Rosiisko-ukrainskyi

ISBN: 966-513-096-Х
Similar
Історичне картознавство України. Збірник наукових праць
Крехів. Дороги земні і небесні
Балади. Родинно-побутові стосунки
Буковинці у боротьбі за українську державність
Text
                    «ABECEDARIUM»
С. ІВАНИЦЬКИЙ, Ф. ШУМЛЯНСЬКИЙ
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИМ
СЛОВНИК
Київ
Видавництво (c/jp) «Обереги»
2006

ББК81.2РОС-4
1-19
Серія «Abecedarium» заснована 2003 року
Внаслідок науково-дослідницької роботи в основу словника покладено в значно
зміненій формі матеріал, який міститься у «Словарі російсько-українському» М. Уман-
ця й А. Спілки, доповнений найціннішими й необхіднішими додатками з «Русско-
малоросского словаря» Є. Тимченка та «Словаря української мови» Б. Грінченка, а
також з деяких термінологічних збірників і з власного запасу упорядників.
«Російсько-український словник» Сергія Іваницького і Федора Шумлянського видано
в 1918 р., у час боротьби за Українську державу, в якій, згідно з європейською традицією
державотворення, мова титульної нації мала стати головним чинником національної
консолідації... На жаль, і тепер завдання дерусифікації й розширення сфер використання
української мови є таким же актуальним, як і на початку XX століття.
Випущено на замовлення Державного комітету
телебачення та радіомовлення України за програмою
«Українська книга»
Друкується за виданням: С. Іваницький і Ф. Шумлянський «Російсько-
український словник», 1918 р. Видання відділу народньої освіти Подільської
Губерніяльної Народньої Управи. Вінниця. Нова друкарня Пойлішер та
друкарня Міського Самоврядування.
У словнику подано близько 35000 слів. При підготовці нового видання
автентично відтворено склад, зміст, форму подавання, виправлено помічені
помилки.
ISBN 966-513-096-Х
© Передмова Л. Масенко, 2006
© Склад, комп'ютерний макет, художнє
оформленняТОВ «Видавництво "Обереги"», 2006

з
ПЕРЕДМОВА
«Російсько-український словник» Сергія Іваницького і Федора Шумлянського
видано в 1918 р., у час боротьби за Українську державу, в якій, згідно з європейською
традицією державотворення, мова титульної нації мала стати головним чинником
національної консолідації. Завдання дерусифікації міських середовищ і розширення сфер
вживання української мови викликали нагальну потребу в опрацюванні її літературного
стандарту, унормуванні правопису, створенні терміно-систем, упорядкуванні лексичного
складу.
У цей час вийшло багато граматик української мови для початкових шкіл і низка
російсько-українських та українсько-російських перекладних словників. Лише російсько-
українських словників у 1918 р. було опубліковано 18, причому не лише в Києві, а і в
інших містах України1. Щоправда, поспіх, з яким укладали словники, як і те, що їхнім
упорядникам часто бракувало лексикографічних знань, позначився на якості словників.
Більшість із них не відповідали належному рівню лексикографічного опрацювання. Проте
були серед них і винятки, зокрема «Російсько-український словник» С Іваницького і
Ф. Шумлянського. Так, Михайло Жовтобрюх, загалом негативно оцінюючи
лексикографічні праці періоду 1918—1920 pp., вирізняє два словники. «Перекладні російсько-
українські, як і українсько-російські, словники 1918—1920 pp., незважаючи на їхню
кількість, позбавлені жодного наукового значення, — пише мовознавець, — вони не
справили будь-якого позитивного впливу на подальший розвиток української
лексикографії. Виняток становлять лише двотомний "Російсько-український словник" С.
Іваницького і Ф. Шумлянського та "Словник української мови" Д. Яворницького. Перший
з них обіймав найбільший проти всіх інших тогочасних словників реєстр російських
слів, перекладених одним або й кількома українськими відповідниками»2.
Степан Бевзенко, оцінюючи російсько-українські словники, що з'явилися в Україні
в перше десятиліття після 1917 p., кращими вважав словник С. Іваницького і Ф.
Шумлянського, «Практичний російсько-український словник» М. Йогансена, М.
Наконечного, К. Німчинова і Б. Ткаченка, що вийшов у Дніпропетровську 1926 p., і
академічний «Російсько-український словник» за редакцією академіка А. Кримського і
С Єфремова у чотирьох томах, з яких протягом 1924—1933 pp. вийшли лише три3.
Високий рівень словника С. Іваницького і Ф. Шумлянського засвідчує той факт,
що до нього зверталась як до лексикографічного джерела, поряд із словниками Бориса
Грінченка і Свгена Тимченка, Олена Курило, добираючи матеріал до праці зі стилістики
«Уваги до сучасної української літературної мови» A920, 1923, 1925 pp.).
Популярність «Російсько-українського словника» С. Іваницького і Ф.
Шумлянського та його практичну цінність підтверджує й те, що його двічі, без змін перевидавали
в добу українізації 1920-х років — у Катеринославі Укрвидав у 1923 р. і в Харкові
1 Жовтобрюх М. А. Нарис історії українського радянського мовознавства A918—1941). — К., 1991. —
С 41.
2 Там само. — С. 43.
3 Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови. — К., 1990. —
С 59.

4
Держвидав України в 1925 р. з додатком «Найголовніші правила українського
правопису»4.
Високі оцінки словника з'явились у мовознавчій літературі лише після 1991 р. У
радянський період майже всі словники — і загальномовні перекладні, і термінологічні,
укладені в роки визвольних змагань і українізації 1920-х років, — ще з часів терору 1933 р.
були оголошені «націоналістичним шкідництвом» і вилучені з практичного та наукового
вжитку, а більшість упорядників їх були репресовані.
Мовознавців 1920-х років, які опрацьовували орфографічні, термінологічні й
лексичні норми української літературної мови, було звинувачено в намаганнях
«відірвати» українську мову від російської. Попри безглуздість мотивації звинувачення,
оскільки самобутність кожної мови як самостійного утворення й визначають її
оригінальні, відмінні від інших мов, риси, зазначена оцінка діяльності українських мовознавців
дореволюційного періоду й доби 1920-х років була догмою в усіх працях з історії
української літературної мови, виданих у підсовєтській Україні. Так само
характеризували лексикографічні праці попередників і в передмовах до словників, опублікованих
після 1933 р. Наприклад, у передмові до шеститомного академічного «Українсько-
російського словника», виданого в 1953—1963 pp. (с. VI—VII), зазначено: «У перші роки
після революції було складено кілька малих примітивних словників і частину великого.
Але всі ці словники виявились ще більш націоналістичними, ніж словники давніші. їх
справжнім завданням було не сприяння розвиткові української мови, а намагання
якнайбільше віддалити її від російської мови. Звідси різні вигадки, архаїзми, рідкі
діалектизми і т. п., що заповняли всі ті словники».
З 1933 року українське словникарство перебувало під пильним партійним
контролем, а головним принципом укладання російсько-українських словників був принцип
зближення лексичного складу української мови з російською.
Перевидання словника С. Іваницького і Ф. Шумлянського в незалежній Україні
відповідає потребі повернення всього цінного з репресованої мовознавчої спадщини
першої половини XX ст. Введення словника в практично-ужитковий і науковий обіг
сприятиме поверненню українській мові повноти лексичного складу, а українській
лексикографії — вилученої ланки, необхідної для вивчення словникарства відповідної
доби.
Як зазначають у коментарі до «Російсько-українського словника» його упорядники
С. Іваницький і Ф. Шумлянський, за основу лексикографічної праці вони взяли «Словарь
російсько-український» М. Уманця (Комарова) та А. Спілки (колективний псевдонім
одеських співпрацівників М. Уманця; тт. І—IV, Львів—Відень, 1893—1898 pp.), який під
назвою «Словарь росийсько-галицький, составлен А. Гуртом» A896—1898 pp.) було
перевидано фототипічним способом у Берліні A925 p.), доповнивши його додатками зі
словників професора Є. Тимченка («Русско-малоросский словарь», тт. І—П. К., 1897—
1899 pp.) і Б. Грінченка («Словарь української мови», тт. І—IV. К., 1907—1909 pp.), a
також з деяких термінологічних збірників та з власних матеріалів.
Характеристики словника відповідають його призначенню. Як і словник М. Уманця
і А. Спілки, працю С. Іваницького і Ф. Шумлянського укладено з практичною метою —
подати зібрання української лексики в достатньо повному обсязі, необхідному для
оволодіння українською мовою (близько 35 000 слів), який кілька разів перевидавався.
Цим пояснюється багатство лексики і фразеології в українській частині обох словників,
що значною мірою компенсувало відсутність на той час синонімічних і фразеологічних
словників української мови.
Хоча з часу першого видання словника С Іваницького і Ф. Шумлянського минуло
майже століття, він і нині цілком придатний для практичного використання, особливо,
якщо зважити на ту обставину, що й тепер завдання дерусифікації й розширення сфер
використання української мови є таким же актуальним, як і на початку XX століття.
Велике значення має перевидання словника і для наукової мети — дослідження
традицій українського словникарства, вивчення процесів унормування й кодифікації
української літературної мови в їх історичному розвитку. Словник С Іваницького і
4 Жовтобрюх М. А. Нарис історії українського радянського мовознавства A918—1941). — К., 1991. —
С 43.

5
Ф. Шумлянського використовують і упорядники сучасних лексикографічних видань.
Так, Василь Яременко і Оксана Сліпушко у передмові до «Нового тлумачного словника
української мови» у чотирьох томах (К., 1998 р.) називають його серед
«найавторитетніших джерел для упорядників».
Щодо самих авторів словника, то, на жаль, не вдалося знайти певних відомостей
про С. Іваницького. Можливо, це та сама особа, якій присвячено кілька рядків в 3-му
томі «Енциклопедії українознавства», що містить таку персоналію: «Іваницький-Васи-
ленко Сергій A883—1938?), історик укр. права, науковий співробітник Комісії історії
українського права ВУАН. Досліджував історію магдебурзького права та шляхетського
землеволодіння за Гетьманщини»5.
Більше інформації маємо про другого упорядника словника — мовознавця Федора
Михайловича Шумлянського. Статтю про нього вміщено в енциклопедії «Українська
мова» (К., 2000 p.). У цій статті С. П. Бевзенко пише, що Ф. Шумлянський народився 20.VI
B.VII). 1887 р. в с Муровані Курилівці на Вінниччині. У 1918—1922 pp. навчався в
Кам'янець-Подільському університеті, потім викладав у Херсонському, Полтавському
й Луганському інститутах народної освіти, а з кінця 1925 р. мав звання професора. З
1932 р. Ф. Шумлянський — професор Бєлгородського педагогічного інституту, а в 1933—
39 pp. — професор і завідувач кафедри російської мови і літератури Тамбовського
педагогічного інституту; у 1939—1941 pp. — професор і завідувач кафедри української мови
Одеського університету, після деякої перерви знову викладав у ньому в 1956—1968 pp.6
За коротким енциклопедичним переліком біографічних фактів прозирає нелегка,
трагічна людська доля. Можна припускати, що не за власним бажанням, а з необхідності
врятувати життя опинився Федір Михайлович у 1930-х роках у Росії. Не менш
промовистим є й факт «деякої перерви» у його професійній діяльності між 1941—1956 pp.
Мовознавці, які навчалися в Одеському університеті в повоєнний період, згадують, що
Ф. Шумлянський в той час був заарештований.
Очевидно, що терор перервав і лексикографічну діяльність мовознавця, яку він
так успішно почав. Серед основних праць Ф. Шумлянського в енциклопедичній статті
названо лише «Найголовніші правила українського правопису Української академії наук
1921 р.» A926 р.) та «Програма-питальник для збирання матеріалів до крайового
словника української мови Одещини» A959 р., у співавторствіO.
Високу наукову цінність і цих розвідок Ф. Шумлянського засвідчує те, що одна з
них нині повернулась до активного наукового вжитку. її вміщено в хрестоматії «Історія
українського правопису XVI—XX століття» (К., 2004. — С 282—314) як важливе джерело
для вивчення історії підготовки академічного правопису 1921 р.
Лариса Масенко,
завідувач кафедри української
мови Національного університету
«Києво-Могилянська академія»
5 Енциклопедія українознавства. — Т. 3. — Львів, 1994. — С. 853.
6 Українська мова. Енциклопедія. — К., 2000. — С. 740.
7 Там само. — С. 740.

6
Замість передмови
Упорядники цього «Російсько-українського словника», приступаючи до праці, не
ставили собі завдання дати щось цілком вичерпуюче й науково розроблене. Малося на
думці, головним чином, задовольнити нагальну потребу широкого загалу українського
й неукраїнського громадянства в такого роду словникові, який би містив у собі в можливо
найбільшій кількості необхідні за-для літературної праці, — (з'окрема, за-для перекладів
з російської мови на українську), — українські слова й вислови, зібрані у виданих до сеї
пори повніших російсько-українських та українсько-російських словниках, яких зараз
нема на книжному ринку. Хоч, з огляду на спішність, праця ця ні в якім разі не могла
рахувати на те, щоб стати великим, так би мовити, академічним справочником, одначе
вживалося всіх можливих заходів, аби словник дав досить повний, відповідно до свого
завдання, лєксиконовий матеріял, провірений і виправлений згідно з біжучими вимогами
що-до правопису та українського літературного слова. Взагалі кажучи, коли
приступалося до складання цеї книжки, то малося на увазі, що це повинна бути робота, виконана
екстрено й до того ще в несприятливих умовинах провінціяльної техники, в не мало
обмежених рамцях, але все-таки досить докладна й можливо пильно оброблена.
В основу словника покладено в значно змінених формі й кількости матеріял, який
міститься в «Російсько-українськім словарі» М. Уманця й А. Спілки («Словарь росийсько-
український», т.т. І—IV, Відень—Львів, 1893—1898 p.p.). Цей матеріял доповнено,
наскільки вспілося, найбільш цінними й необхідними додатками зі словників проф. Є. Тим-
ченка («Русско-малороссійскій словарь», т.т. І і II, Кіевь, 1897 г.) і Б. Грінченка
(«Словарь української мови — Словарь украинскаго языка», тт. І—IV, Київ, 1907—
1909 p.p.), а також з де-яких термінологічних збірників та з власного запасу упорядчиків.
Крім слів, з метою полегчити користування словником, в ньому подано також
більш характерну й необхідну російсько-українську фразеологію, яку взято з тих же
джерел, що й слова.
Вважаємо незайвим подати де-які пояснення що-до правопису, додержаного в
словникові. — Правопис, вжитий в цій книжці, є в загальних рисах той, який панує на
Україні переважно з 1905 року. З'окрема, що-до правопису слід завважити: а) Буква «ї»
означає тільки йотацію звука «і», а не й м'ягчення попередньої приголосної, як це ми бачимо
в правописові галичан, в так званій «желехівці». Тому пишемо: мої (=мойі). їхати
(=йіхати). заїзд (=зайізд). її (=йійі) і т. и. Слова ж дід (=дьід). тінь (=тьінь). зілля (=зьілля).
сіно (=сьіно). ліс (=льіс). сніг (=сньіг). ціна (=иьіна) і т. и. пишемо з «і», так само, як і дім
(=дьім). тік Г=тьік). сизі (=сизъП. сік (=сьік). лій (=льій). ніч (=ньіч). куці (=куцъП і т. и., не
відзначаючи таким способом на письмі м'ягких і твердих відтінків приголосних д. т. з. с.
л. н. ц перед «і»; другими словами, і дід (=дьід). і дім (=дьім). і тінь (=тьінь). і тік (=тьік) і т. д.
пишемо однаково з «і», не зважаючи на те, що в словах першої категорії звуки д. т. з. с.
л. н. ц мають м'ягкий відтінок, а в словах другої категорії ті-ж самі звуки мають твердий
відтінок. (По «желехівці» перша категорія пишеться з «ї»: дїд. тїнь. з'ілля. сїно. лїс. сніг,
щ'на. а друга з «і»: дім, тік, сизі, лій, ніч, куці. — б) Апостроф (') кладеться й після губних
та губно-зубних (б, п, м, в, ф), а не тільки після тих приголосних, котрі можуть мати й
твердий і м'ягкий відтінок. Тим-то апострофом пишемо не тільки з'їзд, з'явише. під'ю-
жувати й др., але й об'їхати, п'ять, м'ята, в'язати, ф'якер. ф'юкати і др. Після губних і
губно-зубних апостроф кладеться з міркувань педагогічних, а також і практичних, щоб
лекше було осягнути правильну вимову. — в) Показано знак м'ягчення (ь) в
сполученнях: с(ь)ві. с(ь)мі. с(ь)пі. з(ь)ві. коли тут «і» є секундарне з «Ь», а також і в сполученнях:

7
ц(ь)ві. ц(ь)в'я. с(ь)в'я. при чому знак м'ягчення взято в дужки — через те, що в останні
часи на практиці в письмі він звичайно пропускається. Упорядчики ж словника вважали
не зайвим показати його хоч би й у дужках, бо це має значення для вірнішої вимови.
Адже цілком зрозуміло, що не однаково треба вимовляти згадані сполучення звуків в
таких словах: сьвіт і свій, сьміх і смілка, сьпів і спікся, зьвірь і звід. В словах — сьвіт.
сьміх і зьвізь звук «і», який вийшов з давнього слов'янського «ятя» (Ь), м'ягчить «с» і «з»;
в словах же — свій, смілка, спікся, звід — звук «і», який є секундарний з «о» та «є», не
м'ягчить попередніх «с» і «з». — г) В питанню що-до правопису приставки «роз» перед
к. п. т. ф. х. ц. ч. ш. ш упорядчики розійшлись: тоді, як один з них, Ф. Шумлянський,
виходячи з того явища, що розвиток консонантизму української мови йде в напрямку
до дзвінкости, обстоював, аби скрізь писалося «роз». — другий, С. Іваницький, стояв за
форму «рос» перед к. п. т. йдучи в данім разі слідом за словником Б. Грінченка й виходячи
з того переконання, що такий правопис цілком відповідає народній вимові. Погодилися
на тім, що залишається правопис другий, за що відповідальність впадає на прихильника
його.
Крім правопису, слід звернути увагу на букви й склади, замкнені в дужки. З них
особливо належить спинитися на слідуючих: «о» і «і», «у» і «в», «од» і «від», «ф» і «х»,
напр. в словах — нево(і)льник, во(і)льний, (у)взяти, від(од)криття, ф(х)утро. Почнемо з
першої пари, тоб-то з «о» і «і». Хоч по силі фонетичного закону в українській мові основне
«о» при збігу шелестівок (приголосних) переходить в «і», але це з'явище ще не в однаковій
мірі сталося по всій Україні відносно де-яких слів; рядом, напр., з формою «невільник»,
«невільничий», «вільний» можна дуже часто чути форму «невольник», «невольничий»,
«вольний». Одначе, беручи на увагу згаданий фонетичний закон переходу «о» в «і» при
збігу шелестівок, слід давати перевагу формі з «і». — Звуки «у» і «в», а також склади —
«од» і «від» вживаються в залежности від того, чи на шелестівку чи на голосівку кінчилося
попереднє слово. Так, у виразах: «він узяв книжку», «він одкрив мені всю правду» —
пишеться «у» і «од» в словах «узяв», «одкрив», бо попередні слова кінчають на шелестівку;
у виразах же — «вона взяла книжку», «вона відкрила мені всю правду» в тих же словах
пишеться «в», «від», бо попередні слова мають на кінці голосівку. — Букви «ф» і «х»
можна вживати по власній уподобі. Можна писати і «футро» і «хутро», «фура» і
«хура» і т. п.
Ще скілька слів про наголоси. Хоч перед друкуванням словника й було вирішено,
що український текст увесь повинен бути з наголосами, але на ділі, через техничні
причини, подекуди не цілком вдалося додержати цієї постанови: залишилися без наголосів
всі ті слова, де наголос припадає на «є» або «ї», а також і де-які з тих, в котрих наголос
припадає на «і». Сталося це через те, що друкарні перших двох буков («є» і «ї») з
наголосами зовсім не змогли дістати, а букви «і» (з наголосом) дістали не в належній кількості.
Отже, в тих випадках, коли над словом не поставлено наголосу, але в ньому є одна з цих
букв, тобто: «є», «ї» або «і», то наголос припадає на цю останню.
Через ріжні непереможні причини, як з боку упорядчиків, котрим під час
друкування словника прийшлося нарізно в віддалених пунктах працювати (один — у Кам'янці, а
другий — у Вінниці), так і з боку друкарської техники у м. Вінниці, а також через
припинення залізничного руху, страйки робітників і т. и., словник, на превеликий жаль,
виходить в світ значно пізніше, ніж гадалося й обіцялося в оголошених від Подільської
Губерніяльної Народньої Управи.
Приносимо щиру подяку всім, хто допомагав нам в нашій праці по складанню й
друкуванню цієї книжки.
Сергій Іваницький
Федір Шумлянський
Вінниця на Поділлі.
25/ХІІ 1918 р.

Пояснення скорочень, ужитих в словникові
анат. — в анатомії
арт. — в артилерії
астр. — в астрономії
бот. — в ботаниці
буд. — в будівництві
військ. — військовий
воєн. — воєнний
Гал. — Галицьке слово
грам. — в граматиці
гірн. — в гірництві
ґеоґр. — в географії
д. — дивись
друк., друкар. — в друкарстві
ж. р. — жіночого роду
зб. — збірне слово
знев. — зневажливе
з(ь)в. — з(ь)вірьок
здр. — здрібніле слово
зоол. — в зоології
з рос. — з російської мови
кам. — камінь
ком. — комаха
ласк. — ласкаюче слово
мал. — у малюванні
матем. — в математиці
мед. — медицинське
мех. — в механиці
мисл. — у мисливстві
мінер. — в мінералогії
мн. — множина
м. р. — мужеського роду
муз. — в музиці
напр. — наприклад
поб. — побільшене слово
присл. — прислівник
пт. — птах
росл., рос. — рослина
p., p. від. — родовий відмінок
серед, р. — середнього роду
сп. p. — спільного роду
стар. — стародавнє слово
теол. — теологічний
торг. — у торгівлі
фіз. — у фізиці
хем., хим. — в хймії
хир. — в хирурґії
церк. — церковне
церк.-сл. — церковно-слов'янське
— Рисочка заступає початок слова або й
ціле слово

С ІВАНИЦЬКИЙ І Ф. ШУМЛЯНСЬКИЙ.
Російсько-У критський
словмйи
еооОфОооо
Том І.
А.—О.
—«ооОООое*—
ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ
Подільської Губерніальної Народньої Управи.
* о©0©0©©
ВІННИЦЯ.
Нова друкарня Пойлішер.
1918

и
Азбука
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
А.
А, а — П а, алё; 2) га? га! чого? а! о! е!
егё!
Аа! — гай! гай!; 2) ну! ну-ну!
Аба — габа
Абажуръ — абажур, кльош, дашок
Абонементъ — передплата, підписка
Абонентъ — передплатник, підпйсчик
Абонироваться — підписатися,
передплатити (
Аборигены — тубільці
Абрикосовый — морелевий, жердёлевий
Абрикосъ, рос. Armeniaca vulgaris —
мороля, жерделя
Абрисъ — обрис, начерк
Абсентъ — полинівка
Абстракція — абстракція, уявність
Абсурдъ — бридня, дурниця
Аванзала — передзаля, аванзаля
Авангардный — передовий, авангардовий
Аванпость — аванпост, передова варта
Авантажный — показний
Авантюрисгь — пройдйс(ь)віт
Августь, (місяць) — август, серпень
Августьйшин — найясніший
Авдотька — П пт. Oedicnemus crepitans —
Кулик болотяний, великий і Upupa
Epops — одут чубатий; 2) рос. Trolhus
europeus — вовчий копит, вовча лапа,
волове око, прикрйт
Аверьянъ, рос. Valeriana officinalis L. —
стоян, смердючка
Авось — може, ачёй, чень. — На авось — на
одчай, навмання, наосліп
Авось-либо — може такй
Авранъ, рос. Centaurea jacea — наголо-
ватки, сердочна трава, синеголов. —
А. Диній, Gratiola officinalis —
золототисячник, дрислйвець
Аврикула, рос. — первоц(ь)віт
Аврора — аврора, рання зоря, с(ь)вітова
зоря, ранішня зоря, зірниця
Аврынь, рос. Lemna — ряска
Австрієць, австрійскій, Австрія — австріяк,
австріяцький, Австрія
Автографъ — автограф -
Автократія — самовлада, самодержавство
Автоматъ — автомат, саморух
Автономія — автономія, самоуряд
Автономный — автономний, самоурядний
Авторь — 1) автор, письменник; 2) творець
Агенть — агент, агент
Аглицкая мята, рос. Mentha piperita —
холодна мята
Агнець — 1) ягня, ягнятко; 2) агнець
Агница — ягниця, ягничка, ярка
Аграрный — земельний, аграрний
Агрономическій, агрономія—агрономічний,
агрономія
Агу — агу, агусі, агусеньки
Адажіо, муз. — повагом, поволі
Адалень, рос. Nimphea alba—латаття, біле,
жіноче латаття, Nuphar luteum —
жовте латаття, глечики, водяний
мак, (квітки сеї рослини) — бабки,
(орощ) — збанок, (листя) — капелю-
ші, (корінь) — товстун
Адалимъ, рос. Turritus glabra L. — пужник
Адамантовый — діямантовий
Адаманть — діямант
Адамова борода, рос. Centaurea scabiosa —
волошки
Адамова голова,трава, рос. Cypripedium
Calceolum — жовті зозульки,
черевички, зозулині черевички
Адамово яблоко — 1) рос. Pyrus Malus para-
disiaca — райське яблуко; 2) анат.
Cartilago Thyreoidea — кадик,
горлянка ,
Адвербіальньїй — прислівний
Адвокагь — адвокат, (глумливо)—брехунець
Адовь — пекельний. — Отродье адово —
пекельне кодло
Адонисъ, рос. Adonis vernalis — горйц(ь)віт?
тирлич.—A. automnalis — павлйні очі
Адресовать — адресувати
Адресоваться — удатися, звернутися,
обернутися
Адскій — пекельний
Адъ — пекло
Адъютантъ — осаул, осавула
Адюльтеръ— 1) чужоложство, перелюбство;
2) чужоложник, перелюбець
Ажно — аж, що аж, аджеж
Ажурный — мережчатий, дірчатий
Азартничать — азартувати, кипіти,
запалитися
Азбука — 1) азбука; 2) граматка, букварь,
абетка

Азбучный
12
Ангелика
Азбучный — азбуковий, абётний
Аиръ, рос. Acorus calamus — татарське
зілля, аєр, гав'яр, явір, лепеха, ле-
пешнйк
Аистовъ — буслячий, чорногузячий,
лелечий
Аистъ, пт. Ciconia alba, С. nigra — бусел,
боцюн, бузько, чорногуз, лелека,
(самчик) — лелёчич
Ай — ой, ай
Ай-да — от-так
Айва, рос. Cydonia vulgaris Pers. — айва,
гдуля, гунь, квіт, пйгва
Акварель — акварёля
Акать — акати
Аклей, рос. Aquilegia vulgaris — голубки,
дзвіночки, орлики, оксамит
Аккомпанименть,
аккомпанировать—супровід, пригравання, пригравати
Аккуратный — 1) акуратни(і)й, справний;
2) чепурний, охайний t
Аконить, рос. Aconitum — царь-зілля, царь-
трава, чорне зілля
Акриды — сарана
Акрополь — вйшгород, акропіль
Аксамитъ — оксамит
Аксессуары—додатки, додаткові речі, при-
ча(и)ндали
Актеръ, актриса — артйст(а), артистка, ак-
т(ьNрка, акт(ьNр
Актъ — J) дія;,2) акт, с(ь)в/яткування;
3) дія, поділ; 4) акт, папір, грамота,
шпарґал
Активность — активність, чинність
Акула, риба Squalus — акула, морська
собака
Акулинка, рос. Verbascum Lychnitis —
коров'як, заяче ухо, дивина
Акушерка — повитуха, сповитуха, акушерка
Акушерствовать — акушерити, бабити,
бабувати
Акушеръ — акушёр, бабич х
Акцентъ — 1) акцент; 2) вимова, говірка
Акцентуація — наголошування
Аладья — блинець, млинець, сластьон
Алалыка — гаркавий, гаркуша
Алебастровый, алебастръ — любайстровий,
любайстер, любастер
Алей — олія
Алембикъ — лёмбик
Аленькій — червоненький
Алехонекъ, алешенекъ — червонісінький,
зовсім червоний
Али — чи, або, хіба
Алифа — олія (на краски)
Алканіе — 1) голодування, голод; 2)
жадання, жага
Алкать — 1) голодувати; 2) жадати,
прагнути
Алкоголь — спірт
Алкоголометръ — спіртомір, вовчок
Аллебарда — кёлеп
Аллебардникъ, рос. Iris — півники
Аллея — алея, вуличка
Аллюръ — хода
Алмазъ — діямант, алмаз
Алмазникъ — діямантник
Алость — червоність
Алтарный, алтарь — вівтарний, вівтарь
Алтей, рос. Althea officinalis — калачики,
проскурки, проскурняк
Алтынникъ— 1) гривня, шостак; 2)
скупердяй, жмикрут
Алтынъ — д. Алтынникъ 1
Алчба— 1) голодування; 2) жадоба, несить,
несйтство
Алничать — несйтитись
Алчность — неситість, пажерливість
Алчный — неситий, ненажерливий,
пажерливий, жадённий
Алый — червоний
Алырникъ — 1) дурйс(ь)віт, шахрай; 2)
глитай, жмикрут
Алырничать — дурити, шахрувати
Альбомъ — альбом
Альбуминъ — білковина, білок
Альковъ — валькір^ ванькй(і)р
Альть, ся — червоніти, ся
Алфавить — азбука, ал(ь)фабёт, абетка
Алюминій — глйнець
Алюминіевьій — глинцьовий
Аляповатость — незугарність, незг(ґ)раб-
ність, (про малювання) — ляпанина
Аляповатый — незугарний, незг(г|рабний,
(про малювання) — ляпаний
Амарантъ, рос. Amarantus candatus —
краса, щириця, лисичі хвости. — A. retro-
flexus L. — щириця, волохач.—А. ра-
niculatus — васильки, червоний щир,
садова щириця, щирёць
Аматеръ — ласій, ласун, ласий
Амбаръ — комора, хлібниця, житовня,
шпихлір ,
Амбиція — гонор, амбіція
Амбра — пахощі, амбра
Амбразура — бійниця
Амбровый — пахучий, пахнючий, запашний
Амвонъ — амбона, казальниця
Аминь — 1) так, правда, амінь; 2) кінець
Амміакь —. амоніяк
Амнистія — амністія, помилування
Амуниція — амунйція
Амуриться — женихатися, залицятися,
лицятися, амуритися
Амуры — амури, женихання, залицяння,
зальоти
Амшаникъ — омшаник, темник t
Анагодни, анадысь — недавно, допіро(у),
сими днями
Анализировать — роскладати, розбирати,
аналізувати t
Анализъ — росклад, розмір, аналіз(а)
Аналогическій — аналогічний, схожий,
подібний
Аналогія — аналогія
Анархія — безправ'я, безуряддя, безладдя,
розрух, анархія
Анатомировать — потрошити, требушйти,
пороти, різати, анатомувати
Анахореть — анахорет, скитник, одлюдник,
пустельник
Анаеема, анаеемскій — анахтема,
анахтемський
Ангажировать — ангажувати, запрошувати
в танець
Ангелика, рос. Angelico — дягиль, дзёнгель

Ангелочекъ
13
Армянинъ
Ангелочекъ — янголя, янголятко
Ангелъ — янгол. Ангелъ за трапезу! — Хліб
та сіль! — Ангелъ тьмы — злий дух,
нечистий
Ангельскій — янгольський, янголйни(і)й
Ангельчикъ — д. Ангелочекъ
Англичанинъ, не, англ і иск і и — англичанин,
англичани, англієць, англичанський,
англійський, аглицький. — Днглій-
ская бользнь, rachitus — одміна
Анданте, муз. — повагом, помалу
Андрогинъ — двоєнастий
Андронъ — коряк, корёць, черпак
Анекдотъ — 1) анекдот; 2) вигадка,
побрехенька, (правдоподібна) — можеой-
лиця
Анемическій — малокровний
Анемія, мед. Anemia—малокров'я, бліднйця
Анемометръ — вітромір
Анемонъ, ррс. Anemone — сон, сон-трава,
сон-зілля г
Анисовка — ганусівка
Анисовый — ганусовий
Анисъ, рос. Pimpinella Anisum — ганус
Анитовый — кроповий
Анить, рос. Anethum graveolens — кріп, укріп
Анка, пт. Corvus monedula — галка, галич
Анналы — літопис
Анонимный — без'іменний, анонімний
Аналисть — літописець
Антагонистъ, антагонизмъ — супротивник,
противенство, ворожість
Антарктическій — південний, антарктичний
Антидоръ — дара, антидор (
Антикъ — старовина, старос(ь)вітчина,
антик
Антилопа — сарна, сайгак,,дика коза
Антипасха — провідна неділя
Антихристь — анцйхрист, антихрист
Античный — стародавній, античний,
старовинний t
Антрактъ — антракт, межидія, перерва
Антропофаги — людоїди
Анчоусъ, риба Engraulis encrasicholus —
хамса
Анъ — аж, але
Анютины глазки, рос. Viola tricolor —
братки, братчики, брат та сестра, пол;у-
ц(ь)віт, полуц(ь)вітки, Іван та Марія,
зозулині черевички
Апартаментъ, ы — кімната, с(ь)вітлйця,
кімнати, горниці, покої
Апатическій, апатичный — апатичний,
байдужий, млявий
Апатія — апатія, байдужість, млявість
Апеллировать — апелювати, подавати на
пересуд
Апеллящя — апеляція, пересуд
Апельсинъ, рос. Citrus aurantium — поме-
ранча, померанець
Аплодировать — плескати
Аплодисменты — оплески
Апологія — оборона, апологія
Апоплексія, апоплексическій ударъ, мед.
Ароріехіа — грець. — (А щоб тебе
грець побив!)
Апостать — недовірок, єретик
Апостема, мед. Abscessus — чиряк, чйрька,
чирка t
Аппарать — апарат, пристрій
Аппетитный, но — апетитний, смашнйй, до
смаку, у смак, смашно
Аппетить — апетит, (болізний)—їстовець. —
Аппетита ньтъ — не їсться, на їду не
йде, на їдло не бере, охоти нема. —
Съ аппетитомъ — до смаку, у смак
Апрьльскій — апрільський, квітн(ьо)евий,
ц(ь)вітн(ьо)еви/і ,
Апрьль — апріль, квітень, ц(ь)вітень
Арава — юрба, сила, юрма, тиск, зг(ґ)рая
Арапникъ — гарапник, малахай
Арапъ — араб, мурин
Арба — гарба
Арбузецъ, арбузикъ — кавунець, кавунчик
Арбузный — кавуновий, кавунячий
Арбузъ, рос. Gucurbita citrulfus — кавун
Аргамакъ — румак
Аргументъ — довід, доказ
Арена — 1) арена; 2) (бою) — бойовище,
поле, тічок; 3) (бігу) — біговисько
Аренда — 1) орё(а)нда, посесія; 2) рата,
чинш (за землю)
Арендаторъ—ор(а)ендарь, ранлдрь, посесор
Арендный — орендний, посесійний
Арендная плата — рата, чинш
Арендовать — 1) наймати, ор(а)ендувати,
брати в посесію; 2) держати, тримати
посесію
Ареометръ — вовчок
Арепейникъ, арепья, рос. Carduus — реп'ях,
будяк, колюх
Арестантская — арештанська, рештарня,
буцегарня, хурдига, темна, холодна
Арестантскіи — арештанський
Арестантъ — арештант, невольник, в'язень
Арестовать — 1) арештувати, забрати;
2) поцінувати
Аресть — арешт
Аржанецъ, рос. РгЦешп — житниця, Р. рга-
tense — пирій, ржанець
Аржанище — житнище
Аржаникъ, рос. Plantago Lanceolata —
подорожник, попутник, ранник, стягач,
порізник, собачі язички. Д. під сл.
Аржанецъ
Аржанои — жйтний, житній, жйтяний
Арженуха — житній хліб
Аристократическій — 1) аристократичний,
шляхетський; 2) вельможний,
панський
Аристократія — 1) аристократія,
шляхетчина; 2) панство, шляхёцтво
Аристократь — аристократ, пан
вельможний, дука
Ариеметика — арих(т)метика
Арія — арія, с(ь)пів
Арка — арка, дуга, лука. — (Зроблений
аркою) — дужнйй t
Аркань — 1) аркан; 2) припін, прив'язь
Аркебуза — гаркебуз, самопал
Арматура — 1) зброя, броня, оружжа; 2)
арматура t
Армія — армія, військо
Армякъ — свита, свитина, сіряк, сірячина
Армянинъ — вірмен, армен

Армянскій
14
Бабахнуть
Армянскій — вірменський, армёнський
Арнаутка — 1) (жінка) — арнаутка; 2)
(пшениця), Triticum ,vulgare — арнаутка,
білотурка, гарнівка
Ароматический, ароматный—запашний,
пахучий, пахнючий, духовитий, пашнйи
Ароматъ — пахощі, пах, дух
Аронникъ, рос. Arum maculatum — козяча
борода
Аронева борода, рос. Saxifruga sarmen-
tosa — венерині коси
Арса, арсь, рос. luniperus communis — яло-
вёць
Арсеналъ — 1) арсенал; 2) пушкарня
Артачиться — норовйтися, опинатися
Артель — артіль, (у рибалок) — ватага, (у
чумаків) — валька ,
Артельщикъ— 1) артільщик, спільник (якої
артілі); 2) отаман (артілі)
Артиллеристь — гармаш, пушкарь
Артиллерия — артилерія, армата
Артистъ, ка — 1) артист(а), ка; 2) митець,
мистёць, мастак, майстер, штук-
майстер
Артишокъ, рос. Cynara Scolymus — карчох
Артось — артус, дарнйк
Арфа — 1) (муз.) — арфа; 2) грохот, рахва
Арфисть, ка, арфянка — арфяр, арфярка
Архалукъ — каптан
Архаровецъ — ледащо, непутящий,
шибеник; обідранець, обшарпанець
Архивъ — архив
Архипастырь — владика, архипастирь
Архитекторъ — архитектор, будівник,
будівничий
Архитектура — будівництво
Архієрей — владика, архирёй
Арчакъ — лука (біля сідла)
Аршинникъ — 1) крамарь; 2) шахрай
Аршинничать — крамарювати
Аршинный — аршиновий
Аршинъ — аршин. — Мірять на свой ар-
шинъ — на свою мірку міряти
Аскетъ — скитник, одлюдник, пустельник
Асмодей — злий дух, сатана
Аспарагь, рос. Asparagus — шпарага,
заячий холодок
Аспидный — грифельний. — Аспидная
доска — грифельна дошка, тавлётка
Аспидскій — гаспидський
Аспидь — 1) змія, Haje, Coluber haje, Naja
— гаспид, (про чоловіка — злий,
лихий) — гаспид; 2) грифель
Ассигновать— 1) асигнувати, призначити;
2) дати квиток на гроші
Ассимилировать — асимілювати, привподо-
бляти, вподобляти
Ассимиляція — асиміляція, вподібнення,
привподоба
Ассоціація — асоціяція, товариство, артіль
Астма, мед. — задуха, дйхавйця, ядуха
Астра, рос. Aster — гайстра, гайстер,
зи(і)мнйк, п'ятаківці, айстра
Астрагалъ, рос. Astragalus — богородишна
трава
Астрологь — астролог
Астролябія — верцадло, астролябія
Асфальть — смола жидівська, осфальт
Ась — га?, що?, а що?
Атава — отава
Атака — атака, напад
Атаковать—атакувати, нападати, кидатися
на кого, вдарити на кого
Атаманскій — отаманський, отаманів
Атаманъ — отаман, (зб.) — отамання,
ватаг, ватажок
Атаманствовать — отаманувати
Атанде — трівай, почекай, годі, а зась, а
дзусь
Атеизмъ — безвір'я, невірство, безбожність
Атеисть — невіра, безбожник, атеїст
Атериика, рос. Arterina pantica—катеринка,
дугулька
Атлась — отлас, саєта, єдваб
Атлетъ — велетень, велет, дужак
Атмосфера — повітря, воздух, атмосфера
Атрибутъ — причандал. — Атрибуты
власти — клейноди, знаки
Аттестатъ — с(ь)відоцтво, атестат
Аэростатъ — аеростат, бальон
А ту! — тю-тю!, кусі, гуджга, гйдж(г)а, утю,
гутю
Атукать — тютюкати, гутюкати, цькувати
Ата, атенька — тато, татусь, батенько
Ay! — агу! агов! го-го!
Аудиторія — авдиторія, слухальня
Аудиторъ — авдйтор
Аукать, ся — гукати, одгукуватись;
перегукуватись. — Каково аукнется, тако^
во и откликнется — як гукаєш, так і
одгукується
Аукціонь — поторжка, ліцитація. —
Продать сь аукціона — продати з
молотка
Афеня — кацап, рознощик, щетинник
Афера — ґешефт
Аханьки — лишенько!
Аханье — охання, охи
Ахать — 1) охати, зітхати; 2) дивуватися,
лякатися г
Ахинея — дурниця, бридня, нісенітниця,
теревені. — Ахинею нести — теревені
правити, нісенітницю плести,
дурницю верзти, ка'зна що патякати
Ахти! — ох! лишенько!, гай-гай! — Ему не
ахти — йому не дуже добре, не
солодко, не мёд
Ахъ! — ох!, ой!, ах!
Б.
Ба! — ач!, чи-ба!, чи ти ба!
Баба — 1) (мати батькова або матери і
кожна стара жінка) — баба, (здр.) —
бабка, бабуся, бабуня, бабуля,
бабусенька; 2) (чия жінка) — жінка,
(молода) — молодиця, (здр.) — жіночка,
молодичка; 3) (кожна жінка) — жінка,
баба; 4) птиця Pelekanus — баба
птиця; 5) паска, папушник; 6) журавель
(коло кирниці); 7) (комаха) — бабка,
оабич; 8) баба, довбня, довбешка
Бабахнуть — бухнути, гепнути, брязнути

Бабахъ
1
5
Бакчевикъ
Бабахъ — бух, гёп, брязь
Бабенка, баоеночка — молодичка, жіночка
Бабень — бабій, бабич
Бабить — бабувати, бабити
Бабища — бабега, бабище
Бабій — 1) жіночий, жіноцький; 2) бабин,
баб'ячий, бабівськйй
Бабій зубъ, гриб Sclerotium clavus —
ріжки, чорні ріжки, (гал.) — матка,
старий хліб
Бабій умъ, бабій разумъ, рос. Gypsophila
paniculata — перекотиполе,
покотиполе, катун t
Бабье льто — бабине літо
Бабьи зубья, рос. Dentaria — зубнйця,
живець, ясенёць
Бабьи немочи — примхи, вередування
Бабьи румяна, рос. Ecnium Onosma —
краснокорінь, красний корінь,
громовик, шарило
Бабка — 1) д. баба; 2) лікарка, зцахарка,
шептуха; 3) (в дитячій грі кісточка)
— бабка, паця, (та, що нею б'ють) —
битка, (налита оливом, свинцем) —
олив'янка, свинчатка; 4) бабка
(кілька снопів льону або коноплі,
поставлених сторч, брусок гострити
косу і т. д.); 5) рибка Gobius — бичок
(на Бузі, Дністрі і Дніпрі і під
Одесою): Gobius melanostomus — губань,
G. marmoratus — бичок, цуцик, G.
fluviatilis — б. гонець, G. platucephalus
— головань, головач, G. Trautvetteri
— б. горлач, G. melanio Pall. — б.
коваль або чорний, G. Ratan — ротань;
6) рос. Plantago arenaria — бабка
трава, хмёлик
Бабничанье — бабування
Бабничать — д. Бабить
Бабочка — 1) Papilio — метелик, мути(е)ль.
— Ночная бабочка, Phalaena —
полуношник
Бабукъ, звірьок, Dipus jaculus — земляний
заєць
Бабушка — бабуся, бабусенька, бабуля,
бабуня
Бабушкинъ — бабин, бабусин, бабунін
Бабье — жінки, жіноцтво, жінота, баби
Бабы, сузір'я Плеяди — Волосожар,
квочка, квочка з курчатами
Бавушка — забавка, виграшка, цяцька
Багажъ — багаж, клунки, пакунки,
вантаж
Багоръ — 1) ком. Cocus—червець; 2) (краска)
— манія, червець, кармазин, бакан
Багоръ — пішня, гак
Багрецовый — 1) червчастий, червонястий,
бакановий; 2) кармазиновий
Багрець — червець, кармазин {
Багрить, багриться — червонити; червоніти
Багровина — синяк, басаман
Багровый — червоносйній
Багровіть, багрьті, — д. Багриться
Багрянець — червінь, -веню
Багряница — багряниця, червенйця
Багряный — червоний
Багульникъ, рос. — 1) Ledum palustre --
головолом, болотник; 2) Spiraea Ulma-
ria — гірошник? огірошник, бузина
болотна, жаб'ячі конопельки, кашка,
медуниця
Бадаржанъ, рос. Solarium melongena —
баклажан (синій), Lycopersicum escu-
lentum — помідор(а)
Бадейщикъ — бондарь
Бадья — 1) відро, цебер, цебро; 2) балія,
балія, шаплик, (в котрих рознощики
продають рибу); 3) діжка, кадовб,
(для меду, частіше з липи) — лйпів-
ка; 4) рос. Typha — рогіз, рогоза,
кіях, кіяхй, султанчики, палки
Бадьянъ, рос. Illicum anisatum — бодян.
Б. дикій, Dictamnus albus — ломиніс
Бадяга, губка Spongia або Bodiaga
fluviatilis et lakustris — бодяга, водяна
губка, надошник, ладожник
Бадяжникъ — жартун, веселун, кумедник,
с(ь)міхун; базікало
Бадяжничать — жартувати, пустувати,
кривитися, кумедничати, базікати
База — база, основа, підстава, підвалина
Базарить, базарничать — базарювати
Базаръ — базар, торг, торжок, місто,
ринок
Базилика — 1) церква (особливого
будування); 2) рос. Ocimum basilicum —
васильки, душисті, церковні
васильки
Баиваться — боятися, страхатися,
потерпати
Баиньки — спатки, спатоньки
Байбакъ — 1) звірьок Arctomys bobae —
ба(й)бак; 2) лежень, ледарь, ледащо;
3) оурлака; 4) колода, оцупок
Байбачій — байбаковий
Байдара — човен, байдак
Байка— 1) казка, байка, приказка,
пісенька (колискова); 2) бая, байка
(тканина)
Байковый, байчатый — баєвий
Байчивый, байщикъ,— балакливий,
балакучий, балаклій, говіркий, щебетун
Бакалавръ — бакаляр
Бакалда, бакалдина — бакай, ковбань,
ковбаня ,
Бакалейникъ — бакалійник
Бакалейный — бакалійний
Бакалейщикъ — бакалійщик
Бакалея — бакалія
Бакенбарда, бакенбардь, частіше мн.
бакенбарды — бакирі, бурці, баки
Баклага— 1) боклаг, ба(о)клажок, банька,
барилко; 2) мазниця
Баклажанъ — д. Бадаржанъ
Бакланъ — 1) водяна птиця Phalacrocorax;
2) колодка, штурпак, оцупок,
цурупалок; 3) головань, головатий
Баклуша — 1) Бить баклуши—байдики бити,
байдикувати; 2) колесо (чавунне,
гідравлічне); 3) тарілки (муз.)
Баклушникъ, ца — лёдарь, ка, лодарь, ка,
ледащо, ледащиця, байдикуй
Бакулить — балакати, базікати
Бакуня — балясник, базікало
Бакча — баштан
Бакчевикъ, бакчевникъ — баштанник

Бакчевой
1
6
Баранъ
Бакчевой — баштановий
Бакшинъ — гостинець, могорич, басарйнка,
базарйнка; хабарь
Балабонить—дзвонити, брехати,
розбріхувати
Балаганный — 1) ятошний; 2) кумедіянськии
Балагань,— 1) ятка; 2) землянка, намёт,
курінь
Балагурить — базікати, балакати, шутку-
вати, пустувати, жартувати
Балагурство — балачка, базікання,
баляндраси, жартування
Балагурь — базікцло, баляндрасник,
цокотун, торохтій; веселун, жартун,
кумедник
Балакирь — глечик, горщик (на молоко)
Балалайка — балабайка, балалайка
Балансировать— 1) рівноважитися, балян-
сувати; 2) танцювати (на канаті)
Балансь — 1) рівновага, бала(я)нс; 2)
баланс, обрахунок
Баласть — тяга, савур, груз
Баластить — ладувати, оаластувати
Балахвость — волоцюга
Балахонь — балахон, хламида, халат
Балбесничать—лодарювати, байдики бити,
байдикувати
Балбесъ—бёл(ь)бас, бецман, лодарь, ледарь
Балбешка — оцупок, штурпак, цурупалок
Балда — 1) ґуля, ґуля (на дереві); 2)
довбня; 3) молот (ковальський); 4)
бовдур, гёвало
Балдань, рос. Rhamnus frangula — жостір,
жостер
Балдахинъ — балдахин, намёт
Болдріань, болдырьянъ, рос. Valiana
officinalis — двер'ян, одхасник, чортове
ребро, бісове ребро, стоян, дільче
ребро
Балентрясы— 1) баляси, баляндраси; 2)
вигадки, витребеньки
Балка — 1) брус, (під стелею) — сволок,
(тонший під стелею) — трям, трямок,
[між кроквами) — банта, бантина;
2) балка
Балконь — ґанок, вишка
Баллотировать, ся — голосувати, ся
Баллотировка — голосування
Балль — 1) (при голосуванні)—голос, жереб,
жеребок; 2) од(від)мітка, бал, нотатка
Балмошный — нерозсудливий, необачний,
пустотливий, вітрогон
Балмошь — дурниця, дурющі, дурість
Балованный — баловании, мазаний,
пещений
Балованье — мазання
Баловать, ся — 1) пустувати, жирувати;
2) мазати, пестити
Баловень — пестун, милованець, (про дітей)
— мазун, мазунчик, мамій, мазаний
пиріжок, мазепа, (в їді) — пшенйш-
ник f
Баловникь, ца — 1) мазій, ка; 2) пустун, ка,
пустушка, жирун, ка, брикун, бри-
кунёць
Баловство :— 1) пустування, пустота,
пустощі; 2) мазання, потурання
Баль — баль, бенкет, вечернйці. — Ъздить
по баламь — балювати, балувати,
бенкетувати
Балы — баляси, баляндраси. — Точить
балы — баляси, баляндраси точити,
правити
Бальзаминь, рос. Impotiens balsamina, I.
noli me tangere — не руш мёнё,
розрив, черевички Божої матері
Бальзамировать, ся — бальзамувати, ся,
мастити, ся
Бальзамическій — бальзамовий, запашний,
пахнючий
Бальзамь — бальзам, живнйна
Бальный —бальовий
Балюстрада — баляси
Балясина — баляса (стовпик в балясах)
Балясникь — балясник
Бамбай, рос. Valeriana dubia — адамове
ребро, чортове ребро
Банда — банда, ватага, зґрая
Бандероль — перепаска, оандероля
Бандить — бандит, розбійник, розбишака,
харциз, харцизяка, (в Карпатах) —
опришок
Бандурить — бринькати
Банить, ся — банити, ся, мити, ся
Банка — банька, слойка, слоїк, (з бляхи) —
бляшанка, пушка
Банкеть — бенкет, учта
Банкротиться — банкрутувати
Банкь — банок t t
Банникъ — 1) мітла, віхоть, щітка (задля
чистки гармат); 2) віник (в лазні)
Банный—лазневий, баньовий.—Присталь,
как банный листь — причепився, як
смола
Баночный — баньковий, слоїковий
Банть — бант, (на взір квітки) — квітка,
(на взір метелика) — метелик
Банщикь — лазник, лазнюк, баньщик
Баня — лазня, баня
Барабанить — барабанити, тарабанити,
торохтіти
Барабань — барабан, тарабан
Барабанный — бараоанський
Барабошить — куйовдити, кудовчити,
колошкати, роскидати, перевертати
Баракь — курінь, байрак
Баранець — 1) рос. Lycopodium cavatum —
дереза; 2) рос. Primula officinalis —
проліски, просерён, первоц(ь)віт,
медяник, медяничкй, медяник-зілля,
божі ручки, сорочі лапки, лісове
зілля, котики, (гал.) — ключики, куку-
річка, гадйнниця
Баранина — баранина, овечина, махан
Бараній — баранячий. — Согнуть въ бара-
ній рогь — в дугу зігнути, на порох
стерти
Баранка, мн. баранки — 1) бубличок,
бублички, обарйнок;2)калачик, баранець
Баранокь — гй(є)мбель
Баранчикь — 3) рос. Glechomatiederacea —
котики, лісова м'ята, росхіднйк,
шандра
Баранъ — 1) баран, (здр.)—баранець, (вйха-
лашании) — валах, скіп, (на плід) —
авряк, (круторогий) — кручак, (дй-

Барахтаться
17
Бахилы
кий) — тур; 2) бараняча шкура, смух,
смушок; 3) кол6(й)воро(і)т; 4) глечик
(з двома носиками)
Барахтаться— 1) вовтузитися, порпатися,
тріпатися; 2) боротися, борікатися
Барашекъ — 1) баранець, баранчик, ягня,
ягнятко; 2) nm. Scolopax — баранець,
вівчарик, баранчик
Барашки — 1) кучері; 2) зайчики (білі
хвильки на воді); 3) баранці
(кучеряві хмарки); 4) бруньки, котики (на
вербі то-що)
Барашковый — баранячий, ягнячий, (про
смух) — смушевий, смушковий
Барбарись — рос. Berberis vulgaris —
байбарис, кислянка, квасниця
Барвена, риба Mulus barbatus — барбун,
барбуля
Барда — барда
Барденый, бардовый — бардовий
Бардъ — кобзарь, бандуриста, бандурист,
бандурник
Баре — пани, панство, панва, панове
Барельефъ — горорізьба
Баржа — баржа, байдак
Бариновь — панів, панський
Баринокъ — панок, (мн.) панки
Баринь — пан, (з дрібного панства) —
панок, підпанок, полупанок, (з
мужиків) — недопанок. — Большой
баринь — пан на всю губу
Баритонь — баритон, підбасок
Бариться — паніти, удавати пана, пано-
шитися
Баринь — 1) панич, паничик, панйченько
Барка — барка, байдак
Баркась — баркас, дуб, шаланда
Баронесса — баронова
Барочный — баидаковий
Барская спесь, рос. Lychnis chalcedonica —
зірки, зірочки
Барскій—панський, панів. — Барское дитя—
паня, паненя, (мн.)—панята, паненята
Барство — панство, панування
Барствовать — панувати, паном жити
Барсукь, зв. Meles taxus — бурсак, харсун
Барсучій — бурсуковий, харсуновий
Бархань — кучугура
Бархатець — 1) здр. с. Бархатъ; 2) рос. Та-
§etes patula — чорнобривці, чорно-
рйвець, оксамит
Бархатка — 1) оксамитка; 2 ) рос. Bellis pe-
rennis — стокроть, стокротка
Бархатникь — оксамйтник, кармазинник
Бархатный — оксамитний, оксамитовий,
бархатовий
Бархатъ — оксамит, бархат
Барченокъ, барчикь — панич, (здр.)
паничик, панйченько
Барчукрвь — паничів, паничёвський, пани-
чівський
Барщина — панщина
Барщинникъ — крепак, панщанин
Барщинный — панський, крепацький
Барынинъ — панін, паніїн
Барынька — панійка
Барыня— 1) пані, панія, господиня; 2) рос.
Crataegus Oxyacantha — глід
* 5-228
Барышникъ — баришник, менжун, (волами)
— прасол, (кіньми) — ліверант
Барышничать — баришувати, менжувати,
прасолувати
Барышнинъ — панночкин, паннин, панян-
ський
Барышня — панна, панночка, панянка, па-
няночка
Барышъ — бариш, зиск, користь
Басенка — баєчка, казочка
Басенникь — баєш(ч)ник, байко
Басенный — баєш(ч)ний
Басисть — басиста, басистий
Басистый — басовий
Басить — басити
Басище — басюка, басюра
Баснописець — байкарь
Баснословний — 1) баєшний; 2) небувалий,
нечуваний, дивовижний
Баснь, басня — байка, приказка
Басовой — басовий
Басонъ — галун, брузу;мент
Бассейнь — 1) водозбір, копанка, Цжав-
ка; 2) падь, влоговина, макітра;
3) басейн
Баста — годі, досить, буде, край, шабаш
Бастіонь — башта
Бастовать — шабашити, переставати, ба-
стувати, страйкувати
Басурманить, ся — бусурмёнити, ся, турчи-
ти, ся
Басурманскій — бусурменський
Басурмань — бусурмен, бузувір
Бась—бас.—Пьть басомь—с(ь)півати баса
Батарь — лопух, реп'ях, бур'ян
Батенька — батенько, батечко, татко, тато,
татусь, татуньо
Батогь — палиця, кий, лозина
Батожить — ду;басити, чухрати, пужити
Батожье — палічча, киї
Батракь — наймит, бурлака, бурлак, (зб.)
— бурлацтво
Батрачество — бурлукування, найми
Батрачить — наймитувати, бурлакувати,
по наймах ходити
Батрачиха, батрачка — наймичка,
наймитка, бурлачка
Батька — 1) батько, татко; 2) пан-отець,
батюшка
Батькинь, батьковь — 1) батьків, тат|в,
батьковий, отцевий; 2) попів,
попівський, поповни, пан'отців
Батюшка — д. Батенька і Батька
Батя — д. Батька 1
Бауль — 1) скриня, скринька (обтягнута
шкурою і окута залізом); 2) візок
(санки з будкою)
Баутка — баєчка, приказка, побрехенька
Бахарь,— 1) байко, баєшник, казочник,
базікало, балясник; 2) лікарь, знахарь
Бахвалить, ся — хвалитися, вихвалитися,
хвастати, ся
Бахвалъ, бахвалка — хвастун, ка, хвалько,
чванько
Бахвальство — хвальба, хвастощі
Бахилы — постоли, верзуни, кожанці,
ходаки

Бахрома
1
8
Безвыходный
Бахрома — торочки, френзлі, торочка,
пацьорки
Бахромистыи—торочковатий, френзелястий
Бахромить — торочити, френзлювати
Бахромочная трава, рос. Herniaria glabra L.
— гладун, остудник, грім, собаче
мило
Бахромочный — торочковий
Бацнуть, ся — 1) гепнути, ся, трахнути, ся,
бухнути, ся, брязнути, ся, бебехнути,
ся; 2) ляпнути
Бацъ! — бух, геп, брязь, бебех, лясь, ляп!
Башенница, рос. Turritis glabra — польовий
льонок, пужник, гайдамака
Башенный — баштовий
Башка — головешка, голова-макітра,
кабак
Башковатый — 1) головатий, головач,
головань
Башмакъ — 1) черевик, (здр.) — черевичок,
(мн.)—черевики, черевички; 2) гальмо,
гальма
Башманка, рос. Cupripedium — черевики
Башмачникъ, ца — черевичник, ця
Башмачный — черевичний
Башмачокъ — черевичок
Башмачок каріннь, рос. Cypripedium Cal-
ceolus — жовті зозульки, черевички
Башмачки, рос. Delphinium Consohda —
сокирки, польові сокирки, комарові
носики,черевички t
Башня — башта, вежа, (рухома у козаків
при облозі) — гуляи-городина, (вар-
това) — вартовня
Баю, баюшки-баю — люлі, люлі-люлі
Баюкальний — колисковий
Баюкать — люляти, колихати, крлисати,
котика с(ь)півати, прис(ь)півувати
Баянъ — кобзарь, боян
Баять — мовити, казати, баяти
Бдитель, ница — невсипущий
Бдительность — пильність, невсипучість,
дбалість, дбання
Бдительный — невсипучий, догляднйй,
дбалий, дбайливий, пильний
Бдьніе — П безсоння; 2) д. Бдительность
Бдьть — 1) не спати, не всипати, ніч
збрити; 2) дбати, пильнувати,
доглядати
Бедерный — стегновий
Бедерчатый — стегнастий
Бедренець, рос. Pimpinella Saxifrago — козёл,
козлики, бедрёць, бедринець
Бедренець описовыи, рос. — 1) Pimpinella арі-
sum — ганус; 2) Achillea — деревій,
кривавник, серпоріз; 3) Sanguisorba
officinalis — родовик, сухозлотиця,
ужаче зілля
Бедро, мн. бедра — стегно, кульша, (мн.)
кульші
Бедрянка цареградская, рос. Cydonia
vulgaris — гдуля, квіт
Беза, рос. Synnga vulgaris — бузок
Безалаберность — безладдя, непорядок,
нерозсудливість, безладність
Безалаберный — безладний, нерозсудливий
Безалаберщина — д. Безалаберность
Безбожіе — д. Атеизмъ
Безбожникъ — д. Атеистъ
Безбожничать — безбожничати, не мати
Бога в собі, блюзнити
Безбожный — безбожний, немилосердний
Безбокій — безбокий
Безболезненность, безболезненный — без-
хворність, безболісність,
безболісний, безболізний
Безбородый — безбородий, безбородько,
голобородий,голобородько
Безбоязненность, безбоязненный — безбояз-
зя, с(ь)міливість, відвага, небоязькйй,
с(ь)міливий, відважний
Безбрачіе, безбрачность, безбрачный —
безшлюб'я, безжёнство, безшлюбний,
безжонний
Безбрежный — безкраїй
Безбровый — безбровий, безбровний
Безбрюхій — безпузий, безпузько
Безбурный — тихий, спокійний, небурхлй-
вий, затишний
Безбьдность — достаток, заможність
Безбьдный, но— 1) заможний,
заможненький, з достатком; 2) без біди, в
достатку
Безведренница, безведріе — негода, него-
диця, непогодь
Безвинно — безневинно, без вини,
неповинно; даремне, дарма
Безвинность, безвиновность —
безневинність, неповинність
Безвинный, безвиновный — безневинний,
неповинний
Безвкусица, безвкусіе — несмак, несмач-
ність
Безвкусный — несмаш(ч)нйй, не до смаку
Безвлажный — сухий, невохкий, безвоглии
Безвластіе, безвластный — без'уряддя, без-
властя, безвла(ст)дний
Безводица, безводье, безводный — суш, без-
віF)ддя, безводий
Безвозбранный, но — незаборонений,
вільний, без перешкоди, безборонний
Безвозвратный, но — безповоротний, без
вороття, безповоротно
Безвозмездный, но — дармовий, даремний,
без гроши(е)й, дарма, дурно, даремне,
даром, за спасибі
Безволосый — безволосий, голомозий, го-
ломшйвий, гйрявий
Безвредный, но — нешко(і)длйвий, не-
вадлйвий, не шкодить, не вадить, не
вадно
Безвременникь — 1) безталанний,
бездольний; 2) рос. Colchicum autumnale —
шапран дикий
Безвременница — д. 1) Безведренница;
2) негрда, лиха година, пригода,
лихоліття; 3) безталанна, бездольна,
безшасниця
Безвременный, но — невчасний, недочасний,
не в час, не вчасно, не до часу, не-
дочасно, передчасний, но -
Безвременье — 1) д. Безвременница 1 і 2
Безвыводной, безвыводный — невиводний
Безвыгодный — невигідний, некорисний
Безвыходный — 1) безвйх(о)ідний; 2) неви-
крутний, безпорадний

Безвычурный
19
Безконный
Безвычурный — простий, невигадливий,
немудрований
Безвыездный — безвйїздний
Безвьдомый — безвісний, невідомий,
незнаний
Безвьрный — без,(не)вфний, невіра
Безвьстіе — безвістя, резвість
Безвьстный, но — безвісний, невідомий,
незнаний, безвіст), невідомо, незвісно
Безветренный — безвітрий, тихий, (про яке
місце) — затишний
Безвьтріе — безвітря, тиша
Безглавить — рубати, стинати голову, (про
кару) — горлом карати, на горло
карати
Безглавный, безглавый — безголовий
Безглазый — без'окий
Безгласіе, мед. Aphonia — безголосся,
німота
Безгласный, но — безголосий, не маючий
голосу, безмовний, німий, без голосу,
німо; нишком г
Безгневный, но — безгнівний, без гніву
Безголовый — 1) безголовий; 2)
дурноголовий, дурний
Безголосный — безголосий
Без гордости ый — негордий
Безграмотность, безграмотный —
неграмотність, неписьменність, неграмотний,
неписьменний t
Безграничность, безграничный — безмір'я,
безмежність, безмржний, безкраїй
БезгрЄшньій, но — безгрішний, негрішний*
без гріха, по правді
Безданно — безданно, без плати, дарма
Бездарность, бездарный — недотепність,
нездатність, нездольність,
недотепний, нездатний, нездольний,
недотепа
Безденежный, но — 1) без грошей,
безгрошевий; 2) безплатний, даремний,
дармовий, без грошей, дарма, дурно,
даремне t
Безденежье — безгрішша,, безгрошеве
Бездна— 1) безодня, прірва; 2) сила, без
ліку, безліч, сила тяжк?, до ката, до
біса, до чорта, до стобіса
Бездождица, бездождіе — бездощиця,
посуха, суша, сухоліття
Бездождный — 1) недощовйй; 2) сухий,
посушний
Бездоимный, бездоимочный — без недоїмки
Бездоказательный, но — бездоказний,
бездовідний, без доказу
Бездолье—безталання, бездолля, безголов'я
Бездольный — 1} бездольний, безталанний,
безщасний, нещасний; 2) бот. Асо-
tyledones
Бездомникъ, ца — бурлака, бурлачка
Бездомный — безхатній; безпритульний
Бездомовщина — бурлацтво
Бездонный — 1) безденний; 2) безодній, бе-
зодний. — Какъ въ бездонную бочку
— як у прірву
Бездорожица, бездорожье — бездоріжжа,
безпуття ' ,
Бездоходный — бездохідний
Бездушіе — бездушність, нечулість
2*
Бездушный — 1) бездушний, нечулий, нечу-
ственний; 2) мертвий, неживий; 3)
немилосердний, лютий, черствий
Бездейственный — неробочий, недіяльний,
гулящий
Бездействие — недіяльність, неробота,
безробіття
БездЄлица, бездЄлка, безделушка —
дрібниця, дріб'язок, дрібничка, витре-
бёнька
БєздЄльє — неробота, гулянки, гульки,
гультяйство. — Отъ бездЄлья — з
нічого робити, знічев'я
БєздЄльннкь, ца — ледащо, ледащиця, ле-
дарь, ка, гульвіса, гульта(я)й, ка,
лежень
БЄздЄльничать— 1) байдикувати, байдики
бити, не працювати, гуляти; 2) ле-
дащувати, ледарювати
БездЄльничество — байдикування, ледац-
тво, гульки
БєздЄльньіи — гулящий, неробочий
Бездетный — бездітний ,
БєздЄтность, бездьтство — бездщтво
Безешка — (жартливо) — поцілунок, цмок
Безжалостный, но — немилосердний,
нежалісливий, лютий, без жалю,
немилосердно
Безженныи — нежонатий, безжённий
Безжизненность, безжизненный — 1)
мертвість, мертвий, неживий; 2)
безживність, млявість, безживний, млявий
Беззаботливость, беззаботность,
беззаботливый, беззаботный, но — недбалість,
недбальство, недбайливість,
недбалий, недбайливий, безклопітний,
безжурний, необачний, недбалиця,
не знаи-біда, недбало, безжурно, без
клопоту
Беззаветный, но — 1) незаборонений, не-
заказаний; 2) щиросердий, без(не)-
оглядний; 3) безкраїй, безумовний
Беззаконие — беззаконня, безправ'я
Беззаконничать — беззаконувати, закон ло-
мати, робити не по закону
Беззаконный — беззаконний, безправний
Беззапретный — незаборонений,
дозволений
Беззаступный — беззаступний, без'оборон-
ний
Беззастенчивый — несоромлйвий,
безсоромний
БеззатЄйливьій, беззатЄйньій — простий,
невигадливий, немудрований
Беззащитный — беззаступний, беззахйст-
ний ,
Беззвонный — бездзвшний
Беззвучный — глухий, беззвучний, тихий
Беззвьздный — беззорий, незоряний
Безземельица, безземелье — безземелля
Безземельный —.безземельний, неґрунто-
вий, підсусідок
Беззнойный — неспекучий, непалючий
Бесконечность — безконечність, безмірність
Безконечный, но — безмірний, безкраїй,
без міри, без краю, без кінця, без кін-
ця-краю, безконечний
Безконный — піший, безкінний, некінний

Безкормица
20
Безпалый
Безкормица — безголів'я, недостача корму,
паші, голопаша
Безкорьістіе — безкорйстливість
Безкорыстный — некорйстливий
Без костный — безкостий (
Безкосячный, безкосящатый — без одвірків,
без луток
Безкровіе — д. Анемія
Безкровельный — безверхий
Безкровный — 1) безкровий, безкровний;
2) безрідний, безрода; 3)
безпритульний
Безкручинный — безжурний, безсумний
Безкрылый — безкрилий
Безвладица — безладдя, нелагода, нелад
Безлестный — непідлесливий, щирий
Безлиственный, безлистый — безлистий,
безлистявий
Безлихвенный — нелихвярський
Безличный— 1) неособйстий; 2) безлйчний,
лиця немаючий
Безлунный — немюячний t
Безльсный, безлесый — безлісний
Бесльсье — безлісся
Безлюдить — збезлюжувати, спустош(ув)ати
Безлюдье — безлюддя
Безмала — трохи не, мало не
Безменъ — безмін
Безмозглый — безмозкий, безглуздий
Безмолвіе — мовчання, тиша
Безмолвный, но—безмовний, мовчазливий,
мовчазний, мовчки, без мови, німо
Безмолвствовать — мовчати, німувати
Безмолочница — недійна (корова)
Безмужница — безмужня жінка, (в розводі)
— розвідка, (кинута чоловіком) —
покидячка, лишена
Безмьрность — безмір'я, безмір
Безмьрный, но — безмірний, безкраїй; без
міри, через верх, через край,
надзвичайно, надто
Безмьстный — безпосадний
Безмят^жіе, безмятежность — спокій,
супокій, тиша, безтурботність t
Безмятежный — спокійний, супокійний,
тихий t
Безнадежность, безнадежный —
безнадійність, безнадійний
Безнадобный — непотрібний
Безнаказанность, безнаказанный, но —
безкарність, безкарний, но
Безнарядица, безнарядье — безладдя, без-
уряддя
Безнамьренный — навмисний, без наміру
Безнасльдный — безнащадний
Безначаліе — безЧфяддя, безголов'я.
Безначальный — безпочатковий, одвічний,
предковічний
Безначальственный — без'урядний
Безнравственность — неморальність
Безнравственный — неморальний, роспуст-
ний, непутящий
Безобидный, но — 1) справедливий, без
кривди, по правді; 2) невразливий
Безоблачный — безхмарний, яснир
Безобразить, безобразничать — 1) нівечити,
гидити; 2) бешкетувати, шйбенича-
ти, дуріти, ка'зна що виробляти,
безчинствувати
Безобразіе — 1) гидота; 2) непорядок,
негожість, безчинство, незвичайність
Безобразникь — гидотник, паливода
Безобразный — 1) поганий, гидкий,
бридкий; 2) негожий, незвичайний
Безоглядный, неосмотрительный —
необачний
Безоговорочный — безумовний
Безопасливо — безпёшно, безбоязно
Безопасливость, безопасливый —
необережність, необачність, необережний
Безопасность, безопасный — безпеч(ш)ність,
безпёч(ш)ний
Безоплатный — невйплатний, несплатймий
Безоружный — без'оружний, беззбройний
Безостановочный, но — безустанний,
безупинний, безперестанний,
невпинний, безустанно, без перестанку, без
перерви, раз-ураз
Безостный, безостый, безосый — неостй-
стий,голоколбсий
Безостіїьп) костерь, рос. Bromus inermis —
пирій
Безотбоиныр — в'їдливий, невідчепний,
невідчшний
Безответность — безод(від)мовність,
безмовність
Безотвьтный — безод(від)мовний,
безмовний, безголосий
Безответственность, безотвьтствіе,
безответственный — неодвічальність, не-
відповідальність, невідповідальний
Безотвязность, безотвязчивость —
невідчепність, в'їдливість
Безотговорочный, но — неод(від)м6вний, но
Безотдаточный, но — безповоротний, но,
без віддачі
Безотецкій — без'отёцький, безбатченко
Безотлагательность,
безотложность—пильність, невідкладність, беззволоч-
ність, неодволочність
Безотлагательный, безотложный, но — неод-
кладний, неодволочний, пильний,
неодмінно, пильно, притьмом, конче
Безотлучный — невідлучний, невідступний,
безвідходний f t
Безотмьнный — неодмінний, невідмінний
Безотносительный — безвідносний, невід-
носливий
Безотрадный — 1) безрадісний,
нерозважний, безпорадний; 2) сумний
Безотступный — невідступний, невідчепний
Безотходный — невідхідний
Безотчетный, но— 1) неодвічальний, неод-
повідальний, неодвічально, на віру;
2) непритомний
Безочередный, но — 1) нечерговйц, не в
чергу, цс по черзі; 2) незмінний,
неперемінний, но
Безошибочность, безошибочный, но —
непомильність, непохибність,
непомильний, необмйльний, непохибний, но,
без помилки, без обмйлки
Безпагубный — незгубний
Безпалый — безпалький, безпалько

Безпамятливость
21
Безразсчетный
Безпамятливость, безпамятность, безпамят-
ливый, безпамятный — непам'ятлй-
вість, безпам'ятність, безпам'ятний,
непам'ятливий, непам'ятущий
Безпамятство — непритомність, нестяма,
забуття
Безпардонный — 1) лютий, немилосердний;
2) нахабний.—Безпардонная голова—
шибеник, галатйн, зайдй-голова
Безпарный — безпарий, непаристий
Безпаспортный — безпашпортний,
безбілетний
Безпастушко — бёзбеш, самопас, самопасом
Безпека — недбалиця
Безпереводный — 1) невиводний; 2) непере-
водний
Безперемьнный — незмінний, неодмінний,
неперемінний
Безперый — безперий
Безпечальный — безжурний
Безпечность — недбалість, недбальство,
недбайливість, необачність
Безплатний, но — безплатний, дармовий,
даремний, без плати, дурно
Безплеменный, ^езплемянный — безплемён-
ний, безрідний: без роду
Безплодіе — неплідність, неродючість
Безплодньїй, но — безплідний, яловий, (про
землю, рослину) — неродючий, недо-
Еодний, (про тварі) — неплодючий,
езплеменний, (про жінку) —
безплідна, безплодниця, неплодниця
Безплодная трава, рос. Cerastium vulgatum
— укладник, цвйнтарник
Безплотность, безплотный — безтілесність,
безтілесний
Безповоротный, но — д. Безвозвратный
Безподобный, но — незрівняний, дуже
гарний, чудовий, без порівняння,
незрівняно, дуже гарно, чудово
Безпозвоночный — безхребетний, безкряж-
ний
Безпокоить, ся—турбувати, ся, клопотати,
ся, побиватися, непокоїти, ся,
трудити, ся.—Не безпокойтесь — не
турбуйтесь. — Онъ совсьм не безпокоится
— він і гадки не ма,є ,
Безпокойный — 1) невпокійний; 2)
неспокійний, невгомонний, невгавучий
Безпокойствіе, безпокойство — неспокій,
турбота, турбування
Безполезный—некорйс(т)ний, непожйточний
Безполый — 1) без помосту, без
підлоги, (хата або що); 2) безполий (про
одежу)
Безпомощность, безпомощный —
безпорадність, безпорадний, безпомічний
Безпомьстный — безземельний (
Безпорочный — безгрішний, бездокірний
Безпорточникъ, безпорточный—безштанько
Безпорядица, безпорядокъ — безладдя, гар-
мідер, розгардіяш
Безпорядочно — без ладу, недоладу,
непорядно, буз пуття
Безпорядочность, безпорядочный —
безладність, непутність, безладний,
непутній, непутящий
Безпосредственный — безпосередній
Безпотомный, безпотомственный —
бездітний, безнащадний
Безпочвенный — безгрунтовний,
безпідставний
Безпошлинно—безмитно, без мита, безданно
Безпощадный — немилосердний, лютий
Безправіе — безправ'я, безправство
Безпредьльность, ный — д. Безграничность,
ный
Безпрекословіе, безпрекословность —
безсуперечність
Безпрекословный, но — безсуперечний, не-
одмовний, безсуперечно, неодмов-
но, без суперёки ,
Безпремьнный, но — безпремінний, но
Безпрепятственный, но — вільний, непри-
пйнний, вільно, без перешкоди
Безпрерывный, безпрестанный — д.
Безостановочный
Безприбыльный—непожйточний, без зиску,
без прибутку ,
Безприданница — безприданиця, безвінни-
ця, безпосажна
Безпризорный — бездоглядний
Безпримьрный— 1) безпримірний,
безприкладний; 2) незрівняний ,
Безпримьсный — чистий, незмішаний,
сутий, щирий
Безпристрастіе, безпристрастность —
безсторонність
Безпристрастный — безсторонній
Безпричастный — непричетний
Безпрнчинный, но — безпричинний, безос-
новний, даремний, дарма, даремне,
ні за що, ні за віщо, на за що, ні
про що
Безпріютность, безпріютньїй, но —
безпритульність, безпритульний, беззахй-
стний, безпритульно, без притулку
Безпробудный, но — непробудний,
безпросипний, не прокидаючись, без
просипу. — Б. сонь — вічний, сон, смерть
Безпроглядный — безпрос(ь)вітний
Безпрокій — нікчемний
Безпутица — 1) д. Бездорожица; 2)
безладдя, недоладність
Безпутникь, ца — непутящий, безпутній,
ледащо, гультяй; непутяща, ледащиця
Безпутный, но — безпутній, непутящий;
роспустний; без пуття
Безпутство — безпутність, непутність
Безпутствовать — жити без пуття, рос-
пустно, роспутничати
Безработица — безробіття
Безработный — безробітний
Безрадостный — д. Безотрадный
Безразборчивый — неро^борчивий,
невигадливий, безрозбірний ,
Безраздельный, но,—нероздільний,
суцільний, нероздільно, суцільно, цілком
Безразличіе, безразличность — байдужість
Безразличный, но — байдужий, однаковий,
однаково, байдуже, ні гадки,- дарма
Безразсудный — нерозсудливий
Безразсудство — нерозсудливість
Безразсчетный — 1) необрахований, нероз-
рахований, нерозлічений; 2) неопла-
чений

Безрогій
22
Безустальный
Безрогій — безрогий, ґулий, шутий
Безродный — безрідний, без роду ,
Безропотцый, но —. покірливий, покірний,
покірно, покірливо, без нарікання
Безрукавка — безрукавка
Безрукавный, безрукавый — безрукавий
Безрукій — безрукий
Безрыбица, безрыбье — безриб'я
Безсвязный, но — нескладний, недоладний,
нескладно, не до ладу, не до речі, ні
складу, ні ладу
Безсемейный — безсімейний
Безсердечіе, безсердечность —
безсердечність
Безсердечный — безсердечний
Безсиліє — безсилля, знемога, неміч
Безсильныи, но — безсилий, кволий,
немічний, без сили
Безсильть—(в)упадати на силах, знемагати,
кволити, охлявати, висилюватися,
знесилюватись t
Безскважный, но — щільний, но, безшпар-
ний
Безславить — неславити, уводити в славу,
ганити, ганьбити, ганьбувати,
покривати соромом
Безславіе—неслава, не добра слава, ганьба,
сором
Безславный — безславний, ганебний
Безсловесный — 1) німий, без'язикий. —
Безсловесное животное — німа тварь;
2) немовлячий; 3) безмовний t
Безсльдный, но — безслідний, безвістний,
без сліду, безвісті, марне
Безсмертіе — безсмертя
Безсмертникъ, рос. — 1) Xeranthemum an-
nuum — безсмертки, -ок, волошки;
2) Helychrisum
arenarium—безсмертник, жовтушки, жовтяниця, жовта
гарячка, головокрут, сварка, свар:
лйвець, цмін, жовтий цмін, котячі
лапки
Безсмертный — 1) безсмертний,
несмертельний; 2) невмірущий, незабутни(і)й
Безсмысленность, оезсмысленный —
безглуздя, безглуздий, безтямність
Безсмыслица — нісенітниця, бридня
Безсмьісліе — безглуздя
Безсмьнный — д. Безпреі^ьнньїй
Безсмьтный — 1) нерозлічений, нерозра-
хований; 2) несчислённий,
незлічимий, несчислймий, незліченний,
безліч t
Безсньжность, безсньжный — безсніжжа,
безсніжний
Безсовь,стный, но — безсовісний, ,безсум-
лінний, без совісти, безсумлінно
Безсовьтный — безпорадний, нерозважний
Безсознательный — непритомний,
несамовитий, нес(ь)відомий
Безсолнечный — несоняшний
Безсонникъ — безсонько
Безсонница — безсонниця, безсоння, (у
дітей) — нічниця
Безсорный —чистий, без с(ь)міття
Без сочный — сухий, несоковйтий
Безспорный, но — безперечний,
безсуперечний, безперечно, без суперечки
Безсребренникъ, ца — безсрібник, ця, без-
срібляник, ця
Безсрочный, но — нестроковйй, без строку
Безссорный — несварлйвий, миролюбний
Безстебельный — безстебловий
Безстрастіе — безстрастя
Безстрастный — безстрастний
Безстрашіе, безстрашный — д.
Безбоязненность
Безстыдникъ, ца — безстидник, ця,
соромітник, ця
Безстыдность, безстыдство —
безсоромність
Безстыднь/й, безстьіжій — безсоромний,
сороміцький, безсоромно, без сорому
Безсчетный, но — несчислённий,
незліченний, без ліку, безліч, без лічби ,
Безсьменный — безнасінний, пустоц(ь)віт
Безталанный — безщасний, безталанний,
бездольний, безщасник, ця
Безталантный — д. Бездарный t
Безтельная (корова) — ялова, нетільна
Безтолковица, безтолковщина — безглуздя,
недоладність
Безтолковый, во — 1) безглуздий,
нетямущий, дурноголовий; 2) незрозумілий,
недоладний, нескладний, не до ладу,
не до речі
Безторговица, безторжица — безторжа
Безтрудный — нетруднйй, неважкий
Безтьлесный — безтілесний
Безтьнный — безтшний (місце, де немає
затінку)
Безубыточный, но — безутратний, без
утрати, без шкоди
Безугарный — нечаднйй
Безугольный — безуглий, безкутн(і)ий
Безугольный — безвугільний, безвугляний
Безугомонный — невгомонний, невгавучий
Безудержный — безупинний, невпинний
Безудержу — безупинно, невпинно
Безуемный — д. Безугомонный
Безуклонный, но — невхйльний, невхйльно
Безукоризненный, безукорный, но — брздо-
кірний, бездоганний, бездокірно,
бездоганно, без докору
Безумець — безрозсудний, нерозумний,
шалений, навіжений, навісний,
несамовитий, божевільний, дурний
Безуміє — 1) безум, -му, безумство, дурість,
шаленство; 2) навіженство,
безглуздя
Безумный, но — д. Безумець
Безумолкный, безумолчный, но — невмов-
каючий, невмов^каючи (
Безумствовать — дуріти, навісніти
Безумьть — навісніти, божеволіти, без-
глуздіти, розум губити, з глузду
зсуватись, спадати
Безупречный — д. Безукоризненный
Безуронный — д. Безубыточный
Безурядица — безуряддя, розгардіяш, нелад
Безусловно, безусловность — безумовно,
безумовність
Безусловный — безумовний
Безуспешный — невдалий, марний
Безустальный, безустанный, но — невтомний,
невсипущий, невтомно, без утоми

Безусый
23
Бересбрекъ
Безусый — безусий, безвусий, безус
Безутьшный — нерозважний, безпорадний
Безуханный ^- непахучий
Безухій — безвухий, карнавухий
Безучастіе — байдужість, непричетність
Безучастный — 1) байдужий; 2) безпричас-
ний, непричетний ,
Бесфамильный— 1) безпрізвищний, безфа-
мільний; 2) безсімейний
Безхвостый — безхвостий, куций
Безхитростный — нехитрий, нелукавий
Безхлопотный — безклопітний,
Безхльбица, безхльбь,е — безхліб'я
Безхльбный — безхлібний, неврожайний,
недорідний, голодний
Безхозяйный — безхазяйний, нічий ,
Безцвьтный — 1) безквітий, безц(ь)вітий;
2) безмастий, безколірний
Безцьльный, но — безцільний, без ціл(і)и,
без мети
Безцьнный — безцінний, неоцінний (надто
дорогий, або незвичайно дешевий)
Безцьнокъ — безцінок, безцінь, півдарма,
дурниця
Безнадіє, безчадный — бездітство, бездітний
Безсчастный, безсчастье — д. Безталанный
і Бездолье
БезчеловЬчіе, безчеловьчность —
нелюдськість, лютість
Безчеловьчный, но — нелюдський, лютий,
немилосердний, люто, немилосердно
Безчестить — безчестити, ганити, ганьбу-
вати, зневажати, бёштати
Безчестіе — безчестя, ганьба, зневйга
Безчестный — нечесний, ганебний
Безчешуйный — безлуский
Безчиніе — безчинство, бешкет
Безчинничать, безчинствовать —
бешкетувати, безчинствувати
Безчисленный, но — несчислённий
Безчувственность — нечулість, непочут-
ність
Безчувственный — нечулий, непочутний
Безчувствіе — д. Безчувственность
Безшабашный — 1) невгомонний,
невсипущий; 2) шибеник, шибай-голова,
паливода
Безшерстный, безшерстый — безшерстий,
голий
Безштанникъ — д. Безпорточникъ
Безшумный — негомінкйй, безшумний
Безшуточно — без жарту, не в жарт,
справді
Безъ — без. — Безъ памяти — непам'ятаю-
чи, нетямлячи. — Без сомньнія —
напевне. — Безъ удержу — без упину.
— Без умолку — невмовкаючи. —
Безъ устали — без утоми
Безъязычный — без'язикий, німий, безріка
Безымеико, безымянно — безйменко
Безыменный, безымянный — безимённий.
— Безыменная неділя — третій
тиждень великого посту. — Б. палець,
Digitus innominatus — підмезйнний
Безынтересный — 1) нецікавий. —
Небезынтересный — цікавий; 2) некорйстли-
вий
Безыскусный, безыскуственный — простий,
нештучний, натуральний
Бей, бейте — бий, бийте
Бекасъ, пт. Scolopax — вівчарик, баранець,
баранчик,хавка
Бекрень, вживається у виразі: «на бекрень»
— на бакйрь
Белемнитъ — чортів палець
Белена, рос. Hyoscyamus niger — блекота,
німиця ,
Белиберда — нісенітниця, теревені, тере-
вені-вені
Белладона, рос. Atropa beladonna — вовчі
ягоди
Бельмесъ, вживається тільки у виразі: «ни
бельмеса» — ні бельмеса, ні бё, ні мё,
ані же
Бензель — пензель, (здр.) пензлик
Бергамоть, рос. Gitrus limetta — бергамота.
— Gitrus Bergamia — глйва
Бердникъ — бёрдник, бердошник
Бердо — бёрдо. — (Берди направив, нитки
наснував)
Бердочникъ — д. Бердникъ
Бердце, бердышко — бердечко
Бердышъ — кёлеп, топірець
Береговище — поберёжжа, бережина
Береговой — береговий, побережний
Берегъ — берег, беріг, (здр.) — бережок,
бережёчок
Бередить — ятрйти, вражати
Бережая (кобыла) — жерёбна, жерёба
Береженіе — догляд, схов, сховок
Береженый — бережений, обережний,
сторожкий, обачний
Бережливость, бережливый — бережливість,
ощадність, бережливий, ощадний
Бережникъ — бережина, поберёжжа
Бережной — береговий, побережний
Бережность — обережність, осторога,
бачність, обачність
Бережный, но — бережений, обережний,
сторожкий, обачний, бережно,
помалу, обережно, обачно
Береза — берёза
Березка — берізка, берёзонька
Березникъ — березняк, березина
Берези я къ — березник, березничок
Березовикъ, гриб Boletus scaber — бабка,
красноголовець
Березовица — березовий сік
Березовка — березівка
Березовый — березовий
Березуха — берез|вка (
Беременная — вагітна, важка, тяптна,
тяжка, непорожня, у вазі, у тяжі. — Коли
річ про инші тварі: (вівця, коза,
кішка) — кітна, котна, (корова) —
тільна, (кобила) — жерёбна, жерёба,
(свиня) — поросна, супороса,
(собака) — щінна
Беременность — вагота, тяж
Беременьть — ваготіти, ваготніти/у вазі,
у тяжі, тяжкою, важкою ходити
Беремя — оберемок
Берендейка — цяцька, бурулька
Бересбрекъ, бересдрень, оерескледь, рос.

Берестеникъ
24
Бить
Evonymus — бруслина, брусилйна,
брусленйна, проскурйна, вересклёп,
вовче лйко
Берестеникъ — 1) начиння; 2) личак
Берестовый — берестовий, в язовий
Берестъ, рос. Ulmus campestris suberosa —
берест, берестина, караїч, карагач.
— U. с. denudama — в'яз, караїч
Беречь,, ся — берегти, ся, стерегти, ся,
глядіти, доглядати, шанувати, ся,
жаліти, хоронити, ховати, щадити,
пильнувати
Берковець — берковець (міра ваги в 10
пудів)
Беркуть — орёл (білохвостий)
Берлина — берлина, берлйнка
Берлинь — бёрлин. — (іде шляхом до Ки-
їва берлин шестернею)
Берлога — барліг, лігво, (вовчий, лисичий)
— вовківня, скота, (свинячий) —
барліг. — Два медвьдя въ одной бер-
логь не уживутся — два коти в
одному мішку не помиряться
Берложный — барліжний
Бернецъ, рос. Listera ovata — зозулині
сльозки, зозулині рушники, сту-
лйгуз г t
Берце, берцо, анат. Crus — гомілка, голінка,
голянка, (мягка частина гомілки) —
литка. — (Гомілкою зоветься, як
сама кість, так вся частина ноги від
коліна до ступні)
Берцовый — грмілковий. — Б. кость —
гомілка, цівка
Бессь, рос. Erytomonium dens canis —
собачки
Бестія — скотина, бйдло
Бесьда — 1) розмова, балачка; 2) бесіда,
промова, річ
Бесьдка — бесідка, альтанка
Бесьдовать — розмовляти, бесідувати
Бечева — кодола, ляма
Бечевать — бичувати
Бечевка — бичівка
Бечевщикь — бурлака, бурлак
Бешметъ — каптан (татарський)
Бздехь — бздо
Бздника, б^днюка, рос. Solarium nigrum —
паслін
Бздушка, гриб Lycoperdom bovista — бздю-
ха, пурхавка, морюха, морова губка.
— Бздьть — бздіти t ,
Библейскій, библія — біблійний, біблія,
с(ь)вяте письмо
Бивакъ — табор
Бивачный — таборовий
Бивень — клик
Бигамія — двожёнство
Бизульникь, рос. Crepis tectorum — жовтий
ц(ь)віт, кульбаба, дикий молочай
Билень — біяк, бияк, бич
Билеть — білет, пашпорт, квиток, картка,
карточка
Било — 1) калатало, калатайло, клепало,
стукало; 2) язик (дзвона); 3) клин,
баба (в олійниці); 4) товкач (до
ступи)
Биндига, биндюгь — 1) воротило, стріла
(у млині); 2) бендюги
Бинтовать — перевязувати, бандажувати
Бинтъ — перевязка, бандаж
Биржа — (купецька або де стоять візники)
— біржа, (де збираються наймити
для найма на роботу) — точок, біржа
Биржевикь — біржак
Биржевой — біржовий
Бирка — карб, карбіж, карбованка
Бирчить — карбувати
Бирюкь — вовк, (про чоловіка) — вовк,
похнюпа, похмурий. — Смотрьть бирю-
комь — вовком дивитись. — Жить
бирюкомъ — од(від)людно жити
Бирюкуватый — вовкуватий, похмурий,
понурий, похнюпий, одлюднии
Бирюлька —,1) цяцька, бурулька; 2)
дудочка, сопілка (очеретяна)
Бирючина, рос. Ligustrum vulgare — вовчі
ягоди, жймолодь, жостір
Бирючина — вовчище
Бирючій — вовчий t
Битва — бій, баталія, січа, побій, битва. У
запорожців: (баталія мішаного
характеру) — галас, (особливими
ватагами, кожна самостійна) —
гармидер, (сутичка перед баталією нарізно
або малими купками) — герць, герець
Битва — клопіт, морока
Битвенный — бойовий, батальний
Битка — битка, (налита оливом) олив'янка,
(з гвіздком) — гвоздянка
Битко^ъ — напхом, набгом, повно,
повнісінько, натовпом
Битокь — 1) довбня, довбешка; 2) (печеня)
— биток
Битый — битий, луплений, лупцьований,
катований. — Битая дорога — битий
шлях. — Битая, птица — різана. —
Битый чась — цілу годину. — Битый
человькъ — бувалець
Бить, ся — 1) бити, ся, лупити, ся,
лупцювати, ся, колотити, ся.(Батогом,
ремінем) — батожити, пужити,
шмагати, супонити, чухрати, піжити,
перезати. — (Важким чим) — гатити.
(Дуже тяжко) — тузйти, тузовати,
тюжити, шпарити, періщити,
лущити, гатити. — (Кулаками де
попало) — садити, стусувати, стусанів
давати, маніжити. — (Колінками) —
колінчити. — (Лобом, рогами) —
буцати, ся. — (Ногами задніми) —
брикати, ся, хвицати, ся. —
(Немилосердно) — катувати. — (Палицею) —
дубасити. — (По пйці) — ляскати,
ляпаса давати, ляща давати. —
(Різками) — сікти, парити, чустрит—
чухрати, шпарити, періщити, и,
(Хворостиною то-що) — хворостйти,
хвоськати, цвйгати; 2) вбивати,
забивати, розбивати, вибивати,
збивати, бити; 3) викидати. — (Риба
викидає икру); 4) (про звук) — бити,
плескати, ляскати. — Бить в
барабань, въ набатъ — бити в барабана,
на сполох, на ґвалт; 5) (про серце)

Битье
25
Благопріятньїй
— колотитися, тьохкати, стукати,
тіпатися, тріпатися; 6) (про птиць)
— тріпатися, тіпатися; 7) (про
хворобу) —трясти. — Биться об за к ладь
— закладатися. — Биться яйцами —
навбйтки битися. — Бить челомъ —
прохати милости, чолом давати
Битье — биття
Бичеваніе — бичування, катування
Бичевать — бичувати, батожити, шмагати,
пужити, катувати
Бичевникъ, рос. Artemisia procera — боже
дерево, біж-дррево
Бичъ — 1) бич, батіг, пуга; 2) кара Божа
Бишь — пак, бо. — (Що пак він казав? —
Як бо його зовуть?)
Біеніе — биття, (про серце) — стукання,
тьохкання
Біографическій—біографічний, життєписний
Біографія — біографія, життєпис
Біючій — б'ючий, б ющий
Благо — 1) добро, благо; 2) добре, гаразд,
на щастя, добро, нехай би
Благовидный — гожий, гарний
Благоволеніе—добрість, ласка, милость. —
ПріобрЦть, заслужить благоволеніе
— запобігти ласки, милости, підійти
під ласку, заслужитися на ласку. —
Потерять благоволеніе — втратити
ласку
Благоволить — 1) ласкавим бути, добра
бажати, жйчити, зичити; 2) зволяти, ся
благовоніе — пахощі
Благовонный — запашний, пахучий, пах-
нючий, пахущий
Благовоспитанный — ґречний, вихований
Благовременный, но — вчасний, вчасне, у
свій час, в пору, саме в час, в добрий
час ,
Благоверный, ая— 1) благовірний,
правовірний; 2) старий, стара, мій, моя
(називають один другого чоловік та
жінка, більше в жарт)
Благовьтствовать— 1) звіщати, оповіщати
радість, приносити радісну звістку,
благовістити; 2) проповідувати
слово Боже t
Благовьститель—благовісник (про св. Арх.
Гавриїла)
Благовістить — 1) благовістити, дзвонити
до служби Божої, на службу Божу;
2) розголошати, дзвонити
Благовьстіе — добра вість, звістка
Благовьсть — благовіст, дзвін до церкви
Благовьщеніе — Благовіщення t
Благовьщеискій — благовісний, благовіщ-
ний
Благоговьніе—святобожність, побожність
Благоговіть — шанувати, поважати
побожно, преклонятися
Благодареніе—дякування, подяка. — Благо-
дареніе Богу—дякувать Богові, дяка
Богові
Благодарительный — подячний
Благодарить — дякувати. — Благодарю —
спасибі, дякую, дякувать. — Благодаря
— дякуючи, дякувать; через те, що...
Благодарность -— вдячність, подяка
Благодарный, на — вдячний
Благодарственный — подячний
Благодатный — благодатний, добрий,
добродійний
Благодать — 1) добро, благодать, ласка
Божа; 2) роскіш, достаток; 3) рос.
Gratiola oificinalis — золототисячник,
Божа милость, дрислйвець
Благоденственный — щасливий
Благоденствіе, благоденство — щастя,
гаразд, добро
Благоденствовать — жити щасливо, добре,
благоденствувати
Благодушіе — добрість, добродушність
Благодушный — добрий, добродушний,
мягкосердий
Благодьтель, ница—добродій, ка, благодій,
ка, доброчинця, добро/гворець
Благодетельность — добродійство,
доброчинність
Благодетельный—добродійний,
благодійний, доброчинний, добротлйвий
Благодетельствовать — добро діяти,
чинити, робити t
Благодьяніе — добродійство. — (Дякуючи
Господу Богу за так велике
добродійство).
Благожелательный — жичлйвий, зичливий
Благой — 1) добрий; 2) упертий, сердитий,
невгомонний, шалений. — кричать
благимъ матомъ — репетувати,
галасувати, на пуп кричати
Благольпіе — велична краса, ліпота
Благолепный — прекрасний, дуже гарний
Благомьісліе — добромйсність
Благомыслящий — добромйсний t
Благонадежность — певність,
благонадійність
Благонадежный — певний, надійний
Благонамеренный — добромйсний
Благонравіе, благонравный — обичайність,
звичайність, обичайний, звичайний
Благообразіе — врода, гожість
Благообразный — вродливий, гарний,
гожий
Благополучный, но — щасливий, добрий,
добре, гаразд. — (Дома усе гаразд
застав). — Благополучно кончиться
— вийти на добре
Благоприличіе, благопристойность, ный —
звичайність, звичайний, гожість,
гожий, пристойність, пристойний
Благопріобрьсть, благопріобрьтать —
придбати, добути, набути, нажити,
набувати, наживати, дбати
Благопріобрьтенньш — придбаний,
надбаний, набутий, нажитий. — Благопрі-
обрьтенное имущество — набуток,
надбане, нажите добро
Благопріятель — приятель
Благопріятньїй — 1) приязний, ласкавий,
милостивий; 2) гожий, погожий,
сприяючий, щасливий, сприятливий.
— Благопріятное время—добрий час,
слушний час, погодний час. — Б. вЄ-
терь — погодний, ходовий, погожий.
— Б. погода — година, годяний, годи-

Благопріятствовать
26
Блоха
няний (день то-що), годяно, годйняно.
—Б. случай—добрий випадок, щастя
Благопріятствовать — 1) ласкавим,
милостивим, прихильним бути до кого;
2) годити, погодити, сприяти,
щастити
Благоразуміе, благоразумный —
розсудливість, розсудливий
Благорасположеніе — ласкавість, милость,
приязнь, прихильність
Благораствореніе — здоровість (повітря)
Благорастворенный — здоровий
Благородникъ, рос. Eupatorium canabinum
— сідач, сідаш
Благородный — і) благородний, шляхетний,
значний; 2) чесний, благородний,
лицарський, щира душа
Благословленіе — благословення, благо-
словёнство
Благословить, ся — благословити, ся,
поблагословити
Благосостояніе — достаток, гаразд,
добробут
Благостыня — добро, милость
Благость — добрість, благость
Благоусмотрьніе — воля, розміркування,
ласка, милость
Благоустроеніе — (в)упорядкування
Благоустроить — порядок, лад дати, у(в)по-
рядкувати
Благоустройство — (в)порядкування,
добрий лад, порядок
Благоухать — пахнути
Благоугодно — любо, мило, бажано
Благочестивый — благочестивий, побожний
Благочинный — 1) д. Благоприличный;
2) благочинний, благочйнник
Блаженный — 1) щасливий, блаженний;
2) юродивий
Блаженство, вать — блаженство, щастя,
рай, роскіш; раювати, роскошув^ти
Блажить — 1) величати, славити; 2) дуріти,
пустувати, вередувати, коверзувати,
комезйтися (
Блажной — шалений, свавільний,
вередливий, невгомонний
Блажь — дур(дуру), дурість, дурощі,
примха, блазенство, шаленство
Блазнить, ся — спокушати, ся, знажувати,
ся, зводити, принажувати
Бланжевый — жовтотілесний (колір)
Бланкъ — бланок
Блевака — блювака, ригач
Блеваніе — блювання, блювачка, ригання,
ригачка
Блевать — блювати, ригати, кидати з себе
Блевка — наживка (черв'ячок або муха,
що надівають на гачок для принади
риби)
Блевота — блювота, ригачка
Блевотина — блювотина, блювотиння
Блезиръ — 1) дзеркало (передня сторона
печі або груби, що виходить в одну
кімнату, коли топка з другої). 2) в
виразі: «для близиру» — абй-як, для
годиться
Блеклость — в'ялість
Блеклый — зів'ялий, пов'ялий, збляклий
Блекнуть — в'янути, блякнути, нидіти,
линяти, линіти; марніти
Блекота, блекоть — Г) д. Белена; 2) рос.
Conium maculatum — болиголов,
блекота, вомйга
Блескъ — блиск, лиск, бляск
Блесна — блешня (олив'яна рибка з гачком)
Блесовка — низка, разок перлів
Блесоть — перли (не низані)
Блестка — блістка, блищик, блискітка. —
Блестки лучей—скалки. — Вышивать
блестками — гаптувати, накрапувати.
Блестнякъ, рос. Chrysis — с(ь)вітляк,
блищак
Блестьніе — блищання , t
Блестьть — блищати, ся, блискотіти,
лисніти, ся, вилискувати, ся, (як зоря) —
зоріти. — (Не, рівно) — блискати, бли-
кати, миготіти, мигтіти. — (Дуже
помалу) — блимати. (Каганець
блимає). — (Ледве видно) — леліти.
(Десь далеко водиця леліє). — (Як
срібло) — срібніти. (Дніпро при
місяцю срібніє)
Блестящій — блискучий, лискучий, бли-
стючий
Блеяніе — бекання, мекання
Блеять — бёкати, мекати, мекетати, блеко-
тати, мекекёкати
Ближайшій — найближчий
Ближе — ближче, блйзче
Ближній — ближній, близький
Близехонько — близенько, близесенько
Близить, ся — близити, ся, наближати, ся
Близкій, ко — близький, недалекий,
близько, недалёко, наблизу
Близлежащій — близький, сусідни(і)й, су-
межний
Близна — близно
Близнецъ — близня, близнятко, близнюк,
близняк, близнючка
Близнецы — 1) близнята, близнюки. —
Рожать близнецовъ — близнйти; 2) астр.
— чепі(й)га
Близорукій — короткозорий
Близость — близькість, близь. — По
близости — поблизу, зблизька, близько
Близь — 1) д. Близость. — По близости;
2) коло, трохи не, мало не
Блинецъ — налисник
Блинъ — млинець, блин, блинець
Блистаніе — блискання, блищання
Блистательный — 1) блискучий; 2) пишний,
величний
Блистать — д. Блестьть
Блокада — облога, блокада
Блокадный — обложний
Блокировать — облягати, обкладати,
обступати
Блокъ — блок, коліща t
Блока— 1) шкурка, кожушок, пліва, шинка;
2) анат. Placenta — місце, послід,
сорочка; 3) ґуля, ґуля, наріст
Блондинъ, ка — білявий, білявчик, русявий,
білявочка, білява, русява, русявка
Блонокъ — обапол, обзьол
Блоха, ком. Pulex irritans — блоха, (здр.)
— блішка, (зб.) — блошва, блішня

Блошистый
27
Богъ
Блошистый — блохатий
Блошій — блошиний, блошачий
Блошникъ — рос. Aspidium filix femina —
папороть, жіноча папороть
Блошнить — блошйти
Блошница — 1) і 2) д. Блошник і Бздушка;
3) рос. Orinanum vulgare —
материнка, зіновка, духовий ц(ь)віт
Блошная трава, рос. Polygonum persicaria
— гірчак
Блудить— 1) блудити, блукати, тинятися,
віятися; 2) бахурувати, роспутству-
вати, волочитися
Блудливый — роспустний
Блуди и къ, ца — роспутник, ця, курваль,
курва, блудяжка, повія, хльорка
Блудный — роспутний, блудний
Блудодьяніе, блудь — 1) блуд, роспуство,
курвальство, бахурування; 2) любо-
діиство
Блудяга — волоцюга, заблуда, заволока
Блужданіе — блукання, блуканина, блуд
Блуждать — д. Блудить 1
Бльдноватый — блідуватий
Бльдноалый — блідорожевий, рожевенький
Бльдноголубой — голубенький, блакітнявий
Бльднозеленый — зеленуватий
Бльднолицый — блідий, блідний,
блідолиций
Б л Іди ость — блідість, блідота
Бльднота — д. Бльдность
Бльдный — блідий, блідний ,
Бльдньть — блідніти, бліднути, блідніша-
ти, полотніти
Блюденіе — догляд, дозор, пильнування,
стерёження
Блюдечко — блюдечко, блюдце
Блюдо — 1) блюдо, полумисок, таріль;
2) страва, потрава
Блюдолизничать — тарілки дизати
Блюдолизъ—лизоблюд, похлібещ?, дармоїд
Блюсти, ся — доглядати, ся, глядіти,
назирати, наглядати, пильнувати,
стерегти, заховувати, ся
Блюститель, ница — доглядач, дозорний,
доглядачка
Блюстительный — пильний, доглядний
Бляха, бляшечный — бляха, бляховйй,
бляшаний
Боберъ, зв. 1) Caster fiber — бобёр, (здр.) —
бобрик; 2) Lutra — видра, видниха.
— Убить бобра — піймати облизня,
пошитися у дурні, вхопити шилом
патоки
Бобковинка, рос. Anthoxanthum odoratum
— душиця
Бобовидный — бібчастий
Бобовикъ — бобовиння
Бобовина — біб
Бобовникъ, рос. 1) Amygdalus nana —-
бобчук, заячі орішки, польові орішки,
дівоча кров, черсаки; 2) Butomus
umbellamus — осітняг, жаб'яча
цибуля; 3) Menyanthes trifoliata —
бобівник, зубовник, трифолія
Бобокъ — бобина
Бобь, рос. Leeumen, Faba — біб.—Турецкіе
бобы, Pnaseolus—фасоля. — Остаться
на бобахъ — піймати облизня,
пошитись у дурні, вхопити шилом
патоки. — Разводить бобы—баляси
точити, теревені правити
Бобьілій — бурлацький
Бобылка — бурлачка
Бобыль — бурлака
Богадьльня — богодільня, Божий дім,
шпиталь
Богатей — багач, багатйрь, дука
Богатенекъ — заможний, заміжненький
Богатить — збагачувати
Богатство — 1) багацтво, скарб, скарби;
2) роскіш, роскоші, пишність
Богатый — 1) багатий, грошовитий,
заможний; 2) пишний, роскішний
Богатьірскіи — багатирський, лицарський
Богатырство — багатирство, лицарство
Богатырь — багатррь, лйцарь, козарлюга
Богатьть — багатіти, багатшати,
розживатися
Богачиха, богачка — багачка, багатирка
Богиня — богиня, божйця
Богобоязливый, богобоязненный —
богобоязливий, побожний
Богобоязливостц богобоязненность — бого-
бійність, богобоязлйвість
Боговдохновенный — богодухновённий
Богоматерь — Богоматір, Мати Божа,
Божа мати, Богородиця, Пречиста
Богомолець, богомолица, богомолка— 1)
богомолець, богомільник, богомільни-
ця; святий та божий (іронічно); 2)
прочанин, прочанка,
Богомолье — 1) богомілля; 2^ проща
Богомольный — богомільний, побожний
Богоотступникъ — б<}гоод(від)ступник
Богоравный — богорівний .
Богородицына, богородичная трава, рос.
1) Thymus serrryllum — чебрець,
чебрик, чепчик богородич(ш)ний, це-
брёць, материнка; 2) д. Безсмерт-
никъ 2
Богородичные праздники — Богородичні
с(ь)вята (Пречистй): — Успеніе
Богородицы A5 серпня) — Перша
Пречиста, Рождество Богородицы (8
жовтня) —Друга Пречиста, Покровъ
Богородицы A листопаду) — Третя
Пречиста або Покрова
Богослуженіе—служба Божа, од(від)права.
Отправлять Богослуженіе — правити
службу Божу
Боготворить — боготворити, обожувати
Богоугодный — богоугодний, угодний
Богові
Богохуленіе — богохульство, блюзнірство
Богохульникь, ца — богохульник, ця,
блюзнір, ка, блюзник, ця
Богохульствовать — богохулити, блюзнити
Богоявленіе— 1J Богоявления; 2) (с(ь)вято
6 січня) — Водохрещі, Водохреща,
Ордань
Богоявленскій — богоявлёнський,
орденський
Богь — Бог, Біг, (здр.) — Боженько, (дитяче)
— Бозя. — Богъ въ помощь, Богъ на
помощь, Помогай Богъ — поможи Бо-

Боданіе
28
Болтливый
же, Боже помагай, Помагай Біг! —
Богь дасть—дасть Біг, Біг-ма! — Богь
тебь судья — суди тебе Бог. — Богь
вість — Бо'зна. — Бога призывать во
свидетели — Богом с(ь)відчитися. —
Богь меня побей — Побий мене Боже,
Біг-ме! — Боже храни, сохрани Боже,
оборони Боже, упаси Боже — крий
Боже, боронь Боже, ховай Боже. —
Благодареніе Богу — дяка Богові. —
Дай Богь — бо'дай, дай Боже. — Дай
Богь здоровья — Поздоров Боже. —
Ей Богу — їй Богу, далебі, присяй
Богу. — Какъ Васъ Богь милуетъ? —
Як ся маєте?, Як Вас Бог милує? —
Ради Бога—Бога ради, пробі. —
Слава Богу — слава Богу, хвалити Бога.
— Чьмъ Богь послалъ — що Бог дав
Боданіе — буцання, буцькання, штурхання,
колоття
Бодать, ся — колоти, ся, буцати, ся,
штурхати, ся , t
Бодецъ — 1) острога, кіготь (задній у
півня); 2) ріжок (у житі), колючка, шип
(у рожі, шипшині і т. д.)
Бодило — рожен
Бодрить — бадьорити, ос(ь)міляти,
додавати відваги
Бодро — бадьоро, жваво, с(ь)мілйво
Бодрость — бадьорість, жвавість
Бодрствованіе — неспання, пильнування
Бодрствовать — не спати, пильнувати
Бодрый — бадьорий, жвавий
Боекъ — 1) д. Билень; 2) д. Битка; 3) лом,
череп'я, груз; 4) ступа з товкачем
(велика дерев'яна)
Боєць — боєць, вояка, войовнйк
Боевой — бойовий (
Божба — божба, божіння, клятьба,
присягання
Божедревко, рос. Artemisia abrotanum —
оіж-дерево, боже дерево, біждере-
вочок
Божескій — божий
Божественный— 1) божественний; 2)
чудовий, чудовний
Божество — Бог, Біг, Божество
Божиться — божитися, клястися, бігмати-
ся, присягатися
Божій—божий, боговий.—Божіею милостью
— з Божої ласки. — Божіе Провидьніе
— Воля Божа. — Божья коровка, ком.
Chrysomela — сонечко
Божница— 1) божнйк, божничок, божниця;
2)каплиця
Бознякъ — бузина
Бозовый — бузиновий
Бозъ, рос. Sambulus — бузина ,
Бой — 1) бій, биття; 2) бій, бійка, січа,
баталія, битва. — ьой-дьвка — козирь
дівка. — Калачный бой — кулачки
Бойкій — жвавий, моторний, меткий,
гострий. —Бойкое мьсто—людне місце
Бойкость — жвавість, моторність
Бойница — бійниця
Бойня — 1) бойня, різниця; 2) різня,
різанина
Бокаль — келих, пугар, чарка
Боковой — боковий, побічний, прибічний,
(про стіну бокову від причілку або
про вікно в такій стіні) —
причільний. — Пора на боковую — час спати
Боковушка — бокова кімната
Боксеръ — боєць, перебієць
Боксъ — 1) бокс, кулачки; 2) стусан,
штурхан
Бокь—бік,(мн.)—Бока—боки.—Обокь,бокь
о бокъ — обік, плече в плече, поруч,
попліч.—Бока отвалять—боки
облатати. — Лежать на боку —
байдикувати, байдики бити, лежні
справляти. — Побоку — геть, пріч, набік. —
Съ боку припека — п'яте колесо до
воза, прйкліп коляда, приший кобилі
хвіст
Болванить — 1) витёсувати, обтёсувати; 2)
дурити, морочити, туманити
Болванъ — 1) болван, божок; 2) колодка,
штурпак, надовбень; 3) дурень,
бовдур, бёцман, телепень, йолоп. —
Играть съ болваномъ — з дурнем, з
дідком грати t
Болваньть—дурніти, дурнішати, туманіти
Болвашка — ґудзик (дерев'яний, необтяг-
нутий) t
Болдырь — суржик, помісок. покруч
Болиголовъ, рос. Conium
maculatum—болиголов, блекота, сикавка, свистуля
Болокомъ — на опашку
Болона — ґуля, ґуґля, ґурґуля, морґуля,
ґуля, гугля
Болонь — 1) лубок; 2) трухлявина (в
недавно зрубаній деревині)
Болотина — багнйна, багновиця
Болотистый — багнистий, болотяний, ба-
гнявий
Болотникъ — 1) кулик (болотяний, Sco-
lopax); 2) рос. — a) Sagittaria Sagittae-
polia — козли, човник, стріла,
водяна стріла, стрілиця; б) Geranium
sylnaticum — стоколінник; в) Ledum
— д. Багульникъ; 3) болотяник,
болотяний
Болотный — болотяний, багновий
Болото — болото, багно, багнюка, багнище
Болтан|е — 1) бовтання; 2) колихання,
теліпання; 3) базікання, белькотання,
пащикування, балакання
Болтать — 1) бовтати, колотити, (ложкою
в страві) — бабратися; 2) колихати,
махати, дриґати; 3) балакати,
базікати, торочити, молоти, верзти,
городити, плескати, цвенькати,
(багато і швидко) — пащикувати,
рокотіти, (не вмовкаючи) — лопотіти,
лящати
Болтаться — 1) бовтатися, колотитися; 2)
бродити, тинятися, вештатися,
сновигати; 3) теліпатися, мотатися,
тіпатися, колихатися
Болтень — 1) копистка; 2) бовтун, бовтюк,
розбовток
Болтливый, ая — балакайло, щебетливий, а,
сковзькйй на язик, слизькоязйкий, а,
базікало, д. Болтунъ

Болтовня
29
Бородастый
Болтовня — базікання, балаканина, бала-
канка, теревені, верзіння
Болтунъ, болтунья — (Залакун, балаклш,
щебетун, уха, базікалз, цокотун, уха,
лепетун, уха, торохтій, ка,
белькотун, уха, талалай, ка, ляскун, уха,
ляскоту ха, (не вмовкаючий) — буоній,
(ще й дурний) — бовкало
Болтушка — і) д. Болтеньї; 2) путря; дерть
або пійло (задля худоби); 3) яєшня
(пряжена з молоком)
Болтъ — 1) бовт; 2) прогонич
Боль — біль
Больница — лікарня, больнйця, шпиталь
Больно— 1) боляче, болізко, болить, тяжко;
2) дуже, вельми. — (Він дуже
сердитий)
Больной — слабий, недужий, хворий, хо-
рий, болящий, (небезпешно) —
трудний. — Больное місто — боляче
місце, болячка, ґедзло
Большакъ — старший
Больше — більше, більш, над. — Больше
всего — найбільше, більш усього,
над усе
Большеглазый — окатий, окань
Большеголовый — головатий, головань,
головко, головач,
Большинство,— більшість, більшина
Большірт — більший. —^Большая часть —
більша частина, більшість. —
Большею, частью, nq большей части —
здебільша, здебільшого, найбільш,
більш усього
Большой — великий, здоровий, (не дуже) —
чималий, величенький,
здоровенький, (дуже) — величенний,
величезний, здоровенний, здоровезний,
здоровецький. — Столь большой — от-
такйй, отакенний,
отакёзний.—Большая дорога — великий шлях,
стовповий шлях, тракт. — Большіе—старші
Большуха — старша
Боль, є — д. Больше. — Тьмъ боліє — тим
більш, і потім, й потому. — Чьмъ
боліє... тьмъ болье — де далі... то все
більш
Болезненность — недужість, слабовитість,
слабовікість, хворобливість
Болезненный — болісний, нездужливий, 66-
лізний, недужний, хирявий, хвогюб-
ний, хирний, слабовитий, слаоові-
кий, нездоровкуватий, (про
рослину) — миршавий
Бользный— 1) болісний, жалослйвий, жа-
ліблйвий; 2) любий, милий, бажаний;
3) сердешний, бідолашний,
нещасний
Бользнь, болість — болість, недуга,
хвороба, хороба, слабість, неміч, немощі,
боліщі, нездужання, слабування, хо-
рування
Боліть— 1) боліти, недужати, нездужати,
недугувати, хорувати, хворіти,
слабувати, (про гострий біль) — щеміти;
2) боліти, побиватися, жаліти,
жалкувати, журитися, печалуватися
Болячій, болящій — болючий, болячий, бо-
лющий
Болячка — струп, болячка
Бомбардировать — 1) бомбувати, кидати
бомби; 2) набридати, докучати,
закидати листами або прозьбами
Бондарить — бондарювати, боднарувати
Бондариха — бондариха, бондарка, бодна-
рйха
Бондарь — бондарь, боднар, (син його) —
бондарёнко, (малий) — бондарчук,
(дочка) — бондарівна
Борачъ, рос. Borrago — огірошник, огіреч-
ник, огірошна трава
Борбора, рос. Bunias orientalis — грйцик,
грицики, свиріпа, свербигуз
Бордюра, бордюръ — крайка, окрайка,
край, окравка, беріг, бережок, (для
шпалєрів) — бордюр
Борей — бора, борва, борвій
Бореніе — оороття, боротьба, борня
Борець — борець, перебієць
Борзой, борзая собака — хірт, хорт, хорто-
ва собака
Борзый — прудкий, швидкий, шпаркий
Борзятникъ — 1) ловчий, доїзжачии (що з
хортами стереже з(ь)віря); 2} охотник
(про полювання з хортами)
Бористый — 1) боровий; 2) рясний (про
збори в одежі); 3) бористий (водень)
Бормотаніе— 1) буркотання; 2) мимрення
Бормотать — 1) (про голубів) — (в)буркота-
ти, туркотати; 2) (про людей) —
мимрити, бурмотати, мурмотати
Бормотливый, оормотунъ — 1) мймря, мим-
рій, бурмило; 2) (про голубів) —
туркот
Борный — борний
Боровикь — 1) гриб Boletus edulis—боровик,
білий гриб; 2) рос. Chimaphila uin-
bellata — барвінок, хрещатий
барвінок, боровик, порушник, становнйк;
3) пт. Tetrao tetnx — тетерун, тете-'
рюк, тетеря, (самиця) — тетериця
Боровій — 1) кнурячий, кабанячий; 2)
лежаковий
Боровникъ,, рос. — 1) Setaria verticillata —
мишій; 2) Blitum — бурячки, польова
малина
Боровой — боровий
Боровъ — 1) кнур, кабан; 2) лежак, лежень.
(Поперечна труба від коміна до
димаря) g
Борода — борода, (здр.) борідка. — Борода
выросла, а ума не вынесла — борода
по коліна, а розуму, як в дитини
Бородка — борідка
Бородавка — бородавка
Бородавникъ, бородавочникъ, рос. — 1)
Clematis — ломоніс, ломиніс; 2) Се-
rinthe — воскоц(ь)віт, заяча крівця,
дика капуста, дрік; 3) Chelidonium —
гладушник, гладишник, глекопар,
глечкопар, прозорник, чистик,
чистотіл
Бородавочный — бородавочний
Бородастый, бородатый — бородатий

Бородачъ
ЗО
Бракъ
Бородачъ — 1) бородач, бородань, кацап;
2) рос. a) Andropogon — бородата
трава, б) Filago — горлянка, грудна
травка, полйнчик і в) Vincetoxicum
— бородач, зміїний корінь, ранник,
стручки, ломоніс, лупйніс.
Бородища — бородище, бородяка
Бородокъ — пробій (ковальський струмент
до пробивання дірок в залізі)
Бородушка — борідка
Бородчатый — остистий, остюватий, уса-
тий (про рослини)
Борозда — борозна, скорода, (при кінці
оранки) — роз'ора
Бороздить — 1) борознити, скородити,
ралити, розорювати; 2) дряпати,
роздирати, черкати, рисувати
(проводити риси)
Бороздникъ — 1) рало; 2) сапа, сапка
Бороздчатый — бЬрознйстий
Борокъ — борик, боричок
Борона — борона. (Частини їі): (рама) —по-
кліть, бильця, (поперечини) — глиці,
(кілочки) — зуби, (де чіпляється ор-
чик) — посмик
Бороненіе,— скородшня, скородження,
волочіння t t
Боронильный — скородільїшй, волочільний
Боронильщикъ — скородшьник, волочіль-
ник
Боронить — 1) боронити, обороняти,
заступати, ся, захищати; 1) боронити,
волочити, проволікати, скородити,
заскорожувати, заволочувати
Боронка — борінка, боршочка
Бороться — боротися, борикатися
Бортевой — бортяний
Бортень — улик, колодка, борть
Бортина — колодка, улик пчіл
Бортникъ — бортник
Бортничать—бортникувати, пасішникувати
Бортовщикъ — бортник
Борть — (одежі) — край, беріг, (судна) —
бік, облавок, (колиски) — бильця
Борть — борть, дупло; улик, колодка
Борщевикъ, борщевка, рос. Heracleum —
борщ, борщівник, козёл
Борщевникъ, рос. Pastinaca sativa —
пастернак
Боръ — бір
Боры — збори (в одежі)
Борьба — бороття, боротьба, борня
Босикомъ — босяка, босяком
Босовикъ — 1) патинок, пантофель; 2)
босяк, халамидник, ракло
Босой — босий. — На босую ногу
—босоніж, босоніг
Босомыга, босомыжникъ — босяк,
голодранець, голоколінець, гольтіпака,
босоніжка
Босоногій — босоногий
Босоножка — босоніжка
Босота — босість
Ботало — 1) бовть; 2) дзвоник
Ботаникъ — ботанік, рослинознавець
Ботаническій — батанічний, рослинний
Ботать, ся — 1) хитати, ся, дриґати,
точитися; 2) бовтати, полохати; 3) гепати, ся,
тупати
Ботва — 1) рос. Beta vulgaris — буряк; 2) (у
буряка) — бурячиння, гичка, (у
моркви) — морковйння, (у инших го-
родних рослин) — гйча, гичка,
бадилля, огудиння
Ботвинье, ботвинья — 1) д. Ботва 2; 2)
холодник, холодний борщ
Ботинки — полуботки, черевики
Ботфорть, ботфорты — батфорти
Боть — 1) д. Ботало 1); 2) маслобойка
(ручна); 3) байдак
Боты — чоботи
Ботьлый — 1) товстий, гладкий; 2) с(ь)пі-
лий, стиглий, пос(ь)шлий,
достиглий
Бочага, бочагь, бочажина — бакай
Бочарня — бондарня, бочкарня
Бочениться — 1) боку вати, нахилятися на
бік, бокасувати; 2) братися у боки
Боченокъ — барило, барилко, барильце,
боклаг, баклаг, баклажок
Боченочный — барйлковий
Бочечный — бочковий
Бочистый — бокатий, бокань, повнобокий
Бочка — бочка, кухва, бодня, кадуб, кадовб,
(для капусти) — квасник, (для води)
— віднйк, водяник, водянка; помір-
ниця. — Какъ въ бездонную бочку —
як у прірву
Боязливость — боязкість, боязність,
жахливість, ЛЯКЛИВІСТЬ, ПОЛОХЛИВІСТЬ
Боязливый — боязкий, боязнйй, жахливий,
лякливий, полохливий, полошлйвий,
боягуз
Боязный — боязнйй, боязкий, страшний
Боязнь — боясть, ляк, жахання, острах
Бояринь — боярин, пан, вельможа
Боярская снить, рос. Bupleurum—ласкавець,
ласкавці
Боярышникъ, рос. Crataegus Oxyacantha —
глід, глод
Бояться — боятися, лякатися, жахатися,
страхатися, страшитися
Браво — браво, добре, гарно, лепсько!
Бравый — бравий, хватрький, відважний,
молодецький, голінний, с(ь)міливий
Брага — брага; пиво
Бражникь, ца — гультяй, ка, п'яниця,
гуляка
Бражничать — гультяювати, пйти-гуляти,
піячити
Бражничанье, бражничество —гультяйство,
п'янйцтво2 піяцтво
Бразды правленія — стерно^ряду
Бракованный — браковании,відчемний
Браковать — бракувати, відділяти
Бракосочетаніе — шлюб, одружіння, вінець,
вінчання
Бракъ — 1) шлюб, вінець. — Вступать въ
бракъ, сочетаться бракомъ — шлюб,
вінець взяти, закон приняти, у
закон вступити; одружитися,
побратися, звінчатися, поженитися, на
рушнику стати. — Въ гражданскомъ
оракь — ,на віру жити; 2) брак,
вибірки, обірок

Брандмауэръ
31
Бродяжество
Брандмауэръ — мур (між двома будинками)
Бранець, о ранцы — плоскінь
Бранить, ся — лаяти, ся, сварити, ся
Бранливость, бранчивость, ый—лайлйвість,
сварливість, лайливий, сваркйй,
сварливий
Бранный — лайливий
Брань — 1) лайка, лаянка, лаяння; 2) війна
Браслетъ — браслет, обручка
Братаниха — братова
Братанична — небога, племінниця, брата-
ниця
Братаничъ — небіж, племі(е)нник, братанич
Братань — 1) брат старший; 2) небіж,
племінник (по братові); 3) брат у пёр-
вих
Братанье — братання, побратимство
Брататься — брататися, хрестами мінятися
Брательникъ — брат молодчий
Братець — братік, братко, братусь,
братуньо, братічок
Братина, братин ка — кухоль, жбан,
коновка, кондійка
Братнинъ, братній — братів
Братованье — прбратймство
Братовая — ятрівка? братова
Братолюбіе — братерство
Братоубійца — братовбивця, братоубійник
Братскій — брац(тс)ький; 2) братерський,
братерній
Братство — брац(тс)тво; (член брацтва) —
братчик; 2) братерство
Брать, братья—брат, брати, братове.—Брать
двоюродный—брат у пёрвих.—Б. тро-
тродный — брат у других. — Б.
крестный — хрещений брат. —Б.
крестовый, названый—побратим, названий
брат. — Б. молочный —молошний
брат. — Братья сведеные, сводные —
зведені, зведенюкй, зведенята
Брать, ся — брати, ся. — Брать верхъ — гору
брати, перемагати. — Брать въ долгъ
— позичати, набір брати, набирати.
— Брать сторону —заступатися,
ставати за кого. — Брать ягоды, грибы
—в збирати ,
Брачящіеся — молоді
Брачный — шлюбний, вінчальний,
весільний. Брачный обрядь — шлюб,
вінчання
Брашно — їжа, їство, страва, потрава
Бревенчатый — брусований, рублений
Бревно — поліно, колода, дуо, дубок,
(обтесане з чотирьох боків) — брус,
балка, (коротке) — оцупок, оцупалок,
(тонке, кругле) — кругляк, (для
повертання вітряка) — стріла, (в кир-
нишному зрубі) — цямрина, цебрйна,
(під стелею) — сволок, (в будівлі для
звязку) — ошепина, (поперечна) —
банта, бантина, (для переходу через
річку) — кладка, (на стріху) — при-
туга
Бредень — волок, волочок, бредень
Бредина, бреднякъ, рос. Salix capraea —
верболіз, ива
Бредить, ся — верзти, ся, плести, марити,
ся, блудити словами, ввижатися
Бредни — дурниця, бредня, нісенітниця,
теревен;
Бредь — верзіння, мари, маячня
Брезгать — брйдити, ся, гребати, гидувати,
гордувати
Брезгливость, брезгливый — бридливість,
-вий, гидливість, -вий
Брезжать— 1) брязчати, брязкотіти, дрень-
чати; 2) бринькати
Брезжить, ся — 1) с(ь)вітати, на с(ь)віт
займатися, благословлятися, сіріти;
2) мріти, мигтіти, миготіти,
блимати
Бременить—обважати, обтяжати, заважати.
—Бремя—вага, вагота, тягар, тягота,
тяжар. — Разрешиться отъ бремени
— родити, породити
Бренность — марність t
Бренный — марний, тлінний
Бренчалка — брязкітка, брязкало,
брязкальце, брязкотіло
Бренчаніе— 1) орязчання, брязкання,
брязкіт; 2) бринькання
Брести, ся, бресть — брести, ся, плести, ся,
плёнтати, ся, чвалати, тягтися, дй-
батися, дибати
Брехать — гавкати, брехати
Брехня — брехня, бридня
Брехунь, брехуха — брехун, брехунка, ха,
(здр.) брехунець
Брешь — проло(і)м, вирва, дюра, дір?
Бритва — 1) бритва, (з коси) — скісок;
2) білик
Бритвенница, бритовница — бритовниця
Бритвенный, бритовный — бритовний
Брить, ся — брити, ся? голити, ся
Бритье — бриття, гоління
Брица, рос. Setana glauca і Panicum crus-
gali — брйця, мишій
Бричка — бричка, брйка, (з плетеним
коробом) — нетечанка, (крита) — була,
будка
Бріонія, рос. Bryonia — нечіпай-зілля,
переступ
Бровистый — броватий, бровань, бровач
Бровный — брівнйй г
Бровь, мн. брови — брова, (здр.) — брівка,
брівонька, (мн.) — брйви, брівки,
брівоньки, бровенята
Бродильный — квасний
Бродить— 1) бродити, вештатися,
волочитися, тинятися, тулятися,
швендяти, блукати, тинятися, никати,
сновигати; 2) киснути, кваснути, (про
тісто, буряки то-що) — грати,
вигравати, шумувати, мусувати (про
горілку, вино то-що)
Бродня — бродня, блукання, блуканина,
вештання, сновигання
Бродокь — пробій
Бродчикь — забродчик, бурлака t
Бродь — брід.—Въ бродь — у брід, брідьма
Бродяга — бродяга, волоцюга^ заволока,
бурлака, поволока, приблуда,
приплентач, (про жінку) — в;олоцюга,
бурлачка, мандрьоха, повія
Бродяжество, бродяжничество —бродяжство,
волоцюжство

Бродяжничать
32
Будкій
Бродяжничать — бродяжити, волочитися,
мандрувати, бурлакувати
Бродяжій — бурлацький
Бродячій — бродящий
Броженіе — 1) шумування, мусування;
2) хвилювання, заколот, колотнеча
Броненосець — панцирник
Броненосный — панцирний
Бронза — бронза, спиж
Бронзировать, бронзовать — бронзувати
Бронзованіе, бронзовка — бронзування
Бронзовка, жук Aphovius fassor — олёнка
Бронзовый — бронзовий, спижовий
Бронь, броня — панцир
Бросаніе — кидання, шпурляння
Бросальный, бросательный — кидальний
Бросать—кидати, метати, шпурляти.
—Бросать жреб|й — кидати жереб,
(палкою) — мірятися, вимірятися. — Б.
взглядь — скидати очима. — Б. кровь
— пускати кров
Бросаться — кидатися
Бросить, ся — кинути, ся, метнути, ся,
шатнутися, (зразу) — порватися,
(в бік) — шарахнути, (об землю) —
гепнути, ся, бебехнути, ся, (у воду
зразу) — шубовснути, (в ліс зразу)
— шелеснути, (про хворобу)
—вкинутися, прикинутися. Б. бьжать —
кинутись бігти
Броскіи — кидкйй, меткий
Броскомъ — навкидя, навкйдячки, кидько-
ма. — Броскомъ броситься —
прожогом кинутися, порватися
Брошенный — кинутий. — Б. безъ вниманія
—залишений, покинутий, занехаяний
Брошь, брошка — брошка, шпилька,
запинка
Брошюра — брошура, книжечка, метелик
Брудершафть—брудершафт, побратимство
Брульонъ — чорняк, чорнётка
Брундышка, рос. Bulbocodium r^ithenicum
— гадючий просорён, сирітки
Брусинка, брусница, рос. Vaccinium Vitis
Idaea — брусниця, (гал.) — камінкй,
камінці, квасничкй, кваснівки
Брусница — 1) кушка (для бруска); 2) ман-
тачка, лопатка (у косарів)
Брусничникъ — кущ брусниці
Бруснякъ — брусок, точило
Брусовка — терпуг
Брусовой — брусовий
Брусчатый — брусований, рублений,
зроблений з балок
Брусь — брус, балка, сволок, штага, банта,
бантина
Брусякъ — жорен, верхняк
Брыжейка — орйжі
Брыжеечный, брыжейный — брижійний
Брызгалка, брызгало — кропило; сикавка
Брызганье — бризкання, прискання,
порскання
Брызгать, ся — бризкати, ся, прискати, ся,
порс(ь)кати, циркати
Брызги — бризки, приски, скалки
Брызгъ— 1) бризка, прйска, скалка; 2)
бризкання
Брыкать, ся — брикати, ся, вихати, хв(ф)и-
цати, фиркати
Брылястый — товстогубий, губатий
Брысь — тпрусь, ту-тпрусь, а-тпрусь
Брюзга — буркун, буркало, туркало, бор-
котун, тримач, моркотун, мрукало,
гомонлйвий
Брюзглый — опухлий, набряклий, одутий,
брезькйй, брезклий
Брюзгнуть — пухнути, опухати, набрякати
Брюзжаніе — буркіт, муркіт, бурчання,
бурмотання, туркання t
Брюзжать — бурмотати, буркотіти,
туркати, бурчати, мурмотати, мурмотіти,
мурчати
Брюква, рос. Brassica Napus rapifera —
бруква, Brassica canpestns, napo-
brassica — калярёпа, галярёпа
Брюки — штанй, шаравари
Брюнеть, ка — чорнявий, чорнявець,
чорнява, чорнявка, чорнуха
Брюханъ—пузань, черевань, брухач,
(глумливо) — барило, черевко, пухтій
Брюхастый — пузатий, череватий
Брюхатить — набивати пузо, пузат;іти
Брюхо, Venter — пузо, черево, живіт
Брюховица — тельбухи
Брюшина, Peritanacum — чепёць
Брюшко — пузцё, черевцё, пузя
Брюшной—черевний, животовий. —
Брюшная часть — почеревина
Брякать — брязкати, брязкотіти, брязчати
Брякнуть, ся — 1) брязнути, забрязчати;
2) гепнутись, бебехнути, ся,
беркицьнути, ся, брязнути, брякнути,
бацнути; 3)ляпнути
Брякъ — брязь, геп; торох, бебёх, беркиць
Бубенецъ — бубонець, бубончик, бубник,
балаболка, балабончик
Бубенъ — бубоц, решето
Бубковка — дзвінка
Бубковый — дзвінковий.
Бубны —11) бубни; 2) (масть в картах) —
дзвінка, звшка
Буглазъ, рос. Anchusa oflicinalis — польова
медуниця, медянйшник, воловий
язик, рум'янка, рум'янчик, ранник,
свинюшник
Бугористый — горбастий
Бугорчатый — горбоватий, горбкуватий,
гулюватий, шишкуватий
Бугоръ, бугорокъ — горб, горбок, горбик,
пагорок, шпиль, шпильок, шпилечок,
купа, купина, кучугура, шишка,
ґулька
Бугрить, ся — крутити, ся, хвилювати, ся
Бугровый — горбовйй, шпильовий
Бугровина — ґуля, ґуля, опух
Будара — байдак, байдара
Буде — як, коли, як що
Будень — будень, буденний, будн(і)ий день
Будетъ — 1) буде; 2) годі, буде, доволі,
досить
Будила — будило
Будильникъ — 1) будило; 2) будильник
Будить — будити, побужати
Будка — буда, будка, халабуда
Будкій — чуткий

Будкость
33
Буравокъ
Будкость — чуткість
Будоражить — турбувати, баламутити
Будочникъ — будник
Будра, рос. — а) д. Баранчикъ; б) Hedera
Helix — плющ; в) Linaria —дзвіночки,
звоники, косюркй, сокирки, зайців
льон, ленок, остудник, чистець,
зозулині черевички
Будто — 1) наче, неначе, мов, мовляв,
буцім, ніби, либонь. — Какъ будтго, буд-
то-бы — начеб-то, мовби-то, ніби-то;
2) хіба?, невже, чи вже?
Будущій — будучий, потомний, прийдешній,
майботній
Будущность — будуч(ч)ина, будучність, бу-
дущина, прийдешнє, майбутність
Буеракъ — 1) байрак; 2) замёт
Буерачекъ — байрачок
Буерачина — ярок, балочка
Буженина — свинина ,
Бужденіе, буженіе — будіння, будження
Буза — 1) буза; 2) сіль кам'яна
Бузина, рос. Sambucus nigra — бузина, (гал.)
— баз, базнйк, S. racemosa — бузина
червона, S. Ebulus — бузнйк, в язов-
ник, (гал.) — базнйк
Бузинный, бузиновый — бузиновий
Буище— 1) шпиль, бёлебень; 2) цвйнтар(ь),
церковний двір
Буйволенокъ — буйволя, -ляти
Буйволъ, Bos bubalus — буйвіл, (здр.) —
буйволик, (самиця) — буйволиця
Буйный— 1) буйний, бунтовлйвий, задьор-
ливий; 2) буйний, бурхливий, рвач-
кйй; 3) буйний, великий
Буйство — буча, бешкет, буйність
Буйствовать — бучу збивати, буяти,
бушувати
Бука — 1) хоха; 2) вовкуватий, темрюк,
нелюда, нелюдько, безлюдько, одлюдь-
ко, похнюпий, похмурий. —Смотрьть
букой — вовком дивитись
Букашка — куз(ь)ка, комашка, кузочка
Буква — буква, літера. — Б. гласная,
согласная — голосна, приголосна
Буквальный, но — дословний, дослівний,
достотний, достомённий; до слова,
до цяти, достотно, достоменно
Букварь — букварь, граматка, абетка
Буквенный — буковний, літерний
Буквоьдство — буквоїдство
Букеть— 1) букет, пучок, пучечок, китиця;
2) дух, пах, пахощі
Букинисть — книгарь (що торгує старими
книжками)
Букля — пукля, пейс
Буковина, рос. Betonica — буквиця, буков-
ник, бук-трава, польовий канцлер,
материнка. — Б. лісная, Stachys sil-
vatica—буковиця, бабка.—Б. русская,
Aiuga pyramidalis — горлянка,
дівчача краса, гостровёршки,
суховершки, оогородишник
Букъ — 1) рос. Fagus — бук, буковйна,
бучина. — Більш букъ, Carpinus betulus
— граб, грабина; 2) луг, мйтель;
3) жлукто
Булавка — шпилька
"* 5-228
Булавочный — шпильковий
Буланый — буланий, (про вола) —половий
Булатный — булатний
Булатъ — 1) булат, сталь, криця; 2) меч,
шабля
Булдыга — 1) палиця, ціпок, дубина; 2) гуль-
тяй,гуляка
Булдырь — 1) пухйрь, ґуля, морґуля; 2)
нерівне місце в полі; 3) хатка на бе-
лебні або в пустирі
Булдыри, булдырья — оулькй, бульби
Булка — булка, паляниця, (з лапками
загнутими, помазана олією з цибулею)
— книш, (гречана) — балабуха,
(невеличка, кругла) — буханець,
буханка, (французька) — франзоля
Булочная — пекарня
Булочникъ, ца — пекарь, хлібопек, булош-
ниця, палянйшниця, перепічайка,
бублейниця, бублёшниця
Булочный — булошний, палянйшний
Бултыхать — 1) бовтати, колотити; 2)
бурити, кидати що в воду
Бултыхнуться — бовтнути, шубовс(т)нути
Бултыхъ — бовть, шубовсть, бух, буртись,
плюсь
Булыга— 1) камінь дикий; 2) брила (ка-
міню)
Булыжникъ — д. Булыга 1
Булыня — прасол
Бульдогъ — британ, бульдог t
Булькать, ся — булькати, ся, булькотіти
Бульонъ — бульйон
Бумага 7-1) папір, бомага, бумага,
(здр.)—папірець. —Б. почтовая—листовий,
поштовий папір. — Б. оберточная —бібу-
ла.—Б. хлопчатая—бавовна, бавйна.
— Б. гербовая—гербовий, штемпльо-
вий папір. — Б. папиросная — цига-
рошний. —Б. цвітная (для
гаптування) — заполоч; 2) (стара) — шпар-
ґал, (зб). — шпаргалля
Бумагомаратель — писака, писачка, папі-
ромаз, віршомаз ,
Бумажка — папірець, папірчик, бо(у)мажка
Бумажникъ — гаман, гаманець, гаманок
Бумажный — Г) папіровий, пашряний, па-
пірчатии. — І) бавовняний, бав-
няний t
Бумажная фабрика —¦ папірня. — Б. фабри-
кантъ — папірник
Бумазея, бумазейный — бархан, бархановий
Бунтовать, ся — 1) бунтувати, ся,
повставати, бунт зривати; 2) баламутити,
каламутити, підбурювати
Бунтовской — бунтлйвии, бунто(і)влйвий
Бунтовщикъ — бунтовнйк, бунтівник,
бунтарь, повстанець, (гал.) —
ворохобник
Бунтовщическій, бунтовщичій —бунто(і)внй-
чий, бунтарський, повстанський
Бунтъ — бунт, заколот, розрух, ворохобся
Бунчать—гудіти, густи, дзижчати, бри(е)ніти
Буравить — свердлити, вертіти
Буравленіе — свердління, вёрчення
Буравный — сверделовий
Буравообразный — свердловатий
Буравокъ, буравчикъ — свёрдлик

Буравъ
34
Быстрый
Буравъ — свердел, свердло, (великий) —ло-
патень, (для вирівнювання рулі
рушниці то-що) — шуст, (для
розшукування кринишних жил, руди
тощо) — штирь, с(ь)відер
Бураковый — буряковий
Буракъ — бурак, буряк г
Буранъ — хуртовина, (ф)хуґа, віхало,
завірюха, хуртёча
Бургомистръ, бургомистерша — бурмистер,
бурмистр, бурмистрова
Буревалъ— 1) вітрюга, буря; 2) вітролом, лом
Бурена, буренка, буренушка—коровиця, минька
Бурить — свердлити, вертіти
Бурка — бурка (керея)
Буркала, буркалы — баньки
Буркунъ — рос. 1) Melilatus alba — білий
буркун, М. coerulea — буркун-зілля,
М. officinalis — жовтий буркун; 2) Ме-
dicago falcata — бурундук, бурунчук,
буркун, черевйшник; 3) Onobrycnis
sativa — заячий горох
Бурлакъ — бурлака, (зб.) бурлацтво
Бурлаченіе, бурлачество — бурлакування
Бурлачить — бурлакувати
Бурливый — 1) бурхливий, буремний,
навальний, рвачкйй; 2) невгомонний,
неспокійний
Бурлить — 1) бушувати, бурхати,
клекотіти; 2) галасувати, бучу збивати,
шарабурити
Буровить — дзюрити, ринути, бурхати
Бурса, бурсакъ, оурсачье — бурса, бурсак,
бурсачва, бурсацтво
Бурта, буртъ — бурт
Бурунъ — бурун
Бурчаніе — оуркотня, буркотнёча ,
Бурчать — бурчати, буркотати, буркотіти,
бурхотіти
Буръ — свердел, штирь, с(ь)відер
Бурый — бурий, рудий
Буря — буря, хуртовина
Бусить — 1) мрячити, імжити, мжити;
2) пилити, порошити, курити; 3)
брехати, верзти, теревені, дурницю
нести, правити, точити, торочити
Буслай — мугйрь, мугиряка, ґевал
Бусовьть — сіріти, синіти
Бусъ — 1) мигйчка, мжичка; 2) пил, порох
Бусы—пацьорки, бузкове намисто (скляне),
смілка, січка
Бусый — темносйзий. сіробурий
Бутень, рос. Chaeropnyllum Anthriscus —
болиголов, свербигуз
Бутерлакъ, рос. Postulaca sativa — сосонка
Бутонъ — пуп'янок, пуп'яшок, (що почав
роспускатися) — роспукдвка
Буторъ — манатки, збіжжа, мізерія,
худоба, худібчина
Бутузъ — куцан, пузань, пузанчик, опец(ь)ок
Бутъ — груз
Бутылка—пляшка, (здр.) пляшечка, бутёлька
Бутылочный — пляшковий, пляшаний, бу-
тельковий
Бутыль — сулія, (оплетена) балцанка,
плетениця
Буфетъ — 1) мисник, судник, кредёнець;
2) ресторан, буфет
Бухалень, пт. Botaurus stellaris — бугай
Бухать, ся — бухати, ся, бухкати, ся,
гепати, ся
Бухнуть, ся — 1) бухнути, ся, гепнути, ся;
2) ляпнути, випалити; 3) бубнявіти,
бучавіти
Бухта — затока, бухта
Бучало — вир, врдокруть, крутінь, круча, шум
Бученіе — зоління, лужіння
Бучень — джміль
Бучило — бакай, ковбань
Бучить — лужити, золити, ся
Бучной — золінний
Бушевать — бушувати, буяти, бучу
збивати, бурхати, вихорити, шумувати,
ґвалтувати
Буянь — буян, ворохобник, задьора, гала-
тйн, бешкетник
Бы, когда бы, если бы, чтобы — б, колй-б,
щоб, як-бй
Бывалецъ — бувалець, бувалий
Бывало — бувало, було
Бывалый — бувалий, минулий, колишній
Бывальщина, быль — билиця, бувальщина,
буваль
Бывать—бувати, траплятися,
лучатися.—Бывать часто у кого — вчащати до кого.
— Какъ ни въ чемъ не бывало—мов ні-
чого й не було, наче й не він, не
вона. — Ничуть не бывало — зовсім ні. —
Этому не бывать — сього не буде!
Бьівшій — бувший, що був, минулий. —
Некогда бьівшій, когда-то бьівшій —
колишній
Быковникъ, р,ос. — 1) Verbascum nigrum —
горлачі, оман; 2) Melampyrum —
братіки, Іван та Марія t
Быкъ — 1) Bostaurus — бик, віл, (стадник)
— бугай, (дикий, Bosurus) —тур
Былина — 1) д. Бывальщина; 2) билина,
билцнка, билинонька; 3) дума
Бьіліе — зілля, билля
Былое — минуле, колишнє
Былой—минулий, (давно кились)—колишній
Быльеватый — бур'януватий
Быльникъ бьлый, рос. Gnapholium silva-
ticum — суховершки
Быльникъ, бьльнякъ, рос. Artemisia
vulgaris —чорнобіль, чорнобиль,
забудьки, нехворощ, нехвороща
Быстрехонекъ, быстрешенекъ —
швиденький, жвавенький, хутенький,
бистренький, швидесенький
Быстрина — бистрина, бистрини, бистрйнь,
стрижень, прудковід
Быстроглазый — бистроокий
Быстролетный — бистрольотний,
бистроплинний
Бьістроногій — прудкий, вітроногий
Быстрость, быстрота — швидкість,
прудкість хуткість, скорість, бистрина
Быстротечный — бистроводний
Быстротокъ—прудковід, стрижень, бйстриця
Бьістроуміе, быстроумный —бистротямість,
бистротямии, бистрий, меткий на
розум, тямкий
Быстрый, быстро — швидкий, о, прудкий,
хуткий, шпаркий, о, бистрий

Бьітіе
35
Бьлоголовникъ
Бьітіе — буття, життя, істнування, єству-
вання.
Бытность — пробування, бутність, буття.
— Въ бытность мою... — за час мого
пробування, коли я був...
Быть — побут, життя
Быть — бути, пробувати, жити,
знаходитися, матися, істнувати. — Было да
сплыло — було та загуло, було та за
водою пішло. — Будь добръ, будьте
добры — будь ласка, будь ласкав,
будьте ласкаві! — Быть въ состояніи,
въ силахъ — змогтйсь, здужати,
здолати, силу мати.—Быть
можетъ—може, мабуть. — Былъ таковъ — счез,
зник, пропав. — Быть къ лицу —лйчи-
ти, до лиця бути, приставати. — Такъ
и быть — гаразд, добре, нехай так,
сількісь. — Какъ быть? — що робити?
як його бути? — Какъ бы тамъ ни
было — щоб там ни було
Бычатина — воловина, бичина, яловичина
Бьічачій, бьічій — бичачий, воловий
Бычиться — опинатися, пручатися,
змагатися
Бычокъ — бичок
Бьганіе — бігання, біганина, гасання
Бігать— 1) бігати; гасати, (в) ганяти,
шмигляти; 2) тікати, утікати, втікати;
3) (в)ухилятися, цуратися
Біглень — утікач, втікач, тікач ,
Бьглый — 1) утіклий, збіглий, забіглий і
д. Бьглецъ; 2) швидкий, хуткий,
моторний, поверховний, лёгкий,
побіжний. — Бросить бьглый взглядъ
— скинути оком, намигнути оком. —
Бігло — швидко, швиденько, хутко,
хутенько, нашвидку, побіжно (гал.)
Біглянка — утікачка, втікачка, утіканка
Біговой — біговий
Б'ьгомъ — бігом, бігцем, біжки, (злегка) —
підбігцем
Бьгомьръ — (одометръ) — бігомір
Біготня — біганина, метушня
Бігство — (в)утікання, (в)утіканка, (в)у-
тёча, (в)утёчка, (в)утік, втьоки. —
Образить, ся въ бігство — повернути
на втіки, пуститись на втьоки, на
втікача, накивати п'ятами
Бігунки — бігунці
БІгучій — 1) біжучий, текучий; 2) линючий
Бігь — 1) біг; 2) БІга — біги, гони, перегони,
гонитва; мандри, втіки, втьоки
Біда — біда, лихо, нещастя, недоля,
пригода; безталання, лиха година,
безголов'я, халепа, причина. — Въ томъ
то и біда! — то-то бо й лихо, горе.
— Біда стряслась—лихо спіткало. —
Какъ на бьду — як на лихо, як на те.
Навлечь біду — накликати лихо. —
Пережить біду — перебідувати. —
Помочь біді — запобігти лихові
БІдишка — бідонька, лишенько
БІдниться — біднитися, бідкатися
Бідновать — рідувати
БІдность — бідність, убожество, убозтво,
недостатки, бідота, мізерія, злидні
Біднота — 1) д. бідность; 2) бідота, біднота,
голота, с,ірома, сіромашня, злидні
БІдньїй— 1) бідний, убогий, вбогий,
незаможний, мізерний, злиденний; 2)
бідний, бідолашний, сердешний
Бідніть — бідніти, біднішати, вбожіти,
зводитись, переводитись, голіти
Бідняга, бьднякъ — 1) бідняк, бідак, бідарь,
злидарь, харпак, голодранець,
безштанько, сіромаха, гольтіпака;
2) бідолаха, сердега, небога, нетяга,
неборак
БІдовьій — 1) (про діло)—лихий, небезпёш-
ний; 2) (про людину) — завзятий,
невгомонний
Бідокурить — шкодити, збиткувати
БІдокурь, ка — шкодник, ця, збитошник, ця
Бідственньїй — 1) нещасливий; 2)
бідолашний, злиденний
БІдствіе, бідство — біда, лиха година,
халепа, безголов'я
Бідствованіе — бідування, горювання
БІдствовать — бідувати, горювати,
бідкатися, злиднювати, поневірятися
Біжать — 1) бігти, тікати, (швидко)
—чухрати, драти, чесати, чкурати,
чимчикувати, дмухати; 2) (про годину і
воду) — бігти, точитися, пливти
Біженець — біженець, утікдч, тік^нець
БІлево — 1) білизна; 2} біління, білення
Біленькій — біленький
БІлесоватьій — білястий, білявий
Бьлехонекъ, бьлешенекъ — білесенький
Біли, Leucorrhoea —, оплава, уплави
Білизна — білість, білянка, білявість
Білило, білила, білильї — білило, побіл. —
Свинцовыя білила — блёйвас
Білильньїй — білиловий, блейвасовий
Бьлилыцикъ, ца — білільник, ця
Білить, ся — білити,, ся, побіляти
БІличій, білій — білячий, вивірковий, з
вивірки
Білка — і) Sciurus vulgaris — білка, вёврик,
вивірка, вйв'юрка; 2) білення
Білковина — білковина
Білко вы и — білковий
Біло — біло, чисто
Білобокій — білобокий
БІлобровьій, білобрьісьій — білобровий
БІлобрюхій — білопузий, білочеревий,
підласий
БІловатьій — білястий, білявий, пробілу-
ватий
БІловать — білувати
БІловой — біловйй, біловйк, переписаний
начисто
БІловолосьій — біловолосий, білявий
Білоглазьій — білоокий, білозорий
Бьлоголовецъ — a) Crepis lectorum —
кульбаба, дикий молочай, жовтий ц(ь)віт,
б) Silaus pratensis — морковник
Білоголовка, Spiraea ulmaria i Frifolium
montanum—куряча лапка, сорочі
лапки, біла кашка, конюшина, квасик
Бьлоголовникъ, Vaccinium uliginosum —
голубець, п'яниця, піякй, лохина, ло-
хачі, глухйня (гал.), в) Berteroa incana
— бабйшник, йкавка
*

Белоголовый
36
Валежникъ
Белоголовый — білоголовий
Белогривый — білогривий
БЄлогрудьій — білогрудий
Бьлозоръ, рос. Parnassia palustris — білозор,
гадай-зілля, маточник білий
Бьлокопытникъ, рос. Tussilago farfara
—підбіл, мачушник, матошник, ранник
БІлокорка, рос. Artemisia inodora —
нехвороща біла
Бьлокрыльникъ, рос. Calla palustris —
фіялковий корінь
Білокудренникь, рос. Ballota nigra — глуха
кропива, м ятошник, собача м'ята,
шандра
Бьлокурый — білявий
Бьлокъ— 1) білок; 2) рос. Anemone —
проліска, переліска
Білолицьій, ая — білолиций, ца(я)
БІлолозь, рос. Salix amygdalina — білотал,
тала, лоза
БІломойка — прачка
Білоруссь — білорус
Білоручка — білоручка
БІлорьібица, риба Salmo;nelma — білуха
Бьлосньжный — сніговобілий, білосніжний
Білостойка, рос. Pulmonaria officinalis —
медунка, медунчики, медяник,
воловий язик
Білотурка — д. Арнаутка 2
БІлотьльїй — білотілий
Бьлоусъ— 1) білоус, білоусий, біловусий;
2) рос. Nardus stncta — ковила,
мичка
Бьлочный — білячий, вивірковий
Бьлочный — білковий.
БІлошвейка, білошвея — швачка, шваля
БІлошерстьій — білошерстий, білан, біляк
Білуга, риба Acipenser nuso — білуга
Білужина — білужина
Бьлужій — білужий
Білуха, рос. Antennaria dioica—нечуй-вітер
Бьлужникъ, рос. Filago arvensis—горлянка,
грудна травка, полйнчик
Більш — білий, (на масть) — білан, біляк
Більш свьтъ — с(ь)віт Божий
Біль — біль
Вабельщикъ — вабник, вабець, принадник
Вабленіе — ваблення
Вабикъ — вабка, дудочка, сюркало
Вабить — вабити, принажувати, манити,
приманювати
Вага — 1) вага, важниця, терези; 2) штель-
вага, штильвага
Вагенбуртъ — обоз, табор
Вагенмеистеръ, вагмейстеръ — обозний
Вагранка — горен
Важенка — самиця оленя, олениця
Важничанье — пиха, пишання, величання,
пиндючення
Важничать—пишатися, пишнйтися,
величатися, бундючитися, копилитися,
копилити губу, козиритися, пиндючитися
Важность — важливість, повага, важність,
величність
Бьлье — білизна, хустя, шмаття
Більмо — більмо, скалка, полуда
Бьльмоочный — більмоокий, оільмак
Біліть — біліти, білішати
Біліть, ся — біліти, ся,Дпро воду)—леліти,
ся, (ясно) — ясніти
БІлякь— 1) біляк, чепурун; 2) біляк, (заєць)
Lepus variabilis
Білянка — 1) білянка, білявка; 2) гриби
Agaricus nitidus, procerus і subaulcis
— білянка
БІлячка — білоручка, чепуруха
Бісенокь, бесенышъ — бісеня, бісенятко,
бісик, чортеня, чортик
БІсиво — дурман
Бісина — дур, скаженина
Бісить — бісити, дратувати
Біситься — 1) біситися, казитися,
скаженіти, навісніти; 2) лютувати, сатаніти,
мордуватися
Бьсноватыи — біснуватий
Бісовка — чортиця, відьма
Бісово молоко, рос. Euphorbia — молочай,
молочак , . ,
БІсовскій — бісів, бісівський, чортів,
чортячий, диявольський, гаспидський,
гемонський
Бісовщина, бісовство— 1) чортяцтво, чор-
тівщйна, бісовщина; 2) біснування,
лютування, шаленство
Бьсокъ — синиця (з породи ^arus)
Бісь — біс, чорт, диявол, дідько, сатана,
куций
ЬІшеникь, біщеница — 1) рос. a) Cicuta vi-
rosa — бех, вйха, вомйга, б) д. Белла-
дона; 2) запрйдух, дурман
Бішенка — буркунёць — Clupea caspia
Бішенство — 1) несамовитість, навіженість,
шаленство, лютість; 2) сказ,
скаженість, стеклйзна
БІшеньїй — скажений, стёклий, кручений,
шалений, навісний, навіжений,
несамовитий, біснуватий, лютий,
пінявий
Бяшка — баранчик, ягня, ягнятко
Важный — важний, поважний, важливий,
величний, пишний, бундючний
Важня — важня, терезнйк
Вайда, рос. Isatis tinctoria — синячник
Ваія — вайя, гйлька, верб,а, лоза. — Неділя
ваій — вербна неділя
Вакансія — вакансія, гуляще, вільне місце
Вакантный — вакансовий, вакуючий,
вільний, гулящий, порожній t
Вакація, вакаціонньїй — вакації, вакашйний
Вакса, ваксенный, ваксить — вакса, ваксо-
вйй, ваксувати
Валанда, валандала — млявий, лемішкува-
тий, мнйха, макуха, маруда,
папуша, копотун .
Валандаться — 1) валандатися; 2) тинятися,
блукати, хилятися
Валежникъ — лом, вітролом, ламань, ло-

Валекъ
37
Вбросить
мачча, сушняк, (дрібний) — хмиз,
труск, трусок, (викинутий водою) —
бережняк
Валекъ— 1) прач, пранйк, пральник; 2)
рубель, качалка; 3) барок, орчик;
4) держак (весла); 5) вал, валик(ьок),
валець (в млині)
Валенки, або валены — повстяники,
повстяки
Валеть (в картах) —хлап, хвйл(ь)ка, нижник
Валильня — валюшня, валюша, шаповалка,
фалюша
Валить, ся — 1) валити, ся, валяти; 2)
накидати, насипати; 3) скидати,
звалювати; 4) сунути, ся, сипати, плавом
пливти, хмарою йти
Валка — 1) звалювання (до купи); 2)
рубання, вируб (лісу); 3) валяння,
качання (сукна, повсти і т. и.)
Валкій — хиткий, хилкий, хибкий
Валовой — гуртовий, валовий
Валомъ — валом, юрбою, гуртом
Валошить — валашати, холощати,
холостити, легшати, легчйти, завертати,
каплунити
Валуй, гриб Agaricus foetens — валуй
Валунь — кругляк
Валухъ — валах
Валъ — 1) вал, окіп; 2) хвйля велика, вал,
бурун
Вальдшнепъ, пт. Scolopax
rusticula—валюшень, слумка, слуква, лежень, окос
Вальсъ — валець, вальс ^танець)
Вальяшный — 1) важкий, міцний; 2)
гарний, красний, вальний, показний,
пишний
Валюга — вайло, валюка
Валюта — ціна, кошт, валюта
Валялыцикъ — шаповал
Валяльный — шаповальський
Валять — 1) валяти, качати; 2) базграти,
ляпати, мазгати; 3) катати (швидко
бігти, їхати)
Валяться — валятися, качатися
Вампирь — 1) зоол. Vampyrus — порода
кажана; 2) упйр(ь), упиряка
Ванда — верша (з лози)
Ванна — ванна, купіль
Варахія, рос. Дпиіа hirta — гвоздичка, го-
рйц(ь)віт, сідач, суховершки і Inula
britanica — заболоточник
Варварка — 1) варварка, люта, жорстока
(жінка); 2) рос. Barbarea vulgaris —
свиріпа
Варварство — варварство, азіяцтво,
лютість, дикунство
Варварь — варвар, азіят; лютий, дикун,
катюга
Варганить — 1) варганити, бринькати,
цигикати; 2)капарити
Варгань — дрймба, вигран, варган
Варега, варежка — рукавиця, плетёнка
Варенець — ряжанка, колотуха, паренуха
Вареніе, варка — варіння, варево
Варенье — цукрове варення, варення,
смажені ягоди, павйдло, повидло,
повіяла, — дел.
Варея — куховарка, варійка
Варить, ся — варити, ся, (в маслі, меду, в
цукрі) — смажити, (мед) — ситити.
— Молоко сварилось — скипілось
Варіанть — одміна, варіянт
Варки — полудрабки
Варница — солеварня
Варня — пивоварня, медоварня, бровар,
броварня g
Варовина — 1) вірьовка, верівка; 2) дратва
Варокь — загін, баз ,
Варь — 1) спека, вар; 2) окріп, вар; 3)
смола, (у шевців) — шевська смола
Василекь, рос. Centaurea cyanus
—волошка, волошки, блавати
Василекь огородный, душистый, рос. Осі-
mum Basilicum — васильок,
васильки, пахучі васильки, церковні
васильки
Василекь рогатый, рос. Delphinium conso-
lida — сокирки, комарові носики,
косарики, черевички, зозулині
черевички
Василиса, рос. Gentiana cruciata — тирлич,
товстуха, лихоманник
Василискъ — 1) василиск, змій; 2) ящурка
(американська — Basiliscus ameri-
canus)
Васильевъ вечерь — меланка, кут (перед
новим роком)
Василокъ — кропило
Васильковый — волошковий, блаватний,
васильковий,, сокйрковий
Вассалъ — голдівник, васаль
Вассальскій — голдо(і)внйчий, васальський
Вата — бавовна, бавина, вата
Ватага — ватага, отара
Ватерпасъ — ґрунтвага, середвага,
ватерпас, позёмниця
Ватный, ваточный — бавовняний, ватяний
Ватруха, ватрушка — мандрйка, мнйхи,
мнйшки
Вафельница — вахлярка
Вафля, вафли — вахлі
Вахлакь — 1) ґуля, ґурґуля; 2) чвалай,
вайло, вахлай, /тюхтій
Вахлачка — 1) тюхтійка, вахлайка,
недотепа; 2) рос. Cirsium lanceolatum —
дід, дідовнйк, дрябчак
Вахляй, вахлякъ — партач
Вахта — варта, вахта, сторожа
Вахтерь — вахтор
Вачикъ — сакви
Вашь — ваш, васький
Ваяніе — різьб'ярство, сні(й)царство
Ваяло — різак, долотщ;
Ваятель — різьб'яр, сні(й)царь, різьбар
Ваять — різ&'ярити, вирізувати, виливати,
сні(и)царити
Вбивать — забивати,заганяти, вганяти
Вбиваться — забиватися, вганятися
Вбирать, ся — втягувати, вбирати, ся,
набиратися, просякати чим
Вбирающій — беркий
Вблизи — близько, зблизька, зблйзу,
поблизу
Вбрасьіваніе — вкидання
Вбрасывать, ся — (у)вкидати, ся, кидатися
Вбросить, ся — (у)вкйнути, ся

Вбрызгивать, ся
38
Вдомникъ
Вбрызгивать, ся, вбрызнуть, ся —
(вибризкувати, ся, впорськувати, вцйрку-
вати, (в)убрйзкнути і т. и.
Вбігать, вбьжать — (у)вбігати, вбігти
Вбьль — набіло, начисто
Вваживать, ся — призвичаювати, ся
Вваливать, ся — (в)увалювати, ся, всадю-
вати, ся, вкидати, ся
Ввалить, ся — (в)увалйти, ся, всадити, ся,
вкинути, ся, вгилйти, ся, впасти. —
Ввалились глаза — запали очі,
позатягало очі. — Ввалились бока
—запали, позападали боки. — Ввалить въ
спину і т. д. — вліпити, вгилйти
Введете — 1) (в)уводини, увід, ввід;
2) вступ, передмова, переднє слово,
вступне слово; 3) Введеніе во храмъ
Пресвятой Богородицы — (с(ь)вято
21 листопаду) — Введення, Вхід
Богородиці
Ввезти, ввезть — (в)увезти, привезти
Ввергаться, ся — вкидати, ся, впадати
Ввернуть, ся, ввертіть, ввертываться —
вкрутити, ся, завертіти, ;увертіти,
ся, вкручувати, ся, завірчувати,
увірчувати, ся. — Ввернуть слово —
втиснути, вкинути слово. — В. крю-
чокь — загнути, карлючку
Вверху — угорі, вгорі, нагорі, зверху
Вверхъ — угору, вгору, догори, нагору,
наверх. — Вверхъ дномъ, ногами
—догори ногами, горйніж, шкереберть. —
Вверхъ лицомъ, животомъ—горілиць,
горй(і)-черева. — Вверхъ по рькь —
вгору, догори, проти води
Ввести, ввесть — (в)увёстй, внести,
привести, завести
Ввечеру — ввечері, увечері
Ввивать, ся — ввивати, (у)вплітати, ся, всу-
кувати, ся, заплітати, ся
Ввивка — вплітання, ввивання
Ввинтить, ся, ввинчивать, ся — вкрутити, ся,
(в)ушрубувати, ся,, завертіти, ся,
вкручувати, ся, увірчувати, ся,
завірчувати, ся, ушрубовувати, ся
Ввить, ся — вплести, ся, всукати, ся
Вводить, ся — 1) (в)уводити, ся, заводити,
ся, запроважувати, ся. — Вводить въ
заблужденіе — облужувати,
ошукувати, підводити. — В. въ грьхъ — до
гріха доводити, на гріх підводити.
— В. въ дьйствіе — давати силу,
переводити в життя. — В. въ обманъ —
дурити, піддурювати, обдурювати.
В. въ убытокъ—доводити до втрати,
до збитку. — В. въ соблазнъ —
спокушати, блазнйти, зводити. — В. въ
стыдъ—засоромлювати.—В. порядки
— заводити, запроважувати лад;
2) вставляти, вплавляти, вроблювати
Вводный — (у)ввіднйи, вставний
Вводь — (в)уводини, (в)увід
Ввозить, ся — (в)увозити, ся, привозити, ся
Ввозный — привізний, ввізний
Ввозь — привіз, ввіз
Вволакивать, ся — втягати, ся, втягувати,
вволікати, ся
Вволочить — втягти, уволіктй
Вволю —доволі, досхочу, досмаку, усмак
Вворачивать,— ввертати
Ввькъ — навіки, повік
Ввірить, ся — ввірити, ся, доручити,
звірити, довірити, ся
Ввіряться — 1) д. Ввірить, ся, ввірятися;
2) здаватися, покладатися на кого
Ввязывать, ся — 1) ув'язувати,
вплітати; 2) вплутувати, ся, втручати, ся,
встрявати
Вганивать, ся — вганяти, ся, заганяти, ся,
займати, залучати
Вгибать, ся — вгинати, ся
Вгибъ — вгин, увігнуте місце, ямка, впука
Вгладь — рівно, гладко
Вглубь — углиб, вглиб, вгліб
Вглядываться, вглядіться — (у)вдивляти-
ся, вдивитися
Вгнетать — впихати, впйхувати,
втискувати, втовкмачувати
Вгніздиться — (в)угніздйтися, умоститися,
укоренитися, в(у)кублитися
Вгребать, вгрести — вгрібати, вгарбувати,
вгребти, вгарбати
Вгустую — круто, натвердо (про яйце)
Вдаваться — 1) вганятися, витикатися,
висуватися; 2) встромлятися,
вдаватися, вкидатися
Вдавить — вдавити, вдушити, втиснути,
упхати
Вдавнь — давно,здавна
Вдалбливать — вдовбувати, забивати,
задовбувати
Вдалекі, вдали — далёко, оддаля, оддале-
кй, здаля, здалеку
Вдаль — далёко, в далечину, в далину, в
далечінь
Вдвигать, ся — всовувати, ся, засувати, ся
Вдвижной — засувний
Вдвинуть, ся — всунути, ся, засунути, ся
Вдвоє — (в)удвоє
Вдвоемъ — удрох, вдвох, удвійзі, удвійці
Вдвойні — двічі, подвійно, в два рази
Вдевятеро, вдевятеромъ — вдев'ятеро, в
дев'ять разів, вдев'ятьох
Вдергивать, ся — втягувати, затягати. —
Вдергивать нитку въ иголку
—всиляти, засилити
Вдесятеро, вдесятеромъ — вдесятеро,
вдесятьох
Вдираться — вдиратися, впиратися,
втискуватися
Вдова — (в)удова, (в)удовйця, (здр.)
—удівонька, (син її) — удовиченко,
удовенко, (дочка) — удовівна
Вдовець — (в)удовець
Вдовіть — (у)вдовйн, (в)удовйний
Вдоволь — досить, доволі, вдосталь
Вдовство—(в)удівство, (в)удовёцтво, (в)удо-
вування
Вдовствовать — (в)удовіти, (в)удовувати
Вдовушка — удівонька, удівхочка
Вдогонку, вдогонъ — наздогін, наздогінці,
уздогінці
Вдоль, пт. Upupa epops — одуд, вудвуд
Вдоль — удовж, удовш, вздовш
Вдомекъ, у виразі: «не вдомекъ»—не вдогад
Вдомникъ — приймак

Вдосталь
39
Веревка
Вдосталь — зовсім, цілком, геть чисто,
досхочу
Вдохновеніе — надхнення, натхнення
Вдохновенный — надхнённий, натхненний
Вдохновить, ся — надхнути, ся, натхнути,
ся, удихнути
Вдохновлять — надихати, духу додавати
Вдохнуть — (в)удихнути, (р)удунути
Вдребезги — вдрузки, надрізки, намотлох,
нагамуз, начереп'я
Вдругорядь — вдруге
Вдругъ — враз, відразу, зразу, вмент,
вмить, раптом, нагло, вльот
Вдуваніе — вдмухування, вдування
Вдувать, ся — (в)удувати, ся, (в)удмухувати
Вдумчивый — вдумливий
Вдумываться — (в)удумуватись
Вдыхать — (в)удихати
Вдьлка — вправлювання, вправлення, вроб-
лювання, вроблення
Вдьлывать, ся — вроблювати, вробляти,
вправляти, (в мур) —
вмуровувати, ся
Веденіе — ведіння, ведення
Ведерникъ — бондарь
Ведерный, ведерный — відерний, відровий,
відерковий
Ведерная — бондарня, відерня
Ведерце — відерце, відерко
Ведрено — годяно, годйняно, погідно
Ведреный — погожий, годяний, годйняний
Ведро, мн. ведра — відро, (мн.) — відра
Ведро — погода, година
Вездь — скрізь, усюди, всюди, по всіх
усюдах
Вездьсущій — всюдисущий, повсюдний
Везеніе — везіння, вёзення, возовиця
Везти, ся, везть — 1) везти, ся;' 2) щастити,
вестися, таланити, хв(ф)ортунити
Велеречивый — велемовний, красномовний,
многомовний, балакливий
Велерьчіе — велемовство, красномовство,
многомовність
Великанскій — велетенський
Великанъ — велетень, велет
Великій — великий, здоровий, (дуже)
—здоровезний, здоровецький, (не дуже) —
величенький, чималий
Великоватый — величенький, чималий
Великольпіе — величність, пишність, буч-
ність, величнопрекрасність
Великолепный — 1) величнопрекрасний,
пишний, роскішний, бучний; 2) чудовий
Великонекъ — чималенький
Великорослый — великозрослий, високий,
здоровий
Великороссійскій — російський,
московський, великоруський
Великороссія — Великорущина, Росія,
Московщина, Московська Русь
Великороссіянинь, ка, великороссу
великоруса», ка — росіянин, ка, москаль,
московка, великорус
Великость — великість
Величавость — величність, пишність
Величавый — величний, велйшний, пишний
Величайшій — найбільший
Величать, ся — І) величати, ся, славити,
ся; І) пишатися
Величественный, но — величний, но — В.
осанка, в. видь — велична постать,
величний вигляд
Величество — величність
Величина — великість, величінь, велич. —
Величиною — завбільшки
Величіе — велйчча
Вельми — вельми, дуже
Вельможа — великий пан, вельможа
Вельніе — ведіння, наказ, загад
Вельть — веліти, казати, наказувати,
загадувати, приказувати. — Не вельть,
не вельно — не веліти, не велено,
заказати, заказано
Вена, анат. — жила, вена
Венгерецъ — 1) угрин; 2) венгёрець, вёнь-
ґер (крамарь рознощик, найбільше
з словаків або угорських
українців)
Венера (астр.) — венёра, вечірня зоря
Венеринь башмачокъ — д. Адамова голова
Венерическій — пранцюватий. — В. бользнь
— пранці, сифіліс
Венеціанскій — венецький.—В. ярь —гриш-
пан, мідянка
Вениса, мін. Silex granatus — гранат
Венный, венозный — жильний, вённий
Вентель, вентерь — ятір
Вентиляторъ — вітрячок, млинок
Вентиляція — провітрювання
Вепрь — кабан дикий, одинець, вепрь,
(здр.) — вёприк
Верба, рос. Salix — верба, (деревина) —
вербина
Вербейникъ, рос. Lysimachia vulgaris — крі-
вавник, ранник, зімодра
Вербичникъ, рос. Verbascum — дивина,
коров'як, ведмеже ухо, дрябчак,
царська с(ь)вічка
Верблюдь, верблюжій — верблюд, вереблюд,
верблюдячий. — Верблюжье сіно,
рос. Salsola kali — курай, колючка,
перекотиполе
Верблюжка, рос. Centaurea parviflora і С.
ovina — перекотиполе
Вербный — вербний. — В. воскресенье —
вёрбна неділя. — В. неділя — вёрбна,
вербний тиждень
Вербнякъ — верби, вербняк
Вербованіе, вербовка — вербунок,
вербування, залука,затяг
Вербовать — вербувати, затягати, залучати
Вербовый — вербовий
Верболоза, верболозъ, рос. Salix viminalis
верболіз, лоза, молдаванська йва.
S. саргаеа — верболіз, йва. — S. реп-
tandra — верболіз, тала, шелюг
Верва — дратва
Вергать — кидати
Вердикть — вирок, рішинець, прй9уд
Веревка — 1) вірьовка, ужівка, бечівка. —
(Товста при пороні або неводі) —
кодола. — (Для шнурування воза) —
шнурування. (Що накидають на роги
волів)—налигач, воловід. -—(Коротка)
— мотуз, мотузок, мотузка, моту-

Веревочный
40
Весельный
зочка.—(Тоненька)—шпагат, шворка,
(і коротенька) — поворозка; 2) ключ,
низка (ключ гусей)
Веревочный — вірьовочний, мотузяний
Вередливый — чирякуватий, чирявий
Вередъ — чиряк, чирка, болячка
Верезга — плаксій, плакса
Верезгливый — плачливий, крикливий,
верескливий
Верезжать — верещати, кричати, плакати
з виском
Верейна — 1) д. Верея; 2) полукіпок
Верескъ, вересъ, рос. Iuniperus communis —
яловець, можевёльник
Веретено — веретено
Веретье — 1) лантух (з ряднини) або куль
(з рогожі); 2) рядно, верета, опалка
(мішок для годування коней)
Верешокъ — черепок, скалка
Верещі.га — яешня (на сковороді
спряжена), смаження
Верея — 1) ворітниця, стовп воротяний;
2) човен (невеличкий, легенький).
Верзила — здоровило, бёцман, (про жінку)
— гергёпа, грйпа
Вериги — ланцюги, кайдани, залізо,
закови, пута (про пустельників і
подвижників)
Вермишель — локшина (волоська)
Вернуть, ся — вернути, ся, завернути, ся
повернути, ся
Вероника, рос. Veronica officinalis
—окладник. V. chamaedrys — безвершки, бла-
кітні очки, одхасник, приворотки,
росходник, клад, конотопець, (гал.)
— гадяче зілля
Верста — верства (міра довжини в 500
сажнів і верстовий стовп)
Верста к ъ — верстак, верстат. (Частини:
1) стан (складається з 4-х стовпів
і 2-х товстих поперечин), (котрі
зовуться) коні, E-ти) жерток, B-х)
навоїв (верхній і спідлій) і шай-
ди, (на котрій дві) підніжки з бай-
царками, (де стоїть ткаля); 2) (дві)
колесі (до верхнього і спіднього
навою з) цуґою, (котрою
здержується колесо, як навій
накрутиться); 3) ляда, (щр нею ткаля приби-
ва нитку,), (в ній) блят,
(через,котрий приходить пряжа); 4) риґівнй,
ці (дві, котрі прив'язують до
спіднього навою)
Верстать — 1) верстак (друкарський
станок); 2) рівняти; 3) верстати (у
друкарів — укладати в сторони або в
стовпці)
Верстный, верстовой — верстовий (стовп),
верства
Вертель — рожен
Вертикальный, но — сторчовий, стрімкий,
сторч, сторчака, стрімко, на сторч
Вертило — свердел, свердлик (у теслів)
Верткій — верткий
Вертлюжная впадина, анат. aceta bulum —
клуб, кульша
Вертлявый — верткий, кручений, юрливйй,
юлкйй
Вертопрахъ — вітрогон, жёвжик, фйнтик,
фертик, (глумливо) — вертихвіст,
шелихвіст, крутихвіст
Вертопрашка — вітрогонка, дзиґа, придзиґ-
льованка, (глумливо)—вертихвістка,
шелихвістка, крутихвістка
Вертопрашный — кручений, пустотливий
Вертунъ— 1) турман (голуб); 2) (про
чоловіка) — вертун
Вертунья — вертуха t
Вертіть, ся — 1) вертіти, ся, крутити, ся,
кружати, витися, микатися; 2)
верховодити, коверзувати; 3)
викручувати, ся, вибріхуватися
Вертячій — вертючии
Верхникъ — верхняк (напр. верхній жорен
у млині)
Верхній — верхній, горовйй, горішній
Верховина — верх, (стога) — верх, овершок,
(чобота) — халява
Верховный — найвищий, зверхній,
верховний
Верховодецъ — верховода
Верховодить — верховодити
Верховой — 1) верхній, горовйй, горішній.
— В. вьтерь — горовйй вітер,
горішняк; 2) верховий (кінь); 3)
верховий, верховень, верховёць, гінець. —
Верховье — 1) верх, вершок,
вершник; 2)верховина
Верхоглядь, ка — верхогляд, ка
Верхоглядничать — ґави ловити, витрішки
продавати
Верхомь — верхом, горою; з верхом
Верхомъ — верхи, (про де-кільки) —верхами
Верхушка — верх, вершок, верхняк (на
хлібові), верхів'я, верховіття (дерева),
верховина, шпиль
Верхъ — 1) д. Верховье, верхушка; 2) (верхнє
житло) — верх, гора; 3) (у екипажів)
— верх, буда, покліть; 4) (одежі) —
верх, покриття, покривка. — Взять,
брать, одержать верхъ — гору взяти,
брати, подужати, перемогти,
переважувати. — До верху — до верху, в
щёрть. — Верхи — а) верх, вершок,
(мн.) — верхи, вершки; о) плоскінь
(коноплі)
Верченіе — вертіння, крутіння
Верченый — верчений, кручений
Вершина — д. Верховье, Верхушка
Вершинникъ — байрак, лісок (у верховині
балки)
Вершить — вершити, кінчати, вивершувати
Вершковый — вершковий
Веселенькій — веселенький
Веселехонекъ, веселешенекъ —
веселесенький
Веселить, ся — веселити, ся, звеселяти,
бавити, ся
Веселіє — веселість, радість, веселощі,
радощі
Веселка — копистка
Веселый — веселий, радісний, втішний. —
Веселая женщина — веселуха
Весельникъ — гребець
Весельный — весловий

Весельчакъ
41
Взбрасывать
Весельчакъ — веселун, жартун, с(ь)міхун,
с(ь)міхотун
Веселіть — веселіти, веселішати
Весенній — весняний, весінній. — Весеннія
пьсни — веснянки, (в лісових
країнах) — гаївки. — Весеннею порою —
о весні, весною. — Раннею весеннею
порою — на провесні
Весло, мн. весла — весло, (мн.) вёсла, (здр.)
— весельце, веселечко, (велике) —
опачйна, (на кормі) — стерно, де-
мено, правило, (на плоту або
барці) — трепло. — (Частини весла):
лопать і держак, (а на держаку)
кобилка (або)ручка
Весна — весна. — Въ конці весны — на ро-
зигри, на розиграх. — Встречать,
провожать весну — веснувати
Весноватый — веснянкуватий, рябий
Веснуха — 1) веснянка, ластовиння,
ряботиння; 2) рос. Anemone nemorosa —
куросліп
Веснушка — 1) д. Веснуха 1; 2) журавй-
на, журавйха, рос. Oxycoccos palu-
stris
Веснущатый — д. Весноватый
Вести, ся — 1) вести, ся, провадити; 2)
водити, ся, поводити, ся; 3) вестися,
водити, ся, плодити, ся, розводити,
ся, роспложувати, ся
Весь — увесь, весь, усей, всенький,
усенький, цілий, цілісінький. — Все — усе,
всё. — Решительно все — всё чисто,
геть чисто, геть усё. — Все равно —
усё одно, усё однако, однаково,
дарма, байдуже, про мене, сількісь,
ані гадки. — Все таки — а всёж, усё
таки, проте. — При всемъ томъ — про
те, а про те. — Всего лучше, дороже
— найкраше, найдорожче од усього,
над усё. — Во всю Ивановскую — на
всі заставки, зо всії сили, чим дужч
Весьма — вельми, дуже
Ветла, (мн.) ветлы, рос. Salix — верба, S.
pentandra — верболіз, тала, шелюг,
шевлюг, S. acutifolia — краснотал,
желюжйна, S. alba — біла лоза, S.
amygdalina — білотал, тала, S. сіпе-
геа — йвина, лоза, чорноліз, чорно-
тал, S. fragilis — ломка верба, крих-
ковёрб, S. repens — ницеліз, S. rosma-
rinifolia — нетала, ракитник, S.
purpurea — лознйк, самбірка, рокйтина
Ветловникъ — лози, верболіз, вёрби,
вербняк
Ветловый, ветляной, ветляный — вербовий,
лозовий
Ветошка — ганчірка
Ветошникъ—старовйнник, ганчірник,
онучник
Ветошь, ветошье — дранка, дрантя
Ветхій — старий
Ветхозаветный — старозавітний
Ветхость — старість, давність
Ветчина — шинка, окіст
Ветшать — старітися, падатись, дрягліти
Вехотка, вехоть — віхоть, (здр.) — віхтик
Вечеринка — вечернйці
Вечерній — вечірний, вечіровий
Вечеръ — вечір. — Вечеромъ — у вечері, в
вечері. — Поль вечеръ — над вечір
Вечерьть — вечеріти, сутеніти, смеркати, ся
Вечорошній — вчорашній, вчорайший, з
учорашнього вечера
Вечоръ — вчора у вечері
Вешнякъ — 1) вешняк (млин, що меле
тільки весною; коноплі, висушені
весною; весіння дорога і т. д.); 2) опуст
(в греблі)
Вещевой — річевйй, з пакунками, з речами,
для пакунків, пакунковий
Вещевое право — річеве право, право на речі
Вещественность — річевність,
матеріальність
Вещественный — річевний, матеріяльний
Вещественный доказательства — довідні,
викриваючі речі, річеві докази
Вещество — матерія
Вещица — штучка, дрібниця
Вещь — річ. — Вещи —речі, клунки,
пакунки, пожитки, манатки
Вжать — втиснути, (в)упхнути, вбгати
Вживь — за життя
Вжикать — брязкати, брязчати
Вжикъ — брязчання, брязкіт, брязкання
Вжимать, ся — втискувати, ся, впихати,
впйхувати, ся
Взади — з-заду, позаду
Взадь — назад, взад. — Ни взадъ, ни впе-
редъ — ні сюди, ні туди
Взаемъ —в позичку, у позику, в позику.
— Взять, дать взаемъ — взяти, дати
в позику, позичити в кого, кому
Взаимность — взаємність, обопільність
Взаимный, но — взаємний, обопільний;
взаємне, обошльнр
Взалкать — зголодніти
Взамьнъ — замісто, замісць, намісць, вза-
міну
Взаперти — 1) під замком; 2) в самотині,
одлюдно
Взаправду — справді, навсправжки
Взапуски — наввипередки, навзаводи
Взахаться — заохати, заохкати
Взашей, взашей — в потилицю, в три вирви,
в шйю
Взбаламутить — збаламутити,
скаламутити, сколотити
Взбалмошный — шалений, свавільний,
вередливий
Взбалтывать, ся — бовтати, збовтувати, ся
Взбарахтаться — видряпатись, видертися
Взбелениться —розлютуватися
Взбивать, ся — збивати, ся, підбивати, (про
ріллю) — підралювати
Взбираться — злазити, лізти, (на що не-
будь) — п'ястися, спинатися, драба-
тися
Взболтать, ся — збовтати, ся, сколотити, ся
Взбороздить — з'орати, подряпати "
Взборонить, взбороновать — вйскородити,
заскородити, виволочити,
заволочити
| Взбрасывать — підкидати

Взбрасываться
42
Вздувать
Взбрасываться — 1) підкидатися; 2)
кидатися; 3) накидатися
Взбрести, взбресть — 1) зійти, вилізти;
2) спасти на думку, влізти в голову
Взбросать — накидати
Взбросить — скинути (вгору)
Взбрызгать — побризкати, покропити,
поприскати
Взбугрить, ся — зрити, порити; збурити,
ся
Взбудить — розбудити, розбуркати
Взбудоражить — стурбувати, зворушити,
розворушити, сколотити,
зґвалтувати, звалувати
Взбунтовать, ся — збунтувати, ся,
забунтувати, скаламутити, повстати
Взбучить, ся — 1) роздути, ся, набухнути,
набучавіти; 2) побити, стусанів
надавати, прочухана дати; вилаяти
Взбучка — прочухан, прочуханка
Взбьгать — збігати (на гору)
Взбьжать — збігти, вибігти
Взбьсить, ся — 1) розбісйти, ся, посатаніти;
2) сказатися, скрутитися, стектйся,
знавісніти
Взважживать — завожжувати, накидати
віжки
Взваживать — звозити, вивозити
Взвалить, ся — звалювати, ся, скидати, ся,
накидати, накладати,
навантажувати. — Взваливать вину на кого —
звертати, скидати, звалювати на
кого
Взварецъ — 1) варена, варенуха; 2^ узвар
Взваривать — варити, зварювати
Взваръ — відвар
Взвезти, взвезть — звезти, вивезти
Взвести, взвесть — звести
Взвивать — звивати
Взвиваться — підніматися, підійматися,
зніматися
Взвидьть — побачити, вздріти
Взвизгиваніе, взвизгъ — верещання,
вищання, вереск, виск
Взвизгивать — верещати, вищати
Взвиться — піднятися, знятися, звитися
Взвихрить — скуйовдити, роскуйовдити
Взводить, ся — 1) зводити, ся,
піднімати, ся; 2) виводити; 3) брехати,
клепати
Взводный — зводний
Взводь — звод (від діесл. зводити)
Взвозить — звозити, вицозити
Взвозъ — 1) звоз; 2) узвіз, узвоз. (Дорога
на гору від перевозу або броду)
Взволакивать — стягувати, витягати,
зволікати
Взволнованный — схвильований,
зворушений, збурений
Взволновать, ся — розхвилювати, ся,
схвилювати, ся, збурити, ся, зрушити,
ся
Взволочь — зволіктй, стягти
Взвыть — завити
Взвьвать, ся — маяти, ся, розвивати, ся
Взвьсить, ся — зважити, ся
Взвьшиваніе — важення
Взвьшивать, ся — 1) важити, ся,
зважувати, ся, виважувати; 2) розважати,
міркувати
Взгадать, взгадывать — згадати,
спогадати, згадувати
Взгаркивать — вигукувати, згукувати
Взглядъ—погляд, позір. — Бросить взглядъ
— д. Взглянуть. — На взглядъ — на
вигляд, на позір. — На мой взглядъ
— на мій погляд, на мою думку, як
на мене
Взглядывать — зглядувати, поглядати,
позирати
Взглянуть, ся — 1) глянути, зглянути, ся,
споглянути, ся, поглянути,
подивитися, зирнути, зиркнути,
позирнути, ззирнутися, оком
накинути, скинути, звести очима; 2)
подобатися, сподобатися
Взгонять — зганяти
Взгоревать, ся — зажуритися, затужити,
засумувати
Взгорокъ, взгорье — узгір'я
Взогрьться — запалитися, загорітися, за-
нятися, спалати, спалахнути
ВзгремЬть — загриміти, (дуже)
—загрюкотіти
Взгромазживать, взгромоздить — нагрома-
жувати, навалювати, копйчити
Взгромазживаться, взгромоздиться —
влазити, влізати, влізти, (високо) —
вилізти
Взгрустить — засумувати, затужити,
зажуритися. — Взгрустнулось — сумно,
журно стало
Вздваивать—двоїти,
подвоювати.—Вздваивать паръ — ралити, переорювати
Вздергивать, ся, вздернуть, ся —
підтягати, ся, підтягти, ся,
підсмикувати, ся, підсмикати, с/і. —
Вздернуть на висілицу — повісити на
шибеницю. —Вздернуть
нось—запишатися, задрати носа, кирпу гнути
Вздешевьть — подешевшати, подешевіти
Вздирать, ся — драти, ся, здиратися
Вздоить — подоїти
Вздорить, вздорничать — сваритися, кози
дерти; дурниці плести
Вздорливый—сварливий, спорлйвий, свар-
кйй
Вздорный — безглуздий; непутящий;
нікчемний
Вздорожать — подорожчати, подррогшати
Вздоръ — дурниця, бредня, нісенітниця. —
Городить вздоръ — верзти, торочити,
дурницю нести, теревені точити,
ка зна що верзти
Вздохнуть — 1) зітхнути, здихнути; 2)
передихнути, дух перевести, звести
дух, віддихати, відпочити
Вздохъ — зітхання
Вздрагивать — здрігатися, іздрігатися
Вздремнуть — задрімати, прикорхнути
Вздрогнуть — здрігнутися, їздрігнутися
Вздувать, ся — здувати, ся, здимати, ся,
надимати, ся, (про огонь) —
роздувати, роздмухувати, (про опух) —
пухнути, напухати, роспухати

Вздумать
43
Взьісканіе
Вздумать — здумати, спогадати, задумати,
у мислі взяти
Вздурить, ся — здуріти, подуріти
Вздуть, ся — 1) д. Вздувать, ся; 2) побити,
одлупйти, стусанів надавати. —
Вздымать, ся — піднімати, підіймати, ся,
вставати
Вздьіханіе — зітхання
Вздыхатель, ница — закоханий, а
Вздыхать — 1) зітхати, охати; 2)
жалкувати, тужити
Вздьвать, ся (про одежу) — одягати, ся,
надягати, ся, вдягати, ся, (про обув)
— обувати, ся, взуватися, (нитку в
голку) — всиляти, засилити
Взиманіе — збирання, збір; приймання
Взимать, ся — збирати, ся, брати, ся
Взирать — дивитися, поглядати. — Не
взирая — не вважаючи, не дивлячись,
не звертаючи уваги
Взлазить—злізати, вилазити, (дряпаючись)
— дертися, дряпатися, (держучись за
що в горі) — спинатися, п'ястися
Взламывать — ламати, виломлювати,
розломлювати; розбивати
Взлельять — викохати, випестити,
випестувати, виховати
Взлетать — злітати, злинати, підійматися
Взлетъ — зліт
Взлобина, взлобокъ — 1) д. Взгорокъ;
2) шпиль (гори)
Взломать, ся — зламати, ся, (про кригу
весною) — скреснути, скрести
Взломъ — полом, злом
Взлюбить, у виразі «не взлюбить» — не
злюбити
Взлягивать — брикати, ся
Взманивать, ся — зманювати, ся,
знижувати, ся, підмовляти
Взмахивать — підмахувати
Взмахъ — мах, помах
Взмачивать — мочити, змочувати
Взмащивать, ся — рештувати, мостити, ся
і д. Взгромазживаться
Взметь — 1) підкидання; 2) бранка
Взметывать, ся — підкидати, ся і д.
Взбрасываться
Взмиловаться — змилуватися,
змилосердитися
Взмокать — змокати, ізмокати
Взмолиться — заблагати
Взморникь, рос. Zostera — морська трава
Взморье — узмор'є
Взмутить, взмущать — скаламутити,
сколотити
Взмылить, ся — намилити, ся, змилити,
ся, вмилитися. — Взмылить кому
голову — намилити чуба
Взнашивать — зносити
Взносить — 1) зносити; 2) віддавати,
платити
Взноситься — підніматися і д. Взносить
Взносъ—платіж, оплата.—Членскій взнось
— (перший) — вступне, вписове,
(дальше) — вкладка
Взнуздать, взнуздывать — загнуздати,
загнуздувати, гнуздати
Взныть — занити
Взобраться — вилізти, видертися,
видряпатися, втеребитися
Взогнать — зігнати
Взогрівать, взогрьть, ся — зогрівати,
зігріти, ся, розігріти, ся
Взойти — зійти, вийти, посходити. —Взойти
на умъ — на думку спасти
В зо пріть — упріти, впріти
Взорвать — 1) зірвати, розірвати,
вибухнути; 2) розгнівати, розлютувати
Взоръ — взір, позір, погляд; око, очі. —
Пожирать взоромь — пасти очима. —
Потупить взоръ — спустити очі
Взоткнуть — настромити, наштрикнути,
устромити
Взрастить — зростити, виростити,
виховати, викохати
Взрачный — показний, гожий
Взревьть — заревіти
Взрослый — дорослий, зрослий, літний
Взрубъ — зруб, (в криниці) — цямрина,
цебрйни
Взрывать, ся — 1) скопувати, зривати,
зрушувати, ся; 2) зривати, розривати, ся,
вибухати
Взрывной, взрывочный, взрывчатый —
розривний, вибуховий
Взрывъ — зрив, вибух
Взрыдать — заридати, заголосити
Взрыдъ — ридання. — Взрыдомъ, на взрыдъ
плакать — ридати, хлипати, гірко
ридати
Взрыльникъ — ляпас, ляпанець, лящ
Взрыть — скопати, зрити, зрушити, (про
крота) — накротйти
Взрыхлить, взрыхливать, взрыхлять —спу-
шйти, спушувати, підпушувати,
зрушити
Взрьзать, взрьзывать — розрізати,
розрізувати
Взрьзъ — зріз, надріз, розріз
Взрьзь — вщерть, по вінця
Взубрить — 1) пощербити, вищербити;
2) зазубрити, затвердити
Взъерошивать, ся, взъерошить, ся,
взъерошенный —кудлати, кудовчити,
кошлати, куйовдити, роскудлати, рос-
кудовчити, покошлати, гзоскуйовди-
ти, скуйовдити, роскуидити,
скудлити, сколошкати, роспатлати,
поколошкати, скошматити, роскошма-
тити; роскудланий, покудланий,
роспатланий, скуйовжений, рос-
куйовжений, роскудовчений,
покошланий, кострубатий
Взъьдаться — напускатися, напосідатися
Взъьздъ — з'їзд, виїзд
Взъьзжать, взъьхать — виїздити, з'їздити,
з'їхати
Взъяриться — розлютуватися, оз(ь)віри-
тися
Взывать — взивати, волати, гукати,.(напр.
— взивати Бога, волати до неба)
Взыграть — заграти, звеселитися
Взьісканіе — 1) позов, стягання,
тренування, правина, правіжка, правіж. —
Подать ко взьісканію — позов зало-

Взыскать
44
Винегретъ
жйти; 2) штрап, штраф, пеня, кара
грошева
Взыскать, взыскивать, ся — 1)
виправити, правити, доправлятися, стягти;
2) шукати судом, правити судом.
— Взыскивать недоимки — вибивати
недоїмки, збирати недоїмки,
правити недобір, недоїмку
Взятіе — взяття, здобуття
Взятка — 1) (в картах) — взятка, братка,
битка, скуп; 2) хабарь, хапанка,
ралець, кука. — Взятку дать — куку
в руку дати
Взятокъ — (в)узяток (у бджіл)
Взяточникъ — хабарник, хапун, хапко,
халтурник, браткйй, брачкйй, драпіка
Взяточничать — хабарити, хабарі брати,
лупити, хапати, хаптурувати t
Взяточническій—хабарницький, драпіжний
Взяточничество — хаоарство, хапання,
хапанка, хапанина
Взять, ся — узяти, ся, забрати. — Взять
верхъ — гору взяти, переважити,
повершити кого. — Взять на себя —
узяти за себе, женитись (з ким). —
Взять силою—здобути, опанувати. —
Взять кого въ руки — забрати в
руки, до рук приорати. — Взяться за
умъ — схаменутися, за розум
взятися. — Взяться за діло — заходитися.
— Всьмъ взялъ — хоч куди, на все
здатний. — Ни дать, ни взять —
точнісінько, як раз, саме як раз. —
Взять слово назадъ — зрігтйсь. —
Откуда ни возьмись — де не взявся.
Что, взялъ? — а що, піймав облизня?
— Взять чью сторону — заступитися,
стати за кого, пристати до кого. —
Чорть возьми! — матері його біс,
нехай йому чорт!
Вибрація — дріжання
Видалый — бувалий, бувалець
Виданный — виданий, бачений. — Виданное
ли діло? — чи видано, чд чувано, чи
чувана річ, чи видана річ?
Видать — бачити, видати; видко, видно,
знати, мабуть. — Видать орла по
полету— знати пана по халявах;
орлиний клекіт здалека чути
Видаться — бачитися, видатися,
зустрічатися, здибатися
Видимо — видимо, очевидьки, явно,
очевидячки. — Видимо не видимо —
страшенна сила, несмітенна сила
Видимость — видимість, ясність
Видимый — 1) видимий, вйдкий; 2)
очевидний, явний. — По видимому—як
здається, здається, либонь, бачиться
Видно — 1) видко, видно, знати, значно;
2) бачиться, здається, либонь,
мабуть, десь, видай
Видный — 1) д. Видимый. — На видномъ мь-
сте — навидноці, напохваті; 2)
показний, огрядний,значний
Видніть, ся — виднітися, (не ясно,
здалека) — маячити, ся, манячйти, ся,
мріти, мріяти, бованіти, — (наче в
тумані) — туманіти, (ясно) — ясніти,
(про воду найбільше) — леліти
Видовой — видовий
Видоизмьненіе — одміна
Видоизменяться — одмінятися
Видокъ — 1) бувалий, бувалець; 2) с(ь)ві-
ДОК
Видь — вид, образ, вигляд, постава,
постать; взір, позір, манір, краєвид.
— Виды имьть на кого — важити на
кого. — Видать виды — надивитися,
перебачити, бувати в бувальцях.
— Имьть видь — видаватися, мати
вид. — Въ виді опыта — на спробу. —
Для вида—для годиться. — Имьть въ
виду — мати на увазі, мати на при-
міті. — Выпустить, потерять изъ виду
— забути, занехаяти, занедбати, з
голови викинути. — Ни подъ какимъ
видомъ — ні в якім разі. — На видь, съ
вида — на взір, на позір, з виду, на
вигляд. — Подъ видомъ — з виду,
буцім, начеб-то. — Поставить на видь —
покласти на увагу. — При виді — ба-
чучи, дивлячись. — На виду — на оці,
на очах, навидноці; 2) білет, пач-
порт, пашпорт ,
Виды — заміри, думки, надії, сподіванка
Видьніе — 1) видіння, вйдження; 2) мара,
мана, привид, (страшне) — страхіття
Видьть — бачити, вбачати, видати, вйдіти,
(багато) — перебачити, (погано) —
недобачати
Видьться — П бачитися, видатися,
зустрічатися; 2) здаватися, бачиться; і)
снитися, маритися, ввижатися, мрітися,
привиджуватися
Видящіи — зрячий, видющий, видючий, ба-
чучий
Визгливый — верескливий, пискливий
Визготня — пискотня
Визгунъ, нья — верескун, ха, пискун, ха
Визгь — вереск, верещання, писк
Визжаніе—верещання, (про
собак)—скавучання, (про поросят) — кувікання
Визжать — вищати, верещати, (про собак)
скавучати, (про поросят) — кувікати,
квікчати t
Визитъ,— візйта, одвідини, одвідання,
відвідини
Вика, рос. Vicia sativa і др. — вика,
горобиний, гороб'ячий, мишйний
горошок
Вила, (частіше мн.) вилы — вила, (з трьома
зубцями) — тройчакй
Вилка — виделка, виделко, видельце, вилка
Вилковый — качанний, качановий
Вилокъ — качан
Вилочка— 1) виделочка, видёльце; 2) анат.
у птиць Furula — дужка
Вилочный — виделковий
Вильнуть — крутнути, крутька дати
Виляка, виляла, виляльщикь, ца ^- крутій, ка
Виляніе — крутня, викрути, крутійство
Вилять — крутити, ся, вертіти, ся,
викручуватися
Вина — вина, провина, провинність
Винегретъ — вінегрет, мішанина

Вини
45
Вкопать
Вини — вино (масть в картах)
Винить — винуватити, обвинувачувати
Виниться — винитися, признаватися
Винище — горіляка, сивуха
Винновый — виновий
Винный—виновий.—Винный камень,
Tartarus —винник.—Винная ягода —инжйр,
хвйґа, фіга, фйґа
Вино — (з винограду і ягід) — вино, (а в
Терській країні) — чихйрь, (з хліба,
картоплі то-що) — горілка. —Горячеє
вино, зелено вино—горілка. — Сидьть
вино — гнати горілку
Виноватый — 1) винуватий, винний, винен;
2) вибачайте, перепрошую, прошу
вибачити
Виновникъ, ца — винуватець, винуватниця,
винний, винна
Виновность — провинність, винуватість
Виноградникъ — виноградник, сад-вино-
град
Виноградная кість — гроно, грона, грона,
кётях винограду, кйтяг, кетях, кйтях
Виноградь, рос. Vitis vinifera — виноград,
(сухі ягоди винограду) —родзинки
Винодьліе — виноробство, винарство
Винодьлъ — винороб
Винокуренный заводь,
винокурня—винокурня, винниця, горільня, герільчаний
завод, ґуральня
Винокуръ — винокур, винник, ґуральник
Винопродавецъ, виноторгівець — винарь,
виняр
Виноторговля, винный погребъ — винарня
Винтить — Гвинтувати, шрубувати
Винтовать —1) нарізувати гвинти; 2)
пригвинчувати, пришрубовувати
Винтовка — ґвинтовка, рушниця
Винтовой — гвинтовий, шрубовйй
Винтообразный — ґвинтуватий, шрубуватий
Винтъ — ґвинт, шруба, (здр.) шрубка
Винченіе — ґвинтування, шрубування
Вины —д. Вини
Виньетка — визерунок, кунштик, мерёжка
Вислоухій — 1) клапоухий; 2) недотёпа,
роззява
Вислый — звислий
Високосный годъ, високосъ — перёступний
рік, касянів год
Висулька — 1) пацьорка; 2) сосулька
Вись лица — шибениця
Висьличный — шйбеничний
Висьлка — жёртка, жердка
Висьльникъ —; шибеник, повішаний
Висьніе — вйсіння
Висіть — висіти, звисати
Висячій — висючий, вйслий
Витать — вітати, витати
Витіеватьій — кучерявий, квітчастий (про
мову)
Витійство — красномовство
Витійствовать — красномовити
Витія — красномовця, речник, бесідник
Витокъ — витушка, кучер, круцька
Витушка — 1) д. Витокъ; 2) верч, вёрчик,
калачик (хлібець)
Вить, ся — вити, ся, звивати, ся, плести,
ся, крутити, ся, сукати, ся, (над чим,
літаючи) — кружати, витися
Витязь — лйцарь, козарлюга
Вихляй — тюхтій, чвалай, макуха, мнйха
Вихлять — чвалати, перевалюватись,
плентатись
Вихоръ — в(і)ихор, чуб
Вихорь, вихрь — в(і)йхор, крутень, курява
Вихрецъ, анат. Os. coccygis — куприк
Вихрить, ся — вихрити, ся, крутити, ся
Вихремъ — як вихор
Вихрастый — вихорйстий, вихрастий
Вица — каблучка (на плотах)
Вишенникъ — вишняк, вишник, вишневий
сад
Вишенный, вишневый — вишневий
Вишенье — 1) д. Вишенникъ; 2) вишні,
ягоди (вишневі) г
Вишневка — вишнівка, вишняк
Вишня, рос. Primus cerasus — вишня
(дерево і ягоди), вишнина (одна
деревина). — Вишня бьлая, Pavium с. —
черешня, (одна деревина) — череш-
нйна.—Вишня бІшенная, Atropa
belladonna —вовчі ягоди. — Вишня
жидовская, Physalis Alkekengi — жидівські
груші, міхунка
Вишь — ач, бач, чи-ба, дивц, дивй-но
Віолончелисть — віолончеліст, басиста
Віолончель — віолончель, басоль
Вкалывать, ся — 1) укопувати, ся,
закопувати, ся; 2) вкраплювати, впускати
краплі, вкапувати, закапувати
Вкатиться, ся, вкатывать, ся — вкотити, ся,
вкочувати, ся
Вкашиваться — вкошуватися
Вкидывать, ся, вкинуть, ся — укидати, ся,
укйдувати, ся, вкинути, ся
Вкладной — всувний, (напр. ящик)
Вкладный, вкладочный — вкладний
Вкладникъ, ца — вкладник, ця
Вкладъ — вкладка
Вкладьіваніе — укладування
Вкладывать, ся — укладувати, ся,
укладати, ся, втулювати, ся, всажувати, ся,
класти, сажати в..., всовувати, ся,
(про гроші) — покладати
Вклеивать, ся — вклеювати, ся, (карюком)
— вкарючувати
Вклепать, ся, вклепывать, ся — 1)
вклепати, ся; 2) наклепати на кого,
вплутати, ся; 3) вклепатися, втьопатися,
обізнатися
Включать, ся, включить — включати, ся,
залучати, ся, вмикати, ся, включити,
залучити
Включительный, по — включний, но
Вковывать — вковувати, заковувати
Вкогтиться — запустити пазурі, кігті
Вколачивать — забивати, вбивати
Вкомкать, вкомкивать, ся — вбгати,
втовкмачити, бгати, товкмачити
Вконецъ — до останку, до кінця, до по-
слідку, до ноги, до пня, до цурй,
до щенту, геть чисто, цілком, до
решти, до щёрця
Вкопать, ся — укопати, ся, закопати, ся

Вкоренить
46
Вмьнить
Вкоренить, ся, вкоренять, ся — укоренити,
ся, уґрунтувати, ся, укоріняти, ся
Вкороткь — мало, трохи, обмаль
Вкось — навкось, навкоси, наскосй,
косяка, скісно, криво, навхиль
Вкрадчивый — підлесливий, підлиза
Вкрадываться, вкрасться — 1) украдатися,
закрадатися, крадькома влазити,
закрастися; 2) вкльовуватися, ук-
люнутися; 3) підлазити,
підлизуватись, підлащуватись, в душу
залазити, підлізти, підлеститися
Вкратць — коротко, коротенько
Вкривь — криво
Вкругъ — навкруги, кругом, округи,
навкруг, круг, навколо, довкола,
надовкола
Вкрутую — круто, натвердо (про яйце)
Вкусный, но — смачний, смашнйй, но,
смаковитий, ласий, ласо. Внуснье ді-
дать, ся — смачйти, смачніти, смач-
нішати
Вкусовой — смаковий
Вкусь — смак. — Во вкусь — на смак, на ма-
нір, на штиль. — Войти во вкусъ —
розсмакувати, розласитись, розла-
суватись. — Находить вкусь въ чемъ—
смакувати (в чому). — По вкусу —
до смаку, до вподоби. — Со вкусомъ
— у смак, до смаку, до вподоби, до
сподоби, зо смаком
Вкушать, вкусить — 1) їсти, споживати,
вживати, куштувати; 2) зазнавати,
дознавати, куштувати, зазнати,
скуштувати
Влага, .влажность — вохкість, вогкість,
вільгість, вільга, вільготь
Влагалище — 1) піхва, піхви; 2) (анат.) —
стульні, матошний рукав
Владыка — 1) д. Владьлецъ, Владетель;
2) архирёй, владика
Владычество — панування,
господарювання, володарство
Владычествовать — панувати,
господарювати, володарювати
Владьлецъ — володарю, власник,
господарь, пан, поміщик, державець,
дідич
Владьлица — володарка, власниця, пані,
дідичка, поміщиця г
Владільческій — панський, поміщицький,
державський, володарський
Владьніе — 1) володіння; 2) держава,
царство, господарство
Владетель — 1) д. Владьлецъ; 2) царь,
(гал.) — цісарь, державець, король
Владетельный — державний, вельможний
Владіть — 1) володіти, владати, мати;
2) орудувати, керувати
Влажньїй — вохкий, вогкий, вільготний,
вільгий. — Влажиымъ ділаться,
сделаться — вохкнути, вільгнути,
мокріти
Влазить — улазити, влізати
Вламываться — вломлюватися, вдиратися
Властвованіе —данування,
господарювання, володіння
Властительный — могучий, могутній,
вельможний
Властный — могутній, вільний, маючий
право, силу. — Онъ властенъ — він
має право, силу, волю, вільно йому
Властолюбець, властолюбивый —
властолюбний, властолюбець
Властоцвьть, рос. Hemerocalljs flava — ли-
ліяс. — Н. fulva — чоловічий вік,
жовта лілія
Власть — власть, влада, сила. — Взять, прі-
обрість власть — силу, гору взяти,
заорати силу. — Высшая власть —
найвища власть, зверхність,
верховна власть. — Твоя власть — твоя
воля, сила
Власяница — волосяниця
Влачить, ся — волокти, ся, волочити, ся,
тягти, ся, тарганити
Влега — влоговина
Влетать, влетіть — влітати, влетіти
Влеченіе — П волочіння, тяганина, тарга-
нйна; 2) потяг, поваба
Влечь — 1) д. Влачить; 2) вабити, манити,
тягти, надити
Влечься — 1} тягтися, волоктися,
волочитися; 2) линути, пориватися
Вливать, влить — вливати,
всипати,влити, всипати
Вливаться — вливатися, втікати,
впливати
Вліяніе — вплив, сила
Вліятельньїй — впливовий
Вліять — впливати, мати вплив, силу
Вложить, ся — вложйти, ся, вкласти, ся,
(в)утулйти
Вломиться — вломитися, вдертися
Вліво — вліво, уліво, ліворуч, соб, цоб,
віштя/до коней)
Вльвь — зліва, уліворуч
Влізать — улізати, влазити, залізати,
залазити
Вльзть — улізти, залізти
Вліпить, ся — вліпити, ся. — Вліпить
пощечину — ляпаса, ляща дати,
затопити по пиці
Влюбить, ся — закохати в себе, прикоха-
ти, причарувати; закохатися, вко-
хатися, залюбйтися
Влюбленный — закоханий
Влюбчивый — любчивий, женихлйвий
Вляпать, ся — 1) вляпати, ся; 2) вплутати,
ся, встряти, влопатися; 3)
закохатися, втьопатися
Вмазать — вмазати, вмастити, (в мур) —
вмурувати, (заслінку в піч) —
затушкувати
Вмакивать — мачати, вмочувати
Вманивать — заманювати
Вматывать — вмотувати
Вметать, ся <—1) вмітати, ся; 2)
вкидати, ся
Вмигь — вмить, миттю, в одну мить, вмент,
у(в)мах
Вминать — уминати
Вмінить, вмьнять—1) поставити, ставити,
приписати. — Вмінить въ вину —
поставити за вину, привинйти. — Вмі-

Вмьстилище
47
Вогнать
нить въ обязанность — обов'язати,
поставити за обов'язок; 2) залічити,
зачислити, зарахувати
Вмьстилище—місце, вмістище, вмістилище
Вмьстимость — вмістймість
Вмьстительность — місткість, вмістймість
Вместительный — місткий, просторий, (про
чамайдан, клунок то-що) — паковнйй
Вмьститься, ся — умістити, ся, помістити, ся
Вмьсто — замісць, замісто, замість, на-
мість, натомість
Вмьсть — разом, укупі, вкупі, (здр.)
—вкупці, укупоньці, заразом, до купи,
вмісті, гуртом, у гурті, за гурт,
огулом. — Вмьсть съ тьмь — разом
з тим, ще до того, при тому
Вмешательство — встрявання, втручання
Вмішать, ся, вмьшивать, ся — 1)
замішати, замісити, заміщувати, ся, замі-
сювати, ся, вмісити, вмішувати, ся;
2) втягти, втягати, вплутати,
вплутувати; 3) вмішатися, встряти,
мішатися, вмішуватися, встрявати,
втручатися, замішатися
Вміщать, ся — містити, ся, поміщати, ся,
влазити, входити
Вмьщеніе — уміщення
Внаемъ, внаймы — унайми, внайми
Вначаль — спочатку, спочину, на початку,
пёрве, перше, спершу, зразу
Внезапность — несподіванка
Внезапный, но — несподіваний, но, наглий,
нагле, зненацька
Внесеніе — внесення, унос, (грошей)
—платіж, оплата, (в список) — упис, впис,
вписання, вписування
Внести, внесть — (в)унёсти, (в список, в
книгу) — вписати, записати, завести
Внизу — внизу, усподі, насподі, долі
Внизь — вниз, на низ, на спід, до долу,
долі. — Внизь по рькь — за водою. —
Внизь головою — сторч, сторч
головою, сторчака
Вникать — входити, додивлятися,
доходити (до чого)
Вниманіе — увага. — Достойно вниманія —
варто, гідно уваги. — Обратить
вниманіе —звернути увагу, (на кого)
—зглянутися, звернути око. — Обращать
вниманіе — звертати увагу, вважати,
уважати, зважати, важити. — Отвлечь
вниманіе — розважити. — Оставить
безь вниманія — занехаяти,
занедбати, забайдужитись, залишити без
уваги.—Принимать во вниманіе—за-
у(в)важати, вважати, мати на
увазі. — Принимая во вниманіе — маючи
на увазі, вважаючи, що..., з уваги
на..., беручи на увагу...
Внимательность — уважність, уважливість
Внимательный, но — 1) уважний,
уважливий, (в)унятливии, уважне,
уважливо, унятливо, з увагою, пильно
Внимать — вважати, уважати, вслухатись,
слухати пильно
Вновь — знову, і знову, знов
Вновь — 1) недавно; 2) ново
Вносить — (в)уносити, заносити, (в список,
книгу) — вписувати, записувати,
заводити
Внукъ,внука — онук, унук, онука, унука,
(здр.) — унучок, внуча, (мн.) —унуки,
онучата
Внутренній — внутрішній, нутрішній,
середній, осередніи, нутряний. — Внутрен-
ніе раздоры—домашні сварки, чвари
Внутренности — середина, тельбухи,
тельбух, требухи, трёбух, бёбехи,
(живота) — кендюх, хляки, (грудинні)
— легкуша, (у птиць) — потрох,
потрохи, (грудинні у птиць)
—журавель, (у комах) — кашка. —
Внутренности вынимать, вынуть—требушйти,
тельбушити, потрошити, вйтребу-
шити і т. д. — Внутренности повредить
— надсадити, надірвати бебехи,
тельбухи, одбйти печінки
Внутренность — нутро, середина
Внутри, внутрь — в середині, в середину
Внучатный — троюродний. — В. брать —
брат у других
Внушать, внушить — вселяти, вмовляти,
внушати, вселити
Внушеніе — 1} внушения; 2) вимова
Внушительный — внушаючий, вражаючий,
значний
Внь — за, по-за, на дворі; без, окрім. — Внь
себя—не тямлючи, не пам ятаючи. —
Внь всякаго сравненія — без
порівняння
Вньдрять, ся — вкореняти, ся, вселяти, ря
Вньшній — 1) зверхній, поверхній,
надвірній, околишній; 2) загрянйшнии,
закордонний
Вньшносгь — зверхність, поверхність,
вигляд, взір
Внятный, но — виразний, но, зрозумілий,
ло, (в)унятний, но, ясний, но
Внять — завважити, учути, уняти, вняти.
— Внять мольбамъ — здатися на
благання
Во — у, в, до, за, з. — Во дворъ — у двір. —
Во снь — у вісні. — Во всемь — у
всьому. — Поьхать во Францію—у
Францію, до Франції. — Во сколько
времени — за скільки часу, за який час.
— Онъ меня ни во что не ставить —
він мене ні за що має. — Во вниманіе
къ... — з уваги на, до... — Оцьниль
во сто рублей — оцінував у сто
рублів. — Во всю Ивановскую — на
всі заставки
Вобла — вобла
Вобрать — увібрати, вбрати, втягти
Вовлекать — втягати, затягати, знажувати
Вовлеченіе — втягання, заволікання,
затягання
Вовлечь — втягти, затягти, знадити
Во-время — в пору, у свій час, вчасно. —
Не во время — не в пору, не вчасно
Вовсе — зовсім • t
Во вьки, во вькъ — на віки, по вік, вічне.
— Ни во віки — ніколи
Вогнать, ся — 1) увігнати, загнати, ся,
занити, залучити; 2) забити, загнати.
— Вогнать во гробь—довести до мо-

Вогнутый
48
Вождельніе
гили, вложйти в домовину, увігнати
в труну
Вогнутый — вдавлений, увігнутий,
вигнутий
Вода — вода. — Вода верхняя, подпочвенная
— зашкурна, підшкурна. — В.
грунтовая — жйльна. — В. живая — а)
живуща, б) с(ь)в,ячёна, в) текуча. —
В. жельзистая — руда, смужавина. —
В. Богоявленская — ординська. — В.
ключевая — кринйшна, криничана.
— В. матерая—глиб, глибиня.—Воды
минеральный — теплі води,
мінеральні води. — В. полая, прибылая —
повідь, павідь, повінь, (поверх льоду) —
полій. — В. проточная—текуча,
самотока. — В. святая — с(ь)в'ячёна. — В.
стоячая—стояча, водостій.—Темная
вода — полуда, темна вода. — В.
целебная — цілюща. — Вода заживаетъ,
убываеть—в. прибуває,
спадає.—Вывести на свіжую воду — на чисту
воду вивести
Водворить, ся, водворять, ся — 1) оселити,
ся, осадити, ся, поселити, ся, осісти-
ся, оселяти, ся; 2) завести, ся,
запровадити, заводити, запроважу-
вати
Водевиль — водевіль, жарт
Водильщикъ, водитель — поводарь, пово-
дйрь, поводатарь, повожатий,
(старців) — дідовід, старцьовід,
міхоноша
Водить, ся — водити, ся, (кругом або
коло) —обводити.—Водить
взоры—очима поводити. — Водить хороводь —
танок водити.—Водить знакомство—
знатися, водитися, (про родичів) —
родичатися
Водка — горілка, (гал.) — горівка, (здр.) —
горілочка, горілонька, (стара) —
старка, вистоянка,
(краща)—оковита, (зварена з корінням,
родзинками, сухими ягодами то-що) —
варена, варенуха, запіканка, (в жарт)
— спотикач, (настояна на ягодах) —
наливка; вишнівка, слив'янка,
тернівка, дулівка, аґрусівка і т. д.,
(про горілку в жарт) — мокруха,
ледащиця, живиця, гострогляд, за-
прйдух, (погана) — сивуха, недогар,
підпінок, (на ганусі) — ганусівка, (з
патоки) — мелясівка
Водній — плодючий
Водникъ — 1) віднйк, водяник, водянка;
див. Бассейнъ; 2) рос. Asarum euro-
paeum — копитель, копитець,
копитці, копитняк, підлйстник, під'оріш-
ник, під'олйшник
Воднистый — водянистий
Водный — водяний
Водобоязнь — сказ, скажёння, скаженина,
сті(е)клйзна
Водовмьстилище — д. Бассейнъ
Водовозъ — водовіз, возйвода
Водоворотъ — вир, водокруть, коловертень,
крутінь, шум, вернй-вода, чорторйй
Водоемъ — д. Бассейнъ
Водокачалка,водокачальня,водокачка —
водокачка, водотяжка
Водокрасъ, рос. Hydrocharis — жабурник
Водолазъ — 1) водолаз; 2) (пт.) — нурець
Водолей — водолій
Водоносъ — носйвода, водонос
Водометъ — водобій, водограй
Водомоина, водомойня — водорйй, рівчак,
ковдобина t
Водомьръ — водомір
Водоосвященіе — водос(ь)в'яття, водохреща
Водопадъ — водопад, водоспад
Водоперица, рос. Myriophyllum — кушй(і)р
Водопои, водопойло — водопій
Водополь, водополье — повідь, павідь,
повінь, пійма
Водопроводі» — водопровід
Водотокъ — водотік
Водораздьлъ —межирічча, стрілиця
Водородь — водень
Водоросль, рос. Fucus—водорослйна, пороет
Водоросли — водорослйни, безквіткові,
водяні рослини
Водорьзъ — 1) водоріз (у корабля); 2) рос.
Stratiotes aloiaes — різак
Водосборъ, рос. Aquilegia — оксамит,
дзвіночки, орлики
Водоскатъ — водостік
Водостой — водостій
Водоспускъ — опуст, лотоки
Водотекъ, водотокъ — течія, водотока
Водочка — горілочка, горілонька
Водочистильня — водочистка
Водоносъ — носйвода
Водочный — горілочний, горілчаний
Водоямина — ковдобина, ковоань, ковбаня
Водружать, водрузить, ся —* поставляти,
ставити, втикати, встромляти,
затикати, поставити
Водь, (від гл. водить) — плід, хов
Водяника, рос. Empetrum nigrum—водянка
Водяникъ — водяний, дідько
Водянистый — водяний, водянистий
Водянка — 1) водянка; 2) мед. Hydrops —
водяна пухлина
Водяной — 1) водяний. (Водяний млин);
2) д. Водяникъ. — Водяная бользнь —
д. Водянка 2.—Водяной быкъ—д. Выпь.
— В. лапушникъ, цвьтъ, прострьлъ,
макъ, рос. Nymphaevalla — латаття,
біле латаття. — В. орьхъ, рос. Trapa
nafans — болотні, водяні, чортові
оріхи. — В. перець, рос. Polygonum
Hydropiper — гірчак, богородишний
гірчак, чередник
Водяньть — водніти
Воевать — воювати, ся
Воєвода — воєвода, отаман, ватажок
Воєдино — докупи, в'одно, разом
Воєначальника — гетьман, отаман
Военнопленный — бранець, полоненик,
плінний
Военный — воєнний, військовий, вояка,
воїн
Вожакъ — 1) д. Водильщикъ; 2) привідця,
проводарь, поводир, ватажок
Вождельніе — жадання, жадоба, хтивість,
забаганка, кортіння

Вожделенный
49
Воздушный
жаданий, пожаданий,
Вожделенный
бажаний
Вождельть — жадати
Вождь — проводир, вождь
Вожеватыи — ласкавий, ввічливий,
звичайний
Воженый, воженая — жартливий,
пустотливий
Вожжа, мн. вожжи — віжка, віжки, лійця,
лійці
Вожжать — віжкувати, лійцювати, завіжку-
вати, накидати віжки
Вожжаться — водитися, знатися
Возблагодарить — подякувати, завдячити
Возбранить, нять—заборонити, -няти,
боронити, заказати, заказувати, не
звеліти, не веліти
Возбудительный—збужаючий, побудливий
Возбудить, возбуждать — 1) збудити,
будити, розбуркати, пробуркати,
розбудити; 2) зворушити, заохотити,
збудити, будити, приволити,
розворушити. —(Приводив його до роботи).
— Возбудить гньвъ — розлютувати,
роздратувати.—В. смьхъ —розс(ь)мі-
шйти. — В. мужество — підняти дух,
відвагу. — В. удивленіе — здивувати.
— В. страсть — зворушити, зрушити,
роздрочити пристрасть, жагу. — В.
вопрось — підняти, зняти річ, питання
Возбужденіе — зворушення, запал,
збудження, побудження
Возбужденный — збужений, зрушений,
зворушений
Возведеніе — винесення, виведення,
зведення. — В. постройки — збудування
Возвеличеніе — звеличування, звеличення,
звеличання, величання
Возвеличивать, возвеличить, ся— 1)
побільшати, ся, збільшувати, ся; 2)
величати, ся, славити, ся, звеличати, ся,
підійматися в гору
Возвеселить, ся — звеселити, ся
Возвести, возводить — 1) звести, вивести,
зводити, виводити. — В. постройку
— збудувати, поставити; 2) підняти,
піднімати
Возвратить, ся — вернути, ся, повернути,
ся, звернути, ся, віддати, (своє по
суду) — виправити
Возвратный — зворотний, поворотний
Возвратъ — зворіт, повернення, відворіт,
вороття, звертання, вертання,
повертання
Возвращать, ся — вертати, ся, повертати,
ся, звертати, ся, віддавати
Возвращаясь — вертаючись, повертом
Возвращеніе — д. Возвратъ
Возвращенный — вернений, звернений,
повернутий, поверн(я)ений
Возвышать, ся — підіймати, ся, піднімати,
ся, в гору йти, повйщувати, ся,
підносити, ся, звйщувати, височити.
Возвьішеніе — 1) повишёння, підняття;
2) шпиль, шпилечок, згір'я,
височина
Возвышенность— 1) високість, величність,
повйш(щ)ення; 2) д. Возвьішеніе 2
Возвышенный— 1) повйщений, підвищений,
звйщений; 2) високий, величний;
3) горовйй, горяний, височйнний
(про місце)
Возвістить, возвьщать — звістити,
звіщати; вістку, звістку подати, давати;
сповістити, сповіщати, ознаймйти,
ознаймувати
Возвьщеніе — звіщення, сповіщення,
оповіщення
Возглавіе — узголов'я, приголов'я, (в труні)
— приголовач
Возглась — виголос, поклик, виклик,
вигук
Возглашать — виголошувати, викликати,
вигукувати
Возговорить — промовити, забалакати, оді-
зватись
Возгонять — переганяти
Возгораемость — палкість, запальність
Возгораемый — палкий, запальний
Возгорать, ся — 1) запалювати, ся,
займатися; 2) починатися, повставати
Возгордиться, возгордьть—загордіти,
згордіти, запишатися, (іронично) —
набундючитися, зазнатися
Возгосподствовать — запанувати
Возгря, мн. возгри — сопля, сопляк, соплі,
віскрякй
Возгривыи, возгрякъ — соплйвий
Воздавать, воздать — 1) віддавати,
віддати, вертати, вернути; 2)
відплачувати, відплатити, віддячувати,
ВІДДЯЧИТИ
Воздаяніе — відплата, віддяка, заплата
Воздвигать, ся, воздвигнуть — 1) споружа-
ти, ся, спорудити, строїти, ся, вй-
строїти, будувати, вибудувати;
2) піднімати, ся, підняти, повставати,
повстати, підносити, ся
Воздвиженіе Св. Креста — (С(ь)в'ято 14
вересня) — Здвйження, Чесного Хреста
Воздержаніе — здержання, здержка, упин,
спин, помірність, уміркованість,
стрймання
Воздержать, ся, воздерживать, ся
—стримати, ся, здержати, ся, удержати,
ся, утримати, ся, зупинити, ся,
вдержувати, ся, здержувати, ся,
спиняти, ся
Воздержность — повстрймність,
стриманість, здержливість, помірність
Воздержный — здержливий, стрималий, ви-
трималий, помірний
Воздухъ — повітря, воздух. — Выйти на
воздухъ — вийти на двір, на повітря. —
На воздухь, на вольномъ воздухь —
на дворі (а не в хаті), на повітрі. —
Святой воздухъ (у бурлаків) — вітер,
похідний вітер. — Испорченный,
спертый воздухъ — важкий дух, задуха,
придуха. — Воздухи (церк.)—воздухи
Воздушный — воздуховий, воздушнйй,
повітряний; лёгкий. — Воздушный на-
сосъ — духовий смок, помпа. —
Воздушные замки — химери. —
Воздушные замки строить — думками бага-
5-228

Воздьвать
50
Возобновить
тіти, химери ганяти, у хмарах
літати
Воздьвать — здіймати, підіймати
Воздьйствіе — вплив, сила
Воздействовать — подіяти, вдіяти,
вплинути, впливати
Воздьлать, воздьлывать, ся — обробити,
обробляти
Воздьльїваніе — оброблювання, (в)управа
Возжалобиться — розжалуватися, розбід-
катися
Возжелать — забажати, зажадати, захотіти,
захтіти
Возжечь, ся, возжигать, ся — запалити, ся,
запалювати, ся, (с(ь)вічку, лямпу,
то-що) — зас(ь)вітйти, зас(ь)вічува-
ти, ся, с(ь)вітйти
Воззваніе — поклик, заклик, відозва
Воззвать — покликати, покликнути,
гукнути
Воззрьніе — погляд
Воззрьть — зглянути, споглянути,
подивитися, зирнути
Возилыцикъ — возільник, возій
Возить, ся — 1) возити, ся; 2) вовтузитися,
товктися, длубатися, ялозитися,
поратися, (на одному місці)
—моститися, кублитися, куйовдитися, (над
яким ділом довго) — морочитися,
(коло кого) — панькатися, цяцькатися
Возка — возіння, (хліба з поля) — возовиця,
коповозиця
Возлагать, ся—покладати, ся. — В. у пованіе
— покладати надію, покладатися
Возлежать, лечь—лежати, прилягати,
прилягти
Возливать — наливати,зливати
Возликовать — зрадіти
Возложить — покласти
Возль — біля, побіля, коло? край, по-прй,
обік, побік, обіч, побіч, повзбіч
Возлюбить—полюбити, покохати, улюбити
Возлюбленный, ая— 1) улюблений,
полюблений; 2) коханець, коханка, милий,
мила, любий, люба, любчик,
коханий, кохана
Возмездникь — віддячник; мёстник
Возмечтать — 1) замарити; 2) загордіти,
занестися, розібрати
Возможность — змога, спромога,
спроможність, можливість. — По возможности,
насколько возможно — по змозі,
якомога. — Получить возможность —
змогтйся, спромогтися
Возможный, но — можливий, можна,
можливо
Возмочь — змогти, здужати, здоліти,
змогтйся, спромогтися
Возмужалость — змужнілість
Возмужалый — дорослий, мужний,
змужнілий
Возмужать — змужніти
Возмутитель, ница — бунтівник, ця,
бунтарь, ка, баламутник, заколотник,
ця, каламутник, ця
Возмутительность — обурливість, збурлй-
вість
Возмутительный— 1) бунтівливий,
бунтівничий, бунтарський; 2) огидний,
ганебний, обурливий
Возмутить, ся, возмущать, ся — 1)
сколотити, ся, скаламутити, ся, колотити,
ся, каламутити, ся, замутити;
2) стурбувати, ся, зрушити, ся, стрі-
вожити, ся, турбувати, ся, тріво-
жити, ся; 3) збунтувати, ся,
забунтувати, збаламутити, ся, підбурити,
збурити, обурити, ся, підняти, ся,
повстати, бунтувати, ся,
баламутити, ся; підбурювати, обурювати,
піднімати, ся, повставати, бунт
зривати
Возмущеніе — бунт, повстання, розрух,
колотнеча
Возмущенный — скаламучений, каламутний,
стурбований, обурений, збурений,
збаламучений
Возмьстить, возмьщать, ся — вернути,
віддати, вертати, віддавати,
відшкодувати, відшкодовувати, покрити кошт
Возмьщеніе — зворіт, вертання,
відшкодування, покриття (збитків,
видатків то-що)
Вознаградить, вознаграждать, ся — 1)
заплатити, віддячити, нагородити,
винагородити, винагорожувати; 2)
надолужити (час)
Вознагражденіе— 1) відплачування; 2)
винагорода, знагорода, відплата,
віддяка
Вознамериться — наміритися, наважитися,
покласти собі у думці
Вознегодовать — розгніватися, обуритися
ВозненавидЄть — зненавидіти, незлюбити
Вознесеніе Господнє (с(ь)в'ято) — Вшёстя,
Ушестя, Вознесения
Вознести, вознесть, ся — 1) зняти, ся,
піднятися, ся, знести, ся; 2) загордіти,
запишатися
Возниканіе — повставання, виникання,
виростання, з'явлення
Возникать — виникати, повставати,
починатися, виходити, ставати
Возникновение — виникання
Возница, возничій — візник, фурман,
погонич, підводчик, (при воловій хурі) —
хурщйк, фурманщик, чумак, (що
звозить з поля хліб, сіно)
—возільник, возій, сіновоз, (що звозить
вапно) — вапняр
Возноситься, ся— 1) знімати, ся, піднімати,
ся, в гору підносити, ся; 2)
славити, хвалити, вихваляти, ся; 3) гор-
діти, пишатися, гордувати, високо
літати, (іронично) кйрпу гнути,
бундючитися, пиндючитися
Возношсніе — підношення, зношення
Возня — вовтузіння, длубання, шамотня,
шарварок, шарварка, заходи,
порання, поранина
Возобладать — опанувати, гору взяти
Возобновить, ся, возобновлять, ся — 1)
поновити, ся, відновити, ся, зновйти, ся,
оновити, ся, відновити, ся,
поновляти, ся; 2) почати, ся, починати, ся
знову

Возобновленіе
51
Волненіе
Возобновленіе — відновлення, оновлення,
поновлення
Возовой — возовий
Возокъ — 1) возик; 2) візок
Возопить, возопіять—заголосити, заволати,
залементувати, зарепетувати
Возрадоваться — зрадіти, зрадуватися,
звеселитися
Возражать — одказувати, одповідати;
перечити, суперечити
Возраженіе — одказ, відмовка, супереч,
заперечення, суперечка
Возразить—одповістй, одказати, одмовити,
відповісти, заперечити
Возрастаніе — зріст
Возрастать — ростр, зростати, підростати,
виростати, більшати
Возрастить — виростити, зростити, (про
дітей) — вигодувати, викохати
Возрастъ — зріст, вік; пора, доба, літа. —
Возрастом ъ—літами, завстаршкй. —
Возрастъ младенческій, дьтскій, юно-
шескій, старческій — вік дитинячий,
дитячий, дитинний, хлоп'ячий,
парубочий, юнацький,, старечий. — На
возрасть — на порі. — Зрьлый
возрастъ — дійшлий вік
Возращать—ростити, вирощати,
вигодовувати, викохувати
Возриться — вдивитися, удивитися
Возродить, ся, возрождать, ся — відродити,
ся, відрожадти, ся
Возрожденіе — відродження
Возроптать — заремствувати, нарікати
(почать)
Возрыдать — заридати
Возсіять — засіяти, засяти
Возсоединеніе — від'єднання, сполучення,
з'єднання
Возсоединить, ся, возсоединять, ся —
від'єднати, від'єднувати, злучити, ся,
сполучити, ся, з'єднати, злучати, ся
Возсозидать — відбудовувати
Возсозданіе — відбудування
Возставать, возстать — вставати,
повставати, підніматися
Возстаніе — повстання, розрух
Возстановитель — відновйтель, відновник
Возстановленіе — відбудування,
відбудова, відновлення
Возсьдать — сідати, сидіти
Возъ —1) віз, здр. возик, (довгий
татарський) — гарба, (чумацький) — мажа,
мажара, літерний віз, (разом з
парою волів) — паровйця,
(чабанський для возіння харчів то-що) —
котйга, (гончарський) — куча. —
(Частини воза): (боки) — полудрабки,
(задня частина полудрабків) —
крижівниця, (брус від коліс до
полудрабків) — люшня, (затичка, що
держить люшню на осі) — заколесник,
льоник, (бруски на осях) — насади,
(затичка до ярма) — притика,
(частина, котра скріпляє осі і насади) —
підгерсть, підтока, (дрючок від
задньої осі до передньої) — штельвага,
(залізна штаба під віссю) — підісок;
2) (сузір'я) — Віз
Возсылать — засилати, висилати
Возымьть — взяти, одібрати. — Возымьть
желаніе — забажати. — В. мысль —
здумати
Воинскіи — військовий
Воинственный — войовйтий, войовничий
Воинство — військо, воїнство, вояцтво,
вояки
Воинствовать — воюватися, воячити
Воинъ, воитель, ница — воїн, вояк, вояка,
войовнйк
Вой — 1) голосіння; 2) виття
Войлокъ — повсть, повстина
Войлочникъ — повстяр
Войлочный — повстяний
Воистину — воістину, справді
Война—війна, (стар.)—розмир. — В.
междоусобная — усобиця, чвара, чвари
Войско — військо
Войсковой — військовий
Воитель — войовнйк
Воительница — войовнйця
Войти — увійти, вступити. — Войти въ
любовь, въ милость — запобігти ласки,
підійти під ласку, підлеститись. —
Войти въ довьріе — придбати віру. —
В. во вкусъ (іронич.) — розласитись.
—- В. въ льта — дійти до літ;
постарітесь. — В. въ славу — вславитись,
зажити слави. — В. въ голову, въ умъ
— спасти на думку. — В. въ азарть —
роспалйтися.—В. въ долги—понапози-
чатися, залізти в довгй, вдовжй-
тись. —В. въ употребленіе —
вживатись. —Войти въ себя — схаменутись.
— Въ чужія мысли не войдешь — в
чужу душу не залізеш
Войтъ — війт
Вокальный — голосовий, вокальний
Вокзалъ — вокзал, станція, двірець
Волгнуть — вохкнути, вільгнути
Волдырникъ, рос. — 1) Silene inflata —
кукільнйця, кутасики; 2) Cucubalus
bacciferus
Волдырь — 1) пухир, пухір, міхур; 2) ґуля,
шишка
Волжанка — рос. Spiraea — таволга
Волканъ — вулкан, содка, вогнева гора;
(потухлий) — горіла могила
Волкобой, рос. Aconitum napellus —
борець, зозулині черевички
Волковня — вовківня
Волкодавъ — ярчук
Волкодлакъ, вол кол а къ — 1) вовкулака;
2)упйрь, упиряка
Волконогь, рос. Lycopus exaltatus — водяна
кропива, вовчуг, вовконіг; L. euro-
paeus — драголюб, зюзник
Волконожіе, рос. Lycopodium clavatum —
дереза
Волкъ, Canis lupus — вовк, вівк, (здр.) —
вовчик. — В. сьрый — вовк сіряк,
сіроманець
Волна — 1) хвиля, (велика) — бурун; 2) вовна
Волненіе — 1) хвилювання; 2) рух, трівога,
зворушення; 3) розрух, колотнеча

Волнистый
52
Вольница
Волнистый — 1) хвилястий; 2) вовнистий
Волновать, ся — 1) хвилювати, ся; 2)
баламутити, ся, бурити, ся
Волногонъ — хвильогін, верховий, горішній
вітер
Волнообразный — хвилястий
Волнуха, гриб Agaricus torminosus — вов-
нянка
Воловина — шкура (волова)
Воловій — воловий, волячий, волов'ячий. —
В. языкъ, рос. Anchusa officinalis —
медуниця, меденйшник, ранник,
краснокорень, рум'янка, воловий
язик. — В. трава, рос. Ononis hircina
— вовчуг
Володка, рос. Ajuga pyramidalis, reptans —
гостровёршки, суховершки, дівчача
краса, горлянка
Володушка, рос. Bupleurum — ласкавці,
ласкавець ,
Волокита— 1) тяганина; 2) бабій, бабодур,
джиґун, волоцюга
Волокитство—женихання, залицяння,
джиґунство, зальоти
Волокнистый — волокнуватий, волокнявий,
(з грубим волокном) — ликуватий.
—Дьлаться волокнистымъ—волокня-
віти, волокнуватіти
Волокно — волокно, (в салі) — прорізь, по-
точина
Волоконце — волоконце
Волокъ — 1) волок* 2) біда, бідка (візок на
двох колесах); 3) волок (рибальська
сітка)
Волонтеръ — охочий, охотник, доброволець
Волосастый — волохатий, кудлатий,
патлатий, патлач, мохнатий, кошлатий,
пелехатий
Волосатикъ — 1) гусень Gordius aquaticus —
волос; 2) рос. Rumex acetosella —
гороб'ячий щавель, квасёць,
горобиний квасёць, щавій, дика гречка
Волосатьть — волохатіти, мохнатіти, кош-
латіти, кудлатіти
Волосенецъ, рос. Elymus arenarius —
колосник, колосняк
Вол осень — 1) бабка (кістка надкопитна);
2) мокрець (болячка над копитом);
3) волос (мед. Onyxis Panaritium)
Волосистый — 1) д. Волосастый; 2) волосний
Волосной — 1) волосяний; 2) волосний
Волосность — волосність
Волосовидный, волосовой — волосний
Волосовая, рос. Myosotia palustris — павині
вічки
Волосокъ—волосок, волосочок, волосинка,
волосйночка
Волосоплетка, волосоплетина — кісник,
кісничка
Волосной — волосний. — В. правленіе —
волость, ратуша. — В. старшина — в.
старшина, війт
Волось — 1) волос, (мн.) — волосы, волоса —
волосся, (здр.)—волоссячко, (довге
волосся) — патли, (скудовчене) —кучма,
кудли (кучеряве) — кучері, (що видно
з-під очіпка або хустки) — мичка. —
Клокъ волось — шмат, жмут, пучок,
чуб, чуприна, (у запорожців) — чуприна,
оселедець
Волосыньки — волоссячко
Волосянка — 1) волосінь, волосянка;
2) волосяна тканина (на пр. на
сито); 3) сільце (волосяне); 4) скуб-
ка. — Дать ему волосянку — дооре
видрати за чуба, скуоки дати;
5) рос. Festuca ovina — тонконіг,
щипёць
Волосяной — волосяний
Волоть — волокно, жилка
Волочага — волоцюга, заволока
Волочайкз — повія, шльондра, потіпаха,
підтіпанка
Волоченіе — волочіння, тягання
Волочильня — дротарня
Волочилыцикъ — дротарь
Волочить — 1) волокти, тягти, волочити,
тягати; 2) д. Боронить; 3) витягати
дріт; 4) затягати, тягти діло
Волочиться — 1) волочитися, волоктися,
тягтися; 2) женихатися,
залицятися, на зальоти ходити, волочитися
Волочмя — волоком
Волхвованіе — чари, віщування, чарування,
ворожіння, відьомство,
характерництво
Волхвователь, ница — віщун, чарівник, ця,
знахар, ворожбит, ворожба, чаклун,
чаклівнйця, відьмак, відьма,
характерник, ця
Волхвовать — віщувати, чарувати,
ворожити, чаклувати, відьмувати, ха-
рактёрничати
Волхвъ, мн. волхвы — 1) д. Волхвователь;
2) маг, мудрець, астролог (на сході)
Волчанка, мед. Lupus — вовчий лишай
Волчанъ, рос. Lupinus — кохва, вернйсонце
Волченокъ, мн. волчата — вовченя, вовча,
вовченята
Волчецъ — д. Бодякъ
Волнистый — з(ь)вірний
Волчиха, волчица — вовчиця, вовчиха
Волчій — вовчий. — Волчья шуба — вовчий
кожух. — Волчья яма — вовківня. —
Волчій перець, волчье лыко, рос.
Daphne mezereum — вовче лико, ягідки.
— Волчья ягода, рос. Paris quadri-
folia — вороне око, хрещате зілля,
натягач, ранник, хресттрава, воло-
кінник, волоснйк. — Поволчьи — по-
вовчому
Волчокъ — дзиґа, гучок
Волшебный—чарівний.—Волшебный напи-
токь—дання. — Волшебная кропива,
рос. Lamium album — біла кропива,
L. maculatum — глуха кропива,
окладник, L. purpureum — красна
кропива, шандра
Волшеоствовать — чарувати, ворожбиту-
вати
Воль — віл, бик, (здр.) — волик
Волынка — дуда
Волыночникъ, волынщикъ — дударь
Вольготный — вільготний, вільний
Вольница — гультяйство, бурлацтво,
голота

Вольничать
53
Вороній
Вольничать — сваволити, пільгувати
Вольнодумецъ, вольнодумничать —
вільнодумець, вільнодумити,
вільнодумствувати
Вольнонаемный, ая — вільнонанятйй,
вільнонайманий
Вольноопредьляющійся — охотник, охочий
Вольноотпущеный — вільнопущений
Вольнослушатель — вільний, охочий
слухач
Вольность — вільність
Вольный — вільний. — Вольный духъ? жаръ
— лёгкий дух. — Вольно — вільно,
поволі. — Вольно — вільно
Волюшка — воленька
Воля — воля. — Волею — по волі. — Волей-
неволей — рад не рад, хоч не хоч, по
неволі
Вомчать, ся — вперти, влетіти, вбігти
Вона! — чи ба! ото!
Вонзать, ся, вонзить, ся — встромляти, ся,
стромляти, ся, втикати, ся,
устромити, увіткнути, ся, вгородити, ся,
загнати, засадити
Вонища — сморід
Вонъ — 1) геть, пріч. — Зонъ отсюда! — геть
відціля, геть звідси! — Изъ рукъ
вонъ — ка'зна що. — Изъ рукъ вонъ
плохо — дуже погано; 2) он, ген. —
Вонъ тамъ — онде, ондечки, ген там.
— Вонъ куда — он куди. — Вонъ гдь
— онде, ондечки. — Вонъ тотъ —
отой, он той
Вонь — сморід, смерід
Вонькій, вонючій — тхнючий, смердячий,
смердючий
Вонючка— 1) смердюха, смердючка; бздун;
2} рос. — a) Anagyns — вонячка;
б) Conium maculatum — болиголов,
блекота, сикавка, свистуля
Вонять — смердіти, воняти, чути (чимось).
— Воняеть — смердить, воняє,
вонюче, чути
Воображать, ся — уявляти, ся, гадати,
покладати на д^мці, здаватися. — Мнь
вообразилось — мені здалось
Воображеніе — уява, уявлення
Вообразить, ся — уявити, ся, примріятися,
здатися
Вообще— 1) огулом, загалом, взагалі; 2)
вкупі, разом, гуртом, спільно
Воодушевлять, ся — живити, оживляти, ся;
додавати духу, охоти, завзяття, на-
тихати, набиратися завзяття
Вооружать, ся — 1) узброювати,
озброювати, ся, рихтувати, риштувати;
2) піднімати, підіймати,
підбурювати, наштурувати
Вооруженіе — 1) узброєння, озброєння;
2) зброя
Вооруженный—узброєний, збройний, оруж-
ний
Вооружить, ся — 1) узброїти, озброїти
Воочію — очевидячки, очевидьки, перед
очима
Во-первыхъ — впёрве, вперше, спершу,
раз
Вопить, вопіять — голосити, галасувати,
лементувати, волати, репетувати
Вопіющій — помикаючий, закликаючий,
голосячий ,
Воплотиться — втілитися
Воплощеніе — втілення
Вопль — голосіння, лемент, репет,
репетування, волання, голосьба, галас
Вопреки — наперекір, всупереки,
насупроти, всупор
Вопросительный — питаючий, питайний.
— В. знакъ — знак питання
Вопросить — спитати, запитати
Вопросъ — питання, запитання
Вопросный — питаючий, питальний, до
питання
Вопрошать — питати, запитувати
Вопрошатель — питач, запитувач
Ворвань — трін, тран (жир, витоплений з
кита, тюленя то-що, також і
риб'ячий жир)
Ворваться — вдертися, впертися
Воришка — злодюжка, злодіячка,
злодійкувате
Воркливыи — 1) сварливий; 2)
буркотливий, воркотлйвий,туркотливий
Воркованіе — вуркотання, буркотання,
туркотання
Ворковать — вуркотати, вуркотіти,
буркотіти, туркотати
Воркотня — туркотня; варвітня
Воркунъ — вуркун, буркун, буркотун
Воробей, пт. Passer domesticus. Fringilla do-
mestica—горобець, (здр.) — горобчик
Воробейникъ, рос. Lithospermum — горо-
бёйник
Воробка — гороблйчка, горобчиха
Воробушекъ, воробышекъ — горобчик
Воробьевым — горобиний, гороб'ячий
Воробьенокъ—гороб'я, горобеня, гороб'ят-
ко, горобинятко
Воробьиный горохъ, рос. Vicia cracca —
горобиний, гороб'ячий горошок,
гадючий горошок, дикий горошок. —
Воробьиная ночь — горобина ніч
Вороватый — злодійкуватий
Воровать — красти, злодіячити
Воровка — злодійка, злодіячка (
Воровской — 1) злодійський, крадіжний;
2) крадений. — Воровскія деньги —
фальшиві гроші
Воровски — по злрдійськи, як злодій
Воровство — злодійство, крадіж, крадіжка,
крадіжство
Ворожба — ворожіння
Ворожея — воріжка, ворожка, знахурка,
шептуха
Ворожить — ворожити, чарувати
Ворона — 1) пт. Corvus cornix — ворона,
ґава, ґава; 2) роззява, ґава, ґава (про
чоловіка)
Вороненокъ — ґавеня
Воронець, рос. — 1) Actaea spicata -*- вовчі
ягоди, чернець; 2) Раеопіа tunuifolia
— воронець
Вороника, рос. Empetrum nigrum—водянка
Воронило — гладільце
Вороній — воронячий, гавйний

Воронка
54
Воспомянуть
Воронка — лійка
Воронкообразный — лійкуватий
Воронограи, пт. Corvus frugilegus — грак,
гайворон
Вороной — вороний
Воронопьгій — строкатий
Вороночалый — мишастий
Воронь, пт. Corvus corax — ворон, крук,
крюк
Воронье — галич, вороння, гайвороння
Вороняга, вороняжка, рос. Solanum nigrum
— паслін, пасльон
Ворота — ворота, брама, (на коловороті)
— коливоріт, коловоріт
Воротила — орударь, верховода
Воротило — стріла (у вітряка)
Воротить, ся— 1) повертати, перевертати.
— Сь души воротить — з душі верне,
нудить; 2) вернути, ся, повернути,
ся, завернути, ся
Воротки — вогзітця, ворітки
Воротниковый — коміровий
Воротникь— воротарь, заворітник,
ворітний, брамний
Воротникь — комір, ковнір
Воротничокь — комірець, комірник,
комірок
Воротный — ворітний, брамний
Воротца — 1) ворітця, ворітки; 2) хвіртка,
хвірточка (у воротях)
Вороть — 1) комір; 2) коловоріт,
коливоріт, баран
Вороть — виворіт
Ворохь — купа
Ворочать, ся — 1) перевертати, ся,
перекидати, ся; 2) крутити, повертати;
3) вертати, ся; 4) орудувати,
верховодити
Ворочаніе — перевертання, ницювання
Ворошить, ся — ворушити, ся, ворохобити,
ся, перевертати, ся
Ворса, ворсь — барва, ворса
Ворсить, ворсовать — барвити, наводити
ворсу
Ворчаніе— 1) бурчання, буркіт, буркотня;
2) (про собак) — гарчання, гаркотня
Ворчать — 1) бурчати, бурмотати,
буркотіти, мурчати; 2) (про собак)
—гарчати, гаркати
Ворчливый — сварливий, буркотливий,
туркотливий
Ворь — злодій, (поб.) — злодюга, злодіяка.
— По дьламъ вору и мука — котузі
по заслузі
Во свояси — до дому
Восемнадцать — вісімнадцять, вісімнад-
цятеро
Восемь — вісім, восьмеро
Восемьдесять — вісімдесять
Восемьсоть — вісімсот
Восьмью — вісім раз
Воскипать, воскипьть — закипати,
закипіти. — Воскипьть гньвомь — скипіти,
запалитися
Воскликнуть — викликнути, вигукнути,
заволати
Восклицаніе — виклик, оклик. — Знакь
восклицанія — знак виклику
Восклицать — викликувати, волати
Восковатый — вощйстий
Восковой — восковий, вощаний
Воскресать — воскресати, оживати
Воскресеніе — 1) воскресения; 2) неділя,
(здр.) — неділенька. — Каждое
воскресенье — що неділі. — Свьтлое
воскресенье — Великдень
Воскресный—недільний.—Воскресный день
— неділя. — Воскресная школа —
недільна школа
Воскурять — кадити, курити
Воскь — віск
Воскобитіе — воскобйття, лиття воску
Воскобой — воскобійник
Воскобойня — воскобійня, восколійня, вос-
ковня
Воскобьленіе — воскобілення
Воскреситель — воскреситель, відживляч
Воскрешать — воскрешати, до життя
вертати, відживляти
Воскрылять — окриляти, захвачувати
Воскуреніе — кадіння
Воспаленіе — запалення, запаління, (про
ани) — роз'ятрення, заятрення. —
абольть воспаленіемь легкихь —
заслабнути на запаління лёгких
Воспалить, ся, воспалять, ся — запалити,
ся, запаляти, ся, занятися,
займатися. (Про рани) — роз'ятритися,
заятритися, ятритися. — Воспалиться
гньвомь — роз'яритися,
розлютуватися
Воспарить — злетіти, полинути в гору
Воспитаніе — виховання, годування, хов
Воспитанникь, ца — вихованець, вихованка,
годованець, годованка, плеканець
Воспитанный — вихований
Воспитатель, ница — вихователь, ка, вихо-
вач, чка
Воспитать, воспитывать, ся — вигодувати,
згодувати, вигодовувати, ся,
виховати, виховувати, ся, викохати,
викохувати, ся, плекати
Воспламененіе — запалення, спалахнёння
Воспламенить, ся — запалити, ся,
^палати, запалати, занятися, загорітися
Воспламеняемость — палкість, запальність
Воспламенять, ся—запалювати, ся,
займатися, роспалювати, ся, —
Воспламеняемый, воспламеняющійся, легко вос-
пламеняющійся — палкий,
запальний, скоропалкйй
Восполненіе — виповнення, заповнення
Восполнять, ся — виповняти, ся,
заповняти, ся; докладувати, досипати,
доливати до...
Воспользоваться — покористуватися (з
чого), поживитися, користуватися,
скористати
Воспоминаніе — 1) згадування; 2) спомин,
згадка, спогад. — Вь воспоминаніе —
на спомин, на згадку, на незабудь;
3) пам'ятка
Воспоминать, ся — згадувати, ся,
споминати, ся
Воспомянуть — згадати, спогадати

Воспосльдовать
55
Впаивать
ВоспослЬдовать — наступили, сподіятися,
статися, скластися, здіятися
Воспособлять — помагати, запомагати,
ставати у поміч
Воспрепятствовать — перешкодити, на
перешкоді стати, на заваді стати
Воспретить, воспрещать — заборонити, -ня-
ти, заказати, -зувати, боронити,
(говорити) — заціпити, зацитькати
Воспрещеніе — заборона, заказ
Воспринимать — брати, приймати. —
Воспринимать отъ купели — хрестити, у
хрест уводити
Воспріемникь, ца — хрещений батько,
хрещена мати, похрёсний батько, по-
хресна мати. — В. сынъ,
дочь—хрещеник, хрещениця, похрёстник, ця
Воспріимчивость — спринятливість
Воспріимчивьій — спринятливий
Восприниманіе — сприймання
Воспринимать, воспринять — сприймати,
сприняти
Воспріятіе — сприняття
Воспроизводить—відтворити, відтворювати
Воспроизведеніе — відтворення
Воспроизводительность— відтворність, від-
родність
Воспроизводительный — відтворний, від-
родний, відтворюючий
Воспротивленіе — змагання, опір
Воспротивиться, воспротивляться —
противитися, змагатися, суперечитися,
опинатися, опір ставити, опертися
Воспрянуть — прокинутись
Воспылать — запалати, спалати
Воспьвать, воспьть— 1) с(ь)півати, вис(ь)пі-
вувати,вйс(ь)півати; 2) славити,
вславити
Воспьватель—с(ь)півець, с(ь)півак, вис(ь)пі-
вач
Востокъ — схід
Восторгаться — радіти, захоплюватись,
захвачуватись
Восторгь — радість, захват, захоплення,
поривання
Восточный — східний, сходовий
Восторженность — захватність
Восторженно — захватно, з захватом, з
запалом
Восторженный — захватний
Восторжествовать — перевйсити, взяти гору
Востребовать — виправити, стрёбувати,
реклямувати
Востребованіе — запит, затребування, рек-
лямація
Востребовать — потребувати, виправити
Востренькій — гостренький
Вострепетать — затремтіти, затріпотіти,
задріжати, затруситись
Вострить — гострити, точити
Воструха, вострушка — цокотуха, моторуха
Вострый — гострий
Восхваленіе — хвала, похвала, вихваління
Восхвалять — вихваляти
Восхитительный — чудовний, чарівний,
роскішний
Восхищать, ся — чарувати, захоплювати, ся
Восхищеніе — захват, зачарбвання
Восходить — сходити, зіходити,
підійматися
Восходь, восхожденіе — схід, зіход,
піднесення в гору
Восхотьть — захотіти, захтіти, забажати
Восца — сверблячка (лишай)
Восцарствовать — зацарювати
Восчувствовать — зачути, відчути
Восшествіе — зіход, вступ (на трон)
Восьмерикъ — вісьмерйк
Восьмерка — 1) (в картах) — вісімка;
2) вісьмерйк
Восьмидесятый — вісімдесятий
Восьмой — восьмий
Воткать — уткати, вплести
Воткнуть, ся — встромити, ся, устромити,
застромити, увіткнути,
вгородити, ся
Вотра — трйни, збоїни (тільки від соломи,
а перше — й від металу)
Вотчимъ — вітчим
Вотчина — дідівщина, дідизна,
батьківщина, материзна. (Родовий маєток)
Вотще — марне, дарма, дурно, даремне
Вотъ — от, ось, це, оце, ото, тут, аж ось,
та.—Воть-воть — от-от, ось-ось, ось-
ось-ось, за того. — Воть гдь — ось-де,
от-де, осьдечки, аж осьдечки, аж
осьде. — Вотъ еще! — ото ще, отце,
оце, але! — Вотъ какъ! — ось як, от
як, от так! — Вотъ какой — ось який,
от такий. — Вотъ и вся не долга — от
тобі й кінець, от і все, от тобі й
край! — Вотъ сюда — ось сюди, он-
сюдй, отсюдй. — Вотъ тамъ — он-де,
ондечки, он-там, он-тамечки,
таменьки. — Вотъ такой — от-такйй. —
Воть то-то — тож то, то-тож. — Вотъ
тебь и на! — от тобі й на!, отце!,
оттакё!, от тобі й маєш! — Вотъ ужъ
куда —аж ось куди. — Воть ужъ
когда — аж ось коли. — Воть что — ось
що, от що. — Вотъ этоть — оцей, сей
Вохра — охра
Воцариться — зацарювати, оцаритися,
запанувати
Воцерковленіе — уводини, вивід t
Вочеловьченіе — очоловічення, втілення
Вочелов вчиться — вчоловічитись, втілитися
Вошки, рос. Spergula arvensis — метелики
Вошкарица — гнида
Вошь, (мн.) вши, ком. Pediculus—воша, (мн.)
— воші, (дітське)—кука, (зб.)—вошва,
нужа. — Вошъ травяная — Aphis —
трав'яна, рослинна воша, тля
Вощаной — восковий, воскований, вощаний
Вощить — вощити, навощувати, воскувати
Вояжъ — подорож, мандрівка
Впадать — 1) падати, упадати, западати.
— Впали глаза — запали очі,
позападали. — Впасть въ уньїніе — в
тугу вдатися; 2) вливатися, утікати,
впливати; 3) попадати, вдаватися,
вкидатися
Впадина — влоговина, ямка, западина
Впадистый — ямкуватий, западистий
Впаивать — влютовувати

Впалзывать
56
Вражда
Впалзывать — влазити, вповзати
Впалость — запалість
Впалый —запалий
Впахаться — в'оратися
Впервой, впервые — впёрве, вперше,
спершу.— Это ему не впервой — се йому
* не первина
Вперевалку — перевалюючись, хиляюче,
перекочуючись
Впереди — 1) попереду, спереду, посампе-
ред. — Впереди идти — перед вести;
2) наперёд, на дальше
Впередъ — вперёд, уперед, попереду,
поперёд, навперёд; з гори
Вперегонку — новйпередки
Вперемежку, вперемішку — одно через
друге, мішма
Впереть, ся — вперти, ся
Вперить — втупити, втопити (очі)
Впечатлительность, впечатлительный —
чулість, вразливість, вразливий,
чулий
Впечатльніе — враження, вражіння. —
Произвести впечатльніе — зробити
вражіння, вразити
Впиваться — 1) втягуватися; 2) в'їдатися,
уїдатися, впиватися, уп'ястися
Вписьіваніе — вписування, вписання,
уписування
Вписать, вписывать, ся — вписати,
уписати, уписувати, ся
Впитывать, ся — вживляти, ся,
всмоктувати, ся; д. — Вбирать. — Впитываю-
щій въ себя — беркий
Впихиваніе — впихання
Впихивать, ся, впихнуть, ся — пхати,
впихати, упихати, упйхувати, ся,
впхнути, упхати,ся
Вплавь — вплинь, уплинь, вплав, уплав
Вплеснуть — вплюснути, вхлюпнути
Вплести, вплесть, вплетать, ся — 1) вплести,
заплести, всукати, вплітати, ся. 2) д.
Вміщать, ся
Вплотную — щільно, (про їжу) — до схочу,
до нёхочу
Вплоть — 1) щільно; 2) до краю, до кінця,
до пня, аж, аж до, аж по
Вподъемъ — під силу
Вповалку — покотом
Вполголоса — напівголосно, тихенько
Вполнь — зовсім, цілком, до краю, до
останку, до решти, геть
Вполоборота — напівповерта, півповерта
Вполовину — на половину
Вполпути —- на половині дороги, на пів-
дорозі
Вполпьяна — під чаркою, на підпитку,
підпилий
Вполсыта — недоївши, надголодь
Вполы — на половину
Впопадь — до речі, до діла, до ладу
Впопыхахъ — хапаючись, похапцем
Впорожнь — порожняком, впорожні
Впору — впору, саме в час; як раз, в міру,
до міри, помірно, як слід
ВпослІднее, впосльдніе—в'останнє, в
останній раз, напослідок, наостанку
ВпослІдствін — опісля, навпісля, навпослі,
потім
Впотьмахъ — поночі
Вправду — справді
Вправить — вправити,заправити
Вправо — управо, праворуч, гаття — (на
коней), цабё — (на волів)
Впрахъ — до останку, до ноги, до щёнту,
напрах, (напорох) накамуз, упёнь
Впредь — на перёд, на дальше, на далі;
аж до..., поки, аж... — Продолженіе
впредь — далі буде
Впробьдь — біляво, пробіловато
Впроголодь — надголодь, напівголодь
Впрожелть — жовтяво
Впрозелень — зелёняво, зеленкувато,
впрозелень
Впрокъ — на користь, на пожиток, на добро
Впросакъ попасть — вскочити,
вклепатися, пошитись у дурні
Впросинь — синяво
Впросонкахъ, впросоньи — з-просоння,
з-просонку
Впрохмель — спохмілля, напівхмілля
Впрохолость — напівхолостяцьки
Впрочемъ — проте, а проте, об тім, але,
а-в-тім
Впрыгивать, впрыгнуть —вплйгивати, встрй-
бувати, вскакувати, вплигнути,
встрибнути, вскочити, вцибнути
Впрыскать, впрыскивать, впрыснуть—впрй-
скувати, впрйскати, вприснути,
вцйркати, зацйркати
Впрыскъ — впорскання
Впрягать, ся — запрягати, впрягати, ся
Впряженіе — запрягання, впрягання
Впрядывать — впрядати
Впрямливать, ся — випрямляти, рівняти,
вирівнювати
Впрямь — 1) прямо, просто; 2) справді, а й
справді
Впрятать, впрятывать — сховати,
приховати, заховати, приховувати,
заховувати
Впрячь, ся — впрягти, запрягти, ся
Впугивать, впугнуть — заганяти, вганяти,
загнати, (полохаючи) — затюкати
Впускъ — впущення, впускання, вхід
Впускать, впустить — впускати, пускати,
пустити
Впусть — пусткою, без ужитку, дарма,
дурно. — Впусть лежать — (про
землю) вакувати
Впутать, впутывать, ся— 1), вплести,
вплітати, ся; 2) вплутати, ся,
вплутувати, ся, втручатися
Впухъ — 1) д. Впрахъ—на мотлох; 2) пишно
Впяливать — напинати, впинати
Впятеро, впятеромъ — вп'ятеро, вп'ятьох,
уп'ятьох
Врагь —1) ворог, (мн.) вороги, (здр.)
вороженьки, воріженьки; 2) яр, (здр.)
ярок, (степовий) — балка, балочка,
(з лісом) — байрак
Вражда — ворогування, ворожнеча,
неприязнь

Враждебный
57
Врубать
Враждебный — ворожий
Враждованіе — ворогування
Враждовать — ворогувати
Вражескій, вражій — ворожий, вражий
(в. син)
Вразбродь — вростіч, різно
Враздробь — нарізно, особо, нароздріб
Вразмахъ — зрозмаху
Вразсыпную — врозсип
Вразумительный, но —зрозумілий, ло,
розумний, но, втямки
Вразумить, вразумлять, ся — на розум
навести, наводити, напутйти,
нарадити, напоумляти, ся
Враки — брехні і д. Вздоръ
Враль, я, вралиха — брехун, брехуха,
брехачка, брешко, забрёха, скоробрё-
ха, чистобрёха, (хто помагає
брехати) — підбрехач
Вральня — брехунівка
Вранье — д. Враки
Врасплохъ — зненацька, несподівано
Врастать — 1) вростати, уростати; 2)
доростати, виростати
Врастяжку — простягтись
Врать — 1) брехати, побріхувати,
вибріхувати, брехню точити, брехні
підпускати, словами блудити,
(перестати) — перебрехати, (помагати) —
підбріхувати. — Вреть во всю
Ивановскую — бреше на всі заставки
Врачебникъ — лічебник, лікарник,
лікарський порадник
Врачебный — лікарський
Врачеваніе — лікування, гоїння
Врачеватель — лікарь
Врачевать, ся — лікувати, ся, курувати,
лічити, ся, гоїти, ся
Врачь — лікарь. — Быть врачемъ,
заниматься врачевашемъ — лікарювати
Вращательный, но — коловоротний, но,
обертнем, обёртливий
Вращать, ся — вертіти, ся, крутити, ся,
обертати,ся
Вращеніе — обертання, вертіння,
повертання
Вредитель, ница — шкодник, ця
Вредительный — шко(і)длйвий, шкіднйй,
вадливий, вадкий, шкодючий,
нездоровий
Вредить — шкодити, вадити, шкоду
чинити, збитки робити
Вредный, но — шко(і)длйвий, шкіднйй, но,
вадливий, збитошний, вадливо,
вадко, вадить
Вредоносный — д. Вредительный і Вредный
Вредъ — шкода, вада, збитки. — Вредъ
причинить, нанести — нашкодити, шкоду
зробити, вчинити. — Во вредъ, ко
вреду — на шкоду
Временемъ — часом, часами, йноді, йнко-
ли, порою
Временной, временный — дочасний,
часовий, тимчасовий. — Временно —
тимчасово, поки-що
Временщикъ — милованець; тимчасова
особа
Время —час, година, пора, доба, врём'я,
урём'я. — Во-время — у свій час,
вчасно, впору. — Во время — під час. —
Во всякое время — по всяк час. —
Время отъ времени, отъ времени до
времени — від часу до часу, коли ни
коли, йноді, йнколи, часом, часами.
— Въ ночное время — нічною добою,
нічної доби. Ёъ рабочее время — в
робочу пору, в дільнйй час. — Въ
прежнее время — перше, ранійш,
спершу, за прежніх часів. — Въ то
время —тоді, тоді саме, за тієї
години. — Въ последнее время
—останніми часами, в останні часи. — На
время — на який час, до часу,
дочасно. — Съ какого времени — відколи,
з якого часу. — Съ этого времени —
з сього часу, відтепер. — Съ того
времени — з того часу, з тії пори,
з тої пори. Съ давнего времени —
з давніх часів, здавна, з давньої
давнини, з давніх давен. — Съ неза-
памятныхъ временъ — споконвіку,
з вік-віку, віковічно. — Свободное
время — дозвілля, вільний час,
гулянки, погулянка. — Благопріятное,
тяжелое время — сприятливий час,
добра година, лиха година,
злигодня година, лихоліття. — Въ какое
время — в яку годину, якого часу,
в яку пору. — Это было не въ наше
время — це ще не за нас було, не в
наші часи діялось. — До времени,
впредь до времени — до якого часу,
покй-що, аж до... — Мнь теперь не
время—не маю часу, ніколи. — Сухое,
дождливое время — погода, година,
посушна пора, дощова година. —
(Перед обідом) — передобідок,
(перед вечерею) — підвечер'я,
підвечірок, (перед сном) — передсоння, об-
лягй. (Між весною й літом) — за-
літки. — Время возки копенъ, хліба
съ поля—коповіз, возовиця.—В. сгре-
банія—гребовйця.—В.
жатвы—жнива. —В. косьбы—косовйця.—В. иаха-
нія — бранка, ралянка. — В. посьва —
сіянка, сівба, сійба. — Передъ сбо-
ромъ хльба и овощей — переднівок,
переднівка.—В. роенія пчелъ—рійба,
роиовйця.—В. собиранія маку—мако-
трус. В. линянія — линьба. — В. сва-
деоъ — женйтво. — Время праздно
провести — змарнувати час, прова-
кувати,згаяти час
Времясчисленіе — літочислення, числення
років
Вретище — дрантя, веретище ,
Вровень — врівень, врівні, вщерть, рівно
з..., нарівно
Врожденный — прирождёний, природний,
родимий
Врозннцу — нароздріб, нарізно, вроздріб
Врознь, врозь — різно, особо, порізно,
окремо, нарізно
Вростокъ — наріст, вросток
Врубать, врубить—зарубати (знак сокирою)

Врунъ
58
Вскользь
Врунъ, врунья — д. Враль
Вручать — вручати, доручати, приручати,
до рук давати
Врученіе — доручення
Врывать — д. Вкапывать
Врываться — вдиратися, впиратися
Врьзывать, ся — урізувати, ся,
врізувати, ся, вробляти (різанням)
Врядъ, врядъ ли — навряд, навдаку
Всадникъ — їздець, верховёць, верховик,
верховий
Всаживать — всажувати, стромляти,
встромляти
Всасьіваніе— вбирання, втягування,
всмоктування
Всасывать, ся — 1) вбирати, ся,
втягувати, ся, набиратися, всмоктувати;
2) д. Впиваться 2; 3) присисатися,
(в)усисатися
Все — усе2 все
Всевидящій — всевидющий
Всевозможный — превсякий, всеможлйвий,
всілякий
Всевластный — всевладний
Всевьдьцъ — всевіда, всезнавець
Всевьісочайшій, всевьішній — всевйшній,
найвищий
Всегда —г завжди, завше, усе, по всяк час,
ізвік, завсігдй
Всегдашній — повсякчасний, завсігддшній
Всегодно — що року, що году; цілорічно
Вседневный, но — 1) щоденний, щодня,
щоденно; 2) цілоденний, но, увесь,
цілий день, увесьденечки
Всеконечно — авжёж, аджёж, певне, конче,
доконче
Вселенная — с(ь)віт Божий, весьс(ь)віт,
всес(ь)віт, вселенна
Вселенскій — всес(ь)вітній, с(ь)вітовйй,
вселенський
Вселить, ся — оселити, ся, населити,
осадити, осістися, вселити, ся
Всемилостивьйшій — наймилостйвіший
Всемірньїй — всес][ь)вітній, повсес(ь)вітній,
всьогос(ь)вітній, цілос(ь)вітній
Всемеромъ — в-сімох
Всемогущество — всемогучість,
всемогутність, всесйла, всесильність
Всемогущій, всемощный — всемогучий,
всесильний
Всемирный, но — д. Всевозможный, яко
мога, усяким способом, всіма
способами
Всемьстный, но — повсюдний, скрізь,
усюди, повсюди, по всіх усюдах
Всенародный, но — 1) всенародній, но;
2) прилюдний, но, привселюдний, но
Всенижаишій — найнижчий
Всеобщность — загальність, повсюдність,
всенародність (навчання)
Всеобщій — загальний, вселюдний,
спільний, гуртовий
Всепокорныи, всеїюкогжьйшіи — всепокір-
ний, найпокірніиший
Всепресвьтльйшій — найяснійший (д. під
с Августьйшій)
Всердцахъ — з пересёрдя, розсердившись
Всесвьтный — д. Всемірньїй
Всесвятой — найс(ь)в'ятійший, прес(ь)в'ятйй
Всесильный:— всесильний, найдужчий, най-
сильнійший
Всесторонній — всесторонній, всесторонне,
з усіх боків
Всесожженіе — всеспалення, цілоспалення
Всеславный — найславнійший
Все таки — д. під с. Весь
Всеусльїшаніе, у виразі «Во всеуслыша-
ніе» — в голос, голосно, щоб усі
почули t t
Всецьлый, ло —- цілий зовсім, цілісінький,
цілком, цілковитий, о
Всечасный, но — щочасний, що часу, що
години, по всяк час
Всеьдный, всеядный — всеїдний, всеїда. —
Всеїдная недьля —всеїдна, загальна,
загальниця
Всеядецъ — всеїда
Вскакивать — скакувати, сплигувати;
схоплюватись, зриватися
Вскакиваніе — зривання, скакування
Всехвальный — славетний, всехвальний
Вскапывать — скопувати
Вскарабкаться — видряпатися,
вирачкувати, здертися, вилізти, злізти
Вскармливать—вигодовувати, згодовувати,
викормлювати
Вскатать, вскатывать, ся — викочувати,
викотити
Вскачь — скоком, вскоки, навскоки,
тюпцем, плйгом, навзаводи
Вскидьіваніе — скидання, підкидання
Вскидывать, ся — скидати, ся,
підкидати, ся. — В. на кого — накидати, ся.
на кого
Вскипать, вскипьть — закипати, закипіти,
скипіти.—Вскипьть
гньвомь—запалати гнівом, розлютуватися
Вскипятить — нагріти, зварити, спарити,
спряжити (молоко)
Вскисать — скисати
Вскладывать — складати, накладати
Всклеветать, всклепать — набрехати, обре-
хати, наклепати
Всклокотаться — заклекотіти
Всколоченный — скудовчений, скудланий,
скуйовжений, покудовчений; рос-
кудовчений, роскудланий, роску-
йовжений, роспатланий. —
Всклокоченная голова — кудла, (про
чоловіка з такою головою) — кудлай,
кудлань
Всклокочить, ся — скудовчити, покудов-
чити, сколошкати, поколошкати,
скошматити, скуйовдити; роску-
довчити, перекудбвчити, роспатла-
ти, перекошлати, роскошматити
(д. Взъерошить)
Всковырять — сколупати, поколупати,
подряпати
Вскокъ — 1) скік; 2) д. Вскачь
Всколебать, ся — схибнути, ся, схитнути,
ся, захитати, ся, похитнути, ся,
заколихати, ся
Всколыхать — д. Всколебать
Вскользь — злегка, звёрхи, між йншим,
поверховно

Вскопать
59
Вспьнивать
Вскопать — скопати, зрити
Вскормить — згодувати, вигодувати,
випестити
Вскормленникъ, ца — годованець,
годованка, вигодованець і д.
Воспитании къ, ца
Вскормъ — вйкорм, випас, вйгодовання
Вскоробить, ся — зжолобити, ся, спа(р)чи-
ти, ся, покорчити, ся, покривити, ся,
скрутитися, збабчити,ся
Вскорь — скоро, незабаром, небавом
Вскосматить, вскосмаченный—д.
Всклокочить, всклокоченный
Вскрикнуть, вскричать — скрикнути,
закричати, згукнути, вигукнути
Вскружить, ся — закрутити, ся,
завертіти, ся
Вскручиниться — зажуритися, засумувати,
затужити
Вскрывать, ся, вскрыть, ся — відкривати
ся, відчиняти, ся. — Вскрыть
письмо — роскрйти, роспечатати лист. —
Вскрывать трупъ — требушйти,
різати, пороти, потрошити. —
Вскрывать карту, козыря — перевертати
карту, с(ь)вітйти, вис(ь)вічувати
козиря. — Вскрывать нарывъ —
розрізувати болячку. — Рька вскрылась —
лід пішов? кригу поламало, крига
скресла, річка рушила
Вскрыша (в картах) —с(ь)вітка, козирь
Всласть — всмак, усмак, до смаку, до
схочу
Вслухъ — голосно, в голос
Вслушаться, вслушиваться —
дослухатися, дослухатися, дочути,
дочуватися, прислухатися,
прислухатися
Всльдствіе — через, через те, задля того,
тим, в наслідок
Всльдь — услід, слідом, слідком, зараз за,
навздогін
Всматриваться, всмотреться — вдивлятися,
придивлятися, (в)углядатися,
вдивитися і т. д.
Всмятку — рідко, нам'ягко
Всовывать — всувати, всовувати
Вспадать — спадати
Вспаивать — напоювати, випоювати, ви-
плёкувати
Вспалзывать — злазити, вилазити,
виповзати
Вспамятовать — згадати, спам'ятати
Вспаривать, вспарить — випарювати,
запарювати, роспарювати. — Вспарить
лошадь — змилити, вмилити коня
Вспархивать — злинати, спурхувати,
пурхати
Вспарывать, ся — попорювати, ся, роспо-
рювати, ся, попороти
Вспахать, ся, вспахивать — з'орати, ся,
виорати, ся, з'6рю(у)вати, ся. —
Вспаханный — з'ораний, побраний.
— Вспаханное поле — рілля
Вспашка — брання, бранка
Всплакаться — заплакати гірко
Всплакнуть — заплакати, сплакнути
Всплескивать, всплеснуть—плюскати,
плюснути, хлюпати, хлюскати.
—Всплеснуть руками — вдарити в долоні,
сплеснути руками. — Всплеснуть
крыльями — залопотіти
Всплескъ — плюскання, плескіт,
хлюпання, вйплюск, вйхлюп
Всплошную, всплошь — суцільно,
геть-чисто, загалом, поспіль
Всплывать, всплыть — спливати,
випливати, виринати, зринати
Всполаскивать — споліскувати
Всполашиваться — полохатися,
сполохуватися
Всползать — злазити, вилазити, виповзати
Всполохнуть, ся — сполохати, ся,
стурбувати, ся
Всполохъ — сполох, сполошення, ґвалт,
трівога, шарварок
Вспоминать, ся, вспомнить, ся — 1)
згадувати, ся, згадати, ся, спогадати,
ся, спам'ятати, спом'янути, ся;
2) схаменутися, стямитися,
отямитися, счутися
Вспомогательный — помічний, помагаючий,
допомбжний
Вспомогать, вспомоществовать —помагати,
запомагати, поміч давати, радити,
раду давати, допомагати^
Вспоможеніе, вспомоществованіе — поміч,
підмога, запомога, підпомога,
рада, порада
Вспотьлый — пітний, спітнілий
Вспотьть — спітніти, упріти, угрітися
Вспрыгивать, вспрыгнуть — зриватися,
сплигувати, сплигнути, стрибати,
стрибнути
Вспрыскивать, вспрыснуть, ся — 1)
прискати, кропити, порськати, ся,
поприскати; 2) парити, шмагати,
випарити, вишмагати; 3) Вспрыснуть
обновку — покропити
Вспугивать, вспугнуть — полохати,
сполохати, сполошити, пужнути
Вспутать, ся, вспутывать, ся — плутати,
заплутати, ся, заплутувати, ся
Вспухать, вспухнуть — пухнути, спухати,
спухнути, обпухати, обпухнути
Вспухлина — опух, спухле, пухлина
Вспухлый — спухлий, опухлий
Вспучивать, ся, вспучить, ся — надимати,
ся, здимати, ся, здути, ся, рознести,
спачйтися, набубнявіти
Вспылить — спалахнути, спахнути,
скипіти, гнівом закипіти
Вспыльчивость — запал, опал, запальність,
пальоність
Вспыльчивый, во — палкий, палахкучий, за-
пальнйй, пальоний, з запалом, з
опалом
Вспыхивать, вспыхнуть— 1) запалати, спа-
лати, спалахнути, спахнути,
спалахкотіти, вибухати, вибухнути. —
Вспыхнулъ мятежъ — повстання вй-
бухло; 2) д. Вспылить
Вспышка — запал, спалахнення
Вспьнивать, ся, вспьнить, ся — спінити, ся,
запінити, ся, на піну збити

Вспьть
60
Втискиваться
Вспьть — зас(ь)півати
Вспяливать, ся вспялить, ся — напинати,
ся, нап'ясти, ся
Вспять — назад, навспак
Вставаніе — вставання
Вставать — уставати, підніматися,
здійматися, зводитися, підводитися
Вставить, вставлять, ся — (в)уставити,
вставляти, ся, (в)управити, вправ-
ляти, ся, вробити, втулити, (дно) —
заднйти, (скло) — засклити, зашклй-
ти, (слово) — вкинути, додати
Вставка — 1) вставка, вправка; 2)
втулка, латка
Вставной — вставлений, вправлений,
вроблений; вставний; штучний
Встарь — в старовину, в давнину
Встаскивать, ся — 1) витаскувати, ся,
видирати, ся, з(ви)волікати, ся; 2)
злазити, вилазити
Встосковаться — засумувати, зажуритися,
в тугу вдатися
Встревоженный — стрівожений,
стурбований, сполошений, переполошений,
зрушений
Встревожить, ся — стурбувати, ся,
сполошити, переполошити, ся, стрівожити, ся
Встрепать, ся — стріпнути, ся, скудовчити,
ся, скудлати, ся
Встрепенуться — стРепенУтися> здрігнути-
ся, затріпотіти
Встрепка—тіпачка, скубка, прочухан,
прочуханка
Встретить, ся — стріти, ся, стрітити,
зустріти, ся, зустрітити, зустрінути,
ся, стрінути, ся, здибати, ся,
спіткати, ся
Встрьча — стріча, зустріч, спіткання. — На
встрьчу — навстріч, назустріч
Встречать, ся — стрічати, ся, зустрічати,
ся, стрівати, ся, перестрівати, ся,
здибати, ся
Встрьчный—стрічний, стрічаний. — Встрьч-
ные кумовья — стрічані куми. —
Встрьчный вьтеръ — супротивний
Встряска — д. Встрепка
Встряхивать, ся, встряхнуть, ся — 1)
струшувати, струсити, витрушувати,
струснути, ся, стріпнути, ся; 2)
стрепенути, ся
Вступать — увіходити, входити, уступати.
— В. вь царство, на престоль — стати
на царство, на престіл, зацарювати,
зійти, ступити. — В. въ бой — стати
до бою. — В. въ должность — стати
на уряд, принята уряд, обняти посаду.
— В. вь дружбу — подружитися,
поєднатися, (з ким лихим)
—злигатися. — В. вь союзь — стати, пристати
до спілки, у спілку. — В. въ разго-
ворь — почати розмову, увійти в
бесіду. — В. въ карауль — стати на варту
Вступаться — 1) встрявати, втручатися,
вмішуватися; 2) доправлятися; 3)
заступатися (за кого), обороняти
(кого), обставати (за ким)
Вступительный — вступний
Вступленіе — 1) вступ, вступления,
входини, увіходини; 2) переднє слово,
передмова, вступ, вступне слово
Всуе — марне, дарма, даремне, дурно, всує
Всучивать, ся, всучить, ся — 1) всукувати,
ся, всукати; 2) втискувати, впихати,
втиснути, увіпхнути
Всхлипь, всхлипьіваніе — хлипання, хлипи,
(тихе) — пхикання
Всхлипывать — хлипати, (тихо) — пхикати
Всходить — сходити, зіходити, викотитися,
виходити, підніматися, (на беріг) —
видибати
Всходня — сходня
Всходь — схід, зіход. — Всходы — сходи,
прорість
Всхожденіе — схід, зіход, сходження
Всхохлатить — підчубити, спатлити
Всхрапывать—хропти, хропіти, схріпувати,
похріпувати
Всцарапаться — видряпатись, видертись
Всчинать — починати
Всыпать, ся — (в)усйпати, ся, насипати, ся
Всь — усі, всі
Всівать, ся, всьивать, ся — всівати, ся,
всіювати, ся
Всюд? — скрізь, усюди, всюди
Всякій — усякий, всякий, кожний, кожен.
— Всякій вечерь, день, годь — що
вечора, що дня, що року. — Во всякомъ
случаь — у всякім разі, в кожнім
разі, хоч як.—Всякими средствами —
усяким способом. — Решительно
всякій — кожнісінький.—Всяко бываеть
— різно буває, усяково буває,
всячина буває
Всяческій—д. Всякій.—Всячески—всіляко,
усяково, різно, усяким способом, на
всі лади, всіма способами
Всячина — всячина, усячина, мішанина
Втай, втайнь — таємне, тайно, потай,
потаємці, нишком, крадькома
Вталкивать, ся — вдихати, ся, втручувати,
ся, пропихатися
Втапоры — тогді, тоді, в таку добу, на той
час, того часу, тієї пори, в ту пору,
тоді саме
Втаптывать, ся — втоптувати, ся
Втаптьіваніе — втопчування.
Втаскать, ся, втаскивать, ся — втягти, ся,
втягати, ся, уволокти,, ся,
уволікати, ся, вперти, ся, втеліщитися, втер-
люжити, ся
Втачка — вштукування, приштукування
Втачать, ся, втачивать, ся — вшити, ся,
вшивати, ся, приточити, ся,
приштукувати, ся
Втекать — вливатися, втікати, впливати
Втемяшить — втовкмачити
Втереть, втирать — втерти, утерти, втирати
Втереться, втираться — 1) втертися,
утертися, втиратися; 2) пролізти,
пролазити, пропхатися
Втискать, втискивать, втиснуть — вбгати,
втиснути, упхати, упхнути,
втискувати, втовкмачити
Втискиваться, втиснуться — 1)
втискуватися, впихатися і т. д., д. Втискать;

Втискиваніе
61
Выбирать
2) пролазити, пропихатися,
протискуватися
Втискиваніе—впихання, втискання, бгання
Втихомолку — мовчки, нишком, знишка,
тишком-нишком, крадькома,
тихенько, потай
Втиши — тихо, тихенько; у затишку
Втолковать, втолковывать, ся — втовкува-
ти, втовкмачити, втовковувати
Втолочь — втовкти; втолочити
Втоптать, ся — утоптати,ся
Втора — 1) другий голос, друга скрипка;
2) напасть, пеня, халепа
Вторгаться — втручатися, впиратися,
вдиратися
Вторить, ся — 1) вторувати, окселенту-
вати, підс(ь)півувати, підгравати,
підтягувати, секундувати; 2)
підтакувати, потупати; 3) лунати
Вторичный, но—повторний, повторно, дру-
горазний, вдруге, удруге, в другий
раз, задруге, другого разу
Вторникъ — вівторок
Вторничный — вівторковий
Второй — другий. — Во-вторыхъ — вдруге
Второклассный — другокласовий,
другорядний
Второпяхъ — похапцем, хапко, хапком,
похапки, хапаючись, нашвидку
Второстепенный — другорядний
Втравить, втравливать, втравлять, ся —
1) привчити до лову (про ловчих
птиць, собак, то-що); 2) втягти,
втягати, привчити, привчати, ся
(найпаче до чого лихого)
Втроє — (в)утроє, в три рази
Втроемъ — утрьох, втрох
Втройнь — д. Втрое
Втулка — 1) втулка, втула, затулка,
затичка; 2) маточина (в колесі)
Втуне — марне, дарма, даремне, дурно
Втупикъ, у виразах: а) Поставить вту-
пикъ — заморочити, збити з панте-
лйку, забити памороки, завдати
мороки, б) Стать втупикъ —
заморочитись, отетеріти, отуманіти
Втыкать, ся — втикати, ся, встромляти,
устромляти, ся
Втычка — 1) втикання, встромляння; 2)
затичка, чіп
Втьснять, ся — втискувати, ся, впихати, ся,
пропихатися
Втюривать, втюрить, ся — 1)
набурювати, набурити; нагилити, вгилйти;
2} вперти, ся, вклепатися, попадати;
3) д. Влюбиться
Втягивать, ся — 1) втягати, ся; 2) звикати
Вулкаїгь — вулкан, (в)огнёва гора
Входить — входити, увіходити. — Входить
въ силу — в силу, в потугу
вбиватися. — Онъ ни во что не входить —
ні про що не дбає, ні до чого не
береться
Входъ, вхожденіе — вхід, (в)уходини, (в
нову хату) — вхідчини
Вцарапать, ся — (у)вдряпати, ся
Вцідить, ся, вцьживать, ся — вцідити, ся,
націдити, ся, вточити, уточити, ся,
вціжувати, вточувати
Вцілиться, в ціпляться — вчепитися,
учепитися, вчёплюватися
Вчера, вчерась — учора, вчора, вчера
Вчерашніи —уч(е]орашній, вч(е)орашній,
(в)учорайший
Вчернь — начорно
Вчетверо, вчетверомъ — вчетверо, вшти-
рох, учотирьох
Вминать—починати, роспочинати.—В. искь
— позов закладати, запозивати, за-
пізвати, починати діло, справу
Вчитываться — вчйтувати, ся
Вчужі — зачужа, начужо
Вша — д. Вошь
Вшестеро, вшестеромъ — вшестеро, в шість
разів, (в)ушість6х
Вшибать — забивати, вбивати
Вшивецъ, вшивикъ — вошйвець, вошопруд
Вшивица — 1) вошйвиця; 2) рос. Pedicula-
ris — шолудивник, горішник,
ґалаґан
Вшивый — вошивий
Вшивьть — вошивіти
Въ — у, в, з, до, на, ув. — Взять въ долгъ —
взяти набір, наборг. — Въ дополне-
ніе — в додаток до... — Въ память —
на спомин, на незабудь. — Въ
присядку — на(в)прйсядки. — Въ этотъ
день, въ эту ночь — цього, сього дня,
сієї ночі. — Въ царствованіе — за
царювання, за царя. — Въ неділю —
за тиждень. — Въ 10-ти верстахъ
отъ... — за 10 верст від... — Быть въ
надежді — мати надію. — Въ то самое
время — тоді саме. — Онъ въ праві —
він має право. — Изорвать въ куски
— порвати на шматки. — Изъ кіева
на Лубны — од Кйїва до Лубень. —
Въ началі лета — з початку літа. —
Беру Бога въ свидітели — Богом
с(ь)відчуся
Вьідаться — в'їдатися, уїдатися
Въьдчивый — в'їдливий, уїдливий
Вьіздь — в'їзд
Вьізжать — (в)уїздйти, заїздити
Вьізжій — в'їзднйй
Вьісться — (в)уїстися
Вьіхать — (в)уїхати, заїхати
Въявь, въявь — явне, очевидьки,
очевидячки
Выбаллотировать — вибрати, вйголосувати
Выбалтывать, выболтать— 1)
вибовтувати, виколочувати, збивати,
вибовтати, збити; 2) вибріхувати,
розбріхувати, вибрехати, розбрехати
Выбалтываться — вихлюпуватися,
розхлюпуватися
Выбивать, выбить — 1) вибивати,
вибити; 2) викидати, викинути; 3)
витолочувати, витолочити, витовкти;
4) виганяти, вигонити, випирати,
виперти
Выбиваться— 1) д. Выбивать; 2) вибиватися,
визволятися; 3) виснажуватися,
висилюватись, знемагатись, охлявати
Выбирать, ся, выбрать, ся — 1) вибирати,

Выблевать
62
Выглядывать
вибрати, ся, обирати, обрати, ся
обібрати, добрати
Выблевать — виблювати, виригати
Выблекиуть — вилиняти, полиняти
Выбоина—вибій, вибоїна, (з багном)—баюра
Выбоистый — вибоїстий
Выбойка — вибійка, мальованка
Выбойковый, выбойчатый — вибійчаний
Выбойщикъ — набійщик
Выборка — вибірка, вибір
Выборонить — вйскородити, заволочити
Выборщикъ — виборець
Выборъ — вибір, обрання
Выбранить — вилаяти, налаяти
Вьібрасьіваніе — викидання
Выбрасывать, ся — викидати, ся
Выбресть — вилізти, вибрести
Выбривать, ся, выбрить, ся — виголювати,
ся, голити, ся, виголити, ся
Выбродить— 1) виходити, вилазити,
вибродити; 2) виграти, вишумувати
Выбросать — повикидати, викидати, -нути
Выбросокъ — покидька, покидь, покидьок
Выбрызгать, выбрызгивать — вибризкати
вихлюпати
Выбуравливать — висвердлювати
Выбучить — визолити, вилужити
Выбывать—виходити, відходити, одбувати,
одбути, кидати, вибувати
Выбьгать — 1) вибігати; 2) (про рослину)
виганятися
Выбьгать, ся — 1) вибігати, ся, виганяти,
вигасати
Выбьгъ — вибіг, вибігання. — На выбьгъ —
наввипередки
Выбьливать, выбьлить, ся — вибілювати,
побілювати, вибілити, побілити, ся
Выбьлка — вибілювання, вйбілення
Выбьситься — переказитися
Вываживать — 1) виводити, проводити;
2) вивозити,звозити
Вываливать, ся, вывалить, ся—вивалювати,
ся, вивалити, ся
Вывалять, ся — виваляти, ся, викачати, ся,
вйкаляти,ся
Вываривать, ся — виварювати, ся
Выварной — виварний
Выварка — вивар, виварювання
Вывастривать — погострювати
Выващивать — вощити, вивощувати, виво-
сковувати
Выведете — випроваджування,
випровадження, виводини; випроводи;
виводження
Вывезете — вивіз, вивожування
Выведриться — вйпогодитися, вияснитися
Вывезть, ся — вивезти, ся
Вывернуть, ся — вивернути, ся, викрутити,
ся. — Вывернуть на изнанку —
обернути на виворіт, перелицювати
Выверстать, выверстывать — вирівняти,
зрівняти, вирівнювати
Вывертка, вывертъ — викрут, виверт
Вывертывать, ся — 1) вивертати, ся,
викручувати, ся; 2) вибріхуватися
Вывергьть, выверчиваться— вивертіти,
вивірчувати, ся
Вывести — 1) вивести. — Вывесть изъ бьды
визволити, вирятувати; 2)
вилупитись, виклюнутися; 3) вивестися,
повиводитися, перевестися,
попереводитися
Вывивной — кручений, плетений
Вывинтить, ся — викрутити, ся,
вигвинтити, ся, вйшрубувати, ся
Вывить, ся — звити, ся, вивити, виплести,
висукати
Вывихнуть — звихнути, вивихнути
Вывихъ — вивих, звих
Вывишникъ, рос. Geum urbanum — вйвиш-
ник, гребінник
Выводъ — вивід, висновок
Вывозить, ся — вивозити, ся
Вывозной — вивізний
Вывозъ — вивіз
Выволакивать, выволочь — виволікати, ся,
виволокти, витягати, витягтися
Выволочка — 1) виволікання, витягання;
2) вйволічка, прочухан, халазія
Выворачивать, ся — 1) вивертати, ся;
2) (про одежу) — перевертати,
лицювати; перелицьовувати, ся
Выворотъ — виворіт
Вывострить — вигострити, нагострити,
виточити, наточити
Вывощить — навощити
Вывь(вать)ять — вивіювати, вивіяти
Вывьвки — полова
Вьівьдьіваніе — вивідування, розвідки
Вывьдыватель, ница — вивідувач, ка
Вывьдывать, вывьдать, ся — вивідувати,
ся, визнавати, вивідати,
розвідуватися
Вывьрить — вивірити, вйрехтувати. —
Выверить вьсы — виважити,
витарувати вагу
Вывьсить, вывьшивать — 1) повісити,
вивішати, вивішувати, 2) виважити,
виважувати, зважувати
Вывьска — 1) важення, виважування; 2)
вивіска, таблиця; 3) вага, тара
Вывьтривать, ся — вивітрювати, ся
Вьівьтриваніе — вивітрювання
Вывязать, ся, вывязывать, ся — 1)
вив'язати, ся, вив'язувати, ся
Вывяливать — вив'ялювати
Выгадать, выгадывать — вигадати,
вимислити, виміркувати, вймізкувати,
вигадувати
Выгадить, ся — вйкаляти, ся, випаскудити,
ся
Выгарокъ — 1) недогарок (с(ь)вічки); 2)
Выгарки (горілки) — недогар, (заліза) —
жужелиця, (сала) — шкварки,
вишкварки
Вьігибаніе — вигинання
Выгибать, ся — 1) вигинати, ся; 2) гинути
Выгибистый — гнучкий
Выгибной — вигинкйй
Выгибнуть — вигинути,згинути
Выгибъ — коліно, вигин
Выгладить— 1) вигладити; 2) випрасувати
Вьіглядьіваніе — виглядання, визирання
Выглядывать, выглядьть — виглядати,
визирати; 2) видаватися, здаватися,
виглядати

Выгнаивать
63
Выжечь
Выгнаивать, ся — гноїти, ся, вигноювати,
вигнивати
Выгнать — вигнати, витурити
Выгнетать — вигнітати, випирати,
видушувати
Выгнивать — вигнивати
Выгноить — згноїти, вигноїти
Выгнуть — вигнути
Выговаривать, ся— 1) вимовляти, ся,
промовляти, ся; 2) дорікати, картати,
виговорити, виговорювати
Выговоръ— П вимова, вймівка, говірка, гу-
тірка; 2) докір, дорікання, нагана
Выгода — вигода, зиск
Выгодный — вигідний, пожиточний
Выгонъ — вигін, пастівнйк
Выгонка — вигонювання, викурювання
(горілки)
Выганять — виганяти, вигонити, турлйти,
турляти
Выгораживать, выгородить, ся — 1) відго-
рожувати, відгородити; 2) вигоро-
жувати, ся заступатися за кого
Выгорать, вы горіть— 1) вигоряти,
вигоріти; 2) виц(ь)вітати, полиняти, вйц(ь)-
вісти; 3) вдаватися
Выгорьлый — 1) згорілий, вигорілий,
випалений; 2) полинялий, вйц(ь)вілий
Выгранить — вйгранчити, вйшлгхувати. —
Выграненный — гранчастий,
рубчастий, вйшліхований
Выгребать, выгресть, ся — вигрібати,
вигортати, вигромажувати, вигребти,
вигорнути, вйгромадити
Выгребка — вигрібання, вигортання, вигро-
мажування
Выгружать, ся, выгрузить, ся —
вивантажувати, ся, вивантажити, ся,
виважувати, виважити
Выгрызать, выгрызть — вигризати,
вигризти
Выгрязнить, ся — вйкаляти, ся, виваляти,
ся, забруднити, ся
Выгуливаться, выгуляться — вигулюватися,
вигулятись
Выдавать, ся — 1) видавати, ся; 2)
висуватися, витикатися, випинатися;
3) визначатися, відрізнятися; 4)
випадати
Выдавить, выдавливать, ся — видушити,
витиснути, вичавити,
видушувати, ся і т. и.
Выдаивать, ся — видоювати, ся
Выдалбливать, ся, выдолбить, ся — 1)
видовбувати, видовблювати, видовбати,
ся, (сокирою) — вицюкувати; 2)
витрублювати, трубити, витовкти
Выдача — видавання, виплата, виплат
Выдваивать — переганяти (горілку)
Выдвигать, ся — 1) висувати, ся,
висовувати, ся, випинати, ся; 2)
визначати, ся
Выдвижной — висувний
Выдернуть, ся, выдергивать, ся — 1)
висмикати, ся, висмикувати, ся,
вишарпнути, ся; 2) вискубати,
вискубувати, ся; 3) вйшморгнути, ся
Выдержать — видержати, витримати. —
Выдержать экзаменъ — здати
екзамен, скласти іспит
Выдержка — 1) видержка, витримок;
2) вйхват, витяг. — Не выдержка —
непереливки, невитримання
Выдернуть, ся — висмикнути, ся і д.
Выдергать
Выдирать, ся — видирати, ся, виривати, ся
Выдоить, ся — видоїти, здоїти, ся
Выдольникъ, рос. Linaria vulgaris — зво-
ники, зайців льон, льонок,
остудник, чистець, молошничок
Выдохлый — вйтхлий, вйдхлий
Выдохнуть, ся — вйтхнути, ся, видихнути,
видихати, ся
Выдра, з(ь)в. Lutra vulgaris — виднйха,
видра, (самець) — видрюк
Выдрать, ся — 1) видерти, ся, (волосся,
пір'я) — вискубти, ся; 2) вйдр(а)япа-
тися; 3) випарити, вишпарити, одду-
басити
Выдрессировать — вимуштрувати, вивчити
Выдубить — вйгарбарювати, вйгарбарити
Выдувать, ся — видувати, видмухувати,
видимати, вивівати
Выдувной — дутий, видувний
Выдудить — видудлити
Выдумать, ся, выдумывать — вигадати,
вимислити, вймізкувати, видумати,
ся, вигадувати, вимишляти
Выдумка — вигадка
Выдумчивый — вигадливий
Выдумщикъ, ца — вигадчик, ця, вигадник
Вьідумьіваніе — вигадування
Выдуплить — вйдуплявити
Выдуть — видути, видмухнути
Выдыхать, ся — видихати, ся, видихувати,
ся
Выдьлать, выдьлывать, ся — виробити,
виробляти, ся, (що негоже)
—витворяти. — Выдьлывать кожи —
вичиняти, виправляти шкури
Выдьлить, ся, выдьлять, ся — 1) виділити,
ся, вилучити, ся, вилучати, ся, ви-
різнювати, ся, визначати, ся
Выдьлка — виробка, виріб, вироблення. —
Выдьлка кожи — чиньба,
виправлення
Вьідьленіе — виділення, вилучення
Выдьлъ — виділ
Вьідьльїваніе — вироблювання
Выемка — 1) виймання, виїмка, витяг; 2} (в
одежі) — викот, вирізка, вйтин; 3) (в
будові) — жолобок, рівчачок
Выжаривать, ся — вижарювати, ся,
випалювати, ся
Выжать, ся— 1) викрутити, віддушити,
видушити, віджати, ся. — Хоть выжми
— хоч викрути; 2) вижати, ся (про
пашню)
Выждать, выжидать — виждати, діждати,
ся, вичікувати, дочекатися,
дожидати трівати, сподіватися, (на
засідках, на чатах) — стерегти,
чатувати, засідати, чигати
Выжелобить — вижолобити
Выжелтить — пожовтити, вижовтити
Выжечь, ся — випалити, ся; випекти, ся

Выжженный
64
Выковать
Выжженный — випалений
Выживать— 1) проживати, вибувати; 2)
виживати, викурювати
Выжига— 1) випал; 2) паля(е)нйна; 3) прой-
дйс{ь)віт, пройда
Вьіжиганіе — випалювання, випал,
випікання
Выжигать, ся — випалювати, випікати, ся
Вьіжиданіе—дожидання, вичікування,
сподівання, трівання
Вьіжиманіе — викручування,
видушування, віджимання, віддушування
Выжимать, ся — викручувати, ся, чавити,
(білизну) — віджимати, ся, д. Выжать
Выжимки — вичавки, вйгніток, фуси, (з
конопляного сім'я) — макух(а), (з
вареного макуха) — урда, (з буряків) —
жмаки, жом. — Выжить изъ ума —
позбутися розуму
Выжлецъ — гончак, вижел
Выжлятникъ — псарь, псярник, доїзжачий
Выжрать — виїсти, вижерти, пожерти
Вызванивать — видзвонювати
Вызвьздьть — визоріти
Вьіздоравливаніе — видужування,
одужування, вичунювання
Выздоравливать, выздоровьть
—видужувати, вичунювати, вихожуватись,
видужати, вичуняти, одужати,
виходитись
Вызеленить, ся — позеленити, ся
Вызовъ — виклик, викликання
Вызолачивать, -отить—визолочувати,
позолочувати, позолотити, визолотити
Вызрьвать — доспівати, достигати
Вызрьлый — доспілий, стиглий, достиглий
Вызрьть — поспіти, достигнути
Вызубрить — 1) вищербити, пощербити. —
Вызубренный — вйщербле(я)ний,
щербатий; 2) витрубити
Вызывать, ся — викликати, визивати, ся.
— Вызывающей — викликуючий. —
В. видь, постувокъ, тонъ —
задиракуватий, задьорливий вигляд,
вчинок, тон
Вызябать — вимерзати
Вызяблый — вимерзлий
Выиграть, выигрывать — виграти,
вигравати. — Выиграть время — вигадати
час
Выигрываться — виграватися;
вишумовувати, вигравати
Выигрышный — виграв(ш)нйй, виграний
Выигрышъ — виграш, вйгра, вйгранка
Выискать, ся, выискивать, ся — вишукати,
(нишком) — винишпорити,
вишукувати, ся, вишуковувати
Выискъ — вишукування
Выйти—вийти.—Выйти
замужъ—віддатися, заміж вийти. — Выйти изъ яйца
— виклюнутись, вилупитись. — Вы-
шелъ изъ терпьнія — терпець йому
увірвався, терпіння стратив, не
стерпів. — Выйти наружу — наверх
вийти, виявитися. —В. изъ употреб-
ленія, изъ обычая — вивестися. —
В. изъ нредьловъ — вийти за межі,
перейти через край. — В. изъ себя
— роспалйтися, змінитися
Выказать, ся, выказывать, ся — виказати,
ся, виявити, ся, визначити, ся,
виказувати, ся і т. д.
Выкаливать, ся, выкалить, ся
—вигартовувати, вигартувати, ся
Выкалка — гартування, гарт,
вигартовування
Выкалывать, ся — виколювати, ся,
витикати, ся, виштрикати, ся. — Темно,
хоть глазъ выколи—темно, хоч у 6к-
стрёль
Выкапывать, ся — викопувати, ся, одко-
пувати
Выкапчивать — вив'ялювати,
продимлювати, вишмалювати
Выкарабкаться — вйдрапатись
Вьїкармливаніе — вигодовування,
виховування
Выкармливать, ся — 1) вигодовувати, ся,
виховувати, ся; — 2)
відгодовувати, ся
Выкатать — викачати, (на маґлі) — вймаґ-
лювати
Выкатить — викотити, виточити, (очі) —
витріщити, вилупити
Выкать—викочування,
виточування.—Глаза на выкать — вирла, баньки, (хто
має такі очі) — вирлатий, вирлоокий,
банькатий, витрішкуватий
Выкачивать, ся — викачувати, ся, випом-
повувати, висмоктувати,
виточувати
Выкашивать, ся — 1) викошувати, ся, вико-
сювати; 2) обкошуватися
Выкашливать, ся, выкашлять, ся —
викашлювати, ся, викашляти, ся
Выкидывать, ся — викидати, ся
Выкидышъ — викидень, викид, вйбрудок
Выкипать, выкипьть — википати, википіти,
випарюватись, випарувати
Выкладка — 1) викладання; 2) (про одежу) —
лямівка, облямівка, обшивка; 3)
виклад, розлічення, рахунок
Выкладывать, ся — 1) викладати, ся; 2)
облямовувати, обшивати; 3)
вилічувати, розлічувати, вичислити
Выклевать, ся, выклевывать, ся —
виклювати, ся, вйдзюбати, викльовувати,
ся, видзьобувати
Выклеивать, ся — виклеювати, ся,
обклеювати, ся
Выклейка — виклеювання, обклеювання
Выклеймить — потаврувати, позначити
Выклепать, выклепывать — виклепати,
виклепувати
Выкликать — викликати
Выключать — виключати, вилучати,
виймати. —Выключать изъ
службы—скидати, зсажувати, виганяти, зсувати
з уряду, зі служби, з посади. —
Выключая — окрім, виключаючи
Вьіключеніе — виключення, вилучення, ви-
лучування
Выклянчить — виканючити, вйморочити,
вижебрати
І Выковать — викувати

Выковка
65
Выметать
Выковка — виковування
Выковыривать, ся, выковырять,
ся—виколупувати, ся, виколуплювати, ся,
виколупати, ся, викопирсати, видлубати
Выковырка — копистка, (для чистки сірки
з вух) — карноушка, колупачка,
протичка
Выкозыривать — викозйрювати
Выколачивать, ся — вибивати, ся
Вьїколачиваніе — вибивання, витовкання
Выколдовать — вйворожити, вйчарувати
Выколотка — 1) вибивання; 2) (у шевців) —
копил
Выкопировать — скопіювати
Выкорчевать — викорчувати, вйтеребити
Выкорчевка — корчування
Выкрадывать, ся — викрадати, ся
Выкраивать, ся — викроювати, ся
Выкрасить, ся, выкрашивать, ся — вйкра-
сити, ся, вималювати, ся, вйфар-
бувати,ся
Выкраска — помалювання
Выкрестить, ся — вихрестити, ся
Выкрестъ, ка — вйхрест, ка
Выкрещивать, ся — вихрещувати, ся
Выкривить, ся, выкривлять, ся —
викривити, ся, викривляти, ся
Выкрикивать, выкрикнуть — вигукувати,
вигукнути, викрикувати,
викрикнути
Выкройка — викройка, вирізок, зразок
Выкрошивать, ся, выкрошить, ся —
викришувати, ся, викришити, ся
Выкручивать, ся — викручувати, ся
Выкуковать — накувати
Выкупать, ся — 1) викупляти, ся; 2)
викуповувати
Выкупать, ся — викупати, ся, скупати, ся
Выкупка — викуп
Выкупной — викупний
Выкупъ — викуп, викупне, відкупне
Вьїкуриваніе — викурювання
Выкуривать, ся, выкурить, ся —
викурювати, ся, викурити, ся
Выкусить, выкусывать — викусити,
викушувати
Выкушать — вйкуштувати, виїсти
Вылавливать, ся — виловлювати, ся
Вылазить — облазити, вилазити
Вылазить — вилізати
Вылазка — вилазка, гёрець
Вылазь — вилазка, пролазка, лазівка
Выламывать, ся — виломлювати, ся
Вылащивать — виглянцьовувати
Вылегчить—вйхалащати, вивалашати, вй-
харащати, вичистити
Вылежалый — злежалий
Вылежать, ся — вилежати, ся
Вылельять — випестити
Вылетать — вилітати f
Вылетъ — виліт. — На вылетъ — навиліт,
наскрізь
Выливать, ся — виливати, ся, витікати,
висипати, ся
Вьіливаніе — виливання, вилив
Вылизать, вылизывать, ся — вилизати,
вилизувати, ся
Вылинивать, вылинять — линяти,
вилиняти, облазити, облізти, вилізти
Вылокать — вйлигати, вйхлеп(б)тати, вй-
голькати
Вылудить, ся? вылуживать, ся — вилудити,
ся, побілити, вилужувати
Вылупить, ся, вылупливать, ся — вилупити,
ся, вилупувати, вилуплювати, ся,
вилущувати, ся, вилущити, ся. —
Вылупить глаза — вилупити, витріщити,
вирячити очі, витріщитися
Вылупокъ — вилупок, голопуп, вйлупля-
нок, голопупок, голоцуц
Вылущать, ся, вылущивать, ся, вылущить,
ся — вилущувати, ся, вилущити, ся,
вйлускати, ся
Вылысьть — вилисіти
Выльце, рос. Іротаеа — кручені паничі
Выльзать — 1) вилізати, вилазити; 2)
облазити
Выльпить, ся,, выльпливать, ся —
виліпити, виліплювати, ся
Выльчивать, выльчить, ся — вилічувати,
ся, вигоювати, ся, вихожувати, ся,
вилічити, вигоїти, ся
Вьільчиваніе — лікування, вигоювання
Вымазать, ся, вымазывать, ся —
вимазати, ся, вимазувати, ся, вимастити,
(дьогтем, чим жирним) —
вишмарувати
Вымаливать, вымолить—вимолювати,
благати, вимолити, виблагати
Вымалывать, ся, вымолоть, ся
—вимелювати, ся, вимолоти, ся
Выманивать, ся, выманить, ся — 1)
виманювати, ся, виманити, ся, вйман-
тити; 2) видурювати, виморочувати,
видурити
Вымарать, ся — 1) вйкаляти, ся, виваляти,
ся, вймурзати, ся, вибруднити, ся;
2) викреслити, ся
Вымаривать, ся, выморить, ся — вигубляти,
виморювати, вигубити, виморити
Вымасливать, ся, вымаслить, ся
—вимащувати, вишмаровувати, ся,
заяложувати, заялозювати, ся,
засмальцьовувати, ся, вимастити,
вишмарувати, засмальцювати, заялозити, ся
Выматывать, ся — 1) вимотувати, ся; 2)
вишахровувати, вимохувати
Вымахивать, ся — вимахувати, ся
Вымачивать, ся— 1) вимочувати, ся; 2) ви-
сцикатися
Вымащивать, ся — вимощувати, ся, вибур-
ковувати
Вымежевать — вимежувати
Выменуха, рос. Viola hirta — зозульки, ва-
силёчок
Вымереть — вимерти, повимирати
Вымерзать, вымерзнуть — вимерзати,
вимерзнути, вимерзти
Вымести, сь — вимести, повимітати, ся
Выместить — помстйхися, віддячити-
Выметальщица — метільниця
Выметать — вимітати, замітати
Выметать, выметывать, ся — 1) викидати,
викинути, викидати, ся; 2) обру-
бйти, обрублювати, ся (напр, пе-
5-228

Выминать
66
Выпекать
телькй); 3) лічити, вилічувати,
рахувати, викладати (на рахівниці); 4)
ощенитися (про суку)
Выминать, ся — 1) виминати, ся; 2)
витоптувати, витолочувати
Вымирать — вимирати
Вьімистая — вимниста
Вимоганіе, вымогательство — здирство,
видирання, вимагання,
вимушування
Вымогать — вимагати, вимушувати,
видирати, здирати
Вымоина — водорйй, рівчак, калабаня
Вымокать — вимакати
Вымолачивать, ся, вымолотить,
ся—вимолочувати, ся, вимолотити, ся, (на
гармані) — вйгарманувати
Вымолвить — вимовити, промовити
Вымолотки — послід, вимолотки,
обмолотини
Вымолоть — вимолот
Вымолъ — мливо, мелево
Вымораживать, выморозить, ся —
виморожувати, ся, виморбзювати, ся,
виморозити, ся
Выморочное имьніе — пустовщйна, без-
спадщйнне майно
Вымудривать, вымудрить—вимудровувати,
вимудрувати, вихитрбвувати,
вихитрувати.
Вымуравливать — поливати (наводити
поливу на посуду)
Вымусливать, вымуслить, ся —
заслинювати, ся, замурзувати, ся,
засмальцьовувати, ся, заялбзювати, ся,
заслинити, ся, замурзати, ся,
засмальцювати, ся, заялозити, ся
Вымучивать, ся, вымучить, ся —
вимучувати, ся, вимучити, ся,
змордуватися
Вымчать — винести, виперти
Вымывать, ся, вымыть, ся — вимивати, ся,
вимити, ся, (про білизну) —
випирати, ся, випрати, ся (в теплій воді)
— вибанювати, вйбанити, ся,
(голову) — змивати, змитії, ся
Вы мыкать — 1) чесати, вичісувати
(кострицю з льону); 2) виймати (сережки
з вух)
Вы мыкать — вичесати (про льон),
вимикати, побрати
Вымыливать, ся, вымылить, ся — П
намилювати, ся, намилити, ся; z)
вмилювати, вмилити
Вымылки — мйлини, мйлиння
Вымыселъ — вигадка
Вымыслить, вымышлять — вимислити,
вимишляти, вигадати, вигадувати,
змйслити
Вымышленный — вигаданий
Вымьлить — вибілити, натерти крейдою
Выманивать, ся, вымьнить, ся —
вимінювати, ся, виміняти, ся, проміняти, ся,
вйміньжувати t
Вьімьниваніе — вимін, мінька,
вимінювання
Вымьнъ — міньба, вймінька, проміна
Вьімьриваніе — вимірювання
Вымаривать, ся, вымьрить, ся —
вимірювати, виміряти, ся, виміряти, ся
Вьімьсить, ся, вымьшивать, ся — вимісити,
вимішувати, ся
Вымя,ени — в(й)ім'я, в(й)імня. — Собачье,
сучье вымя — а) суче в(й)ім'я, б) рос.
Galeopsis tetrahit L. — лісовий
жабрей, жабрик
Вынашивать, ся — 1) виношувати, винб-
сювати, виносити; 2) зношувати, ся,
зносити, ся
Вынизывать — винизувати
Вынимать, ся — 1) виймати,,ся, вибирати;
2) викочувати, ся, вирізувати, ся
Выносить, ся, вынести — 1) виносити, ся,
винести; 2) витерплювати,
витримувати, витерпіти, витримати
Выноска — 1) виніс; 2) дописка, застрічка,
вимітка
Выносливый — терплячий, терп'ячий
Выносливость — витрймливість, витріва-
лість
Выносокъ — зносок
Выносъ — д. Выноска. — На выносъ (про
їзду) — впростяж, упростяж, встяж
Вынудить, вынуждать — змушувати,
змусити, вймогти, вимагати, присй-
лю(у)вати, силувати, зневолити. —
Вынужденный — змушений,
приневолений і т. д. — Я вынужденъ —
я мусів, я мушу
Вьінужденіе — присилування, принука,
змушення, примус
Выныривать, вынырнуть — виринати, вйр-
нути, випірнути
Вьіньїряніе — виринки, виринання
Вынюхивать, вынюхать, ся — винюхувати,
винюхати, ся
Выняньчить — виняньчити, випестувати,
виглядіти
Выострить, ся — вигострити, виточити, ся
Выпадать — 1) випадати; 2) вигинути,
виздихати; 3)припадати
Вьіпаденіе — випад, випадання
Выпадочная трава, рос. Aster Amellus L.
— волове око, волові очі, гайстер
Выпаживать, выпазить, ся —
вижолоблювати, вижолобити
Выпаивать, ся — випоювати, ся
Выпалзывать — вилазити, виповзати
Выпалывать, ся — виполювати, ся
Выпаривать, ся, выпарить, ся —
випарювати, ся, випарити, ся;
випаровувати, ся, випарувати
Выпархивать — випурхувати, випурхнути
Выпарывать, выпороть — 1) випорювати,
випороти; 2) випотрошити, вйтре-
бушити, вительбушити; 3)
випарити, вишмагати
Выпахать, выпахивать, ся — 1) виорати,
виорювати, ся; 2) висилити,
висилювати, ся, (про землю) — з'орати
Выпачкать, ся — викаляти, ся, виваляти,
ся, вибруднити, ся, вимастити, ся,
задріпати, ся, замурзати, ся
Выпашка — брання, бранка
Выпашь — толока
Выпекать, ся — випікати, ся

Выпередить
67
Выпытать
Выпередить, выпереживать — випередити,
виперёжувати
Выпереть, выпирать, ся — вйперти,
випирати, ся
Выпестрить — вйрябцювати, (квітками
тощо) — вицяцькувати, (гвіздками) —
вйц(ь)в'яхувати, (крапками) — вйкра-
пати, (мережками) — вимережати
Выпечатать, выпечатывать — видрукувати,
видруковувати
Выпечка — випікання, печиво
Выпечь, ся — випекти, ся. — Не выпеченный
хльбъ — глевкий хліб, невйпечений
Выпивала — випивайло, питець, піяка
Выпивать, ся, выпить, ся — 1) випивати, ся,
випити, ся, (разом) — вихиляти,
вихилити, (з жадобою) — видудлювати,
видудлити, (смокчучи) —
висмоктувати, висмоктати, (куштуючи) —
вйкуштувати, (трохи) — спити,
(часто) — чаркуватися; 2) піячити,
запивати, ся
Выпивка — 1) випивання, піятйка; 2) на-
пійка, гулянка; випиваннячко
Выпиливать, ся, выпилить, ся
—випилювати, ся, випиляти, ся
Выпирать, ся — випирати, ся
Выписка, выпись— 1) виписування; 2)
випис, витяг; 3) передплата,
замовлення (газет, книжок)
Выписной — виписний
Выписывать, ся — 1) виписувати, ся;
передплачувати, замовляти
Выпихивать, ся, выпихнуть, ся — випихати,
ся, випхнути, ся, виштовхувати,
виштовхнути, ся, виштурхувати,
виштурхати
Выплавикъ, гриб Polyporus — губа, трут,
трутник
Выплавливать, выплавлять, ся, выплавить,
ся — витоплювати, витопити, ся,
виливати, вилити, ся
Выплавокъ — виливок
Выплакать, ся — виплакати, ся
Выплата — виплат
Выплатить, ся, выплачивать, ся —
виплатити, ся, сплатити, виплачувати, ся;
2) вилатати, вилатувати
Выплевать, выплевывать — виплювати,
виплюнути, випльовувати
Выплескать, ся, выплескивать, ся —
вихлюпати, ся, вйплюскати, ся,
вихлюпувати, ся, виплюскувати, ся
Выплеснуть, ся — вихлюпнути, вйплюсну-
ти, ся
Выплетать, ся — 1) виплітати, ся; 2)
виплутувати, ся
Выплывать, выплыть — випливати,
виплинути, випливти, виплисти
Выплясывать, ся, выплясать —
витанцьовувати, ся, витанцювати
Выполаскивать, ся, выполоскать, ся
—виполіскувати, ся, виполоскати, ся
Выползина—линовище, кожушок, шкурка
Выползти — вилізти, виповзти
Выполировать, ся — вйполітурувати, вй-
лиснити, ся, вилощити, ся
Вьіполненіе — виповнення, виконання
Выполнить, ся, выполнять, ся — 1)
виповнити, виповняти, ся; 2) виконати,
виконувати, ся, відбути, справити
Выполоть, ся — виполоти, ся, (усе) —поспо-
лювати, повиполювати, (сапками) —
висапати, (кукурузу) — вишарувати,
вйпрашувати
Выпользовать, ся — вилікувати, вигоїти,
вйкурувати, ся
Выпоражнивать, ся, выпорожнить, ся —
випорожнювати, випорожнити, ся,
спорожняти, спорожнити, ся
Выпоротокъ — випороток, вйпорток
Выпотрошить — випотрошити, вйтребуши-
ти, вительбушити
Выправить, ся, выправлять, ся —вирівняти,
ся, виправити, виправляти, ся,
вирівнювати t
Выправка — 1) виправлювання,
вирівнювання: 2) муштра, муштрування,
вйстрій
Выпрашивать, ся, выпросить, ся —
випрохувати, ся, випрошувати, випро-
сювати, ся, випрохати, випросити,
ся, вижебрати
Выпробовать — вйкуштувати,
випробувати
Выпроваживать, выпроводить, ся — виря-
жати, вирядити, випроважувати,
випровадити
Выпрокидывать — викидати, ся,
перекидати, ся, вивертати, ся
Выпрыгивать, выпрыгнуть — виплигувати,
виплигнути, вискокувати,
вистрибувати, вистрибнути
Выпрыскать, выпрыскивать — вибризкати,
вибризкувати
Выпрьвать, выпрьть — випрівати,
википати, випріти, википіти, скипіти
Выпрядать, выпрясть — 1) випрядати,
випрясти; 2) запрядати, запрясти (за
якусь плату за певний час)
Выпрямить, ся, выпрямлять, ся
—випрямити, випрямляти, ся, вирівняти,
вирівнювати, ся, виправити,
виправляти, ся, випростовувати, випростати,
ся, випрощувати, ся
Выпречь, ся — випрягти, ся
Выпугивать, ся, выпугнуть, ся — випудю-
вати, вйпудити, виполохувати, вй-
полохати
Выпуклость — опуклість, опука
Выпуклый — опуклий, пукнястий,
горбоватий
Выпускать, выпустить — випускати,
випустити; виставляти, (кігті) —
висовувати, проминати, викидати
Выпускъ — пускання, випускання, випуск
Выпутать, ся, выпутывать, ся — виплутати,
ся, виплутувати, ся, вивертатися,
викручувати, ся
Выпучивать, ся, выпучить, ся—випинати, ся,
видимати, ся, вип'ясти, ся. —
Выпучить глаза — вирячити, витріщити,
вилупити (очі)
Выпушка—лямівка, облямівка, обпушення
Выпытать, выпытывать — вимучити, вйка-
тувати; вимучувати; вивідати
5*

