підрозділи технічного забезпечення й тилу набли-
жаються до бойових порядків рот першого ешелону.
Із переходом від нічних до денних дій командир батальйону ще до
світанку організовує розвідку можливостей підготовки, напрямки
контратак противника, уточнює бойові завдання підрозділам, підтягує
артилерію, уточнює порядок дій з боротьби із повітряним противни-
ком, уживає заходів щодо забезпечення флангів, закріплення на важ-
ливих рубежах, поповнення запасів матеріальних засобів, розосере-
дження підрозділів і приведення їх у готовність до відбиття контратак.
Особливості наступу взимку
У зимових умовах батальйон може наступати в складі з'єднання
самостійно або на окремому напрямку. Бойові завдання батальйону
за глибиною менші, ніж за звичайних умов, а завдання рот першого
ешелону можуть збігатися із завданнями батальйону. Під час наступу
на сильно пересіченій місцевості фронт наступу батальйону відрізня-
ється від фронту наступу за звичайних умов. На напрямках, що не
допускають повного розгортання батальйону, бойовий порядок буду-
364 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ється в два ешелони з виділенням сильного резерву, а в деяких випа-
дках - і в три ешелони. Віддалення другого (третього) ешелону та ре-
зерву можуть бути меншими, ніж за звичайних умов. При веденні на-
ступу за різними доступними напрямками підрозділи діють на знач-
них інтервалах, організовуючи при цьому додаткову розвідку та бо-
йову охорону на флангах, особливо в умовах обмеженої видимості.
Для захоплення в тилу противника вузлів доріг, мостів, інших важ-
ливих об'єктів, знищення засобів ядерного та хімічного нападу, пунк-
тів управління, порушення роботи тилу, а також для сприяння під-
розділам, що наступають з фронту, батальйон може бути призначе-
ний для дій в обхідний загін.
Під час наступу підрозділів механізованого батальйону на важко-
прохідній місцевості уздовж доріг або окремими напрямками міноме-
тна батарея повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділ -
за відділеннями можуть бути придані ротам, що діють на найбільш
важливих напрямках.
Танковому батальйону за дій на важкопрохідній місцевості зви-
чайно додається механізований та інженерно-саперний підрозділи.
під час організації наступу в зимових умовах командир батальйону, крім
звичайних питань, визначає:
наявність відкритих флангів, незайнятих проміжків в обороні
противника, місця можливих засідок;
вигідні для дій танкових і механізованих підрозділів напрямки,
азимут напрямку наступу, порядок подолання важкопрохідних
ділянок;
кількість пунктів обігріву та заходи для попередження переохоло-
дження й обмороження особового складу;
порядок підготовки озброєння, військової техніки і -засобів інди-
відуального захисту до застосування в умовах низьких темпера-
тур, маскування озброєння, військової техніки під фон місцевості
та забезпечення підрозділів маскувальними костюмами.
Командир батальйону під час наступу з положення безпосереднього
зіткнення з противником уживає заходів щодо завчасної підготовки
вихідного району (вихідних позицій), приділяючи особливу увагу об-
ладнанню окопів зі снігу та укриттів для обігріву особового складу.
У нічних умовах командир батальйону передбачає ретельне орієн-
тування та створює додатковий запас засобів освітлення. При наступі
в умовах бездоріжжя вживаються заходи з підвищення прохідності
машин, завчасного створення додаткових запасів ракет, боєприпасів,
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 365
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
пального, продовольства, медичного майна, передбачається при-
ймання матеріальних засобів з гелікоптерів і літаків.
Організовуючі взаємодію, командир батальйону особливо детально пого-
джує дії наступаючих підрозділів, вогневих засобів, бойової охорони,
що виставляється на відкриті фланги (стики); порядок взаємного роз-
пізнання, цілевказівки й орієнтування.
У ході вогневої підготовки атаки для знищення та руйнування
окремих цілей частіше застосовуються гармати, танки, протитанкові
ракетні комплекси, виділені для стрільби прямою наводкою.
За глибокого сніжного покриву й в інших складних умовах атака
механізованих підрозділів здійснюється звичайно в пішому порядку.
Танки наступають у ланцюзі механізованих підрозділів або за ними.
БМП (БТР) діють за танками й вогнем своєї зброї знищують против-
ника, що перешкоджає просуванню своїх підрозділів і танків.
Спішені механізовані підрозділи за глибокого сніжного покриву на-
ступають на лижах. Спішування особового складу й екіпірування ли-
жами здійснюється на більшому, ніж за звичайних умов, віддаленні
від противника. Атака на БМП (БТР) можлива за наявності насту на
льодовому просторі.
Під час бою вглибині оборони противника механізований батальйон,
використовуючи відкриті фланги й озера, виходить у тил опорних
пунктів противника, особливо тих, що прикривають дороги, дефіле,
перевали, а також створені у населених пунктах, і рішуче атакують їх
за підтримки вогню артилерії й інших вогневих засобів із фронту.
У лісисто-болотистій місцевості особовий склад механізованих під-
розділів може наступати у пішому порядку без вогневого зв'язку з та-
нками, БМП (БТР). Танки під охороною механізованих підрозділів, що
діють десантом на них, або в пішому порядку, а БМП (БТР) із части-
ною особового складу своїх підрозділів перемішуються в передбойо-
вому порядку доступними напрямками за наступаючими механізова-
ними підрозділами.
Частина танків, БМП (БТР) може застосовуватися з місця з вигід-
них позицій для підтримки підрозділів, що атакують. Із виходом на
доступну місцевість танки та БМП (БТР) швидко розгортаються й сво-
їм вогнем підтримують наступ механізованих підрозділів.
Батальйон, що діє в загоні, якій здійснює обхід, використовуючи
проміжки та відкриті фланги в бойових порядках противника, потай
проникає вглиб оборони, раптовими вогневими ударами й атакою
знищує противника, захоплює зазначені об'єкти (рубежі) або атакою з
тилу сприяє підрозділам, що наступають з фронту. За дій в озерних
366 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
районах обхідний загін виходить у тил противника, долаючи водні
перешкоди на плаваючих машинах.
Підрозділи технічного забезпечення й тилу розгортаються звичайно
поблизу доріг. У батальйоні, що діє на окремому напрямку, створю-
ються додаткові запаси ракет і боєприпасів.
Особовий склад з настанням холодів забезпечується теплим одягом
і взуттям, засобами профілактики обмороження, вітамінними препа-
ратами. У ході наступу велика увага приділяється розшуку, швидкому
винесенню (вивезенню) ранених і хворих. Для їх евакуації, а також
для доставки матеріальних засобів можуть використовуватися війсь-
кова техніка наступаючих підрозділів, лижні установки, волокуші,
інші підручні засоби.
Особливості наступу в лісі
На дії підрозділів у лісі впливають:
закрита місцевість з великими заболоченими ділянками;
обмежена кількість доріг, доступних для руху підрозділів;
можливість тривалого застою отруйних речовин, виникнення лі-
сових пожеж тощо.
Усе це ускладнює маневр, особливо військової техніки, управління
підрозділами та підтримку взаємодії, орієнтування, спостереження й
корегування вогню, обмежує застосування танків і БМП.
Ліс дозволяє противнику широко застосовувати в обороні загоро-
дження, руйнування, використовувати пожежі. У той самий час ліс
сприяє потайному підходу та розгортанню військ для наступу.
Батальйон може наступати в складі головних сил або самостійно в
обхідному загоні. Бойове завдання батальйону ставиться на меншу,
ніж за звичайних умов глибину, а до його змісту включається оволо-
діння важливими ділянками місцевості (просіками, перехрестями лі-
сових доріг, каналами, дефіле).
Для забезпечення відкритих флангів частіше, ніж за звичайних
умов, висилається бойова охорона. Від другого ешелону можуть виді-
лятися підрозділи для прочісування місцевості, знищення засідок, ди-
версійно-розвідувальних груп і противника, що залишився в тилу.
Наступ в лісі ведеться за напрямками, переважно вздовж доріг і
просік, у сполученні з обходами й охопленням дрібними підрозділами
(групами).
Механізовані підрозділи наступають звичайно у першому ешелоні
пішим порядком, танкова рота - повзводно, гранатометний і проти-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 367
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
танковий підрозділи за відділеннями додаються механізованим ротам
першого ешелону, що наступають на напрямку зосередження основ-
них зусиль.
Артилерійський дивізіон може додаватися побатарейно ротам пер-
шого ешелону, мінометна батарея залишається в безпосередньому під-
порядкуванні командира батальйону. Зенітний підрозділ, що діє в бо-
йових порядках батальйону, прикриває його підрозділи зі стартових
(вогневих) позицій уздовж лісових доріг, просік, на галявинах.
На випадок лісової пожежі готуються шляхи виходу на запасні по-
зиції. під час організації наступу в лісі командир батальйону, крім звичай-
них питань, визначає:
азимут напрямку наступу для підрозділів першого ешелону, інші
заходи з орієнтування та взаємного розпізнавання військ;
порядок подолання лісових завалів, важкопрохідних ділянок міс-
цевості;
порядок гасіння вогнищ або пожеж, напрямки їх обходу;
порядок знищення противника, що веде вогонь з дерев або зали-
шився в тилу наступаючих підрозділів;
порядок подолання галявин, просік і виходу з лісу.
Бойові завдання підрозділам він ставить звичайно за картою.
Організовуючі взаємодію, командир батальйону детально погоджує дії
підрозділів, що наступають з фронту, із захоплення перехресть доріг,
просік, міжозерних дефіле, інших важливих об'єктів з діями обхідних
загонів, порядок взаємного розпізнавання, надання цілевказівок і
взаємного орієнтування.
Наступ на противника, передній край оборони якого проходить уз-
ліссям, починається атакою та захопленням виступів лісу. Після ово-
лодіння виступами лісу батальйон рішучою атакою у фланг і тил про-
тивника знищує його в опорних пунктах на узліссі, у подальшому
стрімко проникає в ліс і розвиває наступ за доступними напрямками,
забезпечуючи свої фланги й тил.
У глибині лісу батальйон атакує противника на вузькішому фронті,
із близьких відстаней, обходячи великі галявини та вирубки.
Для обходу й атаки у фланг і тил опорних пунктів противника, що
прикриває дороги, просіки, галявини, міжозерні дефіле, командир
батальйону (роти) виділяє необхідні сили та засоби.
Танки діють звичайно в ланцюзі механізованих підрозділів або за
ними. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому вказує цілі,
знищує протитанкові засоби противника та разом з інженерно-сапер-
ними підрозділами забезпечує подолання лісових завалів, інших заго-
368 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
роджень. БМП (БТР) діють за танками, вогнем своєї зброї знищують
цілі противника, що перешкоджають просуванню атакуючих підрозді-
лів. Автомобілі механізованих підрозділів слідують за другим ешелоном
батальйону, розташовуючись звичайно у батальйонній колоні.
Забезпечення відкритих флангів досягається висиланням на них
бойової охорони, посиленням спостереження на загрозливих напрям-
ках, побудовою бойового порядку уступом, прочісуванням лісу в міс-
цях імовірних засідок противника.
Для знищення противника, що веде вогонь з дерев, командир роти
призначає снайперів, автоматників і кулеметників.
Перед виходом із лісу командир батальйону має заздалегідь органі-
зувати розвідку противника та місцевості, передбачити перешику-
вання бойового порядку для уникнення втрат від раптового вогню
противника.
Другий ешелон до введення в бій просувається звичайно у перед-
бойовому порядку ближче, ніж за звичайних умов до першого ешелону.
Підрозділи технічного й тилового забезпечення батальйону набли-
жаються до бойових порядків рот, розташовуються поблизу доріг і
просік.
Особливості наступу в горах
На дії підрозділів у горах впливають:
обмежена кількість доріг, труднощі просування поза дорогами;
велика кількість "мертвих" просторів і прихованих підступів;
можливість гірських обвалів, завалів, і снігових лавин;
труднощі виконання інженерних робіт, застосування мінних тралів;
тривалість застою отруйних речовин в ущелинах і глибоких долинах;
екрануюча дія гір на роботу радіо та радіолокаційних станцій, за-
собів звукової розвідки, різкі перепади денної і нічної температу-
ри, розрідженість повітря.
При пересуванні машин у горах підвищуються витрати пального, а
на великих висотах знижується потужність двигунів.
Під час дій у горах батальйон може наступати в складі головних
сил або діяти в обхідному загоні.
Найближче завдання батальйону першого ешелону — ЗНИЩЄННЯ противника в
опорних пунктах взводів першого ешелону, що обороняється на під-
ступах до перевалу (важливого об'єкту), та оволодіння ними, подальше
завдання - розвиток наступу, знищення противника (у взаємодії із сусід-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 369
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
німи батальйонами) в опорних пунктах рот першого ешелону, оволо-
дінні їх рубежем, напрямок продовження наступу визначається з розрахун-
ком забезпечення виконання найближчого завдання бригади (полку).
Найближче завдання роти першого ешелону при цьому полягає в знищенні про-
тивника, що обороняє першу траншею, та оволодіння нею. напрямок
продовження наступу визначається з розрахунком забезпечення виконан-
ня НаЙблИЖЧОГО Завдання батальйону. Найближче завдання роти другого еше-
лону - знищення противника у взаємодії із першим ешелоном углибині
опорних пунктів рот першого ешелону. Напрямок продовження наступу ви-
значається із розрахунком забезпечення виконання подальшого за-
вдання батальйону. Найближче завдання батальйону другого ешелону — знищен-
ня, у взаємодії з батальйонами першого ешелону, підрозділів против-
ника, що обороняють перевал (важливий об'єкт), оволодіння їх рубе-
жем. Напрямок продовження наступу визначається з розрахунком забезпе-
чення виконання подальшого завдання бригади.
Якщо перевал (важливий об'єкт) обороняється обмеженими силами,
оволодіння ним може бути подальшим завданням батальйонів першо-
го ешелону. Глибина бойових завдань рот першого ешелону за цих
умов збільшується.
Батальйону, що призначений в обхідний загін, ставиться завдання
захоплення важливого в тактичному відношенні рубежу, з оволодін-
ням якого створюються сприятливі умови для успішного наступу го-
ловних сил бригади.
Наступ в горах ведеться звичайно за схилами висот, уздовж хреб-
тів, долин і доріг, іншими доступними напрямками із широким засто-
суванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської
місцевості використовуються підрозділами для потайного виходу у
його фланг і тил. Захоплення командних висот, перевалів, інших ва-
жливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.
Командир механізованого батальйону має вміло використовувати
особливості гірської місцевості, бути готовим до самостійних дій ба-
тальйону (роти) у відриві від головних сил бригади.
Обхід та охоплення противника в поєднанні з наступом із фронту Є найбільш ефек-
тивними діями батальйону у горах. Для дій у високогірних районах
підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.
Під час організації наступу в горах командир батальйону додатко-
во вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, намічає можливі
місця його засідок, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механі-
зованих підрозділів, здійснення ними обходів та охоплення.
у рішенні командир батальйону, крім звичайних питань, визначає:
370 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів;
завдання підрозділам, що здійснюють обхід (охоплення), порядок
їх взаємодії із підрозділами, що наступають з фронту, або з так-
тичним повітряним десантом;
заходи прикриття флангів, знищення засідок противника, орієн-
тування, витримування напрямку та позначення положення на-
ступаючих підрозділів;
заходи захисту від обвалів, лавин, селів;
порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським споряд-
женням.
під час організації взаємодії командир батальйону детально погоджує дії
підрозділів, що здійснюють обхід (охоплення), з підрозділами, які на-
ступають з фронту, артилерією, підрозділами, що атакують, щодо
оволодіння перевалом (важливим об'єктом) у ході наступу.
У ході вогневої підготовки та підтримки атаки противник приду-
шується, знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно - в
опорних пунктах, що прилягають до доріг і напрямків наступу під-
розділів, на перевалах і командних висотах. Гаубична артилерія та
міномети використовуються для ураження противника на зворотних
схилах висот. Основним засобом ураження противника на нижньому
ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, БМП і протитанко-
вих засобів, на другому ярусі - вогонь артилерії і мінометів, на насту-
пних ярусах - удари авіації і вогонь гаубичної артилерії.
Для виклику та корегування вогню підтримуючої артилерії й ударів
авіації батальйону виділяється артилерійський корегувальник і при-
значається пункт управління авіаційного навідника.
Під час наступу вузькими полонинами та ущелинами (каньйонами)
бойовий порядок батальйону будується більш глибоким - у два-три
ешелони. Така побудова бойового порядку може застосовуватися й
для підтримки високих темпів наступу. Передбачається завчасне роз-
гортання частини артилерії у готовності до відкриття вогню до втягу-
вання в ущелину першого ешелону батальйону.
Механізовані підрозділи на важкодоступних ділянках атакують
противника, звичайно у пішому порядку. При цьому механізована
рота може підсилюватися протитанковим, гранатометним і зенітним
підрозділами.
Танки на важкодоступній місцевості наступають у ланцюзі механі-
зованих підрозділів або за ними доступними напрямками. БМП (БТР)
діють за танками та вогнем своєї зброї знищують цілі противника, що
перешкоджають просуванню атакуючих підрозділів. У деяких випад-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 371
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ках танки та БМП (БТР) вогнем з місця з вигідних позицій підтриму-
ють наступ підрозділів. Особовий склад механізованих підрозділів,
використовуючи вогонь танків та артилерії, долає перешкоди й разом
з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подальше просуван-
ня танків.
Зенітний підрозділ, що діє в бойових порядках батальйону, при-
криває підрозділи, які атакують, діючи із врахуванням рельєфу міс-
цевості та напрямків, з яких можливі удари повітряного противника,
особливо з малих висот.
У ході наступу в горах командир батальйону особливу увагу приді-
ляє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Обсяг розвідки, кількість
розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних по-
стів і спостерігачів є більшими, ніж за звичайних умов. Забезпечення
відкритих флангів батальйону досягається побудовою бойового по-
рядку рот (взводів) уступом, посиленням спостереження та веденням
розвідки на напрямках можливого потайного підходу противника,
постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) у сторони
флангів або на загрозливий напрямок, а також виставленням на них
бойової охорони.
під час наступу вузькою полониною батальйон у першу чергу опановує при-
лягаючими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особ-
лива увага приділяється погодженню дії підрозділів, що наступають
одночасно, долиною та хребтом.
Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія З
підходом атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь на вог-
неві засоби на верхніх ярусах, особливо фланкуючі. Якщо висоту мо-
жна обійти, то частина сил батальйону атакує з фронту, а підрозділи,
що обходять, - із фланіу й тилу. Висоти з одноярусним розташуван-
ням вогневих засобів також атакуються за можливості одночасно із
різних напрямків.
У ході наступу, особливо при виході в долини та на гірські плато,
підрозділи мають перебувати в постійній готовності до відбиття
контратак противника. Гірським перевалом або ущелиною батальйон,
який наступає з фронту, опановує самостійно або у взаємодії з обхід-
ним загоном і тактичним повітряним десантом.
Оволодіння перевалом або ущелиною звичайно починається із за-
хоплення прилягаючих до нього висот, знищення противника на схи-
лах, звернених до перевалу або ущелини. Батальйон після оволодіння
прилягаючими висотами (висотою) частиною сил із захопленого ру-
бежу сковує противника, що безпосередньо обороняє перевал або
372 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ущелину, головними силами атакою у фланг і тил знищує його й опа-
новує перевалом (висотою) або ущелиною.
Танки та БМП (БТР) пересуваються доступною місцевістю, знищу-
ючи вогневі засоби противника, що перешкоджають просуванню ба-
тальйону (роти) та підрозділів, які обходять противника з флангів.
Залежно від обстановки механізовані підрозділи можуть наступати
в пішому порядку, без вогневого зв'язку з танками та БМП (БТР). Та-
нки в цьому випадку під охороною механізованих підрозділів, які ді-
ють десантом на них або в пішому порядку, а БМП (БТР) із частиною
особового складу своїх підрозділів переміщуються в передбойовому
порядку доступними напрямками (дорогами). Частина танків і БМП
(БТР) використовується для підтримки підрозділів, що атакують, вог-
нем з місця. З виходом на доступну місцевість вони швидко розгор-
таються та підтримують наступ механізованих підрозділів.
Після оволодіння перевалом або ущелиною батальйон діє залежно від
поставленого завдання. Рішенням командира батальйону або старшого
командира організовується охорона й оборона підходів до перевалу,
важливих ділянок доріг, мостів, тунелів і виходів з ущелини.
Каньйони, що перетинають напрямок наступу, долаються з ходу
захопленими переходами. Якщо перехід захопити не вдалося, то ме-
ханізовані підрозділи, використовуючи не зайняті противником діля-
нки, долають каньйон, виходять у фланг або тил противнику, що обо-
роняє перехід, і за підтримки вогню танків та артилерії раптовою
атакою опановують ним. Якщо обійти противника, що обороняє пе-
рехід, неможливо, батальйон оволодіває ним атакою з фронту. У цьо-
му випадку каньйон долають у першу черіу механізовані підрозділи
під прикриттям вогню артилерії і танків. Танки й артилерія долають
каньйон слідом за механізованими підрозділами наявним або облад-
наним переходом.
Гірські ріки форсуються в ході наступу убрід, а там, де можливо,
обладнуються десантні, поромні та мостові переправи. На переправах
підсилюються комендантська, рятувальна й евакуаційна служби, ви-
ставляються річкові застави. Границі бродів позначаються добре ви-
димими знаками. Дно ріки розчищається від великих валунів. Для
переправи особового складу закріплюються канати.
Механізований батальйон, призначений в обхідний загін, підсилю-
ється підрозділами артилерії (мінометів), протитанковим, гранатоме-
тним, інженерно-саперним й іншими підрозділами, забезпечується
збільшеним запасом ракет, боєприпасів, гірським спорядженням, під-
тримується вогнем артилерії й ударами гелікоптерів.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 373
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Обхідний загін, використовуючи потайні підступи та проміжки в
бойових порядках противника, сміливо проникає вглиб його оборони,
опановує прилягаючими до перепаду (проходу) висотами, а далі само-
стійно або у взаємодії із батальйоном, що наступає з фронту (тактич-
ним повітряним десантом), атакує противника у фланг і тил та опа-
новує перевалом (проходом).
Другий ешелон перемішується на напрямку зосередження основ-
них зусиль ближче до підрозділів першого ешелону.
КСП батальйону, підрозділи технічного й тилового забезпечення ба-
тальйону наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.
Зустрічний бій
Зустрічний бій можливий у ході маршу, ведення оборони та насту-
пу на противника, що наступає. Він характеризується:
різкою зміною обстановки, швидкоплинністю бойових дій, швид-
ким зближенням сторін, вступом їх у бій з ходу;
• напруженою боротьбою за виграш часу, захоплення та утримання
ініціативи, створення вогневої переваги над противником;
" наявністю в бойових порядках сторін значних проміжків, відкри-
тих флангів, які допускають свободу маневру.
Випередження противника в розгортанні в бойовий порядок, від-
критті вогню та переході в атаку має вирішальне значення.
Батальйон може вести зустрічний бій самостійно, діючи в передо-
вому загоні (авангарді) або у складі головних сил з'єднання.
Передовий загін до рубежу, який має захопити, веде зустрічний бій
лише у випадку, коли обійти противника неможливо або недоцільно.
Авангард (головна похідна застава) знищує розвідку на маршруті
руху, у зустрічному бою розгромлює підрозділ прикриття (похідну
охорону) противника, сковує його головні сили та забезпечує вигідні
умови для розгортання та вступу в бій головних сил з'єднання.
Батальйону у зустрічному бою ставиться найближче завдання, ука-
зується напрямок Продовження наступу. Найближче завдання батальйону,
що діє у передовому загоні або на сковуючому напрямку, - захоплення та
утримання вказаного (вигідного) рубежу, сковування дій підрозділів
(підрозділу) першого ешелону противника, нанесення йому ураження
вогнем усіх засобів, забезпечення висування та розгортання головних
СИЛ з'єднання. Найближче завдання батальйону, ЩО ДІЄ в авангарді, — розгром
підрозділів розвідки, прикриття (охорони) противника, сковування
активними діями його основних сил, забезпечення розгортання та
Вступу В бій ГОЛОВНИХ СИЛ з'єднання. Найближче завдання роти, ЩО ДІЄ в голо-
374 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ВНІЙ (боковій) ПОХІДНІЙ заставі, - розгром підрозділів розвідки та прикрит-
тя (охорони) противника, захоплення вигідного рубежу, забезпеченні
розгортання та вступу в бій головних сил батальйону, найближче завдання
батальйону, що діє у складі головних сил на напрямку головного удару з'єд-
нання, - розгром на своєму напрямку основних сил підрозділу першо-
го ешелону противника, знищення або захоплення його артилерії,
оволодіння рубежем, що забезпечує вигідні умови для знищення ре-
зервів, які підтягуються, і розвиток наступу.
Бойовий порядок у зустрічному бою має забезпечити нанесення сильно-
го початкового удару. Він будується звичайно в один ешелон з виді-
ленням сильного резерву.
З метою своєчасного виявлення противника заздалегідь, до почат-
ку висування головної похідної застави, висилається розвідувальний
(бойовий розвідувальний) дозор. Артилерійські підрозділи для забез-
печення своєчасності розгортання при висуванні звичайно розташо-
вуються в голові колони батальйону, а до розвідувального (бойового
розвідувального) дозору включають засоби артилерійської розвідки.
Батальйон завдає удару головними силами у фланг і тил протидію-
чому підрозділу противника, сковує його частиною сил із фронту.
Якщо противник перебуває в похідному порядку, надійно подавлений
вогнем, маневр підрозділів у фланг і тил ускладнений або вимагає
тривалого часу, батальйон може завдавати удару з фронту.
Вогневе ураження у зустрічному бою здійснюється з метою зриву орга-
нізованого висування, розгортання та вступу в бій підрозділів проти-
вника, нанесення йому максимальних втрат, протидії його маневру у
фланг і тил батальйону (роти). Вогневе ураження здійснюється під-
розділами штатної, приданої, підтримуючої артилерії за мірою їх роз-
гортання, авіацією та вогнем загальновійськових підрозділів. Вогневе
ураження на напрямку зосередження основних зусиль з'єднання ор-
ганізовується та проводиться старшим начальником за двома пері-
одами: вогнева підготовка та підтримка атаки.
Вогнева підготовка наступу починається за командою старшого команди-
ра нальотом артилерії на передові підрозділи противника в похідних і
передбойових порядках. У вогневій підготовці атаки беруть участь
вогневі засоби підрозділів, що діють на сковуючому напрямку.
Вогневе ураження противника під час бою батальйону, що діє на
сковуючому напрямку, організовується та проводиться так само як і
в обороні, а з введенням в бій головних сил з'єднання - як під час дій
на напрямку зосередження основних зусиль.
У батальйоні, що діє самостійно, вогнева підготовка проводиться
власними силами із залученням підтримуючих підрозділів артилерії й
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 375
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
авіації. Командир батальйону організовує вогневе ураження против-
ника із зав'язкою бою головною (боковою) похідною заставою, відпо-
відно до отриманого бойового завдання.
При організації зустрічного бою у замислі на бій (дії) командир баталь-
йону має передбачити можливість виникнення зустрічного бою:
в обороні - при проведенні контратак і знищенні повітряних (мор-
ських) десантів;
у наступі - при відбитті контратак, зустрічі з резервами против-
ника, які висуваються;
під час маршу - у передбаченні вступу в бій із противником.
у замислі на зустрічний бій командир батальйону визначає:
рубежі можливої зустрічі з противником;
напрямок зосередження основних зусиль, вид маневру;
способи розгрому противника, що висувається (наступає) (якого
противника, де, в якій послідовності, в який спосіб розгромити з
визначенням порядку вогневого ураження та заходів введення
його в оману);
основні питання захисту військ;
бойовий порядок.
Командир батальйону визначає замисел за картою, звичайно під
час руху.
Із зав'язкою бою головною (боковою) похідною заставою або при
одержанні завдання на розгром противника в зустрічному бою, ко-
мандир передового загону (авангарду) висувається до головної (боко-
вої) похідної застави й на основі результатів бою, особистих спосте-
режень, даних розвідки швидко оцінює обстановку, приймає рішення
на зустрічний бій, ставить (уточнює) завдання підрозділам, дає вказі-
вки з організації взаємодії, уживає заходів з недопущення обходу
противником своїх флангів.
Постановка завдань підрозділам, організація взаємодії, управління,
усебічного забезпечення бою здійснюється звичайно по радіо. У по-
дальшому, за можливості, ці питання уточнюються на місцевості.
Завдання у першу чергу ставляться (уточнюються) головній (боко-
вій) похідній заставі, артилерії і підрозділам, що ведуть розвідку.
при постановці завдань командир батальйону в бойовому наказі (бойо-
вому розпорядженні) вказує (уточнює):
головній (боковій) похідній заставі - склад, маршрут руху, рубіж і
час його захоплення та утримання для забезпечення розгортання
головних сил; порядок дій із початком атаки;
підрозділам приданої артилерії, мінометній батареї, гранато-
метному підрозділу - завдання з підтримки бою головною (боко-
376 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вою) похідною заставою та головних сил, сигнали на їх зайняття
та відкриття вогню, райони вогневих позицій, порядок перемі-
щення;
механізованим (танковим) ротам - найближче завдання, напря-
мок продовження наступу, рубіж переходу в атаку, час атаки,
маршрут виходу на рубіж переходу в атаку, підрозділ підтримки;
резерву - склад, місце в бойовому порядку, напрямок і порядок
переміщення;
протитанковому підрозділу - завдання з прикриття флангів або
танконебезпечних напрямків, вогневі позиції (рубежі розгортан-
ня), час їх зайняття, порядок відкриття та припинення вогню,
порядок переміщення;
іншим підрозділам посилення - порядок забезпечення висування
підрозділів батальйону, їх розгортання й атаки, місце в бойовому
порядку, порядок переміщення.
Командир батальйону при постановці завдань механізованим (тан-
ковим) підрозділам указує бойове завдання, рубіж, час переходу в
атаку, порядок взаємодії.
Зустрічний бій починається із зав'язкою бою підрозділів охорони та
розвідки.
Головний (бойовий розвідувальний) дозор знищує дрібні групи противника
(поодинокі машини) та захоплює зазначений рубіж. Під час зіткнення
з переважаючими силами противника він займає вигідний рубіж, за-
вдає йому ураження та сковує його боєм. Надалі головний дозор у
взаємодії із підрозділами головної похідної застави завершує розгром
підрозділів розвідки, прикриття й охорони противника, бойовий роз-
відувальний дозор веде розвідку головних сил противника, виявляє
склад і напрямок висування його других ешелонів (резервів).
Головна похідна застава, ВИКОРИСТОВУЮЧИ результати бою ГОЛОВНОГО (бо-
йового розвідувального) дозору, вогнем і рішучими діями знищує під-
розділи розвідки, прикриття (охорони) противника й до встановлено-
го часу захоплює зазначений рубіж і забезпечує висування та розгор-
тання головних сил батальйону. Під час зіткнення із переважаючим
за силою противником або якщо противник випередив головну похі-
дну заставу в захопленні вигідного рубежу, головна похідна застава
займає вигідний рубіж, вогнем, активними діями на широкому фрон-
ті сковує головні сили противника. Утримуючи зайнятий рубіж, вона
забезпечує маневр і розгортання головних сил батальйону, а з перехо-
дом їх в атаку наступає в зазначеному напрямку, звичайно в першо-
му ешелоні батальйону.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 377
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Артилерійські підрозділи з ходу займають вогневі позиції і за мірою гото-
вності відкривають вогонь по колонам противника, придушують його
протитанкові засоби, підтримують бій головної похідної застави, ви-
сування, розгортання та бій головних сил батальйону.
Протитанковий підрозділ висувається на загрозливий напрямок для при-
криття головних сил батальйону, які розгортаються.
Ураження підрозділами прикриття (охорони) противника з метою
зриву його висування й організованого вступу в бій, а також ство-
рення умов для вступу в бій головних сил батальйону здійснюється
вогнем загальновійськових підрозділів, вогневими нальотами підтри-
муючої артилерії й ударами гелікоптерів.
Для прикриття відкритих флангів і недопущення виходу против-
ника у фланг і тил батальйону на загрозливі й танкодоступні ділянки
можуть висилатися протитанкові, гранатомети або спеціально виді-
лені підрозділи.
Батальйон, призначений для дій на сковуючому напрямку з'єднан-
ня (передовий загін, авангард), під прикриттям головної похідної за-
стави та вогню артилерії, використовуючи приховані підступи та ма-
скування аерозолями, швидко виходить на напрямок зосередження
основних зусиль, з ходу розгортається у бойовий порядок і стрімкою
атакою, звичайно у фланг або у тил, завершує знищення похідної
охорони противника. Знищивши підрозділи прикриття (похідну охо-
рону) противника на своєму напрямку, батальйон, призначений для
дій на сковуючому напрямку (передовий загін), стрімко захоплює за-
значений рубіж та утримує його до підходу головних сил з'єднання,
авангард проривається до головних сил противника та сковує їх дія-
ми на вигідному рубежі. У подальшому батальйон, призначений для
дій на сковуючому напрямку (передовий загін, авангард) діє звичай-
но в складі першого ешелону з'єднання. Загородження та перешкоди
підрозділи батальйону обходять або долають з ходу.
Під час зіткнення з переважаючими силами противника, а також у
випадку, коли противник випередив батальйон, призначений для дій
на сковуючому напрямку (передовий загін), у виході на зазначений
йому рубіж, а авангард у розгортанні та веде наступ, батальйон вог-
нем усіх засобів та активними діями на досягнутому рубежі сковує
противника на широкому фронті, завдає йому ураження та забезпе-
чує найвигідніші умови для розгортання головних сил з'єднання. Ме-
ханізовані підрозділи при цьому спішуються. Танки та БМП (БТР) за-
ймають вогневі позиції за укриттями й уражають противника вогнем.
Автомобілі відводять в укрите місце.
378 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Якщо на напрямку дій батальйону для підтримки висаджується та-
ктичний повітряний десант, командир батальйону вживає всіх захо-
дів для швидшого з'єднатися з ним і виконання спільними діями по-
ставленого завдання.
Із виходом головних сил противника на рубіж досяжності його під-
розділам завдається ураження вогнем загальновійськових підрозділів,
нальотами підтримуючої артилерії та ударами гелікоптерів.
Із початком вогневої підготовки атаки головних сил з'єднання вог-
неві засоби батальйону знищують пункти управління батальйонів і
рот першого ешелону противника, броньовані об'єкти та протитанко-
ві засоби перед фронтом дій і рубежем введення в бій головних сил.
Батальйон, що діє у складі головних сил з'єднання на напрямку го-
ловного удару (напрямку зосередження основних зусиль), потай, із
дотриманням заходів захисту від високоточної зброї, максимально
швидко виходить на свій напрямок, розгортається в бойовий поря-
док, у взаємодії з підрозділами, що діють на сковуючому рубежі,
стрімко атакує противника, виконує найближче завдання та розви-
ває наступ углибину.
Резерв батальйону перемішується за підрозділами першого ешелону
на віддаленні до 1,5 км у готовності до вступу в бій. Введення в бій
загальновійськового резерву здійснюється звичайно через фланги або
проміжки між підрозділами, які ведуть бій.
Із введенням резерву в бій командир батальйону за можливості має
вивести в резерв інший підрозділ.
Наступ ведеться безперервно, до повного розгрому противника.
При спробі противника перейти до оборони на вигідному рубежі
батальйон (рота) вогнем і рішучою атакою з ходу розчленовує його
бойовий порядок, знищує противника, захоплює цей рубіж і продов-
жує виконувати поставлене завдання.
Батальйон (рота), що діє на фланзі, має стрімко найкоротшими шля-
хами вийти на напрямок відходу противника та рішуче атакувати йо-
го. За раптового розгортання батальйону в бік флангу підрозділи, при-
значені для дій у першому ешелоні батальйону, здійснивши маневр з
максимальною швидкістю, виходять на рубіж переходу в атаку та з
ходу завдають удару у фланг (фланги) наступаючому противнику,
вживаючи одночасно заходів для надійного захисту своїх флангів.
Рота, задіяна в головній похідній заставі, діє у складі першого еше-
лону або виводиться в загальновійськовий резерв.
Рота, що діє в боковій похідній заставі, при зіткненні з противни-
ком вогнем та активними діями на вигідних рубежах сковує його та
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 379
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
забезпечує головним силам можливість маневру для виконання по-
ставленого завдання.
При розгортанні бригади (полку, батальйону) у бік флангу, бокова
похідна застава діє так само, як і головна похідна застава.
Зустрічний бій завершується з переходом однієї зі сторін до оборо-
ни або з початком відступу. Визначивши відступ противника, бата-
льйон (рота) негайно переходить до переслідування, знищує підрозді-
ли прикриття, стрімко проривається до головних сил та у взаємодії з
підрозділами, що ведуть переслідування, рівнобіжними маршрутами
знищує їх.
У випадку невдалого результату зустрічного бою батальйон має за-
кріпитися на досягнутому рубежі та вогнем усіх засобів завдати ура-
ження противнику, скувати його дії до підходу інших підрозділів з'єд-
нання.
Управління підрозділами батальйону В зустрічному бою командир ЗДІЙСНЮЄ
з КСП, що звичайно перемішується за бойовими порядками підрозді-
лів першого ешелону на напрямку зосередження основних зусиль на
видаленні до 200 м.
Підрозділи технічного забезпечення й тилу батальйону з розв'язу-
ванням зустрічного бою розміщуються за бойовими порядками бата-
льйону в готовності до дій, залежно від обстановки, що складається.
У ході зустрічного бою медичний пункт, пункт технічного спосте-
реження, ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону макси-
мально наближаються до бойових порядків, розгортаються та пере-
мішуються за підрозділами, що атакують.
4.4. ДІЇ МЕХАНІЗОВАНИХ (ТАНКОВИХ) ПІДРОЗДІЛІВ,
ТАКТИЧНИХ ГРУП З ЛОКАЛІЗАЦІЇ І НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ
ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Прикордонному збройному конфлікту можуть передувати:
інциденти, провокації з боку противника, що мають за мету ви-
кликати загострення обстановки на кордоні та розв'язати зброй-
ний конфлікт;
введення в районі збройного конфлікту правового режиму над-
звичайного або воєнного стану;
посилення режиму охорони державного кордону.
Залежно від обстановки в районі збройного конфлікту механізова-
ним (танковим) підрозділам Сухопутних військ можуть протистояти
380 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
іррегулярні формування противника (озброєні групи опозиції), теро-
ристичні організації, незаконні збройні формування (НЗФ), що пере-
важно застосовуватимуть партизанські методи ведення збройної бо-
ротьби та "повстанську тактику".
На етапі попередження конфлікту механізовані (танкові) підрозділи можуть
залучатися для виконання завдань:
ведення розвідки;
локалізації району конфлікту;
посилення охорони важливих державних об'єктів;
супроводження колон;
участь у демонстрації готовності до дій;
забезпечення суспільної безпеки, правового режиму;
посилення охорони державної (адміністративної) границі;
надання допомоги місцевим органам влади.
На етапі припинення збройного конфлікту ОСНОВНІ завдання:
блокування, роззброювання, а у разі потреби - розгром і ліквіда-
ція збройних формувань противника, їх баз, центрів підготовки,
складів і комунікацій;
припинення збройних зіткнень у районі конфлікту;
участь, разом із підрозділами МВС, СБУ, у проведенні заходів з
роззброювання (вилучення зброї) населення в районі конфлікту;
посилення охорони суспільного порядку та безпеки в районах, що
прилягають до району конфлікту.
у внутрішньому збройному конфлікті головна мета дій підрозділів — змусити
іррегулярні збройні формування скласти зброю та забезпечити вико-
нання органами правопорядку своїх завдань із нормалізації обстано-
вки в районі конфлікту.
Механізовані (танкові) підрозділи у ході збройного конфлікту мо-
жуть застосовуватися у складі з'єднання, підсилювати збройні фор-
мування інших міністерств і відомств, а також діяти самостійно.
Мета застосування механізованих (танкових) підрозділів у збройному конфлікті:
розгром збройних формувань противника;
сприяння органам правопорядку у відновленні законності та пра-
вопорядку;
забезпечення суспільної безпеки та стабільності;
підтримка встановленого режиму;
надання необхідної допомоги населенню.
Мета дій механізованих (танкових) підрозділів у складі загальновійськового
угруповання (ЗВУ) з локалізації і нейтралізації збройних конфліктів:
ізоляції району збройного конфлікту;
Тактичні дп механізованих (танкових) підрозділів 381
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
блокування виявлених районів базування НЕФ, їх розгром у ви-
падку відмови виконати вимоги про припинення опору;
посилення охорони та прикриття державного кордону;
надання допомоги органам МВС у проведенні заходів з вилучення
зброї, боєприпасів, матеріальних засобів;
підтримки правового режиму воєнного стану;
надання гуманітарної допомоги мирному населенню, його захист
та евакуація із небезпечних районів;
супроводження та охорона автомобільних колон;
ведення комендантської служби.
Локалізація та нейтралізація збройних конфліктів — це:
спеціальні (нетрадиційні) дії у визначених районах з пошуку, бло-
кування та знищення диверсійно-розвідувальних сил, незаконних
збройних формувань;
бойові дії ракетних військ та артилерії, військово-повітряних сил,
армійської авіації з нанесення дальніх вогневих ударів по об'єк-
там противника, з вогневої підтримки бойових дій загальновійсь-
кових частин (підрозділів);
бойові дії військ протиповітряної оборони;
бойові дії частин і підрозділів спеціальних військ;
бойові дії механізованих (танкових) підрозділів у складі загально-
військового угруповання (ЗВУ) спільно з Прикордонними війська-
ми щодо здійснення охорони та прикриття державного кордону
(морського узбережжя на приморському напрямку);
службово-бойові дії підрозділів Внутрішніх військ;
заходи органів МВС, СБУ з підтримки правового режиму воєнно-
го або надзвичайного стану, попередження терористичних актів;
охоронні дії із забезпечення переміщень на комунікаціях, недо-
пущення диверсій.
На етапах попередження, припинення, у ході збройного конфлікту механізовані під-
розділи, крім звичайних завдань, можуть залучатися до:
блокування району місцевості, населеного пункту та ізоляції про-
тивника в ньому;
пошуку противника підрозділами внутрішніх (прикордонних)
військ;
пошуку противника самостійно в блокованому й неконтрольова-
ному районі;
оточення й переслідування противника;
несення служби на КПП;
охорони комунікацій, супроводження колон.
382 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
За відсутності суцільного фронту (у ході спеціальних завдань з бо-
ротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника, іррегуля-
рними збройними формуваннями, підрозділами, що опинилися (за-
лишилися) в тилу наших військ з метою обмеження маневру против-
ника й ухилення його від бою, може застосовуватися блокування за-
йманого ним району (ділянки) місцевості, наступне його прочісуван-
ня, виявлення противника, його оточення, примушення до здачі
зброї, а у разі чинення опору - знищення; якщо встановлено місці
розташування противника, то може проводитися його оточення в
блокованому (неблокованому) районі із подальшим примушенням до
здачі (знищенням).
Дії механізованих (танкових) підрозділів
Дії механізованих (танкових) підрозділів з локалізації і нейтраліза-
ції збройних конфліктів можуть включати:
блокування, пошук, оточення, переслідування противника;
несення служби на КПИ;
охорона комунікацій, супроводження колон.
Блокування - це дії з ізоляції району ймовірного розташування проти-
вника. Воно здійснюються з метою:
недопущення виходу противника з району, що блокується;
забезпечення умов для знищення противника;
захоплення (полонення) противника.
Блокування - це зайняття вигідних рубежів місцевості, надійне пе-
рекриття доріг і шляхів можливого виходу (просочування) противни-
ка, його ізоляція (позбавлення доступу до джерел постачання, пере-
шкоджання поповненню, постачанню боєприпасів і зброї) з метою
наступного його роззброювання (полону) або знищення. За блокуван-
ня механізовані підрозділи здійснюють зайняття рубежів за перимет-
ром району ймовірного перебування противника. Бойовим порядком
підрозділів на рубежах, що зазначені, є стрілецький ланцюг. При
цьому сили й засоби на рубежах розмішуються так, щоб між підрозді-
лами, військовослужбовцями забезпечувався вогневий, зоровий і зву-
ковий зв'язок.
За наявності часу особовий склад на рубежах блокування відриває
окопи для стрільби лежачи (стоячи) та маскує їх. Місцевість перед
фронтом підрозділів, що перебувають на рубежах блокування, має
прострілюватися повністю на далекість вогню зі стрілецької зброї.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 383
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Відстань між військовослужбовцями на рубежі залежить від харак-
теру місцевості й може досягати 10 м. У нічний час ця відстань ско-
рочується. Розміри довжини рубежу блокування подано у табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Розміри довжини рубежу блокування
Підрозділ Довжина рубежу блокування
на закритій місцевості на відкритій місцевості
відділення 250 м 500 м
взвод 750 м 1500 м
рота 2 км 5000 м
За наявності часу для ведення кругової оборони обладнуються по-
зиції відділень, вогневі позиції БМП (БТР), приданих засобів. Залежно
від поставленого завдання й умов місцевості позиції механізованих
відділень розташовуються в одну або дві лінії.
Для підсилення того чи іншого напрямку на рубежі блокування,
а також для переслідування й знищення противника, що прорвався
через рубіж, створюється резерв силами до одного-двох механізова-
них відділень. Він розмішується позаду підрозділів першого ешелону
на найбільш загрозливому напрямку.
Бойовий порядок резерву - також стрілецький ланцюг. Інтервали
між військовослужбовцями скорочуються для оперативності управ-
ління резервом. Дії резерву забезпечуються вогнем БТР (БМП) із око-
пів або в бойовому порядку відділення, що атакує.
Вогневі позиції для кулеметів, залежно від місцевості, можуть бути
розташовані як в стрілецькому ланцюгу підрозділу, так і позаду нього.
У місцях обмеженої видимості на прихованих підступах на відда-
ленні 400 м перед рубежем блокування від кожного взводу виставля-
ється секрет із двох-трьох осіб. До складу секрету можуть залучатися
кулеметник, снайпер і стрілець із засобами зв'язку.
За наявності часу окремі ділянки перед рубежем блокування, стики
між підрозділами прикриваються протипіхотними мінними полями й
технічними засобами виявлення (сигналізації). Мінні поля та технічні
засоби виявлення має розташовуватись у зоні вогню зі стрілецької зброї.
Розглянутий спосіб блокування (суцільне блокування) виключає
можливість виходу противника із блокованого району, але вимагає
застосування більших сил.
Вихід підрозділів на рубежі блокування, їх заняття, інженерне об-
ладнання вогневих позицій, інші заходи на рубежах виконуються
приховано від противника із додержанням заходів маскування, у то-
384 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
му числі світло- та звукомаскування. Розвідка спостереженням і під-
слуховуванням ведеться безупинно. Радіозасоби перебувають у режи-
мі чергового прийому для ведення кругової оборони. За недостатньої
кількості сил і засобів для суцільного блокування району перебування
противника перекриваються лише окремі напрямки, на яких вихід
противника із району найбільш імовірний.
Для виконання завдань блокування створюється система спосте-
режних постів, опорних пунктів взводів у складі рот, ротних тактич-
них груп, КПП, які обладнуються на ймовірних напрямках висування
передових загонів, незаконних збройних формувань, терористичних
угруповань і диверсійно-розвідувальних сил противника. Блокування
противника здійснюється підрозділами, які входять до складу ешело-
ну ізоляції (блокування), що створюється зі складу військ загальновій-
ськового угрупування.
Основні завдання взводу на спостережному посту й під час блокування:
своєчасне виявлення та знищення розвідки противника, його ди-
версійно-розвідувальних груп на підступах до об'єктів, що охоро-
няються;
недопущення мінування об'єктів, що охороняються, і місцевості
на підступах до них;
відбиття нападу на об'єкт, що охороняється;
надання допомоги підрозділам (колонам), що потрапили в засідку
(підпали під напад).
На загрозливих напрямках звичайно створюються взводні (ротні)
опорні пункти, які можуть посилюватися гаубичними самохідно-
артилерійськими взводами (батареями) зі складу гаубичного самохід-
ного-артилерійського дивізіону, що приданий механізованому баталь-
йону. Розташування відділень (танків) у бойовому порядку механізова-
ного (танкового) підрозділу, взводу (батареї) самохідних артилерійських
установок визначається нормативами, відповідно до бойових статутів.
дії підрозділів у засідці можуть здійснюватися на загрозливих напрям-
ках висування противника. До складу підрозділів, що залучаються
для дій у засаді, можуть входити механізовані, протитанкові або тан-
кові взводи, що приховано розташовуються на віддаленні до 1500 м у
бік противника щодо рубежу блокування.
Позиції відділень і вогневі позиції БПМ (БТР), танків маскуються
з використанням властивостей місцевості й штатних засобів маску-
вання, але в інженерному плані позиції не обладнуються. Після веден-
ня вогню й виявлення противником вогневих засобів підрозділ прихо-
вано залишає місце засідки обираними заздалегідь шляхами відходу.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 385
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
При боротьбі ІЗ Противником основними завданнями засідок Є НЄДОПуЩЄН-
ня виходу противника до важливих військових об'єктів, його зни-
щення або захоплення. Від засідки можуть виставлятися секрети
та спостережні пости. Для розпізнання невідомих звичайно виділя-
ються дві особи, що здійснюють перевірку документів. Решта особо-
вого складу постійно тримає невідомих під прицілом, нічим не вида-
ючи своєї присутності. Особам, що здійснюють спостереження, забо-
роняється перебувати на лінії вогню між нарядом і невідомими (мож-
ливим противником). При перевірці особлива увага приділяється пра-
вильності оформлення документів, наявності особливих позначень,
встановлених у даному районі, інших ознак диверсантів. Наряд, що
здійснює перевірку, має зберігати особливу пильність і страхувати
один одного на випадок раптового нападу з боку затриманих. Якщо
під час перевірки виявляється противник, то один подає непомітний
сигнал "чужий". Якщо противник не зрозумів, що його розпізнали, пере-
вірка закінчується та продовжується подальший рух. Особа (особи),
що здійснює перевірку, відійшовши на кілька кроків, падає на землю
й спільно із нарядом відкриває вогонь по противнику.
Залежно від умов спостереження сторожовий пост у складі механізова-
ного відділення виставляється на відстані до 1000 м від сусідніх опор-
них пунктів уздовж рубежу блокування. На сторожовому посту обла-
днується позиція відділення, вогнева позиція БМП (БТР).
Сторожовий пост у складі танка, що додатково посилюється дво-
ма-трьома стрільцями (снайперами), виставляється на відстані до
1500 м від сусідніх опорних пунктів і блокпостів.
У проміжках між підрозділами, блокпостами, сторожовими поста-
ми та секретами можуть діяти піші дозорні із двох-<грьох стрільців.
За наявності часу й засобів на окремих ділянках (напрямках) до-
цільно використати мінно-вибухові загородження й технічні засоби
виявлення. Особовий склад підрозділів блокування має знати:
відомості про противника;
своє завдання, завдання свого підрозділу, завдання сусідів;
завдання пошукових груп на його напрямі (склад пошукових
груп, порядок проведення пошуку, час початку та закінчення
пошуку, рубежі закінчення пошуку, орієнтовний час і можливі мі-
сця виходу пошукових груп на підрозділи, що блокуються);
форму одягу особового складу пошукових груп і її особливості;
сигнали взаємного розпізнавання й взаємодії.
Ніхто без наказу або дозволу командира не має права покидати
своє місце в бойовому порядку підрозділів. Висока готовність до не-
386 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
гайного відкриття вогню обов'язкова для кожного військовослужбов-
ця й підрозділу в цілому на весь період виконання завдання з блоку-
вання району.
При організації блокування необхідно використовувати властивості
місцевості, що ускладнюють дії противника й обмежують його маневр.
Доцільно, щоб рубежі блокування примикали до природних пере-
пон: водосховище, непрохідне болото тощо, тобто сама природна пе-
репона має блокувати противника в районі.
При появі невідомих осіб перед рубежем блокування особовий
склад за зовнішніми ознаками визначає їх належність, постійно три-
маючи під прицілом. Такими ознаками в невідомих осіб можуть бути:
наявність специфічних предметів екіпіровки (рюкзаків, речових
мішків, поясів для носіння ножа, зброї);
порушення форми одягу й невідповідності в ній;
поведінка (приховане пересування, зупинки з оглядом місцевості,
орієнтування за допомогою карти);
відсутність спеціальних знаків взаємного розпізнавання, встанов-
лених у районі (напр., спеціальних нашивок або пов'язок).
Якщо сумнівів у тому, що невідомі особи є диверсантами, немає,
тоді, підпустивши їх на близьку відстань, особовий склад за коман-
дою відкриває вогонь на ураження. Якщо сумніви є, то невідомі осо-
би допускаються на відстань, що виключає їх втечу, і відкривається
попереджувальний вогонь, що має змусити невідомих залягти. Після
цього вживаються заходи із їх затримання, з'ясування їх належності.
Якщо невідомі залягли, відкрили зворотний вогонь і на сигнал взаєм-
ного розпізнавання не відповіли, відкривається вогонь на ураження.
При появі невідомих перед зайнятими рубежами в темний час доби
вогонь ведеться відразу на знищення.
Демаскуючими ознаками невідомих осіб можуть бути:
ухиляння окремих затриманих від розмови;
наявність мовного акценту;
неточність в оформленні документів;
неприродна поведінка за випадкової зустрічі;
характер особистих речей і майна, поведінка затриманих при їх
огляді.
Поряд із розглянутими способами боротьби підрозділів із десантно-
розвідувальними групами (виявлення, затримання або ліквідація про-
тивника) можуть створюватися засідки, секрети, спостережні й сто-
рожові пости, сторожові застави, розвідувально-пошукові групи, пат-
рулі, розвідувальні дозори, рухомі резерви, штурмові групи, варти,
відділення підсилення. Засідки, секрети, сторожові застави, сторожо-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 387
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
ві пости звичайно виставляються на напрямках можливих дій РДГ,
наприклад на підступах до важливих військових об'єктів, мостів, пе-
реправ; КПП - на дорогах і перехрестях.
Залежно від обстановки й впевненості в правильності розпізна-
вання вогонь може бути попереджувальним або вогнем на ураження.
При спробі затриманих у ході перевірки ліквідувати наряд останні
падають на землю, а особовий склад, що їх прикривав, відкриває во-
гонь. У рукопашний бій з противником вступати не рекомендується.
Блокування застосовується в поєднанні з пошуком. У блокованому
районі ймовірного перебування противника здійснюється його пошук
спеціально призначеними групами й підрозділами з метою виявлення
противника, збору, підготовки й передачі даних на пункти управління
механізованих підрозділів. Пошук противника починається після завер-
шення блокування. Під час його проведення підрозділи мають змусити
противника вийти на засідки, відкриті ділянки місцевості або зайняти
невигідні позиції. Пошук може бути суцільним або вибірковим. За суці-
льного пошуку оглядається весь район, за вибіркового - тільки окремі
ділянки району, об'єкти, де найбільш вірогідне перебування противни-
ка За способами проведення пошук може бути одностороннім, дво-
стороннім, за напрямками, ділянками, об'єктами, комбінованим.
Вибір способу проведення пошуку залежить від розміру району, в
якому необхідно провести пошук, характеру місцевості, наявних сил,
засобів, часу. Односторонній пошук - огляд місцевості й місцевих предме-
тів у ході одночасного руху пошукових груп за паралельними марш-
рутами в одному напрямку. Його доцільно застосовувати у випадках,
коли пошукові групи здатні вийти на рубіж закінчення пошуку до те-
мряви. Залежно від розміру району, існуючих сил і засобів огляд усьо-
го району може бути проведений за один прохід пошукових груп від
рубежу початку пошуку (вихідного рубежу) до його закінчення або
ПОСЛІДОВНИМ ОГЛЯДОМ ДІЛЯНОК району. За двостороннього пошуку з метою не-
допущення виходу противника на оглянуту ділянку із ще не оглянутих
ділянок місцевості виставляються спостережні пости по дві-три особи
кожний. Вихід пошукових груп на вихідний рубіж (рубіж початку
пошуку) здійснюється не раніше, ніж підрозділи займуть рубежі бло-
кування або одночасно з їх зайняттям, рух із вихідного рубежу почи-
нається всіма пошуковими групами одночасно у встановлений час
або за сигналом. Пошукові групи з протилежних боків району йдуть
назустріч одна одній до певного рубежу зустрічі або за напрямками,
що збігаються, рубіж призначається із розрахунком, за якого всі по-
шукові групи мають вийти на нього одночасно. На рубежі зустрічі
можуть бути виставлені спостережні пости. Двосторонній пошук за-
388 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
стосовується у випадках, коли світлого часу на пошук замало, а дов-
жина району або характер місцевості не дозволяють одностороннім
пошуком виконати завдання до темряви.
Пошук за напрямками застосовується за недостатньої кількості сил і за-
собів, на важкопрохідних ділянках місцевості, які не дозволять вико-
ристати інші засоби пошуку. Цей спосіб пошуку противника застосо-
вується за дій у горах, заболоченій місцевості, за значного сніжного
покриву, на місцевості, де забезпечується прийнятний огляд на великі
відстані. На відкритій місцевості пошук за напрямками може здійсню-
ватися на БМП (БТР). За необхідності особовий склад пошукової групи
може оглядати окремі місцеві предмети й ділянки в пішому порядку.
Пошук за об'єктами проводиться звичайно у населених пунктах для
огляду будівель і споруд. При цьому населений пункт блокується.
Огляду підлягають кожна будівля та споруда населеного пункту, усі
господарські будівлі. Залежно від існуючих сил і засобів здійснюється
одночасний огляд кількох будівель або їх послідовний огляд. Можли-
вість переходу противника із неоглянутих будівель до оглянутих ви-
ключається виставленням спостережних постів поблизу будівель у хо-
ді огляду. Пошук може вестися як із одного кінця населеного пункту,
так і з різних кінців одночасно.
Комбінований пошук включає кілька раніше розглянутих способів, тобто
залежно від обстановки способи пошуку в блокованому (неблокова-
ному) районі можуть чергуватись. При проведенні пошуку в пішому
порядку пошукова група рухається в похідному або в передбойовому
порядку, залежно від місцевості й обраного способу пошуку. При по-
шуку в передбойовому порядку відстань між відділеннями становить
50-70 м. Дозор висилається на відстань зорового зв'язку.
Дозори в бойовому порядку пошукової групи діють на відстані пря-
мої видимості від групи. Склад дозору - дві-три особи. Один із дозор-
них призначається старшим, що пересувається дещо позаду й збоку
від дозорного (дозорних) за необхідності і прикриває його (їх) вогнем.
Дозори ведуть розвідку місцевості за зазначеним маршрутом, одно-
часно виконуючи охорону пошукових груп від раптового нападу про-
тивника. Із дозорами встановлюються сигнали взаємодії. У пошуковій
групі за діями дозорних призначаються спостерігачі.
При виявленні противника дозорні залягають і подають сигнал: “Ба-
чу противника". За сигналом залягає вся пошукова група. Командир гру-
пи із одним-двома зв'язківцями потай висувається до дозорних, оці-
нює обстановку й приймає рішення на затримання (знищення) про-
тивника.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 389
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Якщо командир прийняв рішення на маневр підрозділу для ото-
чення й наступного знищення (затримання) противника, то на рубе-
жі, досягнутому пошуковою групою на момент виявлення противни-
ка, мають залишатися спостережні пости або спостерігачі.
Кілька пошукових груп, що ведуть пошук в одному напрямку, є
єдиним пошуковим ланцюгом. Відставання від ланцюга або його ви-
передження будь-якою пошуковою групою неприпустимо, оскільки
розрив у ланцюзі може бути використаний противником для виходу
із району блокування. При огляді місцевих предметів, складок місце-
вості однією пошуковою групою, що спричиняє затримку всієї групи,
зупиняються всі пошукові групи й очікують кінця огляду. За сигна-
лом рух пошукових груп відновлюється. Резерви слідують за пошуко-
вою групою ланцюгом, звичайно у колонні по одному на напрямку
найбільш імовірного перебування противника.
Якщо пошук у районі не завершений до наступу темряви, то пошу-
кові групи залишаються на досягнутих рубежах. Дії на цих рубежах
аналогічні діям особового складу на рубежах блокування, тобто пошу-
кові групи блокують район на досягнутих рубежах. Зі світанком по-
Шук Продовжується. Особовий склад пошукових груп має знати:
дані про противника;
своє завдання, завдання свого підрозділу, завдання сусідів;
місце перебування заблокованих підрозділів і порядок їх дій;
сигнали взаємодії й взаємного розпізнавання.
Взводу (відділенню) для проведення пошуку противника призна-
чаються:
вихідний і кінцевий рубежі (рубіж зустрічі);
місце зосередження бойової техніки;
напрямок (азимут, смуга) пошуку, порівняльні рубежі.
На порівняльних рубежах уточнюються взаємне розташування під-
розділів (груп), їхні завдання, взаємодія, за необхідності - напрямок
подальшого руху, вирівнюється бойовий порядок.
Порівняльні рубежі призначаються на добре видимих рівнинах:
на середньопересіченій місцевості - через 3-4 км;
на лісисто-болотистій місцевості - через 2 км;
у гірській місцевості - через 1,5 км;
через 1,5-2 год. пошуку.
Темп проведення пошуку противника має забезпечувати ретельний
огляд місцевості, будинків, інших об'єктів, прикриття підрозділів вог-
нем і може становити:
на відкритій місцевості - 2-4 км/год.;
39<» ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
на середньопересіченій - 1-2 км/год.;
у гірсько-лісистій - 0,3-0,5 км/год.
Уночі темп пошуку може бути нижчим. У випадку проведення по-
шуку противника в підземних комунікаціях, у горах темп пошуку
знижується у два-три рази.
Бойовий порядок під час проведення пошуку противника на за-
критій місцевості звичайно - бойова лінія. Інтервал між військовос-
лужбовцями в ланцюгу на відкритій місцевості може становити 10-
15 м, на закритій - 5-7 м.
Дії бойовими групами (відділеннями) застосовуються під час подо-
лання відкритих ділянок місцевості, в очікуванні вогню противника,
за зближення з ним; при цьому просування здійснюється перекатом із
рубежу на рубіж із взаємним прикриттям.
Під час проведення пошуку противника за об'єктами (під час огля-
ду об'єктів) бойовий порядок взводу може включати:
групу огляду;
групу прикриття;
резерв;
вогневу групу для прикриття дій взводу.
Група огляду, здійснюючи взаємне прикриття, послідовно проводить
огляд об'єкта. Група прикриття блокує об'єкт і перебуває в готовності під-
тримати вогнем групу огляду. Резерв перебуває в готовності до вико-
нання раптово виникаючих завдань. Взвод (відділення), виділений у
резерв, займає район або просувається в передбойовому порядку за
підрозділами, які проводять пошук противника в готовності до бло-
кування шляхів відходу противника, переслідування його при відході
або введення в бій. Вогнева група займає вигідний рубіж у готовності
додаткової підтримки вогнем груп огляду й прикриття, а також вог-
невого прикриття взводу від зовнішніх атак противника. Виявлені
зброя та боєприпаси вилучаються, підозрілі особи, особи, що вийшли
на позиції підрозділів блокування, оглядаються, затримуються, роз-
зброюються й передаються правоохоронним органам.
У разі чинення противником опору малими силами ВЗВОД (відділення) ЗНИШуЄ
його самостійно. За умов виявлення переважаючого або рівного за
силою противника підрозділ, за можливості, оточує його, сковує вог-
нем й у подальшому разом із підрозділами резерву знищує. У разі
ухиляння противника від бою організовується його переслідування та
виведення на підрозділи, які займають рубіж блокування.
Під час проведення пошуку противника в неблокованому районі ВЗВОД висувається
на зазначений напрямок руху, виславши вперед дозор (відділення),
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 391
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
веде за ним спостереження в готовності підтримати вогнем. Із вихо-
дом дозору (передового відділення) на зазначений рубіж він готується
до бою, взвод висувається до нього (виходить вперед на дистанцію,
що прикривається вогнем). Дозору (іншому відділенню) указується
(уточнюється) наступний рубіж і рух відновлюється. Віддалення дозо-
ру (відділення) має забезпечувати ефективну підтримку його вогнем.
при проведенні пошуку вночі пересування здійснюється безшумно із суво-
рим дотриманням маскування. За раптового освітлення місцевості
необхідно швидко впасти на землю, не ворушитись. Продовжувати
рух лише тільки тоді, коли знову стане темно.
При проведенні бою на знищення розвідувально-диверсійних груп противника атака
здійснюється навально й зухвало так само, як і вдень. При освітленні
місцевості противником особовий склад не зупиняється, а рухається
ще швидше. Солдат не має губити з виду своїх товаришів, відривати-
ся від них. Для досягнення раптовості під час атаки вогонь не від-
кривається, доки противник не виявить підрозділ, що атакує.