Выпь
68
Выскакивать
Выпь, пт. Botaurus stellaris — бугай,
водяний бугай
Выпьвать, ся, выпьть, ся — вис(ь)півувати,
ся, вйс(ь)півати, ся
Выпяливать, ся, выпялить, ся — 1)
випинати, ся, випнути, ся; 2) витикатися,
вистромляти, ся
Выпятить, ся, выпячивать, ся — вип'ясти,
випнути,ся, випинати,ся
Выпятнить, ся — вйплямити, ся
Вырабатывать, выработать, ся — 1)
виробляти, вироблювати, ся, виробити, ся;
2) заробляти, ся, заробити, ся
Выработка — виріб, вироблення
Выравнивать, ся — вирівнювати, ся,
посправляти, ся, (млинове колесо) —
шмигувати, (місце під хату) — плян-
трувати
Выражать, ся — виявляти, ся, виказувати,
ся, вимовляти, ся, визначати, ся,
висловлювати, ся, висловлятися
Вьіраженіе—вираз, вислів, вйсловок. —Вы-
раженіе лица — вираз на лиці
Выразительный, но — виразний, виразно
Выразительность — виразність
Выразить, ся — виявити, ся, виказати, ся,
вимовити, вйслорити, ся
Выразумьть — зрозуміти, збагнути
Выранивать, ся, выронить, ся — (в)упуска-
ти, ся, (в)упустйти; губити, згубити,
загубити, ся
Вырастать, вырасти — виростати, вирости,
порости, дійти до зросту, до літ
Вырастить, выращать, ся — д. Возрастить
Вырвать, ся — 1) вирвати, ся, видерти, ся,
вихопити, ся, висмикнути, ся, вй-
шарпати, вишарпнути, ся,
випручатися, (волосся, пір'я) — вискубти,
вйскубнути, ся; 2) виблювати,
виригати, вйвонітувати
Вырдьть—достигти, нарвати (про болячку)
Вырисовать, вырисовывать, ся
—вималювати, вимальовувати, ся,
вияснятися
Выродокъ — виродок, виплодок
Вырождаться—вироджуватися, виродюва-
тися, зводитись, переводитись,
виводитись
Вьірожденіе — виродження; перевід
Выростокъ— 1) доморостень; 2) бузі(й)мок,
назі(й)мок; 3) виросток, підліток,
підпарубок
Вырубать, ся, вырубить, ся — вирубувати,
ся, вирубати, ся. — Вьщубить огонь —
викресати огню. — Что напишешь
перомъ, не вырубишь и топоромъ —
що написано пером, того не
витягнеш і волом
Вырубка — 1) рубання, вируб; 2) зруб
(вирубаний ліс)
Выругать, ся — вилаяти, ся, вйбештати,
налаяти
Выручать, ся, выручить, ся —визволяти, ся,
визволити, ся, рятувати,
вирятувати, ся
Выручка— 1) визвіл, визволення, рятунок,
підмога, підпомога; 2) виручка,
здобуток
Вырывать, ся — 1) виривати, висмикувати
і т. д., д. Вырвать; 2) пручатися,
випручувати, ся, вихоплювати, ся,
видирати, ся, виривати, ся, (про
огонь, дим) — вибухати
Вырывать, ся, вырыть, ся — викопувати, ся,
викопати, ся; виривати, вирити,ся
Вьірьіваніе — виривання
Вырьзать, вырьзать, вьірьзьівать —
вирізати, вирізати, вирізувати, (про
землю) — одрізати, годрізувати
Вырьзка, вырьзъ — вирізування; виріз,
вирізок, (в одежі) — вйкіт. — Сдьлать
вырьзку (в одежі) — викотити
Вырьзнои — вирізний, витятий
Вырядить, ся, выряжать, ся — вирядити,
ся, виражати, ся, вичепурити, ся,
вйстроїти, ся, в(у)брати, ся,
вибирати, ся
Высадить, высаживать, ся — 1) висадити,
висажувати, пересадити, переса-
жувати; 2) виперти, випирати
Высаливать, высалить — 1) шмарувати,
вишмарувати; 2) смальцювати, вй-
смальцювати
Высаливать, высолить, ся — висолювати,
висолити, ся
Высасывать, высосать — висисати,
виссати, висмоктувати, висмоктати
Вьісасьіваніе — висисання, висмоктування
Высасыватель — висисач, висмоктувач
Высверливать, высверлить, ся —
висвердлювати, висвердлити, вивірчувати,
вивертіти, ся
Высвистывать, высвистать, ся
—висвистувати, висвистати, ся
Высвободить, ся, высвобождать, ся —
визволити, ся, визволяти, ся,
вирятувати, рятувати, ся
Вьісвобожденіе — визвіл, визволення
Высвьжать, высвьжить — провітрювати,
провітрити
Высвьжевать — обілувати; обілувавши вй-
требушити
Высвьтливать, высвьтлить, ся —
вияснювати, вияснити, ся
Выселить, выселять, ся — виселити,
виселяти, ся
Выселокъ — вйсілок, хутір, слобода
Высеребрить, ся — посреорйти, посрібнй-
ти, ся
Высидьть, высиживать, ся — висидіти,
висиджувати, ся, висйдювати, ся
Высинивать, высинить, ся — висинювати,
висинити, посинити, ся
Высить, ся — здіймати, ся, виносити, ся
Выскабливать, выскоблить, ся —виш(с)кря-
бувати, вйш(с)крябати, вискрібати,
вишкрібати, вискребти, ся;
зістругувати, зістругати, вистругати
Высказать, высказывать, ся — виказати,
виказувати, ся, вимовити,
вимовляти, ся, висловити
Выскакивать, выскочить— 1) вистрибувати,
вистрибнути, виско(а)кувати,
вискочити; 2) вихоплювати, ся,
вихопити, ся, виривати, ся

Выскальзывать
69
Выстрачивать
Выскальзывать, выскользать,
выскользнуть — вислизати, вислизнути, ви-
склизати, вйсклизнути
Выскочка — вискочень, висікака
Выскребать — вискрібати, вишкрябувати
Выславить, выславлять — вйколядувати,
виколядовувати, вйщедрувати
Выслать, высылать — вислати, вирядити,
виправити, висилати
Выслуга — вислуга
Выслуживать, ся, выслужить, ся — 1)
вислужувати, вибувати, вислужити;
2) дослужуватися, дослужитися; 3)
підслужуватися, підлизуватися,
підлещуватися, підслужитися і т. и.
Выслушать, выслушивать, ся — вислухати,
вислухувати, ся, переслухати
Вьіслушиваніе — вислухування,
вислухання
Выследить, выслеживать, ся — вислідити,
висліжувати, ся, досліжувати, ся,
вистежити, вистежува7и, вйслідку-
вати, підслідити, підсліжувати
Выслюнивать, ся, выслюнить, ся —
заслинювати, ся, заслинити, ся
Высмактать, высмактывать—висмоктати,
висмоктувати
Высмаливать, ся, высмолить, ся — 1)
висмолювати, ся, висмолити, ся
Высмаркивать, ся, высморкать, ся — ви-
сякувати, ся, висякати, ся
Вьісматриваніе — виглядання, визирання,
вйглядки
Высматривать, ся, высмотрьть, ся —
виглядати, ся, виглядіти, нагледіти,
визирати; видивлятися
Высмьять — вйс(ь)міяти (кого), нас(ь)мі-
ятися (з кого), наглумитися,
поглузувати, покепкувати
Высовывать, ся — висовувати, ся,
висувати, ся, (язик)—висолоплювати,
висолопити, вивалити
Вьісокій — високий, (дуже) — височенний,
височезний
Вьісокій ростомъ — високостанний
Высоко — 1) високо; 2) (про голос) —горою
Высоковатый — височенький
Высоколобый — високочолий
Высокомудрый — великорозумний,
велемудрий t
Вьісокомьріе — зарозумілість,
високодумство, пиха, чвань
Высокомерничать — чванитися, пишнйти-
ся, оундючитися, пиндючитися, ви-
сокодумствувати t
Высокомерный, но — зарозумілий,
чванливий, во, пихатий, високодумний, но,
згорда
Высоконекъ — височенький
Высокопарный, но—високомовний,
пишномовний, високим штилем, з-письменна
Высокопарность—високомовність,
пишномовність
Высокопочтенный — високоповажний,
високошановний, вельми шановний
Высокопревосходительный —
ясновельможний
Высокопревосходительство —
ясновельможність
Высокопреосвященный — превелебний,
високопреос(ь)в'ященний
Высокопреосвященство — превелебність,
високопреос(ь)в'яшенство
Высокопреподобный — велёбний
Вьісокопреподобіе —- велебність
Высокость — високість
Высокоторжественный — високоурочистий
Высокоуважаемый — д. Высокопочтенный
Высокоумный — великорозумний,
зарозумілий
Высокохонько — височенно, височезно
Высокочтимый — д. Высокопочтенный
Высолаживать — висоложувати
Высота — височина, високість, височінь
Высохлый, вьісохшій — вйсхлий
Высохнуть, высыхать — висохнути, вй-
схнути, висохти, висихати
Вьісочайшій — 1) найвищий; 2) височай-
ший (епітет)
Высочество — високість, ексцелєнція
Выспаться, высыпаться — виспатися,
наспатися, висиплятися
Выспрашивать, ся, вцспросить, ся
—випитувати, ся? вивідувати, ся,
випитати, ся, вивідати, ся
Вьіспренній — надхмарний, величний,
височенний, високий, високомовний
Выспьвать, выспьть — д. Вызрьвать
Выставить, ся, выставлять, ся — 1) вйста-
новити, вистановляти, ся, вйняти-
виймати, ся; 2) виставити,
випинати, ся, виставляти, вистромити, ся.
— Выставить животъ — вип'ясти,
випнути живіт. — В. зубы — вискалити,
вйскерити, вйщерити зуби. — В. языкъ
— висолопити язика; 3)
виказуватися, визначатися; витикатися,
висовуватися. — Выставлять себя —
удавати з себе
Выставка — вистава, виставка, вистано-
ва. — На выставку — на показ
Выстаивать, ся, выстоить, ся —
вистоювати, ся, вистояти, ся
Выстегать, ся, выстегивать, ся — 1)
вистьобати, вйстібати, вйстебнувати,
вистьобувати, ся; 2) вишмагати,
вйрепіжити, вихльостати,
вибатожити
Выстилать, ся — вистелювати, вистиляти,
вйстилити, ся
Выстирать, ся — випрати, ся, попрати, ся
Выстоялый — вйстоялий
Выстрагивать, ся, выстрогать, ся —
вистругувати, вистругати, ся, (гимблем) —
ги(е)мблювати, вйги(е)мблювати, ся
Выстрадать — витерпіти, вимучитися,
натерпітися, зазнати лиха
Выстраивать, ся, выстроить, ся — 1) ви-
строювати, ся, вйстроїти, ся,
вибудовувати, ся, збудувати, ся,
вибудувати, ся; 2) шикувати,
вишиковувати, вишикувати, розставляти,
ушикувати, ся
Выстрачивать, ся, выстрочить, ся — вистьо-

Выстригать
70
Вытягивать
бувати, вистебновувати,
вистьобати, вйстебнувати, ся
Выстригать, ся, выстричь, ся —
вистригати, обстригати, вистригти,
обстригти, ся
Выстройка — вибудування, збудування
Выстрьлить — випалити, встрелити,
стрельнути, стрільнути, стрелити,
бабахнути
Выстрьлъ — стріл, постріл, вйстріл. —
Холостой выстрьлъ — порожній стріл,
вйсхріл. — Холостой зарядъ — сліпий
набій
Выстрьлять —1) розстріляти, роспукати;
2) повистрёлювати, повибивати
Выстудить, выстуживать, ся —
вихолодити, вихоложувати, ся, вистудити,
вистужувати, ся
Выстукивать — вистукувати
Выступать, выступить— 1) виступати, ви-
хожати, виходити, вирушати,
виступити, вийти, вирушити; 2)
витикатися, висуватися, стирчати
Выступка, выступь — хода, постава, ступа
Выстывать, выстынуть — холонути,
вихолонути, вистигати, вистигнути
Выстирывать — випирати
Высудить — випозивати
Высуслить — висмоктати, вижлуктити
Высучивать, высучить, ся — висукувати,
висукати
Высушивать, высушить, ся — висушувати,
висушити, ся
Высушка — висушування, осушування
Высчитывать, высчитать — вилічувати,
вилічити, вираховувати,
вирахувати, вичислювати, вичислити; 2)
одвертати, одвернути, одлічйти, од-
чйслити
Вьісшій — вищий
Высыпать, ся, высыпать, ся — висипати,
висипати, ся, витрушувати, ся
Высыпка — 1), висипання; 2) спання
Высь — височінь, височини, високість
Высьвать, ся, высьивать, ся — висівати, ся
Выськать, высьчь — \) вирубувати,
вироблювати, витинати, вирубати,
висікати, висікти; 2) кресати,
викресати; 3) вибити (різками), випарити,
вйрепіжити, одшмагати,
вихльостати, хлосту дати, вишпарити
Выськаться — висікатися
Высьмениться — висипатись, висіятись
Высьять, ся — висіяти, ся
Выталкивать, ся, вытолкать, вытолкнуть —
випихати, ся, виштовхувати, ся,
виштурхувати, випирати, випхати,
випхнути, виштовхати
Выталивать — тоншити, тончйти
Вьітапливаніе — витоплювання,
випалювання
Вытапливать, ся, вытопить, ся
—витоплювати, ся, витопити, ся, випалювати,
ся, вишкварювати, вишкварити, ся
Вытаптывать, вытоптать, ся —
витоптувати, вибивати, (хліб, траву)
—витолочувати, витовкти
Вытаращить, ся — витріщити, ся,
вирячити, вилупити
Вытаскивать, вытаскать — витягати,
витягти, виволікати, вйволікти
Вытачивать, выточить, ся — виточувати,
виточити, ся
Вытекать, вытечь— 1) витікати,
виливатися, витекти, вилитися; 2)
висипати, ся
Вытереть, ся — витерти, ся
Вытерпливать, вытерпьть —
витерплювати, витерпіти
Вытесать, вытесывать, ся — витесати,
витісувати, ся
Вытечка — витікання, витік, теча
Вытирать, ся— 1) витирати, ся,
вишаровувати; 2) стирати, ся; 3) потиратися,
потертися
Вытирка — витирання, витертя
Вытискать, ся, вытискивать, ся
—витискати, ся, витиснути, ся
Вытиснить, вытиснять, ся — вйтиснити,
видрукувати, відбити, витисняти, ся,
видруковувати, ся, відбивати, ся
Выткать, вытыкать — виткати, (в)уткати,
заткати
Выткнуть, ся, вытыкать, ся — виткнути,
ся, вистромити, ся, витикати, ся,
вистромлювати, ся
Вытолочь — витовкти
Вытопить — стоншити
Вытопка — топління, витоплювання
Вытопки — шкварки, вишкварки
Выторговать — виторгувати
Вытормошить — вйморочити, вйтермосу-
вати
Выточка — точения, виточування
Выточникъ, рос. Linum flavum L. — жовтий
льон
Вытравить, вытравливать — 1)
витолочувати, випасати, спасати, потравлю-
вати; 2) витруїти, витрутити,
витруювати
Вытребовать — виправити, витребувати
Вытрезвить, ся, витрезвлять, ся —
витверезити, ся, витвережувати, ся
Вытрепать, ся, вытрепывать, ся
—витріпати, витріпувати, ся, витіпати,
витіпувати, ся г t
Вьітрепливаніе — тріпання, витріпування,
витіпування, тіпанйна
Вытрясти, сь, вытрясывать, ся, вытряхать,
вытряхивать, ся — витрушувати, ви-
трусювати, ся, витрусити, ся
Вытупить, ся, вытуплять, ся — затупити,
ся, затуплювати, ся, ступити, ся
Вытушевывать, вытушевать — тушувати,
вйтушувати
Выть, взвыть — вити, завити, голосити,
заголосити, квилити, проквилити
Вытье — д. Вой
Вытьснить, ся, вытьснять, ся — вйпхати,
випихати, виперти, випирати, ся,
витиснути, витискувати, ся
Вьітьсненіе — випирання, випихання
Вытягать — випозивати
Вытягивать, ся, вытянуть, ся — витягати,
ся, витягти, ся. — Мальчикъ вытя-

Вьітягиваніе
71
Вышепомянутый
нулся — хлопець виріс, вигнався. —
Стоять передъ кьмъ вытянувшись —
стояти по струнці. — Вытянуть кну-
томь — сперіщити, оперезати,
потягти батогом
Вьітягиваніе — витягання
Вытяжка — 1) витягання, струнка; 2) (хим.)
— витяжка (Extractum); 3) колодка,
клесачка
Вытяжной — витягальний
Выудить — виудити, виловити вудкою
Выутюжить — вигладити, випрасувати
Выучивать, ся, выучить, ся — виучувати,
ся, навчати, ся, вивчити, ся,
навчити, ся
Выучка — наука, вивчення. — Отдать на
выучку — в науку
Выхаживать, выходить — 1) вихожувати,
вихожати, виходювати, виходити;
2) виклопотати, витупати; 3)
виходити, виникати
Выхаживаться, выходиться — вихожува-
тися, виходитися.
Выханжить — вйморочити
Выхваливать, выхвалить, ся —
вихвалювати, вихваляти, вихвалити,ся
Вьіхаркиваніе — вихаркування
Выхаркивать, выхаркать — вихаркувати,
вихаркати
Выхватить, выхватывать, ся — вихопити,
вихоплювати, ся, вихопити, ся
Выхващивать, выхвостить — вихльостати,
вишпарити, випарити
Выхитрить — вихитрувати
Выхлебать, выхлебывать — висьорбати,
вйхлеп(б)тати, висьорбувати, ви-
хлеп(б)тувати
Выхлеснуть, выхлестать, выхлестывать, ся
—1) вистьобати, вистьобувати,
вихльостати; 2) вйхлюснути, вйплюс-
нути, вихлюпнути, виплюскувати,
вихлюпувати, ся
Выхлопатывать, выхлопотать —
виправляти, виправити, вистаратися,
виклопотати
Выхныкать — виплакати, вйпхинькати,
виканючити
Выходецъ — виходець, приплентач, вйй-
шлий, вйходьок, зайшлий
Выходить, выйти — виходити, вихожати,
вийти. — Выходить изъ употребле-
нія, изъ обычая — виводитися
Выходка — витівка, вибрик
Выходной — вихідний. — Выходныя деньги
— відчіпне, одчіпне. — Выходной
листъ — вступний лист
Выходъ — 1) вихід, вййстя; 2) викрут,
викрутка; 2) відчіпне, одчіпне
Выхолаживать, ся, вихолодить, ся — вихо-
ложувати, ся, вихолодити, ся, ви-
стужувати, ся, вистудити, ся
Выхолащивать, выхолостить —
вихолощувати, вйхарашати, вичищати і т. и.
Выхоливать, выхолить — випестити,
викохати, викохувати, випещувати
Выхохотать — вйреготати
Выхрапка — хропак
Выхулить — виганьбити, зневажити
Вьіхухолій — хохулевий
Выхухоль, з(ь)в. Myogale (Sorex) moschata
— хохуля
Выцарапать, ся, выцарапывать, ся —
видряпати, ся, видряпувати, ся,
вишкрябати, ся, видерти, ся,
вишкрябувати, ся, видирати, ся
Выцвьлый — 1) росквітлий, вйквітлий;
2) полинялии
Выцвьтать — 1) виквітовувати, відц(ь)ві-
тати; 2) линяти
Выцьдить, выцьживать — вицідити, виці-
жувати, виточити, виточувати
Выцьловать — вйці(ю)лувати
Вычеркивать, вычеркнуть, ся —
викреслювати, вичёркувати, вйчеркнути
Вычернивать, вычернить, ся — вичірню-
вати, вичорнити, ся
Вычерпать, вычерпывать, ся — вичерпати,
вичерпувати, ся
Вычертить, вычерчивать — вйрисувати, ви-
рисовувати
Вычесать, вычесывать, ся — вичесати,
вичісувати, ся
Вычески — пачіски, клочча
Вычесть, вычитать — од(від)няти,
віднімати, вилічити, вилічувати; 2)
вивернути, вивертати, вичйсл(юва)яти
Вычетъ — одліч, одбава, відчислення, ви-
чйслення
Вычинивать, вычинить, ся — вйлагодити,
виправити; латати, полатати, ся
Вычислена — вичйслювання, рахування
Вычисдить, вычислять, ся — вилічити,
вилічувати, ся, вирахувати,
вираховувати, ся, вичислити
Вычистить, ся, вычищать, ся — вичистити,
вичищати, ся
Вьічитаніе,— відіймання, віднімання, одліч,
відлічування
Вычитать, вычитывать — вичитати,
вичитувати
Вычихать, ся, вычихивать, ся — вйчхати,
ся; вйпчихатися, вйчмихати, ся
Вычурный — 1) мережаний, цяцькований;
2) вигадливий, витребёнькуватий,
покручений
Вычуры — 1) мерёжки, розводи; 2)
вигадки, примхи, витребеньки
Вышаривать, вышарить — вишукувати,
вишукати, винишпорити
Вышатать, вышатывать, ся — 1) вихитати,
вихитувати; 2) вйвештатися,
виблукати
Вышвыривать, вышвырнуть—вижбу(шпу)р-
лювати, вижбурнути, вишпурнути,
вишпурляти
Выше — 1) вище, по-над, по-за; 2) краще,
дорожче. — Выше силъ — над силу
Вышеименованный — вищеназваний
Вышелушивать, вышелушить, ся —
вилущувати, вилускувати, вилущити,
вйлускати, ся
Вышеозначенный — вищезазначений
Вышепоименованный — вищеназваний
Вышепомянутый, вышеупомянутый — вище-
| згаданий, пёршезгаданий

Вышибать
72
Вьникъ
Вышибать, вышибить — випирати, виперти,
виштовхати
Вышибка, вышибъ — вибиття, вибій,
випирання, виштовх(ув)ання
Вышивальщица — вишивальниця, гапта-
« (Я)Р-Ка* - / 'а
Вьішиваніе — вишивання, (золотом,
сріблом або шовком) — гаптування, (за-
полоччу, шовком, нитками) —
мережання, (ажурне) — вирізування,
(поверх) — настйлування, наволікання,
верхостьоб
Вышиванье — вишиванка
Вышивать, вышить, ся— 1) вишивати,
вишити, (золотом, сріблом, шовком)
гаптувати, вигаптувати, (заполоччу,
шовком, нитками) — мережати,
вимережати, (поверх) — наволікати,
настилати; 2) заробляти шитвом
Вышивной — мережаний, вишиваний,
гаптований
Вышколить — вимуштрувати, вишколити
Вышлифовать — вйшліхувати
Вышмыгнуть — вишмигнути, вислизнути,
висковзнути
Вьішпіонить — вишпигувати
Вышеуказанный — вищепоказаний
Выштукатурить—вйтинькувати, вйщекату-
рити, вйвапнити
Вышучивать, вышутить — вис(ь)міювати,
вйс(ь)міяти
Выщелачивать, выщелочить, ся —
визолювати, визолити, вилужувати,
вилужити, ся
Вьіщелоченіе — визолювання, вилужуван-
ня
Выщерблять, выщербить — вищерблювати,
вищербити, пощербити
Выщипать, ся, выщипывать, выщипать,
выщипнуть, ся — вищіпувати, вйщіпа-
ти; вйщіпнути, ся, (пір'я, волосся) —
вискубувати, ся, вискубати,
вискубти
Выщипка — скубка
Выщупать, выщупывать — вимацати, вйла-
пати
Выьдать, выьсть, ся — виїдати, виїсти
Вьіідки — недоїдки, недогризки, (паші) —
з'їди, переїди
Выьздить, выьзжать, ся, выьзживать, ся
— 1) об'їздити, ся, об'їзжати, ся;
2) виїздити
Вьііздь — виїзд
Выьзжать, выьхать — виїздити, од'їздйти,
виїхати; рушати, рушити. —
Выьзжать на другихъ — чужими
пирогами свого батька поминати
Выя — шйя, карк
Выяловьть — з яловіти.
Выяснить, ся, выяснять, ся — вияснити, ся,
витлумачити, з'яснйти,
виясняти, ся
Выясньвать, ся, выясньть, ся —
вияснюватися, вияснитися g
Вьюга — завірюха, метелиця, завія, фуга,
хуга, хвйжа, хуртовина, курява,
(мокгшй сніг) — хвйща
Вьюжистый — завійний
Вьюкь — в'юк, пачка, клунок, сакви,
вантаж
Вьюнокь, рос. — a) Convolvulus arvensis L.
— берізка, повійка, павутйця; б) С.
sepium L. — дзвінки, плітуха
Вьюнь — 1) риба Cobitis — в'юн; 2) сувій,
скрутень; 3) вихор (в шерсті,
волоссі)
Вьюрокъ — в'юрок
Вьючить— 1) пакувати, шнурувати; 2)
в'ючити, вантажити
Вьючный — в'ючний. — В. животное —
в'ючак
Вьюшка — 1) кагла, фаєрка, каглянка;
2) витушка
Вьющійся — виткий, (по стіні) — помур-
ний, (по тичині) — тичковий, тич-
нйй, кучерявий
Відать — 1) відати, знати. — Кабы знать
да вьдать — як би знаття; 2)
доглядати, правити, орудувати,
завідувати
Відаться — знатися, мати з ким діло
Вьди — віди
Вьдовство — відунство
Відомо — звісно, відомо, сказано. — Безь
відома — без відому. — Съ вашего
відома — за вашим відомом
ВІДОМОСТЬ — ВІДОМІСТЬ. ВІДОМОСТІ! —
відомости
Відомство — відомство, завідування,
присуд
ВІДОМЬІЙ — ЗВІСНИЙ, ВІДОМИЙ
Відунь, відунья — відун, ка
Відь — адже, аджёж, ажёж, таж, ажё
Відьма — відьма, відьоха. — Відьмино
зелье, рос. Circaea
lutetiana—відьмине зілля, осот. — ВІдьмой быть —
відьмувати
Відініе — знаття, відання
ВІерь — віяло, вахляр
Віерообразньїй — віяловзірний, вахляру-
ватий
Віжда — віко, кліпка, повіко
Віжливость — чемність, ввічливість,
звичайність. — Изь вьжливости — для
звичайности, для годиться
Віжливьій — звичайний, (в)увічлйвий,
ґречний, чемний
Війникь, рюс. Calamagrostis Epigeios Roth
— чаполоч, чапуга, чапула, куточ-
ник, кунйшник
Віка, віко — 1) віко, кліпка (в очах);
2) козубенька, кошик
Вікованіе — вікування
Віковать — вікувати
ВІКОВОЙ — ВІКОВИЙ, ОДВІЧНИЙ, ДОВІЧНИЙ
ВІКОВІЧНЬІЙ ВІКОВІЧНИЙ
ВІкь — вік. — Во вікь, въ вікь, на віки —
по вік, повічно. — Въ кои віки, въ
кои то віки — коли не коли. — Въ
віки не... — ніколи в с(ь)віті
Вінець — 1) вінець; корона; 2) вінок
Вінечньїй — 1) вінечнии, вінцьовий; 2)
вінчальний, шлюбний
Вьникъ — віник, (старий) — деркач, дря-
пач(к)

Вьники огородные
73
Вязальщикъ
Вьники огородные, рос. Sisymbrium
Sophia L. — віники, вінички, віничча
Вьничный — віниковий
Вьно — віно, посаг
ВЄнокь — вінок
ВЄнчальньїй — вінчальний, шлюбний
ВЄнчать, ся — вінчати, ся, вінець брати,
шлюб брати
ВЄнчикь — 1) віночок, вінчик; 2) (ботан).
Corolla — віночок (степовик)
Віра — віра
Віритель, ница — віритель,, ка
Верительный — вірчий, довірочний, дору-
чальний
Вьрить —1) вірувати; 2) вірити, віру
діймати, мати, няти (віри) t
ВЄрнехонекь — вірнісінький, певнісінький
Вьрно —1) вірно, певне, певно, справді,
дійсне(о); 2) мабуть, либонь, десь,
певне, відай
Вьрноподданническій — вірнопідданський
Верноподданный — вірнопідданий
Вьрность — вірність, певність, щирість
Вьрный — вірний, певний, щирий,
справедливий, дійсний
Вьровавіе — віра, вірування
ВЄровать — вірувати f
ВЄроисповЄданіе — віра, ісповідання
ВЄроломньїй, но — невірний, віроломний
Вьроломствовать — ламати віру, душу,
присягу, зражувати
ВЄроотступникь—недовірок, віровідступця
Веротерпимость — віротерпимість
Вьроятіе — і(й)мовіра
Вероятно — д. ВЄрио 2; і(й)мовірно
Вероятность — правдоподібність,
ймовірність, можебутність
Вероятный — правдоподібний, ймовірний,
гідний віри, можёбний, мабутний
ВЄсить, ся — 1) важити, ся; 2) мати вагу
ВЄски — важки, шальки
ВЄскій —1) важкий; 2) важний, поважний
ВЄской — ваговий
ВЄсовой — ваговий (належачий до ваги і
що продається на вагу)
ВЄсовщикь — вагарь, важнйк
ВЄсокь — важок, ґрунтвага, оливнйця
ВЄсомьій — вагівнии
ВЄстимьій, мо — звісний, відомий
ВЄстникь — вістник, вістун, вістовець
ВЄстовой — 1) віщовий; 2) стійчик, побі-
гач, вістовець
ВЄсточка — звісточка, вістонька
ВЄсть — вість, вістка, звістка, чутка
ВЄсь — 1) вага. — ВЄсомь, на вЄсь — на
вагу, вагом; 2) повага
ВЄсьі — вага, терези, вагівниця, важниця,
(місце під важницею) — важня,
безмін (без гирь), (маленька) шальки
ВЄтвистьій — гиллястий, гиллйстий, гиль-
частий, галузний, крислатий
ВЄтвь, вЄтви — вітка, віть, гілька, гйлка,
гиляка, (здр.) — гілечка, гйлонька,
галузь, галузка, (здр.) — віття, гйл-
ля, (здр.) — гйллячко, галуззя, повіт-
тя, (на зелені св'ята) — клечання,
(одломані) — чахвина, (весільні) —
гйльце, гильцё, (верхні) —
верховіття
ВЄтерь, вЄтерокь — вітер, (здр.) — вітерець,
вітрець, (лоб.) — вітрюга. — Верховой,
сЄверньіи вЄтерь — верховий, горіш-
ний, північний. — Южный в. —
низовий, південний. — Западный,
восточный в. — західний, східний в. —
Попутный в. — погідний, ходовий в. —
Противный в. — супротивний,
противний. —Сухой в.—суховій.—Паля-
щій в. — палючий, шмалій. —Тихий
вЄтерокь — вітерець тихий,
благенький. — Сквозной в. — крізний, цуґ,
протяг. — По ветру — за вітром
Ветка —д. ВЄтвь
ВЄтрельникь — вітрячок, погодник
ВЄтреникь — вітрогон, шелихвіст
Ветреница —1) вітрогонка, дзиґа, вертуха;
2) рос. Anemone nemorosa L. —
куросліп, A. ranunculoides L. — жаб'яче
зілля, A. Hepatica L. — переліска,
проліска
ВЄтренічать — вітрогонити
ВЄтреность — вітрогонство, пустотливість
ВЄтреньій, но — 1} вітряний, вітряно;
2) пустс-тлйвии і д. ВЄтреникь, ца
ВЄтрило — вітрило
ВЄтробой, вЄтроваль — вітролом
ВЄтровьій — вітровий
ВЄтроломь — вітролом
ВЄтромЄрь — вітромір
ВЄтрушка — вітрячок, млинок
ВІтрьть — вітріти
ВЄтряница — І) сушня; 2) віспа (вітряна)
Ветрянка — вітряк {млин)
ВЄтряньій—вітряний.—Вітряная мельница
—j- вітряк. — Ветряная оспа — вітряна
віспа
Веха — віха, тичина, тичка, маняк
ВЄче — віче, рада
ВЄчевой — вічовий, радний. — ВЄчевой
колоколь — віщовий дзвін
ВЄчнопамятньїй — вікопомний, незабутній
ВЄчность — вічність
ВЄчньїй, но — вічний, довічний, віковий,
вічно, на віки, по вік
ВЄиіалка — вішалка, жердка, жертка,
шараги (стояча в.)
ВЄшаніе — вішання t
Вешать, ся, повісить, ся — 1) вішати, ся,
чіпляти, повісити, почепити; 2) д.
ВЄсить 1
ВЄшеніе — важення, зважування
ВЄщій — віщий, віщун
ВЄщунь, вЄщунья — віщун, віщовнйця,
ворожбит, ворожка
Віялка — віялка, млинок
ВЄяльньїй — віяльний
ВЄяльщик — віяльник
ВЄяніе — 1) віяння, віянка; 2) повів
ВЄятель — віяльник
ВЄять, ся — віяти, дути, (помалу) —
повівати, подихати, потягати, буяти,
бурхати
Вяжущіи — зв'язуючий, терпкий
Вязальщикъ, ца — в'язал(ь)ник, ця, в'язіл(ь)-
ник, ця

Вязаніе
74
Гардеробщикъ
Вязаніе — в'язання, в'язанка
Вязанка — в'язка, (здр.) в'язочка, оберемок
Вязанка — д. Варега
Вязать, ся —1) в'язати, ся, з'язувати, ся;
2) плести, ся; 3) чіплятися,
встрявати. — Вязаться за кьмъ —
волочитися за ким
Вязелецъ? вязель — горошок: a) Coronilla
vana L. — горошок білий,
кучерявий, гороб'ячий, в'язйль; б) Medicago
sativa L. — буркунёць; в) Lathyrus
pratensis L. — горошок журавлиний;
г) Potentilla tormentilla — зав'язник,
курзілля
Вязея — в'язал(ь)ниця, в'язіл(ь)ниця
Вязка — 1) в'язання, в'язанка; 2) д. Вязанка.
— Вязкій — беручкий, глеюватий,
грузький, чіпкий
Вязкость — грузькість, липучість, чіпкість
Вязникъ — 1) в'язйна; 2) рос. Cytisus biflo-
rus — в'яз, зіновать
Вязнуть — 1) гтэузнути, грузти, в'язнути,
зав'язати; 2) чіплятися (до чого)
Га! Га Га! —1) ач! чи ба! 2) гел! гёл! гиля,
гиль (на гусей)
Гавань — гавань, пристань
Гавливать — говіти
Гага, пт. Somateria mollissima — гага
Гагакать, гагакнуть — ґеґати, ґелґотати,
ґелґотати, заґелґотати
Гагара, гагарій — гагара, гагарячий
Гагаучъ, пт. Mergus albellus — нирёць
Гагачій — гаг'ячий, гагйний
Гадала — ворожбит, ворожка
Гадалка — ворожка, воріжка
Гадальщикъ, ца — ворожбит
Гаданіе — ворожіння, гадання, ворожба
Гадательный, но — І) гадальний; 2) здо-
гадальний
Гадать — 1) ворожити, гадати; 2) гадати
Гаденькій — гидкёнький, гидотнёнький,
паскудненький
Гадина — гад, гадина
Гадить, ся — гидити, каляти, ся,
паскудити, ся, поганити, ся
Гадкій, ко — гидкий, ко, гидотний,
паскудний, но, гидосний, но, огидливий, во,
огидний, но
Гадость — паскудство, гйдість, гидота
Гадливость, гадливый — гидливість,
гидливий
Гадовье — гад, гаддя
Гадь — гад, гадина
Гадюка, Vipera berus — гадюка
Гадючьи ягоды, рос. Solanum dulcamara L.
— вовчі ягоди, глйстник, надтйнник
Гаерствовать, гаерничать — кумедничати,
кумедійничати, дурника строїти
Гаеръ — кумедіянт, кумедник, штукар(ь),
блазень
Газель — дика коза, сарна
Газета — газета, часопис
Газетный — газетний, газетярський
Вязовина, вязовникъ, рос. Sambuculus
ebulus L. — бузнйк, в'язовнйк
Вязъ, рос. Ulmus effusa — в'яз, берест
Вязь — 1) в'язання, в'язь, плетення; 2)
болото, багно
Вялить, ся — в'ялити, ся. — Вяленый — в'я-
ле(я)ний
Вялость — в'ялість, млявість
Вялый, ло — 1) в'ялий; 2) млявий, леміш-
куватий, макуха, мнйха
Вянуть — 1) в'янути; 2) марніти
Вясло — перевесло
Вятютень, голуб Columba palumbus — прй-
путень
Вяха, рос. — д. Болиголовъ і Cicuta virosa
L. — бех, віха
Вячать, вячить — вищати, верещати,
нявчати (як кішка), бёкати, мекати (як
вівця)
Вячка — вівця, овечка, бйр(ь)ка
Вячвячъ — бирь-бйрь! базь-базь!
Вящшій — більший, кращий, ліпший
Газетчикъ — газетяр
Газовый — газовий
Газообразный — газовзірний, леткий
Газометръ — газомір t
Газоосвьщеніе — газове с(ь)вітло, ос(ь)вт~-
лення
Газъ — газ
Гайка — гайка, шруба, шрубка
Гайло — паща, пёлька {
Галантерейный — ґалянтерійний
Галда — 1) галас, гарм(і)йдер; 2) пащекуха,
горлата, губата (про жінку)
Галдить — галасувати, горлати
Галдунь — крикун, горлань, пащекун
Галера — ґалєра
Галерея — галерея, піддашша
Галиматья — нісенітниця, бридня
Галка — 1) пт. Corvus monedula — галка,
(зб.) — галич; 2) головня, головешка
Галлюцинація — мана, (о)чмана
Гало, Галы — бгальня (вигинати полози),
водило (вигинати обіддя)
Галопировать — ґальопувати, гаталати
Галоша, галоши — ґальоші, (теплі) — кйнді
Галстукъ—галстух, хустка на шию, краватка
Галстучный — галстуховий
Галунъ — галун, брузумёнт
Галченокъ — галченя
Галька — галка (камінець кругляк)
Гамакъ — гамак
Гамаши — панчохи, гамаші
Гамъ — 1) гавкання; 2) галас, гам, гамір
Гангрена — вогнёць, гангрена
Гандшпугь — важниця
Гарантировать, гарантированный —
гарантувати, гарантований
Гарантія — гарантія, зарука,
забезпечення, рукоємство
Гардель — д. Вица
Гардеробщикъ — платний

Гардеробъ
75
Гипсъ
Гардеробъ— 1) гардероба; 2) убрання,
одягнення, одяг, одіж
Гардеробная — гардеробна, одягальня
Гардина — завіса, завіска, заслона
Гардовина, Гардовое дерево, рос.
Viburnum Iantana — гордовина, гордовйк,
гордйна, чорна калина
Гаркать — гукати, горлати
Гармоника — гармонія
Гармонировать—ладнувати, годитись,
гармоніювати
Гармоническій — гармон(і)йчний,
гармонійний
Гармонія — лад, гармонія
Гарнець — гарнець
Гарнизонъ — залога
Гарниръ — приправа, гарнір
Гарнцевый — гарцьовий
Гарпунъ —гак
Гарусный — гарусовий
Гарусь — гарус, волічка
Гарцовать—конём грати, вигравати, ге(а)р-
цювати, басувати
Гаршнепъ, пт. Scolapax gallinula — крячок
Гарь — горіле, шмалятина, паленйна, (від
ґнота) — згарятина, (в люльці) —
згарь, чмирь, пёкур, (від горілки) —
пригара, пригарок, ватра (від соломи)
Гасилка, гасило — гасило
Гасить, ся, гаснуть — гасити, ся, гаснути
Гаспель — коловоріт
Гастрическій — гастричний
Гастрономъ — ласун, ласій, смакун
Гатить, ся — гатити, ся, тамувати, ся
Гать — гребля, гатка, загат(а)
Гауптвахта — обахта, вартівня
Гачи — колоші, холош(н)і
Гачникъ, гашникъ — очкур, очкурня
Гашеніе — гасіння
Гащивать — гостювати
Гвардеецъ, гвардіонь — гвардіяк, сердюк
Гвардія — гвардія, сердюки, сердючйна
Гвоздика, рос. Dianthus — гвоздика,
гвоздики, Dianthus L. Caryoph. — польові
гвоздики, зірки, зірочки, D. barba-
tus, chinensis L. — каштанчики, каш-
танці; 2) Tagetes erecta L. —
жовтяки, повнякй, купчак
Гвоздикъ — гвіздочок, цьв'яшок
Гвоздильня — гвіздярня, цьв'яхарня
Гвоздильщикъ — гвіздяр, цьв'яхар
Гвоздить — 1) цьв'яхувати; 2) гатити,
довбати
Гвоздички, рос. Tagetes patula L. —
гвоздички, чорнобривець, чорнобривці
Гвоздичникъ, рос. Geum urbanum L. — ви-
вйшник, гребінник
Гвоздичный — гвоздиковий
Гвоздокъ, гвоздочекъ — гвіздок,
гвіздочок, цьв'яшок
Гвоздь — 1) гвіздок, цьв'ях, (для підків) —
ухналь, (без головки) — шпень,
шпеник, (для шин) — шиналь, (ґонтовий)
— гонталь, (великий і тонкий) —
бринталь, (дерев'яний) — тибель, (у
шевців) — шпилька, (набитий цьв'яш-
ками) — цьв'яхований, цьв'яшкова-
ний; 2) кілок, кілочок
Гвоздяной — гвоздьовий, цьв'яховий
Гдь—де. — Гдь-гдь —де-дё, де-не-дё. — Гдь
бы то ни было —де б ни було. — Гдь-
либо, гдь-нибудь, гдь ни есть
—абиде, десь, де-небудь, йнде. — Гдь
нибудь въ другомъ мьсть — де-йнде. —
Гдь попало — абй-де, де нёбудь.—
Гдь тамъ! — дёж пак! Дёж-там! —
Гдь-то — десь
Геєна — пекло, геєна. — Г. огненая —
вогняна піч
Гемороидальникъ, рос. Polygonum hydropi-
per L. — гірчак
Геморой, геморойный—почечуй, почечуйний
Геморойная трава, рос. Galium Apanne L.
— дереза, липчйця, лепёць, мокрець
Генварь, генварскій — січень, січневий
Генеалогія — родовід, генеал(ьNґія
Генералитеть — генеральна старшина, ота-
мання
Генераль — генерал
Генеральный — генеральний, загальний,
спільний
Географъ — географ, землепйсець
Географія, географически — географія, зем-
лёпис, землёписний, Географічний
Геометръ — геометр; землемір t
Георгина, рос. Dablia — жеоржйна, орґінія
Геранін, герань, рос. Geranium L'Herit —
журавельник
Гербарій — зільнйк, травник
Гербъ — герб; ште^а)мп
Гербовой, гербовый — гербовий
Германецъ — німець, германець
Гермафродитъ — дівчур, дівчастий
Герметическій, ки — щільний, щільно,
герметичний, но
Героическій — героїчний, лицарський
Герой — герой, лицарь
Герольдь — герольд, вістун, вістовець
Гетманствовать — гетьманувати
Гетманство — гетьманування
Гетманша — гетьманша, гетьманова
Гетманщина — гетьманщина
Гетманъ—гетьман, (син його) —
гетьманенко, гетьманич, (дочка) — гетьманівна,
(заступник) — наказний гетьман
Гжиголка, пт. Motacilla — трясогузка
Гибель — 1) згуба, загуба, загин, згйбіль,
загйбіль; 2) гйбіль, сила, страшенна
сила, безліч
Гибельность — згубність, загйнність
Гибельный — згубний
Гибкій — гнучий, гнучкий, гнуткйй, гин-
кйй,хвиський,хисткий
Гибкость — гнучкість
Гибнуть — гинути, пропадати
Гигантскій, гигантъ — гігант, ґїґанський
Гигрометрь — гігрометр, вохкомір
Гидь — повожатий, поводир
Гидра — гйдра
Гикъ — тікання
Гикать, -кнуть — гі(и)кати, -кнути *
Гиль — гйля, гиль-гиля!
Гильза — картуш, гільза
Гипподромъ — біговисько, іподром
Гиппопотамъ — бегемот, річний кінь
Гипсъ — гипс, любайстер, любастер

Гиря
76
Глотаніе
Гиря — гиря, вага, важок
Глава — 1) голова, глава, розум; 2) (верх
церкви) — баня, маківка. — Во главь
— на чолі
Главарь — головарь, привідця, верховода,
ватажок
Главенство — зверхність
Главенствовать—головувати, верховодити,
бути на чолі
Главнокомандующій — гёгьман
Главноначальствующій—головний керманич
Главный — головний
Глаголъ — глагол, слово; 2) дієслово
Глагольный — дієслівний
Глаголь — 1) глаголь; 2) шибениця
Гладенькій — рівненький, гладенький
Гладилка — гладільце, гладільниця
Гладить, ся — гладити, прасувати, галйти
(намітку галкою)
Гладіаторь — гладіятор
Гладкій, ко — рівний, но, гладкий, ко
Гладкость — гладкість, рівність
Гладышъ— 1) рос. Laserpiti;um latifolium L.
— стародуб, лиходійна трава, L.
pruthenicum L. — дика морква;
2) галка, кругляк (камінь); 3) гладун
Гладь — 1) гладь, гладінь; 2) настйлуван-
ня, наволікання (в шитві)
Глаженіе — гладіння, прасування,
глажения
Глазастый — окатий, банькатий,
бистроокий
Глазенки — оченьки, оченята, очиці
Глазетовый — златоглавий, срібноглавий
Глазетъ — златоглав, срібноглав
Глазировать — 1) глянцювата; 2) поливати,
люкрувати (цукром)
Глазища — очища, баньки
Глазница — 1) рос. Euphrasia officinalis —
верес луговий, с(ь)вічка; 2) ямка
(очна)
Глазной — очний
Глазокъ — 1) очко, оченько. — Дьлать
глазки — очима стріляти, бісики
пускати; 2) (в улику) — вічко
Глазомьръ — окомір
Глазунья — оката, баньката, бистроока.
— Яичница глазунья — яєшня ціла,
оката
Глазура, глазурь — полива, поливо, покіст
Глазурить — поливати. — Глазуренный —
поливаний, полив'яний
Глазъ — 1) око.—Глаза на выкать—великі
очі, баньки, вирла. — Г. впалые —
ямкуваті, запалі очі.— Г. гноящіеся
— каправі, кислі, кислоокий (з такцми
очима).—Г. подсльповатые—
підсліпуваті, сліпаки.—Г. зоркіе—зіркі, бачучі,
бистрі очі. — Аза въ глаза не знаетъ —
ні бе, ні мё, ні кукуріку. —
Бросаться въ глаза — впадати в очі. —
Въ глаза — в вічі. — Глаза закрывши —
сліпма, осліп. — Глаза разоьжались
— очі забігали. — Глазъ не кажеть —
очей не показує. — Глазъ на глазъ,
съ глазу на глазъ — віч-на-віч, очі
на очі. — Забігать въ глаза
—запобігати ласки, с(ь)вітйти в очі. — З
глаза — за очі, по-за-очі. — Куда
глаза глядять — с(ь)віт за очі, за
очима. — На глазахъ — на очах, на виду,
перед очима, очевидячки, в'очевйдь-
ки. — Окинуть глазомъ — окинути
оком, озирнути. — Плюнуть въ глаза
— плюнути межи очі. — Пустить пыль
въ глаза—туману пустити. — Пялить
глаза—витріщати очі, витріщатися. —
Своими глазами — на свої очі. —
Сомкнулись глаза — склепилися очі. —
Сльдить глазами — збрити, пасти
очі, очима. — Съ глазъ — з очей. —
Прочь изъ глазъ — геть з-перёд очей.
— Съ глазъ долой, изъ сердца вонъ
— як з очей, так і з думки. — Темно,
хоть глаза выколи — хоч в око стрёль.
— Щурить глаза — щулити, шкулити,
прискуляти очі. — Глаза шире
брюха — завидющі очі. — Хлопать
глазами — лупати очима. — Давать волю
глазамъ — запускати очі; 2) урік,
урок, уроки, вроки. — Дурной глазъ
— погані, урічливі, врочлйві очі. —
Отъ глазу, съ глазу — з очей, від
уроків
Глазьть — ґави, ґави ловити, очйти,
витрішки продавати
Гланда, гланды — золоза, золози, залоза,
залози, гланда, гланди
Гласить — казати, говорити, гласити,
оголошувати
Гласность — гласність, привселюдність
Гласный, но — 1) гласний, вістний,
привселюдний, прилюдний, но; 2) голосний
(грамат.)
Гласъ — голос, глас
Глауберова соль — аглицька сіль
Глашатай — вістун, оклйчник, оголосник
Глева? глевъ — слизота (на рибі)
Глезкій — слизький, сковзькйй, склизькйй
Глетчеръ — ледовёць (p. в. ледівця), же-
леднйця
Глина — глина, (глеювата) — глей, (поб.) —
глеюка, (гончарська сіренька) —
побіл, (червоненька) — червінка,
(фаянсова) — мула, (шматок глини від
печі) — печйна, (посудина для
глини) — глиняник
Глинистый — глинястий, глинкуватий
Глинница — глинище, глйнисько
Глинобитный — лямпачний, валькований
Глиняный — глиняний, (з паленої глини)
— череп'яний
Глиста, глистъ — глист, глиста, глистюка,
глистюк
Глистникъ, рос. — 1) Solanum dulcamara L.
— вовчі ягоди, глистяк; 2) Тапасе-
tum vulgare — пижмо, пижма, навро-
тич, приворотень, шальнйк
Глобусъ — ґльоо, глобус
Глогъ, рос. Cornus sanguinea L. —
свидина, свйдва, спиж
Глодать — гризти, жвакувати. — Тоска гло-
жетъ — журба сушить, гризе, нудьга
в'ялить
Глоданіе — гризіння, жвакування
Глотаніе — глитання, ковтання

Глотать
77
Гніющій
Глотать — глитати, ковтати, лигати,
глитати
Глотка, анат. Larynx — горлянка, ковтка,
пёлька. — Распустить глотку —рос-
пустйти губу, горлянку. — Во всю
глотку — на всю пёльку
Глотнуть — глитнути, ковтнути
Глотокь — ковток,ґольк
Глохлый — глухий
Глохнуть — 1) глухнути, недочувати;
2) глушитися
Глохтать — жлуктити
Глохтунь, глохтуша— 1) прожора,
ненажерливий; п'яниця, жлуктій; 2) гикало
Глохтъ — д. Глотокь
Глубже — глибше, глібше. — Становиться
глубже — гл(і)йбшати
Глубина — гли(і)бина, гли(і)б, гл(і)ибочиня,
гл(і)ибочшь, гл(і)ибокість, (мн.) гли-
бокости. — Въ глубину — у гл(і)иб,
в глиб. — Глубиною — вгли(і)бшки,
завгл(і)ибшкй
Глубокій — гл(і)ибокий, (доволі) — гл(і)ибо-
чёнький, (дуже) — гл(і)ибоченний,
гли(і)бочезний. — Глубокая старина
— давня давнина. — До глубокой
ночи — до пізньої ночі, до глупої
ночі. — Въ глубокую осень — у глупу
осінь. — Глубокая печаль—тяжка
туга, журба пекуча. — Глубокій пок-
лонь — низький поклін, уклін. —
Глубокій траурь — велика жалоба
Глубокомысленный — гл(і)ибокомйсний,
гли(і)бокодумний
Глубоконекъ, глубоконько — глибоченький,
глибоченько
Глубокость — гл(і)ибокість
Глуда — скиба, брила
Глузгь — куток, куточок (в окові)
Глумительный — глумливий, глузливий
Глумиться — глумитися, шумувати,
глузувати, кепкувати, кпйтися
Глумленіе — глум, шумування, глузи,
глузування, кепкування
Глупенькій — дурненький, дурник
Глупехонекь — дурнісінький
Глупецъ — дурень, дурний, йолоп, бевзь,
кеп, бовть
Глупить — дуріти, дурня клеїти
Глуповатый — дурненький, дурноватий,
придуркуватий, придурок,
пришелепуватий, недоумкуватий,
недоумок, безклепкий
Глупость — 1) дур, дурість, дурощі; 2)
дурниця, бридня
Глупый — дурний. — Глупь какь пробка —
дурний як пень, як колода, як сак
Глупышъ — дурень, дурник
Глупьть — дурніти, дурнішати, туманіти,
безглуздіти, дуріти
Глухарка — 1) глуха, глушка, глуха тетеря;
2) (самиця пт. Tetrao urogallus) —
глушйця, тетеря (спільн. p.), тетір-
ка, тетериця
Глухарь — Ц глухман, глухарь, глушко;
1) пт. Tetrao urogallus — глухарь,
глушець, тетеря, тетерук; 3) гриб.
Boletus edulis — боровик, білий гриб
Глуховатый — глухенький, глухуватий,
приглухуватий
Глухой, ая — глухий, ха. — Глухое місто —
глушина. — Глухая ночь — глупа ніч,
північ. — Глухая крапива, рос. Lami-
um album L. — глуха, біла кропива
Глухоньмой — глухонімий
Глухота — глухота, глухість
Глушить — глушити
Глушица, рос. Lamium — глуха кропива
Глушь — глушина
Глыба — скиба, брила, груда, мн. груддя
Глыбистый, глыооватыи — брилистий,
грудистий, грудкйй
Глыбодробъ — грудобій, коток
Глыбка — грудка, скибка
Гльнистый — соковитий, сочистий
Гльнь — сік
Глюкать — куркати, белькотати (про ин-
диків)
Глядь — гульк, зирк, ник
Глядьніе — 1) глядіння, зиркання,
виглядання; 2) догляд
Глядіть— 1) глядіти, дивитися; виглядати. —
Глядіть кому въ глаза — заглядати,
запобігати ласки, в очі с(ь)вітйти. —
Того и гляди — так і дивись, от-от;
2) доглядати, дивитися
Глядьться — дивитися, видивлятися
Глянець — глянець, полиск, глянс, лиск,
блиск
Глянуть — глянути, споглянути,
подивитися, зирнути, очима звести
Глянцевитый — полйскуватий,
глянсуватий
Глянцовать, глянчить — глянц(у)ювати,
глянсувати.
Гнать, ся — гнати, ся, гонити, ся, ганяти,
ся, (в)уганяти, ся за..., виганяти,
вигонити
Гнести, гнесть — давити, душити, тиснути,
гнітити, стискати
Гнетуха, рос. Lychnis vespertina sibth. —
кукіль
Гнетъ — 1) гніт; тиск, тискання, душіння;
2) рубель
Гнида — гнида, (мертва) — моклйця
Гнилець — гнилець
Гниловатый — гниленький, гнилуватий. —
Гниловатыя груши — гнилиці,
гнилички
Гнилой — гнилий
Гнилость — гнилизна
Гнилуха — трухлявина, трухло, гниляк
Гнилушка — 1) д. Гнилуха; 2) гриб Agari-
cus sulphuratus — скрипуха, трут,
порохня
Гниль — гниль, гнилля, гнилячча, (в
дереві) — трухлявина, трухлість,
трухло, трухлйна, порохня, (про
солому) — мерва
Гнилье — гнилля, гнилячча
Гнилякъ — гнилюк, гниляк
Гнить — гнити, гноїтися, (про
дерево) —трухнути, трухніти, трухлявіти,
ТЛІТИ
Гніеніе — гноїння, гниття
Гніющій — гниючий

Гноевица
78
Голавль
Гноевица — гнила г(а)орячка
Гноеніе — гноїння
Гноетеченіе — гноєтеча
Гной — гній
Гнойникъ — болячка
Гиойливый, гнойный — гнойовий, гнилий
Гноить, ся — гноїти, ся, (про очі)
—закисати, капрувати
Гноючесть — гніючість
Гноючій — гніючий
Гноистый — гнойовий
Гноючка — короста, болячка
Гнуса — гугнявий, а, гугнйвий, а, гунька,
гуня, гунявий, а
Гнусавить — гу(г)нявити, гугнйвити
Гнусавый — гугнявий, гугнйвий, гунявий,
говзатии
Гнусливый — д. Гнусавый
Гнусливость — гугнявість, гунявість
Гнусность — гидота, паскудство, гидкість,
бридкість, мерзота
Гнусный — гидкий, паскудний, бридкий,
мерзёний
Гнуть, ся — гнути, ся, згинати, ся, хилити,
ся, коцюрбити, ся
Гнушаться — гидувати, гребати,
гребувати, брйдити,ся, гордувати
Гніваться — гніватися, гнівитися,
покладати гнів, злувати, сердитися,
важким духом дихати
Гньвить — гнівити, сердити, дратувати
Гньвливый — гнівливий, сердитий
Гньвный — гнівний, сердитий, злий,
розгніваний, лихий
Гньвъ — гнів, гнівання, сёрце, пересёрдя
Гньдой — гнідий
Гньздилище — гніздо, кубло
Гніздиться — гніздитися, моститися,
кублитися, кукоблитися
Гньздникъ, рос. Lathraea Squamaria L. —
петрів хрест, маслянки, шпараговий
ряст
Гніздо — гніздо, (здр.) — гніздечко, кубло,
(здр.) — кубельце, кубелечко, кйш-
ло, (гадюче) — гадючник, (жаб'яче)
— жабуриння
Гніздовой — гніздовий, кубловйй
Гніздьішко — гніздечко, кубельце,
кубелечко
Говенный — 1) гівняний; 2) поганий,
паскудний
Говно — гівно, кал, (птиче) — послід,
(товаряче) — кізяк, (овече і козяче) —
бібки
Говореніе — говоріння, балакання,
балаканина
Говорить, ся — говорити, ся, казати,
балакати, мовити, ся, мовляти,
промовляти. — Говорить на обумь — г.
навмання, не знать що. — Г.
обиняками — г. на здогад. — Г. безъ обиняковъ
— г. без сорома казка. — (Г. з
бурчанням) — бурмотати, бурчати, (з
гнівом) — гримати, (з криком) —
галасувати, репетувати, (голосно та
неясно) — гомоніти, (гаркаво) —
гаркати, гаркотіти, (мляво) — шля-
(сле)безувати, (на незрозумілій
мові) — ґерґотати, джеркота(і)ти,
шварґота(і)ти, (не виразно) —
белькотати, хамаркати, харамаркати,
(не складно) — варняґати, верзти,
патякати, (не твердо, про дітей) —
лепетати, (не вмовкаючи) —
пащекувати, (про те ж саме) — турчати,
торочити, правити, (постаречи) —
шамкати, (тихо і неясно) —
мимрити, бубоніти, (швидко) —
дріботіти, цокотіти, (шепеляво) —
шепелявити, (шептом) — шептати,
шепотіти, (про кількох) — тишкуватися.
— (Часто: що, шо?) — щокати. —
Говорится — говориться, мовиться
Говорливость — балаклйвість, балакучість,
мовність
Говорливый — говіркий, балакливий,
балакучий, мовний
Говорной — говірний
Говорунъ, говорунья — балаклій, -кун,
базікало, щебетун, цокотун, щебетуха,
цокотуха, торохтійка, (про дітей) —
лепетун, белькотун, -туха
Говоръ — і) говірка, вимова, мова; 2)
гомін; 3) поговір, поголоска,
помовка
Говільщикь, ца — говільник, ця, спасё-
ник, ця
Говініе — говіння
Говіть — говіти, спасатися
Говядина — яловичина, воловина
Говяжій — яловичий, воловий, бичачий
Гоголь — 1) пт. Anas Clangula — ґ№олс;
2) джеґирь, джиґун
Гоготать — 1) реготати, сь; 2) галасувати,
галакати; 3) ґелґотати, ґеґати
Гоготунъ — 1) реготун, ха; галатйн;
2) ґел(ь)ґотун (про гуси)
Годить — трівати, ждати, чекати,
баритись
Годить, ся — годитися; здатися,
знадобитися
Годичный — роковйй, годовйй, річний, (про
с(ь)в'ято) — урочистий, рочйстий
Годность — здатність, придатність
Годный — годящий, гожий, здатний,
придатний
Годовалый — одноліток, годовйк; річняк,
(про бичка, теличку) — бузівок, бу-
зімок, наз(й)імок, (про овечку) —
ярка
Годовать — літувати
Годовщина — роковини, роківщйна
Годь—рік, год, літо.—Годъ отъ
году—кожного року, що року. — Круглый годъ
— цілйй'рік, год. — Полгода — пів
року. — Прошлый годъ—той рік,
минулий рік.—Позапрошлый годъ—поза-
той рік.—Текущаго года—сьогорічний,
цьогодній, селіток. — Третьяго года
— позаторік, позаторішній. — Въ те-
кущемъ, минувшемъ, истекшемъ
году — біжучого року, сього року,
минулого року, торік, в сім році, в
минулому році, в збіглім році
Голавль, риба — a) Squalius cepnalus — го-

Голенастый
79
Голый
ловень; б) (з породи Mugil) — лобань
або лобас
Голенастый — гомілатий, цибатий
Голенище — ха(о)лява
Голень—гомілка, (м'яка частина її)—литка
Голенькій, голехонекъ — голенький,
голісінький, голюсенький
Голизна — голизна
Голикъ — деркач, дряпач, дряпак
Голить, ся — голити, ся
Голичекъ — 1) деркачик; 2) рос. Thlaspi
arvense L. — вередник, волоски,
талабан, чорне ребро, білиця (гал).
Голобородый — голобородий
Голобрюхій — голопузий, голочерёвий
Голова — голова, (здр.) — голівка,
головонька, голівонька, (побільш.) —
головная, головйська, головище. —
Мертвая голова (метелик)—летючий
паук. — Мылить голову — милити
чуба. — На голову разбить — до ноги,
до пня, на-геть побити. — Очертя
голову — наосліп, на одчай. — Пришло
въ голову — спало на думку. —
Сложить голову — наложити, накласти
головою. — Сломя голову
—стрімголов, прожогом. — Сколько головъ,
столькоЧмовъ — що голова, то й
розум. — Стриженая голова — гиря. —
Сорви голова — шибеник, шибай-го-
лова, верни голова. — Повісить
голову — похнюпити ніс. — Служить
головою — головувати. — Головы —
головки, пришви (у чобіт). — Въ
головы — під голову
Головань — головань, головач
Головастикъ — П д. Головань; 2) рос. Go-
rydalis soliaa — ряст, петрушковий
ряст; 3) пуголовок
Головастый — головатий, (про рослину) —
головйстий
Головашки — передок (у санок)
Головатый — головатий, головйстий
Головенка — голівка, голівонька
Головище — верх, верховина (річки, яру,
балки)
Головка — 1) д. Головенка; 2) (у рослин) —
головка (напр., часнику), (в
мака)—маківка; 3) (у шпильки і т. д.) — головка,
(оздоба на річах) — галька. — Пь-
тушьи головки, рос. Lamium purpu-
reum L. — красна кропива, шандра
Головной — голівнйй, голов'яний
Головня — 1) головешка, (з іскрами) —
ґалаґан, галаган; 2) рос. Lolium te-
mulentum L. — кукіль; 3) з породи
грибків Ustilagineae — зона, сажка
Головокруженіе — головокружения,
запаморока, головокрут
Головоломка — морока, головокрут
Головоломный — морочний, морочливий
Головоломщина, -ломъ — морока
Головомойка—вимова, пробирання,
прочухан. —Задать
головомойку—намилити чуприну, чуба
Головорьзъ — головоріз
Головчатый — голівчастий
Голоданіе — голодування
Голодать — голодувати, голодати
Голодеръ — глитай, жмикрут
Голодный — 1) голодний; 2) неродючий,
неврожайний, недорідний
Голодовка, голодуха — голодівка,
голоднеча, голодуха
Голодъ — голод
Гололедица — ожеледиця, ожелёда,
ожеледь, голошок. — Покрыться
гололедицей — приожелёдитись
Голоперій — голопёрий
Голопятый — голодранець, голодрабець
Голосистый — голосистий, голосний,
гучний
Голословный — голослівний, бездоказний,
бездовідний
Голосованіе — голосування
Голосовой — голосовий
Голосъ — голос. — Кричать во весь голосъ
— на весь рот, на всю пёльку, на весь
голос кричати
Голосьба — голосіння
Голохвость — голочванько
Голтыль, голтырь — шерпа, шерпётка
Голубель, рос. Vaccinium uliginosum L. —
голубець, лохина, лохачі, піякй, глу-
хйня
Голубенокъ — голуб'я, голуб'ятко,
голубеня, -тко
Голубецъ — 1) синь, синява; 2) гриб Agari-
cus violaceus — синюха, синяк; 3)
кібець, голуб'ятник
Голубизна — блакйт(ь), блакйття
Голубиный — голуб'ячий, голубиний
Голубить — голубити, милувати
Голубить — голубити, синити
Голубица — голубиця, голубка
Голубка — голубка, голубонька, горлиця,
горличка,галочка
Голубоватый — голубенький, блакитнявий
Голубоглазый — синеокий
Голубой, голубенькій — голубий, блакй(і)т-
ний, блаватний, блакитненький
Голубокъ — голубок, голубчик
Голубушка—д. голубка — голубонька; моя
кохана! моя галочко! моя рибонько
Голубь, пт. Columba — голуб. — Голубь льс-
ной, G. palumbus — прйпутень. —
Дикій голубь, С. turtur — горлиця. —
Г. дикій, каменный, G. livia — дикий
голуб, дикарь. — Голубь гонный,
чистый —турман.—Г. воркунъ, G. tympa-
nisans — туркот, (по масті) — с(ь)віт-
ляк, сивак, біляк
Голубки, рос. Aquilegia vulgaris — оксамит,
орлики, дзвіночки (
Голубьть — голубіти, блакитніти
Голубятина — голуб'ятина
Голубятникъ — 1) голуб'ятник (шуляк);
2)голубник
Голубятня — голубник
Голый — голий. — Голъ какъ соколъ —
голий як бубон, як турецький с(ь)в'я-
тйй. — Голая истина, правда —щира,
чиста правда. — Съ голыми руками —
з порожніми руками, голоруч, голіруч

Голытьба
80
Гористый
Голытьба — голота, гольтіпа, сірома,
біднота, злидні, шантрапа
Голышъ, голякъ — голяк, голиш,
голодранець, голоколінок, голоколінець,
голоштанько, безштанько, злидарь,
харпак, сіромаха; 2) галка (камі-
* нець круглий); 3) виливок (яйце);
4) рос. Salvia nutans L. — бабка,
бабки, голиш
Голь — 1) голизна. —Ъсть голью—без хліба
їсти; 2) д. Голытьба і Голышъ. —
Голь съ претензіями — злидні з
перцем
Гольть — гол іти
Гомза — гаман, капшук, калитка
Гомзила, гомзиха — жмикрут, грошолуп,
скупиндя, скупердяга, скнара
Гомзуля — скиба, скибка
Гомоза — непосидя(ю)чий, непосидячка
(спільн. р.), швёндя, дзиґа
Гомозить, ся — 1) вовтузитись; вертітися,
крутитися; 2) кишіти, комашйтися
Гомозня — метушіння, шамотня
Гомонъ — гомін
Гондола — гондола, човен
Гоненіе — гонения, утиск, пересліди,
гноблення
Гонець — 1) гонець (р. в. — гінця); 2) рос.
Sedum acre L. — гонець, росхідник,
очиток, очитки
Гонитель, ница — гонитель, гнобйтель? ка,
напасник, ця, утйскач, переслідо-
вець
Гонка — гони, гонка, перегони; перегін
(горілки)
Гончарничать — га(о)нчарювати
Гончарный — га(о)нчарський
Гончарство — га(о)нчарство, га(о)нчарю-
вання
Гончарь—га(о)нчар(ь), (жінка) — га(о)нча-
рйха
Гончій, гончая собака — гонча, гончак
Гоньба — ганяння, гонитва; 2) їзда, розгон
Гонять, ся — 1) ганяти, ся, гонити, ся;
2) переганятися
Гора — гора, (здр.) — гірка, гіронька, (поб).
— горище, горюка, горйсько, (без
лісу) — лиса гора, лисогір, (з
плескатою верховиною) — полонина,
(верх гори) — шпиль, (боки гори) —
згір'я, згірок, (місце коло гори) —
підгір'я. — Подъ гору — з гори. — Въ
гору—на гору. — Подъ горою—під
горою, по-під горою, на підгір'ї. — Не
за горами — недалёко, незабаром. —
Какъ гора съ плечъ — як камінь з
серця, з плечей. — Пиръ горой
—бенкет на славу
Гораздо—дуже, значно, далёко. — Гораздо
лучше — далёко краще
Гораздъ — здатний, здібний, дотепний,
вмілий, тямущий. — Кто во что
гораздъ — хто що і як уміє
Горбатьть — горбатіти
Горбина— 1) горбина; 2) обапол, обаполок,
обзьол
Горбистый — горбуватий, горбоватий,
горбастий
Горбунъ, нья — горбань, горбач
Горбушка — окраєць, окрайчик, цілушка
(хліба)
Горбыль — обапол, обзьол
Горделивый — гордовитий
Горделивость — гордовитість
Гордецъ — гордун, гордій
Гордиться, гордьть — гордіти, гордувати,
пишатися, пишнйтися;
бундючитися, пиндючитися
Гордовина, рос. Virburnum Lantana L. —
гордовина, гордйна, чорна калина
Гордовый — гордовйний
Гордость — гордість, гордощі,
гордування, пиха, чвань
Гордыбачить — чванити, пиндючитися
(и)індйчитися
Гордый, до — гордий, пишний; чванливий,
чванькуватий
Гордыня — д. Гордость
Гордянка, гордячка — гордівниця
Горе — горе, лихо, біда; журба, туга, при-
туга. — И горя мало — байдуже, ні
гадки.—Горе-музыкантъ—цигикач. —
Горе горькое — лихо тяжке. — Горю
предаваться — в тугу вдаватися. —
Горе причинять — завдавати жалю,
туги. — Съ горя — з горя, з жалю, з
журби. — Съ горемъ пополамъ добыть
— розгорювати, загорювати. — Себь
на горе, на своє горе — собі на
безголов'я. —Мыкать горе—бідувати, біди-
ти, біду тягти. — Помочь горю —
запобігти лихові
Гореваніе — горювання, сумування,
журба, вбивання
Горевать — горювати, журитися,
сумувати, тужити, вбиватися, побиватися,
в тугу вдаватися
Горевой — бідолашний
Горельефъ — горорізьба
Горемыка — бідолаха, бідарь, злидарь,
горопаха, сіромаха
Горемычный — бідолашний, сердешний,
горопашний, безщасний,
безталанний, сіромашний
Горенка — покоїк, с(ь)вітлйчка, горниця
Горестный — журливий, журний, смутлй-
вий, жалібний
Горесть — журба, жаль, смуток, туга,
печаль
Горець, рос. Polygonum. — Горець птичій,
P. aviculare L. — спориш, шпориш,
муріг, муріжок. — P. bistorta
—ракові шийки, рачки, лёвурда. — P.
convolvulus L. — берізка, повійка
Горецъ — гірняк, горяк, гірський,
верховинець
Горечь — гіркота, гіркість
Горизонтальный — позём(н)ий
Горизонтальность — позем(н)ість
Горизонтъ — обрій, позем, виднокруг,
круто гляд. — На горизонті» — край нёба,
на обрію
Гористость — горяність, горовйтість,
гористість
Гористый — горяний, горовйтий

Горицвьтъ
81
Горючесть
Горицвьтъ, рос. Lychnis — горйц(ь)віт,
зірочки, зірки
Горка — 1) гірка, гіронька; 2) спускалка;
3) Красная горка — весна-красна,
провідна неділя
Горланить — галакати, вигукувати,
галасувати, репетувати, горлати
Горлань — горлань, горлай
Горластый — горлатий
Горленка, горлинка, пт. Columba turtur —
горлиця,горличка
Горло — 1) горло, горлянка, дихало. — Во
все горло — на всё горло. — Заткнуть
кому горло — заціпити, зацитькати,
заткнути пёльку. — Сыть по горло
— наївся до схочу; 2) гі(й)рло
Горловина — джерело
Горловой — горлянйй, горлянковий
Горлупа, горлупникъ, рос. Bunias orienta-
lis L. — грицики, грйцик, свербига,
свербигуз, свиріпа, катран
Горлышко — горличко, шийка (пляшки)
Горлянка — 1) рос. Cucurbita Lagenaria L.
— тйква; 2) рос. Prunella — горлянка,
суховершки, Filago arvensis L. —
горлянка, грудна травка, полйнчик
Горнило — горен
Горнильный — горновий
Горнисть — трубач, сурмач
Горница — горниця, с(ь)вітлйця, покій
Горничная — покоївка
Горногорошекъ, рос. Orobus vernus L. —
горошок горобиний, дикий, півники,
черевички, зозулині черевички
Горнозаводскій — гірничий
Горнозаводство — гірництво
Горнокаменный, -ная порода — поклад
камінний
Горнорабочій — гірняк-робітнйк
Горностаевый — горностайовий
Горностай — горностай, Factorius ermineus
Горнушка — опічок
Горнъ — 1) горен, гута (на скляних
заводах), гартовня (в цегельнях); 2)
труба, сурма
Горный — горовйй, гірнйй, гірський
Городить, ся — городити, ся, (тином) —
тинйти
Городишко — містечко, городець
Городище — городище, містйще
Городки — скраклі, краплі, цурка
Городовой — городовий, міський
Городь — місто, город. — Губернскій го-
родь — губерніяльне місто
Городской — міський
Городьба— 1) городіння; 2) горожа; 3) язь,
язок
Горожанинъ — городянин, городянець
Горожанка — городянка
Горокопъ — гірник, горокоп
Горонить — горенйти
Гороховидный — горошкуватий
Гороховикъ — горохв'яник
Гороховина — гороховиння, горохлянка
Гороховица — горох (юшка з гороху)
Гороховый — горохв'яний, гороховий
Горохъ, рос. Pisum sativum — горох. — Г.
желтый, Lathyrus pratensis L.
—журавлині стрючкй, горошок
Горошекъ—горошок. — Vicia cracca L. —
гадючий, горобиний, гороб'ячий,
воронячий, дикий горошок, натягач
Горошина — горошина
Горскій — гірський
Горстка — жмінька, горстка
Горсть — жменя, (в дві руки) —
пригоршня, прйгорщ(а)
Гортанный — горловий, горлянйй. — Гор.
щель, отверістіе—голоснйця, glottis. —
Гортанная трава, рос. Prunella
vulgaris — горлянка, суховершки
Гортань — гортанка, горлянка
Горчакъ, рос. Polygonum persicaria L. —
гірчак
Торчать — гіркнути t
Горче, горчье — гірче, гіркіш(щ)е, гіркіш
Горчить — гірчити
Горчица, рос. Sinapis — гірчиця. — Sinapis-
arvensis L. — свиріпа, свиріпиця
Горчичникъ — гірчйшник
Горчичный — гірчйшний
Горшенить, горшеничать — го(а)нчарювати
Горшеня, горшечникъ, ца—го(а)нчар(ь), гон-
чарйха, (що виробляє посуду без
поливи) — гончар(ь) білий, (полив'яну)
— посудник, (що виробляє миски) —
мйсочник
Горшечничать — го(а)нчарювати
Горшечничій — го(а)нчарів, гончарёвий
Горшечный — 1) горшковий. — Горшечная
крышка — покришка; 2) г(а)ончар-
ський, го(а)нчарний. — Горшечный
заводь — г(а)ончарня
Горший, горше —гірший, гірше, гірш
Горшокъ — горщик, (здр.) горщечок,
горща, горщичок, горщатко, горня,
горнятко, (для борщу) — борщівник,
(для каші) — кашник, кашцичок,
(для зоління) — золійник, золійник,
(метальовий, мідяний) — баняк, мі-
день, мідняк, (чавунний) — чавун. —
Плавильный горшокъ — тигель,
(циліндровий) — стовбун. — Не боги
горшки обжигаютъ — не с(ь)в'яті
горшки ліплять
Горькій — 1) гіркий; 2) бідолашний,
безщасний. — Горькая участь, судьба —
гірка, лиха доля, лиха година. —
Пить горькую чашу — бідувати
Горьклый — згірклий, прогірклий
Горькнуть — гіркнути
Горьковатый, горьконькій — гіркенький,
гіркуватий
Горькость, горькота — гіркість, гіркота
Горьлка — горілка
Горьлки — горюдуб
Горьлое — згарь, згарятина, паленйна,
шмалятйна
Горьлый — горілий, палений
Горьніе — горіння
Горьть — 1) горіти, (тихо) — жевріти,
блимати, (дуже) — палати,
палахкотіти; 2) с(ь)вітйтись, блищати
Горючесть — горючість, палкість,
палючість
6 5-228

Горючій
82
Градъ
Горючій — 1) горючий, палючий; 2)
палкий. — Горючія слезы — гіркі, ревні
сльози
Горюшко—горенько, лишенько.—И
горюшка мало — байдуже, ні гадки
Горяченькій — гаряченький
Горячесть, горячность — гарячість,
палкість, запал; щирість
Горячечный — гарячковий
Горячительный — гарячлйвий, палючий
Горячить, ся — гарячити, ся
Горячій — 1) гарячий, жаркий; 2) палкий,
запальний, пальонии. — Горячо —
гаряче, палко; шпарко. — Сгоряча —
згарячу, з'опалу
Горячеє — гаряча страва
Горячка, мед. Febris acuta — гарячка, па-
лючка, огневиця, жигавйця. —
Пороть горячку — гарячйтися, хапатися
Госпиталь, ный — шпиталь, ний
Господень — господній, господёвий
Господинь — пан, господарь; добродій. —
Господа — панове, пани, панство,
панове добродійство
Господскій — д. Господень, панський,
господарський
Господство — панування, господарювання
Господствовать — панувати,
господарювати
Господчикъ — панок
Господь — Господь
Госпожа — пані, добродійка, пані-матка,
господиня, панійка
Госпожинки — 1) Пречиста перша A5
серпня; 2) Спасівка (піст перед
Пречистою)
Гостейка — гостійка
Гостекъ — гостик
Гостепріимньїй — гостинний, гостьовйтий,
привітний
Гостепріимство — гостинність, гостина
Гостинець — гостинець, подарунок, база-
рйнка
Гостиница — гостйниця, ви(і)тальниця,
готель, заїзд
Гостинодворецъ — купець, крамарь
Гостиный — купецький. — Гоегиный дворъ
— ратуша, ринок, купецький двір,
ряд. — Гостиная — с(ь)вітлйця, ви(і)-
тальня, горниця
Гостить, ся — гостювати. — Любящий
гостить — гостювйтий, (іронично) —
добрий до хати
Гость, я — гість, гостя. — Вь гости — в гості,
в гостину. — Свадебные гости —
весільні гості, (про жінок) — приданки
Гостьба, гощеніе — гостювання, гостина
Гостья — гостя
Государственный — державний
Государство — держава
Государствованіе — державування,
панування
Государыня — 1) цариця, цісарева,
господиня; 2) добродійка, пані ;
Государь — державець, царь, щсарь,
господарь. — Милостивый государь —
пане добродію, ласкавий пане
Готическій — готичний, шпилястий
Готовальня — рисувальне начиння,
скринька з рисувальним приладдям
Готовить, ся — готувати, ся, лагодити, ся,
ладнувати, ся, лаштувати, ся,
ладнати, ся, рештувати; припасати
Готовленіе — готування
Готовность — готовість, охочість, охота,
хіть. — Въ готовности — на поготові.
— Сь готовностью — охоче, дуже
радо, з охотою, залюбки
Готовый — 1) готовий, злажений, злашто-
ваний; 2) охочий, радніший, ладен.
— Я все готовь для вась сдьлать —
Жадніший все для вас зробити. —
отовый кь услугамь — готовий до
послуги, на послуги
Грабасдать — грабувати, хапати, гарбати
Грабежный — грабіжний, драпіжний
Грабежь — грабіж, грабіжка, грабунок,
харцизство, драпіжство, здирство
Грабелина, грабловище — граблище, гра-
бйльно,граблисько
Грабельный — грабельний
Грабельщикь, ца — громаділ(ь)ник, ця,
гребець
Грабинникь — грабина
Грабинный — грабовий
Грабитель — 1) грабіжник, грабитель, здйр-
щик, здирця, харциз
Грабительскій — грабіжницький, здйрщи-
цький, харцйзський
Грабить— 1) громадити, горнути, гребти;
2) грабувати, гарбати, шарпати,
рабувати, обдирати, лупити
Грабли — граблі, (здр.) — грабельки, (побЛ
— граблища, граблиська, (держало)
— граблище, граблисько, (верхня
частина) — валок,(коло коси) —
грабки, (кінні) — громаділка
Грабликь, рос. Potentilla argentea L. — чер-
вйшник, червёчник, дерев'янка, жовня
Грабовый — грабовий
Грабокъ —грабки
Грабь, рос. Carpinus betulus L. — граб,
грабина, (здр.) — грабок, (поб.) — гра-
бйще
Граверь — різьб'яр, різьбар
Гравилать, рос. Geum urbanum L. — гре-
біник, вивішник
Гравировальный — різьб'ярськиц
Гравированіе — 1) різьба, вирізування;
1) різьб'ярство
Гравировать — вирізувати, різьбарити
Гравій — жорства
Гравюра — куншт, кунштик, грав'юра
Градина — гр(я)адйна
Градирня — градільня, випарня
Градировать, ся — випарювати, ся, гра-
ділити, ся
Градированіе — граділення
Градный, градовой — гра(я)довйй
Градобитіе, градобой — гра(я)добій
Градоначальникь — городничий,
начальник міста
Градусникь — тепломір
Градусь — ступінь, градус
Градъ — 1) город, місто; 2) гряд, град

Гражданинъ
83
Грибъ
Гражданинъ, ка — громадянин, ка;
городянин, ка
Граждански — 1) громадянський; 2)
штатський, цивільний. — Гражданское
право — цивільне право. —: Г.
мужество — громадянська мужність. — Г.
долгь — громадянський обов'язок
Гражданстсвенность — громадянськість,
цивілізація
Гражданство — громадянство
Грамматика, -тическій — граматика, мов-
ниця, граматичний
Грамота — 1) грамота; 2) письмо,
письменність
Грамотей — грамотій, письмак, письменний
Грамотка — цидулка, грамотка
Грамотность — письменність
Грамотный — письменний
Гранатъ, гранатный, дерево Punica gra-
natum і камінь Silex granatus
—гранат, гранатовий
Грандіозньш — величний
Граненый — гранчастий, шліхований,
гранче(а)ний, рубче(а)ний
Граненіе — шліхування
Гранильщикъ — шліхарь
Гранильный — шліховальний, гранчальний
Гранистый — гранчастий, рубчастий
Гранить — шліхувати, гранчйти
Граница—гра(я)нйця, кордон, межа, (поміж
ланами і частинами поля) —
обміжок, (доріжка по межах) — суголов,
суголовки. — Выйти изъ границь —
перейти, ступити через край,
переборщити
Граничить — гра(я)нйчити, межувати
Граничный — гра(я)нйчний, сумёжний
Гранка — 1) шліхування, гранчення; 2)
близнята (про горіхи)
Грановитый — гранчастий, рубчастий
Грань — гран
Грань — 1) д. Граница; 2) грань, гранка,
ріг, руб, край, обруб; 3) карб,
зарубка
Грасировать — гаркати, гаркавити
Графинь — карафка
Графиня — грапиня, графиня
Графить — линювати, графити
Графленный — линьовании, графлений
Графскій — графський, грапський
Графство — графство, грапство
Графъ — граф(п)
Грачевій, грачиный — граків, грачиний
Граченокь — граченя, -тко
Грачь, пт. Corvus frugilegus — грач, грак,
гайворон
Граять — кракати
Гребеница — ключча
Гребенка — 1) гребінка, гребінець,
гребінчик
Гребенной — гребінний. — Гребенная трава,
рос. Celosia cristata L. — гребінець,
півники
Гребеночный — гребінцевий
Гребенчатый — гребінястий
Гребенщикь — гребінник
Гребень — 1) д. Гребенка; 2) (у птиць)
—гребінь; 3) верх, вершок, (гори) — шпиль
Гребець — гребець, громадільник
Гребло—стрихівка, стрихач, стрих.
—Насыпать вь гребло, подь гребло — встрих,
під стрйх, вщерть насипати
Гребля — гребовйця; 2) гребня; 3) гребля
Гребневидный — гребінястий
Гребной — гребний, громадільний
Гребокь — 1) д. Гребло: 2) граса, (муляр:
ський струмент); І) лопать (в колесі
млиновім)
Гребта — турбота, клопіт, нудьга, сум
Гребтьть — нудитись, нудьгувати,
сумувати
Гребунечки (до дітей) — рученьки
Гредиль — гряділь, валець у плузі
Греза — 1) мара, мана, сон; 2) мрія
Грезить, ся — 1) д. Бредить; 2) мріяти, ся,
марити, ся, верзтися, у хмарах
літати, химери ганяти
Гремучій — грімлячий, гуркотячий,
гуркотливий, грімлйвии
Гремушка — туркальце, тарахкальце
Гремьть — 1) греміти, грімотіти,
гуркотіти, грюкотіти, (злехка) — нагрімати,
(здалека)— стугоніти; 2) брязчати,
брязкотіти
Гремьніе — грімотіння, гуркотіння
Гремячь — джерело
Гренокь — грінка
Гренуть — гребнути (веслом)
Грести, гресть — греотй, громадити,
горнути, згортати, згромажувати
Грецкіи орьхь, рос. Juglans regia L. —
люковий горіх
Греча, рос. Polygonum fagopyrum — гречка
Гречанка — грекиня
Греческій — грецький
Гречина, рос. Achillea — деревій, крівав-
ник, серпоріз
Гречиха—д. Греча. — Птичья гречиха, рос.
Polygonum aviculare L. — моріг,
спориш, шпориш
Гречишный — гречаний
Гречище — гречанище, гречківка
Гречневикь — гречаник, стовпець
Грибной — гриоовйй
Грибъ, рос. Fungus — гриб, губа. — Agari-
cus Campestris L. — печериця. — Ag.
deliciosus L. — рйжик, рижок. — Ag.
meleus Vahl. — опеньок, опеньки. —
Ag. foetens Pers. — валуй. — Ag. Ne-
cator Pers. — вовнянка. — Ag. Prunu-
lus Pers. — підслйвники, підвйшні. —
Ag. Russula Schaff. — сироїжка. —
Ag. subdulcis Pers. — білянка. — Ag.
violaceus L. — синюха, синяк. — Ag.
muscarius L.—мухомор, моремух(а). —
Ag. melinoides Bull. — говорушка. —
Boletus Calopus Fr. — піддубень, під-
дубок. — Bol. edulis Bull. — білий гриб,
боровик. — Bol. luteus L. — маслюк,
козёл. — Bol. pachypus Fr. — піддубо-
вик. — Bol. scaber Bull. — підгреб,
чорниш, бабка, під'осйчник; (ще
народні назви грибів): стернявка,
пістряк, товстякй, свиняк, пожарки,
ковпачки, зеленушки, лисички,
їжачки іт. и.
6*

Грива
84
Грузкій
Грива — 1) грива; 2) Конская грива, рос.
Eupatorium cannabinum L. — сідач,
сідаш
Гривачъ — гривань,гривач
Гривенникъ — гривеник (срібна монета —
10 коп.); двадцятка
Гривистый — гривастий, гриватий, гривань,
гривач
Гривна — гривня
Гримасничать — кривитися, копилитися,
копилити губу, оскірятися
Грипъ, мед. — жаба, хрипка
Грифь — 1) пт. Grypaetus barbatus, гриф;
2) ручка (муз. інструмента),
держало (шаблі)
Грифель — грифель, писало
Гробница — 1) домовина; 2) надгробок
Гробовой — гробовий, могильний. — До
гробовой доски — до самої смерти,
до віку
Гробь—труна, домовина, (дубова)—дубовй-
на, гріб, (кришка)—віко.—Въ гробь
глядить, одной ногой въ гробу — на
ладан дйше, на тонку пряде, три
чисниці до смерти. — Вогнать, свести
кого въ гробъ—на той с(ь)віт загнати.
— До гроба, по гробъ — до смерти, по
вік, поки с(ь)віт
сонця.—Гроба—гробовище, гробки, кладовище, могилки
Гробъ-трава, рос. Vinca minor L. —
барвінок, хрещатий барвінок
Грогь — пунш
Гроза — 1) гроза, буря, хуртовина, грім з
блискавкою; і) грізьоа
Гроздоватый, гроздовидный — гронистий
Гроздь, гроздь — гроно, грона, (здр.)—гронка,
гроночка, кетяг, кйтях, кйтя, китиця,
кім'ях. — Вязаться въ грозды—гронй-
тися.—Гроздь-песій, рос.—a) Lonicera
xylosteum L. — жимолость; б)
Solarium Dulcamara L. — вовчі ягоди,
глйстник, глистяк, паслін, пасльон
Грозность — грізність, суворість, страш-
лйвість
Грозить, ся — грозити, нахвалятися,
похвалятися, погрожати,
погрожувати, страхати
Грозный — грізний, страшний
Грозовой — грозовий, грімовйй
Громадина — здоровань, вёлич, гергёпа,
горгопа (про жінку)
Громадность — великість, величезність
Громадный — величенний, величезний,
здоровенний
Громила — палій, погромник, пустошник,
харцизник
Громить — розбивати, руйнувати,
плюндрувати, громити
Громкіи, ко — голосний, но, гучний, но,
гомінкий, грімкий, ко, бучний
Громкость — голосність, гучність
Громовержець — громовик, громокйдець,
громовержець
Громовникъ — громовик
Громовой — грімовйй, грімнйй. — Громовая
стрьла (Фульгурить, Белеминтъ) —
стрілка, чортів палець, громовйна
Громогласіе, -сно—грімність, грімно, голосно
Громоносный — громоносний
Громогласный — грімнйй, голосний
Громоздить, ся — 1) нагромажувати, ся,
накопичувати, ся, копйчити,
купити, ся; 2) мостити, ся, злазити, те-
ліщити, ся
Громоздкій — вантажистий, невкладистий,
накопичений
Громоотводь — грімозвід, грімостяг
Громче — голосніш(щ)е, гучніш
Громъ — грім, гуркіт, гуркотнеча,
гуркотня
Громыхать, громыхнуть — гримати,
гуркотіти, грюкати, грюкотіти,
торохтіти, гупати, грюкнути, торохнути,
бухнути, гупнути
Гроть — печера. — Гротъ-мачта — середня
щогла
Грохнуть, ся — бебехнути, гримнути, ся,
бухнути, ся, гепнути, ся
Грохотаніе— 1) гуркіт, гуркання,
гуркотнеча, гуркотання, грюк, гримання;
2) регіт, реготання t
Грохотать— і) гуркати, гуркотіти,
грюкати, грюкотіти; 2) реготати, ся
Грохотить — пересівати, точити (на решеті)
Грохотунъ, грохотунья — реготун, ха
Грохоть — д. Грохотаніе 1 і 2; 2) решето,
дармой, протока
Грохъ — гуп, бух, геп, торох, грюк
Грошевой, грошовый — шаговий, грошовий
Грошъ — шаг, гріш
Грубить — грубіянити
Грубость — грубість
Грубъ, рос. Stellaria holostea — зорочник,
чистець лісовий
Грубый — 1) грубий, товстий, твердий,
цупкий, жорсткий; 2) грубий,
незвичайний, нечемний. — Грубое
невежество — темна темнота
Грубьть — грубіти, грубішати, грубнути,
дичавіти
Груда — 1) купа, копиця; 2) груда, (зб.) —
груддя
Груда(и)стый — грудистий, цицькатий
Грудашникъ, рос. >Ialva cnspa — городо-
вйна, дзіндзівер
Грудина — груднина
Грудница — 1) молошниця; 2) рос. Malva
L. — калачики, проскурки
Грудной — грудний, грудйнний. — Грудная
кость — груднина, грудниця, (у
птиць)—кобилка.—Грудной ребенокъ
— немовлятко, цицькова дитина. —
Грудной портреть—погруддя.—Грудная
игла, рос. zizyphus vulgaris — дёрен
Груднышъ — немовлятко, цицькова
дитина
Грудь — груди, перси, перса, (у жінок) —
лоно, цйця, цицька; груднина,
грудниця. — Отнять ребенка отъ груди
— одлучйти дитйну
Груздь, грио Agaricus piperatus — грузд
Грузило — грузило, грузиво, грузок
Грузить, ся — вантажити, хурувати, ся,
наважувати
Грузкій — важкий, тяжкий

Грузнуть
85
Гудьть
Грузнуть — 1) грузнути, вгрузати; 2)
наливатися (про груди й вй(і)м'я^
Грузный — важкий, тяжкий, гладкий
Грузніть — важчати, тяжчати, гладшати
Грузовой — вантажовий, грузовйй
Грузовщикъ — вантажник, грузчик
Грузъ — вага, вантаж, тяжар, груз
Грунть — грунт, ґрунт. — Песчаный грунть —
піскуватий ґрунт, піскун. — Г. пескова-
тый—супісок.—Г. черноземный—чор-
ноземля, чорнозем. — Г. глинистый —
глинка. — Грунь, грунца—трюх, трух,
трюхання, тюпання. — Ъхать грун-
цою, їхать на груняхь — трюхати,
трюшком, трюхикати, трухати,
тюпати, тюпки, тюпці, підтюпцем
Група, рос. Symphytum officinale,L.
—живокість, правокіст, костолім,
воловий язик
Группа — гурт, громада, збірка, купа,
група (шкільників)
Группировать, ся — гуртувати, ся,
громадити, ся, купити, ся, купчити, ся
Группированіе, группировка — гуртування,
купчення, групування
Грустить, ся — журитися, смутити, ся,
смуткувати, сумувати. — Мнь грус-
тится — сумно мені, журно
Грустный — журний, сумний, смутний,
жалібний
Грусть — журба, смуток, жаль
Груша, рос. Pyrus communis — груша,
грушка; (окр. породи): глива, дуля,
панна, бера, баба, хунтівка, рання,
пізня і т. и., (пригнилі грушки) —
гнилиці. — Земляная груша, Helian-
thus tuberosus — бульба, волоська
ріпа
Грушевидный — грушкуватий
Грушевка — дулівка, грушівка
Грушевый — грушевий, грушковйй
Грыжа — ґила, гила, поруха, гризь
Грыжевиикъ, рос: a) Gnaphalium dioicum
— нечуи-вітер, нечуївка, б) Sedum
acre L. — гонець, молодень, росхід-
ник, чистик, чистець, в) Veronica
chamaedrys L. — безвёршки,
блакитні очки, одхасник, приворотки,
клад, росхідник, гадюче зілля (гал.),
г) Achillea millefolium — деревій, крі-
вавник, серпоріз, білоголовник
Грыжевой — ґйлавий
Грыжникъ — 1) ґилун, ґилай, ґйлавий;
2) рос. Herniaria glarba L. — остудник,
гладун, грім, собаче мило
Грыжница, рос. Ajuga reptans L. —
суховершки, гостровёршки, дівчача
краса, горлянка
Грыжучка, рос. Lychnis flos cuculi L. —
с(ь)мілка, боцянки, черепашні
черевички
Грызть, ся — гризти, ся, точити, ся,
сварити, ся. — Тоска грызетъ — журба,
нудота сушить. — Грызть оріхи —
лускати, лущити горіхи
Грілка — грідка
Грьнокъ — грінка
Гріть, ся — гріти, ся
Грьховный — гріховний, грішний
Грьховодникъ, ца — гріховодник, ця
Гріхопаденіе — гріх, гріхозблуд
Грьхъ — гріх; вина. — Вводить въ грьхъ —
до гріха доводити.—Смертный грьхъ—
смертельний гріх. — Есть тотъ грьхъ
— нігде правди діти
Грішить — 1) грішити, согрішати; 2) грі-
хувати
Грьшникъ, ца — грішник, ця
Грішно — гріх, (до дітей) — грішка, грішки
Грішньїй — грішний; винний
Гряда — ряд, стяга; кряж; грядка, грядйна
Грядка — 1) жердка; 2) Грядки — а)
полудрабки (у возі), б) щаблі (в драбині)
Грядной — грядковий
Грядущій — прийдешній, надходячий
Грязища — болотйсько
Грязнить, ся — каляти, ся, брудйти, ся,
бруднити, мастити, ся
Грязнуля, грязнуха — задріпа, затьопа,
орудниця, нетіпаха, мурза, нехлюя
Грязнуть — грузнути
Грязный, но — кальний, калнйй, брудний,
чорна (про сорочку)
Грязніть — брудніти
Грязь — кал, бруд, болото, грязь,
багно, (густе та беручке) — твань,
тванюка, (засохле) — закал,
(замерзле) — груда, колоть, (на тілі)
—нечисть, леп, ріпиця, (на голові у малих
дітей) — тімениця
Грянуть — 1) грімнути, загреміти,
загуркотіти, загрюкотіти; 2) ударити,
кинутись; 3) сипнути, прибути,
гулькнути
Грянуться — д. Грохнуться
Губа — 1) губа, (здр.) — губонька, (мн.) —
губи, губки, губоньки, губенята.—От-
вислыя губы — варг(ґ)и, капиці. —
Прикусить губу — прикусити язика;
2) гриб PoWporus — губка, трут,
трутник.—Губа березовая—березняк
Губа — затока, сага, заводь (морська)
Губанъ, губарь, губачъ — губань, губач,
губрій, губатий
Губастый — варг(ї)атий
Губернія, губернскіії — губёрня, губёрський,
губерніальний. — Г. городъ, житель—
губёрське місто, губёрня; губёрець
Губитель, ница — згубник, ця, згубця
Губительный — згубний
Губительство — згуба
Губить, ся — губити, ся, напастйти,
занапащати, ся, нищити, ся, (час)
—тратити, марнувати час
Губчатый — губкуватий, дірчастий, дірча-
тий, діркуватий
Губной — губний
Губошлепъ — 1) роззява, ґава; 2) базікало
Гугу, (тільки у виразі) «ни гугу!» — ні чи-
чйрк, ані телёнь
Гуденіе — бринькання
Гудила, гудилыцикъ — гудій, гудун
Гудить — бринькати, цигикати
Гудокъ — гудок; дрймба (муз. забавка)
Гудіть —¦ гудіти, густи, (про вогонь) —
гоготіти; гурчати, хурчати

Гужъ
86
Давать
Гужъ — гуж. — Гужомъ — а) на хурах, на
возах; б) гужём, валкою
Гузица, пт. Motacilla — трясогузка,
трясихвіст, трясихвістка
Гузка — гузка (напр., яйця, веретена то-
. що); (в мішка) — гузйрь, гузір, (у
птиць) — куприк.
Гулевой — гулящий
Гулить — 1) агукати, ус(ь)міхатися; 2)
тішити, бавити
Гулкій — гучний
Гулливый — гульливий, гулящий
Гулъ — 1) гук, гомін, гуркіт; 2) луна
Гульба — гульня
Гульбище — гулянка, грйще
Гульникъ, рос. Trapa natans L. — болотні,
водяні, чортові горіхи
Гулючки — піжмурки, жмурки, панас, ку-
цю-баба, ціщ-баба
Гулявникъ, рос. Sisymbrium officinale L. —
сухоребрик, сухоребриця
Гуляка — гультяй, (зб.) — гульвіса,
гультяйство
Гулянье — гуляння, гулянка, гулі
Гулять — гуляти
Туляться — 1) тулятися; 2) полювати,
(про собак і вовків) — тікатися, (про
корів) — бігати
Гуляфный — шипшиновий
Гуляфъ, рос. Rosa canina L. — шипшина,
рожа дика, шипчак
Гуманность, гуманный, но — людяність,
людяний, но, гуманний, гуманність
Гуменный — токовий, гумённии
Гуменце, гуменцо — гуменце. — Гуменце
попопо,рос. Leontodon taraxacum L.
— кульбаба
Гумно — тік, (де молотять кіньми) —
гарман, (місце перед током) — перед-
тік, (за током) — пригумёнок, (для
стирт) — стожарня, стоговисько,
подина, подення, (будинок) — клуня
стодола
Гуньба — 1) рос. Melilotus coerulea Zam. —
буркун-зілля, сірозілля; 2) пліснявка
Гунявый — шолудивий
Гунявьть — шолудивіти
Гуртовой — гуртовий
Гуртовщикъ — 1) гуртівник, гуртовик;
2) згінщик, гуртоправ
Гурть — 1) згін, гурт. — Гуртомъ — гуртом,
валом
Гурьба — юрба, юрма, натовп
Гусарня — гусятник, гуснйк
Да — 1) так, егё, егёж, авжеж, а як же, а-я.
— Ни да, ни ньтъ — ні так, ні
сяк; ні те, ні сё; 2) та, і. — Да-и —
тай; 3) алё, та; 4) нехай, най, гайд-
гайд
Дабы — аби, щоб
авалецъ — давалець
авальщикъ — давёць, давач, дадій
Давалыцица — дадійка
Гусаръ — 1) гусарин; 2) пйнхва
Гусеница— 1)(Ёшса)—гусениця, (зб.)—гусінь,
о(гу)сёльня; 2) рос. Potentilla anse-
rina L. — гусячі лапки, золотник,
золототисячник, пов'язок, м'якуш
Гусенокъ, гусенышъ — гуся, гусятко,
гусеня, гусенятко
Гусиница, рос. — 1) д. Гусеница 2;
2) Orobus Vernus L. — горошок
горобиний, сердешна трава, черевички,
півники
Гусинникъ, рос. Achillea millefolium L. —
деревій, крівавник, серпоріз
Гусиный — гусячий, гусйний. — Гусиный
(млечный) путь — Богів шлях,
чумацька дорога. — Гусиная
кожа—сироти (на шкірі у людини). — Гусиная
лапка, нога, рос: a) Chenopodium —
лобода; б) Alohamilla vulgaris L. —
приворотень. —Гусиный лукъ, goc. Gagea
lutea Schult — підзорушнии ряст, G.
pusilla — гусятник
Гусли — гуслі, (здр.) — гусельки, цимбали
Гуслисть, гусляръ — гусляр
Густель — гуща
Густера — 1) риба Abramis blicca, vimba —
густйра; 2) гущини, гущавина, густ-
вина
Густехонекъ — густісінький, густесенький
Густи — д. Гудьть
Густить — густити, згустювати
Густнякъ — гущавина
Густоватый — густенький; крутенький
Густой — густий, (про тісто, кашу) —
тугий, крутий, (про рослину, про збори
в одежі) — рясний
Густолиственный — ряснолистий
Густость, густота, густыня — густість, гу-
стиня, гущиня, гущина, гущавина.
Густьть — густіти, густішати, гуснути,
тугішати, тужавіти
Гусыня — гуска
Гусь, пт. Anser — гусак (самець), гуска,
(самиця), (мн.) — гуси.—Гусь китайскій,
Anser cygnoides — ґерґеля. — Гусемъ,
гуськомъ—шилом (з третьою конякою
попереду),(про птиць) — низкою,
ключем, (про їзду) — гужём, валкою
Гусятникъ — гусяр(ь) (людина)
Гусятина — гусятина
Гусятня — гусярня, гуснйк, гусятник
Гуторить — балакати, гомоніти
Гуща — гуща, фус
Гущаной — гущовйй
Даваніе — давання
Давать, ся, дать, ся — давати, ся, дати,
ся. — Давать въ долгъ — набір
давати, навіряти, вірити, боргувати. —
Д. взаймы — позичати, у позичку
давати. — Д. въ обрьзъ — видавцем
давати. — Д. на слово — на віру дати.
— Д. клятву — заприсягтись,'
поклястись. — Дать другой оборотъ ділу
д.

Давить
87
Двойка
— повернути справу. — Д. отчетъ —
здати справу. —Д. отступного — од-
чіпного дати. — Д. очную ставку —
звести віч-на-віч, на очі. — Д. таску
— прочухана дати. — Д. тумака,
толчка — стусана дати. — Д. тягу,
стрекача, стречка—дранути,
дмухнути, дременути, чкурнути, п'ятами
накивати. — Д. себя знать, помнить —
в знаки, в тямкй, в пам'ятку
датися, впектись. — Д. залп ь — випалити.
— Д. всьмъ — обдати. — Д. шпоры —
стиснути островами. — Ни дать, ни
взять — точнісінько, достоту. —
Дай, дайте — дай, дайте, ке, кете
Давить, ся — душити, ся, гнітити, давити,
ся, тиснути, стискати, ся, чавити,
ся
Давича — допіро(у), недавно
Давишній — недавній, ось тільки бувший
Давка — тіснота, тйжба, тиск, завіз
(багато підвід) ,
Давленикъ, ца —: вішал(ь)ник, ця
Давленіе — давління, гніт, тискання, тиск
Давненько, давнехонько—давненько, дав-
нёсенько, давнісінько t
Давнишній, давній—давній, давнісінький,
колишній, (дуже) — бо'знаколйшній,
відколйшній, ка'знаколйшній
Давно—давно; віддавна, відколи. —Давно
когда-то—давно колись. —Давнымъ
давно — бо'знаколи
Давность — давність, давнина
Давнопрошедшій (минувшій)—спозадавній,
давноминулий, бо'знаколйшній, да-
внёзний
Даже — аж, навіть
Дакальщикъ, ца — потакач, ка, такач, ка,
підбрехач
Даканье — такання
Дакать — такати, підтакувати
Далекій, дальній — далёкий, дальній
Далёко, далёко — далёко, (здр.) —
далеченько, (поб.) — геть далеко. — Тамъ
далеко — ген-гён. — Далеко ему до
него — далёко куцому до зайця
Далековато — подалеко, далеченько
Далекодостигающій — далекосяжний
Далекость — далекість
Далина, даль — далина, далечина,
далечінь, далеч (
Дальновидность—прозірливість, обачність,
далекоглядність
Дальновидный — далекоглядний, обачний
Дальнозоркій — далекозорий
Дальше, далье — дальш, дальше, далій,
далі
Дама — 1) пані, панія, дама; 2) (в картах)
— краля, вишник, дамка
Дама, дамяскь — едамашка
Дамба — гребля, гатка, загат
Замочка — панійка, дамуня
амскій — панійський, паніїн
Данная — запис (на ґрунт)
Данное (матем.) — визначене, визначене
число, дане
Данникъ, ца — данник, ця, голдівник, ця
Дань — данина, дань
Дареніе — дарування
Даритель, ница — дарёць, дарійник, дарів-
нйк, нйця
Дарить—дарувати. —Даренный—дарований
Дармоьдъ — дармоїд
Дарованіе — 1) дарування; 2) дар,
дотепність, талан, хист, кебёта
Даровитость — талановитість
Даровитый — здатний, талановитий, та-
ланний, кебетний, удатний
Даровой—дарований, дармовий, даремний
Даровщина — дарёмщина, даровизна,
дурниця. —На даровщинку—на дурницю,
на дурничку, дурничками
Даромъ — 1) дарма, дурно, даремне, на
дурницю, за так грошей, за
спасибі, за пів-дарма; z) марне; 3)
Даромъ что — дарма що, хоч
Дарственный — даровйнний
Даръ — дар, дарунок, подарунок,
даровизна
Датель—давёць, дадій, давач. —Дательный
падежъ—третий, давальний відмінок
Дача — 1) давання; 2) виплат; 3) хутір, пі-
дворок; 4) дача
ачникъ — хуторянин, дачник
аяніе — 1) даяння; 2) данок, ланка
Два — два. — Два съ половиной — півтретя
Двадцатикопьечникь—сороковёць, (р.
сороківця)
Двадцать —двадцять, двадцятеро
Дважды—двічі. —Дважды два—двічі по два
Дверь—двері. — Дверь опускная—ляда. —
Двери одностворчатыя, двустворча-
тыя — поодйнчі, подвійні, двійчасті.
—Дверца, дверка, дверцы (у брамі) —
хвіртка, хвірточка, дверцята
Двигательный — движнйй, порушуючий,
рухаючий
Двигать, ся, двинуть, ся — двигати, ся,
двигнути, ся, совати, ся, сунути, ся,
рухати, ся, рушати, ся
Двиганіе — двигання, совання
Двигательница — двйжниця
Движеніе — рух, порух, рушання, двиг. —
Движеніе
впередь—поступ.—Невольное движеніе — відрух
Движимость— 1) рухливість; 2) рухомість,
рухоме добро, добро, худоба
(скотина), збіжжа, (мале) манатки, ми-
зерія, злидні
Движимый — 1) рухомий, рухливий; 2)
зрушений, порушений
Двоє — двоє, двоєчко, двойко, двох
Двоебрачіе — другий шлюб, двужёнство
Двоеглавый — двоголовий
Двоедушіе — лукавство, хвальшйвство,
нещирість.позавічність, двоєдушність
Двоедушничать — лукавити
Двоедушный—лукавий, нещирий, хвальшй-
вий, позавічний, позавічник, -ниця
воеженець — двужон
воезубецъ, рос. Bidens — череда, собачки,
собачі реп'яхи, стрілки
Двоекратно — двічі
Двоекратный — двохразовий
Двоелистникъ — д. Бьлокопытникъ
Двойка — пара, (в картах) — двійка

Двоильный
Дегтярня
Двоильный — перегінний. —Д. кубъ—лём-
бик
Двойни — двійнята, близнята, близнюки
Двойникъ — двійник
Двойничникъ — близня, -тко, близнюк
Двойной — подвійний, двоїстий, двійнйй
Двойня — 1) пара; 2) д. Двойни
Двойственно — подвійно, вдвоє
Двойственность — подвійність, двоїстість
Двойственный — подвійний, двоїстий,
двійнйй
Двоить, ся — 1) двоїтися, подвоювати, ся;
2) переганяти (через лёмбик)
Двойчатка — 1) близнята, близнюки (про
овочі, оріхи, горшки то-що); 2)
двійчатка (нагайка)
Двойчатый — подвійний, двійчастий
Дворецкій — клюшник, (стар.) — шафарь
Дворецъ — дворёць (р. двірця), палац,
палати
Дворить — щастити, вестись
Дворникъ — двірник
Дворничиха — двірничка ,
Дворничій — двірницький, двірників
Дворня — двірня, двораки, челядь
Дворной — дворовий
Дворовый—двірський. —Дворовый человькъ,
дворовая дівка — дворак, двірка
Дворцовый—двірцевий, палацовий
Дворъ— двір, дворише, подвір'я, надвір'я.
—Задній, черный дворъ—задвірок. —
Постоялый двогл> — заїзднии двір,
заїзд.—Скотный дворъ—обора, загін,
загорода, кошара.—Гостиный дворъ —
купецький дім. — Взять зятя во дворъ
— у прийми взяти.—Дворъ обо дворъ
— двір з двором. — На дворь — на
дворі. — Не ко двору — не до діла,
не до речі. — Со двора — знадвору
Дворняга — двірник, надвірний пес
Дворянинъ, дворянка—дворянин, шляхтич,
дворянка, шлядтянка
Дворяниться — паніти, паношитися,
удавати пана
Дворянскій — дворянський, шляхёцький
Дворянство—дворянство, шляхецтво,
шляхта, панство
Двоюродный брать, сестра — брат, сестра
у пёрвих, у перших
Двоязьічіе — двозначність, нещйристь
Двоязычный — двозначний, нещирий
Двоякій — двоякий, подвійний
Двоякость — двоякість, двозначність
Двубортный — дворядний
Двувесельный — двовесловий
Двугласный — двоголосий
Двугодичный, двугодовалый, двухльтній —
двохлітній, дворічний
Двугорбый — двогорбий
Двугривенникъ— сороковёць (р. сороківця)
Двуденный, двудневный — дводенний, два-
дньовий
Двудольный, двулопастный, бот. Dicoty-
ledones — двочастковий
Двудонный — дводенний
Двуколка — біда, бідка
Двукопытный — ратишний, двокопйтний
Двукратно — двічі, два рази
Двукрылый — двокрилий
Двуличный — 1} (про тканину^—міньоний,
одмітнии; 1) лукавий, нещирий,
хвальшйвий, позавічний
Двумьсячный — двохмісячний
Двуногій — двоногий, двохногий
Двуносый — двоносий
Двуполый (Hermaphrodite) — двоснастий
Двусложный — двоскладовий
Двусмысленность — двозначність
Двусмысленный, но — двозначний, но, річ
на двоє, і сяк і так
Двуспальный — подвійний (про ліжко)
Двурогій — дворогий
Двурукій — дворукий
Двуствольный — подвійний (про рушницю).
— Двустволка — подвійка,
дубельтівка
Двустворчатый — двійчатий, подвійний
Двусторонній — двобокий, двосторонній
Двустишіе — двостих
Двусьменодольный — д. Двудольный
Двухкопеечникъ — дві копійки, сьомак
Двухкопеечный — двохкопійковий
Двухмачтовый — двощоглий
Йвухльтіе — дворічча, дворік
вухнедьльный — двохтижньовий, двох-
тижнёвий
Двухохлый — двочубий
Двухэтажный — на два поверхи, двопо-
верхий
Двенадцать — дванадцять
Двісти — двісті, двіста
Де — мов, мовляв
Дебелый — дебелий, опасистий
Дебоширить — бешкетувати, шурубурити,
бучу збивати, галабурдити
Дебоширь — шибеник, шибай-голова, гала-
бурдник, урвй-голова, галатйн
Дебошъ — бёшкет, дёшпет, галабурда
Дебрь, (частіше мн.) дебри — нётря, пуща;
байрак
Деверъ — дівер, шваґер
Девесилъ, девятисилъ, рос. Inula Heleni-
um L. —дивосил, оман. —Девесилъ
бьлый, Garlina vulgaris — одкасник
Девизъ — гасло
Девяносто — дев'яносто, дев'я(ть)десять
Девятерикъ — дев'ятерик
Девятильникъ, рос. — 1) Achillea nobilis L. —
деревій, крівавник, серпоріз; 2) Та-
nacetum vulgare L. — навротич,
пижмо, приворотень, коровай, наворотень
Девятины — дев'ятини (поминки в 9-й день)
Девятка — дев'ятка
Девять — дев'ять, дев'ятеро. — Девять съ
половиной — півдесята
Девятьсотъ — дев'ятьсот
Деготница — мазниця
Деготь—дьоготь, діготь, (коло осі) —
коломазь
Дегтярка — 1) бочка з дьогтем; 2) рос. Со-
nium maculatum L. — блекота,
сикавка
Дегтярная — дігтярня
Дегтярникъ — дігтяр, смоляр
Дегтярный — дьогтьовий, дігтевйй
Дегтярня — дігтярня (де гонять дьоготь)

Деделя
89
Дерзать
Деделя, деделюшки, рос. Heracleum sibi-
ricum L. — борщ, борщівник, козёл
Дежурить — чергуватися, змінюватись;
бути на черзі, на зміні
Дежурный — черговий, черговёць, стійчик
Дежурство — черга, стійка (у війську),
зміна
Дезертировать — утікати (з війська), де-
зертувати
Дезертирь — утікач (військовий),
дезертир
Декабрь (календ, місяць) — декабрь,
грудень
Декламировать, декламаторъ — декляму-
вати, декляматор
Декоктъ — докохт (відвар з корінців)
Декорація — кунштація, лаштунки,
декорація
Декретъ — наказ, декрет t
Деликатность — делікатність, ввічливість
еликатный—делікатний, тендітний,
ввічливий, звичайний
Дельфинь, Delphinus — морська свиня
Демократія — народоправство, демократія
Демократъ — народовець, демократ
Демонскій, демонь — демонський, демон
Деморализировать, ся — деморалізувати,
ся, здеморалізувати, ся,
розледащіти, зледащіти
Денежки, деньжата — грошики, грошенята
Денежный — 1) грошевий, грошовий.—Это
вопросъ денежный — се річ грошова.
—Денежное пособіе—запомога
грішми, грошова допомога. —Денежное
взьісканіе — грошова кара; 2)
грошовитий
енекь — днинка
енница — с(ь)вітання; рання, с(ь)вітова
зоря
Деннонощно — день і ніч, і вдень і вночі
Денной — денний, днёвий, дньовий
День—день, днйна. — Проспалъ до бьлаго
дня — до с(ь)віту проспав. — День
деньской — цілісінький день, увесь-
денички. — Днемь—удень. — День вь
день, день на день — що дня, день
крізь день. — День за день — з дня
на день. — День ото дня — день по
дню, з кожним днем. — День идеть
за днемь—день по дню минає. — До-
браго дня! — добридень! — Каждый
день — що дня, день у день, що в
Бога день. — На дняхь — цими
днями. — Три дня подрядь — три дні
поспіль. — Третьяго дня — позавчора
Деньпі — гроші, (багато, зб.) — грошва, (в
жарт) — купило. — Мьдныя, сереОря-
ныя деньги — мідні, мідяки, срібні
гроші. — Наличный деньги — готові
гроші, готівка. — За деньги — за
гроші, заплатно. — Безь денегь — без
грошей, дарма, дурно, за так
грошей
Депутать — депутат, посол
Дероа, дербина — цілина, новина
Дербеникь, рос. Lythrum L. — твердяк,
залізняк чорний
Дербовать — скопувати (верх цілини)
Дерганіе — смикання, сіпання, шарпання,
(про волосся і пір'я) — скубання
Дергалка — ключка (смикати сіно)
Дерганецъ, дерганцы, дергань — плоскінь
Дергать, ся, дернуть — смикати,
смикнути, сіпати, сіпнути, шарпати,
шарпнути, рвати, ся, (про волосся і
пір'я) — скубти, скубати, скубнути,
(тільки про волосся) — чубити, (про
льон, коноплі) — брати. — Дернула
меня нелегкая — надав мені
нечистий. — Дернулъ водки — смикнув
горілки
Дергачъ, дергунъ, пт. Rallus crex —
деркач
Дергота, мед. Spasmus — корчі, перелоги,
(на виду) — мишки
Дергь — смик, сіп, скуб, шарп!
Деревей, рос. Achillea millefolium L. —
деревій, серпоріз, крівавник
Деревенскій — сільський
Деревенщина — мугйрь, мугиряка (про
грубого)
Деревня — село, слобода, слобідка, хутір
Дерево — дерево, (одно)—деревина, (здр.)
— деревце, (лісове) — лісовина,
(садове) — садовина, (липове, березове
і т. д.) — липина, березина і т. д.,
(сухе на пні) — сухостій, (сухе
зрубане) — сушняк, сушник, (роздвоєне
вгорі) — розсоха, (з ґулями) —
гулювате, (посажене) — посадина,
посадки, (очищене від кори) — лепіж,
(частина дерева з низу до гилок)
— окоренок. — Онь дерево деревомь
— він як пень той
Деревушка — сільце, слобідка, хуторець
Деревяга — калатало (в коровів)
Деревяникъ — шашель
Деревянистый — деревчатий, деревйстий
Деревянный — дерев'яний. — Деревянная
башка—дурна голова, кабак. —Д.
масло — олива. — Деревянный издьлія
— дерев'яні вироби
Деревяньть, деревьть — дерев'яніти, де-
ревеніти, дубіти, (про тіло) —
терпнути
Деревяшка — дерев'янка, милиця
Державный — державний, владичний
Держава — держава, владицтво
Держалень — поручча, поручина,
баляси
Держалка, держало — держал(н)о, держак,
(ціпа) — ціпилно, (кочерги) — кочер-
жйлно, (сокири) — топорище,
топорисько
Держаніе — держання, тримання
Держать, ся — держати, ся, тримати, ся,
мати. — Держать за замкомь — під
замком держати. — Д. пари —
закладатися, у заклад битися. — Д. себя
—поводитись. —Д. себя
опрятно—ходити чепурно, охайно. — Д. совьть —
раду радити. —Д. чью сторону —
тягти за кого руку
Дерзать — важитися, ос(ь)мілюватись,
відважуватись, нас(ь)мілюватись

Дерзаніе
90
Длинноватый
Дерзаніе — звага, нас(ь)мілення
Дерзкій — зухвалий, задирака,
задиркуватий, напрасний
Дерзновенный — відважний
Дерзость — 1) відвага, с(ь)міливість; 2)
грубіянство, зухвальство; прикрість
Дермо — 1) кал, послід; 2) гній
Дермопрятъ — гівночйст, золотарь
Дерновый — муріговий
Дернъ — дернина, дернюка
Дерюга, дерюжина — рядно, ряднина,
рядовина, (на мішки) — міховйна
Дерюжный — рядняний
Деряба — 1) пт. Corvus graculus — соя;
2) рюмса, плакса, крйкса, рёва
Дерябка, рос. Galium Aparine L. — дереза,
липчйця
Дерябить, ся — скребти, чухати,
чухмарити, ся
Дерябнуть — бацнути, зацідити, затопити
Десенный — ясновий, ясловий
Десантъ — висадка (війська на суходіл)
Десерть — ласощі, заїдки, присмаки, ла-
гомйни
Дескать — мов, мовляв
Десна, мн. десны, Gingiva — ясна (р. ясен),
ясло
Десница — права рука, правиця
Деспотизмъ — деспотство, самовластя
Деспотъ — деспот, самовластець
Десть — десть, лібра
Десятеричный — десятерний
Десятерной — десятковий
Десятилетний — десятолітній
Десятильтіе — десятоліття
Десятина — десятина
Десятичный — десятнйй
Десятка — десятка
Десятникъ — десятник
Десятскій — десяцький
Десять — десять, десяток, десятеро
Десять тысячь — сто сот
Десятью — десять разів по..., десятьма
Зеталь — подробиця, дрібниця
ефилея — тіснина, пас, просмик
Дефицитъ — дефіцит, недостача, недобір
Дехтярка, рос. Gonium maculatum L. —
блекота, сикавка,свистуля
Дешевенькій — дешевенький t
Йешевехонекъ, нько — дешевісінький, ко
ешевизна — дешевина, дешевий
Дешевить — дешевити, танйти
Дешевле — дешевше, дешевіш, таньше
Дешевый — дешевий, таний
Дешевіть — дешевшати, дешевіти таніти,
танішати
Джигитовать — герцювати, вигравати
(конем)
Джигитовка — герць, герець
Джигитъ — герцьовнйк
Диванъ — канапа, (здр.) — канапка, (без
спинки) — тапчан
Дивидендь—дивіденд, зискоділ, спілковий
прибуток
Дивить, ся — дивувати, ся, чудувати, ся,
дивом дивувати, ся
Дивный, но — чудовий, гарний, чудово,
гарно
Диво — диво, дивовижа, (кумедне) —
чудасія. — Диво дивное, изъ дивъ диво —
чудо-дйво, на прочуд диво. — Диву
дался, дивомъ дивился — дивом
дивувався, здивувався
Дизентерія — червінка, крівавиця
Дикарь— 1) дика людина; 2) відлюдок,
нелюд, нелюда; 3) дикарь (камінь)
Дикій — 1) дикий; 2) чудний. —Дикая
рябинка, рос. Tanacetum vulgaris —
пижма, пижмо, навротич,
приворотень. —Д.рьдька — грицики, свер-
бйга (рос. Bunias orientalis LJ —
Д. яблоня, рос. Pyrus acerba D. С. —
кислиця
Дикобразъ — їжатець, Histris
Диковина — диковина, дивовище — Въ
диковину — на вдивовижу
Диковинный — дивовижний, дивоглядний
Дикообразный — дикоглядний
Дикость — 1) дикість; 2) одлюдність
Диктовать — проказувати, диктувати
Диктовка—проказування; диктура, диктант.
— По диктовкь, подь диктовку писать
— з голосу, у диктуру писати
Дикція — дикція, вимова
Динь-динь — дзень-дзёнь, дзелёнь-дзелёнь!
Диравый — дірявий, (здр.) — дірявенький,
дірчатии
Дирижировать — правити, орудувати
Дисканть — дискант, дйшкант
Дискредитировать — дискредитувати
Диспутировать — диспутувати
Дистиллированіе, дистилляція — перегін
Дистиллировать — переганяти
Дисциплина — дисципліна; карність
Дитя — дитя, дитина, (мн.) — діти,
дитинята, (зб.) — дітвора; (мале як діти
звуть одно одного) — ляля, лялечка,
(що не говорить ще) — немовля,
немовлятко, (що умерло нехреще-
ним)—потерча, (останнє)—мезйнець,
мезйнчик, (в жарт) — вйс(ш)крібок
Зитятко — дитятко, дитинка, дитинча
ифтеритъ — обкладки, обклад, ґулі,
завалки, дифтерит
Дичать — дичавіти, дичіти
Дичецъ, дичокъ — дичок, дичка
Дичина — дичина
Дичить — різнити (в грі або с(ь)півах)
Дичиться — бігати людей, ховатися від
людей
Дичь — 1) пуща, дике, поле, глушина;
2) дичина; 3) нісенітниця
Діаволь, діавольскій — д. Бьсъ, Бьсовскій
Діагональ, ный, ко — косина, перёкутня,
укісний, навкіс, косиною, укісно
Діаконь, діаконица—диякон, диякониха. —
Быть діакономь — дияконувати
Діалекть — нарічча, підмова,,діалект
Діаметрально—впоперек, впрогін, поперечно
Діаметрь — поперечник, прогін, проліт
Длина — довжина, довгість.—Длиною, въ
длину — завдовжки, навдовжки
вздовж
Длинникъ — 1) довжина; 2) балка, сволок;
3) перемёт (рибальський)
Длинноватый — довгенький, подовгий

Длинноволосый
91
Добрызгать
Длинноволосый — патлатий, патлач,
чубатий, кудлатий, пелехатий
Длинногривый — довгогривий
Длинноклювый — дзюбатий
Длинноносый — косатий
Длиннолицый — довгобразий
Длинноногій—довгоногий, цибатий, гомі-
латий
Длинноносый—довгоносий, носатий, носач
Длиннополый — довгополий
Длиннорослый — довгий, довготелесий
Длинноусый—довговусий, вусатий, довго-
усько, довговус, прудйус
Длинноухій — клаповухий, довговухий
Длиннохвостый—довгохвостий, хвостатий
Длинношеій — довгов'язий
Длинношерстный — вовнистий, (про собак)
— кудлатий, пелехатий
Длинный, но — довгий, го, (дуже) —
довженний, довжезний, довжелезний
Длиннота — ростяг
Длитель — копотун, маруда
Длительный, но — довгочасний, довгий,
повільний, загайний, забарливий;
поволі, загайно
Длить, ся — 1) тягти, ся, довжйти, ся,
точити, ся; 2) гаїти, ся, барити, ся,
бавити,ся
Для — для, за-для, про, на, до, під. — Для
чего — для чого, на що, навіщо? —
Для того что... — бо, тому, через те,
затим що. — Не для чего — нема чого,
нічого. — Для продажи — на продаж
Дневальный — черговий, стійчик
Дневанье — черга, стійка; днювання
Дневать — 1) днювати; 2) одбувати чергу
(на стійці, на варті)
Дневка — переднівка
Дневникъ — щоденник, денник
Дневной — денний
Днемъ — у день, за дня
Дно — дно, (здр.) — денце, спід. — Вверхъ
дномъ (пішло) — до гори ногами,
перевертом. —Дно вставить—заднй-
ти, приднйти. — Дно экипажа —
подання. — Ко дну — на дно? на спід. —
На днь — на дні, на споді
До — до, аж до, перед. — До какихъ поръ —
доки, докіль, до якого часу. — До
поры до времени — до якогось часу,
покй-що. — До сихъ поръ — досі, до
сього часу, до сієї пори. — До тьхъ
поръ — доти, дотіль. — До того, что
— аж
Добавить, добавлять, ся — добавити,
додати, долучити, докласти, прикинути,
добавляти, ся, додавати і т. д.
Добавка — додаток, додача, додавання
Добавочный — додатковий
Добаклушничать, ся — добайдикувати, ся
Добалагурить, ся—добалакати, ся, добазі-
кати,ся
Добарить, ся — допанувати, ся
Добаловаться — додуріти, допустуватися
Добахвалиться — дохвалйтися
Добездьльничать, ся — добайдикувати, ся,
доледарювати
Добивать, ся, добить, ся — 1) добивати, ся,
добити, ся; 2) домагатися,
доходити, допевнятися, доправлятися,
добутися, домогтися, дійти,
допевнитися
Добирать, добрать, ся — І) добирати,
добрати, ся; 2) добуватися,
доставатися, добутися, достатися.
—Добраться до смысла — дорозумуватися
Доблестный — мужний, лицарський
Доблесть — мужність, лицарство
Доболтаться—добалакатися, добрехатися
Доборанивать, ся — доскорожувати, ся,
доволочувати, ся
Доборъ — добір
Дображничать — допитися, догулятися
Добраниться — долаятися
Добрасывать, добросить — докидати,
докинути
обренькій — добренький
обрести — дотягтися, доплентатися,
дочвалати, дочапатися, допхатися, до-
плуганитися, добрести (водою)
Добривать, добрить — доголювати,
доголити
Добро — 1) добро. — Ньть худа безъ добра
— лихо не без добра. — По добру по
здорову — з Богом, щасливо; 2)
добро, маєток, майно; 3) добре,
гаразд. —Добро пожаловать—просимо,
милости просимо, просимо до
господи
Доброволець — доброволець, охочий
Добровольный, но—добровільний, но, доб-
рохітний, но, доброхіть, самохіть, по
своїй волі, з доброї волі
Добродиться — доволочитися, домандру-
ватися
Добродушіе — добродушність
Добродушный, но — добродушний, но
Добродьтель — 1) чеснота, доброчинність,
цнота; 2) добре діло, добродійство
Добродетельный, но — чеснотливий, во,
доброчинний, но
Доброжелатель, ница — зичлйвець, зичлй-
виця
Доброжелательность, -ство — зичливість,
жичлйвість
Доброжелательный, но — доброзичливий,
зичливий, жичлйвий
Доброжелательствовать — добра зичити,
жйчити
Доброкачественный — добротний,
добрячий
Добронравіе — моральність, чеснотлйвість
Добропорядочный, но — порядний,
путящий, порядно, до пуття, до ладу
Добросердечіе — сердечність,
добросердість
Добросердечный, но — сердечний, но,
добросердий, о
Добросовестный, но — добросовісний, но,
сумлінний, но t
Добросовістность — сумлінність
Доброта — добрість
Доброта — добротність (якоїречі)
Добротный — добротний, добрячий
Добрызгать — добрйзкати, допрйскати

Добрый
92
Договорный
Добрый — добрий. — Будь, те добръ, добры
— будь ласкав, оудьте ласкаві, будь
ласка
Добріть — гладчати, товстіти,
товстішати
Добрякъ — добра людина, добра душа,
добряга
Добудиться — добудитися
Добучевать — дозолювати
Добьіваніе — добування, добуття
Добывать, ся, добыть — добувати, ся,
здобувати, ся; набувати, засягати,
добути, здобути, роздобути, засягти,
(дуже трудно) — розгорювати
Добыча — здобич, здобича, (здр.) — здобй-
ченька. — Въ добычу — на здобич. —
Ходить за добычею — виходити на
здобитки, на поживу
Добычный — корисний, здобйчний
Добігать — добігати
Добігаться, добьгиваться — добігатися
Добіжать — добігти
Добьливать, ся, добілить — добілювати,
ся, добілити
Добьситься — доказйтися
Доваливать — довалювати, докидати,
докочувати
Доваривать, доварить, ся — доварювати,
доварити,ся
Довастривать — догострювати
Доващивать — довощувати
Доведь — дамка (у грі в дамки)
Довезти, довезть — довезти
Довертіть, ся — довертіти, ся,
докрутити, ся
Довершать, довершить, ся — кінчати, до-
кінчати, докінчити, ся,
довершувати, довершити, ся, довести діло до
кінця, до краю
Довести, довесть — довести, допровадити
Довивать, ся — довивати, доплітати, ся
Довизжать, ся — доверещатися,
повиїдатися
Довинтить, довинчивать—дошрубовувати,
дошрубувати
овираться — добріхуватися
овлекать, довлечь — доволікати,
дотягати; доволокти, дотягти
Доводить — доводити, допроважувати;
призводити
Доводиться — доводитися, припадати
Доводь — довід, доказ
Довозить — довозити
Довольно — 1) доволі, досить, годі, буде;
2) чимало. — Довольно большой —
чималий
Довольный — задоволений, контёнтий,
радий. — Я этимъ не доволень — яз
сього не радий. — Онъ ничімь не
доволень — йому нічим не догодиш
Довольствіе, довольство — достаток,
заможність; прожиток
Довольствовать, ся — 1) вдовольняти, ся,
задовольняти, ся; 2) постачати,
достачати, харчувати
Довороваться — докрастися
Довострить — догострити
Доврать, ся — добрехати, ся
Довівать, довіивать — довіювати
Довідаться, довідьіваться —
довідатися, дізнатися, довідуватися,
дізнаватися
Довінчать — довінчати t
Довіренность — 1) віра (до кого); 2)
довіреність, вірчий лист
Довіренньїй — довірений, уповажнений,
уповноважений
Довіритель, ница — довіритель, ка
Довірительньїй — вірчий
Довірить, ся — довірити, ся, звірити, ся,
здатися
Довіріе — віра, довіряння, довір'я. —
Потерять довіріе—зневіритись.
—Достойный довірія — віри гідний
Довірчивость — ймовірність
Довірчивьій, во — ймовірний, но, з вірою
Довірять, ся — довіряти, ся, повіряти,
звіряти, ся, здаватися, покладатися
(на кого)
Довісить, довішивать, ся — 1) довішати,
довішувати, ся; доважити,
доважувати, ся
овісокь — довага, доважок, -жку
овішиваніе — 1) довішування; 2)
доважування
Довіять — довіяти
Довязать, довязывать, ся — 1) дов'язати,
дов'язувати, ся; 2) доплести,
доплітати, ся
Догадаться, догадываться — догадатися,
домислитися, догадуватися,
домислюватися
Догадка — догад, догадка, домисел
Догадливый — догадливий, тямкий
Догадливость — догадливість
Догарать — догаряти, допалюватись
Догораніе — догаряння
Догащивать, догостить—догостювати, до-
гостйти
Догибать, догнуть, ся—догинати, до гнути,
ся
Догладить, ся — догладити, допрасувати,
ся
Доглаживаніе — догладжування,
допрасовування
Догладывать, -лодать — догризати,
догризти
Доглатывать, доглотнуть, доглотать — до-
ковтувати, доковтнути, доковтати
Доглядывать, доглядіть—доглядати,
доглядіти, допильновувати, допильнувати
Дотаивать — догноювати
Догнать, догонять, ся — догнати,
наздогнати, нагнати, здогнати, доганяти,
наздоганяти, наганяти
Догнивать, догнить—догнивати, згнивати,
догнити,згнити
Догноить — догноїти, згноїти
Договаривать, ся, договорить, ся — 1)
доказувати, домовляти, доказати,
домовити; 2) добалакуватися,
добалакатися; 3) годити, ся, умовляти, ся,
договорювати, договорити, ся
Договорный — договірний, умовлений,
умовний

Договоръ
93
Докапливать
Договоръ—умова, договір, угода.—Д.
словесный, письменный — умова на
словах, на письмі.—Заключить договоръ
—уложити, зробити умову.—Нарушить
договоръ — зламати, зірвати умову.
— Расторгнуть д. — скасувати умову
Договьть — договіти
Догонка, у виразі: въ догонку — наздогін,
наздогінці
Догораживать — догорожувати
Догорать, догоріть — догаряти, догоріти
Догоревать — догорювати, ся
Догорланить — дорепетуватися, догаласу-
ватися
Догребать, -грести — догрібати, догребти
Догрубить, догрубіянить — погрубіянити
Догружать, догрузить—доважувати, дова-
жити, довантажувати,
довантажити
огрызать, ся — догризати, ся
огрівать, догріть — догрівати, догріти
Догрішнть — догрішйти
Догуливать — догулювати
Додаивать, додоить — додоювати, додоїти
Додалбливать, ся — додовбувати, ся
Додалбливаніе — додовбування
Додвигать, додвинуть, ся — досовувати, ся,
досувати, ся, підсовувати, ся, до-
сунути, ся, підсунути, ся
Додержать, додерживать — дотримати,
додержати, дотримувати,
додержувати
Додержаніе — дотримання, додержання
Додолбить — додовбати
Додразнить, ся — додражнйти, ся, додра-
тувати,ся
Додружиться—додружйтися,
потоваришувати, ся
Додувать — додувати
Додуматься — додуматися, домислитися,
доміркуватися, домізкуватися
Додурачиться — додуріти, дожируватися,
допустуватися
Доділать, додільївать — доробити,
дороблювати
Доеніе, дойка — дійво, доїня
Доенка, дойникъ — дійниця, скопець
Дожаривать, дожарить, ся — досмажувати,
ся, досмажити, ся
Дожать, дожимать, дожинать, ся — 1) до-
давйти, дочавйти, (про білизну) —
викрутити, додавлювати і т. и.;
2) дожати (хліб), обжинатися
Дождать, ся — діждати, ся, дочекати, ся,
дотривати
Дождевикъ, дождя и и къ — д. Бздушка
Дождевой — дощовий
Дождить—дощити, (починати)—накрапати
Дождливый — дощйстий, дощуватий,
дощовий
Дождь—дощ,
(маленький)—дощик.—Грибной, мелкій дождь — дрібний дощ,
(дуже дрібний) — мигйчка, мжичка,
мряка. — Крупный дождь —
краплистий, крапчастий. — Проливной дождь
— ливнйй дощ, злива, (сильний та не
довгий) — туча, тучний дощ,
(довгий) — обложний, облоговий
Дожевать, дожевывать — дожувати,
дожовувати
Дожечь, дожигать, ся — допалити,
допалювати, ся
Дожиганіе — допалювання
Доживать — доживати, добувати
Дожиданіе — ждання, чекання
Дожидать, ся — ждати, чекати
Дожить — дожити, добути
Дожрать — дожёрти, дотріскати,
дотюпати, пожерти і т. д.
Доза — давка
Дозванивать, ся — подзвонювати, ся
Дозваться — докликатися, догукатися
Дозволеніе — дозвіл, дозволения
Дозволительный — дозволений, вільний
Дозволить, дозволять — дозволити,
позволити, дозволяти, позволити
Дозвонить, ся — додзвонйти, ся
Дознаваніе — дознавания
Дознавать, ся, дознать, ся — дознавати,
ся, довідуватися, упевнятися,
дізнатися, довідатися і т. д.
Дознаніе — дознания, слідство
Дозобать — додзьобати, додзюбати
Дозолачивать, дозолотить, ся — дозолочу-
вати, дозолотйти, ся
Дозорной — дозорний, дозорець
Дозоръ — обхід, об'їзд
Дозрівать, дозріть — доспівати,
достигати, виспівати, доспіти, достигти
Дозріваніе — достигання
Дозрільїй — доспілий, достиглий
Дозывать, ся — скликати, докликати, ся
Дозіваться — доґавитися
Доиграть, ся, доигрывать, ся — дограти,
ся, дожартуватися, догравати, ся
Доигрьіваніе — догравання
Доильница — доїльниця, рйчка, доярка
Дойный — дійний
Доискать, ся, доискивать, ся — дошукати,
ся, дошукувати, ся
Доискивать — вишукувати, доходити,
дійти
Доисторическій — передісторичний
Дойти — дійти
Доить, ся — доїти, ся
Дока — митець, мистёць
Доказьіваніе — доводження, підпирання
доводами
Доказатель — докажчик, доводець
Доказательный — доказнйй, довідний
Доказательство — доказ, довід. —
Доказательства письменныя — доводи
листовні
Доказать, доказывать — доказати,
довести, доказувати, доводити
Докалить, докаливать — 1) догартувати,
догартовувати; 2) роспектй, роспі-
кати
Докалывать, ся, доколоть — доколювати,
ся, доколоти
Доканчивать — кінчити, докінчувати
Доканчиваніе — докінчування
Докапливать, докопить — докладати,
докласти

Докапчивать
94
Долготерпеливый
Докапчивать, докоптить — докопчувати,
докоптити
Докапчиванье — докопчування
Докапывать, ся, докопать, ся—докопувати,
ся, докопати, ся
Докапыванье — докопування
Докарабкаться — додертися, додряпатися
Докараулить — допильнувати, доварту-
вати
Докармливать, докормить—догодовувати,
догодувати
Докатать, докатывать — докотити,
докочувати, (про білизну) — докачати,
домаґлювати (на маґлі)
Докатить, ся — докотити, ся
Докатыванье — докочування, доточування
Докачать, ся, докачивать, ся — докачати,
ся, (на гойдальці) — догойдати, ся
Докачиванье — докачування.
Докашивать, ся, докосить, ся — докосю-
вати, ся, докосити, ся
Доквасить, доквашивать, ся — доквасити,
доквасювати, ся
Доквашиваніе — доквашування
Докипать, -пьть — докипати, докипіти
Доки сан і є — докисання
Докисать, докиснуть — докисати,
докиснути
Докислый — кислий, доквашений
Докись — докис, доквас
Докладной — докладний
Докладь — доклад, рапорт
Докладывать, докласть,
доложить—докладати, додавати, доводити до ві-
дрма, докласти, додати, довести до
відома
Доклевать — доклювати, доклюкати
Доклеивать, доклеить — доклеювати, (ка-
рюком) — докарючувати, доклеїти,
докарючити
Доклеиваніе — доклеювання
Доклеймить — дотаврувати, дозначйти
Доклонить, ся — дохилйти, нахилити, ся
Доковать, доковывать, ся — докувати,
доковувати, ся
Доковылять — дошкандибати
Доковырять, ся — доколупати, ся
Доколачивать, доколотить—добивати,
добити
^околачиваніе — добивання
околдовать, ся — дочаклувати, довідьму-
вати, доворожйти, ся
Доколь, доколь — доки, докіль
Доконать — доконати
Доконопатить — доконопатити, допаклю-
вати
Докончить — скінчити, докінчити
Докраивать, докроить — докроювати,
докроїти
Докрасить, докрашивать, ся—домалювати,
домальовувати, ся; дофарбувати,
дофарбовувати
Докрасна — до жару, аж почервоніло,
поки почервоніє
Докричать, ся — догукати, ся.
Докрошивать, докрошить, ся—докрйшува-
ти, докришити, ся
Докрутить, докручивать — докрутити,
довертіти, досукати, докручувати
і т.д.
Докручиваніе — докручування
Докручиниться — дожурйтися, досумува-
ти, дотужйти
Докторъ — доктор, лікарь
Докторша — 1) лікарша (жінка лікарева);
ї) лікарка
Докувыркаться — доперекидатися
Докука — докука, докучання
Документъ — документ, папір
Докупать, ся — докупати,ся
Докупать, докупить, ся — докупати,
докуповувати, прикуповувати,
докупити, ся
Докупка — докуповування
Докуривать, ся, докурить, ся —
докурювати, ся, докурити, ся
Докучать — докучати, надокучати,
набридати, обридати
Докучливость — набридливість, уїдливість
Докучливый — набридливий, обридливий,
уїдливий, в'їдливий
Докушать, докушивать — доїсти, доїдати;
допити, допивати
Долавливать, доловить—доловлювати,
доловити
Долазить, дользть — долазити, долізти
Доламывать, доломить—доломлювати,
доломити, доламати
Доламьіваніе —- доломлювання
Долбежь, (частіше) долбежка — зубрячка,
турукання. — Въ долбежка — в
зубрячку
Долбило — долото
Долбать — 1) довбати; 2) турукати, товкти,
зубрити
Йолбленіе — довбання
олбня, долбуха, долбушка — довбня,
довбешка
Долгаться — добрехатися
Долгій, долго—довгий, довго,
(поб.)—довженний, довжезний. — Вотъ и вся
не долга — от і все, та й годі. —
Долгая жизнь — довгий вік. — Долго ли
до бьды? — чи далёко до біди
Долговатый, то — довгенький, ко
Долговременный, но — довгочасний, но
Долговременность — довгочасність
Долговой — довговйй, борговий
Долговьчный, но — довговічний, но
Долговечность — довговічність
Долговязый — довгов'язий
Долгоденствіе — довгий вік
Долгоденствовать — довго жити
Долгогривый — довгогривий, гриватий
Долгольтіе — довгий в;к, довголіття
Долгольтній — довголітній, довговічний
Долгоножка, ком. Tipula — довгоніг
Долгоносикъ, ком. Curculio — довгоновик,
носай, свинка, шашлак
Йол го нь ко — довгенько
олгополый — довгополий
Долгорукій — довгорукий
Долгосрочный — довгостроковий, на
довгий термін
Долгота — довжина, довгість
Долготерпеливый — довготерплячий

Долгоухій
95
Домостроительство
Долгоухій—довговухий, ухань, ухач, (про
свиней) — каплоухий, клапоухий
Долгохвостикъ, пт. Parus candatus —
синиця хвостата
Долгохвостый — довгохвостий, хвостач
Долгошеій—довгов'язий, довгошиїй, -йя, -йє
Долгошея — довгов'яз, йовгошйй
^олгоязычный — язикатий, довгоязйкий
олгь— 1) обов'язок,
повинність.—Исполнять д. — чинити обов'язок. —
Исполнить д. — виповнити, виконати
повинність, обов'язок. — Измінить
своєму долгу — зрадити свою
повинність. — Отдать посльдній д.
покойнику — віддати небіжчикові останню
шану. — Отдать посльдній долгь
природі — віддати Богові душу; 2) довг,
винне, винувате; позичка, борг,
віра. — Вь долгь брать — брати
набір, в позичку. — Вь долгь вірить,
давать — боргувати, на-бір давати,
у позику давати. — Требовать д. —
довг правити
Долевой — частковий, пайовий
Долежать, ся — 1) долежати, ся; 2) (про
овочі) — влежатися, доспіти,
достигти
Долетать, долетьть — долітати, долетіти
Должать — позичати, запозичатися, вдов-
жуватися
Доливаніе — доливання, доточування
Долженствовать — мусити, мати,
обов'язок мати
Должникь — довжнйк, винуватий,
винуватець
Должно — повинно, належить
Должно быть — 1) повинно, мусить бути;
2) мабуть, либонь, десь, десь певно
Должное — повинне, належйтість
Должностной — урядовий, службовий
Должность — уряд, служба, посада. —
Исправляющій должность —
заступник кого
Должный — повинний, належйтий
Должень— 1) повинен, мусить; 2) винний,
винен
Доливать, ся — доливати, ся
Доливка — доливання, досипання
Долизать, долизывать, ся — долизати,
долизувати, ся
Долина — долина; діл, поділ, низькоділ,
низина, (межи високими горами)
— межигір'я, (довга і вузька, на
степах) — балка, (недовга та
глибока) — яр, ярок, (з ліском} — байрак,
(де починається долина) —
придолинок, (де кінчається) — одвёршок
Долинушка — долинонька, долиночка
Долить — долити, досипати
Долой — геть, пріч
Долотить — довбати (долотом)
Долото — долото, (здр.) — долотце
Долу — долі, до долу, вниз, внизу
Дольникъ — спільник
Дольный — низовий, нижній, спідній
Дольше, долі, є — довше
Долізать, долізть — долізати, долізти
Доля — 1) частка; 2) доля, талан
Дома — дома, вдома, в господі, в домівці
Домазать, домазывать — домазати,
домастити, дошмарувати, домазувати,
домащувати, дошмаровувати
Домалывать, ся, домолоть, ся —
домелювати, ся, домолоти, ся
Домарать, домарывать — докаляти,
домазати, домазувати, вйкаляти,
вимазати
Доматывать, домотать, ся — 1)
домотувати, домотати, ся; 2) доцйндрювати,
доцйндрити
Домахнуть — докинути
Домачивать, ся, домочить, ся — домочу-
вати, домочйти, ся
Домачиваніе — домочування
Домашній — 1) хатній, домовий, домів-
ський; наський, свійський.
—Домашній холстъ — до,моткане полотно,
домоткан; 2) домівнйк, ця, домівець.
— Домашніе — домівникй, домівці,
сем'яне, свої. —Домашній человікь—
свій чоловік
Домащивать, домостить—домощувати,
домостити
Домежевать, домежевывать, ся —
помежувати, домежовувати, ся
Домекь, вживається тільки у виразі:
Не вь домекь — не вдогад, не
втямки
Доменная печь — велика піч, гута (на
руднях)
Домести, дометать — домести, домітати
Дометать, дометывать — докидати,
докинути, докидати
Домикъ, домишко — домок, домочок,
хатка, хатинка
Домовитый — господарний, хазяйновитий
Домовитость — господарність,
хазяйновитість
Домовладьлецъ, лица,
домохозяинъ—домохазяїн, господарь дому, домодёр-
жавець, домохазяйка, господиня
дому
Домовничать — домувати, домонтарювати
Домоводь — домар
Домоводство — домівство, господарство,
хазяйство
Домовой —домовий, домовик, дідько
Йомодільньїй — доморобний
омогательство — домагання, допоминан-
ня
Домогаться — домагатися, доправлятися
Домой — до дому, до господи
Домолачивать, домолотить —
домолочувати, домолотити
Домоправитель — управитель (дому), (стар.)
— шафар(ь), доморядник
Домоправительство — доморядництво, до-
моряд
Доморощенный — доморослий, свійський,
свого хову
Домосідство — домонтарство,' домарство
Домосідь, ка — домонтар(ь), ка, домар,
домаха, сидун, (в жарт) — пічкур
Домостроитель — будівничий
Домостроительный — будівнйцький
Домостроительство — будівництво

Домочадець
Домочадець — 1) домівнйк, ця, домівець,
(мн.) — домівці, д. Домашній; 2)
челядинець, (зб.) — челядь, слуга, слуги
Домоустройство — господарство, доморяд-
ництво
Домучить — замучити, замордувати
Домчать, ся — домчати, ся, добігти,
довезти (швидко)
Домь — 1) дім, будинок, (мурований) —
кам'яниця, с(ь)вітлйця, хороми, покої,
(простий) — хата. — Заьзжій — заїзд.
—Молитвенный—молитовня, каплиця,
капличка. — Страннопріимньїй (при
манастирях у запорожців) —
вітальня. — Питейный — шинок, шинк. —
Свой — господа, домівка
Домывать, домыть, ся — домивати,
домити, ся
Домьіваніе — домивання
Домыливать, домылить—домилювати,
домилити
Домыслить, ся, домышляться—домислити,
ся, доміркуватися, домізкуватися,
домишлятися, домірковуватися, до-
мізковуватися
Домьривать, домьрить, ся — доміряти,
домірювати, доміряти, ся
Домьриваніе — домірювання
Домьрь — домір
Домісить, домьшивать, ся — домісити,
домісювати, ся
Домішать, домьшивать, ся — домішати,
домішувати, ся
Домять — дом'яти, домняти
Донашивать, доносить, ся — доношувати,
доносювати, доносити, ся
Донельзя — до краю, до останку, до кінця,
до решти, надто вже, через край,
(про їжу) — до схочу, до нёсхочу
Донести, доносить, ся — і) донести,
доносити, ся; 2) довести до відома,
доводити до відома; 3) денёстй (на кого),
виказати, доносити, виказувати
онесеніе — донесення, доведення
онизать, донизывать, ся — донизати,
донизувати, ся
Донизьіваніе — донизування
Дониманіе — дошкулювання, допікання
Донимать, донять — дошкуляти, допікати,
дошкулити, допекти
Донная трава, донникь, рос. Meliotus alba
Desf. — білий буркун, М. coerulea
Lam. — буркун-зілля, сірозілля, М.
officinalis Lam. — жовтий буркун,
луговий буркун
Донный — 1) донний; 2) буркуновий
Доноситель, ница — докажчик, ця,
викажчик, ця
Донось — донос, виказ
онце — 1) денце; 2) днище
онынь — досі, і досі, до тепер
Донырнуть — допірнути, допурнути
Донышко — денцё
Дообідать — дообідати
Дообьденный — дообідній, перед'обідній
Доострить, доощрять — догострити,
догострювати
Допаивать, допоить — допоювати, допоїти
96 Допрыгаться
Допаивать, допаять—долютовувати, долю-
тувати
Допалзывать, доползти — доповзати,
доповзти, долізати, долізти
Допалывать, дополоть—дополювати,
дополоти
Допальїваніе — дополювання
Допарывать, допороть — допорювати, до-
пороти
Допарьіваніе — допорювання
Допахать, допахивать, ся — доорати,
доорювати
Допахиваніе — доорювання
Допекать, ся, допечь, ся — 1) допікати,
допекти, ся; 2) д. Донимать
Допечатать, допечатывать, ся —
додрукувати, додруковувати, ся
Допивать, ся, допить, ся — допивати, ся,
допити, ся
Допиливать, ся, допилить, ся —
допилювати, допиляти, ся
Допиливаніе — допилювання
Допирать, допереть, ся — причиняти,
причинити, ся
Дописать, дописывать, ся — дописати,
дописувати, ся
Дописка — допис
Дописьіваніе — дописування
Допихивать, допихнуть, ся—допихати, до-
пхати,ся
Допихиваніе — допихання
Доплавить, доплавливать, ся —
дотоплювати, дотопити, ся (до кінця)
Доплакать, ся — доплакати, ся
Доплатить, доплачивать, ся — доплатити,
доплачувати, ся
Доплата — доплата, доплачування
Доплевать, доплевывать, ся — доплювати,
допльовувати, ся
Доплесть, доплетать, ся — доплести,
доплітати, ся
Доплывать, доплыть — допливати,
доплисти, доплйнути
оппльїваніе — допливання
оплясать, доплясывать, ся —
дотанцювати, дотанцьовувати, ся
Доподлинно — напевне, справді, докладно
Дополненіе — 1) доповнення, додавання;
2) додаток, додача
ополнительный — додатковий
ополнить, дополнять, ся — доповнити,
доповняти, ся
Дополусмерти — трохи, мало не до смерти
Допотопный — передпотоповий
Допотьть — допітніти
Доправить, доправлять — виправити,
виправляти
Допраздновать, ся — дос(ь)в'яткувати, до-
празникувати,ся
Допрашиваніе — допитування
Допрашивать, ся — 1) допитувати, питати,
ся; 2) допитати, ся
Допрось — допит, випити, вйпит
Допросчикь — допйтач
Допрудить, допруживать — догатйти, дога-
чувати
Допрыгаться—дострибатися, доплигатися,
доскакатися

Допрыгивать
97
Дослышать
Допрыгивать, допрыгнуть—дострибувати,
доплигувати, дострибнути,
доплигнути
Допрыскать, допрыскивать — допрйскати,
допрйскувати
Допрьіскиваніе — допрйскування
Допрівать — упрівати, допрівати
Допрядать — допрядати
Допрядьіваніе — допрядання
Допускать, допустить — допускати,
припускати, допустити і т. д.
Допусканіе — допускання, припускання
Допущеніе—допуск, допуст, попуск, попуст
Допытать, допытывать — вибити,
вимучити, вибивати, вимучувати
(признання)
Допьяна — доп'яну
Допьвать, допьть, ся — дос(ь)півувати,
дос(ь)півати, ся
Доработать, доработывать, ся—доробити,
доробляти, дороблювати, ся;
допрацювати допрацьовувати, ся
Доработьіваніе — дороблювання
Доравнивать, доровнять — дорівнювати,
дорівняти
Йорвать, дорывать — дорвати, доривати
орисовать, дорисовывать — домалювати,
домальовувати
Дорисовьіваніе — домальовування
Дорога—дорога, шлях. — Большая, торная
дорога — битий шлях, великий шлях,
(стар, і гал.) — гостинець. —
Железная дорога — залізна колія,
залізниця.— Проселочная дорога —
степова, польова дорога. — Почтовая
дорога—стовповий шлях. — Весенняя,
зимняя, літняя дорога — вешняк,
зимняк, літняк. — Установившаяся
дорога — становкйй шлях. —
Ухабистая дорога—вибоїстад.—Уьзженная
д. — утёрта д.; (вдовж берега) —
бережняк, (крута з гори) — узвіз.
— Идти безъ дороги, окольными
путями — навмання, манівцем,
манівцями. — Собираться въ
дорогу—лагодитися, лаштуватися (в догзогу)
Дороговатый, то — дорогенький, ко
Дороговизна — дорожня, дорожнеча
Дорогой, го — 1) дорогий, дорого; 2)
любий, коханий
Дородливый, дородный — огрядний,
опасистий, гладкий, тіловйтий
Дорожать — дорожчати, дорогшати
Дороже — дорожче, дорогше
Дорожить — дорожити, цінити, шанувати
Дорожиться — дорожйтися
Дорожка, дороженька — 1) доріжка,
доріженька, стёжка, стежечка; 2)
доріжка, смужка (в якій тканині);
3) жолобок, рівчачок (вирізаний в
дошці)
Дорожникь — 1) долотце кривё (для
жолобків); 2) подорожник (книжка для
подорожніх)
Дорожный — подорожній
Дорожчатый (плетений чи витканий
смужками) — смугнастий, пасмова-
ний
Доростать — доростати, виростати
Дорубить, дорубливать — дорубати,
прирубати, дорубувати, прирубувати
Доругаться — долаятися
Дорывать, ся — 1) д. Дорвать; 2)
допадатися, доскіпатися
Дорывать, дорыть, ся — доривати, ся,
докопувати, ся, дорити, докопати, ся
Дорізать, дорізьівать — дорізати, докра-
яти, дорізувати, докраювати
Дорьзвиться — допустуватися, догратися
Досада — досада, прикрість, докука, пе-
ресёрдя, злість. — Какая досада! —
яка шкода! яка досада
Досадить, досаждать — досадити,
докучити, надокучити, наприкритися,
досажати, докучати, надокучати,
прикритись
Досадить, досаживать — досадити, доса-
жувати
Досадительный, досадливый, досадный —
досадний, докучливий, прикрий,
обридливий
Досадовать — гніватися, сердитися
Досаливать, досолить, ся — досолювати,
досолити, ся
Досаливать, досалить, ся — досалювати,
домазувати, досалити,
домастити, ся
Досасывать, дососать, ся — досисати, до-
сосати, доссати, ся
Досверливать, досверлить,
ся—досвердлювати, досвердлити, ся
Досель, досель — досі, до сього часу
Досидіть, досиживать, ся — досидіти, до-
сйжувати, ся
Доска — дошка. — Половая д. — мостина,
планйця, стелина, (випилена) — тёр-
тйця, (витесана) — тёс, — AЛ
вершкова) — шалівка, (для покрівлі, драна)
—драниця, дрань, (випилена) — ґонт,
ґбнта. — Кухонная д. — стільниця
Доскабливать, доскоблить — доскромажу-
вати, доскрібати, доскромадити,
доскребти
Доскабливаніе — доскромаджування,
доскрібання
Досказать, досказывать — доказати,
домовити, договорити, доказувати,
домовляти, договорювати
Досказьіваніе — доказування, домовляння
Доскакать, доскакивать — доскочити,
дострибнути, доплигнути,
доскакувати, дострибувати, доплигувати
Доскакаться — доскакатися, дострйбатися
Доскакиваніе — доскокування,
дострибування
Доскребать, доскресть — дос(ш)крібати,
дос(ш)кребтй, дошкря(а)бати
Доскребаніе — доскрібання, дошкря(а)бу-
вання
Дослуживать, дослужить — дослужувати,
дослужити
Дослуживаніе — дослужування
Дослушать, дослушивать, ся — дослухати,
дослухувати, ся, дослухатися
Дослушиваніе — дослухування
Дослышать — дочути
5-22R

Досмаливать
98
Досівать
Досмаливать, досмолить — досмолювати,
досмолити
Досматривать, ся, досмотрьть — 1)
додивлятися, додивитися; 2) доглядати,
дозирати, назирати, пильнувати,
доглядіти, доглянути,
допильнувати
Досмотрщикъ, ца — дозорний, доглядач,
доглядачка t
Досмотръ — догляд, дозір
Досміяться — дос(ь)міятися, дореготатися
Досолить — 1) досолити; 2) допекти,
дошкулити
Досолъ — досіл, досолювання
Досохнуть, досыхать — досохнути,
досихати
Доспать, досыпать — доспати, досипати
Доспьваніе — достигання
Доспьлый — достиглий
Доссориться — досваритися, догризтися
Доставать, достать — 1) доставати, сягати,
досягати, дістати, досягти; 2)
добувати, роздобувати, добути,
роздобути, (з-під чого-небудь) —
видобути; 3) вистачати, вистарчати,
ставати, вистачити і т. д. — Не
доставать — бракувати
Доставаться, достаться — доставатися
припадати, доходити, достатися,
припасти, дійти
Доставить, доставлять, ся — доставити,
приставити, доставляти,
приставляти, достачати, постачати
Доставка — достава, приставка;
достачання, постачання
Доставаніе — діставання
Достаивать, достоять—достоювати,
достояти
Достальной — останній, остатній
Достатокъ—достаток, (частіше мн.) —
достатки, вжитки
Достаточно — доволі, досить; достатно, з
достатком
Достаточный — 1) достатній; 2) заміжний,
заможненький, багатенький
Достаточность — достатність; заможність,
засібність {
Достегать, достегивать — достібати, дості-
бувати
Достигать, достигнуть, достичь — 1)
наздоганяти, наздогнати, настигати,
настигти; 2) досягати, доходити,
добуватися, досягти, осягнути,
дійти, добутися, доп'ястись
Достиженіе — досягнення, осягнення
Достижимо — досяжно, можливо
Достижимость — досяжність, можливість
Достижимый — досяжний, можливий
Достирать — допрати
Достоверность — певність, правдивість
Достоверный, но — певний, правдивий,
певно, запевне, справді
Достодолжный, но — належйтий, повинний,
як слід, належйто
Достойно — як належить, по заслузі, як
слід, достойно
Достоинство — 1) ціна, вага, вартість;
повага. —Сохранять свое достоинство. —
повагу до себе тримати; 2) заслуга.
— По достоинству,— по заслузі; 3)
достоїнство, стан; гідність
Достойный, достоенъ, -стойна — вартий,
варт, а, гідний, достойний
Достопамятный — вікопомний
Достопочтенный — високоповажний,
високошановний
Дострагиваніе — достругування
Достопримечательный — високознамеийтий
Достославный — славетний, хвалебний,
високославний
Достояніе — добро, маєток, майно,
вжитки, достатки
Дострагивать, дострогать, ся —
достругувати, достругати,ся
Достраивать, достроить, ся—добудовувати,
добудувати, ся
Достранствовать, ся — домандрувати, ся
Достригать, достричь — достригати,
достригти
Достройка — добудування, добудова
ДострЄливать, дострьлить—дострілювати,
дострелити, дострілити
Дострілять — вистріляти, повистрелювати;
повипускати (набої)
Достряпать — впоратись
Доступать, доступить, ся — доступати,
доступити, ся, підступити
Доступность — приступність, доступність,
повільність
Доступный—доступний, приступний, (про
ціну) — повільний
Доступъ — доступ, приступ
Достучаться — достукатися
Достывать, достыть — холонути,
простигати, дохолонути, простигти
Достыглый — простиглий
Досугь — дозвілля, вільний, гулящий час.
— На досугЄ — на дозвіллі, вільного,
гулящого часу
Досудиться — допозиватися, дотягатися
Досужесть — здатність, здібність,
моторність
Досужій — здатний, здібний, вдатний,
моторний
Досужный — вільний, гулящий
Досуслить — досмоктати
Досуха — насухо
Досучивать, досучить — досукувати,
досукати
Досушивать, досушить, ся — досушувати,
досушити, ся
Досчатыи — дощаний
Досчитать, ся, досчитывать, ся — долічити,
долічувати, ся
Досчитьіваніе—долічування, дочйслювання
Досылать — досилати
Досыпать, досыпать — досипати, досипати
Досыпать, доспать — досипати,
досипляти, доспати
Досыпка — досипання
Досыта — вдосить, до нёхочу
Досівать, досЄять — досівати, досіяти

Доськать
99
Дошаркаться
Доськать, досьчь — 1) дорубувати,
дорубати; 2) досікати, досіктй
Доталкивать, дотол кать—допйхувати,
доштовхувати, допхати, доштовхати
Доталкиваться, дотолкаться — дотовплю-
ватися, дотовпитися
Доталкиваніе — доштовхування, допйху-
вання
Дотанцовать, ся — дотанцювати, ся
Дотапливать, дотопить—дотоплювати,
дотопити, допалювати, допалити
Дотаскать, дотаскивать, ся — доволокти,
дотягти, доволікати, дотягати, ся
отаскиванье — дотягання, доволікання
отачать, дотачивать — доточити,
приточити, приштукувати, доточувати
і т.д.
Дотачивать — 1) д. Дотачать; 2)
догострювати, догострити
отащить, ся — доволокти, дотягти, ся
отвердить, дотверживать — дозубрйти,
дотовктй, дозубрувати, дотовкати
Дотворить, дотворять — причинити,
причиняти
Дотекать, дотечь — дотікати, доливатись,
дотекти, долитись
Дотеребить, дотбребливать (про кущі) —
дотеребйти, (про вовну, пір'я) —
доскубти, додрати, (про що інше) —
досмйкати, дошарпати, дотерёолю-
вати і т. д.
отереть, дотирать — дотерти, дотирати
отерпливать, дотерпьть—дотёрплювати,
дотерпіти
Дотесьіваніе — дотісування
Дотесывать, дотесать — дотісувати,
дотесати
Дотискать, дотискивать—дотискати, дода-
вйти, додушйти, дотискувати і т. д.
Дотиснуть — додрукувати
Дотла — геть-чйсто, до останку, до решти,
до щенту, до пня, до ноги
Дотолочь, ся — дотовктй, ся
Дотоль — доти, поти, дотіль, до того часу
Дотравить, дотравливать— 1) випасти,
витолочити, випасати, витолочувати;
2) доцькувати, доцьковувати
Дотратить, дотрачивать — витратити,
стратити, витрачувати і т. д.
отребовать — доправити
отревожить, ся — дотурбувати, ся
Дотрепать — дотршати, дотіпати
Дотрескать, ся — дожерти, долопати, до-
тріскати, ся
Дотреснуть — лопнути (до кінця), дотріс-
нути
Дотрогиваться, дотронуться — торкатися,
доторкуватися, торкнутися,
доторкнутися, доткнутися, дотикну-
тися
Дотрудиться—допрацюватися, доробитися
Дотрунить — докепкуватися, доглузува-
тися
Дотушить, ся — догасйти, ся
Дотыкать, доты кать — дотикати, достро-
мйти, дотикати, достромляти
Дотьсниться — дотовпитися,
проштовхатися
Дотягивать, ся, дотянуть, ся — дотягувати,
доволікати, дотягти, доволокти, ся
Доужинать — довечеряти
Доумничаться — домудруватися
Доучать, доучивать, ся, доучить, ся —
довчати, доучувати, ся, довчити,
доучити, ся
Доучиваніе, доучка — доучування
Дохаживать — доходити
Дохвалить, ся — дохвалйти, ся
Дохвастать, ся — дочванитися
Дохватать, дохватывать—дохапати, дохо-
плювати
Дохватить — дохопйти, досягти
Дохлебать — досьорбати
Дохлестать — достьобати, похльоскати
Дохлецъ — бовтюк, розбовток, запорток,
гниле яйце
Дохлопотать, ся — доклопотатися
Дохлый — дохлий, здохлий
Дохнуть — дихнути, хукнути
Дохнуть — дохнути, гинути, падати
Доходить — доходити
Доходный — дохідний
Доходь — дохід, прибуток, користь, зиск
Дохрабриться — дохрабрувати
Дохрапьть — дохроптй
Доцвьлый — доквітлий
Доцвьсть, доцвітать — доц(ь)вістй, до-
ц(ь)вітати, доквітовувати, докві-
тувати
Доцьдить, доцьживать—доцідити, доціжу-
вати
Дочеринь — доччин, а, є
Дочернить — дочорнити
Дочерпать, дочерпывать — дочерпати, до-
черпувати
Дочертить, дочерчивать — дорисувати,
дорисовувати
Дочерчиваніе — дорисовування
Дочесать, ся, дочесывать, ся — дочесати,
дочісувати, ся, дочухати, дочуху-
вати,ся t
Дочирикаться — доц(ь)вірінькатися
Дочесть, дочитывать, досчитывать — 1)
дочитати, дочитувати, ся; 2) долічити,
долічувати, ся
Дочиста — геть чисто, цілком, без останку
Дочистить, дочищать — дочистити,
дочищати
Дочитать, дочитывать, ся — дочитати,
дочитувати, ся
Дочка — доня, донька
Дочь—дочка, (здр.)—доня, донька,
донечка, доненька, доця, (вдована) —
вдовівна, удовівна, (єдина у батьків)
—одиначка, єдиначка,
(перша)—первачка, богданка, (остання) — ме-
зйнка, мезйнна, (бондаря) —
бондарівна, (купця) — купцівна, (писаря)
— писарівна, (різника)— різниківна
і т. д. — Крестная дочь — хрещениця
Дошагать, дошагнуть — доступати,
доступити
Дошалить, ся — допустуватися
Дошаркаться — дочовгатися

Дошатать
100
Дрокъ
Дошатать, ся—І) дохитати, ся; 2)
доволочитися, дошвандяти
Дошвыривать, дошвырять, дошвырнуть —
докидати, дошпурляти, докинути,
дошпурнути
Дошивать, дошить — дошивати, дошити
Дошлый — дорослий, (про хліб) — спілий,
доспілий, достиглий, (про печений
хліб) — випечений
Дошлецъ, дошлякъ — 1) митець, мистёць,
мастак; 2) проноза, пройдйс(ь)віт
Дошумьть — догомонітися, догаласувати-
ся, доґвалтувати
Дошутить, ся — дожартувати, ся
Дощанъ — шаплик, кадіб (р. кадовба)
Дощаной, дощатый — дощаний
Дощечка — дощечка
Дощипать, дощипывать—дощипати,
дощипувати, (пір'я, волосся) — доскубти,
доскубувати
Дощу пать, дощупывать, ся—долапати, до-
лапувати, ся, домацати, домацу-
вати,ся
Доьдать, доьсть — доїдати, доїсти
Доьздить, ся — доїздити, ся
Доьзжать, доїхать — доїздити, доїхати
Доьзжачій — доїзжачий г
Драгоценность — коштовність,
дорогоцінність
Драгоценный — коштовний, дорогоцінний.
— Д. камень -у самоц(ь)вітний
камінь, самоц(ь)віт
Драгунъ трава, рос. Artemisia Dracuncu-
lus L. — острогон, тургун
Дражайшій — найдорожчий, предорогий
Дразнить, ся — 1) дражнити, ся,
дратувати, дрочйти; 2) піддрочувати
Дразненіе — дрочення, дражнення; ятрення
Драка — бійка, тасканина, чубанйна
Драконь — 1) змій (крилатий, баєшний);
2) ящурка (індійська, африканська)
Драма, -тическій — драма, -тйчний
Дранина — дранка, клапоть, клаптик
Драница — дрань, драниця
Драніе — драння, (про волосся) — скубка
Дратва — дратва
Драть — 1) дерти, шматувати, шарпати;
2) скубти, чубити, дерти (за ухо). —
Драть кось — кирпу гнути. —Дереть
по кожь — по-за шкурою мороз
Драться — битися, лупитися, лупцюватися,
скубтися, чубитися, дертися,
пнутися
Драхва, пт. Otis tarda — дрохва, (самець)
— дрохвич, (мале) — дрохвеня,-тко
Драхвиный — дрохв'ячий
Драчка — гребло
Драчливый — битливий, драчлйвий
Драчунь — забіяка, задирака
Драчъ — гёмбедь
Драчливость — битлйвість
Дребедень — недоречність
Дребезгь, (частіше мн.) дребезги — гамуз,
дрізки
Дребезжать — дреньчати, деренчати,
бриніти, брязчати
Дребезжаніе — деренчання
Древесина — деревина (волокно рослинне)
Древесный — деревний, деревовий
Древко (у вил, мітли, черпака) — держак,
держально, держало, (у граблів) —
граблище, (у корогви) — держало,
(у коси) — косовйще, кісся, (у
кочерги) — кочержйще, коцюбйще, (у
списа) — ратище, (у ціпа) — ціпилно
Древній — давній, стародавній, старо-
с(ь)вітський, старовічний,
староденний, старовинний, старожитний,
предковічний. —Древньишій —дав-
незний, найдавніший
Древность — стародавність, старовина,
старос(ь)вітчина. — Глубокая
древность — давня давнина
Древовидный — деревоподібний
Древоточецъ, (ком.) Teredo — шашель
Дреколі — др^чча, кілля
Дреловать — свердлити (у дзиґармай-
хтрів)
Дрель — свердел, свердло, свердлик
Дрема — 1) дрімота? дрімки; 2} рос.
Lychnis flos cucuh L. — смілка,
черевички, боцянки
Дреманіе — дрімання
Дремать — дрімати, куняти
Дрематься — дріматися, на сон клонити
Дремливый — дрімливий
Дремучій — густий, темний (ліс)
Дремучесть — густвина, гущавина (лісова)
Дремучка — сплячка
Дресва — жорства
Дрессировать — муштрувати; заправляти
на що
Дрессировка — муштрування, муштра
Дробина — дробина, шротовйна
Дробить, ся — дробити, ся, кришити, ся
Дробница — шротівниця
Дробный — дробовий
Дробь — 1) дріб'язок; 2) дріб, шріт, (одна
штука) — дробовйна, шротовйна;
3) частка; дріб. (р. дробу)
Дрова — дрова, (здр.) — дрівця
Дровни — санки, (без ящика, кінські) — ко-
пильчакй, (волові) — ґринджоли
Дровоськъ —П дроворуб, рубак; дроваль;
2) ком. Cerambnx — музика
Дровяникъ — 1) дроварь, дроваль; 2)
дровітня
Дровяной—дров'яний. —Д. сарай —дровник
Дрога—розвора
Дроги — бендюги, (водовозні) — кари,
(похоронні) — мари
Дрожалка, рос. Tremella — драглі
^рожаніе — дріжання, тремтіння
рожать — дріжати, труситися, трястися,
тремтіти, тіпатися, (від холоду, в
жарт)—дріжакй їсти.—Дрожащій —
тремтячий, тремкий
Дрожди, дрожжей — дріжчі, дріжджі;
(домашні з тіста) — розчина
Дрожки бьговыя — бігунці
Дрожь — дрігота, здрйги, дріжакй
Дроздь, пт. Turdus musicus — дрізд (p.
дрозда), Turdus merula — кіс (p.
коса)
Дрокъ, poc.Genista—дрік (р. дроку), зіновать

Дрочень
101
Дура
Дрочень — мазун, опёцок
Дрочить — мазати, пестити (дитину)
Другой — 1) другий; 2) йнший, йнчий,
инакший. — Въ другой разъ—другим
разом, йншим часом. — Другое за-
пьлъ — йншої с(ь)піває. — На другой
день — другого дня, на другий день.
— Ни то, ни другое — ні те, ні сё. —
Это другое діло — се йнша річ
Другъ — друг, приятель, (що побратався)
— побратим, (про жінок) — друга,
Жугйня. —Друзья — други, друзі. —
>угъ за другомъ — один за другим,
один по одному. —Другъ за друга —
один за одного. — Другъ друга —
один одного. — Другъ съ другомъ —
між себе, поміж себе
Дружба — дружба, приятельство;
побратимство
Дружелюбный — приязний, ласкавий
Дружелюбіе — приязність, ласкавість
Дружескій, ки, дружественный, но —
приятельський, попрйятельськи
Дружество — приязнь
Дружить, ся — дружити, ся,
товаришувати
Дружище — д. Другъ. — Пойдемъ,
дружище! — ходім, друже!
Дружка — 1) боярин, дружко (приятелі
молодого); 2) пара, рівня. —
Прибрать дружку — підібрати до пари
Дружный, но — 1) дружній, дружно; 2)
одностайний, но, разом
Дрыхнуть — спати, хропака задавати
Дряблый — в'ялий, (про землю) — пухкий,
(про камінь) — дірчастий, (про
дерево та овочі) — трухлий,
трухлявий
Дряблость — зів'ялість; пухкість
Дрябнуть — в'янути, марніти; (про дерево,
овочі) — трухнути, трухлявіти
Дрябьть — деренчати, дреньчати
Дрягать, ся — дриґати; брикати, ся
Дрягота, «Convulsio — дрігота, корчі, (в
лиці) — мишки
Дрязгъ — 1) с(ь)міття, нечисть, бруд;
2) (чартіше мн.) дрязги — плітки,
поговір, поговори, обмова
Дрянить — с(ь)мітйти
Дрянной, дрянным, дрянно — поганий,
паскудний, ледачий, кепський, погано,
паскудно,кепсько
Дрянь — 1) с(ь)міття, нечисть; 2) погань,
негідь; 3) (про чоловіка) — ледащо,
паскуда, погань
Дряхлость — хирність, дряглість, старість
Дряхлый — хирний, підупалий на силах,
підтоптаний
Дряхльть, дряхнуть — хиріти, дрягліти,
упадати на силах, старітися
Дубасить — дубасити, лупити,
лупцювати, періщити
Дубикъ — дубок
Дубина — 1) дубина, дубёць, ломака; 2) (про
чоловіка) — бовдур, лобурь,
лобуряка, убоїще, вбоїще
Дубиноватый — пришелепуватий,
незграбний
Дубить — чинити, вичиняти (шкури), гар-
барювати
Дубка — П чиньба; 2) дуб, дубок (човен з
дуба)
Дублете — д. Дубка 1
Дублеть — другак, дублікат
Дубнякъ — дубняк, дубинка
Дубовка, рос. Veronica Chamaedrys L. —
безвёршки, блакітні очки, одхасник
Дубовый — дубовий. 7- Д. льсъ — дубина
Дубрава — діброва, ліс (густий), гаи
Дубравистый — лісний, лісистий
Дубравный — лісовий, гайовий
Дубровка, рос. Ajuga reptans L. —
суховершки, гостровёршки, дівчача
краса
Дубровникъ, рос. Teucrium Chamaedrys
L. — чебрець лісовий, самосйл; Т.
Scordium L. — скордія, дикий часник
Дубчикъ — дубочок
Дубъ—дерево Ouercus robur—дуб, (здр.) —
дубок, дубочок, дубонько, (поб.) —
дубарь; Q. pedunculata Ehrh. —
нелинь; Q. sessilifiora Sn. — дуб осін-
чук, озимий дуб
Зубье — ломачча
уга — дуга; лук, каблучка
Дуговатый, дугообразный — дужнйй, луку-
ватий> каблучкуватий, вилукуватий
Дуда — сопілка, дуда
Дудакъ — д. Драхва
Дудить — в дуду, в сопілку грати, дудйти
Дудка — сопілочка, дудка
Дудки — дзусь, дзуськи, зась, заськи
Дудочникъ — 1) рос. Levisticum officinale.
Koch — любисток, любйста; 2)
дударь, дударик
удочный — дудковий, сопілковий
удчатый — дудкуватий
Дуло — рура, руля, дуло
Дума — 1) дума, думка, гал,ка; 2) рада. —
Дума городская — міська дума,
ратуша
уманіе — думання, гадання
умать, ся — 1) думати, ся, гадати, ся,
мислити; міркувати, мізкувати;
здаватися, видаватися; 2) дбати. — И
думать забылъ — і гадки не має
Думный — 1) радний, думський; 2)
замислений
Дуновеніе — подих, повів, подув; (на руки
або на шибку) — хукання
Дунуть, дуть — дмухнути, війнути,
подихнути, (про великий вітер) —
бурхнути, бурхати, (на холодне, щоб
потепліло або обтало) — хукнути,
хукати
Дуплистый — дуплинастий, дуплястий,
дупнастий
Дуплить — довбати, видовбувати(дупло)
Дупло — дупло, (широке^ — макітра
Дупловатый — дупчастии, дуплявий
Дупльть — дуплявіти, трухлявіти, порох-
ніти
Дуплянка, гриб Agaricus violaceus L. —
синюха, синяк
Дура — дурна, дурка, (поб.) — дурйнда,
дурепа

Дураки
102
Дымовое
Дураки (гра в карти) — дурень. — Играть
въ дураки — грати в дурня, в кепа
Дураковатый — д. Глуповатый
Дураковъ — дурнів
Дуракъ, дуралеи — дурень, (здр.)—дурник,
йолоп, кёп; дурило, дурнйло,
дурний. — Остался въ дуракахъ —
пошився у дурні. — Дурака валять —
дурника строїти, клеїти
Дуранда — макух(а), (одварений, не дуже
видавлений) — урда, вурда, гурда, (в
жарт) — свинячий сир
Дурацкіи — дурний, йолопський
Дурачекъ — дурник
Дураченье — обдурювання г
Дурачертво — дурість, дур, дуріння,
дурійка
Дурачить — дурити, туманити, туману
пускати г
Дурачиться — 1) дуріти; пустувати,
жирувати; 2) дурника строїти, клеїти
Дурачище — дурнище
Дуренье — дуріння
Дурища — дурйнда, дурепа
Дурмань, рос. Datura Stramonium L. —
будяк, дурноп'ян, дйвдерево, німиця,
коров'як
Дурненькій, ко — поганенький, ко
Дурнишникъ, рос. Xanthium strumarium L.
— залучник, зобник, овечий
реп'яшок, свинки
Дурно — 1) погано, кепсько, зле, негоже,
гидко, паскудно; 2) млосно, нудно.
— Ей дурно сдьлалось — їй млосно
ст4ло, їй знедобрилось, вона
зімліла
Дурковатый, то — поганенький, ко
Дурной? дурень — поганий, недобрий,
негарний, паскудний, бридкий,
гидкий, лихий; злий, кепський,
ледачий. —Дурень лицомь — бридкий,
поганий на виду. — Онь не дурень,,
она не дурна — він, вона нічого собі,
гарненький, гарненька t
Дурнота — 1) негржість 2) млість, нудота
Дурньть — поганіти, поганішати; марніти
Дурочка — дурненька, дурка
Дурь — дур, дурість; блазенство. — Нашла
дурь — дур напав
Дурьть — дуріти і д. Глупіть
Дутикъ, дутышъ— 1) опёцок, пикатий; 2)
тримач, мурмйло; 3) чванько
Дуть — дути, дмухати
Дуться — 1) надиматися, дутися; 2) бур-
моситися
Духи — пахощі
Духоборець — духоборець
Духовенство у- духовенство, духовнйцтво,
духовні
Духовная — духовна, духовниця
Духовность — духовність
Духовникь — духовнйк, духовний отець,
сповідник (с(ь)в'яшеник)
Духовньїй — 1) духовний, безтілесний, без-
тільний; 2) духовний, духовнйцький.
— Д. сынъ, д. дочь — сповідальник,
ця. — Д. завьщаніе — д. Духовная
Духовь день — С(ь)в'ятого Духа
Духовой — духовий
Духота — задуха; духота, душність
Духь — 1) дух; 2) душа; 3) дух, пах,
пахощі; 4) пара. — Вольный
духь—легкий дух. — Духомь — духом, миттю,
вмёнт, вмах. — Испустить духь —
Богові душу віддати. — Не въ духь —
не по собі щось. — Не хватило духу
— не нас(ь)мів, не відважився. —
Придать духу—додати
духу.—Перевести духь — дух звести,
віддихатися. — Собраться съ духомь —
набратися с(ь)мшости, відваги. — Скакать
во весь духь — скакати, бігти що
духу .
Душа — душа. — Безь души — не тямлячи
себе. — Въ душу не йдеть — в душу
не лізе. — Душа въ пятки ушла —
душа не на місті, на душі похололо.
— Отдать на душу — віддати на віру.
— Отвести душу — спочити душею. —
Отъ души — від щирого серця. —
Покривить душею — взяти гріха на
д^шу, схибнути. — По душь -т" по
серцю, до сподоби, до,мйслі. —
Сколько душь угодно — скільки душа
забажає, до схочу. — Съ души тянеть
— з душі верне. — Чуть, держится
душа — тільки душа в тілі, тільки
живий та теплий
Душевный — душевний, щирий, сердечний
Душевредный — душевадний
Душегубець, -бица — душогуб, ка, душо-
губник, -ниця
Душекь, душокь—душок.—Съ душкомъ
(риба, мнясо то-що) — чути, душить, (про
чоловіка) — з норовом, муха в носі
Душеніе — удушення
Душёный—душений. — Д. мясо—душенина
Душенька, душечка — серденько, серце,
душко, дуся
Душеприказчикь—виконавець по духовній
Душистый — запашний, пахучий, пахню-
чий
Душистость — запашність, пахучість
Душитель — душман
Душить — душити
Душица, рос. Origanum vulgare L. —
материнка
Душка — 1) дуся; 2) дужка (кісточка у
птиць)
Душный, но — душний, парний, душно,
парно
Дуэль — поєдинок
Дыба — диба, дибйця, скрипиці
Дыбомъ, дыбы — дуба, горою; цапа, цапки,
цапом, (про волосся) — до гори
(стати)
Дылда — здоровило, вислюган
Дымволокъ — верх (в димарі) t
Дымить, ся — димити, курити, ся, диміти
Йымникъ — курево, курище
ымница — і) д. Дымволокъ; 2) рос. Fu-
maria officinalis Lin. — польова рута,
жйтничка
Дымный, но — димний, курний, но
Дымовникъ — димарь
Дымовое — димовё

Дымовой
103
Дьлежъ
Дымовой—димовий. —Дымовая труба—ди-
марь, бовдур
Дымчатый — димовий, (про масть) —
чалий
Дымъ — дим; курево. — Обратиться въ
дымъ — здимніти
Дынный — динячий
Дыня, рос. Gucurbita mepo — дйня, (різні
породи) —,бовтуха, :бухарка, дрйс-
лявкд, дубівка, зимівка, качанка,
петрівка, татарка. — Внутренность
дыни — жабур, жабуриння, животиння
Дыра — дірка, (здр.) — дірочка
Дыристый — дірявий, дірчатий
Дырить — дірявити, діркувати, дірчйти
Дыриться — дірявіти, дірчавіти
Дырища — діромаха
Дьіханіе — дихання, віддих, подих, дух
Дыхательный — дихальний, дйшний
Дыхлецъ — ядушливий, ядушний
Дышать — дихати; (на що холодне, щоб
зігріти} — хухкати, (сильно від
тяжкої роботи) — хёкати
Дышло (в кінському возі) — дишель, (у
воловому) — вія, (у волових санок)
— роскіп,(половина вія вдовж) —
віїна, (дірка у вії для ярма) — хавёла,
(брус, на котрому держиться вія) —
крижівниця
Дьяволенокъ — чортеня, бісеня
Дьяволъ — диявол, біс, чорт, сатана,
лукавий, нечистий, гаспид, дідько,
(поб.) — чортяка, бісяка; (по місцю)
— домовик, польовйк, лісовик, полі-
сун, водяник, водяний, болотяник
Дьявольскій — д. Бісовскій
Дьяконствовать — дияконувати
Дьякъ,дьячокъ — дяк, дячок
Дьяческііі, льячірт, дьячковскій, дьячковъ —
дяків, дяківрький, дячківський
Дьячество — дяківство
Дьячить — дякувати
Дьячиха — дячиха
Дьва — діва, панна, дівчйца. — Пресвятая
Дьва — Пречиста, Діва Марія, Божа
Мати. — Старая дьва — стара дівка,
літна
Дівать, ся, діть, ся — дівати, ся, діти, ся,
подіти, ся, заподіти, ся
Дьвица, дьвушка — дівчина, дівиця, (ласк,
і здр.) — дівча, дівчинонька,
дівонька, (мн.) — дівчата, (зб.) — дівоцтво,
дівота; панна, панночка, панянка,
(дуже молода) — підліток, піддівок,
(що вінок загубила) — покритка
Дьвица въ зелени, рос Nigella damascena
L. — нечесані панночки, нечоси-
панночки
Дьвицынъ — дівчинин
ДІвическій, дівичій — дівочий, дівоцький,
панянський. —Дівичество, дівство-
ваніе — дівування, дівоцтво. — Про-
весть въ дьвичестві — здівувати,
віддівувати
Дьвичникъ — дівич-вечір, вінкоплетини,
дружбини
ДІвичья —,дівоча (кімната), дівочий покій
Дівка — дівка, (поб.) — дівуля, дівоха
Дівочка — дівчинка, дівча, дівчатко, дів-
ченя, дівонька ,
Дьвочкннъ — дівчин, дівчинин, дівчатків
ДІвочникь — дівчер, дівчатник
ДІвственница — незаймана, невинна, чиста,
правиця
ДІвственньїй — незайманий, непочатий,
цілинний, непорушений
ДІвство —г 1) д. Дівичество — дівочий стан;
2) дівство, невинність; вінець,
вінок. — Лишить дівства — зірвати,
здійняти вінок (в піснях). —
Потерять дівство — вінок загубити,
згубити
ДІвствовать — дівувати, дівочити
ДІвчонка — дівченя, дівчук
Дідина — дідизна
Дьдильникъ, ца, рос. Aegopodium Poda-
graria L. — яглиця
Дідинька — дідусь, дідусик
ДІДИЧНЬІЙ, ДІДОВСКІЙ — ДІДІВСЬКІЙ,
ДІДИЗНИЙ
ДІдовство, дідовщина — дідизна,
дідівщина
ДІдовь — дідів, дідовий
ДІдушка — дідусь, дідусик. — ДІдушка
домовой — дрмовйк, домовий, дідько
Дьдушкинъ — дідів, дідусів
Дідь — дід, (поб.) — дідуган, дідуга,
дідище
ДІеписаніе — дієпис, історія
Діеписатель — дієпйсець, історик
Діеписательньїй — дієпйсний, історичний
ДІйствительно — справді, дійсне
ДІйствительность — дійсність
ДІйствительньїй — дійсний, справжній;
правдивий, певний. —ДІйствитель-
ная жизнь, ціна — правдиве,
справжнє життя, справжня ціна
ДІйствіе—дія; учинок, вчинок; сила, вплив,
справа. — Иміть дІйствіе — мати
силу. — Законъ обратнаго дійствія не
иміеть — закон не має звооотної
(або відворотної) сили. —
Оскорбить дійствіемь — зневажити чинно
ДІйствователь — діяч х
Дійствованіе — чинність, діяння
ДІйствовать — 1) діяти, чинити, робити;
2) мати силу
Дійству ющій — діючий; дієвий, чинний. —
ДІйствующія лица (в драмі) — діючі,
дієві особи, люди
Діланіе — роблення, робота
Ділать, ся — робити, ся, чинити, ся,
творити, ся, діяти, ся, (що лихе) —
коїти, ся, витворяти, ся, виробляти,
ся, (аби як, невміло) — оазграти,
мазгати, партачити. — ДІланньїй —
ррблений. — ДІлающій — роблячий,
діючий. — А что мні ділается? — а
що мені діється? — Ділать кругь —
ко л у вати. — Ділается хуже — гіршає.
— Отъ нечего ділать — з нічого
робити, знечёв'я ,
ДІлежньїй — подільний, роздільний,
дільчий
Дьлежъ — дільба, розділ, поділ, паювання

Дьленіе
104
Еврейчикъ
Діленіе — поділ; ділення
Ділець — дільник, митець, мастак
Ділимость — гюдільність, дільність
ДІЛИМЬІЙ — ДІЛЬНИЙ, ПОДІЛЬНИЙ
Дьлитель — ділйтель
Ділить, ся — ділити, ся, поділяти, ся,
розділяти, ся, паювати, (на два) —
двоїти, (на три) — троїти
ДІлишко г— дільце
Діло — діло, справа; учинок, вчинок;
робота, праця; акт. — Въ самомъ ділі
— справді, справжки. — Въ чемъ діло
— в чім діло, про що річ? — Діло
мастера боится — дільника і діло
боїться. —Дьло естественное,
обыкновенное — с(ь)вітова річ, звичайна
річ. —Дьло плохо—погане діло, кепська
справа. — Дьло только въ томъ, что
бы... — річ тільки про те, щоб... — Зо-
лотыхъ дьлъ мастеръ — золотарь. —
Мое дьло сторона — моя хата скраю.
— Не въ томъ дьло — не в тім річ,
сила. — Не къ ділу — не до, діла. —
— Не твое дьло — не твоє діло? зась,
заськи. — Плевое діло — пусте діло.
— По дьломъ — за діло. — По дьломъ
вору и мука — котузі по заслузі. —
Поймать на дьль, на місті престу-
пленія — злапати, піймати на
гарячому вчинку. — Ратное діло —
військова справа. — Слыханное ли,
виданное ли діло — чи чувано, чи
видано? — Статочное ли діло — чи
подоба, чи годиться? — То ли діло —
нема краще як, нема як. —Тяжебное
діло — позов, справа. — Что мні за
діло — яке мені діло. — Что діло, то
діло — що правда, то правда. — Это
діло—це добре, гаразд. — Это особое
діло — се йнша річ, се йнша стать.
— То и діло — те і знай, тільки те,
тільки й того, що... — Женское діло,
жіноча річ. — Извістное діло, что...
відома річ, що...
ДІЛОВОЙ — ДІЛОВИЙ
Ділопроизводитель — діловод
Ділопронзводство — діловодство,
виконання справ
Дільно — до діла, до речі, до ладу
ЙІльность — додільність, відповідність
Ільньїй — додільний, здатний, путній,
роботящий, працьовитий
Ділянка — ділянка, дільниця
Дьтенышъ (кішки, собаки і т. д.) — котеня,
кошеня, цуценя і т. д., (птиць) —
пискля, голопупок
Діти — діти, дітки, (зб.) — дітвора, малеча,
(чималі) — дітлахи. — Незакоиоро-
жденныя д. — байструкй, байстрята,
жирові діти, падалишні, нешлюбні.
— Сводные д. — зведенята, зведенюкй
ДІтина—, хлопець, парубій, парубійка,
парубійко, парубчйна
ДІтище — дитина
Дітолюбивьій — дітолюбний
Дітолюбіе — дітолюбство
ДІтородньїй — дітородний
ДІторожденіе — дітородини, дітородження
ДІтоубійство — дітогубство, дітовбивство
Діточки — дітки, діточки, дітоньки
Дітская трава, рос. Neottia Nidus avis Rich
— зуби, миколайці, приворотень
ДІТСКІЙ ДИТЯЧИЙ, ДИТИНЯЧИЙ, ДІТСЬКИЙ,
дитинний. — Дітское мЦто,
Placenta uteri — ложйсько, містище
ДІтство — дитинство, мальство, малён-
ство. — Впасть въ дітство —
здитинитися. — Съ дітства — змалку,
змальства, з малого малечку,
змалечку, з дитинства
ДІтушки — дітки, дітоньки, діточки
Діяніе — П дія, діло, учинок, вчинок;
2) (мн.) — діянія, діяння
ДІятель — діяч
Деятельность — діяльність, чинність
Діятельньїй — діяльний, чинний,
роботящий, трудящий, працьовитий,
невсипущий — Принимать діятельное
участіе — брати чинний уділ
Йюже — дуже, сильно
южесть — сила, міць, дужість
Дюжинный — 1) дюжинний; 2) абй-який,
абй-що
Дюжій — дужій, сильний, міцний
Дюжіть — дужчати
Дюймовка — цалівка (дошка)
юймъ — цаль
Дюна — вйспа піскова, дюна
Дягиль, рос. Archangelica officinalis —
дягиль, дзёнгель, дудошник, рёва
Дяглица, рос. Aegopodium podagraria L. —
яглиця
Дядинъ, дядюшкинъ — дядьків, дядин,
дядьківський, стриєчний, вуйків
Дядюшка, дядя — дядько, дядечко, дядьо,
дядя; стрий (материн брат), вуйко
(батьків брат)
Дятелъ, пт. Picus — дятел, жовна, клюй-
дерево, деревоклюй, ятіль, ятлик
Дятелышкъ, дятловникъ, рос. Trifolium re-
ppns L. — хрестики, ^хрещатий
барвінок, сіре-зілля, горішки
Дятлина, дятловина, рос. Trifolium рга-
tense L. — конюшина, трой-зілля,
троян, івасик, дятловина, козине
око
Е.
Евангелисть — евангелиста, євангелй(і)ст
Евангелическій — євангелйцький
Евангеліе — єванглія, євангеліє
Евангельскій — євангельський
Евнухъ — євнух, скіп, скопёць, валах
Еврей — жид, жидовйн, єврей, (поб.) —
жидюга, жидяка, (зб.) — жидова, (здр.)
— жидок, жйдик ,
Еврейка — жидівка, єврейка, жидівочка
Еврейскій — жидівський, єврейський
Еврейчикъ — жидок, жйдик, єврейчик,
(про дитину) — жиденя, жидівча

Евхаристія
105
Епархія
Евхаристія — євхаристія, причастя
Егей, рос. Carex L. — осока
Егерь — стрілець, мисливець, ловець
Егермейстеръ — ловчий
Егоза — 1) (про дитину) — пустун, ха,
брикун, ха, жирун, ха, пустунчик,
брикунёць; 2) кручений, а, дзиґа;
сваволець
Егозить — 1) пустувати, жирувати; 2)
крутитись, вертітись, вовтузитись
Едва, еле — 1) ледве, насилу, всйлу. —
Едва-едва — на превелику силу. —
Едва не — мало не, мало що не,
трохи, трохи що не. — Едва ли —
навряд чи; 2) тільки що, як тільки,
скоро
Единеніе — єднання, єдність, згода
Единиться — єднатися
Единица — одиниця, єдинйця, їденйця
Единитель — єднач, їднач
Единичный — одиничний, їденйчний, поє-
дйнчий
Единичность — поєдйнчість
Единоборець — боєць, перебієць
Единоборство — поєдинок
Единобожіе — однобозство
Единобожный — однобожний
Единобрачіе — одноженство
Единобрачный — одножённый
Единовластитель — самовладець
Единовластіе — самовладство, самовлада;
одновладство, одновластя
Единовременный, но — одноразовий,
разовий, один раз ,
Единовьрецъ, ка — 1) одновірець, ка;
2) старовір, ка
Единовьрный — одновірний, одної віри
Единовьрческій — старовірний
Единовьріе — одновірство
Единогласіе — лад, згода; одностайність,
суголосся, одноголосність
Единогласный, но — одноголосний,
одностайний, одноголосно, одностайно
Единодушіе — односердість, єдність,
однодушність
Единодушный, но — односёрдий, одно-
сердо, односёрдне, однодушний,
однодушно
Единожды — раз, один раз, одного разу
Единоземецъ, единоземка — земляк,
землячка, краянин, краянка
Единокровный — кревний, крівняк, одно-
кровник
Единольтній, ньін — одноліток, ровесник
Единоматерній — одноматерній, єдинома-
терній
Единомьісліе — однодумство, одномйсність
Единомышленникъ — однодумець, односум,
сумісник. — Единомышленникомъ
стать — порозумітися, (на що лихе) —
злигатися, полигатися
Единомышленный — однодумний, односум-
ний, сумісний, одномйсний
Единоначалие — д. Единовластіе
Единообразный, но — одноманітний, но,
однаковий, во г
Единоплеменный — одноплемінний
Единорогъ — однорог
Единородный (син) — єдйнець, єдинак,
одйнёць, одинак, одинчик, (дочка)
— єдинйця, одиниця, (є)одиначка;
єдинородний
Единосущность — одноісність, односут-
НІСТЬ
Единоутробный — єдиноматерній,
одноматерній t
Единственный, но — єдиний, однісінький,
єдине тільки
Единство — єдйність, єдність, єднота
Единый — один, їден, єдиний. — Наединь
— на самоті, самотою
Ежа, рос. Dactylis glomerata L. — мітлиця,
вівсюк, пиріика
Ежеватый — колючий, ущіпливий
Ежевика, рос. Rubus fruticosus L. — ожина
Ежевичный — ожиновий
Ежевременный, но — повсякчасний, но
Ежегодный, но — щорічний, що року, що
году
Ежеголовка, ежеголовникъ, рос. Sparganium
L. — їжача головка
Ежедневный, но — щоденний, щоденно,
щодня, день у день
Ежели — коли, як, як-що
Ежеминутно — що хвидйни
Ежемесячный, но—щомісяшний, місяшний,
но, що місяця
Еженедельный, но — щотижньовий,
щотижневий, потижньовий, потижённий,
що тижня
Еженочно — що ночі
Ежечасный, но — щогодинний, що години
Ежикъ — їжачок, д. Ежъ
Ежить, ся — корчити, ся, щулити, ся
Ежовина — шк^ра їжакова
Ежовый—їжаковий, їжачий. — Ежовая
трава, рос. Echium vulgare L. — синёць,
ранник, громовик.—Держать вь ежо-
выхъ рукавицахъ — в тісних руках
держати
Ежъ, з(ь)в. Erinaceus Europaeus — їжак,
(здр.)—їжачок, (поб.)—їжачйще,
(самиця) — їжачка, їжачиха, (мале) —
їжаченя, -тко
Ей, ей — так, правда, так єсть. — Ей-богу —
їй-богу, далебі, бігме, присяй Богу
Елевый, еловый — ялиновий
Елей — олива. — Елей святый — мйро
Елеородный газъ — олійкуватий газ
Елеопомазаніе — мирування
Елеопомазывать — мирувати
Елеосвященіе—маслос(ь)в'ятіє, соборування
Елеосвящать — соборувати (маслом)
Елка, елочка — ялйнка, гйльцё, ялйнонька
Елочный — ялиновий, гйльцевйй
Ель, рос. Pinus Picea du Roi Endl., Pinus
abies L. — ялина, (здр.) — ялйнка,
смерека (гал.)
Емкій — місткий
Емкость — д. Вместительность
Ендова — жбан, кондійка
Енотъ, з(ь)в. Viverra genetta — янот
Енотовый — янотовий
Епанча — опанча, опанчйна, керёя, бурка
Епархія, епископія — владицтво, єпархія

Епископъ
106
Жара
Епископъ — архиерей, владика, єпископ,
(католицький) — біскуп
Епитимія—покута—Нести
єпитимію—покутувати — Понести, отбыть єпитимію
— спокутувати, відпокутувати
Ералажъ, ералашъ — 1) розгордіяш,
гармидер; 2) нісенітниця; 3)
мішанина; 4) гра в карти (особлива)
Ересь — єресь, єретицтво
Еретикъ, -тическій — єретик, схизматик,
недовірок, єретичний, еретй-
цький
Ерзать, ся — совати, ся, горзатись,
вовтузитись
Ерикь — ярок, балочка (понята водою)
Ерлыкъ — ярлик
Ермакь — жорен (ручний)
Ермолка — ярмулка, ярмурка
Ерошить, ся — 1) куйовдити, ся, кошлати,
ся, кудлати, ся, настобурчувати, ся;
2)кострйчитися, харапудитися
Ерошка — кудла, кудлань, кудлач
Ерофеичъ — травняк, травнячок (горілка,
настояна на різних травах)
Ерунда — бридня, казнащо, єрунда
Ерунокь — вуглйця
Ершиться — огризатися, кострйчитися
Ершь, риба Perca cernua — 1) йорж, язгір;
2) гвіздок (з зубицями до головки)
Ерыга — 1) рибальська сітка (велика);
2) гультяй, гульвіса, п'яниця, піяк
Ерыжничать — піячити, гультяювати
Есауль — осавул, осавула
Если — коли, як, як що. — Если бы — колй-б,
як-бй,бодай, кобй, коб
Естественный, но — природний, но,
натуральний, но
Естественникъ — природник
Естественность — природність,
натуральність
Естество — природа, натура, єстество, єство
Естествознаніе, -вьдьніе—природознавство
Естествоиспытатедь — природознавець,
природодослідник
Есть — є, єсть — Есть ли — чи є, чи єсть?
Ефесъ — ручка, держак (шаблі, меча
тощо)
Ехидна, Coluber berus — гадюка, єхида
Ехидничать, ехидствовать — лукавити
Ехидный — лукавий, злосливий, єхидний
Ехидство—лукавство, злослйвість, єхидство
Еще — ще, іще. — Еще бы — дёж-пак, а тож
пак, тож-пак
Ееимоны — поклони (у великий піст)
Ж.
Жаба — 1) Rana bufo — жаба, (де-які одмі-
ни) — ропуха, короставка; (поб.) —
жабище, (здр.) — жабка, (мале) —
жабеня, -тко; z) Angina — жаба
Жаберный — зябровий
Жабіи — жабиний, жаб'ячий
Жабникь, рос. Filago arvensis L. —
горлянка, грудна травка; 2) Ranunculus —
козелець
Жабовникь, рос. Potentilla argentea L. —
червйшник, червйчник, червоточ-
ник, червець; P. reptans L. — мохна
Жабрей, рос. Linaria genistaelolia Mill. —
дзвіночки, косюркй
Жабры — зябра, зябри, зьобра
Жаворонковъ, жавороночный — жайворон-
ковий, жайворонячий
Жаворонокъ — жайвороня, -тко
Жаворонокь, пт. Alauaa arvensis —
жайворонок, жайвір, жайворошок
Жадничанье — жадування, жадоба; жада
Жадничать — жадувати, ласитись (на що),
хапатися (до чого)
Жадность — пожадливість, хтивість,
захланність, зажерливість
Жадный, но — 1) жадний (чого), жадлй-
вий, пожадливий, жаденний,
хтивий, жадлйво, хтиво, ласо; 2)
зажерливий, захланний, но, неситий,
зажерливо, жерцем, несито
Жажда — згага, спрага; жадоба
Жаждать — жадати, прагнути
Жалга, жагла, рос. Potamogeton L. — ку-
шйр, кушір
Жаленіе — жаління
Жалистый — жаллйвий, жалкий
Жалить — жалити, кусати. — Жалящій —
жалкий, жижкий
Жалкій — 1) бідолашний, сердешний;
2) мізерний, миршавий, злиденний,
нікчемний, нужденний
Жалко — 1) жалісно, жалібно, (здр.) —
жалібненько; 2) жаль, жалко, жалько,
шкода
Жало — жало, (здр.) — жальце, жило
Жалоба — скарга; нарікання, жалі.
Жалобливый — жалісливий, жаліблйвий
Жалобный, но — жалісний, жалібний, но
Жалобщикь — позовник
Жалованіе — надання; обдаровування
Жалованье — плата, платня, удержання,
пенсія
Жаловать — 1) обдаровувати (чим);
надавати (що); 2) шанувати, любити (кого),
мати ласку до кого.—Кь кому — од
Бідувати (кого), бувати (у кого) —
Добро пожаловать! — просимо, милости
просимо, просимо до господи
Жаловаться — жалітися, скаржитися;
позивати (до суду), (на долю) — нарікати
Жалостливый — жалісливий, милосерд(н)ий
Жалостный — д. Жалкій
Жалость — жаль, жалощі, милосердя
Жалче — жалібніше, жалкіше
Жальть — жалкувати, жалувати,
шкодувати, жаліти, шанувати, берегти
Жандармь — жандар
Жара — спека, спекота, жара, жарота

Жаратокъ
107
Желтокрасный
Жаратокъ — припічок, пригрубник
Жаренье — печення, смаження, шкварення,
пряження
Жареное, жаркое — печене, печеня
Жареный — печений, (на маслі) —
смажений, (на салі) — шкварений, (про
молоко, яєшню) — пряжений
Жарить, ся — 1) пектй, ся, (в маслі) —
смажити, ся, (на салі) — шкварити, ся,
(яєшню) — пряжити, ся, (в закритій
посудині) — душити; 2) (про сонце)
— палити, пектй; 3) (різками) —
парити, шмагати, чустрити, шкварити;
4) паритися
Жаркій, ко — гарячий, гаряче, жаркий, ко,
палючий, пекучий, че, шкварнйй,
шкварно, варкий, варко
Жарковатый, то, жарконекъ, ко —
гаряченький, кр, погаря,че
Жаровня — жарівка, жарівниця
Жаръ— 1) жар, жарота, спека, вар; 2) жар,
жарина, (дрібний) — присок; 3) вогонь,
пал (в тілі). — Бросить въ жаръ —
взяти вогнём. — Бросать въ жаръ и
холодъ — вогнём і холодом брати. —
Жаръ сердечный — запаління серця;
4) пал, палкість, запал
Жары — спёка
Жасминный — ясминовий
Жасминъ, рос. Jasminum — ясмйн
Жатва — жнива, жниво. — (Початок жнив)
— зажин, зажинки, (кінець жнив і
празник у жнива) — обжинки,
(починати жнива) — зажинати,
(кінчати жнива) — обжинатися, (збір
жнивний) — ужинок
Жатвенный — жнивний. — Ж. машина —
жатка, саможатка, самокіска
Жать — 1) (жму, жмёшь)—давити, тиснути,
стискати, мулити, чавити; (жну,
жнешь}—жати, (за довг) — віджинати
Жаться — 1) д. Ежиться; 2) тулитися,
тиснутися
Жбанъ — (д)жбан, коновка
Жвало, Mandibulum — щелепи (у комах)
Жвачка — 1) жуйка. — Жевать жвачку —
жуйку жувати, ремиґати; 2) рос.
Scleranthus annuus L. — боровий
проскурник
Жвачный — жуйний
Жгунъ, рос. Capsicum annuum L.—стрючко-
вий, стрючковатий перець, перчиця
Жгутъ — джгут, битка
Жгучесть — палючість, пекучість
Жгучій — пекучий, палючий, смалкий, жиж-
кйй, (про кропиву) — жалкий. —
Жгучій камень, Lapis causticus —
пекельний камінь
Жданіе, жданье — ждання, жданки,
сподівання, сподіванка, чекання
Жданный — жданий, сподіваний
Ждать — ждати, сподіватися, чекати, трі-
вати
Же — ж, же, бо, а. — Когда же? — коли ж? —
Приходи посль, теперь же мнь
некогда — приходь опісля, а(бо)
тепер мені ніколи. — Что же я сдь-
лалъ? — що ж я зробив? — Ну же —
ну бо, нум, нумо
Жевака — жувайло
Жеваніе — жування, жвакання, жмакання,
(про жуйку) — ремиґання
Жеванный — жувании
Жевательный — жувальний
Жевать, ся — жувати, жмакати, жвакати,
(наче жуйку) — ремиґати
Жевокъ — жуваник
Жегало, жегло—жигало, джигало, джигайло
Жезлъ — жезло, жезл, палиця, ціпок, костур,
(архиєрейський, чернецький) —
патериця, (козацької старшини) —
булава, бунчук, (царський) — бёрло
Желаніе — бажання, хотіння, хіть, воля,
(сильне) — жадання, жадоба;
зичення. ,— По собственному желанію—
по своїй волі, самохіть. — Исполнить
желаніе — вволити волю
Желанный, ая — бажаний, жаданий,
бажана, жадана
Желатель — охочий, хотій, хтій
Желательно — бажана річ; хотілось би, ба-
жалось би; кортить
Желательный — бажаний
Желать — хотіти, хтіти, воліти, бажати,
жадати; жйчити, зичити
Желаться — хотітися, бажатися, жадатися;
манутися, кортіти
Желающіи — охочий
Желвакъ — жовна, ґуля, ґуля
Желвастый — жовнуватии, гулявий
Желе — драглі (з ягід, яблуків то що);
кисіль; павйдло
Железа, Glandula — залоза, золуза, (здр.) —
залозка
Железистый — залозуватий
Желкнуть — жовкнути, жовтіти
Желна, пт. Picus martius — жовна
Желобина — жолобина
Желоб истый, желобоватый, желобчатый —
жолобчастий, жолобуватий,
жолобкуватий
Желобить — жолобити
Желобъ, жолобъ—жолоб, (здр.)—жолобок,
(на дереві) — рівчачок, (в бочці для
дна) — втори, (для стікання води) —
ринва
Желтенькій — жовтенький
Желтехонекъ — жовтісінький
Желтизна — жовтизна, жовтина, жовтість
Желтинникъ, желтникъ, желтиица, рос. Rhus
Coninus L. — рай-дёрево, скомпія
Желтить — жовтити
Желто — жовто
Желтоватость — жовтявість, пожовть
Желтобрюхій — жовточеревий
Желтобрюхъ, гад. Coluber — жовтобрюх,
жовтопуз
Желтобрюшка, пт. Motacilla citreola —
жовтобрюшка
Желтоватый, то — жовтявий, во,
жовтуватий, пожовтий
Желтозеленый — жовтозелений, папужний
Желтогрудый — жовтогрудий
Желтокрасный — жовтогарячий, жовточер-
воний

Желтокорень
108
Жерло
Желтокорень, рос. Statice latifolia L. —
кермёк, кірмак; S. tatarica L. —
жовтило, кермёк, кірмак
Желтокъ — жовток, (здр.) — жовточок
Желтосливникъ — д. Аорикосъ
Желтоцвьтникъ, рос. Anthoxanthum odo-
ratum L. — душиця
Желтоцвьтъ, рос. Adonis vernalis L. —
горйц(ь)віт
Желтуха, хвороба Icterus — жовтяниці,
жовтянка
Желтушный — жовтяничний
Желтый — жовтий
Желтьть — жовтіти, жовкнути, (про хліб)
— половіти
Желтяница, рос. Garthamus tinctorius L.
— крокіс, с(ь)вітлйця, с(ь)вітлуха
Желудковый — жолудьовий
Желудникъ, рос. Aesculus — дикий каштан
Желудокъ — жолудик, д. Желудь
Желудокъ — шлунок, живіт, (у животини)
— кёндюх, (разом з кишками
тощо) — тельбух, тельбухи; (у жуйної
животини) 1-й желудокъ —jpyKaB,
2-й ж. — рубець, чепець, 3-й ж. —
книжка, 4-й ж. — сичуг, слиз
Желудочный — шлунковий, животовий. —
Желудочная бользнь — хороба на
шлунок
Желудь? жолудь — жолудь
Желчеше — жовтіння
Желчный — жовчний
Желчь, жолчь — 1) Bilis — жовч; 2) злість
Жельза — залізо, кайдани, закови
Жельзина — жужедиця
Жельзистый — залізистий, залізуватий
Жельзйстый — залозистий
Жельзко — залізце
Жельзникъ, рос. Caragana frutescens Dc. —
дереза, люкрёщя
Жельзный — залізний, желізний.
—Железная дорога — чавунка, залізна
дорога, залізниця, желізниця. — Ж. за-
водъ — рудня. — Жельзныя опилки —
трйни. — Жельзная полоса — штаба,
(на колеса)—шина.—Ж. руда—заліз-
няк, руда, (піскувата) — балаш,
(глиняста) — карінь, карнйста
руда. — Ж. рудникъ — рудня,
рудокопи. — Ж. корень, рос. Centaurea Sca-
biosa L. — волошки, наголоваток
Жельзнякъ — 1) залізняк (камінь і міцна
цегла); 2) рос. Verbena officinalis L.
— залізняк, порплйшник
(вживається на ліки від порплиці), червоні
зірки, суха нехворощ, кошйця
Жельзо — залізо. — Листовое ж. — залізо,
бляха. — Куй жельзо, пока горячо —
коваль клепле, доки тепле
Жельзоторговецъ — залізняк
Жельзце — залізце, залізячка, (поб.) —
залізяка, (зб.) — зцлізячча
Жеманистый — манірний, маніжний
Жеманиться — маніритися, маніжитися,
вивертатися, вихилятися, комезйтись
Жеманиха — манірна, кривляка
Жеманство — манірність, маніжність,
вихиляси
Жеманный — д. Жеманистый
Жемокъ, жемулька — 1) грудка, вальок,
валька (про що липуче або стиснуте
в руці); 2) медяник
Жемчугъ — пёрло, пёрли
Жемчужина — перлина, перлинка
Жемчужница — скойка (з котрої
добувають перли)
Жемчужный — перловий
Жена — жінка, дружина, подружжа, жона,
стара. — Жена бочара, дьяка,
кузнеца и т. д. — бондариха, дячиха,
ковалиха і т. д. — Ж. дяди — дядина. —
Брошенная ж.—лишена, покидячка. —
Вьрная ж.—вірна. — Гражданская
жена — жінка на віру, не вінчана. —
Невірная ж. — не вірна, гуляща. —
Разведенная ж. — розвідка
Женатый — жонатий, оженений
Женинъ — жінчин
Женить, ся — женити, ся, оженити, ся,
одружити, ся, братися, побратцся
Женитьба—гдружіння, жёнення, оженіння,
одружіння, шлюб
Женихъ — жених, (здр.) — женишенько,
(заручений, або на весіллі) — молодий,
молодик, (на весіллі в піснях) —
князь. — Женихъ и невьста —
молодий і молода, молоді, молодята, (в
піснях та речах на весіллі) — князь і
княгиня
Женолюбивый,— бабій, бабич; баболюбний
Женочка — жіночка, жінонька
Женоподобный — баб'ячий, бабкуватий
Женскій — жіночий, жіноцький. — Женскій
полъ — жінки, жінота, жіноцтво,
жіноча стать
Женственность, — жіночність, женність
Женщина — жінка, женщина, (молода) —
молодиця
Жердевой — цибатий; жердовий
Жердина — жердина, бантина, лата
Жердило — цибань, довгань
Жердочка — жёртка, жёрточка, жёрдка,
жёрдочка
Жердь — жердина, дрюк, (тонка) — тичка,
тичина, (в бороні то-що) — глиця,
(для вішання) — жёртка, жёрточка
Жеребая — жерёба, жерёона
Жеребей — 1) жёреб, жеребок, (пустий) —
яловий. — Метать, брать жеребьи —
кидати жёреб, жеребувати, брати
жёреб; 2) пай, пайка, частка (по
жеребу)
Жеребенокъ — лоша, лошатко, лошачок,
(більший) — лошак, лошиця, (з
підстриженою гривою) — стригун,
стригунець
Жеребець — жеребець, огир, огер, (в табуні
для росплоду) — стадник
Жеребиться — жеребитися, ожеребитися
Жеребьевый — жеребовий, жеребковий
Жеребята — лошата
Жеребячій — жеребйний, жереб'ячий
Жеревика, рос. vaccinium Oxvcoccus L.
(Oxycoccus palustris Pers.) — жура-
вйна, журавйха
Жерло, жерловина — джерело, паща

Жерновки
109
Жиже
Жерновки, Lapides cancrorum — жирушки,
ракові очі
Жерновой — жорновий
Жерновъ — жорен, жорна (р. жорен)
Жертва — жертва, охвіра, офіра
Жертвен и и къ — жертівник, жертівня
Жертвенный — жертовний, офірний
Жертвованіе — жертвування, офірування
Жертвователь, ница — жертводавець, жерт-
водавиця, офіровник, ця
Жертвовать — жертвувати, охвірувати,
офірувати
Жертволюбіе — жертволюбність, жертвён-
ність
Жестеръ, рос. Rhamnus cathartica L. —
жостір, крушина
Жесткій, ко — твердий, до, жорсткий,
шкарубкий, мулький, мулки/і, ко
Жесткнуть — твердіти, твердішати,
шкарубіти, шкарубнути
Жесткокрылый — твердокрйлий
Жестокій, ко, жестокосердый — жорстокий,
ко, лютий, то, твердосердий,
немилосердний, но, запеклий, ло
Жестокость — жорстокість, лютість
Жесточайшій — найлютійший, найтяжчий
Жестокосердіе —t твердосерда t
Жестче — твердіше, жорсткіше,
жорсткіше, мулкіше
Жесть — рух t t
Жесть — бляха, біле залізо — Покрывать
жестью — бляхувати. — Покрытый
жестью — бляхований
Жестяникъ — бляхар(ь)
Жестянка — бляшанка
Жестяной — бляшаний
Жестяночный — бляшанковий
Жетонъ — дукач, личман, жетон
Жечь, ся — пекти, ся, палити, ся. —
Крапива жжетс,я — кропива жалить
Жженіе — паління
Жженка — палянка
Жженый — палений
Жибецъ, рос. Dentaria bulbifera L. —
ясенець
Живехонько — скоренько, швиденько,
хутенько
Живительный, но — живущий, цілющий, є
Живить — 1) оживляти, живити; 2)
бадьорити, додавати духу
Живиться — 1) оживлятися; 2) живитися,
поживлятися, користуватися
Живица — живиця
Живность — живність, дріб, дробина
Живо — 1) живо, ясно; 2) швидко, хутко,
прудко
Живодеръ — гицель, живолуп, котолуп,
луп'яр
Живодерня — котолупня
Живое — живе. — Задіть кого за живое —
вразити, допекти до живого
Живой — 1) живий, живущий; 2) жвавий,
моторний, швидкий, хваткий. —
Живая вода: а) кринйшна в.;
б) живуща, цілюща в., д.
Живительный. — Живое серебро — живё
срібло. — Живая віра — тепла віра. —
На живую нитку — на живу нитку,
на швидку руку
Живокость, рос. Delphinium Consolida L.
— сокирки, польові сокирки,
комарові носики, косарики, черевички,
зозулині черевички
Живокость, .рос. Symphytum officinale L.
живокіст, правокіст, костолом,
воловий язик
Живописать — малювати
Живописець — маляр, (жінка його) — маля-
рйха, (син) — малярёнко, (дочка) —
малярівна, (що малює образи,
абиякий) — богомаз
Живописный, но — 1) мальований; 2)
мальовничий, 40
Живописность — мальовничість
Живописцевь — малярський
Живопись— 1) малярство, малювання. —
Заниматься живописью —
малярувати; 2) картина, малювання, малюнок
Живородный — живущий
Живородящій — живородний
Живорыбный садокъ — сажавка, рибник
Живость — жвавість
Животворный — живущий, оживляючий
Животина — животина, скотина,
худобина, товарина
Животное — з(ь)віря (р. з(ь)віряти),
створіння, тварь, (поб.) — тварюка,
(молоде, що годується молоком) — мо-
лошняк. — животное
пресмыкающееся — гад, гадина, плазун
Животный — 1) з(ь)вірячий, животний,
товарячий; 2^ животовий, животковий
Животрепещущіи — живий, живкйй,
живущий; надзвичайно цікавий
Животь—живіт, черево, пузо. —; Надорвать,
надсадить животь — підірватися,
підвередитися t
Животы — добро, маєтки, пожитки, збіж-
жа, манатки
Живучесть — живучість
Живучій — живучий, живущий
Живучка, живучая трава, рос, Ajuga rep-
tans L. — суховершки, горлянка, го-
стровёршки, дівчача краса
Живчикь — 1) жвавий, жёвжик, фертик,
хвёртик, фйнтик, хвйнтик; і)
живчик (пульсова жила); 3) мишка (під
оком)
Живьемь — живцем t
Живіе — жвавіше, живіше, швйдче, хутче,
швидчіш, є, хутчіш, є, мерщій
Жигалокь — д. Бересбрекъ
Жигануть, жигнуть — опекти, опалити
Жиденькій, ко — ріденький, ко
Жидить — розводити,розбавляти
Жидкій, ко — рідкий, ко, тічний, но
Жидкомьръ — д.:Ареометръ
Жидкость — 1) рідкість, тічність; 2) рідке,
рідина, тіч (#. течі) f
Жидовство — жидівство, жидівська віра
Жидоморъ — жмикрут, скупердя, -га,
скупиндя, скнара
Жидьть — рідшати
Жижа — ідшка, рідота
Жиже — рідше

Жизненность
110
Жужелица
Жизненность — життьовість, жизненність,
жйзність
Жизненный — життєвий, жизнённий, жиз-
нянйй
Жизнеописаніе — життєпис
Жизнь — життя; поживання, пробування,
вік. — Влачить жизнь — бідувати.—
Жизнь прожить, не поле перейти
— вік прожити, не дощову годину
пересидіти; вік ізвікувати — не
пальцем перекивати. — Жизнь
безрадостная — безпрос(ь)вітна доля.
— Лишить жизни — згубити (кого),
стратити, одібрати життя. —
Укоротить жизнь — змалити віку. —
Долговременная жизнь—вік довгий. — При
жизни — за життя, за живоття. —
Спасти жизнь — спасти, порятувати
від смерти
Жила—жила, (поб.)—жиляка,
(здр.)—жилка, жилочка
Жилетный — камізельковий
Жилетъ — камізелька, камізелок
Жилець — пржилёць, постояльник, сусіда,
підсусідок. — Онь уже не жилець на
этомъ свьть — йому вже не
животіти, на тонку пряде
Жилистый — жилавий; жильний,
жилуватий
Жилить — шахраювати, шатйрити
Жилиться — силкуватися, намагатися,
пнутися
Жилица, жиличка — пожилиця, постояльни-
ця, сусіда
Жилище — жилля, житло, оселя, мешкання,
домівка
Жилковатый — жилкуватий, волокнуватий
Жилочный, жильный — жильний
Жилять — жалити, кусати
Жимолость, рос. Lonicera — жимолость,
козячий листик, свидь
Жирандоль — лихтарь (великий с(ь)вічнйк)
Жирафь — жирафа
Жирно — 1) жирно, сито; 2) ласо
Жирный — 1) товстий, гладкий,
опасистий, гладун, гладуха, гладйрь,
пухтій; 2) ситий, жирний, масний. —
Жирный блескъ — масний блиск (в
мінералогії). — Жирно будеть —
багато дуже
Жировикь — 1) каганець; 2) камінь Steali-
tes Cardites
Жировой — жировий
Жиротопня, жиротопный заводь — салган
Жируха — 1) рос. Lepidium sativum L. —
жеруха, жируха і Sagina procum-
bens L. — мокрець; 2) гладуха,
гладка (про жінку)
Жирь — жир, сало. — Гусиный жиръ
(витоплений) — смалець. — Заячій ж. —
шкрум. — Рьібій ж. — трін (р. трону).
— Топленый ж. (птичий, баранячий)
— смалець, (що йде на с(ь)вітло) —
лій (р. лою). — (До страви) — омаста,
(що плава зверху якої страви) —
осуга. — (Свинячий, або волячий,
нутровйй) — здір (р. здьору). — (В
тварини на заріз) — нагул
Жиріть — товстіти, товстішати, гладшати,
гладчати
Жирякь — гладун, гладйрь, пухтій
Житейскій — с(ь)вітовйй
Житель, ница — житель, ка, обиватель, ка,
мешканець. — Городской житель —
городянин, містюк. — Сельскій ж. —
селянин, селюк, хуторянин. —
Слободской ж. — слобожанин, слободя-
нюк. — Ж. предмьстья — предміща-
нин. — Ж. степной
местности—степовик. — Ж. ЛІСНОЙ М. — ЛІСОВИК. — Ж.
гористой м. — гірняк. — Ж. луговой м.
— лугарь. — Прибрежный ж. — бе-
режан, бережак. — Ж. долинь —
низовець. — Исконные жители —
тубільці, д. Аборигены. — Ж. По-
л ьсья—поліщук.—Ж. Подоліи—п одо-
лянин, подоляк. — (Якої частини
села, кутка) — кутянин. — (На
другім березі) — тогобічанин
Жительство — мешкання; перебування. —
Видь на жительство — оілет, пашпорт
Жительствовать — жити, мешкати,
просувати
Житникь — 1) Mus agrarius — миша (що
водиться в стиртах та клунях); 2) хліб
(ячмінний)
Житница — хлібниця, крмора (з засіками
на зерно), шпихлір; (часто теж) —
клуня, стодола
Житный — жйтний
Жито — 1) хліб (всякий, в зерні); 2) жито і
ячмінь. t
Жить — жити, животіти; пробувати,
матися, (ціле життя) — вікувати, (літо)
— літувати, (аби як або бідуючи) —
перемагатися, бідувати, (дома) —
домувати, (проміж себе по-братер-
ськи) — брататися, (як сестри) — се-
стрйтися
Житье — життя, поживання
Житься — житися, поводитися, вестися,
матися
Жмурить, ся — жмурити, ся, мружити, ся,
плющит^, заплющувати (очі)
Жмурки — піжмурки, кузьмарки, панас
ці-ці баба, куцю-баба
Жмыхи (з коноплі) — макух(а), (з буряків)
— жмаки
Жмячекь — сніжка
Жнець — >кнець, (здр.) — жёнчик, (мн.) —
женці, женчики
Жнея — жнйця, жнія, женчйха
Жниво — стерня, стернина
Жнитво — жнйво, жнива
Жора — прожора, ненажера, проїсть
Жранье — жертя, лопання, тріскання
Жрать — жерти, лопати, тріскати, жваку-
вати, (про що рідке) — лигати
Жребій — 1) д. Жереоей 112; 2), доля, талан
Жрець — жрець, (мн.) — жерці, офіровник
Жречество — жерцювання
Жречествовать — жерцювати
Жреческій — жерёцький
Жрица — жриця, жрекйня
Жужелица — жужелиця

Жужжаніе
111
Забережный
Жужжаніе — гудіння, дзижчання, дир-
чання
Жужжать — 1) гудіти, густи, дзижчати,
бриніти, дирчати, хурчати; 2)
бубоніти, гомоніти
Жуковатый — трухлий, трухлявий,
червивий (про дерево)
Жукъ — 1) (комаха жорсткокрила Scara-
baeus) — жук, (здр.) — жучок, (самиця)
— жучйха, (молодь) — жученя, жу-
ченята. — Бронзовый жукъ, бронзовка,
Aphovius fassor — олёнка. — Майскій
жукъ, Scarabaeus melolontha —
хрущ, бомбарь. — Навозный жукъ —
гнойовик. — Жукъ носорогъ, Огу-
ctes — волик, (самиця) — коровиця. —
Свьтящійся жукъ — с(ь)вітляк,
блищак. — Оленъ жукъ, Scarabaeus
cervus — рогач, рогаль, розсохач,
щипун, жук-олінь. — Клещатый жукъ,
Forficula — щипавка. — Хльбный
жукъ, Anisoplia austriaca — жук хлі-
боїд, кузка, красулька, красунок,
жйтник, Наливайко, хрущик; 2)
червоточина, трухло, трухлявина,
трухлятина
Жуликъ — босяк, халамидник, ракло
Жупелъ — сірка (ростоплена), жупел
Журавика, рос. Oxycoccos pallustns Pers. —
журавйна, журавйха
Журавленокъ — журавля, -тко
Журавле(и)иникъ, рос. Geranium L'Herit.
— журавельник; Geranium pra-
tense L. — вовча ступа, вовчі лапки,
вовчуга, вовчура
За — за, по, по-за, замість, про. — Бьжать за
докторомъ — бігти по лікаря. — За
мною очередь — моя черга. — За неи-
мьніемь — не маючи; через
відсутність. — Сьсть за столъ — до столу,
за стіл сісти. — Уволенъ за ранами —
через рани. — Послать за себя —
замість себе післати. — За
неспособностью,— через нездатність, через
малоздібність. — За старостью — з
причини старости. — Нога за ногу —
а) помалу; б) слідком, услід
Заалчничать — зажадати
Заальться — зачервоніти, ся
Заартачиться — зноровитися, запручатися,
впертися, зґедзатися, згедзькатися
Заахать — заохати, заохкати
Забава — втіха, утіха, утішка, забавка,
іграшка, виграшка, бавлення
Забавить, ся, забавлять, ся — забавити, ся,
бавити, ся, потішати, ся
Забавникъ, ца — потішник, ця; жартун,
веселун, ха
Забавничать—фіґлі, фйґлі строїти, потішати
Забавный — втішний, забавний t
Забагровіть — зачервоніти, засиніти
Забаклушничать — забайдикувати
Журавлиный — журавёльний
Журавлиха — журавка, журавлиця
Журавль — 1) пт. Ardea grus — журавель,
(поб). — журавлюка, (здр). —
журавлик, (вживається теж иноді) —
веселик; 2) (коло колодязя) — журавель
Журить — вимовляти, картати, лаяти,
гримати (на кого), милити
голову. — Журмя журить — поїдом їсти,
гризти
Журналистика — газетярство
Журналисть — газетяр
Журналъ — часопис, журнал
Журчало, ком. Bombylius — шершень
Журчаніе — дзюрчання,, дзюркотання,
дзюркіт, журкіт, леління г
Журчать — дзюрчати, дзюркотіти,
дзюркотати, бурчати, бриніти. — Журча-
щій — дзюркотливий, буркотливий
Журьба — буркотня, бурчання, лайка,
лаяння, вимовляння, гримання (на
кого).
Жустать, жустерить, жустерлить, жу-
стрить, жущерить — їсти; жувати,
уплітати; лопати, тріскати
Жустйть — полірувати (металічні речі)
Жутко — моторошно, тяжко, важко,
прикро
Жухнуть — 1) линяти, темніти,
темнішати, мерхнути (про олійні фарби,
поліровані речі); 2) шкарубіти,
шкарубнути (про шкуру)
Жучить — лаяти, картати і д. Бить
Жучки — кісточки, ості, скабки (у риби)
Забаливать, забольть — занедужувати,
слабувати, хорувати, занемагати,
(затяжною хворобою, висиляючись) —
занепадати, занедужати, заслабти,
заслабнути, захорувати, похворіти,
похоріти, занемогтй, занепасти
Забаловать, ся — запустувати, ся
Забаллотировать — чорняками закидати,
не вибрати
Забарабанить — забарабанити,
заторохтіти, затарабанити
Забарахтаться — заборсатися, затріпатися
Забариться, забарствовать — запаніти,
спаніти
Забастовать — застрайкувати,
пошабашити
Забаюкивать, забаюкать— 1) заколихувати,
заколихати, залюляти; 2) улещати,
улестити
Забаять, ся — забалакати, ся, заговорити,
ся
Забвеніе — забуття, забуток; забування
Забвенный — забутий
Забезпокоиться — затурбуватися,
стурбуватися
Забезчинствовать — забешкетувати
Забережный — тогобічний, тогобоцький

Забережье
112
Забьгать
Забережье — заберёжжа (місце за
берегом)
Забеременеть — заваготіти, завагоніти,
заважчати, важкою стати, понести,
у вазі стати
Забесьдоваться — забалакатися
Забиваніе — забивання, вбивання
Забивать, ся, забить, ся — 1) забивати, ся,
вбивати, ся, забити, вбити, ся; 2)
затуркувати, приголомшувати, глузд
одбивати. — Забить ножъ, топоръ —
затупити ніж, сокиру. — Забить
тревогу — вдарити на ґвалт, на сполох. —
Забитый — приголомшений, забитий
Забивка — забивання
Забинтовать —умотати, забандажити
Забираніе — забирання
Забирать, забрать, ся — 1) забирати, ся,
забрати, ся; 2) брати набір. —
Забрать въ пльнъ — полонити, у полон,
у бран забрати. — Охота забираеть —
хочеться, кортить. — Хмьль
забираеть — хміль розбирає
Забіяка — забіяка, задирака, задьора, за-
водяка, колотник
Забіячество — задйрство, колотня
Забіячить — задиратися, заводитися
Забіячливьій — задиракуватий, задьорливий
Забіячливость — задиракуватість, задьор-
ливість
Заблаговременный, но — завчасний,
заздалегідний, завчасу, загодя,
заздалегідь
Заблаговестить — заблаговістити,
задзвонити (до церкви)
Заблагоразсудить — розміркувати,
признати за добре
Заблаженствовать — зараювати
Заблажить — задуріти; завередувати
Заблевать, заблевывать — заблювати,
обблювати, обригати, забльовувати
і т.д.
Заблеваніе — заблювання
Заблеклый — зів'ялий, збляклий
Заблекнуть — пов'янути, зблякнути
Заблестьть — заблищати, заблискотіти,
залисніти
Заблеять — замёкати, забёкати, замемё-
кати, замекёкати, замекекёкати
Заблудить, ся — заблудити, ся,
зблукатися; блудом, у блуд піти
Заблудившійся — заблудний
Заблуждаться — помилятися
Заблуждающійся легко — заблудлйвий
Заблужденіе — заблуд, блуд, помилка
Забогатьть — забагатіти, багатшати
Забодать — забуцати, заколоти
Забожиться — забожитися
Забой, ка — 1) забивання; 2) (для лову
риби з палів) — кот, (з хворосту) — яз,
їз, їзок
Заболонка — д. Горбыль
Заболонь — заболонь, біль (Alcurnum в
дереві)
Заболтаться — забалакатися
Забол ганець, ка — задріпанець, задріпан-
ка, задріпа.
Заболтаться — задріпатися
Забольваніе — заслабання, розбіль (р. роз-
болю); захорування
Заборанивать, заборонить — заскорожува-
ти, заволочувати, заскородити,
заволочити
Забористый — міц(ь)нйй
Заборь — 1) набір, брання, набір. — Въ за-
борь 100 рублей — набору 100 карб.,
наорано на 100 карб.; 2) тин, (з
дощок) — баркан, паркан, ділування, (з
палів) — частокіл, (плетений) — пліт
Забота — клопіт, турбота, піклування
Заботить, ся — клопотати, ся, дбати (за,
про...), піклуватися, побиватися,
падькатися, пильнувати, (про свою
честь) — шануватися, (невсипуще) —
невсипати
Заботливость — дбалість, дбайливість,
клопотлйвість
Заботливый — клопітний, дбалий,
дбайливий, клопотлйвий, печаллйвий
Заботный — морочливий
Забражничать, ся — загуляти, роспйтися,
розгулятися
Забраковать — забракувати, прикинути
Забрало — прилбйця, причілля
Забрасьіваніе — закидання
Забрасывать, забросить, ся, забросать, ся —
1) закидати, закинути, ся; 2)
занехаювати, занехаяти, занедбувати. —
— Заброшенный — закинутий,
занедбаний, занехаяний, (про яку річ
мало потрібну або мало значну чи й
зовсім нікчемну) — завалящий, зава-
лющий
Забредить — почати верзти, д. Бредить
Забрезживаться, забрезжиться — на р(ь)віт
благословлятися, сіріти, засіріти
Забренчать — забрязчати, забрязкотіти;
забриньчати, забринькати
Забрить — забрити, заголити
Забрызгать, забрызгивать, ся — забрйз(ь)-
кати, ся, заляпати, ся, задріпати,
ся, забрйз(ь)кувати, ся і т. д.
Забрюзжать — забурмотати, забурчати,
замурмотати, забурчати
Забубённый — гулящий, гульливий. —
Забубённая головушка — шибай-голова,
гультяй, гульвіса, забйй-голова
Забудки, рос. Artemisia vulgaris L. —
забудьки, чорнобиль, нехворощ
Забулдыга — гультяй, піяка
Забунчать — загудіти
Забурлить — 1) заклекотіти, забурхати;
2) забушувати, зашарабурити
Забьіваніе — забування
Забывать, забыть — забувати, забути, ся,
запам'ятати. — Забытое — забуток
Забываться, забыться — 1) забуватися,; 2)
зазнаватися, зазнатися, зарозумітися
Забывчивость — забутливість, забутність
Забывчивый — забутливий, забутнйй, не-
пам'яткйй, непам'ятущий,
непам'ятливий, забудько
Забьганіе — забігання
Забігать, забьжать — забігати, забігти,
(вперед) — попережати, попередити
Забьгать, ся — забігати, ся

Забыл ы и
И
3
Завлад'ыпе
Забьглый приблудний, забплий
Заб'ыъ 1) забп, 1) заворотка,
поворотка, закрут, затока
Забї>і аніе — забп ання
Забї»дсівоваіь — забідувати
Забї»жать - - забігти
Забьливаїь, забьлигь, ся — забілювати,
забіляти,,забілити, ся
Забілка — забипдвання
Забьльїь — забіліти
Заваживаїь, завез гь - завозити, завезти
Заваживаїь, завес і ь — заводиш, завести
Заважничаїь — завеличатись, запишшти,
у пиху піднестись
Завазживаїь, завозжагь — накидати віжки,
завіжкуваги
Заваксигь — заваксувати
Завалень — лёга, лежень, вайло, валюка,
нероба
Завалецъ, рос. Scrophularia nodosa L. —
ранник, підтйнник, смовдь,
старовина, кукулярія, чорна бабка
Завалива і ь, завали гь, ся — 1) завал юва ги,
засипати, закидати, ся, завалити,
ся і т. д; 2) затарасовувати, затара-
сувати (дорогу)
Завалина, завалинка — прйспа, прйсьба,
призьба
Зава іь — завал,завалка
Заваль — заваляще, вибірки
Завальный — завалящий, злёжаний
Завалять, ся — 1) д. Валять, ся (почати);
2) закаляти, ся, завалити, ся,
замурзати, ся; завалятися,
залежатися
Заваривать, заварні ь — 1) заварювати,
заварити; 2) запарювати, запарити
(чай)
Заварка — 1) заварювання, запарювання;
2) запара, цід
Завариваїїіе — заварювання, запарювання
Заварной — запарний
Завастривать, завостриіь, ся —
загострювати, ся,загострити,ся
Заващивать, завощить, ся — завощувати,
завощити, ся
Заведеніе — 1) завід, завод, установа,
заклад. — Богоугодное з. — богадільня. —
Пи і ейное з. — шинок, шинк. —
Красильное з. — красильня. — Трактирное з.
— трахтирь. — Прачешное з. —
пральня. — Учебное заведеніе —
шкільна установа, школа; 2) звичай,
поведенція, завід, порядки. — У насъ
такое заведеніе — такий звичай у
нас, така у нас поведенція, такі
порядки. — У насъ и заведенія такого ньтъ
— сього у нас і в заводі немає, такого
і звичаю у нас нема, сього у нас не
водиться
Завезти — завезти
Завербовать, ся — завербувати, ся,
залучити, ся, пристати до вербунку
Заверезжать — заверещати, завищати
Завернуть, завер гывать, ся — 1) загорнути,
завинути, повити, загортувати, ся,
завивати, ся, загортати, ся; 2)
завернути, завертати
Заверсіка заміна, залічування
Заверсіаіь, заверсіьіваїь замінній,
залічити, заміняіи, залічувані
Завертка — 1) загбртування, 2) ключ,
закрутка (закручувати гайки або
що), 3) завертка (коло дверей),
4) завертні (коло санок)
Заверіьіваніе— загбртування, заі ортання
Завер і ї, і ь, ся, заверчиваїь завертіти, ся,
закрутити, ся, завірчувані,
закручувати, ся
Заверніть — 1) закінчити, покінчані;
2) вивершити
Завес їй,завес іь,ся, заводи і ься завести,
заводити, ся. Завесгь рьчь
зняти, завести гич
Заветшалый — давній, старий
Завепнагь — постарітися
Завечерьгь — запізнитися
Завздорить — засварйтися, счинйти
колотню
Завивать, ся, завить, ся — завивати, ся,
закручувати, ся, заплітати, ся,
завити, закрутити, заплести, ся
Завидливость — завйдливість
Завидливый — завйдливий, завидющий,
заздрісний, заздросливий
Завидно — завидно, заздро, заздрісно
Завидньться — завиднітися, замаячити,
забованіти
Завидовать — завидувати, заздрити, за-
здростити, поривати очі
Завидьіь — забачити, набачити, загледіти,
заздріти
Завизжать — заскавучати, (про поросят) —
закувікати
Завилять — завертіти, закрутити,
завиляти
Завищить, завинчивать, ся — зашрубува-
ти, зашрубовувати, ся
Завиральный — химерний, недоречний
Завираться — забріхуватись, брехати
багато
Завирчивый — брехливий
Зависимость — залежність, підлеглість
Зависимый — залежний, підлеглий
Завистливость — заздрісність
Завистливо — заздро, заздрісно, з
заздрістю
Завистникъ, ца — заздрісник, ця, завйд-
ник, ця
Зависть — зависть, заздрість, завидки,
заздра, заздрощі
Зависьть — залежати
Завитки, рос. Agnmonia Eupatorium L. —
парило, парник, кожушечки,
липник
Завитокъ — 1) почеревина (частина
воловини коло груднини), грудниця;
2) анат. Helix — кляпа; 3) пуколь,
кучерь; 4) закрутка (в хлібі); 5) (в
мережках) — крутик, (в малюнках)
— визерунок, (у рослин) — вусик
Завитой — закручений
Завихать — захитати
Завладьніе — заволодіння, займанщина,
опанування, овлада, здобуття

Завладеть
114
Завязка
Завладеть — заволодіти, заняти,
опанувати, осягти, осягнути, посісти (що)
Завластвовать — запанувати
Завлекательный, но — знадний, знадливий,
во, принадний, привабний, но
Завлеканіе — знажування, приваблювання
Завлекать, завлечь — 1) д. Заволакивать;
2) вабити, надити, принажувати,
манити, приманювати, звабити,
знадити, принадити, приманати
Заводка часовъ — накручування годинника
Заводскій — завідський, фабрйцький,
фабричний
Заводчикъ — 1) завідчйк, фабрикант;
2) привідця
Заводь — 1) завод, фабрика. —
Винокуренный заводь — винниця, ґуральня,
горільня. — Восковой з. — воскобійня.
— Жельзный з. — рудня. —
Кожевенный з. — гарбарня; (де виробляють
козлятину) — хаоатарня.—жестяной
з. — бляхарня. — Кирпичный з. —
цегельня. — Льсопильный з. — тартак.
—Мідноплавильньїй з. — котлярня. —
Металлоплавильный з. — гамарня. —
Мыльный з.—миловарня, милярня. —
Пивоваренный з. — пивоварня,
бровар, броварня. — Поташный з. — по-
ташня, була. — Селитренный з. —
бурти. — Стеклянный, стекольный з. —
гута. — Сухарный з. — сухарниця, су-
харня. — Сахарный, свекловично-са-
харный з. — сахарня, цукерня. — Ов-
чарный з. — вівчарня. — Пороховой з.
—порохівня.—Свинцовый з.—олівня.
— Уксусный з. — оцетарня; 2)
наклад, видання (книжки)
Заводь — затока, сага
Завоеваніе — завоювання, звоювання,
здобуття
Завоеватель — завойовник
Завоевателыюсть — завойовність
Завоевать — завоювати, звоювати, здобути
Завоекь — 1) карк, шия (про худобу);
2) ошийок (шкура з шиї)
Завозить — завозити
Завозиться — завовтузитися, заялозитися
Завозный — завізний, привізний
Завозня — порон, дуб (для перевозу возів
з кіньми через річку)
Заволакивать, ся, заволочь, ся — 1)
затягати, заволікати, затягти, заволокти;
2) Заволакиваеть рану — затягає
рану, рана загоюється. — Заволокло
небо — нахмарилось
Заволгнуть — звохкнути, повохкнути
Заволновать, ся — захвилювати, ся
Завонять, ся — засмердіти, ся
Завопить — заголосити, залементувати,
заволати, зарепетувати
Завораживать, заворожить — замовляти,
замовити, заворожувати, заворожити
Завора — засув
Заворачиваніе — повертання, загортання
Заворачивать, ся, заворотить, ся — 1)
завертати, завернути,ся; 2)загортати,
засукувати, закачувати, загорнути,
засукати, закачати
Заворковать — завуркотати, завуркотіти,
забуркотіти
Заворница — кіл, паля
Заворотень — важниця (піднімати віз),
підойма, підвага
Завороть—поворот, поворотка.—Завороты
поль — приполи
Заворчать — забурчати, забурмотати
Завраться — забрехатися
Завредить — зашкодити, завадити
Завсегда — завжди, завше, все, усе, по всяк
час, завсігдй
Завсегдашній — завсідний, повсякчасний,
разуразний
Завторить — завторувати
Завтра — завтра, узавтра
Завтраканіе — сцідання
Завтракать — снідати
Завтракь — сніданок, снідання
Завтрешній — завтрішній
Завшивьть — завошивіти g
Завьіваніе — завивання, скигління,
скиглення
Завывать — завивати (про вітер, вовка,
собаку), скиглити, заводити,
голосити (про людину)
Завыекъ — 1) потилиця, карк; 2) д. Завоекь
Завыть — завити, заголосити, заквилити
Завівать, завіять — завівати, завіяти
Завьдать — зачути, почути t
Завьдомо — звідома, за с(ь)відом, знаючи;
напевне
Завьдомый — відомий, звісний
Завьдьіваніе — завідування
Завьдывать — завідувати
Завірить, завірять — запевнити,
запевняти, завірити, завіряти t
Завьреніе — запевнення, завірення
Завіса — завіса, заслона
Завісить, завішивать — завісити, запнути,
завішувати, запинати, заслонити,
заслоняти
Завітньїй — завітний, заповітний;
таємний, тайний
Завітренньїй — затишний
Завітреніть — завітритися, зв'янути,
змарніти (від вітру)
Завіть — завіт, заповіт, з'язок
Завіщаніе — 1) заповіт; 2) духовна,
духівниця
Завіщать — заповідати, записати,
відписати, відказати
Завіщатель — спадкодавець, заповітник
Завещательный — заповітний
Завядать, завянуть — в'янути, блякнути,
зав'янути, зблякнути
Завяданіе — в'янення
Завязать, завязывать, ся — зав'язати,
зав'язувати, ся
Завязать, завязнуть — 1) грузнути,
загрузати, угрузати, загрузнути,
угрузнути, вгрузнути; 2) застрявати,
застрянути, застрягати,
застрягнути
Завязить — загрузйти
Завязка — 1) зав'язка, поворозка (для
зав'язування), волока (у постолів);
2) зав'язка (в повісті, драмі)

Завязникъ
115
Заграбаздать
Завязникъ, завязный корень, рос. Tormen-
tilla erecta — дерев'янка, в'язіль
Завязь — в'язь, зав'язь, пуп'янок, пуп'яшок
Завякаться — забрехатися
Завяливать, завялить, ся — в'ялити,
зав'ялити, ся
Завялый — пов'ялий
Загавливаться — загівляти
Загадать, загадывать — загадати,
загадувати
Загадить, загаживать, ся — запоганити,
запаскудити, закаляти, обробити,
запоганювати, ся і т. д.
Загадка — загадка
Загадочный — загадковий; темний
Загадочность — загадковість
Загадьіваніе — загадування
Загаживаніе — запаскуджування,
запоганювання
Заганивать, загонять — 1) заганяти,
загнати; 2) затуркувати,
заморочувати
Загаркать — загаркати, загорлати
Загаръ — смага
Загасать, загаснуть — гаснути, погаснути,
згасати, згасти
Загашиваніе — гашення, загашування
Загатить, загачивать — загатити,
затамувати, загачувати, затамовувати
Загащиваться, загоститься — загостювати-
ся, загостювати, ся
Загвазживать, загвоздить — забивати
гвіздки, загвоздювати, забити
гвіздок, загвоздйти
Загвоздка — 1) забивання, клинцювання;
2) загвіздка, клин, клинок; 3)
закарлюка, закарлючка, закавйка
Загибать, загнуть, ся — загинати, закар-
лючувати, закопилювати, загнути,
ся, закарлючити, ся і т. д.
Загибина, загибь — залім, закрут,
карлючка
Загибка — загинання
Заглавіе — заголовок, оглав
Заглавный — заголовний, початковий
Загладить, заглаждать, заглаживать —
вирівняти, загладити, затерти,
вирівнювати, заглажувати, затирати
Заглазио — взаочі, позаочі, заочно
Заглазный — заочний
Заглазьться — задивитися, заґавитися
Заглохлый — заглушений
Заглохнуться — заглушитися
Заглушать, заглушить — глушити,
заглушати, заглушити
Заглушье — глушина, пустка
Заглядьіваніе — заглядання, зазирання
Заглядывать, заглянуть — заглядати,
зазирати, заглянути, зазирнути. —
Заглянуть къ кому — навідатися (до кого)
Заглядываться, заглядьться — задивлятися,
заглядатися, задивитися, загляді-
тися
Заглядьніе, заглядьнье — 1) задивляння,
придивляння; 2) диво, прйдиво
Загнаивать, загноить, ся — загноювати,
ся, загноїти, ся, загниватися, загнй-
тися
Загнать, загонять — загнати, заняти,
заганяти, займати
Загнивать, ся, загнить, ся — загнивати, ся,
загнити,ся
Загнусить — загугнявити, загунявити
Загньта, загньтка — припічок (та частина,
куди загрібають жар)
Загньздиться — загніздитись, закублитись
Заговаривать, заговорить — заводити,
здіймати, знімати річ, зачинати мову,
замовляти, промовляти,
забалакувати, завести, зняти річ,
забалакати, замовити, промовити,
заговорити, (про кількох) — загомоніти
Заговариваться, заговориться —
забалакуватися, забазікуватися,
забалакатися, забазікатися
Заговляться — загівляти
Заговоренный — замовлений
Заговорщикъ. ца — змовник, ця
Заговоръ— 1) змова; 2) замовляння,
замова, шептання
Заговьнный — запусний, пущальний
Заговьнье — запусти, пущання
Заговьться — заговіти
Загоготать — зареготати, заґелґотати
Заголить, ся, заголять, ся — заголити,
заголювати, ся
Загонщикъ — 1)заганяч; 2) (на полюванні)
— гучок
Загонь — 1) заганяння, займання; 2) гніт.
— Жить въ загонь — в зневазі
жити, поневірятися; 3) загін,
загорода, обора; 4) загін (на ниві)
Загораживаніе — загороджування,
затуляння, затамовування
Загораживать, ся, загородить, ся — загоро-
жувати, ся, обгорожувати, ся,
загородити, ся, обгородити, ся
Загораніе — смагнення, засмалювання;
загоряння, запалення
Загорать, загорьть — засмалюватися,
засмалитися
Загораться, загоріться — загорятися,
займатися, запалюватися, загорітися,
занятися, запалитися
Загорбокъ — карк (частина спини між
лопатками). — Ударилъ въ загорбокъ
— вдарив межи плечі
Загордиться — загордіти, запишніти.
Загоревать — зажуритися, засумувати,
засмутитися, затужити, в тугу вдатися
Загорныи — загірний
Загорода — загорода
Загородный — заміський, позаміський, за-
городній
Загородье — замістя, околиці міста
Загорокъ, загорье — загір'я
Загорьлый — засмалений
Загосподствовать — запанувати
Заготавливать, заготовлять, заготовить, ся
— заготовляти, ся, запасати, ся,
зготувати, зготовити, наготовити
Заготовка, заготовленіе — готування,
запасання
Заготовщикъ, ца — заготовляч, приготов-
ляч, ка
Заграбаздать — загарбати
8*

Заграбить
116
Задержать
Заграбить, заграбливать — 1) загребти,
загрібати; 2) заграбувати, загарбати,
грабувати, гарбати
Заградить, заграждать — загородити,
заступити, загорожувати, заступати
Загражденіе — загорожування; загорода
Загракать — загукати, (про ворон) —
закрякати, закракати, загрувати
Заграничный—загра(я)нйчний, закордонний
Загребальный — до загрібання, до
загортання
Загребаніе — загортання, загрібання
Загребать, загрести, загресть — 1) загро-
мажувати, загрібати, загортати,
загромадити, загребти, загорнути;
2) гарбати,загарбати
Загрезить — зароїтися, марити, ря
Загремьть — загреміти, загрімотіти,
загуркотіти, загрюкотіти
Загривокъ — карк, потилиця; загривок. —
Ударить по загривку — потилишника
дати, по потилиці, по карку
вдарити ,
Загробный — тогос(ь)вітній, загробний
Загрозить — похвалятися
Загромазживать, загромоздить —
завалювати, завалити
Загрохотать — загуркотіти, загрюкотіти,
загуркати
Загрубить, загрубіянить — загрубіянити
Загрубьлость — загрубілість,
затверділість, зашкарублість
Загрубьніе — загрубіння, затвердіння
Загрубьлый — загрубілий, затверділий,
зашкарублий
Загрубьть, загрубнуть — загрубіти, загруб-
нути, затвердіти, затверднути, за-
шкарубти, зашкарубнути
Загружать, загрузить, ся — І) заважувати,
ся, заважити, ся; 2) затоплювати,
затопити, ся
Загрызать, загрызть — загризати, загризти
Загрязнить, ся — закаляти, ся, завалити,
ся, забруднити, ся, замазати, ся,
задріпати, ся, затьопати, ся,
забовтати, ся, забрьохати, ся, за-
хвойдати, ся, запаскудити, ся, за-
калюжити, ся, заляпати, ся
Загрязньть — забрудніти, закалятися,
замазатися
Загубить — загубити, занапастити,
згубити
Загудить — загудіти, загусти,
забринькати, зацигикати
Загудіть — загудіти, загуготіти
Загуливаться, загуляться — загулювати,
ся, загуляти, ся; гультяювати,
запивати; волочитися, віятися
Загуль — гульня, п'янйцтво, запій, піятйка
Загульный — гультяйський
Загуменье — пригумёнок
Загустіть — загуснути, загустіти,
затужавіти
Загуторить — забалакати, почати
розмовляти
Задабривать, задобрить — задобряти,
задобрювати, піддобрюватися,
підлещуватися, підмощуватися
підлазити, підлизуватися (до кого),
підмаслювати, хлібйти, могрйчити
(кого), догожати (кому), задобрити,
піддобритися, підлеститися,
підмоститися, підлизатися, підлізти,
підмаслити, підхлібйти, підмогрй-
чити
Задавать, ся, задать, ся — 1) давати,
завдавати, видавати (вперед);
призначати, загадувати. — Задать жару,
перцу — намилити голову, нагріти
чуба, чуприну, пйнхви дати, дати
перцю з маком, залити за шкуру
сала. — Задавать тонь — перед
вести; 2) щастити, вестись,
поводитись, пощастити, повестися
Задавить, задавливать — задавити,
задушити, задавлювати, задушувати
Задакать — затакати
Задалбливать, задолбить — задовбувати,
завчати,задовбати,завчити
Задаривать, задарить — 1) підкупати,
могрйчити, шдмогрйчувати,
підкупити, підмогрйчити; 2) дарувати,
надарувати (багато)
Задатокъ — завдаток
Задаточный — завдатковий
Задача — 1) задача, завдача, завдання,
загадка, морока (трудна); 2)
щастя, доля, удача. — "Ему ньтъ
задачи— нема йому щастя, долі,
удачі, не щастить, не ведеться
йому
Задачливый, во — щасливий, во, удач-
ний, но
Задвигать, ся, задвинуть, ся — засувати,
ся, засовувати,ся, засунути, ся
Задвигать, ся — задвиготіти, здвигнути,
ся, зарухати, ся порушити,
заворушити, ся, закишіти
Задвижка — засув, засувка
Задвижной — засувний
Задвинутый — засунутий, засунений
Задворка, задворокъ, задворье — задвірок,
задвір'я
Задворяниться — запаніти
Задебеліть — задебеліти; погладчати
Задергать — засмикати, засіпати
Задергивать, ся, задернуть, ся — 1)
завішувати, ся, запинати, ся,
завішати, запнути, ся. — Задернуло небо —
нахмарилось, заволокло хмарами;
2) засмикувати, застувати,
засмикати t
Задеревеньлость — задеревілість
Задеревенелый — задеревілий, задубілий,
закацублий
Задеревеньть — задерев'яніти, задубіти,
закацюбіти
Задержаніе — задержання, затримання. —
Личное задержаніе — арешт, арешту-
вання
Задержать, задерживать, ся — задержати,
затримати, зупинити, запинйти,
спинити, припинити, збарйти,
забарити, загаяти, задержувати,
затримувати, зупиняти, запинйти,
спиняти, ся, гаяти, ся, барити, ся

Задержка
117
Зажирьть
Задержка — задержання, затримання, впин,
упйн, припйнка, загаика, загаянка.
— Безъ задержки — безупинно,
невпинно, негайно
Задивиться — задивуватися, зачудуватися
Задинка — задок
Задирать, задрать, ся — 1) задирати,
здирати, драти, ся, задрати, ся,
здерти, ся; 2) зачіпати, займати,
зачепити, занити, заводитися,
завестися
Задира — причепа, задьора, задирака, за-
водяка
Задирка — зачіпка, причіпка
Задирчивый — причепливий, задьористий,
напраснии
Задичать — здичавіти
Задичить — почати різнити
Задичиться — д. Дичиться (почать)
Задлить, ся — забарити, ся, загаяти, ся,
забавити,ся
Задневать — заднювати
Задникь — задок
Задница — зад, гузно, гуза, гузйця, срака,
купра, гепа, паністара, дупа,
(половинка) — півдупка
Задній — задній. — Заднимъ умомъ крьпокъ
— мудрий по шкоді
Задолжать — задовжйтися, заборгувати,
напозичатися
Задорина — дроска, троска; задирка, дроз-
ка
Задорить — задирати, дратувати, зачіпати,
роспаляти, підштурувати, під'южу-
вати
Задорливость — заїдливість, задйристість,
дражливість
Задорный—заїдливий, задиристий,
дражливий, завзятий, задирливий, задьорний
Задорливый, задорный — завзятий,
заїдливий, заводистий, задьористий
Задорожиться — задорожйтися, заправити
Задоръ — запал, завзяття, заїдливість,
задьор
Задохлый — затхлий
Задохнуться — задихнутися, задушитися
Задребезжать — забрязчати, забрязкотіти,
задереньчати
Задремать — задрімати, закуняти, здріма-
тися
Задрожать — задріжати, затремтіти,
затруситися
Задувать,, задуть — 1) завівати, задувати,
завіяти, задути; 2) задимати,
задмухувати, гасити
Задудить — задудрити, задударити
Задумать, ся — задумати, ся, загадати, ся,
замислити, ся, замірити, ся
Задумчивость — задумливість, замисленість
Задумчивый — задумливий, замислений,
задуманий
Задуриться — роздурітися, розжируватися
Задушать, ся, задушить, ся — задушувати,
ся, задушити, ся, (дитину уві сні) —
приспати
Задушевность — сердечність, щирість
Задушевный — щиросердий, щирий
Задушеніе — задушення, удушення
Задхлость — затхлість, тухлість, прйтхлість,
прйтхля
Задхлыи — затхлий, тухлий
Задхнуться — затхнутися, притхнутися
Задь — зад, гуза
Зады — 1) (в чоботях) — закаблуки; 2)
задок (воза); 3) задвірок, задвір'я;
4) край села, царина; 5) зади
Задымить, ся — закурити, ся, задиміти, ся
Задыхаться — задихатися
Задышать — задихати
Задышка — задуха, ядуха, дйхавиця
Задьвать, задьть — зачіпати, чіпляти, ся,
зачепити. — Не задьвай меня — не
зачіпай, не руш, не займай мене
Задьлатц задьлывать, ся — заробити,
заробляти, забивати; (камінем) —
замурувати, (в мур) — вмурувати,
зашпаклювати, зашпарувати
Задьлка— 1) закладання, замурування,
забивання, зароблювання
Задьлъ — заробіток, зарібок (від штуки),
заділля t
Задьльный—від роботи, задільний,
поштучний. — Задьльная плата — плата від
роботи, задільна плата, заробле-
нйна
Заді льє — панщина
Заегозить — заметушитись, задріботіти
Заедино — заодно, спільно, вкупі, заразом
Заемный — позичковий, позичальний
Заемщикъ — позичальник, позйчник
Заемъ — 1) позичання; 2) позика, позичка
Зажаривать, ся — запікати, запекти,
засмажити, ся
Зажать, зажимать — 1) затулити, затуляти,
затиснути, затискати. — Зажать
кому ротъ — зацитькати
Зажелклый — зажовклий
Зажелкнуть — зажовкнути
Зажелтить — зажовтити
Зажелтьть, ся — зажовтіти
Зажечь, ся, зажигать, ся — запалити,
запалювати, роспалювати, ся
Заживать, зажить — 1) заживати, зажити;
2) загоюватися, затягувати, ся,
затягати, ся. — До свадьбы заживетъ
— загоїться, поки весілля скоїться
Заживить, заживлять, ся — гоїти, загоїти,
загоювати, ся. — Заживляемый —
гойкий. — Заживляющій — гоючий
Заживленіе — загоювання, гоїння
Заживо — живцем
Зажига — заводчик, привідця, привідчик
Зажиганіе — запалювання, зас(ь)вічування
Зажигатель, ница — палій, підпаляч, ка
Зажигательный—запалюючий, запал(ь)нйй.
— Зажигательный спички — сірники,
сірнички
Зажигательство — підпал
Зажиливаніе — замохування
Зажиливать, зажилить—замохувати,
замотувати, замохати, замотати, замантйти
Зажилой — зажйтий, зароблений
Зажинать, зажать — зажинати, зажати
Зажинъ — зажин, зажинки
Зажирьлый — розгладлий, опасистий
Зажирьть — розгладнути, роспастися

Зажитое
118
Закармливаніе
Зажитое, зажитокъ — статок, достаток,
зажиток, придбання
Зажиточность — заможність
Зажиточный, но — заможний, достатній, з
достатком, засібний. — Быть зажи-
точнымъ — статкувати
Зажмуриваніе — замружування, зажмуру-
вання
Зажмуривать — зажмурювати, зажмурува-
ти, замружувати, заплющувати
Зажога — запал, охват, підпал (у коня)
Зажора, зажорина — підталина, баюра
Зажужжать — загудіти, задзижчати,
забриніти
Зажурчать — задзюрчати, задзюркотіти
Зажухнуть — поблякнути, зблякнути,
полиняти, померхнути
Зазвать, зазывать — закликати, запросити,
зазвати, закликати, запрошувати,
зазивати
Зазвеньть — задзвеніти, задзенькати
Зазвонить — задзвонити
Зазвонщикь — дзвонарь, паламарь
Зазвучать—зазвучати, забрязчати, залунати
Заздравный — заздоровний
Зазеленить, ся — зазеленити, ся
Зазеленьть — зазеленіти
Зазимовать — зазимувати
Зазимье — заморозки
Зазирать, зазрьть — закидати (чим),
дорікати, докоряти, допікати
Зазнаваться — зазнаватися, зазнатися,
зарозумітися
Зазноба — 1) заморозь; 2) закохання,
любощі, чарощі, причарування; 3)
зазнобушка— коханка, коханочка, мила
любка, сухотонька, чарівниченька
Зазнобить, зазноблять— 1) заморозити, за-
морозювати; 2) причарувати, при-
кохати, причаровувати
Зазорный — ганебний, ганьблйвий,
докірливий сороміцький, безсоромний
Зазорь — сором, соромота, ганьба
Зазрьніе — докір), догана, закид, зазір. —
Безь зазрьнія — без зазору, без докору
Зазубривать, зазубрить, ся —
вищерблювати, щербити, ся, визублювати,
визубити, ся
Зазубрина — щербина, щерба, зубець, зазу-
бень
Зазубристый — щербатий, зубцюватий
Зазудьть — засвербіти
Зазьіваніе, зазывъ — закликання, заклик
Зазычать — задзижчати
Зазіваться, зазьвываться — задивитися,
заґавитися, задивлятися, загавлю-
ватися, ґави ловити
Зазябать, зазябнуть—замерзати, замерзнути
Зазяблина — примерзле
Зазяблый — замерзлий, примерзлий
Затрать, ся — заграти, ся
Заиірьіваніе — загравання, жартування
Заигрывать — 1) загравати, перегравати;
2) жартувати, пустувати
Заика — заі(гй)ка, недоріка
Заикаться, заикнуться — заї(гй)куватися,
заї(ги)катися, запинатися, заї(ги)к-
нутися, запнутися
Заикливость — заї(гй)кливість
Заикливый, заиковатый — недорікий, за-
ї(гй)куватий
Заимка — займанка, займисько
Заимодавецъ — позичальник, боргівник, по-
зичкодавець
Заимодательство — позичання, боргування
Заимообразный, но — позичковий, у позичку
Заимствованіе — позичання, запозичення
Заимствовать— 1) позичати; 2) переймати,
запозичати t
Заиндивьть — запушитися, зашитися
Заинька — зайчик
Заинтересовать, ся — заінтересувати, ся,
зацікавити, ся
Заискиваніе — запобігання ласки,
підлещування, (до жінки) — залицяння
Заискивать — запобігати ласки, (в кого) —
підлещуватися, підсипатися,
прилащуватися, шйлитися
Заискриться — зайскритися
Зайти, заходить — зайти, заходити. (Про
сонце, місяць) — зайти, сісти, лягти,
закотитись. — Зайти къ кому либо
— заві(и)тати до кого
Зайченокъ — зайченя
Заячина — заячина
Закабаливать — поневолити, закріпощати
Закаблучье — закаблук
Закаверзить — заковерзувати, закрутити
Закадить — закадити
Закадычный — заприсяглий
Заказать, заказывать — загадати,
замовити, загадувати, замовляти
Заказъ — замовлення, загадання
Закаиваться, закаяться — зарікатися, за-
ріктйся, закаятися
Закалать, ся — заколювати, заколоти, ся
Закаливаніе — гартування
Закаливать, закалить, ся — загартовувати,
загартувати,ся
Закалина — закал, (здр.) — закалець
Закалистый — з закальцем, глевкий
Закалка — гартування; гарт, загарт,
(посудина) — гартйця
Закалякать, ся — забалакати, ся,
затуркати, ся
Закаменьлость — скам'янілість
Закаменьлый — 1) скам'янілий; 2) запеклий
Закаменіть — скам'яніти
Заканчивать, закончить, ся — закінчувати,
закінчити, скінчати, ся
Закапать, ся, закапывать, ся — закрапати,
закапати, ся, забрйз(ь)кати, ся,
закрапувати, ся і т. д.
Закапчиваніе—закопчування, закурювання,
задимлювання
Закапчивать, закоптить, ся — задимляти,
закурювати, зав'ялювати,
задимити, ся, закурити, зав'ялити, ся
Закапризничать — завередувати, захимеру-
вати, закапрйзити, запримхувати
Закапывать, закопать, ся — закопувати,
закопати, ся
Закаркать — закрякати, закракати,
закаркати
Закармливаніе — загодовування, загоду-
вання

Закармливать
9
Законный
Закармливать, закормить — загодовувати,
загодувати, обгодовувати,
обгодувати
Закартавить — загаркавити
Закатать, закатить, закатывать, ся— 1)
закотити, заточити, закочувати,
заточувати; 2)закачати, закачувати
Закатъ — захід
Закатываться — закочуватися, (про сонце)
— заходити, лягати, сідати
Закачать, закачивать, ся — заколихати,
заколисати, загойдати, заколихувати,
заколисувати,загойдувати, ся
Закашивать, закосить, ся — закошувати,
закосювати, закосити, ся
Закашлять, ся — закашляти, ся,
забухикати, закахикати
Заквакать — заквакати, закрякати, закум-
кати (про жаб), закрякати,
закахкати (про качок)
Закваска—розчина, дріжджі, (з тіста) —
опара, (для квасу) — квасило, росквас
Заквасить, заквашивать — заквасити,
заквашувати, (про тісто) — розчинити,
вчинити,розчиняти, вчиняти
Закеркать — закі(и)ркати, закі(и)рчати
Закивать — закивати
Закидной — закиднйй. — Закидные рукава
— вильоти
Закипать, закипіть — закипати,
закипіти, заклекотіти
Закисать, закиснуть — закисати, скисати,
квасніти, закиснути, скиснути
Закись — закис
Закичиться — запишатися, загордувати,
зачванитися
Закишьть — закишіти, закомашйтися
Закладка — закладини; 2) закладка,
замурування; 3) запрягання
Закладная — заставний, закладний лист
Закладодержатель — закладодёржець
Закладчикъ — заставник, закладник
Закладі. — застава, заставщйна, заклад
Закладывать, закласть, заложить, ся —
П закладати, закласти, заложйти;
2) запрягати, запрягти; 3)
заставляти, застановляти, заставити,
застановити, ся
Закланіе — заколювання
Заклевать — задзьобати, заклювати, за-
клюкати
Заклегтать — заклекотати
Заклеивать, ся — заклеювати, ся, (карю-
ком) — закарючувати, ся
Заклейка — заклеювання
Заклеймить— 1) потаврувати, позначити;
2) заплямити
Заклепа — заклепка, нюта
Заклепать — заклепати, занютувати, взяти
у нюти, (про кайдани) — закувати,
забити
Заклинаніе — закляття, заклинанння
Заклинать, заклясть — заклинати,
заповідати, заклясти, заповісти (з
клятьбою)
Заклинаться — заклинатися, клястися,
зарікатися
Заклинивать, ся — заплішувати, ся, заклин-
цьовувати, ря
Заклинка — заплішування, клинцювання
Заклокотать — заклекотіти, забулькотіти
Заклохтать — заквоктати
Заклубить, ся — заклубити, ся
Заключать, ся, заключить, ся — 1)
замикати, замкнути, ся. — Заключить въ
тюрьму — посадити в тюрму. — 3. въ
оковы — забити, закувати в
кайдани; 2) постановляти, постановити. —
Заключать договоръ — умовлятися,
складати, ухвалювати договір. —
3. миръ — згожувати, годити мир,
замиряти, замирити; 3) мати в
собі, містити в собі, заключати; 4)
закінчити, закінчити; 5) виводити,
вивести
Заключеніе — 1) засажування, замикання,
арештування, (стар.) — в'язёння,
ув'язнення, (місце) — в'язниця,
неволя, тюрма; 2) вивід, доміркування,
закінчення, приконёчча. — Въ
заключеніе — напослідок, наприкінці,
наостанку, нарешті. — Заключеніе
братства — братання. — 3. мира —
замирення. — На заключеніе — на
вирішення. — Сдьлать своє заключеніе
— висловити своє міркування
Заключенникъ, ца — 1) нево(і)льник, ця,
арештований, а, в'язень,
кайданник, колодник; 2) пустельник,
скитник, самітник, ця
Заключительный — приконёшний, останній
Заклятіе — закляття
Заклятый — заклятий, запеклий
Закобенить, ся — заманіжитися,
заламатися, задаватися
Заковка — закуття, кування
Заковать — закувати, закути, забити. —
Закованный — закований, закутий
Заковыка — закарлючка, колінце
Заковырять — заколупати, закопйрсати
Закожный — підшкурний, зашкурний
Закокетничать — заманіритися, закокету-
вати
Закоковать — закувати
Закокотать — засокотати
Заколачивать — закалатувати, забивати,
затовкати
Заколоситься — заколоситися
Заколдовать — зашептати, заворожити
Заколебать, ся — заколихати, ся,
захитати, ся, завагатися
Заколесить — заколувати
Заколобродить — заколобродити,
закрутити, заколотити
Заколоть — заколоти, сколоти, зашпигати,
заштрикати
Заколченожить, заколчить —
зашкандибати, зашкатульгати
Заколыхать, ся — заколихати, ся,
заколисати, ся, загойдати, ся
Закольть — задубіти, заклякнути
Законникъ — законник, юриста, правнйк
Законнорожденный — законний, шлюбний
Законность — законність, правність
Законный — законний, правний

Законоблюститель
120
Закусать
Законоблюститель — законодоглядач,
сторож права
Заноновьдъ — законознавець
Законовьдьніе — законознавство,
правознавство
Законодатель — законодавець, праводавець
Законодательный — законодавчий, право-
давчий
Законодательство — законодавство, право-
давство
Законопатить — законопатити, зашпаґ(к)-
лювати, зашпарувати
Законоположеніе — законотвёрдження;
закон
Законопреступнику ца — законоломець,
праволомець, переступник закону
Законопреступный — законоломний, право-
ломний
Законтрактовать, ся—домовити, ся,
законтрактувати, ся
Закопченіе — закурення, задимлення, за-
гнічення
Законъ— 1) закон, закін, право. —Нарушать
законъ — ламати закон; 2) віра
Закопка — закопування
Закопошиться — заворохобитися,
заворушитися, закомашйтися, закишіти,
заметушитися t
Закоптіть — закоптіти, ся, задиміти, ся,
закуріти, ся. — Закоптьлый —
задимлений, задимілий, закурений
Законъ — шанець t
Закоренілості» — закоренілість; запеклість,
заїдливість
Закореніть — закоренитися. —
Закоренелый — закоренілий; запеклий, забісо-
ваний
Закоржавіть — закоржавіти, задубіти
Закорпіть — загмйрятися, заснйдіти
Закортышки — плечі
Закорюка — 1) карлючка, закарлючка;
2) притичина, завада
Закорючивать, ся — закарлючувати, закан-
дзюблювати, ся
Закорючистый — карлючкуватий, крутій
Закосить, ся — 1) закосити, ся; 2) косо
глянути
Закосньлый — закам'янілий, затверділий,
задубілий, заниділий, закацюблий,
Закосньлость — закам'янілість,
затверділість, задубілість
Закосніть — затверднути, задубіти,
занидіти, закацюоіти
Закостенелый — скостенілий
Закостеніть — скостеніти
Закось — сіножать
Закоулокъ — заулок, зазубень; закуток,
закапелок, закамарок (в хаті)
Закочевать — закочувати, затаборувати
Закоченільїй — задубілий, закляклий
Закоченіть — задубіти, заклякнути
Закрадываться — закрадатися
Закраивать, закроить — закроювати,
закроїти, закраювати, закраяти
Закраина — і) край, беріг; 2) крига з берега
Закракать — закрякати, закрюкати
Закрапать — закрапати, забрйз(ь)кати
Закраска — закрашення
І Закрашивать — закрашу(сю)вати,
замальовувати
Закрасніть, ся — зачервоніти, ся
Закрасоваться — закрасуватися,
запишатися, захорошйтися
Закрестить — похрестити
Закривина — закарлюка
Закривить, ся, закривлять, ся —
скривити, ся, скривляти, ся, закарлючи-
ти, ся
Закритиковать — закритикувати, загудити
Закричать — загукати, закричати, (сердито)
— загримати, гримнути,
(несамовито) — заверещати, (з плачем) —
зарепетувати і т. д.; д. Кричать
Закрои, закройка — зарізка, закрайок; за-
краювання, краяння, кроїння
Закройня — закройня
Закроить — закроїти, закраяти
Закромъ — засік, (для кукурузи) — кошнйця
Закруглить, закруглять, ся — закруглити,
закруглювати, ся
Закружить, ся — закружляти, завертіти, ся
Закрутень — вихор, вир, крутінь
Закрутить, ся, закручивать, ся—закрутити,
завертіти, закручувати,
завірчувати, ся
Закручиниться — зажуритися, затужити,
засумувати
Закрывать, ся — \) закривати, затуляти,
зачиняти, (с(ь)віт) — заступати, (піч)
— заслоняти, (щільно) —
затушковувати, (очі) — заплющувати. —
Закрылись уста, глаза — склепилися
уста, очі; 2) покривати, покрити
Закрьітіе — закриття, закривання
Закрышка — накриття, покришка
Закріпа — закріпка, заплішка
Закріпить, закріплять, ся — закріпити, за-
моцювати, заплішити, закріпляти,
замоцьовувати? заплішувати, ся
Закріпостить — закріпачити, поневолити,
запанщйннити
Закрякать — закахкати
Закряхтіть — закректати
Закувыркаться — заберкёцькатися
Закудахтать — закудкудакати
Закудрявіть — закучерявіти
Закуковать — закувати
Закулисный — залаштунковий
Закультявіть — зашкандибати, зашкатуль-
гати
Закупать, закупить — закуповувати,
закупити
Закупаться — 1) закупатися; 2) докупатися
Закупка — закуп, закуплення
Закупной — закупний
Закупоривать, ся — затикати,
закорковувати, зачоповувати, ся,
затушковувати
Закупорка — 1) затикання, закорковування;
2)затичка
Закупщикъ, ца — закупник, ця, закупень
Закуривать, ся — 1) закурювати,
накурювати, ся і т. д; 2) запалювати, ся
Закурлыкать — закурлюкати
Закурчавіть — закучерявіти
І Закусать — загризти, заїсти

Закусить
121
Замараха
Закусить, закусывать — 1) вгризти,
вгризати; 2) закусити, заїсти, (трошки) —
перехопити, (при чарці) — причарк-
нути; закусювати, заїдати, солон-
цювати, (перед вечерею) —
підвечіркувати
Закуска — закуска, перекуска, заїдка,
(перед сніданням) — поранок, (перед
обідом) — перед'обідок, (перед
вечерею) — підвечірок
Закута — будка(собача)
Закутать, закутывать, ся — закутати,
закутувати, ся
Закутить — загуляти
Закуть — \) закуток, закапелок; 2) хлів,
загорода (для худоби)
Закушать, закушивать— 1) заїсти, заїдати;
2) запити, запивати
Зала — зала(я), с(ь)вітлйця, саля
Залавливать — заловлювати
Заладить — 1) залагодити; 2) запровадити
Залаживать — залагожувати
Залазить — залазити
Залакомить — занадити
Залакомиться — заласувати
Заламывать— 1) заломлювати; 2) загинати;
3) заправляти, заправити (про ціну)
Залащивать, залощить — залощувати,
залощити
Залаять — загавкати, забрехати
Залгать, ся — забрехати, ся
Залегать — 1) залягати; 2) засідати,
заховуватися; 3) завалювати,
закладати
Заледеніть — замерзнути, покрижніти;
заклякнути,задубіти
Залежалый — лежалий, злеглий,
завалящий
Залеживаться, залежаться —
залежуватися, залежатися
Залежь — 1) заваль, заваляще, залеглість;
2) переліг, обліг; толока; 3) поклад
Залепетать — забелькотати, залопотіти
Залетать, залетіть — 1) залітати,
залетіти, залинути; 2) завіюватися,
завіятися
Залетный — 1) залітний, мандрівний;
2) голінний, хвацький
Залетъ — заліт, переліт
Заливальный — заливальний
Заливать, ся, залить, ся — заливати, ся,
понімати, затоплювати, залити,
залляти, поняти, затопити, ся. —
Заливаться слезами — заливатися,
обливатися, умиватися сльозами
Заливка — заливання
Заливное — драглі, холодець
Заливной — 1) заливний. — Заливная труба
— пожарна труба. — 3. лугь — лука,
пійма, затін, бурт; 2) захоложений,
застужений
Заливь — затока, залив, заводь, сага
Зализать, -зывать — зализати, зализувати
Залоговой — заставний, закладний
Залогодатель — заставник, закладник
Залогодательница — заставниця,
закладин ця
Залогь — застава, застанова, заклад. —
Взять вь залогь — взяти у заставу.
— Отдать въ залогь — заставити
(що), застановити, віддати під
заставу. — Освободить изъ подъ залога —
викупити з застави, з-під застави
Заложенное — заставщйна
Заложникь—заставень, закладень, заручник
Залой — затін, пійма, оболоня
Заломаться — запишатися, зачванитися
Залопать — затріскати
Залопаться — затріскатися, залускатися,
зарёпатися
Залосниться — залисніти, заблищати
Залпь — випал, постріл
Залудить, -живать — залудити, залужувати
Залупить, ся — залупити, задерти, ся
Залучать — залучати
Залыгало — брехун
Залыгаться — забріхуватись
Зальнуть — забитися, заткнутися
Залізать, зальзть — залізати, залізти
Зальниться — заледащіти, заледачіти,
залінуватися
Зальпка — заліплювання
Зальсье — залісок
Зальпить, ся — заліпити, заліплювати, ся
Зальтовать — залітувати
Зальчивать, -чить, ся — 1) загоювати,
загоїти, заліковувати, залікувати;
2) заморювати, заморити
Залюбезничать — залащитися, примйлити-
ся; заженихатися
Залюбоваться — замилуватися,
залюбуватися, задивитися
Залюбопытствовать — зацікавитись
Залюлюкать — залюляти
Залягать, ся — забрикати, ся, захвицати, ся
Замазать, замазывать, ся — 1) замазати,
замастити, (щілину) — зашпарувати
і т. д.; 2) закаляти, ся, замурзати,
ся, (салом або що) —
засмальцювати, ся, заялозити, ся, (дьогтем,
смолою) — зашмарувати, ся
Замазка — замазка, (для дерев) — вар, (для
скла) — кіт (р. коту)
Замакать — замакати
Замаливать — замолювати, покутувати
Замалодушничать — впасти сердцем,
духом
Заманивать — заманювати, занажувати,
заманити, занадити
Заманиха, рос. Nitraria Schoberi —
золотуха
Заманка — 1) заманювання; 2) принада
Заманчивость — принадність, знадливість,
звабливість
Заманчивый, во — принадний, знадний,
знадливий, манячий
Замарать, замарывать, ся — 1) закаляти,
забруднити, замастити, задріпати і
д. Замазать; 2) зачеркнута,
закреслити; 3)зачорнити
Замараха, замарашка — замурза, задріпа,
задріпанка, нетіпаха, затьопа, хвой-
да, нехлюя, нечепура, невмивака,
невтирака

Замаривать
122
Замшевый
Замаривать — 1) заморювати, заморити;
2) (про вапно) — гасити, (про оцет)
розбавляти, (про хрін) — перебивати
Замаскировать — заличкувати,
замаскувати
Замасливать, замаслить, ся — 1)
замаслювати, замаслити; 2)
засмальцьовувати, засмальцювати, заялозити,
ся
Заматерьлый, заматорьлый — застарілий,
задавнений, затверділий
Заматерьть, заматорьть — застарітися,
задавнитися, затвердіти
Заматывать, -мотать, ся— 1) замотувати,
замотати; 2)захитати, закивати
Замахать, -хивать — замахати, замахувати
Замахиваться, -хнуться — замірятися,
заміритися, замахуватися, замахнутися
Замахнуть — закинути
Замахь — замах
Замачивать, -мочить, ся— 1) замочувати,
замочити, ся; 2) намочувати, намочити
Замашка — вихватка, навичка, замашка
Замащивать, -мостить — замощувати,
замостити, забурковувати, забуркувати
Замаяться — занудйтися, закрутитися;
намовитися, натинятися
Замедленіе — забара, гаяння, гаянка,
гайка, загайка
Замедлить, ся, замедлять — загаяти, ся,
забарити, ся, забавити, ся, заллятися,
догаятися, загаювати, ся,
забарювати, ся; затримувати, -мати
Замелькать — замиготіти, замелькати
Замереть, замирать — замерти, замирати,
умліти, умлівати
Замерещиться — замріятися, приверзтися,
привидітися, примаритися
Замерзать, -знуть — замерзати,
замерзнути
Замерзить — 1) забрйдити, загидити, за-
мерзйти; 2) запоганити,
запаскудити
Замерлый — завмерлий
Замертво — як мертвий; мерцем
Замертвьлый — помертвілий, обмерлий
Замертвьть — помертвіти, обмерти
Замести, заметать — замести, замітати
Заметать, заметывать — 1) закидати; 2)
зашивати, позашивати, обкидати, об-
кйнути
Заметаться — закидатися;
заметушитися
Заметь — 1) закйдування, закидання; 2)
невід, занамет, ворота (велика сітка);
3) кучугура (снігу), завій, замёт,
загреба; 4) паркан; 5) хвартух (до
бричок)
Заметь — завія, віхало, метелиця
Замечтать, ся — замарити, замріятися
Замигать — замиготіти, замигтіти;
заморгати
Заминать, ся, замять, ся — 1) замішувати,
замісити, ся; 2) затоптувати,
затоптати, ся; 3} заминати, замняти,
загамувати; 4) запинатися,
запнутися; 5)заноровитися
Заминка — 1) замішування, заминання,
запинка, заминка; заміс; 3) норов
Замиреніе — замирення, примйрок
Замирить, замирять, ся — замирити,
замиряти, ся
Замкнуть, -мыкать, ся — замкнути,
замикати, ся
Замковый, замковый — замковий, колодча-
ний;замковий
Замльть — зімліти, зімлівати
Замогильный — 1) замогильний; 2) того-
с(ь)вітні(и)й
Замокать, замокнуть—замакати, замокнути
Замокь — замок, колодка
Замокь — замок, двірок, палац. — Строить
воздушные замки — химери ганяти,
у хмарах літати, думкою багатіти
Замолаживать, ся — 1) засоложувати, засо-
лодйти, грати, шумувати (про пиво
то-що); 2) хмаритися, хмарніти
Замолачивать — замолочувати
Замолвить — замовити
Замолкать, -молкнуть — замовкати,
замовкнути, ущухнути, занишкнути
Замолоть — замолотини; замолочене
Замолоть — замолоти
Замораживать, заморозить, ся — заморо-
зювати, заморозити, ся
Заморгать — заморгати, замружити,
залупати, закліпати
Заморозь — заморозок, приморозок
Заморосить — заімжйти, замрячіти
Заморочить — заморочити, запаморочити
Заморскій — заморський
Заморышъ — охляле, заморене; охлялий
Замотыга — мотяга, моть, марнотратець,
тринькало
Замохнатьть — заволохатіти
Замочный — замковий, колодчаний
Замошенничать — замотати, зашахрувати
Замудрить — замудрувати
Замужество — віддання, заміжжа, заміж
Замужня — заміжня, мужня; віддана
Замуравить, -вливать—полити, поливати
(посуду). —Замуравленный—полив'яний
Замурлыкать — 1) замуркотати,
замуркотіти, замрукати, замуркати; 2)
замугикати
Замурчать — загарчати, загаркати
Замусливать, ся — заслинювати, заялозю-
вати,ся
Замусленный — заслинений, заяло(зя)же-
ний
Замусорить, ся — зас(ь)мітйти, загрузйти
Замутить, ся — 1) замутити,
закаламутити, ся, заколотити; 2) занудити;
3) бучу збити, колоту наробити
Замутньть — замутйтися, закаламутитися
Замучивать, ся — замучувати,
замордовувати, ся,закатовувати
Замчать — замчати, заперти, загнати
Замша — замша
Замшарить, ся — скошлатити, закошлати-
ти, покошлатити, окошлатіти і т. д.
Замшеникъ — замёшник (що виробляє
замшу)
Замшевый — замшовий

Замшить
123
Занятіе
Замшить — зашпаклювати, забити мохом
Замывать, ся — замивати, замити, ся
Замыливать, замылить, ся — замилювати,
замилити, ся
Замыселъ — замисел, задум, загад, замах
Замыслить, -мышлять — замислити,
заміритися, замишляти, замірятися
Замысловатый — мудрований, хитрий,
метикуватий, стіпнйй
Замычать — замукати, замугикати
Замычка — 1) замикання; 2) засувка,
защіпка, завертка; 3) кляпка, хлипок,
хлипёць, хлипавка (в смокові)
Заміна, замінь — заміна, замін, замін(ь)-
ка. — Въ замінь — в заміну, замісць,
намісць
Замінить, нять, ся — замінити, заміняти, ся
Замьсить, замьшивать, ся — замісити, (про
тісто) — (у)вчинйти, замісювати, ся,
в(у)чиняти
Замістить, заміщать — замістити,
заміщати; заступити, заступати
Замісь — 1) замішування; 2) заміс; 3)
запарка
Замітка — замітка, знак, познака
Замітить, замічать — 1) помітити,
позначити, прикмітити, помічати,
значити, прикмічати. — Замітить на
биркі — накарбувати,закарбувати;
2) завважити, постерегти,
спостерегти, набачити, наглянути,
наглядіти, добачити, завважати,
постерігати, наглядати, помічати,
добачати; 3) зав(у)важати,
визначати, виказувати, вимовляти,
дорікати
Замітливость — уважність, уважливість
Замітливий — уважний, уважливий
Замітньїй, но — значний, видний,
примітний, помітний, прикмітний;
знати, знать, видно, помітно, значно, в
заміту
Замічаніе — 1) увага, зауваження; 2)
нагана, вимова, дорікання
Замічательность — знаменитість,
визначність; зауважність, цікавість
Замечательный — І) зауважний; 2)
визначний, знаменитий, вартий уваги,
цікавий
Замішательство — 1) заколот; 2)
замішання, стурбованість
Замішать, замішивать, ся — 1) змішати,
змішувати, заколотити,
заколочувати; 2) заплутувати, вплутувати;
втручатися, встрявати
Замішкать, ся — забарити, ся, загаяти, ся,
забавитися, забаряти, ся,
загаювати, ся,забавлятися
Заміщать, -стить — 1) заміщйти,
замістити; заступати, заступити; 2)
обсаджувати, обсадити
Заміщеніе — заміщення; заступлення; об-
сада, обсадження
Замяукать — за(м)нявкати, за(м)нявчати
Занавісить, -вішивать — завісити,
заслонити, запнути, зап'ясти, запинати
Занавіска, занавісь — заслонка, фіранка,
заслона, запона, завіса
Занашивать, заносить — заношувати,
затаскувати, заносити,затаскати
Занегодовать — заремствувати
Занемогать, -мочь — занедужувати,
занедужати, заслабнути
Занести — 1) занести; 2) заміритися,
підняти (руку), звести; 3) засипати,
замести
Занизать — занизати
Заниманіе — позичання
Занимательный, но — занятнйй, замани-
стий, цікавий; занятно, цікаво
Занимать, занять— 1) позичати, визичати,
позичити, визичити, брати, взяти в
позику, набір; 2) переймати,
перенити; 3) займати, осягати,
осідати, посідати, заняти, осягти,
понити, залягти, осісти; 4) звертати
увагу, цікавити; 5) розважати,
забавляти, розважити, забавити. —
Заиимаетъ духъ — дух захоплює
Заниматься, заняться — 1) займатися,
заняти ся, (вівчарством) —
вівчарювати, гайдарювати, (писарством) —
писарювати, (ремеством)
—^ремісникувати, (рибальством) — риоа(ль)чи-
ти, (римарством) — римарювати,
(скотарством) — скотарювати,
(торгом) — гиндлювати, крамарювати,
купцювати, (шитвом) — швачкува-
ти, кравцювати, (шаповальством)
— шаповалити, (шевством) —
шевцювати, (учительством) —
учителювати і т. д.; 2) зажёврюватися, за-
яснюватися. — Заря занимается —
зоріє, на с(ь)віт благословляється. —
3. съ любовью — кохатися (в чім)
Заново — заново
Занегтица, Saranitium — волос,
занігтиця
Заноза — 1) скалка, заскаба, заскалка;
2) жаль серця
Занозить, ся — заскалити, заскабити, ся,
загнати дерево
Занозистый — в(у)їдливий, задьористий
Занозка, рос. Festuca L. — вівсюк, Fesluca
elatior L. — мітлиця, F. ovina L. —
тонконіг
Заноситься — задаватися, високо літати,
зачванюватися
Заносный — занесений
Заносчивость t— пиха, чвань, задавання,
зарозумілість
Заносчивый — пихатий, чванливий, пин-
дючливий, зарозумілий, задавайло
Занось — 1) анат. Mola uterina s. carnea —
вйбрудок, матошний клубок; 2)
метелиця; замёт
Заночевать — заночувати, підночувати
Занукать — занукати, заньокати
Занывать, -ныть — занивати, занити
Заніжиться — заніжитися,
розманіжитися {
Заніміть — заніміти; затерпнути
Занятіе — 1) позичка; 2) переймання;
3) займанка, опанування; 4) заняття;
порання, поранка. — Занятіе мастер-

Занятой
124
Заплавь
ствомъ—майстрування. — 3. торговлею I
— крамарювання і т. и.
Занятой — 1) позичений, винний; 2)
занятий, за працею, за роботою
Заоблачить — захмарити
Заоблачный — надхмарний, понадхмарний,
позахмарний
Заобыкать, -кнугь—звикати,
призвичаюватись, звикнути, призвичаїтись
Заозерье — заозер'я
Заобыклый — звиклий, призвичаєний
Заодно — д. Заедино
Заорать — 1) заорати; 2) загукати,
зарепетувати, загаласувати
Заорь — обніжок
Заостривать — загострювати
Заострокь — шпиль, наконечник
Заохать — заохати, заохкати
Заохотить, ся — 1) заохотити, під'охотити;
2) заполюватися t
Заочность — позавічність, завічність
Заочно — заочі, позаочі, позавічно, взаочі
Заочный — позаочний, позавічний, завічний
Западать, -пасть — 1) западати, запасти;
2) засідати, залягати,
притаюватися, заховатися. — Заяцъ запалъ —
заєць притаївся; 3) заходити,
сідати, лягати, ховатися, сховатися,
заховатися (про світила небесні). —
И слухъ запалъ — і чутки немає. —
Вода запала—вода спала.—Онь крь-
пко запалъ — охляв, змарнів,
занепав він дуже
Западной — чатовий
Западный — західний
Западня — пастка, лабети, хапка, само-
тряска, западня, ступйця, (на вовків)
— вовківня
Западь — захід
Запаздывать, запоздать — запізнюватися,
пізнйтися, спізнятися, забаритися,
запізнитися, загаятися
Запаивать, запаять — заливати, залютову-
вати, залити, залютувати
Запайка — залютування
Запакостить, ся — запаскудити,
запоганити, запаскужувати, запоганювати
Запакощеніе — запаскужування
Запалзьіваніе — залізання, заповзання
Запаливать — запалювати, підпалювати
Запалъ — 1) запал; 2) запал, охват, підпал
(у коня)
Запалывать — заполювати
Запальчивость — запал, запальоність. —
Въ запальчивости—під запал, в запалі,
в запальоності
Запальчивый, во — запальоний, запальча-
стий, пальний, пальоний,
загонистий; з запалом, запальчасто
Запамятовать — забути, ся
Запаривать, -рить — запарювати, запарити
Запарывать, ся — 1) роспорювати, ся; 2)
забивати, засікати, закатовувати
Запасать, ся — запасати, ся, приховувати
Запасливый — запасистий, запасливий
Запасная — комірка, хижа, хижка
Запасной — запасний; прихований
Запась — запас, припас, поклад, схованка І
І Запахиваніе — заорювання
Запахивать, ся — приорювати, заорювати,
приралювати, ся
Запахивать, запахнуть, ся — загортати,
загорнути, ся, запинати, запнути, ся
Запахнуть — запахнути, запахти
Запахъ — запах, дух, пах, пахощі. —
Издавать запахъ — пахнути, пахтіти
Запачкать, ся — закаляти, забрудити,
замастити, замазати, замерзати, ся,
завалити, (жиром) — заялозити,
засмальцювати, задріпати, ся, за-
калюжити, ся, захвбидати, ся
Запашка — 1) бранка; 2) заорювання,
волочіння
Запашникъ — борона
Запашной — ополистий
Запеканка — запіканка; варенуха
Запекать, ся — запікати, ся
Запереть, ся — 1) заперти, замкнути,
зачинити, ся, (на защіпку) — защіп-
нути; 2) запертися, затятися
Заперхать — запирхати
Запестрить — замережити, зацятувати
Запестрьть — зарябіти, ся
Запечалиться — засмутитися, засумувати
Запечатать — запечатати
Запечатлевать, ся — відтискати, ся,
даватися, датися в знаки; відзначитися
Запечекъ — запічок, закапелок
Запечь, ся — запекти, ся, (про губи, від
спеки) — засмагнути, посмагнути. —
Запекшіеся губы—засмаглі, пересмаг-
лі уста
Запивать — запивати,запити
Запиливать, ся — запилювати, запилити, ся
Запиликать — зацигикати, затир/ійкати,
(про пташенят) — зац(ь)віршькати,
зац(ь)вірінчати, запікати
Запилка — запилювання, надпилювання
Запинать — перечіпляти, підчіпляти
Запинаться — 1) зачіпатися, зачіплятися;
2) запинатися, запнутися (в речах)
Запинка — запинка. — Вретъ безъ запинки
— брёше й не оглядається
Запираніе — замикання, зачиняння
Запирательство — затинання, затйн
Запирать — замикати, зачиняти, защіпати
Запирка — засувка, защіпка
Запировать, ся — загуляти, ся,
забенкетувати, ся
Записать, -сывать — записати, записувати
Записка — 1) записування; 2) записка;
3) писулька, цидулка, картка. —
Записки — записи, записки
Записной — 1) записний; 2) запеклий,
завзятий
Записчикъ, чица, записыватель, ница —
записувач, ка
Запись—запис.—Мировая запись—мирова.
— Запродажная з. — запродажний
лист. — Рядная з. — віновйй запис.
— Раздельная з. — дільчий лист
Запихать, ся — запхати, запхнути, вбгати, ся
Запищать — запищати, запискотіти
Заплавить, -влять — залити, заливати
І Заплавь — заплавень, загатка

Заплакать
125
Запускъ
Заплакать—заплакати,
(голосно)—заголосити, (гірко) — заридати, (різко) —
заквилити, (комічно) — зарюмати,
зарюмсати, запхйнькати
Заплата — 1) заплата, віддяка; 2) лата, латка
Заплатать — залатати, налатати,
прилатати, накинути латку
Заплатить, -лачивать — заплатити,
запланувати
Заплатникь, ца — обідранець, ка,
голодранець, обшарпанець, ка, дрантйус
Заплатьіваніе — латання, залатування
Заплевать, -левывать—заплювати,
запльовувати
Заплескать, ся — 1)заплескати, заплёску-
вати; 2) заплюскати, захлюпати, ся
Заплесни — плюскання
Заплесть, ся — заплести, заплітати, ся. —
Заплетать ногою — закидати ногою
Заплетка — 1) заплітка, уплітка; 2) кісник
Заплечный — заплечний. — Заплечный ма-
стерь — кат, (поб). — катюга
Заплиса, рос. Solanum Dulcamara L. —
вовчі ягоди, глйстник, глистяк, над-
тйнник, паслін, пасльон
Заплота — 1) пліт, порон; 2) гребля
Заплутовать, ся — зашахрувати, замотати,
ся, змотати, ся
Заплывать, заплыть — 1) запливати,
запливти, заплисти, заплйнути;
2) забиватися, затягуватися,
замалюватися. — Заплываютъ чернила —
чорнило розливається
Запльсньвьлый — зац(ь)вілий, пліснявий
Запльсньвьть — зац(ь)вістй, запліснявіти,
поснйдіти
Заплішивіть — залйсіти
Заплюснье, анат. Tarsus — п'ятка
Заплясать, -сывать, ся — затанцювати, за-
танцьовувати, ся
Запникь, рос. Phlomis Herba Venti І. і P.
pungens Wild — залізняк, козацький
залізняк, перекотиполе
Заповідать, -дывать—заповідати,
заповідати, наказати, наказувати
Заповьдной — заказаний, заборонений. —
Заповьдной лісь — заказник, запуст
Заповідь — заповідь, наказ, приказания
Заподлинно — справді, навсправжки,
напевне, запевне
Заподозрить — запідозрити, зазорити. —
Заподозренный — запідозрений, за-
зорении
За подрядить, заподряжать—підрядити,
домовити, підряжати, домовляти
Заподчивать — запоштувати, зачастувати,
начастувати
Запоець — шяка, п'я,нюга (
Запоздалый — спізнілий, запізнілий
Запой — запій
Запоить— 1) упоїти, напоїти; 2) опоїти
Заполаскивать — заполіскувати, замивати
Заползать — лазити (почать)
Запомнить — запам'ятати, затямити
Запонка — запонка, шпонька
Запопасть — застукати
Запорашивать, запорошить—запорошувати,
запорошити
Запорожець — запорожець, низовець,
січовик
Запорожный — запорожський
Запорожье — запоріжжа
Запорхать — запурхати
Запорь — 1) засу(о)в, запора. — На запорі,
подь запоромь — на замку, під
замком, назасуві; 2) закреп, (у коней) —
чёмер; запір (р. запору)
Запоститься — запостйти, ся
Запотіть — спітніти
Започивать — засипати, спочивати
Запошивать, -шить—запошивати, запошйти
Заправило — верховод, верховода
Заправить, -влять — 1) заправити,
заправляти; 2) орудувати, верховодити;
3) (про страву) — затерти, затовкти,
(сметаною) — забілити, (засмажкою)
— засмажити
Запраздничать, ся — запразникувати, за-
с(ь)в'яткувати, ся
Запрашивать, -росить — 1) запросювати,
правити, заправляти, заправити;
2) закликати, запрошувати,
закликати; 3) запитувати, запитати
Запретительный — заборонний
Запретить, запрещать — заборонити,
заказати, забороняти, заказувати
Запретный — заказаний, заборонений
Запреть — заборона, заказ
Запречь, ся — запрягти, ся
Запрещеніе — заборона, заборонення
Заприміта — прикмета, признака, знак
Запродавать — запродавати
Запрокидывать, -кинуть, ся—закидати, одки-
дати, відхилити, ся, одкинути, ся
Запропаститься — запропаститися,
занапаститися, заподітися
Запросто — попростому, просто
Запрось — 1) заправа; 2) запитання, запит
Запротивиться — запручатися, зазмагатися,
опиратися, опинатися (почати)
Запруда — 1) загата; 2) гребля, гатка
Запрудить, -уживать — загатити,
затамувати, загачувати
Запруженіе — загачення
Запрыгать, -гивать — заплигати, заскакати,
застрибати, заплигувати
Запрыскать — забрйзькати, запорскати
Запрівать, запріть — запрівати, запріти
Запрягать, ся — запрягати,ся
Запрядать, -ясть — запрядати, запрясти
Запряжка — запрягання
Запрятать,ся — заховати, заховувати, ся
Запугать, ся — залякати, застрахати, жаху,
страху завдати
Запуганный — заляканий, заполоханий
Запугиваніе — залякування, пострах
Запудривать — запудрювати
Запускать, -устить — 1) погнати; 2)
закладати, засовувати; 3) загнати; 4)
запускати, занехаювати, залишати,
занехаяти, занедбати, задавнювати;
5) заквашувати, заквасити
Запускь. — Бігать вь запуски — бігати на
вйпередки, наввипередки, на вза-
води

Запустьлый
126
Заря
Запустьлый — спустілий. — Запустьлый
домъ — пустка.
Запустіть — спустіти
Запустьніе — пустка, запустіння
Запутать, -тывать, ся— 1) заплутати,
заплутувати, ся; 2) у(в)плутати, у(в)плу-
тувати,ся
Запушать, ся — запушувати, ся,
запорошувати
Запущеніе — занедбання, занехаяння
Запыживать — забивати клёйтух, запакльо-
вувати
Запылать — запалати, запалахкотіти
Запыливать, запылить, ся — запилювати,
запорошувати, запилити, ся,
запорошити, ся, пилом, порохом
припасти
Запылить — запалитися, скипіти
Запытать — замордувати, закатувати
Запыхаться — засапатися, задихатися
Запыхтьть — засопти, запухкати
Запья трава, рос. Phlcmis tuberosa L. —
медовйк, медівник, нечуй-вітер,
синяча бабка
Запьвала — зас(ь)півач, зас(ь)півувач
Запівать, запьть — зас(ь)півувати, запі-
вати, зас(ь)півати, запіти; затягати.
— Другое запьлъ — йншої зас(ь)півав
Запьвъ — зас(ь)пів
Запінивать, -нить, ся — запінювати,
запінити, ся, зашумувати
Запьстовать — запёстити, роспёстити
Запястье — 1) анат. Garpus — плёсно;
2) д. Браслеть; 3) чохла, (мн.) — чохли
Запятая — кома, ковйка, протинка
Запятки — задок, зап'яток
Запятнать, ся— 1) заплямити, поплямити,
ся; 2)затаврувати
Запятокъ — задок, каблук,закаблук
Запячиваться — задкувати, подаватися
назад
Зарабатьіваніе—заробляння, зароблювання
Заработать, ся— 1) заробити, запрацювати,
надбати, придбати, заталанити;
2) наробитися,
запрацюватися.—Заработанный —
зароблений,запрацьований
Заработокъ — заробіток, зарібок, надбанок.
— Ищущіи заработка — заробітчанин
Заработный — заробітний, зарібний
Заравнивать, -нять — зарівнювати, зарівняти
Заражать, заразить, ся — заражувати, ся;
заразити, ся
Зараза — зараза, повітря, пошесть
Заразительность — заразливість
Заразительный — заразливий, чіпкий
Заразъ — враз, від разу, зразу
Заранивать, заронить, ся — закидати,
впускати, закинути,впустити, ся
Зарано, зараніе — загодя, завчасу,
заздалегідь
Зарапортоваться — забрехатися
Зарастать, -рости — 1) заростати, зарости;
2) загоюватись, затягуватись,
заживати, загоїтися, затягтися, зажити
Зардьлость — зачервонілість
Зардьлый — зачервонілий
Зардьть, ся — зачервоніти, ся, зашаріти,
ся, занятися, (від сорому) — раків
напекти
Зарево — заграва, проміття, червоне сяєво,
луна. — Подымается з. — заграва
береться
Заревіть — заревти, ревнути
Зарекаться, -речься — зарікатися, заректися
Заржавина — і(и)ржа, ржа, заржавина
Заржавьлый — і(и)ржавий, заіржавілий
Заржавіть — заржавіти, заі(и)ржавіти
Заржать — заіржати
Зариться — ласитись, зазіхати, пасти очі
Заркій — завидющий
Зарница — блискавиця, мигушка
Зарный — зоряний
Зародить, зарождать, ся — зародити, ся,
зачати, ся, заклюнутися,
зароджувати, ся, зачинатися,
закльовувати, ся, (про рослини)
зав'язуватися
Зародышъ — зародок, зачаток, закон, за-
жйвок, (в рослинах) — кільце, очко,
зав'язок
Зарокъ — зарік, зарікання
Зарослина — запуст, гущавина; бур'яни;
чагарі, зарослина, зарість
Зартачиваться, зартачиться — упиратися,
норовйтися, упертися, зноровитися
Зарубать, зарубливать— 1) зарубати; 2) за-
рублювати, зарубйти, зарубцювати;
5; закарбувати
Зарубежный — загрянйшний, закордонний
Зарубина, зарубка — зарубка, карб
Зарубъ — сажалка, сажавка, рибник, кіш
Заругать, ся — залаяти, ся
Зарумяниться — 1) зарум'янитися; 2)
загнітитися (тісто)
Зарывать, ся — заривати, закопувати, ся,
закидати, загрібати, загортати, за-
гортувати і т. д.
Зарыгать — заригати
Зарыдать — заридати, заголосити
Зарыкать — заревти, зарикати
Зарыскать — занйшпорити, заснувати, за-
вганяти, зашугати
Зарычать — загарчати, заревти, зарикати
Зарізать, -зывать, ся — зарізати, зарізу-
вати,ся
Зарьзвиться— 1) запустувати; 2)
розжируватися, розжартуватися
Зарьзка — зарубка, карб
Зарьзъ — заріз
Зарьчньїй — зарічний, забережний,
тогобічний, тогобіцький; зарічанин, ка,
зарічанський, тогобочанин,тогобо-
чанка
Зарьчье — зарічча
Зарюмить — зарюмати, зарюмсати
Зарябить,зарябіть — зарябіти
Заря — 1) зоря, с(ь)вітання, дос(ь)віток. —
Утренняя заря — рання, ранішня,
с(ь)вітова зоря, зірниця. — Вечерняя
заря — вечірня, вечірова зоря. — На
зарі — удос(ь)віта; 2) рос. Lovisticum
ofTicinale Koch Syn. Ligusticum Le-
visticum L. — любисток

Зарядить
127
Засопьть
Зарядить, заряжать— 1) набити, набивати.
Заряженный — набитий; 2) в(у)чаща-
ти,занадитись t
Зарядъ — набой, набій
Заряжаніе — набивання
Засада — засіди, засідка; чата, залога. —
Быть въ засаді — засідати, чатувати
Засадить, засаживать — засадити, засажу-
вати, позасажувати
Засадный — чатовий, засідний
Засадъ — завалка, гуля, ґуля
Засаливать, ся — засалювати,
засмальцьовувати, заялозювати, ся
Засаливать, засолить, ся — засолювати,
засолити, ся
Засалютовать — заясувати, засалютувати
Засамовольничать — засваволити
Засандаливать — закрашувати бразолією
Засапьть — засопти
Засаривать, засорить, ся — зас(ь)мічувати,
зас(ь)мітювати, ся, затрушувати, ся,
затрусити, ся (про око)
Засасывать, засосать, ся — 1) засисати,
засмоктувати, засмоктати, ся, зассати,
ся; 2) затягати, затягти, ся
Засахаривать — зацукровувати
Засватать,ся — засватати, ся
Засвербьть, ся — засвербіти, зачухати, ся
Засверкать — заблискати, замиготіти
Засверливать, -лить, ся — засвёрдлювати,
засвёрдлити, ся
Засвидьтельствованіе — зас(ь)відчення
Засвидетельствовать — зас(ь)відчити, по-
с(ь)відчити, прис(ь)відчити
Засвистать — засвистати
Засвистіть — засвистіти
Засвітить, ся, засвічивать, ся —
засвітити, ся, запалити, ся, занятися,
с(ь)вшути, зас(ь)вічувати, ся,
запалювати, ся, займатися
Засвьтло — за сонця, завйдка
Засвітліть, ся — зас(ь)вітліти, ся,
заясніти, засіріти, на с(ь)віт занятися,
благословитися
Засвьчиваніе — зас(ь)вічування,
запалювання
Засдаваться, -даться — заздаватися, за-
здатися
Заселить, заселять, ся — заселити, ся,
осадити, ся, залюднити, ся, залюдніти,
заселяти, ся, осажувати, ся,
залюднювати, ся ,
Засеменить — задріботіти, задрібцювати
Засидьться, засиживаться — засидітися,
засйжуватися. — Засидіться въ го-
стяхъ — загостюватися
Засинивать, -нить, ся — засинювати,
засинити, ся
Засиніться — засиніти
Засипнуть — захрипнути, похрипнути
Засиніть — захрипіти
Засіять — засяяти, засяти, засіяти,
заясніти
Заскабливать, -кобли гь, ся — заскрібати,
заскребти, ся, зашкрабати, застругати
Заскакать, заскакивать — 1) заскакати,
заплигати,застрибати, заскокувати
і т.д.
Засквернить, ся — запоганити, засквер-
нйти, ся
Засквернословить — залихо(скверно)сло-
вити
Заскользить — засковзатися, заслйзька-
тися
Заскорбнуть, заскорузнуть — зашкарубіти,
зашкарубнути
Заскорблый — зашкарублий, шкарубкий
Заскоромничать — заскоромитися
Заскрежетать — заскреготати, заскреготіти
Заскрипіть — заскрипіти, заскрйпати,
зарипіти, зарйпати
Заскряжничать, заскуниться — заскупйтися,
заскнаритися
Заскучать — заскучати, занудитися,
занудьгувати, затужити
Заслонять, -нить, ся — затуляти, заслоняти,
затулити, заслонитися, (с(ь)віт) —
застувати
Засластить — засолодйти
Засли(ю)нивать, ся — заслинювати, ся
Заслонка, заслонъ — заслінка, заслін,
затула, затулка
Заслоняться — завештатись, занйкати, за-
сновиґати, затинятися, заблукати,
зашвёндятися
Заслуга — заслуга, вислуга
Заслуживать — заслужувати, заслужити. —
Заслуженный — заслужений. — Онъ
заслуживаетъ того — він варт того,
заслужив на те
Заслушать, ся — заслухати, ся
Заслушиваться — заслухуватися
Заслышать — зачути, почути, перечути
Засліпить, ся — засліпити, засліпляти, ся
Засмаливать, ся — засмолювати, зашмаро-
вувати, ся
Засмаркивать, ся, засморкать, ся — зашмар-
кувати, засоплювати, завіскрюва-
ти, зашмаркати, засоплйти, за-
віскрйти, ся
Засматривать — заглядати, зазирати
Засматриваться, засмотріться —
задивлятися, заглядатися, задивитися
Засмердіть — засмердіти
Засматриваніе — зазирання, заглядання
Засмугліть — зас(ш)малйтися, засмуг-
лявіти
Засміять — зас(ь)міяти, вйс(ь)міяти
Засміяться — зас(ь)міятися
Засіювать — 1) — заснувати; 2)
завештатися, засновиґати
Заснуровать, -овывать, ся — зашнурувати,
зашнуровувати, ся
Заснуть — заснути, поснути, позасипати
Заснувшій — заснулий
Засовать, засовывать, ся — засувати,
засовувати, ся, (під-що) — підсувати,
підсовувати, ся
Засоваться — засоватися, зашовгатися
Засовъ — зас(о)ув, засу(о)вка
Засолодить — засолодйти
Засолоніть — засолоніти
Засолъ — розсіл, ропа; солення
Засопливіть — зашмаркатися, засомпля-
віти
Засопіть — засопти

Засосъ
128
Засылка
Засосъ — багно, багнюка, твань,
тванюка. — Цьловаться въ засосъ — засмо-
ктом цілуватися
Засохшій — засохлий, засхлий
Засохлый — засохлий, засхлий
Засохнуть, засыхать — засохнути, засхну-
ти,засихати
Заспать, ся — заспатися. — Заспать
младенца — приспати дитину
Заспесивиться, заспесивьть — запишатися,
за(бу)пиндючитися
Заспорить — заспорити, засперечатися
Заспішить — захапатися, захвататися,
заквапитися, поспішйтися
Засрочный — позатерміновий, позастроко-
вий
Зассориться — засварйтися, завестися,
загризтися
Застава — застава, рогатка, царина; ко-
ло(й)воро(і)т
Заставать, застать — заставати, застати. —
Застать врасплохъ — застукати,
спіткати
Заставить, заставлять — заставити,
застановити, заставлювати, заставляти,
застановляти
Заставить, заставлять — заставити,
присилувати, примусити, змусити,
силувати, примушувати
Заставка — заставка, заслона, заслінка
Заставный — 1] заставний, царинний; 2)
заголовний
Застаиваться, -стояться — застоюватися,
застоятися
Застарьлый — застарілий, задавнений
Застарьться — застарітися, закоренитися,
задавнитися
Застегать — 1) застьобати, зашмагати;
2) випарити
Застегивать, застегнуть, ся — застібати, ся,
застібнути, ся, защі(п)бати,ся, за-
щіб(п)нути? ся
Застежка — застіжка
Застеклить — засклити, зашклйти
Застенать — застогнати, заскиглити
Застигать, застигнуть — застукувати,
захоплювати, застукати, захопити
Застилать, -стлать, ся — застёлювати,
застеляти, заслати, застелити, ся
Застилка — застёлювання
Застить — застувати, заступати
Застой — застій, перестанок
Застойный — 1) стоячий; 2) залежалий,
завалящий
Застольный — застільний
Застонать — застогнати
Застранствовать — замандрувати,
повіятися, піти в мандри
Застранствоваться — замандруватися,
забаритися в дорозі
Застрастка — пострах, застрашка
Застраховать, -ховывать — застрахувати,
застраховувати
Застращать — застрахати, залякати
Застрекотать — 1) заскрекотіти; 2)
зацокотіти, задріботіти
Застрогать — застругати, (гимблем) — за-
гимблювати
Застроивать, -оить, ся — забудовувати, за-
строювати, забудувати, застрої-
ти, ся.
Застрагивать, -рогать, ся — застругувати,
застругати, ся
Заструиться — задзюрйти, заструміти,
задзюркотіти
Заструпіть — заструпитися, пострупіти
Застрьжка, бот. Sarmentum — вусики
Застрьливать, ся — застре(і)лювати,
застрелити, ся
Застрьха, застрьхъ — стріха
Застрьшина — піддашша
Застряпать, застряпаться — запоратися
коло печі
Застуда — застуда
Застудить, застуживать, ся — застудити,
захолодити, застужувати, ся, захо-
ложувати, ся
Заступать, заступить, ся — 1) заступати,
заступити; 2) заступатися, обставати
Заступнику ца — заступник, ця,
оборонець, оборонця
Заступничество — заступання, обставання;
заступництво, оооронництво
Заступъ — заступ, лопатка, рискаль,
(місце для ноги) — ступак, (ручка) — за-
ступйльно
Застучать, ся — застукати, застукотіти,
загрюкати, загрюкотіти, (глухо) —
загупати, забухати, загёпати,
(ногами) — затупати, затупотіти, (про
віз) — заторохтіти, (про серце) —
заколотитися, (про зуби) — зацокотіти,
(сокирою) — зацюкати
Застывать, застынуть — холонути,
застигати, захолонути, застигти,
застигнути
Застыдиться — засоромитися,
застилатися
Застылый — застиглий
Застьнокъ — катівня t
Застенчивость — нес(ь)міливість,
соромливість ,
Застенчивый — нес(ь)міливий, соромливий
Засудить — засудити, присудити
Засудиться — запозиватися, затягатися,
засудитися
Засуетиться — заклопотатися,
заметушитися, забігати
Засусливать, засуслить, ся (слиною) —
заслинювати, заслинити, ся, (салом
то що) — засмальцьовувати, заялозю-
вати, ся
Засуха — засуха, посуха, суша, суш
Засучать, засучивать, засучить — 1)
засукувати, засукати; 2) закачувати,
закачати
Засушивать, засушить, ся — засушувати,
засушити, ся
Засушина — сухарь (з хліба), сушня (з
овочів)
Засушка — засушування
Засылать, заслать, ся — засилати, запро-
важувати, заслати, запровадити. —
Засылать сватовъ — слати, ся,
присилатися
Засылка — засилання, заслання

Засыльный
129
Затосковать
Засыльный — засланий
Засыпать, ся — засипати, заснути. —
Засыпать летаргическимъ
сномъ—обмирати, завмирати
Засыпать, ся, засыпать, ся — засипати, ся,
завалювати, ся, засипати, ся,
завалити, ся
Засыпка — засипання
Засыхать, засохнуть — засихати, засохти,
засохнути, засхнути
Засівать, засіять, ся — засівати, засіяти,
ся, позасівати f t
Засьвъ — сівба, сійба, сіянка, сіяння
Засьданіе — засідання
Засідатель — засідатель, лавник t
Засідать, засість — засідати, засісти
Засіка — 1) засіка, січа; 2) заказнйй ліс,
запуст
Засікать, засічь, ся — 1) засікати,
засікти (різками); 2) зарубувати,
зарубати, закарбовувати,закарбувати
Затаванить — затабанити
Затаврить — потаврувати
Затаивать, ся, затаить, ся—притаювати, ся,
притаїти, ся, затаювати, ся, затаїти, ся
Заталкивать, затолкать — заштовхувати,
заштурхувати, заштовхати, заштур-
хати
Затанцевать — затанцювати
Затанцоваться — затанцюватися
Затапливать, затопить, ся — 1) затоплювати;
2) запалювати, затопити, запалити, ся
Затаптывать, -оптать, ся — затоптувати,
затоптати, ся
Затаскать, затаскивать, ся — 1) заволокти,
затягти, заволікати, затягати, ся;
2) затаскати, заносити, затаскувати,
заношувати
Затачивать, затачать, ся — зашивати,
залатувати, зашити, залатати, ся
Затачивать, заточить, ся — загострювати,
виточувати, загострити,
виточити, ся
Затачка — 1) зашивання, залатування;
2) зашйвка, латка
Затащиться — зайти, забрести
Затаять — затанути
Затвердить — завчити, затрубити
Затвердівать, затвердіть — тверднути,
затвердіти, твердіша7и, тужавіти;
затверднути, затвердіти, затужавіти
Затвердініе — затвердлість, затвердіння
Затворить, затворять, ся — зачинити,
зачиняти, ся, (про кільки) — позачиняти, ся
Затворенный — зачинений
Затворка — засувка, завертка, защіпка
Затворникъ — затворник, одлюдник
Затворническій — затворницький, пустёль-
ничий, відлюдний
Затворничество — затворництво,
пустельництво
Затекшій — затеклий
Затекать, затечь — затікати, затекти; (про
тіло) — терпнути, стерпнути
Затекъ — затікання, затёча; затеклість
Затемнініе — затемнення
Затемнить, затемнять, ся — затемнити,
затьмити, затьмарити, (небо) —
захмарити, ся, (розум) — заморочити,
запаморочити, темнити, затемняти,
тьмйти, тьмарити, ся,
заморочувати t t
Затемніть — затемніти, затемнішати,
посутеніти
Затепливать, затеплить, ся — зас(ь)вічу-
вати, зас(ь)вітйти
Затеребить — заскубти, зашарпати,
засмикати, заскубувати і т. д.
Затерзать — замордувати, замучити
Затеривать, затерять, ся — загублювати,
загубити, згубити, ся, (про кількох) —
погубити, позагублювати,
позгублювати, ся
Затесаться — втйритися, впертися,
втиснутися
Затикать — зачйкати
Затискать, затискивать, ся — 1) запхати,
(у)вбгати, запихати; 2) затискати,
затискувати,ся
Затихать, затихнуть — затихати, тихнути,
ущухнути, стихнути
Затишіе, затишь — 1) затишок; 2) тйша,ти-
хомйр'я
Заткать — заткати (заробити тканням)
Заткнуть, затыкать, ся — заткнути,
затулити, застромити, затикати,
затуляти, застромлювати, с,я
Затлиться, затльться — затліти, ся
Затмить, ся, затмівать, ся — д. Затемнить,
(про с(ь)вітйла) — мінитися,
відмінитися, відмінятися
Затмініе — 1) відміна, затемнення (сьві-
тил); 2) темнота, заморока
Затокъ — 1) крайка (тканини); 2) коліно,
завороть (річки) ,
Затолковать — затлумачити, загомоніти
Затолковаться — 1) забалакатися,
заговоритися; спантеличитися, збитися,
заплутатися (виясняючи що)
Затолочь — затовкти
Затомить, ся— 1) затомити, зморити,
стомити, знемогти, заморювати, ся,
знемагати; 2) занудитися
Затонуть — потонути, затопитися
Затонъ — затон, плавня
Затопать, затопить, ся — затопати, поніма-
тися водою, затопити, ся, понятися
водою ,
Затопать — затупати, затупотіти,
затупцювати
Затопыриться — настовбурчитися
Заторговать — заторгувати
Заторжествовать — зас(ь)в'яткувати
Затормазить — загальмувати
Затормошить — засіпати, засмикати,
зашарпати, затермосати
Заторникъ, заторный чанъ — браговар
Заторопиться — заквапитися, захвататися,
захапатися, поспішати t
Затороторить — зацокотіти, заторохтіти,
заторочити
Заторъ — 1) затір (р. затору) (заміс хліба
чи солоду на горілку або на пиво);
2) тиск, тйжба, завіз (підвід)
Затосковать, ся — засумувати,
занудьгувати, зажуритися
9 и

Заточать
130
Захватливый
Заточать, заточить — засилати, замикати,
заслати, засадити, замкнути
Заточеніе — заслання, замкнення,
ув'язнення
Заточеніе — загострювання
Заточенникъ — засланець, в'язень, замкнё-
нець
Заточенный — засланий, замкнений,
ув'язнений
Заточенный — загострений
Затошнить — занудити
Затрава — 1) цькування, зацьковування;
2) запалювання; 3) панівка
(огнепальної зброї)
Затравить, затравливать— 1) зацькувати,
зацьковувати, загнати, заганяти,
затюкати; 2) запалити, запалювати
(порох в гарматі)
Затрапезный — 1) пістрьовий (з пістрі);
2) д. Застольный
Затрапезъ — пістря (тканина)
Затрата — витрата, видаток
Затратить, затрачивать — витратити, ви-
трачувати
Затрепетать, ся — затремтіти, затріпатися,
затіпатися, затріпотіти,
затруситися
Затрещать — затріщати, затріскотіти, (в
розмові) — заторохтіти, (про масло,
сало на вогні) — зашкварчати
Затрещина — потйлишник, ошийок,
ошийник; стусан, штурханець, бухан
Затронуть, затрогивать — занити, займати,
зачепити, зачіпати, торкнути,
доторкатися
Затрубить — засурмити, затрубити
Затрудненіе — трудність, труднація,
притичина, перешкода, завада,
заморока
Затруднительность — затрудлйвість, за-
трудненість, сутужність
Затруднительный — затрудлйвий,
затруднений, обважнйй, сутужний, трохи
затруднйй
Затруднить, затруднять, ся — утруднити,
завадити, перешкодити, на
перешкоді стати, утрудняти, ся,
заважати, перешкожати, на перешкоді
ставати
Затрунить — заглузувати, закепкувати
Затрусить, затрушивать, ся — затрусити,
засипати, затрушувати, затрусю-
вати, ся, засипати
Затрясти, сь — затрясти, ся, затрусити, ся
Затуманивать, затуманить, ся —
затуманювати, затуманити, ся, туманити, ся,
туманіти, заморочувати,
заморочити, ся
Затупить, затуплять, ся — затупити,
затуплювати, ся
Затусклый — помёрхлий, затьмёний
Затухать, затухнуть— 1) загасати,
загаснути, згаснути; 2) тухнути,
стухнути, притухнути,затхнутися
Затухлый — 1) згаслий, загаслий; 2)
притухлий
Затхлость — затхлість, прйтхля (ж. р.)
Затылокъ—потилиця. — Почесывать въ за-
тылкь — чухати потилицю
Затылочный — потйлишний
Затычка — затичка, заткало
Затівать, затіять — 1) заводитися (з ким),
затівати, зачинати, затіяти, зачати;
2) вигадувати
Затій — вигадки, вйдуми, прйдуми,
витівки, витребеньки
Затійливьій— 1) вигадливий, (іронично) —
витребёнькуватий; штучний,
хитрий; 2) втішний. — Затійливое дитя —
втішна дитина
Затійникь, ца — вигадник, ця, штукарь, ка
Затійньїй —(вигаданий
Затімь — після сього, після того, потім,
відтак, далі. — Затімь что — через те,
затим, що..., тим, що... Затімь
чтобы — на те, для того, щоб...
Затімивать, затінять, затінить, ся —
затіняти, затінити, ся
Затінка, затінь — затінок, холодок
Затявкать — задзявкати
Затягивать, затянуть, ся — затягати,
затягувати, затягти, ся, зволікати,
воловодити, (про рани) —; затягати,
загоюватися, затягти, ся і т. д.
Затяжка— 1) затягання; 2) поворозка (для
затягування), (коло штанів) — очкур;
3) матня (у невода); 4) тяганина,
проволочка, зволікання
Зауздать — загнуздати
Заулокь — заулок, закуток, (глухий) — за-
зубень
Заумничать — замудрувати
Заунывный — журний, журливий,
тужливий
Заунывность — журливість, тужлйвірть
Заупокойный — поминальний, заупокійний
Заупорствовать, заупрямиться — упертися,
затятися, затнутися
Заурчать — забурчати, забуркотіти
Заурядный — звичайний, абй-який
Заусеница — задірка, задра
Зауськать — зацькувати
Зауторникь — долото (жолобчасте),
уторник
Зауторщикь — бондарь (що робить утори)
Заутра — завтра вранці
Заутреня — утреня (ранішня)
Заутюживать — заглажувати,
запрасовувати
Заушина — ляпас, мордач
Зафальшивить — зафальшувати
Зафрантить — зачепурйтися, зафрантувати
Зафыркать — запорскати, зафиркати
Захаживать — заходити, завертати
Захваливать, захвалить — захвалювати,
захвалити
Захвастать, ся — захвастати, захвалитися,
зачванитися, завеличатися
Захватать — захапати
Захватить, захватывать — 1) захопити,
захоплювати, заняти, займати; 2)
застукати, злапати; 3) загарбати; 4)
зачепити, зачіпляти
Захватливый — хапкий, хапчйвий, хапун,
хапуга, загребучий

Захватъ
13
1
Зачумить
Захватъ— 1) роспір (щипців); 2)
захоплення, грабунок, привлащення
Захворать — захворіти, занедужати,
заслабнути
Захвостать — захльостати, зашмагати
Захиліть, захиріть — змарніти, захлянути,
захлясти, захиріти, упасти на силах,
занепасти
Захирьлый — захирілий, захлялий
Захитрить — захитрувати
Захихикать — захихикати, захехёкати
Захламащивать — завалювати, замотлошу-
вати
Захльбать — засьорбати
Захлебнуться, захлебываться — захл и(с)ну-
тися, захлйскуватися, захлипну-
тися, залитися, захлипатися,
заливатися
Захлеснуть, захлестывать, ся— 1) захвйсь-
нути, захвйськувати; 2) захлюпати,
захлюпувати, ся
Захлестка— 1) захлюпування; 2) зашморг;
3) клямка
Захлисть — мул, наволока, наплйнок
Захлопать (батогом) — затроскати,
заляскати, залящати, (в долоні) —
заплескати, заляпати, (очима) —
залупати, закліпати
Захлопка— 1) хлипок, хлипёць (коло смоку);
2) клямка, засувка
Захлопнуть — гримнути, стукнути,
трахнути
Захлопотать, ся — заклопотати, ся
Захлюпать, ся — задріпати, ся, затьопати,
ся
Захныкать — запхикати, запхйнькати
Заходить — 1) заходити; 2) заходити t
Заходиться — терпнути, дубіти,
дерев'яніти, клякнути. — Руки зашли (від
холоду) — зашпари зайшли
Заходь — 1) захід; 2) паскудник, срач
Захожденіе — захід
Захожій — захожий, мандрівний
Захозяйничать — захазяйнувати,
загосподарювати
Захолаживать, захолодить, ся — захоложу-
вати,захолодити,ся
Захолодь — холодок, затінок
Захолодьть — захолонути
Захолустье — глушина
Захоронить, ся — заховати, ся, поховати, ся
Захорохориться — росгііритися
Захотіть, ся — захотіти, ся, захтіти, ся,
схотіти, ся, забажати, ся, заману-
тиря, закортіти, (притьмом) —
приспіти, приспйчити
Захохотать — зареготати, ся
Захрабриться — захоробритися
Захрапьть — захропти
Захребетникъ — бурлака, наймит
Захрипіть — захрипіти, захарчати
Захромать — зашкандибати, зашкатульга-
ти, закривати
Захрустіть — захрустіти, захрумтіти
Захрюкать — зарохкати, хахрьокати
Захряслый — 1) забитий, замулений; 2)
затверділий
Захряснуть — 1) забитися, замулитися;
2) застрягнути, застряг/ги
Захрястьть — затріщати, тріснути
Захудать —- 1) схуднути, з тіла спасти,
змарніти; 2) з'убожіти, звестися
Зацапать — загарбати, зацапати
Зацарапать — задряпати, зашкрябати
Зацарствовать — зацарювати, запанувати
Зацвісти, зацвітать — зац(ь)вістй,
заквітувати, зац(ь)вітатиг
Зацыкать — запікати, защпкати
Зацьловать, ся — зацілувати, ся
Зацьпа — зачепа, ключка, гак
Заціпить, заціплять, ся — 1) зачепити,
зачіпляти, ся* 2) чіпати, зачіпати
Заціпка — 1) д. Зацьпа; 2) зачіпляння,
зачіпання; 3) .зачіпка
Заціпьі — йкли, ікли
Зачавкать — заплямкати, зачмакати, за-
чв'якати
Зачаровать — зачарувати, заворожити
Зачародійствовать—зачаклувати, заворож-
битувати, завідьмувати
Зачастить, зачащать — ;) занадитися,
вчащати; 2) задріботіти, задрібцювати
Зачастую — часто-густо
Зачатіе — зачаття, зародження
Зачать, зачинать, ся — 1) зачати, загинати,
ся; 2) заваготіти, завагітніти,
понести; 3) зародити, зарожувати, ся,
законйти,законяти, ся
Зачахнуть — зачахнути, захиріти
Зачваниться — зачванитися
Зачервивіть — завервйвіти
Зачеркивать—зач(е)іркувати, закреслювати
Зачернивать, зачернить — зачорнювати,
зачорнити t
Зачерніть, ся — зачорніти, ся
Зачерпнуть — зачерпнути, зачерпувати
Зачерствільїй — зачерствілий
Зачерствіть — зачерствіти
Зачертить, зачерчивать — зарисувати,
зарисовувати
Зачесать, ся, зачесывать, ся— 1) зачесати,
зачісувати, ся; 2) зачухати, ся; 3)
засвербіти
Заческа — зачісування, зачіска
Зачестить — пошанувати
Зачесть, зачитывать, ся — залічити,
зачислити, залічувати, зачйслювати, ся
Зачетъ — зарахування, зачислення. — Не
въ зачетъ — без зачислення
Зачикать — зачйкати ,
Зачиликать — зац(ь)вірінькати
Зачинивать, зачинить, ся — залатувати,
залагодити, поправити,залатати, ся
Зачиниться — загордіти, задатися
Зачинщикъ, ца — привідця, приводець, при-
водчиця, заводчик, ця, зачйнник, ця
Зачинъ — зачин, привід
Зачислить — зачислити, залічити
Зачитать, зачитывать, ся — зачитати,
зачитувати, ся
Зачихать, ся — зачхати, ся; запчйхати
Зачмокать — зацмокати
Зачокать — зацокати
Зачумить, зачумлять, ся — зачумйти, за-
джумйти, заражати джумою, зачу-
млювати, заджумлювати

Зачуять
132
Звеньть
Зачуять — зачути
Зачьмъ — чого, чом, на що, на віщо, чому
Зашавкать — зашамотіти
Зашагать — заходити
Зашамшить— 1) д. Зашавкать; 2) задерко-
. тіти, задерчати
Зашаркать — зачовгати
Зашастать, зашастить — зашамотіти
Зашатать, ся — захитати, захйтувати, ся
Зашвыривать, зашвырнуть — шпурляти,
жбурляти, зашпурнути, зажбурнути
Зашевелить, ся — заворушити, ся
Зашеекь — карк, потилиця
Зашеина— 1) карк; 2) потйлишник, ошийник
Зашелестить — зашелестіти, зашишйрхати,
шелеснути, шишйрхнути
Зашелець — захожий, зайда, заволока
Зашелудивьть — запаршивіти, спаршйвіти
Зашепелять — зашепелявіти
Зашептать — 1) зашепотіти; 2) замовити,
зашептати, заворожити
Зашерошить— 1) сколошкати, скудовчити,
скуйовдити, полошлати; 2)
колошкати і т. д.; д. Ерошить
Зашершавьть — закошлатіти, скострубатіти
Зашибать, зашибить, ся — 1) забивати,
забити, ся; 2) заробляти, заробити;
3) запивати
Зашибина, зашибъ — втовчене, (з знаком
місце) — синяк, (довгасте) — смуга, ба-
саман
Зашивать, -шить, -ся—зашивати, зашити, ся
Зашивка — 1) зашивання; 2) зашите (місце)
Зашипіть — зашипіти, (про гадюк, гусей)
— засичати, (про тлустість) — за-
шкварчати
Зашлепать, ся — затьопати, ся,
зателепати, ся, зачалапати
Зашмыгать — зашмигляти, засновигати
Зашпиливать — зашпилювати, зашпилити
Заштопывать — зацировувати (
Зашуміть — зашуміти, зашамотіти
Зашутить — зажартувати
Зашушукать — зашушукати, ся, затишку-
ватися
Защебетать — защебетати
Защеголять — захверцювати
Защекотать — залоскотати
Защелка — клямка, защіпка
Защелкать, защелкнуть — залускати,
заляскати, (зубами) — закля(м)цати, (про
соловейка) — затьохкати
Защемить, защемлять, ся — 1) прищемити,
прищикнути, прищемляти; 2)
защеміти, занити :
Защемь — 1) прищемлене місце; 2) кліщі,
обценьки, лещата
Защепина — задра, заскалина
Защепка — защіпка, застіжка
Защепливать — задирати, заскалювати
Защечный — защічний
Защипать, защипывать — 1) защи(і)пати,
защй(і)пувати; 2) заскубти, заску-
бувати
Защита — 1) заслона, захист; 2) оборона,
заступлення. — Подыматься на
защиту — ставати до оборони
Защититель, -ница, -тникь, -ца — оборонець
(р. оборонця), заступник, -ця
Защитить, ся — оборонити, одборонйти,
захистити,заступити,ся
Защитительный — оборонний
Защурупить, защурупливать, ся—зашрубу-
вати, зашруоовувати, ся
Заьдать, заьсть — 1) загризати, загризти,
закусати; 2) заїдати, заїсти, ся
Заьдаться, заьсться — загризатися,
загризтися
Заьдки — заїдки, заїдок, ласощі, лагомй-
ни, лагоминки
Заьды — заїди
Заьдь — насоси (у коней коло зубів)
Заіздь — 1) заїзжання; 2) загін
Заізжатой — доїзжачий
Заьзжать, заьхать — заїздити, заїхати
Заьзживать — заїзжувати, замордовувати
Заізжій — заїзжий, заїзднйй
Заюлить — завертітися, заввихатися,
заметушитися, заходити ходором
Заюродствовать — заюродйвити, почати
вдавати блазня
Заявитель, -ница — заявник, заявниця,
заявитель, -ка
Заявить, заявлять — заявити, ознаймйти,
заявляти, ознаймувати
Заявленіе — заява
Заяловілая — заяловіла
Заяловіть — заяловіти
Заясніть, ся — заясніти, ся
Заяцъ, з(ь)в. Lepus timiaus — заєць, заїць,
зайко, (білий) — біляк
Заячій — заячий, зайчий. — Заячій корень,
рос. Asarum — копитень, копитник,
копитняк, підлйстник, підолішник,
підорішник. — 3. молодилъ, рос. Se-
dum telephium L. — заяч^ капуста,
заяча розсада, масляне зілля. — 3.
овесъ, рос, Avena pubescens L. —
вівсюг, вівсюнець, мітлиця. — 3. са-
лать, рос. Sonchus oleraceus L. — мо-
лочак, какйш. — 3. чеснокъ,рос. Teu-
crium Scordium L. — дикий часник,
скордія. — 3. щавель, рос. Oxalis ace-
tosella L. — заячий щавій, щавух. —
3. кровца, рос. Hyperisum L. — з^ь)ві-
робой, крівця, заяча крівця, с(ь)в ято-
янське зілля, молодецька кров,
криштальки, матери Божої сльози.
— 3. лапка, ножка, рос. Trifolium аг-
vense L. — котики, огірошна трава,
огірошник, полиця
Збитень — гаряч (р. гарячу)
Збруйный — збруиний
Збруя — 1) збруя, шори; 2) справа, справйлля
Званіе — звання, стан, стать
Званный — клйканий, проханий,
прошений (
Звательный падежъ — кличний відмінок
Звать, ся — 1) звати, кликати, гукати
(кого); 2) називати, ся, прозивати, ся
Звено (у ланцюзі) — ланка, кільце, (в
огорожі) — прясло
Звенчатый — кільчастий
Звеніть — дзвеніти, дзенькати,
дзеленькотіти

Звонарь
133
Зеленьть
Звонарь — дзвонарь
Звонить — дзвонити, бамкати, бовкати,
дзенькати, дзеленькати, теленькати,
калатати
Звонкій — дзвінкий. — Звонкая монета —
дзвінка монета
Звонкость — дзвінкість
Звонокъ — дзвоник, дзвінок
Звончатка — брязкало
Звонъ — дзвін, (по покійному) —
подзвіння, дзвін по душі
Звуковой — звуковий, згуковйй; голосовий
Звукъ — звук, голос, згук, гук
Звучать — звучати,згучати
Звучность — звучність, згучність
Звучный — звучний,гучний,голосний
Звьзда — зоря, (здр.) — зірка, зіронька,
зірниця, з(ь)візда. — Падающая звьзда —
літавець. — Неподвижныя звіздьі —
нерухомі, непорушні зорі. — Подви-
жныя з. — рухомі, ходячі зорі. —
Путеводная з. — провідна зоря. —
Полярная з. — бігунова зоря
Звіздистьій — зірчастий
Звіздить — зоріти
Звіздньїй — зоряний, зорявий
Звездообразный — зорястий
Звьздочетъ — лічозір, з(ь,)зіздяр
Звьздочка — 1) (здр.) — зіронька, (ласк, до
дівчини) — зіронька, ясочка; 2) рос.
Callitricne L. — водозвідка
Звіздочница, рос. Stellaria L. — приворот-
ник, мокровник, мокрйнець; S. gra-
minea L. — блощичник, п'яне сіно,
п'яна трава, пісочник, саморідне
зілля; S. Holostea L. — грижник,
зірочник, нехворощ; S. media Stith. —
мокрець, мокриця
Звіринець — з(ь)вірйнець, з(ь)вірівнйк,
з(ь)вірнйк
Звіриньїй — з(ь)вірячий, з(ь)вірйний
З вір истый — з(ь)вірнйй
Звіробой. звіробоиникь, рос. Hypericum
perforatum L. — с(ь)в ятоянське зілля.
— 3. синій, Hyssopus officinalis L. —
васильки, юзефки
Звьровидный — з(ь)віркуватий
Звіроловство — з(ь)віроловство, ловецтво,
мисливство
Звіроловь — з(ь)віролов, ловець,
мисливець
Звіроловньїй — ловецький
Звіреній — з(ь)вірячий, дикий, нелюдський,
лютий
Звірство — з(ь)вірство, з(ь)вірячість,
лютість
Звірствовать — з(ь)вірувати, лютувати
Звірь — з(ь)вірь, з(ь)вірйна, (поб.) — з(ь)ві-
рюка, (здр.) — з(ь)вірючка, з(ь)ві-
рятко, з(ь)віреня, -тко, (зб.) — з(ь)вір-
ня, з(ь)вірота, з(ь)вір'я, з(ь)вірь. —
Красный звірь — польова з(ь)вірина.
— Пушной звірь — хутровий з(ь)вірь.
— Плотоядный звірь — хижий, м'ясо-
жерний з(ь)вірь, м ясоїд
Звякать — брязкати, брязнути
Звяки — бридня
Зги — ни зги не видать — а ні зірочки, а ні
вогника не видно
Зданіе—будинок, будова, будівля. —
Каменное зданіе — кам'яниця, мурований
будинок
Здороваться — здоровкатися, ві(и)татися,
на добридень, на день добрий
давати, (шапкою) — шапкувати, ся,
(рукою) — ручкатися, чолом давати,
(цілуючи) — чоломкатися
Здоровехонекъ — здоровісінький
Здорово! — здоров був, здорові були!
добридень! — Здорово ли вы
живете; — як ся маєте: чи ще живенькі,
здоровенькі? — Здорово живешь — ні
за що, ні про що, ні з того, ні з
сього, задарма, дурно, дурнісінько,
гарма-дарма. — Уходи по добру по
здорову — іди, поки цілий
Здоровость — здоровість
Здоровый — 1) здоровий; 2) дужий,
кремезний; 3) (про воду) — погожий,
(про повітря, їжу і т. д.) — здоровий
Здоровье, здоровьице — здоров'я, здоровля,
здоров ячко, здоровлячко. — О здо-
ровьи спрашивать — за здоров'я, на
здоров'я питати
Пей, те на здоровье — пий здоров, пийте
здорові
Здоровіть — здоровшати
Здоровякъ — здоровило, здоровёць
Здравіе—Здравія желаю, желаемъ—доброго
здоров'я, здоров'ячка! здорові були!
Здравомьісліе — розсудливість, здорова
думка
Здравомыслящи! — розсудливий, здорової
думки
Здравствовать — здоровому бути, добре ся
мати. — Дай Богь здравствовать —
поздоров Боже. —Да здравствуетъ! —
хай, най, нехай живе! — желаю
здравствовать! (при зустрічі) — доброго
здоров'я, здоров ячка! здорові були!
(при прощанні) — бувайте здорові!
— Здравствуй, те — здоров був,
здорові були, добридень, добривечір!
Здравый — здоровий, при здоров'ю
Здьсь — тут, тутки, тутечки, тутеньки, ось,
ось-тут, ось-де, ось-дечки
Здішній — тутешній, тутёйший
Зелененькій — зелененький, зеленёсенький
Зеленехонькій — зеленісінький
Зеленика, рос. Lycopodium clavatum L. —
дереза
Зеленить, ся — зеленити, ся
Зеленичка, пт. Motacilla flava — трясогузка
Зеленоватый — 1) зеленкуватий, зелено-
ватий, недостиглий; 2) зеленуватий,
зеленастий, зеленявий, прйзелений
Зеленщикъ, ца — зеленяр, ка
Зеленый — 1) зелений; 2) неспілий,
недостиглий, нестиглий. — Въ зеленомъ
состояніи — зеленцем, уевйд .
Зелень — зелень, зело, зілля; зеленйна,
городина, (рання) — прозелень, (для
квітчання на зелені с(ь)в'ята) —
клечання
Зеленіть — зеленіти, ся

Зеліе
134
Златоцвьтый
Зеліе, зелье — зілля, (здр.) — зіллячко,
даний, отрута
Земельный — земельний, ґрунтовий
Землевладьлець — землевласник, (стар.) —
зем'янйн
Земдедьлецъ, земледьлъ—хлібороб,
землероб, ратай; гречкосій, (що оре
землю) — орач, плугач, плугата(и)рь, (що
засіває) — сівач, (щр заволочує) — во-
лочільник, скородільник
Земледьліе, земледьльство — хліборобство,
землеробство. — Заниматься земледь-
ліемь — хліборобити, хліб робити,
хліборобствувати
Земледьльствовать — д. Земледьліе
(Заниматься земледьлиемъ)
Земледьльный, земледьльческій —
хліборобський, землеробський
Землекопный — грабарський, землекопний
Землекопъ — грабарь,, копач
Землемьріе — землемірство
Землемьрный — землемірний, межовий
Землемьрь — землемір, межовий, межовик
Землеописаніе — землёпис
Землеописательный — землепйсний
Землепашецъ — орач, плугач, плугата(и)рь
Землеройка, Sorex araneus — польова миша,
руда миша
Землетрясеніе — землетрус, трус
Землечерпательный — землечерпальний
Землистый — землистий
Землеудобреніе — угноювання землі
Землица — земелька, землиця
Земля — 1) земля, персть, грунт, ґрунт. —
Земля дьвственная — цілинна земля,
цілина. — 3. вспаханная — рілля. — 3.
запасная — ваканцьдва земля. — 3.
отдохнувшая — переліг. — Усадебная
з. — садибна з., грунт, ґрунт, плець;
2) край, країна, суходіл; 3) діл, земля,
поміст. — На землю — на діл, до долу.
— На землі» —долі, на землі
Земляковъ — земляків, земляцький
Землякъ, -чка — земляк, -чка, (зб.) —
земляцтво
Земляника, земляница, рос. Fragaria vesca
L. — суниця, суниці
Земляничный — суничний
Землянка — 1) землянка (хата в землі);
2)землячка
Земляной — земляний. — 3. ладонь, рос.
Valeriana officinalis L. — оверян, одхас-
ник, чортове ребро, бісове ребро,
стоян. — 3. орьхъ, рос. Lathyrus tu-
berosus L. — красний горошок, ла-
сковиця. — Земляныя яблоки, рос.
Solanum tuberosum L. — картопля,
картоплі, бараболя, барболя,
бульба
Земно — до землі, до долу. — Земтто
кланяться — кланятись до землі, земно
Земноводный — земноводний
Земной — 1) земний, с(ь)вітовйй. — Земная
поверхность — поверх земний; 2)
доземний. — Земная глыба — скиба
землі. — Земной поклонъ — уклін до
землі, доземний уклін
Земскій — земський
Зеренчатый — зернатий, зернистий,
зернистий
Зеркальце — дзеркальце, люстерко
Зеркало — дзеркало, люстро, с(ь)вічадо
Зеркальный — дзеркаловий, люстровий
Зерликъ, рос. Polypodium fragrans і vul-
gare L. — папороть, солодиш
Зернистый — д. Зеренчатый
Зернить — зернйти, дробити
Зерно—зерно, зернина.—Зерно жемчужное—
пёрло, перлина. — 3. маковое—мачй-
на, мачйнка. — 3. пшеничное —
пшеничина — 3. просяное — просина. —
3. ржаное—житйна.—3.
фасоли—фасолина, квасолина. — Отборное з. —
чоло. — (Жменя зерна, як сіють) —
сівак, (витрушене, як кладуть
снопи) — натрус, (дрібне, що багато
йде на мірку) — заміркувате,
(мішане, напр. жито і пшениця) —
суржик, (нечисте, ;що лишилося після
віянки) — послід, виточки t
Зерновикъ, бот. Pericaprium — насінник
Зерновой — зерновий. — 3. хльбъ — пашня,
пашниця, збіжжа
Зерноядный, Granivorus — зерноїд
Зернышко — зернятко, зерёнце
Зерцало — верцадло
Зефиръ — лепт (гал.), зефір
Зигзаги — зиґзаґи, кривульки. — Писать
зигзаги — мисліте писати (про
п'яних)
Зиждитель, -ница — 1) Творець, Сотворй-
тель; 2) фундатор,-ка t
Зима—зима,, зіма.—Зимою—зимою, узімку,
в зимі, зимової доби
Зимній — зимовий, зімовйй t
Зимовалый — перезимований, торішній
Зимованіе — зимівля, зимування
Зимовать — зимувати, зімувати
Зимовье — зимівник, зімовнйк,
зимовище
Зинзивей, рос. Althaea officinalis L. —
калачики, проскурки, проскурняк
Зинзубель — гёмбель (котрим роблять
жолобки)
Зипунъ — сіряк, сірячина
Зіяніе — роззі(я)вляння, роззів
Зіять — ррззі(я)вляти, роскривати пащу
Злаки — зілля, травнисті рослини
Злато — золото, злото
Златоверхій, златоглавый—з(о)лотоверхий,
з(о)лотоглавий
Златозарный — золотистий, злотистий
Златой — золотий
Златоленникъ, рос. Linosyris vulgaris Dc. —
зайців льон
Златолюбецъ, златолюбивый — грошолюб,
грошолюбний
Златоселезенникъ, рос. Chrysosplenium
aeternifolium L. — жовтяниця, жов-
точниця
Златорогій — злоторогий
Златорунный — злоторунний
Златотканный — злототканий
Златоустый — красномовний, злотоустий
Златоцвьтый — злотобарвний

Златоцвьтъ
135
Знакъ
Златоцвьтъ, рос. Ghrysanthemum Leucan-
themum L. — ромён, ромен-зілля,
романець
Злачный — хлібний, травнистий
Злить, ся — злити, ся, сердити, ся, гнівати,
ся, лютувати, злувати (на кого)
Зло— 1) лихо, кривда, зло, шкода. — Назло
— на злість, на лихо; 2) зле, люто
Злоба — злість, злоба
Злобивый — злобливий, злобний, злісний,
злючий
Злобиться — злувати, злобйтися, важким
духом дихати (на кого)
Злобность — злобність
Злобный — д. Злобивый
Злобствовать — д. Злобиться
Зловоніе — сморід, смерід (р. смороду)
Зловонный — смердючий
Зловредный — шкідливий
Зловьстникъ — лиховісник
Зловіщій — зловіщий
Злодьевь — лиходіїв, лиходійський,
злодіїв, злодійський
Злодій, ка — лиходій, ка, лиходійник, ця,
лиховодник, ця, злочинець,
злочинниця
Злодьйскій — лиходійний, лиходійський
Злодійство — лиходійство, злочинство
Злодействовать — лиходіяти, лиховодити
Злодіяніе — д. Злодійство
Зложелатель — злобитель, ворог
Зложелательный — нєж(з)ичлйвий
Зложелательство — незичливість,
злобительство
Злой — злий, лихий. — Злой рокъ —
безталання, недоля, лиха доля
Злокачественность — шкідливість,
небезпечність
Злокачественный — шкідливий,
небезпечний
Злоключеніе — пригода, халепа, лихо,
лиха година
Злокозненный — каверзний, пакосний,
капосний. — Злокозненный человікь —
каверзник, капосник
Злонаміренность — злоумйсність, злий
намір
Злонаміренньїй — злоумйсний, зломйсний
Злонравный — злосливий, злий
Злопамятность — пам'ятливість на зле,
мстивість
Злопамятный — на зле пам'ятливий,
злопам'ятний, мстивий
Злополучіе — д. Злоключеніе
Злополучный — бідолашний, безталанний,
бездольний, безщасний, .нещасний
Злорадный — злорадий, зловтішний
Злорадство — лиха втіха, злорадство
Злорадствовать — злорадствувати
Злорічивьій — лихословний, злоріка
Злорічивость — лихослов'я
Злорічить, злословить — лихословити,
обмовляти
Злословіе — лихослов'я, обмова, злий язик
Злосмрадіе, злосмрадный — д. Зловоніе,
пый
Злостный — 1) д. Злонаміренньїй; 2)
злючий, злосливий
Злость — злість, лютість, (мн.) — лютощі
Злосчастіе — лиха, зла доля
Злосчастный — бідолашний, бездольний
Злоумышлять — злоумишляти, злу мисль
чинити на що
Злоумышленный — злоумйсний
Злоупотребить, злоупотреблять—над'ужйти,
над'уживати, на зле ужити,
уживати, на лихо повернути, повертати,
зловжити, зловживати
Злоупотребленіе — зловживання, над'ужи-
вання, над'ужиття, над'ужйток
Злотворный — злочинний, злотворний
Злоухищреніе — підступ, хитрощі, каверзи
Злоязычный — злоязикий
Зміевикь — 1) рос. Rumex aquaticus L. —
кінський щавій; 2) камінь Serpen-
tinus — серпентин
Зміеголовникь молдавскій, рос. Dracoce-
phalum Moldavica L. — матошник
Змій, змія, Serpens — змія, гадина; Vipera
Berus—гадюка, (здр.)—гадючка;
Coluber trabalis — жовтобрюх; Boa —
полоз; Goluber natrix або Tropidonotus
natrix — уж, ужака, вуж, вужака;
(чорна) — падалиця, (що лазить по
деревах) — жеретія; Auguis fragilis
(мідянка) — веретільник,
веретільниця
Зміедушникь, рос. Scorzonera — ужівник,
ранник
Змьенокъ, зміеньїшь — гадя, гадюченя, ву-
жок, вужаченя
Змій — 1) д. Змій. — Змій великанъ, Boa
constrictor — удав; 2) Змій бумажный
(дитяча іграшка) — змія, літавець,
(в йому три нитки, до котрих
прив'язують шнур) — путлище
Змійка — 1) змійка, гадючка; вужок;
2) рос. Briza media L. — здріжник,
трясучка
Змійка водяная, рос. Galla palustris L. —
фіялковий корінь
Змінная трава, рос. Stachys sylvatica L. —
бабка, буковиця
Зміиньїй — зміїний, гадовий, гадючий
Зміиньїй языкъ, рос. Ophioglossum L. і
О. vulgatum L. — язичник, погане
зілля, тихе зілля
Змія — д. Змій
Знаємо — знати, звісно, відомо, знано
Знаемый — знаний
Знакомець — знайомий, знакомий,
знайомець
Знакомить, ся — знайомити, знакомити,
ся,зазнаватися
Знакомица, знакомка — знайома, знакома
Знакомство — знайомість, знакомість, зна-
кімля (сер. р.)
Знакомый— 1) знайомий, знакомий. — Быть
знакомымъ — знатися. — Какъ будто
знакомый — наче по знаку; 3)
звісний
Знакъ — знак, признака, прикмета, ознака,
знамено, (після рани) — шрам, (від
удару батогом то що) — басаман,
(чим твердим) — синяк, (після віспи)
— ряботиння. — Знаки достоинства (у

Знаменатель
136
Золотушливый
козаків) — клейноди, булава, бунчук,
пірнач.—Мимическій
з.—миг.—Разговаривать знаками — на мигах
говорити. — Пограничный з. — копёць,
кляк.—Цеховой з. — чішка. — 3. пре-
пинанія — знак розділовий
Знаменатель — знаменник, знаменатель
Знаменательный — знаменний
Знаменать — значити. — Знаменаться кре-
стомъ — хреститися
Знаменитость — знаменитість
Знаменитый — знаменитий, славний,
славетний
Знаменникъ — печатка (для проскур), зна-
менйк
Знаменіе — знак, ознака, знамено, гасло
Знаменовать — значити, визначати,
вістувати
Знаменоносець — хорунжий
Знамя—корогва, (здр.) — короговка, хоро-
гов, стяг, знамено, (найголовнійше
у козаків) — біла корогва,
(невелике) — прапір, прапорець
Знаніе — знання, знаття, відання
Знатно — 1) добряче, славно, знаменито;
2) знати, знать, значно, видно
Знатный — значний, знатний,
вельможний
Знатокъ — знавець
Знать — 1) вельможне панство; 2) знати,
мабуть, десь і д. Видно; 3)
знати, відати, у(в)міти, тямити. —
Дать знать — дати, подати вістку,
сповістити. — Дать себя знать — в
знаки, в тямкй датися. — Дать о се-
бь знать — оповіститись кому. —
Знай себя — про себе знай (а в чуже
діло не встрявай). — Знать грамоть
— письменним бути, вміти письма.
— Знать свї>ть — вміти поводитись
в товаристві. — Знать толкъ въ чемъ
— знатися на чому
Знаться — знатися, водитися
Знахарь, ка — знахор, ка, шептун, ха, зна-
юка, чаклун, чаклівнйця, ворожбит,
ворожка, відьмак, відьма
Значень — значок
Значеніе — значіння, сила, вага
Значительно — значно, чимало, доволі,
виразно, важно
Значительность — значність, важність
Значительный — 1) великий, чималий;
2) значний, поважний; 3) виразний
Значить — 1) значити, визначати. — Что это
значить? — що се значить? що се за
знак? що воно визначає?; 2)
важити, силу, вагу мати. — Эти факты
много значать — ці факти багато
важать
Значиться — значитись, лічитися, бути
вписаним
Знающій — знаючий, тямущий, тямучий
Знобить — морозити, холодити. — Знобить
— морозить, холодом бере
Знобиться — мерзнути, мерзти
Знобкій — мерзлякуватий, мерзляк
Знобкость — мерзлякуватість
Знобь — дрігота, здрйги, дріжакй (від хо-
Зной — спека, (поб.) — спекота; шквара, пе-
кота, пекло, жарота, вар, парня
Знойный — пекучий, шкварнйй, жаркий,
варкий, парний
Зноить — палити, пекти
Зобастый, зобатый — воластий
Зобать—дзюбати, дзьобати, клювати,
клюкати
Зобный — воловий
Зобный корень, рос. Scrophularia aquatica
L. — ранник
Зобь (у птиць Ingluvies і у людей Struma)
— воло, воля (сер. р.), (поб.) — во-
лище, (здр.) — волько
Зовь — клик, кликання,
поклик,запросини. — Пріьхаль без зова — приїхав
не клйканий, не проханий
Зодіакь — з(ь)вірокруг, (р. з(ь)вірокругу)
Зодчество — будівництво
Зодчій — будівничий
Зола — зола, попіл, (здр.) — попілець, луг,
(гаряча з жаром) — присок, (після
зоління) — вйзол
Золеніе — зоління, золення
Золить, ся — золити, лужити, ся
Золовка — зовиця
Золовкинь — зовйчин
Золовушка — зовйчка
Золотарь, золотилыцикъ — золотарь,
золотник, позолотник,злотарник
Золотая розга, золотень, золотушнйкь, рос.
Solidago Virgaurea L. — золотуха,
жовтобрюх
Золотистка, рос. Helychrisum Dc. — цмин,
Н. arenarium Dc. — жовта гарячка,
жовтушки, жовтяниця, жовтий цмин,
головокрут, котячі лапки
Золотистый — золотистий, злотистий, по-
злотйстий
Золотить, ся — золотити, позолочувати, ся
Золотникь— 1) золотник (вага); 2) кляпка,
хлипок, хлипавка (в смоках)
Золото—золото, злото.—Золото сусальное,
книжное — сухозлотиця, сухозлітка,
шумйха. — 3. червонное — червінь
Золотой — 1) черв(іNнець, дукач; 2) золотий,
щирозлотий, щирозлотний, сутозло-
тии. — Золотыхъ дьлъ мастеръ — д.
Золотарь
Золотоискатель — шукач злота, золота
Золотообрьзный — з золотими берегами,
золотоберёжний
Золототысячникъ, рос. Erythraea centau-
reum L. — золототисячник, сер-
душник, семисйльник, ясенёць
Золотошвей, ка — ґаптарь, гаптарка
Золотошвейный — гаптарський
Золотошвейство — гаптування, гаптарство
Золотуха — 1) хвороба Scrophula —
золотуха; 2) рос. Thalictrum angustifolium
Jacq. — золотушник, медуниця, меду-
нйшник, рутвиця, Т. flavum L. — од-
хасник, Т. majus Jacq. — падучник,
золотушник, Т. minus L. — камчуг,
польова петрушка, рутка
Золотушливый — золотушний

Золоченіе
137
Зябликъ
Золоченіе — позолочування
Золоченный, золоченый — золочений,
позолочений, позлотйстий
Зольникъ — попільнйк (в печі); попеляр;
(рос.) — попелиця, Aphis brassicar L.
Зольный — попільний
Зондъ— 1) (хирург, інструмент) Specillum —
мацовйлка,гпротичка; 2) свердел,
штирь, с(ь)відер
Зонтикъ — зонтик, парасоль, парасоля,
парасолька, (від дощу) — дощник, (від
сонця)—сонічник.—Зонтикъ глазной
— козирьок t
Зонтъ — 1) піддашша (над ґанком),
острішок (над ворітьми); 2) д. Зонтикъ
Зоркій, зорокъ — зіркий, бачучий, зиркйй,
гострозррий
Зоркость — зіркість
Зорный, зоряной — любйстковий
Зоря, рос. Levisticum officinale Koch —
любисток
Зрачекъ, Pu.pilla — зінка, зінька, зіниця,
чоловічок
Зрачковый — зіничний
Зритель, ница — 1) глядач, ка; глядько;
2) с(ь)відок, с(ь)відка, с(ь)вщчиця, ви-
дець
Зрительный — гляднйй. — Зрительная
труба — підзорна труба
Зрьлище — видовище, видовисько {
Зрьлость — спілість, стиглість, доспілість,
ДОСТИГЛІСТЬ, ДІЙШЛІСТЬ
Зрьлый — 1) спілий, стиглий, доспілий,
достиглий; 2) дорослий, дійшлий. —
Умомъ зрьлый — розумом дійшлий
Зрьніе — 1) доспівання (про рослини);
2) зір (р. зору), зрок, прозір; 3)
глядіння. — Съ этой (моей) точки зрьнія
— з цього (мого) погляду; з цього
становища.—Слабое зрьніе—слабкий
зір; невбачливе око
Зріть — 1) спіти, виспівати, стигнути,
доспівати, достигати, (про колоски)
— зернитися, (про овочі) — бриніти,
(про людей) — доходити до зросту,
до розуму; 2) глядіти, дивитися,
споглядати, бачити
Зрячій — видющий, видючий, бачучий,
зрячий
Зубанъ,зубачъ — зубань, зубач, зубатий
Зубарь — гёмбель з зубцями
Зубастый — зубатий
Зубатка, риба Anarhichas lupus — морський
пес
Зубець — зубець, (що виступає) — визубень,
(що вступає) — зазубень, (в машин,
колесах) — палець
Зубило — 1) шрубень (особливе долото);
2) зубило (визублювати пилки,
терпуги і набивати жорна)
Зубить — зубити, визублювати; шрубйти
Зубной — зубний, зубовий
Зубокъ — зубок, зубочок, зубик
Зубоскалить — скалити, шкірити зуби;
глузувати
Зубоскаль — скалозуб, глузівнйк
Зубоскальство — глузування
Зубочистка — 1) щіточка до зубів; 2)
шпичка (колупати в зубах), корпозубка,
копйрстка
Зубрило — д. Зубило
Зубрина — щербина, шерба
Зубрить — 1) зубити, визублювати;
щербити, вищерблювати; 2) товкти,
зубрити
Зубръ, Bos jubatus — зубр, Bos urus — тур
Зубчатый — зубчастий. — губчатое колесо —
пальцьове, палечне колесо (у
машинах)
Зубчикъ — зубок,зубчик
Зубъ — зуб, (здр.) — зубик. — Зубы перед і lie,
рьзцы, Dentes anteriores s. incisores
— передні зуби, с(ь)міюнці. — 3.
боковые, клыки, D. canini — йкли. — 3.
коренные, D. morales — кутні зуби. —
3. молочные, D. lactei s. temporarii —
молошні з.—Поднять на
зубы—підняти на глум. — Сжать зубы — ецшити
зуби. —Точить зубы—гострити зуби,
мати зуби на кого. — Щелкать
зубами —клацати, клямцати зубами.
—Лишить зубовъ — обеззубити. —
Лишиться зуОовъ — обеззубіти
Зудъ — свербіж, сверб, сверблячка, свербо-
та, чос t
Зудьніе — свербіння
Зудьть — свербіти
Зыбать — колихати, колисати
Зыбка — колиска
Зьібкій — 1) хиткий, хибкий, хисткий;
2) тряский, грузький. — Зыбкое мьсто,
болото — трясовина, трясавиця
Зыбкость, зыблемость — 1) хиткість,
хибкість, хисткість; 2) тряскість,
грузькість
Зьібучій — д. Зьібкій 1. — Зыбучий песокъ
— сипкий пісок
Зыбь — 1) брйжжі, жмурки (хвиля невелика
без вітру, перед бурею або після неї);
2) трясовина
Зыкъ — дзйк, дзв'як, брязк
Зычать — дзв'якати, дзичати, брязчати,
брязкати, гучати
Зычность — гучність
Зычный — гучний
Зьвака—зівайло, роззява,
(поб.)—роззявляка, ґава, ґава
Зьваніе — позіхання
Зьвать. ся — 1) позіхати, ся, зівати, ся;
2) ґави, ґави ловити
Зьвокъ — позіх
Зьвота — позіхи, зівачка
Зьвунь — зівайло, позіхайло
Зьвъ, анат. Faux, (мн.) — зіви і зіва; зіво,
зів, паща, пёлька
Зьло — занадто, зіло
Зьнки — очі, баньки
Зюзникъ европейскій, рос. Lycopus euro-
paeus L. — драголюб
Зюзя — хлюща, піяк, піячка
Зябкость — мерзлякуватість, мерзкість
Зябкій — мерзлякуватий, мерзкий
Зябликъ? (самиця) зяблица, зябловка, пт.
Fnngilla coelebs — зяблик, зяблівка

Зяблый
138
Играть
Зяблый — померзлий, примерзлий, мерзлий
(про рослини), змерзлий (про
чоловіка)
Зябнуть — мерзнути, мёрзти
Зятевъ, зятній — зятів, шваґ(г)рів
Зятекъ — зятенько
Зять — 1) зять (доччин чоловік). — Зятюшка
— зятенько; 2) щваг(ґ)ер (чоловік
сестрин і зовичин)
И.
И — 1) і, й, та; 2) є (докірливо)
Ибисъ, пт. Tantal,us ibis (чапля особливої
породи) — ібис, ібиска
Ибо — бо, затим що, тому що, через те що,
тим що
Ива, рос. Salix alba L. — біла верба, біла
лоза; Salix Caprea L. — йва, (одно
дерево) — йвина
Ивановъ цвьтъ — д. Златоцвьтъ
Ивановская, у виразі: во всю Ивановскую
— на всі заставки
Иванъ-да-Марья, рос. Melampyrum nemoro-
sum L. — братки, брат і сестра, бра-
тіки
Иверень, иверешокъ — йверень (р. йверня),
уламок, вйломок (від чого
твердого), (від каменя) — скалка, (від
дерева, як рубають) — тріска
Ивина — вербина, йвина
Ивнякъ — верби, вегзболіз
Ивовый — вербовий, лозовий
И'волга, пт. Oriolus galbula — йвілга,
іволга, вільга, вивільга, ліскотуха
Ивяный — вербовий
Игла — 1) голка, (здр.) — голочка, (велика)
— циганська, (без вушка) — протір,
(для плетіння, нанизування то-що)
— прут, дріт, (дерев'яна) — глиця. —
Какъ на иголкахъ — як на шпичках; 2)
(у де-яких тварі в, напр. їжака
тощо) — голка, щетина, колючка; (у
рослин) — голка, шпичка, колючка, (у
чатйнних чи хвойних) — чатйна,
глйця, хвоїна, хвоїнка, (у льона,
коноплі) — костриця; 3) риба Syngna-
thus acus — зворлуч, сикавка; 4)
(гори) — шпиль; 5) (гірн.) — жигало
Иглиныи, игольный — голковий
Иглистый — гольчастий, шпичкуватий,
шпичакуватий, колючий, тернистий
Иглйца — глйця (дерев'яна, котрою
плетуть сітки)
Иглица, рос. Ruscus aculeatus L. —
мишачий терен
Игловатый — гольчастий, колючий,
тернистий, остюковатий
Иглообразный — гольчатий
Игнорировать — нехтувати (ким, чим)
Иго — ярмо, кормига, неволя, тягар(ь),
тяжар(ь)
Иголка — д. Игла. — Пускать иголки (про
вино) — грати, іскритися
Иголочный — толочний
И голы ні къ, иголышчекъ — гольник, гольни-
чок
Игольчатый — гольчатий
Игольщикъ, ца — голкар(ь), ка, голникарь,
ка
Игорный — гральний. — Игорная комната
— гральня
Иготь — ступа, ступка, мущйр
Игра — гра; грання, граття; (в)йграшка,
гулянка, забава, забавка. — Игры
карточный, въ карты — картярство:
дурень, підкидний, невірний
дурень, відьма, кончина, король, віз,
лава, мельник, циган, п'яниця,
свиня, памфиль, хвилька, хлюст і др.
— Игра въ мячъ — у мняча: гйлка,
городок, баран, високий дуб, каша,
матка, мета, пічка і др. — Игра въ
кости — костйрство. — Игры въ палки,
въ кости — даровйще, булка, голий
у голого, коромисло, королі, паці,
пукалка, сикавка, скраклі, цурка,
швайка, шкалуб (або) ген-ген,
тикало, таран, шкереберть, шкандйб-
ки і др. — Игра въ кремешки — у
крёймахи, у кремняхи. — И. въ носки
— носанйна. — И. въ четь или нечетъ
— чіт чи лйшка. — И. хороводная —
танок: ворон, горобёйко, зелений
шум, король, хрёщик, жёльман і
др.—Игры молодежи — грйще, грйща,
игрища: (катаючи яйця або оріхи)
— кйтьки, покитьки, котючка,
(розбиваючи яйця) — навбйтки, (на
льоду коло стовпа) — крутілка, колесо,
(на скубку за волосся) — чупрун, в
скубки, на скубку, (инші гри) —
довга лоза, коза, котик, кін?
ластівка, плаз, тісна баба, свинка і др.
Игралище — йграшка, забавка, цяцька
Играніе — грання, граття
Играный — граний
Играть — 1) гратися, бавитися,
тулятися, веселитися, жартувати,
пустувати. — Будто играя, дьлать что
играючи — наче за виграшки. — Играть въ
жмурки — в панаса грати,
жмуритися; 2) грати, вигравати, (на оубо-
ні) — бубніти, бубнити, (на дудці) —
дудіти, въ дуду, в сопілку грати,
(на трубі) — трубити, сурмити, (на
бандурі, гитарі або що, погано або
недбало) — бринькати, (на скрипці
або лірі, погано або недбало) —
цигикати, тилікати, репіжити, (язиком
замісць музики, до танців) —
триндикати. — Играть въ тактъ (до танцю)
— під ногу грати; 3) грати, удавати;
4) грати, шумувати (про вино)

Игренній
139
Избродить
Игренній — каштануватий (про масть
коней)
Игривость — грайливість, жвавість,
жартливість, жартовлйвість
Игривый, во — грайливий, во, жвавий, во,
жартливий, жартовдйвий, во
Игристый — іскристий; пінистий
Игрище — грище, ігрище, ігрисько, вйгри,
вулиця, бавун
Игрокъ — грач, іграль, граль, (на бандурі)
— бандуриста, кобзарь, (на
скрипці) — скрйпник? (на дудці) — дударь,
дудник, (на лірі) — лірник, лірач. —
Игрокъ въ карты — картник, картяр,
картівнйк. —ТІ. въ кости — костйр(ь)
Игрочиха — граля, картярка
Игрунъ, игрунья — жирун, ха, пустун, ха,
веселун, ха, брикун, брикунёць
Игрушка — виграшка, цяця, цяцька,
забавка, (з дзвоником) — брязкало,
брязкальце, (що торохтить) — торохкало,
(що гуркотить) — гаркало. — Это для
него игрушка — це йому за виграшку
(легко зробити)
Игуана, Lacerta Iguana — ящурка
(особливої породи), ігуана
Игуменія, игуменья, игуменъ — ігуменя, ігу-
менія, ігумен
Игуменствовать — ігуменувати
Идея — ідея, думка, гадка
Идіоть — ідіот, дурень
Идютизмъ — ідіотизм
Идолопоклонникь — поганин, (мн.) —
погане, идолопоклонник, боввохвалець
Идолопоклонническій—боввохвальний, идо-
лопоклонницький
Идолопоклоненіе, идолопоклонство, идоло-
служеніе — боввохвальство, идоль-
ство, идолопоклонстно
Идолъ — йділ (р. йдола), бовван, божок
Идольскій — йдольський, боввохвальський,
поганський
Идти — 1) іти, йти. — И. тяжело ступая — че-
лепати, шелепати. — И. напрямикь —
простувати, просто йти. — И.
прихрамывая — шкандибати, шкатульгати.
— И. сльдомъ — слідкувати, слідком
іти.—И. на четверенькахь—рачкувати,
рачки лізти. — Идеть слухъ, молваt—
чутка йдё, чутка ходить, поговір,
поголоска йде. — Идемъ,
идемте—ходім, ходімте, ходіть. — Къ чему это
идеть—до чого воно йдеться?—Идеть
— добре, гаразд. — Рьчь идеть — річ
ведеться, мова мовиться; 2) (про
щастя) — щастити, вестись,
таланити; 3) Идеть къ лицу — лйчить, до
лиця пристає; 4) тягтись (про час і
місце)
Иждивеніе — кошт, держиво, наклад
Изба — хата, (здр.) — хатина, хатка,
хатиночка, хатинонька, (з глини) — ліплянка,
мазанка, (без двора) — обіхідчаста,
(хворостяна) — плётянка, (літня без
печі) — хижа, хижка, (з глини з
соломою) — валькована, лямпачна хата, (з
дубків) — рублена, (без сіней, в жарт
кажуть) — без штанів. — (Частини
хати): (де піч) — хатина, (де живе сім'я)
— хата, (про гостей) — с(ь)вітлйця,
(де ліжко) — кімната, (де ставляться
кочерги, рогачі то-що) —г кочережник,
(передня частина) — сіни, (де
складаються харчі то-що без печі) —
комірка, хижа, хижйна, (бокова
стіна) — причілок. — Сборная изба —
зборня
Избавитель, -ница — визволитель, -ка, ра-
(я)товник, -ниця, ратівник, -ниця
Избавить, избавлять, ся — визволити, ся,
вйра(я)тувати, визволяти. — Избави
Боже! — Боронь Боже! Крий Боже!
Ховай Боже! Нехай Бог боронить!
Нехай Бог одверта!
Избавленіе — визволення, визвіл, ря(а)ту-
нок, поря(а)тунок
Избаловать, ся — розбалувати, ся, роспё-
стити, ся, зледащіти, розледащіти. —
Избалованный — роспёщений і д.
Балованный (про їжу) — пуцдиковий
Избездьльничаться — розледащіти,
розбеститися, розопсіти, роспаскудити-
ся, роспадлючитися
Избенка, избушка — хатинка, хатиночка,
хатинонька,халупка
Избивать, избить, ся — 1) вибивати,
вигублювати, повбивати, вибити,
вигубити; 2)'побивати, побити, ся. —
Избитый — побитий, (про
одежу)—зношений, (про обув'я) — стоптаний, стоп-
цьований. — Избить до крови—в кров
роз'юшити
Избираніе — вибирання, обирання
Избиратель — виборець
Избирательный — виборчий
Избирательство — вибори, вибирання
Избирать, ся, избрать, ся — вибирати,
обирати, вибрати, обрати, обібрати, ся,
(про кільки) — повибирати
Избища — хатйще
Избіеніе — вигублення
Изблеваніе — блювання, ригання
Изблевать, изблевывать — виблювати,
виригати, вибльовувати, вирйгувати
Изблизи, изблизка — зблйзу, зблизька
Избной — хатній
Избодать — сколоти, поколоти
Избоина — д. Выбоина
Избоина — д. Выжимки
Избороздить — подряпати, почеркати, по-
рисувати, покарбувати
Избочениться — вибочитися
Избражничаться — роспйтися, спитися, рос-
ПІЯЧИТИСЯ
Избраніе — вибір, обрання
Избранникъ, -ница — вибранець, вибранка
Избранный, избранный, избранно — 1)
вибраний, обраний, обібраний; 2)
добірний, виборний, но. — И.
общество — добірне товариство,
добірна громада
Избродить — обшвёндяти, виходити, (в
жарт або з докором) — виводити
старців

Избывать
140
Извратить
Избывать, избыть—збуватися, збутися,
позбутися
Избытокъ — зайвина; достаток, роскіш. —
Съ избыткомъ — з лйшкою, з чохом.
—Жить въ избыткь—у доволі ся мати
Избыточествовать — мати достаток, до-
* статкувати, роскошувати
Избегать, избегнуть і избежать — уникати,
відбдгати, цуратися, ухилятися,
відбігти, уникнути, ухилитися
(кого, чого). — Избегать дыма — уникати
диму
Избьгать — вибігати, виганяти, вигасати,
оббігати ,
Избегаться — набігатися
Избьжаніе, у виразі: Во избьжаніе —
уникаючи, ухиляючись від..., щоб не...
Извадить, изваживать, ся — привчити,
привчати, ся, звикати (до чого
поганого)
Цзвалять, ся — виваляти, вйкаляти, ся
Извара, изварки — вивар, виварки
Изваяніе— і) різьба, різ(ь)б'ярство; 2)
статуя
Изваять — вирізати, вибити, вилити (або)
виліпити
Извергать, -гнуть — викидати, скидати,
викинути, скинути
Извергь — недолюд, недолюдок, з(ь)вір,
з(ь)вірюка, кат, катюга
Изверженіе — викидання, скидання (з
уряду), (диму, полум'я) — вибух,
вибухання
Извернуть, извертывать — скрутити,
скручувати
Извернуться, извертываться —
вивернутися, викрутитися, вивертатися,
викручуватися
Изверстауь, изверстывать — вирівняти,
вирівнювати t
Извертьть,, изверчивать — повертіти,
попровірчувати, провірчувати
Извертьться — закрутитися, роспустйтися
Извести, изводить— 1) вивести, виводити;
2) згубити, стратити, знищити,
губити, страчувати, нищити; 3)
потратити, стратити, перевести, тратити,
переводити
Известись, изводиться — 1) згинути,
звестися, перевестися, гинути,
нищитись, зводитися, переводитися;
2) змарніти, помарніти, охлясти,
охлянути
Известка, известь — вапно, вапна. —
Гашеная известка — роспущене вапно,
попільнуха
Известковать — вапнити
Известковый, известный — вапняний,
вапнистий, вапнистий.—Известковая яма,
печь — вапнярка, вапёльня, горн. —
Известковый шпатъ — вапнянець
Известникъ — вапняр
Известнякъ — вапняк (камінь)
Изветшать — зістарітися, зстарітися
Изветшалый — зістарілий, зношений
Изветшалость — зістарілість
Извиваться, извиться — витися, звиватися,
повиватися, звитися, повитися
Извивина — крижина, закрут, викрут,
(річки) — коліно, завороть
Извивистый — кривий, кручений,
покручений, колінкуватий, вильнйй, звёр-
тистий. — И. рька — колінкувата рлч-
ка. — И. дорога — звёртиста дорога
Извивь — звивання, звій, закрут
Извилина, извилистый—д. Извивина,
Извивистый
Извиненіе — вибачення, пробачення,
перепросини. — Попросить извиненія —
перепросити, попросити вибачення
Извинительный, -но — 1) простимий; 2)
вибачний, но
Извинить, извинять—вибачити, пробачити,
дарувати, вибачати, пробачати
Извиниться, извиняться — перепросити,
перепрохати, перепросю(шу)вати
Извинтиться — зіпсуватися (про шруб)
Извиться — д. Извиваться
Извлекать, извлечь — витягати, добувати,
витягти, добути. — Извлечь изъ
опасности —вирятувати.—Извлечь пользу
— спожиткувати
Извлечете — 1) витягання, виймання,
добування; 2) витяг, виписка, вибірка
Извнутрь — з середини t
Извнь — з'окола, знадвору, зверху, зовні
Изводъ — трата, страта, згуба
Извозить, извозничать — фурманити, хуру-
вати, візникувати, (на волах) —
чумакувати
Извозникъ, извозчикъ — фурман, візник,
хурман, підводчик, (на волах) —
чумак, (при війську) — погонець, (на
біржі) — біржа, оіржак, балагула
Извозничій — фурманський, хурманськиД
(х)фурманів, чумацький, чумаків,
балагульський
Извозъ — фурманка, чумачка, хура
Изволеніе — воля, призволення t
Изволить — 1) волити, воліти, хотіти,
бажати; 2) зволятися, призволитися.
— Чего изволите? — що пан хоче?
чого, добродію, бажаєте?—Изволь, те!
— а) дооре, гаразд, сількісь; б)
прошу. — Извольте, я готовь такъ сдьлать
— добре, я так зроблю. — Извольте
кушать — зволяитесь, призволяйтесь
Изволокъ — згір'я
Извольничаться — узяти волю, звикнути
до сваволі, роспустйтися
Изворачивать, ся, изворотить, ся —
вивертати, ся, викручувати, ся,
вивернути, ся, викрутити, ся
Извороваться — звикнути до злодійства,
злодійкуватим стати
Изворотливость — вйкрутність, меткість
Изворотливый — меткий, виверткий,
викрутень
Изворотъ — викрут, викрутка, викрутня
Изворочать — перевернути, перекуйовдити,
поперевертати
Извощикъ — візник, візнйченько, візничий,
ф'якер
Извратить, извращать — перевернути,
перекрутити, перевертати,
перекручувати, калічити, покалічити, псува-

Извьдьіваніе
141
Издиравьть
ти, зіпсувати. — Извращенный —
перевернутий, перекручений;
зіпсований t
Извьдьіваніе — дізнавання, дос(ь)відчення
Изведывать, извІдать — вивідувати,
випитувати, визнавати, доходити,
пізнавати, зазнавати, вивідати,
випитати, визнати, дійти, дізнати,
зазнати, звідати. — Извьданный — дізна-
ний
Извіковать — звікувати, вік звікувати
Извериваться, извьриться — зневірятися,
зневіритися
Извьстить, извьщать — сповістити, подати
звістку, сповіщати, подавати
звістку
Извьститься — дізнатися г
Извьстіе — звістка, (здр.) — звісточка, звіс-
тонька, вістка, вість
Извьстно — звісно, відомо, відома річ,
сказано. — Не извьстно за что — не
знать за що г
Известность — звісність, відомість, слава.
— Привести въ
известность—вияснити
ИзвЄстньій — звісний, відомий, знаний. —
Насколько мнЄ извЄстно — скільки
мені відомо
ИзвЄть — донос, виказ, обмова
ИзвЄщєніє — повідомлення, звістка,
оповість, оголоска
Извядать, извянуть — в'янути, пов'янути
Извялить — пов'ялити, зв'ялити
Изгадить, изгаживать — випаскудити,
спаскудити, випаскужувати,
споганити, згидити, поганити, ся, (про
кількох) — позапоганювати, поспа-
скужувати
Изгара — зона, зана
Изгарина, изгарь — 1) жужелиця, жужель;
2) цегла перепалена
Изгибать, изогнуть, ся — згинати, ся,
зігнути, ізігнути, ся. — ЗмЄя изгибаеться —
гадюка звивається, в'ється
Изгибаніе — вигинання, згинання
Изгибина, изгиіоь — кривина, закрут,
викрут, залім, (річки) — коліно, заво-
роть
Изгибистый — 1) кривульчатий,
колінкуватий, кручений, покручений,
бильний; 2) гнучкий, гнучий; 3) д.
Изворотливый
Изгибчивость — гнучкість
Изгибчивый — гнучкий
Изгладить, изглаживать, ся — 1) вирівняти,
зрівняти, вирівнювати, ся,
вигладити, вигладжувати, ся; 2)
зникнути, зникати, згинути, знищити, ся, в
нівець обертатися, обернутися
Изглодать — згризти, пообгризати,
позгризати
Изгнаивать, изгноить, ся—згноювати,
згноїти, ся, погноїти, ся, перегноїти, ся
Изгнаніе — вигнання, прогнання, згін (р.
згону)
Изгнанникъ, ца — вигнанець, вигнанка
Изгнанничество — вигнання
Изгнать, изгонять — вигнати, виганяти
Изгнивать, изгнить — згнивати, згнити,
зогнити. — Изгнил ый—гнилий,
потрухлий
Изгниль — д. Гниль
Изголовокъ, изголовье — узголов'я,
приголов'я, приголовач. — Въ изголовьи —
під голову
Изгорбить, ся — згорбити, ся, погорбити,
ся, перегорбитися, погорбатіти
Изгорода, изгородь — огорожа, горожа, (з
хворосту) — тин, ліс^, пліт, (з паль
або кілків) — частокіл; (з тичин) —
вір'я (серед, p.). — Живая изгородь
— обсада, живопліт
ИзгорЄльій — підпалений, припалений -
ИзгорЄть — згоріти, погоріти
Изготавливать, изготовлять, изготовить —
готувати, лаштувати, лагодити,
зготувати, наготувати, злаштувати,
злагодити, налаштувати,
налагодити, виготувати
Изготовление — готування, зготування,
злаштування; виріб
Изгреби, изгребье — клочча, пачіскй
Изгрызать, изгрызть — згризати, згризти,
погризти
Изгрязнить — забруднити, закаляти
Изгулъ — гульня, гультяйство, роспуста
Изгуляться — зледащіти, розледащіти,
роспустйтися, розволочитися
Издавать, ся, издать, ся — видавати, ся,
вистачати, ся, випускати, ся, видати,
вистачити,ся
Издавна, издревле — здавна, з давнього
давна, з давних давен, з давньої
давнини, з давнього часу, з давних
часів, з давнього віку
Издаивать, издоить, ся — видоювати,
здоювати, видоїти, здоїти, ся
Издалбливать издолбить, ся — видовбувати,
видовбати, подовбати,
повидовбувати, ся
Издалёка, издалека, издали — здалека,
здалеку, здаля, віддалеки, віддалік,
оддалік, оддалекй, оддалеку,
віддаля
Изданіе — видання
Издатель, ница — видавець, видавнйця
Издательный — видавничий
Издательскій — видавців, видавнйцький
Издательство — видавництво
Издергать, издергивать, ся — пошарпати,
пошматувати, шарпати,
шматувати, ся
Издержать, издерживать, ся — потратити,
витратити, стратити, ся,
втратитися, покласти (гроші), тратити, ви-
трачувати, страчувати, (все) — по-
витрачувати, пострачувати
Издержка — видаток, витрата, трата;
втрата, страта, потрата; кошт
Издивиться — здивуватися
Издирать, изодрать, ся — дерти,
шматувати, ся, подерти, пошматувати, ся
Издиравить — подірявити, подірчавити
Издиравьть — подірявіти, подірчавіти, зді-
рявіти

Издичалый
142
Измождать
Издичалый — здичілий, здичавілий
Издичать — здичіти (про людей і живу
тварь), здичавіти (про рослини)
Издойки — вйдійки,
Издойный — малодійний
Издохлый — здохлий
Издохнуть, издыхать— здохнути,
опрягтися, одубіти, дуба дати, дохнути,
здихати, падати, (про кільки) —
поздихати, виздихати, повиздихати
Издьіханіе — конання, сконання
Издевательство — глум, глумування,
знущання, наруга
Издьваться — шумувати, глумитися, на
глум, на глузи підіймати,
знущатися, збиткуватися
Издьвка — поглум, глузування
Издьвочникъ, издьвчивыи, во — глумливий,
во, глузливий, во, нас(ь)мішкува-
тий,глумлйвець
Издьліе — виріб, робливо
Издьтска — з дитинства, змалку,
змалечку, змальства
Изжалить — пожалити
Изжарить — спекти, засмажити, спряжити
Изжевать, изжевывать, ся — зжувати,
пожувати, пережувати,
пережовувати, ся. — Изжевать жвачку — пере-
ремиґати
Изжелта — жовтенько, жовтяво, впро-
жовть
Изжелтьть — зажовкнути, пожовкнути
Изжечь, изжигать — спалити, попалити,
випалити, спалювати, випалювати,
(все) — повипалювати
Изживать, изжить — проживати, прожити,
(цілий вік) — звікувати
Изжога — згага, печія
Иззелена — зелененько, зеленкувато,
впрозелень
Иззеленить — позеленити
Иззнобить — поморозити
Иззубривать, иззубрить, ся —
вищерблювати, щербити, визублювати,
вищербити, пощербити, позубити, ся
Иззябать, иззябнуть — мерзнути, змерзати,
змерзнути, змерзти
Иззяблыи — змерзлий
Излавливать, изловить, ся — ловити, зло-
влювати, зловити, (в)уловйти,
піймати, спіймати, ся
Излагать, изложить — викладати, викласти
Излагательный — викладовий
Изладить, излаживать — зладнати, зладну-
вати, налагодити,злагодити
Излазить — вилазити
Изламливать, изломить, ся, изламывать,
изломать, ся — зломлювати,
зламувати, ламати, зломити, зламати, ся,
поламати, поломити
Излегка — злегка, злегенька, помалу,
легенько, стиха
Излежалый — злёглий, залёглий
Излежаться, излеживаться— 1),злежатися,
злежуватися; 2) зледащіти,
розледащіти, розлінуватися
Излетать— 1) вилітати, вилинати; 2)
облітати, вилітати
Изливать, излить, ся — 1) виливати,
висипати, ся, витікати, злити, вилити,
висипати, ся, витекти; 2)
виказувати, виявляти, виказати, виявити. —
Излить на кого милости — виказати
кому ласку
Излизать, излизывать, ся — вилизати,
злизати, вилизувати,злизувати, ся
Излиневать — полинювати, погра,фйти
Излишекъ — зайвина, лишок, перебір, пере-
даток, верхи. — Сь излишкомь — з
лйшкою, з чохом, над міру, у
зайвину
Излишество —роскіш, надмір, злйшки
Излишній — зайвий, залйшніи, лйшній. —
Излишне — зайва річ, залйшнє, над
міру, надто
Изліяніе — 1) вилив, виливання; 2)
виявлення
Изловчиться — привчитися, набити руку
(в якому ділі)
Излогь — діл, долина
Изложеніе — виклад, викладання
Изломъ — злом, перелом
Излопаться — потріскатися, порепатися
Излучать, излучить — вибирати, (у)влучу-
вати, вибрати, (у)влучити годину
Излучина — д. Изгибина
Изльниться — зледащіти, розледащіти,
розлінуватися
Изльчивать, н злічить — вилічувати,
вигоювати, вилічити, вилікувати,
вигоїти, (про багатьох) — повилічувати,
повигоювати
Изльченіе — лічіння, лікування, гоїння,
вилічування, вигоювання
Изльчимый — загійний, гойкий
Излюбленный — улюблений
Измазывать, измазать— 1) вимазувати,
вимащувати, вимазати, вимастити,
вишмарувати, повимащувати; 2) д.
Вымазать
Измалывать, измолоть, ся — змелювати,
змолоти, помолоти, ся
Измарать, измарывать, ся — вйкаляти,
закаляти, покаляти, забруднити, ся,
впаскудити, (землею або що,
валяючись) — виваляти, ся, каляти, ся,
забруднювати, ся
Измачивать, измочить — змочувати,
змочити х
Измельчать — здрібніти, (про худобу,
господарство то-що) — перевестись,
звестись. — Измельчавшая порода,
раса — переводня
Измельчить — подробити, покришити
Измерзнуть, измерзать — змерзати,
мерзнути, мерзти, змерзнути, ізмерзнути
Изметъ — покидьок
Изминать, измять, ся — 1) м'яти, мняти,
(траву то-що) — толочити; зім'яти,
зімняти, пом яти, помняти,
потолочити, столочити. — Измятое что —
потолоча, потолоч; 2) місити,
замісити
Измождать, измождить, ся — томити,
стомлювати, зморювати, висиляти, ся,

Изможденіе
143
Изображеніе
виснажати, ся, знесилювати, ся,
стомити, ся, зморити, ся, висилити,
виснажити, знесилити, ся. —
Изможденный — зморений, висилений,
знесилений
Изможденіе — знесилення, знемога
Измозжить — розмізчйти, на гамуз побити,
потрощити
Измокать, измокнуть — змокати, змокнути
Измолачивать, измолотить — змолочувати,
вимолочувати, змолотити
Измолоть — умолот, намолот, вимолот
Измолъ— 1) змелювання, молоння; 2)
мливо
Измораживать, изморозить—заморозювати,
заморозити, поморозити
Изморить— 1) вигубити, виморити,
вибавити; 2) заморити, змордувати
Изморозь — паморозь
Измотаться— 1) змотатися; 2)
проциндрити, ся
Измошенничаться — розшахруватися
Измусливать, измуслить, ся — заслинювати,
замурзювати, заслинити,
замурзати, ся
Измучивать, измучить, ся — змучити,
намучити, змордувати, ся, наморду-
вати, ся, знемогтися. — Измученный
— змордований, знеможений
Измызгать, ся— 1) оббігати, обгасати,
обникати; 2) обідрати, ся,
обшарпати, ся
Измыкать, ся— 1) намикати (мичок),
перемикати; 2) д. Измызгать 2
Измыливать, измылить, ся — змилювати,
змилити, ся
Измыслить, измышлять — вигадати,
вимислити, змйслити, вимудрувати,
вигадувати, вимишляти,
вимудровувати
Измьливать, измьлить — списувати,
списати, пописати, посписувати крейдою
Измьна — зрада,, ізрада,
Измьненіе — зміна, одміна
Измьнить, измьнять, ся — 1) змінити,
перемінити, одмінйти, переінакшити,
ся, зміняти, переміняти, одміняти,
переінакшувати, ся, міняти, ся,
мінити, ся; 2) зрадити, зраджувати,
(чоловіка) — скакати, скочити в
гречку. —g Измьнить віру, законъ —
зламати віру, закон. — Рука
изменила — рука схибнула, схибила
Измьнникъ, ца — зрадник, ця; невірник, ця,
(військові, справі) — перевітник, пе-
рекйдчик, (народності) —
перевертень, перекйньчик
Измьнничать — зраджувати
Измьнническій, ки — зрадливий, во, зра-
дёцький,ко
Измьнничій — зрадницький, зрадників
Измьнничество — зрадливість, зрадёцтво
Измьнный — 1) зрадливий, зрадний;
2) змінний, змінливий, перемінний
Изменчивый — д. Измьнный
Изменяемость — змінність
Измьрепіе — міряння, обмір, помір, вимір
Измьривать, измьрять, измьрить, ся —
міряти, зміряти, виміряти, обміряти, ся,
зміряти, виміряти, обміряти, ся
Измеримый — змірний
Измеритель — мірник, вимірник
Измяклый — зм'яклий
Измякнуть — зм'якнути, зробитися мня-
кйм, м'ягкйм
Изнанка — спід, низ, виворіт, нйця. — На
изнанку — на виворіт
Изнасилованіе — зґвалтування, знасйлу-
вання
Изнасиловать — зґвалтувати, знасйлувати
Изнашивать, износить, ся — зносювати,
зношувати, зносити, обдирати, ся,
обшарпати, ся, (обув'я) —
стоптувати, стопцьовувати, стоптати, стоп-
цювати, ся
Изнемогать, изнемочь — знемагати,
тратити сили, упадати на силах,
охлявати, знемогти, ся, ізнемогтися,
охлясти, охлянути. — Изнеможенный
— знеможений, знесилений, охлялий
Изнеможеніе — знемога. — Въ изнеможеніи
— з несили
Изнизать, изнизывать — винизувати,
винизати
Изнищать — знищитися, з'убожіти,
перевестись на злидні, звестись ні на
що
Износокъ — обносок, (частіше мн.) —
обноски
Износь — знос
Изнуреніе — зморення, виснага
Изнурить, изнурять, ся — зморити, стомити,
висилити, виснажити, ся,
знесилити, ся, зморювати, томити,
висиляти, виснажати, ся, знесилювати,
ся, (про кільки) — позморювати, по-
стомлювати, ся. — Изнуренный—змо-
рений, спрацьований, висилений,
виснажений
Изнутри — з середини
Изнывать, изныть — нити, маятися,
нудитися, знйти, змаятися, знудитися
ИзнЄжєнньій — ніжний, пещений,
випещений t
ИзнЄжить, ся ,— роспёстити, ся,
розніжити, ся, ніжним стати
Изо — з, зі, зо. — Изо дна — зі дна, з дна
Изобидьть — скривдити, з'обідити
Изобиліе — ряснота, роскіш, достаток,
гойність. — Въ изобиліи — здобіль.
— Жить въ изобиліи — в достатках
жити, в достатках ся мати
Изобиловать — д. Избыточествовать
Изобильный, но — достатний, но, гойний,
но, (про насіння) — сім'янистий, (про
лист, овоч) — рясний, но
Изобличить — доказати, вйс(ь)відчити
Изображать, изобразить, ся — виявляти,
виображати, з'ображати,
змальовувати, ся, виявити, вйобразити,
Зобразити, змалювати, ся. —
Изображать изъ себя — удавати з себе
(кого)
Изображеніе— 1) виображення,
зображення, виявлення, змалювання; 2) образ

Изобразительность
144
Изсякать
Изобразительность — образність,
образовать
Изобразительный, но — образний, но, обра-
зовий, во
Изобрьсть, изобретать — винайти,
відкрити, вигадати, вимислити, змйслити,
винаходити, відкривати, ся,
вигадувати, вимишляти, змишляти. —
Изобретенный — винайдений,
вигаданий
Изобрьтатель, ница — вигадник, ця,
винахідник, ця
Изобретательность — вигадливість,
винахідливість
Изобретательный — вигадливий,
винахідливий
ИзобрЄтеніе — винахід, винайдіння, вигад
Изолировать — відокремлювати,
відокремити, ізолювати
Изорвать, ся — подерти, пірвати,
пошматувати, пошарпати, ся
Изоржавьлый — поіржавілий, поржавілий
Изоржавьть — поіржавіти, поржавіти
Изострить, изощрять, ся — вигострити,
загострити, нагострити, гострити,
виправлятися, вправитися, ви(за,
нагострюватися
Изработаться — вйпрацюватися,
виробитися, спрацюватися, виснажитися
Изразець, (частіше мн.) изразцы — кахля,
кахоль, (мн.) — кахлі
Изразцовый — кахельний, кахляний
Изранить — поранити
Израсходовать, ся — д. Издержать, ся. —
Израсходованный — потрачений,
витрачений
Изрекать, изречь — ректи, мовити,
промовляти, казати, проказувати,
промовити, сказати, проказати
Изреченіе — J) вираз, вирок; 2) приказка,
приповідка
Изрубать, изрубить — порубати, посікти,
зсікти. — Изрубленный — порубаний
Изругать — вилаяти, налаяти, облаяти
Изрывать, изрыть — розривати, роскопу-
вати, скопувати, розрити, порити,
роскопати, покопати, скопати,
поскопувати
Изрыгать, изрыгнуть — виригати,
вибльовувати, виригнути, виблювати;
викидати, викинути
Изрыскать — оббігати, облітати, обгасати,
вибігати
ИзрЄдить — прорідити
Изрьдка — зрідка, рідко коли, де-колй,
коли не коли, в-рядйгодй
Изрьзать — порізати, покраяти
Изрьзвиться — роспустуватися,
розжируватися, розбалуватися
Изрьшетить — подірявити, порешетити
Изрядный, но — добрий, ре, добряч^ий, че,
гарненький, ко, гаразд, незгірший,
ше, (про кількість) — чималий,
чимало
Изсаливать, изсалить, ся — 1) засалювати,
ся, засалити; 2) висалювати,
висалити, ся
Изсасывать, изсосать — висисати,
висмоктувати, виссати, висмоктати, ся,
(кільки) — повисисати, повисмокту-
вати
Изсверливать, изсверлить, ся — висвёрдлю-
вати, вивірчувати, посвердлити,
повертіти, попровірчувати
Изскоблить — зскребти, зшкребти, вй-
с(ш)кребти, вишкромадити
Изслоняться — розволочитися
Изсльдить — послідйти, наслідити,
натоптати
Изсльдованіе (яко дія) — досліджування,
висліджування, дознавания,
розвідування; (як послідок) — дослід, вй-
слід, вйслідка, розвідка,
Изсльдователь, -ница — дослідник, -ниця,
вислідник, -ниця, розвідач
Изсльдовать, изсльдьівать—дослідити,
вислідити, розвідати, дізнати, дійти,
висліжувати, розвідувати, дізнава-
ти, доходити
Изслюнивать, изслюнить, ся —
заслинювати, заслинити, ся, (багато) —
позаслинювати,;ся
Изсорить — розвіяти, проциндрити
Изсохлый — зсохлий, висохлий, вйсхлий
Изсохнуть, изсыхать — 1) висохнути,
висохти, висихати, сохнути, (про
кільки) — повисиха,ти, позсиха,ти,
посохнути; 2) змарніти, помарніти,
висохти, марніти, висихати,
сохнути
Изстаиваться, изстояться—видихатися, вй-
тхнутися
И'зстари — здавна
Изстегать — 1) побити (хльоскаючи);
2) вйстібати
Изстоялый — вйтхлий
Изстрогать, изстругать — зстругати
Изстрьливать, изстрьлять— 1) прострёлю-
вати, попрострёлювати; 2) вистрё-
лювати, розстрелювати, повистрё-
лювати, вистріляти, розстріляти
Изступленіе — нестям, несамовитість,
шаленство
Изступленный — нестямний, несамовитий,
шалений
Изсучивать, изсучить — висукувати,
висукати, посукати
Изсушать, изсушить. ся — 1) висушувати,
висушити, ся; 2) зсушити
Изсыхаше — висихання
Изськать, изсьчь — 1) вирубувати,
зрубувати, витинати, вирубати,,
зрубати, стяти; 2) висікати, витісувати,
висікти, витесати (з каменю); 3)
Изсьчь розгами — відшмагати,
відчухрати, вишпарити. — Изсьчь ме-
чемъ — посікти, порубати мечем
Изськаться, изсьчься — висікатися,
сіктися, висіктися (про тканину)
Из'сьра — сіренько, сіраво
Изсякать, изсякнуть— 1) висихати,
висохнути, висохти; 2) витрачуватися,
виходити, зникати, збавлятися,
витратитися, вийти, зникнути,
збавитися

Изсяклый
145
Именительный падежъ
Изсяклый — висохлий, вййшлий
Изувьрный — бузувірний, фанатичний
Изувьрство — бузувірство, фанатизм
Изувьръ, ка — бузувір, ка, фанатик,
фанатичка t
Изувьченіе — скалічення f
Изувьчивать, изувьчить, ся — калічити,
скалічити, покалічити, знівечити,
обезвічити, убезвічити.
Изукрасить, изукрашивать, ся—оздобити,
прибрати, оздобляти, ся, закрасити,
скрасити, закрашати
Изумительный, но — дивний, но, дивозний,
чудний, чудно, дивоглядний
Изумить, ся, изумлять, ся — здивувати, ся,
зачудуватися, з'умйтися,
дивувати, ся, чудуватися, дивом
дивувати. —Изумленный—здивований,
зачудований
Изумленіе — дивування, подив, дивовижа
Изумрудный — смараг(ґ)довий
Изумрудъ, кам. Sinaragdus — смараг(ґ)д
Изуродрвать — знівечити, понівечити,,
скалічити. — Изуродованный —
знівечений, скалічений
Изурочивать, изурочить — урікати, урочи-
ти, наврочити, з'урочити
Изустный, но — ус(т)нии, но
Изучать, изучить, ся — (в)учйти, ся,
навчатися, вивчити,ся, навчитися
Изученіе — вивчення, вчення, наука
Изъ—з, зі, зо.—Изъ всьхъ силъ—яко мога,
чим дужч, з усієї сили, що сили. —
Изъ-за — з-за, з-поза. — Изъ-за васъ
я поссорился съ нимъ — через вас я
з ним посварився. — Изъ-подъ —
з-під. — Работать изъ барыша —
працювати для зиску.—Изъ-полу — з
половини
Изъьдать, изъьсть — з'їдати, виїдати,
проїдати, з'їсти, виїсти, проїсти,
поз'їдати і т. д.
Изъьздить, ся — 1) об'їздити, виїздити;
2) з'їздити, ся
Изъявительное наклоненіе (грам.) — спосіб
прямий t
Изьявленіе — виявлення, виказ, ос(ь)від-
чення
Изъязвлять, -вить — розранювати, -нити,
калічити, покалічити
Изъявить, изъявлять, ся—виявити,
виказати, виявляти, виказувати, ся
Изъянъ — 1) шкода, втрата, утрата; 2)
вада, ганжа, ґанч, сказа, блйзна. —
Съ изъяномъ — з вадою, з ганжою, з
сказою
Изьясненіе — -вияснення, тлумачення,
виявлення
Изъяснить, изъяснять, ся — вияснити,
витлумачити, виясняти, тлумачити, ся
Изьятіе — 1) виймання, вилучення; 2) д.
Исключеніе
Изъять — вйняти, вилучити
Изьісканіе,— вишукуванню, дознавания,
висліжування, розвідування,
розвідки
Изыскать, изыскивать — вишукати, дійти,
дізнати, розвідати, добрати
способу, вишукувати, доходити, дозна-
вати, розвідувати, добирати
способу
Изысканность — добірність, пересадність
Изысканный — 1) добірний, пересадний,
добажний; 2) вишуканий, дізна-
ний
Изюбрь, зоол. Cervus capreolus — сарна
Изюмина — родзинка
Изюмный — родзйнковий
Изюмъ — родзинки
Изящество, изящность—краса, виборність,
оздобність; майстерність
Изящный — дуже гарний, красний,
виборний, оздобний
Иканіе — йкання, гикання
Икать — йкати, гикати
Икона — образ, (мн.) — образи, ікона
Иконникъ— 1) маляр, богомаз; 2) божниця,
божник, (здр.) — божничок
Иконный — образовий, іконний
Иконоборецъ—образоборець, іконоборець.
— Иконоборство — образоборство,
іко-ноборство
Икономазъ — богомаз
Иконописець—маляр, (аби-який)—богомаз
Иконостасъ — іконостас
Икорный — ікряний
Икота, икотка — йкавка, гикавка, відгйк
Икотная трава, икотникъ, рос. Berteroa
incana Dc. — бабйшник, йкавка,
борова морква; Alyssum montanum L.
— лісний червець
Икра, (мн.) икры — 1) ікра, (одно зерно) —
ікрина, (осятрова або оілужа, солона)
— кав'яр, (ракова) — кашка; 2) литка,
литки, жижка, жижки
Икристый — 1) икряний, ікряний; 2) литкатий
Икряной—ікряний.—Икряной камень—ікро-
вёць. — Икряная рыба—ікряк, ікрець
Икриться — тертися, викидати ікру
Икуша — йкало, гикало
И'лемъ, poc.Ulmus campestris denudata —
в'яз, (зрубана деревина) — в'язйна;
U. с suberosa — берест, берестина,
карагач, караяч; U. montana — їлем,
їльм, ільмак, ільм'як
И'ли, иль — 1) чи, або. — Или то — або теж.
— Или то бишь — чи то пак; 2) хіба
И'листый — мулкий, мулистий, глейкий
Иллюминовать — 1) ілюминувати; 2)
розмальовувати, кольорувати
Иловатый — мулкуватий, глеюватий
Иловка — глей (глина з мулом)
Иль—мул, (глинястий) — глей, (болотяний)
— твань, тванюка, (на дні соляних
озер) — кал, калюка. — Наносный
илъ — намул, наволока. — Занести
иломъ — замилити
И'льмовый — в'язовий, берестовий, ільма-
ковий
Илычопрядь — з породи метеликів
И'льныи — муловий, глейовий
Ималки — д. Жмурки
Именинникъ, ца — іменинник, ця
Именины — іменини
Именительный падежъ — відмінок
називний, іменний
Ю 5-228

Именитый
146
Инструментъ
Именитый — іменитий
И'менно — саме, а саме, саме як, власне,
як-то
Именной — іменний
Именованіе — іменування
Именовать, ся — іменувати, ся, звати, ся,
називати,
ся.—Именованный—іменований, названий г
Имовитый — заможний, заміжниц
Императоръ — імператор, царь, цісарь
Императрица — імператорйця, цариця, ці-
сарёва t
Имперіаль — червінець
Имперія — імперія, царство, цісарство
Имущество — добро, майно, маєток,
маєтки, статки, вжитки. — Родовое
имущество — родове, (після діда) —
дідизна, дідівщина, (після батька)
— батьківщина, отцівщина, (після
матери) — материзна, (після брата)
— братівщйна. — Наследственное им.
— спадкове добро, спадок,
спадщина і д. Родовое им. — Движимое им.
— рухоме добро, майно, рухомість,
(переважно скотина) — худоба,
статок, статки, товар, (переважно хліб
і хатні речі) — збіжжа, (переважно
одежа) — манатки, манаття,
(переважно хатні речі) — скарб,
(злиденне) — мізерія, злидні. — Недвижимое
им. — нерухоме добро, майно,
маєтність, маєток. — Государственное,
казенное им.—державне добро,
майно. —Заповьдное
им.—заказнё.—Общественное им. — громадське. —
Пожалованное им. — дароване,
даровизна. — Помьщичье им. — панське,
скарбове майно g
Имущій — заможний, заміжний, маєтний
Имьніе — маєток, маєтність (
Имьть, ся — мати, ся, міти, іміти. — Имьть
значеніе — мати силу, вагу. — Имьть
на замьчаніи — мати на увазі, на
оці. — Имьть основаніе — мати рацію.
— Имьть цьлью — мати на меті. —
Имьющін — маючий. — Имьется —
є, єсть, мається. — Не имьется —
нема, не має, (в жарт або грубо) —
кат'має, чорт'має (
Имя — 1) імення, ймення, ім'я (р. шени),
назва, назвисько — Отъ моего имени
— від мене. — По имени — на ймення;
2) слава
Инакій, инаковый — йн(ь)ший, и(і)накший
Инако, инаново, инакъ, иначе — і) йньче,
йн(ь)ше, и(і)накше. — Иначе какъ
нибудь — як-нёбудь йньче, якось инак-
ше, йньшим способом, робом;
2) ато
Инбирный — імбиревий
Инбирь — імбйрь, імбер (корінь Amomum
zingiber)
Индексъ — указник t
Индивьть — рбмерзати, припадати інеєм,
шерженіти
Индивидуальный — особистий,
індивідуальний
Индиго, индигь — калія (синя фарба, що
добувається з рослини inaigofera
argentea)
Индиговый — калієвий
Индь — де-йнде, в йньшому місці
Индюкъ — индйк (пт. Meleagris gallopavo).
—Птенецъ-индюкъ—индича (р. инди-
чати), индиченя (р. индиченяти). —
Ожерелье индюка — коралі, пабо-
родки. — Индючій — индйчий
Индюшка — индйчка
Иней — іней, наморозь, шёржень
Инертный — безвладний, інертний
Инерція — безвладність, інерція
Инженеръ — інженір, інженер
Иниціатива — привід, почин, іниціятйва
Иниціаторь — привідця, приводець, іни-
ціятор
Инкогнито — потаємне, нишком
Иновьрецъ — чужрвірець
Иновьріе — чужовірство
Иновьрный — чужовірний
Иногда — йноді, йнколи, часом, часами,
де-коли, порою, місцями. — А иногда
— а як коли, то ,
Иногородецъ — з йньшого города (міста)
Иноземецъ, иноземка — чужоземець,
чужоземка
Иноземный — чужоземний
Иной — йн(ь)ший, йньчий, другий, деякий,
дё-котрий. — Иной разъ—д. Иногда.
— Это иное дьло — це йньша річ
Инокиня — чернйця, черничка t
Инокъ — чернець (р. ченця), (мн.) — ченці,
(здр.) — чёнчик
Иноплеменникъ, -ца, инородецъ, -ка—чужо-
родець, -дка, чужоплемённик, -ця
Иноплеменный, инородный — чужородний,
чужоплемённий
Инорьчіе, иносказаніе — д. Аллегорія
Иностранецъ, иностранка — чужоземець,
-мка, чужанин, чужинка
Иностранный — д. Иноземный
Иноходъ — ступ, ступа
Иноходецъ — ступйк, крочйк, иноход
(частіше вимовляється ніби) — вино-
ход, шлапак
Иноческій — чернёчий, чернецький
Иночество — чернецтво
Иночествовать — ченцювати
Институтка — інститутка
Институтскій — інститутський
Институтъ — інститут
Инструкція — наказ, інструкція
Инструментальный — інструментальний,
струментовий
Инструментъ, ты — інструмент, струмёнт,
справа, справйлля, начиння,
пристрій, припас. — (Бондарський): ко-
вела (загинати обручі), натягач і
набивач (натягти і набивати
обручі), затирач (вирізувати жолобки),
розмір (замісць циркуля). —
(Ковальський): ковадло, молот,
(маленький) — однорук, (що на йому
чоботи підковують) — стоячка, (тримати
або витягати що) — кліщі, обценьки,
лещата. — (Коліснйцький): бгальня,

Инструментъ
147
Исклевать
вигинати полози), водило
(згинати обід), гладій (виглажувати),
лопатень (провірчувати), нарвина
(держати обід зігнутим), натягач
(натягати обід на шпиці), писак
(вирізувати), різець (обточувати
маточину), шмига (рівняти). — (Ко-
робницький): приоійниця
(дощечка), забдвня (кілочок), обйймиця. —
(Кушнірський): білик/вичищати
мезку), верштабина і пільга
(натягати шкуру для вичинки), ключ (ро-
стягати шкуру), ключовйк
(вірьовка до сього ключа), штриха або
штрихоль (вичищати шерсть),
юхтарка (вироблювати юхту). —
(Теслярський): сокира, пилка,
долото, свердел, риштак (робити ка-
рунки), шпунд. — (Ткацький):
а) верстать (д. Верстакъ); б)
мотовило (що на його мотають
нитки), (складається з) ріжків (та)
перехрестя; в) витушка (щоб
змотати пряжу на клубки), (стоїть на)
стільчикові, (у його вроблений)
штомпель, (на котрому навхрест
два) бильця, (на кінці їх) коники
(що на їх надівають півміток);
г) оснівниця (на котрій робиться
основа), (вона складається з)
рами (з) кілочкам^и; д) прядка
(складається з) стільчика (на
ніжках), (під ним) підніжок, (до
його прироблено) циганку, (вона
другим кінцем чіпляє за) веретено,
(на стільчику два) стовпчики, (між
їх) колесо, (на передньому
стовпчику) сволочок, (на кінці котрого
третій стовпчик, в котрому)
шкураток, (з дірочкою, де друге
верхнє веретено), (а на йому) вилка
(з гачками), (потім) скалка (та)
колісце, (на котрих) шнур; є)
шинка (дощечка, котрою
перекладають нитки в основі); ж)
воротило (котрим навивають основу). —
(Шевський): клесачка (рівняти
зморшки), книп, книпёць (ніж
шевський), копил (колодка, на
котру натягається чобіт), гачок
(дощечка загнута, щоб витягати
шкуру), натирачка (або) товкмачка
(рівняти закаблуки), обцянйк
(кілочок, котрим забивається колодка,
коли на ній чобіт), писачка
(паличка, що нек) рисують підошви),
правило і стрілиця (виправляти
халяви), рашкуль і терпуг (стирати
гвіздки в чоботі), сморщйна
(дощечка, котру вставляють в
передок чобота, коли він на колодці),
шварок (каміньчик, що ним розгла-
жують закаблуки), шило і швайка
(проколювати дірочки), крамниця
(дошка,, що на їй ріжуть ремінь). —
(Хірургічний): штрйкавка (для
проколювання), мацовйлка, протичка
(д. Зондь). — (Різноманітний): вивер-
тачка (що небудь вивертати), кельня
(лопатка у мулярів), обценьки і рак
(виймати гвіздки), копець (довбати
мед), перечистка (очищати коноплі
від костриці), пробій (пробивати
дірки), січкарня (різати січку), шат-
ківнйця (сікти капусту), шпиця
(знімати кору з берези), щипавка
(зривати овоч)
Инсургентъ — повстанець
Интервалъ — перемёжок, перерва
Интересантъ, ка — грошолюб, ка,
користолюбний, на
Интересный — цікавий, інтересний, занят-
ний. — Быть въ интересномъ
положеній — бути в поважному стані
Интересовать, ся — цікавити, ся,
інтересувати, ся
Интересь — 1) користь, зиск, вигода, хо-
сен (р. хісна), інтерес; 2)
зацікавлення
Интересность — цікавість, зацятність
Интрига — 1) каверза, підкіп, інтрига;
2) зав'язка (в драматичному творі)
Интриганть, интригантка — каверзник, ця,
крутій, ка, крутарь, ка, баламут, ка,
інтриган, ка
Интриговать — каверзувати, крутити,
каламутити, баламутити, інтригувати;
зачіпати, займати (кого)
Инфантерія — піхота
Иронический — іронйчний, глузливий, на-
с(ь)мішкуватий
Иронія — іронія, жельцё; глум, поглумка
Искажать, исказить, ся— 1) псувати,
нівечити, зіпсувати, попсувати,
знівечити, понівечити, ся; 2)
перекручувати, переінакшувати,
перекрутити, переінакшити, ся
Искаженіе — псування, нівечення,
перекручування, переінакшування
Искалывать, исколоть, ся — 1) сколювати,
сколоти, поколоти, поштрикати, ся;
2) росколювати, росколоти, ся,
Искальчицать, «скалічить, ся — калічити,
скалічити, покалічити, ся
Исканіе — шукання, шуканина
Искапывать, ископать— 1) викопувати,
викопати; 2) покопати, скопувати,
скопати
Искатель, ница — шукач, ка, шукальник,
ця.—Искатель приключеній — прой-
дйс(ь)віт
Искательный — (у)влёсливий, підлесливий;
підлиза, лабузник
Искательство — запобігання ласки, (у)влёс-
ливість, підлесливість
Искать — шукати, (тихенько або й
нишком) —шарити, нишпорити.—Искать
въ голові — ськати. — Искать въ
суді — позивати, ся, правити судом,
доправлятися. — И. ощупью —
шукати помацки, полапки, полапцем,
мацати. — Искать предлога—шукати
зачіпки, приключки
Искидывать — скидати, викидати
Исклевать, исклевывать, ся — 1)
поклювати, склювати, скльовувати, ся. —
10*

Исклеванный
148
Испарить
Исклеванный—покльований,
подзьобаний, (про овочі, ягоди) — клювак;
2) виклювати, видзьобати,
викльовувати, видзьобувати, ся
Исключать, исключить, ся — виключати,
вилучати, викидати, вираховувати,
виключити, вилучити, викинути,
• вирахувати, ся. —-Исключая—опріч,
окрім, виключаючи, з винятком
Исключеніе — виняток, виключення,
виїмок, вйлучка, виїмка. — Исключеніе
составить — вйнятись. — За исключе-
ніемь — з винятком
Исключительность — виключність, вилуч-
ність, винятковість
Исключительный, но — виключний, но,
винятковий,виїмковий, во
Исковать — викувати, скувати
Исковеркать — покрцвйти, покорчити,
перекрутити, понівечити
Исковой — позовний
Исковырять — поколупати, покопирсати
Исколачивать, исколотить, ся — розбивати,
ростовкувати, збивати, рострощу-
вати, побивати, розбити, ростовктй,
збити, рострощити, побити, ся
Исколесить — об їздити, обходити,
сходити, виїздити, виходити, (бігаючи) —
вибігати, обгасати, вигасати
Искольть — 1) д. Иззябать; 2) погинути,
згинути, вигинути, виздихати
Искомый — шуканий
Искони — споконвіку, спервопочДтку,
ізправіка, спередвіку, спервовіку
Исконный —t споконвічний, предковічний,
старовічний
Ископаемое — копалина, копальне
Ископаемый — копальний
Ископтить — покоптити, подимити
Ископыть — 1) ковини (звих ноги у
коня); 2) рос. Gentiana cruciata L. —
лихоманник, тирлич, товстуха
Ископытить, ископычивать — звихнути,
вивихнути, звихати, вивихати (ногу,
про коней)
Искорененіе — викорінення, виплід, вибав
Искоренить, искоренять, ся — викоренити,
вивести, вигубити, винищити,
вибавити, знищити; викоріняти,
виводити, винищувати, знищувати,
вигубляти, ся
Искоробиться, ся — покорчити, зжолобити,
спачйти, ся
Искорка — (і)йскорця
Искоса — скоса, скрйва
Искосить, ся — 1) покосити, ся; 2)
кривитися
Искра — (і)йскра, (здр.) — (і)йскорця, (як
кують залізо) — цйндра, (від
каменю) — скалка, (як одоивається со-
няшне проміння на снігу або на воді) —
скалка, голка
Искраивать, искроить — викроювати,
викроїти, покроїти
Искренній, но — щирий, ро, щиросердий,
до,рёвний, но
Искренность — щирість, (здр.) — щйронька
Искрестить — 1) похрестити (позначити
хрестами); 2) об їздити, виїздити
Искривина — д. Изгибина
Искривить, искривлять, ся — покривити,
викривити, скривити, кривити,
викривляти, скривляти, скарлючува-
ти, ся
Искривленіе — викривлення, викрив
Искристый — (і)искрявий, (і)искрйстий
Искриться — (і)искрйтися
Искрометный — (і)искрометний
Искропать — позшивати
Искрошить, ся — покришити, полокшити
Искромсать — почикрижити
Искрякъ — кремінь
Искупать, искупить, ся — 1) викупати,
викупляти, викупити, відкупити, ся;
2) покутувати, спокутувати,
відпокутувати; 3) викупати, скупати,
покупати, ся
Искупитель — 1) визволитель, збавйтель;
2) Спаситель, Спас
Искупленіе — викуп, викуплення, визвіл,
визволення
Искуривать, искурить, ся — викурювати,
викурити, ся
Искусать — покусати
Искуситель, ница — спокусник, ця. —Духъ
и. — підступний дух
Искуснтел ьный — спокусливий, підступний
Искусить, искушать, ся— 1) спокусити, ся,
підвести на спокусу, спокушати,
ся, підводити на спокусу; 2) дійти,
дізнати, ся, дос(ь)відчитися (в чфму),
доходити, дізнаватися, дос(ь)відчу-
ватися
Искусникъ, ца — митець, мистёць, мастак,
вмілець, штукмайстер, штукарь, ка
Искусно ,— штучно, майстерно, мистецько,
• вміло, хитро, хйтро-мудро
Искусный — 1) вмілий, умілий, вправний,
д. Искусникъ; 2^ штучний,
майстерний, мистецький
Искусственность — штучність, робленість
Искусственный — 1) штучний, роблений;
2) вигадливий, мудрований, фи(ї)г-
льований, не простий
Искусство — мистецтво, умілість, штука. —
Изящныя искусства — красне
мистецтво, красні штуки t
Искусъ — проба, спроба, іспит
Иску шеніе — спокуса, спокушення, підкус,
підманювання
Искъ — позов, справа.—Искъ предъявлять,
предъявить — позивати, запізвати,
позов заложйти. t
Исламизмъ, исламъ—магомётова віра, іслам
Испакостить, ся — спаскудити, споганити,
ся. — Испакощенный—спаскуджений
Испареніе — 1) парування; 2) пара, випар,
відпар, вйзів
Испаривать, ся — випарювати, ся
Испарина — піт, поти. — Принять что-то,
чтобы вызвать испарину — узяти щось
на потй
Испарить, ся, испарять, ся — випарувати,
ся, випарувати, ся, випаровувати, ся,
парувати

Испахать
149
Испугъ
Испахать — поорати, з'орати,
повиорювати, поз'орювати
Испачкать, ся — покаляти, скалити,
забруднити, замазати, ся
Испепеленіе — спопеління t
Испепелить, ся — спопелити, спопеліти
Испестрить, испещрять, ся (мережками)
— вимережати, мережати, (усякими
фарбами) — вицяцькувати,
цяцькувати, (переважно гвіздками, ц(ь)в'яха-
ми) — вйц(ь)в'яхувати, вйц(ь)вяшку-
вати, ц(ь)в'яхувати, ц(ь)в'яшкувати,
(смугами) — вйполосувати,
(крапками) — вйкрапати. — Испещренный —
мережаний, вимережаний,
цяцькований, ц(ь)в'яхований, ц(ь)в'яшкований,
цяткований, вйкрапаний,
крапчастий
Испечь, ся — спекти, ся. — Испеченный —
випечений
Испивать, испить — випивати, випити
Испивать, ся — клюкати, напиватися
Испилить — попиляти, перепиляти,
поперепилювати
Исписать, исписывать, ся — пописати,
списати, списувати, ся g
Испитой — охлялий, змарнілий, опйлий
Исплатить — облатати, позалатувати
Исплевать — поплювати
Исплесть, исплетать — сплести, сплітати
Исплечиться — сплечйтися (звихнути
плече, про коней)
Исплутоваться — д. Измошенничаться
Исповьдальщикъ, ца — сповідальник, ця
Исповьданіе— 1) сповідання, сповідання;
віра; 2) сповідь ,
Исповьдникь — сповідник, ісповідник
Исповьдный — сповідний
Исповьдо(ы)вать? ся — сповідати, ся
И'сповьдь—сповідь. — Окончить исповьдь
(що до сповідника) — висповідати,
відсповідати, (що до сповідальника)
— висповідатися, відсповідатися
И'сподволь — помалу, поволі, покволом,
спокволу
Исподлобья — сторч, з-під лоба
Исподница — спідниця, (здр.) — спідничка,
спіднйченька, (поганенька) —
спідничина t
Исподній — спідній
Исподтиха, исподтишка—нйшком, тишком,
тйшком-нйшком, стйшку, стйшка,
знйшку, спідтиха
Исподь—спід, низ. — Вь исподи — на споді,
на низу. — Сь исподи —рі споду,
знизу. — Исподь печи — під, черінь
И'споконъ — д. Издавна
Исполать — хвала, слава
Исползать — вилазити, вирачкувати
Исполинъ — велет, велетень, ломус
Исполинскій — велетенський " t
Исполненіе—виконання, виповнення,
скінчення, відбуток. — Привести вь
исполненіе — виконати, виповнити
Исполнитель, ница — виконавець,
виконавиця, виповнйтель, ка
Исполнить, исполнять, ся — 1) виконати,
виповнити, відбути, зробити,
виконувати, виповняти, відбувати,
відправляти, ся. — Исполнять, исполнить
волю, желаніе — чинити волю,
вволити, уволити волю. — Исполнить
слово — справдити, додержати
слова; 2) справдитися, статися
Исполосовать — вйполосувати, обшмагати
Исполохать, исполохнуть, ся — сполохати,
злякати,ся
Исполу — з половини, на-пів
Испороть — попороти, пороспорювати
Испортить — зіпсувати, попрувати,
спаскудити, споганити, знівечити,
понівечити. —Испорченный—зіпсований,
попсований;, знівечений,
понівечений; зледащілий; з'урочений;
протухлий
Испорченность t— зіпсованість, попсова-
вість, понівеченість
Испоститься — вйпоститися
Испохабничаться — роспаскудитися
Исправитель, ница — виправляч, ка, попра-
вник, ця, поправйтель, ка
. Исправить, исправлять, ся — 1) поправити,
справити, направити, полагодити,
налагодити, поправляти,
справляти, направляти, лагодити, ся,
(морально) — шануватися; 2) д.
Исполнить, исполнять. — Исправлять
должность — заступати кого, правити
за кого
Исправленіе— 1) поправа, направа, справ-
лювання, виправлювання,
виправлення; 2) лагоження, ладнування;
3) д. Исполненіе
Исправникъ, чиха — справник, ця
Исправническій, исправничій — справни-
цький
Исправно — справно t
Исправность — справність^ вірність
Исправный — справний, вірний
Испражненіе — 1) випорожнення,
спорожнення; 2) послід, кал, вихід
Испражнять, нспразднить — випорожняти,
випорожнити
Испражняться,
упраздниться—випорожнятися, випорожнитися, паскудити,
вйкалятися
Испрашивать, испросить—просити,
прохати, попросити, попрохати
Испробовать — спробувати, попробувати,
І випробувати, (на смак) —
скуштувати, покуштувати
Испровергать, испровергнуть—перекидати,
перевертати, перекинути,
перевернути
Испроториться — д. Издержаться
Испрыскать, ся — побризкати, ся,
оббризкати, ся
Испрясть — випрясти
Испугать, ся — злякати, ізлякати,
налякати, ся, жахнутися, вжахнутися,
острахнутися, (про кільки)
—поналякувати, ся, полякати, ся, (ще й з
місця прогнати) — сполохати. —
Испуганный — зляканий
Испугъ — ляк, переляк, жах, переполох,
І сполох

Испускать
150
Истребительный
Испускать, испустить, ся — випускати,
випустити, ся. — Испустить духъ —
віддати Богові душу
Испутать, ся — заплутати, ся,
переплутати, попереплутувати,
позаплутувати, ся
Исгіьітаніе — проба, спроба, спробунок,
іспит
Испытатель — д. Изсльдователь
Испытать, испытывать— 1) визнати,
випитати, вивідати, дізнати,
визнавати, вивідувати, дознавати, ся; 2) д.
Испробовать; 3) зазнати, дізнати,
скуштувати, зазнавати, дізнавДти,
куштувати. — Испытанный — дізна-
ний, спробуваний, випробуваний,
дос(ь)відчений
Испятнать—вйплямити, поплямити. —
Испятнанный — вйплямуваний,
поплямований
Иссопь, рос. Hyssopus officinalis L. —
васильок, юзёфок
Истаевать, истаять — танути, таяти,
топитися, ростаяти, ростанути, росто-
пйтися
Истаптывать, истоптать, ся — стоптувати,
толочити, стоптати, потоптати,
потолочити, ся і т. д.
Истаскать, истаскивать, ся — зносити,
пошарпати, зносювати, шарпати, ся. —
Истасканный — зношений,
поношений
Истачать — позшивати
Истачивать, источить, ся — 1) згострювати,
згострйти, ся; 2) поточити
Истекать, истечь— 1) витікати, виливати,
ся, витекти, вилити, ся. — Истечь
кровью — зійти кров'ю; 2) минати,
проходити, виходити, кінчатися,
минути, пройти, вийти,
скінчитися. — Истекшій — минулий
Истеребить — видерти, подерти,
пошарпати, вискубти, поскубти
Истереть, истирать, ся — стерти, потерти,
витерти,стирати, витирати, ся
Истерзать — розшарпати, розшматувати
Истерзаться — змучитися, змордуватися
Истерика, Hysterica — гістерія, плаксйвиці
Истерять — згубити, загубити, потратити
Истесать — витесати
Истець — позивальник, позовник, позивач
Истеченіе— 1) витікання, виливання; 2)
кінець,, скінчення
Истина — істина, правда. — Говоря по исти-
нь — правду кажучи, правду
мовивши
Истинно — справді, дійсне, певно
Истинный — справжній, дійсний;
правдивий, істинний, справедливий;
певний, щирий
Истиранить — змордувати, помордувати,
покатувати
Истица — позивальниця
Исткать — виткати, повитикати
Истльвать, истльть — зотлівати, гнити,
згнивати, трухніти, трухлявіти,
зотліти, згнити, потрухнути,
спорохніти. — Истльвшій — зотлілий,
трухлий, потрухлий, трухлявий
Истово — як слід, як годиться
Истокъ — джерело, верховина, початок
(річки)
Истолкованіе — вияснення, товмачення,
тлумачення
Истолкователь, -ница — товмач, тлумач, -ка
Истолковать, истолковывать — вияснити,
вйтовмачити, витлумачити,
виясняти, товмачити, тлумачити
Истолочь — стовкти, потовкти
Истолочить — потолочити, витолочити,
потовкти
Истома — млість, знемога, утома
Истомить, истомлять, ся — втомити,
потомити, зморити, виморити, ся,
знемогтися, втомляти, ся, зморювати,
ся, знемагати. — Истомиться отъ
ходьбы — підбитися. — Истомиться
отъ хлопотъ — переклопотатися
Истонить — потонйти,стончйти
Истончать — потончати, потоншати
Истопить, ся — 1) витопити, ся, напалити;
2) ростопйти, ся; 3) потопити, ся
Истопка, истопленіе — топління, топлення,
топіння, паління
Истопки — шкарбуни (стопцьовані чоботи)
И'стоплево — паливо, топливо г
Истопникъ, ца — грубник, ця, топільник,
ця, пічкур
Исторгать, исторгнуть, ся — 1) видирати,
виривати, видерти, вирвати, ся;
2) визволяти, рятувати, визволити,
вирятувати, ся
Историкь — історик, дієпйсець
Исторія — 1) історія, дієпис; 2) сторія,
оказія. — И. всемірная, всеобщая,
древняя, новая — історія всес(ь)вітня,
загальна, стара (давня), новітня
(нова)
Исторіографь — історіограф, дієпйсець
Источать, источить — виливати, вилити
Источина — рівчак, прірва
Источникъ — джерело, (здр.)—джерельце,
жерело, жила, живець, (роскопа-
нии) — копанка, (оброблений) —
криниця, кернйця, (здр.) — криничка,
криниченька, початок, зав язок
Источничекъ, (анат.) Fontanella, fonticulus
pulsans — тім'ячко
Истощалый — змарнілий, охлялий,
висилений, виснажений
Истощать, истощить, ся— 1) висиляти, ви-
снажати, ся, вироблюватися, ви-
працьовуватися, охлявати,
висилити, виснажити, ся, виробитися,
вйпрацюватися, спрацюватися,
охлянути, охлясти; 2) вичерпувати,
вичерпати, ся
Истощеніе — виснаження, виснага, вйси-
лення, витрата, вичерпання
Истратить, истрачивать, ся—д. Издержать,
издерживать, ся
Истребитель, -ница — нищитель, -ка, згубй-
тель, -ка, згубник, -ниця, згубця
Истребительный — згубний

Истребить
151
Іюнь
Истребить, истреблять, ся — знищити,
згубити, вигубити, стратити, збавити,
нищити, губити, вигубляти,
страчувати, збавляти, зводити, вини-
щати, ся, (отрутою) — витруїти,
витруювати, ся, (мишей, комах,
плями) — вибавити, вивести,
вибавляти, виводити, ся, (пошесть) — вйпо-
вітрити, ся
Истребленіе — страта, вигублення,
знищення, вибава, перевід
Истребовать — виправити
Истрезвить, истрезвлять, ся —
витверезити, витверёзювади, ся
Истрескаться — потріскатися, порепатися
Иструхлый — потрухлий, трухлявий t
Иструхнуть — потрухнути, попорохніти,
спорохніти, попорохнявіти
Истрясать — д. Вытрясать
Истуканъ — йділ, божок, бовван
Иступить, иступлять, ся — витупити,
затупити, тупити, ся t
Истый — справжній, правдивий, дійсний,
щирий, саме той
Истыкать — потикати, поштрикати
Истязаніе — мордування, катування, (цур-
кою) — цуркування
Истязать — мордувати, катувати, мучити
Истязатель — кат, (поб.) — катюга
Исхаживать, исходить — вихожувати,
обходити, виходити, обходити,
вибродити, витупати, обснувати
Исхитить, исхищать — д. Исторгать
Исхлестать, исхлыстать, ся— 1)
вистьобати, одшмагати; 2) побити
Исходатайствовать — виклопотати,
вистаратись
Исходатайствованіе — виклопотання, вй-
старання
Исходить — 1) Исхаживать; 2) виходити,
витрачуватись
Исходный — вихідний
Исходь — вихід, кінець. — Исходь души —-
конання, скін. — Вь исходь — в кінці,
на кінці, на прикінці
Исходящій — виходячий, випущений,
вихідний
Исхудалый, исхудьлый — схудлий,
змарнілий, помарнілий
Исхудать, исхудать — схуднути,
похуднути, змарніти, помарніти, з тіла, з
лиця спасти
Исцарапать — подряпати
Исцьдить, исцьживать, ся — сцідйтц,
вицідити, виціжувати, ся, повищжува-
ти:ся t
Исцьленіе — сцілення, цільба; уздоровлення
Исцьлительный — цілющий, сцілющий
Исцьлитель, ница — сцілйтель, ка
Іезуить — єзуїта, єзуїт
Іерархь — владика,єрарх
Іереи — с(ь)в'яшеник, єрей
Ієрейство — с(ь)в'ященство
Іеродіаконь — єродиякон
Іеромонахь — еромонах
І Исцьлить, исцьлять, ся — сцілйти, сціля-
ти, ся, уздоравити, уздоровляти,
вилічити, вигоїти
Исчадіе — породіння, нащадок, кодло,
(лайливо) — вилупок, вйрододс
Исчахнуть — зачахнути, змарніти,
помарніти {
Исчахлый — змарнілий, вйсхлий
Исчезаніе, -зновеніе — зникання, зникнення
Исчезать, исчезнуть — счезати, зникати,
гинути, пропадати, счёзнути,
зникнути, почезнути, погинути,
пропасти, злузнути
Исчезлый — счёзлий, зниклий
Исчезновеніе — счезання, зникання
Исчеркать, исчертить — почеркати, пори-
сувати
Исчернивать, исчернить — 1) чорнити,
бруднити, почррнйти, побруднити; 2)
черкати. вичі(е)ркувати, почеркати, по-
вичі(е)ркувати
Исчерпать, исчерпывать — вичерпати,
вичерпувати
Исчисленіе — числення, рахування, лік,
лічба, вичйслювання
Исчислить, исчислять, ся — злічити,
полічити, вилічити, почислити,
розлічити, вирахувати, зрахувати,
порахувати, лічити, вилічувати,
вичислити, розлічувати, вираховувати, ся
Исшалиться — роспустуватися,
розбалуватися
Исшарить — перешукати, вйшарити, пе-
решарити
Исшаркать — почовгати, вичовгати
Исшастать — вишеретувати ,
Исшататься—розволочитися, розледащіти
Исшелушить — вилущити
Исшептаться — вишептатися (про раків)
Исшествіе — вихід
Исшивать, исшить — 1) зшивати, зшити;
2) вишивати, вишити
Исшильничаться — д. Избездьльничаться
Исштопать — поцирувати
Исщепать — надерти, наколоти
Исщипать — 1) пощи(і)пати; 2) вискубти,
поскубти (волосся, пір'я)
Исщупать — облапати, обмацати
И такъ — то, виходить, значить. — И такъ
далье — то-що, і так далі
Италіанець, италіанка — італієць, італійка
Италіанскій — італійський
Итогь—підсумок.—Итого, вьитогь—разом
Ишаковый — мулів, ослюків, віслюків
Цшакъ — мул, віслюк
Ишачій — мулячий, віслюковий
Ишь, ишь-ты — ач, бач, чи-ба!
Ищейка, ищея, ищейная собака — дойда,
І гонча
І.
І Іордань — Йордан, Ордань
Іюль, -скій — липень, липець, лйпньовий,
лйпцьовий, липневий, липцёвий
Іюнь, -скій — червень, червець, червневий,
червцевий, чёрвньовий, чёрвцьовий

Ka 152 Каймить
К.
Ка — лиш, лишень, но
Кабакъ — шинок, шиньок, шин(ь)к, (здр.) —
шин(ьNчок, (шиньок з заїздом) —
коршма, (здр.) — коршмйця, оранда
Кабала — неволя, кріпацтво ,
Кабалистика — кабала, кабалістика
Кабалить, ся — кріпачити, поневолювати
Кабальный — кріпацький, невільницький
Кабаній — кнурячий, кабанячий
Кабанъ— 1) зоол. Арег—кнур,
(вивалашаний)—кабан. —Дикій кабанъ—дикий
кабан, вепр, (здр.) — вёприк
Кабарга, зоол. Moschus moschiferus — ка-
барда
Кабацкіи — шин(ь)ковйй, шинкарський
Кабачить — шинкарювати
Кабачникъ, ца — 1) шинкарь, шинкарка,
(здр.) — шинкарочка, корчмарь, ка;
2) гультяй, п'яниця
Кабашничать — гультяювати, піячити, (іро-
нично) — тинькувати
Каблукъ — закаблук, підбор, корок
Каботажъ — побережна плавба,
Кабріолетка, кабрюлеть — кабрітка,
(проста) — біда, бідка
Кабушка — головка, галка, грудка (кругла)
Кабы — як би, колй-б, коб, кобй
Кавалерійск;й — кавалерійський,
комонний, кінний
Кавалерія—кавалерія, кіннота, комонниця,
кшниця
Кавалерникъ, рос. Passiflora Juss —
мучениця
Кавалерская звьзда, рос. Tribulus terrestris
L. — колючки, якорці
Кавалерскій — кавалерський. — К. цвьтъ,
рос. Aquilegia vulgaris L. — голубки,
дзвіночки, орлики, оксамит. — К.
шпоры, рос. Delphinium consolida L.
— сокирки, комарові носики,
косарики, гострушки, косйрки, заячі
вушка
Кавардакъ — 1) мішанина; 2) гуща, фус,
фуси; 3) розгордіяж(ш), колотнеча
Каверза — каверза, (частіше мн.) — каверзи,
фі(хви)ґлі, викрутні, підступи
Каверзить — коверзувати, крутити,
підкопуватися, зводи зводити
Каверзникъ, ца — коверзун, каверзник, ця,
крутій, ка
Кавсякъ, ком. Julus terrestris — стонога
Кавычки — лапкй (знак „ ")
Кагалъ — кагал
Каголка, пт. Anas marila — качка (морська)
Кадило — 1) кадило; 2) кадильниця; З) рос.
Teucnum chamaedrys L. — чебрець
лісовий, самосйл
Кадильный — кадильний, кадйловий
Кадить — кадити, курити
Кадка, кадочка — діжка, діжечка, кадіб,
кадовб, кадуб, (на тісто) — діжа, (з
покришкою й замком) — бодня,
(широка на білизну) — балія, (на
квас) — квасник, (на масло, сир) —
Ласа, фаска, (на мед) — лйпівка,
(широка і низенька) — шаплик, ши-
р(і)итвас, переріз, зрізок
Кадочникъ — бондарь (що робить діжки)
Кадыкъ — д. Ядамово яблоко 2, борлак
Кадь — кадуб, кддівб
Кажденіе — кадіння, кадження
Каждогодно — що року
Каждодневный, но — щоденний, щоденно,
що дня
Каждый — кожний, кожен, кажний, кажен,
усякий. — Каждый вечерь, годь, день,
разъ — що вечора, що року, що дня,
що день, що разу, раз-у-р4з. —
Решительно каждый — кажнісінький
Кажется — здається, бачиться, либонь,
мабуть
Казакинъ — каптан, козакин, чумарка, че-
мёрка
Казакъ — 1) козак, (ласк.) — козаченько,
(поб.)—козарлрга.—Запорожскій
казакъ — запоріжський, низовий,
січовий козак, низовець, січовик;
2) (ком.) Tytiscus marginalis — козачок
Казармд — казарма, (у запорожців) —
курінь, (гал.) — касарня
Казарменный — казармовий, курінний
Казать — показувати, у(в)давати
Казаться — здаватися, показуватися,
бачитися, вбачатися, видаватися,
вдавати, подавати, (неясно) — мріти,
маячити, манячити, бовваніти
Казацкій, казачій — козацький, козачий. —
Казацкій можжевельникь, pqc. Juni-
perus Sabina L. — яловёць, місячник
Казачёкъ — козачок
Казачина— 1) козакй, козацтво; 2)
козаччина
Казачка — козачка t
Казёнка— 1) припічок; 2) комірка,
комірчина, хижа, хйжка, спіжарня; 3)
каюта на байдаках; 4) гузка, гузно
Казённый — скарбничий, казенний
Казистый — показний
Казна — казна, скарб, скарбниця
Казначей — скарбник, скарбівничий
Казначейство — скарбниця, скарбівня
Казначея — скарбівниця, скарбівнйча
Казнить, ся — карати, ся, стратити,
скарати, скатувати, на горло скарати,
стяти
Казниться — мучитися, каратися
Казнохранилище — скарбниця, скарбівня
Казнохранитель — скарбівничий
Казнь — кара, карання, скарання, страта
Казовой — показний
Казусный — чудасійний, чудернацький
Казусъ — пригода, оказія, чудасія
Кайма — 1) окрайка, край, береги; 2)
лиштва, розводи; 3) лямівка
Каймить — лямувати, облямовувати,
обводити, підводити

Какаду
153
Камень
Какаду, (пт.) Psittaous cristatus — какаду,
білий папуга
Каково — 1) як, яково. — Каково вамъ
живётся — як ся маете?; 2) ач! чи-ба! чи
ти ба!
Какой, каковой — який. — Какой-нибудь —
якйй-нёбудь, якйй-будь, дё-який,
дё-не-якии, абй-якйй, сякйй-такйй.
— Какой-то — якййсь
Какорва, рос. Matricaria maritima — роман,
ромён, маруна
Какъ — 1) як, як то; 2) коли, як. — Какъ будто,
какъ бы — буцім, наче, неначе, на-
че-б, ніби, мов, не мов, либонь,
мабуть. — Какъ бишь — як бо, якось, як
це, як пак. — Какъ бы не такъ! — от-це
але, та ба, деж пак, чому ні, чорта з
два! — Какъ бы то ни было — як би
там не було; будь що будь; хоч так,
хоч так. — Какъ видно — знати,
мабуть, відай. — Какъ вдругъ — як
ось, аж ось, коли ж цё, коли
разом, раптом.—Какъ должно—як
треба, як гоже, годиться. — Какъ
можно! — хіба ж можна, як то так, як
можна!—Какъ много—якого багато.
— Какъ нибудь — як-нёбудь, абй-як
дё-як, сяк-так, абй-то. — Какъ ни
какъ — як ни як, так чи сяк. — Какъ
нарочно — як на те, як навмисне. —
Какъ попало — абй як, як-нёбудь. —
Какъ придется — як прййдеться, як
трапиться. — Какъ сльдуетъ — як
слід, до ладу, гаразд, добре. — Какъ
скоро—скоро, як тільки.—Какъ-то—
а) якось, якось-то; б) як-то, а саме.
— Какъ угодно — про мене, як знаєте,
як завгодно. — Не какъ — неначе. —
Какъ такъ? — як то? — Такъ какъ —
через те, що; тому що. — Какъ только
— тільки що, но і д. Какъ скоро. —
Кое какъ — абй-як, як-нёбудь, так-
сяк. — Какъ есть — зовсім, цілком;
чисто, а (напр. чиста мама)
Каламбурь — каламбур, прикладка
Каламенковый — каламайковий
Каланенокь — каламайка
Каланча — башта
Калачики, рос. Malva officinalis —
проскурки, калачики
Калачъ — калач
Календарь — кале(я)ндарь
Каленіе—роспікання, гартування,
смаження, пряження (про овоч)
Каленый — роспёчений, гартований,
пряжений, смажений (про овоч)
Кали — поташ (р. поташу)
Калиберъ, калибръ — калібер, розмір
Калильный—гартовнйй (про вогонь то-що)
Калина, здр. калинушка, рос.—a) Viburnum
Opulus L.—калина, (здр.) —
калинонька; б) V. Lantana L. — гордовина,
городовйна, гордйна, чорна калина
Калитка — хвіртка, фіртка
Калиточный — хвіртковий, фіртковий
Калить, ся — 1) роспікати, ся; 2)
гартувати, ся; 3) смажити, пряжити, ся (про
овоч)
Калиться — випорожнятися, викалюва-
тися
Калій — вапнёць, калій
Калкунъ, калкунка, пт. Meleagris gallopa-
vo — индйк, индйчка
Калкуній — индйч(ач)ий, индичйний
Каллиграфія — краснопис, каліграфія
Калмыкъ — комлйк, калмик, калмук
Калмьщкій—комлйцький, калмицький,
калмицький
Каломедь — хлориста ртуть, солян, живе
срібло
Калоша — ґальош, ґальоші
Калуга — калюжа, багно
Калужница, рос. Caltha palustris L. —
калюжниця, латаття, жабник
Калуферъ, рос. Balsamita vulgaris або Та-
nacetum Balsamita L. — канупі(е)р
Калъ — 1) кал, послід, гі(в)мно; 2) гній
Кальцинація — звапнення
Кальцинировать — перепалювати на вапну,
вапнити
Кальцій — вапник
Калыцикъ — гартівник
Калька — каліка
Калічить — калічити
Кальчный — каліка, скалічений,
покалічений, калікуватий
Каляканье — базікання, балакання,
патякання t
Калякать — балакати, патякати, гомоніти
Камбала, риба Plevronectes — камбула,
одноока, однобочка
Камедь, Gummi — камедь, ґума. —
Вишневая камедь — глей, ґлей, клей
Камежникъ — каменйще, кам янйще
Камелекъ — комінок t
Камелина, рос. Camelina — рижій
Каменика, рос. Rubus saxatilis L. — каме-
нйця, костяниця
Каменистость — каменястість, каменйс-
тість
Каменистый — каменистий, каменистий
Каменіе, каменье — каміння
Каменка — 1) камінь (в лазні); 2) пт. Mota-
cilla aenanta—плиска, синиця; 3)
фарба Auripigmentum — золотокість
Каменный — кам'яний, камінний. —
Каменная липа, рос. Phillyrea latifolia —
черемха. — Каменная соль — кам'янка,
кам'яна, льодова сіль. — Каменный
домъ — кам'яниця. — Каменная
стіна — мур. — Каменный уголь, Li-
thantrax — земляне вугілля, вугля
Каменоломня—каме(і)на(я)рня, камінолом-
ня, каменоломня
Каменоломщикь — каменяр, каміняр, камі-
нолом, каменолом
Каменотесь — коміносічець, камінотес
Каменщикь — муляр
Камень — камінь, (здр.) — камінець,
камінчик, камінючка, (поб.) — камінюка,
(зб.) — каміння, камінячча. — Адскій
камень, Lapis infernalis — пекельний
камінь. —Драгоценный
камень—дорогоцінний, самоц(ь)вітний камінь,
самоц(ь)віт.—Камень преткновенія —

Каменьть
154
Капризъ
притичина. t— Краеугольный камень—
кутній, наріжний камінь. —
Мельничный камень — камінь млиновий,
жорен. — Подводные камни — клйпні. —
Точильный камень — брус, брусок,
точило. — Надгробный камень—над-
* гробок. — (Дрібний к.) — жорства,
ринь, рінь, ріняк. — C гострими
краями) — скалкуватий. — (Що лежить
плитами) — плитний. — (Камінці для
играшки) — крёмахи, крёймахи,
крем'яхи
Каменьть — кам'яніти
Камердинерь— покойовок, покойовий,
камердинер
Камеристка — покоївка, покойова
Камешекъ — камінець, каміньчик
Камзолъ — камізелок, камізелька, куцйна
Камилавка — 1) підкапок (у ченців); 2) ко-
милавка ,
Каминъ — комінок, камін
Камнище — камінюка t
Кампанія — похід, кампанія
Камфара, Camphora — камфора, камхвора
Камфорка — Г) фо(а)єрка; 2) камфорка
Камышевый — комишовий, очеретяний
Камышникъ — 1) комиші, очерети; 2) пт.
Parus biarmicus — очеретянка
Камышъ, рос. Arundo phragmites — очерет,
комиш, (молодий) — спичак, (ц(ь)віт)
— палки
Канава — рів, рівчак, канава, фоса, (круг
села) — дільниця, (для збігу води) —
ри(н)шток
Каналь — 1) канал, перекіп, канава;
2) протока; 3) (анат.) — жила,
провід; 4) спосіб, засіб
Канальный — канальський, канальний
Канальскій — паскудний, шальвірський
Канальство — паскудство, шальвірство
Каналья — поганець, паскуда, непотріб,
шальвір
Канапе — канапка
Канарейка, пт. Fringilla Canarica —
канарка, (самчик) — кенар)
Канатъ — канат, линва, мотуз, (для поро-
на) — кодола, (тягати копиці) —
волок
Канва, канвейный — канва, канвовий
Кандалы — кайдани, залізо, закови, путо,
(дерев'яні) — колодки, скрипиці,
диби
Канделябрь — с(ь)вітйльник, канделябр
Кандыкъ, рос. Erythronium Dens Canis L.
— собачки
Каникулы — вакації t
Каникулярный — вакащйний
Канитель — тяганина
Канифасъ — дймка
Канифоль — живиця, калифонія
Канонада — гарматне стріляння, канонада
Канониръ — гармаш, пушкарь
Каноникъ — канон(і)ик, крилошанин
Канонъ — канон
Кантонистъ — кантонйст(а)
Кантъ — 1) канта; 2) кант, лямівка, беріг
Канунъ — 1) переддень. — На кануні, — в
переддень, на передодні. — Канунъ
базара —підторжа.—Канунъ Рождества
Христова — с(ь)в'ятйй, с(ь)в'ят вечір,
багата кутя. — Св.
Крещешя—голодна кутя. — К. Новаго года — щёдрий
вечір, меланки; 2) коливо
Канура — 1) будка, халабудка (для собак);
2) цюпка (маленька кімната)
Кануть — 1) капнути, крапнути; 2)
пропасти, зникнути, потонути,
упірнути
Канцеляристъ — канцеляриста, пйсарь,
(нижчий) — підканцеляриста, підпй-
сарь, писарчук
Канцелярія — канцелярія, писарня
Канцелярное, канцелярское сьмя — 1) (ком.)
Coccus — червець; 2) (по)сіпаки, (по)-
сіпацький рід, (по)сшацьке кодло,
чорнильна віра, душа
Канюкъ, (пт.) Strix scops — каня, (поб.) —
канюка
Канючить — канючити, циганити г
Кананіе — капання, крапання, капіж
Капать — капати, крапати, накрапати,
капотіти
Капелька — крапелька, капелйнка, капелй-
ночка, крапелиночка
Капельный — \) краплистий; 2)
малюсенький, манюсенький
Капиталисту — грошовитий, багатйрь, ка-
питаліст(а), дука
Капиталь— 1) гроші, грошва, скарб,
капитал; 2) стовп, іста (основний
капитал). — Наличный капиталь — готові
гроші, готівка, готовй(з)на
Капитальный — 1) капитал овий; 2)
грошовитий; 3) коштовний, цінний; 4) капи-
тальнии,головний
Капитанъ — капитан
Капи(ю)шонъ 7— відлога, кобка, богородиця,
дармові(й)с, каптур
Капище — капище, божниця (идольська)
Капканъ — самолов, ступйця, лабети, (на
дрібного з(ь)віря) — хапка, лапка,
пастка, (на птиць) — сільце
Капли — каплі, краплі
Капиллярность—капилярність, волосність,
волосшність
Капиллярньїй — капилярний, волосний,
волосінний
Каплоухій — короткоухий, клаповухий
Каплунить — харашати, каплунити
Каплунъ — каплун
Каплюжка — п'яничка
Капля — капля, крапля, цята
Капнуть — капнути, крапнути
Капотъ — капот
Капризникъ — вередун, химерник, вередій,
вередник, вигадько, перебендя
Капризничать — вередувати, капризувати,
вигадувати, орйшкати, ґедзкатись,
химерувати, норовйтися, прймхати,
перебендювати
Капризный — вередливий, вигадливий,
химерний, примхливий,капризний
Капризъ, (мн.) капризы — вередування,
капризи, примха, примхи, норови,
брик, витребеньки, витівки,
забаганки

Каприфолій
155
Картофель
Каприфолій, росл. — козолист, Caprifolium
Капуста, кочанная капуста, рос. Brassica
oleracea L. — капуста, (мн.) — капустй.
— Цвітная капуста, Brassica oleracea
Botrytis v. Pompejana L.; Cauliflora
— кучерява капуста, ц(ь)вітуха;
(порубана) — січена, кришена,
шаткована капуста. — (Молода для
садження) — росада
Капустный — капустяний
Капуть — капут, край, кінець
Капуцинь — 1) капуцин; 2) рос. Teucrium
majus, Tropaeolum majus L. —
красоля, красульки; 3) (зоол.) Simia ca-
pucina — мавпа американська
Кара — кара, карання, карність
Карабинъ — карабин
Карабкаться — дертися, драпатися,
дратись t
Каравай — 1) хліб, бухан, бранець; 2) круг,
головка. — Караваи сыру — круг
сиру; 3) (на весіллі) — коровай. — На
чужой каравай рта не раззьвай, да
свой затирай — на чужий коровай
очей не поривай, а свій дбай
Караванъ — караван, валка
Караганъ, Varietas canis vulpis — лисиця
степова
Карагатка, Anas rutila — качка червона
Каракатица, Sepia officinalis — каракатиця
Караковый — карий, карогнідий
Каракуля — кривуля, (здр.) — кривулька,
карлючка.—Писать
каракулями—писати кривулями, дряпати, ,ґрамуз-
гляти, оазграти. — Каракули подмет-
ныя — якірці (у запорожців)
Каракуль — смушок, каракуль
Каракушки, каракушкомъ — рачки
Карандашъ — карандаш, оловець (р.
олівця)
Караніе — карання
Карантинъ — карантин
Карапузикъ — карапуз, карапузик, опе-
цок, котигорошок
Карась, риба Cyprinus carassius — карась
Каратель — каратель, карник
Карательный — карний
Карать — карати
Караулить — вартувати, пильнувати,
чатувати
Караулка — сторожка, вартівня
Карауль— 1) сторожа, варта, чати. —
Стоять на карауль — бути на варті,
вартувати; 2) карауль! — ґвалт!
рятуйте! пробі! хто в Бога вірує,
рятуйте! —кричать карауль—кричати
пробі! на ґвалт кричати, ґвалтувати
Карауленіе — вартування
Караульный — вартовий, вартівник,
сторож. — Начальникь караула—вартів-
нйчий
Карачунь — капут, кінець, смерть
Карбункуль — П камінь Carbunculus —
іскрик, карбункул; 2) (мед.) карбункул
Карбышъ, (зоол.) Mus cncetus — хом'як
Каргаль, (пт.) Anas tadorna — пірнйкоза,
чирка, циранка, чирйнка
Карда — гребло
Карета — карйF)та, берлин, ридван, кару-
ца, коч
Каретникь — 1) коліснйк,,стельмах, возів-
нйк, 2) возовня, возівня
Карикатура — карикатура, потвора, кри-
вунда
Карій — карий. — Сь карими глазами —
кароокий
Карканіе—кря(а)кання, крукання, каркання
Каркать — кря(а)кати, крю(у)кати,
каркати, кавкати
Каркашунь, рос. Aristolochia Clematilis L.
— филільник, филійник, филонник
Каркинь — рак(хвороба)
Карликь — карлик, куцан, куцак, курду-
пель
Карлукь — карюк, карук
Карлушина, рос. Rhamnus frangula L. —
крушина
Кармазинъ — кармазин
Кармазинный — кармазиновий
Карманный — кишеньковий, кишёньовий.
— Карманный деньги — похіпна
копійка
Карманъ—кишёня.—Пустой
карманъ—порожня кишёня. —Держи карманъ! —
наставляй кишеню! овва!, не
діждеш! — Не по карману — не по
грошах
Карминный — кармазиновий, бакановий
Карминъ — кармазин, бакан
Карнавалъ — карнавал, запусти, пущання
на маснищ
Карнизъ — залім, карниз, ґзимс, (під
дахом) — піддашок, (коло печі) —
примурок
Карповый — короповий, сазанячий
Карпь, риба Cyprinus carpio — короп,
(особливої породи) — сазан
Карре — батава, батова
Карта—карта, (здр.)—картка, (географічна)
— карта, мапа. — Карта
пиковая, трефовая, бубновая и червонная
— винова карта (або) вино;
жирова карта (або) жир, хрести;
дзвінкова карта (або) дзвінка; чирвова
карта (або) чирва
Картавить — гаркавити
Картавленіе — гаркавіння
Картавость — гаркавка, гаркавість
Картавый — гарківка, гаркавець, гаркуша
Картежникь — картник, картяр, -ка
Картежничать — картярити
Картежный — картярський
Картежь — картярство
Картечь — картёча
Картина — картина, образ
Картинка — малюнок, образок, кунштик
Картинный — картинний, мальовничий
Картишки — карточки
Картонъ — кардон, бібула
Картонный — кардонний, бібуловий
Картофелина — картоплина, картопелйна
Картофель, рос. Solanum tuberosum L. —
картопля, картофля, картохля,
бульба, бараболя (американка, жовта,
синя і т. и.)

Картофелька
156
Каеедра
Картофелька — картоп(ф)елька, бараболька
Картофельный — картопляний, картоф-
ляний
Карточка — картка, карточка
Карточный — картонний, картярський
Картузъ — 1) пачка.—Картузъ
табаку—пачка тютюну; 2) картуз, кашкёт
Карусель — релі, крутілка
Карша — корч, (частіше мн.) — корчі
Каряка — роскаряка
Карячить, ся— 1) карячити, ся, роскарячу-
вати; 2) кобенитися, опинатися
Касаніе — торкання, доторкання,
дотикання, черкання
Касательный, но — дотичний, що тйчить-
ся; дотично (чого), що до...
Касатикъ, росл. — півники, Iris germanica
Касаться — торкатися, доторкатися,
дотикатися, черкати, ся; зачіпати. —
Что касается меня — що тйчиться
до мене, що до мене. — Это мало
меня касается — це мало мене
обходить
Каска — шишак, каска
Каскадь — водоспад, каскад
Касса — 1) каса; 2) скарбниця, д.
Казначейство, (у старих міських урядів)
— скринька
Кассировать — касувати
Кассиръ — касір
Кастаньеты — брязкало, брязкітка
Кастелянша — кастелянша, клюшниця
Касторовое масло — олійок рецйновий, ре-
цйна t
Кастраторь — валашал, холощій, кастра-
тор. завертайло (що завертає
бугаїв)
Кастратъ — валах, скіп, скопець, обріза-
нець, кастрат
Кастрировать — д. Валошить
Кастрюля — коструля, мідниця, рондель,
рондёльок
Катавасія — 1) катавасія; 2) буча,
колотнеча
Катакомбы — катакомби
Катал о гь — список, катал(ьNґ
Катальный — вальківнйй
Катальный станокъ — вальківнйця, маґель
Катаніе — 1) катання, (з гори) —
спускання; 2) качання (качалкою), маґлю-
вання (маглем); 3) сковзання,
ковзання (на льоду); 4) гони
(човнами)
Катаракта, катаракгь — полуда
Катаръ (у носі) — нежить, (в бронхах) —
хрипоти; катар
Катать, ся — 1) котити, точити; 2)
кататися, їздити, гонити (чим); 3)
качатися. — Катается со смьху —
с(Сміється, аж за боки береться; 4)
качати (білизну), маглювати (маглем);
5) роспліскувати (метали), бити,
валити, валяти (вовну); 6) гойдати,
гойдатися
Катафалкь — мари, катафальк
Категорія — розділ, категорія
Катерь — байдак, (менший трохи) — дуб,
(у запорожців) — чайка
Катить, ся — котити, ся, точити, ся
Каткій — котючий
Каткость — котючість
Катокь — 1) качалка; 2) вальківнйця,
маґель, (в ньому качалка) — магіль-
нйця; 3) грудобій, каток; 4) коток
(молотити хліб), (на гармані) — гар-
манка; 5) ковзанка, сковзанка, ков-
залка, сковзалка
Католикь — католик
Католицизмь — католицтво
Католическій — католицький
Католичка — католичка
Каторга — каторга
Каторжникъ, ный — каторжний, на
Катрь, рос. Serratula tinctoria L. — серп,
будячок, страхополох
Катушка — цівка, мітнйця (ниток)
Катышъ — балабуха, галка
Каурый, каурка — буланий, буланко
Каучукъ, каучуковый — резина, гума, ре-
зйновий,гумовий
Кафтанець, кафтанишко — каптанёць,
жупанок, свитинка
Кафтань — каптан, каптанйна, жупан,
жупанина, черкеска, (простого
сукна) — свита, свитина
Качалка — 1) колиска; 2) гойдан(л)ка,
крісло; 3) ноші
Качаніе — хитання, колихання, гойдання,
колисання
Качать, ся — 1) хитати, ся, колихати,
колисати, коливати, гойдати, ся;
2) качати, помпувати; 3) теліпатися,
мотатися
Качель — орёля, релі, гойдалка, гойданка
Качество (про живу тварь) — вдача, (про
тканину) — добротність, добротлй-
вість, (про иншу річ) — якість;
прикмета
Качественный — прикметний, якостний
Качка — хитання, хибання, гойдання
Качкій — хиткий, хйбкйй, хисткий
Качкость — хиткість, хибкість, хисткість
Качнуть, ся — хитнути, колихнути, ся
Качокь — похит
Каша — 1) каша; 2) рос. Achillea millefolium
L. — деревій, крівавник, серпоріз
Кашеварь, ка — кашовар, ка
Кашель — кашель, бухикання
Кашемировый — кашмйрський
Кашемирь — кашмйр
Кашица — кашка, кулёшик
Кашлюнъ — бухикало
Кашляніе — кашляння, бухикання,
кахикання
Кашлять, кашлянуть—кашляти, бухикати,
кахикати, бухикнути, кахикнути
Кашникь — кашник, (здр.) — кашничок
Каштань, рос. Fagus castanea, каштановый
— каштан, каштановий
Кащей — 1) кістяк; 2) кащёй (в російських
казках); 3) скнара, скупердяга
Каяніе — каяття, каяння
Каяться — каятися, покутувати
Каоедра — 1) катёдра; 2) казальниця,
проповідниця, амбона

Каеолическій
157
Кирпичный
Каеолическій — всес(ь)вітній
Квадратный — квадратовий
Квадрать — квадрат
Кваканье — кумкання, крякання
Квакать (про качок) — кря(а)кати,
кахкати, (про жаб) — крюкати, кректати,
кумати, кумкати
Квакуша — крякавка, крячка (качка),
крякуша (жаба)
Квартира — квартира, кватйра, ртанція
Квартиранть — квартирант, комірник t
Квартировать — квартирувати, в підсусід-
ках, у комірному жити
Кварцовый — кварцьовий, кремінковий
Кварць — кремінка, кремінйця
Квасить — квасити
Квасной — квасний, квасовйй
Кваснуть — кваснути, киснути
Квасцоватый — галунуватий
Квасцовый — галуновий
Квасцевать — галунити
Квасцы, Alumen — галун, (здр.) — галунець,
галунчик
Квась—квас, (хлібний)—сирівець, (з яблук)
— піспа t
Квасы — 1) гуща сирівцю; 2) кушнірський
квас
Кваша — запара,, опара; кваша (їжа)
Квашенникь — віко (в діжі)
Квашня — діжа
Кверху — догори
Квершлагь — поперечний хідник
Квитанція — квит, квиток
Квитаться — квитуватися
Квитъ, (або) квиты — квит, квіт, платні (з
ким)
Кегли, кегля — краглі, скраклі, краклі,
скраколь
Кедровка, пт. Corvus cargocatactes —
крячка
Кедрь, рос. Pinus cedrus — кедр, кедрина
Келарница, келарня — комора, комірка,
хижа, хижка, спіжарня
Келарство — шафарство
Келарь — келарь,, шафарь, клюшник
Келеиникъ — келійник, слимак
Келейно — на самоті, самотою, нишком,
келійно
Келейный — 1) келійний; 2) таємний
Келія, келья — келія
Кеньги — кйнді
Кервель, рос. Scandix cerefolium L. — те-
ребуля> трембулька
Керкать — кі(и)ркати, кі(и)рчати
Керосинка — гасниця, ґарнйця, газнйця,
ґазнйця, ґазівка, газівка
Керосинь — гас, racj, газ, карасйн, нафта
Кесарь — кесарь, щсарь
Кефаль, риба Magel — лобань, лобас
Кибитку — 1) будка, халабудка; 2) бричйна,
бідка, намёт, шатро
Кивать — кивати, хитати
Киверь — кашкет
Кивокь — кив
Кивоть— 1) ковчег, кивот;''2) кіота,
божник, божниця
Кидальщикь — кидальник
Киданіе — кидання
Кидать, ся, кинуть, ся — 1) кидати, ся,
кинути, ся, майнути, шатнути, ся,
(юрбою) — сунути; 2) покидати,
лишати, залишати, занехаювати
Кидкій — 1) кидкйй; 2) швидкий, жвавий,
хапкий, хапливий, сквапливий, по-
хіпнйй, моторний; 3) ласий, хтивий
Кизилевый — дереновий. — Кизилевка —
деренівка
Кизиль, рос. Cornus mas L. — дёрен
Кика, кичка — очіпок, кичка
Кики, рос. Zea mays,L. — кукуруза, кіяхй,
пшеничка, пшінка
Кикимора — мара, дідько, потвора
Кила — 1) мед. Hernia — гила, ґила; 2)
ґуля, морґуля (на дереві)
Килавый — ґйлавий, ґилун
Килевать — килювати
Килевой — килевйй
Килечный — кйльковий
Киль — киль, трам
Килька — килька
Кильшоногій — клишоногий
Килякь — 1) ґйлавий, ґилун; 2) кнур
Кимваль — цимбали
Киминь, рос. Cuminum Cyminum L.—кмі(и)н
Кинамонь, рос. Cinnamonum Burm. —
цинамон
Кинжалъ — кинГд)жал, чингал
Киноварь, Cinnabaris — цінобра
Киновія — киновія, манастйрь, брацтво
Кипа — пака, пачка, в'язка, (тютюну
листового) — папуша
Кипарисный — кипарисовий
Кипарись, рос. Cupressus sempervirens —
кипарис,, цйприс
Кипень — окріп; 2) джерело, жерело
Кипный — пачковий
Кипонось — пачкарь
Кипрей, рос. Eoilobium angustifolium L. —
плакун, льонок
Кипучесть — кип'ячість
Кипучій — кип'ячий
Кипьлка — ваг]но (гашене), вапна
Кипьніе — кипіння
Кипьть — кипіти, шумувати, (про вапно) —
мусувати, (дуже) — клекотати,
(пускаючи бульки) — булькати,
булькотіти
Кипятильникь — ка^ан, чавун t
Кипятить, ся — 1) гріти, ся, кипіти,
(молоко) — пряжити, парити; 2) лютувати,
запалитися,
Кипятокь — окріп, вар
Кипяченый — грітий, переварений, (про
молоко) — пряжене, парене
Кираса — панцирь
Кирасирскій — панцирний, панцерний
Кирасирь — пінцирник, панцерник
Кирки — копаниця, мотика; оскард
Кирка — кйрха
Кирказонь, рос. Aristolochia clematitis L. —
филійник, филонник, царська
борідка
Кирпичникь •»— цегельник
Кирпичный — цегельний, цегляний. —
Кирпичный заводь — цегельня. — к.
цвьть — цеглястий колір

Кирпичъ
158
Клей
Кирпичъ — цёгла, (одна штука) — цеглина,
(здр.) — цеглинка, (перепалений) —
залізняк, (недопалений) — недопал,
(непалений) — сирёць, (з печі) — пе-
чйна, (гнойовий) — кізяк, (з глини і
. соломи) — лимпач
Киса — киса, капшук, гаман
Кйса — киця
Кисейный — «серпанковий
Кисель — кисіль, (здрЛ — киселик, (з яблук)
— киселиця. — Овсяной кисель—жур,
джур. — Кисель морской, Medusa-
морське сёрце
Кисельный — киселевий
Кисетъ — гаман, кисет, калитка
Кисея — серпанок, серпанка, ситко
Киска — кицька, кицюня
Кислить — кислити, квасити
Кислица, poc.,Oxalis Acetosella L. —
заячий щавій, щавух
Кисличный — щавлевий, щавієвий
Кисло — кисло, квасно
Кисловато — кисляво
Кисловатый — кислявий, кисловатий
Кислородный — кисённий
Кислородъ, хим. Oxygenium — кисень
Кислость, кислота—кйслість, (хим.) — квас,
кислота. — Сьрная кислота — вітро-
голь, сірчаний квас
Кислушка — кислиця, кисличка
Кислый — кислий, квасний, (дуже) —
кислючий. — Сдьлать кислую мину —
скривитися g t
Кисльть, киснуть — кисліти, квасніти,
киснути, кваснути
Кислятина — кйслощі
Кистень — кистень, обушок
Кистистый — гронйстий
Кисточка — квачик, мазйлко, помазок,
пензлик
Кисть — 1) (руки) — кисть (долоня з
пальцями); 2) (ягід, зерна) — гроно,
грона, гроно, кетяг, кйтяг, китиця,
(проса) — волот, волоток, волоття,
(очерету) — куниця, (кукурузи) —
початок, качан, кіях; 3) (з ниток) —
китиця, кутас, (здр.) — китичка, кут,а-
сик; 4) (з щітини або шерсти) —
щітка, квач, (здр.) — квачик, мазило,
(здр.} — мазйлко, помазок, пензель,
(здр.) — пёнзлик г
Кнсъ-кисъ — киць-киць! кйцю(і)-кйцю(і)!
Китайка, китайчатый — китайка,
китайковий, китайчатий
Китовый — китовий
Китель — китель, полотнянка, катанашка
Китъ, зоол. Cete — кит
Кичиться — чванитися, бундючитися,
пишатися, пиндючитися
Кичливость — чвань, чванливість,
чваньковитість
Кичливый — чванливий, чванькуватий, бун-
дючливий, чваньковитий
Кишечный — кишковий
Кишка — кишка. — Прямая кишка — кутня
кишка, кутнйця, гузнянка. —
кишкою — ключем, низкою
Кишмишь, Vitis vinifera apurena — кишмиш
Кишнецъ, рос. Coriandrum sativum L. —
коляндра, ^колёндра
Кишьніе— кищіння
Кишіть — кишіти, комашйтися
Кій — кий, кийок, ґирлиґа (в чабанів)
Кіевь, кіевлянинь, ка, кіевскій — Київ,
киянин, киянка, київський
Кладбище — кладовище, гробовище,
гробки, могилки, кладвище, цвйнтарь,
церковйще, (старе) — погребище
Кладбищенскій — кладвищанський,
цвинтарний
Кладеный — 1) кладе(я)ний, покладе(я)ний;
2) валашений, вйхолостаний
Кладень — підвалина t
Кладовая—комора, (здр.)—комірка,
комірчина, спіжарня, шпйхлір,
Кладчикъ — кладільник, кладій
Кладь — скарб
Кладь — 1) кладь, вага; 2) кладка
Кланяться — кланятися, (у)вклонятися. —
Кланяться чьмъ — дарувати що
Клапанъ—хлипавка, хлипёць, кляпка. — Съ
клапанами — хлипкований
Кларнетъ — кларнет
Классическій — класичний
Классифицировать — класифікувати
Классный — 1) класовий, клясовйй, 2)
ранговий t
Классъ — 1) відділ, розділ; 2) клас, кляса;
3) стан, ранг(ґ)а
Класть, ся — 1) класти, ся, покладати;
2) нестися (про кури); 3) валашати,
викладати; 4) цінувати, класти
ціну — Класть на щетахъ — викладати
на рахівниці, кидати на рахівниці. —
К/іасть земные поклоны — бити
земні поклони
Клеваніе — клювання, клюкання,
дзюбання, дзьобання
Клевать, ся — клювати, ся, дзюбати,
дзьобати, клюкати
Клевачъ — оскад, оскарда
Клеверъ, рос. Trifolium—кашка, конюш(ч)й-
на. — Клеверъ красный, Т. pratense
L. — конюшина, івасик, в'язиль, дят-
ловйна, троян, трой-зілля. — К. бь,-
лый, Т. repens L. — хрещатий
барвінок, хрестики, лишки t t
Клевета — наклеп, обмова, поклш, поговір
Клеветать — клепати, наклепувати,
обмовляти
Клеветникъ, ца — обмовця, поклепник, ця,
наводник, ця t (
Клевреть — приспішник, прибічник, похлі-
бець ,
Клевцы — зубці (в борони)
Клевъ — клювання
Клегтаніе — клекіт, клектання
Клегтать — клекотати, буркотати
Клееватый — (ґ)клеюватии, липкий
Клеевой — (ґ)клейовйй, каруковий
Клееніе — клеїння, кар^чіння
Клеенка — церата, вощанка
Клеенчатый — цератовий
Клей —7 клей, ґлей, клейстер (з борошна),
піспа (з житного борошна) —
Столярный, рьібій клей — карюк, карук

Клейкій
159
Клюковатый
Клейкій — клейкий, липкий, держкйй,
беручкий
Клейкость — клейкість, липкість
Клеильщикь, ца —г клеїльник, каручник
Клейменіе — значіння, таврування, штем-
пування
Клейменный — значений, таврований,
штемпований
Клеймить — значити, таврувати, штемпу-
вати
Клеймо—клейно, знак, тавро, штемп.—(Зна-
кй на вухах в овець): притьмо —,
скісок \, поротина | , стрілка V,
кулька О, єрлець > або <, вйщик
( , пічка |_? сороча лапка /|\ ,
підрізка, (підрізують пів уха); (у птиць)
— поротина
Клейстеръ — клейстер, піспа
Клеить, ся — клеїти, ся, каручити, ся
Клекъ — 1) жабур, жабуриння; 2)
гультяйство, поганці
Кленъ,рос. Acer platanoides L. — клен, (в
піснях) — клен-древо, (здр.)—кленок,
(деревина) — кленина. — Кленъ нь-
мецкій, A. Pseudoplatanus L. — явір
Клепало — д. Било 1
Клепать — клепати
Клепка — 1) клепання; 2) клёпка
Клёстъ, клестовка, пт. Loxia curvirostra —
кривоніс
Клецка — галушка
Клешня, Chela — клешня, (мн.) — клешні
(у рака)
Клещакъ, ком. Forficula — шй(і)павка
Клещевина, рос. Ricinus communis L. —
рай-дерево, дрислйвий біб
Клещеногій — клишоногий, чеверногий
Клещи — кліщі, обценьки, рак, (дерев'яні)
лещата
Клещинецъ, рос. Arum maculatum L. —
козяча борода
Клещъ, ком. Acorus redivivus — кліщ
Кликаніе — кликання, гукання
Кликать — кликати, гукати
Кликаться — перегукуватися
Кликуша — крикливиця, причинна, наві-
жёна, навісна, біснувата
Кликъ — крик, гук, гукання
Климатъ — климат, підсоння
Клинить — 1) клинцювати, клинувати;
2) плішити, заплішувати
Клинокъ — 1) клинёць, клинчик, плішка,
заплішка; 2) лізко, залізко (шаблі)
Клинообразный — клинуватий,
клинцюватий
Клинцовать — клинцювати
Клинчатый — клинуватий
Клинь — клин, (залізний) — глоба, (для
конопачення) — глобня, (деревляний)
— заплішка, плішка t
Клирикъ — клйрик, причетник, кундій
Клиросъ — крйлас
Клиръ — клир
Клистиръ — промивка; леватйва
Клиторъ, анат. Clitor — семёник, качка,
скоботень, пйпоть
Кличанинъ —, гучок, клцкач
Кличка — прізвище, прізвисько
Кличь — поклик, клич
Клобукъ — каптур, (а власне) — намітка
(чернёча)
Клокастый — кудлатий, пелехатий
Клокатить — кудлати, кудовчити, патлати
Клокотаніе — клекіт? клекотіння
Клокотать — клекотіти, булькотіти
Клокь — пук, жмут, жмутик, пасмо,
(волосся) — чуб, пёлех, (у запорожців)
— оселедець, (з сіна на вилах) —
навилок, навильник, навйлля,
шматок, клапоть, (здр.) — клаптик
Клонить, ся— 1) хилити, нахиляти, гнути,
ся, схиляти, ся. — Къ чему это
клонится? — до чого воно йде (або
йдеться?); 2) наближатися
Клопець, рос. Alectorolophus crista galli —
бубовнйк, брязгітка, конопляник,
липчйця
Клоповій — блощйчий
Клоповникъ, рос. Ledum palu^tre L. —
багно, болотник,головолім
Клопъ, ком. Cimex—блощиця.—Безкрылый
древесный клопъ, Pyrrhocoris aplerus
— ковалик
Клотъ — галка, яблуко
Клохтаніе — квоктання
Клохтать — квоктати
Клохтунья — квочка
Клочёкъ — шматок, жмутик, чубок,
клаптик. — Клочки — клочча
Клубить, ся — клуботати, ся, вихорити, ся
Клубника, рос. Fragaria collina hortensis —
полуниця, полуниці
Клубниковка — полунйцівка
Клубничникь — полунйшник
Клубничный — полунйцевий, полунйшний
Клубный — клубковйй, клубовий
Клубъ — 1) клубок; 2) клуб, клюб
Клумба — грядка (квіток)
Клуша — П пт. Corvus monedula —
галка, (зо.} — галич.; 2) кврчка
Клы — 1) (і)йкли; 2) пазурі, остроги (у
півнів)
Клыкастый — (і)иклйстий, (і)икластий,
(і)иклатий
Клыкъ — (і)йкра, (мн.) — (і)йкли
Кльтка — 1) клітка, (для свійської птиці) —
коєць. куча, (для свиней) — куча,
саж; 2) (в тканині) — карта, гратка,
кратка ,
Кльточка — кліточка, комірка
Кльтчатка, анат. Tela cellulosa — пліва. —
К. подкожная — ніздря
Кльтчатый — картатий, картацький,
к(ґ)ратчатий, к(ґ)ратчастий
Кльть — комора, комірка, комірчина,
хижа, хижка
Клювь, Rostrum avium — дзюб, дзьоб
Клюка — 1) костур, (загостренний) —
ключка, (з булавою) — ковінька, дру(ю)-
чок; 2) кочерга, коцюба (залізна на
заводах}; (гірн.) — ожог
Клюква, рос. Vaccinium oxycoccus L., Oxy-
coccus palustris Pers. — журавйна,
клюква
Клюковатый — ключкуватий,
карлючкуватий

Клюковный
160
Коверкаться
Клюковный — журавйнний, журахвйний
Ключевина — мочар (від непроточного
джерела)
Ключевой — 1) ключовий, від ключа;
2) джереловий, джерельний, кринйш-
ний
Ключица, анат. Clavicula — дужка,
перепело
Ключникъ — клюшник, шахв(ф)арь
Ключница — клюшниця
Ключъ — 1) ключ, (здр.) — ключик; 2)
джерело, жерело, (здр.) — джерельце,
живець, криничовина і д. Источникъ. —
Бить ключемъ — джерелом бити,
ринути. —Кипьть ключемъ—клекотіти.
— Богатый ключами — джерелистий
Ключъ трава, рос. Salvia aethiopis L. —
ведмеже ухо, дивина, бабки,
ранник
Клякса — пляма
Клянчить — канючити, морочити
Кляпикъ — книп, книпёць
Кляпоносый — плесконосий
Кляпцы — лабети, самолов, ступйця
Кляпъ — затичка, цурка. — Кляпъ тебь въ
ротъ — цитьГ зась! щоб тобі
заціпило
Кляпышъ — застіжка, шпонька
Клясть — клясти, проклинати
Клясться — присягати, ся, заприсягати, ся,
клястися, Богом с(ь)відчитися, біг-
матися t
Клятва — 1) клятьба, присяга, божіння;
2) проклін, прокльон
Клятвенно — під присягою, за присягою,
присягаючись
Клятвенный — присяжний, під присягою
Клятвопреступленіе — кривоприсяга
Клятвопреступникь, ца — кривоприсяжник,
ця, кривоприсяжця
Кляуза — кляуза, каверза; карлючка
Кявузить — крутити, коверзувати
Кляузникъ — крутій, крутарь, коверзун,
карлючник
Кляча, клячонка — шкапа, шкапина,
шкапіка, патика, хабёта, шов-
ляга
Книга — книга, книжка. — Книга для чтенія
—читанка.—К.
метрическая—метрика. — К. поминальная — граматка. —
К. родословная — книга родоводу
Книгопечатаніе — друкування
Книгопечатникъ — друкарь
Книгопечатня — друкарня .
Книгопродавець — книгарь
Книгопродавческій — книгарський
Книгохранилище — книгозбірня
Книжечка — книжчйна
Книжечка, книжица — книжечко
Книжище — книжйще, книжйсько
Книжникъ — 1) учений, книжник; 2)
книгарь
Книжный — книжковий. — Книжная лавка,
книжный магазинъ — книгарня
Кнопка — гвіздок, ц(ь)в'яшок, кнопка
Кнутикъ — батіжок
Кнутище — батожйще, батура, батуга, ба-
тюга
Кнутовище—пужално, пужально, пужало;
бичисько
Кнутъ — батіг, пуга, (довгий) — бич, бату-
§а, (довгий, чередників або ча-
анський) — байдара, гарапник,
(козацький, або для карання через
ката) — нагай, ка, малах&й, канчук,
карбач
Княгиня — 1) княгиня; 2) молода, (на
весільному обряді) — княгиня
Княжекъ, рос. Atragene alpina L. — в'юнець
Княженика, княженица — шведська
малина, Rubus arc,ticus L.
Княженіе— 1) князівство, князство; 2)
князювання
Княжески — по князськи, по князському,
по княжому (
Княжескій — князський, князівський, кня-
жёцький, княжий, князів
Княжество — князівство, князство
Княжествовать, княжить — князювати,
княжити
Княжій — княжий
Княжна — князівна
Князекъ— 1) князик, князько, княжа,
князя, княгня, князятко; 2) птах Parus
major — сйкір (р. сйкору)
Князь — 1) князь; 2) молодий, (при весіль-
номугобряді) — князь; 3) гребінь (на
покрівлі); 4) верхній брус на брамі
Ко — до
Кобель, кобелекъ — пес, пёсик (самець)
Кобенить — корчити
Кобениться — корчитися, викривлятися,
кривитися
Кобецъ, пт. Falco apivorus — кібець
Кобузъ, пт. Falco pygargus — канюк
Кобыла, кобылица — 1) кобила, (здр.) —
кобилка, кобильчйна, (при табуні) —
стадниця, (що не була ще
жеребною) — лошиця; 2) кобила (дошка,
на котрій катували)
Кобьілій — кобилячий
Кобылка — 1) кобилка, кобильчйна; 2)
кобилка (в муз. інструменті); 3) бі-
лик (у кушнірів); 4) кобилка, місток
(грудна кістка у птиць); 5) ком.
Cicada — кобилка, коник
Кобылятина — конина, кобилятина, кобй-
лина
Кобысъ — вигран, дрймба
Кованецъ—гак, (здр.)—гачок (рибальський)
Кованіе — кування
Кованый — кутий, кований
Коварный — підступний, лукавий, хитрий,
облудний,зрадливий
Коварство — лукавство, хйтропу, облуда,
підступ, (частіше мн.) — підступи „
Коварствовать — лукавити, лукавнувати,
хитрувати
Ковать — кувати, (коней) — підковувати,
(про комах) — тріщати, с(ь)вірчати
Ковачество — ковальство, ковалювання
Ковачъ — коваль
Коверкать — корчити, кривити, мняти;
калічити, нівечити, псувати
Коверкаться — викривлятися, кривитися

Ковёрникъ
161
Козленокъ
Ковёрникъ, ца — килимник, килимниця,
килімнйк, ця, коцарь, коцарка, ко-
вёрник, ця
Ковёрный, ковровый — килимовий, коцар-
ний, ковёрний
Ковёръ — килим, коць, ковёр, кобер, (здр.) —
килимок, кили(і)мець, кобёрець, (з
цупкої вовни) — верёта, веретка
Ковка — кування, (коней) — підковування
Ковкій — ковнйй, ковальний
Ковкость — ковальніеть
Коврига—хліб (круглий), бухан,
(здр.)—буханець; скиба, скибка, шматок
(хліба)
Коврижка — П д. Коврига (здр.); 2) пірник,
(на меду) — медяник, медівник
Ковчегь — 1) д. Кивотъ; 2) корабель,
ковчег Ноїв,
Ковшикъ —- ківшик, корячок
Ковшъ — ківш, коряк t
Ковъ, (частіше мн!) ковы — підступ,
підступи, лукавство. — Строить ковы
— підкопуватись під кого, чигати на
кого, лиху думку мати t
Ковыль, рос. Stipa pennata L. — кійло,
ковила, шовкова трава, тирса
Ковьіляніе — шкандибання
Ковылять — шкандибати, шкатульгати,
коливати
Ковьіряніе — колупання
Ковырять — колупати, копирсати, корпа-
ти, колисати, човпати
Когда—коли, як.—когда-бы—колй-б, як-бй,
коб. — Когда бы то ни было — абй-ко-
лй, коли припаде. — Когда либо,
когда нибудь — коли-нёбудь, аби коли.
— Когда-то — колись, колйсь-то. —
Когда же—а як.—Когда еще—ще як
Когдашній — колйшцій
Коготь — кіготь, кіхоть, пазур, пазюр,
(здр^ — кіх(г)тик, пазюрчик
Когтистый — кігтистий, пазу(ю)рйстий
Кое-гдь — дё-де, де-не-дё, де-не-дёсь,
подекуди, місцями. — Кое-какой — який
нёбудь, аби-якйй, сякйй-такйй, якйй-
такйй. — Кое какъ — абй-як, як нё-
будь, сяк так, так-сяк. — Кое когда
— коли не коли, де-колй, в рядй-го-
ди. — Кое-кто—де-хто, хтось. — Кое-
куда —дё-кудй, абй-куди. — Кое-что,
кое-что — дё-що, аби-що, дёщиця,
абищиця, щось. — Кое-чего —
дечого, абй-чого
Кожа — 1) шкура, шкіра, (иноді) кожа,
(здр.) — шкурка, шкірка. — Частини
шкури: (верхня) — лйчко, (середня)
—зажйвок,
(спідня)—ніздря.—Змінная кожа (після линяння) —
линовище, линовисько. — Сыромятная
кожа — сириця, сирець. — Не вичинена
абб хоч вичинена та з вовною або
шерстю: (ягняча) — смушок, (з мерт-
ворожденого ягняти) — випороток,
вйпорток, (з того, що
перелітувало) — переліток, (овеча) — линтварь,
(козлова) — козлина, козлятина, (з
дохлої вівці, облізла) — голйця,
(коров'яча) — яловича, (кінська) —
шкапова, шкаповина, (з старої вівці) —
стариця. — Вичинена для обув'я або
на які вироби: товар, (з телят або
лошат) — опойок, (годовиків) — габё-
лок, виросток, (волова) — юхта,
(кінська) — шкапова, шкапина. —
Зроблений з такої шкури: опойковий,
виростковий, юхтовий, шкаповий.
— Частини вичиненої шкури: (від
хвоста) — хоз, (дальше до голови) —
підпередова, передова, (на шиї) —
ошийок, (під горлом) — підгорля,
(між рогами) — зарізок, (під черевом),
—поли, (товста на підошви)—ремінь.
— У шевців сі частини зовуться
ще так, починаючи від хвоста: хоз,
клубова, середня, пахвиста,
передова, ошийок. — Шматок старої
шкури — шкурат, шкураток, шкурлат. —
Сдирать кожу — білувати; 2) шкурка,
кожушок, лушпайка, лушпина, (зб.)
— лушпиння
Кожаный — шкуратяний, шкурянйй,
шкіряний, (як із якої шкури — юхтовий,
шкаповий і д. Кожа
Кожевенный — чинбарський, гарбарський.
— Кожевенное деревцо, рос. Rhus
Cotinus L.—рай дерево, скомпія, шёв-.
ське дерево
Кожевникъ — чинбарь, кожум'яка, гарбарь
Кожевничать — чинбарю(у)вати, гароарю-
вати
Кожевническій, кожевничій — чинбарський,
гарбарський
Кожевничество — чинбарство, гарбарство
Кожевня — гарбарня
Кожемяка — кожум'яка, мнёць
Кожица — 1) шкурка (верхня частина
шкури), лйчко; 2) шкурка, шкурочка,
плівка t
Кожный — шкурний, шкірний
Кожура, кожурина, кожурка — шкурка,
кожушок і д. ел. Кожа 2
Кожуристый — товстокорий, грубошкурий
Коза — 1) коза, (здр.) — кізка, кізонька. —
Дикая коза — сайгак, сугак (степова);
2) козли (ноші у мулярів); З) не-
дожинки
Козачка — 1) козачка (жінка або дівчина
козацького стану); 2) чепіга (в
плузі)
Козелець, рос. Scorzonera humilis L. —
ранник, ужівник
Козель — 1) цап, козёл, (вивалашаний) —
порч; 2) козлина, козлятина,
козлова шкура
Козельи рожки, рос. Bidens tripartita L. —
реп'яшки, собачі реп'яшки, череда,
причепа, стрілки
Козельникь, poc.Tanacetum vulgare L. —
пижмо, навротич, приворотень,
коровай, наворотень
Козица — кізка, кізонька
Козій — козячий, козяний, козиний, козй-
нячий
Козка — кізка, кізонька
Козленокъ — козеня, цапеня, козля, козя
(р. козяти)
1 ' 5-228

Козлина
162
Колесо
Козлина — д. Козелъ 2
Козлиный — козлячий, козловий, цапиний,
цаповий
Козлить — кози дерти (погано і
верескливо с(ь)півати)
Козлиться — котитися
Козловня — хабатарня (де чинять
козлину і вироблюють сап'ян)
Козловая борода, рос. Tragopogon praten-
sis L. — козелець, козельки, козельці
Козлы — козли, кобильнйця (на котрій
пилять дрова), стёлюги, ришт (у
бондарів)
Козлы — передок (у екипажа)
Козлятина — козлина, козлятина
Кознь, (частіше мн.) Козни — д. Ковъ
Козодой, пт. Caprimulgus Europaeus — лё-
лик, леляк, сплюха, дремлюга
Козочка — кізка, кізонька
Козуля, Cervus capreolus — сарна
Козыристый — козирний
Козырка — 1) козиряння; 2) козирь (м. р).
Козырнуть — козирнути, покозиряти,
зайти з козиря
Козырь —11) козирь, (той, що сьвітить) —
с(ь)вітка.—Открывать козырь—с(ь)ві-
тйти. — Свои козыри (гра) —- віз,
візок; 2) козирь, жвавий, с(ь)міливий
Козырять — 1) козиряти, ходити з козиря,
заходити з козиря; 2) лаяти, кобе-
нйти, коренити
Козюля, козюлька — д. Змій
Козявка — куз(ь)ка, комашка
Козьеподобный — козуватий
Кой, кая, кое — який, котрий
Койка — 1) ліжко (висюче на кораблях);
2} піл (або) тапчан (замість ліжка);
3)тачка
Кока — коко (яйце)
Кокать, ся, кокнуть, ся — 1) ударити, ся,
бити, ся; 2) товкати, навбитки
бити, ся (крашанками на Великодних
с(ь)в'ятах)
Кокетка—кокетка, придзиґльованка, джен-
джурйха, дженджуриста,
манірниця
Кокетливый — дженджуристий, манірний
Кокетничать, кокетствовать — кокетувати,
маніритися, бісики,підпускати,
пускати, лицятися, умізгуватися,
хизуватися t
Кокетство — манірність, лицяння
Коклюха — веретено, веретёнце
Коклюшъ — кашлюк, коклюш, кйгили
Коковать — кувати, кукукати
Коконъ — осклеп, опрядь; замоток,
гніздечко, капшучок
Кокотать — сокотати, цокотати
Кокотки — щиколотки (на пальцях)
Кокотка — кокотка, хльорка, повія, шльон-
дра, курва
Кокотунъ, кокотунья — сокотун, цокотун,
ха
Кокошить — лупити, лупцювати
Кокошникъ — кибалка (або очіпок) (у
московок)
Кокошъ — квочка
Коксовать — перепалювати земляне
вугілля
Коксъ — кокус (перепалене земляне
вугілля)
Коксунъ — порода качки, Anas clypeata
Кокушечій — зозулячий
Кокушка, пт. Cuculus canorus — зозуля,
(здр.) — зозулька, зозуленька,
зозулечка
Кокушникь—зозулин.—Кокушкины
сапожки, башмачки, рос. Cypripedium Cal-
ceolus L. — жовті зозульки,
черевички, зозулині черевички. —
Кокушкины слёзки, рос. Orchis latifolia L. —
зозулині рушнички, любка, любжа.
О. militans L. — зозульки, зозулині
сльозки, любка, любкй
Колба — 1) риба Cyprinus gobio — піскарь;
2) банька (скляна, глиняна або ме-
тальова, з прямою шийкою), колба
Колбаса — ковбаса
Колбасникъ, ца — ковбасник, ця
Колбасный — ковбасний
Колдовство — ворожіння, чари,
чаклування
Колдунникъ, рос. Lycopodium clavatum L.
— дереза
Колдунница, колдунова трава, колдуха,
рос. Circaea lutetiana L. — відьмине
зілля, осот (
Колдуновъ —, чарівників, чарівницький,
відьмаків, відьмацький, чаклунів,
характерників, характёрницький,
знахарёвий
Колдунъ — чаклун, ворожбит, чарівник,
характерник, відьмак, відьмар
Колдуньинъ — відьмин, чаклівнйчин, зна-
харчин t
Колдунья — чаклівнйця, відьма, ворожка
Колеоаніе — 1) колихання, хитання,
коливання; 2) вагання, непевність
Колебать, ся — 1) колихати, ся, хитати, ся,
коливати, ся, гойдати, ся, маяти, ся,
хилитати, ся; 2) вагати, ся, вагувати,
ся, варувати,ся
Колеблющіися — д. Зьібкій 1
Колеватый — жортскйй, твердий, цупкий,
шкарубкий (про шкури)
Колеистый — коліїстий
Коленкоровый — перкалевий
Коленкоръ — перкаль
Колесить — 1) колувати; 2) говорити на
здогад, брати на об'їздку
Колесишко — колісце, коліща? -тко
Колесникъ, колесовина — колія
Колесникь — колісник, колодій, стельмах
Колесница — колісниця
Колесный — колісний, коловий. — Колесная
мазь — коломазь
Колесо — колесо, коло, (здр.) — колісце,
коліща, -тко. — Зубчатое колесо
—пальцьове, палешне колесо. — Маховое
колесо—гончак (у млині).—Наливное
к. — корчак, (маленьке) — медвёдик.
— Подливное, подошвенное,, почвен-
ное.к. — підспідник, підсубійок, під-
субійник. — Шлифовальное к.—точи-

Колесовой
163
Колотушка
ло. — Колесо счастія — фортуна, др-
ля. — D колесі до воза) — стан коліс.
Колесовать — колесувати (катувати
на колесі)
Колесовой — д. Колесный
Колечко — перстеник, обідець, каблучка,
обручка
Колея — колія t
Колика — колька, (в животі) — завійна,
завійниця, (в кишках) — соняшниці,
(в пальцях від холоду) — зашпари,
(в ухах) — стрикання, цурування
Колировать — колірувати, очкувати
Колировка — колірування, очкування
Количественный — скільковйй, числовий,
кількостний
Количество — скількість, кількість, число,
чисельність
Колка — П колония, штрикання,
шпигання; 2) рубання (напр. дров)
Колкій — 1) кілкий (про дрова); 2)
уразливий, колючий, ущіплйвий, шкуль-
ний, дошкульний, шкулькйй
Колко — уразливо, ущіплйво, дошкульно,
шкулько t
Колкость — 1) кіл кість; 2) уразливість,
ущіплйвість, дошкульність, шкуль-
кість
Коллегіальньїй — колєґійний, колегіальний
Коллегія — колегія
Коллективный — гуртовий, колективний
Коллекція — збір, збірка, колекція
Коллодіюмь, Collodium — спаюн, колодій
Коловращатель — вертйлець
Колобокъ — 1) буханець, колобак; 2)
головка
Колобродить — колобродити, броїти,
веремія крутити
Коловоротъ — свердел, свердло
(коловоротне) ,
Коловратный — \) коловоротний; 2)
змінний, перемінний, непевний,
нестатечний
Коловращеніе — кружання, колування,
кружляння
Коловои, коловый — 1) кілковий; 2) тичнйй
Колода — 1) колода, пень (одрубаний);
2} корито, жолоб (зроблені з колоди);
3) домовина, труна (видовбана з
колоди). — Колода верхняя и нижняя
у дверей — гловень і поріг; 4)
(частіше) колодка—диби, (здр.)—дибки, ди-
бйці, диб'ята, скрипиці, скрипиця,
колода, (частіше) — колодки, гусак;
5) колодка (дуже довга с(ь)вічка,
що зас(ь)вічується в піст); 6) колода,
талія
Колодезный — колодязний, кринйшний
Колодезь, (частіше) колодецъ — колодязь,
криниця,кернйця
Колодка — 1) колодка і т. д. — д. Колода
(здр.); 2) копил, копило, (зб.) —
копилля, колодка
Колоди и къ — в'язень, арештант
Колозень — улик, колодка, борть
Колоколенка — дзвінйчка
Колоколенный — дзвінйчний
Колоколъ — дзвін, (здр.) — дзвінок,
дзвоник, дзвоничок, (поб.)— дзвонйще,
дзвоняка, (мн.) — дзвони
Колокольникъ, колоколыцикъ — дзвіннйк,
дзвонолій, дзвоняр
Колокольный—дзвоновйй. — Колокольный
мастеръ — д. Колоколыцикъ
Колокольня — дзвіниця, (здр.)—дзвінйчка
Колокольчатый — дзвінчастий,
дзвінкуватий
Колокольчики, рос. — 1) Campanula L.
—дзвіночки, дзвінки, дзвіночок,
дзвоники; 2) Aquilegia vulgaris L. —
голубки, дзвіночки, орлики, оксамит. —
колокольчики павилишные, повелич-
ные? j>oc. Convolvulus L. — берізка
повійка, павутйця
Колокольчикъ — дзвоник, дзвінок,
дзвоничок. — Колокольчикъ полевой,
луговой, льсной, рос. Campanula glome-
rata L. — сказйтник, скучень, скуч-
ник,страхополох
Колокъ — кілок, кілочок
Кололыцикъ — колій, коляр
Коломазь — коломазь
Коломинка — каламайка
Колонизаторъ — осадчий, осадець,
колонізатор
Колонизація — осадництво, колонізація
Колонизировать — осажувати, осадати,
колонізувати
Колонисть — колонист, (із перших) —
осадчий
Колоніальньїй — колоніяльний
Колонія — колонія, осада, слобода
Колонна — 1) колона, стовб, стовп, слуп;
2) батова (в козацькому війську)
Колорить — колорит, барвність
Колосистый—колосистий, (про
просо)—волотистий
Колоситься — колоситися, викидати колос
Колосникъ — 1) рос. Elymus arenarius L. —
колосняк, дикий ячмінь; 2)
колосник, рушт
Колесница, рос. Stachys L. — чистець,
чис(т)няк, счйсток, жабрій
Колосный — колосовий
Колосовать — гарманити, гарманувати
Колоссальность — величезність,
колосальність
Колоссальный — величезний, колосальний
Колось — колос, (здр.) — колосок,
колосочок (жита, пшениці), (проса) — волот,
волоть, (здр.) — волоток, волоточок,
(поб.)—волотйще, волотяка. (зб.)—во-
лоття, (на ниві після жнив) — окид
Колосяной — колосовий
Колотило — калатало, калатайло, клепало,
стукало,стукачка, торохкавка
Колотить — бити, колотити
Колотіе, колотье — колоття
Колоткій — вибоїстий, грудкуватий, хряп-
кйй
Колотовка — 1) копистка; 2) плетуха,
брехуха, слизькоязйка
Колотушка — 1) д. Колотно; 2) довбня,
довбешка; 3) стусан, штурханець

Колотырить
164
Коммерція
Колотырить— 1) крамарювати (дріб'язком);
2) плести, брехати, брехні
переносити
Колотырникъ, колотырь — брехун,
брехачка, плетун, слизькоязйкии
Колоть, ся — колоти, ся, шпигати,
штрикати, штурхати
Колотьба — 1) д. Колка; 2) бідування,
злидні
Колпакъ — 1) ковпак; 2) телепень, тюхтій,
роззява
Колтунъ, мед. Plica Polonica — ковтун,
ковтюх
Колча, колченогій — клишоногий, кривий,
кульгавий, кулявий
Колчанный — сагайдаковий
Колчанъ — сагайдак, сайдак
Колченожить, колчить — шкандибати, шка-
тульгати
Коль — кіл, (здр.) — кілок, кілочок, (поб.) —
коляка, (зо.) — кілля; пакіл, паля,
(забитий, щоб припинати) — прикіл,
приколень, (дуже загострений) —
гострокіл, (тонкий, невеличкий) —
патик, патичок, (тонкий та
високий) — тичка, тичина, тичинка, (за-
місць вил) — штиль, (в санках) —
рожен, (з тину^ — кіл, коляка,
тинина, (що до його прив'язують
порой або пліт) — рало. — Посадить
на колъ — посадити, настромити на
палю
Колыбель— 1) колиска, (здр.) — колисочка,
колисонька, сповиточок, початки;
2) родина, колиска
Колыбельный — колисковий
Колымага — ридван, ковчег
Колышекъ — кілок, кілочок, (загнутий) —
ключка
Колышка — калачик, баранець (закрутка
на новій вірьовці)
Коль — як, коли
Кольє — кілля, пакілля, тйчча
Кольевой — кілковий
Кольми паче — тим паче, надто, тим
більше
Кольнуть — кольнути, заколоти,
шпигнути, штрикнути
Кольцевой — 1) кільчатий; 2) перстеньовий,
каблучковий
Кольцеобразный — кільчатий, каблучку-
ватий ,
Кольцо— 1) кільце, обід, каблучка,
(залізне для скріпи) — рйхва, (у коси) —
п'ятка; 2) перстінь, (здр.) — пёрстник,
перстеник, каблучка, обручка. —
Вінчальное, обручальное кольцо —
обручка
Кольчуга — панцер кільчастий, кольчуга
Кольчужникъ — панцерник
Кольщикъ — дроворуб
Колінко — коліно
Коліно, (мн.) кольни — 1) коліно, (мн.) —
коліна. — Въ коліно, по коліно — по
коліна. — На кольни, на кольняхъ —
навколішки, навколюшки,
навколішках; 2) (про рослини, про пісні) —
коліно, (частіше) колінце, (про
хлібові рослинки) — колінце; 3) рід,
коліно, покоління
Кольнчатый — колінкуватий t
Коліть — 1) дубіти, дубнути, дерев'яніти;
2) гинути, дохнути, здихати
Калюка, рос. Carlina vulgaris L. — відкас-
нйк
Колючесть — колючість
Колючій — колючий, колький,
шпичакуватий, остякуватий
Колючка — 1) колючка, шпичка; 2) рос.
Carduus gaertn. — будяк, драпач,
чортополох, С crispus L. — будяк,
храбуст, С. nutans L. — будякй, ре-
п ях, реп'яхи
Колюшка— 1) риба Gasterosteus aculeatus
(pungitius) — колючка; 2) рос. Eryn-
gium planum L. — будячок, синя
колючка, сині колючки, миколайки,
миколайці, микрлайчики, любка,
любкй, переніс-зілля
Коляда — коляда; колядування, колядки
Колядовать — колядувати (на Різдв'яних
с(ь)в'ятах), (а під Новий рік) —
щедрувати
Коляска — коляса, коч
Команда — команда, привід; загад. —
Пожарная к. — вогнева сторожа
Командировать — виправляти, виправити,
відряжати, відрядити,
командирувати, ординувати
Командировка — відрядження, відрядка,
командирування
Командиръ — командуючий, отаман,
начальник
Командованіе — привід, командування
Командовать — командувати,
старшинувати, начальникувати
Комарій — комаровий, комариний, кома-
рячий г
Комаровъ — комарів, комарёвий
Комаръ, ком. Culex — комарь, (зб.) —
комарня
Комедіанть, ка — комедіянт, ка, кумедій-
ник, ця, кумедник, ця, штукарь, ка
Комедія — 1) комедія. — Кукольная комедія
— вертеп, кумедія; 2) кумедія, чудасія
Комелекъ — 1) комінок; 2) рос. Thlaspi ar-
vense L. — вередник, волоски,
талабан, чорне ребро, дзвонёць, гречйч-
ка, білйця
Комель— 1) прикорень, окоренок, відземок,
(товстий кінець деревини); 2) гичка
(зв'язаний кінець у віника)
Комета — комета, мітла, віха
Комитетъ — комітет
Комическій — комічний, кумедний
Комкать, скомкать — м'яти, мняти, зімня-
ти, бгати, зібгати, жужмити,
зжужмити
Комковатый — грудкуватий, грудуватий
Комкомъ — жужмом, жмуком, жмачком
Комментарій — коментарь, тлумачення,
з'ясування
Комментаторъ — коментатор, тлумач
Коммерція — комерція, торг, гандель

Коммерческій
165
Контрастъ
Коммерческій — комерційний, торговий,
торговельний, гандльовйй
Комната, комнатка — покій, кімната,
кімнатка, с(ь)вітлйця, с(ь)вітлйчка,
хата, хатка, хатина, горниця,
горничка. — Комнаты — хати, горниці,
покої
Комнатный — покойовий,
хатній.—Комнатная дівка — покоївка. — Комнатный
служитель — покойовий
Комодъ — комода ,
Компактный — стислий, щільний, збитий
Компанейскій — товариський,
компанійський
Компанія — товариство, компанія, гурт
Компаніонка — компаньйонка, товаришка
Компаньонъ — компаньйон, товариш,
спіл(ь)ник
Комплексія — статура, штатула, будова
Комплиментъ, частіше мн. комплименты —
комплімент, мйлощі
Компость — гноївня. — Компостная яма —
гноярка, гноївня
Компоть — узвар, звар
Комъ, комокъ — грудка, грудочка, (тіста)
— балабуха, галка, галушка, (глини
замішаної) — вальок, (ниток, вовни)
— жмут, (волосся збите) — ковтюх.
— Сбиться въ комъ — скімшйтися,
склоччітися
Комяга — каюк, душогубка
Конаться — мірятися
Конвенція — конвенція
Конвой—конвой, варта. — Подъ конвоемъ
— під вартою
Конвоировать — конвоювати, вартувати
Конвульсія — корчі, перелоги
Конгломератъ — зліпище, конгломерат
Конгрессъ — конгрес
Кондиторская, кондиторъ—пекарня,
цукерня, пекарь, цукерник
Коневина — конина, конятина
Коневій, ковевъ—кінський. — К. лукъ, рос.
Teucrium Scordium L. — дикий
часник, скордія. — К. щавель, рос. Ru-
mex L. — кінський щавель, щавій
Конекъ— 1) коник, коничок, кониченько;
2) лижва, лижви, скобзун, (костяні)
— нарти; 3) комаха Gryllus — коник;
4) риба Syngnatus hippocampus —
коник; 5) гребінь (в стрісі)
Конецъ — 1) кінець, край; 2) (у шевців) —
дратва.—Вконецъ, до конца—до краю,
до останку, до решти, у пень, до
щёнту, по сам кінець. — Діло съ
концомъ — тай годі; решта й кінець.
— Въ конці — в кінці, кінець (чого).
— Концы хоронить — кінці ховати.
— Подъ конецъ — накінці, наприко-
неччі, наприкінці, на сході, нарешті.
— Съ конца въ конецъ — од краю до
краю. — Приводить къ концу — до
краю (кінця) доводити. — Тутъ тебь
і конецъ — тут тобі й край, тут тобі
й капут! — Хазовой конецъ —
показний кінець, край
Конечно — авжёж, тавжёж, атож, певна
річ, певне, запевне, звичайно, а якже
Конечнрсть — кінцевість, конечність,
кінцівка
Конечный — останній, кінцевий
Конина — 1) конина; 2) шкапина
Коническій — конічний, стіжковий,
гостроверхий
Конклавъ — конклав
Конкордатъ — конкордат (угода з папою)
Конкурсь—конкурс. — На конкурсъ,
конкурируя — навпереваги, на перебій
Конница — комонниця, кінниця, кіннота
Конный — кінний, комонний. — Конный
воинъ — козак, комонник. — Конное
ристалище, конная скачка — біго-
висько
Коновникъ, рос. Trifolium montanum L. —
в'язйль, івасик, куряча лапка, сорочі
лапки, котики, каюшйна
Коноводь — коновід, завідчйк
Коновязь — 1) пута; 2) припін, конов'язь
Конокрадство — конокрадство, крадіж
коней
Конопатить — паклювати, глобйти,
(замазкою) — шпаклювати
Конопатый — веснянкуватий
Конопать — конопать, пакля, клочча
Конопаченье — конопачення, паклювання,
шпаклювання
Конопель, конопля, (здр.) конопелька, рос.
Cannabis sativa L. — конопля,
(частіше мн.) — коноплі, (здр.) —
конопельки, (одна стеблина) — коноплина. —
Безсьмянная конопля — плоскінь. —
Сьмянная конопля — матірка,
(витіпана) — прядиво, (збита) — клочча
Конопельникь, рос. Eupatorium cannabinum
L. — сідаш, сідач
Конопляникъ — підмет, (здр.) — підметець,
коноплище, коноплисько
Коноплянка — 1) пт. Fringilla linaria — ко-
ноплик, коноплянка, макодзьоб;
2) рос. Bidens tripartite L. — череда,
стрілки, собачі реп'яхи, причепа,
реп'яшки
Конопляный — конопляний.—Конопляное
масло — сім'яна олія, сім'яний олій
Консилиумъ — консиліум
Консисторія — консисторія
Консисторскій — консисторський
Конскій — кінський, конячий. — Конскій
волось — волосінь. — Конскій хвостъ,
рос. Equisetum palustre L. —
кругляк, Е. hiemale et sylvaticum L. —
хвощ, E. arvense L. — пестиші,
польова сосонка
Конспектъ — конспект, огляд
Конспирировать — конспірувати
Конституція — конституція, устав
державний
Континентъ — суходіл, континент
Контрабанда — пачкарство. — Заниматься
контрабандой — пачкарювати
Контрабандный — пачкарський
Контрабандист — пачкарь, пачковоз
Контрабасъ — контрабас, бас
Контрактный — контрактовий
Контрастъ — супроть, контраст

Контрибуція
166
Корень
Контрибуція — окуп, данина, контрибуція
Контродеръ — контролір, повірник,
перевірний
Контролировать — контролювати, повіряти,
перевіряти
Контузить — контузити, підбити, вдарити
шпетом
Конусный — конусовий t
Конусообразный — конусовзірний, конусо-
вйдний, стіжкуватий
Конусъ — конус, стіжок, кружіль
Конфеты — конфёти, цукерки. — Кофетка
— канфётка, цукерок, цукерочок
Конфиденціальнцй — таємний,
конфіденційний, довірочний
Конфискація — конфіската
Конфисковать — конфіскувати
Конфузить, ся — соромити, ся, (в)стидати,
ся, (червоніти) — пекти раків
Конфузный, но — соромний, соромно,
сором, ніяково
Концентрическій — концентричний
Концовый — штуковйй, цільнйк
Кончать, кончить, ся — 1) кінчати, ся,
кінчити, скінчити, ся, (про термін) —
виходити; 2) упокоїтися, конати,
кінчатиря, сконати
Кончикъ — кінчик
Кончица — кінець, упокоїння, сконання,
кшчення
Конь—кінь, (здр.)—коник, коничок,
кониченько, коненя; (знев.) — шкапа, коняка;
(з великою гривою) — гривань, патлач
Конюхъ — конюх, стайничий
Конюшенный — стаєнний
Конюшня — станя, ставня, стайнйця, кін-
нйця, конюшня
Коняковка: рос. Vicia sativa I. — вика
Координація — координація, співрядність
Координировать — координувати
Копа — мняло, макуха, мниха, лемішка,
папуша, вайло
Копалыцикъ — копач, копальник; грабарь
Копанецъ — рівчак
Копани — 1) копаниці (полозки у санок);
2) корчі, пні (викопані з землі, де був
ліс)
Копаніе — копання
Копань — копанка, сажавка
Копать — копати
Копаться — копатися, вовтузитися,
шпортатися, порпатися, бабратися (в
рідкому) t
Копеечка — копієчка, копійчина
Копеечный — крпійчаний, копійковий
Копейка — копійка
Копейникь, копейщикь — пікинер (що з
списом)
Копейный — списовйй, піковий
Копёнка — копичка
Копённый — копйчний, в копицях
Копёръ — 1) рос. Anethum graveolans L. —
кріп, укріп; 2) рос. Laserpitium la-
tiiolium L. — стародуб, лиходійна
трава, волошнёва трава
Копетень, рос. Asarum europaeum L. —
копитник, ксшитняк, копитець, під-
лйстник, підолішник, підгорішник
Копилка — скарбничка, скарбонька, кар-
навка
Копярованіе, копировка — копіювання
Копировать — копіювати, здіймати копію
Копировщикъ — копіїста
Копить, ся — збивати, наховувати,
приховувати, тиснути копійку
Копія — копія, випис
Копка — копання
Копкій — пухкий, легкий до копання
Копленіе — збирання, наховування
Копка — 1) купа, (здр.) — купка; 2) F0
снопів) — копа, (здр.) — кіпка, (сіна) —
копиця, коп'як, (здр.) — копичка,
коп'ячок, (на ЗО снопів) — полукіпок,
(багато кіп) — кіпно, (що кдаде
копи) — копйлник
Копотній, копотливый — 1) млявий,
марудний, маруда; 2) морочливий
Копоткость, копотливость — марудність
Копотунъ, копотунья — маруда
Копоть — 1) сажа, кіпоть, кіптява; 2)
смолярня, смолокурня, дігтярня
Копошить, ся — ворушити, ся,
ворохобитися
Коптильня, коптьлка — димарня, курня
Коптити, ся — коптити, димити, задимляти,
вудити,ся
Копытистый — копитастий
Копытный — копитовий
Копыто — копито, (роздвоєне) — ратиця, (у
свині) — ракотиця, (сторчове) —
кукса
Копыто львиное, рос. Alchemilla vulgaris L.
— приворотень
Копытчатый — копитуватий
Копь — копальня, (глини) — глинище,
(вапна) — вапнярка, вапнище, (солі),— со-
лонйця, (вугілля) — шахта, (заліза) —
рудня, рудокопня, рудокопи
Копье — спис, копіє, піка
Копьевище — ратище
Копченіе — вудження
Кора — кора, (чинити шкури) — здубиця,
зубло. — Покрыться корою—заскорй-
ніти. — Ледяная кора — заледа
Корабельный — кораблевий
Корабелыцикъ — корабельник
Корабль — корабель
Коралловый — коралевий, коральовий
Коралль — кораль, (мн.) — ко(а)ралі
Коралькй — коралі, намисто
Корга — корга, шкарёпа, відьма
Кордегардія — буцегарня
Кордонъ — кордон t
Коренастый— 1) коренистий, корінчастий,
корчастий; 2) присадкуватий,
кремезний, крёкотень х
Кореневой, корневой — 1) коріневий,
корінний, корчовйй; 2) коріньковий (з
коріня)
Коренной — 1) ґрунтовний, корінний; 2) пер-
віс(т)ний, споконвічний. — Коренные
жители—тубо(і)льці.—Коренной раз-
солъ — ропа
Корень — корінь, (здр.) — корінець, корінь-
чик, (зо.) — коріння. — корень волчій,
бьлый, рос. Aconitum lycoctonum

Коренякъ
167
Короставикъ
luteum — цагзь-зілля, царь-трава. —
К. громовый, рос. Asparagus sylve-
stris — шпарага, заячий холодок. —
К. красный, рос. Anchus officinalis
L. — медуниця, краснокорінь, рум'ян-
чик. — К. солодковый, рос. Glycurrhi-
za echinata L. — солодкий корінь,
вербёць солодкий, солодёць. — К. су-
хотный, рос. Arum maculatum L. —
козяча борода. — К. царскій, рос.
Imperatona Ostruthium L. — царь-
зілля, стародуб
Коренякъ — голобельний (кінь) ,
Корець — корець, коряк, (здр.) — кірчик,
корячок, КІВШ, КІВШИК
Корешокъ — 1) корінець, коріньчик; 2) (в
оправі) — спинка
Коржавить — коржавіти, шкарубити
Коржавьть — коржавити, шкарубіти,
шкарубнути ;
Корзина, корзинка — кіш, кошик, кошіль,
кошівка, (з соломи) — солом'яник,
(з реміню, з лик) — козуб, козубня,
козубенька, (з лози) — лозанйк, сту-
га, стужка
Корзинщикъ — кошикарь
Коринка, Passulae minores vitis viniferae
apyrenae — коринка
Корйстый — товстокорий
Корить — дорікати, докоряти
Кориться — коритися, покорятися
Корица, рос. Cinnamonum — цинамон
Коричневый, коричный — цинамоновий, ци-
намковии, рудоватий, рудуватий
Корка — 1) (на рослині) — шку(і)рка, шку(і)-
рочка, лушпайка, лушпина,
лушпинка, (зб.) — лушпиння; 2) (на хлібові) —
шкоринка, скорина, скоринка, скі-
рочка, (спідня) — спідка, спідняк
Корма — керма, стерно, корма, гуза
Кормежка — підживлення, годівля,
підгодовування, (худоби) — попас, попасан-
ня
Кормилець— 1} годувальник, питимий,
кормитель; 2) добродій
Кормилица — 1) мамка; 2) питима,
годувальниця; 3) добродійка, плекатар-
ка
Кормилицынъ — мамчин
Кормило — стерно, демено, керма, (у плота)
— трепло
Кормить, ся — годувати, ся, кормити, ся,
харчувати, ся, живити, ся, (дуже) —
ситити, (худобу в дорозі) — попасати
Кормленіе — годування, живлення
Кормь, кормля — 1) д. Кормежка; 2) харч,
харчі, корм, покорм, (для худоби) —
паша
Кормный — 1) гладкий, ситий; 2) пашистий
Кормовище — випас, паша, пастівнйк,
вигін
Кормовое — харчове, харчові гроші
Кормовой — 1) стерновий; 2) харчовий
Кормчій — керманич, стерник, стерничий
Корнать — обтинати, обчикрйжувати,
(крила птиці) — боркати
Корневикъ, корневище — коренище
Корнеплодный — коріннеплідний
Корнетъ — хорунжий, корнет
Корнишокъ — огірочок, пуп'янок
Корноухій — карнаухий, шельмований
Корный — кірний
Коробейникъ — коробочник, варяг
Коробить, ся — жолобити, шкарубити, ся,
парчйти, ся, дубити, ся, здуватися
Коробка, коробь — коробка, короб, (з луба)
— козуб, козубка, козубенька, (з
кардону) — шабатура, шабатурка. —
Наговориль сь три короба —
набалакав сім мішків гречаної вовни
Корова — корова, (здр.)—корівка,
корівонька, бу(о)чуля. — Дойная корова —
дійна.—Яловая корова — ялова,
ялівка, яловиця, (зб). — ялівник, (через
рік тільна) — передійка
Коровёнька — корівка, корівонька,
корівчина, (мн.) — корівки, корівчата
Коровій — коров'ячий
Коровка божья, ком. Coccinella — сонечко
Коровникъ — корівник, короварня, ричків-
ня, ричкарня; ялівник
Коровница — корівниця, доїльниця, рйчка,
доярка
Короводь — танок, таночок
Коровушка — коровиця
Коровьякь, рос. Verbascum thapsum L. —
коров як, дивина
Коровья петрушка, рос. Anthriscus sylve-
stris Hofim. — свербигуз, бугила,
борщівник
Коровья трава, рос. Gamelina sativa Grantz. —
рижій
Королева — королева, краля; (жінка
короля) — королйха, королйця
Королевина трава, рос. Lappa major Gartn.
— дідовнйк, липух, реп'яхи
Королевичь — королевич, короленко,
короля, короленя
Королевна — королівна, (здр.) — королів-
нонька
Королевскій — королівський, королів
Королевство — королівство
Королевствовать —г королювати
Королевъ — королів
Королекь— 1) королик; 2) пт. Motacilla re-
gulus — королик; 3) д. Кроликъ;
4) коралина, коралик
Король — 1) король, (здр.) — королик;
2) (в картах) — король; 3) поріг (в
опусті)
Корольки садовые, рос. Gapsicum annum
L. — стручковий перець, перчиця
Корольковый — короликовий, кролячий
Коромысло — 1) коромисло, (у терезів) —
бугай, (у колодязя) — журавель, (у
дзвона) — ручка; 2) ком. Libelulla —
бабка, (самчик) — бабич
Корона — корона, вінець
Коронный — коронний, державний
Коронація, коронованіе — коронування
Короновать, ся — коронувати, ся
Короста, мед. Scabies — короста, чухачка,
чуханка
Короставикъ, рос. Scabiosa aryensis — ку-
палка, наголоваток, огірчак, хри-

Коростель
168
Космическій
стова палочка, повнякй, жовтіль-
ниця
Коростель, пт. Rallus crex — деркач, (здр.)
— деркачик
Коростовый — коростявий
Коростовьть, коростьть — коростявіти
Коротать — коротати, калатати
Коротенькій — коротенький, куценький
Коротехонекъ — коротісінькии
Коротизна — короткість
Коротить—коротити, в(у)корочати, в(у)ко-
рочувати, прикорочувати
Короткій — 1) короткий, куций; 2)
недалекий; 3) недовгий; 4) близький
Коротковатый—коротковатий, покороткий
Коротконогій — куцоногий, коротконогий
Короткость — 1) короткість; 2) приязнь
Короткохвостый — куций, куцохвостий
Короткошерстный — низькошёрстний
Короткошея — короткошиїй
Коротышка — 1) куцйна, кацавейка; 2) ку-
цанчик, курдупель, котигорошок,
оцупок
Короче — коротче, куціше; ближче
Корочунъ — капат, смерть
Короьдъ, ком. Bostrichus — короїд
Корпія — понйтчина, смиканйна, торочки
Корпьть — сліпати, нидіти
Корректировать — коректувати,
виправляти
Корректный, но — коректний, но
Корректоръ — коректор, вйправщик
Корректура — корёкта, коректура
Корректурный—вйправщицький,
коректурний
Корреспонденть — дописувач, допйсник,
кореспондент
Корреспонденція — допис, листування,
кореспонденція
Корреспондировать—дописувати,
листуватися (з ким)
Корридоръ—коридор, коритар, (вузенький)
— суткй, суточки
Корсаръ —^ушкал, ушкуйник; корсар
(морський або річний ррзбійник)
Корсетъ — корсет, шнурівка, шнуровиці
Корточки — почіпки, карачки.—На корточ-
кахъ — на почіпках, карачки
Корча — корчі, перелоги
Корчага — горщик (глиняний без вушка)
Корчеваніе — корчування
Корчевать — корчувати
Корчемникъ, ца — 1) коршмарь, шинкарь,
ка; 2) коршёмник, ця
Корчемничать—коршмарювати,
шинкарювати
Корчемничество— П коршмарювання,
шинкарювання; 2) корчемство
Корченіе — корчіння
Корчить, ся—1) корчити, коцюбити, кан-
дзюбити, кривити; 2) корчити,
удавати, строїти (з себе)
Корчма — коршма, (здр.) — коршмйця, кор-
шомка, шин(ь)к, шин(ьNк
Коршунъ, пт. Falco milvus — шуліка,
шуляк, шульпіка — Коршунъ курятникъ,
Milvus regalis — каня, канюк
Корыстный— 1) корйс(т)ний, пожиточний;
2) корйс(т)ливий
Користолюбець, корыстолюбивый — корй-
с(т)ливий, користолюбний
Корьістолюбіе — корйс(т)ливість,
користолюбство
Корысть — користь, зиск, вжиток,
прибуток
Корыто — корито, (невелике) — ночви,
ночовки, вагани,ваганки
Корь, мед. Morbilli — кір (р. кору)
Корюха, корюшка, риба Salmo eperlanus —
корюка
Корявый — 1) кривий, карячкуватий,
карлючкуватий; 2) рябий, дзюбатий,
дзюбаний, таранкуватий,
віспуватий; 3) шкарубкий, коржавий
Коряга, коряжина — корч, корчі, ломака
Коса — 1) коса, (здр.)—кіска, кісонька, (поб.)
— косище, косяра, (кінець коси) —
чубрик, (знев.) — косиця,
(дрібненько заплетена)—дрібушки,
дрібушечки, (вінком) — джеґерелі; 2) (у
косарів) — коса, (з граблями) — грабки,
коса з грабками, (без грабель) —
гола коса. — Частини коси: (держак) —
кісся, (частина коси коло держака)
— п'ятка, (кільце) — напёрсток, (клин)
— пасклин, плішка. — Нашла коса
на камень — трапила коса на камінь;
3) (географічна) — коса, стрілка,
ріг
Косарь — 1) косарь; 2) колодій, колодач
(ніж з довгою колодкою), косарь
(кривий ніж); 3) паучок Phalangium
opilio — косарь
Косатикъ — 1) рос. Arorus Calamus L. —
аїр, татарське зілля, гав'яр; Iris
P^eudacorus L. — косиці, ужачкй,
півник, болотні півники, рогоза,
лепешняк; 2) Lapis chelidonius —
камінець ластівки; 3) любий, милий
Косатка — 1) пт. Hirundo
opus—ластівонька; 2) зоол. Delphinus огса —
морська свиня; 3) лостівочка, ясочка,
зіронька
Косатникъ, рос. L. — півники, косарі
Косачь, пт. Tetrao tetrix — тетёра, тетеря,
тетерук, (самиця) — тетериця t
Косвенньїи, но — 1) скісний, косий, убічний,
скісно, навскоси; 2) посередній
(податок)
Косилка — самоко(і)ска
Косить, ся — 1) косити, ся; 2) косо
дивитися, бочйтися, скоса, з'укоса
поглядати
Косица, косичка — кіска, косиця
Косма — чуб, чуприна. — Космы — патлі,
кудла, пёлехи
Косматый — 1) кошлатий, волохатий;
2) патлатий, патлань, патлач,
кудлатий, волохатий, пелехатий
Косматьть — кошлатіти, кудлатіти,
волохатіти, пелехатіти
Космачъ — патлань, патлач, кудлань, (про
собаку) — кундель
Космическій — с(ь)вітовйй, космічний

Космополитъ
169
Кофейня
Космополитъ — космополіт, всес(ь)вітник
Коснйкъ — кісник
Коснитель, ница — маруда, забарливий, ва
Коснительный — марудний, забарливий,
загайний
Коснить — баритися, гаятися, бавитися
Косно — забарно, загайно, бавно
Косной — кісний
Косность — баріння, гаяння, забарливість,
загайка , t
Косноязычный — недорікий, недоріка,
недомовний, недомова, заїка, заїкли-
вий, запйка,запйкуватий;гунявий
Коснуться — торкнутися, доторкнутися,
доткнутися, черкнутися t
Косный — 1) д. Коснительный; 2) задуїбілий,
закацублий, закляклий, зачапілий
Косньть — клякнути,, кац(ю)убіти, ка-
ц(ю)убнути, чапіти, дубіти
Косо — косо, навкоси, навскоси
Косоватый — косенький, косоватий
Косовище — кісся
Косоворотка — сорочка з косим коміром
Косоглазіе — косоокість, зизуватість
Косоглазый — косоокий, зизуватий,
зизоокий t
Косогоръ — косогір
Косой — косий, кривий. — Косая сажень
— косовий сажінь
Косолапый — клишоногий, курлапий
Косоногій — кривий, кривоногий
Косоплетина, косоплетка — кіснак, (здр.) —
кісничок
Косорукій — криворукий, криворучка
Косость — косість, косина
Косоугольникъ — кривокутник
Костеньть— 1) костеніти; 2) клякнути,
дубіти
Костёръ — 1) огнище, огнисько, багаття,
(в)огонь, (що тільки тліє) — жариво;
2) (в коноплі і в льонові) —
костриця, (після тертиці) — терміття, тер-
мітячча
Костерь, рос. Bromus secalinus L. — кос-
тйрь, стоколос, стоколосник
Костистый — 1) кістявий, кощавий; 2)
костистий, окостуватий
Костища — костомаха
Костка — кістка, кісточка
Костлявый — кістлявий-, кощавий
Костоварка — костопальня
Костоломъ — ломота, гостець
Косточка — кісточка
Костоьда, мед. Caries — костоїд, мертва
кістка, костоїдниця, костожйр
Кострелъ — чатйна, глиця, хвоїна, хвоїнка
Кострець— 1) криж, (мн.)—крижі; 2) стегно,
окіст
Костриковатый — кострйчуватий
Костыль — 1) милиця, костур; 2) костцль
(ц(ь)в'яшок); 3) драбина (у мулярів);
4) кожух (у водяному млині)
Костылять — 1) лупити, лупцювати,
дубасити; 2) шкандибати, шкатульгати
Кость — кість, кістка, (здр.) — кісточка,
(поб.) — костомаха, (окрім риб) —
маслак, (здр.) — маслачок, (зб.) —"ма-
слачча. — Кость берцовая (верхня) —
сурёля, (нижня) — гомілка. — К.
плечевая — цівка. — К. сьдалищная (os
ischiadicum) — клубйця. — К.
осетровая, бьлужья, севрюжья (на спині) —
скаба
Костюмировать, ся — костюмувати,
убирати, ся, рядити, ся t
Костюмъ — убрання, вбраний, убір, костюм
Костякъ — кістяк, кістняк, снасть, кости
Костянець, рос. Stellaria holostea L. — зо-
рочник, чистець лісовий,
нехворощ
Костяника, костяница, рос. Rubus saxati-
lis L. — костяниця, каменйця
Костянка — 1) костянка; 2) ко(і)стянйй
ґудзик
Костяной — к(і)остянйй, кістковий
Костяшка — костомашка
Косуля — 1) рало; 2) ковадло
Косушка — чвёртка (мала пляшка)
Кось, пт. Merula — шпак
Косьба — косовиця
Косье — кісся,
Косьть — косіти, кривіти {
Косякъ — 1) (в дверах) — одвірок, (у вікні)
— лутка, (верхній в дверах) — голо-
варь, головень, (боковий) — стоян,
(в ляді) — прилйда, (де кладеться
полиця) — примпіл; 2) дзвоняк (в
ободі); 3) косяк (коней); 4) сходи, сходня
(судна)
Косящатый (про вікно) — з лутками
Котёлъ, (здр.) котелокь—казан,
(здр.)—казанець, казанок, казаночок, котёл,
(мідяний) — мідень, мідяг; чавун,
баняк
Котельникъ — котляр
Котельничать — котлярувати
Котельничій — котлярський, котлярёвий
Котельный — казановий, котловий
Котенокъ — кошеня, котеня, -тко
Котикъ — котик, котичок, коточок
Котиться — котитися f
Котлина — 1) ковбаня, яма, глибини; 2)
лігво, барліг
Котловина — улоговина, видолинок,
макітра, корито
Котовикъ, рос. Nepeta cataria L. — кошача
мнята, польова мнята, шанта,
шандра, матошник
Котовникъ, рос. Glechoma hederacea L. —
котики, росхіднйк, лісова м'ята,
шандра
Котовъ, котовый — котячий
Котома, котомка — торба, торбина, (здр.)
— торбонька, торбинка; тлумок, (на
обидва боки) — сакви, (з липи) — ое-
саги
Котомочный — торбинковий
Который — котрий, що
Коть—кіт, (ласк.)—котусь, (поб.)—котюга
(зб.) — котва
Коты — кйвді (на ноги)
Кофе, кофей — кава
Кофейный — кавовий
Кофейня — кав'ярня

Кофта
170
Красильщикъ
Кофта — юпка, юпчина, (на хутрі) —
кожушанка, хутрянка, кофта
Коцевейка — куцйна, кацавейка
Кочанъ — головка (капусти)
Кочеванье — таборування, кочування
Кочевать — таборувати, кочувати
Кочевище, кочевье — таборище, кочовище,
кочовйсько
Кочевой — кочовий, перехожий
Кочегарь — кочегар
Кочень — качан
Коченьть — клякнути, дубіти
Кочерга (залізна) — кочерга, (здр.) —
кочережка, (дерев'яна) — коцюба,
(держално) — кочержйлно, коцюбйлно,
(пряма дерев'яна) — копистка, ожій
Кочерыга, кочерыжка — качан
Кочеть, кочетокъ — півень, (здр.) — півник,
когут, когут, кугут
Кочка—грудка, (зб.) — груда, груддя, купа,
купина
Кочкарникъ — купина, (від кротів) —
кротовина, кертовйння
Кочковатый — грудоватий
Кошелекь — 1) калитка, капшук, (здр.) —
капшучок, киса, гаман, (здр.) —
гаманець, гаманок, (в поясі) — че-
рес, (здр.) — черешок; 2) рос. Сар-
sella Bursa pastoris Moench. — ри-
жуха, мішоч,ки, гірчак, грицики,
зозульник, сірики, сухотник, чер-
вйшник
Кошель— 1) кошіль, кошик, кошівка; 2)
калита, калитка; 3) (у млині) — кіш
Кошельковый — калитковий, гамановий,
капшуковий
Кошениль— 1) ком. Cocus—червець; 2)
кармазин, манія, бакан
Кошенильный — 1) червцевий; 2)
кармазиновий, червчастий,гбакановии
Кошеніе — кошення, косіння
Кошф)чій — котячий. — Кошечій г лазь, Si-
lex catophtalmos—котяче око.—Коше-
чій хвость, рос: a) Amarantus cau-
datus L. — д. Амарантъ; б) Hippuris L.
— хвостняк, сосонка. — Кошечье
золото, Mica aurata — котяче золото. —
Кошечья петрушка, рос. Cicuta viro-
sa L. — бех, віха, вомйга
Кошечка — кицька, кйньочка, кйця, кй-
ценька, кицюня, кішечка
Кошка— 1) кицька, кішка; 2) котвиця, якір;
3) рос. Agrimonia Eupatorium J.. —
парило, парник, гладишник, кішка,
кожушка, липник, реп'яшки
Кошки — канчук, трійчатка
Кошкодеръ — котолуп
Кошлокъ — бобёр (камчатський)
Кошма — повсть, повстина
Кошница — кошик
Кошуля — кожушанка
Кошута — ланя t
Кощунникъ, ца — блюзнір, ка, блюзник,
ця, богозневажник, ця
Кощунство — блюзнірство, богозневага
Кощунскій — блюзнірський, богозневаж-
ний
Кощунствовать — блюзнити, блюзнувати,
зневажати Бога і с(ь)в'яті речі
Краденое — крадене
Краевой — краєвйй, крайній
Краеугольный — наріжний, кутній
Краешекь — крайок, краєчок, кінчик
Кража — крадіж, крадіжка, крадіжство,
злодійство
Край — 1) край, кінець, беріг, пруг,
(посуди) — вінця, (судна) — облавок, (чого
гострого) — руб, рубець; 2) край,
країна, сторона, (здр.) — країнонька,
сторононька, (чужа) — чужина, (здр.)
— чужинонька, (теплий) — вирій,
йрій g
Крайнє,— надто, навмір, через верх, над
міру
Крайній — 1) крайній, скрайній, останній. —
По крайней мьрь — принаймні, при-
наймёнше, прецінь. —Крайняя плоть,
анат. Praeputium — зал^па; 2)
конечний, надзвичайний, надмірний,
через верх
Крайность — 1) крайність, скрута, приту-
га, пригода, халепа, нужденність;
2) надмірність
Крамола — ворохобництво, колотнеча
Крамольникь, ца — ворохобник,
колотник, ця
Крамольничій, крамольный — ворохобниць-
кий, бунтарський, колотницький
Крамповать — гремплювати (повну)
Кранъ — 1) крант, рул(ь)ка, чіп; 2) (мех.)
— лисиця, підвага, журавель
Крапать — крапати, накрапати, капати
Крапива, рос. Urtica — кропива, U. dioica
L. — кропива жалюча, U. urens — жи-
гучка, жйжка, жигавка, жалячка,
жижуха
Крапивникь, пт. Motacilla troglodites —
кропивниця, кропив'янка, волове очко
Крапивница — кропивниця, красуха
Крапивный — кропив'яний. — К. малина, рос.
Cuscuta — повітиця, привітиця
Крапина — 1) крапля, (здр.) — крапелька;
2) крапка, капка, цятка
Крапленый, крапчатый — крапчастий, кра-
пелястий, цяткований
Крапъ — 1) крапки і д. Крапина 2; 2) рос.
Rubia tinctorum L. — марена
Краса — краса, врода, урода
Красавецъ — красень, красун, (здр.) —
красунчик
Красавица — красуня, красовйця, кра-
солйця
Красивый, во — гарний, но, гожий, гоже,
красний, но, (у)вродлйвий,
красивий, красолйций, лепський,
хороший, шё, (порівн.) — гарніший,
вродливіший, кращий, кращіший
Красивьть — кращати, гарніти, гарнішати,
кращішати
Красильный — фарбарний, красильний
Красильня — фарб'ярня, фарбарня,
красильня
Красильщикъ, ца — фарбар, ка, фарб'яр,
ка, красйльник, ця

Красить
171
Крестил ьница
Красить, ся — 1) фарбувати, красити, ся,
малювати, розмальовувати, (як
якою фарбою) — білити, жовтити,
зеленити, синити, червонити,
чорнити і т. и.; 2) скрашати
Краска — краска, фарба, барва, (для
посуду) — машляк, (біла)-побіль, (жовта) —
жовтило, жовтка, жовто-жар,
(клеєва) —кольфарба, (червона)—червінка
Красненькій — червоненький
Краснехонекъ — червонісінький
Краснина — краска (в лиці, на виду);
червона пляма
Красно— 1) червоно; 2) годяно, годйняно
(про погоду); 3) красно, красномовно
Краснобай, ка — балакун, ха, балаклій, ка,
щебетун, ха
Краснобурый — червонобурий
Красноватый — червонястий, червонуватий
Краснозобка — димавка, димівка, Hirundo
rustica
Красноголовникъ, рос. Sanguisorba
officinalis L. — родовик, сухозлотиця,
ужаче зілля
Краснолицый—червоновидий, червонолиций
Красноперка, риоа Cyprinus erytrophthal-
mus — краснопірка, краснопера
Краснорожій — червонопикий
Красноречивый — красномовний,
красномовця, промовистий, прорёчистий
Краснорьчіе — красномовство
Краснота — червоність
Краснощекій — рум'яний, червонолиций
Красный — 1) червоний; 2) гарний. —
Красная горка — проводи, провідна
неділя, веснянки, танки. — красная дь-
вица — красуня, дівчина гожа,
красна. — Красный дворъ — двір, (а
чорний) — задвірок. — красные
дни—ясні, щасливі дні. — Красный жельз-
някъ — червона руда. — Красный
звьрь — хутровий з(ь)вір. — красный
корень, рос. Anchusa officinalis L. —
медуниця, мединйшник, красноко-
рінь, рум'янка, рум'янчик, воловий
язик, свинюшник. — Красный льсъ —
бір, (здр). — борик. — Красная рыба
— безкоста, хрящова. — красное
солнышко — ясне, красне сонечко. —
Красное словцо — прикладне слівце,
прикладка, дотепне слівце. —
Красная строка — нова стрічка, новий
рядок. — Красный товаръ—крамний
товар.—Красный уголъ—покуть,
покуття, (для
молодих)—посад.—Красный цвьтъ, рос, Phaseolus multiflorus
Willd. — королів ц(ь)віт, червона
квасоля. — Красное крыльцо — передній
ґанок. — красный хльбъ — пшениця.
— Красная изба — с(ь)вітлйця
Красньть, ся — червоніти, красніти,
рум'яніти, шарити, (про вогонь) —
жевріти, паленіти, (від сорому) — пекти
раки
Красоваться — красуватися, пишатися
Красота — краса, врода, урода, (здр.) —
вродонька, ліпота, ладність, гожість,
подоба
Красотка — красуня, красотка
Красочный — красковйй, фарбовий;
мальовничий
Красть — красти, хапати, злодіячити
Красться — крастися, скрадатися
Кратеръ — жерло, сопух, кратер
Кратковременность — недовгочасність
Краткій — короткий
Кратковременный, но — недовгочасний,
но, недовгий, го, за малу годину
Краткосрочный — на короткий, термін
Краткожизненный — недовговікии
Краткость — короткість
Крахмаль — крохмаль t t
Краше — краще, кращіше, ліпше, гарніше,
(теж) — кращий, а і т. д.
Крашенина — крашанйна, тяжйна
Крашенинный — з крашанйни, з тяжйни
зроблений, тяжйновий
Крашеніе — красіння, фарбо(у)вання
Краюха — окраєць, окрайчик, цілушка
Кредитивный — вірющий, вірчий,
кредитований
КредитивтА- вірюща, вірча грамота,
кредитив*
Кредитный—кредитовий. — Кредитное учре-
жденіе — кредитовий заклад, кр.
установа
Кредиторъ — позичальник, кредитор
Кредитовать — позичати (кому), боргувати,
навіряти, на віру, набір давати
Кредитоваться — позичати, ся (у кого),
боргувати, на втру, набір брати
Кредитъ — кредит, віра, борг
Крейсировать — кружати, кружляти
Кремень, камінь Silex pyromachus —
кремінь t
Кремешекъ — кремінець, креміньчик, (для
гри) — крейма^х, крем'ях
Кремль — замок, кршость, крем'янйця
Кремневый — кремінний t
Кремнеземъ — кремінйця, кремінка
Кремнистый — кремінйстии
Кремнякъ — кремінець
Кремневый ангидридъ —^ремінний двоокис
Кремнекислота — кремінний квас
Крендель — плетёник, калачик, рогаль,
рогалик, (сухий) — сущик
Кренделыцикъ, ца — калаш(ч)ник, ця, бу-
блишник, бублешниця, бублейниця
Кренить — нахиляти на бік
Крепъ — крапа, фльор
Креповый — фльоровий
Кресиво — кресало, крйця
Кресло — крісло
Крессъ садовой, крессъ-салатъ, рос. Lepi-
dium sativum L.—жируха.—к. луговой,
Cardamine pratensis L. — болотна
жируха
Крестенка — полукіпок, (з 16 снопів) — шіс-
надцятка
Крестецъ — 1) полукіпок (з 25 снопів);
2) криж, крижі, пригузок, (про птиць)
— купер, купро, куприк
Крестикъ — хрестик, хрёщик
Крестильница — 1) хрестильниця, хрещаль-
ниця, купёля; 2) ордань

Крестильный
172
Кристаллъ
Крестильный, крестинный — хрестинний,
крижмовйй
Крестины — хрестини, (на другий день
гулянка) — похрёстини
Креститель — Хреститель
Крестить, ся — П хрестити, ся, хрестом
обводити; 2) хрестити, ся,
охрестити, ся, у віру, у хрест уводити
Крестникъ, ца — хрещеник, похрес(т)ник,
хрещениця, похрес(т)ниця
Крёстный—хрещений,
хрес(т)ний.—Крёстный отецъ, крёстная мать —
хрещений батько, хрещена мати. —
Крёстный брать, крёстная сестра — брат,
сестра по хресту. — Крестный ходъ
— процесія, (круг церкви) —
обходження, обхід з хрестами. — Крестное
цьлованіе — присяга на хресті
Крестовая — церква архиєрейська
Крестовидный, образный — хрещатий,
хрестатий
Крестовка — 1) лисиця, крижак; 2) [в
картах) — хрести, жир, жолуді; 3) рос.
Crucianella — дід, старець,
крижівниця; 4) нічний метелик {Phalaena)
Крестовникь, рос. Senecio Iacobea L., —
мерковёя, жовтоголовник, свиріпа
Крестовый — жировий. — Крестовый орать
— названии брат,
побратим.—Крестовая сестра — названа сестра,
посестра
Крестоносецъ — хрестонос, крижак
Крестообразно — навхрест, нахрест, охрест,
вперехрест, перехрестям,
хрест-навхрест
Крестопоклонная неділя—середохрёс(т)ний
тиждень, хрестці, середохрестя
Крестцовый — крижовий, хрещатий,
хрестатий
Кресть — хрест, криж (католицький),
фігура (на роздоріжжі), охрести
(церковні хрести з корогвами). — Цьло-
вать кресть — присягати. — Хрести
на могилах: з голубцями, (на могилі
парубка)—з прапорцями, прапірками
Крестьянинь, крестьянка — селянин,
селянка, селюк, селючка. — Крьпостной
крестьянинь, крестьянка — крі(е)пак,
крі(е)пачка, підданець, підданка
Крестьянскій — селянський, посполитий,
(про кріпаків) — крі(е)пацьк,ий
Крестьянство — селянство, поспільство;
кріпацтво
Кречеть, пт. Falco gyrfalco — кречет, біло-
зор, білозорець; Falco buteo —раріг
Крещеніе — 1) хрещення, хрестіння; 1) во-
дохреща
Крещенскій — ординський
Крещёный — хрещений. — Крещеный
еврей — вихрест
Кривая — крива, кривуля
Кривда — кривда, неправда
Кривизна — кривина, крйвість, кривизна,
кандзюоа
Кривить, ся — кривити, ся, карлючити, ся.
— Кривить душею — кривдити,
ламати душу, брати гріха на душу,
кривити душею
Кривляться — кривитися, викривлятися
Криво — 1) криво; 2) неправдиво,
неправедно, не по правді
Кривобокій — кривобокий, кривоклубий
Кривоватый — кривенький
Кривоглазый — сліпоокий
Криводушничать — кривити душею
Криводушіе — криводушність
Кривой — 1) кривий, скривлений; 2)
(сліпий на одне око) — одноокий
Кривокь, пт. Haematopus ostralegus —
морська сорока
Кривозубый — кривозубий
Криволинейный — кривульний
Кривоногій — кривоногий, клишоногий
Кривоносый — кривоносий, кривоніс
Криворогій — криворогий, туркатий
Криворукій — криворукий, криворучка
Кривосудіе — кривдний суд
Кривотолокь — крутій, крутяр
Кривоустый — криворотий, кривоустий
Кривошея — кривошия, кривов'яза
Кривулина — кривуля, карлючка
Кривіть — калічіти на око
Кризисъ — криза, кризис, переломова хвиля
Крикливость — крикливість, верескливість,
галасливість
Крикливый — крикливий, галасливий, га-
ласуватий, галатйн, ротатий,
пащекуватий. — Крикливое дитя—крйкса,
пискавка * "
Крикнуть — крикнути, гукнути, гуконути,
(дуже) — зарепетувати, зикнути, (від
болю) — ойкнути
Крикунъ, крикунья—крикун, -нка, горлань,
горлач, пащекун, -ха, верескун, -ха,
галакало,галатйн, рёва
Крикь — крик, гук, покрик, (кількох
голосів) — гукання, галас, галасування,
вереск, (з плачем) — репет,
репетування, лемент, (на рятунок) — ґвалт;
(гороб'ячий) —ц(ь)вірінькання, (гусячий)
— ґеґання, ґеґотання, ґелґотання,
(жаб'ячий) — крю(у)кання, кумкання,
(журавлиний)—курлюкання, (кані) —
~ кевкання, (курячий) — сокотання,
квоктання, кудкудакання, (котячий)
— нявкання, (лебедів) — ячання,
(лелек) — клекіт, (овечий) — мекання,
(^рлячий) — клекіт,
(півнячий)—кукурікання, (перепелячий) —
підпідьомкання, (а самиці) — хававкання,
(поросячий) — квік, квікання, (с(ь)піву-
чих птиць) — щебетання, (сорочий) —
скрекотання, скрекотня, (ц(ь)вірку-
нів) — ц(ь)вірчання, (чайки) —
кигикання
Кринь, рос. Lilium candidum L. — крин
Кристаллизація — кристалізація, кришта-
лювання
Кристаллизировать, ся — кристалізувати,
кришталювати, ся, (про воду)—стріл-
куватися
Кристаллическій — кристалічний,
кришталевий
Кристаллъ, Crystallus — кришталь, криш-
тал, (один) — кришталйна,
(льодовий) — скалка

Кристальный
173
Крома
Кристальный — кришталевий
Критика — 1) критика, розбір; 2) осуда,
поговір
Критиковать— 1) критикувати, розбирати;
2) судити, ганити
Критикъ — 1) критик; 2) осудник, судй-
с(ь)віт
Критическій — 1) критичний; 2) осудливий,
глумливий; 3) скрутний. —
критическое положеніе — скрута, скрутне,
критичне становище
Кричаникъ — гучок, загонщик
Кричаніе — кричання, гукання
Кричать — кричати, гукати, (дуже) —
галасувати, репетувати, на пуп
кричати, (з плачем) — лементувати, ревти,
(журливо з плачем) — скиглити,
скймлити, (верескливо) —
верещати, (на кого, сварячись) —
гримати, гарю(й)кати. — Кричать
карауль — пробі кричати, ґва(л)вт
кричати, ґвалтувати; (про ворони й
ґави) — крякати, кракати, крюкати,
каркати, (про горобців) — ц(ь)віршь-
кати, (про гуси) — ґелґотати,
ґеґотати, ґеґати, (про жаби) —
кумкати, крюкати, кря(а)кати, (про
журавлі) — курлюкати, курликати, Гпро
индики) — куркати, белькотати, (про
кози) — мекекати, (про кішки) —
нявкати, нявчати, (про качки) —
кахкати, крякати, (про кречети) —
куркати, (про лебеді) — ячати, (про
лелек) — лелёкати, клекотати, (про
орлів) — клекотати, буркотати, (про
перепелів) — підпідьомкати, fa
самиці) — хававкати, (про півнів) —
кукурікати, (про поросята) —
кувікати, квічати, (про сороки)
—^крекотати, скреготати, (про пугачів, сов
та сичів) — пугати, (а сов і сичів
ще) — нявкати, (про свині) —
хрокати, рохкати, вищати, (про
чайки) — кигикати, (про ц(ь)віркунів) —
ц(ь)вірчати, ц(ь)віркотати, (про
кури) — сокотати, квоктати,
кудкудакати
Кровавить — крівавити
Кровавникъ, рос. Convallaria polygonalum
L. — крівавник, куп-зілля, ракові
шийки, чемериця, журавлині
стрючки
Кровавый — крівавий
Кровавый цвьтъ, рос. Tropaeolum majus L.
— красоля, красульки
Кровавьть — крівавіти
Кровать, кроватка — ліжко, ліжечко,
постіль, постілонька, ліжнйця
Кровельный — даховий, покрівляний
Кровельщикъ — вкривальник, крйтник,
(соломою) — пошивальник,
вшивальник, (гонтою) — гонтарь, (залізом)
— бляхарь
Кровеносный — кровоносний. —
Кровеносный сосудь — жила
Кровинка — крівця, крапля крови,
кровинка
Кровистый — крівавистий, кровйстий
Кровля — покрівл/і, верх, дах, стріха,
(край) —,острішина, острішок
Кровный — рідний, кревний. —
Кровный денежки, моё кровное — кріва-
виця. — Кровная лошадь — завід-
ськйй, племінний кінь. — Кровная
нужда — нагла потреба. — Кровная
обида — тяжка образа
Крововозвратный, -ная жила — кровйста
жила
Кровожадничать — жадати крови
Кровожадный — хижий, кровожерний,
кровожадний, кровожада
Кровожадность — хижість, кровожадність,
хижацтво
Кровомститель — кровомес(т)ник
Кровомщеніе — крівава помста, крово-
помста t
Кровообращеніе — кровобіг, кровокружен-
ня
Кровопійство — кровопийство
Кровопійца — кровопйй, кровопййця,
жироїд, глитай, павук, п явка
Кровопролитіе — кровопролиття, різанина
Кровопролитный — крівавий
Кровопусканіе — кровопускання
Кровос^іьситель — кррвомісник, крово-
мішник, кровозмішник t
Кровосмьшеніе — кровоміство,
кровозмішення
Кровососка, ком. Hippobosca — кроводй-
сень, Hippobosca equina — кліщ
кінський
Кровотеченіе—кровотеча, кровотіч. —
Остановить кровотеченіе — затамувати,
загамувати кров
Кровоточный — кровотічний,
кровоточивий
Кровохлебка, рос. Sanguisorba officinalis
L. — родовик, сухозлотиця, ужаче
зілля
Кровочистительнре — кровогін
Кровь — 1) покрівля, дах; 2) покрова,
захист, притулок
Кровь — 1) крів, кров, крівля, (здр.) —
крівця, мазка, пасока, руда, юшка, (у
жінок місячка) — краска. — Кровью
нажитое — крівавиця. — Избить въ
кровь—об'юшити.—Истекъ кровью —
зійшов кров'ю, крівлею. 2) рід, плід,
плем'я, порода, (зневажливо) — кодло
Кровянистый — крівавистий
Кровяной — крів'янйр
Кроеніе, кройка — крій (р. крою), кроїння,
краяння
Кроильщица — стільниця
Кроилыцикъ, ца — краяльник, ця
Кроить — краяти, кроїти
Кройщикъ — д. Кроилыцикъ,
Кроликовый — кролячий, кріликовий
Кроликъ, Lepus cuniculus — кріль, король,
(самиця) — крілйця, королйця, (здр.)
— крілик, королик, трусь, (здр.) —
трусик
Крома — скиба, луста, байда, (хліба з
краю) — окраєць, цілушка, (здр.) —
скибка, скибочка, лустка, байдиця,
окрайчик

Кромка
174
Крупный
Кромка — 1) д. Крома (здр.); 2) крайка,
окрайка; 3) край, окрайок, окраєць
(дошки пиляної)
Кромсать, кромшить — чикрижити,
кремсати, оатувати t
Кромь — окрім, крім, опріч. — Кромь того
— окрім того t
Кромьшныи — окрёмний; надвірн(і)ий. —
Кромьшная тьма — темрява надвірня
Крона — чоло, верховіття
Кропатель, ница — 1) партач, ка; 2) писака,
писачка, віршомаз, ка.
Кропать — коперсати, партачити (шити
абй-як)
Кропило — 1) кропило, (здр.) — кропйльце;
2) рос. Melilotus officinalis Lam. —
жовтий буркун, луговий буркун,
заячий холодок, чемерник
Кропить, ся — кропити, бризкати,
прискати, порськати, ся, (розсолом,
ропою) — ропйти
Кропкій — крихкий
Кропкость — крихкість
Кропотливый, кропотунъ, кропотунья— 1) д.
Брюзга; 2) клопотлйвий, клопотун,
морочливий; марудний, на, маруда,
човпа
Кропъ, pqc Anethum graveolens L. — кріп,
укріп
Кросна, кроены — 1) кросна, верстат
(ткацький); 2) полотно, (нововитка-
не) — новина
Кротенокъ — кротеня
Кроткій — тихий, смирний, лагідний,
благий, (надто) — плохий, плохута
Кротовина — кротовина, купина, кертй-
чина, кертовйння
Кротость — тихість, смирність, лагідність
Кротъ, зоол. Talpa Europea — кріт, кертй-
ця, потурай, (особливої породи) —
зінське щеня
Кроха, крохотка — крихта, кришка,
крихтина, (здр.) — крихітка, крйхо.тка,
кришечка, росинка, (здр.) — ріска,
рісочка
Крохотный — малюсенький, манюсенький,
манюній, дрібненький,
дрібнесенький
Крошево — капуста шаткована
Крошечка—д. Кроха (здр.). — Крошечку —
трошки, трішки, трішечки, трісі, крйні
Крошечный — д. Крохотный
Крошить—кришити, локшити, (капусту) —
сікти, (шатківницею) — шаткувати
Крошиться — кришитися
Крошка — д. Кроха (здр.), (про дитину) —
малюсеньке, крихотка. — Крошка
табаку — краяння, різання тютюну
Кругленькій — кругленький
Круглехонекъ, круглёшенекъ —
круглісінький
Круглина — крутість
Круглить — круглити, закругляти,
округляти, обкругляти
Кругло — кругло
Кругловатый, то — круглявий, во,
круглястий, то
Круглолицый — круглолиций,
кругловидий
Круглость, круглота — круглість
Круглый — круглий, округлий. — Круглый
годъ — цілий, цілісінький, увесь рік.
— К. сирота — кругом сиротина
Круглышъ, круглякъ — кругляк (пеньок
або камінь)
Кругліть — закруглюватися,
закруглятися
Круговидный — круговйдий, круглястий
Круговина, круговенька — круг, коло
Круговой — круговий, коловий. —Круговая
чаша — ручкова чарка. — Пить
круговую — кружати, круглити
Кругозоръ — кругогляд, виднокруг, круго-
с(ь)віт, борій. — Съ широкимъ круго-
зоромъ — широкоглядний
Кругомъ — 1) навкруги, круг, округи,
навколо, кругом, над'около; 2) цілком,
геть усе, геть чисто
Кругомъ — кружка, кружком, в коло;
обертом
Кругообразный — д. Круговидный
Кругообращеніе, круговращеніе—обертання
вколо, коловорот, кружляння, круго-
біг, колообертання
Кругосвьтный — кругос(ь)вітний
Кругь, (здр.) кружёкъ — круг, кружок, кру-
жало? кружально, кружальце,
коло, кільце; обід, обідець;
покотило. — Круги на водь — жмурки. —
Кругь общества — коло, товариство.
— Въ семейномъ кругу — в ріднім
колі. — Въ своемъ кругу—поміж своїми.
— Спиться съ кругу — роспйтися,
спитися
Кружевной — мережевий, мерёжковий
Кружево — мерёжка, мережево
Кружекъ—д. Кругь. — Въ кружекъ—круж-
ка, кружкома, кружком, в коло,
очертом
Круженіе — кружляння, крутіння
Кружечный — кухлевий, карнавковий
Кружить, ся — кружляти, крутити, ся,
вертіти, ся, кружати, вити, ся, (в
дорозі) — кругляти, колувати, (про
голову) — морочити, ся, крутити, ся,
чманіти
Кружка — 1) кухоль, (здр.) — кухлик,
збанок, водянчик; 2) кварта (!/10
частина відра), конов, коновка,
коновочка; 3) (церковна) — карнавка,
скарбничка, скарбонька
Крупа — крупи, підточини, (грубі) —
дерть
Крупенйкъ — 1) каша (крута); 2) бабка з
крупів t
Крупёнка, крупянка — куліш, кулёшик,
крупник, крупничок
Крупина, крупинка — крупина, крупинка,
зерно, зерня, -тко
Крупица — кришечка
Крупичатый — крупйчастий, питльований
Крупноватый — чималий
Крупный, но — великий, здоровий, (про
дощ) — краплистий, крапчастий, (про

Крупньть
175
Кстати
зерно)—дорідний, (про
сіль)—дрібчастий. —Говорить крупно—говорити
з серцем, гостро
Крупньть — більшати
Круподерня — драчка, крупорушка
Крупчатка — питель, питльовйй млин;
питльована мука
Крупчатный — питльовйй
Крупчатый — крупнистий
Крупь (мед.) — крупа
Крупяной — круп'яний,
Крутенець — валах, скіп, заверне(я)ний
Крутень — 1) вихор; 2) водокрут, вир
Крутизна — круча, крутість
Крутить, ся — крутити, ся, вити, ся,
звивати, ся (
Крутоберегій — крутоберегий, припічкува-
тии
Крутой — крутий.—Крутой морозь—лютий
мороз. — Круто повернуль — разом,
раптом повернув
Крутьть — крутішати ,
Крученіе — крутіння, вертіння; сукання
Кручина — журба
Кручинить — завдавати жалю, журити,
крушити
Кручиниться, крушиться — журитися
Кручинный — журний, тужний,
журливий
Крушеніе — розбиття, катастрофа,
зруйнування, рострощення
Крушина, рос. Rnamnus cathartica L. —
жостір, крушина, хробост, жосте-
лйна; R. Frangula L. — крушина,
кручина
Крушинный — жостіровий, крушиновий
Крушить — руйнувати, трощити,
розбивати
Крыжовникъ — аг(ґ)рус, аг(ґ)руст, аг-
(ґ)рест, веприна, верпина
Крылатый — крилатий, криластий
Крылечко — ґаночок, рундучок
Крылечный — ґанковий, рундуковий
Крыло — крило, (мн.) — крила
Крылышко — крильце, крилечко, криля,
(мн.) — крилята, крилечка
Крыльный — криловйй
Крыльце — лопатка (у тварів) t
Крыльцо — ганок, ґанок, ґанки, присінки,
(верх над ґанком) — піддашок, під-
дашша, (без верху) — рундук
Крымчакъ — крймець
Крыса, Mus rattus — пацюк, щур
Крысёнокъ — пацятко, щурик
Крыситься — виз(ь)вірятися (на кого)
Крьісій — пацюковий, пацючий, щурячий
Крыть, ся — 1) крити, ся, (в)укривати, ся,
(хату снопами) — вшивати,
(хворостом) — півзити; 2) таїти, ся;
3) бити, (у)вбивати, побивати
(картами)
Крыша — д. Кровля
Крышка — покришка, накришка,
накриття, (на діжу, бодню, труну) — віко,
(на улик) — палуба, покрівець, (на
одежу) — верх, покрйва, покривка
Крьпительный — кріпучий, зміцняючий
Кріпить, ся — крі(е)пйти, ся, скрі(е)пля-
ти, ся, зміцняти, ся г
Крьпкій — міцний, цупкий, крі(е)пкий,
дужий, сильний. — Крьпкая водка —
міцна горілка. — Крьпокь на ухо —
не дочуває, глухенький. — Крьпкій
сонь — міцний, твердий сон
Крьпко — крі(і)пко, міцно, цупко, твёрдо,
дуже, здорово, тісно. — Крьпко на
крьпко — дуже сильно
Крьпковатый — кріпкенький, міцноватий
Крепкоголовый (про коней) — твердоуз-
дий, когзоткоуздий; твердоголовий
Крьпколобыи — твердолобий t
Крьпнуть, -чать — кр^пшати, міцнішати,
дужчати, твердішати, тверднути,
твердіти, тужавіти
Крьпостной — 1) кріпос(т)нйй, замковий,
фортечний; 2) кріпацький,
панщанний, панщанський, крі(е)пак, крі(е)-
пачка, підданець, панщанин, пан-
щанка. — Крьпостное право—панське
право, кріпацтво. — крьпостное со-
стояніе — кріпацтво, панщина;
3) кріпос(т)нйи (акт)
Крьпость — 1) міць, міцність, кріпота,
твердість, твердота; кршость,
фортеця, твердиня, замок; 3) кріпость
(акт). — купчая крьпость — купча кр.
— Закладная к. — заставна, заставний
лист , t
Крьпче — кріпше, дужче, міцніше
Крьпышъ — 1) дужак, дёбелень, моцак,
ґудз, ґудзок; 2) скнара, кремінь,
жмикрут
Крюковатыи — карлючкуватий, кривульча-
тий, колінкуватий
Крюкъ, крючёкъ—гак, гачок, крюк, крючок,
(з двома або чотирма гачками) — ко-
зулька, карлюка, карлючка,
закарлючка, ключ, клфчка (журавлів),
(з булавою) — ковінька, (в одежі) —
гаплик, гапличок, дід і бабка,
коник і кобилка, (коло дверей) —
защіпка, (для гри на струнах) — бійце.
— Согнуть въ крюкъ — в дугу
зігнути. — Ввернуть крючекь — карлючку
загнути
Крючить, ся — 1) карлючити, ся,
загинати, ся, козубити, ся, курчитися;
2) утискати, угнітати
Крючковатый — 1) карлючкуватий,
гачкуватий; 2) причепа, причепливий
Крючкотворецъ, крючкотворъ — крючок,
карлючка; крутій
Крючкотворствовать — карлючки,
закарлючки, артикули гнути, загинати
Кряжь — 1) окорёнок, прикорень, пень;
2) пасмо, стяг (про гори); 3) г(ґ)рунт,
шар, верства (землі)
Крякать — крякати, кахкати
Кряхтьть — кректати, крехтати
Кстати — до речі, до діла, до, слова;
наруч, наручно, на руку ковінька. — Не
кстати — не до речі, не до слова, не
до діла, не до ладу, не до шмйги. —
Кстати случиться — нагодитися

Ктиторъ
176
Кулички
Ктиторъ — 1) фундатор (церкви); 2) тй-
тарь, (помішник його) — підтитарій,
підтитарний, (жінка) — титариха,
(с;ин) — титарёнко, (дочка) —
титарівна
Кто—хто. — Кто бы ни быль—хто б не був.
— Кто-нибудь, кто ни есть, кто-либо
— хто-нёбудь, абй-хто. — Кто-то —
хтось. — кого-тр — когось
Ктому — до того, окрім, опріч того
Кубариться — крутитися, клубком
котитися t
Кубарь — дзиґа, вертілка. — Скатиться ку-
баремъ—котком, клубком
покотитися; полетіти сторч, сторчака,
беркицьнутися t
Кубическій — кубічний
Кубовастый — банькатий, круглобокий
Кубокь — кубок, повночка, пугарь, чарка
Кубь — 1) лёмбик; 2) куб
Кубышечки, рос. Nuphar luteum Smith.
Nymphaea lutea — глечики жовті,
жовте латаття, водяний мак,
(квітки) — бабки, (овоч)—збанок, збаноч-
кй, (листя) — капелюші, (корінь) —
товстун {
Кубышка — банька, діжечка
Кубышникъ, рос. Cytisus biflorus L' Her. —
зіновать, дереза
Кувшинный — глековий, ж(з)бановий
Кувшинъ, кувшинчикь — глек, глечик,
глечичок, (широкий) — гладуш, гладу-
щик, (круглобокий) — жбан, збан
Кувырканье — перекидання, переверти
Кувыркаться — перекидатися,
перевертатися, беркицьнутися
Кувыркъ — беркиць. — Кувыркомъ —
беркиць, перекидьки, перевертом, сторч,
сторчака
Куда — куди, кудою. — Куда-либо, -нибудь,
ни есть — куди-нёбудь, абй-куди. —
Куда-то — кудйсь, десь
Куда какъ — дйво як, ач як!
Кудахтанье — кудкудакання
Кудахтать — кудкудакати
Куделица, куд(ж)ель — кудёля, кудёлиця,
кужіль, (на гребіні) — мйчка, кукла
Кудель-барашки, рос. Primula veris L. —
божі ручки, біла буквиця, медяник,
медяничкй, медянйк-зілля, сорочі
лапки, котики, первоц(ь)віт,
проліски, ключики, гадйнниця
Кудерь, кудри — кучерь, кучері
Кудесить— П чарувати, чаклувати,
ворожити; 2) штукарити, броїти, шуру-
бурити
Кудесникь, ца — 1) чарівник, ця, знахарь,
ка, ворожбит, ворожка; 2) штукарь,
ка, галабурдник, ця
Кудесы — чари, знахарство і д. Волхованіе
Кудреватый — кучерявенький
Кудрявецъ, рос. Chenopodium Botrys L. —
марь
Кудрявить — кучерявити, кучері звивати
Кудрявчикъ — кучерявчик
Кудрявый, во — кучерявий, во
Кудрявьть — кучерявіти
Кудряжка — кучерявчик, кучерявка
Кузнецкій, -ческіи — ковальський
Кузнецовъ — ковалів
Кузнецъ—коваль, (жінка) — ковалиха, (син)
— коваленко, ковальчук, (дочка) —
ковалівна
Кузнечество — ковальство, ковалювання. —
Заниматься
кузнечествомъ—ковалювати
Кузнечикъ, Gryllus — коник, кобилка; Tett-
гіх — кобилиця; Locusta—трав'яний
коник
Кузница — кузня, (мн.) — кузні
Кузничный — кузнячий
Кузовенька, кузовокь — кошик, козуб,
козубка, козубенька
Кузовь — 1) д. Корзина; 2) ящик, кіш,
короб
Кукань — 1) кукан, нанизка (для риби);
2) низка, в'язка g
Кукишъ—дуля, фйґа, фіга, хвйґа.—Давать,
крутить кукишъ — тикати, давати,
сукати дулі
Кукла — ляля, лялька, лялечка
Куклеванець — кукільван
Куклина — лушпайки, шабатурка
Куковать — кувати, кукати
Куколка — 1) лялечка, лялька; 2) Pupa —
лялечка, ляльочка, засклеп (в
змінах комах), (у мурашок) — подушка,
подушечка
Куколь,, рос. Lolium temulentum L. —
кукіль і Lychnis dioica Dc. — кукіль,
куколйця, купальник, сліпак
Кукольный — ляльковий. — Кукольный
театрь — вертеп, кумедія
Куксить — терти очі, кулаки росити
Кукуруза, рос. Zea. Zea Mays L. —
кукурудза, пшеничка, пшінка
Кукушка, кукушечка, пт. Cuculus canorus
— зозуля, зозулечка, зозуленька,
зозулька
Кукушечій — зозулячий
Кукушкинь — зозулин
Кукша (пт.) — камінничок, Soticola
Кулага — кваша
Кулакь — 1) кулак; 2) молот (у мулярів);
3) паля, рало; 4) кулака (вроблені у
млиновий вал); 5) глитай, жмикрут,
дерйлюд, доюн
Кулгань — жбан, збан
Кулдыкать — белькотати, ґельґотати (про
индика)
Кулебяка — пиріг з рибою
Кулёкъ—кульок (з рогожки).—Попасть изъ
кулька въ рогожку — з дощу та під
ринву
Кулига — 1) д. Куликъ, особ, породи Sco-
lopax foedoa; 2) зруб, паленина,
новина
Куликало — випивайло, піяк, п'янюга
Куликать — запивати
Куликъ, пт. Scolopax — кулик, куличок
Кулиса, кулисы — лаштунки
Куличій — куликовий
Кулички: у черта на куличкахъ — ка'зна
де, у чорта в зубах

Куличъ
177
Куролесничать
Куличъ — паска, (висока) — папушник,
баба
Культепа — кукса (з переломаними
пальцями)
Культивировать,
культиваторъ—культивувати; культурник, культиватор
Культя, культявыи — 1) кжоть (рука або
нога без всіх пальців); 2) оезпаль-
кий, безпалько
Культявьть — шкандибати, шки(а)тульга-
ти, кульгати
Кума — кума, кумонька, кумася,
кумасенька, (жінка кумова батькам дитини)
— пакумка
Куманёкъ — кумась
Куманика, кумашиха, рос. Rubus caesius L.
— ожина, ожинник, чорниця
Куманьковъ — кумасів
Кумачъ — китайка
Кумачный — китайчатий
Куминъ, кумушкинъ — кумин, кумасин
Кумиръ — божок, йдол, иділ, бовван
Кумиться — куматися
Кумовство — кумство, кумівство
Кумовъ — кумів
Кумушка — кумонька, кумася
Кумъ — кум, (здр.) — кумась, (мн t) — куми
(прохані, стрічані і одкупні)
Кумысъ — кумис
Куна, куница, зоол. Mustela — куниця,
куна, куночка
Куній — куничий, кунячий
Кунять — куняти, окунів ловити
Купало, рос. Ranunculus acris L. —
козелець, дрібноц(ь)віт, жовтобрюшник,
зілля од трясці, терпй-біда
Купальница — І) д. Купало; 2) рос. Trollius
europaeus L. — вовча лапа, вовчий
копит, прйкрит, волове око, волй-
вочко
Купальный — купаловий, купальний
Купальня — купальня, лазёнька
Купалыцикъ, ца — купальник, ця
Купаніе — купання, купанка
Купать, ся — купати, ся
Купель — купёля, хрестильниця
Купена, рос* Convallaria Polygonatum L. —
купзілля, купина, ракові шийки,
чемериця, натягач, одхасник
Купець,— купець, кр^марь. (дочка) — куп-
цівна, крамарівна, (син) —
крамаренко, крамарчук
Купеческій — купецький, крамарський
Купечество — купецтво, крамарство
Купечествовать — купцювати,
крамарювати
Купина — кущ, крак, корч
Купить—купити.—Купленный—куплений,
купований
Куплеть — 1) (у віршах) — куплет, коліно;
2) с(ь)півомовка t
Купля — к^пля, купування, купівля
Купно — вкупі, разом, гуртом, спільно
Купный — спільний, гуртовий
Куполъ — баня, маківка
Купорить — затикати й засмолювати
Купоросный — купервасовий, вітроголовий
Купорось, Vitriolum — купервас, вітроголь.
12
ІА 5-22R
— Зеленый, жельзный, сапожный
купорось. V. martis — купервас. — Мьд-
ный, синій купорось, V. coeruleum —
синій камінь. — Бьлый, цинковый
купоросъ, V. album — вітроголь,
крймза ,
Купръ — купра, підхвістя, куприк
Купцовъ — купців, купецький
Купчая — купча
Купчиха — купчиха, купчйця, крамарка
Купчишка — крамарчук
Купырь, рос. Angelica — дзёнгель
Купырь красный, рос. Antriscus sylvestris
Hoffm. — бугйла, борщівник,
свербигуз, ганус t
Куранты — дзиґарі (з музикою)
Курбетъ — дибки, цапки
Курганъ — могила, (межовий) — кіпець, (з
піску) — кучугура
Кургузый — куцци
Куреніе — 1) куріння, палення; 2) курево,
кадило
Куренный — курінний
Курёнокъ — курча, курчатко, курченя,
куря, курятко, (мн.) — курчата, курче-
нята t
Курень — курінь
Курилка — курёцька кімната, курильня
Курило — гуляка, гультяй, гульвіса
Курильница — кадильниця, кадило
Курилыцикъ, ца — курець, курій, ка, (з
люльки} — люлешник, ця
Куриный, курій — курячий
Курительный — курильний, каднйй. —
Курительный табакъ — тютюн, (здр.) —
тютюнець. — Курительная трубка —
люлька,
(здр.)—люлечка.—Курительное вещество — курево
Курить, ся — 1) кадити, ся, курити, ся;
2) (тютюн)—курити, палити, пихкати,
пахкати; Ъ) (горілку) — гнати,
курити, ся
Курица — курка, к,уря, (здр.),— курочка,
(ласк.) — куріпочка, куріпка, Ггалан-
ська} — галанка, галаганка, (по-ди-
тячи) — тютя; (йнші породи):
волохата, пелехата, голошия, чубата і др.
Куричій—д. Куриный.—Куричья сліпота. —
1) рос: a) Ranunculus arvensis —
куряча сліпота; б) Chelidonium majus
L. — глекопар, глечкопар,
гладишник, гладешник, чистотіл, сіре
зілля, прозорник; в) Caltha palustris L.
—латаття, калюжниця, попики; 2) мед.
Noctalgia — куряча сліпота
Курлыкать — курлюкати, курликати
Курникъ — 1) пиріг (з курятиною); 2)
курник (хлів), куча (в хаті), коєць
Курноска — кирпа, кирпата
Курносый — кирпатий
Курной — курний, димний
Курныкать — мугикати, жебоніти (гуртом)
Куровникъ, рос. Euphorbia — молочаи, мо-
лочак
Курокъ — курок,зайчик
Куролесничать — фіг(ґ)лювати, броїти,
штукарювати, творити чуда

Куролесникъ
178
Кушанье
Куролесникъ, ца — штукарник, ця,
чудотворець, чудасійник
Куропатка, пт. Tejrao perdrix — куріпка,
(здр.) — куріпочка, куропатва,
(мале) — куріп я (р. куріп'яти)
Куропаткинъ, куропачіи — куріп'ячий
Куросльпникъ, куросльпъ, рос. — a) Cornus
sanguinea L. — свидина, свйдва,
спиж, свидовё дерево; б) Anagallis
aryensis L. — курячі очки, куряча
сліпота
Куроцапъ — курохват, куроцап
Куртажный — факторський, факторовий
Куртажъ — факторове, факторне
Куртка — куртка, куцйна; кажанок
Курушка — курево, (з смоли) — козубець,
(з ґуль на дереві) — скрепуха
Курчавка — кучерявка, кучерявочка
Курчавый, курчатый — кучерявий
Курчавьть — кучерявіти
Курчеватый — кучерявенький
Куры — кури, (курёи). — Строить куры —
бісики пускати; підлабузнюватися
Куръ-зелье, рос. Mercurialis perennis L. —
проліски, бажанна трава
Курьёзный — кумедний, чудасійний,
курйозний t
Курьёзъ — чудасія, кумедність, курйоз
Курьеръ — гонець (р. гінця), кур'єр
Куря — 1) курча; 2) индича, индичатко
Курятина — курятина
Курятникъ, ца — 1) курник; 2) куролапник,
ця (що торгує); 3) курохват,
куроцап (шо краде); 4) рос. Galeopsis —
жабрій, жабрик
Курятный — курячий
Курячій — д. Куриный. — Курячья трава,
курячьи черёвы, рос. Stellaria
media Smith. — мокрець, мокриця. —
Курячья сліпота, рос. Lamium purpu-
roum L. — шандра, красна кропива
Кусяка — 1) ком. Mordella — щй(і)павка;
2) кусяка, кусливий, кусючий
Кусаніе — кусання
Кусать, ся — 1) кусати, ся, гризти, ся. — .
Кусающійся — кусливий, кусючий;
2) щи(і)пати, ся, пекти
Кусковый — кусковий
Кусокъ, кусочекъ — кусок, кус, кусень,
(поб.)—кусман, (здр.)—кусочок,
шматок, шмат, шматочок, кавалок, ка-
валочок, (землі)—скиба, (хліба)
—скибка, скибочка, шматок, луста, луст-
ка, лусточка, байда, окраєць,
окрайчик, (м'яса) — шматок, кусок,
(дрібненько покраяного) — кришеник,
кришенина, (чого крихкого) —
дрібок, дрібочок, (сахару) — грудка,
грудочка, (масла, каші, глини
тощо) — грудка, (здр.)—грудочка, (поб.)
— грудомаха, (глини замішаної) —
шнарунок, (паперу) — клаптик,
(тканини) — клапоть, клаптик,
шматина, (цільний) — штука, цільнйк, (про
полотно) — сувій, сувійчик, (шкури)
— шкурат, шкураток
Кустарникъ — чагарник, чагарь, чагарі,
кущі, корчі, (в балці) — байрак
Кустарный — чагарниковий, корчовйй. —
Кустарный промыселъ—дрібний,
хатній промисел. — Кустарныя издьлія —
хатні, домові вироби, (про
полотно) —домоткане, домоткан, (про
сукно) — домодільне
Кустарь — кустарь, хатній, дрібний
промисловець
Кустистый — кущистий, купчйстий, кор-
чйстий, чистий, (про хліб і траву) —
рунистий
Куститься — кущитися, корчитися, (про
хліб і траву) — рунитися
Кустовой — кущовий, кущастий
Кустъ — кущ, (здр.) — кущик, кущичок,
корч,корчик, крак
Кутать, ся — кутати, ся, об(за)гортати, ся,
тушкувати, ся
Кутёжъ — гульня, гульба, загра
Кутейникъ — книшохват, книшолап, куп-
дій
Кутерма —1) д. Вьюга; 2) гармиа(і)дер, роз-
гордіяш, шарварок, буча, колотня;
3) риба Salmo lacustris —
головатиця
Кутило — гультяй, гуляка, гульвіса, чар-
кодуй, заграй, бражник
Кутить — 1) крутити, вихрувати (про
вітер): 2) гуляти, гультяювати, пйти-
гуляти, курити, бенкетувати, пі-
ячити
Кутникъ — куча (курник під лавкою)
Кутокъ, анат. Cantus oculi — куток,
куточок
Кутъ — 1) кут, куток (в хаті коло дверей);
2) матня, гузйрь (невода)
Кутья — коливо
Кухарить — куховарити, кухарювати, ку-
харити
Кухарка — куховарка, кухарка
Кухаркинъ — куховарчин, кухарчин
Кухмейстеръ — кухмайстер, кухарь
Кухня — кухня, пекарня
Кухонный — кухённий, кухняний, пекар-
няний
Куча — 1) купа, (здр.) — купка, копиця,
(хворосту, лому) — валява, (буряків,
огірків то-що) — бурт; 2) багато,
сила, тиск, навал
Кучеляба, гюс. Strychnos Nux vomica L. —
цимоуха
Кучерская — маштарня, фурманська
Кучерской — візничий, фурманський, маш-
талірський
Кучеръ — візник, фурман, поганяйло,
погонич, машталір
Кучить, ся — 1) згромажувати, ся, купчити,
ся, скуплювати, ся; 2) кучити,
докучати, набридати
Кучища — кучугура
Кушакъ — пояс, пас, ремінь, (на гроші) —
чёрёс
Кушаніе — їда, їдіння, їдження,
смакування
Кушанье — страва, потрава, їжа, їство,
їда, наїдки, (варене) — варево,
варене, (печене) — печеня, печйсте, пече-

Лабазникъ
179
Ладоша
не, (скоромне) — скоромина,
скоромне, (пісне) — піснйна, пісне. — Де-які
страви на Україні: біґус (капуста
з свининою), брйндзя (сир з
овечого молока), буцик (або) буцики
(галушки або варениці, смажені на
маслі), вареники, вар(а)енйці
(шматочки тіста з маслом і сметаною),
галушки, голубці (каша, часом з
м'ясом, загорнута в капустяне
листя), затірка, катлама (коржі в
баранячому смальці), ґруця
(ячмінна каша з горохом), кваша (соло-
жене тісто з грушками або
калиною), кутя (пшениця зварена з
медовою ситоїр або коливо на С(ь)в'ят-
вечір), лемішка (запарене гречане
борошно), локшина (різане
тоненько тісто), макорженики (різані
яблука, спечені в яйцях), мамалиґа
(з кукурузяного борошна), орішки
(пальчики з тіста на смальці),
пампушки, гречаники, лежні, пенцак
(каша з цілих ячмінних крупів), по-
строма (сушена на сонці баранина),
путря (рідка лемішка), рябко (з
пшона з м'ясом), тетеря (з гречаної
муки з пшоном, з олією), утрібки
(солянка з печінок і тельбухів),
шарпанина (пшенишне тісто з
юшкою з тарані або чабака), шйй-
ник (з ракових шийок), шулики,
(коржики з маком і медовою ситою),
шупоня (горох з пшоняною кашою)
Кушать — їсти, живитися, хліба-соли
вживати, споживати. — Кушайте! —
живіться, живітесь, трапезуйте; при-
зволяйтесь
Кушачный — поясовий
Кушетка — канапка, канапёя (мняка)
Кушуръ, рос. Scirpus — осітняг
Куща—намёт, курінь, катряга. — Праздникъ
кущей (у жидів) — кучки
Куяки — тилягй
Къ — до, на, під, к, ік. — Къ востоку, къ
западу, къ сіверу, къ югу — на схід,
на захід, на північ, на південь. — Къ
вечеру — над вечір, до вечера. —
Прибігать къ Богу — удаватися до
Бога.—Идти къ кому—іти до кого. —
Любовь къ людямъ — любов до
людей. — Идетъ къ лицу — до лиця, лй-
чить. — Пригласить къ
обіду—запросити на ооід. — Приговорить къ
смерти — засудити на смерть. — Къ со-
жальнію — на жаль. — къ стыду — на
сором, на встид. — Къ концу — під
кінець, на кінець. — Переміниться къ
лучшему — змінитись на краще, на
ліпше. — Къ нему, къ ней — до нього,
до неї. — Къ чему клонится — до
чого йдеться
л.
Лабазникъ— 1) мучник, борошняник; 2) рос.
Spiraea Ulmaria L. — бузина болотна,
медуниця, гірошник, огірошник,
кашка, жаб'ячі конопельки
Лабазня, лабазъ — крамниця з мукою,
комора, шпихлір
Лабзиться — ластитися, лащитися, лабузи-
тися, підлабузнюватися,
підсипатися
Лава — 1) лава, гамула; 2) кладка; 3)
живий міст
Лавина — снігова лава, лавина, ледозвал
Лавировать — керуватися, викеровувати,
спринцувати (в грі в м'яча),
лавірувати
Лавка — 1) лава,, лавка, лавонька,
(рухома) — ослін, ослінець, ослінчик;
2) крамниця, крамарня,
склеп.—Книжная лавка — книгарня
Лавочникъ, ця — крамар(ь), ка,
(зневажливо) — крамарчук
Лавочниковъ, давочницынъ—крамарський,
крамарів, крамарчин
Лавочный — крамний, крамськйй, кра-
мовйй
Лавръ, рос. Laurus nobilis L. — лавр, лав-
рина. — Пожинать, собирать лавры
— слави заживати, залучати,
добувати
Лавровый — лавровий
Лавчонка — крамничка
Лагерный — таборовий, обозний
Лагерь — табор, кіш, обоз, стан, стано-
висько, (місце, де був табор) —
таборище. — Стать, расположиться лаге-
ремъ — табором, кошем, обозом
стати, отаборитися
Лагуна, мн. лагуны — лиман, намул
Лагунка — мазниця
Ладанъ — ладан, кадило. — На ладанъ ды-
шетъ — на Божій дорозі, на тонку
пряде, (шуткуючи) — три чисниці до
смерти
Ладить, ся — лагодити, ся, ладнати, ся,
ладити, ся, лаштувати, ся, решту-
вати, ся; єднати, ся, згожуватися,
годитися, умовлятися. — Дьло
ладится — справа налагожується.—Онъ
со в сі ми ладить — він зо всіма в
добрій злагоді. — Не ладить между
собою — між ними нелагода
Ладно — 1) лагідно, в ладу, в злагоді, у
згоді; 2) добре, гаразд, сількісь,
иноси
Ладный — 1) лагідний; 2) добрий, гарний
Ладонка — ладанка, подушечка; кадило
Ладончатый — долонястий
Ладонь — 1) долоня, (здр.)—долонька; 2) тік
Ладоша, ладоши — долоня, долонька, до-
лошки. — Бить въ ладоши — плескати
в долоні, в долошки, (до дітей) —
ладки робити, ладусі, ладусень-
ки, тесі
12*

Ладунка
180
Латунный
Ладунка — ладівниця, (здр.) — ладівнйчка
Ладь — 1) лад; 2) лагода, згода, злагода
Ладья — човен, дуб
Лажный — пррмінний
Лажъ — промінне
Лазаретъ — шпиталь, лазарет
Лазать, лазить — лазити, плазувати, (на
гору) — вилазити, вилізати,
дертися, (з гори) — злізати, (рачки) —
рачкувати
Лазея, лазейка — пролазка, вилазка,
лазівка.
Лазка — лазіння, повзання
Лазня — ступанка, дошка з дірками
Лазоревка, пт. Parus coerules,— синиця
Лазоревый, лазуревый — блакітний,
блакитний
Лазунь — лазій t
Лазурь — 1) фарба блакітна; 2) блакіть,
блакіття, блакить t
Лазутчикъ — пластун, вивідач;
нишпорка
Лазь — перёсмик, просмик
Лазья — вічко, очко (в улику)
Лай — гавкання, брехання, гавкотня
Лайка — лайка (шкурка)
Лайковый — лайковий
Лайкій — гавкучий, зв'яглйвий
Лакей—лакей, (зневажливо)—лакйза, льо-
кай,локай, покойовий, пахолок
Лакейничать—лакеювати, локаювати, льо-
каювати
Лакейскій—лакейський, л(ьNкайський, ла-
кеюватий
Лакеишко — лакйзка, лакузка
Лакировать—лакувати, лачйти, покощува-
ти, лощйти. — Лакированный—лаче-
ний,лакований
Лакомецъ, лакомка — ласун, ласунка,
ласуха, ласій, ка, (здр.) — ласунець, ла-
гомйнець
Лакомиться — ласувати
Лакомство—ласощі, лакоти, лакітки, ла(я)-
гомйнки, смакощі
Лакомый, мо — ласий, ласо
Лакрица, лакричникъ, рос. Glycyrrhiza echi-
nata L. — локриця, солодкий корінь
вербёць солодкий, солодець, соло-
дйка
Лакь — лак, покіст, полива
Лама (зоол.) — ляма, Lama
Лампа — лямпа, гасник, гасниця, гас-
ка, гасочка, ґазнйця, гасло. —
Поднять, опустить лампу — підкрутити,
прикрутити гасник, лямпу
Лампада — лямпада
Лампасъ, (мн.) лампасы — випуск, випуски,
пасма, крайка, крайки, лампас
Ламповщикь — лямпарь
Ландшафть — ландшафт, краєвид
Ландкарта — ландкарта
Ландышь, рос. Convafiaria majalis L. —
конвалія, ванник
Ланита, ланиты — щока, (здр.) — щічка,
(мн.) — щоки, лиця, (здр.) — лйчка
Ланцеть — пущадло
Лань — ланя, Cervus dama
Лапа—лапа, (здр.)—лапка, лапонька, (поб.)
—лаписько.—Вь лапу (теслярське)—
в замок, в замки, в зруб
Лапа львиная, рос. Alchemilla vulgaris L. —
приворотень
Лапистый — лапатий, лапастий
Лапотникь — верзунник, лапацон (про
білорусів)
Лапоть, (мн.) лапти: (личані) — личак, лд-
чакй, верзун, -й, (шкуратяні) — постіл:
постоли, ходак, ходаки, (легенькі
на Поділлі) — равлики, (поворозки
до постолів) — волоки
Лапоухій — капла(о)ухий, клаповухий
Лапта — гйлка
Лапухь, лапушникь, рос. Lappa—ло(и)пух,
L. major Gartn. — дідівнйк, реп яхй
Лапушка — зіронька, ясочка
Лапчатка, рос. Potentilla anserina L. —
гусятник, гусячі лапки,
золототисячник, золотник, підбіл, пов'язок,
м'якуш, білочник
Лапчатый — лапатий
Лапша—локшина, локша. — Рьзать лапшу
— локшину кришити
Ларець, ларчикь — скринька, шкатула,
(подорожній) — погребёць
Ларь — 1) рундук, штандари; 2) (у млині)
— скриня
Ласа, ласина — пляма (довгаста)
Ласить — плямити
Ласица, ластка, зоол. Mustela
nivalis—ласка, ласочка
Ласка — ласка, ласкавість; милування, мй-
лощі, голублення
Ласкатель — ласкавець, облесник
Ласкательный — голубливий
Ласкательство — облесність,
підлещування
Ласканіе — милування, голублення,
пестування, пещення
Ласкать — ласкавити, голубити,
пестувати, пестити, милувати, (собак) —
лащити
Ласкаться — ластитися, лащитися,
підлизуватися, підлещуватися,
підлабузнюватися, примйлюватися
Ласковость — ласкавість і
Ласковый, во — ласкавий, во
Ластиться — лащитись, лакузитись
Ластовень, рос. Vincetoxicum officinale
Monch. — бородач, зміячий корінь,
ранник, стручки, ломиніс
Ластовица — ластка, ластівка (клин в
сорочці під пахою)
Ласточка— 1) д. Ласица; 2) пт. Hirundo
urbica—ластівка, (здр.)—ластівочка,
ластівонька, (мале) — ластівеня,
ластів'я, -тко
Ласточкинь — ластів'ячий, ластівчаний,
ластовйций
Ласть — 1) міра A2 четвертей); 2) вага
A20 пудів)
Латина — лата
Латникь — панцерник
Латунь — жовта мідь, мосяж
Латунный — мосяжний

Латы
181
Лёнъ
Латы — панцер, тилягй
Лафа — зиск, удача; лафа
Лафетъ — лафет (коло гармати)
Лацкань — одворот (в одежі), кляпа
Лачуга, лачужка — хатина, хатчина, хйжка,
халупа, халупка
Лаять — гавкати, брехати, (про багатьох
собак) — валувати г
Лбовый — лобовий, череповий, чільнцй
Лганьё — брехання, брехня, брёхн), бріхні
Лгать — брехати, (инколи),— побріхувати,
(за другим) — підбріхувати
Лгунишка — брехунець, брехачка
Лгунъ — брехун, брехач, плетюга, (дуже
здатний брехати) — чистобреха, ско-
робрёха, (що багато бреше) — сто-
броха, (що помагає другому
брехати) — підбрехач
Лгунья — брехуха, брехунка, брехачка,
брёхтя
Лебеда, рос. Chenopodium і
Artriplex—лобода, (стебло її) — лободйна,
(зроблений з неї) — лободяний
Лебедёнокъ—лебедя, -тко, (мн.)—лебедята
Лебёдка —1) лебідка, лебёдка, лебі(е)дочка,
лебі(е)донька, лебедиця, лебедя-
ночка; 2) коловорот
Лебедь, пт. Anser cygnus — лебідь
Лебезить — крутитися, звиватися,
дрібцювати (перед ким), лабузитися,
підлещуватися (до кого)
Лебяжіи — лебединий, лебедячий, лебедій
Левкасить — ґрунтувати
Левкасъ — ґрунт (ґрунтова фарба)
Левкой, росл. —левконія, Matthiolla incana
Левъ — лев, (здр.) — лёвик, (мн.) — левй
Легатъ — посланець, легат
Легель — лежак (в будові)
Легендарный — легендарний, лєґендовий
Легенда — легенда
Легкій, легко — лёгкий, легко; вільний, но;
(про їжу) — варкий, легкостравний;
(про повіз) — роскотистий; (про
землю) — пухкйй. — Лёгокъ на пом инь —
про вовка помовка, а вовк і в хаті. —
На лёгкую руку — на швидку руку,
абй-як. — Лёгкаго поведешя (про
жінжу) — повія, слаб(к)а на утори
Легковатыи — полегкий, легковатий
Легковоспламеняемый — палючий, палкий,
займистий
Легковой — лёгкий, легкотяглий
Легковой извозчикъ — легкотяглий візник,
дорожкарь ,
Легковьріе — легковірність
Легковьрный — легковірний
Легковесный — лёгкий, легковагий.
Лёгкое, (мн.) легкія—легке, легкі(и), легеня,
легені
Легкомысленность — легкодумність,
нерозважність
Легкомысленный—легкодумний,
нерозважний
Леї комьісліе — легкодумство,
легкодумність
Лёгкость — легкість, легкота
Легконогій — легконогий
Легкоплавкій — топнйстий
Легонькій, легонько—легенький, ко,
повільний, но, поволі, злегенька
Легохонёкъ — легесенький, легесенько
Лёгочный — легковий, легён(ьо)евий
Легочный лишай, мохъ, рос. Sticta pulme-
nacea Ach. — дубова лапа
Легчать — лёг(к)шати, відлягати
Легче—лёг(к)ше, латвіше.—Ему легче
сделалось — йому полегшало, легше стало
Легчить — легчити
Ледвенецъ, рос. Lotus corniculatus L. — го-
рйц(ь)віт, горобиний горошок, лядве-
нець, перстенець, тройчйсте зілля
Леденецъ — цукор перепалений, смокту-
нёць, льодунчик
Леденить — ледув^тити, крижнйти
Леденьть — леденіти, крижніти, ледув^ті-
ти; (про тіло) — клякнути, дубіти,
холонути
Ледешникъ, пт. Alcedo ispida — зимородок
Ледникъ — льодовня, льоднйк, ліднйця,
леднйця; (глетчер) — ледовёць,
крижана річка
Ледовитый — льодовий, крижаний
Ледовщикъ — льодовник, битёльник
Ледокольный — льодорізний
Ледокольня — льодорізня
Ледоходь — скрес льоду t
Ледорьзъ, ледоколъ — л ід о різ
Лёдъ — лід, крйга, (на річці дрібний) —
шерех, шерешень, шаршінь, (з снігом)
— сало, (на дорозі) — голощок
Лединка — громак; лідянка, льодівка,
крижинка
Ледяной — ледянйй, льодовий, крижаний.
— Ледяная сосулька — бурулька
Лёжа — лёжма, лёгма, ліжма, лежачи,
навлежачки
Лежалый — злёглий, злежалий, завалящий
Лежаніе — лежання, лежня, лежанка
Лежанка — 1) лежанка, припічок; 2) триба,
трибок (у млині)
Лежать — лежати
Лежебокъ — лежень, лежун, лежух, леж-
нюга, лежнюка, леґа, леґарь,
лежачка, легёза, легёйда, полежай,
полежаха, вайло
Лежень — лежень, леґарь, підвалина
Лезвіе — лёзо, лёзво, гострій, гостриця;
жало
Лексиконъ — словник, слрварь, словнйця
Леліять — леліяти, леліти, пестувати,
пестити, милувати, голубити
Лемехъ, лемешъ — леміш (коло плуга)
Ленникъ — льонок, Linaria vulgaris
Лента, ленточка — стьожка, стьожечка,
застіжка, ?йнда, брндочка,
(широка) — стрічка, стрічечка, (червона,
вовняна) — жйчка, (оксамитова) —
оксамитка, (до коси) — кіндяк, скін-
дяк, (що зав язує кінець коси) —
кісник, кісничок, підкісник, вйпліток;
смуга
Ленточный — стьожковий, биндовйй, стріч-
ковйй: кіндяковий; смуговий
Лёнъ, рос. Linum — льон. —Жёлтый лёнъ,
L. flavum L. — жовтий льон, вй-
тошник, завйвошник

Леопардовый
182
Линючесть
Леопардовый—леопардовий, лямпартовий
Леопардъ, зоол. — леопард, лямпарт, Leo-
pardus
Лепестковый — пелюстковий
Лепестокъ — пелюстка, пелюсточка
Лепетаніе — лепетання, белькотання;
щебетання
Лепетать — белькотати, белькотіти,
лепетати, лопотіти. Д. ще
Говорить
Лепетливый — лепетливий, белькотлйвий
Лепетунь — лепетун, белькотун
Лепетъ — лепет, белькот
Лепёха, лепёшка — 1) корж, коржик,
перепічка, підпалок (трохи підпечена),
горохв'яник (з гороху), медівник (з
медом), маківник (з маку з медом),
мандрйка (з сиру з яйцями), мнйшка
(з тіста з сиром), варениця,
варяниця (варена з тіста), жйляник,
жйлавок (пісний в Жилавий
понеділок); 2) г(о)ерге(о)па, гаргара
(гладка жінка) г
Леса — волосня, волосінь (до вудки)
Лестный, но — 1) лёсний; 2) леслйвий,
лестивий, принадний, знадний; 3)
похвальний
Лестовка — чотки (у роскольників)
Лесть — лёстка, лесні, лестощі, влещування,
лесть, підлещування, похлібство. —
Лестью добиваться, льстить—лёстка-
ми, лестівочками підходити. Лестю
упадати — поддабриваться
Леташе — літання g
Летаргія, летаргическій — летаргія, лєтарґ,
обмирання, замирання;
летаргічний ,
Летать — літати, (швидко і сильно) —
шугати г
Летокъ — вічко, очко (в улику)
Летучесть — летючість
Летучій—летючий. —Летучая мышь, Vesper-
tilis — кажан, лйлик, лёлик. —Летучій
отрядъ — летючка
Леть — летіння, літ, лет, льот. — Лётомъ,
лёткомъ,— миттю, вльот
Летьніе — летдння
Летьть — летіти, линути
Летяга, зоол. — політуха, Pteromys volans
Летчикъ — літун
Лечь — лягти, (про кількох) — полягати
Лещедь — лещата, щипавка
Лещевина — лящйна
Лещица, рос. Isopyrum L. — пукалка
Лещъ, риба Cyprinus brama — лящ, Abramis
brama — таранник (з породи лящів),
густря, підлящ, підлящик
Лжемудрствовать — фальшиво, криво
мудрувати
Лжемудрый — лжемудрий, фальшивомуд-
рий
Лжеприсяга — кривоприсяга
Лжесвидетель — кривоприсяжник,
неправдивий с(ь)відок
Лжесвидетельство — лжес(ь)відоцтво,
криве, фальшиве с(ь)відкування
Лжесвидетельствовать — не по правді,
криво с(ь)ідчити (на кого)
Лжеученіе — облудна, фальшива наука
Лжець — брехун
Лжеучитель — лжеучитель, фальшивий
учитель
Лживость — брехливість
Лживый — брехливий, неправдивий
Ли — чи?
Либо—або.—Кто-либо—хто-нёбудь, абй-хто. —
Какой-либо—який-нёбудь, абй-якйй. —
Гдь-либо—де-нёбудь, абй-де.—Когда-
либо —колй-нёбудь, абй-колй.—Куда-
либо — куди, кудй-нёбудь, абй-куди. —
Который либо — котрйй-небудь,
якйй-нёбудь.—Что либо—що-нёоудь,
абй-що
Ливанъ — ладан, ливан
Ливень — злйва, ливнйй дощ, залива
Ливеръ — 1) гусак, бебёшки, утрібка, лі-
вар; 2) духовик
Ливмя лить (про дощ) — лйти як з відра,
цюрком лйти, обвалом лйти
Ливрея — либерія, барва
Лигатура — сплавність, лігатура
Лизать — лизати, лизькати
Лизаніе — лизання, лизькання
Лизоблюдь — д. Блюдолизъ
Лизунъ, лизунья — лизун, лизуха
Ликвидационный — ліквідаційний
Ликвидація — ліквідація
Ликвидировать — ліквідувати
Ликёръ — лікер ,
Ликовать — радіти, тішитись, ликувати,
веселитися t
Ликованіе — радіння, тішення, ликування
Ликъ — Г) хор; 2) образ, облйчча, лик
Лилейный — лілійовий, лелійний
Лилея, лилія, рос. Lijium candidum L. —
лілія, лілея, лелія, крин. — L. Marta-
gon L. — лісова лілея, маслянка,
масляночка
Лиловый — бузковий, фіялковий, масапо-
вий. — Тёмно-лиловый — вишневий
Лимонадь — цитриновий напйток,
лимонада
Лимонный — цитриновий, лимоновий
Лимонь, рос. Citrus medica — цитрина,
лимона
Лимфа — пасока
Лимфатическій — пасоковий
Лимфатическіе сосуды — пасокові жили
Линеваніе — линіяння, линювання,
графлення
Линевать — л(и)ініяти, л(и)інювати,
графити t {
Линейка — линійка, лінійка
Линейный — линійний, лінійний
Линейчатый — лі(и)нійчатий, лі(и)ніюватий
Линія — 1) лінія, ленія, лйнія, риса, риска,
пруга, пружок; 2) лава, ряд; J)
покоління, коліно, рід; 4) перія, ряд
(хат, крамниць, вулиць)
Линный — линюк, линець
Линовище — линовище, кожушок (гадюки)
Линь, риба Cyprinus tinea — лин, (здр.) —
линок, (м'ясо) — линина
Линючій — линюч(щ)ий
Линючесть — линючість

Линяніе
183
Лишать
Линяніе — линька, линяння
Линять — 1) линяти, облазити, падати;
2) блякнути, блокувати, здавати,
половіти, облазити
Липа, рос. Tilia L. — липа, липина, (здр.)
— липка, лйпонька
Липецъ—липець (про мед з липового квіту)
Липкій — липкий, липучий, беркий, чіпкий
Липкость — липучість, липкість
Липнуть — 1) липнути; 2) чіплятися
Липнякъ — липняк, липина (липовий ліс)
Липовый — липовий. — Л. кора — лико
Лира — ліра, рёля
Лирическіи — лірний, ліричний
Лиса, лисица, лиска — 1) Canis
vulpes—лисиця, (здр.) — лисичка, (самець) —
лис, лисовйн; 2) штельвага (у возі)
Лисёнокъ — лисеня, лисиченя, лисятко
Лисицынъ, лисій — лисячий, лйсовий
Лисохвостъ, рос. Alopecurus pratensis L. —
пирій
Лиственница, рос. Larix L — сосна,
модрина, чубатник
Листва — листя, листва, (у городини) —
гйча,гичка, бадилля
Лиственный — листв'яний, листяний,
листовний, листатий
Листвовьть — листвіти
Листель — лиштва
Листовой — листовий
Лист, листикъ — лист, листок, листочок,
(паперу) — аркуш, аркушик, (спідня
сторона рослинного листа) — підбіл
Листообразный — листуватий
Литавры — котли, таламбаси
Литаврщикъ — довбиш, котляр
Литвинникъ — вужалка, ужавка
Литейная — ливарня, лиярня, гісерня
Литейный — ливарний
Литейщикъ — ливарник, котляр, гісер
Литераторъ — письменник, літератор;
(зневажливо) — письмак, писака
Литература — письменство, література
Литой — виливаний, дутий
Литургія — служба Божа, літургія
Лить, ся — 1) лйти, ся, сипати, ся, (багато
разом) —,бурити, (струєю)—дзюрчати,
дзюркотіти, дзюрити, (про кров) —
юшити; 2) виливати, ся
Литье — лиття
Лифъ — стан (в одежі)
Л ихачъ — хват, зух, одчайдуша, басун (про
коня)
Лихо — лихо
Лихой, лихо — 1] лихий, злий, лихо, зле;
2) хватськии, завзятий, (про коня) —
баский t
Лиходьй, ка — лиходій, ка
Лихоимецъ — хабарник, хапун
Лихоимный — хабарний, халтурний
Лихоимство — хабарство, хапунство
Лихоимствовать — хабарювати, хабарити
Лихорадка, Febris — лихоманка, трясця,
трясовйця, пропасниця,
хйндя.—Жёлтая
лихорадка—корчій.—Изнурительная лихорадка — гнітючка
Лихорадочный—лихоманський, трясцевйй,
пропасницький. —Лихорадочная трава,
рос. Gratiola offlcinalie —
золототисячник, дрисливець
Лицевать—лицювати. — Лицованный—л и-
цьований, перелицьований
Лицевой—лицевий, верхній. —Лицевая
сторона — з лиця, лице
Лицедьй, ка — лицедій, ка
Лицедьйствіе — лицедійствр
Лицедьйствовать— 1) лицедіяти; 2) (у)вда-
вати t t
Лицезрьніе— лицезріння, глядіння,
споглядання t
Лицезрить — лицезріти, дивитись на,
глядіти, споглядати
Лицемірить — лицемірити, вдавати,
прикидатися, фальшувати; облужувати
Лицемьріе — лицемірство, фальш, облуда
Лицемерный — лицемірний, облудний,
фальшивий, нещирий
Лицемьръ — лицемір, облудник
Лицепріятіе — спрйятельство, лицеприят-
ство
Лицеприятный — сторонничий, спрйятель-
ський
Лицеприятствовать — спрйятельствувати,
відноситись, ставитись до кого зі
спрйятельством
Лицеочертаніе — облйчча; обрис лиця
Лицо — 1) лице, облйчча, вид, твар,
(зневажливо) —пйка.—Къ лицу, не къ лицу
— до лиця, не до лиця. — Лицомъ къ
лицу — лице в лице, око в око, віч-у-
віч. — Переміниться въ
лиць—змінитися на виду. — Хорошъ, хороша
лицомъ — гарний, хороший, ша на виду,
на вроду, на вйгляд; 2) особа,
персона. —Знатное лицо—значна особа. —
Частное лицо—приватна особа.—Смо-
трьть на лица — вважати на кого;
3) особа, дієва особа, лицедій (в
драматичному утворі); 4) лице, перед. —
Лицомъ, на лицо — лицём, на лице,
спереду, — На лиц9, наличными—гото-
вими грішми, готівкою, готовйзною.
— Bet» были на лицо — всі були
присутні
Лицовка — лицювання
Личико — лйчко, лйченько, видок, видочок
Личина — личина, налйцина, машкара
Личинка — (х)гробачок, гусінь, (хрущів)
*а, (мух)
мухимка
борозняк, (бджіл) — черва,
Лично — особисто, наочне, доочне. —Лично
знать кого — знати особисто
Личность — особа, особистість, персона
Личный — особистий, персональний,
особовий
Лишавый, лишаеватый — лишаюватий
Лишай, Impetigo — лишай, (особливий) —
щетрячка, (на дереві) — лишай, об-
рісник
Лишать, ся, лишить, ся — позбавляти, ся,
утрачати, збуватися, позбавити, ся,
утратити, збутися. — Лишить кого
ждізнії — зігнати, згубити з с(ь)віту,
віку збавити, позбавити ркиття. —
Л. себя жизни — самому собі смерть
заподіяти. —Лишиться здоровья —*стра-

Лишекъ
184
Лопата
тити здоровля, збутися здоровля. —
Лишить кого ума — розуму позбавити,
відбити глузди. —Лишиться
ума—позбутися розуму, збезглуздіти,
збожеволіти, здуріти.—Лишить кого права
слова — одібрати слово, позбавити
* слова, замкнути уста. — Лишиться
чувствъ—зімліти. — Лишиться силы—
виснажитися, висилитися,
знесилитися, знемогтися. —Лишенный —
позбавлений
Лишекъ — лишка
Лишеніе—позбавлення, втрата.—Лишенія
— недостатки, злидні
Лишній — лйшній, залйшній, зайвий,
гулящий, (про землю) — ваканцьова,
вакуюча, (про гроші) — лежані
Лишь — лиш, тільки, ледве, скоро, (й)но.
—Лишь бы — аби, абй-б, абй-то(но),
колй-б но. — Лишь бы что —
абищо . — Лишь бы гдь—абй-де. — Лишь
бы что—абй-що
Лобанъ, лобастый — лобань, лобатий
Лобзаніе — цілування, цілунок
Лоб(ы)зать, ся — цілувати, ся
Лобковая кость — пороги
Лобный — 1) лобовий, чільний, чоловий;
2)карний
Лобокъ — лобик
Лобь — лоб, чоло
Ловець — ловець, мисливець
Ловеласъ — зальотник. джиг(ґ)ун, жени-
хайло, дівчук, бабій, вечернйшник,
волоцюга
Ловеласничать — волочитися
Ловить, ся — ловити, ся, хапати, лапати,
(навперейми) — переймати, (арканом)
— арканити, (сачком) — сачйти
Ловкій, ко — 1] зручний, но, влучний;
2) моторний, спритний, но, хват-ський,
(до влучання в мету) — влучкйй
влучний
Ловкость — зручність, моторність,
жвавість, спритність
Ловленіе, ловля — ловіння, (в)лови
Ловушка — пастка, лабети, хапка, лапка
Ловчій — ловчий, ловець; псярник
Ловь — лови
Логовина — лощина, влоговина, западина,
падь
Логовище — лігво, логовисько, кубло,
барліг
Логь, ложбина — жолобина, яруга, діл,
видолинок
Лодка, лодочка — човен, (здр.) — човник,
човничок; каюк, каючок, (без
обшивки, хибкий) — душогубка, (з
дощок) — баркас, баокасик, шаланда,
(довгий) — дуб, дубок, (з щоглою) —
оайдак, байдачок, (запорізька) —
чайка
Лодочникь — 49ВЄННИК, човняр, баркас-
ник, перевізник
Лодочный — човновий, човённий, каюко-
вий, баркасовий, байдаковий
Лодыга,, лодыжка, анат. Malleolus — паця,
кісточка, щиколотки
Ложа — 1) приклад (рушниці); 2) ложа (в
театрі)
Ложбина — д. Логь t t
Ложе — 1) ложе, ліжко, ліжниця,
(нерухоме) — піл, приміст; 2) річище,
стрижень
Ложементь — шанець, окіп
Ложечникъ — ложкарь
Ложечный — ложковий
Ложжить — жолобити
Ложиться, лечь — лягати, лягти, кластися,
покластися, (про рослини) —
вилягати
Ложка — 1) ложка,
лйжка.—Разливная—ополоник, полоник, хохля, (що мішають
вариво) — варёха, вгарёжка, (що
знімають шум) — шумівка; 2) лопатень
(свердел)
Лежкомь — вздовж, ліжком
Ложность — неправдивість, брехливість,
фальшивість
Ложный — неправдивий, ф(хв)альшйвий,
брехливий
Ложь — брехня, ф(хв)альш, неправда
Лоза — 1) лоза, Salix alba L.; 2) лозина, різка
Лознякъ — лози, шелюг, шёвлюг, верболіз
Лозунгь — гасло
Локаніе — хлептання, жлуктання
Л окать — хлептати, жлуктати, хлёпати
Локализировать — локалізувати
Локомотивъ — паровіз, паровик
Локонъ — пуколь, кучер, (у жидів) — пейс
Локотной — лрктьовйи
Локотокъ — ліктик
Локоть — лікоть
Ломать — ла(о)мати, (що сухе) — трощити;
2) трясти, мняти (про слабість)
Ломаться — 1) ла(о)матися, трощитися,
(про кригу) — креснути; 2)
вивертатися, викручувалися, викривлятися;
3) полювати, бігати, тікатися
Ломбардь — л(ь)омбард
Ломить, ся—Л?(о)мати, ся.—Ломить ціну —
гнути ціну, загинати, заправляти
Ломка — ла(о)мання; злім (р. злому)
Ломкій—ламкий, ламучий; крихкий, круш-
нйй у
Ломкость—ламкість, крихкість, крушність
Ломовикъ — бендюг, плуговйк (кінь);
бендюжник
Ломовой — ломовий. — Ломовая лошадь —
д. Ломовикъ
Ломоносъ, рос. Clematis erecta All. —
ломиніс, крівавник, ломенёць; С. inte-
grifolia L. — забйй-круга, порушна
трава, галайзілля
Ломота — ломота, ломёць, гостёць (в
костях)
Ломоть — уламок, скибка, скиба, лустка,
байда (велика), байдиця, кавалок
Ломъ — 1) л(і)ом, брухт; 2) лім, (з лапками)
— лапа, (з зубцями) — к^хвус, (рос-
плесканий) — плёшня
Лоно — лоно, лоньо, груди, перса; надро
Лопанецъ — допанець
Лопаніе — тріскання, пукання; лускання
Лопасть — лопать, пелюстка
Лопата — лопата, (залізна) — заступ,
рискаль, козирь

Лопатка
185
Лупить
Лопатка — 1) лопатка, заступёць: 2)
(косарів) — мантачка; 3) /мулярів) —
шпагля; 4) лопатка, окірт (анат.)
Лопать, ся — 1) лопати, ся, тріскати,
лускати, рипатися, пукати (про шкло,
квітки); 2) трощити, тріскати, жёрти,
лигати ,
Лопнуть — лопнути, тріснути, репнути
луснути, розсістися
Лопотня — тріск, луск
Лопуха, Variolae aqueae — гвіздочки, віспа
вітряна
Лосина — лосина (лосьова шкура)
Лосинный, лосій — лосьовий
Лоскутникь — І) тандйтник, лахмітник,
старовйзник; 2) голодран(б)ець,
обшарпанець, шарпак, дрантйгуз
Лоскутный — клаптяний. — Лоскутный
рядь — товкун, точок, тандйта
Лоскуть, лоскутокь — клапоть, клаптик,
шматина
Лоскутье — клапті, шмаття; д. Лохмотье
Лоскь — лиск, полиск, глянець
Лоснистый — лисн^вий, вилйскуватий
Лосниться — лисніти, ся, лиснитися,
лишати, вилискувати, ся,
полискувати, ся
Лосньть — полискувати
Лососина — лососина
Лососій — лососьовий
Лосось, риба — лосось, Salmo salar
Лось, Cervus alces — лось, лосунь, сохатий
Лотокъ — 1) ночовки, ваганки, нецьк^и;
2) ринва, лотоки; 3) ківш, коряк, кір-
чик, корячок; 4) яндола, полумисок
довгастий
Лоть — 1) ночви, вагани; 2) лот (вага);
3) оливнйця (міряти глибиню)
Лохань, лоханка — балія, цёбёр, (на помиї)
— помийниця
Лохмотникь — д. Лоскутникь
Лохмотье — лахміття, лахмани, дрантя,
дранка, руб'я, рам'я, манаття, рйззя
Лошаденка — конячка, шкапійка
Лошадиный — кінський, конячий,
шкаповий
Лошадка — коник, конячка
Лошадь, Equus caballus — кінь, конина,
коняка, конячина, (на першому
році) — стригун; стригунець, (на
другому) — лошак, лошиця, лошачок,
лошичка, (на третьому) — третяк,
третячок, (малий на зріст) — куцан,
муцир, (поганенький) — шкапа,
шкапійка, (під верхом) — верховий
кінь, верховик, румак
Лошаково ухо, рос. Symphytum Tourn. S.
officinale L. — живокість, живокіст,
правокіст, костолом, воловий язик
Лошаковый — ослюковий
Лошакь — ослюк, віслюк (мул)
Лошая собака — вівчарка, чабанська
собака
Лошить — заорювати, від'орювати
Лощилка — гладило, клесачка, гладйльце
Лощина — д. Логь
Лощить — полірувати, клесувати, глян-
цю(у)вати
Лубяной, лубечный — луб'яний, залубний
Лубь — луб, лубок, (в санках) — глабці
Луга — галун
Луговина — цілина, новина
Луговой — луговий, лучний
Луговая рута, рос Thalictrum flavum L. —
одхасник, вередовець
Луговица, луговка, пт. Tringa vanellus —
чайка
Лугь — лука, левада, (з лісом) — луг, (на
трясовині) — оболоня, оболонь, (поле
берега) — беріг, бережина
Лудильщикъ — лудильник, мідник
Лудить — лудити, білити
Лужа — калюжа, (велика) — баюра,
(глибока) — ковбання, калабаня
Лужайка — му(о)ріг (р. мурогу, морогу),
муріжок,,мурава, травиця
Луженіе — лудіння
Лужный — калюжний, баюровий
Лука — 1) коліно, кривина, закрут; 2) лука
(в сідлі)
Лукавить — лукавити, хитрувати
Лукавство — лукавство, хитрощі, облуда
Лукавый — 1) лукавий, облудний; 2) біс,
нечистий
Лукать — кидати, шпурляти, жбурляти
Луковатый — вилукуватий
Луковица — 1) цибуля, цибулька; 2)
головка
Луковичный — 1) цибулевий, цибульний,
цибульковий; 2) цибулястий, голов-
куватий
Лукоморье — сага, морська затока
Лукошко — козуб, козубенька, (від сита) —
обичайка
Л укь — 1) лук, (здр.)—лучок.—Вооруженный
лукомъ — сайдакёр; 2) рос. Allium
Сера L. — цибуля, (здр.) — цибулька. —
Ивановъ лугь, A. ascalonicum L.—трим-
булька.—Луговой, полевой, дикій лукъ,
A. angulosum L.—скорода, заячий
часник. —Каменный лукъ, A. fistulosum L.
— татарка. —Лукъ-порей, A. Porrum
L. — праж, прас. — Лукъ зубчатый,
мелкій, рьзанецъ — тримбулька. —
Лукъ сіянець, саженецъ — сіянка,
сажанка
Луна — місяць, (ласк.) — місяченько, місяч-
ко. (Одміни місяця): молодик (або)
перша кватйра, перекрій (р.
перекрою) або друга кватйра, підпов-
ня (або) третя кватйра, четверта
кватйра t
Лунатикъ, Noctambula — снохідець, місяш-
ник, сновида, нічник
Лунка — ямк.а (в землі^, дучка
Лунный — місяш(ч)нии, місяцевий
Лунь, пт. Falco rusticolus (Circus) — сокіл-
луні?, сироватень. — Бьлъ какъ лунь
— білий, як молоко
Лупинъ, рос. Lupinus hirsutus L. — вернй-
сонце, L. alba — кохва
Лупить — лупити, облуплювати, здирати,
(шкуру) — білувати, (лушпиння) —
лущити, вилущувати, облущувати,
злущувати. —Лупленый—луплений,
облуплений, вилущений

Лупиться
186
Льсишко
Лупиться—лупитися, облуплюватися. —
Лупятся цыплята — вилуплюються
курчата
Луска — лушпина, лушпайка, шкаралупа,
(на яйці) — шкаралуща, (зб.) — луш-
• пйння
Лучевой — промінний, проміньовий
Лучезарный — проме(і)нйстий, -нястий
Лучеобразный — проме(і)нястий, проміню-
ватий
Лучеиспусканіе — промінювання, с(ь)вітло-
тёча
Лучина, ,лучину,шка — скалка, скалочка,
тріска, трісочка
Лучинный — скалковий, скіпковий
Лучной — цибулевий, цибульовий
Лучшій, лучше — кращай, є, ліпший, є, луч-
чйй, є, гарніший, є, гарніший, ,е. —
Лучше всего — найкраще, найліпше,
за всё, над усе краще. — Какъ нельзя
лучше—наисамкраще, як найкраще. —
Лучшимъ сдьлаться — покращати,
поліпшати, погарніт(щ)агти
Лучъ — промінь, (зб.) — проміння, парус,
(мн.)—/гаруси. — Испускать лучи —
променіти
Лущеніе — вилущування
Лущить, ся — лускати, ся, лущити, ся,
лузати, лузгати, ся
Лыжа—лижва, (мн.)—лижви. — Навострить,
направить лыжи — дати драла,
дременути, чкурнути, п'ятами
накивати
Лызнуть — втіктй, чкурнути
Лыко — лико, (здр.^ — личко
Лыковый — личаний. — Лыковые лапти —
личаки
Лысина — лисина, пліш
Лысуха, пт. Fulica atra — лиска
Лысый — лисий, лисак, голомозий
Льісіть — лисіти
Львёнокъ — левчук, левенятко, лев'ятко
Львиный—левовий, левів. —Львиный хвость,
львинохвостъ, рос. Leonurus Cardia-
са L. — глуха кропива, кропйвни-
чок, сйндра. — Львиная лапа, рос.
Alchimilla vulgaris L. — приворотень.
—Львиный зубъ, рос. Taraxacum Dens
Leonis Desf. — кульбаба, баранки,
летючки
Львица — левиця, левйха
Льгота — вільгота, пільга
Льготный — вільготний, пільговий
Льдина, льдинка — крижина, крижинка;
крига
Льдистый — льо(е)дйстий, крижастий
Льзя — можна
Льнуть — липнути, припадати, тулитися,
горнутися, пригортатися
Льнянище — льонище
Льнянка, рос. Linaria vulgaris Mill. —
дзвоники, зайців льон, ленок, льонок,
моложничок, остудник, чистець, сто-
головник,сокирка
Льняный — льоннйй,ляннйй,льняний. —
Льняное масло — льонна олія
Льстець, льстивець, льстивица — лестун,
ха, влёсник, ця, облесник, ця, по-
хлібець, лизун, ха, підлиза,
підлизник, підлизуха, потакач
Льстивый — в(у)лёсливий, облесливий,
облесний, лестивий, лёсливнй,
підлесливий, підлйзистий
Льстивость — в(у)лесливість, облесливість,
підлесливість
Льстить — лестити, улещати,
підлещуватися, у(в)лещувати, облещувати,
хлібйти, підхлібуватися, ляси
підпускати
Льститься — ласитися, квапитися;
сподіватися t
Лівизна — дівиця, лдвий бік
Ліво — наліво, на ліву руку, ліворуч; ксо-
бі, соб, віщ(с)тя (на коней)
Лівша — 1) ліва рука, лівиця; 2) лівак,
лівачка, лівша, лівшун, шульга,
манько, манькут, лівкутник, лів-
кутниця
Львый — лівий, (про вола або коня, що
з лівого боку) — підручний. — Лівою
рукон) — ліворуч
Лізть — лізти, вилазити, вилізати, (на
гору, силкуючись) — дертися, снина-
тися, пнутися. —Льзть на четверень-
кахъ — рачки лізти, рачкувати. —
Льзть къ кому, куда — сікатися,
налазити, пхатися, чіплятися
Лькаревь — лікарів
Лікарка — лікарка
Лькаркинь — лікарчин
Лькарскій — лікарський
Лекарственный — ліковйй, помічний
Лькарство — л\к, ліки, лікарство
Лькарство —; лікарство, лікарювання
Лькарь — лікарь. — Лькаремъ быть —
лікарювати
Лінивець, лінивица, лінтяй, лінтяйка —
1) ледащо, ледащиця, лежень, лё-
дарь, ледарка, лежух, лёга, лодарь,
лодарка, легеза, ледацюга, нероба
(сп. р ), неробітник, ця, вайло, ва-
люка; 2) (зоол.) Bradypus — лінивець
ЛІнивость, ліность — ледацтво, ледарство
лінощі
Лінивьій, ая — ледачий, ча, лінивий, ва,
не^обітний, (трохи) — ледач(щ)ень-
кии, ка, полшкуватий, та. —Льнивыя
щи — капус(т)няк t
ЛІниться — лінуватися, ледащіти,
ледарювати, байдикувати t
Лінь — лінощі, (здрЛ — ліньки, ледарство,
ледацтво. — Напала лінь — лінощі,
баглаї обсіли t
Ліпить — ліпити, зліплювати, (тісто) —
бгати g
Ліпиться — 1) ліпитися, зліплюватися;
2) тулилися t
Ліпка — ліпіння, ліплення
Ліпкій — липкий, беручкий
Ліпной — ліпний
Ліпщикь — ліпник, ліпарь, ліпак
Ліса — рештування, рештунок, рештовання
ЛІсенка — драбинка, драбиночка, східці
Лісина — цівка, деревина
Лісистьій — лісистий, лісний
Льсишко — лісок, гайок

Льсникъ
187
Людность
Льсникъ, льсовщикъ — 1) лісник,
карбівничий, побережник; 2) лісник,
лісовик (що торгує лісом)
Лесничество — лісництво, господарство
лісове
Льсничій — лісничий
Льсной — лісовий, гайовий. — Лісная
фисташка, рос. Staphylea pinnata L. —
клокйчка, дерево клекочка. —Лісная
фіалка — підлісок
Льсоводство — лісництво
Льсовой — лісовий, гайовий
Льсокъ — лісок, гайок, гайочок
Лісопильня — лісорізня, пильня, трачка,
(водяна) — тартак
Льсопромышленникъ — лісопромисловець
ЛІсоськь — дільниця, ділянка
Л Істница, льстничка—драбина, (здр.)—дра-
бйнка, (бокові її частини)
—полудрабки, драбцнище, штаги,
(поперечні) — щаблі, (нерухома) — сходи,
східці, ступанка, (бокові частини в
ній) — поручі, поручні, поручини,
поручча
Льстничный — драбйновий; східцевий,
сходовий
Лісь — ліс, (здр.) — лісок, лісочок,
(невеликий) — гай, гайок, гайочок, (в яру) —
байрак, байрачок, (в долині) —
діброва, (здр.)—дібрівонька, (молодий)
— молодник, молоднячок, (дрібний)
— чагарь, чагарник, кущі,
(вирубаний) — вируб, зруб, когзчі,
(вигорілий) — вйгорь, (великий і густий) —
пуща, (цілинний) — нётря, нетрі, (під
горою) — стінка, (що виткнувся в
поле смугою) — перелісок, (над
річкою) — луг, (березовий) —
березина, березняк, (дубовий) — дубина,
дубняк, (боровий) — бір, (вільховий)
— ольшйна, вільшина, олішняк, (орі-
ховий)—ліщина. — Лісь лиственный,
чорный — листв'яний, листовний ліс.
— Льсъ красный, хвойный — чатйн-
ний, боровий ліс, бір. —Дьвственный
льсъ — праліс
Літній — літній, — Літнєє жилье — літняк
Літо — 1) літо, літечко, (літо під кінець)
— дроковйця, кйвень, (стан погоди
лугом)—полггтя, політок. —Л ьтомь—
літом, у(в)літку, вліті, облітку,
літньої доби. — Въ разгарі літа — в
ррсповні літа. — каждое льто — що
літа; 2) вік. — Зашихъ льтъ — вашої
доби, вашого віку. — Въ преклонныхъ
льтахъ — у похилих літах
Льтовать — літувати
Льтописатель, літописець — літописець
Льтопись — літопис
ЛІторосль — пагін, паріст, літорост, літо-
росток
ЛІтосчисленіе,— літочислення
ЛІтось — торік f
Літошній — торішній
Лічебникь — лікарник
ЛІчебница — лікарня
ЛІчебньїй — лікарський, лікарний
Ліченіе — лікування, гоїння, курування
Лічить, ся — 1) лікувати, гоїти, ся, куру-
вати, ся; 2) лікарювати
Лічуха, рос. Medicago falcata L. — буркун,
бурунчук, черевршник, М. sativa —
буркунёць, мишій степовий
ЛІшін — лісовик, лісун, полісун
Любвеобильный—люб'ячий, повний любови
Любезникъ — зальотник, любас, милун
Любезничанье — зальоти, женихання,
залицяння, лицяння; примиляння
Любезничать — женихатися, лицятися,
залицятися; примилятися
Любезность— 1) люб'язність, приємність;
2) ввічливість, ґречність
Любезный— 1) люб'язний, милий, примйль-
ний; 2) ввічливий, ґречний
Любимець, любимица — улюбленець,
улюбленка, милованець, милованка,
любчик, любка, коханець, коханка, (у
цілої родини) — рідокоханець, (про
дітей) — малий, мазун, ка
Любимый — любий, коханий, улюблений,
укоханий
Любитель, ница — любитель, ка, любёць,
аматор, ка, прихйлець; охочий (до
чого)
Любить, ся — любити, ся, кохати, ся,
милувати, ся (останні два дієслова
вживаються переважно що до
відносин між людьми, найбільше що
до любощів), (про парубка й
дівчину, що подали слово) —
женихатися
Любоваться — любувати, ся, милуватися
(з чого і чим)
Любовникъ, ца — полюбовник, ця,
коханець, коханка, милун, милунка
Любовный—любовний.—Любовный напи-
токъ — пиття, любощі, кохан-зілля
Любовь — любов, кохання, (здр.)
—коханнячко, закохання, любощі, любощі-
мйлощі. (Окрім першого, всі
останні прикладаються тільки до
відносин між людьми що до
любощів). — По любви — по любови, по
люоости, до любови.—Съ любовью—
залюбки
Любодій — любодій, роспустник
Любознательность — цікавість,
допитливість, довідливість; замилування до
наук, охота до наук {
Любознательный — допитливий, довідли-
вий; охочий до науки
Любой, любо — любий, любо
Любопытный, но — цікавий, во
Любопытство — цікавість
Любопытствовать —- цікавитись
Любострастіе — похіть, похітливість, слас-
нота
Любострастный — похітливий, сласний
Любостяжаніе — захланність, хапчйвість
лапчйвість
Любостяжательный — захланний, хапчйвий,
лапчйвий
Любушка — любка, коханка, коханочка
Люди — люди(е) (
Людишки — людці
Людность — людність

Людный
188
Маленькій
Людный — людний, мирний
Людоьдъ — людоїд, людожера,
песиголовець
Людская — челядницька, челядня
Людской — людський, людяний
Людскость — людськість, людяність
Люкъ — 1) люк (на суднах); 2) ляда
Люлі — люлі, люлю
Люлька — колиска, колисонька, люля
Люлюкать — люляти
Люстра — люстра
Люстриновый — люстриновий
Люстринъ — люстрин
Лютеранинъ — лютер, лютеранин
Лютикъ, рос. Ranunculus acris L. —
козелець, дрібноц(ь)віт, жовтобрюшник,
ломатник, маслянка; Aconitum Na-
pellus L. — борёць
Лютость — лютість
Лютый — лютий
Лютьть — лютіти, лютішати
Люцерна, Medicago sativa — люцерна,
равлйнник
Лягавая собака — вйжел, Canis avicularis
Ляганіе — ф(хв)ицання, вйхання, брикання
Мавзолей — мавзолей, мавзолёум,
надгробок
Мавротъ, рос. Cytisus biflorus L'
Her.—зіновать, дереза, рокитовий кущ
Магазинный — магазиновий, склеповий,
гамазёйний
Магазинъ — магазин, склеп; гамазея,
гамазей, шпихлір.—Книжный магазинъ—
книгарня
Магарычъ — могрйч, могорич, (сватам, як
приймуть хліб, пов'яжуть їх) — по-
в язан
Магикъ — чарівник, магик
Магиль — маґоль, магіль
Магистратъ — ратуша, магістрат
Магическій — чарівний, чародійний, ма-
гйчний
Магія — 1) магія, чорнокнйжство; 2) чари
Маглевать — маґлювати
Магнать — магнат
Магнитить — маг(ґ)нитувати, маґнесувати
Магнитный — маг(ґ)нйтовий, маґнесовий
Магнить, Magnes — маг(ґ)нйт, маґнес,
морське залізо, тягунёць
Магь — чарівник, маг
Маеранъ, рос. Origanum Majorana
L.—майоран, майорці, розмайран {
Мазалыцикъ, ца — мазільник, ця, мастіль-
ник, ця f г
Мазаніе — мазіння, мащення, мащіння;
шмарування t
Мазанка — мазанка, лшлянка
Мазать, ся — мазати, ся, мастити, ся,
ш(с)марувати, ся, (брудно) —
ялозити, (мов би квачем) — квацювати. —
Мазаный — мазаний, мащений, шма-
рований
Мазилка — 1) квач, (здр.) — квачик, мазило,
(здр.) — мазйлка, помазок; 2) шмаро-
Лягать, ся, лягнуть — ф(хв)ицати, ф(хв)йц-
нути, вихати, вихонути, брикати, ся,
брикнути
Лягливый — брикливий
Лягушёнокъ — жабеня, -тко
Лягушечій — жаб'ячий
Лягушечникъ, рос. Hydrocharis Morsus Ra-
nae L. — жабурник
Лягушка, Rana — жаба, (здр.) — жабка,
(велика ряба) — ропуха; (що дуже
плигає) — скакилюха, кракавка (на
дереві)
Лягушкинъ — жабин, жаб'ячий.
Лягушникъ — 1) д. Лягушечникъ; 2) рос.
Ranunculus С. Bauh. — ж^бинець,
лютий ц(ь)віт, болотяне зілля,
козелець
Лядвея — стегно, (здр.) — стегенце
Лядь — халепа, пригода. — Ну те кь ляду! —
геть к бісу, до біса, іди геть!
Лямка — ляма, лямина, тягло, шлея
Ляпать — ляпати, ляпкати
Ляпись — пекельний камінь, ляпис, Argen-
tum nitricum
Ляшка — стегно, (здр.) — стегенце
воз; 3) маляр, квачомаз, богомаз (що
малює образи)
Мазильница — мазниця
Мазка — мащення
Мазурикъ — пройдйс(ь)віт, злодіячка
Мазурка — мазурка, мазур
Мазь — 1) масть, мастило, мазь; 2)
шмаровидло, коломазь
Май — травень, май
Майка — 1) ком. Scarabaeus melolontha —
хрущ; 2) майка, шпанська мушка
Майникъ, рос. Majonthemum bifolium L. —
заяча кров, заячі вушка
Майонезъ — драглі, холодець
Майскій — маиовий, травневий
Майсь, рос. Zea Mays — д. Кукуруза
Маканіе — мачання, вмочування
Макать, макивать — мачати, вмочувати
Маклерить — махлювати, факторувати
Маклерскій — махлярськии, факторський
Маклерство — махлярство, факторство,
факторування
Маклеръ — махляр, махлір, фактор
Маковица, маковка—маківка,
(здр.)—маківочка, маківонька
Маковичный — маківчаний
Маковникъ — маківник, макаґйга
Макушка — маківка
Макъ, рос. Papaver — мак. — Сльпой макъ,
P. orientale L. — сліпий мак, сліпак.
— Макъ самосьйка, P. Rhoeas L. —
видюк, видюх, мачок, зіркатий мак,
зіркач, падалишний мак
Малахай — капелюх, шапка з капелюхами
Малдавошка, Pediculis pubis — площйця,
підмуденна гнида; мандавошка
Малеваніе — малювання
Малевать, ся — малювати, ся
Маленькій — маленький, маненький, (дуже)

Маленько
189
Маменькинъ
— малесенький, манёсенький,
малісінький, манісінькийз малюсінький,
манюсінький, манюній, манюнький
Маленько — трошки, трішки, тро(і)шечки,
тріні, трісі, крйні
Малецъ — хлопець, хлопчик, хлоп'я, малий,
малюк, (зб.^—малеча
Маликъ — заячий слід
Малина, рос. Rubus Idaeus L. — малина. —
М. каменная, R. saxalilis L. — д. Ka-
меника
Малинный — малиновий {
Малиновка — 1) малинівка (наливка);
2) пт. Motacilla salicaria — очеретянка
Малиновый — кармазиновий (колір),
малиновий
Малить, ся — малйти, ся, зменьшувати, ся
Малка — 1) шмйга (у столярів^; 2) ме(и)-
зйнка, ме(н)зйночка (наймолодша
дочка)
Мало — мало, не багато, 6(б)маль, на
омаль, трохи, тро(і)шки. —
Мало-помалу — потрохи, потроху, помало,
по малу-малу, по малу-малу, по волі,
спокволу
Маловажность — маловажність, дрібниця
Маловажный, но — маловажний,
малозначний, но, малекуватий, то
Маловато — маловато, небагато, 6(б)маль,
замало, намаль, омалкувато
Маловатость — помалість
Маловатый — маловатий, помалий
Маловременный — короткочасний, недовго-
часовий
Маловременность — короткочасність, не-
довгочасовість
Маловьріе — малодірство
Маловьръ — маловір, недовірок, ка
Маловьрный — маловірний
Маловьсность — легковагість
Маловьсный — легковагий
Маловьтріе — малий вітер ,
Малодушество — малодушність, зневірство
Малодушествовать — спадати духом,
зневірятися, нидіти
Малодушцый — легкодухий, малодушний,
зневіра
Малоземельный — малоземельний
Малозначительность — малозначність
Малой — 1) хлопець (слуга). — Малой! поди
сюда! — ХлопчеГідй-но сюди; 2)
парубок, хлопець
Малоизвістность — маловідомість
Малоизвестный — маловідомий
Малоимущій — незаможний, маломошний
Малоискусный — недотепний, недотёпа,
невмілий, нездольний
Малокровіе — малокров'я, малокровність,
оліднйці
Малольсіе — малолісся
МалолЬтіе, малолітство — мальство,
малоліття, недолітство. — Сь малольтства
— змалку, змалечку, з мальства
Малолітній, малольтокь — малолітній, ма-
лоліт, малоліток, недолітний,
недоліток
Малольтство — малоліття, малолітство,
недорослість
Малолюдіе, малолюдность — малолюдство,
нелюдність
Малолюдный — малолюдний, нелюдний
Мало-мальски — мало-намало,
скільки-небудь, хоч трошки
Маломощность — малосйлість, несила
Маломощный — малосилий, малосильний,
кволий , t
Маломьрный — маломірний, недомірок
Малонаселенность — малонаселеність,
малолюдність
Малоопытность — малий дос(ь)від, мало-
дос(ь)відченість ,
Малоопытный — малрдос(ь)вщчений
Малопоместный — дрібноземельний, неве-
ликоземёльнии
Малорослость — малий зріст,
низькорослість
Малорослый — низькорослий, малий,
куций, невеликий на зріст
Малосвьдущій — малознаючий
Малосиліе — малосйлля, кволість g
Малосильный — малосилий, маломіцний,
недужий, кволий, легкосйлий
Малосложный — малоскладнйй
Малость — 1) малість, малйзна; 2)
дрібниця, дещиця, дурниця
Малоумный — недоумкуватиц, недоумок;
пришелепуватий, недоріка
Малоупотребительны^ — маловживаний
Малоцьнный — малоцінний, не коштовний
Малочисленный — нечисленний
Малый— 1) малий, невеликий.—{Малыя
діти — малі, дрібні діти, діточки. —
Малъ мала меньше (про дітей) —
одно одного менше. — Безь малаго —
трохи не, мало не
Малышъ—малий, малюк, маленя, -тко,
маля, приземок, (в жарт) — куций, ку-
цак, курдупель
Мальва, рос. jylalva L. — калачики,
проскурки, зінзівер, дзіндзівер; Althaea
officinalis — рожа
Мальга — 1) малюк, малючок, маля,
Малишко, (в жарт) — пуцьвірінок, (зб.)
— малеча, дрібнота, дріб'язок;
2) (про рибу) — мільга, мілька, мулька
Мальчёнко — хлоп'я, хлопча, хлопчатко
Мальчикь — хлопець, (здр.) — хлопчик,,
хлоп'я, -тко, хлопча, -тко,
(поб.)—хлопчина, хлопчак, хлопцюга,
хлопчисько, (більшенький) — парубійка
Мальчишка — хлопча, хлоп'я, хлопчук;
шмаркач
Мальчугань —^хлопча, хлопчина
Мальть — маліти, зменшуватись
Малютка, малюточка—дитинка, дитинча,
(немовляче) — немовлятко, мали,
малятко
Малярить — малярувати
Мама, мамка — 1)мама, мамочка, матінка,
матіночка, мамця, мамуня, мамуся,
матуся, матусенька, неня, нёнька,
ненечка; 2) мамка
Маменькинъ, маминь — мамин, мамусин,
матусин, нёньчин. — Маменькинъ
сынокъ — мамій, мазун, мазунчик,
мамейн

Мамкинъ
190
Мастерство
Мамкинъ — мамчин
Мамона — мамона, роскоші
Мамура, росл. — шведська малина
Мана — принада t
Манежить — маніжити, об'їздити
Манежиться — маніжитися і д.
Жеманиться
Манежъ — маніж
Манера — маніра,, звичка
Манеръ — 1) манір, взір, спосіб, чин, роб,
шталт, штиб, штиль. — Такимъ мане-
ромъ — таким чином, робом,
способом; 2) звичай, поведенція
Манжета, мн. манжеты — мінькет, манкёт,
манжета, брйжжі (збори на
рукавах); рукавчики, чохли
Манжетный — мінькетовий, манкётовий,
манжетовий
Манить — 1) манити (кого), кивати,
мигати, моргати, махати (до кого); 2)
вабити, надити. — Манить — кортить
Маніє — помах, (по)кив, миг
Манна, Manna — 1) сік з ясеня, Fraxinus
ornus rotundifolia; 2) манна небесна
Манная крупа — манні крупи
Манникъ, рос. Glyceria fluitans — манна
трава
Мановеніе — д. Маніє
Мантилія — мантилька
Мантія — керея, мантія
Манускриптъ — рукопис, манускрипт
Мануфактура — мануфактура
Мануфактурный — мануфактурний. — М.
товаръ — крам
Мануфактурист — мануфактурник
Маразмъ — чив'яда, висилення, (від
старости або від хвороби) — старечість
Мараніе — каляння, оазграння
Маратель — базграч, партач, (про
малярів) — квачомаз, богомаз, (про
піїтів) — віршомаз, папіромаз
Марать, ся — 1) каляти, ся, мастити, ся;
брудити, ся, паскудити, ся; 2) базгра-
ти, (про письмо) — дряпати, (про
малювання) — мазати, ляпати; 3)
черкати, чорнити; 4)ганити
Марганець — марганець
Марганцевистый — марганцюватий
Марганцовый — марганцевий
Маргарита — перлина, перлинка
Маргаритка, рос. Bellis perensis L. — сто-
кроть, стокротки
Марена, рос. Rubia tinctorum L. — марена
Маринадъ — межа, межене, маринад
Мариновать—маринувати,
мёжити.—Маринованные огурцы — мариновані,
межені (або) оцтові огірки
Маріинь башмачокъ, рос. Cypripedium Cal-
ceolus L. — жовті зозульки,
черевички, зозулині черевички
Марка — 1) д. Мараніе; 2) марка; 3)
квиток
Маркій — маз(ь)кйй, плямистий; грязький,
кальнйстий
Марнотно — моторошно
Мародёръ — здобишник, мародёр
Мартовскій — бёрезньовий, марцьовий
Мартъ — березень, березіль, марець, март
Мартышка — 1) Cercopithecus — мавпа; 2) пт.
Sterna — ластівка морська; (над
річками) — мартин, рибалка
Маршировать — маршувати, маширувати,
штатувати
Маршировка—маршування, маширування,
муштра
Марить — марш, хода. — Маршъ! — гайда,
хода, рушай!
Маска — маска, налйцина, машкара
Маскарадъ — машкара, машкарний вечір
Маскировать, ся — маскувати, ся
Масленая—масна, масниця,
(здр.)—масничка, масна неділя, масляна,
(останній день) — пущання, (перший день)
— колодій
Масленикъ — маслянка, масничка, масіл-
нйця
Масленистый — маслйстий, масткий,
олійний
Масленица — масляна, масниця
Маслёнки — маслинки t
Масленый — 1) масляний, олійний; 2)
засмальцьований, заялозений
Маслина, рос. Olea Europaea — маслина
Маслина дикая, рос. Elaeagnus hortensia —
цареградська лоза, олйвне дерево,
маслина
Маслить — мастити, маслити
Масличный — олйвний, маслиновий
Масло коровье—масло, (ласк.)—маслечко.
—Масло деревяное—олива.—М[асло
постное — олія, олій, (здр.) — олійка,
олідок.—Масло конопляное—сім'яна
олія, сім'яний олій. — Масло
купоросное, oleum vitriolium — вітроголь.
— Масло черное, каменное — нафта
Маслобойный — олійний t t
Маслобойня, -бойка — олійня, олійниця;
масничка г
Маслобой(щикъ), ца — олійник, ця
Масляникъ, гриб Boletus granulatus — мас-
ля(ю)к
Маслянка — масничка, діжка на масло
Масляница — д. Масленая
Масса — маса, товща; сила
Массивный — масивний, тільчастий; (про
метали) — литий, кутий (а не
дутий)
Массикотъ — жовтий ґлейт, масикот
Массовой — масовий
Мастерить — майструвати
Мастерица — майстриха, майстриня, тіма-
ха. — Швейная мастерица — швачка.
— Ковёрная мастерица —
килимниця, копірка
Мастеровой — майстровий, ремірнйк
Мастерская — майстерня, маистрівня,
майстрова, робітня, (малярева) —
малярия, (римарева) — рицарня, (шевцева)
— шёвня, (кушнірева) — кушнірня,
(ткачева) — ткачня, (кравцева)—кра-
вёшня, (иноді) — швальня
Мастерски — майстерно, штучно, по-ми-
стёцьки
Мастерскі(о)й — 1) майстерний, штучний,
мистецький; 2) майстровий
Мастерство — майстерство

Мастеръ
191
Медвьдь
Мастеръ — 1) майстер, (здр.) — майстрик. —
Верёвочный мастеръ — мотузярь. —
Жестяныхъ дьлъ м.—бляхарь.—Золо-
тыхъ дьлъ м. — золотарь, злотник. —
Колокольный м.—дзвонник. —
Портняжный м. — кравець. — Сапожный м.
— швець. — Сьдельный м. — сідляр.
— Часовой м. — годинникарь, годи-
нарь, дзиґармайстер; 2) майстер,
мастак, митець, мистюк, тімаха. —
М. лгать — чистобрёха
Мастика, Mastix — 1) живиця, смола (з
дерева Pistacia Lentiscus L.); 2) кит,
замазка
Маститый — с(ь)віжий (про миро). — М.
старецъ — поважний старець
Масть — 1) масть. (Про воли): ласий,
підласий, підчеревий, мурий, муругий,
перістий, половий, попелястий, рабо-
мйзий. — (Про коні): білий, буланий,
вороний, гнідий, карий,
дерешуватий, мишастий, строкатий, шпако-
ватий. — (Про гуси): гливі, заглйви-
сті гуси (жовтяво сірі). — (Про кури):
зозулясті (рябі). — (Про свині):
перісті і др.; 2) (в картах) — масть, д.
Карта
Матежъ — остуди (темножовті плями на
виду у вагітних жінок) (
Материкъ — 1) твердий грунт; 2) суходіл
Матерински — матернє, по матерньому
Материнскій, материнъ — матерній,
материн, матчин, матусин, неньчин. —
М. насльдіе, имущество — материзна
Материалъ — матеріял, знадібок, надібок,
(мн.) — знадоби
Матерія — 1) матерія, річ; 2) гній, пасока,
(з мертвого) — ропа; 3) тканина,
тканка
Матеркать — матюкати, матіркувати
Матерный — матірний
Матерчатый — шовковий
Матерой — 1) ґрунтовий (про землю);
2) кремезний, здоровий, достиглий;
дорослий
Матерщина — лайка по матері, матюк
Матерь, мать — мати, матір, мама,
паніматка, матінка, матуся,
матусенька, мамусенька, мамуся, мамця,
мамуня, матіночка, неня, нёнька,
ненечка
Матерьть — 1) ростц, виростати;
кремезніти; 2) міцніти, дужчати,
тверднути
Матица — 1) сволок, (здр.) — сволочок;
2) сйпанка (в горні)
Матица білая, рос. Bryonia alba —
переступень
Матка — 1) д. Матерь; 2) матка, самиця.
— Лишиться матки — зматчитись;
3) маточка (у рослин); 4) з лат. Uto-
руа — матка, ураз
Матовый — матовий, тьм'яний
Маторьть — тверднути, задавнюватись
Маточникъ — 1) клітка, маточник; 2)
маточник (у рослин); 3) рос. Melissa
officinalis L. — маточник, кадило
Матрацъ — матрас, (набитий сіном) —
сінник
Матрёнка, рос. Thalictrum flavum L. — од-
хасник, вередовець, трав'яна
грушка
Матушка — матінка, паніматка, пань-
матуся і д. Матерь
Матушкинъ — матусин, паніматчин
Матъ — 1) мат; 2) мат(к)а (плетена з
соломи)
Мать—д. Матерь.—Крёстная
мать—хрещена мати. — Посажёная мать — за
матір, весільна мати, мати головата
Мать и мачеха, рос. Xussilago Tourn. Т.
Farfara L. — підбіл, мачушник, раш-
ник, царь-зілля, підбіль
Маханіе — махання
Махать, ся — махати, ся, хитати, ся,
коливати, ся, маяти, ся, кивати,
повівати, (ногами) — дрйг(г)ати.
—Махнуть — майнути,чкурнути,
почухрати, дременути
Махлевать — махлювати, шахрувати
Маховикъ — махове колесо, (у млині) —
гончак
Маховой — маховий
Махонькій — манюній
Махорка — мархотка
Махунка, махункова ягода, рос. Physalis
Alkekengi L. — мохунка, мохурка
Махровый — повний, повнявий
Махъ — мах, кив. — Махомъ — махом,
вмах, духом, миттю, вмить
Мачеха — мачуха
Мачехинъ — мачушин
Мачта — щогла
Мачтовой — щогловий
Машина — машина
Машинисть — машйнник, машиниста, ма-
шинйстий
Машинный — машиновий; до машин
Маякъ — маяк
Маятникъ — маятник, маяло
Маяться — тинятися, мастися,
знемагатися, нудитися, с(ь)вітом нудити
Мгла — мла, імла, (з дрібним дощем) —
мряка, (суха) — юга
Мглистый — імлистий
Мгновеніе — мить, мент, мах, хвилька
Мгновенно — вмить, миттю, вмент, ментом
Мебель — меблі
Мебельный — мёбльовий
Меблировать — меблювати
Меблировка — умеблювання
Медаль — медаль
Медальеръ, медалыцикъ — медальник
Медальонъ — дукач, медальйон
Медвеникъ, ком. Bombilius—джміль, чміль
Медвьжина — ведмедина, медвежина
Медвьдица— 1) ведмедиха, ведмедиця,
медведиха, медведйця; 2) Большая
медвьдица — віз. — Малая медвьдица —
малий віз
Медвьдище — ведмедюка, ведмедище, мед.
Медвьдокъ, -ка — 1) ком. Gryllus gryllatalpa
— ведмёдка, медвёдик, земляний
рак; 2) Mus talpinus — кріт, кортйця
Медвьдь, IJrsus aretes — ведмідь, ведмёдь,
медвідь