Освітлення не має розривати бойові порядки. Особливу увагу ко-
мандири підрозділів мають звертати на виключення можливості пе-
рестрілки між своїми підрозділами.
Важливе значення при відбитті нападу противника на об'єкт має
вміле використання моменту подолання ним дротяних перешкод і
мінно-вибухових загороджень, коли атака його сповільнюється. У цей
час вогонь усіх вогневих засобів доводиться до вищої напруги, про-
тивник освітлюється з максимальною інтенсивністю.
Оточення - це ущільнення кільця блокування до встановлення вогне-
вого контакту із противником із метою зменшення проміжків між
підрозділами, скорочення фронту блокування (створення суцільного
фронту), недопущення прориву (проникнення) противника.
У прикордонному (внутрішньому) збройному конфлікті загально-
військові підрозділи звичайно беруть участь у блокуванні району (діля-
нки) місцевості, об'єкта, а підрозділи МВС (Прикордонних військ) про-
водять пошук противника в блокованому районі. У ході міжнародного
збройного конфлікту (війни) механізовані підрозділи можуть залучати-
ся до пошуку противника разом із підрозділами інших силових струк-
тур або проводити його самостійно.
При виконанні завдань з блокування механізовані підрозділи мають
прагнути повного розгрому й знищення або полонення противника.
Оточення застосовується за наявності точних даних про місце роз-
ташування противника. На відміну від блокування району, тут ізолю-
ється не район, а сам противник. Рубіж оточення підрозділами має
займатися швидко й приховано для досягнення раптовості. На важ-
392 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
копрохідній для транспорту місцевості вихід підрозділів на рубежі
оточення здійснюється в пішому порядку.
Якщо умови місцевості дозволяють використати бойові машини, то
заняття рубежів здійснюється розгортанням підрозділів у бойовий
порядок безпосередньо після висадки. При оточенні створюються
групи оточення, одна-дві групи, що атакують (або групи захоплення),
вогнева група й резерв.
Групи оточення діють так само, як на рубежах блокування із завдан-
ням не допускати виходу противника з оточення. Дії групи, що ата-
кує, починаються після завершення оточення; це - рішуча атака про-
тивника 3 метою ЙОГО знищення або захоплення В ПОЛОН. Атакуюча група
може діяти як в пішому порядку (у стрілецькому ланцюзі), так і на
БТР (БМП). За наявності мінометів або гранатометів АГС-17 при ото-
ченні може створюватися вогнева група. Завдання вогневої групи - під-
тримка вогнем підрозділів, що атакують; постановка загороджуваль-
ного вогню за спроби противника прорвати кільце оточення. Грана-
томети АГС-17 розташовуються в стрілецькому ланцюзі груп оточен-
ня, міномети - позаду ланцюга.
Для розвідки противника, наведення на нього підрозділів, переки-
дання підрозділів до рубежів оточення, ураження противника вогнем
бортової й стрілецької зброї в окремих випадках можуть бути викори-
стані гелікоптери.
Після ліквідації противника район бойових дій ретельно оглядається.
Переслідування застосовується у випадках, коли противник відступає і
здійснює спробу сховатися, при прориві противника через рубежі бло-
кування (оточення), при втраті вогневого контакту із противником, пе-
реслідування може вестися:
невідступним рухом підрозділів за противником без втрати вог-
невого контакту з ним;
рухом підрозділів слідами, залишеними противником на місцево-
сті, при втраті вогневого контакту з ним;
рухом підрозділів паралельними маршрутами з метою випере-
дження противника й перекриття можливих шляхів його відходу.
Ці способи переслідування можуть застосовуватися, поєднуючись
один з одним, тобто за безпосереднього переслідування противника,
наприклад за слідами - одним підрозділом, не виключаючи можливо-
сті його переслідування паралельними маршрутами іншими підрозді-
лами. Переслідування може здійснюватися як у пішому порядку, так і
на бойових машинах. Для виявлення противника, що відірвався від
контактного переслідування, можуть бути використані гелікоптери.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 393
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Переслідування ведеться до повної ліквідації противника. Якщо
при відході вили противника розбивається на кілька груп, що пересу-
ваються різними напрямками, то переслідування організовується за
кожною групою. При виявленні противника необхідно широко засто-
совувати маневр підрозділами й вогнем.
Несення механізованими підрозділами служби на КПП Є частиною ДІЙ З ІЗОЛЯЦІЇ
району ймовірного перебування противника.
КПП виставляється на межі району розташування підрозділу на
основних комунікаціях у ході організації комендантської служби й
супроводження колон. Завданнями КПП є:
пропуск людей і транспорту;
виявлення й затримання підозрілих осіб, осіб, що намагаються
незаконно проникнути в район розташування військ (на об'єкт);
виконання завдань блокування району перебування незаконно
створених збройних формувань, терористичних угруповань про-
тивника.
КПП може виставлятися як разом із органами (підрозділами) інших
силових структур, так і самостійно. За спільного несення служби пе-
ревірку документів й огляд транспорту проводить міліція, на загаль-
новійськові підрозділи покладаються завдання з охорони й оборони. У
складі КПП можуть перебувати від трьох осіб до посиленого взводу,
залучатися кілька механізованих відділень, які на загрозливих на-
прямках посилюються взводом мінометної батареї батальйону, од-
ним-двома гранатометними відділеннями гранатометного взводу ба-
тальйону, іншими вогневими засобами зі складу підрозділів, що при-
дані механізованому батальйону для виконання завдань блокування
противника. КПП готуються для ведення кругової оборони обладнан-
ням позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР) і приданих вогне-
вих засобів, згідно із нормативами, що визначаються бойовими ста-
тутами. На КПП можуть створюватися:
група управління;
групи перевірки документів й огляду транспортних засобів у
складі підгруп попереднього й поглибленого огляду;
групи прикриття в складі підгруп охорони й підтримки;
групи застосування спеціальних засобів й управління мінно-вибу-
ховими загородженням;
резервна група (група відпочинку).
Загальновійськові підрозділи входять до складу групи прикриття або є ре-
зервом. У разі виставлення КПП від механізованого батальйону їм на-
дається дозвіл на перевірку документів й огляд транспорту, група при-
криття призначена для спостереження за громадянами, що підлягають
394 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
огляду, автотранспортом, підступами до КИП, прикриття й вогневої
підтримки. Резерв призначений для відбиття нападу на КПП, переслі-
дування противника, що здійснив напад, надання допомоги підрозді-
лам (колонам), які підпали під напад на маршрутах руху. Опорний пункт
підрозділу, резерву (КПП) готується до кругової оборони. На підступах
(на дорозі) облаштовується ділянка сповільнення руху транспортних
засобів. Для запобігання обходу КПП прилягаюча місцевість перекри-
вається дозорами, секретами, рухливими патрулями. Після прибуття
на об'єкт охорони взвод займає опорний пункт та обладнує його в ін-
женерному плані. Для бойової техніки й вогневих засобів обладнуються
основні, запасні (тимчасові) вогневі позиції. Траншеї й ходи сполучен-
ня відриваються в повний профіль, стрілецькі окопи, позиції вогневих
засобів обладнуються амбразурами (бійницями), над ними встановлю-
ються протиуламкові козирки. На закритих від спостереження ділян-
ках установлюються мінні поля, сигнальні міни. Гранатометники роз-
поділяються за фронтом оборони в танконебезпечних напрямках.
Відділення може бути резервом роти.
Взвод, призначений у спостережний пост, підсилюється вогневими
засобами. Для несення служби на КПП призначається цілодобове чер-
гування, спостерігачі, чергові вогневі засоби по одному на позиції від
кожного відділення й парний патруль. На прихованих підступах до
КПП виставляються секрети або сторожові засідки. Маршрути виходу
на позиції обладнуються укриттями. Уночі та в умовах обмеженої ви-
димості для несення служби залучається не менше третьої частини
особового складу спостережного посту.
Позиція КПП готується до кругової оборони й обладнується із вра-
хуванням тривалого несення служби особовим складом:
відриваються траншеї повного профілю, бліндажі, укриття для
боєприпасів, продовольства, води;
обладнуються місця для збереження зброї, проведення занять із
бойової підготовки;
установлюються керовані мінні поля, на прихованих підступах -
сигнальні міни.
У нічний час прохід і в'їзд на заставу закриваються. На КПП ство-
рюються запаси боєприпасів і продовольства, необхідна кількість
освітлювальних і сигнальних засобів. Кордони охорони та сторожової
застави позначаються покажчиками із вказівкою порядку поведінки.
Під час організації дій на КПП командир взводу приймає рішення,
виводить підрозділ на зазначений рубіж, організовує спостереження,
призначає добре видимі вдень і вночі орієнтири, проводить рекогно-
сцировку, організовує систему вогню, взаємодію, управління та інже-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 395
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
нерне обладнання позицій, складає схему сторожової застави (КІШ) і
формуляр мінного поля.
При організації взаємодії командир взводу уточнює й погоджує порядок
несення служби на постах КПП, дій під час нападу противника (чер-
гових засобів, усього КПП), організацію пропуску військовослужбов-
ців, цивільних осіб і транспорту, порядок відходу із займаної позиції,
заходи омани противника, порядок висування в разі надання допо-
моги підрозділам, що підпали під напад.
Особливу увагу командир взводу приділяє стосункам із місцевим
населенням. У разі виявлення підозрілих осіб командир застави вжи-
ває заходів з їхнього затримання за умов учинення ними збройного
опору або нападу на КПП. Під час нападу на КПП бій ведеться до під-
ходу підкріплення або одержання команди на відхід.
КПП призначений для контролю за пересуванням людей і транс-
портних засобів у зоні роз'єднання (буферній, демілітаризованій), зви-
чайно розташовується на перехрестях доріг, поблизу мостів, у вузьких
долинах, на в'їздах до зони роз'єднання (буферної, демілітаризованої)
і функціонують цілодобово. Обладнання кпп:
засоби блокування руху транспортних засобів і людей;
спецмайданчик для огляду автомобілів;
укриття для особового складу;
радіо та проводові засоби зв'язку;
огородження, інші перешкоди, що виключають можливість їх об-
ходу (об'їзду).
Завдання, покладені на КПП:
огляд і перевірка людей, транспорту, вантажів, що перетинають
зону роз'єднання;
запобігання проникнення порушників і незаконної доставки
зброї, боєприпасів, вибухових речовин;
блокування руху транспорту та людей (часткове чи повне);
затримання громадян і транспортних засобів, що порушують ре-
жим особливого положення;
спостереження за місцевістю.
У встановлений час особовий склад КПП приступає до несення слу-
жби з перевірки транспортних засобів, перевезених вантажів і людей.
Зони огляду й очікування мають бути позначені білими смугами (спе-
ціальними щитами). Автомобілі для огляду допускаються на територію
КПП по одному. Поки перший на черзі автомобіль оглядається, інші з
виключеними двигунами очікують огляду на відстані не ближче 50 м
під спостереженням групи охорони КПП. Усі автомобілі, що очікують
396 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
огляду, мають бути зупинені на безпечній відстані від КПП під нагля-
дом. За сигналом автомобіля, що перевіряється, водій наступного за-
пускає двигун, повільно під'їжджає до зони огляду, пред'являє посвід-
чення особи. Перш, ніж відійти від автомобіля, водій має відкрити всі
двері, капот і багажне відділення.
Під час огляду автомобіля водій і пасажири перебувають у зоні очі-
кування, що розташовується не ближче 5 м від автомобіля, що пере-
віряється. Ця зона перебуває під спостереженням групи охорони, по-
рядок огляду транспортних засобів:
і. При огляді двигуна необхідно звернути увагу на електричні про-
води, за допомогою дзеркала оглянути важкодоступні місця.
2. При огляді пасажирського салону звертається увага на сонцеза-
хисні щитки, спинки сидінь (особливо - на сидіння водія), місця
під сидіннями, килимками, між сидіннями (пошук електричних
дротів, вимикачів), місця під заднім сидінням, біля заднього вік-
на, дверей. Окремо оглядається шухляда, кишені на дверях. При
огляді не варто торкатися перемикачів, інших підозрілих пред-
метів. При виявленні останніх викликати фахівця. Перевіряється
звукоізоляцію в салоні.
з. При огляді багажника звертається увага на запасні колеса й міс-
ця їх кріплення, запасну шину, місця під нею, на пакунки й такі
предмети, як газети, конверти тощо.
4. При огляді шасі звертається увага на буфер, бампери, крила,
кришки, ніші коліс, днище.
5. При огляді вантажу звертається увага на його форму та наяв-
ність проводів. За можливості вантажі перевіряються за допомо-
гою тонких металевих штирів. Усі мішки, коробки, сумки розван-
тажуються й перевіряються. Якщо вантаж - пісок, цемент, гра-
вій тощо, то огляд може зайняти дуже багато часу. Тому транс-
портний засіб супроводжується до місця, де вантаж може бути
розвантажений і перевірений.
Якщо пасажирам пропонують залишити автомобіль, вони мають
стояти спиною до охоронця. Його зброя має бути направлена на па-
сажирів, але він не повинен виявляє ворожих намірів. Охоронець має
бути весь час надійно захищений. У випадку виникнення підозри на-
паду охоронець перезаряджає зброю як попередження.
Водія й пасажирів просять показати їх посвідчення особи та вийти з
автомобіля. Пасажири відводяться приблизно за 5 м від автомобіля та
перебувають там до закінчення огляду автомобіля під наглядом охоро-
ни КПП. Літні люди й маленькі діти можуть залишатися в автомобілі.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 397
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Після закінчення перевірки транспортного засобу робиться запис
із відміткою: час перевірки, прізвище водія, марка автомобіля, номер-
ний знак, напрямок руху, пункт призначення.
У випадку виявлення зброї, боєприпасів, вибухових речовин, ін-
ших заборонених предметів начальник КПП у присутності водія й
групи огляду вилучає їх, складає акт, який підписують і присутні. Ви-
лучене за актом передається командиру підрозділу, від якого вистав-
лено КПП, і записується до журналу обліку затриманого автотранспо-
рту, вилученої зброї, боєприпасів, вибухових речовин, інших заборо-
нених предметів. Особи, що перетинають кордон зони роз'єднання
(буферної, демілітаризованої), пред'являють документи, що засвідчу-
ють особу. Зразки документів, які дозволяють в'їзд у вказані зони,
має знаходитись на КПП.
огляд людей здійснюється шляхом обшуку (у тому числі й із застосу-
ванням металошукача). Процедура обшуку жінок і священнослужите-
лів обговорюється з місцевою владою. Звичайно жінок обшукують
тільки детектором металу. Інструкції мають бути видані штабом ба-
тальйону. Якщо в особи, що обшукується, знайдено зброю, боєприпа-
си, вибухові речовини, вони конфіскуються, а сама особа затриму-
ється й допитується представниками МВС або СБУ.
Перевірка людей здійснюється у різні способи. Особлива увага зверта-
ється на людей, що поводяться незвичайно. Якщо є небезпека засто-
сування автомобільних бомб, звертається особлива увагу на автомобі-
лі, в яких перебуває тільки одна людина. Особовий склад має обшу-
кувати одяг. Особливу увагу варто приділити нижній частині спини і
частині тулуба від черевиків до колін, пахви. Також перевіряють че-
ревики, капелюхи тощо. Обшук із детектором металу дуже ефектив-
ний. Детектор має переміщуватися вздовж тіла, торкаючись одягу.
Жінки похилого віку можуть залишитися в транспортному засобі
під час огляду автомобіля. Якщо є підозра, що "правила" порушують-
ся, потрібно провести детальнішу перевірку (за рішенням командира
батальйону). Якщо в автомобілі, що перевіряється, перебуває більше
однієї людини, необхідно відвести людину, що підлягає обшуку, від
інших для проведення, але так, щоб усі перебували в полі зору.
При перевірці руху реєструються час, прізвище (ім'я) водія, тип ав-
томобіля, номер, напрямок руху (місце призначення), кількість паса-
жирів, тип транспортного засобу, колір і номер посвідчення водія,
наявність вантажу й документів на нього. Якщо в осіб, що перевіря-
ються, виявлено зброю, боєприпаси або вибухові речовини, то їх
конфіскують. Допит затриманих проводять представники МВС, СБУ.
з9» ТАКТИКА
Т актика Т актика Т актика Т актика Тактика Тактика Тактика Т актика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Виявлена зброя підлягає конфіскації до того, як буде дозволено ввій-
ти в зону. Безперешкодний прохід мають звичайно представники мі-
сцевих органів МВС і влади. Заборонено прохід озброєним особам,
цивільним жителям без відповідного посвідчення особистості. Протя-
гом комендантської години ніхто не має дозволу перетинати КПП.
Особовий склад КПП може застосовувати силу та зброю для осо-
бистого захисту від збройного нападу; забезпечення власної безпеки;
за спроби захоплення, пошкодження або викрадення цивільного чи
військового персоналу; при перешкоджанні персоналу у виконанні
завдань; при намаганні вкрасти або знищити обладнання КПП.
Порядок дій при застосуванні сили та зброї:
за наявності часу дається попередження голосом зупинитися, вар-
товий заряджає зброю;
за наявності часу розгортається смуга із цвяхами (для проколю-
вання шин);
особовий склад займає захисні позиції;.
за наявності часу викликається допомога;
якщо автомобіль не зупиняється, робиться попереджувальний по-
стріл у землю перед автомобілем, наступний постріл направляєть-
ся в колеса, двигун, фари тощо;
за можливості використовуються трасуючі набої.
Необхідно уникати ушкодження людей.
у випадку затримання людини застосовується та сама процедура:
попереджувальний постріл у землю перед нею;
ще один попереджувальний постріл у землю перед нею;
постріл по ногах;
застосування сили має припинитися, як тільки попередження ви-
конане або ситуація нормалізувалася;
якщо особовому складу КПП загрожує натовп, може використову-
ватися сльозогінний газ;
рух має бути блокований усіма доступними засобами;
особовий склад КПП залишає дорогу й займає захисні позиції;
доповідь і виклик допомоги (підсилення);
якщо хтось намагається розблокувати дорогу, можуть застосову-
ватися попереджувальні постріли;
якщо спроби не припиняються, застосовується сльозогінний газ
або дими;
якщо спроби не припиняються, ведеться вогонь у землю перед
порушником або по шинам, фарам транспортних засобів.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 399
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Особовий склад КПП зобов'язаний:
знати межі КПП;
твердо знати завдання, обстановку та місцевість, що прилягає до
КПП;
забезпечити пропускний режим;
припиняти порушення суспільного порядку на території пункту;
вилучати зброю, боєприпаси, вибухові речовини в осіб, що не
мають дозволу на їхнє носіння.
Особовий склад КПП має право:
перевіряти паспорти, інші документи, що засвідчують особис-
тість, здійснювати огляд транспортних засобів;
затримувати й передавати представникам органів внутрішніх
справ автотранспорт й осіб, які вчинили правопорушення;
переслідувати осіб, що підозрюються в скоєнні злочинів, чинили
опір особовому складу;
входити до житлових будинків (приміщень), приміщень підпри-
ємств, організацій й установ, використовувати їх транспорт (крім
спеціального);
при припиненні групових порушень суспільного порядку, інших
антигромадських дій поблизу поста (маршруту), межі КПП у виня-
ткових випадках застосовувати зброю.
Особовому складу КПП заборонено:
залишати розташування поста;
вступати в розмови зі сторонніми особами без необхідності;
приймати й передавати будь-кому які-небудь предмета;
залишати зброю й боєприпаси без догляду, передавати їх кому-
небудь;
грубити громадянам, вступати в суперечки й сутички з ними;
досилати без необхідності набій у набійник.
Залежно від руху й загальної ситуації принаймні два солдата несуть
службу на КПП. Один із них перевіряє людей і транспортні засоби, ін-
ший - забезпечує безпеку місця перевірки людей і транспортних засо-
бів. Солдат, що гарантує безпеку, - озброєний і має вільний доступ до
радіо й телефону. Якщо більша кількість солдат несе службу на КПП,
один із них має бути готовий застосувати перешкоди для зупинки
транспортних засобів, що спробують проїхати через КПП без дозволу.
Порушники можуть бути затримані у районі відповідальності. Вони
можуть носити уніформу або цивільний одяг, бути чоловіками, жін-
ками, старими або молодими людьми. Вони можуть тікати від теро-
ристичних актів або можуть бути порушниками, що причетні до та-
ких злочинів, як саботаж і вбивство. Має бути проведений особистий
обшук порушників.
400 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
За збройних проникнень до району відповідальності необхідно:
зупинити озброєних порушників і запобігти їх переміщенню на-
вколо;
переконатися в тому, що достатньо сил, здатних запобігти іншим
порушенням або проникненню інших озброєних елементів, що
можуть спричинити серйозні проблеми.
Усі зусилля мають бути спрямовані на забезпечення наступної ін-
формації:
імена й походження порушників, їх фотокартки, якщо можливо;
підрозділи або організації, до яких належать;
мета проникнення (пошук документів, карт тощо);
стан зброї й боєприпасів;
будь-які документи, виявлені при затриманні.
При використанні радіозв'язку необхідна обережність, оскільки
зв'язок може прослуховуватися, отже є можливість розкриття місця
розташування інших збройних підрозділів. За необхідності викорис-
товуються переговорні таблиці.
При затриманні:
порушників роззброюють (вилучається зброя, боєприпаси, вибу-
хові речовини);
документи, карти вилучаються;
про інцидент доповідається командиру роти або в штаб баталь-
йону якнайшвидше;
порушників доставляють до місця допиту;
оперативний офіцер проводять допит.
у ході збройного конфлікту взвод (відділення, танк) може залучатися для
охорони комунікацій, проводки, супроводження колон. Під час органі-
зації супроводження колон взвод може призначатися в сторожову за-
ставу (на КПП) на найбільш небезпечні ділянки маршруту (командні
висоти, бар'єрні рубежі). Позиція КПП обов'язково обладнується в ін-
женерному плані. Після проходження колони взвод може зніматися з
позиції або залишатися для забезпечення руху наступних колон.
Під час супроводження колони підрозділів технічного й тилового забезпечення ВЗВОД
може діяти в похідній охороні, розподілятися вздовж колони із розра-
хунку не менше одного механізованого відділення (бойової машини) на
кожні десять автомобілів. Транспортні машини обладнуються додатко-
вим захистом, на них можуть установлюватися вогневі засоби. Органі-
зовується стійкий радіозв'язок зі своїм підрозділом, підрозділами охо-
рони, що виставляються на маршрутах руху, комендантськими поста-
ми, із диспетчерськими пунктами, артилерійськими підрозділами, що
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 401
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
забезпечують супроводження колони. Не допускається розташування
бойової техніки між машинами з паливом і боєприпасами.
При підході до ділянок маршруту, де можливий напад противника
із засідки, підрозділ охорони висувається вперед, проводить огляд
прилягаючої місцевості, займає вигідний рубіж і, прикриваючи коло-
ну з боку загрозливого напрямку, пропускає її через небезпечну діля-
нку, після чого займає своє місце в похідному порядку.
Доповіді про проходження рубежів, прибуття в призначений ра-
йон, напад на колону, затримки мають передаватися короткими умо-
вними сигналами. На кожному броньованому об'єкті організовується
кругове спостереження, особовий склад має бути готовим до негайно-
го відкриття вогню.
Рух колон звичайно здійснюється у світлий час доби. Нічний відпо-
чинок організовується на спеціально підготовлених місцях біля диспе-
тчерських пунктів і сторожових застав. Під час нічного відпочинку
вживаються необхідні заходи з охорони й оборони колони.
Техніка, що вийшла з ладу, буксирується до району (пункту) призна-
чення (до найближчого КІШ, підрозділу охорони на маршруті руху).
Дії тактичних груп
У прикордонному збройному конфлікті тактичні групи можуть
створюватися:
для підтримки підрозділів і частин МВС, СБУ в складі ешелону
ізоляції (блокування) противника;
для ведення бойових дій з угрупованнями противника при вторг-
ненні.
У складі збройних формувань МВС, СБУ тактичні групи можуть бу-
ти застосовані при веденні боротьбі з озброєними групами опозиції,
незаконними збройними формуваннями, терористичними угрупован-
нями, які у прикордонному збройному конфлікті застосовують парти-
занські методи ведення збройної боротьби та "повстанську тактику".
За підтримки підрозділів і частин МВС, СБУ у складі ешелону ізо-
ляції (блокування) противника тактичними групами вирішуються завдання:
надання допомоги органам МВС, СБУ у проведенні спеціальних
фільтраційних заходів;
блокування районів базування незаконних збройних формувань,
терористичних угруповань;
ліквідація незаконних збройних формувань, терористичних угрупо-
вань у випадку відмови виконати вимоги про припинення опору.
402 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Формою дій тактичних груп при боротьбі з незаконними збройними
формуваннями, терористичними угрупованнями є участь у прове-
денні частинами, підрозділами МВС і СБУ заходів:
створення зон (районів) безпеки;
демонстрація готовності ведення бойових дій із використанням
важкої зброї;
блокування й ізоляція району зосередження незаконних збройних
формувань, їх роззброювання та ліквідація;
несення комендантської служби у визначених районах;
охорона та оборона важливих об'єктів, комунікацій;
супроводження колон.
На ведення бойових дій з угрупованнями противника при вторг-
ненні впливають такі умови:
сучасний загальновійськовий бій характеризуватиметься широ-
ким застосуванням усіх видів маневру підрозділами, засобами
ураження на розрізнених напрямках і більшим, ніж раніше, прос-
торовим розмахом за відсутності чітко вираженої лінії фронту;
дії механізованих підрозділів на розрізнених напрямках вести-
муться з високим ступенем тактичної самостійності, тому для їх
підтримки необхідно заздалегідь створювати угруповання артиле-
рії із частин ствольної, реактивної артилерії, розвідувальних під-
розділів зі складу загальновійськового угруповання.
Розв'язанням проблем ведення бойових дій у таких умовах є ство-
рення батальйонних (ротних) тактичних груп, що мають діяти само-
стійно на широкому фронті на розрізнених напрямках.
Для надання командирам підрозділів більших прав і можливостей в
організації розвідки та нанесенні вогневого ураження противнику в
реальному масштабі часу частина розвідувальних органів і артилерії
загальновійськового угрупування передається до складу механізова-
них батальйонів і рот, на основі яких створюються тактичні групи.
Розподіл артилерії між тактичними групами здійснюється за прин-
ципом "батальйон-дивізіон", "рота-батарея".
Склад, основні завдання
та спеціальні способи бойових дій тактичних груп
При боротьбі з противником батальйонні тактичні групи можуть
входити до складу ешелону прикриття державного кордону. До поча-
тку вторгнення ешелон прикриття державного кордону призначаєть-
ся для недопущення проникнення на територію держави диверсійно-
розвідувальних (диверсійних) груп противника. Із початком вторг-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 403
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
нення ешелон прикриття призначається для нанесення ураження пе-
редовим частинам (передовим загонам) противника та затримання
просування основних сил противника вглиб території.
У ході прикордонного збройного конфлікту батальйонні тактичні
групи можуть використовуватися в складі:
першого (другого) ешелону загальновійськового з'єднання (угрупо-
вання військ (сил) у районі відповідальності);
ешелону негайного реагування;
резерву (загальновійськового, протидесантного тощо).
До складу батальйонної тактичної групи можуть залучатися:
механізований батальйон (звичайно на БМП);
гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон 2С1 "Гвоздика" або
2СЗ "Акація" зі складу з'єднання, 2С5 "Гіацинт" або 2С19 "Мста" зі
складу артилерії загальновійськового угруповання;
танкова рота (додається зі складу підрозділів загальновійськового
угруповання);
• зенітні ракетні, ракетно-артилерійські підрозділі (звичайно "Ігла");
рота (взвод) снайперів;
розвідувальні підрозділи (розвідувальні взводи);
підрозділи радіо- та радіотехнічної розвідки;
підрозділи радіоелектронної розвідки;
інженерні підрозділи.
Ротні тактичні групи можуть входити до складу батальйонної так-
тичної групи як складовий підрозділ або створюватися як підрозділ
для ведення окремих дій.
До складу ротної тактичної групи можуть залучатися:
механізована рота на БМП;
гаубична самохідно-артилерійська батарея зі складу артилерії за-
гальновійськового угруповання;
танковий взвод (додається зі складу підрозділів загальновійсь-
кового угруповання);
зенітний ракетний взвод "Ігла");
взвод снайперів;
розвідувальний дозор;
інженерні саперні відділення.
У кожному конкретному випадку бойовий склад батальних (ротних)
тактичних груп визначається (уточнюється) командиром загальновій-
ськового угруповання, залежно від умов обстановки та завдань.
Під час дій у районі конфлікту батальйонної (ротної) тактичної гру-
пі призначається район (зона) відповідальності, розміри яких подано
в табл. 4.2.
404
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 4.2. Розміри районів (зон) відповідальності
Підрозділ Розмір району (зони) відповідальності
за фронтом, км углиб, км
батальйонна тактична група до 30-40 до 15-20
ротна тактична група до 10-15 ДО 5-7
Перелік головних завдань тактичних груп при веденні бойових дій у
складі угруповання із прикриття державного кордону (ешелону при-
криття державного кордону):
завдати противнику максимальних втрат при вторгненні;
зірвати (припинити) проникнення на ділянку (смугу) відповідаль-
ності передових загонів сухопутних угруповань противника;
відбити (послабити) удари противника, що просувається.
Основні класичні види бойових дій - оборона, наступ, спеціальні
способи бойових дій тактичних груп - пошук, наліт, блокування, ото-
чення, рейд.
Пошук - спосіб бойових дій, послідовний огляд місцевості у визначе-
ному районі з метою виявлення об'єктів противника. Залежно від кіль-
кості підрозділів, сил і засобів розвідки, що виділяються, пошук може
бути суцільним або вибірковим, проводитися на одному або на кіль-
кох напрямках. Мета пошуку - збір, підготовка й передавання даних
на пункти управління тактичних груп для організації і здійснення во-
гневого ураження або проведення нальоту.
Наліт - спосіб бойових дій тактичних груп, раптовий напад на зав-
часно вибраний або виявлений об'єкт противника з метою його зни-
щення чи захоплення озброєння, військової техніки, матеріально-
технічних засобів, звільнення своїх полонених (заручників).
Блокування - спосіб бойових дій в ізольованому районі, де зосереджен-
ні сухопутні угруповання, незаконні збройні формування, терористич-
ні угрупування, диверсійно-розвідувальні сили противника. Блокуван-
ня проводиться кількома тактичними групами за метою запобігання
виходу противника із району зосередження, його оточення та подаль-
шого розгрому. Для виконання завдань з блокування противника ство-
рюється система КСП і КІШ, сторожових застав (постів), опорних пун-
ктів взводів, рот, ротних (батальйонних) тактичних груп на ймовірних
напрямках висування передових загонів, незаконних збройних фор-
мувань, диверсійно-розвідувальних сил противника.
Основні завдання, які виконуються підрозділами тактичних груп з бло-
кування противника:
цілодобове спостереження за районом дій;
високоточне вогневе ураження противника із нанесенням йому
ураження до втрати боєздатності;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 405
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
дистанційне мінування місцевості поза районами проживання
місцевого населення;
постійний маневр підрозділами та вогнем.
Оточення - спосіб бойових дій з ізоляції сухопутних угруповань, неза-
конних збройних формувань, диверсійно-розвідувальних сил против-
ника; створення суцільного фронту оточення кількома тактичними
групами з підтримкою між усіма підрозділами вогневого зв'язку. Ото-
чення проводиться за метою знищення (полону) противника шляхом
нанесення вогневих ударів, проведення наступу за кількома напрям-
ками для розчленовування та розгрому. Тактичні групи, що утворю-
ють фронт оточення, залежно від умов місцевості та кількості проти-
вника займають опорні пункти за фронтом. Проміжки між тактич-
ними групами прикриваються вогнем і мінно-вибуховими загоро-
дженнями.
Рейд - спосіб бойових дій батальйонної тактичної групи, стрімке
просування територією, що контролюється противником, ведення
бою для послідовного захоплення та знищення (виводу з ладу) раніше
призначених або знов виявлених об'єктів противника, встановлення
свого базового району, блокпостів, окремих пунктів контролю над ви-
значеним районом.
Головним елементом спеціальних способів бойових дій (головним
завданням бойових дій) тактичних груп є вогневе ураження. За вмілої ор-
ганізації вогневе ураження дозволяє розгромити противника без без-
посереднього контакту з ним, зменшити, а в деяких випадках - і не
допустити втрат особового складу в ближньому бою. Вогневе уражен-
ня звичайно планується та здійснюється із врахуванням безпеки ми-
рного населення та збереження інфраструктури. Головною особливіс-
тю вогневого ураження є вибір методів і засобів ураження, яке орга-
нізовується та здійснюється у формах:
поодиноких реактивно-артилерійських, артилерійських ударів,
зосереджених реактивно-артилерійських, артилерійських ударів,
вогневих боїв.
Вогневий бій як форма тактичних дій засобів вогневого ураження -
узгоджені за метою, місцем, завданням і часом вогневі удари, вогонь
підрозділів тактичних груп, їх маневр з метою знищення, придушен-
ня важливих угруповань, об'єктів противника, відбиття його ударів в
обмеженому районі впродовж короткого часу. Вогневі ураження уз-
годжуються та проводяться з метою:
завоювання та постійного утримання вогневої переваги;
нанесення рішучої поразки найважливіших угрупованням та
об'єктам противника.
406 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Незалежно від форм вогневого ураження перевага завжди має на-
даватися вибірковим "точковим" ударам. Зосереджені, поодинокі во-
гневі удари, вогневі бої проводяться за участю реактивно-артиле-
рійських, артилерійських підрозділів на всю глибину ділянки (смуги)
відповідальності тактичної групи. Вогневе ураження по визначених
смугах (ділянках) здійснюється у формі вогневого бою, нальотів арти-
лерії тактичної групи в обмежені терміни. Вогневе ураження узгоджу-
ється з діями підрозділів тактичної групи в інтересах успішного ви-
конання тактичного завдання.
Відповідно до тактичної обстановки, що склалася, визначаються
відповідні види (наступ, оборона) та спеціальні способи бойових дій
(пошук, наліт, блокування, оточення, рейд). Визначення відповідних
видів і спеціальних способів бойових дій здійснюється командиром і
штабом при підготовці бойових дій.
Підготовка бою тактичної групи починається з отримання бойового наказу
(бойового розпорядження) старшого командира. Основні заходи без-
посередньої підготовки бойових дій тактичної групи:
прийняття (уточнення) рішення;
• прийом у підпорядкування приданих для підсилення підрозділів і
засобів;
постановка завдань підрозділам;
розробка (уточнення) плану бойових дій;
перегрупування в район призначення;
організація (уточнення) взаємодії;
організація управління;
організація всебічного забезпечення бойових дій;
підсилення й активізація ведення розвідки в районі дій тактичної
групи;
підсилення бойового чергування в підрозділах.
При прийнятті рішення враховується специфіка цілей і завдань
бойових дій, визначаються способи дій, встановлюються обмеження
щодо застосування підрозділів і вогневих засобів. Основу рішення
становить замисел бойових дій, в якому визначаються:
найважливіші об'єкти противника для ураження;
способи (тактичні прийоми) виконання завдань з розгрому про-
тивника з визначенням порядку вогневого ураження та способів
введення в оману;
порядок маневру підрозділами, вогневими засобами та вогнем;
бойовий порядок тактичної групи;
порядок висування та розгортання в районі призначення;
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 407
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
особливості здійснення взаємодії (взаємовідносин) з органами мі-
сцевого самоврядування.
Додаткові питання що можуть визначатися у замислі:
перелік об'єктів, які не підлягають ураженню через екологічну не-
безпеку;
встановлення рубежів, визначення районів, в яких забороняється
вести бойові дії;
обмеження щодо застосування певних видів озброєння;
заходи забезпечення безпеки населення у районі конфлікту;
порядок надання гуманітарної допомоги та евакуації.
Командир тактичної групи для уточнення рішення, прийнятого за
картою звичайно проводить рекогносцировку місцевості в районах за-
планованих дій. На основі прийнятого рішення визначаються завдан-
ня підрозділам, здійснюється планування бойових дій, проводяться за-
ходи здійснення взаємодії, організації управління, забезпечення бойо-
вих дій усіх видів. Постановка завдань підрозділам тактичної групи
ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ боЙОВИМ Наказом (розпорядженням). Зміст постановки завдань:
можливий характер дій сухопутних угруповань противника;
межі розташування базового району;
склад підрозділів і засобів, що додатково підпорядковуються так-
тичній групі;
порядок підпорядкування;
льотний ресурс авіації, що виділяється для підтримки дій тактич-
ної групи;
завдання, що виконуються старшим командиром в інтересах так-
тичної групи;
напрямки (райони) зосередження основних зусиль;
ділянки кордону, які необхідно прикрити та надійно обороняти;
важливі об'єкти, що підлягають охороні та обороні;
маршрути висування до базового району, порядок організації ко-
мендантської служби на них;
місце розташування ротних (взводних) опорних пунктів;
вогневі позицій артилерії;
місце розташування засобів протиповітряної оборони;
порядок взаємодії із силами та засобами протиповітряної оборони
старшого начальника;
порядок боротьби із повітряними десантами противника в повітрі;
порядок боротьби із диверсійно-розвідувальними групами та по-
вітряними десантами в межах району розташування;
порядок інженерного обладнання районів (позицій, опорних пунктів);
408 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
кількість ракет, боєприпасів, що виділяються на бій;
місце та час розгортання КСП;
заходи забезпечення безпеки цивільного населення та об'єктів, що
мають статус захищених;
порядок здійснення цивільно-військових відносин;
обмеження районів бойових дій і застосування озброєння;
заходи та способи введення противника в оману;
термін готовності до бою.
планування бойових дій тактичної групи здійснюється за завданнями.
Розробляється план бойових дій, основу якого становить детально
розроблене рішення командира на робочій карті з пояснювальною
запискою.
При організації і здійсненні взаємодії загальними питаннями, які потребують
узгодження, є:
порядок підпорядкування командиру тактичної групи підрозділів,
що придані для підсилення, порядок управління ними;
місце розташування пунктів управління, органів розвідки;
порядок взаємного обміну інформацією про обстановку в системі
пунктів управління тактичної групи;
сигнали управління та оповіщення;
порядок здійснення всіх видів забезпечення при виконанні спіль-
них завдань у ході бойових дій, у тому числі використання транс-
портних засобів, засобів зв'язку, витрат матеріальних засобів.
При здійсненні взаємодії із військами Повітряних сил ДОВОДИТЬСЯ порядок:
передавання даних на сусідні пункти управління протиповітряної
оборони;
оповіщення тактичної групи про напад противника з повітря.
При здійсненні взаємодії з ударною авіацією ДОВОДЯТЬСЯ:
порядок виклику авіації для нанесення ударів по об'єктах проти-
вника;
льотний ресурс, його розподіл за завданнями тактичної групи;
порядок прольоту авіації над бойовим порядком тактичної групи
через зону бойових дій зенітно-ракетних (артилерійських) ком-
плексів;
сигнали визначення лінії зіткнення з противником;
порядок взаємного розпізнавання і цілевказівок;
порядок розташування й роботи авіанавідників на КСП тактичної
групи.
Для організації і здійсненні управління підрозділами батальйонної тактичної
групи створюється система управління, до складу якої входять органи
управління, пункти управління, система АСУ та зв'язку. Безпосередньо
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 409
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
підготовкою та бойовими діями підрозділів, що виділені до складу так-
тичної групи, керує командир. Органи управління комплектуються
офіцерами штабу механізованого батальйону, офіцерами групи управ-
ління, що придана зі складу штабу загальновійськового угруповання.
Управління підрозділами тактичної групи здійснюється з рухомих
пунктів управління: КСП батальйонної тактичної групи; КП артиле-
рійського дивізіону; КСП ротної тактичної групи; КСП механізованих
рот; КСП танкової роти; батарейного командирського пункту артиле-
рійських батарей, БКП зенітної ракетно-артилерійської батареї; взво-
дного командирського пункту зенітного ракетного взводу та інших
пунктів управління тактичної групи, що розгортаються в районі при-
значення.
КСП батальйонної тактичної групи розгортається на базі відділень
управління командира та штабу батальйону, відділення радіозв'язку,
відділення зв'язку й додаткових засобів зі складу вузла зв'язку за-
гальновійськового угруповання.
КП артилерійського дивізіону (елемент КСП батальйонної тактичної
групи) розгортається на базі відділення управління командира дивізіо-
ну, відділення управління штабу дивізіону, додаткових засобів зі скла-
ду батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерій-
ської групи загальновійськового угруповання. Батарейний командир-
ський пункт зенітної ракетної артилерійської батареї "Тунгуска", що
може бути придана, є елементом КСП батальйонної тактичної групи.
Для бойового управління авіацією, забезпечення взаємодії і безпе-
ки польотів на КСП батальйонної тактичної групи та окремо діючу
ротну тактичну групу виділяються авіанавідники з технічними засо-
бами управління.
Для забезпечення ведення вогню в межах зони досяжності артиле-
рії дивізіону можуть бути розгорнуті рухомі пункти управління, відді-
лення управління та відділення артилерійської розвідки:
рухомий розвідувальний пункт типу ПРП-3 (ПРП-4, ПРП-4М) зі
складу взводу управління гаубичного самохідно-артилерійського
дивізіону;
відділення управління командира батареї на базі машини 1В14;
відділення управління командира дивізіону на базі машини 1В15.
Система управління має забезпечити централізоване управління підроз-
ділами, що входять до складу тактичної групи. Для забезпечення жи-
вучості пунктів управління організовується:
оборона та надійна охорона, у тому числі з використанням дозо-
рів, патрулювання, сторожових застав;
410 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
безпосередня охорона елементів пускових установок та системи
зв'язку.
Бойове, морально-психологічне, технічне, тилове, медичне забезпе-
чення при підготовці та веденні бойових дій тактичних груп органі-
зовується й здійснюється на основі загальних принципів забезпечен-
ня бойових дій із врахуванням конкретних умов виконання завдань і
особливостей бойового застосування підрозділів, які входять до складу
тактичних груп.
Згідно із розпорядженнями загальновійськового угруповання в та-
ктичній групі організовується розвідка, маскування, навігаційне за-
безпечення.
Морально-психологічне забезпечення спрямовується на роз'яснення особо-
вому складу підрозділів тактичної групи політичних цілей держави
при вирішенні конфлікту, важливості й необхідності виконання за-
вдань бойових дій із дотриманням необхідних обмежень щодо засто-
сування зброї, важливості та необхідності врахування політичних, ре-
лігійних, етнічних особливостей місцевого населення. Крім того, ужи-
ваються заходи протидії психологічним акціям противника.
Забезпечення тактичної групи боєприпасами здійснюється через склади
загальновійськового угруповання. До початку бойових дій у тактичній
групі створюються запаси матеріальних засобів у розмірах, що визна-
чені рішенням її командира.
інженерне забезпечення організовується та здійснюється для створення
підрозділам тактичної групи необхідних умов для своєчасного розгор-
тання, маневру, нанесення противнику втрат та утруднення його дій.
Інженерні загородження створюються із врахуванням природних пе-
решкод. Основу інженерних загороджень становлять мінно-вибухові
загородження, у тому числі керовані мінні поля та мінні поля дистан-
ційного мінування.
За ескалації збройного конфлікту передбачається:
прикриття мінно-вибуховими загородженнями базового району
тактичної групи, об'єктів на комунікаціях, пунктів управління;
дистанційне мінування місцевості перед бойовими порядками на-
ступаючого противника.
До основи ведення бойових дій тактичних груп покладені загальні
принципи воєнного мистецтва із врахуванням низки особливостей,
що залежать від специфіки й умов виконання завдань, специфіка завдань
визначається діями тактичної групи у складі угруповань, що створю-
ються для проведення спеціальної операції у прикордонному зброй-
ному конфлікті. Тактична група може входити до складу угруповань, що
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 411
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
залучаються для прикриття державного кордону, ізоляції району
конфлікту, до складу сил і засобів ешелону охорони комунікацій та
об'єктів, залучатися для блокування великих формувань.
Основні заходи, що мають бути проведені із врахуванням умов ви-
конання завдань тактичною групою:
підтримання бойової готовності підрозділів на рівні, що дозволяє
застосовувати їх за будь-яких умов розвитку конфлікту;
забезпечення раптовості проведення бойових дій;
вибір часу, прийомів, способів, які дозволяють завдати ударів
противнику зненацька;
створення системи бойового чергування розвідувальних органів,
органів управління, ударних засобів і підрозділів для ведення бо-
йових дій;
урахування особовим складом тактичної групи ставлення місце-
вого населення до конфлікту;
прогнозування й урахування можливих наслідків застосування
зброї;
дотримання певних обмежень щодо застосування засобів ура-
ження, особливо артилерії (реактивної артилерії);
дотримання обмежень щодо створення, охорони та позначення
мінно-вибухових загороджень, дій у іустонаселених районах;
завчасна морально-психологічна підготовка особового складу для
дій у районі з певними територіальними, національно-етнічними
та релігійними проблемами.
Під час ведення бойових дій у складі сил прикриття державного кордону Тактична
група бере участь у забезпеченні перегрупування військ загально-
військового угруповання. Для виконання завдань тактична група ви-
ходить в район призначення поблизу державного кордону, розгортає
базовий район, систему спостереження в готовності до запобігання
проникненню на нашу територію незаконних збройних формувань,
диверсійно-розвідувальних сил, відбиття вторгнення передових час-
тин противника. Після заняттям призначеного району тактичною
групою в першу чергу організується розвідка, система вогню, облад-
нуються в інженерному плані батальйонний район оборони, ротні
опорні пункти, вогневі позиції артилерії, блокпости, готується систе-
ма загороджень.
відбиття вторгнення противника здійснюється його вогневим ураженням
та утриманням займаного району оборони (позицій, рубежів, опорних
пунктів). Головна мета дій тактичної групи з відбиття вторгнення пе-
редових частин противника - веденням маневреної оборони зупини-
412 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ти противника й завдати йому максимальних втрат. При веденні ма-
невреної оборони широко застосовуються послідовне утримання ра-
йонів оборони (позицій, рубежів, опорних пунктів) на найбільш важ-
ливих напрямках.
дії розвідувальних органів концентруються на напрямах просування (мар-
шрутах руху) противника. Активізуються дії підрозділів тактичної
групи у засідках. Оборона ділянок місцевості здійснюється на широ-
кому фронті, будується на окремих доступних напрямках, частіше за
все, в один ешелон.
Основні сили тактичної групи мають бути зосередженні на напря-
мках, що виводять до найбільш важливих районів (населених пунк-
тів). На головному напрямку дії тактичної групи підсилюються арти-
лерією з високоточними боєприпасами. Для реалізації об'єктового ме-
тоду вогневого ураження противника в тактичних групах організову-
ється тісна взаємодія з органами розвідки за принципами "розвідка -
ураження'1 і "виявлення-ураження". Крім того, до складу тактичної групи
можуть бути придані танкова рота (танковий взвод), протитанкові
засоби, підрозділи інженерних військ. Оборона ділянок місцевості на
головному напрямку будується в два ешелони. За сприятливих умов
частина підрозділів другого ешелону тактичної групи здійснює корот-
кі раптові контратаки. Для проведення контратак може залучатися
танкова рота або рота на БМП за підтримки артилерії. Ротною такти-
чною групою контратаки звичайно не проводяться.
Фланги, проміжки, не зайняті військами, доступні для дій против-
ника напрямки прикриваються мінно-вибуховими загородженнями.
Танконебезпечні напрямки спостерігаються з передбаченням нане-
сення вогневих ударів з використанням високоточної зброї.
Для ліквідації окремих груп противника, що чинять опір, організо-
вуються та проводяться розвідувально-пошукові дії. Виявлені групи
противника блокуються та знищуються вогнем артилерії.
БатаЛЬЙОННІЙ ТаКТИЧНІЙ групі, ЩО ВХОДИТЬ ДО ешелону ізоляції району
конфлікту, призначається ділянка ізоляції, в якій перехоплюються всі
комунікації, інші можливі шляхи пересування в район конфлікту.
При цьому магістральні комунікації у важливих пунктах перекрива-
ються підрозділами тактичної групи.
КПП зі складу підрозділів тактичної групи орієнтуються в різні бо-
ки для контролю транспорту, пішоходів, що наближаються.
Другорядні дороги перехоплюються сторожовими заставами та пос-
тами, польові (лісові, горні) дороги - секретами. Підходи до підрозділів
тактичної групи обладнуються інженерними загородженнями. Промі-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 413
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
жки між підрозділами тактичної групи також можуть перекриватися
інженерними загородженнями, прикриватися вогнем. Відстані між
підрозділами тактичної групи доцільно призначати із врахуванням
особливостей місцевості та забезпечення вогневого зв'язку між ними.
За неможливості забезпечити вогневий зв'язок здійснюється цілодобо-
ве патрулювання дозорами в напрямку сусіднього підрозділу.
За рубежем розгорнутих підрозділів тактичної групи розташовуєть-
ся базовий район поблизу найбільш важливих комунікацій і шляхів, які є
рокадними щодо рубежу ізоляції. У базовому районі в повній бойовій
готовності перебувають чергові підрозділи артилерії і мобільні ударно-
вогневі групи, призначені для вогневої підтримки та підсилення
блокпостів, недопущення прориву противника. В окремих випадках
для недопущення та ліквідації проривів противника також можуть
залучатися сили й засоби ракетних військ та артилерії зі складу угру-
повання загальної підтримки, розташовані поблизу, чергові сили
авіації, для управління якими до складу тактичної групи додаються
артилерійські та авіаційні навідники. На ділянці ізоляції створюється
система цілодобового спостереження з охопленням усієї території і
підходів до неї, система вогню та інженерних загороджень тощо.
Дії тактичної групи в складі сил і засобів ешелону охорони комунікацій і об'єктів 3але-
жать від розмірів і ступеня важливості об'єктів, що визначені для охо-
рони та оборони.
У підрозділах тактичної групи організовується позиційна кругова
оборона з обладнанням району оборони (опорного пункту) зі створен-
ням інженерних загороджень, максимальним використанням особли-
востей місцевості, захисних властивостей об'єктів. Для вогневої під-
тримки та підсилення тактичної групи призначається артилерія та
мобільні ударно-вогневі групи зі складу підрозділів в базовому районі,
можуть призначатися сили й засоби ракетних військ та артилерії зі
складу угруповання загальної підтримки, що розташовані в основних
базових районах, залучатися чергові сили авіації. У цьому випадку до
складу тактичної групи призначаються артилерійські та авіаційні на-
відники з технічними засобами управління й наведення.
Дії у складі сил, що залучаються для блокування великих формувань, тактична Група
веде спочатку без втягування в ближній (контактний) бій. Вогневе
ураження здійснюється вогнем артилерії, танків, БМП, БТР, протитан-
кової зброї (у т. ч. для ураження захищених і важкодосіупних вогневих
точок тощо), вогнем великокалібрових кулеметів, снайперської, вогне-
метної зброї. Вогневе ураження ведеться не тільки для знищення вияв-
лених об'єктів, але й для виснаження особового складу диверсійно-
414 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
розвідувальних сил і незаконних збройних формувань противника
шляхом систематичного ведення вогню та нанесення вогневих ударів
по базових районах і районах їх оборони. В окремих випадках після
вогневого ураження при виявленні важливих об'єктів (елементів сис-
теми управління, підрозділів з озброєнням, застосуванням якого мо-
жуть завдаватися великі втрати) їх негайне та повне знищення може
здійснюватися проведенням рейду батальйонною тактичною групою.
На окремих напрямках (у малонаселених районах) за неможливості
здійснити надійне вогневе ураження противника, а також при вве-
денні його в оману щодо існування шляхів виходу з блокованого ра-
йону здійснюється дистанційне мінування.
Після надійного вогневого ураження противника на визначеному
напрямі (зі ступенем ураження - більше 70 %) починається стрімка
атака за вогневої (у т. ч. авіаційною) підтримки та супроводження з
метою розчленування блокованих загонів незаконних збройних фор-
мувань, диверсійно-розвідувальних груп, оточення та послідовного
знищення. Одночасно із блокуванням і розгромом незаконних зброй-
них формувань, диверсійно-розвідувальних груп противника в райо-
ні, що ними контролюється, проводяться бойові дії із зачищення ра-
йону від їх невеликих груп, ліквідації прихованих баз і складів. Бойо-
ві дії тривають до повного очищення визначеного району із багатора-
зовим прочісуванням місцевості в районах активізації дій противни-
ка; розвідка противника при цьому ведеться постійно із застосуван-
ням усіх засобів.
Підрозділи тактичної групи з відстані, що забезпечує недосяжність
для протитанкових засобів противника, вогнем бойових машин, тан-
ків, артилерії знищують групи противника, планомірно "просуваю-
чись" на необхідних напрямках. Уживаються ефективні заходи закрі-
плення підрозділів, недопущення повернення противника на переві-
рені ділянки місцевості та встановлення контролю над районом.
4.5. ПЕРЕСУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН
Пересування підрозділів
Пересування належить до забезпечувальних видів тактичних дій.
Батальйон (рота) здійснює пересування своїм ходом (маршем) або пе-
ревозиться залізничним (морським, річковим, повітряним) транспор-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 415
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
том. Марш - це організоване пересування військ у колонах дорогами,
колонними шляхами з метою своєчасного прибуття в призначений
район або на вказаний рубіж. Загалом батальйон може здійснювати
марш до фронту бойових дій, уздовж фронту й від фронту в тил. При-
йнято розрізняти марш у передбаченні вступу в бій і марш без загро-
зи зіткнення з противником.
Марш поза загрозою зіткнення з противником здійснюється зазви-
чай у тилу своїх військ, під час висування із глибини до району бойо-
вих дій або під час проведення перегрупування військ, марш у пе-
редбаченні вступу в бій - у випадку, коли безпосередньо з маршу ба-
тальйону належить виконувати бойове завдання: вести зустрічний
бій із противником, наступати або займати оборону.
Однак у сучасних умовах навіть на значному віддаленні від лінії
фронту противник спроможний виявляти колони, що пересуваються,
й ефективно уражати їх високоточною зброєю. Це вимагає постійного
ведення розвідки, охорони, розосередження та маскування військ,
прикриття їх засобами протиповітряної оборони, радіоелектронної
боротьби, а також протидії технічним засобам розвідки противника.
Незалежно від того, на якому віддаленні від лінії фронту батальйон
здійснює марш, противник може завдавати йому ударів різними за-
собами ураження, створювати несприятливі умови для ведення ма-
ршу шляхом масових руйнувань ділянок доріг, великих зон зара-
ження й затоплення, руйнуванням мостів, вузлів доріг, ліній зв'язку
тощо. На маршрутах висування можуть діяти диверсійно-розві-
дувальні групи частин (підрозділів) аеромобільних військ, повітряні
десанти противника. Тому у всіх випадках марш має здійснюватися
в умовах постійної загрози застосування противником високоточної
зброї, ударів його авіації. Тому особливого значення набуває похідна
охорона на маршрутах руху колон, пунктів управління, артилерії, ти-
лу, підтримка стійкого управління військами, чітка організація ко-
мендантської служби та всебічного забезпечення.
Марш має здійснюватись приховано, звичайно вночі або за інших
умов обмеженої видимості. Під час пересування вдень потрібно широко
використовувати маскувальні властивості місцевості, надійно при-
кривати частини від ударів противника з повітря.
Залежно від мети маршу та умов його здійснення батальйону при-
значаються основний запасний і рокадний маршрути висування. Ба-
тальйон може здійснювати марш у складі похідних ешелонів з'єднан-
ня або самостійно. Під час маршу батальйон у складі з'єднання пря-
мує в першому, другому похідних ешелонах або є передовим загоном.
416 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Самостійно батальйон здійснює марш у випадку виконання завдан-
ня, що не пов'язане із завданнями з'єднання.
Місце батальйону в похідному порядку з'єднання залежить від рі-
шення командира з'єднання на марш, характеру дій на рубежах мо-
жливої зустрічі з противником, місцевості, наявності доріг.
Маршрути руху батальйону за можливості не мають проходити че-
рез великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, пролягати поблизу
залізничних станцій (портів, аеропортів). В інтересах захисту від ви-
сокоточної зброї маршрут може проходити вздовж ліній електропере-
дач, через ліси, чагарники, міжгір'ями тощо.
Можливість зіткнення з противником висуває ДО організації Й здійсненню
маршу такі вимоги:
забезпечення постійної бойової готовності до швидкого розгор-
тання в бойовий порядок і вступу в бій з ходу;
ведення безперервної розвідки на велику глибину у широкій смузі;
організація надійної охорони з фронту, флангів і тилу;
забезпечення тактичної самостійності колон на марші;
уміння швидко залишати зайняті райони та починати марш у
стислі терміни;
підтримка високої швидкості руху під час маршу;
забезпечення скритності руху;
організація надійної протиповітряної оборони на маршрутах ви-
сування, у районах привалів і відпочинку;
уміння швидко здійснювати маневр для обходу районів затоп-
лень, руйнувань і заражень радіоактивними, отруйними речови-
нами;
висока якість інженерного, тилового, технічного забезпечення
маршу;
організація чіткого та безперервного управління на марші;
організація комендантської служби.
ПІД маршовими можливостями батальйону розуміються ЙОГО Властивості, ЩО
характеризують спроможність у встановлений час подолати своїм хо-
дом визначену відстань із допустимими витратами сил особового
складу (водіїв, механіків-водіїв), нормальною експлуатацією машин і
збереженням готовності до вступу в бій. Такими показниками є сере-
дня швидкість руху, величина добового переходу, запас ходу щодо
пального.
Середня швидкість руху (без урахування часу на привали) для змі-
шаних і танкових колон може становити 20-25 км/год., для автомо-
більних 25-30 км/год. і більше. Під час здійснення маршу через лісову
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 417
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
й болотисту місцевість, у горах, розбитими та курними дорогами, у
спеку, туман, снігопад, за інших несприятливих умов середня швид-
кість руху може зменшуватись до 15 км/год., а інколи бути ще мен-
шою. На зниження швидкості серйозно впливає наявність на шляхах
руху мостів, переправ, ділянок руйнувань, стан інженерних споруд.
Під час планування маршу середня швидкість руху батальйону
визначається відношенням відстані добового переходу до загально-
го часу руху (виключаючи привали). Розрахунок необхідно здійсню-
вати щодо ділянок маршруту із врахуванням конкретних умов руху
ними. За наявності на маршрутах руху значних природних пере-
шкод (водних, низин, кряжів тощо) швидкість руху підрозділів під
час їх подолання визначається окремо, залежно від стану переправ,
мостів, дамб, тунелів. У всіх випадках марш має здійснюватися з
максимальною швидкістю руху для певних умов.
Величина добового переходу визначається середніми швидкостями
руху, фізичними можливостями складу водіїв і станом машин. Якщо
середня швидкість руху становить 20-25 км/год., то на рух витрача-
ється 10-12 год. за добу (оптимальне добове навантаження на водія).
За таких умов величина добового переходу для середніх дорожніх і
погодних умов може становити: для змішаних і танкових колон - до
250 км, для автомобільних - до 300 км; за несприятливих умов - до
200 км, а інколи ще менше.
Запас ходу за пальним із розрахунку існуючих норм витрат пально-
го за руху ґрунтовими дорогами, наявності його в танках, БМП, БТР
має забезпечити висування батальйону до двох добових переходів.
Вимоги до побудови похідного порядку батальйону, кількості, скла-
ду й взаємного віддалення його елементів залежать від конкретних
умов здійснення маршу, головним чином від здійснення його із пе-
редбаченням вступу у бій або без загрози зіткнення з противником.
Побудова похідного порядку батальйону для маршу в передбаченні
вступу в бій визначається отриманим завданням, замислом май-
бутнього бою, кількістю маршрутів висування, боєздатністю підрозді-
лів, наявністю й віддаленням сусідів, іншими умовами обстановки.
Побудова похідного порядку має забезпечувати здійснення маршу у
визначені терміни, збереження боєздатності військ під час нанесення
противником ударів авіацією, ураження високоточною (хімічною) та
звичайною зброєю, їх швидке розгортання в бойовий порядок.
похідний порядок батальйону містить наступні елементи (рис. 4.41):
передовий загін (загони), якщо він висилається;
похідну охорону;
Рис. 4.41. Марш механізованого батальйону
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 419
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
загони забезпечення руху;
головні сили;
підрозділи технічного забезпечення та тилу.
Передовий загін висилається для випередження противника при захо-
пленні вигідних рубежів й утримання їх до підходу головних сил. На
нього покладається також завдання ведення розвідки під час маршу.
Звичайно від з'єднання до передового загону виділяється посилений
механізований батальйон. Віддалення передового загону від головних
сил може становити: у складі батальйону - до 40 км, рота - до 20 км.
Передовому загону визначаються напрямок висування, рубіж і час
розгортання.
Призначення похідної охорони - активними діями забезпечити безпе-
решкодний рух колон головних сил, виключити раптовий напад про-
тивника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, не допустити
проникнення наземної розвідки противника до військ, які перебува-
ють під охороною. Вона організується з фронту, на флангах і з тилу
розпорядженням командира з'єднання, а під час здійснення маршу -
і командирами батальйонів.
для охорони з фронту (на шляхах руху) від головних батальйонів висила-
ється авангард у складі посиленої рота кожний. Якщо від батальйонів
висиляються передові загони, то для охорони його головних сил із
фронту висиляються головні похідні застави у складі до посиленого
взводу. Охорона на флангах здійснюється боковими похідними заставами у
складі до посиленого взводу кожна. За необхідності, якщо бокові похі-
дні застави за умов місцевості не можуть пересуватися паралельно
колоні головних сил або вимагається надійніше прикриття колони
під час руху, можуть висилатася нерухомі бокові застави або блок-
поста. Охорона з тилу здійснюється тиловими похідними заставами
силою до посиленого взводу (роти).
Батальйони, що рухаються в складі головних сил, охороняються:
з фронту, флангів і тилу - головними, боковими, тиловими похідними
заставами до посиленого взводу кожна.
Віддалення застав має забезпечити час на розгортання та органі-
зований вступ у бій головних сил. Віддалення авангарду від головних
сил може становити 20-30 км, головної похідної застави - 5-10 км,
головної похідної застави батальйону, що здійснює марш за головним
батальйоном, - до 3 км, бокової і тилової похідної застави - до 5 км.
Похідна охорона несе службу протягом усього добового переходу.
На привалах вона зупиняється на вигідних рубежах і продовжує не-
420 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
сти охорону. Під час зупинки військ на денний (нічний, добовий) від-
починок, похідна охорона виконує завдання сторожової охорони або
замінюється іншою призначеною сторожовою охороною. Із віднов-
ленням руху сторожова охорона залишається на місці, доки підрозді-
ли похідної охорони не пройдуть лінію сторожових застав. Після цього
сторожова охорона згортається та приєднується до колони головних
сил, а на іншому привалі - до своїх частин.
Призначення загонів забезпечення руху — безпосереднє забезпечення пересу-
вання головних сил бригади під час маршу. Вони призначаються на
кожний маршрут і звичайно прямують за похідною охороною (у бата-
льйонах, що рухаються за головним батальйоном, - у голові колони
головних сил). Загони створюються із підрозділів інженерних військ.
До їх складу входять також підрозділи інших родів військ, перш за
все механізованих.
Підрозділи батальйону рухаються однією колоною. Для забезпечен-
ня зручності руху й управління, меншої уразливості від ударів висо-
коточною зброєю й авіацією противника, швидкості розгортання в
бойовий порядок колони розділяються за глибиною на колони рот.
Дистанція між колонами батальйонів (дивізіонів) становить 2-3 км,
що виключає одночасний вихід зі строю двох батальйонів під час
ядерного удару середньої потужності.
Дистанції між машинами можуть становити 25-50 м. Під час руху
на підвищеній швидкості курними дорогами та в інших умовах об-
меженої видимості, під час ожеледиці, дорогами із крутими підйоми,
спусками й поворотами, а також під час подолання зон радіоактив-
ного (хімічного) зараження дистанції між машинами збільшуються.
Похідний порядок батальйону для здійснення маршу за відсутності
загрози зіткнення з противником будується із врахуванням зручності
руху, досягання високої швидкості, найменшої напруженості сил осо-
бового складу й збереження бойової техніки. Передовий загін не ви-
силається. Склад похідної охорони та її віддалення від головних сил
може бути меншим, ніж на марші у передбаченні вступу в бій.
Підрозділи на іусеничній техніці пересуваються за підрозділами на
колісній техніці або окремим маршрутом. Загони забезпечення руху
можуть завчасно висуватися із районів привалу або відпочинку.
Глибина колони визначається перемноженням загальної кількості
машин на величину дистанції між ними із додаванням дистанції між
підрозділами. Довжина самих машин, якщо дистанція між ними
встановлена до 50 м і більше, окремо не враховується, а включається
до дистанції між машинами.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 421
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Для своєчасного початку маршу призначається вихідний пункт.