Медвьжатникъ
192
Мельница
Медвьжатникъ — ведмедник
Медвьжёнокъ — ведмедя, -тко, ведмедча
Медвьжій — ведмежий, ведмедячий,
медвежий, медвёдячий
Медвьжій виноградъ, м. толокнянка, м.
ягоды, рос. Arctostaphylos officinalis
Moencn. Uva l/rsi L. — вовчі ягідки,
мучниця, росхідник
Медвьжья лапа, рос. — a) Heracleum spon-
dylium L. — борщівник; б) Alchemilla
vulgaris L. — приворотень
Медвьжье ухо, медвьжьи ушки, рос. Ver-
bascum Thapsus L. — ведмеже ухо,
с(ь)вічі, коров'як, дрябчак
Меделянка — меделян, британ
Медикамента — ліки, медикамент
Медикъ — медик
Медистый — медйстий
Медленно — поволі, помалу, повагом, зволь-
на; покволом,, проволоком
Медленность — повільність, гаяння, гайка,
загайка, баріння, бавіння
Медленный — повільний^ нешвидкий,
тихий (про ходу); забарливий,
забарний, гайний, загайний
Медлитель, ница — маруда, проволока
Медлительность, медлительный—д.
Медленность, медленный
Медлить — баритися, гаятися, бавитися,
длятися
Медоварня — медовня, медоварня
Медоваръ — медовар
Меловатый — медуватий
Медовикъ — медівник, медяник
Медовщикъ — медовчйк
Медовый — медовий, медяний, меднйй, ме-
дянйшний
Медоносный — медоносний, медодайний
Медоточивый — солодкомовний; медотёч-
ний
Медуница, рос. Pulmonaria officinalis L. —
медунка, медунчики, медунйшник,
щемёлина, воловий язик, згар,
дзвоники, крокіш
Медуза — морське серце, медуза
Мёдъ — мед, (здр.) — медок, мід, (рідкий)
— патока, (вирізаний) — підсік, (з
водою)— сита, ,
Межа — межа; обміжок, обніжок (по боках
ниви), суголов, суголовок,
суголовки (в головах ниви)
Межгорный — межигірний
Межгорье — межипр'^
Междорьчье — межирічча
Междоусобица, междоусобіе — 1) усобиця,
чвара, (частіше) — чвари; 2) незгода,
колотнеча, колотня, гризня ,
Между — між, поміж, межи, проміж, су-
між. — Между себя—3-межи себе,
з-посеред себе. — Между тьмъ — тим
часом; проте. — Между прочимъ — між
йн(ь)шим ,
Междубровіе — межибрів'я
Междудьйствіе — межидія, антракт
Междукостный — межикостий
Международный — межинародни(і)й
Междуплечіе — межирам'я
Междуреберный — межирёбрий
Междуцарствіе — межицарів'я, безцарів'я,
межикоролів'я
Межеваніе — межування, розмежування
Межевать — межувати, розмірю(у)вати,
(висипаючи копщ) — копцювати
Межевщикъ — межемір, межівник, (що
тягне ланцюг) — ланцюжник
Межевой—межовий. — Межевая яма—копець
Межникъ — міжнйк, обміжок, суголовок
Межъ — між, межи
Мезга — 1) заболонь, біль (Alburnum в
дереві); 2) жмаки, гамуз
Мездра — ніздря, міздря
Мездонный клей — карюк
Мездрить — міздрити
Мекать — думати, гадати
Мелево — мливо
Меленка — млинок, млиночок
Мелень — 1) ручка (жорна); J) макогін
Мелизна — 1,) дрібність; 2) мілкість
Мелина — мілина, коса
Мелить, ся — дробити, ря, кришити, ся
Мелкій — 1) дрібний, дрібен, (здр.) —
дрібненький, дріб^цюній. — Мелкое
дворянство — дрібна шляхта, підпанки,
полупанки.—Мелкій скоть—дробина,
дріб, дріб'язок; 2) мілкий, (здр.) —
мілкенький, (про посуду) —
плескатий, плиткйй
Мелковатый, то — 1) дрібненький, здріб-
нёнька; 2) мілкенький, помілкий
Мелководіе — мілковіддя, мала вода
Мелкодонный — плиткйй, плескатий
Мелкозернистый — дрібнозернистий; (про
збіжжа) — заміркуватий
Мелкозубый — дрібнозубий
Мелколиственный — дрібнолистий
Мелкопоместный — дрібноземельний
Мелкота — 1) дрібнота; 2) малеч, малеча,
дрібнота, дробина, дрібниця,
дріб'язок, абищиця
Мелкошерстый — короткошерстий
Мелодический — мелодійний; с(ь)півучий
Мелодія — мелодія, с(ь)пів
Мелочной — 1) дрібний, дріб'язковий, дріб-
нйчний; 2) (про людину) —
дріботун
Мелочь—дрібниця; д. Мелкота 2, (про
гроші) — дрібняки, дрібні
Мель — мілина, обміль, мілке,
Мельканіе— 1) мигання, миготіння,
мигалка; 2) блимання, блйкання ,
Мелькать, мелькнуть — мигати, миготіти,
мигтіти, мигнути, блйкати,
блимати, блимнути (про с(ь)віт),
шмигати, шмигнути, шмигонути, шаснути
(про ходу)
Мельком — мигцем, миттю, швидко
Мельниковъ — мельників, мірошників,
мірйшницький, млинарів
Мельникъ — мельник, мукомёл, мірошник,
млинарь
Мельница — млин, (здр.) — млинок,
млиночок, (з наливним колесом) — корчак,
(З підливним) — підсшдник, підсу-
бійник,
(весняний)—вешняк.—Вітряная мельница—вітряк, вітрячок.—Же-
льзоковальная м,—гамарня.—Конная

Мельническій
193
Метать
м.—топчак, тупчак, ступчак. —
Крупчатая м. — питель, крупчатка, (для
круп) — круподерня, драч, драчка.
— Пловучая м. — наплавний млин
(на Дніпрі), плавак (на Бузі), пливак
(на Горині), гончак (на Сеймі). —
Ручная м. — жорна. — Сукновальная м. —
валюша, фалюша. (Частини млина):
а) (вітряка): (основа) — стілець,
(дишель) — стріла, дишель, ворот,
воротило, вирло, (куди зсипають зерно)
— кіш, (для очистки зерна) — шере-
тівка, (гніздо для веретена) — пор-
плиця, (що трясе рукав коша^ —
рештак, (жолуб, кудою борошно йде)
— мучник; б) (водяного млина):
(кудою йде вода) — лотоки, (внизу) —
опуст, (затички в лотоках) —
заставки, (колесо з корцями) — вовчок,
ведмедик, (покрівля над колесом) —
парник, (куди засипають зерно) —
кіш, (куди падає борошно) — скриня
(пристрій, щоб піднімати камінь) —
підойма
Мельническій, мельничій — мельників,
мірошницький, мірошників,
млинарський
Мельничиха — мёл(ь)ничка
Мельничный — млиновий, млинськйй. —
Мельничный камень — млиновий
камінь, жорно, жорен, (верхній)—верхняк,
(спідній) — спідняк. — Мельничное
колесо —млцнове колего, коло
Мельчать — дрібніти, дрібніш(щ)ати, ма-
лйтися, переводитися, нікчемніти
Мельче — 1) дрібніше; 3) міліше, мільче
Меліть — мілішати міліти
Мелюзга — мілька, мелька, мільга, мулька,
мулявка; (про дітей) — малеча,
дрібнота, дріб'язок
Мелюсь — (о)мел^с, меляса
Менструація — місячка, ц(ь)віт, краска,
часи, жіноче; разом з Leucorrhoea —
оплава
Мень, риба Gadus lota — меньок, мнюх,
ментюх
Меньшинство — меншість
Меньшій — менший, менчий; молодчий
Менье—мёнче. менше.—Менье всего
—найменше, що найменше. —Тьмъ не
менье — однак, одначе, проте, усе-
таки
Мергель, Marga — маргель, рухляк
Мергельный — маргёльовий, рухляковий
Мережа — ятір, волок, мерёжа
Мерекать — маракувати
Меренокъ — коник, лошак
Мереть — мерти, у(вг)мирати
Мерещиться,— 1) мріти,;мріятися, маячіти,
манячіти, бовваніти; 2) ввижатися,
привиджуватися, верзтися
Мерзавецъ, вка — поганець, поганка,
паскуда, мерзота, ледащо
Мерзить— 1) гидити; 2) паскудити,
поганити, мерзйти
Мерзкій, мерзостный — поганий,
паскудний, гидкий, гидотний, мерзений,
мерзос(ь)вітний
Мёрзлый — 1) мерзлий, замерзлий; 2)
мерзлякуватий, змерзляк
Мерзлякъ — змерзляк, мерзляк, змерзлюх
Мерзлятина — мерзля
Мёрзнуть — мерзнути
Мерзость — погань, паскудство, гидота,
мерзота, огвда
Мерзьть — поганіти, паскудитися, мерзё-
нитися
Меридіональньїй — меридіональний, півден-
никовий
Меридіань — південник, меридіян
Мерикосъ — шпанка (вівця)
Меринъ — кінь (вихолостаний огирь). —
Глупъ, какъ сивый меринъ—дурний,
як вівця t t
Меркнуть, — мерхнути, марніти, темніти,
тьміти
Меркурій — Меркурій
Мерлуха, мерлушка — смух, смушок (з
ягняти), линтварь (з вівці), мерйй-
ця, голйця (із здохлої вівці), вй-
порток (з мертворожденого
ягняти), переліток (з того, що
перелітувало), стариця (з старої вівці)
Мерлушечій, мерлушій, мерлущатый—смуш-
ковий, смушевий, линтварёвий
Мертвенность— 1) мертвість, завмерлість,
мертв'ячість; 2) мертвота,
мертвість
Мертвенный— 1) мертвотний, мертв'ячий;
2) завмерлий
Мертвецкій — мертвецький, мрёцький. —
Мертвецки пьянъ — п'яний як ніч
Мертвецкая — трупарня f
Мертвецъ—мрець (p. мерця), (мн.) — мерці,
мертв'як, мерляк, умерлёць
Мертвечина — мерлятина, мерло; стёрво
Мертвечинный — стервовий
Мертвительный — мертв'ячий
Мертвить — мертвити
Мертворождённый — мерчук, мертвона-
роджений
Мёртвость — 1) мертвість; 2) одублість,
задублість
Мёртвый — мертвий, мерлий, в(у)мерлий
Мерцаніе—блимання, бликання, миготіння
Мерцать — блйкати, блимати, мигтіти,
миготіти г
Мессія — Месія
Мести — мести, замітати
Месть — помста ,
Металлическій, метАлловый — металічний,
металевий, метальовий
Металловидный — металуватий,
металоподібний
Металлоплавильный — гамарський. — М.
печь — гамарня
Метал л ъ — метал, метал ь
Металлургія — гамарство, метальнйцтво,
металургія
Метаморфоза — метаморфоза, переобраз
Метаніе — кидання
Метать, ся— 1) кидати, ся, борсатися,
ґедзкатися. — Метать взоръ — кидати,
скидати оком.—Метать
жребій—брати, кидати жереб. — М.
икру—тертися. — М. петли — обкидати петлі. —
13

Метнуться
194
Мина
М. стрьлы — пускати стріли. — М.
кровь — пускати кров; 2) фастриґу-
вати (про шиття)
Метнуться — метнутися, кинутися,
шатнутися. — Мечется, какъ угорьлая кош-
. ка — біга, як ошпарений; крутиться,
як муха в окропі, як посолений
Метафора — метафора
Метёлка — 1) мітелка, віничок; 2) куниця,
куня (у очерета), волот, волоття
(у проса), кйтях, киях, коси (у
кукурудзи); 3) рос. Роа L. — мітлиця, Роа
bulbosa і Compessa L. — тонконіг,
Роа nemoralis L. — волоснйця,
гусятник, Роа pratensis L.—лядську
чуприна, Роа trivialis L. — тонконіг
Метель — метелиця, завірюха, хуртовина
Метельный — метёлишний, хуртовинний,
завірюшний. — Метельные наносы
— замети
Метельный — мітловий
Метелыцикъ, ца — метільник, ця
Метеніе — метіння, замітання, підмітання
Меткій — 1) влучний, влучкйй; 2) кидкйй,
замашний; 3) меткий, швидкий,
моторний
Меткость — влучність
Метла — 1) мітла, (стара) — дряпак, (для
печі) — помело; 2) рос. Agrostis L. —
мітлиця, пирій
Метлообразный — мітластий
Метловище — мітлище, мітловйсько
Метода, методь — спосіб, метода, дорога
Методическій — методичний
Метрическій — метричний
Метыль, ком. Ephemera horaria —подёнька
Механизмъ — механизм, будова, справа,
снасть, машинерія
Механика — механика
Механикъ—механик, машинйстий, машйн-
ник. — Механическій, ки — меха-
нйчний,но
Мечевой — мечовий
Меченосецъ — мечник
Мечеобразный — на взір меча
Мечеть — мечет
Мечта — 1) мрія; марево, мана, манія;
2) марево, мара (страшна)
Мечтаніе — мріяння, маріння
Мечтатель, ница — мрійник, ця, мрієць;
химерник, ця ,
Мечтательность — мрійність, химерність
Мечтательный — мрійний, химерний
Мечтать, ся — мріяти, ся, марити, ся;
химерити, роїтися
Мечъ — 1) меч, міч; 2) риба Xiphias gladius
— мечник
Мзда — 1) нагорода, заплата; 2) користь,
зиск
Мздоимецъ, ство — здирник, хапун,
хабарник; здирство, хабарство
Миганіе,— мигання, моргання, мругання,
кліпання, блимання, лупання
Мигать — мигати, блимати, моргати,
мружити, кліпати, лупати
Мигачъ, мигунъ, мигунья — моргун, кліпко,
моргуха
Мигь—мент, мах, мить.—Мигомъ — миттю,
ментом, духом, махом, вмент, вмить,
вмах
Мигуха — моргуха
Мизантропическій — (од)відлюдний,
мізантропічний
Мизантропъ — відлюдник, відлюда, без-
людок, мізантроп
Мизгирь, паук Aranea tarantula —
тарантул, тарантух, волоський павук
Мизерность — мі(и)зерність, мізерія
Мизерный — м(и)ізерний, миршавий,
злиденний
Мизинецъ — м(е)изйнець, м(е)изйнок
Микроскопъ — мікроскоп, дрібногляд
Микстура — мікстура, мішанина
Милашка — любчик, любка, душка
Милая — мила, люба; любка, коханка; ми-
лоданка
Миленькій — миленький, любенький
Милёхонёкъ — милесенький, любесенький
Милліонь —милійон, миліон
Милліонерь — милійонник, милійонщик
Мило — мило, миленько, любо, любенько
Милованіе — милування, голублення
Мйлованіе — милування, помилування
Миловать, ся — милувати, ся, голубити,
ся, пестити
Мйловать — милувати, милость класти
Миловидный — миловидий, гарновйдий,
гарненький
Милосердіе — милосердя, милосердність,
ласка
Милосердый — милосердний, милосердник,
ласкавий
Милостивець, вица—ласкавець, ласкавиця,
мйлос(т)ник, ця, добродій, ка
Милостивый — милостивий, ласкавий. —
Милостивый Государь! —
милостивий, ласкавий Пане, Добродію! —
Шановний Добродію! —
Високоповажний Добродію!
Милостыня — милостиня
Милость — милость, ласка, добродійство. —
Ваша милость — Ваша милость, ваше
добродійство. — Милости просимъ —
просимо, просимо до господи.—Божь-
ею милостью — з ласки Божої. — Сдь-
лайте милость — будьте ласкаві
Милочка, милуша — мила, миленька, милю-
ня, любка, любонька, любуня
Милый — милий, любий, коханий; любко,
любчик, коханець; милодан
Мильть — миліти, милішати, кращати
Мильный — мйльовий
Миля — миля
Мимика — міміка, мйги. — Разговаривать
мимикою —^ говорити на мйгах
Мимическій — мімічний
Мимо — мимо, повз, поуз, біля, побіля,
проз, попри; геть
Мимолётный — скороминучий, швидко-
минучий, бистроплинний
Мимоходомъ — мимохідь, по дорозі; навер-
том, хватком
Мимоьздомъ — мимоїздом, проїздом, по
дорозі
Мина — 1) міна, підкіп, тойнок; 2) вираз,
вигляд, міна

Минаретъ
195
Многоводный
Минаретъ — мінарет
Миндалевидный — миг(г)далюватий
Миндаль, рос. Amygdalus communis L. —
миг(ґ)даль
Миндальный — миг(ґ)далевий
Минералъ — мінерал(ь), крушёць,
копалина г
Минёръ — підкопник, мінник
Министерство —f міністерство
Министръ — міністер
Миніатюра — міньятюра, дрібнообраз
Миніатюрньїй,— дглбнюній, міньятіррний
Минный — мінний, міновий, підкіпний,
тайниковий
Мінованіе — скінчення, проминання,
минання
Миноваться, ся, минуть — минати, ся,
обминати, оминати, поминути,
обминути, проминути
Минога, Petromizon marinus — минога
Минорный — мінорний, жалібний
Минувшій — минулий
Минута, минутка, минуточка — минута G^
години), хвиля, хвилька, хвилина,
хвилинка, хвилиночка. — На минуту,
на минутку — на хвилю, на
хвилинку, на часинку, на волосинку
Минутный — минутний, хвилевий, хвильний
Миражъ — марево, омана, міраж
Мирволить — цотурати, потакати
Миреніе — миріння, мйрення, лагожіння
Мирить, ся — мирити, ся, годити, ся,
лагодити, ладнати, ся
Миріада — безліч, тьма (власне 10.000)
Мирно — мирно, тихомирно
Мирный—мирний, мировий, тихомирний. —
Мирныя отношенія — сумир, згода,
злагода
Миро — миро
Мированіе — мирування
Мировать — мирувата
Мировая — мирова, помйрна
Мировой—мировий.—М. судья—мировий
суддя.—М. посредникь—посередник
Мировщикъ — миротворець
Миролюбивый — миролюбний, тихомирний
Миролюбіе — миролюбство, лагідність
Миропомазаніе — миропомазання
Миропомазывать — мирувати, миропома-
зувати
Мирохранительница — мйрниця
Мирь — 1) мир, згода, лад, злагода; 2) рос.
Chenopodium Botrys L. — марь
Миса, миска — миска, м^йсочка, полумисок,
(глибока) — макітра, макотерть
Мистицизмъ — містичність, містицизм
Мистическій — містичний
Митингь — віче, мітинг
Миткаль — миткаль, перкаль
Мишень — мета, ціль t
Мишура — сухозлотиця, сухозлітка, по-
злітка; шумйха
Миеическій — мітйчний t
Миеологическій — мітол(ь)оґічний
Миеологія — мітол(ьNґія
Миеологь — мітол(ьNґ
Миеъ — міт
Міазма — міязма
Міровоззрьніе — с(ь)вітогляд
Мірозданіе — с(ь)вЛтобудова, с(ь)вітотво-
рення, створіння с(ь)віта
Міродержець — с(ь)вітодержець
Міровои — с(ь)вітовйй
Мірозиждитель — Творець, с(ь)вітотворець
Міросозерцательньїй — с(ь)вітоглядний
Міросозерцаніе — с(ь)вітогляд
Миростроитель —с(ь)вітобудівнйчий
Міроустройство — с(ь)вітобудова, с(ь)віто-
лад
Міроьдь — мироїд, глитай
Мірской — 1) с(ь)вітовйй, мирський; 2)
громадський. — Мірская сходка —
сходини, громада.—Мірская изба—збо(і)рня
Мірянинь — 1) мирянин, мирянка; 2)
громадянин, ка
Мірь — 1) с(ь)віт, с(ь)віт Божий, (здр.) —
с(ь)віточок; 2) мир, люди, громада.
— Ходить по міру — з торбами
ходити, старцювати.,— Не отъ міра
сего — не сьогос(ь)вітній
Младенецъ — дитина, дитинка, (що ще не
говорить) — немовлятко. — Грудной
м. — дитина при грудях, цицькова
дитина
Младенческая — родимець, перехід, мимо-
хід, чорна неміч
Младенческій — немовлячий, дитйнський,
дитинячий
Младенчество — немовлячий вік,
дитинство, мальство. — Съ младенчества
— змалку, змальства
Млеконосный — молокодайний
Млекопитающій — молокоссучий, ссучий
Млекоссьдь, рос. Galium verum L. — жовта
кдшка, медяник, ,батіжкй, буркун-
зілля, дрібноц(ь)віт, сйворотень
Млечный — молошнии. — Млечный путь—
Богів шлях, чумацька дорога, молош-
на дорфга
Мльть — мліти, у(в)млівати, зомлівати
Мнимый — гадании, уданий, удаваний
Мнимоумершій — завмёрлець t
Мнительность — помисливість,
підозріливість
Мнительный — помисливий, невпевнений
(в собі); підзорливий,
підозріливий
Мнить, ся — гадати, ся, здаватися
. Много — багато, багацько, (не дуже) —
чимало, багатенько, (дуже) — сила,
страх, гурт, тиск, до лиха, до
к?та, до чорта, до біса, до сто-
біса, чортів тиск. — Во многомъ —
багато в чому.—Многимъ кажется —
багатьом, багато де-кому здається.
— По многимъ причинамъ — з
багатьох причин
Многобожіе — многобожство, многобожжа
Многобожникъ — многобожник
Многобрачіе — многошлюбство
Многобрачный — мно^ошлюбний
Многоводіе — многовіддя, повідь, повінь,
повна вода
Многоводный—многоводий, багатий на
воду, повноводий
п*

Многовласка
196
Мозоль
Многовласка, рос. Polytrichum, Aspidium
Filix mas Sn. — папороть, жіноча
папороть
Многоглаголаніе — велемовність
Многоглаголивый — велемовний, розмови-
стий, балакучий, балакливий
Многоглазый — многоокий
Многогласный — многогрлосий
Многогранный — многостінний, гранйстий,
гранчастий г
Многогрешный — многогрішний, велико-
грішний
Многодетный — багатий на діти
Многоженецъ — многожон, многожёнець
Многоженство — многоженство
Многоземельный — великоземёльний
Многознаменательный, м.-значительный, м.-
значащій — многозначний, велико-
значний
Многозначительность, — многозначність
Многокольнный—колінчастий, многоколін-
ний
Многократность — многоразовість, кілька-
разовість
Многократный — многоразовий,
кількаразовий
Многокровный — крівавистий, кровйстий
Многолепестный — многопелюстковий
Многолиственный — ряснолистий,
листатий t
Многольтіе — многоліття
Многольтній у—довголітній, великолітній,
кількалітній
Многолюдіе — велелюдність, велика
людність
Многолюдность — велелюдність
Многолюдный — велелюдний, великолюд-
ний, людний
Многоногь, ком. lulus — стонога
Многоножка, рос. Polypodium L. — папороть
Многонько — багатенько, чимало
Многобразный — різноманітний, много-
взірний
Многоплодный — родючий, плодючий, хлі-
бодайний, рясний (про овоч) г
Многопольный — многозмшний, на кілька
змін, на кілька рук ,
Многоразличный — різноманітний,
розмаїтий, усякий, різний
Многоречивый — велемовний, розмовистий
Многоречивость — велемовність, балаклй-
вість
Многосемейность — сім'янйстість,
великосімейність
Многосемейный — сім'янистий,
великосімейний ,
Многословіе — многослів'я
Многосложный — многоск/іадовий
Многосторонній — многобічний
Многострунный — струнйстий, многострун-
нии
Многострадалець—великотёрпець, велико-
страдник
Многотрудность — великотрудність
Многотрудный — важкий, трудний
Многоугольный — многокутний, ріжкатий
Многоуважаемый — високоповажний,
вельми шановний
Многоученый — великовчёний
Многоценный—коштовний, великокоштов-
ний
Многоцьнность — коштовність, великокош-
товність
Многоцвьтность — многобарвність, много-
колірність
Многоцвьтный — многобарвний, многоко-
лірний
Многочисленный — численний
Множество — багато, багацько, сила,
велика сила, тиск, валява, тьма-тёмрява.
— Безчисленное множество — безліч,
сила силенна
Множимое — множеник
Множимый — множний
Множитель — множитель
Множить, ся — множити, ся, намножати, ся
Мнь — мені
Мньніе—думка, гадка, здання. —По моєму
мньнію, я того мньнія — на мою
думку, як на мене
Могила — 1) яма, гробовище, гріб; 2)
могила t
Могильница, рос. Vinca — барвінок
Могильный — могильний, гробовий
Могилыцикъ — гробокоп, могильник
Могота — сила, змога. — Не въ моготу —
не по силі, не під силу
Могучій, могущественный—могучий, могут-
ний, можний, дужий,
великоможний, потужний, преможний
Могучникъ, росл. — палочник, Typha an-
gustifolia L.
Могущество — могутність, сила, можність,
великоможність
Мода — мода, поведенція
Модель — зразок, взір, модель
Моделировать — моделювати
Модистка — модниця t
Модница — модниця, модос(ь)вітка
Модничать —триматись, додержувати моди
Модный — модній, модний, модешний
Можется, у виразі: не можется — не зду-
жаєтся. — Какъ живётся, можется?
— як ся маєте? Чи живі, чи здорові?
Можжжевеловый — ялівцевий
Можжевельникъ, рос. Iuniperus communis
L. — яловёць t
Можно — можна, вільно
Мозглый — гнилий (про овочі), трухлявий
(про дерево), прйтхлий, тухлий (про
иньші речі), хирий, хйрлий,
слабовитий
Мозглякъ — хирляк, миршавець
Мозглятина — гнилятина, трухлятина ,
Мозгнуть— 1) гнити, трухлявіти; 2)
марніти, хиріти
Мозговикъ, мозговина, Coenurus cerebralis
— мозгівнйк, коловайка
Мозговой — мізковйй
Мозгь — 1) Cerebrum — мізок, мозок; 2)
Medulla ossium — шпік
Мозжечекъ, Cerebellum — мізок, мізочок
Мозжить — мізчйти
Мозолистый — мозолистий, мозолявий
Мозолить — мул(и)яти, мозолити
Мозоль — мозоля, нагнітка, (на п'яті) —

Мозольный
197
Молочай
гузка
Мозольный — мозолёвий, мозольний
Моя, моя, моё — мій, моя, моє
Мойка — 1) миття, (про білизну) — прання,
праття; 2) мойки (де миють вовну)
Моклакъ — жмикрут, глитай; скнара
Моклый — вохкии, мокрий, змоклий
Мокнуть — мокнути
Мокредина — трясовина
Мокренькій, ко — мокрёцький, ко
Мокрехонёкъ, ко — мокрісінький, ко
Мокрець — мокрець
Мокрица— 1) ком. Oniscus asellus—стонога,
мокриця; 2) рос. Stellaria media Smith.
— мокрець, мокриця
Мокричный — стоноговий, мокрйцевий
Мокроватый, то — мокренький, ко
Мокрота — вохкість, мокрість
Мокрота, мокротина—флегма, флягма,
харкотина, харкотиння, хряки, харканй-
на, мокротиння
Мокротистыи, мокротный — мокротинний
харкотинний
Мокрый — мокрий
Мокріть — мокріти
Молва — помовка, поголос, поголоска,
слава, поговір; чутк^а, почутка. —Дурная
молва — поговір, неслава
Молдавія — Молдавщина, Мультянщина,
Молдава
Молвить — мовити, казати
Молебень, молебствіе — молеб(і)ень
Молебствовать — молебе(і)нь правити
Молельня—божниця, богомільня, каплиця,
(у жидів) — школа
Молельщикъ —¦ молёць, молитвеник
Моленіе — моління, благання
Молитва — молитва. —Давать молитву —
молйтвувати. — Брать молитву —
молйтвуватися. — Учить молитвь
(дітей) — молити
Молитвенникъ — молитвеник, молитовник
Молитвенный — молитовний
Молитвословь — молитовник
Молить — молити, благати
Молиться — молитися
Молка — поміл (р. помелу)
Молкнуть — мовкнути
Молкомь — мовчки
Молнія — блискавка, блискавиця, (з
громом) — грімниця
Молніеносньїй — блискавичний
Молодая — молода
Молодёжникъ — молодник
Молодёжь — молодіж, молодь, молоднёча,
молодята
Молодоженъ — новоженець
Молоденькій — молоденький
Молодёхонёкъ — молодесенький
Молодецкій — молодецький, юнацький,
хватський
Молодець — молодець, юнак, козак
Молодечество — молодецтво, юнацтво
Молодечествовать — молодцювати,
козакувати
Молодило, рос. Sedum Telephium L. —
заяча трава, росада, гадун. S. acre L.
— буряЧКЙ, ГІнецЬ, рОСХІДНИК, 041-
ток, очітки, молодень, чистик
Молодить, ся — молодити, ся, підмоложу-
вати, ся, відмоложувати, ся
Молодица, молодка—молодиця, (здр.)
—молодичка
Молодицынъ, молодкинъ — молодйцин.
Мододоватый — молоденький
Молодой — молодий. — М.
годы—молодощі. — Въ м. годы — віку молодого, за
молодощів, за молоду. — М. мьсяць
—молодик.—М. поросль—молодник.
— М. человькь — молодик, парубок
Молодость — молодість
Молодуха — молодуха
Молодцеватый — жвавий, молодцюватий,
бадьористий ,
Молодіть — молодіти
Молодякъ — молодник t
Моложавьть — молодніти
Моложавость — молодий вигляд
Моложавый — що молодо виглядає
Молозиво — молозиво, Colastrum
Молоки — молочко (риб)
Молоко—молоко, (здр.)—молочко, (дитяче)—
мон(я)ьо, (після родів) Colastrum—
молозиво, (з-під сиру)—сироватка. —
Женское м.—покорм.—Кипячёное м. —
пряжене молоко.—Молоко птиць, Cera
— восковйця. — Парное м. —
сиродій, с(ь)віже молоко, тепле
Молокосось — блазень, блазнюк, безвусий,
(лайливо) — шмаркач t
Молотбитъ — молотник, молотільник
Молотило — біяк, (здр.) — біячок, (поб.)
— біячйще, біячисько
Молотилка — молотилка, молотня
Молотильня — 1) молотарня, тік, (кіньми) —
гарман; 2) молотилка (машина)
Молотилыцикъ — молотник, молотільник,
(на гармані) — гарманець
Молотить, ся — молотити, ся, калатати, ся,
колосувати, (кіньми) — гарманувати,
гарманити, ся
Молоть, молотокь — молот, молоток,
молоточок, (ковальський) — біяк, (не
дуже великий) — однорук, (на заводах)
— шляга, вершляг, (дерев'яний) —
киянка, (з довгим кінцем) — носаль,
(набивати жорна) — оскард,
оскарда, (палиця з молотком) — кёлеп
Молоть, ся — 1) молотися, (на питлю) —
питлювати, (покінчати)
—обмолотися; 2) молоти, верзти t
Молотьба— 1) молотьоа, 2) молотіння,
молочення, (кіньми) — гарманування. —
Окончаніе м. — обмолот. —
Окончить м. — обмолотитися
Молотье — мелення
Молочай, рос: a) Chelidonium majus L. —
глекопар, гладуО^ішіик, ростопаш,
сіре зілля, чистотіл, старавина,
прозорник; б) Euporbia Esula L. —
молочай, молочак; в) Sonchus arven-
sis L. — гірчак, молочак, молочай,
чортове зілля, осёт; S. oleraceus L. —
молочак, какйш, сусай

Молочникъ
198
Морщинистый
Молочникъ— 1) молошник; 2) молошняк,
сосун, сосунець; З) рос. Tragopogon
pratensis L. — козелець, козельці,
козелки
Молочница r— 1) молошниця; 2) мед. Aphtae
. — пліснявка (в дітей)
Молочный—молошний.—М.
лихорадка—молошниця. —Молочное—молошне, мо-
лочйна. — М. зубы — молощні зуби.
— М. продукты — набіл, дійво
Молочня — молошня
Молча, молчаливо — мовчки, мовчазно,
нишком
Молчаливость — мовчазність,
мовчазливість
Молчаливый — мовчазний, мовчазливий,
мовчущий, мовча(у)н
Молчальникъ, ца — мовчан, мовчун, ка
Молчаніе — мовчання, мовчанка, мовчок
Молчанка — мовчан (гра)
Молчать—мовчати, німувати.—Молчи, -те!
— мовчи, мовчіть, -те, цйть,-те, зась!
Молчкомь — мовчки, нишком, тишком,
тишком-нишком
Молчунь, нья — мовча(у)н, ка
Моль — мов, мовляв
Моль, ком. Tinea — міль (p. від. — моля),
мільга. — М. шубная, Tinea pellionella
— вовняний міль. — М. вощинная —
мотилйця, метенйця
Мольба — молитва, благання
Мольберть — сталюґа, мольберт
Молюскь — м'якун. — Молюскъ рьчной,
Anadanta і Unio — скойка
Моментально — в мент, у млі ока; духом
Моментъ — момент, мент
Монархиня — монархиня ,
Монархическій, ки — монархічний, но
Монархъ — монарх(а), царь, шсарь
Монаршій — монарховий
Монастырь — манастйрь, (католицький)
— кляштор
Монахиня—черниця, (здр.)—черничка, чер-
нйченька, монашка. — Монахиней
быть — чернйчити, у черницях бути
Монахъ — чернець, (р. ченця), (мн.) —ченці,
(здр.) — ченчик, монах
Монашескій — чернечий, чернецький
Монашество — чернецтво
Монашествовать — чернёчити, ченцювати
Монета — монета. — (Стародавні в Україні
монети): гаріль (сама дрібна), шеляг
D гарілі, або копійка). — Четвертакъ
— півкопи або четвертак B5 к.), пол-
тинникъ — копа, коповик,
півкарбованця E0 к.), 75 к. — трьохрублевий,
п'ятизлотник, рубль, цьлковый —
карбованець
Монетный — монетний.—М. дворъ—моне-
тарня
Монетчикъ — монетник
Монисто — намисто, (одна зернина)
—намистина, (здр.) — намистечко, (з
коралів) — коралі, добре намисто,
(одна зернина) — коралина, (з
коралевих обрізків) — січка, (скляне) —
бузкове намисто, пацьорки, (з
дрібного бісеру) — селянки (певне від
слова селяти, вселяти — низати)
Монотонный, но — одним голосом,
одноманітний, но
Монументальный — вікопомний,
монументальний
Монументь — монумент, пам'ятник, пом-
ник, надгробок
Мопсъ, мопсикъ, Cam's fricator — муцик
Маралистъ — мораліст
Мораль — мораль г
Морганіе — моргання, лупання, кліпання
Моргать, моргнуть — моргати, -нути,
мружити, лупати, -нути, кліпати
Моргосльпый — кислоокий, підсліпуватий
Морготь — сморід, смерід (р. смороду)
Моргунь, нья — моргун, ха
Морда (про з(ь)вірів) — морда, (здр.) —
мордочка, (про чоловіка) — пика, (поо.)
— пицюра, (здр.) — пйчка, писок,
мармиза, мармуза, мйдзя
Мордастый (про животину) — мордатий,
(про людей) — пикатий, пискатий
Мордашка — пйчка, пицюрка; 2) собака
мордата
Мореплаваніе, мореходство—мореплавство
Мореплаватель — мореплавець t
Моржовка, ррс. Cucumis Melo L. — зимів-
ка, дубівка (диня)
Моржовина — моржовина, моржева шкура
Моржовый — моржовйй
Моржь, зоол. Trichecus rosmarus — морж,
морський кінь
Морить — губити, виводити, переводити,
морити, вигубляти
Морковина, морковникъ — морковйння
Морковный — моркв'янйй, морков'яний
Морковь, рос. Daucus L. — морква, D. Са-
rotta L. — морква, морковник, дика
морква
Моркотный — журний, сумний, нудний
прикрий; млосний, моторошний
Моровой — моровий. — Моровое повьтріе?
моровая язва — моровиця, морове
повітря, помір, прйморок
Мороженица — форма до мороженого, до
морозива
Мороженіе — мороження
Мороженое — морожене, морозиво
Морозить—морозити.—Морозить —домо-
розить, оере мороз, береться мороз
Морозиться — морозитися, мерзнути
Морозка — громак
Морозный, но — морозяний, зимний, но
Морозь — мороз, (маленький) — морозець,
(великий) — морозяка, (без снігу) —
голоморозь. — Утренніе морозы
(перед зімою) — заморозки, приморозки
Мороковать — тямити дещицю, маракувати
Моросить — мрячіти, імжити
Морочить — морочити
Морошка, рос. Rubus Chamaemorus L. —
морошка
Морской — морський
Мортира — гаківниця, мущйр, мортира
Морщина — зморшка, брйжжа
Морщинистый — зморщений, поморщений,
бабкуватий, брижжатий, брижнас-

Морщинный
199
Мошенничать
тий, (про овочі) — морхлий
Морщинный — зморшковий
Морщиноватый — зморшкуватий, побрйж-
тий (про овожений)
Морщить, ся — морщити, ся, зморщувати,
ся, (про овочі) — морхнути.—М. лобъ
— супитися
Моръ — мор, моровиця, пошесть, вмерач-
ка і д. Моровой. — Моровое повьт-
pie
Морякъ — моряк t
Москотильныи — корінний. — М. товаръ
— корінний товар g
Москоть — коріння, фарби, салітра, купер-
вас, нафта і всякі химічні речі, що
вживаються в ремествах
Мосолъ, мусолъ — маслак
Мостикъ — місток, місточок, (для переходу)
— кладка, похідня
Мостильщикъ — мостнйк, (що мостить ка-
мінем) — брукарь
Мостить, ся — 1) мостити, (дошками) —
стелити, (камінем) — брукувати, бурку-
вати, (тарасом)— тарасувати,
(греблю) — гатити, (рештовання) — решту-
вати, ся; 2) моститися, (наче в гнізді)
— кублитися, кукоблитися
Мостки — 1) кладка, кладки; 2) ре(и)што-
вання
Мостовая (з дерева) — поміст, (з каменю)
— бурк, брук, бурківка, бруківка
Мостовина — мостина, мостовина, стёлина
Мостовое, мостовщина — мостове
Мостовой — мостовий
Мостовщикъ — мостовий
Мость — міст, (дошка в мості) — мостина. —
Каменный мость — мурований міст
Моськинь — муциковий
Мотальница — мотовило
Моталыцикъ, ца — мотач, ка, мотальник,
ця, (в жарт) — ниткоплут
Мотаніе— 1) кивання, хитання; 2)
мотання, сотання; 3) мотання, мантачен-
ня, тринькання, гайнування
Мотать— 1) кивати, хитати; 2) мотати,
сотати (нитки); 3) мотати, мантачити,
гайнувати, цйндрити, переводити,
тринькати t
Мотаться — 1) хитатися, теліпатися; 2)
вештатися, тинятися, блукати; 3)
мотатися, сотатися
Мотивировать — мотивувати
Мотивъ — 1) (фільоз.) мотив, засада;
2) (муз.) мотив, голос, мел(ьNдія
Мотовка — цйндра, марнотратка
Мотовской — марнотратний, ростратний
Мотовство—тринькання, гайнування,
марнотратство
Мотовязокъ^мотовязъ — мотузок, мотузка
Мотокъ — міток, мітка, Ч2— півміток,
^частина в три нитки) — чисниця, (в 10
чисниць) — пасмо (або) повісмо, (в
20 пасом)—півміток, (пряжа знята з
мотовила) — талька
Мотушка — 1) витушка, витёлька; 2) цівка,
мітщщя (ниток)
Мотъ — міток; 2) мот, (частіше) — мотйга,
мотяга, моталйґа, тринькало, марно-
травець
Мотыка — копаниця, (иноді) — мотика
Мотылёкъ, мотылёчекъ — метелик, метёли-
чок
Мотыль — 1) мотиль, (здр.) — метелик; 2) ша-
тун, вітряниця (в парових
машинах)
Мотыльковый — метеликовий
Моха, ком. Thrips — мошка
Мохна — мичка, кудла
Мохнатость — волохатість
Мохнатый — волохатий, кудлатий
Мохнатьть — волохатіти, кудлатіти
Мохноногій — д. Мохнатый
Моховой — моховий
Мохоръ, мн. мохры — торочка, торочки,
пацьорка, пацьорки; зубці по
краях на квіткових листочках
Мохровый — повний (про квіхки)
Мохровьть — повніти, повнішати (про
квітки)
Мохрякъ — нехлюя, нечупара, нечепура
Мохъ, (p. від.) мха —1) рос. Muscus
sphagnum — мох, (р. моха); 2) пух, пушок
(на тілі); 3) мочар, мочарі
Моча, Urina — сеч, моч, сцяки, сциклйни,
сйки, сиклйни t
Мочагь, мочажина — мочар, мочарі, мок-
рач
Мочалина — лико, личко t
Мочалка — 1) д. Мочалина; 2) віхоть, (здр.)
— ВІХТИК
Мочало — лико
Мочальный — личаний
Мочевина — 1) калюжа; 2) сёчина
Мочевой — сечнйй, сечевйй, мочёвий. —
Мочевой пузырь — міхур, сечнйк. —
М. камень — міхурнии камінь
Мочегонное — сечегін, посцикайло
Мочегонъ, рос. Melittis Melissophyllum L.
— пахуче кадило, гадин язик
Мочеиспусканіе (мед.) — сечепуск, сцяння,
сцикавка
Мочеиспускательный каналъ (анат.) — сече-
провід, Ureter
Мочеточникъ (анат.) — сечетока, Urethra
Мочить, ся — 1) мочити, ся; мокнути;
2) сцяти, сйкати. пускати сеч, уси-
катися, (про діти) — пісяти, (уві сні)
— ловити рибу
Мочка — 1) мочіння; 2) Fibra — волокно,
(здр.) — волоконце; 3) мочки
(тоненькі ниточки від коріня), (у де-яких
рослин, напр. у буряків) — пателйн-
ня; 4) мичка, куделиця; 5) мочка (у
хамута; 6) завертні (у санок)
Мочь — міць, сила. — Не въ мочь, мочи ньть
— не сила, не спромога, не під силу.
— Со всей мочи, что есть мочи — чим
дуж, (вірніше) — чим дужч
Мочь — могти, змогти, здоліти, здужати,
здолати, спромогтися
Мошенникь, ца — шахрай, ка; мошёник,
ця, махляр, ка, дурйс(ь)віт, ка,
ошуканець, ошукач
Мошенничать — шахрувати, шахраювати,

Мошенническій
200
Мускулистый
мохати, обдурювати, ошукувати
Мошенническій — шахрайський
Мошенничество — шахрайство, мошёнство,
ошуканство
Мошка — мошка
Мошна, мошонка — 1) капшук; 2) (у
самців, мішечок з яйцями) — ралйтка,
шиндокора, (з рос.) — мошінка
Мощеніе — мощення, мостіння, (камінем)
— буркування
Мощи — мощі (р. мощів)
Мощный, но — міцний, но, дужий, могучий
Мощность — могучість, могутність
Мракъ — морок, мряка, темрява, темнота
тума
Мраморный — мармуровий, марморяний
Мраморъ — марму(о)р
Мрачить, ся — хмарити, ся, тьмарити,
тьмйти, темніти
Мрачность — тьм'яність, хмурість,
похмурість, хмурність, понурість,
сумність
Мрачный, но— 1) тьм'яний, но; 2) хмурий,
ро, хмурний, но, похмурий, ро,
понурий, ро, сумний, но. — Мрачный
человькъ — супій, понура,
вовкуватий, дундук, похнюпиш, темрюк t
Мрачньть — темніти, темнішати, хмурніти
Мститель, ница — мес(т)ник, ця, помс(т)ник,
ця, помстйтель, ка
Мстительность — мстйвісь, помстйвість
Мстительный — мстивий, во, мёстний
Мстить, ся, отомстить — мстйтися, по-
мстйтися (над ким)
Метиться, помститься — здаватися,
верзтися, приверзтися. — Это ему
помстилось — се йому приверзлось
Мудрено — 1) хитро, мудро, штучно;
2) трудно, тяжко — Не мудрено, что...
— не диво, не дивно, що...
Мудрёность — мудрація
Мудрёный — 1) хитрий, мудрячий,
штучний; 2) трудний, тяжкий
Мудрець — мудрець, розумаха, (іронично)
— мудрій, мудрак, мудрагель
Мудрить, мудрствовать — мудрувати, муд-
рячити, химерити
Мудрованіе, мудретвованіе — мудрування,
мудрація, мудрощі
Мудрость — мудрість. — Мудрость лькар-
ская, рос, Sisymbrium Sophia L. —
віники, вінички, віничча, рогачка,
польова гірчиця
Мудрый — мудрий, розумний t
Мужать — до зросту доходити, мужніти
Мужаться — непоступатися, бути мужним
Мужеложство — мужоложство, содомія
Муженёкъ — чоловіченько, старенький
Мужескій — мужеський, чоловічир
Мужественность — мужність, с(ь)міливість
Мужественный, но — мужний, но,
відважний, но, с(ь)міливий, во
Мужество — мужність, відвага, хрробрість
Мужиковатость — мугирякуватість,
простацтво
Мужиковатый — мугирякуватий,
простацький
Мужикъ — селянин, селюк; мужик, хлоп;
(грубий) — мугйрь, гёвал, мугиряка
Мужицкій — селянський, мужицький,
мужичий, хлопський
Мужичёнко — мужичйсько, хлопйсько
Мужичество — мужицтво, хлопство
Мужичина — мужичище
Мужичка — селянка, селючка, мужичка
Мужичонокъ—мужиченя, (мн.) — мужиче-
нята, мужичата
Мужичьё — мужва, хлопство
Мужланъ — мугйрь, мугиряка, гёвал
Мужнинъ, мужній — чоловіків, мужній
Мужской — мужеський, чоловічий
Мужчина — чоловік, мужчина t
Мужъ — муж, чоловік, (ласк.) —
чоловіченько, дружина, подружжа. —Мужи со-
вьта — думця, мужі громадські
Музей — музей
Музыка — музика
Музыкальность — музйчність
Музыкальный — музичний
Музьїкантскій — музйцький
Музыкантъ, ша — музика, музикант, ка,
грач
Мука—борошно, (здр.)—борошенце, мука,
(що зостається при крупах) — під-
крупиця, (зметена з каміня) — обмё-
тиця, (що зосталася на ситі) — ме-
жйсітка.—^Срупичатая мука—питльо-
вана, питлівка
Мукомолъ — мельник, мірошник
Мукосьй — мукосій
Мулъ — ослюк
Мундиръ — мундир, мундур, уніформа
Мундштукъ — байрак, (здр.) — байрачок,
цугли; цигарничка
Мурава — м(о)уріг, м(о)уріжок; рос.
Polygonum aviculare L. — с(ш)порйш
Мурава — полива, покіст, д. Глазурь
Муравей, ком. Formica — мурашка
Муравейникъ— 1) мурашник, мурашйнник,
муравнйк, комашня, комашнйця,
комашнйще; 2) мурашкоїд
(ведмідь)
Муравейный — мурашковий, мурашиний
Муравить — д. Глазурить
Муравленица, муравленка — полив'яна
посуда
Муравчатый — крапчатий, крапчастий
Муравььдъ, зоол. jMyrmecophaga — д.
Муравейникъ 2
Муравьиный—д. Муравейный. —
Муравьиные яйца — подушки, подушечки
Муринская трава, рос. Salvia Aetiopis L. —
ведмеже ухо, дивина, бабки
Мурлыканье — муркотання, мурукання,
воркотання; воркота, воркіт
Мурлыка — марка, воркіт
Мурлыкать, мурныкать — 1) муркотати,
муркотіти, воркотати, мрукати; 2)
мугикати, кургикати, курникати
Мурчать — гарчати, гаркати
Мускатный — мушкатний, мушкатовий.
— М. орьхъ — мушкатний горіх,
мушкатна галька
Мускатъ — мушкат
Мускулистый — м'язкйй, жилавий

Мускульный
201
Мытьё
Мускульный — м'язовий
Мускулъ, Musculus — м'яз, м'ясень, мй-
шиця
Мускусовий — пижмовйй
Мускусъ, Moschus — пижмо, мишка
Муслить, муслякать, ся — слинити, ся,
мурзати, ся, ялозити, ся (слиною)
Муслякъ — замазура, мурза
Мусорить — с(ь}мітйти
Мусорный —с(ь)міттьовий
Мусоръ — груз, валява, валява; с(ь)міття
Мутить, ся — каламутити, ся, колотити, ся,
баламутити, мутити, ся
Мутноватый — помутний
Мутность — каламутність, мутність
Мутный, но — каламутний, но, ^утнйй t
Мутньть — каламутитись; темніти,
темнішати
Мутовка — 1) вилочка, віничок (паличка з
ріжками на кінці), колотівка; 2) д.
Болтунья
Муть — мут; гуща, фуз, фус, (частіше мн.)
— фуси
Муфта — муфта, мухта
Муха, ком. Musca — муха, (здр.) — мушка,
(дитяче) — муся, (зб.) — мушва
Муха шпанская, ком. Meloe vesicatorius,
Lytta vesicatoria — майка, (порошок
з неї) — шпанська мушка
Мухинъ, мушиный — мушин, мушиний
Мухоловка — 1) пт. Muscicapa atricapilla
— мухоловка;г2) рос. Camelina sativa
Cranlz — оижій
Мухоморъ, гриб Agaricus muscarius —
мухомор, морёмух, мушірка, мушарка
Мухортикъ — миршавий (про чоловіка)
Мухортный (про коней) — гнідий (і разом)
— біломйзий
Мученикъ, ца — мученик, ця
Мученіе — мука, катування, мордування,
кара, карання
Мученическій — мученський
Мученичество — мученьство
Мучитель, ница — мучитель, ка, кат,
душман
Мучительный, но — болісний, но, тяжкий,
тяжко
Мучительность — болісність
Мучительскій — катівський
Мучительство — д. Мученіе
Мучить — мучити, катувати, мордувати
Мучиться — мучитися, мордуватися,
каратися; морочитися, надитися
Мучица, мучка — борошенце
Мучникъ — мучник (що продає борошно)
Мучной — борошенний, борошняний,
мучний
Мушкетъ — мушкет
Муштрованіе, муштровка — муштрування,
муштра
Муштровать — муштрувати
Мушчатый — крапчастий,
Мховина — мочар, мочарі
Мховый — моховий
Мчать, ся — мчати, ся, пёрти, гнати, ся
Мшанка, рос. Sagina procumbens L. —
мокрець
Мшарить, ся — шаршавити, ся, шаршавіти,
волохатити, волохатіти, кудлати, ся,
кошлатити, кошлатіти
Мшарь — мочар, омшарь, омшарина
Мшить — шпаклювати, конопатити мохом
Мщеніе — д. Месть
Мы — мы, нас і т. д. — За нами — по нас,
за нами
Мыза — фільварок, хутір
Мызгать— 1) швандяти, шмигляти,
сновигати; 2) шарпати, драти (одежу)
Мызникъ, ца — хуторянин, ка
Мызный — хуторнйи t t
Мыкалка, мыканица — щітка, гребінка (що
нею льон чешуть) — дергачка
Мыкать — чесати (льон, коноплю). —
Мыкать горе — бідувати
Мыкаться — 1) шмигляти, гасати,
сновигати, шастатися; 2) бідувати,
тинятися
Мьіленіе — миління, намилювання
Мылить, ся — милити, ся
Мыло — мило, (маленький шматочок
після миління),— обмйлок, омйлок, (на
конях) — піна
Мьіловареніе — милярствО
Мыловарка — милярка
Мыловарничать — милярити
Мыловаръ — миляр
Мыловидный — милуватий
Мыловникъ, росл. — миляк, Sapindos
saponaria
Мыловаренный заводь — миловарня, ми-
лярня
Мыльникъ, рос. Saponaria officinalis L. —
собаче мило, натяг, натягач, стягач,
чистуха, звоздик
Мыльница — мильниця
Мыльный — мильний. — Мыльная вода—
мйлини, змйлини
Мысленный, но — мйслений, но; уявний,
гаданий, но, в мйслях, в думці, на
думці, в гадці
Мыслитель — мислитель, мйслёник, думак
Мыслить — 1) мислити, думати, гадати,
міркувати, розважати, в мйслях, на
думці мати; 2) дбати, клопотатися
Мыслиться — думатися, гадатися,
здаватися, роїтися
Мысль — мисль, мйсля, (здр.) — мйслонька-
дума, (частіше здр.)—думка, гадка. —
Прийти на мысль — на думку
спасти. — И въ мысляхъ не было — і на
думці не було, ні думки, ні гадки не
було. — Мысли толпятся въ голові
— думка думку поганяє, за думкою
думка
Мысъ — 1) ріг, (здр.) — ріжок, (між двома
річками, де вони зливаються) —
вилка; 2) виріжок (в одежі)
Мытарство — 1) митниця (де збирають
мито); 2) шахрайство і д.
Мошенничество; 3) митарство (церк.)
Мытарь — 1) мйтарь, митник (що збирає
мито); 2) juaxpaft, ошуканець
Мытиться — бігати, мати бігунку
Мыть — бігунка
Мыть — линьба (птиць)
Мытьё — миття, (про білизну) — прання,

Мыть
202
Мьсто
праття
Мыть, ся — мйти, ся, (білизну) — прати, ся,
(теплою водою) — банити, ся,
(окропом) — парити
Мьічаніе — мукання, (сильне) — ревіння,
рик
Мычать — мукати, (сильно) — ревти, (глухо
й товство) — бутіти
Мышастый — мишастий
Мышеловка — пастка, лапка (на миші)
Мышёнокъ — мишеня, -тко
Мышеядина — мишоїд, недоїдки мишачі
Мьішій — мишачий
Мышка — 1) д. Мышь (здр.); 2) паха,
пахва (під плечем)
Мьішленіє — мислення, думання, гадання
Мышца — м'яз
Мышъ, Mus — миша, (здр.) — мишка,
(мале) — мишеня, -тко, (зб.) — мишва
Мышь летучая, Vespertilio murinus —
кажан, лйлик, лелик
Мышье ухо, ушко, рос, Myosotis palustris
With. — павині вічка
Мышьи глазки, рос. Gypsophila muralis L. —
лисиця, лищйця, птиче зілля
Мышьи ушки, рос. Hieracium Pilosella L.
— нечуй-вітер
Мышьяковый — арш(с)ениковий
Мышьяковистый — арш(с)енйстий
Мышьякъ, Arsenicum — арш(с)ёник, аршй-
ник г
Мыщелка, мыщелокъ — кісточка (на нозі),
щиколотка (на руці)
Мьдистый —- мідянистий
Мьдить — мщити
Мьдникъ — мідник, котляр
Мьдница — мідниця
Мьдническій — котлярський
МІдничество — котлярство
Мьдноплавильный заводь — котлярня
Мідная ржа сибирка — мідна іржа, ґришпан
Мьдный — мідний, мідяний.—Мьдныя
деньги — мідяні гроші, мідяки. — М. лобъ
— безсоромний, безлйчний, дурень
Мідь —1) мідь. — Желтая мідь — жовта
мідь, мосяж. — Красная
мьдь—червона мідь, томбак; 2) мідяне начиння.
— Мьдный котёлъ — мідень. —
Мьдный тазъ — мідниця
Мьдяница, змія Anguis fragilis — мідянка,
мідяниця, падалиця, веретілка
Мідянка— 1) Aerugo cupri — ґришпан,
мідянка; 2) ком. Buprestis — бздюха,
смердюха, вонючка (з породи
хрущів)
Мьленіе — крейдування
Мьлить, ся — білити, побіляти, мазати,
натирати крейдою
Мьловои — крейдяний
Мьлокъ — крёйдочка
Міль, Greta — крёйда. — Красный міль
— лірбрика
Міна — міна, міньба, гіроміна, обміна,
заміна, вимін, обмін, мінька. — Міною
— міньки
Міново и, міновной — міновий, обмінний,
замінний. — М. запись — замінний лист
МІновщикь — міняльник, міняйло
МІновщина — міняння і д. Міна
Міняло — міняйло, столечник (що міняє
гроші)
МІняльньїй — міняльний
МІняніе — міняння і д. Міна,
Мінять,, ся — міняти, ря, вимінювати,
обмінювати, промінювати, міньжува-
ти. — Мінять ухо на ухо—міняти так
на так. — Міняться въ лиці
—мінитися, змінятися на виду
Міра — 1) міра.,— Въ міру, по мірі — до
міри, по мірі, помірно. — Не въ міру
— не до міри; через край, занадто.
— По мірі силъ, возможности — по
змозі. — Сверхь мірьі, чрезъ міру —
над міру,,надт,о; 2) (на сипке або
рідке) — міра, мірка, (здр.) — мірочка.
— Выдавать мірою — вддавцем
давати; 3) (у віршах) — міра; 4) спосіб,
заходи. — Принять мірьі — дібрати
способу, вжити заходів
Мірило — мірево
Міритель — міряльник і д. Мірщикь
МІрить, ся — міряти, ся, виміряти
Мірка — мірка, (здр.) — мірочка
МІрность — мірність
МІрньїй — мірний
Міропріятіе — заходи t t
Мірщикь, м^ряльникь — мірник,
міряльник, мірчий
МІряніе — міряння
Мірять, ся — міряти, ся, виміряти. —
МІрить силы — пробувати силу
Місиво — місиво, замішка
Місилка — мішалка, копистка
Місильньїй — мішальний
МІсильщикь, ца — місільник,, ця
Місить, ся — місити, ся, вимісювати, за-
місювати
Міска — місіння
Містечко — 1) містечко, містина, містй-
ночка, місцина; 2) містечко
Містить, ся — містити, ся (
МІстность — місцевість, місцьовість,
місце. — М. холмистая — горби
МІстньїй — місцевий, краєвйц, кратний. —
Містньїй образь — наміс(т)ний образ.
— Містньїя свічи — ставникй
Місто — 1) місце, містина, місцина.—Въ одно
місто—до гуртУ> ДО купи. — Во всіхь
містахь—скрізь, по всіх усюдах. —До
этого міста — доти, досюди, поти,
до сього місця.—Защищенное місто —
захисток, затишок. — Кь місту — до
речі (про розмову). — Містами —
де-де, де-не-дё, місцями.—М. битвы —
бойце, бойовище.—М. проізда—проїзд,
переїзд, прогін. — М. въ тіни —
затінок, холодок. — М. для поселенія —
селище, сельбище, посёлля. — На м.
преступленія—на гарячому вчинку. —
Не у міста — не до речі, не до ладу,
не гоже,. — Ни съ міста! — а ні руш!
а ні з місця! — Новозаселённое м. —
новоселиця. — Открытое м. (коло
села)—бёлебень, голотёча.—Отхожее
м. — відхідник, паскудник. — По
містамь! — на місце! — Укрытое місто

Мьстоблюститель
203
Мялица
— закуток, схованка, криївка. —
Усадебное місто — грунт, ґрунт, садиба.
Різні місця: (коло води) — затон,
затока, одміть (тихе, між скелями),
опарь (на болоті), плесо, чистова
(не заросле на воді), прало, пратва,
кладки (де миють білизну), сідло
(де сідають ловити рибу), стелище,
стлйще (де білять полотно), тёрло,
терловище (де риба треться). — В
дворі: підстіжжа, стожарня,
стожище, стйртище (де стирти),
перелаз (де перелазять), садовище (місце
нд сад), свинорйя (порите свинями),
сідало (для курей), с(ь)мітнйк, по-
пільнйк, попелище (де зсипають
попіл). — В лісі: майдан (де гонять
смолу), гущавина, гущина (густо
заросле), галява (не заросле),
чистина (чисте), грйще (де граються),
житнище (де росте жито),
капустник (де росте капуста), коноплище
(де ростуть коноплі), омшар(ь), омша-
рина (поросле мохом), розвилина,
розвйлля (де розходяться шляхи),
рёвище (де худоба реве),
становище, таборище (де стан, табор),
тйрло, стійло (де спочиває худоба),
хмільник (де росте хміль); 2) посада;
3) пакунок, клунок г
Мьстоблюститель — заступник, намісник
Містоименіе — заіменник, займенник
Местожительство — житло, жйтлище,
місце проживання
Мьстоположеніе — д. іуіьстность
Мьстопребьіваніе — місце перебування
Мьсторожденіе— 1) родина, місце уродин,
м. народження; 2) (ґеол.)—поклади. —
М. глины — глинище.—М. извести —
вапнярка. — М. мьлу — крейдянка.
— М. соли — солонйця, солонйще
Мьсяць—місяць.—Молодой
мьсяць—молодик. —М. на ущербі—щербатий місяць
Місячина — місячне, падок, пайове
Мьсячное (у жінок) — місячка
Місячими —місашний, місячний
Мітить, ся — 1)гмітити, ся, значити, ся;
2) лучити, цілити, націлятися, у(в)лу-
чати; 3) важити
Міта, мітка —знак, зазначка, вйзначка,
познака, мітка, (нарізана) — карб,
(випалена) — тавро, (у лимарів) —
цурка
МІткая трава, рос. Melampyrum nemorosum
L. — брат і сестра, братки
МІткій, ко — влучний, но, у(в)лучен, влу-
чак, цілкий, меткий
МІткость — влучність, влучливість
Міховщикь— кожухдрь, кушнір, ф(х)утрар
Мьховщичій — кушнірський, кожухарськии
Мьховой — 1J хутряний, смушевий, линт-
варёвии; 2) міховйй, бурдюговий
Міхоноша — міхоноша
Міхь— 1) (ф)хутро: (вовчий)—вовки,
(куничий) — куниці, (з котів) — коти,
котики, (з овець) — линтварь, (з ягнят) —
смух, смушок, смушки. — Подбивать,
подбить мьхомъ — ф(х)утрувати,
вй(х)футрувати; 2) міх, мішок; (на
вино) — б,урдюг
Мьченіе — значіння, значення, таврування
Мьченый — позначений, таврований
Мішалка — копистка, вилочка, віничок
Мішать, ся — 1) мішати, змішувати, ся;
2) перебивати, шкодити, заважати,
перешкоджати, на перешкоді, у
перешкоді ставати, переоаранчати
Мішаться — 1) мішатися, плутатися,
збиватися; 2) втручатися, встрявати,
вплутуватися; 3) мішатися,
божеволіти, з глузду збиватися
МІшетчатьій — мішечковий
МІшечньїй — мішковий, лантуховий, тор-
бинковий t
Мішканіе — гаяння, баріння, бавлення
МІшкать — гаятися, баритися, бавитися і
д. Медлить
МІшковатьій — 1) бахматий (про одіж);
2) (про чоловіка) — міхуватий,
вайлуватий, бамбулуватий
Мішконосець — міхоноша
МІшкотньїй — д. Медлительный
Мішокь, (здр.) мішечокь — міх, мішок,
(здр.) — мішечок, (великий)—лантух,
(малий) — торба, торбина,
(подвійний) — саквй, саківки, бесагй, (з
BipbqBOK) — киса, (теж, на сіно) —
пихтір, (на овес) — опалка, (торба,
зшита з Різних клаптиків) — писана
торба, (на сир) — ворочок, (край
мішка) — гузйрь
МІщанинь, ка — міщанин, міщанка
Міщанишка — міщанчук
МІщанскій — міщанський
Міщанство — міщанство
Мягкій — 1) м'ягкйй, м'який, мнякйй, (про
землю) — пухкий; 2) м'якушка;
лагідний, делікатний
Мягковатый — м'ягкёнький, мнякёнький
Мягкокожій — м'ягкошкурий
Мягкосердіе — м'ягкосёрдя, лагідність
Мягкосердный — м'ягкосёрдий, лагідний
Мягкость — м'ягкість, мнякість, м'ягкота,
м'якота
Мягкотіль, Molluscus — м'якун ;
Мягкотільїй — м'ягкйі], м'ягкотілий
Мягчайшій — наймнякіший
Мягченіе — м'якшіння
Мягчительный — м'ягчучий, розм'ягчаючий
Мягче — мнякше, м'ягче
Мягчить, ся — м'ягчйти, мнякшйти, ся,
Мягчіть — м'якшати, мнякшати, м'ягчіти
Мякина — полова
Мякинникь — полівнйк
Мякинный — полов'яний
Мякишь— 1) м'якушка, мнякушка, (глевка)
— глевтяк, глевчак; 2) м'якуш (м'яка
частина тіла)
Мяклый — зм'яклий
Мякнуть — м'якнути, мнякнути, мнякшати
Мякоть — м'якуш, м'якушка, (гарбуза; дині)
— жабуриння
Мякушка — гнилиця, гниличка
Мялица, мялка—терлиця, терниця, (що нею
починають розбивати коноплі) —
бительня, битёльниця

Мямлить
204
Набивной
Мямлить— 1) марудити, моняти, хамелйти;
2) мимрити, папляти
Мямля—маруда, копотун, макуха, лемішка,
мамалиґа, моня
Мясистый — м'ясистий
Мясникъ— різник, (жінка його)—різнйчка,
(дочка) — різниківна, (син) — різни-
чёнко. — Мясникомъ быть —
різникувати
Мясническій, мясничій — різницький
Мясничиха — різнйчка
Мясное — м'ясиво, мнясйво
Мясной—м'ясний.—М. лавка—ятка, м'ясниця.
—М. рядъ, рынокъ—різниці, м'яснйці
Мясо—м'ясо, мнясо, (здр.)—м'ясцё, мнясце. —
Мясо баранье—баранина, махан.—М.
говяжье—волове, яловичина.—М.
гусиное — гусятина. — Дикое мясо — дике
м'ясо. —ІИ. жареное—печене, печеня. —
М. козье—коз(л)ятина.—М. кошачье—
кошатина. — М. куриное—курятина. —
М. лина — линина. — М. лошадиное —
конина, конятина.—М.
свиное—свинина, (солоне)—буженина.—М. собачье
—псина.—М. сома—сомина. —М.
судака — судачина. — М. утиное —
утятина, качатина; (м'ясо між ребрами) —
поребрина, рёбра, (з грудей) —
грудина, грудинка, (з задка) — задок,
огузок, (з черева) — почеревина, (поміж
салом) — проріст(ь)
Мясопусть — пущ(а)ення
Мясопустный — пищальний, пускальний.
На — 1) (на питання, куди, на кого, на що,
коли, на скільки, як, де, на кому,
коли?) на. — На виду. — вид(нNці, на
очах. — Жениться на вдові — взяти
удову, женитися з удовою, взяти
шлюб з удовою. — Похожъ на отца —
в батька вдявся, схожий на бятька;
2) про, на, для, за для. — На случай —
про случай. — На праздникь — про
празник; 3) на! — Вотъ тебь на! — от
тобі й на! от тобі й маєш, ото
маєш!
Нааукаться — нагукатися, нагоговкатися
Наахаться — наохатися, наохкатися
Набавить, набавлять, ся — набавити,
накинути, прикинути, додати,
набавляти, ся і т. д.
Набавка — набавляння, накидання,
набавка, накидка
Набавочный — набавочний, додатковий
Набаклушничать — набайдикувати
Набалагурить, ся—1) набалакати,
набазікати, ся; 2) нашуткувати,
напустувати, ся
Набалдашникь — головка, гал(ь)ка
Набаловать, ся — напустувати, нажарту-
вати, нажирувати, ся
Набалтывать, наболтать— 1) набовтувати,
намішувати, набовтали, намішати,
наколотити; 2) набазікувати,
набалакувати, наверзти, наторочити
— Мясопустная неділя — пущальна
неділя
Мясоьдь—маснйці, м'яснйці. — Рождествен-
скій мясоьдь — зимні м'яснйці
Мята, рос. Mentha L. — м'ята, мнята. — М.
душистая, М. aquatica L. — водяна,
кінська м'ята, полій. — М. дикая,
полевая, глухая, конская, М. arvensis
— драголюб, кінська, польова,
плавнева м'ята. — М. кудрявая, ньмецкая,
М. crispa Valerii Corai і L. — кучерява
м'ята. — Айглійская, перечная мята,
М. piperita Schm. — холодна м'ята.
— ВД. кошачья, Nepeta glechoma —
розхідник
Мятежникъ — бунтівник, ворохобник,
повстанець, колртник
Мятежница — бунтівниця, колотниця
Мятежническій — повстанський,
бунтівничий, бунтарський
Мятежный — бунтлйвий, бунтівливий
Мятежь — бунт, повстання, заколот,
колотнеча, ворохобня
Мятель — метелиця
Мятный — м'ятний
Мять, ся — 1) мняти, ся, м'яти, ся; 2) (льон,
коноплі) — терти, тіпати, (солому) —
мервити: 3) монятися, вагатися
Мяуканье — нявкання, нявчання, мнявкан-
ня
Мяукать — нявкати, нявчати, мнявкати
Мячъ, мячикъ — мняч, м'яч, мнячик, м'ячик,
опука
Набальзамировать — набальзамувати
Набарабанить — наб(т)арабанити
Набарахтаться — навовтузитися, наборса-
тися, натовктися
Набарышничать — набаришувати
Набатить — розголошувати,
роздзвонювати
Набать—ґвалт, гвалт, сполох; дзвін.—Бить,
ударить въ набать — на ґвалт, на
сполох дзвонити, бити
Набаять, ся — наказати, наговорити, ся,
набалакати,ся
Набедерникъ — чапрак
Набедренникъ — набедреник
Набережная — наберёжжа, побережжя, при-
берёжжа, на(по, при)бережна
Набережный — на(по, при)бережний
Набеседоваться—наговоритися,
нарозмовлятися, набалакатися
Набивать, ся — 1) набивати, ся; 2)
натоптувати, напихати; 3) вибивати,
вибити, повибивати. — Набить въ уши
— натуркати. — Набить оскомину —
оско-му набити
Набиваться — 1) набиватися,
напрохуватися; 2) збиратися, набиратися;
3) натискуватися
Набивка — 1) набивання, напихання; 2)
вибійка (на тканині)
Набивной — 1) набивний; 2) (про тканину)
— вибійчаний

Набилки
205
Навернуть
Набилки — ляда (у ткацькім верстаті)
Набирать, набрать, ся — набирати, набрати,
ся, понабирати. — Набирать въ долгь
— брати набір. — Наораться бьды
— зазнати лиха
Набитый — набитий, напханий.—Н. дуракъ
— дурний, як пень, як сак
Набиться — намордуватися
Наблевать — наблювати, наригати, навоні-
тувати
Наблеять, ся — намёкати, набёкати, ся
Наблошнить — наблошйти, напустити бліх
Наблошниться — заблошйтися
Наблюдатель, ница — 1) спостережник,
спостережниця, наглядач, ка; 2)
доглядач, ка, дозорця, дозорний
Наблюдательность — спостережливість
Наблюдательный—спостережливий, нагляд-
ливий; догляднйй, обсерваційний
Наблюдать — 1) стежити, спостерігати,
наглядати, обсервувати; 2) доглядати,
назирати, пильнувати; 3) берегти,
заховувати
Наблюденіе — спостереження, наглядання;
догляд, доглядання
Наблюдникъ — покришка (на полумисок)
Наблюсти — доглянути, допильнувати
Набожничать — бути побожним, (іронично)
— живим до Бога лізти
Набожность — побожність t
Набожный—побожний, богомільний, с(ь)в'я-
тобожний
Набойка — вибійка, вибиванка
Набойникъ — товкач, набійник
Набойчатый — вибійчаний .
Набойщикъ — вибійчик, набійщик
Наболтать — набалакати, наторочити
Набольшій — найстарший
Набольлый — набрлілий, натружений
Наболіть — наболіти
Набористый — збористий, рясний
Наборка — набирання х
Наборный — 1) набірний; 2) збірний;
штукований. —Наборная зоруя—ц(ь)в'яхо-
вана збруя
Набороздить — наборознйти, надряпати,
начеркати
Наборонить, набороновать — наволочити,
наскородити
Наборщикъ— 1) складач, зёцер; 2) вербів-
нйк (людей до війська)
Наборъ— 1) набирання, набір (р. набору),
бранка; 2) набір, складання
(друкарське); 3) наборъ орудій, инструмен-
товъ — справилля, припас, начиння
Набресть — набродити, набрести,
натрапити, надибати
Набродиться — находитися, набродитися,
наволочитися, натинятися
Набражничаться — напіячитися,
налигатися
Набранить, ся — налаяти, ся
Набрасывать, набросать, набросить— 1)
накидати, накидати, наскидати,
понакидати, нашпурляти; 2) робити,
зробити нарис
Набрасываться, наброситься — накидатися
(на кого або на що), допадатися,
дориватися (до чого), накинутися,
допастися, дорватися
Набредить — наверзти, наплести t
Набренчать, ся — набрязчати, набрязкоті-
ти, ся
Набродный — приблудний, пригульний
Набродь — наволоч, приблуда
Набронзировать — набронзувати
Набрызгать, ся — набрйз(ь)кати,
наприскати, понабрйз(ь)кувати
Набрюзжать, ся — набуркати, ся,
натуркати t
Набуравить — насвердлити, навертіти
Набухать, хнуть — оучавіти, наоучавіти,
бубнявіти, набубнявіти, набрякати,
набрякнути
Набухлый — набряклий, набубнявілий
Набучить — назолити
Набушевать, ся — набушувати, ся, набуяти
Набуянить — нагаласувати, набушувати,
наґвалтувати
Набігать, набіжать — 1) наздоганяти,
наганяти, наздогнати; 2) набігати,
назбігатися, наскочити
Набьгать, ся — набігати, ся (
Набьгь — наскок, напад, набіг. — Дьлать
набіги — набігати, нападати.—Набь-
гомъ — наскоком
Набідокурить — нашкодити, наброїти
Набедствоваться — набідуватися
Набілить, ся — побілити, набілити, ся
Набіло — начисто
Набіситься — наказйтися
Набісноваться — набіснуватися
Навага, риба Gadus collarias — навага,
дорш
Наваживать, навозить, навезти, ся —
навозити, навезти, ся, понавозити
Наваксить, ся — наваксувати, ся
Наваливать, навалить, ся — 1) навертати,
нагнітати, навалювати, ся,
нагнітити, навалити, ся; 2) накладати,
накидати, навантажувати; 3)
нахиляти, нахилити, ся; 4) насунути
Навалъ — кучугура, (хворосту, лому) — ва-
лява
Навальсироваться — навальсуватися, на-
вальцюватися
Навалять, ся — 1) наваляти; 2) накидати;
3) навалятися, поповалятися; 4)
наляпати
Навара — 1) навар; шум, шумовина, піна
(у страві); 2) бёвка (для телят)
Наваривать, наварить, ся — наварювати,
наварати,ся
Наварка — 1) наварювання; 2) наварка,
приварка
Наварной — 1) ситий; 2) наварний
Навастривать, навострить, ся —
нагострювати, нагострити, ся. — Навострить
уши — насторожити, насторочйти,
нашорошити вуха. — Навострить
руку — набити руку
Навощить, ся — навоскувати, навощити, ся
Наведеніе — навід, наведення
Навергать, навергнуть — накидати ,
Навернуть, навертывать, ся — 1) цавертіти,
намотати, навити, ся, навірчувати,

Навёрстка
206
Наганивать
намотувати, навивати, ся,
понавірчувати, понакручувати, ся; 2)
прикрутити, прикручувати, ся; 3) (про
сльози) — набігти, підступити,
набігати, підступати; 4) трапитися
Навёрстка — надолужування,
надолуження
Навёрстывать — наганяти, надолужувати
Навёртка — навірчування,
накручування; 2) свердління; 3) гайка; 4)
свердлик
Навертіть, ся — 1) навертіти, накрутити,
ся і д. Навернуть 1; 2) насвердлити
Наверху — у горі
Наверхь — до гори t
Наверчивать — навірчувати, вертіти
Навеселиться — навеселитися, натішитися
Навесель — під чаркою, на підпитку
Навзничь — навзнак, наознах, горілиць
Навзрыдъ — ридма, рдцаючи
Навзрізь — 1) нарозріз; 2) вщерть
Навивальня — мотовило
Навивать, навить — навивати,
накручувати
Навивка — навивання, намотування
Навигація — навігація, плавба
Навинтить — нагвинтити, нашрубувати,
накрутити t
Навирать, наврать, ся — ндбріхувати,
набрехати, ся, понабріхувати. — На-
враль сь три короба — наплів сім
мішків гречаної вовни
Нависать — нависати
Навлаживать, навлажить, ся — наволожу-
вати, намочувати, наволожити,
намочити, ся, одволожитися
Навлекать, навлечь — наволікати,
наволокти, стягати, -гтй. — Навлечь біду —
накликати біду, лихо
Наводить, навесть— 1) наводити, навести,
направляти, направити; 2)
насилати, наслати; 3) наганяти,
завдавати; 4) направляти, націляти,
направити, націлити
Наводненіе — повінь, повідь і д. ще
Водополье
Наводнять, наводнить, ся — заливати,
затопляти, ся, поняти водою
Навожденіе — намова, мана
Навозить, ся — вигноювати, гноїти, ся
Навозиться— 1) награтися,
нажартуватися, напустуватися; 2) наморочити, ся;
3) навозитися
Навозный — гнойовий, гнійний, гноянйй.
— Навозный жукъ — гнойовик. —
Навозное топливо — кізяк
Навозня — гноярка, (де був гній) — гнойо-
вйще, гноїще
Навозь — гній
Навой — навій (р. навою)
Наволакивать — наволікати, (про хмари) —
нахмарувати, ся. — Наволакиваеть
— хмариться
Наволока (верхня) — пошивка, (иноді) —
наволока, (перша, в котру
насипають пір'я або пух) — нашрниця,
насипка
Наволокь — намул, нависень (над морем)
Навонять — насмердіти, набадіти, напшо-
тити, насунути, насмородіти
Навопить, ся — наголосити, ся,
нагаласувати, нарепетувати, ся
Наворожить — 1) наворожити, нашептати,
начарувати, наслати; 2)
навіщувати
Наворовать — накрасти
Наворотень — вулик, колодка
Наворсить — набарвйти
Наворчать, ся — набурчати, намурчати,
натурчати,ся
Навосковать — навощити, навоскувати
Навощить — навощити
Навохрить — натерти вохрою
Навредить — нашкодити, наробити шкоди
Наврядь — трохи-чи, ледве-чи, навряд
Навсегда — по вік, назавжди, назавше
Навскачь — навзаводи, скоком, навскоки
Навстречу — назустріч
Навтилить, Nautilus — кораблик
Навыкать — звикати, призвичаюватися
Навыклый — звиклий, вправний
Навыкъ — звичка, навичка
Навыться — наголоситися
Навьючивать — нав'ючувати, ючйти t
Навьвать, навіять, ся — навівати,
навіяти, ся
Навьваніе — навій, навівання х
Навьдывадъся, навідаться — навідуватися,
довідуватися, навідатися, одвідати,
довідатися г
Навіки — до віку, до суду, на віки
Навірить — навірити, наторгувати
Навірно — напевне, справді
Навірняка — напевне
Навісить, ся? навішать, навішивать, ся —
1) навішати, навішувати, ся,,
понавішувати; 2) навісити,
навішувати; І) нахилитися, нахилятися
Навіска — навішування; (хим.) — важення
Навістить,, навіщать, ся — (від)одвідати,
провідати, навідуватися,
провідувати
Навісь — 1) дашок, (над ґанком) — під-
дашша„ (над ворітьми) — острішок;
2) повітка, підсіння; 3) намет,
халабуда
Навітренньїй —^підвітряний
Навіть — наговір, намова, наклеп, осуда
Навічно — на віки, назавжди
Навязать, навязывать, ся — 1) нав'язати, ся,
нав'язувати, ся; 2) наплести; 3)
накинути
Навязать, навязнуть — нав'язати,
начіплятися, нав'язнути, начіпйтися
Навязень — бич, біяк
Навязной — надв'язаний, надплетений
Навязчивость — набридливість,
причепливість, налазливість
Навязчивый — набридливий, налазливий,
причепливий
Навяливать — нав'ялювати
Нагадить — 1) напаскудити, нагидити;
2) нашкодити
Нагайка — нагай, нагайка, канчук
Наганивать, нагонять, нагнать — доганяти,
наганяти, наздоганяти, понаганяти.

Нагаръ
207
Нагулять
— Нагонять кого либо—ганяти (кого),
дорікати (кому). — Нагонять тоску
— завдавати нудьги, туги, смутку
Нагаръ — нагар, нагорь (на с(ь)вічці),
жужелиця, згар(ь) (на металі), чвирь
(в цибуху), шумовиння, смага (на
вареві)
Нагатить — нагатити, натарасувати
Нагвоздить — нац(ь)в'яхувати
Нагибаніе — нахиляння, нагинання
Нагибать — нагинати, нахиляти
Нагибъ — нагин, нахил, коліно
Нагишка — голий, гольтіпака, голяк
Нагишомь — голим, голяка, гольцем
Нагладить — нагладити, вирівняти,
напрасувати
Наглазникъ — наочник
Наглазный — наочний
Наглазьться — надивитися, наглядітися,
напасти очі
Наглецки — нахабно, нахрапом
Наглецъ — нахабник
Наглодать, ся — нагризти, ся
Наглость — нахабність, нахрап
Наглотаться — наковтатися, наглитатися
Наглумиться — наглумитися,
наглузуватися, накепкуватися, накпйтися
Наглухо — щільно
Наглый — нахабний, напрасний, нахрапний
Наглядность — наочність, наглядність
Наглядный—наочний, наглядний.—Н. обу-
ченіе — наглядна наука. — Дьлать
нагляднымъ —унаочнювати
Наглядіть — наглядіти, наглянути, назй-
рити, назорйти t
Наглядьться—надивитися, наглядітися,
намилуватися
Наглянцовать — наглянцювати
Нагнаивать, нагноить, ся,— нагноювати, ся,
нагнивати, нагноїти, ся, наривати,
набирати, нарвати, набрати
Нагнетать — нагнітати, надушувати,
натискати, намулювати
Нагнётъ — нагніт, притиск
Нагноеніе — гноїння, нагнивання
Наговариваніе — намовляння, нашепти
Наговаривать, наговоріть, ся —
наговорювати, наказувати, намовляти,
набріхувати, наплёскувати,
наговорити, наказати, набалакати, ся і т. д.
— Наговорить вздору, чепухи, пустя-
ковъ — нагородити, наверзти,
наторочити, наплести
Наговоръ — нашепт, нашепти, поговір
Наговорщикъ, ца—шепотйнник, ця,
обмовник, ця, намовник, ця
Нагой — нагий, голий, чистий
Наголо — 1) наголо; 2) до пня, до ноги, до
щёнту
Наголодаться — наголодуватися
Нагонь— 1) згін; 2) натяганню, набивання.
— Вь нагонь — на здогін, на здогінці
Нагоняй — гонка, нагінка, вимова. —Дать
нагоняй — дати гонку, намилити
голову, намняти чуба, чуприну
Нагоняться — наганятися, навганятися
Нагораживать— 1) нагорожувати; 2)
накопичувати
Нагорать, нагорать — нагорювати,
нагорати, нагоріти, роспікатися, роспек-
тйся, напалятися, напалитися.
— Ему нагоріло — влетіло йому
Нагорный — нагірний, горовйй, горяний
Нагорьлый — нагорілий
Нагорье — нагір'я, горовина
Нагостить, ся — погостювати, нагостюва-
ти, ся
Нагость, нагота — нагота, голість, голизна
Наготавливать, наготовлять, наготовить, ся
— наготовувати, настачати,
наготувати, настачити, настаратися,
насправляти, налаштовувати,
налаштувати
Наготовь — напоготові :
Наготьть — наготіти, голіти; обдиратися,
обшарпуватися, голим с(ь)вітйти
Награбить — 1) нагромадити; 2)
награбувати, нагарбати
Награда — нагорода, винагорода, заплата
Наградить, награждать — винагородити,
винагороджувати
Награжденіе — нагородження,
винагородження, нагороджування
Награфить — нали(і)ніяти, налинювати,
награфити
Нагребальщикь — нагрібальник
Нагребать, нагрести, ся — нагрібати,
нагортати, нагромаджувати, нагребти,
нагорнути, нагромадити, нагарбу-
вати, нагарбатиг
Нагрезить, ся — намріяти, намарити, ся
Нагремьть —- нагреміти, нагрімотіти, на-
гуркотіти
Нагрозить — нахвалитися, настрахати
Нагромоздить — нагромадити, накопичити
Нагрубить, нагрубіянить — нагрубіянити
Нагрудникь — нагрудник, панци(е)р;
підперсник (ремінь під персами у
коня)
Нагрудный — нагрудний, наперсний
Нагружать, нагрузить, ся —
навантажувати, навантажити, ся, наважувати,
наважити, ладувати, наладувати;
2) напиватися, наливатися
Нагрузка — вантаження, навантажування,
ладування
Нагруститься — натужитися, насумуватися
Нагрызать, нагрызть — нагризати,
нагризти, понагризати, налускувати,
налускати, налущити, налузати,
поналускувати
Нагрьваніе — нагрівання, огрів
Нагрьвальный — нагрівальний t
Нагрівать, нагріть, ся — нагрівати,
нагріти, ся. — Нагріть бока — облатати
боки, надавати стусанів
Нагрівь — нагрівання
Нагрішить — нагрішити
Нагрязнить — нас(ь)мітйти, набруднити,
накаляти
Нагрянуть — надійти, набігти, насунути,
наскочити, вдарити
Нагуливать — випасати, відпасати
Нагулка, нагуль — випас, відпасання,
жирування
Нагулять, ся — нагуляти, ся

Нагуторить
208
Надоьдать
Нагуторить, ся — набалакати, ся, нагомо-
нітися
Надавать — надавати, наздавати
Надавить, ся — надавити, надушити,
начавити, натиснути,ся
Надаивать, надоить, ся — надоювати,
надоїти, ся
Надалбливать, -долбить — надовбувати,
надовбати
Надалье — надалі
Надарить — надарувати
Надбавить, надбавлять, ся— 1) набавити,
набавляти, ся; 2) наддати, набити
(про ціну)
Надбавка — П на(до, при)бавляння; 2) на-
(до, при)бавка, додаток
Надбавочный — додатковий, придатковий
Надбивать — надбивати, надщерблювати,
надбити, надщербити
Надбровный — набрівний
Надбрюшіе (анат.) — надчерев'я
Надбуравить, ся — насвердлити, ся
Надвиганіе — насування, насовування
Надвигать, надвинуть, ся — насувати,
насунути, ся
Надвигать, ся — насовати, понасувати, ся
Надвоє — надвоє, навпіл t
Надводный — надвщний, понадвідний
Надворный — на^цвірни(і)й
Надворье — надвір'я. — Съ
надворья—знадвору
Надгибать, надогнуть, ся — надгинати,
згинати трохи, надігнути, ся
Надглавный — надголовний
Надгнивать — надгнивати
Надглядчикъ — дозорець
Надглядывать — наглядати, назирати t
Надгробный — 1) надмогильний, надгріб-
ний; 2) похоронний (с(ь)пів)
Надгрызать — надгризати
Наддавать — 1) додавати; 2) накидати,
набивати
Наддалбливать, ся — наддовбувати, ся
Наддатокъ, наддача — додача, придача
Наддирать, надодрать, ся — наддирати,
наддерти, надіддрати, ся
Наддирка — наддирання
Наддьлать, -лывать — надробити, надроб-
лювати , ,
Надёжа, надежда — надія, сподіванка, спо-
дія, сподіянка, сподівання, у-Потерять
надежду — стратити надію t
Надёжный — 1) надійний; 2) певний,
вірний
Надёргать, надёргивать, ся — насмикати,
настати, нашарпати, (пір'я) —
наскубти
Надёрнуть — накинути, нап'ясти
Надзвьздный — надзоряний
Надзелень — надзелень, зеленцем, усвйд.
— Собраный надзелень — свиднйй,
свидовйй
Надзираніе — доглядання, наглядання
Надзиратель, ница — доглядач, ка,
дозорець, дозорчий, дозорця, наглядник,
ця
Надзирательство — доглядництво, нагляд-
ництво
Надзирать — доглядати, наглядати,
дозирати, назирати, пильнувати. —
Надзирая — назирці, назирцем
Надзоръ — догляд, доглядання, нагляд,
дозір, пильнування
Надивиться — надивуватися
Надиво — надйво, навдивовижу, на про-
чуд
Надирать, надрать, -ся — надирати,
надрати, надерти, ся; наскубти, намня-
ти, намняшкурити (вуха), начубити
(чуба)
Надклевать, надклёвывать — наддзьобати,
наддзьобувати
Надковырять, надковыривать—надколупа-
ти, надколупувати
Надколъ — росколина, (р пері) — роскёп
Надкольнный — надколінний
Надкрошить — надкришйти
Надкрыльный — надкрйльний
Надкрьіліе — надкрилля
Надкусить, надкусывать, ся — надкусити,
надклеювати, ся, понадкусювати
Надламывать, надломать,
ся—надломлювати, надламувати, надломити, ся
Надлежать, надл ежить — належати,
належить, повинно, треба, годиться
Надлежащій — належний, належйтий,
слушний. — Надлежащимъ порядкомъ, об-
разомъ, понадлежащему—як слід, як
треба, як повинно, як належить, як
годиться t
Надлобіе — надчілля
Надломъ — вйлім, вйщерб
Надлопаточный — надлопатковий
Надменность — пиха, надутість, бун(цин)-
дючність
Надменный — пихатий, надутий,
пиндючний, з пихою ,
Надміру — через край, над міру,
занадто, надто
Надо, падъ над, паді, по над, поверх
Надо, надобно — треба, тра, потрібно
Надоблачный — надхмарний
Надобность — потреба
Надобный, но — потрібний, но
Надойти — надійти, наспіти, нагодитися
Надокучать, надокучить—докучати,
надокучати, надокучити
Надолба — ощепина
Надолго — надовго
Надоразумить — навчити, напутйти,
нарадити, нараяти
Надорвать, надрывать, ся — 1) надірвати,
надідрати, наддерти, надривати,
наддирати, ся; 2), підірвати, ся,
надсадити, ся, надсістися, надвередй-
ти, ся, надрушити, ся, надсажува-
ти, ся, надсідатися. — Надрывать
животики — за боки братися, качатися
від с(ь)міху
Надорожныи — придорожній
Надосадить — допекти, впектися
Надослать, -сылать — надіслати, надсилати
Надоумить — навчити, напутйти, нараяти,
нау(в)чати, нараювати
Надоіданіе — набридання, (на)докучання
Надоьдать, надоьсть — набридати, обри-

Надоьдливость
209
Нажать
дати, надокучати, (в)уїдатися,
набриднути, надокучити,
осоружитися, впектися
Надоьдливость — набридливість,
в'їдливість, уїдливість
Надоідливьіи — набридливий, обридливий,
в'щливий, уїдливий
Надпивать, -пить — надпивати, надпити
Надпиливать, надпилить — надпилювати,
надпиляти, надпилйти
Надпилка— 1) надпилювання; 2) надпйле-
не (місце)
Надписаніе — 1) надписання; 2) надпис
Надписатель — надпйсувач, жирант
Надписать, надписывать — надписати,
надписувати
Надпись — і) напис, надпис; 2) оглав,
заголовок; 3) жиро (на векселі)
Надпрестольныи — надвівтарний, надпре-
стольний
Надразниться — надратуватися, надрочй-
тися
Надрастать, надрости — надростати,
надрости
Надрубать, надрубить — надрубувати,
надрубати, надтинати, надтяти, надцю-
кувати, надцюкати
Надрубка— 1) надрубання, надрубування;
2) надруб, надрубане (місце)
Надрывъ — 1) надрив, надірване (місце);
2) надсада, веред, порух
Надрыхнуться — цаспатися, нахроптйся
Надрізать — надрізати t
Надрьзъ — надріз, надрізане (місце)
Надсадный — надсадний, важкий
Надсверливать — надсвердлювати
Надсматриваніе — наглядання, назирання
Надсмьхаться, надсмьяться — с(ь)міятися,
нас(ь)міхатися, кепкувати, на(с)ь-
міятися
Надсосать — надсмоктати
Надстраивать, надстроить
—надбудовувати, надбудувати
Надстройка — 1) надбудовування; 2) над-
оудування
Надстрочный — надрядковий
Надсыпать, надсыпать, ся — присипати,
насипати, досипати, присапати, ся
і т.д.
Надсыпной — присипний, досипнйй
Надсыпка — 1) (при)досипання; 2) (при)-
досйпка
Насідать, надсість — осідати, опадати,
осісти
Надсікать — д. Надрубать
Надточить — доточити, наштукувати t
Надтрескиваться, надтреснуть — надтріс-
куватися, надтріснути, ся
Надтяпывать — надцюкувати
Надувало, надувал ьщикъ, ца—дурйс(ь)віт,
баламут, ка, ошуканець ,
Надувательство—дурйс(ь)вітство, дуріння,
обдурювання, облуда, обмана,
шахрайство
Надувать, надуть, ся — 1) надувати, ся,
дути, ся, надимати, ся, надути, ся;
2) навівати, намітати; 3) дурити,
обдурювати, обманювати,
обманути, пошити у дурні; 4)
надиматися; 5) запишатися, набундючитися,
напиндючитися, закопилити губу
Надуматься — надуматися, наміркуватися,
наважитися ,
Надурачиться, надурить — надуріти, напу-
стуватися наказйтися
Надутость — надутість, бундючність
Надутый — надутий, бундючний
Надутышъ — опёцок, опецьок
Надушать, надушить, ся — напахтйти, ся,
напахати,ся
Надь — д. Надо
Надымить, надымлять, ся — надимити,
накурити, накадити, надимляти,
накурювати, накаджувати
Надысь — д. Намедни
Надышать — надихати
Надышаться — надихатися, напахатися
Надьваніе — одягання, надягання;
обувания, взування
Надівать, надіть — надівати, надягати,
одягати, надіти, одіти, надягти,
одяг(ну)тй, ся, (про обув я) —
назувати, взувати, взута, ся. — Надівать
ярмо — наривати ярмо. — Н. уздечку
— загнуздувати
Надівовать — надівувати
Наділать—наробити, (чого
поганого)—натворити, накоїти, наброїти
Наділить, наділять, ся — наділити,
наділяти; надарити, (скількох) —
обділити. — Наділить приданымъ—обвіну-
вати, дати вгно, посаг
Наділеніе —наділення
Наділь—наділ, наділ ок, (церковний)—руга
Надіяться — надіятися, сподіватися, мати,
покладати надію, покладатися,
складатися, (на кого) — уповати
Наедині — на самоті, на одинці, віч-на-віч,
сам-на-самг
Наёжиться — наїжитися, наїжачитися,
настовбурчитися
Наёмка — найми
Наёмникъ, ца—наймит, наймичка, (здрО —
наймиток, наймитчук, бурлак,
бурлака, бурлачка, (зо.) — наймиття,
бурлацтво
Наемническій — наймитський, наємничий
Наёмничество — наємність, найми, найман-
щина
Наёмный — наємний, нанятйй, найманий
Наёмщикъ — наємець, найманщик
Наёмъ— 1) наймання, найми; 2) найманка,
найманщина. — Въ наёмъ — у найми
Наерошиться, наершиться —
настовбурчитися, настовпужитися, напужитися
(як пугач), напудитися; наїжитися
Нажаловать — надарувати
Нажаловаться — нажалітися, наскаржитися
Нажаривать, нажарить, ся — 1) напікати,
насмажувати, напекти, насмажити,
напряжити, ся, нашкварити; 2)
напалювати, напалити, ся; 3) затинати,
у(в)тинати
Нажать, нажимать, ся — 1) надавити,
надавлювати, натиснути, натискати,
нагнітити, нагнітати; 2) намуляти,
14,

Нажать
210
Наискать
намулювати
Нажать, нажимать, ся — нажати, у(в)жати,
нажинати, у(в)жинати, ся
Наждакъ, Smyris — шмерґель
Нажевать, нажёвывать, ся — нажувати,
. нажвакувати, нажовувати, ся
Нажечь, нажигать, ся — 1) напалити,
напалювати, ся; 2) випалити,
випалювати
Нажива— 1) користь, зиск, пожива; 2)
принада, жировйця, живець
Наживать, нажить, ся — 1) наживати, ся,
набувати, нажити, ся, надбати,
набути; заробити, запрацювати,
заталанити, загосподарювати,
загорювати; 2) наживатися, нажитися
Наживлять, ся — чіпляти живця на удку,
ставити принаду
Наживной — П наживний, набутий, прид-
балий; 2) поживний, пожиточний;
3) принадний
Нажиганіе — напалювання
Нажимка, нажимъ — натиск, нагнітання,
натискування
Нажинистыи — ужйнистий, багатий на
вжйнок
Нажинъ — ужин, ужинок
Нажираться, нажраться—нажиратися,
нажертися, налигатися
Нажитой — нажитий, набутий, придбаний
Нажитокъ — нажйток, надбанок, надбане,
придбане ,
Нажужжать, ся — 1) нагудіти, нагусти,
надзижчати, ся; 2) нашептати,
натуркати
Нажурить — покартати, налаяти (кого)
Назавтра — назавтра
Назади — ззаду, позаду
Назадъ — назад, навспак. — Годь тому на-
задъ — за рік перед сим, перед
роком. — Два дня назадъ — два дні
перед сим, перед двома днями
Назаймовать — напозичати, понапозичати
Названиваться, -звониться—надзвонювати-
ся, надзвонйтися, (в жарт) — нака-
лататися
Названіе — назва, назвище, назвисько,
імення, наймення
Названный — названий. — Н. брать, н.
сестра — побратим, посестра
Назвать, называть, ся — 1) назвати, наме-
нувати, найменувати, наректи, ся,
називати, звати, узивати,
іменувати, нарікати, ся. — Какъ его назы-
ваютъ — як його прозивають, як
його на ймення, як його дражнять? —
Такъ называемый—так званий; 2)
накликати, напросити, понаскликати,
накликати; 4) напроситися,
набитися, напрошуватися, набиватися
Назвеніть — надзвеніти
Назвонить — надзвонити, надзелёнькати
Наздравствоваться — наздоровкатися
Наземный — земний, поземний
Наземь — гній
Наземь, на землю — до долу, до землі, об
землю. — Наземь лицомь — долілиць
Назиданіе — наука, напучення
Назидательный — навчаючий, повчаючий
Назидать — научати, навчати, на добро
наводити? напучувати
На зло — на злість
Назлобствоваться — назлостйтися, назло-
стуватися
Назначать, назначить, ся — 1) визначати,
назначати, визначити, назначити,
ся, призначати, призначити. —
Назначить ціну — визначити, покласти
ціну; 2) наставляти, настановляти,
наставити, настановити, поставити,
нарядити, понастановляти, ся
Назначеніе — призначення, настанова;
визначення. — Назначеніе на мї>сто —
призначення, настанова на місце, на
посаду
Назнобить — наморозити
Назойливость — налазливість, настйрність,
уїдливість
Назойливый, во — налазливий, во,
настирний, но, в'їдливий, уїдливий, во,
уїда, сльота, набридливий, во,
нависом
Назолить — позолйти, положити
Назоромь — назирцем, назирці
Назрьваніе — поспівання, достигання
Назрівать, назріть — 1) посдіівати,
доспівати, достигати, бриніти, по(до)спі-
ти, на(до)стйгти; 2) (про болячки) —
вистоюватись, набирати, вистигати
Назубокь — зубило
Назубривать, назубрить — 1) зубити,
визублювати, назублювати, позубити;
2) вищерблювати, вищербити,
пощербити
Назывъ — скликання, запросини
Називаться — напозіхатися, наґавитися
Назябнуть — намерзнути, намёрзтися
Най — най
Наибольшій — найбільший
Наиболіе — найбільш(е), над усе
Наивеличайшій — що-найбільший, най-
самбільший
Наивность — наївність, простота, безхйт-
рість
Наивный — наївний, простий, безхйтрий
Наиграться — награтися, нагулятися
Наигрывать, ся — 1) вигравати, ся;
награвати, ся; 2) пригравати
Найдёнышъ — найда, знайда, знайденя
Наизвозничать — навізникувати, нах(ф)ур-
манувати, начумакувати
Наизвороть — навйворіт(ь)
Наиздіваться — назнущатися,
наглузуватися, наглумитися
Наизнанку — навйворіт(ь)
Наизусть — на пам'ять, з пам'яти
Наилучшій — найліпший, найкращий, най-
луччий
Наименованіе — 1) найменування; 2) ім'я,
(й)мёння, імення
Наименовать — найменувати t
Наименьшій — найменший, найдрібніший
Наименіе — найменше
Найпаче — найпаче, найбільше
Наискать, наискивать — нашукати,
нашукувати

Наискаться
211
Наклёпка
Наискаться — попошукати ,
Наискорье— найшвйдче, найскоріше, най-
хутче г
Наискорьйшій — найскоріший, найшвйд-
чий, на#швидчіший, найхутчий,
найхутчіший,
Наискось — навкісь, навкося, навкоси,
навкосяка, навскоси
Найти, находить, ся— 1) найти, находити;
понаходити; 2) знайти, ся, надибати,
знаходити, ся, познаходити,
(помацки) — налапати, намацати. — Найти,
находить при обыскь — витрусити,
витрусювати, пдвитрусювати; 3)
вбачати; 4) приумітися, закеруватися,
обернутися
Наитіе — зступлення, наїття; надхнёння,
надих
Накаверзить — наковерзувати
Накадить — накадити
Наказаніе — кара, карання, скарання,
покарання
Наказать, наказывать — накарати,
покарати, скарати, карати
Наказной — наказний
Наказъ — наказ, загадання, загад
Наказуемость — карність
Накаленіе, накаливаніе—роспікання, нажа-
рення
Накаливать, накалить, ся — роспікати,
роспектй, нажарити
Накальїваніе — наколювання
Накалывать, наколоть, ся — наколювати,
наштрикувати, ндколбти, наштри-
кати, ся; 2) наскіпати, ся (скіпок),
налупати (каміння); 3) сколювати
(ногу); 4) нашпилювати,
настромлювати, нашпилити, настромити, ся
Накалякать — набазікати, набалакати
Наканунь — в переддень, на передодні
Накапать — накапати, накрапати
Накоплять, накопить, ся — назбирувати,
назбирати, наховувати, наховати,
приховувати, приховати
Накапчивать, накоптить, ся — 1)
накопчувати, накоптити, ся; начадити (про
лямпу); 2) навудити (гусей)
Накапывать, накопать — накопувати,
накопати, понакопувати
Накаркать, ся — накра(я)кати, накру(ю)ка-
ти, ся
Накармливать, накормить, ся —
нагодовувати, нагодувати, ся, накормлю-
вати, накормити, ся
Накатать, накатывать, ся — 1) накотити,
наточити, накочувати, ся; 2) навити,
навинути, намотати, навивати,
намотувати, ся; 3) навозитися,
наїздитися, накататися; 4) (на качалці) —
накачати, накачувати
Накатить, ся — напоїти, накачати, ся
Накатка — 1) накочування; 2)качалка
Накатникъ — 1) маґльовнцк; 2) брус,
сволок (під стелею), лігарь (під
підлогою)
Накатный — брусований
Накатъ — 1) накочування; 2) брусована
стеля
Накачать, ся — 1) накачати, напомпувати,
ся; 2) накотити, ся; 3) нагойдатися
Накачиваніе — накочування, помпування
Накашиваніе — накошу(сю)вання
Накашивать, накосить, ся — накошу(сю)-
вати, накосити, ся, (трохи) — (в)уко-
сйти
Накашляться — накашлятися, накахйка-
тися t
Накваса — піспа
Наквасить, наквашивать, ся — 1)
заквашувати, заквасити, са; 2) наквасити,
наквашувати, ся
Наквасцовать — нагалунити
Накидать, накидывать, ся — 1) накидати,
понакидати, накидати, ся; 2)
підкидати, підкинути, ся
Накидка — 1) накидання; 2) накидка. —
Въ накидку — наопашки, наопашку
Накидной — накидний f
Накипа(ь)ть — накипати, накипіти
Накипъ— 1) шум, шумовина, шумовиння;
2) накип (напр., в чавуні, самоварі)
Накипьлый — накипілий
Накипятить, ся — нагріти, ся (напр. воду),
напряжити, зварити, ся (напр.
молоко)
Накисать, накиснуть — накисати, закисати,
(на)закйснути
Накладная — накладна, квиток
Накладной — 1) добавочний, додатковий;
2) накладний. — Накладные усы, н.
серебро — фальшиві вуса, фальшиве
срібло
Накладный, но—сутужний, но; втратний, но
Накладъ — втрата, шкода. — Въ накладі,
съ накладомъ — з утратою
Накладьіваніе — накладання
Накладыватель — накладальник
Накладывать, накласть, ся — 1) накладати,
накласти, ся; 2) (про курей) — нести,
ся, покладати (від чого и яйця
зовуться покладки), нанести, ся
Накланяться — накланятися,
попокланятися
Наклевать, наклёвывать, ся — наклювати,
надзьобати, накльовувати, ся,
надзьобувати; 2) навлюнути, надклю-
нути, накльовувати, ся
Наклеветать — наклепати (на кого),
обмовити (кого) х
Наклееніе — наклеіння, наліпленая
Наклеиваніе — наклеювання,
наліплювання
Наклеивать, наклеить, ся — (на)приклёюва-
ти, (на)приліплювати, (на)приклё-
їти, (на)приліпйти, ся,
понаклеювати, поналіплювати
Наклейка — 1) д. Наклееніе і Наклеиваніе;
2) наліпка, наклеїне, наліплене
Наклеймить, ся — позначити,
потаврувати, ся
Наклейной — наклейнйй
Наклейщикъ, ца — наклёйник, ця,
клеїльник, ця
Наклепать, наклёпывать — наклепати,
накльопувати
Наклёпка — накліпка
14*

Наклёпъ
212
Налагать
Наклёпъ — 1) д. Наклёпка; 2) д. Клевета
Накликать, накликать, ся — накликати,
наскликати, накликати, понакликати
Наклобучивать, наклобучить — насувати,
насунути, понасувати
Накло^учка — 1) насування; 2) гонка, на-
* гінка, вимова, догана, нагана
Наклоненіе— 1) нахиляння, схиляння,
схилення, нахил; 2) (грам.) — спосіб (вй-
сказу дієслів)
Наклонённый — похилений, похилий
Наклонить, наклонять, ся — нахилити,
схилити, похилити, прихилити,
нагнути, ся, нахиляти, ся і т. д.,
посхиляти, ся і т. д. — Пить наклонивши
(напр. відро, пляшку) — нахилки,
нахильцем пити. — Наклонившись
танцевать, идти — вихилясом, хильці
танцювати
Наклонность — 1) похилість; 2) схильність,
нахил, нахилок до
Наклонный, но — похилий, похилистий,
(про місцевість) — спусковатий,
спадистий, згористий, похило,
похилом, насхиль, хилком
Наклонъ — 1) похилість; 2) похил, похили-
на, схил, спадистість; 3) козирьок
(у будки екипажа)
Накляузничать — карлючок нагнути;
набрехати, наплести
Наковаленный — ковадловий
Наковальня — ковадло, (щоб набивати
коси) — бабка, ковалёнька
Наковать, наковывать, ся —11) накувати,
наковувати, ся; 2) насікти, набити,
нацюкати, насікати і т. д. (жорна
тощо)
Наковыривать, наковырять —
наколупувати, надовбувати, наколупати,
надовбати ,
Накожный — нашкурний, нашкірний
Накоковать — накувати
Накоксовать — накоксувати
Наколачивать, наколотить, ся — набивати,
набити, ся, понабивати, ся
Наколдовать, наколдовывать— 1)
наворожити, начаклувати, навідьмувати,
наворожувати і т. д.; 2)
заворожити, виворожити і т. д.
Наколобродить — наколобродити, наброїти
Наколотырить, наколотырничать, ся—1) на-
крамарювати, ся (дріб'язком); 2)
набрехати, наплест^
Накольнникъ — наколінник
Накомкать — 1) намняти, нажужмити;
2) напхати, набгати t
Наконецъ — напослідок, напослідку, наос-
танок,, наостанку, нарешті, врешті,
вкінці
Наконечникъ — наконёшник, оскіп. —
Наконечники — торочки
Накопленіе — нагромадження, скупчення;
набирання,скупчування
Накоплять —^нагромаджувати, скупчувати,
набирати, наховувати, назбирувати
Накоптьлый — закурений, задимлений
Накоптьть — закуритися, задимитися
Накопыльникъ — накопйльник, накорсник
Накорникь — накорінок, накоренок
Накорчевать —хнакорчувати
Накосный — скісний ,
Накостница — ґуля на нозі у коня
Накостылять —- набити, надавати
Накось — навкісь, навкоси, навскоси
Накрадывать, ся — накрадати, ся
Накраивать, ся, накроить — накраювати,
ся, накраяти
Накрапать, накрапывать — накрапати,
накрапати
Накрасить, накрашивать, ся — накрасйти,
намалювати, нафарбувати, накра-
шувати, ся і т. д. t
Накрасньться — начервонітися
Накрахмаливать — накрохмалювати
Накренивать, ся — нахиляти, нагинати, ся
Накрестъ — навхрест, нахрест, хрестом
Накривляться — накривйтися, повикривля-
тися
Накричать, ся — накричати, ся, нагукати,
ся, нагомоніти, ся, нагримати
Накромсать — накришити, начикрйжити,
нашаткувати
Накропать — наліпити, напорпати,
наляпати (про малювання), накапарити
Накропить — набрйз(ь)кати, накропйти
Накрошить, ся — накришити, ся
Накружиться — накрутитися, накружляти-
ся
Накрутить, накручивать, ся — накрутити,
насукати, накручувати, ся
Накручиниться — нажуритися, натужитися
Накрывать, ся — \) накривати, напинати,
ся, на(по)крити, ся, напнутися,
понакривати. — Накрывать на столь
— застилати, накривати стіл; 2)
захопити, заскочити, застукати
Накрьітіе — 1) накриття; 2) покришка,
накривка , t
Накрьпко — дуже, міцно, вельми; щільно
Накувыркаться — наперекидатися
Накудесить— 1) начарувати, начаклувати;
2) начудотворити, наброїти, нашу-
рубурити
Накулачникъ — рукавиця без пальців
Накупать, накупить, ся — накупляти,
накуповувати, накупити, ся,
понакуповувати
Накупаться — накупатися
Накупка — накуповування
Накуривать, -рить, ся — 1) накурювати, ся;
2) виганяти, викурювати, вигнати,
нагнати, викурити, ся
Накуролесить—наколобродити, нашкодити
Накусать— 1) накусйти, надкусити; 2)
покусати
Накусъ — наГд)кусене (місце)
Накутить — 1) натворити, накоїти; 2) на-
пйти, нагуляти
Накушаться — наїстися, (надто) —
нажертися, натріскатися
Налавливать, -ловить — наловлювати,
наловити
Налагать, наложить, ся — 1) накладати,
накласти, наложити, ся; 2) накидати,
накинути. — Наложить запре-
щеніе — накласти заборону. — Н. иго

Наладить
213
Намаяться
— запрягти в ярмо, повернути в
неволю. — Н. на себя руки — самому
собі смерть заподіяти
Наладить, налаживать — 1) налагодити,
налагожувати; 2) направити,
нараяти, відмовити, направляти, ся
і т. д.; 3) полагодити, справити, ся,
лагодити,справляти, ся
Наладь — влад, як слід, до ладу
Налакомиться — наласуватися
Наламывать, наломать, ся —наломлювати,
наламати, ся
Налащивать, налощить, ся — налощувати,
налощити, ся
Налаять, ся — нагавкати, ся, попогавкати,
набрехати, ся
Налгать, ся — набрехати, ся
Налегать, налечь — 1) налягати, налягти;
2) насідати, напосідати, напосісти,
насісти, ся
Налегкь —- легко, злегка, поволі,
нашвидку, порожнем
Належаться — належатися, вилежатися
Налетать, налетьть — 1) налітати, налетіти;
2) назлітатися, налинути
Налету — ульот, нальоту (стріляти)
Налёть — 1) налітання, наліт, напад,
наскок; 2) (хим.) — ц(ь)віт, суга; 3)
іржа, (на камені); 4) (на тілі) — пліва,
плівка, падь
Наливать, налить, ся — наливати, налляти,
налити, ся, (про трунки й рідку
страву) — насипати, сипати,
насипати, (з-під кранта) — наточити, ся,
(багато чого) — набухати,
набурити; 2) виливати (дзвін); 3)
набиратися, набратися
Наливка — 1) наливання; 2) наливка: (на
аґрусу) — аґрусівка, (на вишнях) —
вишн/вка, вишняк, (на грушках) —
грушівка, (на дерені) — деренівка,
(на дулях) — дулівка, (на
полуницях) — полу нйшник, (на порічках) —
порішнівка, (на сливах) — слив'янка,
сливняк, (на суницях) — сунйцівка,
(на терені) — тернівка, терняк
Наливной — наливний
Наливъ — наливання. — Вишнёвка перваго,
второго і т. д. налива — вишнівка,
первак, первачок, другак і т. д.
Нализаться — насмоктатися, набратися
Налимъ — 1) риба Gadus lotus — минь,
миньок, мйнтус; 2) жужелиця t
Налиневать — нали(і)нювати, нали(і)ніяти
Налипать, налипнуть — налипати,
поналипати, налипнути
Налитографировать, ся —
налітографувати, ся
Налитокъ — олив'янка, ллянка
Наличникь— 1) лиштва (планка на одвірках
або на лутках); 2) бляшка замкова
Наличность—готівка, готовйзна, готовина,
готові гроші, готовйк; присутність. —
Въ наличности — готовими грішми,
готовика, готівкою
Наличный — 1) передній, лицевий; 2)
присутній; 3) готбвцй
Налобникъ — 1) набрівник, чільце; 2) на-
чолко t
Налобный — налобний, начільний
Налобызаться — націлуватися, нач(ц)мо-
катися
Налогь—податок, обклад, оплатка; (з
окрема) — подушне, димове, подимне,
очкове, мостове, рогове, (з торгів) —
мито
Наложеніе — накладання
Наложница — підложниця, коханка,
невінчана жінка, полюбовниця
Наложничество -— підлбжництво
Налокаться — нахдеп(б)татися
Налопаться — натріскатися, нажертися,
напхатися, напертися
Налудить, ся — набілити, ся, налудйти, ся
Налупить — налущити, налускати
Налущи(ва)ть, ся — налуск(ув)ати,
налузати, ся, налущити
Нальстить — налестйти, наговорити
лестощів
Наліво —г у ліву руку, ліворуч, уліворуч,
наліво, (переважно на волів) — соб,
цоб, ксобі, (на коней) — вістя, bjiiitu
Налізать, нальзть — налазити, налізти,
поналазити
Наліпить, нальпливать, ся — наліпити,
наліплювати, ся, поналіплювати
Наліпка j— 1) наліплювання; 2) наліпка,
наліплене
Нальпной — наліпний
Налюбезничаться — налицятися, нажени-
хатися.
Налюбиться — налюбитися, накохатися
Налюбоваться — налюбувати, ся,
намилуватися
Наляпать, ся — наляпати,ся
Намагнитить, ся — намаґнесувати, ся
Намазать, ся — намазати, намастити, ся
Намази — на поготові, намазі
Намазной — намазаний, намащений,
нашмарований
Намакать, намакивать—навмочати, навмо-
чувати
Намалевать, намалёвывать — намалювати,
намальовувати
Наманить—принадити, приманити, попри-
нажувати
Намарать, намарывать, ся — 1) намазати,
накаляти, намурзати, набруднити,
намазувати, ся і т. д.,
понамазувати; 2) напаскудити, напаскужувати;
3) нашкрябати, надряпати (про
писання), наляпати, наквацювати (про
малювання)
Намасливать, намаслить, ся —
намаслювати, намащувати, намаслити,
намастити, ся
Наматывать, намотать, ся — намотувати,
намотати, ся
Намачивать, намочить, ся— 1) намочувати,
намочити, ся; 2) наквашувати,
наквасити, ся (про яблука)
Намащивать, намостить, ся — намощувати,
вимощувати, намостити, настёлю-
вати, настелити
Намаяться — натомйтися, попонудити
с(ь)вітом

Намедни
214
Нанка
Намедни — допіро(у), недавно
Намеже(вы)вать — намежFв)увати
Намекать, намекнуть — натякати,
накидати, натякнути, накинути
Намеканіе — натякання
Намёкъ — натяк, натяка, натячка. — Намё-
комъ, намекая — навтякй, натяками
Намелко — 1) дрібненько, дрібнесенько;
2) мілесенько
Намерзать, намёрзнуть — намерзати,
намерзнути ,
Намести, наметать — намести, намітати,
назмітати, понамітати
Наметать, намётывать, ся — накидати,
накидати, ся
Намётка — 1) накидання; 2) лата, латка;
3) клямка, защіпка
Намётъ — 1) (снігу) — замёт, (глини, грузу
то-що) — валява, купа, кучугура;
2) намёт, шатро.
Намечтаться — намріятися, намаритися
Наминать, намять, ся — 1) наминати,
намняти, ся, (про шкуру) — намняти,
[про коноплі) — намняти, натерти;
2) намулювати, намуляти г
Наминка — 1) наминання; 2) заміс (глини);
3) намулювання
Намозоливать, намозолить,
ся—намозолювати, натирати мозолі, намулювати,
намозолити, ся і т. д.
Намойный — намивний
Намокать, намокнуть — намакати,
намокнути, понамакати
Намокльґй — намоклий
Намолачивать, намолотить, ся
—намолочувати, намолотити, ся,
понамолочувати
Намолоть — намолочене, вимолот
Намолоть, ся — намолоти, намелювати, ся
Намолчаться — намовчатися, насйдітися
мовчки
Намолъ — намёл, мёливо
Намораживать, наморозить, ся —
заморожувати, заморозити, ся
Намордникь — 1) намордник; 2) оброть,
обротька, обротянка
Наморщивать, наморщить, ся—зморщувати,
наморщувати, з(на)морщити, ся;
набрижжувати, понабрйжжувати;
нахнюпитися, насупитися
Намочалить — набити, натовкти шиуэ, по-
тйлишників надавати, стусанів
надавати
Намошенничать — нашахрувати
Намудрить — намудрувати
Намусливать, намуслить, ся — на(за)слйню-
вати, на(за)мурзувати, на(за)яло-
зювати, на(за)слйнити, ся і т. д.,
понаслйнювати і т. д.
Намутить — накаламутити, наколотити
Намучиться — намучитися, намордуватися,
попомучитися
Намучнить — напорошити (борошном), на-
борошнйти, понаборошнювати г
Намчать, ся — наскочити, нагнати, набігти
Намшить — напхати, набити мохом
Намывать, намыть, ся — намивати, намити,
ся, (про білизну) — напрати, ся
Намывной — намивний
. Намызгаться — набігатися, нагасатися,
натупатися
Намыкаться — набідуватися, натинятися
Намыливать, намылить, ся — намилювати,
намилити, ся, понамилювати
Намычка — мичка
Намеливать, намьлить, ся — 1) білити,
побілити, побілити крейдово, писати,
написати крейдою; 2) убілюватися,
убілитися, замазатися крейдою
Намьнивать, намінять, ся — намінювати,
наміняти, ся, наміньжувати,
понамінювати
Намереваться — намірятися, замірятися,
важитися, наважуватися, мати на
думці, збиратися
Наміреніе — нарізка, намежувадшя
Наміреніе — замір, замах, намір, навага.
— Безъ намьренія — без наміру, не
навмисне, неумйсно, ненароком. —
Сь намьреніемь — умисно, навмисне
Намьриваніе — намірювання
Намьривать, намірять, намірять, ся —
1) намірювати, намірятися, пона,-
мірювати; 2) намежовувати,
.нарізувати, намежувати, нарізати
(землі)
Намісить, намішивать, ся — намісити,
намішувати, ся, понамішувати
Намістить, наміщать, ся — 1) наставити,
наставляти, понаставляти; 2)
навернути, навертати, ся і д.
Наверстать t
Намістникь, ця — намісник, заступник,
наступник, ця
Намістническій — намісницький, на-
місничий
Намістничество — намісництво
Намітить, намічать — намітити,
назначити, розначйти, намічати, значити;
намітити, назйрити
Намітка — 1) мічення; 2) знак, прикмета
Намічаніе — намічання
Намічиваніе — намічування
Намішать, намішивать — намішати,
підмішати, на(під)мішувати
Намякать, намякнуть — намнякати, на-
мнякнути
Намямлить — намймрити
Нанашивать, наносить — наношу(сю)вати,
наносити, понаносити, наприно-
сити
Нанесеніе — наношення, нанесення
Нанесть, наносить — 1) нанести і д.
Нанашивать; 2) вчинити, учинити,
вдіяти, заподіяти, учиняти (кривду)
Нанизь — нанизування, низка
Нанизать, нанизывать, ся — нанизати,
нанизувати, ся
Наниматель, -ница — наймач, -ка, найбмець,
наємець
Нанимать, нанять, ся — наймати, ся,
ставати (до кого), наняти, ся, стати,
понаймати, ся
Наничь — навиворіт
Нанка, нанковый — китайка, демикитон;
китайковий, китайчатий, демики-

Наноситься
215
Наплавь
тоновий
Наноситься — наноситися, проноситися
Наносный — 1) наносний, намивний; 2)
заразний, заразливий
Нанось — насип, кучугура; наплйнок,
намул
Наныривать, нанырнуть — напуринати, на-
пурнути (на що)
Нанырять, ся — напуринати, ся
Наньжиться — наніжитися, напестуватися
Нанюхать, ся — винюхати, пронюхати;
нанюхатися
Наняньчиться — нанянькатися,
напанькатися
Наобумъ — навмання, навманькй, навма-
някй
Наоборотъ — навпаки, навспак, навідво-
ріт, навпроти
Насткосъ — навкісь і д. Вкось t
Наотмашь — навідлів, навідліг, навідлі,
наодлів, навідмах
Наотрьзъ — навідріз, твёрдо, рішучо
Наохаться — наохкатися
Наохотиться — наполюватися
Наохривать, наохрить — навохрювати, на-
вохрйти
Нападаніе — нападання
Нападать, напасть— 1) нападати,
накидатися, напасти, накинутися,
наскочити; 2) находити, нападати, найти,
напасти; 3) утискат^ (кого),
насідати (на кого), насісти (на кого);
4) допадатися, напускатися,
накидатися, допастися, накинутися
Нападать — нападати, понападати
Нападеніе — напад
Нападки — напасть, пеня
Нападчивость — напасливість
Нападчивый — напасливий
Нападчикъ, ца — напасник, ця
Налазить — нажолобйти
Напаивать, напаять — на(при)лютовувати,
на(при)лютувати
Напаивать, напоить — напоювати,
напувати, упоїти, напоїти, понапувати
Напайка — налютування
Напакостить,
напакостничать—накапостити, напакостити, нашкодити,
наробити шкоди, капости
Напалзьівать, наползти — налазити,
налізти, поналазити
Нападокъ — 1) напальок (у рукавиці);
2) ручка
Напамятывать — нагадувати, згадувати
Напаривать, напарить, ся — напарювати,
розпарювати, на(рос)парити, ся
Напорье — свердло, свердел
Напасать, напасти, сь — 1) напасати,
напасти, ся; 2) запасати, припасати,
назапасати, при(за)пастй
Напасть — напасть, пеня, халепа, нахаба
Напасть — д. Нападать. — Н. на сльдь —
натрапити на слід
Напахать, напахивать, ся — наорати,
наорювати, ся, понаорювати (плугом),
нарадити, наралювати, ся, понара-
лювати (ралом)
Напалтать — назбивати, сколотити масла
Напачкать — 1) накаляти, намазати,
напаскудити; 2) (про писання,
малювання) — наляпати, намазати, на-
базграти
Напекать, напечь — напікати, напекти,
понапікати
Наперво—вперше, спершу.—Сперва наперво
— насамперед, поперёд усього
Напереди — попереду, спереду
Напередь — наперёд, прперёд
Наперекоръ — наперекір, насупроти, всу-
пор, навпік
Наперерывъ — наперебій, наввипередки,
один поперёд другого ,
Наперерьзъ — навперейми, напереріз
Напереть, напирать, ся — наперти,
натиснути, напирати, натискувати, ся
Наперникъ — напірник, пірнйк, насипка
Наперсникъ, ца — вірник, ця
Наперсный — наперсний, нагрудний
Напёрстокъ — наперсток
Напёрсточный — наперстковий
Напестрить, напещрять — напістрйти, напі-
стряти
Напечатать — надрукувати, напечатати
Напечатльвать, ся, напечатльть, ся —
вкореняти, вкоренити, ся,t вражати,
вразити, врізуватися, врізатися. —
Напечатльлось въ памяти
—врізалося, вбилося в пам'ять
Напивать, напить — наливати, напйти
Напиваться, напиться — напиватися,
упиватися, напитися, упитися,
понапиватися, попитися
Напиливать, напилить — напилювати,
напиляти, напилити, понапйлювати
Напилокъ — терпуг, терпужок, пильник,
підпилок, (великий) — рашпіль
Напилочный — терпуговий
Напироваться — набенкетуватися, убенке-
туватися, нагулятися, набалювати-
ся
Написать, ся — написати, ся,
понаписувати
Напитать, напитывать, ся — 1) нагодувати,
накормити, нагодовувати, накорм-
люзати; 2) наїстися, наїдатися; 3)
намочити, намочувати; втягти,
натягти, набрати (в себе), втягати,
вбирати, набирати, ся
Напитокъ — напій, питво, пиття, трунок.
— Волшебный н. — дання
Напиточный — напоєвий, трунковйй
Напихать, напихивать, ся—напхати,
набгати, натискати напихати, ся і т. д.,
понапихати і т. д.
Напичкать — напхати, напакувати
Напичкаться — напхатися, натріскатися,
налопатися
Наплавить, наплавливать, наплавлять, ся
— 1) сплавити, нагнати, сплавляти,
наганяти, ся; 2) натопити,
натоплювати, ся
Наплавной — наплавний. — Н. мостъ —
пливучий, наплавний, живий міст
Наплавь — 1) наплав. — Идти наплавомъ —
пливти з розгону (коли перестають
гребти веслами); 2) поплав, попла-

Наплакать
216
Напрягать
вець; 3) рос. Potamogeton — кушйр,
кушір, кушур
Наплакать, ся — наплакати, ся, виплакати
очі ,
Напластать — нарізати, накраяти (плата-
. ми)
Напластовать, напластовывать — накласти,
накладати (рядами, шарами)
Наплевать, наплёвывать — наплювати, на-
пльовувати, ся, понапльовувати
Наплекій — різномастий, перістий (а саме:
білий, з сизим плечем, про птиць)
Наплескать, наплескивать, ся —
наплюскати, нахлюпати, наплюскувати,
нахлюпувати, ся
Наплески — бризки, плюскання
Наплесть, наплетать — наплести,
наплітати, понаплітати
Наплодить — наплодити, народити, пона-
пложувати
Наплоить — набрижжйти
Наплутаться — поблукати, наблукатись,
наблудйтись
Наплутовать — нашахрувати
Наплывать, наплыть — напливати,
наплисти, напливти
Наплывной — напливнйй
Наплывъ — 1) наплив, плав; 2) ґуля на
дереві
Наплесньвьлый — пліснявий, ц(ь)вілйй
Наплющить—наплющити, понаплющувати
Наплясать, ся — 1) натанцювати, ся; 2)
витанцювати, затанцювати
Наповалъ — лоском, покотом, відразу
Напоганить — напоганити, напаскудити
Напогребица — погребнйк г
На подобіе — на в^ір, взором, на манір, на
зразок, подібно, так як, наче,
неначе ,
Наподрядь — на один взір, на підбір, на
один зразок
Наподряжать, наподрядить — наймати,
понаймати
Наподхвать — хватком, швидко, хутко
Напойка — понюх, понюшка
Наполнять, наполнить, ся — наповняти,
сповняти, наповнити, ся і т. д., по-
виповняти, посповняти
Наполокъ — полиця (у плузі)
Наполоть — наполоти
Наполье — лани, поля g
Напольный — 1) середп6(і)льний; 2) напо-
(і)льний
Напомадить, напомаживать —
напомадити, помадити, намастити, (дуже)
— наялозити
Напоминание — нагадування
Напоминатель, ница — нагадчик, ця
Напоминать, напомнить, ся — нагадувати,
пригадувати, нагадати, ся,
пригадати
Напорливость — настйрність, налазливість
Напорливый — настирний, налазливий
Напорный — навальнцй
Напорожнь — впорожні, порожнем,
порожняком
Напортить — напсувати, нашкодити
Напорь — натиск, напирання, навальність
Напосльди, напосльдокъ — д. Наконецъ
Напосльдяхъ — вкінці, при кінці,
наприкінці, (про вагітну жінку) — на зносі
Напотьлый — спітнілий
Напотьть, ся — спітніти, (працюючи) —
упріти, (про вікна) — змокріти
Направка — гострення, нагострення
(бритви)
Направить, направлять, ся— 1) направити,
навести, навернути, справити, на-
керувати, напровадити, направляти,
наводити, навертати, справляти,
напроважувати, ся; 2) налагодити,
справити, наладнувати,
нарихтувати, налагожувати, ся і т. д. 3)
нагострити, нагострювати, ся; 4) на-
путити, навести, наводити на
розум
Направленіе — напрям, напрямок;
прямування, простування; направа, керу-
нок
Направо — направо, праворуч
Напраслица— дармйця, напасть, нападня,
пеня
Напрасный, но — 1) марний, но, даремний,
но, дарма, шкода; 2)
несправедливий, во, безневинний, но. — Напрасно
потерять — змарнувати
Напрашивать, напросить — 1) напрошу-
(сю)вати, напросити; 2) накликати,
ззивати, накликати, наззивати,
назвати, понакликати, поназзивати
Напрашиваться, напроситься —
напрохуватися, набиватися, напроситися
Напредь — перше, перш, спершу, до сього
Напримьрь — наприклад, приміром, напрй-
від, як ось
Напробоваться — накуштуватися, насмаку-
ватися t
Напроказить, напроказничать — надуріти,
натворити, накоїти, наброїти
Напрокатъ — внаем
Напролётъ — наскрізь, навиліт
Напроломъ — пробоєм
Напропалую — до загину, на всі заставки
Напророчить—напророкувати, навіщувати,
(ворожінням) — наворожити, (про
зозулю) — накувати
Напротивъ — 1) супроти, супротив,
проти, напроти, просто; 2) навпаки, нав-
спак
Напруживать, напружить — напружувати,
напружити, натужувати, натужити
Напрыгать — дострибатися
Напрыгаться—настрибатися, наплигатися,
наскакатися
Напрыгивать, напрыгнуть —настрйбувати,
наплйгувати, настрибнути, наплиг-
нути, наскакувати, наскочити
Напрыскать, напрыскивать—набрйз(ь)кати,
набрйз(ь)кувати
Напрыскъ — накрапання t
Напрьвать, напріть — напрівати, напріти
Напрьль — ц(ь)віль
Напрягать, напречь, ся — напружувати,
напружити, натужувати, натужити,
напинати, ся. — Напрягать силы
—напружувати сили

Напрядать
217
Народъ
Напрядать, напрясть, ся — напрядати,
напрясти, ся
Напряженіе, напряженность — напруження,
напруга, натуга, напруженість
Напряженный, но — напружений, но, на-
пругий, напруго, напругом
Напрямикъ, напрямки — прямо, просто,
прямцем, навпростець, наопрошкй,
навпрошки
Напрятать, напрятывать, ся — наховати, на-
ховувати, ся, понаховувати
Напугать — налякати, наполохати,
настрахати, настрашити, завдати ляку,
жаху, нагнати страху, холоду
Напугаться — налякатися, перелякатися,

переполохатися.—Напуганный—ляканий, наляканий, полоханий,
переполоханий
Напудрить, ся — напорошити, наборошнй-
ти, ся
Напускать, напустить, ся — напускати,
напустити ся. — Напускать, напустить
собакъ — спускати, спустити собак.
— Напускать на себя дурь — удавати
з себе дурня, дурника строїти. —
Напускаться на что, на кого
—допадатися (до чого), накидатися (на
що або на кого), нападатися (на
кого)
Напускной — напускний
Напускь — 1) напуск, напад; 2) спуск,
спускання (напр. собак з ланцуха)
Напустословить — намолоти, наплести,
наверзти, наторочити дурниці, на-
пустословити
Напутать, напутывать — наплутати,
наплутувати
Напутствовать— 1) виряжати, виправляти;
напучати, напучувати, напутйти;
2) запричастити (перед смертю)
Напухать, напухнуть—напухати, обпухати,
напухнути, обпухнути
Напухлость — опух, пухлина, пухлятина
Напучивать, напучить, ся — надимати, зди-
мати, надути, здути, ся,
набубнявіти
Напыливать, напылить, ся — напорошува-
ти, накурювати, напорошити,
накурити, ся
Напыльникъ — челюсти (у печі)
Напыривать, напырять — напихати,
насувати, напхати, насовати
Напыщать — налужувати, напушувати,
надимати
Напыщаться — пишатися, бундючитися,
пиндючитися, индйчитися,
чванитися, кирпу драти, гнути і д.
Кичиться
Напыщенный, но — напужений, великоваж-
ний, пихатий, пишний, но,
чванливий, во, чванькуватий, (про склад
мови) — пихатий, високим штилем
Напьваніе — нас(ь)півування t
Напьвать, напьть, ся — нас(ь)швувати,
нас(ь)півати, ся
Напьвный — с(ь)півний, вис(ь)півнйй
Напьвь — с(ь)пів, вйс(ь)пів, голос
Напьнивать, напінить — напшювати,
збивати піну, напінити, збити піну
Напяливать, напялить, ся — нап'ялювати,
напинати, натягати, нацуплювати,
ся, нап'ялити, напнути, натягти,
нацупити,ся
Напятить, напячивать, ся — накотити,
насунути, накочувати, насувати, ся
Наработать, нарабатывать, ся — 1)
наробити, нароблювати, ся,
понароблювати; 2) заробити, запрацювати, за-
Єобляти, запрацьовувати; 3) наро-
йтися, напрацюватися t
Наравнь— нарівні^врівень, врівні, рівно,
порівно t
Нарадовать, ся — натішити, ся, навтіша-
ти, ся
Нараждать, народить, ся — народжувати,
народити, ся, наплоджувати,
наплодити, ся, привести
Наразумить, наразумливать, ся — на розум
навести, наводити, напутйти,
напучувати, ся
Наранивать, наронять, ся — розгублювати,
розгубити, ся, порозгублювати, ся
Нараспашку — нарозхріст, нароспашку,
настіж, не застібн^вшись
Нарастать, нарости — наростати, нарости
Нарастить, наращать, ся — зростити,
виростити, розвести, зрощати, виро-
щати, розводити, ря
Нарвалъ (зоол.) — зуборіг, Monodon mono-
ceros
Нардъ (росл.) — нард, Nardus
Нарвать — нарвати
Нарваться — нахопитися, наскочити,
наразйтися (на що), здобутися
(чого)
Нардьвать, нардьть — достигати,
вистоюватися, достигнути, вистоятися
Нареканіе — нарікання, ремство
Нарекать, наречь, ся — 1) називати,
іменувати, назвати, найменувати, ся;
2) нарікати, ремствувати
Нарисовать, нарисовывать, ся — (пензлем)
намалювати, намальовувати, ся,
(погано) — намазати, наляпати,
наялозити, (мов квачем) — наквацювати,
(пером) — написати
Нарицательный—іменний, названий; (грам.)
— Имя н. — іменник рядовий
Наркотикъ (хем.) — наркотина
Наркотическій — наркотичний, дурманю-
чий
Народникъ — народовець, народолюбець
Народничество — народовство,
народолюбство
Народно — людно, велелюдно, мирно
Народность — народність
Народный — народний, народній,
посполитий
Народовьдьніе — народознавство
Народодержавіе — народоправство
Народонаселеніе — людність, населення
Народъ — народ, нарід (р. народу), люд. —
Простои народъ — простолюд,
посполиті, поспільство, посполйтство

Нарожденіе
218
Населеніе
Нарожденіе — народження. — Н. мьсяца
— початок молодика, новак
Нарознь — нарізно, різно, порізно, особо
Наростовать (про курей) — сокотати, (про
риб) — тертися
Наростъ — наріст, нарість, наростень,
наросля, ґуля, ґуля, ґурґуля, мор-
ґуля
Нарочитый, то — значний, но, великий,
чималий, ло, видатний, дуже, багато
Нарочный, но — умисний, не, навмисний,
не
Нарочный — гінець, післанець, нарошний
Нарта — санки (на собак у східнім Си-
гл бІРУ) • • •«
Нартутить — натерти живим сріблом
Нарубать, нарубить — нарубати, (трохи)
— врубати, урубати
Нарубка — 1) нарубування, рубання; 2)
зарубка, карб, карбець, карбіж
Нарубливать, ся — нарубувати, ся
Нарубной — надрубаний, карбований
Наругать, ся — 1) налаяти, ся; 2) нас(ь)мія-
тися, наглумитися
Наружно — з виду, позверховно, з'окола,
зверху; здається
Наружность — зверхність, позверховність,
около, показність; вигляд, взір, по-
зір, оолйчча
Наружный — зверхній, позверховний,
околишній, надвірний
Наружу — 1) на около, знадвору; 2) на
верх, на поверх
Нарукавникъ — нарукавник
Нарумянивать, нарумянить, ся
—нарум'янювати, нарум'янити, ся
Наручни — кайдани, заліза, путо (на руки)
Нарушать, нарушить — (на)порушати,
порушувати, (на)порешити (спокій);
ламати, зламати (слово, право, віру,
закон, присягу)
Нарушеніе — порушення, нарушения;
ламання, зламання
Нарушитель, ница — порушйтель, ка,
нарушитель; зламач
Нарциссовый — нарцисовий
Нарциссъ (росл.) — нарцис, Narcissus
Нары — піл (p. по/іа і полу), (що зверху
полу) — надпільний
Нарывать, нарвать, ся — наривати,
нарвати, ся
Нарывать, нарыть — накопувати,
наривати, накопати, нарити
Нарьіваніе — наривання
Нарывной — витяжний
Нарывный — пухйровий, болячковий
Нарывъ — пухирь, болячка, веред, чиряк;
(що прорвав) — нйриця, (під пахвою)
— суче вим'я
Нарыльникъ — кагацёць
Нарыскаться — набігатися, нагасатися,
попобігати, попогасати, попоганяти
Народность — рідко, коли не коли, рідко
коли, д^же рідко; як рідко коли, на
диво
Нарізать, нарьзывать — нарізати,
накраяти; нарізати, нарізувати,
накраювати
Нарьзвиться — нагулятися, напустувати,
ся, нажируватися
Нарізка — 1) нарізування; 2) нарізку,
зарубка, карб? карбёць; 3) нарізка,
розмір ґрунтів
Нарьзной — наріжний, карбованиц
Нарьчіе — 1) нарічча, вимова, говірка,
діалект; 2) (грам.) — прислівник, при-
глаголля
Нарюмиться — нарюмати, нарюмсатися
Нарядить, ся, наряжать, ся — 1) зрядйти,
наказати, визначити, настановити,
зряжати, наказувати, визначати,
настановляти, ся (напр. на роботу);
2) убрати, ся, вирядити, ся,
прибрати, ся, вйстроіти, ся,
причепурити, ся, убирати, ся, виряжати,
ся, строїти, ся, вистроювати, ся,
прибирати, ся, чепурити, ся
Нарядность — ошатність, шатність, ви-
стрійність
Нарядный, но — 1) ошатний, вистрійний,
шатний, одягнйй, одіжнйй,
чепурний, но; 2) визначений, наказаний
Наряду — рядом, поряд, врівні; рівно,
однаково
Нарядчикъ — отаман, осаула (ш,о зряжає
людей на роботу), пригінчий (що
збирає людей на роботу)
Нарядь — 1) наряд, наказ, росказ,
визначення; 2) убір, убрання, стрій, (дуже
коштовний) — шати
Наряженный — убраний, вйряжений,
одягнений
Насадить, насаждать— 1) насадити,
посадити, насажувати, понасажувати;
2) завести, запровадити, заводити,
уводити, запроважу(джу)вати; 3) (у
кравців) — нашити, пришити,
нашивати, пришивати, понашивати
Насадка — насадження
Насажденіе — садження
Насаливать, насалить, ся — насалювати,
насмальцьовувати, наялозювати,
нашмаровувати, насалити, ся і т. д.
Насандалить — накрасйти бразолією
Насаривать, насорить, ся — 1)
натрушувати, натрусити, ся; 2) нас(ь)мічува-
ти, напорошувати, нас(ь)мітйти,
напорошити, ся, понас(ь)мічувати, по-
нас(ь)мітювати
Насасывать, насосать, ся — натягати,
натягти, ся, (ротом) — насисати,
насмоктувати, нассати, насмоктати,
ся
Насахаривать, насахарить, ся — цукрувати,
нацукровувати насоложувати,
нацукрувати, насолодити,ся
Насберечь — наховати, зберегти
Насбирать — назбирати
Насверливать, насверлить, ся —
насвердлювати, навірчувати (свердлом),
насвердлити, навертіти, ся
Насвистаться — насвистітися
Насвистывать — висвистувати
Населеніе— 1) оселення, заселення, залюд-
нення; 2) людність, населення

Населенность
21
9
Насмотрьть
Населенность — населеність, густість
людности
Населить, населять, ся — оселити,
заселити, залюднити, осадити, оселяти,
залюдняти, осажувати, ся, позасё-
лювати, позалюднювати
Насердка — злість, злоба
Насидь — зародок. — Яйцо съ насидомъ
— зароджене яйце
Насидьть, насиживать, ся — 1) накурити,
викурити, вигнати, на(ви)курюва-
ти, виганяти, ся (про горілку); 2)
висидіти, висиджувати; 3) насидіти,
насйжувати
Насидьть, ся — насйдітися
Насиливаться, насилиться — силкуватися,
намагатися, посилкуватися,
намогтися, змогтйся
Насиліе — силування, насильство, ґвалт,
сила, принука, примус
Насиловать — силувати, неволити,
ґвалтувати, примушувати, примушати
Насилу — ледве, насилу
Насильничать — д. Насиловать
Насильно — насильно, силою, силоміць, си-
ломіццю, живосилом, ґвалтом,
нахрапом
Насильный — насильний, силуваний,
зневолений t
Насильственный, но—ґвалтовний, поневшь-
ний, не, но і д. Насильно. —
Насильственная смерть — не своя смерть
Насинивать, насинить, ся—синити,
насинювати, насинити, ся
Наскабливать, наскоблить ся— 1)
наскрібати, наскромажу(джу)вати,
наскребти, наскромадити, ся; 2)
настругувати, настругати,ся
Насказать, насказывать, ся — наказати,
наговорити, набалакати, наказувати,
набалакувати, наговорювати
Наскакать, наскакивать—наскочити,
нахопитися, наскокувати, нахоплюва-
тися
Наскать — насукати
Насквернить — напаскудити, напоганити
Насквернословить — налихословити
Насквозь — наскрізь, навиліт,
Наскепать — наколоти, наскіпати
Наскитаться — натинятися, наблукатися,
навештатися, попотинятися,
поблукати, поповештатися
Наскорбить — накрохмалити
Наскорблый — зашкарублий
Наскорбнуть — зашкарубнути, зашкарубти
Наскоро — нашвидку, швидкома, на
швидку руку, хватком, хапки, хапком,
похапки, похапцем. — Скоро наскоро
— як найшвйдче, як найскоріше
Наскочить — наскочити. — Н. на бьду —
нахопитися на лихо
Наскребать, наскресть, ся — наскрібати,
наскромажувати, наскребти,
наскромадити, ся
Наскрипьть, ся — наскрипіти, нарипіти, ся
Наскучать, наскучить—набридати,
обридати, надокучати, набриднути,
обриднути, надокучити
Наславигь— 1) вйславити, (колядуванням,
щедруванням) — вйколядувати, ви-
щедрувати, заколядувати,
защедрувати; 2) оплавити (кого), пустити
славу, поговір (про кого)
Насладить, наслаждать, ся,— осолодити,
ся, всолодити, ся; натішитися,
зазнати роскошів, тішитися, роскошува-
ти, зазнавати роскошів. —
Насладиться жизнью, любовью, ьдою —
нажитися, накохатися, насмакуватися
Наслажденіе — осолода, утіха, втіха, рос-
кіш, любість. — Пользоваться н-ми
— заживати роскошів
Насластить, наслащивать — насолодити,
підсолодити, підсоложувати
Наслинивать, наслинить, ся — наслинювати,
наслинити, ся
Наслоеніе — напластування,
наверстування
Наслоить — налистувати
Наслоняться — навештатися, натинятися,
посновиґати
Наслудь — полій (вода поверх льоду)
Наслужить — послужити, наслужйти
Наслушаться, наслушиваться —
наслухатися, наслухатися, наслухуватися
Наслышаться — наслухатися
Наслышка, у виразах: «говорить по
наслышьсь, наслыхомъ» — говорити з
людського поговору; «пьть, играть по на-
слышкь» — з голосу с(ь)півати,
грати
Насльдить — 1) натоптати; 2) натрапити,
напасти на слід, вислідити
Насльдіе — спадок, спадки, спадщина,
наследство, (від давних предків) —
предківщина, (від діда) — дідизна,
дідівщина, (від баби) — бабизна, (від
батька) — батьківщина, отщвщина,
(від матери) — материзна, (від
брата) — братовйзна, братівщйна, (після
свекра або свекрухи) —
свекрівщина t
Насльдникъ, ца — наслідник, ця,
наступник, ця, спадкоємець
Наследный — наслідний
Насльдованіе — наслідування, наступання,
одідйчення t
Наследовать — наслідувати, наступати,
брати, взяти спадок по кому, оді-
дйчувати, одідйчити
Наследственность — спадковість, дідйч-
ність t
Наследственный — спадковий, наслідний,
дідйчний
Наследство — д. НаслЄд1е
Насмаливать, насмолить, ся
—насмолювати, насмолити
Насматриваться, насмотреться —
надивлятися, наглядатися, надивитися, на-
глядітися, набачитися
Насмерть — до смерти
Насморкать — нашмаркати, насякати
Насморкъ — нежить
НасмотрЄть — назорити, нагледіти,
наглядіти

Насмрадить
220
Наступательны и
Насмрадить — насмердіти
Насміхаться, насміяться — с(ь)міятися,
нас(ь)міхатися, глузувати (з кого),
глумитися (над ким), кепкувати,
кпити (з кого), нас(ь)міятися,
наглумитися, поглузувати,
покепкувати, с(ь)міх србі з кого робити
Насмьхъ — на с(ь)міх, на посміх, на глум
Насмішить — нас(ь)мішйти
Насмішка — пос(ь)міх, глуз, глузування,
глум, глумування, нас(ь)міхання,
кепкування
Насмішливость — глузливість,
глумливість t
Насмішливьій — нас(ь)мішкуватий,
глумливий, глузливий t (
Насмішникь —нас(ь)мішко, нас(ь)міш-
ник, ця, кепкун, глузівнйк, ця
Насносі — на зносі, на днях
Насобирать — назбирати
Насовывать, насовать — насовувати,
насувати, насунути
Насовітовать — нарадити, нараяти
Насодомить — наґвалтувати, нагаласувати
Насолить — 1) насолити; 2) допекти
Насолодить — насолодити
Насолодіть — насолодіти
Насось — 1) смок, смоковйк, водотяг,
помпа; 2) насос, насоси (у коней)
Насосный — помповий, смоковий, водотя-
говий
Насочиться — наслезйти
Насплетничать — наплести, наплескати
Наспіть — наспіти, настигти, приспіти
Наспіхь — на швидку
Насрамить — ославити, осоромити
Насрамиться — осоромитися, набратися
сорому
Наставать — наставати, наступати
Наставительный — повчаючий
Наставить, наставлять— 1) наставити,
настановити, наставляти,
настановляти, понастановляти,
понаставляти; 2) наточити, наштукувати;
3) нав(у)чйти, напутйти,
направити, нараяти, наказати, нав(у)чати,
напучувати, направляти, нараюва-
ти, наказувати (кому що),
призводити
Наставленіе — наука, на(у)вчання, направа,
напучення, наказ, наказування
Наставникъ, ца — наставник, ця, учитель,
ка, напутник, ця
Наставническій, чій — наставничий,
учительський, навчйтельський
Наставной — приточений, наштукований
Настаиваніе — настоювання
Настаивать, настоять, ся— 1) настоювати,
ся, натягати, ся, набиратися,
настояти, ся, натягти, ся, набрати ся;
2) намагатися, доправлятися,
налягати
Насталить — насталити
Настаніе — настання
Настегать — 1) нашмагати, настьобати;
2) настьобати, нафастригувати
Настежь — настіж, навстяж
Настигать, настичь — наздоганяти,
наздогнати
Настилать, настлать, ся — стелити,
мостити, настелити, намостити, ся, на-
стёлювати f
Настилка — 1) настилання, мостіння; 2) мо-
стовйння, стелина; 3) поміст (про
міст)
Настирать, ся — напрати, ся
Настои, настойка — настойка, настоянка,
настій, наливка
Настойчиво — притьмом, невідступно,
упёрто
Настойчивость — завзятість,
невідступність, напосідливість
Настойчивей — завзятий, невідступний,
напосідливий, настирний, упертий
Настольникъ — настільник, обрус,
скатерка t
Настольный — настільний
Настораживать — наставляти,
насторожувати
Насторожі — на сторожі, на чеку,
Настороні — на чужині, на заробітках
Насторону — 1) набік; 2) на чужину, на
заробітки
Настояніе — вимога, домагання
Настоятельность — нагла потреба
Настоятель — настоятель
Настоятельно — притьмом, пильно, нагле,
пробі
Настоятельный—пильний, наглий.—Н.
необходимость — пильна потреба
Настоящее — теперішність
Настоящій — 1) теперішній, сей, цей, от-
цей, сучасний. — Теперь настоящая
пора — тепер саме час; 2) справжній,
справдешній, правдивий, щирий,
сущий, сутий, істий. — Настоящее
золото — щире, суте золото
Настраивать, настроить, ся — 1) набудбву-
вати, набудувати; 2) налажувати,
настроювати, направляти,
наладити, наладнувати, настроїти,
направити, ся; 3) намовляти,
намовити, наструнчити, настренчити
Настрочить— 1) настебнувати; 2)
начеркати, настрочити
Настрашить, настращать, ся — налякати,
ся, настрахати, настрашити ся,
нагнати страху
Настригать, настричь — настригати,
настригти
Настрогать, ся — настругати, ся
Настрого — як найстропше, як найсуворіше
Настроеніе — настрій
Настройка — строіння, ладнування
Настройщикъ, ца — стройник, ця,
направник, ця
Настрілять, ся — настріляти, ся, набити
Настряпать, ся — наготувати, напорати,
ся, накапарити, ся
Настудить, настуживать, ся — настудити,
нахолодити, настужувати,
нахолоджувати, ся
Наступательный, но — наступний, напад-
нйй, наступом, нападом; завойовнй-
чий,заборчий

Наступать
22
1
Натопать
Наступать, наступить— 1) наступати,
наступити; 2) нападати, наступати,
напасти, наступити, рушати,
рушити на кого; 3) наставати,
настати
Наступленіе — наступ, наступання, напад
Настурцій, рос. Tropaeolum majus,
Nasturtium Indicum L. — красоля, капуцини
Насть — ожеледь, ожеледиця, шуга
Настыть, настынуть — настудитися,
нахолонути г
Настылыи — нахолоділий
Настінньїй — настінний
Насудиться — насудйтися, напозиватися
Насуетиться — наметушитися,
наклопотатися
Насулить — наобіщати, наобіцяти
Насупить, насупливать, ся — 1) насупити,
ся, похмурити, ся, насуплювати, ся;
2) нахмарити, ся, нахмарювати, ся
Насупротивь — напроти
Насурьмить — підмалювати, накарувати
Насухо — досуха, на сухо
Насучивать, насучить — насукувати,
насукати
Насучка — сукання, насукування
Насушивать, насушить — насушувати,
насушити, понасушувати г
Насушка — насушування, сушіння
Насущный — насушний, насушник,
щоденний
Насчитать, насчитывать — налічити,
нарахувати, начислити, налічувати,
нараховувати, начйслювати
Насылка — насилання, напускання
Насылать, наслать — насилати, наслати,
понасилати
Насыпать, насыпать, ся — насипати,
насипати, ся, понасипати, (з верхом) —
вивершити
Насыпать, наспать, ся — досипати, ся,
досипляти, доспати, ся
Насыпка — насипка, насипання
Насыпной — насипний, насипаний.
—Насыпная земля — сипёць
Насыпь — кіш (у млині)
Насыпь — насип, вйспа, висип
Насытить, насычивать — наситити, ситити
Насытить, насыщать, ся — 1) нагодувати,
наситити, нагодовувати, ситити;
2) наситити, насищати, ся
Насьіщеніе — насит, нагодування,
насичення
Насівать, насіять, ся — насівати, насіяти,
ся, понасівати
Насьвь — засі^, висів
Насідало — сідало ,
Насідать, насість — насідати, насісти
Насідка — квочка
Насідкинь — квоччин
Насідовать — сидіти на яйцях
Насідь — зародок— Яйцо съ насідомь —
засиджене, зароджене яйце
Насіка — 1) заруб, зарубка, карб; 2)
оскард, оскарда (молоток, що
набивають ним млинове каміння)
Насікать, насічь — 1) насікати, насікти;
2) зарубувати, нацюпувати,
карбувати, зарубати, нацюкати,
накарбувати
Насікомое, Insectum — комаха, (здр.) —
комашка, кузка, (здр.) — кузочка
Нясікомоядньїи — комахоїдний, комахоїд
Насіривать, насірить — сіркувати, насір-
кувати
Насістокь, насість — сідало
Насічка — 1) насікання, нарубування;
2) д. Насіка 1
Натаивать, натаять—натоплюватися,
натопитися
Наталкивать, натолкнуть —
наштовхувати, -хнути, -ся, надибувати, надибати,
натраплювати, натрапити
Натанцоваться — натанцюватися
Натапливать, натопить, ся— 1) напалювати,
напалити, ся; 2) натоплювати,
натопити
Натаптывать, натоптать, ся—натоптувати,
натоптати, ся
Натаскать, ся — наволокти, натягти, нацу*
пити, ся
Натачивать, наточить — наточувати,
наточити, нагострювати, нагострити
Натаять — натанути
Натвердить, натверживать—наказати,
вбити, втовкмачити в голову,
наказувати, вбивати, втовкмачувати в
голову
Натворить— 1) розчинити, вчинити,
замісити; 2) натворити, наробити,
накоїти
Натекать, натечь— 1) наздоганяти,
наздогнати; 2) натікати, набігати,
наливатися, натекта, набігти,
налитися
Натёклый — натёклий
Натёкъ — наплив води
Натеребить, натеребливать, ся—насмикати,
насмикувати, ся, натеребйти
Натереть, натирать, ся— 1) натерти,
натирати, ся. — Н. ссадину — намуляти,
нашмугляти, нашморгати; 2)
натертися, навчитися, набити руку
Натерпіться — натерпітися, набідуватися,
нагорюватися, набратися горя, біди,
лиха ,
Натесать, натёсывать, ся — натесати,
натісувати, ся
Натиратель — натирач
Натирка — натирання
Натискать, натискивать, ся — 1) натиснути,
натискувати, ся; 2) напхати,
набгати, напакувати
Натискь — натиск, натовп
Наткать — наткати, виткати
Наткнуть, натыкать, натыкать, ся — 1)
настромити, натикати, настромляти,
настромлювати, натикати, ся;
2) наткнутися, нахопитися, (на що
гостре) — напоротися, наразйтися
Натолкаться — натовктися
Натолочь — натовкти, натовкмачити
Натомить, ся — натомити, наморити, ся
Натолпиться — натиснутися f
Натопать, ся — натупати, ся, натупотіти

Наторговать
222
Нахожденіе
Наторговать, ся — наторгувати, накрама-
рювати, нагандлювати, ся
Натормошить — насіпати, натермосати
Натосковаться — натужитися, нажуритися
Натощакъ — натще серце, натще
Натравить, натравливать— 1) наловити,
наловлювати (собаками); 2)
нацькувати, нацьковувати
Натравливаніе — цькування,
нацьковування
Натрепать — натіпати
Натрескаться — натріскатися, нажертися,
напертися g
Натреснуть, ся — надтріснути, ся
Натрещать— 1) на;тріщати, натріекота(і)-
ти, наторохтіти; 2) наторочити, на-
цвёнькати, наторохтіти
Натрій — солець, натр
Натрубить—натрубити, насурмити. —
Натрубить въ уши — натуркати
Натрудиться — напрацюватися, наробитися
Натрусить, ся — натрусити, ся
Натруска — 1) натрус; 2) ладівниця,
порохівниця
Натрясать, натрясти, сь — 1) натрушувати,
натрусювати, натрусити, ся, пона-
трусювати; 2) натрясти, ся
Натуга — натуга, напруга
Натуживать, натужить, ся — напружувати,
напинати, натужувати, ся
Натужиться — натужитися, нажуритися
Натузить — надавати стусанів
Натура — 1) натура, природа; 2) вдача
Натурализация — натуралізація, уприрод-
нення
Натурализоваться — натуралізуватися,
уприроднйтися
Натуралисть—природник, природознавець
Натуральность — природність,
натуральність
Натуральный — природний, натуральний
Натурщикъ, ца — живовзір
Натушевать, натушевывать — натушувати,
натушовувати
Натьсниться — натйснууися
Натішить, ся — на(по)тішити, ся
Натяга — натягач (д. Инструменть)
Натягивать, натянуть, ся — натягати,
напинати, нацуплювати, натягти,
напнути, нап ястй, нап'яти, нацупити,
ся
Натяженіе — натяг
Натяжка — 1) натягання, напинання,
нацуплювання; 2) натяжка
Натянуто — напружено, примушено
Натянутость — напруженість, примуше-
ність
Натянутый — напружений, примушений
Натяпать, ся —1) наямкувати (наробити
ямок в стіні, шоб краще пристали
шпаруни); 2) д. Нарубать
Наугадь — навгад(ь), навмання, навманякй
Науголокъ, науголь,никъ — наріжник
Наугольный — наріжний
Наудалую — нащастя, навмання, наосліп
Наудить — наудити, наловити удкою
Наука — наука
Науськать — нацькувати, підштурити, під-
цькувати
Науськиваніе — цькування, під'южування,
нацьковування
Науститель — направник, намовник
Наутёкъ — навтіки, навтікача
Научать, научить, ся — на(у)вчати, нав(у)-
чйти, ся
Научность — науковість
Научн >ій — науковий
Наушникъ, ца — 1) шепотйнник, ця9
шептун; 2) капелю^х, наушник
Наушничать — нашіптувати, натуркувати
Наушничество — натуркування, шепоти,
нашепти
Наущать — направляти, намовляти, нау-
щати
Наущеніе — направа, намова, підмовляння,
підштурування
Нафабрить — нафабрувати, нафарбувати
Нафыркать, ся — напйрхати, ся
Нафуфыриться — набундючитися,
напиндючитися, наиндйчитися
Нахалъ, нахалка — нахабник, ця, зухвалець
Нахальничать — нахабно, зухвало
поводитись
Нахальный — нахабний, налазливий,
зухвалий
Нахальство — нахабність, нахаба, нахрап,
зухвальство
Нахаркать — нахаркати
Нахваливать, нахвалить, ся—вихвалювати,
вихваляти, розхвалити, ся,
нахвалитися
Нахвастать, ся — нахвастати, ся,
нахвалитися
Нахватать, нахватывать — 1) нахапати, на-
хоплювати, нахапувати, понахоплю-
вати; 2) нагарбати, награбувати
Нахвораться — нахоруватися, наслабува-
тися
Нахлебаться — насьорбатися
Нахлестать, ся — 1) нахльостати,
настьобати, нашмагати, ся; 2) налигатися,
нахлющитися
Нахлобучка — нагінка
Нахлопать — наляскати, наплескати
Нахлопотаться — наклопотатися, натупка-
тися
Нахлынуть — 1) наринути, люнути; 2)
насунути t
Нахльоникъ, ца — годованець, ка, похлі-
бець, столівнйк, ця
Нахмуривать, нахмурить,
ся—нахмурювати, нахмурити, ся
Нахныкаться — напхйкатися
Находить, ся — 1) знахожувати,
знаходити, ся, бути, пробувати,
перебувати, обертатись; 2) находитися,
нашвендятися, д. ще Найти
Находка — (з)нахідка, (з)найда
Находчивость — спритність, зарадливість
Находчивый — спритний, меткий, зарадли-
вий
Находчикь, ца — знахідник, ця
Нахожденіе — 1) знаходження, знахід;
2) пробування, перебування, бутність

Нахозяйничать
223
Наьдаться
Нахозяйничать — нахазяйнувати,
нагосподарювати
Нахохивать, нахохлить, ся —
настовбурчувати, настовбурчити, наїжити, ся,
напудритися
Нахохотаться — нареготатися
Нахрамывать — шкандибати трошки, по-
кульгувати.—Нахрапомъ—силоміць
Нацарапать, нацарапывать, ся — надряпати,
нашкрябати, надряпувати,
нашкрябувати, ся
Національньїй — національний
Нація — нація, нарід, народ
Націдить, нацьживать, ся — націдити,
наточити, вточити, націжувати,
наточувати, ся , t
Націливаніе — націлювання, націляння t
Нацьливать, націлить, ся —t цілити,
націлювати, націляти, націлити, ся
Нацьловаться — націлуватися
Націлить, нацьплять, ся — начепити,
начіплювати, ся
Начавкать — наплямкати, начмакати, на-
цямкати
Начало — 1) початок, почин, починок,
зачин, зачало, роспочаток. — Начала —
початки. — Въ началі — спочатку,
на початку; 2) основа, ґрунт, засада,
підстава; 3) початки, перші засади
(науки)
Начальникь, ца — начальник, ця,
старший, а
Начальническій — начальницький
Начальный — початковий
Начальство — начальство, старшина,
зверхність (над чим)
Начальствованіе — начальникування,
старшинування
Начальствовать—начальникувати,
старшинувати, верховодити
Начать, начинать, ся — почати, ся, зачати,
ся, роспочати, ся, стати, взяти, ся,
зайтися, починати, ся, зачинати, ся,
роспочинати, ся. — Начать рьчь —
(і)зняти річ
Начеканивать, начеканить — набивати,
набити (монету)
Начервить, ся — начервйти, ся
Начернивать, начернить, ся — начернюва-
ти, начернйти, начорнити, пона-
чорняти, ся
Начерно — на чорно
Начерпывать, -пнуть — начёрпувати,-пнути
Начертаніе — нарис
Начертать, начертывать — накреслити,
накреслювати, накресляти,
нарисувати, нарисоцувати; написати, напй-
сувати; нарізати, нарізувати
Начертательный — нарисовий, нарисов-
ний
Начертить, начерчивать — нарисувати, на-
рисовувати, (циркулем) — нацирклю-
вати
Начесать, начёсывать— 1) начесати,
начісувати, поначісувати; 2) начухати,
начухрати, поначухувати
Начесть, начитывать, ся — налічити,
нарахувати, налічувати, нараховувати,
се, начислити, начйслювати
Начёсъ — начіскй
Начетверо — начетверо
Начётъ — начислення
Начинаніе— 1) почин, починання; 2) замір
Начинатель, ница — починатель, ка,
починальник, ця
Начинательный — починальний
Начиночный — начинковий
Начинивать, начинить, ся — начиняти,
напихати, набивати, начинити,
напхати, набити,ся, поначиняти
Начинка — начинка, потрібка
Начисто — на чисто, цілком
Начитанность — начитаність
Начитанный — начитаний
Начитать, ся — вичитати, начитати, ся
Начудйться — надивуватися
Нашалить, ся — напустувати, ся
Нашаркать — начовгати, нашургати
Нашататься — наганятися, поповештатися
Нашатырный — солом'яковий, салом'яко-
вии. — Н. спирть — жигунёць
Нашатырь, Sal ammoniacum — солом'як,
салом'як
Нашейникъ — ошийник
Нашелушить — нашеретувати (зерно в
млині); налускати, налузати,
налущити, поналускувати
Нашенскій — наський
Нашептьіваніе — нашепти
Нашептать, нашёптывать — нашептати,
нашіптувати
Нашествіе — нахід, напад, наступство
Нашивать, нашить, ся — нашивати,
нашити, ся, понашивати. — Нашить
заплату — нашити латку, налатати
Нашивать — носити
Нашивка — 1) нашивання; 2) нашивка, ля-
мівка
Нашивной — нашиваний, нашивний
Нашильникъ — нашильник t
Нашлёпать — наляпати, ляпанців, пляцків
надавати
Нашпиковать, ся — нашпигувати, ся
Нашпиливать, ся — пришпилювати,
приколювати, ся
Наштопать — нацирувати, t
Нашуміть, ся — нагомоніти, ся,
нашуміти, нагаласувати, ся, наґвалтувати,
наробити галасу, бучі, ґвалту
Нашутить, ся — нажартувати, ся
Нашь—наш, наський.—Знай нашихъ—ось-
то ми! — Наша взяла — наше зверху
Нащекотать — налоскотати
Нащёлкать, ся — 1) наляскати, ся; 2)
налускати, налущити
Нащелочить — назолити t
Нащепать — наколоти, наскіпатн
Нащипать, нащипывать — нащи(і)пати, на-
щй(і)пувати
Нащупать — намацати, налапати
Наідать, наість— 1) накусювати,
накусати; 2) наїдати, наїсти (набір)
Наідаться, наісться — наїдатися,
наїстися

Наьздить
224
Невидимка
Наьздить, наезживать — виїздити,
об'їздити, виїзжувати, об'їзжувати, ся. —
Наьзженная лошадь — вйїзжений
кінь
Наьздиться — наїздитися
Наьздка — виїзжування, об'їзжування,
уїзжання
Наьздникъ, ца — 1) верховёць, (стар.)
—комонник; 2) їздець, гарцьовник, ця,
гарцівник, ця
Наьздническій — їздецький, гарцівнйцький
Наьздничество — їздецтво, гарцівнйцтво
Наьздничать — гарцювати
Наьздъ — наїзд, наїзд t
Наьзжать, наьхать — наїздити, наїхати
Наьзжій — приїзжий
Наэкономить — наберегтй, приховати, нае-
кономити
Наябедничать — наклепати (на кого),
обмовити (кого)
Наяву — увіч, на-яві
Наяривать — витинати, затинати
Не — не, ні
Не только, но и —не то, а й, не то, що,
а й
Неаккуратность — несправність, неретёль-
ність, неакуратність
Неаккуратный, но — несправний, но,
неретельний, но, неакуратний, но
Небезвыгодный, но — небезкорисний, не
без корйсти
Небезопасность — небезпешність
Небезопасный, но — небезпёшний, но
Небезосновательность — небезпідставність
Небезосновательный, но —
небезпідставний, но
Небезсильный — небезсйлий
Небёрежный — необережний
Небесный — небесний
Неблаговоспитанность — невихованість,
зле виховання
Неблаговоспитанный—невйхований,
недобре вихований, зле вйхованмй, не-
одукований
Неблаговременность — невчасність
Неблаговременный, но — невчасний, но,
не у свій час, не в дббрий час
Неблагодарность — невдячність
Неблагодарный, но — невдячний, но,
невдячливий, во
Неблагонадёжность — непевність, неблаго-
надійність
Неблагонадёжный — непевний, неблагона-
Д1ЙНИЙ
Неблагонаміренность — недобромйсність,
зломйсність; зла думка
Неблагонамеренный, но — недобромйсний,
зломйсний, но
Неблагопристойность — непристойність,
негожість
Неблагопристойный, но — непристойний,
но, негожий, же
Неблагопріятность — несприятливість, не-
попдність, неслушність
Неблагоприятный, но— 1) несприятливий,
непогожий, непогідний, но,
неслушний; 2) неласкавий, во,
неприхильний, но
Неблагоразуміе — нерозсудність,
нерозважність, нерозум
Неблагоразумный, но — нерозсудний, но,
нерозважний, но
Неблагородство — неблагородність,
нешляхетність; підлість, ницість
Неблагородный,— неблагородний,
нешляхетний; підлий, ниций
Неблагосклонность — неласкавість,
неприхильність
Неблагосклонный, но — неласкавий,
неприхильний, но,
Нёбный — піднебінний
Небо — нёбо
Нёбо, palatum durum—піднебіння. —Мягкое
нёбо, palatum mole — вилочки
Небожитель, -ница — небожитель, -ка
Небольшой — невеликий, невеличкий. — Съ
небольшимъ три года — три роки з
чймсь. — Дьло за небольшимъ стало
— діло за малйм стало
Небосклонъ —t крайнёбо; д. Горизонтъ
Небось — не бійсь, так
Небоязливый — небояз(ь)кйй, небій t
Небоязливость — безбояз(ь)кість, с(ь)міли-
вість
Небреженіе, небрежность — недбалість,
недбальство, недбайливість
Небрежливый, во, небрежный, но —
недбалий, ло, недбайливий, во;
недбайло, недбайлиця
Небритый — неголений
Небывалый — 1) небувалий; 2) неподобний
Небывальщина, небылица —
небувальщина, небилиця
Небьітіе — нёбут, небуття
Небытность — небутність, неприсутність
Небьленый — небілений
Неважность — неважність, незначність;
дурниця
Неважный — 1) неважний, незначний;
2)абиякий
Невдалекь — недалёко, недалечко
Невдомекъ — невтямки, не в догад
Невещественный — нематеріальний, нері-
чёвний
Невещественность — нематеріяльність, не-
річевність
Невзвидьть світа — нестямитись
Невзгода — пригода, (здр.) — пригодонька,
злигодні, лиха година
Невзирая — не вважаючи, не зважаючи, не
дивлячись, без огляду
Невзлюбить — незлюбити, не подобати
Невзначай — несподівано, зненацька,
ненароком
Невзнось — неплатіж, невиплата
Невзрачный — непоказний, непозйрний,
мізерний, миршавий
Невзрачность — непоказність, мізерність
Невзыскательный — невиможний,
невигадливий, незабагливий, простий
Невзыскательность — невиможність,
невигадливість, простість
Невидаль, невидальщина—диво, дивовижа.
— Что за невидаль — ото не бачили!
Невидимка (про чоловіка) — небачний,
(про річ) — невидимка

Невидимость
225
Негласный
Невидимость — незрймість, невидимість
Невидимый — незримий, невидимий
Невидный — непоказний, непозйрний
Невинность -— невинність, безвинність,
безповйнність.—Невинность потерять
(дівочу) — вінок загубити, згубити
Невинный, но — невинний, но, безвинний,
безповйнний, безневинний, невину-
вйтий
Невкусный, но — несмаш(ч)нйй, несмашно
Невменяемость — неосудність,
непритомність
Невмьняемый — неосудний, непритомний,
несамовитий. — Голодъ вора дьлаетъ
невміняемьімь — голод злодія
неосудним робить
Невмьстительный — немісткйй, непаковнйй
Невниманіе, невнимательность— 1) неувага,
неуважність, неуважливість; 2)
занедбання
Невнимательный, но — неуважний, но,
неуважливий, во
Невнятность — невиразність t
Невнятный, но — невиразний, но, нерозбір-
ний, но.—Говорить
невнятно—мимрити, хамаркати, харамаркати
Невовремя — невчас, невчасно, поневчасі
Неводь, неводокъ — невід, (менший) —
волок,волочок
Невозбранный — незаборонений,
безборонний, ненаказаний
Невозвратный, но —безповоротний, но,
неповоротний, но, без повороту
Невоздержаніе, невоздержанность —
нездержливість, нестриманість
Невоздержный — неспинний, нездержливий,
нестриманий
Невозделанный, но — необроблений, но
Невозможность — неспромога,
неспроможність, незмога, несила,
неможливість
Невозможный, но — неможливий,
неможливо, не вільно, не спосіб
Невозмужалый, невозрастный —
недорослий
Невознаградимый, мо— незаплатний,
невідплатний; невіджалований,
невідшкодований, но
Невознаградимость — неоплатність, неза-
платність; невіджалованість, невід-
шкодованість
Неволить, ся — неволити, силувати, ся,
примушувати, змушувати, нуж-
дити
Невольникь, ца — нев(о)ільнйк, ця, чка
Невольническій — неві(о)льницький,
невільничий t
Невольничество — не^вільництвр, неволя
Невольно — несамохіть, мимохіть,
мимоволі ,
Невольный — невільний
Неволя, неволюшка — неволя, неволенька;
примус, принука, силування
Невообразимость — нев'явймість, незбаг-
неність, неспогаданість
Невообразимый, мо — нев'явймий, незбагнё-
ний, но, неспогаданий
Невпопадь — не в лад, невлучно, не до ладу,
не до шмйги, невгаразд t
Невразумительность — незрозумілість, не-
дотямливість f
Невразумительный, но — незрозумілий, ло,
недотямливий,недотямии
Невредимо — без ушкоди
Невредимый — непошкоджений, неушко-
джений
Невредный, но — невадлйвий,
нешкідливий, во, незавадний, но
Невтерпежт* — кортить, невитримання,
приспічило; аж терпець увірвався
Невыгода — невигода
Невыгодность — некорисність
Невыгодный, но — некорисний, непожй-
точний, но, невигодний
Невыносимость — незносність
Невыносимый, мо — нестерпучий, че,
незносний, но
Невыработанность — невиробленість
Невыработанный — невйроблений
Невыразимость — невимовність, несказа-
ність
Невыразимый, мо — невимовний,
несказаний, но
Невыразительный, но — невиразний, но
Невыразительность — невиразність
Невьдомый, мо — невідомий, недовідомий,
незнаємий, невідомо, невість
Невідь — не знать, не знати, невідь
Невьдьніе — невідання
Невьжда — неук, невіглас, нес(ь)відомець,
темний
Невьжа — нечемний, нечёма, неґречний,
незвичайний, мугйрь
Невежественный — темний, неук
Невьжество — темнота, неуцтво
Невьжливость — неввічливість, нечемність
Невьжливый, во — неввічливий, во,
незвичайний, нечёмнир, но ,
Невіріе — невір'я, ^невіра, невірство
Невьрность — невірність, неправдивість,
хибність t {
Неверный — 1) невірний, невіра,
недовірок; 2) невірний, неправдивий,
хибний. — Невірная жена — зрадлива
жінка t
Невероятный, но — неймовірний,
неподобний, нечуваний, но
Невьрь — невір, невіра, недовірок
Невьсомость — неважймість, неваговість
Невьсомый — нев^жймий, неваговий
Невіста — 1) невіста, наречена, молода;
2) відданниця. — У нея дочь невіста
— у неї до,чка на порі, на відданні
Невьстка — невістка, (здр.) — невістонька,
невіхна, (особо): (синова жінка) —
синова, синича, (братова) — братова
Невісткинъ — невістчин, синової,
братової, (кількох невісток) — невістча-
ний
Невість — не знати, невідь, невідомо
Негарь — нёжир (торішня трава невипа-
лена)
Негашеная известь — неперепалене вапно
Негді — нігде, ніде, нема-де
Негласность — негласність, неприлюдність
Негласный, но — негласний, но, неприлюд-
15

Неглижировать
226
Недостаточный
ний, но
Неглижировать — нехтувати,
легковажити
Негодникъ, ця — ледащо, ледащиця,
ланець, лобурь
Негодность, — нездатність, нікчемність,
непотрібність
Негодный, но — 1) негодящий, негожий,
нездатний, непутящий, непотрібний,
несуднйй, нікчемний, но. — Негодное
— негідь, непотріб, покидь; 2)
поганий, но, ледачий, паскудний, но
Негодованіе — ремство, ремствування,
обурення
Негодовать — ремствувати, обурюватися
Негодяй, ка — поганець, поганка,
паскудник, ця, паскуда
Негодяйничать—ледарювати, дешпетувати
Негораздо — негаразд, недобре, погано
Негостепріимность — негостинність
Негостепріимньїй — негостинний, негостьо-
вйтий
Неграмотность — неписьменність
Неграмотный, но — неписьменний, но
Неграціозньїй — неграціозний, незграбний
Негръ, негритянка — мурин, муринка, негр
Негритенокъ — мурени, негреня
Негритянськії — марийський, нёгерський
Недалёко — недалеко, недалечко
Недалекость — недалекість
Недалекій, недальній — 1) недалёкий; 2)
недоумкуватий, недоумок,
благенький, плохенький
Недальновидность — недалекоглядність,.
короткоглядність
Недальновидный — недалекоглядний, корот-
коглядний
Недаромъ — недарма, недаром, недаремне
Недвижимость — нерухомість, нерухоме
добро
Недвижимый, мо, недвижный, но —
нерухомий, мо, непорушний, но, безру-
хий {
Недоборъ — недобір
Недобитый — недобиток
Недоброжелатель — незичлйвець,
недоброзичливець
Недоброжелательный — незичливий,
недоброзичливий
Недоброжелательство — нез(ж)ичлйвість,
недоброзичливість
Недобросовестность — несумлінність,
недобросовісність, несо^існість
Недобросовестный — несумлінний,
недобросовісний, несовісний
Недовидьть — недобачати
Недовольный — незадоволений, невдово-
лений
Недовольство — незадоволеність, ремство
Недовыручка — недобір, недовиручка
Недовьріе — недовірство, недовір я
Недоверчивость — неймовірність,
Недовьрчивьій — неймовірний, невірливий,
недовіркуватий
Недовьсить, недовьшивать — недоважити,
недоважувати
Недовьсь — недовага, неповна вага
Недогадливость — недогадливість
Недогадливый — недогадливий, нетямкий
Недоглядывать, недоглядіть — недоглядіти,
недодивлятися, недоглядіти,
недодивитися
Недодача — недодання
Недоділка — недороблення
Недозволенный — недозволений,
заборонений
Недозрьвать, -рьть — недоспівати, -піти,
недійтй
Недозрьлость — недоспілість,
недостиглість
Недозрьлый — недоспілий, недостиглий
Недоимка — недоїмка, недоплатка, залёг-
лість
Недоимочный — недоїмковий
Недоимщикъ — недоплатник
Недоконченный — недокінче,ний
Недолговечность — недовговічність
Недолговечный, но — недовговічний, но
Недольтокъ — недоліток
Недолюбливать — неполюбляти,
недолюблювати
Недомогать — нездужати, недужати
Недомолвка — недомовка, недосказ
Недомолъ — недомёл
Недомьісліе — недомисел t
НедомЄрка, недомерь — недомір
Недоносокъ — недоносок, недоношена
дитина, нечаснё, нечасна дитина,
виливок, недоношениця (жінка)
Недопёка, недопёклый — недопічок,
недопечений
Недопеченное — недопічка
Недоплата — недоплат, недоплатка
Недополучить — недобрати, недоодержати
Недопродавать, недопродать — недопрода-
вати, недопродати
Недоработка — недороблене, недороб
НедоразумЦать, -мЄть — нерозуміти, непо-
розуміти
НедоразумЄніе — непорозуміння
Недордьлый — недоспілий, недостиглий
Недородь — недорід
Недорослый — недорослий, малекуватий
Недоросль — недоліток, неповнолітний,
підліток, недоросток
Недоростокъ — недорісток, недоросток,
недогін
Недосидокъ — недосидок, недосйджеие яйце
Недосидіть, недосиживать — недосидіти,
недоейжувати
Недослышать — недочути, недочувати
Недослышка — недочування
Недосмотръ — недогляд ,
Недосмотрьть — недоглядіти, недодивитися
Недосолъ — недосіл
Недосохлый — недосохлий
Недоставать, недостаёть — бракувати,
брак, бракує, хибувати, хибує
Недостатокъ— 1) недостача, нестаток, не-
статки; 2) хиба, вада, ґанч, брак;
каліцтво
Недостаточно — недосить, недосталь
Недостаточность — недостатність, брак;
незамо(і)жність
Недостаточный — недостатній, замалий;
незамо(і)жний

Недостижимость
227
Незнакомецъ
Недостижимость — недосяжність
Недостижимый — недосяжний
Недостоинство — негідність
Недостойный, недостоенъ — недостойний,
негідний, невартий, неварт
Недоступность, -ныи — недо(непри)ступ-
шсть, -ний
Недосыпать — недосипати
Недосыпать — недосипати
Недосугъ — недозвілля, нікольство
Недосужно — ніколи, нема коли, нема
часу
Недосчитаться, недосчитываться —
недолічитися, недолічуватися
Недотрога — 1) рос. Impatiens noli me tan-
gere L. — не-руш мене, розрив; 2)
недоторка, недотика, незаймайло,
недоторкливий, ва
Недоуздокъ — оброть, обротька, недоуздок
Недоумевать — 1) не тямити, недомисля-
тйся; 2)вагатися
Недоумьніе — 1) непевність, сумнів; 2)
вагання
Недоучка, недоучившийся — недовчёний,
недоук
Недочётъ — недолік, прогріх
Недоьдки—недоїдок, (мн.)—недоїдки,
недогризок, (від паші) — переїди
Недругъ — ворог, неприятель
Недружелюбный, но — неприязний, но
Недуговать — нездужати
Недугъ — недуга
Недужный— недугий
Недурной, недурёнъ, недурна — непоганий,
на, гарненький, ка, нічогенький, ка
Недействительность — недійсність
Недействительный — недійсний
Неділимое, individuum — неділиме,
неподільне t
Неделимость — неподільність
Неделимый — неподільний
Неделька — неділька, тйжнцк
НєдЄльньій, по — 1) недодільний, не до
діла, до речі, непутящий; 2)
недільний; 3) тижньовйй, тижневий,
потижённиц, но t
НєдЄля — 1) неділя, неділенька; 2)
тиждень, (здр.) — тйжник. — Воскресная,
светлая недьля, неділя Пасхи —
Великодні с(ь)в'ята. — Крестопоклонная
неділя — середохресний тиждень
середохресна неділя,
середохрестя, середопістя.—Каждую неділю —
що тижня.—НєдЄлю проводить—тиж-
нювати. — Недьля св. Троицы —
клечальна неділя, зелені с(ь)в'ята,
зелена, грянна. — Первая неділя Ве-
ликаго поста — жйляна. — Понедьль,-
никъ 1-й н. В. п. — жилавий
понеділок. — НєдЄля ваій — вербна неділя,
вербний тиждень. — Оомина недьля —
провідний тиждень, провідна,
проводи. — Черезъ нєдЄлю — через
тиждень, за тиждень
НєдЄятєльность — недіяльність, нечйн-
ність
НєдЄятєльньій — недіяльний, нечинний,
неактивний
Неестественность — неприродність
Неестественный — неприродний,
ненатуральний (
Нежданный, но — несподіваний, но
Нежеланіе — нехіть, небажання
Нежели — ніж, а ніж, як, над, за, од (чого)
Нежилець, у виразі: онъ не жилець — він
не задовжить
Нежилой домъ — пустка
Незабвенный, но — незабутній, незабутний,
вікопомний
Незаботливый — недбалий, недбайливий
Незаботливость — недбальство,
недбайливість
Незабудка, незабудь меня, рос. Myosotis
palustris — любй-менё, незабудь
мене, незабудька
Незавидный, но — абй-якйй, сякйй-такйй,
абй-як, так собі
Независимость — незалежність,
непідлеглість
Независимый, мо — незалежний, но,
непідлеглий, ло, непідневолений
Независтливый — незаздрий, незаздрісний,
незавидющий
Незадолго — незадовго, донедавно перёд
Незазорный, но — бездокірний, но
Незаживающій — негоцкий
Незажиточный — незасібний, незаможний
Незаконнорожденный, ая — нешлюбний, а,
байстрюк, байструк, байстрючка,
байстря, безбатченко, семиоатчен-
ко; самосій, самосійна, падалишна,
нажирована дитина
Незаконность, -ный — незаконність, -ний
Не замать, не трогать — не займати, не
рушати, не чіпати
Незамедлительно — негайно, беззволочно
Незаменимость — незамінність
Незаменимый — незаміннир
НезамЄтньій, но — непомітний, но,
незнати, незнать, цевзаміту
НезалЄчимьій — незагійний
Незанятой — вільний, гулящий ,
Незапамятный — предковічний,
споконвічний. — Сь незапамятныхъ временъ —
з давних, давен, з несказаних давен,
споконвічно
Незапятнаный — незаплямований
Незаслуженность — незаслуженість
Незаслуженно — незаслужено, не по
залозі, ні за що, дурно, безневинно
НезатЄиливость — нехйтрість, немудрість
Незатейливый — 1) невигадливий; 2) не
хитрий,немудрий
Названый — некликаний
Нездоровиться, нездоровится — нездужа-
тися, не здужається, не можеться
Нездоровость — нездоровість
Нездоровый — 1) недужий, недужний,
слабий; 2) нездоровий, непогожий
Нездоровье — неміч, недужність
Незлобивый, незлобный — незлий, не-
злісний, незлостивий
Незлобіе — незлісність, незлостивість
Незнаемый — невідомий, незнаємий
Незнакомецъ, незнакомка, незнакомый, ся
— незнайомець, незнайомий, ма

Незнакомство
228
Немало
Незнакомство — незнайомість
Незнаніе — незнання, невідання
Незначительный, но — незначний, незначно,
трохи
Незначительность — незначність, дрібниця
Незрьлость — неспілість, недостиглість
Незрьлый — 1) неспілий, не(до)стйглий,
свидовйй; 2) недорослий, зелений
Незыблемость — непохитність,
непорушність
Незыблемый, мо — непохитний,
непохибний, непорушний, но
Неизвинительный — невибачний
Неизбежность — неминучість
Неизбежный, но — неминучий, неминуче,
неминущий t
Неизведанный — недізнаний, незазнаний,
незбагнёний
Неизвестность — невідомість, незнаність,
безвість г
Неизвестный, но — невідомий, мо, незвіс-
ний, но
Неизглаголанный — невимовний,
несказаний
Неизгладимость — невитравність
Неизгладимый — невитравний. — Это
произвело на него неизгладимое впечатлЄ-
ніе — це мало на нього невитравне
вражіння
НєизлЄчимость — невидужливість,
невигойність
Неизлечимый — несцілймий, невидужли-
вий, невигойний ,
НєизмЄнность — незмінність, неодмінність
НєизмЄнньій — незмінний, неодмінний
Неизмеримость — незмірність, неомірність
Неизмеримый — незмірний, неомірний
Неизобразимость — незмальовність, не-
сказаність
Неизобразимый —«¦ незмальбвний,
несказанний
Неизреченный — д. Неизглаголанный
НєизслЄдимьій — недослідний
Неизсякаемый — невичерпний,
невичерпаний
Неизьяснимость—невиясненість, нез'яснй-
мість
Неизъяснимый — невияснёний, нез'яснймий,
несказаний t
Неимоверность — неймовірність
Неимоверный, но — неймовірний, нечува-
нии, но t t
Неимущій — незамо(і)жний, незасібний
Неимьніе—недостача, брак.—За нєимЄніємь
— через брак, через відсутність
Неискренность — нещирість
Неискренни! — нещирий
Неискусный, но — невмілий, ло,
немайстерний, но
Неисповедимый — недовідомий
Неисполнение—несповнення, невиконання
Неисправимость—непоправність,
безпорадність
Неисправимый — непоправний, несправй-
мий, безпорадний
Неисправность — несправність
Неисправный — несправний
Неиспытанный — недізнаний, неспробова-
ний t
Неистльнный — нетлінний
Неистовство — шаленство, скаженість,
несамовитість , (
Неистовствовать — шаліти, скаженіти
Неистовый, во — шалений, скажений, но,
несамовитий, то
Неистощимый — невиснажний,
невичерпний, неперебраний
Неисходимый — несходимий
Неисчерпаемость — невичерпність
Неисчерпаемый — невичерпний,
невичерпаний
Неисчислимость — незліченність, несчис-
ленність
Неисчислимый — незлічимий, незліченний,
несчислённий
Нейтралитетъ, -льный — нейтралітет,
нейтральність, -ний
Неклассный — 1) неранґовйй (урядовець);
2) некласовйй (про школи)
Неказистый — непоказний, неповйдний
Нёклёнъ? рос. Acer tataricum L. —
чорноклен, паклен
Некогда — ніколи, нема коли, нема часу
Некрасивый — негарний, негожий, поганий
Некресть — нехрист
Некрещенный — нехрёщений
Некрологь — некрол(ьNг g
Некрьпкій — неміцний, некріпкий
Некстати — не до речі, не до ладу, не до
шмйги,
Некуда —^нікуди, нема куди, нігде,
немале, нікудою
Неладный, но — негарний, но, недобрий,
ре, злий, зле, негаразд
Нелёгкая—нечистий, лиха
година.—Нелегкая тебя принесла! — принесла тебе
лиха година!
Нелицепріятньїй — нелицеспрйятельський,
безсторонній
Неловкій — незручний, неспрйтний,
незграбний, ніяковий, вайлуватий. —
Неловко — ніяково, ніякось
Неловкость — незручність, незграбність. —
Почувствовалъ неловкость — почув
себе якось ніяково
Неложность — правдивість, справедливість
Неложный, но — правдивий, справедливий,
по правді, певниц, но
Нельзя—не можна, не вільно. — Какъ
нельзя лучше, хуже, болЄе —гяк
найкраще, як найгірше, як найбільше
Нельзя, у виразі: до нельзя — до кінця,
до краю, до останку, через край,
занадто. — До нельзя терпьлъ — терпів
до останку t
Нелепица — нісенітниця, дурниця, бредня,
незнати що, ка'зна-що
Нельпость — недоладність, недоречність
Нельпын — недоладній, недоречний,
безглуздий
Нелюбимый — нелюбий, немилий, нелюб
Нелюдимь, нелюдимка, нелюдимый, ая —
нелюда, відлюдько, нелюдько,
відлюдний, вовкуватий
Нелюдимость — відлюдність
Немало — немало, чимало

Немаловажный
229
Неопалимый
Немаловажный — немаловажний, значний
Немалый, ло — чималий, чимало
Немедленно, немедля — негайно, не
гаючись, небавно, незабавом
Немедленный — негайний, незагайний
Немилосердіе — немилосердя,
неласкавість
Немилосердный, но — немилосердний, но
Немилость — немилость, неласка
Неминуемость — неминучість
Неминуемый, мо — неминучий, че
Немнопе—небагато, мало хто. — Немногое—
малість, мало що. — Въ немногихъ
словахъ—кількома словами.—Немно-
гіе понимали его — мало хто розумів
його. — Для немногихъ — для
небагатьох. — Немногимъ — небагатьом,
мало кому
Немного, (здр.) немножко, немножечко —
небагато, небагацько, небагатёнь-
во, треухи, трошки, трошечки,
трішки, трішечки, тріні, трісі, трісюні,
трйні, кришку, кришечку. — Немного
спустя — трохи згодом, незабаром
після, невдовзі. — Понемногу,
понемножечку — потрохи(у), потрошки
Немолчно — не вмовкаючи, без угаву
Немолчный — невмовкаючий, незмовчний
Немочь — нездужати, слабувати, хорувати
(на що)
Немочь, немощь — неміч, слабість, хороба. —
Дьвичья немочь, Chlorosis — блідачка
Немощный — 1) слабий, немічний; 2)
недужий, безсилий
Немыслимый — немислимий, незмислёний,
неподобний, неможливий
Ненавидіть — ненавидіти
Ненавистливый — ненависливий
Ненавистникъ — ненавидник, ненавидець
Ненавистный — ненависний, ненавидний
Ненависть — ненависть
Ненаглядный — любий, коханий
Ненадёжный — 1) кволий, хирний; 2)
непевний ненадійний
Ненадлежащій — неналежний t
Ненадобность — непотреба, непотрібність
Ненадо, ненадобно — не треба, не трД
Ненадобный — непотрібний, безпотрібний
Ненадолго — ненадовго
Ненаказанно — безкарно
Ненаказуемость — безкарність
Ненаказуемый — безкарний
Ненамьренно — без наміру, ненавмисне
Ненаполненный — несповнений
Ненапрасный — недаремний
Ненарокомъ — ненавмисне, незнарошне,
ненароком
Ненарочный — невмисний
Ненарушимый, мо — непорушний, но
Ненастный — негодяний, сльотавий,
елітний
Ненастье—негода, негодиця, сльота. —
Началось ненастье — засльотилося
Ненасытимость, ненасытность — несйтетво,
снёсить, ненаїсність,
ненажерливість, ненажерність
Ненасытимый, ненасытный — неситий,
ненажерливий, ненажерний,
невситимий, ненаїсниц, ненажера
Ненужность — непотрібність
Ненужный, но — д. Ненадобный, ненадо
Необдуманность—необміркованість,
нерозважність, необдуманість
Необдуманный, но—необміркований,
нерозважний, необдуманий, но
Необитаемый — пустий, безлюдний, неза-
люднений, незасёлений
Необозримость — неоглядність, неозорість,
неосяжність
Необозримый — неоглядний, неозорий
Необоримость — непоборність
Необоримый — непоборний t
Необразованность — неос(ь),віченість
Необразованный — неос(ь)вічений
Необузданность — нестриманість, неспйн-
ність
Необузданный, но — нестриманий,
неспинний, но, незагнузданий
Необусловленный — необ'умовлений, не
обставлений умовами
Необутый — невзутий, необутий
Необходимо — 1) необхідно; 2) конче,
доконче, конечне (
Необходимость — необхідність, конечність
Необходимый — 1) необхідний, конечний.
— Считать, -мьімь—уважати за конечну
річ; 2) неодмінний, безпремінний
Необходительность — неввічливість
Необходительный — неввічливий,
незвичайний
Необъемлемый, необъятный — необсяжний,
незмірний
Необъяснимость — невиясненість,
незрозумілість
Необъяснимый — невияенёний,
незрозумілий
Необъезженный — невйїзжений, неук
Необыкновенность — незвичайність,
надзвичайність
Необыкновенный, но — незвичайний, но,
надзвичайний, нес(ь)вщький
Необязанный — нез'обовязаний
Необязательный, но — необов'язковий, во
Неоглядкою — не оглядаючись, не
озираючись, без огляду
Неограниченность — необмеженість
Неограниченный — необмежений, необмежё-
ваний ,
Неодобреніе — докір, нагана,,неухвала
Неодобрительный, но — докірливий, во,
непохвальний, но
Неодолимый — непереможний
Неоднократный, но—неодноразовий, не раз
Неодушевленный — бездухий, неживотний,
неживий
Неодьтый — неодягнений, невдягнений,
нез'одягнений, невбраний ,
Неожиданность — несподіваність,
несподіванка ,
Неожиданный, но — 1) несподіваний, но,
негаданий, но, зненацька, знёбачки;
2) напрасний, наглий
Неозабоченный — безклопітний, безжурний
Неокончательный — неостаточний, неко-
нёчний
Неопалимый — неспалёний, неспалимий

Неопасный
230
Непозволительность
Неопасный — безпёшний
Неоперившійся — безперий
Неописанно — над усякий опис
Неописанный — неспйсаний, незмальовний
Неоплатность — неоплатність, невиплат-
* ність
Неоплатный — неоплатний,невиплатний,
несплатймий
Неопомниться — не счутися, не стямитися,
не схаменутися
Неопределенность— 1) невизначеність,
неозначеність; 2) непевність,
невиразність
Неопределённый, но — невйзначений,
неозначений, но; непевний, невиразний
Неопровержимость — незламність,
непорушність
Неопровержимый, мо — незламний,
непорушний, но
Неопрятность — неохайність, нечепурність
Неопрятный — неохайний,, но, нечепурний
Неопытность — недос(ь)відченість
Неопытный — недос(ь)вщчений, недос(ь)від-
нйй
Неорганическій — неорганйчний
Неоскорбительный — необразливий, необ-
разний
Неоскудьваемый — невичерпний, незмен(ь)-
шймий
Неослабность — пильність, безустанність,
невтомність
Неослабный — пильний, но, безустанний,
но, безупинний, но, без перерви,
невтомний, но
Неосмотрительность — необачність,
неоглядність
Неосмотрительный, но — необачний, но,
неоглядний, но
Неосновательность — безпідставність,
неґрунтовність
Неосновательный, но — безпідставний, но,
без'основний, но, неґрунтовний, но
Неоспоримость — незаперечність
Неоспоримый — незаперечний
Неосторожный, но—необережний, неберёж-
ний, но
Неосторожность — необережність
Неосуществимый — нездійснимий,
нездійснений
Неосуществимость — нездійснимість, не-
здійсненість
Неосязаемый, мо — недотиканий, но
Неосязаемость — цедотиканість
Неосьдлый — неосілий, кочовий
Неотвратимый — неминучий, невідворотний
Неотвязный, неотвязчивый — невідчепний
Неотвязность — невідчепність
Неотёса — неотёса, незграба, нескрёба,
чвалай, мурло, мурмило, хамло,
мугйрь, гёвал
Неоткровенность — невідвертість,
нещирість
Неоткуда — нівідкіля, нема звідки
Неотложный — невідкладний
Неотложность — невідкладність,
нагальність
Неотлучность — невідлучність
Неотлучный, но — невідлучний, но
Неотмолимый — неспокутований
Неотмьнный, но — неодмінний, но ,
Неотразимый — невідпорний^ невідбійний
Неотступность — невідступність
Неотступный, но — невідступний, но
Неотчуждаемый — непродажний,
незайманий, невідчужймий t
Неотъемлемый — невідійманий, неодніма-
ний, невідбйраний
Неофитъ — новохрещёнець, неофіт
Неохота — нехіть, неохота
Неохотно — неохоче, рнёхотя
Неоценённый — неоцінний
Неочередной — нечерговйй
Неощутительный — невідчуваний,
непомітний
Непамятливый—непам'яткйй, непам'ятущий
Непарный — непаристий
Непереводимый — неперекладний
Неплавкій — нетопкий
Неплатежъ — неплатіж, неплата, невиплат
Неплательщикъ — неплатільник, неплатник
Неплодіе — неплідність, неродючість
Неплодный — неплідний, неплодючий,
неродючий
Неплодородный — неродючий
Неплотный, но — нещільний, но, на ослаб
Непобедимый — непереможний, непоборй-
мий
Неповадно — незнадно
Неповинный, но — невинний, безневинний,
неповинний, но
Неповиновеніе — неслухнянство,
неслухняність
Неповоротливый — неповоротний,
незграбний, немоторнай, міхуватий, лома-
куватий, вайлуватий
Непогода — негода, непогода
Непогрешимый — непогрішимий, незгрішй-
мий, непохибний, непомильний
Непогрешимость — непогрішимість, незгрі-
шймість, непомильність
Неподалёку — недалеко
Неподатливый — непіддатливий,
несхильний, жилавий
Неподатливость — непіддатливість,
несхильність
Неподвижность — нерухомість
Неподвижный, но — нерухомий, мо,
непорушний, но, нерушимий, мо, непо-
ворушно
Неподвижность — нерухомість,
непорушність
НєподдЄльньій — нефальшйвий, непідроб-
лений, щйросний
Неподдельность — нефальшйвість,
непідробленість
Неподкупный — непідкупний
Неподкупность — непідкупність
Неподражаемый — ненаслідовний, ненаслі-
дований
Неподражаемость — ненаслідовність
Неподступный — непідступний
Неподчиненность — непідлеглість
Неподходящій — непідхожий, незручний
Непозволительный, но — недозволений,
но, невільний, но
Непозволительность — недозволеність

Непоколебимый
23
1
Непродолжительный
Непоколебимый, мо — непохитний,
непорушний, но
Непоколебимость — нетюхйтність
Непокойный — неспокійний, баламутний
Непокорность — непокірність,
непокірливість, непокора, t
Непокорный — непокірний, непокірливий
Неполнота — неповність, неповнота
Непомерность — надмірність
Непомьрным, но — надмірний, непомірний,
над міру
Непонятливость — нетямучість
Непонятливый — нетямкий, нетямучий,
нетямущий
Непонятность — незрозумілість
Непонятный, но — незрозумілий, ло
Непоправимый — непоправний, непорадний
Непорочный — непорочний, чистий,
бездоганний
Непорядокъ — нелад, непорядок
Непорядочный — непутящий, непорядний
Непосильный, но — надсильний, над силу
Непослушаніе — непослух, неслухняність
Непослушный — неслухняний
Непосльдовательность — непослідовність
Непоследовательный — непослідовний
Непосредственный, но — безпосередній, не,
простий, просто
Непосредственность — безпосередність,
простість, простота
Непостижимый, мо — недовідомий, мо, не-
збагнёний, но
Непостижимость — незбагненість, недові-
домість
Непостоянный — несталий, непостійній
Непостоянство — несталість, непостійність
Непостыдный — неганёбний
Непосьда — непосидючий, непосидячка,
швёндя
Непотерянный — незагублений, невтраче-
ний
Непотребный— 1) непотрібний, непутящий;
2) роспустний, роспутний
Непотребство — роспуста
Непочёмъ — байдуже, дарма, а ні гадки
Непочтеніе, непочтительность — неповага,
зневаза
Непочтительный — неповажливий,
зневажливий, непоштивий
Непохвальность — непохвальність
Непохвальный, но — непохвальний, но
Неправда — неправда
Неправдивость — неправдивість,
криводушність
Неправдивый, во — неправдивий, во
Неправедный, но — неправедний, но
Неправдоподобный — неправдоподібний
Неправильный — неправильний, хибний, но
Неправильность — неправильність,
хибність
Неправый — кривдний, несправедливий
Неправосудіе — кривосуд
Неправота — неправота
Непраздная — непорожня і д. Беременная
Непредвиденный — непередбачений
Непредусмотрительный — непередбачливий
Непреклонный — незломний, непохитний
Непреложный, непременный, но —
незмінний, неодмінний, конечний,
неодмінно, конеч(ш)не, конче, доконче
Непреодолимость — непереможність
Непреодолимый — непереможний
Непрерывный, но — безперестанний,
безугавний, невпинний, но, без перерви,
без перестанку
Непривлекательный — непринадний
Непривычка — незвичка
Непривычный — незвиклий, непризвичаєний
Неприветливость — непривітність
Неприветливый, ая — непривітний, на
Непригодный — негодящий, непридатний
Непригоже — негоже, не годиться
Непригожій — негарний, негожій
Неприкосновенный — 1) незайманий,
недоторканий, непорушний; 2)
непричетний
Неприкосновенность— 1) незайманість,
недоторканість, непорушність; 2)
непричетність (до чого)
Неириличіе — непристойність,
незвичайність, нелйчність
Неприличный, но — непристойний, но,
незвичайний, но,,безлйчний, но,
неподобний, неслід, неподоба, не лй-
чить, не ґречно
Непримиримость — непримиреність
Непримиримый, мо — непримирёний, но
Неприменимость — неприкладність, непри-
стосовність
Неприменимый — неприкладний, непристо-
совний, непритульний
Непринуждённость — невимушеність
Непринуждённый, но — незневолений,
невимушений, но, без примусу
Непринятіе — неприняття
Непристойный — непристойний, неґречний,
но, сороміцький
Неприступность — неприступність
Неприступный — неприступний,
недоступний
Непритворность — неприкйдливість,
щирість
Непритворный, но — щйрий, ро, неприкйд-
ливий
Непричастность — непричетність (до чого)
Непричастный — непричетний
Неприязненность — неприязність,
ворожість
Непріязненньїй, но — неприязний, но,
ворожий, же
Непріязнь — неприязнь, ворогування
Непріятель, ница — неприятель, ка, ворог
Непріятельскій — непрйятельський,
ворожий, вражий
Непріятность — неприємність, прйкристь
Непріятньїй, но — неприємний, но, прикрий,
ро, нелюбий, бо
Непробудный — нерозбудний,
Непроглядный — безпрос(ь)вітний
Непродолжительность — недовготр(и)іва-
лість, малопротягл(ив)ість, мало-
протяжність
Непродолжительный — недовгий, малопро-
тягливий, недовгочасний, короткий.
— Въ непродолжительномъ времени —
незабаром, небавом

Непрозрачный
232
Нескладный
Непрозрачный — непрос(ь)вітчастий,
непрозірний, непрозорий
Непрозрачность — непрозірність,
непрозорість f
Непроизвольность — мимовільність.
Непроизвольный — мимовільний, невільний
Непромахъ — непромах
Непроизводительность т— непродуктивність
Непроизводительный — непродуктивний,
марний
Непромокаемый — непромокнйй, непрома-
кальний, непротекуч(щ)ий
Непролазный — непролазний
Непроницаемость — непроникливість
Непроницаемый — непроникливий, непро-
пускнйй t
Непросвещенный — непрос(ь)вічений
Непростительный — невибачний,
непростимий
Непростительность — невибачність,
непростимість г
Непроходимость — непрохідність
Непроходимый—непрохідний, непролазний
Непрочность — неміцність, нетрівалість
Непрочный — неміцнйй; нецупкйй
Непроьздный, непроьзжій — непроїзднйй
Непугливый — нелякливий
Непустой — непорожній
Непутёвый — непутящий
Непьющій — непитущий
Нерабочій — гулящий, неробочий
Неравенство — нерівність, нерівня
Неравно — а коли, а як, а може, а ну, а
що, як t
Неравносторонние — нерівнобічний
Неравный — нерівний
Нерадивецъ, вица — недбалець, недбалиця
Нерадивость — недбалість
Нерадивый — недбалий, ледачий
Нерадьніе — недбальство
Нерадьть — недбати
Нерадьтельный — недбайлйви/і
Неразборчивость — 1) нерозбірність, не-
читальнісгь; 2) непримхливість
Неразборчивый— 1) нерозмірний, нечиткйй;
2) невередлйвий, непримхливий, не-
перебёндя
Неразвитость — нерозвиненість
Неразвитой — нерозвйнений
Неразвязность — нерозв'язність,
незручність, немоторність
Неразвязный — 1) нерозв'язний,
немоторний, незручний, міхуватий; 2) не-
с(ь)мшивий
Неразгаданный — нерозгаданий
Неразговорчивый — неговіркий,
небалакучий, маломовний t
Нераздельность — неподільність
Нераздельный — неподільний
Неразлучность — нерозлучність
Неразлучный — нерозлучний
Неразмьнный — нерозмінний
Неразрушимость — незруйнймість
Неразрывный — нерозривний
Неразрешимость — нерозрішймість, не-
розв'язаність
Неразрешимый — нерозрішймий,
нерозв'язаний
Неразсудительность — нерозсудливість,
нерозважність
Неразсудительный, но — нерозсудливий,
во, нерозважний, но
Неразуміе — нерозум, нетям
Неразумный — нерозумний, дурний
Неразъ — нераз
Нераскаянность — запеклість, непокаяність
Нераскаянный — запеклий, непокаяний
Нерасположение — неприхільність
Нерасположенный — неприхильний, не-
з(ж)ичлйвий
Нераспорядительный — нероспорядливий
Нераспорядительность — нероспорядли-
вість
Нерастворимый — нероспустймий
Нерасторопный — немоторний
Нерасчетливость — безрахубність,
неощадність
Нерасчётливый — безрахубний, неощадний,
неощадливий
Нерачительный—недбайливий, неретельний
Нервическій, нервный — нервовий
Нервность — нервовість
Нервь (анат.) — нерв
Нерето — нёрет, верша
Неробкій — небоязкий
Неровность — нерівність
Неровный — нерівний
Неровня — нерівня
Неродь — недорід
Нерукотворённый, нерукотворный
—нерукотворний. — Нерукотворный
образь — Пречйс(т)ник
Нерушимый, мо — нерушимий, мо,
непорушний, но
НерЄдко — нерідко, частенько
Нерешимость, нерешительность — вагання,
незважність, незважливість
Нерешительный — незважний, вагавий, роз-
гадливий, розгадько
Неряха — нехлюя, нечупара, неохая
Неряшество, неряшливость — нехлюйство,
нечупарність
Неряшливый — д. Неопрятный
Несбыточность — незбутність
Несбыточный — незбутний, химерний
Несвоевременность — невчасність
Несвоевременный, но — невчасний, но,
неслушний, но; безг6дяний,,но, не в
час, не в свій час, не на часі
Несвойственность — невластивість
Несвойственный — невластивий
Несвьдущій — незнаючий, нетямущий
Несвьтлый — неясний, нес(ь)вітлий
Несвязный, но — нескладний, но,
недоладний, но
Несгораемый — неспалёний, неспалимий,
незгарний
Несгораемость — неспаленість, неспалй-
мість, незгарністгь t
Несговорчивый — незгідливий,
незговірливий, крутий
Несгибаемый — негнучкий
Несеніе — несення
Несильный — несильний, недужий
Несказанный — несказаний
Нескладный — нескладний

Несклоняемость
233
Нетронутый
Несклоняемость (грам.) — невідмінність
Несклоняемый — невідмінний
Нескончаемый — нескінченний
Нескорый — нешвидкий, нескорий
Нескромность — нескромність
Нескромный, но — нескромний, но
Неслыханный, но — нечуваний, но
Неслыханность — нечуваність
Неслышный — нечутний
Несмотря на... — не вважаючи, не
дивлячись на..., проте
Несмышленный, несмьіслящій —
нерозумний, нетямущий, нетяма
Несмьлый — нес(ь)мілцвий
Несменяемость — незмінність
Несменяемый — незмінний
Несметный, но — незлічимий, мо,
незліченний, несмітенний, несчислённий,
но, без ліку, безліч
Несносность — незносність
Несносный, но — нестерпучий, че,
незносний, но г
Неснятое (молоко) — незбиране
Несоблюденіе — невиконання,
недодержання
Несовершенно — нецілковито
Несовершенство — неудосконаленість,
недоконаність t
Несовершеннольтіе — недолітство, недоліт-
ність, недорослість г
Несовершеннолетий — недолітний, непов-
нолітний, недорослий, недоліток
Несовершенный — недовёршений, недоко-
наний t g
Несовместность — несумісність,
незгідність, суперечність t
Несовмістньїй,,несовместимый —
несумісний, незгідний, суперечний
Несогласіе — незгода, нелагода, незлагода
Несогласный, но — незгідний, но, (про
музику) — неладний, різноголосий,
не в лад, не до ладу ,
Несоизмеримость — непомірність
Несоизмеримый — непомірний
Несокрушимость — незломність
Несокрушимый — незломний
Несомнительный, несомненный,
но,—нехибний, несумнівний, без сумніву
Несоленый — несолоний, непосолений
Несообразный — неподібний, недоладний
Несообразительность — нетямучість,
нетямкість, невторопність
Несообразительный—нетямущий, нетямкий,
невторопний
Несообщительный—відлюдний, вовкуватий
НесоотвЄтственность — невідповідність.
Несоответственный — невідповідний
Несоразмерность — непомірність
Несоразмерный — непомірний
Несостоятельность — неспромога,
неспроможність, нестаток
Несостоятельный — неспроможний
Несподручный, но — незручний, но, не з
„ Р>15и ~ <~ ~ . ~
Неспокойный — неспокійний, невгомонний
Неспокойствіе — неспокій, невтюкій
Неспорйть, ся — не в лад, не спірно йти. —
габота не спорить, не спорится —
робота не спірно йде
Неспорый, ро — неспірнйй, но ,
Неспособность — нездатність, нездібність,
нездольність t
Неспособный — нездатний, нездібний, не-
здольний, нестіпний, нездалий, без-
кебётний, недотёпа
Несправедливость — неправдивість,
неправда, несправедливість
Несправедливый — неправдивий,
несправедливий
НеспЄпіа, неспішно — помало, помалёнько,
повагом, покволом, спокволу
Несравненный, но — незрівняний, но, без
порівняння
Несравненность — непорівняність, незрів-
няність
Нестарательный — недбайливий, нестаран-
ний
Нестерпимый, мо—нестерпучий, че,
нестерпний, но
Нести, сь — 1) нести; 2) одбувати,
відправляти. —Нести
покаяніе—покутувати. — Нести высоко себя, нестись —
пишатися, заноситися, кирпу
гнути, високо літати. — Несётся молва,
слухъ — чутка йдё. — Онъ всё своё не-
сётъ — він своє провадить, торочить
Нестоитъ — не варт, не варто
Нестроеніе, нестройность — нелад,
непорядок, неладність, незгідність
Нестройный — неладний, незгідний
Несудоходный — несудоходний, несплав-
нйй t
Несуразный — нісенітний
Несушка — несючка (про курку)
Несущественный — неістотний, несутний
Несходный, но — 1,) несхожий, неподібний,
но; 2) непоцінний, несхідний, но
Несходность, несходство — несхожість, не-
подоба, неподібність
Несчастіе — нещастя, недоля, безщастя,
безталання; пригода, причина,
халепа
Несчастливый — нещасливий
Несчастный — нещасний, безщасний,
бездольний, безталанний, бідолашний,
бідолаха
Несчётный — д. Несметный
НєсьЄдомьій — неїстовнйй
Нетель — ялівка (не тільна корова)
Нетерпимость — нетерпимість
Нетерпеливость — нетерплйвість,
нетерплячість, нетерплячка
Нетерпеливый, во — нетерплячий, нетер-
пучий, че, нетерплйвий, во
НєтлЄнность — нетлінність
НєтлЄнньій — нетлінний, негниючий
Нетождественный — нетотржний
Не токмо, не только — не тільки, не то що
Нетопырь — кажан, лйлик
Неторопясь — не кваплючись
Неточный, но — неточний, недокладний, но
Неточность — неточність
Нетрезвость — нетверезість
Нетрезвый, во — нетверезий, зо, підпилий
Нетронутый — незачёплений, незайманий,
непочатий, непорушний, цілинний

Нетщетный
234
Нечестіе
Нетщетный — немарний, недаремний
Неуваженіе — неповага, зневага
Неуважительный, но — 1) зневажний, но,
зневажливий, во; 2) невважливий, не
вартий уваги t
Неуэадаемость — невідц(ь)вітність, неблёк-
лість
Неувядаемый — невідц(ь)вітний, неблёклий,
немарніючий
Неугасимый — невгасимий, незгасний
Неугасаемый — негаснучий
Неугодный, но — невгодний, но
Неугомонный — невгомонний, невгавучий
Неудача — невдача, неталан, недоля. —
Потерпіть неудачу — піймати бблизня
Неудачливый, во, неудачный, но —
невдалий, ло, невдатний, но
Неудачникъ, ца — невдатник, ця, невда-
лиця, невдаха
Неудержимый, мо — невпинний,
нестримний, но t
Неудобность — незручність, невигідність
Неудобный — незручний, невигідний
Неудобоваримый — нестравний
Неудобовразумительньїй, неудобопонятный,
но — незрозумілий, ло
Неудовлетворительный — недостатний, не-
задовольняючий
Неудовлетворительность —недостатність
Неудобство — невигода, невгіддя,
незручність
Неудовлетвореніе — недогода,
незадоволення
Неудовольствіе — незадоволення,
прикрість
Неужели, неужли, неужто — хіба, невже,
невжёж, чи вже(ж), чи тож
Неуживчивость — невжйвчивість
Неуживчивый — незлагідний,
невживчивий
Неуклонность — несхибність, неухильність
Неуклонный, но — несхибний, но,
непохибний, неухильний, но
Неуклончивый — неухильний
Неуклюжесть — незграбність, неспрйтність
Неуклюжій, же — незграбний, незграба,
неспрйтний
Неукоснительный — д. Немедленный
Неукоснительность — незагайність
Неукротимый — невгамовний,
невтихомирний
Неулаженный — невладнований
Неуловимый — незловймий, невловимий
Неумолимый — невблаганий
Неумолимость — невблаганість
Неумолкный, кно, неумолчный, чно — нев-
мовкаючий, невмовкаючи
Неумышленный, но — неумйсний,
невмисний, не без наміру
Неумышленность — невмисність
Неумьлый, ло — нецмілий, недотепний
Неумьлость — невмілість ,
Неумьнье — невміння, цевмілість. — За неу-
мьніемь — не вміючи, не знаючи
Неумеренность — непоміркованість
Неумеренный — непоміркований, неумір-
кований, но
Неумьстность — недоречність
Неуместный, но — недоречний, не до ладу,
не до речі
Неуплата — неплата, невиплат
Неупотребительный — неу(в)жйваний
Неупотребительность — невживаність
Неупотребленіе — невживання
Неуправка — невправка
Неупросимый — невблаганий
Неуравнительный — незрівню/очий
Неурожай — неврожай, недорід
Неурожайный — неврожайний
Неурочный — невйзначений, незагаданий
Неурьживать — вчащати
Неурядица — нелад, безладдя, непорядок,
розгардіяш, гармидер
Неурядливый — нечепурний
Неуслужливый — непослужливий
Неуспьхь —^ д. Неудача
Неустанный — невгавучий, безупинний, не-
стомний
Неустойка — недодержка
Неустойчивый — несталий, хибкий, хисткий,
хиткий
Неустойчивость — несталість, хибкість
Неустрашимость — с(ь)міливість,
відважність
Неустрашимый — небояз(ь)кйй, відважний,
с(ь)міливий
Неустройство — безладдя, безуряддя, неу-
ряд
Неуступчивый — нездатливий, завзятий,
невступний, впертий
Неусыпный, но — невсипущий, ще,
невсипучий, че
Неусыпность — невсипучість
Неутолимый — невситимий, невгамовний,
невтихомирний
Неутомимый — невтомний, незмордований
Неутомимость — невтомність
Неутьшный, но — нерозважний, но
Неучтивость — незвичайність,
неґречність
Неучтивый, во — незвичайний, неґречний,
но
Неучь — неук
Неуязвимый — недошкульнйй,
невразливий
Нефорощь, рос. Artemisia pontica —
нехворощ, нехвороща
Нефть, Bitumen naphta — нафта
Нефтепромышленникъ — нафтярь
Нефтяной — нафтовий,
нафтянйй.—Нефтяной промыселъ — нафтярство
Нехозяйственный, но — негосподарний, но
Нехозяйственность — негосподарність
Нехорошій — недобрий, негожий
Нехотьніе — нехотіння, нехіть
Нехотя — нехотя, нехотячи
Нехристь — нехрист г
Нечаянность — несподіваність, наглість
Нечего — нічого, гнема чого, нема що. —
Нечему — нічому, нема чому
Нечеса — нечоса, кудлань, пелехатий
Нечеловьческій — нелюдський
Нечестивець — нечестивий
Нечестность — нечесність
Нечестный — нечесний
Нечестіе — нечестйвість, нечесть

Нечётка
235
Ничто
Нечётка, нечеть—лишка.—Чёть или нечеть?
— чіт чи лишка?
Нечеткій — нерозбірний, нечиткйй
Нечётный — непаристий, непарний
Нечистоплотность, ный — нечистоплотність,
ний
Нечистота — нечисть, бруд
Нечистый — 1) нечистий; 2) брудний, (про
білизну) — чорний. — Не чисть на
руку ¦— хапкий
Нечувствительность — нечулість,
нечутливість
Нечувствительный, но — нечулий,
нечутливий, во
Нешто — хіба
Нещадный, но — нещадний, но,
немилосердний, но, лютий, то, без жалю
Неявственный, но—неясний, невиразний, но
Неявка — неявка, необ'явка
Неядовитый — неотрутний
Ни — ні, а ні; не. — Ни съ міста! — а ні руш!
— Ни крошки — а ні крихотки. — Ни
за что, ни про что — ні за що, ні про
що, дарма, дурно. — Ни то, ни сё —
ні сё, ні те, нісякої, ні такої. — Ни
съ того, ни съ сего — ні з того, ні з
сього, з доброго дива, ні сіло ні
впало
Нива — нива, (здр.) — нивка, нивонька,
(велика) — лан, ланйна, (здр.) — ланок,
(з'орана) — рілля
Нивелировать — нівелювати, рівняти
Нивелиръ — шмйга (у колісників і
мірошників)
Нивяный — нив'янйй
Нигдь — нігде, ніде
Нижайшій, ше — найнижчий, че, пренй-
зький, пренйзько
Нигугу — нічичирк, а ні телёнь
Ниже — нижче
Нижеименованный — нижченазваний
Нижеозначенный — нижчепоказаний
Нижеподписавшійся — нижчепідписаний
Нижеприведенный — нижченавёдений
Нижесказанный — нижческазаний
Нижесльдующій — наступний, слідуючий
Нижеупомянутый — нижчезгаданий
Нижникъ — спідняк ,
Нижній — нижній, низовий, дольний,
спідній
Низаніе — низання, силяння
Низать — низати, нанизувати, силяти
Низвергать — звалювати, спихати,
скидати, звергати, стручувати
Низверженіе — звергання, скидання,
повалення
Низвергаться, низвергнуться — кидатися,
кинутися
Низвести, низводить — звести, зводити
Низенькій — низенький
Низёхонько — низенько, низесенько
Низина — низина, діл, низовина, низькоділ
Низить — знижати, нйзити
Низиться — спадати, знижатися
Низкій — 1) низький; 2) простий,
незначний; 3) поганий, паскудний, ниций
Низковатый, то — низькуватий, то, понизь-
кий, ко
Низкопоклонный — шапкогнучий, низько-
вклінний
Низкопоклонничать — гнути спину, низько
кланятись, шапкувати,
підстилатися
Низкопробный — низькопробний
Низкорослый — низькорослий
Низлагать — скидати
Низложеніе — скидання
Низменность — низина, низовина,
низькоділ; .(низька частина якого міста) —
поділ, (в степу) — пологи, падь
Низменный — низинний, припадистий
Низовье — низ, пониззя
Низойти, нисходить — зійти, сходити, зіхо-
дити (у низ) ,
Низомъ (мед.) — стільцем, на стільці; (муз.)
— баса ,
Низость — низькість, підлота, скрійність
Низринуть — д. Низвергать
Низъ — низ, спід, діл
Никакой — ніякий, жадний, жодний, жаден,
жоден
Никакъ — 1) ніяк, ніяким способом,
жадним способом, побитом, жаF)дною
мірою; 2) мабуть, десь, либонь
Никнуть—никнути, похилятися, хнюпитися
Никогда — ніколи
Никто — ніхто
Никуда — 1) нікуди, нікудою, нігде; 2)
нікуди, нідочого, нін^що
Нимало — ні трохи, ні трішки
Нимфа — німфа, русалка, (здр.) —
русалочка, русалонька, мавка, (лісова) —
гаївка t t
Ниотколь, ниоткуда, у — нізвідки,
нізвідкіль, нізвідкіля
Нипочёмъ — д. Непочёмъ
Нисколько — а ні трохи
Ниспадать — спадати
Ниспаденіе — спад
Ниспосланіе — зіслання, післання
Ниспосылать, ниспослать — зсилати,
посилати, зіслати, насилати, наслати
Ниспускать, ниспустить, ся — спускати,
спустити, ся, злинати, злинути
Нисхожденіе — схід, сходження
Нисходящій — який сходить, сходячий,
зступнйй
Нисшествіе — сходження, сходини
Нитевидный, нитеобразный — ниткуватий
Нитка — нитка, (здр.) — ниточка, нитчйна,
(несучені) — вал,
(насмолені)—дратва, (бавовняні)—заполоч. — Міра
ниток: C нитки) — чисниця, A,0
чисниць) —пасмо, B0 пасом)—півміток. —
Нитка мониста — разок намиста. —
Ходить по ниточкь—по струнці ходити
Ниточный — нитковий
Нитратъ — азотник, нітрат
Нитчатый — нитяний
Нитяный — нитяний
Нить — 1) д. Нитка; 2) ряд, шнур
Ннцъ, ничкомъ — ниць
Ничей — нічий. — Въ ничью — дарма,
прогульно ,
Ничто, ничего — ніщо, нічого, (здр.) —
нічогісінько, нігйч. — Ничего! — дарма. —

Ничтожество
236
Носилки
Обратить въ ничто — обернути,
повернути в нівець. — Ничего себь —
нічого собі, нічогенький, ка,
незгірший, незгірш. — Ничего не подьла-
ешь! — нічого не поробиш, та ба!
Ничтожество — нікчемність, (про річ) —
нікчемниця
Ничтожность — нікчемність
Ничтожный — нікчемний. — Ничтожнымъ
сдьлаться — знікчемніти
Ничуть—ніяк, ані-ні, ні трішечки, ні
кришки, аніже
Ниша — закапелок, закамёрок, низьок
Нишкнуть — мовчати. — Нишкни! — цить,
мовчи, нічичирк!
Нищать — убожіти, убожчати
Нищаться — збіднюватися
Нищая — старчиха, жебрачка, прошачка
Нищенокъ, нищенка — старчук, старча
Нищенскій — старёцький, старчачий,
злиденний, жебрацький
Нищенство — старцювання, жебрацтво,
жёбри
Нищенствовать — старцювати, жебрати,
з торбами ходити
Нищета — убогість, убожество, злидні,
злидарство, злиденність
Нищій — 1) д. БІдньїй; 2) прошак, жебрак,
старець, дід. — Нищая братія —
старці. — Нищій духомь —
вбогодухий, вбогий духом
Но — але, аж, та, т алёж
Новенькій — новенький
Новёхонекъ — новісінький, новесенький
Новизна — новизна, новина
Новикъ — новак
Новина — новина, цілина, цільнйк,
щирець, первина, першина
Новинный — цілинний
Новить, ся — новйти, поновляти, ся
Новица — новйця, білйця
Новичёкъ — новак
Новобранець — новобранець, рекрут
Новобрачный, ная, ные — нововінчаний, а,
молодий, а, новоженець, молоді, мо-
ложони, новоженці
Нововведеніе — новина t
Новогодній — новорішні(и)й, новорічний
Новозаветный — новозавітний
Новоизбранный—новообраний, нововйбра-
ний
Новоизданный — нововиданий
Новокрещенецъ — новохрещен9Ць
Новолуніе — молодик, новий місяць
Новопоселенець — новоселець, осадчий
Новопріьзжій — новоприбулий, новоприїз-
жий
Новорожденный — новонарождённий, ново-
нарождений t
Новоселье — 1) нова рсёля, новосілля,
новоселиця; 2) вхідчини, входини,
переносний
Новость— 1) новизна; 2) новина, новинка,
(здр.) — новйнонька, перв(ш)ина
Новый—новий.—Новый місяць—молодик,
новак.—Новые плоды—новина, перваки
Новь — новина, цілина
Новіть — новішати, поновлятися
Новьйшій — новіший, нацновіщий
Нога — 1) нога, (здр.) —,ніжка„ніженьжа,
(мн.) — ноженята, ніжки, ніженьки. —
Быть съ кьмъ на короткой ногь — за
панібрата бути. — жить на широкую
ногу — широко жити, на всю г^бу. —
Вверхъ ногами — до гори ногами, го-
рйніж, сторч головою. — Лёгокъ на
ногу—швидкий,
моторний.—Протянуть ноги — дуба дати. — Со всьхъ
ногь побіжать — чим дуж(ч),
прожогом побігти; 2) копил, копило,
колодка
Ноготки, рос. Galendula L. — нагідки
Ноготокъ — 1) нігтик; 2) рос. Adonis verna-
lis L. — горйц(ь)віт
Ноготь — ніготь
Ногтоіда, ногтоьдица, Saranitium — волос
Ножевникъ, ноже^вщикъ — ножар
Ножевище — залізко (у ножа)
Ножикъ, ножичекъ — ножик, ножичок,
(складаний) — чепёлик
Ножище — дюжака, ножище
Ножка — ніжка
Ножницы — ножиці
Ножной — ножанйй
Ножны —t піхви
Ножъ — ніж, (р. ножа), (щоб сікти) — сікач,
(з колодкою) — колодій, колодач,
(щербатий) — щербак, (з коси) —
кіска, (шевський) — книп, кнйпець,
(ковальський) — обтйнач, (у терлиці)
— мечик, (тупий ніж) — туп^к, ту-»
п?ць, (тупий бік ножа) —,тилій,
тупій, (гострий бік) — гострій, (ручка)
— колодка, (залізна частина)—лізко,
залізко
Ноздреватый — ніздрюватий, діркуватий
Ноздреватьть — дірчавіти t
Ноздря, мн. ноздри —- ніздря, (мн.) — ніздрі,
(р. від. мн. — ніздер), (у коней) — храп
Ноздряной — ніздряний
Ноль, нуль — нуль, (поб.) — нуляка, зеро,
оник, (в жарт) — бублик
Номадъ — кочовик, номад
Номерь — нумер, число
Номоканонь — номоканон
Нонче, ноні — нині, тепер, зараз
Нора — нора, (вовча, лисича, гадюча) —
скота
Нордь — північ, сівер; горовйй вітер, горіш-
ний, норд
Норичникъ, рос. Scrophularia aquatica L. —
ранник; S. nodosa L. — підтйнник,
ранник, смовдь, семисйльник
Норка, з(ь)в. Mustela lutreola — нірка
Норма — норма, правило
Нормальный — нормальний
Норовить — 1) гнути; 2) шукати оказії,
причёпки, гонобйти
Норовъ—норов, звичай. —Лошадь съ норо-
вомъ — норовистий кінь
Норокъ, з(ь)в. Mustela nivalis — ласка,
ласиця
Носатый, носастый, носачъ — носатий, но-
саль, носач
Носатикъ — д. Долгоносикъ
Носилки — ноші, (похоронні) — мари

Носил ыцикъ
237
Нюхательный
Носилыцикъ — носій, носільник ношак
Носить, ся — носити, ся і д. Нести 1 і 3. —
Носить имя, названіе—зватися. —
Носится слухъ, молва — чутка, пого
лоска йде
Носка — носіння, ношення
Носкій, ая — 1) міцний, а; 2) несючка (курка)
Носовой — носовий, до носа (хустйнка)
Носокъ — 1) носик; 2) карпётка, карпітка,
шкарпетка t
Носорогъ, Rhinoceros —гносоріг, носорожець
Носороговый — носоріжнии, носороговий
Нось — ніс, (здр.) — носик, носичок. —
Вздёрнутый нось — кирпа, кирпатий
ніс. —Драть нось — кирпу гнути. —
Нось получить — облизня піймати
Нотаріусь — нотарь
Нота — нота.—Класть на ноты—заводити
в ноти
Нотный — нотовий
Ночвы — ночви, ночовки, ваган(к)й t
Ночевалыцикъ, ночлежникъ, ца — ночліж-
ник, нічліжанин, нічліжанка t
Ночеваніе, ночлегь — ночування, нічліг
Ночевать — ночувати
Ночесь — учорашньої ночі, тієї ночі, ту
ніч t
Ночлежный — нічліжний
Ночникъ — каганець, нічний
Ночной — нічний, нічнянйй
Ночная красавица, рос. Hesperis matrona-
lis L. — вечернцці душйсті, Н. tristis
L. — нічна, вечірня доба ,
Ночь—ніч, (здр.)—нічка, (ласк.)—ніченька?
—г Доби ночі: A0 годин) — перші
півні, A2 годин) — другі півні, (дві
години) — треті півні. — Воробьиная
ночь — горобина ніч. —Тёмная ночь,
глухая ночь — глупа ніч. — Ночью —
у(в)ночі, нічної доби, нічною добою.
— Въ ночь подъ... — проти ночі...
Ноша—ноша. —,Ноша дровь—оберемок дров
Ношеніе — носіння, ношення
Ноябрь — ноябрь, листопад
Нравиться — подобатися, до сподоби, до
вподоби бути
Нравоописаніе — опис з,вйчаїв, побуту
Нравоучитель — моралістк(а)
Нравоучительный — повчаючий
Нравоученіе — наука, повчення
Нравственность — моральність
Нравственный — моральний
Нравь — 1) норов, вдача, натура; 2)
звичай
Ну — ну, нуж, отож. — Ну его! — цур йому!
— Ну вотъ онъ и говорить — отож
він і каже
Нужда — 1) потреба.—Нужды
ніть—байдуже, дарма, ні гадки, і гадки мало,
сількісь; 2) нужда, нестаток
Нуждаться — нуждатися, потрібувати
(чого), терпіти нужду, бідувати х
Нужникъ — паскудник, відхідник, до вітру
Нужный, нужно — потрібний, но, треба, тра.
— Очень нужное діло, письмо —
пильне діло, пильний лист
Нука, нуко! — а ну, а ну но, а ну лиш! ну
лишень!
Нукать — нукати
Нумерація — нумерація
Нумеровать — перезначати, нумерувати
Нумеровка — перезначка, нумерування
Нутникь — поганяйло
Нутрець — нутрець, нутряк
Нутро, нутрь — нутро, середина. — Не по
нутру — не до смаку, не до вподоби
Нутряной — нутряний, серединний, серед-
ковий
Нынь, нынче — тепер, тепёра, тепереньки,
теперечки, нйні: нйньки
Ньіньшніи — нинішній, теперішній
Нырнуть, нырять — пурнути, (в)пірнути,
поринути, пуринати, поринати, (на
перебій) — на вйринки
Нырокъ, пт. Mergus albellus — нирёць,
п^урнйкоза, пірнйкоза
Ньіряніе — пу(о)ринання, впірнання
Нырятель — пурнач
Ныть — нити
Нытьё — ниття
Ньга — пестощі, гіестіння
Ньгдь — нігде, ніде, десь
Ньдро — надро, лоно ,
Ньженіе — пестування, голубління, ні-
ження
Ніженка — пестун, пещений, пёстя, мазун,
мазунчик, мазуха, мазушка
Ніжить, ся — рестити, ся, пестувати,
голубити, ніжити, ся
НІжничать — ніжитися, панькатися
Ньжность — ріжність t
Ньжный — ніжний, тендітний
Нькій — якийсь, хтось
НІ»когда — колись. — Бьівшій нькогда —
колишній
Некоторый — 1) якийсь; 2) де-який, де-кот-
рий, денёякий, ин-котрий
НЬкто — хтось
Ньмецкій—німецький.—Ньмецкая земля—
Німеччина. — Ньмецкій инбирь, рос.
Arum maculatum L. — козяча бо-
Ньмець — німець, німчин, (здр.) — німчик,
(зневажливо) — німч^ра, (мн.) —
німці, (зб,.) — німота
Ньмка — німка, німке(й)ня t
Ньмой, ньмо — німий, німо, безріка, нім-
тур, німтура
Німота — німота
Ньмотствовать — німувати
Німіть — німітиг t t
НІсколько — кільки, кілька, скільки,
скількись, де кільки; трохи. —
НІсколько больше 10 — кільканадцять.
—НІсколько десятковь—кількадесять
Ніту, нітути — нема, немаючки
Ніть — і) нема, не має, біг-ма, (грубо) —
чррт-ма(є), кат-ма. — Ніть времени —
ніколи, нема часу. — На ніть сошель
— звівся, перевівся ні на що; 2) ні,
ба ні!
НІчто — 1) щось; 2) де-що
Нішто — хіба, або
Нюханіе — нюхання
Нюхательный — нюхальний. — Н. табакь
— табака, (здр.) — табачка

Нюхатель
238
Обгонять
Нюхатель — нюхач, нюхар(ь)
Нюхать, нюхнуть — нюхати, нюхнути, (по
вітру) — вітрити, нюшйти
Нянинъ, нянькинъ — няньчин
Нянька, няня — нянька. — Нянькою быть,
служить — нянькувати
Няньчить, ся — няньчити, пестити,
пестувати, бавити; панькатися,
цяцькатися
О.
О, обо, объ — 1) об, на. — Объ эту пору — під
цю пору. — Рука объ руку — рука в
руку, поруч; 2) про, за; 3) на, з.
— О четырехъ ногахъ — на чотирох
ногах
Оазъ, оазисъ — оаз, оазис
Оба, обоихъ, обї>, обьихъ — обидва, обидві,
обидвох, обоє, (здр.) — оббйко, обох. —
Обійми руками — обома, обидвома
руками, обіруч. — Смотри въ оба —
гляди, бережись, візьми очі в руки,
оглядайся на задні колёса
Обабить, ся — 1) оженити, одружити, ся;
2) збабіти, збабитися
Обабокъ, гриб Boletus scaber Bull. Rdh. —
бабка
Обагрить, обагрять, ся — почервонити,
червонити, ся. — Обагрить кровью — по-
крівавити, окровйти, скрівавити
Обан крутиться,
обанкрочиваться—збанкрутувати, банкрутуватися
Обаять — заворожити, чарувати, чарою
чарувати, зачарувати
Обаяніе — зачарування, очарування, чари,
завороження
Обаятельно — чарівно, заворожливо, чару-
ючо
Обаятельный — заворожливий, чарівний,
чаруючий
Оббігать, оббігать, оббіжать — 1)
оббігати, оббігати, обгасати, обганяти,
(зазираючи скрізь) — обникати;
2) обганяти, випережати, обігнати,
випередити
Обваживать — 1) обводити; 2) обвозити
Обваливать, обвалить, ся — обвалювати,
обсипати, обвалити, обсипати, ся
Обваливать, обвалять, ся — викачувати,
викачати, ся
Обвалъ — 1) обвалення, обвал, завала;
2) провалля
Обваривать, ся — обварювати, опарювати,
ся
Обварка — опарення, опар
Обварной — обварений, опарений
Обвострить, ся — загострювати,
загострити, ся
Обващивать, обвощить, ся — навощувати,
навощити, ся
Обведеніе—обгородження, обведення,
оточення
Обвезти — обвезти
Обвернуть, обвёртывать, ся — обгорнути,
обвинути, обгортати, обвивати,
завивати, ся
Обвёртка — 1) обгортання, обвивання;
2) обгортка, окладинка; 3) (бот.) —
окрйва, Involucrum
Обвести, обводить — обвести, обводити
Обветшавать, обветшать -г старітися, зі(по)-
старітися, спорохніти, потрухти
Обветшалость — зістарілість
Обвивать, обвить, ся — обвивати,
оповивати, обвити, оповити, ся
Обвивка — завивання
Обвиненіе — обвинувачення, обвинування,
оскарження, обвинувачування, ви-
нувачення
Обвинитель, ница — обвинитель, ка, обви-
нуватель, ка, винйтель, ка,
обвинувач, ка; позивальник, ця
Обвинительный — обвинувальний. — О.
акть — акт обвинувачення
Обвинить, обвинять — обвинуватити, обви-
нйти, виняти, обвинувачувати,
винуватити; оскаржити, оскаржувати;
закинути, закидати (кому що)
Обвиняемый — винймий, оскаржений
Обвинённый — обвинувачений, винуватець
Обвислость — обвислість
Обвислый — обвислий
Обвиснуть — обвиснути, пообвисати
Обводь — обвід
Обвозить — обвозити
Обволакивать, обволочь — 1) обволікати,
обволіктй; 2) заволікати, заволокти
Обвороженіе — очарования, завороження
Обвораживать, обворожить — очаровувати,
очарувати, зачарувати; ману
пускати, напускати
Обворожительный — чарівний, чаруючий
Обворовать, обворовывать — обікрасти,
обкрасти, обкрадати
Обворожённый — очарований, зачарований
Обвыкать, обвыкнуть — звикати, звикнути,
призвичаїтися, оговтатися,
вговтатися (
Обвівать, обвіять— обвівати, обвіяти
Обвінчать, ся — звінчати, ся, повінчати, ся,
шлюб взяти, на рушнику стати
Обвісь — недовага
Обвьтривать, -рить — рбвітряти, -рити
Обвьшивать, ся— 1) обвішувати,
пообвішувати, ся; 2) обважувати, обважити, не
доважувати, не доважити
Обвіщать, обвістить — обвіщати,
оповіщати, обвістйти, оповістити
Обвязка — об'язка, зав'язка
Обвязывать, ся — обв'язувати, ся
Обвяливать, обвялить — в'ялити, обв'ялйти
Обгадить, обгаживать, ся — обгидити, обпа-
скудити, обкаляти, обгиджувати,
обпаскуджувати, ся і т. д.
Обгонять, обогнать — переганяти, випере-

Обгибать
239
Обечайка
жати, перегнати, випередити
Обгибать, обогнуть — обгинати, обігнути
Обгладывать, обглодать — обгризати,
обгризти
Обглаживать, обгладить—обглажувати,
обгладити
Обглядывать, обглядьть — обглядати, об-
глядіти
Обгнивати, обгнить — обгнивати, обгнити
Обгорать, обгорьть — обгорати, обгоріти,
опалятися, опалитися
Обгорьлый — обгорілий, опалений
Обгрызать, обгрызть — обгризати, обгризти
Обгрызокъ — недогризок
Обдавать, обдать, ся — обливати, облити,
ся.—Обдать паромъ—обпарити,
ошпарити, опарити. — Обдало жаромъ — в
жар кинуло.—Обдало
холодомъ—мороз проняв
Обдаривать, обдарить — обдаровувати,
обдарувати
Обдёргать, обдёргивать, ся— 1) обсмикати,
обсіпати, обшморгати, обсмикати,
обсіпувати, обшморгувати, ся, (пір'я,
волосся) — обскубти, обскубувати,
ся, (гилочки) — обчухрати, обчухру-
вати, ся; 2) осмикатися, підтикатися,
осмикатися, підтикатися
Обдирало — здйрщик, здйрця, драпіка,
дерун, дерйлюд, сіпака г
Обдирательство — здирство, драпіжство,
лупіжство, шарпання, шарпанина
Обдирать, ободрать, ся — обдирати,
здирати, облуплювати, шарпати, ся,
обідрати, обдерти, зідрати, облупити,
обшарпати, пошарпати, ся, (шкуру
з вівці або що) — оббілувати
Обдирный (про зерно) — облущений,
шеретований
Обдувало — шахрай, дурйс(ь)віт
Обдувать, обдуть, ся — 1) обдувати,
обдимати, обдути, ся; 2) дурити
обдурювати, зводити і д. Обманывать
Обдумывать, обдумать — обдумувати, об-
(роз)мірковувати, об(роз)раховувати,
обмишляти, розважати, метикувати,
обдумати, об7роз)міркувати, об(роз)-
мізкувати, оо(роз)рахувати,
розважити, обмислити
Обдумывание — обдумування, міркування
Обдуманный, но — обдуманий,
обміркований, но
Обдуманность — обдуманість, обміркова-
ність
Обдьлать, обдьлывать, ся—обробити, опра-
вити, управити, повроблювати,
повправляти, обробляти, оправляти
Обдьливать, обдьлать, обділить, ся —
обділяти, обділити, ся
Обдьлка— 1) оброблювання, оправляння;
2) обробка, оправа; 3) оброблення
Обезглавить, обезглавливать — зітнути,
стяти, одтяти, стинати, одтинати
голову, (про кількох) — постинати
Обезденежьть — вибитись з грошей, з
копійки
Обездолить—обездолити, знедолити, с(ь)віт
зав'язати
Обеззаботиться, обеззабочиваться —
збутися, збуватися клопоту
Обеззубіть — обеззубіти
Обезлиственьть — позбутись листу, обез-
лйстіти
Обезлюдить — вйлюднити, обезлюдити,
спустошити
Обезлюдьть — вилюдніти^ обезлюдніти,
обездюдіти, ізлюдніти, опустіти,
спустіти
Обезльсеніе — збавлення лісу {
Обезльсить — збавити лісу, обезлісити
Обезльсьть — позбутись лісу, обезлісіти
Обезкуражить, ся — збентежити, ся
Обезнадёживать, обезнадёжить,
ся—збавляти, збавити надії,, тратити,
утратити, стратити надію
Обезображивать, обезобразить, ся —
нівечити, понівечити, ся, гидити, огйди-
ти, ся
Обезопасить — убезпечити
Обезоруживать, обезоружить
—^роззброювати, роззброїти, обеззброювати,
-роїти
Обезоруженіе — роззброєння, обеззброєння
Обезпамятьть — стратити пам'ять
Обезпеченіе — забезпечення, зарука
Обезпечивать, обезпечить, ся —
забезпечувати, у(о)безпечати, запобігати,
в^езпечити, забезпечити, ся,
запобігти
Обезплодіть — вйяловіти
Обезпокоить, ся — потурбувати,
затурбувати, ся
Обезсиливать, обезсилить, ся —
знесилювати, знесилити, висиляти, висилити,
виснажувати, виснажити, ся
Обезсильть — знесилитися, виснажитися,
висилитися, збезсиліти, захлясти,
знемогтися
Обезсиленіе — знесилення, ослаба,
збавлення сили
Обезславить, обезславливать — ославити,
знеславити, ославляти, знеславля-
ти
Обезсмертить — унесмертёльнити
Обезумить — збавити розуму
Обезумьть, — збожеволіти, обезглуздіти,
здуріти, одуріти, знавісніти, з
глузду зсунутися, стерятися
Обезчестить, обезчещивать — збезчестити,
зганьбити, безчестити, ганьбити
Обезьяна, Simia—малпа, мавпа, мал(в)почка
Обезьянничать — мал(в)пувати
Обезьянство — мал(в)пування
Оберегатель — охоронець, вартівник
Оберегательство — охорона, стер^ження
Оберегать, ся — берегти, ся, стерегти, ся,
пильнувати, вартувати
Обеременьть — зайти в тяж, завагітніти,
завагонітиг стати важкою
Обернуть, обёртывать, ся — 1) д. Обвернуть;
2) оглянутися, озирнутися,
оглядатися, озиратися; 3) повернутися,
повертатися; 4) обернутися,
обертатися; 5) перекинутися, перекидатися
Обёртка — д. Обвёртка
Обечайка — обичайка (сита)

Обжаловать
240
Обкоситься
Обжаловать — оскаржити
Обжалованіе — оскарження
Обжать, обжинать, ся — обжати, обжинати,
пообжинати, ся
Обжечь, обжигать, ся — 1) обпекти,
обпікати, ся; обпалити, обпалювати, ся,
(волосся, шерсть то-що) — обш(с)ма-
лйти, обш(с)малювати, ся, (окропом
або чим рідким гарячим) —
обпарити, ошпарити, ошпарювали, ся;
2) випалити, випалювати, ся (про
цеглу)
Обживать, обжить, ся—обживати, обжити,
ся, ожйтися, обсйдітися
Обжигалыцикъ — випаляч
Обжиганіе — обпалювання, випалювання
Обжигь — опалення, опік, опар, випал
Обжираться, обожраться — обжиратися, об-
тріскуватися, обжертися, обтріска-
тися, облопатися, облупитися
Обжора — ненажёра, прожора, проїсть, же-
рун, жеруха, брёвкало, поїдайло,
ненаїда, пажёра
Обжорливость, обжорство—ненажерливість,
пажерливість, обжйрство, обжйрли-
вість, ненасйть; ненаїсність
Обжорливый—ненажерливий, прожорливий,
пажерливий, ненажерний, обжй(ё)р-
ливии, проіснуй, ненаїсний
Обзаведеніе—обзавід. — О. домомъ—заго-
сподаровання
Обзавести, обзаводить, ся — обзавести, об-
заводити, ся, пообзаводитися,
(хазяйством) — загосподарюватися, оха-
зяйнуватися, оґрунтуватися
Обзирать, обозрьть — озирати, обзирати,
оглядати, переглядати, озирнути,
оглядіти, переглядіти
Обзираться — озиратися, оглядатися, огля-
дуватися
Обзорь — 1) огляд; 2) оглядання, озирання
Обзывать — узивати
Обивать, обить — оббивати, оббити,
побивати, побити, (гвіздками) — ц(ь)в'я-
хувати, вйц(ь)в'яхувати, (шалівкою)
— шалювати, вйшалювати (дранню
для щекотурки) — решетити, реше-
тувати, вйрешетувати. — Обить
крылья — приборкати ,
Обиваться, обиться (про одежу) —
обтріпуватися, обтріпатися
Обивка — оббиття
Обида — образа, кривда
Обидный, но — кривдний, но, образливий,
у(в)разлйвий, во
Обидчивость — образливість, у(в)разлй-
вість, дражливість
Обидчивый — образливий, у(в)разлйвий
Обидчикъ, ця — кривдник, ця, напасник,
ця
Обидьть, обижать, ся — скривдити, укрйв-
дити, окривдити, кривдити,
образити, ся, ображати, ся, уражати, ся,
обіждати
Обиліе—достаток, роскіш, (листя, овочу) —
^>ясота, ряснота, (снігу) — сніжниця,
сили) — буйність
Обиловать — д. Избыточествовать
Обильность — ряснота, гойність
Обильный, но — рясний, гойний, но, (про
насіння) — сім'янистий, то, (про
бростки),— броснатий, то, (про ліс) —
лісний, ліоно, (про з(ь)віря) — з(ь)вір-
нйй, з(ь)вірно, (про гриби) —
грибний, грибно, (про джерела) — дже-
релястий, (про мед) — меднйй, (про
траву) — травний, травнистий
Обиноваться, обинуться — д. Колебаться 2
Обиняки — манівці, підхідці (в розмові).
— Безъ обиняковъ — навпростець,
без сорома казка. — Обиняками —
наздогад, манівцем.
Обирало — здйрця, драпіка
Обирательство — здирство
Обирать, обобрать — оббирати, обдирати,
обібрати, обідрати, облупити
Обирки — вибірки
Обитаемость — мешкальність
Обитаемый — мёшкальний
Обиталище — осёля, жйтло, жилля, обістя,
домівка
Обитатель, -ница — д. Житель, -ница
Обитаніе — мешкання, пробування
Обитать — жити, пробувати, мешкати
Обитель — 1) д. Обиталище; 2} манастйрь
Обительскій — манастйрськии t
Обиходь — ужиток, вжиток, обихідка;
потреба. — Для своего обихода — для
власного вжитку
Обиходный — щоденний, повсякденний,
потрібний
Обкалывать, обколоть, ся — 1) обколювати,
обколоти, пообколювати; 2) обшпй-
лювати, обшпилйти, пообшпйлюва-
ти, ся
Обкапывать, обкапать, ся — обкапувати,
обкрапувати, обкапати, ся і т. д.,
пооокапувати, ся і т. д.
Обкапывать, обкопать, ся — обкопувати,
обкопати, ся, пообкопувати, ся
Обкарнать—обчикрижити, обчухрати,
приборкати
Обкатить — д. Обкачивать
Обкатывать, обкатать, ся — 1) об'їзжати,
об'їздити, ся; 2) обкачувати,
викачувати, обкачати, викачати,ся
Обкачивать, обкатить, ся — обливати,
облити, обілляти, ся
Обкидать^обкидывать—обкидати, обкидати.
— Лицо обкидало — висипало, опрй-
щило, вйприщило на виду, обкидало
лице
Обкладывать, обложить, обкласть, ся —
1) обкладати, обкласти, ся; 1)
обшивати, обшити, ся, (по краях) —
облямовувати, облямувати
Обклеирать, обклеить, ся—обклеювати,
обліплювати, обклеїти, облідйти, ся
Обклейка— 1) обклеювання, обліплювання;
2) обклейка
Обковырять — обколупати
Обколачивать, обколотить, ся — оббивати,
оббити, пооббивати, ся
Обкормить, обкармливать, ся — обгодувати,
обгодовувати, ся
Обкоситься — обкоситися, пообкосюватися

Обкрадывать
241
Обмакивать
Обкрадывать, обокрасть — обкрадати,
обікрасти, пообкрадати
Обкусывать, обкусать—обкусювати,
обкусати
Обкуривать — обкурювати
Облава (мисливське) — облава
Облагать, обложить, ся — 1) д.
Обкладывать; 2) облягати, оточати,облягти,
оточити, обступати, обступити; 3)
накладати, накласти (податок),
оподаткувати, (митом) — обмйтити
Облагодетельствовать — багато добра
кому зробити, облагодіяти
Облагородить, облагораживать —
облагородити, облагороджувати,
ушляхетнити
Облагороженіе — облагородження,
ушляхетнення t
Обладаніе — володіння, облада, посідання
Обладатель, ница — володарь, посідач, ка,
власник ця t
Обладать — володіти, обладувати (чим),
посідати (що)
Облаживать, облазить — облазювати,
облазити, вилазювати, вилазити
Облаживать, обладить — обладжувати,
облагодити, обладити, у(в)ладнати,
у(в)порядкувати, у(в)ладнувати
Облако, (здр.) облачко — хмара, хмарина,
(здр.) — хмарка, хмаронька, оболок,
оболонок. — Перистыя облака —
баранці, молоді
Обламывать, обломать, ся — обломлювати,
обломити, ся
Облапа, рос. Asarum europeum L. —
копитень, копитець, копитці, копитняк
Облапить — облапати, обмацати
Облапошивать, облапошить—обдурювати,
обдурити, пошити у дурні,
підчикрижити
Обласкать—обласкавити, обмилувати,
приголубити
Областной — краєвйй, крайовий
Область — край, країна, провінція; царина,
поле межі. — Въ области наукъ — в
царині науковій
Облатка — оплатка
Облачать, ся — одягати, вдягати, убирати,
убрати, ся
Облаченіе— 1) одягання, убирання; 2) убір,
одежа, (церковна) — ризи
Облачный — 1) хмарний, хмурий; 2)
хмаровий
Облегчать, облегчить — полёгчувати, піль-
гувати, улёгчувати, полегчити, по-
пільжйти, улегчати, ся, лёгчати,
полёгчати, одлйгнути t
Облегченіе — полегкість, полёгчення,
пільга, полекшіння, одлйга; улекшу-
вання, ослаба
Обледеньть — обмерзнути. — Обледенільїй
— обмерзлий
Облекать, облечь, ся — одягати, убирати,
одягти, убрати, ся. — Облечь властью
— надати право, владу
Облетать, облетіть— 1) облітати, облетіти,
вилітати; 2) опадати, обсипатись,
поспадати, пообпадати, обсипатись
Обливать, облить, ся — обливати, облити,
обілляти, ся; обливатися,
заливатися (сльозами); проливати (сльози)
Обливаніе — обливання
Обливина — обапол, обапол ок (крайня
дошка з балки)
Облизывать, облизать, ся — облизувати, ся,
обсмоктувати, облизати, ся,
обсмоктати, ся
Обликь — облйчча, вид, твар
Облинять — полиняти, (про волрсся, пір'я,
шерсть) — вилиняти, облізти
Облипать, облипнуть — облипати,
облипнути
Облиственьть — покритись листом
Облицевать — облицювати
Обличать, обличить—виказувати, виявляти,
доводити, перес(ь)відчувати, пере-
с(ь)відчити, виказати, виявити,
довести; викривати, викрити
Обличитель, ница — перес(ь)відчйтель,
ка, виказчик, доказчик, ця, вияв-
ляч, ка
Обличеніе — перес(ь)від, довід, доказ;
виявлення, викривання, викриття
Обличительный — виявлюючии,
доказуючий, викриваючий
Облобызать, ся — поцілувати, ся
Обложеніе—облога, (податками) —
оподаткування
Обложка — обгортка
Облой — ожеледа, ожеледиця, ожеледь
Облокачиваться, облокотиться —
обпиратися, спиратися, обпертися,
спертися ліктем, ліктями. — Облокотясь —
обпершись, спёршись ліктем
Обломъ — облома
Обломокъ — од(від)ломок, уломок, уламок,
вйломок, (палиці або що) —
цурупалок, цурпалок, оцупок,
(посудини) — черепок, (зб.) — череп'я
Облучёкъ — полудрабок
Облупало — ошуканець
Облупать, облупливать, облупить, ся —
облуплювати, облупити, ся
Облыгать, оболгать — оббріхувати,
оббрехати
Облыжный — брехливий
Облысьть — облисіти, вилисіти
Облысьлый — вилисілий
Облізать, обльзть — облазити, облізати,
облізти г
Обльзлый — облізлий , ,
Обліпиться — зледащіти, розледащіти,
розлінуватися
Обліпиха, рос. Hippophae rhamnoides L. —
плоховник ,
Обліпить, обліплять, ся — обліпити,
обліплювати, ся
Облюбить — обмилувати
Обмазать, обмазывать — обмазати,
вимазати, обмастити, вимастити, (дьогтем,
салом) — обшмарувати, (вапном) —
обвапнувати, (вальками глини) —
обвалькувати
Обмазка — обмазання, обмащення
Обмакивать, обмакнуть—умочати, вмочати,
умочувати, у(в)мочйти

Обмалывать
242
Обнаруженіе
Обмалывать, обмолоть, ся — обмелювати,
обмолоти, ся; молоти, вимелювати,
вимолоти, ся
Обманно — підступно, ошуком
Обманный — підступний, облудний
Обмануть, обманывать — обдурити,
одурити, здурйти, піддурити, обманити,
оманйти, отуманити, ошахрувати,
ошукати, у дурні пошити, дурити,
обдурювати, обманювати,
туманити, отуманювати, підманювати;
ошукувати, зводити, піддурювати
Обмануться, обманываться — омилйтися,
помилитися, оманутися, (іронич-
но) — вхопити шилом патоки, облиз-
ня піймати, омилятися і т. д.
Обманчивость — злудність, облудність,
зводність, зрадливість
Обманчивый — облудний, омйльний,
зрадливий, зводний
Обманщикъ, ца — ошуканець, ошукач, об-
манник, ця, дурйс(ь)віт, ка,
облудник, шахрай, баламут, зводник
Обманщичій — ошуканський, обманниць-
кий, шахрайський
Обманъ — ошуканство, ошукання,
шахрайство, ошук, дурйс(ь)вітство, облуда,
обмана, підмана. — Обманъ чувствъ
— мана, омана
Обмарать, обмарывать, ся — обкаляти,
покаляти, закаляти, ся, обкалювати,
ся, позакалювати, пообкалюва-
ти, ся
Обмаслить, обмасливать, ся — обмаслити,
об(ви)маслювати, ся
Обматывать, обмотать, ся — обмотувати,
обвивати, обмотати, обвинути,
обвити, ся
Обмахивать, обмахнуть — обмахувати,
обмахнути
Обмахнуться — 1) обмахнутися; 2)
помилитися
Обмачивать, обмочить, ся— 1) обмочувати,
обмочити, пообмочувати, ся; 2) (в)у-
мочати, у(в)мочувати, у(в)мочйти;
3) упісювати, рибу ловити, усци-
кати, ся, упісяти, ся, усцяти, ся
Обмащивать, обмостить, ся—обмощувати, об-
стелювати, обмостити, обстелити, ся
Обмежевать, обмежевывать, ся —
обмежувати, обмежовувати, ся t
Обмельть — поміліти, обміліти,
помілішати
Обмельніе — мілина
Обмерзать, обмёрзнуть — обмерзати,
обмерзнути, обмерзти, пообмерзати
Обметать, обмести — обмітати, обмести,
пообмітати
Обметать, обмётывать — обкидати, обрубй-
ти, обкидати, обрублювати;
облямувати
Обметица, обметки (борошна) — обметиця,
(чого иньшого) — с(ь)міття
Обминать, обмять, ся — 1) обминати, обі-
мняти, утоптувати, утоптати, обто-
лочити, ся; 2) проїзжати, проїздити
Обмираніе — завмирання, завмерлість,
умлівання
Обмирать, обмереть — обмирати,
зімлівати, умлівати, обмерти, зомліти,
умліти
Обмогаться, обмочься — о(ви)дужувати,
о(ви)чунювати, о(вй)дужати, о(вй)-
ч^няти, обмотуйся
Обмозговать — обмізкувати
Обмокать, обмокнуть—обмокати,
обмокнути, ізмокнути
Обмолачивать, обмолотить,
ся—обмолочувати, обмолотити, ся
Обмолвиться, обмолвливаться —
обмовитися, помилитися в речах, на слові
Обмолвка — помилка в словах
Обморозить, обмораживать — обморозити,
обморозювати
Обморокъ, — млість, млостя, обмирання,
умління, зомління, обморок. —
Падать, упасть въ обморокъt—
умлівати, омліти, зомлівати, зомліти,
обмирати, обмерти
Обмошенничать — ошахраїти,
обшахрувати, обдурити, обмахлярувати
Обмундировать — одягнути, вдягнути
Обмучниться — уборошнйтися
Обмывать, обмыть, ся — обмивати,
обмити, ся
Обмывки (з милом) — мйлини, змйлини,
обмйлки, (після миття посуди або
що) — помиї
Обмыкать — 1) обтіпати (коноплі); 2)
обтріпати, обідрати, обшарпати
(одежу); 3) оббігати, обгасати
Обмыкаться — обтріпатися, обідратися,
обшарпатися
Обмылки — мйлини, змйлини, обмйлки
Обмылокъ — обмйлок
Обмьлить — обчеркнути, обвеет^ крейдою
Обмьна —,заміна, обміна, замін, вимін,
проміна, міньба (
Обмьнива/гь, обмьнять, ся — обмінювати,
вимінювати, замінювати, обміняти,
ся, заміняти, ся, виміняти,
проміняти, ся t
Обменный — замінний, вимірний ,
Обмьнъ — обмін, вимін, замш, заміна
Обмьривать, обмірить, обмірять, ся —
обмірювати, обміряти, ся
Обмьръ — обмір, недомір
Обмягчать, обмягчить — м'ягчйти, зм'ягча-
ти, зм'ягчйти
Обмякнуть — пом'якнути, зм'якнути
Обнадёживать, обнадежить — подавати
надію, забезпечити, обезпечати,
подати надію, забезпечити
Обнаженіе — оголення, обнажения
Обнажать, обнажить, ся — оголювати, об-
нажати, заголювати, обголювати,
оголити, обнажйти, заголити,
обголити, ся. — Обнаженный — оголений,
голий, заголений. — Обнажить
саблю — вйняти шаблю з піхов ^
Обнародованіе — оголошення,
оповіщення
Обнародывать, обнародовать —
оголошувати, оголосити, оповіщати,
оповістити, ознаймувати, ознаймйти
Обнаруженіе — виявлення, вйява, викриття

Обнаруживать
243
Обонять
Обнаруживать, обнаружить, ся — виявляти,
викривати, вис(ь)відчувати,
виявити, викрити
Обнашивать, обносить— 1) обносити,
обнести; 2) обношу(сю)вати, обносити
Обнесеніе—обгородження, оточення,
обнесення
Обнижать, обнизить — знижати, понижати,
знизити, понизити
Обнимать, обнять, ся — 1) обіймати,
обнімати, обняти, обійняти, ся; 2)
обгортати, огортати, обхоплювати,
обнімати, обгорнути, обхопити;
переймати, переняти. — Обнять дьло —
збагнути справу
Обнищать, обнищевать — з'убожіти, з'убо-
житися, знищитися, обголіти,
перевестись на злидні
Обнищалый — з'убожілий, підупалий
Обнищаніе — зубожіння, підупалість
Обнова, обновка — обнова
Обновитель, ница — оновйтель, ка, від-
новйтель, ка
Обновить, обновлять, ся — оновити,
поновити, відновити, оновляти,
поновляти, відновляти, ся
Обновленіе — оновлення, понова, віднова
Обносить, обнести— 1) обносити, обнести;
2) обгороджувати, обгородити;
3) обріхувати, обрехати
Обносный — брехливий (про речі)
Обносокь (одежі) — виноски, лахмання,
(обув я) — шкарбун, (мн.) —
шкарбуни, (хутряної одежі) — шкарупіль
Обнюхать, обнюхивать — обнюхати,
обнюхувати
Обоброчивать — очиншовувати
Обоброчка — очиншування
Обобщать — узагальнювати, уповсюдню-
вати
Обобщеніе —- узагальнення, уповсюднення
Обогатитель, -ца — збагатйтель, -телька
Обогатительный — збагачаючий
Обогатить, обогащать, ся — збагатити, ся,
збагатіти, збагащати, ся, багатіти
Обогащеніе — збагачення
Обоготворен/е—обожіння, обожування, убо-
жествіння
Обоготворить, обоготворять—обожити, обо-
жати, обожувати, убожествйти, убо-
жествляти t
Обогрьвать, рбогрьть, ся — огрівати,
огріти, зігріти, обігріти, ся
Ободверена — одвірок, одвірки
Ободворь, у виразі: дворъ обо дворъ —
сумежно, двір з двором, двір коло
двора
Ободокъ — обідець, обвідка, (у решета) —
обичайка
Ободочный — обідковий
Ободреніе — заохота, підбадьорення
Ободритель, -ница — заохотник, -ця
Ободрительный, но — ос(ь)міляючий,чо,
підбадьорюючий, чо
Ободрать —т д. Обдирать. — Ободранный
— обідраний, обшарпаний,
обдертий, (про дерево, шкуру)
—облуплений, луплений, обідраний
16*
Ободрить, ободрять, ся — заохотити,
підбадьорити, додати духу, сили,
відваги, заохочувати, бадьорити,
додавати духу і т. д.,
підбадьорювати, ся
Ободъ, ободокъ— 1) обід, (здр.) — обідець,
обідок, (зб.) — обіддя; 2) д. Ободокъ
Обоесторонній — обопільний, обосторонній
Обожаніе — обожування, ревне кохання
Обожатель, -ница—велйчник, -ниця; закоха-
нець, -нка
Обожать—д. Обоготворять; обожувати,
божествити; кохати ревне
Обождать — почекати
Обожженный — обпалений, обпечений,
(окропом) — обпарений, ошпарений,
(про цеглу) — випалена
Обознаться — помилитися, вклепатися
Обозначеніе — визнана, ознака, визначення,
вказівка
Обозначать, обозначить, ся — визначати,
означати, визначити, позначити,
означити,ся
Обозничій, обозной — обозний
Обозреватель — оглядач
Обозрьвать — оглядати, озирати
Обозрьніе — огляд, перегляд
Обозъ — 1) валка; 2) обоз, табор
Обои — шпалери
Обойма — вірвант, урвант
Обоймица — 1) гніздо (в котрому блок
крутиться); 2) обруч (залізний, на
палі, щоб вона не розбивалася, як
забивають бабою)
Обоина, (частіше мн.) обоины — жужелиця
Обойный — шпалерний
Обойщикъ, ца — оойвач, ка
Обокъ — обік, збоку, побік
Оболакивать, оболочь—обволікати,
заволікати, обволокти,заволокти t
Оболванивать, оболванить— 1) обтісувати,
обтесати; 2) дурити, обдурювати,
обдурити
Оболгать — оббрехати
Оболдьть — ошаліти, стерятись
Оболочка — 1) д. Обвертка;2; 2) шкурка,
шкурочка, пліва, плівка, плінка;
поволока (землі), оболока, оболонка
Обольститель, -ница — спокусник, -ця,
перелесник, -ця, зводйтель, -ка, баламут,
-ка.
Обольстительный, но — звабливий, во,
вабливий, во, привабний, принадний,
но
Обольщать, обольстить — зваблювати,
зводити, знажувати, у(в)лещати,
спокушати, принажувати,
приманювати, зманювати, підводити, звабити,
знадити, у(в)лестйти, принадити,
підвести, спокусити
Обольщеніе—зваба, приваба, принада,
принижування; омана, ма/іа ,
Обомліть — зімліти, умліти, обімліти,
омертвіти, отерпнути
Обомльлый — зімлілий
Обоняніе — нюх, нюхання
Обонять — нюхати, чути, (по вітру, про
собак) — вітрити, нюшити

Обора
244
Обрекать
Обора — волока, (частіше мн.) — волоки
Оборачивать, оборотить, ся— 1) обертати,
обернуться; 2) повертати,
завертати, повернути, завернути, ся; 3)
перекидатися, перекинутися
Оборванецъ, -ваница—обірванець,
обірванка, обідранець, -нка, обшарпанець,
-ка, г9лодранець, голодраоець, го-
локолінець,, шарпак, -чка, лахман
Оборванный — обідраний, обшарпаний,
обдертий, пошарпаний, голодрабий
Оборвать, обрывать, ся — обірвати, ся,
обідрати, обдерти, ся, обшарпати, ся,
обривати, ся, обдирати, ся. —
Оборваться —увірватися
Оборвышъ — д. Оборванецъ
Оборка — обшивка зі зборами
Оборона — оборона
Оборонить — оборонити
Оборонительный — оборонний
Оборонитель, -ница — оборонець, оборон-
ник, оборонниця
Оборотень — перевертень; відьмак,
вовкулака
Оборотливый — меткий, спритний, зручний,
зворотливий
Оборотливость — спритність, зручність,
меткість
Оборотный — 1) оборотний; 2) поворотний,
зворотний; і) відворотний (бік,
сторона) ,
Обороть— 1) оборот, обіг, обхід; 2)
поворот, зворот, зворотка; 3) відворот,
виворіт, виворотка
Оборъ, оборышъ — вибірки, брак, негідь
Обособленіе — відокремлення,
відокремлювання
Обособить, обособлять, ся — од(від)окреми-
ти, відокремлювати, ся
Обострить, ся — загострити, обгострйти, ся
Обочина — 1) бік (шляху), обочини, (по
обидва боки шляху до канави) —
бульвар; 2) баляси, бильця, пор^чи-
на, поручні (
Обоюдный, но— 1) обопільний, но, обосто-
ронній; 2) двозначний, но ,
Обоюдуострый — гострий з обох^оків
Обоюду — обопільно, з обох боків
Обпахать, обпахивать, ся — об'орати,
об'орювати, ся
Обработать, обрабатывать — обробити,
обробляти
Обработка — оброблювання, оброблення,
обробка, обробіток t
Обравнивать, обра(о)внять — рівняти, обрів-
нювати, обрівняти t
Обрадовать, ся — зрадувати, ся, зрадіти.
— Обрадованный — ^раділий
Образецъ, образчикъ — взір, зразок, взо-
рець; штиб; приклад, показ
Образина — пика, мордяка, мацапура
Образки, рос. Arum maculatum L. —
козяча оорода
Образная — каплиця, капличка
Образнії къ — богомаз
Образніша— 1) божник, божниця; 2)
каплиця, капличка
Образность — образність
Образной — образовий
Образный, но — образний, но
Образованіе— 1) утворення, сформування;
творення, формування; і) ос(ь)віта
Образованность — ос(ь)віче?ість
Образовательный, -но—ос(ь)вітний, но;
формуючий, чо ,
Образованный — 1) ос(ь^вічений; 2)
утворений, сформований
Образовать, образовывать, ся — 1)
утворити, виробити, сформувати,
спорядити, утворювати, виробляти,
формувати, споряжати, ся; 2) ос(ь)вітй-
ти, ос(ь)вічувати
Образумить, ся — оброзумити, ся, схамену-
ти, ся, стямитися, опам'ятатися
Образумленіе — навчання на розум; опам'я-
тання
Образцовый — зразковий, взірцевий
Образчикъ — 1) зразочок; 2) обрізок
(клаптик тканини то що)
Образъ — 1) образ, вид, вигляд, постать,
постава, ртан; 2) спосіб, побит, чин,
роб, манір. — Какимъ образомъ —
яким способом, чином, побитом, ро-
бом? як? — Образь мыслей — напря-
мрк думок. — Равнымъ образомъ —
рівнож, зарівно
Обрамить, обрамлять—оправити, управити,
уставити в рамці, облямувати,
Доправляти, уставляти в рамці
Обранивать, обронить — губити, упускати,
згубити, упустити
Обратить, обращать, ся — обернути,
навернути, обертати, навертати, ся;
перейти, переходити (у що). —
Обратить, обращать вниманіе —
зауважити, звернути увагу, уважати,
вважати, зважати, звертати увагу. —
Обратиться, обращаться къ кому —
Ыудатися, звернутися (до,кого),
(в)ударитися, ткнутися, піткнути-
ся, (в)удаватися і т. д. — Обратить
въ ничто — обернути, повернути в
нівець, — Обратиться въ дымъ —
здимніти. — Обратиться во что —
перекинутися, перевернутися (чим),
— Обратиться въ рьгство— кинутись,
пуститись навтіки, навтікача. —
Обращаться съ кьмъ — поводитися,
обіходитися, (політично) — політи-
куватися, (зневажливо) — поневіря-
ти. — Обращаться вокругь —
обертатися навколо, коло чого, навругй,
колувати
Обратно — назад, поворітьма, навідворіт,
навспак
Обратный — поворотний, зворотний,
відворотний, виворітний
Обращеніе — обертання, повертання,
навертання (на віру), звертання (до
ког<р), обертання, перехід (у що), обіг
обхід, оборот (монети]. —
Обращеніе съ кьмъ — поводження
Обревизовать —обревізувати, обревизувати
Обрекать — призначати, прирікати,
вирікати

Обремененіе
245
Обсчитать
Обремененіе — обтяження
Обремененный — обтяжений
Обременительный — обтяжливий, сутужний,
сутяжний
Обременить, обременять — обтяжити,
обнатужити, обтяжати, тяжити
Обреченіе — призначення, приречення, осуд
Обривать, обрить, ся—обголювати,
обголити, ся
Обрисовать — обрисувати, обрисовувати,
обмалювати, обмальовувати
Оброкъ — чинш
Обросить — занехати, занехаяти,
занедбати
Обростаніе — поростання, обростання
Обростать -— обростати, обрости
Оброть — оброть, обротька
Оброчный — чиншовий
Обрубать, обрубить — 1) обрубувати,
обрубати, (гилля) — обтинати,
обтяти; 2) обрублювати, обрубйти
Обрубокъ — оцупок, утинок, обрубок,
(грубий) — колода, колодка, (тонкий) —
оцупалок, цурпалок, цурупалок
Обрубъ — цямрина, цебрйна, зруб
Обругать — вилаяти, налаяти, облаяти,
(дуже) — ошпётити
Обрусить — обрусйти, обмосковити, обка-
цапити t
Обрусіть — обрусіти, обмоскалитися, змо-
сковитися, обкацапитися
Обручальный — заручний. — Обручальное
кольцо — обручка. — Обручальный
обрядъ — заручини
Обручать, обручить, ся — заручати,
заручити, ся, рушники подавати,
засватати, ся. — Обручённый,
ая—заручений, засватаний, на
Обрученіе — заручини, обручини
Обручикъ — обр^чик, (біля замка)—дужка
Обручъ — обруч
Обрушивать, обрушить, ся — 1) валити,
повалити, завалити, обвалиати, ся;
2) про(за)валювати, про(за)валйти,
ся; 3) окошйтись, напастись, вдарити
на кого
Обрывать, ся — обкопувати, ся
Обрывать, оборвать, ся — 1) обривати,
обірватися, (листя, гилочки) —
чухрати, обчухрувати, обчухрати,
(знизу) — пасинкувати; 2) уривати,
увірватися
Обрывистый—крутий, спадистий, прикрий
Обрывокъ — уривок, (здр.) — уривочок
Обрывъ — круча, зарва, провалля, урвище,
бескет, бескёда
Обрызгать, обрызгивать — оббризкати,
обприскати, обхлюпати, обляпати,
оббризкувати, ся; обкапати, ся
(воском)
Обрьзанецъ — обрізанець
Обрізаніе — обрізання (
Обрізать, обрізьівать, ся — обрізати,
обкраяти, обрізати, обрізувати,
обкраювати, ся, (потроху) — обчйка-
ти, обчикрижити, обчйкувати, об-
чикрйжувати
Обрьзокъ — окрайка, окрайок, оправок,
(маленький) — обрізок, обрізочок
Обрізной—обрізаний, обтятий,, обкраяний.
— Обрізная земля — одрізана, одме-
жована земля
Обрізь — 1),кра$, беріг; 2) ніж, різак;
3) переріз, зрізок, шаплик, ширітвас.
— Въ обрізь — без лишку, як утяв,
без зайвини
Обрісти, обрітать, ся — знайти,
знаходити, ся
Обрітеніе — знайдення, знахід, відкриття
Обрюзглость — одутлість
Обрюзглый — одутий, одутлий, одутлу-
ватий
Обрюзгнуть — одутлитися t
Обрюхатіть — зачереватіти, заваготіти,
зробитись череватим
Обрядный — обрядовий
Обрядъ — обряд, звичай, чин
Обсадить, обсаживать — обсадити, обсажу-
вати, пообсажувати
Обсаливать, обсалить, ся — обсалити,
обсалювати, вйялозити,заялозити, ся
Обсасывать, обсосать — обсмоктувати,
обсмоктати
Обселить, обселять, ся — оселити, осадити,
оселяти, осажу вати, ся
Обсерваторія — з(ь)віздарня? обсерваторія
Обсерваціонньїй — обсерваційний,
наглядний, (про військо) — чатовий
Обскабливать — обскромаджувати,
обстругувати
Обскакивать — випереджувати (конём),
переганяти
Обставить, обставливать, ся — обставити,
обстановйти, обставляти, обстанов-
ляти, ся, (риштованням)
—обриштувати
Обстаивать — обстоювати кого, стояти за
кого, заступатися за кого,
заступитися
Обстановка — обстанова, обстава
Обстоятельность — докладність
Обстоятельный, но — 1) докладний, но;
2) статечний, но
Обстоятельство — обставина, обстава, око-
лйчність.
Обстрагивать, обстрогать — обстругувати,
обстругати
Обстраивать, обстроить, ся —
оббудовувати, оббудувати, пооббудовувати, ся
Обстрачивать, обстрочить, ся — обстебно-
вувати, обстеонувати, ся
Обстріливать, ся — обстрілювати, ся
Обступать, обступить — обступати,
облягати, обступити, облягти, отрчйти
Обсудить, обсуждать — обміркувати,
обмислити, обметикувати, розважити,
обмірковувати, обмишляти,
обговорити, обговорювати, (на раді) — об-
радити
Обсужденіе — обміркування, обговбрення,
обмисел, розсуд, обрада
Обсушивать, обсушить, ся — обсушувати,
обсушити, ся
Обсчитать, обсчитывать, ся — облічити,
облічувати, обчислити, -сляти, ся

Обсылать
246
Общество
Обсылать, обослать — обсилати, обіслати,
розсилати, розіслати
Обсыпать, обсыпать, ся — обсипати,
обсипати, ся
Обсыхать, обсохнуть — обсихати, обсохну-
.ти, (зверху) — присихати,
присохнути
Обсівать, обсіять, ся ™ обсівати,
обсіяти, ся
Обсівки — висівки
Обсівокь — обсів, огріх х
Обсідать, обсість — обсідати, обсісти
Обсікать, обсічь, ся — обсікати, обсікти
Обсіменить, обсіменять, ся — засіяти,
засівати, ся
Обсічка — обсікання, обтинання
Обтаивать, обтаять — обтавати,
обтанути
Обтачивать, обточить — обточувати,
обточити
Обтекать, обтечь — обтікати, обтекти
Обтереть, обтирать, ся — обтерти,
обтирати, ся
Обтесать, обтёсывать, ся — обтесати,
обтісувати, ся.
Обтеска — обтісування
Обтирать — обтирати t
Обтирка — 1) обтирання; 2) стирка
(ганчірка)
Обтыкать, обтыкать — обтикати, обстром-
лювати, обтикати, обстромйти
Обтягивать, обтянуть, ся — обтягати,
обтягти, обтягнути,ся
Обтяжка — обтягання. — Вь обтяжку —
тісно, в обхват, як облипло
Обтяжной — обтягнутий, обтягнений
Обувальиый — взувальний
Обуваніе — обування, у(в)зування
Обувать, обуть, ся — обувати, з'обувати,
у(в)зувати, назувати, обути, з'обути,
взути, назути, узути, ся
О'бувь — обув'я, обуття, (в)узуття
Обугливать, обуглить — обпалювати,
обпалити на вугіль; ся — братися,
взятися вуглем
Обуза — клопіт, глоба, тягар(ь), тягота,
морока
Обуздать, обуздывать— 1) загнуздати,
загнуздувати; 2) вгамувати,
приборкати, втихомирити
Обузданіе — загнуздання, вгамування
Обуреваніе — збурення, зворушення
Обуревать — кидати, вергати, вихрити,
збурювати; ся — зрушатись,
вихритись, збурюватись. — Корабль обу-
реваютъ волны — хвилі кидають
кораблем
Обутый — обутий, з'обутий, у(в)зутий,
озутий
Обусловить — обумовити, обставити
умовами. —
Обусловленный—обумовлений, обставлений умовами
Обусловливаться — бути залежним,
залежати (від чого)
Обухь — обух, надовбень. — Плетью
обуха не перешибёшь — головою
мура не проб'єш
Обучать — нау(в)чати, нау(в)чйти
Обучаться (чему) — учитися, навчитися
(чого)
Обученіе — навчання, наука
Обуять — обхопити, опанувати
Обхаживать, обходить — обходити,
обходити, виходити
Обхаркать — обхаркати, понахаркувати
Обхватить, обхватывать—обхопити,
обхоплювати , , г
Обхватъ — обійма, обіймище, обіймиця
Обходительность — привітність, у(в)вічли-
вість, звичайність
Обходительный — привітний, звичайний,
у(в)вічлйвий
Обходить, обойти — 1) обходити, обійти;
2) обминати, обминути
Обходиться, обойтись — обходитися,
поводитися, обійтися, повестися
Обходный — обхідний
Обходь— 1) обхід, об'їзд, об'їздка,
обминка; 2) обхід, дозор, варта
Обхождеше — поводження ,
Обчесать, обчесывать — обчесати,
обчісувати
Обчистить, обчищать, ся — обчистити,
обчищати, ся
Обшаривать, обшарить — обшукувати,
обшукати, нишпорити, винишпорити
Обшелушить — облущити, (у млині) — об-
шеретувати
Обшивать, обшить — обшивати, обшити,
(краї одежі) — облямовувати,
облямувати, (торочками) — обторочува-
ти, обторочйти
Обшивка— 1) рбшивання; 2) обшивка,
лиштва, лямівка
Обшивки — розвальні, залубні сани
Обшивной — облямований, обшитий
Обширность — обшйрність, просторість,
розлеглість
Обширный, но — обшйрний, но, обшйро,
просторий, ро, розлогий
Обшлагь — закарваш, карваш, вилога, (на
сорочці) — чохла, чохлйця
Общаться — спілкувати, ся; водитися,
знатися, товаришувати
Обще — спільно, вкупі, гуртом, разом
Общедоступный — загально(до)приступний
Общежитіе — товариське, спільне життя;
спільне помешкання; бурса
Общежительный — товариський, братський
Общеніе — спілкування, товаришування,
зносини. — Йміть общеніе—мати
зносини, мати щось спільне (з ким)
Общенародный — загальний, цілонародний
Общеполезный — загально-корйсний
Общественникъ — громадянник,
суспільний прихильник громадськосте
Общественность — громадянськість,
громадськість
Общественный —, громадянський,
громадський, суспільний, товариський
Общество — громада, громадянство,
товариство, суспільство. — Общество
церковное — братство. — Общество знако-
мыхъ — товариство, компанія, бесе-

Общеупотребительный
247
Овечій
да. — Ученое общество — наукове
товариство
Общеупотребительный —
загальновживаний
Община — громада, мир
Общинный — громадський, мирський
Общипывать — общй(і)пувати,
обскубувати
Общительный — товариський,
компанійський ,
Общій —, спільний, загальний, гуртовий,
сумісний, сукупний t
Общникъ, ца —^спільник, сумісник, ця
Общность — спільність
Объ — д. О
Обьединеніе — об'єднання
Объединитель — об'єднавець,
об'єднувач
Объединить, объединять, ся — об'єднати,
об'єднувати ся
Объективный — об'єктивний
Объектъ — предмет, об'єкт
Объёмистый — обіймистий, об'ємний,
чималий t г
Объёмъ — об'єм, обсяг; обійма, обіймище
Объьдала, объьдало — дармоїд і
Объьдать, ьсть, ся — об'їдати, об'їсти, ся
Объьдки — недоїдки, недогризки,
об'їдки
Объьздка — виїжджання, виїзжання
Объьздчикъ — об'їжчик, об'їзчик
Объьздъ — об'їзд, об'їздка, обмйнка
Объьзжатъ, объьхать— 1) об'їздити,
об'їхати; 2) обминати, обминути,
випередити
Объьзжать, объьзживать — виїзжати, про-
їзжати, виїздити, проїздити. —
Объезженный — вйїзжений
Обььзжій — об'їзднйй t
Объявитель, -ница—об'явйтель, -ка,
оповісник, -ниця, оклйчник, -ця
Объявить, объявлять, ся — об'явити,
оповістити, оголосити, ознаймйти, оз-
наймувати, об'являти, оповіщати,
оголошувати, ся t
Объявление — оповістка, оповіщення,
оголошення, об'явка, оголоска, ознай-
мування
Обьяденіе — 1) обжёрство; 2) самий смак,
смакота
Объяснеше — пояснення, об'яснення;
з'ясування
Объяснить, объяснять, ся — пояснити, об'-
яснйти, з'ясувати, /після
непорозуміння) — порузумітися, об'ясняти,
ся, з'ясовувати
Объяснительный — поясняючий,
виясняючий
Обьятіе— 1) обіймання, обнімання; 2)
обійма, (мн.) — обійми
Объятность — осяжність
Объятный — осяжний
Объять — осягти, обняти
Обыватель — обиватель, мешканець,
житель
Обыгрывать, обыграть — 1) обгравати,
обіграти; 2) вигравати, виграти
Обыденный — щоденний, звичайний
Обыкать, обыкнуть — звикати,
призвичаюватися, звикнути, призвичаїтися,
обговтатися
Обыклый — звиклий, звичний
Обыкновение — звичай, звичка, поведенція,
поведінка. — По своєму обьїкновенію
— своїм звичаєм. — Сверхъ
обыкновения — над звичай
Обыкновенный, но — звичайний, но
Обыскать, обыскивать — обшукати,
обтрусити, потрусити, обшукувати,
трусити
Обыскъ—обшукування, трус. —Произдеодя-
щій обыскъ — трусйтель, трусій. —
Брачный обыскъ — шлюбний запис
Обычаи — звичай, обйчай. — Быть въ обы-
чаь — поводитися, вестися. — Для
обычая — для звичаю, для годиться.
— По обычаю — по звичаю
Обычный, но — звичайний^ но, звичаєвий
Обьгать, обьжать — 1) оббігати, оббігти;
2) випережати, обганяти, обігндти
Обідать, отооьдать — обідати, пообідати
Обьденный, обьдный,— обідній, обідний
Обіднить — збідніти, обідніти, збід-
нішати, з'убожіти, з'убожитис^я,
(трохи) — побіднішати, прибідніти,, під
упасти. — Обьдньлыи — збіднілий,
з'убожілий, з\божалий, під'упалий
Обідня — служба Божа
Обідь — обід г
Обьливать — о>ббілювати, оббілити
Оббьлка — біління, побілка, оббілення
Обіть — обіт, обітниця, зар}к. — Давать
обьтъ — обітницю, зарік давати,
зарікатися, заректися
Обьтный — обітнйй
Обіщаніе — обіцянка, обіщання
Обьщать, ся — обіщати, обіцяти, ся
Обязанность—обов'язок, повинність. —
Считаю своею обязанностью — маю (або:
вважаю) за обов'язок
Обязанный — обов'язаний, повинний,
винний
Обязательный — 1) обов'язковий; 2)
ввічливий, приємний
Обязательство — зобов'язання
Обязать, обязывать, ся — обов'язати, обо-
в'язувати, ся, повинитися, помінй-
тися. взяти на себе, накладати (на
кого) обов'язок.— Онъ обязанъ —
він повинен
Овальность — овальність, закруглість, яй-
цеватість
Овальный — овальний, закруглий, яйце-
ватий
Овалъ — овал(ь) t
Овдовьлый — овдовілий, повдовілий
Овдовьть — овдовіти
Овенъ — (церк. слв.) баран; (астр.) баран
(співзір'я)
Овершивать — вивершувати
Овершье — верх
Овесъ, рос. Avena sativa L. — овёс, (р. від.
— вівса)
Овечій—овечий.—Овечье мясо.—овечина. —
Овечій мьхъ — смушок, смушки. —
Овечье стадо — отара. — Овечье ру-

Овечка
248
Огорклый
нышко, рос. Anemone sylvestris —
білий сон, біла куряча сліпота. —
Овечья тцава, рос. Festuca ovina L.
— тонконіг, щапёць. — Овечій хльвъ
— кошара
Овечка — овечка, бйря, бйрька,
(стрижена) — стрижка
Овинъ — сушарня (на збіжжа)
Овладевать, овладьть — опановувати
(кого, що), осягати, посідати (що),
ого;ртати, опанувати, осягнути,
посісти, заволодіти, обгорнути.—ІДмь
тоска овладьла — його туга посіла
Оводъ. ком. Oestrus — дрік, (p. дроку), овід
(р. овода), гедз(ь)
Овощникъ, ца — огородник, ця
Овощъ — овоч, г;ородина, (приправа до
страви) — зілля, зеленина
Овощный — овочевий, городинний
Оврагь, (здр.) овражекь — яр^ (здр.) — ярок,
(поб.) — яруга, (неглибокий) —
переярок, (що поріс лісом) — байрак, бай-
рачок, (степовий) — балка, балочка,
(з положистими берегами) —
вибалок, перекат, (з крутими) — провалля
Овражистый — яркуватий
Овсяникъ — вівсяник
Овсяница, овсянишникъ, рос. Festuca ela-
tior L. — мітлиця
Овсянка, пт. Emberiza hortulana —
жовтобрюшка, жовтогрудка
Овсяный — вівсяний. — Овсяная солома —
вівсянка, вівсянтщя. — Овсяный
кисель — жур, джур
Овца — вівця, (менше року) — ягнйця,
ягничка, (одного року) — ярка, (трох
років) — матка, (з стоячою вовною)
— штимувата вівця, (неплідна) —
штиря, (дійна) — мензерія, (дійна
без ягняти)—блекотбра.—Испанская
овца—шпанка.—Крымская о.—крйм-
ка. — Силезская о. — шльонка,
шльонська вівця
Овцеводство -т- вівчарство
Овцеводь — вівчарник
Овчарка — чабанка, чабанська собака,
вівчарка
Овчарникъ, овчарня — кошара, вівчарня
Овчаръ — вівчар(ь), чабан, гайдарь
Овчарный — кошарний, вівчарний
Овчарскій — вівчарський, чабанський
Овчина, овчинка — смух, смушок
Овчинникъ — чинбарь, кушнір
Овчинный — смушевий, смушковий, сму-
ховий
Овшивьть — звошйвіти
Огадить, ся — обгидити, обпоганити,
опаскудити ся
Огарки — недогарки, недопалки, (заліза)
— жужелиця, жужіль
Огарокъ — недогарок
Огибать — обгинати
Оглавленіе — оглав, заголовок
Оглавль — наголовач (в узді)
Оглавлять — писати, напйсувати
заголовки, списувати зміст
Огласить, оглашать, ся — 1) оголосити,
ясйти, оголошати, ясувати; 2)
розлягатися, ростинатися; 3)
окликнути, окликати, заповідати,
заповісти (церк.)
Огласитель — оголосйтель, оклйчник
Огласительный — оголосний,
оголошуючий
Огласка, оглашеніе — оголоска, оглас, яса,
(в церкві) — оклик, заповіддч. —
Пустить въ огласку — розголосити,
роздзвонити
Оглобельный — голобельний
Оглобля — голобля, оголобля
Оглодокъ, оглодышъ — огризок, маслак
Оглохнуть — оглухнути, поглухнути
Оглупьть — одуріти обезглуздіти, обара-
ніти, отетеріти
Оглушать — глушити, оглушати,
приголомшувати
Оглушеніе — оглушення, приголбмшення,
приголомшування
Оглушительный — оглушливий,
приголомшуючий
Оглядка — оглядання, озирання. — Безъ
оглядки — не оглядаючись, не
озираючись
Оглядывать, оглядіть, ся — оглядати,
оглянути, оглядіти, озирати,
озирнути, ся t
Оглядаться — оглядітися, схаменутися
Огневидный — вогнюватий
Огневой — вогневий
Огнедьішущій — вогнедйшучий, вогнежёр-
лий. — Огнедышущая гора —
огнепальна, вогнева гора
Огненный — вогняний, вогненний
Огнепоклонникь — вогнехвалець,
вогнепоклонник
Огнепоклонническій — вогнехвальський,
вогнепоклонницький
Огнепоклонничество — вогнехвальство
Огнестрельный — огнепальний
Огнеупорный — вогнетрівалий, огневідпор-
ний, протипожарний,
протипожежний
Огнецвьть, огнецвьтникь, рос. Melampy-
rum nenorosum L. — братки, брат і
сестра
Огниво — кресал, криця
Огнистый — вогнистий
Оговаривать, оговорить — 1) д. Объяснять;
2) обмовляти, ославляти, обмовити,
ославити
Оговорка — пояснення, застереження (собі
чого)
Оговорщикь, -ца — набрехач, -ачка,
обмовник, -ниця
Оговоръ — обмова, наговір
Оголить, оголять, ся — 1) обголити,
заголити, обголювати, ся; 2)
виголити, ся t
Оголіть — обголіти
Огонь — вогонь, огонь, (здр.) — вогник,
багаття
Огораживаніе — обгорожування, горожа
Огораживать, огородить, ся — обгорожува-
ти, обгородити, ся ,
Огорклый — згірклий, загірклий

Огоркнуть
249
Одноженство
Огоркнуть — згіркнути
Огородникъ, ца — городник, ця
Огородничество — городництво
Огородный — городній, огородній
Огородъ — город, огород, (здр.)
—городець, городчик
Огорошить — ошарашити, приголомшити
Огорчать, ся — засмучувати, жалю, туги
завдавати; прйкрости чинити
(кому); в тугу вдаватися
Огорченіе — прикрість, жаль, гризбта,
скорбота, досадонька
Огорчительный — прикрий, сумний,
кривдний
Ограбить — ограбувати, обідрати, зрабу-
вати
Ограда— 1) горожа, огорожа, (хворостяна)
— тин, ліса, пліт (дощана) — паркан,
баркан, ділов^ння (з паль
сторчових) — частокіл, (з жердин) — вир'я,
ворйни, (з паль і вузеньких
дощечок) — палісад, (така ж тільки
ґратчаста) — штахети; (насипана) —
окіп; І) захист, заступлення
Ограждать, ся — 1) огорожувати, ся; 2)
заступаться, захищати, боронити, ся
Огражденіе — городьба, городіння;
заступлення, захист
Огранивать — обгранювати
Ограниченіе — обмеження
Ограниченность — обмеженість
Ограниченный — 1) обмежений; 2) обмежо-
ваний; 3) недоумкуватий, недотям-
ливий
Ограничивать, ограничить, ся— 1) обмёжу-
вити, обмежити ся; 2) спиняти,
спинити, приборкати, прикоротити
Огранка — оогранення, шліхування
Огребать, огресть, ся — обгрібати,
обгребти, ся
Огромный — здоровенний, здоровецький,
величенний, величезний t
Огрубьвать, огрубіть — грубіти грубішати,
грубнути, загрубіти, огрубнути,
зас(ш)корчніти, (про шкуру) — за-
шкар^біти, зашкарубнути, закацу-
біти
Огрубьніе — огрубіння, загрубіння
Огрызаться — відгризатися, об'їдатися
Огрыза — сварлйвець, сварлйвиця
Огрызокъ — недогризок
Огрівать, огрьть — д. Обогрьвать
Огузокъ — огузок хоз (частина шкури від
хвоста) ;
Огузье — підхвістя (задня частина в пів-
шорках)
Огурецъ, (здр.) огурчикъ, рос. Cucunis sati-
vus L. — огірок, гірок огирок. (здр.)
— огірочок, огирбчок, (переспілий)
— жовтяк, (молоденький) — пуп'янок
Огуречная трава, огуречникъ, рос. Bornago
officinalis L. — огірочник, огірочна
трава
Огуречный — огірочний, ог}(и)рковий
Огустьвать, огустьть — густішати,
згуснути, (про грязь) — тужавіти,
затужавіти
Огустьлый — згуслий, загуслий
Огущать — згущувати, згущати
Одареніе — обдарення, обдарування
Одаривать — д, Обдаривать
Одверье — одвірок
Одёжа, одежда — одёжа, огіх, у(в)брання,
(аби-яка)—одежина, (дорога)—шати. —
Будничная, праздничная одежда —
одёжа про будень, про с(ь)в'ято.
— По одёжкь протягивай ножки —
по своему ліжку простяга^ ніжку
Одеревеньть — одеревеніти, одубіти, дубом
стати, закацубіти, закацубнути
Одеревенелость —' здеревенілість
Одержаніе — отримання
Одержать, одерживать — одержати,
отримати, одержувати, отримувати. —
Одержать, одерживать верхъ — гору
взяти, брати, перемогти, перемагати
Одержимый — опанований, біснуватий,
божевільний г
Одёръ — шкапа, шкапійка
Одесную — направо, праворуч
Одинакій — однаковий, однакий, такий
самий
Одинаковость — однаковість
Одиначка — о(є)диначка, о(є)дйнець. — По
одиночкь — по одинці, нарізно, по
одному ,
Одинехонёкъ, одинъ^одинёхонекъ —
однісінький, самісінький, одйн-одні-
сінький, сам-самісінький
Одиннадцатый, одиннадцать—одинадцятий,
одинадцять, одинадцятеро
Одинокій — одинокий, самітний, самотній
Одиночество — самота, самотина,
самітність. —Вь одиночествь—в самотині,
самотою
Одиночка — о(є)динак, о(є)дйнець, (здр.) —
одинчик, о(є)диначка, їдинйчка;
самітник, -ниця. — Вь
одиночку—самотою, сам собі. — По одиночні» — по
одинці ,
Одиночный — самітний2 поєдйнчий. —
Одиночное заключеніе — окрема камера
Одинъ — один, їден; єдиний, сам, самий. —
Въ одну прядь — в односталь. — Ни
одинъ — ні один, жаден, жадний. —
Одинъ на одинъ — сам на сам, на
самоті
Одичалый — здичавілий, здичалий ,
Одичать — здичавіти, подичавіти, здичіти
Однажды — раз, один раз, їдного разу, їд-
ного часу. — Вотъ однажды — аж
якогось часу
Однако, однакоже — одначе, однак, але,
алёж-бо, проте, прото, усё-такй
Однобортный — однорядний
Одновесельный — одновёслий
Одновременный, но — одночасний,
рівночасний, но, разом r
Одновьрный — одновірний, одної віри
Одноглавый — одноголовий, єдиноголовий
Одноглазый — одноокий
Одногодокь — 1) одноліток, ровесник; 2)
годовик, річняк, рішняк
Одногорбый — одногорбий
Однодневный — одноденний
Одноженство — одноженство

Однозвучіе
250
Оживать
Однозвучіе — однозвучність, одногучність
Однозвучный, но — однозвучний, одногуч-
ний, но
Однозначащій — однозначний
Однозначный — одноцйферний
Однозубий — однозубий
Одноименность — одноіменність
Одноименный — однріменний
Одноколка — біда, бідка g
Однокольнчатый (бот.) — одноколінчастий
Одноконечный — однокінчастий
Одноконный — однокінний
Однокопытный — однокопйтний
Однократный, но — одноразовий, во, один
раз
Однокровный — єдинокровний, кревний
Однолепестковый — однопелюстковий
Однолистый — однолйстий f
Однолітній — однолітній, однорічний
Одномьстный — з їднйм сйдженням (про
повіз)
Одномьсячникь, рос, Anemone sylvestris L.
— білий сон, біла куряча сліпота
Одноногій — одноногий,
Однообразіе — одноманітність
Однообразный — одноманітний
Однородность — однорідність
Однородный — однорідний
Однорукій — однорукий, без руки
Одностебельный — одностеблий
Односложный — односкладовий
Одноствольный — поєдйнчий
Одностворчатый — одинарний, поєдйнчий
Односторонній — односторонній,
однобічний
Односторонность—о(ї)дностор6нність,
однобічність
Односуставный — односуглобий, односу-
ставний
Одноугольный — однокутний
Одноухій — одновухий, з одним вухом
Однофамилець — однофамй(і)льник г
Одноцветный — однобарвний, одноц(ь)віт-
ний, одномастий, одноколірний
Одіюшерстьій — одношерстий, одномастий
Одноэтажный — одноповерхий, на їден
поверх, на одну осаду
Одноягодникь, рос Paris quadrifolia L. —
воронє око, хрест трава, хрещате
зілля, натягач, ранник
Одобреніе — ухвала, похвала
Одобрять, одобрить — ухвалити, ухвалити,
похваляти, похвалити
Одобрительный — ухвальний, похвальний
Одолень, рос. Nymphaea alba L. —
латаття жіноче, біле
Одолжать, одолжить — позичати, визичати,
позичити; помагати, запомагати
Одолжаться — призволитися
Одолженіе — позика, позичка, позичання;
ласка, мйлость. — Сдьлац, те
одолженіе — зроби, зробіть, зділай, те
мйлость, будь ласкав, будьте ласкаві. —
Сдьлай одолженіе, скажи — скажи на
мйлость
Одольвать, одольть — перемагати, змагати,
перемогти, змогти, подужати, здо-
літи
Одольніе — пере/лога, подужання
Одръ — 1) ложе, ліжко; 2) мари.—Смертный
одръ — смертельна постеля ,
Одряхліть — зістарітися, спорохніти
Одуванчикъ, рос. Taraxacum officinale Wigg.
Т. Dens Leonis Desf. — кульбаба,
баранки, летучки, кульбака, маївка
Одувать, ся — обдувати, обдмухувати, ся
Одуматься — одуматися, роздуматися,
схаменутися
Одурачить, одурачивать, ся — о(б)дурйти,
одурманити, затуманити,
обморочити, ся, пошйти у дурні, туману
пустити, обдурювати і т. д.
Одурникъ, рос. Atropa Belladonna L. —
вовчі ягоди, покшик
Одурь — F)дур, дурість
Одурьть—одуріти, здуріти,
отетеріти.—Одуряющее средство — одур, дурман
Одурьніе — одур, одурманення
Одурять — дурманити, туманити
Одутловатый, одутлый — одутлявий,
одутлий, опухлий
Одухотвореніе—вдуховлення, вдухотворен-
ня
Одухотворять — вдуховляти, вдухотво-
ряти
Одушевить, одушевлять, ся — одушевйти,
ся, оживити, ся, додати духу, оду-
шевляти, ся; оживляти, ся, додавати,
набиратися духу
Одушевленіе — одушевления, оживлення
Одушевленный — одушевлений, душевний,
животнйй
Одышка, Asthma — ядуха, дйхавиця
Одышливый — ядушливий
Одышный — ядушний, дйхавичний
Одьваніе — одягання, у(в)бирання
Одівать, одьть, ся — 1") одягати, вдягати,
з'одягати, у(в)бирати, ся, одягти,
вдягти, з'одягтй, убрати ся. — Одьтый
— одягнений, з'одягнений, убраний;
2) укривати, укрити, ся
Одьлить, одьлять — обділити, обділяти
Одьяло, одіяльце — укривало, (вовняне) —
ліжник, ковдра, (грубе з валу) —
рядно, ряденце, дрюганка,
(смушеве) — бараниця
Одьяніе — одіння, одіж, шата
Ожёга, ожога — опік, опечене, опалене
(місце)
Ожегь — ожій, ожог, ожуг
Ожерелье — намисто
Ожерельный — намйстовий
Ожесточать, ожесточить, ся — оз(ь)віряти,
ся, оз(ь)вірити, ся, роз'ярити,
розлютити, ся, вйз(ь)віритися. —
Ожесточенный — оз(ь)вірений,
розлютований. — Ожесточенное сердце—запекла
душа. — О. битва — завзятий бій
Ожесточеніе — оз(ь)вірення, розлючення,
запеклість ,
Ожесточенность — запеклість, оз(ь)віре-
ність
Ожестьвать, ожестьть — шкарубіти, (за)-
шкарубнути, -іти
Оживать, ожить — оживати, від(од)живати,
ожити, віджити

Оживить
251
Оклеивать
Оживить, оживлять, ся — оживити,
оживляти, ся
Оживленіе — оживлення, віджйва,
жвавість
Оживлённый — жвавий (про,розмову)
Ожиданіе — сподівання, сподіванка,
ждання, чекання, очікування. — Вь ожи-
даніи — сподіваючись, чекаючи,
ждучи; (про вагітну жінку) — на
поступі, на зносі
Ожидать, ся, обождать — ждати, дожидати,
сподіватися, чекати, очікувати, трі-
(и)вати, підождати, почекати,
зачекати, потрі(и)вати, затривати
Ожинать, ожать — обжинати, обжати
Озаботить, озабочивать, ся — заклопотати,
затурбувати, стурбувати, ся,
завдати, завдавати клопоту, клопотати,
турбувати, ся, бідкатися, зажурити,
зажуру вати, ся. — Озабоченный —
заклопотаний, затурбований,
стурбований
Озадачить — завдати мороки, заморочити,
спантеличити
Озареніе — осяяння, осяння
Озарить, озарять, ся — осяяти, осявати, ся
Оздоровленіе — уздоровлення,
оздоровлення
Оздоравливать, оздоровить —уздоровляти,
уздоровйти, оздоровляти,
оздоровити
Оземъ — об землю
Озеро, озерко — озеро, озерце
Озёристыи — озерйстий
Озёрный — озерний
Озимъ — оз(і)имина
Озимый, озимный — озимий, озймовий
Озирать, ся — озирати, ся, оглядати, ся
Озлащать, озлатить, ся — обзолочувати,
обзолотйти, ся
Озлить, ся — роз'їстися, роспасіюватися,
(в)узлйтися, розлютувати, ся,
роз'ярити, ся
Озлобить — розлютити, ^злйти
Озлобление — злоба, лютість, розлючення,
злісність
Ознакомить, ознакомливать, ся — обзнайо-
мити, обзнайомлювати, ся, обізна-
тися, ос(ь)відчитися, знайомити, ся,
обізнаватися
Ознаменованіе — знак, ознака, пам'ятка.
— Въ ознаменованіе — на знак, на
пам'ятку, в ознаку
Ознаменовать, ознаменовывать, ся — 1)
відзначити, відзначувати, ся; 2) ознай-
мйти, ознаймовувати, ся; 3)
вславити, вславляти, ся
Означать, ся— 1) значити, позначати,
(дерева) — карбувати, (як межові
знаки) — клячйти; 2)визначати,
значити
Ознобить — відморозити
Ознобъ — холод, мороз, дриж
Озолотить — обзолотйти, позолотити
Озори икъ — бешкетник, шибеник,
шибайголова, паливода, гульвіса
Озорница — бешкетниця, колотниця
Озорничать — бешкетувати
Озорническій — бешкётницький
Озорничество — бешкетування, пустощі
Озяоать, озябнуть — мерзнути, змерзнути,
змерзти
Озяблый — змерзлий
Ой ли? — хіба? чи ж так? чи вже?
Оказаніе — 1) виявлення; 2) подання
(помочі)
Оказія — оказія
Оказать, оказывать, ся — 1) виявити,
виявляти, ся; 2) подавати, подати
Окаймить — обвести, облямувати
Окакаться — обкакатцся, обкалятися
Окальчить, ся — покалічити, скалічити, ся
Окалина — жужелиця, цйндра f
Окаменьлость — скаменілість,
скам'янілість, костюк; ока^менйзна ,
Окаменьлый — скам'янілий, закам'янілий
Окаменіть — закам'яніти, скам'яніти
Оканчивать, окончить, ся — кінчати, ся,
закінчувати, скінчити, докінчати,
докінчити, закінчити, викінчити,
ся, (косовицю) — обкоситися,
(молотьбу) — обмолотитися, (оранку) —
об'оратися, (помел) — обмолотися,
(сійоу) — обсіятися, (ярмарок) — пе-
реярмаркувати, (про що
лихе)—перекоїтися
Окапать — обкапати
Окармливать, окормить — обгодовувати,
обгодувати
Окарнать — обчикрижити
Окатывать, тать — обкочувати, обкотити
Окатить, ся — обілляти, ся, люнути (на
кого)
Окашивать, окосить, ся — обкосювати,
обкосити, ся
Окаянникъ, ца — окаянець, окаянниця
Окаянный — клятий, окаянний,
неприкаяний
Океанскій — океанський, окіянський
Океанъ — океан, окіян
Окинуть глазами — скинути, окинути оком,
очима, озирнути
Окисаніе — кйснення, окисання
Окисать, окиснуть — киснути, скисати,
скиснути, проквасніти,
прокваситись
Окиселъ — окис, оквас
Окислить, окислять, ся — окислити,
окисляти, ся, кваснути, поквасніти
Окисленіе — окйснення, окваснення
Окислитель — окислитель, оквасник, оква-
сень
Окись — окис
Окладистый — розложистий, широкий
Окладной — 1) шатний; 2) окладний
Окладь — 1) шата, (частіше мн.) — шати,
оправа; 2) оклад
Оклевать, оклёвывать — обклювати,
обдзьобати, обкльовувати,
обдзьобувати
Оклеветать, оклевётывать — оббрехати,
наклепати, набрехати (на кого),
оббріхувати, клепати (на кого)
Оклейка — обклеїння
Оклейщикь — клеїльник
Оклеивать, оклеить—обклеювати, обклеїти

Окликать
252
Окровавить
Окликать, окликнуть— 1) окликати, оклй-
кувати, окликнути; 2) гукати (на
кого)
Окликъ — оклик, гукання
Око — око
Окно, окошко, окошечко — вікно, (здр.) —
віконце, віконечко, (поб.) — вікнйще,
(кругле, напр. в церкві) — оболонка
Оковать, оковывать — окувати, обкувати,
окути, о(б)ковувати. — Окованный —
о(о)кований, окутий
Оковка — обковування, окуття
Оковы — 1) кайдани, залізо, пута; 2)
неволя, ярмо, кормига
Околачиваться — байдики бити,
байдикувати, вештатися
Околдованіе — зачарування
Околдовать, околдовывать — зачарувати,
зачаровувати
Околесить — обкружляти, об'їздити,
виїздити
Околесица, околёсная — банелюки, бредня,
теревені
Околица — 1) околиця, околотиця; 2) об'їзд,
об'їздка, манівець. — Ъхать околицею
— колувати, їхати манівцями в
об'їзд, в об'їздку; 3) царина,
дільниці ,
Околичность — 1) околиця; 2) підхідці
Околичный — околишній
Около — 1) наоколо, навколо, над'окола,
округи; 2 коло, біля, побіля, край,
обік, побік; 3) коло, трохи, мало не,
слине
Околоплодникъ (бот.) — насінник »
Околополюсный (астр.) — підбігуновий
Околосердіе (анат.) — осердя, осереддя
Околотіть — убоїсько
Околотокъ — околоток, околотиця, куток,
кут
Околоточный — квартальний, кутовий
Околоустіе (бот.) — оберёжжа, колоустя,
Peristomium
Околпачить — обдурити, пошити у дурні,
підвести під дурного хату
Околъ, околышъ, околышекъ — околиця,
околля t t
Окольный — околишній, сусідній, суміжний
Окольные пути — манівці
Окольватцокольть— \) здихати, здохнути,
одубіти, дуба,дати; 2) крижніти,
клякнути, дубіти, заклякнути,
задубіти, одубти
Окомёлокъ — деркач, дря(а)пак, дря(а)пач
Оконечность — кінцівка, кінець, край,
ріжок
Оконница — рама, варцаби
Оконный — віконній, вікняний, віконешний.
— Оконное стекло — шибка. —
Оконный косякъ — лутка
Оконопатить — обпаклювати, обшпаклю-
вати
Оконфузить, ся — завдати сорому,
осоромити, засоромити, ся , ,
Окончаніе — закінчення, докінчення,
скінчення, приконёчча, прйконець.—Предь
окончаніемь — наприкінці, напри-
конеччі, перед кінцем
Окончательный, но — остаточний,
конечний но, вкінець, украй, до краю, до
останку t
Оконченность — викінченість, закінченість
Окончина — ляда
Окопникъ, рос. Symphytum officinale L. —
живокіст, живокість, правокіст,
костолом, воловий язик
Окопь — окіп, вал, шанець
Окорачивать — у(в)корочувати, у(в)коро-
тйти
Окореньть — вкоренитися
Окорокъ — шинка, окіст, півть
Окоростьть — закоростявіти
Оносматьть — закошлатіти, кудлатим,
патлатим зробитись, заволохатіти t
Окостеньвать, окостеніть — 1) костеніти,
закостеніти; 2) клякнути,
заклякнути t
Окостеньніе — закостеніння
Окостенелость — закостенілість, костюк
Окостокъ — окіст, окісток
Окоченьть — задубіти, одубти,
закляклу)™
Окоченьлость — закляклість t
Окоченьлый — закляклий, задубілий
Окошуриться — окошйтися t
Окраивать, окроить — обкраювати,
обрізувати, обтинати, обкраяти обрізати,
обтяти
Окраина — край, околиця, беріг
Окрапывать, окрапать — кропити,
покропити
Окрасить, окрашивать, ся — обкрасити,
покрасити, пофарбувати, обмалювати,
(червоним обчервбнити,
почервонити, (синім) — посинити, (жовтим)
— пожовтити і т. д., красити, об-
крашувати, обмальовувати,
червонити, синити, жовтити, ся і т. д.
Окраска — фарбування, обмальовування,
пофарбування, помалювання,
окраса, покраса, намаст t
Окрестить, ся — 1) охрестити, у віру, у
хрест увести; 2) вихрестити
(багатьох) — поохрёщувати, повихрёщу-
вати t
Окрестность—околиця, окш, околія, округа
Окрестный — ок6лиш(ч)ній, окільнии
Окресть — навколо, наоколо, округи,
навкруги
Окрещенный — 1) охрещений; 2)
вихрещений, вихрест t
Окривить, окривлять — осліпити,
осліплювати (на одно око) t
Окривьть — осліпнути, скалічіти на одно
око, однооким стати. — Окривьлый
— одноокий
Окрикивать, окрикнуть — погукувати,
погримувати, нагукати, нагримати
Окрикь — гукання, гримання, оклик
Окристаллизовать, ся — окришталювати, ся
Окритиковать — скритикувати, осудити,
ославити, обцирклювати
Окровавить, окровавлять, ся — окрівавити,
закрівавити, скрівавити, ся,
заюшитися. — Окровавленный—окрівав-
лений, закрівавленйй, скрівавлений

Окропить
253
Оньмьть
Окропить, окроплять—обкропйти,
оббризкати, покропити, обкропляти,
оббризкувати
Окропленіе — покроплення
Окрошка — холодник (страва)
Округлить, округлять—викруглити, обкруг-
лйти, викружляти, кругляти,
викругляти, викружлювати,
круглити, обкруглювати, обкругляти. ¦— Округ-
лённыи — обкруглений,
викруглений
Округленіе — закруглення
Округлость — округлість, крутість
Округлый — округлий, круглястий
Округъ — округа, околиця
Окружать, окружить—обкружувати,
оточувати, оокружйти, оточити, обара-
нити
Окружіе — окружжа,, обід
Окружность— 1) обвід (р. обводу),
окружність, коло, обід; 2) округа, кру-
жина
Окружный — окружний
Окрылять, окрылить — окриляти,
окрилювати, окрилити
Окрыситься — вйз(ь)віритися„ наїжитися
Окрьплый — стверділий, зміцнілий,
стужавілий t t
Окріпнуть — 1) покріпшати, поміцнішати
зміцніти, подужчати, затужавіти,
затверднути; 2) поздоровшати; від-
черствіти
Октябрь — жовтень, октябрь
Октябрскій — жовтневий
Окулировать — очкувати
Окулировка — очкування
Окулисть — окуліст, очний лікарь
Окунаніе — окунания
Окунуть, окунывать, ся — занурити,
занурювати, окунути, окунати, ся
Окунь, окунёкъ, риба Регса fluviatilis —
окунь, окуньчик
Окупиться — викупитися, одкупйтися,
окупитися, оплатитися
Окупъ — викуп, викупне, окуп
Окуривать, окурить, ся — обкурювати,
підкурювати, обкурити, підкурити, ся
Окурка — обкурювання, підкурювання
Окурокъ — недокур, недокурок
Окусать, -сывать — обкусати, обкусювати
Окутать, окутывать — обкутати,
затушкувати, обкутувати, затушковувати
Окутка — кутання, обкутування,
тушкування
Окучить, окучивать—обсапати, сапати,
обсапувати; підгорнути, підгортати
Окучникъ — сапа, сапка
Оладья — оладка
Олеандръ (росл.) — олеандер, Nerium
oleander t t
Оледеньть — закрижніти, зледеніти,t злё-
діти. —t Обледеньлый — закрижнілий,
зледенілий ,
Оледеньніе — зледеніння, окрйження
Оленица — олениця, Cervus elaphus fern.
Оленина — оленина
Оленій — оленячий
Олень, Cervus elaphus, C. Tarandus —
олень, єлень
Олень летучій, ком. Scarabaeus cervus —
рогач, рогаль, розсохач, щипун, жук-
олень
Олешникъ, олешнякъ — вільшник, (здр.) —
вільшничок, вільшина
Оливка — маслинка
Оливковый — оливковий, оливчаний
Оливковое масло — олива
Оливный — рлйвний
Олифа — олія (на краски), покіст
Олицетвореніе — в'особлення, в'особлення
Олицетворять, олицетворить—в(у)особлю-
вати, в(у)особляти, в(у)оробити
Олово, Stannum — оливо, ц(и)іна, цінь
Оловянный — олив'яний, ці(и)новий,
цінований
Олуховатый — йолопуватий
Олухъ — йолоп, бёвз t
Ольха, рос. Alnus — вільха, вільшина
Ольховина — вільшина, вільшйнка
Ольховникъ — олішняк, вільшник,
вільшина
Ольховый — вільховий '
Ольшанка, пт. Motacilla — трясихвістка
Омачивать, омочить—вмочувати, вмочити,
замочити
Омегь (рос.) — 1) Conium maculatum L. —
блекота, сикавка, свистуля, вомйга;
2) Cicuta virosa L. — бех, віха
Омела, рос. Viscum album L. — омела, іме-
ла, вимела, йвілга, шульга
Омерзительность — огидність, мерзотність
Омерзительный — огидний, мерзёний,
мерзотниц, гидотний, гйдостний,
мерзос(ь)вітнйй
Омерзьніе — огида, огидь, огидливість,
бридкість
Омерзіть — огиднути, згидитись,
остогидіти ,
Омертвелый — замерлий, змертвілий
Омертвьніе — змертвіння ,
Омертвіть — замерти, примёрти, змертвіти
Омётъ — стйрта
Омётывать, ометать — обкидати, обкидати
Омовеніе — обмивання t
Омрачеціе — охмарення, затьміння,
засліплення, туман
Омрачать, омрачить, ся — затёмрювати, ся,
охмарювати, ся, затёмрити,
затьмити, ся, охмарити, ся
Омутъ — круча, прірва, яма, болото. — Въ
тихомъ омуть черти водятся — тиха
вода береги ломить
Омывать, омыть, ся — обмивати, обмити,
ся
Онагръ — осёл дикий, онагр
Онанизмъ — малафія, онанізм. — Онаниз-
момъ заниматься — малафію
трусити, ґляґ виганяти t t
Онанистъ — труслй, солодій, онаніст
Онъ, она, оно — він, вона, воно
Онімільїй — занімілий
Оньмьніе — заніміння t
Онімечувать, онімечить, ся — знімчувати,
знімчити, обнімчити, онімечити,
понімчити,гся ; г
Оніміть — оніміти, заніміти, поніміти

Опавшій
254
Ополаскивать
Опавшій — опалий
Опадать, опасть — 1) опадати, обсипатися,
облітати, обпадати, опасти,
обсипатися, облетіти; 2) спадати, стухати,
тухнути, стухнути, одтухнути
Опаденіе — обпадання, спадання, стухання
Опаздывать, опоздать — опізнюватися,
запізнюватися, припізнятися
(трохи), опізнитися, спізнитися,
запізнитися
Опаивать, ить — обпоювати, обпоїти
Опала — гнів, немилость, неласка
Опалзывать, оползти — 1 ^облазити,
облізти; 2) осідати, осісти, сповзати,
сповзти
Опалить, опалять, ся — опалити, опаляти,
упекти, упікати; осмалити,
осмалювати, ся
Опалывать, ополоть—обполювати,
обполоти
Опаль — падалиця t
Опальный — в немилості, підгнівний,
занедбаний, занехаяний
Опара — розчина
Опаршивьть — спаршйвіти, зшолудйвіти
Опасаться — побоюватися, потерпати,
лякатися
Опасеніе— побоювання, потерпання;
обачність, обережність
Опасливый — боязькйй, обережний,
бережений
Опасность — небезпека, небезпечність
Опасный, но — небезпёш(ч)ний, но,
непевний, но, боязно t
Опахало — опахало, віяло, вахляр
Опахивать, опахать—об'орювати, об'орати
Опахивать, опахнуть, ся— 1) обмахувати,
ся, обмахнути, ся; 2) обмітати,
обмести
Опашка, «на опашку» — наопашки, наопаш
Опачкать — закаляти, забруднити,
замастити
Опекунь, опекунша — опікун, ка
Опека — опіка
Опекунствовать (надь кьмь) —
опікуватися (ким)
Опеленать — оповити, сповити, повити
Онёнокъ, (мн.) опёнки, гриб Agaricus fra-
gilis Pers. — опеньки, A. melleus Vahl.
— опеньок, опеньки
Опепелить — спопелити
Опереживать, опередить — випережати, по-
переж&ти, випередити, попередити
Опереться, опираться—спертися, опертися,
обпертися, спиратися, обпиратися
Опериться — вбитись в колодочки, в пір'я,
обрости пір'ям
Опечаливать, опечалить, ся —
засмучувати, ся, завдавати смутку, смутніти,
засмутити, ся, завдати смутку,
посмутніти
Опечатать — обпечатати, обпечатувати
Опечатка — друкарська помилка
Опечина — печйна
Опечь — опекти
Опивало, опивальщикь — обпивайло
Опивать, опить — обпивати, обпити
Опиваться, опиться — обпиватися, обпитися
Опивки — недопитки
Опиливать, опилить, ся — обпилювати,
обпиляти, ся
Опилка — обпилювання
Опилки — трйна, (мн.) — трйни, тирса, тер-
туха, різь, (від заліза) — цйндра
Опилокь — відпйлок
Описаніе — опис
Описательный — описовий
Описатель — описувач
Описать, описывать — 1) описати, списати,
обписати, описувати і т. д.; 2)
поцінувати, цінувати
Описка — обпйска, помилка, огріх
Опись — спис, список
Опій, Opium — опій, сонне зілля, макове
молоко
Оплакивать, оплакать — обплакувати, об-
плакати, обголосйти, обтужйти
Опламеньть — спалахнути, обнятись
полум'ям
Оплата — оплат, ка, виплат, ка,
сплачування
Оплатить, оплачивать — оплатити,
виплатити, сплатити, оплачувати і т. д.
Оплевать, оплёвывать—обплювати,
обпльовувати
Оплескать, оплескивать, ся — оббризкати,
обплескати, обхлюпати,
оббризкувати, обпліскувати, обхлюпувати, ся
Оплесть, оплетать — обплести, обплітати
Оплеуха, оплеушина — ляпас, ляпанець,
лящ, мордач
Оплечникъ, оплечье — полик, полики
Оплодотвореніе — заплід, запліднення
Оплодотворить, -рять, ся — заплодйти,
запліднити, запліднити,,ся
Оплодотворительный — заплідний
Оплоть — опора, захист, підпертя
Оплошать — схибити, змилити, змикитити
Оплошность—помилка, змилка; недбалість,
необачність
Оплошный — мильний; недбалий,
необачний, неуважний
Оплывать, оплыть — 1) обпливати,
обпливти; 2) обтікати, обтекти
Опльсневьлый — зац(ь)вілий
Опльсневьть — зац(в)істй
Опльшивьлый — плішивий, голомшйвий,
голомозий, шолудивий
Опльшивьть — вилисіти, зшолудйвіти
Оповістить — оповістити, зповістйти, об-
вістйти ( (
Оповьщеніе — оповістка, оповіщення
Опоганивать, опоганить, ся — обпоганюва-
ти, обпоганити, ся
Опоекь — опойок, г^бёлок, д. Кожа
Опоздалый — запізнілий, спізнілий
Опозданіе — запізнення, спізнення
Опоздать — запізнитись, спізнитись
Опознавать, опознать — пізнавати, пізнати,
роспізнавати, роспізнати
Опознаваться — помилятися
Опозоривать, опозорить — осоромлювати,
ганьбити, ославляти, осоромити,
зганьбити, знеславити, ославити
Опойковый — габелковий
Ополаскивать, ополоснуть—обполіскувати,

Оползень
255
Опустошать
обполоскати
Оползень — сповзина, зрушина
Ополовня — полівнйк
Ополчать, ополчить, ся — узброювати, ся,
повставати, ставати до зброї, узбро-
їти, ся, повстати, до зброї стати
Ополченіе — узброїння, озброшня, рушення
Опомелокъ — драпак, деркач
Опомелье — помелйще
Ополячить, ся — сполячити, облишити,
полишити, ся
Опомниться — опам'ятатися, схаменутися,
стямитися, отямитися, очуматися,
прочуматися
Опора — 1) підпора, твёрджа; 2) оборона,
заслона
Опорный — підпорний, опорний
Опоражнивать, опорожнить, ся —
спорожняти, випорожняти, випорожнювати,
спорожнити, ся і т. д.
Опорочивать, опорочить—ганити, ганьбити,
обганити, зганьбити, обхаяти,
обгудити, ославити
Опороченіе — ганьба, огудження
Опорь, у виразі: во весь опорь —
навзаводи, скільки духу, чим дуж(ч)
Опорки — шкураття, шкарбуни
О постылый — обридлий, огидлий,
осоружний, .остогидлий; остобісілий,
осточортілий
Опостыльть — обриднути, огиднути,
осоружитись, остогйднутді, остогидіти;
остобісіти, осточортіти
Опохмелиться, опохмеляться—похмелитися,
похмелятися ,
Опочивальня — спочивальня, покій
Опочивать, опочить — спочивати, спочити,
відпочивати, відпочити
Опоясать, опоясывать, ся — підперезати,
оперезати, ся, підперізувати,
оперізувати, ся, опасувати, ся
Опояска, опоясочка — оперезання, поясок,
пасок t
Опоясьіваніе —підперізування
Оправа — оправа
Оправданіе — оправдання, виправдання,
уневйннення
Оправдать, оправдывать, ся — 1) оправ-
дйти, вйправдити, ся,
справдуватися, оправдувати, виправдувати,
ся, справдовуватися; 2) справдити,
ся, ствержати, ся
Оправдательный — стверджуючий,
виправдуючий
Оправить, оправлять, ся — 1) поправити,
поправляти, ся; 2) оправити,
виправити, оправляти, в(у)правляти; І)
виходитися, вичуняти; 4) підживитися,
підживляти, ся
Опрашивать, опросить—обпитувати,
опитувати, поспйтувати, обпитати,
опитати
Опредьленіе — 1) означення, визначення,
окреслення; 2) постанова, вирок,
присуд, рішенець; 3) призначення,
настанова (на уряд)
Определенность — певність, виразність,
визначеність
Определенный — 1) певний, виразний,
визначений; 2) призначений
Опредьлительный — означальний,
визначаючий
Определять, определить, ся— 1) означати,
визначати, означити, визначити, ся;
2)постановляти,
призначати,постановити (рішенець, вирок),
призначити (кару), виректи, рішити; 3)
настановляти, наставляти,
настановити, наставити; 4) призначати,
визначати, призначити, визначити
Опричь — опріч, окрім
Опровергать, опровергнуть — 1) перевертати,
перекидати, перевернути,
перекинути; відпирати, відперти, збивати,
збити; 2) спростовувати,
спростувати (якої-небудь чутки)
Опроверженіе — відпір, збиття,
спростування (якої-небудь чутки)
Опрокидывать, опрокинуть, ся—перекидати,
перевертати, вивертати, валити,
звалювати, перекинути,
перевернути, звалити, ізвалйти, повалити, ся
Опрокидъ, у виразі: опрокидью —
перекидьки, перевертом, до гори ногами,
шкереберть
Опрометчивый, во — необачний,
нерозважний, но, нерозсудливий t
Опрометью — прожогом, стрімголов
Опрось — опит, обпитування
Опростоволоситься — опростоволоситись
ОпротивЄть— обриднути, огиднути,
осоружитися, опрйкритися, остогиднути
Опрощать, опростить, ся — опрощувати,
опростити,ся
Опрыскивать, опрыскать, опрыснуть, ся —
обрйзкувати, обрйзкати,
побризкати, ся t
Опрьвать, опріть — запрівати, запріти
Опрьснокъ — маца(я), опріснок
Опрядки — клбчча
Опоясть — випрясти
Опрятность — чепурність охайність
Опрятный, но — чепурний, но, чепурун, ха,
охайний,охаиливий
Оптика — оптика
Оптикь — оптик
Оптическій — оптичний
Оптовой, оптомъ — гуртовий, гуртом, на-
гурт
Оптовщикь — гуртівник
Опубликовать — оголосити, оповістити,
ознаймувати
Опускь — спуск, спуст
Опускать, опустить, ся— 1) спускати,
опускати, спустити, опустити, ся;
падати, впасти; 2) впускати, випускати,
впустити, випустити; 3) попускати,
-стйти (струну); 4) пропускати, -стй-
ти; 5) опускатися, підупадати,
опуститися, підупасти. — Опустить
голову — похнюпитись, понурити
голову, похилитися
Опустошать, опустошить, ся — пустошити,
спустошати, випустошати,
плюндрувати, жакувати, спустошити,
сплюндрувати, поплюндрувати, по-

Опустошеніе
256
Осадный

жакувати.—Опустошенный—спустошений, сплюндрований
Опустошеніе — спустошення,
сплюндрування
Опустошитель, ница — опустошитель, ка
Опустошительный — спустошаючий,
плюндруючий, спустошливий t
Опустьвать, опустьть — пустіти, спустіти,
спусткувати. — Опустьлый —
спустілий, (хата)— пустку
Опустьніе — пустка, спустіння. — Мерзость
опустьнія — гидота спустіння
Опутывать, опутать, ся — обплутувати,
обплутати, ся, обплётати, ся
Опухать, опухнуть — пухнути, спухнути,
пухти, спухти, обпухати, обпухнути
Опухлый — спухлий
Опухоль — опух, пухлина, пухлятина, рос-
пух, (дифтеритний)—обклад,
обкладки, ґулі, завалки, (у корів, на вім-
ні) — осовище
Опушать, опушить—облямовувати,
облямувати (хутром); ся — обростати,
обрости пухом t
Опушка — 1) облямівка, лямівка/в одежі);
2) узлісся, узлісок, прилісся,
підлісся, ?алісок. — На опушкь льса —
на узліссі, край лісу
Опущеніе — опуск, спуск, опускання,
спускання; недбальство ,
Опытность — дос(ь)відченість, дос(ь)від-
чення f
Опытный — дос(ь)відчений, дос(ь)віднйй
Опытъ — дос(ь)від, експеримент, спроба,
спробунок. — Въ видь опыта — на
спробу. — По собственному опыту —
з власного дос](ь)віду
Опьяньлый — сп'янілий, підпилий
Опьяньніе — підпйток, сп'янілість
Опьяньвать,, опьяньть — п'яніти, впиватися,
сп'яніти, впитися, підпити
Опьянять — п'янити
Опьяняющій — п'янкий, п'янкуватий
Опьшить,— 1) опішіти; 2) змішатися,
оторопіти
Опять — знов, знову, уп'ять
Оракулъ — оракул, вирочня
Оранжевый — жовтогарячий, жовтожар
Оранжерейный — теплйшний, парниковий
Оранжерея — теплиця, парник
Ораторъ — оратор, красномовець, речник
Ораторія (муз.) — ораторіум
Ораторскій — ораторський, красномов-
ський
Орать — галасувати, репетувати, горлати,
ґвалтувати
Организаторъ — впорядчик, організатор
Організація — організація
Организмъ — організм
Организовать — організувати
Органическій — органічний g
Органирть, органщикь — органістий,
органіста
Органъ — орган. — Органы чувствъ —
органи почуття, почувань. — Половой
органъ — природжіння, природжен-
ня (жіноче і чоловіче)
ОргАнь — органи, орган
Оргія — гульня, оргія
Орда — орда
Орденъ — орден
Ордеръ — ордер
Ординарный — звичайний, ординарний
Орёлъ, пт. Aquila—орёл, (самиця) —ррлйця
Оригиналъ — 1) ориґ}нал, первотвгр, пер-
вопис; 2) чудасій, чудасійник,
штукар^)
Оригинальный— 1) рриґінальний, первотвор-
ний; 2) чудасшний, штукарський
Оріентироваться — орієнтуватися t
Оріоігь, Gestirn Orion — косарі, чепіга
Оркестръ — оркёстр(а)
Орлёнокъ — орля, орлятко
Орлики,^ос. Aquilegia — орлики
Орлиный — орловий, орлйчий, орлйн(и)ій
Орлица — орлиця
Орличникъ, рос. Pretris aquilina L.
—папороть
Орнаментировать — орнаментувати
Орнаменть — орнамент (
Оробихецъ, рос. Typha L. —,ропз, палки.
Т. angustifeliaJL. — рогіз, кіях, кіяхй,
кіяшок, султанчики
Оробьть — сторопіти, вжахнутися,
злякатися, пристрашитися
Оросить, орошать — зросити, зрошати,
зрошувати
Орошеніе — зрошення, зрошування
Орудіе — 1) знаряддя, струмент, начиння,
справйлля, пристрій; 2) гармата
Оружейникъ — зброяр, збройовник
Оружейный — збройовнии
Оружейная — збройнйця, збройовня
Оруженосецъ — джура, ч^ра
Оружіе — зброя, броня, бронь. — Положить
оружіе—здати зброю. — Сь оружіемь
въ рукахъ — збройно, оружно, —
Поднять оружіе — взятись за зброю,
до зброї стади
Орьховый — горіховий, лісковий
Орьхъ, орьшекъ, Nux — горіх, (порожній)
— свистун, (подвійний) — спориш,
близнюки, (що випав з лушпини) —
вйлущок, ігусканрць, лусканчик
Орьшина — горіх, горішина, ліщина
Орьшникъ — ліщина, ліска
Орьшки чернильные — дубові яблучка,
гррішки
Орфографически! — правописний, ортогра-
фічний
Орфографія — правопис, ортоґрафія ,
Оса, ком. Vespa — оса, (p. від. мн.) — віс
Осада — облога, облягання
Осадить, осаждать — обложити, облягти,
обступити, облягати, обкладати,
обступати; ся—в облозі
бути.—Осаждённый — обложенець, обложений
Осадить, осаживать, ся — 1) збити,
збивати, спинити, спиняти; 2) посунути,
посувати, ся; 3) осідати; 4) носа,
втерти, пихи збити
Осадка — спин, припйн; осідання, осід,
осідок; (хем.) — осад
Осадный—обложний, облоговий.—Осадное
положеніе — стан обложний, стан
облоги

Осадокъ
257
Оскребать
Осадокъ — фус, фуси, гуща; осад; опад;
(після зоління) — визол. — Осадки
атмосферическіе — опади
Осадочный — осадовий
Осадочный породы — осадові поклади
Осалдачиваться — обмоскалитися
Осанистый — ставний, поставний, постат-
нйй
Осанка — постава, постать
Осваиваться, освоиться —
призвичаюватися, призвичаїтися, освійчитися,
обсвоюватися, обсвоїтися, вбутиря
Освидетельствовать — оглянути, оглядіти,
ос(ь)відувати
Освидьтельствованіе—огляд, ос(ь)відуван-
ня
Освистывать, освистать — обсвистувати,
обсвисті(а)ти
Освободитель, ница — визволитель, ка, зба-
вйтель, ка
Освободительный — визвольний
Освободить, освобождать, ся — 1)
визволити, збавити, визволяти, збавляти,
ся; 2) увільнити (від плати). —
Освободить оть залога — викупити з
застави
Освобожденіе — 1) визвіл, визволення;
2) увільнення
Освьдомить. освьдомлять — ос(ь)відоми-
ти, ос(ь)віломляти t
Осведомиться, осведомляться —
довідатися, ос(ь)відчІитися, розвідатися,
дізнатися, довідуватися і т. д.
ОсвЄдомлєніє — 1) дізнання, дознания,
розвідування; 2) ос(ь)ьідомлення,
інформація t
Освіжать, жить, ся — ос(ь)віжувати, ос(ь)ві-
жйти, ся
Освьжевать г— обілувати
ОсвЄтить. 9свЄщать, ся — ос(ь)вітйти,
ос(ь)вітлювати, ся, осяяти, осіяти,
осявати
Осветительный — ос(ь)вітляючий t
Освьщеніе— 1) ос(ь)вітлення, ос(ь)вітлю-
вання; 2) с(ь)вшю
Осьвятить, освящать, ся — ос(ь)в'ятйти,
пос(ь)в'ятйти, с(ь)в'ятйти, ос(ь)в'я-
щати, пос(ь)в'ячувати, ся. —
Освященный, ое — с(ь)в'ячёний, с(ь)в'ячёне,
с(ь)в'яченйна
Освященіе—с(ь)в'ячення, ос(ь)в'ячення,
(води) — водос(ь)в'яття, (на Ордані) —
водохреща
Осевой — осьовий
Оселина — підтока (у возі) г
Оселокъ — брус, брусок, гострільник
Осёлочный — брусковий
Осёлъ, Equus asinus — осёл, віслюк
Осеневать — рсінювати
Осенній — осінній
Осень — рсінь. — Начинается осень —
осеніє. — Осенью — в'осенц
Осердить, ся — розсердити, розгнівати, ся
Осеребрить, осеребрять, ся — посеребрйти,
посрібнйти, посріблити, серебрйти,
сріонйти, сріблити
Осетрина — осятрйна
Осётръ, риба Accipenser sturio — осятёр,
(самець) — спичак, (самиця) — каш-
нйця
Осетрій, осетровый — осятровий
Осетринный — осятрйновий
Осиливать, осилить — перемагати,
посідати, горугбрати, перемогти,
подужати, здоліти, посісти, посиліти, гору
взяти, осилкувати
Осина, рос. Populus Tremula L. — осика,
осичина
Осинникъ — осичина, осичняк
Осиновикъ, гриб Boletus aurantiacus — д.
Грибъ, В. scaber Bull.
Осиновый — осиковий
Осиный, осій — осиний, осячий
Осипать, осипнуть — сипнути, хрипнути,
осйпнути, охрипнути
Осиплость — сипота, хрипка
Осиплый — сиплий, хриплий
Осиротить — посиротити, осиротйтц
Осиротелый — осиротілий, засиротілий,
засирочений ,
Осиротіть — осиротіти, осиротйтися,
посиротіти, засиротіти
Осіявать, осіять — осявати, осяяти, осіяти
Оскабливать — обстругувати,
обшкрябувати, обскрібати
Оскаливать, оскалить, ся — вискалювати,
вискіряти, ся, вискалити, вйскірити,
вишкіряти, вишкірити, ся
Оскалина — скалубина, шкалубина, зашка-
лубина, скалина
Оскандалиться — оскандалитися,
осоромитися
Оскверненіе — поганення, паскудження,
зневага, безчестя
Осквернять, осквернить—опоганювати, об-
поганювати, обпаскуджувати,
опоганити, опаскудити, оскверняти,
осквернити
Осклабляться, осклабиться—ус(ь)міхатися,
вискірятися, ус(ь)міхнутися,
вишкіритися, о(ш)скірятися, о(ш)скіри-
тися t
Осколокъ — скалка, тріска, відломок
(бомби), (від скла, посуди то-що) —
склянка, черепок
Оскомина — оскома
Оскопленіе — валашання, холощення,
завертання (бугаїв), харашання
Оскопитель — валашал, холощій, завертай-
ло (що завертає бугаїв)
Оскоплять, оскопить—валашати, холощй-
ти, холостити, вихолощувати,
легшати, легчйти, харашати,
завертати, закручувати, скопйти, каплу-
нити (півнів), вивалашати,
вихолостити і т. д.
Оскорбитель, ница — оскорбник, ця,
напасник, ця
Оскорбительный, но — образливий, во,
уразливий, вразливий
Оскорбленіе — обоаза, ураза, зневага
Оскорблять, оскорбить, ся — ображати,
уражати, образити, у(в)разити, ся,
зневажати, зневажити
Оскоромить, ся — поскоромити, ся
Оскребать, оскресть — обшкрябувати, об-
17 н

Оскрёбокъ
258
Оспенный
шкрябати
Оскрёбокъ, оскрёбки — поскрібок, вйскрібок,
поскрібки, вискрібки, вйшкряоки
Оску дівать, оскудіть — 1) убожіти, з'убо-
жіти, знищуватися, знищитися;
* 2) вичерпуватися, вичерпатися; 3)
виснажуватися, виснажитися,
висилюватися, висилитися
Оскудьніе — з'убожіння, знищення, вйси-
лення, вичерпання, виснаження;
скудота,убозство
Ослабить, ослаблять, ся — ослабити,
послабляти, ся, слабішати, слабшати ,
Ослабевать,, ослабіть, ослабнуть —слаб.іти,
слабішати, слабшати, ослабіти,
ослабнути, ослабти, (в здоровлю, в
силах) — охлянути, охлясти, охляти,
(про мороз) — пересістися t
Ослабленіе — ослаблення, попуск, пільга
Ославлять, ославить — ославляти, ославити
Ослёнокъ — осля, осленя, -тко
Ослизнуть — ослизнути, поснядіти
Ослица — ослиця
Ословъ — ослиний, ослячий, віслючий
Ослушаніе — неслухнянство, непослух
Ослушиваться, ослушаться — неслухатися,
непослухатися
Ослушливыи, ослушникъ — неслухняний,
неслух
Ослышка — недослух
Ослышаться — недочути
Ослепительность — сліпучість
Осліпительньїй — сліпучий
Осльиленіе — осліп, осліплення
Осліплять, осліпить, ся — осліпляти,
осліплювати, осліпити, засліпити
Осліпнуть — осліпнути, посліпнути
Осльпью — сліпма, осліп
Ослякъ — ослюк
Ослятникъ — осляр
Осмаливать, осмолить — обсмолювати,
висмолювати, обсмолити, висмолити
Осматривать, осмотрьть, ся— 1) оглядати,
ся, обдивлятися, оглянути,
оглядітися, ся, обдивитися, озиратися,
озирнутися; 2) недобачати, недобачити,
нероздивйтися
Осматриваніе — оглядання, оглядини
Осмериковый — вісьмериковий
Осмерня — вісьмерйк
Осьмидесятый — вісімдесятий
Осмина — вісьмйна
Осмнадцатый — вісімнадцятий
Осмотрительность — обачність, оглядність,
обережність
Осмотрительный — обачний, оглядний,
обережний
Осмотръ — огляд, оглядини
Осмотрщикъ — оглядач
Осмуха — вісьмуха, вісьмушка
Осмыкивать, осмыкать, ся — обсмикувати,
обсмикати, ся, обсмикати
Осмысленный — розумний, обмислений,
обдуманий ,
Осміивать, осміять — обс(ь)міювати, ви-
с(ь)міювати, обс(ь)міяти, вйс(ь)мія-
ти
Осміиватель, ница — вис(ь)мійник, ви-
с(ь)мійниця t
Осміливать, осмілить, ся — обс(ь)мілюва-
ти, ся, нас(ь)мідюватися,
відважуватися, нас(ь)мілитися, обс(ь)міли-
тися, нас(ь)міти, пос(ь)міти g
Осміяніе— пос(ь)міх, глум, вис(ь)міювання
Оснастить — оснастити, поснастйти
Оснастщикъ — оснач
Основа — основа, підстава, підвалина,
засада; (грам.) — пень, основа; тло,
ґрунт
Основаніе— 1) основа, фундамент, ґрунт,
(печі, млина) — під, (муру) —
підмурок, (дерев'яна в будові) —
підвалина, підруби; 2) основа, підстава,
засновина, рація; (хем.) — засада;
початки, перші засади; 3) підпора,
підвалина. — До основанія—до краю,
до нога, до пня, до шенту.—Первое
основаніе —первооснова, первопідстава. —
На какомъ основаній — на якій
підставі? — Вы имьете основаніе такъ
говорить — ви маєте рацію так говорити
Основатель, ница — основатель, ка,
закладчик, ця, фундатор, ка
Основательность — основність, докладність
Основательный, но — основний, но,
докладний, но; статечний, но,
розсудливий, во
Основывать, основать, ся — основувати, ся,
засновувати, закладати, ся,
уґрунтовувати, засаждатися, оснувати,
заснувати, закласти, ся,
уґрунтувати
Основной — основний,ґрунтовний
Особа — особа, персона,
(іронично)—велике цабе
Особенно — 1) окремо, окроме, одрубно,
нарізно, осібно; 2) особливо, надто,
найпаче, найбільш
Особенность — особливість, 9кремість
Особенный — рсоблйвиц, осібний,
окремий, опрічний, окрімний
Особнякомъ—окремо, осібно, (од людей) —
осторонь, одлюднр, (від иньшої
будови) — на одшибі, на белебні
Особнякъ — окрема садиба, окремий
будинок
Особо — д. Особенно
Особый — д. Особенный
Осовываться — рсуватися.
Осовіть — осовіти, посовіти
Осока, рос. Carex L. — осока, тйрса, куга
Осокорина — сокорина
Осокорь, рос. Populus nigra L.—осокір, соко-
pa, сокорина, ясокір. — Осокорь
душистая, P. balsamifera L. — золота верба
Осоловіть — посоловіти
Осотъ, рос. 1) Cirsium arvense Scop. — жер-
бій, наголоватки; 2) Sonchus arven-
sis L. — осёт, гірчак, молочай
Осохнуть, осыхатц— обсохнути, рбсихати
Оспа, Y ariolae — віспа, (здр.) — віспка, віс-
почка
Оспаривать, оспорить — заперечати,
заперечити (що), сперечатися,
змагатися (з ким)
Оспенный — вісп'янйй, вісповйй

Оспина
259
Остропёстръ
Оспина — віспина, віспинка, ряботиння
Оспопрививатель — віспарь, щепій, ще-
пільник, віспощепник
Оспопрививательный — віспощепільний,
віспошепний
Осрамить, осрамлять, ся — осоромити, ся,
сорому завдати, набратися
Осрамленіе — осоромлення, сором
Оставаться, остаться — зоставатися,
лишатися, зостатися, лишитися. — Онь вь
долгу не останется — він сього не
подарує, віддячить.—Счастливо
оставаться — бувайте здорові
Оставить, оставлять — зоставити, лишити,
облишити, залишити, зоставляти,
лишати, кидати, покидати. —
Оставить безь вниманія, безь попеченія,
вь пренебреженіи — занехаяти,
занедбати, залишити без^ваги. —
Оставить безь посльдствіи — залишити
без наслідків.—Оставить
службу—кинути службу. — Оставить мірь
—кинути с(ь)віт. — Оставьте его—не руште,
не займайте, киньте, покиньте
його! — Оставьте меня вь покоь —
дайте мені спокій
Оставленіе — покидання, залишення,
відпуст, відпущення (гріхів)
Остальной—решта (чого).—Остальныя
деньги — решта грошей. — Это возьми, а
остальное брось — це візьми, а
решту кинь
Останавливать, остановить, ся — зупиняти,
спиняти, перепиняти, зупинити,
спинити, (заступаючи дорогу) —
переймати, переняти, (гам) — гамувати,
угамувати, (течію) — тамувати. — Не
останавливаясь — не зупиняючись. —
Остановиться лагеремъ, обозомъ —
отаборитись, кошем, табором стати,
отокуватись. — О. на дорогі, на
квартирі — становйтиться, ставати,
зупинятися. — Остановиться со стадомъ
— отирлуватися, отйрлитися
Остановка — зупинка, припйнка, загайка,
перестанок
Останокь — останок, решта; нащадок;
останки (тлінні), тіло вмерлого
Остарокь — підстаркуватий
Остарьть — підстарітися, підтоптатися
Остатокь — останок, остача, решта, лйщка,
лишок.—Остатки—останки, послідки,
лишки, лишки, (на дні) — одёнки,
(від витопленого сала) —
вишкварки, шкварки, (від топлення) —
витопки, (від варева) — вйкіпки, (після
віяння) — одвійки, послід, (після
просівання через сито) — межйсітка,
(після переточки) — одточини, (після
іди) — недоїдки, (після корму
худоби) — переїди, з'їди, (після пиття) —
недопитки, (після горіння) —
недогарок, (після бою) — недобиток,
недобитки, (од хліо.а) — окрушки, (в
лембику) — недогін, (від раків) — ра-
ковйння, (тютюну) — потерть, поте-
руха, (в люльці) — чвир, (останки в
діжі) — вйгрібки, вискрібки, поскріб-
ки. —До остатка—до останку, до
решти, до цури і д. Вконець
Остаточный — зайвий, залйшній
Остёгивать, остегать — хльостати,
вихльостати
Остепенить, ся, остепеняться
—устаткувати, ся, статкувати, статніти,
шануватися t
Остервеньніе — оз(ь)вірення, лютування
Остервенитьс,я — оз(ь)віритися, оскаженіти,
осатаніти, розстёрвитися
Остервеньлый — оз(ь)вірений
Остерегать, остеречь — остерігати,
перестерігати, остерегти, перестерегти
Остерегаться, остеречься — стерегтися,
остерігатися, (п)остерегтйся
Остистый — остюватий, остистий
Остіе — голка, шпичка (на рослинах),
остяки, остюки
Остовь — кістяк, снасть t
Остолбеньть — остовпіти, остовпеніти,
отетеріти, правцем стати
Остолбенелый — остоврілий
Остолбеньніе — остовпіння
Остолопина, остолопъ — бовдур, дурбйло
Осторожность — обережність, бачність,
осторога
Осторожный, но — обережний, но,
бережений, сторожкий, сторожко
Острагивать, острогать — обстругувати,
обстругати
Острастка—острашка, пострах, пристрашка
Остращать — пристрашити
Остреніе — гостріння, гострення
Острее — вістря, гостре, шпиль, шпиньок,
шпичка, (голки) — жало, жильце,
І ножа) — лезо, гострій, гостриця (д.
Іезвіе), (списа) — клюга, (палиці) —
наконечник
Остригать, остричь, ся — обстригати,
обстригти, ся
Острильщикь — точільник
Острить — гострити, (на точилі) — точити,
(на бруску) — брусйти, (косу) —
клепати, (мантачкою) — мантачити. —
Острить зубы — ласитися. — Острить
надь кьмь — прикладати
Острица, рос. Asperugo procumbens L.—острй-
ця, липчиця, мокрець, реп'яшки
Остро — гостро
Островерхій — гостроверхий
Островитянинъ, островитянка —
остров'янин, остров'янка
Островь — острів, вйспа (пливучий) — плав
Острога — ості, бодець, сандоль
Остроголовый — спичастий, шпичастий
Острогубцы — братки
Остроденный — гостродённий
Острожникь — каторжний, арештант
Остроконечіе — шпиль
Остроглазый — бистроокий, гостроокий
Острогь — острог; тюрма, в'язниця вежа
Остроконечный — гостроверхий, кінчастий,
шпичастий, стрімкий, стрімчастий,
(тільки про гори) — шпилястий
Остроносый — гостроносий
Остропёстръ, остро-пестро, рос. Silybum mari-
anum Gartn. — ростопша, росторопша
17*

Остропиливать
260
Отваживаться
Остропиливать — ставити крокви
Острость — гострість, гостриня
Острота — 1) гострість; 2) доречність,
прикладка, дотеп, дотепне слівце
Остроугольный — гострокутний
Остроумничать — прикладки прикладати
Остроуміе — дотеп, дотепність
Остроумный — дотепний, доречний
Острупьть — острупіти, заструпйтись,
Острый — гострий, гостренький, гострі(е)-
сі(е)нькии, (порівн.) — гостріший
Острьть — гостріти, гострішати
Остудить, остужать — вистудити,
вихолодити, остудити, вистуджувати,
вихолоджувати, остуджувати
Оступаться, оступиться — спотикатись,
спотикнутись, спіткнутись
Остывать, остынуть, остыть — вистигати,
простигати, холонути, вистигнути,
вистигти, стигнути, охолонути,
прохолонути, вихолонути. — Остылый,
остьівшій — вистиглий, простиглий
Ость — 1) Arista — ость, остюк, остяк, вус;
2) (анат.) Spina — хребет
Осудитель — осудник
Осуждать, осудить — 1) засужу вати,
засудити, присудити; 2) осуждати,
судити, пересужувати, судачити, гудити,
осудити. — Осуждающей—пересудли-
вий, осудливий
Осужденіе — осуда, офсуда t
Осунуться— 1) змарніти, помарніти, під'-
упасти; 2) обсунутися
Осушать, осушить, ся— 1) обсушувати,
висушувати; 2) вихиляти; 5) обсихати,
обсохнути, обсушити, ся
Осушка — сушка, сушення, осушення,
висушування, вйсушення
Осуществлять, осуществить —
справджувати, справдити, ся, здійснювати,
здійснити, ся г
Осуществленіе — здійснення
Осчастливить — ущасливити, зробити
щасливим
Осыпать, осыпать, ся— 1) обсипати,
посипати, обсипати, посипати, ся; 2)
висипати, висипати, обкидати, обпрй-
щити; 3) обвалюватися,
завалюватися,, обвалитися, завалитися;
4) вистріпуватися, вистріпатися (про
тканину)
Осыпка — обсипання ,
Ось — вісь, (р. осі), (штаба під віссю) — піді-
сок, (частина осі в колесі) — макогін
Осьдать, осьсть — обідати, сідати,
надсідати, осісти, сісти, надсісти
Осьданіе — опадання, западання, осідання
Осьдлать, осьдлывать — осідлати, окуль-
бачити, сідлати, кульбачити
Осьдлость — осілість, оселість, оселя,
житло ,
Осьдлый, ло — осілий, ло , ,
Осьменить, осьменять, ся — засіяти,
обсіяти, засівати, обсівати, ся
Осьнеіпе — отшення, осінення, благосло-
В1ННЯ
Осінить, осінять, ся— 1) отінити, отіняти,
осінити, осіняти, ся; 2)
благословити, благословляти t
Осьривать, осьрить — сірчити, посірчити
Осічка — обмах
Осязаніе — дотикання, дотик, мацання,
обмацування
Осязаемость — дотикальність
Осязательно — дотикально, дошкульно
Осязательный—дотикальний, дошкульний
Осязать — дотикатися (чого),
обмацувати, мацати (що)
Отабориться — отаборитись, табором,
кошем стати
Отанивать, отонить, ся — тонйти, тончйти,
потонйти, потончйти, ся
Отапливать, отопить, ся — опалювати,
опалити, ся
Отаптывать, отоптать, ся — обтоптувати,
обтоптати, ся
Отачивать, оточить, ся — д. Обтачивать
Отбавка — надбирання, відбавка
Отбавить, отбавлять, ся — відбавити,
відбавляти, ся
Отбарабанить — відбарабанити,
відтарабанити
Отбесідовать — перебалакати, перебесі-
дувати
Отбивать, отбить, ся—од(від)бивати, одбйти,
ся; од(від)бороняти, одборонйти, ся
Отбивной — відбивний
Отирать, отобрать — 1) од(від)бирати,
від(од)ібрати; 2) вибирати, од(від)-
кладати, вибрати, відкласти
Отбираніе — відбирання
Отбитіе — відпір, (р. відпору); відборона,
відбиття
Отблаговестить — переблаговістити
Отблагодарить — од(вщ)дячити t
Отблескъ — відблиск, вщс(ь)віт, відлиск
Отбой — одсіч, (од)відбійДод)відступ
Отбольть — виболіти, переболіти,
переслабувати
Отборанивать — відскорожувати
Отборка — від^иранця, вибирання
Отборъ — відбір, добір
Отборный—добірний, вибірний, виборний
Отбояриваться, отбояриться — одкручува-
тися, викручуватися, одкрутйтися,
одвертітися
Отбражничать — відгуляти, відбалювати
Отбрасывать, отбросить — П од(від)кидати,
одкинути; 2) од(від)бивати, од(від)-
с(ь)вічувати, одбйти, ся
Отбросать — поод(від)кидати
Отбросокъ — покйдька,.покидь, непотріб,
Отбурлить — перекипіти, перебурхати,
переклекотіти
Отбьіваніе — перебушувати,
перешумувати
Отбьіваніе — од(від)бування, одбуток
Отбывать, отбыть— 1) од(від)бувати,
одбути; 2) од(від)"їздити, од(від)'їхати
Отбьітіе — від їзд, відбуття, відхід
Отбьгать — од(від)бігати, одбігти
Отвага — од(від)вага
Отвадить, отваживать, ся — од(від)надити,
од(від)учйти, однажувати, ся і т. д.
Отвадка — віднада
Отваживаться, отважиться — важитися,

Отважность
261
Отвьчать
од(від)важуватися, зважуватися, од-
важитися, зважитися, піти на
відважне
Отважность — од(від)вага
Отважный, но — од(від)важний, відважли-
вий
Отваливать, отвалить, ся— 1) од(від)вал ю-
ти, одвалйти, ся; 2) од(від)чалюва-
ти, од(від)пйхуватися (від берега),
одчалити, одпихн^тися
Отвалъ— 1) од(від)вал; 2) од(від)чалюван-
ня, відчал; 3) полйчка (у плузі)
Отвалять— 1) вивалити (поветь, сукно),
викачати (тісто); 2) одлупйти, одчу-
храти, обчистити
Отваривать, отварить, ся — од(від)варюва-
ти, виварювати, відварити, ся
Отварка — вйвар, вйварка
Отварной — од(від)варнйй, виварний
Отваръ — од(від)вар, юшка, щерба (од
риби), цід (од висівок)
Отвергать, отвергнуть, ся — од(від)кидати,
од(від)вертати, ся, одкинути,
одвернути, од(від)цуратися
Отведете— 1) відпровадження, відводжен-
ня; 2) призначення
Отвезеніе — відвезення г
Отвердьлость — ствердлість, затверділість
Отвердевать, отвердіть — тверднути,
твердішати, затверднути, стверднути
Отвердьлый — затверділий
Отверженець, отверженникь, -ца —
заклятий, проклятий, -та
Отверженіе — відкйнення, відцурання,
зречення
Отверзать — відкривати
Отверстіе — 6тв:ір, відтулина, роствір, рос-
тулина, ,дірка, щілина, (в уликуі —
очко, вічко, (в муз. струменті) —
голосник
Отвёртка — викрутка, долотце
Отвертьіваніе — одкручування, од(від)вер-
тання
Отвёртывать, отвертьть, отвернуть, ся —
1) од(від)кручувати, о^(від)вірчува-
ти, одкрутйти, одвертіти,
одвернути, ся; 1) од(від)вертати, ся,
одвернути, ся
Отвёртываться, отвертьться — од(від)кру-
чуватися, одкрутйтися
Отвивать, отвить, ся — одвивати, одвйти, ся
Отвиливать, отвилять, отвильнуть, ся—від-
кручуватися, однйкувати,
відкрутитися, однйкнути,ся, ухильнутися
Отвинчивать, отвинтить, ся — од(від)шру-
бовувати, од(від)кручувати, одшру-
бувати, одкрутйти, ся
Отвисать, -снуть — обвисати, обвиснути
Отвислый — обвислий
Отвлекать, отвлечь, ся — 1) од(від)тягати,
од(від)волікати, одтягтй, одволіктй;
2) од(від)вертати, одвернути.—Отвле-
кательный—одворотнии.—Оівлекаться
оть занятій — відриватися від роботи
Отвлеченіе— 1) од(від)тягання, од(від)вер-
тання; 2) уявлення, абстракція
Отвлеченность — уявність, абстрактність
Отвлечённый — 1) одтягнений, одволоче-
ний; 2) уявний, умозірний, абстрак-
щйний, абстрактний, відлучний
Отвнь — зверху, з окола
Отводить, отвести — од(від)водити,
одвести, (кого силою) — одпровадити
Отводка — відведення
Отводный — 1) одводнйй; 2) од(від)ведений,
призначений
Отводокь — рд(від)водок, од(від)росток;
різка, різочка; щепа
Отводь — 1) відвід (р. відводу). —Дьлать от-
водь глазь — ману пускати; 2)
крила (у санок)
Отвоевать — од(від)воювати
Отвозить, отвезти — од(від)возити, одвезти
Отвозь — од(від)віз
Отволочка — відволікання
Отвораживать, отворожнть— І) од(від)во-
рбжувати, -жити; од(від)чаровува-
ти, -рувати; 2) ставити на сир, гріти
на сир
Отворачивать, отворотить, ся — 1) од(від)-
вертати, одвернути, ся; 2) од(від)-
гортати, одгинати, одгорнути,
одітну ти, ся
Отворять, отворить, ся — од(від)чиняти,
одчинити, ся
Отворотный — 1) од(від)вор6тний; 2) од(від)-
кладнйй, виложистий. — Отворотные
рукава — вильоти
Отвороть — 1) од(від)ворот; 2) (в одежі) —
од(від)клад, вилога
Отвратительный — гидкий, гидотний,
огидний, гйдостний, осоружний
Отвращать, отвратить, ся — одвертати,
одвернути, ся
Отвращеніе— 1) одвертання, од(від)ворот;
2) огида, огидь, гидотність; нехіть,
знеохочення
Отвыкать, отвыкнуть — одвикати, одвйк-
нути, од(від)надитись ( t
Отвьвать, отвьять, ся — одвіювати, одвія-
ти, ся
Отведывать, отвьдать — 1) куштувати,
смакувати, покуштувати,
посмакувати; 2) пробувати, спробувати,
попробувати
Отвьдьіваніе — куштування, пробування
Обвінчать — обвінчати, повінчати,
перевінчати, звінчати
Отвьсный, по — простопадний, сторчрвйй,
стрімкий, сторч, навсторч, стрімко
Отвьсокъ, отвьсъ — оливнйця, ґрунтвага,
строма г
Отвьтный — відповідний, відмовний
Отвьтственность — (од)відповідальність,
одвічальність
Ответственный — (од)відповідальний, од-
вічальний
ОтвЬтствова-гь— 1) відповідати; 2) одвіча-
ти, одвітувати г
ОтвЄтчик>, ца — 1) запізваний, на; 2) од-
повідн^ік, ця t t .
Отвьтъ — вщповідь, одвіт, відвіт, (тільки
на словах) — од(від)каз, (на письмі)
— 6д(від)пис. — Въ отвьтъ — на
одповідь
Отвьчать, отвьтить — од(від)повідати, од-

Отвьшивать
262
Отдуть
повісти, (на словах) — од(від)казу-
вати, одказати, (на письмі) — од-
(від)пйсувати, одписати
Отвьшивать, отвьсить, ся — од(від)важува-
ти, одважити. — Отвьсить поклонъ—
уклонитися низенько. — Отвьсить
* ударъ — вдарити сильно, гепнути,
бухнути, стусана дати
Отвязывать, отвязать, ся — 1) од(від)в'я-
зувати, одв'язати, од'язати, ся; 2) од-
(від)чіплюватися, одчепитися, од-
(від)караскатися;
Отговьть, ся — відговіти, ся
Отгадка — од(від)гадка розгадка
Отгадчикъ, ца — од(від)гадчик, ця,
угадчик, ця, угадько
Отгадьіваніе — од(від)гадування, в(у)гаду-
вання
Отгадывать, отгадать — од(від)гадувати,
вгадувати, одгадати і т. д.
Отгибать, отогнуть, ся — од(від)гинати,
оді(віді)гнути, ся
Отгибка — од(від)гинаІння
Отглагольный — дієслівний
Отгладить — погладити, попрасувати
Отгнивать, отгнить — од(від)гнивати, од-
гнйти, поодгнивати
Отгнусить — прогугнявити, перегугнявити
Отговариваніе — відмовляння
Отговаривать, отговорить, ся— 1) од(від)-
мовляти, одговорювати, одражува-
ти, одмовити, одговорйти, одради-
ти; 2) од(від)магатися, од(від)брі-
хуватися, одмогтйся, одбрехатися
Отговорка — (од)вцмова, од(від)мовка, вй-
мовка, відговір, ка, відпірка
Отголосокъ — од(від)голос, 6д(від)гомін,
6д(від)лясок, відляск, 6д(від)гук,
луна ,
Отгонка, отгонь — відгін
Отгонять, отогнать — 1) од(від)ганяти, од-
гонити, одігнати; 2) од(від)бивати,
од(від)ганяти, одбйти, одігнати
Отгораживать, отгородить, ся — од(від)го-
рожувати. одгородйти: ся
Отгорать, отгорьть— 1) од(від)горяти, од-
горіти; 2) перегоряти, вигоряти,
перегоріти, вигоріти
Отгоревать — відсумувати, пересумувати,
перетужити
Отграничивать, отграничить — д.
Отмежевывать
Отгребать, отгрести —од(від)громажувати,
од(вщ)гортати, одгромадити, одгор-
нути , t
Отгремьть — перегреміти, од(від)греміти,
перегуркотіти
Отгрызать, отгрызть — од(від)гризати,
од(від)'їдати, одгрйзти, од їсти
Отгуливать, отгулять, ся — од(від)гулюва-
ти, одгуляти, ся
Отдавать, отдать, ся — 1) од(від)давати,
оддати, ся. — Отдавать обратно —
вертати, вернути; 2) од(від)бивати,
відбити (про рушницю), затрудити
(в що). — Отдай причаль — відчалюй!
3) розлягатися, ростинатися,
лунати, розітнутися, залунати; 4) од-
(від)ганяти, од(від)гонити (про дух,
смак); 5) легшати, полегшати, од-
лйгнути, ущухнути (про мороз,
хворобу). — Отдаю на вашу волю, на
выооръ, на усмотрьніе — спускаюсь
на вашу волю, здаюся на вас, на
вашу ласку. — Отдавать паруса
—^поспускати вітрила^ — Отдагь повельніе,
приказъ — звеліти, видати наказ,
загадати, наказати. — Отдать на откупъ
— пустити в посесїю, в оренду. —
Отдать подъ закладъ — дати в
заставу, заставити. — Отдать долгъ
природі — заплатити довг природі. —
Пушечные выстрьлы далеко
отдавались — гарматні постріли далёко
розлягались
Отдавливать, отдавить—од(від)тйскувати,
од(від)тиснути. — Ему никто ноги не
отдавить — йому ніхто на хвіст не
наступить
Отдаивать, отдоить — видоювати, видоїти
Отдаленіе — 1) од(від)далення; 2) далина,
далечини, далечінь, далеч, одлёг-
лість
Отдалённость — віддаленість, далекість
Отдалённый, но — 1) од(від)далений; 2)
далекий, (дуже) — далеченний, одлёг-
лий
Отдалять, отдалить, ся— 1) од(від)даляти,
оддалйти, ся, даліти; 2) од(від)сто-
роняти, од(від)лучати, одсторонй-
ти, одлучйти, ся; 3) ухилятися,
цуратися
Отданіе — од(від)дання
Отдаривать, отдарить, ся — од(від)дарову-
вати, оддарувати, ся
Отдатчикъ — од(від)датчик
Отдача — од(від)дання, віддача
Отдвижной — відсувний, висувний
Отдежуривать, отдежурить — відбувати,
відбути чергу
Отдёргивать, отдёрнуть, ся — од(від)смйку-
вати, одсмикнути, ся
Отдирать, отодрать, ся — од(від)дирати,
оді(віді)драти, од(від)дерти, ся,
(кору, шкуру) — облуплювати,
облупити, (гилку) — од(від)чухрати,
од(від)чахнути. — Отдирать (про
танці) — затинати, витинати. — Отодрать
кого (різками, батогом, то-що) —
од(від)чухрати, од(від)шмагати,
випарити, вишпарити, (за волосся) —
вискубти, одскубти, вичубити
Отдневать — переднювати
Отдохновеніе — од(від)почйнок, відпочй-
вок, спочйн(в)ок, (на малу годину) —
перепочйн(в)ок, (од)відпочивання
Отдубасить — од(від)дубасити, одлупцю-
вати
Отдувать, отдуть, ся — 1) од(від)дувати,
од(від)дмухувати, оддути, оддму-
хати, оддмухнути, ся; 2) дух
переводити, од(від)дйхуватися, од(від)-
сапуватися, перевести дух, оддй-
хатися, одсапатися
Отдуть — 1) д. Отдувать; 2) одлупйти, од-
лупцювати, од(від)шмагати, од(від)-

Отдушина
263
Откармливаніе
чухрати, оддубасити, од(від)бато-
жити, випарити, вишпарити
Отдушина — продуха, продухвина
Отдушникь — душник
Отдыхать, отдохнуть — од(від)почивати,
спочивати, од(від)почйти, спочити,
спочинути, (трохи) — перепочивати,
перепочити
Отдыхъ—д. Отдохновеніе. — Безъ отдыха—
не спочиваючи, без віддиху
Отдышка — 6д(від)дих
Отдышаться — од(від)дйхатися, од(від)са-
патися t
Отдьленіе— 1) (од)відділ, виділ,
відділення, виділення, од(від)різнення, од-
(від)лучення
Отдьлка — д. Обдьлка
Отдьль — відділ
Отдьльїваїїіе—оброблення, оброблювання
Отделывать, отдьлать, ся — П обробляти,
обробити, (оздоблюючи) —
оздобляти, оздобити, вицяцькувати; 2) ся —
викачуватися відкараскуватися
Отдьльныи, но—окремий, мо. окромий, ме,
осо(і)бний, но, од(від)рубний, но,
нарізно ,
Отдьльность — окремість, осібність,
відрубність
Отдьлять, отдьлить, ся — од(від)діляти, од-
(від)різняти, одділйти, одрізнйти,
від'окремити, від'окромити, ся
Отекать, отечь — І) топитись, опливати,
слезйти, отопитись, опливти; 2)
пухнути, набрякати, напухнути,
набрякнути
Отеклость, отёкъ — набряклість, пухлина
Отёклый — опухлий, набряклий
Отеляться, -литься — телитися, втелйтися
Отеребливать, отеребить —обтерёблювати,
-бити {
Отёсывать, отесать — обтісувати, обтесати
Отець — отець, батько, (здр.) — батенько,
батечко, тато, (здр.) — татко, татусь,
татусьо, татусик, татуньо, таточко,
татунечко, татусенько, тат^сечко; (на
Буковині) — нёньо, нёнько. — Быть
отцом, за отца — батькувати, тату-
вати. — Крёстный отецъ — хрещений
батько.—Посажёный отець—весільний
або головатий батько. — Быть поса-
жёнымъ — батькувати, за батька
бути; 2) пан-отёць, батюшка
Отечески — по-батьківськи, по-отецьки
Отеческій — отецький, отцёвий, батьків,
батьківський, татів, татівський
Отечественный — отчйнний, отчйзний
Отечество — отчйна, отчизна, батьківщина,
вітчйна
Отживать, отжить— 1) од(від)живати, од-
жйти; 2) од(від)бувати, -ути,
вибувати, вибути, од(від)служувати,
-жити t
Отжидьть — порідчати
Отжигать — од(від)палювати
Отжимать, отжать— 1) віджимати, відіжма-
ти, викручувати, викрутити
(білизну), віддушувати, -шити, од(від)-
ціжувати, одцідйти; 2) од(від)тй-
скувати, одтиснути
Отжинать, отжать — обжинатися, обжатися
Отжинь — обжин, обжинки
Отжирьлый — відгодований, відпасений,
гладкий
Отжирьть — відгодуватися, відпастися
Отзавтракать — поснідати
Отзвонить —; віддзврнйти, передзвонити
Отзвукь — відгук, відгомін, відзвук
Отзвучать — відгучати,х відгомоніти,
передзвеніти, перегудіти
Отзнабливать, отзнобить — од(від)морожу-
(зю)вати, відморозити
Отзолачивать, отзолотить — визолочувати,
визолотити
Отзывать, отозвать, ся — 1) од(від)зивати,
од(від)кликати, оді(віді)звати, од-
клйкати; 2) озиватися, обзиватися,
од(від)кликатися; од(від)гукувати-
ся, озватися, обізватися, одклик-
нутися, одгукнутися,
зголошуватися
Отзывный — відкличний, роскотистий (про
голос)
Отзывчивый— 1) од(від)голосний, відгуч-
ний, відгукливий; 2) добрий,
добросердий, доброго серця, спочут-
нйй,спочуйливий
Отзывъ — 1) 6д(від)зив, 6д(від)клик; 2) 6д-
(від)повідь, відпис; j) зголошення;
4) відозва
Отзябать, отзябнуть — од(від)мерзати,
відмерзнути, відмерзти
Отзяблый — відмерзлий
Отирать, отереть, ся — обтирати, в(у)тира-
ти, обтерти, в(у)терти, ся
Отказь— 1) (од)відмова, відказ, відречення.
—Получить отказь—облизня піймати,
(в сватанні) — гарбуза з'їсти; 2)
Отказь отъ чего — зречення (чого);
3) відправа (зі служби), увільнення
Отказный — відмовний
Отказывать, отказать, ся — 1) од(від)мов-
ляти, одмовити, відказувати,
відказати; 2) од(від)пйсувати, одпи-
сати, легувати; 3) од(від)мовлятися,
одмагатися, од(від)ступатися,
зрікатися, цуратися, одмовитися, од-
могтйся, одступйтися. зректися,
од(від)цуратися, од(від)каснутися,
од(від)сахнутися
Откаливать, откалить—од(від)гартовувати,
відгартувати
Откалывать, отколоть— 1) од(від)колюва-
ти, одколоти, одщепйти, ся; 2) од-
(від)шпйлювати, одшпилйти, ся
Откапывать, откопать — од(від)копувати,
одкопати; викопувати, викопати
Огкапьіваніе — відкопування
Откараулить — відбути варту
Откармливать, откормить, ся — од(від)-
годовуватй, ся, розгодовувати, од-
годувати, розгодувати, виготувати,
(худобу) — од(відшасати, ся, тучити,
од(від)пасти, ся.—Откормленный—від-
годований, гладкий, (про худобу) —
пасений,ситий
Откармливаніе — відгодовування

Откатывать
264
Откупоривать
Откатывать, откатать — качати,
перекачати (рублем і качалкою), перемаглю-
вати (на маґлі)
Откатывать, откатить, ся — од(від)кочу-
вати, одкотйти, ся
Откачивать откачать, ся— 1) викачувати,
* викачати, ся (воду); 2) од(від)качу-
вати, одкачатй, ся
Откачиваться, откачнуться — од(від)хйту-
ватися, одхитнутися, од(вщ)сахну-
тися
Откашивать, откосить, ся — викосювати,
обкосювати, викосити, покосити,
обкосити, ся
Откашливать, откашлять, ся — од(від)каш-
лювати, викашлювати одкашляти,
викашляти, ся
Откидной—відкидний. — Откидные рукава
— вильоти
Откидывать, откидать, откинуть, ся —
од(від)кидати, одкйдати,
одкинути, ся
Откипать, откипьть — перекипати,
перекипіти t
Откипьлый — перекипілий
Откладной — закотйстий
Откладъ — од(від)клад, закот
Откладывать, откласть, отложить, ся —
1) од(від)кладати, одкласти, ся; 2) од-
(від)прягати, випрягати, роспря-
гати, одорягтй, вйпрягги, роспрягтй
Откланиваться, откланяться —
відкланюватися, відкланятися; прощатися,
попрощатися
Отклёвывать, отклевать — од(від)кльову-
вати, од(від)дзьобувати, одклювати,
оддзьобати
Отклеивать, отклеить, ся— 1) од(від)клею-
вати, ся, одлипати, одклеїти, ся од-
лйпти; 2) поклеїти, переклеїти
Отклейка — відклеїння, клешня.
Откликаться, откликнуться — од(від)кли-
катися, од(від)гукуватися,
обзиватися, одклйкнутися, одгукнутися
обізватися , t
Откликъ, откличка — 6д(від)клик, відгук
Отклоненіе — відхиляння, ухиляння; від-
хйл, відхилення
Отклонять, отклонить, ся — 1) од(від)хиля-
ти, одвертати, одхилйти,
одвернути; 2) од(від)хилятися, ухилятися,
одхилйтися, ухилитися,
ухильнутися
Отковать — покувати, перекувати
Отковыривать, отковырять, отковырнуть, ся
— од(від)колупувати, одлуплювати,
одколупати, одколупнути, одлупйти,
(трохи) — вколупати, вколупнути,
(трохи зверху) — надколупати, над-
колупнути
Откозыривать, откозырять—од(від)козйрю-
вати, викозйрювати, одкозиряти,
вйкозиряти
Отколачивать, отколотить, ся — 1) од(від)би-
вати, одбйти; 2) бити, лупити,
лупцювати, одлупйти, одлупцювати,
стусанів надавати, одчухрати
Отколдовывать, отколдовать—од(від)чаро-
вувати, одчарувати, одворожйти
Отколоколить — од(від)дзвонйти
Отколокъ —;уламок
Отколь — звідки
Откомандировать — відрядити, вирядити,
виправити
Отконопатить — од(від)паклювати
Откопаніе — відкопання.
Откормка — годівля, відпасання
Откосный — укісний, скісний t
Откосъ, откосокъ — укіс (гори), косогір,
убіч
Откочёвывать, откочевать —
перекочовувати, перекочувати
Откочёвка — перекочування
Откраивать, откроить — од(від)краювати,
одкраяти, вкраяти
Открасить — покрасити, помалювати
Открещиваться — од(від)хрещуватися
Откровеніе — відкриття, вияв, виявлення
Откровенность — відвертість, відкритість
Откровенный, но — відвертий, відкритий, то
Откручивать, открутить, ся — од(від)кручу-
вати, одкрутйти, ся
Открыватель — відкривач, од(від)крйтель
Открывать, открыть, ся — 1) од(від)кри-
вати; одкрити, ся, (що загорнуте) —
од(від)гортати, розгортати, одгор-
нути, розгорнути, ся, (що зачинене)
— од(від)чиняти, одчинити, ся. —
Открыть глаза — од(від)плющити, poq-
плющити очі.—Открыть грудь—розхрі-
статися. — Открыть
стьну—розмурувати (кам'яну), розібрати (дерев'яну);
2) знаходити, назнавати, виявляти,
знайти, назнати, виявити, ся. —
Открыть тайну — виявити тайну. —
Открыть сообщника — виказати
(товариша). —Открывается случай—випадає
оказія; 3) починати, зачинати,
почати, зачати, роспочати2 ся. —
Открыть кампанію, сражеше — роспо-
чати війну, баталію. — Открыть книгу
—розгорнути книжку.—Открыть
лавку, книжный магазинь — заложйти
крамницю, книгарню. — О. пальбу—
почати стріляти. — Открылась
лихорадка — показалась пропасниця
Открьітіе — од(від)криття, винайдіння,
винахід
Открыто — явно, просто, не криючись, не
ховаючись
Открытый— 1) од(від)крйтий, од(від)чйне-
ний, відвертий; 2) чистий (про
поле), вільний (про повітря). — О. врагь
— явний ворог t t
Откуда,,откудова;— відки, відкіль, відкіля,
звідки, звідкіль, звідкіля. —,Откуда-то
— відкись, відкілясь, відкільсь
Откупать, откупить, ся — 1) од(від)купати,
одкупйти, ся; 2) брати, взяти в по-
сесію, в оренду; 3) викупати,
викупити, ся
Откупать, ся — викупати, скупати, ся
Откупной — відкупний, орендований
Откупоривать, откупорить — од(від)тикати,
од(від)корковувати, відіткнути,
відкоркувати

Откупорка
265
Отмелистый
Откупорка — відкоркування,
відкорковування, відтикання
Откупщикъ — посесор, орендарь
Откупъ—відкуп, посесія, оренда. —Держать
на откупу — тримати в посесії,
орендувати
Откусывать, откусить, ся — од(від)кусю-
вати, од(від)гризати, відкусити,
відгризти, ся
Откуски — куски, недоїдки, недогризки,
окрушки
Откутывать, откутать — роскутувати, рос-
кутати
Откушать—поїсти, попити, покуштувати. —
Откушавши чай? пошли гулять —
напившись чаю, пішли гуляти
Отлагательство — од(від)клад, відволока
Отлагать, отложить, ся — од(від)кладати,
одкласти, ся; відволікати, відво-
ліктй, відтягати, відтягти
Отлагаться, отложиться— 1) од(від)діляти-
ся, од(від)різнятися, од(від)падати,
одділйтися, 9Дрізнйтися, одпасти;
2) осідати, осісти
Отламывать, отломать, отломить, ся — од-
(від)ломлювати, одломйти,
вломити, ся, (гильку) — од(від)^ахнути, ся
Отлегать, отлечь — 1) осідати, осісти; 2)
легшати, полегшати, одлйгнути
Отлёглый (хем.) — осілий на дні
Отлежалый — лёгкий, злёглий, злежалий
Отлеживать, отлежать — од(від)лежувати,
одлежати, перележати
Отлеживаться, отлежаться — од(від)лежу-
ватися, вилежуватися, одлежатися,
вилежатися
Отлежь — гуща, фус, фуси, осад
Отлетать, отлетьть — о д(від) літати, одле-
тіти, одлйнути
Отлетный — відлітаїрчий
Отлетьлый — відлетілий
Отлётъ — 6д(від)літ, виліт
Отливать, отлить, ся— 1) од(від)ливати, од-
(від)сипати, відлити, віділляти,
відсипати, ся; 2) виливати, вилити, ся;
3) мінятися, мінитися, переливатися
(про колір тканини)
Отливика — ринва
Отливка — од(від)ливання, од(від)лйв;
виливання, вилив
Отливной — 1) виливний; 2) литий,
вилитий (з металю)
Отливокъ — виливок (з чого)
Отливистый — мінливий, мінючий, селез-
нйстий (про колір)
Отливщикъ — ливарник
Отливъ— 1) д. Отливка; 2) (геогр.) (од)від-
плйв
Отлизывать, отлизать — од(від)лйзувати,
надлйзувати, одлизати, надлизати
Отличать, отличить, ся— 1) од(від)різняти,
розрізняти, роспізнавати,
відрізнити, ся, розрізнити, роспізнати;
2) од(від)значати, ся, визначати, ся,
виділяти, ся, видаватися, одзна-
чйти, визначити, виділити, ся,
видатися
Отличествовать—відзначатися, од(від)різ-
нятися t
Отличительный—відмінний, відрізняючий,
видатний, знаменний g
Отличіе — 1) (од)відміна, ріж(з)ниця;
2) (од)відзнака t ,
Отличный, но — 1) відмінний; но, різний,
но, инакше, йньше, йньшим
способом; 2) дуже гарний, дуже добрий,
дуже,гарно, дуже добре, чудовий, во,
роскішний,, но t t
Отличность — ріжність, ріжниця,
відмінність
Отлогій — спадистий, похилий, згористий
Отлогость — спадистість, похилість, зго-
ристість
Отлогь — д. Отлогость і Откось
Отложеніе — відпад, відкладання
Отложной — виложистий, од(від)кладнйй
Отломокь — відломок, уломок, вломок,
уламок, вйломок
Отломъ — відлом, злом
Отлудить — вилудити, побілити
Отлучать, отлучить, ся — (од)відлучати, од-
(від)рішати, одлучйти, відрішйти,
ся
Отлученіе — (од)відлука, відлучення
Отлучительный — відлучаючий
Отлучка — відлучка
Отлучный — (од)відлучний t
Отлыгаться, отрлгаться—од(від)бріхувати-
ся, вибріхуватися, одбрехатися,
вибрехатися. t
Отлыжка — вибріхування, відбрехи
Отлынивать, отлынять — ухилятися,
уникати, ухилитися, уникнути t
Отльзать, отльзть — од(від)лазити, од/пзти
Отльпливать, отліпить, ся — од(від)лшлю-
вати, одліпйти, ся
Отляпнуть — од(від)рубати, од(від)тяти
Отмазать — помазати, вимазати,
помастити, вимастити
Отмаливать, отмолить — од(від)молювати,
вимолювати, одмолйти, вимолити
Отмалчиваться, отмолчаться —
відмовчуватись, мовчки терпіти, відмовчати-
ся
Отмалывать, отмолоть — відмелювати, від-
молоти, перемолоти
Отманивать, отманить—од(від)манювати,
од(від)нажувати, од(від)ваблювати,
переманювати, одманйти, однади-
ти і т. д.
Отматывать, отмотать, ся—од(від)мотува-
ти, одмотати, ся
Отмахивать, отмахать, отмахнуть, ся— од-
(від)махувати, ся, одмахати, одмах-
нути, ся
Отмачивать, отмочить, ся — од(від)мочува-
ти, одмовити, ся
Отмашка — відмах
Отмежеваніе — помір (ґрунту),
відмежування
Отмашь — д. Наотмашь
Отмежёвывать, отмежевать, ся — од(від)-
межовувати, відмежувати, ся
Отмелистый — мілкий

Отмель
266
Отпадать
Отмель — мілина
Отмерзать, отмёрзнуть — од(від)мерзати,
одмёрзнути, розмерзати, розмёрз-
нути,ся
Отмерзлый — відмерзлий
Отместка — помета, віддяка
Отметать, отметнуть — од(від)кидати,
відкинути
Отминать, отмять — од(від)минати,
розминати, оді(віді)мняти, розімняти
Отмокать, отмокнуть — од(від)макати, од-
мокнути
Отмолачивать, отмолотить —
відмолочувати, відмолотйти
Отмолвить — од(від)мовити, одраяти,
розраяти
Отмолоть — обмолот
Отмораживать, отморозить, ся — од(від)мо-
розювати, одморозити, ся
Отмстителъ, ница — д. Мститель
Отмщать, отмстить, отомстить — мстйти, ся,
пімстйтися, відомстити, помстйти-
ся, од(від)дячити. — Отмстить съ
лихвою — оддячити сто з оком
Отмщеніе — помета, од(від)плата, заплата,
віддяка
Отмывать, отмыть, ся —од(від)мивати, од-
мйти, ся, (про праття білизни) —
одпирати, одіпрати, попрати
Отмыкать — почесати (льон). — Отмыкать
горе — перебідувати
Отмыкать, отомкнуть, ся — од(від)пирати,
од(від)микати, одпёрти, одімкну-
ти, ся
Отмылить, ся — одмйлити, ся
Отмычка — од(від)мйчка, вйтрих
Отмьна — \) знесення, скасування: 2) од-
(від)міна, ріж(з)ність, ріж(з)ниця. —
О. смертной казни — знесення кари
на горло, на смерть
Отмьнность — відмінність, ріжність;
вищість, виборність
Отмьнять, отмьнить, ся — касувати,
зносити, скасувати,знести, ся
Отмьнный, но — д. Отличный, но. —
Отмінно хорошо — дуже гарно
Отмеривать, отмерить — од(від)мірювати,
одміряти
Отмьръ — відмір f
Отмьта, отмьтка — помітка, замітка,
прикмета, знак, признака, відмітка,
нотатка
Отмьчать, отмьтить — зазначати,
відмічати, помічати, позначати, од
(відзначати, зазначити, відмітити,
помітити, позначити, відзначити
Отмякнуть — зм'якнути, розімнякнути
Отмяклый — зм'яклий
Отнашивать, относить — зношувати,
зносити
Отнесеніе — віднесення
Отнимать, отнять — од(від)німати, од(від)-
бирати, оді(віді)ймати, видирати,
одняти, відійняти, оді(віді)брати,
видерти. — Отнять дитя оть груди — од-
(від)лучйти, залучити дитину. —
Отнять право слова — позбавити
слова. — Отнять рьчь — умкнути мову
Относительно — відносно, що до (чого),
поглядно (на)
Относительный— 1) відносний, поглядний,
стосунковий; 2) умовний, но
Относительность — відносність, погляд-
ність, умовність
Относить, отнести, ся — 1) од(від)носити,
однести, ся; 2) од(від)носитися,
ставитися (до чого), стосуватися,
стосунки мати, дотикатися, тйчи-
тися, од(від)нестйся. — Относиться
хорошо — ставитись добре (до кого),
поводитись добре (з ким); 3)
удаватися, удатися (до кого)
Относъ — віднесення
Откочевать — переночувати
Отношеніе— 1) відносини, стосунок. — Вза-
имныя отношенія — взаємини; 2) лист;
3) відношення; 4) завідомлення. — Въ
этомъ отношеніи — з цього погляду
Отнынь — з сього часу, від сього часу,
відтепер
Отнекиваться, отнькаться — од(від)мовля-
тися, од(від)магатися, одмовитися,
одмогтйся
Отнюдь — ні в якім разі, ніже, аніже,
нічого
Отнятіе — відняття, віднімання, відру-
бання
Отобраніе — відібпання
Отобьдать — пообідати
Отовсюду — од'усюди, від'усюди, звід'у-
сіль, з усіх усюд, зо всіх усюд, від'у-
сіль
Отогрівать, отогрьть, ся — оді(віді)грів?ти,
розгрівати, розігрівати, відігріти,
розігріти, (хукаючи) — од(від)ху-
кати
Отогрьваніе — відгрівання
Отодвигать, отодвинуть, ся — од(від)сувати,
од(від)со^увати, одсунути, ся
Отозваніе — відклик, відкликання
Отойти — відійти
Отолачивать, отолочить — лущити,
вилущити
Отопки —1) вишкварки; 2) д. Отопокъ
Отопленіе — onajL, паливо, топливо
Отопокъ — шкарбун, шкарбуни
Отопрьвать,, отопрьть — оді(віді)прівати,
одіпріти
Оторачивать, оторочить — облямовувати,
облямувати (
Оторванность — відірваність
Оторопьлость — торопленість
Оторопілий — тороплёний, зляканий
Оторопьть — отор9піти, злякатися
Оторочка — облямівка
Отосланіе — відіслання
Отострить — од(від)гострйти, вигострити
Отохочивать, отохотить — од(від)бивати,
одбйти охоту t
Отощалость — охлялість, змарнілістьг
Отощалый — охлялий, захлялий, змарнілий
Отощевать, ртощать — охлявати, захлявати,
марніти, охдясти, охлянути, за-
хлясти, змарніти, помарніти
Отпадать, отпасть — од(від)падати, од-
пасти

Отпаденіе
267
Отпрыскъ
Отпаденіе — відпад, відступ
Отпадышъ — 1) падалиця; 2) д. Отступникъ
Отпаивать, отпаять, ся — од(від)лютовува-
ти, одлютувати, ся
Отпаивать, отпоить, ся— 1) випоювати,
випоїти; 2) од(від)поювати, одпоїти
Отпайка — відлютування
Отпалзывать, отползти — од(від)повзати,
одповзтй
Отпаривать, отпарить, ся — 1) од(від)парю-
вати, одпарити, ся; 2) випарювати,
випарити, ся; 3) парити, шпарити,
чухрати, періщити, шмагати,
випарити, вишпарити, одчухрати і т. д.
Отпарывать, отпороть, ся — од(від)порюва-
ти, одпороти, випороти, роспоро-
ти, ся
Отпашка — від'орання, від'орювання
Отпахивать, отпахать — од(відNрювати,
об'орювати, од'орати, об'орати
Отпахивать, отпахнуть, ся — д.
Отмахивать, ся
Отпачкать — закаляти, покаляти
Отпечатльвать, отпечатльть, ся —
витискувати, витиснути, ся; позначати,
позначити, ся
Отпечатокь—од(від)бйток, витиск; познак,
знак
Отпечатывать, отпечатать — видруковува-
ти, витискувати, видрукувати,
витиснути
Отпивать, отпить, ся — 1) надпивати,
надпити; 2) випивати, випити; 3) од-
(від)пивати, ся, одпйти, ся
Отпиливать, отпилить, ся—од(від)пйлюва-
ти, одпиляти, одпилйти,ся
Отпирать, отпереть, ся — 1) д. Отмыкать;
2) од(від)магатися, од(від)рікати-
ся, од(від)пиратися, одмогтися, од-
ректйся, одпертися
Отпираніе — відмикання
Одпирательство — відмага, відрікання,
відпирання
Отпировать — од(від)бенкетувати, од(від)-
гуляти, од(від)балювати
Отписка — од(від)пйска, 6д(від)пис;
листування
Отписывать, отписать, ся — од(від)пйсува-
ти, одписати, ся
Отпихивать, отпихнуть? ся—од(від)пйхува-
ти, одпихати, одіпхнути, ся
Отплата — од(від)плата, заплата, віддяка
Отплачивать, отплатить, ся— 1)
віддячувати, віддячити; відплачувати,
відплатити; 2) викуплятися, од(від)-
куплятися, викупитися, одкупй-
тися
Отплёвывать, ся, отплевать, ся, отплюнуть
— одпльовувати, ся, спльовувати,
одплювати, ся, сплювати, сплюнути
Отплескивать, отплескать, отплеснуть, ся —
од(від)хлюпувати, од(від)плюскува-
ти, одбрйзкувати, одхлюпати, од-
плюскати, одхлюпнути, одбрйзка-
ти, ся
Отплескь— 1) одхлюпування, одплюскуван-
ня, відплюск; 2) вйпліски, бризки
Отплетать, отплесть— 1) од(від)плітати, од-
плестй, 2) виплітати, виплести
Отплывать, отплыть — од(від)пливати, од-
плистй, одплйнути
Отплясывать, огплясать— 1)
витанцьовувати, витанцювати; 2) од(від)танцьо-
вувати, одтанцювати
Отполаскивать, отпрлоскать, отполоснуть,
ся— 1) виполіскувати, виполоскати,
ся; 2) од(від)поліскувати, одполос-
кати,ся
Отполировать — од(від)лощйти, вилощити,
од(від)шліхувати, од(від)полірува-
ти, од(від)яснйти
Отполосовать — од(від)шмагати, од(від)ба-
тожити, одсупонити
Отпороть — 1) д. Отпарывать; 2) випарити,
вишпарити, од(від)шмагдти, од(від)-
батожити, одчухрати
Отпоръ — 1) опір; 2) одсіч, відпір
Отпорный — відпорний
Отпорхнуть — од(від)лйнути
Отпостит>ся — од(від)постйтися, од(від)-
говітися
Отпотчивать— 1) попоштувати,
почастувати, вгонобити, уконтентувати, утрак-
тувати; 2) одчитати (кому),
почастувати, уразити (кого), одлупй-
ти, стусанів надавати
Отпотьлый — спітнілий, {
Отпотьть— 1) од(від)потіти, спітніти; 2)
випотіти
Отпоясать — од(від)перезати
Отправитель, ница — пересйлач, ка;
пересилаючий, пересилаюча
Отправление — 1) виряжання, виправа;
2) пересилання, пересилка; 3) од(від)-
бування, од(від)оуток, виконання
(обов'язків)
Отправлять, отправить, ся — 1) виряжати,
виправляти, одправляти, висилати,
од(від)силати, пересилати,
вирядити, виправити, одправити, одпро-
вадити, вислати, одіслати,
переслати, ся. — Отправиться (куди) —
вирядитися, поїхати, виїхати, піти,
помандрувати, помайнути, (с(ь)віт за
очі) — повіятися, (до кого за яким
ділом) — удатися. — Отправить на
тоть свьть — з с(ь)віту зігндти,
вкоротити віку, на той с(ь)віт
загнати; 2) правити, од(від)правляти,
одправити; 3) од(від)бувати,
одбути, виконувати, виконати
Отпраздновать — од(від)с(ь)в,яткувати
Отпрашивать, отпросить, ся — од(від)про-
шувати, одпросйти, випросити, ся
Отпруживать, отнружать, отпрудить — роз-
гачувати, розгатйти
Отпрыгивать, отпрыгнуть—од(від)плйгува-
ти, од(від)скакувати, од(від)стрибу-
вати, одплигнути і т. д.
Отпрыскивать, отпрыснуть, ся — 1) од(від)-
брйзкувати, одбрйзнути, ся; 2)
пароститися, парости пускати, бро-
статися, броститися
Отпрыскъ — парост, парісток, парість, од-
(від)росток, одрість, бросток, брость,

Отпрягать
268
Отрывистый
пагін, пагонець, (зовсім
молоденький) — памолодь, памолодок, (зб.)
— пагоння, паговшня
Отпрягать, отпречь, ся — випрягати, одпря-
гати, випрягти, одпрягтй, ся
Отирядать, отпрясть — од(від)прядати, од-
прясти; попрясти, випрясти
Отпупівать, отпугать, отпугнуть — од(від)по-
лохувати, одполохати, сполохати,
сполохнути
Отпускать, отпустить — 1) пускати, од-
(від)пускати, пустити, відпустити;
2) запускати, запустити (бороду);
3) попускати, попустити (мотузок);
4) (од)відгострювати, відгострити;
5) давати, видавати, дати, видати
(гроші)
Отпускная — відпускна*, вільний лист
Отпускной—од(від)пускнйй, (хліб, крам) —
вивізний; прощальний
Отпускъ— 1) од(від)пускання; 2) (бд)від-
пуск, відпустка; 3) вивіз (р.
вивозу); 4) список, чорняк (про папери)
Отпутывать, отпутать, ся — од(від)плуту
вати, росплутувати, одплутати, рос-
плутати, ся
Отпутешествовать — скінчити подорож,
мандрівку t
Отпущеніе — (од)відпущення, відпуст,
дарування, вибачення. — Отпущеніе грь-
ховъ — відпуст, розгрішення
Отпущенникъ. -ца — визволёнець, -лёниця
Отпьвать, отпьть— 1) (од)відс(ь)п)вувати,
відс(ь)півати; 2) (од)відс(ь)півувати,
од(від)правляти, одс(ь)швати, од-
правити панахиду, похорон, відправу;
3) вимовляти, вимовити, одчитати
(кому за що)
Отпьтый — пропащий
Отработать, отрабатывать, ся — відробити,
ся, (од)відробляти, відроблювати. —
Отработать прогульные дни —набути,
одбути
Отработка — (од)відробіток
Отрава — отрута, отруя, трутйна,
трутизна, трійка. — Отравлять, отравить,
ся — труїти, отруїти, струїти,
потруїти, отрутйти, витруїти
Отравленіе — отруїння, отр^я
Отравитель, -ница — отруйник, -ця
Отравный — отрутний, отруйний
Отрада — (од)відрада, (рд)відрадість,
утіха, втіха, прос(ь)віток
Отрадный, но — (од)відрадісний, но,
радісний, но, прос(ь)вітний
Отражать, отразить, ся— 1) (од)відбивати,
відбити, ся, відпирати, відперти;
2) (од)відбивати, відбити, ся, (про
с(ь)віт тільки) — (од)відс(ь)вічувати,
відс(ь)вітйти, ся, (про колір тільки)
— (од)віддавати, віддати, ся; 3) од-
(від)зиватися, од(від)гукуватися,
одізватися, одгукнутися
Отраженіе — 1) одсіч, відбиття, відп}р;
2) відбивання (с(ь)вітла), (од)від-
с(ь)віт; одкид (у воді)
Отрасль — 1) галузь, парість; 2) вітка, (од)-
віднога (гори); 3) (од)відділ; 4)
потомок, нащадок
Отращивать, отростить — вирощувати,
пускати, виростити, запустити
Отребіе — вибірки, негідь, с(ь)міття
Отрезвленіе — вйтверезіння
Отрезвлять, отрезвить, ся — тверезити,
витвережувати, вйтвррезити,
протверезити, ся, тверезішати, прочума-
ти, ся
Отрекаться, отречься — зрікатися,
зректися (чого)? од(від)ступатися,
відрікатися (від чого), цуратися (чого),
одмовлятися (від чого), од(від)рек-
тйся, одступйтися, одцуратися,
одмовитися t
Отрёпки — костриця, костриці, терм;ття
Отрепливать. отрепать — тіпати, потіпати
Отрепье — 1) д. Отрёпки; 2) дрантя,
лахміття
Отретироваться — одійтй, відійти, піти з
батьком на шлях
Отреченіе — П зррчення (чого); 2) од(від)цу-
рання; 3) відступ (від позви то-що)
Отринуть — відкинути, відіпхнути
Отрицаніе — 1) заперёченння, відкид,
відкидання; 2) од(від)мовляння
Отрицательный, но—заперечний, перечний;
відмовний, негативний
Отрицать — заперечати, од(від)мовляти,
од(від)казувати, од(від)бивати, од-
(від)кидати, од(від)вертати
Отрогь — вітка, (од)віднога (гори)
Отродье—кодло, коліно, (лайливо) —
виродок, виплодок
Отрождать, отродить, ся — од(від)роджа-
ти, відродити, ся. — Отродясь не...
— з роду, з віку не...
Отроковица — дівча (від 7—15 років)
Отрокъ — хлоп'я, хлопець (від 7—15 років),
підліток; слуга, челядник
Отростать, отрости — виростати, вирости,
відростати, відрости
Отростокъ — 1) д, Отпрыскъ; 2) окіст, окі-
сток (на кістках); 3) паріг (на рогах,
напр. у лося, оленя)
Отроческій — хлоп'ячий
Отрочество — хлоп'яцтво, хлоп'ячий вік
Отрубать, отрубить — од(від)ру бувати, од-
(від)тинати, стинати, утинати, од-
сікати, одрубати, од(від)тяти, стяти,
утяти, втяти, зітнути, одсіктй
Отрубейный —висівкбвий
Отруби — висівки
Отрубка — одрубування, одтинання
Отрубокъ — од(від)рубок, врубок, утинок
Отрубъ — відруб
Отрусить — обтрусити
Отрывать, оторвать, ся — од(від)ривати,
од(від)дирати, оді(віді)рвати, оді-
(віді)драти, ся, (гилку) — од(від)чах-
нути
Отрывать, отрыть, ся — (од)відривати, (од)-
відкоігувати, відрити, відкопати, ся
Отрывистый, то — відрйвчастнй,
уривистий, урйвчатий, то

Отрывокъ
269
Отступничество
Отрывокъ — уривок
Отрывочный, но — урйвочний, но? уривцем
Отрыгать, отрыгнуть, ся — (од)відригати,
відригнути, ся
Отрыжка — відгйк, надха, натха
Отрьзной — обрізний, відтятий, обтятий
Отрьзокъ — відрізок, відтинок, урізок,
укравок (напр. тканини), скиба,
скибка (землі, хліба), кришеник
(м'яса), клапрть, клаптик (тканини,
паперу), надібок (дерева) t
Отрьзъ — 1) відрізування; 2) (од)відріз. —
На отрезъ — начисто, цілком
Отрьзывать, отрьзать — од(від)різувати,
од(від)тинати, одрізати, одтяти, од-
краяти, вкраяти
Отрьшать, отрьшить, ся — відправляти,
відправити, усувати, усунути, од-
(відУпучати, од(від)стороняти, од-
(від)рішати, одлучйти,
відсторонити, ся, позбутися. — Отрьшить отъ
должности — скинути з уряду, з
посади
Отрядъ — 1) виряжання, од(від)ряжання;
2) відділ, загін (р. загону), (на
розвідках) — чата. — Предводитель
отряда — ватаг, ватажок
Отряжать, отрядить — виряжати, (од)від-
ряжати, вирядити, відрядити
Отрясать, отрясли — обтрушувати,
обтрусити; обтріпувати, обтріпати t
Отряхивать, отряхнуть, ся —
витріпувати, витріпати, ся
Отсаживать, отсадить, ся— 1) од(від)сажу-
вати, пересажувати, одсадйти,
пересадити; 2) д. Отрезывать
Отсасывать, отсосать, ся — од(від)сисати,
відсосати, оді(віді)ссати, од(від)-
смоктати t
Отсвьть — Fд)відс(ь)віт t
Отсвьчивать, ся — (од)відс(ь)вічувати, ся,
од(від)бивати с(ь)віт
Отселокъ — виселок, хутір
Отсель — 1) д. Отсюда; 2) з сього часу
Отселять, отселить — виселяти, виселити
Отсиживать, отсидьть — од(від)сйжувати,
одсйдіти, висйжувати, висидіти
Отсинить — посинити
Отскабливать, отскоблить, ся — од(від)скрі-
бати, од(від)скромажувати,
відскребти, відскромадити, ся
Отскакивать, отскочить — од(від)скакува-
ти, од(від)плйгувати, од(від)стрй-
бувати, відскочити, одскакнути,
одплигнути, одстрибнути
Отскрёбки — вишкрібки, ^вискрібки t
Отскрипьть — перескрипіти, відскрипіти
Отсланивать, отслонять, отслонить, ся —
од(від)слоняти, од(від)туляти, од-
слонйти, одтулйти, ся
Отслуга — (од)відслуга
Отслуживать, отслужить — (од)відслужува-
ти, одслужйти
Отслушать — вислухати (до кінця)
Отсмотрьть — (од)віддивйтися
Отсовьтованіе — відрадження
Отсовьтчикъ — відрадник
Отсовьтывать, отсовьтовать — рд(від)ра-
джувати, розраювати, відрадити,
розрадити, розраяти
Отсовьтьіваніе — од(від)раджування
Отсохлый — од(від)сохлий
Отсрочивать, отсрочить — (од)відкладати,
відкласти, відрочувати, відрочйти
Отсрочка — (од)відклад, відкладання, від-
рочення, відстрочення
Отставать, отстать — 1) од(від)ставати,
приставати, одбиратися, відстати
і т. д.; 2) (од)відчшлюватися,
відчепитися. — Отстань, те отъ меня —
геть, гётьте од мене, дайте мені
спокій
Отставка — од(від)ставка. відстава
Отставлять, отставить — (од)відставляти,
відставити
Оставной — (од)відставнйй
Остаивать, отстоять, ся — 1) вистоювати,
вистояти, ся, простояти; 2) од(від)-
стрювати, одстояти, ся, осідати,
осісти; 3) обставати, обороняти,
боронити, од(від)бороняти,
заступатися, оборонити і т. д.
Отсталый — 1^ (од)відсталий; 2) відлйплий,
відпалии
Отстанавливать, отстановить — (од)відста-
новляти, відстановйти
Отстегивать, отстегнуть—од(від)стьобува-
ти, од(від)щіпати, відстібнути, від-
щіпнути
Отстегивать, отстегать — 1) д. Отстегивать;
2) вистьобувати, вистьобати; 3)
вихльостати, од(від)шмагати
Отстирать — випрати, попрати
Отстой — осад, гуща, фус,,фуси
Отстояніе — відлеглість, відстань
Отстоять — 1) д. Отстаивать; 2) од(від)ля-
гати (від чого на)
Отстоящій — відлеглий
Отстрадать — витерпіти, відбути муку
Отстраивать, отстроить—од(від)будовува-
ти, вибудовувати, вибудувати
Отстранять, отстранить, ся—відстороняти,
відсувати, відсторонити, відсунути,
ся, од(від)кидати, од(від)пихати,
одкинути, ся і т. д.; усувати, усунути
Отстраненіе — усунення, відсторона
Отстригать, -ричь — відстригати,
відстригти
Отстрогать — од(від)стругати, вистругати
Отстрьливать, отстрьлять, ся —
відстрілювати, од(від)бивати, відстрелити,
одбйти, ся
Отстряпать — попорати, упорати, ся
Отступать, отступить, ся — 1) од(від)ступа-
ти, одступйти, ся; 2) зрікатися,
одрікатися, цуратися і т. д., д.
Отрекаться. — Отступать отъ истины
— ухилятись в;д правди
Отступленіе — 6д(від)ступ, уступ,
відступання
Отступникъ, ца — (од)відступник, ця, (від
народности) — перевертень, пере-
кйньчик.
Отступничество — відступство, (од)відступ-
ництво

Отступной
270
Оттягивать
Отступной — (од)відступний. — Отступное
— одчіпне, уступне
Отсуждать, отсудить — присуждати,
присудити; висудити, випозивати;
відсуджувати, відсудити
Отсутствие — відсутність, небутність, нё-
буть, неприсутність, непритомність
Отсутствовать — не бути, не бути
присутнім
Отсуствующій — неприсутній, непритомний
Отсучивать, отсучить, ся — од(від)сукува-
ти, од(від)кручувати, одсукати, од-
крутйти, ся; посукати
Отсушать, отсушить— 1) од(від)сушувати,
висушувати, одсушйти, висушити,
усушйти. — Отсуши мнь руки, если
я взялъ — нехай мені руки одсохнуть,
коли я брав; 2) од(від)чаровувати,
одчарувати; 3) посушити,
Отсчитьівать, отсчитать — одлічувати,
вилічувати, одлічйти, вилічити
Отсылать, отоспать — од(від)силати, оді-
(віді)слати
Отсыпать, отсыпать — од(від)сипати,
надсипати, одсйпати, надсипати
Отсыпка — відсип
Отсыпаться, отоспаться — од(від)сипа-
тися, висиплятися, одіспатися,
виспатися ,
Отсыпной — відсипний, відміряний
Отсырьлый — од(від)леглий, відвологлий,
відвохлий
Отсырьть — од(від)вохти, відвохнути, од-
(від)вологнути, одлйгнути
Отсыхать, отсохнуть — од(від)сихати,
усихати, одсохнути, усохнути
Отсьвать, отсЦть, ся — відсівати,
пересівати, відсіяти, ся, пересіяти
Отсьвь — відсівання, відсів
Отсьдцть, отсьсть — (од)відсідати,
відсісти
Отсьдина — роспалина, росколина, шпара
Отськать, отсьчь — д. Отрубать
Отсьченіе — відрубання
Отсюда — 1) відси, в/дсіль, відсіля,
відціль, відціля, звідси, звідсіль,
звідсіля; 2) з сього, з цього
Оттаивать, оттаять — од(від)тавати, од-
(від)мерзати, відтанути, одмёрзти,
розмерзтися
Отталина — опар, проталина (в льоду),
тал, талина, таловина (в снігу)
Отталкивать, оттолкнуть, ся — (од)відпиха-
ти, відштовхувати, (од)відтручу-
вати, оді(віді)пхнути; ся,
відштовхнути, відтрутити, відражати, від-
разйти
Оттапливать, оттопить — витоплювати,
витопити
Оттаптивать, оттоптать — (од)відтоптува-
ти, відтоптати. — Оттоптать обувь
— стоптати, стопцювати обув'я
Оттаскивать, оттащить — (од)відтягати,
відволікати, відтягти, відволокти. —
Оттаскать за волосы — вискубти,
одскубти, вичубити
Оттачивать, отточить, ся — гострити, од-
(від)гострювати, вигострювати,
вигострити, нагострити, (на точилі) —
наточити, виточити, ся; 2)
виточувати, виточити,ся
Оттаял ый — відталий
Оттаяніе — відтання t t
Оттепель — (од)відлйга, відволож, відліж,
росталь, ростопель
Оттеребливать, оттеребить—од(від)дирати,
оддёрти, оді(віді)драти. —
Оттеребить (лень, конопли) — вибрати. —
О. бороду — видрати за ббррду
Оттёсывать, оттесать — (од)відтісувати,
відтесати
Оттирать, оттереть, ся — (од)відтирати,
відтерти, ся
Оттискивать, оттиснуть — од(від)тйскувати,
од(від)бивати, витискувати,
вибивати, одтйснути, одбйти,
витиснути
Оттискь — од(від)бйток, витиск,
Оттокъ — ринва
Оттого — від того, через те, для того
Оттоль — звідти і д. Оттуда
Оттопки — вишкварки, шкварки (од сала)
Оттопывать, оттопать, оттопнуть — од(від)-
тупувати, одтупати
Оттопыривать, оттопырить, ся — випинати,
од(від)дувати, настовбурчувати, ся,
вип'ясти, оддути, настовбурчити, ся.
— Отдуть губы — надути, од(від)-
копйлити, закопилити губи
Отторгать, отторгнуть, ся — 1) од(від)рива-
ти, одірвати, ся; 2) од(від)лучати,
одлучйти, од(від)чахнути, ся
Отторженіе — од(від)лука, відірвання
Оттрепать — 1) д. Оттрепывать; 2) од(від)-
лупйти, одлупцювати, вихльостати,
прочухана дати t
Оттрепки — виноски, лахміття, дрантя,
(з конопель) — костриця, терміття
Оттрёпывать, оттрепать, ся — витріпувати,
витріпати, витіпати, ся
Оттрясать, оттряхать, оттрясти,
оттряхнуть — струшувати, обтрушувати,
струсити, оотрусцти, ся
Оттуда — \) відти, відтіль, відтіля, звідти,
здідтіль, звідтіля, звідтам, з того
міста; 2) з того часу, з тії, з тої,
з тієї пори, відтоді; 3) з того, від
того, через те
Оттухнуть — стухнути
Оттушевка — відтушування
Оттушевывать, -шевать — відтушовувати,
відтушувати
Оттыкать, ототкнуть, ся — од(від)тикати,
оді(віді)ткнути, ся
Оттьнивать, оттьнять, оттьнить, ся — од-
(від)тіняти, тінйти, одтінйти, ся
Оттьнка — тінювання
Оттьнокъ — (од)відтінок, відтінь
Оттьснять, оттьснить, ся — д.
Отталкивать
Оттягивать, оттягать — од(від)тягувати,
одтягати; од(від)судйти,
випозивати
Оттягивать, оттянуїь, ся — 1) од(від)тяга-
ти, од(від)волікати, одтягтй, одво-

Оттяжка
271
Отчій
локти; 2) витягувати, витягнути;
3)затягати,затягти
Оттяжка — 1) од(від)тягання, витягання;
2) од(від)клад, проволока,
тяганина
Оттяпывать — відрубувати
Отужинать — повечеряти
Отуманивать, отуманить, ся — туманити,
туману пускати, затуманити, ся,
заморочити, ся, обхмарити, ся,
запаморочити, ся, памороки, баки
забити, затлумити, ,задурманити, ся,
почманіти, почуміти
Отупіть — затупіти ,
Отупьлость — затупілість
Отуньлый — пришелепуватий, затупілий
Отуречиться — потурчитися
Отутюжить — відпрасувати
Отучать, отучить— 1) виучувати, вивчити,
повиучувати; 2) од(від)'учати, від'-
учувати, від'учйти, віднадити,
Отучньть — погладшати, ростовстіти
Отхаживать, отходить — відхожувати,
відходити
Отхаркивать, отхаркать, отхаркнуть — од-
(від)харкувати, одхаркати
Отхватывать — од(від)дирати, затинати,
тнути
Отхлёбывать, отхлебнуть — висьорбувати,
од(від)сьорбувати, висьорбати, од-
сьорбати, вйхлестати
Отхлестать — вихльостати, вибатожити,
од(від)батожити (
Отхлопывать, отхлопать— 1) обтріпувати,
обтріпати, од(від)ляскати; 2)
стоптувати, стоптати, витоптати, стоп-
цювати; 3) од(від)плескувати, од-
плёскати
Отхлынуть — (од)відхлйнути
Отходить, отойти — і) од(від)ходити,
відійти; 2), од(від]ходити, кидати
службу, місце, ,одійтй (од кого), кинути
службу, місце; 3) умирати,
помирати, конати, кінчатися, умерти,
померти, сконати. — Больной отходить
— слабий помирає, кінчається;
4) відставати, відстати.—Обьдня
отошла — служба скінчилася. — Отходя-
щій — відхожий
Отходная — (од)відхідна
Отходь — 1) (од)відхід; 2),кінець. — На от-
ходь — при кінці, на при кінці;
3) відхідник, паскудник
Отходны^ — далёкий, одлюдний, глухий,
самітний, затидшйй
Отходчивый — відхідливий
Отхожій — далёкий, сторонній, особий. —
Отхожее місто — д. Отходъ З
Отхотьть, ся — перехртіти, перехтіти, -ся
Отцвьлый — відц(ь)вілий
Отцвьть — відц(ь)віт
Отцвьтать, отцвьсти — (од)відц(ь)вітати,
опадати (про ц(ь)віт), відц(ь)віст>і
Отцвьчивать, отцвьтить — (од)відц(ь)вічу-
вати, відц(ь)вітйти
Отцеубійство — оатьковбовство
Отцеубійца — батьковбійник
Отцовскій — отцёвий, отцівський,
отецький, батьківський, батьків, татовий,
татів t
Отцовщина — отцівщина, батьківщина
Отцьживать, отцьдить, ся — од(від)ціжу-
вати, одцідйти; уточити, вточити,
ся
Отцьловаться — націлуватися,
перецілуватися {
Отцьплять, отцьпить, ся — (од)відчіплюва-
ти, відчепити, ся
Отчаливать, отчалить — (од)відчалювати,
відчалити
Отчалъ — (од)відчалювання, (од)відчал
Отчасти — почасти, частиною
Отчаиваться, отчаяться — тратити надію,
стратити надію, звомпити,
пуститись берега
Отчаяніе — одчай, відчай, роспач, роспука,
очайдушність
Отчаянность — роспачливість,
безнадійність, безпорадність; шаленість t
Отчаянный, но— 1) роспачливий,
безнадійний, безпррадний, но, очайдушний,
но; 2) голінний, шалений, запеклий,
забісований
Отчеканивать, отчеканить — вибивати,
вибити, од(від)карбувати
Отчего — чого, чому, чом, від чого; через
що, а через те
Отчего-то — чогось, чомусь
Отчёркивать, отчеркнуть — (од)відзначати,
відзначити, відкреслювати,
відкреслити
Отчерпывать, отчерпнуть — од(від)черпу-
вати, одчерпнути; надчёрпувати,
надчерпнути
Отчерчивать, отчертить — (од)відрисовува-
ти, відрисувати
Отчесть — д. Отсчитывать t
Отчёсывать, отчесать — (од)відчісувати,
відчесати; одчухрати
Отчётливость — виразність; достотність,
докладність
Отчётливый, во, отчётистый, то —
виразний, но, достотний, докладний, но
Отчетный — рахунковий, відповідальний
Отчётность — відповідальність, рахунко-
вість, здавання рахунків
Отчетъ — справоздання (з чого), перелік,
рахунок, обрахунок
Отдать отчетъ — здати справу, зложити
рахунок, подати справоздання t
Отчизна — отчйна, вітчйна, отчизна,
рідний край, батьківщина
Отчимъ — вітчим f
Отчислять, отчислить — одлічувати, одлі-
чйти, відчисляти, відчислити
Отчисленіе — відлічування,
відчислювання; відчислення
Отчитывать, отчитать — 1) (од)відчйтува-
ти, відчитати; 2) (од)відшіптувати,
(од)відмовляти, відшептати,
відмовити
Отчищать, -чистить — відчищати,
відчистити
Отчій — д. Отцовскій

Отчуждать
272
Охлестать
Отчуждать, отчуждить, ся — (од)відлучати,
відлучити; (од)відчужати,
відчужувати, відчуженйти; цуратися,
відцуратися
Отчуждение — (од)відчуження, відібрання
Отшагивать, отшагать, отшагнуть — \) (од)-
відступати, відступити; 2) міряти,
відміряти ступнями
Отшалберить — перебайдикувати
Отшалить — перепустувати
Отшатывать, отшатнуть, ся — відхйтувати,
відхитати, відхитнути, ся
Отшелушивать, отшелушить—
вилущувати, вилущити {
Отшельникь, ца — пустельник, ця,
самітник, скитник, ця, од(від)людник, ця
Отшельничество — пустельництво, скйт-
ництво
Отшельническій, отшельничій — аустёль-
ницький,скитницький,
Отшёптывать, -тать — відшіптувати,
відшептати t
Отшествіе — (од)відхід
Отшибать, отшибить, ся — од(від)бивати,
одбйти, ся; відтовкати, -вктй
Отшивать, отшить, ся — відшивати,
відшити, ся
Отшлёпывать, отшлепать, ся — 1)
шльопати, вйшльопати, нашльопати
(долонею), вихльостати, вистьобати,
од(від)чухрати, одбатожцти,
вишпарити (батогом); 2) задріпувати,
задріпати, захвойдати, ся
Отшлифовывать, отшлифовать—шліхувати,
вйшліхувати, од(від)'яснйти
Отшпаклевать — вйшпаклювати
Отштукатурить—обтинькувати, вйтиньку-
вати, вйщекотурити
Отшучиваться, отшутиться — жартами од-
биватися, од(від)жартуватися
Отщебетать — перещебетати
Отщекотать — перелоскотати
Отщелкать— 1) перелускати, перелузати;
од(від)лущити; 2) оллупйти, одлуп-
цювати; 3) одчитати (кому)
Отщёлкать—переляскати, (про соловейка)—
перетьохкати
Отщёлкивать, отщелкнуть—од(від)щіпати,
відщіпнути (клямку)
Отщемлять, отщемить—прищикувати,
прищикнути
Отщепенець — єретик, одщепёнець
Отщеплять, отщепить — відколювати,
віддирати, відколоти, відідрати; од-
(від)чахнути (гилку)
Отщепокь — тріска, скалка, оскомёлок
Отщипывать, отщипать, отщипнуть—відщй-
пувати, відщипнути, (пір'я,
волосся) — одскубувати, одскубтй
Оть, ото — од, від, з. — Время оть времени—
часами, від часу до часу, колй-не
коли. — Оть глупости — з дуру. —
Отъ радости —з радощів. — Оть
роду — з роду. — Оть того, что —
через те, що того, що
Отъемлемый — відніманий, від'ємний
Отьемлемость — відніманість, від'ємність
Отъьдать, отъьсть, ся — 1) з'їдати, з'їсти,
поїдти; 2) від'їдати, відгризати,
від'їсти, відгризти; 3) від'їдатися,
роз'їстися
Отъьдокъ — об'їдок, недоїдок, (частіше
мн.) — недоїдки, недогризок
Отььздить, ся — 1) від'їздити, скінчити
їзду; 2) з'їздитися
Отъьздный — від'їзднйй
Отььздь — од'їзд, від'їзд, виїзд, рушання
Отььзжать, отььхать — 1) від'їзжати,
від'їздити, виїзжати, виїздити,
від'їхати, виїхати; 2) переїзжати,
переїздити, переїхати
Отььзжій — виїзжаючий. — Отььзжее
поле — далеке від села і нив поле
Отъэкзаменовать — переекзаменувати, про-
екзаменувати;
Отъявленный — звісний, всім відомий
Отыгрывать, отыграть, ся — од(від)грава-
ти, оді(віді)грати, ся
Отымалка — ганчірка (до горшків)
Отымать — д. Отнимать
Отынивать, отынить — тинйти, обтинйти
Отыскивать, отыскать, ся — од(від)шукува-
ти, знаходити, одшукати, знайти, ся.
— Отыскивать судомъ — позивати,
випозивати. — Отыскать одинъ
другого — зшукатися
Отяготительность — утяжлйвість, сутуж-
ність
Отяготительный — ууяжлйвиц, сутужний
Отяготьть — обважніти, отяжіти
Отяготьніе — обтяження, утяження
Отягощать, отяготись — обтяжати, утяжати,
обтяжити, утяжйти
Отягощеніе — обтяження, утяження, тягарь,
тяжарь (
Отяжельлый — обважнілий
Отяжельть — обважніти
Офицерь — офіцер
Оффищальныи, но—урядовий, во, офіціяль-
ний, но
Оффиціальность — урядовість, офіційль-
ність
Охабень — керёя, кобеняк
Оханіе — охання, охкання
Охапка — оберемок
Охапывать, охапнуть— 1) обхоплювати,
обхопити; 2) обкрадати, оббирати,
обікрасти, обібрати
Охать, охнуть — охати, охкати, охнути
Охватывать — д. Обхватывать
Охлада — охолода, остуда
Охладительный — остудний
Охладьвать, охладьть — холонути,
простигати, охолонути, прохолонути,
остигнути, простигнути
Охладьлый—охололий, остиглий,
простиглий
Охлаждать, охладить, ся — охоложувати,
прохоложувати, вихоложувати, ви-
стужувати, ся, охолодити,
прохолодити, ся, охолонути, прохолонути,
простигнути
Охлажденіе — охолода, остуда
Охлестать — охльостати (батогом),
обтріпати (одежу)

Охлопокъ
273
Очесывать
Охлопокъ, охлопье — клочча
Охмельлый — підпилий t
Охмеліть — охмеліти, оп'яніти
Охолащивать, охолостить — 1) валашати,
вивалашати, вихолостити і д. Ва-
лошить; 2) обкрадати, обікрасти
Охолощеніе — валашання, вихолощування
Охорашивать, ся — чепурити,
причепурити, ся
Охота — 1) хіть, охота. — Сь охотой —
охоче, залюбки; 2) (з рушницею) —
охота, стрілецтво, (з собаками) — лови,
влови, ловецтво, полювання, (яко
промисел) — мисливство
Охотиться— 1) охотитись, мати охоту,
потяг до чого; 2) полювати
Охотникъ — 1) охочий, ласий (до чого);
2) охотник, доброволець; 3) стрілець,
лрвёць, мисливець, мисливий, мис-
лівець
Охотничій, охотническій — ловецький,
ловчий, мисливський
Охотно—охоче, залюбки, радо. —Охотнье
— охітніше, радніший
Охоткость — охочість
Охотный—охочий, охітнйй,
радий.—Охотный рядъ — ринок ріжної дробини
Охра, Ochra — вохра
Охрана — охорона, оборона
Охраненіе — охорона, охоронення,
вартування
Охранитель, -ница — охоронець, охоронй-
тель, -ка, сторож, опікун
Охранительный — охоронний
Охранять, охранить, ся — охороняти,
оберігати, боронити, ся, берегти, ся,
охоронити, оберегти, ся
Охрипать, охрипнуть — хрипнути,
охрипнути, охрйпти, (про кількох) — пере-
хрйпнути
Охриплость — хриплість, охриплість
Охриплый — хриплий, охриплий
Охрить — вохрити,, натирати вохрою
Охромьть — окривіти, закульгати,
зашкандибати
Охромьлый — кривий, кулявий, шкандибал
Охуждать, охудить — гудити, ганити,
ганьбити, хаяти, хаїти, паскудити,
поганити, огудити, зганити,
зганьбити, обхаяти, опаскудити, опоганити
Охужденіе — гудіння, догана
Охуливать, охулить — гудити, хаяти,
огудити, обхаяти
Охъ — ох! ой!
Оцарапывать, оцарапать, ся—дряпати,
подряпати, удр(а)япати, удряпнути, ся
Оцвітать, оцвісти — д. Отцвітать
Оціждать, рцьживать, оцьдить, ся — од-
(від)ціжувати, проціжувати, одці-
дйти, процідити, ся
Оцінивать, оцінить, ся — цінувати, цінити,
оцінювати, оцінити, поцінити,,
поцінувати, ся, (знову)
—переоцінювати, перецінити, перецінувати
Оцьнённый — цінований, оцінований, поці-
нований, оцінений
Оцінка — цінування, оцінування, звйзначе-
на ціна
Оціночньїй — цінувальний
Оцінщикь — цінувальник, цінитель t
Оціпенівать, оціп^ніть — деревеніти,
клякнути, дубіти, одеревеніти,
заклякнути, одубіти, дубом стфги
Оціпенініе — одублість, рдеревенілість
Оціпенільїй — одеревенілии, закляклий,
задубілий
Оціплять, оціпить — 1) оточувати, оточити
(військом); 2) обчіпляти, начіпляти,
обчепйти, начепити, пообчіплювати,
поначіпляти
Оціпленіе — оточення (військом)
Оціпь — журавель (коло кирниці)
Очагь — огнище, (при печі) — припічок, (в
сінях або на дворі) —• кабиця
Очанка, рос. Teverium Chamaedryx L. —
самосйл, чебрець лісовий, братки
польові, васильки польові,
польовий матошник
Очарованіе — зачарування, зачаровання,
чари t
Очаровательный — чарівний, чаруючий
Очаровательность — чарівність
Очаровывать, очаровать, ся — чарувати,
зачаровувати, зачарувати, ся,
причаровувати, причарувати
Очарователь, -ница — чарівник, -ця
Очевидець — самовидець
Очевидный, но — очевидний, очевидьки,
очевидячки, видимий, мо
Очёлокъ — челюсти (у печі)
Очень — дуже, вёльмй, сильне, тяжкр. —
Очень захотілось — тяжко захтілося
Очервивільїй — червивий
Очервивіть — почервивіти
Очередной — черговий, колійний
Очередь — черга, черед, колія; ряд,
порядок. —По очереди — по черзі, у колію,
почерёжно. — На очереди — на черзі.
— Не въ очередь — оезчерёжно, без
черги. — Стоять на очереди — на
денному порядку стояти (про справи),
— Приходить очередь другого,
другому — приходить на йншого
Очерётъ — д. Камышъ
Очеретянка, пт. Emberiza schoenictus —
очеретянка
Очёркивать, очеркнуть—окреслювати,
окреслити, обчёркувати, обчеркнути,
обрисовувати, обрисувати,
(циркулем) — обцирклювати
Очеркь — нарис, начерк, скіц
Очернивать, очернять, очернить — 1)
чорнити, почорнити; 2) обмовляти,
оббріхувати, чорнити, обмовити,
оббрехати, обчорнити
Очерствіть — зачерствіти t
Очерствільїй — черствий, зачерствілий
Очерствініе — зачерствіння
Очертаніе — обрис, зарис, взір
Очертывать, очерчивать — д. Очёркивать.
— Очертя горлову —,6сліп, сліпм^
Очертіть — очортіти, обісіти, осточортіти,
остобісіти
Очёски — пачоси, пачіскй, (на гребні) —
клочча
Очёсывать, очесать, ся— 1) обчісувати, об-
18 5-228

Очечный
274
Оягниться
чесати, ся; 2) чухатися, почухатися
Очечный — окуляровий
Очинивать, очинить, ся — заправляти,
заправити, темперувати, затемперу-
вати, загострювати, загострити
Очинка — темперування, загострювання,
застругування (олівця)
Очистительный — очищаючий
Очистка — чищення, вичищення; обчйстк а,
очистка, (ставу од мулу) — шлямів-
ка, шлямування, (шкури од міздрі) —
пляшівка
Очитокъ, рос. Sempervivum tectorum L. —
доля, скочкй, пупёць
Очищать, очистить— І) очищати, обчищати,
вичищати, очистити, обчистити,
вичистити, (став від мулу) — шлямувати,
вйшлямувати, перешлямувати, (поле
від кущів) — теребити, вйтереоити,
(від бур'яну, сапкою) — сапати,
пересапати, (руками) — полоти,
виполювати, виполоти, (кишки для ковбас) —
шлямувати, вйшлямувати, (зерно
від луски) — вилущувати, вилущити,
облущити, (зерно від луски шере-
тівкою) — шеретувати,
вишеретувати, (зерног від полови віянням) —
віяти, провіяти, (на млинку) —
млинкувати, (решетом) — решетити, ре-
шетувати, точити, переточити,
перепустити, (дерево від молодих ги-
лочок і листочків) — пасинкувати,
попасинкувати, (овоч від шкурки) —
обирати, обібрати, (шкуру від
шерсти) — вйличкувати, (од міздрі) —
пляшувати, (од шерсти і пір я) —
скубти, обскубти, обскубти; 2)
випорожнювати, опорожняти
випорожняти, опорожнйти,
випорожнити, ся; 3) оббирати, обібоати,
облупити, д. Обирать 2. — Очиститься
отъ грьховъ — од(від)покутувати
гріхи, розгрішйтися
Очищеніе—очищення, прочищення,
прочистка (животові); виплата, урехту-
вання (рахунку); випорожнення,
спорожнення (місця). — Посльродовое
о. — бруд
Очки — окуляри
Очко (у рослин) — брунька бросток,
живець, (в картах) — очко, вічко
Очная трава, рос. Euphrasia officinalis L. —
польовий васильок, верес луговий
Очковая змья — окулярник, Naja tripudians
Очной — очний. — Давать очную ставку —
ставити на очі, навіч, зводити,
зводити на очі, на вічі
Очувствываться, очувствоваться — очува-
тися, очутитися, очутися, очуняти,
ся, прочуняти, прочуматися,
очуматися, оха^утися, опдм'ятатися
Очумьть — очуміти, очманіти, очамріти
Очунаться, очнуться— 1) прокидатися,
прокинутися, продрухатися; 2) прийти до
пам'яти, очуняти
Очутиться — опинятися t
Ошальлый — одурілий, шалений,
очманілий
Ошаліть — здуріти, ошаліти, очманіти,
здурманитись, обезглуздіти
Ошаривать, ошарить — нишпорити,
винишпорити
Обшаршавьть — зашаршавіти, пошарша-
віти
Ошеекъ— ошийок
Ошейникь — ошийник, нашийник
Ошеломлять, ошеломить —
приголомшувати, приголомшити, забити паморо-
ки, ошарашити, причмелйти
Ошеломленіе — приголомшення
Ошельмовать — зганьбити, знеславити
Ошелудивьть — ошолудйвіти
Ошелушать, ошелушить, ся — облускувати,
облускати, облузати, облущити, ся
Ошибать, ошибить — оббивати, оббити.
— Его ошибаетъ обморокомъ — на
його млість находить, він замліває
Ошибаться, ошибиться — помилятися, оми-
лятися, огрішати, хибити, блудити
словами, помилитися, омилитися,
змилити, схибити. — О. въ расчет!» —
прогадати, обмахнутися,
(поспішаючи) — прохопитися. — О. въ цьнь
— процінувати
Ошибка — помилка, обмйлка, омйлка,
огріх, хиба
Ошибочность — помилковість, помйльмість
Ошибочный, но — помилковий, во, помйль-
ний, но, омйльний, хибний, но
Ошпаривать, ошпарить—ошпарювати,
опарювати, ошпарити, опарити
Оштрафовывать,
оштрафовать—штрафувати, оштрафувати, поштрафувати
Ощелачиваться, ощелочиться —
визолюватися, визолитися
Ощелокъ — д. Осколокъ
Ощетиниваться, ощетиниться —
настовбурчуватися, настовбурчитися;
наїжитися, наїжачитися; вйз(ь)віритися;
насвиріпитися; витріщитися
Ощипывать, ощипать — общй(і)пувати, об-
щи(і)пати, (пір'я, шерсть, волосся) —
оскубати, оскубтй, обскубти,
(ошпаривши) — патрати, обпатрати
Ощупывать, ощупать — лапати,
облапувати, облапати, мацати, обмацати
Ощупьіваніе — лапання, мацання
Ощупь — пблап. — На ощупь — на полап
Ощупью — помацки, полапки, обмацки, по-
лапцем, навпомацки, напомацки, 66-
лапки
Ощутительность — чутливість,
дошкульність
Ощутительный — чутливий, дошкульний
Ощущать, ощутить, ся — чути, вчувати,
учувати, учути,вчути,ся
Ощущеніе—вчуття, вчування. — Ощущеніе
вкуса чего — цосмак (який)
Оюньть — помолодіти
Оягниться — окотитися

С. ІВПНИЦЬКИИ I Ф. ШУМЛЯНСЬКИИ.
Російсько-український
СЛОРМЙИ
Том II
п.—е.
ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ
Подільської Губерніальної Народньої Управи.
••«©•»•
ВІННИЦЯ,
Друкарня Міського Самоі«]'ЛДування.
19 1?.
18*

Пава
277
Палка
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
п.
Пава, (здр.) павушка, пт. Pavo cristatus —
пава, (здр.) — павичка, павонька
Павилина, павилица, рос. Cuscuta — пові-
тйця: привітйця
Павіань, Simius — павіян
Павлиній, павлиновый — павиний
Павлинъ, Pavo cristatus — павич, павун
Павлиныя очки, рос. Aquilegia vulgaris L. —
орлики, дзвіночки, голубки, оксамит
Паворозокъ, паворозъ—поворозка, поворо-
зочка ,
Павьтеръ — ходовий вітер
Пагуба — 1) згуба, погйбіль, загуба, загин;
2) згуба, втрата, страта
Пагубникъ, ца — погубитель, ка, згубця
Пагубность — згубність
Пагубный, но — згубний, но
Падалина, падалица — падалиця
Падалище, падаль — падло, стёрво
Падалищный — падловий
Паданіе — падання
Падать, пасть— 1) падати, упасти, впасти,
валитися, повалитися; 2) гинути,
загибати, погинути, загинути; 3)
упадати, підупадати, занепадати, підупасти
Падаеть жребій — випадає (йому, їй)
Падаеть подозрьніе—падає вищі.—Падать,
упасть въ обморокъ — мліти,
зомлівати, умлівати, зомліти, умліти.—Падать
духомъ — в тугу, в журбу вдаватись,
журитися
Падёжъ—упадок, падь, по/лесть, дох, вйздих
Падежъ — відмінок, одмшок
Паденіе — 1) падання, спадання; 2) зблуд
Падкій —ласий, охочий, квапний, квапливий
Падкость — квапливість, ласість
Падубъ, рос. Fraxinus excelsior L. — ясень,
ясенина
Падучая бользнь, Epilepsia — чорна нём}ч,
чорна ^хвороба, причина, мимохід,
мимохідник, родимець
Падчерица — пасербиця
Паекъ — пайок
Пажить—вигін, випас, пастівнйк, пасовисько
Пажъ — 1) паж; 2) джура
Пазило — фуганок, уторник
Пазить — жолобити
Пазникъ— 1) д. Пазило; 2) рос. Hypochaeris,
Achyrophorus — хвостач, петрова
закуска
Пазуха — 1) пазуха, пазушша; 2) паха, пахва
Пазушина — дірка, ямка
Пазушистый—дірчатий, дірчастий, ямкуватий
Пазь, мн. пазы—жолоб, жолобок, рівчачок,
(в клепках для дна) — утора, (частіше
мн.) — утори, (в стовпах) — ушул,
(частіше мн.) — ушули
Пай — пай t
Пайщикъ, ца — спільник, ця, член
Пайщина—спілка, товариство і д. Ассоциация
Пакетъ — пакет, ковёрта
Паклунъ, рос. Teucrium Chamaedrys L. —
чебрець лісовий, самосйл, маточник
польовий; Т. Polium L. — сідач, сиваш
Пакля — клочча, пачіскй
Пакляный — клоччаний, з клочча
Паковать, ся — пакувати, ся
Паколокъ — пакіл
Пакостить—капостити, паскудити,
збиткуватись, шкодити, пакостити
Пакостникь, ца—капосник, паскудник,
шкодник, ця, збитошник, ця, пакосник
Пакостный — капосний, паскудний,
шкодливий, збитошний, пакісний
Пакость — капость, паскудство,
паскудність, шкода, збитки, пакість
Палата, палаты — палац, палати, хороми,
горниці. — Ума палата — голова,
розумна голова. — Казённая палата —
фінансова палата. — Судебная палата
— судова палата
Палатка — намёт, накриття, шатёр, шатро,
халабуда, халабудка
Палачевскіи, палачевъ — катівський, катів,
катовий
Палачъ — кат, (поб.) — катюга
Палашъ — меч, міч (гострий з обох боків)
Палевый — блідо-жовтии, половий
Паленина—палятйна? смалятина, шмалятина
Палёный — сма(шма)ля(е)ний
Палець— 1) палець, пучка, (здр.)—пальчик, па-
люшок; 2) (в машинах) — палець, зуб
Палечный — палешний, пальцьовий і д.
Зубчатый
Палисадина — паль, кіл, (тонка) — тичина
Палисадникь—присадок, городчик, квітник
Палитель — палій
Палительный — пальний, запальний
Палить — палити і д. Обжигать
Палка, (здр.) палочка—палиця, (здр.)—паличка,

Паломникъ
278
Парить
(поб.) — палюга, (зб.) — паліччя, (що з нею
ходять) — ціпок, (здр.) — ціпочок, (поб.)
— ціпура, (загнута з одного краю)—кий,
кій, (зо.) — кіячча, (попівська або
чернеча) — патериця, (чабанська) — ґирлиґа,
(з гаком, щоб ловити овець)—бернак, (не
отесана і груба)—ломака, (здр.) —
ломачка, (зб.) — ломачча, (для гри в опуки)
— гйлка, (для чищення плуга) — йстик,
(що нею перегортають огнище)—жйжло,
(до нартів або та, що діти граються у
коні)—джиґан, (залізна або дерев'яна
з метал, ручкою на взір молотка або
сокирки) — келеп, (з карлючкою) —
костур, карлючка, (що загострена) —
ключка, смйкавка^ (щоб гратися у
свинки то-що) — ковінька, (з булавою на
кінці) — булава, кийок, кійок, (ще й
загнута) — ковінька і д. Клюка, (з
карбами) т— карбованка і д. Бирка, (у
гайдарів, що на ній накарбовано число
овець)—гайдарка, (на котрих чіпляються
неводи) — тичка, підтич, (що
стромляються для рослин) — тичина, тичка,
(маленька для застромлювання, для
скручування або для играшки) —
патик, патичок, цурка, цурочка, (для гри
на цимбалах) — бильце, (у шевців, щоб
вирівнювати)—зморщина, (щоб лощи-
ти)—клесачка, (з рощёпом для лову
раків) —рогуля, (щоб повертати млинове
каміння) — мельон, (у ^копаниць)
—сапилно, (у мітли) — мітлище, держак,
держално і д. Метловище, (у кочерги)
— кочоржилно і д. Держалка, (у коси)
— кісся і д. Коса, (у ціпа) — ціпилно
і д. Держалка, (у списа) — ратище і д.
Копьё, (у черпака)—держак; держално
Паломникъ — богомолець, прочанин, (мн.)
— прочане
Паломничество — проща ,
Палочникъ, рос. Typha L. — рогіз, палки;
Typha augustifolia L. — кіях, кіяшок;
Т. latifolia L. — кіяхй, султанчики
Палочный — пфлишний, кийовий
Палочье — палічча, киячча, ломачча
Палтусъ, риба Pleuronectes hypoglossus —
палтус
Палуба — чардак, палуба \
Пальба — пальба, стрілянина, стріляння
Памятливость — пам'ятливість
Памятливый — пам'ятливий, пам'яткий, па-
м'ятущий
Памятникъ—пам'ятник, пам'ятка. —
Надгробный памятникъ—надгробок, нагробок
Памятный — 1) пам'ятний, незабутній;
2) пам'ятковий
Памятно — в пам'ятку, в тямкй, в знаки
датися, бути
Памятовать, ся—пам'ятати, ся, пам'ятувати
Память— 1) пам'ять, тямка, помка, памороки,
(«забити памороки»).—Въ память врь-
заться—в тямкй, в знаки
датись.—Приводить на память—пригадувати; 2)
спомин, згадка. — На память—а) д.
Наизусть; б) на спомин, на згадку, на
незабудь; 3) пам'ятка
Панёва—плахта.—(По малюнку)—картата,
картацька, (синя)—синятка, (червона,
викрашена червцем)—черчата, черчаста
Панелина — планка
Панель — 1) планка, панель; 2) пішоход
Паника — паніка, переполох
Панихида — панахида, парастас, (в 40-ий
день після смерти) — сороковини
Панталоны — штани, шаравари, (узенькі) —
галанці, (спідні)—спідні, (хутряні вовною
в середину) — йрщані, д. Брюки
Пантомима — пантоміма, миґи
Панцырь — панцир
Паперть — паперть, цвинтар
Папироса, папироска—цигарка, (мн.)—цигарки
Папиросный — цигарошний, цигарковий
Папиросникъ, ца—цигарошник, цигарник, ця
Папиросница — цигарниця, (з очерету) —
очеретянка. t
Папка — обгортка, тёка, папірниця
Папоротникь, рос. Aspidium Filix mas Sw. —
папороть; A. F. femina Sw. — жіноча
папороть; A. Thelypteris Sw. —
болотяна папороть
Папоротный — папоротний
Пара — пара, (волів запряжених) — супруга,
(волівзвозом)—паровйця.— Составлять,
подбирать подъ пару, пары —
парувати, ся, спарувати, добирати до пари
Парабола— 1) притча; 2) (матем.)—парабола
Параболически — прйтчою, притчами
Параграфъ — артикул, параграф {
Парадный— 1) парадний; 2) пишний, роскіш-
ний, показний, (що до одежі)—шатний
Па радь — 1) парада; 2) д. Нарядъ
Паразитъ — чужоїд, паразит
Параличная рьпа, рос. Bryonia alba —нечі-
пай-зілля, перёступ, переступень
Параличъ, Paralysis — підвій, параліж
Параллепипедъ — гранчак t
Параллельный, но — рівнолежний,
рівнобіжний, но, поруч, впбруч, опоруч
Параллель— 1) рівнолежник, рівнобіжник;
2) порівняння
Парапетъ — 1) вал, окіп; 2) бильця,
Парафинъ — земляний віск, парафін
Паренёкъ— парубійка, парубча, парубчак,
хлопець, хлопчак, пахолок, д. Парень
Паренина — пар
Пареніе—ширяння, шугання, буяння, вітання
Пареніе — паріння
Парень—парубок, (здр.)—парубча, парубчак,
парубійка і д. Паренёкъ, (мн.) — парубки,
паруб'ята, (зб.)—парубоцтво, хлопець,
(здр.) — хлопко, хлопча, хлопчак і д.
Паренёкъ, (мн.)—хлопці, хлоп'ята,
парень, (поб.) — парняга, (мн.) — парні,
челядин. — Парнемъ быть, пробыть
— парубкувати, пропарубкувати,
спарубкувати, напарубкуватись
Пари—заклад.—Держать пари—об заклад,
у заклад битись, йти, закладатися
Паристый — паристий і д. Парный
Парить — ширяти, шугати, літати, буяти,
носитись, вітати
Парить, выпарить, ся — 1) парити,
випарити, ся; 2) шпарити, чухрати,
періщити, випарити і т. д., д. Бить (різ-
каци); 3) під пар, під толоку, на
переліг зоставлятн (землю); 4)
паруватися, спаруватися

Паркій
279
Пахарь
Паркій — паркий
Парламента—парла(я)мент, рада державна,
генеральна
Пармазанъ — сир пармський
Парневь— парубків, хлопців, парнів,
парубоцький, парубочий
Парникъ — парник
Парникъ — паристий і д. Парный
Парный — 1) паристий, до пари,
спарований. — Не парный—не паристий, (про
чоботи, рукавиці) — рбспарки, (про
волів) — рбспари; 2) парний, на пару
коней, удвуконь
Паровикъ — паровик
Паровозъ — паровіз, машина парова
Паровой — 1) паровий; 2) парниковий
Пароконный — двукінний
Пароксизмъ — перёпадок
Пароль — гасло
Парольный — гасловйй
Паромъ — порбн (
Паромщикь—поронщик, перевізник (на порош)
Пароходь — парохід, пароплав
Пароходство — пароплавба, пароплавство
Партеръ — партер
Партія— 1) сторона, сторбнництво, партія;
2) ватага, (чумаків) — валка
Парусь—парус, вітрило, (здр.) — вітрильце,
жагель, жаглик, (боковий) — косёць
Парусный — парусний, вітрильний
Парча — парча, грезёт
Парчевой — парчевий, грезетовий
Паршивець — пархач, парх, шолудйвець
Паршивить, ся — пагшійвити, ся
Паршивый—паршивий, шолудивий, пархагий
Паршь — пархи, шолуді
Паршивьть, опаршивьть—паршивіти,
шолудивіти і д. Опаршивьть
Парь — 1) тіара, дух; 2) пар, толока, обліг,
переліг.—Быть подь паромъ—парувати,
толокувати, перелргом, облогом лежати
Пасеніе — паства, пасшня, пасення
Пасквиль — пашквіль
Паслень, рос. Solanum Dulcamara L. —
паслін, глйстник, глистяк, пасльбн, вовчі
ягоди, надтйнник, паслін-глйстник;
S. nigrum L. — чорний паслін
Пасмурный, но— 1) хмарний, хмурний,
охмарений; 2) похмурий, хмурий,
охмарений, понурий, похнюпии, сумовитий
Пасмурьть—хмаритися, хмуритися, охмарю-
ватися
Пасовать — пасувати
Паспортный—пашпортбвий, білетний, паш-
портний
Паспорть — пашпорт, білет
Пастбище—пасовище, пасовйця, паша, па-
стівнйк, пасовисько, вигін, випас,
паства, пастовень
Паства — паства, пара(хв)фія> пара(хв)фіяне
Пастернакь, рос. Pastinaca sativa L.
—пастернак, постернак
Пасти, сь — пасти, ся, випасати, (в дорозі)
— попасати, (на ходу) — попаски, (про
пастухів) — чабанувати,
чередникувати, гаидарувати, (про диких птиць
і тварів) — жирувати
Пастила — павйдло (сухе)
Пасторь — пастор
Пастухь, (здр.) пастушокь — пастух, (здр.) —
пастушок, пастуша, (овець) — вівчарь,
чабан, гайдарь, ватажник,
(здр.)—вівчарик, чабанець, (рогатої худоби) — ско-
тарь, стадник, гонщик, (корів, телят
тощо в череді) — чередник, корівник,
(коней) — стадник, табунщик, (свиней)
—свинарь, свинопас, (телят)—телятник,
(кіз)—козарь, (гусей)—гусятник, (коней
в степу на ніч) — конарь, (старший
чабан)—отаман, лйчман, отагас,
(молодший або помішник) — підпасок, під-
пас(а)ич, (старілий гурта) — гуртоправ,
(останні) — гайдар, гайдай, (кухарь
у чабанів) — байбар>а. — Быть паоту-
хомь — чередникувати, гайдарюгати,
скотарувати. — Безъ п. (про с гад о)
— самопас, бёзбеш , ,
Пастушескій, пастушій—чередників, чабанів,
чабанський, пастухів, пастуший,
вівчарський» гайдарів, гайдарс^кий,
скотарів, скотарський, свинарів,
свинарський, телятників, табунщиків
Пастушка—пастушка, чередниця, корівниця,
телятниця, гусятниця
Пастушья сумка, трава, рос. Capsella Bursa
pastoris Moench.—очки, ріжуха,
мішечки, вінички, грицики, зозульник, сіри-
ки, червйшник
Пасть— 1) паща, пёлька, пащека; 2) пастка
і д. Западня і Ловушка
Пасть — (в)упасти, полягти; зблудити,
впасти в блуд
Пастьба—випасання, випас, попас, попасан-
ня, пасшня і д. Пасеніе. — Время
пастьбы — пасовйця
Пасха — паска, велйкдень
Пасхальный — великодний
Пасынковать — пасинкувати
Пасынокь — пасинок, пасерб
Паська — пасіка
Пасьчникь — пасішник. — Быть пасьчни-
комь — пасішникувати
Патока—патока (од меду, од сахарю), меляс
(од буряків)
Патріархь — патріарх, патріярх
Патріоть, патріотическій—патріот, патріота,
патріотичний
Патронница, патронташь—ладівниця,
ладунка, кулёшниця, патронташ
Патруль — обхід, патруль t
Паужина — полудень, підвечірокг
Паужинать — полуднувати, підвечіркувати
Пауза — павза, зупинка, перестанок
Паукь, ком. Aranea—пав^к.—Паукь кресто-
викь — хрешдгник. (З довгими ногами)
— косарь. Tetragnatha — тенётник.
Lycosa Tarantula—тарантул, тарантух
Паутина—павутина, павоть, (зб.)— павутиння,
(з початку осени) — баоине літо
Паутинный — павутйний, -ній
Паучій — павуковий
Пафъ — бах, бух, бабах!
Паханіе—брання, бранка, (ралом) — ралянка
Паханый — браний
Пахарскій — хліборобський
Пахарь — хлібороб, ратай, орач, плуга-
ти(а)рь, плугач

Пахать
280
Пердёжъ
Пахать— орати, (ралом)—ралити, (зсередини
до країв) — орати в розгін, (вдруге) —
двоїти, (втретє) — троїти, (ралом в
другий бік) — довжити
Пахви — підхвістя. — Сбить съ пахвей —
збити з пантелйку, забити баки
Пахнуть — пфснути, тхнути, душити, (трохи)
— пахтіти, (погано) — нести, смердіти
Паховина — пахвина
Паховой — пахвовий
Пахота — 1) духота, задуха; 2) д. Паханіе.
— Окончить пахоту — об'оратись
Пахотный — 1) орний, хліборобний; 2)
хліборобський
Пахоть — рілля, бранка
Пахтать, спахтать — колотити, збивати,
збити масло
Пахучесть — пахнючість, пах
Пахучій—пахнючий, пахнющий, запашний,
духовитий
Пахъ — пахва
Пачески — клочча, пачіскй
Пачка — пачка, жмут, жмук, жмуток, в'язка
Пачканіе— 1) каляння, мазання, мащення;
2) мазання, ляпапня
Пачкать, запачкать, ся — 1) калити, ся,
мазати, ся, валяти, ся, мурзати, ся, бру-
дити, плямити, (салом або чим жирним)
— ялозити, ся, смальцювати,
(борошном) —борошнйти, (крів'ю)—крівави-
ти, (мов квачем) — квацювати і т. д.,
д. Запачкать, ся; 2) (про малювання
і писання)—ляпати, мазати, квацювати,
дряпати, базграти
Пачкотня — ляпанина, мазанина
Пачкунъ, пачкунья— 1) нехлюй, нехлюя,
нечепура, замазура, ялозник, ця, мурза,
замурза і д. Неопрятный; 2) д.
Маратель
Паша — баша
Пашина — пахвина
Пашня — нива, орне поле, рілля
Паюсная икра — кав'яр
Паяльный — лютбвнии
Паяніе, паять — лютування, лютувати
Паясничать—кумёдничати, блазнувати,
дурника строїти, дуріти г
Паяць — кумедник, кумедійник, блазень
Пегась, риба Pegasus (Belone rostrata) —
сарган
Педаль — ступир, (в верстаку) — шайда
Пейзажъ — краиобраз, краєвид
Пекарня — хлібопечня, пекарня
Пекарь, ка — пекар, ка, хлібопек, хлібопека,
печільник, ця, (що пече на базарь) —
перепічайка
Пеклеванный — питльований
Пелена— 1) настільник, скатерка, скатертина,
обрус і д. Настольникь; 2) покривало,
плащаниця; 3) пелюшка і д. Пелёнка
Пеленальный — сповивальний
Пеленать, спеленать—повивати, сповивати,
вповивати, повити, сповити
Пелёнка, пелёночка—пелюшка, (разом з
сповивачем) — ПОВИТОК, СПОВИТОК,
ПОБИТТЯ, повиточок, (під голову) — приголо-
вач, приголовок, приголовичок, (на
руки)— підручник
Пеленочный — пелюшковий
Пелерина — дармовй(і)с
Пелесина—пляї^а, блезно, лисина (на шкурі)
Пелесый — перістий, рябий
Пеликанъ, пт. relicanus anocrotalis — баба
птиця
Пеловый — полов'яний
Пельмени — ушки, вушка t
Пеналъ — пірнйк, пернач, напірник
Пенёкъ — 1) пень, (здр.) — пеньок; 2) (мн.)
пеньки — палки, колодочки (у птиць)
Пенный — штрафний
Пентюхъ — тюхтій, телепало, мнйкало і д.
Неотёса
Пень — 1) пень, (над землею зараз) —
прикорень; 2) йолрп, бовдур, телепень,
телепало, тюхтій, бёцман, штурпак,
чвалай. — Сталъ въ пень — як пень став
Пенька — прядиво, коноплі
Пеньковый — прядів'яний, конопляний
Пеня — пеня, штрап
Пенять—вимовляти, дорікати, корити,
нарікати
Пепелистый — попелйстий f
Пепелить, ся — попелйти, ся, попеліти
Пепелище — 1) попе(і)лйще, попе(і)лйця;
2) батьківщина, материзна, рідна
оселя
Пепеловидный, пепелоцвьтный— попела(я)-
стий
Пепелъ — попіл. — Древратиться въ пе-
пелъ — спопеліти
Пепельникъ — попільнйк, попільня
Пепельный — попела(я)стий
Первачъ — первак, первачок t
Первенецъ — первак, гіервачок, первісток,
первістка, первітка, перворідень
Первенство — 1) первість, першість, пёршень-
ство; 2) перед
Первенствовать—верховодити, перед вести,
головувати
Первина — первина, першина, перв(ш)йнка
Первобытный—первістний, предковічний, ста-
родавній
Первое — впёрве, спершу, вперше
Первоклассный — першорядний t
Первоначальный, но — первістний, первіт-
ний, но, початковий, спершу, спочатку,
з самого початку, насамперед
Первопутіе — по пороші
Первородный, перворождённый—перворідень
Первостатейный, первостепенный — перво-
(шо)рядний
Первоцвьть, рос. Primula officinalis Jacq. —
проліски, просерёнь, ряст, божі ручки,
біла буквиця, котики, лісове зілля,
медяник, медяничкй, медянйк-зілля, ни-
кол^йки, сорочі лапки, ключики, ку-
курічка, гадйнниця
Первый—пёрвий, пёрший, передній, старший,
найстарший; кращий, найкращий, слав-
нійшии, ншгславнійший.—Бо-первыхъ—
пёрве, перше, впёрве, вперше.—Перво-
на-перво—насамперед, наперед усього,
впервах. — Въ первый разъ — упёрве,
вперв(ш)е, пёршим разом, впервах.
— Первый сортъ — первак, первачок
Пердёжъ — пердіння, пердячка

Перебавлять
281
Переводить
Перебавлять, перебавить — передавати,
наддавати, передати, наддати
Перебалтывать, переболтать, ся— 1) переко-
лочувати, переб6втувати,,переколотити,
перебовтати; 2) перебріхувати,
перебрехати
Перебивать, перебить— 1) перебивати,
перебити, вибити, перелупцювати,
перетовкти, (батогами) — перебатожити,
перешмагати, (на мотлох) —
перетрощити, перемотлошити; 2)
перебивати, перешкожати, перебити, на
перешкоді стати, (річ) —перечёплю-
вати, перепиняти, перехоплювати,
перебаранчати
Перебиваться, перебиться — перебиватися,
перемагатися, бідкатися, обертатися,
пробиватися, сяк-так, нудити сїь)вітом,
перебитися, перемогтися, перебщкати-
ся, перебідувати
Перебивка— 1,) перебивання, пересипання;
2) перебій ,
Перебираніе — перебирання, перебірка
Перебирать, перебрать — 1) розбирати,
розібрати; 2) забирати, набирати, забрати,
наорати, понабирати; 3) перебирати,
вередувати, вигадувати; 4)
перекидати, пересипати
Перебираться, перебраться — перебиратися,
перебратися
Перебой — перебій
Перебойникь — битка
Перебойщикъ, ца — перекупщик, перекуп,
перекупка
Переболіть—виболіти, переслабувати, про-
слабувати, перехворіти, перех(в)орува-
ти, пронедужати
Переборазживать, переборанивать,
перебороздить, переборонить—перескорожу-
вати, перескородйти,
переволочувати, переволочити
Переборать, перебороть—перемагати,
перемогти г
Переборка— 1) перебирання, перебір,
розбирання і т. д., д. Перебирать; 2)
перегородка, розгородка, пересічка
Переборчивый — перебірчик, перебендя,
вередливий t
Переборчивость—вередливість,
перебірливість ,
Переборь — перебір
Перебраживать, перебродить, побродить —
1) вибродити, поблукати, повештатися,
поповештатися, пошвандяти,
посновиґати, обникати, попотинятися; 2)
перегравати, переграти, вигратися,
перешумувати
Перебранивать, перебранить,
ся—перелаюватися, перелаятися, вилаяти
Перебранка — лайка, сварка, лаяння
Перебрасьіваніе — перекидання
Перебрасывать, перебросить, переброситься
— перекидати, перешпурнути,
перекинути, ся, поперекидати
Перебредить — перебрехати, переіначити
Перебрести, перебресть— 1) перелізти,
перечвалати, перечалапати;2)перебрести
(убрід)
Перебривать, перебрить, ся — переголювати,
переголити, ся
Перебрызгивать, перебрызгать, ся—перебрйз-
кувати, перехлюпувати, перебрйзкати,
перехлюпати, ся
Перебудить — побудити, порозбуджувати
Перебучить — позолйти
Перебывать, перебыть—побувати,
перебувати, побути, перебути
Перебігать, перебігивать, перебіжать —
1) перебігати, перебігти, (дуже швидко)
— перемахнути; 2) передаватися,
перекидатися, передатися, перекинутися;
3) випережати, випередити
Перебігать — вйб}гати, оббігати
Перебьгь — перебіг
Перебіжка — 1) д. Перебьгь; 2) вйпередки,
перегін
Перебьжчикь—перекйдчик, перекидько, пере-
кйньчик, перевертень, метунёць
Перебьливать, перебілить— 1) перебілювати,
перебілити, побілити; 2) переписувати,
переписати, попереписувати
Перебіситься — переказитися, виказитися,
перемордуватися
Переваливать, перевалить, ся — 1)
перекидати, перекинути, ся; 2) перелазити; 3)
переходити, перейти; перехилятися,
перехилитися
Перевалять— 1) перебороти, повалити; 2)
перекачати, переваляти; 3) перевалити
(повсть)
Переваляться— 1) викачатися, вивалятися,
закалятись і т. д., д. Запачкаться;
2) переболіти, переслабувати, перехо-
рувати
Переваривать, переварить, ся — 1)
переварювати, переварити,ся; 2) тратити
Перевёрстывать, переверстать—вирівнювати,
рівняти, перелаштовувати,
вирівняти, перелаштувати
Перевёртывать, перевернуть, ся — 1)
перевертати, перекидати, ся, перевернути,
перекинути, ся; 2) перегортати,
перегорнути, ся* 3) повертати, повернути (в
инший оік); 4) перекручувати,
перекрутити
Пвревёртышъ — штурханець, стусан
Переверчивать, перевіртеть—перекручувати,
перекрутити, перевертіти
Перевершать, перевершить—пересужувати,
пересудити
Перевзнуздывать, перевзнуздать—перегну-
здувати, перегнуздати
Перевивать, перевить, ся—перевивати,
переплітати, пересукувати, перевити,
переплести, пересукати, ся
Перевинтить — перешрубувати
Перевирать, переврать—перебріхувати,
перебрехати, поперебріхувати
Перевиры — брехні
Перевисать, перевиснуть—звисати,
перехилятися, звиснути, перехилитися
Перевислый—звислий, перехилений, похилий
Переводина — підвалина (під підлогою),
сволок (під стелею)
Переводить, перевести, ся— 1) переводити,
перевести; 2) перекладати, тлумачити,
перекласти, перетлумачити; 3) виводи-

Переводный
282
Перегребать
ти, вигублювати, вивести, вигубити,
повиводити
Переводный — 1) переведений; 2) пере-
воднйй; 3) перекладний
Переводчикъ—перекладчик, ця, перекладач,
. перекладарь, тлумач, ка
Переводь — 1) перевід; 2) переклад,
тлумачення, (віршом) —перес(ь)пів
Перевозить, перевезти, ся — перевозити,
перевезти, ся, поперевозити
Перевозка, перевозь — перевіз, (хліба з
поля) — возовиця t
Перевозчикь — перевізник, перевозець
Переволакивать, переволочь—переволікати,
перетягати, переволіктй, перетягти,
поперетягати
Переволока, переволокъ — волок
Переволноваться — перетурбуватися,
перехвилюватися, перекипіти,
перелютувати
Переворачивать, переворотить,
ся—перевертати, перекидати, перевернути,
перекинути, ся. — Наизнанку—лицювати,
вивертати, перелицювати,
вивернути, поперелицьовувати
Переворашивать, переворошить, ся —
перевертати, перегортати, переворушува-
ти, перевернути, переворушити, ся
Переворовать — перекрасти
Перевороть— 1) перевертання, перекидання;
2) переворот, перёверт
Переворчать — перебурчати (про людей),
перегарчати (про собак) t
Перевівать, перевіять, ся —f перевіювати,
перевіяти, ся, поперевіювати
Перевьдываться, перевідаться — росправ-
лятися, росправитися
Перевінчивать, перевінчать, ся — вінчати,
звінчати, перевінчати, ся
Перевірять, перевірить — перевіряти,
перевірити
Перевіска — переважування
Перевісло — 1) дужка; 2) коромисло (не
велике)
Перевісь — перевага, перемога. — Взять
перевісь — гору взяти, верх узяти,
осилкувати t
Перевішать — перевішати
Перевішивать, перевісить, ся — 1)
переважувати, переважити, ся; 2) вішати,
чіпляти, повісити, почепити на иньше
місце; 3) переважувати, перемагати,
гору, верх брати, переважити,
перемогти, гору, верх взяти; 4)
переважуватися, перехилятися, перевисати,
переважитися, перехилитися,
перевиснути. —
Перевісившись—перехилившись, перехйльці, перехильцем
Перевязка— 1) перев'язування, перев'язь;
2) перев'язка
Перевязывать, перевязать, ся —
перев'язувати, перев'язати, ся, (мотузкою) — пере-
мотузити
Перегаживать, перегадить — перепаскужу-
вати, перепаскудити, перепоганити, пе-
регйдити, попаскудити, попоганити
Перегачивать, перегатить — перегачувати,
перегатити, поперегачувати
І Перегибать, перегнуть, ся — І) перегинати,
перегнути, ся; 2) перехиляти,
перехилити, ся
Перегибъ — 1) перегинання, перегин; 2) залім,
закрут
Перегладывать, переглодать — перегризати,
перегризти, поперегризати
Переглаживать, перегладить—переглажува-
ти, перегладити, перепрасувати,
погладити, попрасувати
Переглохнуть — 1) поглухнути; 2) поглушитися
Переглотать — поковтати
Переглушить — поглушити
Переглядка — переглядання, перегляд,
перегляди
Перегляды в ать, переглядіть, ся —
переглядати, передивлятись, переглянути,
передивитись, попереглядати, попереди-
влятись
Переглядываться,
переглянуться—переглядатися, передивлятися, заглядатися,
ззиратися, переглянутися, зглянутися,
ззирнутися
Перегнаивать, перегноить—перегноювати,
перегноїти
Перегнивать, перегнить—перегнивати,
гнити, трухнути, перегнити, погнити,
потрухнути t
Перегной — перегній г
Перегніваться — перегніватися,
пересердитися
Переговаривать, переговорить, ся — 1)
переговорювати, ся, перемовляти, ся,
переговорити, перемовити, ся; 2)
переказувати, переказати, перебалакати;
3) пересужувати, судити, осуждати,
обмовляти, пересудити, обмовити
Переговорщикь — 1) посередник; 2) пересуд-
ливий t
Переговорь, частіше мн. переговоры — 1) пе-
ремова, переговори; 2) пересуди, осу-
да, поговір
Перегодить—потрівати, переждати, перетрі-
вати, перечасувати, почекати,
перечекати. —Перегодя—перегодом, згодом
Перегодовать — пролітувати
Перегонка — 1) переганяння. — Вь перегонку
— наввипередки; 2) перегін
Перегонный — перегінний. — П. сосудь —
лёмбик
Перегонять, перегнать — 1) випережати, по-
пережати, обминати, випередити,
попередити, обминути; 2) перегонити,
перегнати; 3) переганяти, перегнати
Перегораживать, перегородить, ся—перего-
рожувати, перегородити, ся, попере-
горожувати
Перегорать, перегоріть — перегоряти,
перегоріти, (на попіл)—попеліти, спопеліти
Перегоревать — перетужити, пересумувати,
перебідкатися
Перегоркнуть — згіркнути
Перегородка—загородка, перегородка,
перетика, пересічка, (в човні) — поріг, (в
річці, в ставу) — яз, їз
Перегостить — перегостювати
Переграфить — перелі(и)ніяти, перелінувати
І Перегребать, перегресть—перегромажувати,

Перегружать
283
Пережидать
перегрібати, перегортати,
перегромадити, перегребти, перегорнути
Перегружать, перегрузить, ся —
перевантажувати, перепаковувати, перекладати
Перегрузка—перевантаж(ува)ення,
перепаковування
Перегрібать, перегріть — перегрівати,
перегріти
Перегрызать, перегрызть—перегризати,
перегризти, вигризти, поперегризати,
повигризати
Перегрязнить—перекаляти, переваляти,
побруднити
Перегудіть — перегусти, перегудіти
Перегуль — перепій
Перегулять — перепити
Передавать, передать, ся—передавати,
передати, ся.—Передать вексель—пережи-
рувати
Передавливать, передавить — давити,
душити, подавити, видавити,
подушити, видушити, почавити
Передаривать, передарить—обдаровувати,
роздаровувати, обдарувати, роздарувати
Передатчикъ — д. Переоьжчикъ
Передача — передавання, передання,
передача, (на словах) — переказ
Передваивать, передвоить — переганяти,
перегнати (спірт, оцет)
Передвигать, передвинуть, ся—пересувати,
пересовувати, пересунути, ся
Передвиженіе — пересування, передвйг,
перехід
Передвижной — рухомий, пересувний,
походящий
Передёргивать, передёрнуть,
ся—просмикувати, просмикнути, ся
Передержатель — передержанець
Передерживать, передержать, ся— 1)
передержувати, переховувати, перетримувати,
передержати; 2) тратити (більш як
призначено), перетрачувати, перетратити, ся
Передирать, передрать, ся — 1) роздирати,
обдирати, передирати, розідрати,
роздерти, обідрати, подрати, передрати,
ся; 2) перешмагати, перелупйти, одшма-
гати, вишпарити, перечухрати, пере-
катувати; 3) битися, побитися, (за чуои)
— перечубитися
Передить — випережати
Передковый — 1) передній; 2) передковий
Передневать — переднювати
Передникь, передничекь—хвартух,
хвартушина, (здр.) — хвартушок, фартух і т. д.,
запаска, запасчйна, запасочка
Передній — передній. — Передняя часть —
перед, (гостра) — нісок, (у волока) —
біжний кінець, (що має широкий
перед) — передйстий
Передняя—передня, передпокій, прихаток,
прйсінок, присінки
Передовой—передовий, передній, передовик,
проводирь. — Передовая статья —
провідна, вступна стаття
Передовірять, передовірить — переввіряти,
переввірити
Передокъ—передок (передня частина чобіт,
екіпажа то-що), (у плузі) — колісня,
колішня
Передохнуть—передихнути, од(від)дихнути,
перевести, звести дух, од(від)сапатися,
відпочити, перепочити
Передохнуть—виздихати, поздихати, пови-
здихати
Передраж(з)нивать, передразнить, ся —
передрочувати, перекривляти, пере-
дрочйти, перекривити,ся
Передроблять, передробить, ся — роздрібля-
ти, роздробити, перекришити, ся
Передрогнуть — перемёрзти, перемерзнути
Передрожать—перетруситися, передріжати,
передригоніти, перетремтіти
Передряонуть — пов'янути, перев'янути,
потрухнути, струхнявіти
Передряги — трівога, колотнеча, бешкет
Передумывать, передумать, ся—роздумувати,
передумувати, роздимати, передумати,
ся, перемйслити, переміркувати
Передурить — передуріти, перепустувати
Передушить — подушити, видушити
Перёдъ — перед, передок. — Взять перёдь
— випередити, попередити
Передышка — перепочйвок, перепочинок
Передавать, передьть, ся—переодягати, пе-
редягати, переодягти, ся, перебрати, ся
Переділять, переділить, ся — переділяти,
переділити, ся
Переділка—переробка, перемайстрування,
(начиння) —передипка, (чобіт)—перетяжка
Переділь — переділ
Переделывать, переділать, ся — 1)
перероблювати, переробити, перемайструвати,
перелаштувати, (начиння)—пересипати,
пересипати, попересипати, (одежу на
виворіт)—перелицювати, (з народнього
на книжне) — пописьмачити, (на свій
лад) — переінакшити, переіначити,
(про що лихе) — перекоїти, ся; 2)
поробити, наробити,переробити
Передільньїй — передільний
Переёмъ — 1) переймання, займання,
займанка; 2) перёйма; 3) перехват
Пережаривать, пережарить, ся—перепікати,
пересмажувати, переш кварювати,
перепекти і т д., д. Жарить 1 і 2;
попекти, посмажити
Пережевывать, пережевать—пережовувати,
пережувати, пережмакати, (про
жуйних) — переремиґфти
Пережелать, ся—перехотіти, ся, переманути-
ся, перебагнути,ся
Пережелкнуть — пожовкнути
Пережелтить — пережовтити, пожовтити
Переженить, ся—переженити, поженити, ся,
попережёнювати
Переживать, пережить—переживати,
перебувати, пережити, перебути, пожити
Пережигать, пережечь, ся — перепалювати,
перепалити, ся, перешмалйти, ся
Пережидать, переждать—пережидати,
переждати, перетрівати, перегодити,
перечекати, (не довго)—перечасувати, (день)—
переднювати, (тиждень)—перетижнюва-
ти, (зіму)—перез(и)імувати, (літо)—
перелітувати, (лежачи)—перележати, (стоячи)
— перестояти, (сидючи) — пересидіти

Пережимать
284
Перекоряться
Пережижать, пережидить — перерідйти
Пережимать, пережать, ся— 1) перечавити,
вичавлювати, вичавити, почавити, ся;
2) викручувати, віджимати, викрутити,
віджати, ся, повикручувати, повіджимати
Пережинать, пережать—повижинати,
вижинати, пожати, вижати t
Пережирать, пережрать — тріскати, жёрти,
потріскати, пожерти, сперти
Перезванивать — передзвонювати
Перезвонить—передзвонити, перекалатати,
переблаговістити
Перездраствоваться—поздоровкатися, пере-
здоровкатися, (подаючи руки) — пере-
чоломкатися, переручкатися,
(скидаючи шапку) — перешапкуватися
Перезимовать—перезі(и)мувати, вйзі(и)му-
вати
Перезнобить— 1) поморозити; 2) перетрусити,
переморозити
Перезлиться—прресёрдитися,
перелютувати, перегніватися
Перезрівать, перезріть—перес(ь)півати,
перестигати, перес(ь)піти, перестигнути,
(про людину)—перегрітися, перехожати
Перезрільїй — перес(ь)шлий, перестиглий,
(про насіння, що вже й тріснуло) — ре-
павка, рёпаник, репало, репанець,
(про людину) — перестарший
Перезудить — пересвербіти
Перезывать, перезвать, ся — перекликати,
переманювати, перекликати,
переманити, ся
Перезябать, перезябнуть—перемерзати,
перемерзнути
Переигрывать, переиграть, ся—перегравати,
переграти, ся
Переименовывать, переименовать, ся
—перейменовувати, перейменувати
Переимчивый — перенятливий
Переимчивость — перенятливість
Переиначивать, переиначить—переи(і)накшу-
вати, переинакшити, переинчити,
перекрутити, перевернути
Переискивать, переискать—перешукувати,
перешукати, винишпорити
Перекаливать, перекалить, ся —
перегартовувати, перегартувати, ся
Перекалывать, переколоть, ся, — 1)
виколювати, виколоти; 2) поколотися; 3) рос-
колювати, росколотися, поросколюва-
ти, порубати, поколоти, ся; 4}
перешпилювати, ререшпилйти, ся; 5)
тріскатися, потріскатися
Перекапризничать — перевередувати, пере-
дрочйтися
Перекапывать, перекопать, ся —
перекопувати, перекопати, ся, (знову, або
багато, або впоперек)
Перекати-поле, рос. Gypsophila paniculata
L. — перекотй-поле, котй-поле, катун;
Asparagus officinalis L. — підчос,
заячий холодок, шпараги
Перекать— 1) перекочування, перекачування;
2) гуркіт, гуркотня, грюкіт,
гуркотання, гуркотнеча
Перекатывать, перекатить, ся — 1)
перекачувати, перекачати, (на маглі) — пере-
маґльовувати, перемаґлювати, ся;
2) побити, вибити (всіх), перешмагати;
3) перекочувати, перекотити,ся
Перекачивать, перекачнуть, ся —
перехиляти, перехилити, переважити, ся,
хибнутися
Перекашивать, перекосить, ся— 1) викосю-
вати, викосити, покосити, ся; 2)
кривити, покривити, скривити, скосити, ся
Переквашивать, переквасить, ся — переква-
сювати, переквасити, ся
Перекидать, перекидывать, перекинуть, ся
— 1) перекидати, перекинути, ся,
д. Перебрасывать; 2) д.
Перебігать
Перекипать, перекипіть — перекипати,
перекипіти
Перекисать, перекиснуть — перекисати,
перекиснути
Перекись — перекис
Перекладина — перечка, поперечка,
поперечина, ділйна, (між кроквами) — банта,
бантина, (до которої привішують туші)
—трйнпуль, (під стелею)—сволок, трам,
трамок, трямок, (через канаву або
через річку)—кладка, (в
драбині)—щабель,, щаблі, (в меблях між ніжками) —
обніжка, (в санках ^між полозками) —
перечка, (на хресті) — перехрестя, (в
улику) — сніз, сноза, (мн.) — снози
Перекладка — перекладання
Перекладывать, перекласть — перекладати,
переставляти, перекласти,
переставити, поперекладати, попереставляти
Переклеивать, переклеить — переклеювати,
переклеїти, попереклёювати, (карю-
ком) — перекарючити
Переклеймить—перезначйти, перетаврувати
Перекликать, перекликнуть, ся— 1)
перекликати, окликати, перекликати,
перекликнута, окликнути, ся; 2)
перекликатися, перегукуватися,
перегукнутися
Перекличка—переклик, перекликання, оклик
Перековеркивать, перековеркать, ся —
перекручувати, перекрутити, ся,
перенівечити
Перековывать, перековать— 1) перековувати,
перекувати; 2) заковувати,
позаковувати
Перековырять—поколупати, переколупати
Перекокать, ся—побити, перебити, потовкти,
перетовкти, ся
Переколачивать, переколотить,
ся—перебивати, перебити, ся; 2) вибивати,
вибити, ся, повибивати
Перекомкивать, перекомкать—переминати,
перемняти, помняти, пожужмити
Переконопачивать, переконопатить—пере-
шпаровувати, -рувати, перепаклювати
Перекоптить — перев'ялити t
Перекопь — 1) перекопування; 2) пррекш
Перекормить — обгодувати, перегодувати
Перекоробить, ся—перекорчити, пережолоби-
ти, перешкарубити, ся, покорчити, ся
Перекорь, частіше перекоры — перекір,
докори, суперечка, змагання
Перекоряться — суперечитися, сперечатися,

Перекосина
285
Перемалывать
спречатися, змагатися
Перекосина — кривина, кривизна, косина
Перекосъ — перекіс
Перекочевывать,
перекочевать—перекочовувати, перекочувати, перемандрувати
Перекраивать, перекроить—перекроювати,
перекроїти, перекраяти
Перекрашивать, перекрасить, ся—перекра-
сювати, перефарбовувати,
перемальовувати, перекрасйти, перефарбувати,
перемалювати, ся
Перекрестный—середохрестний, перехрестнии
Перекрестокъ — перехрестя, розхрёстя, рос-
пуття, роздоріжжа, розвилки, розтока,
роз'їзд
Перекресть, перекрещенецъ, нка — вихрест,
ка, перехрест, ка
Перекрещивать, перекрестить, ся — 1)
перехрещувати, вихрещувати,
перехрестити, вихрестити, ся; 2) перехрещувати,
перехрестити, ся, (скрізь)—обхрестйти
Перекривить — покривити
Перекрикивать,
перекричать—перекрикувати, перегукувати, перекричати, пере-
гукати, переґвалтувати, (про жидів)
— перегерготати і д. Кричать
Перекропить — покропити, побризкати
Перекрошивать, перекрошить, ся —
покришити, ся
Перекручивать, перекрутить,
ся—перекручувати, перекрутити, ся
Перекрывать, перекрыть, ся — перекривати,
перекрити, покривати, покрити, ся
Перекувыркивать, перекувыркать,
перекувыркнуть, ся — перекидати,
перекинути, ся, перебрикнутися
Перекудахтать—переквоктати, перекудкуда-
кати
Перекуковать — перекувати
Перекумится — покуматися, перекуматися
Перекупать, перекупить—перекупати,
перекуповувати, перекупляти, перекуп-
лювати, перекупити
Перекупать — покупати, викупати
Перекупоривать, переку порить—перекорко-
вувати, перекоркувати
Перекупились, ца—перекупник, перекупчик,
перекупка
Перекуривать, перекурить,
ся—перекурювати, перекурити,ся
Перекусать, ся — покусати, ся
Перекусывать, перекусить— 1) перекусюва-
ти, перегризати, перекусити,
перегризти; 2) перекусюв^ти,
перекусити, перехопити, приснідати,
гамнути
Перекутывать, перекутать—обкутувати,
обгортати, пообкутувати, пообгортати,
позатушковувати
Перелагать, переложить — перекладати,
перекласти
Перелаживать, переладить—перелажувати,
перелагоджувати, переладити, перелад-
нувати, переладнати
Перелаживать, перелазить — перелазити,
вилазити
Переламывать, переломить, переломать, ся
— переломлювати, переломити,
переламати, поломити, поламати,
перетрощити, потрощити, ся
Перелаять — перегавкати, перебрехати
Перелегать, nej>ejie4b—перелягати, перелягти
Перележалый — злежалий, завалящий
Перележивать, перележать, ся — 1) перелёжу-
вати, облёжувати, перележати, одлёжа-
ти; 2) злежуватися, злежатися
Перелетать, перелетьть— перелітати,
перелетіти, перелинути, перешугнути, пере-
майнути t
Перелётный — перелітній
Перелётъ — переліт
Переливать, перелить, ся—переливати,
переточувати, пересипати, перелити,
перелляти, переточити, пересипати, ся,
перехлюпати; 2) переливати,
перелити, ся, попереливати; 3)
переливати, линіти, летіти. — (Гречки линіють)
Переливчастый—одмггний, мінаючий, мінливий,
міньоний, селезнйстий (про тканину)
Переливъ — 1) переливання, перетбчуван-
ня; 2) міньони (мн. ч.)
Перелизывать, перелизать—облизувати,
вилизувати, облизати, вилизати, повилй-
зувати, пооблизувати t
Перелиневать — полініяти, перелі(и)ніяти
Перелинка — линяння
Перелинялый — вйлинялий
Перелинять — вилиняти
Перелистывать, перелистовать—перегортати,
перегортувати, перегорнути
Перелицевать — перелицювати
Переловить — вйлрвити^ переловити
Перелогь — переліг, обліг
Перелой — капачка
Переломная трава, рос.^Parnasia palustris L.
— білозір, гадай-зілля, маточник білий
Переломъ— 1) зламання, полім; 2) злім,
зламане місце; 3) (у хворобі) — перелім,
перемога. — На переломъ — на перекір.
— Переломъ поста — середопістя
Перелопываться, перелопаться—тріскатися,
лопатися, потріскатися, полопатися
Перелуживать, перелудить—полудити,
побілити
Перелупить — облупити, пооблуплювати,
перелущити
Перелущить — полускати, полузати
Перелыгать, перелгать — перебріхувати,
перебрехати
Перелізать, перельзть — перелазити,
перелізти
Перельпливать, переліпить, ся —
переліплювати, переліпити, ся
Перельсокъ — перелісок, переліс, гайок,
лісок, молодник, молодничок
ПерелЬтовать — перелітувати
Перемазывать, перемазать, ся — мазати,
мастити, шмарувати, помазати,
помастити, пошмарувати, пообма(щ)зувати, ся
Перемалевывать, перемалевать— 1)
перемальовувати, перемалювати; 2)
помалювати, понамальовувати
Перемалывать, перемолоть—перемелювати,
перемолоти

Переманивать
286
Перенимать
Переманивать, переманить—переманювати,
перенажувати, перемовляти, перева-
блювати, переманити, перенадити,
перемовити, перевабити, перееднати
Переманщнкъ, ца — перемовник, ця, пере-
вабник
Перемарывать, перемарать, ся— 1)
вимазувати, покаляти, вимазати, позакалюва-
ти, повимазувати, замастити, ся; 2) пе-
речіркувати, поперечі(е)ркувати,
забруднити, ся
Перемасливать, перемаслить, ся — 1)
перемаслити, перемаслити, ся; 2) вйялози-
ти, засмальцювати, позаялозювати,
позасмальцьовувати, ся
Перематывать, перемотать,
ся—перемотувати, перемотати, ся
Перемахивать, перемахать, перемахнуть, ся—
1) перестрибувати, перестрибнути,
перескочити, перемахати; 2) перекивува-
тися, перекиватися
Перемачивать, перемочить, ся— 1) помочити,
перемочити, пообточувати, ся; 2)
пересмикати, пообшсювати, ся, пообсци-
кати, ся
Перемащивать, перемостить—перемощувати,
перестёлювати, перебурковувати,
перемостити і т. д., д. Мостить t
Перемаяться — перемогтися, перебщкатися,
пересиицятися
Перемежаться, перемежиться— 1)
перериватися, перерватися, переголитися; 2)
мінитися, змінятися, перемінятися,
перемінитися. —Перемежающаяся
лихорадка — гнітючка
Перемежёвывать, перемежевать, ся — П
перемежовувати, перемежувати, ся; 2) по-
намежовувати, порозмежовувати
Перемежка — перерва, перестанок
Перемежлив,ый, перемежныи — перерйвний,
перепдний
Перемёрзнуть—перемерзнути, вимерзнути,
позамерзати, повимерзати
Перемёрзлый — померзлий, перемерзлий
Перемереть — вимерти, повимирати
Переметать, перемести—перемітати,
перемести
Перемётный — перекидний. — Перемётная
сума — перёкинько, вітрогон,
жевжик, шалоброд
Переметь — 1) перекидання; 2) перемёт
Перемётывать, переметать, переметнуть,
ся — 1) д. Перебрасывать; 2)
перешивати, перешити (на живу нитку),
пере(на)фастриґувати (знову), перери-
ґбвувати, перериґувати ,
Перемечтать — перемарити, перемріяти
Перемигать — переморгати, перелупати
Перемигиваться, перемипгуться—зморгувати-
ся, переморгуватися, зморгнутися,
переморгнутися
Переминать, перемять, ся— 1) переминати,
перетирати, перемняти, помняти,
перетерти, ся; 2) переминатися, мнятися,
мулятися, перемнятися
Перемирить, ся — помирити, поєднати, ся
Перемиріе—помйрення, примйрок, замирення
Перемолачивать, перемолотить—перемоло-
I чувати, перемолотити, помолотити,
(в околіт) — перекалатати
Перемолоть—перемолот, (колосків)—коло-
сування
Переморить — виморити, вигубити,
вивести, повиводити
Переморозить — поморозити, заморозити,
позаморозювати t
Переморосить — перемрячй(і)ти
Перемудрять, перемудрить, ся —
перемудрувати
Перемутить — 1) скаламутити, сколотити;
2) перебаламутити, пересварити, (між
родичами) — розріднйти
Перемучить — перемучити, перемордувати,
перекатувати
Перемывать, перемыть, ся — перемивати,
перемити, помити, ся, (про
білизну)—перепирати, перепрати, попрати, ся,
(посуду теплою водою)—перебанити, по-
банити, (стіл, лавку то-що, витираючи)
— перешарувати t
Перемыкивать, перемыкать — 1) перечісувати,
перечесати (льон, коноплі); 2)
витерплювати, .перетерплювати, витерпіти,
перетерпіти, перебідувати
Перемыслить — д. Передумывать
Перемычка — 1) склепіння і д. Арка; 2)
загата; 3) д. Перекладина; 4)
перечісування (льоду, коноцлі) t
Переміна — переміна, перемінка, зміна, од-
міна, заміна і д. Цзмьненіе
Переменный — перемінний
Переменчивый — несталий, мінливий, хиля-
стий
Перемінять, перемінить, ся — 1)
переміняти, зміняти, заміняти, перемінити,
одмінйти, змінити, замінити, ся, по-
інакшити, (дно)—переднйти, д. Измь-
нить; 2) мінятися, змінятися,
мінитися, обертатися, змінитися, помі-
нйтися, обернутися
Перемеривать, перемірить, ся—переміряти,
переміряти, ся t
Перемьсь — мішанина, мішанка
Перемітить — перезначйти,
перетаврувати, перештампувати
Переміченіе—перезначка, перетаврування
Перемішивать, перемісить, ся,—перемішу-
(сю)вати, перемісити, ся ,
Перемішивать, перемішать, ся — 1) перемішу-
вати, перемішати, помішати, ся;
2) перегортати, перегрібати,
перегорнути, перегребти, ся; 3) перевору-
шувати, переворушити, перекуйов-
дити
Переміщать, перемістить, ся —
переміщати, перекладати, перемістити, ся
Переміщеніе — переміщування, тасування
Перенашивать, переносить, ся — 1)
переносити, перенести, попереносити, ся;
2)зносити,зносити, ся
Перенизывать, перенизать, ся —
перенизувати, перенизати,
поперенизувати, ся
Перенизка — перенизування t
Перениманіе — переймання, наслідування
І Перенимать, перенять, ся — переймати, пе-

Переносить
287
Переплётчикъ
рехоплювати, переняти, перехопити,
ся. — Побьжалъ, чтобъ
перенять—побіг навперейми
Переносить, перенести, ся — 1) переносити,
перенести, ся, (на иныиу кватирю) —
перебиратися,
перебратися.—Переносить вьсти — розносити брехні,
розбріхувати, роздзвонювати; 2)
терпіти, витерплювати, витерпіти,
перетерпіти t
Переносица — перенісся
Перенось — перенесення
Перенесеніе — переносення, переносний
Переносы — плітки, брехні
Переночевывать, переночевать —
переночувати, обночувати, заночувати
Перенощикъ, ца— 1) д. Носилыцикъ; 2)
плетун, ка
Перенырнуть — перепоринути, перепурнути
Перенюхивать, перенюхать,
ся—перенюхувати, перенюхати, обнюхати, ся
Переобувать, переобуть, ся — переобувати,
перезувати, перебути, перезути, ся
Переодьваніе — переодягання
Пе[кч\дьвать, переодьть, ся — передягати,
перебирати, ся, переодягати,
перелягти, ся, перебрати,ся
Переорать—перекричати, перегукати, пере-
галасувати, перегвалтувати t
Переосвидетельствовать — переглядіти, пе-
рес(ь)відчити, переглянути,
оглянути
Переоцінка — перецінування
Переоценивать, переоцінить — перецінити,
перецінувати
Перепадать — попадати
Перепадать, перепасть — перепадати,
перепасти
Перепадчивый — перепадистий
Перепаивать, перепаять — перелютовувати,
перелютувати, перепаяти
Перепаивать, перепоить—напувати,
напоювати, понапоювати
Перепакостить — попаскудити, спаскудити
Перепалзывать, переползти — перелазити,
перелізти, переповзати, переповзти
Перепалить — попалити, перепалити, (пір'я,
шерсть) — пошмалйти, перешмалйти
Перепалывать, переполоть, ся —
переполювати, переполоти, ся, пополоти,
повиполювати
Перепаривать, перепарить—перепарювати,
перепарити
Перепархивать, перепорхать, перепорхнуть—
перелітати, перелетіти, перелинути,
перепурхнути
Перепарывать, перепороть— 1)
розорювати, роспороти, попороти, пороспорю-
вати; 2) перешмагати, перебатожити
Перепахивать, перепахать, ся — 1)
переорювати, переорати, (вдруге) — двоїти,
вйдвоїти, (втретє) — троїти, вйтрої-
ти; 2) поорати, повиорювати, ся
Перепачкивать, перепачкать, ся — каляти,
перекаляти, позакалювати,
забруднити, ся, (лице) — замурзати,
обмурзати, ся, (чим жирним) — заялозити,
засмальцювати, ся, позаялозювати
і т. д., (чим рідким) — заквацювати
Перепашка — переор, переорювання,
перебранка
Перепекать, перепечь, ся — перепікати,
перепекти, ся
Перепеленывать, перепеленать, ся — 1) пере-
сповивати,пересповйти; 2)сповити,
посповивати
Перепелесый — веснянкуватий, веснуватий,
коноплястий
Перепелиный — перепелйн(і)ий,
перепелячий
Перепелка—перепелиця, перепелочка, пере-
шлонька, перепеличка
Перепелкинь — перепелячий
Перепеловъ — перепелйн(і)ий
Перепел очный—перепелячий.—Перепелоч-
ная трава, рос. Eryngium campestre L.
— білий будяк, колючка,
миколайчики, адамова голова
Перепель, пт. Tetrao coturnix — перепел,
(ласк.) — перепёлонько ,
Перепел ятникъ — 1) пт. Falco nisus—кібець,
кібчик; 2) перепелатник (що ловить
перепелів)
Перепечатка— 1) передруковування; 2)
передрук
Перепечатывать, перепечатать, ся —
передруковувати, передрукувати, ся
Перепивать, перепить, ся—перепивати,
перепити, ся, попереливати, ся,
попити, ся
Перепиливать, перепилить,
ся—перепилювати, перепилйти, ся
Переписка — 1) перепис, переписування;
2) переписка, листування
Переписывать, переписать, ся — 1)
переписувати, списувати, переписати,
списати, ся, скопіювати,
попереписувати; 2) списуватися, листуватися,
слатися
Перепись — перепис, спис
Переписчикь, ца — переписувач, ка
Перепихивать, перепихать, перепихнуть, ся
— 1) перепйхувати, перепхати, пе-
репхнути, ся; 1) повпихати,
позапихати
Переплачивать, переплавлять, переплавить,
ся— 1) перетоплювати, переливати,
перетопити, перелити, ся; 2)
переплавляти, переганяти, переплавити,
перегнати, ся
Перепластать — переплатати,
перекарбувати
Переплата — переплатка, переплата,
передача
Переплачивать, переплатить, ся —
переплачувати, передавати, переплатити,
передати, ся
Переплескать — перехлюпати
Переплетать, переплесть, переплести, ся —
1) переплітати, переплести, ся; 2)
переплутувати, сплітати, переплутати,
сплести, ся, посплітати, ся; 3)
оправляти, оправити, ся, завести у
палітурки
Переплётный — оправний, палітурний
Переплётчикъ — палітурник

Переплётъ
288
Пересвистывать
Переплётъ — 1) переплітання, перешит;
2) оправа, палі(я)туркй
Переплывать, переплыть — перепливати,
переплисти, переплйнути
Переплясать — перетанцювати
Перепой — перепій
Переполаскивать, переполоскать,
ся—переполіскувати, переполоскати, ся
Переползать — вилазити (Вилазив скрізь
по всіх кутках)
Переполнять, переполнить, ся —
переповняти, переповнити,ся
Переполохь — переполох, сполохлюзрух. —
Мужской переполохь, рос. Campanula
Cervicaria L. — дзвінки, дзвінбчок,
лишайник
Переполошить—переполохати, перелякати
Перепона, перепонка — пліва, шинка, (у
птиць) — полотенце, прапірка, (в
будові) — д. Перекладина
Перепончатокрылый — костокрилий
Перепортить, ся — попсувати, попаскудити,
перепакостити, споганити,
спартачити, попартачити, ся g
Перепоясывать,
перепоясать—підперізувати, підперезати, ся ,
Переправа — переправа, перевіз
Переправлять, переправить, ся — 1)
переправляти, ся, перевозити, ся,
переправити, ся, перевезти, ся,
переоратися, (на швидку) — перехопитися;
2) поправляти, справляти,
поправити, справити, ся
Перепробовать — 1) перекоштувати, пере-
смакувати; 2) спробувати,
перепробувати
Перепродавать, перепродать, ся —
перепродувати, перепродати, ся
Перепродажа — перепродаж
Перепруда — загата, гребля
Перегружать, перепруживать, перепрудить,
ся — перегачувати, загачувати,
перегатити, загатити,ся
Перепрыгивать, перепрыгнуть —
перестрибувати, переплигувати,
перескакувати, перестрибнути, переплигнути,
перескочити
Перепрыскивать, перепрыскать, ся— 1) пе-
ребрйзькувати, перепрйскувати, пе-
ребрйзь(прис)кати; 2) побрйзькати
Перепрівать, перепріть — 1) перепрівати,
перепріти; 2) перемлівати, перемліти
Перепрягать, перепречь — перепрягати,
перепрягти
Перепряжка — перепрягання
Перепрямлять, перепрямить—випрямляти,
випрямити, повипрямляти
Перепрясть — попрясти
Перепрятать, ся — переховати, ся
Перепугивать, перепугать, ся — 1)
перелікувати, попереполохувати, пере-
страшувати, перелякати,
переполохати, переполошити, пережахати, ся,
поперелякувати, ся; 2) сполохувати,
сполохати, сполохнути
Перенугь — переляк, переполох, перестрах,
(надто великий) — пристріт
Перепускать, перепустить, ся — спускати,
спустити; пропускати, пропустити;
перепускати, перепустити
Перепутывать, перепутать—переплутувати,
переплутати, ся, поплутати, ся
Перепьвать, перепьть, ся—перес(ь)швувати,
перес(ь)півати, ся
Перепяливать, перепялить, ся — напинати,
нап'ясти знов
Перепятнывать, перепятнать, ся —
поплямити, ся
Переработка — переробка, перероблювання
Перерабатывать, переработать,
ся—перероблювати, переробити, ся
Переранить — поранити (багатьох)
Перержавіть — перержавіти
Перерисовывать, перерисовать, ся —
перемальовувати, перемалювати, ся
Перерождать, переродить, ся — перерожда-
ти, перероджувати, переродити, ся
Переростать, перерость — переростати,
перерости
Перерубать, перерубить, ся—перерубувати,
перетинати, перерубати, перетяти,
перетнути, ся, (цюкаючи) — пере-
цюкати
Переругать, ся — перелаяти, ся,
пересваритися
Перерывать, перерыть— 1) переривати,
перекопувати, перерити, перекопати;
7) перерушувати, перевертати,
переворушити, перерушити
Перерывать, перервать, ся— 1) переривати,
перервати, перешматувати, пере-
шматкувати, ся; 2) перебивати,
перебити
Перерывъ— 1) перекопування; 2) перерва,
перестанок. — На перерывь — на
перерваному.— Перерывами —
переймом, в ряди-годи f
Перерьзъ — 1) перерізування; 2) переріз
І місце, де перерізано)
ж ж >?ывать, перерізать, ся — 1)хпере-
різувати, перетинати, перерізати,
перетяти, ся, (великими шматками,
скибами то-що) — перебатувати,
(чикаючи) — перечйкати, (швидко,
абияк) — перечикрйжити; 2) порізати,
вирізати
Переряжать, перерядить, ся — передягати,
ся, перебирати, ся, передягтй, ся,
перебрати, ся
Перерьшать, перерьшить—перерішати, пе-
рерішйти
Пересадка — пересажування
Пересаживать, пересадить, ся — пересажу-
вати, пересадовйти, пересадити, ся,
попересажувати
Пересаживаться, пересість — пересідати,
пересісти
Пересаливать, пересолить— 1) пересол юва*
ти, пересолити; 2) переборщати,
переборщити, передати куті мёду
Пересверл ивать, пересверлить —
пересвердлювати, пересвердлити,
перевірчувати, перевертіти
Пересвистывать, пересвистать — пересвй-
стуватися, пересвистіти, попересвй-
стувати

Пересвистываться
289
Перестращать
Пересвистываться, пересвиснуться — пере-
свйстуватися, пересвиснутися
Переселенець — переселенець, переходець
Переселять, переселить, ся — переселяти,
ся, перебиратися, перевозитися,
переноситися, переселити, ся,
перебратися, перевезтися, перенестися,
попереселяти, ся. — Переселиться вь вьч-
ность — перебратися до Божої оселі
Пересердиться — пересердитися,
відсердитися, перегніватися
Пересиживать, пересидіть — пересйжувати,
пересидіти
Пересиливать, пересилить — перемагати,
перемогти, подужати, здолати
Пересинивать, пересинить, ся —
пересинювати, пересинити, ся
Перескабливать, перескоблить— 1) перегем-
бльовувати, перегемблювати; 2) пе-
реск(шк)ромажувати, перескрібати,
перескромадити, перескребти
Пересказъ — переказ t
Пересказчикъ, ца — 1) оповідач; 2) пере-
казчик
Пересказывать, пересказать —
переказувати, переказати
Перескакивать, перескочить, перескокнуть
— перестрибувати, переплигувати,
перескокувати, перестрибнути,
переплигнути, перескочити
Перескребать, перескрёбывать, перескресть
— перескрібати, перескребти
Переслаивать, переслоить — перекладати,
перекласти (шарами)
Переслащивать, пересластить — пересоло-
жувати, пересолодити
Переслушивать, переслушать —
переслухувати, вислухувати, переслухати,
вислухати
Пересльдывать, переел ьдовать — переслід-
кувати
Пересльжина — 1) д. Кривизна (деревини,
колоди); 2) сказа, скалина
Пересмаливать, пересмолить —
пересмолювати, пересмолити
Пересматривать, пересмотрьть, ся — 1)
передивлятися, переглядати, перегля-
(ё)жувати, перезирати,
передивитися, переглянути, переглядіти; 2)
переглядатися, переглядуватися,
зглядатися, ззиратися, переглянутися,
зглянутися, ззирнутися
Пересмотрь — перегляд
Пересмьивать, пересмьятц, ся — 1) пере-
с(ь)міювати, вис(ь)міювати; 2) пере-
сГь)мусатися, перес(ь)міхнутися; 3) пере-
с(ь)міюватися, перес(ь)міятися, (рего-
чучи) — перереготати
Пересмішить — перес(ь)мішйти, нас(ь)мі-
шйти
Пересмяглый — смажний, пересмаглий,
попечений
Пересмягнуть — пересмагнути, попектись.
— Пересолаживать, пересолодить —
пересоложувдти, пересолодити
Пересоль — пересіл
Пересорить — 1) позас(ь)мічувати; 2)
проциндрити, ростринькати
Пересосать — перессати, пересмоктати
Пересохлый — пересохлий, вйсхлий
Пересочинять,
пересочинить—перекомпоновувати, перероблювати,
перекомпонувати, переробити
Перспектива — вигляди, перспектива
Переспоривать, переспорить — перемагати,
перемогти (в спірці), переспорити,
переговорити
Переспрашивать, переспросить —
перепитувати, переспйтувати, опитувати,
перепитати, переспитати
Пересрочивать—перестрочувати,
переставляти термін
Пересрочка — перестрочення, переставка
терміну
Переспрось — перепитування
Перессоривать, перессорить, ся —
пересварювати, пересварити, ся,
перелаятися, (між родичами) — розріднйти, ся
Переставать, перестать — переставати,
угавати, вгавати, перестати, (про
вітер, гомін) — ущухнути, унишкнути,
занишкнути, (про дощ) — передощй-
ти, (про нудоту) — перенудити, (про
біль зубів) — унйти, (боятись) —
перебоятися, (сердитись) —
пересердитися, відсердитися, (журитися) — пере-
журйтися, віджурйтися, (гавкати) —
перегавкати, перебрехати
Переставливать, переставлять,
переставить, ся — переставляти,
перестановляти, переставити,
перестановити, ся
Перестаивать, перестоять,
ся—перестоювати, перестояти, ся. — Перестоялый
(про трунки, овочі) — перестій
Перестарьлыи — перестарший
Перестарьть — перестарітися
Перестёгивать, ся— 1) перестьобувати,
перестьобати; 2) защіпати, застібати,
запинати, защіпнути; 3)
перестьобати, перешмагати, перебатожити
Перестеклить — перес(ш)клити
Перестилать, перестлать—перестилати,
перестеляти, перестелювати,
перестелити
Перестирывать, перестирать,
ся—перепирати, перепрати,, ся
Перестой — перестій
Перестонать — перестогнати
Перестрагивать,
перестрогать—перестругувати, перестругати, (гемблем) — пе-
регембльовувати, ререгемблювати
Перестрадать—перетерпіти, перемучитися,
перепечалитися
Перестраивать, перестроить— 1) перестрою-
вати, перебудовувати,
перероблювати, перестроїти, переробити,
перебудувати, перемайструвати, (про
хату) — перекидати, (про баркан) —
пересипати; 2) понастроювати,
понабудовувати, понастроїти, понабу-
дувати; 3) перестроювати,
перестроїти, переладнувати. — (Переладнував
бандуру і знов почав грати)
Перестращать — перестрахати, настрахати,
налякати, (багатьох) — попереляку-

Перестригать
290
Перетягиваться
вати
Перестригать, перестричь — перестригати,
перестригти
Перестройка — перебудування
Перестрьливать, пересірьлять— 1) постріля-
. ти, вистріляти; 2) вистрёлювати, по-
вистрёлювати
Перестреливаться, перестреляться — пере-
стрёлюватися, перестрілятися
Перестрілка — стріляння, перестрілювання
Переступать, переступить—переступати,
переступити
Перестучать — перестукати, перестукотіти
Пересудачивать, пересудачить — пересужу-
вати, пересудити
Пересудчикъ — пересудливий
Пересуды — осуда, пересуди, поговір, слава
Пересуждать, пересуживать, пересудить —
1) пересужувати, пересудити; пере-
радити, переміркувати
Пересучивать, пересучить — пересукувати,
пересукати
Пересучка — пересукування
Пересушивать, пересушить, ся — 1)
пересушувати, пересушити, ся; 2)
повисушувати, ся
Пересчитывать, пересчитать, перечесть, ся
— перелічувати, перераховувати,
перелічити, перерахувати, ся
Пересылать, переслать, ся — пересилати,
переслати, ся
Пересылка — пересилка, пересилання. —
Послать кого по пересылкь — послати
під калавуром
Пересыпать, пересыпать—пересипати,
пересипати; перетрушувати,
перетрусити
Пересыпать, переспать — пересипати,
переспати
Пересыхать, пересохнуть—пересихати,
пересохнути, попересихати, повсихати
Пересычать, пересытить — пересоложувати,
переситити, передавати, передати
Пересівать, пересьять — пересівати,
пересіяти, (на решеті) — переточити, пе-
ререшетувати
Пересідать, пересість — пересідати,
пересісти
Пересьдина — скалубина, рубець
Пересідлать — пересідлати, перекульба-
чити
Переськать, пересьчь — 1) перерубувати,
перетинати, перерубати, перетяти,
перетнути; 2) переймати,
перепиняти, заступати, перегорожувати, за-
горожувати, переняти, перепинити,
пере(за)городйти (дорогу)
Переталкивать, перетолкать, -кпуть — пере-
пихати, перепйхувати,
перештовхувати, перепхати, перепхнути,
перештовхнути
Перетаицовать — перетанцювати
Перетапливать, перетопить,
ся—перетоплювати, перетопити,ся
Перетаптывать,
перетоптать—перетоптувати, перетоптати, потоптати
Перетаскивать, перетаскать, перетащить —
перетаскувати, перетягати,
перетаскати
Перетачивать, перетачать — перешивати,
перешити
Перетачивать, переточить — перегострюва-
ти, переточувати, перегострйти,
переточити
Перетекать, перетечь — перетікати,
переливатися, перетекти, перелитися
Перетерпливать, перетерпіть—перетерпдю-
вати, витерплювати, перетерпіти,
витерпіти {
Перетёсывать, перетесать — перетісувати,
перетесати; повитісувати, потесати
Перетирать, перетереть — перетирати,
перетерти, повитерати, (віхтем або
піском) — перешарувати
Перетлівать, перетльть — перетлівати,
перетліти; потрухнути
Перетолковывать,
перетолковать—перевертати, перекручувати,
перебріхувати, перевернути, перекрутити,
перебрехати
Перетолочь — перетовкти, потовкти
Перетопить— 1) д. Перетапливать; 2)
потопити, поперетоплювати
Перетопки (від топлення) — витопки, (від
сала) — шкварки
Переторговывать, переторговать— 1)
перебивати, набивати, перебити,
набити (ціну на торзі); 2)
перекуповувати, перепродавати, перекупити,
перепродати, перегандлювати
Переторжка — переторг
Перетосковать — пересумувати
Перетравить — витруїти, потруїти, пови-
труювати
Перетревожиться — перетурбуватися,
переполошитися
Перетрепать, перетрёпывать — перетіпати
(напр., льон, коноплі), одлупйти,
одлупцювати, перелупцювати (напр.,
по пиці), перескубти ,(за волосся);
перетріпувати, перетріпати
Перетредкиваться, перетрескаться — пере-
тріскуватися, потріскатися,
полопатися
Перетрепетать — перетремтіти
Перетрогать — перерушати
Перетрусить — перебоятися
Перетрушивать, перетрусить — перетрушу-
(сю)вати, перетрусити, ся
Перетрясать, перетрясывать, перетрясти,
ся — перетрусювати, перетрясти, ся
Перетыка — перетичка
Перетыкать, переткать — перетикати,
переткати
Перетыкивать, перетыкать— 1) перетикати,
перетикати; 2) позатикати,
повтикати, позастромляти, повстромляти
Переть — пёрти, напирати
Перетягивать, перетянуть, ся — 1)
перетягати. — Перетягивая другь
друга—навпереваги; 2) переволікати,
переволокти
Перетягиваться, перетянуться —
стягуватись дуже, перетягатися,
перетягнутися

ПереубЬждать
291
Перешипьть
Переубеждать, переубьдить, ся —
переконувати, ся, переконати, ся, перес(ь)вщ-
чувати, перес(ь)відчити наново
Переугливать, переуглить,— перепалювати,
перепалити на вугілля, звуглювати,
звуглити
Переулокъ — проулок, провулок,
провулочок, (що не має виходу) — зазубень,
(дуже вузький) — суткй, суточки,
сутісок
Переумничать — перемудрувати
Переупрямить — переперти, перемогти
Переутюживать, переутюжить—переглажу-
вати, перегладити, перепрасувати
Переучивать, переучить, ся — І)
переучувати, перевчати, перевчити,ся(знову
або на иньший лад); 2) понаучувати,
понавчати (всіх або багатьох)
Переучка — переучування
Перехваливать, перехвалить— 1)
перехвалювати, перехвалити; 2) порозхвалю-
вати
Перехватывать, перехватать, перехватить—
1) перехоплювати, перехапати,
посхоплювати; позахоплювати,
похапати; переймати, перехопити,
перенити; 3) вхопити (під їсти на швидку
або позичить на короткий час)
Перехвать— 1) перехоплювання,
переймання, перейма.—На перехвать—на пере-
бій, наввипередки; 2) перехват, стан
(про одежу). — Сь перехватомъ (про
посуду) — перев'язкувата
Перехватка — перейма, перекуска, перевёр-
шення
Перехватьіваніе—перехоплювання,
переймання, перевершування t
Перехворать — переслабувати, переболіти,
виболіти
Перехитрить— 1) перехитрувати, переду-
рйти; 2) перемудрувати
Переходить, перейти — 1) переходити, пере-
хожати, перейти, перебиратись,
перебратись; z) доставатися, достатися
(кому); 3) вихожувати, обходити,
виходити, обходити, обійти
Переходный — перехідний, перёступний
Переходь — перехід
Перехолаживать,
перехолодить—перехоложу вати, перехолодити, перестудити
Перехотіть, ся — перехотіти, перехтіти, ся,
переважати, ся, переманутися,
перекортіти
Перехулить — переганити, переганьбйти
Перецарапывать,
перецарапать—передряпувати, подряпати, пошкрябати,
передряпати, перешкрябнути, передряп-
нути
Перець, рос. Piper nigrum — перець, (здр.) —
перчик, (одно зерно) — перчина. — П.
стручковый, Capsicum annuum L. —
стрючковатий перець, перчиця
Перецьживать, перецідить — переціжувати,
перецідити, попереціжувати
Перецьловать — перецілувати
Переценивать, перецінить, ся— 1) переціно-
вувати, перецінувати, перецінити;
2) поцінувати
19*
Перецьпливать, перець пить — перече(і)плю-
вати, перечепити
Перечеканивать, перечеканить—перебивати,
перебити t
Перечень — перелік, перелічення, реєстр,
перечисления
Перечёркивать, перечеркать, перечеркнуть—
перече(і)ркувати, перечеркну™,
перекреслювати, перекреслити
Перечернивать, перечернить — перечёрню-
вати, перечорнити
Перечерчивать, перечертить —
перерисовувати, перерисувати, понарисову-
вати t
Перечёсывать, перечесать, ся — 1)
перечісувати, перечесати, ся; 2) начісувати,
начесати, поначісувати; 3) начухати,
розчухати лзоздряпати
Перечеть — д. Перечень. — На перечеть
— під ліком
Перечинивать, перечинить, ся — 1)
перелатувати, перелатати; 2) перелагожу-
вати, перелагодити, полагодити
Перечисленіе — перелічування, перечйслю-
вання t
Перечислять, перечислить — 1)
перелічувати, перераховувати,перечйслюва-
ти, перелічити, перерахувати, пере-
чйслйти; 2) переписувати, переписати
Перечитывать, перечитать, перечесть—
перечитувати, перечитати,
поперечитувати, попрочитувати
Перечить — перечити,суперечити
Перечищать, перечистить—перечищати,
перечистити, (став од намулу) — пере-
шлямувати, (землю од бур'яну) —
пересапати, переполоти
Перечневой — перелічнйй, перечисляючий
Перечница — перчанка, перцівка
Перечный—перцьовий.—П. трава, Lepidium
lativolium L. — хріниця, хрінок,
собачий хрін, гороб'яча кашка, гірчак; L.
sativum L.—жеруха, жируха.—П.
зерно — перчина
Перешагивать, перешагнуть — переступати,
переступити
Перешаривать, перешарить—перешукувати,
перешарювати, перетрусювати,
перешукати
Перешеекь — шия, шийка
Перешелець—переходець і д. Переселенець
Перешелушить — перелущити, перелускати
Перешептьіваніе — перешепти,
перешіптування
Перешёпты — шушукання, шепу-шепу,
перешепти
Перешёптываться, перешептаться,
перешепнуться— перешіптуватися, шушу-
катися, тишкуватися, перешепта-
тися. — Раки перешептались — раки
вишептались
Перешибать, перешибить, ся — перебивати,
перетинати, перебити, перетяти, ся
Перешибь — перебивання
Перешивать, перешить, ся— 1) перешивати,
перешити; 2) понашивати
Перешипьть — перешипіти, (про гадюк) —
пересичати, (про масло, сало на

Перештемпелевать
292
Петровъ-день
огні) — перешкварчати
Перештемпелевать—перештампувати, пере-
штемплювати (
Перешуміть — перешуміти
Перещеголять— і) перехверцювати, пере-
* хвинтйти; 2) перемогти, гору взяти
Перещипывать — перескубувати
Перещупывать, перещупать—перелапувати,
перелапати, перемацувати,
перемацати
Переьдать, переїсть— 1) перегризати,
перегризти; 2) переїдати, переїсти;
3) поїдати, поїсти, поз'їдати
Переїздить — виїздити, об'їздити
Переьздь — 1) переїзд, переїздка, (на
другу кватирю)— перебірка; 2) переїздка
Переьзжать, переїхать— і) переїздити,
переїхати, попереїздити; 2)
перевозитись, перебиратись, перевезтись,
перебратися t
Переэкзаменовка — переіспит, перевірка, пе-
ретрймка
Переэкзаменовывать—переіспйтувати,
переекзаменовувати
Перила — поручча, поручні, бильця
Перильный — поруччовий, поручневий,
балясний
Перина — перина, (здр.) — перинка, перй-
нонька
Перистый — пір'єватий
Периться — в палки, в колодочки
вбиватися
Періодь, періодическій — період,
періодичний
Перка — наконёшник (у свердла)
Перкаль, перкалевый — перкаль,
перкалевий
Перламуть, перламутру — перломут
Перловый — перловий
Перль, перлы—пёрло, (одно
зерно)—перлина, (ми.) — пёрли, (ласк.) — пёрлоньки
Пернатый — пернатий, перистий. — Перна-
тыя — птаство
Перо, (мн.) перья— 1) перо (у птиць, у риб),
(одно) — перила, пір'їна, (здр.) —
пе(і)рце, (мн.) — пір'я, (здр.)—пір ячко,
(у молодих птиць) — палки, палочкй,
колод/эчкй. — Плавательный перья —
плавці; 2) лопать, пелюстка, д. Весло
і Лопасть
Перовникъ — д. Пеналъ
Перовой — криловйй (що вживається в
крилах вітряка, напр., дошки)
Перпендикулярный, но—сторчовий, просто-
падний, н,о, стрімкий, сторч,
насторч, стрімко
Перочинный ножикъ — цизорик, ножик
Перпендикуляръ — простопад, сторчак
Перси — перса
Персикъ, рос. Persica vulgaris Dc. — бру-
сквина
Перстень, перстенекъ — перстень, перстінь,
(здр.) — перстёник, пёрстник,
каблучка
Перстневой — перстнёвий, перстньовий
Персть — земля, пил, порох
Перунъ — блискавка; громова стріла, пе-
рун
Перхать, перхнуть — пйрхати, пирхнути
Перхота — пйрхання , ,
Перхоть—лупа, поргии, (у дітей)—тіменйця
Перцовка — перцівка, перчаківка
Перчатка — рукавичка
Перчаточникъ, ца — рукавйч(ш)ник, ця
Перчаточный — рукавйшний
Першить — драти в горлі, дерти в горлі
Перяной — пір'яний
Песикъ — 1) пёсик, цуцик, цуценя, щеня;
2) пейс, пейсик
Песій — собачий, пёський. — Песья трава,
рос. Dactyhs glomerata L. — мітлиця,
вівсюк, рос. Solanum Dulcamara L. —
д. Пасленъ. — П. языкъ, рос. Супо-
glossum officinale L.—живокіст, чорно-
корінь, куряча сліпота, собачка,
собачий корінь, воловий язик
Песковатый — піскуватий
Песокъ — пісок, (одно зерно піску) — пісчй-
на, (глибокий) — пісчуга
Песочница — пісоч(ш)ниця
Песочный — пісоч(ш)ний, пісковий
Пестикъ—1) товкачик, макогоник; 2) Pistillum
— маточка, маточник; 3) рос.
Polygonum bistoria L. — лёвурда, ракові
шийки, рачки, дикуша
Пестовой — товкачёвий, макогонний
Пестредина, пестредь — пістря, тяжйна
Пестрединный — пістрьовий, тяжйновий
Пестренькій — рябенький
Пестрить —-рябити. — Пестрить въ глазахъ
— рябіє, рябить в очах
Пестрота — ряойзна, ряботиння
Пеструха — рябуха
Пеструшка — 1) риба Salmo fario—пеструха,
пеструшка; 2) миша, Mus lemmus
Пестрый — рябий, сорокатий, строкатий,
(про птиць) — зозулястий, різнопе-
рий
Пестрьть — рябіти
Песть, (здр.) пестикъ (щоб товкти) —
товкач, (здр.) — товкачик, товкачка, тов-
качечкд, ступйр, (щоб ростирати) —
макогін: м яло, (ростирати сало в
ковганщ) — ковганок
Песчаникь — пісковець
Песчаный — пісковий
Песчанистый — піскуватий
Песчина — пісчйна
Песъ — пес, собака
Петлица — петлиця
Петля — 1) петля, (здр.)—петелька, (в
сорочці) — застіжка, (особлива, іцоб
зав'язувати) — зашмор.; 2) завіса; 3) ргб-
ка (металева в одежі); 4) очко, вічко
(в плетінні) t
Петровки, Петровъ постъ — петрівка, (те
що в петрівку) — петрівочний, петрів-
чаний
Петровъ-день — с(ь)вято с(ь)в. Ап. Петра і
Павла. — Это было до Петрова дня,
послі П. д. — се було до Петра,
після Петра. — На Петровъ день — на
Петра. — Петровъ кресть, цвь/гь, рос.
Lathraea Squamaria L. — петрів хрест,
маслянки, шпараговий ряст. —
Петровъ батогь, оатожекъ, рос. Cicho-

Петролеумъ
293
Пиликать
rium Intybus L. — петрів батіг,
Петрові батоги
Петролеумъ — гас, петролеум
Петрушечный — петрушковий
Петрушка, рос. Petroselinum sativum Hoffm.
— петрушка. — П. собачья, рос. Aethus
Cynapium L. — кокориш
Печалить—журити, смутити, засмучувати,
туги завдавати
Печалиться — журитися, сумувати,
смутитися, смуткувати, тужити, скорбу-
вати, в тугу, в журбу вдаватися, (за
ким) — побиватися t
Печаловаться— 1) д. Печалиться; 2)
бідкатися, бідкувати; 3) пе(і)клуватися,
побиватися
Печаливый — пе(і)клуватий
Печаль — журба, журбота, туга, сум,
смуток, сумота, речаль, жаль, жальок,
жалощі, журіння, скруха,
скорбота, гризота, ф(п)расунок, потуга
Печальный, ко — журний, но, журливий,
во, сумний, но, смутний, но,
сумливий, во, тужний, но, тужливий,
во, засмучений, скорботний, но,
жалісний, но, жалісливий, во, (здр.) —
смутненький, смутнесенький
Печатаніе — друкування
Печатать — 1) печатати, запечатувати;
2) друкувати, печатати
Печатникъ — друкарь, печатник
Печатный — 1) печатний, штемпований;
2) друкований
Печатня — друкарня, печатня
Печаточникъ — печаткарь
Печаточный — печатковий
Печать — 1) печать, (частіше) — печатка;
2) друк, друкування. — Отдать въ
печать — віддати до друку; З)
письменство; 4) друк, письмо. — Мелкая
печать — дрібний друк
Печать соломонова, печатки, рос. Conval-
laria Polygonatum L. — куп, куп-
зілля, купина, чемериця, ракові
шийки, натягдч, одхасник
Печеніе — печіння, печення
Печеночникь, рос. Agrimonia Eupatorium L.
— парило, парник, гладишник,
кожушка, кожушечки, липник,
реп'яшки, печінник
Печеночный — печінковий
Печеный — перчений
Печень — печінка г
Печенье — 1) печіння, печення, печиво;
2) печене, печиво, (солодке) — пундики
Печерица, гр. Agaricus campestris L. —
печериця t
Печея — пёкарка, печільниця, перепе(і)чайка
Печникъ — пічник, муляр
Печной — пічний, печовий, грубний
Печура — пічурка, закапелок
Печь—піч, (здр.) — пічка. — Частини печі:
(під нею пусте місце на хліб) —
мечеть, мечет, (на дрова) — підпічок, під-
пічча, штандари, (для курей) — куча,
(передня частина, де ставлять
горшки) — припічок, (середина пені) —
челюсти, (спід) — черінь, чірінь,
печище, (частина печі над
челюстями) — комін, (місце за пічкою коло
полу) — запічок, закапелок. — Банная
печь—кам'янка.—Гончарная
п.—горен. — Известковая п. — вапнярка, ва-
пельня, горн. — Кирпиче-обжигатель-
ная п. — горен, палянка, гартовня. —
Комнатная, огрьвательная
печь—груба, грубка. — Кухонная п. — варйста,
кухённа піч. — Льтняя п. (в сінях або
на дворі) — кабиця. — Плавилен-
ная п. (напр., на гутах) — гута. —
Угольная п. — (в)углярня. — (Пічка,
в котрій роспарюються обіддя) —
варова парня, (де роспарюються
полозки)—сухопарня, (в ній) — бгаль-
ня, (на котрій гнуться полозки). —
Мазать печь — мазати піч (зверху),
хутрувати (в середині). — Онъ изъ
семи печей хльбы ьдалъ — був у
бувальцях
Печь, ся — 1) пекти, (що з борошна в
маслі) — смажити, пряжити; 2)
шкварити, ся; 3) пе(і)клуватися,
турбуватися, упадати (коло кого)і д.
Заботиться
Пешня — пішня
Пещера — печера, печёря
Пещерный — печерний
Пивниця — пивниця
Пивной — пивний
Пиво, пивцо — пиво, пивце
Пивовареніе — пйвнйцтво, броварство
Пивоваренный, пивоварный — броварський,
броварний.—П. заводь—бровар, бро-
варь, ороварня, пивоварня, пивороб-
ниця
Пивоваръ — броварник, пивовар
Пигалица, пт. Fringa vanellus — чайка
Пигалицынъ — чайчин
Пигва, пигвовое дерево, рос. Cydonia
vulgaris Pers. — гдуля, квіт, квітове
дерево, ґдуля
Пигмей — куцан, куцак, (в жарт) — курду-
пель t t
Пигусъ — біґос, бігус
Пижма, рос. Tanacetum vulgare L. — пижмо,
навротич, приворотень, наворотень,
коровай
Пика — спис (на ратищі). — Д. ще
Копьё t t
Пикать, пикнуть — пікати, піпікати,
пищати, писнути. — Пикнуть не смьетъ —
не с(ь)міє писнути
Пикетъ — 1) бекет, чата; 2) пікет (гра в
карти)
Пики — вини, вино, (одна карта з сії масти)
— винівка
Пикникъ — гулянка (в складку, за
городом)
Пиковка — винівка
Пиковый — виновий ,
Пила — пилка, (з одною ручкою) — ножівка
Пиленіе — пиляння, пйлянка
Пилигримъ — прочанин, (мн.) — прочане
Пиликало, пиликалыцикъ — цигикало .
Пиликать — цигикати (на скрипці); 2)
піпікати (про пташечку)

Пилилыцикъ
294
Пихать
Пилилыцикъ — пиляр, (що випилює
дошки)— тертйч(ш)ник, трач
Пилить — пиляти
Пильный — пиловий. — Пильный заводь —
пильня. — П. мельница — та(е)ртак,
. та(е)ртачок (водяний). — П. трава,
рос. Serratula tinctoria L. —
страхополох, будячок, яловень
Пильщикъ — д. Пилилыцикъ
Пилюкъ — каня
Пилюля — пилюля, горошинка аптечна. —
Проглотить пилюлю—мовчки
проковтнути, мовчки стерпіти
Пимы — чоботи (з оленячої шкури)
Пинать, пнуть — пхати, пхнути, штурхати,
штурхнути (ногою), копнути ногою
Пинокъ — стусан, штурханець
Пипка — люлька, люлечка
Пирамидный — пирамйдовий
Пиратъ — д. Корсаръ
Пирный — бенкетний, бенкетовий
Пированіе — бенкетування
Пировать—бенкетувати, балювати.—Пиру-
ющій —- бенкетовець
Пирогь—пиріг, (здр.)—пиріжок, пиріжечок,
(мн.) — пироги, пиріжки, пиріжечки,
(великі) — пирожачча, (гречаний з
сиром)—лежень, (з горохом) — горо-
хов'яник, (з калиною) — калйняник,
(з кропом і цибулею) — книш, (куку-
рузяний з сиром) — мантула, (без
начинки) — стулень
Пирожное — солодке пёчиво, ласощ, напр.:
пундик, марципан, вергун, вергу-
нёць, вергунчик
Пирожний — пироговий
Пироігь (богемський гранат) — крухлик
Пирушка — гулянка, погулянка, погуляння,
(вечірня для молодіжі) — вечернйці,
(після хрестин) — похрёстини, (після
миру),— перепросини, (прощальна) —
відклшне
Пируэтъ — викрутас
Пиршественный — д. Пирный
Пиръ — бенкёт, баль, учта
Писаніе — 1) писання; 2) письмо
Писаный— 1) писаний; 2) розмальований
Писаришка — писарчук, писарйна
Писарская — писарня і д. Канцелярія
Писарскій — писарський. — П. должность—
писарство
Писарша — писарка, писариха
Писарь—пйсарь, пйсар, (син, його) —
писаренко, (дочка) — писарівна, (аби який
або молодий помішник) — писарчук,
писарча, (мн.)—писарчуки, писарчата.
— Писаремъ быть — писарювати
Писатель, ница — письменник, ця, (аби який)
— письмак, писака.—Писатель иконъ
— маляр, (аби який) — богомаз
Писать, ся — і) писати, ся, (погано) — ма-
ґлювати, дряпати, шкрябати; 2)
малювати, ся
Писець — переписувач, писарчук
Пискарь, риба Cyprinus gobio — пискарь,
пічкур, пічкурець
Пискать, пискнул ь — пищати, пискнути
Пискотня — писк, пискотня
Пискулька — пищик
Пискунъ, -нья — пискун, -уха
Пистолетный — пистольний
Пистолетъ — пистоль
Писулька — писулька, карточка, цедулка,
цедулочка
Писцовый — писарський
Писчебумажцый—папіровий. — П. фабрика
— папірня
Писчій —(писальний. — Писчая бумага —
папір, па,пёр, бомага, писарський
папір, папір до писання
Письменный — 1) рукописний, писаний;
2) писарський; 3) листовний, пись-
мовний
Письмецо — листок, письмёчко і д.
Писулька
Письмо — 1) письмо, лист.—Отвьтное пись-
мр — од(від)пис, бдписка, відвість,
відповідь і д. Отвьтъ. —
Открытое письмо — одвертий, відкритий
лист; 2) писання, письмо
Письмоводецъ, письмоводитель—письмовод
Письмоносець — листоноша
Питаніе — годування, харчування,
живлення
Питатель — кормитель, годувальник,
питимий
Питательница— 1) кормйтелька,
годувальниця, питима; 2) мамка
Питательность — ситність
Питательный—ситний, живнйй, харчовнйй,
(про пашу) — пашнйй
Питать, ся — годувати, харчувати, живити,
ся. — Питать, довьріе — мати віру (до
кого), няти віри, діймати віри (кому).
— Гї. надежду — мати, живити,
голубити надію. — П. ненависть — мати
ненависть, ненавидіти. — Питаться
надеждою — сподіватися, покладати
надію
Питейный — 1) питний; 2) трунковйй. —
Питейный домъ — шинок, шинк
Питомецъ, питомица — вихованець,
годованець, нка ( (
Пнтомникъ — шкілка, садібня, розсадник
Питухъ — питець, питун
Пить—пити, (здр.)—пйточки, питоньки,
(багато з жадобою) — дудлити,
жлуктити, лигати, черкати, цмулити,
хлистати, (ковтками) — ковтати, ґольга-
ти, (чарками багато і часто) —
чаркувати, (просто з великої посудини) —
нахильці, нахильцем, нахилки пити.
— Пить круговую — кружати,
круглити, кружляти. — Пить горькую
чашу—бідувати.—Пить горькую, пить
мёртвую чашу — без просипу пити.
— Пить къ кому либо — пити до кого
приливати
Питьё — питтр, питво, напій, (за-для
худоби) — пійло. — Волшебное питье —
дання. — Годный для питья—питний,
гожий
Питьевой — питний. — (Питний мед)
Пиханіе — пхання
Пихать, пихнуть — пхати, штурхати, труча-
ти, пхнути, штурхнути, тиснути

Пихта
295
Плачевный
Пихта, рос. Pinus abies sibirica — свирка,
свирковё дерево, шмёрка
Пичкать — пхати? напихати
Пишка, пт. Motacilla — трясогузка, трясй-
хвостка t
Пища — їжа, їда, харч, харчі, страва,
потрава і д. Кушанье. — Пища холодная,
не варёная — сирова харч t
Пищаль— 1) самопал, пищаль; 2) сопілка,
дудка, дудочка; пищик; 3) писак (у
колісників для обточування сту-
пиць)
Пищальникь, ця, рос. Sambucus racemosa L.
— червона бузина ,
Пищать—пищати, пискртіти, (дуже
тоненько) — пікати, піпікатд
Пищевареніе — харчоваріння, травіння,
травлення
Пищеварительный—харчоварйстий, харчо-
варний
Пищуха, (зьв.) Lepus alpinus, Pall. — заєць
гірський; пт. Certhia familiaris —
коваль
Піано, піаниссимо (муз.) — тихо, дуже тихо
Піоігь, рос. Paeonia officinalis Retz. — пивонія
Піявица, піявка, Hirudo medicinalis — п'явка
Плаваніе — плавання, плйвання, плавба
Плаватель — плавець
Плавательный — пливнйй
Плавать — плавати, плйвати, (витягуючи
руки поверх води) — сажнями
плавати
Плавень — плавень, плав
Плавильный заводь — топленйна, гамарня.
— П. искусство—топлярство, гамар-
ство
Плавильный — трплярський
Плавильня — топільня, гамарня
Плавилыцикъ — топільник, гамарник
Плавить— 1) гнати, сплавляти; 2) топити,
ростопляти
Плавка — 1) сплав (водою); 2) топлення
Плавкій — ростопистий
Плавность — рортопистість
Плавный, но — рівний, но, лёгкий, ко,
плавний, но, плавкий, плавко
Плавность — плавність
Плакалыцикъ, ца — плакун, плачка,
плачниця
Плаканіе — плакання, плач
Плакать—плакати, (сильно)—ридати,
(хлипаючи) —хлипати,
(голосячи)—голосити, (з ревом) — ревіти, (грубо) —
ру(ю)мати, ру(ю)мсати, (тихенько) —
пхикати, слинити, киснути
Плакаться — жалкуватися, бідкатися,
нарікати (на кого) ,
Плакса — плакса, плаксій, плаксуха,
плаксійка, рюма, рюмса, рёва, нюня
Плаксивый—плаксивий, плачливий, ревлй-
вий, ну(ю)нявий і д. Плакса
Плакунъ, рос. Lythrum salicaria L. —
залізняк чорний, залізняк червоний, твер-
дяк, польові васильки, верба трава,
підбережник, плакун; Epilobium angu-
stifohum 1. — дикий льон, льонок
Плакуша — д. Кликуша
Пламенистый — полум'янистий, поломінй-
стий
Пламенный, но— 1) полум'яний, поломін-
ний; 2) палкий, пальоний
Пламень, пламя — полум'я, поломінь, (синє)
— жеврій t
Пламеньть — палати, палахтіти,
палахкотіти
Планета — планета, планида
Планетный — планетний, плани/ший
Планировать — 1) рівняти, вирівнювати;
2) розбивати по плану, планувати
Планка — планйця
Плановой — плановий
Плантація—плантація.—Бакчевая
п.—баштан і д. Бакча. — Свекловичная п. — бу-
ряшник, бурякова
плантація.—Табачная п. — тютюнище, тютюнова
плантація
Планъ — план
Пластать — платати, карбувати
Пластина—плитка, пластина, (в колодязі) —
зрубина, цямрина, (в мості) —
мостина, мостниця
Пластовой — скйбчатий
Пласть — скиба, шар, верства
Пластырь — плартирь, плястир
Плата — 1) платіж, оплата, виплата, рос-
платка; 2) плата, заплата, платня,
(за дзвін по небіщику) — подзвіння,
(за нахідку) — перёйма, (за колодку
на масниці) — поколодне, (з нового
члена якого товариства) — вступне,
вписовё, (дальше) — вкладка і д.
Взносъ, (за мливо хліба зерном) —
мірчук, промёл, (за кватирю) —
комірне, (за землю грошима) —
рата, чинш, (снопами) — скіпщина,
(зерном як сіють) — присів, прйсівок,
(жінці після родин, як виходить
вперше) — виводнё, (за випас худоби) —
рогове, (за переїзд через міст) —
мостове. — За плату — платно. —
Плата впередь — з гори
Платёжный — платіжний
Платёжъ — платіж, оплата
Плателыцикъ, ца — платник, ця
Платить, заплатить— 1^ платити,
заплатити, (довг) — вертати, віддавати,
вернути, віддати (позичку); 2) від(од)-
дячувати, від(од)дячити
Платить, заплатить — латати, залатати
Платокъ, платочекъ — хустка, хустина,
хустинка, хусточка
Платочный — хустковий, хустяний t
Платье — одёжа, одіж, одежина, убір,
убрання, плаття, (літнє) — літник,
(сукняне) — сукня
Платьецо — платтячко, сукенка,
вбраннячко
Платяное — д. Менструація
Платяной — одіжний, до одежі
Плаунъ, рос. Lycopodium clavatum — дереза
Плаха — колода, колодка, плаха,, (на
котрій рубають дрова) — дрйвітня,
дровітня
Плацъ — пляц, майдан
Плачевный, но— 1) плачний, но,
бідолашний, жалібний, но; 2) журний, смут-

Плаченіе
296
Плоскогорье
ний, но, тужливий, во
Плаченіе — латання, залатування
Плаченый — латаний, полатаний
Плачливый — д. Плаксивый t
Плачъ—плач, (голосний)—голосіння,
(сильний) — ридання, (надто голосний) —
лемент, (довгий) — ру(ю)мсання
Плашкетъ — оарка ,
Плашмя — платом, лёжма, лежмом, лігма,
лежміть, лёзьма
Плащаница — плащаниця
Плащъ—плащ, керёя, (гуцульський) — сар-
дак, д. Епанча t
Плева — 1) пліва, плівка; 2) полова, д.
Мякина
Плевака — плювака, плювачка
Плевальникъ, ца — плювальник, ця
Плеваніе — плювання
Плевать, ся, плюнуть, ся — плювати,
плюнути, ся
Плевелъ, плевелы— 1) рос. Lolium L. —
мітлиця; 2) бур'ян
Плевельный — бур'яновий
Плевокъ — плювок, харкотиння
Плёвый — мізерний, нікчемний
Племенитый — сім'янистий, д. Плодовитый
Племя— 1) плём'я, гуіім'я, племено, народ;
2) рід, покоління, плід, нащадок,
нащадки, (лайливо) — кодло
Племянникъ — небіж, племе(і)нник, (по
братові) — братанич, (по сестрі) —
сестрич, сестрйнець ,
Племянница—небога, (здр.) — небіжка, пле-
ме(і)нниця, (по братові) — братанич-
ка, (по сестрі) — сестрйниця
Племянниковъ — небожів, -ева? -еве
Племянничій — небогів, небожів
Племенной—племінний.—Племенной быкъ
— бугай. — П. жеребець, боровъ —
стад ник
Плена— 1) сказа, щербинка (напр., на мар-
морі, на металю); 2) пліва, (здр.) —
плівка, (на молоці) — шкурка
Пленистый — щербинуватий
Плесканіе — плюскання, плюск, хлюпання
Плескать, ся, плеснуть, ся — 1) плюскати-
ся, плюскотіти,, хлюпатися,
хлюпотіти, хлюпостіти, хлюпоскати, ся,
плюснути, хлюпнути, ся
Плеска, Metatorsus — плесно, плесно, пліс-
ня (передня частина ступні}
Плести, плесть, сплесть, ся — 1) плести,
сплести, ся; 2) плестися, витися,
обвивати, обповивати, обповйти;
3) плескати
Плестися — плентатися, волоктися,
тягтися, чвалати, телепатися, тіпатися,
плуганитися, плужйтися
Плесь — хлюп, плюсь (
Плетельщикъ, ца — плетій, ка, (кошиків) —
кошикарь g
Плетеніе — плетіння, (весільного вінка) —
вінкоплетини
Плетеница, плетёнка — плетениця, кошик,
кошівка і д. Корзина
Плетёный — плетений
Плетень — плетінь, пліт, тин, тинок, ліса,
ліска, (покриття на йому) —
острішок, острішина, (накидане
гноєм) — загата, (поперечний) —
перетинок, (місце де перелазять) — перелаз,
(місце коло тину) — перетінок, (у
воді для лову риби)—їз, їзок. — Ставить
плетень — тинйти
Плетешекъ — 1) пасмо, сталька; 2) шнур,
шнурок t
Плетея — плетійка
Плетнёвый — плотяний
Плеть, плётка —,1) (з прядива) — пліть,
плетінка, батіг, батіжок, пуга, (з ремі-
ню) — карбач, малахай, канчук,
(товста і коротка) — нагай, нагайка, (з
трьома кінцями)—тройчатка.—Плетью
обуха не перешибёшь — головою
мура не проб'єш; 2) гудина, огудина,
огудиння (напр., в огірків, кавунів і динь)
Плечевой — плёчний. — Плечевая кость —
цівка
Плечистый — плечистий, плечастий, плеч-
нйстий
Плечо, (здр.) плечико, (поб). плечище — 1)
плече, (здр.) — плеченя, -тко, (мн.) — плё-
ченьки, плечйці, рамёно, рамо. —
Плечо съ плечомъ — попліч, опліч,
пліч-о-пліч. — Черезъ плечо —
позпліч; 2) лопатка
Плеяды (сузір'я) — Волосожар, квочка,
квочка з курчатами
Плинтусъ — плинтус, лйштва
Плита — 1) плитняк (камінь); 2) плита,
плитка, тафля
Плитный — плитовий, плитний,
плитняковий
Пловучій — пливучий.—П. мость—живий,
наплавний міст
Плодить, ся — плодити, розводити,
водити, ся ,
Плодовитость — плідність, плодючість,
родючість
Плодовитый, то, плодоносный (про
рослину і тварь) — плідний, но, (про
тварь) — сіменйстий, плодючий,
плодлйвий, плідливий, (про дерево)
— родюче, (про землк}, країну) —
родюча, хліборобна, хлібна, хлібодай-
на, врожайна, урожайна, тучна, (про
кішку, вівцю) — котюча, (про свиню)
— порослива
Плодовый — плодовий, овочевий, овощёвий
Плодоизгнаніе — виплив (випливи робити)
Плодопеременный — плодозмінний
Плодородіе — урожайність, родючість і д.
Плодовитость
Плодородный — урожайний і т. д., д.
Плодовитый (про землю)
Плодъ — плід, овоч, овощ, (зоставлений
на насіння) — насінник, (садовий) —
садовина, (городній) — городина,
огородина, (зірваний)—рваниця, рва-
нйчка; добуток
Плоить — фалдувати
Пломбировать — пломбувати
Плоскій — рівний, плоский, плаский
Плосковатый — плескатий, плескуватий
Плоскогубцы — обценьки, щипці
Плоскогорье — узгір'я

Плоскость
297
Плыть
Плоскость — 1 )пл6ща, площина; площови-
на; 2) д. Пошлость
Плостить — плющити, росплющувати г
Плотва, риба Cyprinus idus — плітка,
пліточка, (особливої породи) —
краснопірка
Плотина, плотника — гребля, гребелька,
загата, гатка
Плотить, сплотить — з'єднувати, злучати,
з'єдинйти, злучити; збивати,
приганяти
Плотица, плотичка — д. Плотва
Плотникъ — тёсля, тесляр, тёсник, (здр.) —
тёслик, тесёльчик, сокйрник, (що
обробляє балки) — баляр
Плотничать — теслювати, майструвати,
теслярувати
Плотничіи, плотнический—тёсельський,
теслярський
Плотничество — теслярство
Плотничный —/тёсельський.
Плотность — щільність, суцільність;
дебелість, опасцстість, тілйстість
Плотный, но — щільний, но, суцільний, но,
дебелий, ло, (про чоловіка) —
опасистий, гладкий, тілистий t
Плотньть — міцніти, міцнішати,
щільнішати, (про чоловіка) — дебеліти,
гладшати
Плотоугодіе — похіть
Плотоугодливый — похітливий
Плотоядецъ — м'ясоїд, м'ясожёрець
Плотоядный — м'ясоїдний, м'ясожёрний
Плотскій — тілесний
Плоть — 1) пліт, (мн.) — плоти, (невеликий з
З—5 дубків) — торок; 2) (для прання)
— кладка
Плоть — 1) тіло.—Крайняя плоть—залупа,
крайня плоть; 2) плоть
Плохо — погано, зле, кепсько, негарно, не
дрбре, не гаразд, не до ладу, не до
діла
Плоховатый, то — поганенький, ко,
абиякий, благенький, лихенький, не-
вірненький
Плоховець?j)oc. Daphne mezereum L. — д.
Волині
Плохой — поганий, кепський, миршавий,
мізерний, абй-який, незнать який. —
Плохо діло — кепська справа; не
переливки g t
Плошать— 1) гіршати, поганіти,
поганішати; 2) неглядіти, недбати, хибити. —
Не плошай — бережись.—На Бога
надійся (уповай), а самъ не плошай —
на Бога покладайся, а сам робити не
цурацся ,
Плоше — гірше, поганіше
Плошечный — каганцёвий
Площина — простота, простак, плохута
Плошка — каганець, каганок t
Площадка — 1) д. Площадь (здр.); 2) поміст
Площадной — 1J майданний, пляцовйй;
2) базарний, неподобний
Площадь—майдан, (здр.)—майданчик, пляц,
площа.—Торговая
площадь—торговиця, торг, (здр.) — торжок, (де
важниця) — важня
Площица — мандавошка
Плуговой — плуговий
Плугодержка, рос. Ononis spinosa L. —
вовча, бичача трава, вовчуг, яглиця,
ягйль
Плугь — плуг, плужок, (що робить велику
борозну) — борознистий. — (Плуг
складається з двох частин): 1) плуг;
2) колішня, колісня (або) тедіж-
ка. (Частини плуга): 1) граділь
(основа або ричаг плуга), (в йому)
кочит, кочик, кучук (се кілок, за
котрий чіпляють) — тяж, гужа,
(себто) ремінь або ланцюг, (що зв'язує
плуг з колішнею) і пасклин (клин в
граділі, що держить чересло); 2) ч є -
р є с л 6 (що ріже землю), (а в йому) —
заборозёники (кілочки, що
регулюють чересло); 3) с т 6 в б а
(з'єднує граділь з чепигою); 4) ж а б -
к а (щоб піднімать або опускать
граділь); 5) полиця, поличка
(що одвертає скиби землі); 6) ле-
м і ш (підрізує скиEу), (кінець його)
— перо; 7) чепіга, чепйга (дві
ручки плугові, щоб повертати плуг)
— робоча (де треба одрізувати
скибу) і ялова (або) гуляча (що йде по
борозні); б) хвостовики (їх
два, кожний нарізно зоветься) —
захвісток (вони з'язують чепігу з
лемішем, дають можливість брать
глибшу або мільшу борозну). —
Частини колішні: 1) вісь (кінці її) —
рукави, (середина) — плече, (на ній
залізні штабки зверху) — стоси,
(знизу) — підісок, (на кінці рукавів)
— загвіздок (або) заколёрник
(кілочок); 2) к 6 л е с о (одно ціле, а друге
без обода) — баранець, (в йому)
ступйця (або) колодка (або)
маточина, (з) шпицями (і залізним
обручем навкруги ступиці) — рйхвою;
3) сокирня (або) тупірня
(регулятор для постанови плуга на
ширшу або вужчу скибу), (в ній
кладеться) сокира; 4) ключ (до
котрого чіпляють війце, а в йому} —
крючок (або) шлюга (або) начока
(що за його чіпляють війце);
5) війце (дишель); (коли
припрягають друге війце, то між ними
прироблюють) — скраклі
Плужникъ — леміш
Плутать, ся — плутать, ся, блукати,
блудити, плентатися
Плутишка — шалаган, шалапут
Плутня, частіше мн. плутни — шахрайство,
шалапутня, шалапутнява,
крутійство, крутарство, викрутні, мошён-
ство
Плутоватый — шахраюватий
Плутовать — шахрувати, шахраювати,.мах-
лярити, махлювати
Плутовской — шахрайський t
Плутъ — шахрай, плутяга, крутій
Плыть — плисти, плинути, (на спині) — го-
pi-чёрева, горілиць.—П. внизъ по рькь

Пльнитель
298
Поблажка
— на низ плистй, за водою
Пльнитель, ница — чарівник, ця, (ласк.) —
чарівниченька
Пленительность — принадність
Пленительный, но — принадний, но, знад-
. лйвий, во, звабливий, во, чарівний,
заласний
Плінникь, ца — полоненик, полонянець,
полонянин,, полонянка, бранець,
бранка, нев(іNльник, ця, в'язень
Пліннический — нево(і)льницький
Пльнный — полонний, полонений; д.
Пльнникь. (— Пльнные—полоняне, бранці,
нево(і)льники, ясир
Пльнь — полон,неволя, бран
Плінять, пльнить — 1) полонити,
заполонити, в неволю, у бран забрати,
взяти; 2) чарувати, надити, вабити,
учарувати, причарувати,
принадити, привабити
Пльсень — ід(ь)віль, (на кружках у діжках)
— пліснявка
Пльсневьлый — ц(ь)вілйй, пліснявий
Плісневіть — пліснядіти, ц(ь)вістй, за-
ц(ь)вітати, ц(ь)віллю, мохом
братись, обростати
Пльсна — пліснявка (на язику)
Плішакь, пльшивец — плішйвець, голо-
мозько, голомшйвець, шолудйвець,
лисак
Плішивьій— плішивий, голомозий, голом-
шйвий, шолудивий, лисий, (про
вівцю) — штимувата. — Плішивая
голова — гиря
Плішивіть — лисіти, шолудивіти
Плішина, плішь — лисина, пліш,
голомозіша, шолуді
Плюгавець — плюгавець, миршавець,
поганець
Плюгавый — плюгавий, миршавий, поганий
Плюсникъ, рос. Sticta pulmonacea Ach. —
дубова лапа
Плющь, рос. Hedera Helix L. — плющ,
прочитан
Плюха — ляпас, лящ
Плясать—танцювати, (гопака)—гопцювати
Пляска — танець, танці
Плясунъ, плясунья — танцюристий, танцю-
рйста, танцюристка, танёчниця,
танцюра
Плясовой — танёшний, до танцю
Пнсвматическіії—пневматичний.—П.
машина — духова машина
Пнистый — пенякуватий
По — по, до, з, за (на питання: по чому?
по що, по кого? по кім, по чім?). —
Идти по полю, по лісу — йти полем,
лісом, гаєм. — Сділаль по его сові-
ту — зробив за його порадою, як він
радив. — По ділу — за ділом. — По
ошибкі — через помилку, у помилку,
помилившись. — По этому ділу — в
сій справі. — Німець по происхожде-
нію — німець з роду, ррдом. — По
общему согласію — за спільною згодою.
— По милости барской — з ласки
панської. — По ненависти ко мні — з
ненависти до мене. — По моему мнінію
— на мою думку — По несогласію —
через незгоду. — Родня по жені —
родич через жінку, nq жінці. —
Скучать по жені — за жінкою нудитись,
скучати. — Вздыхать по ней —
зітхати за нею. — Вьістрілить по комь —
стрелити на когр
Поаліть — почервоніти, зчервоніти
Поахать — поохкати
Побабничать — побабувати, побабити
Побагровіть — зчервоніти
Побаиваться — побоюватись
Побалабонить — побазікати; подзвонити,
потеленькати
Побалагурить — побалакати, побазікати
Побаламутить — побаламутити,
покаламутити t
Побаливать — поболювати, боліти (часом,
трохи), недугувати
Побаловать— 1) побалуватися, попустувати,
погратися; 2) побалувати, попестити,
помазати (кого)
Побалтывать— 1) сколочувати, колотити;
2) балакати, белькотати
Побанить — побанити, помити
Побарабошить—покуйовдити, покудовчити
Побарахтаться—побррсатися, пдборікатися
Побариться — запаніти, попаніти
Побарски — по панському, як пан
Побарствовать — попанувати
Побарышничать—побаришувати, погандлю-
вати
Побасенка — побрехенька
Побаюкать—полюляти, полюлюкати,
поколихати, поколисати
Побаять — побалакати
Побездільничать—побайдикувати,
поледарювати, прогуляти (де-яку годину)
Побезпокоить, ся — потурбувати, ся, покло-
потати, ся
Поберегать, ся — берегти, стерегти, ся
Побережный — береговий, прибережний.
— П. житель — бережанин
Побережье — приберёжжа
Поберечь, ся — поберегти, ся, постерегти,
ся, поглядіти, пошанувати,
попильнувати
Побіседовать — побалакати, порозмовляти
Побивать, побить—побивати, побити,
попобити, (хворостиною) — хльосту дати,
почухрати, (палицею) — поломачити,
(посуду) — потовкти, (хліб, траву) —
потолочити, (трохи) — поколошкати
Побирать — забирати, забрати, взяти. —
Чортъ тебя побери — нехай тебе
чорти візьмуть
Побираться — старцювати, просити
милостиню, попід віконню ходити
Побироха — прошак і д. Нищій
Поблаговістить — подзвонити
Поблагодарить — подякувати
Поблагопріятствовать—погодити,
пощастити, посприяти
Поблажать — потурати
Поблаженствовать — пораюватд
Поблаживать, поблажить — дуріти,
пустувати, попустувати
Поблажка — потурання, попуск, попускання

Поблевать
299
Повадливый
Поблевать — поблювати
Поблеклый — зів'ялий, збляклий (напр.,
квітки), полинялий (напр., тканина),
змарнілий (чоловік)
Поблекнуть—зблякнути, зів'янути,
поблякнути, пдлиняти, понидіти, змарніти,
помарніти
Поблестіть — поблищати, поблискати
Поблеять — побекати, помекати
Поблудить— 1) поблукати, поблудити,
потинятися; 2) побахурувати,
поволочитися
Побліднільїй — зблідлий, побілілий,
пополотнілий t , t
Поблідніть — збдщнути, збліднути,
побліднути, побіліти, пополотніти
Побогатырски — по лицарському
Побогатіть —t забагатіти, побагатшати,
розбагатіти, розжитися, (про
кількох) — порозживатися
Пободать — поколоти, побуцати, побуць-
кати
Пободриться — побадьорйтися, побасувати
Побожиться — забожитися, поклястися,
заприсягти
Побой — побій
Поболтать— 1) побовтати, поколотити,
сколотити; 2) побалакати, побазікати;
3) поколихати, похитати, помахати,
подригати t
Поболіть— поболіти, послабувати,
похворіти, похорувати
Поборать, побороть— 1) поборювати,
побороти, збороти; 2) перемагати,
змагати, верх, гору брати, прремогтй,
змогти, подужати, здоліти, верх,
гору взяти; 3) заступатися,
обороняти, рятувати, заступитися,
оборонити, порятувати
Побормотать— 1) побуркотати,
потуркотати; 2) побурмотати, помурмотати,
помимрити, похарамаркати
Поборникь, ца — заступник, ця, оборонець
Поборонять, побороновать — заволочити,
заскородити
Поборь, частіше ,мн. поборы — здирство
Побочный — побічний, боковий, сторонній
Побояться — побоятися, постерегтися
Пображивать — плентатися і д. Бродить
Пображничать — погуляти
Побранивать, побранить, ся — лаяти, ся,
злаяти, покартати, полаяти, ся
Побранка — лайка, сварка
Побрасывать — кидати, роскидати
Побратанецъ, побратимъ — побратим,
названий брат
Побратски — побратёрськи, братецьки
Побрезгать—погребати, погребувати,
погидувати; погордувати
Побренчать — побрязчати, побринькати і
т. д., д. Брезжать
Побрести, побресть — побрести, потягти,
повіялися, почвалати, поплентатися,
потеліпатися, пошкандибати
Побрить, ся — поголити, ся, виголити, ся,
оголити, ся
Побродить — поблукати, повештатися і т. д.,
д. Бродить
Побросать — покидати
Побрызгать — побризкати, побризькати,
поприскати, попорськати
Побрюзжать — побурчати, помурчати,
побурмотати, побуркотіти
Побрякать — побрязкати, побрязчати
Побрякушка — брязкало, брязкальце і д.
Бренчалка
Побряцать — побрязчати
Побудительный — спонукаючий,
спонукливий
Побуждать, побудить — будити,
спонукувати, спонукати
Побужденіе—побудка, повід, спонукання. —
По собственному побужденію — за
поводом власної волі. — Побужденіе са-
молюбія — спонукання самолюбства
Побуйствовать—побушувати, побуяти, по-
шарабурити, повойдувати
Побунтовать — побунтувати, ся ,
Побуравить — посвердлити, повертіти
Побурлачить—побурлакувати,
пробурлакувати
Побурлить — побушувати, побурхати,
поклекотіти
Побурчать—^побурчати, побуркотати,
побуркотіти, побурхотіти
Побучать — погудіти, погусти
Побучить — позолйти, полужити ,
Побывать — побувати, одвідати, навідати
Побыть — побути, пробути
Повыситься— 1) похмуритися; 2)
спинатися, опинатися, пручатися (де-кільки
часу)
Побігать — побігати
Побігушки, у виразі: на побьгушкахъ — у
побігеньках, за попихача бути
Побьгь— 1) утеча, тікання, утіканка; 2)
пасинок, пасинки, пасйння, (відсіля —
пасинкувати), парост, пагонець і т.д.,
д. Отпрыскъ
Побьда — 1) побіда, (стар.) — звитяжство.
— Славная надь врагомъ побіда —
хвалебне над ворогом звитяжство;
2) перемога ,
Побьдитель, ница — побідник, ця,
переможець, (стар.) — звитяжця t
Побьдный, победоносный — побідний
Побіжать—побігти, (швидко)—дременути,
чкурнути, махнути, дмухнути,
шаснути, (тупаючи) — затупотіти
Побеждать, побьдить — побіждати,
побивати, (ст.) — звитяжати, побідити,
побити, звитяжити, повоювати,
звоювати, перемагати, змагати, перемогти
Побьжка — біг, хода
Побьливать — білити, побілити
Побілить — побілити, вибілити, (про
кілько) — повибілювати
Побісить — подратувати, посердити
Побіситься — показйтися, тюлютувати,
помордуватися, подуріти
Побісноваться — полютувати, побіситися
Повадка — 1) звичка, унада; 2) потурання,
попуск і д. Поблажка
Повадливый, во, повадный, но — звичний,
но, звиклий, ло, унадний, но,
унадливий, во

Поваживаться
300
Поволока
Поваживаться, повадиться — звикати,
звикнути, унажуватися, унадитися,
понадитися, знадитися, занадитися,
роспонадитися
Поважничать—попишатися, повеличатися,
побундючитися
Поваксить — поваксувати
Повалить, ся — 1) повалити, звалити, ся,
покотитися; 2) сунути, посунути
Повалка, у виразі «въ повалку»—покотом
Повалъ — 1) д. Моръ, Падёжъ; 2) у виразі
убилъ на повалъ — на смерть забив
Повальный — поголовний. — Повальная бо-
льзнь — пошесть, повітря і д. Моръ
Повараксать — поляпати
Поварганить — побринькати, пограти на
дрймбі
Поваренный — кухенний
Поварёнокъ — кухарча, кухтик
Поваривать — поварювати
Поварить — поварити
Повариха — куховарка, кухарка
Поварничать — кухарювати, куховарити
Поварня — пекарня, кухня, поварня
Поварской — кухарський
Поварство — кухарство, куховарство
Поваръ — кухарь, куховар
Повахлять — побазграти, попартолити
Поващивать — повощувати, вощйти
Поввёртывать — повкручувати
Поведеніе— поводження, поводіння,
поведінка ,
По ведёрко — відрами, на відро
Повелитель, ница — повелитель, ка
Повеличать — повеличати, пославити
Повелівать, повеліть— 1) веліти,
наказувати, загадувати, звеліти, наказати,
загадати; 2) панувати, верховодити
Повельніе — веління, наказ, загад
Повергать, повергнуть, ся — кидати, ся,
скидати, ся, падати, валити, ся,
кинути, ся, скинути, упасти, звалити, ся,
повалити, ся, підгорнути
Повернуть, ся — повернути, завернути, ся
Повёрстный — від верстви, верстовий
Повёрстывать, поверстать, ся — рівняти,
порівняти, зрівняти, ся
Повертень, рос. Tropaeolum L. — красоля,
красулька ,
Повёртывать, повернуть, ся — вертіти,
повертати, повернуту, обернути, ся
Повертьть, ся — повертіти, покрутити, ся
Поверхностно — зверху, по верхах, позвер-
ховно
Поверхностный— 1) поверховий, позверхов-
ний; 2) неглибокий, безосновний
Поверхность — поверх, поверхня
Поверхъ — зверху, на версі, по версі
Повеселить, ся — повеселити, звеселити, ся
Повеселіть — повеселіти, повеселішати
Повести, повесть — повести, (силоміць) —
попровадити, потягти t
Повечерьть — повечеріти, звечеріти
Повздорить — посердитися, посваритися
Повивальный — повйвочний, бабницький.
— П. бабка — бранка
Повивать, повить— 1) повивати, сповивати,
сповити і д. Пеленать; 2) бабувати,
бабити
Повивное — повйвочне
Повивальщица — повитуха, сповитуха
Повидать, ся — побачити, ся, зобачити, ся
Повидимому — здається, мабуть, либонь,
видно, на око
Повилика, повилица, рос. Cuscuta Tourn. —
повітйця, привггйця; Cqnvolvulus ar-
vensis I. — берізка, повійка
Повилять — покрутити, повертіти, повиля-
ти
Повинитися — признатися
Повинная—признання.—Принести повинную
— признатися
Повинность — повинність
Повинный— 1) винуватий, винний, винен;
2) слухняний, покірний
Повиноваться — слухатися, коритися,
покорятися, слухати
Повиновеніе — послух, послухання, слух-
нянство, послухнянство, покара
Повинитить — поґвинтувати, пошруоувати
Повирать — 1) побріхувати; 2)
підбріхувати, прибріхувати
Повируха — брехун, брехуха, брехачка
Повисать, повиснуть— 1) повисати,
повиснути, почепитись; 2) звисати,
звиснути, позвисати
Повислый — звислий
Повисіть — повисіти
Повитуха — повитуха, сповитуха
Повить — повити, поплести, посукати
Повихать, повихнуть, ся — звихати, вивиха-
ти,звихнути, вивихнути, ся
Повихлять — почвалати, почелёпати
Повладьічествовать — попанувати, поволо-
дарювати t
Поволодіть — поволодіти
Повлачить, повлечь, ся — поволокти,
потягти, ся
Поводить, повести — поводити, повести. —
Поводить, повело — корчить,
скорчило (напр., тіло), пачить, попачйло,
спачйло, подубило (напр., дошку)
Поводитися — поводитися, знатися (з ким).
— Съ кімь поведешься, отъ того
наберёшься — з яким пристаєш, таким
сам стаєш
Поводокъ — д. Поводъ 1 (здр.)
Поводокъ — повідь, повінь
Поводъ — 1) повід; 2) привід, повід,
причина. — По какому поводу — з якого
поводу, приводу. — Безъ всякаго
повода — без ніяко'} причини t
Поводяніть — поводніти, зводяніти
Повоевать — повоювати, звоювати
Повозить — повозити
Повозиться — пововтузитися
Повозка — повіз, повозка, (велика
татарська) — гарба, (на двох колесах) —
біда, бідка, (поганенька) —
тарадайка, торохтілка, чортопхайка
Повой — сповивання
Повойникъ, рос. Althaea officinalis L. —
калачики, проскурняк, дика рожа
Поволакивать — потягати. — Поволакивать
глазами — поводити очима
Поволока — зашморг

Поволочить
301
Погашать
Поволочить, ся — поволочити, ся
Поволочка — скубка, таска
Поволочь, ся — поволокти, потягти, ся
Повольничать — цосваволити
Повольный — повільний
Повопить — поголосити, погаласувати,
полементувати, порепетувати
Поворачивать, поворотить—повертати,
обертати, навертати, повернути,. — Ну,
поворачивайся! — ну, мерщій!
Поворашивать, поворошить — ворушити,
поворушити t
Поворковать — повуркотіти, побуркотати,
потуркотати
Поворовать — покрасти
Поворовски — злодійськи, по
злодійському, як злодій
Поворовывать—красти, окрадати (де-коли,
помалу)
Поворотливый— 1) повороткий: 2)
моторний, меткий, поворотний, поворот-
ниця
Повороть—поворот, зворот, поворотка,
вороття
Поворочать — поворочати
Поворчать — побурчати, помурчати
Повострить — погострити
Повощить — повощити
Поврать — побрехати
Повреждать, повредить, ся — шкодити, псу-
вати, ся, пошкодити, ушкодити,
на(за)шкодити, попсувати, ся,
(здоровлю) — зашкодити, завадити
Поврежденіе — шкода, ушкодження,
(здоровлю від надсади) — д. Надрывъ 2
Повременить — д. Погодить
Повременный, но — часовий, часом. —
Повременное изданіе,— часопис
Повсегодный, но — щорічний, що року, що
году, д. Ежегодный
Повседневный, но — щоденний, но, що дня,
по всяк день
Повсеместный, но — повсюдний, повсюди,
всюди, скрізь, по всіх усюдах
Повсемьсячный, но — щомісячний, щоміся-
цьовий, що місяця
Повстречаться — зустрітися, здибатися
Повсюду — д. Повсеместно
Повтореніе — повторення
Повторительный, но — повторний, не
Повторять, повторить, ся — повторяти,
повторити, ся, у друге казати,
робити що
Повыбросать — повикидати
Повывезти — повивозити
Повывести — повиводити
Повывестись—повиводитись, позводитись,
попереводитись
Повыдергать — повисмикати
Повьіділать — повиробляти
Повыжать—видавити, викрутити,
повикручувати
Повыжигать — повипалювати
Повыкармливать — повигодовувати
Повынести — повиносити
Повырубить — вирубати, повирубати,
повирубувати
Повырывать — повиривати, (волосся, пір'я)
— повискубати, повискубувати
Повысказать — виказати, повиказувати
Повыскакать— 1) повибігати,
повискакувати; 2) випасти, повипадати
Повытаскать — повиволікати, повитягати
Повышать, повысить, ся — підіймати,
піднімати, підносити, підняти, піднести,
ся, д. Возвышать
Повьішеніе — підвищення, підняття
Повышивать—повишивати, (мережками) —
повимерёжувати, (шовком, сріблом
або золотом) — погаптувати
Повівать — повівати, подихати
Повінчать, ся — повінчати, звінчати,
перевінчати, ся , t
Поверенный — повірений, повірний, вірник
Повьрцть — 1) повірити, поняти, доняти
віри; 2) д. Повірять
Повірка — перевірка
Повьріе — повір'я
Повірять, повірить— 1) довіряти, звіряти,
ся, здаватися, пркладатис^я на кого,
доручати, довірити, звірити, ся,
здатися, покластися на кого,
доручити (к,ому); 2) повіряти,
перевіряти, повірити, перевірити t
Повіса — паливода, гультяй, гульвіса, гуль-
вйса, жирун t ,
Повісить, ся — повісити, повішати, ся,
почепити, ся. — Повісить
голову—понуритись, зажуритись, засумувати. —
П. нось—похнюпитись. —
Повісившійся — вішалник, вішальник
Повісничаніе — гультяювання, сваволя,
роспуста
Повісничать — гультяювати, пустувати,
гульвики справляти, байдики бити
Повіствованіе — оповідання
Повіствователь, ница—повідач, оповідач, ка
Повіствовать — оповідати, оповідувати
Повіствовательньїй — оповідальний
Повістка — повістка, звістка,
повідомлення
Повість — повість, оповідання
Повітерь — за вітром
Повітріе — повітря, пошесть
Повіщать, повістить — оповіщати,
оповістити t
Повіять — повіяти, повінути, подихнути
Повядать, повянуть — пов янути, зів'янути
Повязать — пов'язати, зав'язати, вив'язати,
зв'язати
Повязка— 1) пов'язка; 2) пов'язка (до улія)
Повязывать — зав'язувати, пов'язувати
Повязь — пов'язка
Повялить — пов'ялити
Повялый — пов'ялий, зів'ялий
Погадать—погадати, поворожити,
заворожити
Поганець — поганець, паскуда
Поганить — поганити, паскудити, гидити
Поганый — поганий, паскудний, мерзёний
Погань — погань, паскудство, нечисть;
мерзота
Погарцовать — пога(е)рцювати, погасати
Погасать, погаснуть — згасати, гаснути,
погаснути
Погашать, погасить— 1) гасити, погасити,

Погашеніе
302
Погремушка
загасити; 2) вгамовувати, вгамувати,
в(у]тихомйрити
Погашеніе — гасіння, згашення
Погибать, погибнуть—гинути, загибати, пр-
гиоати, загинати, за(по)гйнути,
пропасти, згинути, занапаститись,
запропаститись
Погибель — погйбіль, загйбіль, загин,
страта, згуба
Погибельный — згубний, загубний
Погиблый — пропащий,
Погибь — кривина, залім
Погладить — погладити, порівняти
Поглазьть — поглядіти, ґави, витрішки
половити, подивитись
Поглодать — погризти і д. Глодать
Поглохнуть — заглухнути, заглушитися
Поглощать, поглотить — глитати, ковтати,
поглинути, ковтнути, проковтнути,
втягувати, вбирати
Поглощение — глитання, ковтання,
втягування
Поглумиться — поглумитися, поглузувати,
покепкувати, на;с(ь)міятися,
Поглупьть — подурніти, подурнішати
Поглядывать — 1) поглядати, позирати;
2) доглядати, наглядати, назирати
Поглядіть — поглядіти, подивитись
Поглянуть — поглянути, позирнути
Погнать, ся — погнати, ся, потурити,
полудити, заняти
Погнивать, погнить — гнити, гноїтися,
погнити, потрухнути і т. д., д. Гнить
Погноить, ся — погноїти, згноїти, ся
Погнусить — погу(г)нявити
Погнуть, ся — погнути, зігнути, позгинати,
ся
Погнушаться — погребати, погидувати, по-
гйдитись, побрйдитись, погордувати
Погніваться — погніватися, посердитися,
поремствувати
Погньздно — попарно,, парами
Поговаривать — гомоніти^ балакати, пого-
ворювати
Поговорить — поговорити, побалакати,
порозмовляти, погомоніти
Поговорка — 1) рсрмова, бала,чка; 2)
приказка, прислів'я, приговірка; 3)
чутка, поголоска
Поговіть — поговіти
Погода—погода, година.—Хорошая, пріят-
ная погода — гарна, добра, хороша
година і (просто) година. —Дурная,
ненастная погода—негода.—Сніжная
п. — сніговиця. — Сухая, вітряная
п. — суховітриця
Погодить — потрі(и)вати, підождати,
почекати. —Погоди!—стрі(и)вай,
постривай, трі(и)вай. — Погодя — згодом,
перегодом, трохи згодом
Погодишка — негода, негодонька
Погодки — одно по одному
Погодливый — годяний, погожий
Погодно — на рік, річно, щорічно.
Погодный — роковйй, годовйй, річний
Погожій (тільки про годину) — погожий,
ясний, соняшний
Поголить — обголити, поголити
Поголовный, но — поголовний, но
Поголовщина — посполите рушення
Поголодать — поголодувати, поговіти
Погонный — повздовжний
Погонщикь — 1) погонець, погонич; 2) гі-
нёць
Погонщичій — погонецьдий, погоницький
Погонь— 1) прогін, погін; 2) погон (галун
на військових мундирах); 3) фус,
фуси, гуща
Погоня — погоня, гони, здогдн, гонитва.
— Вь погоню — на здогін, в догін, в
погоню
Погонялка — батіг, пуга, бич, підганяльце
Погонять—поганяти, торкати,
(волів)—гейкати, (вліво) — собкати, (коней ще)
— ньокати, (бичем) — бичуцати
Погорать, погоріть — горіти, погоріти,
згоріти
Погоревать — погорювати, посумувати,
потужити, пожуритися
Погорный — нагірний, гірський
Погородски — по городянському, по
міщанському г
Погорільїй — погорілий
Погорілець — погорілець
Погорячиться—погарячитися, погніватися,
посердитися
Погосподски — по панському, як пан
Погостить — погостювати
Погосподствовать — попанувати, пропану-
вати
Погость — цвйнтар(ь), церковище
Пограбить — пограбувати, погарбати,
загарбати, пошарпати
Пограживать, погрозить, ся — похвалятися,
нахвалятися, погрожувати,
похвалитися, погрозити
Погранить — пошліхтувати, погран(ч)йти
Пограничіе — погра(я)нйчча, прикордоння
Пограничный—погрянйчний, прикордонний,
помёжний, ооміжний. — П. знакъ —
копець, (ставити) — копцювати
Погребальный — похоронний, погребний
Погребальщикь — гробокоп, могильник,
ховальник, погрёбар
Погребать, погребсти, погрести — ховати,
хоронити, поховати, похоронити
Погребеніе — похорон, ховання, погріб (р.
погребу)
Погребець — погрібець, пуздро, пуздёрко,
пуздёречко
Погребица — погребиця, погребняк, погреб-
нйк, шия
Погребной — погрібний, льоховий,
склеповий
Погребь — погріб, льох, погребище,
холодник, глйока, темник, (на
квашенину) — квасник
Погрозить, ся г— приверзтися, помарити,
ся, помріяти
Погремокь, рос. Alectorolophris (Rhimantus
Crista Galli) — бубовнйк, жовті
братчики, брязгітка, конопляник, липчй-
ця
Погремушка — брязкало, брязкітка,
брязкальце, гуркало, торохкало,
тарахкало, тарахкальце, торохтілка

Погремьть
303
Подбивка
Погремьть — погреміти, погримотіти,
потуркати
Погромлять, погромить—розбивати,
руйнувати, плюндрувати, пустошити,
нищити, розбити, порозбивати,
поруйнувати, сплюндрувати, спустошити
Погромь — руйнування, руїна,
сплюндрування, спустошення, погром .
Погрохотать—погуркотіти, погрукотіти,
погрюкати, потуркати
Погрубить, погрубіянить — погрубіянити
Погрубіть — погрубіти, погруб(і)шати
Погрудно — купами
Погружать, погрузить, ся— 1) занурювати,
зануряти, занурити, ся, опускати, ся,
(в яку-небудь рідину, напр., воду)
— поринати, поринути, впірнати,
впірнати, затопити, ся, потопитися;
2) наважувати, ся, накласти хуру,
понакладати, навантажити
Погруженіе—занурювання, занурення,
опускання, потопання
Погрузать, погрузнуть — загрузати,
загрузнути, застря(а)гати
Погрузлый — затоплений, загрузлий
Погрузка — наважування, навантажування,
вантаження
Погрустить — пожуритися, посумувати,
потужити
Погрызть — погризти, потомити
Погрьвать, погріть, ся — гріти, погріти, ся
Погрішать, погрішить — 1) грішити,
погрішити, згрішити, прогрішйтися;
2) помилятися, омилятися,
помилитися, омилйтися, схибнути, ся,
схибити, змйдити
Погрьшеніе — погрішення, помилка, хиба
Погрьшительно — помйльно, помилково
Погрьшительность—помйльність,
помилковість ,
Погрешность—огріх, огрішок, прогріх,
помилка, омйлка, хиба
Погрядно — грядками
Погрязать, погрязнуть — 1) грузнути,
погрузнути, загрузнути; 2) тонути,
затонути, затопитися
Погрязлый — загрузлий, застря(а)глий,
Погрязньть — по(за)калятися, побрудніти
Погубитель, ница — погубитель, ка, згубник,
згубниця
Погублять, погубить—губити, збавляти,
занапащати, запропащати, погубити,
загубити, згубити, занапастити, з
с(ь)віта звести, смерть заподіяти,
стратити t
Погудка — 1) голос, с(ь)шв; 2) приказка,
вигадка, прикладка
Погудіть — погусти, погучати
Погуливать — погулювати, розгулювати
Погулить — поагукати, потішити,
побавити
Погулять — погуляти
Погунявьть — пошодудйвіти
Погустіть — погустіш(щ)ати, потужавіти
Погуторить,— побалакати, порозмовляти,
побазікати
Подаватель— подавальник, подавач,
подавець
Подавать, подать, ся — 1) подавати,
подати, ся. — Подай, те — ке, кете; 2)
посувати, ся, посунути, ся. — Подайся
впередъ — посунься наперёд
Подавленіе — притлума, притлумлення,
придушення, спинення
Податься (про здоровля, літа) — осунутись
Подавлять, подавить, ся — 1) подушувати,
душити, подушити, задушити, міз-
чйти, помізчйти; 2) пригнітати,
утискати, приголомш(ува)ити; 3)
подавитися, удавитися
Подавно — поготів, тим більш, потому
Подавокь — піддавки
Подагра — подагра
Подагрикъ — подагрик
Подагрическій — подагричний
Подакать — потакати, поегёкати,
притакнути
Подарить — подарувати
Подарокъ, здр. подарочекъ — дарунок,
подарунок, подаруночок, гостинець,
даровизна, (при умовах) — порука-
вйшне, (на спомин) — пам'ятка
Подарочный — подарунковий, гостинцёвий
Податель, ница — подавальник, ця,
подавач, подавець, подавця (
Податливость — уступливість, згідливість,
схйльчивість
Податливый — (в)уступливий, слухляний,
схйльчивии, згідливий,
несперечливий, хисткий, здатливий
Податной — податний, податковий
Подать — подать, податок, данина, оплат-
ка, (з прибутку 1/10) — десятина, (з
душі) — подушне, (на волосні
потреби) — волосне, (від димаря) —
димове, подимне, верхове, коми(і)нне, (від
бджіл) — очкове, воскове, повоскове,
(за землю) — ланове, чинш, (від
вола) — рогове, поволовщина, (від
млинового кола) — поколёсне, поколёщи-
на, (поголовна) — головнина, (од
рала) — ралець
Подача — подавання, подання
Подачка—подання, даток, датка. — Живеть
подачками — в руку дивиться
Подаяніе — подання, милостиня
Подбавлять, подбавить, ся — добавляти,
прибавляти, підбільшувати,
прикидати, підкидати, добавити,
прибавити, підбільшити, прикинути,
підкинути, ся
Подбалтывать, подболтать — підбовтувати,
підбовтати, підколотити
Подбивать, подбить, ся — 1) підбивати,
підбити, (стелю дошками) — підшивати,
підшити, (про кілько) — попідбивати,
попідшивати.—Подбиться—підбитися,
підтоптатися. — Подбивать, подбить
платье — підшивати, підшити,
(хутром) — вй(ф)хутрувати, (про кілько)
— пови(ф)хутровувати; 2) під(на)-
мовляти, настренчувати,
нацьковувати, підбурювати, під(на)мови-
ти, настренчити, нацькувати, на-
штйрити
Подбивка — підбивання, підбиття

Подбирать
304
Подвьшивать
Подбирать, подобрать, ся — 1) підбирати,
на(по)збирати, підібрати, зібрати,
визбирати; 2) піднімати, підіймати,
підсмикувати, ся, підтикатися,
підняти, підсмикнути, ся, підтикатися,
підкачати; 3) добирати, добрати,
(до пари) — добирати до пари,
парувати, спарувати; 4) підкрадатися,
підкрастися
Подбодрять, подбодрить, ся — підбадьору-
вати, підбадьорити, ся
Подбой — підбивання, підковування
Подбойка — бабка t
Подборный — підборний, добірний
Подбородникъ — підгррля, підборіддя
Подбородокъ — підборіддя, борода, (спідня
частина) — воло
Подборщикъ — підбирач
Подборъ— 1) підбирання, збирання; 2)
підбір, добір, (до пари) — парування;
3) підп'яток, корок, корки
Подбочениться — у (в) боки взятися
Подбрасывать, подбросить—підкидати,
викидати, підкинути, викинути, (мняч
під гилку) — підгиляти, підгилити
Подбривать, подбрить, ся — 1) підголювати,
підголити, ся; 2) обкрадати,
обкрасти, обікрасти
Подбрюшина — підчеревина
Подбрюшникъ — попруга
Подбрюшный — підчеревий
Подбьгать, подбьжать — підбігати, підбігти
Подбьливать, подбьлить—підбілювати,
забілювати, підбілйт^и, забілити,
попідбілювати, хіозабілювати
Подбьлка— 1) підбілювання, забілювання;
2) забіл (напр., сметана до борщу)
Подваливать, подвалить, ся — підкочувати,
підкотити, ся
Подвалъ — сутерйни, підвал
Подваривать, подварить, ся —
підварювати, доварювати, підварити,
доварити, ся
Подвергать, подвергнуть, ся — наражати, ся,
наразити, ся, віддавати, підводити,
підлягати, віддати, підвести,
підлягти, підпасти. — Подвергнуться
наказаній) — підпасти під кару. —
Подвергнуть, ся пыткь — взяти, стати на
муки. — Подвергнуть ответственности
— потягти до відповідальности. —
П. суду — віддати під суд
Подвёртывать, подвернуть, ся—підгортати,
підсовувати, підкладати,
підкочувати, підгорнути, підсунути,
підкласти, підкачати, (несподівано
надійти) — навернутися, наскочити,
підскочити
Подвеселять, подвеселнть, ся —
підвеселяти, підпоювати, підвеселити, ся,
підпоїти, підпивати, підпити
Подвздохи — з/гухвина, здуховина^ голодна
ямка, (між ребрами і клубом),
голодовка, голоднйця, бёбехи
Подвздошный — здуховйнний
Подвивать, подвить, ся — 1) підвивати,
підкручувати; 2) підлазити,
підмощуватись
Подвивка — завивання (волосся)
Подвивной — підкручений, присуканий
Подвигать—подвигати, посовати, порухати
Подвигать, подвинуть, ся — посувати,
посовувати, посунути, ся, потрутити
Подвигаться — посоватись, подвигатися
Подвигивать — посувати
Подвинуть, ся — зрушити, здвигнути,
порушити, ся, нахилити, ся до...
Подвигь — подвиг
Подвижникъ, ца — подвижник, ця,
трудівник, ця, тружденик
Подвижность — рухливість, рухавість
Подвижной — 1) рухливий, рухавий, движ-
кйй, меткий, потовкучий,
непосидющий, (про екіпаж) — бігкий; 2)
похідний (млин), рухомий
Подвизаться — труждатися, боротися
Подвластный — підвластний, підвладний,
підлеглий, підданий, підлежний
Подвода — підвода, хура, фура
Подводить, подвести, ся — 1) підводити,
приводити, підвести, привести, ся. —
Подвести итогь—підсумити; 2) підма-
нювати, підводити, піддурювати,
підманити, підвести, піддурити
Подводный — підводний
Подводчикъ — підвідник, підводчик,
погонець, (ф)хурщйк, візник
Подвое — по-двох, по-два
Подвозить, подвезти, подвезть, ся —
підвозити, привозити, надвозити,
підвезти, ся і т. д.
Подвозный — надвезений, пцвізнйй (
Подвозчикь — возільнцк, возій, підвізник
Подвозъ — привіз, підвіз
Подвои — привій, (мн.) — привої
Подволакивать, подволочь, ся —
підволікати, підволіктй, ся t
Подволока — 1) підволікання; 2) горіще,
гора
Подворачивать, подворотить— 1)
підвертати, підкочувати, підкотити; 2)
підгортати, підгорнути, підобгати
Подворотня — підворітниця
Подворье — 1) заїзд, заїздний дім; 2) под-
гт ВІР'Я • ' • < •
Подвохъ — підхід, підкіп, каверза
Подвыпить — підпити. — Подвьіпившій —
підпилий, п'януватий, п'яненький, на
підпитку
Подвышать, подвысить, ся — підвищувати,
піднімати, підіймати, підносити, ся
і т.д.
Подвьвать, подвьять, ся — П ціддувати,
піддути, піддмухнути; 2) віяти,
провівати, провіяти t
Подведомственность —- підвідомність,
залежність, підлеглість.
Подведомственный — підвщомний,
підлеглий, підлежний, підвластний
Подвьнечный — вінчальний, шлірбний
Подвьска, подвьсь — навіска, навіски,
причіпка, причіпок ,
Подвьтренныи — підвітряний
Подвьсокь — підважок (до ваги)
Подвьшивать, подвьсить, ся — чіпляти,
почепити, причепити, підвішувати,

Подвязи
305
Поддьлывать
підвішати
Подвязи — ре(и)штовання, риштунок
Подвязка,— 1) підв'язування, підв'язання;
2) підв'язь, підв'язка, (коло личаків,
постолів) — волока
Подвязочный — підв'язковий, до
підв'язування
Подвязывать, подвязать, ся — 1)
підв'язувати, під'язувати, підв'язати, ся. —
Подвязаться
кушакомъ—підперезатися поясом; 2) риштувати. —
Подвязывать льса — ставити риштовання
Подгадить — напаскудити, пошкодити
Подгибать, подогнуть, ся — 1) підгинати,
підігнути, підібгати; 2) підгортати,
підгорнути, ся
Подгладывать, подглодать — підгризати,
підгризти
Подглазный — під'очний
Подглазье — під очима, під'очча
Подглядчикъ, ца — підглядач, ка, шпиг
Подглядьіваніе — підглядання
Подглядывать, подглядьть — підглядати,
підзирати, піддивлятися,
пантрувати, зорити очима, підглядіти,
піддивитися, підзоріти, припантрувати
Подгнивать, подгнить—підгнивати,
підгнити, попідшивати
Подгньта — підпал, роспал, підгніт
Подгньтать, подпіьтить—підпалювати,
підпалити, підгнічувати
Подговариваніе — підмовляння, підмова
Подговаривать, подговорить—підмовляти,
намовляти, підманювати, підмовити,
підговорити, намовити
Подговорщикъ, ца — підмовник, ця,
намовник, ця, шепотйнник, ця
Подговорь — підмова, намова
Подголовокь — підголовач
Подгонь — пригін
Подгонять, подогнать ся — 1) підганяти,
поганяти, підігнати, ся; 2) прила-
жувати, прилаштовувати,
приправляти, приладити, приладнати,
прилаштувати, приправити, ся
Подгораживать? подгодить, ся — підгоро-
жувати, підгородйти, ся
Подгорать, подгорьть — підгоряти, під-
с(ш)малюватис/і, підпікатися,
підпалитися, пригоріти, підс(ш)малйтися,
підпектися, підпалитися, присма-
глйтися, присмажитися
Подгорье — підгір'^я
Подгорный — підгірний
Подгородный — підгородн(і)ий, пригород-
н(і)ий
Подгорьлый ,— підпалений, присмаглий,
пригорілий
Подгорюниваться, под горюниться —
журитися, зажуритися, засмутитися
Подготовка — приготова, приготовления
Подготовлять, подготовить, ся — ви(на)го-
товлювати, підлагожувати. підла-
жувати, вй(на)готовити,
підготувати, підладити, підладнати
Подграбливать, подграбить, ся—підгортати,
підгромажувати, підгорнути,
підгромадити, ся
Подгрёбки — вйгрібки, вйшкрабки
Подгрифокъ — приструнник, підструнник
Подгрудный — підгрудний
Подгрудокь — підгруддя
Подгрызать, подгрызть — підгризати,
підгризти, попідгризати
Подгузокъ — підгузок
Подгуливать, подгулять, подгульнуть —
загулювати, -ляти, підпивати, підпити
Подгущать, подгустить — густити,
підгустити
Поддабриваться,
поддобриться—піддобрюватися, придобрюватися,
піддобритися, придобритися
Поддабриваніе—піддобрювання, придобрю-
ванря, підхлібство, підлещування,
запобігання
Поддавать, поддать, ся — піддавати,
піддати, ся; подавати, ся, підлягати,
податися, підлягти
Поддавки — піддавки
Поддакивать, поддакнуть — такати, підта-
кати, потакувати, притакувати,
підтакнути, потакнути, притакнути,
підбріхувати, підбрехати
Поддакивающій — потакач, потакувач, під-
такач, підбрехач
Поддалбливать, поддолбить, ся —
піддовбувати, піддовбтй, ся, піддовбати
Подданическій — підданський
Подданичество — підданство
Подданный, ая — підданий, на, підданець,
підданиця, підданка, підданок
Подданство — підданство
Поддвигать, поддвинуть, ся — підсувати,
підсовувати, підсунути, ся
Поддёвка — чумарка, чемёрка, чинарка,
каптан
Поддёргивать, подвергать, поддёрнуть, ся
— підсмикувати, підсмикати,
підсмикати, підсмикнути, ся, (про
кількох) — попідсмикувати, ся
Поддерживать, поддержать, ся —
піддержувати, підтримувати, підпирати,
піддержати, підтримати, підперти;
запомагати, підпомагати
Поддержка — підмога, запомога, підтримка
Поддонь, цоддонокь — підденце, підставка,
підніс
Поддружье — подружжа, піддружка; під-
дружба, -жко
Поддразнивать, поддразнить — дрочйтися,
піддрочувати, піддрочйти
Поддувало — піддувало, прогари
Поддувать, поддуть — піддувати, піддмуху-
вати, піддати, піддмухнути
Поддавать, поддьть — 1) піддягати,
піддягти, одягати під...; 2) підчеплю-
вати, підчепити (зі споду)
Поддьлка — підроблювання, підроблення,
фальш, хвальні, фальшування
Поддьлывать, подділать, ся — 1)
підроблювати, підробляти, підробити,
фальшувати, хвальшувати, зфальшува-
ти; 2) підроблюватися, привподоблю-
ватися, підмощуватися, підлабуз-
нюватися? примазуватися,
підробитися, шдноровйтися,
підвернуло^

Подделыватель
306
Подковыривать
тися, підмоститися
Подделыватель, -ница, поддьлыцикъ, -ца —
підроблювач, ка, фальшовнйк, хваль-
шо(і)внйк, ця, (тільки грошей) — гро-
шороб
Поддьльный — 1) підроблений, підробля-
ний, фальшивий, хвальшйвий; 2)
удаваний
Подёнка, ком. Ephemera — подёнька
Подённый, но — поденний, но
Подёнщикъ, ца — поденний, а, поденник, ця
Подёнщина — подёнщина t
Подёргивать, подергать — 1} смикати,
стати, посмикувати, поторгувати; 2)
посмикати, посіпати, пошарпати,
поторгати, поскубати
Подёргивать, ся, подёрнуть, ся — затягати,
заволікати, затягти, заволіктй, ся,
вкриватися, заслонюватися. — П. льдомь
— шерхнути, зашерхнути
Подержаніе — 1) держання, тримання;
2) уживання
Подержанный—уживаний, ношений,
приношений, подержании
Подержать, ся — подержати, потримати > ся
Подешевіть — подешевшати, подешевіти
Поджаривать, поджарить, ся — підпікати,
підсмажувати, підпекти,
підсмажити, ся
Поджаристый — підпечений, підпалений
Поджарый — худорлявий, сухорлявий, циба-
стий, довгий
Поджига — підпал
Поджигательство — підпал, підпалювання
Поджиганіе — підпалювання, підпал
Поджигатель, ница — палій, підпалювач, ка
Поджигать, поджечь, ся— 1) підпалювати,
підпалити, ся, попідпалювати; 2)
підпікати, підсма(шма)лювати,
підпекти, підшмалйти, ся; 3) підбурювати,
запалювати
Поджидать, подождать —г піджидати, зажи-
дати, заждати, очікувати,
підождати, потрі(и)вати, почекати, пострі-
вати, затрівати, зачекати
Поджилки — жйжкй
Поджимать, поджать, ся — підгортати,
підгорнути, підобгати, ся; (важницею)
— підважувати
Поджогь — підпалювання, підпал
Подзадоривать, подзадорить, ся—піддрочу-
вати, ся, підштурувати, підбивати,
підпалювати, .роспалювати
Подзакусить — під'їсти, підживитися, при-
снідати, попоїсти
Подзатылокъ — карк, гамалик
Подзатыльникъ—потйлишник. — Дать под-
затыльникъ — потйлишника дати, в
потилицю дати
Подземелье — підземелля
Подземный — підземний, підземельний,
попідземний
Подзоль — луг, зола,
Подзорный — прозо(і)рний. — Подзорная
труба — д. Зрительная т.
Подзывать, подозвать — підзивати,
підкликати, прикликати, підізвати,
підкликати, прикликати
Подивиться — подивуватися
Подирать, подрать, ся—драти, дерти,
шкрябати, скубти, поскубувати, подрати,
пошкрябати, поскубти, скубнути. —
Морозь по кожь подираеть — мороз
по-за шкурою іде
Подкалывать, подколоть, ся — 1)
підколювати, підштрикувати, підколоти,
підштрикнути, (де-кілько) —
попідколювати; 2) підшпилювати,
підшпилити, ся, (про де-кількох) — попідшпй-
лювати; 3) підрубати, врубати (ще)
Подканцеляристь — підканцелярист
Подкапьіваніе — підкопи, підкопування
Подкапывать, подкопать, ся — підкопувати,
підривати, підкопати, підрити, ся,
(про де-кількох) — попідкопувати
Подкарауливать, подкараулить—підстерега-
ти, пристерегати, засідати, ,чигати,
пантрувати, підстерегти, засісти,
попантрувати
Подкармливать, подкормить, ся— 1)
підгодовувати, підгодувати, підхарчувати,
підживити, ся, (про де-кількох) —
попідгодовувати і т. д., (про худобу) —
підпасати, підпасти; z)
прикормлювати, пригодовувати,(про худобу)
— припасати, припасти, ся, (зімою)
— призімувати, ся
Подкатывать, подначивать, подкатать,
подкатить, ся — підкочувати,
підточувати, підкотити, підточйти? ся
Подкашивать, подкосить, ся — підкошувати,
підкосити, ся
Подквашивать, подквасить, ся — підквашу-
вати, підквасити, ся
Подкидывать, подкинуть—д. Подбрасывать
Подкидышъ, подкидышекъ—підкидок,
підкидьок, (ж. р.) — підкидька, (сп. р.)
— підкидча, підкйдько, покйдько
Подкладень — поклад, покладок
Подкладка — 1) підстава, підставка,
підкладка; 2) (в одежі) — підшивка,
підбивка, підбійка, підкладка
Подкладь — підкладання, підклад
Подкладывать, подкласть, подложить, ся —
1) підкладати, підкласти, ся. —
Подкладывать яйца подъ насідку —
підсипати квочку; 2) підшивати,
підбивати, підшити, підбити, ся (про
підшивку)
Подкладышъ — д. Подкладень
Подклёвывать, подклевать, ся — клювати,
дзюбати, дзьобати, поклювати, по-
дзьо(дзю)бати, ся
Подклейка — підклеювання
Подклеивать, подклеить, ся — підклеювати,
підклеїти, ся, (карюком) — підкарю-
чити, ся, (про де-кількох) —
попідклеювати, ся
Подкльтъ — д. Кладовая,
Подкова — підкова, підківка, (мн.) —
підківки, (щоб хрдить по льоду) — бузлук
Подковка '— підківка, підковування
Подковообразный — на взір підкови, під-
ковуватий
Подковывать, подковать, ся — підковувати,
підкувати, ся
Подковыривать, подковырять, подковыр-

Подкожный
307
Подмазывать
нуть — підколупувати, підколупати,
підколупнути
Подкожный — підшкурний
Подколачивать, подколотить, ся —
підбивати, підбити, ся, підтовкати,
підтовкти
Подколодникъ — д. Ольшанка
Подкольнокъ — жижка
Подкопъ,— 1) підкіп, тайник, потайник;
2) підступ, підхід, д. Коварство і Под-
вохъ
Подкрадкою — крадькома
Подкрадываться,
подкрасться—підкрадатися, крастися, пластати, скрадатися,
підкрастися, попідкрадатися
Подкрапивница — д. Королёкъ 2
Подкрашивать, подкрасить,
ся—підкрашувати, підмальовувати, підбармову-
вати, підкрасити, підмалювати,
прифарбувати, (під який колір) —
підсинити, підчорнити і т. д., д.
Красить
Подкручивать, подкрутить, ся —
підкручувати, підкрутити, ся,
попідкручувати
Подкрыльный — підкрильний
Подкрьпа — підпора
Подкрьпленіе—підкреп, підсйлок, піджива,
підмога
Подкрьплять, под кріпить, ся —
підкріпляти, ся, підкрепляти? ся,
покріпляти, ся, підпирати, підкріпити, ся,
покріпити, ся, підперти;
підпомагати, підсилювати, підпомогти;
підсилити, ся; підживляти, підживити, ся
Подкузьмить — підвести, під'їсти,
підманити
Подкулика гь — підпити
Подкупать, подкупить—підкуплювати,
підкупляти, підплачувати, могоричити,
підкупити, перекупити, підплатйти,
підмогоричити, ся
Подкупной — підкупний, підкуплений,
куплений ,
Подкупъ — підкуп, підкупство, скуп, хабар
Подкупщикъ — підкупник
Подкуривать, подкурить — підкурювати,
підкурити
Подкустныи — підкорчевий
Подлагать, подложить — підкладати,
підкласти, попідкладати
Подлаживать, подладить, ся— 1) підлажу-
вати, відстроювати, підладити, під-
ладнувати, підстроїти, ся; 2) підла-
гожуватися, підлизуватися,
піддобрюватися, придобрюватися і т. д.,
д. Подлазить 2
Подлаза — підлиза, підлизник, підлйзуха,
прилйза, підлепливий, підлепний,
влесливий
Подлазить, подлезть — 1) підлазити,
підлізати, підлізти, попідлізати; 2)
підлизувати, ся, лизатися,
підлабузнюватися, прилизуватися, підхліблю-
ватися, лестйтися, підлизатися,
підлабузнитися, прилабузнитися і т. д.,
д. Подольщаться
Подламывать, подломить,
ся—підломлювати, підломити, ся, заломити, ся
Подласкиваться, подласкаться —
підлащуватися, д. Подлазить 2 і
Подольщаться
Подлегать, подлечь — лягати, залягати,
лягтй, залягти (під що-небудь)
Подледный — підльодовий, підледовий
Подлежать — належати, підлягати,
підпадати. — Это подлежитъ сомньнію — се
річ непевна
Подлежащій — належачий, належйтий,
належний, приналёжний, залежний,
підлеглий (
Подлетать, подлетьть — підлітати,
підлетіти, підлипнути
Подлеток — підліток
Подлецъ — підлий, падлюка, паскуда
Подливать, подлить, ся — підливати,
підсипати, підлити, піділляти, підсипати,
ся, попідливати, попідсипати
Подливка— 1) підливання, підсипання;
2) підлива, підливка, підлева,
обливка, поливка
Подливной — підливний. — Подливное
колесо—підсобійне колесо і д. Колесо
Подлиза — підлиза
Подлизывать, подлизать, ся — підлизувати,
підлизати, ся
Подлинникъ—первотвір, первопис, д. Ори-
гиналъ х
Подлинно — справді, власне, дійсно, саме
так
Подлинность—справжність, певність,
правдивість
Подлинный—справжній, сущий, справдёш-
ний, щйрии: правдивий, власний
Подлипало — 1) підлипайло, підлиза і т. д.,
д. Подлаза; 2) д. Волокита
Подлипальство — підлипання, підлизування
Подлипать, подлипнуть — підлипати,
підлипнути, прилипнути (зі споду)
Подличать,— падлючити
Подло — підло, падлюцьки
Подлобье — підлоб'я
Подлогь — підступ, фальшування, фальш,
підман, фальшйвство, крутійство
Подложный—сфальшований, підроблений,
підступний, підманний,
крутійський
Подложность—(хв)фальшйвість,
підробленість t
Подлость — підлість, мерзенність, погань
Подлунный — підмісяшний
Подлый — підлий, подлячий, падлючий;
плазовйтий
Подль — біля, коло, побіля, край, обік,
поруч, попліч, д. Возль
Подльзать — д. Подлазить
Подлькарь — підлікарь t
Подльплять, подльпить — підліплювати,
підліпити
Подльсникъ — д. Водникъ 2 t
Подльсокъ— 1) підлісся, залісок, прилісся
і д. Опушка 2; 2) рос. Viola canina L.
— братки, сокирки
Подмазывать, подмазать — підмазувати,
підмащувати, шмарувати,
підмазати, підмастити, помазати пошма-
20*

Подмазчикъ
308
Подножка
рувати, (багато) — попідмазувати
і т. д.
Подмазчикъ — шмаровоз, мастшьник
Подмалёвка — підмальовування
Подмалёвывать, подмалевать, ся —
підмальовувати, підмалювати, ся
Подманивать, подманить— 1) підманювати,
підманити, приманювати, принажу-
вати, приманити, принадити; 2)
піддурювати, піддурити
Подманка, подманъ — підмана,
підманювання і д. Подговоръ
Подмаренникъ, рос. Galium L. — гірчак.
— П. желтый, G. verum L. —,буркун-
зілля, дереза, дрібноц(ь)віт,
жовтенька кашка, сйворотень
Подмасливать, подмаслить, ся —
підмаслювати, підмащувати, підмаслити,
підмастити, ся
Подмастерье — підмайстер, челядник
Подматывать, подмотать — підмотувати,
підмотати
Подмахивать, подмахнуть— 1) змахувати,
змахнути (зі споду); 2) підмахувати,
підмахнути
Подмачивать, подмочить, ся—підмочувати,
підмочити, ся; підсцикати, підісця-
ти, ся
Подмащивать, подмостить—підмощувати,
підмостити
Подмерзать, подмёрзнуть — підмерзати,
примерзати, підмерзнути
Подметалыцнкъ, ца — метіл(ь)ник, ця, ме-
тіл(ь)ничка
Подметать, подмести, сть — підмітати,
підмести, замітати, замести,
попідмітати
Подмётка — 1) підмітання; 2) підметок,
підметка
Подмётный — підкидний
Подмёточный — підметковий
Подмётывать, подметать, нуть — 1)
підкидати, підкинути; 2) підстьобувати,
підстьобати
Подмигивание — підморгування
Подмигивать, подмигнуть—підморгувати,
підморгнути
Подминать, подмять — підтоптати,
підминати, підімняти
Подмогать, подмочь — запомагати,
підпомагати, підсобляти, запомогти,
підпомогти, підсобити, зарятувати
Подмокать, подмокнуть — підмокати, гіід-
мокнути, примокнути, примокріти
Подмолаживать, подмолодить, ся—підмоло-
жувати, підмолодити, ся
Подмолвить — підтакнути, притакнути,
потакнути, примовити
Подмораживать, подморозить, ся— 1} під-
морозювати, підморозити, ся; 2)
підмерзати, підмерзнути
Подмостить, ся — д. Подмащивать, ся
Подмостки — підмостка, підмбсток, прй-
містки
Подмочка — підмочка
Подмывать, подмыть, ся — підмивати,
підмити, ся, мити, розмивати,
розмити
Подмылье — мйлини, змйлини
Подмышка — пахва, паха
Подмышковый — пахвовий
Подменивать, подмьнять, подмьннть, ся —
підмінювати, підкладати, підмінити,
підкласти, підложйти, ся
Подмьсить — підмісити t
Подмьска — підмішування, підмісювання
Подмьсь — прймішка
Подмьчать, подмьтить—підглядати,
постерігати, вимічат^и, пристерігати,
помічати, підглядіти,, по(при)стерегтй,
помітити, запримітити t
Подмьшивать, подмьшать,
ся—підмішувати, примішувати, підмішати,
примішати, ся
Поднадуть — піддурити, підголити,
(кількох) — попіддурювати
Поднаемщикъ — підкомірник
Подначальный — підначальний, підвласт-
ний, підлежний, підлеглий
Поднебесный — піднебесний
Поднебесье — піднебесся
Поднёбный — піднебінний t
Поднёбье — піднебення, ^піднебіння г
Подневольный — ^підневільний, поневіль-
ний, приневільний
Поднесеніе — піднесення, підносіння
Поднимать, поднять, ся — підіймати,
підняти, ся, (важницею) — підважувати,
підважити; підводити, зводити,
підвести, звести, ся; здіймати, ся,
(про с(ь)вітило ще) — підбиватися,
знімати, зняти, ся, підбитися,
підійти, (про рослину) —
підганятися, підігнатися, вигнатись. —
Поднимать ссору, шумъ — збивати
бучу, колотнечу. — Поднимать носъ
— кирпу гнути, чванитись, дерти
носа вгору. — П. на смьхъ — на глум
брати, взяти, глузувати, ос(ь)міяти.
— Поднимать кресть—зводити хрест.
— Поднялся вьтеръ—схопився вітер,
— Поднять на себя руки—самому собі
смерть заподіяти, руки на себе
наложити. — Поднять зайца, медвьдя —
вигнати зайця, ведмедя. — Поднять
вопрось—зняти річ, питання. — П.
паруса — роспустити паруси, вітрила,
напарусйти. — П. крикъ — счинйти
крик, ґвалт. — П. хвость,
платье—задерти, задрати, позадирати. —
Поднять оружіе — взятись за зброю,
повстати. —Подняться
войною—повстати, піти війною. — Поднять больного
на ноги—відходити,
одволати.—Подниматься на что-либо — п'ястися
Подновленіе — віднова, підновлення
Подновлять, подновить, ся — підновляти,
відновляти, поновляти, підновити,
ся, попідновляти
Подноготная, (у виразах): «онъ знаетъ всю
подноготную» або «высказалъ всю
подноготную» — він знає всі тайности,
він виказав всі тайности (ніби і те,
що під нігтем, йому відоме) {
Подножіе — підніжжа, (гори) — підгір'я
Подножка — ступйця, ступенька, підніжка

Подножный
309
Подпирать
Подножный — піднбжний, піднбжичий
Подносить, поднести, ся — підносити,
надносити, піднести, наднести, ся
Подносъ — підніс, піднос, таця(а)
Подньпровье — Подніпрянщина
Подобаетъ — годиться, слід, лйчить,
приходиться. —Не подобаетъ—не подоба,
не слід, не годиться, не лйчит,ь
Подлобіе— 1) схожість, подоба, подібність;
2) взір, штиб. — На подобіе — на взір,
взором, на штйб
Подоблачный — підхмарний
Подобно — як, так як, мов, наче, неначе,
так саме, похоже. — Подобно звьрю
бросился — мов з(ь)вір той (так як
з(ь)вір) кинувся t
Подобный — схожий, похожий, подібний
Подобострастіе — підлесливість, плазун-
ство
Подобострастный, но — підлесливий,
облесливий, во, лакек^ватий f
Подобріть — подобріти, подобрішати,
здобритися
Подовикъ — цегла (на черінь)
Подовый, подовой — чершевий
Подогрьвать, подогрьть, ся — розігрівати,
розігріти, ся
Пододвигать, пододвинуть, ся — підсувати,
напсувати, підсунути, надсунути,ся
Подожженный — підпалений, підпечений,
підшмалений t
Подозрительность — підозріливість, підзбр-
ливість, підгледність (до кого) t
Подозрительный, но—непевний,
підозріливий, під,збрливиу, во, підозрілий,
неймовірний, невірливий
Подозревать — підозрівати, заздрівати
Подозрьніе — підозріння, підзор, підозра
Подои — удій
Подойникъ — дійниця
Подойный — удійний
Подоить — подоїть, здоїти, видоїти
Подоконникъ — підлркбтник, варцаби
Подоконье — 1) підвіконня; 2)
Подоконникъ
Подоконный — підвіконний
Подолбить — г|одовб&ти
Подоліе — поділ, поділля
Подолъ,— 1) д. Подоліе; 2) пелена, подблок,
підтичка
Подольщаться,
подольститься—підлещуватися, лестйтися, влещатися,
підлабузнюватися, підлизуватися, підли-
цятися, підмощуватися,
підсипатися, підстилатися, підлеститися,
влеститися, підлащитися,
підластитися, приластйтися, підлабузнитися,
прилабузнитися, прилабузитися,
підмоститися, підсипатися, примасли-
тися, прилеститися
Подонки — подёнки, подіння, вйбовтки,
(густі) — гуща, фус, фуси (тіста або що),
пбшкрібки, вишкрабки. — Подонки
общества — потолоч, покидьки
громадські
Подоплёка, подоплечье — підшивка,
підоплічка, підіплечка
Подопрьвать, подопрьть — запрівати,
запріти (зі спіду)
Подорожная — подорожня (білет на проїзд
на поштових конях)
Подорожникъ — 1) рос. Plantago lanceolata
L. — подорожник, ранник, поранник,
порізник, стягач, собачі язички; Р.
major L. — подорожник, припутник,
прйпутень, бабка; 2) пт? Emberiza
nivalis — посмітюх(а), сусідка
Подорожный — 1) придорожній (що при
дорозі); 2) подорожній
Подорьшникъ, рос. Asarum — д. Водникъ
Подосадовать — посердитися
Подосина, подоска — підісок і д. Ось
Подоенный — підісковий (зроблений з пі-
діска або такий, що вживається на
підіски)
Подосиновикъ, гр. Boletus aurantiacus —
під'оейчник t t
Подосланецъ—підісланий, підісланець,
підслухач, шпиг
Подоспьвать, подоспьть — наспівати, при-
співати, наспіти, приспіти, надійти,
нахопитися
Подоставлять — по достачати, понастачати
Подохнуть — подохнути, погинути,
поздихати, виздихати, повйздихати
Подочерёдный — підчерговйй t
Подоходный — з доходу^подохідний
Подошва — підошва. — Подошва, горы —
спід, низ гори, підгір'я, обніжжа
Подошевный, подошвенный — підошовний
Подпадать, подпасть — 1) підпадати,
підпасти; 2) д. Подольщаться; 3)
Подвергаться
Подпаивать, подпоить — підпоювати,
підпоїти, (кількох) — попідпоювати
Подпаивать, подпаять — припаювати, при-
лютбвувати, припаяти, прилюту-
вати (зі споду)
Подпакостить — накапостити, нашкодити,
напакостити
Подпалзывать, подползти — підлізати,
підповзати, підлізти, підповзти
Подпалка — засмажка (напр., у борщ), (а
більше підпалена) — підпалка
Подпаривать, подпарить—підпарювати,
підпарити
Подпарывать, подпороть, ся—роспбрювати,
роспорбти, ся
Подпахивать, подпахнуть — підмітати,
змітати, підмести, змести
Подпахивать, подпахать — під'брювати,
під'орати
Подпёка — підпека, спідник
Подпекать, подпечь, ся — підпікати,
підпекти, ся, (багато) — попідпікати, ся
Подпёрка — лопать (у млиновому колесі)
Подпечатывать — додруковувати
Подпечекъ — підпічок, підпічча, штандари
Подливать, подпить — підпивати, підпити,
підпіячити
Подпиливать, подпилить—підпилювати, під-
пилйти
Подпилокъ — терпуг, терпужок, пильник,
пильничбк, (великий) — рашпі(и)ль
Подпилочный — терпуговий, пильникбвий
Подпирать, подпереть, ся — підпирати, під-

Подписаніе
310
Подрывъ
пёрти, підоперти, ся, (про кількох) —
попідпирати
Подписаніе — підпис
Подписатель — підпйсач ( t
Подписка — 1) підписування, підпис, під-
* писка; 2) передплата, пренумерата
Подписчикъ—підпйсник, передплатник, під-
пйсувач
Подписывать, подписать, ся — підписувати,
підписати, ся, (кілько) —
попідписувати ,
Подпись — підпис
Подписьіваніе — підписування
Подплачивать, подплатить—підплачувати,
підплатйти; підлатувати, залатувати,
підлатати, залатати
Подплетать, подплесть— 1) підплітати,
підплести; 2) підбивати, перечёплюва-
ти, підбити, перечепити, підчепити
Подплывать, подплыть — підпливати,
підпливти, підплисти, підплйнути, (про
кількох) — попідпливати
Подплясывать — пританцьовувати
Подполковникъ, ця — підполковник, ця
Подполковничій — підполковницький
Подполье — погріб, льох, підземелля
Подпольный — підземельний, потайний
Подпора — 1) підпора, (здр.) — підпірка;
2) поміч, підмога
Подпорожье — запоріжжа (місце на річці
нижче порогів)
Подпоручикъ, ца — підпоручик, ця
Подпоручичій — підпоручицький
Подпочва — підґрунтя, підґрунтя, підошва,
цілик, живець, живетень

Подпочвенный—під(г)ірунтовий.—Подпочвенная вода — шдшкурна, зашкурна
вода ,
Подпояска — 1) підперізування; 2) пояс,
поясок, крайка
Подпоясывать, подпоясать, ся —
підперізувати, підперезати, ся
Подправлять, подправить — підправляти,
підправити
Подпруга — попруга, (коло сідла) — трок
Подпруживать, подпружить — підтягати,
підтягти, стягти попругу
Подпрыгивать, подпрыгнуть —
підплигувати, підстрибувати, підскакувати,
вибрикувати, підплигнути
Подпрягать, подпречь — підпрягати,
припрягати, бичувати, підоичовувати,
підпрягти
Подпуиіе — підпуп'я
Подпускъ — припуск, допуск
Подпускать, подпустить, ся — підпускати,
припускати, підпустити, припустити,
(про кількох) — попідпускати
Подпушать, подпушивать, подпушить —
підбивати, підбити х^тррм
Подпьватц подпьть — підс(ь)півувати, при-
с(ь)півувати, підс(ь)півати t
Подравнивать, подровнять—підрівнювати,
підрівняти t
Подражаніе — наслідування, переймання
Подражатель, ница—наслідувач, ка, перёй-
мець, переймачка, (поета) — під-
(сь)півач
Подражательность — наслідовність, перей-
маність
Подражательный — наслідовний, перёнятий
Подражать — наслідувати, уступати у слід,
переймати
Подраздьленіе — підрозділ
Подразделять, подразделить, ся —
поділяти, розділяти, переділяти, поділити
Подразнивать, подразнить — дратувати,
дрочйти, ся
Подразумевать — мати в думці,
приховувати в мислях
Подрастать, подрости— підрдстати,
надростати, підрости, підбільшати,
побільшати, (про кількох) —
попідростати, (про вовну) — підрунйтися
Подраться — побитися, (за чуби) —
поскубтися, почубитися
Подребезжать — подеренчати, подреньчати
Подреберье — підребер'я
Подремать — подрімати, покуняти
Подризникъ — підрйзник
Подрисовывать,
подрисовать—підмальовувати, підбармовувати, (смужку) —
підводити, підмалювати, шдбарму-
вати, підвести
Подробность — подробиця, подробина
Подробный, но — подрібний, но ,
Подрожать — подріжати, потремтіти,
потрястися, (на с(ь)міх кажуть),—
попоїсти, пополовйти дріжаків,
поскакати хадяндри t
Подростокъ — підметок, підліток,
(хлопець) — парубійко, парубчак, швпа-
рубок, (дівчина) — підліток, піддівка
Подрость — памолодь, памолодок і д. От-
прыскъ
Подрубать, подрубить—підрубати, підтяти,
підотнути, підцюкати, (про кількох)
— попідрубувати, попідтинати
Подрубка — підрубка, підрубування
Подруга — подруга, подружка, товаришка,
другйня, (щира) — побратима,
(відносно до чоловіка) — дружина,
дружинонька, подружжа
Подрудокъ — руда крейда
Подружески — подрузьки, потовариськи, по
товариському
Подружить, ся — подружити, ся, потовари-
шити, ся, сприятелюватися
Подрумянивать, подрумянить,
ся—підрум'янювати, підрум'янити, ся
Подручникъ—підручник, підручний, поміш-
нйк
Подручный — 1) д. Подручникъ; 2) правий,
борозенний, борозній (віл), (а «з
лівого боку-то) — підручний
Подрывать, подрыть, ся — підкопувати,
підкопати, ся, норйти, підноряти
Подрывать, подорвать, ся — 1) зривати,
зірвати, зруйнувати, підривати,
підірвати; 2) шкодити, пошкодити,
ущербити, (про здоровля) — підвере-
жатися, надвережатися,
надриватися, підвередитися, надірватися, (від
праці) — перепрацюватися
Подрывъ — 1) зрив, вибух, підрив; 2)
шкода, збиток, ущерб

Подрыть
311
Подстригать
Подрыть, ся — д. Подрывать, ся
Подрьзать, подрезывать, подрьзать, ся —
підрізувати, підрізати, ся, підтяти,
підотнути, підкраяти,
підчикрижити, (про кількох) — попідрізувати,
попопідтиндти
Подрьзка — підрізування, підтинання
Подрьзной — на підрізах
Подрьзь — надріз, заріз
Подрьзь — 1) проріз (в чоботях коло
підошви); 2) підрізи (коло саней)
Подрьшето — підситок, ситце, підсйтечок
Подряблый — пов'ялий, (про дерево) —
потрухлий
Подрябнуть — .пов'янути, потрухнути,
потрухлявіти
Подрягать, ся — подригати, ся
Подрядный — підрядний
Подрядчикъ, ца — підрядчик, ця
Подрядь — підряд
Подряжать, подрядить, ся — підряжати,
підрядити, згодити, ся
Подрясникь — підрясник
Подсаживать, подсадить— 1) підсажувати,
підсадити; 2) присажувати,
присадити, засадити
Подсаливать, подсалить — підсалювати,
шмарувати, підсалити, підмазати
салом, підшмарувати, вишмарувати
Подсасывать, подсосать —
підтягати/підтягти
Подсвьчникъ — с(ь)вічнйк, с(ь)вітйл(ь)ник,
(в церкві перед образами) —
ставник, поставець
Подсиживать, подсидьть — 1) засідати,
чатувати, засісти; 2) визнавати,
вивідувати, визнати, вивідати
(хитрощами); підходити, підійти
Подсинивать, подсинить — підсинювати,
підсинити, попідсинювати
Подскабливать, подскоблить — підшкрібу-
вати, підшкрабувати, підшкрабати
Подсказывать, подсказать — підказувати,
підказати
Подскакивать, подскакать, подскочить,
подскакнуть— підскокувати, підскочити,
підстрибувати, підстрибнути;
вибрикувати; прискакувати,
прискочити, скочит/і
Подскокь — підскік t
Подскребать, подскресть — підшкрібувати,
підскромажувати, підшкрабати, під-
скромадити
Подслащивать, подсластить —
підволожувати, присоложувати, підсолодити,
присолодити
Подслуживать, подслужить, ся —
прислужувати, ся, прислужити, ся
Подслушивать, подслушать—підслухувати,
підслухати, ходити на, підслухи
Подслушиваніе—підслух, підслухи,
підслухування, прислухання
Подслушиватель, подслушникь — підслухач,
підслухувач t
Подслеповатый — підсліпий, сліпоокий,
невидющий
Подсматривать, подсмотрьть — підглядати,
підглядувати, підглежувати,
піддивлятися, підглядіти
Подсмотрщикъ — д. Подглядчикъ
Подсмотръ — підглядання t
Подсмьивать, подсмьять, ся — підс(ь)мію-
вати, ся, глузувати, підс(ь)міятися,
пос(ь)міятися (з кого), нас(ь)міятися
(над ким), поглузувати
Подсньжный — підсніжний
Подсньжникь, рос. Anemone Hepatica L. —
проліска, (частіше) — проліски,
переліска, первоц(ь)віт, Crocus reticulatus
М. В. — брандуші, брандушки,
просерён, просерень, просурёнок,
Galantus nivalis L. — підсніжник,
просерень, Scilja cernua Hoffm. —
проліски голубі, S.bifolia L. — ряст, Sem-
pervivum tectorum L. — доля, скочки
Подсоба — поміч, запомога, д. Помощь
Подсоблять, подсобить — підпомагати,
підпомогти, підрятувати, д. Помогать
Подсовывать, подсовать, подсунуть, ся —
підсувати, підсунути, (про де-кільки)
— попідсовувати
Подсолить — подсолйти
Подсолнечная — с?ь)віт божий
Подсолнечниковыи — соняшниковий
Подсолнечникъ, рос. Helianthus annuus L. —
соняшник, сонячник, сояшник
Подспаривать, подспорить — помагати,
допомагати, підпомагати
Подспорье — підмога, запомога; додаток
Подстава — підгін, підстава
Подставка — підставка, підмостка,
підпірка, (в скрипці чи в иньших
музичних струментах) — кобилка, коник
Подставлять, подставить—підставляти,
підставити, (про де-кільки) — попідста-
вляти. — Подставить ногу (кому, щоб
упав) — перечеплювати, перечепити,
підчепити
Подставной — підставний
Подстёгивать, подстегать — підшивати,
підбивати, підшити, підбити
Подстёгивать, подстегнуть — стьобати,
стьобнути
Подстерегать, подстеречь — вистерігати,
пристерігати, пантрувати,
вистерегти, пристерегти, призорити, при-
пантрувати
Подстилать, подостлать, ся — слати,
підстилати, підослати, ся, підстелити, ся,
попідстилати
Подстилка— 1) підстилання, підстелювання;
2) підстілка, підклад, (в чоботях) —
устілка, (здр.)—устілочка, устілонька,
(з хворосту) — одёнок
Подстожникь — підстожжа, стожище, стйр-
тище, стожарня, під
Подстой — сушняк
Подстойный — сухий, посохлий, усохлий
(про дерева)
Подстрекатель, ница — підмовник, ця
Подстрекательство — підмова, підбивання,
намова
Подстрекать, подстрекнуть — підмовляти,
намовляти, підцьковувати, под'южу-
вати, підмовити, підцькувати
Подстригать, подстричь, ся — підстригати,

Подстрогать
312
Подудить
підстригти, ся, (дуже низько) —
підголювати, підголити, ся
Подстрогать — підстругати, (де-кількох) —
попідстругувати
Подстропильный — підкроковний
Подстрочник — коментарій (до чого);
шахрайка (школярська)
Подстрочный — підрядковий
Подстреливать, подстрілить —
підстрелювати, підстрелити, пристрелити,
(декількох) — попідстрелювати,
підстрілювати
Подступать, подступить — підступати,
приступати, наближатися, підступити,
приступати, ся, наблизитися
Подступь — підступ, приступ
Подстывать, подстыть— 1) простигати,
вистигати, холонути, простигти,
захолонути, охо(прохо)лонути; 2)
замерзати, замерзти
Подстягивать, подстягнуть — припрягати,
припрягти
Подсудимый — підсудний, (що був під
судом) — сужений, суджений
Подсудность — підсудність, присуд
Подсупонивать, подсупонить — підтягати,
підтягти супоню
Подсушивать, подсушить — підсушувати,
підсушити
Подсылать, подослать, ся — підсилати,
підіслати, ся
Подсылъ — підсйлка, підсилання
Подсыпать, подсыпать, ся—підсипати,
присипати, підсипати, ся
Подсыпка — підсипка, присипка
Подсыхать, подсохнуть—- підсихати,
надсихати, присихати, підсохнути
Подсычивать, подсытить — підсоложувати,
засоложувати, підсолодити, засо-
лодйти
Подсьвать, подсьять — 1) підсівати,
призвати, підсіяти, присіяти; 2)
просіювати, просіяти ,
Подсьвъ— 1) підсівання; 2) підсів, присів
Подсьвка — присів, прйсівок
Подсьдать, подсьсть — підсідати,
присідати, підсісти, (про кількох) — попід-
сідати
Подсьдельникь — попруга, черезсідельник
Подсьдельный — підкульбашний,
підсідельний. — Подсьдельная лошадь — кінь
під верх, кінь під сідло, верховий
Подська — зруб
Подськать, подсьчъ — підсікати, підтинати,
підсікти, підтяти, підотнути, над-
цюкати, (про кількох) — попідсікати,
попідтинати
Подтаивать, подтаять — танути, потанути
Подталкивать, подтолкнуть, ся—підпихати,
підштовхувати, підіпхнути,
підштовхнути
Подталкивать, подтолочь — притовкати,
притовкти, натовкти
Подтапливать, подтопить, ся — 1)
підпалювати, підпалити, затопити; 2)
підігрівати, розігрівати, нагрівати,
підігріти і т. д.; 3) підтоплювати,
підтопити, затопити
Подтаптывать, подтоптать—підтоптувати,
підтоптати
Подтасовывать — підбирати, добирати,
підкладати, підтасовувати
Подтаскивать, подтаскать, подтащить —
підтягати, підволікати, підтягти,
підволокти
Подтачивать, подточить— 1) підгострювати,
підгострити; 2) підточувати,
підточити
Подтачивать, подтачать, ся — підшивати,
підшити, ся
Подтверждать, подтвердить, ся—потвёржу-
вати, ствержати, ствержувати, по-
твержати, ствердити, ся, потвердити,
затвердити,ся
Подтвержденіе—ствёрження, ствердження,
потверження, потвердження
Подтекать, подтечь — підтікати, підтекти,
попідтікати
Подтелокъ — теличка t t
Подтенетить — обкйнути сіттю, сіткою
Подтесывать, подтесать — підтесувати,
підтесати
Подтибривать, подтибрить — красти,
украсти, підчепити, підцупити
Подтирать, подтереть, ся — підтирати,
підтерти, ся t
Подтирка — 1) підтирання; 2) підтирка
Подтискивать, подтискать, подтиснуть, ся—
підтискати, підстромляти,
підпихати, підтиснути, підіткнути, під-
стромйти, підіпхнути
Подтокь — підтікання
Подтопка — підпал, роспал
Подтопь — підтоп
Подтормозить — загальмувати, підгальму-
вати
Подтравливать, подтравить — підцькову-
вати, нацьковувати, підцькувати,
нацькувати t
Подтрунивать, подтрунить — підс(ь)мію-
ватися, нас(ь)міхатися, глузувати,
кепкувати, підс(ь)міятися, нас(ь)мія-
тися, поглузувати, покепкувати
Подтрушивать, подтрусить — підтрушу-
Гсю)вати, притрушу(сю)вати, під-
(при)трусйти
Подтыкать, подтыкать, подоткнуть, ся —
1) підтикати, підіткнути; 2)
підтикатися, підтикатися
Подтыкать, подоткать — надтикати,
підіткати, надіткати, приткати
Подтягивать, подтянуть, ся — 1) підтягати,
підтягтр, ся, підцупити; 2) тягти,
підс(ь)півувати
Подтяжка — 1) підтягання; 2) підтяжка,
шлейка
Подубасить — побити, подубасити, поло-
мачити, попобити, пополупйти;
д. Побить
Подувать, подуть — дути, подувати,
подмухувати, повівати, подихати,
подути, подунути, подмухати, по-
дмухнути, духнути, гунути,
дмухнути, подихнути, повійнути,
повіяти, війнути
Подудить — подудйти, пог рати на дуду, на

Подумать
313
Подыскивать
сопілку
Подумать — подумати, погадати,
помислити, поміркувати, помізкувати
Подумывать — роздумувати
Подурацки — як дурень, по дурному
Подурачить — подурити (
Подурачиться, подурить — подуріти,
попустувати , t
Подурньть — попоганіти, споганіти,
погіршати, помйршавіти, примйршавіти
Подурньлый — споганілий
Подустить — д. Подстрекать
Подучать, подучивать, подучшъ—під'учати,
намовляти, підмовляти, призводити,
направляти, під'учйти, намовити,
навчити, призвести, направити
Подушевно — по душі, по щйрости, по
прйятельськи
Подушевный—щирий, щиросердечний;
приятельський
Подушечный — подушчаний
Подушка — подушка, (пухова) — пуховиця,
(маленька під голову) — підголовок,
думка, ясік, (до шитва, важка) — це-
гелка

Подушный—подушний.—Подушное—подушне
Подущать — д. Подстрекать і Подучать
Подущеніе —т намова, направа
Подхватцы — кліщі
Подхвать—підхоплювання.—На подхвать
— на розхват
Подхватывать, подхватить—підхоплювати,
підхопити, підчеплювати, підчепити
Подхвостникъ — підхвістя, підлоґоння
(при сідлі)
Подхвостный — підхвістний
Подходить, подойти — підходити, підійти,
надходити, наближатися,
підступати, приступати, ся, підійти,
надійти, наблизитися, підступити,
приступити, ся, підпадати,
походити, вдавати (на кого або на що),
вдаватися (в кого або на що). —
Подойти ласкою, хитростью — підла-
щитися, підластитися,
підгорнутися і т. д.; д. Подольщаться
Подходка — скребок; білик (струменти
кушнірські)
Подходчивый — улесливий, підлесливий,
підлиза і т. д.; д. Вкрадчивый і
Льстивый,
Подходъ — підхід
Подходящій — підхожий, слушний
Подцьпливать, подцьплять, подцьпить —
Н підчеплювати, підчепити; 2) д.
одтибривать
Подцьпка — 1) підчеплювання; 2) причіпка
Подчашій — підчаший, підчашник
Подчёркивать, подчеркнуть—підчеркувати,
підкреслювати, підчеркнути,
підкреслити
Подчеркивать, подчернить—підчернювати,
підчорнити
Подчинённость—підлеглість, підвластність,
підвладність
Подчинённый — підлеглий, підвластний,
підвладний
Подчинять, подчинить, ся — покоряти,
привертати, ся, підлягати (кому, чому),
піддаватися, підпадати (під кого),
покорити, привернути, ся, підлягти,
піддатися, підпасти, скоритися
Подчищать, подчистить — підчищати,
підчистити
Подчось, рос. Asparagus officinalis L. — під-
чос, шпараги, холодок, заячий
холодок
Подчеревіе — підчерев'я
Подшейникъ — підборіддя (в узді)
Подшерстокъ — пух під шерстю, підшерстя
Подшибать, подшибить—підбивати, підбити
Подшивать, подшить— 1) підшивати,
підточувати, підшити, підточити, (на
плечах в сорочках) — підоплечувати;
2) прибивати (зі споду), підбивати,
підбити
Подшивка — 1) підшивання, підбивання,
підточування; 3) підшивка, підбійка
Подшипникь — підчіпок, підшипник
Подштанники — спідні (штани). — (Купив
дві пари спідніх)
Подь — черінь, чірінь
Подь, подо—під, по-пад.—Подь вечерь, подь
утро — над вечір, перед с(ь)вітом. —
Подь мышки (взять)—під сйлу? nq-
під силу. — Подъ окнами — по-під ві-
конню. — Подь плетнями — по-під
тинню.—Подь пьянуюруку—на
підпитку, по п'яному. — Подь рукою —
нд похваті. — Сість подъ окно —
сісти коло вікна. — Ъхать подъ гору
— їхати з гори
Подъёмистый — місткий (про судна)
Подъёмный — під'ємний, підйомний. — П.
мостъ — звідний міст. — Подъёмное
орудіе—підойма, (під віз) — важниця.
— Подъёмные деньги — подорожнє,
подорожні rgomi
Подъёмъ — 1) підіймання піднімання,
підняття; 2] рушання (напр., в дорогу);
3) підойма, (під віз) — важниця;
4) підйом, (напр., на нозі, в чоботі).
— Въ подъёмъ — під силу, в міру,
саме враз
Подььдать, подььсть — під'їдати,
підгризати, під'їсти, підгризти, підточити
Подъьздъ — 1) під'їзд, приїзд; 2) ґанок,
рундук . ,.. ,
Подъьзжать, подъьхать — під їздити,
під'їзжати, над'їздити, під'їхати,
над'їхати, під'їжджати
Подъязычный — під'язичний
Подъяремный—під'яремний.—П. животное
— під'яремник, робоча скотина
Подыгрывать, подыграть — пригравати,
прибрйнькувати, приграти, при-
брйнькати
Подымное, подымная подать, подымщина
— подимне, димове, д. Налогь і
Подать
Подыскивать, подыскать, ся — 1)
підшукувати, пришукувати, підшукати,
пришукати, добирати, добрати;
2) підглядати, підкопуватися,
підкопатися (під кого)

Подышать
314
Пожурчать
Подышать — подихати
Подыщикъ — шпиґ (
Подівать, подіть ся — діти, ся, подіти, ся,
подшути, ся, заподіти, ся, дівати, ся
Поділать, ся — поробити, ся, подіяти, ся,
* вдіяти, починйти, ся
Подействовать — вдіяти, поробити,
вплинути, мати силу, втілив. — На него
ничьмъ нельзя подействовать —
нічого з ним не вдієш, не поробиш
Подьлить, ся — поділити, ся, переділити,
ся, попаювати, (багато)—порозділяти,
пороскраювати. (пополам) — пороз-
двоювати» (всіх) — обділити
Поділка — робітка
Подьлочный матеріаль—знадібок, надібок,
матеріял до лагоження
Подьлывать — поробляти
Подьльчивый — подільчивий
Поділяться, поділиться — ділитися,
поділятися, поділитися
Подітски — по дитячому, як дитина, по
Д1ТЯЧИ
Подюжинно — дюжинами, на дюжини,
дванадцятими, на дванадцятки
Подюжіть — подужчати
Поединокъ — поєдинок, (на війні) — герць
Поединочный — прєдинковий
Поёмный лугь — пійма, лука, заплава, обо-
лоня g
Поёмъ — пійма
Поерепениться — покострйчитися, покоме-
затися
Пожадничать — пожадати (чого),
поласитись (на що)
Пожалить — вжалити, уджиґнути
Пожаловать— 1) пожалувати, надатії,
дарувати, подарувати; 2) одвідати
(кого), завітати (до кого)
Пожаловаться — поскаржитися (на кого),
оскаржити (кого)
Пожалуй — нехай так. — По мнь пожалуй
— про мене
Пожалуйста — будь ласкав, будь ласка,
будьте ласкаві, прошу, з ласки свої
(своєї) ,
Пожаліть—пожаліти, пожалувати,
пожалкувати, пошкодувати, пошанувати
Пожалованіе — обдарування, нагорода,
надання
Пожарить — попекти, посмажити t
Пожарище—пожарина, пожарище, погорі-
лище, згарище
Пожарный — пожарний, пожежний
Пожарна команда — вогнева сторожа,
пожежна справа — Ц. сарай — пожарня.
— П. труба — гасіль, сикавка вогнева
Пожаръ — пожар, пожежа
Пожатіе — потиск, стиск (руки)
Пождать — пождати, потрі(и)вати,
почекати, зачекати
Пожевать — пожувати, (жуйку) — пореми-
ґати
Пожеланіе — побажання, пожадання, жй-
чення t
Пожелать — захотіти, захтіти, схотіти,
побажати, забажати,, ся, пожадати,
завволити, закортіти, з'охотитися,
забагнутися (
Пожелатель — хотій
Пожёлклый—пожовклий,
(трохи)—прижовклий
Пожёлкнуть—пожовкнути, (трохи) —
прижовкнути , t
Пожеманиться — поманіритися,
поманіжитися
Поженить, ся — поженити, ся, побратися,
одружитися, попарувати, ся, (про
кількох) — переженити, ся, подр^жу-
вати,ся
Поженски — по жіночому
Пожертвованіе — жертвування, офірування
Пожертвовать — пожертвувати, офірувати.
— П. жизнью — віддати життя своє,
наложити головрю
Пожёстклый — затверділий, пошкарублий,
зашкарублий
Пожёсткнуть, іюжестіть—за(по)тверднути,
по(за)шкарубіти, по(за)шкарубнути
Пожечь, ся — попалити, ся
Пожива, поживка, поживишка — пожива,
пожйвка, пожиток, зиск, користь, (у
бджіл) — взяток
Поживать — поживати, матися. — Каково
поживаєте — як ся маєте?
Поживляться, поживитися — живитися,
поживлятися, поживитися, (трохи) —
підживитися
Пожигать, пожечь, ся — палити, попалити,
спалити, ся . ,
Пожидіть — порідіти, рорідш(ч)ати
Пожизненный, но — довічний, доживотний,
до живоття, по вік g
Пожилое — постояле, комірне
Пожилець, пожилица — пожилець,
пожилиця, підсусідок. комірник
Пожилой — постарий, літний,
пристаркуватий, немолодий
Пожимать, пожать — стискати,
потискувати, стиснути; рукатися, порукатися,
поручкатися. — Пожимать, пожать
плечами — здвигати, стиснути
плечима
Пожиматься, пожаться — щулитися,
корчитися, зщулитися, скорчитися
Пожинать, пожать — зжинати, зжати,
пожати (хліб)
Пожирать, пожрать — жёрти, зажерти,
пожерти, поглинути, потріскати, по-
лопати
Пожиріть — погладч(ш)ати
Пожитки — пожитки, скарб, манаття,
манатки, мізерія
Пожить — пожити, (довго) — нажитися,
набутися, (трохи) — пережити,
перебути. — Пожить въ свое удовольствіе
— пороскошувати
Пожитьё — пожиття
Пожниво — стерня
Пожня, поженка — галява, поляна
Пожраніе — пожертя, потала
Пожужжать — подзижчати, подирчати,
погусти
Пожурить — покартати (кого), погримати
(на кого)
Пожурчать — подзюрчати, подзюркотіти

Пожухнуть
315
Позвеньть
Пожухнуть — полиняти, померхнути
Позабавить, ся — побавити, потішити, ся
Позабить — позабивати
Позаблевать — позапльовувати
Позабольть — поболіти, похоріти,
похворіти, послабнути, позанедужувати
Позаботиться — поклопотати, ся,
потурбуватися, подбати, розстаратися
Позабраковать — позаганювати,
погайнувати
Позабрать — позабирати
Позабрить — поголити, позаголювати
Позабрасывать, позабросать — позакидати
Позабывать, позабыть — позабувати,
забути, ся t
Позабьгать — забігати, заметушитись
Позабьжать — позабігати, порозбігатися
Позавалить — позавалювати, позасипати,
позакидати (потрохи)
Позавести — позаводити, порозводити
Позавидовать — позавидувати, позаздрити
Позавинтить — позагвйнчувати, позашру-
бовувати
Позавить — позавивати
Позаворачивать, ся — позавертати,
позагортай, пообвертати, пообгортати,
позавірчувати, ся
Позавраться — забрехатися
Позавтракать — поснідати
Позавчера—позавчора, перед'учора
Позавядать, позавянуть — пов'янути,
зав'янути, зблякнути,заблякнути
Позавязать — позав'язувати
Позагадить — запоганити, запаскудити,
позапоганювати, позапаскужувати
Позагнать — позаганяти, позаймати
Позагибать — позагинати
Позаглядьться — задивитися
Позагнуть, ся — позагинати, ся, закарлю-
чити, ся
Позагонять — позаганяти, замордувати
Позагорьть — позагоряти, зашмалйтися
Позагоститься — загостюватися
Позаграбить — пограбувати, нагарбати,
награбувати
Позадвинуть — позасувати
Позади—позаду, ззаду. — Идти позади кого
— іти позаду, ззаду, за ким. — Позади
избы — по-за хатою
Позадолжать — напозичатися
Позадуть — позадувати, позадимати
Позажечь—позапалювати, позас(ь)вічувати
Позазвать — позакликати
Позазеленьть — зазеленіти
Позаимствованіе — позичка, позичання,
запозичення; переймання
Позаимствовать, ся — 1) позичити,
визичити (у кого або кому), взяти, дати у
позику, запозичити; 2) переняти
Позакапывать — позакопувати, повкопу-
вати; позакапувати (воском)
Позаклинивать — позаплішувати
Позакладывать — позакладати
Позаклеить — позаклеювати
Позаконопатить — позаконопачувати. поза-
шпаґ(к)льовувати
Позакоптить — позадймлювати
Позакрасить — позафарбувати
Позакупить — позакуповувати
Позакутать — затушкувати
Позакрыть — позакривати, позатулювати,
позатуляти, позачиняти
Позакупорить — позатикати, позакорко-
вувати
Позакусить — під'їсти, перехопити
Позаложить — позакладати, позаставляти
Позальзть — позалазити
Позальпить — позаліплювати
Позамазать — повмазувати, позамазувати
Позамарать— замазати, позакаляти, поза-
мастювати
Позамащивать — повимощувати, повисти-
лати
Позаметать — позамітати
Позамкнуть — позамикати, позапирати
Позанимать — напозичати, назазичати
Позанозить — заскалити, поскалити
Позапасти — позапасати, понапасати
Позапаять — позаливати, позалютовувати
Позапереть — позапирати
Позапечатать — позапечатувати
Позаписать — позаписувати t
Позапрошлогодній — позаторішній
Позапрошлый — передостанній. — Вь п.
году — позаторік, позавторік
Позапрятать — поховати, позаховувати
Позапречь, ся — позапрягати, ся
Позапылить — позапорошувати
Позариться — поласитися, поквапитися,
зазіхнути
Позарыть — позакопувати, позаривати
Позарьзать — порізати
Позарядить — понабивати
Позасадить — позасажувати
Позаснуть — позасипати, поснути
Позасалить — позасалювати
Позасолить — посолити
Позастановить — позастановляти,
позаставляти, позагорожувати
Позастарьть — задавнитись, зістаріти
Позастегнуть, ся — позастібати,
позащіпати, ся
Позастояться — застоятися
Позастраховать, ся — позастраховувати, ся
Позастроить — позабудовувати
Позасыпать — позасипати
Позасьсть — позасідати
Позасьчь — позабивати, позасікати
Позатаврить — потаврувати
Позатворить, ся — позачиняти, ся
Позатаскать — забруднити, позатасову-
вати, позашуровува,ти
Позатеплить — позас(ь)вічувати
Позатихнуть — притихнути
Позаткнуть — позатикати
Позатухнуть — пригаснути
Позатыкать — позатикати,
позастромлювати, повтулювати
Позахапать — позахоплювати
Позачеркнуть — позаче(і)ркувати, позакрё-
слювати, повикреслювати, гіови-
че(і)ркувати
Позашвырять — позакидати
Позашить, ся — позашивати, ся
Позванивать — подзвонювати
Позвеньть — подзвеніти, подзеленькати,

Позволеніе
316
Поизбавить
потеленькати
Позволеніе — дозвіл
Позволительный, но — дозвільний, вільний,
но, дозволений
Позволять, позволить — дозволяти, позво-
. ляти, дозволити, позволити. — Если
позволить время — як дасть час, як
матиму час
Позвонить — подзвонити
Позвонокь — 1) в'язок, в'язова кістка. —
Поясничные позвонки — крижові в'язки,
поперекові в'язки. — Спинные
позвонки — спинні, хребтові в'язки,
похребтина. — Хвостовые п. — купер.
— Шейные п. — нуійні в'язк^,
каркові в'язки, в'язові, каркові кістки;
2) дзвоник (у корови), калатало,
цокотуха
Позвоночный — хребтовий, хребетний. —
Позвоночный столбъ—хребет, хребе-
тйна, хребтовий стовп, окостяк. —
Позвоночное животное — хребтова
тварь, хребётник
Позвьрски — як з(ь)вір, по з(ь)вірячому
Поздать, опоздать — пізнйтися, баритися,
гаятися, опізнитися і т. д., д.
Запаздывать і Опаздывать
Поздненькій, поздненько — пізненький,
пізненько t
Позднехонько — пі^несень^ко, дуже пізно
Поздній, поздно — пізній, пізно, не рано. —
Позднее потомство—далекі нащадки
Позднье, позже — пізніш, пізніше. — Какъ
можно позднье — як найпізніше
Позднякъ — пізняк, пізнкж
Поздороваться — поздоровкатися,
поздоровитися, повітатися, привітатися,
(вранці) — на добридень дати, добрй-
день оддати, поздоровити днем,
(знявши шапку) — пошапкуватися,
(подавши руку) — порукатися,
поручкатися, почоломкатися, чолом
дати, (з кількома) — перездоров-
катися, перевітатися
Поздорову — добре, гаразд, щасливо, в
доброму здоровлю ,
Поздоровіть—поздоровішати, поздоровіти,
подужчати, поміцнішати
Поздравитель, ница — поздоровйтель, ка,
привітальник, ця (на різдв'яних
с(ь)в'ятках з поздоровними
віршами) — віршувальник, віршовнйк,
(на новий рік з посипанням) —
посипальник, посівач, посівальник
Поздравительный—поздоровний, привітний
Поздравленіе—поздоровлення, привітання
Поздравлять, поздравить — поздоровляти,
віншувати, поздоровити, привітати,
повіншувати, (на Різдво віршами) —
віршувати, (на Новий Рік,
посипаючи зерном) — посипати, засівати,
посівати
Позеленить — позеленіти
Позеленіть — позеленіти
Поземельное — поземельне
Поземельный — поземельний
Позёмистый, позёмный — позёмий,
приземкуватий, низький
Поземъ — 1) земля, ґрунт; 2) гній
Позитура — постава
Позиція — становище, становисько,
позиція
Позлащать, позлатить, ся — золотити,
позолочувати, визолочувати,
позолотити, визолотити, обзолотйти, ся
Позлить, ся — посердити, ся (
Позлодьйски — як злодій, як лиходій
Позлословить — полихословити
Познавать, познать — дознавати, дознати,
дізнавати, дізнати
Познаваніе — дізнавання
Познакомить, ся — познайомити, ся, позна-
комити, ся, пізнатися, спізнатися,
зізнатися, (близько) — опізнатися,
обізнатися г
Познаніе — пізнання, відання, відомість,
знання
Позноблять, познобить — морозити,
поморозити, виморозити
Позобать — подзьобати, подзьюбати,
поклювати
Позолота — позолота, позолочення,
позолочування
Позорить — ганьбити, ганьбувати, ганити,
ославлювати, неславити
Позорище — позорище, видовище,
видовисько t
Позорный — ганебний, соромітний,
срамотній
Позоръ — ганьба, страмовище, стидовище,
неслава, публіка
Позрьть — поспіти, виспіти, достигти,
вистигти, достигнути, дійти
Позубить, позубрить, ся — пощербити, ся,
пощербатіти
Позубоскалить — поглузувати,
покепкувати, пошумувати, поскалити зуби
Позудьть — посвербіти
Позументный — брузумёнтовий
Позументщикъ — шмукляр
Позументщичій — шмуклярський
Позументъ — брузумёнт, пасаман, ґальон,
карунка
Позыбать, ся — поколихати, ся
Позывать, позвать — кликати, звати,
покликати, кликнути, вклйкати,
гукнути, узвати, позвати, запросити. —
Позываетъ на Іду — на іду тягне,
їсти хочеться. — Позываетъ на
рвоту — нудить, на блювоту тягне
Позывъ — хіть, охота, жадібка
Позычать — подзичати, погучати, подзв'я-
кати
Позьвывать — позіхати
Позьвота — зівачка, позіхи.
Позябать, позябнуть — мерзнути, мерзти,
померзнути, померзти
Позяблый — померзлий
Пойво — пійло
Поиграть, ся — 1) пограти, ся, побавити,
ся, погуляти, пожартувати; 2) (на
бубдні) — побубнйти, (на дудці) — по-
дудіти, (недбало або погано на
струнному струменті) —
побринькати, поцигикати
Поизбавить, ся — повизволяти, ся, поря-

Поизбиться
317
Покальчить
тувати
Поизбиться — побитися, позбиватися
Поизвозничать—пох(ф)урманувати, пофур-
манити, почумакувати
Поизгнить — погнити, потрухнути
Погрызть — погризти
Поиздержать, ся — витратити, ся
Поиздеваться — поглумитися,
пошумувати, поглузувати, покепкувати, по-
кпйти,ся, позбиткуватися
Поизмокнуть—змокти, помокти, змокнути,
помокнути
Поизмочить — помочити
Поизмяться — помнятися
Поизносить — попоносити, поносити
Поизогнуть — попозгинати, позгинати
Поизодрать — поподерти, попошарпати
Поизорвать — попорвати
Поизрубить — попорубати, порубати
Поизрьзать— попорізати, попотяти, попо-
шматувати, порізати, потяти
Пойло — пійло
Поймать, ся — піймати, ся, спіймати,
половити, зловити, вловити, схопити,
злапати, доскочити
Поимённый, но — поіменний, но, іменний,
на ймення
Поименованный—названий, пойменований
Поименованіе—наменування,
найменування, назва
Поименовать — поменувати, пойменувати,
поменити, наменйти, найменувати
Поимка — піймання, злапання
Поимщикъ — ловець
ПоиндЬечьи — по индйчачи, по индйчому
Поиночески — по чернечи, по чернечому
Поинтересничать — похизуватися
Поинтересоваться — зацікавитися
Пойныи — випоєний молоком
Поискать — пошукати, прошукати,
(тишком) — пошарити, (скрізь) —
вишукати, вйшарити, (в голові) — поськати;
д. Искать
Поисказить — понівечити,, покорчити
Поисковеркать — попокалічити
Поисковырять—поколупати, покопирсати
Поискривить — покривити
Поискрошить — покришити
Поискъ, частіше мн. поиски — шукання,
шуканина
Поиспакостить — попаскудити
Поиспачкать — покаляти, побруднити,
помастити
Поисписать, ся — пописати, списати, ся,
посписувати, ся
Поисправить, ся — поправити, ся,
полагодити, поналагожувати, поналадну-
вати
Поиспробовать—попробувати, (на смак) —
покуштувати
Поистннь — поправді, на(в)справжкй, на-
(в)справжнє
Поистолочь — попотовктй
Пойти— 1) піти, пійтй, (швидко або дрібно
ступаючи) — почимчикувати,
потюпати, (зразу швидко) — майнути,
(широко ступаючи) — поцйпати,
(повагом або важко ступаючи) —
поплентатися, почелёпати, почвалати,
почапати, поплуганитися,
(шкандибаючи) — пошкандибати, подибати,
пошки(а)ти(у)льгати, пошкундйль-
гати, (далеко десь або невідомо
куди) — помандрувати, повіятися. —
Пойти куда глаза глядять—піти с(ь)віт
за очі. — Пойти, пошло на несчастіе —
піти, пішлось на лйхо? на пропасть. —
Пойти въ плясъ — піти утанёць,
піти в скрки та в боки. — Пойдёмъ,-ка
— ходім лишень, ходім-те, ходіть!
2) повестися, пощастити, поталанити,
похвортунити; 3) почати, зачати,
взяти. — Пошли плясать — почали
танцювати
Поить, ся — поїти, напувати, ся, (з
пальця, напр., теля або ягня) — плякати
Пока — поки, покіль, доки, докіль, заким.
закіль, ним, нім, нім поки, аж, тим
часом. — Пока еще свьтло — завидна.
— Пока не жарко — захолодкй. —
Пока что — поки, доки-що
Покабацки — як у шинку
Покаверзить — поковерзувати, покрутити,
поколобродити
Покадить — покадити, покурити
Показаніе,— виказ, вйказка, виявлення,
с(ь)відчення
Показатель, ница— 1) показ(ж)чик, указник,
указ(ж)чик, ця, вкажчик; 2)
докажчик, виказ(ж)чик, доводчик
Показательный — показовий, взірцевий,
зразковий
Показацки — покозацьки, по козацькому
Показной — показний, огляднйй
Показъ — показ
Показывать, показать, ся— 1) показувати,
указувати, виявляти, ся, показати,
указати, ся, виявити, появйти, ся,
датися у вічі. — П. языкъ—солопити,
висолоплювати, висолопити,
показати язика. — П. зубы—скалити,
вискалювати, вискалити, вищирити, п.
зуби. —П. примьрь—давати, дати привід,
приклад.—П. фокусы—штукарювати,
штуки викидати.—П. спину—п'ятами
накивати.—Показаться вдали—зама-
н^чити, (неясно) — замріти, забова-
ніти. — П. изъ-за чего — витикатися,
виткнутися, показатися; 2)
здаватися, видаватися, здатися,
видатися, придатися; 3) подобатися,
сподобатися; 4) (в судових справах) —
показувати, виказувати,,
виявляти, вис(ь)відчати, вис(ь)відчувати,
показати, виказати, виявити, вй-
с(ь)відчити, с(ь)відчити
Покаковски — як, по якому
Покалкуньи — по индйчому
Покалывать, поколоть—колоти, штрикати,
стрикати, поколювати, поштрикати,
шпигати, пошпигати. — Въ боку пока-
лываетъ — у бік часом коле, шпигає
Покалякать — побадакати, побдзікати
Покалічить — покалічити, скалічити,
(багатьох або кількох) — перекалічити,
поскалічувати