Для регулювання швидкості руху колон і дистанцій між підрозділами
призначаються рубежі (пункти) регулювання. Кожній колоні вказують
час проходження цих рубежів (пунктів). Вихідний рубіж (пункт) при-
значається на відстані 5-10 км від районів розташування військ і має
забезпечувати витягування колони батальйону (дивізіону) із цього ра-
йону й досягнення колоною заданої швидкості. Рубежі (пункти) регу-
лювання звичайно призначаються через кожні 3-4 год. руху.
Для відпочинку особового складу, харчування, перевірки стану
озброєння й техніки та її технічного обслуговування призначаються
привали тривалістю до 1 год. - через кожні 3-4 год. руху, один при-
вал тривалістю до 2 год. у другій половині добового переходу. У кінці
кожного добового переходу призначається денний або нічний відпо-
чинок, а під час здійснення маршу на велику відстань, за необхіднос-
ті через кожні 3-5 переходів може призначатися добовий відпочинок.
На привалах побудова колони не порушується, дистанції між під-
розділами, встановлені для маршу, зберігаються. Машини в колонах
підрозділів зупиняються на правій обочині дороги одна від одної на
відстанях, встановлених командиром (до 10 м).
У районах відпочинку війська сходять із доріг і розташовуються
розосереджено, гїобатальйонно (подивізіонно), у порядку, що забезпе-
чує підтримання постійної бойової готовності та найменшу витрату
часу на початок руху. Зенітні підрозділи розгортаються в бойовий по-
рядок із врахуванням швидкого включення до складу колон, що при-
криваються під час поновлення руху.
Організація маршу на велику відстань включає прийняття рішен-
ня, постановку завдань підрозділами; організацію взаємодії, проти-
повітряної оборони, усебічного забезпечення, комендантської служби
й управління; планування маршу.
Рішення на марш командир приймає особисто на основі усвідом-
лення отриманого завдання, оцінки обстановки, маршруту висування
та проведених штабом тактичних розрахунків. Воно оформляється на
карті з пояснювальною запискою. Рішення на марш у передбаченні
переходу в наступ (зустрічного бою або оборони) приймається із вра-
хуванням замислу майбутнього бою. У рішенні на марш командир ви-
значає: замисел маршу (побудова похідного порядку, розподілення
сил і засобів за колонами); склад, завдання й віддалення похідної охо-
рони; маршрути й середню швидкість руху; вихідний рубіж (пункт) і
рубежі (пункти) регулювання; кількість і тривалість привалів на пер-
ший добовий перехід; організацію ППО на марші).
422 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Під час організації маршу на великі відстані визначається кількість
і величина добових переходів; кількість маршрутів на кожному пере-
ході; райони денного (нічного) добового відпочинку підрозділів і час
перебування в них.
Під час організації маршу в передбаченні вступу в бій додатково
визначаються: склад, завдання й віддалення передового загону (аван-
гарду); рубежі й час можливої зустрічі з противником; порядок дій
передового загону (авангарду) й головних сил; напрямок головного
удару (зосередження основних зусиль); райони, від утримання яких
залежить успіх бою; бойовий порядок, вид маневру й завдання під-
розділів; основні питання взаємодії і всебічного забезпечення маршу;
основи організації управління.
Завдання підлеглим і приданим підрозділам на марш командир ста-
вить бойовими наказами та розпорядженнями, які віддає особисто,
через штаб, своїх заступників, начальників родів військ і служб. У пе-
ршу чергу завдання ставляться підрозділам, що висуваються раніше за
інших, або яким необхідно більше часу для підготовки. Під час здійс-
нення маршу на велику відстань завдання підрозділам ставляться зви-
чайно тільки на перший добовий перехід із орієнтуванням їх на насту-
пну добу руху. У районі відпочинку командир бригади уточнює своє
рішення й ставить завдання підрозділам на черговий добовий перехід.
у бойовому наказі на марш командир батальйону вказує:
відомості про противника;
завдання сусідів;
завдання батальйону (роти): маршрут висування або напрямок
дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку
бригади (батальйону), район або рубіж зосередження (відпочин-
ку), час прибуття (виходу) у призначений район або на вказаний
рубіж, дії, до яких до необхідно бути готовим, вихідний пункт,
пункти регулювання й час їх проходження, місця та час привалів.
після слів "НАКАЗУЮ" - завдання підрозділам:
- головній похідній заставі (головному дозору) та дозорним відді-
ленням (танкам) - склад, бойове завдання, час проходження
вихідного пункту, пунктів регулювання, порядок доповідей про
обстановку;
- механізованим (танковим) ротам (взводам) - засоби посилен-
ня, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ве-
дення вогню по повітряних цілях, під час здійснення маршу в
передбаченні вступу в бій з противником - порядок дій;
й:
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 423
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
- підрозділам артилерії й іншим вогневим засобам - завдання на
марш, при вступі в бій з противником - місце в похідній колоні
та бойовому порядку;
- зенітним підрозділам - завдання прикриття підрозділів під час
руху, на привалах, у місцях відпочинку, районі зосередження,
місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби), їх вогневі
позиції, час і ступінь готовності;
- іншим підрозділам батальйону й підрозділам підсилення - міс-
це у похідній колоні й завдання, до виконання яких необхідно
бути готовими;.
місця та порядок дозаправленая техніки пальним у ході маршу, а
у передбаченні вступу в бій, крім того, розхід боєприпасів і паль-
ного на виконання завдання.
час готовності до маршу.
порядок спостереження й зв'язку в ході маршу, місце КСП ко-
мандира батальйону (роти) в колоні та місця заступників.
Після віддання бойового наказу та розпоряджень щодо взаємодії
всебічного забезпечення командир і штаб організують контроль за
виконанням у підрозділах і надання їм допомоги.
Принципи управління військами на марші:
1. За будь-яких умов здійснення маршу війська мають бути готові
до ведення бою з десантами, аеромобільними підрозділами про-
тивника, антиконституційними озброєними формуваннями, ди-
версійно-розвідувальними групами. Особливо це стосується під-
розділів бойового, тилового й технічного забезпечення.
2. Створення змішаних колон, які складаються з підрозділів різних
родів військ і забезпечують взаємну підтримку при проведенні
маршу та зав'язки бою.
з. Уникнення скупчення колон, що створює сприятливі умови про-
тивнику для нанесення ударів розвідувально-ракетними компле-
ксами й авіацією.
4. Постійна готовність до відбиття повітряних ударів, ударів із засі-
док, раптових вогневих нападів.
5. При плануванні маршу необхідно враховувати пропускну спро-
можність і допустиму завантаженість доріг (шляхів).
6. Початок і порядок маршу пов'язується з оперативно-тактич-
ними потребами й технічними нормами експлуатації транспорт-
них засобів.
7. Під час маршу через ліс, чагарник, сади, населені пункти, інші
райони, сприятливі для створення засідок, необхідно передбача-
ти рух передбойових порядків із різкою зміною місць.
424 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
8. Смуга висування частини має бути рекогносцирована як для
оцінювання маршрутів руху, так і всієї місцевості на предмет за-
в'язки та ведення бою.
9. Широкі й прямі магістральні дороги сприятливі для пересування,
але вони є й більш уразливими.
10. Марш за одним маршрутом - тільки для підрозділів. З'єднання
рухаються звичайно двома-трьома маршрутами.
її. Найбільш ретельна підготовка до маршу не виключає непередба-
чених випадків, перешкод і труднощів.
Розташування на місці
Розташування військ на місці належить до забезпечувальних видів
тактичних дій. В умовах бойової обстановки війська не завжди ве-
дуть активні бойові дії. Вони можуть тривалий час розташовуватися
в призначених районах до отримання бойового завдання або, маючи
бойове завдання, готуватися до його виконання. Наприклад, під час
підготовки до наступу війська можуть перебувати у вихідних районах
зосередження на значному віддаленні від рубежу зіткнення сторін;
під час переходу до оборони війська у складі другого ешелону та ре-
зерві деякий час можуть розташовуватися в районі зосередження; під
час пересування військам визначаються райони зосередження, від-
починку, очікування й збору. Такі дії військ прийнято називати роз-
ташуванням на місці.
До другої світової війни військам рекомендувалось розташовувати-
ся в населених пунктах (на квартирах), поза населеними пунктами
(біваком) й у змішаний спосіб (квартиробіваком). При цьому вважа-
лось, що при розташуванні в населених пунктах забезпечуються кра-
щі умови маскування військ від повітряної розвідки.
Масове застосування авіації під час другої світової війни для нане-
сення масових ударів по населених пунктах і військах, що перебували
в них, вузлах доріг, пунктах управління та об'єктам тилу привело до
того, що розташовувати війська в населених пунктах, особливо вели-
ких, стало недоцільним. Найбільш вигідно розташовувати війська в
лісі, у складках місцевості.
Отже, у цих умовах війська мають значно менше зручностей. Вони
вимушені витрачати значний час і великі зусилля на побудову укрит-
тів, бліндажів і сховищ. Однак розташування військ поза населеними
пунктами створює прийнятні умови для розосередженого та скритого
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 425
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
їх розміщення, підтримання суворого порядку Й ДИСЦИПЛІНИ, постій-
ної бойової готовності, збереження воєнної таємниці, а також виклю-
чає зараження військ хворобами від місцевого населення. Велику пе-
ревагу таке розташування має в умовах застосування противником
високоточної і зброї масового ураження.
Зрозуміло, що в сучасних умовах не виключається можливість роз-
міщення підрозділів у невеликих населених пунктах. У деяких випад-
ках це може мати місце в сувору зиму, під час тривалої непогоди то-
що. У невеликому населеному пункті теплі приміщення використову-
ються насамперед для розміщення медичних пунктів, для почергового
обігріву особового складу підрозділів.
Механізований батальйон на місці може розташовуватися в районі
зосередження, вихідному районі, районі очікування, відпочинку то-
що. Район розташування призначається звичайно на місцевості із
природними укриттями й забезпечує захист підрозділів батальйону
від високоточної і зброї масового ураження. Він має забезпечувати
розосередження та приховане їх розміщення, швидкий збір і прове-
дення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та від-
починку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-
епідемічному плані. Схему розташування батальйону на місці (варі-
ант) подано на рис. 4.42. Варто уникати розташування підрозділів ба-
тальйону поблизу важливих об'єктів, населених пунктів, по яких про-
тивник може завдати масованих вогневих, ядерних і хімічних ударів.
Розташовування підрозділів батальйону в населених пунктах зви-
чайно здійснюється в умовах суворої зими або тривалої непогоди,
якщо немає часу на влаштування укриттів поза населеними пункта-
ми, звільненими від місцевих жителів.
Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким
розрахунком, щоб із початком виходу із району не здійснювати зай-
вих пересувань. Розмір району для розташування батальйону на місці
може становити до 10 км2.
Рота в указаному районі розташовується звичайно уздовж марш-
руту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості
місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, БМП (БТР)
має становити 100-150 м, а між взводами - 300-400 м. Площа району
розташування роти - до 1 км2.
Разом із механізованими ротами розташовується гранатометний і
протитанковий підрозділи батальйону. Зенітний підрозділ займає во-
гневі позиції у місцях, що забезпечують можливість ведення вогню по
літаках, гелікоптерах противника та інших повітряних цілях.
Схема розташування посиленого 2 мб
Пн*
Командир 2 мб_________________________
(військове звання, підпис)
___ __________20___р.
Рис. 4.42. Схема розташування батальйону на місці (варіант)
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 427
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
Підрозділи технічного забезпечення й тилу розмішуються в районі
розташування батальйону із врахуванням зручності забезпечення
підрозділів.
Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо-
та нафтопроводів не допускається.
До виходу підрозділів батальйону в призначений район організову-
ється його рекогносцировка. До складу групи рекогносцировки, яка виси-
лається старшим командиром, включаються звичайно один з офіце-
рів батальйону й по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту -
від кожної роти. Вони уточнюють місця розташування рот, інших
штатних і приданих підрозділів, КСП, стартові (вогневі) позиції зені-
тного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забез-
печення та тилу, розвідують і позначають під'їзні шляхи, зустріча-
ють свої підрозділи та відводять у призначені місця. Забороняється
робити написи або виставляти покажчики з найменуванням і нуме-
рацією підрозділів, прізвищами їхніх командирів.
Під час розташування підрозділів батальйону в районі, звільненому
від противника, командир батальйону заздалегідь організовує ретель-
ну розвідку, очищення району від дрібних груп противника, його роз-
відувально-сигналізаційних приладів, що залишилися. Виявлені мінні
поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються
й охороняються. За необхідності на шляхах руху відтворюються про-
ходи або позначаються об'їзди. За наявності часу проводиться суціль-
не очищення району від мін. Для позначення пунктів і місць, неспри-
ятливих у санітарно-епідемічному плані, виставляються певні знаки.
Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у
відведеному районі не допускається. У районі розташування баталь-
йону поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті
щілини, а за наявності часу - влаштовує бліндажі та сховища. Для
озброєння й техніки, зенітних і чергових вогневих засобів, підрозділів
на позиціях охорони, для ракет, боєприпасів, пального та інших ма-
теріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташу-
вання підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових
вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.
У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до око-
лиць. Як укриття використовуються підвальні приміщення будівель,
місцеві сховища, інші міцні спорудження.
Радіо- і тепловипромінюючі об'єкти маскуються спеціальними по-
криттями (екранами), поблизу них обладнуються хибні об'єкти (тепло-
ві пастки). У районі розташування та на підступах до нього розгор-
428 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
таються й готуються шляхи виходу підрозділів з нього та маневру під
час відбиття нападу противника.
Підрозділи в районі розташування мають перебувати в постійній
готовності до відбиття нападу наземного й повітряного противника,
знищення його повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп.
При організації боротьби із повітряним десантом командир баталь-
йону має визначити місця, найбільш зручні для висадки десанту про-
тивника, встановити за ними постійне спостереження та підготувати
маневр підрозділами.
Зміна району розташування батальйону проводиться за вказівкою
старшого командира. У випадку раптового застосування противни-
ком зброї масового ураження, високоточної запалювальної зброї або
систем дистанційного мінування й за відсутності можливості своєча-
сно доповісти старшому командиру зміна району може проводитися
за рішенням командира батальйону.
Для виходу батальйону із району, що підлягав дистанційному міну-
ванню, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування,
шляхом розстрілу мін та в інші способи відтворюється прохід. Бойові
машини виходять до проходу самостійно, використовуючи свої ком-
плекти розмінування, об'їжджаючи або розстрілюючи виявлені міни.
У батальйоні організовується безпосередня охорона, що здійсню-
ється патрульними (обхід розташування роти, постійне чергування
спостерігачів на КСП батальйону). Крім того, для охорони особового
складу, озброєння й техніки призначається добовий наряд.
Установлюється зв'язок між КСП, оповіщення про повітряного та
наземного противників, безпосередньої загрози й початку застосу-
вання зброї масового ураження, радіоактивної, хімічної й біологічної
зброї. При цьому пересування особового складу й техніки обмежуєть-
ся, проводяться заходи маскування району розташування підрозділів.
Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими по-
стами в складі відділення (танка), які виставляються на загрозливі
напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах - секре-
тами в складі двох-трьох осіб на відстані до 400 м від району розта-
шування батальйону, а в межах району розташування - безпосеред-
ньою охороною: парні патрулі й постійне чергування спостерігачів на
КСП батальйону. Крім того, призначається черговий підрозділ, зви-
чайно в складі взводу. Він розташовується у вказаному командиром
місці й перебуває в постійній готовності до знищення диверсійно-
розвідувальних груп противника, виконання інших несподівано ви-
никаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі роз-
ташування й поблизу від нього.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 429
Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
З отриманням завдання на розташування на місці командир бата-
льйону УСВІДОМЛЮЄ ЙОГО Та ОЦІНЮЄ обстановку. Під час з'ясування отриманого
завдання він має зрозуміти мету зосередження та розташування у за-
значеному районі, місце батальйону під час розташування на місці,
можливий характер подальших дій, завдання сусідів, порядок органі-
зації взаємодії з ними, час готовності до виконання завдання. Під час
оцінювання противника визначається його віддаленість, можливість на-
паду та нанесення ударів зброєю масового ураження, авіацією, ар-
тилерією, іншими засобами. На цій підставі робляться висновки
про місце, озброєння, склад сторожової охорони, заходи маскуван-
ня, захисту від зброї масового ураження, протиповітряної оборони,
інженерного обладнання району, а також щодо ведення розвідки та
охорони під час висування в район розташування.
Оцінюючи свої підрозділи, командир батальйону враховує їх склад, поло-
ження, здійснює вибір розміру району розташування, розраховує їх
можливості виходу із районів, що займаються, готує підрозділи до за-
йняття районів розташування.
Під час оцінювання сусідів ураховуються місця їх розташування щодо ра-
йону розташування батальйону, можливий варіант взаємодії у питан-
нях організації сторожової охорони.
Оцінюючи місцевість, командир батальйону визначає її вплив на вимоги
до розташування підрозділів на місці, визначає місце (район) та поря-
док розташування підрозділів, пунктів управління. При цьому визнача-
ється порядок використання захисних властивостей місцевості у випа-
дку застосування противником ядерної, хімічної та біологічної зброї і
відповідні заходи з інженерного обладнання району. На основі вивчен-
ня маршрутів (доріг) відтворюється прохід до призначеного району.
Під час оцінювання радіаційної, хімічної і біологічної обстановки визначається МОЖ-
ливість найбільш безпечного розташування особового складу й техні-
ки щодо факторів ураження.
у рішенні щодо розташування на місці командир батальйону визначає:
місця розміщення підрозділів і час їх зайняття;
запасні місця, порядок виходу до них;
склад безпосередньої охорони;
заходи захисту від зброї масового ураження, забезпечення бойової
готовності, відбиття раптового нападу противника, інженерного
обладнання районів (основного та запасного);
місця пунктів управління підрозділів батальйону.
На основі прийнятого рішення командир батальйону ставить завдан-
ня командирам підрозділів у формі бойового наказу, під час постановки за-
вдань на розташування командир батальйону в бойовому наказі вказує:
430 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
механізованим підрозділам батальйону, протитанковому підроз-
ділу - основні та запасні місця розташування, порядок їх зайнят-
тя та інженерного обладнання;
охороні - склад, позицію або маршрут патрулювання, час зайнят-
тя або початку патрулювання, завдання, порядок відкриття та
ведення вогню, підтримання зв'язку й доповіді про противника,
порядок зміни, пропуск і відклик;
зенітному підрозділу - вогневі позиції, завдання, час і рівень го-
товності;
черговому підрозділу - склад дій, до яких необхідно бути готовим,
район розташування, сигнали виклику.
під час організації усебічного забезпечення командир батальйону передбачає
заходи на випадок відбиття нападу наземного противника, механізо-
ваним ротам і протитанковому підрозділу указує рубежі розгортання
та завдання, порядок їх підготовки та виходу на них, можливий ма-
невр вогнем і підрозділами батальйону. Для відбиття нападу повітря-
ного противника командир батальйону визначає чергові вогневі засо-
би в підрозділах і вказує порядок ведення вогню.
Після постановки завдань та організації усебічного забезпечення
командир батальйону здійснює контроль за інженерним обладнанням
району розташування, технічним обслуговуванням озброєння, техні-
ки, забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, іншими мате-
ріальними засобами й підтриманням високої бойової готовності.
У горах батальйон розташовується в місцях, що забезпечують шви-
дкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противни-
ка. Не допускається розташування в районах можливих обвалів, сні-
гових лавин, повеней, селевих потоків. Для укриття особового складу,
озброєння й техніки використовуються складки місцевості, тунелі,
гірські вирубки, печери. У лісі батальйон розташовується вздовж до-
ріг і просік. У випадку виникнення лісової пожежі готуються шляхи
виходу в запасні райони. Рятувальні роботи й гасіння пожежі здійс-
нюється черговим підрозділом, за необхідності - й додатково виділе-
ним особовим складом. У пустелі батальйон (рота) розташовуються
звичайно в оазисах і на місцевості з міжрядними пониженнями, бар-
ханами, піщаними горбами, заростями саксаулу тощо, за можливості
- поблизу ариків, інших джерел води.
Узимку для розташування батальйону вибираються райони, захи-
щені від вітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню в прийня-
тному стані доріг для виходу із району розташування. Для обігріву
особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Дви-
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 431
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
гуни машин за необхідності періодично прогріваються. При цьому
вживаються заходи запобігання отруєння особового складу відпра-
цьованими газами, переохолодження та обмороження.
Батальйон під час розташування на місці охороняється, сторожова
охорона здійснюється звичайно сторожовими загонами в складі поси-
леної роти та сторожовими заставами в складі посиленого взводу.
Іноді на важливий напрямок до сторожового загону може бути при-
значений і батальйон, у цьому випадку до сторожової застави від
сторожового загону може призначатися посилена рота.
Сторожовому загону (заставі) указуються рубіж та смуга охорони й
ведення розвідки. Смуга охорони за фронтом може досягати: для ба-
тальйону - 10 км, для роти - 5 км, для взводу - 2 км.
Віддалення сторожової охорони від частин (підрозділів), які охоро-
няються, має забезпечувати проведення маневру, організований
вступ у бій і, залежно від складу охорони, може становити 5-15 км.
Батальйон (рота), призначений у сторожовий загін, займає й підгото-
вляє для оборони вказаний рубіж, прикриваючи сторожовими заста-
вами найбільш важливі напрямки. Рубіж сторожового загону (заста-
ви), має бути зручний для оборони, забезпечувати прийнятний огляд
у бік противника, обладнаний в інженерному плані.
У смузі охорони сторожовий загін (застава) готує основні, а за наяв-
ності часу - й запасні позиції. Проміжки між сторожовими заставами
й танконебезпечні напрямки мають перебувати під постійним нагля-
дом, прикриватися вогнем артилерії, інших вогневих засобів. За вказі-
вкою командира сторожового загону між сторожовими заставами ор-
ганізовується патрулювання, уперед і в бік від застав можуть вистав-
лятися сторожові пости, а на приховані підступи - секрети.
Резерв командира роти розташовується вглибині оборони в готов-
ності до маневру на загрозливий напрямок.
Для ведення розвідки перед фронтом і на флангах командир ба-
тальйону організовує спостереження та висилає розвідувальний (бо-
йовий розвідувальний) дозор і дозорні відділення (танки).
Робота командира батальйону (роти), призначеного в сторожову
охорону, щодо організації сторожової охорони значною мірою відпо-
відає порядку роботи командира механізованого батальйону за відсу-
тності зіткнення із противником. Командир батальйону (роти), при-
значеного в сторожову охорону, одержавши завдання, усвідомлює
його, оцінює обстановку, за картою приймає рішення, доводить за-
вдання до підлеглих, приховано виводить батальйон (роту) у район
вказаного рубежу, організовує спостереження й охорону, проводить
432 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
рекогносцировку, уточнює рішення, віддає бойовий наказ та органі-
зовує зайняття рубежу. Під час постановки завдань командир роти в бойо-
вому наказі вказує:
сторожовим заставам - засоби посилення; смугу охорони; позиції
і ступінь інженерного обладнання; місця сторожових постів, пат-
рулів і секретів; рубіж, до якого необхідно вести розвідку; порядок
дій під час відбиття нападу противника;
резерву - район розташування; дії, до яких необхідно бути гото-
вим;
підрозділам артилерії - вогневі позиції і завдання підтримки бою
сторожових застав;
зенітному підрозділу - стартові (вогневі) позиції; завдання, час і
рівень готовності;
механізованим (танковим) підрозділам - порядок ведення вогню
по повітряних цілях противника.
Крім часу готовності до виконання завдання, командир рота вказує
час заняття позиції, готовності системи вогню, черговість, терміни ін-
женерного обладнання позицій.
Після віддання бойового наказу командир батальйону (рота) органі-
зовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення бою та
захисту від високоточної зброї, визначає порядок підтримання зв'язку
з підрозділами, а командирам сторожових застав і підрозділів, призна-
чених для ведення розвідки, крім того, доводить пароль і відповідь.
Завдання сторожовим заставам, приданим засобам посилення, а
також місця спостерігачів, постів, пунктів позначення уточнюються
безпосередньо на місцевості під час рекогносцировки.
З одержанням даних про появу противника або застосування ним
високоточної зброї, систем дистанційного мінування командир роти
доповідає командиру, який вислав охорону, та інформує сусідів.
Дрібні групи противника, що намагаються проникнути до підроз-
ділів, які охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон
або знищує. Під час наступу переважаючих сил противника баталь-
йон (рота) стійко утримує займаний рубіж і забезпечує розгортання та
вступ у бій військ, які охороняє. У випадку висадки в смузі охорони
повітряного десанту противника командир роти доповідає команди-
ру, що вислав охорону, і вживає заходів щодо знищення десанту.
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 433
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дП механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дП механізованих (танкових)
Запитання для самоконтролю
1. Види оборони.
2. Вимоги до оборони.
3. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні.
4. Опорний пункт взводу.
5. Опорний пункт механізованої (танкової) роти.
6. Загальна схема опорного пункту механізованої роти.
7. Розміри ротних опорних пунктів за фронтом і вглиб, проміжки між ротними
опорними пунктами, між опорними пунктами взводів.
8. Система вогню роти в обороні.
9. Підготовка оборони роти.
10. Обладнання батальйонного району оборони.
11. Бойовий порядок механізованого (танкового) батальйону в обороні.
12. Розміри району оборони батальйону за фронтом, углиб, проміжки між ротними
опорними пунктами, між опорними пунктами взводів.
13. Особливості роботи командира батальйону з організації оборони в місті.
14. Зміст рішення командира батальйону на оборону міста.
15. Види наступу, мета та способи наступу.
16. Ведення наступу на противника, що обороняється.
17. Наступ підрозділу із положення безпосереднього зіткнення з противником.
18. Подолання загороджень перед переднім краєм оборони противника.
19. Підготовка взводу до дій у розвідувальному дозорі.
20. Завдання, що виконуються при підготовці наступу в ході рекогносцировки.
21. Завдання, що ставляться механізованим (танковим) батальйонам на наступ.
22. Варіант наступу механізованого батальйону за безпосереднього зіткнення з
противником.
23. Найближче завдання батальйону другого ешелону при уведенні його в бій.
24. Обов'язки командира танкового (механізованого) батальйону (роти, що прида-
на батальйону) у ході наступу.
25. Поняття, заходи та здійснення блокування противника механізованими підроз-
ділами.
26. Основні завдання взводу на спостережному посту й під час блокування.
27. Дії дозорів у бойовому порядку пошукової групи.
28. Обов'язки особового складу пошукових груп.
29. Дії взводу під час проведення пошуку противника у неблокованому районі.
ЗО. Дії взводу під час проведення пошуку противника вночі.
31. Дії механізованих підрозділів при переслідуванні противника.
32. Основні завдання й склад КПП.
33. Призначення, склад, обладнання та завдання, що покладаються на особовий
склад КПП.
34. Порядок огляду транспортних засобів. Дії начальника КПП у випадку виявлен-
ня зброї, боєприпасів, вибухових речовин, інших заборонених предметів.
35. Порядок огляду, перевірки людей на КПП.
434
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
36. Випадки й порядок дій особового складу КПП при застосуванні сили та зброї.
37. Поняття маршу, умови й варіанти його здійснення.
38 Маршеві можливості батальйону.
39. Побудова похідного порядку батальйону.
40. Зміст рішення командира батальйону на марш.
41. Принципи управління військами на марші.
42. Основи розташування батальйону на місці.
43. Схема розташування батальйону на місці (варіант).
44. Зміст рішення командира батальйону щодо розташування підрозділів баталь-
йону на місці.
45. Зміст бойового наказу батальйону у сторожовій охороні.
46. Робота командир батальйону (роти) після віддання бойового наказу.
Тестові завдання
1. Батальйону першого ешелону в наступі вказується:
а) найближче, подальше завдання та напрямок продовження наступу;
б) найближче та подальше завдання;
в) найближче та наступне завдання;
г) найближче завдання та напрямок продовження наступу;
д) найближче, подальше завдання та напрямок подальшого наступу.
2. При форсуванні водної перешкоди батальйону призначаються:
а) переправи;
б) ділянка форсування з основними та запасними переправами;
в) ділянки для переправи, основні та запасні переправи;
г) місце форсування, яке включає основні та запасні переправи;
д) ділянка переправи.
3. Що має забезпечувати район розташування батальйону (роти) на місці:
а) захист підрозділів від засобів масового ураження та високоточної зброї;
б) потайне розміщення, розосередження, швидкий маневр, сприятливі умови в
санітарно-епідемічному плані;
в) розосередження та приховане розміщення, швидкий збір і проведення манев-
ру, зручність розміщення та відпочинку особового складу, сприятливі умови в
санітарно-епідемічному плані;
г) захист підрозділів від засобів масового ураження, високоточної зброї, потайне іх
розміщення, зручність розташування;
д) швидкий збір і проведення маневру, захист підрозділів від засобів масового
ураження, високоточної зброї, зручність розміщення та відпочинку особового
складу.
4. Що включає система інженерних загороджень?
а) мінні поля, групи мін, вузли загороджень, завали, інші протитанкові та проти-
піхотні перешкоди, підготовлені до зруйнування (мінування) об'єкти, створені
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів 435
Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових) підрозділів Тактичні дії механізованих (танкових)
перед позицією бойової охорони, переднім краєм у проміжках і на ділянках ба-
тальйону (роти) на всю глибину батальйонного району оборони, згідно із за-
мислом бою в поєднанні із системою вогню, природними перешкодами й з ура-
хуванням маневру своїх підрозділів і сусідів.
б) мінні поля, групи мін, завали, об'єкти, створені перед позицією бойової охоро-
ни, у проміжках і на флангах батальйону на всю глибину.
в) вузли загороджень, завали, інші протитанкові та протипіхотні перешкоди на
всю глибину батальйонного району оборони.
г) мінні поля, групи мін, протитанкові й протипіхотні перешкоди, об'єкти, створені
перед позицією бойової охорони.
д) протитанкові та протипіхотні перешкоди, підготовлені до зруйнування (міну-
вання) об'єкти, створені перед позицією бойової охорони, переднім краєм у
проміжках і на флангах батальйону (роти) на всю глибину батальйонного ра-
йону оборони, згідно із замислом бою.
5. У рішенні на оборону міста командир батальйону, крім звичайних пи-
тань, визначає:
а) на утриманні яких найважливіших об'єктів необхідно зосередити основні зу-
силля; заходи протидії охопленням, обходам і блокуванню батальйону против-
ником;
б) на стійкому утриманні яких окремих батальйонних районів, ротних і взводних
опорних пунктів, що готуються до кругової оборони, зосередити основні зу-
силля;
в) як ефективніше завдати вогневих ударів угрупованню противника, що приго-
тувався до атаки чи висувається для переходу в наступ;
г) можливі напрями й ділянки "просочування" противника в оборону батальйону
вночі; напрям, ділянки, рубежі та райони місцевості, куди слід висилати дода-
ткову розвідку, де необхідно підсилити бойову охорону, розташувати засідки й
резерви;
д) які заходи потрібно здійснювати щодо запобігання "просочуванню" противника
в оборону та боротьби з його підрозділами, що "просочилися".
Розв'язання ситуацій
ситуація і. Ваш взвод виконує завдання у складі виїзного КПП з метою демон-
страції присутності миротворчих сил.
Розвиток подій:
З іншого КПП надходить повідомлення про виявлення особи, відомої як військо-
вий злочинець. Зазначена особа наближається до вашого КПП на фургоні. Вона
озброєна та небезпечна. Ваш взвод спостерігає за наближенням фургону.
2. Під час перевірки машин один із патрульних виявляє зброю. Водій машини, що
обшукується, утікає з КПП.
3. При наближенні до КПП водій фургону збільшує швидкість, намагаючись подо-
лати загородження, але машина розбивається, а водій дістає поранень.
436 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
4. Поблизу КПП лунають постріли. До КПП підходять два власники місцевого ма-
газину з пораненим цивільним і стверджують, що той скоїв крадіжку в магазині.
Доповісти про можливий варіант дій.
ситуація її. Взвод здійснює денне звичайне патрулювання містом. Він тимчасово
зупинився на футбольному полі в очікуванні підвезення комплекту засобів матеріа-
льно-технічного забезпечення, а тим часом на полі почав збиратися натовп.
Розвиток подій:
1. Із незрозумілої причини із натовпу полетіло каміння та вчинилася бійка.
2. Під час бійки, переслідуваний натовпом, у напрямку українських військовослу-
жбовців біжить чоловік і просить допомоги.
3. Ця людина поранена (зламана рука, рана на голові).
4. Прибуває конвой, що супроводжує підвезення засобів матеріально-технічного
забезпечення. Його зупиняє та оточує натовп.
5. Згодом патруль просувається густонаселеним районом міста, його вже оточу-
ють сотні людей. Із натовпу стріляють у патруль.
6. До одного із патрульних підходить цивільна особа й повідомляє, що в будинку
поблизу розташоване сховище зброї. За її словами, охорона будинку готова атакува-
ти із засідки патруль у разі наближення його до сховища.
7. Розвідувальна група патруля знаходить будинок, що охороняється групою ци-
вільних осіб.
Доповісти про можливий варіант дій.
Розділ 5
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
У підрозділах Сухопутних військ організовуються та здійснюються
бойове, морально-психологічне, технічне, тилове та медичне забезпе-
чення. У батальйоні (роті) організовуються та здійснюються розвідка,
захист від зброї масового ураження, радіоелектронна боротьба, так-
тичне маскування, інженерне забезпечення та охорона. Захист від
високоточної зброї противника здійснюється під час виконання захо-
дів бойового забезпечення.
5.1. РОЗВІДКА - ОСНОВНИЙ ВИД БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна,
радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, -
артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.
Військова розвідка ведеться розвідувальними та бойовими розвіду-
вальними дозорами, підрозділами (групами), призначеними для влаш-
тування розвідувальних засідок, спостережними постами (спостеріга-
чами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.
Склад розвідувальних підрозділів
До складу розвідувальної роти механізованої (танкової) бригади
(рис. 5.1) входять управління роти, взвод управління (рис. 5.2), взвод спо-
стереження й технічних засобів розвідки (рис. 5.3), три розвідувальних
взводи.
Організаційно-штатна структура першого та другого розвідувальних
взводів аналогічна структурі розвідувального взводу механізованого
батальйону на БМП (див. рис. 2.13), а третього розвідувального взводу -
взводу механізованого батальйону на БТР (рис. 5.4).
438
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
рр - розвідувальна рота
особовий склад -107
.Рис. 5.1. Склад розвідувальної роти з'єднання
ву- взвод управління
особовий склад -14
відЗОД
особовий склад - 5
1. ЗКВ-КБМ 2. СтО
3. О-Р/тфн 4. Р/тлг
5. СМВ
БРМ-1К
Управління: 1. КВ
в/дКШМ
особовий склад - 4
1. НРст
3. МВ-Е
2. МР/тфн
4. Р/тлг
БМП-1КШ
відзв
особовий склад - 4
1. Кв 2. Р/тфн
3. Р/тфн 4. В-Т
УАЗ-469
Рис. 5.2. Організаційно-штатна структура взводу управління
всТЗР - взвод спостереження та технічних засобів розвідки
особовий склад -19
Управління: 1. КВ
особовий склад - 5
1. ЗКВ-КБМ 2. СтО
3. О-Р/тфн 4. Р/тлг
5. СМВ
БРМ-1К
відс
особовий склад - 6
1. ЗКВ-КБМ 2. СтО
3. О-Р/тфн 4. Р/тлг
5. Д 6. СМв
БРМ-1К
особовий склад - 7
1. Кв 2. СтР
3. Р-Р/тлг 4. Р/тлг
4-5. ОР 6. Рк
7. В
БТР-80
Рис. 5.3. Організаційно-штатна структура взводу спостереження
та технічних засобів розвідки
Забезпечення бойових дій 439
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
З рв- розвідувальний взвод
особовий склад - 25
Управління: 1. КВ
рвід
особовий склад - 8
1. Кв
3. СтР
6-7. РК
2. К
4-5. Р
8. СВ
БТР-80
рвід
особовий склад - 8
1. Кв
3. СтР
6-7. РК
2. К
4-5. Р
8. СВ
БТР-80
рвід
особовий склад - 8
1. Кв
3. СтР
6-7. РК
2. К
4-5. Р
8. СВ
БТР-80
Рис. 5.4. Організаційно-штатна структура третього розвідувального взводу
Технічні засоби розвідки
Для ведення військової розвідки використовуються оптичні й оп-
тико-електронні прилади, радіолокаційні станції, обладнання бойових
розвідувальних машин БРМ-1К, бойових машин піхоти БМП-1(2),
бронетранспортерів БТР-80, БТР-ЗУ у складі розвідувальних відді-
лень, взводів, дозорних відділень, дозорних танків, що виділені для
ведення розвідки. Для ведення розвідки спостерігачами, групою вій-
ськовослужбовців спостережних постів використовуються штатні
найпростіші засоби розвідки або додані прилади спостереження зі
складів батальйонів (з'єднання).
Технічні засоби розвідки
бойової розвідувальної машини БРМ-1К
Рис. 5.5. Бойова розвідувальна машина
БРМ-1К
Бойова розвідувальна машина
БРМ-1К (рис. 5.5) призначена для ве-
дення розвідки за будь-яких видів
бою, вдень і вночі у складі різних
розвідувальних органів. Вона ство-
рена на базі БМП-1. Озброєння від-
різняється від базового тим, що до
гармати передбачено 20 пострілів,
замість 40, пускової установки
ПТКР немає. Місткість машини ста-
440 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
новить шість осіб, екіпаж - п'ять осіб: командир машини (він же на-
відник гармата), старший оператор, оператор, радіотелеграфіст і ме-
ханік-водій. На БРМ-1К розташовується й командир взводу (роти).
Обладнання БРМ-1 (БРМ-1К) дозволяє екіпажу вирішувати низку
завдань: визначати дирекційний кут поздовжньої осі машини (кут
між північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки кар-
та й напрямком поздовжньої осі машини, накресленої на карті); безу-
пинно виробляти навігаційну інформацію (поточні прямокутні коор-
дината й дирекційний кут на пункт призначення); визначати коор-
динати цілей, кути між поздовжньою віссю машини й напрямками на
орієнтири (цілі); вимірювати відстань до цілей; вести пошук, вияв-
лення, супровід і вимірювання координат рухомих цілей; вести раді-
аційну й хімічну розвідку; забезпечувати радіозв'язок в УКХ- і КХ-діа-
пазонах і швидкісне передавання інформації; вести спостереження за
місцевістю за денних і нічних умов.
На машині розмішуються прилади для ведення розвідки поза нею.
Вони дозволяють виявляти працюючі радіолокаційні станції против-
ника (радіотехнічна станція ЕРРС-1 "Еліпс"); здійснювати пошук ме-
талевих мін (міношукач ИМП-1); забезпечувати радіозв'язок із члена-
ми екіпажу машини (Р-148), дистанційне управління радіостанціями
(телефон ТА-57); вести хімічну розвідку (ВПХР), спостереження вночі
(бінокль ШНЗЗБ); підсвічувати цілі уночі (50-міліметрові освітлюва-
льні набої).
Оснащення БРМ-1 К:
навігаційна апаратура ТНА-3 "Квадрат-1" із гірокомпасом 1Г11Н;
радіолокаційна станція (РАС) розвідки рухомих наземних цілей
ПСНР-5к або 112Л1 "Барсук" (рис. 5.6):
- лазерний (квантовий) далекомір танковий ДКРМ-1 або кванто-
вий КДТ-3, призначений для вимірювання далекості до цілі,
видачі отриманої інформації на блоки індексації та обчислю-
вання (рис. 5.7);
- пеленгатор радіотехнічних сигналів ЕРРС-1;
- прилади спостереження й прицілювання (комбінований приціл
ІПН22М2, тринадцять приладів: 6 ТНПО-170 А, ТРПК-240 А, два
ТНПГ-1, три ТВНЕ-1 ПА й один ТНП-350 Б).
Для орієнтування на місцевості машина оснащена навігаційною
апаратурою ТНА-3 "Квадрат-1", гідрокомпасом 1Г11Н, візиром орієн-
тування 1Т25.
Забезпечення бойових дій 441
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забазпечеиня бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.6. Радіолокаційна станція розвідки наземних цілей у ближній зони 112Л1 "Барсук"
Зона огляду:
• за азимутом, град,
• за далекістю, км,
Швидкість цілей, км/год.
Технічні характеристики:
Далекість виявлення, м:
- 0-360 поодинокої людини
- 0-1,6 • автомобіля
- 2-50 Роздільна здатність:
за пеленгом, град,
за далекістю, м,
- 600-800
-1600
-5-6
-50
Рис. 5.7. Квантовий далекомір типу КДТ-3
Технічні характеристики:
Діапазон вимірювання далекості, м, - 500-4000
Точність вимірювання, м, - ±10
Імовірність достовірного вимірювання
далекості нерухомої цілі - 0,9
Довжина хвилі: випромінювання, мкм, - 1,06
Збільшення - х7
Температура експлуатації, С -60 + 60
Забезпечують зовнішній зв’язок у машині радіостанції Р-123М
(див. рис. 3.6) і Р-130МТ (див. рис. 3.8) із датчиком швидкодії Р-014Д,
внутрішній зв'язок - переговірний пристрій Р-124.
БРМ-1 К оснащена системами колективного захисту, димопуску,
протипожежним обладнанням. Вона, як і БМП, здатна переборювати
водні перешкоди на плаву.
Далекомір ДКРМ-1 забезпечує спостереження за місцевістю, пошук
і вибір цілей, вимірювання відстаней до них у діапазоні 300-8000 м
(уночі - до 400 м) із похибкою ±10 м.
РАС ПСНР-5к призначена для пошуку, виявлення, супроводу й ви-
мірювання координат наземних рухомих цілей. Далекість розвідки та-
нків, що рухаються, і автомобілів - 8-10 км, груп солдатів - 5-6 км, по-
одиноких солдатів - 3-4 км. Загальний вигляд приладів денного бачен-
ня подано на рис. 5.8.
442 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Прилад ПРХР призначено для вимі-
рювання потужності гамма-випромі-
нювання й виявлення в повітрі отруй-
них речовин типу зарин. Він одночасно
є датчиком системи колективного за-
хисту й забезпечує видачу команд ви-
конавчим механізмам при виявленні
радіоактивного зараження місцевості
(сигналізація й команда Р), за ядерного
вибуху (сигналізація й команда А), за
виявлення в повітрі отруйних речовин
типу зарин (сигналізація й команда Об).
Рис. 5.8. Прилад денного спостереження
Одночасно з видачею цих команд прилад забезпечує подачу перерив-
частого звукового сигналу до системи внутрішнього зв'язку БРМ-1К.
Радіотехнічна станція ЕРРС-1 забезпечує виявлення й визначення
напрямку на працюючу імпульсну радіолокаційну станцію противника
на відстанях до 60 км із похибкою за напрямком не більше 15°. За до-
помогою станції можна визначати несучу частоту радіолокаційної ста-
нції противника у діапазоні хвиль 2,7-30 см, вимірювати частоту про-
ходження імпульсів у межах 200-8000 Гц, визначати число обертів ан-
тен радіолокаційної станції противника. За цими даними встановлю-
ється тип радіолокаційних станцій противника, а за їхньою належніс-
тю - характер об'єкта розвідки.
Міношукач індукційний напівпровідниковий ИМП-1 застосовуєть-
ся для пошуку протитанкових і протипіхотних мін, установлених у
ґрунт і сніг, корпуси або підривані яких виготовлені з металу. Він до-
зволяє виявляти міни, встановлені в чагарнику, траві, на бродах і в
ґрунті на глибині 8-40 см, здійснювати пошук мін у воді із занурен-
ням пошукового елемента на глибину 1 м.
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для ви-
значення в повітрі, на місцевості, на бойовій техніці отруйних речо-
вин типу зарин, зоман, іприт, фосген, дифосген, синильна кислота,
хлорціан, пари В-газів у повітрі.
Комбінований (денного, без підсвічування - нічного спостереження)
приціл 1ПН22М2 служить для спостереження за місцевістю й ведення
прицільного вогню з гармати й спареного з ним кулемета. Далекість ба-
чення вночі - до 400 м. Прилад денного спостереження ТНПО-170А -
призмовий перископ з електрообігріванням вхідного й вихідного вікон.
Прилади розміщені в робочих зонах членів екіпажу машини, у тому чис-
лі два - у кормових дверях. Прилад денного спостереження ТНП-350Б
установлюється замість ТНПО-170А механіка-водія для спостереження
Забезпечення бойових дій 443
Забалечеиия бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.9. Прилади нічного спостереження
під час руху на плаву з піднятим
хвилевідбивним щитком.
Прилад денного спостереження
ТНПК-240А (8-кратного збільшення)
призначений для спостереження за
місцевістю, розпізнавання цілей і
визначення відстаней до них. Огля-
довий прилад ТНПТ-1 служить для
огляду задньої півсфери місцевості
без повороту башти машини назад.
Прилад спостереження ТВНЕ-1ПА
призначений для спостереження за
місцевістю й цілями вночі (рис. 5.9).
Далекість бачення - 60-120 м.
Модифікації приладів денного й нічного спостереження відрізня-
ються кутом огляду та рівнем перископічності. Необхідний кут ОГЛЯДУ
для приладу задається положенням робочих зон членів екіпажу відно-
сно осі броньованого об'єкта та основних напрямів спостереження в
горизонтальної площині. Рівень перископічності обирається залежно
від положення приладів спостереження на броньованому об'єкті від-
носно розташування членів екіпажу у вертикальній площині. Прилад
ШНЗЗБ (бінокль) замінюється нічним біноклем БН-2 "Реліквія".
Технічні характеристики типових приладів денного та нічного спо-
стереження подано в табл. 5.1, 5.2, відповідно. •
Таблиця 5.1. Технічні характеристики приладів денного спостереження
Прилади ТНПТ-1 ТНПО-170А ТНП-350Б
Кут огляду, град, не менше, у площинах: за горизонталлю за вертикаллю 118 54 91 19 42 10,5
Кут огляду, град, не менше: за горизонталлю за вертикаллю 45 12 44 5,5 25 3
Перископічність, мм — 162 350
Таблиця 5.2. Технічні характеристики приладів нічного спостереження
Прилади ТВНЕ-1ПА ТВН-5
Кут огляду, град, не менше: за горизонталлю за вертикаллю 35 33 36 27
Далекість бачення дороги, м, не менше: активний режим пасивний режим 60 100 80 180
444 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Навігаційна апаратура - це обчислювальний комплекс, призначе-
ний для безперервного автоматичного визначення поточних прямо-
кутних координат машини, що рухається, дирекційного кута машини
й дирекційного кута на пункт призначення, для відображення місця
розташування машини на карті й визначення координат цілей за до-
помогою обчислювача.
Гірокомпас 1Г11Н служить для визначення вихідного дирекційного
кута поздовжньої осі машини, а знімний візир орієнтування 1Т25 -
для початкового орієнтування машини на місцевості
Ультракороткохвильова радіостанція Р-123М (див. рис. 3.6) забезпе-
чує завчасну підготовку й фіксування чотирьох частот у діапазоні 20-
51,5 Мгц. Перехід із однієї частоти на іншу здійснюється автоматично
поворотом ручки перемикача фіксованих частот. Далекість зв'язку
при виключеному придушувані шумів становить не менше 20 км, при
включеному - до 13 км.
Короткохвильова радіостанція Р-130 (див. рис. 3.8) із виносним при-
строєм ВСУ-ТМ має діапазон робочих частот 1500-10990 Кгц, забез-
печує далекість зв'язку на чотириметрову штирову антену до 50 км
удень і до 20 км уночі, при роботі на антену "Симетричний вібратор"
- до 350 км.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм, що
забезпечує, разом із короткохвильовими радіостанціями, швидкодію-
чий однобічний телеграфний зв'язок короткими сеансами. На БРМ-1 К
він призначений для запису, зберігання й передавання цифрової ін-
формації максимальним обсягом 62 десяткових знаки, включаючи
три адресні. Залежно від встановленої швидкості час передавання
радіограм максимального обсягу становить 4 або 7 с.
Переговорний пристрій Р-124 забезпечує внутрішній телефонний
зв'язок у машині між шістьма абонентами й вихід трьох абонентів
(командира, оператора, навідника) на зовнішній зв'язок через радіо-
станції Р-123М і Р-130МТ.
Переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-148 призначена
для забезпечення двостороннього зв'язку в діапазоні частот 37-
51,95 МГц на далекість до 6 км.
Телефонний апарат ТА-57 служить для забезпечення телефонного
зв'язку польовим кабелем П-274М на далекість до 44 км, а для дистан-
ційного управління радіостанцією Р-130МТ - окремим кабелем 500 м.
Для ведення військової розвідки, крім бойових розвідувальних ма-
шин, можуть залучатися дозорні відділення на БМП.
Забезпечення бойових дій 445
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Система спостереження
та управління баштового модуля
бойової розвідувальної машини БРМ-1К (БМП-1, БТР-ЗУ)
Проведеною глибокою модернізацією передбачено встановлення на
корпусі бойових розвідувальних машин, БМП, БТР баштового модуля
"Шквал", до складу якого входить система спостереження та управ-
ління зброєю ОТС-20 (рис. 5.10).
Механізований (танковий) взвод може діяти у складі бойового роз-
відувального дозору перед фронтом або на одному із флангів баталь-
йону (роти). Дозорне відділення на БМП (БТР), дозорний танк виси-
лаються від підрозділу, що веде розвідку, або від роти (взводу), що
виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного
виявлення противника. При веденні розвідки застосовуються штатні
технічні засоби бойових броньованих машин, які використовуються
для спостереження, виявлення, розпізнавання й визначення коорди-
нат цілей.
Рис. 5.10. Оптико-телевізійна система спостереження та управління зброєю ОТС-20
Технічні характеристики:
Поле огляду телевізійної камери, (ГхВ):
• більше - 1°50 х 2°27
менше - 7 37 х 10 09
Розмір екрана за діагоналлю, - 23 см
Мінімальна далекість виявлення броньованих об'єктів, км:
удень - 5,0
• уночі за освітлення (2-4)-10-2 - 7,0 лк
уночі за активного освітлення - 1,2 лк
Статична помилка прицілювання, мрад, телевізійною камерою:
у малому полі огляду - 0,3
у широкому полі огляду - 3,0
446
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Технічні засоби
бойових броньованих машин,
що використовуються для спостереження,
виявлення, розпізнавання та визначення координат цілей
На бойових броньованих машинах встановлюються перископічні
комбіновані бінокулярні оглядові прилади ТКН-ЗМУ, ТКН-ЗМБУ
(рис. 5.11), тепловізійні приціли (рис. 5.12), танковий тепловізійний при-
цільний комплекс "БУРАН-КАТРИН" (рис. 5.13) танковий нічний при-
цільний комплекс Т01-КО1 Е "Буран-Е" (рис. 5.14), квантовий далекомір
типу КДТ-3 (див. рис. 5.7), прилади пошуку наземних і повітряних цілей
типу ШЗ-З (рис. 5.15).
Рис. 5.11. Перископічний комбінований
бінокулярний прилад спостереження
типу ТКН-ЗМУ (ТКН-ЗМБУ)
Рис. 5.12. Тепловізійний приціл
Технічні характеристики:
Далекість спостереження цілі
в денному каналі - не менше 3000 м
Далекість спостереження цілі
в нічному каналі, м, у режимі:
пасивному - не менше 400
• активному - не менше 600
Збільшення каналів, не менше:
• удень - х5
• уночі - хЗ
Поле огляду, град:
• удень -10
• уночі - 8
Технічні характеристики:
Діапазон хвиль, мкм, - 8-12
Поле огляду, град:
• більше - 6x9
мале - 2x3
Мінімальна далекість виявлення, км:
- броньованих об'єктів:
• за більшого поля огляду - З
за малого поля огляду - 6
-людини:
за більшого поля огляду -1,5
за малого поля огляду - 2
Забезпечення бойових дій 447
Забевпечеиня бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.13. Пошукоприцільний тепловізійний
комплекс "БУРАН-КАТРИН"
Рис. 5.14. Пошукоприцільний тепловізійний
комплекс ТОІ-КОІ Е "Буран-Е"
Технічні характеристики:
Збільшення - х7,5
Поле зору, не менше - 5x25
Далекість виявлення
броньованого об'єкта
при світлі (2-4)-10-2 лк, м,
не менше -1400
Технічні характеристики:
Робочий спектральний діапазон
теплового огляду, мкм, - 8-12
Далекість виявлення
броньованого об'єкта, м, - 5000
Збільшення - х7,5
Поле огляду (статичне), град:
широке - 8x6,75
• вузьке - 3x2,25
Кути наведення лінії візування, град:
угору -15
згори - 7
Кути наведення лінії візування, град:
• угору -15
• згори - 7
Погрішність денного прицілу, град,
не більше - 0,03
Рис. 5.15. Прилад пошуку наземних, повітряних цілей,
наведення озброєння типу ІПЗ-З
Технічні характеристики:
Збільшення візирного приладу
Поле огляду візирного
приладу, град,
Візування цілі в діапазоні, град,
Габаритні розміри, мм,
Маса, кг,
-х1,2 х4
- 4,9 -14
- від -10 до + 81
- 570x375x230
-23,8
448 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Розвідувальним відділенням, розвідувальним взводам, що виділя-
ються для ведення радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей,
разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти) мо-
жуть бути додані радіолокаційні станції розвідки наземних цілей
ближньої зони 112Л1 "Барсук" (див. рис. 5.6), що призначені для вияв-
лення піхоти й техніки противника.
Окремим розвідувальним підрозділам може додаватися радіолока-
тор розвідки наземних цілей, що летять низько, АСІ 11 "ЛИС" (рис. 5.16,
призначений для виявлення піхоти та техніки противника.
Рис. 5.16. Радіолокатор розвідки наземних цілей і цілей, що летять низько,
у ближній зоні ЛС111 "ЛИС"
Технічні характеристики:
Робоча частота, ГГц,
Зона огляду:
• за азимутом, град,
за далекості, км,
Час повного огляду, с,
Швидкість цілей, км/год.,
Далекість виявлення, км:
• поодинокої людини
автомобіля
Роздільна здатність:
-36
- від -60 до +60
-0-12
-25
-2-50
-5,4
-11,5
за пеленгом, град, - 2
• за далекістю, м - 25
Апаратура супутникової навігації
ЄР5/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ")
Апаратура супутникової навігації СтРЗ/ГАОНАСС СН-3003 ("БА-
ЗАЛЬТ”) призначена для безперервного визначення координат об'єкта
(широта, довгота, висота над рівнем моря), часу й вектора швидкості
руху об'єкта за радіосигналами супутникової навігаційної системи
Забезпечення бойових дій 449
Забезпечення боймих дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
(СНС) ГЛОНАС і ОР8 НАУ8ТАК у будь-який момент часу, незалежно
від метеоумов; індикації навігаційних параметрів і видачі їх за стан-
дартним інтерфейсом. У перспективі апаратура супутникової навіга-
ції ОР8/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ") (рис. 5.17) може бути встанов-
лена на бойові машини розвідувальних підрозділів для забезпечення
умов точного визначення координат цілей.
Рис. 5.17. Апаратура супутникової навігації
6Р8/ГЛОНАСС СН-3003 ("БАЗАЛЬТ")
Технічні характеристики:
СКВ визначення навігаційних параметрів за СНС
СР5 АУЗТАЙ + ГЛОНАС: координат:
• в автономному режимі, м -10-20
в диференціальному режимі, м -1-5
висоти, м -15-35
• вектору швидкості руху, м/с -0,1
часу, мкс - 1
Тривалість початкового визначення
навігаційних параметрів, на старті с:
• "холодному" -180
• "гарячому" -90
Т° експлуатації, С, - -60 +65
Маса апаратури, кг, не більше -2
Напруга живлення, В -10-30
Габаритні розміри, мм - 176x195x65
Супутниковий навігаційний прилад СНП-1
Супутниковий навігаційний прилад СНП-1 (рис. 5.18) призначений
для відображення на дисплеї електронної карти місцевості, нанесення
на карту обстановки, маршрутів руху, ведення бази даних точок і ма-
ршрутів руху, прийому сигналів СНС, відображення на електронній
карті місцезнаходження рухомого об’єкта (бойових машин розвідува-
льних органів, БМП, БТР, танків) у цифровому вигляді, а також у ви-
гляді умовного позначення, відображення характеристик місцевості.
Із метою підвищення оперативності реалізації об'єктового методу
вогневого ураження противника та організації тісної взаємодії з ор-
ганами розвідки за принципами "розвідка - ураження" і "виявлення -
ураження" бойові розвідувальні машини, бойові машини та вогневі
засоби в складі батальйону (батальйонної тактичної групи) можуть бу-
ти оснащені апаратурою навігаційного забезпечення та взаємодії, дії
якої схематично подано на рис. 5.19.
450 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 5.18. Супутниковий навігаційний прилад СНП-1
Технічні характеристики:
Коефіцієнт збільшення (зменшення) масштабу фрагмента місцевості,
що відображається, не менше - 40
Кількість інформаційних пластів,
що відображаються на електронній карті - 9
Частота оновлення навігаційних координат, Гц - не менше 1
Час готовності до роботи, хв. - З
Час "затінення" антени, що не призводить до збою, с - 20
Робоча частота в режимі СНС МАУ5ТАН -1575,42 ± 1,02
Робоча частота в режимі СНС ГЛОНАС - 1602-1616
СКВ визначення координат місцеположення, м - 20
Індикатор кольорового дисплея:
Розмір екрана дисплея, см - 21x16
Кількість стандартних послідовних портів
для обміну інформацією з зовнішніми приладами - 2
Інтерфейс для запису нових електронних карт - 232
Масштаб карт -1:25000-1:100000
Тип карти - сганд. аркуш
Кількість карт в пам'яті -10
Припустиме ударне перевантаження, м/с2 -196 (20 д)
Забезпечення бойових дій 451
Зхбвхл.чсмкя бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечеимя бойових дій Забомечеиня бойових дій Забезпечемия бойових дій Звбаяпечекия бойових дій
Рис. 5.19. Схема роботи апаратури навігаційного забезпечення і взаємодії
На спостережних постах, КСП використовуються найпростіші за-
соби розвідки: біноклі, стереодалекоміри, бусолі, перископічні комбі-
новані бінокулярні оглядові прилади та квантові далекоміри, за допо-
могою яких розвідники можуть вивчати місцевість і розташування
противника, виявляти цілі й вести за ними спостереження, визначати
їхнє положення на місцевості щодо орієнтирів шляхом вимірювання
горизонтальних і вертикальних кутів, визначати відстані до цілей,
якщо відомі їх розміри за висотою або шириною.
Біноклі можуть бути шести- (Б-6), восьми- (Б-8, Бі-8), дванадцяти-
(Б-12) і п'ятнадцятикратного - (Б-15) збільшення. Вони мають масу 0,6-
0,9 кг. У всіх біноклів у правій трубі розміщено кутовимірювальну сітку
для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. За допомогою
сітки бінокля можна вимірювати кути із точністю до 0-03 % і визнача-
ти відстані до спостережуваних цілей із точністю до 3 % вимірюваної
далекості. При підготовці до роботи будь-якого оптичного приладу під-
ганяють окуляри за базою ока спостерігача й гостротою його зору.
Для виявлення цілей, вимірювання відстаней до них, топографіч-
ної прив'язки, вимірювання кутів, вивчення місцевості й цілей вико-
ристовуються стереоскопічні далекоміри. На рис. рис. 5.20 подано сте-
реоскопічний далекомір, що до цього часу перебував на озброєнні роз-
відувальних й артилерійських підрозділів.
Вимірювання відстані до цілі стереоскопічними далекомірами ти-
пів ДС-09, ДС-1, ДС-2 може бути здійснене на відстані до 5 км.
Для виявлення азимутів орієнтирних напрямів, орієнтування еле-
ментів бойового порядку підрозділів, вимірювання горизонтальних,
452 ТАКТИКА
Тактика Тектика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактике Тактика Тактика
вертикальних кутів і дистанцій при
виконанні топогеодезичної прив'яз-
ки, а також для спостереження й
розвідки використовується периско-
пічна артилерійська бусоль ПАБ-2
(рис. 5.21) - один з основних приладів
для цілевказівки й підготовки даних
для стрільби. З її допомогою можна
вирішувати всі завдання, які вико-
нуються за допомогою бінокля, пери-
скопа або стереотруби й, крім того,
визначати магнітний азимут на ціль.
Рис. 5.20. Стереоскопічний далекомір:
1 - труба ліва; 2 - шарнір; 3 - труба права;
4 - набій постійного осушення; 5 - візир;
6 - механізм рівня; 7 - окуляри; 8 - ручка;
9 - вікно шкали відстаней між окулярами
Рис. 5.21. Перископічна артилерійська
бусоль ПАБ-2 з азимутальною
насадкою АНБ:
1 - орієнтир-бусоль;
2 - кутомірне кільце;
З - бусольне кільце; 4 - монокуляр;
5 - азимутальна насадка; 6 - рівень;
7 - маховик розвороту головки візира;
8 - візир; 9 - корпус відсічного черв'яка;
10 - корпус установочного черв'яка;
11 - вертикальна вісь шестерні
із шаровою п'ятою; 12 - зажимна чаша;
13 - головка триноги
Бусоль має восьмикратне збільшення, по-
ле огляду - 5°, перископічність - 350 мм,
масу в робочому положенні - 2,5 кг.
Засоби артилерійської розвідки
У радіолокаційному взводі артилерійських частин (з'єднань) на
озброєнні можуть перебувати:
радіолокаційні станції артилерійського радіолокаційного комплек-
су (АРК) типу 1А220-У (рис. 5.22);
радіолокаційні станції наземної артилерійської розвідки типу
АСІ 11 "ЛИС" (див. рис. 5.15).
Забезпечення бойових дій 453
Забезпечення Бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових Дій
Рис. 5.22. Радіолокаційна станція артилерійського
радіолокаційного комплексу (АРК)
типу 1Л220-У
Технічні характеристики:
Далекість розвідки вогневих позицій, км:
• артилерії, - ЗО
мінометів, - ЗО
• РСВЗ, - 30-40
- тактичних ракет -55
Інтенсивність визначення координат,
ціль/хв. - 50
Сектор виявлення, град - 60
Радіолокаційний комплекс 1Л220-У
призначається для розвідки
та визначення координат во-
гневих позицій ствольної ар-
тилерії, реактивних артиле-
рійських систем залпового во-
гню, тактичних ракет проти-
вника по першому пострілу
(пуску) і видачі цілевказівок
вогневим засобам артилерій-
ських, реактивно-артилерійсь-
ких дивізіонів, що підтриму-
ють дії механізованих танко-
вих) підрозділів наших військ.
Завдання, які виконуються
комплексом:
розпізнавання класу систем,
що ведуть вогонь: мінометів,
ствольної артилерії, реактив-
них засобів залпового вогню,
тактичних ракет;
прогнозування точок падін-
ня снарядів;
збирання розвідданих про
розташування артилерійсь-
ких, реактивно-артилерійсь-
ких, ракетних батарей на
полі бою;
передавання розвідувальних даних на пункти управління старшо-
го начальника, командні пункти дивізіонів, придані для підтрим-
ки дій механізованих (танкових) батальйонів військ, командні
пункти вогневих підрозділів, що взаємодіють.
Радіолокаційна станція наземної артилерійської розвідки типу ЛС111 "ЛИС" признача-
ється для виявлення піхоти та техніки противника, що рухається. Ре-
жим розпізнання цілей використовується для автоматичного визна-
чення швидкості й типу цілі (людина, група піхоти, броньований об'-
єкт). У базовому варіанті використання передбачена установка радіо-
локаційної станції на БТР, БМП, БТЛБ, автомобіль.
До складу відділення артилерійської розвідки взводу управління
артилерійського, реактивноартилерійського дивізіону входить рухомий
пункт розвідки типу ПРП-3 "Вал" або ПРП-4М (рис. 5.23).
454 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ПРП-З "ВАЛ"
Рис. 5.23. Рухомі пункти розвідки типів ПРП-З "Вал", ПРП-4М
Рухомі пункти розвідки ПРП-З "Вал" (ПРП-4М) використовуються
для ведення розвідки, визначення координат цілей, забезпечення ці-
левказування артилерійським, реактивно-артилерійським підрозді-
лам. До складу спецобладнання ПРП-З "Вал" (ПРП-4М) входять:
радіостанції УКХ діапазону типу Р-123 (Р-173) - 2 шт;
навігаційна апаратура в складі вузлів 1В44, 1Г13М, 1Г25;
радіолокаційна станція виявлення наземних цілей 1РЛ126;
прилади спостереження 10П179, 1ПН29;
квантовий далекомір 1Д6М1;
дві пускові установки (ПУ) ПІ30-1 для 90-мм освітлювальних сна-
рядів 9М41 (бойовий комплект - 20 шт.).
При проведенні глибокої модернізації на ПРП-З "Вал" (ПРП-4М)
встановлюються сучасні оптичні, оптико-електронні, тепловізійні,
квантові прилади нічного бачення, засоби обробки та передавання
розвідувальних даних:
• перископічний комбінований бінокулярний прилад спостережен-
ня типу ТКН-ЗМУ (ТКН-ЗМБУ) (див. рис. 5.10);
тепловізійний приціл (див. рис. 5.11);
• пошукоприцільний тепловізійний комплекс "БУРАН-КАТРИН" або
Т01-КО1 Е "Буран-Е" (див. рис. 5.12);
квантовий далекомір типу КДТ-3 (див. рис. 5.7);
прилад для пошуку наземних, повітряних цілей наведення озбро-
єння типу ІПЗ-З (див. рис. 5.14).
Крім основних, для ведення артилерійської розвідки використову-
ються найпростіші засоби:
стереоскопічний далекомір (див. рис. 5.19);
перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2 (див. рис. 5.20).
З їхньою допомогою виявляються цілі, визначається їх положення
на місцевості щодо орієнтирів шляхом вимірювання горизонтальних і
вертикальних кутів, визначаються відстані до цілей.
Для визначення координат точок стояння АРК, СНАР, ПРП-З (ПРП-4М),
крім штатних, можуть бути використані додаткові технічні засоби:
Забезпечення бойових дій 455
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
апаратура супутникової навігації ОР8/ГЛОНАСС СН-3003 ("БА-
ЗАЛЬТ") (див. рис. 5.16);
супутниковий навігаційний прилад СНП-1 (див. рис. 5.17).
Сумарні погрішності вимірювання координат точок стояння АРК,
СНАР, ПРП-3 (ПРП-4М), координат цілей відносно точок стояння техні-
чних засобів розвідки не перевищують параметрів технічного розсію-
вання снарядів артилерійських, реактивно-артилерійських батарей.
Можливості артилерійської розвідки виявилися істотно обмежени-
ми, а такі засоби технічної розвідки, як СНАР, АЗК, НРС, АРК не за-
безпечують ведення розвідки в містах. У цьому випадку істотну роль у
добуванні даних відіграють: агентурна розвідка, оптична розвідка й
гелікоптери. Планувати розвідку потрібно із врахуванням полів неви-
димості, смуги розвідки; райони особливої уваги необхідно признача-
ти значно менших розмірів, ніж за звичайних умов.
Заняття спостережних постів розвідниками-корегувальниками
краще проводити при проходженні їх у другому ешелоні, за бойовими
порядками рот першого ешелону.
СП потрібно займати у висотних будинках, (але не на горищах і не
на верхніх поверхах) у районах площ, скверів, вокзалів, поблизу окра-
їн. Спостереження слід вести із глибини кімнат для маскування від
снайперів противника. Корегувальника слід екіпірувати радіостанці-
єю із закритим каналом зв'язку, кодованою картою й квантовим да-
лекоміром. Для ефективного вогневого ураження корегувальнику слід
мати зв’язок безпосередньо з вогневим підрозділом або пунктом
управління угруповання артилерії.
Організація розвідки
Розвідка організовується й ведеться за будь-яких умов обстановки
та методів добування відомостей про противника, місцевість у районі
майбутніх дій з метою:
встановлення намірів й замислу дій противника;
виявлення бойового складу, належності, положення, угруповання,
стану та можливостей частин і підрозділів, пунктів управління
військами та зброєю;
виявлення об'єктів (цілей) для ураження, визначення координат
для передавання їх на пункти управління;
визначення ступеня поінформованості противника про наші
війська;
456 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактик*Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
виявлення нових способів і засобів ведення бойових дій;
виявлення заходів противника щодо забезпечення дій військ, ре-
зультатів вогневих ударів, заданих противнику, визначення мо-
рально-психологічного стану військ і місцевого населення.
Основні зусилля розвідки мають бути зосереджені на своєчасному
розкритті угруповання противника, особливо місця розташування за-
собів ядерного й хімічного нападу, систем високоточної зброї і радіо-
електронного придушення, замислу його дій, боєздатності й готовності
до нанесення удару. Розвідка місцевості ведеться із метою виявлення:
ступеню і характеру інженерного обладнання місцевості, систему
загороджень, особливостей рельєфу, наявності природних пере-
шкод, стану ґрунту, доріг, стежок, джерел води, характеру водних
перешкод, наявності переправ і бродів;
ступеня впливу місцевості на пересування та бойові дії підрозді-
лів, на можливість застосування противником зброї масового ура-
ження та високоточної зброї й захист від них;
районів руйнувань, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактив-
ного, хімічного та біологічного (бактеріологічного) зараження, мо-
жливі напрямки їх подолання й обходу.
Основними вимогами, які висуваються до розвідки, Є цілеспрямованість, безпе-
рервність, достовірність, активність, оперативність, скритність, рап-
товість проведення розвідувально-бойових дій, точність визначення
місця розташування (координат) об'єктів (цілей), постійна й чітка вза-
ємодія сил і засобів розвідки різних видів, усебічне забезпечення дій
розвідувальних органів.
Добуті відомості передаються всіма можливими способами коман-
диру (начальнику), що поставив завдання на ведення розвідки. Особ-
ливо важливі відомості доповідаються негайно.
У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна,
радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, -
артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.
Військова розвідка ведеться розвідувальними та бойовими розвіду-
вальними дозорами, підрозділами (групами), призначеними для вла-
штування розвідувальних засідок і спостережними постами (спостері-
гачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.
Радіолокаційна розвідка ведеться постами радіолокаційної розвідки назем-
них рухомих цілей, інженерна розвідка ведеться органами військової роз-
відки та приданими підрозділами інженерних ВІЙСЬК. Радіаційна, хімічна
та біологічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відді-
леннями (екіпажами, обслугами). Артилерійська розвідка ВедеТЬСЯ ШТаТНИ-
Забезпечення бойових дій 457
Забезпечення бойоаих дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Зебезлечеиня бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
МИ Й Приданими артилерійськими підрозділами. Розвідка повітряного про-
тивника ведеться спостерігачами, радіолокаційними та оптичними за-
собами для своєчасного його виявлення, визначення координат,
складу, характеристик повітряних цілей, безперервного спостережен-
ня за їх діями, виявлення повітряних десантів противника та своєча-
сного оповіщення військ про дії повітряного противника.
Розвідувальні відомості в батальйоні (роті) добуваються під час під-
готовки та в ході бою спостереженням, підслуховуванням, розвідуваль-
ними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом
полонених і перебіжчиків, вивченням захоплених у противника доку-
ментів, зразків озброєння й техніки, іншими способами.
Рішенням старших начальників батальйон (рота) може признача-
тися для розвідки боєм. Для ведення розвідки батальйону признача-
ються зони оглядової і детальної розвідки. Батальйону другого ешело-
ну або батальйону, призначеному в загальновійськовий резерв, при-
значається зона відповідальності за ведення розвідки, зона оглядової роз-
відки призначається для визначення характеру дій угруповання про-
тивника з метою прийняття рішення командиром, що організовує
розвідку, і підготовки контрзаходів. Глибина зони оглядової розвідки
батальйону може становити до 10 км. зона детальної розвідки призначена
для виявлення конкретних об'єктів (цілей) противника в інтересах їх
вогневого ураження. Глибина зони детальної розвідки - до 5 км. Зона
відповідальності за ведення розвідки призначена для виявлення противника
перед фронтом батальйону. Глибина зони відповідальності за ведення
розвідки визначається тиловою межею батальйонів першого ешелону
(противника). Ширина зон розвідки збігається з фронтом, що встано-
влений для бою батальйону.
Розвідка в роті ведеться перед її фронтом на глибину бойового за-
вдання (досяжності засобів ураження). Для виконання завдань роз-
відки в батальйоні (роті) створюються (призначаються) різні розвіду-
вальні органи.
Розвідувальний дозор призначається у всіх видах бою й на марші, зви-
чайно у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону,
крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу. Розвідуваль-
ний дозор діє на віддаленні до 15 км від своїх підрозділів, а дозор, що
висилається від розвідувального загону - до 10 км від його головних
сил. Бойовий розвідувальний дозор призначається у складі механізо-
ваного (танкового) взводу. Він діє перед фронтом або на одному із
флангів батальйону (роти) на віддаленні, що забезпечує спостереження
458 ТАКТИКА
Татміїв Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика тактика Тактика Тактика Тактика тактика
за ним, підтримку його вогнем, а за відсутності безпосереднього зіт-
кнення із противником - на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів.
Віддалення дозорів під час дій уночі, у місті, горах і лісі звичайно
скорочується. Взвод, призначений у розвідувальний (бойовий розві-
дувальний) дозор, за необхідності може підсилюватися інженерно-
саперним підрозділом та одним-двома хіміками-розвідниками.
Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спосте-
рігачами та пішими дозорними. Розвідувальні відомості добуваються
спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальо-
тами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням
документів, озброєння й техніки противника, а бойовим розвідуваль-
ним дозором, крім того, і боєм.
Під час постановки завдання дозорам указуються:
відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій;
склад дозору;
район (напрямок, об'єкт) розвідки;
• які відомості, до якого часу добути;
вихідний пункт і час його проходження;
час закінчення розвідки, порядок дій після виконання завдання;
порядок підтримання зв'язку та подання розвідувальних відомос-
тей, а за необхідності й - відомостей про сусідні та діючі попереду
розвідувальні органи, способи взаємного розпізнавання, перепус-
тку й відклик.
Взвод у розвідувальному дозорі
Розвідувальний дозор — орган тактичної розвідки, що висилається
з метою розвідки противника та місцевості в певному районі.
Механізованому взводу, призначеному в розвідувальний дозор,
можуть надаватися фахівці артилерійської, інженерної, радіаційної,
хімічної й біологічної розвідок із засобами ведення розвідки й пересу-
вання. Розвідувальний дозор діє на відстані до 10 км від своїх підроз-
ділів і виконує завдання спостереженням, розвідувальними засідка-
ми, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених і
вивченням документів, озброєння й техніки противника. При вико-
нанні завдання дозор діє в похідному або бойовому порядку.
Для огляду місцевості й місцевих предметів у напрямку руху дозору
й, за необхідності - у сторони, висиляються дозорні відділення або
піші дозорні. Віддалення дозорного відділення від головних сил дозо-
ру визначається можливістю спостереження за його діями й підтрим-
Забезпечення бойових дій 459
Забезпечення бойових лій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
ки вогнем. При веденні розвідки спостереженням усім складом дозо-
ру, а також за необхідності підтримки дій дозорного відділення дозор
(основні сили дозору) розгортається в бойовий порядок. Інтервал між
БМП (БТР), залежно від наявності часу, необхідного на розгортання в
бойовий порядок, і місцевості може становити 200 м і більше.
Підготовка дій розвідувального дозору включає організацію дій (ус-
відомлення завдання, оцінка обстановки, прийняття рішення, поста-
новка завдань підлеглим, організація взаємодії, управління й усебіч-
ного забезпечення); безпосередню підготовку особового складу, озбро-
єння й військової техніки взводу; здійснення контролю готовності до
виконання поставленого завдання.
Командир взводу, одержавши бойове завдання, усвідомлює його,
оцінює обстановку, приймає рішення, ставить завдання підлеглим,
організує взаємодію й управління, бойове забезпечення, виконання
заходів морально-психологічного, тилового й технічного забезпечення,
після чого організує й особисто керує підготовкою особового складу,
озброєння й техніки до дій, у встановлений час доповідає про готов-
ність до виконання поставленого завдання.
При усвідомленні отриманого завдання командир взводу має зро-
зуміти мету майбутніх дій: напрямок (район, об'єкти) розвідки; які
розвідувальні відомості, в який термін добути; порядок доповіді ре-
зультатів розвідки й дій після виконання бойового завдання.
При оцінці противника він вивчає його склад, імовірний характер
дій; можливе розташування об'єктів розвідки. При оцінці місцевості
він вивчає рельєф, прохідність, розташування населених пунктів, гід-
рографію тощо, завдання, що впливають на виконання, розраховує
за картою маршрут руху.
У рішенні на дії в розвідувальному дозорі командир взводу визна-
чає порядок і способи ведення розвідки; завдання дозорним відділен-
ням і порядок їхніх дій; завдання особовому складу; заходи, яких не-
обхідно вжиті для введення противника в оману; основні питання
взаємодії; порядок і способи підтримування зв'язку всередині дозору.
у бойовому наказі командир взводу вказує:
відомості про противника.
напрямок (район, об'єкти) розвідки й завдання дозору.
після слова "Наказую" - завдання з ведення розвідки.
час готовності й початку ведення розвідки.
організацію управління, власне місце розташування й місце свого
заступника.
При постановці завдань на ведення розвідки командир взводу вказує:
460 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
усьому особовому складу - спосіб і напрямок (об'єкти) розвідки,
порядок доповідей результатів;
дозорним відділенням (пішим дозорним) - склад, напрямок (об'єк-
ти) розвідки, спосіб ведення розвідки, порядок доповідей резуль-
татів.
При організації взаємодії командир взводу має погодити: дії відділень
при веденні розвідки спостереженням усім складом дозору, а також
при вступі в бій; дії дозорних відділень (піших дозорів), іншого складу
дозору при розвідці противника, місцевості й місцевих предметів;
підрозділів при поверненні в розташування своїх військ. До всього
особового складу доводять сигнали взаємодії й управління, перепус-
ки, а за необхідності - й відомості про сусідні, діючі попереду підроз-
діли розвідки, способи взаємного розпізнавання.
За наявності часу організовується послідовне відпрацьовування дій
щодо завдань, часу й місця із практичним розіграшем основних епі-
зодів щодо можливих варіантів дій у розвідці.
У вказівках з управління командир взводу додатково вказує: поря-
док і способи підтримки зв'язку усередині дозору, з начальником, що
вислав дозор, у випадку свого виходу зі строю.
Підготовка взводу до дій у розвідувальному дозорі, крім звичайних
питань, включає проведення додаткових занять і тренувань; додат-
кові заходи маскування бойової техніки, особистої зброї, обмундиру-
вання й спорядження; заходи морально-психологічного забезпечення,
спрямовані на забезпечення психологічної готовності особового скла-
ду дозору до ведення дій у відриві від головних сил.
При здійсненні контролю готовності до виконання поставленого завдання коман-
дир взводу, крім звичайних питань, має перевірити знання особовим
складом розвідувальних ознак озброєння й військової техніки, пунк-
тів управління противника, інших об'єктів розвідки, їх дій, уміння
працювати на засобах зв'язку й користуватися встановленими сигна-
лами управління й взаємодії.
В умовах, коли зустріч із противником не передбачається, дозор ру-
хається звичайно дорогою з максимальною швидкістю. У районі мож-
ливої зустрічі із противником він переміщається потай, звичайно поза
дорогами від одного зручного для спостереження місця до іншого.
При виявленні противника командир взводу негайно доповідає
про це командиру, що вислав дозор, і, залежно від отриманих вказі-
вок, продовжує розвідку виявленого противника або виконує раніше
поставлене завдання.
Розвідку й похідну охорону противника дозор обходить, проникаю-
чи до його головних сил. У випадку раптової зустрічі із противником,
Забезпечення бойових дій 461
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойовик дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
коли неможливо засилитися від бою, дозор відкриває вогонь, нападає
на противника, використовуючи його замішання, захоплює полоне-
них і продовжує виконувати поставлене завдання.
Із метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння й
техніки противника дозор улаштовує розвідувальні засідки, а для
знищення його важливих об'єктів проводить нальоти.
В обороні в умовах відсутності безпосереднього зіткнення із противником ДОЗОр має
вчасно виявити його місце розташування, склад, характер дії підроз-
ділів, час і напрямок висування, місця розгортання, позиції елементів
систем високоточної зброї й артилерії, місця розташування пунктів
управління, других ешелонів, резервів, інших об'єктів.
у наступі дозор виявляє розташування опорних пунктів, вогневих за-
собів, особливо протитанкових, наявність і характер фортифікаційних
споруджень і загороджень, у тому числі місця установки ядерних мін,
визначає координати елементів систем високоточної зброї, вогневі по-
зиції артилерії, місця розташування пунктів управління, райони роз-
ташування й напрямок висування других ешелонів (резервів), зони ра-
діоактивного, хімічного й біологічного зараження, райони руйнувань,
пожеж і затоплень, шляхи їхнього обходу або напрямки подолання.
При розвідці противника, що відступає, дозор визначає напрямок його від-
ходу, склад колон, позиції й рубежі, підготовлені для оборони вглиби-
ні. у зустрічному бою дозор визначає склад і напрямок руху головних сил
противника, місця в колонах засобів ядерного й хімічного нападу,
елементів систем високоточної зброї, танків, вогневі позиції артилерії,
місця розташування пунктів управління. Надалі він виявляє склад
і напрямок висування других ешелонів (резервів) противника.
Розвідка населеного пункту починається з огляду його окраїни дозорним
відділенням. До отримання від нього сигналу "шлях вільний" дозор роз-
ташовується поза населеним пунктом потай, перебуваючи
у готовності підтримати дозорне відділення вогнем. У населеному пу-
нкті особлива увага звертається на будинки на перехрестях, верхні
поверхи будинків, інші місця, де можуть бути встановлені вогневі за-
соби противника. Наявність противника в населеному пункті може
встановлюватися також опитуванням місцевих жителів.
За неможливості дій на машинах розвідувальні органи діють
у пішому порядку. У цьому випадку машини просуваються по обидва
боки вулиці за особовим складом, що спішився, у готовності підтри-
мати його вогнем.
Під час огляду будинків, підвалів, горищ, інших приміщень розвід-
ники діють зазвичай бойовими групами або в складі відділення, по-
стійно підтримуючи один одного вогнем і гранатами.
462 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
При розвідці водної перешкоди дозор установлює наявність, склад і харак-
тер дій противника на своєму й протилежному берегах, характер во-
дної перешкоди, стан її заплави. Виявивши противника на підступах
до водної перешкоди, дозор обходить його або проникає до водної пе-
решкоди через проміжки в його бойових порядках. Після виходу до
водної перешкоди, дозор визначає її ширину, глибину, швидкість те-
чії, стан заплави, дна й берегів, їхню крутизну, наявність загоро-
джень на берегах й у воді, місця, зручні для форсування, наявність
переправ і їхній стан. Використовуючи незайняті противником діля-
нки, дозор переправляється на протилежний берег і виявляє його
опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер
загороджень. За неможливості переправитися на протилежний берег
дозор веде розвідку противника, що обороняється на ньому, спосте-
реженням зі свого берега.
При веденні бойових дій у північних районах і взимку розвідувальний ДОЗОр ДО-
датково встановлює стан доріг, наявність і глибину сніжного покри-
ву, важкі для подолання ділянки місцевості й напрямки, на яких про-
тивник може діяти без попереднього прокладання (очищення від сні-
гу) колонних шляхів. Узимку за наявності значного снігового покриву
дозор може діяти в пішому порядку на лижах. У лісі для огляду доріг
(просік), що відходять у боки від маршруту руху, висилаються додат-
кові дозорні відділення, які після виконання завдання приєднуються
до головних сил. Розвідка починається з огляду узлісся дозорним від-
діленням. До закінчення огляду дозор не входить у ліс, а розташову-
ється поза ним, перебуваючи в готовності підтримати дозорне відді-
лення вогнем. У лісі дозор просувається звичайно дорогою або просі-
кою тіньовою стороною на максимально можливій швидкості. Ділян-
ка лісу (гай) осторонь від напрямку руху дозору за необхідності огля-
дається дозорним відділенням. Особливо ретельно оглядаються узліс-
ся, галявини, входи в яри, видолинки й виходи з них, гаті, дефіле,
мости, вершини дерев, інші місця, де найбільш імовірні засідки про-
тивника. Галявини на маршруті руху обходяться або швидко дола-
ються. У горах розвідувальний дозор звичайно просувається уздовж
доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних
висот і спостереженням із них, зосереджуючи зусилля на розвідці пе-
ревалів, тіснин, переправ, вузлів доріг. Дороги, стежки й ущелини, що
відходять від напрямку руху, проглядаються командиром взводу з ви-
гідних для спостереження пунктів або для їхнього огляду висилаються
дозорні відділення. Особлива увага при цьому звертається на місця,
де можливе влаштування противником засідок і загороджень.
Забезпечення бойових дій 463
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Повернення розвідувального дозору до розташування своїх військ здійсню-
ється звичайно зворотним переходом лінії фронту в призначеному мі-
сці під керівництвом начальника штабу батальйону.
Після виконання завдань розвідки дозор виходить у район збору,
де організується розвідка спостереженням і безпосередня охорона,
перевіряється наявність особового складу й озброєння, надається ме-
дична допомога пораненим.
Командир уточнює ділянку подолання лінії фронту й порядок взає-
модії з командиром діючого на цій ділянці підрозділу, розраховує ос-
новний і запасний маршрути руху до ділянки й безпосереднього пе-
реходу лінії фронту.
Після повернення в розташування своїх військ командир бойового
розвідувального дозору організує відновлення боєздатності підрозділу
й подає повідомлення за результатами виконання завдань у розвідці.
Взвод у бойовому розвідувальному дозорі
Бойовий розвідувальний дозор - орган тактичної розвідки, призначений
для ведення розвідки в ході бою перед фронтом або на одному із
флангів батальйону (роти) для встановлення тактичного й вогневого
контакту із противником у випадку його втрати.
Механізований (танковий) взвод, призначений у бойовий розвідува-
льний дозор, у ході бою звичайно діє на віддаленні, що забезпечує спо-
стереження за його діями й підтримку вогнем. За відсутності безпосе-
реднього зіткнення із противником бойовий розвідувальний дозор мо-
же діяти на віддаленні до 10 км від головних сил батальйону (роти).
Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання спостереженням,
підслуховуванням і боєм. У бій він вступає в випадках, коли неможли-
во іншим шляхом добути необхідні розвідувальні відомості. Змушуючи
противника відкрити вогонь, дозор установлює розташування й склад
його вогневих засобів, добуває інші відомості. Під час виконання по-
ставлених розвідувальних завдань взвод діє звичайно у бойовому по-
рядку. Підготовка дій бойового розвідувального дозору включає ті самі
елементи, що й підготовка дій розвідувального дозору.
При усвідомленні отриманого завдання командир взводу має зрозуміти мету
майбутніх дій; напрямок розвідки й моменти, на яких необхідно зосе-
редити основну увагу; вихідний пункт і час його проходження; місце
й час закінчення розвідки, порядок дій після виконання завдання;
відомості про сусідні органи розвідки, розташовані попереду, спосо-
би взаємного розпізнавання, перепусток і відкликів, порядок доповіді
результатів розвідки.
464 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
у рішенні на дн у розвідувальному дозорі командир взводу визначає по-
рядок і способи ведення розвідки; завдання дозорним відділенням (та-
нкам) і порядок їх дій; завдання особовому складу; основні питання
взаємодії; порядок і способи підтримання зв'язку всередині дозору.
При проведенні рекогносцировки командир взводу вивчає розташу-
вання переднього краю; положення підрозділів і вогневих засобів
противника; розташування підрозділів своїх військ; місцевість на на-
прямках ведення розвідки, у результаті чого уточнює способи веден-
ня розвідки, позиції бойових машин у вихідному положенні й марш-
рути пересування дозору в ході виконання поставленого завдання.
при постановці завдань щодо ведення розвідки командир взводу вказує:
усьому особовому складу - спосіб і напрямок (об’єкти) розвідки,
порядок доповідей результатів;
дозорним відділенням (танкам, пішим дозорним) - склад, напря-
мок (об'єкти) розвідки, спосіб ведення розвідки, порядок допові-
дей результатів.
При організації взаємодії командир взводу додатково має погодити дії
дозору з підрозділами батальйону (роти) при занятті вихідного поло-
ження для ведення розвідки, подоланні переднього краю й у ході ве-
дення розвідки.
в обороні бойовий розвідувальний дозор у встановлений час займає
вихідний рубіж безпосередньо в бойових порядках батальйону
й веде розвідку спостереженням перед фронтом і на відкритих флан-
гах, виконуючи завдання виявлення, висування й розгортання під-
розділів противника, виявлення його складу, позицій вогневих засо-
бів, інших об'єктів.
При вклиненні противника в бойовий порядок наших військ бойовий розвіду-
вальний дозор, за вказівкою командира батальйону (роти, начальника
штабу батальйону), висувається до ділянки прориву й установлює
склад підрозділу противника, що вклинився, напрямок його подаль-
шого наступу, одночасно ведучи спостереження за напрямком пере-
міщення його других ешелонів (резервів).
у наступі бойовий розвідувальний дозор із дотриманням заходів мас-
кування завчасно висувається на передній край оборони, займає ви-
хідний рубіж для дій у розвідці й веде розвідку спостереженням, роз-
криваючи (уточнюючи) місця розташування взводних опорних пунк-
тів противника, його вогневих засобів. Командир дозору уточнює на
місцевості маршрути й напрямки руху з початком наступу.
Із початком наступу бойовий розвідувальний дозор, переборовши
мінно-вибухові й інші загородження проробленими проходами, розго-
Забезпечення бойових дій 465
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
рнувшись у бойову лінію, просувається перебіжками від укриття до
укриття за бойовими порядками наступаючих підрозділів, звичайно
на віддаленні до 300 м за ротами першого ешелону, продовжуючи
спостереження за противником. Із проривом першої позиції оборони
противника дозор, використовуючи проміжки й розриви в його бойо-
вих порядках, сміло й рішуче проникає вглиб оборони.
У деяких випадках при проникненні вглиб оборони противника
може виникнути необхідність вступу бойового розвідувального дозору
в бій для рішучого прориву через ділянки слабкої оборони або бойові
порядки підрозділів противника, що відходять. У цьому випадку ко-
мандир дозору через старшого начальника викликає вогонь артилерії,
використовуючи його результати, усім складом дозору атакує проти-
вника й, не затримуючись, виводить дозор на напрямок (у район) ве-
дення розвідки.
За неможливості проникнути вглиб розташування противника бо-
йовий розвідувальний дозор, пристосовуючись до місцевості, веде
розвідку спостереженням.
У ході розвитку наступу бойовий розвідувальний дозор перемішу-
ється потай від одного зручного для спостереження місця до іншого.
Виявивши відхід противника, бойовий розвідувальний дозор негайно
доповідає про це командиру, проникає до головних сил противника,
визначає напрямок їх відходу й характер дій, установлює позиції й
рубежі, підготовлені для оборони в глибині.
під час дій у передбаченні зустрічного бою, при одержанні від старшого нача-
льника завдання на забезпечення введення в бій підрозділів, призна-
чених для дій на сковуючому напрямку, бойовий розвідувальний до-
зор активними діями на зазначеному (вигідному) рубежі сковує під-
розділ прикриття (охорони) противника, виявляє його склад і напря-
мок дій, а після виходу на рубіж підрозділів своїх військ - продовжує
виконувати завдання розвідки.
При виконанні завдання командир бойового розвідувального дозо-
ру періодично у встановлений час доповідає про результати розвідки
начальнику штабу батальйону, а важливі відомості (про різкі зміни
дій противника й нові засоби боротьби) - негайно. Відомості, отрима-
ні в результаті розвідки об'єкта, мають містити час виявлення, місце
розташування (координати), тип (найменування), розміри (фронт,
глибина або довжина об'єкта розвідки, його склад, характер діяльнос-
ті, напрямок руху, швидкість), спосіб отримання відомостей.
Розвідувальна засідка проводиться з метою захоплення полонених, до-
кументів, зразків озброєння та техніки противника, а наліт, крім того,
для знищення (виведення із ладу) важливого об'єкта противника. Для
466 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
улаштування розвідувальної засідки призначається розвідувальний
(механізований, танковий) підрозділ силою до взводу або група спеці-
ально підібраних солдатів і сержантів. Наліт проводиться підрозділом,
що веде розвідку, у повному складі або частиною сил.
у бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну за-
сідку або для проведення нальоту, указуються:
відомості про противника;
місце (об'єкт) та час улаштування розвідувальної засідки (прове-
дення нальоту);
завдання;
порядок підтримання вогнем і проходження лінії фронту (охоро-
ни) своїх підрозділів;
сигнали управління та взаємодії;
перепустку та відклик.
Дозорне відділення (танк) призначається від підрозділу, що веде
розвідку, або від роти (взводу), що виконує бойове завдання у відриві
від головних сил, для своєчасного виявлення противника й розвідки
місцевості. Воно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за
ним і підтримку його вогнем. Дозорне відділення виконує завдання
на БМП (БТР, автомобілі) або в пішому порядку, а взимку - і на ли-
жах. Воно веде розвідку спостереженням та пішими дозорцями, а до-
зорний танк - спостереженням. Дозорне відділення (танк) може при-
значатися для влаштування розвідувальної засідки.
Під час постановки завдання дозорному відділенню (танку) вказуються:
відомості про противника;
напрямок (об'єкт) і порядок ведення розвідки;
сигнали оповіщення, управління, взаємодії; перепустка та відклик.
Спостереження за противником організовується у всіх видах бою
й ведеться безперервно командирами підрозділів особисто, спостереж-
ними постами, спостерігачами рот (взводів, відділень, танків), обслу-
гами чергових вогневих засобів. Організація спостереження має за-
безпечувати найкращий огляд противника та місцевості перед фрон-
том, на флангах і в тилу. Уночі, в інших умовах обмеженої видимості
спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення,
радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей, засобів
освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням.
Спостереження біля державного кордону організується із враху-
ванням забезпечення скритності та максимальної глибини перегляду
суміжної сторони, особливо на ймовірних напрямках дій головних сил
противника. Місця розгортання спостережних постів обладнуються
завчасно й забезпечуються засобами проводового зв'язку.
Забезпечення бойових дій 467
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Радіаційне, хімічне та біологічне спостереження ведеться відповід-
ними постами (спостерігачами за радіаційною, хімічною та біологіч-
ною обстановкою).
В обороні, під час підготовки наступу і при розташуванні на місці у
батальйоні виставляються один-два спостережні пости й один, облад-
наний пост радіаційного, хімічного й біологічного спостереження, в
роті - один-два спостерігачі й спостерігач за радіаційною, хімічною і
біологічною обстановкою. У ході наступу, у зустрічному бою, при від-
ході та на марші у батальйоні (роті) призначаються спостерігачі та
спостерігач за радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою.
Спостережний пост (пост радіаційного, хімічного і біологічного спо-
стереження) містить двох-трьох спостерігачів за радіаційною, хіміч-
ною і біологічною обстановкою, один з яких призначається старшим.
Пост оснащується приладами спостереження, великомасштабною кар-
тою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, го-
динником, засобами зв'язку, підсвічування та подачі сигналів опові-
щення, а пост радіаційного, хімічного та біологічного спостереження,
крім того, приладами радіаційної, хімічної і біологічної розвідки, ме-
теокомплектом.
під час постановки завдань спостережному посту (спостерігачу) вказуються:
• орієнтири та кодовані (умовні) найменування місцевих предметів;
відомості про противника й свої підрозділи;
склад спостережного поста, сектор спостереження, на що зверта-
ти особливу увагу;
порядок доповіді результатів спостереження;
сигнали оповіщення.
Посту радіаційного, хімічного та біологічного спостереження (спостерігачу за ра-
діаційною, хімічною та біологічною обстановкою), крім того, вказу-
ються:
порядок використання приладів радіаційної, хімічної і біологічної
розвідки;
порядок подачі сигналів і доповідей про радіоактивне, хімічне
та біологічне зараження.
Завдання, поставлене спостережному посту (радіаційного, хімічного
і біологічного спостереження), записується в журнал спостереження.
Пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей розгортається звичайно
разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти).' Він
призначається від розвідувального взводу або обслуговується спеціа-
льно підготовленим для цього оператором зі складу роти. Пост осна-
щується станцією ближньої розвідки, схемою місцевості, журналом
розвідки (спостереження), компасом, годинником і засобами зв'язку.
468 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Під час постановки завдання ПОСТу вказуються:
відомості про противника та свої підрозділи;
склад і місце розгортання поста;
сектор ведення розвідки, напрямок або ділянки місцевості, на
яких зосередити особливу увагу;
порядок ведення розвідки, доповіді про її результати.
Розвідка боєм проводиться перед проривом оборонного рубежу проти-
вника з метою уточнення його угруповання й характеру оборони,
розкриття систем вогню та загороджень, наявності його військ на пе-
ршій позиції. Для розвідки боєм може бути призначений посилений
батальйон (рота). Свої завдання він виконує звичайно наступом із по-
ложення безпосереднього зіткнення з противником, при цьому особ-
лива увага приділяється забезпеченню флангів.
До складу батальйону (роти), призначеного для проведення розвід-
ки боєм (захоплення полонених, документів, зразків озброєння, техні-
ки та спорядження) для проведення пошуку включаються підрозділи
військової розвідки (взвод, відділення) або групи спеціально підібра-
них розвідників зі складу окремого розвідувального батальйону чи
розвідувальної роти бригади, у смузі якої проводиться розвідка боєм.
Під час розвідки боєм командири підрозділів, на ділянках яких вона
проводиться, спостерігають за боєм й особисто вивчають противника.
У цей час активно ведеться розвідка всіх видів.
Батальйон (рота), виконавши поставлене бойове завдання, закріп-
люється на вигідному (досягнутому) рубежі або відходить у вихідне
положення, а в разі відходу противника - переходить до його переслі-
дування.
підрозділ (група) пошуку створюється із розвідувальних (механізованих)
підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.
Підрозділ (група), призначений у пошук, підсилюється саперами, засо-
бами розвідки та розмінування, його дії, за необхідності, підтримують-
ся вогнем танків, БМП, артилерії, інших вогневих засобів. Для прове-
дення пошуку в підрозділі (групі) створюються підгрупа нападу (захо-
плення), одна-дві підгрупи вогневого забезпечення, підгрупа розгоро-
дження. Підгрупа нападу призначається для захоплення й доставки в
розташування своїх військ полонених, документів, зразків озброєння
та техніки. Чисельність підгрупи має становили близько половини
всього особового складу підрозділу. Підгрупи вогневого забезпечення мають
завдання прикрита й підтримати вогнем підгрупу нападу, якщо в
цьому виникне необхідність. До складу підгрупи виділяються солдата
та сержанта, добре навчені кидати гранати на далекі відстані та вес-
Забезпечення бойових дій 469
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
ти влучний вогонь зі стрілецької зброї, а також артилерійський розві-
дник для забезпечення дій підрозділу (групи) вогнем артилерії.
Підгрупа розгородження призначається для відтворення, позначення та
прикриття проходів у загородженнях на шляху до об'єкта пошуку. До
її складу включаються сапери або спеціально підготовлені розвідники
з міношукачами та ножицями для розрізання дроту.
У період підготовки підрозділу (групи) складається план пошуку у до-
вільній формі із графічною легендою, де передбачено:
мета пошуку та склад підрозділу (групи);
склад і завдання підгруп;
засоби посилення й підтримки;
час початку та закінчення дій;
порядок висування до об'єкта;
порядок нападу на об'єкт;
• організація управління та зв'язку;
порядок повернення після виконання завдання.
При проведенні пошуку передбачаються заходи боротьби (протидії,
придушення) із технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення,
радіолокаційними станціями) противника. Завдання на проведення
пошуку командиру підрозділу (групи) ставиться на місцевості коман-
диром (начальником), що його організує. При цьому вказуються:
відомості про противника;
місце та час проведення пошуку;
завдання підрозділу (групи);
порядок підтримки вогнем (призначені ділянки, сигнали виклику
та припинення вогню);
порядок проходження переднього краю своїх військ, перепустку й
відклик.
Крім того, якщо в районі об'єкта пошуку є мінно-вибухові або дро-
тові загородження, указується, коли і ким відтворюються проходи
в них або скільки солдатів-саперів придані підрозділу (групі), час їх
прибуття. За необхідності вказується порядок підготовки підрозділу
(групи) до проведення пошуку.
Розвідка в обороні має своєчасно встановити підготовку противника до
наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій і час переходу в
наступ, місця позицій артилерії, інших вогневих засобів, а з початком
наступу противника - уточнити його склад, наявність резервів і мож-
ливий напрямок їх введення.
Розвідка в батальйоні при підготовці наступу ведеться з метою добування
відомостей, які дозволяють достовірно виявити склад, положення,
470 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
можливості противника, його замисел дій в обороні. У цей період роз-
відка має встановити:
нумерацію, боєздатність і характер дій підрозділів противника
перед фронтом наступу батальйону і на флангах, побудову оборо-
ни противника (передній край, опорні пункти, їх інженерне обла-
днання, наявність і місця розташування загороджень);
систему вогню всіх видів зброї перед переднім краєм оборони
й углибині, вогневі позиції протитанкових засобів (ПТРК, танків,
самохідних артилерійських установок), артилерії і мінометів;
місця розташування командних і спостережних пунктів;
сильні й слабкі сторони в системі оборони, наявність відкритих
флангів і ділянок, які погано обороняються;
ступінь прохідності місцевості, характер водяних перешкод, най-
більш сприятливі ділянки їх форсування.
у ході наступу розвідка батальйону має вчасно виявити:
результати вогневого ураження (ступінь ураження живої сили, во-
гневих засобів противника, руйнування вогневих споруджень);
вогневі позиції артилерії й мінометів, осередки опору, які можуть
перешкоджати просуванню підрозділів, їх інженерне обладнання;
склад других ешелонів (резервів), напрямок їхнього висування,
час і рубежі розгортання для контратак, прохідність місцевості,
межі зон зараження;
райони руйнувань, пожеж, затоплень і можливі шляхи їхнього об-
ходу (подолання), місця пунктів управління.
у передбаченні зустрічного бою розвідка батальйону має дізнатися:
про склад і напрямок руху противника, у першу чергу його осно-
вних сил і танкових колон, час проходження ними визначених
рубежів і початок розгортання;
місця розгортання (координати) артилерії й мінометів, готовність
їх до нанесення удару, характер місцевості в районі майбутнього
бою, підхід резервів противника із глибини, можливий характер
їхніх дій.
із зав'язкою й у ході зустрічного бою сили та засоби розвідки батальйону
мають установити (уточнити):
райони розгортання (координати) вогневих засобів, пунктів
управління, інших об'єктів, напрямок висування, рубежі розгор-
тання головних сил противника (особливо танкових частин і під-
розділів), їхній склад і бойовий порядок;
час підльоту і райони викиду (висадки) тактичного повітряного
десанту (аеромобільних підрозділів), рубежі атаки гелікоптерів во-
гневої підтримки;
Забезпечення бойових дій 471
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
результати вогневого ураження противника;
відкриті фланги та проміжки в його бойовому порядку;
характер руйнувань, загороджень і прохідність місцевості в райо-
ні зустрічного бою.
Якщо зустрічний бій завершується переслідуванням, розвідувальні
органи батальйону виходять на паралельні шляхи відходу противника
й ведуть розвідку його похідних колон, військ прикриття, проміжних
рубежів, руйнувань і загороджень.
При загрозі оточення батальйону розвідка встановлює склад, положення,
напрямок дій угруповання противника, що прорвався (обходить), йо-
го повітряних (морських) десантів, аеромобільних підрозділів, наміри
противника з виходом на фланги й у тил підрозділів, що обороняють-
ся, вогневі позиції артилерії, підхід резервів, їх склад, час і напрямок
введення в бій.
Якщо противнику вдається вийти на фланги й у тил батальйону
або з'єднатися зі своїми аеромобільними підрозділами та повітряним
(морським) десантом, тобто завершити оточення, то основні зусилля
розвідки батальйону зосереджуються на встановленні бойового скла-
ду та положення угруповання противника на внутрішньому й зовні-
шньому фронтах оточення, відшуканні в ньому проломів, відкритих
флангів, слабких місць, а також на розкритті об'єктів для ураження
засобами оточених підрозділів.
При підготовці до виходу із оточення розвідка встановлює:
ділянки, які погано обороняються противником, угруповання його
військ, що обороняються на цих ділянках, систему вогню та заго-
роджень;
можливості противника щодо здійснення маневру силами, засо-
бами й вогнем на напрямок прориву при виході батальйону з ото-
чення.
Розвідувальні органи виявляють склад й угруповання військ про-
тивника, що оточили батальйон, визначають координати вогневих
позицій артилерії, пунктів управління. Вони встановлюють райони
розташування, склад і характер дій резервів противника, наявність
загороджень і перешкод, прохідність місцевості. Зусилля розвідуваль-
них органів, що діють поза районом оточення, спрямовуються на ви-
явлення найбільш вигідного напрямку виходу батальйону з оточення.
Розвідка в інтересах висадки та бойових дій тактичного повітряного десанту ведеться
силами й засобами розвідки старшого начальника, а з початком ви-
садки й у ході бойових дій десанту - силами та засобами десанту. Для
ведення розвідки від тактичного повітряного десанту в складі ба-
т ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
тальйону призначається розвідувальний дозор, у складі роти - дозор-
не відділення. Основні зусилля з розвідки після висадки зосереджу-
ються на уточненні наявності противника в районі десантування, на
напрямку найближчого завдання, місця розташування й стану об'єк-
та, що підлягає захопленню або знищенню, наявності, складу та стану
підрозділів охорони, напрямків і маршрутів висування резервів про-
тивника, прохідності місцевості, наявності перешкод і загороджень,
районів зараження.
При закріпленні тактичним повітряним десантом захопленого ру-
бежу розвідка встановлює склад, угруповання й напрямок ударів ча-
стин (підрозділів) противника, розкриває місцезнаходження (визна-
чає координати) засобів ядерного та хімічного нападу, артилерії, пун-
ктів управління, інших об'єктів. Особлива увага приділяється роз-
криттю бронетанкових частин (підрозділів) противника.
Якщо тактичний повітряний десант висаджений для нанесення
ударів у фланг і тил противнику, що висувається, розвідка виявляє
колони, які висуваються, дізнається про їх склад, напрямок руху й
час проходження визначених рубежів, стежить за діями противника.
Під час добування розвідувальних відомостей про засоби ядерного
та хімічного (бактеріологічного) нападу наземні елементи розвіду-
вально-ударних комплексів (систем), пункти управління, інші об'єкти
противника, що підлягають знищенню (захопленню, виведенню з ла-
ду) силами тактичного повітряного десанту розвідка розкриває їх мі-
сце розташування та визначає координата об'єктів, виявляє склад
підрозділів, які їх прикривають (охороняють).
Під час виконання тактичним повітряним десантом завдання щодо
захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів або ділянок,
зручних для форсування, розвідка встановлює:
розташування та характер споруджень (мостів, гребель, дамб,
пристаней), зайнятість об'єктів противником;
склад його підрозділів охорони й оборони, ширину водяної пере-
шкоди.
Під час захоплення тактичним повітряним десантом перевалу роз-
відка встановлює:
напрямок, доступний для руху головних сил десанту;
склад угруповання, розташування опорних пунктів, вогневих за-
собів, загороджень, перешкод противника, що обороняє перевал.
Розвідка на марші ведеться із завданнями:
вчасно попередити командування батальйону про появу на мар-
шрутах руху наземного противника;
Забезпечення бойових дій 473
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
розкрити бойовий склад і характер його дій, райони висадки (ви-
кидання) повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розві-
дувальних груп;
визначити стан і прохідність доріг, мостів, інших переправ на
маршрутах руху, найбільш сприятливі райони для відпочинку та
зосередження підрозділів, виявити шляхи обходу або подолання
можливих районів руйнувань, пожеж, дистанційного мінування,
зон зараження й затоплення.
Під час розташування батальйону в районі зосередження, вихідно-
му районі, районі очікування або відпочинку, в інших районах розві-
дка ведеться з метою виключення можливості раптового нападу на-
земного та повітряного противника, забезпечення командира та шта-
бу батальйону даними, необхідними для ефективного застосування
підпорядкованих їм сил і засобів.
Розвідка районів розташування підрозділів проводиться завчасно,
ще до початку їх зайняття. При цьому від батальйону в намічений ра-
йон розташування, особливо на місцевість, раніше зайняту против-
ником висуваються розвідувальні органи. Просуваючись в зазначе-
них напрямках, вони виявляють:
підрозділи противника, що залишилися, його диверсійно-розвіду-
вальні групи;
наявність і місця установки розвідувально-сигналізаційної апара-
тури, заражені й заміновані ділянки місцевості;
умови розташування підрозділів (маскувальні, захисні властивості
місцевості, наявність і стан шляхів маневру, прихованих підсту-
пів, джерел води).
Основні заходи з організації розвідки в ланці батальйон-рота:
визначення завдань, виділення сил і засобів для їх виконання,
підготовка підрозділів, призначених для ведення розвідки;
організація спостереження;
висилання розвідувального та бойових розвідувальних дозорів,
влаштування розвідувальних засідок, а за вказівкою старших на-
чальників - проведення пошуку й розвідки боєм;
організація безперебійного зв'язку з підрозділом, що діє в розвідці;
збір й обробка розвідувальних відомостей, доповідь вищому на-
чальнику, отримання інформації від підлеглих і сусідів.
Усі ці заходи організації розвідки нерозривно пов'язані між собою,
ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ОДНОЧаСНО Й у КОрОТКІ ТерМІНИ. Вихідні дані ДЛЯ організації
розвідки:
бойове завдання;
рішення командира;
474 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
розпорядження вищого штабу;
наявні відомості про противника;
стан, склад сил і засобів розвідки та їх можливості.
Відсутність розпорядження вищого командира та штабу не звіль-
няє командира (штаб) від обов'язку вчасно організувати розвідку.
Відповідальність за організацію розвідки несе особисто командир.
Він зобов'язаний:
надавати вказівки з розвідки штабу;
заслуховувати начальника штабу з питань організації розвідки й
оцінки противника;
розглядати й затверджувати заходи розвідки;
особисто та через штаб контролювати виконання розвідувальних
завдань;
виявляти постійну турботу про укомплектування розвідувального
підрозділу добре підготовленим особовим складом, технікою та
озброєнням.
Під час організації розвідки командир батальйону (роти) визначає
мету, ціль, найважливіші завдання розвідки, указує де, на яких об'єк-
тах (районах, напрямках) зосередити основні зусилля; дані, які необ-
хідно добути, засоби й способи їх добування, часу добування.
Начальник штабу відповідає за планування й організацію розвідки
в батальйоні, бойову готовність розвідувального підрозділу, своєчасне
виконання ним поставлених завдань. Він зобов'язаний:
знати склад противника в смузі дій підрозділу й на флангах, пе-
редбачати можливі зміни обстановки, бути готовим доповісти свої
висновки про противника командиру для прийняття рішення;
планувати й організовувати розвідку;
керувати розвідувальним підрозділом при підготовці його до дій і
в ході виконання поставлених завдань;
допитувати полонених, перебіжчиків, опитувати місцевих жите-
лів, вивчати захоплені у противника документи, зразки нового
озброєння та техніки, направляти їх у штаб бригади;
здійснювати контроль, надавати допомогу командиру розвіду-
вального підрозділу в укомплектуванні взводу особовим складом,
забезпеченні озброєнням, технікою, матеріальними засобами;
узагальнювати й впроваджувати передовий досвід ведення
розвідки.
під час організації розвідки начальник штабу батальйону:
визначає конкретні завдання розвідки, порядок їх виконання (си-
ли та засоби, які необхідно залучити для ведення розвідки, заходи
Забезпечення бойових дій 475
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
забезпечення їхніх дій, способи управління ними, порядок допові-
ді про добуті відомості);
визначає склад резерву розвідки, завдання розвідувальним орга-
нам батальйону, організує їх підготовку, висилає в розвідку та ке-
рує ними;
збирає, узагальнює розвідувальні відомості, доповідає їх коман-
диру батальйону й у штаб бригади, доводить до командирів рот,
взаємодіючих і сусідніх підрозділів.
З одержанням бойового наказу (розпорядження) та з'ясуванням за-
вдання командир батальйону дає начальнику штабу вказівки щодо
організації розвідки. Із цього моменту починається безпосередня ро-
бота штабу батальйону з організації розвідки.
Начальник штабу визначає: які відомості про противника та міс-
цевість необхідно добути в першу черіу, до якого часу, з використан-
ням яких сил і засобів. Із прийняттям рішення командир батальйону
може уточнити ці завдання або поставити додаткові. Начальник шта-
бу відповідає за організацію й стан розвідки, деталізує вказівки ко-
мандира при її організації, встановлює послідовність вирішення за-
вдань розвідки, визначає способи й терміни їх виконання, напрямки,
райони й об'єкти зосередження основних зусиль розвідки, сили та за-
соби, які залучаються для цього. Він також визначає порядок отри-
мання розвідувальних даних від штабу бригади й сусідів або безпосе-
редньо від виділених ними та діючих розвідувальних органів. Крім
того, штаб визначає, які відомості можуть бути отримані в результаті
того або іншого способу розвідки (спостереження, розвідувальної за-
сідки, пошуку, допиту полонених і перебіжчиків, опитування місце-
вих жителів), ставить завдання підрозділам, виділеним для ведення
розвідки, визначає порядок їх виконання, організовує підготовку та
висилання підрозділів у розвідку й зв'язок із ними.
Командири підрозділів на основі отриманих вказівок організують
ведення розвідки своїми силами та засобами перед фронтом (на фла-
нгах, у тилу), ставлять їм завдання, керують ними, вивчають добуті
відомості й доповідають про них у штаб батальйону.
Командирам розвідувальних органів, що діють у тилу противника,
забороняється мати на робочих картах які-небудь дані про свої війсь-
ка, а всьому їхньому складу - особисті й службові документи.
завдання розвідки ставляться виконавцям усно (за допомогою техніч-
них засобів зв'язку), письмово або графічно на карті. Командирам
підрозділів, що виділені в розвідку, завдання ставляться усно, а у ході
їх виконання уточнюються по радіо. Завдання записуються в журнал
476 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
розпоряджень і повідомлень. Під час постановки завдань з розвідки
виконавцю звичайно вказуються:
короткі відомості про угруповання та дії противника;
завдання (де, до якого часу, які розвідувальні відомості добути),
на що звернути особливу увагу;
час, порядок подання розвідувальних повідомлень, доставки по-
лонених, перебіжчиків, захоплених або знайдених документів,
зразків озброєння та військової техніки.
За необхідності можуть указуватися способи розвідки. Розвідува-
льні завдання, вирішення яких виходить за межі можливостей сил і
засобів розвідки даного підрозділу, виконуються засобами вищої ін-
станції за заявками, а також силами взаємодіючих, підтримуючих і
сусідніх (попереду діючих) підрозділів.
у заявці на розвідку вказується: які дані, про якого противника,
у якому вигляді й коли бажано отримати. Завдання з розвідки мають
викладатися швидко, але не на шкоду їх якості, так, щоб виконавці
правильно зрозуміли їх і можливість їх різного тлумачення була ви-
ключена. Розвідувальний загін висилається від бригади у різних ви-
дах бойової діяльності для добування розвідувальних відомостей на
найбільш важливому напрямку. Склад розвідувального загону зале-
жить від характеру бойових дій військ і виконуваного ними завдан-
ня, розташування та дій противника, умов місцевості й поставлених
завдань на ведення розвідки.
Для ведення розвідки розвідувальному загону вказується напрямок
або смуга розвідки. Ширина смуги розвідки залежить від завдання,
сил і складу загону, виду бою, умов місцевості. Розвідувальному заго-
ну в складі роти смуга розвідки визначається шириною до 5 км, у
складі батальйону - до 10 км. Віддалення основних сил розвідуваль-
ного загону від бригади в ході ведення розвідки від переднього краю
або підрозділів охорони своїх військ може становити до 50 км.
Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, огля-
дом місцевості й місцевих предметів, розвідувальними засідками, на-
льотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, ви-
вченням документів, озброєння й техніки противника, а у випадках,
коли неможливо добути відомості про противника, - іншими спосо-
бами, боєм. У ході ведення розвідки в розташуванні противника, на
рубежах (у районах) його ймовірного руху він може встановлювати
розвідувально-сигналізаційні засоби.
У розвідувальному загоні в усіх випадках організується кругове
спостереження. Воно ведеться спостерігачами, а також командирами
Забезпечення бойових дій 477
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
й всім особовим складом загону. Уночі та в умовах обмеженої види-
мості спостереження ведеться з використанням приладів нічного ба-
чення, тепловізійних спостережних приладів, радіотехнічних засобів,
радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей і доповню-
ється підслуховуванням. Підслуховування застосовується й у денних
умовах як із застосуванням технічних засобів, так і без їх застосуван-
ня. Для його ведення розвідувальний загін періодично зупиняється.
Від розвідувального загону висилаються вперед на віддалення до
10 км і в боки флангів на віддалення 3-5 км розвідувальні дозори си-
лою до посиленого взводу кожний і дозорні відділення (танки), кіль-
кість і склад яких залежить від поставленого завдання, дій противни-
ка, характеру місцевості; інші підрозділи є головними силами загону.
Від розвідувального загону в складі роти можуть бути вислані
один-два, у складі батальйону - три-чотири розвідувальні дозори, а
іноді й більше.
Командир розвідувального загону особисто організує дії підрозділів
і керує ними, перебуває звичайно у складі головних сил. Для уточнен-
ня відомостей про противника й особистого його вивчення він може
висуватися до розвідувальних дозорів.
Завдання командиру розвідувального загону ставиться команди-
ром бригади, начальником штабу або начальником розвідки. Під час
постановки завдання командиру розвідувального загону вказуються:
відомості про противника в смузі (на напрямку) майбутніх дій;
дані про свої і сусідні підрозділи, що ведуть розвідку, сигнали
взаємного розпізнавання;
бойовий склад розвідувального загону;
смуга або напрямок розвідки;
завдання на розвідку (які відомості, до якого часу необхідно добу-
ти, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій після ви-
конання завдання, кінцевий пункт або рубіж ведення розвідки,
час закінчення розвідки, маршрут повернення або зосередження);
порядок підтримання зв'язку, подання розвідувальних відомостей
(кому, куди, в який спосіб, до якого часу), сигнали взаємного роз-
пізнання з літаками (гелікоптерами) своєї авіації;
порядок проходження лінії фронту своїми військами, перепустку
й відзив;
порядок евакуації поранених й убитих, доставки полонених, тро-
фейного озброєння, документів, дії щодо пошкодженого озброєн-
ня й техніки.
Для зв'язку з командиром, що вислав підрозділ у розвідку, коман-
диру розвідувального загону вручається таблиця радіосигналів і кодо-
478 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
вана карта. Роботу з організації розвідки командир розвідувального
загону проводить звичайно за картою у вихідному районі.
Порядок роботи командира розвідувального загону з організації розвідки зале-
жить від конкретної обстановки, отриманого завдання, наявності ча-
су. Роботу з підготовки та ведення розвідки він починає з отримання
бойового наказу (розпорядження) або попереднього бойового розпо-
рядження на підготовку до дій у розвідці. Із отриманням бойового
наказу (розпорядження) командир батальйону (роти) усвідомлює його,
визначає заходи, яких необхідно вжити негайно для найшвидшої під-
готовки батальйону (роти) до ведення розвідки, дає вказівки коман-
дирам рот (взводів) щодо підготовки особового складу, техніки,
озброєння до виконання завдань. Далі оцінює обстановку, приймає
рішення й доповідає командиру (начальнику), що вислав розвідуваль-
ний загін.
Прийнявши рішення, командир батальйону (роти) віддає усний бо-
йовий наказ, необхідні розпорядження щодо організації бойового за-
безпечення. Під час з'ясування бойового завдання командир розвіду-
вального загону має зрозуміти мету майбутніх дій у розвідці, розвіду-
вальні відомості, які необхідно добути, до якого часу, способи дій роз-
відувального загону, порядок доповіді результатів розвідки, дій після
виконання бойового завдання, час має на підготовку до виконання
бойового завдання.
Під час оцінювання обстановки командир розвідувального загону оцінює
противника, стан своїх сил і засобів, місцевість у смузі (на напрямку)
майбутніх дій, стан погоди, час року й доби. Під час оцінювання про-
тивника він вивчає його розташування й стан, імовірні рубежі зу-
стрічі з розвідкою противника, похідною охороною, головними сила-
ми, можливе розташування об'єктів розвідки, їх охорону та оборону,
імовірний характер дій противника, способи можливого впливу про-
тивника на підрозділи розвідувального загону, що діють углибині бо-
йових порядків.
Оцінюючи стан своїх сил і засобів, командир розвідувального заго-
ну усвідомлює їх укомплектованість особовим складом, озброєнням,
технікою й забезпеченість усім необхідним для виконання поставле-
ного завдання, підготовленість командирів взводів, їх досвід і здат-
ність керувати розвідувальним дозором під час вирішення самостій-
них завдань, час на підготовку до дій.
Під час оцінювання місцевості командир розвідувального загону
вивчає рельєф, населені пункти, гідрографію, інші її елементи, робить
висновок про вплив тактичних властивостей місцевості на виконання
Забезпечення бойових дій 479
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
бойового завдання. У результаті оцінювання обстановки командир
батальйону (роти) робить висновки: які завдання, яким складом і до
якого часу можна виконати.
Рішення командир розвідувального загону приймає особисто на
основі з'ясування отриманого завдання, висновків з оцінювання об-
становки й проведення тактичних розрахунків. У рішенні він визна-
чає: замисел, бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії,
порядок усебічного забезпечення, організацію управління. Основу
рішення становить замисел, в якому визначаються напрямок зосере-
дження основних зусиль розвідки, спосіб і послідовність проведення
розвідки (знищення, захоплення) противника, порядок його уражен-
ня, бойовий порядок загону.
Бойовий наказ особовому складу розвідувального загону віддається за-
лежно від умов підготовки відразу після завершення безпосередньої
підготовки розвідувального загону до виконання бойового завдання.
У випадку, коли командир розвідувального загону матиме можливість
уточнити своє рішення на місцевості, бойовий наказ віддається після
уточнення рішення. У бойовому наказі командир розвідувального за-
гону вказує відомості про противника, завдання розвідувального заго-
ну, завдання розвідувальним дозорам (дозорним відділенням, танкам),
підрозділам головних сил - місце в колоні, напрямок (маршрут), час
проходження вихідного пункту, порядок безпосередньої охорони, час
готовності до виконання завдання, своє місце та місця заступників.
Після віддання бойового наказу командир розвідувального загону
вказує порядок дій під час зустрічі з противником, заходи всебічного
забезпечення, сигнали оповіщення, порядок організації й ведення
зв'язку, управління та взаємодії, а за необхідності - відомості про су-
сідні, діючі попереду розвідувальні органи, способи взаємного розпі-
знавання, порядок проходження лінії фронту (охорони) своїх військ,
перепустку та відклик.
В обороні за відсутності безпосереднього зіткнення з противником розвідувальний
загін може висилатися для своєчасного виявлення початку висування
й розгортання противника, визначення складу та напрямку дій його
основного угруповання, позицій засобів ядерного й хімічного нападу,
наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневих по-
зицій артилерії і місць розташування пунктів управління. У ході обо-
ронного бою розвідувальний загін уточнює угруповання противника,
установлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі вве-
дення їх у бій.
У наступі розвідувальний загін, використовуючи проміжки та відкри-
ті фланги в бойовому порядку противника, стрімко проникає вглиб
480 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
його оборони, веде розвідку позицій й опорних пунктів, визначає ра-
йони розташування, напрямки висування других ешелонів (резервів),
наявність і характер фортифікаційних споруджень і загороджень, у
тому числі місця установки ядерних мін, позиції засобів ядерного та
хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних компле-
ксів, вогневі позиції артилерії, місця розташування пунктів управлін-
ня, інших важливих об'єктів, зони зараження, райони руйнувань,
пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу. Із початком
відходу противника розвідувальний загін стрімко виходить на фланги
й шляхи відходу його головних сил, установлює їх склад і напрямок
відходу, склад і характер дій ар'єргардів, позиції та рубежі, підготов-
лені для оборони вглибині, час зайняття їх військами, наявність і ха-
рактер перешкод і загороджень, особливо ядерно-мінних. Розвідува-
льний загін може захоплювати переправи через водні перешкоди й
інші важливі об'єкти на шляхах відходу противника, утримуючи їх до
підходу своїх підрозділів, частиною сил він продовжує виконувати
поставлене завдання.
у передбаченні зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої
зустрічі з противником просувається дорогами із максимальною
швидкістю. При підході до рубежу можливої зустрічі з противником
розвідувальні дозори й головні сили загону діють приховано, звичай-
но поза дорогами, перемішуючись від одного вигідного для спостере-
ження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги, інші напрям-
ки ймовірних дій противника. Під час зустрічі з розвідкою й охоро-
ною противника розвідувальні дозори й головні сили загону обходять
їх потай, проникають до головних сил противника, встановлюють їх
склад, характер і напрямок дій, час проходження важливих рубежів,
початок і рубежі розгортання, позиції засобів ядерного та хімічного
нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вог-
неві позиції артилерії, місця пунктів управління.
у ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил
противника, використовуючи відкриті фланги та проміжки в його
бойових порядках, проникає вглиб, виявляє склад других ешелонів
(резервів) і напрямки їх висування. Для розвідки населеного пункту, залежно
від величини розвідувального загону, висилається один або кілька
розвідувальних дозорів і дозорних відділень (танків). Головні сили за-
гону залишаються поза населеним пунктом до огляду його окраїн роз-
відувальними органами, а далі просуваються за ними, під час оволодіння
містом розвідувальний загін доцільно використовувати вглибині оборо-
ни противника в обхід міста. Із виходом на зазначену смугу (напря-
Забезпечення бойових дій 481
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
мок) розвідки він розкриває підхід до міста резервів противника, мі-
сця розгортання його засобів ядерного нападу, артилерії, пунктів
управління, підготовку до деблокування міста або захоплення (повер-
нення) його з ходу (штурмом), установлює початок і напрямки відходу
військ противника з міста, виявляє знов підготовлені оборонні рубежі
та встановлює зайнятість їх військами, які відходять з міста або ви-
сунені з глибини.
під час пересування (на марші) розвідувальний загін висилається на
віддалення, що забезпечує командиру й штабу можливість своєчасно-
го реагування на зміни обстановки. Для цього розвідувальний загін
від бригади висувається - за 1,5-2,0 год. до виходу підрозділів охоро-
ни. Із метою виграшу часу на марші розвідувальний загін до рубежу
ймовірної зустрічі з противником пересувається дорогами із макси-
мальною швидкістю.
Повернення розвідувального загону (дозору) до розташування своїх військ
здійснюється зворотним переходом лінії фронту в призначеному місці
під керівництвом начальника розвідки бригади, начальника штабу
механізованого (танкового) батальйону. Перед поверненням розвіду-
вального загону (дозору) його командир вивчає обстановку на ділянці
подолання лінії фронту (державного кордону), порядок взаємодії
із командиром підрозділу (командиром прикордонного загону, нача-
льником прикордонної застави), що обороняється на цій ділянці, де-
тально вивчає обстановку, обмірковує план виходу, намічає основний
і запасний маршрути руху до ділянки переходу лінії фронту (держав-
ного кордону).
По прибутті до району, що призначений для переходу, командир
розвідувального загону (дозору) розташовує підрозділ у найбільш без-
печному місці, організує розвідку й уточнює порядок дій. У встанов-
лений час або з отриманням сигналу розвідувальний загін (дозор) пе-
реходить лінію фронту (державний кордон).
Допит полонених і перебіжчиків у батальйоні (роті) проводиться коротко з
метою отримання лише тих відомостей, що необхідні батальйону (роті)
для ведення бою. Після допиту полонені й перебіжчики негайно доста-
вляються в штаб бригади (батальйону). Розвідувальні дані (відомості),
отримані під час допитів полонених і перебіжчиків, при опитуванні мі-
сцевих жителів, мають бути перевірені (зіставлені). Захоплені в проти-
вника документи, зразки озброєння й техніки направляються коман-
диру (начальнику), що вислав підрозділ у розвідку, із вказівкою, місця
та обставин, за яких вони були захоплені. На захоплених документах
забороняється робити будь-які написи й позначення.
482 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Артилерійська розвідка
Артилерійська розвідка має завдання добування й обробки відомо-
стей про противника, місцевість і метеорологічні умови, необхідні для
забезпечення бойової діяльності ракетних військ й артилерії. Артиле-
рійська розвідка організовується у всіх видах бою із завданням вчас-
но розкрита об'єкти (цілі) противника, у першу чергу тактичні засоби
ядерного нападу, угруповання танків, артилерії, опорні пункти, пунк-
ти управління, радіоелектронні засоби, визначити їх координати. На
артилерійську розвідку покладають також завдання щодо контролю
за результатами ударів своїх ракет, корегування вогню артилерії,
спостереження за діями противника й своїх військ.
Артилерійська розвідка ведеться спеціальними підрозділами з'єд-
нань, частин, підрозділів. В інтересах ведення артилерійської розвід-
ки можуть залучатися розвідувальні органи механізованих (танкових)
підрозділів.