Покамьстъ
318
Покольніе
Покамьстъ— 1) поки; 2) поки-що, доки-що,
тим часом, про час
Покапать — покапати, покрапати
Покапризничать—повередувати, покомезй-
тися, похимерувати, похимородити
Покарабкаться — подратися
Покарать — покарати, накарати
Покараулить — постерегти, повартувати,
початувати
Покаркать — покра(я)кати, покру(ю)кати
Покармливать — годувати, кормити
(потрохи), підгодовувати
Покатать — 1) покачати (рублем і
качалкою), помаґлювати (на маґлі); 2)
покатати, повозити; 3) побити,
вибити, одлупйти, одлупцювати
Покатистый — покотистий, згористий
Покатить, ся — 1) покотити,, ся; 2) поїхати
Покатость — згористість, згір'я, похилість,
спадистість, відкіт
Покатый, то — згористий, нахйлий, ло, на-
хйлистий, спадистий, то, набоко-
ватий, укосистий, то, покотистий,
покочастий, то
Покачать, ся — поколихати, погойдати, ся.
— Покачать головою — похитати,
крутнути головою
Покачиваться— 1) колихатися, гойдатися;
2) похитуватися, вихитуватися
Покачнуть, ся — похитнути, ся, хитнути,
ся, поколихнути, ся, схитнути, ся,
схибнути, ся, хильнути
Покашливать — кахикати, покашлювати
Покашлять — покахикати, покашляти
Покаяніе — покута, каяння, каяття,
спокута, покаяння
Покаянникь, ца — покаянник, ця, покутар,
ка
Покаянный — покаянний, покутнйчий
Покаяться — покаятися, спокутувати
Поквакать — покрякати
Покваснуть — покваснути, покйснути
Поквитаться — поквитуватися
Покеркать — покйркати, покирчати
Покиваї ь—покивати, похитати.—П. ногою
— подригати
Покидать, покинуть— 1) покидати, лишати,
облишати, облишати, покинути,
лишити, облишити; 2) кидати,
покидати
Покидывать — кидати
Покидышъ — покинуте, покидьок
Покинутый, ая — кинутий, покинутий, та,
лишений, залишений, (про жінку) —
покинута, лишена, залишена, поки-
дячка, покидька
Покипно — пачками
Покипіть — покипіти t
Покисльть — покисліти, поквасніти
Покладистый — потульний, потульчйвий,
покладливий t
Поклажа — 1) кладшня; 2) клажа, вага
Покланяться — покланятися, (багато) —
попокланятися
Покланяться, поклониться— 1)
поклонятися, поклонитися; 2) кланятися, у(в)кло-
нятися, у(в)клонйтися, відклонй-
тися, чолом дати
Покласть — покласти
Поклевать — поклювати, подзьо(ю)бати,
поклюкати, склювати, поскльову-
вати
Поклёвъ — клювання, дзьо(ю)бання, клю-
кання
Поклектать — поклекотати
Поклеить — поклеїти, покарючити
Поклеймить — позначити, потаврувати
Поклепать — 1) поклепати; 2) наклепати,
оббрехати
Поклёпъ — наклеп, пеня, опорок
Покликивать — покликати, закликати
Поклонникъ, ца — 1) поклонник, ця,
прочанин, прочанка, (мн.) — прочане;
2) прихйлець, прихильник
Поклоненіе — поклін, велйчення, шана;
віддавання поклону g
Поклонъ — поклін, уклін. — Передавать
поклонъ—кланятися кому, до кого. —
Отдать
поклонъ—відклонйтися.—Идти на поклонъ, съ поклономъ — іти
на ралёць
Поклохтать —, поквоктати
Покляпый — зігнутий, кривий,
скарлючений. — Съ покляпымъ носомъ —
кривоносий, кривоніс
Поклясться — заприсягти, ся, забожитися
Покняжески — покнязькй, по княжому, по
князькому
Покняжить — покнязювати
Покобениться — покорчитися
Поковать —Тюкувати t
Поковеркать — покорчити, понівечити
Поковылять — подибати, пошкандибати,
пошкитильгати, пошкатульгати
Поковырять — поколупати, подлубати,
покопирсати
Покой — і) покій, кімната, горниця, хата;
2) покій, спокій, супокій, упокій,
спочивок. —;Оставьте меня въ покоь
— дайте мені спркій г
Покойникъ, ца — покійник, ця, небіжчик,
небіжка ,
Покойный, но — 1) тихий, хо, спокійний,
супокійний, лагідний, но; 2)
покійний, небіжчик
Покоить, ся — покоїти, ся, упокоїти, ся,
спочивати t
Пококетничать — похизуватися,
поманіритися, пококетувати
Поколачивать — 1) вбивати, забивати; 2)
бити, лупити, лупцювати
Поколдовать — почарувати, д. Волхвовать
Поколебать, поколебнуть, ся — 1) похитати,
захитати, похитнути, ся; 2) похи-
бати, ся, похибнути, ся, заколихати,
ся,завагати^ ся
Поколотить — побити, одлупйти, одлупцю-
вати, одлущити, полатати кому
боки, перегону, чосу дати, (посуд) —
побити, потовкти
Поколоть, ся — 1) поколоти, ся; 2) роско-
лоти, ся, розлущитися, пороско-
лювати, ся
Поколыхать, ся — поколихати, поколисати,
поколивати, пргойдати^ ся
Покольніе — покоління, коліно, (зневаж-

ПоколЬнный
319
Покрывать
ливо) — кодло t
Покольнный — поколінний. — Поколінная
роспись, (і просто) Поколінная —
таблиця родоводу.
Покольть — подохнути, поздихати,
виздихати
Покомандовать — поверховодити,
постаршинувати, покомандувати
Покомкать — помняти, зо(і)бгати
Покончить—скінчити, покінча(й)ти, докін-
ча(й)ти, (діло)—доробити, обробити,
ся, упоратися, — П. жизнь самоубій-
ствомъ — самому собі смерть
заподіяти
Поконъ — звичай
Покопать, ся — покопати, порити, ся
Покопёнко — копицями, в копиці, копами
Покора — докір, дорік, догана
Покореніе—покорення, звоювання, підбиття
Покоритель, ница — покоритель, ка
Покорить—поганити; покорити, звоювати,
підбити
Покорливый — покірливий, ласкавий, во
Покормить, ся — погодувати, покормйти,
похарчйти, похарчувати, ся,
(худобу) — попасти . ,
Покорность — покора, покірність,
покірливість, повйнка.
Покорный, но — покірний, слухняний, по-
слухняний, покірливий
Покоробить, ся — пожолобити, ся, покор-
жавіти, пошкалубити, ся, попачйти-
ся, покоробитися
Покоровьи — як корова, по коров'ячому
Покорствовать — коритися
Покорять, покорить, ся — покоряти, ся,
корити, ся, підгортати, підбивати, під-
клоняти, ся, покорити, ся,
підгорнути, ся, підбити, підклонйти, ся,
піддатися, здатися
Покосить, ся — покосити, ся
Покосить, ся — 1) покосити, скосити,
покривити, ся, перехлябитися; 2)
подивитися на кого скрйва, скоса
Покосматьть — покошлатіти, поволоха-
тіти, покудлатіти
Покосный—прюсний.—П. время—косовиця
Покось—покіс. — Полоса покоса—постать,
ручка
Покошачьи — як кішка, як кицька, по кй-
цячому, по котячому
Покража — 1) д. Кража; 2) крадене,
крадіжка
Покрапать — покрапати, (трохи) —
приросити
Покрапывать — накрапати
Покрасить — покрасити, помалювати,
пофарбувати, (червоно) — почервонити
і т. д., д. Окрасить , г
Покрасиьть — почервоніти, зачервоніти,
(дуже) — зашаритись, (від сорому
коли мовиться в жарт) — напекти
раків, спекти рака
Покрасоваться — покрасуватися,
попишатися
Покрасть — покрасти, обікрасти
Покрохмалить — покрохмалити
Покренить, ся — нахилити, ся, похилити,
ся на бік
Покрестоваться — побрататися, помінятися
хрестами (братаючись)
Покривить, ся — покривити, ся, покриву-
лити, знабочити, ся. — Покривить
душою — покривити душею, взяти
гріха на душу, збочити, схибнути
Покрикивать — погукувати, підгукувати
Покричать — покричати, погукати,
погримати, (жалібно) — поскиглити,
поскімлити, (на ґвалт) — поґвалтувати
Покровитель, ница — охоронйтель, ка,
оборонець, покровитель, ка, ласкавець
і д. Заступникъ
Покровительство—охоронництво, охорона,
оборона
Покровительствовать—охороняти,
боронити, допомагати
Покровительственный — охоронний
Покровъ — покрів, покрівець. — Покровъ
Пресвяты я Богородицы — (С(ь)в'ято
1-го жовтня) — Покрова
Покрой — крій, покрій. — На одинъ покрой
— на один лад
Покроить — покроїти, покраяти
Покрома, покромка, покромь — крайка
Покромочный — крайковйй
Покромсать — почикрижити, покремсати
Покропать — попартачити
Покропить—покропити, побризкати,
поприскати, (трохи) — приросити
Покрошить, ся — покришити, ся
Піокруглить — підкругляти
Подкругльть — закруглитися
Покружить, ся—покружляти, покружити, ся
Покрупньть — побільшати
Покрутить — покрутити
Покручиниться — пожуритися, посумувати,
потужити
Покрывало, покрывальцо — покривало, по-
кривайло, покриття, накриття, (здр.)
— покрйтенька, накривка, запинало,
запиначка, (на голову) — завивало,
завивайло, (з серпанку) — серпанок,
серпанка, (а самий убір заміжніх
жінок з серпанку) — намітка, (у
церковних братчиків на похороні) —
поклит, (на ліжко) — ліжник
Покрьіваніе—покривання, окривання,
(стріхою) — пошивання
Покрывать, покрыть, ся — 1) покривати,
крити, окривати,закривати, обкри-
вати, у(в)кривати, ся, покрити, ся. —
Покрываться, покрыться пылью, сні-
гомъ — припадати, припасти пилом,
снігом, запорошитися. — П. водою —
понятися, узятися водфю. — П. тучами
— хмаритися, хмарніти, нахмарити,
ся, захмаритися, обхмарити, ся,
понятися хмарами. — П.
туманомъ—затуманитися. —П. піною—запінитися.
— П. льдомъ—замерзнути, (злегка)—
зашерхнути.—П.
пятнами—заплямитися. — П. струпомъ, лишаями —
узятися струпом, лишаями, заструпити-
ся.—П. пузырями—спузйритися. — П.
корою—зашкарупитися. — П. слизью
— ослизнути. — Покрытый слизью —

Покряхтьть
320
Поле
ослизлий.—П. сыпью—висипати,
поприщити. —П. складками—побрижити-
ся. — П. накипью—окигати. —
Покрывать крышу снопами — пошивати. —
П. огорожу терномъ — тернйти. —
Покрыть жестью—оббляшити, побля-
хувати.—Покрытый шишками,
нарывами— шишкуватий, болячкуватий;
2) побивати, побити (в картах)
Покряхтьть — покректати
Покувыркаться—поперекидатися,
поперевертатися
Покуда, покудова — поки, доки, поки-що,
до часу
Покудахтать — покудкудакати
Покукать — покувати
Покумиться — покуматися
Покупать, купить — купувати, купляти, по-
купляти, купити
Покупать — покупати,скупати
Покупечески — покупёцьки
Покупечествовать — покупцювати
Покупка — 1) купування, купівля; 2) покуп,
покупка
Покупной—купований, куплений, покупний
Покупщикь — купець, покупець, покупнйк,
ця, покупач, ка
Покуралесить — поколобродити,
попустувати
Покурчавьть — покучерявіти
Покусать, ся — покусати, погризти, ся
Покутить — погуляти, побенкетувати, по-
піячити
Покухарить — покуховарити, покухарю-
вати
Покучно — купами, купками
Покушать — поїсти, попоїсти (або) випити,
пообідати, повечеряти
Покушаться, покуситься — важитися, поку-
сйтися, повабитися, робити замах
Покушеніе — замах, покуса t
Пола (в одежі) — пола, (здр.) — пілка,
(згорнута) — припіл, припола, (мн.) —
приполи, запола, (мн.) — заполля, (в
столі) — крило
Полабзиться — поласти(щи)тися
Полавировать—помудрувати, вихитрувати;
мудро пробратись
Полавливать — ловити, половлювати
Полавочный — склеповий, крамнйчий, по
крамницях
Полагать, положить, ся — 1) класти,
покласти, ся. — Положить вмьсто чего
—підл ожити.—П.
основаніе—оснувати, заснувати, закласти, заложити,
закласти основу. — Положиться спать
— полягати спать, обкластися. —
Положить на ноты — завести у ноти;
2) покладати, покласти; думати,
гадати, мати на думці. — Какъ вы
полагаете? — як вам здається, як на
вашу думку, як ви гадаєте? — Я
полагаю, что надобно — мені здається,
що треба. — Полагаю своею
обязанностью — вважаю за обов'язок. —
Полагаю выьхать на той недьль—думка
(або: думаю) виїхати на тім тижні.
— Надо полагать, что...—мабуть, що...,
мабуть так, що... треба думати,
що... — Полагаю его за честнаго
человека — маю його за чоловіка чес-
нрго, дивлюся на його, як на
чоловіка чесного. — Положимъ, что это
и стоить — нехай і так, що се й
коштує; 3) призначати, визначати,
призначити, визначити. —
Положили ему большое жалованье —
призначили йому велику плату; 4)
покладатися, здаватися, спускатися,
складатися, вірити на кого, надію
класти, впевнятися на кого,
покластися, здатися, спуститися,
впевнитися
Поладить — 1) погодитися, поєднатися,
уладнати; 2) зробити, поробити
Полакировать — полачйти, полощйти,
навести лаком
Полакомиться — поласувати, посмакувати
Поласкать — поголубити, попестити,
попестувати, поласкавити,
помилувати
Поласкаться — поластитися, полащитися
Полати — піл, (а та дошка коло печі, що
на неї піл кладеться) — приполок. —
(В російських хатах піл робиться
здебільшого вгорі аж під стелею,
тим то нашому слову: піл
відповідає більше те, що в рос. мові:
Нары)
Полатіилй — пільнйй, (що зверху) — над-
пільний
Полаять — погавкати, побрехати
Полба, рос. Triticum spelta L. — полба, боль-
ба, 6рки(і)ш, голомша
Полголоса — швголосзм
Полгода, полугрда — півроку
Полдень— 1) південь, полудень. — Въ
полдень О ПІВДНЯ, О ПІВДНІ, В ТІ1ВДНІ,
о полудні, в полудень; 2) південь,
низ. — (Вітер з півдня)
Полдневный — південний
Полдникъ — полудень, полуднйк
Полдничапье — полуднування, полудання
Полдничать — полуднувати, полуднати, по-
лудёнькувати, (скінчити) — пропо-
луднувати, відполуднувати
Поле — 1) поле, (орне, невелике) — нива,
нйвка, (пооране) — рілля, (велике,
в десятин десять) — лан, (здр.) —
ланок, (виоране на осінь) — пар, (на
весну) — зяб, зябля, (засіяне
яровим) — ярина, (засіяне
озимим)—озимина, (зоставлене під випас) —
толока, (зоставлене на спочивок і на
сіножать) — переліг, обліг, (ніколи
не оране або дуже давно) — цілина,
(призначене під випас коло села
або міста) — вигін, (на котрому
жнуть) — жнйво, (після жнив) —
стерня, (засіяне хлібом) — пашня,
(виоране ралом) — ралйця, (призначене
під коноплі) — підмет, (що не
пускають під толоку) — безтолощне, (над
річкою або долиною) — поліг,
пологи, (сумежне з лугом) — підлужжа,
(в низинах) — пади, (сумежне з ха-

Полеводство
321
Полный
тою і обгорожене) — левада,
левадка, (виоране весною),— новорілля,
(викорчоване) — корчівка, теребівля,
(раз з оране) — однорілля, (оране за
рік і заволочене) — наволок,
наволока, (висилене) — старопілля, (де
була пшениця) — пшеничище, пшенй-
шнисько, (де було жито) — житнище,
житнисько, (де був мак) — маковйще,
мдковець,,(де був овес) — вівсянище,
вівсище, вівсисько, (де було просо) —
просянище, просище, (де була гречка)
— гречківка, (де був
баштан)—баштанище, баштанисько, (де був льон) —
льнйще. — Паровое поле — толока,
пар, паровина. — Поле битвы —
бонде, бойовище; 2) беріг, край, поле
(в книжці або в рукопису); 3) криси
(у бриля)
Полеводство — хліборобство, рільництво
Полевой — польовий. — Полевая горчица,
рос. Sisymbrium officinale L. —
сухоребрик, сухоребриця. — П. персикъ, рос.
Amigdalus nana L. — бобчук, заячі
орішки, черсаки, черсики, дівоча кров
Полевица, рос. Agrpstis L. — метлюг,
мітлиця, тонконіг
Полежать — полежати, одпочити
Полезность — корисність, пожйточність,
ужйточність
Полезный, но—корисний, но, пожиточний,
спожйточнии, но, вжйточний, (для
здоровля)—помічний, пользовйтий. —
Полезнымъ быть кому — в пригоді
стати ,
Полей, рос. Mentha Pulegium L. — полій,
блохівнйк
Полельять — попестити
Полемическій — полемічний
Полепетать — побелькотати
Полетай — швидкий, прудкий (про
чоловіка)
Полетать — політати
Полёть—льот, літ.—Убить на
полёть—убити на літу. — Видно сокола по полёту
— видно сову по льоту, видно пана
по халявах г
Полетьть — полетіти, полинути
Полечь — полягти
Ползаніе — повзання, лазіння, плазування
Ползать — повзати, лазити, плазувати,
(рачки) — рачкувати, рачки лазити,
(про собак) — варувати
Ползень, ползокъ, ползунчикъ — підшко-
рйшник, Certhua familiaris
Ползкій — повзькйй, сповзаючий
Ползкомъ — повзком, поповзом, плазом,
посувом, рачки t
Ползти, ползть, поползть — лізти, повзти,
плазувати, пластуватися, сунутись,
(рачки) — рачкувати t
Ползунъ, ползунья — повзун, ха, лазій, ка,
лазун, лазнюк
Ползучій — 1) плазовйтий, сповзаючий;
2) (про рослини) — виткий, тичнйй,
(по землі) — стёлюх
Поли вал ьн нить, поливальня—поливальниця
Поливать, полить—поливати, полити,
полляти
Поливной — поливний
Полизать — полизати, полизькати
Поликовать — порадіти
Полиневать — пографйти, полініювати
Полинять — полиняти, злинати
Полипь, Polypus — полйп, поліп. — Полинь
пресноводный, Spongia fluviatilis L. —
водяна губка, бодяга, надбшник
Полировать — політурувати, лощйти, глян-
цювати
Политическій — політичний
Полить, ся — полити, злити, полляти, са
(сильно) — линути, (про дощ) —
сипнути, ушкварити, (струмком) —
подзюрити
Полицейскій — поліцейський, поліцай t
Полицемірить — похитрувати,
полицемірити
Поличное — полйшне, що на лице, явне,
довідне, (що до крадіжки) —
крадене. — Найти поличное — витрусити
крадене
Поличный — довідний. — Поймать съ по-
личнымъ — зловити на гарячому
вчинку, на шкоді ,
Полимеризація — полімеризація,
ущільнення, згущення
Полка, полочка — 1) полиця, поличка, (для
посуди кілька полиць) — мисник,
судник, (для образів) — божник,
божничок, божниця, (р улику, в
димарі) — снози; 2) панівка, натравка
Полковникъ, ца — полковник, ця, (зб.) —
полковництво
Полковническій, полковничій —
полковницький. — П. чинъ — полковництво
Полковой — полковий
Полкъ — полк
Полненькій — повнёнькир, повнявий
Полнехонькій, ко — повнісінький, ко
Полниться — повнитися, сповнятися
Полно — 1) повно, вповні, повнісенько, до
краю, (про сипке) — вщерть, (про
рідке) — по вінця; 2) годі, буде,
досить, край
Полновластный — повновладний,
великоможний
Полноводіе — повінь, повідь
Полновьсный — повної ваги, важкий
Полногласіе—повноголосність, повноголос
Полногрудый — повногрудий, грудастий
Полнокровіе—кровйстість, повнокровність
Полнокровный—кровйстий, повнокровний
Полнолицый — повновидий, щокатий, ми-
затий, повнолиций, (грубо) — гіика-
тий
Полнолуніе — повня, підповня
Полносочіе — сочйстість
Полность—повність, повнява.—Полностью
— сповна
Полнота — 1) д. Полность; 2) ситість
Полночный — північний
Полночь — північ, глупа ніч. — Въ полночь
— о півночі, у глупу ніч, в північ
Полный — 1) повний, повен; 2) гладкий,
повнообкий, тілистий; опасистий,
грубий, барилкуватий; 3) рясний,
21
Л| 5-228

Полньть
322
Полударомъ
ополистий (про одежу) t
Полньть, пополнить — 1) повнішати,
виповнятися, сповнятися,
поповнішати, вйпорнитися; 2) гладш(ч)ати,
набирати тіла, ситішати, грубшати,
погладчати ,
Половникъ — 1) доріжка (вузький килим
або полотно, що розстилається на
підлозі); 2) щітка (замітати підлогу)
Половина, половинка—половина, пів,
половинка. — На половину уменьшить —
надполовйнити, переполовинити, на
половину зменшити. — Онъ съ нимъ
въ половинь — він з ним наспіл, з
половини. — Половина свьта — пів
с(ь)віта
Половинность — половйн;чатість
Половинчатый — напівподшений, половйн-
чатий г
Половинщикъ—половйч, спільник з
половини. — (Ми половичі до того діла)
Половица — стёлина, стелйця, мостина,
мостнйця s
Половодіе — повідь, повіддя, паводь, полй-
вода, розлива
Половой — 1) підлоговий, до підлоги; 2)
половий. — Половое стремленіе (у
корів) — полювання, полові похоти
Пологій — протяглий (про гору), пологий,
положистий ,
Пологь, положекъ—полог, положок, завіса
(над ліжком) ,
Пологрудый — розхрістаний
Положеніе— 1) покладання; 2) становище,
стать, положення. — Зсе въ одномъ
положеній — все в одній порі, в однім
становищі.—Общественное положеніе
— стать, громадське становище;
3) статут, устава, засади; 4) теза,
твердження
Положительный, но — сталий, позитивний,
рішучий. — Положительно все, всьхъ
— чисто все, всіх
Полозъ, (здр.) полозокъ, (мн.) полозья —
полоз, полозок, (мн.) — полози,
полозки, санка, саннйця, копаниця,
(зігнутий кінець полоза) — скоре,
(частина деревини, що з неї роблять
полоз) — скорсено
Полозъ, Boa — полоз, удав
Полокать — похлеб(п)тати t
Полокъ — 1) полиці (в лазнях); 2) стіл або
лавка (в крамницях, де кладуть рибу
або мнясо)
Полольникъ — сапа, сапка
Поломать, ся — поламати, потрощити, ся
Полоса, полоска — смуга, смужка, пасмуга,
пасмужка, стяга, стяжка, стяжечка,
пруг, пружок, басаман, (впоперек) —
пересмуга, (від чосу) — перечіс,
(заліза) — штаба, шпуга, скаба, (на
колесо) — шина, (землі) — смуга, стяга,
(жнивна) — постать, (між нивами) —
обміжок, (між десятинами) — грйви-
на, грйвиця, (лісу узенька, що
вигналась у поле) — перелісок
Полосатый — смугнастий, посмугований,
мережаний, мережчатий, стовпатий,
стрічатий, перістий t
Полосать, полоснуть — різати, різонути
Полосить — смугувати, оасаманити,
робити смуги, штаби (заліза)
Полосканіе — полоскання
Полоскательный — полоскальний
Полоскательница — полоскальниця
Полоскать, ся — полоскати, ся, плюскатися
Полосной — штабовий (про металі)
Полосовой — штабовий (про залізо)
Полость — яма, порожнява, порожнина
Полотенце — рушник, ручник, утирало,
утйрач
Полотнище—полотнище, полотнина, пілка
Полотно — полотно, (здр.) — полотенце,
полотёнечко
Полотняный — полотняний, полотёльний
Полотокъ, полоть — швть
Полоть, выполоть—полоти, виполоти,
(сапкою) — сапати, шарувати, (знову або
багато) — пересапувати, пересапати,
(кукурузу) — вйпрашувати
Полотье — поління, полоття
Полоувдіе — навіснеча, шаленство,
божевілля, придуркуватість
Полоумный — недоумкуватий, недоумок,
пришелепуватий, прибитий на ц(ь)ві-
ту, придуркуватий, безклёпкий
Полошить, всполошить, ся—полохати,
сполохати, ся
Полошливый—полохливий, лякливий,
жахливий
Полощить — вилощити
Полпиво — njiBO молоде
Полпята — щвп'ята D14)
Полсема — півсьома FХА)
Полстевой — повстьовий, повстяний
Полетить — валити, збивати повсть
Полсть, полстка — повсть, повстина
Полтина — копа AА рубля, 50 копійок)
Полтинникь—коповик, коповичок (монета
в 50 k.),
Полтора — півтора (VA)
Полтораста — півтораста A50)
Полуаршинный — піваршйновий
Полубайка — тонка байка
Полубаринъ — панок, підпанок, полупанок
Полубархать — півоксамйт
Полубатисть — півбатйст
Полубогиня —, півбогйня
Полубогь — півбог
Полубочонокъ — півбарйлко , ,
Полубочка — полубочка, переріз, ширітвас
Полубумажный — півбавовняний
Полубутылка — півпляшок, пів пляшки
Полуведёрный — піввідерний, піввідровий
Полуведро — піввідра
Полуверстный — півверстовйй. — Въ полу-
верстномъ разетояніи — на пів
верстви
Полугаръ — недогар
Полугнилой — нагіівгнидйй
Полугодіе — піврічча, піврік t
Полугодичный, полугодовой — піврічний,
півгодовйй t
Полугодовалый — піврічний
Полугодокъ — піврічняк
Полударомъ — півдарма

Полуда
323
Полынь
Полуда — полуда, побіл
Полуденный — південний, півдневий, пів-
дньовий
Полуденный — південний (що буває опів-
дня, дує з півдня або лежить на
південь)
Полудикій — напівдикий
Полудить — полудити, вилудити, побілити
Полудольный — півчастйнний, півчастковий
Полудоля — половина частки, півчастка
Полужестокрылый — півтвердокрйлий
Полуимперіаль— черво(і)нець, червінчик,
червоний, золотий (золота
російська монета в п'ять рублів, в останні
часи по примусовому курсу 7 р.
Полукафтанъ — каптанок, юпка, катанка
Полуквадратець — півквадратик
Полукопка — полукіпок
Полукруглый — півкруглий
Полукругь, полукружіе— півкруг, півкру-
жало, півколо.—Вь полукругь—опів-
кола
Полуживой—ледве живий, придохлий,
напівживий
Полулистъ — піваркуш
Полумертвый — напівмертвий, ледве живий
Полумотокь — півміток
Полумракъ — півтемність
Полулуніе, полумьсяць — друга кватйря
місяця t
Полумесячный— півмісяч(ш)ний
Полунагой — півнагйй, півголий
Полуночникъ, ца — 1) полуношник, ця;
2) д. Козодой (
Полуночный — північний (що буває
опівночі або на півночі)
Полунощный — північний
Полуоборотъ — півповорота
Полуодьтый — напіводягнений, не зовсім
одягнений
Полуостровь — пів острів
Полуоткрыть — відхилити (двері), напіввід-
крйти
Полуоткрытый — напіводкрйтий, напівод-
чйнений; напівростулений, напів-
відслонений
Полуоффиціальньїй—пів'урядовий, пів'офі-
ціяльний
Полуперчатка — пальчатка
Полуполтинникь—півкопи, четвертак
(срібна рос. монета = 25 к.)
Полупрозрачный — напівпрозорий
Полупроцентный —- піввідсотковий
Полупроцентъ — піввідсоток
Полупудовый — півпудовий
Полупудовикь — півпудовйк
Полупуховый — напів з пухом, напівпухо-
вйй
Полупомьшаный — кручений,
придуркуватий
Полупьяный — підпилий, напівп'яний
Полусапожки — полуботки, (один) —
полуботок
Полусвьть — полус(ь)віт, півс(ь)віт
Полуснопъ — півсніпка
Полусонный — заспаний, півсонний
Полусотня — півсотні, півсотка; півсотня
Полустишіе — піввірша
Полустонь — півстогін
Полусукно — драп, напівсукно, півсукно
Полусуконный — драповий, напівсуконний
Полусуточный — що пів доби трі(и)ває, пів-
сутковйй, півдобовий
Полусфера — півсфера
Полутонный — півтоновий, півтонний
Полутень — півтон
Полуторный — півторачний, півторак
Полутьма — сутёмрява, прйсмерок
Полутраурь — півжалоба, півжалобність
Полутьнь — сутінь, сутінок
Полуученый — півучений, недовчёний
Полуформа — півформа
Полуфунтовикъ — швфунтя
Полуфунтовой — півфунтовий
Получасовой — півгодинний
Получатель, ница — відбирач, ка,
одержувач, ка
Получать, получить—приймати, од(від)би-
рати, одержувати, приняти, оді-
(віді)брати, одержати. — П. неудачу,
отказь — облизня піймати, (в
сватанні) — гарбуза з'їсти. — П. выговоръ
— дістати нагану. — П. наказаніе —
відбути кару. — П. насморкъ —
захопити нежить. — П. наследство —
одібрати спадок, дістати спадщину
Полученіе — од(від)бирання,
одержування, одержання, приймання
Получулокъ — півпанчішка
Полушагь — півкрок, півступінь
Полушаріе — півкуля
Полушелковый — півшовковий
Полушерстяной — піввовняний, півшерстя-
ний
Полуштабь — гембель (на жолобкц)
Полуштофь — півкварти, півквартівка
Полушубокь — кожушанка, кожушок
Полфунта — півфунта
Полущить — полускати, полузати
Полчаса — півгодини
Поль — 1) поміст, підлога Гдощаний), діл,
долівка (глиняний або цегельний).
— На полу — на помості, на підлозі,
на долівці, долі. — Паркетный полъ
— тафльована підлога; 2) пол, рід;
3) пів, половина, половйця. — Въ
полы, на полы — наполовину, пополам,
напів. — Изь полу — з половини,
наспіл, д. Половина
Полыгала — підбрехдч
Полыгать — підбре(і)хувати
Полый — відкритий, порожній, дудчастий.
— П. грудь — відкрита, розхристана.
— Полое мьсто — порожнє місце
Полымя. — Изъ огня да въ полымя — з
дощу та під ринву
Полынный—полин(ьNвий, пол^иньковий. —
Полынная водка—полинівка, полиняк
Полынь, рос. Artemisia absinthium L. —
полинь, полин. — Дикая, луговая,
мелкая, полынь, Д. austriaca jacq —
біле віничча, білі вінички,
нехворощ біла, полинёць, віничча
полинькове. — Прутяная, каменная,
степная, глухая полынь, А. сатре-

Полынья
324
Померанець
stris L. — вінички, нехворощ, чорна
нехворощ
Полынья — 1) узмінь (де бистра течія),
теплйна, теплйчина, продуховина
(де тепла течія), пролив, пролиз,
гіронйзина, прогальовина, (на
болоті) — опарь, прогній, вікнина; 2)
полонка, ополонка
Полысьть — полисіти
Польза—користь, ужиток, вжиток, пожива,
пожиток, зиск, вигода. — Въ пользу
— на користь, в користь, на
пожиток
Пользованіе— 1) користування, поживання,
пожиткування, ужиткування,
уживання, ужиток; 2) гоїння,
лікування
Пользоваться, воспользоваться—живитися,
користуватися, поживати, уживати,
вживати, заживати, пожиткувати,
поживитися, покористуватися,
скористуватися. — Пользоваться жизнью
— уживати с(ь)віта. — П. несчастіемь
другого—лихом торгувати,
користуватись з лиха чийогось
Пользовать, ся, выпользовать, ся — лічити,
гоїти, ся, лікувати,
Полька— 1) полька, ляхівка, ляшка,
(дівчина) — ляхівна; 2) полька (танець)
Польскій — польський, ляський, ляхівський,
лядський, ляцький
Польсьтить — полестити, підлестити
Польститься — поласитися, повабитеся
Польша — Польща, лядщина, лядчина
Пользть — полізти
Польниваться — лінуватися
Поліниться — полінуватися
Польница — стос дров г
Поліно, полінце—поліно, (здр.)—полінце,
поб. поліняка, рубанець, (товсте і
коротке) — оцупок, оцупалок,
(коротке) — швйрка, (на скалки) — скалнйк
Поліпить, ся — поліпити, ся
Поліска, рос. Mercurialis perensis L. —
проліска, бажана трава
Полісовщикь — д. ЛІсникь
Полічить, ся — полічити, погоїти, ся
Полюбезничать—поженихатися, мило
поговорити, примилйтися, полицятися
Полюбить, ся — полюбити, ся, злюбити,
покохати, ся; закохатися, укохати, ся,
вподобати, ся, сподобати, ся,
подобатися, прийти до вподоби, в око
впасти
Полюбоваться — полюбувати, ся,
помилуватися t
Полюбовный, но — Д9бровільн,ий, но,
згідний, но, самохіть, самохіттю
Полюбопытствовать—поцікавитися, розці-
кавитися
Полюдье — полюддя, льнування (збирання
льону)
Полюлюкать — поколихати і т. д., д. Лю-
люкать
Полюдски — по-людськи, по людському
Полюсь — полюс, бігун
Полюсный — бігуновий
Полягаться — поорикатися, похвицати і т.
д., д. Лягаться
Полягушечьи — пожаб'ячи, пожаб'ячому
Полякъ — поляк, лях, (здр.) — ляшок,
(поб.) — ляшуга, (мн.) — ляхи, ля-
шеньки, (зб.) — ляхва
Поляна, полянка — поляна, галява,
галявина, прогалина, майдан, (кругла) —
гало, кругляк
Полянина — д. Княженика
Полярность (фіз.) — полярність
Полярный — полярний, шдбігуновий
Помавать, помануть— 1) кивати, моргати,
кивнути, моргнути; 2) маяти,
помаяти-
Помада — помада
Помадить — помадити, помадувати
Помадный — помадовий
Помазаніе — помазання, намащення
Помазанникъ — помазаник, помазанець
Помазать — помазати, помастити,
намастити і т, д., д. Мазать
Помазокъ — віхоть, віхтик, квачик,
мазилка, мазило
Помакивать, помакнуть—вмочати, вмочити
Помалевать — помалювати
Помаленьку, помалехоньку — помаленьку,
помалесеньку, потрошки, поволі,
мало-по малу і д. Исподволь і Мало
по малу
Помалчивать—мовчати, помовчувати.—Qm>
больше помалчиваетъ — він усе
більше мовчить
Помаліть — поменшати
Поманка— 1) приманювання,
принижування; 2) приманка, принада
Поманериться — поманіритися,
поманіжитися
Помарать, ся — покаляти, вкаляти, ся,
замастити, сплямити
Помарка — пляма, плямина, плямка
Помарывать, помарать— 1) вичёркувати,
зачёркувати, перечёркувати, вйчер-
кнути, за(пере)черкнути, повичёр-
кувати; 2) каляти, покаляти,
поплямити
Помасливать, помаслить — мастити,
помастити і д. Маслить
Поматеріть — підрости, вирости;
подужчати, поміцнішати і т. д.; д. Мате-
ріть
Помахивать — помахувати, повівати і д.
Махать
Помачивать — змочувати, примочувати
Помащивать, помостить, ся — мостити,
стелити, помостити, ся і т. д.; д.
Мостить
Помедвіжьи — по ведмежому, поведмё-
дячи
Помедлить, помішкать — побарйтися,
погаятися; д. Повременить і Погодить
Помелище — помелйще, держало
(помела)
Помело — помело
Помелькать — помигати і т. д., д. Мелькать
Поміліть — помільшати
Поменьше — трохи менше
Померанець, рос. Citrus aurantium — поме-
ранча, померанець

Померанцевый
325
Помохнатьть
Померанцевый — померанчевий
Померещиться — примріятись,
приверзтися, вздрітися і д. Мерещиться
Померзать, помёрзнуть — мерзнути,
померзнути, (Багато або всі) — пови-
мерзати
Помёрзлый — померзлий г
Померкать; померкнуть—мерхнути, тьміти,
померхнути, потьміти,
потьмаритися t
Помертвілий — помертвілий t
Помертвіть — помертвіти, омертвіти,
замерти
Пометать — покидати, пошвиргати, д.
Побросать
Пометаться — 1) покидатися, кинутися;
2) пометушитися
Пометь — 1) кал, послід, гівно, лайно,
лайня(а)к, (козячий, овечий, заячий)
— бібки, (кінський) — кінські кружал-
кй, (коров'ячий) — корів'як, корівняк,
(сухий товарячий) — кізяк, (птичий) —
послід, (курячий) — курячкй,
(мишачий) — мишак, (гусениць на капусті) —
попільниця; 2) плід, понрс
Помечтать — помарити, помріяти, д.
Мечтать
Помигать — поблимати і д. Мигать
Помиловать — поголубити і д. Миловать
Помиловать—помилувати, змилуватися. —
Помилуй Богь — боронь Боже, крий
Боже, хай Бог боронить, милує!
Помилованіе — помилування, дарування
вини кому, ласка
Помилосердовать — змилосердитися,
змилуватися t
Помимо — 1) д. Мимо; 2) без мене, окрім,
опріч мене
Поминальный — поминальний. — П.
книжка—грам(а)отка, пом'янйк, пом'яни-
чок, субітник
Помиїїаніе—поминки, поминання, задушна
служба; д. Поминки
Поминать, помянуть — 1) згадувати,
згадати, пам'ятати, пом'янути.—Не тьмь
будь помянуть — хай Бог простить;
2) поминати, пом'янути
Поминать, помять—мняти, помняти,
стоптати, витоптати
Поминки — поминки, помини, задушна
служба
Поминутно — що хвилини, раз-у-раз
Поминъ— 1) спомин, згадка.—И въ помину
(и въ поминь) не было — і не
згадували. — Лёгокъ на поминь — про
вовка помовка, а вовк у кошарі. —
И въ поміть ньть — і сліду немає;
2) помин і д. Поминки
Помирать, помереть — помирати, померти,
конати, сконати
Помирволить — потурати
Помирить, ся — помирити, ся, змирйти,
погодити, поєднати, ся
Помнить, вспомнить — пам'ятати,
спам'ятати, згадати. — Помнится,
помнилось— пам'ятається, згадується, в
пам'ятку. —Не помнится — не пам'ятаю. —
Дать себя помнить — в тямкй датись,
в тямку датись. — Дать помнить —
пам'яткового дати
Помниться — здатися
Помногу — багато, побагато
Помножать, помножить, ся — помножати,
помножити
Помноженіе — помноження, розмноження
Помогать, помочь — помагати, до(за, під)-
помагати, пособляти, помогти, до-
(за, під)помогтй, пособйти, рятувати,
зарадити.—Помочь себь—зарадитися
Помои — помиї, вйполоски
Помойникъ, ца — помийниця
Помойный — помийний
Помокать, помокнуть—мокнути, вимокати,
помокнути, вимокнути
Помоклый — намоклий
Помолачивать — помолочувати
Помолвка— 1) змовини, заручини; 2)
змова, умова, умовка, угода
Помолвливать, помолвить— 1) заручати,
заручити, рушники подавати. —
Помолвленный — засватаний, заручений;
2) змовлятися, умовлятися,
єднатися, змовитися, умовитися,
поєднатися, погодитися
Помолить, ся — помолйти, ся
Помолодецки — по молодечому, по
молодецькому
Помолодечествовать — помолодцювати
Помолодіть, помолодиться — помолодіти,
відмолодіти, помолодішати, помо-
лодш(ч)ати
Помолодить — підмолодити
Помолоділий — відмолоджений,
помолоділий , ,
Помоложавіть —,примол одіти, відмолодіти,
ВІДМОЛОДН1ТИ
Помолотить — помолотити, змолотити,
обмолотити, перемолотити
Помолоть — помолоти, змолоти
Помолчать — помс/вчати t
Помолъ — 1) меління, мелення, поміл;
2) мливо, мелево. — Плата за помолъ
— помольне, вймел, промел,
(частиною зерна) — розмір, мірчук
Помонастырски — по монастирському
Помонашески — почернечи, по чернечому
Поморгать — поморгати
Поморецъ — поморянин, поморець
Поморить— 1) повиводити, попереводити,
повигублювати; 2) проморити
Поморіе — помор'я, примор'я
Поморозить — поморозити
Поморосить—помрячйти, помигйчити,
поімжити, приросити
Поморскій — поморський, приморський
Поморщить, ся—поморщити, зморщити, ся,
побрйжитися, (про садовину) —
поморхнути
Помостить, ся —помостити, ся, (дошками)
— вистелити, постелити, (камінем)
— вйбуркувати
Помость — поміст, помостка
Помотать — покивати, помотати
Помотаться — повештатися, потинятися,
поблукати
Помохнатіть — поволохатіти

Помочить
326
Понабрызгать
Помочить, ся— 1) помочити, ся,
помокнути; 2) посцяти, вйсцятися, попі-
сяти
Помощникь, ца—помішнйк, ця, помагач, ка,
підпомошник, ця, підручник, (у па-
• стуха) — підпасач, підпасич, (у
титаря) — підтитарій, підтитарний, (у
судді) — підсудок, (у дяка) —
піддячий, (у весільного старости) —
підстароста, (у дружка) — піддружий,
піддружба
Помошенничать — пошахрувати
Помощный — помічний
Помощь — поміч, допомога, запомога,
підпомога, підмога, порятування, по-
ря(а)тунок, ря(а)тунок, рада,
порада, (роботою з ласки до кого або
за частування) — толока, (військова)
— потуги, підсйлок, (робочою
худобою) — супряга. — Богь въ помощь —
Боже, поможи! Помагай-бі! Боже,
помагай
Помпа — смок, водотяг, помпа
Помповый — помповий
Помрачать, помрачить, ся — туманити, ся,
охмарювати, ся, хмуритися,
туманіти, затуманити, ся, потьмарити,
ся, похмарніти; заморочити, ся і д.
Омрачать, ся
Помраченіе — затуманення, потьмарення,
мана, напуст, морока
Помудрить — помудрувати, похитрувати
Помрачньть — похмурніти, похмарніти,
потуманіти, охмаритися
Помуравить — полйвити, полити, навести
поливу
Помурчать — погарчати, погаркати
Помуслить? помусолить, ся — послинити,
поялозити, помурзати, ся
Помутить, ся — замутити, скаламутити,
сколотити, збаламутити,ся
Помутньніе — змутніння
Помучить, ся — помучити, помордувати,
покатувати, ся
Помчать, ся — помчати, ся, майнути,
махнути
Помызгать—1) пошвандяти, пошмигляти,
посновиґати, попошвандяти; 2)
подрати, пошарпати
Помыкать—попихати, коверзувати,
собкати. — Помыкаемый — попихач
Помыкать— 1) почесати (льон, коноплю);
2) побідувати
Помылить — помилити
Помылки —д. Обмывки
Помыселъ, помыслъ — помисел, думка,
гадка, мисль
Помыслить — помислити, подумати,
погадати, поміркувати, розважити
Помыть—помити, (білизну) — попрати,
випрати
Помьішленіе — д. Помыселъ
Помьлить — побілити, намазати, натерти
крейдою
Помінять, ся — поміняти, заміняти,
проміняти, ся. —; Поміняємся! — давайте
мінька, на мшькц!
ПомІри(я)ть, ся — поміряти, ся
Помісить — помісити
Помьстительный, но — місткий, просторий,
влізний, но, (про клунок то-що) —
паковнйй,
Помьсный — мішаний
Помьстительность — просторість, місткість
Помьстно — місцями, де-де і д. Містами
Помьстный — місцевий, краєвйй, країнний,
д. МІстньїц
Помьстье — П9містя, має'тність
Помісь — заміс
Помісь— 1) мішання, мішаниця,
мішанина; 2) мішанець, сурж(о)ик, (собак
різної породи) — покруч, переводня,
(від осла і кобилки) — ослюк, віслюк
Помесячный, но»—помісячний, но, щрмісяч-
ний, що місяця.—П. плата—місячина
Помьта — 1) д. Замітка і Знакь; 2)
помітка (на паперах), замітка
Помітить, ся — 1 ] позначити і т. д., д.
Мітить; 2) націлити, ся
Помітка — знак, значок, помітка
Поміха — завада, перешкода, притичина,
перепона, припинка.—Ему все поміха—
йому й муха на заваді.—Поміхой быть,
стать — перешкожати, заважати, на
перешкоді, на заваді бути, стати {
Помічать, помітить, ся — помічати,
помітити, ся
Помішанньїй — божевільний, непевний,
причинний, навісний, кручений,
психічно-хворий, душевно-слабйй
Помішательство — 1) д. Поміха; 2)
божевілля, божевільність, навіженство
Помішать— 1) перешкодити, перебити, на
перешкоді стати, на заваді стати;
2) помішати, перемішати. — П. дрова
въ пічке — перегорнути в печі
Помішаться — збожеволіти, стерядися,
обезглуздіти, ошаліти, здуріти, з
глузду зсунутись, знавісніти
Поміщать, помістить, «ся — містити, ся,
у(в)міщати, (в)уміщувати,
помістити, вмістити, ся, t
Поміщеніе— 1) у(в)міщення, місце; 2)
житло, оселя, помешкання, селитьба,
господа
Поміщикь, ца—пом/щик, ця, дщич, дідичка
Поміщичій — поміщицький, панський,
скарбовий
Помяникъ — д. Поминальный
Помять—пом'яти, помняти, помняшкурити,
покуйовдити (напр., постіль),
потолочити (хліб, траву)
Помяукать — понявкати, понявчати
Понаолевать — понабльовувати, понарйгу-
вати
Понаболтать, ся— 1) понабовтувати,
понамішувати, понаколочувати; 2)
понабріхувати, наверзти
Понабрать — понабирати
Понабродиться — попотинятися, натиня-
тися, поповештатися, поволочитися,
наволочитися, попошва(е)ндяти
Понабросать — понакидати, нашпурляти,
понавалювати
Понабрызгать — понабрйзкувати,
поналяпувати

Понабьлить
327
Понанять
Понабьлить, ся — набілити, ся
Понавезти — понавозити
Понавести — понаводити
Понависнуть — звиснути, нависнути,
позвисати, понависати
Понаворовать — понакрадати
Понавострить — підгострити, нагострити
Понаврать — набрехати, понабріхувати
Понавыкать, понавыкнуть — понавикати,
позвикати, попривчатися,
попризвичаюватися, звикнути,
привчитися, призвичаїтися t
Понавьдываться, понавідаться — одвщува-
ти,,навідувадися, довідуватися,
одвідати, навідати, ся t
Понавьрить — понав|ряти, розвірити,
Понавьсить — понавішувати,
порозвішувати { t
Понавістить— поодвідувати, понавідува-
тися ,
Понавішать — понавішувати
Понавязать, понавязнуть—понав'язати,
поначіпляти
Понагатить — понагачувати
Понаглядіться — наглядітися, надивитися
Понагнать — понаганяти, назганяти, пона-
згонювати, понагонити
Понагнуть, ся — понагинати,
понахиляти, ся
Понаї оворить — понаговорювати, понака-
зувати
Понагородить — поцагорожувати
Понагорьть — нагоріти
Понаготовить—понаготовлювати, понаста-
чати, (страви) — понаварювати,
понапікати, (одежі) — понасправляти
Понаграбить—нагарбати, понаграбовувати
Понагромоздить— І) понавертати,
понакидати; 2) понабудовувати
Понагрызть — понагризати
Понагрьть — понагрівати, понатоплювати,
понапалювати
Понадавать — понадавати, поназдавати
Понадарить—понадаровувати, поназдаро-
вувати
Понадвигать, понадвинуть — посувати,
насувати, підсувати, посунути
Понадвязать — надплести і д. Надвязать
Понадгрызть — надгризти, понадгризати
Понаддрать, ся — надідрати, наддерти, ся,
понаддирати, ся
Понадёргать — понасмикати,
повисмикувати, понадсмикати, надскубтй
Понаджечь — надпалйти
Понадобиться — знадобитися, здатися,
придатися, стати у пригоді,
пригодитися^ — Мнь понадобились деньги —
мені треба грошей. — Если
понадобится — коли тр,ёба буде.—Мнь
понадобится — мені треба буде
Понадоить — надоїти, нацяпати
Понадоьсть — набриднути
Понадписать — понадписувати
Понадрізать — понадрізувати
Понадстроить — надбудувати
Понадувать— 1) понадимати; 2) понамітати;
3) пообманювати і т. д., д. Надувать
Понадьлать — понаробляти, повиробляти
і д. Надьлать
Понаділить — понаділяти, пообділяти
Попадіть — повдягати, поодягати і т. д.,
д. Надівать
Понадіяться — покладатися, покладати
надію і т. д., д. Надіяться
Понажарить — понапікати
Понажевать — понажовувати, нажвакати
Понажечь — понапалювати, повипалювати
Поназвать, ся — понакликати, наскликати,
понапрошувати, понапрошуватися,
понабиватися
Поназначать— 1) повизначати; 2)
понастановляти, попризначати
Понаиграться — награтися, нажартуватися
Понакласть — понакладати t
Понаклеить — понаклеювати,
поналіплювати
Понаклонить, ся — понадхиляти, надхилйти,
посхиляти, ся, похилити, ся,
схилитися, понахиляти
Понаковать — понаковувати
Понаковырять — надколупати, надколуп-
нути, вколупати, вколупнути
Понакопать — понакопувати
Понакопиться — назбирати, ся
Понакормить — понагодовувати, понакор-
млювати
Понаносить — понакосювати
Понакрасить — понакрашу(сю)вати
Понакроить — понакраювати
Понакренить, ся — нахилити, схилити,
надати, ся (про судна)
Понакрошить — понакрйшувати
Понакрутить — понакручувати
Понакупить — понакуповувати,
понакупляти, понакуплювати
Понакурить — понакурювати
Поналадить — поналагожувати, поналажу-
вати, понаправляти (
Поналгать — набрехати, понабріхувати
Поналетіть — поналітати
Поналить — поналивати, понасипати
Поналовить — поналовлювати
Поналожить — понакладати
Поналізть — поналазити
Поналіпить — поналіплювати
Понамазать — понамазувати,
понамащувати
Пономарёвъ — паламарёвий
Пономарскій — паламарський
Пономарь, пономариха — паламарь,
паламарка, паламарйха
Понаметать — понакидати, поскидати
Понамокнуть — намокнути, набрякнути
Понамолоть — понамёлювати
Понамолотить — понамолочувати
Понамостить — понамощувати,
понастилати
Понамотать — понамртувати
Понамінять — понамінювати ,
Понамітать —понамішувати, понамісю-
вати
Понамякнуть — нам(н)якнути, розм(н)як-
нути
Понанести — понаносити, позносити
Понанизать — понанизувати, повинйзувати
Понанять — понаймати

і ivnantvAd. і ьсл
328
іюнаьздить
Понанюхаться — нанюхатися, напахатися
Понапечатать — понадруковувати
Понапечь — понапікати
Понапилить — понапйлювати
Понаписать — понаписувати
Понапиться — понапиватися
Понапихать — понапихати
Понапичкать — понапихати
Понаплесть — понаплітати
Понаплодить, ся—понапложувати, понаро-
жувати, ся
Понапоить — понапоювати
Понаползти — поналазити
Понаполнить — посповняти, повиповняти
Понапрасну — дарма, дурно, даремне,
надаремне, задаром
Понапросить — понапрошувати,
понакликати
Понапроситься — понапрохуватися,
понабиватися
Понапрясть — понапрядати
Понапрятать — понаховувати
Понапутать — понаплутувати
Понапылить—понапорошувати,
понакурювати
Понаработать — понаробляти
Понарвать—понаривати, (грибів) —
назбирати, (льону, коноплі) — набрати,
(маленьких гілочок) — начухрати
Понарисовать — понамальовувати
Понародить, ся — понарожувати,
понапложувати, ся, пороспложувати, ся
Понаронять — порозгублювати
Понарубить — понарубувати
Понарыть — понаривати, понакопувати
Понарізать—понарізувати, понакраювати
Понарядить — повбирати, повиряжати, по-
• вистроювати
Понасадить — понасажувати
Понасказать — понаказувати
Понаскоблить—понашкрабувати, понаскр}-
бати, понаскромажувати,
понатісувати
Понаскресть— понаскрібати, понашкрабу-
вати
Понаслать — понасилати
Понаслушаться — наслухатися
Понасмотрьться—надивитися, набачитися,
поназдивлятися
Понасмьшить — попос(ь)мішйти
Понасолить — понасолювати t
Понасорить — понатрушувати, понас(ь)мі-
чувати
Понасрывать — назривати
Понаставить — понаставляти
Понастоять — понастояти
Понастричь — понастригати
Понастрогать — понастругувати
Понастроить — понабудрвувати
Понастрьлять — понастрілювати,
понабивати
Понастряпать—понаготовляти,
понаварювати, понапікати
Понастыть — нахолонути
Понасунуть — понасувати
Понасуслиться — понапиватися,
насмоктатися, нахлющитися
Понасушить — понасушувати
Понасчитать — поналічувати,
понараховувати, поначйслювати
Понасыпать — понасипати
Понасытить — понагодовувати
Понасытиться — понаїдатися, насититись
Понасьсть — понасідати
Понасьять — понасівати
Понатаскать — понаносити, настягати, по-
зволікати
Понатапливать — понатоплювати,
понапалювати
Понатаять — понатоплюватися, натанути
Понатеребить — понаривати, понасмикати,
(льону, коноплі) — понабирати, (пір'я,
волосся) — понадирати, понаскубати
Понатереть, ся — понатирати,
понамулювати t
Понатесать, понатёсывать — понатісувати
Понатечь — натікати
Понатискать — понапихати, понапакову-
вати, понатовкмачувати
Понаткать — наткати
Понатопить — понапалювати
Понаточить — пона(ви)гострювати
Понатужиться—посилкуватися, напружити
сили, натягтися, налягти, напо-
важитися t
Понатузить — надавати стусанів
Понатыкать — понатикати, настромляти,
понастромлювати
Понатянуть — понатягати, понапинати
Понатьшиться — натішитися до схочу
Понаучиться — навчити, вивчити, ся
Понахватать — нахапати, понахоплювати
Понахлебаться — насьорбатися, нахлепта-
тися, надудлитися
Понаходить—понаходити, познаходити, по-
нашукувати
Понаходиться — попоходити, попотупати,
пополазити t
Понацьдить — понаціжувати,
понаточувати t
Понацьпнть — начіпляти, поначіплювати,
поприче(і)плювати
Поначальнически — поначальницьки, як
начальство, по начальницькому
Поначальствовать — поначальникувати,
постаршинувати, поверховодити
Поначать — позачинати, попочинати, по-
роспочинати
Поначесть — налічити, начислити,
нарахувати
Поначинить — поначиняти, понабивати,
понапихати
Понашататься—попотинятися, попошван-
дяти, поповештатися
Понашелушить — поналускувати,
налускати, поналузати
Понашивать — носити (інколи)
Понашить — понашивати, (одежі) —
насправляти
Понашпилить — попришпилювати,
поприколювати f
Понащепать — понаколювати, наскшати
Понащупать — поналапувати,
понамацувати
Понаїздить — виїздити, об'їздити (по
трохи)

Понаьсться
329
Пообдумать
Понаьсться — понаїдатися t
Понедьльникъ—понеділок, понедшочок. —
Чистый понедьльникъ — жилавий,
жильний понеділок, жильнйк
Понедьльничанье — понеділкування
Понедьльничать — понеділкувати
Понедельничный — понеділковий
Понедельный, но—потижневий, тижньовйй,
що-тйжня, по-тйжню, через
тиждень
Понедьльщик, ца — тижневий, а,
тижньовйй, ва
Понемногу — потрохи, потрошки, помало,
помаленьку, поволі
Понепріятельски — по ворожому, як ворог
Понести — 1) понести; 2) вчинити, зробити,
сповнити, виконати; 3) стерпіти,
витерпіти, перетерпіти. — Понести
наказаніе — одбути кару
Пони — муцик, куцак, куцан
Понижать, понизить, ся — знижувати,
знизити, понижати, понизити, ся, обнй-
зити, осажувати, осадити, (голос) —
спускати, спустити, (ціну) —
збивати, збавляти, збити, збавити, (мо-
Ї>ально) — принижати, принизити,
про воду, опух) — опадати, спадати
Пониже — трохи нижче, трохи нижчий
Пониженіе — 1) пониження, знижування;
2) упад, упадок, (води, опуху) —
спадання
Понизать — понизати, понанизувати
Понизовый — низовий
Поникать, поникнуть—никнути, хилитися,
похилятися, поникнути, похилитися,
понурити голову, понуритися,
похнюпитися
Пониклый—понйюшй, похилений, понурий
Пониманіе—розуміння, (взаємне) —
порозуміння х
Понимать, понять, ся— 1) розуміти, тямити,
зрозуміти, розібрати, у(в)тямити,
взяти в тямкй, у(в)торопати, рос-
торопати, (де-що) — протямляти, чов-
пати, у(в)човпати, (з трудом) —
дорозумуватися, добрати толку,
(коли кажуть в жарт або глумливо) —
роздлубати, розшолопати,
розчухати, розчовпати, (глибоко) —
збагнути, вбагнути, (взаємно) —
порозумітися; 2) понімати, ся, понятися,
узятися водою, д. Покрывать
Понищенски — злиденно, як старець, поста-
рёчому, по старчачому, пожебрацьки
Понищенствовать — постарцювати, поже-
брати
Поновлять, поновить, ся — поновляти,
відновляти, ПОН9ВЙТИ, ВІДНОВИТИ, СЯ
Поновьть — поновіти, поновішати
Поножёвщина — різанина
Поноздреватьть — подірчавіти
Поноравливать, поноровлять, поноровить—
1) д. Поджидать; 2) потурати,
попускати
Поноситель, ница—обмовник, ця, осудник,
ця, наругач, ка
Поносительный — лихословний, мерзений,
ганебний
Поносить — ганити, ганьбити, обмовляти,
лихословити, бештати, шпетити
Поносить, носить—поносити, (про одежу) —
приносити
Поносный — 1) д. Позорный; 2) д.
Поносительный; 3) поносний, проносний
Поносъ — понос, пронос, бігунка, бігавка,
бігачка, біганка, дрйсля, (коли ще
ріже в животі)—різачка. — Кровавый
поносъ — пронос крівавий, червшка,
крівавиця
Поношеніе — ганьба, огуда, осуда, обмова,
наруга, зневага, д. Позоръ
Поношенный — виходжений, поношений
Понравиться — полюбитися, подобатися,
у(в)подобатися, сподобатися, до
вподоби прийтись, в око впасти,
запасти, підійти, підпасти під
мислі. — Онъ ей понравился — вона
його вподобала, він їй до вподоби
Понтонный — понтонний, плавний (міст)
Понтонъ (воєн.) — понтон
Понудительный — примусовий, силуваний
Понуждать, понудить—силувати, неволити,
примушувати, присилувати,
приневолити, зневолити, примусити,
змусити
Понужденіе — силування, примус
Понукалыцикъ — нукач, понукач
Понуканіе — поганяння
Понукать — поганяти, підганяти, нукати,
принукати, (коней) — нокати, ньока-
ти, (волів) — гейкати
Понура — понура, похнюпа, похнюпий,
понурий
Понуривать, понурить—нурити, понурувати,
похиляти, схиляти, похнюпити, ся,
похилити, схилити, понурити, ся
Понуриый, понурый — понурий, похнюпий
Понутру—до вподоби, до сподоби, до
смаку, під натуру
Понынь — і досі, досі, до сього часу
Понырять — поринати, попуринати
Поніжить, ся—попестити, поголубити,
помилувати, ПОНІЖИТИ, СЯ
Поньмецки — по німецькому
Понюхать — понюхати
Поняньчить, ся — поняньчити, ся,
попестити, побавити, ся
Понятіе— 1) тяма, тям, стямок; 2) поняття,
розуміння, думка, мисль
Понятливость — тямучість
Понятливый — тямучий, тямущий, тямкий,
тямовитий t
Понятность — зрозумілість, ясність
Понятный, но — зрозумілий, ло, розумний,
но, розбірний, но, втямки, ясний,
но
Понятой — понятий
Пообанкрутиться — побанкрутуватися
Пообвиснуть — пообвисати
Пообворовать — пообкрадати
Пообдарить — пообдаровувати
Пообдумать — обдумати, обмислити,
поміркувати, розміркувати,
помізкувати, розважити, роскйнути
головою

Пообжиться
330
Попадать
Пообжиться — звикти, звикнути (до
нового помешкання)
Пообезоружить — пороззброювати
Пообзавестися — пообзаводитися
Пообкласть, ся — пообкладати, ся
Пообклеить, ся — пообклеювати,
пообліплювати, ся
Пообкрасть — пообкрадати
Пооблачить, ся — поврирати, поодягати, ся
Пообльпить — пообліплювати
Пообманывать — пообдурювати, поошуку-
вати t t
Пообнищалый — збіднілий, з'убожілий, з'у-
божалий ,
Пообнищать — збідніти, з'убожіти, з'убо-
житись
Пообобрать — пооббирати г
Пообогр^ться — зігрітися, нагрітися,
обігрітися
Поободрать, ся — пообдирати,
пообшарпувати, ся, (кору, тіло то-що) — пооб-
шморгувати, д. Ободрать
Пообождать — підождати, почекати, потрі-
вати, перетрівати і т. д., д.
Обождать
Пообселить — позаселяти, поосажувати
Пообсохнуть — обсохнути (трохи),
присохнути, притряхнути
Пообтаять — пообтавати
Пообшить — пообшивати, обшити
Пообъьздить — виїздити, повиїзжати
Пообідать — пообідати t
Пообьдньть — збідніти, прибідніти,
з'убожіти
Пообьщать — наобіцяти, приобіцяти, на-
обіщати, ся, помрнйтися
Поовдовьть — повдовіти t
Поовечьи — по овечому, як вівці
Пооглодать — обгризти, пообгризати
Пооглохнуть — поглухнути
Поодаль — здаля, віддаля, віддалеки, од-
далік, осторонь, (про будову) — на
одшибі (трохи)
Поодарить — пообдаровувати
Поодиночку — поодному, поодйнцю,
поодинці, поєдйнці, поєдйнчо
Пооднажды — по разу
Поодьться — одягтися, (в)убратися,
поодягатися, повдягатися,
повбиратися
Пооклеветать — оббрехати, обмовити,
пооббріхувати, пообмовляти
Поокормить — пообгодовувати
Поопоздать — припізнитися, запізнитися,
спізнитися (трохи) t
Поопьяньлый — п януватий, сп'янілий,
підпилий t
Поопьяньть — сп'яніти, підпити
Поораторски — як речник, як промовець,
по ораторському
Поорать — погаласувати, порепетувати, по-
горланити
Посвободить, ся — повизволяти, ся
Поосиротьть — посиротіти
Поострить — погострити, (косу мантачкою)
— помантачити
Поотвалить, ся — поодвалювати, ся
Поотвезіь— поод(від)возити
Поотвести — (від)одвестй, поод(від)водити
Поотворять — поод(від)чиняти,
порозчиняти
Поотвыкнуть — (від)одвйкнути потрохи
Поотвязать—(від)одв'язати, по(від)одв'язу-
вати
Поотгресть — понадгрібати
Поотдохнуть — спочити трохи^ відпочити
Поотдьлать — обробити, пообробляти
Поотколотить — одбйти, повід(од)бивати
Пооткупорить — повідтикати
Пооткрывать — поодкривати, поодчиняти,
(роти) — пороздявляти
Поотлежать — відлежати, повідлежувати
Поотльпить, ся — одліпйти, поодліплюва-
ти, ся
Поотнимать — повід(од)німати, повід(од)ій-
мати, поодбирати, повіднімати
Поотобрать, ся — відібрати, повідбирати, ся
Поотмокнуть, ся — повід(од)микати, пороз-
микати, поодпирати, повідмикати, ся
Пооторвать, ся—повід(од)ривати, повід(од)-
дирати, ся
Поотрьзать — повідрізувати, повтинати
Поотпереть, ся — одперти, одімкнути (по
мало); поодпирати, пороспирати,
поодмикати, повідпирати, ся
Поотработать — обробити (де-кільки або
помало)
Поотработаться—пооброблятися, (про
косовицю) — пообкосюватися, (про
оранку) — пооб'6р>юватися
Поотрезвиться — витверезитися (трохи)
Поотрывать — поод(від)ривати, (гілки,
листя) — пообчухрувати, позчахувати,
позчухрувати
Поотстать — од(від)стати, од(від)бйтися
(трохи)
Пооттягать — поодтягати, поодсужувати
Поотучить, ся — од'учйти, ся (по трохи)
Поотцовски — по батьківськи, як батько
Поохотиться — пополювати, прогюлювати
Пооцьнить — поцінувати, пооцінювати
Поочаровывать — позчаровувати,
почарувати t
Поочерёдно — по черзі, почерёдно, поче-
рёжно, під чергу, чергою
Поочерёдный — черговий, почерёжний
Поощреніе—заохота, заохочення,
заохочування, під'охота
Поощритель, ница — заохотник, ниця
Поощрительный — заохочуючий, під'охо-
чуючий
Поощрять, поощрить, ся — заохочувати, ся,
під'охочувати, ся, підбивати,
додавати духу, охоти, будити,
заохотити, ся, під'охотити, ся, збудити,
додати духу, охоти, підбити
Поощрённый — заохочений
Попадать, попасть — попадати, попасти,
потрапляти, потрапити, ся,
натрапити, у(в)трапити. — Попадать,
попасть въ цьль — влучати, (в)уці-
ляти, поцілювати, (в)у'грапляти,
пртрапляти, влучити, вцілити,
поцілити, втрапити, потрапити. —
Мьтилъ въ сокола, а попалъ въ
ворону — лучив ворону, а влучив ко-

Попадаться
331
Поплутовать
рову. — Какъ ни попало — абй-як, як-
нёбудь, як попало. — Попали на мь-
стЬ преступленія — піймали на
гарячому вчинку, на шкоді. — Попасть на
встрьчу — здибатися, спіткатися і
т. д., д. Встретиться. — Попасть
впросакъ — влізти в болото, у дурні
пошитися, облизня піймати,
вхопити шилом патоки. — Попасть въ непрі-
ятность — вклепатися, (в)улопатися
Попадаться, попасться— 1) попадатися,
попастися. — Попадаться на глаза —
навертатися на очі. — Попастися во лжи
— вбрехатися, пробрехатися. — П. въ
кражь — прокрастися; 2) траплятися,
лучатися, трапитися, лучйт:ися; 3)
зустрічатися, здибатися, зустрітися,
здибатися, спіткатися
Попадать — попаддти, покотитися
Попадьинъ — попадін, паніматчин, матуш-
чин
Попадья — попадя, пані-матка, матушка
Попаивать — поїти, напувати
Попакостить — попаскудити і т. д., д.
Пакостить
Попалзывать — лазити (потрохи)
Помарывать, попороть — роспорювати, по-
роспорювати
Попасти — попасти
Попастырски — як пастирь, по
пастирському
Попарно — парами
Попархивать — перелітати, перепурхувати
Попахивать, попахать—поорювати,
поорати, попоорати ,
Попахивать— 1) пахнути, тхнути, пахтіти,
душити, нести, смердіти (не дуже);
2) повівати, подихати
Попачкать — покаляти і т. д., д. Пачкать
Попённый, но — од пня
Поперебить, ся — поперебивати, ся
Попереболтать, ся — поперебовтувати, по-
переколочувати, ся
Поперебрасывать,
поперебросать—поперекидати
Поперевезти, ся — поперевозити, ся
Поперевести, ся — поперевожувати,
попереводити; повиводити,повибавляти, ся
Поперевязать, ся — поперев'язувати, ся
Попереворачивать—поперевертати,
поперекидати
Попередать — попередавати
Попередьлать — поперероблювати
Поперековать—поперековувати,
позаковувати
Попереколотить — поперебивати,
повибивати
Поперёкъ — 1) (у)впоперек, поперёк; 2)
наперекір
Поперемыть — поперемивати
Попеременный, но—деремінний, на
переміну, навперемінку, один за одним,
вперемішку
Поперепугать, ся — поперелякувати, ся
Поперерьзать— 1) поперерізувати,
поперетинати; 2) повирізувати
Попереть — попёрти, наперти,
Поперечёркивать — поперече(і)ркувати
Поперечина — поперечка
Поперечникь—1) поперечник, прогін,
проліт; 2) шир, широта. — Въ
поперечник!» — у шир, завширшки
Поперечный, но — поперечний, но,
впоперек, упоперек, в прогін, на проліт. —
Поперечная полоска (в тканині) —
перетика. — П. нитки (в полотні) —
піткання
Поперхнуться — попирхнутися, (питтям) —
захлиснутися, похлинутися
Попечалиться — посумувати, пожуритися,
потужити
Попечатать—подрукувати, позапечатувати
Попеченіе — дбання, опікування, пе(і)клу-
вання, догляд, турбота, старунок. —
Попеченіе имьть — пе(і)клуватися,
дбати, турбуватися, упадати (коло
кого) і д. заботиться
Попечитель, ница — дбальник,,ця,
піклувальник, ця, куратор, кукібниця
Попечительный—дбайливий, кл опотлйвий
і т. д., д. Заботливый; дбальн^ицький
Попечительство — опікування, опіка
Попечительствовать — опікуватись, дбати,
піклуватись
Попечь, ся — попекти, ся
Попечься, попещися — подбати,
попіклуватися, поклопотати, потурбуватися
і т. д., д. Позаботиться
Попивать — попивати, напиватися t
Попиликать— 1) поцигикати; 2) попіпікати
Попилить — попиляти, попилйти
Попираніе — топтання
Попирать, попрать, ся — топтати,
потоптати, стоптати
Попировать—побенкетувати, погуляти, по-
балювати
Пописывать — пописувати, писати
Попихивать, попихать, попхнуть—попихати,
підпихати, попхнути, підіпхнути
Поплавать — поплавати, поплйвати
Поплавить — потопити
Поплавокъ — поплавець, (дерев'яний у
неводів) — галаган
Поплакать—поплакати, поголосити,
порюмати, порюмсати
Поплатить, ся — 1) позаплачувати,
повиплачувати, оплатитися,
приплатитися; 2) полатати, позалатувати
Поплевать—поплювати, (крізь зуби) — по-
чвйркати
Поплевывать — спльовувати
Поплескать, ся — поплюскати,
похлюпати, ся
Поплести — поплести
Поплестись—поплентатися, почвалати,
потягтися, повіятися, попхатися,
почалапати, почелёпати, потьопатися,
потеліпатися, пошкандибати,
подибати
Поплечье — уставка
Поплотничать — помайструвати,
потеслювати t
Поплотньть — поміцнішати, подужчати,
погладшати
Поплутать — поблукати, поплутатися
Поплутовать — пошахрувати

Поплыть
332
Попрыгивать
Поплыть—попливти, поплисти, попливстй,
поплинути
Попльнить — в полон, в неволю, у бран,
забрати, полонити
Попльшивьть — полисіти, пошолудйвіти
Поплясать — потанцювати
Поплясъ — танцювання
Поповна — попівна, (дочка попаді удови) —
попадянка
Поповичъ—попович, попёнко, (мале) — по-
пеня, (син попаді удови) — попаден-
ко, попадчу^ х
Поповскій — попівський, попів
Поповство — попівство
Попойка — напійка, гульня, (після хрестин)
— похрёстини, (після храмового
празника) — похрамини, попразён,
(після змовин) — свачини
Пополамъ—пополовині, наспіл, навпіл, пів-
на-пів. — Чуръ пополамъ! — цур на-
двох!
Пополдничать — пополуднувати
Поползать — полазити
Поползень — 1) повзун, лазнюк, підшкорйш-
ник; 2) пролаза, проноза, пройда;
3) пт. Sitta Europea, Serthia familia-
ns — ковалик, ковальчик, дереволаз
Поползновеніе — схильність, потяг, хіть (до
чого поганого) {
Поползти, поползть—полізти, поплазувати,
порачкувати
Пополненіе — поповнення, сповнення
Пополнять, пополнить, ся—поповняти,
сповняти, виповняти, ся, повнішати,
поповнити, ся t t
Пополнить — поповніти, поповнішати,
погладшати
Пополоскать, ся — пополоскати,
виполоскати, ся
Пополоть — пополоти (
Пополугодно — піврічно, по-пів-року
Пополудни — після півдня, після полудня
Попользовать, ся — полічити, погоїти, ся;
2) покористуватися, поживитися,
пожиткувати
Попомнить—згадати, спам'ятати, поминати.
— Не попомни зла — не згадуй, не
поминай лихом
Попонный — дерговйй
Попона — попона, капа, дерга
Попороть — попороти t
Попортить, ся — попсувати, понівечити,
споганити, ся, пошкодити, ся, (про
їстовне) — цоснядіти, (багато або
все) — перенівечити, позводити
Попортняжить — поправцювати
Попостить, ся—попостити, ся, прпіснйти, ся,
(в понеділки),— попонеділкувати
Попотіть — попотіти, попріти
Попотчевать — попоштувати, (трунками) —
почастувати
Поправка — поправа, поправка, лагоження,
(в паперах) — підміткр
Поправленіе — поправа, поліпшування,
поліпшення
Поправлять, поправить, ся — 1) справляти,
поправляти, лагодити, справити,
полагодити, налагодити,
налаштувати, (трохи) — підправляти,
підправити. —Поправить свои обстоятельства,
поправиться въ сцедствахъ — підмог-
тйся, призаможніти. —Поправиться
посль оользни — одужати, видужати,
вичуняти; 2) виправляти, справляти,
направляти, випрямляти,
виправити, ся
Попраздничать — попразникувати, по-
с(ь)в'яткувати
Попразднество — попразён, попразник, од-
дання празника, попразничча
Попрежнему — як давніше, по давньому
Попреканіе — докори, нарікання
Попрекать, попрекнуть — корити, дорікати,
докоряти, попрі^ати, вимовляти,
випікати очі, цьвікати у вічі,
дорікнути, попрікнути,, кинути докір
Попрёкъ — докір, допрік, догана, нападь,
нападок, нападня, впомйнок,
випікання
Попрепятствовать — стати на перешкоді,
перешкодити, стати на заваді
Поприбавить — додати трохи, прибрехати
Попривередничать—повередувати, покоме-
зйтися, похимерувати, похиморо-
дити
Попривыкать, попривыкнуть — позвикати,
попривикати, обговтатися, пообгов-
татися, оговтатися, звикнути
Попривязать — поприв'язувати
Попригнать — поприганяти, позаганяти
Попридвинуть — поприсувати
Поприжигать — поприпікати
Поприклеить — поприклеювати
Поприманить — поприманювати, поприна-
жувати
Поприпомнить — понагадувати,
позгадувати
Попритворять — попричиняти, позачиняти
Попричесать — попричісувати,
позачісувати
Поприще — 1) д. Арена; 2) поле, поприще,
стан, шлях. — П. литературной
деятельности — літературне поле. — П.
военное — військовий стан,
військова служба — П. жизни — вік
Попріискать — пришукати, попришукувати
Попріобрьсть — понабувати, понадбати
Попріятельски — попрйятельськи, як
приятель
Попробовать — спробувати, попробувати,
(на смак) — покуштувати,
скуштувати, посмакувати
Попросить^ ся — попрохати, ся, попросити,
ся, (благаючи) — поблагати,
(набридаючи) —поканючити.—Попросить по-
зволенія — спитатися, попросити
дозволу. — П. извиненія — перепросити.
— Попросите ко мій»—запросіть до мене
Попросту — просто, попросту
Попрошайка — прошак, лабза, лабзюк,
жебрак
Попрошайничать—старцювати, лабзюкати,
циганити, канючити, жебрати
Попрошайство — жебрачення, жёбри
Попрощаться — попрощатися, попростйтися
Попрыгивать, попрыгать — плигати, стри-

Попрыгунъ
333
Пораздарить
бати, підплигувати, підстрибувати,
підскакувати, вистрибувати,
поплигати, пострибати, поскакати
Попрыгунъ, попрыгунья — скакун,
скакунець, скакуха, скакелюха, стрибач,
стрибун, стрибунець, брикун, бри-
кунёць, брикуха
Попрыскать, ся — побризкати, поприскати,
покропити, ся
Попрыскивать, ся—побризкувати, покроп-
лювати, ся, (про дощ) — накрапати
Попрьвать, попрьть — пріти, випрівати,
попріти, випріти
Попрямить — випростувати
Попрятать, ся — поховати, ся, сховати, ся
Поптичьи — поптйчому, як птиця, попташи-
ному
Попугай — папуга. Psittacus
Попугаичій — папужин, папужний
Попугать, ся — полякати, ся, пополохати,
ся, налякати, ся
Попудно — пудами, на пуди
Попудрить — попудрили
Попури (муз.) — попурі, збиранина
Попускать, попустить—попускати,
допускати, припускати, не забороняти,
потурати, попустити
Попустому, попусту — подурному, дарма,
даремно, надурно, дурно, задаром,
марно
Попутать — поплутати
Попутешествовать — помандрувати
Попутный — 1) подорожній; z) погідний,
ходовий
Попутчикъ, ца — попутчик, ця, товариш у
дорозі
Попущеніе — попуст, попуск, допуст
Попъ—піп, пан-отець, батюшка,
(здр.)—попик, попонько
Попылать—тюпалати, (з шумом) —
попалахкотіти
Попылить—попилйти, покурити,
попорошити
Попытать, ся — попробувати, спробувати,
сікнутися t
Попытка — спроба, замір
Попыхъ—поспіх.—Впопыхахъ—з поспіхом,
поспішаючи, хапаючись, похапцем,
напохапці, кваплячись, захапавшись
Попьвать — с(ь)півати, пос(ь)півувати
Попьтушьи — попівнячи, як півень
Попьть — пос(ь)півати
Попялить — пороспинати, понапинати
Попятить, ся — 1) посунути, ся назад;
позадкувати, порачкувати; 2) одступй-
тися (чого), одріктйся, зріктйся, од-
могтйся, одцуратися
Попятнать — поплямити
Попятный, у виразі: на попятной дворъ —
назад, навспак
Пора — 1) пора, час, година. — Съ какихъ
поръ, съ тьхъ поръ какъ — відколи.
— Съ этой поры — з сього часу,
відтепер. — Съ тьхъ поръ, съ той поры — з
того часу.—Сь давнихъ поръ—здавна,
з давнього часу. —До сихъ
поръ—досі, до сього часу.—До тьхъ поръ пока—
доти, поки, поти. — До которыхъ
поръ—доки, до якого часу. —До поры
до времени — до якогось часу. — Съ
которыхъ поръ — відколи, з якого
часу. — Порою — йнколи, йноді,
часом, часами; 2) пора, час
Пора, (частіше мн.) поры — шпара, шпари,
продухи, дірочка, (від слова шпара,
певне, йде слово) — зашпари
Порабольпствовать — поплазувати (перед
ким)
Поработать — поробити, попрацювати
Поработитель, ница — уярмйтель, -ка
Порабощать, поработить — заневолювати,
уярмлювати, заневолити, уярмйти
Порабощеніе— 1) заневолювання,
уярмлювання; 2) неволя, підданство, зане-
воленн^я t t
Поравну — рівно, порівну, нарівно, на рівні
частини
Поравнять, ся— 1) порівняти, зрівняти, ся;
2) прирівняти, ся
Порадовать, ся — порадувати, зрадувати,
ся, (в)урадувати? ся, звеселити, ся,
потішити, порадіти, зрадіти
Порадіть—поклопотати, подбати,
постаратися, попильнувати. — П. кому —
поклопотати за кого
Поражать, поразить, ся — 1) д. Побеждать;
2} вражати, вразити, здивувати, ся;
3) (в)ударяти, (в)уражати, (в)уда-
рити, вразити
Пораженіе— 1) поразка, розбиття.—Нанести
пораженіе непріятелю — побити
ворога; 2) (мед.) Affectio — ураза, уразка
По раждать, породить — родити, породити
Поразбогатьть — забагатіти, ^абагатшати,
розжитися, призаможніти
Поразоойничать — похарцизувати, пороз-
бійникувати t
Поразбойничьи — порозбійницьки, по
розбишацькому, похарцйзьки, як
розбійник
Поразболтать— 1) порозбовтувати; 2)
порозбріхувати, пороздзвонювати
Поразоранить — розлаяти, перелаяти
Поразбросать, ся — порозкидати, ся
Поразбрызгать, ся — пррозбрйзькувати, ся
Поразбьжаться — розбігтися, порозбігатися
Поразведриться — розгодинитися, вйпого-
дитись
Поразвлечь, ся — розважити, ся
Поразвьдать — довідатися (помало)
Поразвьсить — розважи ти, порозважувати
Поразвьшать — порозвішувати
Поразвязать, ся—порозв'язувати, пороз'язу-
вати,ся
Поразгнать — порозгонити
Поразглядьть — розглядіти, роздивитися
(потрохи)
Поразгнуть, ся—розігнути, порозгинати, ся
Поразговориться —- розбалакатися (по
мало)
Поразграбить — пограбувати ,
Пораздать — пороздавати, (набір) — розві-
рити
Пораздавить — пороздавлювати,
порозчавлювати
Пораздарить — пороздаровувати

Пораздвинуть
334
Породистый
Пораздвинуть, ся — порозсувати,
порозсовувати, ся
Пораздумать, ся — 1) поміркувати, ся,
подумати, погадати, помізкувати,
пометикувати; 2) роздумати, ся (помало)
Пораздьвать, ся — пороздягати,
порозбирати, ся
Поразжечь, ся — роспалйти, роспектй, ся
(помало)
Поразитель — погромник, переможець
Поразительный, но — вражаючий, чудовий,
во, дивний, дивоглядний, но, на
диво, на прочуд
Поразлакомить, ся — розласити, розласу-
вати, ся (потрохи)
Поразлетьться — порозлітатися
Поразлечься — розлягтися, порозлягатися
Поразлить, ся — порозливати, ся
Поразложить, ся — пороскладати, ся
Поразмежевать, ся — порозмежовувати, ся
Поразмотать, ся — порозмотувати, ся
Поразмять, ся — розімнятися, порозминати
Поразойтись — порозходитись
Поразорвать, ся — розірвати, розідрати,
розшматувати, розпарпати, роспа-
нахати, порозривати, пороздирати,
порозшарпати, ся
Поразослать, ся — порозсилати, ся
Поразронять, ся — розгубити,
порозгублювати, ся
Поразсадить — розсадити, порозсажувати
Поразсказать — росказати, пдросказувати
Поразсмотрьть, ся — розглядіти,
роздивитися (помало)
Поразставить — розставити, розстановити,
порозставляти, порозстановлят,и
Поразсідлать, ся — розсідлати,
порозсідлувати, ся t
Поразсьсть, ся — розсістися,
порозсідатися
Поразузнать — визнати, розізнати,
вивідати, повивідувати, повизнавати, по-
роспйтувати
Поразшатать — розхитати, розгойдати
Поразшевелить — розворушити (трохи)
Поразъьхаться — роз'їхатися, пороз'їзжа-
тися
Поранить — поранити
Пораскидать, пораскинуть, ся — роскйдати,
роскйнути, пороскидати, ся
Пораскласть, ся — пороскладати, ся
Порасклеить, ся — поросклёювати, ся
Порасковать, ся — роскувати, ся
Порасковырять, ся—росколупати, ся (трохи)
Пораскормить, ся — розгодувати, ся
Пораскопать — пороскопувати
Пораскрасть — пороскрадати
Пораскрошить — роскришйти
Пораскупить — роскупити, пороскуплюва-
ти, пороскуповувати
Пораспилить — роспилйти, пороспйлювати
Пораспить, ся — випити, роспйти, ся,
повипивати
Пораспихать — пороспихати
Порасплодить—порозводити, пороспложу-
вати
Порасползтися — порозлазитися
Пораспороть, ся—пороспорювати, ся,
попороти, ся
Пораспродать, ся — роспродати, випродати,
попродати, попродавати, повипро-
дувати, пороспродувати, ся
Пораспросить — роспитати, випитати,
перепитати, допитатися
Пораспрячься — роспрягтйся
Пораспугать — росполохати
Пораспустить — пороспускати
Пораспутать — росплутати
Пораспухнуть — роспухнути (трохи)
Порастаскать — поростаскувати,
порозносити
Порастворить, ся — розчинити, ся, роспу-
стйти,ся
Порастерять — порозгублювати
Порастолстьть — погладшати
Порасточить — помарнувати, проциндрити
Порастревожить, ся — ростурбувати,
потурбувати, стурбувати, ся
Порастыкать — понатикати,
понастромлювати
Порасхитить — роскрасти, пороскрадати
Порасходиться — розійтися, розходитися
Порасхолодить — розхолодити
Порасчистить — порозчищати, розчистити
(трохи)
Порасшатать — розхитати (трохи)
Порвать, ся — порвати, ся, подерти, ся,
пошарпати, (на шматки) —
пошматувати, пошматкувати, пошматати,
(вздовж) — роспанахати, попанаха-
ти, (багато) — перешарпати,
перешматувати, ся,
Поребячески — по-дітськи, по-дитйнячи, як
діти, по-дитячому
Поребячиться — подитйнитись, удавати
дитину
Поревновать — позаздростити (на кого, нд
що); подбати, поревнувати унаслі-
дувати (кому що)
Поревіть — поревтй
Порей, рос. Allium Porrum L. — пора, прас,
праж
Порекомендовать — порекомендувати
Поржавіть — поржавіти, поиржавіти
Порисовать — помалювати
Порисоваться — похизуватися, похвасува-
ти, похвидлювати
Пористость — діркуватість
Пористый — діркуватий, ситовий
Порицаніе — догана, нагана, гудіння, осуда
Порицатель, ница — огудник, огудниця,
огудич, розгудець, гудій, ка
Порицать — гудити, ганити, ганьбити,
ганьбувати
Порка — хлост, хлоста t
Порогь — 1) поріг, (здр.)—поріжок (в будові,
в греблі, ;в млині), (в сінях) — сінеш-
нии поріг; 2) пороги (стяга
каміння через річку), забора (стяга
каміння до половини річки або й
дальше, але з проходом), (виступ на
порогах) — лава, (тихе місце на
порогах) — одміть t
Порода — плід, порода, породшня, рід,
(зневажливо) — кодло
Породистый — породистий, расйстий, до-

Породнить
335
Порфирородный
брого плоду
Породнить, ся — поріднити, ся, породичати,
ся, породатися, (через шлюб) — по-
своїтися
Порождать, породить, ся — 1) порожати,
породити, ся, сплодити; 2) творити,
витворювати, у(в)чиняти, чинити,
утворити, вчинити, сплодити, (що
лихе) — коїти, ско/тися
Порождение — плід, поршня, поріддя
Порожмя — порожняком, впорожні
Порознить — різнити
Порознично — нарізно
Порознь -т- різно, нарізно, окроме, особо,
з'осібна
Порозъ — кнур, д. Кабанъ
Пороиться — позроюватися
Порокъ — хиба, ганжа, вада
Поронить, поронять, ся— 1) повалити,
звалити, ся; попадати, покотити, ся,
посипатися; 2) погубити, ся
Пороптать — поремствувати
Поросёнокъ, поросёночекъ — порося,
поросятко, паця, пацятко,(кабанчик) —
поросюк, (мн.) — поросята,
(більшеньке) — підсвинок, (властивий
поросяті) — поросячий, (м'ясо) —
поросятина, пацятина
Пороскошествовать — пороскошувати
Порослый — зарослий, (бур янами) — бур'я-
нуватий, (очеретом) — очеретуватий
Поросль— 1) чагар, чагарник, чагарі,
кущі, молодник; 2) памолодь,
памолодок, парост, паросток, пагонець
Поростать, порости — поростати, заростати,
порости, зарости
Поросячій — поросячий, пацячий
Поротозьйничать — половити ґави, ворони
Пороть, ся — 1) пороти, роспороти, ся;
2) бити, вибити різками, шпарити,
вишпарити, одчухрати, від(од)шма-
гати; 5) брехати, плести, верзти,
набрехати.—Пороть дичь—дурницю
плести, теревені правити
Поротье — пороття
Пороховница — порохівниця, порошниця,
ладівниця
Пороховой — пороховий. — Пороховой ма-
газинъ, погребъ — пороховня
Пороховщикъ — порохівник
Порохъ — порох, (зерно) — порошина
Порочить — неславити, ганьбувати, ганити
Порочность — зіпрутість, зіпсованість,
ганебність, гглшність, хибність
Порочный — грішний, ганебний, хибний
Порошить — порошити, мотрбшйти
Порошинка — порошинка
Порошокь — порошок, (трухлявого дерева,
пурхавки або гриба бздюхи) —
порохня
Портить, испортить* ся — псувати, ся,
зіпсувати, ся, нівечити, ся,
паскудити, ся, гайнувати, ся,, шкодити,
(про чоловіка) — ледащіти,
нікчемніти, собачитися, (в роботі, тратячи
багато знадібку) — переводити,
(ріжучи що) — кремсати, чикрижити,
(про яйця та де-які иньші їстовні
речі) — притухати, (про рибу і м'ясо
ще) — духу набиратися
Портки — спідні
Портмоне — гаманець, гаманок, калитка,
складничок
Портная, портниха — 1) швачка, шваля,
модниця; 2) кравчйха
Портной — кравець, (здр.) — кравчик,
(жінка його) — кравчйх^, (син) —
Кравченко, (дочка) — кравшвна. — Портныхъ
дьлъ мастеръ — кравець. — Портное
мастерство, портняжество—кравецтво
Портняжескій — кравецький
Портняжить — кравцювати, швачкувати
Портовой — портовий
Портомой — прач, прачкар
Портомойный — пральний
Портомойня — пральня, прачкарня
Портомоя — прачка
Портреть — портрет
Портсигаръ — цигарниця
Портулакъ, рос. Portulaca oleracea L. —
сосонка, блошки
Портупея — перевісь
Портфель — листовня, тека
Портъ — порт
Портянка — онуча, онучка
Портяной — полотняний
Порубень — облавок, облавка, д. Борть
Порубить—порубати,
(цюкаючи)—поцюкати, (на шматки) — порозрубувати,
поростинати, пошматати,
пошаткувати
Порубка — поруб, рубання, рубанка
Порубщикь — рубач
Поруганіе — наруга, поруга
Поругать, ся — полаяти, ся
Порука t— порука, зарука, запорука, руко-
є(і)мство t
Порусски — по-російськи, по-московськи,
по московському, як москалі, як у
москалів
Порусьть — порусявіти, побілявіти
Поручать, поручить, ся — доручати,
доручити, приручати, у(в)ручати, пору-
чати, припоручати, приручити,
(виручити, припоручйти, поручйти, ся
Поручительство — порука, зарука
Поручейникъ серпообразный; рос. Falcaria
R^ivini Host — різак, різачка, серпо-
різ, сокирки
Порученіе — доручення, припорука,
поручения
Поручень — поручча, поручі, поручні, пору-
чина
Поручикъ, ца — поручник, ця
Поручитель, ница—поручник, ручйтель, ка,
заручник
Поручичіи — поручників
Поручь— 1) д. Поручень; 2) нараквиця, нарак-
виці (короткі рукави у с(ь)в'яще-
ника)
Порфира — багряниця, пурпура
Порфиръ (мінер.) — порфір (камінь)
Порханіе — перелітання, пурхання
Порфиррродныи — царського роду, пурпуро-
рідний, що в пурпурі родився

Порхать
336
Поселенець
Порхать, порхнуть — пурхати, пурхнути
Порхъ! — пурх!
Порція — паи, пайок;, пайка, порція
Порціонний — порційний
Порча— 1) псування, нівечення, шкода, по-
. псування, пороха; 2) чари, уроки
Порченный — 1) зо(і)провании, збавлений,
попсований, знівечений,
понівечений, спаскужений; 2) причинний,
з'урочений
Поршень — валок, шпиндель
Порывать, ся — рвати, ся, поривати, ся,
сікатися
Порывистость — рвучість
Порывистый — рвучкий, рвачкйй,
нагальний, бурхливий
Порывъ — поривання, запал, (вітру) —
бурхання
Порыгать — поблювати, поригати
Порыдать — поридати, поголосити
Порыжьть — порудіти
Порыжьлый — поруділий
Порыскать — побігати, погасати, поганяти,
пошвендяти
Порыть, ся — порити, покопати, ся
Порычать — погарчати
Порыхльть — стати сипким, пухким t
Порідіть — пррідіти, порідшати,
порідішати, зріднути, ,
Порізать, ся — порізати, (в)урізати, ся,
покраяти, покришити, пошматувати
побатувати
Порьзвиться — попустувати, пожирувати,
побасуврти
Порізь — порізане,(місце), ураза, (в)уразка
Порічньїй — надрічний
Порічье — надрічча
Порішить — покласти, наважитися
Порябіть — порябіти
Порядко;мъ— 1) в порядку, по порядку, як
слід, по ряду; 2) добре, доволі,
досить, чимало
Порядковый (грам.) — порядковий
Порядокъ— порядок, лад, роспорядок. —
Вь порядкі вешей — як водиться, як
годиться, як слід, як звичайно. —
Приведете въ порядокъ—порядкування.
—Привести въ
порядокъ—^упорядкувати, (в)улагодити, (в)уладити,
уладнати, припорядйти, ушикувати. —
П. въ боевой порядокъ — ушикувати
Порядочно — дорить, доволі, чимало;
добряче, не зпрше
Порядочный — порядний, путній, пу/гящий,
годящий, добрячий, не зпрший;
чималий
Порядочность — порядність
Посадить, ся — 1) посадити, посадовити, ся,
посісти; 2) посажати, посадити,
відсадити, засадити. — Посадить
пуговицы — пришити ґудзики
Посадка — сажання, саження
Посадникь, ца — посадник, ця
Посадскій — містечковий
Посаль — містечко t
Посаженно — сажнями, на сажні, з сажня
Посаженный, ное — сажньовйй, сажньове
Посаженный отець, п. мать — посаджений
батько, весільний, шлюбний батько,
посаджена мати, весільна, шлюбна
мати. — Быть посажёнымъ, ною —
батькувати, матерувати, за батька, за
матір бути
Посаливать, посолить — солити, посолю-
вати, посолити
Посаливать, посалить — салити,
висалювати, ялозити, насалити,
наялозити
Посапожничать — пошевцювати
Посбить — позбивати, збити
Посбросать — поскидати
Посбыть — збути, позбувати
Посварить, ся — наварити, понаварювати,
зварити,ся
Посватать, ся — посватати, ся, висватати,
засватати
Посвезти — позвозити t
Посверлить — повертіти, попровірчувати
Посвести, посвесть — звести, позводити
Посвински — по свинячому, якхсвиня
Посвидітельствовать — пос(ь)вщчйти, по-
с(ь)відкувати, пос(ь)відувати, у
книги завести t
Посвидітельствованіе — пос(ь)відчення
Посвиріпствовать — прлютувати
Посвистать — посвистіти
Посвистъ — свист, висвист, посвист
Посвистывать — висвистувати
Посвить — звити, змотати, сплести,
позвивати, позмотувати, посплітати
Посвоевольничать — посваволити
Посвойски — по свойому, понаськи, по-
наському
Посвоиться — посвоїтися
Посволочь — стягти, постягати
Посворотить — звернути (трохи)
Посворачивать — позгортати, позвивати
Посвыкнуться—звйкнутді до чого (помало)
Посвіжіть — пос(ь)віжіти
Посвітить — пос(ь)вітйти, прис(ь)вітйти
Посвітлить — вияснити, t
Посвітліть — пос(ь)вітліти, пос(ь)вітліша-
ти, поясніти, (на дворі) — вияснитися,
обвйдніти, ос(ь)вінути, (про волося)
— порусявіти, побілявіти t
Посвічивать — с(ь)вітйти, вис(ь)вічувати,
вилискувати
Посвязать, ся — позв'язувати, пов'язати
Посвящать, посвятить, ся— 1) пос(ь)в'ящати,
вис(ь)в'ячувати, пос(ь)в'ятйти, вй-
с(ь)в ятити; 2) призначати, при-
с(ь)вячувати, призначити, віддати,
прис(ь)вятйти
Посвященіе— 1) пос(ь)в'ячення, пос(ь)в'я-
щення, висГь^в яч(щ)ення; 2) пос(ь)-
в'ята, прис(ь)в'ята
Посглазить — з'урочити, наврочити
Посгнить — погнити, потрухнути,
позгнивати
Посгноить — погноїти
Посгрести — позгрібати, позгортати, по-
згромажувати
Посдвинуть, ся — позсувати, ся
Поздирать — поздирати, пообшмульгувати,
пошмугляти, пообшморгувати
Поселенець — поселенець, осельник, (пер-

Посёлокъ
337
Послюнить
ший) — осгадчий
Посёлокъ — посілок, сільце, хутір, виселок
Поселеніе— 1) оселя, селитьба, поселення;
2)заслання( г
Посельски — по сільськй, по сільському, як
в сёлах
Поселянинъ, поселянка — селянин, селюк,
селянка, селючка
Поселянскій — селянський
Поселять, поселить, ся — селити, ся, оса-
жувати, оселити, ся, поселити, ся,
обселйти, осадити, ся, осісти
Посемейно — родинами t
Посердиться — посердитися, погніватися
Посеребрить, ся — посрібнйти, вйсрібнити,
посрібрітися t
Посеребреніе — посріблення
Посжигать — попалити, поспалювати
Посивіть — посивіти
Посиділки—вечернйці, (рано удос(ь)віта)—
дос(ь)вітки, (у день) — оденки, (на
короткий час) — посиденьки, (хата,
де збираються на дос(ь)вітки) —
дос(ь)вітчана хата
Посидіть — посидіти
Посизіть — посизіти
Посильний, но — можливий, по силі, під
силу, як посйлля, по змозі
Посильньть — подужчати
Посинить, ся — посинити, висинити, ся
Посиніть — посиніти ,
Посиротски — як сироти, по сирітському
Поскабливать — пошкрібувати
Поскакать — поскакати, пострибати
Поскитаться — поблукати, потинятися
Поскласть — поскладати
Посклеить, ся — склеїти, посклеювати, ся
Поскоблить—пошкрабати, пошкромадити
Поскользаться, поскользнуться — посков-
затися, поковзатися,
посковзнутися, поковзнутися, послизнутися
Посконный — плоскінний
Посконь — плоскінь, д. Конопель
Посконникь, рос Eupatorium cannabinum L.
— сідач, сідаш
Поскопать — скопати, поскопувати
Поскопить, ся — зібрати, назбирати, ся
Поскорбіть — пртужйти, посумувати
ПоскорЦ — скрріше, мерщій, швйдче, мет-
чій, хутчій
Поскрёбки — вйс(ш)крі(а)бки
Поскрёбокъ, поскрёбышъ — вйшкрі(а)бок
Поскрежетать — поскреготати
Поскресть — пос(ш)кребтй, пошкрабати,
пос(ш)кромадити
Поскривить, ся — покривити, ся
Поскрипывать — вискрипувати
Поскрипіть — поскрипіти, поскрйпати,
порипіти, порйпати
Поскроить, ся — скраяти, ся, понакраю-
вати
Поскупить, ся — поскуплювати,
поскуповувати, ся
Поскупиться — поскурйтися, пошкодувати
Поскупіть — поскупіти, прискупіти
Поскучать — понудьгувати, поскучати
Послабленіе — пільга, полегкість, попуск,
попуст, роспуст
Послаблять, слабить — 1) попускати,
попустити; 2) пільгувати, попускати,
потурати, попільгувати, попустити
Посланець — післанець
Посланіе — посланіє, лист
Посланникъ — посёл, посол
Послесарить — послюсарювати
Послетіть, ся — позлітати, ся
Посливать — позливати, назливати
Пословцца — приказка, пословиця,
прислів'я, приповідка, прйповісткд.
Пословичный — приказковий, прислівний
Посложить, ся — поскладати, ся
П ос л омить — поламати
Послоняться — поблукати, потинятися
Послужить— 1) послужити; 2) здатися,
придатися. — Это ни къ чему не
послужить — це ні на що не придасться,
з цього нічого не буде. — Это
послужило ему во вредъ — це йому
пошкодило. —Это послужить вамъ въ
пользу — се стане вам у пригоді, се піде
на користь вам
Послушной — службовий
Послушаніе — слухнянство, пбслух,
слухняність, послухання. — (Нема у неї
слухняности до батька. — Ця слух'я-
ність твого сина аж на серці в мене
ус(ь)міхнулась радістю)
Послушать, ся — послухати, ся,
пошанувати, ся
Послушливый, послушный—слухняний, по-
слухняний, послушний, шановлй-
вий
Послушникь, ца—послухач, ка, послушник,
ця, біляк, білйця, черничка, слимак
Послышать, ся — почути, ся, (в)учути, ся,
причутися
Послі — після, опісля, послі, навпослі,
навпісля, на потім, ца потому. — Послі
обіда — після обід, по обіді
Послідить — послідкувати, постежити
Послідній — останній, остатній. — Послід-
нимъ быть — пасти задні
Послідователь, ница — наслідувач, ка,
наступник, ця
Послідовательность — послідовність
Послідовательньїй, но — послідовний, но,
по ряду
Послідовать — піти, рушити (за ким),
наслідувати (кому), наступити (після
чого) t
Послідокь — послщок, останок, решта; вй-
грібки; недоїдки, з'їди, переїди
Послідовьій — послідовий, з посліду
Послідствие — наслідок
Послідующій — наступний, потомний t
Послідь — послід (напр., зерна), послід,
позаддя (Placenta uteris)
Посльдышъ — мизйнець, мизйнка, (в жарт)
— вйшкрібок
Послізавтра — післязавтра, позавтрьому
Послізавтрашній — позавтрий, позавтріш-
ній {
Посліобіденньїй —т пообідній
Посліпить — позліплювати
Посліпотопньїй — попотоповий
Послюнить — послинити
22 5-228

Посманить
338
Поспьшливый
Посманить — позманювати, познажувати,
попереманювати, поперенажувати
Посматривать — поглядати, ся, позирати,
споглядати, (вороже) — зиркати
Посмахивать, хнуть — позмахувати,
змахнути
Посмачивать — позмочувати
Посмести, посместь — позмітати
Посметать— 1) поскидати; 2) позшивати,
(на швидку руку) — нафастриґу-
вати t
Посмирніть — посмирнішати, притихнути
Посмолкнуть — замовкнути, занишкнути
Посморкаться — висякатися
Посмотрьть, ся — 1) подивитися, глянути,
поглянути, споглянути, зглянути,
позирнути, (один на другого) —
зглянутися, (люто)—вйз(ь)віритися. —
Посмотри — глянь, подивись; 2)
поглядіти, доглянути, попильнувати
Посмывать — позмивати
Посмеиваться, посміяться— 1) с(ь)міятися,
ус(ь)міхатися (часто або часами),
прс(ь)міятися, пореготати,
пореготіти; 2) пос(ь)міхатися, надс(ь)мі-
хатися, глузувати, кпити,
кепкувати, пос(ь)міятися, надс(ь)міятися,
поглузувати, пошумувати,
покепкувати, ПОКПЙ7И, пошкилюцати
ПосмІліе — с(ь)мілішр, с(ь)міливіше
Посменно — на переміну, навперемінку
Посміть — пос(ь)міти, нас(ь)міти
Посмішить — пос(ь)мішйти, нас(ь)міти
Посмішище — с(ь)міховище, пос(ь)міхови-
ще, пос(ь)міховисько
Посміяніе — посьміх
Поснести, поснесть — позносити, позривати
Поснимать — поздіймати, познімати
Посносить, ся — позносити, ся
Посниться — приснитися, приверзтися
Пособачьи — по собачому, як собаки
Пособіе — 1) допомога, зарятунок,
порятунок. —Денежное пособіе—запомога
грошима; 2) спосіб, засіб. —Учебное
пособіе — підручник
Пособлять, пособить—д. Помогать, помочь
Пособирать — позбирати, (усе) — визбирати
Пособникъ, ца — помагач і д. Помощникъ, ца
Пособрать, ся — позбирати, ся
Посовывать, посовать, ся — посувати,
посовати, ся. — Посовывая, сь — посувом
Посовіститься — посоромитися
Посовітовать, ся — порадити, ся,
пораяти, ся, нарадити, ся, нараяти,
прирадити, прираяти, раду дати, пере-
радитися
Посогнать — позганяти, поназганяти
Посогнуть — зігнути, надігнути
Посогрьть — зігріти (трохи)
Посодвинуть, ся — позсувати,
позсовувати, ся
Посодрать — 1) зідрати, злупити; 2)
поздирати
Посодействовать — підпомогти, запомогти,
підсобити і д. Помочь
Посоединять — позлучати, поз'єднувати
Посозвать — поззиваги, поскликати, наззи-
вати, понакликати
Посожаліть — пожаліти, пожалкувати
Посозріть — поспіти, пристигти
Посократить — скоротити, вкоротити
Посолдатски — по салдацькому, як салда-
ти, як москалі
Посолъ — 1^ посол, посел; 2) післанець
Посольський — посольський, посольський
Посольство — посольство
Посольствовать — послувати
Посопротивляться — посперечатися,
позмагатися, поопёртися
Посопіть — посопти
Посорить— 1) пос(ь)мітйти, нас(ь)мітйти;
2) розвіяти, роскйдати, провіяти,
прогайнувати, проциндрити,
попереводити
Пососать — поссати, посмоктати, смокнути
Посостаріть — зістарітися
Посотенно — сотнями, на сотні
Посохнуть — посохнути, посхнути
Посохъ — 1) палиця, ціпок, кий, кёлеп, д.
Палка; 2) патериця, д. Жезлъ
Посошокъ узловатый, Христовъ п., рос.
Phlomis tuberosa L. — кропива глуха,
свиняча, бабка, медовик, медівник,
нечуй-вітер
Поспасть — спасти. — Поспасть съ лица —
з лиця спасти, змарніти, схуднути. —
П. съ голоса — спасти з голосу
Поспахнуть — д. Посмахнуть
Поспесивиться — попишатися, погордіти
Поспесивіть — запишатися, загордіти і д.
Загордиться
Поспилить, ся — надпилйти, ся
Посписывать — посписувати
Поспить — надпити
Поспорити — поспорити, ся, посуперечати-
ся, позмагатися
Поспособствовать — помогти, запомогти
Поспугивать — посполохувати
Поспустить, ся — спустити, ся,
поспускати, ся. — Пиво поспустилось — пиво
сшжене
Поспівать, поспіть —г поспівати,
виспівати, спіти, сціліти, стигнути,
пристигати, поспіти, виспіти,
постигнути, настйгцути, пристигнути,
пристигти, доспіти. — Скоро поспівающій
—,скороздрий, скогзоздрйвий, скоро-
зрілии, скороздріи. — (Овес скоро-
здрій вже и поспів); 2) поспівати,
наспівати, нартигати, приспівами,
поспіти, надпіти, настигти,
настигнути, приспіти, (біжучи) — збігти
Поспільїй — спілий, стиглий, поспілий,
пристиглий і д. Зрільїй
Поспішать, поспішить — спішитися,
поспішати, ся, хапатися; квапитися,
поспішити, ся, похопитися,
поквапитися, поранитися. — Поспішить —
людей насмішить — скорий поспіх —
людям пос(ь)міх
Поспешествовать — помагати
Поспішливость — поспішність
Поспішливьій, во—спішний, но, поспішний,
хапкий, поквапний, но, квапливий,
во, сквапний, сквапливий, во,
хапливий, во, похоплйвий, во,хапком,

Поспьшность
339
Постоялый дворъ
похватком, хватькома, поспіхом, на
швидку руку, скбрим часом,
пильною годиною. — Поспьшливый чело-
вькъ — скорохват, скордхвацький
Поспешность — спіх, поспіх, спішність,
поквапність, квапливість, хапання,
хапкість, похоп
Послішньгїі, но—д.
Поспьшливый.—Поспішная работа — хаплива, нагальна
робота, хватанйна, хаповйця, хапатня.
— Взяться поспішно — похопитися,
прихватйтися
Посравнить, ся — порівняти, ся
Посрамленіе — 1) осоромлення; 2) сором,
соромота, глум, ганьба
Посрамлять, посрамить, ся — сорому
завдавати, ганьбити, осоромити,
посоромити, ся, оганьбити, сорому завдати,
сорому набратися
Посреди — посеред, насеред, серёд,
посередині
Посредникъ, ца — посередник, ця. — Отдать
діло на рішеніе посредниковъ —
здатись, спуститись на людей
Посреднически — посередницький
Посредничество — посередництво
Посредственность — мірність, звичайність
Посредственный, но — середній, прсередній,
нічогенький, мірний, помірний, но,
так собі
Посредство — 1) спосіб, засіб; 2)
посередництво
Посредствомъ — через. — П. хитрости —
хитрощами. — П. обмана—обманою,
оманою, мошёнством. — П. этого —
таким способом, таким побитом
Посровнять — порівняти, зрівняти
Посрочный, но — строковий, в строки, на
строк
Посрубливать — позрубувати, постинати
Посрьзать — зрізати, зітнути, позрізувати,
постинати, позчухрувати (тоненькі
гілочки)
Поссадить — позсажувати, повисажувати
Поссорить, ся — посварити, ся, (з родичем)
— розріднйти, ся, (дуже) —
погризтися, (в жарт кажучи) — глек розбити
Поставка— 1) постачання, достачання,
приставка, постача; 2) постанова; 3)
вистава
Поставлять, поставить— 1) ставити,
становити, поставити, постановити. —
Поставить на видъ — звернути увагу. —
П. въ тупикъ — оступачити. — П. въ
строй, въ боевой порядокъ —
ушикувати. —Поставляю долгомъ, за счастіе
— вважаю за обов'язок, за щастя;
2) постачати, настачати, постачити,
настачити, приставити, вистачити,
(багатьом) — понастачати; 3)
настановляти, настановити, (про с(ь)в'я-
щеників) — вис(ь)в'ящати, вйс(ь)в'я-
тити і д. Назначать 2
Поставочный — дослівний, до постачання
(про засоби)
Поставщикъ — доставник
Поставь— 1) кросна (у ткацькому
верстаті); 2) млиновий камінь, коло. —
Мельница о двухъ поставахъ — млин з
двома колами
Постановка — д. Поставка 2 і З
Постановлене — постанова
Постановлять, постановить—постановляти,
постановити, (в раді) — в(у)радити
Постараться — постаратися, поклопотати,
подбати, попильнувати, посилкува-
тися
Постариковски — постарёчи, по старечому
Постаріть—постарітись, (не дуже) —
зістаріти
Постегать— 1) пошмагати, постьобати, по-
хвоськати; 2) постьобати (про
шитво)
Постеклить — по(с)шклйти, вйшклити
Постель, ка — постіль, постеля, (здр.) —
постілонька, ліжко, ліжнйця, піл
Постельничій — постельник
Постельный — постільний
Постепенность — ступневість, ступневий
хід, поступовність
Постепенный, но — ступневий, ступнево,
поступовний, поступовно, чергою,
попорядку, помалу-малу, спроквола
Постереть, ся — стерти, ся (трохи)
Постеречь, ся — постерегти, ся,
посторожити, поберегти, ся, попильнувати,
поглядіти, повартувати,
попантрувати t
Постиженіе — зрозумінню, збагнення
Постижимость — зрозуміливість, збагнён-
ність t
Постижимый — зрозуміливий, ясний,
збагненний
Постигать, постигнуть, постичь, ся — 1)
захоплювати, захопити, заспіти,
спіткати, ря, здибати; 2) схоплювати,
зрозуміти, збагнути
Постиланіе — стёлення, слання; мощення
Постилать, постлать, ся — 1) слати, ся,
стелити, ся, послати, постелити, ся,
простелити; 2) стелити, мостити,
постелити, помостити t
Постилка — 1) д. Постиланіе; 2) підстілка
(що стелють свиням) — барліг
Постирать, ся — попрати, ся. — (Попрала
усі сорочки)
Постить, ся — постити, ся, гіостувати, (по
понеділках) — понеділкувати
Постникъ, ца — постник, ця, безскором-
ник, ця
Постничаніе — пощення, постування, піст
Постний — пісний. — Постное кушанье —
піснйна, пірна страва. — Постное
масло — рлія
Постовой — стійчик, вартовий
Постой, оя—постій, 6ю, (стар.)—становище
Постонать — постогнати
Посплітать — стоптати, стопцювати
Посторониться — оступитися, одійтй у бік,
осторонйтися
Постороншй — сторонній, чужий
Постоялець, постоялица—постояльник, ця,
пожділець, пожилиця, підсусідок,
комірник t
Постоялое — постояле, комірне
Постоялый дворъ—постоялий, постояльний
77*

Постоянный
340
Посчастливиться
двір, заїздний, заїзжий двір, заїзд,
станція t
Постоянный, но— 1) постійний, но, сталий,
стале; 2) повсякчасний, по всяк
час, невиводний, но, разуразній,
раз-у-раз, що р?зу; раз-по-раз, усе
Постоянство — постійність, сталість
Постоять — постояти. — Постой — трівай
і д. Погоди g
Пострадать — постраждати, потерпіти,
натерпітися, помучитися, притерпіти
Постранствовать — помандрувати, пован-
друвати, попоїздити, попоходити
Постращать — пострахати, настрахати,
полякати
Пострекотать — поскрекотати
Постригать, постричь, ся — постригати,
постригти, ся, (овець) — пококати. —
Постричься въ мрнахи — в ченці
постригтись, вчерніти
Постриженіе — постриг
Построгать — постругати, (гемблем) — по-
гемблювати
Построеніе — 1) будування, збудування;
2) будова
Постройкд — 1) д. Построеніе; 2) будинок,
будівля, будова
Построить, ся— 1) построїти, побудувати,
ся, збудувати, вибудувати,
поставити, (з каміню, з цегли) —
помурувати, вимурувати, змурувати; 2)
пошикувати, (в)ушикувати, ся
Постромка — посторонок
Постромочный — посторонковий
Постругать — д. Построгать
Пострьлёнокъ — брикунець
Пострьливать — стріляти, палити,
тарахкати (иноді)
Пострьлъ — 1) удар, грець, д. Апоплексія;
2) шибеник, паливода, пустун,
брикун, (здр.) — пустунчик, брикунець;
3)рос. Anemone patens L. — сон, сон-
трава, сон блакітний. — Б|>лый
пострьлъ, A. sylvestris L. — білий сон,
біла куряча сліпота
Пострілять — постріляти, перестріляти,
вистріляти
Пострясти, постряхивать, постряхнуть —
струсити, пострушувати
Постудить — постудйтц, вистудити
Постукивать — стукотіти, грюкотгги,
торохтіти, погримувати, токотіти
Поступательный — поступовий t
Поступать, поступить — 1) робцти, діяти,
чинити, поводитися, вдіяти,
учинити, зробити, д. Действовать і
Обращаться съ кьмъ.—Поступать
правильно, справедливо — по правді
робити. — Онъ дурно поступилъ — він
погано зробив; 2) уступати, ставати,
уступити, стати. — Поступить на
службу — стати на службу
Поступаться, поступаться — поступати, ся,
поступити, ся, уступати, уступити
Поступокъ — вчинок, учинок
Поступленіе — вступ
Поступной — уступлений
Поступчивый — (в)уступний
Поступь — хода t
Постучать, ся — постукати, ся, ростукоті-
ти, погрюкати, погрюкотіти, погур-
кати, (дуже) — потарахкати, (часто) —
поторохтіти, (про що дзвінке) —
поцокотати, поцокотіти, (дверима) —
погримати
Пость, поста — піст, посту, (тільки про
пісну їжу) — піснота. — Петровъ пость —
петрівка, (належачий до, сього
посту) — петрівчаний, петрівочний. —
Рождественскій пость—пилйпівка. —
Спасовъ пость — спасівка. — Великій
пость — великий піст, A-й день його) —
чистий понеділок, жилавий
понеділок, (в жарт) — полосксруб, П-а
неділя В. П.) — жйляна, збірна, D-а
неділя В. П.) — середохресна, (середа
тії неділі) — хрести, E-а неділя В.
П.) — похвальна, (субота тії неділі) —
похвала, F-а неділя В. П.) — вррб-
на, вёрбниця, G-а неділя) — білий
тиждень, (четвер на цій неділі) —
чистий четвер (
Постъ, поста — 1) стійка, бекёт, пост;
2) уряд t t
Постыдный, но — срамотнии, сороміцький;
стидкий і т. д., д.
Позорный.—Постыдное положеніе — страмовище
Постыжать, постыдить, ся — д.
Посрамлять, ся
Постылость — осоруга, осоружність
Постылый — остйлий, осоружний,
обридлий, огидлий і т. д., д. О постылый
Постыльть — обридати, обридлим, остй-
лим ставати, осоружуватися
Постынуть — похолонути, постигнути
Постягивать — постягати, позволікати
Посуда — посуда, посуд, начиння, (одна,
штука) — посудина, (велика для
зсипання) — всйпище, (мідяна) —
мідниця, (в котрій розводять
крейду) —крейдянка, (кам'яна)—кам'янка,
(для зсипки зерна) — сйпанка,
сипань
Посудникъ — 1) мйсошник, посудник;
2) мисник, судник
Посудний — посудний
Посудиться — посудитися, попозиватися,
потягатися
Посуетиться — пометушитися
Посулить — наобіщати, наобіцяти
Посуль — д. Обьщаніе
Посульный — обіцяний
Посупливать, посупить, ся — д.
Насупливать
Посурьмить — почорнити (волосся)
Посуточный, но — поденний, но
Посушить — посушити, висушити
Посуху — посухому
Посупить — посукати, всукати
Посухватывать, ся — посхоплювати, по-
схопляти, ся
Посуходиться — посходитися, позіходитися,
посхожуватися
Посцьпиться — посчеплюватися
Посчастливиться, посчастливьть —
пощастити, ся, поталанити, похворту-

Посчитать
341
Потереть
нити, погараздитися
Посчитать, ся — полічити, порахувати, ся
Посъьдать — поз'їдати
Посъьхаться — поз'їздитися, понаїздити
Посьіланіе — посилання, висилання,
засилання
Посылать, послать, ся — слати, засилати,
посилати, відсилати, послати,
заслати, відіслати, ся, (часто) — ганяти
Посылаться, послаться — здаватися,
складати, здатися (на кого)
Посылка — 1) слання, посилання; 2)
посилка
Посыльный — посланець, післанець; побі-
гач, гінець, посильний
Посипаніе — посипання
Посыпать, посыпать, ся — посипати,
посипати, ся, (разом багато) — порос-
нути, (борошном) — поборошнйти
Посыпка — посипання
Посылать, посохнуть — посихати, усихати,
посохнути, усохнути ,
Посівать,, посіять — засівати, засіяти,
посіяти, (без оранки) — наволоком
Посьвъ — посів, засів, засівок (найб/льше
те, що сіють і засіяне); сівба, сіяння,
віянка (найбільше як дія і час)
Посьдьлый — посивілий, сивий
Посьдьть — посивіти, (трохи) — присй-
віти
Поськать, посьчь, ся — 1) зрубувати,
стинати, зрубати, стяти, зітнути, ся;
2) сікти, бити, вибити, (різками
тощо) — шмагати, шпарити, чухрати,
одшмагати, одчухрати, вишпарити,
(лозиною) — похворостйти, похвось-
кати, вихльостати. — Посьчь капусту
— пошаткувати (шатківницею)
Позасіменить — засіяти
Посьрить — посіркувати
Посіріть — посіріти t t
Посітитель, ница — відвідач, відвідувач,
одвідач, ка, провідач, ка
Посітовать— 1) пожуритися, посумувати,
потужити: 2) побідкатися
Посіщать, посьтить — одвідувати,
відвідувати, навідувати, ся, одвідати
навідати, ся, провідати, перевідати,
завітати до кого, (часто) — вчащати,
внажуватися, внадитися, (на
коротку годину) — навертатися,
навернутися , f g
Посіщеніе — одвідини, відвідини, одвідан-
ня, провід, провіди
Посягательство — зазіхання, посягання,
замах
Посягать, посягнуть — зазіхати, посягати,
важитися, посягнути, поважитися
Потаенница, рос. Lathraea Squamaria L. —
петрів хрест, маслянки, шпараговий
ряст
Потаенный, но — таємний, тайний, но,
потайний, потай
Потаивать — 1) ростоплювати (помало,
напр., віск); 2) танути,
розтоплюватися (помало, про сніг і кригу)
Потайникъ — тайник, таємниця, потайник
Потайной — д. Потаенный
Потаить, ся — утаїти, потаїтися
Потакало, потакалыцикъ, ца — потакувач,
ка, потакайло
Потаканіе — потакування, поблажання
Потакать — потурати, потакати
Потакать, потакнуть — потакувати,
потакнути
Поталкивать — попихати, поштовхувати,
(ззаду) — підпихати
Потанцовать — потанцювати t
Потараторить — поцокотіти, полопотіти,
подріботіти
Потаращить — витріщити, ся, вирячити,
вилупити (очі, де-який час),
повитріщати, повирячувати
Потаскивать, потаскать— 1) таскати,
тягати, волокти, перти, тарганити,
потаскати, потягти, поволокти,
поперти, потарганити, поцупити; 2)
тягати, красти, потягти, покрасти
Потаскунъ — волоцюга, курваль
Потаскуха, потаскушка,— шль^ндра, шлюха,
мандрьоха, повія, підтіпанка,
потіпаха, хльорка, діптянка, лярва,
курва, шкура, католупівна
Потасовка ,— таска, тасканина, потаска,
халазія, прочухан, прочуханка, пово-
лочка, тіпачка, чубанйна, чубрій. —
Дать потасовку — прочухана, чубрія
дати
Потатуйка, пт. Upupa epops — одуд, вуд-
ВУД
Потатуйкинъ — одудів, вудвудів
Потатчикъ, ца — потакач, ка, потакайло,
потурайло
Потачка — потурання, попуск, попуст,
потачка
Поташъ — поташ, смальцуга, смальцюга
Поташный — поташовий, смальчужний.
— П. заводь — поташня, смальцуга,
смальчужня
Потащить, ся — 1) потягти, поволокти,
поперти, потйрити, поцупити,
потарабанити, попровадити; 2) потягти,
поволоктися, поплентатися, попхатися
Потвердіть — потвердішати
Потворство — д. Поблажка і Потачка
Потворствовать — потурати, д. Поблажать
і Потакать
Потворщикъ, ца — д. Потатчикъ, ца
Потёмки—темнота, пітьма. — Въ потёмкахъ
—смерком, поночі, потемки, потемну
Потемнільїи — потемнілий, помёрхлий (про
блиск) , ,
Потемніть — потемніти, потемнішати, по-
тьмаріти, потьмитися, пртьмарйтц-
ся, (на дворі) — посутеніти,
поночіти, (про блиск) — померхнути
Потемнять, потемнить, ся — темнити, тьмй-
ти, потемнити,ря t
Потепліть — потепліти, потеплішати
Потеребить — посмикати, посіпати,
пошарпати, (про волосся, пір'я) — подрати,
поскубти, (про льон, коноплю) —
подрати
Потереть, ся — тернути, потерти, ся, (віхтем)
— пошарувати, пошарудити, (тіло
вірьовкою або що) — пошмугляти,

Потерзать
342
Потреблять
пошморгати, (що-небудь салом,
дьогтем то-що) — пошмарувати
Потерзать, ся — 1) подрати, подерти,
пошарпати, ся; 2) помучити, ся
Потерпіть — потерпіти, наложити (чим). —
П. фіаско, п. неудачу — піймати 66-
лизня, (в сватанні) — гарбуза з'їсти
Потеря — згуба, утрата, трата, втрата,
страта, шкода, втёря
Потерянный—загублений, згублений,
втрачений, пропалий, пропащий
Потерять, ся — загубити, згубити, ся,
утратити, стратити, утеряти, ся, поте-
ряти, рішитися, стерятися.—Потерять
время — прогайнувати,
промарнувати, (байдикуючи) — прдбайди-
кувати. — П. довіріе — зневіритися
(кому, до кого). — П. девственность —
вінок загубити, згубити,
скануватися, напр., дівка скантовалася до
шлюбу, д. ще Дьвство. —
Потерять много—перегубити,
позагублювати. — П. мужество, энерпю —
обабитися.—П. мьняя—проциганити.
— П. силу — вйсильнитися,
виснажитися. — П. сознаніе—опаморочитися,
стерятися, знепритомніти.—Въ безсозна-
тельномъ состояніи, въ безпамятствь
—непритомним (непритомною) бувши
Потесать—потесати, (гемблем)—погемблю-
вати
Потесь — стерно, правило
Поточь — потекти, (дуже) — ринути,
гунути, гульнути, (великими
краплями) — покотитись
Потирать, ся — терти, натирати, ся,
(трохи) — потирати
Потираніе — потирання
Потихоньку, потихохонько—тихенько,
тихесенько, стиха, потиху, стихёнька,
пртихёсеньку, тихцем, тишком,
тихісінько, нишком, нищечком
Потливость — потйвість, пітнявість
Потливый — потйвий, пітнявий
Потліть, ся — потліти
Потникь — пітник (повсть, що
підкладається під сідл9 і черезсідельник)
Потный — спітнілий, пітний
Потовой — 1) потовий; 2) д. Потный
Потогонный — потовий
Потогонъ, pqc. Imperatoria Ostruthium L. —
царь-зілдя, стародуб
Потокъ — потік, течія, водотёча, струмок
(маленький), (буркотливий) —
бурчак
Потолкать, потолкнуть, ся — попхати,
поштовхати, поштурхати, попхнути, ся
Потолковать — побалакати
Потолокъ — стеля
Потолочина—стелина (кожна дошка в стелі)
Потолочный — стелевйй
Потолочь, ся — потовкти, ся, потовкмачи-
ти, (рослину) — витолочити
Потолпиться — потовпитися
Потолстьть — погрубшати, потовщати, по-
гладчати, поситчати, (в жарт) — за-
пузатіти
Потоль — поти, потіль, доти, дотіль
Потомить, ся — поморити, ся, понудити, ся
Потомно — томами
Потомокъ —тютомок, нащадок, (далекий)
— відрідок
Потомственный — потомний, нащадний
Потомственность — потомність
Потомство — потомстдо, нащадки, плід,
порождения, насліддя, (зневажливо)
— кодло
Потому — бо, затим, затим що, того, того
що, через те, оттйм, тому, тим, для
того, за-для того. — Потому именно —
тому саме, оттйм бо то. — Потому то
и ньть — тим бо й ба! через те бо то
й нема
Потомъ — потім, потім того, потому, після
того, опісля, відтак, далі, а далі
Потонуть — потонути, втонути, утонути,
у(в)топйтися
Потончать, потоніть — потончати,
потоншати
Потопать — тонути, потопати, топитися
Потопать — потопати, потупати,
потупцювати
Потопленіе — затоплення
Потоплять, потопить, ся — топити, у(в)то-
пйти, ся, затоплювати, затопити
Потоптать, ся — потоптати, ся
Потопный — потоповий
Потопъ — потопа, потоп
Поторговать, ся — 1) поторгувати,
покрамарювати, покупцювати, погандлюва-
ти, (в шинку) — пошинкувати, по-
шинкарювати, (на базарі) — побаза-
рювати, (на ярмарку) —
поярмаркувати; 2) поторгуватися
Потормошить — посіпати, поторсати,
потермосити
Поторопить, ся — поскорйти, ся,
поспішити, ся, похопитися
Поторчать — постирчати
Потосковать — посумувати, потужити,
(доволі)— попотужити, попожуритися
і д. Попечалиться
Поточить — погострити
Поточный — потоковий
Потоншить — занудити
Потрава — спаш, потолоч, стравля
Потравить — 1) спасти, потолочити,
стравити, потравити; 2) поцькувати
Потрата — страта, втрата, потрата
Потратить—потратити, протратити,
витратити, ся, (про кількох) — повтрачува-
тися, (позиваючись) — пропозивати,
(марно)—промантачити, проциндрити
Потрафлять, потрафить— 1) потрапляти,
уГвУграпляти, влучати, потрапити,
у(в)трапити, влучити; 2) годити,
дого(д)жати, догодити. — На него
трудно потрафить — йому трудно
догодити
Потребитель — споживач
Потребительный — споживчий, споживний
Потребленіе — споживання, у(в)живання,
поживання, ужиток, вжиток
Потреблять, потребить—споживати, у(в)жи-
вати, поживати, вжити, пожити,
спожити

Потребность
343
Поутру
Потребность — потреба
Потребный — потрібний
Потребовать — потребувати, правити
Потревожить — потурбувати, потрівожити
(людину), сполохати, сполошити,
(птицю, з(ь)віря), зрушити, зрухну-
ти (яку річ), у(в)разити (рану,
болячку), поколошкати, росколошка-
ти (волосся)
Потрепать—потріпати,
(крилами)—полопотіти
Потрескать — потріскати, полопати,
пожерти
Потрескаться — потріскатися, порепатися,
полускатися, полопатися,
розлускатися, порозтріскуватися
Потрескивать — витріскувати
Потрещать—^потріщати, потріскотати,
потріскотіти, потйркати, (про масло,
сало) — пошкварчати
Потрогивать, потрогать — торкати,
дотикати, чіпати, поторкати, ся, доткнути,
ся, доторкнутися (
Потрошеніе — тельбушіння, патрання
Потрошить — тельбушити, требушйти,
патрати, розчиняти, перечиняти
Потрудить — утруднити, потурбувати
Потрудиться— і) попрацювати, поробити;
2) потурбуватися, поклопотатися,
попіклуватися
Потрунить (надь кьмь) — пос(ь)міятися,
поглузувати, покепкувати (з кого)
Потрусить — потрусити
Потрусить — побоятися
Потрушивать—трохи боятись, побоюватись
Потрясать, потрясти — 1) трясти, трусити,
торсати, потрясти, потрусити,
поторсати; 2) хитати, захитати, за-
хитнути і д. Поколебать 1,
Потрясеніе— 1) стрясіння, струсіння; 2)
хитання, захитання
Потряхивать — трусити
Потуги — хватки, перейми
Потуда — доти і д. Дотоль
Потужить — потужити і д. Попечалиться
Потузить — побити, одлупйти і д.
Поколотить
Потуплять, потупить, ся — потупляти,
потупити, у(в)тупйти, ся, похнюпити, ся
Потускнуть — померхнути
Потускньть — померхнути, потьмитися,
потьмарити
Потухать, потухнуть—гаснути, перегасати,
погасати, у(в)гасати, пригасати,
погаснути, угаснути, пригаснути
Потухлый — згаслий
Потучньть — поглад(ш)чати
Потушать, потушить— 1) гасити, погасити,
у(в)гасйти; 2) гамувати, тушити,
утихомирити, потушити
Потчевать, попотчевать — угощати,
частувати, угостити, почастувати, трак-
(х)тувати, потрактувати
Потчеваніе — частування, трак(х)тування
Потщиться — постаратися, посилюватися
Поть— 1) піт; 2) риба Plyseter macrocephalus,
дивоглавець, плевун
Потыка, у виразі: «онъ у него на поты-
кахъ» — він у нього за попихача
Потыкать — 1) ткати; 2) пхати, попихати
Потылица — потйлишник
Потысячно — тисячами, з тисячі
Потычка — тумак, стусан, штурхан,
штурханець ,
Потьлый — спітнілий
Потьніе — потіння
Потіснить, ся — потиснути, ся, стиснути, ся
Потіть, вспотіть,— пітніти, (дуже) —
упрівати, спітніти, упріти t
Потіха — потіха, кумедія, чудасія, чудо-
родія
Потішать, потіпщть, ся — потішати,
забавляти, цотішити, забавити, ся
Потьшный — втішний, кумедний, чудород-
ний
Потягивать, потянуть, ся — 1) тягти,
потягувати, потягти, ся, поцупити. —
Потянуться за кьмъ — попнутися,
потягтися; 2) д. Попивать
Потягиваніе — тягання, потягування,
потягання, потяги
Потягота — потяги
Потяжельть —поважчати
Поубавить — збавити, одбавити (трохи)
Поубаюкать — заколихати (помалу)
Поубрать — прибрати (трохи)
Поубыть — убути, спасти (трохи),
зменшитись
Поувезти, поувезть — повивозити
Поувести, поувесть — повиводити
Поувозить — повивозити, позвозити
Поуговорить — умавити (потрохи)
Поугомонить, ся — у(в)гамувати, ся
Поугорьть — учадіти, почадіти (трохи,
багатьом)
Поудивляться—подивувати, продивувати, ся
Поудить — поудити, повудити, половити
рибу (в)удкою)
Поужинать — повечеряти
Поукласть — повкладати
Поукрасить — пооздоблювати, (квітками) —
поуквітчувати, заквітчати, (ц(ь)в'яш-
ками) — пообц(ь)в'яховувати
Поукротить — погамувати
Поуменьшить, ся — зменшити, ся, (про
декількох) — повменшувати, ся (
Поумньть — порозумніти, порозумнішати
Поумыть — повмивати
Поунять — вгамувати, втихомирити
Поуправлять — поорудувати, покерувати,
поправити, проорудувати
Поупрямиться — позмагатися, посупереча-
тися, попручатися
Поусердствовать — припильнувати, поусер-
дувати
Поускорить — прискорити
Поусмирить — втихомирити
Поусмирьть — втихомиритись
Поуспокоить, ся — вгамувати, ся,
заспокоїти, ся (трохи)
Поустарьть — постаріти, пристарітися,
(про людину) — підтоптатися
Поусьсться — посідати
Поутихнуть — втихомиритись, внйшкнути,
втишитись
Поутру — зрана уранці, вранці, ранком

Поухаживать
344
Поцьлуй
Поухаживать—пополицятися, попожениха-
тися, проженихатися, послідкувати
(за ким), поупадати (коло кого), (за
кількома) — переженихати, ся
Поуходить — повтікати
Поучать, поучить, ся — поучати, навчати,
научати, научувати, повчити,
навчити, ся
Поученіе— 1) наука, навчання; 2) д.
Проповідь
Поучительный — поучаючий, научаючий
Пофантазировать — пофантазувати, похи-
мерувати, думками в хмарах
політати
Пофрантить — похверцювати, почепурйти-
ся, похизуватися
Пофыркать — попйрхат/і, почмихати
Похабникь, ца — соромітник, ця
Похабничать — соромггно поводитись
Похабный, но — сороміцький, срамотний,
соромнйцький, безсоромний,
стидкий, соромно, безсоромно, без со-
гюму
Похабство — безсоромність
Похаживать — похожати
Похвала — хвала, похвала
Похваливать — похваляти, вихваляти
Похвальба — хвальба, похвальба, хваління
Похвальный, но — похвальний, но
Похвалять, ся, похвалить, ся — хвалити,
вихваляти, похвалити, ся; похвалятися,
нахвалялися, похвалитися
Похварывать — хорувати, слабувати,
нездужати, недомагати (часто або
часами)
Похвастать — похвалитися, повеличатися
Похватать — похапати
Похватски — хваць(тсь)ко
Похворать—послабувати, похорувати, про-
нездужати g
Похититель, ница — злодій, ка, крадій,
крадько, крадюка, хапко, хапун
Похитрить — похитрувати
Похищать, похитить—красти, хапати,
украсти, вхопити, схопити, спірвати, за-
пірвати ,
Похищеніе — крадіж, ка, хапання, хапанка
Похлебать — посьорбати, похлебтати
Похлёбка—юшка, (горохова)—горохв'янка,
(з рибою) — сьорба, щерба
Похлёбочный — юшечний
Похлёбывать — сьорбати, хлебтати
Похлёстывать, похлестать—хвиськати, по-
хвйськати, похльостувати,
похльостати
Похлопать — поляскати, полящати,
поплескати
Похлопотать — поклопотати, ся,
попоходити, попіклуватися
Похмелье — похмілля
Похмуриться — нахмаритися, насупитися,
похнюпитися
Похныкать — похлйпати, попхикати
Походатайствовать — поклопотати
Походить — походити (на кого або на що),
вдаватися (в кого), скидатися (на
кого або на що)
Походить — походити
Походка — хода, хід, хідня, д. Поступъ. —
Сь утиною походкой — качконогий
Походный — похідний
Походь — 1) похід, виправа; 2) поваг
(лишок ваги), лишка; 3) збуток (на
крамі то-що)
Походя — ходячи, входячку, на ході
Похожденіе, (частіше мн.) похожденія —
1) мандрування; 2) пригода, (частіше
мн.) — пригоди, приключка
Похожій — схожий, похожий, подібний,
паристий, (цілком) — викапаний, (на
луб) — лубуватий, (на оклецьок) —
оклёцькуватий і т. д.
Похозяйничать, похозяйствовать — поха-
зяїнувати, погосподарювати ,
Похолодіть — гіохолодіти, похолодніти,
похолоднішати, постуденіти
Похоронить, ся — поховати, ся, (багато) —
переховати, ся
Похоронный — похоронний, погребний
Похороны — похорон, поховання, ховання,
похороння, погріб, -рёбу
Похорохориться — попрйндитись, поиндй-
читися (
Похорошіть,— покращати, ^погарнішати,
помилішати, погарніти, (про
постать) — постатніти
Похотливый, во — похотлйвий, во,
пожадливий, женихлйвий, ласнйй
Похотливость — похотлйвість, похоть,
пожадливість
Похотникъ, ца — ласолюб, ка
Похотьніе — жада, хтивість, жирування
Похотьть — пожадати
Похоть — похоть, лас, жир t
Похохотать — пореготати, ся, пореготіти
Похрабриться — похрабрувати
Похрапывать, похрапеть—хропти (помало),
похропти g
Похрипіть — похрипіти, похавчати,
похарчати
Похристіански — по християнському
Похристосоваться — похристосуватися
Похромать — пошкандибати, пошкитиль-
гати, пошкатульгати
Похрустіть — похрумкати, похрумати,
похрумтіти, похрупотіти
Похудшать — погіршати, попоганіти
Похудіть — схуднути, похуднути,
помарніти, змарніти, (на виду) — спасти з
лиця, (на тілі) — спасти з тіла
Похудільїй, похудьвшій — схудлий,
похудлий, змарнілий, помарнілий
Похулить — погудити, поганити,
поганьбити, похулйти
Поцарапать, ся — подряпати, ся
Поцарски — по царському
Поцарствовать — поцарювати
Поцеремониться — поцеремонитись
Поцыгански — по циганському
Поцвісти — поц(ь)вістй
Поцідить — поцідити
Поціловать, ся — поцілувати, ся,
(здоровкаючись) — почоломкатися, (в жарт
кажучи) — цмокнутися
Поцілуй — поцілунок

Поцьнить
345
Пошальть
Поцьнить — поцінувати, пооцінювати
По ці пить, ся — почепити, ся
Почавкать — поплямкати, поцямкати, по-
жвакати, пожв'якати
Почарочно — чарками
Почасту — часто, часто-густо
Початіе — починання
Початой — початий, вкраяний, надкраяний
(про хліб), ,
Почаще — частіш, частіше
Почва—ґрунт.—Почва глинистая—глинястий,
глеюватий ґрунт, глиняста земля,
глейовина. — П. нетронутая — цілина.
— П. песчаная — піскувата земля. —
П. песчанистая—супісок. — П.
чернозёмная — чорнозем, чорноземля
Почваниться — почванитися, попишатися
Почвенный — ґрунтовий. — Почвенное
колесо — д. колесо
Почеловьчески — полюдськи
Почему, почёмь — чом, чому, чого, на що,
про що, для чого, почім, після чого.
— Воть почему — от через що, отож-
то, от за-для того. — Почему то —
чогось, чомусь
Почеркь — писання, письмо, почерк
Почернить — 1) почорнити, вичорнити,
обчорнити; 2) д> Захьрить
Почерньть,— почорніти, (злегка) — при-
чррніти. — Почерньвшій —
почорнілий t
Почерньлый — почорнілий
Почерпать, почерпнуть—черпати, черпнути
Почерпаніе — черпання
Почерствіть — почерствіти
Почерствьлый — счерствілий
Почертить — порисувати
Почертовски — почортячи, по чортячому
Почесать, ся — почесати, ся, (тіло руками)
— почухати, поскрьобати, ся,
засвербіти
Почествовать—пошанувати, у(в)шанувати
Почесть — шаноба, шана, повага
Почесуха — короста ,
Почесывать — почухувати, пошкрібувати,
подрапувати
Почётный — почесний
Почётъ — шаноба, честь, повага
Почечный — нирковий
Почечуйникь, почечуйная трава, п. бредёна,
п. горець, рос. Polygonum Persicaria
L. — гірчак
Почивальныи — спочивальний
Почивальня — спочивальня, спальня
Почиваніе — спочивання, спочинок
Почивать, почитать, опочить — 1) спочивати,
спочити; 2) спочивати, спочити,
опочити, умерти, померти,
переставитися
Починать, почать — починати, зачинати
Починивать, починить — лагодити,
справляти, поправляти, (трохи) — під-
лагожувати, полагодити,
налагодити, справити, поправити,
підлагодити, (одежу)—латати, полатати,
залатати, підлатати, влатувати, влатати
Починка — лагоження, поправа, поправка,
(одежі) — латання
Починный — початковий
Починь — 1) почин, початок, зачин і д.
Начало 1; 2) повід, привід
Почислить, ся — полічити, порахувати, ся,
почислити, ся
Почистить — почистити, (став од мулу) —
пошлямувати і т. д., д. Очищать,
Очистить 1
Почитаніе — шанування, пошанування,
поважання
Почитатель, ница — шануватель, ка,
шановник, шановниця, велйчник, велйч-
ниця
Почитать, ся, почтить — поважати, ся,
шанувати, ся, пошанувати, у(в)шану-
вати
Почитать, почесть — вважати, лічити,
полічити
Почитать — почитати, прочитати
Почка — 1) (анат.) — нирка, нірка; 2) (на
рослинах) — брунька, брость, бро-
сток, бростйна, оіб'яшок, (квіткова)
— пуп янок, пуп'яшок, (що роспу-
кується) — роспуківка, росп^салка,
(на тютюнові) — пасинки. —
Выбрасывать почки — набрунькуватися,
бростйтися
Почковать — очкувати
Почковидный — ниркуватий
Почковый — 1) нирковий; 2) бруньковий,
бростковйй
Почмокать — поцмокати
Почокать, ся — поцокати, ся
Почта — пошта
Почтальонь — поштарь, листоноша
Почтеніе — поважання, шанування,
пошанування, шаноба, шана
Почтенный — поважний, почесний,
поштивий
Почти — сливе, майже. — Почти что —
мало що, мало не, трохи не, безмаль
Почтительно — з шанобою, шаноб(в)лйво,
поштиво
Почтительность — шанобливість, шановлй-
вість, повага, шаноба, поштивість
Почтительный — шанобфлйвий, пошанов-
лйвий, почёстливии, поштивий, ша-
нівнйй
Почтить—звеличати, вшанувати.—Почтить
кого-нибудь своимъ посьщеніемь —
вшанувати когось своїм завітанням
(до нього)
Почтмейстеръ — поштмейстер, поштмай-
стер
Почтовой, почтовый — поштовий
Почтосодержатель — поштарь
Почувствовать, почуять — почути, почутися,
вчути, учути, відчути
Почудесить, почудесничать—похимерувати,
похимёритися
Почудиться — здатися, приверзтися,
обмарити
Пошабашить — обробитися, пошабашити,
(перед неділею) — посуботіти t
Пошаливать, пошалить—пустувати, дуріти,
попустувати, подуріти, пожирувати,
посваволити t
Пошальть — подуріти і т. д., д. Одурьгь

Пошарить
346
Поясньть
Пошарить — пошарити, понишпорити,
(скрізь) — вйшарити, винишпорити
Пошаркать — почовгати
Пошатывать, пошатать, пошатнуть, ся—по-
хйтувати, захйтувати, колихати,
* похитати, поколихати, похитнути,
поколихнути, ся, схитнутися,
схибнутися, поточитися
Пошвырять — покидати, пошпурляти
Пошевеливать, пошевелить, пошевельнуть,
ся — ворушити, поворушити,
зворушити, ворухнутися, поворухнути,
зворухнути,ся
Пошевни — широкі санки, вйстеля(е)ні
лубом г
Пошелестіть — пошелестіти (про листя,
папір то-що), пошамотіти (глухо,
напр., про тканину)
Пошелудивьть — пошолудйвіти
Пошелушить, ся — полущити, ся
Пошепелять — пошепеляти, пошепелявіти
Пошептать, ся — пошепотати, пошептати,
ся, потишкуватися, пошепотіти
Пошептомъ — пошепки
Пошершавьть—пошаршавіти, пошерхнути
Пошивать, пошить—шити, пошити, (багато)
— понашивати
Пошибь — спосіб, роб, побит
Пошивка — шиття, пошиття, шитво
Пошинковать — пошаткувати
Пошипьть — пошипіти, (про масло,, сало) —
пошкварчати, пошваркотіти, (про
гадюку) —f посичати, (гуро воду) —
побулькотіти, поклекотіти
Пошколить — пошколити, помуштрувати
Пошлина—мито, (з возів) — возовё, (за
проїзд через міст) — мостове, мостов-
щйна, (через греблю) — погребёльне,
(на винницях од казана) — показан-
щина. — Дорожная пошлина — подо-
рожчина. — Базарная, ярморочная п.
— містове. — Судебная п. —
пересудок, присуди
Пошлинный — митрвйй
Пошло— нйцо, скрійно, повсюдно,
безсоромно
Пошлость — ницість, паскудство,
безсоромність
Пошлый—щ'щий, паскудний, безсоромний,
сороміцький
Пошльть — мерзенитися
Пошлякъ — ницак, ниций, ницькф
Пошлячка — ница, безсоромна жінка
Пошляться — поблукати, потинятися,
повештатися
Поштемиелевать — поштампувати
Поштопать — поцирувати
Поштофить — пляшками
Поштукатурить — потинькувати
Поштучно — штуками,:од штуки
Пошуміть — погомоніти, погаласувати,
(про лист то-що) —- пошелестіти, (про
одежу) — пошамотіти, (про вогонь) —
погоготіти
Пошуршать — пошурхати, пошамотіти
Пошутить — пожартувати
Пошутовски— мов блазень, поблазёнськи
Пошушукать — пошептатись
Пощада — помилування, милосердя,
милость, ласка
Пощадить — помилувати, пожалувати
Пощебетать—пощебетати, поц(ь)вірінькати,
поц(ь)віріньчати
Пощеголять — почепурйтись, похверцюва-
ти, похизуватися
Пощекотать — полоскотати
Пощёлкать — поляскати, (зубами) — покла-
цати, поклямцати, (насіння, горіхи
то-що) — полускати, полузати
Пощеніе — постування, пощення
Пощепать — пощипати, (пір'я, волосся) —
поскубти
Пощёчина — ляпас, ляпанець, лящ,
поличок. —Надавать
пощёчинъ—наляскати, ляпанцями нагодувати
Пощупать — полапати, помацати
Пощупывать — полапувати, помацувати
Поьдать, поість, ся — поїдати, з'їдати,
поїсти, з'їсти, ся, виїсти, (трохи) —
попоїсти, (усе) — повиїдати, переїсти,
(усі харчі) — повихарчовувати
Поьздить — поїздити
Поьздка — їзда, подорожка
Поьздь — од'їзд, від'їзд, виїзд ,
Пбьздь — поїзд, потяг, валка, (весільний) —
поїзд, (від хати до хати) — перезва
Поьдомъ — завзято, запекло, поїдом
Поьзжалой — гонець, гінець, посланець
Поьзжане—поїзжане, (в перезві)—перезв'я-
нин, перезв'янка, перезв'яне
Поьзжатой — поїзжанин, (мн.) — поїзжане
Поьхать — поїхати t
Поззія — поезія. — Лирическая п. — лірна,
лірична поезія
Поэкзаменовать — проекзаменувати
Поэкономить — ощадити трохи
Поэма — поема
Позтическій, ски — поетичний, но
Поэтому — тому, а тому, тому-то, через-тё
Поэтъ — поета, поёт, с(ь)півець
Появляться, появиться — появлятися,
з'являтися, об'являтися, виступати,
витикатися, (зразу) — вилинати,
(багато) — висипати, появитися,
з'явитися, об'явитися, виступити,
виткнутися, висипати, (про пошесть,
кузьку то-що шкодливе, як спочатку) —
вклюнутися, (а далі) — вкинутися. —
Откуда онъ появился? — відкіля він
взявся? — Откуда у него появились
деньги? — відкіля у його взялись
гроші? — У него появились деньжонки
— у його завелись грошенята
Появленіе — поява, з'ява, з'явлення
Поягниться — окотитися
Поякшаться — злигатися, полигатися
Пояриться — поярувати
Поярковый — ярочковий (зроблений з
вовни ярки)
Поярокъ — яротина (вовна з ярки)
Поясненіе—пояснення, вияснення, вис(ь)віт-
лёння
Поясница — поперек, крижі, пояснйця
Поясничный — поперековий, крижовий
Поясной — поясний ,
Поясньть — поясніти, пояснішати

Пояснять
347
Праздникъ
Пояснять, пояснить — поясняти, виясняти,
пояснити, вияснити, з'ясувати, вй-
с(ь)вітлити
Поясь, поясокь, поясочекь — пояс, поясок,
пас, (трненький) — пёрез, перезок,
підперізка, (ремінний) — рётяг,
ретязь, ретязок, ремінчик, (з окравки)
— окравка, (шкуратяний на гроші)
— чёрес, чересок, (котрим тягнуть
бурлаки судно) — ляма, лямка
Прабаба, прабабка — прабаба, прабабка
Правда — правда, (здр.) — правдонька. ^-
Вь правду, за правду — справді,
справжки, дійсно, певно. — По
правдь — по правді
Правдивость — правдивість,
справедливість, щирість
Правдивый, во— 1) правдивий,
справедливий, во, щирий, ро; 2) правдивий,
справедливий, справжній, певний
Правдолюбець — правдолюбця,
правдолюбець
Правдолюбивый — правдолюбний t
Правдоподобіе—правдоподібність,
ймовірність, можливість , t
Правдоподобный—правдоподібний,
ймовірний, можливий
Правдуха — щира душа, правдива душа
Праведникь, ца — праведник, ця
Праведный — праведний, справедливий
Правило — 1) стерно, правило, (на плоту
або на барці) — трепло, д. Весло;
2) д. Ватерпась і Отвьсь
Правило — правило, регула
Правилье — копил, правило (у шевців, д.
Инструменть)
Правильность — правильність
Правильный, но — вірний, правильний, но,
правдивий, во
Правильникь — костоправ
Правитель, ница — управитель,
управителька, керманич, керовнйк, керовнй-
чий, орударь
Правительство — правительство, уряд
Правительственный — правйтельственний,
урядовий
Править— 1) правити, правувати,
заправляти, управляти, керувати,
орудувати; 2) поправляти, виправляти
і д. Исправлять; 3) справляти
(поминки, іменини). — Править бритву —
гострити бритву.—Передавать поклоігь
— переказувати поклін, кланятися
кому од кого, покланятися
Правленіе — 1) правування, орудування,
керування; 2) управа, уряд
Правнукь, правнука, правнучка — правнук,
правнука
Право — справді, дійсно, певне, далебі;
справедливо, поправді
Право — право. — Онъ въ правь — він має
право
Правобережный — правобережний,
правобічний
Правовой — правовий, правний
Правовьдець, правовьдь — правознавець,
правнйк, юриста
Правовьденіе — правознавство
Правовьрный — праврвірний
Правовьріе — правовірство
Правомьіслящій — правомйсний, розсудний
Правонарушеніе — праволомство
Правописаніе — правопис
Православіе—православіє, православність,
благочестя
Православный — православний,
благочестивий, правоздатний
Правоспособность—правоздатність, право-
правність, правоздібнірть
Правоспособный — правоздібний,
правоздатний, правоправний
Правосудіе — правосуддя
Правосудный — правосудний
Правота — правота, правість, правдивість
Правый — 1) правий. — Правая сторона, рука
— правиця. — По правую сторону —
праворуч і д. Вправо. — На правой
сторонь лежащіи — правобічний;
2) правдивий, справедливий, 3)
безневинний, неповинний; 4) прямий,
певний
Прагматическій — прагматичний
Прадьдный, прадьдовскій — прадідівський
Прадьдъ, прадедушка — прадід
Празднество—с(ь)в'яткування, (після жнив)
— обжинки, (після возовиці) — об-
возини, (після хрестин) —похрёстини
Праздникъ—празник, с^в'ято. — Праздникъ
Обрізаній Господня. Новый годъ
A січня) — Новий рік, год. — П. Бого-
явленіе Господнє, крещеніе F січня)
— Богоявления, Водохреща,
Водохреща. —Ц. Срьтеніе І^осподне B лютого)
— Стрітення, Стрічання, Громниці.
— П. Обрьтеніе главы Св. Joanna
Предтечи B4 лютого) — Обрітення. — П.
Преподобнаго Алексья, человека Бо-
жія A7 марця) — Тёплого Олекси. —
П. Благовьщеніе Пресвятыя рогоро-
дицы B5 березня) — Благовіщення.
— П. Входь Грсподенъ въ Іерусалимь
— Вербна неділя. — Соборъ Архангела
Гавшила B6 марця) — Благовісника.
— П. Святой Пасхи. Воскресеніе
Христово. Праздниковъ
Праздникъ—Великдень, Паска, Великодні С(ь)в'ята.
— П. Великомученика Георгія B3
квітня)—Юрія, Юра.—П. Перенесение
мощей Св. Николая Чудотворца
(9 травня) — С(ь)в. Миколи,
Весняного, літнього Миколи. — П.
Вознесенье Господне — Вшёстя,
Вознесения. —П. Преполовенія. — Права,
Переплавна Середа (на 4-му тижні
після Великодня). — П. лень Святой
Троицы —Тройця, Трійця, Зелені
С(ь)в'ята. —Троицкіе
праздники—Зелені С(ь)в'ята, Клечальна Неділя. — П.
День Св. Духа — Сошествіе Св. Духа.
Духовъ день.—С(ь)в. Духа.—П.
Рождество Іоанна Предтечи B4 червня) —
Івана Купала, Купайла, Івана
Хрестителя, Іванець. — П. Св. Апостоловъ
Петра и Павла B9 червня) — Петра
і Павла. — П. Соборъ \1 Апостоловъ C0
червня)—Полупетра. — П. Великомуче-

Празднованіе
348
Превратный
пика Пантелеймона B7 липня)—Палй-
копи, Пантелеймона. — П. Преобра-
женіе Господнє F серпня) — Спас. —
П. Успеніе Пресвятыя Богородицы
A5 серпня) — Перша Пречиста,
Велика Пречиста. — П. Перенесеніе не-
рукотвореннаго Образа A6 серпня)
— Пречйсник, Нерукотворенного
Образа. — П. Уськновеніе Главы Св.
Іоанна Предтечи B9 серпня) —
Головосіка. — П. Рождество
Пресвятыя Богородицы (8 вересня) —
Друга Пречиста, Мала Пречиста. —
Воздвиженіе Креста Господня A4
вересня) — Здвйження, Чесного
Хреста. — П. Покровъ Пресвятыя
Богородицы A жовтня) — Покрова,
Третя, остання Пречиста. — П.
Мученицы Параскевы A4 жовтня) —
Перші Параски. — П. Мученицы
Параскевы B8 жовтня) — Другі
Параски. — П. Введеніе во Храмъ
Пресвятыя Богородицы B1 листопаду) —
Введення, Вхід Богородиці.^— П.
Святителя Николая Мурликійскаго F
грудня) — С(ь)в. Миколи, Зймнього
Миколи.—П. гождество Господа
нашего Іисуса Христа B5 грудня) —
Різдво, Різдв'яні С(ь)в'ята. — Рожде-
ственскіе праздники — Різдво,
Різдв'яні с(ь)в'ята.—П. Преподобной Меланін
Римляныни C1 грудня) — Меланки.
— П. Храмовой — храм, празник. —
Канунъ праздника—д.
Канунъ.—Второй день послі» праздника — попра-
зён, оддання празника. — Праздники
—празникй, с(ь)в'ята, с(ьв'яткй. — На
Праздникахъ — На с(ь)в'ятках. — П.
провести—вщс(ь)в'яткувати, пересфв'ятку-
вати.—Будеть и на нашей улиць цразд-
никъ — і в наше віконце зас(ь)вітить
сонце. — Быть у праздника. — 1)
бути на храму, на одпусті; 2) наразй-
тись, нахопитись на лихо, здобути
клопоту, піймати облизня. — П.
жатвы — обжинки
Празднованіе — с(ь)в'яткування
Праздновать—с(ь)в'яткувати, празникува-
ти, справляти с(ь)в'ято
Праздно — без діла, без роботи, нічого не
роблячи
Празднословіе — марномов^тво, пустомов-
ність, базікання, верзіння
Праздность — безділля, байдикування, гулі,
лёжа, лёдацтво, порожнювання
Праздношатающійся, праздношатающаяся
— вёштанець, швендя, байда, сновига,
сновигайло
Праздный — 1) порожній, ваканцьовий;
2) гулящий, порожніючий. — Празд-
нымъ быть, пробыть — 1) порожню-
вати, вакувати, провакувати; 2) байду-
вати, байдики бити, гуляти,
марнувати, пробайдувати, байдикувати,
пробайдикувати
Практика — практика
Практиковать — практикувати
Практикъ — практик
Практическій — практичний
Праматерь, прародительница — прамати,
прародйтелька
Праотець, прародитель — прабатько,
праотець, прародитель
Праотческій — прародйтельський,
прабатьківський
Прапорный — прапірний
Прапорщикъ — хорунжий (у козаків)
Прапоръ — короговка, прапір, д. Знамя
Прапрабабка — прапрабабка
Прапрадьдовскій — прапрадідівський
Прапрадьдь — прапрадід
Прародительскій — прародйтельський
Прасъ, рос. Allium Parrum L. — пор, праж,
прас
Прахвостъ — шелихвіст, шалаган, шахрай,
дурйс(ь)віт
Прахъ — 1) порох, пил; 2) тіло. — Миръ
праху твоему — пером земля тобі,
нехай тобі земля пером! — Прахъ съ
нимъ! — цур йому, хай йому ,лйхо!
— Прахомъ пошло — пішло за вітром,
димом до гори пішло
Прачешная — прачкарня, пральня
Прачешный — пральний. — П. валёкъ —
прач, праник, пральник, д. Валёкъ
Прачка — праля, прачка
Праща, пращъ — швйгавка, кидало, праща
Пращу ръ — пращур
Пребьіваніе — перебування, пробування,
(в гостях) — гостювання
Пребывать, пребыть — пробувати, жити,
бути, пробути, прожити, (цілий
вік або дуже довго) — вікувати,
провікувати
Превозмогать, превозмочь — перемагати,
пересилювати,(перемогти, здолати,
здоліти, подоліти, (багатьох) — по-
перемагати, попересйлювати
Превозносить, превознести, ся — 1)
вихваляти, величати, славити, ся,
звеличити, підносити, піднести,
виносити, винести по-над; 2)
вихвалятися, величатися, пишатися,
бундючитися і т. д., д. Величаться,
Важничать і Гордиться
Превознесете — вихваляння, величання,
піднесення по-над
Превосходительный — вельможний
Превосходительство — вельможність
Превосходить, превзойти — переважувати,
переважати, гору брати, переви-
шати, переважити, узяти гору,
перевищити, повершити, покрити кого,
(в тцнцях) — перетанцювати, (в
с(ь)півах) — перес(ь)півати і т. д.
Превосходно — чудово, дуже гарно,
досконально, знаменито
Превосходный, но — дуже гарний, но,
чудовий, во, високогарний,
доскональний, знаменитий
Превосходство — перевага, перемога,
перевищення, вищість
Превратность — змінність, несталість, хваль-
шйвість, хибність t
Превратный, но — 1) змінний, несталий,

Превращать
349
Предвещать
і д. Непостоянный; 2) неправдивий, І
перекручений, покручений,
перевернутий, кривий, непоправді,
навпаки, навспак, напереверт,
навиворіт
Превращать, превратить, ся — 1)
перевертати, перекидати, переробляти,
обертати, ся, перевернути,
обернути, перекинути, переробити, ся,
переродитися. — Превратить, ся вь
ничто — обернути, повернути, ся в
нівець. — Превратить, ся въ пепелъ —
спалити, попалити, спопеліти. —
Превращать, превратить въ дребезги, въ
порошокъ — мотлошити, порохнйти,
перемотлошити, побити на гамуз,
на дрізки, на мотлох, спорохнйти;
2) д. Изменяться
Превращеніе — перевертання, обертання,
обернення, заміна
Превыспренный—найвищий, найвелйчний,
превисокий
Превышать, превысить, ся — 1)
перевищувати, надвйщувати, перевищити, ся,
вигнатися вище по-над що йньше;
2) д. Превосходить
Превыше — вище, по-над, по-за
Превьішеніе — перевищення, перевйшка,
поваг
Преграда — д. Прегражденіе 2 і З
Преграждать, преградить — 1) перегорожу-
вати, перетинати, загорожувати,
перегородити, загородити,
перетяти, поперегорожувати, заступити
дорогу; 2) перепиняти, перепинати,
запиняти, перешкожати,
перепинити, запинйти, перешкодити, на
(або у) перешкоді стати
Прегражденіе — 1) перегорожування,
перегорода; 2) загорода, горожа; 3)
перепона, перешкода, завада і д.
Препона
Прегрьшать, прегрьшить — грішити, со-
грішати, согрішити, згрішити, про-
грішйтися
Прегрьшеніе — гріх, прогрішення
Предавать, предать, ся — 1) віддавати,
видавати; передавати, здавати,
віддати, ся. — Предать суду —
віддати під суд, потягнути до суду. —
П. тисненію—надрукувати, видати. —
П. землі — поховати. — П. смерти —
стратити, смерть заподіяти. — П. Богу
духь—віддати душу Богові.—П. казни
— скарати, стратити і д. Казнить. —
П. пыткь — віддати на муки, на
мордування, на тортури. — Предать
себя воль Божіей — здатися на Бога.
— Предать кого — видати кого,
зрадити (кого), виказати на кого. — П.
проклятію — проклинати. — П. забве-
нію — забувати, не згадувати,
пустити в непам'ять; 2) звірятися,
здаватися (на кого), віддаватися (кому);
3) вдаватися, вкидатися, вдатися,
вкинутися. — Предаваться печали —
в тугу вдаватися
Преданіе — 1) оддання, віддання, видання. І
І — П. суду — віддання під суд,
притягнення до{ суду; 2) переказ
Преданность — вірність, відданість,
прихильність
Преданный, но — вірний, відданий,
прихильний, прихильник, ця
Предатель, ница — зрадник, ця і д. Измьн-
никъ, ца
Предательскій, ки — зрадливий, во,
зрадницький, ко; д. Вероломный і Из-
мьнническій
Предательство — зрада і д. Измьна
Предать, ся — д. Предаваться
Предбрачный — передшлюбний
Предвареніе — уперёження, пересторога
(від чого)
Предварительный, но — попередній, уперед,
попереду, завчасу, загодя, зараня
Предварять, предварить—упережати,
упередити, попередили, випередити,
запобігати, запобігти; предмовляти,
предмовити, перестерігати,
остерігати, перестерегти, остерегти (від
чого). — Предварить объ опасности
— перестерегти перед небезпекою,
остерегти від небезпеки. — П. прихо-
домъ — попередити, д.
Предупреждать і Предостерегать t
Предвзять — заповзяти, передние взяти
Предвзятость — заповзятість, упередність
Предвзятый — уперёдний, наперёд взятий,
заповзятий. — Предвзятая мысль —
уперёдна, наперёд взята гадка
Предвидьте — завбачення, передбачення
Предвидеть — завбачати, передбачати
Предвкушать, предвкусить — засмаковува-
ти, засмакувати, наперёд
смакувати
Предвкушеніе — засмак ,
Предводитель, ница — приводець, привідця,
провідник, нйця, проводець,
(війська) —д. Воєначальнику (сторонниц-
тва) — проводарь, проводйрь,
верховода, (розбійників) — ватаг,
ватажок, (колядників) — берёза, (голоти)
— голотовода. — Предводитель
дворянства, Предводительша —
маршал, маршалок, предводитель, ка
Предводительство — провід, привід
Предводительствовать — перёд вести,
отаманувати, отаманити, ватажкувати,
ватажити, поводатарювати,
доводити (ким)
Предводить — перёд вести
Предвозвещать, предвозвестить — 1) при-
звіщати, призвістйти; 2) д.
Предвещать ,
ПредвозвЄщеніе — 1) призвіщення, прй-
звість, прйзвістка; 2) віщування
ПрєдвЄдЄніє — передвіджа, передвідання,
знаття прийдёшности
Предвестіе — прйзвість, передчуття
Предвестникъ — віщун,,вістун
ПредвЄчность — передвічність t
ПредвЄчньій — одвічний, передвічний
Предвьщаніе — віщування, пророкування,
ворожба
І Предвещать — віщувати, пророкувати

Предвьщатель
350
Предположеніе
Предвьщатель, ница — віщун, вістун, ка,
ворожбит, ка г
Предгоріе — передгір'я
Предгорный — передгірний х
Преддверіе— прйсінок, присінки, місце
перед дверима, прихід. — Преддверіе
ада — передпёкло
Предержащій — зверхній,^йщий, урядовий
(про начальство)
Предзнаменованіе — 1) знак, ознака,
знамено; д. Знаменіе; 2) д. Предвоз-
вьзщеніе
Предзнаменовывать — вістувати, віщувати,
пророкувати, напророкувати
Предисловіе — передмова, переднє слово,
вступне слово, передслово. —
Предисловіе дьлать — передмовляти
Предисловный — передмовний
Предковскій — предківський
Предлагать, предложить — передкладати,
прекладати, класти, предложйти,
пропонувати, запропонувати;
вносити, внести, внести, зробити
внесок. —Предложить вопросъ—спитати,
запитати, поставити питання. —
Предлагающей — внескодавець, передкла-
даючий, пропонуючий
Предлогь — 1) вимівка, од(від)мова, одмов-
ка, д. Отговорка; 2) приключка,
притока; 3) (грам.) — приіменник
Предложеніе — передкладання, подання,
прекл,адання, внёсрк, пропозиція;
ос(ь)вщчення, ос(ь)відчини. — Онъ ей
сдьлалъ предложеніе — він
посватався (або послався) до неї, ос(ь)від-
чився їй
Предложный падежъ — відмінок сьомий,
місцевий
Предметный — предметбвий, річевйй
Предметь — предмет, річ, ціль, мета. — Онт,
имьлъ въ предметі — він мав на меті
Предмостный — передмостовий
Предмьстіе — передмістя
Предмьстникъ — попередник, д. Пред-
шественникъ
Предназначать, предназначить — упризна-
чати, уприділяти, упризначити,
уприділйти, судити
Предназначеніе-р упризначення,
призначення, уприділення
Преднамьреваться, мреднамьриться —
замірятися, намірятися, ^мати на думці,
призначати, за(на)міритися,
покласти на думці, призначити
Преднамьреніе — замір і д. Намьреніе
Преднамеренность — умисність,
навмисність
Преднамеренный, но — призначений;
навмисний, умисний, но
Предначертаніе — попередній нарис, план
Предначертывать — рисувати, нарисову-
вати наперёд , ,
Предобеденный — передобідній, передобі-
дяний. — Предобеденное
время—передобіддя, передобідок
Предокъ, (мн.) предки — предок, предки,
предків'я
Предонредьленіе — упризначення,
призначення, судьба, передсуд
Предопредьлять, предопредьлить —упризна-
чати, приназначати, уприділяти,
упризначити, приназначити,
уприділйти. — Ему предопредьлено—йому
судилося.—Предопределённый—упри-
значений, судний, (про жениха або
молоду) — сужений, на
Предоставлять, предоставить, ся — зостав-
ляти, од(від)давати, дозволяти,
зоставити, оддати, дозволити,
доручати, доручити. — Предоставляю на
ваше усмотрЄніе — здаюся на вашу
волю, ласку, обміркування.,—
Предоставляется вамъ право — вільно вам,
маєте право. — Предоставляю себЄ
право—застерігаю собі право. —
Предоставляется судить другимъ —нехай
йньші судять. — Предоставьте мнЄ это
сделать — дозвольте мені це
зробити, нехай це я зроблю. —
Предоставляю на ваше сужденіе — здаюся на
ваш суд
Предоставленіе — зоставлення, залишення,
застереження, віддавання, давання,
дозвіл, доручення
Предостерегать, предостеречь—остерігати,
перестерігати, остерегти,
перестерегти. — Дать себя предостеречь —
датись на пересторогу
Предостереженіе — осторога, пересторога,
перестерігання
Предосторожность — осторога, обережність
Предосторожный — обережний, бережений,
сторожкий, обачний і д.
Осторожный
Предосудительность — негожість, доган-
ність, незвичайність
Предосудительный, но — срамотний,
сороміцький, негожий, доганний,
незвичайний, неподобний і д.
Постыдный і Неприличный
Предотвращать, предотвратить, ся —
одвертати, одвернути, ся
Предотвращеніе — відвернення, усунення
Предохранитель, ница—охоронець,
охоронниця, охоронник, запобіжник, ниця
Предохраненіе — охдрона, заховання, (від
чого) — запобіження t
Предохранительный — охоронний,
запобіжний
Предохранять, предохранить — оберігати,
охороняти, оберегти, охоронити,
заховувати, заховати від чого
Предощущать, предощутить — д.
Предчувствовать
Предпечекъ — припічок, д. Печь
Предписаніе — наказ, прйпис
Предписывать, предписать — приписувати,
наказувати, приписати, наказати
Предполагать, предположить — гадати,
думати, припускати, домислитися,
здумати, задумати, домислитися,
припустити. — ЧєловЄкь пред пол а-
гаетъ, а Богъ располагаеть —
чоловік стріляє, а Бог влучає; чоловік
мислить, а Бог керує
І Предположеніе — здогад, домисел, догад,

Предположительный
351
Предупредительность
припущення, догадка
Предположительный — здогадальний, при-
пускальний
Предпосльдній — передостанній, передпо-
слідній
Предпосылать, предпослать — посилати,
послати наперёд, уперед
Предпотопный — передпотоповий ,
Предпочитать, предпочесть ся — воліти
краще, вважати за краще, перевагу
давати, перед давати, ставити вище,
зволіти краще, перевагу, перед дати,
поставити вище
Предпочтеніе — перевага, перед, першен-
ство. — Оказывать предпочтеніе —
перевагу, перед давати
Предпочтительный, но — переважний, но,
кращий, ще, вищий, ще. —
Предпочтительнее всего — над усе, передовсім,
перед'усім
Предпочтительность — першенство
Предприниматель — підприємець, предпри-
ємець
Предпринимать, предпринять — підприй-
мати, предприймати, предпринята,
підприиняти, заходитися, оратись,
взятись на що г
Предпріимчивость — заміристість,
заповзятість, підпришлив;сть
Предпріимчивьій — с(ь)міливий, відважний,
заміристий, заповзятий, підприім-
ливий
Предпріятіе — передвзяття, предузяття,
підприємство, предприємство,
заходи
Предразсвьтный — дос(ь)вітни(і)й
Предразсудокь — марновірство,
упередження, забобон
Предрасположеніе — схильність
Предрасположенный—схильний. — П. къ бо-
лЄзнямь — хоровитий, слабовитий,
нездоровкуватий, схильний на хо-
роби. — П. къ нарывамъ—болячкува-
тий
Предрекать, предречь — віщувати,
пророкувати, вйвіщувати
Предсердіе — передсердя
Предсказаніе— віщування, пророкування,
прорікання, провіщення.
Предсказатель — віщун, провісник
Предсказывать, предсказать — віщувати,
провіщати, пророкувати, провістити
Предсмертный — передсмертний. —
Предсмертная агонія—конання.—Предсмерт-
ныя пятна — мурава, муравйця
Представать, предстать — ставати, стати,
станути перед ким
Представитель, ница — заступник, ця,
представник
Представительный — 1) заступницький,
представницький; 2) показний,
статарний, личнйй
Представительство — заступництво,
представництво
Представленіе — 1) представа, внесення,
показ, вистава; 2) уява, уявлення,
уявлювання
Представлять, представить, ся — 1) ставити,
представляти, поставляти,
виставляти, становити, поставити,
представити, виставити, ся. — Представить
свидетелей — поставити с(ь)відків. —
Представить драму — виставити
драму. — Представился удобный случаи—
випала добра оказія, нагода; 2)
представляти, представити, ся; 3)
^являти, ся, з являти, ся, гюкладати на
думці, здаватися, мріяти, ся,
маритися, роїтися, уздріватися,
ввижатися, вбачатися, верзтися,
об'являтися, уявити, ся, з'явйти, ся,
покласти щ думці, примрітися, врої-
тися, уздрітися, приверзтися. —
Представьте себь, что...—уявіть собі, що... —
Представляться передъ глазами
—ввижатися, привиджуватися,
вбачатися, уздріватися. — П. во снь—снитися,
верзтися, маритися, приснитися,
приверзтися; 4) удавати,
прикидатися, удати, прикинутися. —
Представляться дурачкомь — дурника
строїти. —П. кого—представляти, перекрй-
влювати, перекривляти,
перекривити
Предстаніе — ставлення себе
Предстатель, ница — заступник, ця,
оборонець, оборонниця, посередник, ця
Предстательство — заступництво, оборона
Предстательствовать — заступатися,
оступатися, ставати, обстоювати,
обставати за кого
Предстоять — 1) стояти (перед ким або
чим), ставитись; 2) бути на меті,
мати, мусити, наставати, наступати.
— Предстоить большой трудъ — буде
(має б)лги) багато роботи.—Предстоить
дальній путь — має бути далека
дорога. —Вскорь предстоить мнь поїздка
— незабаром маю (або мушу) їхати
Председатель, ница — голова,
председатель, ка
Предсьдательство — провід, головування
Председательствовать — головувати, пред-
сідати
Предубеждать, -дить — упереджати, -дйти
ПредубЄжденіе — передсуд, упередження
проти чого
Предувьдомленіе — 1) завідомлення; 2) д.
Предисловіе
Предувьдомлять, предуведомить — заві-
домляти, завідомйти, оповіщати,
оповістити (загодя)
Предугадывать, предугадать — наперёд
угадувати, угадати, предчувати
Предуготовленіе — приготування
Предуготовлять — приготовляти *
Предузнавать — пізнавати наперёд
Предузнаніе — провіджа, завбачення,
пробачення, провідження
Предумьішленіе, предумышленный, но — на-
мір, умисність, умисний, умисне,
навмисне, з наміром ,
Предупредительный, но — запобігливий,
запобіжний, о, ввічливий, о
Предупредительность — запобігливість, за-
побіжність, ввічливість

Предупреждать
352
Преклонять
Предупреждать, предупредить— 1)
запобігати (чому), упережати,
упереджувати (кого в чому), попережати,
запобігти (чому), упередити,
попередити, випередити; 2) д. Предварять
Преду прежденіе—попередження,
упередження, забіг
Предусматривать, предусмотреть —
завбачати, предбачати, прозирати„завбачити
Предусмотрительность — прозірливість,
обачність f
Предусмотрительный — прозірливий,
обачний і д. Осмотрительный
Предустановлять — наперёд установляти,
укладати
Предчувствіе — предчуття, прочування,
прйзвістка
Предчувствовать, ся — предчувати, ся,
прочу вати, зачувати. — Я ничего не пред-
чувствовалъ — мені нічого не чулося
Предшественник!», ца — попередник, ця,
поперёдничий
Предшествіе — предходження,
попередження
Предшествовать—предходити, передувати,
упереджувати, попережати і т. д.,
д. Предварять
Предшествовавшій, предшествующи—пере-
дущий, попередній
Предъ, предо — перёд, передо. — Предъ
глазами — перед очйма, поперед очі. —
Предъ нимъ — перед ним, перед його
Предъявитель, ница — показувач, показу-
вачка; власник, власниця
Предъявлять, предъявить — показувати,
подавати, показати, подати. — П.
искъ — позов давати, дати (за що,
на кого), заложйти (кому, за що, на
кого)
Предъявить требованіе — поставити,
виставити вимогу; вимагати, правити,
доправлятись
Предьявленіе — показування, показання,
виставлення, висловлювання (
Предьідущій — попередній, передніший
Предьлъ — 1) гра(я)нйця, грань, межа, обруб,
міра; доля, призначення; 2) кінець,
край, крайнйця. — Выйти изъ предь-
ловъ — ступити, перейти через край,
за край зайти
Предельный — погра(я)нйчний, крайній
Преемникъ, ца — наслідник, наступник, ця
Преемничество, преемство — наступництво,
спадкоємство
Преемственность — наступство,
спадковість
Преемственный — спадковий, наступний,
д. Наследственный
Прежде — перш, перше, пёрве, до сього,
поперёд, попереду, вперёд. — Прежде
всего — перше всього, перш за всё,
поперёд усього, насамперед,
найперше. — Прежде нежели — перш як. —
Прежде чьмъ— нім.—Прежде окончанія
года — перш як рік минув, перш як
вийшов рік.—Прежде
времени—передчасно, до часу і д. Преждевременно
Преждебьівшій — передніший, давніший
Преждевременный, но — передчасний, но,
нечасний, завчасний, но, до часу,
передвчасно, не часно, без пори,
порано.—Преждевременный ребёнокъ
— не часна дитина, не часне
Преждевременность — невчасність, нечас-
ність, передчасність
Прежній — пёрший, попередній, колишній.
— Пуще прежняго — більше, гірше,
як перше, як колись
Презентъ — гостинець і д. Подарокъ
Президентъ — президент, председатель,
голова, (козацької республіки в
Україні) — гётьман, (жінка його) —
гетьманова, (син) — гетьманенко,
гетьманич, (дочка) — гетьманівна,
(на Запоріжжі) — кошовий отаман
Презирать, презрьть — 1) зневажати,
погорджати, гордувати, презирати,
зневажити, погордйти, занехаяти,
занехати, д. Пренебрегать; 2) не
боятися, не дбати про..., не вважати
на...
Презрительность — попрдливість,
зневажливість
Презрительный, но — 1) ганебний, но;
2) зневажливий, вр, зневажний, но,
погордливий, погірдливий,
презирливий, во, презйркуватий, то; д.
Пренебрежительный
Презрьніе — зневага, гордування, погорда,
презирство.—Презрьніе нести, быть въ
презрьніи — поневірятися. —
Презрьніе оказать — зневажити (кого),
погордйти, погордувати (ким)
Презрьнный — огидний, гидкий,
паскудний, ганебний
Презрьть — д. Презирать
Преизобиліе — велика роскіш, ряснота,
гойність, наддостаток
Преизобиловать — ряснйти (чим)
Преимущественный, но — переважний, но,
головніший, більше того, над усё
Преимущество — 1) перевага, перед, пёр-
шенство, перевишка, д.
Превосходство і Предпочтеніе; 2) привілей,
гора. — П. дать — перед, перевагу,
гору дати
Преимуществовать — переважати, мати
перевагу, мати гору, гору брати
Преисподніи — найспідніший, підземний,
підземельний. — Преисподняя —
пекло, д. Адъ
Преисполненный — повний, заповнений,
переповнений f
Прейсъ-курантъ — цінник
Преклонный — 1) схильний, д. Наклонный
2; 2) похилий. — П. возрасть —
похилий вік
Преклонность — 1) схильність, д.
Наклонность 2; 2) похилість
Преклонять, преклонить, ся— 1) нахиляти,
схиляти, прихиляти, нагинати,
нахилити, схилити, прихилити,
нагнути, ся; 2) кланятися (перед ким),
поклонятися (кому), поклонитися,
уклонитися. — Преклонить кольни —
стати навколішки

Преклоненіе
353
Преосвященный
Преклоненіе — схиляння; намова, нахил,
переконування
Прекословить — перечити,суперечити
Прекословіе — суперечка
Прекословный, но — суперечний, но
Прекрасный, но — прекрасний, но,
прегарний, но, дуже гарний, чудовий, во
Прекращать, прекрати гь, ся — припиняти,
спиняти, припинити, спинити, ся;
переставати, кінчати, перестати,
скінчити, ся; переводити, ся,
зводити, збавляти, перевести, звести,
ся, збавити. — Онъ ирекра тнлъ свои къ
намъ посьщенія — він перестав у нас
бувати. — Прекратить работу—
перестати від роботи, скінчити роботу,
припинити роботу t
Прекращеніе — перестанок, кінець,
закінчення, припинення; перевід
Прелестность — повабність, принадність,
вабливість
Прелестникъ, ця — баламута, ка, зводй-
тель, ка, звіF)дник, ниця,
перелесник
Прелестный, но — чарівний, принадний, но,
повабний, но, знадний, знадливий,
заласний і д. Прекрасный і
Пленительный
Прелесть— 1) краса, роскіш; 2) ваба,
приваба, принада, омана і д. Обольще-
ніе і Ооаяніе. — Какая прелесть! —
що за роскіш!
Прелестность — повабність, принадність,
вабливість
Преломленіе — переломлювання,
розломлювання, перелш, розлім
Преломлять, преломить, ся — ламати, ся,
переломлювати, ся, розломлювати,
переломити, розломити, ся
Прельститель, ница — д. Прелестникъ, ца
Прельстительный, но — принадний,
привабний, но, вабливий, звабливий, во,
д. Обольстительный
Прельщать, прельстить, ся — чарувати,
надити, знажувати, влещати,
облещувати, прилещати, улёстювати,
вабити, зводити, причарувати, обча-
рувати, зачарувати, знадити,
звабити, привабити, принадити,
влестити, залеститися, поважитися,
д. Обольщать і Пльнять 2
Прельщеніе — ваба, приваба, принада,
поваба, поваб
Прелюбодьй, ка — перелюбець, ка,
перелюбник, ця, чужолюбник, ця, чужолож-
ник, ця
Прелюбодьйііичать — чинити перелюб, чу-
жоложити, (про жінку) — скакати у
гречку
Прелюоодьиство, прелюбодьяніе —
перелюбство, перелюб, чужолюбство, чу-
жоложство
Прелюбодьйствовать—перелюб чинити, чу-
жоложити
Прематерой — здоровенний, величенний,
величезний; товстючий,
товстелезний
Премилосердный — наймилосердніший
Премилый — дуже милий, гарний, преми-
лённий, премилий
Преминуть — проминути, обминути,
занедбати, занехаяти, покинути, забути.
— Не премину увьдомить васъ — не
забуду сповістити вас, неодмінно
подам вам звістку
Премія — премія, нагорода
Премного — дуже багато, пребагато
Премудрость — премудрість
Премудрый — 1) премудрий, дуже мудрий,
розумний; мудрячий, мудрований
Пренебрегать, пренебречь — зневажати
(кого), гордувати, погоржувати (ким),
гребувати, гребати, нехтувати (ким,
чим), зневажити, погордувати,
погребати, занехати, занехаяти; 2)
нехтувати, недбати, незважати,
занехати, занедбати, понехати, попонех-
тувати, зацурати, облишити
Пренебрегатель, -ница — недбаха,
недбалець, -балиця
Пренебрежете — зневага, погорда,
гордування, цурання, нехтування. —
Оставить въ нренебрежеши — занедбати,
занехаяти і т. д., д. Пренебречь. —
Находиться въ пренебрежет»!,
подвергать себя пренеореженію, впасть въ
пренебрежете — поневірятися, піти
в поневірок, д. Презрьше нести
Пренебрежительный, но—зневажливий, во,
неуважливий, во, зневажно;
погордливий,
погірдливий.—Пренебрежительно обращаться съ кьмъ — гордувати
(ким), нехтувати (ким), поневіряти
(кого) і д. Пренебрегать
Пренебрежительность — погордлйвість, по-
прдливість, зневажливість
Преніе — спір, суперёка, дискусія, роспра-
ва, промови, дебати
Преобладаніе — панування, перевага
Преобладать — панувати, переважати,
перевагу мати, гору брати
Преобладающей — переважаючий
Преображать, преобразить, ся — преобра-
жати, перевертати, переінакшувати,
переміняти, перекидати, ся, преоб-
разйти, перевернути, переінакшити,
перемінити, ся, перекинути, ся, д.
Превращаться
Преображение — преображения, обертання,
переміна, одмша. — Праздникъ П.
Господня — д. Праздникъ
Преобразованіе — перетворення, переобраз
Преобразователь, -ница — перетворець,
-рнйця, реформатор, -торка
Преобразовывать, преобразовать,
ся—перетворити, переробляти.перетворити,
переробити, ся, зреформовувати,
зреформувати
Преодолимый — переможний, поборймий
Преодольвать, преодолеть — перемагати,
змагати, посідати (що), перемогти,
змогти, здоліти, посісти (що),
подужати, д. Осиливать і
Превозмогать
Преодольніе — перемога
Преосвященный — преос(ь)в'ящённий, вла-
23

Преосвященство
354
Преськать
дика, превелебний
Преосвященство — преос(і)в'яшенство,
превелебність
Препинаніе — припйнка, притика. — Знаки
препинанія, препинательные — знаки
. розділові: протинка, крапка з про-
тинкою (або середник), двокрапка,
крапка, знак виклику, знак питай-
ний або знак питання, знак
наведення, знак сполучення
Препираться — суперечитися, сперечатися,
перекорюватися.
Препирательство — спірка, суперёка,
суперечка
Преподаватель, ница — учитель, ка,
викладач, ка
Преподавательный — викладовий
Преподавать, преподать — учити, научати,
викладати, провадити, научити
Преподаваніе — наука, навчання,
викладання, виклад
Преподобіє — 1) с(ь)в'ятість, праведність;
2) преподобіє, велебність
Преподобиться — прис(ь)в'ятйтися, (іронич-
но) — приматкобожитися
Преподобный— 1) преподобний, с(ь)в'ятоблй-
вий, праведний; преподобник, ця;
2) велеоний, преподобний. —
Преподобный отець! — велёбний отче!
Преполовеніе — 1) половина, середина;
2) права, переплавна середа, д.
Праздникъ
Препона — притика, притичина, завада,
перепона, припйнка, перешкода, пере-
чёпа, перечіпка t
Препоясывать, препоясать, ся —
підперізувати, підперезати, ся і д.
Опоясывать, ся
Препровождать, препроводить — слати,
пересилати, одсилати, переслати, оді-
слати; одпровадити, відпровадити
Препровождать, п реп ро весть — проводити,
провести (час), перебути
Препровожденіе— 1) пересилання; 2) часу
вживання. — Для препровожденія
времени — для розваги, для.роз-
рйвки, аби час змарнувати, знічого
робити
Препятствіе — перешкода
Препятствовать — перешкожати, на (у) пе-
, решкоді ставати, чинити
перешкоду, запиняти, боронити, перечёплю-
вати, перебивати. —
Препятствующей, ая — перешкодник, ця
Прерваніе — перерва
Пререкать — перечити
Пререканіе — спір, спірка, суперёка,
суперечка
Прерогатива — первоправо, прерогатива
Прерывать, прерываться — переривати,
перервати, (річ, пісню) — перебивати,
перепиняти, перехоплювати, пере-
чёплювати, перебаранчати,
перебити, перепинити і т. д., д.
Перебивать 2 і Перерывать 2
Прерывистый, то — д. Отрывистый, то
Пресвитеръ — с(ь)в'ященик, піп
Пресловутый — славетний, знаменитий
Пресловутость — славетність, знаменитість
Преслушаніе — неслухнянство і д. Непо-
виновеніе
Пресльдованіе — слідкування, стеження;
утиск
Преследователь, ница — утйскач,
гнобитель, ка
Преследовать — гнатися, слідкувати,
стежити; утискати, нападатися, на-
пастуватися
Пресмьїканіе — плазування
Пресмыкаться — плазувати, лазити
Пресмьїкающійся, пресмыкающееся—плазо-
вйтий, плазуватий; плазун, гад,
гадина, поплазка
Преспокойный, по — дуже спркійний,
преспокійний, найспокійніше
Пресса — преса, друковане слово
Прессованіе — гніт, тиск, стискання, (воску)
— воскобойня, пресування
Прессовать — гнітити, душити, нагнітати,
відтискувати, вичавлювати, відкла-
дуват,и, пресувати. — Прессованный
— гнічений, тиснений, пресований
Прессь—гніт, чави. — Положить подь прессь
— покласти під гніт, нагнітити
Прессь-папье — прйгніток, душка
Преставленіе — смерть, сконання
Поставляться, преставиться —
переставлятися, переставитися, умирати,
умерти, сконати
Престарьлость — старість, старощі
Престарьлый — пристарий, старий,
староденний ,
Престолъ — престіл (в церкві і царський
трон), стіл
Престолонасльдіе — наступство на трон,
престолонаступництво
Престольный — вівтарний; престольний,
тронний
Престранный, но — предивний, прехимёр-
ний, но
Преступать, преступить — переступати,
переступити; ламати, зламати
(закон, віру)
Преступленіе — злочинство, лиходійство,
перёступ. — Поймать на самомъ
преступлены, на мьсть преступленія
— піймати, схопити на гарячому
вчинку
Преступнику, ца — злочинець, Злочинниця,
лиходій, ка, винуватець, винуват-
ник, ця, беззаконник, ця
Преступность — злочинність, переступність
Преступный — злочинний
Пресуществленіе (теол.) — переісточення,
перетворення
Пресуществлять, вить — переісточувати,
переісточити, перетворити,
перетворити
Пресыщать, пресытить, ся — пересищати,
переситити, ся, роскошувати
Пресьіщеніе — насит, нёхоч
Преськать, пресьчь— 1) збавляти, зводити,
переводити, нищити, винищувати,
збавити, звести, винищити; 2)
перепиняти, перепинити, спиняти,
спинити, припиняти, припинити

Пресьченіе
355
Прибыль
Пресьченіе— 1) перевід, нищення; 2) спин,
припинення
Претворять, претворить, ся — перетворити,
перетворити,ся
Претендовать — нарікати, ремствувати (на
кого); д. Домогаться
Претензія — нарікання, ремство;
домагання; позов, д. Искъ. — Онъ на меня
въ претензій — він на мене нарікає,
ремствує. — Подать, предъявить
претензію — запізвати, позов заложйти,
дати ,
Претерпевать, нретерпьть — терпіти,
витерплювати, зазнавати, витерпіти,
перетерпіти, натерпітися,
нагорюватися, зазнати
Претить— 1) боронити, забороняти,
заказувати, д. Запрещать і Возбранять;
2) погрожувати, страхати, лякати;
3) гидувати; нудити, млоїти. —
Претить положить въ ротъ — гидко в рот
покласти. — Мнь претить — мені
гидко, мене нудить, мене млоїть
Преткновеніе— притика, притичина,
перешкода і д. Препона.—камень преткно-
венія — притичина, камінь
спотикання
Преувеличеніе — прибільшування
Преувеличивать, преувеличить, ся —
прибільшувати, прибільшити, ся, пере-
борщати, переборщити, передати
куті мёду. — Преувеличить похвалу —
перехвалити на один б;к
Преувеличенный, но — прибільшений, но,
пересадний, но, надмірний, но
Преумный, но — дуже розумний, но
Преуспьвать — мати поспіх
Преуспьяніе — поспіх
Преходить, прейти — проходити,
переходити, минати, пройти, перейти,
минути, ся
Преходящій — минучий, минущий, пере-
бутнйй, дочасний
Прехожденіе — перехід
При — при, за
Прибавка, прибавленіе— 1) додавання,
прибавляння, долучення; 2) додаток,
додача, прибавка, придаток,
придача, наддача
Прибавлять, прибавить, ся — додавати,
добавляти, прибавляти, набавляти,
прикладати, прикидати, доточати,
додати, надати, при(до, на)бавити,
прикласти, прикинути, при(до)то-
чйти, ся, (трохи) — підбавляти,
підбавити, (до ваги) — приважити,
(з лишкою) — перебавляти,
передавити, ся, (про люднідть) — налюдніти,
(води то-що) — побільшати, (ціну) —
накинути. — Прибавить шагу — при-
спішйти
Прибавочный — добавочний, додатковий
Прибаутка—прикладка, приказка, верзунка
Прибаюкивать, прибаюкать — прис(ь)піву-
вати, прис(ь)півати, приколихати
(дитину)
Приберегать, приберечь, ся — приберігати,
иощажати, приберегти, ся,
приховувати, приховати
Прибережный, прибережье — д.
Побережный, Побережье
Прибивать, прибить — прибивати, прибити,
(морально) — приголомшити, (лати
до кроков) — латйти, налатйти
Прибираніе — прибирання, убирання
Прибирать, приорать, ся — 1) прибирати,
убирати, чепурити, прибрати,
убрати, причепурити, ся, повбирати;
2) убиратися, виряжатися,
чепуритися, убратися, вирядитися,
причепуритися. — Приорать къ рукамъ
— а) приховати, б) взяти в руки, до
§ук прибрати, у шори забрати, при-
оркати
Приближать, приблизить, ся — наближати,
ся, зближати, ся, блазитися,
ближчати, ся, надходити, наблизити, ся,
приблйжчати, поближчати, приблй-
жити, ся, (про скільки) — понабли-
жатися
Приближеніе — наближення, зближення
Приближенность — близькість
Приближённый — близький; підручник
Приблизительный, но — 1) приблизний, но,
близько (до чого), на згляд, на око;
2) наближаючий, зближаючий
Приблудиться — приблукати, ся,
приблудити, ся ,
Прибой — прибій
Прибоина — планка (опілок або дошка, що
прибивається,для закріпи)
Приборъ — пристрій, прилад, снасть,
начиння, струмёнт, справйлля;
накриття столс/ве. — Приборъ колёсъ —
стан коліс. — П. кухонный — кухённа
справа.—П. рыболовный—рибальська
снасть. — П. для поднятія стьігь
—лисиці. — П. для сьянія—сівкй, сіянці. —
Накрыть столъ на 10 приборовъ —
накрити стіл на 10 чоловік, осіб. —
Приготовить столъ на 10 человькъ —
налаштувати стіл на 10 осіб
Прибочепиваться, прибочениться — братися,
взятися у обки
Прибрасывать, прибросить — прикидати,
прикинути, накинути; підкидати,
підкинути
Прибережье—поберёжжа, береговина, узбе-
рёжжа
Прибрежный — побережний, береговий. —
Прибрежная низменность — берего-
вище, бережина. — П. житель —
бережан, бережак
Прибрести — приплестися, приплентатися,
причвалати, примандрувати,
притьопатися і т. д., д. Брести і
Плестись
Прибьіваніе — прибування
Прибывать, прибыть—прибувати, прибути,
достатися
Прибылой — прибулий
Прибыль — прибуток, користь, зиск,
пожиток, бариш, набуток, потяг. —
Прибыль (од пчіл, овець, корів) —
узяток. — Вода идетъ на прибыль —
вода прибуває
23*

Прибыльный
356
Приводить
Прибыльный — корисний, вигідний,
пожиточний
Прибьітіе — прибуття, прихід, приїзд
Прибігать г— 1) (прибіжать) — прибігати,
прибігти, (дуже швидко)—прилопо-
тіти, (трюхаючи) — притрюхати;
2) (прибегнуть) — удаватися, удатися
Прибіжите — притулок, прихйлище
Прибіливаться — д. Подбеливаться
Привада — принада
Приваживать, привадить, ся — 1)
приваблювати, вабити, принажувати,
надити, приманювати, привабити,
принадити, приманити, спонадити, ся,
(про кількох) — попринажувати;
2) привчати, ся, привикати,
призвичаювати, ся, звикати, привчити, ся,
привикнути, призвичаїти, ся,
звикнути
Приваливать, привалить— 1) привалювати,
прикочувати, привалити,
прикотити (що важке); 2) приставати,
причалювати, пристати, причалити;
3) сунути, плавом пливти, насунути,
приперти
Привалъ — 1) причал; 2) спочинок, (від)
одпочйнок, одпочйвок, опочйвок
(війська в поході)
Приваривать, приварить—приварювати,
наварювати, приварити, наварити,
(сталі) — насталити
Приварина — накип
Приварка — д. Наварка
Приварный — д. Наварной
Приварокъ, приваръ — 1) приварок,
присмаки; 2) вариво, варене
При веден і є — привід, припровадження;
наведення. — Приведеніе въ порядокъ
— порядкування, упорядковування
Привезете — привезення
Привередливый — вередливий, вигадливий,
примхливий, витребёнькуватий,
перебірливий, (тільки про їжу) — пун-
диковий ,
Привередникъ, ца — вередун, хд, вередій,
ка, вередник, ця, перебірник, ця,
вигадник, ця, вигадько, перебендя
Привередничаніе—вередування, привереди,
примхи, перебір і т. д., д. Капризы
Привередничать — вередувати, мудрувати,
вигадувати, перебирати і д.
капризничать
Приверженецъ, ца — прихильник, ця, при-
хйлець
Приверженность — прихильність, прихй-
лення
Приверженный — прихильний, д.
Преданный
Привёртывать, приверчивать, привернуть —
прикручувати, прикрутити
Прививаніе—щепіння, щеплення, нащіплю-
вання , ,
Прививатель, ница — щепій, щепільник,
ниця і д. Оспопрививатель
Прививать, привить, ся— 1) присукувати,
приплітати, присукати, приплести;
2) нащіплювати, нащепйти, щепити,
прищепити, ся (дерево, віспу), (а про
дерево ще) — скіпити, (знову або
багато) — перещеплювати,
перещепити, ся ( г
Прививка — щепіння, щеплення, нащіплю-
вання
Прививной— 1) присуканий, приплетений;
2) прищеплений, щеплений
Прививокъ — щеп, щепа
Привидініе— привид, мара, мана,
потороча, зла личина, почвара, привй-
ження, облуда
Привидіться — 1) приверзтися, прибачи-
тидь, привйдитись; 2) здатися,
примрітися, примріятися
Привиллепя — привілей, перевага, надання
Привиллегироваиныи — упривілеиований
Привинчивать, привинтить—пришрубовува-
ти, прикручувати, привірчувати
(гвинтом), приґвинтовувати,
пригвинтити, пришрубуват^і і т. д.
Привирать, приврать;— прибріхувати,
прибрехати; підбріхувати, підбрехнути
Привлекательность — привабливість,
принадність
Привлекательный, но — притягаючий;
принадний, но, привабливий,
во,знадливий, во,вабкий,ко, повабний, но,
заласний, мановйтий, д. Пліни-
тельный
Привлекать, привлечь— 1) притягати,
притягти; 2) вабити, надити,
принажувати, приваблювати, залучати,
привабити, принадити, залучити,
привернути, повабити, (кількох) —
попринажувати, поприваблювати.
— Привлекать, привлечь къ суду —
позивати, запізвати, притягти до
суду, потягти у суд. — Привлечь на
свою сторону — перемовити, переєд-
нати. — Привлекающій — ваблючий
Привлеченіе — притягання, притягнення
Приводить, привести, привесть — 1)
приводити, виводити, доводити,
привести, (силою) — припровадити,
допровадити, (кількох) —
поприводити; 2) д. Представлять і
Предъявлять. — Приводить, привесть
въ порядокъ — порядкувати,
лаштувати, опоряжати, прибирати, лад-
нувати, упорядкувати, улаштувати,
опорядити, прибрати, уладити,
уладнати, охаїти. — П. въ ужасъ —
завдавати, завдати жаху, страху,
настрашити. — П. къ окончание —
кінчати, доводити до кінця, до
краю і д. Оканчивать. — П. на
память — нагадувати, пригадувати,
нагадати. — Привесть въ чувства —
очутйти, відходити. — П. въ разореніе,
въ бідность — спустошити, знищити,
в старці, в злидні пустити. — П. въ
ярость — розлютувати, роздратувати,
роздрочити. — IL въ
краску—засоромити. — П. къ присяг ь — до присяги,
під присягу привести. — Привёлъ Богъ,
не привёлъ Богъ — дав Бог, не дав
Бог.—Не приведи Богь—не дай Боже,
крий Боже!—Привелось ему побывать

Приводь
357
Приглядный
—довелось йому побувати.—Онь
приводится мні двоюроднымъ братомъ
— він доводиться мені братом у пёр-
вих. — Приведенный выше —
згаданий вище, в горі
Приводь — 1) д. Приведеніе; 2) провід
Привозить, привезти, привезть, ся —
привозити, привезти, ся, (ще) —
надвозити, надвезти, (багато) —
попривозити
Привозный — привізний
Привозь — привіз. — Брльшой привозь (на
мельниць) — завізно (у млині)
Приволакивать, приволочь, ся — 1)
приволікати, притягати, приволокти,
притягти, ся; 2) приволікатися, при-
воліктйся, притягтися, припхатися
Приволакиваться, приволокнуться —
женихатися, залицялися, примилятися,
умізгатися, умізгуватися,
волочитися (за ким), лабузитися (до кого),
підлабузнюватися, підлабузювати-
ся, приженихатися, примилйтися,
умізгнутися, підлабузнитися, під-
лабузитися
Приволочь — д. Приволакивать t
Приволье — привілля, предозвілля, вгіддя,
придолля, роскіщ
Привольный, но — привільний, вигідний, но,
предозвільнии, но
Привораживаніе — чарування, чари
Привораживать, приворожить — чарувати,
причаровувати, причарувати,
зачарувати, привернути
Приворачивать, приворотить—привертати,
привернути, підвертати, підвернути
Приворовывать — красти, прикрадати, під-
крадати
Приворотный — 1] брамний; 2) чарівний,
приворотний ,
Привратникь, ца—воротарь, ка, заворітник,
ця, брамний, дверник, дверниця
Приврать — д. Привирать
Привставать, привстать—підводитися,
зводитися, підвестися, звестися
Привыкать, привыкнуть — привикати,
звикати, навикати, привчатися,
призвичаюватися, привй(звй)кнути,
привчитися, призвичаїтися, при-
натуритися, (між людьми) — обгов-
татися, оговтатися, (про багатьох) —
позвикати, попривикати і т. д.
Привыклый — привиклий, звиклий,
призвичаєний
Привычна — звичка, навичка
Привычливый — призвичайливий
Привычный — звиклий, привиклий,
звичайний
ПривЦать, привьять — привівати, при-
віяти
Привьса, привіска — причіпка, (до
сережок) — бовкунчик, теліпанчики
Привісь, привьсокь — довага, доважок
Привьсной — причіпний, підчіпнйй; доваго-
вий {
Приветливость — привітність,
привітливість, ввічливість, приязність
Привьтливый — привітливий, ввічливий,
приязний (до кого)
Привьтный, приветственный — привітний,
вітальний f
Привьтсвіе — привіт, вітання, привітання
Привітствованіе — привітання
Приветствовать — вітати, привітати, ся
При віть — привіт, привітання
Привішивать, привісить — чіпляти,
причіпляти, причіплювати, причепити,
(кілько) — попричіплювати
Привядать, привянуть — в'янути,
прив'янути, принйкнути, приклякнути
Привязанность — прихильність, прихйлля,
д. Преданность і Приверженность
Привязанный — 1) прив'язаний; 2)
прихильний
Привязка —1) прив'язування; 2) прив'язь,
припін; 3) причіпка, напасть, пеня
і д. Придирка
Привязной — прив'язний, причіпний
Привязчивость — прцчіпливість
Привязчивый — причі(е)пливий, причепа,
налазливий, задиракуватий, напа-
дистий, нападкуватии,пенякуватий
Привязывать, привязать — прив'язувати,
припинати, прив'язати, припнути,
прип'ясти, (багато) —
поприв'язувати, поприпинати
Привязываться, привязаться— 1)
прихилятися, прихилитися (до кого),
віддаватися,, віддатися (кому); 2)
чіплятися, лізти, приставати, сікатися,
причепитися, пристати,
присікатися, прискіпатися, присіпатися,
нависнути г
Привязь — припін, прив'язь
Привяливать, привялить — прив'ялювати,
прив'ялити
Пригарь, пригарь — пригара, пригарок
Пригвазживать, пригвоздить — прибивати,
прибити гвіздками, пригвождати,
-здйти
Пригвожденіе — пригвождження
Пригибать, пригнуть, ся — пригинати,
згинати, пригнути, зігнути, ся,
прихилити, ся
Приглаживать, пригладить, ся — приглажу-
вати, пригладити, ся
Пригласительный — зазивнйй, запросний
Приглашать, пригласить — кликати,
закликати, укликати, запрошувати,
запрохувати, зазивати, закликати,
укликати, запросити, зазвати,
(багатьох) — скликати, понапрошувати,
понапрохувати, позакликати, пона-
скликати, напросити. —
Приглашенный — проханий, запроханий,
запрошений, клйканий, закликаний
Пригласитель, ница — запросець, запрос-
ниця
Приглашеніе — кликання, запросини,
запрошення, закликання, зазив, зазо-
вини
Приглушить — приглушити, притлумити
Приглядка — наглядання; виглядання
Приглядный — гожий, гарний, хороший
і д. Красивый

Приглядывать
358
Придурь
Приглядывать, приглядіть — 1) доглядати,
наглядати, назирати, дозирати;
2) виглядати, визирати, виглядіти
Приглядываться, приглядіться — придивля-
тися, приглядатися, вдивлятися,
вглядатися, призиратися,
придивитися, приглядітися, вдивитися
Приглянуться — сподобатися, в око впасти
(або) запасти, уподобатися, припо-
добатися і т. д., д. Понравиться
Пригнетать, пригнести — пригнітати,
пригнітити
Пригнусь — гугнявість. — Съ пригнусью
— трохи гугнявий
Пригнушивать — гугнявити, гугнйвити
Приговариваніе — присуджування; домо-
вляння, примовляння
Приговаривать, приговорить— 1)
присуджувати, присудити; 2) домовляти,
єднати, домовити, приєднати; 3)
примовляти, приказувати, приповідати,
приговорювати
Приговариваться — домовлятися,
підсипатися, підмощуватися і д.
Подделываться
Приговорка — прймі(о)вка, приказка
Приговоръ — присуд, вирок
Пригодиться — пригодитися, в пригоді
стати, згодитися, здатися, придатися,
знадобитися
Пригодный — придатний, здатний,
годящий
Пригожесть — гожість, вродливість, лад-
ність
Пригожество — гожість, хорошество, лад-
ність, врода і д. Красота
Пригожій — гожий, гарний, вродливий
Приголубливать, приголубить — голубити,
милувати, приголубити, примилу-
вати t
Пригонка, пригонь — пригін
Пригонять, пригнать— 1) приганяти,
пригонити, пригнати; 2) припасувати,
пристосувати, приличкувати (в
роботі)
Пригонный — пригнаний; пристосований
Пригораживать, пригородить — пригорожу-
вати, пригородити, підгорожувати,
підгородйти
Пригорать, пригоріть — пригарати,
пригоріти, присмаглитися
Пригородка — пригорода, прибудова
Пригородный — підгородніи
Пригородъ — підгороддя, пригород
При горо къ — підгірок, узгір'я, пагорок,
шпилечок
Пригоршни — пригорщ, прйгірщ, (ж. р.)
— пригорща ,
Пригорільїй — пригорілий
Пригорюниваться, пригорюниться —
журитися, сумувати, в тугу вдаватися
(власне виявляти горе, сум, журбу),
зажуритися, засумувати, в тугу
вдатися, прижурйтися
Приготовленіе — готування, приготування,
лаштування, лагоження, лагодіння,
захід, (постелі) — слання, (страви) —
порання
Приготовлять, приготовить, ся — готувати,
ся, лагодити, ся, ладити, ся,
ладнати, ся, лаштувати, ся, споряжа-
ти, вготувати, наготувати,
наготовити, виготовити, налагодити, ся,
налаштувати, наладити, наладну-
вати, справити, ся, спорядити, ся,
(постіль) — слатися, послати, ся, (про
кількох) — повиготовлювати, пови-
лагожувати і т. д.
Приградъ, рос. Aconitum — борець, зозулині
черевички
Приграничный — погрянйчний, сумёжний,
суміжний
Пригребать, пригрести, пригресть — 1)
пригортати, пригорнути; 2)
пригрібати, пригребти, пригромадити ,
Пригрезиться — приверзтися, пригрітися,
примріятися, примрітися
Пригрозить — погрозити, посваритися,
настрахати, пострахати
Пригрівать, пригріть — нагрівдти,
зігрівати, припарювати, нагріти, зігріти,
припалити
Пригульный — приблудний, приблуда
Придавать, придать — додавати, надавати,
додати, надати. — Придавать смілс)-
сти — додавати духу, відваги, с(ь)мі-
лости
Придавливать, придавить — придавлювати,
пригнітати, придавити, придушити,
пригнітити, причавити
Приданое—посаг, віно; виправа.—Приданое
давать, дать — посагувати, вінуватл,
ввінити (кого)
Придатокъ — придаток, додаток
Придаточный — додатковий
Придача — придача
Придверникъ, ца — двёрник, ниця
Придвигать, придвинуть, ся — присувати,
присовувати, присунути, ся г
Придворный — 1^ придвірний, надвірний;
2) двірський, дворак, дворка
Придерживать — придержувати,
притримувати
Придёргивать, придёрнуть—присмйкувати,
присмикнути
Придира, придирщикъ — причепа, приче-
пёнда
Придираться, придраться — чіплятися, на-
падатися, налазити, сікатися,
присікуватися, причепитися,
напастися, наскіпатися, присікатися, при-
сіпатися
Придирка — причіпка, зачіпка, прйкліп,
напасть, нападь, пеня
Придирчивый — д. Привязчивый
Придніпровськії — наддніпрянський
Придорожная игла — д. Крушина
Придорожникъ, рос, Polygonum aviculare L.
— моріг, моріжок, спориш
Придорожный — придорожній
Придумывать, придумать — придумувати,
вигадувати, придумати, вигадати,
виміркувати, вимудрувати ,
Придурь—дур, дурість, дурійка? дуріння. —
Съ придурью (про чоловіка) —
придуркуватий, пришелепуватий і д.

Придьіханіе
359
Прикидчивый
Глуповатый (про коня) —
норовистий кінь. — Напустилъ на себя
придурь — дурника строїть, на його дур
напав
Придьіханіе — придих t
Придавать, придьть — причіпляти,
привішувати і д. Привьшивать
Придьлка — прироблювання, дороблення
Придьлъ — побічний вівтарь
Придьлывать, придьлать, ся —
прироблювати, приробляти, приправляти,
приробити, доробити, приправити,
примайструвати, приштукувати,
(про кількох) — поприроблювати
Прижаривать, прижарить, ся — припікати,
підпікати, припекти, підпекти, ся;
присмажувати, присмажити,
пришкварити і д. Жарить
Приживалка—дармоїдка, (зб).—дармоїжа
Приживать, прижить — приживати,
прижити, сплодити
Прижиганіе — припікання, випікання,
припалювання
Прижигать, прижечь, ся— 1) припікати,
припалювати, прис(ш)малювати,
підсмалювати, припекти, підпекти,
припалити, прис(ш)малйти; 2)
випікати, випалювати, випекти,
випалити
Прижигь — опік, опечене (місце)
Прижимать, прижать, ся — 1) тулити, ся,
горнути, ся, притуляти,
притулювати, ся, пригортати, пригортувати,
ся, притулити, пригорнути,
прихилити, ся, (про кількох)
—попритулювати. — Прижимать уши —
щулити, прищулити (в)уха; 2) припира-
ти: притискувати, притискати,
пригнітати, приперти, притиснути,
придушити, причавити; 3) утискати,
утиснути, утісняти, утіснйти,
пригноблювати
Прижимъ — гніт, притиск
Прижимщикъ — гнобитель
Прижимать, прижать—зжинати, зжати,
пожати
Прижиться — обжитися, привикнути, обсй-
дітися, призвичаїтися
Прижмуривать, прижмурить, ся —
прижмурювати, приплющувати,
прижмурити, ся, приплющити (очі)
Прижучить — прикрутити, присупонити
Призадумываться, призадуматься—задуму-
ватися, загадуватися,
задуматися, загадатися, замислитися (трохи)
Призапасти — припасти, принапастй
Призариваться, призариться — ласитися,
квапитися, зазіхати, пасти очі,
поласитися, поквапитися, зазіхнути
Призасохнуть — присохнути (трохи)
Призасушить, ся — засушити, ся (трохи)
Призатворить, ся — причинити, ся (трохи)
Призатихнуть — притихнути (трохи)
Призваніе— 1) покликання, прикликання;
поклик; 2) призвання, призначення
Приземистый — низький, приземкуватий,
(про чоловіка ще) — присадкуватий,
приземок
Призирать, призрьвать, призрьть —
доглядати (кого), клопотати, дбати (за
кого), опікуватись (ким),
доглянути, поклопотати, ся, подбати
Признавать, признать, ся — 1) пізнавати,
пізнати; 2) визнавати, визнати;
3) признаватися, винитися,
признатися, повинитися; 4) вважати,
уважати, приймати, мати за кого або за
що, приняти
Признакъ — ознака, познак; прикмета
Признаніе — признання, визнання
Признательность — вдячність
Признательный, но — вдячний, но
Призракъ — 1) марево, омана, облуда; ма-
Fa, привид, потороча, проява; 2) д.
рёза і Мечта t
Призрачный — химерний, мрійний,
фантастичний, облудний і д. Мнимый
Призрьніе, призоръ — догляд, опіка,
опікування, піклування, дбання
Призывать, призвать—прикликати, вклика-
ти, призивати, прикликати, вклй-
кати, призвати, просити ,
Призывъ (до війська) — прйзва, привід;
поклик, заклик
Приказаніе, приказъ — приказ, наказ, ро-
сказ, веління; загад. — По приказанію
— по наказу, з наказу, під загадом
Приказной — пйсарь, канцеляриста
Приказный — канцелярійний. — П. слогъ
— канцелярійний стиль. — П. строка
— сіпака, чорнильна душа і д. Крюч-
котворъ
Приказчикъ, ца,— прикажчик, ця,
пригонич, пригінчий
Приказчичіи — прикажчицький
Приказывать, приказать—веліти,
приказувати, наказувати, загадувати,
звеліти, приказати, наказати,
загадати
Прикалитокъ — хвіртка (в брамі)
Прикалывать, приколоть, ся— 1)
пришпилювати, пришпилити,
приштрикнути, пристромйти; 2) доколювати,
доколоти,заколоти
Прикапливать, прикопить, ся — збирати,
назбирати, принадбати, приховати, ся,
д. Копить
Прикапывать, прикопать — прикопувати,
прикопати
Прикармливать, прикормить—принажувати,
принадити
Прикасаться, прикоснуться — торкатися,
приторкуватися, доторкуватися,
приторкатися, доторкатися,
дотикатися, черкатися, лапатися,
приторкнутися, доторкнутися,
доткнутися, черкнутися, лапнутися
Прикатить — прикотити, приїхати
Прикатывать— 1) (прикатить, ся) —
прикочувати, привалювати, прикотити,
привалити; 2)(прикатать) — накотити
(напр., дорогу), викачати, змаглю-
вати (напр., білизну)
Прикидка — прикид, прикидання; приважок
Прикидчивый — 1) д. Притворчивыи; 2)
Прилипчивый

Прикидывать
360
Прилащивать
Прикидывать, прикидать, прикинуть, ся —
1) прикидати, підкидати,
прикинути, підкинути; 2) прикидатися,
приставлятися, удавати, прикинутися,
приставитися, удати і д.
Представляться; 3) чіплятися, вкидатися,
причепитися, вкинутися,
прикинутися (про хвороби)
Прикипать, прикипіть — прикипати,
прикипіти
Прикладной — 1) доданий; 2) прикладний
Прикладь — 1) додаток, додача, придача;
2) доклад, приклад; 3) приклад (у
рушниці)
Прикладывать, приложить, ся — 1)
прикладати, прикласти, приложйти, ся;
2) докладати, докласти, доложйти. —
П. стараніе—припильнувати.—П. уши
— а) прищулити (в)уха; б)
наставити уха, насторочити уха (щоб
слухать)
Прикладьіваніе—прикладання, докладання
Приклеивать, приклеить, ся—приклеювати,
приліплювати, приклеїти,
приліпити, ся ,
Приклёпъ— 1) приклшка; 2) наклеп, пеня
і д. Поклёпъ г
Приклёпывать, приклепать — 1) приклі-
пувати, приклепати, заклепати; 2)
клепати, наклепати (на кого)
Приклонять, приклонить, ся — пригинати,
прихиляти, схиляти, нагинати,
нахиляти, ся, пригнути, нагнути,
прихилити, нахилити,схилити, ся
Приклоненіе — прихйл, нахил
Приключаться, приключиться — лучатися,
траплятися, притраплятися, ста-
ватися, складатися, прилучитися,
притрапитися, статися, скластися,
сподіятися, спіткатися
Приключеніе— 1) пригода, випадок,
приключка, причина, оказія; 2) д. Похо-
жденіе
Прикованность — прикуття, прикованість
Приковывать, приковать — приковувати,
прикувати, прикути, (кілько) —
поприковувати
Приколачивать, приколотить — прибивати,
прибити
Приколдовывать,
приколдовать—приворожувати, приворожити
Приколъ—прикіл, прикілок; приколювання
Прикомандировывать, прикомандировать—
прилучати, прилучити (до кого);
виражати, вирядити (кому на
підмогу)
Прикормка — принада
Прикормщикь — принадник
Прикорнуть — задрімати, прикорхнути
Прикосновеніе — доторк, торкання, торк-
нення, дотикання, дотик,
доторкання, черкання t
Прикосновенность— 1) сумежність,
суміжність, прилежність; дотикальність;
2) причетність (до чого)
Прикосновенный— 1) сумёжний, суміжний,
прилёжний; 2) причетний
Прикосъ — косість, косина; зиз, зизова-
тість
Прикочёвывать, прикочевать — прибувати,
прибути (на кочовище), табором
стати
Прикраивать, прикроить—прикраF)ювати,
прикраяти
Прикрапывать — накрапати
Прикраса — прикраса, оздоба
Прикрашивать, прикрасить, ся —
прикрашати, скрашати, оздобляти,
прикрасити, оздобити, приоздобити, ся
Прикрикивать, прикрикнуть — погукувати,
гримати, гукнути, гримнути
Прикрой — 1) прикроєння; 2) прйкравок
Прикручиниваться — д. Пригорюниваться
Прикрывать, прикрыть, ся— 1) накривати,
прикривати, накрити, ся і т. д., (піч)
— притушкувати; 2) закривати,
затуляти, заслоняти, заступати і т. д.;
3) крити, таїти, покривати, ховати,
покрити
Прикрьітіе — 1) накривання, накриття;
2) захист, затула; 3) варта, конвой
Прикрьпа — скріпа ( t
Прикрьпленіе — прикрша, прикріплення,
примоцьовування
Прикріплять, прикріпить, ся —
прикріпляти, прикріплювати, примоцьову-
вати, прикріпити, примоцювати,
(тканину до чого) —• припинати,
прип'ясти, (ярмо до вія) — наривати,
(корінням) — прикоренйтися
Прикупать, прикупить, ся—прикупати,
прикуповувати, підкупати,
підкуповувати, докупати, докуповувати,
прикупити, ся і т. д.
Прикупка — прикупка, докуповування
Прикуска — прикуска
Прикусывать, прикусить — одкусювати,
одгризати, надкусювати, одкусйти,
одгрйзти
Прикушивать, прикушать—куштувати,
покуштувати і т. д., д. Отвьдывать
Прилабживаться, прилабзиться—прилабуз-
нюватися, підлабузнюватися і д.
Подбиваться
Прилавокъ—прилавок, (в шинку)—шинквас
Прилагательное (имя) — прикметник, при-
ложник
Прилаживать, приладить, ся — прилажувати,
прилагожувати, прилаштовувати,
приправляти, лаштувати,
припускати, при(на)лагодити, при(на)ла-
дити, приправити, прилаштувати,
примайструвати, приштукувати,
пристосувати, припустити,
припасувати, пририхтувати,
примостити, ся
Прилакомить — принадити (ласощами)
Прилакомиться — розласитися
Приласкивать, приласкать, ся — пестити,
припёщувати, припестувати, при-
лестйти, ся, примилувати,
приголублювати, приголубити,
підластитися, поластитися, пригорнути, ся
Прилащивать, приластить, ся — прилащу-
вати, приманювати, приластити,
приманити, ся

Прилегать
361
Примолвить
Прилегать, прилечь — прилягати, прилягти
Прилежаніе — пильність, пильнування,
працьовитість
Прилежать— 1) прилягати, сумёжним бути,
межувати; z) пильнувати
Прилежность — пильність
Прилежный, но — пильний, но,
працьовитий, щирий, ро, упадливий, во, при-
кйдливий, во, роботящий, робучий,
трудящий
Прилетать, прилетіть — прилітати,
прилетіти, прилинути, (кілько)
—поприлітати t
Прилётъ — приліт
Прилечь—прилягти, (кільком) —
поприлягати
Приливать, прилить — 1) підливати,
доливати, підсипати, підлити, долити,
досипати; 2) натікати, при/тікати,
набігати, на(при)тектй, набігти. —
Кровь прилила къ голові — кров
ударила в голову
Приливъ— 1) приливання; 2) приплив (на
березі); 3) наплив, натиск (людей)
Приливка — приливання, прилив, долив
Приливной — прилляний, долляний,
долитий; відлитий
Прилизывать, прилизать— 1) зализувати,
зализати; 2) вилизувати,
злизувати, вилизати, злизати
Прилипать, прилипнуть— 1) прилипати,
підлипати, налипати, при(під,
налипнути, (про кількох) — поприлипати
і т. д.; 2) чіплятися, прикидатися,
причепитися, вчепитися,
прикинутися ?про хвороби)
Прилиплыи — прилиплий, налиплий
Прилипчивость—причшність, заразливість
Прилипчивый — чіпкий, липкий, причіпний,
заразливий
Приличествовать — лйчити, приставати,
впадати, годитися
Приличіе — пристойність, гожість, подоба.
— Изъ приличія — для годиться
Приличный, но—пристойний, гожий,
відповідний; пристойно, гоже, до звичаю,
пригоже, як слід. — Не прилично —
не лйчить, не гоже, не пристало, не
подоба, не пригоже ,
Приловчиться — привчитися, приміритися,
набити руку, вмудруватися
Приложеніе — 1) прикладання; 2) додаток,
прилога. — Сь приложеніемь — з
додатком; 3) д. Примьненіе
Прилыгать, прилгать—прибріхувати,
прибрехати
Прильнуть— 1) прилипнути, пристати ід.
Льнуть; 2) прихилитися,
пригорнутися, притулитися, припасти і д.
Льнуть
ПрилЦать, прильзть — прилізати,
прилізти
Прильпленіе — приліплення t
Приліплять, приліпить, ся—приліплювати,
наліплювати, приліпити, наліпити,
ся, пристати г
Прильпокъ — приліпок
Прильсокъ — прилісок
Прилюлюкивать — д. При^аюкивать
Прима — перша, пёрва, пріма. — Играть,
пьть примой — первувати
Примадонна — прімадонна, перша с(ь)пі-
вачка
Примазывать, примазать, ся — 1)
примазувати, примазати; 2) намазувати,
мастити, намазати, намастити, ся,
намащувати, примащувати, (чим
жирним) — насмальцювати,
наялозити, ся
Прималывать, примолоть — примёлювати,
примолоти
Приманивать, приманить — приманювати,
принажувати, надити, вабити,
приманити, принадити, привабити,
(кількох) — поприманювати, попри-
нажувати і т. д. — Легко
приманиваемый — вабкий,вабливий
Приманка — принада, поваб, ваба, (для
лову риби, з(ь)віря) — поживок, (раків)
— либёць
Приманный — вабний, привабний. —
Приманная дудка — вабка, сюркало
Приманчивость—принадність, привабність
Приманчивый — принадний, мановйтий і д.
Прельстительный і Привлекательный
Приманщикъ — вабёць
Примарывать, -марать — мастити, мазати,
покаляти трохи
Примасливать, примаслить, ся — примаслю-
вати, примаслити
Примастерить — примайструвати
Примачивать, примочить — примочувати,
змочувати, примочити, змочити
Примащивать, примостить, ся — 1)
примощувати, ся, мостити ся, примостити,
ся; 2) ставити, поставити ри(е)што-
вання, примостки.—Примоститься кь
кому—підмоститися, прилабузитися,
підлабузнитися, пригніздйтися
Примежевывать, примежевать —
примежовували, прирізувати, примежувати,
прирізати f
Примерещиться — приверзтися, примрітися
і д. Привидіться
Примерзать, примерзнуть — примерзати,
примерзнути, (про кількох) —
попримерзати
Примерзлый — примерзлий
Приметать, примести — примітати,
підмітати, примести, підмести
Приметка — прифастри(г)ґування
Примётывать, приметать— 1) д.
Прибрасывать; 2) пришивати, пришити на
живу нитку, фастриг(ґ)увати, сфа-
стриг(ґ)увати
Приминать, примять — мняти, приминати,
примняти
Примиреніе — примйр'я, примйрок,
замирення
Примиритель, ница — примиритель, ка
Примирять, примирить, ся — мирити, ся,
примирити, замирити, погодити, ся
Примолачивать, примолотить—примолочу-
вати, примолотйти
Примолвить — примовити, приказати, д.
Приговаривать; домовити, доказати,

Примолвка
362
Приноравливать
д. Досказать
Примолвка — д. Приговорка
Примолкнуть — замовкнути, занишкнути
Примолъ — намёл
Примораживать, приморозить, ся — примо-
. розювати, приморозити,
примерзнути
Приморіе — примор'я, помор'я, надмор'я
Приморскій — надморський
Примочка— 1) примочування; 2) примочка
Примочная трава, рос. Campanula Trache-
lium — дзвоники, С. glomerata L. —
страхополох, сказйтник, скучень,
ск^чник
Примучить — замучити, примордувати
Примчать, ся—примчати, приперти, ся,
пригнатися
Примыкать, примкнуть— 1) причиняти,
причинити; 2) притинати; прилягати,
межувати; 3) прилучатися,
прилучитися t
Примьїкающій — прилеглий, суміжний
Примьненіе — приклад, прикладання, при-
норовлення, пристосування,
застосування
Примьнительный, но —^відповідний,
відповідно (чому), згідно (з чим),
прикладний (до чого)
Применять, применить, ся — прикладати,
рівняти, пристосовувати,
стосуватися, прикласти, притулити,
прирівняти, пристосувати, приноровй-
тися. — Примениться къ цьнь —
прицінитися
Примеривать, примьрить, ся — \)
примірювати, прирізувати, приміряти,
прирізати; 2) примірювати, приміряти,
поміряти ,
Примьрныи, но — 1) приміряний,
прирізаний (про землю); 2) примірний,
прикладний, но; 3) д.
Приблизительный 1
Примьръ — \) зразок, взір, д. Образецъ;
2) примір, приклад, привід. —
Показать примьръ—дати приклад.—По при-
мьру—за прикладом.—Не въ примьръ
— без порівняння, не в заміру. — Не
въ примьръ другимъ — не дивлячись,
не вважаючи на йньших ,
Примьсъ —t примішування, підмішування,
примісювацня
Примьсь — примішка, домішка
Примьта — прикмета, знак, ознак, ознака
Примітливий — д. Замьтливый ,
Примьтный, но—прикметний, помітний, но,
мітний, знаткйй, видкйй, по знаку
і д. Замьтный
Примьчаніе— 1) помічання, постерігання,
д. Примьчать 1; 2) примітка, замі-
та, увага
Примечательность — особливість; цікавість,
річ гідна уваги
Примечательный, но — д. Замечательный
Примьчать, примьтить — помічати,
прикмічати, вважати, уважати,
постерігати, помітити, примітити,
завважити, постерегти, спостерегти,
нагледіти, набачити, прибачити
Примьшивать, примішать— 1) примішувати,
підмішувати, примішати,
підмішати; 2) приплутувати, вплутувати,
приплутати і д. Замьшивать,
Примьшивать, примісить — примісювати,
примісити
Принадлежать — належати, належатися,
приналёжати, ся
Принадлежащие — приналёжний, належний.
— П. кь дому—хатній, п. кирпичному
заводу — цегельний, п. школь —
шкільний, п. ученикамъ — школярський,
її. хльбопёку — пекарський, п.
сапожнику — шевський, п. сыну—синів і т. д.
Принадлежность— 1) приналежність,
належність, властивість. — По
принадлежности — кому належить; 2)
справа, справйлля; причандали, прилад,
приладдя
Принаряжать, принарядить, ся —
причепурити, ся, прибирати, ся, виряжати,
ся, убрати, ся, прибрати, ся,
причепурити, ся, вирядити, ся
Принаряженный — вбраний, причепурений,
чепурний
Приневоливать — д. Принуждать
Принесете — принесення. — П. присяги —
зложення присяги
Приниженность — пригнобленість, принйзе-
ність, приголомшеність
Приниженный—пригноблений, принйзений,
приголомшений
Принизывать, принизать — донизувати,
донизати
Приникать, приникнуть — припадати,
тулитися, припасти, притулитися
Принимать, принять, ся — 1) приймати,
брати, одбирати, приняти, ся і д.
Получать. — Принимать, принять гостей
— вітати, привітати, пригостити. — П.
во вниманіе — вважати, завважати,
завважити, брати, взяти на увагу
і д. Вниманіе. — Принимать кого за...
— вважати, мати кого за.., лічити
кого за... — Принимать, принять къ евь-
дьнію — брати, взяти до уваги. —
Принимать участіе — а) орати участь,
уділ; б) дбати, клопотати, ся,
турбуватися (за кого або за що);
звертати особливу увагу. — Принять рьшеніе
— покласти; зважитися.—П. въ шутку
— на жарт повернути. — П. младенца
отъ купели — тримати дитину до
хресту. — П. къ сердцу—до серця
взяти. — П. на свой счетъ — а) взяти на
свій кошт, взяти кошти на себе;
б) до себе прикласти, на свій карб
взяти. — П. намьреніе—брати, повзяти
замір. — П. за работу — братись до
праці; 2) захожуватися (коло чого),
братися до чого, починати, роспо-
чинати, заходитися, почати, роспо-
чати, стати, взятися; 3) прийматися,
принятися (про рослину)
Приноравливать, приноровить, ся —
пристосовувати, ся, приноровлятися, при-
норовйтися, пристосувати, ся,
припасовувати, припасувати і д. При-

Приноровка
363
Приподнимать
лаживать і Применять
Приноровка — пристосування,
застосування
Приноровчивый — потульчйвий
Приноситель, ница — приносник, ниця
Приносить, принести—1) приносити,
надносити, принести, наднести,
(багато) — понаносити, понаприносити;
2) давати, дати; 3) прибивати,
прибити (до берега). — Приносить,
принести благодарность — складати подяку,
подякувати.—П. вину,
повинную—винитися, повинитися.—П.
жалобу—заносити, подавати скаргу,
поскаржитись. —П. пользу—дати користь,
пожиток. —П. удовольствіе—зробити
приємність. — П. жертву — д. жертвовать.
— П. въ даръ—дарувати. — П. мольбу
— благати, благаючи просити
Принось, приношеніе — принос, приносини
Принудительный—примусовий, силуваний,
приневільний
Принуждать, принудить — неволити,
приневолювати, силувати, присйлювати,
примушувати, приневолити,
зневолити, присилувати, всилувати,
примусити, змусити, (про кількох) —
позневолювати, попримушувати
Принужденіе — неволення, силування,
примус, примушування, принука. — По
принужденію — з примусу, з принуки
Принуждённость — вимушеність,
неприродність, незвичайність
Принуждённый, но—вимушений, силуваний,
зневолений, по неволі, вимушено,
з примусу, з принуки
Принятіе — приняття, обняття (уряду,
посади), (за сина) — прийми і д. Полу-
ченіе
Припадать, припасть — припадати,
нахилятися, нагинатися, припасти,
нахилитися, занепадати (на здоров'ї),
занедужувати, занепасти,
занедужати і д. Забаливать. — Припадать на
ногу — шкандибати, шкитильгати,
кульгати
Припадокъ — припадок, перёпадок, (чорної
немочі) — перехід (
Припаздывать, припоздать —
припізнюватися, припізнятися, припізнитися
і д. Опаздывать
Припаивать, припаять—лютувати, прилю-
тувати
Припаивать, припоить — споювати,
напоювати, припоїти
Припалзывать, приползти,
приползать—прилазити, приповзати, прилізти,
приповзти
Припалять, припалить—припалювати,
припалити, надпалйти
Припаривать, припарить—напарювати,
припарювати, припарити
Припарка—припарка, оклад. —Дать
припарку — хльосту, прочухана дати. —
Ставить себь п. — оклад брати
Припасать, припасти — запасати,
припасати, назапасати і д. Запасать
Припась—припас, запас.—Съьстные
припасы — харч, харчі, живність, їстйвні,
їстовні запаси
Припахивать— 1) (припахать)—приорювати,
приорати, поприорювати; 2) (при-
пахнуть): навівати, повівати,
подихати, подихнути
Припахивать — чути, відгонити
Припашка — приорка, приорювання
Припёка — 1) підгоріле (місце в хл;бові),
пригара, пригарок; 2) пригрів,
вигрів
Припекать, припечь—припікати, припекти,
пришкварити
Припечатывать, припечатать—придрукову-
вати, придрукувати;
припечатувати, припечатати
Припечатка — прйдрук; припечатування
Припечекь — припічок
Припивать, припить—приливати, запивати,
запити
Припиливать, припилить — припйлювати,
припиляти
Припирать, припереть— 1) причиняти,
припирати, причинити, приперти; 2)
притискувати, притиснути
Приписка — припис, приписка
Приписной — приписний
Приписывать, приписать, ся —
приписувати, приписати, ся
Припихивать, припихать, припихнуть—при-
пихати, припхнути
Приплата — приплата, доплата; надплата
Приплачивать, приплатить— 1)
приплачувати, доплачувати, приплатити,
доплатити; 2) латати, полатати,
налатати, прилатати і д. Заплатать
Приплевать — заплювати, позапльовувати
Приплёвывать — припльовувати,
попльовувати
Приплестись, приплесться — приплестися,
приплентатися, придибати,
притьопатися, притупати, ся, притюпатися,
притупцювати, причвалати,
приволоктися, причапати, причалапати,
примандрувати, прителіпатися
Приплетать, п рип л есть, ся— 1) приплітати,
доплітати, приплести, доплести;
2) приплітатися, витися, обвиватися
(про рослини)
Приплодь — приплід; плем'я
Припложать, приплодить, ся—припложува-
ти, приплодйти, ся
Приплывать, приплыть — припливати,
приплисти, приплинути
Приплющивать,
приплюснуть—припліскувати, приплескати, приплющити
Приплюснутый — приплесканий,
плескуватий, приплёскуватий. — Сь приплюс-
нутымъ носомъ — плесконосий
Приплясывать — пританцьовувати
Приподнимать, приподымать, приподнять, ся
— підіймати, піднімати, підняти, ся,
(про чоловіка) — підводитися,
підвестися (напр., з ліжка), (важницею)
— підважувати, підважити, (одежу)
— підсмикувати, підсмикати, (про
волосся, щетину, пір'я) —
настовбурчуватися, настовбурчитися

Приполокъ
364
Присвоеніе
Приполокъ — полйчка
Припоминаніе — пригадування
Припоминать, припомнить, ся, припомянуть
— пригадувати, пригадати, ся, при-
пам ятати, припом'янути, спам'ята-
. ти, (про кількох) — позгадувати,
попригадувати
Припорошиться — припорошитися,
припасти (пилом) t
Припотьть — припотіти
Приправа — приправа, заправа, присмаки,
(до борщу) — засмажка
Приправлять, приправить — приправляти,
заправляти, приправити, заправити,
(страву) — засмачйти, (засмажкою)
— засмажувати, засмажити, (медом)
— мёжити, медйти, (заправлений
медом) — мёжаний
Припрашиваніе—припроха,
припрошуваная, припрохування
Припрашивать, припросить — припрошу-
(ху)вати, припрохати, припросити
Припрыгивать, припрыгнуть—підплигувати,
приплигати, прискокувати,
приплигнути, прискочити, підскікнути
Припрыжка — підскоки, (у виразах) «въ
припрыжку, съ припрыжкой» — ско-
крм, підскоком, вскоки, вискоком, з
підскоком
Припрыскать, ся — оббризкати, ся,
побризкати, пооббрйзкувати, ся
Припрыскивать, попрыснуть — прибрйз-
кувати, прибрйзкати, покропити
Припрягать, припречь — припрягати,
підпрягати, припрягти, підпрягти,
бичувати, приоичовувати, прибичувати
Припрядать, припрясть — припрядати,
допрядати, при(до)прясти
Припряжка — 1) підпряжка, припряжка;
2) посторонок
Припряжной — припряжений
Припрятывать, припрятать, ся —
приховувати, приховати, наховати,
переховати, ся
Припугать, ся — полякати, ся, настрахати,
налякати, пополохати, ся
Припугивать, припугнуть — страхати, при-
страхнути, завдати жаху, страху,
нагнати холоду
Припускать, припустить— 1) припускати,
підпускати, припустити, підпустити;
2) підливати, підсипати, підлити,
підсипати; 3) спускати, спустити,
д. Случать; 4) припускати,
припустити (в шитві); 5) напускати,
напустити (чого, де). — Припускать
пьявки — ставити п'явки
Припутывать, припутать, ся —
приплутувати, приплутати, ся
Припухать, припухнуть, ся — пухнути,
напухати, набрякати, підпухати,
напухнути, підпухнути, набрякнути
Припухлость — пухлятина і д. Опухоль
Припыживать, припыжить — забивати,
забити клёитух
Припьвать, припьть — прис(ь)півувати,
прис(ь)півати
Припьвъ— 1) прис(ь)півування; 2) прйс(ь)-
півок, прйс(ь)п|в
Припинить, ся — запінити, ся
Припялить — припнути, прип'ясти
Припятнать — приплямити
Приработывать, приработать— 1)
приробляти, прироблювати, приробити;
2) доробляти, доробити
Приравнивать, прировнять, ся — 1) д.
Прилаживать; 2) прирівнювати,
прикладати, прирівняти, прикласти, ся. —
Приравнялъ кукушку къ ястребу,
(народна приказка) — приравняв
свиню до коня; 2) рівняти,
вирівнювати, вирівняти
Прирастаніе — приростання
Прирастать, прирасти — 1) приростати,
зростатися, прирости, зростися,
поприростати; 2) прибільшуватися,
зростати, прибільшитися, зрости
Приращать, прирастить, ся — 1)
прирощувати, t прирощати, приростити;
2) побільшувати, збільшувати,
прибільшувати, побільшити, ся і т. д,
Приращеніе— 1) прирощування; 2) приріст,
збільшення, намноження
Приревновать — прирівняти, прикласти,
притулити
Природа — природа, натура; істота; вдача;
рід. — Отъ природы — зроду. —
Природою дворянинъ — родом
дворянин, шляхтич
Природный — природній; природжений,
родимий; родовитий, самородний
Прирожденный—природжений, прирождён-
ний
Прирослий — прирослий
Приростокъ — наріст, нарісток
Приросгь — приріст
Прирубать, прирубить — прирубувати,
прирубати
Прирубежный — д. Пограничный
Приручать, приручить, ся — приручати,
приручити, приговтати, оговтати, ся,
освоювати, освоїти
Прирізка — прирізування
Прирьзной — прирізний {
Прирезывать, прирізать — прирізувати,
прирізати, дорізувати, дорізати
Прирьчный — надрічний
Прирядить, ся — прирядйти, ся
Присаживать, присадить — 1)
присаджувати, присадити; 2) заса(д)жувати,
засадити
Присаливать, присолить, ся — присолювати,
присолити, ся
Присаливать, присалить — присалювати,
присалйти
Присасывать, присосать, ся —
присмоктувати, присмоктати, присисати,
приссати, ся
Присватывать, присватать, ся — сватати,
засватати, посватати, ся, прижени-
хатися
Присвистывать, присвистнуть — 1)
присвистувати, присвиснути; 2)
посвистом кликати, принажувати
Присвоеніе — присвоювання, присвоєння,
привлащення

Присваивать
365
Пристанище
Присваивать, присвоять, присвоить— 1)
присвоювати, присвоїти, привлащувати,
привластйти; 2) д. Предоставлять
Присвоитель, ница — привласник, ниця
Присёлокъ, приселье — присілок
Приселять, приселить, ся — приселяти, при-
селйти, ся
Присказка — приказка, прйповість, прй-
мівка
Присказывать, присказать — приказувати,
примовляти і д. Приговаривать
Прискакать — прискакати, пригнатися
Прискакивать, прискочить — д.
Припрыгивать
Прискокъ — прйскік
Прискорбіе — д. Огорченіе, Печаль. — Къ
прискорбно — на жаль, з жалем
Прискорбный, но — журнйй, сумнйй і т. д.,
д. Печальный
Прискучивать, прискучить — надокучати,
набридати, надокучити,
набриднути
Присланивать, прислонить, ся —
притулювати, ся, тулити, ся, приставляти,
прихиляти, ся, притулити, ся,
приставити, прихилитися. — Прислонить
печку — заслонити, затулити піч
Прислащать — д. Подслащать
Прислоненіе — притул, опертя
Прислуга — слуга, слуги, челядь; прислуга
Прислуживаніе—вслуговування,
прислуговування
Прислуживать — вслуговувати,
прислуговувати, услугувати, прислужувати
Прислуживаться, прислужиться —
прислужуватися, підслужуватися, при-
(під)служйтися
Прислужливый — прислужливий, услужли-
вий
Прислужникъ, ца — слуга, прислужник, ця,
служитель, ка, служебник,
служниця, служебка, услужник, ця,
челядин, челядка, д. Прислуга
Прислушиваніе — прислухування,
прислухання, прислуховування
Присл ушивать, прислушать—підслухувати,
підслухати і д. Подслушивать
Прислушиваться,
прислушаться—прислухатися, прислухуватися, дослухатися,
наслухатися, прислухатися,
дослухатися, насторочити вуха
Прислышаться — причутися, почутися
Присмаливать, присмолить—присмолювати,
присмолити
Присматриваніе—доглядання, наглядання,
догляд, нагляд і д. Надзоръ
Присматривать, присмотрьть — 1)
доглядати, наглядати, приглядати,
пильнувати, доглянути, приглянути і д.
Наблюдать 2.—Присмотрьнный—до-
гляжений; 2) видивлятися,
вишукувати, виглядіти, видивитися,
вишукати і д. Высматривать і
Выискивать
Присматриваться, присмотреться — д.
Приглядываться (
Присмиріть — посмирнішати, потихшати,
поплохшати; притихнути,
принишкнути, утихомиритися
Присмотрщикь, ца—доглядач, ка, дозорець
Присмотръ — догляд, нагляд, прйзір
Присниться — приснитися, приверзтися
Присный — д. Всегдашній і Истинный
Присовокуплять, присовокупить,
ся—додавати, долучати, прилучати, додати,
долучити, прилучити, приточити, ся
Присовокупленіе — додаток, додавання,
прилучення
Присовывать, присунуть, ся — присувати,
присовувати, присунути, ся
Присовьтывать, присоветовать — радити,
раяти, прирадити, прираяти,
нараяти
Присогласить — приєднати
Присоединеніе — прилучення, долучення,
приєднання
Присоединительный — прилучаючий
Присоединять, присоединить, ся —
прилучати, ся, долучати, привертати, ся,
приєднувати, приставати,
прилучити, ся, привернути, ся,
приєднати, ся, пристати. — Присоединённый
— прилучений (
Присоседиться — присусідитися, пригніз-
дйтися, примоститися, лапки
примостити, присвататися
Присохлый — 1) присохлий (до чого); 2)
засохлий, усохлий
Приспособлять, приспособить, ся — приспособ-
ляти, приспособйти, прилажувати,
прилагожувати, приладити, ся,
приладнати, ся, принатуритися,
пристосувати, ся і д. Прилаживать t
Приспособленіе — прилад, пристрій,
приспособления
Приспьвать, приспіть — поспівати, при-
співати, вистигати і т. д., д.
Поспівать 2
Приспьшникъ, ца — д. Помощникъ, ца
Приставать, пристать— 1) ставати,
зупинятися, стати, зупинитися; 2)
приставати, причалювати, прибиватися,
пристати, причалити, прибитися;
3) приставати, прилипати,
чіплятися, пристати, прилипнути,
причепитися, вчепитися; 4) прилучатися,
прилучитися; 5) уїдатися, сікатися,
нападатися, присікатися; 6)
приставати, пристати, змордуватися
Приставка — 1) приставка; 2) наділок
Приста вливать, приставлять, приставить —
приставляти, приставити
Приставной — 1) приставний,
приставлений; 2) пришитий
Приставь — пристав, комисар, комісар. —
Становой
приставь—становий.—Судебный приставь — пристав, возний
Присталий — 1) приблудний; 2) присталий,
змордований
Пристальность — пильність
Пристальный, но — пильний, но, спильна,
уважний, но, уважливий, во, з
увагою і д. Внимательный 1
Пристанище — пристань, становйсько;
пристановище, притулок, прихйлок,

Пристанодержатель
366
Притаскивать
прихилище
Пристанодержатель — передержанець
Пристань— 1) пристань; 2) д. Пристанище
Пристаріть — пристарітися, зістарітися,
підтоптатися
Пристегивать, пристегнуть^ ся — 1)
застібати, защіпати, застібнути, защіпну-
ти, ся; 2) припрягати, прибичбву-
вати, припрягти, прибичувати, ся;
3)постьобувати, похвиськувати,
постьобати, похвйськати
Пристегивать, пристегать—пристьобувати,
пристібнути
Пристереї ать. пристеречь — 1) д.
Подстерегать; 2) глядіти, стерегти,
берегти, доглядіти, постерегти,
поберегти
Пристерегаться, пристеречься — берегтися,
стерегтися, поберегтися,
постерегтися
Пристойность—пристойність, звичайність,
гожість, присталість
Пристойный — пристойний, гожий,
звичайний, присталий
Пристрастіе — пристрасть, унада (до чого);
передсуд, д. Предубьжденіе,
сторонність
Пристрастный — прйстрастний
Пристращаться, пристрастить, ся —
пристрашитися, прилюблятися (до чого),
впадатися (у що, до чого),
закохатися (в чому), укинутися, вдаватися,
вдатися (у що)
Пристращивать, пристрастить — страхати,
пострахати, лякати, залякати
Пристроивать, пристраивать, пристроить, ся
— 1) прибудовувати, прибудувати;
2) пристроювати, ся, притулювати,
ся, пристроїти, примощувати,
примостити, ся, притулити, ся
Пристройка — прибудова, прибудування,
(мурована) — примурок
Приструнивать, приструнить—налягати (на
кого), припирати (кого), налягти,
приперти, приструнювати,
приструнити
Пристрьливать, пристрілить —
застрелювати, пристрёлювати, добивати до
смерти, застрелити, пристрелити,
добити до смерти
Пристріль — пристріл
Пристрілять — вистріляти (усіх),
постріляти (багато), повистрёлювати (усіх)
Приступать, приступить, ся — 1)
приступати, підступати, приступити,
підступити, доступити, ся; 2)
починати; роспочинати, братися, захожу-
ватися, почати, роспочати,
взятися, заходитися
Приступь — 1) напад, приступ, штурм;
2) початок, почин і д. Начало; 3) прй:
ступ, доступ. — Приступу ньть — ні
. приступу, доступитись неможна
Пристыжать, пристыдить, ся — соромити,
сорому завдавати, засоромити, ся,
посоромити, осоромити, ся, сорому
завдати
Пристьнокъ, пристьнъ — пристінок,
примурок
Пристяжка— 1) підпряжка; 2) орчик, барок
Пристяжной — орчиковий, бичовйй
Присуждать, присудить — присуждати,
присудити, засудити
Присужденіе — присуд
Присутственный — службовий, урядовий
Присутствие— 1) присутність, притомність,
буття. — Въ его присутствіи — при
йому, в притомности, в присутности
його; 2) заля засідань, засідання;
3) установа, інституція
Присутствовать— 1) бути, бути притомним;
2) засідати
Присутствующей— 1) присутний,
притомний; 2) засідаючий
Присучивать, присучить — присукувати,
присукати
Присущій, присуще — властивий, властиве
Присчитывать, присчитать — прилічувати,
прилічйти, прираховувати,
прирахувати
Присылать, прислать — присилати,
прислати, (про кількох) — поприсилати
Присылка — 1) присланий, присилання;
2) посилка
Присыльный — присланий
Присыпать, присыпать — присипати,
присипати, підсипати, підсипати,
припорошити
Присыпной — присипний
Присыпка — присипка
Присыхать, присохнуть — присихати,
присохнути, присохти
Присівать, присіять — гірисівати,
підсівати, присіяти, підсіяти
Присідать, присість — присідати, присісти,
(про кількох) — поприсідати
Присікать, присічь — рубати, порубати,
стинати, стяти. — Присьчь огня —
викресати огню
Присінокь — присінки
Присість — присід. — Въ одинъ присість
— за одним присідом, за одним
разом
Присяга, присяганіе — присяга, присягання
Присягать, присягнуть—присягати,
присягнути, заприсягти
Присядка—присіди, прйсідки. — Въ
присядку — навпрйсіди, навприсідки,
навприсядки
Присяжный — присяжний, присяглий
Притаивать, притаить, ся — 1) таїти,
затаїти, притаїти, втаїти, ся, ховати,
заховати, переховати, ся; 2) д.
Притворяться
Приталкивать, притолкать, притолкнуть, ся
— попихати, підпихати, припихати,
попхнути, підіпхнути, припхати,
припхнути, ся
Притаптывать, притоптать—притоптувати,
притупувати, притоптати,
притупати; потоптати, стоптати
Притаскивать, притаскать, притащить, ся —
1) приволікати, притягати, приво-
ліктй, притягти, приволочйти, при-
цупити, притйрити,притарабанити;
2) приволікатися, приволоктися,

Притачивать
367
Прихлопывать
приплентатися, припхатися і т. д.
Притачивать — 1) (приточить) —
приточувати, приточити; 2) (притачать) —
пришивати, надточувати, пришити,
надточити
Притаять — ростанути, ростопйтися
Притворность — 1) хвальшйвість,
нещирість; 2) прикйдливість
Притворный — 1) хвальшйвий, фальшивий,
лукавий, брехливий; 2) прикйдли-
вий, удаваний
Притворствовать — удавати
Притворство — 1) хвальш, фальш,
лукавство і д. Лицемьріе; 2)
прикйдливість, удавання
Притворщикъ, ца — д. Лицемьръ
Притворъ — притвор, (де стоять жінки) —
бабинець
Притворять, притворить, ся — причиняти,
причинити, ся, (не зовсім щільно) —
прихилити, (про кількох) —
попричиняти
Притворяться, притвориться —
прикидатися, удавати, приставлятися,
прикинутися, удати, приставитися
Притекать, притечь — притікати, притекти;
припливати, припливти,
приплинути t
Притеребить — потіпати; поскубай
Притёсывать, притесать — притісувати,
притесати
Притинъ — бекёт, стійка, варта, чата
Притираніе — натирка
Притирать, притереть, ся — натирати,
притирати, натерти, притерти, ся
Притискиваніе — притискання, притиск
Притискивать, притиснуть, ся —
притискувати, пригнітати, притиснути
Притихать, притихнуть — затихати, надти-
хати, затихнути, надтйхнути,
принишкнути, ущухнути
Приток>— 1), приплив, доплив; 2) притока,
вітка, гілька.
Притолока — одвірок (верхній)
Притолочь, ся — потовкти, притовкти, ся.
Притомить, ся — стомити, натомити, ся
Притонъ — пристановище, притулище; кй-
шло, гніздо (злодіїв, розбійників)
Притопывать, притопнуть — притупувати,
притупцьовувати, притупнути, при-
тупцювати
Приторговывать, приторговать, ся — 1)
торгувати, сторгувати, уторговувати,
уторгувати, украмарювати;
прицінятися, прицінитися
Притормозить — пригальмувати,
загальмувати
Приторность — нуд, нудота, нудкість
Приторный, но — нудний, но, нудкйй, ко
Притрава — принада (для з(ь)вірів або
птиць)
Притравливать, притравить— 1) принажува-
ти, вабити, принадити, привабити;
2) толочити, витолочити, спасти
Притрогивать, ся — д. Прикасаться
Притрушивать, притрусить—притрушу(сю)-
вати, притрусити, припорошити
Притрушивать, притрухнуть — боятися,
побоятися, убоятися(трохи)
Притузить — побити, попоб;йти, одлупйти,
одлупцювати, стусанів надавати
Притуманить, ся,— 1) туманіти,
туманитися, стуманіти, притуманити, ся, за-
тёмрити, ся, охмарити, ся, д.
Затуманивать і Омрачать; 2)
нахмарити, ся, насупитися, похнюпитися
прижурйтися, засумувати
Притуплять, притупить, ся — тупити, ся,
тупішати, притупити, потупити, ся
Притча — притча, байка
Притыкать, приткать—при(до)тикати, при-
(до)ткати
Притыкать, приткнуть— 1) стромляти, при-
стромйти, приштрикнути; 2)
пришпилювати, пришпилити
Притыкать, притыкать — затикати,
затикати, позатикати,
Притьсненіе — гніт, утиск, втйск, притиск,
притуга
Притьснитель, ница — утйскач, утисник, ця,
гнобитель, ка, напасник, ця
Притеснительный — утискаючий
Притьснять, притьснить — утискати,
утискувати, гнобити, пригнобити,
насідати, прикрутити
Притягательный — притягуючий,
принадний
Притягиватель — притягач
Притягать, притягивать, притянуть, ся —
притягувати, притягати,
приволікати, приволокти, притягнути, приво-
лочйти
Притяжательный — присвоюючий
Притяженіе — прйтяг, притягання,
ваготіння
Притязание— 1) домагання, вимога; 2)
причіпка, напасть, пеня і д. Придирка
Притязать — домагатися, доправлятися
Прифрантиться — причепуритися, придже-
джулитися
Прихаживать — приходити, прихожати,
учащати
Прихваливать, привалять — похваляти,
вихваляти, похвалити
Прихварывать, прихворнуть—хорувати,
нездужати, слабувати, занепадати
на здоровлю, занедужати, заслабти,
захорувати, прислабіти
Прихвастывать, прихвастнуть—хвалитися,
вихвалятися, похвалити, ся
Прихватывать, прихватить—прихвачувати,
прихоплювати, прихватйти,
прихопити. —Прихватило
морозомъ—морозом прибило. — Его часто прихваты-
ваеть — він часто занепадає на
здоровлю
Прихвостень, прихвостникъ — похвостач,
пришйй-хвіст
Прихлебатель, ница^ похлібець, похлібни-
ця, підлиза і д. Льстецъ
Прихлёбывать, прихлебігуть—хлебтати,
сьорбати, запивати, пришивати,
сьорбнути, запити
Прихлёстывать, прихлеснуть —
похвиськувати; хльостати, хльоснути
Прихлопывать, прихлопнуть — 1) грюкати,

Приходить
368
Пришпоривать
грюкнути; 2) прищикнути; 3)
ляскати, ляснути
Приходить, прійти, притти — 1) приходити,
надходити, прийти, надійти; 2)
наставати, наступати, приходити,
настати, наступити, прийти. —
Приходить въ возрастъ — доходити до
зросту. — П. въ сознаніе— очунювати,
очуняти, ся, очуматися, очутитися, і
прочунятися, стямитися, отямитися,
опам ятатися. — П. въ изумленіе—зду-
міти. — Пришло въ голову — спало на
думку. — Приходить, прійти въ нищету,
въ уцадокъ — бідніти, біднішати,
збідніти, з'убожіти, підупасти
Приходиться — прихопитися, підходити, до-
водитися, припадати, випадати,
впадати. — Какъ придётся — як
набіжить t
Приходный—прихщний. — Приходная книга
— книга приходу. —
Приходо-расходная книга — книга приходу й росхо-
ду, книга прибутків і видатків
Приходский—парахвіяльний, парафіяльний
Приходь— 1) прихід, прибуття; 2) прихід,
дохід, прибуток. — Записать въ
приходь — записати на прихід; 3) па-
рахвія, парафія
Прихожанинъ, прихожанка — парахвіянин,
парафіянин, нка
Прихожая — передпокій, передня, прйсінок
Прихожій — прихожий, захожий
Прихорашиваться, прихорошиться — приби-
ратися, чепуритися, хорошйтися,
причепуритися
Прихотливость — примхливість,
вередливість, вигадливість, химаристість
Прихотливый — примхливий, перехочли-
вий, вигадливий, вередливий,
химеристий
Прихотникь, -ца — вигадько, вигадниця,
вередун, ха, химерник, -ниця
Прихотничать — прймхати, вигадувати, ви-
требёнькувати, коверзувати,
вередувати і д. Капризничать
Прихоть, (мн.) прихоти — примха, примхи,
вигадка, вигадки, витребеньки,
витівки, норови і д. Капризь
Прихрабриться — прихоробритися
Прихрамывать—шкандибати, шкитильгати,
шкутильгати,
Приціливаніе — цілення, приміряння
Прицьливать, ся, прицілить, ся —
прицілити, ся, націляти, ся, намірятися,
примірятися, прицілитеся,
націлитися, наміритеся, примиритися
Приціль— \\ прицілювання; 1) ціль, мета;
3) приціл
Прицьльный — цільовий
Прицениваться, приціниться — прицінятися,
прицінитися,
Прицінка — прицшювання t
Прицьпка— 1) чіпляння, причіплювання;
2) д. Придирка; 3) петля або гачок;
4) вус, вусик (у рослин)
Приціцлять, прицілить, ся — чіпляти,
причіплювати, причепити, почепити, ся,
вчепити, ся
Причаливать, причалить — причалювати,
приставати, причалити, пристати
Причаль — причал
Причастіе — причастя, дари; 2)
дієприкметник; 3) причетність
Причастникь, ца — причасник, ця
Причастный — причетний, причётен
Причащать, причастить, ся — причащати,
причастити, запричастити, ся
Причащепіе— 1) причащеная; 2) причастя
Прическа — прйчіска, причісування
Причёсывать, причесать, ся — причісувати,
причесати, ся
Причетникъ — причетник, церковник, дяк
Причетъ, причтъ,— причет, духовенство
Причётъ — прилічення, причисления
Причина— 1) причина, рація, привід.—Быть,
стать причиной — спричинитися
(чому); 2) д. Приключеніе
Причиненіе — справляння, завдання
Причинный — причиновий
Причинять, причинить — учиняти, учинити,
удіяти, вдіяти, заподіяти. — П. убы-
токь, порчу — шкодити, нашкодити,
ушкодити г
Причислять, причислить, ся — прилічувати,
прилучати, прилічйти, прилучити,
причисляти, тіричислйти
Причисленіе — залічення, зачислення,
прилучення
Причитаніе—приговорювання, (жалібне)
— голосіння, завід г
Причитать причесть, ся — 1) залічувати,
залічити, долічувати, долічити,
додавати, додати; 2) голосити (над
помершим); доводитися (ким); 3)
припадати, налажати
Причитающійся — належний, приналфкний
Причудиться — приверзтися, примрітися,
здатися
Причудливый — чудний, чудасійний,
химерний; примхливий, вигадливий
Причудникъ, ца — химерник, ця, хймород-
ник, ця; д. Прихотникь, ца
Причудничать — химерувати, химородити;
д. Прихотничать
Причуды — химери, химерія, хймороди,
вйчуди
Пришелець, — захожий, заходець, зайда,
прихідько, прйходень, прйходець,
(зневажливо) — заврлока, приблуда,
приплентач, придріпанець
Пришепеливать, пришепётывать — шепе-
лявіти (трохи)
Пришёптываше — прйшепти
Пришествіе — прихід, прибуття
Пришибать, пришибить— \) забивати,
забити; 2) добивати, доойти
Пришивать, пришить — пришивати,
пришити
Пришивка — пришивання, пришйток
Пришивной — пришивний, пришитий
Пришлый — захожий, прибутний, зайшлий
Пришпиливать,
пришпилить—пришпилювати, припинати (шпильками),
пришпилити, припнути
Пришпоривать, пришпорить — стискувати,
стискати, стиснути острогами

Пришучивать
369
Пріятствовать
Пришучивать — піджартбвувати
Прищелкать — 1) полоскати; 2) побити
Пощёлкивать, прищелкнуть— 1) ляскати,
ляснути; 2) защіпати, защіпнути
(клямку або защіпку)
Прищемлять, прищемить — прищикувати,
прищикнути, вщикнути, причавити
Прищепъ — щепа, щеп
Прищура — жмурко
Прищуривать, прищурить, ся —
прищурювати, прижмурювати,
примружувати, прищурити, прижмурити,
примружити, прищулити, ся
Прищуриваніе — примруження
Пріемка — приймання, прийом, прийми,
одбирання, відбирання
Пріемь—1) приймання, приняття; 2) вітання
(гостей); обходини; спосіб, заходи. —
За одинъ пріемь, однимь пріемомь —
за одним разом, рдразу, разом.
—Хорошій быль пріемь — добра була
шана. — Пріемь, ы — прийомний
Пріемникь — відбирач; прйймище
Пріемщикь — приймач; поборець
Пріемьішевь — приймаків, приймацький
Пріемьішь—годованець, годованка,
вигодованець, ка, приймак, чка,
приймача
Пріемьішемь сдьлаться — у прийми піти,
стати
Пріискивать, пріискать—пришукувати,
підшукувати, напитувати, пришукати,
підшукати, напитати
Пріискь — копальня, рудокопальня, рудо-
коння t
Пріободрять, ся, пріободрить, ся — ос(ь)мі-
лювати, обс(ь)мілювати, ся,
підбадьорювати, ос(ь)мілити, ся,
підбадьорити, ся, набиратись відваги
Пріобрьтаніе — набування
Пріобрьтатель, ница — придбатель, ка,
набувальник, ниця
Пріобрьтать, пріобрьсть — набувати,
добувати, здобувати, дбати, добути,
набути, здобути, надбати, придбати,
принадбати, придобути, нажити,
(багато) — подобувати, понабувати,
поздобувати, наздобути, напри-
дбати, понадбати, пороздобувати,
(працею) — запрацювати, (тяжкою
працею) — загорювати, (нечесно) —
нагарбати, (мошенством) —
нашахрувати, (на господарстві) — при-
господарювати, (баришуючи) — при-
баришувати, (с(ь)шванням) — вйсь-
півати, (полюванням) — виполювати
Пріобрьтеніе — набуток, здобуток,
добуток, надбання, придбання
Пріобрьтенньїй — набутий, придбаний,
добутий, нажитий; добувний
Пріобщать, пріобщить, ся— 1) прилучати,
долучати, докладати, прикладати,
прилучити, долучити, йриєднати,
докласти, доложйти, д. Прилагать і
Присоединять; 2) причащати,
причастити, ся, запричастйтися
Пріобщеніе— 1) прилучення; 2) причастя
Пріодьвать, пріодьть, ся — 1) прикривати,
прикрити, ся; 2) приодягати,
приодягти, ся
Пріопоздать — припізнитися
Пріосаниться — постатніти, прибрати на
себе постать поважну
Пріостанавливать, пріостановить, ся —
припиняти, припинити, спиняти,
спинити, ся
Простановка — припйнка і д. Остановка
Пріострять, пріострить — підгострювати,
підгострити, ся
Пріотворнть — відхилити (напр., двері)
Пріохочивать, пріохотить — приохочувати,
під'охочувати, приохотити, під'охо-
тити
Пріударить — вдарити дуже, ушкварити. —
Дождь пріудариль — дощ ушкварив,
сипнув.—Пріудариль за
нею—припинявся до неї, привпав коло неї
Пріударить ся — кинутися, пуститися
Пріукрашать, пріукрасить, ся—прикрашати,
приоздоолювати, -бити, прикрасити,
ся, (квітками) — приквітчати,
заквітчати, ся (
Прі> множать, пріумножить,
ся—прибільшувати, намножати, прибільшити,
намножити, ся
Пріумолкнуть — замовкнути, примовкнути,
принишкнути
Пріуньїльїй — сумний, смутний, засмучений
Пріуньїть — засумувати, зажуритися
Пріурочивать, пріурочить (къ чему) —
застосовувати, пристосовувати,
пристосувати до чого
Пріурочка — застосування, пристосування,
віднесення
Пріучать, пріучить. ся — привчати, призви-
чаювати, з учати, узвичаювати,
привчити, призвичаїти, з'учйти,
взвичаїти, ся
Пріученіе — привчання, призвичаєння
Пріьдать, пріьсть, ся — поїдати, з'їдати,
поїсти, з'їсти, ся
Пріьдаться, пріьсться — приїдатися,
в'їдатися, приїстися, опрйкритися
Пріьздь — приїзд
Пріьзжать, пріьхать — приїздити,
приїхати, наїхати
Пріьзжій — наїзжий, приїзжий, наїзднйй,
приїзднйй
Пріютить, ся — притулити, ся, дати
притулок, знайти притулок,
прихилити, ся
Пріють — притулок, прихйлок, захисток,
пристанище, пристановище,
прйймище
Пріязненньїй — приязний, ласкавий
Пріязнь — приязнь, приязність, лютість
Пріятель, ница — приятель, ка
Пріятельскій — приятельський
Пріятно — приємно, мило, любо, залюбки
Пріятность — приємність, милість, любість,
утіха . ,
Пріятньїй—приємний, милий, любий,
утішний
Пріятство — д. Пріятность (
Пріятствовать — сприяти, добра хотіти,
(з)жйчити

Про
370
Пробыть
Про — 1) для, за-для, про. — Про себя—до
себе, собі. — Сказалъ что-то про себя
— сказав щось до себе (або) сам
собі. — Про себя что-то думаетъ — сам
собі щось думає
Проахать— 1) проохати, проохкати; 2)
проґавити (охаючи)
Проба — проба, спрооа, пробунок,
спробунок, д. Испьітаніе і Опытъ
Пробавляться, пробавиться — пробуватися,
перебуватися, перебиватися,
перемагатися і т. д., д. Перебиваться
Пробаклушничать — прс;баидикувати (час)
Пробалагурить—пробазікати, пробалакати
Пробаловаться — пробалуватися, пропусту-
вати, прожирувати
Пробалтывать, проболтать, ся — 1) пробов-
тувати, пробовтати, проколотйти;
2) промимрити, пробелькотати,
прохарамаркати, пробубоніти, пробульк-
нути (промовити щось невиразно),
пропащикувати (швидко), прота-
рахкотіти (швидко і голосно); 5) роз-
голошати, розголосити,
проговоритися, бовтнути, пробувкнути, вй-
язичити; 4) пробазікати,
пробалакати; 5) провештатися; прошва(е)н-
дяти, проблукати, посновиґати, по-
потинятися
Пробарабанить—пробарабанити,
проторохтіти
Побездельничать — пробайдикувати
Пробезпокоиться — протурбуватися
Пробеседовать — пробалакати,
порозмовляти
Пробивать, пробить, ся—пробивати,
пробити, ся.—Пробить закладь—програти
заклад. — Пробило два часа — вибило
другу годину. — Пробивается (про
Рослину) — витикається, зіходе. —
!ое какъ пробивается — сяк так
перебивається
Пробирать, пробрать, ся — 1) перебирати,
вибирати, перебрати, вибрати; 2)
полоти, прополювати, виполювати,
прополоти, виполоти; 3) проділя-
ти, проділйти; 4) вимовляти (кому),
картати (кого); 5) пробиратися,
пролазити, просовуватися,
пропихатися, протискуватися, пробратися,
пролізти, просунутися, пропхатися,
протиснутися, (крадькома) —
прокрадатися, закрадатися,
прокрастися, закрастися
Пробиреръ — пробір
Пробирный — пробірчий. — П. камень —
пробірчий камінь
Пробка — корок, (з дерева) — чіп, чопок,
(з чого иньшого) — затичка, заткало,
заткальце
Пробковый — корковий
Проблаженствовать — прораювати
Проблажить — подуріти, попустувати
Проблема — проблєма, завдання
Проблематический — проблематичний, здо-
гадальний, загадковий
Проблескивать, -нуть — проблискувати,
пролйскувати, ся, проблиснути
Проблескъ — проблиск, прос(ь)віток
Проблеять — пробекати, промекати
Проблистать — проблищати
Проблудить, -уждать — проблукати, про-
блудйти, проплутатися
Пробный — пробний, спробний (що має
пробу або належиту добротність),
зразковий, взірцевий (зроблений на
зразок, на пробу)
Пробованіе — пробування, спробунок,
куштування
Пробовать, попробовать—пробувати,
попробувати, спробувати, (на смак) —
куштувати, скуштувати,
покуштувати. — Пробовать силу — силу питати,
моцюватися
Прободать, пробости — проколювати,
простромлювати, проколоти,
простромити, проштрикнути
Прободённый—проколотий, простромлений
Пробой, пробойчикъ — пробій, пробоєць;
скобель; прогонич
Пробоина — пробите місце, дірка (пробита)
Пробойникъ — пробивач
Пробольть—проболіти, прослабувати,
виболіти,, переболіти, переслабувати,
похворіти
Пробораживать — проборознювати
Пробормотать— 1) промимрити, промйрха-
ти, прохамаркати, вибуркнути,
пробубоніти, пробулькнути, д.
Пробалтывать 2; 2) пробуркотати,
протуркотати
Проборь — проділ (в волоссі)
Пробочникь — коркотяг, трибушон
Прображничать — прогуляти, пропіячити
Пробрасывать, пробросать, пробросить —
прокидати, прокидати, прокинути
Пробредить—промарити.—Онь цілую ночь
пробредилъ — цілу ніч верзлось йому
Пробренчать — 1) пробрязчати, пробряз-
котіти, продреньчати; 2)
пробринькати
Пробрести, пробресть — 1) проплестися,
проплентатися, прочвалати, про-
дибати; 2) перебрести, перейти (або)
переїхати у брід
Пробривать, пробрить, ся — проголювати,
проголити, ся
Пробродить— 1) проблукати, провештатися,
проволочитися, прошва(е)ндяти;
2) переграти, перешумувати, прошу-
мувати
Пробрюзжать — пробурмотати,
промурмотати, пробурчати, промурчати
Пробуждать, пробудить, ся— і) будити,
розбудити, ся; 2) прокидатися,
прокинутися, прочнутися, прочуматися,
пробуркатися
Пробужденіе — збудження, пробуд, прокид,
прочунок
Пробуравливать, пробуравить —
просвердлювати, провірчувати,
просвердлити, провертіти
Пробурлить — пробушувати, пробурхати
Пробушевать, пробуянить — пробушувати,
пробуяти
Пробыть — пробути, вибути, перебути, (рік)

Пробьгать
371
Провонять
— вйрокувати, (тиждень) — перетиж-
нювати, (зиму) — прозимувати,
перезимувати, (дарма без ужитку) —
продармувати, (дівчиною) —
продівувати, (дідом) — продідувати,
(малярем) — промалярувати, (отаманом)
— проотаманувати, (крамарем) —
прокрамарювати, (шинкарем) — про-
шинкарювати і т. д.
Пробьгать, пробіжать, ся— 1) пробігати,
перебігати, пробігти, ся, перебігти;
2) продивлятися, продивитися
(нашвидку)
Пробьгать, ся — пробігати, ся, прогасати,
проганяти l
Пробьгь — перебіг
Пробьдствовать — пробідувати, прогорю-
вати
Пробьливать, пробілить, ся — 1) вибілювати,
білити, вибілити, побілити, ся;
2) пробілю.вати, пробілити
Пробьлка — біління
Пробі л ъ — пропуск, прогалина, перерва,
промежина
Пробьешь — продратувати
Пробьситься — проказйтися, продуріти,
пролютувати, пробіснуватися
Проваландаться — прововтузити, прова-
ласатися, промарудитись
Проваливать, провалить, ся—провалювати,
провалити, ся, увалити, завалити, ся,
западатись, запастись, (зразу) —
шурхнути.—Проваливай!—\щ здоров!
геть! — Провались — іди к бісу, геть
к бісу! згинь! — Куда онъ провалился?
— де він подівся?
Провалина — провалля, яма , t
Проваль — 1) провалля, яма, прірва; 2) дірка
(в опуху)
Провальсировать — протанцювати вальса
Провалять, ся — прокачати, ся
Проваривать, проварить, ся— 1)
проварювати, уварювати, проварити,
уварити, ся; 2) (у шевців) — натирати,
натерти смолою (дратву)
Проващивать, провощить — вощити,
навощувати, навощити
Проведеніе — переведення, провід
Провезете — перевіз t
Провентилировать — провітрити t
Провёртывать, провертіть, ся —
провірчувати, провертіти, ся, прокрутитися
Провеселиться—провеселйтися, прогуляти,
пробавитись
Провидець — прозорець
Провидьніе— провидіння, промисел, про-
вид; передсуд, д. Предопредьленіе
Провидіть — прозираіи, провидіти,
завбачати, передбачати
Провизжать — пррвищати, цроскавучати
Провизія — пров(і)йзія, харчі, живність
Провинность — провина, провинність
Провинчивать — прошрубовувати
Провинція — пров(і)йнція, країна, округа,
(на Запорожжі) — паланка
Провинціальньїй — пров(і)инціяльний, кра-
євйй
Провиняться, провиниться — провинувачу-
вати, провинити, ся, провинуватити,
ся, прошпетитися t
Провираться, провраться—пробріхуватися,
пробрехатися t
Провисьть — провисіти {
Провіанть — провіянт, харчі
Провладьть — проволодіти
Провластвовать—пропанувати,
прогосподарювати
Провлекать, провлечь — проволікати,
протягати, проволокти, протягти
Проводимость — проводймість
Проводить, провести — і) проводити,
провадити, провести.—ҐІ. вь дорогу—виря-
жати, вирядити.—П.
день—переднювати. —ТІ. літо — літувати,
пролітувати, вилітувати.—П. неділю—пере-
тижнювати; 2) дурити, зводити,
одурити, звести, у дурні пошити, в
шори убрати і д. Обманывать
Проводі шкъ, ца — провідник, ця, провіднй-
чий, поводар(ь), поводйр(ь),
поводатар^), проводйрь
Проводничій — провідницький, поводйр-
ський, поводатарський
Проводной, проводный — провідний,
проведений
Проводь — провід
Провожаніе, проводы —- проводи
Провожатый — супровідник
Провожать, проводить— 1) проводити,
провести; 2) провожати, виряжати,
вирядити, випроважувати,
випроводити
Провозвіститель, провозвістникь, ца —
провісник, ниця, оповісник, ця,
пророк
Провозвещать, провозвестить—провіщати,
провістити, оповіщати, оголошати,
ознаймовувати, оповістити і т. д
Провозвьщеніе — провіщення, оповіщення
Провозглашать, провозгласить—оголошати,
оголошувати, оповіщати,
оповістити, оклйкувати, оголосити,
окликнути t
Провозглашеніе—оголошення, оповіщення
Провозить, провести, ся — провозити,
провезти, перевозити, перевезти, ся
Провозить — провозити
Провозиться — прововтузитися,
прокопатися, промарудитися,
продлубатися, промонятися, (по хазяйству) —
пропоратися
Провозный — пррвізнйй t
Провозь— перевіз, достава, провіз
Проволакивать, проволочь, проволочить,
ся — проволікати, протягати,
проволокти, протягти, ся. — П. время —
одволікати час
Проволноваться — прохвилювати, ся
Проволока—дрітДздр.)—дротик, (до
люльки) — протичка
Проволочка — відволока, гайка, гаянка,
тяганина
Проволочный — дротяний. — П. вещь —
дротянка. — П. мастерь — дротар
Провонять, ся — засмердіти, ся, (про яйця)
— притхнути, протухнути
24*

Проворковать
372
Продерживать
Проворковать — провуркотати, провурко-
тіти і т. д., д. Ворковать
Проворность — моторність, жвавість,
хуткість
Проворный, но — моторний, но, меткий,
. хуткйй, ко, бадьорний,хваткий, ко,
швидкий, ко, моторненько,
хутенько і т. д. , ,
Проворнье — мерщій, метчій, швйдче,
швидчій, хутчій, хутче
Провороваться — прокрастися
Проворонить — проґавити, вйтрішка з'їсти
Проворчать—- пробурчати, промурчати,
пробуркотіти, (про з(ь)вірів) —
прогарчати
Провотировать — проголосувати
Провыть — провити, проквилити,
проскиглити
Провівать, провіять— 1) довівати,
подихати, прдвівати, повіяти,
подихнути, провіяти; 2) провіювати,
провіяти ,
Провідьівать, провідать— 1) розвідувати,
дізнаватись, назнавати,
допитуватися, розвідати, дізнатися, назнати,
допиватися, прочути, перечути;
2) відвідувати, провідувати,
перевідувати і д. Навіщать
Провіривать, провірять, провірить, ся —
првіряти, вивірити, перевіряти,
повірити і д. Повірять 2
Провірка — повірка, перевірка
Провісньїй — в'ялений (про рибу)
Провісь — недовага ,
Провітривать, провітрить, ся —
провітрювати, провітрити, ся
Провішивать, провісить, ся — 1) в'ялити,
вив'ялювати, вив'ялити, пров'ялити,
ся, сушити (рибу на сонці); 2)
обважувати, обважити, ся;
недоважувати, недоважити
Провіщать — провіщати, виголошувати
Провяливать, ся — д. Провішиваїь, ся 1
Прогалдіть — прогаласувати
Прогадать — проворожйти
Прогарина, нрогаръ — пропалене, випалене
(місце)
Прогарцовать — прогерцювати, пробасу-
вати
Прогибь — угнуття, вгнуття
Проглаживать — прасувати
Проглазіть — половити ґави
Проглатывать, проглотить — проковтати,
глитати, проковтнути, глитнути,
проглинути, поглинути
Проглодать — прогризти
Проглядывать — і)
(проглянуть)—проглядати, виглядати, проявлятися,
проглянути, виглянути, проявитися; 2)
(проглядіть) — а) проглядіти,
продивитися, задивитися; б) недоглядати,
недоглядіти, недогледіти,
недодивитися; в) передивлятися,
переглядати, передивитися, переглядіти
Прогнивать, прогнить — прогнивати,
прогнити, прочервйвіти
Прогнівлять, прогніви гь, прогнівать, ся —
гнівити, прогнівиати, ся, розгнівити,
ся, прогніватися, розгніватися
Проговаривать, проговорить, ся — 1)
промовляти, вимовляти, проказувати,
промовити, вимовити, проказати;
2) балакати, розмовляти,
пробалакати; 3) прооалакатись, пробовк-
нутись t
П роговіть — проговіти
Проголодать, ся — проголрдати, ся, вйго-
лоднітися, поголодніти, зголодніти
Прогонщикь — погонич, сплавник
Прогонь — прогін, сплав (дерева)
Прогонять, прогнать, ся — проганяти, ся,
прогнати, ся, протурити
Прогорать, прогоріть — прогоряти,
прогоріти; 2) пропалюватися,
пропалитися, прогоріти, вигоріти (наскрізь)
Прогоревать — прогорювати, просумувати
Прогорьклый — згірклий, їлкйй
Прогорькнуть — згіркнути
Прогорільїй — пропалений
Прогостить — прогостювати
Программа — програма, програм
Поргребать, прогрести — прогрібати,
розгрібати, прогортати, прогребти,
прогорнути (д. Грести)
Прогрезить, ся — промарити, ся, проверзтй,
ся і д. Грезить t t
Прогреміть — прогреміти, прогрімотіти
Прогрессія — (мат.) прогресія, поступ
Прогрессивный—поступовий, прогресивний
Прогрессисть — поступовець
Прогрессь — поступ, прогрес
Прогрохотать — прогуркотіти, перегурко-
Т1ТИ
Прогрустить — просумувати
Прогудіть — прогудіти, прогусти, прогуча-
ти, (про вогонь і грім) — прогоготіти
Прогуливать, прогулять, ся — прогулювати,
прогуляти, ся
Прогулка — гулянка, прогуляння,
прогулянка, побридки
Прогуль — прогул t
Прогуторить — пробалакати, пробазікати
Продавать, продать, ся — продавати,
продати, ся, (усе) — спродати, ся
Продаваніе — продавання, продаж
Продавець, продавица — продавець, прода-
вйця
Продавливать, продави і ь — продавлювати,
продавити, продушйти
Продажа—продаж, продавання.—Вь
продажу, для продажи — на продаж
Продажно — продайно, продажно
Продажность — продайність, продажність
Продалбливать, продолби гь—продовбувати,
продовбати
Продвигать, продвинуть, ся — просовувати,
просувати, просунути, ся
Продвигать, ся — посовати, просовати, ся
Продержка — затримання
Продекламировать (вірші) —
продекламувати t
Продёргивать— 1) просмикувати,
простувати; 2) прополювати, прополоти,
прорвати
Продерживать, продержать — продёржува-
ти, продержати, протрймувати, про-

Продерзостный
373
Прозорливый
тримати
Продерзостный — нахабний, нахрапний
Продерзость — нахабність, нахрапа,
зухвальство
Продешевить—продешевити, передешевйти
Продиктовать — проказати, продиктувати
Продиравить — продіравити
Продиравьтъ — подірчавіти, зробитися
дірявим
Продирать, продрать, ся — 1) продирати,
продрати, ся, дерти, продерти, ся. —
П. глаза — протирати очі; 2)
продиратися, протискуватися і т. д.
Продлить, ся — продовжити, протягти, ся
Продневатъ — проднювати, переднювати
Продовольственный — харчовий (
Продовольстві є — харчування; харч, харчі,
припас, живність, провіянт
Продовольствовать, ся — харчувати, ся,
живити, ся
Продолговатый, то — довгастий
Продолговатость — подовжність, подовга-
стість
Продолжатель, ница — продовжник, ця
Продолжать, продолжить, ся —
продовжувати, протягати, ся, трівати,
продовжити, ся, протягти, ся.
Продолжение—продовження, продовж,
протяг. — Въ продолженіе — в продовж,
в протязі, на протязі, протягом, у
протягу, встяж, через
Продолжительность — довгість, довгота
Продолжительный, но — довгий, го,
довгочасний, но, протяжний, протяглий
Продольный, но — повздовжнии, подовж-
ний, повздовж, подовж, уздовж
Продребезжать — продзизчати, продрень-
чати
Продремать — продрімати, прокуняти
Продрогнуть — продріжати, протруситися;
змерзнути, перемерзнути
Продряблый — трухлий, трухлйвий
Продрябнуть — потрухнути, потрухлявіти,
струхлявіти
Продуваніе — продув, продування
Продувать, продуть — продувати,
продмухувати, продути, продмухнути
Продувной — продувний, виверткий,
шахраюватий
Продуктъ — добуток, здобуток, плід,
витвір, продукт t (
Продуктивность — плідність, витвірність,
вйрібність, продуктивність
Продуктивный — плідний, витвірний, ви-
рібнйй, продуктивний
Продумать — продумати, розміркувати
Продурачиться — продуріти, пропустувати
Продушина — продух, продуховина, опар
Продырять — д. Продиравить
Продышать — продихати
Продьвать, продьть — просмикувати,
протягувати, просовувати, затягати,
просмикнути, просунути, затягти,
(нитку в голку) — всиляти,
засилити, всилити,засилити
Продьваніе — засиляння, всилйння
Поділить, ся— 1) проділйти, ся; 2) обділити
Продьлка — каверза, штука, фі(й)гель,
фортель; шахрайство
Проделывать, продьлать — пророблювати,
проробляти, проробити, (що негоже)
— виробляти, витворяти, коїти
Проектировать — проектувати
Проектный — проєктовии
Проектъ — проект
Проёмъ— 1) дірка (наскрізь), прозір; 2)
викот, вирізка, вйтин
Прожаривать, прожарить, ся — пропікати,
випікати, пропекти, випекти, ся
Прождать — прождати, прочекати
Прожёвывать, прожевать — розжовувати,
розжувати
Прожектёръ — проєктйста, вигадливий
Прожел обить — вижолобити
Прожелть — прожовть
Проживательство — проживання,
марнування
Проживать, прожить, ся — жити,
проживати, пробувати, прожити, ся,
пробути
Проживаніе — прожиття, перебуття
Прожиганіе — пропалювання
Прожигать, прожечь, ся — пропікати,
пропалювати, пропекти, пропалити,
прошмалювати, прос(ш)малйти, ся
Прожилина, прожилокъ — жилка (в
каміннях)
Прожиль — д. Волокно
Прожимать, прожать — д. Продавливать
Прожинать, прожать — прожинати,
прожати
Прожитіе — прожиток, прожиття
Прожога, прожогь — пропалина
Прожора — проїсть, ненажера
Прожорливость — ненажерливість, ненаїс-
ність
Прожорливый — ненажерливий,
ненажерний, ненаїсний t t
Прожужжать—прогудіти, пробри(е)ніти. —
П. уши — натуркати в уха t
Прожурчать — продзюрчати, продзюркоті-
ти
Проза, прозаическій — проза, прозовий,
прозаїчний
Прозаикъ — прозаїк
Прозакладывать — 1) заставляти,
заставити; 2) прозакладати, програти
заклад
Прозванье, прозвище — прйзвіще, прізвище,
прізвисько, (глумливе) — прикладка
Прозвенеть — продзвеніти
Прозвонить— 1) продзвонити,
продзеленькати; передзвонити, переолаговісти-
ти, віддзвонити; 2) роздзвонити,
розббвкати
Прозвучать — прогучати, продзизчати
Прозимовать — проз(і)имувати, перез(і)и-
мувати
Прозирать, прозріть — 1) прозирати, од-
кривати очі, прозріти; 2) д.
Провидіть
Прозлиться — прол юту вати і д. Злиться
Прозорливость — прозірливість,
прозірність (
Прозорливый, но — прозірливий, во,
прозірний, но

Прозрачность
374
Проклёвывать
Прозрачность — прозорість
Прозрачный — прозорий, прозірчастий,
прос(ь)вітчастий, крізькйй
Прозрьніе — прозріння ,
Прозудіть — пересвербіти
Прозывать, прозвать, ся — прозивати,
прозвати, ся, (глумливо) — продражнй-
ти
Прозьвать — 1) попозіхати; 2) проґавити
Прозябаемое — рослина, ростйна
Прозябаемость — рослинність
Прозябаніе — рощення; чевріння, скніння,
нидіння
Прозябать, прозябнуть — рости, виростати,
вирости; нидіти, знидіти, занидіти,
чевріти
Прозябать, -зябнуть — мерзнути, змерзнути
Проигрывать, проиграть, ся — програвати,
програти, ся
Проигрышъ — програ, програш; страта
Пройдоха — праидд, пройдйс(ь)віт, проно,за
Произведеніе —двір, (мн.) — твори, утвір,
твори, діло, праця, добуток, здо-
уток; виріб, робливо.—П. искусства,
худржественное — мистецький твір,
утвір, твори, утвори мистецтва
Произведённый — утворений, витворений,
зроблений, справлений
Производитель, ница—вйрібник, виріEниця,
витворець, витворниця; насінник,
плідник, пліднйця
Производительный — творчий, вйрібнйй,
продукційний
Произврдительность — творчість, продук-
ційність
Производить, произвести — 1) творити, робй-
ти, утворити, зробити, учинити,
справити, виробити.—Произвесть без-
порядокъ, замешательство, раздоръ—
счинйти розгардіяш, заколот, бучу.
— П. торговлю — вести торг,
торгувати. — П. дьло (въ судь), сльдствіе —
вести діло, справу, чинити слідство;
2) родити, породити, сплодити; 3)
виводити, вивести (що від чого, кого);
4) підвищувати, підвишати, під-
вйсити t
Производный — похідний, витворений
Производство—з'орудування, робота, виріб,
робливо; підвищення
Произволеніе — воля, хіть, уподоба
Произволъ — сваволя, самовільство,
самоволя t
Произвольный — свавільний, но, сдмо-
віл^ний, но; самохіть, самохітно,
довільно
Произнесение — виголошування, виголос
Произносить, произнести — вимовляти,
вимовити; виголошувати, виголосити. —
П. невнятно—мугикати, момотати.—П.
безсмысленные звуки — белькотати. —
П. приговоръ — вирікати. — П. стихи
— промовляти, виголошувати вірші
Произношеніе — вимова, вймівка, говірка
Произрастать, произрасти — виростати,
вирости
Произрастете — росдйна, ростйна
Пройма — перехід; дірка в усі; роспірка
(в сукні)
Проймать — протикати (вуха)
Проискивать, проискать — прошукувати
вишукувати, прошукати;
коверзувати t
Проискъ, (частіше мн.) происки — підступ,
підступи, каверзи
Проистекать, проистечь — витікати,
виливатися, витекти, вилитися
Проистеченіе — виплив, початок
Происходить, произойти — 1) творитися,
чинитися, робитися, діятися, счинді-
тися, вчинитися, зробитися, подія-
тися, стати, ся, повстати, (про що
погане) — коїтися, скоїтися; 2)
виходити, походити, виникати, вийти,
виникнути, взятися, вироїтися
Происхожденіе — 1) початок, почин і д.
Начало; 2) походження, рід, поро-
діння. — Общее происхожденіе —
спільне походження t
Происшествіе — випадок, оказія, подія
Прокаженный — прокажений, струплйвий
Проказа, (хвороба) Lepra —^проказа
Проказить — витворяти; дуріти, витинати,
фі(й)ґлі строїти
Проказникъ, ца — каверзцик, ця, пустун,
ха; шкідник, ця, свавільник, ця
Проказы — вйтворки, фі(й)ґлі
Прокалывать, проколоть — проколювати,
протикати, проколоти, проткнути;
простромити, проштрикнути
Прокалякать — пробазікати, пропатякати
Прокапризничать — провередувати
Прокапчивать, прокоптить, ся — коптити,
ви(проУдймлювати, вй(про)коптйти,
вй(про)димйти, ся
Прокапывать, прокопать, ся—прокопувати,
прокопати, ся
Прокараулить — провартувати,
недостерегти
Прокармливать, прокормить, ся— 1)
харчувати, годувати, кормити,
прохарчувати, прогодувати, прокормйти,
ся; 2) вихарчувати, ся,
витратитися (з корму, з хліба)
Прокатать, прокатить, ся — 1) прокотити,
ся; 2) прокатати, ся, проїздитися
Прокачать, ся — прохитати, ся і д. Качать
Прокашливать, прокашлять,
ся—прокашлювати, прокашляти, пробухйкати, про-
кахйкати
Проквашивать — проквашувати,
переквашувати
Прокидывать — прокидати, прокидати
Прокипать, прокипіть—прокипати,
прокипіти, вкипіти
Прокисать, прокиснуть — прокисати,
прокиснути, прокйсти
Прокислый — прокислий, перекислий
Прокладка — перекладка, закладка,
заставка
Прокладывать, прокласть— 1) перекладати,
перекласти; 2) прокладати,
проводити, проклас/ги, провести
Проклажаться — ніжитися, байдики бити
Проклёвывать, проклевать, проклюнуть, ся
— прокльовувати, продзюбувати,

Проклинаніе
375
Проматывать
проклювати, продзюбати,
продзьобати, проклюкати, ся. — Цыплята
проклёвываются — курчата
викльовуються
Проклинаніе — клятьба
Проклинать, проклясть — клясти,
проклинати, виклинати, проклясти
Проклинивать, проклинить — заклинцьову-
вати, заклинцювати
Проклятіе—проклін (прокльону),
прокляття, кляття, клятьба
Проклятый — проклятий, клятий,
проклятущий, (тричі) — триклятий
Прокняжествовать — прокнязювати, про-
княжити
Проковыривать, проковырять —
проколупувати, проколупати
Проколачивать, проколотить— 1) пробивати,
пробити; 2) вибивати, вибити
Проколесить — проколувати
Проконопачивать, проконопатить —
законопачувати, законопатити, запакльо-
вувати, запаклювати
Прокопный — прокопаний, викопаний
Прокоптіть — прокоптіти, продимитися
Прокоптьлый — прокоптілий продимлений
Прокопъ — рів, канава
Прокормленіе— харчування, годівля,
живлення
Прокрадываться, прокрасться —
прокрадатися, закрадатися, прокрастися,
закрастися
Прокрашивать, прокрасить —
профарбовувати, профарбувати, помалювати
Прокрикивать, прокричать — кричати,
гукати, прокричати, прогукати і д.
Кричать
Прокудахтать — прокудкудакати
Прокуковать — прокувати
Прокуликать — прошячити
Прокуривать, прокурить — прокурювати,
прокурити
Прокусывать, прокусить — прокусювати,
прокусити
Прокутить— 1) прогуляти, проциндрити,
промантачити, прогайнувати; 2)
прогуляти, прогультяювати
Прокь — пуття, користь, пожиток. — Идти въ
прокъ — вестись, щастити,
поводитися, іти на добре, на користь. — Что
въ этомъ проку? — яка з цього
користь?
Пролагать, проложить — д. Прокладывать 2
Пролаза — проноза, нйшкавка і д. Пройдоха
Пролазать — пролазити
Пролазить — 1) пролазити; 2) пролізати,
підлазити
Пролакомиться — проласувати
Проламывать, проломать, проломить, ся —
1) проломлювати, виломлювати,
проламати, виламати, ся; 2)
завалюватися, провалюватися, завалитися,
провалитися, заломитися (на льоду)
Пролащивать, пролощить — полірувати,
глянцювати, клесувати, одполіру-
вати, наглянцювати
Пролаять — прогавкати
Пролгать — пробрехати
Пролегать — лежати
Пролежалый — злёглий і д. Лежалый
Пролежень, (частіше мн.) пролежни— 1)
пролежні; 2) бальки, ошепини (під
крокви)
Пролеживать, пролежать — пролежувати,
пролежати
Пролепетать — пробелькотати
Пролетарі»! — пролєтарій, бідак, сіромаха
Пролетаріать—пролетаріат, сірома, бідота,
біднота, сіромашня, убіж
Пролетать, пролетить — перелітати,
пролітати, пролетіти, пролинути
Пролётка — бігунці
Пролётъ — 1) переліт, пролітання, проліт;
2) прос(ь)віт (в будові)
Проливать, пролить, ся — проливати,
розливати, пролити, розлити, ся,
(через верх) — переливати, перелити,
перелляти. — IT. овьть — вис(ь)вічу-
вати, кидати с(ь)віт
Проливной — ливнйй, тучний (дощ),
заливний
Проливъ — протока
Пролитіе — пролиття, пролив
Проловеласничать—поволочитися,
прожирувати
Прологь — яр, яруга
Прологь — пролог, зас(ь)пів, вступ (до
поеми або драми)
Проломъ — 1) пролім; 2) вйлім, вирва,
прірва
Пролізать, прользть — пролізати (крізь
що), перелізати (черезіщо),
пролізти, перелізти
Прол Іниться — пролінуватися, проледарю-
вати
Прольпить — проліпйти
Проліска, рос. Mercurialis perennis L. —
проліски, бажана трава
Прольсокъ — пролісок, д. Просіка
Прольтовать — пролітувати f
Прольчивать, прольчить, ся — пролічувати,
пролічити, пролікувати, прогоїти,
прокурувати, ся (який час або
тратитись на ліки)
Пролюбезничать — проженихатися, проли-
цятися; мило, ласкаво обійтись,
проговорити
Пролюооваться — пролюбувати, ся, проми-
луватися
Промазывать, промазать — промазувати,
промазати, промастити і т. д., д.
Мазать
Промалчивать, промолчать—промовчувати,
промовчати, перемовчувати,
перемовчати, змовчувати, змовчати
Промалывать, лоть—промёлювати,
промолоти t
Проманежиться, проманериться —
проманіжитися, проманіритися
Проманивать, проманитьг-дурити,
зводити, підманювати, піддурювати',
одурити, звести, піддурити, підвести
Промаршировать — промаршувати
Промасливать, промаслить—промаслювати,
промаслити
Проматывать, промотать — 1) кивати, хита-

Промахивать
376
Пронимать
ти, прокивати, прохитати; 2)
промотати, просотати; 3) мотати,
шахрувати, цйндрити, тринькати,
марнотратити, промотати, прошахру-
вати, проциндрити, протринькати,
• промарнотратити
Промахивать, промахать, промахнуть, ся —
1) одмахувати, одмахнути, ся; 2) дати
маху, хибити, вхибити, не втрапити,
схибити, прохопитися
Промахъ — омах, обмах, прогріх. — Онъ не
промахъ — він маху не дасть. —
Промахъ сділать — маху дати
Промачивать, промочить — промочувати,
змочувати, промочити
Промаяться — пронудитися, намучитися
Промедленіе— зволікання, відволока; про-
гайка, забара, загайка
Промедливать, промедлить — баритися,
гаятися, забаритися, загаятися,
згаяти, прогаяти, ся, пробарйтися, про-
бавити,ся, забавитися
Промежду — проміж
Промежекь— і) д. Промежутокь; 2) міжнйк;
3)валок, валочок
Промежность — проміжжа, мёжина
Промежутокь — перемёжок, перерва, (між
будовами) — суткй, суточки, (між
лісами) — проворіття, (що до часу) —
протяг. — Въ промежутокь времени
— в протяг часу ,
Промежуточный — проміжний, промёжний
Промелькать, промелькнуть, (про с(ь)віт) —
промигати, промигтіти, проблйма-
ти, проблимнути, (про ходу) —
промайнути
Промерзать — промерзати
Промёрзлый — перемерзлий
Прометать, промести, проместь, ся —
промітати, розмітати, промести,
розмести
Прометаться — прокидатися
Промётывать, прометать— 1) прокидати,
прокидати; 2) прошивати, прошити,
профастригувати t
Промечтать — промарити, промріяти
Промигать — проблймати, проморгати
Проминать, промять— 1) протирати,
протерти (коноплі), проминати, про-
мняти, умняти (глину); 2)
проводити, провести, проїздити,
проїздити (коня)
Промозглость — тухлість, прйтхлість,
їлкість
Промозглый — стухлий, прйтхлий, їлкйй
(про масло)
Промозгнуть — стухти, протухнути, з'їлк-
нути
Промоина — 1) водорйй, водомий, ковдо-
бина; 2) (в льрду) — вйполоч, про-
нйзина, бистрінь
Промокать, промокнуть — промокати,
промокнути
Промолачивать,
промолотить—промолочувати, промолотити
Промолвить, ся — промовити, ся
Промолиться — промолйтись
Промораживать, проморозить—заморо(жу)-
зювати, заморозити
Проморить — проморити
Проморосить — промрячйти
Промостить—промостити, (дошками) —
постелити,(каміння) — пробуркувати
Промочка — відмока
Промошенничать — промахлювати, проша-
хрувати, прошахраювати
Промудрить — промудрувати
Промурлыкать — промуркотати
Промучить, ся — промучити,
промордувати, ся
Промчать, ся — промчати, ся, перелинути
Промшить — прошпаклювати,
проконопатити (мохом), перемінити
Промьіваніе — промивання, перемивання
Промывать, промыть—промивати, промити
Промыселъ — промисел,j>eMecTBO,
роздобуток. — Звьриныи п. — ловецтво,
мисливство. — Охотничій
п.—стрілецтво. — Рыбный п. —рибальство
Промыслительный — опікунчий
Промысловый — промисловий
Промыслъ — Промисел (Божий)
Промычать — промукати, мукнути
Промышленникъ — промисловець
Промышленность — промислбвість
Промышленный — промисловий
Промышленный — промислйвий, зручний
Промышлять— 1) промишляти; 2) добувати,
роздобувати, добути, роздобути, ся
Промьнивать, промінять, ся —
промінювати, проміняти, змінити, ся ,
Промінь— 1) промін, міньба; 2) промінне
Промеривать, промьрить, промірять —
міряли, ви(про)міряти, виміряти,
проміряти, зміряти
Промьръ — вимір
Промьщивать, промісить, промішать — ви-
місювати, вимісити, вимішати
Промішкивать, промьшкать—гаятися,
баритися, прогаяти, забаритися і т. д.
Промякнуть — помнякнути, помнякшати
Промямлить — промимрити
Промяукать — пронявкати, пронявчати
Пронашивать, проносить — проносити,
проносити
Пронести, ся — пронести, ся
Пронзать, пронзить — проколювати, про-
стромляти, проколоти, простромити,
проштрикнути
Пронзительность — пронйзуватість, прораз-
лйвість
Пронзительный — пронизливий, гострий
Пронизывать, пронизать — пронизувати,
пронизати
Пронизь — намисто
Прониканіе — проникання, проймання
Проникать, проникнуть, ся — 1) проходити,
пройти; 2) прозирати, збагнути,
перейматися, перейнятися
Проникновеніе — проймання, проходження
Проникновенный, -но — проникливий, -во,
проймаючий, -чо
Пронимать, пронять— 1) проколювати,
проколоти; 2) проймати, дошкуляти,
допікати, пройняти, дошкулити,
допекти.—Пронимающій—дошкуль-

Проницаемость
377
Пропускъ
нйй, шкулькйй t
Проницаемость—проімливість, проникаль-
ність t
Проницательность—проникливість,
прозірливість, пронйзуватість
Проницательный — проникливий
Проносить, пронести, ся — 1) проносити,
пронести, ся; 2) розголошати,
розголосити, розносити, рознести, ся,
розійтися (про чутки)
Пронищенствовать — простарцювати
Проныра — пройда, проноза, нйшкавка
Пронирливость — пронозливість
Пронырить — коверзувати
Пронырливый — пронозлдвий
Пронырство — каверзи, підступи
Пронюхивать, пронюхать — пронюхувати,
нанюхувати, винюхувати, пронюха-
ти і т. д.
Пронянчить, ся — проняньчити, пробавити
Прообьдать — прообідати
Прообразовательный, но—знаменуючий, чо,
проббразом
Прообразовывать — знаменувати, назнаме-
нув&ти
Прообразъ — знамено, ознака на
прийдешність, прообраз
Поорать — прогаласувати, прорепетувати,
прогвалтувати, прогорлати
Проохать — проохати, проохкати
Пропаї анднсть—пропагандист, пропагатор
Пропагандировать — пропагувати, пропа-
гандувати
Пропадать, пропасть — пропадати, гинути,
пропасти, згинути, загинути,
погинути. — Пропасть безъ
вьет»—запропаститися. — Пропавшій — пропалий
Пропажа — згуба
Пропазить — прожолобйти
Пропалзывать, проползти—пролазити,
пролізти, проповзати, -повзти
Пропалывать, прополоть — прополювати,
прополоти
Пропарина — д. Полынья
Пропархивать, пропорхнуть—пропурхувати,
пропурхнути
Пропарывать, пропороть, ся — роспорювати,
роспороти, ся
Пропасти, сь — пропасти, ся
Пропасть— 1) провалля, безодня; 2) сила,
страх, безліч
Пропахивать, пропахать—проорювати,
проорати
Пропахивать, пропахнуть—пропахати,
пропахнути, напахатися, набиратися
Д^ху
Пропащій — пропащий
Пропекать, пропечь, ся — пропікати,
пропекти, ся
Пропечатать — видрукувати, випечатати
Пропивать, пропить, ся — пропивати,
пропити, ся, пропіячити
Пропиливать, пропилить — пропилювати,
пропиляти (наскрізь або який час)
Пропиливать—процигикати, протирликати
Пропирать, -переть — пропирати, пропёрти
Пропировать — пробенькетувати ;
Прописка — впис (до книг); пос(ь)відчення
Прописной — незапйсаний, незавёдений у
перепис, у реєстр. — Прописная
буква — початкова, велика буква
Пропись — взір до писання. — Писать
прописью — буквами писати (число)
Прописывать — записувати, викладали;
втягати; втяглу до реєстру; с(ь)від-
чцти, пос(ь}відчити; записувати
(ліки хорому)
Пропитаніе — прожиток, вижйвлення. —
Снискивать пропитаніе — заробляти
на хліб
Пропитывать, пропитать, ся — живити, ви-
живляти, харчувати, годувати,
вигодувати; напускати, -пустити (чим).
— Пропитаться запахомъ —
напахатися. — Пропитаться сыростью, влагою
— набратися, втягти вохкости
Пропихивать, пропихать, пропихнуть, ся —
пропихати, пропхати, пропхнутц, ся
Пропищать — пропищати, пропискотіти
Проплавать — проплавати, пропливати
Проплакать — проплакати, переплакати
Проплетать, -плести — переплітати,
-плести
Пропутаться — проплутатися,
проблукати
Проплутовать — прошахраювати і т. д.
Проплывать, проплыть — пропливати,
проплисти, проплинути {
Пропльсневьть — зац(ь)вістй, ц(ь)віллю
взятись
Проплясывать, проплясать —
протанцьовувати, протанцювати
Проновьданіе — проповідання, казання ,
Проповьдать, -дывать — проповідати,
-Бідувати ,
Проповідникъ, ца — проповідач, ка,
проповідник, ця
Проповеднический, ііроповь/шичій —
проповідницький, проповідничий
Проповедничество — проповідництво
Проповідь — проповідь, казання
Пропой — пропій, перепій
Пропойца — пропіяка t
Прополаскивать, прополоскать —
прополіскувати, прополоскати
Проползать, проползти — проповзати,
проповзти, проплазувати
Пропользовать — пролічити, прогоїти ,
Пропорціально — пропорціонально,
помірно; відносно
Пропорциональность—пропорціональність,
помірність; відносність
Пропостить — пропортувати, -постити
Пропотіть — пропотіти, упріти
Пропраздничать — прос(ь)в'яткувати, пере-
с(ь)в'яткувати, пропразникувати
Пропрыгать — проплигати, проскакати,
прострибати
Пропускать, пропустить— 1) пропускати,
пропустити, перепускати,
перепустити; 2) випускати, випустити,
поминути, проминати
Пропускной — пропускний, перепускаючий.
— П. бумага — бібула
Пропускъ — перепустка, пропуск,
прогалина

Пропустовать
378
Проскурнякъ
Пропустовать — пропорожнювати
Пропутешествовать — промандрувати ,
Пропылать — пропалати, пропалахкотіти
Пропыхтьть — пропихтіти
Пропьянствовать — пропіячити
Пропьвать, пропьть — с(ь)півати, прос(ь)пі-
вати
Проработывать, проработать—робити,
працювати, проробити, пропрацювати;
переробляти, переробити
Прорамка — уставка
Прорастать, прорасти — проростати,
прорости; заростати, зарости
Прорва — 1) прірва; 2) проїсть, ненажера
Проревіть — проревіти
Прорекать — прорікати, пророкувати
Проржавіть — проржавіти
Проржать — проіржати, заіржати
Прорисовывать, прорисовать — 1) пере-
здіймати (крізь скло, папір),
перезняти, перемальовувати,
перемалювати; 2) промальовувати,
промалювати t
Прорись — перезнімок (крізь скло, папір)
Прорицалище — пророчня, вирочня
Прорицаніе — прорікання, пророкування,
віщування
Прорицатель, ница — віщун, віщовнйця,
ворожбит, ворожка
Пророкъ — пророк
Проронить — упустити, випустити
Прорость, прорось — прорість
Пророческіи — пророчий
Пророчество — пророцтво
Пророчествовать — пророкувати, віщувати
Пророчить — пророчити
Пророчица — пророчиця
Прорубать, прорубить — прорубувати,
прорубати
Прорубь — полонка, ополонка, (для
риболовлі) — кйшець, вікно, вікнина
Прорубка — прорубування, прорубания
Прорубщикь — прорубник
Проругать — пролаяти
Проруха — обмах, прогріх, помилка
Прорывать, прорвать, ся — 1) роздирати,
роздерти; 2) проривати, прорвати,
пробиватися, пробитися
Прорывать, прорыть, ся — прокопувати,
прокопати, прорити, ся
Прорывъ — 1) прорив (напр., чиряка);
2) рів, перекіп
Прорыскать — прогасати, проганяти
Прорьітіе — прокоп
Прорычать — прогарчати, проричати
Прорізвиться — пропустувати
Прорізь — проріз ,
Прорьзной — прорізаний, прорізний
Прорізьівать, прорізаться — прорізувати,
прорізати, ся t
Проріха — роспірка, роспороте, дірка
Просаживать, просадить — розсажувати,
розсадити, порозсажувати
Проса к ъ— 1) фабрика вірьовок; 2) клопіт,
морока
Просаливать, просолить, ся — солити,
просолити, всолйти, ся
Просасывать, прососать, ся — просисати,
проссати, просмоктати, ся
Просачиваться, просочиться — просисатися,
проссатися, просочуватись,
просочитись
Просватаніе — заручини
Просверкать — проблискати
Просверливать, просверлить —
просвердлювати, провірчувати,
просвердлити, провертіти
Просверлина — просвёрдлина, продовбина
Просвира — проскура, проскурка
Просвирки, рос. Malva L. — калачики, М.
rotundifolia L. — проскурки, проску-
рень, проскурнй(я)к, пацьорки
Просвирковый — калачиковий
Просвирница, просвирня — проскурниця,
проскурня
Просвирныи — проскурний
Просвистывать, просвистать, просвистьть
—^висвистувати, висвистіти, просви-
стіти
Просвоевольничать — просваволити
Просвіжать, просвіжить, ся — ос(ь)віжати,
ос(ь)віжйти, ся g
Просвітитель, ница — прос(ь)вітник, ця
Просвітительньїй — прос(ь)вітний
Просвітлять, просвітлить, ся —
прояснювати, прояснити, ся, (про рідке) —
очищати, очистити, ся
Просвітліть — прояснитися, вияснитися
Просвіть — прос(ь)віт, прос(ь)віток
Просвічивать — прос(ь)вічувати, с(ь)вітй-
тися
Просвіщать, просвітить — прос(ь)віща-
ти, ос(ь)вічувати, прос(ь)вітйти,
освітити, ся t г
Просвіщеніе — ос(ь)віта,, прос(ь)віта
Просвіщенньїй — ос(ь)вічений, прос(ь)ві-
чений
Просиживать, просидіть — просйжувати,
просидіти, висйжувати, висидіти
Просинить — просинити
Просинь, у виразі: вь просинь, съ
просинью — синявий
Проситель, ница — прохач, ка, проситель,
ка, благач, (набридливий) — каня,
канюка
Просительный — прохальний, благальний
Просить — просити, прохати, ся,
(сильне) — благати, (набридливо) —
канючити, циганити, (милостиню) —
старцювати, руку простягати,
жебрувати, жебрати. — Просить позволенія
— питатися, прохати дозволу
Просіять — засяяти, засяти, просіяти
Проскабливать, проскоблить — проскрібати,
проскребти
Проскакивать, проскочить, проскокнуть —
проскокувати, проскочити, проскік-
нути, прострибнути, проскакати
Проскользаться — проковзатися
Проскользнуть — вислизнути, висковзнути
Проскорбіть — протужити, просумувати
Проскребать, проскресть — проскрібати,
проскребти г {
Проскрипіть — проскрипіти, прорипіти
Проскурнякъ, рос. Althaea officinalis L. —
калачики, проскурняк, дика рожа

Проскучать
379
Просуживать
Проскучать — пронудйтися, пронудьгувати
Прослабить — пронести, прочистити, про-
мкнути шлунок
Проставленный — високославний (напр.,
герой}
Прославленіе — виславлення, велйчення
Прославлять, прославить, ся—прославляти,
виславляти, прославити, вславити,
розславити
Прослезиться — заплакати, росплакатися
Прослоняться—провештатися, проблукати,
протинятися
Прослуживать, прослужить—служити,
прослужити
Прослушивать, прослушать—вислухувати,
вислухати, прослухувати,
прослухати
Прослывать, прослыть — вславлятися,
вславитися
Прослышать — прочути, начути, перечути
Просльдить — вислідити, прослідити,
дослідити, припантрувати
Проследовать — пройти, проїхати
Просматривать, просмотреть— 1)
переглядати, продивлятися, переглядіти,
продивитися, проглядіти; 2) недо-
глядати, недоглядіти,
недодивитися, проґавити
Просмотръ — перегляд
Просмьяться — прос(ь)міятися, прорегота-
тися
Проспуровывать — перешнуровувати
Просо, рос. Panicum miliaceum L. — просо,
(китиця) — волоток, волот, волоття
Просовище — просовйще, просянище, про-
сянисько
Прособирать, ся — прозбирати, ся
Просовка — колодка (для прасування)
Просовня — засув
Просовывать, просовать, просунуть —
просовувати, просувати, просунути, ся;
пропйхувати, пропихати,
пропхнути, ся г
Просолъ, просоль — просіл
Просоліть — просоліти, всолйтися
Просонки, просонье — просоння. — Въ про-
сонкахъ — з пррсоння
Просопьть — просоліти, просоптй
Прососъ — продуховина (в льоду)
Проспорить—проспорити, просперечатися,
прозмагатися
Просрочивать, просрочить — пропускати,
пропустити строк, пррстрочити
Просрочка — відволока, спізнення
Простаивать, простоять — вистоювати,
простоювати, вистояти, простояти
Простакъ, простачка — простак, простуха
Простёгивать, простегать, простегнуть —
стьобати, простьобати, простібнути
Простирать, простереть, ся — простягати,
тягти, ся, простягти, ся; доходити,
сягати, дійти
Простирать — пропрати, випрати
Простительный — вибачний
Простительность — вибачність
Проститутка — повія, финдюрка, роструха,
хльорка і т. д., д. Непотребница
Просто — просто, по просту, щиро
Простоватый — простацький,
недоумкуватий
Простодушіе — простодушність
Простодушный, но — простодушний, но,
простощйрий
Простои — 1} простий, звичайний; 2) по-
єдйнчии; 3) дростацький
Простой — простій, перестій
Простокваша — кисле молоко f
Простолюдднъ, ка — простий, чоловік,
проста жінка, простолюдець,
простолюдка
Простонародіе—прості люди, простий люд,
простолюд, (стар.) — поспільство
Простонародный — простолюдний,
простацький
Простонать — простогнати, застогнати
Просторный, но — просторий, о.—Простор-
нье дьлаться,— просторнішати
Просторъ — простір, привілля
Просторьчіе — простомова, проста мова.
— Въ просторічні — по простому
Простосердечіе, простосердечность —
щирість, щиросердість
Простосердечный — щирий, щиросердий
Простота — простота, щирість
Простофиля — ґава, бевзь, дурень
Пространность — широкість, обшйрість,
розлеглість
Пространный — просторий, широкий,
розлогий, розлеглий, обшйрий
Пространство — просторінь, обшир, розлог,
просторонище, осяга.—Безпредьльиое
п. — безмір, безмір'я, безмежище
Пространствовать — промандрувати
Простригать, простричь, ся — простригати,
простригти, ся
Прострьливать, пр9стрьлить —
прострілювати, прострілити
Прострьлина — перест^релина
Прострьлъ — 1) простріл, перестріл; 2) рос:
a) Aconitum Napellus L. — борёць,
зозулині черевички; 0) Anemone
Pulsatilla L. — простріл, сон, сон-
зшля
Простряпать — пропоратися
Простудаt— простуда, остуда, застуда,
підвій
Простужать, простудить, ся — студити,
простудити; застудити, ся,
захолодити, охватйти, ся, (од вітру) —
підвіятися
Проступать, проступить — проходити,
пройти, протискатись, протиснутись
Проступокъ — провина, перёступ t
Простучать — простукати, простукотіти
Простывать, простыть, простынуть —
простигати, стигнути, холонути,
простигнути, простигти, вистигнути,
прохолонути, охолонути,
вихолонути
Простылый — простиглий, остиглий
Простынный — простираловий
Простыня — простирало
Простьнокъ — простінок, міжвіконня
Простякъ, простянка — простак, простуха
Просуетиться — прометушитися
Просуживать, просудіть, ся — судити, про-

Просутяжить
380
Протоколъ
судити, ся, пропозивати
Просутяжить — пропозивати
Просучіпь — просукати
Просу шиваніе — просушування
Просушивать, просушить, ся — просушува-
* ти, просушити, ся
Просушка — просушення
Просфора — проскура
Просфорочныи — проскурний
Просчитывать, просчитать, ся — лічити,
перелічувати, -чйти,
прорахувати, ся
Просыпать, проспать — спати, проспати
Просыпать, просыпать — розсипати,
розсипати
Просыпаться, проснуться — просипатися,
проспатися, прокидатися,
прокинутися, прочнутися, розбудитися, про-
друхатися
Просыпь — просип
Просыхать, просохнуть — просихати,
просохнути
Просьба — прозьба, прохань, прохання
Просівать, просіять — пересівати,
висівати, пересіяти, висіяти, (на решето) —
точити, переточити
Просьвочный —t пересівальний
Просьдина — щілина, роспадина
Просьдь, просьдина — сивина. — Борода съ
просьдью — шлаковата борода, з
сивиною
Просіка — прбсіч, проруб
Просікать, просічь — прорубувати,
просікати, прорубати, просікти
Просічньїй — прорубаний
Просякать, просякнуть — пересякати, -сяк-
тй, просисатися, проходити (про
воду)
Просякаше — пересякнення
Просяной — просяний. — П. солома — про-
сянйця, просянка
Протаивать, протаять — роставати, роста-
нути
Прогалина — 1) таловина, тал. — Ъхать по про-
талинамъ — талом талув^ати: 2) про-
гальовина, прогалина, відпар
Проталкивать, ся — пропйхувати,
протискувати, ся, пропхати, пропхнути, ся,
протиснутися
Протанцовать — протанцювати
Протапливать, протопить — топити,
протопити, витопити
Протаптывать, протоптать—протоптувати,
протоптати
Протаскать— 1) протаскати; 2) протягати,
проволочити
Протаскаться — проволочитися,
прошвендяти
Протаскивать, протащить, ся — протягати,
протягти, ся, проволокти, ся
Протачивать, проточить— 1) проточувати,
проточити; 2) гострити, вигострити,
прогострйти
Протекать, протечь— П протікати,
протекти, (ледве-ледве) — слезйти, про-
слйзувати; 2) упливати, плинути. —
Время протекаетъ — час плине
Протекшій — минулий
Протеребливать, протеребить —
проривати, прорвати, прополювати,
прополоти
Протерпіть — перетерпіти, стерпіти,
витерпіти
Протесть — протест
Протестованіе — протестування
Протестовать — протестувати
Противень — 1) список; 2) бляха, лист
(залізний, на якому печуть пироги)
Противиться — опиратися, опинатися,
спротивлятися, опір ставати,
сперечатися, іти проти, змагатися
Противленіе — опір, противність,
противления
Противникъ, ца — супротивник, ця, ворог
Противность — противність, прикрість,
бридкість, неприємність
Противный, но— 1) противний, супротивний,
но; 2) гидкий, огидний, бридкий,
мерзёний, осоружний, гидко, огидно,
бридко
Противовісь — противага
Противодійственньїй — відпорний, проти-
чйнний, опорочйнний
Противодійствіе — противність, перешко-
дження; протичйнність, відпор-
ність, опір
Противодіствовать — опір чинити; на пе-
решкйді, на заваді ставати, робити
перешкоду, перешкожати
Противозаконный, но — протизаконний,
неправний
Противолежащій — супротилежний
Противополагать, противоположить —
ставити, поставити навпроти
Противоположеніе — противостайність,
протиставлення
Противоположный — противний,
супротивний, супротилежний
Противорьчивость — суперечливість
Противорічивьій — суперечливий
Противорічить — перечити, суперечити,
заперечити
Противорічіе — суперёчча, суперіч,
суперечність, перекір
Противостоять, противостать—стояти,
стати навпроти
Противостоите — протиставлення, бпір;
протилежність
Противоядіе — противотруя, противотрута
Противоядный — противотруйний
Првтивоестественный — протиприродний
Противу, противь — проти, напроти,
супроти, просто
Протирать, протереть, ся — протирати,
протерти
Протискивать, протиснуть, ся — пропихати,
протискувати, пропхати, пропхнути,
протиснути, ся
Протлівать, протліть — протлівати,
перетлівати, протліти, перетліти
Протодіаконскіи — протодияконський
Протодіаконство — протодияконство
Протодіаконь — протодиякон
Протоієрей — протоєрей
Протоіерейство — протоєрейство
Протоколъ — протокол

Протокольный
381
Прочинивать
Протокольный — протоколовий, протоколь-
п НИЙ ' <
Протокъ — протік, перетік, струмінь
Протолковать — пробалакати
Протолпиться — протовпитися, пропхатися
Протомить, ся — проморити, ся,
промучити, ся
Протопать — протупати, прогопати, про-
гопцювати, протупцювати
Проторговать—проторгувати, прогандлю-
вати
Про торжка — страта, втрата (в торгу)
Проторить — прокласти (дорогу^уторува-
ти, протоптати (стежку). —
Проторённый путь — битий шлях
Протосковать — просумувати
Прототипъ—первообраз, первовзір,
прототип
Проточина — проточина, червоточина, пе-
ретічка, струмок
Проточный — бігучий, текучий
Протрезвлять, протрезвить, ся — витверё-
зювати, витверезити, протверёзюва-
ти, протверезити, ся, тверезішати
Протрепливать, -пать — тіпати, витіпати
Протрубить— 1) протрубити, просурмити;
І) розголосити, роздзвонити
Протурить — прогнати, протурити ,
Протурчать — протуркати, протуркотіти
Протухать, протухнуть — протухати,
протухнути
Протыкать — протикати, проткнути,
простромити
Протьсняться, протьсниться —
протискуватися, протовплятися і д.
Протискиваться
Протюкать— 1) процюкати; 2) протюкати
Протявкать — продзявкати
Протяганіе — протягання
Протягивать, протянуть, ся — 1) протягати,
простягати, протягти, простягтй,ся,
випростати; 2) тягти, волокти,
протягти, проволокти, проволочити
(час, діло)
Протяжен іе — протяг
Протяжка — відволока, проволока
Протяжно — з протягом, з проволоком
Протяжность — протяжність, витяжність
Протяжный — протяглий, протяжний
Проудить — провудити, проловйти (удкою)
Проужинать — провечёряти
Проумничать — промудрувати
Проучать, проучивать, проучить, ся —
провчати, пррвчйти, ся, вишколити
Проушина — дірка, ушко
Профанъ — нетяма, нетямаха г
Профессіональньїй — фаховий,
професійний
Професія — фах, професія
Профессорски! — професорський
Профессорь — професор
Профиль — профіль
Профильный — профільовий
Профильтровывать, профильтровать — д.
Процеживать
Профинтить—протринькати, проциндрити
Прохаживать, приходить,
пройтись—проходити, проходити,ся, пройти, ся
Прохватывать, прохватить— 1)
проколювати, простромляти, проколоти,
простромити; 2) проймати, про-
няти
Прохворать — пронедужати, прослабув^ги
Прохвостъ — підчйхвіст, прочвара, сушга
Прохлада — прохолода, холодок
Прохладительный — охоложуючий
Прохладный, но — похолоднии,
холоднуватий
Прохлаждать, прохладить,
ся—охолоджувати, прохолоджувати, прохолодити,
ся; вихоложувати, вихолодити, ся
Прохлажденіе — охолода
Прохлестать — пролящати, прохвйськати
Прохлопать — дроляскати, (крилами) —
пролопотіти
Прохлопотать — проклопотати
Прохныкать — пропхйкати, прорюмсати
Проходимець — пройдйс(ь)віт, швайкало
Проходять, пройти— 1) проходити,
переходити, пройти, перейти; 2) минати,
проминати, минути, ся, проминути.
— Это ему не пройдёть — се йому так
не минеться, се дурно не мине
Проходка — проходка, прогуляння,
промашка
Проходной — пррхіднйй,,скрізнйй
Проходь — прохід, перехід, (узенький між
будовами) — суткй, суточки
Прохожденіе — перехід; виклад (якоїсь
науки)
Прохожій — перехожий, подорожній
Прохозяйничать — прохазяїнувати,
прогосподарювати
Прохолаживать, прохолодить, ся—студити,
простудити, прохолоджувати,
прохолодити
Прохохотать — прореготати
Прохрапьть — прохропуй, захропти
Прохрипіть — прохрипіти
Прохромать—прошкандибати, прокульгати
Процарапывать, процарапать —
продряпувати, продряпати
Процарствовать — процарювати
Процвітать, процвьсть — проц(ь)вітати,
квітувати, проц(ь)вісти, росквітну-
тись
Процвьтаніе — квітування, проц(ь)вітання,
росквіт
Процентный — процёнтовий, відсотковий
Процентъ — процент, відсоток
Процентщикь — лихварь
Процессія — процесія, провід
Процессь— 1) проідес, справа, позва, позов;
2) процес, дія,
Процьживаніе — щження ,
Процьживать, процідить — прощжувати,
процідити
Процьловать, ся — процілувати, ся
Прочавкать — проплямкати t
Прочёсывать, прочесать—розчісувати,
розчесати; продряпати (чешучи) .
Прочётный — 1) перерахований (зле); 2)
призначений до читання
Прочётъ— 1) помилка (в рахунку); 2)
прочитання
Прочинивать, прочинить — латати, перела-

Прочистка
382
Прытче
тати, пролатати
Прочистка — прочищення
Прочитывать, прочитать — читати,
прочитати, начитувати, начитати
Прочить — прямувати, (кому що) радити,
призначати
Прочихать — прочхати
Прочихаться — вичхатися
Прочищать, прочистить — прочищати,
прочистити
Прочищеніе — перечищення, очищення
Прочій — йньший, останній, решта.—Между
прочимъ — між йньшим. — И прочее—
і таке йньще
Прочность — міцність ;
Прочный, но — міцний, міцно, цупкий,
цупко, тривалий
Прочь — пріч, геть, (до кількох) — геть-те.
— Прочь отъ меня! — геть від мене! —
Поди прочь! — іди геть! — Не прочь —
не від того. — Я не прочь отъ этого
— я не від того, я нічого проти сього
не маю
Прошалить — пропустувати, прожирувати
Прошарить — вйшарити, винишпорити
Прошататься — проблукати, прошва(е)н-
дяти
Прошва — мережана лямівка, лиштва
Прошедшій — минулий
Прошелестіть — прошелестіти
Прошеніе — прохання, ггрозьба, супліка
Прошенный — проханий t
Прошёптывать, прошептать,
ся—пропитувати, прошепотіти, прошепотати,
ся
Прошибать, прошибить, ся—пробивати,
пробити, ся
Прошивать, прошить — прошивати,
прошити
Прошивной — прошйвдний, мережаний
Прошипіть — прошипіти, (про гадюку) —
просичати, (про воду) — пробулько-
тіти, проклекотіти, (про сало) — про-
шкварчати t
Прошлогодній — торішній
Прошлый—минулий.—Прошлое—минуле,
минулість
Прошляпдать, прошляться — прогава(е)ндя-
ти, провештатися
Прошмыгнуть—прошмигнути, промайнути
Прошуміть — прошуміти, прогомоніти
Прошутить — прожартувати
Прошушукать, ся — прошушукати, ся, про-
тишкуватися
Прощальный — прощальний, відхожий,
відхідний. — П. угощеніе — відхідне,
відхожа чарка
Прощаніе — прощання, роспрощання,
проводи
Прощать, проститься— 1) прощати,
вибачати, пробачати, дарувати,
простити, ся, вибачити, пробачити,
подарувати; 2) прощатися, попрощатися. —
Прощай, прости! Прощайте! —
прощавай, бувай здоров, будь здоров, про-
щаваите^ бувайте здорові!
Проще—простіше.—Проще
всего—найпростіше
Прощелыга — д. Пройдоха і Прохвостъ
Прощеніе — прощення, дарування,
пробачення. — Попросить прощенія —
перепросити
Проідать, проість, ся — проїдати, проїсти,
ся, прохарчити, ся
Проідина — прогризене місце
Проіздить, ся — проїздити, ся
Проіздомь — переїздом, по дорозі
Проіздь — проїзд, переїзд
Проізжать, ся — проїз(д)жати, проїздити,
проїхати, ся, виїзжати, виїздити,
ся
Проьзжающій — проїзжаючий, переїзжий
Проізженньїй — виїзжений (кінь)
Проізжій — проїзднйй, переїзднйй
Проэкзаменовать — вйспитати,
проекзаменувати
Проявленіе — вйява, проява, виявлення
Проявленіе, проявить, ся — виявляти, ся,
проявляти, ся, виникати,
визначатися, виявити, проявити, ся,
визначитися
Прояснивать, прояснять, прояснить, ся —
прояснювати, ся, прояснити, ся,
(про годину ще) — випогожуватися,
с(ь)вітліти, розвиднюватися, вйпо-
годитися, на,годині стати,
проясніти, прояснішати
Прудить, запрудить — гатити, загатити
Прудовой — ставовий, ставний
Прудь—став, (здр.)—ставок, ставочок, (не-
величкии, викопаний) — сажавк^,
копанка, (місце, де був став) —
ставище, ставйсько
Пружина — пружина
Пружинный — пружйновий
Прусакъ — шваб, прусак
Прутковый — прутовий, дротиковий
Прутнякъ — молодник, молодцичок
(молодий лісок); лози, верболіз t
Пруть — лозина, хворостина, різка,
(дротяний для плетіння^— прут, дротик
Прутяной — хворостяний
І ірущь, рос. Geranium L'Herit —
журавельник, G. pratense L. — вовча ступа,
вовчі лапки, вовчуга, вовчура
Прьіганіе — стрибання, плигання, скакання,
(в танцях) — гопи, гоцання
Прыгать, прыгнуть — стрибати, плигати,
скакати, цибати, стрибнути,
плигнути, цибнути
Прыгунъ, -нья — скакун, скакунець,
плигун, плигунець, стрибун,
стрибунець, брикун, брикуха
Прыгь — плиг, скік, стриб
Прыжокъ—плиг, скік, стриб. — Прыжкомъ—
плйгом, скоком, вистрибом
Прыскалка — кропило, бризкавка
Прыскать, прыснуть, ся — орйз(ь)кати, прй-
с(ь)кати, кропити, бризнути,
приснути, покропйти;(од с(ь)міху) —
пирхнути
Прьісканіе — бризкання, прискання,
кроплення
Прьіткій, ко — прудкий, прудко, швидкий,
швидко, шпаркий, шпарко ,
Прытче — швйдче, прудче, прудкіш