5.2. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Інженерне забезпечення є видом бойового забезпечення, організо-
вується з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчас-
ного та прихованого висування, розгортання й маневру, підвищення
захисту особового складу, озброєння, техніки від засобів ураження, а
також для нанесення противнику втрат й ускладнення його дій.
Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає:
інженерну розвідку противника, місцевості й об'єктів;
фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій і районів
розташування підрозділів;
виконання інженерних заходів маскування й захисту від високо-
точної зброї;
обладнання інженерних загороджень;
відтворення проходів у загородженнях;
обладнання й утримання переправ через водні перешкоди;
обладнання пунктів водопостачання;
ліквідація наслідків застосування противником ядерної зброї.
Забезпечення бойових дій 483
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Інженерна розвідка
противника, місцевості й об'єктів
Інженерна розвідка місцевості проводиться у різні способи й мето-
ди (вивчення місцевості за картою; фотознімки з космосу, літаків;
військово-географічний опис, спостереження, інженерно-розвідуваль-
ні дозори тощо). Результатом інженерної розвідки місцевості є відпо-
відь на питання про прохідність місцевості для особового складу й
техніки, про можливості маскування особового складу та техніки (як
своїх, так і чужих). Для цього треба дістати відомості про:
рельєф місцевості (напр., крутизну пагорбів);
наявність й пропускну здатність доріг;
можливість руху поза дорогами (заболоченість місцевості, наяв-
ність глибокого снігу, ярів тощо);
наявність водних перешкод (ріки, струмки, озера, зони затоплення);
густоту лісів, їхню пожежну небезпеку.
Загалом місцевість, на якій мають проходити бойові дії, варто ре-
тельно вивчати для подальшого передбачення її можливого впливу на
вирішення бойових завдань.
Природно, що противник також вивчає місцевість і намагається
ускладнити дії наших військ. Для цього він вживає низку заходів для
погіршення можливостей руху наших військ. Він руйнує або готує до
руйнування дороги, мости, дамби, влаштовує лісові завали, відриває
протитанкові рови, влаштовує барикади, встановлює мінні поля. Ін-
женерна розвідка зобов'язана виявити ці заходи противника, спрог-
нозувати його дії.
Способи ведення інженерної розвідки залежать від виду бою або
маневру, що має проводитись (наступ, оборона, відхід, марш). У ме-
ханізованих (танкових) батальйонах завдання інженерної розвідки як
покладають на звичайні розвідувальні пости й групи. Для цього до
складу постів і груп включають військовослужбовців інженерно-
саперних підрозділів старшого начальника.
Інженерна розвідка місцевості проводиться при підготовці оборон-
ного наступального бою, при підготовці та в ході здійснення маршу
батальйону, при підготовці форсування водної перешкоди.
484 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактике Тактика Тактика
Зміст завдань інженерної
розвідки при підготовці оборони
У ході інженерної розвідки для вибору місць фортифікаційного обладнан-
ня опорних пунктів, позицій і районів розташування підрозділів, ви-
значення місць обладнання інженерних загороджень уточнюються:
характер місцевості перед переднім краєм;
найбільш імовірний напрям наступу головних сил противника
(особливо танків), рубежі розгортання, скриті підступи до перед-
нього краю, рубежі атаки;
положення першої, другої, третьої, четвертої траншей і ходів спо-
лучень;
положення ротних, взводних опорних пунктів;
основні та запасні позиції протитанкових засобів на флангах і
вглибині батальйонного району оборони;
позиція бойової охорони;
позиції засобів, що забезпечують фланги, стики із сусідами, про-
міжки між ротами;
обсяг, порядок і терміни проведення робіт фортифікаційного об-
ладнання опорних пунктів;
обсяг, порядок і терміни проведення робіт зі створення мінних по-
лів, вузлів загороджень, завалів, протитанкових і протипіхотних
перешкод, підготовлених для руйнування (замінювання) об'єктів;
місце розташування КСП батальйону, медичного пункту, обсяг,
порядок і терміни їх обладнання.
Зміст завдань інженерної
розвідка при підготовці наступу
у ході інженерної розвідки вивчається місцевість й уточнюються:
обсяг, порядок і терміни проведення робіт фортифікаційного об-
ладнання вихідних позицій механізованих і танкових рот, старто-
вих (вогневих) позицій зенітного підрозділу, командно-спостереж-
них і спостережних пунктів, районів розташування підрозділів
технічного забезпечення й тилу;
обсяг, порядок і терміни влаштування інженерних загороджень;
стан маршрутів висування, обсяг, порядок і терміни підготовки
та облаштування рубежів розгортання;
обсяг, порядок і терміни виконання заходів захисту від високо-
точної зброї;
заходи маскування;
Забезпечення бойових дій 485
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
передній край оборони противника;
підступи до переднього краю противника;
наявність і характер загороджень;
наявність перешкод;
рубежі можливого встановлення мінних полів засобами дистан-
ційного мінування;
обсяг, порядок і терміни проведення робіт фортифікаційного об-
ладнання вогневих позицій штатних і приданих вогневих засобів
для ведення вогню прямою наводкою;
місця й час відтворення проходів у загородженнях, влаштування
переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони проти-
вника;
порядок відтворення проходів у загородженнях противника вгли-
бині його оборони.
Зміст завдань інженерної розвідки
при підготовці та в ході здійснення маршу
У ході інженерної розвідки маршруту уточнюється:
стан маршрутів, виявлення закритих ділянок маршруту, місць
обвалів, каменепадів та осипів;
виявлення місць, де можливе влаштування противником загоро-
джень;
визначення переліку заходів захисту колон батальйону від висо-
коточної зброї;
виявлення мінних полів на маршруті руху, що встановлені систе-
мами дистанційного мінування противника;
визначення місць, де необхідне відтворення проходів у мінних
полях інженерними підрозділами, що додані групою розгоро-
дження батальйону, групами розмінування рот.
Зміст завдань інженерної
розвідки водної перешкоди
У ході інженерної розвідки водної перешкоди уточнюється:
наявність і стан мостових переправ, бродів;
найзручніші місця обладнання десантних, паромних переправ
танків у брід та під водою;
місця переправ і порядок використання приданих переправних
засобів;
місця та види основних і запасних переправ;
маршрути та порядок висування до водної перешкоди.
486 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 5.24. Інженерна розвідувальна
машина (ІРМ) "Жук”
Для проведення інженерної розвідки
противника, місцевості й об'єктів залу-
чаються штатні засоби розвідки, придані
спеціальні інженерні розвідувальні ма-
шини (ІРМ) типу "Жук" (рис. 5.24) старшого
начальника.
Обладнання ІРМ "Жук" включає при-
лади спостереження ПИР-451, радіоста-
нції УКХ-діапазону (2 шт.), навігаційну
апаратуру ТНА-30, далекомір ДСП-30, бусоль ПАБ-2М.Для розвідки
водних перешкод використовується ехолот, мінно-вибухових загоро-
джень - міношукачі типу РШМ-2, РВМ-2М, ІМП-2.
Фортифікаційне обладнання
опорних пунктів, позицій
і районів розташування підрозділів
Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій і районів
розташування підрозділів здійснюється з метою захисту особового
складу, озброєння та техніки від засобів ураження противника. Втра-
ти від вогню противника піхоти, що укрита, порівняно із неукритою,
у чотири-шість разів нижчі, а від ядерної зброї - в 10-15 разів.
Роботи з фортифікаційного обладнання починаються відразу після
зайняття підрозділами батальйону району призначення. Вони трива-
ють весь час, поки підрозділи займають цей район. Роботи дуже тру-
домісткі й займають багато часу. Досить сказати, що навіть влашту-
вання окопу для стрільби лежачи займає від 25 до 40 хв.
Для влаштування окопу для танка потрібно перемістити до 28 м3
землі. Якщо врахувати, що танковий екіпаж складається із трьох осіб,
то кожний із танкістів має перемістити 9 м3 ґрунту. Одна людина за
годину праці може перемістити в середньому до 1 м3 ґрунту. Вихо-
дить, щоб вирити окоп для танка вручну потрібно від 9 до 28 год. Але
ці затрати виправдані. Танк в окопі успішно протистоїть трьом-
чотирьом танкам противника, що наступають.
У більшості випадків (поспішне зайняття оборони, близькість під-
ходящого противника) часу для цього не вистачає. Для скорочення
часу фортифікаційного обладнання позицій залучаються інженерні
підрозділи старшого начальника. Наприклад, у складі інженерно-
саперного підрозділу старшого начальника для цих цілей є дев'ять
БТУ (бульдозерне устаткування, що навішується на танк), тобто по
одному БТУ (рис. 5.25) на роту.
Забезпечення бойових дій 487
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.25. Бульдозерне устаткування танка (БТУ)
Використання БТУ дозволяє відрити один танковий окоп за ЗО хв.
(плюс ще 5 людино-год. роботи лопатами). Крім того, в інженерно-
саперному взводі батальйону, а також в інженерно-саперному під-
розділі старшого начальника, що додається, для влаштування тран-
шей, котлованів під бліндажі, сховищ, укриття для техніки є машини
ПЗМ-2 (полкова землерийна машина) (рис. 5.26).
Рис. 5.26. Полкова землерийна машина ПЗМ-2
Технічні характеристики:
Технічна продуктивність риття котлованів
Технічна продуктивність риття траншей
Розміри траншеї, що відривається:
ширина за верхом у поталих ґрунтах
• ширина за верхом у мерзлих фунтах
• ширина за дном
• глибина
Розміри котлованів, що відриваються:
* ширина
глибина
Тягове зусилля лебідки
Час переведення із транспортного стану в робочий
- 140 м3/год.
- 180 м/год.
-0,9м
- 0,65 м
- 0,65 м
-1,2м
- від 2 до 3,5 м
- до 3,0 м
-5т
-3-4хв.
Фортифікаційне обладнання ведеться силами самих підрозділів із
максимальним використанням засобів механізації, застосуванням за-
рядів вибухових речовин, місцевих матеріалів, конструкцій і спору-
джень промислового виготовлення, із урахуванням захисних власти-
востей місцевості. Черговість і терміни фортифікаційного обладнання
488 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів ви-
значаються із врахуванням забезпечення їхньої постійної готовності
до ведення бою та нарощування захисту особового складу, озброєння
й техніки від усіх засобів ураження.
Фортифікаційне обладнання району оборони (опорного пункту) починається не-
гайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та
організації системи вогню. У деяких випадках воно може починатися
ще до зайняття оборони, у повному обсязі проводиться звичайно піс-
ля зайняття підрозділами опорних пунктів і продовжується безперер-
вно в ході всього оборонного бою. Воно здійснюється одночасно на
всю глибину оборони в послідовності, що забезпечує постійну готов-
ність підрозділів до відбиття наступу противника та захисту від усіх
засобів ураження, проводиться потай, із повним напруженням сил і
максимальним використанням збірних фортифікаційних споруджень,
конструкцій, місцевих будівельних матеріалів.
За відсутності безпосереднього зіткнення з противником фортифі-
каційне обладнання району оборони (опорного пункту) здійснюється з
широким використанням засобів механізації.
Роботи та заходи, які виконуються в першу чергу:
влаштовуються інженерні загородження перед позицією бойової
охорони й переднім краєм оборони;
• розчищаються смуги огляду й обстрілу;
обладнуються позиції відділень (рис. 5.27);
обладнуються окопи для танків (рис. 5.28), БМП (рис. 5.29), БТР (рис. 5.30);
обладнуються окопи для автоматичних гранатометів станкових
АГС-17 (рис. 5.31);
у механізованому батальйоні на БТР додатково обладнуються око-
пи для протитанкових ракетних комплексів типів 9К111 "Фагот",
9К115 "Метис" (рис. 5.32), станкових протитанкових гранатометів
СПГ-9М (рис. 5.33);
обладнуються відкриті спорудження для спостереження команди-
рів взводу (рис. 5.34), роти (рис. 5.35), батальйону (рис. 5.36);
обладнуються й облаштовуються спорудження для медпункту;
облаштовуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж
або обслугу (рис. 5.37).
Обсяги робіт, які виконуються при обладнанні позицій, влаштуванні окопів і споруджень:
при обладнанні позиції відділення вручну за допомогою піхотної
лопати - 300-400 люд./год., саперної лопати - 150-200 люд./год.;
Забезпечення бойових дій 489
Забезпечення бойових дій Забезпечених бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових ДІЙ Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
при обладнанні позиції відділення за допомогою землерийної ма-
шини ПЗМ-2 - 1 маш./год. і додаткового, за допомогою піхотної
лопати, - 160-240 люд./год., саперної лопати - 80-120 люд./год.;
на влаштування окопу для танка (без бліндажа) за допомогою та-
нка з бульдозерним обладнанням - 0,6 маш./год. та 5 люд./год.;
на влаштування окопу для БМП - 32 люд./год., із застосуванням
землерийної машини - 0,3 маш./год. і 8 люд./год. без щілини (блін-
дажа);
на влаштування окопу для БТР - 65 люд./год., із застосуванням
землерийної машини - 0,6 маш./год. та 12 люд./год. без щілини
(бліндажа);
на влаштування окопу для автоматичного гранатомета АГС-17 -
15 люд./год.;
на влаштування окопу для протитанкового ракетного комплексу
типів 9К111 "Фагот", 9К115 "Метис" - 16 люд./год.;
на влаштування окопу для станкового протитанкового гранатоме-
та СПГ-9М - 17 люд./год.;
на влаштування спорудження для спостереження командира взво-
ду - 6 люд./год., роти - 12 люд./год., батальйону - 22 люд./год.;
на влаштування перекритої щілини на відділення, екіпаж або об-
слугу - 20-24 люд./год.
Роботи та заходи, які виконуються в другу чергу:
дообладнуються ротні та взводні опорні пункти;
обладнуються окопи для танків, БМП (БТР), інших вогневих засо-
бів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубе-
жах в районах зосередження бронегруп;
створюється та вдосконалюється в бойовому й господарчому пла-
нах система траншей і ходів сполучення, завершується фортифі-
каційне обладнання опорного пункту механізованого взводу пер-
шого (другого) ешелону, роти, району оборони механізованого ба-
тальйону;
дообладнуються КСП взводу, роти, батальйону;
влаштовуються бліндажі (рис. 5.38) на кожне відділення (екіпаж, об-
слугу), сховища на кожну роту (батарею), сховище на КСП баталь-
йону (роти), укриття для озброєння, техніки, ракет, боєприпасів,
інших матеріальних засобів;
обладнуються основні фальшиві об'єкти в батальйонному районі
оборони, ротному опорному пункті, додатково - загородження пе-
ред переднім краєм, у проміжках між опорними пунктами й на
флангах, готуються шляхи маневру.
9
1314
19 17
8
16
23
На обладнання позиції
відділення необхідно:
495,0 люд./год.
Матеріали: круглий ліс - 15 м3;
дріт діаметром 3-4 мм
у три-чотири нитки - 32,2 кг
16 12
Рис. 5.27. Позиція відділення (послідовність обладнання вручну):
а - обладнання поодиноких окопів для стрільби лежачи, маскування БМП (БТР) за допомогою
покриття; б - відривання окопів для стрільби з коліна, стоячи, початок відривання окопу для
БМП (БТР); в - з'єднання окопів траншеєю, обладнання в них протиосколкових козирків, довід-
ривання окопу для БМП (БТР); г - обладнання бійниць (окопів) для стрільби з автомата, ручно-
го протитанкового гранатомета, кулемета на запасних позиціях; обладнання бліндажа, уривка
окопу для БМП (БТР) на запасній позиції, відривання ходу сполучення до окопу для БМП (БТР);
обладнання відхожого місця, перекритої щілини в окопі для БМП (БТР) на основній позиції; око-
пи для стрільби: 1, 3, 5, 6,11 - з автомата, 2 - з кулемета, 4,12 - з протитанкового гранатомета;
7 - замаскована БМП; 8 - окоп для БМП; окопи з протиосколковими козирками для стрільби:
9-з автомата, протитанкового гранатомета, 10 - з кулемета; 13 - бруствер; 14 - траншея;
окопи на запасній позиції для стрільби: 15-з автомата й протитанкового гранатомета, 16 - з
автомата, 17 - винесений, із гранатомета; 18 - бліндаж; на запасній позиції: 19 - кулеметний
майданчик, 20 - окоп для БМП (БТР), 21 - хід сполучення; 22 - відхоже місце, 23 - напрямок
відривання ходу сполучення до КСП комвзводу, 24 - перекрита щілина.
Рис. 5.28. Окоп для танка
із круговим обстрілом
2
Рис. 5.29. Окоп для БМП:
1 - майданчик для БМП,
2 - перекрита щілина,
З - водозбірний колодязь
Об'єм вийнятого ґрунту - 29 м3.
На обладнання окопу для БМП
(без щілини) саперною лопатою
необхідно 32 люд./год. або
із застосуванням землерийної машини
ПЗМ - 0,3 маш./год. і 8 люд./год.
Рис. 5.30. Окоп для БТР
1 - майданчик для БТР,
2 - перекрита щілина (бліндаж),
З - водозбірний колодязь
Об'єм вийнятого ґрунту - 48 м3.
На обладнання окопу (без щілини)
саперною лопатою необхідно 65 люд./год.,
із застосуванням землерийної машини
- 0,6 маш./год. і 2 люд./год.
90
скрутка із 3-4 мм
дроту в чотири нитки
Рис. 5.31. Окоп для автоматичного гранатомета АГС-17
Рис. 5.32. Окоп для протитанкового ракетного комплексу типів 9К111 "Фагот", 9К115 "Метис1
скрутки із 3-4 мм
дроту в чотири нитки
Рис. 5.33. Окоп для станкового протитанкового гранатомета СПГ-9М
Рис. 5.34. Відкрите спорудження
для спостереження
командира взводу
окоп командира роти
окоп командира
приданого підрозділу
Рис. 5.35. Відкрите спорудження
для спостереження
командира роти
окоп зв'язківців
Рис. 5.37. Перекрита щілина на відділення (обслугу, екіпаж): 1 - покриття; 2 - перекрита діля-
нка входу, 3 - водозбірник; 4 - жердини; 5 - скручування з дроту діаметром 3-4 мм в чотири
нитки. Об'єм вийнятого фунту щілини з входом із поверхні 13,5 (11,5) м3, з входом із траншеї -
10,5 (8,5) м3. На обладнання щілини з входом із поверхні необхідно 28 (24) люд./год., з входом
із траншеї- 24 (20) люд./год. Матеріали: круглий ліс (колоди <і = 14 см, 1 = 300 см), жердини -
2,4 (2,3) м3, дріт - 4 кг. Цифри в думках - для обладнання щілини на екіпаж.
Забезпечення бойових дій 495
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
На обладнання бліндажа
необхідно 90 люд./год.
Матеріали: круглий ліс -
4,95 м3, дріт - 6,5 кг,
цвяхи -1,8 кг.
Рис. 5.38. Бліндаж безврубочної конструкції
1 - накат (колоди діаметром 14 см, завдовжки 145 см);
2 - горизонтальна забирка стінки торця (колоди діаметром 12 см, завдовжки 145 см);
З - притискні жердини діаметром 5-7 см, довжиною 250 см;
4 - подовжня опорна колода діаметром 10 см, завдовжки 240 см;
5 - нари (жердини діаметром 5-7 см, завдовжки 120 см);
6 - вертикальна забирка стін (колоди діаметром 12 см, завдовжки 180 см);
7 - вертикальна забирка стіни торця (колоди діаметром 12 см, завдовжки 200 см);
8 - розпірки (накатник діаметром 10 см, завдовжки 105 см);
9 - опорні рами (колоди діаметром 16-18 см, завдовжки 216 см);
10 - дверний блок БД-50;
11 - забирка стін входу (накатник діаметром 8-10 см, завдовжки 180 см)
Загальний обсяг робіт на фортифікаційне обладнання:
опорного пункту механізованого взводу першого ешелону -
1100 люд./год., 7 маш./год. для танка з бульдозерним обладнанням;
опорного пункту механізованого взводу другого ешелону -
1250 люд./год., 7 маш./год. для танка з бульдозерним обладнанням;
опорного пункту механізованої роти - 5600 люд./год., 38 маш./год.
ПЗМ-2, 20 маш./год. для танка з бульдозерним обладнанням;
району оборони механізованого батальйону - 18600 люд./год.,
215 маш./год. ПЗМ-2, 82 маш./год. для танка з бульдозерним об-
ладнанням.
Роботи та заходи, які виконуються в подальшому:
розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборо-
ни (опорному пункті);
нарощується система інженерних загороджень;
додатково розвивається мережа шляхів маневру підрозділів, під-
возу та евакуації;
496 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
обладнуються фальшиві опорні пункти, траншеї, вогневі позиції,
інші об'єкти.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником Інже-
нерні загородження встановлюються в першу чергу перед переднім
краєм на найважливішому напрямку. Під час обладнання позицій
підрозділу спочатку відриваються окремі окопи, які з'єднуються в
окоп на відділення й траншею на взвод.
Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів, позицій)
здійснюється всіма підрозділами, у тому числі підрозділами бойового,
технічного забезпечення та тилу. Придані підрозділи інженерних
військ виконують найскладніші завдання.
При розташуванні споруджень на місцевості необхідно враховува-
ти її захисні та маскувальні властивості. Наприклад, місце для окопу
необхідно вибирати так, щоб мати прийнятний огляд й обстріл у за-
даному секторі, бути непомітним для противника. У той самий час
розташування окопів залежить від поставленої підрозділу бойової за-
дачі, умов місцевості. Окопи можуть розташовуватися на передніх і
зворотних схилах висот. Найзручнішими місцями є передні схили.
Розташування окопів на топографічному схилі ускладнює спостере-
ження й обстріл ближніх підступів через велику кількість мертвих
просторів. При розташуванні окопів на зворотному схилі вони мають
знаходитися не ближче 200 м до топографічного гребеня.
Траншеї призначаються для ведення вогню, спостереження, при-
хованого розташування підрозділу й маневру в ході бою. Попередньо
здійснюють розбивку траншей ламаного креслення в плані довжиною
фасів (прямолінійних ділянок) 40-50 м - при влаштуванні (уривку)
траншейними машинами і 20-30 м - при влаштуванні вручну.
Після того, як траншея вирита машинами підрозділу, її доустатко-
вують вручну в бойовому, господарському й санітарному планах. До-
обладнування траншеї включає очищення берми, обладнання бій-
ниць, уривку осередків і площадок для ведення вогню, прилаштуван-
ня захисних козирків, ніш для боєприпасів, а також укріплення схилів
траншей на ділянках зі слабким і хитким ґрунтом. Для захисту тран-
шей від поверхневих (дощових) вод відриваються нагірні водовідвідні
канави, водозбірні й водовбирні колодязі.
Забезпечення бойових дій 497
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Заходи маскування та захисту від високоточної зброї
Маскування - комплекс заходів, що здійснюються з метою сховати від
противника наявність і місця розташування, дії й наміри або ввести
противника в оману щодо кількості броньованих об'єктів, вогневих
засобів у підрозділах батальйону. Метою маскувальних заходів є зму-
шення противника розташувати свої війська у найбільш невигідний
для нього спосіб, невигідних місцях, завдати ударів по порожніх міс-
цях, підставити противника під вогонь вогневих засобів батальйону.
Маскування часто може зіграти вирішальну роль у досягненні успі-
ху й виграшу бою.
Генерал Громов під час однієї з операцій проти душманів в Афганістані замас-
кував свій задум викидом фальшивого повітряного десанту. На парашутах
спускалися не люди, а ляльки. Душмани перекинули свої сили в район висад-
ки "десанту" й інтенсивним вогнем по "парашутистах" дозволили виявити їхні
вогневі точки. Таким чином, на початок реальної атаки сили противника були
розташовані не кращим чином, значна частина боєкомплекту була витрачена,
вогневі точки накриті вогнем радянської артилерії. Результат бою був визна-
чений. Те, що зробив генерал Громов, називається оперативним маскуванням.
Здійснення інженерних заходів маскування та захисту від високоточної зброї противника
- своєчасне вміле застосування табельних маскувальних комплектів і
покриттів, маскувальне фарбування озброєння та техніки під фон мі-
сцевості, влаштування масок із місцевих матеріалів, макетів, фаль-
шивих теплових цілей (пасток), хибних споруджень, опорних пунктів
та інших об'єктів. Над тепловипромінюючими поверхнями броньова-
ної техніки за необхідності додатково можуть установлюватися пере-
криття, теплорозсіювальні екрани й козирки. Усі заходи здійснюють-
ся в поєднанні із максимальним використанням маскувальних влас-
тивостей місцевості.
Довгострокові вогневі спорудження мають бути замасковані так,
щоб за наземного спостереження неозброєним оком вони не могли
бути виявлені з відстані більше 300 м.
Ці спорудження не мають дешифруватися на наземних знімках
масштабу 1:1000, на аерофотознімках масштабу 1:3000, розпізнава-
тися на екрані радіолокатора й виявлятися приладами інфрачервоно-
го спостереження.
Маскування: оперативне й тактичне. Інженерні війська ВИКОНУЮТЬ ЛИШЄ
свою частину маскувальних заходів. Для цієї мети в резерві об'єднан-
ня є маскувальний підрозділ, що за допомогою наявних засобів може
розгорнутися до фальшивої бригади.
498 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
На одному автомобілі перевозять до 20 надувних гумових танків. Танк наду-
вають за 5-7 хв. від компресора автомобіля. На відстані 200-300 м танк має
вигляд, який важко відрізнити від бойового, а металізоване фарбування дає
точно таке саме позначення на екрані локатора, як від справжнього танка.
Автомобіль може буксувати за собою надуті танки, створюючи враження ви-
сування двох танкових рот. Радіоімітатор, встановлений на автомобілі, ство-
рює в ефірі враження жвавого радіообміну танкової колони.
На озброєнні інженерних підрозділів старшого начальника є різні
імітатори роботи радіо засобів: імітатори інфрачервоного випроміню-
вання об'єктів, радіолокаційні відбивачі, збірні комплекти фальшивих
об'єктів техніки й озброєння, які можуть бути використані в інтересах
батальйону.
У самому механізованому (танковому) батальйоні з використанням
табельних засобів здійснюється маскування озброєння та бойової тех-
ніки від розвідки та для захисту від високоточної зброї противника
(рис. 5.39), створюються фальшиві спорудження для імітації техніки в
укритті (окопі) із застосуванням маскувальних засобів (рис. 5.40).
Рис. 5.39. Маскування броньованої техніки в окопі під фон місцевості (варіант)
Забезпечення бойових дій 499
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.40. Фальшивий об'єкт. Імітація техніки в укритті (окопі)
із застосуванням маскувальних засобів
Обсяг робіт при маскуванні та імітації броньованої техніки:
• на маскування броньованої техніки - 5 люд./год., табельних мас-
кувальних комплектів - 1 шт.;
на влаштування фальшивого об'єкту - 20 люд./год., маскувально-
го покриття (12 х 18 м) - 1 шт., відбивачів типу ВМК - 4 шт., теп-
лових імітаторів - 2 шт.
Обладнання інженерних загороджень
Обладнання інженерних загороджень є одним із основних завдань
інженерних військ. Насамперед - це установка мінних полів, що віді-
грають дуже істотну роль у прикритті позицій військ від атак проти-
вника. Багаторічний досвід ведення війн показує, що мінна небезпе-
ка може дуже значно впливати на дії противника. Міни не настільки
багато завдають реальної шкоди противникові, скільки впливають на
моральний стан особового складу.
Досвід війни в Афганістані свідчить, що було достатньо підірватись
на міні одній машині на дорозі для того, щоб швидкість руху колони
військ знизилася до 1-2 км/год. Тобто швидкість руху визначалася
здатністю саперів перевіряти дорогу на наявність мін.
У бойових статутах низки країн існує термін "мінна війна". Масове
застосування мін здатне паралізувати будь-яку бойову діяльність
військ противника на тій або іншій території. Мінна небезпека підси-
люється тим, що розвиток техніки й електроніки дозволяє створювати
500 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
так звані "розумні міни", які не реагують на солдата своєї армії, мир-
ного жителя, але моментально спрацьовують при наближенні солдата
противника.
На сьогоднішній день немає жодного, досить надійного способу ви-
явлення мін, крім того, навіть при виявленні міни немає надійних
способів їх знешкодження. Міни можуть мати датчики, що розпізна-
ють ціль або мінний трал, можуть розпізнавати значимість цілі, мати
прилад кратності (пропустити певну кількість цілей і під наступною
вибухнути). Міни можуть за радіосигналом переводитися в бойове чи
безпечне положення, самоліквідуватися. Для установки мінних полів
або окремих мін не обов'язкова присутність сапера на місці установ-
ки. Міни можна ставити дистанційно (закидати навіть на територію
противника за допомогою артилерії або авіації). Мінами можна в ду-
же короткий термін прикрити великі ділянки фронту. Якщо на поча-
тку шістдесятих років саперна рота за ніч могла встановити один кі-
лометр мінного поля, то тепер за годину - до 10-15 км.
У недавньому минулому саперам для установки мін перед своїм
переднім краєм доводилося вночі виповзати на нейтральну смугу
й під обстрілом противника встановлювати міни. Тепер частково мо-
жна цього уникнути за рахунок систем дистанційного мінування. Од-
нак ці системи встановлюють міни на ґрунт, що дозволяє виявляти й
знищувати їх.
Мінні поля необхідно не тільки встановлювати, але й утримувати.
До утримання мінного поля входить контроль за його станом, встано-
влення нових мін замість тих, що вибухнули, захист поля від розміну-
вання противником, огородження його знаками для того, щоб на мі-
нах не підірвалися свої машини або особовий склад, своєчасне зняття
цих знаків, переведення мінного поля в бойовий або безпечний стан
(якщо дане мінне поле встановлене як кероване), відкриття й закрит-
тя проходів у мінному полі, пропуск своїх військ через проходи тощо.
Деякі мінні поля підрозділи механізованого (танкового) батальйону
можуть встановлювати самі, але цей вид бойових дій занадто специ-
фічний, вимагає особливих знань і тому мінними полями звичайно
опікуються інженерні підрозділи. Для виконання цього завдання ін-
женерно-саперний взвод механізованого (танкового) батальйону має
саперне відділення, на озброєнні якого є причіпні мінні загороджува-
чі (ПМЗ) й автомобіль УРАЛ-4320.
Установку протитанкового мінного поля з використанням ПМЗ-4
(рис. 5.41) здійснює обслуга у складі п'яти номерів. Перший номер - опе-
ратор встановлює крок мінування, керує плужним пристроєм. Другий,
Забезпечення бойових дій 501
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Рис. 5.41. Причіпний мінний загороджувач
ПМЗ-4
третій, четвертий номери (пере-
бувають у кузові вантажівки)
закладають на лоток загоро-
джувача міни. Крок мінування
приймається рівним 4,0-5,5 м.
Трирядне мінне поле розміром
800-1100 м встановлюється за
1,5-2 год. При установці мін
вручну способом стройового
розрахунку (рис. 5.42) використо-
вуються тільки фугасні міни.
Рис. 5.42. Установлення мін вручну
Однак мінами не обмежується бойове застосування інженерних
підрозділів. Вони обладнують і невибухові загородження:
колючий або ріжучий дріт;
протитанкові рови (відривають на рівній місцевості, пологих ска-
тах із нахилом до ±15 градусів, глибина - не менше 2 м, ширина
по дну - 2,5-3,0 м, по верху - 5,5-7,0 м);
502 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
• барикади, завали на дорогах, райони заболочування й затоплення;
здійснюють різні руйнування (доріг, мостів, завали) для усклад-
нення просування противника;
руйнують інфраструктуру (знищення будинків, залізничних й ав-
тодорожніх споруджень, систем водо-, газо-, електропостачання,
ємкостей із пальним, нафтопромислів).
Для виконання завдань інженерні підрозділи мають у розпоря-
дженні різні вибухові речовини, спеціальні інженерні боєприпаси (за-
ряди різної потужності та способів приведення в дію). Завдання руй-
нувань і мінування інженерні підрозділи вирішують не тільки на сво-
їй території при підготовці місцевості до оборони, але й на території
противника з метою ускладнення його бойових дій, нанесення втрат,
ускладнення або унеможливлений його маневру (відхід, перекидання
частин на загороджені ділянки, підвіз боєприпасів, підхід резервів).
Для вибухового руйнування використовується пластид (звичайний
гексоген, змішаний із пластичними речовинами). Завдяки пластифіка-
торам вибухівка набуває консистенції пластиліну або зубної пасти, ви-
пускається під маркуванням "Пластид-4", "ПВВ", "3-3", "3-4", "3-5" та ін.
Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою
завдання втрат противнику, затримки його просування та сковуван-
ня його маневру. Загородженнями прикриваються опорні пункти,
стики та проміжки між підрозділами, їх відкриті фланги. Інженерні
загородження влаштовуються підрозділами батальйону (роти) і при-
даними підрозділами інженерних військ.
Відтворення проходів у загородженнях
Основним завданням інженерних підрозділів є відтворення прохо-
дів у мінних полях і загородженнях противника, розчищення завалів і
руйнувань для забезпечення руху підрозділів батальйону.
У бойових умовах атаку починають саме інженерні підрозділи. Во-
ни відтворюють проходи в загородженнях противника перед його пе-
реднім краєм, вглибині оборони, забезпечують військам просування.
У теперішній час існує низка способів відтворення проходів у мін-
них полях противника. Інженерний підрозділ з'єднання має три ко-
лонні мінні трали типу КМТ-5М (на катках) і ТІ тралів КМТ-6(7) (но-
жових) ( рис. 5.43). Трал КМТ-б(7) є навісним устаткуванням на танк,
призначений для забезпечення подолання танком мінних полів із
протитанкових мін. Трал - це індивідуальний засіб, не призначений
для відтворення проходів у мінних полях для інших танків. Принцип
роботи трала заснований на вириванні мін і відкиданні їх за межі про-
Забезпечення бойових дій 503
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
екції гусениць. Трал може ви-
користовуватися на всіх типах
середніх (основних бойових) та-
нків. Для подолання мінних по-
лів із протиднищових контакт-
них мін трал оснащений двома
відкидними штангами, які чіп-
ляються за антену (штир) міни
та спричиняють передчасне її
спрацьовування. Для подолан-
ня мінних полів із протидни-
щових неконтактних мін пізні
модифікації трала оснащують-
ся електромагнітними приста-
вками, які, впливаючи на дат-
чики цілі потужним електрома-
гнітним полем, викликають пе-
редчасний вибух мін. Трали
навішуються на танки, спро-
можні подолати мінні поля, за
ними слідують інші танки,
БМП, БТР. Крім того, інженер-
но-саперний підрозділ старшо-
го начальника має установки
розмінування УР-77 (рис. 5.44) -
легкоброньовані машини, що
несуть на собі ракети із при-
кріпленими до них шлангами,
що заповнені вибухівкою. Пе-
ред початком атаки машини
запускають ракети, що закида-
ють на мінні поля шланги з ви-
бухівкою. За вибуху шлангів мі-
ни детонують й утворюються
проходи. Далі установки розмі-
нування просуваються за бойо-
вими порядками танків і при
виявленні мінних полів углибині
оборони противникавідтворю-
ють проходи в них. Базова ма-
шина має універсальне гусени-
чне легке шасі 2С1.
Рис. 5.43. Катковий мінний трал КМТ-7
Рис.5.44. Установка розмінування УР-77
Технічні характеристики:
Тип заряду розмінування
Довжина заряду розмінування
Кількість ВВ в одному заряді:
УЗП-67
УЗП-77
-УЗП-67 (77)
-93 м
-10 23 кг
-10 69 кг
Довжина проходу розмінування:
УЗП-67 - 75-80 м
УЗП-77 - 80-90 м
Ширина проходу розмінування -6м
Далекість подачі
заряду розмінування:
УЗП-67 - 200-350 м
УЗП-77 - 200-500м
Час циклу відтворення проходу - 3-5 хв.
Час перезарядки установки - 30-40 хв.
Розрахунок установки - 2 особи
5М ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 5.45. Мостоукладник типу МТ-55
Для подолання протитанкових
ровів, водних перешкод шириною
до 20 м інженерні підрозділи мають
танкові мостоукладники типу МТ-
55 (рис. 5.45) - машину на базі танка,
| де зверху, замість танкової башти,
встановлено металевий міст довжи-
ною 20 м. За 2-3 хв. екіпаж встано-
влює міст, не виходячи з машини.
МТ-55 призначений для наведення однопрогонового металевого моста
вантажопідйомністю 50 т через перешкоди шириною до 16 м. Наве-
дення моста здійснюється екіпажем. Машина герметизована, осна-
щена системами підводного водіння (на глибині до 5 м), протиатом-
ного захисту, пожежегасіння, фільтровентиляційною установкою, за-
вдяки чому може працювати на місцевості, зараженій отруйними та
радіоактивними речовинами, екіпаж у машині може перебувати без
засобів захисту.
Для подолання широких вод-
них перешкод інженерні війсь-
ка мають важкий механізований міст
тмм (рис. 5.46) - чотири автомобі-
лі КРАЗ-255В із розміщеними
на кожному з них 10-метровими
елементами моста із твердими
опорами. За 20 хв. ТММ може
встановити міст довжиною
40 м. Міст витримує гусеничне
Рис. 5.46. Важкий механізований міст ТММ
навантаження масою до 60 т. Ширина проїзної частини моста - 3,8 м,
ширина колії - 1,5 м. Ступінь механізації робіт забезпечує наведення
моста розрахунком у нормативний термін. Для відтворення проходів
у завалах інженерно-саперна рота має потужний шляхопрокладник
БАТ-2 (рис. 5.47), здатний прокладати колонний шлях (до 5-10 км/год.).
Він призначений для механізації різних робіт, може використовува-
тися при проведенні аварійно-рятувальних робіт у зонах масових
руйнувань. Наявність крана, лебідки, розпушувача значно розширює
можливості застосування машини. Простота в керуванні та обслуго-
вуванні, висока маневреність дозволяють використовувати машину в
умовах бездоріжжя.
Відтворення проходів у загородженнях, руйнуваннях та обладнан-
ня переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (ро-
ти), приданими підрозділами інженерних військ із використанням
Забезпечення бойових дій 505
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки,
зарядів вибухових речовин і місцевих матеріалів.
Рис. 5.47. Шляхопрокладник БАТ-2
Дистанційно встановлені мінні поля обходять за розвіданими напрямками, а
за неможливості - долають з використанням мінних тралів, прохода-
ми, що відтворні групами розгородження (розмінування) батальйонів
(рот). Група розгородження в батальйоні створюється із приданих підрозді-
лів інженерних військ і за необхідності підсилюється загальновійсько-
вим підрозділом. Група розмінування в роті призначається з числа підго-
товлених для цього відділень (екіпажів). Вона забезпечується компле-
ктом розмінування й підривними зарядами.
Обладнання та утримування
переправ через водні перешкоди
Одним із складних завдань при наступі військ є форсування (подо-
лання) водних перешкод (рік, озер, водоймищ). Зазвичай вони вико-
ристовуються противником як основа оборонної лінії. Дуже часто фор-
суванням водних перешкод починався наступ військ або ж із вихо-
дом до водної перешкоди він закінчувався.
Для вирішення завдань устаткування й обслуговування переправ
залучаються інженерні підрозділи, що мають на озброєнні гусеничні пла-
ваючі транспортери птс-2 (рис. 5.48). Машина зі швидкістю 12 км/год. може
переправити через водну перешкоду будь-якої ширини 72 піхотинці
або гармату калібром до 203 мм чи автомобіль типу "Урал". Вантажо-
підйомність ПТС-2 на воді - 12 т. Машина здатна плавати й морем
при хвилюванні ДО 4 балів. Плаваючий транспортер ПТС-3 (рис. 5.49) призначе-
но для переправи через широкі водні перешкоди особового складу,
колісної техніки, артилерійських систем, матеріальних засобів. Ван-
тажопідйомність на воді - 16 т.
506 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Рис. 5.48. Плаваючий транспортер середній
ПТС-2
Рис. 5.49. Плаваючий транспортер середній
ПТС-З
Для підготовки виходів на берегові
відкоси переправи, підготовки місць
для завантаження техніки викорис-
товується машина забезпечення переправ МЗП
(рис. 5.50).
Для переправи через водні пере-
шкоди шириною до 200 м інженерні
війська мають у розпорядженні пон-
тонний мостовий парк ПМП. До складу парку
входять 32 річних і чотири берегових
секції із чотирьох складних понтонів
кожна, розташовані на автомобілях
КрАЗ-255Б (рис. 5.51), два автомобілі
для закріплення ґрунтів, дванадцять
буксирно-моторних катерів бмк-т (рис. 5.52). Річкові ланки розкриваються на
воді автоматично.
обладнання та утримання переправ на штатній плаваючій бойовій техніці,
убрід і танків під водою включають:
визначення та позначення напрямків (ділянок) переправ, марш-
рутів виходу до них, улаштування з'їздів у воду та виїздів із води;
маскування й охорону переправ, комендантську службу на них;
відтворення проходів у загородженнях на берегах та у воді.
Рис. 5.50. Машина забезпечення
переправ МЗП
Рис. 5.51. Понтонні секції
понтонно-мостового парку ПМП
Рис. 5.52. Буксирно-моторний катер-товкач
БМК-Т
Забезпечення бойових дій 507
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Під час дій у передовому загоні, авангарді або на напрямку голов-
ного удару бригади обладнання та утримання переправ батальйон
здійснює власними силами та приданими підрозділами інженерних
військ. Діючи у складі головних сил, підрозділи форсують водну пе-
решкоду звичайно на штатній плаваючій бойовій техніці та перепра-
вами, обладнаними силами й засобами старшого командира.
Добування, очищення води
та обладнання пунктів водопостачання
Постачання військ питною водою є питанням не тилового, а бойо-
вого забезпечення, оскільки відсутність води до кінця третьої доби в
умовах пустелі приводить до значних втрат особового складу. Навіть
у звичайних умовах одному солдату потрібно від 8 до 15 л питної во-
ди на добу, а батальйон споживає близько 3 т чистої води на добу.
Для забезпечення питною водою інженерні підрозділи мають у роз-
порядженні великий арсенал технічних засобів видобутку й очищення
води. Для видобутку води з-під землі для дрібних підрозділів є бурові
ручні пристрої (МТК) для буравлення свердловин глибиною до 8 м і
відкачування з них води. Є механізовані пристрої для буравлення
свердловин глибиною до 200 м, різні засоби (насоси) для підйому во-
ди. Для очищення води існують малорозмірні фільтри, здатні забезпе-
чити чистою водою дрібні підрозділи безпосередньо на позиціях. Для
забезпечення водою батальйону відділення польового водопостачання
у складі інженерно-саперного підрозділу з'єднання має на озброєнні
машину МАФС або ВФС-2.5, що здатна за годину очистити 5 т води,
незалежно від її первинного забруднення (у т. ч. від радіоактивного).
Добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ
батальйоном власними силами з використанням табельних засобів
польового водопостачання. За відсутності місцевих джерел води, а
також на маловодній місцевості водопостачання організовується си-
лами та засобами старшого командира.
У районах із обмеженою кількістю води обладнується один пункт
водопостачання на батальйон (дивізіон), а в кожній роті (батареї) ор-
ганізовується водорозбірний пункт. Доставку води організовують: на
водорозбірні пункти - заступник командира бригади з тилу, у довго-
строкових спорудженнях - командири рот (батарей). Контроль за са-
нітарним станом пунктів водопостачання, якістю очищення води по-
кладається на старшого лікаря й начальника хімічної служби.
508 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Основні завдання
інженерного забезпечення
Завдання інженерного забезпечення виконуються підрозділами
всіх родів військ, підрозділами забезпечення та тилу, які:
зводять спорудження для ведення вогню й спостереження, укрит-
тя для особового складу, озброєння, техніки та запасів матеріаль-
них засобів;
прикривають інженерними загородженнями та мінують свої по-
зиції й райони розташування;
прокладають і позначають шляхи руху;
долають загородження й перешкоди;
форсують водні перешкоди вбрід, під водою і на плавучій бойовій
техніці;
обладнують пункти водопостачання з використанням табельних
засобів.
Інженерні підрозділи виконують найскладніші завдання інженер-
ного забезпечення, що вимагають спеціальної підготовки особового
складу, застосування інженерних боєприпасів, інженерної техніки.
Основні завдання інженерного забезпечення в обороні:
фортифікаційне обладнання опорних пунктів, вогневих позицій
танків, БМП (БТР), приданої і підтримуючої артилерії, мінометних
і протитанкових підрозділів, районів розміщення пунктів управ-
ління, підрозділів технічного та тилового забезпечення;
влаштування інженерних загороджень перед фронтом, у проміж-
ках між опорними пунктами, своєчасне їхнє відновлення, підго-
товка до руйнування об'єктів, охорона, позначення та прикриття
проходів в інженерних загородженнях для підрозділів бойової охо-
рони, своєчасне їхнє закриття після виходу підрозділів, підготов-
ка шляхів підвозу й евакуації;
обладнання й утримування пунктів водопостачання, виконання
інженерних заходів щодо маскування підрозділів, озброєння та
техніки, поповнення запасів інженерних боєприпасів, їх ефекти-
вне застосування.
Основні завдання інженерного забезпечення в наступі та під час зустрічного бою:
підготовка вихідного району (позиції) для наступу, маршрутів ви-
сування, розгортання й переходу в атаку, їх обладнання та мас-
кування;
обладнання позицій для вогневих засобів, призначених для стріль-
би прямою наводкою, вогневих позицій приданої артилерії, міно-
метів, інших вогневих засобів;
Забезпечення бойових дій 509
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
відтворення проходів в інженерних загородженнях противника
на передньому краю та вглибині його оборони;
знищення довгострокових вогневих споруджень противника;
встановлення мінно-вибухових загороджень на ймовірних напря-
мках контратак противника;
підготовка та утримання переправ через водні перешкоди.
Основні завдання інженерного забезпечення під час бою в оточенні та виходу з нього:
інженерне обладнання опорних пунктів і вогневих позицій;
обладнання інженерних загороджень периметром району оборони
(опорного пункту);
своєчасне відновлення знищених противником загороджень;
підготовка шляхів висування підрозділів на ділянки прориву кіль-
ця оточення, їх маскування та утримання;
відтворення проходів у своїх інженерних загородженнях і загород-
женнях (мінних полях) противника, встановлених у дистанційний
спосіб;
прикриття флангів ділянки прориву мінно-вибуховими та неви-
буховими загородженнями під час прориву та виходу підрозділів
із оточення;
підрив мостів, інших споруджень для зниження темпів пересліду-
вання підрозділів противником;
забезпечення загальновійськових підрозділів інженерними боє-
припасами.
Основні завдання інженерного забезпечення батальйону (роти) під час дій у складі такти-
чного повітряного десанту:
маскування районів очікування, завантаження, висадки десанту;
обладнання та позначення маршрутів виходу в призначений
район (рубіж), розмінування районів і маршрутів висування;
інженерне обладнання району оборони (опорного пункту);
установка інженерних загороджень;
підготовка до підриву та підрив об'єкта (елементів об'єкта), захоп-
леного тактичним повітряним десантом;
підготовка та утримання пунктів водопостачання.
Основні завдання інженерного забезпечення при пересуванні (на марші):
інженерне обладнання районів очікування, завантаження, виван-
таження, підготовка шляхів виходу в призначений район (рубіж);
розмінування районів і шляхів висування;
виконання інженерних заходів маскування;
влаштування інженерних загороджень.
Основні завдання інженерного забезпечення при розташуванні на місці:
інженерна розвідка основного та запасного районів, їх розміну-
вання;
510 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
інженерне обладнання районів, позицій для сторожової охорони;
улаштування інженерних загороджень на доступних для против-
ника напрямках;
обладнання й утримання пунктів водопостачання;
виконання інженерних заходів маскування районів.
5.3. ТЕХНІЧНЕ, ТИЛОВЕ ТА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Безперебійне технічне й тилове забезпечення є однією з основних
умов успішного ведення бою (тактичних дій) батальйоном (ротою).
Командир батальйону (роти) несе відповідальність за своєчасне тех-
нічне й тилове забезпечення підпорядкованих підрозділів. Він зобо-
в'язаний вживати заходів щодо підтримання озброєння й військової
техніки в постійній готовності до бойового застосування, швидкого
відновлення при виході їх з ладу, забезпечення підрозділів ракетами,
боєприпасами, пальним, продовольством, іншими матеріальними за-
собами; піклуватися про харчування особового складу.
Основою організації технічного та тилового забезпечення є рішен-
ня командира батальйону (роти) на бій (дії), його вказівки, розпоряд-
ження старшого командира (начальника) із технічного й тилового за-
безпечення. під час організації бою (дій) командир батальйону (роти) із пи-
тань технічного та тилового забезпечення звичайно вказує:
обсяг, місце й час технічного обслуговування;
порядок евакуації і ремонту озброєння, військової техніки при
підготовці та в ході бою;
розміри й терміни створення запасів ракет і боєприпасів, пально-
го, продовольства, інших матеріальних засобів, норми їхньої ви-
трата та порядок підвозу;
місця розташування (розгортання) підрозділів технічною забезпе-
чення й тилу батальйону, порядок їх переміщення в ході бою (дій);
місця, час, порядок поповнення підрозділів ракетами та боєпри-
пасами, заправки озброєння й військової техніки пальним;
організацію харчування особового складу підрозділів;
порядок охорони, оборони, підтримання зв'язку із підрозділами
технічного забезпечення й тилу, райони розташуванні підрозділів
технічного забезпечення й тилу бригади, місця збірних пунктів
пошкоджених машин, шляхи маневру, підвозу й евакуації.
Технічне та тилове забезпечення командир батальйону (рота) орга-
нізовує через заступника з матеріально-технічного забезпечення (за-
Забезпечення бойових дій 511
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
ступника командира роти з озброєння, старшого техніка роти, стар-
шину роти) та командирів підрозділів.
під час підготовки та в ході бою (дій) командир батальйону (роти) здійснює
контроль за готовністю до використання (бойового застосування) і
технічним станом озброєння й військової техніки, наявністю, витра-
тою ракет, боєприпасів, пального, продовольства та своєчасною до-
ставкою їх у підрозділи; доповідає командиру бригади (батальйону)
про наявність і технічний стан озброєння й техніки, забезпеченість
ракетами, боєприпасами, пальним, іншими матеріальними засобами,
наявність поранених і хворих, подає заявки на поповнення батальйо-
ну (роти) необхідними матеріальними засобами.
у бою в батальйоні розгортаються пункт технічного спостереження,
ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група, пункт бойового постачання,
заправний і продовольчий пункти; у роті - пункт технічного спосте-
реження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання. Безпосе-
редня охорона й оборона районів (місць) їх розташування, захист від
зброї масового ураження й високоточної зброї звичайно здійснюється
своїми силами та засобами.
У батальйоні (роті) створюються запаси ракет, боєприпасів, продо-
вольства й інших матеріальних засобів у встановлених розмірах, що
утримуються й перевозяться транспортом роти забезпечення баталь-
йону, у бойових й інших машинах, перебувають при озброєнні й у
особового складу.
Запаси поділяться на витратну частину та незнижуваний запас,
що витрачається з дозволу командира бригади, а у випадку, що не
терпить зволікання - із дозволу командира батальйону з наступною
доповіддю про це старшому командиру.
Потреба батальйону (роти) у матеріальних засобах на бій (дії) ви-
значається із врахуванням встановленої витрати й збереження запа-
сів у необхідних розмірах до кінця бою (дій).
Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному, інших матеріальних за-
собах, забезпеченість ними підрозділів і норми витрат обчислюються в
розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправках
пального, добової видачі, комплектах), інших одиницях вимірювання.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення батальйону (роти) організовується й здійс-
нюється з метою підтримання бойової готовності й боєздатності під-
розділів шляхом укомплектування їх озброєнням і військовою техні-
кою, забезпечення ракетами, боєприпасами, військово-технічним
512 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
майном; утримання їх у справному стані та постійній готовності до
бойового застосування; відновлення пошкоджених (несправних)
озброєння й військової техніки.
Технічне забезпечення військ у бою є одним із ввдів усебічного за-
безпечення бою. Воно включає ракетно-технічне; артилерійсько-тех-
нічне; танко-технічне; автотехнічне; інженерно-авіаційне; інженерно-
технічне; хіміко-технічне; технічне забезпечення зв'язку й АСУ; техні-
чне забезпечення службами тилу; метрологічне забезпечення.
Безпосереднім організатором технічного забезпечення в батальйоні
є заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпе-
чення. Він несе відповідальність за підтримання озброєння й військо-
вої техніки в справному стані, постійній готовності до використання
(бойового застосування), правильну їх експлуатацію, своєчасне відно-
влення пошкоджених (несправних) озброєння та військової техніки,
забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, військово-техніч-
ним майном, а також за підготовку й застосування підрозділів техніч-
ного забезпечення батальйону, їх розміщення (розгортання), перемі-
щення, захист, охорону, оборону, управління ними.
Старший технік роти відповідає за технічну справність, правильну
експлуатацію, своєчасне відновлення пошкоджених (несправних)
озброєння та військової техніки, за розміщення, охорону, оборону, за-
хист органів технічного забезпечення й управління ними.
Забезпечення роти ракетами та боєприпасами організовується ко-
мандиром роти й здійснюється старшиною роти.
Заступник командира батальйону (роти) із матеріально-технічного
забезпечення (заступник командира роти з озброєння, старший тех-
нік роти) зобов'язаний:
знати завдання батальйону (роти), укомплектованість озброєнням
і технікою, їх технічний стан, забезпеченість ракетами, боєприпа-
сами, військово-технічним майном;
керувати підготовкою озброєння та техніки до бою (дій), їх техніч-
ним обслуговуванням;
організовувати та вести спостереження за бойовими машинами в
бою, встановлювати причини виходу їх із ладу;
керувати силами й засобами технічного забезпечення під час під-
готовки й в ході бою (дій);
організовувати технічну розвідку, евакуацію, ремонт техніки
та озброєння, своєчасне повернення їх до строю, передавання
озброєння й військової техніки, що вийшли з ладу, ремонтним за-
собам старшого командира (начальника);
Забезпечення бойових дій 513
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
підтримувати постійний зв'язок із командирами підрозділів
і старшим начальником;
доповідати командиру батальйону (роти) про кількість, місце пе-
ребування й технічний стан озброєння, військової техніки, що
вийшли з ладу, про заходи, вжиті для їх евакуації і ремонту.
У пропозиціях командиру батальйону з організації технічного за-
безпечення заступник командира батальйону з матеріально-техніч-
ного забезпечення доповідає про:
заходи й обсяг робіт із технічного обслуговування озброєння, війсь-
кової техніки при підготовці, у ході ведення майбутнього бою
(дій), способи їх виконання й місця проведення, залучені сили та
засоби;
склад і завдання сил і засобів (органів) технічного забезпечення, їх
місце в бойовому (похідному) порядку підрозділу;
порядок передавання машин, які неможливо відремонтувати сво-
їми силами, засобам старшого начальника.
Технічне обслуговування озброєння та військової техніки ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ у встано-
влений командиром батальйону (роти) час перед боєм (діями), після
виконання бойового завдання й проводиться безпосередньо в бойо-
вих порядках, звичайно без виведення їх у тил, зі збереженням боє-
здатності не менше 70 % озброєння та військової техніки.
Роботи виконуються екіпажами (обслугами), механіками-водіями
(водіями) із використанням запасних частин, майна й приладдя ма-
шин, із залученням особового складу, засобів підрозділів технічного
забезпечення бригади (батальйону) під безпосереднім керівництвом
заступника командира батальйону (роти) з матеріально-технічного за-
безпечення (заступника командира роти з озброєння, старшого техні-
ка роти) і командирів взводів. Першими обслуговуються підрозділи,
які вирішують головні завдання або приступають до дій першими.
Технічне обслуговування включає:
заправку машин пальним;
перевірку справності та готовності до застосування озброєння,
приладів стрільби й спостереження, агрегатів, систем і механіз-
мів, їх очищення, промивання, змащення, вивірку та регулюван-
ня, усунення дрібних несправностей і виконання робіт щодо за-
кріплення обладнання;
зарядку (підзарядку) акумуляторних батарей;
перевірку укомплектованості, поповнення озброєння й техніки
запасними частинами, інструментом і приладдям, засобами під-
вищення прохідності, іншими табельними засобами;
514 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях,
призначених для перевезення особового складу, озброєння, війсь-
кової техніки й майна.
За необхідності під час технічного обслуговування може здійсню-
ватися поповнення боєкомплекту.
Евакуація пошкоджених (несправних) озброєння та військової техні-
ки здійснюється штатними та приданими евакуаційними засобами, а
іноді й обладнаними для цього бойовими й іншими машинами під-
розділів. При цьому машини високої прохідності із засобами буксиру-
вання рівномірно розподіляються по колонах. У першу чергу евакую-
ються бойові машини, яким загрожує небезпека захоплення або зни-
щення противником, а також озброєння й військова техніка, най-
більш важливі для забезпечення боєздатності підрозділів, які потре-
бують найменшого обсягу робіт.
Озброєння та військова техніка, які не можуть бути евакуйовані й
відремонтовані власними силами, передаються на місці виходу їх з
ладу у найближчих укриттях або на шляхах евакуації засобам ,стар-
шого командира (начальника). Пошкоджене озброєння, стріляні гіль-
зи, тара евакуюються попутним транспортом.
Поточний ремонт пошкоджених озброєння й техніки здійснюється зви-
чайно у місцях виходу з ладу або в найближчих укриттях силами екі-
пажів (обслуг), механіків-водіїв (водіїв), ремонтно-евакуаційними (ре-
монтними) групами. Останні в першу чергу ремонтують озброєння й
військову техніку, найбільш важливі для підтримання боєздатності ба-
тальйону (роти), а також ті, що потребують найменшого обсягу робіт.
Машини управління військами й озброєнням ремонтуються поза-
чергово. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці або
в найближчих укриттях неможливо, то засобами бригади вони ева-
куюються на збірні пункти пошкоджених машин.
Ремонт озброєння, залежно від характеру несправностей, може
проводитися безпосередньо в підрозділі або в ремонтному підрозділі
бригади. Несправні зенітні й протитанкові ракети повертаються на
склад бригади. Відремонтовані (евакуйовані) озброєння та техніка
приводяться в готовність до бойового застосування й негайно повер-
таються у підрозділи.
Управління технічним забезпеченням батальйону здійснюється
з пункту технічного спостереження заступником командира баталь-
йону з матеріально-технічного забезпечення.
Пункт технічного спостереження батальйону призначений:
для своєчасного виявлення озброєння й військової техніки, що
вийшли з ладу;
Забезпечення бойових дій 515
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
визначення причин, характеру, ступеня пошкодження, обсягу
ремонтних (евакуаційних) робіт, сил і засобів для їх виконання, а
також стану екіпажів (обслуг), механіків-водіїв (водіїв).
Пункт технічного спостереження батальйону очолюється заступни-
ком командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення. На
ньому перебувають заступники командирів рот з озброєння (старші
техніки рот), хімік-дозиметрист, сапер, санінструктор (санітар), резе-
рвні члени екіпажів (обслуг) і спеціалісти-ремонтники.
На ПТС батальйону організовується зв'язок із командно-спостереж-
ними пунктами рот, ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою ба-
тальйону, командирами бойових машин, що вийшли з ладу, а також
із заступником командира бригади з озброєння.
Ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група батальйону призначена для ева-
куації (за наявності засобів евакуації) озброєння, військової техніки,
що вийшли з ладу, з-під вогню противника в найближчі укриття,
проведення поточного ремонту на місцях або в найближчих укриттях.
Ремонтно-евакуаційну (ремонтна) групу очолює командир підрозділу
технічного обслуговування батальйону.
під час зайняття й організації оборони рішенням командира батальйону (ро-
ти) у першу чергу здійснюється дозаправлення машин, поповнення
боєприпасів, проводиться контрольний огляд (якщо дозволяють умови
обстановки), усуваються виявлені несправності. Інші роботи з техніч-
ного обслуговування озброєння й військової техніки проводяться в
перервах бойових дій.
Порядок використання взводу (відділення) технічного забезпечення
(технічного обслуговування) для надання допомоги екіпажам (обслу-
гам), механікам-водіям (водіям) визначає заступник командира бата-
льйону з матеріально-технічного забезпечення, а в ротах - командир
роти (заступник командира роти з озброєння, старший технік роти).
у ході оборони евакуація озброєння й військової техніки, що вийшли з
ладу, здійснюється в межах району оборони батальйону штатними
евакуаційними засобами, а на збірний пункт пошкоджених машин
бригади (полку) - засобами евакуації старшого начальника. Евакуація
пошкодженого озброєння й військової техніки з-під вогню та при за-
грозі захоплення противником може здійснюватися також і з викорис-
танням бойових машин, за неможливості евакуації командир баталь-
йону (роти) має вжити заходів щодо їх знищення (виведення з ладу).
Ремонт озброєння та військової техніки, що вийшли з ладу, здійснюється на
місцях, в укриттях ремонтно-евакуаційною (ремонтною) групою бата-
льйону, а також силами та засобами старшого начальника. Роботи,
516 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
пов'язані з частковим розбиранням машин і втратою ними рухомості,
а також виведенням їх у найближчі укриття здійснюються з дозволу
командира підрозділу. Пошкоджена бойова техніка зі справним
озброєнням, здатна вести бій, евакуюється тільки з дозволу команди-
ра батальйону.
На вогневих позиціях танків, БМП (БТР), інших вогневих засобів, а
також у підрозділах можуть створюватися додаткові запаси боєпри-
пасів. Після відбиття атаки противника запаси боєприпасів у підроз-
ділах негайно поповнюються.
Під час підготовки до наступу підготовка озброєння Й ВІЙСЬКОВОЇ техніки про-
водиться в обсязі, який забезпечує їх надійне використання (бойове
застосування) при виконанні поставлених завдань. Для цього звичай-
но проводиться необхідне (чергове) технічне обслуговування й додат-
кові роботи, що забезпечують використання (бойове застосування)
озброєння та військової техніки в конкретних умовах обстановки, міс-
цевості, пори року, погоди та доби.
За необхідності створюються додаткові запаси ракет і боєприпасів.
Несправні озброєння та техніка, які не можуть бути відремонтовані
до початку наступу силами підрозділу, передаються ремонтним силам
і засобам старшого командира (начальника).
Під час висування на рубіж переходу в атаку за КОЛОНОЮ батальйону прямує
замикання, що встановлює причини зупинок машин, надає допомогу
екіпажам (обслугам), механікам-водіям (водіям) в усуненні несправ-
ностей, евакуює в укриття несправні машини, які перешкоджають
руху колони. Сили та засоби замикання батальйону до ремонту не за-
лучаються, а виходять до рубежу переходу в атаку разом із підрозді-
лами і з початком атаки приступають до виконання завдань у складі
ремонтно-евакуаційної (ремонтної) групи.
Після виконання батальйоном бойового завдання проводиться тех-
нічне обслуговування озброєння та військової техніки. У першу чергу
здійснюється поповнення боєкомплекту та заправка пальним.
під час підготовки до маршу проводяться:
чергове номерне технічне обслуговування озброєння та військової
техніки, додаткові роботи, визначені умовами здійснення маршу;
заходи щодо створення необхідного запасу ходу;
поповнення до встановлених норм запасів ракет, боєприпасів,
військово-технічного майна;
організація додаткових запасів пального на техніці.
Озброєння та військова техніка, не відремонтовані до початку ма-
ршу, передаються силам і засобам старшого начальника.
Забезпечення бойових дій 517
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
В умовах імовірної зустрічі з противником, крім того, визначається
склад і завдання ремонтно-евакуаційної (ремонтної) групи, пункти
технічного спостереження, місця їх розташування та напрямок пере-
міщення в бою.
Технічне обслуговування озброєння та військової техніки в ході маршу Проводиться
на привалах, у районах зосередження (відпочинку). На привалах зви-
чайно проводиться контрольний огляд, усунення виявлених несправ-
ностей, дозаправлений пальним із додаткових ємкостей і пересувних
засобів заправки. У районах відпочинку проводиться щоденне техні-
чне обслуговування озброєння та військової техніки із заправкою
машин засобами старшого начальника.
Замикання похідної колони батальйону здійснює евакуацію (за на-
явності евакуаційних засобів) машин, які вийшли з ладу, з маршруту
руху, разом з екіпажем (обслугою), механіком-водієм (водієм) визна-
чає причину несправності, характер й обсяг ремонтних робіт, надає
допомогу в ремонті (видаються необхідні запасні частини й інстру-
мент, проводиться інструктаж, за необхідності виділяються один або
кілька спеціалістів-ремонтників). Робота організовується з таким роз-
рахунком, щоб замикання могло прибути в район привалу (відпочин-
ку) разом із батальйоном.
Тилове забезпечення
Тилове забезпечення батальйону (роти) організовується й здійсню-
ється у всіх видах бою (дій) з метою підтримання підрозділів у боєзда-
тному стані й створення їм сприятливих умов для виконання постав-
лених завдань.
До видів тилового забезпечення належать матеріальне; інженерно-
аеродромне; аеродромно-технічне; ветеринарне; торгово-побутове;
квартирно-експлуатаційне; фінансове.
Командир батальйону (роти) несе відповідальність за своєчасне ти-
лове забезпечення підпорядкованих підрозділів і зобов'язаний:
уживати заходів щодо підтримання техніки тилу в постійній гото-
вності до бойового застосування, швидкого відновлення її при ви-
ході з ладу, забезпечення підрозділів пальним, продовольством,
водою, іншими матеріальними засобами;
організовувати харчування особового складу, його лазнево-праль-
не обслуговування, своєчасну заміну раніше отриманих предметів
речового майна, які прийшли в непридатний стан.
518 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Основою організації тилового забезпечення є рішення командира
батальйону (роти) на бій (дії), указівки та розпорядження з тилового
забезпечення старшого командира (начальника).
під час організації бою командир батальйону (роти) з питань тилового
забезпечення вказує:
розміри, терміни створення запасів пального, продовольства, ін-
ших матеріальних засобів, норми їх витрат, порядок підвезення;
місця розгортання підрозділів тилового забезпечення батальйону,
порядок їх переміщення в ході бою (дій);
місця, час і порядок поповнення підрозділів матеріальними засо-
бами, заправлення військової техніки пальним;
порядок організації харчування особового складу підрозділів;
режим споживання води, порядок її підвезення;
порядок лазнево-прального обслуговування особового складу;
порядок охорони, оборони, підтримання зв'язку з підрозділами
тилового забезпечення, райони розташування підрозділів тилу
бригади, шляхи маневру, підвозу й евакуації.
у період підготовки до бою (дій) запаси матеріальних засобів у підрозділах
накопичуються до встановлених норм.
Тилове забезпечення командир батальйону (роти) організовує через
заступника з матеріально-технічного забезпечення (старшину роти) та
командирів підрозділів. У ході бою (дій) командир батальйону (роти):
здійснює контроль за втратами та витратами пального, продо-
вольства, інших матеріальних засобів, своєчасною їх доставкою в
підрозділи;
доповідає командиру бригади (батальйону) про забезпечення ба-
тальйону (роти) пальним, іншими матеріальними засобами.
Безпосереднім організатором тилового забезпечення в батальйоні є
заступник командира батальйону з матеріально-технічного забезпе-
чення (у роті - старшина роти). Він несе відповідальність за своєчасне
забезпечення підрозділів матеріальними засобами, захист, охорону й
оборону підрозділів тилового забезпечення батальйону (роти) та
управління ними. Заступник командира батальйону з матеріально-
технічного забезпечення (старшина роти) зобов'язаний:
знати завдання батальйону (роти);
організувати отримання та утримання встановлених запасів ма-
теріальних засобів, розгортання й роботу батальйонних (ротних)
пунктів бойового постачання, заправки, продовольчого пункту;
вживати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі, розподілу)
у підрозділи запасів матеріальних засобів;
Забезпечення бойових дій 519
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
організувати приготування, доставку, видачу гарячої їжі, підвезен-
ня й збереження питної води й забезпечення нею особового складу;
разом із командирами підрозділів забезпечувати заправку техніки
пальним;
підтримувати постійний зв'язок із командирами підрозділів, за-
ступником командира бригади з тилу та доповідати йому й ко-
мандиру батальйону про забезпеченість підрозділів, розташування
та стан підрозділів тилового забезпечення.
У пропозиціях із тилового забезпечення заступник командира ба-
тальйону з матеріально-технічного забезпечення визначає:
заходи й обсяг робіт із тилового забезпечення при підготовці й у
ході ведення майбутнього бою (дій);
способи виконання заходів із тилового забезпечення;
місця розгортання, залучені сили та засоби, склад і завдання під-
розділів тилового забезпечення;
місце в бойовому (похідному) порядку підрозділу, порядок збору
та використання трофейного майна, матеріальних засобів, інші
дані, необхідні для прийняття рішення командиром батальйону.
під час бою в батальйоні розгортаються:
пункт бойового постачання;
пункт заправлення;
продовольчий пункт.
У роті під час дій в обороні розгортаються: пункт бойового постачання,
призначений для поповнення підрозділів боєприпасами, пункт заправ-
лення, призначений для заправки машин пальним, продовольчий пункт,
призначений для приготування гарячої їжі та забезпечення особового
складу водою, пункт боєпостачання батальйону (роти, що) створюється за
наказом командира підрозділу й призначений для прийняття, збері-
гання та видачі ракет і боєприпасів підрозділам, обліку їх надхо-
дження та витрат, прийняття й здачі стріляних гільз, тари. Началь-
ником пункту боєпостачання в батальйоні (роті) призначається ко-
мандир взводу матеріального забезпечення батальйону (старшина ро-
ти) або інша особа за наказом командира батальйону (роти).
Під час бою начальник пункту бойового постачання батальйону ор-
ганізує видачу ракет і боєприпасів за наказом (розпорядженням) ко-
мандира (начальника штабу) батальйону, начальник пункту бойового
постачання роти - за наказом командира роти.
Безпосередня охорона й оборона району (місця) розташування під-
розділів тилового забезпечення, створюваних ними пунктів здійсню-
ється звичайно власними силами й засобами.
520 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Потреба батальйону (роти) у матеріальних засобах на бій визнача-
ється заступником командира батальйону із матеріально-технічного
забезпечення (старшим техніком роти), командирами підрозділів із
врахуванням їх витрат, забезпечення запасів у встановлених розмі-
рах до кінця бою. Для поповнення матеріальних засобах оформлю-
ються відповідні заявки.
Організація підвезення ракет і боєприпасів, пального, інших матері-
альних засобів, пунктів бойового постачання, заправлення, продоволь-
чого пункту батальйону здійснюються заступником командира баталь-
йону з матеріально-технічного забезпечення (у роті - старшим техніком
роти) разом із командирами підрозділів. Потреба батальйону (роти) у
матеріальних засобах забезпечується за рахунок військових запасів і
підвозу зі складів бригади. За необхідності рішенням старшого коман-
дира (начальника) у батальйоні можуть створюватися додаткові запаси
ракет, боєприпасів, пального, інших матеріальних засобів. Вони ство-
рюються в транспорті батальйону шляхом ущільнення укладки або
вивільнення частини транспорту, посилення батальйону додатковими
засобами підвезення, накопиченням на створюваних пунктах і в під-
розділах. У ході бою встановлені старшим командиром (начальником)
норми витрат матеріальних засобів, особливо боєприпасів та пально-
го, на день бою суворо лімітуються. Витрачені запаси ракет, боєпри-
пасів, пального, продовольства, інших матеріальних засобів мають
бути поповнені до встановлених норм до кінця дня бою (дій).
Підвезення ракет, боєприпасів, пального, продовольства, інших
матеріальних засобів у підрозділи здійснюється за усними заявками
командирів рот, окремих взводів і за наказом (розпорядженням) ко-
мандира (начальника штабу) батальйону.
Поповнення танків, БМП (БТР) боєприпасами, заправлення їх паль-
ним у ході бою здійснюються безпосередньо в бойових порядках, а під
час здійснення маршу - у районах привалів, денного (нічного) відпо-
чинку, після прибуття в призначений район. За неможливості підве-
зення боєприпасів і пального до танків, БМП (БТР) безпосередньо до
бойових порядків транспортні засоби з боєприпасами й пальним під-
ходять якнайближче до них. Танки, БМП (БТР) почергово приховано
підходять до місць розташування транспортних засобів для поповнен-
ня боєприпасів і пального. Відповідальність за підвезення боєприпасів
і пального несе командир взводу матеріального забезпечення, а за
своєчасне поповнення боєприпасів і пального - командири підрозділів.
Підвезення матеріальних засобів може здійснюватися транспортом
бригади до взводу матеріального забезпечення або відразу в підрозді-
ли батальйону. Підвезення матеріальних засобів від взводу матеріаль-
Забезпечення бойових дій 521
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
ного забезпечення до рот здійснюється транспортом рот. В окремих
випадках за вказівкою старшого командира (начальника) для їх під-
везення може використовуватися транспорт батальйону.
Доставка боєприпасів механізованим підрозділам під час дій у пі-
шому порядку здійснюється особовим складом із батальйонного пунк-
ту боєпостачання.
Поповнення боєприпасами танків, БМП (БТР) здійснюється в ході
бою з відведенням їх у найближче укриття повзводно або окремими
машинами, якщо дозволяє обстановка, або безпосередньо в бойових
порядках підрозділів.
Військові запаси продовольства утримуються в транспортних засо-
бах взводу матеріального забезпечення батальйону, а непорушний за-
пас продовольства - у речових мішках, танках, БМП (БТР). Забезпе-
чення особового складу гарячою їжею організовується через продоволь-
чий пункт батальйону звичайно тричі на добу. За неможливості орга-
нізувати триразове приготування гарячої їжі з дозволу командира
бригади (батальйону) особовий склад забезпечується гарячою їжею
двічі на добу, при цьому частина продовольчого пайка, що залишила-
ся, видається продуктами в сухому вигляді.
Приготування, доставку та видачу підрозділам гарячої їжі органі-
зовує начальник продовольчого пункту, відповідно до вказівок засту-
пника командира батальйону з матеріально-технічного забезпечення,
що визначає:
підрозділи, кількість їх особового складу, час приготування їжі;
порядок доставки (видачі) їжі підрозділам батальйону.
Видачу їжі особовому складу здійснює старшина, відповідно до
вказівок командира роти. Харчування особового складу організову-
ється з таким розрахунком, щоб основне прийняття їжі припадало на
години спаду бойової напруги.
Доставка їжі до підрозділів здійснюється висуванням засобів приготуван-
ня їжі якнайближче до підрозділу в найближче укриття або виділеним
від підрозділів для підносу їжі особовим складом, одночасно здійсню-
ється постачання води. В особливих випадках із дозволу командира
батальйону приготування їжі може організовуватися безпосередньо в
підрозділах батальйону з використанням приданих засобів приготу-
вання їжі. Придані підрозділи (рота, батальйон, дивізіон) харчуються
через свої продовольчі пункти, а дрібні підрозділи - разом із баталь-
йоном (ротою).
Приготування, видача й прийняття їжі організовуються звичайно
поза зонами зараження. У разі змушеної організації харчування в зо-
нах радіоактивного зараження приготування, видача і прийняття їжі
здійснюються:
522 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
за рівня радіації до 1 рад/год. - у звичайному порядку;
від 1 до 5 рад/год. - у дезактивованих спорудженнях;
понад 5 рад/год. - у дезактивованих спорудженнях закритого типу.
Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження викорис-
товуються тільки консервовані і концентровані продукти, раціони
харчування в герметичній бар'єрній тарі й пакуванні.
У районах, заражених отруйними речовинами, дозволяється готу-
вати й приймати їжу тільки в спеціальних спорудженнях, обладнаних
фільтровентиляційними установками. У районах, заражених біологіч-
ними засобами, приготування їжі дозволяється тільки після ретельної
дезінфекції території, польових кухонь та обладнання, повної саніта-
рної обробки особового складу. Продовольство й воду, заражені ра-
діоактивними, отруйними речовинами та біологічними засобами,
вживати в їжу заборонено. Забезпечення підрозділів водою для пиття
й господарських потреб здійснюється з пункту водопостачання (водо-
забірного пункту) батальйону. Використання води з інших джерел за-
боронено. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляєть-
ся в герметичних ємкостях.
Видача речового майна та миючих засобів здійснюється, виходячи
з чисельності особового складу батальйону (роти), за діючими норма-
ми. Миття особового складу здійснюється один раз на тиждень з обо-
в'язковою зміною натільного комплекту білизни в порядку, що вста-
новлюється старшим командиром (начальником). За необхідності
проводиться санітарна обробка особового складу за епідемічними по-
казниками, заміна й спеціальна обробка зараженого речового майна.
Підрозділи тилу батальйону розмішуються звичайно за його бойови-
ми порядками. Переміщення підрозділів тилу батальйону в ході насту-
пу здійснюється за мірою просування бойових підрозділів із розрахун-
ком, що передбачає безперебійність матеріального забезпечення. У на-
ступі з ходу під час висування до рубежу розгортання в ротні колони
підрозділи тилового забезпечення батальйону прямують за бойовими
підрозділами. За підрозділами другого ешелону батальйону перемішу-
ються пункти бойового постачання, продовольчий і заправлення.
Із початком переслідування противника, що відходить, тил баталь-
йону наближається до підрозділів першого ешелону. У ході пересліду-
вання тил батальйону переміщується в повному складі однією коло-
ною безпосередньо за бойовими підрозділами. Під час підготовки до
маршу створюються додаткові запаси пального, проводяться заходи
підвищення прохідності транспорту. Харчування особового складу на
марші організовується в районах відпочинку, зосередження, двого-
динного привалу.
Забезпечення бойових дій 523
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій
Медичне забезпечення
Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці ор-
ганізовується з метою розшуку поранених, хворих на полі бою, своє-
часного надання їм першої медичної допомоги, збору, вивезення (ви-
несення) їх із поля бою, підготовки до евакуації, попередження вини-
кнення та поширення в підрозділах захворювань.
Під час оборони в батальйоні (роті) розгортається медичний пункт
(пост). Медичний пункт батальйону призначений для розшуку, збору
й винення (вивезення) поранених і хворих, надання їм першої медич-
ної і лікарської допомоги, підготовки до евакуації. Крім того, медич-
ний взвод (пункт) проводить покладені на медичну службу санітарно-
протиепідемічні (профілактичні) заходи, медичну розвідку, отримання,
зберігання та видачу підрозділам медичного майна, медичний пост роти
призначений для тимчасового укриття поранених і хворих до появи
можливості їх евакуації, надання пораненим і хворим першої медич-
ної допомоги.
Перша медична допомога надається на місці поранення або в найближ-
чому укритті самим військовослужбовцем або його товаришем, стрі-
льцями-санітарами, санітарами, санінструкторами підрозділів, особо-
вим складом підрозділів, що виділений для рятувальних робіт, здійс-
нення лікувально-евакуаційних заходів у місцях масового зараження.
Долікарська (фельдшерська) допомога надається в медичних пунктах баталь-
йонів, очолюваних фельдшерами, перша лікарська допомога - у ме-
дичній роті (пункті) бригади (полку), на медичних пунктах батальйо-
нів, очолюваних лікарями. Усі медичні підрозділи й частини мають
приймати поранених і хворих, надавати їм необхідну медичну допо-
могу незалежно від належності.
Збір, вивезення (винесення) поранених із поля бою до медичного
взводу (пункту) батальйону здійснюється з особистою зброєю й проти-
газами силами та засобами медичного взводу (пункту) батальйону, а
за необхідності - особовим складом і засобами евакуації, що додатко-
во виділені командиром батальйону. За значної кількості поранених і
хворих у першу чергу евакуації підлягають тяжкопоранені та важко-
хворі, військовослужбовці із психологічними травмами. Легкопоране-
ні, що не мають потреби в госпіталізації, після надання їм медичної
допомоги направляються у свої підрозділи.
В обороні медичний пост роти обладнується в укритому місці із
врахуванням можливості прихованого винесення (вивезення) поране-
них і хворих зі взводів, евакуації їх у медичний пункт батальйону.
524 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Медичний пункт батальйону розгортається звичайно у тильній ме-
жі батальйонного району оборони, у період підготовки до бою (дій) підрозді-
ли та медичний пункт батальйону вивільняються від поранених і хво-
рИХ. Із переходом до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником еваку-
ація поранених і хворих організується насамперед із підрозділів, які
ведуть бій, траншеями й ходами сполучення, у ході бою командири під-
розділів, стрільці-санітари, санітарні інструктори та командир меди-
чного взводу (фельдшер) уточнюють втрати, організовують надання
пораненим і хворим першої медичної допомоги, винесення (вивезен-
ня) їх з поля бою й евакуацію. При цьому перша медична допомога
надається військовослужбовцям на місці поранення. Під час органі-
зації медичного забезпечення в наступі основна увага приділяється на-
данню першої медичної допомоги пораненим і хворим, їх збору, ви-
несенню (вивезенню) й евакуації з поля бою на рубежі спішування під
час бою за оволодіння опорними пунктами на передньому краї й
углибині оборони противника.
Під час дій у пішому порядку стрільці-санітари взводів, санітарні
інструктори рот, просуваючись за своїми підрозділами, ведуть спо-
стереження за полем бою, відшукують поранених, запам'ятовують мі-
сця їх знаходження, надають першу медичну допомогу й зосереджу-
ють у найближчих укриттях для подальшої евакуації.
Перша медична допомога пораненим надається безпосередньо на
техніці. Поранені й хворі, які мають потребу в першій медичній до-
помозі та подальшій евакуації, передаються санітарним інструкторам
роти, до медичного пункту батальйону, тимчасових медичних пунк-
тів, розгорнутих на маршруті руху старшим начальником, або в міс-
цеві лікувальні установи.
Медичний взвод (пункти) батальйону прямує в колоні в готовності
надати допомогу ураженому особовому складу у разі завдання ударів
авіацією противника, застосування ним засобів масового ураження.
Запитання для самоконтролю
1. Воєнна розвідка (військова, артилерійська, радіолокаційна, радіо- й радіотехні-
чна, інженерна, хімічна й повітряна розвідка).
2. Спостережний пост.
3. Дозорне відділення (танк).
4. Розвідувальний дозор (РД).
5. Бойовий розвідувальний дозор (БРД).
6. Розвідувальне відділення (екіпаж БРМ-1К).
Забезпечення бойових дій 525
Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бойових дій Забезпечення бонових ДІЙ
7. Розвідувальний взвод.
8. Способи розвідки (спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, до-
пит полонених, перебіжчиків, опитування місцевих жителів, розвідка боєм).
9. Технічні засоби розвідки бойової розвідувальної машини БРМ-1К, завдання, які
вирішуються технічними засоби розвідки БРМ-1К.
10. Система спостереження та управління баштового модуля бойової розвідуваль-
ної машини БРМ-1К (БМП-1, БТР-ЗУ).
11. Організація інженерного забезпечення.
12. Основні завдання інженерного забезпечення.
13. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій і районів розташування
підрозділів.
13. Обладнання інженерних загороджень.
14. Відтворення проходів у загородженнях.
15. Добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання
16. Основні заходи технічного забезпечення.
17. Організація експлуатації озброєння та техніки в ході бойових дій.
18. Обов'язки заступника командира роти з озброєння (старшого техніка роти).
19. Призначення ремонтно-евакуаційної (ремонтної) групи батальйону.
20. Порядок використання взводу (відділення) технічного забезпечення.
21. Основи організації тилового забезпечення батальйону (роти).
22. Види тилового забезпечення.
23. Призначення пункту бойового постачання.
24. Організація харчування особового складу.
25. Призначення медичного пункту батальйону.
26. Призначення медичного поста роти.
Тестові запитання
1. У батальйоні (роті) організовуються та здійснюються такі види забез-
печення бойових дій:
а) бойове, морально-політичне, технічне й тилове, грошове;
б) бойове, морально-психологічне, технічне, тилове й грошове, медичне;
в) бойове, морально-психологічне, технічне й тилове, медичне;
г) бойове, морально-політичне, технічне й тилове, медичне.
2. Розвідувальний дозор призначається в складі:
а) до відділення;
б) до взводу;
в) до двох взводів;
г) до роти;
д) до взводу, в окремих випадках - до роти.
526 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
3. Інженерне забезпечення організовується з метою:
а) створення підрозділам необхідних умов для своєчасного й прихованого вису-
вання, розгортання та маневру, підвищення захисту особового складу, озбро-
єння й техніки від усіх засобів ураження, а також для нанесення противнику
втрат та ускладнення його дій;
б) створення підрозділам необхідних умов для виконання поставленого завдання,
підняття морально-психологічного стану особового складу, а також для нане-
сення противнику втрат та ускладнення його дій;
в) створення підрозділам необхідних умов для своєчасного й прихованого вису-
вання, розгортання та маневру, підвищення захисту особового складу, озбро-
єння й техніки від усіх засобів ураження, а також для підняття морально-
психологічного стану особового складу.
4. Технічне забезпечення включає:
а) ракетно-технічне; артилерійсько-технічне; танко-технічне; автотехнічне; інже-
нерно-авіаційне; інженерно-технічне; хіміко-технічне; технічне забезпечення
зв'язку й АСУ;
б) ракетно-технічне; артилерійсько-технічне; танко-технічне; автотехнічне; інже-
нерно-авіаційне; технічне забезпечення за службами тилу; радіоелектронну
боротьбу, метрологічне забезпечення;
в) автотехнічне; інженерно-авіаційне; інженерно-технічне; хіміко-технічне; техні-
чне забезпечення зв'язку й АСУ; технічне забезпечення за службами тилу; ра-
діоелектронну боротьбу, метрологічне забезпечення;
г) ракетно-технічне; артилерійсько-технічне; танко-технічне; автотехнічне; інже-
нерно-авіаційне; інженерно-технічне; хіміко-технічне; технічне забезпечення
зв'язку й АСУ; технічне забезпечення за службами тилу; метрологічне.
5. До видів тилового забезпечення належать:
а) матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, медичне, ветери-
нарне, морально-психологічне, торгово-побутове, квартирно-експлуатаційне,
фінансове;
б) матеріальне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, ветеринарне, тор-
гово-побутове, квартирно-експлуатаційне, фінансове;
в) матеріальне, інженерне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, медич-
не, ветеринарне, торгово-побутове, квартирно-експлуатаційне, фінансове;
г) матеріальне, інженерне, інженерно-аеродромне, аеродромно-технічне, медич-
не, ветеринарне, фінансове.
Розділ 6
СТРУКТУРА ЗБРОЙНИХ СИЛ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН.
СИЛИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
6.1. СТРУКТУРА ЗБРОЙНИХ СИЛ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН.
"АНГЛОСАКСОНСЬКА" І "ПРУССЬКА" МОДЕЛІ
Протягом більшої частини XX ст. збройні сили розвивалися факти-
чно за однією із двох моделей військового устрою - англосаксонською
та прусською (східноєвропейською). При цьому англосаксонська мо-
дель припускає гіпертрофовану самостійність видів збройних сил,
прусська - відрізняється надмірною централізованістю, по суті, єди-
ною вертикаллю управління всіма збройними силами як за адмініст-
ративною, так й оперативною лініями.
Адміністративна лінія управління збройними силами за англосаксонсь-
кої моделі здійснюється міністерств видів збройних сил і міністерством
оборони, що їх об'єднує (напр., у СІНА), які очолюють цивільні чинов-
ники, що опікуються "напіввійськовими" питаннями: фінансуванням,
постачанням тощо. Для об'єднання зусиль видів збройних сил у ме-
жах формально єдиних збройних сил держави існує такий орган, як
комітет начальників штабів (видів збройних сил), що скоріше коор-
динує діяльність апаратів їх апаратів, ніж управляє ними (адже
управління здійснюється за лінією верховний головнокомандувач -
командувачі оперативними командуваннями в зонах або функціо-
нальних командуваннях), у прусській моделі такими об'єднуючими орга-
нами є генеральний штаб з абсолютними повноваженнями в усіх
сферах діяльності видів і родів збройних сил конкретної держави, і, з
певного історичного етапу, - міністерство оборони, яке скоріше дуб-
лює або доповнює генеральний штаб. Керують цими органами зви-
чайно професійні військові.
Західні теоретики вказують, що за довгі роки "холодної війни"
структура й організація збройних сил, передових у військовому плані
держав, у своєму розвитку досягай досконалості - стали чітко відпо-
відати (із погляду функціональної ролі кожного виду збройних сил)
завданням можливих воєнних дій, переважно наземного характеру, у
Центральній Європі й морського - на Атлантиці. Тому військові фахівці
528 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
змушені були навіть визнати факт сформованої усередині НАТО па-
радоксальної ситуації, за якої рівень взаємодії представлених у коалі-
ційних угрупованнях компонентів від різних видів збройних сил сою-
зних держав був на порядок вищим, ніж між видами збройних сил в
окремо взятій державі. Разом із тим було б значним перебільшенням
вважати, що взаємодія між видами збройних сил у державах Заходу
в період "холодної війни" була відсутня або військове керівництво цих
країн не усвідомлювало необхідності більшої інтеграції їх складових,
наприклад в угрупованнях військ на тому або іншому театрі військо-
вих дій. Показовою є спільна розробка Сухопутними військами і Вій-
ськово-повітряними силами СІЛА на початку 80-х рр. концепції повітряно-
наземної операції. Проблема, як виявилося, полягає в наявності вкрай не-
ефективного управління створюваним на тимчасовій або постійній
основі міжвидовим угрупованням військ. Цьому є ціла низка причин,
серед яких аналітики відзначають, наприклад такі, як історично
створювані процедури управління, що виражаються в перевазі "своїх"
внутрішньовидових ієрархічних ланок підпорядкування над міжви-
довими, навіть у складі одного угруповання за здавалося би єдиного
керівника (командира); розходження в регламентуючих видових до-
кументах; відсутність єдиних, стандартизованих й уніфікованих сис-
тем озброєння та військової техніки, у тому числі зв'язку, управління,
розвідки, комп'ютерного забезпечення; особливості й розходження в
методах і формах бойової й оперативної підготовки в кожному із ви-
дів збройних сил тощо.
В умовах, коли, на думку багатьох військових теоретиків, переста-
ла спрацьовувати англосаксонська модель розвитку збройних сил, по-
гляди були звернені до альтернативної, прусської моделі, найбільш
яскравим представником якої у період після Другої світової війни ні-
бито були Збройні сили СРСР. Однак і ця модель також не позбавлена
низки недоліків. Концепція жорстко централізованого державного
керівництва СРСР вплинула й на надцентралізоване управління роз-
витком збройних сил. Це не залишало жодних перспектив окремим
видам збройних сил (СРСР), позбавляло їх можливості гнучкого й зба-
лансованого вибору напрямків розвитку. Незважаючи на здавалося б
фундаментальні відмінності видів збройних сил і властиву Військово-
повітряним силам і Військово-морському флоту специфіку ведення
воєнних дій, погляди радянського військового керівництва на харак-
тер війни були орієнтовані переважно на наземні операції, придушу-
ючи при цьому волю й прагнення до самостійності всіх видів зброй-
них сил, за винятком сухопутних військ. Звідси й домінування їх
представників у військовому керівництві СРСР.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 529
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Таким чином, при виборі напрямків розвитку збройних сил слід
шукати третій шлях, не прив'язаний жорстко ні до англосаксонської,
ні до прусської моделей. Разом із тим нові вимоги до збройних сил,
обумовлені першочерговою необхідністю їх підготовки до участі в ре-
гіональному й локальному збройних конфліктах із залученням компо-
нентів різних видів збройних сил, розв'язати проблему глибшої інтег-
рації національних збройних сил доцільно, у всякому випадку спочат-
ку у межах традиційної системи розвитку, шляхом кардинальної змі-
ни міжвидових взаємин.
Після розпаду Радянського Союзу активізувалася проблематика
розвитку збройних сил, загострилися дебати між прихильниками збе-
реження історично сформованої системи управління й тими, що ви-
ступають за чітке розмежування функцій адміністративного й опера-
тивного управління військовою організацією країни. Причому як ті,
так й інші апелюють до країн Заходу, насамперед СІЛА, де нібито та-
ка система з усіма своїми мінусами й плюсами існує вже довгі роки
та на сьогодні армія яких є найпотужнішою у світі.
Специфіка управління Збройними силами США
Управління американськими збройними силами здійснюється
окремо в адміністративній й оперативній сферах: в адміністративній
- через міністра оборони й керівників видових міністерств - міністрів
армії (сухопутних військ), військово-повітряних сил і військово-
морських сил (цивільних осіб, сфера діяльності яких охоплює, в основ-
ному, військово-політичні та адміністративно-фінансові питання).
Інший контур управління припускає залучення певною мірою двох
органів управління: комітету начальників штабів, що включає на-
чальників штабів Сухопутних військ, Військово-морських сил, Війсь-
ково-повітряних сил і коменданта морської піхоти (але не командува-
чів у "вітчизняному" розумінні цього терміна), і, основне, головноко-
мандуючих Об'єднаними командуваннями Збройних сил США.
ВІДПОВІДНО ДО законодавства СІНА, специфіка адміністративно-оперативної
(стратегічної) системи управління Збройних сил країни є такою:
президент і міністр оборони утворюють "Національне військове
управління" з адміністративним та оперативним управлінням, що
в цілому переходить у стратегічне керівництво ЗС США;
міністри видів Збройних сил, відповідальні за фінансово-адміні-
стративне забезпечення відповідних видів Збройних сил, є члена-
ми спеціального консультативного органу при міністрі оборони -
530 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Ради будівництва Збройних сил при Міністерстві оборони, через
яку вони здійснюють взаємозв'язок із національним військовим
керівництвом. До складу Ради входять міністр оборони (голова),
його перший заступник і заступники, міністри видів Збройних
сил, комендант морської піхоти;
начальники штабів видів Збройних сил, а також комендант морсь-
кої піхоти є членами Комітету начальників штабів і в такий спосіб
беруть участь у вирішенні питань оперативного управління Зброй-
ними силами, розробляючи через апарат Комітету начальників
штабів відповідні рекомендації для президента й міністра оборони
з наступною їхньою реалізацією в межах оперативного управління
Збройними силами у цілому або їх видів. З іншого боку, не будучи
головнокомандувачами очолюваних ними видів Збройних сил, а
тільки начальниками штабів і, відповідно до американського зако-
нодавства, наділені повноваженнями радників своїх цивільних па-
тронів (тобто видових міністрів), вони являють ніби сполучну ланку
між адміністративною й оперативною сферами управління амери-
канськими Збройними силами;
головнокомандувачі Об'єднаними командуваннями є безпосеред-
німи провідниками силової політики американського військово-
політичного керівництва, "замикаючись" безпосередньо через мі-
ністра оборони й Комітет начальників штабів (практично найчас-
тіше минаючи його) на верховного головнокомандувача Збройних
сил - президента.
Особливістю організації й функціонування Комітету начальників
штабів є досить високий ступінь правової регламентації його діяльно-
сті на рівні законодавчих актів конгресу. Найзначніші закони в цій
сфері: "Про національну безпеку" 1947 р., закони 1953, 1958 рр., що
його уточнюють, і так званий закон Голдуотера-Ніколса 1986 р.
У наш час безпосереднє оперативне управління Збройними силами
США здійснюється за лінією президент - міністр оборони - головно-
командувачі Об'єднаними командуваннями. Міністерства видів
Збройних сил, через які президент і міністр оборони здійснюють ад-
міністративне управління, зобов'язані подавати фінансові розрахунки
й пропозиції, ураховуючи представлений адміністрацією оборонний
бюджет країни, і "План Об'єднаних командувань" в інтересах безпо-
середньо Об'єднаних командувань ЗС США.
Отже, ні Комітет начальників штабів, ні його голова фактично не
мають повноважень безпосереднього управління військами, тобто
президент і міністр оборони здійснюють безпосереднє управління
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 531
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Збройними силами США через голову Комітету начальників штабів і
прямо - через головнокомандувачів Об'єднаного командування.
Функціональні структури збройних сил створюються відповідно до
стратегічного плану їх бойового застосування. Для США, НАТО понят-
тя сил швидкого реагування (КАТО Кезропзе Рогсе) має практичний
сенс. США свої сили передового базування завжди зараховували саме
до таких функціональних сил, а на Празькому самміті (2002) це по-
няття де-юре стало загальним для всіх країн - членів НАТО. Альянс
потребує сил, спроможних швидко транспортуватися будь-що, будь-
куди, де є потреба у проведенні операції на віддалених територіях.
НАТО не є достатньо пристосованим для боротьби з небезпекою
іншого характеру, такою як терористична організація "Аль-Каїда".
Поліцейські функції, збір розвідувальної інформації невійськового ха-
рактеру, фінансовий моніторинг, соціальні та економічні ініціативи
не є ключовими елементами концепції НАТО. У межах угруповань
НАТО для боротьби з такою небезпекою потрібні сили швидкого реа-
гування, що складатимуться з авіаційних, морських, сухопутних ком-
понентів і призначатимуться для використання в будь-якому районі
світу - там, де в цьому виникне потреба. Принцип екстериторіальнос-
ті, що дозволяє НАТО застосовувати силу за межами своєї зони відпо-
відальності, набуває таким чином офіційного статусу. Кількісний
склад Сил реагування НАТО планується довести до 21 тис. осіб.
Збройні сили держав світу
Збройні сили будь-яких країн світу пов'язані зі сферами відпові-
дальності на землі, у повітрі, на морі. На землі відповідальність не-
суть сухопутні війська, у повітрі - військово-повітряні сили, на морі
- військово-морські сили. Головне призначення збройних сил - бути
інструментом продовження політики держави. Для одних країн
збройні сили є лише атрибутом державності, не виконують силових
функцій у політиці; для інших - вони виступають лише інструментом
силового впливу на політику інших країн для забезпечення власних
інтересів. Тому й ставлення держав до власних збройних сил зале-
жить від політичної потреби в них.
Після Другої світової війни всі країни - її учасниці змушені були
скоротити власні збройні сили через потреби відновлення економіки.
Деякі ж держави, завдяки війні, змогли покращити власну економіку.
Подальший розвиток взаємовідносин у світі характеризувався розпа-
ленням "холодної" війни між основними гравцями на світовій арені:
532 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
США і Радянського Союзу. Розвиток збройних сил двох воєнних бло-
ків - НАТО і Варшавського договору - приводив до балансування ми-
ру на межі нової світової війни.
Північно-Атлантичний альянс після розпаду Радянського Союзу за-
лишився, йому знайдено нове призначення - відповідальність за без-
пеку та мир у світі. Основним членом НАТО є Сполучені Штати Аме-
рики, де на сьогодні створені збройні сили, яким немає рівних у світі.
США. Комплектування Збройних сил США здійснюється винятково
на добровільній основі. Кількісний склад Збройних сил становить
1,474 млн осіб із діючим резервом у 1,291 млн осіб.
Сухопутні війська в США називають армією, в якій налічується
502 тис. осіб. У складі сухопутних військ три штаби армій, чотири
штаби армійських корпусів, два штаби об'єднаних навчальних ди-
візій. До військ входять десять дивізій, у тому числі: дві бронетан-
кових, чотири механізованих, два легкопіхотних, повітрянодесант-
на, повітряно-штурмова, одинадцять окремих бригад, три окремих
бронекавалерійських полки, 10 окремих зенітно-ракетних дивізіо-
нів Патріот, інші підрозділи. "Гарячим" є резерв армії, до складу яко-
го в сухопутних військах входять 12 навчальних дивізій, 13 регіо-
нальних командувань. "Холодним" резервом є Національна гвардія в
складі восьми дивізій, 15 окремих бригад.
Озброєння й військова техніка включає більш ніж 7620 танків Аб-
рамс, 96 бойових розвідувальних машин Фукс, 6719 броньованих
машин піхота Бредлі, 14900 бронетранспортерів, 1547 гармат арти-
лерії, 830 реактивних систем залпового вогню, 2066 мінометів,
19000 протитанкових керованих ракет, 9674 протитанкових ракет-
них комплексів, 703 зенітно-ракетних комплекса Авенжер, 483 пус-
кових установок ЗУР Петріот, 303 літаки, близько 4595 гелікоптерів,
24 безпілотних літальних апаратів Шедоу, 18 безпілотних літальних
апаратів Хантер, 51 амфібійна група, 73 катери ЬСМ-8.
Військово-повітряні сили включають 379,5 тис. осіб регулярних сил, фор-
мування організованого резерву (75,1 тис.) та Військово-повітряних
сил національної гвардії (108,1 тис.). Разом у бойовому складі Війсь-
ково-повітряних сил налічується більше 6000 літаків, у тому числі біль-
ше 4200 - у регулярних ВПС, більше 1700 - в організованому резерві
(національна гвардія - 1300, резерв - 400 літаків).
Організаційно Військово-повітряні сили включають дев'ять основ-
них командувань (бойове авіаційне, повітряних перекидань, косміч-
не, спеціальних операцій, Військово-повітряних сил в Європі, у зоні
Тихого океану, матеріально-технічного забезпечення, навчання й під-
готовки, Військово-повітряних сил Національної гвардії).
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 533
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
На озброєнні сил стратегічного призначення перебувають міжко-
нтинентальні балістичні ракети - 500 ЬСМ-ЗОО Мінітмен-3,
50ЬСгМ-118А Піскіпер (МХ), стратегічні літаки-бомбардувальники -
21 В-2А, 88 В-1В, 82 В-52Н, стратегічні літаки-розвідники - 31 11-28,
4 Т11-28, 17 Е-8С, 2 Е-9А, З КС-1358, 2 ВС-13511, 16 КС-135У, 31 літак
далекого радіолокаційного виявлення та управління типу АУ1АС8 Е-
ЗВ/ЗС, безпілотні літальні апарати: вісім К(^-4А Глобал Хок, 12 К(^-1А
та 1В Предатор.
На озброєнні сил загального призначення (тактична авіація) перебу-
вають 952 Г-15, 3098 Г-16, 26 Р-22, 51 Р-117А, 452 А-10, 21 АС-130,
36 МС-130,18 АУС-130, З ОС-ІЗО, 126 С-5А, 101 С-17Атощо.
Військово-морські сили налічують 376,75 тис. осіб (у т. ч. 59,2 тис. жі-
нок), Атлантичний і Тихоокеанський флоти, у тому числі п'ять опера-
тивних флотів: сили спеціальних операцій, мінно-тральних сил, дослід-
них сил, морських перевезень, навчального, резерву. Флот включає
групи: авіаносців морських (8), підводних човнів (8), надводних (6),
крейсерсько-міноносних (6), амфібій (3) кораблів, суден обслуговуван-
ня (9), спеціального призначення (2), багатоцільових транспортних
кораблів (2). Ескадри: підводних атомних човнів ракетного базування
(3), підводних атомних човнів (10), ескадрених міноносців (16), амфі-
бій (9) тощо. Корабельний склад: 14 підводних атомних човнів ракет-
ного базування типу Огайо, 54 підводних атомних човни, 12 морсь-
ких авіаносців, 25 крейсерів із керованою ракетною зброєю, 50 еска-
дрених міноносців із керованою ракетною зброєю, ЗО фрегатів із ке-
рованою ракетною зброєю, вісім патрульних катерів, більше 50 ряту-
вально-патрульних катерів, 42 десантних кораблі, 12 десантно-гелі-
коптерних кораблів, 24 надводних кораблі екстреного резерву,
178 малих патрульних катерів, більше 120 суден резерву флоту.
Авіація Військово-морських сил включає 98,588 тис. осіб, 19 авіа-
крил авіаносної й базової авіації, 11 палубних авіакрил, 2065 літаків.
Морська піхота включає 175,35 тис. осіб, чотири дивізії морської піхо-
ти, чотири групи матеріально-технічного забезпечення, три групи роз-
відки, два окремих батальйони, чотири окремих дивізіони.
Берегова охорона має 40,36 тис. осіб, 6,75 тис. осіб цивільного пер-
соналу, дві зони оборони (Атлантичну, Тихоокеанську), дев'ять райо-
нів оборони.
Такі збройні сили викликають не тільки повагу до держави, але й
накладають на державу відповідальність за їх використання у світі.
Велика Британія. Схожими за принципами побудови Збройних сил
США є Збройні сили Великобританії, які також комплектуються на
добровільній основі. 2005 р. на утримання й розвиток Збройних сил
534 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Великобританії було витрачено 51 млрд дол., загальна чисельність
Збройних сил - 205,89 тис. осіб.
Сухопутні війська мають 112,01 тис. осіб, штаб командування Сухопут-
ними військами, командування тилу в Німеччині, об'єднане гелікоп-
терне командування видів Збройних сил, три штаби дивізій (замість
округів), бронетанкова і механізована дивізії, три бронекавалерійсь-
ких полки, два полки реактивних систем залпового вогню МЬК8, два
зенітних ракетних полки, інженерний полк, 14 штабів механізованих
бригад, штаб бригади протиповітряної оборони, бригаду авіаційної
підтримки, аеромобільну бригада. Разом - 91 бойову частину.
До складу сухопутних військ входять територіальні війська: два
полки спеціального призначення (8А8), три артилерійські, чотири зе-
нітних ракетних полки, п'ять інженерних полків, авіаційний полк,
15 піхотних батальйонів, легкий розвідувальний батальйон.
Озброєння сухопутних військ: 543 танки Челенджер, 575 бойових
машин піхоти Урриор, 475 бойових розвідувальних машин, 2503 бро-
нетранспортери, 1675 бойових броньованих машин типу БТР,
497 польових армійських гармат, 470 мінометів, більше 900 пускових
установок протитанкових керованих ракет, 715 зенітно-ракетних ком-
плексів, шість літаків ВЬТ-2, 274 бойових гелікоптери, вісім безпілотних
літальних апаратів Фенікс, 14 катерів різного призначення.
Військово-повітряні сили налічують 48,14 тис. осіб, 339 бойових літа-
ків, 10 винищувально-бомбардувальних авіаційних ескадрилій,
п'ять винищувальних авіаційних ескадрилій, чотири розвідуваль-
них, три безпілотних літальних апарати, дві авіаційні ескадрильї
ААУАС8 тощо. Парк літаків містить в основному: 203 Торнадо,
62 Ягуар, 50 Харієр тощо.
Військово-морські сили налічують 40,63 тис. осіб, командування флоту,
авіації, морської піхоти, навчальне, флотилії надводних кораблів, під-
водних човнів, матеріально-технічного забезпечення, ескадри рибо-
охорони та гідрографії. ВМС мають корабельний склад: чотири підвод-
них атомних човни ракетного базування (Венгард), 11 підводних
атомних човнів, три морських авіаносці, вісім ескадрених міноносців
із керованою ракетною зброєю, 18 фрегатів із керованою ракетною
зброєю, 19 малих транспортних кораблів, 16 патрульних артилерійсь-
кий катерів.
ВМС мають свою авіацію у складі 6,2 тис. осіб, чотирьох авіацій-
них і 12 гелікоптерних ескадрилій. Разом 55 літаків, 202 гелікоптери.
Крім авіації, є й морська піхота, до складу якої входять 7 тис. осіб,
бригада командос, група Коммачіо, п'ять груп бойових плавців.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 535
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Кожна із країн "старої" Європи має бажання вести справи в полі-
тиці за допомогою власних збройних сил, тому надає їх розвитку ду-
же великого значення. Особливе партнерство в НАТО мають Франція
і Німеччина зі своєю історією створення та розвитку збройних сил.
Франція в основі комплектування збройних сил обрала добровіль-
ний принцип і на 254,895 тис. осіб регулярних військ у 2005 р. ви-
тратила 41,6 млрд дол.
Сухопутні війська налічують 133,5 тис. осіб, штаб командування, чоти-
ри штаби оперативних (експедиційних) сил, п'ять регіональних штабів,
бригади (по дві бронетанкові та механізовані бригади, повітрянодесан-
тна, дві легкі бронетанкові, горнопіхотна, аеромобільна, артилерійська,
інженерна, радіоелектронної боротьби і радіотехнічної розвідки). Крім
того, разом із Німеччиною створені спільні війська (франко-німецька
мотопіхотна бригада) для вирішення питань забезпечення безпеки в
Європі, до яких входить французький компонент із 2,5 тис. осіб.
Іноземний легіон у складі сухопутних військ налічує 7,7 тис. осіб,
які комплектують 10 полків (танковий, парашутно-десантний, шість
мотопіхотних, два інженерних).
Частини "Марін" у складі 14,7 тис. осіб комплектують 21 полк, з
яких 10 - на заморських територіях.
Сили спеціальних операцій включають 2,7 тис. осіб, штаб команду-
вання, парашутно-десантний полк, групу армійської авіації, навчаль-
ні центри.
У резерві - війська територіальної оборони.
Озброєння: 926 основних бойових танків (312 Леклерк, 614 АМХ-30),
1809 бойових розвідувальних машин, 601 бойових машин піхоти,
4413 бронетранспортери, 787 польових армійських гармат, 55 ракетних
систем залпового вогню МЬК8, 361 мінометів, 700 протитанкових раке-
тних комплексів Ерікс, 1195 протитанкових ракетних комплексів Мілан
і Хот, 26 зенітно-ракетних комплексів Хок, 96 зенітно-ракетних компле-
ксів Роланд, 331 переносний зенітно-ракетний комплекс Містраль,
402 гелікоптери АА (292 бойових), 68 безпілотних літальних апаратів.
Військово-повітряні сили налічують 63,6 тис. осіб, 478 бойових літаків,
шість авіаційних винищувально-бомбардувальних ескадрилій, п'ять
ескадрилій винищувальної авіаційної протиповітряної оборони, дві
розвідувальні авіаційні ескадрильї, авіаційну ескадрилью А1¥АС8,
чотири навчальні тактичні авіаційні ескадрильї, дві авіаційні еска-
дрильї РЕБ, 14 тактичних авіаційних ескадрилій, п'ять винищуваль-
них авіаційних ескадрилій, 11 зенітно-ракетних дивізіонів. Літако-
вий і гелікоптерний парк: 697 літаків типу Міраж Е-1, Міраж-2000В,
20 Ягуар, 90 Альфа Джет тощо.
536 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Військово-морські сили налічують 43,995 тис. осіб, оперативне команду-
вання (морських стратегічних сил, на Атлантиці, у Середземному мо-
рі, у Північному морі, у протоці Ла-Манш, зонах Індійського та Тихого
океанів), командування сил (надводних кораблів, протичовнових ко-
раблів, підводних човнів, матеріально-технічного забезпечення, авіа-
ції). Флот: чотири атомних підводних човни ракетного базування,
шість атомних підводних човнів, ракетний гелікоптерний крейсер,
12 ескадрених міноносців із керованою ракетною зброєю, 20 фрега-
тів із керованою ракетною зброєю, 16 артилерійських патрульних ка-
терів, 16 малих транспортних кораблів, чотири водолазних судна,
12 десантних кораблів, 16 артилерійських патрульних катерів, 15 де-
сантних катерів тощо.
Авіація ВМС (6,443 тис. осіб) має 15 авіаційних і сім гелікоптерних
ескадрилій, по 126 літаків і гелікоптерів.
Морська піхота (2,05 тис. осіб) має чотири групи командос, групу
бойових плавців, 14 груп охорони військово-морських баз. Берегова
охорона має три морські префектури, чотири патрульні катери. Мор-
ська поліція має 8 артилерійських патрульних катери, 26 катерів.
Німеччина. Збройні сили Німеччини за змішаного способу комплек-
тування налічують 284,5 тис. осіб, 2005 р. на утримання й розвиток
витрачено 30,2 млрд дол.
Сухопутні війська (191,35 тис. осіб) включають: штаби німецько-гол-
ландського, німецько-американського корпусів; дивізії: три танкові,
дві мотопіхотні, аеромобільну, спеціальних операцій; окреме коман-
дування озброєнь, командування спеціальних операцій, окремий
полк, дві бригади тилового забезпечення. Разом у складі корпусів:
п'ять танкових (мотопіхотних) дивізій, 13 танкових (мотопіхотних)
бригад, елемент німецько-французької бригади, чотири механізовані
бригади (резерв), піхотна, горно-піхотна бригади, по сім інженерних
та артилерійських бригад, зенітно-ракетний полк.
Озброєння: 2398 основних бойових танків (670 Леопард-1,
1728 Леопард-2), 523 броньовані розвідувальні машини, 2122 броньо-
вані машини піхоти, 133 бойові броньовані машини, 909 бронетранс-
портерів, 1682 польові армійські гармати, 200 ракетних систем зал-
пового вогню, 504 міномета, 1915 протитанкових керованих ракет,
1509 гармат зенітної артилерії, 143 зенітних ракетних комплекси Ро-
ланд, Стінгер, 525 гелікоптерів (199 ударних), 13 десантних катерів,
кілька безпілотних літальних апаратів ОЬ-269, АОЬОЗ-289.
Військово-повітряні сили (67,5 тис. осіб) включають тактичні підрозді-
ли: дев'ять винищувально-бомбардувальних авіаційних ескадрилій,
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 537
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
сім винищувальних авіаційних ескадрилій протиповітряної оборо-
ни, дві розвідувальні авіаційні ескадрильї, авіаційна ескадрилья
радіоелектронної боротьби, чотири тактичні авіаційні ескадрильї,
24 зенітно-ракетних дивізіони. Разом бойових літаків 376, за типа-
ми: 152 Р-4Р, 8 Р-104, 262 Торнадо, почали надходити на озброєн-
ня ЕР-2000. Із засобів протиповітряної оборони - 72 пускові уста-
новки Хок, 84 Роланд, 36 Петріот.
Військово-морські сили (25,65 тис. осіб) включають флотилії підводних
човнів (дві ескадри), ескадрені міноносці (ескадра ескадрених міно-
носців, три ескадри фрегатів), ракетні катери (три ескадри), дві ма-
теріально-технічного забезпечення (чотири ескадри), сили забезпе-
чення; командування авіації, зв'язку, електроніки; флот: 13 підводних
човнів, 14 фрегатів із керованою ракетною зброєю, 14 ракетних ком-
плексів, 40 малих транспортних кораблів тощо; літаки: 50 Торнадо,
14 Атлантік, чотири Бо-228; гелікоптери: 22 Сі Лінкос, 22 Сі Кінг,
15 Супер Лінкс.
Важливими для України як морської держави є Чорноморські країни
Румунія, Болгарія та Туреччина.
Туреччина. Комплектування Збройних сил Туреччини здійснюється
за призовом. 2005 р. на утримання 514,85 тис. військовослужбовців
регулярних військ було виділено 9,31 млрд дол.
Сухопутні війська мають 402 тис. осіб, чотири штаби армій, 10 штабів
корпусів, штаб командування спеціального призначення, дві піхотні
дивізії, 48 бригад, 11 полків, 26 окремих батальйонів прикордонної
охорони.
Озброєння: 4205 танків, 250 бойовихрозвідувальнихмашин, 3643 бро-
нетранспортери, 2015 гармат на буксирі, 868 самохідних гармат
польової армії, 84 ракетні системи залпового вогню, 2021 міномет,
1283 пускових установок протитанкової керованої ракети, 1664 гар-
мати зенітної артилерії, 897 переносних зенітних комплексів, 168 лі-
таків, 299 гелікоптерів армійської авіації, близько 100 безпілотних лі-
тальних апаратів.
Військово-повітряні сили мають 60,1 тис. осіб, тактичні частини
та підрозділи: 11 ескадрилій винищувально-бомбардувальної авіації,
сім винищувальних авіаційних ескадрилій протиповітряної оборони,
дві розвідувальні авіаційні ескадрильї, п'ять тактичних авіаційних
ескадрилій, дві транспортні заправні авіаційні ескадрильї, три нав-
чальні тактичні авіаційні ескадрильї, шість зенітно-ракетних дивізі-
онів; літаків: 223 Р-16, 87 Р-5, 135 Р-4 (разом 445 бойових літаків)
тощо; засоби протиповітряної оборони: 92 пускові установки Найк
Геркулес, 86 пускових установок Рапіра.
538 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
військово-морські сили мають 52,75 тис. осіб, флот: 14 підводних човнів,
26 фрегатів із керованою ракетною зброєю, 24 ракетних катери,
15 артилерійських патрульних катерів, два ескадрених міноносця,
18 малих транспортних кораблів, шість танкодесантних кораблів,
29 малих десантних кораблів, більше 20 десантних катерів. Авіація
ВМС налічує 900 осіб, шість літаків СЬТ-238, 23 гелікоптери; морська
піхота - 3,1 тис. осіб, полк, три піхотні батальйони, артилерійський
дивізіон, підрозділи забезпечення.
Румунія на 97,2 тис. осіб збройних сил (при 22,33 млн осіб населен-
ня) витрачає 2,1 млрд дол. Спосіб комплектування Збройних сил - за
призовом.
Сухопутні війська налічують 66 тис. осіб, командування об'єднаних
операцій (корпус), два операційних командування (дивізії), штаб су-
хопутних військ, два територіальних корпусних командування, в
яких 10 "активних" бригад (танкова, три механізовані, горно-піхотна,
повітрянодесантна, артилерійська, зенітна артилерійська, інженерна,
тилового забезпечення), 14 територіальних бригад (танкова, шість ме-
ханізованих, по дві горно-піхотні, артилерійських, зенітних артиле-
рійських девізії, одна інженерна). Озброєння: дев'ять пускових уста-
новок тактичних ракет Луна, 1258 танків, чотири броньовані розвіду-
вальні машини, дві броньовані розвідувальні дозорні машини, 177 бой-
ових машини піхоти, 1583 бронетранспортери, 1119 машин, подібних
до БТР, 661 гармата на буксирі, 48 самохідних гаубиць, 171 реактивна
система залпового вогню, 358 мінометів, 222 пускові установки проти-
танкових керованих ракет, 675 гармат зенітної артилерії, 64 зенітно-
ракетних комплекси.
Склад військово-повітряних сил налічує 14 7110. осіб, 106 бойових літаків,
чотири винищувально-бомбардувальні авіаційний полки, винищу-
вальний авіаційний полк протиповітряної оборони, транспортний
авіаційний полк, дві розвідувальні авіаційні ескадрильї; літаки типів:
106 Міг-21, 2 Ан-24, 6 Ан-26, 2 Ан-30, 4 С-130, гелікоптери типу Мі-8,
42 переносних ракетних зенітних комплекси тощо.
У складі військово-морських сил перебуває 7,2 тис. осіб, флот, Дунайська
флотилія, корпус морської піхоти; флот: бригади ракетних катерів,
торпедні катери, малий транспортний корабель, засоби протиповіт-
ряної оборони, підводний човен, ескадрений міноносець з керованою
ракетною зброєю, п'ять фрегатів, три корвета, три ракетних катери,
27 артилерійських патрульних катерів, ескадрений міноносець, 32 малі
транспортні кораблі тощо.
Авіація ВМС налічує 11 гелікоптерів.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 539
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
морська піхота включає штаб корпусу, три бригади морської піхоти,
бригаду польової артилерії, протитанковий батальйон. Озброєння:
120 танків, 208 бронетранспортерів, 90 гаубиць, 12 ракетних систем
залпового вогню, 36 мінометів, 57 протитанкових гармат. Берегова
оборона: чотири батареї 130-міліметрових гармат.
Польща із населенням 38,558 млн має збройні сили чисельністю
141,5 тис. осіб; 2005 р. воєнний бюджет становив 5,16 млрд дол.
Комплектування збройних сил здійснюється за призовом.
Сухопутні війська (89 тис. осіб) розділені на два військових округи, ма-
ють штаб польсько-німецько-датського корпусу, два штаби корпусу,
три механізовані дивізії, бронекавалерійську дивізію, танкову, горно-
піхотну, десантно-штурмову та авіаційну розвідувальну бригади, по
дві механізовані, інженерні, авіаційні бригади, сім бригад територіаль-
ної оборони, окремі полки (розвідувальний, ракетний, два - армійської
авіації, три - зенітних, спеціальних операцій, охорони). Озброєння:
чотири пускові установки оперативно-тактичних ракет, 947 основних
бойових танків (586 Т-72, 233 ПТ-91, 128 Леопард-2А4), 1248 БМП-1,
468 бойових розвідувальних машин, 726 бронетранспортерів, 362 гар-
мати на буксирі, 652 гармати самохідної артилерії, 249 ракетних сис-
тем залпового вогню, 219 мінометів, 258 пускових установок проти-
танкових ракетних комплексів, 644 гармати зенітної артилерії,
952 зенітно-ракетних комплекси, 169 гелікоптерів (у т.ч. 65 ударних).
військово-повітряні сили (30,45 тис. осіб) мають: винищувальну авіаційну
ескадрилью протиповітряної оборони, п'ять винищувально-бомбарду-
вальних авіаційних ескадрилій, тактичну авіаційну ескадрилью, чоти-
ри зенітні ракетні батареї, зенітно-ракетний полк, 142 бойових літаки:
55 Міг-21, 45 Міг-29, 53 Су-22, 25 Ан-2, 10 Ан-26, два Ан-28, 12 Як-40,
два Ту-154, 110 Т8-11; засоби протиповітряної оборони: 8А-3, по три
8А-2,20 та 8А-4, два 8А-5.
Військово-морські сили (14,3 тис. осіб) мають флот (три флотилії), авіа-
цію та берегову оборону. До флоту входять: п'ять підводних човнів,
два фрегати із керованою ракетною зброєю, фрегат, чотири малі ра-
кетні кораблі, два ракетні катери, 14 патрульних катерів, шість тан-
кодесантних кораблів, 22 малих транспортних кораблі, три десантні
катери тощо.
Авіацію (2 тис. осіб) складають три авіаційні дивізії.
Прикордонна охорона - чотири великих і 17 малих патрульних ар-
тилерійських катерів.
Болгарія. Збройні сили Болгарії (населення - 7,45 млн осіб), здійс-
нюючи комплектування за призовом, мають чисельність 51 тис. осіб
із бюджетом у 630 млн дол.
540 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Сухопутні війська (25 тис. осіб) мають: три військових округи, вісім
бригад (по дві танкові та механізовані, три аеромобільні бригади та
легкопіхотна), три окремих бригади (ракетну оперативно-тактичних
ракет, розвідки, інженерну), п'ять полків (командос, два інженерних,
два захисту від засобів масового ураження), сім полків резерву й те-
риторіальної оборони, шість бригад резерву. Озброєння: 36 пускових
установок оперативно-тактичних ракет, 1474 танки, 214 броньова-
них машин піхота, 18 броньованих розвідувально-дозорних машин,
більше 1700 польових армійських гармат, 359 мінометів, 222 ракетні
системи залпового вогню БМ-21, 200 пускових установок протитан-
кових ракетних комплексів, 400 гармат зенітної артилерії, 67 пуско-
вих установок зенітно-ракетних комплексів.
Військово-повітряні сили (13,1 тис. осіб) мають 137 бойових літаків,
25 бойових гелікоптерів (винищувально-бомбардувальний авіацій-
ний полк - 39 СУ-25, три винищувальні авіаційні полки - 64 Міг-23,
77 Міг-21, 21 Міг-29, розвідувальний авіаційний полк - 21 Су-22,
10 Міг-21, транспортний авіаційний полк - Ту-134, по два Ан-24 та
гелікоптерних авіаційних полки - Мі-8, Мі-17, Мі-24 тощо).
Військово-морські сили (4,37 тис. осіб) мають підводний човен, малий
ракетний корабель, сім малих патрульних кораблів, 20 малих транс-
портних кораблів, два десантних кораблі, сім десантних катерів,
14 допоміжних суден. Авіація (260 осіб) має авіаційну ескадрилью
протичовнових гелікоптерів (три Мі-14). Берегові війська включають
два полки (20 батарей артилерії і протакорабельних ракет).
Угорщина (10,6 млн осіб) також здійснює комплектування збройних
сил (32,3 тис. осіб) за призовом. Витрата 2005 р. становили 1,43 млрд
дол. Виходу до моря країна не має, тому військово-морських сил не
створено.
Сухопутні війська (23,95 тис. осіб) мають штаб, штаб військ гарнізону,
дві мотопіхотні бригади, змішану артилерійська й інженерна бригаду,
полки (військової поліції, тилового забезпечення), батальйони (два
розвідувальних, бронетанковий, захисту від засобів масового ура-
ження), крило армійської морської авіації, два навчальних центри.
Озброєння: 238 танків, 490 бойових машин піхота, 458 бронетранс-
портерів, 104 бойові розвідувальні машини, 310 бойових броньованих
машин, 573 гармата польової артилерії, 364 пускові установки про-
титанкових ракетних комплексів, 268 протитанкових гармат, 186 зе-
нітних гармат, 348 переносних зенітних ракетних комплексів.
Військово-повітряні сили (7,5 тис. осіб) мають 14 бойових літаків Міг-29,
49 бойових гелікоптерів Мі-24, два винищувально-бомбардувальних
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 541
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
авіаційних полки, винищувальний авіаційний полк, два зенітно-
ракетних полки.
Таким чином:
форми комплектування збройних сил залежать від економічних
можливостей держави й розрізняються за способом призову: на
добровільній чи змішаний основі;
рівень підготовки збройних сил є вищим за добровільного способу
комплектування.
6.2. СТРУКТУРА СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ІНОЗЕМНИХ
КРАЇН І ПРИНЦИПИ ЇХ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Структура Сил
спеціальних операцій провідних країн світу
Сили спеціальних операцій США мають розгалужену структуру об'єднань,
з'єднань, частин і підрозділів, яка підпорядковується президенту як
головнокомандувачу збройними силами країни. Комітету начальників
штабів підпорядковані об'єднані командування як на континенті США,
так у різних регіонах планети. Організаційну структуру командування
сил спеціальних операцій Збройних сил СІЛА подано на рис. 6.1. Крім
того, є частини та підрозділи спеціальних операцій у видах збройних
сил, які підпорядковуються міністру оборони через командування сил
спеціальних операцій. Сили спеціальних операцій входять до складу
регулярних військ, резерву та національної гвардії в армії (сухопутних
військ) і ВПС (ВМС національної гвардії немає).
Об'єднане командування сил спеціальних операцій збройних сил
на континентальній частині США зі штабом у м. Мак-Діл (штат Фло-
рида) має у підпорядкуванні міжвидове командування спеціальних
операцій (авіаційна база Поуп, штат Південна Кароліна) та службу
розвідувального забезпечення у Форт-Бельвуар (штат Вірджинія).
Через командування сил спеціальних операцій видів збройних сил
США об'єднане командування може застосовувати їх з'єднання, час-
тини та підрозділи для вирішення певних завдань на континенті. До
завдань командування сил спеціальних операцій видів збройних сил
входить планування та координація бойового застосування з'єднань,
частин і підрозділів під час виконання завдань, розробка політики
Сил спеціальних операцій Збройних сил США. Через об'єднане ко-
мандування спеціальних операцій Збройних сил США контролюється
Умовні позначення:
адміністративне підпорядкування; __________оперативне підпорядкування;
= = допомога у плануванні та проведені СР; ----------------координація питань оперативного використання
Рис. 6.1. Організаційна структура командування сил спеціальних операцій Збройних сил США
1 - виділення сил та засобів для вирішення раптово виникаючих завдань;
2 - підсилення угруповань ЗС на ТВД.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 543
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил іноземних країн. Сили
стан бойової готовності сил спеціальних операцій у зонах, що най-
більш відповідають вимогам зменшення часу реакції США на воєнно-
політичну обстановку в державах регіону, надається допомога в пла-
нуванні та проведенні спеціальних операцій.
Командування Сил спеціальних операцій сухопутних військ включає штаб, п'ять
груп спеціального призначення, полк рейнджерів, групу психологіч-
них операцій (п'ять батальйонів), батальйон зв'язку з цивільною адмі-
ністрацією, два батальйони (зв'язку та загальної підтримки), авіацій-
ний полк спеціальних операцій - разом 15300 осіб.
Резерв командування спеціальних операцій: дві групи спеціального призна-
чення, чотири - командування, вісім бригад зв'язку, дві групи психо-
логічних операцій, 36 підрозділів зв'язку. Особовий склад: у резерві -
7800 осіб, національній гвардії - 2800 осіб. Структуру Сил спеціаль-
них операцій сухопутних військ США подано на рис. 6.2.
Штаб командування Сил спеціальних операцій сухопутних військ
розташований у Форт-Брегг (штат Північна Кароліна). При штабі
утримується оперативна група спеціального призначення "Дельта",
З, 5, 7 групи сил спеціальних операцій, 96 батальйонів зв'язку із
цивільною адміністрацією, центр і школа спеціальних бойових дій
ім. Дж. Кеннеді. Кожна група спеціального призначення за чисель-
ністю дорівнює трьом батальйонам.
75 полк рейнджерів розмішується у Форт-Беннінзі (штат Джорджія),
10 група сил спеціальних операцій (101:11 Зресіаі Еогсез Сгоир; 8ЕО) - у
Форт-Дівенсі (штат Масачусет), 1 група Сил спеціальних операцій - у
Форт-Льюїсі (штат Вашингтон). Зі складу 1 групи група Сил спеціаль-
них операцій один батальйон базується на о. Окінава, із 7 групи один
батальйон - у Панамі, із 10 групи група Сил спеціальних операцій один
батальйон - у Німеччині (Бад-Тольц). 160-й авіаційний полк спеціаль-
них операцій базується у м. Форт-Кемпбелл (штат Кенгуккі).
Основним бойовим підрозділом американських Сил спеціальних
операцій є команда із 12 осіб. Чотири команди складають загін, чоти-
ри загони - роту. Група складається із чотирьох рот й одного загону
авіаційної підтримки. Структуру група Сил спеціальних операцій
ВПС США подано на рис. 6.3.