Прыть
383
Пуговочный
Прыть—прудкість, моторність, швидкість,
жвавість; бадьор. — Пустить коня во
всю прыть — пустити коня на вза-
води, що єсть духу. — Бьжать во всю
прыть — бігти що єсть духу
Прыткость — прудкість, шпаркість
Прыщеватый — прищуватий
Прыщеватьть, прыщевьть, опрыщевьть —
прищитися, поприщитися
Прыщъ — припл, прищик, (мн.) — прищі
Прьлый — запрілий, (про борошно то-що) —
злёглий, прилеглий. — Прьлые глаза
— кислі очі {
Прьніе — запрівання, пріння, гниття
Прьсноводныи — річнйи; прісноводний
Прьсность, прьснота — пріснота, солодкість
Прьсный — прісний, солодкий (про воду)
Прьснякъ — прісняк g (
Прьть, взохірьть, цьшрьть — пріти, упріти,
зіпріти, впріти
Пря — суперечка і д. Преніе
Пряденіе — прядло, прядіння
Прядиво — прядиво, пража, кужіль
Прядильщикь, ца—прядшьник, прядільниця,
прядінниця, пряха
Прядильня — прядільня
Прядь (шерсті) — пасмо, (льону),— мичка,
(льону в 10 жмень) — повісмо
Пряжа — прядиво (нитки прядені)
Пряжка — (с)пряжка, застібка, шпёник
Прялка — прядка, самопряд, самопрядка,
кужіль, кужелина t
Прямёхонекъ, прямёхонько—прямісінький,
простісінький, ко
Прямизна — простість
Прямикъ — чоловік щирий, простий,
прямий. — Идти, ьхать напрямикъ —
навпростець, навпрошки, навпрямець
іти, їхати
Прямить, спрямить — прямйти, випрямляти,
виправляти і д. Выпрямить
Прямо — прямо, просто
Прямленіе — простування
Прямодушіе—щирість, відкритість,
прямодушність
Прямодушный — прямодушний
Прямой — прямий, простий
Прямокрылый — прямокрилий, простокрй-
лий. — П. наськомыя, Ortnoptera —
прямо(просто)крйльці t
Прямолинейный — прямоли(і)нійний
Пряморогій — просторогий
Прямота — простість
Прямоугольникъ, -ный — прямокутник, -ний
Прямь — правець, проста лінія
Пряникъ — пірнйк, (медовий) — медівник,
медяник
Пряничникъ, ца — медівнйшник, ця
Пряничный — медівнйшний
Прянности — коріння t
Пряный — гострий, корінний
Прясло — прясло (часть плрту між 2
колами)
Прясть, спрясть — прясти, попрясти,
напрясти
Пряташе — ховання
Прятать, спрятать, ся — ховати, крити,
сховати, укрити, ся, переховувати,
переховати, ся
Псаломникъ — псал(ь)мйста
Псаломщикь — псал(ь)тйрник, дяк
Псаломъ — псалом, псальма
Псалтирь, псалтырь — псалтир
Псарный — псярний
Псарня — псярня
Псарь — ловчий; псяр, псярник
Псарскій — псярськии
Псевдонимъ — псевдонім
Псина— 1} собаче м'рсо, псятина; 2) псина
Психическій — психічний
Психологія — психологія t
Психологическій — психологічний
Психологь — психолог
Псица — сука, сучка, псйця
Псовый — собачий, псячий
Псора — шолуді, парші
Птенецъ, здр. итенчикъ — пташа, (здр.) —
пташатко, пташеня, (здр.) —
пташенятко; пискля, голопупок
Птица, (здр.) птичка — птиця, птйчка,
птаха, птах, (здр.)—пташка, пташина, (зб.)
— птаство, (дитяче) — тютя. — Пьвчія
п. — с(ь)півоче птаство. — Хищная п.
— хижий птах. — Домашняя п. —
домове птаство, дробина. — Подымать
птиць — зрушати птахи (мисливське)
Птицеводство — птахівництво, ховання
птахів t
Птицегаданіе — віщування з птахів
Птицеловня — лапка (на птахи)
Птицеловство — пташнйцтво, птахоловля
Птицеловъ — пташник
Птичій — птичий, птаський, пташиний,
пташачий. — Птичій дворъ—пташня.
— Птичье гньздо, рос. Neottia Nidus
Avis Rich — миколайці
Птичникъ — 1) пташник; 2) пташня,
пташарня, коєць, куча
Птичница — пташниця, дробйнниця
Публика — публіка ,
Публикація — оголошення, оповіщення,
публікація
Публиковать — оголошувати, оповіщати,
публікувати
Публичность — прилюдність,
привселюдність, публічність.
Публичный, но — публічний, прилюдний,
принародний, привселюдний, но
Пуга — гузка (в яйці)
Пугалище, пугало—страшило, страховище,
опудало
Пуганіе — лякання, страхання
Пуганный, пуганый — ляканий,
полоханий
Пугать, ся, испугать, ся, пугнуть — лякати,
ся, жахати, ся, страхати, ся,
полохати, ся, злякати, ся, сполохати, ся
Пугачъ, пт. Strix Bubo — пугач
Пугливость — лякливість, жахливість,
полохливість
Пугливый, во—лякливий, во, жахливий, во,
полохливий, во
Пуговица, пуговичка — ґудзь, ґудзик,
ґудзичок
Пуговочникъ, ца — ґудзикарь, ка
Пуговочный — ґудзиковий

Пудель
384
Путать
Пудель — 1) пудель (собака); 2) мах, 66-
мах (мисливське)
Пудовикъ — пудова гиря
Пудовой — пудовий
Пудра — пудра
Пудреніе — пудрування
Пудрить — пудрувати
Пузанъ — пузань, черевань, барило
Пузастый, пузатый — пузатий, череватий,
брухатий
Пузо — пузо, черево
Пузцо — пузько, черевцё
Пузырёкъ — 1) міхурець, пухирець; 2) ба-
ньочка, пляшечка
Пузыриіься — 1) надиматися, здиматися;
пускати бульбашки, булькати; 2)
бундючитися, индйчитися
Пузыристый, пузырчатый — пухиристий,
прищуватий
Пузырь — 1) пухир; 2) (на воді) — булька,
бульбашка, банька; 3) пухир, міхур,
(здр.) — міхурчик (на тілі)
Пукалка — пукавка
Пукать, нукнуть — пукати, пукнути
Пукъ, пучёкъ — пук, пучок, (ниток то-що)
— жмут, жмуток, (шовку, бісеру) —
бунт, бунтик, (тютюну) — папуша,
(льону) — / орстка, (соломи) —
скрутень, крутінь
Пулевый — кулевий
Пулечный—кулешний. — П. сумка—кулёш-
ниця
Пульверизатор ь— прискавка,
пульверизатор
Пульверизировать—прискати,
пульверизувати
Пульсъ — живець, живчик, пульс
Пульсовый — пульсовий, живчиковий
Пуля, пулька — куля, кулька
Пулярда, пулярдка — курка (молода та
жирна)
Пунктирный — точкований
Пункт ъ — }) артикул, пункт; 2) пункт,
точка, місце
Пункгнрованіе — точкування
Пунктировать — пунктувати, точкувати
Пуночка, пт. ^Embanza nivalis — пос(ь)мітю-
ха, сусідка
Пунцовый — ясночервоний, пунсовий,
гарячий
Пуншъ — пунш
Пупавка, пупавникь, рос. Anthemis—ромён,
рум'янок. — Пупавка римская, A. tine-
toria -— бабки, жовтило, гвоздики
польові, нагідки польові, ромён
Пуповина, Funiculus umbilicalis — пупёць,
пуповйння, пупник
Пупковидный — пупкуватий
Пуновникь, рос. — 1) Scabiosa arvensis — на-
головаток, огірчак, свербіжниця;
2) Alisma plantago L. — жовник,*шйль-
ник, бйшник, водяний попутник
Пупочный — пупковий
Пупъ, пунокъ — пуп, пупець, пупик
Пунырникъ, рос. Tarilis Anthriscus Gartn. —
опуцьки,свербигуз
Пупырь, нунырышекъ — прищ, прищик, пу-
хйрик, короста
Пупышъ, -шекъ — пуп'янок, пуп'яшок
Пурга (сібірське) — завірюха сніжна
Пурпуровый — пурпуровий, багровий
Пурпуръ — пурпур, багрець, багрінь
Пускаи2 пусть — нехай, хай, най; бодай
Пусканіе — пускання
Пускать, пустить—пускати, пустити. —
Пускать пьну—пінити.—П. пыль въ
глаза — ману пускати, туману
напускати. — П. по міру сь сумою — в
старці пустити. — Пуститься на произволъ
судьбы — пуститися берега
Пустельга — пустельга, ,Falco tinnunculus
Пустёхонекъ — порожнісінький
Пустовать — порожнювати (про посудину),
пустувати (про хату), облогувати,
вакувати (про землю)
Пустодомъ, пустодомка—недбалиця,
недбаха, недбайло
Пустое — пусте, дурниця, дарма
Пустой, пусто— 1) порожній, цустйй, пусто.
— Пусто въ кармань—вітер в кишені.
— Сь пустыми руками — в
порожніми руками, порожняком. — П. домъ—
пустка. — Пустое мьсто — пустйрь,
пустка. — П. зерно — пужйна. — П.
орьхъ — холостий, мокляк, свистун.
— П. огурецъ (солоний) — плюскний;
2) даремний, марний, порожній; пустий,
порожній, недодільний.—Пустая
трата времени — марнування часу
Пустокормъ — дармоїд
Пустомелить — базікати, верзти, торочити,
теревені правити, точити, плести,
теревенити, варзякати, молоти не
знать що f
Пустомеля, пустозвонь, пустословъ —-
базікало, балясник, мелун, торохтій, ка,
цокотун, ха, марномовець, марно-
слбвець t
Пустомельство — теревені, базікання
Пусторосль, рос. Sambucus racemosa L. —
без, буз, бузина
Пустосвятъ, пустосвятка — с(ь)в'ятоша,
с(ь)в'ятёць, с(ь)в'ягённиця
Пустословить — марнословити
Пустословіе — марномовство
Пусто га — порожнява, п9рожнёча
Пустоцвьтъ — пустоц(ь)віт
Пустошка, пт. Upupa epops — одуд, вудвуд
Пустошь — 1) пустка; 2) дурниця
Пустынникъ, ца — пустельник, ця
Пустьінническій — пустельницький
Пустынный — безлюдний, пустельний
Пустынь — манастйрь (в глухому місці)
Пустыня — пустиня, пустеля
Пустырникъ, рос. Leonurus Cardiaca L. —
глуха кропива, ейндра
Пустырь — пустйрь, пустка
Пусть — д. Пускай. — Пусть-ка — нехай
лиш, лишень, нехай-но. — Пусть бы
— нехай-би, хай би
Пустіть — пустіти, безлюдіти
Пусзякъ — дрібниця, дріб'язок, пусте
Пустячный — абй-якии, незначний
Путаница — плутанина, путанйна
Путаніе — плутання, путання
Путать, ся — 1) путати, плутати, ся; 2) мі-

Путеводитель
385
Пытка
шатися, плутатися, збиватися
Путеводитель — провідник, поводарь
Путеводный — провідний
Путеводство — провіднйцтво
Путевой — дорожній, подорожній
Путешественнику -ца — мандрівник, -ця,
подорожній, -ня, подорожник,
подорожниця
Путешествіе— подоріж (р. подорожі),
мандрівка, м(в)андрування, (до с(ь)в.
місць) — проща
Путешествовать — подорожувати, подоріж
відбувати, мандрувати, вандрува-
ти, подоріж справляти, (до с(ь)в.
місць) — іти на прощу
Путло — п^то, (на птиць) — боркальці
Путникъ, -ца — подорожній, -ня
Путный — путній, путящий
Путы — путо, (мн.) — пута
Путь — 1) путь, дорога, шлях. — На обрат-
номъ пути — вертаючись, повертом. —
По пуги—по дорозі.—Сухимъ путёмъ
— суходолом, румом. — Ступить на
скользкій путь — на слизьке, на
слизьку попасти. — Сбить, ся съ пути
— збити, ся з дороги; 2) пуття і д.
Прокь. — Будетъ ли какой путь въ
этомъ? — чи вийде з цього що путнє?
3) спосіб
Пухленький — пухкенький
Пухлина — пухлина
Пухлий — 1) опухлий, роспухлий; 2) пухкий
Пухлякь — 1 )пт. Parus cristatus — чуоатка;
2) рос. Daphne Mezereum L. — вовче
лико, ягідки, вовчі ягоди
Пухнуть, распухнуть—пухнути, роспухнути
Пуховикъ — пуховик, пуховиця
Пуховинка — пушинка
Пуховый — пуховий
Пухъ, пушокъ — пух, (здр.) — пушок. — Въ
пухъ — геть, чисто, зовсім, до краю,
до щенту
Пучеглазить — витріщатися
Пучеглазый — витрішкуватий, лупатий,
банькатий, вирлоокий
Пучеглазъ— 1) банькач, витріщака, окань;
2) ґава, роззява
Пучина — вир, безодня, нурта
Пучинный — нуртовйй, безодній
Пучить, ся — здимати, надимати, ся. —
Пучить глаза — п'ястй, витріщати очі
Пучин, рос. Heracleum sibiricum L, —
борщівник, козёл
Пучковый — пучковий
Пуша — пух (у з(ь)вірят)
Пушечный — гарматний
Пушистый — пухнатий, вовнистий
Пушить, ся — 1) облямовувати, обшивати
хутром; 2) лаяти, (дуже) — коренити,
костити, кобенйти
Пушка — гармата, пушка, (особлива) —
гаківниця
Пушкаревъ — гармашів
Пушкарскій — гармашёвий
Пушкарь — гармаш
Пушница — полова, д. Мякина
Пушной — 1) хутряний; 2) полов'яний
Пушокъ — пушок
Пушь — 1) пух; 2) хутро
Пуща — цуща, нетря, гущина, гущавина
Пуще — гірше, гірш, більше, більш
Пуще всего — гірше всього, більш усього,
над усе
Пхиновникц рос. Aristolpchia Clematitis L.
— филільник, филійник
Пчела, пчелка, ком. Apis mellifer^ — бжола,
бджолгцпчола, (здр.) — бжілка,
бджілка, бджілочка, ожоленя, -тко, пчілка,
(зб.) — бжола, бжолята, (у кожному
рою) — матка, трутні і робочі бжоли,
(рій без матки) — бёзматень, (бжоли,
перегнані в другий улик) — перегін,
(виліт молодих маток) — пригра
Пчелиный — бжолянйй, бджолиний
Пчеловодство — бжолярство, пасішництво,
пасішникування, ожільнйцтво, пчіль-
нйцтво.—Заниматься пчеловодствомъ
— пасішникувати
Пчеловодъ — бжоляр, пасішник
Пчелоядъ — д. Кобецъ
Пчельникъ — 1) пасіка; 2) рос Mellissa
officinalis — кадило, медівка
Пшеница, рос. Triticum L.—пшениця, (здр.)
— пшеничка, пшениченька
Пшеничный — пшеничний
Пшено, рос. Panicum miliaceum L. — пшоно
Пшонный — пшоняний
Пыжикъ— 1) молодий олень; 2) приземок,
куцак, курдупель
Пыжить — клёитух забивати
Пыжиться — бундючитися, индйчитися, пи-
рожйтися
Пыжовый — клёйтуховий
Пыжъ — клёйтух (до рушниці)
Пьіланіе — палання t
Пылать — палати, (дуже) — палахтіти,
палахкотіти
Пылина, пылинка—порошина, порошинка,
пилина, пилинка
Пылить — пилити, порошити, курити
Пьілкій — 1) полум'янистий; 2) палкий,
гарячий, вогнюватий
Пылко — палко, з запалом
Пылкость — пал, палкість
Пылъ— 1) полум'я, поломінь. — Пламень;
2) пал, запал, вогонь
Пылъ—пил, порох, (що мететься)—корява.
— Цвьточная пыль — квітковий пил,
(що бджоли збирають) — обніж,
(утоптаний) — перга
Пыльникъ, Anthera — головка тичинки, пи-
лочня
Пыльный, но — курний, но, порошно
Пырей, рос. Triticum repens L. — пирій
Пырейный, пырейчатыи — пирійнии
Пырокъ — штурханець
Пырять, пырнуть — штурхати,
штрикати, штурхнути, штрикнути, шпир-
нути
Пытать, ся — 1) брати на муки,
випитувати на муках, мордувати, катувати;
2) (попытаться) — пробувати,
заходитися
Пытка — муки, мордування, катування,
тортури. — Подвергнуть пыткь —
взяти на муки, на тортури

Пытливость
386
Пятидесятильтіе
Пытливость — допитливість, цікавість
Пытливый — дрпйтливий, цікавий
Пыхтей — пухтій
Пьіхтіть — пухкати
Пышать, пыхнуть, — 1) сацати, соптй, со-
. піти; 2) пашіти, жахтіти
Пышка — пухкеник, (особлива) — балабан;
пампушка, сластьон
Пышность — пишність, бучність
Пышный, но — пишний, бучний, бучно
Пыщитъся — бундірчитися, надиматися
Пъедесталъ — підніжжа. підстава
Пьющий (горілку то-що) — питущий,
питець
Пьяница — п'яниця, піяк, піяка; перепієць,
(поб.) — п'янюга
Пьянство — п'янство, п'янйцтво, піяцтво,
піятйка
Пьянствовать — піячити, п'янствувати
Пьянчуга, пьянчужка — п'яничка
Пьяный — п'яний t
Пъяньть, опьяньть — п'яніти, оп'яніти,
впитися
Півень, півица— П с(ь)півець, с(ь)півак(а),
с(ь)півачка; 2) с(ь)півець
Пьвунь, -нья — с(ь)півун, с(ь)півака, с(ь)пі-
вачка
Півучесть — с(ь)півучість, с(ь)півочість
ПІвучій — с(ь)швнйй, с(ь)півучий, с(ь)пі-
вочий
Півческая — с(ь)півальня
Пьвческій — с(ь)півацький, с(ь)півецький
Півчій, ая — с(ь)півлйвий, с(ь)піврчий,
с(ь)півучий, а.—Птичка п.—с(ь)півочка
Пьвчій — півчий, с(ь)півак, с(ь)півака,
с(ь)пів?чка
ПІгій — перістий, строкатий
Пьжина — пляма на білій шерсті
Піна — піна, шум, (на страві) — шумовина
Пьнистый — пінявий, шумливий
Пінить, вспінить, сяг— пінрти, ся,
шумувати, збивати піну, ^спінити
Пініє — с(ь)пів, с(ь)піви, с(ь)півання
(птиць) t— щебетання
Пінка — 1) пінка, шуновйна (на варенні),
(на молоці) — плівка, шкурка,
кожушок; 2) пінка морська, мін. МШеро-
ra polymorpha
Пьнковый — лійковий
Пьнникь — пінник, оковита
Пьнность — гннявість
Пьнный — шннцй
Пьсельникь — пісельник, пісняр
Пьсенка — пісенька, с(ь)піванка, с(ь)піва-
ночка
Пьсенникь — 1) с(ь)півак, с(ь)півака;
2) збірник пісень, с(ь)піванник
Пьсенница — с,(ь)півачка г
Пьсенный — пісенний, с(ь)півний
Пьснопьніе — 1) церкрвна пісня,
церковний р(ь)пів; 2) вірші, ліричний сти-
хотвір
Пісня, піснь — пісня, с(ь)пів, с(ь)піванка. —
ПІсни зпиче,скія, повьствовательныя
— думи, пісні епічні. — П. свадебный —
весільні пісні. — Весеннія п. —
веснянки. — Хороводныя п. — танки; гаївки,
коломийки, шумки. — Обрядныя п. —
обрядові; крлядки, щедрівки, петрі-
вочні, петрівки, троїцькі,
(поучаючого 3MicrV) — псальми
Пьстовать, выпьстовать — пестувати,
пестити, випестувати, випестити,
викохати
Пьстунь, пЦтунья — пестун,,пестунка
Пьтухь — півень, (здр.) — півник, когут.
— Индейскій пьтухь — индйк
Пьтушиться— 1) бундючитися,
пиндючитися; 2) задиратися
Пьтушій — півнячий.—ПІтушій гребень, пь-
тушникь, пітушинникь, рос. Rhi-
nanthus Crista Galli — братчики жовті,
бубовнйк, брязгітка, липчйця,
конопляник, кошульник, дзвінець,
звіночки. — Пітушьи головки, рос.
Lamiumpurpureum L. — красна
кропива, шандра. — П. гребешки, рос.
Melampyrum cristatum L. — півники
Пьтушки, рос. — 1) Cupripedium Calceolus L.
— жовті зозульки, черевички,
зозулині черевички;, 2), Iris sibirica L. —
півники, бордві півники, ІгІ? Pseu-
dacorus L. — півник, болотні півники,
косиці, лепешняк
Пьтушокь — півник, когутик. — Пьтушокь
морской, пт. Fringa pugnax — ту-
рухтай t
ПЬгыи — с(ь)піваний
Пьть, спіть, ся — с(ь)півати, ся, зас(ь)пі-
вати, прос(ь)піватц. —Другое поётъ
— йньшої зас(ь)півав
Піхота, піхотинець — піхота, піхотинець,
піхотник
ПІХОТИ ЫЙ — ПІХОТНИЙ
ПІшеходня — пішоход, (частіше мн.) —
пішоходи
Пішеходь — пішоходець, пішанйця
Пішій — піший, пішанйця
ПІшка — 1) пішак (в грі в дамки); 2) (про
чоловіка) — нікчема, попихач
Пішкомь — пішки, пішком, піхтурою
ПІшня — пішня, підойма
Пяденный — п'ядёвий
Пядь — п'ядь
Пяленіе — напинання, натягання, рос-
тягання
Пялечный — кросенковий
Пялить, распялить — ростягувати, рос-
тягтй; напинати, роспинати, п'ясти. —
Пялить, выпялить глаза — витріщати,
витріщити,, вилупити очі, баньки
Пялы — ростопірка
Пяльцы — п'яльці, кросна
Пята, пятка — 1) п'ята, п'ятка; 2) (у дверях)
— бігун; 3) (в улику) — поли
Пятакь, пятачекь — п'ятак, п'ятачок
Пятачный — п'ятаковий
Пятерикь — п'ятерик, п'ятифунтовий
Пятёрка — п'ятка (в картах)
Пятерня — п'ятірня
Пятеро — п'ятеро
Пятіалтьшньїй — злотий, золотий A5 коп.)
Пятиверстный — п'ятиверстовий
Пятиглавый — п'ятивёрхий, п'ятибанний
Пятигранный — п'ятикутний, п'ятигранний
Пятидесятилітіе — пятидесятоліття

Пятидесятильтши
387
Радивость
Пятидесятильтній — п'ятидесятолітній
Пятидесятый — п'ятидесятий
Пятидневный — п'ятиденний
Пятикратный — п'ятиразовий
Пятилистникъ, рос. — 1) Potentilla reptans L.
— мохца; 2) Comorum palustre L. —
вовче тіло t
Пятильтие — п'ятирічна, п'ятиліття ,
Пятипольный — на п'ять змін, п'ятщмінний
Пятильтній — п'ятирічний, п'ятилітній
Пятерицею — уп'ятерр
Пятирублёвка — синітка, синиця, п'ятка
E карб.)
Пятить, ся — 1) рачкувати, порачкувати;
2) одкидатися, одступатися,
одкинутися, одступйтися (од слова)
Пятиугольникъ — п'ятикутник
Пятнадцать — п'ятнадцять, п'ятнадцятеро
Пятнать, запятнать, ся — таврувати і
д. Клеймить; 2) плямити, ся,
поплямити; 3) чорнити, сплямувати,
поплямити
Пятница — п'ятниця, (здр.) — п'ятінка
Пятнистый — плямистий, плямовйтий,
цяткований, рябий
Пятно—пляма, цята, цятка, (в оці) — косиці.
— Въ пятнахъ — плямовйтий,
плямистий. — Вывесть пятна—повибав-
ляти плями
Пятнышко — плямка
Пятокъ, пяточекъ — п'ятка, п'ятірко
Пяточный — п'ятковий
Пятый — п'ятий. — Пятая часть — п'ятйна
Пять—п'ять.—Пять сь половиной—півшоста
Пятьдесятъ — п'ятьдесят. — Пятьдесятъ
копьекъ — копа
Пятьсотъ — п'ятьсот, п'ять сотень
Петью — п'ять раз по...
р.
Раба— раб4 рабиня, невільниця
Рабій — невільничий, невільницький,
рабський
Рабольпіе — рабська догідливість,
улесливість, підлість, плазування
Раболіпньїй — невільничий, підлий
Работа — робота, (здр.) — робітка, праця,
труд, діло. — Египетская работа —
канальська робота. — Каторжная р.
— каторжна, сібірна робота
Работать — робити, працювати
Работаніе — працювання
Работишка —робітка
Работливый, раоотящій, ая—роботящий, ща,
робучий, трудящий, трудячий,
працьовитий, та
Работникъ, ца— 1) робітник, ця, працьовнйк;
2) наймит, наймичка, челядин,
челядник, челядка, челядниця
Работницынъ — наймиччин
Работничій — робітничий, робітницький
Работный — П робочий; 2) робітний
Рабочій, ая— 1) робітник, ця, робочий, ча;
2) робітничий, робітницький
Рабочая — ро^ітня, робоча (кімната)
Рабски — невільничо
Рабскій — невільничий, рабський
Рабство — неволя, ярмо, кормига, рабство
Рабствовать — в неволі бути
Рабъ — раб, невольник, невільник
Раввинъ — рабин
Раввинскій — рабинський, раб.инів
Равенство — рівність, рівня, рівенство
Равненіе — рівняння
Равнёхонько — однаковісінько
Равнина — рівнина, площина, плащина, (на
горах) — полонина; (вздовж річки) —
поліг, оболоня
Равно — однаково, однаковісінько; так саме.
— Любить равно всьхъ дітей — усіх
дітей однаково любить
Равноапостольный — рівноапостольний
Равнобедренный — рівнораменний, рівно-
бёдрий
Равнобочный — рівнобокий
Равновьсіе — рівновага, рівноважність
Равновременность (мех.) — рівночасність
Равномеренный (мех.) — рівночасний
Равновьсный — рівноваговий, рівноважний
Равноденникъ — рівноденник, рівнйк
Равнодействіе — рівнодення, рівноденність
Равнодушіе — байдужість
Равнодушный, но — байдужий, жо,
байдужний, но, байдужливий, ,во, байдуже
Равнодьйствующій — рівнодіючий, рівно-
чйннии
Равнозначащій — рівнозначний
Равноимённый — рівнріменний
Равнольтній — рівнолітній, рівногр віку
Равномерность — рівномірність, рівність
Равномерный, но — рівномірний, рівний,
навпомірки, однаковий, во
Равнообразіе — одностайність
Равнообразный — одностайний
Равноотстоящій — рівнодальній, рівновідда-
лений
Равноправный — рівноправний
Равносиліе — рівносйльність, рівновага
Равносильный — рівносильний,
рівноважний
Равносторонн|й — рівнрбокий
Равность — рівність, рівня
Равноугольный — рівнокутний
Равноугольность (мат.) —7 рівнокутність
Равноценность — рівноцінність
Равноценный,,во — рівноцінний
Равный — 1) рівний, гладкий; 2) однаковий
Равняло — шмйга (у колісників),
натирачка (у шевців)
Равнять, сравнять, ся — 1) рівняти,
вирівнювати, зрівняти, вирівняти, ся
Рагулышкъ,,рос. Jropa natans L. — болотні,
водяні горіхи, рогульки t
Радёхонекъ, радёшенекъ — раднісінький
Ради — для, за-для, про
Радиво — дбайливо, дбайно, пильно
Радивость — дбайливість, дбайність,
пильність
25*

Радивый
388
Развалина
Радивый — дбалий, дбайливий і д.
Заботливый ,
Радикализмъ — радикалізм
Радикалъ — радикал, корінь ( г
Радовать, ся — радувати, радіти, тішити,
ся, втішати, ся
Радованіе — радіння
Радоница, радуница — могилки
Радостный — радісний, но
Радость — радість, радощі
Радуга — рай-дуга, весёлка, веселиця,
чесний пояс
Радужный — вес,ёлчин, веселковий
Радушіе — привітність
Радушный — привітний t
Радь — радий, рад, радніший
Радьніе — дбалість, дбання
Радьть — дбати, пильнувати, д. Порадіть
Радьтель, -ница — дбач, дбачка, дбаха,
дбальниця t
Раёкъ — 1) прйзмове шкільце; 2) райдуж-
ка (навколо зіньки в оці)
Раждать, родить, ся — 1) родити,
породити, спородити, у(в)родйти,
народити, ся, привести; z) д. Производить
Ражій — дужий, огрядний
Разбавлять, разбавить, ся — розбавляти,
роспускати, розводити, розбавити,
роспустйти, розвести, ся
Разбольться — рознедужатися, рознемогтй-
ся, розболітися, розхворітися
Разбаловать, ся — розбалувати,
роспустйти, ся, роспёстити, ся
Разбалтывать, разболтать, ся —
розбовтувати, розбовтати, ся
Разбереживать, разбередить, ся — ятрити,
роз'ятрювати, вражати, роз'ятрити,
ся, вразити
Разбивать, разбить, ся — 1) розбивати,
розбити, ся, розсадити. — Разбить въ
щепки, въ дребезги — потрощити, на
мотлох, на гамуз, на череп'я
побити. — Р. до крови, въ кровь — роз-
крівавити, роз юшити; І) росташо-
вуватися, росташуватися. — Разбить
лагерь—табором стати. — Р. палатку
— намёт нап'ясти
Разбивка — розбивання, розділ
Разбивной, разбивочный — д. Дьлимый
Разбивчивый — крихкий, крухкйй
Разбирательство — розбір, росправа
Разбиратель, -ница—розбирач, розбирачка
Разбирать, разобрать, ся — розбирати,
розібрати; розвалювати, розвалити
Разбитной — меткий, жвавий, моторний
Разблагодариться — розлякуватися
Разбогатьть — розбагатіти, забагатіти
Разбодриться — розбадьоритися
Разбой — розбій, розбірство, харцизство
Разбойникъ, ца — розбійник, ця, (поб.) —
розбишака, харцизник, (поб/) —
харцизяка, (в Карпатах) — опришок
Разбойничанье — розбійство, харцизство
Разбойничать — розбійникувати
Разбойническій — розбійницький,
розбишацький, харцйзський
Разбойничество — розбишацтво,
харцизство, харцизяцтво
РазбойничЦі — розбійничий, розбійників,
розбійницький, харцйзський,
хижацький
Разборка, рязбираніе—розб(і)ирання, розбір
Разборный — складаний, розбиральний
Разборчивость — 1) розбірність; 2) ррзсуд-
ливість, оглядність; 3) перебір,
вередливість (
Разборчивый — 1) розбірний, виразний;
2) розсудливий, розважний; 5)
перебірливий, примхливий, вередливий
Разборъ — розбір, вибір; розбирання,
перебирання. —Безъ разбора—не
розбираючи. — Къ шапочному разбору —
шапкобрання
Разботьлый — гладкий, опасистий t
Разботьть — погладшати, ростовстіти
Разбраживаться, -родиться — 1) вихбжува-
тись (після хвороби); 2) шумувати,
розшумуватись, мусувати
Разбраживаться, брестись — розбрідатись,
розбрестись, розходитись, ростіка-
тись, ростектись
Разбранить, ся — 1) вилаяти; 2)
розлаятися, розсваритися, посваритися
Разбрасывать, разбросать, ся — роскидати,
роскйдати, розметати, ся
Разбрататься — розбратитися
Разбродъ, у виразі: въ разбродъ — вростіч,
різно
Разбродяжничаться — розволочитися
Разбросанность — гюскйданість
Разбрызгивать, разбрызгать, ся —
розбризкувати, розбризкати, розляпати
Разбрюзжаться — розбурчатися
Разбужать, разбудить — будити,
розбуркувати, розбудити
Разбухать, разбухнуть — бучавіти,
набухати, розбухати, набрякати,
бубнявіти, набухнути, розбухнути, на-
(роз)бучавіти, набрякнути, на(роз)-
оубнявіти
Разбухлый —розбухлий, бучавий,
набряклий, набубнявілий
Разбушеваться — розбурхатися,
розбушуватись
Разбуяниться — счинйти, збити бучу
Разбьгаться, разбежаться;— 1) розбігатися,
розсипатися, розбігтися,
розсипатися. — Глаза разбьжались — очі
забігали; 2) розганятися, розбігатися,
розігнатися, розбігтися.
Разбьгь — розбіг, розгін. — Сь разбьгу —
з розгону t
Разбьситься — розлютуватися, посатаніти
Разважничаться — розчванитися, роспиша-
тися, роспрйндитися
Разваживать, развозжать —
розгнуздувати, розгнуздати
Разваливать, развалить, ся — 1)
розвалювати, руйнувати, розвалити,
розруйнувати, ся; 2) роскидатися, рос-
кйнутися
Разваливаться, разваляться — рознемагати-
ся, розцемогтйся, рознедужатися,
розхворітися
Развалина, (частіше мн.) развалины —
руїна, валява, розвалина, завалина

Развалистый
389
Развьдчикъ
Развалистый — розложистий, широкий
Развалъ — 1) яма (в копальнях); 2) шлап;
3) роспад. — Лошадь съ разваломъ
— шлапак
Разваривать, разварить, ся — розварювати,
розварити,ся
Раз варка — розварювання
Разведенецъ, разцеденка — розводець,
розвідка, розвідниця
Разведеніе — розлучення; розбава, роспу-
щення; рбсплід; розсада, розвід
(рослин).—Р. моста—розсування мосту
Разведриваться, разведриться —
розгодинюватися, вияснюватися,
розгодинитися, вияснитися, вйпогодити-
ся, на годині стати
Развеличаться — роспишатися,
розчванитися
Развергать, развергнуть — роскидати, рос-
кйнути
Развергать, разверзть — роскривати,
розчиняти, роскрйти, розчинити
Разверстка — поділ, розділ, росклад
Разверстывать, разверстать, ся —
розділяти, роскладати, роскласти,
розділити
Развертывать, развернуть, ся — 1)
розвертати, розгортати, розгортувати,
розгорнути, прогорнути,
порозвертати; 2) роспускатися, роспукува-
тися, роспустйтися, роспукатися,
роспукнутися
Развертка — розвивання, розгортання {
Разверчивать, развертеть, ся — 1)
розвірчувати, розвертіти, (кілько) — по-
розвірчувати; 2) роскручувати, рос-
крутити, ся, пороскручувати, ся
Развеселять, развеселить, ся —
розвеселяти, розвеселити, ся
Развиваніе — розвинення, розвій
Развивать, развить, ся — роскручувати,
роскрутйти, ся, розвивати, ся,
розвити, розвинути, ся t
Развизжаться — розверещатися, роскувіка-
тися
Развилина — розвилки; розсоха, ростока
Развилистый — розлогий, розлогуватий,
розхйлистий, розхильчастий, роз-
сохатий
Развинчивать, развинтить, ся — розшрубо-
вувати, розшрубувати, ся t
Развираться, разовраться—розбріхуватися,
розбрехатися
Развитіе — розвиття, розвиток, розвій,
розріст
Развлекать, развлечь, ся — 1) розволікати,
остягати, розволокти, ростягтй, ся;
) розважати, бавити, розважити, ся,
забавити, ся
Развлеченіе —розвага, розважання; роз-
рйвка, забава
Разводить, развести, сь — 1) розводити,
розвести; 2) розбороняти, роздій-
мати, розборонити, розняти; 3)
розбавляти, роспускати, розбавити,
роспустйти, ся
Разводка — розбавляння і д. Разведёнка
Разводная — розвідна
Разводный — розвідний
Разводъ — розвід, розлука, розбрання
Разводчикъ — управляч, плекач
Разводы — розводи, мерёжки. — Въразво-
дахь — у розводи, мережаний
Развозить, развезти — розвозити, розвезти,
порозвозити
Развозка — розвіз, розвози
Разволакивать, разволочь — розволікати,
ростягати, розволокти, ростягтй
Разволноваться — розхвилюватися
Развоняться — розсмердітися ,
Развопиться — розголоситися, розревітися,
розлементувати
Разворачивать, разворотить, разворочать —
1) розгортати, розгорнути; 2)
розривати, розірвати; 3) розлупувати,
розлупити, порозлупувати; 4)
роскидати, роскйнути
Разворашивать,
разворошить—розворушувати, розворушити
Разворковаться — розвуркртатися,
розбуркотітися, розвуркотітися
Развороваться — злодійкуватим стати
Разворовывать, разворовать, ся — роскра-
дати, роскрасти, розікрасти, ся, по-
роскрадати
Разворчаться — розбурчатися, розгарйка-
тися, розгарчатися t
Развратитель, -ница — псувач, -ка, звідник,
-ця, на лихе призвідник, -ниця
Развратительный — псуючий
Развратникь, -ца — роспусник, роспутник,
-ниця, бахур, -ка
Развратничать — роспутно, роспусно жити,
бахурувати, (про жінку) — в гречку
скакати
Развратность — роспусність, роспутність
Развратный, но—роспусний, роспутний, но
Развратъ — роспутство, роспуста
Развращать, развратить, ся — псувати,
зіпсувати, ся, непутйти, ставати,
стати роспусним, розстервіти, ся. —
Развращённый — зіпсований,
зледащілий
Развращеніе — псування
Развращенность — зіпсованість, зіпсуття
Развыться — росквйлитись, розголоситись
Развьючивать — роз'ючувати
Развьючка — роз ючення
Развь — 1) хіба? не вже? чи? або? чи-ж?
або-ж? чи тож? — Развь что? — хіба
що? або що?; 2) коли, як-що, хіба. —
Развь только — хіба що ,
Развьватц развьять, ся — 1) розвіювати,
розвіяти, порозвіювати, ся; 2) маяти,
розмаяти; 3) розганяти, розігнати
Развьдка — розвід, розвідка, (частіше мн.)
— розвідки, вйвідка, провідки,
довідки, звіди. — Посылать на развьдки
— посилати на розвідки, на звіди
Развьдьіваніе — розвідини, розвідування
Разведывать, развьдать, ся — розвідувати,
роззнавати,
дізнаватися,^довідуватися, дошукуватися, розвідати, ся,
розізнати, дізнатися, довідатися,
дошукатися, цорозвідувати і т.д.
Развьдчикъ — розвідач, звідач, пластун

Развинчивать
390
Разгружать
Развинчивать, развьнчать, ся —
розвінчувати, розвінчати, ся
Развьсистыи — розлогий, розложистий,
гиллястий, креслатий
Развьсъ — важення, розважування; вага
Развьсы — гйрьки, важки, тягаркй
Развьтвленіе — розгалуження, розгалузок
Развьтвлять, ся, развьтвить, ся — розгалу-
жувати, розгалузити, ся,
роспуска™, роспустйти віти
Развьшивать — і) (развьсить) —
розважувати, розважити, порозважувати;
2) (развьшать) — розвішувати,
розвішати, розвісити, порозвішувати. —
Развьсить уши — роспустйти вуха
Развязка — 1) розв'язування, розв'язання,
розв'язка; 2) розв'язок, кінець
Развязность — розв'язність, непримуше-
ність, жвавість, зручність
Развязный — розв'язний, невимушений,
жвавий, вільний, зручний
Развязывать, развязать, ся — розв'язувати,
роз'язувати, розв'язати,
порозв'язувати, (що зашнуроване) —
розшнурувати
Разгавливаться, разговляться, разговьться
— розгівлятися, розговітися
Разгадка — розгадка, відгадка
Разгадчикь, ца — розгадник, розгадниця
Разгадывать — розгадувати
Разганивать, разгонять, разогнать —
розганяти, розгонити, розігнати,
порозганяти
Разгаръ — роспал, розгар. — Въ разгарь
— в роспалі, на роспалі
Разгибать, разогнуть, ся — розгинати,
розігнути, ся, (про кількох) —
порозтинати, ся; розхиляти, ростуляти,
розхилити, ростулйти, ся
Разгионой — гнучий, гинкйй; розгиднйй
Разгибъ — 1) розгин^ розхил; 2) залім
Разгильдяй — тюхтій, мамула, роззява;
(перше значіння) — качконогий
Разгильдяить — ходити переваги-ваги
Разглагольствіе — балаканина
Разглагольствовать —гбалачки точити,
патякати, просторікувати
Разглаживать, разгладить — розглажувати,
розгладити, росправляти, роспра-
вити
Разгласка — 1) розголос, поголоска; 2)
незгода, розрада
Разглашать, разгласить — розголошати,
розголошувати, розголосити,
розславити
Разглашатель, -ница — розголосйтель, роз-
голосйтелька
Разглашеніе — розголос, розголошення
Разглядьіваніе — розглядання, розглядини
Разглядывать, разглядьть — розглядати,
роздивлятися, розглядіти,
роздивитися
Разгнаивать, разгноить, ся — розгноювати,
розгноїти, ся
Разгниваться, разгниться — розгниватися,
розгнйтися
Разгносніе — розгній, розгноїння
Разгньвлять, разгньвить, разгньваться —
гнівити, розгнівити,
розгніватися
Разгньзживаться, разгньздиться — загніз-
жатись, загніздитись, кублитись,
закублйтись, розгніздитися
Разговаривать — розмовляти, вести
розмову, балакати
Разговориться — розбалакатися,
розговоритися, (кільком разом) —
розгомонітися, (дуже голосно) —
розгаласуватися
Разговорный — розмовний
Разговорчивость — балакучість, балаклй-
вість
Разговорчивый — говіркий; балакучий,
балакливий, гомонлйвий, (надто) —
просторікуватий
Разговоръ — розмова, бесіда; балакання,
балачка, балакня, говірка. — Въ
разговоръ вступать — на розмову стати
Разговьнье, разгавливанье — розговіни
Разгонка —розгін
Разгонистый —.розгонистий, широкий
Разгонъ — розгін
Разгонять — розганяти
Разгораживать, разгородить, ся — розгоро-
жувати, розгородити, од(від)горо-
жувати, од(від)городйти, ся
Разгораться, разгораться — 1) розгорятися,
роспалятися, розгорітися, роспа-
лцтися; 2) розчервонітися,
зачервоніти, розжеврітися, зашаритися
Разгордиться — розгордіти, роспрйндити-
ся
Разгореваться — розгорюватися,
зажуритися
Разгородка — 1) городіння, розгорожуван-
ня; 2) д. Перегородка
Разгоряченіе — роспалення
Разгорячать, разгорячить, ся — 1) роспаля-
ти, роспікати, роспалйти, роспектй,
ся; 2) розгарячати, розгарячити, ся
Разгоститься — розгостюватися
Разграбленіе — розграбування
Разграблять, разграбить — грабувати,
розграбовувати, розграбувати, розгра-
бити
Разграниченіе — розгранйчення, відгранй-
чення
Разграничивать, разграничить, ся —
розмежовувати, розмежувати, ся
Разграфлять, разграфить — линювати, роз-
линювати, графити,, розграфити
Разграфка — раштра, папір залиньований
Разгребать, разгрести — розгрібати,
розгортати, розгребти, розгорнути
Разгрезиться — розмаритися
Разгремьться — розгремітися, розгрімоті-
тися
Разгромлять, разгромить, ся — розбивати,
розбити, розгромляти, розгромити,
руйнувати, розруйнувати,
плюндрувати, сплюндрувати
Разгромъ — розор, розгром; зруйнування,
сплюндрування, знищення,
спустошення
Разгромленіе — розгром
Разгружать, разгрузить, ся — виважувати,

Разгрузка
391
Раздельный
виважити, ся, вивантажувати,
вивантажити, ся
Разгрузка—вивантажування, вивантаження
Разгруститься — засумувати
Разгрызать, разгрызть — розгризати,
розгризти, (про кількох) — порозгризати
Разгрязнуть — розбагнитися
Разгуливать — розгулювати
Разгуливаться, разгуляться —
розтулюватися, розгулятися, розбенкетуватися
Разгулъ — гульба, гульня
Разгульный — гульливий, роспусний
Раздабаривать — базікати, теревенити
Раздаватель, -ница — роздавальник,
роздавальниця
Раздавать, раздать, ся — роздавати,
роздати, ся, (багато або кільком) —
пороздавати, ся
Раздаваться, раздаться — 1) ростягатися,
ростягтйся, розноситися; 2)
розступатися, розступитися; 3)
розлягатися, розлинатися, розлягтися
Раздавливать, раздавить — роздавлювати,
роздавити, роздушувати,
роздушити, чавити, розчавити
Раздалбливать, раздолбать—роздовбувати,
роздовбати
Раздаривать, раздарить — роздаровувати,
роздарувати, пороздаровувати
Раздача — роздавання, роздача, роздання
Раздваивать, раздвоить, ся — роздвоювати,
роздвоїти, ся
Раздвигать, раздвинуть, ся — розсовувати,
розсувати, розсунути, ся
Раздвигать, ся — розсовати, ся
Раздвижка — розсовування, розсування
Раздвижной — розсувний
Раздвосніе — роздвій, ррздвоєння,, (дороги,
річки) — роздоріжжа, ростік
Раздвоённый — роздвоєний
Раздёргивать — 1) розсмикувати,
розсмикати, розсмикнути, (що
зашморгнуте) — розшморгнути; 2)
розшарпувати, розшарпати
Раздирать, разодрать, ся — роздирати,
панахати, шматувати; розідрати,
роздерти, ся, роспанахати,
розшматувати, (гилки) -г розчахнути
Раздобарьіваніе — базікання
Раздобары — балачка, теревені
Раздобарывать — базікати, теревенити,
балакати
Раздобрить — вдобрити (кого)
Раздобриться — роздобритися
Раздобрьть, раздородничать — погладшати,
посйтчати, нагуляти тіла, м'яса,
спаніти
Раздобывать, раздобыть, ся
—роздобувати, роздобути, розживатися,
розжитися, розстаратися,
Раздолье — роздоллю, привілля
Раздольный — привільний і д. Обширный
Раздорить, пораздорить — сваритися,
сварку збивати, посваритися
Раздорный — сварливий, звадлйвий
Раздоръ — розрада, свари, чвари, звада,
(між приятелями) — розбрат
Раздосадовать, ся — роздосадувати,
розгнівити, розізлити, ся
Раздражать, раздражить, ся — дратувати,
дражнити, дрочйти, вражати,
роздратувати, роздражнити, роздро-
чйти: вразити, роз'ятрити, ся
Раздражеше — дратування,
роздратування, роз'ятрення, ятрення (рани)
Раздражимость — уразливість
Раздражимый — уразливий
Раздражительность — дражливість,
дратливість
Раздражительный—дражливий, дрочлйвий,
гнівливий, оприсклйвий, дроковйстий
Раздражнивать, раздражнять, раздразнить,
ся — дражнити, дрочйти,
роздражнити, роздратувати, роздрочити
Раздрематься —роздріматися
Раздробительный — роздрібний
Раздробленіе — роздроблення
Раздроблять, раздробить, ся — роздробляти,
роздробити, ся, (що крихке) — рос-
кришйти
Раздружать, раздружить, ся — розбивати,
розбити дружбу, пересварити;
роздружитися
Раздувальный мьхъ — ковальський міх
Раздувальщикъ, -ица — роздмухач (р. роз-
дмухача), роздмухачка
Раздувать, раздуть, ся — роздувати,
роздмухувати, роздути, роздмухати, ся
Раздумчивость — вагання, непевність,
роздумливість
Раздумчивый — розгадько, розгадливий,
непевний, хитливий, роздумливий
Раздумывать, раздумать— 1) роздумувати,
розгадувати, вагатися, роздумати;
2) передумувати, перепитувати,
передумати, перегадати, відрадитись
(що робити)
Раздумываться, раздуматься —
роздумувати ся, роздуматися, розмислитися
Раздумье — роздум, вагання, непевність
Раздурачиться, раздуриться — роздуріти,
ся,^оспустуватися, розжируватися
Раздутый — одутий, одутлий, опухлий
Раздутость — одутість, одутлість, опухлість
Раздушать, раздушить, ся — напахати,
напахтйти, ся
Раздьваніе — роздягання
Раздавать, раздьть, ся — роздягати, ся,
роздівати, ся, розбирати, ся,
роздягти, роздіти, розібрати, ся. — Раздавать
до нага — роздягати гольцем
Раздьленіе — поділ, розділ ,
Раздьлимость — подільність, роздільність
Раздьлимый — подільний, роздільний
Разделитель, -ница — ррзділяч, роздільник,
розділячка, роздільниця
Раздьлка — \) росплатка; рахунок,
порахунок; 2) шар цегли коло димаря
Раздьлъ — розділ (книжки); поділ
Раздьльноногій (зоол.) —г пальчастий
Раздельно — нарізно,, осібно, відрубно
Раздьльность — роздільність, відрубність
Раздельный — подільний; розділений,
поділений; окремий, осібний, відруб-
ний* дільчий. — Раздельная запись
— дільчий акт

РаздЬлывать
392
Размахивать
Раздьлывать, дьлататъ— 1) обробляти,
обробити; приоздоблювати, приоздобити;
розмальовувати, розмалювати; 2)
робити переділ (з цегли тощо); 3) -ся —
росплачуватись, росплатйтись; рос-
правлятися
РазДьлять, раздьлить, ся — розділяти,
поділяти, паювати* розділити,
поділити, переділити, ся, роспаювати
Раздюжьть — подужчати
Разжалобить, ся — розжалити, ся,
розжалобити, ся, розжалкуватися, пожал-
куватися
Разжаловать—розжалувати; відсуджувати,
-дйти, скинути
Разжаловаться —розжалітися,
розжалкуватися, розбідкатися (на що)
Разжёвывать, разжевать — розжовувати,
розжувати, розжвакати
Разжениться — розженйтися
Разжива — розжйва
Разживаться, разжиться—розживатися,
розжитися, розмогтйся, позаможніти
Разжигать, разжечь, ся — роспікати, рос-
палювати, розжарювати, роспектй,
роспалйти, розжарити, ся
Разжидьлый — розріджений
Разжидьть — розрідитися, розгуснути
Разжижать, разжидить — розводити,
розбавляти, розвести, розбавити,
розріджувати, розрідити
Разжиженіе — розрідження
Разжимать, разжать, ся — ростуляти, ро-
стулйти, ся, розібгати
Разжирьть — розгладшати, розжиріти,
відпустися
Раззадоривать, раззадорить, ся—піддратову-
вати, під южувати, підбурювати,
підбурити, підцькувати, роспалйти, ся
Раззвониться — роздзвонитися
Раззнакомиться — роззнайомитися, розі-
знатися
Раззолачивать, раззолотить —
роззолочувати, позолочувати, роззолотити,
позолотити, обзолочувати, обзоло-
тйти, визолочувати, визолотити
Раззудиться — розсвербітися
Раззьваться — 1) роспозіхатися; 2) розґа-
витися
Разикъ — разок, разочок
Разиня — роззява, роззявляка,
роззявкуватий, ґава
Разительный — вражаючий
Разить, поразить — вражати, бити, д.
Побеждать і Поражать
Разлагаемость — роскладальність
Разлагаемый—роскладальний, розбиральний
Разлагать, разложить, ся — 1) роскладати,
§оскласти, ся, пороскладати; 2) роз-
ирати, розібрати, ся; роспадатися,
роспастися
Разладь, разладье — розлад, розладдя
Разлаживать, разладить, ся — розлажувати,
розладити, ся; розстроїти, ся
Разлакомить, ся — розласити, ся, розласу-
вати, ся
Разламывать, разломать, ся — розламувати,
розломлювати, розломити,
розламати, ся
Разлаяться — розгавкатися
Разлеживатся, разлежаться — 1)
вилежуватися, вилежатися; 2)
рознедужуватися, рознедужатися
Разлетаться, разлетаться — розлітатися,
розлетітися, розлйнутися
Разлечься —розлягтися, роскластися
Разливальныи, разливной—розливний,
розливчастий
Разливать, разлить, ся — розливати,
розлити, ся, розілляти, ся, (багато) —
порозливати, ся
Разливка — розливання
Разливъ— 1) розлив; 2) повідь, водопілля,
пійма
Разлинёвывать, разлиневать, ся — роз-
линьовувати, розлинювати,
розграфлювати, розграфити
Разлинка — линьба, д. Время
Разлитіе — розлиття, вилив
Различать, различить, ся — 1) роспізнавати,
відрізняти, роспізнати, відрізнити,
розрізняти, розрізнити; 2)
різнитися, відрізнятися, од(від)різнйтися
Различіе — різниця, ріжниця
Различный, но — різний, ріжний, но,
усякий, всілякий, о, розмаїтий
Разлогій — розлогий, розложистий
Разложеніе — росклад, роспад, гниття
Разломка — розломдювання
Разломь — злім, розлім (р. злому, розлрму)
Разлопываться, разломаться — ростріску-
ватися, ростріскатися, роспуку-
ватися, роспукнутися, репнути
Разлука — розлука, розстання, розставання
Разлупать, разлупить—розлуплювати,
розлупити
Разлучать, разлучить, ся — розлучати,
розлучити, ся, роз'єднати, ся,
розрізнити, ся
Разлученіе — розлучання, розлучення
Разлучникь, ца — розлучник, ця
Разльзаться, разльзться — розлазитися,
розлізтися
Разлениваться, разлениться — лінуватися,
розлінуватися, розлінитися, роз-
ледащитися, розледащіти t
РазлЄплять, разлЄпить, ся —^розліплювати,
розліпити, ся, порозліплювати
Разлюбить, ся — розлюбити, ся, роскоха-
ти, ся, відкохати, порозлюблювати
Размазня — розмазня (рідка каша), (а про
чоловіка) — тюхтій, макуха
Размазывать, размазать — розмазувати,
розмазати, розмащувати,
розмастити, порозмазувати
Размалывать, -молоть—розмелювати,
розмолоти
Размарывать, размарать — розмазувати,
розмазати, порозмазувати,
розмащувати, розмастити
Размасливать, размаслить — мастити,
намастити, розмастити
Разматывать, размотать, ся—розмотувати,
розмотати, порозмотувати, ся
Размахивать, размахать, размахнуть,
ся—розмахувати, розмахати, розмахнути, -ся

Размахъ
393
Разномьісліе
Размахъ— розмах.—Съ размаху—з розмаху
Размачивать, размочить, ся — розмочувати,
розмочити, ся
Размачтованіе — здіймання щогол
Размачтовывать, размачтовать — здіймати,
зняти, поздіймати щогли
Размашистый — розмашнйй, замашний
Размашка — розмахування t ,
Размежеваніе — межування, межівка, різка,
помір (ґрунту)
Размежёвывать, размежевать, ся —
розмежовувати, розмежувати
Размельчать, размельчить, ся — кришити,
роскришйти, дробити, подробити
Размерзать, размерзнуть — розмерзати, роз-
мёрзнути
Разметать, размести — розмітати, розмести
Разметка — 1) розмітання, роскидання;
2) рос. Spergula arvensis L. — метелики
Размётный — роскиднйй
Размётъ — роскид
Размётывать, разметать, ся — роскидати,
роскйдати, пороскидати, ся
Разминать, размять, ся — розминати, розі-
мняти, ся
Размиріе — розмир
Размиряться, размириться — розмирятися,
розмиритися
Размножать, размножить, ся — множити,
помножати, ся, намножати, ся,
розводити, ся, намножити, ся,
наплодити, ся, росплодйти, ся, розвести,
ся, розродитися
Размноженіе — помноження, розмноження
Размозжать, размозжить, ся — мізчйти, роз-
мізчйти; трощити, рострощйти,
чавити, розчавити
Размокать, размокнуть — розмакати,
розмокнути, (дуже) — роскйснути
Размолвиться — розійтися, порізнитися,
глек розбити
Размолвка — нелагода, незгода, ростирка
Размолъ — мливо
Размотка — розмотування
Размочаливать, размочали гь — розбивати,
розбити на волокно, (льон, коноплю)
— тіпати, терти
Размочка — розмочування
Размурчаться — розмуркотатися
Размучить, ся — промучити, вимучити, ся
Размывъ — водорйй, розмив, розмиття
Размывать, размыть—розмивати, розмити,
росполіскувати, росполоскати
Размыкать — 1) роскйдати, пороскидати;
2) розігнати, роспудити, ростури-
ти. — Размыкать горе—розважитися,
розбити тугу
Размьітариваїь, размытарить—цйндрити,
тринькати, проциндрити, рострйнь-
кати; марнувати, змарнувати
Размьішленіе — гадання, міркування,
роздуми, розгад, розмисл
Размышлять, размыслить—розмишляти,
гадати, міркувати, роздумувати,
розумувати, метикувати, розумом
роскидати, розмислити, розміркувати,
зміркувати, роздумати, зважити
Размьна — замін, заміна
Размьнивать, размьнять — розмінювати,
розміняти, вимінювати, виміняти,
(багато) — порозмшювауи, наміняти
Размьнный — розмінний, замінний
Размьнъ — розмін, розміна, вимін, міньба
Размьривать, -діьрять, -мьрить —
розміряти, розміряти, виміряти, виміряти
Размьрность — розмірність
Размьръ — 1) розмірювання, межування,
ррзмежовування, різка; 2) розмір,
міра t
Размьска — ррзмішуванн*}
Размьтка — мічення, значіння ;
Размьчать, размьтить — значити,,мітити,
позначити, назначити, розмітити
Размьшицать, размьсить — розмісювати,
замісювати, розмісити, замісити
(грязь навкруги) — обгрузцти
Размьшивать, размьшать — розмішувати,
розмішати
Размещать, разместить, ся — розміщати,
розмістити, порозміщати, ся,
уміщати, умістити
Размягчать, размягчить — розм'ягчати, роз-
м'якшати, розм'ягчйти, розм'якшити,
розмнякшйти
Размякать, размякнуть — розмнякати,
розм'якати, розмнякнути, розм'якнути
Размяклый — розм'яклий, розмняклий
Размягченіе — розм'якшення,
розм'якшування, розм'ягчення і т. д.
Разнашивать, разносить — розносювати,
розносити
Разнемогаться, разнемочься —
рознедужуватися, рознедужатись, рознемага-
тись, рознемогтйсь
Разнизывать, разнизать, ся — 1)
рознизувати, рознизати, роспустйти
нанизане; 2) винизувати, винизати
намистом
Разнимать, разнять — 1) роздіймати,
розняти; 2) розбороняти, розводити,
розборонити, розвести
Разнить, ся — різнити, ся,, одрізнят^ися
Разница — 1) різниця, ріжниця, різність,
одмша; 2) всячина. — Продавать по
разниць, въ разницу — нарізно, у
роздріб продавати
Разно — різно , t
Разновидность — одміна, одмінок, різно-
стать
Разновидный — різновйдий, ріжноформний
Разновластіе — різновладність, різновластя
Разноглазый — 1) різноокий; 2) зизоокий,
зизоватий, косоокий
Разногласить — 1) різнити (в с(ь)півах);
2) двоїтися, не в одно казати;
суперечити (кому), незгожуватись (з ким)
Разногласица, разногласіе— 1)
різноголосиця, незгідність; 2) незгода,
несхожість
Разногласый, разногласие— 1)
різноголосий, не в лад, не до ладу; 2)
різний, незгідний, но
Разноимённый — різнойменний
Разномысленникъ — різнодумець
Равномысленно — рівнодумно
Разномьісліе — різнодумство, різномйсність

Разнообразить
394
Разрубать
Разнообразить — відміняти, розмаїтити,
надавати різноманітносте (чому-небудь)
Разіюобразіе—різноманітність, розмаїтість,
ріжноманітність, відмінність
Разнообразный — різноманітний, ріжно-
• манітний, розмаїтий, відмінний
Разноперый — різноперий t
Разноплеменность — різноплемінність
Разноплемённый — різноплемінний
Разнополый — різнополий
Разнородность — ріж(з)нородність
Разнородный — ріж(з)нородний
Разноречивый — суперечливий, суперечний,
незгідний
Разнорьчіе — суперечливість, суперечність,
незгода, незгідність
Разносить, разнесть — розносити, рознести,
порозносити
Разноска — рознос
Разносторонние — ріж(з)носторонній
Разносторонность — ррносторрнність
Разность — різність, різниця, ріжниця
Разноцветность — різнобарвність,
різномастість
Разноцветный — різнобарвний,
різноколірний, різнофарбнии, різномастий
Разночинецъ — полупанок, нешляхтіїч
Разношёрстный — різномастний, перістий,
рябий; рябомйзий, дерешуватий,
строкатий
Разнощикъ, ца — розносець, розносниця
Разноязычный — різномовний
Разнственный — неоднаковий, несхожий
Разнствовать — різнитися (в чому)
Разнуздывать, разнуздать — розгнуздувати,
розгнуздати t
Разный — різний. — Разные — ус,які, різні.
— Въ разный стороны — різно
Разньживать, разньжить, ся — розніжувати,
розніжити, ся, роспёщувати, роспе-
стити,ся
Разнюхивать, разнюхать — рознюхувати,
рознюхати, порознюхувати
Разнятіе — розборона (тих, що б'ються)
Разобижать, разобидьть, ся — ображати,
образити, ся, кривдити,скривдити
Разоблачать, разоблачить, ся— 1)
роздягати, роздягти, ся; здіймати,
здійняти ризи; 2) роскривати, виявляти,
роскрйти, виявити, викривати,
викрити
Разобщать, разобщить, ся — роз'єднувати,
розлучати, роз'єднати, розлучити, ся,
відокремлювати, -мити
Разобщеніе — роз'єднання, розлучення,
відокремлення
Разовой — разовий, разовий
Разогорчать, разогорчить, ся —
засмучувати, жалю, туги завдавати, засмутити,
ся і д Огорчать, ся
Разогрьваніе — розігрівання
Разогрьвать, разогрьть, ся — розігрівати,
розігріти
Разодьвать, разодьть, ся — одягати,
убирати, ся (пишно), чепурити, ся,
одягти, убрати, ся, вичепурити, ся. — Ра-
зодьтый — вичепурений, вбраний,
прибраний
Разозлить, ся — розізлити, ся,
розсердитися, (дуже) — розлютувати, ся, роззло-
стити,ся
Разолгаться — розбрехатися,
Разомльвать, разомльть— мліти, розімліти,
розваритися
Разомъ — разом, враз, ураз, заразом
Разопрьвать, разопрьть— 1) розбухати,
бубнявіти, розбухнути, розоубнявіти;
2) упрівати, упріти t
Разопрьлыи — розбухлий, упрілий
Разореніе, разоръ—розор, руйнування, руїна,
руйнація, знищення, плюндрування
Разоржаться — роз'іржатися
Разоритель, ница — розоритель, пустошй-
тель, нищитель, ка, збієць
Разоруженіе — роззброєння
Разоруживать, разоружить, ся —
роззброювати, розброіти, ся
Разорять, разорить, ся — руйнувати,
плюндрувати, нищити, зруйнувати,
сплюндрувати, вйплюндрувати,
знищити, звести, ся ні нащо. — Разорять
гнізда — видирати гнізда
Разоспаться — розіспатися
Разохочивать, разохотить, ся —
заохочувати, під'охочувати, додавати охоти,
заохотити, під'охотити, додати
охоти, розласити, ся
Разочарованіе — розчарування
Разочаровывать, разочаровать, ся —
розчаровувати, розчарувати
Разошляться — розшва(е)ндятися,
розвештатися
Разработка — розробка, обробка
РазработыватьЛзазработать,
ся—розробляти, обробляти, розробити,
обробити, ся
Разравнивать, разравнять, ся —
розрівнювати, вирівнювати, розрівняти,
вирівняти, ся
Разражать, разразить, ся — розбивати,
розбити, ся, рострощйти, вибухати,
вибухнути. —Разразилась
біда—окотилося лихо. — Разразиться смьхомъ —
пйрснути від с(ь)міху. — Р. гньвомъ
— скипіти від гніву. — Туча
разразилась — хмара розгуркоталася, грім
ударив
Разранивать, разронять, ся —
розгублювати, розгубити, ся, порозгублювати
Разростаться, разростись — розростатися,
бростйтися; розростися,
порозростатися, порозродцуватися
Разревьться — розревітися
Разрисовывать, разрисовать, ся — роспйсу-
вати, розмальовувати, росписати,
розмалювати
Разрожаться, разродиться — 1) розрожати-
ся, розродитись, обродитися; 2)
розводитися, росплоджуватись,
розвестися, розродитися
Разрознивать, разрознить, ся — розрізняти,
розлучати, розрізнити, розлучити,
порізнити, с.я
Разроститься — сісти на яйця (про птиць)
Разрубать, разрубить — розрубувати,
розроблювати, ростинати, розрубати,

Разрубъ
395
Разсльдованіе
ростити
Разруоъ — розруб
Разругать—розлаяти, облаяти, випаскудити
Разругаться — розлаятися, розсваритися
Разрумянивать, разрумянить ся — 1)
натиратися, натерти, ся рум'янами, рум я-
нити, нарум'янити, ся; 2)
розжеврітися, зачервоніти, розчервонітися,
зашарітися, зарум'янитись
Разрушать, разрушить, ся — руйнувати,
розруйновувати, бурити, валити,
розруйнувати, зруйнувати, збурити,
знищити, розвалити, ся
Разрушеніе — руйнування, зруйнування,
руйновини, збуріння, знищення,
руїна
Разрушимость — знищенність
Разрушитель, -ница — нищитель, -ка,
руїнник, руїнниця
Разрушительность — руїнництво
Разрушительный — руїнницький,
руйнуючий, нищйтельний
Разрьіваніе — розривання
Разрывать, разорвать, ся — розривати, ся,
рвати, ся, роздирати, ся, шматувати,
панахати, розірвати, роздерти, ся,
розшматувати, роспанахати. — Разры-
вающійся легко — рвачкйй
Разрывать, разрыть — роскопувати,
розривати, роскопати, розрити, пороско-
пувати, порозривати
Разрывной — розривний
Разрывчатый — мережаний, мережчатий
Разрывъ — 1) розірвання; 2) (миру) —
розмир (дружби) — розбрат
Разрыхлять, разрыхлить — пушити,
підпушити
Разрыдаться — розридатися
Разрьжать, разрьживать, разрьдить — роз-
ріжати, розрідити, обрідйуи
Разрьженіе— розрідження, розріда, обріда
Разрьзать, разрьзывать, разрьзать —
розрізувати, краяти, роскраювати,
розрізати, роскраяти
Разрьзвиться — роспустуватись
Разрьзка — розрізування, краяння
Разрьзной — розрізний. — Разрьзные рукава
— вильоти
Разрьзъ — 1) проріз; 2) розріз, роспірка,
роспора
Разрешать, разрешить — 1) дозволяти,
дозволити; 2) розв'язувати, розв'язати. —
Разрешать отъ грьховъ —
відпускати гріхи, давати розрішення. —
Разрешить запрещеніе — зняти заборону
Разрьшимость — роз'язність
Разрешимый—роз'язний
Разрушительный — роз'язуючий, відпуст-
нйй
Разрьшеніе — дозвіл, розв'язування
Разрюмиться — розру(ю)матися,
розрюмсатися, розскиглитися
Разрядный — розрядний, розрядовий,
порядковий
Разрядникъ — розрядич
Разрядка — відступці (друкар.)
Разрядъ — розряд, порядок, ряд, стаття,
відділ, гурт
Разряжать, разрядить, ся — 1) виряжати,
чепурити, вирядити, вичепурити,
вйстроїти, ся; 2) розряжати,
розрядити, викрутити набої
Разряженіе — розрядження; викручування
набоїв
Разсада — розсада, росада
Разсаднцкъ — розсадник, розсадничок,
шкілка
Разсадный, разсадной — розсадовий
Разсаживать, разсажать, разсадить, ся —
розсажувати, розражати, розсадити;
розсідатися, розсістися
Разсаривать, разсорить — розсипати,
розсипати
Разсверливать, разсверлить —
розсвердлювати, розвірчувати ;(свердлом),
розсвердлити, розвертіти
Разсверчаться — розц(ь)вірчатися, роз-
ц(ь)вірінькатися
Разсвирьпьть — розлютуватися,
роз'яритися
Разсвирьпьлый — роз'ярений,
розлютований, посатанілий
Разсвирьпьніе — роз'ярення, розлютован-
ня, оз(ь)вірення
Разсвьтаніе — с(ь)вітання
Разсвьтать, разсвьсть — с(ь)вітати,
розвиднюватися, на с(ь)віт
благословлятися, займатися, роз,с(ь)віт?ти,
розвиднятися, с(ь)віт,літи, дніти,
ррзс(ь)вінути% розвиднітися,
повидніти, повиднішати, прос(ь)вінути,
на с(ь)віт, благословитися, занятися
Разсвьть — с(ь)вітання, розс(ь)віт, дос(ь)ві-
ток. — На разсвьть — на с(ь)вітанні,
удос(ь)віта. — С^ъ разсвьтомъ — по
видноті, як задніло
Разселеніе — розселення
Разселять, разселить, ся — розселяти,
розселити, ся, порозселяти
Разсерживать, разсердить, ся — сердити,
гнівити, розсердити, ся,
розгнівити, ся, нагніватися, роззлостйтися. —
Разсердившись — з пересердя
Разсеребрить — розсрібнйти
Разсиживаться, разсидьться — 1) засйжува-
тися, засидітися; 2) сідати на яйця
(про птиць)
Разсказъ — оповідання
Разсказывать, разсказать — росказувати,
оповідати, росповідати, росказати,
оповісти
Разсказчикъ, ца — оповідач, ка
Разскочиться — 1),розірватися,
розскочитись; 2) розбігтися, розлетітися
Разслабленіе — ослаба, розслаблення
Разславливать, разславлять, разславить —
розславляти, розславити
Разслащивать, разсластить, ся —розсоло-
жувати, розсолодйти, ся
Разслушивать, разслушать, ся — розслуху-
вати, вслухатися, прислухатися,
розслухати, ся, вслухатися,
прислухатися
Разслышать — розслухати, учути, вчути,
почути, росчути, дочути
Разсльдованіе — розслід, розвідка, розві-

Разсльдователь
396
Разсыпать
дини, розслідуваная
Разсльдователь — розвідач
Разсльдывать, -овать г— розсліджувати,
розслідйти, розвідувати, розвідати,
дізнаватися, дізнатися
Разсматриваніе — розгляд, розглядини,
перегляд
Разсматривать, разсмотрьть—розглядати,
роздивлятися, роззиратися,
розглядіти, роздивитися
Разсмотръ — розгляд і д. Разсматриваніе
Разсмішить — розс(ь)мішйти
Разсміяться — розс(ь)міятися
Разснуровывать, разснуровать, ся —
розшнуровувати, розіднурувати, ся
Разсобачиться — розіпсіти, розіпсітися,
розстёрвитися
Разсовывать, разсовать, разсунуть— 1)
розсовувати, розсунути,
порозсовувати; 2) роспйхувати, роспихати, ро-
зіпхнути
Разсовітьівать, разсовітовать —
розраювати, розражувати, розраяти,
розрадити
Разсолъ — росіл, (дуже міцний) — ропа
Разсолышкъ — квасок (страва)
Разсольный — росільний, роплянйй
Разсопіться — розсоптйся
Разсоривать, разсорить, ся — сварити,
розсварити, ся, посварити, ся, розцу-
ратися, розгризтися, розбрататися
Разсортировывать,
разсортировать—сортувати, посортувати,
Разсоха — розсоха, чепіга (у плуга)
Разсошистый — розсохатий, розхильчастий
Разспесивиться — розчванитися, роспрйн-
дитися
Разспрашивать, разспросить, ся — роспйту-
вати, роспитати, ся, опитати
Разспросъ, частіше мн. разспросы — рос-
пйтування, роспитки, перёпитки
Разсрочивать, разсрочить — роскладати,
роскласти на виплат
Разсрочка — од(від)клад, виплат. — Въ раз-
срочку, съ разсрочкой — на виплат,
на росклад
Разставаніе — розставання, розлучання
Разставаться, разстаться — розлучатися,
розлучитися
Разставливать, разставлять, разставить —
розставляти, розставити. — Разстав-
лят ь віхи—розстромляти віхи. —
Разставлять, разставить ноги —
розкарячувати, роскарячити, розчепірити
ноги
Разстанавливать — уставляти, шикувати
Разстаніе — розстання, розлука
Разстановка — 1) розставлювання; 2)
перерва, перемёжок; 3) перестанок,
припйнка; одпочйнок
Разстегагь, разсгёгивать, разстегнуть, ся —
розстьобувати, розстібати, розщіпа-
ти, розстібнуги, ся, розщіпнути, ся,
порозстьобувати, ся
Разстилагь, разостлать, ся — розстилати,
розстелювати, розстеляти,
розіслати, розстелити
Разстонаться - розстогнатися, роз'охатися
Разстояніе — відстань, одлеглість, віддаль,
далечина, далечінь. — На разстояніи
вьістріла — на вйстріл. — Въ
разстояніи пяти вёрстъ отсюда — за п'ять
вёрст відціля. — Въ нькоторомъ
разстояніи оть города — трохи оддаля
од міста
Разстояться — застоятися
Разстриженіе — розстрйження
Разстрига — розстрига
Разстригать, разстричь — розстригати,
розстригти
Разстраивать, разстроить, ся — розлажува-
ти, розладити, розснастити, ся,
розладнати, ся
Разстройство — розстрій, нелад; неспокій,
незгода.—Р. желудка—розвіл ьнення
Разстріливать, разстрілять — 1) вистрёлю-
вати, вйстреляти, повистрёлювати;
2) розстрілювати, розстріляти
Разступаться, разступиться — розступатися,
роздаватися, розступитися,
роздатися
Разсудительность — розсудливість,
розважність
Разсудительный —гзозсудливий, розсудний,
розважливий, розважний
Разсудокъ — розсудок, глузд, тяма, памо-
роки. — Лишить, ся разсудка — глузд
одбйти, з глузду зсунутись,
обезглуздіти
Разсужать, разсудить, ся — 1) д. Разсу-
ждать; 2) розсужувати, розбирати,
розсудити, розібрати, ся
Разсуждать, разсудить, ся — розумувати,
міркувати/розважати,
обмірковувати, обміркувати, ся, розміркувати,
поміркувати
Разсужденіе— 1) розумування, міркування,
обмйсл. —Безъ разсужденій, діл ай,
что велять — нічого мудрувать, роби,
що звелено. — Въ разсужденій сего —
що до сього, з погляду на се; 2) рос-
права. — Учёное
разсужденіе—наукова росправа
Разсупонивать, разсупонить —
розсупонювати, розсупонити,
порозсупонювати
Разсучивать, разсучить, ся — 1)
розсукувати, роскручувати, розсукати, рос-
крутити, ся, порозсукувати, ся;
2) викачувати, викачати (тісто)
Разсчитывать, разсчитать, разсчесть, ся —
розлічувати, лічити, рахувати, ся,
вилічувати, вираховувати,
розлічити, ся, розрахувати, зрахувати,
облічити, ся; росплачуватися, рос-
платйтися, кві(и)тувати, покві(и)тува-
ти, покві(и)туватися. — Разсчитывать
служащихъ — зміщати, відправляти,
увільняти служачих
Разсьіланіе — розсилання
Разсылать, разослать — розсилати,
розіслати, порозсилати
Разсыльный, разсылыцикъ — посланець,
гінець, розсильний, стійчик
Разсыпать, разсыпать, ся — розсипати,
ся, розсипати, ся, рострусйти, ся,

Разсыпной
397
Разыграть
(зразу) — пороснути, пйрскнути,
(багато) —порозсипати, ся.—Разсыпаться
въ благодарностяхъ — роздякуватися.
—г Разсыпаться мелкимъ бьсомъ —
бісики підпускати, пускати,
підсипатися. — Ружьё разсьшаеіь —
рушниця різнить, роскидає
Разсыпной — розсипний. —г Вразсыпную
— вроскид, вростіч, різно
Разсыпчивость — крихкість
Разсыпчивый — сипкий, сиплйвий, розсйп-
частий
Разсыропливать, разсыропить—(цукром) —
підсоложувати, підсолодити,
(медом) — розситити
Разсыхаться, разсохнуться — розсихатися,
розсохнутися
Разсьвалень — сіялка, сівалка
Разсьваніе — розсівання
Разсьватель, ница — розсів^ч, розсівачка
Разсьвать, разсьять, ся — сіяти, засівали,
посівати^ розсівати, засіяти,
посіяти, розсіяти, ся, роскидати, рос-
кйдати; порозсівати, порозсіювати,
позасівати
Разсьдаться, разсьсться — роспадатися,
тріскатися, роспастися,
потріскатися
Разсьдлывать, разсьдлать —розсідлувати,
розсідлати, розкульоачити, (про
кількох) — порозсідлувати
Разськать, разсьчь, ся — розрубувати,
розсікати, ростинати, розрубати,
розсікти, ростити, роскраяти,
розчесати, ся
Разсьлина — роспалина, роспадина, рос-
колина, роспарина, шкалубина,
шкалбовина,, шкалёба
Разсьсться — розсістися
Разсьяніе— розсіяння, роспорошення; роз-
рйвка t
Разсьянность — розсіяність, роскйданість,
роскйдливість
Разсьянный — розсіяний, роскйдливий, (в
жарт) — розсолоха
Растанцоваться — ростанцюватися,
розгопцюватися
Разубирать, разубрать, ся — у(в)бирати,
прибирати, чепурити, виряжати, зря-
жати, убрати, прибрати, вичепурити,
причепурити, вирядити, ся,
(квітками) — квітчати, у(в)квітчати,
заквітчати, заквічати
Разубьдить, ся — переконати, ся,
перевірити, ся
Разубеждать, -бьдить — переконувати,
переконати на йньше
Разубьжденіе — переконання на йньше
Разувать, разуть, ся — роззувати, роззути,
ся, пороззувати, поззувати, пороз-
буватися
Разувьреніе — переконання на йньше.
Разувьрить, ся — переконати, ся,
зневіритися
Разузнавать, разузнать — розізнавати, рос-
пізнавати, перевідувати,
розвідувати, розізнати, росшзнати, розвідати,
навідати, роспитати, ся, розчутися,
поросшзнавати і т. д.
Разукрашать, разукрасить — оздобляти,
оздобити, прикрашати, прикрасити,
з'украсйти
Разумникъ, ца — розумний, на, розумник, ця
Разумный, по — розумний, но
Разумъ — 1) розум, глузд і д. Разсудокъ;
2) розуміння і д. Значеніе
Разумьше — розуміння і д. Пониманіе і
Значеніе (
Разумьть—розуміти, тямити і д. Понимать.
— Разумеется — а вжё-ж, та вже-ж,
певне, певна річ
Разутюживать, разутюжить — гладити,
прасувати, вигладити, попрасувати
Разучивать, разучить, ся — 1) виучувати,
навчати, виучити, вивчити,
навчити, ся; 2) роз'учуватися, од'учатися,
одвикати, роз'учйтися, од'учйтися
Разъ, (здр.) разокъ, разочекъ — раз, (здр.) —
разок, разочок. — Въ первый разъ —
вперше. — Какъ разъ — як раз, саме
враз.—Разомъ—разом, враз, од разу,
заразом. — Сколько разъ — скільки
разів. — Сь разу — зразу, од разу
Разъ — раз, один раз, одного разу, якось,
(частіше) — раз якось, колись
Разъединеше — роз'єднання, розбрання,
різнація
Разъединять, разъединить, ся —
роз'єднувати, розрізняти, розлучати,
роз'єднати, розрізнати, порізнити, ся,
розлучити, ся. — Разъединяющей —
розлучний
Разъёмный — роз'ємний
Разъёмщикъ — роз'ємедь
Разъёмъ — роз'єм, розійма
Розъикаться — розпікатися
Разъьдать, разъьсть, ся — 1) роз'їдати, ся,
роз'їсти, ся; 2) роз'ятрити, ся
Разъьздить, ся — 1) д. Разъьзживать, ся;
2) роз'їздитися
Разъьздъ — 1) роз'їзд; 2) чата (частіше мн.)
— чати
Разъьзжать — роз'їзжати
Разъезжаться, разъехаться — 1)
роз'їздитися, роз'їхатися, пороз їздйтися;
2) розминатися, розминутися
Разъьзживать, разъьздить, ся — торувати,
утоптувати, уторувати, утоптати,
накотити (дорогу)
Разъяреше — роз'ярення, роз'ятрення
Разъярять, разъярить, ся — роз'яряти, ся,
роз'ярити, ся, розлютувати, ся,
(надто) — оз(ь)вірятися, охйжіти,
посатаніти, розсатаніти
Разьясненіе — вияснення, пояснення
Разъяснивать, разъяснить, разъясниться —
роз'яснюватися, вияснірватися,
розгодинюватися, роз'ясніти, роз'-
яснйтися*. вияснитися,
розгодинитися, вигодинитися, вйпогодити-
ся, на годині стати
Разъяснять, разъяснить, ся — роз'ясняти,
виясняти, товмачити, роз'яснити,
вияснити, пояснити, ся. вйтовма-
чити
Разыграть, ся — 1) д. Разыгрывать, ся;

Разыгрывать
398
Раскашляться
2) розгулятися, роспустуватися,
розжартуватися, (про коней) —
розбрикатися
Разыгрывать, разыграть, ся — розгравати,
розіграти; програвати, програти;
відгравати, відіграти. — Погода ра-
* зыгралась — погода розгулялася. —
Море разыгралось—розхвилювалося,
розбурхалося море
Разыскатель, ница, разыщикъ, да — шукач,
ка, шукальник, ця; розвідач, ка
Разыскивать, разыскать, ся —
розшукувати, вишукувати, розшукати,
вишукати, ся, винайти, знайти, ся,
(крадене) — витрусити
Разьвать, разинуть, ся — роззявляти,
роззявити, пороззявляти, пороззявлю-
вати, ся. — Разинутый — роззявлений
Рай — рай. — Рай-дерево, рос. Populus
balsamifera L. — золота верба
Районъ — округа
Райскій — райський. — Райская птица,
Paradisea apoda — райська пташка
Рака — домовина, труна (на св. мощі)
Ракита, ракитннкъ, ракитовый кусть, рос.
Cytisus austnaeus L. — дереза,
зіновать, С. biflorus L' Her — в'яз,
зіновать, ракитник, ракйтовий кущ
Раковидныи — ракуватий
Раковина — мушля, черепашка, скойка. —
Р. ушная — чашина вушна, вушнйця
Раковинный — мушльовии
Раковистый — жолобкуватий,
жолобчастий
Раковый—раковий, рачачий, рацький, ра-
чйнии
Ракь — П Сопсег—рак, (здр.)—рачок,
(самиця) — рачйха, (тоді як він линяє) —
линёць.—Ползти ракомъ — рачки
лізти; 2) (мед.) — рак, пістряк, (на
дереві) — вітровина
Ракообразный животныя — (ш)скаралуп-
ники (громада з(ь)вірят) Crustacea
Рама — р(я)ама, р(я)амка, (мн.) — р(я)ами,
р(я)амці, (борони) — бильце
Рамочникъ — рамкар(ь)
Рамочный — рамковий
Рана — рана, ураза, уразка, поразка, (од
обрізу) — обріз, (од укушення) — ґедз-
ло, (на ногах од стерні) — стернян-
ка, (частіше мн.} — стернянкй
Ранговый — ранговий
Рангъ — ранга
Раненіе — ранения
Раненный — ранений, поранений
Раненько, ранёхонько, ранёшенько —
раненько, рано-поранёньку, рано-ран-
крм, рано-вранці, ранесенько,
ранісінько
Ранетовый — ранётовий
Ранетъ — ранета
Ранецъ — ранець, бесаг, бесага
Ранить, поранить, ся — ранити, поранити,
уражати, уразити, ся, калічити,
покалічити, ся, (ногу копитом) — осі-
кати, осіктй, ся
Ранній—ранній.—Ранней
весной—напровесні. — Раннимъ рано, раннимъ утромъ
— раннім ранком, рано-вранці,
рано-поранёньку. —Раннєє утро—пора-
нок
Ранный — ранний, уразовий
Рано — рано, ранком, (дуже) —
спозаранку; зарані, завчасу, загодя
Рановато — раненько, порано
Рановременный — завчасний, передчасний
Рановременность — завчасність,
передчасність
Ракункуль, рос. Ranunculus — козелець
Раньше, ранье — раніш, раніше, раніще,
попереду, передніше, перёдше,
(раніше що зробить) — поранитися. —
Какъ можно ранье — як найраніше
Рапа — ропа
Рапортовать — рапортувати, лепортувати
Рапортъ — рапорт, лепорт
Рапсодъ — кобзарь, бандуриста
Рапсъ, рос. Brassica Napuspleifera biennis
— рапс, свиріпа, суріпиця; В. Ropa
campestris — ріпак, рипій, гірчиця
лубенська
Рапункулъ, рос. Campanula Eapunculus L.
— чобітки малі
Раскаиваться, раскаяться — каятися,
жалкувати, покаятися
Раскаленіе — роспалення, роспікання
Раскаливать, раскалить, ся — роспікати,
роспекти, ся, пороспікати
Раскалывать, расколоть, ся — 1)росколю-
вати, росколоти, ся, розчалити, ся,
(цюкаючи)—розцюкати, розцюкнути,
(про кількох) — поросколювати, (про
живе дерево) — ррзчахнути, (про
посудину) — рострісцутися
Раскалякаться — розбазікатися, розгуто-
ритися
Раскапризничаться — розвередуватися,
росковерзуватися, зґедзатися
Раскапывать, раскопать, ся — роскопувати,
розривати, роскопати, розрити, ся,
пороскопувати, порозривати
Раскаркаться — роскра(я)катися
Раскармливаніе — розгодовування
Раскармливать, раскормить, ся —
розгодовувати, розгодувати, (скотину) —
одпасати, одпастй
Раскаряка — роскаряка
Раскарячивать, раскарячить, ся — роскаря-
чувати, роскарячити, ся,
розчепірювати, розчепірити
Раскатистый — роскотистий
Раскатъ — роскат. Раскаты грома —
гуркіт грому
Раскатывать, раскатать, раскатить ся —
П роскочувати, роскотйти, ся;
2) розгортувати, розгорнути,
розвинути, ся; 3) качати, (на маглі) —
маґлювати (білизну); 4) качати,
викачати (тісто); 5) розбивати,
розбити, роспорошити
Раскачивать, раскачать, ся — росколйхува-
ти, розхитувати, росколихати,
розхитати, розгойдати, ся, (про кількох)
— поросколйхувати
Раскашляться — роскашлятися,
розбухикатися

Раскаяніе
399
Раскусывать
Раскаяніе — каяння, каяття, жаль, скруха
Расквасить — розбити, росквасити
Расквитаться — поквітуватися
Раскидной — відкидний
Раскатисто — розложисто
Раскидистость — розложистість
Раскидистый — розложистий
Раскидывать—роскидати, роскидати, ся,
пороскидати; роскидатися, роскй-
датися
Раскипьться — роскипітися, пороскипа-
тися
Раскисать, раскиснуть — роскисати, рос-
кйснути, пороскисати, (про
чоловіка) — роскйснути, розмйндитись,
Раскладка — росклад, роскладка, росполіг
Раскладывать, раскласть, разложить — рос-
кладати, роскласти, розікласти. —
Раскладывать вещи, товары, рас-
класться съ товарами — ташувати,
ся, росташуватися. — Р. карты —
ворожити на картах. — Р. цьны на то-
варъ — значити ціну, цінувати. —
Разложить книгу — розгорнути книжку.
— Р. огонь — роскласти, розвести
багаття
Раскланиваться, раскланяться —
кланятися (кому), уклонятися, вклонятися,
уклонитися
Расклёвывать, расклевать — роскльовува-
ти, роздзюбувати, росклювати,
роздзюбати
Расклеивать, расклеить, ся — росклеювати,
розліплювати, росклеїти, розліпити,
ся, поросклёювати, порозліплювати,
ся. — Дьло расклеилось—розійшлося
діло, не вдалося
Расклепать — росклепати, рознютувати
Расклинивать, расклинить — вибивати,
вибити клин
Расковеркать — роскуйовдити,
пороскидати, поперевертати
Расковывать, расковать, ся — росковува-
ти, роскувати, ся, поросковувати, ся
Расковыривать, расковырять — росколупу-
вати, росколуплювати, росколу-
пати
Раскозыряться — роскозирятися
Раскокать — розбити, ростовктй
Расколачивать, расколотить, ся —
розбивати, розбити, ся
Расколебать, ся — росколихати, розхитати,
ся.—Расколебалось
море—розхвилювалося море
Расколка — колення
Расколъ — 1) розчах (напр., дерева);
2) роскол
Расколыхаться, ся—росколихати, росколиса-
ти, розгойдати, ся
Раскольникъ —t росколець, роскольник,
ця, старовір, ка
Раскольническій, раско/іьничій — росколь-
ницький, старовірський
Раскопка — роскопування, роскопи
Раскоробить, ся — покорчити, пожолобити,
попачйти, ся
Раскорчивать, раскорчить — розгинати,
розігнути
Раскошеливаться, раскошелиться—роскри-
вати, вивертати калитку
Раскрадывать, раскрасть — роскрадати,
розікрасти, покрасти, пороскрадати
Раскраивать, раскроить— 1) краяти,
кроїти, покроїти, покраяти, пороскра-
ювати; і) розбивати, розбити
(голову)
Раскрапывать, раскрапать — роскрапляти,
накрапляти роскрапати, накрапати
Раскрасавица — красуня
Раскраска — кол ьорування, розмалювання
Раскрасньлый — розчервошлий,
розжеврілий t
Раскраснеться — розчервонітися,
розжеврітися, зашарітися
Раскрашивать, раскрасить, ся —
розмальовувати, розмалювати,
розфарбувати, порозмальовувати,
порозфарбовувати,
ся.—Раскрашенный—розмальований, мальований, кольоровий,
кольорований
Раскрашиватель, ница—кольоровник, кольо-
ровниця,розмальовник, розмальов-
ниця
Раскритиковать — огудити, обцирклювати,
оцирклювати, роскритикувати
Раскричаться — роскричатися, (кличучи
кого) — розгукатися, (сильно) —
розрепетуватися, розлементуватися,
розґвалтуватися, розгаласуватися,
(з верещанням) — розверещатися, (з
злістю), — розгриматися, розгрімота-
тися
Раскровавить, ся — покрівавити,
роз'юшити, ся
Раскрошивать, раскрошиться, ся —
кришити, роскришйти, ся
Раскручивать, раскрутить, ся — роскручу-
вати, роскрутйти, розсукувати,
розсукати, ся
Раскручиниться — ростужйтися, в тугу
вдатися, зажуритися
Раскрывать, раскрыть, ся — 1) роскривати,
роскрйти, ся, (що затулене) — рос-
тулювати, ростулйти, ся, (що
зачинене) —росчиняти, росчинйти, ся, (що
згорнуте) — розгортати, розгорнути,
(що замкнуте]—розмикати,
розімкнути, ся, (груди) —розхрістати, ся,
(двері) —розчинити,
(книжку)—розгорнути, (очі)—росплющити, (рота)—роззя-
вити, (кулак, руку) — розібгати;
2) виявляти, виявити (що),
виказувати, виказати (на кого), видавати,
видати (кого), викривати, викрити
Раскудахтаться — роскудкудакатися, рос-
кудакатися
Раскумиться — роскуматися
Раскупать, раскупить — роскупати, рос-
купйти, пороскуповувати
Раскупаніе — роскуповування
Раскуривать, раскурить — запалювати,
запалити, закурити, роскурйти
Раскусывать, раскусать, раскусить — рос-
кусювати, розгризати, роскусити,
розгризти, (горіх) — розлущити,
розлускати

Раскутывать
400
Располагать
Раскутывать, раскутать — роскутувати,
роскутати, пороскутувати
Распадаемость — роспадальність
Распадаться, распасться — роспадатися,
розсипатися, розвалюватися,
розсідатися, роспастиря, розвалитися,
розсипатися, розсістися
Распадение — роспад
Распаивать, распаять, ся — розлютовувати,
розлютувати, ся
Распаивать, распоить — роспоювати, рос-
поїти, споювати, споїти
Распайка — розлютовування
Распаковывать, распаковать — роспакову-
вати, роспакувати
Распалзываться, расползтись— 1) росповза-
тися, розлізатися, росповзтйся,
розлізтися, поросповзатися,
порозлізатися; 2) розлазитися, розлізтися
Распалять, распалить, ся — роспалювати,
роспалйти, ся, пороспалювати
Распаривать, распарить, ся — роспарювати,
роспарити, відпарити, ся, порос-
парювати
Распарывать, распороть, ся—роспорювати,
роспороти, ся, випороти
Распахивать, распахать — розорювати,
роз'орати (плугом), розралювати,
розралити (ралом), пороз'орювати
Распахивать, распахнуть, ся — роскривати,
роскрйти, ся, розстібнутися,
розчахнути, ся, (на грудях) — розхріста-
тися. — Р. дверь — розчинити двері
Распахиваніе — роз брювання
Распашёнка (дітська сорочечка, спереду
розрізана) — роспанашка
Распашка — бранка ,
Распашной ,(про одежу) — незастібнутий,
розстібнений
Распеканіе — роспарювання; нагана,
картання, роспікання
Распекать, распечь, ся — вимовляти,
картати, вимовити; роспікати, роспек-
тй, ся
Распелёнывать, распеленать, ся — роспови-
вати, росповйти, ся
Распетлять — розв'язати петлю,
розшморгнути
Распечатывать, распечатать — роспечату-
вати, роспечатати, пороспечату-
вати
Распещрять — мережати, цяцькувати
Распивать, распить, ся — 1) попивати,
випивати, випити; 2) роспиватися, рос-
пйтися, пороспиватися
Распивочно — на чарки, чарками, на
роздріб
Распивочный — чарочний, чарковий,
дрібний
Распиленіе, -пиливаніе — роспйлювання
Распиливать, распилить, ся — роспйлювати,
роспиляти, пороспйлювати, ся
Распилка, распиловка — пйлянка, пиляння
Распинать, распять, распнуть, ся — рос-
пинати, крижувати,^озіпнути,
розіп'ясти. — Распятый, распнутый —
росп'ятий, розіпнутий, крижований
Распинаніе — роснинання
Распирать, распереть — роспирати, рос-
пёрти
Расписаніе — роспис, росклад, таблиця
Расписаніе поьздовь — порядок їзди,
роспис, росклад поїздів
Расписка — \) роспйсування,
розмальовування; 2) росписка. — Платёжная
расписка — квіт, квит, квіток, квиток,
поквитування
Расписочный — росписковий, квитовйй
Расписывать, расписать — 1) роспйсу-
вати, росписати, ся, пороспйсувати,
ся; 2) розмальовувати,
вимальовувати, розмалювати
Распихивать, распихать, распихнуть — рос-
пйхувати, роспихати, розіпхн^ти,
пороспихати
Расплавка — топлення, ростоплення
Расплавленное вещество — топленйна
Расплавливать, расплавлять, расплавить, ся
— топити, ростоплювати, ростопйти
Расплакаться — росплакатися, (тихенько,
пхикаючи) — роспхйкатися,
(хлипаючи) — розхлйпатися, )(голосно) —
розголоситися, розревітися,
(рюмсаючи) — розрюмсатися
Распластывать, распластать, ся — платати,
карбувати, росплатати, ся. —
Распластанный (про рибу) — платаний
Расплата — росплата, виплат
Расплачиваться, расплатиться — росплачу-
ватися, росплатйтися, заплатити,
виплатити, ся, поквитуватися
Расплащивать, расплощить, ся—росплющу-
вати, росплющити, ся; росплескати
Расплевать, ся — росплювати, ся
Расплескивать, расплескать, ся —
розхлюпувати, росплюскувати,
розхлюпати, росплюскати, ся,
порозхлюпувати
Расплетать, раси л есть, -сти, ся — роспліта-
ти, росплестй, поррсплітати, ся
Раснлодь — плід, росплід
Распложать, расплодить, ся — плодити, рос-
пложувати, росплодйти, розводити,
розвести, ся, намножити, пороспло-
жувати
Распложеніе—росплодження, роспложення
Расплываться, расплыться — роспливатися,
росплйстися, росплйнутися, порос-
пливатися
Расплывчивость (хем.) — плинність, рос-
плйва
Расплывчивый (хем.) — плинний, росплйв-
частий
Расплясаться—ростанцюватися,
розгопцюватися
Расповьщать, расповьстить — росповіщати,
росповістйти
Распогодиться — розгодинитися, вйпогоди-
тисяг на годині стати
Распознавать, распознать — роспізнавати,
роззнавати, роспізнати, розізнати,
(один другого) — опізнатися, (на
смак) — смакувати, розсмакувати
Располагать, расположить, ся — 1) роскла-
дати, роскласти, лаштувати,
улаштувати, (військо) — ушикувати. —

Расположенный
401
Распускать
Располагать своими правами — своїм
правом користуватись; 2) схиляти,
прихиляти, схилити, прихилити
Расположенный — Прихильний (до кого),
схильний (до чого). — Не располо-
женъ работать — не маю охоти до
роботи.—Располагаю завтра выьхать
— маю (або: думаю, або: маю на
думці) завтра їхати.—Расположиться
лагеремъ — табором стати,
отаборитися. — Расположиться съ вещами,
съ товарами — росташуватися
Расползаться — роспоцзатися, розлазитися
Располньть — поповнішати, погладшати
Расположеніе — 1) росклад, роспорядок,
уклад; 2) охота, хіть; З)
прихильність, прихйлля (до кого), ласка;
схильність (до чого), похіп. —
Расположеніе духа —настрій.—Въ хорошемъ
расположены духа — в доброму
настрої
Располосовывать, располосовать —
роздирати, роздерти, розшматувати;
розрізати, розрізати (смугами)
Распопа — розстрига
Распорка — 1) роспірка; 2) роспорювання
Расноръ — роспирання
Распорядитель, ница — роспорядчик, ця,
роспорядник, ця, орудар(ь)
Распорядительность — роспорядливість
Распорядительный — роспорядливий
Распорядокъ — роспорядок
Распоряжать,распорядить, ся — рядити,
порядкувати, орудувати, заправляти,
роспорядйти, роспорядкувати,
напорядкувати, наорудувати
Распоряженіе — роспорядження, наказ,
роспорядок, орудування
Распотьлый — спітнілий g
Распотьть — запотіти, упріти
Распояска — росперізування t
Распоясаніе, распояска — росперізування
Распоясывать, распоясать, ся — роспер}зу-
вати, росперезати, ся, поросперізу-
вати,ся
Расправа— 1) росправа; 2) зборня, роспра-
ва
Расправливать, расправить, ся — росправ-
ляти, розглажувати, росправити,
розгладити, ся, роспростати
Распрашиваніе — роспйтування, роспитки
Разспрашивать, разспросить, ся — питати,
роспйтувати, перепитувати, роспи-
тати, ся, перепитати, (кількох) —
пороспйтувати f
Распредьленіе — рооклад, росполіг; розра-
хування; розміщення; поділення
Распределять, распределить — роскладати,
роскласти, визначати, визначити,
розділяти, розділити, поділяти,
поділити, розраховувати,
розрахувати, розміщати,
розмістити.—Распределять налоги — роскладати податки.
— Р. по категоріямь — гуртувати,
класифікувати
Распробовать — роскуштувати,
розсмакувати
Распродавать, распродать — роспродавати,
26 5-228
роспродувати, випродавати, рос-
продати, випродати, спродати, вя,
пороспродавати, пороспродувати,
поспродувати, ся
Распродажа — роспродаж, випродаж, спро-
дання
Распроклятый — треклятий, стоклятий
Распропадать, распропасть — роспропада-
ти, пороспропадати
Распростирать, распростереть, ся —
простягати, простягти, простягнути, ся,
роспростирати, роспросторювати,
роспростёрти, ся, роспросторити, ся,
ростягати, ростягнути, ся. — Встрь-
тилъ меня съ распростёртыми
руками — з великою радістю зустрів мене
(з простягнутими до мене руками)
Распространеніе — шйрення, роспросторен-
ня, (скрізь) — росповсюжування, рос-
повсюднення, (чуток) —
розголошення
Распространенность — поширеність
Распространитель, ница — ширйтель, роз-
ширйтель, ка
Распространять, распространить,
ся—ширити, роспросторювати, розширити, ся,
роспросторити, поширити; рос-
повсюжувати, росповсюдити, ся,
(про сип) — роскйдатися, (про
чутки) — розголошати, розголосити,
розславити
Разспросъ — роспйтування, роспитки, вй-
відка
Распрощаться, распроститься —
попрощатися
Распрудить — розгатйти, порозгачувати
Распрыгаться — росплйгатися,
розскакатися, розстрибатися, (про кількох) —
поросплигуватися
Распрыскивать, распрыскать — розбрйз(ь)-
кувати, розбриз(ь)кати
Распря — суперёка, суперечка, звада, сва-
ра .
Распряганіе — роспрягання, випрягання
Распрягать, распречь — роспрягати,
випрягати, роспрягтй, випрягти, порос-
прягати
Распрямленіе — випростовування
Распрямливать, распрямлять, распрямить,
ся — росправляти, роспрямляти,
розгинати, росправити, роспрямити,
розігнути, ся
Распугивать, распугать,
распугнуть—полохати, лякати, росполохати,
розлякати, роспудити
Распудривать, распудрить — пудрити, в:'і-
пудрити
Распукиваться — роспукуватися, роспука-
тися, (про кількох) — пороспукува-
тися
Распусканіе — роспускання
Распускать, распустить, ся — 1) роспускати,
роспустйти, розводити, розвести,
ся; 2) розгортати, розгорнути, ся. —
Распуститься (морально) — у
пустоту вдатися, зледащіти,
розледащіти, в ледащо пуститися,
розбеститися, роспустйтися

Распустка
402
Растормошить
Распустка — тічка
Распутица — ростань, бездоріжжа, сльота,
росквась ,
Распутіе — роспуття, роздоріжжа,
розстань, розвилки, перепуття, роз-
хрёстя, перехрестя
Распутничать, распутствовать — бахурува-
ти, курвитися і д. Развратничать
Распутный — роспусний, непорядний
Распутство — роспутство, непоряд
Распутывать, распутать, ся — роспутувати,
росплутувати, роспутати, росплу-
тати,ся
Распуханіе — пухнення, роспухання
Распухать, распухнуть — роспухати, рос-
пухнути, здутися
Распухлый — роспухлий, опухлий
Распучивать, распучить, ся — роздимати,
роздувати, роспирати, роздути, рос-
пёрти
Распуша гь, распушить, ся — робити
пухнатим, пухким, покривати пухом
Распушить — вилаяти, розлаяти
Распущенность — роспуста, забуялість
Распущенный — роспущениц, забуялий
Распылаться — росполум'янітися
Распыхаться — засапатися, розхёкатися
Расньвать — вис(ь)півувати
Расиьть — прос(ь)півати
Распьться — розс(ь)піватися
Расиьтушиться — роскокошитися
Распяливать, распялить, ся — роспинати,
ростягувати, розіп'ясти, ростягтй,
ся
Распятіе — 1) роспинання; 2) росп'ятіє,
росп'яття
Растаивать, растаять — ростоплюватись,
ростопйтись
Расталкивать, растолкать—роспихати,
розштовхувати, розіпхати, розіпхнути,
розштовхати, пороспйхувати,
порозштовхувати
Растапливать, растопить, ся — ростоплюва-
ти, роспалювати, ростопйти, рос-
палити, ся
Растаптывать, растоптать — ростоптувати,
ростоптати, (глину то-що) — місити,
грузити, розмісити, розгрузйти
Растаскивать, растаскать, растащить—рос-
тягати, розволікати, ростягтй,
розволокти, поростягати
Растаявать, растаять — танути, роставати,
топитися, ростоплятися, ростанути,
потанути, ростати, ростопйтися
Раствореніе — розчйнення; роспущення
Растворимость — розчинність
Растворимый — розчинний, роспустнйй
Растворитель — розчинник
Растворный, растворчатый — розчйнливий
Раствору — розчин, (мучний) — розчина,
заміс, (меду) — сита, (вапна з піском) —
чамур
Растворяніе — розчиняння
Растворять, растворить, ся — 1) розчиняти,
розчинити, ся; 2) роспускати,
розбавляти, розводити, роспустити,
розбавити, розвести, ся. — Растворять
(металлы) — ростопляти, ростопйти
Растекаться, растечься — ростікатися,
розливатися, ростектйся, розлитися,
поростікатися, порозливатися
Растеніе, здр. растеньице — рослина, ро-
стйна, рослй(тй)нка, (трав'яна) —
зело, билина
Растеребливать, растеребить — таргати,
торгати, шарпати, смикати, сіпати,
розшарпати, потаргати
Растерзаніе — розшарпання, роздерти
Растерзывать, растерзать — роздирати,
роздерти, розшматувати
Растеривать, растерять, ся — 1)
розгублювати, перегуолювати, розгубити, ся,
погубити, порозгублювати,
позагублювати, поперегублювати. —
Растеряться — змішатися, отетеріти. —
Растерянный — розгублений;
змішаний
Растеряха — розгуба
Растечь — напухнути, набрякнути
Расти—рости, виростати; вйшчати.—Расти
роскошно—буяти. — Растущій быстро
— ростючий, ростовйтий, гінкий. —
Расти въ стебель, въ стрьлку—стеблй-
тися, іти в стовбур, стріляти
Растираніе — ростирання
Растиратель — ростирач
Растирать, растереть, ся — ростирати, рос-
тёрти,ся
Растискивать, растиснуть — рост^скувати,
ростйснути, (зуби) — розціпити
Растительность — рослинність, ростйн-
ність
Растительный — рослинний, ростйнний
Растить, вырастить — ростити, виростити,
зростити, викохати
Растлитель, -ница — ростлйтель, ка,
насильник, -ниця (
Растльніе — ростлшня, насил,
зґвалтування
Растльвать, растлить — ростлівати, рос-
тлйти, ґвалтувати, зґвалтувати
Растокъ — рукав, ростока, віднога (річки)
Растолкованіе — вияснення, витлумачення
Растолковать, растолковать — товкувати,
товмачити, ростовмачити, вйтовку-
вати, вйтовмачити
Растолочь, ся — ростовктй, ся
Растолстьлый — гладкий, роспасяний
Растолстьть — погладшати, роспастися
Растолка — ростоплювання, роспалювання,
підпалювання; роспал, підпал t
Растопыривать, растопырить — розчепіру-
вати, розчепірити, розставляти,
розставити, роскарячувати, -чити (про
ноги)
Растопыря — 1) роскаряка; 2) нечоса,
патлань, патлач
Расторгать, расторгнуть — зривати,
розривати, зірвати, розірвати,
роз'єднати
Расторговываться — розторговуватись
Расторженіе — зірвання, розірвання,
роз'єднання. — Р. брака — розбрання,
розвід
Растормозить — розгальмувати
Растормошить — розворушити, ростер-

Расторопность
403
Расхорохориться
мосати
Расторопность — моторність, жвавість
Расторопный, ая — моторний, жвавий,
хисткий; поворотниця
Расточеніе — марнування; розгін, роспоро-
шення
Расточитель, -ница — марнотрат, MapHq-
тратник, -ниця, тринькало, переві-
день і д. Мотъ
Расточительность — марнотратство
Расточительный — марнотратний, рострат-
ний
Растра (муз.) — раштра
Растравленіе — роз'ятрення, розверёджен-
ня
Растравливать, растравлять, растравить —
розверёжувати, роз'ятрювати, роз-
ражати, розвередити, роз'ятрити,
розразйти
Растранжирить — проциндрити, рострйнь-
кати
Растрата — рострата
Растрачивать, растратить — рострачувати,
ростратити
Растребушить — ростельбушйти
Растревоживать, растревожить, ся —
турбувати, ростурбувати
Растрезвонить — роздзвонити, розголосити,
роздзвонювати
Растрепа — патлач, патлань
Растрепливать, растрёпывать, растрепать,
растрепать — 1) ростріпувати, рострі-
пати; тіпати, потіпати; 2) куйовдити,
роскуйовджувати, кошлати,
кудовчити, роскуйовдити, роскошлати,
роскудовчити, роспатлати. — Растрё-
паный — роскошланий і д. Растрёпа.
— Растрепанные волосы — патлі,
роскудовчене волосся
Растрескиваться, растрескаться, растре-
снуться — ростріскуватися, рёпатися,
щілитися, ростріскатися, луснути,
розрепатися. —
Растреснутый—тріснутий, розрёпаний
Растрогивать, растрогать, ся — 1)
розворушувати, розворушити; 2) вражати,
вразити, жалю завдавати, завдати;
дражнити, роздражнити (бджіл)
Растрогь, рос. Teucrium Chamaedrys L.—са-
мосйл, чебрець лісовий, польові
васильки, польовий маточник
Раструска — рострус
Раструшивать, раструсить, ся — рострушу-
вати, рострусйти, ся
Растрясать, растрясти, сь — рострясати,
рострястй, ся
Растушёвывать, растушевать — тушувати,
ростушувати, тінйти, ростінйти
(тушем)
Растыкать, расткать — розіткати
Растыкивать, растыкать — ростикати, роз-
стромляти, ростикати, розстромй-
ти, поростикати
Растявкаться — роздзявкатися
Растягиваніе — ростягування, ростягання
Растягивать, растянуть—ростягувати, рос-
тягати, ростягтй, ростягнути;
напинати, роспинати, напнути,
розіпнути. — Растянуться на чёмъ —
простягтися, росплататися
Растяженіе — ростягнення, ростяглість,
ростяг
Растяжка — ростягання
Растяжимый — ростяжнйй, ростягливий
Растяжимость — ростяжність, ростягли-
вість ,
Растянутость — розволіклість; ростягли-
вість g t
Растянутый —гзозволіклий; розлізлий;
ростягливий
Расфилософствоваться — розмудруватися,
розфілософствуватися
Расфрантиться — вирядитися,
причепуритися
Расфуфыриться — роспиндючитися,
набундючитися
Расхаживать — похожати
Расхапывать, расхапать — розхоплювати,
розхапати, похапати, порозхоплю-
вати
Расхарчивать, расхарчить, ся —
вихарчувати, вихарчувати, вйхарчити, ся
Расхваливать, расхвалить, ся
—розхвалювати, вихваляти, розхвалити, ся
Расхвастываться, расхвастаться — розчва-
нюватися, розчванитися,
вихвалятися
Расхватывать, расхватать—розхоплювати,
розхопйти, розхапати
Расхвораться — рознедужатися, рознемог-
тйся t
Расхититель, -ница — грабіжник, -ниця
Расхищать, расхитить — роскрадати,
розікрасти
Расхищеніе — роскрадання, роскрад
Расхлёбывать, расхлебать—розхлебтувати,
розхлебтати; вихлебтувати,
вихлебтати, висьорбувати, висьорбати
Расхлёстывать, расхлестать —
розхльостувати, розхльостати
Расхлопывать — розбивати ляскаючи,
грюкаючи, гримати
Расхлябываться, расхлябаться —
розхитуватися, розхитатися,
порозхитуватися
Расхныкаться — роспхйкатися
Расходиться, разойтись— 1) розходитися,
розіходитися, розійтися, розман-
друватися, порозходитися; 2)
розминатися, розминутися
Расходникъ, рос. Adonis vernalis L. — го-
рйц(ь)віт
Расходный — розхідний, видатковий
Расходовать, израсходовать — тратити,
витрачати, витратити,видавати,
видати; видаткувати
Расходованіе — витрачання, видаткування
Расходчикъ — видавнйк, платник
Расходь — розхід, додаток, кошт, трата
Расходящійся — розхідний, розхильчастий
Расхожій — розхожий
Расхожденіе — розходження
Расхолаживать, расхолодить, ся — охоложу-
вати, охолодити, ся і д. Охлаждать
Расхорохориться — нахоробритися, рос-
прйндитися
26*

Расхотьться
404
Рвать
Расхотьться — відхотітися
Расхохотаться — розреготатися t
Расхрабриться — розхрабруватися, обс(ь)мі-
литися
Расцарапывать, расцарапать, ся —
роздряпувати, роздряпати, ся
Расцвьтать, расцвІсть—розц(ь)вітати, про-
квітати, розц(ь)вістй., проквітнути,
росквітчатись,, росквітнутись
Расцвьлый — росквітлий
Расцвьтъ — росквіт, розц(ь)віт
Расцвьчивать, расцвьтить — кольорувати,
розмальовувати, розмалювати,
барвити, розбарвйти
Расцвьченіе — кольорування,
розмалювання
Расцьловать, ся — обцілувати, ся,
вицілувати
Расцьнивать, расцьнить — цінувати, розці-
нувати, порозціновувати
Расцьнка — цінування t
Расцьпленіе — відчіплювання,
розчіплювання; відчеплення, розчеплення
Расцьплять, рас^пить, ся — розчіпляти,
розчепити, ся, порозчшлювати
Расчерпывать, расчерпать— 1)
вичерпувати, вичерпати, повичёрпувати; 2) рос-
плутувати, розплутати
Расчёска — 1) розчісування; 2) гребінець,
гребінчик
Расчёсъ — проділ, д. Проборъ t
Расчёсывать, расчесать, ся— })
розчісувати, розчесати, порозчісувати, ся;
2) розчухувати, розчухати,
порозчухувати
Расчёть — рахунок, порахунок; покві(и)ту-
вання, роскві(и)тання. — Взять,
принять въ расчётъ — взяти на увагу,
мати на увазі. — Обмануться вь
расчёте — омилйтися, помилитися в
рахунку
Расчетливость — ощадність, оглядність
Расчетливый — ощадний, огрядний
Расчиликаться — розц(ь)віршькатися
Расчисленіе — розчйслення, обчислення,
розрахування, обрахування
Расчисливать, расчислять, расчислить —
розчисляти, розчйслювати,
обчисляти, рахувати, лічити,
розраховувати, розлічувати, вилічувати,
розчислити, розрахувати, розлічити,
порозлічувати
Расчитаться — зачитатися
Расчитывать — д. Расчисливать
Расчихаться — розічхатися
Расчищать, расчистить — розчищати,
розчистити
Расшалиться — роспустуватися,
розжируватися
Расшатывать, расшатать, ся —
розхитувати, розхитати,ся
Расшвырять — роскйдати, пороскидати
Расшевеливать, расшевелить, ся —
розворушувати, розворушити, розрухати,
ся, порозворушувати
Расшибать, расшибить, ся — розбивати,
розбити, забити, ся
Расшивать, расшить, ся — 1) розшивати,
розшити, ся; 2) вишивати, мережати,
гаптувати
Раширеніе — розширення; ростяг, розсяг
Расширитель, ница — розширйтель, ка
Расширяемость — розширяльність
Расширяемый — розширяльний, розшйрли-
вий, ростягливии
Расширять, расширить, ся — розширяти,
широчйти, поширяти, роспросторю-
вати, розширити, ся, поширити,
ширшати, поширшати,
порозширяти, ся |
Расшумьться — розгомонітися,
розгаласуватися, розгукатися
Расшутиться — розжартуватися
Расщебетаться — розщебетатися
Расщедриться — розщедритися,
роздобритися
Расщеливаться, расщелиться, расщелиться
— тріскатися, потріскатися,
розходитися, розійтися; щелйтись, роз-
щелйтись t
Расщелина — щілина, шпара, росколина,
роспалина, роззявина
Расщепъ — роскіп (р. роскепу), розщіп
Расщепистый — розщепистии
Расщепывать, расщепать, расщепить — рос-
колювати, росколоти, розшепувати,
розщепити, розчалити
Расщипывать, расщипать — розскубувати,
розскубти
Ратай (церк.-сл.) — ратай, вояк
Ратникъ — вояк, затяжець
Ратный — військовий. — Ратное иоле —
боїще, бойовище
Ратоборець — войовнйк
Ратоборець — войовничий
Ратоборство — побій, бій, боротьба, баталія
Ратоборствовать — воювати, битися
Ратовать — стояти за що
Ратовище — ратище
Ратуша — ратуша (міська управа по
містечках) t
Рать — 1) війна; 2) військо
Рафинадь — очищений цукор, сахар,
рафінад
Рафинировать — очищати (сахар то-що)
Рацея — рація
Раціоналистическій — раціоналістичний
Раціоналисгь — раціоналйста,
раціоналіст
Раціонь — пайка (корму для коня)
Рачекь — рачок
Раченіе — дбання, пильнування
Рачитель, ница — старатель, ка, дбач, ха
Рачительность — дбалість, пильність, ста-
раність
Рачительный — дбалий, упадливий,
пильний і д. Прилежный
Рашпиль — рашпіль
Ращеніе — вирощування
Рваніе — рвання, драння
Рвануть, ся — шарпнути, смикнути;
скубнути, скубонути, сіпнути, ся
Рвать, ся — і) разорвать, ся — рвати, ся,
дерти, ся, драти, ся, шматувати,
розірвати, ся, роздерти, ся,
розшарпати, розшматувати, роспана-

Рвеніе
405
Рекрутскій
хати. — Рванный—драний.—Рванное
платье — дрантя, дранка. — Рвущійся
легко — рвачкйй; 2) вырвать, ся —
видирати, вирвати, видерти, ся;
3) сорвать, вырвать — блювати,
ригати, виблювати, виригати. — Его
рвёть — він блює; 4) нарвать —
наривати, нарвати; 5) сорвать —
зривати, (льон, коноплі) — брати,
набрати, (грибів) — збирати,
назбирати; 6) пориватися, змагатися (до
чого)
Рвеніе — дбання, дбалість, щирість, гор-
лйвість
Рвота — блювання, блювота, ригачка,
рйглі
Рвотина — блювотина
Рвотный — блювнйй
Рвотное — блювнё
Рдестъ, рос. Patamogeton L. — кушйр, ку-
Ш1Р
Рдьть, ся — червоніти, шаріти, ся
Реакція — реакція
Реакціонерь — реакціонер
Ребёнокъ, ребёночекъ — дитинка, дитинча,
дитинятко, (вирізане з утроби
матері) —випороток.—Грудной ребёнокъ
— цицькова дитина, немовлятко. —
Избалованный ребёнокъ — блазнятко
і д. Баловень
Реберный — ребровий. — Реберная часть
мяса — поребрина
Ребристый —ребруватий
Ребро, здр. рёбрышко — 1) ребро, (здр.) —
реберце; 2) край, бік, руб, пруг. — Ре-
бромъ — руба
Ребровый — що ставиться, кладеться руба
Ребусъ — загадка
Ребята — 1) дітки, дитинята, малеча;
2) х,лопці. — Пойдемъ, ребята —
ходім, хлопці! (Як до малих, так і до
людей дорослих)
Рябятишки — дітки
Ребяческій — дитячий, дитинячий,
блазенський
Ребячество — дитинство, блазенство. —
Впасть въребячество — здитинитися
Ребячиться — блазнйтися
Ревенный — ревіньовий
Ревентухъ — полотно товсте
Ревень, рос. Rheum L — ревінь
Ревижскій — реві(й)зькии
Ревизія— 1) перепис, ревд^й)зія; 2) оглядини
Ревизіонньїй — реві(и)зіиний
Ревизовать — реві(и)зувати, повіряти,
перевіряти
Ревизоръ — ревізор, ревизор
Ревматизмъ — ломота, ломець, костолом,
гостёць, ревматизм
Ревматическій — ломотний, ревматичний
Ревнивець — ревнивець
Ревнивый — ревнивий
Ревнивость — заздрість, ревнивість
Ревнитель, ница — заступник, ця,
оборонець
Ревновать — 1) поревновать — дбати,
клопотати, ся, подбати, поклопотати, ся;
2) наслідувати (кому що), іти за
ким, переймати (від кого); 3)
приревновать — ревнувати, рівняти,
прикладати, тулити, прирівняти,
прикласти, притулити (кого до кого)
Ревностный, но — рёвний, но,
запопадливий, во, упадливий, чіпкий
Ревность — 1) ревність, щирість, горлй-
вість; 2) ревнощі, ревниця, заздрість
Революціонньїи — революційний
Революція — революція
Ревунъ, ревунья,— рева, рюма, рюмса
Рёвъ — рев, ревіння, ревище
Ревіть, заревіть — ревіти, ревти, заревти
Регалій — клейноди ,
Регель — підпора, підпірка
Регентъ — регент, реєнт
Регентскій — регентський
Регентство — регентство
Регламентъ — регламент
Регулировать — управильняти,
регулювати f
Регулы, fpl. (мед.) — місячка, пола, часи
Регулярно — регулярно, правильно
Регулярный — 1) постійний, сталий,
регулярний; 2) реєстровий, лейстровии,
хорунговии
Редакторъ — редактор
Редактировать — редактувати
Редакторскій — редакторський
Редакція — редакція
Редутъ — радут, шанець
Реестръ — реєстр, леєстр
Резеда, рос. Reseda L. — резеда, R. odorata
L. — малиновий ц(ь)віт, R. Luteola L.
— хаврашок
Резедовый — резедовий
Резервный — резервовий t
Резервъ — запас, запасне військо
Резервуаръ — водозбір, сажавка
Резиденція — резиденція
Резина — гума
Резинный — гумовий
Резолюція — портанова, вррок, резолюція
Резонансъ — відголос, відгук, резонанс
і д. Отголосокъ
Резонаторъ — голосник, резонатор
Резонёрствовать — просторікувати,
старувати
Резонёръ — старун (любить старувати,
поучати)
Резонъ — рація
Резонный, но — розсудливий, во,
резонний, о
Результатъ — здобуток, наслідок,
результат
Рей (морськ.) — рея, друк щогловий
Рейдъ (морськ.) — приступ
Рейка — лата (що прибивають на
кроквах)
Рекогносцировка — чати, розвіди t
Рекогносцировать -*- чатувати, розвідувати
Рекомендація — рекомендація ,
Рекомендательный — рекомендаційний
Рекомендовать — рекомендувати; раяти,
радити
Рекрутскій—некрутський, новобранський. -^-
Р. наборъ — набір, бранка. — Р.
повинность — некрутчина, некрутство

Рекрутъ
406
Риема
Рекрутъ — нёкрут, рекрут, новобранець
Рекрутированіе— набирання, набір,
бранка, (принадами) — вербування, вер-
бунок
Рекрутировать — набирати, брати нёкру-
* тів, (вербуванням) — вербувати
Рели — д. Качель t
Религиозность — рел/ґійність, побожність
Религіозньїй —релігійний, побожний,
богомільний g
Религія — віра, релігія
РельеАъ — горорізьба
Рельефный — опуклий
Рельса — рейка, шина (гал.)
Ремень, (здр.) ремешокъ, (мн.) ремни —
ремінь, (здр.) — ремінець, ремін(ь)чик,
(мн.) — ремні, реміння, (не
вироблений) — сириця, сировиця, (в
машинах) — пас, пасок, (замісць ланцюга)
— рётязь, ретязок, (у шевців) —
потяг, (коло сідла, постолів) — тороки,
(на котрому висить стремено) —
шслище, (у обув'я) — обори,
поволока, (коло ціпа) — ув'язь
Ремённый — ремінний
Ременьщикъ — рймарь, лймарь, ременарь
Ремесленникь, ца — ремісник, ця, рукомес-
ник, ця
Ремесленничать — ремісникувати, реме-
ствувати
Ремесленный — ремісний, рукомёсний
Ремесло — ремесло, ремёство, рукомесло,
рукомёство
Ремесленничество — ремісництво
Ремесленничій — ремісничий, ремісницький
Ремонтировать — новйти, поновляти,
лагодити, поправляти, ремонтувати
Ремонтированіе — ремонтування,
лагодження
Ремонтъ — поправа, понова, направа,
ремонт
Ренсковой — винний. — Р. погребь —
винний склеп, винниця
Ренское — рёнське (вино)
Ренегать (від народности) — перевертень,
перекинчик, ренегат, (од
української народности до польської) — не-
доляшок, (до турецької) — потурнак,
(до московської) — московський не-
доломок, (від віри) — недовірок
Рента — рента, рата, чинш
Репеёкъ — 1) д. Репей; 2) коліщатко з
зубцями (в остроги)
Репей — 1) д. Репеиникъ; 2) реп'ях (насіння)
Репейникъ, репейнишникъ, рос. Lappa Tourn
— лопух, L. major Gartn — дідівнйк,
реп'ях, реп'яхи
Репейчатый — реп'яхуватий, шерсткий
Репутація — слава, репутація
Репяшки, репяшникъ, рос. Agrimonia cupa-
tona L. — гладишник, парило,
парник, реп'яшки польові, кожушка
Рескриптъ — рескрипт
Республика — республіка, річ посполита,
річ посполюдна
Республикански — республіканський, по-
сполюдний
Ресторація — ресторація
Ретиво — горлйво, порйвчо
Ретивое — серце
Ретивость — горлйвість, порйвчість
Ретивый — томливий, порйвчий, беркий,
вороткйи, загарливий, вогняний,
(про коня) — баский
Ретирада — відступ (війська), уступ
Ретироваться, отретироваться—відступати,
відступити, ся
Ретрашементъ — вал, о,кіп, шанець
Рефлексь — рефлекс, відрух
Рефлекторъ (опт.) — рефлектор
Рехнуться — глузду відбитися, з глузду
зсунутися
Реченіе — речення, вираз
Речитативъ — росказка, с(ь)півомовка
Рецидивь — рецидив, поворот
Ржа — 1) ржа, іржа; 2) зона, сажка, снідь
Ржавистыи — іржавий. — Р. вода — рудяна
вода. — Р. болото — іржавець
Ржавчина — ржа, іржа
Ржавый — іржавий
Ржавіть — ржавіти, іржавіти t
Ржанецъ, рос. Phleum pratense L. — пирій,
ржанець
Ржаніе — іржання
Ржаной — жйтний. — Р. хльбъ — жйтний
хліб? житняк
Ржать — іржати
Рига — клуня, стодола, (місце в клуні, де
складають немолочені снопи) —
засторонок
Риза — 1) риза; 2) шата
Ризки — крйжмо
Ризница — ризниця, титарня
Ризничій — ключарь
Рикошеть — відскок. — Рикошетомъ —
відскоком, навкопйть
Ринуть, ся — д. Рьять, ся
Рискъ — непевність, риск
Рисковать, рискнуть — рискувати,
пускатись, робити, іти, пуститися,
зробити, піти на удачу, на щастя,
навмання, важити чим, відважитися
Рисовальный — рисунковий, малярний
Рисовалыцикъ, ца — рисовник, ця, розма-
льовувач, ка
Рисованіе — писання (напр., писанок),
малювання
Рисовать, нарисовать, ся — писати,
малювати, написати, намалювати, ся,
(погано) — маґлювати, ляпати,
наляпати. — Рисованный — писаний,
мальований
Рисоваться — статувати, ся, хизуватися
Рисовка — статування, хизування
Рисовый — рйжовий, з рижу
Ристаніе — гарцювання
Ристалище — біговисько, гони
Рисунокъ — малюнок
Рись — риж
Ритурнель — прйгравка
Ритмь — розмір, ритм
Ритмическій — ритмйчний t
Рифъ — скеля підводна, кряж каміння під
водою
Риема — рима, лад. — Въ риему — до
прикладу, прикладно

Риемачъ
407
Розга золотая
Риемачъ, риемоплётъ — віршомаз
Риемовать — римувати
Робкій, ко — боязкий, боязко, боязний, но,
страшливий, во
Робкость — боязкість, боязність
Робьть, оробьть,— торопіти,
лякатися, оторопіти, вжахнутися,
злякатися
Ровесникъ, ца — ровесник, ця, одноліток,
рівень, рівня (літами)
Ровно — як раз; зовсім, цілком; рівно,
плавко. —Ровно въ два часа — як раз в дві
годині. — Ровно ничего не ионимаетъ
— зовсім нічого не.тямить. — Читать
ровно —t читати рівно, плавко
Ровность — ревність
Ровный — 1) рівний, гладкий; 2) д. Плавный
Ровня — рівня
Ровъ, ровикъ — рів, рівчак, рівчачок,
ровець, перекіп, фоса, шанець
Рогастикъ — вареник
Рогастый — рогатий, рогаль
Рогатина — вила, рогатина, ощіп
Рогатка — 1) рогатка, п'яло; 2) риба Gaste-
rosteus aculeatus — колючка
Рогатый — рогатий. — Р. скоть — товар,
худоба, скот, бидло, рогатйзна,
рогатий, роговий товар, рогова худоба,
(штука) — товарина, худобина,
скотина, (поб.),—товаряка,
(здр.)—худобинка, худібка
Рогатьть — рогатіти
Рогачъ, ком. Lucanus cervus — рогаль,
рогач, розсохач
Роговикъ — роговий гребінь
Роговой — роговий
Рогожа, рогожка — рогожа, рогожка,
(солом'яна) — мата, матка
Рогожникъ — рогожник
Рогожный —-рогожовий t
Рогозъ, рос. Typha latifolia L. — рогіз,
рогоза, (початок) — кіяхй, султанчики,
(трава) — куга, (квіти) — палки
Рогоносець — рогач, (невірної жінки
чоловік)
Рогулина — рогуля, кривуля
Рогульки, рос. Tropa nataxis L. — болотні,
водяні, чортові горіхи
Рогъ — ріг, ріжок. — Рогь табаку — ріжок
Родильница — роділля, породілля, рожё-
НИЦЯ, ПОЛ1ЖНЙЦЯ
Родильный — поліжнйчий. — Р. домъ—по-
ліжнйчий дім
Родимецъ — родимець, самка
Родимый — 1) рццшй, питимий.,— Родимая
сторона — рідний край, рідна крадна,
сторона. — Родимая матушка — рідна
нёня, нёнька, матінка рідненька. —
Родимый — батечко; 2) прирождён-
ний, родимий. — Родимое пятно —
родйнка
Родина — рідний край, батьківщина,
отчизна, отчйна, вітчизна, вітчйна,
родовище, родина. — Тоска по роди-
нь — туга за родиною
Родители — родйтелі, батьки, батько й
мати, старі
Родитель, ница — родитель, батько і д.
Отецъ; родйтелька, мати і д. Мать
Родительный падежъ — другий відмінок,
родовий відмінок :
Родительскій — родйтельський;
батьківський і материн, отцёвий і
матчин. — Родительская суббота —
поминальна субота. — Родительское насль-
діе — батьківщина
Родниковый — кринйшний
Родникъ, родничекъ — джерело, криниця
Родниться — ріднитися, родатися,
родичатися ,
Родной — рідний, кревний. — Родные —
рідня, родичі, родина, свої, кревні
Рбдный — доброго плоду, (про рослину) —
великий, буйний (про овоч, зерно) —
дорідний
Родня — 1) родич, ка; 2) д. Родные
Родовой — родовий; дідизний, дідйчний
Родовспомогательный — поліжнйчий
Родонасльдственный — спадковий
Родоначальникъ — праотець роду
Родословіе — родовід
Родословная, р. книга — книга родоводу,
родства
Родственникъ, ца — родич, ка, рідняк, ро-
дак, чка, кревний,, на, кревняк, чка
Родственность — спорідненість
Родственный —^споріднений
Родство — споріднення t
Родъ — рід, плем'я, коліно, (зневажливо)
— кодло. — Отъ роду не видалъ — з
роду не бачив
Роды — родиво, пологи. — Передь родами
— на поступі
Роёвка, роёвня — козубенька (або) кошик
(на рій)
Роеніе — рійба, ройовйця
Рожа — 1) пика, мацапура, мармиза, мар-
муза, пицюра; 2) Ensipelas — бешиха,
(дуже уперта) — бех, беш, (дуже
гостра) — г^рбарець
Рожденіе — родшня, родження,
нарождения, родини. — Р. луны — наставання,
настання місяця
Рождественскій — різдв'яний
Рождество — д. Рожденіе, Рождество
Христово — Різдво
Рожистый — бешиховий
Рожица — пйчка, пицюрка
Рожнецъ — ключка
Рожокъ — ріжок. — Рожокъ для кормленій
— мізюк
Рожонъ — рожен
Рожь, рос. Secale sereale L. — жито, (здр.)
— житцё
Роза, рос. Rosa Tourn. — рожан. Rf canina I.
— рожа. — Дикая роза — шипшина,
дика рожа.—Р. центифолія, R. centifolia
L. — повна рожа; троянда. — Р. іери-
хонская, Anastatica hierochuntia L. —
ручка Божої матері. — Р. альпійская,
Rhododendron ferrugineum — когітнйк
Розанъ — д. Роза
Розвалень t— чвалай
Розга — різка, лозина. — Розги — різки,
лоза, березова каша
Розга золотая, Solidago Virgaurea L. — зо-

Розговьнье
408
Рубаха
лотуха, жовтобрюх
Розговьнье — розговши
Роздыхъ — одпочйнок, спочинок
Розетка — розёта
Розмариновый — розмайрановий
Розмаринъ, рос. Rosmarinus officinalis L. —
розмаиран, розмарія. — P. дикій,
Ledum Palustre I. — оагнюк, болотник,
головолш
Рознить, ся — різнити, ся
Розничные — роздрібний ,
Розно — різно, нарізно, осібно, окремо
Розный — різний, неоднаковий, осібний
Рознъ — 1) різниця, різнація; 2) розбрат,
свари
Розовидный — рожеватий
Розовый — рожевий, рожаний
Розсыпь — розсйпини. — Золотоносная
розсыпь — золотий пісок
Розыгрышъ — ррзигри
Розыскной — слідчий t
Розыскъ — розвідка, слідство
Рой — рій, 1-й первак, 2-й другак, 3-й
третяк
Ройный — ройовий
Роистий — роїстий
Роиться — роїтися
Рокамболь, рос. Allium Schoenoprasum L.
— трибулька
Роковой — судьбовйй, суджений,
призначений (долею); нещасний, згубний
Рокотать — гуркати, гуркотіти
Рокотъ — гуркіт
Рокъ — доля, судьба, призначення,
передсуд. — Такъ судилъ рокъ — так
судилось, така доля, так на роду
написано
Роль — роля
Романистъ — романиста
Ромъ — рум
Ремантическій — романйчний
Романсъ — романс
Романтизмъ — романтизм
Романтическій — романтичний
Ромашка, рос. Matricaria Chamomilla L. —
ромен, романець. — Р. дикая — M.
inodora Z. — роман, ромен. — P.
римская, білая, лекарственная —
ромен, рум'янок
Ромашковый — ромёновий, рум'янковий
Рондикъ —фонд, ронда
Ронжа, пт. Corvus glandarius — соя, сойка
Ронять, уронить — упускати, випускати,
упустити, випустити; губити,
загубити; ронити, уронйти
Рополка, рос. Cucurbita ovifera. L.—роповка,
ханька, хорохонька, тарапунька
Ропоть — нарікання, ремство
Роптать, возроптать — нарікати,
ремствувати, заремствувати
Ропотный — нарікаючий
Роса — роса. — Р. медвяная—падь (на
колосі). — Обільно росою — росно, росяно.
— День, безъ росы — суходёнь
Росинка — ріска, рісочка, росинка
Росистый — росяний t
Росить, оросить, ся — росити, ся, росіти,
зросити, ся
Росказни — баляси, баляндраси
Роскошество — роскошування
Роскошествовать — рос^кошувати
Роскошникь, ца — рдскішник, ця
Роскошность — роскіщність, пишнота
Роскошный, но — роскішний, но; пйшний
Роскошь —роскіш, роскоші; повнява
Рослый — рослий, рослявий, (про рослини)
— буйний, гінкий
Росникь — д. Росянка
Росница, рос. Alchemilla vulgaris L. —
приворотень
Росной ладонь — смирна
Росный — росовйй
Роспись — список, спис, реестр
Роспуски — бендюгй
Роспускъ — роспуск
Россомаха, Mustela gulo — росомак,
росомах, росомаха
Россомашечій, россомашій — росомаховий
Ростбифъ — ростбіф (печеня волова)
Ростверкъ — підвалина (під фундамент)
Ростить, выростить, ся —}) ростити, кіль-
чити, виростити; кільчити, ся,
пароститися, ПОКІЛЬЧИТИ, СЯ, ПОКЛЮ-
читися, попаростйти, ся; 2)
тертися (про риби)
Ростовщикъ, ца — лихв'яр, ка, позичайло
Ростовщичество — лихварство
Ростовщическій, ростовщичій —
лихварський
Ростокь — пагін, пагонець (р. пагінця), па-
Росток, колёць (р. кільця), прорість. —
остки пускать, пустить — кільчити-
ся, пароститися, покільчитися,
попароститися
Ростъ — 1) ріст, зріст,, розріст, виріст.,—
Ростомь — на зріст; 2) ріст, приріст,
верхи і д. Процентъ
Росхмель — підпиток
Росянка, рос. Drosera L. — росичка, D. го-
tundifolia L. — росянка, божа роса
Рота — рота, сотня
Ротастыи — ротатий
Ротикъ, ротишко — ротик, роток, вустоньки
Ротный — ротній
Ротовый, ртовый — ротовий
РотозЦ, ка — роззява, роззявляка,
солопій, ґава
Ротозьить, ротозьйничать — ґави ловити,
ґавити, гавронити
Роть—рот, уста, (здр.)—роток, ротеня, -тко,
устоньки, (поб.) — ротище,
(зневажливо) — пёлька, писок
Рохля — макуха, мнйха, лемішка, маруда
Роща — гай, гайове, гайочок, лісок
Роялисть — рояліст t
Ртутить — живим сріблом наводити
Ртутный — з живого срібла, живосрібний.
— Р. мазь — політань
Ртуть, Hydrargyrum, rnercurius, argentum
vivum — живё срібло
Рубака — рубака, рубач
Рубанокь,рубань — гёмбель
Рубаха, рубашка, (здр.) рубашечка, руба-
шёнка — сорочка, (здр.) — сорочина,
сорочечка, (дітська) — льоля,
(цільна) — додільна, (верхня частина жі-

Рубашечный
409
Рукоприкладствовать
нрчої сорочки) — стан, (спідня) —
підтичка, (передній слід) — пелена,
(під руками) — ластівка, (плечі) —
уставка, (підшивка на грудях і на
плечах) — підоплічки, (вишивка на
рукавах) — полики, (внизу)—лиштва,
(сорочка молодої покрівавлена) —
покраса
Рубашечный — сорочковий
Рубежный — граничний
Рубежъ — границя, кордон
Рубинный — рубйновий
Рубинь — рубин t
Рубець— 1) пруг, пружок, карбіж; 2) шрам,
блйзна; 3) рубець (обшитий край
тканини)
Рубить, ся — рубати, тяти, ся. — Рубить до
корня—у пень рубати. — Рубить
платки —підрублювати хустки.—Рубиться
саблями — на шаблях битися. —
Рубить избу — ставити, будувати хату
(з дерева). — Дождь рубить — дощ
періщить
Рубище — руб'я, рам'я, дрантя, лахмани
Рубка — рубання, рубанка
Рублёвикъ — карбованець
Рублёвый — рубльовий, вартий рубля
Рубль — карбованець, рубель. — Взглянеть,
словно рублёмъ подарить — плане,
мов сонечко ясне, аж на душі
весело стане. — Рубль мелкой монетой
— на карбованця дрібних
Рубцеватый — шрамуватий
Рубцы — фляки, хляки
Рубчатый — карбований
Руганіе — лаяння
Ругань — лайка, лаянка
Ругатель, ница — лайливець, лайливиця,
наругач
Ругательный — лайливий
Ругательство — лайка
Ругать, ругнуть, ся — лаяти, ся, полаяти,
налаяти, (дуже) — кобенйти, бешта-
ти, (паскудними словами) —
паскудити, (в батька) — батькувати,
(матірно) — матіркувати, матюкати, ся
Руда — 1) кров, мазка; 2) руда
Рудникъ— копальня, рудня, рудокопи,
рудокопня, рудокопальня
Рудничный — руднйцький
Рудной — рудний
Рудожёлтыи — рудожовтий
Рудокопня — рудокопня, копальня
Рудоискатель — шукач руди
Рудокопный — рудокопний, копальний
Рудоносные наносы — наплйвний поклад
Рудокопщикъ, рудокопъ — рудник, гірник,
^удокопник
Ружеиникъ — рушникар, пушкарник
Ружейный — рушничний
Ружейня — рушникарня, пушкарня
Ружьё, (здр.) ружьецо, (знев.) ружьишко —
ру(ч)шниця, рушничка, оружина,
стрільба, фузія, фузійка, (у
запорожців) — булдймка, мушкет,
самопал. (Частини): стволъ — цівка і д.
Дуло; ложа — приклад, (де цівка
приходиться до приклада)—хвостовик. —
Р. кремнёвое—кресак.—Р. крьпостное
—гаківниця.—Iі. сь
раструбомь—горлач. — Къ ружью!—до зброї!
—Положить ружье—зложити зброю.
—Становиться подъ ружье — ставати до зброї
Рука — рука, рученька, (права) — правиця,
(ліва) — лівиця. — Обьими руками —
обі-руч. — Рука-обь-руку — поруч,
побік, попліч. — Изъ рукъ въ руки —
з рук до рук, з рук на руки. — Сь лёгкой
руки — в добрий час. — Подъ рукою
— на похваті. — Къ рукамъ приорать
кого, что — а) до рук прибрати, у
руки взяти; б) приховати, загарбати. —
На скорую руку — на швидку руку,
прихапцем. t— Поднять на себя руки—
самому собі смерть заподіяти. — Изъ
рукъ вонъ плохо—зовсім погано.—По
правую, по лівую руку — направо,
праворуч, наліво, ліворуч
Рукавица, рукавичка — рукавиця,
рукавичка, (мн.) — рукавиці
Рукавичникъ — рукавйшник
Рукавичный — рукавйшний
Рукавный — рукавний
Рукавъ, (здр.) рукавчикъ, (поб.) рук а ви ще
— 1) рукав, рукавець, (край рукава
сорочки)—чохла.—Разрьзные рукава
— вильоти; 2) кишка (до смоку);
3) віднога, рамено (ріки)
Рукастый — рукатий
Руководитель, ница—провідник, проводйрь,
орударь, орудник, керманич, керов-
нйчии,керовнйк
Руководительство—керування, орудування,
провід.—Подъ вашимъ руководствомъ
— за вашим проводом
Руководительствовать — перед, провід
вести, керувати, орудувати
Руководство — 1) д. Руководительство;
2) підручник (книжка)
Руководствовать, ся — провід давати
(кому в чім); триматися (чого),
керуватися (чим)
Руководящій — провідний х
Рукодьліе,— 1) рукодільство, рукодія,, ру-
кодіяння; 2) рукоділля, рукодійня;
одіжне мистецтво t
Рукодьльникь, ца — рукодільник, ця, руко-
дійник, ця ,
Рукодьльный — рукодільний
Рукомойникъ — умивальник, ця, рукомйя,
мийниця
Рукопашный, рукопашь — рукопашний,
рукопаш
Рукописный — рукописний
Рукопись — рукопис
Рукоплескаше — оплески
Рукоплескать — плескати, рукоплескати
Рукоплескатель — оплёскач
Рукополагать, рукоположить, ся — ви-
с(ь)в'ячувати, ся, вйс(ь)в'ятити, ся,
ставитися (на кого)
Рукоположеніе — вис(ь)в ячення, вис(ь)в'я-
та, ставлення, рукопокладання
Рукоприкладство — підпис
Рукоприкладчикъ — підписам
Рукоприкладствовать — підписувати

Рукотворный
410
Рынокъ
Рукотворный — рукотворний
Рукоятка, рукоять — руків'я, ручка, держак,
(батога) — пужально, (грабель) — гра-
бйльно, граблище, (дверей) — ручка,
(заступа) — заступйльно, (коси) —
¦ кісся, (коловорота) — корба, крутило,
(кочерги) — кочержйльно, (ложки) —
держачок, стебло Д мітли)— держало,
мітлище, (меча, шаблі) —
держак, держало, (ножа) — колодка,
колодочка, (посудини) — держало,
ручка, ушко, (рогача)—рогачйльно,
(свердла) — цендйбар, (сапи) — са-
пйльно, (сокири) — топорище,
топорисько, (ціпа) — ціпйльно
Рулевой — стернйк, стерничий. — Рулевымъ
быть — на стерні бути
Руло (полотна) — сувій
Руль — стерно, правило, кормило, кёрма,
(у плота) — трепло
Рульный — папушний. — Р. табакъ —
тютюн в папушах
Руля — папуша
Румышя — Румунія
Румынъ, ка — румун, ка
Румьінскій — румунський
Румяна, румянка, рос. Echium rebrum L. —
красний корінь, Е. rulgare — шарило,
синець, громовик
Румянецъ — рум'янець
Румянить, нарумянить, ся — рум'янити,
нарум'янити, ся
Румянность — рум'яність
Румяны — красило, рум'янило, рум'янець
Румяный — рум'яний, червоновидий
Румяньть — рум'яніти
Рунистый — рунистий, волохатий
Рунный — 1) вовняний, руновйй; 2) табун,
-ний
Руно — 1) вовна; 2) руно, остриг; 3) табун
о (РИ6) '- ¦ - к-
Рупоръ — рупій, говірна труба
Русакъ — заєць (з сивою шерстю на спині)
Русалка, русалочка — русалка, русалочка,
русалонька, (дитина) — мавка
Русалкинь — русальчин
Русальный — русальний, мавський. — Р.
неділя (перед Зеленими С(ь)в'ятками)
— русальна неділя, мавський
тиждень
Русло — річище, корито, водотік, пото-
чина
Русобородый — русобородий
Русоватый — русявий
Русый — русий, русявий
Русьть, порусьть — русявіти, порусявіти
Русьть, обрусіть — москалитися, москови-
тися, обмоскалитися, обмоскови-
тися
Рута, рос. Ruta graveolens — рута
Рутный — рутв'яний
Рухлость — крихкість
Рухлый — крихкий, сипкий
Рухльть — ставати крихким, сипким
Рухлядь — збіжжа, мізерія, скарб,
манатки, манаття
Рухнуть, ся — упасти, повалитися,
завалитися
Ручатель, ница — поручник, поручниця
Ручательство — зарука, порука, запорука
Ручаться, поручиться — ручитися,
поручатися, поручитися
Ручевой — струмёневий
Ручей, ручеёкъ — струмінь, струмок,
струмочок, струга, водотёча, ручай
Ручка — 1) рученька; 2) ручка
Ручной — 1) ручний; 2) приручений,
освоєний
Ручьистый — струменистий
Рушать — різати, краяти
Рушить, разрушить — руйнувати,
розруйнувати і д. Разрушать
Рушиться, разрушиться — валитися,
розвалитися, повалитися, завалитися
Рыба, рыбка — риба, (здр.) — рибка,
рибонька, (мале) — риоеня, риб'я, (поб.)
— рибаха, (самчик) — молочённик
Рыбакъ — 1) рибалка, рибалочка,
рибалонько, рибак, риболовець, (що
тягне невід) — невіднйчий, (простий
робочий на риболовлі) — забродчик;
2) рибник, рибас
Рьібацкіи, рьібачіи — рибальський, рибаль-
чин
Рыбачка — рибальчиха (жінка рибалки)
Рыбенный — риб'ячий
Рыбина — риойна
Рыбистый — рибний
Рыбица — рйока
Рьібій — риб'ячий, рибин. — Р. жирь —
трін (р. трону). — Р. клей — карюк
Рыбка мелкая — мілька, мулька
Рыбный — рибний. — Р. ловля — риболовля.
— Мьсто рыбной ловли — рибальня,
риболовня
Рыболовство—рибальство,
рибацтво.—Заниматься рыболовствомъ — рибаль-
чити, рибалкувати, рибачити
Рыболовъ — 1) д. Рыбакъ 1; 2) пт. Larus —
рибалка, крячок
Рыбопромышленникъ — рибник
Рьіганіе — ригання
Рыгать, рыгнуть — ригати, ригнути
Рыгота — ригання {
Рьіданіе — ридання, голосіння, лемент
Рыдать — ридати, голосити, лементувати
Рыжебородый — рудобородий
Рыжеватость — рудавість
Рыжеватый — рудавий
Рыжесть — рудість t
Рыжиковый — 1) рижиковий; 2) рижійний
Рыжикъ — 1) гр. Agaricus deliciosus —
рижик, рижок, (мн.) — рижкй; 2) рос.
Camelina sativa Crontz. — рижій
Рьіжій — рудий, (з темними смугами) —
муругий
Рыжьть, порыжьть — рудіти, порудіти
Рыкать, рыкнуть — рикати, рикнути
Рыкъ — рик, рикання
Рылейщикъ — лірник
Рыло — рило, морда; пика, мармуза; рййка
(у свині). — Немытое рыло — мурза
Рыльце — 1) рильце, мордочка, пйчка,
мйдзя, пицюрка; 2) носик
(посудини)
Рынокъ — ринок, базарь, торг, торжок,

Рыночный
411
Рьшётникъ
торговиця, місто. — Толкучій рынокъ
— товчок, товкун, трчок
Рыночный — базарний, міський
Рынуться — сунути, гунути, (про воду) —
ринути
Рысакъ — клусак, рисак
Рысистый — сягнистий, сяговйтий
Рьісій — рисячий. — Р. бьгь — клус
Рьісканіе — никання, гасання, галювання
Рыскать — никати (на здобич то-що);
гасати, галювати, ганяти
Рыскунъ, рыскунья — швёндя
Рысца — клус, рись, ристь, трух. — Рысцой
мелкой — трюшки, труськом, трух-
цём, тюпки, тюпцём, підтюпцем. —
Ъхать рысцой — тру(ю)хати, тюпати
Рысь—д. Рысца; 2) з(ь)в. Felis Lynx — рись
Рытвина — рйтва, рівчак, (глибока) — чор-
торйй, (з водою) — баюра, калабаня
Рыть, ся — рити, копати, ся, (нори) — но-
рйти.—Рыть кому
яму—підкопуватися під кого; 3) гребтися (про птицю)
Рыхлить, изрыхлить — пушити, підпушати,
підпушити
Рыхлость — пухкість, крихкість
Рыхлый — пухкий, пухкенький, (про
камінь то-що) — крихкий, сипкий
Рыхльть — дірчавіти, ставати крихким,
сипким
Рыцарски — полицарськи
Рьщарскій — лицарський
Рыцарство — лицарство
Рыцарь — лйцарь, jmuep
Рычажный — підоймовий
Рычагъ — підойма, ворушило, коромисло,
коромисел, підважня, важниця
Рьічаніе — рйки
Рьяный — беркий; запальний
Рьяность — запальність
Ріденькій — ріденький
Рьдечный — редьковий
Рьдить — рідйти
Рідкій —1) рідкий, не густий; обрідний;
2) рідкий, незвичайний
Рідко — рідко, обрідно. — Хоть рідко, да
мітко — хоч раз, та гаразд
Рьдковато — впрорідь, порідко
Рьдковатый — порідкий, обрідний
Рьдкость—1) рідкість; 2) рідкощ, рідка
річ
Рідковолосий — рідковолосий
Рідніша, рьдь — ряднина
Рьдька, рос. Raphanus — редька
Рідіть, порідіть — рідгги, рідшати,
рідішати, рідчати, порідшати
Рьдяга —;рептух
Ріжа — сугка рибальська (рідко плетена)
Ріже —j>m4e t
Ріжущіи — січний; ріжучий
Ріжуха, рос. Nosturtium — водяний, дикий
хрін
Ріжь— зруб, цямрина
Різакь — 1) різак (короткий ніж з довгою
колодочкою); 2) леміш
Рьзалыцикъ,— крайчий
Різаніе — рдзання
Різать — різати, краяти, тяти, розрізати,
роскраяти, ростяти. — Зубы рьжутся
— зуби вирізуються
Різвиться — пустувати, жирувати
Різво — жваво, швидко, моторно
Різвость — жвавість
Різвунь, різвунья, різвушка — пустун,
пустунчик, жирун; брикун, орику-
нёць; пустуха, жируха, брикуха
Різвьій — жвавий, моторний
Різець — різрць, різак t
Різка — і) різання, краяння; 2) січка
Різкій — різкий, гострий, жалкий, прикрий.
— Різкій гол ось — верескливий,
пронизливий. — Р. вкусь — гострий смак,
— Різкія слова — колючі,, шкулькі
слова. — Р. тіни — грубі тіні ,
Різко — гостро, прикро, пронизливо, різко,
ущшлицо
Різкость — різкість, гострість
Різная — різьб'ярня
Різникь — різник, (свиней) — кабанник
Різница — різниця, (частіше мн.) — різниці
Різнуть — різонути, різнути
Різной — вирізаний, карбований
Різня — різня, різанина
Різуха, ррс. Camelina sativa Grantz. —
рижій
Рьзчикъ — різьбар, різьб'яр, снйцар
Різь — різачка, (з нудотою) — соняшниці,
сояшниці, (з кольками) — завійниця,
(з блювотою і проносом) — надсёрд-
ні соняшниці, (з корчами) —
перелоги
Різьба — різьба, вирізка, (горбовата) —
горорізьба
Ріка — ріка, річка, (здр.)—річенька, річечка
Ріпа, рос. Brassica Rapa L. — ріпа
Ріповникь, рос. Barbarea vulgaris L. —
свиріпа
Рісница, частіше мн. рьсницы — вія, вії,
бійниці, кліпавки
Річенка — річечка (маленька, абй-яка)
Річенька — річенька
Річистьій -т- промовистий, річнйстий
Річка — річка
Річной — річний, річковий
Річь — 1) річ, мова; 2) вимова; 3)
промова, казань, казання.—Привітственная
річь — привітна річ, промова
Рішать, ся, рішить, ся — 1) рішати,
розв'язувати, рішити, розв'язати, ся;
2) покладати, покласти;
постановляти (рішенець, вирок), рішити,
постановити; 3) важитися, зважа-
тися, відважуватися, зважитися
Рішеніе — постанова, вирок, рішенець,
розв'язання f
Рішетина — 1) лата (на кроквах); 2)
сітка (в решеті), дно решета
Рішетить, обрішетить — 1) латйти, обла-
тйти (прибивати лати до кроков);
2) решетувати, обрешетувати
(прибивати дранички до стелі чи стін
вдовж і впоперек)
Рішетка — 1) ґрата, (частіше мн.) — ґрати,
решітка; 2) штахети (д. Ограда);
5) решка (монети)
Рішетникь, ца — решітник, ця, решетар,
ситник

Рьшётный
412
Сажать
Рьшётный, решеточный — решітний
Рьшето, рьшетцо — решето, решітце,
(густе) — сито, ситечко, (обід на йому)
— обичайка
Решётчатый — 1) ґратчастий, ґратчатий,
. картатий. — Решетчатый заборъ —
штахётовий. — Р. ворота — щаблясті
ворота; 2) дірчастий
Рьшимость — рішимість, рішучість
Рьшитель, ница — розсудник, ниця
Решительно — рішуче, зовсім, цілком, на-
одруб, притьмом. — Я решительно не
понимаю его — я зовсім його не
розумію. — Онъ решительно ничего не
дьлаетъ — він зовсім нічого не
робить. — Решительно никого, никто —
нікогісінько, ніхтойсенько. —
Решительно ничего нЄть — немає а
нічогісінько
Решительность — рішучість
Решительный — рішучий, відважний
РЄять, ринуть, ся — 1) ринути, текти,
литися швидко; 2) дути, дмухати,
бурхати, дунути, дмухнути,
бурхнути (про великий вітер); 3)
ширяти, шугати, буяти; кидатися,
кинутися на. — РЄять (въ воздухЄ) — мріти
Рюмить, зарюмить — ру(ю)мати, ру(ю)мса-
ти, зарюмати
Рюмка, (здр.) рюмочка — чарка, чарочка,
чарчина, чара, келшюк
Рюмочный — чарковий, чарочний
Рютить, врютить — пхати, упхати
Рябенькій — рябенький
Рябина — 1) рос. Sarbus aucuparia L. — горо-
Саадакъ, сайдакъ — сагайдак
Сабайонъ — обливка (з яєчного жовтка з
вином до страви), сабайон
Сабельникъ, рос. С. татарскій, Acorus
Calamus L. — аїр, аєр, гав'яр,
татарське зілля, явіровий корінь. — С.
болотный, решённый, Comarum palustre L.
— сухолім, вовче тіло
Сабельный — шабельний, шабльовий
Сабля— 1) шабля, (здр.) — шабелька, (поб.)
— шаблюка; 2) риба Cyprinus cultratus
— чехоня, чахоня; 3) рос. Gladiolus L.,
G. communis L. — зрадник, косарики
Саванъ — саван, покривало, покрів,
покрівець
Савраско — буланко (кінь буланої масти)
Саврасый — буланий, буланёнький
Сага — сага, дума (скандинавська)
Садикъ — садок, садочок t
Садиться, сЄсть — 1) сідати, сісти; 2)
сідати, осідатії, осісти; 3) зсідатися,
збігатися, зсістися, збігтися
Садишко — садок (який небудь,
поганенький)
Садище — сад (великий), садйще
Садка — 1) сажання, садження; 2) збігання
(тканини од мочіння); 3) осідання
(соли)
бйна, гороб, воріб, вонёга (гал.);
2) (здр. — рябинка) — віспина,
віспинка, лущина, рябйна, (частіше зб). —
ряботиння, тарани
Рябиновка — горобинівка
Рябиновый —, горобиновий
Рябить — рябіти, ^орщйти
Рябка (пт.) — куріпка
Рябоватый — рябенький, дзюбатенький
Рябой, рябый — 1) рябий, дзюбатий,
таранкуватий; 2) (про птиць) — рябий, різ-
нопёрий, сорокатий, зозулястий
Рябость — дзюбатість, віспуватість, та-
ранкуватість
Рябчиковый — горобковий
Рябчикь, пт. Tetrao bonasia — рябок, рябёць,
рябчик,горобка, оробка
Рябь — 1) брйжжі, жмурки, зморшки (на
воді); і) д. Выонокъ
РябЄть, порябеть — рябіти, порябіти
Рядить — 1) годити, єднати, наймати;
2) (нарядить, ся) — виряжати,
убирати, прибирати,чепурити, вирядити,
ся і д. Нарядить, ся
Рядовой — рядовий; шереговий, простий
Рядомъ, рядкомъ — рядом, рядком, вряд,
поряд, попліч, поруч, обік, разом
Рядчикъ — рядчик
Рядъ, рядокъ — ряд, рядок, лава, шерега.
— Рядъ за рядомъ — ряд по ряду
Ряжанка — колотушка
Ряженый—д. Рядить.—Ряженые—машкара.
— На праздникахъ ходять ряженые
— на с(ь)в'ятках ходять з машкарою
Ряса, рясёнка, ряска — ряса, ряска
Садкій — що збігається ?про тканину)
Садковый — сажавковии
Саднить, ссаднить — саднити, натирати,
зсаднйти, натерти, намулити
Садно — садно
Садовникъ, ца— садівник, ця, садівничий
Садовничать — садівництвом займатись; са-
дівнйцтво вести; в садовині
кохатись
Садовническій, садовничій —
садівницький, садівничий
Садовничество, садоводство — садівництво
Садовый — садовий, садковий. — Садовыя
растенія, с. плоды — садовина,
садовника
Садокъ— 1) кіш, сажавка (на рибу); 2)
пташарня, коєць (на птахи)
Садь — сад, садок. — С. виноградный—сад-
виноград. — С. вишнёвый—вишневий
сад, вишник, вишняк, вишнячок. —
С. сливовый — слйвник
Сажа — сажа, (здр.) — сажка
Сажалка — кілочок, патичок, прорізь (що
ним роблять ямки в землі, як са-
жають) ( t
Сажальщикъ, ца — садільник, садшьниця
Сажаніе, сажденіе — сажання
Сажать, посадить — 1) сажати, посадити.

Саженецъ
413
Самопознаніе
— Сажать пуговицы — пришивати
ґудзики; 2) сажати, засадити (до чого)
Саженець — сажанка
Сажённый — сажньовйй
Сажень (ж. р.) — сажінь (м. р.). —
Кубическая с. — кубічний сажінь, (дров) —
стіс. — Складывать въ сажни (дрова)
—стосувати, постосувати. — С.
погонная — повздовжнии сажінь
Сазаній — сазанячий, короповий
Сазанина — коропове м'ясо
Сазанъ, риба Varietas Cyprini Carpionis —
сазан, коропчук (з породи коропів)
Сайга, Antilope — сугак, сайгак
Сайдачникъ — сайдакер
Сайдачный — сагайдашний
Сайка — паляничка (пшенишна, пухка)
Саквояжъ — сакви, клунок, дорожній
мішок
Сакля — хата (або) землянка (у кавказців)
Сакъ — сак, (здр.) — сачок
Салазки — саночки, санчата, (без грядок)
— ґринджоли, ґринджолята
Салакуша, риба Gluppea sprattus — сер-
делька t
Саламата — саламаха, лемішка
Саламандра (зоол.) — салямандра. Salaman-
dra
Салатникъ — салатяник, миска на салату
Салатовка — ковганка
Салать — 1) рос. Lactuca sativa L. — салата.
— Полевой, дикій салать, L. scariola L.
— какйш, молочко; 2) салата, шала-
та (гичка салати і де яких иньших
рослин з сіллю, оцтом і олією)
Саленіе — салення, шмарування салом
Саленый — салений, нашмарований салом,
лоєм
Салепъ, саленный корень, рос. Orchis La-
tifolia L. — зозулині рушники, любка,
любжа. — С. бухарскій, О. Mario L.
— зозульки, зозулині сльозки, люби
менё-не покинь
Салить, ся — салити, смальцювати, шма-
рувати,ся
Сало—сало, (здр.)—сальце. — Сало свьчное
— лій. — С. гусиное — смалець. — С.
внутреннее — здір
Салопъ — салоп (верхня жіноча одежина)
Салотопъ — салганник
Салотопня — салган, сальня
Салфетка — серветка
Салфеточный — сервётовий
Сальникъ — 1) анат. Omentum—сальник,
чепець; 2) сальник (страва — сальник
з начинкою)
Сально — сально
Сальный — сальний, (про с(ь)вічку) —
лойовий
Сальный корень, рос. Symphytum officinale
L. — живокіст(ь), правокіст
Салютація — яса, сальва
Салютовать — ясувати, ясу давати
Салютъ — яса, сальва
Самбукь, рос. Sambucus nigra I. — бузина,
(гал.) — баз, базнйк
Самдесятъ — самдесять ,
Самдругъ, самадруга — удвох, удвійзі,
самодруг
Самець — самець, самчик. (в стаді для
приплоду) — стадник, (у риб, коли вона
треться) — спичак, (у гусей) — гусак,
(у, индиків) — индйк, (у курей) —
півень, (у свиней) — кн^р
Самка — самиця, самка, самочка
Самкинъ — самйчин
Самобытность — самобутність
Самобытный — самобутний
Самоваръ — самовар
Самовидець — самовидець
Самовластіе — самовластя, самовладність
Самовластный — самовластии,
самовладний
Самовозгораніе — самозапалення, само-
загорання
Самовозгорательный — самозапальний,
самопальний t
Самоволіе — самоволя, самовільність,
сваволя, свавільство t
Самовольникь, ца — самоволець,
свавільник, ця, сваволець
Самовольничать — самоволити, сваволити
Самовольный, но— 1) самовільний, но, без
відома; 2) свавільний
Самовольство — сваволя
Самодвигь — саморух
Самодержавіе — самодержавство
Самодержавный — самодержний,
самовладний
Самодержець — самодержавець,
самодержець
Самодовольно — самозадоволено
Самодовольный — самозадоволений
Самодовольство — самозадоволеність
Самодурь — самоволець, своєум
Самодумство — своє^мство,
Самодьйствующій — самодіючий
Самодьльный — саморобний, саморобок,
(про тканину) — домотканий, домо-
ткан
Самодьятельность — самодіяльність, само-
дійність ,
Самодеятельный — самодіяльний, самодій-
ний
Самозабвеніе — самозабуття
Самозарождение — самозародження
Самозванець — самозванець
Самолётъ — 1) порон (що ходить на канаті);
2) самоліт (р. самольоту)
Самоличность — особистість
Самоличный, но — особистий, особисто
Самолюбіе — самолюб
Самолюбивый — самолюбний
Самолюбіе — самолюбство
Самомньніе — зарозумілість, гонор
Самодьльщина — саморобок; домотканка
Самонадеянность — самонадійність, само-
надія t
Самонадеянный — самонадійний
Самообладаніе — самовладання, повстрйм-
ність
Самоограниченіе — самообмеження
Самоотверженіе — д. Самопожертвованіе
Самоотреченіе — самовідречення
Самопаль — самопал
Самопознаніе — самопізнання, саморозу-

Самопожертвованіе
414
Саркофагъ
міння, самос(ь)від І
Самопожертвованіе — саможертва, само-
офіра ,
Самопроизвольный — самовільний
Самопрялка — прядка і д. Прялка
Саморазвитіе — саморозвій, саморозвиток
Самородокь — саморідок, родимець
Самородный — саморіднии, родимий
Саморубь — самосіч ,
Самосвьтящійся — самос(ь)віт
Самоскорьйшій — найскоріший, найшвйд-
чии
Самосознаніе — самос(ь)відомість
Самосохраненіе—самоощаження, самощад-
ність, самоохорона, сам/ззаховання
Самостоятельность — самостійність
Самостоятельный — самостійний
Самосудь — самосуд ,
Самосьвка — 1) самосій, самосійка,
падалиця; 2) сіялка, дівалка
Самосьиный — самосійний, падалишний
Самоубійство — самогубство, самовбивство
Самоубійца — самогубець, самоубійник, ця
Самоуваженіе — самоповага, самоповажан-
ня
Самоуверенность — самовпевненість
Самоуверенный — певний в собі, самовпёв-
нений
Самоугрьізеніе — самогризота
Самоуничтоженіе — самонйщення
Самоуправный, но — самоправний, но
Самоуправство — самоправство
Самоуправствовать—чинити самоправство
Самоучитель — самовчитель
Самоучка — 1) самоук, самоучко; 2) само-
уцтво
Самохваль, самохвалка — самохвал, ка,
хвалько, чванько
Самохвальство — самохвальство t
Самохотныц, но — самохітний, самохіть,
самохіттю ,
Самоцвьтный—са\}оц(ь)вітний. — С. камень
— самоц(ь)віт
Самочувствіе — самопочуття
Самиштъ (росл.) — букшпан. Buxus
Самъ — сам. — Самъ другъ — двоє, удвох;
самодруг. — Самъ-третей — утрьрх;
самотреть.—Самъ-шесть—самошість
Самый — с?мий. — С. лучшій — найкращий,
найліпший. — С. худшій — найпрший
Сангвиническій — санґвшйчний; кровистий
Сандалій — ходаки, сандалі
Сандаль—бразолія (дерево Sandalum album
і фарба, що добувається з його)
Сандальный — бразолійний
Сани, санки, саночки — сани, санки, (малі)
— саночки, санчата, (без грядок) —
ґринджоли, ґринджолята, (міські) —
козирькй,(зящикомзлуба)—
залубні, (прості без ящика) — копильчакй,
ріжнаті; (частини санок) — передок,
задок, полози, (загнутий кінець
полоза) — корса, скоре, (мн.) — корси,
(нашивка на полозі) — підлатка,
(дощечка, що з'єднує полози
спереду) — попередень, попередок,
(зв'язок шини з полозом) — стяголь,
(жердина, що впоруч з полозом) — І
І наморжень, (пристрій з боків, щоб не
перекидались сани) — крило, било,
(мн.) — крила
Санкюлотъ — безштанько, голоколінчик
Санный — санний, санковйй
Сановитость — поважність; сановитість
Сановитый — 1) поважний; 2) сановйтий
Сановникь — сановник, достойник
Саночный — санковйй
Сань — сан, достоїнство
Сапа — підкіп, потайник, д. Подкопь 1
Сапёръ — підкопник, сапер
Сапогь, (мн.) сапоги, (здр.) сапожекъ,
сапожки, (поб.) сапожище, (мн.)
сапожища —чобіт, чоботи, (здр.)—чобіток,
чобіточок, чоботёць, чобітки, чобіт-
ці, (поб.)—чоботище, чобіття,
(сап'янові) — сап'янці, (з жовтого сап'яну) —
жовтинці, жовтянці, (з подвійними
підошвами, шиті дратвою) —
рантові, (прорті на одній підошві) — ви-
воротні, (старі дуже, зашкарублі)
— шкарбун, шкарбуни, (старі
одрізані від халяв) — босовикй;
(частини чобота) — передок, халява,
закаблук, підбора і підошва, (пришивні
передки до халяви) — пришви
Сапожки кукушкины, марьины, рос. Су-
pripeaium Calceolus L. — жовті
зозульки, черевички, зозулині черевички
Сапожная мастерская — шевня ,
Сапожниковь — чоботарів, шевців
Сапожникъ, ца — швець, (здр.) — шёвчик,
(мн.) — шевці, чоботарь, (жінка його)
— шевчиха, чоботарйха
Сапожничанье — шевцювання
Сапожничать — шевцювати, чоботарювати
Сапожничество — шевство
Сапожническій, сапожничій — шевський,
швецький
Сапожный — чоботовий. — С. мастерство —
шёвство. — С. рядъ — шевськи й ряд,
шевські крамниці
Сань — сап, носатйзна ,
Сарай, сарайчикь — шопа, шіпка,
(відкритий^ одного або з двох боків) —
повітка, (для волів) — воловня, (де
ставлять вози) — возовня, (де їх
роблять) — воз9Робня, (надрова) —
дровник, дровітня, (для овець) —
кошара, овечник, (для полови) — по-
лівнйк, (на хліб) — клуня, стодола
Сапфирный — шафіровий
Сапфирь (мінер.) — шафір
Сарана, рос. ^lhum Martagon L — лісна,
лісова лілія, маслянка
Саранча, ком. Gryllus migratorius — сарана
Сарафанъ — сарафан
Сардина, риба Sardina (Clupea sardina) —
сардёля, сарделька, сардйнга
Сардоническій — сардонйчний, злісноглум-
лйвий
Саржа — шаржа (легка вовняна тканина)
Саржевый — шаржовий
Сарказмъ — сарказм
Саркастически — саркастично
Саркастическій — саркастичний
I Саркофагъ — саркофаг, нагробок

Сарсапариль
415
Сваха
Сарсапариль, сассапариль, рос. Smilax sar-
saparilla L. — сарсапареля
Сатана — сатана, біс, чорт, диявол
Сатанинскій — сатанйний, диявольський
Сатинъ — сатин (шовкова тканина)
Сатира — сатира
Сатирикъ — сатирик
Сатирическій — сатиричний; глумливий,
глузливий
Сафлоръ, рос. Carthamus tinctorius L. —
крокіс
Сафьяновый, сафьянный — сап'яновий,
сап'янний
Сафьянъ — сап'ян
Сахаристый — цукровйтий
Сахарница — цукорниця, цукорнйчка, са-
харниця
Сахарный — цукровий, сахарний
Сахароварный — цукроварний
Сахароварня — цукроварня, цукровня
Сахарь—цукор, сахар. — Сахаръ свинцовый.
Plumbum aceticum — кінський сахар
Сбавка — збавок, зменшення, зниження
Сбавлять, сбавить, ся — збавляти,
спускати, зменшати, збавити, спустити,
зменшити
Сберегатель, ница — ощадник, ниця, схов-
ник, ниця, заховник, ниця
Сберегательная касса — ощадна, щаднйча
каса, щаднйця
Сберегать, сберечь, ся — ощажати,
зберігати, приощажати, ощадити, зберегти,
приберегти
Сбереженіе — ощаження, сховання,
сховок, заховання
Сбивать, сбить, ся — збивати, збити, ся
Сбиваться, сбиться — збиватися, збитися,
заблудити
Сбивчивость — неясність, безладність,
замішання
Сбивчивый, во — неясний, безладний,
непорядний, замішаний, заплутаний,
не ясно, без ладу, непорядно
Сбираніе — збирання, збір
Сбирь — сіпака
Сбитень — гаряч (р. гарячу), гарячий, гаряче
Сбитеньщикь — гаряшник
Сближать, сблизить, ся — зближати,
наближати, зблизити, наблизити, ся
Сближеніе — зближення; наближення
Сбойка — збивання
Сбоина — макух(а)
Сболтнуть — бовтнути, ляпнути
Сбористый — рясний, перебірчастий
Сборище — зборище, натовп, натиск
Сборка— 1) збирання; 2) (в одежі, частіше
мн. — сбогрки) — збори, брйжжі
Сборникъ — з,бірник, збірка
Сборный — збірний. — С. изба — зборня
Сборщикъ, ца — збірщйк, поборець (р. по-
бірця), побірниця, (мита) — митник,
(глумливо) —здйрщик
Сборъ—збір, збираниця; зібрання. — Сборъ
податей — збір, побір податків. —
Сборъ вьсовой — вагове. — С.
питейный —винове.—С. подушный—подушне
Сборы — лагодження, (в дорогу) —
лаштування, вибирання
Сбрасывать, сбросить, ся — скидати, ся,
скинути, ся, зіпхнути, (про кількох)
— поскидати
Сбривать, сбрить — зголювати, зголити
Сбродь — набрід, наволоч
Сбухты-барахты — наосліп, здуру
Сбывать, сбыть, ся— 1) збувати, збути, ся,
позбувати, ся, здихатися, спекатися;
2) спадати, убувати, зменшатися,
спасти, убути, зменшитися; 3)
справдитися
Сбыточный — можливий, що може
справдитись
Сбыть — збут; збуток
Сбьганіе — збігання
Сбьгать — побігти t
Сбьгать, сбьжать — 1) збігати, збігти;
2) ;спадати, збігати, стікати, спасти,
зоїгти, стекти; 3) утікати, втікати,
утекти, втекти г
Сбьгаться, сбьжаться — збігатися, збігтися,
назбігатися, поназбігатися
Сбьгь — стік, збдг t
Сбьжалый — збіглий, утіклий
Свадебный—весільний, шлюбний, шлюбовйй.
— С поїздь — по\'зд, перезва
Свадьба — весілля, весіллячко, (здр.) —
шлюб. — Играть, сыграть свадьбу —
справляти, справити весілля
Сваживать, свезти — звозити, звезти
Свайка — швайка (залізна з головкою або
дерев'яна загострена паличка)
Свайный — пальовйй, на палях. — Свайная
бойка — вбивання паль
Свайнобойный копёръ — баба
Сваливать — 1) звалювати, звалити, ся. —
Свалиться съ лошади — з коня впасти;
2) звертати, складати, звернути,
скласти, (про волосся) — скімшйтися,
склочітися
Свалка — 1) звалювання; 2) натовп,
тіснота, тиск; 3) бійка, колотнеча,
колотня
Свалять — 1) вивалити, зваляти: 2)
зляпати, зробити абй-як
Свалъ — навал; натовп, натиск
Сварганить — д. Свалять 2
Сваривать, сварить, ся — зварювати,
зварити, ся
Сварка — зварювання, лютування
Сварливость — сварливість
Сварливый — сварливий, сваркйй
Сварной — зварений, злютований
Сватаніе — сватання
Сватать, сосватать, ся — сватати, ся,
насватуватися, слатися, присилатися,
посватати, ся
Сватовство—сватання; старощиння. —
Заниматься сватовствомъ — свашкувати.
— Употребляемый при сватовствь —
сватальний^.
Сватушко — сватонько
Свать — 1) староста; (другий) — підстароста,
підстаростий; 2) сват
Сватьинъ — свашин
Сватья, сватьюшка — сваха, сванечка
Сваха—сваха, свашка, свашечка. — Свахою
быть — свашкувати

Свахинъ
416
Свинскій
Свахинъ — свашчин
Свая — паля
Сведеніе — звід, злучення, получения. —
Сведеніе о/гчетовъ — обрахунок
Свезеніе — відвіз, відвезення
Свёкла, рос. Beta vulgaris — буряк, бурак.
— Листья свёклы — бурячиння
Свекловица — цукровий бурак, буряк
Свекловичникъ — бурячиння, буряковиння
Свекловичный — бураковий, буряковий
Свёкоръ — свёкор
Свекровинъ — свекрушин
Свекровь — свекрів, свёкровий
Свекровь — свекруха
Свербежница, рос. Cr\autia arvensis — наго-
ловаток, свербіжниця г
Свербёжъ — свербіння, свербіж
Свербигузка, рос. Sinapis arvensis L. —
свиріпа, свиріпиця
Свербигузъ, рос. Sumphytum officinale L. —
живокіст, правокіст. — С. восточный,
Bunias orient,alis L. — грицики
Свербота — свербіння, свербіж
Свербьть — свербіти
Свергать, свергнуть, ся — 1) скидати,
скинути, спихати, зіпхнути. — Свергнуть
иго — скинути ярмо. — Свергнуть съ
престола — скинути з престола, з
трону; 2) спадати, спасти
Сверженіе — скидання, спихання, скинення
Сверканіе — блискання, миготіння,
полискування, (очима) — блйкання
Сверкать, сверкнуть — блискати,
виблискувати, полискувати, блйкати,
мигтіти (здалеку), блиснути, бликнути,
мигнути. — Сверкающій—блискавий,
блискучий t
Сверленіе — свердлення, вертіння
Сверлильный — свердловий
Сверлина — просвёрдлина
Сверли уь, просверлить, ся — свердлити,
вертіти (свердлом), просвердлити,
провертіти
Сверло — свердел, свердло
Сверстникь, ца — ровесник, ця, перевесник,
ЦЯ, ОДНОЛІТОК
Сверстническій — ровёсницький
Сверстничество — ровёсництво t
Свёрстывать, сверстать — рівняти,
вирівнювати, зрівняти, вирівняти
Свёртокъ, свёрточекъ — суверток, сувер-
тень; (соломи) — скрутінь, крутень,
вёрчик, жму-г, (переважно про
полотно) — сувій, сувійчик, (одежі
тощо) — клунок, клуночок
Свертьіваніе — згортування, скручування
Свёртывать — 1) згортати, згортувати,
звивати, згорнути, звинути,
звити, ся; 2) скручувати, скрутити,
ся; 3) звертати, повертати,
звернути; 4) (свернуться) — зсідатися,
зсістися, прокисати, прокиснути (про
молоко)
Сверху — зверху, поверх , t
Сверхъ — над; звиш, більше; окрім, опріч.
— Сверхъ мьры — над міру, надто,
через верх, через край. — Сверхъ
силы — над силу, через силу
Сверхдолжный — надналёжний
Сверхкомплектный — надчисловйй, над-
комплєктовий
Сверхразумный — надрозумний
Сверхъестественность — надприродність
Сверхъестественный — надприродний
Сверхчеловьческій — надлюдський
Сверхчувственность — надтілесність, над-
змисловість
Сверхчувственный — надтілесний, надзмис-
ловий, надчуттєвий, надчуттьовйй
Сверчаніе—ц(ь)віркотання
Сверчать — ц(ь}віркотати
Сверчокъ, ком. Gryllus domesticus — ц(ь)вір-
кен, ц(ь)віркун хатній. — С. земляной,
Gryllus taipa — ц(ь)віркун польовий
Свершать, свершить — докінчати,
докінчити, вивершувати, вивершити
Свершаться, свершиться — ставатися,
статися
Свёсло — перевесло
Свивальникъ — повивач, сповивач
Свивальный — сповивальний
Свиваніе — сповивання
Свивать, свить, ся — 1) звивати,
скручувати, звити, скрутити, зсукати. — Свить
гньздо — гніздо звити; 2) сповивати,
сповити
Свивокъ — д. Свёртокъ
Свиданіе — зобачення, бачення, побачення.
— До свиданія! — до зобачення, до
побачення! — На ліобовное свиданіе
— на зальоти, барвінку рвати
Свидина, рос. Cornus sanguinea L. —
свидина
Свидываться, свидьться — бачитися, зоба-
читися, побачитися
Свидьтелевъ — с(ь)відків t t
Свидетель, ница — с(ьУвідок, с(ь)вщка,
с(ь)відйтель. ка? — Призывать во
свидетели — с(ь)відчитися
Свидьтельскій — с(ь)відковйй
Свидетельство — с(ь)відоцтво
Свидьтельствованіе — с(ь)відкування,
с(ь)відчення t
Свидетельствовать, ся — с(ь)відчити, ся,
с(ь)відкувати, зас(ь)відчити; 2) (осди-
дьтелцствовать) — оглядати, оглядіти,
ос(ь)відчувати, ос(ь)відчити; 3) (за-
свидьтельствовать) — пос(ь)відчити
Свинарня, свинушникъ — свинюшник, сви-
нйнець, свинарня
Свинарь — свинар
Свинець, Plumbum — оливо
Свиневодство — свинарство
Свинина, свининка — свинина, свинятина
Свинка — 1) підсвинок; 2) свинка (гра);
3) рос. Solanum melongena L. —
баклажани (сині); 4) хвороба (золотушні
ґулі) — свинка , ,
Свинобой — коляр, колій, кабанник, шмалій
Свиноватый — свинякуватий
Свиной — свинячий. — Свиное сало —
свиняче сало
Свинопасъ — свинопас
Свинскій — свинський, свинякуватий. —
Свински, по свински — свинсько, по
свинячому

Свинство
41
7
Сворачивать
Свинство — свйнсьтво, свинякуватість
Свинтусъ — свинчук
Свинуха, свинушка — гр. Agaricus Violacens
L. — синюха, синяк
Свинцовый — олив'яний
Свинцоватый — олив'ястий
Свинцовый білила — блёйвас
Свинчакъ — оловёць (р. олівця)
Свинчатка — олив'янка
Свинчивать, свинтить, ся — згвинчувати,
пришрубовувати, згвинтити, при-
шрубувати, ся
Свинья, Sus — свиня, безрога, (самець) —
кнур, (валашаний) — кабан, (самиця)
— л ьоха, (здр.)—свинка,
(поб.)—свинюка, (зб.)—свинота, (дітське)—паця
Свиристель, пт. Ampelis Garrulus —
костогриз
Свирищать — щкварчати
Свиріль — С9пілка, сопілочка, дуда, дудка,
жоломія, жоломійка, (з с(ь)віжої
кори) — телйнк^
Свирільньїй — сопілковий
Свирьльникъ — сопільник, дударь, дударик
Свиріпка, j>oc. Erysium — свиріпка
Свиріпньїи — свиріп'яний
Свирьпость — лютість, жорстокість
Свиріпствованіе — лютування
Свирепствовать — лютувати
Свирьпый — лютий, жорстокий
Свирьпьть — лютішати
Свислый — звислий, висючий
Свиснуть — звиснути
Свистаніе — свистання, свистіння t
Свистать, свистіть, свистнуть — свистіти,
свиснути; свищати (про вітер)
Свистелка — свистілка
Свистьніе — свистіння
Свистокъ — свищик, свйстик, свистун
Свистулька — свиставка. — Приманная
свистулька — вабик
Свистунокъ, з(ь)в. Rusticula fibulus — оврах,
оврашок, ховрах, ховрашок
Свистунъ — свистун (охочий до свисту і
горіх порожній з діркою) t
Свистъ — свист, посвист, свистіння
Свита — почет (р. почту), почот; дружина,
поїзжане t
Свитокъ — сувій, суверток
Свитскій — пбчтовий, належачий до почту;
дружинний
Свихивать, свихнуть, ся — звихати, виви-
хати, звихнути, вивихнути, ся
Свихъ — вивих
Свищъ — 1) свищ (дірочка в посудині від
сучка, що випав); 2) фйстула,
дірочка (в болячці, з котрої тече гній)
Свобода — свобода, вільність, воля, (здр.)
— воленька. — Свобода печатанія —
вільність друку, друкування.—С. вьро-
исповьданія — вільність віри,
релігійна воля. — ^[а свободі — І) на
волі; 2) на дозвіллі,ггулящого часу
Свободно — вільно, свобідно
Свободность — вільність t
Свободный — 1) вільний, свобідний. — Вы
свободны поступать, какъ знаєте —
вільно вам робити, як знаєте; 2)
вільний, дозвільний, гулящий (час); 3)
легкий, невимушений. — Свободное
произношеніе—легка вимова. — Сво-
бодныя деньги—гулящі гроші. —
Свободно завязано — слабко зав'язано
Свободолюбивый — вільнолюбний
Свободомьісліе — вільнодумство, вільно-
мйсність
Свободомыслящи — вільнодумний, вільно-
мйсний
Сводить, свести — 1) зводити, звести;
2) виводити, вивести; 3) відводити,
відвести г
Сводка — спровадження; звід, зведення;
звіра, перевірка
Сводникъ, ца — зведённик, ця, сватник, ця
Сводничать — свашкувати, парувати
Сводническій — сватницький
Сводничество —,свашкування, сватництво
Сводный — 1) збірний; 2) зведений. — Свод-
ныя діти — зведенята, зведенюкй
Сводчатый — дужнйй
Сводообразный — дужнйй, дклепйсТий
Сводь — 1) звід; 2) збір, зб;ірка, збірник;
3) (будівн.) — склепіння, засклеп,
перекіт, (в печі спереду) — челюсти
(а далі) — піднебення
Своеволіе — сваваля, свавільство/
Своеволышкъ — свавблець, свавільник
Своевольничать — сваволити
Своевольный — свавцьний
Своевольщина — свавільство
Своевременный, но — вчасний, слушний,
часнйй; вчасно, слушно, в час, саме
в час, в пору
Своеземецъ — земляк
Своекорьістіе — своєкорйстя, користолюб-
ність, пожадливість
Своекорыстный, но — своєкорйсний, но,
користолюбний, но, пожадливий
Своекоштный — своєкоштний, на своїм
кошті
Своенравіе—норови; примхи, химери, прй-
вереди
Своенравный, но — норовливий,
норовистий; примхливий, вередливий t
Своеобразіе — оригінальність, саморід-
ність t
Своеобразный — свій, особливий, саморід-
ний
Своеручный, но — власноручний, но,
рукою власною
Свозить, свезти — завезти, повезти
Свозка — звози, возовиця
Свой, своя, сво,ё — свій, своя, своє
Свойскій — свійський, наський
Свойственникъ, ца — свояк, своячка
Свойственный, но — властивий, во
Свойство — свояцтво,своячество
Свойство — властивість; вдача, натура
Сволакивать, сволочь — стягати, стягти,
зволікати, зволокти, постягати •
Сволочь — наволоч, ледацтво, ледач
Свора — швора, смик, смич
Сворачивать, своротить — 1) повертати,
повернути, зрушити (з місця). —
Своротить шею — скрутити в'язи; 2) звер-
27
*' 5-228

Сворить
418
Свьшивать
тати,звернути, збочити
Сворить — брати на смик, на смич (псів)
Своровать — украсти, підчепити
Своякъ — свояк, шваґер (чоловік жінчиної
сестри)
Своячина, свояченица — своякиня, шваґро-
ва (сестра жінки), свість, свістка
Свыкаться, свыкнуться— звикати, ся,
звикнути, призвичаїтися
Свысока — звисока; високим штилем
Свыше — 1) д. Сверхъ. — Свыше силъ моихь
— над мої сили. — Свыше, пятидесяти
— за, над п'ятьдесят; 2) з нёба, з
високости, з гори
Свычка — звичка t
Свьдать — дізнати, довідатися
Свьдомый — відомий, знаний
Свьдущій — знаючий, тямучий. — Быть сві-
дущимъ въ чемъ — знатись на чому
Свідініе — відомість, звістка, знання.
—Довести до свьдьнія — подати до
відома, до відомости. — Принять къ свь-
дінію — взяти на увагу
Свіжевато — с(ь)віженько, похолодно
Свіжеватьій — похолодний
Свьжевать, освьжевать — білувати, обілу-
вати (ягня)
Свіженькій — с(ь)віженький
Свіжепросольньїц — с(ь)віжопосолений
Свьжесть — с(ь)віжість
Свіжіша — с(ь)віжина
Свіжить, освьжить — ос(ь)віжати,
провітрювати, ос(ь)віжйти, провітрити
Свіжій — с(ь)віжии, здоровий; чистий, не-
зіпсований; холодний. — С. воздухъ
— с(ь)віже, чисте повітря. — Свіжее
личико—гожий видочок. — С. новость
— остання новина. — С извістіе —
остання звістка. — С слідь — с(ь)ві-
жий, недавній слід
Свіжо — похолодно, зимно
Свіжіть — 1) с(ь)віжіти; 2) дужчати (про
вітер)
Свіивать, свіять — здувати, звівати,
здмухувати, здути, звіяти, здмухнути
Свіковать — звікувати
Свіреніе — звіряння (
Свірять, свірить — звіряти, звірити
Свісь — піддашша
Світа ні є — с(ь)вітання ,
Світать — с(ь)вітати, дніти
Свьтёлочный, свьтличный — с(ь)вітлйшний
Світикь, у циразі:,світикь мой! — ясочко
моя, зірко, зіронько моя, серденько
моє, рибонько,лебедику
Світиленньїй — ґнотовий
Світило — с(ь)вітйло t
Світильникь — с(ь)вітнйк, с(ь)вічнйк; с(ь)ві-
тич, с^ь)вітець
Світильньїи — с(ь)вітйльний
Світильня — ґніт (р. ґноту), (здрЛ — ґнот,ик
Світить — с(ь)вітити, (про зорі) — зоріти
Світиться — с(ь)вітйтися
Світленькій — ясненький
Світлить, ся — виясняти, ся
Світлица, світдичка, світелка — с(ь)віт-
лйця, с(ь)вітлонька, покій (р. покою),
покоїк, с(ь)вітлйчка
Світло — ясно, видно
Світлобуланьїй — половий
Світлобурьій — яснокаштануватий
Світловатьій — ясненький, с(ь)вітленький
Світлоглазьій — ясноокий, білозорий
Світлогнідой — ясногнідий
Світлоголубой — ясноблакйтний
Світложелтьій — ясножовтий
Світлозеленьїй — яснозелёний
Світлокаштановьій — яснокаштановий
Світлокоричневьій — ясноцинамоновий
Світлолиловьій — яснофіялковий
Світломалиновьій — яснокармазиновий
Світлорусьій — яснорусий, білявий
Світлосиній — ясносйній ,
Світлость — ясність, с(ь)вітлість
Світлосірьій — ясносірий
Світлоцвьтньїй — яснобарвний
Світльїй — 1) ясний; 2) чистий, видний, —
Світлая седмица — С(ь)в'ята неділя,
Великодній тиждень. — Світлое Вос-
кресеніе — Великдень. — Світльїй умь
— ясний розум. — Світльїя минуты
— щасливі хвилини t
Світлійшій — ясновельможний, найясшй-
ший , t
Світліть, ся — с(ь)вітліти, ясніти, с(ь)ві-
тйтися, блищати
Світлякь, ком. Larnpiris — с(ь)вітляк,
блищак
Світозарно — променисто, с(ь)вітозоро
Світозарность — променистість, с(ь)віто-
зорість
Світоноска, ком. Fulgora — блискучий
плигун
Світоносньїй — світодайний
Світопись — с(ь)вітопис t
Світопреставленіе — с(ь)віта кінець
Світотьнь (мал.) — с(ь)вітлотінь, с(ь)віто-
тінь t
Світочь — с(ь)вітич
Світочувствительность — с(ь)віточуття,
с(ь)віточутлйвість
Світочувствительньїй — світочулий, с(ь)ві-
точутлйвий
Світски — по сГь^вітовому, с(ь)віхово
Світскій — 1) с(ь)вітовйй; 2) с(ь)вітський
Світскость — с(ь)вітовірть, с(ь)вітове
життя, с(ь)вітова маціра
Світь — 1) с(ь)віт, с(ь)вітло. — Світь
издавать—с(ь)вітйтися. —До світу (встати,
виїхати) — удос(ь)віта, перед с(ь)ві-
том; 2) с(ь)віт, с(ь)віт Божий, д.
Вселенная. — У видіть світь — на с(ь)віт
народитись; 3) люди, рід людський
Свіча, свічка, — с(ь)віча, с(ь)вічка, (здр.)
— с(ь)вічечка. — Сальная свіча —
лойова. — Церковная с. (до ставника)
— ставнйк, (що на похоронах) —
проводнички
Свьчниковъ — с(ь)вічаревий, с(ь)вічкаревий
Свічникь — с(ь)вічарь, с(ь)вічкарь
Свічной — с(ь)вічнйй, с(ь)вічковйй. —
Свічная лавка — крамниця з с(ь)вічками.
— Свічной заводь — с(ь)вічкарня
Свішивать, свісить, ся — 1} звішувати,
звісити, спускати, позвішувати, ся,
позвисати; 2) зважувати, зважити,ся

Связка
419
Сгребаніе
Связка — 1) в'язка (сіна, риби, бубликів),
в'язанка (дров, сіна), жмут
(паперів, ниток), пачка (паперів), папуша
(тютюну), клунок (одежі), пук,
пучок (квіток), павісмо (льону,
коноплі); 2) зв'язень, мотузок, перевесло
(на снопи); 3) (анат.) — зв'язка, в'язло
Связно — складно, до ладу
Связность — зв'язність, зв'язкість
Связный — 1) зв'язний, зв'язкйй; 2)
невиразний і д. Неметкій
Связочный — в'язковйй
Связьіваніе — в'язання, зв'язування
Связывать, связать — зв'язувати, з'язувати
Связываться, связаться — заходити, счі-
плюватись, счепйтися, (про що
лихе) — лигатися, злигатися,
полигатися, зізнатися
Связь — зв'язок, зв'язка, (в будові) — зв'язь,
пов'язина
Свянуть — пов'янути, зів'янути
Святилище — с(ь)в'ятйня
Святитель — с(ь)в'ятйтель
Святить, освятить, ся — с(ь)в'ятйти, по-
с(ь)в'ятйти, ос(ь)в'ятйти, ся
Святки — с(ь)в'яткй, (власне) різд'вяні
с(ь)в'ята, с(ь)в'яткй
Святое деревцо, рос. Artemisia Abratam. L.
— оіж-дерево, боже дерево
Святой — с(ь)в ятйй
Святость — с(ь)в'ятість
Святотатець — с(ь)в'ятокрадець
Святотатство — с(ь)в'ятокрадство
Святотатственный — с(ь)в ятокрадський
Святотатствовать — с(ь)в'ятокрадство
чинити
Святочный — с(ь)в'ятковйй, с(ь)в'ятчаний
Святоша — с(ь)в'ятоша, с(ь)в'ятець, с(ь)в'я-
тёник, ця
Святошество — с(ь)в'ятёнництво
Святцы — с(ь)в'ятщ"
Святыня — с(ь)в'ятощ, с(ь)в'ятощі
Святійшій — найс(ь)в'ятійший
Святьйшество—с(ь)в'ятоблйвість, яснос(ь)в'я-
тість
Священіе — с(ь)в'ячення
Священникь — с(ь)в'ященик, пан'отёць
Священница — паніматка
Священническій — с(ь)в'ященицький
Священничество — с(ь)вящеництво
Священнодьйствіе — одправа служби
Божої, с(ь)в'ященодія
Священнодействовать — одправляти
службу Божу, с(ь)в'ященодіяти
Священномученникь — с(ь)в'ященомученик
Священноначаліе—духовна ієрархія, с(ь)в'я-
щеновладство
Священнослужитель — с(ь)в'ященослужй-
тель
Священный — 1) с(ь)в'ятйй, с(ь)в'ятоблйвий.
— Священное писаше — с(ь)в'яте
письмо; 2) с(ь)в'ячений
Священство — с(ь)в'ящёнство
Священствовать — с(ь)в'ящёнствувати
Сгадить — спаскудити, споганити,
попаскудити, попоганити
Сганошить — зляпати, спартачити
Сгараемость — горючість, пальність
Сгараемый — гррючий, пальний
Сгараніе — горіння, палення t
Сгорать, сгорьть — палитися, горіти,
спалитися, згоріти, піти огнём. — Сгорать
любовью — палати коханням. — С.
жаждою — томитись згагою, на згагу
знемагатись
Сгибаніе — згинання
Сгибать, согнуть, ся — зг.инати, зігнути, ся.
— Согбенный — зігнутий, похилий
Сгибень — стулень (корж зігнутий, але не
заліплений)
Сгибка — згинання
Сгибной — складаний, гинкйй
Сгибнуть — згинути,, пропасти
Сгибь — загинка, залім, (в одежі) —
складка, (в тілі) — сустав, щиколоток
Сгинуть — згинути, пропасти
Сглаживать, сгладить, ся — гладити, роз-
глажувати, вигладити, розгладити,
ся, повиглажувати г
Сглазить—наврочити, пристріти, (про
кількох) — понаврочувати. — Не сглазить
бы — нівроку
Сглазь — урік, (р. уроку), (частіше) —
уроки, навроки, пристріт. — Отъ сглазу
происхрдящій —:од уроків, з очей, з
пристріту, пристрітнии. — Причиняю-
щі# сглазь, способный сглазить —
урічливий, врічливий
Сглодать — згризти
Сглотнуть — ковтнути, проковтнути
Сглупа — з дуру, через дурний розум
Сглупить — вчинити дурницю
Сгнаивать, сгноить — згноювати, згноїти,
погноїти
Сгнетать, сгнесть — стискати, стиснути,
душити, здушити
Сгниваніе — згнивання
Сгнивать, сгнить — згнивати, зогнити
Сговаривать, сговорить, ся — 1) змовляти,
змовити, збалакати; 2) заручати,
заручити, ся, засватати, рушники
подавати; 3) змовлятися, умовлятися,
змовитися, умовитися
Сговорный — 1] заручинний (до заручин
належачий); 2) д. Сговорчивый
Сговорчивость — згідливість, схйльчивість
Сговорчивый — згідливий, схйльчивий
Сговорь— 1) заручини; 2) змова, змовини
Сговьть — проговіти
Сгонка — згін (р. згону); сплав (дерева)
Сгонщикъ — пригінчий (що зганяє на
роботу), згонщик, гуртоправ, гурто-
бранець (що гонить гурти товару)
Сгонять, согнать — 1) зганяти, виганяти,
зігнати, вигнати. — Согнать съ глазъ
— з очей, сперед очей прогнати;
2) зганяти, згонити, приганяти;
пригонити, зігнати, пригнати; 3) гнати,
сплавляти, сплавити (ліс водою)
Сгорать, сгорьть — д. Сгарать
Сгорбить, ся — згорбити, ся
Сгоряча — згарячу, з'опалу
Сграбливать, сграбить — згромажувати,
згромадити t
Сгребалыцикь, ца — громадільник, ця
Сгребаніе — згрібання, згортання; гребовй-
27*

Сгребать
420
Секретничать
ця
Сгребать, сгресть — 1) д. Сграбливать;
2) згрібати, згребти, згортати,
згорнути. —Сгресть кого—схопити, захопити
Сгрёбки — вйгрібки,,поскрібки
Сгрезиться — примріятись, приверзтись
Сгромождать, сгромоздить — навалювати,
накидати, копйчити, навалити,
накидати, накопичити
Сгроможденіе — нагромадження, навал
Сгрубить, сгрубіянить — нагрубіянити
Сгружать, сгрузить — виважувати,
виважити, вивантажувати, вивантажити
Сгруппировать, ся — згуртувати, ся,
згромадити, ся, угрупувати, скупчити,
ся
Сгрустнуться — зажуритися, засмутитися.
— Ему сгрустнулось — йому сумно
стало, обняв його сум, обняла його
туга, журба
Сгрызать, сгрызть — згризати, згризти
Сгубить — згубити
Сгустьть — загусти, загуснути, (трохи) —
при гуснути. — Сгустьлый—загуслий,
згуслий
Сгущаемость — згушенність
Сгущать, сгустить, ся — згущати, згустити,
ся,загусти,загуснути
Сгущеніе — згущення
Сдабривать, сдобрить, ся — 1) задобрювати,
задобрити; 2) приправляти,
заправляти, приправити, засмачйти
Сдавать, сдать — здавати, віддавати,
здати, віддати, поздавати
Сдаваться, сдаться — 1) здаватися,
піддаватися, здатися, піддатися; 2) д.
Казаться
Сдавленіе — стиски
Сдавливаніе — стискування
Сдавливать, сдавить, сдавнуть — стискати,
стиснути, душити, здушити
Сдаточный — 1) призначений до віддачі,
віддайний, здайний; 2) відданий;
3) переданий
Сдатчикъ, ца — здавёць, віддавець
Сдача— 1) здавання, здача, піддання
(фортеці); 2) здача, решта (грошей)
Сдваивать, сдвоить — подвоювати,
подвоїти
Сдвигать, сдвигивать, сдвинуть, ся —
1) зсувати, зсунути, зрушити;
зворушити, зворухнути, посунути;
2)зсовувати, присовувати, зсунути,
присунути, ся, (про кількох) —
позсовувати
Сдвижной — зсувний
Сдвойка — подвій, здвій
Сдёргивать, сдёрнуть, ся — стягати,
стягти, ся, зсмйкувати, зсмикнути
Сдерживать, сдержать — 1) видержувати,
видержати, витримувати,
витримати; 2) спиняти, впиняти,
зупиняти, спинити, впинити, зупинити;
3) додержувати, додержати,
дотримувати, дотримати (слова)
Сдержанность — здержливість, стриманість
Сдержанный — здёржливий, стриманий
Сдирать, содрать — здирати, зідрати,
(шкуру) — лупити, білувати, злупити,
ооілувати, (лушпайку) — злущувати,
злущити
Сдирка — здирання
Сдооа — приправа (др їжі)
Сдобина — масляне тісто
Сдоблять, сдобить — приправляти, смачй-
ти (їжу)
Сдобный — заправлений молоком, маслом
і яйцями (про тісто)
Сдобровать, у виразі: не сдобровать — не
добрим скінчити, не минути лиха
Сдружать, сдружить — дружити,
подружити, приязнйти, заприязнйти
Сдувать, сдунуть, сдуть, ся — 1) здувати,
здмухувати, здути, здмухнути,
поздувати, поздмухати; 2)
викручувати, видурювати, викрутити,
видурити ,
Сдуриться, сдурьть — здуріти, одуріти,
знавісніти
Сдуру — з дуру, з дурного розуму, через
дурний розум
Сдыхаться, сдохнуться — затхнутися,
притхнутися ,
Сдьлать, ся — зробити, ся, вдіяти, ся,
подіяти, ся, вчинити, ся, справити,
спорудити, счинйти, ся, статися,
(про що погане) — скоїти, накоїти,
скоїтися. — Сдьлать кого несчастнымъ
— унещаслйвити. — С. возможнымъ
— уможливити. — Сдьлать, ся
сиротою — осиротити, осиротіти. —
Сделанный — зроблений. — Не хорошо
сдьлалъ—не гаразд учинив. — Хочеть
сдьлаться большимъ бариномъ —
хоче вийти на великого пана
Сдьлка, сдьлочка — умова, угода, згода,
порозуміння. — Мировая сдьлка —
мирова
Сдьлочный — умовний, угодовий
Себя — себе, ся. — Внь себя отъ радости
— не тямлючи себе, себе не чує з
радощів. — Изъ себя не дурна — на
личко гарненька. — Мнь какъ то не
по себь — якось мені ніяково
Себялюбе,цъ, себялюбица — себелюбець,
собій, -ниця t
Себялюбивый — себелюбний, собійний
Себялюбіе, себялюбство — себелюбство
Севрюга, (риба) Acipenser stellatus — сірюга
Севрюжина — сірюжина
Сегментъ — окраєць, відтинок (круга)
Сегогодній — сьогорішній
Сегоднишній — сьогоднішній
Сегодня — сьогодні, сьогодня, нйньки, нині
Седмица — тиждень, седмиця
Седьмой — сьомий, сёмий. — Седьмой часъ
— сьома година. — Въ седьмыхъ —
по сьоме
Сезонъ — сезон, пора року
Сей, сія, сіє — сей, ся, се, цей, ця, це. —
Сію минуту — зараз. — Ни съ сего,
ни съ того — ні з сього, ні з того
Сеймъ — сейм, сойм
Сеймовый — сеймовий, соймовий
Сейчасъ — зараз
Секретничать — таїтися, критись з чим,

Секретный
421
Сердцевьдецъ
секретувати
Секретный, но — секретний, но, таємний,
потаємний, таємничий, потай,
знишка. — Секретное місто — тайник,
таємниця
Секретарь—секретарь. — Быть секретарёмъ
— секретарювати
Секреть — секрет, таємниця, тайність
Сектантъ, сектаторъ — сектярь, сектант
Секта — секта
Сектантство — сектярство, сектанство
Секунда — секунда
Селадонъ — милодан, джиґун, бабій
Селёдка, селёдочка — оселедець. Clupea
harengus
Селёдникъ, рос. Chenopodium Tourn —
лобода
Селёдочный — оселедцевий
Селезеній, селезневъ — качурів, селезнів
Селезёнка, с,елезёночка, анат. Lien, splen —
сележінка, коса, с,еледянка
Селезёночный — сележінковий, селедянйй
Селезень — качур, селезень
Селезниха, пт. Anas boschas — качка
Селеникъ, рос. Sambucus ebulus L. — бузнйк,
в'язовнйк
Селеніе — село, селище., сельбище
Селитра, Nitrum — салітра
Селитренный — салітровии. — Селитренныя
ямы — буртй
Селитровареніе — салітранйцтво
Селитроварня — салітрарня
Селитроваръ — салітраник
Селитроватый — салітруватий
Селитренный — салітровии
Селить, поселить, ся — селити, поселити,
обселяти, ся, оселити, ся, осідати,
ОСІСТИ
Селишко — сільце
Село — село, (в Слобідській Україні) —
слобода
Сельдерей, рос. Apium graveolens L. —
селера
Сельдь, риба Clupea harengus — оселедець,
(здр.) — оселедчик, (астраханський) —
бишак, (чорноморський) — скумбрія
Сельдяной — оселедцевий
Сельскій — сільський
Сельцо — сільце
Сельчанинъ, селянинъ — селянин; селюк
Селянка, селяночка — селянка, (здр.) —
селяночка, селючка ,
Сёмга, риба Salmo salar — сімга, сеньга
Семейный — родинний, сімейний,
сім'янистий
Семейство — родина, сім'я, сімейство,
фамілія
Семенить — дрібцювати
Семериковый — семериковий
Семерикъ —рмерйк
Семёрка — сімка, сімака
Семеро — семеро
Семидесятильтіе — сімдесятоліття
Семидесятый — сімдесятий
Семидневный — семиденний
Семидюймовый — демицалевий
Семильтіе — семиліття
Семильтка — семилітка, сімлітка
Семилітній — семилітній; семиліток,
семилітка (що від роду сім літ}
Семимесячный — семимісячний
Семинаристь — семинарист
Семинарія — семинарія
Семинарскій — семинарський
Семинедельный — семитижневий, семи-
тижньовий
Семипалый — семипальчий
Семипольный — на сім змін, у сім рук, се-
мизмінний
Семинядённый — семип'ядний
Семисаженный — семисажньовий
Семисотый — сімсотий
Семиструнный — семиструнний, на сім
струн
Семитысячный — сімтйсячний,
семитисячний
Семифунтовый — на сім фунтів, семифун-
товий
Семнадцатый — сімнадцятий
Семнадцать — сімнадцять
Семь—сім.—Семь съ половиною—піввось-
ма. — Семъ разъ — семикрати. — Въ
семь разъ больше — семерйцею. —
Семь воловъ въ плугъ — семерйця
Семьдесятъ — сімдесят
Семьсотъ — сімсот
Семья — родина, сім'я, сем'я, сімейство
Семьянинъ — сім'янин, сем'янйн
Семьянистый — сім'янистий, сем'янйстий
Сентябрьскій — вересневий, сентябрський
Сенаторъ — сенатор
Сенатскій — сенатський
Сенать — сенат
Сентябрь — вересень, сентябрь,
(стародавнє) — жовтень, (перше число сього
місяця) — літопровід
Сепаратизмъ — сепаратизм, відчах
Сепаратистическій — сепаратистйчний
Сербъ — сёрбин,
Сервизъ — сервіз
Сердечко — серденько
Сердечникъ— 1) рос: a) Leonurus Cardiaca
L. — глуха кропива, сйндра; б) Car-
damine pratensis L. — болотна
жеруха; 2) шворінь, сворінь
Сердечно — сердечно, щиро, ревне
Сердечный — 1) сердечний, серцевий;
2) сердечний, щирий, ревний
Сердечный корень, рос. Polygonum bistorta
— ракові шийки,;рачкй
Сердито — сердито, гнівнр, з серцем
Сердитый — сердитий, гнівний, лихий.
Сердить, ся — сердити, ся, гнівити,
гніватися
Сердоболіе — жалісливість
Сердобольный — жалісливий
Сердоликь, камінь Silex carneolus — каріоль,
крівавник
Сердоликовый —'каріольовий, крівавнико-
вий
Сердце — серце. — Въ сердцахъ — зо зла, з
пересёрдя
Сердцевидный — серцеватий, на взір серця
Сердцевина — осередок, осереддя, п осердя,
стрижень
Сердцевьдецъ — серцевіда

Сердцеьдъ
422
Сидьть
Сердцеьдъ — бабодур; серцеїд
Сер(д)чать — гніватися
Серебреникъ — 1) срібельник (майстер);
2) срібник, срібняк; срібляник; 3) рос.
Potentilla argentea L. — нагіднйк,
. червйшник t
Серебреніе — посрібрення
Серебреносный —, сріблодДйний
Серебреный — срібний, срібнянйй
Серебрёный — посрібнений
Серебристый — сріблистий, сріблястий
Серебрить, ся — срібнйти, сріблити, сереб-
рйти, сяг
Серебро — срібло, серебро t t
Серебрьть — срібніти, срібліти, серебріти
Серебрякъ, рос. Comarum palustre — вовче
тіло, огірошник
Серебрянка — д. ?еребреникъ 3
Серебряный — срібний
Середина, серединка — середина,
серединка; осередок
Серёдка — серединка
Середной — середовйй (що буває в Середу)
Серёжный — сережковий, кульчиковий
Сермяга — свита, свитка
Серна, Antilope rupicapra — дика коза,
сарна
Серповидный — серпуватий
Серповым — серповйи
Серпообразный — серпуватий
Серпуха, рос. Sarratula tinctoria —
страхополох, яловёнь
Серпъ, серпикъ — серп, серпок, серпик
Серпянка — серпйнка, серпанок
Серпяночный — серпйнковий, серпанковий
Серьга, (здр.) серёжка, (частіше мн.) серьги,
серёжки — 1) серёжка, (мн.)—сережки,
(срібні) — ковтки, (кругленькі) —
кульчик, кульчики, заушнйця; 2) (у
рослин) — базька, базькй, брунька,
котик, котики
Серіозничать — поважно триматись
Серьёзно — 1) поважно, з повагою, серйозно;
2) справді, вправді
Серьёзность — поважність, серйозність
Серьёзный — поважний, серйозний
Сестра, сестрица, сестричка, (мн.) сестры
— сестра, сестриця, сестричка,
сестронька, (мн.)—сестри.—Двоюродная
сестра—сестра впёрвих.—Внучатная,
троюродная сестра — сестра у
других. — Сестра милосердія — с
жалібниця. — Названная с. — посестра,
названа сестра
Сестроубійство — сестровбйвство
Сестроубійца — сестровбійник
Сестринъ, сестрицынъ — сестрин, сестрй-
цин
Сжалиться — змилосердитися, пожалкува-
тися (над к;ім), зглянутися (на
кого), пожаліти (ког,о). — Сжалься
надо мной! — пожалій мене!
Сжарить, ся — спекти, ся
Сжатіе — стиск, стиснення
Сжато — стисло, стисно
Сжатость — стислість, стйсність
Сжатый — 1) стиснений, стулений,
здавлений, сщплений; стислий — д.
Сжимать; 2) зжатий, д. Сжинать
Сжевать — зжувати, нажувати і д. Жевать
Сживать, сжить — виживати, вижити,
збуватися, збутися, позбутися,
здихатися
Сжиганіе — спалювання
Сжигать, сжечь, ся — палити, спалити,
попалити t
Сжидаться — чекати, очікувати,
дожидатися
Сжимаемость — стискальність
Сжимаемый — стискальний
Сжиманіе — стискування
Сжимать, сжать, ся — 1) стискати,
стиснути, ся; стулити, ся; (про зуби) —
сціпити; 2) збігатися, збігтися
Сжимательный — стискаючий
Сжимъ — стис, стиск
Сжинать, сжать, ся — зжинати, зжати,
пожати, ся; (усе) — позжинати, ся
Сжирать, сожрать — пожирати, пожёрти
Сзади — ззаду, позад, позаду, позатйллю
Сибаритствовать — роскошувати
Сибаритство — роскошування
Сибаритъ, сибаритка — роскон^люб, ка
Сибирка — 1) д. Мідянка 1; 2) сібірка
(одежа); 3) холрдна, темна g
Снбнрскиї — сібірний. — С. язва — телій,
сібірка
Сивенькій — сивенький
Сивехонькій — сивісінький
Сивизна — сивина
Сивка — сиваш (кінь сивої масти)
Сивоворонка, сивогракъ, m\ Coracias garrula
— синьоворонка, сивограк, сиворак-
ша. ракша, красйворон
Сивожельзный — темносірий (про коні),
сивозалізний
Сивуха — підпінок, сивуха
Сивушный — горільчаний
Сивый — сивий. — С. конь — сиваш
Сивьть, посивьть — сивіти, посивіти
Сигара — цигара
Сигарочница — цигарниця, цигарничка
Сигарный, сигарочный — циґарний
Сигналь — сигнал, знак, гасло
Сигнальный — сигнальний, гасловйй. —
Сигнальныя бочки (у запорожців) —
фігура
Сигнатура (мед.) — сигнатура
Сигнатурный — сигнатурний
Сиговый — сиговий
Сигь — риба, cus Salto lavavelus
Сидень — 1) сидень; 2) сидун, домонтарь,
пічкур. — Сиднемъ сидьть — сйдьма
СИДІТИ
Сидръ — яблушник (напій)
Сидьйка — ли(і)нійка (критий повіз, в
котрім сидять з обох боків) t
Сидьлець (в шинку) — шинкарь, сиділь-
ник, продавець
Сидьлица — сидільниця, продавальниця
Сидьлка, посидьлка — сиділка, сідуха
Сидьніе — 1) сидіння, сйдження, сидня,
сидячка (в, гостях) — посиденьки;
2) сідець, сіжа, рідавка, сідак
Сидьть, сість — сидіти, сісти. — Сидя —
сидячи, сйдячки, навсидячки

Сидьть
423
Систематикъ
Сидьть, вьісидіть — гнати, виганяти,
курити, вигнати, викурити (смолу,
горілку)
Сидячій — сидячий
Сизенькій — сизенький
Сизокрылый — сизокрилий t
Сизопёрый — сизоперий, сизошрий
Сизый — сизий, сивий ,
Сизіть, посизіть — сизіти, посизіти
Сизякъ — голуб сизий, сивий, сивак
Сила — сила, міць, снага, потуга, змога. —
Собственными силами — самотужки,
власними силами. — Силою—силою,
живосилом, силоміць. — Быть въ си-
лахъ — здужати. — Въ силу, подъ
силу, по силі, по мірі силъ — по силі,
під силу, по змозі, як посйлля. —
Быть въ силі — мати силу, вагу. —
Въ с. закона — по силі закона. —
Всіми силами — з усії, з усієї сили.
— Сколько силъ, со всіхь с. — яко
мога, як мога, чим дуж. — Черезъ с. —
над силу. — Терять, потерять с. —
безсиліти, виснажитися, стратити силу
Силачъ — силач, силак, дужак
Силёнка — сйлонька ,
Силикатъ — кремінна сіль, кремінник,
креміняк
Синильная кислота, щелочь — синильний
квас, луг
Силиться — силкуватися, пнутися, моцю-
ватися
Сило, силокъ — сильцё, сільце
Силуэ'тъ — обрис ,
Сильно — дуже, здорово, міцно, вельми,
сильне, ревне. — Онъ сильно занемогь
— він дуже заслаб. — Сильно пьётъ
— дуже багато п'є
Сильный — 1) дужий, сильний, (дуже) —
силенний, здоровий, міцний,
потужний, снажнйй* 2) буйний,
рясний. — Сильный цвьтъ, рос.
Ranunculus acris L. — дрібноц(ь)віт, зілля од
трясці, козелець, ломйтник, жовто-
брюшник
Сильніе — дужче, сильніше, міцніше. —
Сильніе становиться, сділаться —
дужчати, сильнішати, міцнішати,
подужчати; вбиватися в силу
Символическій — симболічний
Символъ — сймбол
Симметрическій — симетричний
Симонія — с(ь)в'ятокупство
Симпат изировать — симпатизувати,
прихилятись до кого, до чого
Симпатически — симпатично
Симпатическій — симпатичний, (на виду) —
милозіркий
Симпатія — симпатія, спочуття, потяг
Синагога — синагога, школа
Синева — 1) синь, синява, блакить; 2) синяк
Синеватый — синявий, синюватий
Синеголовникъ, синеголовъ, рос. Eryngium
planum L. — синя колючка, миколай-
ці, миколайчики, переполошник
Синелевый—1) синелевий; 2) бузковий.
Синель — 1) синель, єдвабна тканина;
2) д. Сирень
Синёный — синений, посинений
Синенькій — синенький
Синесть, синета — сйність
Синехвостка, пт. Motacilla cyanurus —
трясихвістка (з синім хвостом)
Синехонькій — синесенький
Синець, риба Abramis ballerus Cur. —
синець, сйньга, синюга
Синеродъ — синець, ціян
Синешейка, пт. Motacilla svecica —
трясихвістка (з синьою шийкою)
Синильникъ, ца — 1) синйльник, ця; 2) рос.
Isatis tinctoria L. — синячник,
синйльник
Синильная кислота — синій квас
Синильщикъ, ца — д. Синильникъ, ца 1
Синить, ся — синити, ся
Синица, синичка — синиця, синичка
Синій — синій
Синій камень — синій камінь, синяк
Синовникъ, рос. Cytisus hirsutus L. —
дереза
Синодальный, синодскій — синодський, си-
нодовий
Синодинъ — поминальниця, грамотка і д.
Помяникъ
Синонимъ — рівнознака, синонім
Синтаксисъ — складня, синтакса,
синтаксис
Синтаксическій — складневйй,
синтаксичний
Синь — лязурок
Синька — синька ,
Синіть, посиніть — синіти, посиніти
Синіться, засиніться — синіти, ся, засй-
нітися
Синюха, гриб Agaricus violaceus L. —
синюха, синяк
Сиплость — хриплість
Сиплый, ло — хриплий, ло
Сипнуть, осипнуть — хрипнути, охрипнути
Сиповка — дудка (з очерету)
Сиповщикъ — дударь
Сипота — хрипливість
Сиреневый — бузковий, бёзовий. —
Сиреневая роща — бузнйк
Сирень, рос. Syringa vulgaris L. — бузок,
бузочок, без
Сирота, сиротка,, сироти на, сиротинка —
сирота, сирітка, сиротина,
сиротинка, сиріточка. — Безродный сирота —
сирота-безрода. — Круглый с. (що не
має ні батька, ні матері) — кругом
сирота. — Полусирота (без батька)
— півсирот^
Сироткинъ — сирітчин
Сиротскій — сирітський, сиротин, сиротй-
ний, сиротинський
Сиротство — сирітство
Сиротствовать, сиротіть, осиротіть —
сиротувати, сиротіти, осиротіти,
посиротіти (
Сиротствующій — дирота, осиротілий
Сирый — 1) осиротілий, сирота; 2)
безпорадний
Сирічь — себ-то
Система — система, уклад
Систематикъ — систематик

Систематическій
424
Скверный
Систематическій — систематичний
Ситець — ситець, ситчик
Ситечко — ситко, ситце, ситечко
Ситникъ — 1) рос. Scirpus lacustr;is, S. ра-
lustris — осітняг, сітняг, рогіз; 2) сйт-
. ниця (хліб) ,
Ситный — ситний (просіяний на сито)
Сито — сито, (не густе) — підситок
Ситовый — осітняговий
Ситочный — ситовий
Ситуація — ситуація, становище
Ситце — ситко
Ситцевый — ситцевий
Сифилисъ — пранці, сифіліс
Сифилитикъ — сифілітик
Сифилитическій — сифілітичний,
пранцюватий
Сифонъ — цмок
Сіяніе — сяяння, сяєво, сяйцо. — Сьверное
сіяніе — заграва північна
Сіятельньїй — ясновельможний
Сіятельство — ясновельможність г
Сіять — сяяти, сяти, сіяти, променіти,
зоріти
Скабіоза, рос. Scabioza arvensis;Syn — наго-
ловаток, синявка, свербіжниця
Сказаніе — переказ, оповідання, оповідь,
опис
Сказатель, ница — оповідач, ка
Сказать — сказати
Сказка, сказочка — 1) казка, казочка,
байка, баєчка; 2) показ, пояснення
Сказочникъ — казкар, байкар
Сказочный — казковий, баєчний
Сказуемое — присудок
Сказывать, сказать — казати,
переказувати, оповідати, сказати, переказати;
держати мову, річ. — Между нами
будь сказано — кажучи між нами,
нехай між нами зостанеться. —
Сказался больнымъ — об'явився слабим
Скаканіе — скакання, плигання
Скакать — 1) скакати, плигати, стрибати,
скочити, скікнути, плигнути,
стрибнути; 2) скакати, бігти скоком,
навскоки
Скакливый — скакучий
Скаковой — біговий
Скакунъ, скакунья, скакунокъ, скакунчикъ
— скакун, ха, скакунець, стрибун,
стрибач, стрибуха, стрибунець,
пострибунчик; 2) Cicinaela, (ком.) —
плигун
Скала — скаля, поділка
Скала — скеля, скала
Скалистый—скелистий, скальнйй.—Скали-
стыя горы — кряжові гори
Скалить, оскалить,, ся — скалити,
вискалювати, ся, шкірити, вишкірити, ся
Скалка — качалка
Скалозубъ — д. Насмьшникъ
Скалочный — скёлевий
Скалывать, сколоть — 1) виколювати,
виколоти, (мережки на папері); 2)
сколювати, сколоти, рубати, колоти,
порубати, поколоти
Скамья, скамейка, скамеечка — лава,
лавка, лавочка, лавонька, (широка) —
прймость, (невелика) — прйдавок,
(коротка, рухома) — ослін, ослінчик,
(в школах) — парта,Дмаленька, під
ноги) — підніжня, стільчик
Скандаль — скандал, бёшкет. — С. кому
сдьлать — сорому наробити (кому?
Скандальный — скандальний, бешкетний
Скандовать — скандувати
Скань — сукані нитки
Скапливать, скопить, ся — збирати,
зібрати, ся, назбирати, ся
Скапывать, скопать — скопувати, скопати
Скарбъ — добро, збіжжа, скарб
Скаредность — скнарість; шкарадність
Скаредный — 1) скнарий і д. Скупой;
2) шкарадний, поганий
Скаредь — 1) скнара; 2) шкарадник,
поганець
Скарлатина — шкарлятйна
Скармливать, скормить — вигодовувати,
випасати, вигодувати, випасти
Скассировать — скасувати, покасувати
Скатертка, скатерть — скатерка,
скатертина, обрус, настільник
Скатистый — згористий, покотистийt
Скатъ —,1) скочування; 2) спуск, згір'я,
покіт, спадистість; 3) стан (коліс);
4) риба Roja clarata — скат, рая
колюча
Скатывать — 1) (скатить, ся) — скочувати,
скотити, поскочувати, ся; 2)
(скатать) — згортати, звивати, згорнути,
звити
Скать, соскать, ся — сукати, зсукати,, ся
Скачивать, скатить — змивати,
споліскувати, змити, сполоснути
Скачка — 1) скакання, гарцювання; 2) біг,
перегін, гони
Скачокъ — скік, (мн.) — скоки, стриб,
стрибок, плйг. — Скачками (бігти) —
скоком, перескоком, вистрибом,
вибриком
Скачущій — скакучий, стрибучий
Скашивать, скосить — 1) сколювати,
скосити; 2) зрізувати навкісь, наскосй,
скісно ( t
Скважина, скважинка — щілина, щілинка,
шпара, шпарка, дірка, скалубина
Скважистость — дірчастість, діркуватість
Скважистый, скважный — діркуватий,
дірчастий, продіркуватии
Сквашивать, сквасить — квасити,
поквасити, сквасити
Скверна — паскудство, погань і д.
Гнусность
Сквернавецъ, сквернавка — паскудник,
поганець, паскудниця, поганка
Скверно — погано, гидко, паскудно, мер-
зёно
Сквернословить — непристойні речі
говорити, блягузкати
Сквернословецъ — непристойний в мові,
непристойномовець
Сквернословіе — непристойна мова
Сквернословный — непристойномовний
Скверность — погань, паскудство,
плюгавство
І Скверный — поганий, паскудний, гидкий,

Скверніть
425
Склочивать
мерзёний , ,
Скверніть — поганіти, поганішати, мерзё-
ніти
Скверъ — садок (на міському пляцу),
сквер
Сквитовать, ся — поквитувати,ся ,
Сквозистый — 1) діркуватий, прозірний;
2) прос(ь)вітчастий
Сквозить — крізнйти, провівати наскрізь;
прос(ь)вічувати х
Сквозникъ — прос(ь)вітчастий, прозорий
овіч
Сквозной — скрізнйй, крізцйй. — С. вітерь
— протяг, крізний вітер, продув. —
С. дыра — дірка наскрізь. — С. дворъ
— прохідний двір
Сквозь — крізь, через
Скворецъ, скворка, пт. Sturnus vulgaris —
шпак, шпачиху
Скворешня — шпаківня
Скворцовъ — шпачиний
Скворцрвый— 1) шпаковий, шпачиний, шпа-
ківський; 2) шпаковйтий, д. Масть
Скелетный — кістяковий
Скелеть — кістяк, шкелёт, снасть
Скептикъ — скептик, неймовіра ,
Скептически — скептично, неймовірно
Скептическій — скептичний, неймоцірний
Скептицизмь — скептицизм, неймовірство
Скидка — скидання; скидка, знижка
Скиніа — скйнія, намёт
Скипаться, скипьться — скипатися, ски-
П1ТИСЯ
Скипетродержецъ, скипетроносецъ — бер-
ловладця, берлоносець
Скипетръ — бёрло
Скипетръ царскій, рос. Verbascum nigrum
L. — оман, дивина; V. Lychnitis —
коров'як, заяче ухо, бабки; V. Thap-
sus L. — дрябчак, ведмеже ухо,
с(ь)вічі
Скипидарникь, рос. Asarum еигораедіт L. —
копитень, копитець, копитці,
копитняк
Скипидарный — шпигинарний
Скипидарь — шпигинарь
Скипіть, ся — скипіти, ся
Скирда, скирдъ—стйрта, (соломи)—ожеред
Скирдный — стиртовйй
Скисаніе — скисання
Скисать, скиснуть — скисати, скиснути
Скитаніе — скитания, скйтки; тиняння
Скиталецъ, скиталица — скитальник, ски-
тальниця; заволока, бурлака,
бурлачка
Скитальчество — бурлакування, блукання,
тиняння
Скитаться — скитатися, бурлакувати,
тинятися, нипати
Скитникъ — скитник
Скитническій — скитницький
Складка — 1) складання,,складування;
2) складка, згортка, збірка, зморшка,
(частіше мн.) — збори; 3) складка
Складни — складаний образ
Складно — складно, до ладу
Складной — складаний
Складность — доладність, згідність,
складність (тіла) ,
Складный — доладний, згідний; складний
Складочный — 1) вкладний. — Складочныя
деньги — вкладні гроші, вкладки;
2)складовий
Складчатый — збористий, складчатий,
рясний, фалдистий
Складчикъ, ца — вкладник, ця; складач, ка
Складчина — складка
Складь — 1) склад, лад, складність,
доладність; 2) з'язок (думки); 3) склад,
магазин, гамазея; 4) будова, стать
Складьіваніе — складання, складування
Складывать, скласть, ся — 1) складати,
скласти, ся, поскладати, ся,
(шматочки до купи) — стулити,
постулювати; 2) складатися, скластися,
скинутися; 3) звертати, звернути,
скласти. —Сложить вину на
другого—звернути, скласти вину на кого. —
Сложить голову — головою наложити
Складышокъ — опёцок
Склёвывать, склевать — скльовувати,
видзьобувати, склювати, поклювати,
видзьобати г
Склеиваніе — склеювання,уліплювання
Склеивать, склеить, ся — зліплювати,
склеювати, зліпити, склеїти, ся
Склейка — 1) склеювання, клеїння; 2) склё-
їне (місце)
Склёпка — 1) нютування; 2) знютоване,
склепане (місце)
Склепной — нютований, клепаний
Склепный — склеповий
Склепь — склеп
Склёпывать, склепать — заводити, завести
у нюти, нютувати, знютувати,
брати, взяти на нюти, склепами
Склещивцться, склещиться—скліщуватися,
скліщитися (про собак)
Скликаніе — скликання
Скликать, скликивать, скликнуть,
ся—скликати, скликати, поскликати,
згукуватися, згукнутися
Скличка — скликання, склик
Склоненіе— 1) нахйлювання: нахиляння,
схиляння, підмовляння, підмова; 3)
похилість, схил; 3) (грам.) — відміна
Склонность — нахил, нахильність,
похилість, схильність, потяг, охота
Склонный — схильний, охочий хотлйвий
Склонь — спад, похил, схил. — Южный
склонь — навсоння. — Склонь горы
—узбіч, спад, похил гори.—\1а склонь
дней, жизни — на схилку віку
Склоняемость (грам.) — відмінність
Склоняемый (грам.) — відмінний
Склонять, склонить, ся — 1) схиляти,
нахиляти, схилити, нахилити,
похилити, ся, підклонйти, склонйти, ся,
прихиляти, прихилити, ся. — Склонить
голову — схилити голову. — Склонённый,
склонившійся—похилий, похилистий.
— Склонясь—схилившись, (на)хйльці.
— С. на свою сторону — залучити,
привернути, навернути (до себе, на
свій бік); 2) відміняти, відмінити
Склочивать, склочить, ся — кудовчити, кош-

Сключать
426
Скоромничать
лати, скудовчити, роскошлати; скім-
шитися
Сключать, сключить — брати, взяти у замки
(про будування)
Склянка — 1) шклянка, пляшечка, слоїк;
. 2) пісошний годинник; пів години
(на пісошному годиннику, у
моряків). — Теперь седьмая склянка —
тепер четверта година
Скоба, здр. скобка — 1) клямра, скаба,
скабка, (у дверей) — клямка; 2)
підківка (під закаблуки); 3) (грам.) —
скабка, дужка
Скобель — скобель, струг, (на взір ножа) —
шкрябач
Скобельный — струговий
Скобить, заскобить — клямрувати; брати,
взяти, замикати в скабки, в дужки
Скобленіе — стругання, скромадіння
Скоблить, выскоблить—стругати, скребти,
скромадити, вистругати, вискребти,
вйскромадити
Скобяной товаръ — деревня, дерев'яне
начиння (посуда, лопати, вила і т. д.)
Сковеркивать, сковеркать — корчити,
кривити, пркорчити, докривйти,
скорчити, нівечити, знівечити
Сковка — 1) сковування; 2) сковане (місце),
сков
Сковорода, сковородка — сковорода,
сковорідка, пательня, панва
Сковородникъ — чаплія
Сковывать, сковать— 1) сковувати, скувати,
посковувати; 2) заковувати,
закувати, закути, забивати, забити у
кайдани, у пута, у залізо
Сковыривать, сковырять, сковырнуть —
сколупувати, сколупати,
сколупнути, посколупувати
Скокъ — скік, підскік, стриб, плиг; вибрик
Сколачивать, сколотить, ся — збивати,
збити, ся (з чого і з чим)
Сколокь — зразок, взір (знятий
виколюванням)
Сколотина — маслянка
Сколь — скільки; як, яко, як же,. — Сколь
возможно — яко мога, скільки мога
Скользить, скользнуть — сковзатися, під-
сковзуватися, сковзнутися,
підсковзнутися; совгатися. — Скользя
— поковзом
Скользкій, скользко — сковзькйй, ковзькйй,
сковзько; слизький,слизько
Скользскость — слизькість, слизота
Сколькій—який.—Сколькихь льть онь умерь?
— яких діт, в яких літах, він помер?
Сколько — скільки, кільки, кілько; якого.
Сколько-то—скільки-сь.—С. мнь, извь-
стно — як,мені відомо, о скільки
відомо мені. — С. нибудь — скільки
небудь, що нёбудь, де-що. — С.
можно — яко мога, як посйлля. — С
силъ хватить — чим дуж. — С. много
— якого багато
Скомкагь, ся — зібгати, зімняти, ся; скім-
шйтися
Скоморохъ — фи(і)ґляр, блазень, кумедник,
штукарь
Скоморошескій — фи(і)ґлярський, кумедіян-
ський, штукарський
Скоморошество — фи(і)ґлярство, кумедіян-
ство
Скоморошествовать, скоморошить—фи(і)ґлю-
вати, штукарювати
Скомпрометтировать, ся — сорому завдати,
сорому набратися, у славу ввести
Сконфузить, ся — осоромити, ся, сорому
завдати? набратися
Скончаніе—кінець, скінчення. —- До сконча-
нія вька — до кінця с(ь)віту
Скончать, ся — 1) покінчати, скінчити, ся;
2) сконати, поконати, умерти,
переставитися, дуба дати, ґеґнути
Скопецъ — скіп, скопёць, валах, холоштан
Скопидомь, ка — скнара, скупердяга
Скопировать — скопіювати
Скопить, оскопить — скопйти, валашати,
холощати і д. Оскоплять
Скопище — стовпище, натовп
Скопленіе — збирання; скупчення,
скуплення, згромадження; (людей) —
стовпище, стовписько, здвиг, тиск
Скоплять, скопить — збирати, зібрати,
збивати, збити,скобіжити
Скопчество — скопёцтво
Скорбить — крухмалити
Скорблённый — крухмалений
Скорблость — шкарублість
Скорблый — шкарублий, шкарубкий
Скорбнуть, заскоронуть — шкарубнути,
зашкарубнути
Скорбный — 1) недужий, немічний; 2)
сумний, журний, скорбний, скорботний
Скорбь — жаль, туга, журба, печаль,
скорбота, смуток t
Скорбьть — тужити, сумувати, скорбіти,
вболівати над чим, побиватися,
вбиватися {
Скорбящій — журний, боліючий
Скоренькій, ко — скоренький, ко,
швиденький, о, хутенький, о
Скорёхонько, скорёшенько — хутесенько
Скорлупа (горіхів, кавуна) — лушпина,
лушпайка, лушпинка,
(зб.)—лушпиння, (тверда дуже) — шкаралупа
Скорлупный—лушпйнний, шкаралупний. —
Скорлупныя животныя—шкаралупні
тварі, шкаралупники t
Скорнякъ — чинбарь, кушнір, гарб,ар
Скорнячество — чинбарство, кушнірство,
гарбарство
Скорнячество — чинбарювати, кушнірувати
Скорнячить — кушнірський, чинбарський
Скоро — скоро, швидко, хутко, незабаром,
незабавом, небавом
Скоробить, ся — покорчити, попачйти, по-
шкарубити, ся
Скороговорка — скороговірка
Скорозрільїй — скороспілий, скоростиглий,
скороздрий
Скоромить, оскоромить, ся — скоромити,
поскоромити, ся, зламати піст
Скоромникъ, -ница — скоромник,
скоромниця
Скоромничать—їсти скором,
недодержувати посту

Скоромъ
427
Скрывать
Скоромъ, скоромное — скором, скоромне
Скороножка, ком. Oniscus murarius —
стонога
Скороопьяняющій — п'янкуватий
Скоропись — скоропис
Скорописаніе — скоропис
Скорописець — скорописець
Скорописный — скорописний
Скороспелость — скороспілість,
скоростиглість, скороздрість s
Скороспешный—сквапливий, скорос(ь)піш-
ний, скорохватський
Скоропостижный, но — наглий, нагло,
раптовий, раптом, без часу. —
Скоропостижная смерть — нагла смерть
Скоротечно — нагло; прудко, бистроплинно
Скоротечность — наглість, прудкість,
бистроплинність
Скоропреходящій—скороминучий,
недовгочасний
Скороспілка — 1) рос. Primula officinalis
Jacq. P. veris L. — сорочі лапки,
божі ручки; 2) скороздрій, скороздра
Скороспьлый — д. Скорозрьлый
Скорострьльный — скорострільний, скоро-
пальний
Скорость — скорість, хуткість, швидкість,
прудкість, спіх (в роботі)
Скоротать — скоротити, покоротйти.
Скоротечный — бистроплинний, наглий
Скороходь — бігун
Скороходь — швидка хода
Скорпіонь, ком. Scorpio europeus — скорпій,
скорпіон
Скорчивать, скорчить, ся — корчити,
скорчити, ся. — Скорчить
гримасу—скривитися
Скорый — скорий, хуткий, швидкий,
прудкий, шпаркий. — Болье
скорый—скоріший, швйдчий. — Самый скорый
— найркоріший, найшвйдчий,
найшвидкіший. — Вь скоромь времени
— і незабаром. — На скорую руку —
на швидку руку, прхапцем
Скорье — скордш, скоріше, швйдче,
мерщій, хутчій. — Какь можно скорье —
яко мога швйдче, чим дуж
Скоса — скоса, зйзом, криво ,
Скось — 1) скіс; 2) косогір, згір'я
Скотина — скотина, бидло, товарина,
худобина, (поб.) — товаряка
Скотникь — скотарь
Скотница — скотарка
Скотный — скотинячий, товарячий, худіб-
ний. — С. дворь — обора
Скотоподобный — скотоподібний, до бидла
подібний
Скотски — як скотина, як худобина
Скотоводство—скотарство. — С заниматься
— скотарювати, скотарити
Скотобойня — бойня, (частіше мн.) — бойні,
різниця
Скотоводь — скотарь
Скотскій — скотинячий, товарячий, бидля-
чий
Скоть — товар, худоба, бидло, череда. —
С. молодой — молодник, молодняк. —
С рабочій — робоча худоба, тягло. —
С. рогатый—рогова худоба, рогатйзна
Скотство — бидлячість, грубість
Скошеніе — скіс (р. скосу)
Скочить — скочити, скікнути, плигнути,
стрибнути
Скрадывать, скрасть, ся — 1) викрадати,
викрасти; 2) таїти, крити, ховати,
притаїти, утаїти, сховати, ся
Скраивать, скроить — краяти, викраювати,
покраяти
Скрашивать, скрасить — прикрашати,
закрашати, приоздобляти,
прикрасити, приоздобити
Скребница — гребло, згребло, грёблиця,
гребнйця
Скребокь — скребачка, шкрабачка
Скрежетаніе — скреготання, скрегіт
Скрежетать, заскрежетать —(скреготати,
скреготіти, заскреготіти,
заскреготати
Скрежеть — скрегіт t
Скресть — скребти, шкрябати, шкработіти,
скромадити
Скрещать, скрестить — складати, скласти,
згорнути навхрест, схрестити, скри-
жувати ,
Скрещивать — мішати, парувати різні
породи
Скривливать, скривить, ся — викривляти,
викривити, покривити, скривити, ся
Скрижаль — таблиця
Скрипачь—скрипник, (здр.) — скрйпничок,
скрипнйченько,скрипач,скрипаль
Скрипковый — скрипковий
Скрипій, рос. Spiraea Ulmaria L. — огірош-
ник, медуниця, жаб'ячі конопельки
Скрипка—скрипка, скрипиця,
(здр.)—скрипочка
Скрипня, скрипотня — скрип, скрйпнява,
рип, рйпнява, рипотня, скрипотня
Скрипунъ, ком. Cerambix,
Dorcadion—скрипун, музика, музйчка
Скрипуха, рос. Crepis tectorum L. —
кульбаба^ дикий молочай
Скрипучій — скрипливий, скрипучий,
рипливий
Скрипченка — скрипчйнка
Скринь — скрип, рип
Скрипьніе — скрипіння t
Скрипьть, заскрипіть, скрипнуть —
скрипіти, рипіти, рипати, рипнути
Скромникь, ца — плохута, скромник, ця
Скромничать — бути скромним
Скромность — скромність, смирність
Скромный — скромний, тихий, смирний,
сумирний, (дуже) — плохий
Скропать — 1) златати, склеїти; 2)
зляпати, спартачити
Скругливать, скруглять, скруглить, ся —
закруглювати, закругляти,
закруглити, ся
Скручивать, скрутить, ся — скручувати,
скрутити,ся
Скручинить — завдати жалю, сум навести
Скрывательство — перехови, переховування
Скрывать, скрыть, ся — 1) крити, укрити,
ховати, сховати, переховувати,
переховати, ся.—Скрьівающійся—крию-

Скрытничать
428
Сладехонькій
чийся; 2) таїти, гся. — Скрывать въ
сердць — в душі таїти
Скрытничать — критися, таїтися
Скрьітничаніе — таїння
Скрытность — затайливість, скрйтість
Скрытный, но — 1) закрйтний, скрйтний,
но; 2) затайливий, потайливий, при-
тайкуватий, потай, потаємно,
нишком
Скрьітничаніе — ховання, таїння
Скрыть — крйянка, потайник, схованка
Скрытый — потайний, потаємний t
Скріпа — 1) скріпа, закріпа; 2) підпис,
пос(ь)відчення (паперу)
Скріплять, скріпить, ся — 1) скріпляти,
вкріпляти; зміцняти, скріпити, вкрі-
пйти, ^міцнити, ся, умоцювати;
2) с(ь)відчити, прс(ь)відчити
(папери), ствердити підписом
Скріпчать — подужчати
Скрючивать, скрючить, ся — карлючити,
скарлючити, кандзюбити, скандзю-
бити, ся
Скряга — скнара, скуп'яга, скупердяга,
жмикрут
Скряжничать — скупитися, труситися (над
грішми)
Скряжничество — скнарість, скнарство,
скупердяйство
Скудель — 1) глина; 2) черепок
Скудельный — 1) глиняний; 2) крихкий
Скудность, скудость — скудота, нестаток,
убозство, убожество, нужда
Скудный, но — убогий, го, мізерний,
злиденний, нужденний
Скудоуміе — недоумство
Скудоумный — недоумкуватий
Скудіть, оскудіть — убожіти і д.
Истощаться
Скука — нудьга, нудь, нуда, нудота, скука.
— С. одоліла — нуд напав, нудьга
напала, нудьга, скука взяла, обняла
Скула — 1) вилиця; 2) скнара, жмикрут
Скульпторскій — різьб'ярський, сницар-
ський
Скульпторь — різьбар, різьб'яр, снйцар,
скульптор
Скульптура — різьб'ярство, різьбарство,
сницарство, скульптура
Скумбра, рос. Scomber scombrus — скумбрія,
баламут, чйбрик
Скупаніе — скуповування
Скупать, скупить — скуповувати,
поскуповувати, понакуповувати
Скупёнекъ — скупенький
Скуиець — скупий, скуп'яга
Скупиться — скупитися, скупувати,
жалкувати, шкодувати
Скупной — скупований, наскупований
Скуповатый — скупенький
Скупой — скупий, скнарий
Скупость — скупість, скупощі
Скуищикъ — скупень, скупщйк, перёкупець
Скупіть — скупіти, скупішати
Скупъ — скуп, закуп
Скусывать, скусить — відкусювати,
відкусити, скусювати, скусити
Скуфія — скуфія, підкапок
Скучаніе — нудьгування
Скучать, соскучить, ся — нудити, ся,
нудьгувати, нудити с(ь)вітом,
марудитися, занудитися, скучити
Скучивать, скучить, ся — 1) складати,
скласти, поскладати в купу; 2)
купитися, купчитися, скупчитися,
стовпитися
Скучливость — нудність, нудь
Скучливый — нудний, марудний
Скучный, но — нудний, нудно, марудний,
но,скучний, но
Скушать — з'їсти, поїсти
Слабительное — проносне
Слабить — проносити, прочищати
Слабнуть — слабнути, ослабати, впадати
на силах
Слабо — 1) слабко; 2) помалу, поволі,
безсило, мляво
Слабовато — трохи заслабко, слабкенько
Слабоватый — трохи заслабкий,
слабкенький
Слабоголосый — слабкий на голос,
слабоголосий
Слабогрудый — слабогрудий
Слабодушіе — малодушність
Слабодушный — малодушний
Слабосиліе — малосйлля г
Слабосильный — малосилий, крихкотілий,
хоровитий, недужий
Слабость — слабість, недужність,
недолужність
Слабоуміе — недоумство
Слабоумный — недоумкуватий, недолугий,
несповна розуму
Слабый — 1) кволий, млявцй, утлий (на
мороз); 2) слабкий, вільний; 3)
легкий, неміцний (тютюн) ,
Слабіть, ослабіть — слабіти, слабішати,
слабшати
Слава — слава, (здр.) — славонька. —
Дурная слава — неслава, несла-
вонька, поговір
Славить, ся — славити, ся, величати,
хвалити, вихваляти
Славный — 1) славний, славетний, славут-
ний; 2) дуже гарний, лепський,
виборний
Славолюбець — славолюб
Славолюбивый — славолюбний
Славолюбіе — славолюбство
Славословить — виславляти, вихваляти,
величати, славословити
Славословіе — вихвала, величання
Славянинь — слов'янин, слав'янйн
Славянскій — слов'янський, слав'янський
Славянство — слов'янство, слав'янство
Слагатель — складач
Слагать, сложить, ся — 1) складати,
скласти, поскладати, ся. — Сложить
должность — зложити уряд. — Сложить
съ кого штрафъ — зняти пеню,
дарувати; 2) складати, компонувати,
зложити, уложйти, скласти,
скомпонувати
Сладенькій — солоденький
Сладехонькій, сладешенькій — солодёсень-
кий

Сладить
429
Сліяніе
Сладить — солодити, (потроху) —
підволожувати
Сладкій, ко—солодкий, солодко. — Сладкое
— солодке. — Сладкая трава, рос.
Heracleum sphondylium L. —
борщівник. — Сладкій корень, с. папорот-
никъ, рос. Polypodium vulgare L. —
папороть, солодиш
Сладковатость — солодкуватість, посолод-
кість
Сладковатый — солодкуватий, посолодкий
Сладкогласіе — милоголосся
Сладкогорько — солодко-гірко
Сладкозвучный — милозвучний
Сладкоречивый — солодкомовний
Сладостный — солодкий; любий
Сладострастіе — похіть, сласнота, любаш-
ність
Сладострастный — похотлйвий, сласний,
любашний, ярлйвий
Сладость — солодкість, солодість, солодь,
солодощі
Слаже, слаще — солодче. — Дьлаться слаже
— солодчати
Слаживать, сладить, ся — 1) лагодити,
злагодити, улагодити, упорядкувати;
2) справлятися, справитися; 3)
умовлятися, згожуватися, умовитися,
згодитися, погодитися
Слазить — 1) злазити, вилазити; 2)
злізати
Слазъ — одчіпне
Сламливать, сламывать, сломать, сломить,
ся — 1) злаF)мувати, розломувати,
зламати, зломити, розломити, ся,
розвалювати, розвалити; 2)
перемагати, перемогти, подужати
Сланець, кам. Schistus — лупець, лупок
Сланцоватый — лупцеватий
Слайдовый — лупцёвий
Сластёна — ласій, ласун, ласуха
Сласти — ласощі, солодощі, лагомйни
Сластолюбець — ласощохлйст, ласощо-
люб, лагомйнець
Сластолюбивый — ласий, лакомий, ласощо-
любний
Сластолюбіе—лакомство, ласощолюбство
Слать, послать, ся — слати, посилати,
послати, ся
Слега — лежень (бальок)
Слегать, слечь — лягати, лягти (в ліжко)
Слегаться, слежаться, спечься —
злежуватися, злежатися, позлягатися. — Сле-
жавшійся — злёглий
Слегка — злегка, легенько; помалу, трохи;
почасти, прихапцем; здалека. —
Слегка забольть — приболіти
Слеза, слезинка, слёзка — сльоза, сльозц-
на, сльозинка, (здр.) — слізка,
слізонька
Слезливый — плачливий, тонкосльозий
Слезникь — слізнйця
Слезливость t— плачливість
Слезно — слізно,гз сльозами
Слезный — 1) слізний, сльозовий; 2)
ревний, плачучий г
Слезомойка — тонкослізка і д. Плакса
Слезотеченіе, мед. Epiphora — слізотік
Слесаревь — слюсарів, слісарів
Слесарить — слюсарювати, слісарювати
Слесарная — слюсарня, слісарня
Слесарскій — слюсарський, слісарський
Слесарство — слюсарство, слісарство
Слесарь — слюсарь, слісарь, холодний
коваль
Слесарша — слюсарйха, слісарйха
Слетать, слетьть, ся — 1) злітати,
зніматися, злетіти, знятися; 2) злітатися,
злетітися, позлітатися,
поназлітатися
Слетать — злітати, облітати
Слётокъ — підліток
Слётъ — виліт, зліт
Слива, рос. Primus domestica — слива,
сливка, сливонька, (одна штука) —
сливина. — С. венгерская — угорка.
— С. мелкоплодная, P. insititia L. —
тернослива, кулька. — С. тернистая,
P. spinosa L. — тёрен
Сливать, слить, ся — 1) зливати,
сточувати, злити, сточити, ся, позливати,
посточувати; 2) виливати, вилити;
3) зливатися, злитися
Сливина — сливина, сливове дерево
Сливка — П сливка, сливочка; 2) зливання
Сливки — 1) вершки, (здр.) — вершечки,
сметанка; 2) зливки (позливані,
недопитки)
Сливной — позливаний,зливний
Сливный — сливовий, слйв'яний
Сливнякь — 1) сливник, сливовий сад;
2) слив'янка, сливняк t
Сливочный — сметанковий, з вершків
Сливь — спад (води)
Сливянка — слив'янка, сливняк, сливнячок
Слизень — слимак, слизняк (з пор
м'якунів)
Слизистый — слизовий, слизуватий, слйз-
ний, клеюватий. — С. оболочка —
слйзниця, слизова болонка. — С.
вьідьленія женскихъ половыхь op-
гановъ — слизоти
Слизкій, ко — слизький, сковзькйй, слизько
Слизкость — слизькість, сковзькість
Слизковатый — послизький, слизькёнький
Слизнуть — слизнути
Слизнякь, рос. Alcea Althala officinalis L.
— калачики, проскурки
Слизывать, слизать — злизувати, злизати
Слизь — слизь, слиз, слизота; шлям
Слизьть, ослизьть — слизнути, ослизнути
Слинять — злиняти, вилиняти
Слипаніе — зліплювання, злшлення
Слипаться, слипнуться — злипатися,
злипнутися
Слитіе — злиття
Слитковый — зливковий
Слитно — вкупі, разом
Слитный — сполучений
Слитокь — зливок ,
Сличать, сличить — порівнювати, nqpiBHri-
ти, звЛряти, перевіряти, звірити,
перевірити
Сличеніе — порівняння
Слишкомь — занадто, через край, гёть-то
Слияніе — 1) сполучення, зливання;

Слобода
430
Случка
2) сплив, збіг
Слобода, слободка — слобода, слобідка
Слободской — слобідський, слобожанський
Слобожанинъ — слобожанин
Словарь, словарикъ — словарь, словарёць,
словник,словничок
Словесно — на словах, з уст, словесно
Словесность — словесність
Словесный — словесний, устний
Словечко — слівце, словечко. — Ни словечка
— ні словечка, ані телень, ані пари
з уст
Словно,— мов, немов, наче, неначе, ніби,
ніби-то, буцім. — Словно какъ бы —
мов-би, мов пак, ніби-б то
Слово — слово, річ; мова, розмова;
промова. — Къ слову—до речі. —
Исполнить с. — справдити слово. —
Обязывать себя словомъ — в'язатися словом.
— Слово по слову — від слова до
слова. — Не о томъ слово — не в тім
річ. — Не устоять въ слові — не
додержати слова
Словообразованіе — словотворення
Словоохотливость — балаклйвість
Словоохотливый — балакливий, балакучий
Словопреніе — дискусія, росправа
Словопроизводный — слововиводний
Словопроизводство — слововивід
Словотолкованіе — пояснення слів
Словосочиненіе — словолад, складня
Словоудареніе — наголос
Словцо — слівце
Слогъ — 1) склад; 2) стиль, штиль, склад
мови, спосіб виразу ,
Слоёное тісто — листкове тісто
Сложеніе — 1) складання, додавання (ма-
тем.); 2} склад, статура, будова
(тіла); 3) компонування; 4)
віддалення (з уряду)
Сложность — складність. — Въ сложности
— разом, гуртом, огулом
Сложный — складний
Слоеватость — листкуватість
Слоеніе (гір.) — верствування
Слой — 1) верства, шар, штат, ряд, (верхній)
— верхняк, (у дерева коло кори) —
оболонь, (дальші) — літовцща. —
Слои общества — верстви суспільства,
громадянства; 2) лустка, пелюстка,
листва (напр., у цибулі)
Слоистый — лусткйй; верствований
Сломка — злом, зламання
Сломъ — 1) д. Сломка; 2) злом, зламане
(місце)
Слонить, заслонить — заступати,
заступити
Слоновый — слоновий
Слонъ — слін (р. слона)
Слониха — слонйця
Слоняться — блукати, тинятися, снувати,
сновиг(ґ)ати, вёштдтися
Слопать — злопати, стріскати, пожерти
Слопецъ — лапка, д. Ловушка
Слуга — 1) слуга, служник, челядник,
челядинець, наймит, (високого зросту,
для паради) — гайдук; 2) слуга,
готовий до послуги
Служака — службиста, горлйвий слуга
Служанка—служанка, служниця, служебка,
слугиня, челядка, наймичка
Служащій — служачий
Служанкинъ — наймиччин
Служба — служба, обов'язок, уряд, посада,
найми
Службы — господарське будування
(пекарня, станя, повітки, льодовня
то-що)
Служебный — службовий
Служеніе — служения, служба
Служилый — служивий
Служитель, ница — прислужник, ця,
служитель, служебник, служник
Служительскій — служнйцький, служёб-
ничий
Служить — 1) служити; 2) отслужить —
служити, правити, одправити
(службу Божу)
Служка монастьірскій — служка, слимак
Слукавить — злукавити
Слупать, слупливать, слуплять, слупить, ся
— злуплювати, здирати, злущувати,
злупити, здерти, злущити, ся
Слуховой — слуховий. — С. труба, с. рожокъ
— говірна труба, слухавка. —
Слуховое окно — димниця
Слухъ — 1) слух; 2) слих, поголос,
поголоска, чутка. — Распустить слухъ —
пустити поголоску, чутку,
розславити, роздзвонити
Случай — випадок, трапунок, нагода, при-
года? приключка, припадок, случай;
оказі/і; раз. — Въ такомъ случаі —
в такім разі. — Въ настоящемъ случаі
— в сім разі. — Во всякомъ случаі —
у всякім разі, в кожнім разі. — Въ
противномъ случаі — а то, а йнче,
в противнім разі. — На всякій случай
— про всякий випадок. — По случаю
чего—з причини, з нагоди. — При
случаі — при оказії, при нагоді, за
нагоди. — Непріятньїй с. — прикра
нагода. — Удобный с.—добра нагода.
— Въ крайнемь случаі — в останнім
разі. — По случаю войны — з
причини війни. — На случай войны — на
випадок війни. — Пользоваться слу-
чаемъ — користуватися з нагоди
Случайно — випадком, припадково,
випадково, случаем
Случайность — випадковість, припадко-
вість
Случайный — випадковий, припадковий
Случать, случить — спускати, припускати,
спустити, припустити (самця і
самицю)
Случаться, случиться — траплятися, луча-
тися, випадати, трапитися, лучй-
тися, нагодитися; складатися,
скластися. — Гді случится — де
трапиться. — Мні не случалось,— не
випадало, не приходилось мені. — Можеть
случиться, что — може бути, що... —
Что съ нимъ случилось? — що з ним
сталося?
Случка — парування, спуск, припуск

Случный жеребець
431
Смарагдъ
Случный жеребець, быкъ — стадник, огер,
завідськйй жеребець; бугай
Слушаніе — слухання
Слушатель, ница — слухач, ка
Слушать, ся, послушаться — слухати, ся,
послухати, ся
Слыть, прослыть — славитися, вславитися
Слыханный — чуваний. — Слыханное ли
діло! — чи чувано?
Слыхать — чути, чувати
Слышать, услышать — чути, чувати,
вчувати, почути, вчути. — Слышать не
хорошо — недочувати
Слышаться, послышаться, \ слышаться —
чутися, причуватися, почутися,
в(у)чутися, причутися
Слышно — чути, чутно, чувати
Слышный — чутний
Слышнье — чутніш, чутніше
Слышимый,— що ,чути
Сльва — зліва, з лівого боку
Слідить — 1) слідити, робити сліди,
натоптати; 2) (мислив.) — шукати сліду,
стежити, стежкувати, слідкувати;
3) (за чімь) — доглядати (чого),
наглядати, назирати (за чим),
пильнувати чого, пантрувати (що)
Сльдованіе— 1) прохід, перехід, хід; 2)
наслідування, д. Подражаніе
Следователь — слідчий
Следовательно — значить, то, себ-то,
виходить, значиться
Сльдовать — 1) (последовать) — іти,
слідкувати (за ким), ступати у сліди,
піти за ким; ,2) наступати,
наступити; 3) наслідувати (кому або
чому), іти (за ким або за чим); 5)
належати, належатися. — Слідуеть,
следовало — а) виходить; б) слід, треба,
повинно, належить, годиться, гоже.
— Какъ следуетъ — як слід, як треба,
як годиться, як г^же
Слідомь — у слід, слідом, слідком,
назирцем ,
Следственный — слідчий
СлЄдствіє — 1) наслідок, добуток; 2) вивід;
3) слідство
СлЄдуемьій — належний, належйтий,
належачий, приналёжний, що належить,
що припадає (кому^
Слідующіи — наступний, наступаючий,
слідуючий. — На слідующій день —
на другий день. — На слідующей
неділь — на тім тижні. — Слідующее
— ось що, а саме, як то. — На это
онъ сказалъ слідующее: — на се він
сказав ось-що: t
Слідь— слід, тропа, (неясний) —
прослідок, (ноги) — ступня. — И слідь его
простылъ — і сліду його нема
Слізать, слізть — 1) злазити, злізти,
позлазити, позлізати; 2) вилазити,
вилізти
Сліпень, ком. Tabanus bovinus — сліпень,
сліпий овід
Сліпець — 1) сліпець, сліпак, сліпий;
2) (Mus microphtalmus, Mus (Spalax)
typhlus — зінське щеня
Сліпить? осліпить — сліпити, осліпити
Сліплеше — зліпдення
Сліпливаніе — зліплювання,
Сліпливать, сліпить, ся — зліплювати,
зліпити, ся :
Сліпнуть, осліпнуть — сліпнути,
осліпнути, порліпнути
Сліпо — сліпо, осліп
Сліповатость — недобачливість,
підсліпуватість
Сліповатьій — сліпенький, підсліпуватий
Сліпой — сліпий, сліпоокий, темноокий,
незрячий, невидюч(щ)ий. — Быть слі-
пымъ — сліпувати. — Сліпая кишка
— контюх
Сліпокурникь, ррс. Ranunculus С. Baub. —
болотне зілля, козелець, яскір, R.
sceleratus L. — царь-зшля, чорне зілля
Сліпокурь, рос. — І) Cornus sanguinea L. —
свидина, свйдва; 2) Anemone ranun-
culoides L. — жаб'яче зілля; 3) Stollaria
graminea L. — п'яна трава, п'яне сіно,
вогонь-трава, блощичник t
Сліпокь — зліпок, виліпок, витиск,
відтиск
Сліпорожденньїй — сліпий зроду
Сліпота — сліпота. — Куриная сліпота —
куряча сліпота
Сліпотствовать — сліпувати
Сліпцовь — сліпцевий
Сліпьішь — д. Сліпець 2
Слюбливаться, слюбляться, слюбиться —
кохатися, закохуватися,
закохатися, покохатися; подобатися,
сподобатися, уподобатися
Слюда, Mica, vitrum Ruthenicum — лесник,
лищак, кам'яне сёрце, блисняк
Слюдистый — лоснякуватий
Слюдяной — лосняковий, лищаковий
Слюна, слюнка — слйна, слйнка t
Слюнотеченіе — слинотока, слинотік
Слюнтяй, ка — слинько t
Слюнявый—слинявий, (лайливо) — пінявий
Слякоть — сльота, слякота, ляповиця, хляґа,
ляпотнява, моква
Сляпать — зляпати
Смазка — 1) мазання, намазування,
мащення, мащіння, шмарування, (пряжі)
— шліхтування; 2) омаста, омастка,
мазило, шмаровй(д)ло
Смазливость — гожість
Смазливый — гарненький, вродлйвенький,
гожий
Смазывать, смазать — мазати, мастити,
шмарувати, змазати, вимазати,
помастити, вимастити, нашмарувати,
вишмарувати
Смазьіваніе — мащення, шмарування
Смазь — шмаровй(д)ло
Смаковать, посмаковать — куштувати,
покуштувати
Смалчивать, смолчать — змовчувати,
змовчати, у(в)мовчати, примовчати
Сманивать, сманить— 1) зманювати, знажу-
вати, зманити, знадити; 2)
переманювати, перенажувати,
переманити, перенадити
Смарагдъ — д. Изумрудъ

Смарывать
432
Смоловарня
Смарывать, смарать — стирати, стерти
Смастачить, смастерить — змайструвати,
втяти, утяти
Сматывать, смотать — змотувати, змотати,
позмотувати
Смахивать, смахнуть— 1) змахувати,
змахнути, позмахувати; 2) стинати,
стяти, зітнути, зрубати (за одним
махом); 3) вдавати, походити (на
кого або на що), скидатися (на кого),
вдаватися (в кого)
Смачиваніе — змочування
Смачивать, смочить — змочувати, обволо-
жувати, змочити
Смежать, смежить, ся — стуляти, стулити,
склепити, ся,
Смежникь — поміжник
Смежность — суміжність
Смежный, но — суміжний, сумёжний, по-
міжний, сум(е)іжно, суміж
Смекалка — догадка, догадливість
Смекать, смекнуть—догадуватися,
догадатися, імкати, імкнути, домислятись,
домислитись,
Смердьть — смердіти
Смерзать, смёрзнуть, ся — змерзати,
мерзнути, змерзти, змерзнути, померзти,
змерзатися, позмерзатися
Смёрзлыи — змерзлий, померзлий
Смеркаться, смеркнуться — сутеніти,
примеркати, смеркати, посутеніти,
примеркнути, смеркнути
Смертельно — смертельно, на смерть, на
забій
Смертельность — смертельність
Смертельный — смертельний, смертённий
Смертность — смертність
Смертный—смертний.—С. грьхь—гріх смер-
тёльний. — С. казнь — кара
смертельна, кара на горло. — С. приговоръ
— осуд на смерть
Смертоносный — смертянйй
Смертоубійственньїй—душогубний,
забійний
Смертоубійство — душогубство, забійство
Смертоубійца — убійник, душогуб
Смерть — смерть, (акт) — умерлйни, страта,
згуба. — Осуждать на смерть — на
смерть, на згубу судити. — По смерть
— до смерти, повік. — При смерти —
на Божій дорозі, бути на вмерті. — С.
скоропостижная — коротёча, нагла
смеЬть. — Мнимая с. — завмерти
Смерчь, Typho, Sypho — водяний стовп,
смерч
Сметана — сметана
Сметанникь — 1) горщечок на сметану;
2) ласий до сметани
Сметанный — сметановий
Сметать, смести, сместь — змітати, змести,
позмітати
Сметище — с(ь)мітнйк
Смётка — 1) догадливість, тямок; 2) фа-
стрйґа, фастриґування
Смётки — с(ь)міттр; (борошна) — обмётиця
Сметникъ — поминаний ліс (листв'янйй і
чатйнний) і дрова (з такого
мішаного лісу)
Смётывать, сметать — 1) скидати, скидати,
поскидати; 2) фастригувати, ригу-
вати, сфастриґувати, зариґувати,
пририґувати
Смигиваться, смигнуться —
переморгуватися, переморгнутися
Смигнуть — моргнути, змигнути
Смиловаться, смилостивиться, см ил осер
деваться — змилуватися, зглянутися,
змилосердитися
Сминать, смять — мняти, зімняти, помняти,
топтати, потоптати, пообминати,
(хліб) — потолочити t
Смиреніе — смирність, покора,
покірливість
Смиренникъ, ца — смирний, на, плохий,
плохута, тихолюоець t
Смиренномудрый — гіокірний, покірливий
Смиренность — пркірливість,, лагідність
Смиренный — покірний, покірливий,
плохий
Смиритель, ница — усмиритель, ка, ускро-
мйтель, ка
Смирительный — усмиряючий, ускромляю-
чий
Смирненькій, смирненько — смирненький,
плохенький, ко
Смирнехонькій, смирнешенькій,
ко—смирнесенький, плохёсенький, ко
Смирно — смирно, тихо, спокійно
Смирнрсть — смирність, сумирність,
спокійність
Смирный — смйрнцй, сумирний, тихий,
лагідний, спокійний , t
Смирьть, присмиріть,— смирніти,
смирнішати, посмирнішати
Смирять, смирить, ся — усмиряти,
присмиряти, ускромляти, боркати,
усмирити, присмирити, ускромйти,
утихомирити, ся, угамувати, ся,
приборкати, коритися ,
Смогать, смочь — могти, змогти, здоліти
Смоква, дер. Ficus carica L. — фйга, фіга
(овоч в'ялений) — інжир
Смокнуть — змокнути
Смоклый — змоклий
Смоковница — фйґове дерево
Смоковничный, смоковный — фйґовий
Смола — смола, (біла) — живиця, (коло осі і
коліс) — коломазь
Смолвиться — умовитись
Смолеватый — смолястий, смолковир
Смолёвка, рос Lychnis viscaria L. — смілка,
смілка червона
Смолевой — смоляний
Смоленіе — смоления
Смолилыцикъ — смоляр, шмаровоз
Смолистый — смолистий, смолкий
Смолить — смолити, шмарувати
Смолка — 1) смілка, живйчка; 2) козубець
(соснова або ялинова смола з
квітками, що вживається на те, щоб
покадити в хаті); 3) смоління,
смоления
Смолкать, смолкнуть — замовкати, стихати,
замовкнути,стихнути,затихнути
Смоловарня, смолокурня — смолярня,
дігтярня

Смолоду
433
Смьтливость
Смолоду — замолоду, з молодих літ
Смолопромышленникъ — смоляр
Смолотить — змолотити, вмолотити,
вимолотити, (трохи) — підмолотйти
Смолоть, ся — змолоти, ся, позмёлювати,
(трохи)—підмолоти.—Смолоть вздорь
— мельнути, сказати дурницю
Смоль — смола
Смольный — смоляний, живичний
Смолянка, рос. Silene noctiflora L. —
луговий натягач
Смоляной — смоляний
Сморкать, ся, сморкнуть, ся — сякати, ся,
шмаркати, ся, шмаркнути,
висякати, ся
Сморкунь, сморкунья — шмаркач, ка, віз-
гравий, ва
Смородина, рос. Ribes — порічковий кущ. —
С красная, R. rubrum L. — порічки
червоні. — С. черная, R. nigrum L. —
порічки чорні
Смородинный — порічковий
Смородиновка — порічківка
Сморчковый — сморжёвий
Сморчокъ, гриб Morchella esculenta Pers —
сморж
Сморщивать, сморщить, ся — зморщувати,
ся, брижитися, зморщити,
наморщити, ся, позморщувати, ся
Смотаться — 1) проциндрити (усе),
перевестися на злидні; 2) знесиліти,
охлясти
Смотка — змотування
Смотрины — оглядини
Смотритель, ница—доглядач, ка; господарь
Смотрь — перегляд
Смотрьніе — глядіння, доглядання, догляд
Смотрьть, ся — 1) глядіти, споглядати,
дивитися, (люто) — зиркати, вйз(ь)ві-
ритися; 2) глядіти, доглядати,
наглядати, пильнувати. — Смотрьть за
дітьми—доглядати дітей. — С. за до-
момь — наглядати за хатою; 3)
оглядати. — Смотри-ка — дивись бак,
дивись лишень! — Того и смотри — так
і жди, так і сподівайся. — Не смотря
на то — не вважаючи на те
Смотрьться — видивлятися
Смошенничать — зшахрувати, змохати
Смрадить — смердіти
Смрадность — смердючість, смородлйвість
Смрадный — смердючий, смердячий, смо-
родлйвий
Смрадь — сморід, смерід
Смугловатый — смуглюватий, смаглюватий
Смуглолицый — смуглявий, темновйдий
Смуглый — смаглий, смуглий, смаглявий
Смуглякъ, смуглянка — смагляк, смаглян-
ка, смуглявка, чорнявка, чорнуха
Смудрить — змудрувати, схитрувати,
змайструвати
Смута — заколот, колотнеча, баламутство,
розрух, чвара, чвари
Смутитель, ница — баламута, баламутка,
колотник, ця t
Смутки, смутни — брехні, плітки, поговори
Смутничать — каламутити, баламутити,
колотити
Смутный — 1) неспокійний, трівожливий;
2) бунтівливий, бурхливий; 3)
неясний, невиразний
Смутность — неспокій, трівожливість
Смутно— 1) неспокійно, трівожливо; 2)
неясно, невиразно, з замішанням, без
ладу
Смутьянь, смутьянка — д. Смутитель
Смучить, ся — змучити, змордувати, ся
Смущать, смутить, ся — 1) каламутити,
скаламутити, колотити, сколотити;
бентежити, збентежити, трівожи-
ти, затрівожити; 2) мішатися,
змішатися, бентежитись, збентежитись,
трівожитись, стрівожитись
Смущеніе — 1) замішання; 2) сум'ятня,
колотнеча, розрух
Смывальный — змивальний
Смьіваніе — змивання
Смывать, смыть, ся — змивати, змити, ся
Смыкать, сомкнуть, ся — 1) злучати,
злучити, ся; 2) зводити, склепляти,
склепити,стуляти, стулити,ся
Смыслить — тямити, розуміти, кме(ї)тити
Смьіслящій—тямучий, тямущий, тямуватий
Смыслъ — розум, розуміння, значіння,
тяма, глузд, рація, товк, рахуба. — Вь
какомъ смьіслі вы говорите? — проти
чого се ви кажете? — Прямой,
собственный смыслъ — властиве
розуміння.—Здравый смыслъ — здоровий
розум. — По смыслу закона — по
розуму закона. — Природный смыслъ —
простий, прирождёний розум. — Въ
этомъ ньтъ смысла—в сім не має глузду
Смычёкъ — 1) лучок, смичок; 2) брунька
(у шаповалів)
Смышлённость — тямучість
Смышлённый — тямкий, тямовитий, імклй-
вий
Смьлёшенько — с(ь)міливісінько
Сміло — с(ь)міло,г с(ь)міливо ,
Смьлость — с(ь)мілість, (;(ь)міливість
Смьлый — с(ь)мший, с(ь)міливий. — Сміліє
дьлаться, сдьлаться — с(ь)міліти,
с(ь)мілішати, пос(ь)мілішати
Смьльчакъ — с(ь)мілець, небі/і
Сміліть—,с(ь)мілгги, с(ь)мілішати t
Смьна—зміна.—Смьна земли — рука, зміна
Смьнивать, смінять, смішіть, ся — 1)
міняти, поміняти. — Сменяемся—давай
поміняймося; 2) зміняти,
переміняти, скидати, змінити, перемінити,
скинути;заступати,заступити
Смьнный — змінний /
Смьривать, смьрять, ся — міряти, зміряти,
зміряти, поміряти, ся
Смьсимость — мішальність
Смьсимый — мішальний (
Смьсь — мішанина, наміш, мішанка,
мішаниця, (ріжного зерна) — суржик,
(борошна з глиною) — піспа, (хим.) —
суміш, амальгама. — С. механическая
— скупність
Смьта — обрахунок, роспис; вилічення,
кошторис
Смітить — д. Смічать
Смітливость — вгадливість, догадливість,
28,.:

Смьтливый
434
Снисходить
спритність
Смьтливый, смьтчивый — вгадливий,
догадливий, спритний, тямкий,
покмітливий , t
Сміть, посміть — с(ь)міти, нас(ь)міти, по-
. с(ь)міти, важитись, наважитись
Сміхотворь — с(ь)мішко, с(ь)міхун
Сміхь — с(ь)міх, пос(ь)міх, с(ь)мішки,
с(ь)міховище, (сильний) — регіт,
реготання, (тихенький) — хихикання,
хихйчки, (кількох) — с(ь)міхотня,
реготня. — Безъ сміху — без жартів,
справді. — Поднимать на смьхъ —
на глум піднімати, на кпи брати
Смічать, смітить — 1) рахувати,
вирахувати, вилічувати, вилічити, роспй-
сувати, росписати; 2)
догадуватися, догадатися, домислитись,
домислитись, ;мкати, імкнути
Смешанный — мішаний, змішаний,
перемішаний t
Смішеніе— 1) змішання, змішка; 2)
мішанина
Смішивать, смішать, ся — зміщувати,
змішати, помішати,, ся, позмішувати. —
Смішанно — мішма, поміш
Смішить — с(ь)мішйти
Смешливый, ая — с(ь)мішлйвий; с(ь)міхун,
с(ь)міхуха,/надто) — дурнос(ь)міх
Смішно — с(ь)мішно, кумедно ,
Смішной— с(ь)мішнйй, пос(ь)мішний;
кумедний чудний,чудернацький
Сміщать, смьстить — зміщати, змістити,
скидати, скинути, зсажувати,
зсадити, відставляти, відставити
Смьщеніе — зміщення, відставлення, від-
става, (якого органу) — поруха
Смьяться — 1) с(ь)міятися, (дуже) —
реготатися, (потихенько) — хихикати. —
Сміясь — с(ь)мішком, с(ь)міючйсь;
2) д. Издьваться
Смягнуть, засмягнуть — смагнути,
посмагнути
Смягчать, смягчить, ся — м'якшити, мняк-
шйти, м'якшати, мнякшати, ся,
змягчйти, пом'якшити, пом'якшати
Смягченіе — зм'якшення, зм'ягчення
Смягчительный — м'якшучий t
Смятеніе— 1) замішання, сум'ятня, веремія,
сполох, переполох; 2) колот,
колотнеча, розрух. — Приводить въ
смятеніе — колотити, веремію піднімати
Смятка, у:виразі: яйца въ смятку — яйця
на рідко
Снабдівать, снабжать, снабдить —
постачати, постачити, надати і д. Доставить
Снабжатель, ница—доставник, доставниця
Снабженіе — постачання
Снадобиться—знадобитися ід. Понадобиться
Снадобье— 1) начинка, приправа; 2) зілля,
ліки, заправа лікарська
Снаружи — зверху, знадвору, з'окола
Снарядь— 1) наряддя, начиння; пристрій,
прилад, приладдя; набій (р. набою),
ладунок; 2) риштунок; 3) справа,
справйлля (у ремісника)
Снаряжать, снарядить, ся — наряжати, зря-
жати, споряжати, ри(с)хтувати, реш-
тувати, лаштувати, лагодити, зна-
рядйти, зрядйти, спорядити, вйрех-
тувати, налаштувати, налагодити,
ся, (у дорогу) — виправляти, ви-
ряжати, виправити, вирядити
Снаряженіе — лаштування; виправа
Снасть — снасть, справа, знаряддя; посуд.
— Рьіболовньїя снасти — рибальська
снасть: 1) сіті; 2) вудка, реп'яшок,
реп'яшки (шнур довгий з скількома
гачками на взір якорів), перемёт
(товстий шнур до 100 саж.
завдовжки), (в ньому через 2—3 аршини) —
кіски (і на кожній), гачок (з
живцем), самолови (як перемети, але
гачки частіше і найбільше без
живця); 3) загороди: а) кота, коти
(або) і котці, (робиться з очерету
або з дерева, складається
найголовніше з двох частин): гарда (тин) і
коти (клітки), (цілий ряд їх) — лава;
б) верші, (а на Дністрі) — кубоші (з
тонкої лози); 4) різна справа: а)
сандолі (довгі жердини з залізними
трезубцями); б) блешні (замість
живця, робляться з олива, на взір
рибки, з гачком у роті); в) козулька
(гачок на взір якоря)
Сначала — спершу, спочатку, зразу,
попереду, вперёд, перше, перш,
насамперед
Снашивать, сносить — зношувати, зносити,
знести, позносити
Снесеніе — зносини, зношення
Снигирь, пт. Loxia pyrrhula — снігур, снігу-
рёць
Снизойти — д. Снисходить
Снизу — знизу, зісподу, з дна, від долу,
з-під споду, сподом
Снизывать, снизать — винизувати,
винизати, нанизувати, нанизати
Сіїимаїїіе — здіймання, знімання, (шкури)
— білування
Снимать, снять, ся — 1) здіймати, знімати,
зняти, ізняти, ся. — С. платокь — про-
стоволосити, опростоволосити. — С
голову — стинати, стяти голову. — С
кожу — облуплювати, обдирати,
білувати, облупити, обілувати.—С. кожицу
— оббирати, обібрати; облупити. — С.
пінку — знімати, зняти шумовину.
— р. хльбъ — збирати, зібрати хліб,
збіжжа; 2) здіймати, списувати,
змальовувати, зняти, списати,
змалювати (портрет); фотографувати;
3) наймати, наняти
Снимка — здіймання
Снимокъ — знімок, список, копія,
фотографія
Снискивать, снискать — набувати, набути,
заробляти, заробити, придбати. — С
славу — зажити слави. — С. любовь
— приєднати любов
Снисходительность — поблажливість,
вибачливість, вибачність, ласкавість
Снисходительный — поблажливий,
вибачливий, вибачний, ласкавий
Снисходить, снизойти — сходити, зіходити,

Снисхожденіе
435
Собирать
зійти (вниз). — С. кому — потурати,
попускати, поблажати. — С. на что
— приставати, пристати
Снисхожденіе — ласка, полегкість;
потурання, поблажання
Снитка, снитная трава, снить, рос. Aego-
podium podagraria — яглиця
Сниться — снитися
Сница — розвора
Снова — знов, знову, ізнову, наново
Сновалка — оснівниця, воротило,
(складається з: рями і кілочків, (в ній
поперечна дошка) — поперечка, (пов-
здовжна) — шліжка, (зарубка для
ниток) — губка
Сновать, ся, засновать, основать — 1)
снувати, накладати, накласти основу;
2) сновигати, вештатися
Сновидьніе— сновйдження, сновиддя,
сонні мари
Снопъ, снопокъ — сніп, сніпок, снопик,
(нижній кінець його) — гузйрь, гузір, (не
зовсім вимолочений) — прйколоток
Сноповый — сноповий
Сноравливать, сноровить, ся —
застосовувати, пристосовувати, -сувати; при-
норовлятися, приноровйтися
Сноровка — 1) прилажування,
пристосування; приноровлення; 2) зручність,
спритність; 3) потурання
Сносить, снесть — 1) зносити, односити,
знести, однести; 2) переносити,
перенести, стерпіти, витерпіти; 3)
скидати, скинути (в картах); 4)
зривати, зірвати (про вітер і воду). —
Снести въ расходъ — списати на
видатки
Сноситься — зноситися, зсилатися, мати
зносини, накладати з ким
Сноска — зносини, переносний
Сносливость — терпливість, терплячість
Сносливый — терплйвий, терплячий
Сносный, но — зносний, но
Сносъ — знесення. — На сносъ — на знос
Сносокъ — зносок
Снотворный — сонливий, снотворний
Снотолкованіе — розсуд сну, снотлумачення
Снотолкователь — вщгадай-сдн
Сноха — синова, невістка, невіхна
Снохачество — любодійні зносини з
синовою t
Снохинъ — невістчин
Сношеніе — зносини, зсйлки, стосунок,
стосунки
Снулый — заснулий, поснулий
Снуровать — шнурувати
Снуръ, снурокъ — шнур, шнурок
Сньговой — сніговий
Сньгь — сніг, (що тільки випав) — пороша
Сньдать — гризти, сушити, в'ялити. —
Грусть сньдаеть его — журба сушить
його. — Сньдаться горестью —
сохнути з журби, з печалі
Сньдный — їстівний
Сньдокъ, рос. Antriscus vulgaris — бугила,
свербигуз, борщівник
Сньдь — їстівне, наїдок, їжа
Сньжёкъ — сніжок. — Играть въ сньжки —
гратися в сніжки
Сньжина, сніжинка — сніжина, сніжинка
Сньжить, засньжить — сніжити, насніжйти,
посніжйти
Сньжистый — сніжистий t
Сньжньїн — сніговий; сніжний, повний
снігу
Снятокь, рибка Salmo eperlanus — мільга,
мілька, мулька
Снюхиваться, снюхаться — знюхуватися,
знюхатися, злигатися
Снятіе — здіймання, знімання
Со — зо, зі, з. — Съьхалъ со двора — виїхав
з двору
Собака (жін. p.), собачка (здр.), Oanis —
собака (частіше муж. р.), (здр.) —
собачка, (поб.) — собацюга, (зб.) —
собачня; пес, (поб.) — псйще, псюка,
(здр.) — пёсик; цуц, (здр.) — цуцик,
цуценя, цуценятко, (дитяче) — цюця.
— Борзая собака — хірт (р. хорта),
(самиця) — хортиця, (похожий на
хорта) — хортуватий. — Бульдогь с. —
британ. — С. гончая — гонча, гончак.
— Ирландская с. — меделян. —
Лягава с — вйжел. — Комнатная с. —
саща, сащеня. — С. мопсъ — муцик.
—Крымская с.—крймка.—Пастушья
с, овчарка — чабанська, чабанка
Собакинъ — собачий, песький, псій
Собачёнка — собачка, пёсик, цуцик
Собачина — псина
Собачиться — лаятися, сваритися, гризтися
Собачій — собачий, песький. — Собачій зубъ
— д. Кандыкъ. — С. корень, языкъ,
ррс. Cynoglossum officinale
L.—живокіст, чорнокорінь, собачка, собача
медунка
Собачка — 1) д. Собака (здр.); 2) (у рушниці)
— язичок, рухня, цшґель
Собачки, рос. Bidens cernua I. — причепа,
собачі реп'яхи
Собачникъ — псярник, псюрник
Собачьи пожитки, пометки, рос. Lepidium
ruderale L. — вінички, метелишник,
зайчики, рижуха. — С. ягоды — д.
Крушина
Собачья голова, рос. Scrophularia nodosa L.
— кукулярія, підтинник, смовдь. —
С. капуста, рос. Mercurialis annua
perenais L. — проліска, бажана трава.
— С. петрушка, рос. Aethusa cynapium
L. — кокориш. — С. рыба, Umbra
Krameri Fitz. — авдотка
Собесьдникъ2 ца — розмовник, ця, бесідник
Собесьдованіе — розмова, бесіда ,
Собесьдовать — розмовляти, бесідувати,
мати розмову, бесіду
Собираніе — збирання, збір; ладнання
Собиратель, ница — збирач, ка
Собирательный —збірний, зборовйй
Собирать, собрать, ся — І) збирати,
зібрати, ся, назбирати, визбирати/
позбирати, гуртувати, згуртувати, ся,
купчити, скупити, скупчити, ся. —
Собирать лёнъ, коноплю — брати
льон, коноплі; 2) виряжати,
вирядити, ся, лагодити, ся, налагоди-

Соблаговоленіе
436
Совоспитаніе
тися. — Собираться въ
путь—вибиратись у дорогу, лаштуватися,
складатися, пакуватися; І) наважатися,
наважитися. — С. съ деньгами —
спромогтись на гроші.—Собирается дождь,
* буря — заноситься на дощ, на бурю. —
Собраться съ силами — зібрати сили.
— Собраться съ умомъ, съ мыслями
— зібрати думки, надуматись
Соблаговоленіе — зволення
Соблаговолить — зволити, призволити
Соблазнитель, -ница — спокусник, -ця
Соблазнительный — спокусливий, звабний,
знадний,заласний
Соблазнъ — спокуса, зваб, лихий приклад
Соблазнительность — спокусливість, зваб-
ність, заласність
Соблазнять, соблазнить, ся — спокушати,
знажувати, зводити, блазнйти, ся,
спокусити, знадити, звести, ся
Соблюдать, соблюсти — виповняти,
сповняти (що), додержувати (чого), вйцов-
нити, сповнити, додержати; глядіти,
доглядати; стерегти; заховувати,
заховати
Соблюдете — виповнення, виконання,
додержування, заховання
Соболиный, соболій — соболе(ьо)вий
Соболь, з(ь)в. Mustela zibelina — собіль
(p. соболя)
Собользнованіе—вболівання, жалість,
жалкування, жалощі
Собользнователь, -ца — жалібнлк, -нйця
Соболезновать — вболівати (над чим),
жаліти, жалкувати, жалувати
Соборный — соборний
Соборованіе — маслос( ь^в'яття, соборування
Соборовать — маслос(ь)в'ятити, маслувати,
соборувати маслом
Соборъ — собор
Собраніе, — 1) зібрання, збір, збори; 2) збір,
збірка; 3) згромадження, громада,
гурт.—Всесословное собраніе—чорна
рада
Собрать — побратим, товариш, колега
Собственникъ, -ца — власник, -ця,
властитель, -ка
Собственно — власне, саме, властиво
Собственноручный, но — саморучний,
власноручний, саморуч, власноручно,
рукою власною
Собственность — власність
Собственный — власний. — По собственному
желанію — по своїй волі, самохіть
Собутыльникъ — горілчаний брат
Собьітіе — додія. — Смьшное собьітіе —
чудасія
Сова — сова, Strix.
Совать, сунуть, ся — совати, всувати,
пхати, впихати, всунути, упхати, ся
Соваться, сунуться — 1) метушитися;
2) втручатися, встрявати, встрягну-
ти; 3) пхатися, пхнутися г
Совершать, совершить, ся —, 1) діяти,,
чинити, учиняти, ся, вдіяти, здіяти,
ся, вчинити, учинити, доконувати. —
С богослуженіе — правити, одправи-
ти службу Божу; 2) сповнятися,
ставати, збуватися, .сповнитися,
статися, збутися, в(з)діятися. —
Совершилось — сталося, вдіялось
Совершеніе — виповнення, виконання;
відправа (служби Божої)
Совершенно — зовсім, цілком, геть чисто. —
С. всё — усе чисто, геть чисто. — CJ.
такъ — так саме, зовсім так, самі-
сінько тад. — С. такой — такий
самий, самісінький t
Совершеннольтіе— повноліття. —Достипіуть
совершеннольтія — на стану стати,
повних літ дійти
Совершеннольтній — повнолітній, дорослий,
станівкйй
Совершенный — 1) досконалий,
доскональний, довершений, доконаний; 2)
повний; цілий, цілковитий. — С. воз-
растъ — повнолітність. — С. дуракъ
— цілковитий дурень. — С. правда
— с(ь)в'ята правда
Совершенство — досконалість,
довершеність. —Въ совершенстве—доскональ-
но
Совершенствовать — удосконалювати
Совершитель — виконавець
Совинный — совиний
Совка — совка, совуня
Совина стрьла, рос. Sagittaria sagittifolia
L. — козли, човник, водяна стріла,
стрілиця, стрілка
Совладать, совладеть — здоліти, здолати,
змогти, здужати, подужати
Совладьлецъ, совладелица — співвласник,
ця, співвластйтель, ка, сябёр, сябро
Совлекать, совлечь — стягати, зволікати,
стягти, зволокти, здіймати, зняти
Совместитель, -ница — семидільник, -ця
Совмьстникъ, -ца — 1) сумісник, -ця; 2) д.
Соперникъ
Совместно — укупі, вкупі, сукупно,
сумісно, спільно, разом, при купі,
огулом, гуртом t
Совместность — сумісність
Совместный — сумісний
СовмЄщать, совмьстить, ся — містити,
уміщати, умістити, ся разом;
сполучати, сполучити, годити, погодити
СовмЄщєніє — уміщення (одного з другим);
сполучення, сполука, погодження
Совокуиленіе—злучення, купчення, (пар) —
парування. — Плотское с.—сполення,
сполування, шморгання, (риб) —
нерест
Совокуплять, совокупить, ся — 1) злучати,
єднати, злучити, з'єднати, збирати,
зібрати до купи; 2) паруватися,
шморгатися, махатися, спрлувати
(з ким), (про собак) — кліщитися,
(про риб) — тертися, тирлуватися
Совокупно — сукупно, укупі
Совокупность — сукупність
Совокупный — сукупний
Совокъ — 1) шпола, лопатка (до
насипання або доставання чого сипкого);
2) стусан, штурхан, штовхан,
штурханець
Совоспитаніе — співвиховання

Совоспитанникъ
437
Содрогаться
Совоспитанникъ, -ница — співвихованець,
-ванка
Совоспитывать — виховувати разом, укупі
Совпадать, совпасть — траплятися,
припадати, приходитися разом,
збігатися, трапитися, припасти, прийтйся
(разом), .збігтися
Совпадение—збіг, випадок, (матем.)—стикання
Совратитель, -ница — зводйтель, -ка,
звідник, -ця
Соврать — збрехати
Совращать, совратить, ся — збивати,
зводити (з правої стежки), одвертати
(кого од чого доброго), псувати,
непутйти, збити, відвернути, одбй-
ти, ся, зіпсувати, ся
Совращеніе — збивання, відвертання,
псування
Современнике, -ца — сучасник, сьогочасник,
-ця; одночасник, -ця
Современность — сучасність, сьогочасність;
одночасність
Современный — сучасний, сьогочасний;
одночасний
Совсьмъ — зовсім, чисто, геть чисто,
цілком, притьмом. — С. одинаковый —
однаковісінький. — С. здоровый —
здоровісінький
Совьстить, ся — 1) (усовістить, ся) — будити
сумління, умовляти, умовити,
усовістити, ся; 2) (посовьститься) —
соромитися, встилатися,
посоромитися, ненас(ь)міти (
Совістливо, совістно — сумлінно, по
совісті, по божому t
Совістливьій — 1) сумлінний, совісний;
2)соромливий
Совістньїи — д. Совістливьій
Совість — совість, сумління. — Чистая
совість — душа чиста, чисте сумління
Совьтникъ, -ца — радник; порадник, -ця,
дорадник, -ця, раєць, райця
Совітничій — радничиц, радницький
Совітньїй — радний; згідний
Совітованіе — раяння
Совітовать, по(цри)совІтовать — радити,
раяти, совітувати, порадити,
пораяти, нараяти, прирадити, посовіту-
вати
Совітоваться — радитися, раятися
Совітчикт», -ца — порадник, -ця, (на що
лихе) — злорадця
Совіть— 1) рада;,порада, порадонька,
радонька, совіт; 2) раяння, обрада. —
С держать — раду радити. —
Собирать с.—ставити раду. — Дающій с —
порадливий; даючий пораду. —
Государственный с. — державна рада. —
Жить в совіті — жити в згоді
Совіщаніе—нарада; обрада, (тайне)—змова
Совіщательньїй — дорадчий, дорадний
Совіщаться — радитися, раятися, раду
мати, раду радити, радувати
Согбенный — зігнутий, похилий, похилений,
згорблений
Согласіе—згода, лагода, злагода, згідність.
— Изъявить согласіе — дати згоду
Согласитель, -ница — розсудник, -ниця
Согласно — 1) в лад, згідно; 2) в згоді, у
згоді, у злагоді, лагідно, в добрій
злагоді, любо, любенько; 3) згідно
(з чим) t
Согласность — згідність; суголос
Согласный — 1) згідний, сугрлосний; 2)
відповідний (чому), згідний (з чим);
3) згідний, ладен. — Согласенъ —
згода, ладен; 4) (грам.) —
приголосний, шелестівка
Соглашать, согласить, ся — 1) згожувати,
згодити, погодити, поєднати, ся. —
Согласиться между собою —
погодитися, поєднатися, (на що лихе) —
злигатися, полигатися; 2) згожува-
тися, приставати (на що), годитися,
згодитися, пристати (на що)
Соглашеніе -т згожування; згода, угода,
порозуміння.—Придти къ соглашение
— прийти до згоди, погодйуися
Соглядатай, ка — вивідач, ка, звідач, ка,
назйрач, шпйґ
Согнанный — зігнаний
Согнивать, согнить — згнивати, згнити
Согнут,ь — д. Сгибать. — Согнутый —
зігнутий, нахилений, похилений. —
Согнувшись — зігнувшись
Согражданинъ, нка — співгромадянин, нка
Сограничный — сумёжний і д. Пограничный
Согрівательньїй, согрівающій — огрійли-
вий, огрійний, огрівальний
Согрівать, согрІть,;ся — огрівати, огріти,
зігрівати, зігріти, ся
Согрішать, согрішить — грішити,
согрішити, гріха вкусити
Согрішеніе — гріх
Сода (хим.) — сода
Содержаніе — 1) утримання, удержання;
2) держиво, кошт. — На своемъ содер-
жаши — на своїм держиві, на своїм
кошті; 3) зміст (книжки, листа)
Содержанка — полюбовниця, бахурка,
утриманка
Содержатель, -ница — властитель, -ка,
господарь, господиня. — С книжна го
магазина — книгарь, властитель
книгарні. — С питейнаго дома — шинкарь. —
С. постоялаго двора — корчмарь,
хазяїн заїзду. — С. почты — почтарь. —
С. публичнаго дома—бандур, бандур-
ша. — С. типографіи — властитель
друкарні, друкарь
Содержательно — змістовно
Содержательность — змістовність
Содержась, ся — 1) містити, ся, мати в
собі, обіймати; 2) держати,
тримати; 3) утримувати, удержувати,
контентувати, харчувати, ся
Содержимое — зміст
Содовый — содовий
Содомить — бучу збивати, галасувати
Содомскій гріхт> — содомія
Содомъ — варвітня, врава, галас, гармй-
п деР.
Содрогаше — здрігання, здріжка
Содрогаться, содрогнуться — здрігатися,
здрігнутися, іздрігнутися.
струснутися

СодЬйствованіе
438
Сокращённый
Содьйствованіе, содьйствіе — поміч,
підмога, уділ
Содьйстрователь — помагач, помішнйк;
спільник (
Содействовать — д. Помогать; мати уділ,
. причинятися до чого
Соединение — злучення, сполучення,
з'єднання
Соединительный — сполучаючий
Соединитель, ница — злучник, ниця, єднач
Соединять, соединить, ся — злучати,
сполучати, з'єднувати, гуртувати,
злучити, сполучити, з'єднати,
згуртувати, ся; спрягтися. — Соединённый —
з'єднаний, злучений, сполучений. —
Соединённые штаты — злучені,
сполучені держави f
Сожальніе — жаль, жаління, жалощі,
жалкування. — Безъ сожальиія — без
жалю. — Къ сожальнію, къ крайнему
сожальнію — на жаль, на
превеликий жаль t
Сожальть — жалкувати, жаліти, жалувати,
уболівати
Сожженіе — спалення, пожога
Сожжённый — спалений
Сожиганіе — палення g
Сожигатель, ница — палій, ка
Сожигать, сжечь, ся — палити, спалити, ся
Сожирать, жрать — жёрти, пржёрти
Сожитель — 1) муж, чоловік, дружина;
2) сожитель, сожйвець
Сожительница — 1) жінка, дружина; 2) со-
жйтелька
Сожительство — сожиття
Сожительствовать — жити з ким вкупі,
співмешкати
Сожитіе — співмешкання
Сожраніе — пожертя
Созваніе — склик, скликання
Созвучіе — суголос, созвучність
Созвучный — суголосний, созвучний
Созвьздіе — сузір'я, сузвіздя. — Созвьздіе
Большой Медведицы — віз. — С.
Близнецы — чепігаДзірки під чепігою) —
коромисло. — С. касіопея — борона.
— С. Оріонь — косарі. — С. Плеядь,
Верониковы волосы — волосожар,
(в йому зоря) Альціона — квочка,
квочка з курчатами
Создавать, создать — творити, споружати,
с(о)творйти, утворити, спорудити
Создаше — 1) створення^, утворення,,
збудування; р.) творіння, створіння,
тварь, утвір, творево
Создатель — творець, сотворйтель;
будівничий
Создать — утворити, створити,
збудувати, спорудити
Соземецъ, соземка — земляк, землячка
Созерцаніе — споглядання, розглядування
Созерцательность — споглядальність
Созерцательный, но — споглядальний, но
Созерцать — споглядати, зорити,
вдивлятися; розважати над чим;
роздумувати
Созиданіе — будування; творення
Созидатель, ница — будівничий, будівник,
будівниця, спорудич, ка
Созидать — 1) ставити, будувати,
споружати; 2) Создавать — творити,
витворювати
Сознавать, сознать — бути, стати с(ь)відо-
мим (чого); тямити, втямити,
розуміти, узнавати, признавати,
признати. — Сознавать себя — тямити себе,
тямитися
Сознаваться, сознаться — признаватися,
признатися, повинитися
Сознаніе — 1) свідомість, стямок, стямлен-
ня; притомність, глузд, памороки;
2) признання
Сознательность — свідомість
Сознательный, но — свідомий, мо;
притомний, но
Созрьваніе — виспівання, доспівання,
достигання, дозрівання
Созрьвать, созрьть — виспівати,
доспівати, визрівати, спіти, рпіліти,
достигати, виспіти, доспіти, визріти,
достигнути, дійти t
Созрьлый — спілий, поспілий, стиглий,
пристиглий, дійшлий
Созьіваніе — скликання
Созывать, созвать — ззивати, зізвати,
скликати, скликати, поскликати
Созыватель, ница — скликач, скликачка
Созывательный — скликаючий
Созывъ — склйк, скликання
Соизволеніе — призволення, зволення
Соизволять, соизволить — призволяти,
призволити, зізволяти, зізволити
Соизгнанникъ, -ца — співвигнанець, -гнанка
Соизмьреніе — помір t
Соизмеримость — помірність, співмірність
Соизмеримый, мо — помірний, но
Соименникъ — одноймённик
Соименность — однойменність
Соисканіе — упобігання (за що),
суперництво
Соискать — убігатись за що t
Соискательство — впобігання, перебій,
суперництво, завід
Сойти — зійти
Соитіе — парування
Соковой — соковий
Соколёнокъ — соколя, тко
Соколикъ — соколик
Соколиный, соколій — соколиний,
соколовий, соколячий. — Соколій перелёть,
рос. Gentiana cruciata L. — тирлич,
товстуха, лихоманник
Соколиха — соколиха, соколиця, сокілка
Соколъ, пт. Falco gentilis — сокіл, F. buteo
(ловецький) — рарог
Сокольникь — 1) сокольник (соколовий
ловець); 2) рос. Hieracium Pilasella L. —
нечуй-вітер
Соколья трава — д. Сокольникь 2
Сокращать, сократить, ся — скорочувати,
вкорочувати, скоротити,
вкоротити, ся, поскорочувати, ся
Сократитель — скоротйтель
Сократительно — через скорочення
Сокращеніе — скорочення
Сокращённый, но — скорочений, скорочено

Сокровенность
439
Сомнительность
Сокровенность — таємність
Сокровенный — таємний, потаємний
Сокровище — скарб
Сокровищница — скарбниця
Сокровищный — скарбничий
Сокрутина — закрутка (в нитках)
Сокрушать, сокрушить, ся— 1) розбивати,
трощити, розбити, потрощити, рос-
трощйти, ся; 2) засмучувати,
жалю завдавати, крушити, ся,
журитися, тужити, засмутити, жалю
завдати, в тугу вдатися
Сокрушеніе— 1) зламання, розбиття, рос-
трощення; 2) жаль, журба, скруха
Сокрушённый— 1)розбйтии, потрощений,
рострощении; 2) засмучений, роз-
жаліолений
Сокрушитель — нищитель, бурйтель
Сокрушительный — бурючии, бурливий
Сокрывать, сокрыть — таїти, потаїти,
покрити і т. д., д. Скрывать
Сокрьітіе — утаювання, утаєння, схов, пе-
рех9вання
Сокь — сік (р. соку)
Солгать — збрехати
Солдатёнокъ — салдатеня
Солдатикь — салдатик
Солдатка — салдатка
Солдаткинь — салдатчин
Солдатовъ, солдатскій — салдатський
Солдатство — салдатство
Солдатчина — салдатчина
Солдатъ — салдат, (зб.) — салдатня
Солевареніе — солярство
Солеваренный — солеварний, солярський
Солеварня — солеварня, солярня
Соленіе— 1) соління, солення; 2) квашення,
квасиво, квасйна
Солёность — солоність
Солёный — солоний, (дуже) — сілкий. — С
настой — ропа. — Соленье дьлаться
— солоніти ,
Солидарность — згідність, одностайність,
солідарність
Солидничать — старувати, поважно
триматись
Солидность — поважність, статечність,
солідність
Солидный — поважний, статечний,
солідний
Солильщикъ — солільник
Солитерь— 1) глист (Taenia), ціп'як; 2)
великий бриллянт
Солить, посолить — солити, посолити
Солка — соління, солення
Солкій — сілкий, солоний дуже
Солкость — солоність
Солнечникь, рос. Helianthus anuus L. —
соняшник, сояшник
Солнечный — соняшний, сояшний;
сонцевий. — Солнечная роса, рос. Drosera
L. і D. rotundifolia L. —росянка,
росичка, Божа роса. — С. сторона —
осоння, відсоння. — Солнечное
золото, рос. Helichrusum arenarium Dc. —
жовтяниця, жовтушки, золотуха,
безсмертник, цинобрань, головокрут,
сварлйвець
Солнопёкъ — спёка, шквара, припёка
Солнце — сонце, (здр.) — сонечко, соненько,
сонейко. — При закать солнца — на-
взаході, на заході сонця
Солнцевь — сонцевий. — Солнцева сестра,
рос. Cichorium Intybus L. — петрів батіг
Солнцестояніе (астр.) — становище сонця
Солнце-цвьть, солнцецвьтникь, рос. Helian-
theum vulgare Gartn. — нітник
Солнышко — сонечко, сонейко
Соловей, пт. Motacilla luscinia — соловей
Соловушка, соловушко — соловейко,
(маленьке) — солов'ятко
Соловка — солов'їха
Соловой — буланий (з білим хвостом і
білою гривою, про коней)
Соловьиный — соловейковий, солов'їний,
солов'євий, солов'ячий ,
Соловіть, посоловіть — соловіти,
посоловіти
Солодить — солодити
Солодковатый — солоденький
Солодковый корень, рос. Glycyrrhiza glabra,
echinata L. — солодкий корінь, вер-
бёць солодкий, солодець, лякориця. —
С. папоротникъ, рос. Polypodium vul-
gare L. — папороть, солодиш
Солодовникъ — солодовник
Солодовня — солодовня
Солодуха — кваша
Солодъ — солод, дріжжанка. — Въ солодъ
обратиться — осолодіти {
Солодіть, разсолодьть — солодіти,
осолодіти
Соложеніе — солодшня, солодження
Солома — солома
Соломенникъ — солом'яник, солом'яний
матерац
Соломенный — солом'яний. — Соломенно-
желтый — половий
Соломина — соломина
Соломонова печать, рос. Polygonatum mul-
tiflorum — огірошник
Соломорізка, соломорьзъ,— січкарня
Соломотряска — соломовійка, соломотряс
Солонка — сільнйця, сільничка, солянка
Солонинный — солонйновий
Солоноватый—солоненький, трохи солоний
Солончакъ — солончак, солонець
Солончаковый — солончаковий
Солоніть, посолоніть — солоніти,
посолоніти
Соль — 1) сіль, (найнижчого розбору) — бу-
зун. — Каменная соль — кам янка,
кам'яна, льодова сіль. — Англійская соль
— аглицька сіль. — Крымская соль
— крймка, (деякі одміни її) —
білозірка, краснозірка, таганашка. —
Озерная с — озерниця, озірка. —
Поваренная с. — кухённа сіль, сіль
Солянка — 1) рос. Salsola Kali L. — колючка,
курай; 2) солянка (страва)
Соляной — соляний, сільнйй. — Соляная
копь — С9ЛОНЙЦЯ, жупа
Сомліть — зімліти, (про кількох) — повмл і-
вати
Сомнамбулисть — д. Лунатикъ
Сомнительность — сумнівність, непевність

Сомнительный
440
Соправленіе
Сомнительный, но — сумнівний, но,
непевний, но
Сомньваться, усомниться — сумніватися,
вагатися, усумнйтися
Сомньніе — сумнів, сумніння, непевність,
вагання. — Безъ сомньнія — запевне,
а вжёж. — Выше всякаго сомньнія —
понад всякий сумнів
Сомовина — сомина
Сомовій — сомовий
Сонасльдникъ, -ца — співнаслідник, -ця,
співспадкоємець, -ємиця
Соната (муз.) — соната
Сонетъ — сонет (рід вірша)
Сонливець, сонливица — сонько, сплюха,
сонуля
Сонливость — соннота, сонливиці, сонниці,
сонливість
Сонливый—сонливий, соннйвий, сплющий,
оспалий
Сонмище — сходбище, стовпище, зборище
Сонмъ —збір, зборище, сходбище
Сонникъ — сонник, відгадай-сон
Сонно — сонливо, оспало
Сонный — сонний, сплящий. — Сонная
немочь — сплячка. — С. рыба —
нежива риба. — Соннымъ стать — осовіти
Сонь — 1) сон, (здр.) — соньки, сонок, (з
хропінням) — хропак. — Первый сонъ
— первосни. — Время сна — лягови,
обляги, ляг; 2) сон, (поб.) — снище
Соня — сонько, сонуля, сплюх(а)
Соображать, сообразить — важити,
міркувати, розважати, розумувати,
зважити, розважити, зміркувати,
розміркувати
Соображеніе — міркування, розважання,
зміркування, тяма, тямок. — Безъ
соображенія — нерозважно. — По
моему соображение — на мою думку,
на мій погляд, як я гадаю. — Принять
въ соображеніе — взяти на увагу,
зважити
Сообразительность — спритність, второп-
ність, тямкість
Сообразительный — спритний, второпний,
тямкий, змислённий
Сообразность — згідність (з чим),
відповідність (чому),
Сообразньїй, но — згідний, но (з чим),
відповідний, но (чому)
Сообразовать, ся — застосувати; згодити,
числитись, рахуватись,
уважати на (
Сообща — спільно, гуртом, за гурт, укупі,
вкупі
Сообщать, сообщить, ся — І) повідомляти,
повідомити (листовно),
переказувати, переказати (на словах); 2)
зноситися, знестися, злучатися,
сполучатися, злучитися, сполучитися;
3) надавати, надати, уділяти, уділю-
вати, уділити
Сообщеніе — 1) повідомлення; 2) зносини,
злучення, сполучення; з'язок,
стосунок. — Имьть сообщеніе (съ кьмъ)
— мати стосунки. — Пути сообщенія
— шляхи; 3) уділення, надавання
Сообщество — товариство, спілка, громада,
компанія
Сообщительный— 1) товариський, щирий;
2) сполучаючий
Сообщникъ, ца — товариш, ка, спільник, ця,
учасник t t
Сообщничество — спільництво, спільність;
учасність
Сооиекунъ, соопекунша — спів'опікун, ка
Соорудитель, ница — закладач, чка,
фундатор, ка, спорудник, ниця
Сооружать, соорудить, ся — споружати,
будувати, спорудити, вибудувати,
збудувати,ся
Сооруженіе — П будування, збудування,
споруда; 2) будова, будівля,
(кам'яне) — кам'яниця
Соответственность, соотвьтствіе —
відповідність, відповіддя t
Соотвьуственный, но — відповідний,
відповідно (чому, до чого)
Соотвьтствованіе — відповідання (чому)
Соответствовать — відповідати, одповіда-
ти
Соотечественникъ, ца — земляк, землячка
Соотношеніе — взаємини, з'язок (з чим);
порівняння
Соотносительность — рівнозглядність,
взаємини, співвідносність
Соотносительный — порівнюючий, рівно-
зглядний, співвідносний
Соотчичъ — земляк
Соиель — сопілка, дудка
Сопельный — сопілковий
Соперникъ, ца — суперник, ця, супорник,
ця,супротйвень, супротивник, ця
Соперническіи — суперницький, супорниць-
кий
Соперничество — суперництво,
суперництво, завід , (
Соперничать — мірятися, на поребій іти,
іти на в заводи (з ким)
Сопечальникъ, ца — односум, односумниця
Сопка — сопка, сопуха, горіла могила
Соплеменническій — одноплемённичий
Соплемённость — одноплеменність
Соплеменный — одноплемённий
Сопли — соплі? соплякй, шмарклі, шмарко-
тйння, віскрякй, дядьки,
(вживається теж форма) — сопляк, віскряк
Сонливець, сопливица—шмаркач, ка, шмар-
колйз
Сопливость — шмаркатість, соплйвиці
Сопливый — шмаркатий, віскрявий, соплй-
вий, візгравий
Сопливьть — соплйвіти
Соплюха — шмаркуля, шмарколйза
Сопля — сопля, сопляк, шмарок, віскряк
Сопоручитель — співпоручник
Соноставленіе — зіставлення, рівноставлен-
ня
Сопоставлять — зіставляти (з чим),
зрівнювати, рівноставити, ставити по-
Соправитель — співправитель, ешвкерма-
нич
Соправленіе — спільне кермування, спів-

Сопредельность
441
Соскребать
уряддя
Сопредьлыюсть — сумежність, суміжність,
прилеглість, погранйчність t
Сопредьльныи, но — сумёжний, суміжний,
прилеглий, погранйчний
Соприкасаться, соприкоснуться —
стикатися, стикнутися, зіткнутися (з чим),
прилягати (до чого)
Соприкосновеніе — стикання, зіткнення (з
чим), прилягання (до чого)
Соприкосновенность—стикальніогь (з чим),
прилеглість (до чого), суміжність
Соприкосновенный — стикальний,
прилеглий, сумёжний, суміжний t
Сопричастникъ, -ца, сопричастный —
спільник, -чка, причетний (до чого) t
Сопричислять, сопричислить, ся — прилічу-
вати, прилічйти, залічувати, -чйти,
ся.
Сопровождать, сопроводить— 1)
супроводити, відпроваджувати, -вадити,
товаришувати крму; 2) іти за ким
Сопровожденіе — провід, супровід;
товаришування. — Въ сопровождены — в
товаристві, разом (з ким); в
супроводі
Сопротивленіе—опір,
противенство.—Оказывать с. — ставити опір. — Сила со-
противленія — відпорна сила
Сопротивляться — опиратися (кому), су-
противлятися, противитися (кому),
змагатися (з ким), огинатися,
опинатися, сперечатися. —
Сопротивляющейся — супротйвеиь ,
Сопрівать, сопрьть — пріти, зіпріти
Сопрягать, сопрячь, ся — спрягати,
злучати, спрягти, злучити, ся. — Это
сопряжено съ большими затрудненіями —
це зв'язано з великими
трудностями
Сопун,сопунья — сопун,ха,сапатий
Сопутствовать — товаришувати в дорозі
Сопхнуть — д.; Спихивать
Сопьніе — сопіння, сопіт (p. CQnoTy)
Сопьть, сопнуть — сопти, сопіти, сапати,
засопти
Соразмерность — помірність
Соразмерный, но — помірний, домірний,
сурозмірний, помірно, до міри, на-
впомірки. — Соразмерно заслугамъ
— по заслузі, відповідно до заслуг
Соратникъ — товариш на війні
Сорванець, сорвиголова — зайдй-голова,
шибай-голова, паливода, палйс(ь)віт,
шибеник, одчай-душа, урвйтель,
урвй-голова, пробіголова
Сордьлый — доспілий, достиглий
Сордьть — доспіти, достигти
Соревнование — суперництво, суперництво,
перебій; співстарання, переганяння
(з ким, в чому)
Соревнователь, -ница — співстаранник, -ни-
ця; суперник, супорник, -ця
Соревповать — на перебій, на впереваги
(робити що), переганятися (з ким
в чім), іти навзаводи,
наввипередки
Сореніе — с(ь)мічення
Соринка — порошинка
Сорить — 1) насорить — с(ь)мітйти, на-
с(ь)мітйти; 2) засорить —
порошити, запорошити; занести, замулити
Сориться —г с(ь)мітйтися, порошйтися, за-
с(ь)мічуватися
Сорный — нечистий, с(ь)мітйстий. — Сорная
крупа—нечисті крупи. — Сорная куча,
сорное мьсто — с(ь)мітник. — С.
трава — бур'ян, (здр.) — бур'янець,
бур'янчик, (зб.)—оур янй.—Поросшій
с. травами — бур'януватий. —
Поростать с. травой — бур'януватіти
Соровой — с(ь)міттьовйй
Сорока, пт. Corvus pica—сорока. — Птенецъ
— сороча (p. сорочати)
Сорокадневный — соЬокодённий t
Сорокальтіе, сррокальтній — сороколіття,
сороколітній
Сорокинъ — сорочий, сорочачий, сорочйний
Сороковой — сороковий
Сороконожка, кот. Jul us scolopendra —
стонога, сивушка
Сорокопуть, пт. Lanius collurio—сорокопуд,
сорокач
Сорокоустъ, сорокоустье — сорокоуст(и)
Сорокъ—сорок. —Два сорока — вісімдесять
Сорочій — сорочий, сорочачий, сорочйний.
— С. щавель, рос. Rumex Acetosella
L. — гороб'ячий щавіц, г. квасёць,
горобиний квасёць, щавій, дика
гречка
Сорочины — сороковини
Сорочка — 1) сорочка; 2) (на суднах) —
значок, короговка
Сортировать — сортувати, розбирати
Сортировка — сортування, розбір
Сортировщикъ — сортувальник
Сортиръ — відхіднцк, вйходок
Сортъ — сорт, розбір. — Посльдній сорть
(про зерно, крупи) — послід. — Пер-
вьишіи с. — чоло
Сорубежный — д. Пограничный і Смежный
Соръ — с(ь)міття, (од зерна) — одвійки, (од
дерева) — хамло
Сосаніе — ссання, сосання, смоктання
Сосать — ссати, сосати, смоктати
Сосватывать, сосватать, ся — сватати,
засватати, висватати, посватати, ся
Сосенка — 1) д. Сосна (здр.); 2) рос.
Asparagus officinalis L. — шпараги, підчос,
заячий холодок
Сосиска — ковбаска (маленька)
Соска — кукла, смочок, сосулька, мізюк
Соскабливать, соскоблить, ся — зішкрабува-
ти, зішкрабати, ся, вискрібати,
вискребти, повискрібати
Соскакивать, соскочить, соскокнуть —
1)зскакувати,сплигувати,зскочити,
сплигнути, позскакувати,
посплигувати; 2) зскакувати, зскочити,
злетіти, одлетіти
Соскальзывать, соскользнуть — зсковзува-
тися, зсковзнутися, зслизати,
зслизнути, спйренути
Сосковатый — пипкуватий, цицькуватий
Сосковый — пипковйй, цицьковйи
Соскребать, соскресть— 1) вискрібати, ви-

Соскучиваться
442
Сосьдній
скребти; 2) згрібати, згребти
Соскучиваться, соскучиться — зануджува-
тися, занудитись, знудитися,
скучити
Сослагательное наклоненіе (грам.) — мож-
. лйвий спосіб
Сосланіе — заслання
Сосланный — засланий, засланець
Сословіе—стан, шар, верства. —Дворянское
с.—дворянство, шляхетство. —
Купеческое с. — купецький стан,
купецтво. — Высшее, низшее с. — вищий,
нижчий стан
Сословный — становий, верствовий. — С.
духь — кастовий дух. — С. общество
— верствове суспільство
Сослужить — д. Служить. — С. службу —
зробити послугу, в пригоді стати
Сослуживець—товариш по службі, в службі
Сосна, рос. Pinus silvestris L. — сосна, (здр.)
— сосонка, смерека (гал.)
Соснина — соснина
Сосновка, Fringilla coccothraustes — грубо-
дзюб
Сосновый — сосновий. — Сосновое дерево —
соснина. — С. льсъ, с. роща —
сосняк, сосничок
Соснуть — переспати, заснути трохи
Соснякъ, соснячёкъ — д. Сосновый льсъ
Сосокъ, сосочекъ — пипка, пйптик, ссочка,
смочок; (у корів) — дійка
Сосредоточивать, сосредоточить —
зосереджувати, з'осерёдити, з'осередку-
вати; гуртувати, згуртувати,
згромадити
Сосредоточение — з'осерёдження, з'осеред-
кування
Составитель — впорядчик, укладник; автор
Составленіе — складання, укладання
Составлять, составить, ся — 1) складати,
укладати, скласти, зложити, уло-
жйти. — Составить себь круть друзей —
добрати собі коло приятелів. — С.
лькарство — зробити лікарство, ліки;
2) становити. — Богатство не составля-
етъ счастья — багатство не становить
щастя. —Этотъ поступокъ не
составляем преступленія — цей вчинок не
становить злочину. — Это для меня
ничего не составляетъ — це для мене
нічого не становить. — Сколько это
составить? — скільки це буде
виносити?; 3) компонувати,
скомпонувати
Составной — 1) складовий, роскладнйй;
2) д. Поддьльный і Подложный
Составные — 1) суставний; 2) колінчастий,
колінуватии
Составь—склад. — С преступленія—склад
перёступу, злочинства. —Личный с.
— особовий склад. — Наличный с.
— присутній склад
Состариться — зістарітися
Состарьваться, состарьться — старітися,
постарітися, зістарітися
Состёгивать — 1) состегнуть — застібати,
застібнути; 2) состегать — зшивати,
зшити
Состояніе — 1) стан; 2) сила, змога. — Быть,
не быть въ состояніи — здужати,
мати змогу, силу, бути в силі, не
здолати, не здужати, не мати сили,
змоги; 3) маєток, достаток, добро,
статки
Состояньице — маєточок
Состоятельность — заміжність, засібність;
виплатність
Состоятельный — мастний, заміжний,
маючий, засібний; виплатний
Состоять — 1) (изъ чего) — складатися;
2) (гдь либо) — знаходитися, бути
Состояться — 1) відбуватися, відбутися;
2) вийти, виданому бути (про закон,
постанову)
Сострагивать, сострогать — зстругувати,
зстругати
Сострадаиіе — жалість, уболівання і д. Со-
бользнованіе
Сострадательный — жалісливий,
милосердий
Сострадать — уболівати (над ким), жаліти
(кого)
Состригать, состричь — обстригати,
обстригти
Сострить — прикласти
Состроивать, состроить — будувати,
ставити, збудувати, вибудувати,
поставити
Состряпывать, состряпать — 1) готувати,
зготувати; 2) з'орудувати, упорати,
утяти, утнути, ушкварити
Состязаніе — спірка; перемоги, боротьба;
суперництво. — Вступать въ состязаніе
— на перемоги йти з ким. — С. въ
бьгь — перегони
Состязатель — перемоговець, учасник в
перемогах; суперник
Состязательный — спірний
Состязаться — пробуватись, на перемоги
йти, змагатись, мірятися. — С. въ
бьгь — переганятися, перебігатися,
наввипередки бігти
Сосудистый (анат.) — начиньовий
Сосудъ — 1) посуд, начиння, (одна штука)
— посудина, (на воду) — віднйк, (на
дьоготь) — мазниця, (на мед) —
медунка, медяниця, (циліндрична для
солення риби) — буша, (кругла з
вузькою шийкою) — банька; 2) (в
тілі тварів і рослин) — жила, канал,
провід
Сосулька — бурулька, бурульбашка, сусіль-
ка
Сосунъ, сосунокъ — сисун, сосун, сосунець
Сосуществовать — співіснувати
Сосцевидный, сосцеобразный — цицькува-
тий, пипкуватии
Сосцы — цйці, цицьки, груди
Сосчитывать, сосчитать, ся — лічити,
облічувати, обраховувати, злічити,
полічити, облічити, порахувати, зра-
хувати,ся (
Сосьдка — сусідкд, сусідонька
Сосьдкинъ — сусідчин {
Сосьдній, сосьдовъ, сосьдскій - - сусідній,
сусідів, сусідський

СосЬдство
443
Союзникъ
Сосьдство — сусідство t
Сосьдушка — сусідонька, сусідиця
Сосьдушко —- сусідрнько г
Сосьдъ — сусід, сусіда, (здр. ласк.) —
сусідонько; сябер, рябро
Сотвореніе — сотворіння, створіння;
створення. — Оть, сотворенія міра — від
початку с(ь)віта
Сотворитель — творець, сотворйтель
Сотворить—сотворити, створити, утворити
Сотенка — сотенька, сотцё, сотка
Сотенный — сотенний
Соткать — виткати, вткати,уткати
Сотльть — зітліти, потліти, постлівати
Сотникь — сотник. — Быть сотникомъ —
сотникувати
Сотничій — сотниковий, сотницький, сот-
никівський
Сотня — сотня
Сотоварищество — товариство, компанія
Сотовариществовать — товаришувати
Сотоварищъ — товариш
Сотовый — сцільниковий. — С. мёдъ —
мед в спільниках
Сотрапезникъ — співст;оловнйк
Сотрудникъ — співробітник, сутрудовник
Сотрудничество — співробітництво
Сотрудничій — співробггничий
Сотруженикъ—співпрацівник, співпрацьов-
нйк, співтрудовник, сутрудовник
Сотрясать, сотрясти — стрясати, стрясти,
потрясти, струсювати, струснути
Сотрясеніе — струс, струшення;,зрушення;
двигіт (р. двиготу), двигтіння
Сотскій — соцький
Соть, (частіше мн.) соты — сцільнйк,
щільник, (для принади роя) — прйломок
Сотый — сотий, сотній
Соумьішленіе — спільництво (в злочині)
Соумышленника — спільник (злочину
тощо), полигач
Соумышлять, соумыслить — умишляти,
мати злий замір, умислити (разом з
ким), накладати (з ким).
Соусникь — полумисок (на сос)
Соусъ — сос, підлева, підлива, підливка,
(кисленька з оцтом до вареної
курки) — потравка
Соусный — сосовий
Соучастникъ,, ца—учасник, ця, співучасник,
ця, спільник, (в якому лихому ділі)
— полигач
Соучастный — співучасник
Соученикъ — товариш шкільний
Софа — софа, канапа, канапка
Софизмъ — софізм
Софистическій — софістичний
Софистъ — софіст
Соха, сошка — соха. Мелкая сошка —
полупанок, підпанок
Сохатый (зоол.) — лось. Cervus alces
Сохнуть — сохнути, сохти, схнути, (про
грязь ще) — тряхнути, (про рослину)
— марніти, чахнути, (про тіло) —
марніти, чахнути, (про губи) —
смагнути
Сохраненіе—хоронення, ховання; сховання,
заховання, схов, сховок, схованка
Сохранитель, ца — хоронитель, ка, сховник,
ниця, заховальник, ця
Сохранительным — сховний, заховний
Сохранно — в цілости, ціло
Сохранность — 1) д. Сохранение; 2) цілість
Сохранный—цілий,
ненарушений.—Сохранное місто — схованка
Сохранять, сохранить, ся — берегти,
хоронити, ховати, заховувати, крити,
стерегти, шанувати, зберегти,
сховати, заховати, схоронити, ся. —
Сохрани Боже! С. Богь! — крий Боже,
хорони, борони, боронь Боже! Хай
Бог боронить!
Соцарствовать — співцарювати
Сочевица — д. Чечевица
Сочевичникъ, рос. Orobus vernus L. —
горобиний горох, дикий rqpox,
сердешна трава, черевички, півники
Сочевникъ, сочельникъ — с(ь)в'ят-вечір,
с(ь)в'ятйй вечір. — Рождественскій с.
B4 грудня), (окрім того) — багатий
вечір, багата кутя. — Богоявленскій,
крещенскій с. E січня) — голодний
вечір, голодна кутя
Сочетавать, сочетать, ся — лучйти,
злучати, ся, злучити, з'єднати, поєднати,
ся.—Сочетаться бракомъ—побратись,
одружитись
Сочетаніе — злука, сполука, злучення,
з'єднання
Сочиненіе— 1) складання, писання,
компонування (дія); 2) писання, твір,
утвір, (мн.) — твори, утвори, праця,
композитура
Сочинитель — письменник, автор
Сочинять, сочинить — 1) складати,
укладати, компонувати, писати, скласти,
уложйти, зложити, скомпонувати,
написати, (вірші) — віршувати;
2) вигадувати, вигадати
Сочить — 1) (насочить)—точити, цідити,
наточити, націдити (сік з дерева); 2)
(высочить) — видурювати, видурити,
вимантачити, вйморочити
Сочиться — цідитися, слезйти, ся
Сочлененіе — сустав, (кульші з крижами)
— клуб, (пальців) — щиколоток
Сочленъ — співчлен
Сочно — сочисто
Сочность — соковитість, сочйстість
Сочный — соковитий, сочистий
Сочувствіе — спочуття, співчуття;
спочування
Сочувственный — спочутливий, спочуйли-
вий,спочуйний
Сочувственно — спочутливо, спочуйливо
Сочувствовать — спочувати. — Сочувству-
ющій — спочуваючий
Сошествіе — схід. — Сошествіе Святаго
Духа — д. Драздникъ
Сошникъ — леміш (у сохи)
Сощикать, сощикнуть — зривати, знімати,
зірвати, знати (загорілий гніт з
с(ь)вічки)
Сощипывать, сощипнуть — обскубувати,
-бнути, пообскубувати,
Союзникъ, ца — союзник, спільник, ця