Штаб командування спеціальних операцій ВПС розташований на
авіабазі Херлберт-Філд (штат Флорида). При штабі діє 720 спеціальна
тактична група у складі 23 і 24 авіаескадрилій, 18 авіаескадрилья
оцінки бойових можливостей сил спеціальних операцій і школа спеці-
альних операцій ВПС, 16 авіаційне крило спеціальних операцій у
складі дев'яти (4, 6, 8, 9, 15, 16, 19, 20, 55) авіаційних ескадрилій,
353 авіаційна група у складі трьох (1, 17, 31) авіаційних ескадрилій
Рис. 6.2. Структура сил спеціальних операцій Сухопутних військ США
Школа спеціальних
операцій ВПС
-------1
Регулярних військ
16 авіакрило СО
352 авіз груп а СО
353 авіагрупа СО
720 спеціальна
тактична група
КОМАНДУВАННЯ
сил спеціальних операцій
ВПС США
І--------•+-----
* ФОРМУВАННЯ
ь _ — — — — — — _ — — —
Резерву ВПС
Центр оцінки можливостей
спеціальних операцій
І----------
ВПС національної гвардії
Завдання:
авіаційне забезпечення завдань,
що вирішуються ССО СВ,
насамперед групами СП і 75 полку
"реинджерів" (закидання і
евакуація РДГ, організація їх
забезпечення з повітря, надання
вогневої допомоги, проведення
пошуково-рятувальних операцій на
ТВД); організація управління
повітряним рухом у зоні викидання
десанту та управління авіаційною
підтримкою при проведенні
спеціальних операцій
919 авіакрило
СО
193 авіакрило
СО
Завдання аналогічні
завданням авіакрил СО
регулярних військ
Завдання аналогічні
завданнямавіакрил СО
регулярних військ і
додаткова (280 авіа-
ескадрилья зв'язку СО)
специфічне завдання -
трансляція радіотелеграм
в інтересах сил
"психологічних операцій"
Рис. 6.3. Структура сил спеціальних операцій Військово-повітряних сил США
546 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
базуються на авіабазі Кадена (Японія), 352 авіаційна група спеціаль-
них операцій у складі трьох (7, 21, 67) авіаційних ескадрилій - на
авіабазі Мілденхолл (Велика Британія). 193 авіаційне крило націона-
льної гвардії базується на авіабазі Гаррісберг (штат Пенсільванія),
919 авіаційне крило резерву ВПС - ум. Дьюк-Філд (штат Флорида),
ескадрилья оперативного планування авіаційної підтримки - біля
штабу командування сил спеціальних операцій сухопутних військ у
м. Форт-Брег (штат Північна Кароліна).
У кожній ескадрильї створені власні команди оперативного конт-
ролю (СотЬаІ Сопітої Теат; ССТ), до завдань яких входить визначен-
ня та розмітка зон висадки десантів. Останнім бойовим завданням
цих підрозділів була операція "Буря в пустелі". Близько десяти команд
діяли за лінією фронту вглибині іракської території, бійці розмічали
посадочні площадки для гелікоптерів 101 десантно-штурмової дивізії
й встановлювали радіомаяки для наведення американських бомбар-
дувальників.
Разом у командуванні група Сил спеціальних операцій ВПС
12020 осіб, у тому числі: регулярні сили - 9600, резерв ВПС - 1040,
національна гвардія - 1380 осіб. На озброєнні - близько 90 літаків:
транспортні літаки С-130 різних модифікацій, АС- 130Н,П, диверсій-
но-транспортні літаки МС-130Н, пошуково-рятувальні, літаки-заправ-
ники МС-130Р, літаки для ведення психологічних операцій і радіо-
електронної боротьби ЕС-130Е, до 50 диверсійно-транспортних гелі-
коптерів типу МН-53Й, МН-60О. Структуру сил спеціальних операцій
Військово-морських сил США подано на рис. 6.4.
Штаб командування сил спеціальних операцій ВМС розташований на
військово-морській базі Колорадо (штат Каліфорнія). При команду-
ванні діє штаб першої (тихоокеанської) групи спеціальних операцій
ВМС США (Паиаі Зресіаі АУагГаге Огоир) і навчальний центр сил спеці-
альних операцій ВМС. Друга група спеціальних операцій (атлантична)
базується на базі Літл-Крик, штат Вірджинія. 5 ескадрилья легких ге-
лікоптерів (1 група спеціальних операцій) розташована на авіаційній
базі Пойнт-Мугу, 4 авіаційна ескадрилья (2 група спеціальних опера
цій) - на авіабазі Норфолк. Базування передових загонів: 1 - на о. Гу-
ам (Апра), 2-у Германії (Штутгарт), 3-у Панамі (Бахрейн), 4-у Пуе-
рто-Рико, 8-у Панамському каналі, 10 - в Іспанії (Рота). Група дослі-
джень і розробок сил спеціальних операцій ВМС базується на війсь-
ково-морській базі Літл-Крик, що забезпечується 6 загоном спеціаль-
них операцій у м. Дем-Нек (штат Вірджинія). Загін спеціалізується на
антитерористичних діях, завдання виконує разом із загоном "Дельта",
підпорядковується Об'єднаному командуванню спеціальних операцій
(Лоіпі Зресіаі Орегаїіопз Соїшпапсі Сопігої).
КОМАНДУВАННЯ
сил спеціальнюооперацій ВМС
Науково-дослідний і
навчальний центри СО ВМС
на базі б групи ВЕАк,
що застосовується окремо
Г~ ФОРМУВАННЯ
і
Регулярних військ
У 2 групиСО ["
І----
Резерв ВМС
1 група
2 група
11 1,3,5 групи
$ЕАІ_
і 2,
Завдання:
такім та та глибинна розвідка
на приморському напрямку,
рейдові операції*
Підсилення 1 гр. СО
Підсилення 2 гр. СО
гт
2 особливі човнові ескадри^! і 2)
1 ескадра
2 ескадра
загони спеціальних суден
11,12,13 загін
[ [21,22,23загін
Завдання:
доставка, евакуація особо-
вого складу, зброї, споряд-
ження; розвідувально-
диверсіиних підрозділів
в операційні зони
2 ескадрилій легких гелікоптерів (5 і 4)
5 ае
4ае
Завдання:
транспортне забезпечення
та вирішення завдань
вогневої підтримки
у/1 1,3,5
/ розвідувально*
\ диверсійні
\ загони
<119,122, 219
команди СО
<1 ескадра
катерів СО
<3 оперативна
група штабу СО
.2,4,
розвідувально-
диверсійні
загони
106,305
команди СО
2 ескадра
катерів СО
<1,2 оперативні
групи штабів СО
б передових загонів СО
1,3
І. 2,4,8,10
Завдання:
оперативний вплив у
надзвичайних ситуаціях
або війни
Рис. 6.4. Структура сил спеціальних операцій Військово-морських сил США
548 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Крім того, окремі команди "морських котиків" розташовані у Шот-
ландії, Португалії, на Філіппінах. Загальна кількість тільки підрозділів
8ЕАЕ становить близько 2900 осіб. Для доставки й евакуації "морсь-
ких котиків" у ВМФ США у групах спеціальних операцій створені два
особливі човнові ескадрони (Зресіаі Воаі Здиасігоп; 8В8), до кожного
з яких входять по три особливих човнових загони. 1 ескадрон розмі-
шується на базі Колорадо (Сан-Дієго, Каліфорнія) та включає 11 загін,
розквартирований на острові Марк (Каліфорнія), 12 і 13 загони - на
базі Колорадо. Другий ескадрон розмішується на базі Літл-Крик (Нор-
фолк, Віргінія), де розквартировані 21 і 23 загони. 22 загін розташо-
ваний у Новому Орлеані та є резервною й тренувальною частиною.
Передова база 2 ескадрону розташована в Пуерто-Рико.
Структура сил спеціальних операцій СВ Великої Британії (рис. 6.5) включає
комітет розвідки та безпеки, створений при уряді, що поєднує всі
британські спеціальні служби. Британська спеціальна авіаційна слу-
жба (Зресіаі Аіг Зєгуісє; 8А8) має свою історію створення "Загону А" у
жовтні 1941 р. у складі 66 осіб, завданням якого було атакувати роз-
тягнуті комунікації німецьких військ. У подальшому цей підрозділ
розрісся до бригади 8А8, що після війни перетворено на 21 полк 8А8
("віртуози-волонтери").
Сьогодні, крім розгорнутого 22 полку 8А8, діє 21 і 23 кадрові полки,
які, крім основних функцій, можуть проводити антитерористичні опе-
рації на водному транспорті. У ВМС Великої Британії є особливий чов-
новий ескадрон (Зресіаі Воаі Здиасігоп; 8В8). Збройні формування
спеціального призначення представлені трьома розвідувальними взво-
дами, що придані батальйонам 3 бригади морської піхоти, чотирма
командами водолазів-підривників й окремою ротою спеціального при-
значення "Комаччіо" (до 500 осіб). Три розвідувальні взводи морської
піхоти (по 66 осіб у кожному) можуть розгорнути шість-дев'ять розві-
дувально-диверсійних груп (по 5-6 осіб), легководолазні команди (236
осіб), від 15 до 21 груп диверсантів по 6-10 осіб у кожній. Один під-
розділ першого ескадрону розташований на базі Субік-Бей.
У Німеччині Сили спеціальних операцій підпорядковуються командуван-
ню аеромобільних сил (м. Регенсбург), а оперативні - командуванню
СВ. Командуванню Сил спеціальних операцій підпорядковується бри-
гада спеціального призначення (м. Кальв), у складі якої роти спеці-
ального призначення за напрямками розвідки, парашутної справи,
бойових плавців, горно-піхотного спрямування, глибинної розвідки,
підтримки, а також центр підготовки та досліджень. Структуру сил
спеціальних операцій Німеччини подано на рис. 6.6.
ШТАБ ОБОРОНИ
Головний штаб сухопутних
військ
Штаб МВС
Служба спеціального
призначення (5А5)
Служба спеціального
призначення (5В5)
21 полк
спеціального
призначення
(скадрований)
Навчальні центри
:_________і____
Науково-дослідні
інститути
розвідувальни
спеціальний
розробки
спеціального
озброєння
22 полк
спеціального
призначення ___
(боєздатний)
парашутний
комплектування
та підготовки
бойового
застосування
Завдання:
розвідка
протидесантної'
оборони противника;
захоплення або
знищення важливих
військових об'єктів у
прибережній смузі
З розвід увал ь-
них взводи
(придані
батальйонам
3-ї бригади
морської
піхоти)
23 полк
спеціального
призначення
(скадрований)
Навчальний
центр
Завдання:
охорона та оборона
важливих військових
об'єктів у прибережній смузі;
боротьба з розвідувально-диверсійними
підрозділами противника та
терористами
Окрема рота
"Комачо"
Штаб
рота
спеціального
зв’язку
рота тилового
забезпечення
роти СП
(А, В, О, 6)
група
управління
роти
підродзіли
оперативно-
розвідувальний
антитеро-
рисгичний
оперативно-
дослідний
ВЗВОДИ
парашутний
амфібійний
гірський
мобільний
Завдання:
розвідка;
диверсії;
спеціальні
операції
група управління
взвод
антитерористичний
група снайперів група спостереження штурмова група
Рис. 6.5. Сили спеціального призначення Збройних сил Великобританії
Рис. б.б. Структура сил спеціальних операцій Німеччини
(пунктиром показане оперативне підпорядкування)
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 551
Структура Збройних снл Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
На рис. 6.7 подано склад і можливості сил спеціальних операцій Збройних
сил Румунії, які включають другу групу СП (м. Бузеу) і 2 авіаційне кри-
ло (21, 22 авіаційні ескадри літаків С-13(Ж). Склад і можливості час-
тин і підрозділів розвідки Збройних сил Румунії подано на рис. 6.8.
До сил спеціальних операцій Франції входять парашутно-десантний
полк, група армійської авіації, три навчальні центри, до ВМС Франції
- спеціальний підрозділ бойових плавців (близько 100 осіб).
Група Командос ВПС Франції (Сгоиретепі без Ризіїіегз Соттапсіоз
де ГАіг; ОГСА), як і перші французькі повітрянодесантні частини, від
яких вона веде своє походження, підпорядковується командуванню
ВПС. Ця елітна частина, штаб-квартира якої розташована на авіабазі
Нім-Кюрбессак, призначена для виконання різних завдань, у тому
числі й оборони аеродромів, для тренувань й оцінки придатності на-
земного складу. Групу очолює генерал, вона нараховує до 60 підрозді-
лів, відомих як ескадрони захисту й нападу (Езсабгопз де Ргоіесііоп еї
сГіпієгуєпііоп; ЕРІ), а також групу підготовки командос ВПС.
До Сил спеціальних операцій Бельгії входять парашутний полк Коман-
дос, що містить з три батальйони; артилерійський дивізіон; легкі роз-
відувальні, протитанкові та тилові підрозділи. Крім того, розгорнуті
окрема рота спеціального призначення та спеціальна рота з боротьби
із тероризмом.
До Сил спеціальних операцій Нідерландів входять: до Сухопутних військ
- корпусна розвідувальна рота Командос, до Військово-морських сил
- дві (1,2) амфібійні бойові групи (АСО), кожна по 600 осіб.
У Сухопутних військах Італії для проведення спеціальних операцій мо-
жуть використовуватися штурмові батальйони та взводи парашутис-
тів-лижників п'яти корпусних гірських альпійських бригад, батальйон
спеціального призначення окремої парашутної бригади "Фолгоре", у
ВМС - окремий батальйон спеціального призначення, що включає чо-
тири оперативні роти, тилову групу й центр спеціального призначення.
У Польщі є полк спеціальних операцій, у Туреччини - чотири бригади
спеціальних операцій.
Можливості 2 групи СП
Усього у 2 групі СП:
Штабних загонів "С" 3
Штабних загонів "В" 9
Оперативних загонів "А" 54
Максимальна кількість ДРГ СП (по 12-14 осіб) для дій у тилу противника 108
Максимальна кількість ДРГ СП (по 6-7 осіб) при залученні 80 % сил і засобів 216
Кількість ДРГ СП (по 6-7 осіб), яка очікується на території Південного ОК до початку агресії 10-15
Оперативний загін "А" буває двох типів:
- для проведення підривних дій із використанням спеціальної
техніки;
-для ведення розвідки та знищення об'єктів.
Загону "А" для дій призначається оперативний район
(30x30 або до 1000 км2) на відстані до 3000 км
Сили та засоби доставки
2 авіакрило СП
Військово-транспортний літак
С-130М "Геркулес"
Відстань польоту - 7560 км;
Максимальна завантаженість:
пасажирів - 92 військовослужбовці,
вантаж - 20,4 т;
Практична стеля - 7010 м;
Максимальна швидкість - 618 км/год;
Крейсерська швидкість - 547 км/год.
Рис 6.7. Структура сил спеціальних операцій ЗС РумунГї
Радіо- і радіотехнічна розвідка Військова розвідка Повітряна розвідка
Батальйон РРТР і РЕБ (АК): Рота фронтової розвідки 20 дап 25 дап
Особового складу - 500 осіб Особового складу -84 особи 8 ИР - 4Е 8 Торнадо 8 КЕ - 4Е 8 Торнадо
Склад: рота РТР; рота Рі РЕБ; центр обробки даних. Склад: управління; відділ "С" (допит поло- нених, перебіжчиків, місцевих жителів); відділ "0" (вивчення трофейних зразків техніки та озброєння); відділ "Е" (вивчення трофейних документів) Крім цього: 25 еск РЕБ (8 Торнадо ЕСК) 25 еск ДРЛВ (4Е-ЗА АВАКС) 26 еск БРЛ (5 БРЛ Предатор)
Має на озброєнні: - станції РР УКХ-11 - станції РР КХ - 10 - станції перешкод - 8
Може вести розвідку: - на глибину до 400 км (КХ); - на глибину до 80 км (УКХ) Рота глибинної розвідки: 15 з БЛА 15 з БЛА
Поставити перешкоди (КХ) 400 км Особового складу - 160 осіб 18 Аутрейдер 18 Аутрейдер
Вести спостереження за: 90-120 КХ, 80-100 УКХ р/зв; 18-24 радіорелейним лініями зв'язку; визначити місцезнаходження (за 1 год.) 60-80 р/ст., 20-50 РЛС Взвод зв'язку; три взводи глибинної розвідки ЛТХ БЛА (БЛР)
15, 25 бригади Р і РЕБ (А) Можливості: 24 РГ на відстань до 150 км Аутрейдер Предатор
(у кожній): - батальйон Р і РЕБ; - батальйон повітряної розвідки Б/радіус - 200 км/год. роз- відки - 4 год. Б/радіус - 926 км/год розвідки - 20 год.
Рис. 6.8. Склад та можливості частин та підрозділів розвідки Збройних сил Румунії
554 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Організація, озброєння
Сил спеціальних операцій США
Для вирішення завдань диверсійно-розвідувальної діяльності в
США та Ті союзниками створені Сили спеціальних операцій, прова-
диться їх посилена підготовка до активних дій. Інакше їх можна на-
звати військами спеціального призначення (ВСП).
Війська спеціального призначення розглядаються Пентагоном як
важливий інструмент зовнішньої політики. Військово-політичне кері-
вництво США вважає ВСП таким самим необхідним засобом збройної
боротьби, як ядерна зброя та звичайні збройні сили.
Головні завдання, що стоять перед Військами спеціального призна-
чення США, визначені в настанові "Спеціальні операції": основою бой-
ових дій військ спеціального призначення є акти диверсій, саботажу
й терору в тилу противника, у першу чергу, знищення об'єктів війсь-
ково-стратегічного значення (бойові позиції й КП ракетних військ,
склади ядерної зброї, пункти управління тощо), а також засобів
транспорту та зв'язку, отруєння колодязів, проведення бактеріологіч-
ної війни; створення "партизанських загонів" із тих груп населення,
які тією чи іншою мірою незадоволені існуючим режимом; проведен-
ня підривної пропаганди й розповсюдження "наклепницьких" слухів.
Детально перелік видів діяльності командування спеціальних опера-
цій США подано у зводі законів США (т. 10, § 167). Війська спеціаль-
ного призначення застосовують як диверсійно-терористичні акції,
так й ідеологічні диверсії проти інших країн і народів.
На цей час війська спеціального призначення, крім сухопутних
військ, наявні в складі американських ВПС і ВМС. Оскільки найбіль-
шу небезпеку для об'єктів, розміщених углибині території, являють
Війська спеціального призначення Сухопутних військ, необхідно зна-
ти їх склад, озброєння, організацію бойової підготовки й тактику дій.
Організація військ
спеціального призначення сухопутних військ США
Війська спеціального призначення сухопутних військ США органі-
заційно зведені до груп спеціального призначення (див. рис. 6.2). Разом
у сухопутних військах налічується вісім груп спеціального призначен-
ня: чотири (1, 5, 7 і 10) - у регулярній армії, дві (19 і 20) - у націо-
нальній гвардії, дві (11 і 12) - у резерві. Загальна чисельність груп
становить майже 10 тис. осіб, місце постійної дислокації - континен-
тальна частина США. Кожна група готується до проведення дивер-
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 555
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
сійно-розвідувадьних дій на певному театрі воєнних дій. Склад групи
спеціального призначення подано на рис. 6.9, озброєння - у табл. 6.1.
Особовий склад груп носить зелені берети із кокардою, де зобра-
жено ніж і схрещені стріли, оточені написом "Визволити від пригні-
чення". Група спецпризначення складається зі штабу, штабної роти,
трьох батальйонів спеціального призначення, рот розвідки, зв'язку й
обслуговування. Разом у групі - майже 1500 осіб. Основою групи є
батальйон спецпризначення (315 осіб), що організаційно включає
штаб, штабну роту, три роти спецпризначення, у кожній - п'ять заго-
нів спецпризначення. До загону, що є основним підрозділом, входять
два офіцери (командир і заступник), дванадцять фахівців (з бойових
дій і розвідки, мінно-підривної техніки, радіозв'язку, матеріально-
технічного забезпечення й медичної служби).
Рис. 6.9. Склад групи спеціального призначення
Таблиця 6.1. Озброєння групи спеціального призначення
Особового складу 1500
5,56 мм автоматичні гвинтівки М16 1439
Пістолети 43
7,62 мм снайперські гвинтівки 6
Комплекти підривних пристроїв 383
90 мм протитанкові гранатомети 13
Гранатомети М203 108
Парашути 2236
Розвідувальні гелікоптери 4
Легкі літаки 2
Автомобілі 91
Радіостанції 408
556 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Для проведення диверсійно-розвідувальних дій у тилу противника
із групи може бути створено 50-100 загонів (груп) по 7-14 осіб. Група
спеціального призначення є основним формуванням військ спеціаль-
ного призначення для проведення спецоперацій і диверсійно-підрив-
ної діяльності. Із групи ВСП може бути сформовано до 60 диверсійно-
розвідувальних загонів по 12-14 осіб або до 100 диверсійно-розві-
дувальних груп по сім-вісім осіб.
Кожний батальйон включає штаб, штабну роту, три роти (по 180
осіб), спроможний "закинути" у тил противника до 60 груп по 6-8 осіб.
Існують війська спеціального призначення і в інших країнах НАТО:
у Великій Британії для проведення диверсійних дій у тилу противни-
ка в Сухопутних військах сформовано три окремих розвідувально-
диверсійних полки. Із полку може бути сформовано 24-28 груп по 10-
20 осіб. У ФРН - окремі роти глибинної розвідки; в Італії - окремий
диверсійно-парашутний батальйон; у Греції - дивізія спеціальних
військ; у Туреччині - бригада "Командос", рота глибинної розвідки; у
Бельгії - парашутний полк "Командос".
Разом, як вважають зарубіжні фахівці, у збройних силах країн НАТО
зі складу військ спеціального призначення може бути сформовано до
1300 диверсійно-розвідувальних груп, оснащених сучасною технікою
й озброєнням.
Озброєння військ
спеціального призначення (сил спеціальних операцій)
Диверсійно-розвідувальні групи озброюються автоматичною мало-
розмірною полегшеною стрілецькою зброєю (з високими бойовими й
експлуатаційними характеристиками), газовими пістолетами, які при
пострілі миттєво присипляють людину на 15-40 хв. Стрілецька зброя
має прилади нічного бачення, а спеціальні насадки забезпечують її
беззвучне застосування. Окремі диверсійно-розвідувальні групи мають
на озброєнні хімічну та бактеріологічну зброю, крім того, можуть
оснащуватися спеціальним озброєнням і технікою, застосування яких
збільшує бойові можливості. Найбільш розповсюджені зразки спеці-
ального озброєння диверсійно-розвідувальних групи подано в табл. 6.2.
Американські диверсійно-розвідувальні формування можуть мата
на озброєнні ядерні міни із тротиловим еквівалентом 0,02 і 0,05-
0,1 Кт. Ядерні міни видаються диверсійно-розвідувальній групі в зі-
браному виді. Для підготовки їх до підриву потрібно 1-3 хв. Для дій
щодо високозахищених об'єктів і кабельних ліній застосовуються пе-
реносні кумулятивні заряди.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 557
Структура Збройних сил Інозамних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Таблиця 6.2 Зразки спеціального озброєння диверсійно-розвідувальних груп
Найменування (належність) Вага міни (бойової частини), кг Далекість стрільби, км Вага в бойовому спорядженні, кг Система управління (час підготовки)
ПТКР (США, ФРН, Велика Британія, Франція) 3-7 1-6 6-75 ручна (напівавтоматична)
Гранатомети (США, ФРН, Італія, Китай) — 0,15-0,7 3-15 —
Магнітні міни (США, ФРН, Велика Британія, Італія) 0,5-0,8 — 0,5-0,8 час затримки вибуху від 9 хв. до 28 діб
Міни типу ДАРТ Від техніки, що рухається, спрацьовує пороховий заряд, і міна злітає на висоту 300-400 м, після чого, завдяки інфрачервоним голівкам самонаведення, прямує до об'єкта
До складу технічних засобів, якими можуть оснащуватися дивер-
сійно-розвідувальні групи, входять:
прилади оптичного спостереження, у тому числі біноклі, периско-
пи, підзорні труби (для проведення розвідки, спостереження за
об'єктом на великій відстані у світлий час доби);
прилади виявлення кабельних ліній зв'язку й трубопроводів (для
визначення місця та глибини до 2 м);
фото-, кіноапаратура (для зйомки як у темний час доби з викори-
станням інфрачервоних приладів підсвічування цілей, так і в умо-
вах обмеженої видимості з використанням інфрачервоних філь-
трів);
портативні телевізійні камери (для детального вивчення об'єктів,
систем їх охорони та оборони, під'їзних шляхів на відстані 3-5 км);
прилади нічного бачення;
тепловізійні прилади (далекість виявлення: людей - 600 м, техніки
- З км);
портативні засоби радіаційної та акустичної розвідки;
засоби радіо, радіотехнічної та радіолокаційної розвідки;
лазерні вказівники цілей (для підсвічування цілей при ураженні
зброєю з лазерною системою наведення), далекоміри (для вияв-
лення, розпізнавання, визначення координат стаціонарних і ру-
хомих об'єктів на відстані до 20 км);
радіомаяки (для вказівки місця розташування об'єкта з метою йо-
го ураження);
літальні апарати індивідуального користування;
558 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
апаратура зв'язку (зовнішній вигляд більшої частини апаратури
дуже схожий на вітчизняну).
Для військ спецпризначення в США й інших країнах готується різ-
номанітна екіпіровка, у тому числі обмундирування військовослужбо-
вців збройних сил, звичайний одяг громадян тієї держави, на терито-
рію якої може проникнути агентура противника. Вони можуть мати
набір різноманітних фіктивних документів і засобів, необхідних для
виготовлення фальшивих паспортів, посвідчень, довідок.
Аналіз озброєння й оснащення диверсійних розвідувальних груп
дозволяє дійти висновку, що диверсанти можуть активно впливати
на об'єкти, які охороняються (наліт, засада, диверсія), а також вести
розвідку.
Організація, озброєння підрозділів "Рейнджерс"
Ще одна не менш відома спецчастина США - 75 полк рейнджерів.
Це елітний, найбільш професійно підготовлений піхотний полк. Він
може провести будь-яку воєнну операцію краще, ніж хто-небудь ін-
ший. "Щоб не робили рейнджери, вони роблять це краще за всіх!" - таку високу оці-
нку дав полку генерал К. Абрамс, у свій час начальник штабу сухопу-
тних військ США.
Рейнджери (від англ. гаипдегз) - особи, що здійснювали великі пе-
реходи, єгері, лісники тощо. Поява рейнджерів як спеціальних війсь-
кових формувань належить до періоду колонізації європейцями Пів-
нічної Америки. Перші підрозділи рейнджерів були сформовані майо-
ром британських колоніальних військ Р. Роджерсом 1756 р. для дій
проти індійських племен. В армії США перший диверсійно-розві-
дувальний батальйон рейнджерів був сформований у червні 1942 р.,
його бійців почали називати "рейнджерами" на честь знаменитих за-
гонів, які брали участь у війні за незалежність США. Згодом було сфо-
рмовано ще п'ять батальйонів, чотири з яких використовувалися як
штурмові загони, один - для розвідки й диверсій у тилу противника.
Після закінчення війни в Кореї рейнджери були розформовані.
1975 р. знов були сформовані ренджерські підрозділи: у 75 піхотному
полку укомплектовані два батальйони рейнджерів, 1984 р. - ще один
батальйон. Після цього полк став називатися полком рейнджерів. Пер-
шого бойового хрещення рейнджери дістали в 1982 р. на Гренаді.
Полк досить великий - 2300 осіб, дислокується у Форт-Беннінзі
(штат Джорджія), призначений для ведення глибинної розвідки, рей-
дових операцій із захоплення й знищення засобів ядерного та хіміч-
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 559
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Інозамних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
ного нападу противника, його об'єктів управління, зв'язку й тилу. На
базі одного батальйону (яких у полку три) може бути сформовано до
60 розвідувально-диверсійних груп, здатних здійснювати рейди на
велику глибину. Склад батальйону "Рейнджерс" подано на рис. 6.10,
озброєння - у табл. 6.3. Батальйони триротного складу по 180 осіб; до-
датково батальйон має штаб і штабну роту. 1 батальйон рейнджерів
розквартирований в Хантері (Джорджія), 2-у Форт-Аьюісі (Вашинг-
тон), 3 - в Форт-Бенінзі (Джорджія), де розташована школа їх підго-
товки. Полк комплектується добровольцями з армійських підрозділів,
які мають десантну підготовку. Відбір кандидатів до рейнджерів, як і
до всіх елітних підрозділів, дуже суворий, здійснюється за принци-
пом: якщо кандидат подолав первинний відбір, то він зараховуються
до складу діючих частин, де несе службу протягом року, і тільки після
цього його допускають до основного курсу підготовки.
Основна увага приділяється виробленню навичок ведення розвід-
ки, орієнтуванню на місцевості, умілому поводженню зі зброєю. До
програми підготовки входить навчання рукопашному бою, курс ви-
живання, альпіністська підготовка. Для успішного ведення бойових
дій у різних природних і кліматичних умовах рейнджери тренуються
не тільки на території США, але й за кордоном. Вони екіпіровані стан-
дартною формою Сухопутних військ США, відрізняє їх нарукавна
нашивка та чорний берет з емблемою.
Рис. 6.10. Склад батальйону "Рейнджерс"
560
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Таблиця 6.3. Озброєння батальйону "Рейнджерс"
Особового складу 558
5,56 мм автоматичні гвинтівки 472
Пістолети 111
7,62 мм снайперські гвинтівки 6
ПУ ПТКР "Дракон" 9
60 мм міномети 6
Гранатомети М203 60
Автомобілі 2
Радіостанції 145
Батальйон "Рейнджерс" - підрозділ, призначений для виконання
спеціальних розвідувально-диверсійних завдань у тилу противника,
головним чином в інтересах армійського корпусу. На базі батальйону
може бути сформовано до 60 диверсійно-розвідувальних груп по 6-
7 осіб кожна. Батальйон здатен вирішувати бойові завдання на гли-
бині до 75-450 км від переднього краю своїх військ.
Організаційна структура парашутно-десантного
та піхотного аеромобільного батальйонів армії США
У сучасній війні значна роль командуванням США та інших армій
НАТО надається повітряним, аеромобільним і морським десантам.
Прикладами їх застосування є англо-аргентинський конфлікт, дії
військ США у Гренаді, зоні Перської затоки. Командування США
вважає, що застосування десантів у без'ядерній війні дозволяє здій-
снювати вирішальний вплив на хід бойових дій і виконання постав-
лених військам завдань. Обґрунтовується це тим, що перекидання
військ повітрям є найкращим шляхом здійснення швидкого та рішу-
чого маневру в тил противника для знищення важливих об'єктів, пов-
ного його розгрому в короткі терміни із максимальним використан-
ням фактора раптовості.
До об'єктів, які підлягають захопленню або знищенню, можуть на-
лежати й об'єкти військ протиповітряної оборони, розташовані на
віддалі (іноді значній) від державного кордону, берегової лінії або
фронту. Проти них найбільш імовірним є використання повітряноде-
сантних частин і підрозділів. Тому розглянемо організацію частин і
підрозділів повітрянодесантної і повітряно-штурмової дивізій армії
США, які мають найбільші бойові потенціали, і, таким чином, най-
більш боєздатні, порівняно з частинами та підрозділами подібного
типу армій інших країн.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 561
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Парашутно-десантний батальйон складається із трьох парашутно-
десантних рот, штабної й протитанкової рот (рис. 6.11).
Рис. 6.11. Склад парашутно-десантного батальйону
Парашутно-десантні батальйони Є основою бойових підрозділів армії США.
У дивізії їх 10. Це підрозділ, призначений для знищення важливих
об'єктів у тилу противника, повного його розгрому в короткі терміни
із максимальним використанням фактора раптовості. Глибина вики-
дання десантів може становити кілька сот кілометрів. Склад озброєн-
ня парашутно-десантного батальйону подано в табл. 6.4.
Таблиця 6.4.Озброєння парашутно-десантного батальйону
Особового складу 700
ПУ ПТКР "Дракон" 27
ПУ ПТКР "ТОГ 18
ПУ ПТКР "Хелл файр" 4
81-міліметрові міномети 6
60-міліметрові міномети 9
40-міліметрові гранатомети МК-19 15
Автомобілів 37
Мотоциклів 15
Піхотний аеромобільний батальйон - ПІДРОЗДІЛ, Призначений ДЛЯ ЗНИЩЄННЯ
важливих об'єктів у тилу противника, повного його розгрому в корот-
кі терміни із максимальним використанням фактора раптовості. Гли-
бина викидання десантів може становити: бригади - до 60-80 км, ро-
ти-батальйону - до ЗО км. Батальйон складається зі штабу, штабної
роти, трьох піхотних аеромобільних рот. Структурно він подібний до
парашутно-десантного батальйону. Склад піхотного аеромобільного
батальйону подано на рис. 6.12, його озброєння - у табл. 6.5.
562
ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
І КОМАНДИР батальйону]
штаб штабна рота піхотна аеромобільна рота
взвод розвідки
взвод зв'язку
протитанкова
рота
взвод мінометний взвод медичний парашутно-десантні взводи протитанкові взводи -і
І ।——
взвод забезпечення протитанкові секції ’
Рис. 6.12. Склад піхотного аеромобільного батальйону
Таблиця 6.5. Озброєння піхотного аеромобільного батальйону
Особового складу 790
ПУ ПТКР "Дракон" 36
ПУ ПТКР"ТОУ" 24
ПУ ПТКР "Хелл файр" 4
81-міліметрові міномети 9
40-міліметрові гранатомети МК-19 15
Автомобілів 80
Мотоциклів 15
Тактика дій Сил спеціальних операцій
До основних завдань, що вирішують підрозділи Сил спеціальних
операцій противника (щодо авіабаз, об'єктів протиповітряної оборо-
ни), належать розвідка, цілевказівки, зрив виводу авіації з-під удару,
самостійний вивід аеродрому, об'єктів протиповітряної оборони з ла-
ду, захоплення аеродрому, його короткочасне утримання, недопу-
щення бойового застосування зенітно-ракетних комплексів протипо-
вітряної оборони. Аеродроми й авіація, що базується на них, військові
пункти управління, особливо КП протиповітряної оборони, призначе-
ні для вирішення тактичних, оперативних і стратегічних завдань,
розглядаються противником відповідно як тактичні, оперативні чи
стратегічні об'єкти. Вони матимуть інтерес для розвідок різного рівня
й звичайно зміст завдань розвідок різного рівня поєднується, ство-
рюючи єдину картину обстановки на театрі воєнних дій. Багаторів-
невий характер взаємодії, за версією фахівців розвідувальних органів
країн НАТО, подано на рис. 6.13. Після проведення розвідки на відпо-
відному рівні можуть бути виділені сили й засоби, призначені для
впливу на авіабазу, об'єкти протиповітряної оборони, їх елементи.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 563
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил ІнозеНннх країн. Сили
5ТЙАТЕЄІС ІМТЕНІСЕГІСЕ (6)
1 - оперативна розвідка;
2 - тактична розвідка;
З - розвідка країн НАТО;
4 - розвідка командувань,
об'єднаних груп армій,
армійських корпусів;
5 - розвідка дивізій, бригад^
батальйонів і рот;
6 - стратегічна розвідка
ИАТІОМАІ (3)
ІІГІІЕІЕО
СОММАМО
ТНЕАТЕК АКМ¥
АКМ¥ 6К01ІР
СОЯР8 (4)
0171510N
ВКІЄАОЕ
ВАТТАИОМ
СОМРАМУ
(5)
ТАСТІСАІІМТЕШЄЕМСЕ (2)
Рис. 6.13. Схема взаємодії розвідок (США й НАТО)
Сили та засоби, призначені для виконання поставлених завдань,
можуть бути представлені та використані в у різні способи. Це ви-
пливає з відповідних структур спецслужб провідних країн НАТО.
Найбільш підготовленими для вирішення завдань розвідки й подаль-
шого впливу на об'єкт є Сили спеціальних операцій США, Великої
Британії, підрозділи глибинної розвідки Сухопутних військ провід-
них країн НАТО. Для вирішення завдань тактичного рівня можуть
застосовуватися підрозділи звичайної військової (тактичної) розвід-
ки цих країн, на базі яких можуть бути сформовані розвідувальні дивер-
сійні групи.
У загрозливий період пункти військового та державного управлін-
ня авіабази, підрозділи протиповітряної оборони становитимуть для
противника об'єкти розвідки (дорозвідки), проведення підготовчих
заходів, що забезпечують із початком бойових дій вирішення таких
завдань, як наведення на них засобів високоточної зброї противника,
проведення диверсій, захоплення об'єктів. Альтернативу Силам спеці-
альних операцій в рішенні завдань розвідки й дорозвідки, проведе-
них у тактичній, оперативній і стратегічній глибині, можуть станови-
564 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
ти тільки засоби повітряно-космічної розвідки. Однак пріоритет залишається
за розвідувально-диверсійними групами сил спеціальних операцій.
Проведення в загрозливий період підготовчих заходів, що забезпе-
чують успіх у початковій фазі бойових дій, під силу тільки спеціально
підготовленим розвідувально-диверсійним групам Сил спеціальних
операцій. До них належать визначення безпосередньо на місцевості
оптимальних маршрутів підльоту засобів високоточної зброї до елемен-
тів об'єкта (включаючи пошук маскувальних ємкостей для крилатих
ракет); визначення в районі об'єкта оптимального робочого місця для
наведення засобів високоточної зброї; підготовка всього необхідного
для проведення диверсій (вивчення системи охорони, оборони об'єк-
та, способів проникнення на об'єкт, закладка в районі об'єкта схова-
нок із засобами, необхідними для проведення диверсій тощо). Перелі-
чені завдання щодо авіабаз особливого призначення, підрозділів про-
типовітряної оборони можуть бути вирішені силами агентурної мережі.
Однак значні труднощі, пов'язані з вирішенням цих завдань саме
агентурною мережею із гарантіями за рубежами (об'єктами), за часом
не дозволяють визнати за ними пріоритет. Крім того, завжди допус-
кається ймовірність розкриття агентурної мережі й примушення її до
ведення "подвійної гри".
У початковий і наступний періоди бойових дій противник, відпові-
дно до розташування авіабаз та об'єктів протиповітряної оборони,
вирішуватиме завдання знищення, виведення їх з ладу або захоплен-
ня. Найбільш ефективним засобом вирішення завдання зі знищення
об'єктів або виводу їх з ладу є застосування високоточної зброї у ході
нанесення масованих ракетно-авіаційних ударів.
Значна частина стратегічних об'єктів Іраку, у тому числі авіабаз,
у ході операції багатонаціональних сил "Буря в пустелі" в основному
була знищена чи виведена з ладу високоточною зброєю у ході нане-
сення масованих ударів крилатими ракетами повітряного та морсь-
кого базування.
Якщо для розвідувально-диверсійних груп Сил спеціальних опера-
цій у складі навіть кількох загонів знищення такого об'єкта, як авіа-
база, є дуже складним завданням, навіть за умови застосування ядер-
них фугасів потужністю від 0,01 до 0,1 Кт, то виведення авіабази,
підрозділу протиповітряної оборони з ладу для розвідувально-дивер-
сійних груп є завданням цілком посильним, де вони виступають як
пріоритетний засіб, якщо діяти за принципом "достатня ефективність
за мінімуму витрат". До вирішення завдань захоплення таких об'єктів
можуть бути залучені рейдові тактичні групи (звичайно батальйонні), повіт-
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 565
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
рянодесантні чи повітряно-штурмові (аеромобільні) частини й підроз-
діли, а також підрозділи Сил спеціальних операцій.
Для введення в рейд батальйонної тактичної групи необхідний
прорив лінії фронту силами принаймні бригади. Введення батальйон-
ної тактичної групи в рейд здійснюється звичайно у ході масштабно-
го наступу з метою порушення (недопущення) перегрупування військ
противника на конкретних напрямках, його комунікацій, системи
управління військами, знищення важливих об'єктів, у тому числі ае-
родромів армійської авіації, об'єктів протиповітряної оборони, а та-
кож відволікання сил противника від виконання безпосередніх за-
вдань. Оскільки для введення в рейд батальйонної тактичної групи
потрібно організовувати прорив фронту силами принаймні бригади, а
також враховуючи, що батальйонна тактична група будь-якого скла-
ду (мотопіхотного, танкового чи збалансованого) має слабку протипо-
вітряну оборону й в цьому плані дуже уразлива, - розглядати її як імо-
вірний засіб захоплення, наприклад аеродрому, недоцільно. Тим біль-
ше, що глибина рейду батальйонної тактичної групи не перевищує
50 км від лінії фронту, тому гіпотетично вона реально може загрожу-
вати по суті тільки лише аеродромам (площадкам базування) бойових
гелікоптерів армійської авіації, об'єктам протиповітряної оборони
першого оперативного ешелону (радіолокаційним засобам розвідки,
центрам (підрозділам) радіотехнічної розвідки).
Повітрянодесантні підрозділи являють собою досить серйозну загрозу ае-
родромам, що в ході наступальної операції можуть виступати як імо-
вірний засіб для їх захоплення, інших об'єктів, у тому числі й проти-
повітряної оборони. У серії дослідницьких навчань "Пейд редаут",
"Дрегон Тім", "Редфлег", проведених у свій час у США, відпрацьовува-
лися питання охорони й оборони авіабаз, де за противника виступали
частини та підрозділи повітрянодесантних військ.
На навчаннях "Дрегон Тім" відпрацьовувалася висадка десанту в районі
авіабази Еглін з метою її захоплення. Десант у складі 2400 осіб приземлився
на площадку 6500 х1200 м й успішно впорався із бойовим завданням.
Час готовності повітрянодесантних підрозділів після викидання до
ведення бою на землі становить лічені хвилини.
У ході одного із навчань "Рефсджер", проведеного у свій час США на тери-
торії Німеччини, із 20 літаків С-141 було десантовано 1100 осіб зі складу
82 повітрянодесантної дивізії, скинуто 27 вантажних платформ. Від скидання
першої платформи до приземлення останнього парашутиста минуло лише
6 хв., бойова техніка була приведена в повну бойову готовність за 15 хв.
566 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Однак, викид парашутних десантів є дорогим й ризикованим за-
вданням, що вимагає проведення цілої низки заходів: ізоляція району
бойових дій, "розчищення" повітряного простору від авіації, приду-
шення засобів протиповітряної оборони противника, його наземних
сил у районі викидання.
Щодо вартості доречно ще раз навести як приклад одне із навчань
серії "Дрегон Тім".
Відпрацьовувалося завдання захоплення аеродрому з викиданням десанту
в складі 2400 осіб, що обійшлося приблизно в 1 млн дол. (без бойового засто-
сування озброєння).
Більш того, із врахуванням необхідності проведення переліку заходів
щодо забезпечення десантної операції деякі з них мали явні демаскуючі
ознаки, що значно полегшили завдання розвідки противника, тому
провести таку операцію до моменту викиду десанту дуже складно.
Вирішення завдання захоплення авіабази, об'єктів протиповітряної
оборони повітрянодесантними підрозділами значно полегшується,
якщо їм приданий підрозділ Сил спеціальних операцій, до завдань
якого входять потайні дії на території об'єкта, зрив організації й про-
ведення противником протидесантних заходів. Яскравим прикладом
є операція із захоплення багатонаціональними силами аеродрому Ель-
Кувейт у період конфлікту в районі Перської затоки у 1991 р. Крім
цього, можна було б навести ще цілу низку прикладів такої взаємодії
при вирішенні багатонаціональними силами завдань з придушення
іракських військ, що чинять опір.
Повітря но-штурмові (аеромобільні) підрозділи можна розглядати як реаль-
ний засіб захоплення об'єктів противника. Однак це завдання не є
для них типовим, тим паче, якщо розглядати можливі варіанта бойо-
вого застосування повітряно-штурмових частин підрозділів на при-
кладі 101 повітряно-штурмової дивізії США. Ця дивізія в основному
призначена для вирішення трьох найважливіших оперативних за-
вдань: затримка другого ешелону військ противника; нанесення ура-
ження угрупованням військ, що висуваються; боротьба з оператив-
ними повітряними десантами. Частини та підрозділи дивізії у складі
повітряно-штурмових тактичних груп можуть залучатися до аеромо-
більних операцій сухопутних військ. Однак, навіть у наступальній
операції, перебуваючи у складі першого ешелону армійського корпу-
су, бригадні, батальйонні, ротні тактичні групи, повітряні та наземні
рейдові загони, аеромобільні десанти, із врахуванням обмеженої гли-
бини бойового застосування, можуть являти серйозну загрозу лише
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 567
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
аеродромам армійської авіації противника та об'єктам ППО у тактич-
ній глибині від переднього краю.
У практиці військових навчань і конфліктів останніх десятиліть є
приклади, коли захоплення авіабаз забезпечувалося винятково за до-
помогою Сил спеціальних операцій, що використовували спеціальну
тактику.
У ході навчань із серії "Пейд редаут" на авіабазу Волк-Филд з метою її за-
хоплення з військово-транспортних літаків був викинутий десант із
325 "зелених беретів" 12 групи Сил спеціальних операцій резерву армії. Авіа-
базу обороняла ЗОЇ ланка поліцейської охорони. "Зелені берети" успішно ви-
рішили поставлене завдання.
Блискучим бойовим прикладом ефективного застосування Сил
спеціальних операцій є захоплення силами спеціального призначення
Великої Британії аргентинської авіабази на острові Пебл у період анг-
ло-аргентинського конфлікту 1982 р.
У захопленні аеродрому брало участь 48 осіб (два загони). Перший загін
скував боєм аргентинський гарнізон, другий - захопив аеродром. Загони, ви-
користовуючи спеціальну тактику, ефективно вирішили поставлене завдання
мінімальними силами.
Події у районі Перської затоки переконливо підтвердили пріоритет
Сил спеціальних операцій у переліку ймовірних засобів впливу на
об'єкти, у тому числі авіабази, ППО противника. Особливо відчутний
цей пріоритет щодо об'єктів, розташованих в оперативній і стратегіч-
ній глибині.
Серія дослідницьких тактико-спеціальних навчань, що проводилися
на деяких авіабазах Військово-повітряних сил України, також підтвер-
дили пріоритет Сил спеціальних операцій у вирішенні цілої низки за-
вдань. Україна з її геостратегічним положенням викликає цілком кон-
кретний інтерес як у її найближчого оточення, так і у держав, що пре-
тендують на першість в європейському та світовому масштабі. Україна
в будівництві власних збройних сил має орієнтуватися на сильного гі-
потетичного противника, навіть якщо в даний час жодна із держав не
загрожує її безпеці та цілісності. Тому доцільно розглянути бойові мож-
ливості відповідних підрозділів Сил спеціальних операцій США, що
мають великий досвід бойового застосування. Глобальний масштаб за-
вдань, розв'язуваних цими силами, видно зі структурної схеми органі-
зації командування Сил спеціальних операцій. Поряд із цим доцільно
проаналізувати й бойові можливості сил спеціального призначення Ве-
ликої Британії, підрозділи яких, починаючи з англо-аргентинського
568 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
конфлікту 1982 р., кваліфікуються провідними спеціалістами як най-
більш підготовлені серед подібних підрозділів.
Сили спеціальних операцій США та Сили спеціального призначення
Великої Британії використовуються для проведення так званих спе-
ціальних операцій. Під спеціальними операціями, відповідно до зводу зако-
нів США (т. 10, § 167), розуміється ціла низка видів діяльності, основ-
ними з яких є рейдові операції; допоміжні заходи щодо забезпечення
рейдових операцій, стратегічна розвідка; бойові партизанські опера-
ції, диверсійно-підривна діяльність; психологічні операції. Деякі клю-
чові завдання, що вирішувалися підрозділами Сил спеціальних опе-
рацій США й Великої Британії у ході проведення рейдових операцій
за час конфлікту в зоні Перської затоки, подано на рис. 6.14.
Знищення ДВОХ ГОЛОВНИХ
радіолокаційних центрів
системи оповіщення
ППО Іраку
Імітація підготовки
висадки морського десанту
(відволікаючі рейдові,
диверсійні дії, розчистка
проходів у мінних полях
Кувейтського узбережжя)
Захоплення
та утримання стратегічної
тилової бази пального
та боєприпасів "Кобра"
Знищення
КП іранських військ
Захоплення зразка іранської
зенітної ракети, доставка її
разом з обслугою
до розташування
багатонаціональних сил
РЕЙДОВІ ОПЕРАЦІЇ
Захоплення
та утримання
ключового об'єкта
іранського угруповання
в Кувейті - аеродрому
в м. Ель-Кувейт
Виведення з ладу підземної
кабельної мережі системи
закритого зв'язку головного
командування Іраку
Наведення авіації
багатонаціональних сил
на стратегічні об'єкти Ірану
(із використанням радіомаяків
і приладів лазерного
підсвічування)
Пошук та знищення
ПУ ракет типу СКАД
Забруднення авіапалива
на іранських аеродромах
Рис. 6.14. Ключові завдання, що вирішувалися підрозділами Сил спеціальних операцій
США та Великобританії у ході проведення рейдових операцій
під час конфлікту у зоні Перської затоки
Рейдові операції - це обмежені за масштабом, часом, завданнями,
місцем акції, проведені на території противника (звичайно у глибо-
кому тилу) операції. Вони проводяться з метою захоплення, знищен-
ня, виведення з ладу важливих об'єктів; ліквідації чи захоплення із
наступною доставкою на свою територію певних посадових осіб, до-
кументів, зразків озброєння та техніки. Основними способами вирі-
шення завдання у ході рейдових операцій є пошук, засідка, наліт, ак-
ції із застосуванням вибухових пристроїв, нанесення вогневих ударів
без зіткнення з противником, наведення високоточної ракетної й
авіаційної зброї на цілі із використанням радіомаяків і приладів лазер-
ного підсвічування.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 569
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Допоміжні заходи забезпечення рейдових операцій мають за мету приховану
евакуацію підрозділів Сил спеціальних операцій із зон, де вони про-
водяться, після виконання ними поставлених завдань. Вони включа-
ють розгортання й обслуговування силами партизан на території, за-
йнятій противником, мережі конспіративних квартир, інших місць,
де особовий склад військ спеціального призначення міг би тимчасово
переховуватися, каналів їхнього транспортування на свою територію.
Стратегічна розвідка припускає збір даних про можливості, наміри й ді-
яльність реального чи ймовірного противника у заданому районі. Ін-
формація, що добувається, може включати зведення про геологічні й
демографічні особливості району. Особовий склад підрозділів Сил
спеціальних операцій здатний вести розвідку візуально й із викорис-
танням технічних засобів як самостійно, так і з залученням місцевої
агентури.
Бойові партизанські операції передбачається організовувати й здійснюва-
ти у воєнний час в інтересах американських угруповань військ і сил
на театрах воєнних дій для нанесення збитків військам та об'єктам
противника в його оперативному та стратегічному тилу.
Диверсійно-підривна діяльність може вестися як у воєнний, так і мирний
час. Вона являє собою сукупність спланованих за місцем часом і за-
вданнями політичних акцій, спрямованих на дестабілізацію чи ски-
дання нелояльної до Сполучених Штатів влади, заходів знищення чи
виведення з ладу елементів оборонного потенціалу держави.
під психологічними операціями розуміються заходи впливу на групи лю-
дей, окремих осіб за допомогою засобів масової інформації, друкова-
ної, аудіо- чи відеопродукції, шляхом особистого спілкування. Такі
операції проводяться з метою викликати настрій чи поведінку, що
сприяли б досягненню американських політичних і воєнних цілей. Го-
ловними об'єктами впливу вважаються лідери політичних і гро-
мадських організацій, релігійних громад, найбільш впливові предста-
вники ділових кіл, військової еліти, творчої інтелігенції. Заходи мо-
жуть також охоплювати особовий склад збройних сил, робітників і
селян, технічну інтелігенцію, державних службовців. Основними ви-
дами психологічних операцій, передбаченими для воєнного часу, є
контрпропаганда, деморалізація особового складу противника, воро-
же налаштування населення, підбурювання військовослужбовців про-
тивника до здачі в полон, дезінформація, заохочення діяльності на
території противника дисидентів, формування в місцевого населення
дружнього ставлення до американських військ. Психологічні операції
можуть проводитися в інтересах вищих ешелонів державного та війсь-
570 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
нового управління, об'єднаних командувань збройних сил США у
стратегічних зонах, конкретних об'єднань і з'єднань видів Збройних
сил на театрі військових дій або ж безпосередньо в інтересах дій Сил
спеціальних операцій.
Деякі "ключові" завдання, що вирішувалися підрозділами Сил
спеціальних операцій США та Великої Британії у ході проведення
рейдових операцій за час конфлікту в зоні Перської затоки, див. на
рис. 6.14.
У цілому тактика дій диверсійно-розвідувальних груп Збройних сил
США та європейських країн НАТО єдина й за організації бойових дій
включатиме:
перекидання десантно-розвідувальних груп у тил противника;
проведення розвідки (дорозвідки), підготовчих заходів;
безпосередній вплив на об'єкти, відхід від об'єктів.
Перекидання десантно-розвідувальних груп в тил може виконува-
тися у такі способи:
приховане проникнення сушею або морем через державний кор-
дон у мирний час чи через лінію фронту у воєнний час із наступ-
ним пересуванням на різноманітних транспортних засобах під
виглядом військовослужбовців, цивільних осіб до районів очіку-
вання або бойового застосування;
відкритий в'їзд на територію країн у мирний час під виглядом ту-
ристів, членів делегацій із наступним "розчиненням" серед грома-
дян і переміщенням до районів очікування чи бойового застосу-
вання;
залишення у тилу військ, що просунулися в наступі;
відкрите переміщення до районів бойового застосування законс-
пірованих ("законсервованих") груп, створених або підготовлених
у мирний час, що проживають на території країни;
повітряне десантуванням, при цьому можливі викидання:
- в одному районі всіх диверсійно-розвідувальних груп, призна-
чених для дій у позиційному районі угруповання військ;
- окремих диверсійно-розвідувальних груп у позиційному районі
з'єднання (частини) чи окремо кожної диверсійно-розвідуваль-
ної групи безпосередньо в районі об'єкта диверсій.
Проникненню основних сил і засобів диверсійно-розвідувальних
груп передує закидання окремих груп для проведення рекогносциров-
ки місцевості та розвідки об'єктів. Найбільш сприятливим для заки-
дання диверсійно-розвідувальних груп і їх розгортання в позиційних
районах є умови, що складаються напередодні військових дій (у пері-
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 571
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
од кризової ситуації) або в ході війни (воєнного конфлікту) із застосу-
ванням звичайної зброї. У цей час значно зростає міграція населення,
особливо поблизу кордонів, у зонах бойових дій і районах, що до них
прилягають.
Проведення розвідки та підготовчих заходів
Після проникнення на територію країни, диверсійно-розвідувальні
групи зосереджуються в районі операційних баз, де здійснюється зби-
рання й уточнення розвідувальних даних, завершується безпосередня
підготовка до диверсій, визначаються способи впливу на об'єкти.
операційна база розраховується на обслуговування 8-12 диверсійно-
розвідувальних груп і розташовується в місцях, що забезпечують
найкращі умови для їх маскування, прихованого розміщення, засто-
сування.
Крім операційних баз готуються опорні пункт. Вони поділяються на
основні й допоміжні та вибираються на відстані 30-40 км від опера-
ційної бази та один від одного. Основні опорні пункти призначені для
збору групи, відпочинку, поповнення запасів диверсійно-розвідуваль-
них груп після проведення диверсій, допоміжні - для приймання,
приховування озброєння й майна диверсійно-розвідувальних груп.
Опорні пункти займають не більше, ніж на одну добу. Місця вики-
дання особового складу диверсійно-розвідувальних груп вибираються
на відстані 40-50 км від операційної бази.
Розвідувальні завдання виконуються засобами спостереження, під-
слуховування, опитування місцевого населення, використання даних
мережі агентурної розвідки, проникнення до розташувань частин та
на об'єкти під виглядом військовослужбовців із достовірними доку-
ментами. При вирішенні розвідувальних завдань планується широке
використання засобів технічної розвідки, включаючи автономні ав-
томатичні засоби радіо- і радіотехнічної розвідки, що обладнуються
на певний термін поблизу об'єктів, які розвідують, а також засоби, що
забезпечують підслуховування переговорів, які ведуться дротовими
каналами зв'язку без підключення до них, і розмов у приміщеннях без
проникання до них.
Оскільки стаціонарні об'єкти бойових порядків частин і з'єднань
скоріше за все виявлені космічними системами розвідки уже в мир-
ний час, завдання виявлення заданого об'єкта диверсії для кожної
диверсійно-розвідувальної групи складатиметься з чіткого орієнту-
вання на місці й прихованого підходу до об'єкта диверсії.
572 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Пошук рухомих об'єктів здійснюватиметься з використанням тех-
нічних засобів розвідки як пішим порядком, так і на транспортних
засобах. Дорозвідка об'єктів проводиться з ближчих підступів до них
різноманітними засобами з метою уточнення сил, способів охорони та
оборони, вибору напрямків нальоту, визначення можливих маршру-
тів підходу підрозділів підсилення охорони об'єктів.
Вирішення розвідувальних завдань і виконання підготовчих за-
ходів здійснюється за 3-5 діб до початку дій основних сил дивер-
сійних формувань. До числа завдань із підготовки до безпосередньо-
го впливу на об'єкти можуть також входити:
встановлення систем датчиків для сигналізації про пересування
військової техніки, розгортання засобів цілевказівок;
встановлення дистанційно керованих мінно-вибухових пристроїв
(фугасів) поблизу або на самих об'єктах, що підлягають руйнуванню;
зосередження й підготовка до застосування засобів мінування та
руйнування кабельних ліній зв'язку й бойового управління, ліній
електропередач, підстанцій, доріг, мостів;
виконання заходів підготовки до блокування рухомих засобів
шляхом організації транспортних "пробок", створення осередків
пожеж, зон затоплення.
Рішення планується виконувати в першу й другу доби після висад-
ки основних диверсійно-розвідувальних формувань. Із врахуванням
прагнення до реалізації принципу раптовості не виключається мож-
ливість застосування диверсійно-розвідувальних груп без проведення
(або проведення з обмеженнями) підготовчих заходів.
Способи безпосереднього впливу
диверсійно-розвідувальних груп на об'єкти
Тактика дій диверсійно-розвідувальних груп визначається високим
рівнем підготовки й оснащенням їх спеціальним озброєнням і техніч-
ними засобами. Основу тактики диверсійно-розвідувальних груп
складатимуть приховані й відкриті дії.
До прихованих дій належать проведення розвідки й шпигунство, розпо-
всюдження пропаганди та чуток, викривлення й затримка наказів і
доповідей, застосування біологічних і хімічних речовин, викрадення
окремих осіб, шантаж тощо, відкриті дії можуть мати наступальний або
оборонний характер, оборонні дії диверсійно-розвідувальних груп можуть
вестися лише за крайньої необхідності, зважаючи на її нечисленність і
відсутність важкого озброєння. Проведення таких дій можливо:
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 573
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
задля виграшу часу й створення умов головним силам для вико-
нання основного бойового завдання;
в оточенні як вимушеної форми бойових дій.
До наступальних дій належать налети, засідки, диверсії, терористичні
акти, озброєний грабіж, підпали. Характерні риси наступальних дій:
раптові короткочасні удари з використанням маневру й швидким
виходом із бою. Наступальні дії планується проводити звичайно у ніч-
ний час або в умовах обмеженої видимості. Проте не виключені дії
диверсійно-розвідувальних груп і в світлий час доби.
Види наступальних дій
диверсійно-розвідувальних груп
наліт - найбільш розповсюджений спосіб бойових дій диверсійно-
розвідувальних підрозділів. Це раптовий напад на об'єкт з метою
руйнування споруд, знищення особового складу й техніки. Він вклю-
чає прихований вихід у намічений район, стрімке нанесення удару,
швидкий вихід із бою й відхід. Для здійснення нальоту зі складу ди-
версійно-розвідувальних підрозділів формуються звичайно три групи:
штурмова, вогневої підтримки та бойового забезпечення (запобігання
підходу підкріплення). Може виділятися група розгородження із
трьох-п'яти осіб. Завдання:
штурмової групи - проникнення на об'єкт, його знищення з ви-
користанням підривних приладів, протитанкових керованих ра-
кет, гранатометів і стрілецької зброї;
групи вогневої підтримки - знищення вогневих засобів та охорони
об'єкта, встановлення мінно-вибухових загороджень на шляхах
відходу диверсійно-розвідувальних груп;
групи бойового забезпечення - влаштування засідок на ймовірних
шляхах висунення (прибуття) сил підсилення охорони об'єкта з
метою їх знищення чи зв'язування вогнем на час проведення
нальоту й відходу інших груп;
групи розгородження - відтворення проходів у системі охоронних
загороджень і знищення часових.
Під час нальотів диверсійно-розвідувальних підрозділів може проводитися:
дистанційний підрив мінно-вибухових приладів;
прицільний вогонь із різноманітних видів зброї.
На доповнення до цих способів дії можуть застосовуватися удари
у взаємодії із тактичною авіацією:
авіаційними боєприпасами за цілевказівками диверсійно-розві-
дувальних груп;
574 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
силами і засобами диверсійно-розвідувальних підрозділів після дій
авіації.
Дистанційний підрив мінно-вибухових приладів може виконуватися:
шляхом вогнепровідних, електропровідних, радіо- і лазерних ка-
налів управління;
із застосуванням програмно-часових приладів;
ініціюванням вибуху різноманітними діями військ, що обороня-
ють об'єкти (вібрації, випромінювання тощо).
Усі варіанти допускають завчасне встановлення й ретельне маску-
вання засобів підриву.
засоби підриву планується влаштовувати із розрахунком на неможли-
вість їх знешкодження, що спричинить зв'язування дій протидивер-
сійних сил. Досягнення цієї мети може здійснюватися встановленням
оманних засобів чи імітування маскування засобів підриву.
Проведення прицільного вогню із різноманітних видів зброї здійс-
нюється із заздалегідь підготовлених позицій, у тому числі й закри-
тих. При проведенні вогню із закритих позицій із застосуванням мі-
нометів у межах візуальної видимості об'єктів можуть розмішуватися
корегувальники вогню із технічними засобами спостереження. Пла-
нується також застосування боєприпасів типу протитанкових керо-
ваних ракет, що керуються дротами чи за допомогою самонаведення
(ІЧ, лазерних тощо). Можливості зброї, що застосовується, дозволяють
вести прицільний вогонь на відстані до 6 км.
Таким чином, враховуючи, що наліт передбачає раптовість, успіх
його відбиття великою мірою залежить від своєчасного виявлення під-
ходу диверсійно-розвідувальних груп до об'єкта охорони. Отже, до ос-
нови підготовки охорони слід покласти вироблення навичок своєчас-
ного виявлення диверсантів, маневру й активності дій з їх знищення.
Рейд - це швидке пересування певним маршрутом, що поєднується
з одним чи кількома нальотами на важливі військові об'єкти з метою
їх знищення або виведення з ладу. Для проведення рейду зі складу
диверсійно-розвідувальних груп звичайно формуються дві підгрупи:
штурмова й прикриття. Для забезпечення швидкого пересування мо-
жуть використовуватися вкрадені транспортні засоби.
Засідки організовуються на маршрутах висування до районів вико-
нання бойових завдань з метою знищення сил і засобів противника,
які виводяться. Спеціальні засідки організовуються для ураження за-
здалегідь наміченого об'єкта, періодичні - коли об'єкт заздалегідь не ви-
бирається й рішення про напад приймається на місці з його появою.
Для засідки вибираються місця, де транспортні засоби вимушені
знижувати швидкість або робити зупинку (круті підйоми, повороти,
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 575
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
ділянки з поганим станом доріг, залізничні роз'їзди, вузькі проходи
в гористій і лісовій місцевості, заболочені місця тощо). При організації
засідок на маршрутах руху зі складу диверсійно-розвідувальних груп
виділяються спеціальні команди для знищення охорони, знищення
або пошкодження об'єкта диверсії, унеможливлення відходу військ і
підходу резервів. За неможливості повного знищення противника бій
за сигналом припиняється, й диверсійно-розвідувальна групу здійс-
нює відхід у пункти збирання. Для відриву від переслідування треба
очікувати широке використання оманного маневру. Різновидом дії із
засідки є заманювання в пастку.
Диверсії проводяться з метою знищення окремих, особливо важливих
об'єктів, засобів бойового управління й зв'язку. Сутність диверсії -
знищення всього об'єкта чи його частини, без якої він не може функ-
ціонувати. Диверсійні групи безпосередньо проникають на об'єкт або
знищують його з певної відстані, для чого можуть бути використані
мінно-вибухові прилади, інші вогневі засоби. Широке застосування
мають міни-сюрпризи, що маскуються під різноманітні предмети: ва-
лізи, портфелі, авторучки, консервні банки тощо. Для виводу із ладу
ракетної техніки можуть використовуватися беззвучні гвинтівки та
пістолета. За допомогою портативних приладів радіоперешкод, що
закидаються диверсантами або літаками, можуть бути створені сер-
йозні перешкоди у роботі засобів зв'язку.
Запобігти диверсії може постійний контроль підступів до об'єкта,
аналіз демаскуючих ознак, ретельний контроль транспортних засобів
і вантажів, що прямують на об'єкт, організація суворого пропускного
режиму, надійна робота технічних засобів попереджувальної сигналі-
зації, інженерних загороджень і висока пильність особового складу.
Застосування повітряних та аеромобільних десантів
Залежно від складу, глибини викидання (висадки), характеру за-
вдань, що виконуються, повітряні десанти поділяються на тактичні,
стратегічні й спеціальні.
Тактичні повітряні десанти плануються закидати в оперативно-війсь-
ковий тил на глибину 50 км і більше. Стратегічні повітряні десанти застосо-
вуються з метою недопущення використання ядерних боєприпасів,
захоплення плацдармів у тилу й важливих стратегічних об'єктів (у т.
ч. ракетних військ, арсеналів).
Найбільш зручним для десантування вважається темний час доби.
При підході до зони викидання літаки зменшують швидкість і з малих
576 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
висот (250-600 м) починають десантування. Мінімально припустима
висота для викидання парашутистів у денний час - 120 м, уночі -
150 м. Підрозділи штурмового ешелону можна викидати до об'єктів,
що підлягають захопленню (знищенню), поблизу або на певному від-
даленні від них. Безпосередньо на об'єкти підрозділи штурмового
ешелону викидаються тоді, коли займають порівняно невелику площу
та мають недостатньо міцну оборону. Викидання поблизу об'єктів (на
віддаленні 15 км) зазвичай практикується при захопленні аеродромів,
мостів. При цьому парашутно-десантні підрозділи приземлюються в
кількох районах для атаки із різних напрямків.
Парашутно-десантному батальйону на проведення перегрупування
достатньо 40 хв., повітрянодесантна бригада за 60-80 хв. після відді-
лення від літаків перших парашутистів здатна почати організовані
бойові дії у повному складі.
Висування до намічених рубежів здійснюється на автотранспорті
чи пішим порядком. Якщо зони викидання віддалені на чималу від-
стань від об'єктів, що атакуються (знищуються), то особовий склад
висувається на автотранспорті. Із підходом до намічених рубежів
особовий склад спішується й після проведення вогневого нальоту ата-
кує противника.
У разі викидання поблизу об'єкта парашутно-десантні підрозділи
висуваються в пішому порядку, артилерія, органи управління та тилу
- на бойовій техніці й автотранспорті. При організації протидесантної
боротьби важливо знати сильні та слабкі боки штурмового ешелону.
До сильних - можна зарахувати використання значних сил і засобів, у
тому числі ядерної зброї, проведення різноманітних заходів із забез-
печення висадки десанту та проведення бойових дій на землі, а та-
кож десантування штурмового ешелону з малих висот. Використову-
ючи ініціативу у виборі об'єктів нападу, парашутно-десантні підроз-
діли в момент викидання й протягом деякого часу після нього можуть
мати перевагу в силах і засобах.
Слабкими боками є уразливість військово-транспортної авіації й
повітряного десанту від ударів ракетної зброї, авіації у вихідних ра-
йонах, на маршрутах польоту, необхідність завоювання панування в
повітрі та придушення засобів протиповітряної оборони; залежність
посадково-десантних засобів від аеродромів і метеоумов в районі де-
сантування; труднощі в нарощуванні сил і засобів в районі проведен-
ня бойових дій; можливість втрат особового складу десанту під час
приземлення від наземних вогневих засобів; зниження боєготовності
підрозділів під час перегрупування. Крім того, завчасна розвідка,
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 577
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
викидання авіанавідників, бойові дії і дії військ спецпризначення в
можливих районах висадки є однією із демаскуючих ознак застосу-
вання десанту, що послаблює елемент раптовості.
Таким чином вважається, що в сучасній війні дії диверсійно-роз-
відувальних формувань і десантів, матимуть широке застосування.
Основу тактики їх дій складатимуть нальоти, засідки, диверсії, що
проводяться здебільшого вночі або за умов обмеженої видимості. При
цьому противник прагнутиме здійснити раптовий напад.
Застосування повітряного десанту, незалежно від його складу й
призначення, за термінологією, що прийнята в НАТО, являє собою по-
вітрянодесантну операцію, під якою розуміється перекидання силами
транспортної авіації у тил противника військ і матеріально-технічних
засобів для виконання ними за лінією фронту бойових завдань. До
зазначених операцій залучаються звичайно повітрянодесантні війсь-
ка, які викидаються повітрям у тил противника й негайно вступають
у бій, а також мотопіхотні (піхотні) підрозділи на гелікоптерах, заки-
дання в тил яких передбачається у посадочний спосіб.
Згідно зі статутом МН-100 (1982) повітрянодесантні операції, зале-
жно від обстановки й завдань, поділяються на:
тривалі (за участю оперативних і стратегічних повітряних десан-
тів) тривалістю п'ять діб і більше;
короткочасні (за участю тактичних та оперативних повітряних
десантів) тривалістю до двох діб.
Метою тривалої повітрянодесантної операції є захоплення й утримання важ-
ливого району в глибокому тилу противника, з якого надалі можна
розвинути наступальні дії, захопити державні та військово-економіч-
ні об'єкти, знищити великі ракетні та авіаційні бази, дезорганізувати
управління й постачання головного угруповання військ противника
на театрі військових дій. Глибина викидання десантів може досягати
кілька сот кілометрів, склад - від одного до кількох з'єднань.
Для проведення короткочасної (нетривалої) повітрянодесантної операції перед-
бачається використовувати частини одного роду військ, літаки тактич-
ної авіації або гелікоптери. Метою такої операції може бути захоплення
й утримання тактично важливих районів і рубежів у тилу противника,
сприяння висадці морського десанту, знищення засобів ядерного на-
паду, ракетних установок, пунктів управління, засобів ППО, складів та
інших об'єктів, порушення управління військами й роботою тилу, за-
побігання підходу резерву із глибини. У межах короткочасної (нетрива-
лої) повітрянодесантної операції можуть застосовуватись оперативні й
тактичні десанти, оперативні повітряні десанти висаджуються у складі мото-
піхотної або повітрянодесантної бригади на глибину до 60-80 км. Такти-
578 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
чні повітряні десанти у складі від мотопіхотної роти до мотопіхотного бата-
льйону можуть висаджуватись на глибину до ЗО км від лінії бойового
зіткнення сторін.
Десантування оперативних десантів передбачається здійснювати у
посадочний (мотопіхотні й піхотні частини) або парашутний способи
(повітрянодесантні частини); тактичних повітряних десантів - тільки
у посадочний спосіб. Застосування тактичних повітряних десантів із
метою захоплення та утримання об'єкта - важлива форма бойових дій
у тилу противника.
Іншою формою дій військ у тилу противника, характерною для
оперативних десантів, є рейдові дії. Рейд здійснюється обмеженими си-
лами (рота-бригада). У ході його передбачається порушити управлін-
ня військами, захопити важливі рубежі, висоти, об'єкти, завдати уда-
рів активним підрозділам противника, знищити КП і ракетно-ядерні
засоби, захопити нові зразки бойової техніки й важливі документи.
Десантна операція включає три етапи: підготовчий, десантний й бойові
дії. Підготовчий етап застосування оперативно-тактичного повітря-
ного десанту (прийняття рішення, планування, підготовка) триває від
кількох годин до доби. Вихідний район для десантування, де здійсню-
ється посадка особового складу десанту в літаки (гелікоптери), при-
значається на відстані 15-60 км від лінії бойового зіткнення сторін.
Для уникнення втрат у повітрі передбачається надійне придушен-
ня вогневих засобів противника ударами авіації й вогнем артилерії
всією смугою прольоту. Ширина прольоту десанту може становити 4-
6 км і більше. Політ у район висадки рекомендується здійснювати на
гранично малих висотах, чим забезпечується раптовість виходу на
об'єкт захоплення. Гелікоптери прикриваються групами винищувачів
до 12 літаків. ППО противника здатна діяти по десанту вздовж мар-
шруту польоту його засобів доставки чи знищувати його під час десан-
тування.
Десантування рекомендується здійснювати в районах, які погано
підготовлені в оборонному плані або там, де відсутні засоби протипо-
вітряної оборони й польові війська противника, особливо його танкові
частини. Висадка десанту може здійснюватись безпосередньо на
об'єкт. Але такий спосіб через складності дій на об'єктах, які добре
прикриті військами ППО та обороняються наземними силами, очеви-
дно застосовуватиметься не часто. Другий спосіб - висадка поблизу
об'єкта, на віддалені 10-15 км від нього. У цьому випадку відразу піс-
ля висадки здійснюватиметься висування до об'єкта удару й наступу
на нього з метою нанесення ураження підрозділам охорони та вико-
нання завдань зі знищення або захоплення об'єкта.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 579
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Бойові ДІЇ десанту починаються після приземлення, збору й приведення
у бойову готовність підрозділу та тривають до виконання поставлено-
го завдання. Зазвичай на приведення десанту в готовність до бою
планується 20-30 хв. Характер бойових дій десанту залежатиме від
поставленого завдання, протидії противника. Раптовості дії надаєть-
ся рішуче значення.
Для ведення розвідки висилаються розвідувальні групи.
Безпосередня охорона з флангів і тилу здійснюється виділеними
для цього підрозділами.
Парашутно-десантні роти першого ешелону, досягнувши вихідного
рубежу, атакують об'єкт з ходу. Вогнева підтримка здійснюється
штатними мінометними підрозділами, ударами тактичної авіації й
гелікоптерів, що доповнюють дії гаубичної артилерії, зенітних і про-
титанкових засобів десанту, особливо в початковий період дій.
Досвід навчань і бойових ДІЙ США показує, ЩО парашутно-десантний ба-
тальйон як повітряний десант здатний самостійно діяти в тилу противника
3-5 год., а бригада - добу й більше.
Аеромобільна операція, на думку закордонних військових спеціалістів,
являє собою приховане швидке перекидання на гелікоптерах армійсь-
кої авіації у тил противника частин і підрозділів аеромобільних
військ, нанесення ними ударів по об'єктах, що обороняються, із суші
й повітря та швидкий маневр у новий район. Найбільш типовими за-
вданнями, які вирішуються військами в аеромобільній операції, мо-
жуть бути захоплення й утримання окремих районів місцевості, зни-
щення важливих об'єктів у тилу, захоплення плацдармів на великих
водних перешкодах, порушення організованого відходу противника,
участь у висадці морських десантів тощо. Із досвіду навчань та агре-
сивної війни США у В'єтнамі, глибина аеромобільної операції може до-
сягати від 40 до 100 км, тривалість - від кількох годин до кількох діб.
Відповідальним етапом операції вважається перекидання аеромобіль-
ної групи із району завантаження до району висадки, у ході якого ви-
магається забезпечити високий ступінь безпеки.
Завдання придушення й знищення засобів протиповітряної оборо-
ни в смузі прольоту покладається на бойові гелікоптери (із рахунку
одна рота гелікоптерів вогневої підтримки на батальйонну атеромо-
більну тактичну групу) й літаки тактичної авіації, скоріше за все -
штурмовики А-10А. Польова артилерія у цей час може вести заплано-
ваний вогонь по засобам протиповітряної оборони противника та ін-
шим об'єктах, що перешкоджають польоту аеромобільної групи. Ае-
ромобільна група починає наступ у два способи: приземлення й не-
гайна атака; збір, зосередження, перегрупування й атака.
580 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Захопивши намічений об'єкт (об'єкти), аеромобільна група звичайно
закріплюється на ньому, широко застосовуючи на підступах до нього
засідки і мінно-підривні загородження, а після перегрупування продо-
вжує розвивати наступ. Відмінні риси аеромобільної операції: рапто-
вість дій військ, швидке подолання значних відстаней, у тому числі
зон руйнування та ураження, маневреність і гнучкість при виконанні
бойових завдань і перехід від одного виду бойових дій до іншого.
Отже, аналіз характеру дій військ у сучасних повітряно-наземних
операціях (боях) зобов'язує нас бути в постійній бойовій готовності
щодо активних, рішучих дій з розгрому противника, який здійснив
десантування; бути готовими до ведення оборони об'єкта за чисель-
ної переваги противника в силах і засобах; заздалегідь організовува-
ти оборону об'єкта на далеких підступах у напрямку можливих дій
повітряних десантів противника; виявляти високу пильність до від-
биття ударів противника; своєчасно організовувати розвідку назем-
ного повітряного транспорту, інженерне обладнання позицій і зни-
щення противника.
Підготовка особового складу сил спеціальних операцій
Комплектування сил спеціальних операцій здійснюється шляхом
індивідуального відбору добровольців-найманців. Найманці мають
бути сильними, витривалими, спритними. Командний склад до військ
спеціального призначення відбирається звичайно із кадрових офіце-
рів розвідки. Солдати військ спеціального призначення протягом
тривалого часу (табя. 6.6) проходять підготовку із основ диверсійно-
розвідувальної діяльності в складі оперативних загонів. Офіцери
й сержанти оволодівають командирськими навичками й тактикою
ведення розвідки. Крім того, з метою забезпечення диверсійно-розві-
дувальних операцій у тилу противника на випадок, якщо група за-
знає втрат чи буде розсіяна, кожний її учасник набуває навичок на-
дання медичної допомоги та самодопомоги, передавання радіограм,
підривної справи тощо.
Таблиця 6.6.Терміни підготовки особового складу сил спеціальних операцій США
Категорії особового складу Термін підготовки
Сили спеціального призначення "Зелені берети", загін "Дельта" 17 тижнів
Сили спеціального призначення - полк рейнджерів 1 рік
Групи спеціальних човнових ескадронів сил спеціальних операцій ВМС 23 тижні
Команди 5ЕАЬ "морські котики" ("тюлені") 16 тижнів
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 581
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Особлива увага приділяється навчанню способів проведення теро-
ристичних актів із використанням звичайної й спеціальної (беззвуч-
ної чи закамуфльованої) вогнепальної зброї. Солдат навчають убивати
без допомоги зброї, із застосуванням різноманітних прийомів і підруч-
них засобів (задушення дротом, шпагатом, отруєння тощо). Солдати
цих військ тренуються в проведенні раптових нападів на КП, об'єкти
ракетних військ, аеродроми, склади боєприпасів й озброєння, інші
об'єкти, що добре охороняються.
Особовий склад диверсійно-розвідувальних груп вдосконалюється
в стрибках із парашутом із висоти 120-150 м, пристосовується діяти
у важких умовах, жити на "підніжному кормі". У ході бойової підго-
товки солдати й сержанти військ спеціального призначення відпра-
цьовують прийоми та способи дій на важкодоступній місцевості, у
повному відриві від своїх військ, навчаються застосуванню "парти-
занської" тактики, інших форм боротьби в тилу противника. Велика
увага приділяється індивідуальній (фізичній, парашутно-десантній)
підготовці особового складу. Заняття проводяться за різних погодних
умов, удень і вночі.
Особовий склад військ спеціального призначення всіх видів Зброй-
них сил США постійно бере участь у навчаннях як самостійно, так й у
взаємодії з іншими військами. Крім того, проводяться навчання з
аналогічними підрозділами інших країн.
Особливе місце займає підготовка спеціальних підрозділів з метою
забезпечення їх боєздатності, уміння без відпочинку проводити кілька
нападів поспіль, домагаючись роздрібнення сил противника. Для цьо-
го набуваються навички в здійсненні форсованих маршів у пішому
порядку з темпом до 60 км на добу, у тому числі в умовах гірської
й лісистої місцевості.
Підготовка бойових плавців
На кожні півмільйона населення США припадає приблизно один
бойовий плавець. "Морські котики" ("тюлені"), "ластоногі", "люди-
жаби" - під такими екзотичними назвами публікуються матеріали з
даної тематики для широкої публіки. Вузькому колу фахівців ці під-
розділи відомі під назвою "Сілз", що є вимовою абревіатури Зеаі або в
розшифрованому вигляді "команда-море-повітря-земля". Надалі на-
зиватимемо їх більш звично - бойовими плавцями.
При підготовці бойових плавців потрібно головне - фанатичне ба-
жання стати саме бойовим плавцем. Тому вся система попереднього
582 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
відбору та підготовки побудована таким чином, щоб провокувати кан-
дидата в бойові плавці виявити незадоволення чи незгоду зі способа-
ми навчання та перевірок, наказами (інколи навмисно дурними й не-
логічними), що одразу ж фіксується інструкторами. Спочатку за це
просто карають у принизливий (отже, ще й провокуючий до незадо-
волення й непокори) спосіб.
Віджатися сто разів (можна в три підходи) посередині калюжі, або перенес-
ти з однієї ділянки моря до іншої значну кількість води, причому туди й назад
не із пустими відрами, а із повними: несеш туди, неси й назад, до того ж спи-
ною наперед.
Тих, хто так нічого й не зрозумів (або не зміг підкоритися), надалі
просто відраховують.
Серед бойових плавців не потрібні люди, які не виконують накази,
як і ті, що схильні задуматися над їх доцільністю. Різниці в цьому не-
має ні для офіцера, ні для рядового, ні для кандидата. Група бойових
плавців, що виконує бойове завдання, має діяти точно й злагоджено
як єдиний, добре змащений механізм. Часу на розмірковування в ході
виконання бойового завдання не буде. Усе вирішують секунди, при-
чому від кожного залежить життя та успіх всіх, і від всіх - життя та
успіх кожного. Бойових плавців ВМС США готують в Літл-Крик (штат
Вірджинія) для Атлантичного флоту, і в Колорадо (штат Каліфорнія) -
для Тихоокеанського. Базовий курс підготовки становить 16 тижнів.
Кандидат у бойові плавці має бути не молодшим від 19 і не стар-
шим від 25 років, мати за спиною не менше 28 місяців служби в
ВМС. Стан його здоров'я має дозволяти витримувати великі фізичні
навантаження. Він не має боятися води, замкнутого простору, темря-
ви, вибухових речовин, має бути емоційно врівноваженим, спромож-
ним зберігати спокій в екстремальних ситуаціях і, на додачу, достат-
ньо агресивним, спритним, кмітливим, зі швидкою реакцією. Кожна
заява від кандидата, написана в довільній формі, докладно вивчаєть-
ся приймальною комісією, так само як й обов'язкова рекомендація
командира підрозділу, де він служив. За допомогою різноманітних те-
стів виявляють, якою мірою розвинені у кандидата зазначені вище (й
інші) якості. Отримані результати фіксуються, їх враховують у по-
дальшій підготовці.
Базова підготовка поділяється на три етапи, кожен з яких, у свою
чергу, - ще на кілька циклів.
Перші три тижні - перевірка на "злам". Навчальний день починається о
шостій ранку й триває 15 год. із короткими перервами на приймання їжі. Про-
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 583
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
тягом першого тижня перевіряється вміння плавати (не спроможність трима-
тися на воді, а виконання нормативів), бігати, долати спеціально обладнані ді-
лянки перешкод, переносити підвищений тиск в барокамері, дихати під тиском
чистим киснем. Перевірки супроводжуються короткими лекціями зі способів
надання першої медичної допомоги й елементів виживання.
Із кожним днем вимоги стають усе важчими.
Наприклад спочатку вимагалося просто пропливти 300 м, далі - цю від-
стань слід пропливти в одязі, зі зброєю, буксуючи вантаж. Після цього необ-
хідно повторити те саме, але проти течії, причому відстань збільшується, а час
не має зростати набагато.
Ділянки перешкод, крім міцного тіла, вимагають ще спритності
та сміливості.
Не найскладніша, на перший погляд, перешкода: на висоті півметра від зе-
млі на дві паралельні товсті колоди кинуто півтора десятка круглих, відшліфо-
ваних колод діаметром 25-30 см. Потрібно не пробігти ними, а проповзти. Як-
що пробувати повзти у звичайний спосіб, то нічого з цього не вийде. Слід із
розбігу кинутися на них животом, надавши собі й колодам руху, а доїхавши до
середини (якщо повезе, тоді й далі), додати зусиль, щоб добратися колодами,
які роз'їжджаються, до кінця. Бойові плавці називають цю вправу "гумове пу-
зо". Під час його виконання поряд підривають невеликі (порядку 200 г) заряди
вибухівки, впливаючи на нервову систему. Витримувати все це, тягати ванта-
жі, бігати, плавати, віджиматися, підтягуватися (у вигляді покарань, і просто
так) із кожним днем стає все важче. Тим більше, весь час вводяться нові "ат-
ракціони". Наприклад, "навчальна колода", коли курсанти повзводно, взяв-
шись за важку колоду, мають підіймати її все вище та переносити все далі, імі-
туючи дії із перенесення важкої шлюпки.
Таким чином, зміст першого тижня іспитів і тренувань полягає
в тому, щоб не тільки визначити фізичні можливості кандидатів, але
й перевірити їх бажання служити в підрозділах бойових плавців.
Другий тиждень мало відрізняється від першого, але вимоги й на-
вантаження зростають ще більше. За найменшу затримку або неза-
доволення винні відразу караються. Характер покарань досить своє-
рідний. Зауваження інструктора слідують із будь-якого приводу, що
відразу налаштовує курсантів проти них і провокує менш стійких на
психологічні зриви. У кінці другого тижня приймальна комісія відра-
ховує непридатних як через фізичну нездатність витримувати наван-
таження, так і через психологічну нестійкість. Кандидатам, що зали-
шилися, урочисто вручають червоні шоломи, на яких чорними літе-
рами написано їх імена.
584 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Третій етап тритижневого "марафону" недаремно називається "пе-
кельним тижнем".
Він починається приблизно о першій ночі після сигналу тривоги: прямо в
казармі й навкруг неї починають підриватися спеціальні заряди. І поки части-
на інструкторів подає команди та шикує свої підрозділи, інша частина "наво-
дить паніку". Триває етап (із невеликими перервами на їжу й короткий сон)
приблизно чотири доби. Усе, що кандидати робили раніше, вони роблять і те-
пер, тільки ще в надто "гірших" умовах, зі ще більшою вимогливістю інструк-
торів. Теоретичних занять, щоправда, не проводять, оскільки людина, яка
спить 2-3 год. на добу, якщо й здатна змусити своє тіло щось робити, то
сприймати інформацію вже не спроможна. Закінчується "пекельний тиждень"
висадкою на узбережжя в умовах, максимально близьких до бойових.
Як тільки плавці, подолавши смугу прибою, з'являються на березі, почина-
ється "світопадіння": гуркіт вибухів, стрілянина, пожежі, інші піротехнічні за-
ходи зі всіх сторін. Кандидати мають подолати всі перешкоди, які вони прохо-
дили в попередні дні, тільки під безупинним "вогнем". Коли гуркіт на хвилину
стихає, курсанти, що лежать в багні, чують єхидний голос із динаміків, який
принижує їхню гідність. Підсумок дня: майже 20 км бігом і повзком лісом, баг-
ном і болотом. Плюс смуги перешкод під "обстрілом". Увесь цей час жоден із
кандидатів не випадає із поля зору інструкторів, яких до кожної навчальної
групи прикріплено по два. Витрачається біля двох тонн вибухівки й величезна
кількість піротехнічних засобів. Ризик, природно, є, але він зведений до міні-
муму точним розрахунком і вказівками інструкторів.
Нікого насильно не змушують проходити іспити ані в цей день, ані
в попередні, ані в наступні. Кожний має право піти в будь-який мо-
мент. Багато тих, хто так і робить. За "пекельний тиждень" відсіва-
ються до 50 % кандидатів.
Далі наступає ретельна медична перевірка й починається
два основних курси підготовки: десяти- і тритижневий. Мета курсів -
навчити бойових плавців користуватися спорядженням, зброєю й тех-
нічними засобами, різноманітним способам проникнення до об'єктів
диверсій, засвоїти прийоми рукопашного бою, зняття чатових, кидан-
ня ножа, застосування підручних засобів у рукопашному поєдинку.
У програмі десятитижневого курсу плавці проходять розвідувальну
підготовку, яка включає відомості про ймовірного противника та ра-
йони дій, питання виживання, способи доставки до об'єктів й еваку-
ації звідти. Вивчається радіо- і мінно-вибухова справа, особливий на-
голос робиться на практичній перевірці ступеня засвоєння отриманих
знань. Тому цей курс, як і попередній, дуже насичений.
Застосовується індивідуальний підхід до навчання "тих, хто вцілів"
після тритижневого курсу. З одним займуться силовою підготовкою
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 585
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
на яку-небудь групу м'язів, із іншим - відпрацюванням техніки пла-
вання або деяких елементів рукопашного бою, зважаючи на те, хто де
відстає. Під час курсу велика увага приділяється відпрацюванню на-
вичок володіння холодною зброєю як під водою, так і на березі (ніж,
петля-удавка).
Багато часу приділяється засвоєнню прийомів і способів ведення
бою в складі групи проти кількох противників.
Діючи група на групу (по три пари в кожній) вчаться вести бій "спина до
спини" в оточенні чисельного противника, надавати допомогу товаришу, що
перебуває в "скрутному становищі".
Під час десятитижневого курсу здійснюється формування так зва-
них бойових пар, що є основними бойовими одиницями підрозділів,
їх подальша служба проходитиме спільно. Для формування пари не-
достатньо взаємної симпатії і дружби. Потрібно, щоб вони плавали
приблизно з однаковою швидкістю, були психологічно сумісними й
розуміли один одного з півслова. Взаємодія бойових пар і психологіч-
на підготовка наявна практично у всіх елементах програми: підводне
чи надводне мінування, вихід через торпедний апарат чи шлюзову
камеру підводного човна, стрибки з парашутом, підводна стрільба.
На цьому етапі проводяться три залікових навчання. У ході першого,
що триває майже півтори доби, перевіряються уміння переборювати
великі відстані вплав і на човні, потай проникати до об'єктів диверсій
на березі, створювати таємні сховища, маскуватися в різноманітних
умовах, користуватися індивідуальними наметами, засобами захисту.
Друге залікове навчання триває тиждень і присвячено здебільшого
роботам під водою на різних глибинах. Тут відпрацьовуються (й пере-
віряються засвоєння) способи доставки плавців у район дій, повер-
нення після виконання бойового завдання, застосування зброї під во-
дою, а також з-під води. Питанню повернення плавців приділяється
особливо велика увага. Є різноманітні способи евакуації з води і з
суші, усі вони відпрацьовуються на практиці.
Засіб під назвою "небесний крюк". Плавцю скидають із літака мішок зі спе-
ціальним костюмом (більш схожим на надувний пліт) із підвісною системою,
невеликий аеростат, балон із гелієм і нейлоновий трос. Одягнувши такий кос-
тюм із "піддувом" і в заданий час випустивши аеростат, плавець чекає на лі-
так. Той заходить із підвітряної сторони й спеціальним приладом захоплює
трос. Плавець ривком злітає майже вертикально вгору на висоту приблизно
100 м (семиразове перевантаження!). Неважко здогадатися, що такий засіб
евакуації вимагає міцних нервів і відмінної загальнофізичної підготовки, од-
586 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
нак він може бути використаний для повернення лише нечисленної групи
(дві-три особи), оскільки вимагає досить багато часу (10-12 хв. на кожного).
Для евакуації із води відпрацьовуються три основних способи: "петля", "ро-
гатка", "морські сани". Перший є швидкішим, але вимагає від плавця добре
"накачаних" рук, адже петля накидається на зігнуту у лікті руку плавця, що
знаходиться у воді, а швидкість шлюпки, що буксирується за швидкохідним
катером - порядку 30-35 км/год. Бойового плавця буквально виштовхує із во-
ди, тому напарник, що держить цю петлю, також має бути достатньо "м'язис-
тим" хлопцем.
Спосіб "рогатки" приблизно такий самий, але плавніший. Тут використову-
ється сила пружності товстого гумового джгута круглого перетину. Перша фа-
за аналогічна попередньому способу, але після цього той, хто в шлюпці, випу-
скає свій кінець із руки. Тоді джгут, натягнувшись, викидає (як рогатка) плав-
ця прямо в шлюпку.
"Морські сані" - найбільш швидкісний спосіб (проводиться на ходу на
швидкості до 60-65 км/год.) і дозволяє евакуювати одночасно кілька груп.
Отже, у ході другого залікового навчання перевіряються навички
тривалого (до 8 год.) перебування під водою будь-якої температури,
спроможність переносити голод, харчуватися спеціальними пастами з
тюбиків прямо у воді, діяти в умовах радіоактивного та хімічного за-
бруднення. Елементи виживання перевіряються за потайного прони-
кання плавців до об'єкта, віддаленого від місця висадки на 100-150 км.
Третє залікове навчання є найбільш важким, оскільки в ході його
відпрацьовується майже вся бойова операція, під час якої групи бо-
йових плавців беруть участь ніби в кількох навчаннях послідовно.
На початку бойові плавці у складі "групи першої хвилі" винищують побере-
жні загородження і, захопивши ділянку берега, забезпечують висадку основ-
них десантних сил. Потім слідує напружений марш-кидок на 20 км до точки,
від якої починається підводна частина навчання: плавці мають подолати на
буксирах під водою майже 8 миль (® 14,5 км), вийти до об'єкта, замінувати йо-
го, захопити й знищити берегову ціль. Після цього відпрацьовується відрив від
переслідування, причому на деяких ділянках - під реальним бойовим вогнем
"противника". На шляхи відходу виставляються спеціальні засідки, при зустрічі
з якими необхідно показати вміння діяти в ближньому бою, організовується
переслідування із собаками й пошук із повітря на гелікоптерах. Врешті-решт
групи виводяться до перешкоди під назвою "лінія фронту", де їм належить
здійснити "перехід" на "свою" сторону. Звичайно тут на них чекає яка-небудь
пастка, наприклад після підтвердження отримання умовного сигналу група
починає "перехід", але натрапляє на щільний вогонь з боку "своїх", нібито че-
рез непорозуміння. При подоланні "лінії фронту" (спеціально обладнаної сму-
ги) бойовим плавцям слід пройти 27 перешкод, три із них - під реальним вог-
нем. Зазвичай фронт переходять у нічний час.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 587
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
Про напруженість третього залікового навчання можна судити за
такими даними: протягом тижня на сон витрачається загалом не біль-
ше 10 год., їжі за звичайного харчування вистачило б лише на дві до-
би. Відразу після закінчення навчання проводиться усний іспит на
знання техніки й зброї, мінно-вибухової, водолазної, радіосправи,
розвідпідготовки. Під час опитування інструктори навмисно пред'яв-
ляють підвищені вимоги, даючи зрозуміти курсантам, що все те, що
вони витримали на навчаннях, ще не край. Отже, слід постійно удо-
сконалювати свої уміння й навички.
На завершення слідує тритижневий курс, присвячений парашутно-
десантній підготовці. Тут відпрацьовуються способи десантування,
вивчаються парашути різних типів і спорядження.
Стрибають на всій шкалі висот: від мінімальної (200 м) до висотних затяж-
них (5000 м), на різноманітну місцевість (вода, ліс), у хорошу і вітряну погоду
(швидкість вітру близько землі - до 12 м/с). Крім стрибків із парашутом, від-
працьовуються способи висадки з гелікоптерів канатами і без них. Стрибають
у воду на швидкості 40 км/год. із п'ятиметрової висоти. Останні три-п'ять днів
курсу займає навчання з парашутного викидання груп у віддалений район,
звідки вони здійснюють заплив не менш ніж на 10 миль (18,5 км) до об'єкта,
що підлягає знищенню.
Усі 16 тижнів базової підготовки насичені до краю. До того ж до
60 % навчально-тренувального часу припадає на нічні години. Не ди-
вно, що відсів за ці тижні становить 40-60 %, хоч кандидати
в бойові плавці - люди, що послужили й досить загартовані.
Тих, хто успішно дійшов до фінішу, розподіляють по частинах.
У ході служби вони беруть участь в усіх маневрах і навчаннях флоту.
Плюс свої власні навчання із відпрацювання конкретних завдань, що
стоять перед підрозділом, плюс один раз на три місяці - запливи в ла-
стах на відстань до 20 км із буксируванням вантажу до 40 кг, підво-
дне орієнтування, марш-кидок на ЗО км із вантажем, приблизно рів-
ним вазі спорядження (32-40 кг).
Кожні півроку бойових плавців перевіряє кваліфікаційна комісія.
Бойові плавці здають нормативи з фізпідготовки, проводять два занурення
на глибину 36,5 м із експозицією на глибині 10 хв. Ще проводять два запливи
(один - удень, другий - вночі) з підводного орієнтування (дистанція 1 миля,
тобто 1852 м, точність виходу на ціль - ± 50 м). Нормативи фізпідготовки
включають: крос 3 милі зі стрільбою на дистанції; віджимання в упорі лежачи,
підтягування на перекладині, підняття канатом (9 м) - на кількість разів без
перерви; "смугу спритності" (50 м). її переборюють спочатку бігом, потім пе-
рекидами із перекатами, далі повзком три рази поспіль.
588 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Результати навчань і перевірок: одні підтверджують свою кваліфі-
кацію, інші - її підвищують, хтось "сходить з дистанції". І перше, і
друге, і третє прямо відбивається на розмірі грошового забезпечення,
моральних заохоченнях.
Згодом плавців направляють у частини для проходження служби,
де отримані навички закріплюють, шліфують і розвивають.
"Тюлені" використовують дихальні апарати замкненого типу, що
забезпечують скритність пересування під водою: дихальна суміш не
потрапляє до води (або потрапляє в незначній кількості), а регенеру-
ється. Апарати забезпечують безупинне перебування під водою від 4
до 8 год. і дозволяють опускатися на глибину до 250 м. Проте через
необхідність проведення тривалої декомпресії при виході з глибин та-
кого порядку "робочі" глибини, на яких зазвичай діють плавці, значно
менші, не більше 30-45 м. Використовуються гідрокостюми "мокрого"
й "сухого" типів, в арктичних умовах - з підігрівом. Засоби руху під
водою застосовуються як групові, так і поодинокі (буксири). Безпосе-
редньо поблизу об'єкта диверсії (корабель, гідротехнічна споруда) бо-
йовий плавець просувається, застосовуючи ласти, дотримуючись ма-
ксимальної скритності за всіма параметрами.
У район бойових дій плавців доставляють підводними човнами або
швидкохідними катерами, а з повітря - літаками та гелікоптерами
із наступним десантуванням. Підводна зброя - звичайні ножі, спе-
ціальні голчасті кинджали із газовими балончиками. Ці й інші засоби
є засобами ближнього бою. Далекобійні види зброї поділяються на
підводні й надводні. Підводні - це пневматичні пістолети та рушниці,
що забезпечують ураження під водою (залежно від глибини) до 5-
15 м, а на повітрі - до 150-200 м. Але прицільний вогонь у повітрі із
цієї зброї можна вести не далі 50 м.
Надводна зброя представлена, в основному, пістолетами-кулеме-
тами калібру 11,43 мм, модернізованими спеціально для такої мети.
Складаючись, вони зменшуються в габаритах у два-три рази, глуши-
телі роблять стрільбу малошумною й безвогневою, набої підвищеної
потужності, кулі різноманітних типів: бронебійні, запальні, розривні,
трасуючі та убійної дії. Для вибіркового ураження цілі використову-
ються швидкострільні гвинтівки з набором змінних прицілів: оптич-
них, інфрачервоних, лазерних. В останні роки з'явилися беззвучні
електромагнітні пістолети, що стріляють отруйними стрілами, які роз-
чиняються в тілі жертви без слідів. Підривні засоби представлені уні-
версальними зарядами різноманітної ваги та способів приведення в
дію. Серед них ядерні фугаси типів М-129 (вага - 27 кг) і М-159 (вага
- 70 кг), що буксируються одним чи двома плавцями, відповідно.
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 589
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних опарацій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
У ході служби найбільш здібних і підготовлених бойових плавців
(проте не раніше, ніж за півтора роки перебування у частинах) за ба-
жанням направляють на дворічні курси розвідників-диверсантів, що
діють при навчальних центрах в Літл-Крик і Колорадо. За окремими
видами підготовки вони проходять навчання в школах інших родів
військ спецпризначення. Там спрямовано (за майбутнім регіоном дій)
готують особовий склад сил спеціальних операцій.
На курсах вивчається мова ймовірного противника, поглиблений
курс виживання в умовах майбутнього району дій, способи втечі з
полону, створення паніки, саботажу, вербування агентури, способи
допиту полонених. Докладно ознайомлюються з організацією, озбро-
єнням і технікою ймовірного противника, його психологією й звичая-
ми. Знайомлять також із застосуванням отрути, різноманітними спо-
собами вбивства голими руками та підсобними предметами. Одним
словом, уся підготовка розрахована на те, що підрозділи діятимуть
задовго до початку війни в так званий "загрозливий період".
Запитання для самоконтролю
1. Особливості "англосаксонської" і "прусської" моделей військового устрою.
2. Специфіка управління Збройними силами США.
3. Організація вищого воєнного управління Збройних сил США.
4. Збройні сили Великої Британії.
5. Збройні сили Франції.
6. Збройні сили Німеччини.
7. Збройні сили Туреччини.
8. Збройні сили Румунії.
9. Збройні сили Польщі.
10. Збройні сили Болгарії.
11. Збройні сили Угорщини.
12. Організаційна структура командування сил спеціальних операцій Збройних сил США.
13. Сили спеціальних операцій сухопутних військ США.
14. Структура сил спеціальних операцій Німеччини.
15. Склад і можливості сил спеціальних операцій Збройних сил Румунії.
16. Сили спеціального призначення Збройних сил Великої Британії.
17. Сили спеціальних операцій Бельгії, Нідерландів, Італії, Польщі, Туреччини.
18. Сили спеціальних операцій Франції.
19. Типовий склад групи та озброєння військ спеціального призначення (сил спе-
ціальних операцій).
20. Склад, призначення та озброєння батальйону "Рейнджерс".
21. Склад, призначення та озброєння парашутно-десантного батальйону.
590 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Тестові запитання
1. У ЗС США існують наступні види дивізій:
а) піхотні, механізовані, бронетанкові, повітрянодесантні, повітряно-штурмові;
б) механізовані, повітрянодесантні, бронетанкові, спеціальні, протиповітряні;
в) піхотні, повітрянодесантні, повітряно-штурмові, аеромобільні, кавалерійські;
г) механізовані, бронетанкові, повітряно-штурмові, ракетні.
2. Військово-повітряні сили США організаційно включають командування:
а) бойове авіаційне, повітряних перекидань, космічне, спеціальних операцій, Вій-
ськово-повітряних сил в Європі, операцій, Військово-повітряних сил у зоні Ти-
хого океану, матеріально-технічного забезпечення, навчання й підготовки,
операцій, Військово-повітряних сил національної гвардії;
б) бойове авіаційне, повітряних перекидань, космічне, спеціальних операцій;
в) операцій, Військово-повітряних сил в Європі, операцій, Військово-повітряних
сил у зоні Тихого океану, матеріально-технічного забезпечення, навчання й
підготовки, операцій, Військово-повітряних сил національної гвардії;
г) бойове авіаційне, повітряних перекидань, космічне, спеціальних операцій, опе-
рацій, Військово-повітряних сил в Європі, операцій, Військово-повітряних сил у
зоні Тихого океану.
3. Збройні сили ФРН містять:
а) Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, Протиповітряні сили;
б) Сухопутні війська, Військово-повітряні сили, Військово-морські сили, Протипо-
вітряні сили;
в) Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили;
г) Сухопутні війська, Військово-повітряні сили, Військово-морські сили.
4. Характерними рисами наступальних дій диверсійно-розвідувальних
груп Збройних сил США можуть бути:
а) зосередження та створення переваги в силах і засобах, підтримання високих
темпів наступу, раптовість, стрімкість, гнучкість, рішучість;
б) висока маневреність, напруженість, раптовість, гнучкість, підтримання високих
темпів наступу;
в) раптові короткочасні удари з використанням маневру й швидким виходом із бою;
г) розгортання бойових дій на землі, у повітрі, на широкому фронті, на велику
глибину та ведення у високому темпі.
5. Тактика дій диверсійно-розвідувальних груп Збройних сил країн НАТО
при організації бойових дій включає:
а) перекидання диверсійно-розвідувальних груп у тил противника, безпосередній
вплив на об'єкти, відхід від об'єктів, здійснення антитерористичних заходів,
проведення миротворчих операцій;
Структура збройних сил іноземних країн. Сили спеціальних операцій 591
Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили спеціальних операцій Структура Збройних сил Іноземних країн. Сили
б) перекидання диверсійно-розвідувальних груп у тил противника, проведення
розвідки (дорозвідки), підготовчих заходів, безпосередній вплив на об'єкти,
відхід від об'єктів;
в) перекидання диверсійно-розвідувальних груп у тил противника, проведення
розвідки (дорозвідки), підготовчих заходів, безпосередній вплив на об'єкти,
відхід від об'єктів, здійснення антитерористичних заходів;
г) перекидання диверсійно-розвідувальних груп у тил противника, проведення
розвідки (дорозвідки), підготовчих заходів, здійснення антитерористичних за-
ходів.
Додаток
Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток
Відповіді на запитання
до розділу 2
Варіант організаційної структури механізованого батальйону на БМП-2М подано
на рис. Д.1, механізованої роти роти на БТР-ЗУ - на рис. Д.2, механізованого бата-
льйону на БТР-ЗУ - на рис. Д.З.
мб— механізований батальйон на БМП-2М
особовий склад - 562
Рис. Д.1. Варіант організаційної структури механізованого батальйону на БМП-2М
(оснащена баштовим модулем "Шквал")
мр - механізована рота на БТР-ЗУ
особовий склад - 95
Рис. Д.2. Варіант організаційної структури механізованої роти на БТР-ЗУ
(оснащені баштовим модулем "Шквал")
594 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
мб- механізований батальйон на БТР-ЗУ
. особовий склад - 643
Рис. Д.З. Варіант організаційної структури механізованого батальйону на БТР-ЗУ
(оснащені баштовими модулями "Шквал")
до розділу 4
1. Можливі рішення
Заходи:
Задійте засоби для забезпечення функціонування стратегічно важливих КПП.
Зважте на можливість розташування в машині вибухового пристрою. Знайдіть
укриття та спробуйте затримати осіб. Повідомте командування про ситуацію для ви-
клику саперного підрозділу. Перекладач має звернутися через гучномовець до вті-
качів з наказом зупинитися.
Задійте засоби забезпечена функціонування КПП. Зважте на можливість застосу-
вання найбільш ефективних засобів, у тому числі стрільби прямою наводкою з ме-
тою зупинення транспортного засобу.
Повідомте командування, затримайте підозрюваного та надайте йому першу ме-
дичну допомогу. Перекладач має отримати пояснення. Командир має викликати ци-
вільну медичну допомогу та поінформувати військову поліцію (через командування
батальйону), яка, отримавши свідчення, передасть інформацію місцевій поліції.
Обмеження, що випливають з правил ведення бойових дій:
Застосування зброї при затриманні осіб, що скоюють крадіжку чи крадіжку зі
зломом, забороняється. За першої нагоди передайте осіб, підозрюваних у скоєнні
тяжких злочинів, до місцевих правоохоронних чи інших відповідних органів.
Дозволяється зупиняти цивільні транспортні засоби з метою паспортного контро-
лю водія чи пасажирів. Якщо при наближенні до КПП чи об'єкта, що охороняється,
транспортний засіб не зупиняється за наказом, дозволяється застосування зброї для
його зупинення.
2. Можливі рішення
Заходи:
Додаток 59!
Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток Додаток
1. Знайдіть укриття, зверніться до натовпу через перекладача, спробуйте заспо-
коїти людей. Намагайтеся не наближатися до натовпу за потенційної’ загрози життю,
продовжуйте застосовувати засоби контролю над натовпом.
2. Негайно затримайте особу, за першої нагоди передайте її представникам війсь-
кової поліції чи місцевим властям для евакуації до центрального збірного пункту.
У цій ситуації ви маєте розсудливо приймати рішення при застосуванні сили для
контролю над натовпом, слід розглянути можливість використання альтернативних
заходів, наприклад, посередника та переговорів для примирення ворогуючих сторін
як між собою, так і з миротворчими силами. Із затриманими треба поводитися з по-
вагою до їхньої людської гідності та за першої нагоди передати до відповідного війсь-
кового чи цивільного правоохоронного органу Залежно від завдання кожної миро-
творчої операції від вас, можливо, вимагатиметься затримання окремих осіб, з якими
ви матимете справу упродовж виконання завдання: із засудженими воєнними зло-
чинцями, членами терористичних груп, які являють загрозу для миротворчих сил.
3. Надайте необхідну першу медичну допомогу, евакуюйте потерпілого. За наяв-
ності серйозних поранень евакуюйте його до цивільного медичного закладу.
4. Залишайтеся в транспортних засобах, забороніть натовпу наближатися до кон-
вою, розчистіть дорогу. Відкрито тримайте зброю перед натовпом. Імовірно, що на-
товп розступиться перед конвоєм. Залишайте транспортні засоби лише за необхід-
ності застосування відповідних дій для контролю над натовпом, звільнення шляху.
5. Знайдіть укриття, спробуйте з'ясувати джерело пострілів, захищайте цивільне
населення у зазначеному районі. Не відкривайте вогонь у відповідь до остаточного
виявлення цілі. Повідомте командування про ситуацію, що склалася, спробуйте ото-
чити місце розташування снайпера. Після надходження необхідної підтримки обшу-
кайте територію. За допомогою перекладача спробуйте встановити місце розташу-
вання снайпера.
6. Повідомте командиру роти про зібрану інформацію. Важливо передати її через
розвідувальні канали з метою належної обробки даних. Не атакуйте підозрюване
місце розташування цілі, доки не отримаєте переконливих свідчень або наказу про
здійснення таких дій.
7. Вам наказано підійти до сховища, оскільки командир отримав достовірні доне-
сення та прийняв рішення атакувати об'єкт. Ви зобов'язані виконати наказ, оскільки
командир вважає, що ціль може перебазуватися. На місці ви виявляєте охоронців.
Оточіть територію. За допомогою перекладача поговоріть із власником будинку чи
споруди. Попросіть у власника дозволу на обшук будинку та території. Якщо вам
відмовили, то через перекладача (за допомогою гучномовця) повідомте охорону про
свої наміри та почекайте на мирне врегулювання цієї ситуації. Якщо власник та охо-
рона стоятимуть на своєму, зберігайте кордони оточення та повідомте командуван-
ню про ситуацію, що склалася.
Обмеження, що випливають із правил ведення бойових дій
1. Використання необхідних та виправданих заходів дозволяється для контролю
над заворушеннями та розгону натовпу, який загрожує нормальному цивільному
порядку.
596 ТАКТИКА
Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
2. Особи, помічені у вчиненні серйозних дій кримінального характеру, затриму-
ються з мінімальним застосуванням сили та зброї. До подібних дій належать: убивс-
тво, напад із застосуванням зброї, зґвалтування, підпал, пограбування. Якщо всі
можливі методи вже вичерпано і, на ваш погляд, подальший розвиток подій може
призвести до людських втрат, необхідно вдатися (як до останнього засобу) до за-
стосування зброї.
3. Застосування зброї забороняється для роззброєння місцевого населення, вве-
дення комендантської години чи зупинення пограбувань, якщо ці особи не беруть
участі у ворожих діях або не виказують ворожих намірів.
4. Викрадення майна, що не має велику цінність, - не привід для використання
зброї. У ситуаціях, коли порушник не озброєний та не має ворожих намірів, викорис-
тання зброї невиправдане. У будь-якому випадку наявність зброї у порушника, що
виказує ворожі наміри, є приводом для застосування зброї. Наступні дії можуть бути
розцінені як ворожі наміри: наведення зброї на людей, утримання заручників, вико-
ристання зброї, нанесення ударів зброєю, погрози застосування зброї, свідчення про
недавнє використання зброї.
Відповіді на тестові запитання
Розділи Номери питань / відповід
1 2 3 4 5
1 б В а Г б
2 г в а д а
3 а в б в б
4 а б в а а
5 в б а г б
6 а а г в б
Іменний покажчик Іменний покажчик Іманний покажчик Іменний покажчик Іманний покажчик Іменний покажчик Іменний покажчик Іменний покажчик Іменний покажчик Іменний
ІМЕННИМ ПОКАЖЧИК
Абрамс К. 538 Макаров С.О. 24
Анатра А. 45 Македонський Олександр 16
Антонець В.М. 48 Можайський 0. 45
Арцеулов К. 45 Наполеон 117
Безкоровайний В.Г. 59 Настечко С. 58
Бутаков Г.І. 24 Нахімов П.С. 59
Васильєв В.О. 48 Нельсон Г. 24
Вегеций Ф.Г. 16 Попов А.А. 24
Ганнібал 16 Роджерс Р. 564
Григорович Д. 45 Рум'янців-Задунайський П.Л. 17
Дибовський В. 45 Сенявін Д.Н. 24
Епамінонд 16 Сікорський І. 45
Єжель М.Б. 59 Скалько Я.І. 48
Засядько 0. 45 Спиридов Г.А. 23
Іванко К.О. 58 Стеценко 0.0. 48
Карпенко О.П. 58 Стрельников В.І. 48
Кибальчич М. 45 Суворов А. В. 17
Клюєв О.В. 57 Тимощук Ю.А. 58
Кожин Б.Б. 58 Ткачов В. В. 48
Крутень Є. 45 Ушаков Ф.Ф. 23
Кузьмін В.І. 60 Цезар Г.Ю. 16
Кутузов М.І. 17 Шалит О.В. 57
Лопатін М.О. 48
предметний покажчик
Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик
аеромобільні війська 40, 43
артилерія 19, 40, 42,112, 227, 238, 341, 370
атака 226, 279, 322, 352
батальйонний район оборони 232
битва 27
бій 25, 27, 34, 166. 175, 236, 293, 326, 339, 373. 405, 415
бліндаж 80, 394
блокування 351, 382, 387, 404, 573
боєприпаси 118,169
бойова охорона 214
бойове завдання 174,361,422
бойовий наказ 131,134. 267, 272, 479
бойовий порядок 174,191. 283, 299, 374, 383, 467, 567
бойові дії 166, 579
ведення бою 166,169,171,175
високоточна зброя 169, 350
вихідний пункт (рубіж) 280
вихідний район 354. 578
Військово-Морські сили 48, 55, 57, 531, 533, 534, 536, 537, 538, 539, 540
Військово-Повітряні сили 532, 533, 535, 536, 537, 538, 539. 540
вогнева підтримка атаки 279, 323, 324
вогневе ураження 167, 323, 355. 374, 405
вогонь 104, 166, 167, 183, 194, 329, 405, 573
десант 168,184, 268, 274, 309. 471, 579
диверсії 575
диверсійно-підривна діяльність 569
дистанція 102. 104, 587
евакуація 168, 514, 515
ешелон 225, 229, 231, 235, 247, 250, 311, 326, 340, 361
ешелон ізоляції 412
ешелон охорони 413
загальновійськовий бій 166,175,402
запалювальна зброя 169
засідка 132, 216, 232, 465, 568, 574
Предметний покажчик 599
Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик Предметний покажчик
зустрічний бій 265, 375, 379
інженерні загородження 410, 502
інтервал 174,175
інформаційна боротьба 166
картка вогню відділення 135,181
командно-спостережний пункт 127, 233, 329
контратака 128, 237, 241, 256
маневр 166,167,168,172, 293
маневрена оборона 176, 411
марш 375, 413, 417, 421, 423, 472, 485
найближче завдання 302, 309, 310, 351, 368, 369, 373, 374
наліт 404, 468, 568, 573
наступ 263, 269, 283, 284, 290, 308, 313, 362
наступ із положення безпосереднього зіткнення 269, 290
наступ із ходу 265, 268
оборона 158,176, 238, 483
обхід 19,168,169
операція 24, 27,166, 418, 528
опорний пункт 27,178,191, 220, 293, 394
організація взаємодії 133, 375
особовий склад 37,176, 211, 227, 267, 366, 397, 399, 555, 581
охоплення 19,168,172, 369
охорона 165, 419, 519, 579
передбойовий порядок 298, 299, 310, 312, 315, 316, 318, 319
переслідування 18, 264, 344, 345, 392, 393
Повітряні сили 45, 52
подальше завдання 309,368
позиційна оборона 176,413
позиція 177,185,192, 218, 232, 394, 490
похідний порядок 417, 420
пошук 382, 387, 388, 404, 572
проміжок 174, 175
прорив 18, 40, 209, 296
протиповітряний бій 166
протиповітряна оборона 46, 47, 59, 249, 257
пункт технічного спостереження 233, 344, 511, 514, 515
радіоелектронна боротьба 40,244,415, 437
резерв 191, 311, 349, 378, 390, 394, 431, 543
рейд 404, 405, 574, 578
рейдові дії 35, 578
рейдові операції 568
рекогносцировка 253, 305, 325, 362, 427
600 ТАКТИКА
Тактика Тактика тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
розвідка 166, 212, 384, 438, 455, 456, 461, 469, 471, 473, 563, 569
розвідка боєм 226, 237, 468
рубіж безпечного віддалення 280, 282, 317, 327
рубіж переходу в атаку 280, 296, 305, 317, 326, 335, 376
рубіж розгортання у взводні колони 296, 298
рубіж спішування 280, 290, 317
сигнали оповіщення 133,186, 466
скритність 126,156, 456, 589
смуга забезпечення 220, 229, 232, 236
спостереження 237, 466
стик 175
сторожовий пост 385, 431
стратегічна розвідка 563, 569
стратегія 15, 27
тактика 19, 20, 23, 25,166, 263, 562, 572
тактичне маскування 437
терористичні акти 573
технічне забезпечення 511, 512
підготовка бою 406
тил 15,174
удар 18, 25,166,167
фланг 17,168,174
фронт 174, 309
штаб 39,127,128,139, 330, 343, 527, 543
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури Список літератури
Адгамов д.м. и др. Тактика в боевьіх примерах. Взвод. М.: Воениздат, 1974. -163 с.
Алтухов п.к. Основьі теории управлення войсками. - М.: Воениздат, 1984. - 222 с.
Батальонньїе тактические группьі Сухопутньїх войск США и основьі их боевого
использования. - М., 1986. - 74 с.
Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. II. Батальон, рота. - М.: Варта, 1996. - 235 с.
Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. III. Взвод, відділення, танк. - К: Варта, 1998.
- 288 с.
Посібник по вивченню іноземних армій. - К.: НАОУ, 1998. - 109 с.
Протидиверсійна боротьба. Безпосереднє прикриття та наземна оборона: навч.
посібник / за заг. ред. В.І.Ткаченка. - Харків: ХВУ, 2003.
Тактика / Под общ. ред. В.Г.Резниченко. - М: Воениздат, 1988. - 255 с.
Тактика в боевьіх примерах. Батальйон / под общ. ред. Е.Т. Марченко. - М.: Во-
ениздат, 1974. - 496 с.
Тактика в боевьіх примерах. Рота / под общ. ред. Е.Т.Марченко. - М.: Воениздат,
1974. -184 с.
ЗМІСТ
Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст
Умовні скорочення й терміни загального призначення---------------------з
Вступ
ТАКТИКА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА_____________________із
Розділ 1
ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ: СТРУКТУРА, ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗАВДАННЯ 37
Сухопутні війська------------------------------------------------40
Повітряні СИЛИ---------------------------------------------------45
Військово-Морські СИЛИ-------------------------------------------55
Розділ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗБРОЄННЯ ТА БОЙОВА ТЕХНІКА
ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ____________________63
2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОЗБРОЄННЯ
ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ------------------63
Механізований батальйон на бойових машинах піхоти----------------63
Механізований батальйон на бронетранспортерах--------------------75
Танковий батальйон-----------------------------------------------79
Гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон 2С1------------------82
Гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон 2СЗ------------------85
Реактивний артилерійський дивізіон (БМ-21) 9К51 "Град"-----------88
Зенітна ракетно-артилерійська батарея "Тунгуска"-----------------92
Протитанковий артилерійський дивізіон----------------------------93
2.2. ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ
ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ ПІДРОЗДІЛІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК____________________98
Тактико-технічні характеристики основних
зразків озброєння механізованих (танкових) підрозділів-----------98
Тактико-технічні характеристики основних зразків
озброєння артилерійських підрозділів----------------------------112
Види артилерійських боєприпасів----------------------------------не
604
ТАКТИКА
Тактика Тактика ТАКТИКА Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Розділ З
УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 125
3.1. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК------------------125
Сутність управління та вимоги до нього----------------------------125
Завдання штабів і вимоги до їх роботи-----------------------------127
Порядок і зміст роботи командира із прийняття рішень--------------ізо
Робота штабу зі збирання, вивчення даних обстановки,
організація роботи штабів у ході бою-----------------------------ізв
3.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ'ЯЗКУ----------------------------------------------140
Основи організації зв'язку у підрозділах-------------------------140
Засоби зв'язку---------------------------------------------------143
Організація зв'язку в механізованому (танковому) батальйоні
та його підрозділах----------------------------------------------148
3.3. ОРГАНІЗАЦІЯ СКРИТОГО УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ------------------------156
Роль і значення скритного управління військами,
вимоги до його організації---------------------------------------158
Документи кодованого зв'язку.
Призначення, загальні принципи побудови таблиць за організації
скритого управління військами------------------------------------159
Розділ 4
ТАКТИЧНІ ДІЇ МЕХАНІЗОВАНИХ (ТАНКОВИХ) ПІДРОЗДІЛІВ----------------------------165
4.1. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ-----------------------------------165
4.2. МЕХАНІЗОВАНІ (ТАНКОВІ) ПІДРОЗДІЛИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК В ОБОРОНІ—---176
Відділення В обороні---------------------------------------------176
Танк В обороні---------------------------------------------------187
Взвод В обороні--------------------------------------------------190
Взвод у бойовій охороні------------------------------------------211
ДІЇ бронегрупи---------------------------------------------------214
Вогнева засідка--------------------------------------------------216
Механізована (танкова) рота в обороні----------------------------220
Ведення оборони--------------------------------------------------226
Механізований (танковий) батальйон в обороні---------------------228
Підготовка та ведення оборонного бою в особливих умовах----------238
Особливості ПІДГОТОВКИ та ведення оборони В ГІрСЬКО-ЛІСИСТІЙ місцевості-241
Особливості ПІДГОТОВКИ та ведення оборони ВНОЧІ------------------249
Особ ливості ПІДГОТОВКИ та ведення оборони ВОДНОЇ перешкоди-----257
Зміст 605
Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст
4.3. МЕХАНІЗОВАНІ (ТАНКОВІ) ПІДРОЗДІЛИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК У НАСТУПІ 263
Відділення В наступі------------------------------------------------265
Танк у наступі----------------------------------------------------- 272
Механізований (танковий) та гранатометний взвод у наступі-----------275
Механізована (танкова) рота в наступі-------------------------------296
Механізований (танковий) батальйон у наступі------------------------зов
Переслідування------------------------------------------------------344
Наступ у місті (населеному пункті)----------------------------------346
Наступ під час оволодіння укріпленим районом------------------------351
ФорсуВаННЯ ВОДНИХ ПереШКОД------------------------------------------353
Бойові ДІЇ у ВІДРИВІ ВІД ГОЛОВНИХ СИЛ-------------------------------359
Наступ в особливих умовах-------------------------------------------зві
Особливості наступу взимку------------------------------------------звз
Особливості наступу в лісі--------:---------------------------------збб
Особливості наступу в горах-----------------------------------------зве
Зустрічний бій------------------------------------------------------373
4.4. ДІЇ МЕХАНІЗОВАНИХ (ТАНКОВИХ) ПІДРОЗДІЛІВ, ТАКТИЧНИХ ГРУП
З ЛОКАЛІЗАЦІЇ І НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ---------------------379
Дії механізованих (танкових) підрозділів---------------------------382
Дії тактичних груп-------------------------------------------------401
Склад, основні завдання
та спеціальні способи бойових дій тактичних груп--------------------4оз
4.5. ПЕРЕСУВАННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН 414
Пересування ПІДРОЗДІЛІВ---------------------------------------------414
Розташування на місці-----------------------------------------------424
Розділ 5
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ 437
5.1. РОЗВІДКА - ОСНОВНИЙ ВИД БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ_______________________437
Склад розвідувальних підрозділів------------------------------------437
Технічні засоби РОЗВІДКИ--------------------------------------------439
Технічні засоби розвідки бойової розвідувальної машини БРМ-1К----439
Система спостереження та управління баштового модуля
бойової розвідувальної машини БРМ-1К (БМП-1, БТР-ЗУ)-------------445
Технічні засоби бойових броньованих машин,
що використовуються для спостереження,
виявлення, розпізнавання та визначення координат цілей-----------446
Апаратура супутникової навігації ЄР5/ГЛОНАСС СН-ЗООЗ ("БАЗАЛЬТ")-448
Супутниковий навігаційний прилад СНП-1---------------------------449
Засоби артилерійської розвідки--------------------------------------452
Організація розвідки-----------------------------------------------—455
606 ТАКТИКА
Тактика Тактика ТАКТИКА Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика Тактика
Взвод у розвідувальному дозорі---------------------------------458
Взвод у бойовому розвідувальному дозорі------------------------464
Артилерійська розвідка------------------—---------------------------482
5.2. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ--------------------------------------------482
Інженерна розвідка противника, місцевості й об'єктів--------------4вз
Зміст завдань інженерної розвідки при підготовці оборони---------484
Зміст завдань інженерної розвідка при підготовці наступу---------484
Зміст завдань інженерної розвідки при підготовці та в ході здійснення маршу—485
Зміст завдань інженерної розвідки водної перешкоди-------------485
Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій
і районів розташування підрозділів--------------------------------486
Заходи маскування та захисту від високоточної зброї---------------497
Обладнання інженерних загороджень---------------------------------499
Відтворення проходів у загородженнях------------------------------502
Обладнання та утримування переправ через водні перешкоди----------505
Добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання-----507
Основні завдання інженерного забезпечення-------------------------508
5.3. ТЕХНІЧНЕ, ТИЛОВЕ ТА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ--------------------------510
Технічне забезпечення---------------------------------------------511
Тилове забезпечення-----------------------------------------------517
Медичне забезпечення----------------------------------------------523
Розділ б
СТРУКТУРА ЗБРОЙНИХ СИЛ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН.
СИЛИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ----------------------------------------------527
6.1. СТРУКТУРА ЗБРОЙНИХ СИЛ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН.
"АНГЛОСАКСОНСЬКА" І "ПРУССЬКА" МОДЕЛІ-------------------------------527
Специфіка управління Збройними силами США-------------------------529
Збройні сили держав світу-----------------------------------------531
6.2. СТРУКТУРА СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ІНОЗЕМНИХ КРАЇН
І ПРИНЦИПИ ЇХ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ---------------------------------541
Структура сил спеціальних операцій провідних країн світу------------541
Організація, озброєння сил спеціальних операцій США-----------------554
Організація військ спеціального призначення сухопутних військ США---554
Озброєння військ спеціального призначення (сил спеціальних операцій)—556
Організація, озброєння підрозділів "Рейнджерс"----------------------558
Організаційна структура парашутно-десантного
та піхотного аеромобільного батальйонів армії США-----------------560
Тактика дій Сил спеціальних операцій--------------------------------562
ПрОВедеННЯ РОЗВІДКИ Та ПІДГОТОВЧИХ ЗаХОДІВ--------------------------571
Зміст 607
Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст Зміст
Способи безпосереднього впливу
диверсійно-розвідувальних груп на об'єкт-------------------------572
Види наступальних дій диверсійно-розвідувальних груп-------------573
Застосування повітряних та аеромобільних десантів----------------575
Підготовка особового складу сил спеціальних операцій-------------580
Підготовка бойових плавців---------------------------------------581
Додаток. Відповіді на запитання----------------------------------------593
Іменний покажчик-------------------------------------------------------597
Предметний покажчик----------------------------------------------------598
Список літератури------------------------------------------------------воі
Навчальне видання
ВІШНЯКОВ Володимир Вікторович
ДРОБАХА Григорій Андрійович
КАЛЕНСЬКИЙ Андрій Анатолійович
СМІРНОВ Євген Борисович
ТАКТИКА
Підручник
Оригінал-макет виготовлено Видавничо-поліграфічним центром "Київський університет"
Підписано до друку 20.06.09. Формат 70 х 1001/16. Вид. N9 62. Гарнітура Вооктап ОІсІ 51уІе.
Папір 1-их Сгеат. Друк офсетний. Наклад 200. Ум. друк. арк. 49,02. Обл.-вид. арк. 43,42. Зам. № 29-4856.
Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет"
01030, Київ, б-р Т. Шевченка, 14, кімн. 43,
8(38044) 239 3222; (38044) 239 3172; факс (38044) 234 0105.
е-таіі: уусіау_роІудгарЬ@.ипіу.кіеу.иа
Мір:// урс.ипіу.кіеу.иа
Свідоцтво внесено до Державного реєстру ДК N9 1103 від 31.10.02