Союзническій
444
Списыватель
Союзническій — союзницький
Союзный — союзний
Союзъ — 1) союз, спілка. — Щвейцарскій со-
юзъ — швейцарська спілка; 2) (грам.)
— злучник
Соя,$оюшка, пт. Corvus glandarius — соя,
сойка
Спаданіе — спад
Спадать, спасть — 1) спадати, опадати,
осипатися, спасти, опасти,
осипатися; 2) випадати, вилазити,
облазити, випасти, вилізти, облізти, по-
випадати і т. д.; 3) спадати,
збувати, убувати, спасти, убути (про
воду); стухати, стухнути, одтухну-
ти (про опух)
Спаденіе, спадъ — спад; зменшення,
пониження
Спазма, (вживається тільки мн.) спазмы —
спазм, корч, корчі, стиски, перелоги,
(в животі) — завійниця, соняшниці
Сназмодическій — спазмовйй
Спаивать — 1) (спаять, ся) — злютовувати,
злютувати, ся; приварювати,
приварити, ся; 2) (споить) — споювати,
споїти, напувати, обпоювати,
напоїти, обпоїти
Спайка— 1) лют, злютування; 2) злютоване
(місце)
Спаковать, ся — спакувати, ся, поспакову-
вати,ся
Спакостить, ся — спаскудити, ся
Спаленіє — спалення
Спалённый — спалений
Спалзывать, сподзти — сповзати, сповзти,
злазити, злізти
Спалить — спалити, (кілько) — попалити
Спалый — опалий. — С. плодъ — падалиця
Спальный — спальний, опочивальний
Спальня — спальня, опочивальня
Спаніє, спаньё — спання
Спаржа, рос. Asparagus officinalis L. — шпа-
раг(а), шпараги. —Дикая с. — заячий
холодок, (засохле стебло) —
перекотиполе, покотиполе
Спаржевый — шпараговий
Спариваніе — парування
Спаривать, спарить — парувати, добирати
до пари, спарувати, припарувати
Спархивать, спорхнуть—спурхувати,
спурхнути
Спарывать, спороть — випорювати,
випороти
Спасаніе — рятування, спасання
Спасать, спасти, ся — 1) р(а)ятувати,
вирятовувати, вирятувати, відрятувати,
зрятувати, обрятувати, ся,
одволати, відволати, відволодати; 2)
спасати, спасти, ся
Спасеніе —,1) ра(я)тунок, порятунок;
2) спасіння
Спасибо — спасибі, дякую, дякувать. — За
спасибо — за спасибі
Спаситель — 1) визволитель, збавйтель,
рятун, рятівник; 2) Спаситель, Спас,
Збавйтель
Спасительность — спасенність
Спасительный — спасенний, збавённий;
р(а)ятівнйчий
Спасовать — спасувати; уступити
Спасовъ — Спасів
Спать, ся — спати, ся
Спахивать — 1) (спаха гь) — орати, з'орати,
виорати; 2) (спахнуть) — здувати і
д. Свьивать
Спекаться, спечься — запікатися, запектися
Спектакль — спектакль
Спекулировать — спекулювати
Спекуляція — спекуляція
Спекулянті», сиекуляторъ — спекулянт
Спеленать — сповити
Спенёкъ — шпень, шпёник
Спепелять, спепелить — в попіл обертати,
обернути, спопеляти, спопелити
Спепеляться^ спепелиться — спопелятися,
спопеліти
Сперва — спершу, перш, перше, попереду,
спочатку
Спереди — спереду
Спертость — стиснення; тяжкість
Спёртый — стиснутий. — С. воздухъ —
тяжкий, важкий дух, тяжке повітря
Спесивецъ? спесивица — гордун, гордій,
гордівниця, чванько і д. Гордецъ
Спесивость — пихатість, надутість,
зарозумілість g
Спесивый — пихатий, надутий,
зарозумілий t
Снесивьть, заспесивьть — гордіти,
чванитися, пиндючитися, загордіти і т. д.,
д. Гордиться, Надмеваться
Спесь, спесца — пиха, чвань, гордування.
— Убавить спеси, сбить спесь —
збити пиху
Спесько — чванько і д.,Спесивецъ
Спеціалисть — спеціяліс/г, фаховёць
Спецій — спеції; зілля, ліки
Спеціальность — спеціял^ність, фах
Специфический — специфічний
Сиечь, ся — спекти, ся, напекти,
понапікати
Спивать, спить — надпивати, надпити
Спиваться, спиться, ся — роспиватися,
спиватися, роспйтися, спитися
Спиливать, спилить, ся — спилювати,
надпилювати, спиляти, надпиляти,
поспилювати, ся
Спина — спина; хребет, хребтина
Спинка — сгійнка, спйночка. — С. кожа
— тупій
Спинной — спинний, хребтовий
Спиральный — спиральний, шрубуватий,
ґвинтуватий. — С. льстница —
кручені сходи
Спирать, спереть, ся — 1) спихати,
зіпхнути; 2) здавлювати, стискувати,
спирати, здавити,стиснути, сперти, ся.
— Дьіханіе сперло — дух забило
Спиртовый — спиртовий
Спиртуозный — п янкйй
Спиртомьръ — д. Алкоголометръ
Спирть—спирт.—Нашатырный с—жигунець
Списокъ — 1) список, вйпис; 2) список,
реестр, леестр. — Внести въ списокъ —
записати в реестр. — Выключить изъ
списка — виписати з реестру
Списыватель — спйсувач і д. Переписчикъ

Списывать
445
Спотыкаться
Списывать, списать, ся — 1) списувати,
копіювати, скопіювати; 2)
листуватися і д. Переписываться
Спица — П прут, дріт, дротик (плести пан-
чохи); 2) глйця (плести невід); З)
шпиця (в колесі)
Спичечница — сірнйшниця
Спичечный — сірниковий
Спичка — сірник, сірничок; шпичка, (для
колупання) — копистка
Спичникъ — сірнйшник
Спихивать, хать, хнуть — спихати, зіпхнути
Сплавливать, сплавлять, сплавить, ся —
1) топити, стопити, ся; 2) сплавляти,
гнати,сплавити
Сплавка — сплав; стоплювання
Сплавной — сплавний
Сплавщикъ — сплавник, осн?ч
Сплачивать, сплотить, ся — тісно збивати,
зв'язувати; міцно з'єднуватися,
з'єднатися, злучатися, злучитися
Сплёвывать—спльовувати, (на бік) —
чвиркати
Сплеснивать, сплесиить — чалити, зчалити
(мотузок)
Сплеснуть — сполокати
Сплетать, сплести, сь— 1) сплітати,
виплітати, сплести, виплести,
посплітати, ся; 2) сплітати, сплести,
плескати, наплескати
Сплетеніе — 1) плетіння; 2) заплітка
Сплётка, сплетни — плітки, пльотка, пльот-
ки, поговір, обмрва. — Сплетни
распускать — поговір пускати
Сплетникъ, ница — плетун, плетуха
Сплетничать — пл,ёскати, пащикувати,
обмовляти, плітки робити
Сплинь — сплін, хандра
Сплоха — попросту, не розважно, спроста
Сплоховать —,схибнути; скапцаніти
Сплоченіе—ущільнення, злучення, зв'язання
Сплошной — суцільний, поспільний. — С
недьля — загальниця, всеїдний
тиждень
Сплошь — поспіль, суспіль; геть чисто,
скрізь; без ріжнйці, без винятку. —
Сплошь и рядомъ — скрізь і всюди
Сплутовать — змахлювати, зшахрувати,
змохати
Сплывать, сплыть — спливати, сплисти,
сплинути. — Было, да сплыло —
було, та загуло
Сплываться, сплыться — зливатися, спли-
ватися, злитися, позливатися
Сплюснутый — сплюснений
Сплющенность — сплюсненість
Сплющивать, сплюснуть, сплющить, ся —
сплющувати, сплющити, поплющи-
ти, ся
Сплясать — протанцювати
Сплясаться — станцюватися
Сподвалъ — гуртом, огулом
Сподвижникъ, ница — сподвижник, ниця,
співтрудовник, ниця
Сподоблять — сподобляти
Сподличать — зробити яке паскудство
Сподручньїй, но — похватний, наручний,
вигідний; на похваті, зручно, наруч.
— Сподручнье — зручніш, є
Сподручность — вигідність
Спозаранковъ — з раннього ранку,
спозаранку
Спознавать, спознать, ся — 1) пізнавати,
зазнавати, пізнати, зазнати; 2)
спізнаватися
Спой — лют t
Спокойно — спокійно
Спокойность — спркійність t
Спокойный — спокійний, супокійний, тихо-
мирний. — Спокойной ночи! —
добра ніч, на добра-ніч! (
Спокойствие — спокій, супокій, спокійність
Споласкивать, сполоскать, сполоснуть, ся —
споліскувати, сполоскати, ся
Сполагоря — легше, пів-бідй, ні гадки
Сползать — сповзати
Сполна — сповна, вповні, цілком; все
Сполошить — сполохати
Сполстить — збити повсть
Сполье — край поля (
Спольный — сумежний, суміжний (про поле)
Снопка — планйчка (що нею збивають
дошки)
Спора (бот.) — розрода, спора. Spora
Спорангій — бросня. Sporangium
Спорить, ся — спорити, ся, сперечатися,
змагатися, стиратися
Спориться — поступати, посуватися
(наперед), мати успус, удачу
Спорливість — перекірливість,
суперечливість t
Спорливый — перекірливий, сварливий,
суперечливий, незгідливий
Спорникъ, спорщикъ, ца — суперечник, ця,
губань .
Спорный — спірний t
Споръ — спір (p. спору), спірка, суперечка,
сперечання, змагання, перечка. —
Спору ньть — безперечно, нема що
сперечатись
Спорый — корисний, вигідний
Спорынья — ріжки і д. Головня
Спорышъ, рос. Pplygonum aviculare
L.—спориш, моріг, моріжок
Способность — здатність, дотепність,
здібність, хист, кебёта, талан
Способный — здатний, дотепний, здібний,
кебе(і)тний
Способствовать — спомагати, запомагати,
допомагати
Способствованіе — спомагання, допома-
гання
Способъ — спосіб; чин, побут, роб, лад. —
Изыскивать с. — добирати,
прибирати способу. — Изыскивать средства
— добувати, вишукувати коштів
Споспьшествованіе — спомога; сприяння
Споспешествовать — спомагати, сприяти.
— Споспьшествующій—спомагаючий;
сприяючий
Споспьшествователь, споспьшникь—спома-
гач і д. Помощникъ
Спотыкаться, споткнуться — спотикатися
спіткнутися, шпо(р)татися, зашпо-
(р)татися. — Спотыкаясь — наспотич-
ки, спотикаючись

Спотіть
446
Сразу
Спотіть—спотіти, спітніти, (дуже) — упріти
Спохватиться — схаменутися, охаменутися,
стямитись, оглядітися, похватйтися
Справа — з правого боку, праворуч
Справедливость — справедливість
Справедливый, во — справедливий; правдй-
* вий, правий; справедливо, по
правді
Справка — справка, інформація, розвідка
Справлять, справить, ся— 1) випрямляти,
вирівнювати, випрямити,
випробовувати, випростувати; 2) справляти,
справити (весілля); 3)
довідуватися, розвідувати, довідатися,
розвідати; 4) справлятися, справитися,
упоратися. — Онъ не справится съ
этимъ дьдомъ — він з сим ділом не
дасть собі ради
Справочный — інформаційний
Справщикъ (друк.) — коректор
Спрашивать, спросить — 1) питати,
спитати, ся, попитати, поспитати,
запитати, поспйтувати, понапйтувати; —
Спрошенный — спитаний, запитаний;
2) доправлятися, доправитися,
потребувати
Спринцовка — брйзкавка, прискавка,
сикавка, цйкавка
Спробовать — скуштувати, попробувати
Спроваживать, спровадить — відпроважува-
ти, випроважувати, відпровадити,
випровадити; потурити, збутися,
здихатися (кого)
Спроста — спроста, попросту
Спросъ — попит; спит, спйток, поспит;
запит, запитання. — Спросъ не біда —
спйток не вбйток. — Безъ спросу —
без поспиту
Спрыгивать, спрыгнуть — сплигувати,
сплигнути, зстрибувати,
зстрибнути, зскакувати,зскочити
Спрыскивать, спрыснуть — бризкати,
побризкати, спорснути
Спрягать — відміцяти (дієслово, дієслова)
Спряженіе — відмінювання (дієслова)
Спряжка — супруга, супряга, супряг. —
Членъ спряжки — супружник, супря-
гач, супряжник
Спрямленіе — випростування
Спрямлять, спрямить — д. Справлять 1
Спрясть — вйпрасти
Спрятать, ся — сховати, заховати,
поховати, ся
Спрятъ — схов, сховок, схованка
Спугивать, спугнуть—полохати, сполохати
Спусканіе — спуск, спускання
Спускать, спустить — 1) спускати,
спустити; випускати, випустити. — С. якорь
— оякорйтися; 2) спускати,
припускати, спус/гйти; парувати,
спарувати; 3) сціжувати, сточувати, сці-
дйти, сточити
Спускаться, спуститься — 1) спускатися,
спуститися; 2)здаватися, здатися
Спусковой — спусковий
Сиускъ — 1) спускання, спуск; 2) спуск,
масть (переважно з воску і оливи);
3) спуск, парування. — Онъ спуску не
дасть — не дасть спуску
Спустя—опісля, потім.—С. нісколько
времени — згодом, трохи згодом,
перегодом, перегодя, невдовзі, почасі,
незабаром
Спутникъ, ца — 1) товариш, ка подорожі,
супутник, ця; 2) (астр.) — супутник,
провідник
Спутничество — товаришування в дорозі,
супутництво
Спутьіваніе — плутання; спутування
Спутывать, спутать, ся — 1) плутати,
поплутати, ся; 2) путати (надівати
путо), треножити, спутати, потре-
ножити; (про птиць) — боркати,
приборкати
Спьяна — сп'яну t
Співаться, спіться — зс(ь)півуватися,
зс(ь)піватися t
Співка — с(ь)цівка, с(ь)піванка
Спілость — сділість, доспілість
Спільїй — спілий, стиглий і д. Зрільїй
Спіть — прос(ь)півати> зас(ь)півати. — Спі-
тый — прос(ь)піваний .
Спіть, поспіть — спіти, поспіти і д. Зріть
Спіхь — спіх, поспіх, нагальність,
сквапливість. — Къ спіху — як найскорі-
ше, з поспіхом, хапаючись. — Не къ
спіху — нема чого хапатися. — Оть
спіху — з поспіху , t
Спішивать, спішить, ся — опішувати,
отінити; опішати
Спішить, ся — спішити, поспішати, ся,
хапатися, квапитися
Спішно—спішно, поспіхом, нагально, пйль-
но г
Спішность — спішність, швидкість, ско-
рість, поспішність
Спішньїй — спішний, швидкий, скорий;
поспішний
Спячивать, спятить, ся — совати, посувати,
посунути, зсунути, ся (назад). — Съ
ума спятить — з глузду зсунутися,
з'їхати
Спячій — сплячий
Спячка — сплячка
Спящій — сплячий
Сработать — зробити, поробити
Сравненіе — порівняння, зрівняння (з чим),
прирівняння (до чого). — Въ сравне-
ніи съ кімь, съ чімь — проти,
супроти (кого, чого)
Сравниваніе — рівняння
Сравнивать — 1) (сровнять, ся) — рівняти,
вирівнювати, зрівняти, ся, (кругові)
— обрівняти, (про кількох) — позрів-
н рвати; 2) (сравнить) — рівняти,
прирівнювати, порівняти, прирівняти,
дорівняти; 3) (сравняться,
сравниться) — рівнятися, зрівнятися,
порівнятися t
Сравнительный — порівнюючий
Сражать, сразить — 1) збивати, побивати,
збити, побити, звалити; 2) у(в)ра-
жати, уразити
Сражаїься, сразиться — битися, стятися
Сраженіе — бій, битва; баталія
Сразу — зразу, одразу, відразу, до разу,

Срамить
447
Ссудный
раптом
Срамить, осрамить, ся — соромити, сорому
завдавати, осоромити, ся, сорому
завдати, наробити
Срамникъ, ца — соррмітник, ця
Срамность — соромітність г
Срамнцй, но — соромний, соромітний,
сороміцький, сором, соромно. — Срамная
часть — соромота
Срамословить — д. Сквернословить
Срамота, срамъ — сором, соромота, встид,
стидовище, ганьба. — Надьлать
сраму — наробити сорому
Срастаться, сращиваться, сростись —
зростатися, зростися, позростатися
Сращеніе — зрощення, зростання
Сращивать, срастить — зрощувати,
зростити ,
Сребренникъ — срібник, срібняк
Сребристый — сріблистий, срібнйстий
Сребровидный — сріблястий
Сребролюбецъ — грошолюб
Сребролюбіе — грошолюбство
Среда — 1) оточення, окружения,
товариство; середовище; 2) середа, (на 4
тижні Великого посту) —
середохрестя, (на 5 тижні В. п.) — поклін-
на середа, (на 4 тижні після
Великодня) — права, переплавна середа;
3) Въ средь — посеред. — Изъ среды
— з-посерёд
Среди — серёд,, посеред, посередині,
осередь, поміж. — С. дня — середодня
Средиземный — Середземний
Средина—середина, осередок. — Въ срединь
— посередині, посеред. — Въ самой
срединь — в самім осередку, в самій
середині
Срединный — посередній, срредковий
Средневековой — середневічний, середо-
вічний
Средній — середній, посередній; середущий,
середульший (віком); помірний;
(мат.) — пересічний, середній. — Сред-
нимъ числомъ — середнім ліком. —
Человькъ среднихъ льтъ —
середнього віку
Средогрудіе (анат.) — середогруддя
Средостьніе — перегорода, перешкода
Средоточіе — осередок
Средоточный — осередковий
Следственный, но — середній, помірний, но
Средство — спосіб; засіб, спромога,
можність, снага. — Средства къ жизни —
засоби, кошти. — Средства
изыскивать — способу, способів добирати,
прибирати. — Употребить всь средства
— всіх способів вжити
Сринуть, ся — скинути, кинутися
Срисовывать, срисовать — списувати,
списати; змальовувати, змалювати
Сродникъ, ца — родич, ка, родак
Сроднить, ся — поріднити, ся,
споріднити, ся
Сродный — прирождёний, властивий
Сродство — 1) рід, рідня, родичі; 2)
споріднення. — Онъ съ нимъ въ сродствь
— він родич йому
Сродясь — зроду, від роду
Срокъ — строк, срок, реченёць, речинёць,
термін. — Въ срокъ — у свій час. —
Къ тому сроку — на той термін
Сростокь — зросток, (про овочі, напр.,
яблука, горіхи) — близнята
Срочный — строковий, терміновий, речин-
цёвий
Срубать, срубить — зрубувати, стинати,
зрубати, стяти. — Срубленный —
зрубаний, стятий
Срубка — зруб, зрубування, вируб,
вирубування
Срубъ—зруб, (в будові для зв'язку) — ощеп,
(в колодязі) — цямрина, ця(е)брйна,
цебрйння, (нижче землі) — покліть
Сручность — зручність
Сручный, но — зручний, но
Срывать, сорвать, ся — зривати, виривати,
зірвати, вирвати, ся
Срывать, срыть — скопувати, скопати,
зрити
Срываться, сорваться — зриватися,
обриватися, зірватися, обірватися,
увірватися
Срывъ — 1) зривання, скопування; 2) ха-
барь
Срьітіе — скоп, скопання
Срыть — зрити t
Срьзать, срьзывать, срьзать — зрізувати,
стинати, зрізати, зітнути
Срьзень — окраєць (хліба)
Срьзок — зрізрк, утинок t
Срьзъ — П зрізування; 2) ррізок, переріз
Срьтеніе Господнє, — Стрітення
Срьтенскій — стрітенський
Сряду — поспіль, один за другим, без
перерви
Сряды — збори, захід, лаштування
Ссадина — задра; садно, уразка. — С. сдь-
лать — ошмульгати, пошмугляти,
намуляти
Ссаживать, ссадить, ся — 1) зсажувати,
зсадити, позсажувати, ся; 2) висажу-
вати, висадити, повисажувати t
Ссаживаться, ссьсться — збігатися,
збігтися
Ссадка — зсаджування, зступ, збіг (сукна
то що)
Ссасывать, ссосать — висисати, виссати
Ссиха, рос. Empetrum nigrum L. — голубй-
нець, водянка
Ссовывать, ссунуть — зсовувати, зсунути
Ссора — свара, сварка, сварня, звада,
(легенька) — рбстирка, (раз'уразня) —
гризня, гризанйна, (бучна) — буча,
чвара
Ссорить, посорить — сварити, посварити,
(багатьох) — пересварити
Ссориться, поссориться — сваритися, зва-
дитися, заїдатися, посваритися,
пересваритися, (починати) —
заводитися, (раз-у-раз) — гризтися -
Ссорливость — сварливість
Ссорливый — сварливий, сваркйй
Ссорщикъ — сварлйвець
Ссуда — спосуда, спосудження, позичка
Ссудный—позичковий. — С касса—позичко-

Ссудчикъ
448
Стаптывать
ва каса
Ссудчикъ — позичальник
Ссужать, ссудить — спосужати, спосудити
(кого), наділяти, наділити (кого),
позичати, позичити (кому)
Ссуженіе — спосуджування, позичання
Ссучивать, ссучить — зсукувати, зсукати,
всукати, (про кількох) — позсукувати
Ссылать, сослать — засилати, висилати,
заслати, вислати
Ссылаться, сослаться— 1) здаватися,
покликатися, посилатися (на кого),
здатися,, післатися, (на с(ь)відків) — об-
с(ь)вщчитися; 2) д. Сноситься
Ссылка — 1) заслання; 2) покликання,
посилання
Ссылочникъ, ссыльный — засланець
Ссыпать, ссыпать, ся — зсипати, зсипати,
позсипати, ся
Ссыхаться, ссохнуться—зсихатися,
зсохнутися, позсихатися t
Ссьдаться, ссьсться — 1) збігатися,
збігтися, вужчати, поважчати (про
одежу, тканину); 2) зсідатися, зсістися,
прокисати, прокиснути (про
молоко)
Сськать, ссьчь — зрубувати, стинати,
зрубати, стяти, зітнути
Сськъ — полядвиця (товста частина м'яса,
одрубана від стегна)
Ссьлый — збіглий, зсілий (про молоко)
Ставать,стать — 1)
ставати,стати,станути; 2) починати, ставати, почати,
стати, взяти; 3) ставати,
спинятися, зупинятися, стати, спинитися,
зупинитися; 4) вистачати,
вистарчати, вистачити, вйстарчити
Ставень — 1) віконниця; 2) заставка (в
греблі)
Ставить, поставить— 1) ставити,
становити, поставити, постановити. — С. ре-
бромъ—руба ставити. — Ставить,
поставить льса — ставити рештовання.
— С. въ счеть — ставити в рахунок,
на рахунок; 2) вважати, мати. — Ни
во что его ставить — ні за що його
має, за ні що, за не віщо має; 3)
настановляти і д. Поставлять
Ставка — 1) постав; 2) намёт, ставка;
3) ставка (в грі). — Давать очную
ставку — робити зводини (кому)
Ставленника — вис(ь)в'ячёнець
Стадиться — в стада збиратись,
табунитись
Стадія — стадія, біговище; (мед.) — біг,
період хороби
Стадникъ — стадник, скотарь, чередник
Стадный — стадний, табунський,
табуновий
Стадо — стадо, (коней) — табун, (кобил з
огирем) — косяк, (овець) — отара,
(невелика кітних овець) — кирдйк, (од-
годованих на сало) — конара,
(маток з ягнятами) — сагмал, (корів,
переважно дійних) — череда, (птиці)
— зграя, табун, табунець. —
Общественное стадо (воли, корови, телята
і вівці) — череда
Стаивать, стаять — танути, потанути,
топитися, стопитися
Стайный — табунний
Стаканъ, стаканчикъ — склянка, шклянка,
скляночка, шкляночка, скляниця,
(поминальна) — кухлик
Стаканный — склянковий
Стакиваться, стакнуться — змовлятися,
змовитися, злигатися, полигатися
Сталактитъ — сталяктйт
Сталистый — сталистий
Сталкиваніе — спихання, стикання
Сталкивать, столкнуть — спихати, зіпхнути
Сталкиваться, столкнуться — стикатися,
зіткнутися
Стало-быть — значить, виходить
Сталпливаться, столпиться — стовплювати-
ся, стовпитися
Сталь — сталь, (мняка) — криця, темлянка,
(тверда, дуже загартована) — дулё-
вина
Стальной—сталевий.—Стальная трава, сталь-
никъ, рос. Ononis cninosa L., hircina
Jacq. — вовча, бичача трава, вовчуг,
ожини. — С. цвьтъ — сивозалізний
Стамедъ, стамедный, стамедовый — камлот,
камлотовий
Стамезка, стамеска — долотце
Станица — 1) д. Стая; 2) станиця (село
козаків на Дону), курінь (в Чорно-
морії)
Становая жила, анат. Medulla spinalis —
хребтовий мозок
Становиться, стать — 1) ставати, стати; 2)
робитися, ставати, починати,
зробитися, стати, почати. — С. глубже —
глй(і)бшати. — С. лучше — кращати,
ліпшати. — С. холоднье —
холоднішати. — С. хуже — гіршати. — Часы
стали — годинник спинився
Становище — стан, становище, табор, кіш
Становой — становий
Станокь—ва(е)рстат, верстак. — С. ткацкій —
верстат ткацький. — С. токарный —
верстат токарський. (Частини його):
(для наводу шпиць в обід) — колёс-
ня, стелюга, (для видовбування
дірок на шпиці) — довбальня, стілець,
(для прихоплювання обода) — ключ,
(для обточування ступиць) —
токарня, (для обточування шпиць) —
лапка, (рухомий осередок) — кужівка,
(нерухомий) — штиль, шпеник, (для
чищення дощок) — ослін, ^брусок в
йому)—лапка.—С.
бондарскіи—стелюга. —С. пильный—кобйльниця, козли.
— С. точильный — точило. —
Пушечный с.—гарматне ложе.—С. для трепа-
нія конопли — битёльня
Стопочный — верстатовий, верстаковий
Станція — станція, ст?ція; пристанок
Станціонньїи — станційний. — С. домъ —
станція
Станъ — 1) стан, постава; 2) д. Становище;
3) стан (у сорочки)
Стапливать, стопить — стоплювати, росто-
пйти
Стаптывать, стоптать, ся — топтати, потоп-

Стараніе
449
Стая
тати, стоптати І
Стараніе — старання, дбання
Старатель, ница — старатель, ка
Старательный, но — старанний, о, дбалий,
ло, дбайливий, во, пильний, но
Старательность — старанність, дбалість,
пильність
Стараться — старатися, дбати,
пильнувати
Старенькій — старенький
Старехонькій — старесенький
Старець — дід, чернець, старець
Старикашка — старигань
Стариковскій — старечий
Старикъ — старий дід, старик. — Старика
корчить — старувати t
Старина — 1) старовина, старос(ь)вітчина,
давнина, предківщина, (дуже
давня) — предковіччина, віковщйна. —
Вь ртарину — в старовину, за старих
часів, в давнину. — Постаринь — по
стародавньому,, по старому звичаю,
по старос(ь)вітському; 2) д.
Старець; 3) рос. Senecio lacobaea L. —
жовтозілля, жовтоголовник,
свиріпа
Старинушка — дідусь
Старинный — стародавній, старовинний,
старос,(ь)вітський, старожйтний,
старовічний
Старить, состарить — старити, постарити
Стариться, состариться — старіти,
постаріти, старитися, постаритися,
(надто) — здитинитися. — Состариться
вь дьвкахь — на пні посивіти
Старица — 1) старенька, бабуся; 2) черниця
Старичекь — дідусь, дідок, старенький
Старичина, старичище — дідуга, дідуган,
старигань, стариган
Староватый — старкуватий,
пристаркуватий, підстаркуватий
Старовина, рос. Scrophularia nodosa L. —
старовина, кукулярія
Старовьръ, ка — старовір, ка
Стародавность — стародавність,
старожитність
Стародавный — стародавній, старожйтний
Стародубка, рос. Adonis vernalis L. — го-
рйц(ь)віт, Gentiana Amarella L. —
тирлич
Старожиль, старожилка — старожйтель,
ка, давній мешканець, д.
Мешканка
Старообразный — старкуватий,
пристаркуватий t
Старообрядець — старовір t
Старообрядческій — старовірський
Старосвьтскій — старос(ь)вітський
Староселеніе — давнє селище
Староста—староста, війт. — Церковный с—тй-
тарь, (помічник його) — підтитарний
Старостинь — старостів, титарів
Старостинскій — старостйнський,
війтівський
Старостить — старостувати, титарювати
Старостиха — старостиха; титарева,
титариха
Старость — старість, старощі І
Старуха — стара, баба, бабуся, бабуня
Старухинь — бабин
Старухообразный — бабкуватий
Старушёнка — бабка, бабиця
Старушечій — бабський, бабин
Старушкинь — бабин, бабйний
Старческій — старечий
Старшина—старшина. — Волостной с. —
волосний старшина, війт. — Казацкіе
старшины — старшина, отамання
Старшинство — старшинство
Старшинствовать — старшинувати,
головувати
Старшій — старший
Старый — старий, літний, (дуже) — старе-
незний, старезний. — Старый саіюгь
— шкарбун. — Кусокъ с. кожи —
шкурат, шкураток, (зб.) — шкураття
Старьё — /старизна, старовизна, тандйта,
старі речі; дрантя
Старьевщикь — тандйтник, старовйзник
Старійшина — найстарший, старшина
Старьть, ся — старіти, ся; передавнюва-
тись
Стаскивать, стаскать, стащить — стягати,
стягти, зволікати, зволокти,
постягати, позволікати; зносити,
позносити. —tСтащить — д. Стибрить
Статейка — статійка
Статейный — статійний, артикульний
Статика — статика
Статистика — статистика
Статисти къ — статистик
Статистическій — статистичний
Статистъ (театр.) — статиста
Статный — ставний, поставний, показний,
огрядний, статурний, удатний
Статочность — можність, можливість
Статочный — можливий. — Статочное ли
это діло? — хіба це можливо?
Статскій — штатський, цивільний
Статуть — статут, устав(а)
Статуя — статуя
Стать — склад, постать, постава; рація. —
Съ какой стати? — з якої речі? з якої
рації? — Подь стать — під пару, до
пари; до ладу, до прикладу
Стать — д. Ставать. — Стать причиною —
спричинитися (чому). — С. на якорь
—об'якорйтися, оякорйтися.—С. вверхь
ногами — стовбуром стати, до гори
ногами стати. — Станемь—нумо, нум;
станьмо. — Стать бездьльникомь,
льнтяемь,, негодяемь — зледащіти,
розледащіти, знікчемніти. — ?. невесё-
лымъ — осмутніти, засмутніти. — С.
невидимымъ — зникнути. — С.
неподвижно — оступіти. — С. паномъ,—
запаніти. — С. сиротою — осиротіти
Статься — статися, трапитися
Статья — стаття, точка, пункт, артикул
Стачивать — 1) (стачать)—зшивати, зшити;
2) (сточить) — сточувати, сточити,
посточувати
Стачка — 1) зшив, зшиття; 2) змова, страйк
Сгая — зграя, (птиць) — табун, (диких
птиць) — ключа, ключ, (вовків, собак
з самицею) — тічка
29 „„

Стволистый
450
Стихать
Стволистый — стовбуруватий, пнястий,
руркуватий
Стволовый — стовбуровий, пньовий, пнё-
вий, цівковий
Стволъ —: 1) стовбур, цівка, (коло самого
коріня) — прикорень, (трохи дальше,
не більше 1 аршинів) — окорёнок;
2) (у рушниці) — цівка, руля, рура,
рурка
Створаживаться, створожиться — вурдити-
ся, провурдитися, зсідатися,
зсістися
Створный, створчатый — половйнчатий,
половинчастий
Створять, створить—зачиняти, причиняти,
за(при)чинйти
Стеаринъ — стеарина
Стебель, стебелёкъ — 1) стебло, стеблина,
стебелина, стеблйночка, (дикорослої
рослини) — билина, билинка,
билиночка, (товсте та високе) — стовбур,
(переважно сухе) — бадилина, бади-
лячка, (зб.) — бадилля, бадилячча,
(бур'яну) — бур'янина, бур'янинка,
(гарбузів) — гарбузиння, (їстівне) —
лопуцьок, опуцьок, (кавунів,
гарбузів, огірків) — гудина, огудина, Гкар-
топлі) — гичка, картоплиння,
(квасолі) — квасолиння, (кукурузи) —
кукурузиння, (лози) — лозина, (маку)
— маковина, (зб.) — маковиння,
(очерету) — очеретина, (хмелю) —
хмелина, (цибулі),— цибок, цибух, цйбка,
дудка, стрілка, (що стелеться по
землі) — стёлюх; 2) стебло,
держачок (ложки)
Стебельковатый — стеблуватий
Стебельный — стеблёвий, стебловий
Стеблистый — стеблистий
Стебокъ — стібок, штих (в шитві)
Стегальный — стебнувальний (що служить
до стебнування)
Стёганый — стебнований
Стеганіе — стебнування, стібання
Стегать — 1) (стегнуть) — шмагати, батр-
жити, періщити, шмагнути,
оперіщити; 2) (состегать) — стебнувати,
стібати, стебнути, стібнути
Стегно — стегно
Стёжка — стібок, шва, шво
Стезя — стёжка, стежечка
Стекать, стечь, ся — стікати, збігати,
зливатися, стекти, збігти, злитися,
постікати
Стекло — скло, шкло. — С. оконное —
шибка, тафля, (кругле) — оболонка.
— Вставить с. — засклити, пошклйти
Стекловидный — скловатий
Стеклодьліе — склярство г
Стёклышко, стекольце — шкільце
Стекляньть — скляніти
Стекляный, стекольный — скляний, шкля-
нйй. — С заводь — гута
Стеколыциковъ — склярів
Стекольщикъ — скляр, шкляр. — С. быть
— склярувати
Стекольщичіи — склярський
Стелажи — рештовання
Стелька — устілка,^стиіЬчка, устілонька
(в обув'я). — Пьянъ, какъ стелька —
п'яний, як ніч
Стельная — тільна (про корову)
Стемньть — стемніти, потемніти,
смеркнути
Стенаніе — зойк, зойкання, скигління
Стенать — зойкати, скиглити, скймлити
Степениться — статніти, шануватися
Степенничать — статкувати
Степенность — статечність, поважність
Степенный, но — статечний, поважний, но
Степенство — д. Степенность
Степень — 1) ступінь, щабель (в драбині);
2) клас, стан, ранга; 3) коліно (в
родстві)
Степенникъ, ца — статечний чоловік,
статечна жінка
Степной—степовий.—С. житель—степовик
Степнякъ — степовик
Степь, ж. р. — степ (м. р.)
Стерва — стёрво, стерв яка, падло,
Стервениуься, остервеньть — сатанди,
осатаніти, оз(ь)вірятися, оз(ь)віритися,
розсте^вітися
Стервоядный — стервожерний, стервоїдний
Стервятина — стервина, падло
Стереженіе — стерёження, пильнування
Стеречь, ся — стерегти, ся, берегти, ся,
глядіти, пильнувати, пантрувати
Стержень — 1) серце (в дереці); 2) (в
болячці) — стрижень; 3) (в
річці)—стрижень. Codex descendens — середній
корінь
Стержневый — стрижневий
Стерлядь, стерлядка, риба Acipenser Ru-
thenus — чечуга, чечура
Стерляжина — чечужина, чечуже м'ясо
Стерляжій — чечужий
Стерпіть, ся — стерпіти, втерпіти,
витерпіти, притерпітися (
Стесывать, стесать — стісувати, стесати,
Стеченіе — 1) стікання; 2) сплив, сутіч, збіг
(двох річок). — С. народа —
стовпище, натовп, тиснява. — С. обстоятель-
ствъ—збіг, склад обставин.—С. неблаго-
пріятньїхь обстоятельствъ — лиха
година; збіг несприятливих обставин
Стечка — сказ і д. Бьшенство
Стибрить — стягти, потягти, сцупити,
поцупити
Стилка — стёлення, стёливо
Стиль — стиль, штиль, штиб
Стипендія — стипендія
Стиралка — ганчірка
Стиральный — пральний
Стираніе — 1) стирання; 2) прання
Стирать — 1) (стереть, ся) — стирати,
витирати, ростирати, стерти, витерти,
ростёрти, ся; 2) (выстирать) — прати,
випрати
Стирка — прання
Стискиваніе — стискування, стискання
Стискивать, стискать, стиснуть —
стискувати, стискати, стиснути,
постискувати. — Стиснуть зубы—сціпити зуби
Стихать, стихнуть — стихати, тихшати,
стихнути, унишкнути, постихати

Стихи
451
Сторожить
Стихи — вірші, с(ь)півомовки
Стихійньїй — стихійний, первістковий, жив-
ловий t t
Стихія — стихія, первісток, живло
Стихокропатель, стихоплетъ — віршомаз
Стихосложеніе—віршотворення,
стихотворения, віршування t
Стихотвореніе — вірша, вірші,
Стихотворецъ — віршовник, віршник
Стихотворный — віршований, віршовий, вір-
шопйсний
Стихотворство — вірціопйсуво, віршування
Стихъ, стишокъ — вірш, віршик, стих
Стланець — стёлюх (рослина, що стелиться
по землі)
Стлать — 1) (постлать, ся) — слати, стелити,
послати, постелити, ся; 2) (выстлать)
— мостити, помостити; 3) слатися,
стелитися, постелитися
Сто — сто. — Сто съ лишнимъ — сто з
оком, стонадцять
Стоглавый — стоголовий
Стогна (церк.-сл.) — майдан
Стоговый — стоговий
Стогословникь, рос. Carduus — будяк,
чортополох
Стогъ, стожекъ — стіг (р. стога), стіжок,
стіжечок, (спід) — підстожжа,
(перемолоченої соломи) — ожеред
Стойбище — кочовище g
Стойка — 1) стояння, стійка; 2) д. Прила-
вокъ; 3) (буд.) — підпора, підпірка;
4) (гірн.) — стовпик
Стойкій, ка — твердий, непохитний, но
Стойкомъ — навстоячки
Стойкость — твердість, непохитність
Стойло — стійло, станок
Стоимость — вартість, коштовність, ціна
Стоймя — стійма, стовма, стоячи, стоячки,
навстоячки; сторч, навсторч
Стоить — коштувати, вартим бути,
виносити, значити, стоїти. — Стоить —
коштує, варто, варт. — Стоющій —
вартий. — Не стоить — не варт, не
варто. — Не стоить благодарности —
нема за що дякувати, нема за що,
нема дяки. — Стоить вамъ только
приказать — загадайте тільки, треба
вам тільки звеліти. — Овчинка вы-
дьлки не стоить — шкурка за
чиньбу не стане. — Стоило большихъ
усиліи — стало труда великого. —
500 р. стоить — 500 карбованців
коштує, і 500 карб. варт. — Ему ничего
не стоить солгать — йому нічого не
значить збрехати. — Стоющій дороже
золота — вартніший від золота
Стократный, но — сторазовий, во, стократ
Стокь — 1) (у водяного млина) — лотоки,
(у будови) — ринва; 2) спад, відлив
Столбеньть, остолбеньть — стовпіти,
остовпіти
Столбець — стовпець
Столбикь — стовпчик, (у рослин плідник) —
сторчмачок
Столбнякь — правець, прямёць, остовпіння.
— Привести вь столбнякь — правцем
поставити. — На него нашелъ
столбнякь — ВІН ОСТОВПІВ
Столбовой — стовповий. — С. дорога —
верстовий шлях, бита дорога
Столбообразный, столбчатый — стовбатий
Столбь — стовб, стовп, слуп, (д.о которого
ворота начеплені) — ворітниця, (для
підпори) — соха
Столиственный, столистый — столйстий
Столешница — стільниця
Столикь — столик, (що в кутку стоїть) —
косинець, (в церкві, де продають
с(ь)вічки) — титарня
Столица — столиця
Столичный — столичний ,
Столковаться — сгірави дійти з ким
Столкновеніє — зіткнення, сутичка
Столкнуться — зіткнутися, вдаритися, буц-
нутися
Столовая — їдальня
Столоваться — харчуватися, стравуватися
Столовникь — харчовнйк
Столовый — 1) столовий; 2) харчовий (напр.,
харчові гроші)
Столоначальникь — столоначальник
Столочь — стовкти
Столпиться — стовпитися, скупитися, на-
тиснутися, згромадитись
Столпленіе — стовпище, тиснява
Столпы — д. Сіяніе сьверное
Столь — стіл
Столь — так, так саме, так само ,
Столько — стільки. — Столько, же—стшьки-
ж. — Столько то — сллькись. — Со
столькими — з тількома
Стольникь — стальник
Стольтіе — століття, вік t
Стольникь, рос. Agave — столітник
Столітній — столітній, віковий
Столярная — столярня
Столярничать — столярувати
Столярный — столярський, столярний
Столяровь — столярів
Столярь — столяр
Стонаніе — стогнання ,
Стонать — стогнати; стугоніти. — Часто
стонущій — стогній
Стоногь, ком. Oniscus asellus — стонога
Стонъ — стогін
Стопа — 1) стопа, ступня (ноги); 2) нога.
— Кь стопамь вашимь — до ніг
ваших. — Идти по чьимъ стоиамъ, —
іти за ким, за чиїм слідом,
наслідувати (кому); 3) слід, тропа,
стежка; 4) стопа (у віршах); 5) стопа, рйза
(паперу)
Стопинь (артил.) — клёйтух,
Стопка— і) половйнчик, келішок; 2) кілок,
кілочок (вішати що); 3) стіжок (соли,
білила, бакану то-що)
Стопный — стоповйй t
Стора — штора, ролёта (на вікні)
Сторгованіе — ^торгування
Сторговать — сторгувати, ся,
приторгувати
Сторицею — всотеро
Сторожа — сторожа, варта
Сторожевой — вартовий, сторожевйй
Сторожить — сторожити, вартувати
29*

Сторожка
452
Страстной
Сторожка — сторожівня, сторожка;
вартівня, (на баштані, въ лісі) — курінь
Сторожкій — сторожкий
Сторожокъ — 1) стрілка, язичок (у вазі на
коромислі); 2) цурка (в пастці), сто-
. рожок (в сітці)
Сторожъ — сторож, вартівник, чатівнйк,
(в полі) — лановий t
Сторона, сторонка — 1) сторона, сторінка,
бік. — Въ стороні — осторонь, одсто-
Еонь, на боці, у боці, узбіч, науз-
іч, збоку. — Держать себя въ
сторони — бути осторонь і д..
Сторониться. — Въ сторону — у бік, на бік. —
Шутки въ сторону — без жартів. — Въ
противоположную сторону—навпаки,
в протилежну сторону, наверлё. —
Моё дьло сторона — моя хата з краю.
— На стороні — на одшибі. — На
схорону — а) д. Въ сторону; б) в
чужі руки, в чужий край. — На всі
четыре сторрны — на всі чотйрі, на
всі чотйрі вітри. — Со сторони — з
брку. — Со всьхъ сторонъ — з усіх
боків, усіма сторонами, звідусіль. —
Одною стороною — одним боком. —
Съ двухъ сторонъ, съ рбьихъ сторонъ
— з двох, з обох бокіц. — По сторо-
намъ — по боках, з боків. — Смотрьть
по сторонамъ — ґави ловити,
витрішки продавати. — Стороною идти,
їхать — боком, бочком, з боку
дороги. —Узнать стороною—від люде^
дізнатись, перечути через люди,
довідатись манівцем. — Львая
сторона —ліворучча. — По львую сторону —
наліво, ліворуч. —Дьти съ львой
стороны — байстрюки і д.
Незаконнорожденные. —Правая с—праворучча.
— По правую сторону — направо,
праворуч. —Лицевая сторона
(тканини) —з лиця, добрий бік. — Солнечная
с.—відсоння.—Съ солнечной стороны
— на відсонні, з відсоння; 2)
сторона, сторінонька, край, країна. —
Въ нашей стороні — в нашім краю,
у нас. — Родная сторона — рідний
край. — Чужая сторона — чужина,
чужа, чужина, чужа сторона; 3) (в
процесі) — сторона
Сторониться, посторониться — уступатись,
сторонитись, сходити з дороги; бо-
кувати від кого, одійтй у бік,
оступитися; цуратися, ухилятися,
Сторонникъ — прихильник, прибічник
Сторонній — сторонній, боковий
Сторонушка — сторінонька, сторононька
Стосковаться (по комъ) — затужити, зану-
дитись (за ким)
Стоустый — стоустий, стоголосий
Стоцвьть, рос. Anthemis nobilis L. —
марина, рум'янок, хупавка
Сточная труба — ринва
Стоязычный — стоязикий
Стояніе — стояння
Стоянка — постій, постоянка, становцще,
становисько. — Зимняя с. — зимівля
Стоять, стать—стояти, стати. —
Стоя—стоячи, навстоячки. — С. на часахъ — на
варті, на чатах стояти. — С. на сво-
ёмъ — правити своє. — С. на молитві.
— молитися. — С. передъ кьмъ безъ
шапки—шапкувати.—С. на кольняхъ
— навколішки стояти. — С. за кого
— обставати за ким
Стоячій — стоячий. — Вода с. — нетёча,
стояча вода, водостій
Стравливать, стравить — 1) травити,
випасати, стравити, спасти,
потолочити; 2) нищити, знищити,
виводити, повиводити
Страда — жниво, жнива. — Въ страду — у
жнива
Страдалецъ, страдалица — страдник, ця,
страдальник, ця, страдалець,
мученик, ця
Страдальчески — як страдальник
Страдальческій — страдальницький, му-
ченський
Страдальничество—страдальництво, му чен-
сьтво
Страданіе — страждання, страждування,
мука
Страдательность — страдальність
Страдательный — страдальний
Страдать — страждати, терпіти, мучитися
Страдный — жнивний. — С. пора — жнива
Стража — сторожа, варта, чата. — На
стражь — на сторожі, на варті
Стражъ — сторож
Страивать, строить — отруювати, потруїти
Страна — сторона, край, країна. — Тёплая
с. — теплий край, теплйчина, (куди
птиці на зиму с-длітають) — вирій
Страничный — сторінковий,
Страница, страничка — сторінка, бік; карт-
п Ка
Странникъ, ца — мандрівець, мандрівниця;
подорожній, я
Странничать — 1) мандрувати; 2) химеру-
вати, штуки витворяти,
штукарювати
Странническій — подорожницький,
мандрівничий
Странно—чудно, дивно, химерно;
неподобно
Страннолюбивый — гостинний
Страннопріимньїй — гостинний
Странность,— чуднота, дйвність, химера,
чудасія, неподобність
Странный — чудний, дивний,
чудернацький, чудородний, химерний, чуда-
сійний, неподобний, кумедний. — С
человькъ — чудна людина .
Странствіе — мандрування, мандрівка і д.
Путешествіе
Странствованіе—мандрування, мандри,
подорожування g
Странствователь — мандрівник
Странствовать —мандрувати,
подорожувати t
Странствующій — мандрівний,
мандруючий
Страстишка — кортячка
Страстной — страстнйй, страшний. — С
неділя — білий, страстнйй тиждень

Страстный
453
Строеніе
Страстный, но — прйстрастний; загарли-
вий, во, жагучий, вогнюватий,
яркий. — С. человькъ, с. женщина (в цо-
ловому розумінні) — яркий чоловік,
ярка жінка
Страстотерпецъ, страстотерпица — мученик,
-ниця
Страсть— 1) мука, страждання, скорбота,
пасія.—Страсти Господни—муки,
страсти Христові, пасія; 2) пристрасть,
жага, жагота.—С. любовная—любощі,
любки; 3) страх, жах, ляк. — С.
взяла — страх, жах напав,
опанував. — Со страстей не зналъ, что дь-
лать — з ляку не знав, що й
робити; 4) дуже, страх, страшенно, аж-
аж-аж. — Мнь страсть хочется —
мені аж-аж-аж хочеться. — Страсть,
какъ боленъ — страшенно хворий
Стратагема — підступ (нагвійні)
Стратегическій — стратегічний
Стратегикъ — стратег
Страусовый — струсевий, струсий, трусе-
вий
Страусъ, пт. Struthio camelus — струсь,
трусь, трусько
Страхование — страхування, асекурація, за-
безпёка, забезпечення
Страховать, застраховать — страхувати,
асекурувати, застрахувати,
забезпечити, забезпечити
Страховой — страховий, забезпечуючий
Страховщикъ — асекурант, страхівнйк
Страхъ — страх, острах, ляк, жах,
страхота, жахота; відповідальність. —
Страхи — страхіття. — Набраться страху —
настрахатися. — Нагнать с. — страху
нагнати, жаху завдати. — Паническіи
страхъ — переполох, пополох, поляка.
— Со страху — з ляку, од ляку, од
жаху, -у-Взять на свои страхъ — на
свою відповідальність взяти
Страхъ—страшенно. — Страхъ какъ богать
— страшенно багатий. — С. много
народу — страшенно багато людей
Страшилище, страшило — страховисько,
страховидце, страшило,
страховина, страхіття, страховіття
Страшить, устрашить, ся — страхати, ся,
лякати, жахати, страшити, ся,
настрахати, настрашити, налякати,
ся
Страшливость — боязливість, лякливість
Страшливий — боязкий, лякливий
Страшно—страшно, боязко, боязно, лячно;
страшно, страшенно. — Она страшно
прдурньла — вона страшенно
споганіла
Страшный — страшний, (дуже) —
страшенний, страховённий
Стращаніе — страхання
Стращать — страхати
Стрекать, стрекнуть — штрикати, шпигати,
штрикнути, шпигнути, стрикати,
стрикнути
Стрекнуть — 1) д. Стрекать; 2) дати драла,
дмухача дати; дмухнути, чкурнути,
дременути
Стрекоза, ком. Locusta verrucivora — коник
Стрекотаніе — скрекіт, скрекотання ,
Стрекотать— 1), скрекотати; 2) цокота(і)-
ти, торохкіти
Стремглавъ — стрімголов, сторч, насторч,
сторчака
Стремешка — штрипка (коло штанів)
Стремительно — прожогом, миттю
Стремительность — прожог, бйстрість;
навальність
Стремительный — бистрий, валкий,
навальний
Стремить — 1) тягти, уносити, гнати;
2) (устремить) — направляти,
направити, втупити (очі)
Стремиться — 1) линути,, (вузьким
струмком) — дзюрком бігти; 2)
прямувати, пориватися (куди, до чого),
змагатися (до чого), намагатися (до
чого), уганятися (за чим)
Стремленіе — потяг, змагання (до чого),
поривання (до чого), прямування
Стремнина — круча, строма, стромовина,
урвище, стрем'я
Стремнистый — крутий, стрімкий,
урвистий
Стремя — стремено, (мн.) — стремена
Стремянка — 1) ступанка; 2) сходня
(драбинка з набитими зверху брусками);
3) драбинка (мотузяна)
Стремянникъ — стремінник
Стремянный — стременний. — С. ремень —
пуплиця, післище
Стреноживать, стреножить—треножити, по-
треножити, (усіх) — перетреножити
Стрепетъ, пт. Otis tetrax — хохітва, стрепет
Стрескивать, стрескать — жёрти, лопати,
тріскати,,пожерти, потріскати,
злопати, стріскати
Стречокъ, у виразі: «дать стречка» — дати
драла, дати дмухача, тягу, дропака,
дременути, дмухнути, чкурнути
Стригачъ — стрижій t
Стрибогъ — стрибог, посвйстач, вітрів
батько
Стригунъ — стрижак, стрижачок, стригун,
стригунець
Стриженіе — стриження
Стрижка — 1) стриження, стрижба; 2) стрй-
га, стрижка
Стрижовыи — щуровий
Стрижъ, пт. Hirundo riparia — щур, пічкур
Стричь, остричь, ся — стригти, постригли,
ся. — Стригущій овець — стрижій.
— Стриженный, ая — стрйга. — С
голова (дуже низько) — гиря
Строганіе — стругання
Строгательный — стружнйй
Строгать — стругати
Строгій — строгий, суворий, гострий
Строго — строго, суворо, гостро
Строгость — строгість, гострість . t
Строжайшій — престрогий, найстропший
Строевой — 1) будівельний, будівляний;
2) шереговий, строєвйй
Строеніе — 1) будування (дія); 2) будова,
будівля, будинок; 3) строїння,
настроювання, налажування, ладну-

Строй
454
Стукотня
вання (напр., гуслів)
Строй — 1) стрій, шик, (в шерегу) — лава,
шерега; 2) лад, згідність (тонів)
Стройка — будування
Стройно — в ла*д, згідно, зграйно
Стройность —, 1) стрункість; 2) лад, зграй-
ність, згідність тонів
Стройный — 1) стрункий, струнькйй,
ставний, стрімкий; 2) згідний,
зграйний
Строитель — будівник, будівничий
Строительница — будівниця
Строительный — будівельний, будівляний
Строительство — будівництво
Строить — 1) (построить) — будувати,
строїти, ставити, збудувати, построіти,
ся, поставити, (мурований будинок)
— мурувати, змурувати. — С. ліса —
ставити рештовання; 2) (настроить) —
строїти, настроювати, налажувати,
ладнувати, настроїти, наладити;
3) (выстроить) — строїти, шикувати,
шерегувати, вйстроїти,
вшикувати, ся
Строка — рядок, вірш
Стропилина, стропило — кроква^ кроквина,
крокви, (на розі) — наріжник, (на
сохи під покрівлю) — ошепини,
ключини
Стропилить — ставити крокви
Стропильный — кроківний, кроків'яниу
Строптивость — суперекуватість,
перекірливість, неслухняність t
Строптивый — суперекуватий,
перекірливий, неслухняний,сваркйй
Строфа — строфа
Строченіе — стебнування; дряпання,
шкрябання
Строчить — 1) (выстрочить) — стебнувати,
вйстебнувати; 2) (настрочить) —
дряпати, шкрябати, надряпати,
нашкрябати t
Строчка — 1) д. Строка; 2) стебнівка, вй-
стіг; стебнування (в шитві)
Строчный —рядковий, — Строчный буквы
— малі букви, літери
Струбцынга — шруб (для стискання, у
столярів)
Струговой — 1) струговий; 2) байдаковий,
байдашний
Струговщикъ — байдашник
Стругь, стружекъ — 1) байдак, байдачок,
струга; 2) струг
Струдель — вертуни, струдель
Стружка — і) стругання; 2) стружка,
остружка
Стружковый — стружковйй
Струить, ся — лити, лляти; точитися,
дзюрити, ся, дзюркотіти
Струйчатый — хвилястий
Струкъ, стручёкъ — струк, стручок
Струна, струнка — струна, струнка
Струнный — струнний
Струноподобныи — стрункий
Струпь — струп, (мн.) — струпи, шолуді
Струпный — струповйй
Струповатый — струпуватиц, струплйвий
Струпіть, острупіть — струпіти, заструпй-
тися t
Струсить, струхнуть — злякатися,
оторопіти, звомпити
Стручковатый — струкуватий
Стручковый — стручковий t
Струя — струя, струмина, струмінь, цівка.
—г Стру,ёй течь — дзюрком текти,
бігти; цівкою текти, ллятись. — С
дыму — звій диму g
Стріла, стрілка — 1) стріла, стрілка;
2) рос. Menyanthes trifolmta L.—трифо-
лія, бобівник, конюшина, ятловдіна.
Sagittaria Sagittaefolia L. — стрілка,
водяна стрілиця, човник. — Громовая
с. — грімниця
Стрелковидный — стрілуватий, стрільча-
стий
Стрьлковый — стрілецький, стрільцевйй
Стрьлокъ — стрілець, (влучний) — цілець
Стрьлолистникъ, рос. Sagittaria — д.
Стріла 2 t t
Стрілка — стрілка; стрілка (у годинника);
язичок (у, ваги); уставка (у
сорочки); стрілка (у квіток). —
Магнитная с. — маґнесова голка
Стрільба — стрільба, вогонь, стріляння
Стрільбище — стрільбище
Стрільчатьій — стрілкуватий (про цибулю);
(буд.) — лучковий
Стріляніе — стріляння
Стрілять— 1) (вьістрілить, стрільнуть) —
стріляти, палити, стрельнути,
випалити. — Стріляеть въ
ушахъ—стріляє, штрикає в вухах; 2) (застрілить)
— стріляти, застрілювати,
застрілити, забити, вбити
Стряпаніе, стряпня — готування, порання,
куховарення
Стряпать, состряпать — готувати,
куховарити, поратися, зготувати
Стряпуха — куховарка
Стряпческій — адвокацький
Стряпчество — адвокацтво
Стряпчій — адвокат
Стрясать — струшувати
Стряхивать, стряхнуть, ся — струшувати,
обтрушувати, струсити,
обтрусити, ся
Студенистый — драглистий
Студено — холодно, зимно
Студённый — холодний, зимний
Студень — холодець, драглі
Студенность — зймність, студеність
Студенть — студент
Студенческій — студёнський
Студеніть — на хо^лод заноситись,
холодніти, холоднішати, студеніти
Студить, остудить, ся — студити,
холодити, остудити, прохолодити
Стужа — холод, холоднеча
Стукальце — брязкало
Стуканіе — стукання
Стукать, стукнуть — стукати, стукнути
Стукаться, стукнуться — стукатися,
стукнутися, ударитися, торохнутися
Стукотня — стукотня, стукнява,
стукотнеча, стукотнява, гру(ю)котня, грю-
котнёча, гуркотня, торохнеча, та-

Стукъ
455
Судный
рахканйна, (од ніг) — тупотня
Стукъ — стук, стукіт, (дужчий) — грюк,
(сильний але глухий) — бухання
Стукъ (приел.) — стук; грюк, бух, гуп, торох
Стуль, стуликъ — стілець, стільчик,
дзиґлик, ДЗЙҐЛИЧОК
Огульный — стільцевйй
Ступа, ступка — ступа, ступка, мущйр,
(дерев яна] — ковганка
Ступа — хода, ступа (вільна, про коней)
Ступальная мельница — топчак
Ступенный — ступньовйй, сходовий
Ступать, ступить — ступати, ступити,
ступнути, (важко) — чвалати, чалапати
Ступень — ступінь, щабель (в драбині),
ступнйця, (в екіпажі) — підніжжа,
ступійка. — Ступенька — схіF)дка,
східець, (мн.) — східці
Ступеньки — сходи, східці, приступки
Ступица — маточина, ступйця, колодиця,
(товстий кінець) — сич, (тонкий) —
рукав
Ступка — ступка, мущйр, гуска (солі)
Ступня — ступня, плюсня, стопа
Стучаніе — стукання, грюкання, тукання,
гупання, торохкання
Стучать, стукнуть — стукати, грюкати,
стукнути, грркнути, (довго) —
стукотіти, грюкотіти, (сильно)—тарахкати,
торохкати, торохнути, (про
годинник) — цокати, (про серце) — кдлотй-
тись. (ногою) — тупати, тупотіти, (в
такт) — підтупувати.
Стушеваться — присмирніти, знйкти
Стыдить, ся, пристыдить, устыдить, ся —
соромити, ся, сорому завдавати,
встидатися, соромитися,
засоромити, ся, сорому завдати, завстида-
ти, ся
Стыдливость — соромливість
Стыдливый, во — соромливий,
сором'язливий, во
Стыдно — соромно^ сором, встйдно
Стыдный — соромітний, стидкий
Стыдъ — сором, соромота, встид
Стылу — ззаду
Стылый — прохололий
Стынуть, стыть, остыть — холонути,
застигати, захолонути, прохолонути,
застигти, застигнути
Стычка — потйчка? бійка,, сварка, сутичка
Стьна, стінка — стінз, стінка, (кам'яна) —
мур, (проти печі) — передпічна, (зна-
двірня, фасадна) — чільна. — Идти
стіною — лавою йти
Стін ница (росл.) — помур. Parietaria
Стьнной — стінний, постійний
Стенобитный — муроломний. — С орудіе,
с. машина, стьноломъ — таран
Стьноломъ — таран, муролом
Стьнописецъ — маляр муровйй
Стьнопись — фреска
Стьноточецъ — шашель
Стьсненіе — стиснення, здушення, стиск,
утиски. — С. въ груди — стиски
Стеснительный — утискаючий, тяжкий
Стіснять, стьснить, ся — 1) стискати,
стиснути, ся і д. Сжимать; 2)
тіснити, утісняти, утискати, стискати,
стиснути, заневолити, бути на
заваді, на перешкоді, заважати;
3), соромитися, стидатися, не нас(ь)-
міти
Стягивать, стянуть, ся — 1) стягати, стягти,
зволікати, зволокти. — Стягивающій
сьно — тягальник, тягач; 3)
стягувати, затягувати,затягти,ся
Стягь — друк, підойма; стяг, прапір,
хоругва, хорогва, корогва
Стяжаніе— надбання, придбання;
корисливість, захланність, захопчивість
Стяжать — набути, придбати, зажити
(чого). — С. славу — зажити слави
Стяжатель — придбач, хапун, хапуга
Стяжательный — захланний, жадібний,
зажерливий, халтурний
Стяжка — стягання
Стяжной — стяжний (
Суббота, (здр.) субботка — субота, субітка,
субітонька, (у жидів) — шабас(ш). —
С. Лазарева — вербна субота. — С
родительская — поминальна с. — С.
на 5 нед.—СП. — похвала, похвальна
с — Наступила с — посуботіло
Субботники — суботники
Субботный — суб:ітний
Субботникъ—субітки, пам'ятне, пам'яткове
(кара в школах по суботах)
Субой — замёт, д. Сугробъ
Субсидия — субсидія, грошова запомога
Суглинистый — суглинистий
Суглинокъ — суглинок
Сугорбиться — згорбитися
Сугробъ — замет, (великий) — кучугура,
(впоперек дорогу) — перевій
Сугубо — удвоє, додвійно
Сугубый — подвійний, двоїстий
Судаковина — судачина, судаче м'ясо
Судаковый — судаковий, судачий
Судакъ, (риба) Perca Lucioperca — судак,
(на Дону і в де-яких иньших
місцях) — сула
Сударушка — 1) господиня; 2) коханка,
любка, милоданка
Сударыня — господиня, добродійка
Сударь — господарь, добродій
Судачить — судити, судачити
Судачій — судаковий, судачий, судачйний
Судебникъ — судебник, закони
Судебный — судовий, судний; правний. —
Судебнымъ порядкомъ — судом, су-
довне
Судеецъ — судовик
Судейскій — судовий, судёйський
Судейша — судиїха, суддіха
Судёнышко — судёнце
Судилище — судище
Судить — 1) думати, гадати, міркувати;
2) судити
Судиться — судитися, позиватися, праву-
ватися, (довго або раз-у-раз) —
тягатися, водитися
Судно, (мнЛ судна — стільчак
Судно, (мн.) суда — судно, (мн.) — судна;
баркас, дуб, байдак, чайка, галера
Судный—судний, судовий. — Судное діло —

Судовщикъ
456
Сумасшедшій
судова справа
Судовщикъ — корабельник
Судовой — судовий t
Судоговореше — судові речі
Судокъ, частіше мн. судки — 1) мисочки
* з ушками (щоб носити страву),
посуд; 2) поставець з пляшечками
(для оцту, гірчиці то-що)
Судомойка — 1) помивачка; 2) мийка
Судомойный — помивальний
Судопроизводство — судочинство, процес,
справа судова ,
Судоработникъ, судорабочій — робітник
на суднах
Судорога, spasma, spasmus — корч, корчі,
перелоги, судорога
Судорожиться — корчитися, кривитися
Судорожный — конвульсійний, корчовйй
Судостроеиіе — кораблебудова; корабельне,
пароплавне будівництво
Судостроитель — будівник суден,
пароплавів
Судоустройство — судова організація
Судоходный — судоходний, сплавний
Судоходство — плавба, пароплавба,
пароплавство
Судохозяинъ — власник судна
Судъ — суд (місце і дія), справа (дія). —
Верховный судъ — генеральний, ндй-
вйщий суд. — Граждански! с. —
цивільний суд.—Уголовный с. — карний суд.
— Окружной с. — окружний суд. —С.
присяжныхъ—суд присяжних. —
Принести жалобу въ судъ — запізвати до
СУДУ-,— Являться въ с. — ставитися
в суді. — Отдать подъ с. — поставити
перед суд. — Искать суда, просить на
кого въ суді — позивати (кого). —
Позвать, привлечь къ суду — подати на
кого в суд, потягти на суд. — По-
спьшныи судъ — сквапливий суд
Судьба, судьбина, судьби нушка—доля,
судьба, талан, планета, (здр.)—доленька.
— Злая судьба — лиха, тяжка доля,
безталання, недоля. —Такь угодно было
судьбь—так вже судилося. — Какими
судьбами вы здьсь? — як ви тут
опинились, як се вас доля занесла
сюди?
Судьбы — призначення (Боже)
Судья — суддя, судёць, судящий, судйтель,
(жінка його) т— судиїха, суддіха,
(дочка) — суддівна,,(син) — судієнко
Суевьріе — суєвір'я, суєвірство, забобон
Суевьрка — забобонниця
Суевьрничать —,бути забобонним
Суевьрно — суєвірнр, забобонно
Суевьрность — сує^ірність, забобонність
Суевьрный — суєвфний, забобонний
Суєвірство — суєвірство, забобони
Суевьръ— суєвір, забобонник
Суесловіе — марнослів'я
Суесловный — марномовний, марнослівний
Суесловъ — марномовець, марнословець
Суєта — 1) марнота, суєта. — Суета суетъ —
марнота над марнотами; 2)
метушня, метушіння, хватанйна,
шамотнява, шарварок; 3) клопотун, побі-
гач
Суетиться — метушитися, клопотати, ся,
мотатися, комашйтися, колотитися
Суетливость — метушливість, клопотлй-
вість
Суетливый — метушливий, клопотлйвий
Суетность — марність
Суетный, во — марний, но
Сужденіе, суженіе — 1) суд, судження;
2) присуд, вирок, рішинець; 3)
міркування, розсуд, думка, гадка
Суждённый — сужений. — Суждено —
судилося, наречено
Суженый, ая — сужений, на, богдан, ка
Суживаніе — звужування
Суживать, сузигь, ся — звузювати,
звузити, ся, повузити, (про кількох) — по-
звужувати, (надто) — перевузити
Сука — сука, сучка, суціга
Сукинъ — сучий
Сукно — сукно, (малинове, червоне) —
кармазин, (біле турецьке) — габа,
(англійське) — саєта
Сукновальня — валюша, валюшня,
сукновальня
Сукновальный — валюшний,
сукновальський
Сукновалъ — валій, валюшник, сукновал
Сукнодьліе — виріб сукна
Суковатый — сучкуватий
Суконка — сукнина, суконце
Суконный — сукняний, суконний, (з
кармазину^— кармазиновий, (з габи) —
габовии, (з саєти) — саєтовий. — С
мастеръ — сукнарь
Суконщикъ — сукнарь t
Сукотная (кошка) — кітна (кггка)
Сукровица, Serum sanguinis — пасока, мазка,
сукровиця, сукроватиня, (з
мертвого) — ропа, муравйця
Сукровичный — сукроватий, роповйй
Сукъ — сук, сучок
Суленіе — обіцяння
Суленіе, Mercurius sublimatus corrosivus —
сулема t
Сулея, сулейка — сулія, сулійка (пляшка
плескувата)
Сулить, посулить, ся — обіцяти, обіщати,
ся, наобіцяти
Султанъ — 1) султан (царь турецький);
2) китиця (з пір'я)
Сума, сумка — торба, торбина, торбинка,
торбочка, (поб.) — торбище, (на
тютюн) — гаман, гаманець, (у гуцулів)
— ташка. — С. патронная —
ладівниця. — Сума перемётная — бёсаг,
бёсаги, саква, саківка, саквй
(подвійні торби, що перекидаються через
плече) t t
Сумасбродничать — навісніти, шаліти,
навіженіти
Сумасбродный — навіжений, навісноголо-
вий, навісний, шалений
Сумасбродство — навіженство, шаленство
Сумасбродъ — варіят,, шаленець
Сумасшедшій — божевільний; несамовитий,
навісний, навіжений, навісноголо-
вий; біснуватий; душевно-хворий,

Суматоха
457
Суфиксъ
душевно-слабйй. — С. домъ —
божевільня; дім для душёвно-хворих
Суматоха — сум'яття, метушня, гармидер,
колот, біганина, в,арвітня, рейвах
Сумасшес;твіе — божевілля; навіженство,
дурійка г
Сумасшествоэать—божеволіти, божевіліти,
навісніти
Сумахъ, рос. Rhus Cotinus L. — рай-дерево,
скомпія
Сумбурный — недоречний, недоладний,
неподобний
Сумбуръ — дурниця, бредня, нісенітниця,
безладдя, недоладність
Сумеречный — смерковий
Сумерки — смерк, прйсмерок, смеркання,
(легенькі) — сутінки, прймерки,
(ранні) —прйсмерок.—С. ночные—нічйни.
— Сумерками, въ сумерки —
смерком. — Передъ
сумерками—присмерком. — Наступить сумеркамъ —
примеркнути, смеркнути
Сумка — торбинка, ранець
Сумка сердечная — осердя, Pericardium
Сумма — сума, цілість, кошт
Суматошливый — д. Суетливый
Сумочный — торбовйи, ранцевий
Сумракъ — сутінок, мряка, темрява
Сумрачность — хмурність, похмурість
Сумрачно — сутінно, похмуро
Сумрачный — хмурий, хмурний, похмурий,
похмурний, хмарний, тёмрявии
Сумчатый — торбйнчатир. — Сумчатыя
животныя — торбачі, торбунй
Суметь — з'уміти, втямити, второпати. — С
сдьлать, угодить (кому) — потрапити
зробити, догодити (кому)
Сумятица — розрух, завірюха
Сундукъ, (здр.) сундучокъ — скриня,
скринька, скринечка, (ящик в
скрині на дрібні речі) — прискринок,
(кришка) — віко;, (подовжна стінка
передня) — причілок, (поперечна) —
бік
Сундучникъ — скринник, скриняр
Сундучный — скрйнний, скриньовий
Супесокъ, супесь — супісок, піщанйця,
пісковина
Супесчаный — супіскуватий
Супить, насупить, ся — хмурити,
насуплювати, ся і д. Насупить, ся
Суповой — суповий, юшечний
Супонить, засупонить — супонити, затягти
супоню
Супонь — супоня
Супоросая, супорось — супороса, поросна
свиня
Супостагь — ворог, супротивник, супостат
Супруга — супруга, жінка, дружина,
дружинонька
Супруги — супруги, подружжа, чоловік та
жінка ,
Суиругь — супруг, дружина, чоловік, муж
Супружескій — супружий, подружий
Супружество — 1) шлюб. — Вступить въ
супружество — одружитися, побратися,
шлюб взяти, закон приняти; 2)
подружжа
Супружній — чоловіків
Супъ — суп, юшка, щерба
Сургучъ — лак (щоб печатати), сургуч
Сургучный — лаковий, сургучовии
Сурдина, сурдинка — сурдина, гасйлко. —
Подъ сурдинку — нишком, тишком-
нишком t
Сурикъ, краска Minium — сурик, манія, ма-
нійка
Суриковый — манійовий
Сурковый — бабаковий
Сурна — пика, писок і д. Морда
Суровость, суровство — суворість,
гострість; жорстокість
Суровскій — блаватний
Суровый, во — 1) товстий, грубий (про
полотно); 2} похмурий, понурий, ро,
похнюпии; 3) суворий, жорстокий;
4] лютий, жорстокий
Суровьё — груба тканина
Суровьть — ставати суворим
Сурокъ, з(ь)в. Mus marmotta — бабак,
бабачок
Сурьма, Antimonium, Stivium — сурма
Сурьмило — чорнило
Сурьмить — чорнити, підчернювати
(волосся) г
Сурьмленіе — чорніння, карування
Сурьмяной — сурмиковий t
Сурьпа, рос. Brassisa Rapa — свиріпа
Сурьпица, рос. Erysimum Barbarea, Brassica
vulgaris R., В. Rapa — свиріпа,
(зроблений з неї) — свиріп'яний
Сусакъ, рос. Butomus umbellatus L. — осіт-
няг, жаб'яча цибуля
Сусаль, русальное золото — шумйха, по-
злітка
Сусликовый — овраховий, хавраховий
Сусликь, з(ь)в. Rusticula fibulus — оврах, ов-
ражок, хаврах, хаврашок
Суслить — 1) пити (довго), дудлити, цму-
лити, тягти; 2) слинити
Сусло — сусло, гуща від солоду
Сусляникъ — суслик (пірник на суслі)
Суставъ — сустав, суставець, (пальців) —
щиколоток
Суставный — суставний
Суськъ — д. Закромъ
Сутки — доба, с}тки
Сутловка, рос. Ajuga Chamaepitys L. —
кадило
Сутолока — гармидер, безладдя, біганина
і д. Суматоха
Суточный — добовий, сутковйй
Сутуга — дріт (залізний)
Сутужиый — дротяний (зроблений з дроту)
Сутулика — 1) похилість (дерева); 2) горо,
кривина (хребта)
Сутулиться, ссутулиться — горбитися,
згорблюватися, згорбитися
Сутуловатый — згорблений, сутулий
Сутяга — сутяга
Сутяжить — тягатись (по судах),
позиватись
Сутяжничество — сутяжництво
Сутяжническій — су;тяжний
Суть — суть, суття, юта
Суфиксъ (грам.) — приставка, суфікс

Суфлёръ
458
Сцьпленіе
Суфлёръ — підказчик, суфльор
Суховертка, рос. Prunella vulgaris L. —
горлянка, суховершки
Суховатый, то — сухуватий, то, посухий,
хо
Суховатость — сухуватість
Суходолъ — суходіл
Сухожилие — суха жила, тужень
Сухожильная оболочка (анат.) — твердівка
Сухой, сухо — сухйй, сухо. — Сухая з^мля
— сухоземля. —,С. льто — сухоліття,
сухе, посушне літо
Сухонькій, сухонько — сухенький, сухенько
Сухопарый — сухорлявий t
Сухоподстойникъ — сухостій, сушник,
сушняк
Сухопутный — 1) сухопутний; 2) сухозем-
ний
Сухопутье — сухопуття
Сухоребрица, рос. Draba L. — чистець, ри-
жуха
Сухорось — ніч без роси
Сухорукій — сухорукий
Сухость — сухість t t
Сухостой — сухостій, сухоліс
Сухота — 1) сухість; 2) сухота, сухотонька
Сухотка (мед.) — сухоти
Сухотный корень, рос. Arum maculatum L. —
козяча борода
Сухоцвьть, рос. Xeranthemum annuum L. —
безсмертки, волошки
Сухощавость — сухорлявість
Сухощавый — сухорлявий, худорлявий
Сухоядникъ, рос. Struthiola — вовчі жили
Сухоядьніе — сухоїжа, суха їжа
Сучёкъ — сучок
Сученіе — сукання
Сучёнка — сучечка
Сучить, ссучить, ся — 1) сукати, зсукати,
ся; 2) качати (напр., тісто)
Сучій — сучий
Сучка — сучка ,
Суша — 1)хсуходіл; 2) д. Засуха ,
Суше—сухіше. — С. становиться—сухішати
Сушеніе — сушення, сушіння, сушня
Сушенный — сушений, сушений, сушнявий.
— С. фрукты — сушняк
Сушило, сушильня — сушарня, сушня
Сушительный — висушуючий
Сушить — 1) (высушить) — сушити,
висушити; 2) (изсушить) — сушити,
зсушити
Сушка — сушня {
Сушникъ, сушнякъ — сухостій, сушник
Сушь — 1) суша, сушник, сушняк; 2)
засуха, посуха, с^ша
Существенность — істотність, суть
Существенность — істотний, істий
Существительное (имя) — іменник
Существо — 1) істота, створіння; 2) суть.
— По существу — по суті
Существованіе — іс(т)нування
Существовать — іс(т)нувати, іс(т)ніти,
животіти
Сущій — сутий, сущий і,д. Настоящій
Сущность — суть, суття, іс(т)ність, головна
річ, сама річ
Суягная — кітна (вівця)
Сфальшивить — сфальшувати
Сфера — сфера, обсяг, оточення, окружения
Сферическіи — сферичний, опуклий,
кулястий
Сформировать, ся — сформувати, ся
Схапать, пнуть — хапнути, поцупити
Схватець — гапличок
Схватка — 1) потйчка, бійка, (сам на сам)
— гёрець, герць; 2) звада, сварка
Схватывать, схватить, ся— 1) хапати,
схопити, у(в)хопйти, ся, (про кількох) —
посхоплювати, ся. — Схватить кого
— схопити. — С. съ міста —
схопитися, посхоплюватися; 2) стинатися,
счёплюватися, стятися, зітнутися,
счепйтися
Схитрить — схитрйти,схитрувати
Схлёбывать, бнуть — сьорбати, сьорбнути
Сходбище — сходини, сходьбище
Сходить, сойти — 1) сходити, зіходити,
зійти.—Сходить, сойти съ
ума—божеволіти, навісніти, збожеволіти,
знавісніти, з розуму зступати. — Онъ
сходить, съ ума за этой дьвущкой —
він дуріє (шаліє) через сю дівчину;
2) убувати, спадати; 3) одходити,
одійтй; сходити, зійти; кидати,
кинути (службу або житло). — Сойти
съ квартиры — перебратися
Сходиться, сойтись — 1) сходитися, зіхо-
дитися, зійтися, (кілько) — посходи-
тися; 2) погодитися. — Сойтись въ
цьнь — погодитися на ціні
Сходить, схожу — піти, піду
Сходка — сходка, східка, сходици
Сходный, но — 1) ^бірний; 2) згідний, но
(з чим), подібний (чому), схожий
(ца що); 3) недорогий, недорого,
помірний, но
Сходня — сходні (
Сходство, схожесть — схожість, подібність
Сходствовать — походити (на кого, на що),
вдавати (на кого), вдаватися (в
кого)
Сходь — 1) схід (дія); 2) схід (місце); 3) д.
Сходка. — Сельскій с — сільський
схід, громада
Схожденіе — д. Сходь 1
Схожій — подібний, схожий
Схоронить, ся — 1) сховати, заховати, ся;
2) поховати
Сцака (сп. р.) — сцикун, ха
Сцаки — сцяки, сциклйна, сциклйни
Сцаніе — сцяння
Сцапать, сцапнуть — схопити, злапати
Сцарапывать, сцарапать,
сцарапнуть—здирати, зідрати, здряпати, здряпнути
Сцать — сцяти, пісяти
Сцаться, усцаться, обосцаться — усцика-
тися, всикатися, усцятися, упіся-
тися, обісцятися, обпісятися
Сцена — 1) ява, сцена (в драматичній дії);
2) кін (р. кону),
Сценическій — сцені(й)чний t
Сцьживать, сцьдить,, ся — сщжувати, сці-
дйти, ся, посціжувати
Сцьпка, сцьпъ — счёпка
Сцьпленіе — счіплювання

Сцьпленіе
459
Сыграть
Сцьпленіе — 1) (хим.) — сшйність,
сполучення; скупність (однорідних
часток); 2) ланцюг
Сцьплять, сцьпить,, ся — 1) счіплювати,
счепйти, прсчіплювати, ся. — Сціпить
зу^ы — сціпити (зуби); 2) стинатися,
счіплюватися, зітнутися, счепйтися
Сцьпной — зачіпний, счіпнйй
Счаливать, счалить, ся — счалювати, сча-
лити, ся
Счастіе — щастя, талан, щаслива, добра
доля, гаразд. — Къ счастью — на
щастя
Счастливецъ, счастливица — щасливець,
щасливиця, щаснйця, таланниця
Счастливить, осчастливить — щасливити,
ущасливити
Счастливиться — щастити, таланити,
фортунити, вестися
Счастливо — 1) щасливо, щасно; 2) добре,
гаразд
Счастливый — щасливий, щасний, талан-
ливий, таланний. — Будьте счастливы
— щасливо! — Счастливь твой Богъ!
— щастя твоє!
Счерпывать, счерпать, счерпнуть —
збирати, зібрати (зверху), (шумовину) —
зшумувати, зняти шумовину
Счерчивать, счертить — зрисовувати, зри-
сувати
Счёсывать, счесать, ся — счісувати, сче-
сати, посчісувати, ся t
Счётный — 1) полічений, лічений, зрахо-
ваний. — Счётныя деньги — полічені,
лічені гроші; 2) рахунковий. —
Счётная книга — книгаграхунків. —
Счётное отдьленіе — відділ рахунковий
Счетоводство — рахівництво
Счетоводь — рахівник t
Счётомъ — ліком, лічма, за ліком. — С.
выдавать — видавцем давати
Счётчикъ, ца — лічильник, ця
Счетъ — лік, лічба, лічіння, числення,
рахуба; рахунок. — Заплатить по счету —
заплатити рахунок. — Воспитываться
на казенный с. — виховуватися
урядовим коштом. — На хорошемъ счету —
в доброму зданні; добру славу має.
— По моему счету — на моє числення,
лічіння; на мій лік. — На счеть—а) що
до..., за, про..., з огляду на... — На
счетъ этого я спокоенъ, — що до сього
(a6q: за сё) я спокійний, про се
мені байдуже, се мене не турбує.
— Онъ сказалъ на с. вашего брата —
він сказав про вашого брата. —
Сказалъ на мои с. — сказав про мене;
б) коштом, на кошт. — Издано на
счетъ академій — видано коштом
академії. — Текущій с. — біжучий,
поточний рахунок. — Поставить на
счетъ — залічити, записать в
рахунок. — Безъ счета — без ліку
Счёты — рахівниця (
Счисленіе — числення, лічіння, лік, лічба
Счислять, счислить — числити, лічити,
почислити, полічити
Считать, счесть, ся — числити, лічити,
рахувати, почислити, облічити,
злічити, полічити,
обрахувати,дорахувати, ся. — Считанный — лічений
Счищать, счистить — счищати, счйстити
Счищеніе — счйщення
Сшествіе — схід
Сшибать, сшибить — збивати, звалювати,
збити,звалити
Сшивать, сшить — зшивати, зшити,
пошити, (про кількох) — позшивати
Сшивка — 1) зшивання; 2) шите (місце)
Сшивной — зшитий, зшиваний
Сшутить — пожартувати (з кого)
Сь — з, зо. — Сь верхомъ — з верхом, з
наспом, з наспою. — Сь которыхъ
поръ — відколи, з якого часу. — Сь
руки — під руку, наруч, наручно. —
По рублю сь человька — по
карбованцю від особи. — Сь чего начать —
від чого почати. — Сь завтрашняго
дня — від завтра. — Сь величайшимъ
трудомъ — на превелику силу. — Съ
ньсколько — з кількоро
Съёживать, ся, съёжить, ся — корчити, ся,
скручуватися, скорчити, ся,
скрутитися, стулитися, счулитися
Съёмка — 1) здіймання (плану); 2) оренда,
посесія; підряд, постача
Съёмцы — щйпщ t
Съёмный — 1) знятий, зібраний; 2) наня-
тйй, підрядний
Съёмокъ — знімок
Съёмщикъ — 1] здіймач; 2) наймач
Съёмъ — наймання
Суживать, сузить, ся — звужувати,
звузити, повузити, вужчати, повужчати
Сумьть — з'умгги
Съьдать, съьсть — з'їдати, з'їсти, згам-
кати, гамкнути, (багато) — уписати,
убгати, (все) — виїсти, поз'їдати,
повиїдати
Сььденіе—з'їдань.—На сььденіе—на згідень
Съьденный — з'їдений, з'їджений
Съьдный, съьдобный — їстівний
Сььздить — 1) поїхати; 2) вдарити,
зацідити, затопити. — Съьздилъ по
затылку — зацідив по потилиці
Съьздъ — з'їзд, наїзд
Съьздовый — з'їздовий
Сььзжать, сььхать — 1) з'їздити, з'їхати;
2) перебиратися, перевозитися
Съезжаться, съьхаться — з'їзд йтися, з'їха-
тися, поз'їздитися, понаїздити
Сььзжая,,сььзжій домъ, съьзжая изба —
полщія. — Отвёл^ъ его на съьзжую —
одвів його у поліцію
Съьстной — д. Съьдный. — Съьстное —
їстівне, їжа,, їдево. — С. припасы —
харч, харчі
Съякшаться — злигатися, полигатися
Съэкономить — з'еКономити, приощадйти
Сыворотка — сироватка, сйрватка
Сывороточная трава, рос. Galium L. —
гірчак, дівунка; G. verum L. —
жовтенька кашка, медова трава,
медівник, дрібноц(ь)віт
Сыграть — заграти, програти, одіграти. —
Сыграйте вальсъ — заграйте вальса.

Сыгриваться
460
Сьмя
— Сыграть свадьбу—справити весілля.
— С. штуку — фиґля зробити (кому)
Сыгриваться, сыграться — зграватися,
зігратися
Сызмала — змалку, змалечку, змальства
Сызмала — знову, знов, ізнов
Сыкать, сыкнуть — 1) цитькати, цикнути;
2) д. Сучить
Сынишко — синені, синочок
Сьіновній — синівський, синів
Сынъ, сынокъ, сыночекъ — син, синок,
синочок
Сьіпаніе — сипання
Сыпать, ся — сипати, ся. — С. деньги, с.
деньгами — сипати, гатити грішми,
тринькати, цйндрити
Сыпка — сипання
Сыпучесть — сипкість
Сьіпучій — сипкий, сівкйй. — Сыпучее тіло
— сипець, сипке
Сыпь — висипка
Сырецъ — сировина, сирець
Сырникъ — сирник
Сырный — сирний, з сиром, сйрянйй. —
Сырная неділя — масниця, масна
неділя
Сырня, сыроварня — сирниця, сйрня
Сыро — вохко, вільготно
Сыроваръ — сировар
Сыроватый — 1) вохкуватий; 2) сируватий,
посирий, глевтякуватий
Сыромолотный — молочений свиднйм
Сыромятникъ — гарбарь, кожум'яка
Сьіромятническій — гарбарський
Сыромятничество — гар^арство
Сьіромятннчі»; — гарбарів
Сыромять — ірха
Сыромятная кожа — сировйця, сириця
Сырой — 1) вохкий, вільготний, мокрий,
(про погоду) — мрячний; 2) сировий,
(про хліб) — глевкий, недопечений
Сыропустъ — запуст, запусти t
Сырость — 1) вохкість, вогкість, вільгість,
волога; 2) сирість, сйравість
Сыроьжка (гриб) — сироїжка. Agaricus
ruber
Сырь—сир. — С. овечій — гляґаний, ґляґан-
ка, (солоний овечий) — брйндзя.
Обильно сыромъ — сйряно
Сырьё — сировина, сирець
Сырьть — сиріти, мокріти, вог(х)кнути,
вільґотніти
Сыскивать, сыскать — знаходити, шукати,
ви(од, роз)шукувати, знайти, од-
(роз)шукати; нишпорити, нйшкати
Сыскной — розвідочний
Сыскъ — пошуки, розвід, розвідка
Сысподи — зісподу, з-підсподу
Сьітенькій — ситенький
Сытить — ситити
Сытный — 1) ситний, тревнйй; 2) д.
Жирный
Сытовникъ, сыть, рос. Cuporus fuscus L. —
ОСІТНЯГ
Сытость — ситість
Сытый — сйтий, неголодний
Сытьть — товстіти, гладшати, товстішати
Сычевъ — сичів
Сычугъ — 1) сичуг (д. Желудокъ, у
жуйної животини); 2) ковбик (у свиней)
Сычъ — сич. Strix Scops
Сыщикъ — визнавчик, шпиг; нишпорка,
нйшкавка t
Сьверкій — холодний, сіверкий
СІверньїй — 1) північний (що н^ півночі),
сіверний; 2) горовйй, горішній (ві-
г. ТЄР) - - . ,
Сьверо-^осточныи, с.-западньїи — північно-
східнцй, північно-західний
Сьверь — північ, сівер
Сьвець — сіяч, сівач, сів^ць
Сьвооборрть — плодозмін
Сьвь — сів, сівб?, сійба, сіянка
Сьдалище — крісло, стілець
Сьдалищная кость (анат.) — кульшова
кість, кульша, сіднйця. Os ischii
СІданіе — сідання
Сіделка — черезсідельник
СІдельниковь — сідлярів
СІдельникь — сідляр, кульбашник
Сьдельный — сідельний, сідловйй
Сьдина — сідь, сивина, сивизна
Сьдина — росколина, скалубина
(невеличка в метал, виробах]; (мінер.) — лом
Сьдлать, осідлать — сідлати, кульбачити,
осідлати, окульбачити
Сідланіе — сідлання, кульбачення
СІдлистьій — линкуватий
Сідло — сідло, (здр.) — сідельце, сіделечко,
кульбака, (ремні від задньої луки
для прив'язування)—тороки, (ремінь,
на котрому стремена) — післище:
(шкура, що покриває післище і
ленчик) — потебня, потебёньки. —
Безь сідла поіхать — поїхати
охляп t
Сідловина — сідло (на горі), влоговина (на
шпилю гори)
Сідобородьій — сивобородий
СІдоватьій — сивуватий
Сідовласьій, сідоволосьій — сивоволосий
Сідоглавьій — сивоголовий
Сідогривьій — сивогривий
Сідой — сивий, сідйй, білий. — Сь сідьіми
усами — сивоусий
СІдокь — їздець, верховёць (р. верхівця)
СІДІТЬ — СИВІТИ
СІкира — сокира, (держално) — топорище
СІкирньїй — с;окйрний
Сімена — насіння
Сіменистьій — сіменястий, семенастий, се-
менйстий, сім'янистий
СІменить, засіменить, осіменить, ся t—
1) засівати, обсівати, засіяти,
обсіяти; 2) наливатися, зернитися,
налитися t
СІменить ногами — дріботіти
Сіменникь — насднник, (буряків) — висадок
СІменной —t насінний. — Сіменное дерево
— насінник, сіянка
СІмечки — насіння, зернята
Сімечко —^насіннячко, сім'ячко t
СІмя — 1) сім'я, насіння, (здр.) — сім'ячко,
цасшнячко. — Конопляное сІмя —
сім'я.—ІУІужское сІмя—яркість; 2) (у тва-
рів) — сім'я, (у матки бджоли, у сам-

Сьни
461
Табунъ
чика риб) — молочко ,
Сіни — сіни, хороми, (здр.)—сінці, (передня
частина),— пригінок, присшня
Сьнистый —,тшявий
Сьнички — сінці
Сінная — сінна (торговиця)
Сьнникъ — сінник
Сьнной — сінний
СІнньїй,— сінешній
Сіно—ано, (здр.)—сінце, (потерте)—потеруха
Сьновалъ — сінник
Сьнокосецъ — косарь
Сьнокосный — сінокрсний, сіножатний
СІнокось — 1) сінокіс, сіножать; 2)
косовиця; 3) ком. Phalangium — косарь
Сьнокошеніе — косовиця (сіна)
Сьнцо — сінце ,
СІнцьі — сінці, сінечки
Сінь — 1) тінь, холодок; 2) намёт, шатро;
3) о,борона, покрова
Сіра — сірка
СІренка — сірник
Сіризна — сірина
Сіристьій — сірчатий
Сірить, насірить — сіркувати, насіркувати
Сірко — сірко,
Сірмяг,а — 1) сіре сукно; 2) сіряк, сірячина,
сіра свита ,
СІрмяжньїй — сірий
СІрнистокислая соль — сірчак
СІрнистьій металлъ — сірчень
СІрнистьій — сірчастий, сірчистий
СІрньїй — сірчаний. — СІрньїя спички —
сірники, сірнички ,
Сірница — сірниця, начиння топити сірку
Сіро — сіро
Сіроватьіи — сіравий, сірявий
СІроглазьій — сіроокий
Сірогривьій — сивогривий, сірогрйвий
СІрожелтьій — гливий, сірожовтий
СІропепельньїй — половий
Сірьій — сірий, шарий, (мов попіл) —
попелястий, шпакуватий ,
Сіріть, посіріть — сіріти, посіріти
Сість — сісти
Табакерка—табакерка, табатйрка, (з рогу) —
ріжок, (з березової кори) — тавлинка
Табакерочный — табакерковий, табатйрко-
вий, тавлинковии
Табаководство — тютюництво
Табакоразводитель — тютюнник
Табакъ, рос. Nicotiana — тютюн, табак, N.
rustica L. — мархотка, махорка,
(міцний) — бакун, (листатий, що зв язу-
ється в папуші) — папушний,
шнуровий тютюн, (з маленькими
листочками, що не йде в папуші) —
потерть. —Табакъ курительный—тютюн.
— Т. нюхательный — табака, кабака
Табала, у виразі: бить табалу — байдики
бйти, байдикувати
Табачекъ — тютюнёць
Табачище — тютюнище, тютюняка
Сітка — сітка, сіточка, (од пчіл) —
наличник
СІтованіе — жалкування, жалощі,
нарікання
СІтовать — 1) тужити і д. Печалиться; 2)
нарікати, плакати на що
СІточньїй — сітковий
Сітчатка — сітчанка
Сітчатокрьільїй, Neurapterus — прозорча-
стокрйлий
Сітчатообразньїй, сітчатьій — сіткуватий,
сітчаний, ,
Сіть — сіть, сітка, (на птиць) — сітка, (на
з(ь)віря або и на птиць велика) —
тен^то, тенёта
Січа — січа
СІченіе — хльостання^ шмагання,
шпарення (різками), сіканка, шаткування
(капусти)
СІчевой — січовий ,
Січка — 1) сікач; 2) січка
Січь, ся — 1) сікти, рубати, ся; 2) сікти,
шмагати, парити, шпарити?
хльостати, хлостати, періщити (різками,
батогом) ,
Січь запорожская — Січа, Січ, (член) —
січовик ,
Сіялка — сівалка, сі^лка, сівачка
Сіянець — ріянець, сіянка
Сіяніе — сіяння, сівба, сійба; (скінчить
сівбу),— обсіятись
Сіянка — сіянка
СІятель, ница — сівач, сі^ч, ка ,
Сіять — 1) (посіять) — сіяти, посіяти,
засіяти; 2) (просіять) — сіяти, точити,
просіяти, проточити
Сюда — сюди, сюдою ,
Сюрпризъ — сюрприза, несподіванка
Сюртукъ — сертук, сурдут
Сюртучникъ — сертучник
Сяжонъ, сяжки, Antenna — вусик, вусики
Сякнуть — вичерпуватись, висихати
Сякъ и такъ — сяк-так, яко-тако. — Тамъ
и сямъ — і тут і там
Табачникъ, ца — 1) тютюнник, ця,
табачник, ця (що продає); 2)
курій, курець (що курить), лю-
лёшник (найбільше люльку), ню-
харь (що нюхає), табачник, ця (що
курить або нюхає), тютюнник (що
курить)
Табачный — тютюновий, табачний
Табель — таблиця, табель
Табельный день — табельний день
Таблица — таблиця, табличка
Табориться — таборитись, ставати
табором
Таборище — таборище
Таборъ — табір, обоз
Табунокъ — табунець
Табунщикъ — табунник
Табунъ, табунный — табун, табуновий

Табуретъ
462
Танцовать
Табуретъ — стільчик, табуретка
Таволга, рос. Spiraea Filipendula L. —
таволга; S. ulmaria L. — бузина
болотна, кашка, гірошник, огірош-
ник, жаб'ячі конопельки, медяниця;
S. crenata L. — таволга, таволожник
Таволжный — таволжаний
Тавро — тавро
Тавунъ, рос. Menuanthes trifolia L. —
бобовник, зубовнйк,ятловина
Таганъ — таган, таганок, таганй
Тазать, потазать — лаяти, костити
Тазъ — 1) таз, (мідний) — мідниця; 2) анат.
Pelvis — крижова кість
Тазовый — тазовий, крижовий
Тайга — тайга, ліс непролазний
Тайкомъ — потай, потайці, потаємне,
потаенно, потаєнці, тайкома,
крадькома, покрадьки, покрадці, нишком,
нищечком, знишка, тихцем,
спотання
Тайна — тайна, таємність, таємниця
Тайникъ — тайник, тайничок, схованка,
криївка
Тайничать — таїти, ся, крити, ся,
ховати, ся
Тайно — тайно, таємно і д. Тайкомъ
Тайнобрачцыя растенія, Cryptogameus —
безквітні рослини, скритополі
рослини , ,
Тайновьдецъ — тайновіда, тайновідець
Тайность — тайність
Таинственность — таємність, таємничість
Таинственный — таємний, таємничий
Таинство — 1} д. Тайна; 2) таїнство, таїна
Тайный — таиний, потайний, потаємний,
потаєнний,скрйтий
Таить, ся, затаить, ся, притаиться — таїти,
ся, крити, ся, ховати, ся, утаїти,
затаїти, притаїти, ся, сховати, ся
Такало, такальщикъ — такач, потакач,
такало
Такать — такати, підтакувати
Также — також, теж, так само
Такой—такий.—Такой большой—отакелёз-
ний. — Такимъ образомъ — таким
чином, побутом,,робом. — Въ такомъ
случаь — в такім разі. — Такой
совершенно — такісінький, такісічкий
Таковскій — таківський
Таковой—такий, таківський.—Быль таковъ
— утік, драла дав, і сліду немає
Такса — 1) такса; 2) такса (собака харсу-
нової породи)
Таксаторъ — таксатор t
Таксаціонньїй — таксаційний
Таксація — таксація
Таксированіе — таксування
Таксировать — таксувати
Тактикъ — тактик
Тактика — тактика
Тактическій — тактичний
Тактный (муз.) — тактовий
Тактъ — такт, лад. — Въ такть — в лад,
(грать до танців) — під ногу
Такъ — так, такечки, такеньки, оттак, от-
такечки. — И такъ и сякъ — а) абй
як, сяк-так; б) і так і сяк, на всі лади,
всякими способами. —Такъ или иначе
— чи сяк, чи йнак, сяк чи інак. —
Такъ какъ — бо, затим, що; через те,
що; тим що; позаяк. — Такъ ли; — чи
так? — Такъ куда тебь — так де там,
так де тобі! — Такъ много — такого
багато. — Такъ себь — абй-то, абй-як,
нічого, нічогенько. — Такъ сказать —
примірно кажучи, сказать би то. —
Такъ то — отож. — Такъ точно — так
саме, самісінько так, точнісінько так,
так достоту. — Такъ что? — то що? —
Работать такъ — робити дарма,
дурно, без грошей, за так грошей. —
Такъ сказать — сказати б, сказав би,
так би мовити. — Такъ называемый
— так званий
Таланить, ся, поталаниться — таланити,
шастйти, вестися, поталанити,
пощастити, повестися
Таланливый — щасливий, таланний
Талантливый — талановитий, таланливий,
кебетливий, кебетний
Талантъ — талан, кебёта, хист
Таланъ — талан, доля, щастя
Талеръ — таляр
Талисманъ — талісман
Талія — стан
Талмудистъ — талмудиста
Талмудный — талмудний
Талмудь — талмуд
Таль, poc.,Salix cinerea L. —лоза, тал,
чорнолоз, чорнотал; S. capraea L. —
верболіз
Талый — талий, відлеглий
Таль — росталь, ростопель, тал
Тальниковый — шелюговий
Тальникъ, рос. Salix alba, amygdalina L. —
біла лоза, білотал; S. pentandra L. —
тала, шелюг
Тамарнидовый — тамариндовий
Тамариндъ (росл.) — тамаринд. Tamarindus
indica
Тамбуринъ — бубон з брязкальцями
Тамбуръ — тамбур (особливе шитво або
в'язання)
Таможенник — митник
Таможенное — мито
Таможенный — мйтовий
Таможня — митниця
Тамошній — тамошній, тамтёйший,
тамтешній
Тамъ — там, тамки, тамечки, таменька,
таменьки, тамечка; онде, ондечки. —
Гдь то тамъ — там десь. — Тамъ ли?
— чи там? — Тамъ далеко — ген-ген,
геть-геть
Танець — танець, танчик. (Українські
народні танці) — бичок, виступці,
гайдук, голубець, гопак, горлиця,
журавель, земська, вербунка,
дудочка, козак, козачок, коломийка, ман-
джарка, метелиця, недоступ, обер-
так, санджарка, санджарівка,
тропак, троян, чеберячка, шумка
Танцевальный — танцювальний
Танцованіе — танцювання, танцюванняч
Танцовать — танцювати

Танцовщикъ
463
Телёнокъ
Танцовщикъ, ца, танцоръ, танцорка — тан-
цюра, танцюриста, танцюристка,
танцюристий, танёч(ш)ниця; 2)
танцюристий, та (що) люблять
танцювать
Тапиръ — тапір. Tapirurs
Тарабарски —;нерозбірно, нечитально,
незрозуміло
Тарабарскій — нерозбірний, нечитальний,
незрозумілий
Тарабарщина — базгранина
Тараканій — тарганів, тарганячий
Тараканъ, ком. Blatta orientalis — тарган
Тарантасъ — тарантас
Тарантуль (ком.) — тарантула. Lucosa
Sarantula
Тарань, рос. Gyprinys vimbra — тараня
Таратайка — біда, бідка (на двох колесах),
тарадайка, чрртопхайка
Таратореніе — бдзікання, патякання
Таратора — базікало, патякало
Тараторить — базікати, патякати,
теревенити і д. Болтать
Таращеніе — витріщання
Таращиться — лізти, тягтися, пертися,
пнутися (за ким) , t
Тарелка — тарілка, талірка, таріль, талір-
чйна, (глибока) — полумисок
Тарілковий — тарілковий, талірковий
Тарель (артил.) — дно в гарматі
Тарифный — тарифний, тарифовий
Тарифъ — тариф, тарифа
Тароватый — щедрий, подарунко, подаруй-
ко,гойний
Тарпанъ — дикий кінь
Тартаръ — тартар, пекло
Таска — таскання, тягання, тяганина, тар-
ганйна. — Дать, задать таску — по-
таску, поволочку, чубрія, прочухана
дати
Таскать, ся — 1) (вытаскать, натаскать) —
тягти, волочити, витягти,
виволокти; 2) (утащить) — тягти, потягти,
стягти; 3) (истаскать, ся) — таскати,
стаскати, зносити, (обув'я) —
стоптати, ся; 4) волочитися, тягатися,
тинятися, шва(е)ндяти, блукати;
5) волочитися, оахурувати
Тасованіе — тасування
Тасовать — тасувати, талірувати
Татаре — татари, татарва
Татарскій — татарський. — Т. земля —
татарщина. — Т. мыло, рос. Saponaria
officinalis L. — натягач, стягач, натяг,
собаче мило, чистуха
Тать — злодій
Тафта — тафта, китайка, полутабёнок
Тафтяный — тафтяний, китайчатий, полу-
табенковий
Тачаніе — шиття швом, наточування
Тачать — наточувати, штукувати
Тачечный — тачковий
Тачка — 1) наточування; 2) тачка, (у
грабарів) — грабарка
Тащить, ся — 1) тягти, волокти, тарганити,
тарабанити, цупити,перти, тирити,
телющити, теліщити; 2) тягтися,
волоктися, плентатися, плестися,
тарганитися, телепати, чвалати,
чалапати
Таяння — топлення
Таять, растаять — танути, ростанути,
топитися, ростопйтися, (місцями) —
протавати
Тварь — тварь, (єдина) — тварина, (здр.) —
тваринка, (поб.) — тварюка
Тверденькій — тверденькій
Твердить — твердити, повторяти, товкти,
довбти, торочити, туркотати,
правити своє t t
Твёрдо — твёрдо, міцно; незмінно,
непохибно
Твердоватый — твердуватий, потвердий, -до
Твердоватость — твердуватість, потвер-
дість
Твёрдость — твердість, твердота
Твёрдый — X) твердий, кріпкий, міцний;
2) незмінний, непохибний
Твердыня — твёржа, твердиня t
Твердьть, отвердЦь — тверднути,
твердішати, тверділи, тужавіти,
затверднути, затвердіти, затужавіти
Тверженіе — твердження; торочення,
провадження
Твой — твій g t
Твореніе —,1) творіння (дія); 2) творіння,
створіння, твориво, потвір; 3) д. Со-
чиненіе t
Твореньице — створінятко, створіннячко
Творець — 1) творець, сотворйтель; 2)
автор
Творило — вапёльня, калёниця, глицдрня
Творительный падежъ — орудний відмінрк
Творить — 1) творити, чинцти, робити,
діяти; 2) розводити, розмішувати.
—Творить хльбы, квашню — учиняти,
розчиняти, учиняти розчину
Твориться, сотвориться — творитися,
чинитися, утворитися, счинйтися, (про
що кумедне або погане) —
витворятися, коїтися, скоїтися
Творогь — сир g
Творожистый — зсілий
Творожиться, отворожиться — (в)урдитися,
зсідатися, зсістися t
Творожникъ — сирник (або) пиріг з сиром
Творожный — сйрянйй, сирний
Творческій — творчий
Творчество — творчість
Театральный — театральний
Театръ — театер. — Кукольный театръ —
вертеп
Тезисъ — теза
Тёзка — тезко, теско, однойменник, -ниця
Тезоименитство — день іменин
Текстъ — текст
Текучесть — текучість, плинність
Текучій — текучий, бігучий, біжучий,
живий, плинний
Текущій — поточний, текучий; біжучий
(рік, рахунок)
Телеграмма — телеграма t
Телеграфический — телеграфічний
Телеграфъ — телеграф
Телёнокъ — теля, телятко, (мн.) — телята,
(на першому годі) — назймок, (на дру-

Телескопическій
464
Терзать
гому, що вже перезимувало) —
бузівок, бузімок, (на третьому) —
третяк, третячок t
Телескопическій — телескопічний, далеко-
вйдний
Телескопь — телескоп, далекогляд, дале-
вйд
Телець — тёлець; (астр.) — Бик, знак
небесний
Телиться — телитись
Телица, тёлка, телушка — телиця, теличка,
(під час полювання) — бігунка,
(безплідна) — ялова, ялівка, яловиця
Тельга, тельжка — віз, візок, возик
Тельжникь — колодій, стельмах
Тельжный — возовий
Телятина — телятина
Телячій — телячий
Тельная — тільна
Тема — тема ,
Тембрь — тембр, відтінок голосу
Темлякь — китиця (при шаблі)
Темненькій — темненький
Темнеть — темрява, норок
Темнехонькій — темнісінький
Темникь — темник (на бджоли)
Темница — темниця, темна і д. Тюрьма
Темничный — темничний
Темно, темно — темно
Тёмнобурый—темнобрунатний, темнобула-
ний
Темноватый — темненький, потемний,
темнуватий
Темноволосый — темноволосий
Темногньдой — темногнідий
Темноголубой — темноблакйтний
Тёмножёлтый — темножовтий
Темнозелёный — темнозелёний
Тёмнокрасный — темночервоний,
бурячковий
Тёмнорозовый — темнорожёвий
Тёмнорусый — темнорусявий
Тёмнорыжеватый — темнорудявий
Темнорьіжій — темнорудйй, (з чорними
смугами) — муругий
Тёмность — темність
Темносиній — темносцній
Тёмносьрый — темносірий, темносйвий, сі-
рячковий, шпакуватий (наче з
сивиною)
Темнота, темень — темнота, темність, тьма,
пітьма, темрява
Темноцвьтный — темнобарвний
Темноцвьтникъ, рос. Ailanthus glandulosa
L. — чумак
Тёмный—темний, тьм'яний, (дуже)—мороч-
ний (
Темнье — темніше t
Темньть — темніти, темнішати, мерхнути,
(з вечора) — сутеніти t
Темньться, затемніться — туманіти, ма-
нячйти, бовваніти, заманячйти
Темпераменть — вдача, темперамент
Температура — температура, теплина
Темпистыи — зручний (про рушницю)
Темя — тім'я, тімня. — Темя горы — верх,
шпиль гори
Темянный — тіменний
Темяшиться, потемяшиться — здаватися,
вбачатися, ввижатися, здатися
Темячко — тім'ячко
Тендерь — 1) судно з одною щоглою; 2)
тендер (в локомотиві)
Тенетить, отенетить — роскидати тенёта,
ловити тенётами, піймати в тенёта
Тенетный — сітьовий, тенетний
Тенето, (частіше мн.) тенёта — тенёто,
тенёта, сітка
Тенётчикъ — тенётник
Тенорный — теноровий
Тенористъ — тенориста
Теноръ — тенор. — Пьть теноромъ —
с(ь)півати тенора
Теорема (мат.) — теорема, твердження
Теоретикъ — теоретик
Теоретически — теоретично
Теоретически — теоретичний
Теорія — теорія
Теперешній — теперішній
Теперь — тепер, тепера, теперечки, тепёрка,
тепереньки, нині
Тепленькій, ко — тепленький, ко t
Тенлёхонекъ, теплёшенекъ — теплісінький,
тепліський, теплісічкий
Теплить, затеплить — с(ь)вітйти, зас(ь)ві-
тйти с(ь}вічку або лямпадку перед
образом) t
Теплиться — горіти (перед образом)
Теплица — теплиця, тепличка, теплйченька
Теплицы — теплі води
Тепличный — тепличний
Тепло, а — тепло
Тепло (присл.) — тепло
Тепловатость — потеплість
Тепловатый, то — тепленький, ко, потеп-
лий, ло
Теплоиспусканіе (фіз.) — теплотёча
Тепломьрный — теплрмірний
Тепломьрь — тепломір, градусник
Теплородный — теплотворний, огріваючий
Теплородь — теплець, теплотвщ
Теплота — теплота, теплість, гріво
Тёплый — теплий. —гТёплая вода (напр.,
на купелі) — літепло, лггеплечко,
(відсіля прикметник) — літеплий. —
Тёплые края — теплйчина
Теплуга — тепла хата, покій; загріток,
тепла одіж,
Теплынь — тешпнь, теплина
Тепльть — тепліти, теплішати
Терраса — тераса
Теребить — драти, смикати, торгати, тар-
гати, скубти. — Теребить лёнъ —
брати льон. — Т. за волосы — драти,
скубти, чубити за волосся
Теребленіе — драння, смикання, таргання
Теремь — терем, теремок
Тереть, ся — терти, ся, (щоб вичистить) —
шарувати, (вірьовкою, залізом
тощо) — шмугляти, (про обув'я) —
муляти
Терзаніе — роздирання, шарпання,
мордування
Терзатель, -ница — мучитель, -ка
Терзать, растерзать, ся — 1) роздирати,
рвати, шарпати, шматувати, розі-

Тёрка
465
Тина
драти, розірвати, розшарпати,
розшматувати, розшматкувати, ся; 2)
мучити, мордувати, ся
Тёрка — тёртка, терточка, тёртонька, (для
очищення конопель) — терниця,
терлиця, (в ній язичок) — мечик
Терминологія — термінологія, виразня
Терминъ — термін, вираз
Термитъ (ком.) — термит. Termes
Термометрически—термометричний,
тепломірний t
Термометръ — термомётер, тепломір
Терніе — тёрня (р. тёрня), колючки
Тернистый — тернистий
Терновище — тёр^нище, терник
Терновка — тернівка, тереняк
Терновникъ — терник, тернина
Терновникъ песочный, рос. Hippophae rham-
noides L. — плоховнйк, щець
Терновый — терновий, тернянйй
Тернь — 1) рос. Primus spinosa L. — тёрен,
терночок. P. instititia — тернослива,
(ягода)—теренйна, теренйнка, терно-
слйвина, (деревина) — терниця, тер-
ничка.—Покрыть тёрномъ—потерну-
вати.—Обсаживать, городить тёрномъ
— тернйти; 2) тёрно (у грі в лото)
Терпёжъ — терпіж, терпець
Терпентинный — терпентиновий, шпигинар-
ний
Терпентинъ, Torebinthina—терпентина, шпи-
гинарь
Терпимость — терпимість, толерантність
Терпимо — терпимо, толерантно
Терпкость — терпкість t
Терпнуть, отерпнуть — терпнути,
дерев'яніти, потерпнути
Терпьливость — терпеливість, терплйвість
Терпьливый — терпеливий, во, терплй-
вий, во,тррплячий,терпучий, че
Терпьніе—терпіння, -чко, терплячка. — Вы-
шелъ изъ терпьнія — терпець
увірвався, терплячка ввірвалась
Терпьть, стерпьть — терпіти, потерпати,
стерпіти, витерпіти
Тёртый—тертий. — Т. калачъ—бита голова,
бувалець
Теряніе — гублення, трачення
Терять, потерять, ся — 1) губити, згубити,
загубити, ся, тратити, страчувати,
теряти, стратити, потеряти, (про
кількох) — порозгублювати. — Терять
время — гаяти, тратити час,
марнувати час; 2) мішатися, змішатися,
стерятися
Тесакъ — тесак
Тесаніе — тесання, тесанйна
Тесать — тесати
Тесачный — тесаковий
Тесельникъ — тёсляр t
Тесёмка — тасьомка, стрічка, поворозка
Тесёмочний — тасьомковий, тасемковий
Тесёмчатый — тасьмистий
Тёска — тесання, тесанйна
Тесло, тесло — теслиця (теслярський
інструмент)
Тесниця — теснйця (витесана), тертйця
(випиляна дошка)
Тесовый — тесовий
Тестевъ — тестів
Тесть, тестюшко — тесть, тестенько,
тестонько, тёстечок
Тёсъ — тес, шалівка, теснйця, тертйця
Тесьма — тасьма
Тесьмянный — тасьомковий
Тетеревиный, тетеревій — тетерячий, те-
тёрчин, тетёришин
Тетеревъ, Tetrao tetrix — тетеря, тетерюк,
тетервак, (зб.) — тетерва
Тетеревъ глухой — д. Г^лухарь
Тетеря, тетерька — тетірка, тетерючка,
тетериця t
Тетива — тетива, тятива, тетівка
Тётенька — тіточка і д.;Тетка (здр.)
Тётка — тітка, (здр.) — тіточка, тітонька,
тітуня, тітуся, тітусечка, (дядькова
жінка) — дядина
Тёткинъ — тітчин
Тетрадь, тетрадка — тетрадь, тетрадка,
зшйток, зшиточок
Тётушкинъ — тітунин, тітусин
Тетъ-де-понъ (військ.) — чоло мосту
Техника — техніка, техника
Техническій — технічний, технйчний
Теча — 1) д. Течь; 2) тичка
Теченіе — 1) течія, біг, водотёча, плин. — По
теченію—уплинь, за водою.—Противъ
теченія — проти води. — Т. ріки —
біг ріки. — Т. планеть — біг планет.
— Т. времени — уплив часу. — Сь т.
времени — з плином часу; 2) протяг,
продовж і д. Продолжение (часу). —
Въ т, — через, в протяг, в продовж
Течка — тічка, тічня t
Течь — 1) (стечь) — текти, бігти, литися,
точитися, (ледве) — слезйти, ся,
(тонким струмком) — дзюрити, (сильно)
— ринути, (про кров) — юшити,
стекти, збігти; 2) (протечь) — протікати,
протекти; 3) (утечь) — бігти, тікати,
утіктй; 4) проходити, текти,
точитися, плинути (про час)
Течь — тёча, тіч, (в покрівлі) — проточина
Тёща — тёща
Тёщинъ — тёщин
Тёщушка — тёщенька, тёщечка
Тибрить, стибрить, подтибрить — красти,
стягти, підчепити і д. Стибрить
Тига — гйля
Тигель — тигель
Тигельный — тигльовйй
Тигрица — тигрйця
Тигръ — тигр. Felis tigris
Тигровый — тигрів, тигровий
Тикать — тукати, цокати
Тиковый — демикитоновий, пістрьовий
Тикъ —11) демикитон, (грубіша тканина) —
пістря; гострий біль (в однім якім
місці тіла); 3) тук, цок
Тиликать — терликати
Тимоееева трава, тимоееевка, рос,. Phleum
pijatense L. — ржанець, пирій,
тимофіївка
Тимпанъ — тимпан, бубон
Тина — твань, (поб.) — тванюка, шлям, мул,
намул, грузь

Тиневьть
466
То
Тиневьть — запливати, заноситись мулом
Тинистый — багнистий, мулкий, грузький
Тинктура — тинктура
Тинный — шлямовий, муловий
Тиноватый — шлямуватий
Типическій — типйчний
Типнуть — вщіпнути, ущіпнути
Типографія — друкарня, тискарня
Типографскій — друкарський
Типографщикъ, типографъ — друкарь, ти-
скарь
Типунъ — пйпоть. — Типунъ тебь на языкъ
— щоб тобі поприщило
Типуньть — діставати пйпоть
Типъ — тип, первостать
Тиранить — тиранити, мордувати, катувати
Тирань — тиран, душман, кат, живоїд
Тиранка — тиранка
Тиранскій — тиранський, катівський
Тиранствовать — тиранствувати
Тиранство — тиранство
Тире — рйсочка
Тиркуша степная, рос. Glareola melinopte-
ra — притйчка
Тисканіе — тискання
Тискать, втискать, втиснуть — тискати,
тиснути, пхати, впихати, втиснути,
впхати, упхати
Тискаться, втискаться, втиснуться —
тискатися, тйстися, тиснутися,
протискуватися, протовплюватися,
пропихатися, протиснутися, протовпитися,
пропхатися
Тиски — 1) гніт, праса; лещата, кліщі,
давило, натиски, (дерев'яні грубі) —
лисиця, лисиці, (роздавлювати
горіхи) — тйскавка, давйльце. —
Виноградные т. — винотока. — Быть въ
тискахъ — в скруті, в притузі бути;
2) тісна баба (гра)
Тисненіе — 1) друкування; 2) видання
Тиснить, тиснуть, вытиснить, ся —
друкувати, надрукувати, видрукувати,
витискувати, витискати, одбивати,
одбйти,ся
Тиссовый — тисовий
Тиссь, рос. Taxus bocata L.—тир, негниюще
дерево, негниючка, негній — дерево
Титечка — цйцьочка
Титечный — цицьковйй
Титло — титла
Титулованіе — титулування
Титуловать — титулувати, величати (по
титулу)
Титулъ — титул
Титульный — титульний
Титулярный — титулярний
Титька — цицька, цйця
Тифонъ— П вітер бурхливий; 2) д. Смерчъ
Тифъ — тиф, тйфус, глуханя, глухачка
Тихій — тихий, нйшкии; благйй,
благенький, лёгкий, легенький, повільний;
спокійний, смирний, тихомирний,
лагідний. — Т. голосъ — тихий,
глухий голос. — Т. вьтерь, вьтерокь —
тихий, благйй, легенький, вітерець.
— Т. походка — тиха, повільна хода
Тихнуть, стихнуть, за(при, у)тихнуть —
тихнути, стихнути, затихнути, утихнути,
ущухнути
Тихо — тихо, тихенько, потиху,
потихеньку; помалу, помаленьку, поволі
Тихомолкомь, тихомолкою — стиха, тихцем,
тишком, тйшком-нйшком, нишком
Тихонравіе — тихомйр'я, лагода
Тихонравный — тихомирний, лагідний на
вдачу
Тихоня — тишко, тихёць
Тихонькій — тихенький, тихесенький
Тихонько — тихенько, помаленьку
Тихость — тихість
Тихолодъ — лінивець. Bradypus
Тихохонько — тихесенько, тихісінько, ти-
хісічко, потихесеньку, помалесеньку,
нищечком г t g
Тише — тихше, тихіш, тихіше; помалшде. —
Становиться тише—тихшати, тихішати
Тишина, тишь — тиша, тишина
Тишить — тихомирити
Тишкомъ — д. Тихонько, тихесенько
Ткальный — ткацький, до ткання
Ткальня — ткальня
Тканина — тканина, тканка
Тканіе — ткання
Ткань — тканина, тканка, (з валу) — вало-
вйна, (в котрій третя нитка
конопляна) — потрётина, (домашня) —
домоткан
Тканьё — ткання
Ткать, со(на)ткать, выткать — ткати,
зіткати, наткати, виткати
Ткацкій — ткацький
Ткачевь — ткачів
Ткаческій — ткацький
Ткачество — ткацтво
Ткачиха — 1) ткаля; 2) ткачиха (жінка ткача)
Ткачь — ткач, (в жарт) — ниткоплут,
(жінка його) — ткачиха,, (син) — ткачён-
ко, (дочка) — ткачівна
Ткенна, рос. Lycium, Barbarum L. —
дереза, лазун, повій, незаймайник, дар-
морос, лйцій
Тлетворно — шкідливо, заразливо, загною-
ючо
Тлетворный — шкідливий, шкодючий,
загноюючий, заразливий, смертодай-
ний t
Тлиться — тліти і д. Тльть 2
Тльніе — тління,
Тльнность — тлінність
Тльнный — тлінний
Тльнь — тлін (
Тльть, истльті, — 1) тліти, гнити, трухні-
ти, зітліти, згнити, потрухнути,
спорохніти; 2) тліти, жевріти, чёв-
ріти, потліти, зотліти
Тльться — д. Тльть 2
Тля — 1) іржа, гниття, гнилизна; 2) Aphis —
тля, рослинна, трав'яна воша,
(попеляста) — попелюха
Тминь, рос. Carum Carvi L. — кмин, тмин,
цмин
Тминный — кминовий, тминовий
Тмить, затмить, ся — тмйти, темнити,
тьмарити, затемнити, затьмарити, ся
То—то.—Тобишь—то бак.—Тотоже—тож

Товаришко
467
Іолчокъ
бо. — То и дьло — раз-у-раз, раз-по-
раз. — И то — та й то.—То, да не то —
те, та не те. — Что-то — щось, якось
Товаришко — товарець
Товарищевъ — товаришів
Товарищески — товариськи, подрузьки,
по-товарйськи, по товариському
Товарищескіи — товариський
Товарищество —-1) товариство; компанія,
артіль, спілка; 2) товаришування;
панібратство
Товарищъ — 1) товариш, (зб.)—товариство,
І змалку або по школі) — колега. —
>ыть товарищами — товаришувати,
компанувати; 2) (в службі) —
товариш, помішнйк. — Т. судьи —
підсудок. — Т. церковнаго старосты —
підтитарій
Товарь — 1) товар, крам. — Т.
мануфактурный, красный, галантерейный, мел кій
— крам. — Т. бакалейный — бакалія;
2) (у шевців) — товар, ремінь, ремі-
нячча
Товарный —t товарний t
Тогда — тоді, тогді. — Тогда же,— тоді ж.
— Т. именно — тоді, отоді саме
Тогдашній — тодішній, тогдішній
То-есть — себ-то, цеб-то, тоб-то
Тождественный, но — тотожний, но
Тождество, тожество — тотожність, тожса-
мість
Тоже — теж. — То же самое — те ж саме
Токарёвъ — токарів
Токарничать — токару(ю)вати
Токарный — токарський
Токарная — токарня
Токарскій — токарський
Токарство — токарство
Токарь — токарь, токар, (жінка його) —
токарйха, (син)—токарёнко, (дочка)
— токарівна; (що виточує з кости) —
костйрь
Токмарь, токмачъ — товкач, товкачик
Токъ — 1) тік (р. току), гарман; 2) тяг,
протяг (воздуху), течія; 3) (фіз.) —
течія, ток, струмінь
Толканіе — штовхання, штурхання
Толкать, толкнуть, ся — 1) штовхати, ся,
штурхати, тручати, трутити, ся,
пхати, ся, пхнути, попхнути,
штовхнути, турнути, штурхнути; 2)
тинятися, волочитися, тягатися,
вештатися
Толкачъ — товкач, ступйр і д. Песть
Толкованіе — товмачення, тлумачення
Толковательный — товмачнии, тлумачний
Толкователь, ница — товмач, тлумач, ка
Толковать, истолковать — 1) товмачити,
тлумачити, виясняти, товкувати;
2) (протолковать) — товкувати,
балакати, пробалакати
Толковитость — тямовитість, второпність
Толковитость — тямовитий, второпний
Толковникь — товмач, тлумач t
Толково — з;т6вком, розсудливо, до діла,
зрозуміло
Толковый — 1) виясняючий, з
поясненнями; 2) тямкий, тямущий, тямучий,
розсуднии
Толкотня — товкотнеча, натовп,
штовханина, штурханйна
Толкунъ, толкушка — товкач і д. Песть
Толкучій рынокъ, толкучка — товкун,
товчок, товкучий ринок, точок; тандй-
та
Толкь — 1) товк, толк; тяма, тям, глузд,
пантелйк; лад, розум. — Безь толку—
без пуття. — Сбить, ся сь толку —
збити, ся з пантелйку, памороки
забити. —Толкомь—до пуття; 2)
(частіше мн. — Толки) — поголос,
поговір, поговори; 3) секта
Толкь — штовх, штовхйць, штурх, пхиць
Толмачить — товмачити, тлумачити
Толмачь— 1) товмач; 2) пт. Tringa vanellus
— чайка
Толокно — толокно, путря
Толокнянка, толокняникь, толокница, рос.
Arctostaphylos officinalis Moench. A.
Uva Ursi L. — мучниця
Толочить, потолочить — толочити,
потолочити
Толочь, истолочь, натолочь — товкти,
стовкти, натовкти
Толочься — товктися
Толпа — товпа, стовпище, стовписько, гур-
ма, юрма, юрба; натовп, тиск, купа,
зграя, валява, табун. — Толпою —
юрбою, гурмою, потоптом
Толпиться, столпиться — товпитися,
юрмитися, стовпитися
Толстенекь — товстенький, гладкёнький
Толсто — грубо, товсто
Толстобрюхіи — череватий, товстопузий
Толстоватый — грубенький, товстенький
Толстогубый — губатий, губань
Толстозадый — купратий, купрастий, кри-
жйстий
Толстокожій — товстошкурий,
твердошкурий
Толстомордый — пикатий, товстопикий
Толстоногій — товстоногий
Толстоноска, пт. Fringilla Cocothraustes
Memm — костур, костогриза, грубо-
дзюб
Толстота — грубість, грубінь
Толстошея, толстошеій — гамаликуватий
Толстуха, толстушка — товстуха,
товстуля, грубуля, товстушка
Толстый — товстий, (дуже) — товстенний,
товстючий; грубий, (про чоловіка)
— гладкий, опасистий
Толстьйшій — товстенний, товстючий
Толстьть, потолстеть, растолстьть —
товстіти, товстішати, товщати,
гладшати, грубіти, грубшати, потовстіти
і т.д.
Толстякь — товстун, товстюк, товпйга,
гладун, бёцман
Толстячекь — опёцок
Толча — товч
Толченіе — товчення
Толченый — товчений
Толчея — 1) товчка, товкальня; 2) ступа,
ступка
Толчокь — штовхан, штурхан, ілтурха-
чп*

Толща
468
Торговець
нёць, стусан, товчок, бухан,
буханець; понука
Толща — товща; скиба, брила (землі)
Толще (приел.) — грібше, товще,
товстіше
Толщина — товщина, грубина. —
Толщиною, въ толщину—завтовшки,
завгрубшки, ,навтов,шкй
Только—тільки, тілько, лиш, лем,—Только
бы — аби, абй-б, абй-то, тільки б. —
Только что, дишь только, только-
только — допіру, оце зараз
Томительный, но — томливий, во, нудлй-
вий, во, нудний, нудкйй, млосний, но
Томить, ся — домити, ся, нудити, ся,
нудити с(ь)вітом, нудьгувати. — Томить
голодомъ — морити голодом. —
Томить сталь — гартувати
Томленіе — млість, нуд, нудьга, нудота.
— Т. стали — гартування
Томлянка — криця
Томно — томно, мляво, слабо
Томность — томність, млявість, слабість
Томный — томний, втомлений, стомлений,
млявий
Томъ — том, частина
Тоненькій, ко — тоненький, ко
Тонёхонекъ, тонёшенекъ — тонесенький
Тонизна — тонина
Тонить, отопить — тонйти, тончйти, пото-
нйти, потончйти
Тоника — тоніка ,
Тоническій — тонічний
Тонко — тонко ,
Тонкій — 1) тонкий, лёгкий; ніжний,
делікатний; 2) проникливий, хитрий,
меткий
Тонковатый — потонкий, трохи тонкий
Тонкозернистый — дрібнозернистий
Тонкокожистый, тонкокожій—тонкошкурий
Тонконогій — тонконогий, тонконіг
Тонкорунный — тонкорунний, тонкововний
Тонкость — тонкість
Тонкошея — тонкошййка ,
Тонна — вага в 62 пуди або місце в 40
куб. футів (що до місткости судна),
тона
Тоннель — тунёль
Тонуть — 1) (затонуть, потонуть)—тонути,
потонути; 2) (утонуть) — тонути,
утопати, потопати, утонути, топитися,
втопитися
Тончавый — худорлявий
Тончать, истончать — тоншати, тоньшати,
потончати, потоншати, потоньшати
Тончить, истончить — тонйти, тончйти,
утончйти, утонйти,стончйти
Тонъ — 1) тон, лад; 2) кольорйт
Тоня — тоня, нёводище
Топазовый — топазовий
Топазъ — топаз
Топаніе — тупання, тупцювання
Топать, топнуть — тупати, тупотіти,
тупцювати, гопати, тупнути
Топить, ся — 1) (истопить, ся) — палити,
напалити, топити, витопити, ся; 2)
(растопить, ся) — роспалйти, росто-
пйти, ся; 3) (утопить, ся) — топити,
ся, утопити, ся
Топка — 1) топлення, палення; 2) піч,
груба, грубка
Топкій, но — грузький, грузько, багнистий
Топкость — грузькість, грузявина
Топленіе — палення (в печі); топлення
Топливо — паливо, топливо
Топлый — намоклий
Тополевый — топольовий
Тополь, (здр.) тополикъ, рос. Populus alba
L. — тополя, (дерево) — тополина,
(здр.) — тополька, тополенька,
тополинка, тополинонька. —Душистый,
бальзамическій т., P. balsamifera L. —
золота верба. — Пирамидальный,
итальянскій т., P. dilatota Ait. — раїна,
явір. — Черный т., Р. nigra L. —
сокорина, ясокір
Топорикъ — сокирка
Топорище — сокйрня, топорисько,
топорище
Топорокъ — сокйрка, (хир.) — пущадло
Топорный — 1) сосйрний, сокйрницький;
2) кострубуватий, грубий
Топорщиться,
растопорщиться—надиматися, надутися, роздутися,
настовбурчуватися, настовбурчитися
Топорщить, растопорщить — топйрити
Топоръ, топорикъ — сокира, сокйрка;
(широка) — бардаш, (мала з вигнутим
топорищем) — барда, (з товстим
обухом) — колун, (дорожня палка з
сокиркою) — кёлеп
Топотня — тупо7ня, тупотнява
Топотъ — тупотіння
Топтаніе — топтання, талування,
толочення
Топтать, ся — 1) (притоптать, растоптать) —
топтати, талувати, притоптати,
потоптати, ростоптати, (хліб) —
толочити, потолочити. — Топча —
потоптом; 2) (вытоптать) — топтати,
місити, грузити, вимісити (напр., глину);
3) (стоптать, ся) — стоптати, ся
Топучіи — грузький
Топъ-топъ — туп-туп, тупу-тупу
Топырить, растопырить — топйрити,
настовбурчувати і д. Растопыривать. —
Т. глаза — витріщати, вирячати очі
Топырка, рос. Spiraea Ulmaria L. — бузина
болотна, жаб'ячі конопельки
Топь — драговина, мочар, багнйна,
багнюка, багновиці, грузь, моква ,
Торба — 1) шанька, торба; 2) кошіль,
кошик (плетений)
Торгашъ — торжник, торгаш, махляр
Торгашество — махлярство
Торгованіе — торгування
Торговать — торгувати, купцювати,
крамарювати, (мнясом) — різникувати,
(горілкою) —шинкарювати, (на
базарі або на ярмарку) — базарювати,
ярмаркувати.—Торговать,
ся—торгувати, ся, торжйтися, сторгувати, ся
Торговець—купець, продавець,
(мануфактурним або дрібним крамом) — крамарь,
(бакалією) — бакалійник, (олією) —
олійник, (сіллю)—соляр, (свинями) —

Торговка
469
Точность
кабанник, (свитами) — свйтник,
(скотиною) — прасол, (полотном) — поло-
тённик, (в розноску) — коробейник,
варяг
Торговка — перекупка, (бубликами) —
бублейниця, бублёшниця, (на базарі в
ятках) — сі(и)духа, (олією) —
олійниця, (печеним хлібом) — перепічайка
Торговкинъ — перекупчин
Торговля — торго(і)вля, торг, торгування,
крамарство, крамарювання, ган-
дель
Торговцевъ — купецький
Торговый — торговий
Торгь — 1) торг, поторжка (дія); 2) торжок,
торговиця, ринок
Торець, (частіше мн.) торцы — мостини,
вйпилені з колод для брукування
вулиць, торці
Торжественность — урочистість,
величність
Торжественный, но — торжественний,
урочистий, то, величний, но, з учтою
Торжество — торжество, учта, ур9чист^сть
Торжествованіе — урочистий оохід,
тріумфування
Торжествовать— 1) (отторжествать)—с(ь)в'ят-
кувати, відс(ь}в яткувати; 2)
(восторжествовать) — перемагати,
перемогти, здолати, здоліти;
тріумфувати
Торжище — торжище, торговиця
Торить— 1) (выторить) — привчати,
призвичаювати і д. Пріучать; 2)
(проторить) — торувати, топтати,
уторувати, протоптати і д. Проторить
Торица, рос. Spergula arvensis L. —
метелики
Тормазить — гальмувати
Тормазный — гальмовий
Тормазъ — 1) гальма, гальмо. — Наложить,
надіть тормазъ — загальмувати. —
Отпустить т. — розгальмувати;
2) підрізи
Тормошеніе — торсання, термосання
Тормошить — торсати, термосати
Торная дорога, дорожка,— битий шлях,
бита дорога, доріжка, втоптана,
протоптана стёжка /
Тороватый — щедрий, гойний
Тороватость — щедрість, гойність
Торока — тороки
Торопить, поторопить, ся — скорити,
скоритися, спішити, поспішати, ся,
хапатися, галйти, квапити, ся,
наглити, поскорити, ся, поспішити, ся,
похопитися
Торопкій — сквапний, боязкий
Торопкость — сквапність, боязливість
Торопливость — гіоспіх, хапання,
сквапливість, неспішність ,
Торопливый, во— 1) спішлйвий, поспішний,
хапкий, кваплйвиц, сквапливий,
сквапний, скороспішний і д. По-
спьшливый; 2) лякливий, жахливий
і д. Пугливый t
Торопыга — клопотун, побігач, скорохват
Торопь — спіх, поспіх і д. Поспьшность.
— Вь торопяхь — з nqcnixy ,
Торопіть, оторопіть—торопіти, оторопіти,
злякатися, вжахнутися
Торочить — торочити (напр., торочками),
облямовувати
Торсъ — 1) тулуб, д. Туловище; 2) торсо
(статуя без голови або без рук і ніг)
Тортъ — торт, соложёник
Торфъ — торф, ропша, болотнйна
Торфяникъ — торфовий ґрунт, торфовйк
Торфянистый — торфовйстий
Торфяной — торфовий, торф'яний
Торцевой — зроблений з «торців»,
торцевий
Торчаніе — стирчання g
Торчать — сторчати, стирчати, стреміти
Торчкомъ, торчмя — торчма, сторч, нав-
сторч
Торіть, наторіть — навикати, навикнути
Тоска — туга, туженька, нуд, нуда, нудь,
нудьга, зануда, сум. сумота, тоска. —
Предаваться тоскь — вдаватись в
тугу. — Тоска по родині — туга по
отчйзні.—Томиться тоской — серцем
нудити
Тоскливый, во — тужливий, во, тужний, но,
сумний, сумно, жалібний, но,
тоскний, HO f
Тоскованіе — тужіння, сумування,
нудьгування
Тосковать — тужйт^, сумувати, нудити, ся,
нудити с(ь)вітом, нудьгувати,
вбиватися в тугу
Тость заздравный — здравиця; тост, оклик.
—Предлагать тость—підносити оклик
Тотчасъ — зараз *
Тоть, та, то — той, оттой, тамтой, та, тая,
отта, тота, те, тотр. — Тотъ именно
— той самий, самісінький
Точеніе — точення, робота токарська;
гострення
Точило (кругле) — точило, гострило
Точильный камень (маленький) — брус,
брусок, (гострити коси) — ман^ачка
Точилыцикъ — 1) точильник, шліфер;
2) (ком.) — шашель
Точить — 1) (выточить)—точити, виточити;
2) (наточить) — гострити, нагострити,
вигострити, (серп) —
назубити.—Точить зубы — гострити зуби, мати
зуб (на кого); 3) (источить) — точити,
поточити. — Точить слёзы —
проливати сльози
Точка — 1) гострення, точення; 2) (грам.) —
точка, крапка. — Въ точкахъ (напр.,
лист; тканина) — крапчастий. — Т.
зрінія — погляд, станбвище^
Точнёхонько, точнёшенько — точнісінько,
самісіньке» так, нестеменнісінько,
достоменнісінько
Точно — П точно, нестеменно, достомённо.
— Точно такъ — так саме,
точнісінько так; 2) докладно; 3) мов, немов,
наче, неначе, буцім. —Точно какъ бы
— так немов. — Qm» точцо помьшанъ
— він наче ошалів, здурів
Точность — докладність, справність. —
Въ точности — до слова, точні-

Точный
470
Тревожить
сшько
Точный — 1) точний, достомённий,
нестеменний; 2) справний, ретельний;
3) однаковий, повний
Точъ въ точь —; точнісінько, нестеменно,
. нестеменнісінько. — Э'тотъ мальчикъ
точьгвъ точь отецъ — сей хлопчик
точнісінько батько, (або) — вилитий,
викапаний батько
Тошнить, стошнить — нудити, млоїти, ся,
занудити. — Тошнить — нудить,
нуда, пориває
Тошно — нудно, млосно
Тошнота — нудота, нуда, млість, млойність
Тошнотный — нудкуватий
Тошный — нудний, нудкйй.
Тощать, отощать — 1) слабіти, ослабнути,
ослабти; 2)гхудіти, схуднути,
похуднути, з тіла спасти
Тощій — 1) порожній; 2) худий, сухий,
схудлий, худорлявий: 3)
недорідний, заміркуватий (про зерно)
Трава, травка — трава, травиця, травичка,
травиченька, (одна) — травинка,
(що виросла вдруге після
сінокосу) — отава, (скошена) — кошениця,
(торішня на степу, не скошена) —
нёжер, старнйк, (берегова) —
бережина, (болотяна) — болотнівка, (на
солонцях)—солонець. — Т.,лькарствен-
ная, цІлебная — зілля, зіллячко. —
Сорная трава — бур'ян, бур'янець,
(одна) — бур'янина
Трава листь, рос. Geum rivale L. —
підойма, поникниця
Трава пчельникъ, рос. Melissa, Dracoc pha-
lum Mol^avica L. — кадило, матош-
ник, медівка ,
Травеньть — трав'яніти, заростати травою
Травинка — травина, травинка
Травить — 1) (вытравить,
стравить)—травити, випасати, спасти; 2) (затравить)
— цькувати, зацькувати; під'южу-
вати
Травка — травиця і д. Трава
Травленіе — спаш, цькування,
витравлювання, труїння
Травля — 1) влови; 2) цькування
Травникъ — 1} травник (поросле травою
місце); 2) зільнйк, травник, д.
Гербарій; 3) травняк, травнячок, д.
Настойка
Травнистый — травистий
Травной, травяной — трав'яний
Травосьяніе — травосів
Травоядный — травоїдний, травоїд
Травчатый — мережчатий, квітчастий
(тканина)
Травянка, травянецъ, рос. Dianthus deltoi-
des L. — зірки, зірочки, польові
гвоздики
Трагедія — трагедія
Трагикомедія — трагікомедія,
Трагикомическій — трагікомічний
Трагикъ — трагік г
Трагически — трагічно
Трагическій — трагічний
Трактатъ — трактат, умова
Трактирный — трах(к)тйрний
Трактирщикъ — трах(к)тйрник
Тракти рщичій—трах(к)тйрників, трах(к)тйр-
ницький
Трактиръ — трах(к)тйр, трахтёрня
Трактовать (о чемъ) — трактувати (про
що)
Трактовый — трактовий
Тракть — тракт, битий, великий шлях,
гостинець
Трамбованіе — вбивання (доооги)
Трамбовать, утрамбовать — убивати (напр.,
дорогу), уторувати, бутити, убити,
уторувати
Трамбовка — довбня, толок
Транжирить, растранжирить — тринькати,
циндрити, рострйнькати
Транжирство — тринькання (грошей)
Транспаранта— 1) прос(ь)вітчаста картина;
2) раштра
Транспорть —,обоз, валка, транспорт
Траншея — окіп
Трапеза — трапеза
Трапезовать — трапезувати
Трапъ — сходи (на суднах), трап
Трассировать — трасувати
Трата — трата, страта, (по дурному) —
марнотрата, марнотравство, марнування
Тратить, ся — тратити, втрачатися
Траурный — жалобний
Трауръ — жалоба
Трафить, потрафить — трапити, потрапити,
утрапити
Трахнуть — тарахнути, торохнути,
бацнути, бебехнути,гепнути
Трахъ — тарах, торох, геп, бебех, хряп,
хрьоп
Трачеше — трачення, марнування
Треба (церк.-сл.) — треба
Требникъ — требник
Требованіе — вимагання, домагання, трё-
бування, жадання, правіжка, пра-
вина
Требователь, -ница — жадаючий, -ча
Требовательность — виможність
Требовательный — виможний, виможливий
Требовательная ведомость о жалованіи слу-
жащимъ за м. августъ — відомість
про належйту (або належачу)
плату (чи удержання) служачим за
м. серпень
Требовать, ис(по)требовать, вытребовать,
ся — 1) вимагати, трёбувати,
доправлятися (судом), допоминатися,
правити, потребувати, виправити; 2) по-
трібувати. — На это требуется много
времени — на це треба багато часу,
це потрібує багато часу
Требуха, требушина — тельбух, тельбухи
Требушинныи — тельбуховии
Тревога — трівога, порух, сполох,
переполох, ґвалт, колот, колотнеча. —
Ударить, забить тревогу — вдарити,
задзвонити на сполох, на ґвалт
Тревоженіе — турбування, полохання, непо-
коїння
Тревожить, ся — трівожити, ся, турбувати,
ся, бентежити; полохати, ся, поло-

Тревожливый
47
1
Трёхъэтажный
шйти, ся; колошкати (з(ь)вірят), рун-
тати
Тревожливым — трівожливий, лякливий,
неспокійний, турботний
Тревожный — неспокійний, турботний;
баламутний
Треволненіе — колот, трівога
Треглавый — трьохголовий, триголовий,
на три верхи (про церкву)
Трегранный — трьохбоковйй, трибічний,
тригранястий
Трегубый — тригубий
Трезво — тцерёзо, потвёрезу, (зовсім) —
тверезісшько
Трезвонить — дзвонити в усі дзвони
Трезвонь — дзвоніння у всі дзвони
Трезвость — тверезість
Трезвучіе (муз.) — тризвук (р. тризвуку),
тройзвін
Трезвый — тверезий, непитущий, (зовсім)
— тверезісінький. — Въ трезвомъ
видь — потвёрезу g
Трезвьть — тверезіти, тверезішати
Трезубецъ — тризубець
Трезубный — тризубий
Трелистый — трелястий
Трелить — трелювати, трелями с(ь)півати,
грати
Трель — трёля
Трельный — трельовйй
Трензель — трензель, трёнзля
Треніе — тертя
Треногій — триногий
Треножить, стреножить — треножити, по-
треножити
Треножникъ — триніг, триніжок, (щоб
підвішувати казан) — таган, таганок,
таганй t
Треножный — триніжний
Трепакъ — тропак, гопак, гоцак
Трепалка, трепало — тріпачка; тёрлиця,
тёрниця, битёльня,, битёльниця
Трепальщик, -ця — витріпувач, -ка,
тіпальник, -ниця, потіпач, -ка ,
Трепаніе — тріпання, тріпанина, тіпання,
тіпанйна
Трепать — 1) тіпати, витіпати (про
коноплі); 2) тріпати, витріпувати
(одежу). — Т. по плечу — плескати по
плечі
Трепелъ (мінер.) — трйпля
Трепетаніе — тремтіння, дріж^ння
Трепетать — тріпотіти, тремтіти,
трепетати, труситися, дріжати
Трепетный — трепетний, дріжучий,
тремтячий, тремкий t
Трепетъ — трепіт, тремтіння
Трёпка — тріпанина, почубёнька, порку-
бёнька, прочухан, тюжка, перегін
Трепло — трепло, д. Весло
Треска, риба Gadus morrhua — тріска, ка-
блюн {
Тресканіе — тріскання, лопдння
Трескать, стрескать, ся — тріскати, лопати,
жерти, стріскати, ся і д. Жрать
Трескаться, рас(ис)трескаться —
тріскатися,, лопатися, лускатися, репатися,
тріснутися, потріскатися, рострі-
скатися, лопнути, луснути,
репнути
Тресковый — трісковий, кабліоновий
Трескотня — тріскотнява, тріскотня
Трескучій — тріскучий (напр., мороз)
Трескъ — тріск, луск,,полуск, хруск
Треснуть, ся — і) тріснути, ся; 2)
бебехнути, гепнути, бухнути, брязнути
Тресь — трісь, лусь, лулусь, хрусь, хруп
Третейскіи судь — третейський,
полюбовний суд
Третировать — поневіряти (ким)
Третій — третій. — Третья часть — третина
Третично — у-третє
Третичный — триразовий, третйчний
Третной — третнйй
Треть — треть, третина, третйнка. — По
третямъ — трётно, по третях
Третьягоднишный — позаторішній
Третьягодня — позавчора. — Бьівшій треть-
ягодня — позавчорашній
Треугольникъ — трйкут, трикутник;
(гострий) — косёць, косяк, косинець, клин
Треугольный — трикутний
Треухъ — 1) капелюх, шапка (з трьома
вухами); 2\ ляпас, лящ
Трефовка — жирівка, карта жирової масти,
хрестівка
Трефовый — жировий, хрестовий
Трефоль, рос. Trifolium Tourn. — кашка,
конючйна, конятина, команйця
Трефы — жир, жири, жолуді, хрести, трефа
Трёхдневный — триденний, тридньовии
Трехзубчатый — тризубий
Трёхлистный, трёхлистовой — трилистий.
— Т. печеночникъ, рос. Anemone
Hepatica L. — переліска, проліска
Трехльтіе — трилггтя, трьохліття
Трехльтній—трилітній, трирішній.—Трех-
льтнее животное — третяк, третячок
Трёхмачтовый — трищрглий, трьохщоглий
Трёхмесячный — тримісячний, трьохмісяч-
ний t
Трёхмьстный — на трьох, на три місці, на
три сйдження
Трёхпалый — трипальчий, трипалий
Трёхпольный — на три руки, трьохпільний,
трипільний (
Трёхпольнный — триполінний
Трёхпудовый — трипудовий
Трёхнедьльный—тритижньовий,
тритижневий
Трёхсложный — трискладовий
Трехсторонній — трибічний, трьохбоковйй
Трёхструнный — триструнний
Трёхфунтовый — трифунтовий
Трёхцвьтка, трёхцветная фіалка, рос. Viola
tricolor L. — братки, брат і сестра,
брат з сестрою, полуц(ь)віт, полу-
ц(ь)вітки, Іван та Марія
Трёхцветный вьюнокъ, рос. Conyolvulus
tricolor L. — кручені паничі
Трехцветный — триколірний, трибарвний
Трёхсотный — трисотии, трьохсотий
Трёхчленный — тричленний, тричлёновий
Трехчленъ (мат.) — тричлен
Трёхъэтажный — на три поверхи, на три
осади, триповерховий, триосадний

Трехъязычный
472
Тростникъ
Трехъязычный — трьохмовний, триязйчний
Трещаніе — тріщання, тріск, луск
Трещать, треснуть — 1) тріщати,
тріскотати, тріснути, (про сало, масло на
вогні) — шкварчати, зашкварчати;
2) лящати, порощати; торохтіти
Трещетка — 1) торохкало, торохкавка,
тарахкавка, Залатало; 2) торохтій,
ка, торохкотійка, тріскач, цокотун,
цокотуха і д. Болтунъ
Трещина — трішина, росколина, росколю-
ватина, щілина, (ш)скалубина, шпа-
ра, шпарина
Трещиноватый — щілинйстий
Три—три.—Въ три раза—втроє, в три рази.
— Въ три пріема, три раза — три рази,
трьома нападами. — Тремя способами
— трояко, трояково, трьома
способами. — Три съ половиною — пів-
чварта, три з половиною
Тридневный — трьохдённий, триденний,
тридньовии
Тридцатый — тридцятий, тридесятий, трий-
цятий t
Тридцатильтіе — тридцяти(о/)ліття
Тридцатильтній — тридцяти(о)літній
Тридцать — тридцять, тридцятеро,
тридцяток
Трижды — тричі. — Трижды три — тричі
по три t
Тризна — обід (поминальний), тризна
Тризьвный — тризівний, трипащаний
Трикирій — трис(ь)вічник, трикйрій
Трико, триковый — трикорт, трикортовий
Трикратно, троєкратно — триразово, тричі,
три рази
Трилистикъ — три листи (гра)
Трилистникъ, рос. Trifolium L. — кашка,
комрнйця.—Т. бьлый, Т. montanum L.
— біла кашка, котики, в'язйль, івасик,
куряча лапка, сорочі лапки.—Т.
водяной, Menyanthes trifpliata L.—трифо-
лія, трилисник, зубівник. — Т. выро-
дочный, Т. hybridum L. — красно-
голов'яшки, суховёршка.—Т. краснь-
ющій, Т. rubens L. — заяча крівця,
заячі лапки. — Т. луговой, Т. pratense
L. — трой-зілля, троян, дятловйна,
івасик. — Т. пашенный, полевой,
золотистый, Т. aeprariura L. —
хмелик польовий, жовта горішина. — Т.
ползучій, Т. repens rL. — хрещатий
барвінок, хрестики, сіре-зілля, лйсики,
горішки
Трилистный — трилистий
Тримьсячіе — чвертьрічча
Тринадцатый — тринадцятий
Тринадцать — тринадцять, тринадцятеро
Триперъ, Gonorrhea — ?бур, наконёшник
Трисвьтлый — прес(ь)вітлий
Трисвятой — трис(ь)в'ятйй
Триста — триста, три сотні
Трихинъ — волосйчка. Triqhina spiralis
Тріо — троїстий с(ь^пів, тріо
Тріумвирать — тройко, трояк, тріумвірат
Тріумфальний — тріумфальний
Тріумфь — тріумф
Троганіе — займання, рушання, чіпання,
торкання
Трогательный, но — зворушнйй,
зворушливий, зрушлйвий, во, чулий,
діймаючий
Трогать, тронуть, ся — 1) займати, чіпати,
зачіпати, рушати, торкати, заняти,
зачепити, торкнути, ся. — Не тронь
— не займай, не чіпай, не зачіпай, не-
руш; 2) зворушати, зворушувати,
зворушити, уразити, діймати,
дійняти, до серця доходити, дійти; 3)
рушати, вирушати, рушити,
вирушити, р^хнутись, знятися. — Трогай —
рушай, торкай
Троє—троє, троєчко. — Троихь—трьох, трох
Троебрачіе — трижёнство
Троебрачный — трижённий
Троєженець — троєженець
Троеженство — трижёнство
Троезубецъ — тризуб, тризубець
^Троеніе — троїння
Трой — троє ,
Тройка — 1) трійка, тройка (коней). —
Ъхать тройкою — утриконь їхати;
2) трійка (в картах)
Тройни — тройнята (близнюки)
Тройничникъ — трійняк х
Тройной — трійний, потрійний, тройчатий,
тройчастий t
Тройственность — потрійність, троїстість
Тройственный — потрійний, троїстий
Троичный — тройчйстий
Троить, ся — троїти; ділити на троє, трой-
нйти, потроїти, потройнйти, троїтись.
— Троится въ глазахъ — тройнйть,
троїться в очах t
Троица — Тройця, Трійця. — Праздникъ
Св. Троицы — д. Праздникъ
Троицкій — троїцький
Троицынъ цвьть — д. Трехцвьтка
Тройчатка — тройнята (напр., овочі або
иньші речі, що по троє вкупі),
трійчатка
Тронуть, ся — 1) д. Трогаться 1 і 3;
2) спричинитися, спричинуватіти,
збожеволіти.—Тронутый — а)
зрушений, уражений (чиїми словами або
вчинком); б) причинний, причйну-
ватий, (від уроків) — з'урочении,
(про землю, ґрунт) — рушаний,
рушений, підрушений
Тронь — трон, престіл
Тронный — тронний, троновий
Тропа, тропинка — стёжка, стежечка; тропа
Тропа рака — зворотник Рака. — Т.
Козерога — зворотник Козорога
Тропикъ — зворотник
Тропить — стежити
Тропическія страны — теплйчина
Тросакъ — шип, оцель (підкови)
Тростина — тростина
Тростить — сукати
Тростниковый — тростяний, тростовий,
тростиновий
Тростникъ, рос. Arundo Phragmites L. —
трость, тростина; очерет, комиш. —
Сахарный т. — трость цукрова. Sac-
charum officinarum. — Индьискій т. —

Тросточка
473
Трясина
бамбус. Bambusa
Тросточка — тростинка
Трость — тростина, тростяний ціпок
Тростянка, пт. Parus biarmicus — очеретянка
Тротуаръ — пішохід (р. пішоходу), (частіше
мн.) — пішоходи, тротуар
Тротуарный — пішохідний, тротуарний
Троюродный брать, троюродная сестра —
брат, сестра у других
Троякій, ко — троякий, ко, трояковии, во
Труба — труба. — Водосточная т. — ринва.
— Водомётная, заливная, пожарная
т. — пожарна труба, сикавка вогнева,
прискавка. — Дымовая т.—димар(ь),
комін, комин, (що виходить з сіней)
— бовдур. — Зрительная т. —
підзорна труба. — Музыкальная т. —
труба, сурма, (здр.) — трубка,
суремка, сурмонька, (бокова частина)
— притрубок
Трубачъ — трубач, сурмач
Трубачевскіи — трубачів
Трубадуръ — кобзарь, бандуриста
Трубить — трубити, сурмити
Трубка,, трубочка — трубка, дудка, дудочка,
цівка, цівочка, рурка, рурочка. —
Колёсная
трубка—маточина.—Курительная т. —люлька, люлечка,
(проста зовсім)—клювак, (з березового
кореня) — бурулька, бурська. — Трубка
холста — сувій полотна, сувійчик
Трубный—трубний, суремний; ком(і)иновий,
димарний
Трубокуръ — люлёшник
Трубоооразный — трубуватий
Трубочистный — комінярський
Трубочисть—сажотрус, ком(і)инотрус, комі-
няр, комінар, комінник
Трубочникъ — люлёшник
Трубочный — люлёшний
Трубчатка — трубчак (равлик)
Трубчатый — дудуватии, трубуватий,
дудчастий. — Т. кость — голянка
Трудить — трудити
Трудиться — трудитися, труждатися,
працювати
Трудненекъ — трудненький
Труднёхонекъ — труднёсенький
Трудно — трудно, важко, тяжко, сутужно,
скрутко, цупко, (як багато роботи)
— завізно
Трудноватый — трудненький
Трудность — трудність; труднація,
труднота, труднощі
Трудный — трудний, тяжкий
Трудовое — трудове, крівавиця
Трудовой — трудовий, мозольовий,
запрацьований
Трудолюбець — працьовитий, робітний
Трудолюбивый — трудящий, роботящий,
робочий, працьовитий
Трудолюоіе — працьовитість
Трудъ — труд, праця. — Съ трудомъ — на
силу, ледве. — Съ величаишимъ т. —
на превелику силу
Труженикъ, ца — працьовнйк, працівник,
трудівник, ця, трудяк, роботяга,
робітник, роботяи, працювальник
Труженическій — працьовнйчий, трудовнй-
чий
Трунило — жартун.
Трунить — підс(ь)міюватися, нас(ь)міхатися
Трупный — труповий.—Трупное отдьленіе,
трупная — трупарня
Трупорьховатый — трухлявий, трухлий
Трупорьшина — трухлятина, червоточина
Труппа — трупа ,
Трупъ — труп, мертве тіло, тіло.—Т. живот-
наго — падло
Трусея, трусиха — боягузка, пожахачка,
боюнка
Трусить, натрусить — трусити, натрусити
Трусить, струсить — боятися, лякатися,
жахатися, страхатися, вонтпити, вом-
пити, злякатися, звонтпити, звом-
пити
Труска — натрушування, притрушування
Трусливо — боязливо, лякливо
Трусливость —полохливість і д.
Боязливость
Трусливый — полохливий, страхополохли-
вий і д. Боязливый
• Трусоватый — трохи боязкий
Трусость — боясть, лякливість і д.
Боязливость
Трусь — полохун, страхуй, страхополох,
боягуз, страхопуд, аяйкало, тхір,
курополох
Трутень — 1) Spado — трутень, трут; 2)
дармоїд
Трутйть — давити, душити, мулити
Трутникъ (росл.) — губка, скрипёль. Poly-
porus offic.
Трутница — гаман, кисет
Труть— 1) губка; (гриб) Polyporus igniarius
— трут, трутник, (яким підкурюють
бджіл) — скрипуха, скре(и)пиця
Труха — трйни, потерть, потеруха, поте-
рушка
Трухлеватый — трухлявий
Трухлость — трухлявість
Трухлый — трухлявий
Трухнуть, иструхнуть — трухлявіти, поро-
хніти, потрухнути, струхлявіти,
спорохніти
Трущеба — трущоба, закуток, діра
Трынъ-трава, у виразі: «ему всё трынъ-
трава» — він ні на що не вважає, все
за ні що має, йому все дарма
Трюмо—с(ь)вічадо, велике стояче дзеркало,
трюмо
Трюмъ — спід, дно корабльове
Трюфель, рос. Tuber cibarium Sibth. — тру-
фель ,
Тряпичникъ — ганчірник, онучник
Тряпичный — ганчірний,, ганчірковий
Тряпка, тряпочка — ганчірка, ганчірочка,
(поо.) — ганчірчище. шматина,
шматинка, (стирати що) — стірка, сті-
рочка, (мити посуду) — мийка,
(затуляти піч) — каглянка, /котрою
виймають, горшки) — катрінка
Трапьё — ^анчір'я, f анчірйчча, шмаття,
лахміття, хламіт/гя
Трясеніе — трус, трусіння
Трясина — трясовина, трясовина, трясави-

Трясинный
474
Тухлый
ця, драговина, драгвина, драглина,
двйгнява, грузь, грузявина, цмо-
ковйна
Трясинный — трясовинний, з драговини
Тряска — трясіння, трусіння
Тряскій, ко — труський, трусько
Трясогузка, пт. Motacilla — трясогузка,
трясихвістка, вертйгузка, плиска
Трясти, тряхнуть, ся — трясти, трусити, ся,
тріпати, ся, трусонути, трепенути,
тріпнути, ся
Трясулька, рос. Spiraea Filipendula L. —
гадючник, липка, почйночки,
початочки, воронець
Трясучка — 1) трястя, труснйця,
лихоманка; 2) рос. Briza media L. — здріж-
ник, невёйка
Туговатый, тугонекъ — тугёнькиД
Тугой, туго — тугйй, туго, тісний, тісно;
цупкий, цупко. — Тугь, туговать на ухо —
недочуває. —Туго натуго—дуже туго
Туда — тудц, тудою ,
Туже — тугіше, тугше, тісніше, цупкіше.
— Т. сдьлаться — потугішати,
затужавіти ,
Туженіе — тужіння, тужба t
Тужить — тужити, журитись, боліти t
Туземецъ, туземка — туболець (p.
тубільця), туболидя, краянин
Туземный — тубільний, краянський, кра-
євйй ,
Туземство — тубільство
Тузить — тузати, тузувати, тусати,
стусати
Тузъ — туз. — Дать туза — тумака, стусана
дати
Тукъ (церк.-сл.) — тук, товща; гній
Туловище — тулуб, тулубець
Туловищный — тулубний, тулубовий
Тулупъ — кожух, кожушина, (критий) —
байбарак, (короткий) — кажанок,
(жіночий) — кожушанка
Тулупный — кожушаний, кожуховий
Тулья — верх шапки, бриля, капелюха
Тулъ (церк.-сл.) — сайдак
Тума — мішанець і д. Помьсь
Тумакъ — 1) тумак (зьв. з породи зайців
— Lepus hybridus Pall.); 2) стусан,
стусак, штурхан, штурханець,
штовхан, бухан, (в шию) — потйлишник,
товченик; 3) (риба) — тунець. Thy-
nus vulgaris
Туманить, отуманить—туманом покривати,
покрити, туманити, мрачйти
Туманиться, затуманиться, отуманиться —
1) туманитися, покриватися
туманом, туманіти, хмаритися,
^марніти, затуманитися, стуманіти,
нахмаритися; 2) смутніти,
засмутитися, осмутніти, посмутніти
Туманно — туманно, мрачно
Туманность — туманність, мрачність
Туманный — туманний, мрачний, тьм'яний,
д. Сумрачный і Мрачный
Тумань — туман, (під час спеки) — юга,
(густий з дрібним дощиком) — мрака,
мрачка, мигйчка
Тумба — 1) підставка; 2) стовпчик (коло
пішохода або при дорозі).
Тундра — тундра, мочар, мочарі,
трясовина, моховйще
Тундровый — тундровий, трясовинний
Тунеядецъ — дармоїд
Тунеядный — дармоїдний
Тунеядство — дармоїдство
Тупакъ — тупак, тупець
Тупей — чуб, чуприна
Тупикъ — 1) зазубень; 2) тупак, тупець,
тупиця (ніж або сокира), — Въ тупикъ
стать, придти — отуманіти, отетеріти,
очманіти, остовпіти. — Въ тупикъ
прнвесть, поставить — оступачити,
памороки, баки забити
Тупить, иступить, затупить, ся — тупити,
ся, за(по)тупйти, ся
Тупица — 1) д. Тупикъ; 2) тупиця, тупак,
тупйрь, лобурь, безтямний
Туповатость — тупуватість
Тупо — тупо, не гостро; тяжко
Туповатый — тупенький, тупуватий
Тупоголовый — тупоголовий, безтямний,
(разом і упертий) — убоїще
Тупой — 1) тупий, негострий.—Тупое зрьніе
— недобачливий зір; 2) д. Тупица 2.
— Тупыя остроты — т^пощі
Тупоконечный — тупокінчастий
Туполистый — туполистатий, туполистий
Тупоносый — тупоносий
Тупость — тупість
Тупоугольный (мат.) — тупокутний
Тупоуміе — туподумство
Тупоумный —t туподумний
Тупіть — тупіти, тупішати
Турецкій — турецький, хурський. — Т. лилія
— кручені паничі
Туристъ — турйст(а)
Турій — турів, туровий
Турокъ — турок, турчин
Турусы — нісенітниця, баляндраси
Турція — Туреччина, Турёщина
Турчанка — туркеня, туркйня, туркёниця,
туркёненька, туркйнонька
Турчёнокъ — турча, турченя
Туръ — 1) з(ь)в. Bos uruus — тур, (самиця) —
туриця, турйчка, (мале) — туря;
2) (жук) — щипавка, щіпавка
Тусклость — тьм'яність
Тусклый — тьм'яний, неясний, темний
Тускнуть, тускньть, потускнуть —
мерхнути, тьмйтися, темніти, померхнути
Тутовый — морвовйй, шовковичний. —
Тутовое дерево, тутъ, Mams alba, M.
nigra L. — морва, шовковиця (біла
або червона), (безплідне) — шовкун
Тутошній — тутешній, тутёйший
Тутъ — тут, тутка(и), тутечка(и), тутенька,
тутеньки, ось, ось-де
Туфель, туфля, (здр.) туфелька, (мн.)
туфли — патинок, (мн.) — патинки,
пантофель, (мн.) — пантофлі, шльопанці,
ляпанці, виступці, (татарські або
німецькі) — мёшти
Туфельный — патйнковий, пантофлевий
Тухлость — тухлість
Тухлый — тухлий, притухлий, прйтхлий

Тухнуть
475
Тюленевый
Тухнуть, протухнуть — тухнути, тхнути,
протухнути
Тухнуть — гаснути
Тухоль — тухлість
Туча, (здр.) тучка — 1) хмара, хмарка,
хмаронька, (надто велика) — туча. —
Покрываться, покрыться тучами —
хмаритися,^похмаритися, нахмарити,
похмаріти; 2) хмара, туча, сила,
тиск
Тучевой — хмарний, тучний
Тучка — хмарка
Тучнить, утучнить — тучити, утучати, уту-
чити
Тучно — товсто, рясно
Тучность — гладкість, товстість, ситість
Тучный — товстий, гладкий, ситий,
тучний
Тучніть, утучніть — гладч(ш)ати,
погладшати
Туша — туша, (передня частина) — поли,
(задня) — послідок, крйжик
Тушевальный — тушовнйй
Тушевать, оттушевать — тушувати, тінйти,
відтушувати, відтінити
Тушевка, тушеваніе — тушування
Тушевый — тушовйй
Тушеніе — гашення
Тушило — гасило
Тушить, за(по)тушить — гасити, за(по)га-
сйти
Тушканчикъ, (зьв.) Dipus jaculus —
земляний заєць
Тушь — туш
Тфу — пфе
Тщаніе, тщательность — старанність,
пильність
Тщательный — старанний, пильний
Тщедушіе — неміч, немічність
Тщедушный — безсилий, кволий, недолугий
Тщеславиться — гонорувати, чванитися,
бундючитися
Тщеславіе — гонорство, чвань, чванливість
Тщеславный — гонористий, чванливий,
бундючний
Тщета, тщетность — марність, даремність
Тщетный, но — марний, марне, даремний,
дарма, даремне, надаремне,
порожній
Тщиться — д. Стараться t
Ты, тебя, тебі — ти, тебе, тобі
Тьїканіе — тикання
Тыкать, ся — 1) тикати, стромляти,
(гострим) — штурхати, штрикати, ся;
2) тикати
Тыква, рос. Cucurbita L. — гарбуз, кабак,
(поб.) — гарбузяка, (стебло і листя)
— гарбузиння; С. ovifera L. — ханька,
харохонька, ропавка, горгопка,
тарапунька
Тыквенникъ, тыковникъ — гарбузова каша
Тыквенный — гарбузовий, кабаковий
Тыкъ — тик, тись, тиць
Тылъ — зад, тил, тило. — Съ тылу—з-заду,
з-затиля. — Обратить тылъ—навтіки,
навтікача кинутись; потилицю
показати (іронично)
Тыльный — задній
Тынъ — частокіл, вір'я, тин
Тысячелистникъ, рос. Achillea Millefolium
L. — деревій, серпоріз, крівавник;
Bellis perennis — стокроть
Тысячникъ — тисячник, багатйрь
Тысячная красота, рос. Amarantnus cauda-
tus L. — краса, щириця
Тычина — тйчка, тичина. — Вьющійся по
тычинъ — тичнйй
Тычокъ — товченик і д. Толчокъ
Тьма — 1) тьма, темнота, темрява, морок;
2) тьма, сила, тьма-тьмуща, тьма-
тёмрява, д. Множество ,
Тьлесньщ, -но — тілесний, -но, по тілу
ТЬло — тіло {
Тьлодвиженіе — рух, рухи тіла, двцжка
Тьлосложеніе — статура, будова тіла, за-
в'яззя
Телохранитель — сердюк, дружник
Тьльный —gтілистий, гладкий
Тільце — тільце, тілечко
Тьльцо — носикїяйця) t
Тьмъ — тим. — ТЬмъ боліє — тим більдие,
тим паче, і потім, потому, поготів
Тьневой — тіцевйй
Тьнистый — тінявий. — Тьнистое місто —
холодок, затінок
ТІнить, оттьнить — тінйти, відтінити
Тьнникъ — холодок, затінок
Тінь — 1) тінь; холрдок, затінок; 2) (в
малюванні) — тінь
Тьсненіе — 1) тиснення; 2) стис, стиски
Тісненькій — тісненький
Тьснёхонекъ — тіснісінький
Тіснина — тіснина; суточки
Тіснить, ся — 1) (затіснить) — тіснити, за-
тіснйти; 2) (утіснить) —
тіснити, утісняти, утискати, утіснйти;
3) (стісниться) — тіснитися,
тиснутися, товпитися, стіснитися,
стовпитися t
Тісно — тісно; тяжко, скрутно
ТІсноватьій — потісний, затісний
Тіснота — тіснота, тиснява
Тісньїй — 1) тісний. — Т. въ подьемі —
припадистий; 2) тісний, тяжкий,
скрутний , ,
Тісніть, потісніть — тіснішати, потісні-
шати ( {
Тісніе — тісніш, тіснішу , ,
Тісто — тісто, (здр.) — тістко, тістечко, ті-
стенько, (що зосталось в діжі) —
вйс(ш)крібки, (що зосталось на
руках, як місять діжу) — шурупал-
ки
Тістообразньїй — тістуватий t
ТІстяньїй —/гістовйй, з тіста; на тісто
ТІшеніе — тішення, бавлецня
Тішить, натішить, оя — тішити, бавити,
забавляти, натішити, потішити,
забавити, ся
Тюкать, тюкнуть, ся — цюкати, тукати,
цокати, цюкнути, тукнути, цокнути,
ся
Тюкъ — тук, цок, цюк
Тюкъ — пака, пачка і д. Кипа
Тюлевый — тюльовий
Тюленевый — тюленячий, фоковий

Тюленина
476
Убирать
Тюленина — тюленина
Тюленій — тюленячий, фочий
Тюлень — 1) Phoca — тюлень, фока,
морська собака, пес; тюхтій, незграба,
вайло
Тюль — тюль
Тюльпаиъ, рос. Tulipa — тульпан, туліпан
Тюльпанный —г тульпановий
Тюрбанъ — завій (р. завою)
Тюремникъ — тюряжник, в'язень
Тюремщица — тюряжниця
Тюремный — тюремний, в'язничний
Тюремщикъ — тюрёмник
Тюрьма — тюрма, в'язниця, турма, (поб.) —
тюряга, дежа, куна, хурдига, цюпа,
плетяні вікна
Тюря — тетеря, потапці
Тюфякъ — 1) матрас, (набитий сіном) —
сінник,^соломою) — солом'яник;
2\ тюхтій, неотеса
Тявканіе — дзявкання
Тявкать, -кнуть — дзявкати, дзявкнути
Тяга — тяг, протяг, цуг (повітря); тяга
Тягаться — тягатися, позиватися
Тяганіе — тягання, тяганина
Тяглець — тягловйк, чиншовик
Тягло — тягло
Тягостно — тяжко, утяжливо, сутужно
Тягостный—тяжкий, утяжливий; сутужний
Тягость — тягота, тягар, тяжар
Тяготить, отяготить — тяжити, обтяжати,
утяжати, затяжити і д. Отягощать
Тяготиться — тяжитися t
Тяготьніе (фіз.) — тяження, тяготіння
Тяготьть — тяжити до чого, тяготіти
Тягучесть — тягучість, тяглйстість
Тягучій — тягучий, тяглйстий, ростягли-
вий; протяжний
Тяжба — позов, позва, справа, д. Искъ. —
Выиграть тяжбу — виграти справу,
позов
Тяжебникъ, -ница — позовник, позовниця
Тяжебный — позовний, позвовий
Тяжеленекъ — важкенький, тяжкенький,
тяженький
Тяжело — тяжко, важко, сутужно
Тяжеловато — тяжкенько, важкенько,
обтяжно
Тяжеловатость — поважкість
Тяжеловатый — д. Тяжеленекъ
Тяжеловьсный — важкий, важенний;
тяжкотілий (про людей)
Тяжелость — тяжкість, важкість, вагота
Тяжелый—тяжкий, важкий,
(поб.)—тяженний, важкелённий; сутужний,
скрутний, трудний, прикрий. — Т. запахъ
— тяжкий, важкий, поганий дух. —
Т. на подъёмъ — тяжкотілий, сидень
Тяжелье — тяжче, важче
Тяжельть, отяжельть — тяжчати, важчати,
важнгги, потяжчати, поважчати,
обважніти
Тяжесть — вага, тягар, тяжар, тяжина. — Съ
тяжестью — з вагою, у ва,зі (їхати).
— Центръ тяжести — тяжінь, центр
ваги, тяжинй
Тяжкій — тяжкий
Тяжущійся — сутяжця
Тянутіе — тягнення
Тянуть — 1) (притянуть) — тягти, притягти,
тягнути, притягнути; 2) (вытянуть,
ся) — а) витягати, витягти; б) рос-
тягати, витягати, ростягтй, витягти. —
Тянуть чью сторону — тягти за кого.
— Тянетъ, тянуло — а) тягне,
манить, кортить, кортіло; б) вадить,
нудить, тягне. — Тягнуть — тягти,
цмулити (горілочку)
Тянуться — 1) витягатися, ростягатися;
2) тягтися, протягатися, точитися,
д. Длиться і Продолжаться; 3)
простягатися; 4) тягтися, пнутися, п яс-
тйся
Тянушки — тягучки (цукерки)
Тяпать, тяпнуть — 1) цюкати, цюкнути;
2) красти, цупити, сцупити, поцупити
Тяпка — широкий ніж, сікач
Тятинъ, тятинькинъ — татів, батьків,
татусів, татків, татечків, татців,
татунців
Тятя, тятинька — батько, тато, татко,
татусь, таточко, татунь, татонько,
татуньо, татунечко, татунцьо, та-
тусечко
У.
У — 1)у, в; 2) коло, хбіля, під, перед. — У
окна — коло вікна; 3) у!
Убавка — збавляння, збавлювання, збав-
лення, зменшування, зменшення
Убавлять, убавить, ся — збавляти,
зменшувати, збавити, зменшити, ся. — Вода
убавляется — вода убуває, спадає. —
Убавить спеси — пиху збити, утерти
носа (іронйчно^
Убавочный—уємнии, зменшуючий
Убаюкивать, убаюкать — люляти, заколй-
(х)сувати, заколис(х)ати,
уколисати, приколих(с)ати, прибуркати,
приспати
Убаять — власкавити t
Уберегать, уберечь, ся — уберіги, тастерег-
тй, ся, уберегти, ся, впильнувати,
у(в)стерегти, ся
Убивалка — довбня, толок, д. Трамбовка
Убиваніе — у(в)бивання
Убивать, убить, ся — 1) у(в)бивати,
забивати, губити, у(в)бйти, ся, забити,
згубити, загубити; 2) у(в)бивати,
убити, уторувати (дорогу)
Убинтовать — уоандажувати
Убирать, убрать, ся — і) у(в)бирати,
прибирати, опоряжати, убрати,
прибрати, опорядити; 2) у(в)биратися,
прибиратися, чепурити, ся, хорошйти,
ся, убрати, ся, прибрати, ся,
причепурити, ся, (квітками) — квітчати,
у(в)квітчати, заквітчати, ся; 3) заби-

Убіеніе
477
Увеселеніе
ратися, тікати, утікати, у(в)тектй. —
Убирайся, убирайтесь — геть, гётьте.
— Убирайся по добру, по здорову —
іди! тікай, забирайся, поі^и цілий
Убіеніе — вбиття, забиття, забій
Убіенньїй — забйтийх ,
Убійственньїй — убійчий, убійницький,
душогубний ,
Убійство — вбивство, душогубство, убій
Убійца — у(в)бійник, ця, вбивця, душогуб
Ублажаніе — благання, вгоноба
Ублажательный — благальний
Ублажать, ублажить — 1) ублажати, вгоноб-
ляти, ублажйти, вгонобйти; 2)
благати, ублагати t
Убдюдокъ — покруч, мішанець
Убогій — у(в)богии
Убого — вбого, нужденно, злиденно
Убожество — убожество, убозство, убогота,
злидні; каліч
Убожествовать — убогувати, жити
нужденно, злиденно
Убожиться — збіднюватися
Убожіть, рбубожьть — убожіти,, убожчати,
бідніти, з'уфожітц, збідніти
Убой — убій, забій, заріз
Убоина, убоинка—м'ясо, воловина, бичйна,
яловичина (волове або коров'яче),
баранина, махан (бараняче, овече),
свинина (свиняче), мнясцё, воло-
винка і тт д.
Убойный —^бійний. — У, скоть — товар,
призначений на заріз
Убористость — стислість
Убористый, то — убористий, то; стислий, ло
Уборка — 1) убирання, прятания,
прибирання, порання, перетруска; 2) збір,
збираниця
Уборная — вбиральня t
Уборный — убірний, стрійний
Уборчивый — д. Убористый
Уборщикъ, ца — убиральник,
прибиральник, ця, прятальник, ця t
Уборь — убір, прибір, убрання, стрій і д.
Нарядь
Убояться — побоятися, острахнутися
Убранство — строї, оздоба
Убрести — умкнути
Убрусъ (церк.-сл.) — скатерка, обрус,
шматок полотна
Убьіваніе — убування, убуток
Убывать, убыть — убувати, зменшуватися,
убути, зменшитися. — Вода убываеть
— вода спадає, убуває
Убылой — убутний, спалий
Убыль — убуток, зменшення
Убытокъ—шкода, збиток, втрата.—Убытки
причинять, нанести — шкоду робити,
зробити, нашкодити, пошкодити
Убыточить — наражати на втрати і д.
Убытки причинять
Убыточность — втратність
Убыточный, но — втратний, но
Убьганіе — тікання, втікання
Убігать, убіжать — тікати, у(в)тікати
уникати, (у)втектй, повтікати. —Убьжав-
шій — утёкдий, збіглий
Убігаться — набігатися
Убедительность — переконуюча сила
Убедительный, но — переконуючий, пере-
с(ь)відчуючий, че, чо. —Убедительно
просить — благати, прісьма просити
Убьждать, убедить, ся — переконувати, пе-
рес(ь)відчувати, ся, переконати, ся,
перес(ь)відчити, ся, перевіритися g
Убьжденіе— 1) переконання, перес(ь)від-
чення; 2) у(в)мовляння, вмова
Убіжище— притулок, притулище,
пристановище, пристанище; захист,
захисток, прихйлище
Убьленіе — убілення
Убьливать, убілить, ся — убіляти, убілити
Уважать — 1) поважати, шанувати. —
Уважаемый — шановний, поважаний;
2) у(в)важати зглянутися (на кого,
нащо)
Уваженіе — шана, шанрба, шанування,
поважання, пошанівок
Уважительность—уважливість, зглядність
Уважительный — вартий уваги, уважливий,
зглядний
Увалень — вайло, вахлай, мамула, одоро-
бало, невйволока, незграба
Уваливать, увалять, ся — 1) вивалювати,
виваляти, ся (про повсть); 2)
викачувати, викачати (тісто)
Увалистый — 1) вибоїстий і д. Ухабистий;
2) д. Увальчивый
Увалъ — вибій, похилість
Увальчивый — вайлуватий, качконогий,
незграбний
Уваривать, уварить, ся — увару(ю)вати,
у(в)варйти, ся, у(в)кипати, у(в)ки-
шти
Уварка — уварення
Уведеніе — займання, заняття (чого з
собою)
Увезеніе — вивіз, вивезення ,
Увеличаніе — побільшення, збільшрння
Увеличиваніе — побільшування,
збільшування t
Увеличивать, увеличить, ся —
побільшувати, ся,: вбільшувати, ся,
побільшити, збільшували, збільшити, під-
більхшйти, ся, більшати, прибувати,
побільшати, прибути, (людей) — по-
люднішати г
Увеличительный — побільшуючий
Увередъ — поруха, уверёд ,
Увёрстывать, уверстать — рівняти,
вирівнювати, зрівнювати, вирівняти
зрівняти
Увёртка — 1) у(в)гортання; 2) вивертка,
визворотка, викрут, викрутка,
викрутас
Увертливость — зручність, викр^тність
Увёртливый — виверткий, викрутень,
зручний
Увёртывать, увертіть, увернуть, ся —
1) загортати, завірчувати, загорнути,
завертіти, ся; 2) вивертатися,
викручуватися, вивернутися,
викрутитися, випорснути, крутька дати,
ухилятися, уникати, ухильнутися,
уникнути
Увеселеніе — 1) звесёлювання; 2) забава,

Увеселитель
478
Углаживать
розривка, розвага ,
Увеселитель, ница — веселун, ха, веселій,
жартун ,
Увеселительный — утішний, звеселяючий,
веселий. — У. вечерь — вечір забави,
. розваги, вечернйщ
Увеселять, увеселить, ся — звеселяти,
бавити, звеселити, -обвеселйти,
забавити, розважити, ся
Увивать, увить, ся — 1) обвивати, обпови-
вати, обвити, обновити, ся; 2) (коло
кого) — витися, увиватися,
ластитися, лащитися, підсипатися,
підлабузнюватися (до кого), (за ким,
коло кого) — упадати
Увивка — завйн
Увивчивость — звйнність
Увивчивый — звиннйй
Увидать, увидьть, ся — у(в)бачати, у(в)ба-
чити, забачити, побачити, набачц-
ти, у(в)гледіти, вглянути, у(в)здрі-
ти, (крізь що) — проглянути
Увиливать, увильнуть — ухилятися,
ухилитися, крутька дати (іронично)
Увлажать, увлажнять, увлажить — звохчу-
вати, звохчйти, ся, відволожувати,
в|двільжувати, відволожити, від-
вільжити, ся, провохкнути
Увлаженіе — звохчення
Увлекательность — захватність,
знадливість, звабливість
Увлекательный, но — захватний, знадний,
знадливий, во, звабливий, во
Увлекать, увлечь, ся — 1) захоплювати,
залучати, затягати; 2) надити,
вабити, манити, знажувати, ся,
чарувати, поривати, ся, заноситися,
заганятися, знадити, принадити,
ся, звабити, привабити,
причарувати
Увлеченіе, — захват, захоплення, запал,
маніння
Уводить, увесть — 1) одводити, одвести,
повести; 2) займати, заняти,
забрати з собою (крадькома або ґвалтом)
Уводка, уводь — пірвання, займання,
заняття
Увозить, увезть — завозити, вивозити,
завезти, вивезти
Увозь — вивіз, вивезення
Уволакивать, уволочь—волокти, поволокти,
тягти, потягти, затягти, потарганити
Увольненіе — увільнення
Увольнительный — увільняючий f
Увольнять, уволить, ся — увільняти, увіль-
нювати, увільнити, увольнити, ся,
(проти волі) — змістити, скинути
Уворовать — украсти, вкрасти
Уврачевать — вилічити, вигоїти, загоїти,
вйкорувати
Увы — гай-гай! ой мі! овва! та-ба! — Увы
мнь — ох лишенько!
Уведомительный — повідомляючий,
повідомний
Увьдомленіе — повідомлення, оповість,
звіщення
Увьдомлять, увідомить — повідомляти,
сповіщати, звіщати, повідомити,
сповістити, звістити (
Увіковіченіе — увіковічення, увічнення,
унесмертёльнення
Увіковічить — увіковічити, увічнити, уне-
смертёльнити. — Чтобц увіковічить
память о себі — на вічність своєї
пам'яти t
Увінчаніе — увшчення
Увінчивать, увінчать — вінчати, увінчйти,
увінчати, уквітчати
Увіреніе — запевнення
Увіренность — певність, упевненість
Увіренньїй — певний, певен, упевнений,
(зовсім) — певнісінький
У верительный — запевняючий,
переконуючий
Увірять, увірить, ся — запевняти, здвіря-
ти, упевняти, запевнити, завірити,
упевнити, ся. — У. въ безопасности
— у(в)безпечати, убезпечити
Увісистьій — важкий, замашний ,
Увічить, изувьчить — калічити, скалічити
Увічньїй — каліка, покалічений
Увічье — каліцтво t (
Увішивать, увішать — обвішувати,
обвішати ,
Увіщаніе— умовляння, усовіщування,
пересторога
Увіщатель, ница — умовляч, ка, упомй-
нач, ка
Увіщательньїй — умовляльний, упоминаль-
ний
Увішать, увіщевать — умовляти,
перестерігати, увішати
Увяданіе — в янення
Увядать, увянуть — в'янути, зів'янути,
пов'янути; марніти, змарніти,
помарніти. — Увядшій — зів'ялий,
помарнілий
Увязать, увязнуть — грузти, загрузати,
загрузнути, угрузнути
Увязчивый — в'їдливий, причепливий
Увязьіваніе — ув'язування, шнурування
Увязывать, увязать, ся — 1) ув язувати,
ув'язати, ушнурувати, (дуже) —
уґрундзювати; 2) чіплятися і д.
Привязываться
Увялый — зів'ялий
Увясло — пов'язка (голови)
Угадка —^гад
Угадчивый — у(в)гадливий
Угадчикь, -ца — угадник, -ниця, угадько
У гадь — одгадування, одгадка. — На у гадь
— навмання
Угадьіваніе — у(в)гадування
Угадывать, угадать — у(в)гадувати,
вгадати
Угарный, но — чадний, чадно
Угарь — чад. — У. издавать — чадіти
Угасаніе — згасання, погасання
Угасать, угаснуть — гаснути, згасати,
вигасати, згаснути, згасти, вигаснути,
погаснути, погасти
Угашать, угасить — гасити, погасити
Угибать, угнуть, ся — у(в)гинати, угнути, ся
Углаживать, угладить — рівняти,
вирівнювати, вирівняти, вглажувати,
вгладити

Углеводородъ
479
Угощеніе
Углеводородъ — вуглеводень
Углекислота, Acidum carbonicum —
углекислота, вугляний квас
Углекислый газъ — вуглеквасний газ,
вуглевйй двокис
Углеродь, Carbonicum — углёць, вуглець
Углеродный — вуглецевий
Угломьръ — кутомір
Угловатый, то — 1) угластий, вугластий,
клинуватий, то; 2) вайлуватий,
незграбний. — У. умъ — тупа голова
Угловой — кутній, кутовий, кутковий,
наріжний, (з того краю, де образи),—
покутній. — Угловое зданіе —
наріжний будинок
Углубленіе— 1) заглиблення (дія); 2) у(в)ло-
говина, заглибина, видолинок і. д.
Впадина
Углублять, углубить, ся — 1) углибляти,
углибити, заглибляти, заглибити,
робити, зробити глй(і)бше; 2)
вкопуватися, вкопатися t
Углядіть — догледіти доглядіти,
доглянути, допильнувати (кого);
встерегтись
Угнетатель, ница — утискам, гнобитель, ка
Угнетать, угнесть— 1) пригнітати,
пригнічувати, пригнітити; 2) гнітити,
гнобити, утискати, у(в)тісняти, угні-
тйти, пригнітити, пригнобити. —
Угнетённый — пригнічений,
пригноблений g
Угнетеніе — утиск, пригнічення,
пригноблення
Унетённость — пригнобленість,
приголомшеність, пригніченість
Угніздиться — угніздитися, окублйтися
Угобжать, угобзить, ся — д. Удобрять
Уговариваніе, уговоры — умовляння,
уговорювання
Уговаривать, уговорить, ся— 1) у(в)мовля-
ти, уговорювати, резонити, нара-
джати, у(в)мовити, у(в)говорйти,
нарадити, урезонити, уговтати;
2) у(в)мовлятися, годитися, у(в)мови-
тися, погодитися
Уговорный — умовлений, умовний
Уговоръ — умова, уговор, угода, уклад
Угода — угода, вгода, догода
Угодить — 1) д. Угождать; 2) потрапити,
влучити t
Угодливость — догідливість, услужливість,
услужність х
Угодливый — догідливий, услужливий,
услужний
Угодникъ, ца — угодник, ця; угодничок;
підлабузник
Угодничать — годити, догожати, вислуго-
вуватися, падькатися
Угодность — угодність, приємність
Угодный, во — угодний, вгідний, сподоб-
ний, уподобний, угодно, завгрдно. —
Какъ вамъ угодно — як собі знаєте,
воля ваша, як ваді завгодно. —
Сколько угодно — скільки хочете, до волі.
— Что вамъ угодно? — чого ви
бажаєте? — Не угодно ли вамъ чаю? —
чи не дозволите чаю?
Угодье, угодья — 1) вгіддя, угоди.—Полевыя
угодья — вжиток, грунти, лани. —
Льсныя у. — ліси; 2) Д. Привс^лье
Угождатель, ница — догідник, допдниця
Угощать, угодить — годити, догожати,
у(в)годйти, догодити
Угожденіе — годження; догода, загода
Уголёкъ, уголёчекъ — вуглик, вугличок,
углйна, (що горить) — жаринка
Уголовный — карний, кримінальний,
горловий
Уголъ, уголокъ, уголочекъ — кут, куток,
куточок; ріг, ріжок, (двора, сада,
поля, що витикається в чужий двір)
— закло, (в хаті між стіною і
пічкою або в печі) — закапелок, (в
коморі, шафі, скрині) — закамарок. —
Имьть свой уголъ — свій куток
мати. — На углу — на розі, на ріжку. —
Красный уголъ — покут, покуття, (де
сходяться лавки) — ростоки. — Уголъ
внутренній — кут, кут осередній. —
Уголъ наружный — ріг
Уголь — вугіль, вуголь, (здр.) — (в)углёць,
вуглик. — Уголье — вугля, ^гілля,
вугілля, (одна штука) — вуглина, (що
горить) — жар, жарина, (з золою) —
присок. — Древесный у. — деревне,
деревове вугілля, вугля. — Земляной,
каменный у., Lithanthrax — земляне
вугілля, вугля
Угольникъ — наріжник, косинець,
косинчик, косяк
Угольный — д. Угловой
Угольный — вугляний. — Угольная яма —
вуглярка, вуглярня
Угольня — вуглярка, вуглярня
Уголыцикъ — вугляр
Угольщичій — вуглярський
Угомонъ — спокій, тиша; впин, угав
Угомонять, угомонить, ся — угомоняти,
впиняти, гамувати, угомонити, у(в)га-
мувати, ся, вколошкати, уколошка-
ти
Угонка, ^тонъ — 1) виганяння, вигнання,
займання; 2) угонка
Угонять, угнать — 1) виганяти, вигонити,
заганяти, загнати; 2) займати
Угораздить — надати
Угораздиться — умудруватися, добрати
способу
Угорать, угорьть — чадіти, у(в)чадіти, (про
кількох) — почадіти, перечадіти
Угористый — д. Холмистый
Угорь— 1) Cystricercus cellulosae—угор,
прищик, пиж; 2) (риба) Muraena anguilla
— угор
Угорьлыи — у(в)чаділий
Уготавливать, уготовить—д. Приготовлять
Уготовленіе — приготування
Угощатель, -ница — частуючий, -ча
Угощать, угостить, ся — угощати,
угостити, трактувати, утрактувати;
вітати, привітати, частувати,
почастувати, приймати, прийняти,
контентувати, вконтентувати, ся,
начастуватися
Угощеніе — частування, трактування, ша-

Угреватость
480
Удивительный
нування, почасточка
Угреватость — угроватість
Угреватый — угроватий, прищуватий, при-
щикуватии
Угреватьть — угроватіти, прищитися
Угревина — угровина
Угревый — угровий
Угрожать, угрозить — погрожувати,
загрожувати, погрозити, похвалятися,
нахвалятися, настрахати
Угрожающій — загрожуючий
Угроженіе — загроження
Угроза — погроза, грізьба, хвалка,
похвалка, пострах
Угрозливый, у г розный — погрозливий, по-
грожаючий
Угрызать, угрызть — 1) угризати, угризти,
у(в)кусйти; 2) мучити, турбувати
Угрьізеніе — укус. — У. совьсти — скруха,
гризота, турботи сумління t
Угрьвать, угріть, ся — нагрівати, нагріти,
ся
У грюмоватый — понуруватий, понуристий
Угрюмость — хмурість, похмурість,
понурість
Угрюмый — похмурий, хмурий, хмурний,
понурий, похнюпии, вовкуватий,
понура, похнюпа
Угрюмьть — хмуритися, супитися
Уда — удка, вудка, удочка, (складається):
з вудлища, волосні, поплавка,
грузила і гачка, (або замісць гачка) —
блйща (на взір рибки)
Удабриваніе — угноювання, гноїння
Удабривать, удобрить, ся — угноювати,
вигноювати, підгноювати, угноїти,
вигноїти, підгноїти, ся
Удава — петля t
Удавка — петля (щоб повіситись),
удушення, задушення
Удаваться, удаться — 1) вдаватися,
вдатися (в кого), походити (на кого);
2) у(в)даватися, вестися, щастити,
таланити, удатися, повестися,
пощастити, поталанити
Удавленникъ, ца — задушенець, задуше-
ниця
Удавливать, удавить, ся — 1) душити,
удушити, задушити, ся; 2) у(в)давлю-
вати, у(в)давйти
Удавъ, Boa constrictor —удав, полоз
Удаленіе — усунення, віддалення, усту-
плення, відлучення. — Въ удаленіи
отъ родныхъ — далёко від роду. —
У. отъ прямого пути — узбочення
Удалецъ — удалёць, удалий, бравёць,
молодець, юнак, зух, с(ь)міляк t
Удалой — удалий, удатний, голінний,
жвавий, с(ь)міливий, відважний. —
На удалую — на щастя, навмання, на
осліп
Удаль, удальство — удаль, удалість,
юнацтво
Удалять, удалить, ся — 1) віддаляти, ся;
2) відлучати, відтручати; 3)
одвертати; 4) ухилятися, ховатися,
утікати (од людей). — Удаляться свьта
— цуратися людей, жити відлюдно,
в самотині
Удареніе — притиск (в розмові), наголос
(в якому слові)
Ударъ — 1) удар, ударения, (кулаком в
спину, в боки) — стусан, стусак,
бухан, буханець, штовхан, (в
потилицю) — потйлишник, товченик,
(в лице) — лящ, ляпас, (в ніс) —
носак. — Быть въ ударь, не въ ударь —
в доброму настрої бути, не в
доброму настрої, не добре себе
почувати; 2) удар, грець і д.
Апоплексія
Ударять, ударить, ся — 1) вдаряти, у(в)дари-
ти; бйти, лупити, тріснути, (чим
довгим вздовж) — витягти, (гнучким)
— хвиснути, стьобонути,
(впоперек) — оперезати, вйперезати,
(важким) — угателйти, потягти, (в лице)
—затопити, зацідити.—Удариться —
у(в)даритися, забитися, тріснутися,
стусонутися, хрьопнутися, хряпну-
тися.—Ударить по рукамь—перебити
руки. — Онъ не ударить лицомъ въ
грязь — він не дасть собі в кашу
наплювати, він не осоромиться;
2) вимовляти з притиском,
наголошувати
Удача — у(в)дача, удака, щастя, талан,
гаразд. — На удачу — на щастя,
навмання, на осліп. — Ему во всемъ
удача — все йому йде в руку
Удачливый, удачный, но — у(в)дачно,
у(в)дачливий, у(в)датний, но,
щасливий. — У. выстрьль — влучний
вйстріл
Удваивать, удвоять, удвоить, ся —
подвоювати, подвоїти, ся
Удвоеніе — подвоїння
Удержаніе — задержання, затримання, при-
трймання, впин
Удерживаніе — удержування,
задержування, затримування
Удерживать, удержать, ся — 1) у(в)дёржу-
вати, здержувати, у(в)тримувати,
притримувати, впиняти, спиняти,
удержати, здержати, у(в)трймати,
спинити, припинити, ся, (кров, во-
ДУ) — тамувати, гамувати,
утамувати, затамувати, угамувати; 2)
задержувати, затримувати,
задержати, затримати (чуже, визнаючи за
собою право), одвертати,
одвернути (із заробленого); 3)
передержуватися, стримуватися, стриматися і
д. Воздерживаться
Удержка, удержъ — спин, впин, упин,
спинок, стрим. — Безъ удержу — без
упину
Удесятерять, -рить — вдесятеряти, -рити
Удешевленіе — зниження ціни,
здешевлення
Удешевлять, удешевить, ся — знижати,
знизити ціну, здешевляти, здешевити;
дешевшати, подешевшати
Удивительный, но — дивний, дивненький,
чудний, чудённий; дивно, чудно,
дивна річ. — Вотъ удивительно —

Удивленіе
481
Удьлъ
ото диво, ото дивна річ
Удивленіе — дивування; диво, подив,
дивина, дивовижа, чудування,
зачудування. — На удивленіе — на диво, на
прочуд, на вдивовижу. — Къ
величайшему удивленію — на превелике
диво
Удивлённый, но—здивований, но, задивова-
ний,зачудований
Удивлять, удивить, ся — дивувати, ся,
дивом дивувати, чудуватися,
здивувати, ся, подивувати
Удилище, удовище — удлище, вудлище,
(в)удлисько
Удило —^дйло, вудило
Удильный — удйльний, удйловий
Удильщикъ, ца — вудкарь
Удирать, удрать — тікати, у(в)тікати, утік-
тй, дати драла, дропака, тягу, чо-
су, маху, дмухача, дременути,
чкурнути, дмухнути
Удить, наудить, ся — удити, вудити, науди-
ти, ся
Удка — удка, вудка
Удлиненіе — продовження, подовження
Удлинённый — продовжений, подовжений
Удлинять, удлинить, ся — здовжувати,
подовжувати, продовжувати, удовжи-
ти, подовжити, продовжити, ся;
довшати, подовшати
Удобность — вигода, зручність
Удобный, но — зручций, вигідний, (час.) —
слушний, погідниц, спосібний. —
Удобнье — спосібніше, зручніше
Удобоваримый — варкий, стравний,
травний
Удобовоспламеняющійся — скоропалкий
Удобоисполнимость — легкість виконати,
легковиконаність, легковиповне-
ність
Удобоисполнимый — лёгкий до виконання,
легковиконаний, легковиповнёний
Удобокатящійся — покотючий, коткий
Удобокопаемый — копкий
Удобоносимый — похватний, похваткйй
Удобоподвижный — движкйй, лёгкий до
зрушення, рухливий ,
Удобопонятность — зрозумілість
Удобопонятный, но — зрозумілий, ло
Удобопроходимый — прохідний,
легкопрохідний
Удобосгараемость — пальність, скоропал-
кість
Удвобосгараемый — скоропалкий, пальний
Удобреніе—удобрення, угноїння, вйгній
поля; гній
Удобрительный — гнійний, гноїстий, удоб-
ряючий t
Удобство, удобье — вигода, догода, у(в)пд-
дя, придолля
Удовлетвореніе—задоволення, вдоволення,
у(в)довольнення, задовольнення,
загода, заспокоїння, вгоноба
Удовлетворитель, -ница — задоволяч, -чка;
вдоволяч, -чка
Удовлетворительный, но — у(в)довольняк)-
чий, у(в)доволяючий,
задовольняючий, задоволяючий, че, достатній,
досить
Удовлетворять, удовлетворить,
ся—вдовольняти, задовольняти, удовольнюва-
ти, вдоволяти, уволювати, у(в)го-
нобляти, вдовольнити, задоволити,
задовольнити, у(в)волити волю, у(в)-
гонобйти, загодити, у(в)контенту-
вати, ся, заспокоїти н^жду,
(багатьох) — повдовольняти, позадоволь-
нювати, повдоволювати, ся, поза-
годжувати, повконтентовувати
Удовольствіе —;у(в)тіха, уподоба,
приємність, допдність; розривка, (в їжі)
— смак, смакота; задоволення. — Въ
удовольствіе—до
сподоби.—(Сделайте мнь удовольствіе — зробіть мені
приємність.—Сь удовольствіемь—за-
любки, з великою охотою, з
приємністю, дуже радо
Удовольствовать — 1) д. Удовлетворить;
2) поставити, приставити і д.
Снабдить
Удовольствоваться — вдовольнитися і д.
Удовлетвориться; перебутися,
здобріти
Удодь, пт. Upupa epops — вудвуд, вудко,
одуд^удід
Удой — удій, вйдій
Удоліе, удоль — придолинок, долинка ,
Удостовьреніе — пос(ь)відчення; зас(ь)від-
чення, запевнення ,
Удостовьрительный — пос(ь)відчуючий,
запевняючий
Удостовьритель, -ница — запевнйтель, -ка,
ручйтель, -ка, пос(ь)відник ,
Удостоверять, удостоверить, ся—зас(ь)від-
чувати, зас(ь)відчити, запевняти, ся,
перевірятися, у(в)певняти, ся.
запевнити, у(в)пёвнцти, ся, прис(ь)від-
чити, ся, перес(ь)відчитися
Удостоеніе — вшанування; сподоблення
(чого)
Удостоивать, удостоить, ся — шанувати,
у(в)шанувати, сподобити, ся,
заел угу вати на що, бути гідним чого
Удосужиться — вйгадити, підібрати час
Удочка — вудочка
Удрать — 1) утекти, накивати п'ятами і д.
Удирать; 2) ушкварити, у(в)чйстити,
утяти. — Удрать штуку — викинути
штуку
Удружить — прислужитися
Удручать, удручить — гнітити, пригнітити,
угрущати, гнобити, пригнобити,
приголомшити. — Удрученный
печалью — зажурений, засмучений. —
Удрученное состояніе—пригнічення
Удрученіе — гніт, утиск, пригноба,
пригноблення
Удушать, удушить, ся — задушувати,
задушити, ся
Удушливость — задушливість
Удушливый — задушливий
Удушье — стиски, задуха, дйхавйця,
ядухи. — Страдающіи
удушьемъ—ядушний, ядушливий t
Удьленіе — удаления, виділення
Удьлъ — 1) уділ; 2) доля, талан і д. Судьба
31 5-22,

Удьльный
482
Указаніе
Удьльный — удільний; (фіз.) — питомий
Удьльный вісь — питома вага, питомий
тягар
Уділять, уділить — уділяти, взичати,
уділити, взйчити
Уединеніе — самота, самотина. — Въ уеди-
неніи — на самоті, в самотині
Уединённость — самотність
Уединённый, но — самF)ітний, (тільки про
чоловіка) — одлюдний
Уединять, уединить, ся — усамітнити, -тнй-
ти, віддаляти, відлучати,,
віддалити, відлучити, ся; самотіти, жити
в самотині, відлюдно, тікати від
людей, цуратися людей
Уёмистый — місткий і д. Вместительный
Уёмъ — 1) д. Убавка; 2) впин, угав
Ужаленіе — ужаління
Ужалить, ся — у(в)жалйти, ся
Ужаривать, ужарить, ся — вжарювати,
вжарити, у(в)пектй, ушкварити, ся
Ужасать, ужаснуть, ся — жахати, страхати,
у(в)жахнути, ся, жахнутися, острах-
нутися
Ужасающій — страховйтий, страшенний
Ужасно — 1) страх, страшно; 2) дуже,
надто, страх, страшенно. — Я ужасно
люблю это — страх, як я це люблю
Ужасный — страшенний, страшёзний, стра-
шелезний
Ужасъ, ужасть — 1) жах, перестрах, страх,
страхота, жахфта, страховина,
страховище, страхіття; 2) д. Ужасно 2. —
Ужасъ больно — страх, як болить,
страшенно боляче
Уже, ужъ — уже, вже
Уже — вужче
Ужевникъ, ужовка, ужовникъ, рос. Polygo:
num Bistoria L. — рачки, ракові
шййки> лёвурда, дикуша
Уженіе — удіння, ловлення риби вудкою
Ужёвый — ужёвий, ужів
Ужели — чи вже, чи вжёж, невже, хіба?
Уживать — удйти
Уживаться, ужиться — уживатися,
ужитися (у кого або з ким)
Уживчивость — товариськість, лагідність
Уживчивый — лагідний, товариський
Ужимать, ужать, ся — втискувати,
здавлювати, стискувати,здавити,стиснути,
ся; пригнітати, -тйти
Ужиматься — маніритися, викривлятися,
вихилятися і д. Гримасничать
Ужимистый — гримасний
Ужимка, (частіше мн.) ужимки — кривляння,
вихиляси, гримаса
Ужинать, ужать — у(в)жинати, у(в)жати
Ужинать, поужинать, отужинать —
вечеряти, повечеряти
Ужинный — вечерний
Ужйнъ — у(в)жйнок
Ужинъ — вечеря
Ужище — ужака, д. Ужъ t
Ужо — потім, після, трохи опісля, пізніше,
— Ужо я тебя! — ну, ну! будеш мені
знати, от я тебе!
Ужонокъ — (в)ужик, (в)ужок, (в)ужочок
Ужъ, Coluber natrix — уж, вуж, ужака,
вужака, (самиця) — ужйха, ужйця
Уза, Propolis — замазка
Уза, (частіше мн.) узы — зв'язка, зв'язок,
кайдани, закови, пута, ланцюг
Узаконеніе — 1) узаконення, управнення;
2) закон, право
Узаконять, узаконить — у(в)законяти,
узаконити, управняти,-нити
Узда, уздечка — узда, уздечка, гнузда,
гнуздечка, нузда, нуздечка,
трензель, (з брязкальцями) — кантарка,
кантарик, (частина, що
надівається на морду) — наличник, (без удил)
— недоуздок, оброть, обротянка,
обротька
Уздечный — (в)уздёчний, обротянковий
Уздечка — (в)уздёчка, обротянка
Узелокъ (анат.), Granglion — вузлик
Узелъ, узелокъ, узелочекъ — 1) (в)узол,
(в^узлик, вузел, ґудз, ґудзик,
(петлі) — зашморг, (в стеблині) —
колінце. —Узлами вязать—ґрундзювати;
2) клунок, клуночок, зв язень, тлу-
мок, тлумочок; 3) узол (мор.)
Узенькій — вузенький, узенький
Узехонькій, узешенькій — вузесенький,
вузісінький
Узикъ (росл.) — зав'язник, TormentiUa erecta
Узить, поу(обу, су)зить, ся — звужувати,
звузити, повузити; вужчати, вузіти,
повужчати t
Узкій, ко — вузький, вузько, тісний, тісно
Узковатый, о — трохи вузький, повузький
Узкоглядный — вузькоглядний, тіснозорий
Узкогорлый — вузькошиїй
Узколистый — вузьколистий
Узколобый — низьколобий, вузькочолий
Узкомьісліе — вузькодумство, тіснодум-
ство
Узконосый — вузьконосий
Узкость — вузькість, вузина
Узлистый, узловатый — вузлуватий, ґрун-
дзюватий
Узловатость — вузлуватість
Узнавать, узнать, ся — 1) пізнавати,
признавати, пізнати, роспізнати,
признати, (кількох) — попізнавати; 2) до-
знавати, ся, назнавати,
довідуватися, узнавати, дрзнати, ся,
назнати, у(в)знати, довідатися, зазнати
Узнаніе — пізнання t
Узникъ, ца — в'язень, невільник, ця;
бранець, бранка
Узорный, узорчатый — мережаний,
мережчатий, (в квітках) — квітчастий, (в
цятках то що) — цяткований,
цяцькований
Узоръ, (мн.) узоры — мерёжка, розводи,
(різні на взір> чого небудь) —
дзвоники, журавель, клйнщ, косиці,
коліщата, очка, хрёщеки і т. д.
Прошивной узоръ — ляхівка, (в сорочці,
де рукав) — примерёжка. — Ділать
узоры — мережити, вимережати,
помережити, (на посуді) —хляндру-
вати
Узріть — у(в)здріти, побачити і д. Увидать
Указаніе — у(в)каз, вказівка

Указатель
483
Укрывательство
Указатель — указник, укажчик, покажчик
Указательный — указуючий, вказуючий
Указка — указка, вказка
Указный — вказовий, вказнйй
Указчикъ, ца — дорадник, ця; указник
Указъ — у(в)каз, наказ
Указьіваніе — у(в)казування
Указывать, указать— 1) у(в)казувати,
показувати, у(в)казати, показати. —
Указать путь — справити (куди). —
У. двери — попросити на виступці;
2) наказувати, загадувати, д.
Повелівать і Предписывать
Укалывать, уколоть, ся — у(в)колювати,
у(в)колоти, у(в)шпигнути; вразити
Укатить — од'їхати, майнути, чкурнути
Укатывать — 1) (д. укачать, ся) —
накочувати, уторувати, накотити,
вирівняти, убити, уторувати, ся,(котком)
— каткувати; 2) (укатить, ся) —
котити, відкочувати, відкотити, ся. —
Укатать лошадь — зморити,
змордувати
Укатанный — накочений, накатистий
Укачивать, укачать — колих(с)ати, заколи-
х(с)ати, у(в)колих(с)ати
Укашивать, укосить, ся — у(в)кошувати,
у(в)косйти, ся
Уквашивать, уквасить, ся — квасити, уква-
сити, ся,у(в)кисати, укиснути,
Укипать,укипьть — вкипати, вкипіти
Укипьлыи — вкипілий
Укисать, -снуть — вкисати, вкиснути
Укладистый — пакі(о)внйй
Укладка — 1) запаковування, укладування;
2) кладь, кладіжка (в стіжку)
Укладочныя средства — засоби до
пакування t
Укладчикъ, ца — кладільник, ця,
укладальник, ця, укладільник, ця
Укладь — залізо гартоване; уклад
Укладьіваніе — укладування, пакування
Укладывать, укласть, уложить, ся — укла-
дувати, укладати, вмощувати, ся,
пакувати, ся, лаштувати, ся, у(в)-
класти, уложйти, ся, спакувати, ся,
у(в)лаштувати, ся
Уклеивать, уклеить — склеювати, склеїти,
посклеювати
Уклейка — склеювання
Уклея, уклейка, риба Ciprinus alburnus —
себёль, себёлик ,
Уклоненіе — ухиляння, ухил, відхил,
збочення
Уклонливый, уклончивый, во — ухильний,
но, вхитнйй, уникливий, во, дву-
значний, но, невиразний, но
Уклончивость — ухильність, унйкливість,
невиразність, двозначність
Уклонъ — схил, похил
Уклоняться, уклониться — у(в)хилятися,
уникати, збочувати, у(в)хилй-
тися, у(в)хитнутися, збочити,
уникнути
Уклюнуть — вклюнути, вдзьобнути
Уключина, (частіше мн.) уключины —
кочет, кочети, гребки
Уковыривать, уковырять — вколупувати,
у(в)колупати, у(в)колупнути
Укокать, укокошить — уколошкати, уко-
лошматити, умамошити, укландати
Уколачивать, уколотить — вбивати, вбити
Уколь — укол, підкол, штих
Укомплектовать — укомплектувати
Укора, укоризна — докір, догана
Укорачивать укоротить, ся — у(в)корочу-
вати, прикорочувати, у(в)коротйти,
прикоротити, коротч(ш)ати, поко-
ротч(ш)ати, (про кількох) —
повкорочувати t
Укорененіе — вкорінення
Укоренять, -нить — вкоріняти, укоренити
Укоризненный, но—докірливий, укірливий, во
Укоритель, ница — докірник, ця
Укорительный — д. Укоризненный
Укорять, укорить — дорікати, докоряти,
корйти, випікати очі, вимовляти,
ганити, укорйти
Укоснительный — д. Медлительный
Укосньвать, укосньтъ — д. Замедлять
Укосньніе—д. Замедленіе. — Безь укосньнія
— не гаючись, без загайки, беззво-
лочно,
Укось — укіс (р. укосу)
Украдкою — крадькома, покрадьки, по-
крадці, крадиємці, знишка, потай
Украсть — у(в)красти
Украється — підкрастися, закрастися
Украшать, украсить, ся—оздоблювати, хо-
рошити, оздобити, приоздобити,
припорядйти, ся, скрашати,
скрасити, прикрашати, прикрасити,
(квітками) — квітчати, уквітчати,
заквітчати, (зеленими гільками,
напр. на Тройцю) — умаювати,
умаїти, поклечати, (мережками) —
мережити, мережати, помережати,
намережити, (бляшками) — оляхува-
ти, (гвіздочками) — ц(ь)в'яхувати,
вйц(ь)в'яхувати, (чим блискучим) —
цяткувати, цяцькувати
Украшеніе— 1) оздоба, окраса, украса,
прикраса, приоздоблювання; 2)
квітчання, мережання, ц(ь)в'яхування
Украшенный — оздоблений, приоздоблений
Укромность — затишність
Укромный, но — затишний, захистнйй, са-
мотний
Укропный — кроповий t
Укропъ, ррс. Anethum graveolens L. — кріп,
укріп (р. кропу, укропу)
Укротитель, -ница — усмиритель, -ка,
ускромляч, -ка
Укротительный — усмйрливий, ускромля-
ючий, гамуючий
Укрощать, укротить, ся — усмиряти, ускро-
мляти, оговтувати, гамувати,
усмирити, ускромйти, у(в)гамувати,
уговтати, приборкати
Укрощеніе — усмирения, ускромлення,
гамування; припинення
Укрьіваніе— 1) у(в)кривання, окривання;
2) перехови, переховування
Укрыватель, -ница — покривальник, -ця;
передержанець, переховник, -ниця
Укрывательство — перехови
31*

Укрывать
484
Улыбаться
Укрывать, укрыть, ся — 1) у(в)кривати,
обкутувати, укрити, обкутати,
укутати, ся; 2) крити, ся, таїти, ся,
ховати, ся, у(в)таїти, ся, потаїтися,
сховати, переховувати, переховати,
. ся
Укрьпа — скріпа
Укрьпительный — ^міцняючий ,
Укрьпленіе — 1) зміцнення; 2) укріплення,
шанці
Укріплять, укріпить, ся — у(в)кріпляти,
у(в)міцняти, зміцнити, у(в)кріпйти,
уміцнйти, зміцнити, посильняти, ся,
вґрундзювати
Уксусникь — оцётник
Уксусница — пляшечка на оцет
Уксусный — оцтовий, оцетовий
Уксусное дерево, Rhus tiphynum L. — чумак
Уксусъ — оцет
Укупоривать, укупорить — затикати,
заткнути, коркувати, закорковувати,
закоркувати; пакувати, запакувати
Укупорка — затикання, коркування;
пакування
Укупорщикь, ца — пакувальник, ця
Укусывать, укусить — вкушувати, вкусю-
вати, у(в)кусйти, (про бджіл, віс) —
джиґонути, уджиґнути
Укутьіваніе — кутання, вкутування
Укутывать, укутать, ся — вкутувати,
закутувати, угортати, угорнути,
укутати ся, (надто) — затушкувати, ся
Укушеніе — укус, укушення
Улавливать, уловить—уловлювати,
вловити, зловити, піймати
Улаживать, уладить — лагодити, ладнати,
уладжувати, уладнувати,
уладнати, улагодити, уладити, повлажу-
вати, повлагожувати
Улаженіе — полагода, улагодження
Уламывать, уломать, уломить, ся — відло-
мувати, (в)уломлювати, відломити,
у(в)ломйти, ся
Улань — улан
Уланскій — уланів, уланський
Уласкать — уласкати, уласкавити,
вблагати
Улащивать, уластить — у(в)ласкавлювати,
улещати, у(в)ласкавити, улестити
Улегаться, улечься — укладатися,
укластися, улягтися, покластися, (про
кількох) — повкладатися. — Улечься (про
вітер, хвилю, бурю) — унишкнути,
угамуватися, утихомиритися,
ущухнути, улягтися
Улей — улій, вулій, улик, вулик, вулий,
колодка, пень, (великий) — стоян,
(маленький) — бучок, (в деревині) —
борть, (для роїв) — роиовик, ройов-
ня, (лежачий) — лежень, (у вулику
дірочка, кудок) вилітають і влітають
бджоли) — вічко, (палички
впоперек вулика) — снози, (боки
вулика) — поли. — Приготовить ульи для
роёвъ — поснозити вулики
Улейный — вулійовий, уліиовий,
вуликовий, з вулія
Улепётывать, улепетнуть — тікати, у(в)ті-
ктй, дременути, дмухнути,
майнути, шмигнути, дати драла, тягу, маху,
дмухача, п'ятами накивати, литками
кресати
Улетать, ул,етьть — відлітати, вилітати,
відлетіти, полетіти, полинути
Улетучиваніе (хим.) — випар,
випаровування
Улетучиваться, улетучиться —
випарюватися, вивітрюватися, випаритися,
вивітритися; випаровувати
Улеть — відлітання, виліт
Уливать, улить — 1) обливати, облити;
2) (від)одливати, (від)одлйти
Улизывать, улизнуть — 1) лизати, влизну-
ти; 2) шмигнути і д. Улепетнуть
Улика — доказ, викриваючий доказ, слід,
полика, прилика, доказ
обвинувачення
Улитка, Helix. — Древесная, садовая —
слимак, лаврик, равлик. — Водяная —
п'явушник.—Завитая—куклянка. —
Льстница улиткой — покручені
сходи
Улитковый — слимаковий, лавриковий. —
У. раковина — ракушка, черепашка
Улиткообразный — слимакуватий, лаврику-
ватий
Улиточка — слимачок
Улиточный — слимаковий
Улить — д. Уливать
Улица, уличка — улиця, вулиця, уличка,
улонька, вулонька, уличенька
Уличать, уличить—д. Обличать.—Уличить
кого въ причастности къ этому дьлу—
вркрити причетність кого до цього
діла; довести, кому причетність
його до цього діла
Уличеніе — викривання (чого)
Уличитель, ница — д. Обличитель;
докажчик, докажчиця
Уличительный — доказуючий
Уличный — ули(ч)шнии, вулишний. — У.
мальчикь — уличник, вулишник
Уловка — 1) зручність, спритність; 2)
викрут, ПІДХІД
Уловчивость — зручність, спритність
Уловчивый — 1) зручний, спритний; 2) д.
Увёртливый
Уловъ — улов, влов, полов, влови
Уложеніе — 1) укладання, укладування,
пакування, упакування; 2) уклад,
уложення, статут, устав, устава
Улочка — вуличка; суткй (дуже тісна)
Улусь — кочовище, улус
Улучать, улучить — знаходити, знайти,
застати, запопасти, налучати, налу-
чйти, улучати, улучити. — У. время
— вигадати час, вйгодити годину,
влучити годину, дібрати час
Улученіе — знахід, улучення t
Улучшать, улучшить, ся — поліпшувати,
прліпшати, поліпшити, ся, кращати,
л)пшати, луччати, покращати, по-
лшшати, посмачніти
Улучшеніе — поліпшення
Улыбаться, улыбнуться — ус(ь)міхатися,
ус(ь)міхнутися

Улыбка
485
Умный
Улыбка, улыбочка — ус(ь)міх, 6с(ь)міх,
ус(ь)мішка, ус(ь)мішечка
Улыбчивый — ус(ь)мншп*вий
Ульплять, ульпцть — обліплювати,
обліпити, пообліплювати
Ульсокъ — д. Перельсокъ
Улюлюкивать — д. Убаюкивать
Умазывать, умазать, ся — 1) замазувати,
замазати; 2) уласкавлювати,
улещати, у(в)ласкавити, улестити
Умаивать, умаять, ся — томити,
втомлювати, у(в)томляти, утомити, ся; зне-
мігтися, знудитися, у(в)хекатися
Умаленіе — помалення, умалення, помён-
шення, зменшення
Умаливать, умолить—вмолювати, благати,
вмолити, у(в)благати
Умалительный, но — поменьшаючцй, чи
Умалишенный—безрозумний, божевільний
Умалчиваніе — замовчування
Умалчивать, умолчать — у(в)мовчувати,
умовчати, перемовчати, не сказати
Умалывать, умолоть — молоти, змолоти,
намолоти
Умалять, умалить, ся — малити, ся, у(в)ма-
ляти, емалювати, у(в)малити, ся,
змалити, ся,г надмёншити, ся, мен-
шйтися, маліти
Уманивать, уманить — зманювати, знажу-
вати, зманити, знадити
Умань, рос Inula Helenium L. — дивосил,
оман
Умарать, ся — вкаляти, ся
Умасливаніе — умаслювання, влещування
Умасливать, умаслить— 1) умаслювати,
мастити, умаслити, помастити; 2) у(в)-
лещати, у(в)лещувати, у(в)лестйти,
уласкавити
Уматывать, умотать—у(в)мотувати,
вмотати
Умачивать, умочить, ся — у(в)мочувати,
вмочити, ся, (під себе) — упісятися,
убуритися
Умащать — мастити, намащувати,
вимастити, намастити
Умащивать, умостить, ся — мостити, ся,
вмощувати, ся, у(в)мостйт;и, ся
Умедленіе — запізнювання, запізнення
Умедливать, умедлять, умедлить, ся — 1) д.
Задерживать; 2) д. Мьшкать; 3) д.
Опаздывать
Уменьшать, уменьшить, ся — зменшувати,
ся, вменшати, вменшувати, ся,
вбавляти, збавляти, зменшити,
поменшити, ся, збавити, надмёншити. —
Дни уменьшились — дні поменшали,
покоротчали
Уменьшеніе — зменшення
Уменьшительный — зменшуючий,
поменшуючий. — Уменьшительное (грам.)
— здрібніле t
Умертвитель, ница—душогуб, ка; забієць,
забійчиня
Умершій — померший, вмерлий, умерлий,
мерлий t
Умерщвленіе — умертвіння; душогубство,
забиття
Умерщвлять, умертвить, ся— 1) мертвити,
у(в)бивати, умертвляти, умертвити,
уоити, стратити, смерть заподіяти,
замордувати, згубити; 2) (страсти)
— у(в)гамовувати, зупиняти, у(в)га-
мувати, зупинити, приборкати. — У.
плоть — мертвити тіло
Уметать, уместь — вимітати, замітати,
вимести, замести
Умётывать, уметать — 1) посипати,
висипати, усипати, обкидати, посипати
і т. д.; 2) скидати, поскидати
Умиленіе — 1) жаль, скруха і д. Сокруше-
ніе; 2) умиленність, розчулення
Умилительность — умиленність
Умилительный, но — умилённий, но,
розчулюючий
Умилосердить, ся — умилосердити, ся, зми-
лосёрдитися, змилуватися (над
ким), зглянутися (на кого)
Умилостивленіе — благання, власкавлен-
ня
Умилостивлять, умилостивить, ся—благати,
у(в)ласкавлювати, ублагати,
умилостивляти, умилостивити,
умилосердити, ся, у(в)ласкавитися,
змилуватися (над ким), зглянутися (на
кого) t
Умильность — ласкавість, ніжність
Умильный, но — ласкавий, во, ніжний, но,
прихильний, но
Умилять, умилить, ся — зворушувати,
зворушити, зрушити, ся,
розчулювати, ся, розчулити, ся, уласкавіти
Уминать, умять — у(в)минати, лигати,
уписувати, тріскати, ум'яти, уперезати,
уписати, стріскати
Умираніе — у(в)мирання, конання, мерлй-
ни
Умирать, умереть — у(в)мирати, мерти,
помирати, конати, кінчатися, на
Божій дорозі стояти, у(в)мёрти,
померти, сконати, поконати,
переставитися, опочити, на той с(ь)віт піти,
Богові душу віддати, (зневажливо
або лайливо кажучи) — дуба дати,
одубіти, ґиґнути, здохнути, окочу-
ритися, (про кількох) — повмирати.
— У. отъ холеры — умерти на холеру
Умиротворять, умиротворить—тихомирити,
мирити, утихомирити, умирйти,
умиротворяти, умиротворити
Умишко — умёць (р. умцю), умочок, малий
розум
Умненькій — розумненький
Умникъ, ца — розумник, ця, умник, ця,
розумний, на
Умничать — мудрувати
Умничанье — мудрування
Умно — розумно, з розумом
Умножать, умножить, ся — множити, ся,
помножувати, примножати,
помножити, примножити, ся, понамножува-
ти, ся
Умноженіе — множення, помноження
Умножитель, -ница — помножник, -ниця
Умножительный — помножуючий, росплід-
ний
Умный — розумний

Умньть
486
Ундина
Умньть — розумніти, розумнішати,
порозумнішати
Умовеніе — у(в)мивання
Умозаклірченіе — умовивід, висновок,
силогізм
Умозрительность — умоглядність,
теоретичність
Умозрительный, но — умоглядний,
теоретичний, но
Умозрьніе — умогляд, теорія
Умоизступленіе —t шаленство,
несамовитість, ОСТОВПІННЯ
Умокать, умокнуть—намакати, намокнути,
умокнути, намокти
Умокъ — розумок
Умолачивать, умолотить, ся — у
(втолочувати, у(в)молотйти, ся
Умоленіе — благання, ублагання
Умолкать, умолкнуть — у(в)мовкати, у(в)-
мовкнути, замовкнути,
занишкнути, (про кількох) — помбвкти,
позамовкати
Умолклый — замовклий, затихлий
Умолкъ — умовка. — Безъ умолку — без
умовки, без устанку, не вгаваючи
Умолотный — намолотний, вмолотний
Умолоть — намолот, у(в)молот, вимолот,
видаток
Умолъ — мливо, помёл; втрата при мливі
Умолять, умолить — благати, у(в)благати,
вимолити. — У. о помощи — благати
на поміч
Умопомраченіе — паморока, затемнення
на розум
Умова, уморушка — роспук, с(ь)міховище,
с(ь)міх, кумедія. — Умора да и только!
— кумедія та й годі! г
Уморительный, но—дуже с(ь)мішнйй, с(ь)мі-
шно, с(ь)міховйннии, регітний,
кумедний, но
Уморить — заморити, згубити, виморити,
вигубити, вивести
Уморъ — умора, смерть
Умочка — намочення
Умственный — розумовий
Умствованіе — розумування, мудрування
Умствовать — розумувати, мізкувати,
мудрувати
Умудрять, умудрить, ся — умудровувати,
умудрувати, умудрити, ся
Умчать — помчати, пірвати, занести,
поперти
Умъ — ум, розум, дотеп, глузд, тям, тяма. —
Безъ ума отъ нея — дуріє за нею. —
Быть не въ своёмъ умь — не сповна
розуму бути. — Въ умь ли ты? — чи
при розумі ти? — Взяться за умъ —
за розум взятись, схаменутися,
отямитися. — Заднимъ умомъ крьпокъ —
мудрий по шкоді. — Изъ ума вонъ
— зовсім забув, і на думці не клав. —
Лишиться ума — з розуму спасти. —
Сводить, свести съ ума — зводити,
звести з розуму, з ума. — Себ^ на
ум? — хитрий, непевний, собі на
умі. — Сколько головъ, столько умовъ
— що голова, то й розум. — Сходить,
сойти съ ума — з розуму зступати,
зступйти, з розуму ізійтй, спасти,
з глузду зсун,утись; обезглуздіти,
одуріти, ошаліти. — Съ ума не идётъ
— з думки не виходить.—Ума не
приложу — не зберу думки, розуму не
приберу.—Умъ
напрягать—напружувати думку. — Умомъ дойти—розуму
добрати.—Ума набираться — розуму
набиратися, розумнішати. — У него
не то на умь — не те у його на думці.
— Что на умъ взбредётъ — що в
голову влізе
Умывальня — умивальня
Умывальникъ — у(в)мивальник
Умывальный — вмивальний, умивальний
Умьіваніе, -ньице — у(в)мивання, умиван-
нячко
Умывать, умыть, ся — у(в)мивати, у(в)мй-
ти, ся
Умысел — намір, замір, навага. — Безъ
умыслу — без наміру, не умисне. —
Съ умыслу, съ умысломъ — умисне,
навмисне
Умьішленіе — замір, навага, змова
Умышленникъ — піджйга, направник,
змовник
Умышленный, но — умисний, навмисний,
умисне, вмисне, навмисне, нароком,
назнарошне
Умышлять, умыслить—наважуватись,
-житись, важити на що, умишляти,
накладати, умислити. — У. на жизнь
чью — наважитись на життя чиє
Умьніе, умьнье — уміння,, у(в)мілість, хист
Умьлость — умілість, вмілість
Умільїй, ло — у(в)мдлий, ло
Умеренность — помірність, уміркованість,
поміркованість
Умеренный, но—помірний, уміркований,
поміркований, помірно, в міру, до міри
Умьръ — обмір
У мірять, умьрить — здержувати, у(в)дер-
жувати, спиняти, зупиняти,
припиняти, гамувати, здержати, у(в)дер-
жати, спинити, угамувати
Умьстительный — місткий
Умьстность — доречність
Умьстный, но — доречний, доладній, до
ладу, до речі
Уміть, суміть — у(в)мітц, з'уміти
Умьющіи — уміючий, умілий
Умьшивать, умьшать, умісить —
умішувати, замішувати, умісити, замісити
Уміщать, умістить — уміщати, умістити,
зміщати, змістити
Умягчать, умягчить, ся — змнякшувати,
-кшйти, зм'ягчувати, -гчйти;
лагодити, мнякшати
Умягченіе — змнякшення, зм'ягчення
Унавоживаніе — угноювання
Унавоживать, унавозить, ся—у(в)гноювати,
вигноювати, гноїти, угноїти,
вигноїти, вгноїти. — Унавоженный —
угноєний, вигноєний ,
Унаслідовать — унаслідувати, дістати в
спадщину, одібрати в спадок, оді-
дйчити
Ундина — водянйця

Унесеніе
487
Упитывать
Унесеніе — унесення, занесення
Универсальный — універсальний,
загальний
Унижать, унизить, ся — 1) понижати і д.
Понижать; 2) принижувати, прини-
жати, принизити, понижати,
знижати, ся, знижувати, ся, гнутися
перед ким, зневажати, понизити, ся,
зневажити, опослідити
Униженіе — приниження, зниження,
зневага
Униженность — приниженість, зневаже-
ність
Униженный, но — принижений, знижений,
но, зневажений
Унизительность — зневажливість, ницість,
підлість
Унизительный, но — принижуючий, ниций,
зневажливий, во
Унизывать, унизать — винизувати,
винизати
Унималыцикъ, -ца — гамовник, -ниця
Униманіе — гамування, тихомйрення,
тамування
Унимательный — гамуючий, тихомирний
Унимать, унять, ся — у(в)гомоняти,
гамувати, утихомирювати, зупиняти,
зупинити, припинити, тамувати,
втамувати
Уничижать, уничижить — зневажати,
упосліджувати, зневажити, упослідити,
Уничиженіе — зневага, ганйба, упослі-
дження
Уничижительный — принижаючий, понижа-
ючий, зневажний, зневажливий,
ганебний
Уничиженный — принижений, понижений,
зневажений
Уничтожать, уничтожить, ся — 1) нищити,
плюндрувати, переводити,
нівечити, винищувати, обертати,
повертати в нівець, знищити, винищити,
понищити, зруйнувати,
сплюндрувати, обернути, повернути в
нівець; 2) касувати, зносити,
скасувати, знести
Уничтожитель, -ница — нищитель, -телька
Уничтожительный — нищучий
Уиичтоженіе — нищення, знищення,
плюндрування, скасування, знесення
Унія — унія
Уніятскій — уніятський, унйцький
Уніять, ка — уніят, ка, унйта
Уноравливать, уноровлять, у норовить, ся —
догоджати, -дйти; вгонобляти, -бити
Уносить, унесть — односити, однести,
заносити, занести; понести
Уносливый — баский, гарячий, палкий
(кінь)
Уносный — унесений. — Уносныя вещи —
крадені речі
Уносчивый — д. Уносливый t
Уносъ — 1) унесення, пірвання; 2) крадіж,
крадіжка t
Унцевои — унщйний
Унція, унцъ — унція
Унывать, уныть — тратити, стратити
надію, нидіти, знидіти, сумувати,
журитися, в тугу вдаватися,
засумувати, зажуритися, затужити, в
тугу вдатися
Унывный — жалісний, жалібний
Унылость — смуток, сум g
Унылый, ло — смутний, сумний,
безнадійний, зниділий
Уньїніе — сум, сумота, туга, сумування. —
Впасть въ у. — стратити надію
Уныривать, унырнуть— 1) пуринати,
упірнути; 2) д. Уклоняться
Унятіе — впин, тамування
Упадать, упасть — 1) падати, у(в)пасти,
(з шумом або стуком) — бухнути,
бебехнути, ся, гепнути, гегепнути,
шелепнути, телепнутися, брязнути;
2) упадати, підупадати, занепадати,
упасти, підупасти, занепасти
Упадокъ — занепад, упад, упадок, підупад.
—Въ упадкь находящейся—підупалий
Упаивать, упоить, ся — поїти, напувати,
упоїти, напоїти, упитися, перепоїти
Упаковка — пакування, упаковування
Упаковывать, упаковать, ся — пакувати,
упаковувати, ся
Упалзывать, уползти — утікати, утекти,
вповзати, вповзти, влазити, влізти
Упалой — вакуючий, гулящий, ваканцьо-
вий, порожній
Упамятовывать,) памятовать — пам'ятати,
запам'ятати, упам'ятати
Упаривать, упарить — парити, упарити,
спарити, угріти
Упасать, упасти — ховати, заховати. — Боже
упаси — боронь Боже
Упахивать, упахать, ся — орати, з'орати,
наорати, уорати, ся
Упекать, упечь, ся — 1) випікати, випекти,
упекти, ся, (про кількох) — повпікати,
ся; 2) збуватися, збутися,
спекатися, здихатися. — Упечь въ тюрьму —
запроторити, запакувати в тюрму,
до тюрми
Упелёнывать, упеленать — сповивати,
уповивати, сповити, уповити
Упереживать, упередить — випережати, по-
пережати, випередити, попередити
Упечатывать, упечатать— 1) запечатувати,
обпечатувати, запе(обпе)чатати;
2) видруковувати, видрукувати
Упещрять — д. Испещрять
Упивать, упить — надпивати, надпити
Упиваться, упиться—упиватися, впиватися,
у(в)пйтися, напитися
Упивать, упилить — надпилювати,
спилювати, надпиляти
Упирать, упереть, ся— 1) упирати, уперти,
ся, обперти, ся, підперти, ся; 2)
упинатися, опинатися, упиратися,
змагатися, упнутися, упертися, опір стати,
затятися. — Упираясь — опором
Уписистый — д. Убористый (про писання)
Уписывать, уписать, ся— 1) у(в)пйсувати,
у(в)писати, ся; 2) д. Уминать
Упятывать, упитать, ся — відгодовувати,
угодовувати, ситити, насичати,
відгодувати, угодувати, ся. —
Упитанный — відгодований, вгодований

Упихивать
488
Упругій
Упихивать, упихнуть — у(в)пихати, упхнути,
повпихати
Упичкать — обгодувати, загодувати
Уплакать — виплакати
Уплата — заплата, виплат, виплата,
(остання) — поквитування
Уплатный — виплатний
Уплачивать, уплатить — 1) латати,
залатати, полатати; 2) виплачувати,
виплатити (
Уплетать, уплесть, ся — 1) уплітати, уплести,
ся; 2) д. Улепётывать; 3) д. Уминать
Уплотненіе — ущільнення, згущення
Уплотниться — ущільнятися, згущуватися
Уплывать, уплыть—відпливати, відплисти,
відпливти, відплинути
Упованіе — надія, уповання
Уповательно — можна сподіватися, єсть
надія; з надією ,
Уповать — уповати, надіятися, сподіватися,
покладати, мати наддю
Уподобительный — уподібнюючир
Уподобленіе — уподобления, уподібнення
Уподоблять^ уподобить, ся — уподобляти,
уподібнювати, уподобити, ся. — У.
дьтямь — мал йтися, маліти. — У.
бабі — обабитися
Упоеніе — 1) упій (р. упою), упоювання;
2) захват, піднесення; заласся
Упоённый — сп'янілий, упоєний
Упоительный — 1) п'янкий; 2) упивнйй,
заласний / ,
Упокоеніе, упокой — 1) упокій, спокій;
2) упокоїння
Упокоевать? упокоить, ся — упокоювати,
упокоїти, ся, спочити, опочити
У покоительный—успокоюючий,
заспокоюючий
Уполномочіе — уповноваження, уповаж-
нення
Уполномоченный—повномочний, повномоч-
ник; уповноважений, уповажнений
Уполномочить — уповномочити,
уповноважити, уповажнити
Уполовлять, уполовить—надполовйнювати,
надполовйнити
Уполовникь — ополоник
Уполь — шумовина (на страві)
Упоминаніе — споминка, згадка, упоминка,
помовка, споминання
Упоминать, упомянуть — згадувати,
згадати, нагадати
Упомнить — запам'ятати
Упомянутый — згаданиу
Упорка — підпора, підпірка
Упорливый — д. Упорный
Упорность — упертість, завзяття,
запеклість
Упорный, но — 1) у(в)пёртий, норовистий,
огурнйй, завзятий, запеклий,
уперто, завзято; 2) супротивний,
противний
Упорство — у(в)пертість, огурність,
завзяття, запеклість
Упорствовать — упиратися, завзятися (на
що), огурятися
Упорхать, упорхнуть — спурхати, -хнути
Упорь — 1) упір; 2) підпора, супор
Упорядочить — у(в)порядкувати, у(в)поря-
дйти, улаштувати
Употребительность — уживаність
Употребительный — уживаний, ужйвний,
ужйтний, ужйточний
Употребленіе — у(в)живання, у(в)жйток,
ужиття, споживання2 пожиток,
пожиткування. — Бьівшій въ у потребле-
ніи — у(в)жйваний, заживании
Употреблять, употребить, ся — у(в)живати,
ся, поживати, споживати, поживля-
ти, заживати, ся, у(в)жйти, ся,
пожити, спожити. — Употребляемый —
д. Употребительный
Употчевать, ся — вчастувати, начастувати,
Употьть — у(в)потіти, спітніти, упріти
Управа — управа
Управитель, ница — управитель, ка.
адміністратор, адміністраторка, (дому)
— клюшник, ця
Управительскій — управителів
Управительша — управителька
Управленіе — 1) керування, орудування;
2) управа
Управлять, управить, ся — 1) правити,
управляти, заправляти, орудувати, ке-
Ї>увати, кермувати, порядкувати,
судном) — стернити, (танцями) —
вести танець; 2) управлятися,
справлятися, поратися,
управитися, справитися, у(в)поратися,
обробитися
Управляющій — керуючий, управляючий,
управник
Упражненіе — вправа, працювання
Упражнять, ся — вправляти, ся (в що),
працювати (над чим). — У. въ чтеніи —
вправлятися в читанні
Упраздненіе — скасування, знесення
Упразднять, управдить — касувати,
скасувати
Упрашиваніе — впрошування,
припрошування
Упрашивать, упросить, ся—у проху (шу)вати,
у(в)просити, ся, упрохати, ся, під-
прохати, припрошувати, припросити
Упредительный, но — ввічливий, во;
завбачливий, во ,
Упредительность — ввічливість,
завбачливість
Упреждать, упредить — д. Предварять
Упрежденіе — попередження
Упреканіе — докори
Упрекать, упрекнуть — дорікати, докоряти
(кому), корити (кого), нарікати (на
кого), випікати, вимовляти,
закидати (ком,у)
Упрёкъ — докір (p. докору), догана, вй-
мовка, закид
Упрёчный — докірливий
Упроченіе — уставлення, забезпёка
Упрочивать, упрочить — забезпечити,
забезпечити
Упрощеніе — упрощения
У прошивать, упростить, ся—робити, зробити
простішим, упрощувати, упростйти
Упругій — пружнуй, пружинистий, напру-

Упругость
489
Усачъ
гии
Упругость—пружність, напрупсть, напруга
У пруживать, упрудить — гатити, тамувати,
загатити, утамувати
Упрыгаться — наскакатися, настрибатися,
підтоптатися, пристати
Упрыгивать, упрыгнуть — відскакувати,
відскакати, відстрибувати, -бнути
Упрыскивать, упрыскать — бризкати,
побризкати, прискати, поприскати,
порскати ,
Упрьвать, упріть — упрівати, упріти, (про
кількох) — повпріватл
Упрьлый — упрілий, спітнілий
Упрягать, упрячь — у(в)прягати, у(в)пряг-
тй, повпрягати ,
Упряжка — 1) запрягання, запряг; 2) перегін
(між станціями на одних конях)
Упряжной — упряжний, запряговий
Упряжь — упряж, упраж, запряг
Упрямець — упертий, у(в)боїще
Упрямиться, упрямствовать, заупрямиться
— упиратися, спиратися, опиратися,
спинатися, опинатися, огурятися,
упертися, затятися, затнутися
Упрямица — упёрта
Упрямство — у(в)пертість, огурність, огур-
ство
Упрямый — у(в)пертий, огурнйй
Упрятывать, упрятать — ховати, сховати,
заховати
Упускать, упустить — у(в)пускати,
випускати, у(в)пустйти, випустити;
пропускати, пропустити. — У. изь виду —
спускати з ока
Упутывать, упутать, ся — заплутувати,
заплутати, ся
Упущеніе — упуск, пропуск; опущення,
занедбання f
Упьнивать — запінювати
Упятерять — вп'ятеряти
Упырь — 1) д. Упрямець; 2) упир, упйрь,
упиряка
Ура — ура! ,
Уравненіе — рівняння, зрівняння, рівність
Уравнивать — 1) (уровнять) — рівняти,
вирівнювати, вирівняти, зрівняти;
2) (уравнять) — рівняти, зрівняти,
при-рівняти, порівняти
Уравнитель — регулятор, зрівняч
Уравнительный—зрівнюючий, зрівняльний
Уравновьшеніе — урівноваження
Уравновешенный — урівноважений,
рівновагий, рівноважний
Уравновешивать, уравновьсить — урівнова-
жувати, урівноважити,
зрівноважити
Ураганъ — ураган, гуррикан, борвій, бор-
ва
Уразумьвцть, уразумьть, — урозумляти,
зрозуміти, врозуміти, збагнути, (не
скоро) — уторопати, учовпати, вшо-
лопати, розшолопати
Урванецъ — д. Сорванець
Урегулировать — управильнйти,
урегулювати
Уревнить — урезонити
Урильникъ — оринал, нічний горщик
Урина — сеч, щйни, сиклйни і д. Моча
Уринный — сечнйй, сиклйновий
Уровень — 1) ґрунтвага, середвага і д.
Ватерпась; шмйга; 2) рівень. — Вь
уровень, на одномь уцовнь — в рівні,
в рівень, на одній мірі. — Въ уровень
съ краями — вщерть, ущерть, устрйх
Уродина — потвора, потвір, мацапура
Уродливый — виродливий, потворний, по-
чварний, бридкий
Уродливость — потворність, дикарацність
Уродовать, изуродовать — калічити,
нівечити, скалічити, знівечити {
Уродь — виродок, урод, потвора, потвір,
почвара, мацапура
Урожай — урожай, врожай
Урожайность — врожайність, урожайність
Урожайный — у(в)рожайний, зародливий
Урожать, уродить, ся — родити, у(в)родй-
ти, ся. — Уродился въ отца — вдався
в батька
Урожденный—уроджений, родом, рожений,
роджений
Уроженецъ, уроженка — рождёнець, урож-
денець, рождёнка, родом
Урокь — урок, лекція; робота, наука
Уронить — упустити, знизити, понизити
Уронь — шкода, страта і д. Убыль
Урослый — дорослий
Уростать, урости — виростати, вирости
Урочить (изурочить) — урочити,
наврочити і д. Сглазить
Урочище — урочище
Урочливый — урічлйвий
Урочный — призначений, визначений
Урубать, урубить — одруоувати, одрубати,
одтяти
Урчаніе — бурчання, буркотня, гуркіт,
гуркотня
Урчать — бурчати, гурчати
Урывать, урвать — уривати, урвати,
увірвати
Урывка, у виразі: урывками — уривцем,
прихапцем, прйхватком
Урывокъ — уривок
Урывочный — уривковий
Урьзка — утинок f
Урьзывать, урьзать — 1) одрі^увати, над-
краювати, одрізати, урізати,
вкраяти; 2) утнути, ушкварити
Урядникь — упорядник; під'офіцер
Уряжать, урядить — 1) уряжати,
порядкувати, урядити, роспорядкувати;
2) виряжати, вирядити
Усадебный — садибний, селйтебний
Усадка — сажання
Усадьба — селитьба, садиба, оселя,
обійстя
Усаживать, усадить, ся — 1) садовити,
садити, посадовити, порозсажувати,
розсажуватися, мосуитися,
усадовитися, посідати, усістися; 2) заса-
жувати, засадити, усадити, поза-
сажувати
Усаливать, усалить — насалювати,
насалити
Усастый, усатый — усатий, вусатий
Усачъ — 1) усач, вусач, прудивус; 2) (ком.)

Усваивать
490
Успешность
Gerambrix — скрипун, козак
Усваивать, усвоять, усвоить, ся —
засвоювати, засвоїти, переймати, переня-
ти. — У. нравъ — взяти натуру
Усвоеніе — засвоїння
Усердіе — усёрдя, горлйвість, щирість,
пильність, запопадливість, запопад-
ність
Усердный, но — горлйвий, щирий,
запопадливий, запопадний, чепкйй гор-
лйво, щиро, пильно
Усердствовать, поусердствовать —
щирувати, пильнувати (кого, чого),
припильнувати, горлйво заходитись
Усидчивость — усидливість, витрівалість,
твердість, посидючість
Усидчивый — усидливий, витрівалий,
посидючий
Усидіть, ся — у(в)сйдіти
Усикъ — усик, вусик, усок^ вусок
Усиленіе — підсилення, зміцнення
Усиливать, усилить, ся — підсилювати,
додавати сили, зміцнити,
підсилити, вселити, всилитися, дужчати,
сильнішати, міцніти, міцнішати,
всильніти, д. Силиться
Усиліе — зусилля, силкування, заходи,
потуга
Усилокъ — дужак і д. Силачъ
Усильно — притьмом, усильно
Усильный — усильний
Ускакивать, ускакать — скакати,
поскакати
Ускальзывать, ускользнуть—вислизати,
вислизнути, випорснути, вихопитися
Ускореніе — прискорення
Ускоренный — прискорений
Ускорять, ускорить, ся — прискорити,
прискорите ся
Ускочить — відскочити, вискочити
Услада — д. Услажденіе
Усладительность — солодкість
Усладительный — солодкий
Услаждать, усладить, ся — у(в)солоджува-
ти, у(в)солодйти, ся, осолодити
Услажденіе — усолода, осолода, втіха
Услащивать — д. Подслащивать
Условіе — умова, вмова, угода, уговор
Условленный — умовлений
Условливаться, условиться—у(в)мовлятися,
змовлятися, годитися, умовитися,
змовитися, згодитися, угодитися,
погодитися
Условность — умовність
Условный, но — умовний; умовно, з умовою
Усложненіе — ускладнення
Усложнять, усложнить — ускладняти,
ускладнити
Услуга — 1) послуга, услуга, услуженька.
— Услугу оказать — у послузі стати;
2) д. Прислуга
Услуженіе — послуга, служба, найми. —
Поступить въ услуженіе — піти в
найми, нанятись в найми
Услуживать, услужить—слугувати, у(в)слу-
говувати, у(в)служйти,
прислужитися
Услужливость — услужливість, услужність,
прислужність
Услужливый — услужливий, услужний
Услужникъ, ца — прислужник, ця, послуж-
ка і д. Слуга
Услыхать, услышать, ся — почути, ся,
вчути, учути, зачути, прочути, перечути,
наслухати
Усльїшаніе, у виразі: во усльїшаніе — щоб
усі почули, голосно
Усматриваніе — вбачання
Усматривать, усмотреть, ся — у(в)бачати,
ся, вздрівати, ся, у(в)бачити, у(в)-
здріти, углянути, нагледіти,
наглядіти, наглянути, постерегти
Усмиреніе — усмирения; гамування, у(в)га-
мування, втихомирення
Усмиритель, -ница — усмиритель, -ка, тихо-
мйрник, -ниця
Усмирять, усмирить, ся—усмиряти, ускром-
ляти, гамувати, тихомирити, ся,
усмирити, ся, у(в)гамувати, у(в)ти-
хомйрити, приборкати, притишити,
прикоськати, укоськати
Усмотрьніе—розгляд, погляд, розсуд.—Дь-
лайте по своєму усмотрьнію — робіть,
як вам здається кращим; робіть по
своїй волі, по своїй уподобі. —
Передаю на ваше усмотрьніе — здаюсь на
вашу думку; віддаю на ваш
розсуд
Усміхаться,, усміхнуться — ус(ь)міхатися,
ус(ь)мішкуватися, ус(ь)міхнутися
Усмішка — ус(ь)мішка, ус(ь)міх, 6с(ь)міх
Уснуть — заснути, (трошки) — здрімати
Усобица — усобиця, чвара, колотнеча
Усовершенствованіе — удосконалення
Усовершенствовать, -ница —
удосконалений -ниця
Усовершенствовать — (у)вдосконалити
Усовершенствоваться — удосконалитися
Усовьщеваніе — вмовляння, усовіщання
Усовьщевать, усовістить, ся — умовляти,
умовити, усовіщати, усовістити, ся,
всамобожити
Усолить, ся — всолйти, ся
Усолъ — вселення
Усольлый — всолєііий t
УсопшЦі, ая — покійний, покійник, ця,
небіжчик, вмерлий; усопший
Усотерить — всотерйти
Усохлый — всохлий
Успеніе — смерть, успіння, успеніє і д.
Праздникъ
Успенскій — успёнський. — У.
пость—Спасівка
Уснокоеніе — заспокоїння, спочинок
Успокоивать, успокоить, ся —
заспокоювати, впокоювати, у(в)тихомйрювати,
заспокоїти, ся, у(в)тихомйрити, ся,
(після гніву) — відходити, відійти
Успокоительный — заспокоюючий
Успьвать, успьть — у(в)сдівати, прспівати,
у(в)стигати, у(в)спіти, поспіти,
устигнути, встигти
Успьхъ — успіх, поспіх, поступання (в чім),
поступ, щастя. —Дай Богь успьха —
щастй Боже t
Успешность — успішність

Успешный
491
Усыплять
Успешный, но — успішний„но, спірний, но.
— Успьшнье — спірніше, поступніше
Уста — уста, вуста, устоньки
Уставать, устать — томитися, утомлятися,
у(в)томйтися, притомитися, нато-
мйтися, вморитися, уговтатися
Уставлять, уставить — 1) у(в)ставляти,
уставити, ся; 2) установляти,
установити; 3) Уставить глаза —
встромити, вліпити очі; витріщитись
Уставъ — устав, устава, статут
Уставный — уставний
Устаивать, устоять, ся — 1) встоювати,
триматися, устояти, утриматися; 2)
відстоюватися, осідати, відстоятися,
осісти
Усталой, усталый — у(в)томлений,
стомлений, знеможений
Усталость — у(в)тома, устанок
Усталь — д. Усталость. — Безъ устали —
без устанку, невтомно, без угаву
Устанавливать, установить,
ся—установляти, ставити, уставляти, установити,
уставити, ся
Установитель — установець
Установка — (в)уставляння
Установленіе — у(в)станова, установлення
Устарьлий, устарьвшій — вдавнений,
задавнений, перестарший
Устарьть — пристарітися, перестаріти,
встарітися
Устерегать, устеречь — спостерігати,
пильнувати, спостерегти, допильнувати
Устилать, устлать — устелювати,
вистелити, застилати, устелити, вистелити,
застелити,заслати
Устилка — 1) устилання, вистелювання,
стёлення; 2) д. Постилка
Устный — ус(т)ний, словами, на словах
Устой — 1) д. Сливки 1; 2) (в будові) —
підпора, підвалина, стовп, стоян
Устойчивость — сталість, стійкість
Устойчивый — сталий, стійкий, непохитний
Усторонье, у виразі: на устороньи — на
узбоччі, на вбіччі
Устоять — устояти
Устраивать, устроить — устроювати, уря-
жати, впоряжати, справляти, устро-
їти, урядити, спорядити, у(в)поря-
дйти, у(в)порядкувати, справити,
вшикувати (про військо), улагодити,
уладнати, улаштувати, ся
Устраненіе — усування; усунення,
віддалення
Устранять, устранить — усувати,
відстороняти, віддаляти, усунути,
відсторонити, віддалити
Устрашать, устрашить, ся — страхати, ся,
страшити, устрашати, застрахати,
у(о)страхнути, настрашити,
налякати, ся. — Устрашающій — страхаючий
Устрашеніе — страхання, настрашення
Устрашительный — настрашаючий,
устрашаючий, страшкий t
Устремленіе — звернення, зворіт,
направлення
Устремлять, устремить, ся — направляти,
звертати, повертати, направити,
накерувати, звернути, повернути,
кинутися, полинути, поринути,
шугнути, (юрбою) — гунути. — У. взорь
— втупити, вдивйти очі
Устригать, устричь — устригати,
підстригати, устрйгти, підстригти
Устричный — устричний
Устрица, Ostrea edulis — устриця. — У.
річная — скойка
Устроеніе — урядження, впорядження,
впорядкування
Устройство — устрій, уклад, лад, порядок
Устроитель — спорудник; впорядчик
(вечера, забави)
Уступать, уступить — поступатися,
уступати, відступати, поступитися,
уступити, відступити. — У. просьоь —
уважати, уважити прозьбу
Уступительный — припустовии
Уступка — уступ, відступ, поступлення,
поступок, опуст
Уступоприниматель — переємець
Уступочный — спущений, знижений
Уступчивость — уступливість, уступчи-
вість
Уступчивый — уступливий, уступчивий і
д. Податливый
Уступщикъ, ца — уступник, ця
Уступъ — уступ, лава, приступок, (в скелі)
— прйскалок
Устывать, устыть — остигати, простигати,
-тйгти, прочахати і д. Простывать
Устыдить, ся — завстидати, ся
Устылый — остиглий, простиглий,
прочахлий
Устье — гирло, устя (річки), челюсти (печі)
Усугубленіе — подвоіння
Усугублять — подвоювати
Усумняться, усумниться — сумнйтися, усум-
нйтися
Усушать, усушить — висушувати, висушити
Усцы — цуґлі t
Усчитывать, усчитать, учесть — облічувати,
обраховувати, облічити,
обрахувати, обчислювати, обчислити
Усъ, (мн.) усы — 1) ус, вус, (мн.) — уса, ву-
са,^си, вуси? (здр.) — (в)усик, (в)усок;
2) (у комах і рослин) — усик, вусик
Усылать, услать — висилати, вислати,
засилати, -лати
Усылка — засилання, висилання
Усыновитель, ница — усиновитель, ка
Усьіновленіе — усиновлення, прийми
Усыновленный, ая — усиновлений,
приймак, чка. — Сдьлаться усыновленнымъ
— у прийми піти, стати
Усыновлять, усыновить — усиновляти,
брати у прийми, усиновити, взяти
у прийми, (кількох) — повсиновляти
Усыпальница — усипальня
Усыпать, усыпать— 1) посипати, висипати,
посипати, висипати; 2) одсипати,
одсйпати
Усыпать, уснуть — засипати, заснути
Усыпительный — усиплйвий
Усьшленіе—усипляння; присипляння,
приспання
Усыплять, усыпать — усипляти, усипити,

Усыхать
492
Утопающій
присипляти, приспати
Усыхать, усохнуть — у(в)сихати, усохнути,
(про кількох)—повсихати.—Усохшій
— усохлий
Уськать, уськнуть — цькувати, тюкати, тю-
• гукати, тютюкати, тюкнухи
Усівать, усіять — засівати, засіяти,
позасівати ,
Усьвъ — засів
Уськать, усічь — усікати, утинати, одти-
нати, усікти, у(в)тяти
Усікновеніе главны св. Іоанна Крестителя
— Головосіка, Усікновення
Усість — повідати
Усіченіе — усіче^ня
Усеченный — зрізаний, стятий, утятий
Утаевать, утаивать, утаить — таїти,
утаювати, крити, у(в)таїти, ся, потаїти,
укрити
Утаиваніе — утаювання
Утайка — утаїння, перехови
Утайщикъ, ца — затаиник, ниця; перехов-
ник, ниця t
Утапливать, утопить, ся — угрівати, угріти,
ся, пряжити (молоко)
Утаптывать, утоптать—утоптувати, у(в)топ-
тати
Утаскивать, утащить — таскати, тягати,
цупити, потягти, стягти, поцупити,
сцупити
Утварь — ряжа; спрят, спряток; начиння. —
Церковная у. — церковні уб6ри,^йзи
Утвердительный, но — стверджуючий, чо,
че; потвер(д)жуючий
Утверждать, утвердить — стверджувати,
ствержати, ствердити. — Утвердиться
— уґрунтувати, ся, утвердитися
Утвержденіе — затвердження,
ствердження, твер(д)ження
Утекать, утечь — утікати, упливати,
утекти, уплинути^ (трохи) — надтектй
Утекъ — утеча, утік, утічка, утіканка. —
На утекъ — на втікача, на втіки
Утенокъ, утенышъ — утя, утеня, утятко,
кача, каченя, качатко, качаточко,
(мн.) — качата, качаточка, каченята
Утерпіть — втерпіти
Утерять — згубити, загубити
Утесистый — шпилястий, урвистий, крутий
Утёсъ — урвище, стромовина, круча;
скеля, стрімчак, (боковий) — прйскалка,
прйскалок, д. Стремнина
Утёсывать, утесать — стісувати, стесати
Утечка — 1) д. Утёкъ; 2) утічка, витікання
Утиный — качиний, качачий. — Съ утиною
походкой — качконогий
Утиный, утичьи гньздьшки, рос. Anchusa
officinalis — медуниця, медянйшник,
рум'янка, краснокорінь, воловий
язик
Утиральникъ — руч(ш)нйк
Утиральный — втиральний
Утираніе — у(в)тирання
Утирать, утереть, ся — утирати, утерти, ся
Утирка — утирання
Утискивать, утискать, утиснуть — впихати,
упихати, упхнути
Утиханіе — втихання, притихання,
тихшання
Утихать, утихнуть — у(в)тихати, стихати,
тихнути, тихшати, тихішати, над-
тихати, у(в)тйхнути, затихнути,
стихнути, потйхнути, потихшати,
стишіти, надтйхнути, занишкнути,
унишкнути, ущухнути,
утихомиритися, повтихати, позатихати
Утишать, утишить — у(в)тихомйрювати,
утишати, утихомирити, утишити,
у(в)гамувати
Утишеніе — втихомирення, гамування, за-
спокоїння
Утишитель, -ница — тихомйрник, -ця, га-
мовник, -ниця
Утишительный — втихомирюючий,
гамуючий
Утка, пт. Anas — качка, (здр.) — качечка,
утка, вутка, (здр.) — утонька, (сам-
чик) — качур і д. Селезень,
(особливої породи) — шавкун, (дитяче) —
тася, таська, A. acuta — остро-
хвостка, A. rutila — огарь. — У.
кряковая — крижня, крйжавка, (сам-
чик) — крижень, крижняк. — У. ны-
рокъ — нурець, пурнй-коза. — У. чи-
рокь, A. Querquedula — чйрка, чирйн-
ка, чирочка
Утка морская, Anatina — качунка
Уткинъ — качиний
Утконось (зоол.)—дзюбак, Ornitherhynchus
paradoxus
Утлый — утлий, вутлий, крихкий, слабкий
Утокъ — утік (р. утоку), піткання, поткання
Утолачивать, -лочить—втолочувати, -чйти
Утоленіе — заспокоїння, гамування, вгаму-
вання
Утолительный — заспокоюючий, гамуючий
Утолочъ — утовкти, стовкти
Утолстіть — потовщати, погрубшати
Утолщатц утолстить, ся — робити товщим,
грубілим, зробити товщим,
товщати, товстішати потовщати
Утолять, утолить — заспокоювати,
гамувати, заспокоїти, угамувати, утолити
Утомительность — втомність
Утомительный, но — у(в)томний, втомно
Утомленіе — утомлення, у(в^тома
Утомлённый — у(в)томлении, стомлений,
зморений, знеможений
Утомлять, утомить, ся — томити, ся, у(в)-
томляти, ся, морити, ся,
приставати, у(в)томйти, ся, стомити, ся,
•у(в)морйти, ся, заморити, ся
Утончать, утончить, ся — тончйти, тонй-
ти, утончйти, утонйти, вйтонь-
чити, витопити, потончйти,
тоншати, тоньшати
Утонченіе — тончення, утончення;
загострення
Утонченность — утонченість, витонченість
Утонченный — утончений, витончений
Утонять, утонить — д. Утончать
Утопать, утопнуть — потопати, потонути,
у(в)тонути, втопитися. — Утопающій
и за соломинку хватается — тонучий
і бритви хапається
Утопающій — тонучий

Утопленіе
493
Ухищряться
Утопленіе — втоплення
Утопить, ся — д. Топить, ся
Утопленникъ, ца — у(в)топленик, ця,
втоплений, на, потопельник, ця
Утоплый — втоплений
Уторговывать, уторговать—виторговувати,
виторгувати, у(в)торгувати
Уторить — у(в)топтати, у(в)топцювати
Уторенный — у(в)топтаний
Уторъ, (частіше мн.) уторы — утора, утори
Уточка — качечка і д. Утка (здр.)
Уточный — утковий (про пряжу)
Утрамбованіе — вталування
Утрамбовывать — талувати
Утрата — у(в)трата, страта, потрата, згуба
Утраченіе — втрачення
Утрачивать, утратить, ся—тратити, у(в)тра-
тити, ся, у(в)теряти, згубити. — У. до-
вьріе кь коаду —зневіритись (в кому)
Утренникъ — ранішній приморозок,
заморозок, холодні зорі
Утренній — ранішній, вранішній, ранковий,
с(ь)вітовйй. — У. звьзда — с(ь)вітова
зоря, зірниця
Утреня — утреня
Утрировать — переборщати, передавати
куті мёду
Утро — ранок, поранок. — Каждое у. —
щоранку. —На другое у.—другого ранку.
— Рано по у. — зрана, рано-в-ранці.
— Сь ранняго у. — спозаранку. — Сь
утра — з ранку, з рана(я). — У. доб-
раго пожелать — на добридень дати.
— Добраго у. — добри-дос(ь)віток
(про дуже ранній ранок), добри-ранок
Утроба — утроба, нутро, черево
Утробистый — утробистий, череватий,
пузатий
Утробный — утробний, черевний
Утроеніе — потроїння
Утроивать, утроять, утроить, ся — у(в)тро-
ювати, у(в)троїти, ся, потроювати,
потроїти, потройнйти
Утромъ—ранком, у(в)ранці.—Завтра утромъ
— завтра вранці. — На другой день
утромъ — на ранок. — Рано утромъ
— рано в-ранш. — Утромъ и вечеромъ
— рано й вечір
Утрось — сьогодня вранці
Утруждать, утрудить, ся — трудити, утру-
дйти, ся, утрудняти
Утруждающій — утруджуючий, утрудливий
Утружденіе —утрудження
Утухать — д. Погасать
Утучненіе — утучення; угноїння
Утучнительный — утучняючий; гноючий
Утучньлый — утучений; гладкий, ситий
Утучньть — погладшати
Утучнять, утучнить, ся — 1) тучити, утуча-
ти, утучити; 2) гноїти, угноювати,
угноїти (землю)
Утушать, утушить — гасити, погасити,
угасити
Утушеніе — гашення
Утьїканіе — обтикання
Утыкать, утыкать — обтикати, обтикати
Утыкать, уткнуть — втикати, встромляти,
уткнути, увіткнути, устромити
Утыкать, уткать — утикати, уткати
Утыкаться, уткнуться — натикатися,
наткнутися
Утьсненіе — утиск, втйск
Утьснитель — утйскач
Утьснять, утьснить — утискати, утісняти,
тіснити,, гнобцти, пригнобити ,
Утьха — утіха, утіхонька, утішка, уті-
шенька
Утьшать, утішить, ся — втішати, ся,
розважати, утішити, ся, розважити,
порадити, t г
Утьшеніе — утіха, втіха, потіха, розвага,
розважання, порада, порадонька,
розрада
Утьшитель, ница,— порадник, ця, утішй-
тель, ка, утішник, утішниця
Утешительный, утьшный, но — утішний, но
Утюговый — прасові^й
Утюгъ — праска, залізко, прас
Утюженіе — прасування
Утюжить, выутюжить — гладити,
прасувати, вигладити, випрасувати
Утюжный — прасовйй
Утя! — тась-тась! тасю-тасю!
Утягивать, утянуть — утягувати, стягувати,
утягати, стягати
Утятникъ — качатник, качнйк
Утячій — качачий, качиний
Уфъ — ох, ух
Уха — юшка, юшечка, щерба, щербйчка
Ухабина — вибоїна
Ухабистый — вибоїстий, бакаюватий
Ухабъ — вибій, вибоїна
Ухаживаніе — уходини, піклування, дбання,
(за дуже вередливим) — панькання,
(до дівчини чи молодиці) — лицяння,
женихання, зальоти, упадання
(коло кого), (не поважне) — горобцю-
вання
Ухаживатель — увивач, залицяльник,
зальотник
Ухаживать, — 1) ходити (за ким, коло кого),
глядіти (кого), доглядати (кого, за
ким), впадати (за ким), панькатися,
падькатися (коло кого^); 2)
лицятися, залицятися, женихатися (до
кого), прилицятися, увиватися,
упадати; підлабузнюватися, тупцювати,
волочитися, горобцювати
Ухарски — хватсько
Ухарскій — хватський
Ухарь — хват
Ухать, ухнуть — ухати, ухнути; духом
випити t
Ухватка — маніра, рух
Ухватъ — рогач, (здр.) — рогачик
Ухватывать, ухватить, ся — хапати,
хватати, у(в)хопйти, ухватйти, схопити,
ся
Ухвостье — 1) полова, одвійки, висівки;
2) кінець, край (якого місця)
Ухитряться, ухитриться — ухитрятися,
ухитритися, вхитруватися t
Ухищреніе — хитрість, хитрощі, підходці
Ухищренный, но — хитрий, ро
Ухищренность — хитрість
Ухищряться — д. Ухитряться

Ухлопать
494
Уширять
Ухлопать— 1) у(в)бйти, забити, уколошка-
ти; 2) у(в)гатилйти
Ухмыляться, ухцыльнуться—у(о)с(ь)міхати-
ся, ос(ь)мішкуватися, у(о)с(ь)міхну-
тися
Ухо, мн. уши — ухо, вухо, (мн.) — уха, вуха,
(здр.) — (в)ушко. — Крьпокъ, тугь на
ухо — не дочуває.— Навострить уши
— насторожити вуха. — Съ
надрезанными ушами — карнаухий
Уховертка — 1) (ухочистка) — корпоушка;
2) ком. Forficula auricularia L. —
щипавка, кліщак
Уходить, уйти — 1) виходити, вийти, піти;
2) у(в)тікати, тікати, (швидко) —
чкурити, чкурнути, дмухнути,
дременути
Уходить — змордувати, доконати. — Горе
уходило его — гоаре доконало його
Уходиться — у(в)гамуватися, у(в)тихомй-
ритися.—Пиво уходилось—пиво
перешумувало, вигралось. — Сердце
уходилось — заспокоїлось, угамувалося
Уходкою, уходомь—тишком, тихцем,
нишком, крадькома (піти)
Уходь — 1) вихід, відход і д. Выходъ;
2) догляд, нагляд, доглядання,
пильнування
Ухожденіе — у(э)тжання
Ухозвонь — дзвін у вухах ,
Ухудшать, ухудшить,, ся—погіршувати,
погіршити, ся„ гіршати, погіршати
Ухудшеніе —• погіршення
Ухъ — ох, ух t t
Уцьживать, уцідить — вищжувати, одш-
жувати, вицідити, одцідйти f
Уцьливать, уцілить, ся — П цілити, у(в)ці-
лити, попдсти; 2) д. Прицеливаться
Уцьльть — уціліти
Уцьплять, уцьпить, ся — чіпляти, ся,
начепити, вчепити, ся
Участвованіе — учасність (в чому),
причетність (до чого)
Участвовать — брати, мати участь, уділ
Участіе — участь, уділ, учасництво; спілка,
спільництво
Участковый — участковий
Участникь, ца — учас(т)ник, ця, (в якому
підприємстві) — спільник, ця, (в
роботі) — супрягач
Участный — учас(т)ний, причетний t
Участокъ — участок, часть, частка, уділ,
пай, обруб
Участь — доля, талан
Учащательный — частотлйвий
Учащать, участить, ся — вчащати, ся,
вчастити (часто що робити чи куди
ходити), у(в)нажуватися, унадитися
(часто ходити куди)
Учащение — вчащання
Учащій — учащий, у(в)чйтель:
Учащійся — ученик, учень, шкільник,
школяр
Учебникъ — учебник, шкільна книжка,
підручник t
Учебный — учебний,гшкільний t
Учениковъ — учеників, школярів
Ученикъ, -ца—ученик, учень, -нйця, школяр,
ка, (зб.) —- школярство, шкільник,
(зб.) — шкільництво
Ученическій — ученйцький, ученський,
школярський
Ученичество — учеництво, шкільництво
Ученіе — наука, у(в)чення, учіння
Учёность — ученість
Ученый — у(в)чёний, науковий
Ученье — 1) д. Ученіе; 2) муштра
Учерпывать, учерпнуть — черпати,
вичерпати, одчерпнути, зачерпнути t
Учёсывать, учесать — причісувати,
розчісувати, причесати, розчесати
Учетверять, -рить — вчетверяти, -рити
Учетный — дисконтовий, відчислюючий;
обчислюючий
Учётъ — відліч, відчислення, дисконте;
обчислення
Училище — школа. — Посьщать училище
— ходити до, школи
Училищный — шкільний
Учинивать, учинить — справляти, лагодити,
справити, полагодити
Учинять, учинить, ся — учиняти, чинити,
учинити, ся
Учителевь — у(в)чйтелів
Учитель, ница — у(в)чйтель, ка, навчйтель,
ка.—Быть у.—учителювати, учитель-
кувати
Учительницынъ — учительчин
Учительскій — учительський
Учительство — учительство; учителювання
Учительствовать — учителювати (про
вчителя), учителькувати (про
вчительку)
Учить — 1) (научить, ся) — учити, вчити,
нау(в)чйти, ся; 2) (выучить, ся) —
виучувати, вйу(в)чити, ся
Учитывать, учесть — обраховувати,
обрахувати, обчислювати, обчислити;
відлічувати, відчислювати,
дисконтувати
Учредительный — установчий
Учредитель, -ница — установник, -ниця,
фундатор, -ка, спорудник, -ця
Учреждать, учредить, ся — установляти,
уряжати, закладати, установити,
урядити, закласти
Учрежденіе — установа, заклад
Учтивецъ, -вица — чёмник, -ниця
Учтиво — чемно, ґречно
Учтивость — чемність, ґречність,
поштивість
Учтивый — чемний, ґречний, поштивий t
Учугь, учужокъ — яз, із, їзок, кота, котщ,
д. Забойка і Снасть
Ушастый — (в)ухатий, ухань, ухач
Ушатный — цебровий, коновковий
Ушать, ушатикъ, ушатець — цебёр, цёбрик,
коновка
Ушестерять, -рить — вшестеряти, -рити
Ушибать, ушибить, ся — забивати, забити,
вдарити, ся
Ушибъ — удар, ударения; забите (місце)
Ушивать, ушить — вшивати, вшити
Ушивка — вшиття, вшивання
Уширеніе — розшир
Уширять, -рить — розширяти, -рити

Ушица
495
Фантъ
Ушица — юшечка і д. Уха (здр.)
Ушко — ушко, вушко
Ушкуйникъ — ушкал, ушкуйник
Ушлецъ — утікач і Бьглецъ
Ушное — щёрба
Ушной — юшечний
Ушный — уховйц, вуховйй, вушний
Ущеліе — межигір'я, просмик, перёсмик;
роспалина, росколина, ущелина
Ущелочить — взолйти
Ущемленіе — притиск
У щемливать, ущемлять,
ущемить—виникнути, прищикнути
Ущербать: ущербнуть, ся —ущербити, ся
Ущербленіе — ущерб, ущёрбок
Ущербляться, ущербиться — ущерблятися,
ущербитися.,—Ущерблённая луна —
щербатий місяць
Ущербъ — 1) ущерб, шкода, ущёрбок,
утрата. — Въ ущербъ — на шкоду. —
Причинить ущербъ — зробити шкоду;
2) ущерб (місяця)
Ущипывать, ущипнуть — щі(и)пати, ущіпну-
ти, вщипнути,
Ущипъ — ущіп, ущіпок
Уьздный — гтвітовий
Уьздъ — повіт
Уьзжать, уьхать — од'їздити, виїздити,
од'їхати, виїхати
Уьзживать, уьздить — 1) уїзжувати,
уїздити, об'їздити, виїздити; 2)
(дорогу) — уїзжати, уїздити, накотити
Уютность — затишність, догідність
Уютный, но — затишний, затишно, захист-
нйй,захйстно
Ують — затишок; захист, захисток
Уязвимый — вразливий
Уязвленіе — ураза, уразка
Уязвленный — уражений, вражений
Уязвлять, уязвить — у(в)ражати, у(в)разй-
ти, ушпигнути
Уязвимость — у(в)разлйвість
Уясненіе — вияснення
Уяснять, уяснить — виясняти, вияснювати,
з'ясовувати, вияснити, з'ясувати
Фаланга — фаланга
Фалда — П збірка, (частіше)—збори, фал(ь)-
да, фалдйна і д. Складка; 2) пола
Фалдистый — фалдистий, рясний
Фальсетъ — фальцет
Фальсификаторъ — фальшівнйк, фальшер,
фальсифікатор
Фальшивить t— 1) фальшувати; 2) різнити
(в с(ь)півах)
Фальшиво — фальшиво, помилково
Фальшивость — фальшивість, фальшйв-
ство
Фальшивый — фальшивий, хвальшйвий;
підроблений
Фальшь — фальш, хвальш, хиба. — Ошибка
въ фальшь не ставится — помилка
за хвальш не йде
Фамилія — 1) сім'я,, родина, фамілія;
2) прізвище, прізвисько, прозвання,
фамілія t
Фамильный — 1) родовий, фамілійний;
2) сімейний
Фамильярничать — панібрататися
Фамильярно — за панібрата, фамільярно.
— Обходиться съ кьмъ фамильярно
— бути за панібрата (з ким)
Фамильярность — панібратство,
фамільярність
Фамильярный — панібрацький,
фамільярний
Фанатическій — фанатичний
Фанатизмъ — фанадйзм
Фанатикъ — загохллець, фанатик
Фанерка — форнір
Фантазёръ — химерник і д. Мечтатель
Фантазировать — химерити, химерувати,
фантазувати; 2) імпровізувати
Фантазія — 1) фантазія; 2) химери
Фантастическій — фантастичний, химерний
Фантъ — фант, застав (у грі)
Ф
Фарба — фабра, чорнило (чорнити волосся) І
Фаореніе — чорніння (в^сів)
Фабрика — фабрика. — Писчебумажная ф.
— папірня
Фабрика гвоздильная — ц(ь)в'яхарня. —
Фабрика конфектная — цукерня
Фабрикантъ — фабрикант. — Писчебужный
ф. — папірник
Фабрикантскій — фабрикантський
Фабрикантша — фабрикантка
Фабрикатъ — виріб фабричний,
фабрикат
Фабрикація — фабрикування
Фабрить — чорнити (вуси)
Фабричникъ — фабричний робітник
Фабричный — фабрйцький, фабричний
Фаворить, фаворитка — коханець, коханка,
фаворит, -тка
Фаготь — фаґот(а). — Играющій на фаготь
— фаготйстий
Фазанина — фазанина, бажантйна
Фазаній — фазанячий, бажантовий
Фазанъ, пт. Phasianus colchicus — фазан,
бажант
Фазъ, (частіше) фаза, (мн?) фазы (луны) —
фаза, кватиря, відміна, квадра
Факелъ—походня, похідня, смолоскип, луч-
нйця.—Похоронные ф.—проводничкй
Факельный—смолоскиповий, походньовий
Факельщикъ— смолоскйпник, похіднйк
Фактически — фактично г
Фактическій — фактичний, надільний
Факторство — факторування
Факторствовать — факторувати
Факторъ, факторша — фактор, ка. — Плата
фактору — факторове, факторне
Фактура — фактура
Факторъ — чинник,
Фактъ — факт, подія
Факультетъ — факультет, відділ І

Фанфаронь
496
Фіалка
Фанфаронь — величайко, чванько, пиндюч-
ник
Фарватеръ — стрижень, (в річці) — течія,
бистрінь, оистриня
Фарсь— 1) жарт, фарс; 2) вйкидка, вйбрик,
фіґель
Фартукъ, фартучекъ — фа(хва)ртух, фа-
(хва)ртушйна, фартушок, опйнка,
запаска, (що надівають дітям на
шию^ — слйнявка
Фартучный — ф(хв)артуховий
Фарфоровый — фарфоровий, фарфорний,
порцеляновий ,
Фарфоровая глина — каолін, глинка,
фарфорова глина
Фарфоръ — фарфор, порцеляна
Фаршированный — начйняний, з начинкою
Фаршъ — начинка
Фасадный — чільний
Фасадь — чоло, лице
Фасолевидный — фа(ква)солькуватий
Фасоль, рос. Phaseolus — фасоля, хвасоля,
квасоля, (зерно) — фа(ква)солйна,
fстебло) — фа(ква)со,лйння. P. multi-
lorus Willd. — королів ц(ь)віт,
червона квасоля. P. variegatus — писарй-
ста квасоля. P. qompressus Dc,
низкорослая ф. — піша квасоля, піхота,
лежух, (та, що в'ється) — тична, (з
плескуватими зернами) — плескач,
плеската
Фасонистый — статурний
Фасонь, фасончикь — фасон, крій, стрій,
форма, ?лада
Фата — намітка до вінчального убору,
фата
Фатализмь — фаталізм, віра в
призначення
Фаталистическій — фаталістичний
Фаталисть — фаталіст, фаталиста
Фатальный, но — фатальний, но; судьбо-
вйй,во
Фата-Моргана — марево, Фата-Моргана
Фатюй — чвалай, незграба і д. Неловкій
Фать — ферт, хверт
Фауна — фавна, фауна
Фашина, фашинникь—тарас, торос,
фашини. —Мостить, укріплять фашинами
— тарасувати, потарасувати
Фашинный — тарасовий, фашинний
Фаэтонъ — фаетон
Фаянсовый — фаянсовий, півпорцеляновий
Фаянсь — фаянс, півпорцелян
Февральскіи — лютовии
Февраль — лютий, февраль
Федеративный — федеративний
Фейерверкь — фейверк, фёйверок
Фелонь — рйза верхня, фелонь
Фельдфебельскій — фельдфебельський
Фельдфебель — фельдфебель
Фельдшерскій — фёршальський, фёльчер-
ський
Фельдшерь — фёршал, фёльчер
Фельдъегерь — гонець (р. гінця)
Феринка, рос. Atherina pontica Eichw. —
катеринка, дугулька
Ферма — хутір, фільварок, ферма
Фермерь — хуторянин; 2) орендарь,
посесор; фермер
Ферменть — підчинка, бродило, фермент
Ферменть броженія — бродило
Ферть, фертикь — ферт, -ик, хверт, -ик
Фестоны — крйсочки
Фетишь — божок, фетиш
Фехтовальный — фехтарський
Фехтовальщикь — фехтар
Фехтованіе — фехтування
Фехтовать — фехтувати
Фи! — фе! (
Фибра — волокно, жилка, фібра
Фибринь — волокнина
Фиктивный, но — фіктивний, но
Фиброзный — волокнуватий
Фига — 1) рос. Ficus carica L. — фйга, хвй-
га, фіга, (овоч в'ялений ще) —
інжир, інджйр;,2) дуля і д. Кукишь
Фигля — фіґель, фіглі, фйґлі, хвиґлі
Фиглярить — фіґлювати
Фиглярь — фіґляр, мартошЦс
Фиговый — фй^хвй)говий, фіговий
Фигура — постава, постать, фігура
Фигурировать — фігурувати
Фигурчатый — фіґуристий
Физическій — фізичний f
Физіологическіи — фізіологічний
Физіономія — вид, облйчча, погляд
Филе — сітка плетена
Филей, филейная часть — полядвиця, кри-
жівка
Филиновь — пугачів
Филинь, пт. Strix bubo — пугач
Филипповки — пилйпівка, д. Пость
Филипповскій — пилйпівський, пилипівча-
. ний
Философскій — філ(ь)озофський
Філософія — філ(ь)озофія
Философствовать — філ(ь)озофствувати,
філ(ь)озофувати
Философь — філГь)озоф, філософ
Фильтрувать — фільтрувати, цідити
Фильтрованіе,— фільтрування, щження
Фильтрь — фільтра, цідилка
Финаль — кінець, фінал
Финансовый — фінансовий
Финансы — фінанси, скарб
Финикь, рос. Phoenix dactylifera — фйнико-
ва пальма, (овоч) — фйник, дактиль
Финифть — полива
Финтить, сфинтить — 1) финтйти^
крутитися, вертітися, хвостом вертіти; 2)
викручуватися
Фины, Таеша solium — крупка
Фирма — фірма
Фискалить — підглядати, підзирати,
шпигувати
Фискальство — шпигування, шпигунство
Фискаль — підглядач, шпиг
Фисташковое дерево, фисташки, рос. Рі-
stajia vera L. — фісташкове дерево,
оріхи, фісташки
Фистула — 1) фістулаг(в с(ь)піванні); 2)
нориця, вовчок, дірочка (в болячці)
Фитиль — ґніт, гніт, ґнотик
Фитильный — (г)ґнотовий
Фиша, фишка — марка
Фіалка, рос. Viola — фіялка. V. canina L.

Фіалковьій
497
Фуганокъ
— братки, сокирки. rV. mirabilis L. —
лісова,фіялка, підлісок. V. odorata
L, — кінські копитці, бешйнник,
підлісок. V. tricolor L. — (эраткй, брат з
сестрою, полуц(ь)вітки, Іван та
Марія
Фіалковьій — фіялковий
Фіаско — невдача. — Потерпіть фіаско —
невдачу мати, облизня піймати, (в
сватанні) — гарбуза дістати
Фіолетовьій — фіялковий, масаковий
Флагь — флак, хлак, стяг, майва
Фланговый — боковий
Флангь — бік, крило (війська)
Фланелевый — флянёльовий, фанальовий,
фаналевий
Фланель — фланёля, флянёля, фанёль
Флегма— 1) харкотиння, харкотина; 2)
млявість
Флегматикъ — 1) харкатий, харкач; 2),флєґ-
ма, флегматик; лемеха, лемішка,
глевтяк, макуха, млявий
Флегм атическій — флегматичний;
лемехуватий, глевтякуватий, лемішкуватий
Флейта — флейта
Флейтисть — флейтйст(а)
Флейтный — флейтовий
Флеровый — фльоровий
Флеръ — фльор
Флигель —флігель, офіцйна
Флорентъ — стьожка, стьожечка, бйндоч-
ки (шовкова, узёнька)
Флотилія — флотилія
Флотскій — флотський, маринарський
Флотъ — флот, фльота, марина, мари-
нарка t
Флюгарка — верх, каптур; (на димарі)
Флюгеръ — погодка, погодник, вітрячок,
млинок, флюгер
Флюсь, (мін.)—шпат; (мед.)—флюксія, флюс
Фляга, фляжка — фляшка, пляшка
Фляжный — пляшечний ,
Фокусникъ, ца — штукарь, кумедійник, ця,
фігляр, ка
Фокусничать — штукарювати, фіґлювати
Фокусничество — фіглярство, штукарство
Фокусный (фіз.) — фокусний, огнищевий
Фокусъ — фокус, огнище, збірос(ь)віт;
2) штука, фйгель, фіґель, вйтинка
Фольверокъ — фільварок і д. Ферма
Фольга — фольга, сухозлотиця
Фонарикъ — ли(і)хтарик, фонарик
Фонарный — ли(і)хтарний, ф(и)онарний
Фонарщикъ — ли(і)хтарник
Фонарь — ли(і)хтарь, лихтарня, ліхтарня,
ф(и)онар. — Фонари подъ глазами —
окуляри
Фондъ — фонд, стовп
Фонтанный — фонтановий, фонтанний
Фонтанъ — водомёт, водограй, фонтан
Фонъ — тло, поле, грунт, ґрунт
Фордыбачить — бришкати, бундючитися
Форель, риба Salmofario—струг, пестрюга,
головйця
Форейторъ — форес, хвореш
Форма — форма, хворма; зразок, взір .
Формалистика — формальнощі,
формалістика
32 «.
Формальность — формальність
Формальный, но — формальний, но
Форматъ — формат, розмір
Форменный, но — форёмний, но
Формированіе — формування
Формировать, сформировать, ся —
формувати, сформувати, ся
Формировка — формування
Фомовщикъ — формовщик
Формула (матем.) — формула
Формуляръ, формулярный списокъ —
службовий список, формуляр
Форпость — варта передова, форпост
Форсировать — скорити, прискорити
Форсить — форсувати, бришкати
Форсъ — пиха, чвань і д. Надменность. —
Сбить форсъ — пиху збити
Фортка, форточка — кватирка, кватирочка,
кватиронька, віконко
Форточный — кватирковий, віконковий
Фортуна — фортуна,, хворт^на, доля
Форштатъ — передмістя
Фосфатъ — фосфат, фосфорник
Фосфорноватистый — фосфорнуватистий
Фосфоръ, фосфорическій, фосфорный —
фосфор, фосфоричний, фосфоро-
вий
Фосфоръ желтый — фосфор жовтий,
звичайний
Фосфоръ красный — фосфор червоний
Фотографировать — фотографувати
Фотографія, фотографически! — фотографія,
фотографічний
Фотогенъ, фотожекъ — гас, гас
Фофанъ — 1) тюхтій, чвалай, макуха;
дурень, кеп; 2) відьма (гра)
Фраза — фраза, речення. — Заьзженная
фраза — потёрта фраза
Фракъ, фрачикъ — фрак, фрачок
Франкировать — франкувати ,
Франтикъ — фертик, фйнтик, виставніжка,
вертйгуз, вертихвіст
Франтитъ — модно вбиратися, чепуритися,
ферцювати
Франтиха — парадниця, чепуруха,
дженджуриста
Франтовски — фертувато, парадно
Франтовский — фертуватий, парадний
Франть — парадник, чепурун, ферт,
фертик, галанець, мартопляс, фйнтик,
джеґирь, (злидень) — голочв^нько
Фрахтъ — фрахт, оплата за перевіз
товарів
Фризе — розводи (на коштовній тканині)
Фронтовой — фронтовий
Фронть—фронт, стрій, шик.—Развёрнутый
ф. — лава. — Перемінить ф. —
перешикувати, перемінити фронт
Фруктовый — фруктовий, овочевий
Фруктовщикъ — овочнйк
Фрукть—фрукт, овоч.—Фрукты—садовина
Фрунтъ — д. Фронтъ
Фря—парсона.—Не велика фря—не велика
парсона, не великий пан. — Эка фря!
— велике цабё! велика цяця!
Фу, interj. — пфе!
Фуганокъ, фуганочный — фуганок,
фуганковий

Фука
498
Хвалитель
Фука, фукъ — фук, хук (в грі в дамки)
Фукать, фукнуть — хукати, хукнути
Фундаментальность — фундаментальність,
ґрунтовність
Фундаментальный, но — фундаментальний,
• ґрунтовний, но
Фундаментъ — Фундамент, спід, засада,
(мурований) —підмури, (дерев'яний)
— підвалина
Функція — функція, чинність
Фунтовикъ — фунтовик, тягар
Фунтовой — фунтовий
Фунтъ — фунт ,
Фура — фура, хура, фіра, віз
Фуражировать — фуражувати
Фуражировка — фуражування
Фуражный — фуражовий, фуражний
Фуражка — картуз
Фуражъ — фураж, паша, обрік
Фургонъ — фургон t
Фурія — яга, баба-яга, відьма (лиха
жінка); Адская фурія — пекёльниця
Фурлейть — (ф)хурщйк, погонець
Фурманъ — фурман, хурман, підводчик,
фурманщик
Фурсикъ — недоросток, куцан, курдупель
Фурщикъ — (ф)хурщйк, чумак
Футеровать — футрувати (піч)
Футеровка — футрування
Футляръ — футляр, покровёць, (на бритву)
— бритовниця, (на пера) — напірник
Футъ — стопа, фут
Фуфайка — фуфайка t
Фуфлыга — волоцюга, гультяй, гульвіса
Фуфльїжничать — волочитися, тинятися
Фырканье — пирхання, чмихання,
форкання
Фыркать, фыркнуть — пирхати, чмихати,
форкати, пирскати, пирхнути,
чмихнути, пйрснути
Фыркливый — пирськйй (кінь)
Фыркунь, фыркунья — чмихало (про
чоловіка), пирськйй, ка (про коней)
X.
Хабарить — вестися, таланити, щастити
Хабаръ — хабар ,
Хазить — роскошувати, жити роскішно,
пишно
Хазъ — початок тканини (де спочатку
злучаються основа і піткання)
Хайлить — горлати, галасувати, верещати
Хайло — 1) челюсти (печі); 2) горло,
горлянка, дихало; 3J горлань, горлач
Халатный — халатний
Халатъ — халат, (з пістрі) — пістряк
Халуй, ка — лакйза, лакйзка; хам, хамло,
хамка, хлоп, хлопка
Халуйскій — лакизуватий, лакеюватий,
хамський, хлопський
Хамелеонъ, Lacerta Chameleon — хамелеон
Хандра — нудьга, нуда, нуд, нудь, зануда,
хандра, осоруга t
Хандрить — нудитися, нудити с(ь)вітом,
нудьгувати, марудитися
Хандрящій — хандрижний, хандрйжка
Ханжа — с(ь)в'ятко, с(ь)в'ятець, с(ь)в'ятоха,
с(ь)вятоша, с(ь)в'ятобожник, оче-
нашник
Ханжескій — с(ь)в'ятобожний
Ханжество — с(ь)в/ятобожство, с(ь)в'ятош-
ство, лицемірство
Ханжить — с(ь)в ятобожити, удавати з
себе побожного, прикидатися по-
бржним, лицемірити, живим до Бога
лізти (іронйчно)
Ханскій — ханський
Ханство — ханство
Ханъ — хан
Хаосъ— 1) хаос; 2) розгордіяш, гармидер,
рёйвах
Хаотическій — хаотичний
Хапать, хапнуть — хапати, хапнути
Хапкій — хапун, хапуга
Характеризовать — характеризувати
Характеристическій — характеристичний
Характеристика — характеристика
Характерно — характерно
Характерность — характерність
Характерный — 1) натурливий, крутий;
2) характерний, одмітний
Характеръ — характер, удача, вдача,
натура, норов
Харица, харичка — пйчка, пицюрка (
Харіусь, риба Salmo thumallus — перш
Харканіе — харкання
Харкать, харкнуть — харкати, харкнути
Харкота — харканйна
Харкотина — харкотиння, хряки
Харкунъ, харкунья — харкач, ка, харкатий,
та
Харчевникъ, ца — харчевник, ця
Харчевническій, харчевничій — харчёвниць-
кий
Харчевня — харчевня
Харчевой — харчовий
Харчить, исхарчить, ся — харчити,
прохарчити, вихарчити,ся г
Харчъ, а — харч (р. харчу), харчі
Харя — пика, мурло, мармиза, мармуза,
мацапура, харло
Хасимъ, рос. Taraxacum officinale—д. Оду-
ванчикъ
Хата, хатёнка — хата, хатка, хатина,
хатинка, (аби-яка) — хатчина, халупка,
халупчина, халупина, (для
чабанів) — чабарня
Хатьма, рос. Lavatera thuringica L. — рожа,
собача рожа
Хаять — хаяти, ганити, гудити
Хвала — хвала, похвала t
Хвалебникъ, ца — хвалёник, ця, хвалій,
хвалитель, ка
Хвалебный — хвалебний, похвальний
Хваленіе — хваління
Хвалёный — хвалений
Хвалитель, ница — д. Хвалебникъ, ца

Хвалить
499
Хламъ
Хвалить, похвалить, ся — хвалити,
величати, славити, похвалити, ся
Хвальба — хвальба, хвастощі, хвасть
Хвальный — хвальний
Хвастаніе — хвальба, величання
Хвастать, нахвастать, ся, хвастнуть —
хвалитися, вихвалятися, хвастати,
величатися, хизувати, ся, чванитися
Хвастливо — вихвально
Хвастливость — вихвальність, чванливість
Хвастовски — хвалячись
Хвастовской — вихвальний
Хваставня, хвастовство — чванство,
вихвалка, хвасть, хвастощі
Хвастунъ, хвастунья — хвалько, чванько,
самохвалка
Хватаніе — хапання, хапанка, хапотня,
хапанина
Хвататель — хапач
Хватать, хватить, схватить, ухватить, ся —
1) хапати, ся, хватати, ся,
поривати, схопити, ся, схватйти, ся,
ухопити, ся, сцапати, злапати; 2)
ставати, хватати, вистачати, стати,
потягти; 3) братися, взятися. —
Хватиться за умъ — за розум взятись
Хватить, ся —1) д. Хватать, ся; 2)
затопити, зацідити, д. Ударить; 3)
вихилити, випити, укутати. — X. лиіцнее
— перехопити, перебрати через міру;
4) спіткати і д. Постичь
Хватка — 1) хватання, хапання; 2) дзьоб
(у хижих птиць); 3) (мисливське) —
ловка
Хваткій — 1) хапкий; 2) похватний
Хватомь — разом, хватком, хапком
Хватскій — хватський, бадьористий
Хвать — хват, зух і д. Удалецъ
Хвать — хап, хоп, хіп, лап, тьоп
Хвойникъ — чатйнник, хвойняк
Хвойный — чатйнний, хвоянйй
Хворается — нездужається, недобриться
Хвораніе — слабування, хорування
Хворать, захворать — слабувати, хорувати,
нездужати
Хворостина — хврростйна, хвойдйна, (на
стріху) — півзина
Хворостинный — хворостяний, хмизнйй
Хворостникъ — хворостнй(я)к, хмизняк
Хворость— 1) хворост, хмиз, хамло; 2)
вергун, (частіше мн.) — вергуни
Хворость, хворь — хворість, хворощі
Хворый — хворий, слабий, недужий
Хвостать, хвостнуть, ся — хвиськати,
хльостати, хвисьнути, хльоснути
Хвостецъ — купер, куприк, огузок
Хвостистый — хвостатий
Хвостовый — хвостовий
Хвостъ, (здр.) хвостикъ, (поб.) хвостище —
хвіст (р. хвоста), хвостик, (поб.) —
хвостяга, хвостище, (з самого
початку) — репиця, (у сома) — обмах,
(у барана) — бурдюк, курдюк
Хвощёвина, хвощъ, рос. Equisetum arvense
L. — пестиш, пестиші, польова
сосонка. Е. hyemale L. — хвіщ, хвощ,
В. pretense L. — хвощай
Хвощъ — віхоть
Хвоя — чатйна, хвоя, глиця, шпилька,
голка (чатйнного або хвояного
дерева)
Хижина, хижинка — хатка, хатина,
хатинка, (аби яка) — халупа, халупина,
халупчина, хатчина
Хижинный — хатній, халупний
Хижникъ, ца — халупник, ця
Хиканіе — хіхікання, прсьмішки
Хикать, хикнуть — хіхікати, х/хотіти,
хіхікнути, хихикати, хихотіти
Хиленькій — кволенький, слабенький
Хило — слабовито, хоровито
Хилость — хирність, слабовитість,
хоровитість, недолужність
Хилый — кволий, хирний, хоровитий,
слабовитий, нездоровкуватий,
недолугий, недолужний
Хильть, похиліть — хиріти, похйріти, охля-
сти, упадати, упасти на силах
Хилякъ — плотуха
Химера — химера
Химерическій, химерный — химерний,
неподобний
Химикъ — хймик, хёмик
Химически — хи(е)мічно
Химическій — хи(е)мічний
Химія — хй(е)мія
Хиромантикъ — ворожбит (по долоні), хи-
романтик t
Хиротонисать — хиротонісати і д.
Рукополагать
Хиротонія — хиротонія t
Хирьть — хиріти, хирніти, гйбіти, чев'яді-
ти
Хитренькій — хитренький, лукавенький
Хитрецъ — хитрий, хитрёць, крутарь,
крутій
Хитрить — хитрувати, політикуватися
Хитро — хитро, лукаво
Хитроватый — хитренький
Хитросплетеніе — викрутні, хитрощі
Хитрость — хитрість, хитрощі; мудрація.
— Употреблять х. — оратись на спосіб
Хитроумный — хитромудрий
Хитрый — хитрий
Хихикать — д. Хикать g
Хищеніе — крадіж, ка, драпіжство,
здирство t
Хищникъ — хижак, драпіжник
Хищница — хижачка, драпіжниця
Хищничать — хижачити х
Хищническій — хижацький, драпіжний
Хищничество — хижацтво, драпіжство
Хищность — хижість t
Хищный — хижий, драпіжний
Хладнокровие, хладнокровность — зимно-
кровність, холоднокровність,
байдужність
Хладнокровный, но—зимнокровний, холод-
нокровний, байдужий, байдуже, з
холодним серцем
Хламида — хламида
Хламидный — хламйдний
Хламовщикъ — тандйтник
Хламостить, захламостить — завалювати,
завалити, замотлошйти t
Хламъ — мотлох, базалучча, хлам, хламіт-
32*

Хлебаніе
500
Хльвъ
тя, заваль, валява
Хлебаніе — сьорбання, хлептання
Хлебатель — хлептун
Хлебать, хлебнуть — сьорбати, хлебтати,
хлептати, хлестати, сьорбнути і т. д.
Хлебетъ — хлепіт
Хлебокъ — сьорбок
Хлестаніе — хльостання, хвиськання,
ляскання
Хлестать, хлестнуть, ся — хльостати,
стьобати, хвиськати, ляскати,хвось-
кати, шмагати, морськати,
хльоснути, стьобнути, хвиснути, ляснути,
морснути
Хлесткій — ляскучий, хвиський, хвисткйй
Хлёсъ — хвись
Хлобыстать, хлобьіснуть — 1) мотатися,
тіпатися, теліпатися, битися; 2) бити,
лупити і д. Ударять
Хлопальщикъ — плескач, ка, ляскач, ляс-
качка
Хлопаніе — плескання, хлопання, ляскання,
грюкання
Хлопать, хлопнуть — плескати, -снути;
хлопати, хляпати, ляскати, хлопнути,
хляпнути, ляснути. — Хлопать въ
ладоши — плескати в долоні. — X.
глазами —лупати, кліпати
очима.—Хлопнуть дверьми — грюкнути,
гуркнути, грякнути, грюконути, хрьопнути
дверима
Хлопокъ — клочча, косма
Хлопокъ — бавовна, бавонь, бавина. — X.
кіевскій, Asclepias Syriaca—ластівець
Хлопотаніе — клопотання, клопоти, падь-
кання
Хлопотать — клопотати, ся, дбати,
піклуватися, турбуватися, падькати, ся,
(дуже) — побиватися
Хлопотливо — клопітно, заходно
Хлопотливость — клопітність, заходли-
вість
Хлопотливый — клопітливий, клопітний,
заходливий
Хлопотня— 1) лопотня, гуркотня, грюкот-
нёча; 2) клопоти, клопітня
Хлопотунъ, хлопотунья — клопотун, ха,
(метушливі) — побігач, квоктуха
Хлопоты — клопіт, клопоти, заходи
Хлопоухій — каплаухий, клапоухий
Хлопушка — хлопавка, пукавка
Хлопчатая бумага — бавовна
Хлопчатникъ, рос. Gossypium herbaceum L. —
бавовник
Хлопчатобумажный — бавовняний, бавня-
ний. — Хлопчатобумажная ткань —
бавовнянка
Хлопъ — бух, лясь, лусь, луп t
Хлопье — клочча, пластівці, пластівні. —
Снігь хлопьями — сніг пластівець.
—Хлопьями падающій—пластівнистий
Хлористый (хим.) — хльорйчний
Хлороводородъ — хльороводень
Хлорнокислая соль — солян
Хлорный (хим.) — хльорний
Хлоръ (хим.) — хльор
Хлынуть — линути, ринути, поринути,
хлюпнути, гунути, пороснути,
бурхнути
Хлынца — д. Рысца
Хлысть, хлыстикъ — 1) прут, прутик,
лозина, лозинка; 2) бич, бйчик; 3) (сек-
тяр) — шалапут
Хлысть — лясь, хвись .
Хлібець — хлібець, хлібчик і д. Хльбъ
*Хльбенный — хлібний, хлібовий
Хлібина — обніж, перга
Хльбникъ — хлібник, хлібопека, пекарь
Хльбничій — пекарський, пекарів
Хльбница — П хлібниця, пекарка, перепі-
чайка; 2) рос. Calta palustris L. —
фіялковий корінь
Хльбньїй — хлібний.—X. дерево, Artocarpus
incisa—хлібовець,—X. квашня—діжа
Хльбня, хлібная — хлібня, пекарня
Хлібодарь — шафар, хлібодар
Хльбопашенный — хліборобський,
рільничий
Хлібопашество — хліборобство, рільництво
Хльбопашествовать — хліборобити
Хльбопашецъ — хлібороб, землероб
Хльбопашный — хліборобний
Хлібопекарня — пекарня, хлібопечня
Хльбопекарь, хлібопекь —гіекар
Хлібопеченіе — печення хліба
Хльбоплодъ (росл.) — хлібовець. Artocarpus
incisa
Хльбопродавець — хлібопродавець
Хлібородіе — врожай ,на хліб
Хлібородньїй — хліборідний і д. Урожайный
Хльбосолъ, хлібосолка — хлібосол, ка,
гостинний чоловік, —а жінка
Хлібосольньїй — хлібосольний, гостинний
Хлібосольство — хлібосольство,
гостинність
Хлібоід — хлібрїд г
Хлібушка — хлібець, хлібчик ,
Хлібь — хліб, (здр.) — хлібець, хлібчик,
(дитяче) — папа, папка, (невипечений)—
глевкий х., глевтяк. — Більш х. —
булка, (з лапками зверху, помащений
олією) — книш. — Горбушка,
краюха х. — окраєць, окрайчик. —
Гороховый х. — горохв'яник. — Гречневый
х. — гречаник. — Ломоть, ломтикъ х.
— скйоа, скибка, скибочка.—Плоскій
х.—перепічка, підпалок,
корж.—Пасхальный х. — паска, баба. — Прісньїй
х. — прісняк. — Пшеничный х. — пше-
нйшник, паляниця, паляничка,
(маленький, круглий)—буханець.—гжа-
ной, черный х. — хліб, жйтний х.,
житняк.—Свадебные хльбы—коровай,
шишки, голубки, борона, гребінь
Габо) праник, лежень, верч, дйвень
(або) калач. — Хлібьі валять — діжу
виробляти; 2) пашня, пашниця,
збіжжа t
Хлібь-соль — хліб-сіль, хліб та сіль. —
Хлібь-соль водить — бувати в
хлібосолі (
Хлівь. хлівишко — хлів, хлівець, хлівчик,
(без дверей) — повітка, (для волів)
— вол(о)івня, бичня, (для гусей) —
гусятник, (для корів) — коровник,
короварня, (овечий) — кошара, (для

Хлябать
501
Холодьть
свиней) — свинюшник, свинарник,
свинйнець, куча, (де одгодовують
свиней на сало) — саж, (для телят)
— телятник
Хлябать — хляпати
Хлябь — прірва, безодня
Хмелеводство — хме(і)льнйцтво
Хмелеводъ — хмеляр
Хмелевой — хмільовйй, хмілевйй,
хмелевий
Хмелина — хмелина, гичка
Хмелить — хмелити
Хмель — 1) рос. Humulus Lupulus L. — хміль
(р. хмелю); 2) хміль, чмир. — Во
хмелю — на підпитку, під п яну руку
Хмелышкъ — хме(і)льнйк
Хмельной — 1) підпилий, на підпитку;
2) п'янкий, міцний
Хмельное — п'яне t t
Хмьльть, охмьльть — хмеліти, п'яніти,
впиватися
Хмуреніе — суплення
Хмурить, нахмурить, ся — 1) супити,
насуплювати, хмурити, ся і д.
Насупиться; 2) їжити, ся, стовбурчити, ся,
наїжити, ся, настовбурчити, ся
Хмурный — похмурий, понурий
Хмылить — обтісувати цеглу
Хньїканіе — пхикання, скімлення
Хныкать — пхикати
Хоботь — 1) (у слона) — хобот: 2) (у комах)
— сосальце
Ходатай — заступник, старатель;
посередник, ходатарь. — X. по дьламъ —
повірений, (глумливо) — брехунець
Ходатаица, ходатайница — заступниця, ста-
рателька; посередниця
Ходатайство — заступництво, клопотання
Ходатайствовать — заступатися, обставати,
ставати за кого; клопотати, ся
Ходебщикъ — коробейник, варяг
Ходень, у виразі: ходенёмъ ходить —
ходором ходити
Ходить — ходити, ступати. — X. по міру —
просити милостиню, по-під вікнами
ходити, простягати руку,
старцювати, жебрати. — X. по,чьимъ сто-
памъ —1) уступати у слід,
переймати і д. Подражать; 2) слідкувати,
стежити, зорити і д. Сльдить. — X. за
кьмъ — доглядати (кого). — X. за
чьмъ — поратися (коло чого). — X.
по судамъ — клопотати в суді
Ходкій — лёгкий, бігкий, роскотистий (про
судна та екипажі); похідний
Ходко — легко, прудко
Ходовой — ходовий
Ходокъ — ходільник, ходак
Ходулочникъ, пт. Himantopus rufipes— щу-
длак, щудлачок
Ходуля, (частіше мн.) ходули — 1) ходил и-
ці, хідлі, диби, цйби; 2) хідлі (на
коліщатках, в котрих привчають
дітей ходити)
Ходь — 1), хід, хода, хідня, рух; 2) хід,
прохід, (узенький) — суткй, суточки;
3) збут, схід
Ходьба — ходня, хідня, ходячка,
походеньки; хода, ходйни
Ходячій — ходячий
Хожалый — посланець і д. Разсыльный. —
Хожалыя деньги — гулящі гроші
Хожденіе — ходіння, ходження, ходи
Хозяйка, хозяюшка— хазяйка, господиня,
паніматка, ґаздиня, хазяєчка, пань-
матуся
Хозяйкинъ — хазяйчин, господарчий, пані-
матчин
Хозяйничанье — хазяїнування,
господарювання, порання
Хозяйничать — хазяїнувати, хазяювати,
господарювати, господарити,
порядкувати, поратися
Хозяиновъ — хазяїнів, господарів
Хозяинъ — хазяїн, господар(ь), хазяй,
ґазда
Хозяйски — по хазяйськи
Хозяйскій — хазяйський, господарский
Хозяйственность — господарність,
ощадність
Хозяйственный, но — господарчий, но, ха-
зяйливий, во, хазяйновитий
Хозяйствовать — господару(ю)вати
Хозяйство — хазяйство, господарство,
господарка, (лас.) — хазяйствечко, го-
сподарствечко. — Хозяйствомъ
устроиться — охазяїнуватися
Холеніе — пещення, пестіння
Холера, Cholera morbus — холера
Холерикъ — жовчний, дражливий, пальо-
ний,холерик
Холерическій — холеричний; д. Холерикъ
Холерный — холерний
Холить — пестити, пестувати
Холка — чубок, штим
Холмикъ — пагорок, горбок
Холмистый — пагористий, горбастий, па-
гірчастий
Холмообразный — горбуватий, горбкуватий
Холмъ, холмикъ — горо, горбок, горбочок,
прйгорок, пагорок, бугор,
шпилечок, (салітровии) — бурт,
(висипаний) — копець, (більший) — могила
Холмиться — підноситись горбами
Холодець— 1) холодець; 2) (росл.)—заячий
холодок. Asparagus.
Холодильникъ, ца — холодник, ця
Холодильный — холодячий
Холодить, охолодить, ся — холодити,
студити, прохолодити, ся
Холодная — холоднйця, холодна
Холодненькій — холодненький
Холоднехонькій — холоднісінький
Холодно — холодно, зимно, сіверко
Холодноватость — похолодь
Холодноватый, то — холодненький, ко, по-
холодний, но t
Холодное — холодець, драглі, холодне
Холодность — 1) холодність; 2) байдужість
Холодный — 1) холодний, зимний, студё-
ний, сіверкий; 2) стйлий,
неласкавий
Холодь — холод, студень, (великий) —
холоднеча, лють, (дитяче слово) —
ДЮДЯ
Холодьть, охолодіть — холодіти, холодніти,

Холодянка
502
Храпунъ
холоднішати, холонути, нахоложу-
ватися, стигнути
Холодянка — жаба земляна
Холоженіе — охоложування, студження
Холопій — хлопський
Холопка — хлопка
Холопскій — хлопський, рабський
Холопствовать— 1) бути хлопом; 2)
плазувати, стелитись перед ким
Холонь — хлоп, кріпак, підданий, раб
Холостёжь — парубоцтво,
Холостилыцикъ — холощій, валашал
Холостить, охолостить — валашати,
викладати, харашати і д. Валошить
Холостой, холостъ — нежонатий,
парубок. — Холостымъ быть —
молодикувати, парубкувати; бурлакувати. —
А. рыба — без ікри, ялова. — X.
зарадь — сліпий наоій (б^з дробу і кулі).
— X. строеніе — надвірна будова
Холостякь — нежонатий, парубок, (зб.) —
парубоцтво
Холосгяцкій—парубоцький.—Холостяцкая
квартира — квартира нежонатих, без-
жённих
Холощеніе — валашання, викладування
Холстина — полотнина, полотёнко
Холстинка — полотнянка
Холстинный — полотняний, полотённий
Холсть — полотно,Дкусок) — полотнина,
(штука) — сувій, (грубе дуже) —
верета, ряднина
Холстяной, холщевый — д. Холстинный
Холщевникъ — полотённик
Холя — роскіш; пестування, панькання,
Хомутать, охомутать — надівати, надіти
хомут
Хомутный — хомутовий, хомутний
Хомутъ — хомут, Х9мутёць, (ремінці при
хомуті) — набідрок
Хомяковый — хом'яковий
Хомякъ, Mus Gricetus — хом'як
Хопёръ — баба (палі забивати)
Хоревый — тхоревий
Хорёкъ, хорь, з(ь)в. Mustela putorius — тхір,
довгомудик, (мале)—тхорик, тхореня
Хористка — хористка,
Хористь — хориста, півчий
Хороводь — танок, таночок, танчик
Хороводный — танковий. — X. игры —
хрещик, кривий танець, король,
горошок, вивід, шум
Хоровой — хоровий, гуртовий
Хоромы — хороми, горниці
Хороненіе — ховання
Хоронить — 1) (схоронить, ся) — ховати,
сховати, заховати, ся; 2)
(похоронить) — ховати, поховати
Хорохориться, расхорохориться —
гороїжитися, кострйчитися, приндитися,
индйчитися ,
Хорохоришко — хвалій, хвалько, чванько
Хорошенькій — гарненький, хорошенький
Хорошенько — гарненько, любёнько,
хорошенько
Хорошсхоиько — гарнесенько, хорошёсень-
ко, любесенько
Хорошій — гарний, хороший, добрий,
добрячий, гожий, красний, лепський,
ладний, доладний, порядний, фай-
ний
Хорошо — 1) гарно, добре, гаразд, лепсько,
красно, хороше, доладу, файно;
2) добре, гаразд, сількісь
Хорошіть — гарніти, гарнішати, кращати,
кращіти, хорошіти, ліпшати
Хоругвь — корогва, хоругва, корогов,
короговка
Хоругвяный — корогв'яний
Хорунжій — хорунжий
Хорь — хор, гурт
Хорьковый — тхоревий
Хорьковь — тхорів
Хотьніе — хотіння, хіть, бажання, жадання
Хотіть, похртьть, захотіть, ся — хотіти,
ся, хтіти, ся, волити, бажати, ся,
жадати, ся, манутися, кортіти,
захотіти, захтіти, с/і, забажати, ся,
заманутися, закортіти, (перестать) —
перехотіти, перебажати. — Хочется
— хочеться, бажзється, кортить,
(надто) — приспй(і)чило
Хотя, хоть — хоть, хоч, хоча, хоць
Хохлатить, всхохлатить — кудлати,
куйовдити, кудовчити, патлати, роскуд-
лати, ^оскудовчити, роспатлати,
роскуиовдити
Хохлатка, хохлаточка — чубатка, чубаєчка
Хохлатый — чубатий
Хохлатьть — чубатіти
Хохлачь — чубатень, чуприндйрь
Хохлиться, захохлиться — їжитися,
наїжитися, настовбурчитися
Хохолокь — чубок, чубайка
Хохоль — чуб, чуприна, (на виголеній
голові) — оселедець t
Хохотаніе — реготання, реготіння
Хохотать — реготати, ся
Хохотливость — регітлйвість
Хохотливый — регітлйвий
Хохотня — регітня, рёготи
Хохотунъ, хохотунья — реготун, реготуха,
реготунка
Хохоть — регіт
Храбрець — с(ь)міляк, небій
Храбриться — хоробрйтися, храбрувати,
куражитися
Храбро — хоробро, мужно, с(ь)міливо
Храбрость — хоробрість, мужність g
Храбрый — хоробрий, мужний, с(ь)мшивий
Храмовой — храмовий, церковний
Храмь — храм, церква, дім Божий
Храненіе — ховання, схов, сховок,
заховання
Хранилище — сховок, схованка
Хранитель, ница — хоронитель, охоронник,
охоронниця, охоронець
Хранить, сохранить, ся — хоронити,
ховати, берегти, боронити і д. Сохранять
Храпливый — хропливий
Храпнуть — хропнути
Храпокь — 1) хропбк; 2) храп, храпи. —
Взять на храпокь — нахрапом взяти
Храпунъ, храпунья — хропун, ха, хропій,
ка, хропко

Храпъ
503
Цапаться
Храпъ — 1) храп, храпи (середня частина
носового хребта); 2) д. Храпьніе
Храпьніе — хропіння, хропдт, хропак
Храпьть, храпнуть — хропіти, хропти
Хребетный — хребтовий, хребетний
Хребеть— 1) хребет, (тіло коло його) — по-
хрёбтина; 2) пасмо, стяг, кряж (гір)
Хрестоматія — читанка
Хрипливость — хрипливість, хриплість
Хрипливый — хрипливий, хрипкий
Хриплый, ло — хриплий, ло
Хрипнуть, охрипнуть — хрипнути,
захрипнути
Хрипота — хрйпавка, хрйпа(о)виця,
хрипка
Хрипунъ, хрипунья — хрипун, ха
Хрипьніе — хрйгні, хрипіння
Хрипіть — хрипіти, харчати, хавчати
Христарадничать — просйтц Христа ради,
старцювати, по-під віконню
ходити, жебрати
Христіанинь, христіанка — християнин,
християнка
Христіанскій — християнський. — Христіан-
ски — по християнськи
Христіанство — християнство
Христоборецъ — антихрист, христоборець
Христосоваться, похристосоваться —
христосуватися, христуватися,
похристосуватися, похлистуватися
Христославъ — віршувальник
Христосъ — Христос, Спас, Спаситель
Хроманіе — шкандибання, шкатульгання
Хромать—шкандибати, шкатульгати,
кульгати, куляти, кривуляти
Хромой — кривий, кульгавий, кулявий
Хромоногій — кривоногий, куртоногий,
кульгавий
Хромоножка — кульга, шкандиба, кривуля
Хромота — крйвість, кульгавість
Хромьть, охромьть — окривіти
Хроническій — хронічний, затяжний
Хронографъ — і) літописець; 2) літопис;
хронограф t
Хронологически! — хронологічний
Хрупать, хрупнуть — хрускати, хруснути
Хрупкій — хрускйй, крухкйй, крихкий,,
ламкий, (про чоловіка) — крихкотілий
Хрупкость — крихкість
Хрупъ — хрусть
Хрусталикъ, Lens crystallina — сочка (в оці)
Хрусталь — кришталь
Хрустальный — кришталевий
Хрустьніе — хргустшня, хрускіт, хрускот-
ня, хрумтіння t (
Хрустіть, хрустнуть — хрустіти, хрупотіти,
хрумтіти, хруснути
Хрущъ, ком. Tenebrio molitor — хрущ
Хрычевка — стара баба
Хрычъ — старий дід, дідуга, дідуган,
старий хрін, шкарбун
Цапаніе — хапання, хапанина
Цапать, цапнуть, ся — 1) хапати, цапати,
хапнути, цапнути; цупити, поцупи-
Хрьновникъ — хріновище
Хреновой — хріновий
Хренъ, рос. Cochlearia armoracia — хрін
Хрюкало — писок свинячий, рийка
Хрюканіе — рохкання, рохкіт
Хрюкать, хрюкнуть — хрюкати, хрьокати,
рохкати, хрюкнути, хрьокнути
Хряскъ — хруск, хруст, труск
Хрясть — хрусть t
Хрястьть, хряснуть — хрустіти, хрускати,
тріскатися, лускати, тріщати,
хруснути, тріснути, луснути
Хрящеватость — хрящуватість
Хрящеватый — хрящуватий, хрясткуватий
Хрящевой — хрящовий
Хрящь — 1) хрящ, хрящик; 2) жорства, д.
Песокъ
Худенькій — 1) худенький,
худорлявенький; 2) абй-якйй, поганенький, ле-
дачёнький
Худо — зле, погано, кепсько, недобре,
негоже, негарно
Худо, худа — лихо, зло, шкода, кривда,
лихо
Худоба — худість, худорлявість, худчина
Художественный — артистичний,
мальовничий, художній, художницький
Художество — мистецтво, артйзм, штука,
художество
Художникъ, ца — мистець, артйст(а),
артистка, художник, ця, махляр
Художническій — артистівський,
художницький, малярський
Худой — 1) поганий, кепський, злий, злёць-
кий, лихий, недобрий, негарний,
негожий; 2) худий, худорлявий,
щуплий, кощавий, сухий,
сухорлявий
Худосочіе — хирлявість, малокровність
Худосочный — хирлявий, малокровний
Худость, худощавость — худість,
худорлявість
Худощавый t—худий, худорлявий t
Худшій — гірший, поганчий, поганіший
Худьть — худіти, худнути, марніти
Хуже — гірше, поганіше, прганше.—\
становиться, стать — гіршати,
погіршати. — X. в<сего — наигірш, найгірше,
найпоганіше. — Какъ можно хуже
— як найпоганіше
Хула — ганьба, огуда, хула, осуда
Хуленіе — гудьба, хулення
Хулитель, ница — огудник, ця, ганёбник,
ця
Хулительный — огудливий, осудливий
Хулить — гудити, ганити, ганьбити,
лихословити
Хульный — хульний
Хуторской — хуторський
Хуторъ, хуторркъ — хутір, хуторець
Хьрить — вичіркувати і д. Захьривать
ти, тягти, потягти; 2) д. Ударять 1
Цапаться — дертися, дряпатися,
шкрябатися
ц.

Цапкій
504
Цинкъ
Цапкій — хапкий, чіпкий
Цаплинъ — чаплин
Цапля, пт. Ardea — чапля, чапура
Цапъ — цоп, тьоп, геп і д. Хвать
Цапъ — сапка, сапки
Царапаніе — дряпання, шкрябання
Царапать, царапнуть, ся — дряпати,
шкрябати, шкряботіти, дряпнути,
вдряпнути, шкрябнути, вшкрябнути,
подряпати, ся
Царапина, царапинка,, цапина—вдряпнуте,
поподряпане місце, уразка
Царапка — дряпун, ха, шкребтач, шкрябо-
тушка
Царапница, рос. Galium aparine L. — деряб-
ка, дереза, липчйця, липёць
Царевичъ — царевич, царёнко
Царевна — царівна
Царёвъ — царів
Царедворець — царедворець
Царёкъ — царик ,
Цареубійца — цареубійник
Царить — царювати, панувати
Царица — цариця
Царица луговъ, рос. Spirea ulmaria L. —
бузина болотна, прошник, огірошник,
медуниця, кашка, жаб'ячі
конопельки
Царски — по царському
Царскій — царський, цісарський. — Ц. вь-
нецъ, рос, Fritillaria imperialis —
крин. — Ц. кудри, рос Lihum Marta-
gon L. — лісна лілія, маслянка, мас-
ляночка. — Ц. скипетрь, рос. Verbas-
cum Thapsus — царська с(ь)вічка
Царственный — царський
Царство — царство, держава
Царствованіе — царювання; панування. —
Въ царствованіе — за царювання, за
царя
Царствовать—царювати, цісарювати,
панувати t
Царь — царь, шсарь. — При царь — за царя
Цаца — цяця,
Цвиль — насш^ня хмелю
Цвіль — ц(ь)віль і д. Плісень г
Цвісти — квітувати, ц(ь)вістй, квітнути,
квітити, ся, квітчатися, квітніти,
проц(ь)в}тати,
Йвітеніе — квгг, квітнення
вьтикъ — квіточка
Цвьтистый — квітйстий, квітчастий,
барвистий t
Цвітить — барвити проц(ь)вітувати
Цвьтникъ — квітник, ц(ь)вітнйк
Цвітной — квітнйй, ц(ь)вітнйй, ц(ь)вітча-
- стий, кольоровий, барвистий
Цвітоводство — квітникарство f
Цвьтокъ, цвьточекъ — квітка, квіточка,
(що не роспустилась ще) —
пуп'янок, пуп'яшок, (папірова, що
квітчають образи) — теремок, (з рожі) —
рожйна
Цвітоносньїй — квітоносний, квітодайний
Цвіторасположеніе — ц(ь)вітостан. Inflores-
centia t
Цвіторазсіяніе — ц(ь)віторозсіяння
Цвіточникь, цвітоводь — квітникарь
Цвіточница — квітникарка
Цвіточньїй — квітовйй, квітковий. — Ц.
пыль — квітковий пил, (що збирають
бджоли) — перга t
Цвьтъ — 1) (мн.) цвітьі — ц(ь)віт, квіт,
квіти, квітка, квітки. — Первый ц. —
первоц(ь)віт. — Цвітами убирать,
убрать — квітчати, уквітчати,
заквітчати;^) (мн. цвіта) — колір, барва,
ц(ь)віт, масть. — Терять цвьтъ —
линяти
Цвітущій — квітчастий, квітнучий
Цвіченіе — кольорування, фарбування
Цедулка — писулька, цидулка
Цейхгаузъ — чехавз, цекавз
Цементировать — цементувати
Цементный — цементовий
Цементъ — цемент, джумур
Цензировать — цензурувати
Центрифоль (росл.) — троянда, повна
рожа. Rosa centifolia
Центральный — центральний, осередній,
осередковий t
Центробіжньїй — відбіжний, від'осередній.
— Ц. сила — відбіжна сила
Центростремительный — центротяжний, до-
осередній, досередковий
Центрофугь (на сахарнях) — пробілка
Центрь — центр, цёнтро, осередок
Церва, рос. Reseda luteola L. -— жовто-
ц(ь)віт, хаврашок t
Йеремониться — церемонитиоя, маніритися
еремонія — церемонія, обхід
Церемонность — церемонність t
Церемонный — церемонний, манірний
Церковнослужитель — церковнослужитель
Церковникъ — церковник
Церковный — церковний. — Ц. общество
— братство, (член його) — братчик
Церковь — церква, храм, дім Божий, (здр.)
— церковця. — Соборная ц. — собор,
катёдра
Цесаревичъ,— цесаревич, царёнко
Цесарь — цісарь
Цессюнаръ — переємець
Цеховой — цеховий, цеховик
Цехъ — цех, (старший у цеху) — цехмёй-
стер, цехмйстр, (помішники) —
клюшник, підстарший, молодчий
брат; (збори, з нового братчика):
уступчина, вступне, вписовё, (за
новонарожденого) — покраса, (з
того братчика, що женить сина) —
опука
Цикорій, рос. Cichorium — цикорія. — Ц.
дикій,, полевой, С. Intibus L. — петрів
батіг, (частіше мн.) — петрові
батоги. — Цикорія желтая, дикая — д.
Одуванчикь
Цилиндрическій — вальцюватий, цівкастий,
циліндричний г t
Цилиндръ — вал, валець, цівка, циліндер,
(на котрий намотується основа) —
снівнйця
Цимбалистъ — цимбалйст(а), цимбалистий
Цинковать — цинкувати
Цинковый — цинковий, циновий
Цинкъ, Zincum — цйнок, цйна

Циркосодержатель
505
Цьпъ
Циркосодержатель — циркач, властитель
цирку
Циркуль — циркуль, цйркель, розмір, роз-
мірок
Циркульный — циркульний, цйрклевий,
розміровий g
Циркулярный —, обіжник, окружний
Циркуляръ — обіжник, окружник, окружне
письмо t
Циркуляція — кругобіг, кружляння,
циркуляція
Цистерна — систёрна, цистерна, водозбір
Цитадель — д. Крьпость
Цитировать — цитувати
Циферблать — циферблят
Цугь — цуґ, витяг. — Цугомь — впростяж,
встяж, навстяж,
Цыганить — вис(ь)міювати, пересужувати
(кого), глузувати, кпити (з кого)
Цыгански — по-циганськи
Цыгникъ, рос. Lycopus exaltatus — вовко-
ніг, вовчуг, вовча ступа t {
Цыкать, цыкнуть — пікати, піпікати,
пікнути (про курчат)
Цынга — гнилёць, с(ш)корбут, цинга
Йынготный — скорбутнии
ьінготіть, цынжать, оцынготьть —
слабувати, заслабнути на скорбут
Цыновка — рогожа, рогожка; мата
Цыновочникъ — рогожник
Цыновочный — рогожаний, рогожовцй
Цыпки, цыпочки — пальці на ногах, шпінь-
ки. — Ходить на цыпкахъ, на цыпоч-
кахъ — ходити дибки, на пальцях,
на шпіньках, навспинячки
Цыплёнокъ — курча, курчатко, курченя,
куря, курятко, куріп'я, ціпка
Цыплятина — курчатина
Цьіплячій — курчачий ,
Цыпъ-цыпъ — ціп-ціп-ціп! г
Цырюльникъ — цилюрик, стрижій, голій,
голяр
Цьірюльничій—цилюрницький, голярський
Цырюльня — цилюрня, голярня
Цытварное сімя, з рос. Artemisia Lercheo-
na Stegm. i A. Sieberi Bess. — глйст-
ник, хробачник, цитварне сім'я
Цыфирный — цифровий
Цыфра — цифра
Цыцъ — цить,, -те, нічичирк
Цівка — 1) цівка, витушка (у верстакові);
2) палець,гзуб (в машинах)
Цьвница — сопілка, дудка
Цідилка — цідилка, цідилок, цідилко
Цьдильный — цідильний
Цідить, націдить— 1) точити, вточити,
наточити; 2) цідити
Цьженіе — щдження, точення
Цьлебный— цілющий, цілючий, сцілющий,
сцілючий t
Целесообразный, но — доцільний, доцільно
Целесообразность — доцільність
ЦІлехонькій — цілісінький, ціліський
Цьлибуха, рос. Strychnos nux vomica L. —
чильчйбель
Цьлизна — цілина
Цьликомъ — цілком, зрвсім, всуціль
Цілина — цілина, обліг
Цілитель, ница — цілитель, ка, лікарь, ка
ЦІлительньїй — цілющий і д. Цьлебный
Цілить, и с цілить — сціляти, уздоровляти
Цілить, ся — цілити, ся, ціляти, лучити,
міритися
Цілкій, ко — влучний, но
ЦІлковикь, цілковьій —карбованець,
карбованчик
ЦІловальникь, ца — шинкарь, ка
Ціловальничій — шинкарёвий,
шинкарський
Ціловальщикь — поцілуйко
ЦІлованіе—цілування, чмокання. — Крестное
ц. — присяга
Ціловать, ся — цілувати, ся, чмокати, ся,
(багато) — росцілуватися
ЦІломудренньїй, ая — невинний, чистий,
неолазнений, незайманий і д. Дів-
ственпый ,
ЦІломудріе — цілість, невинність, чистота,
неблазність, дівство, цнота
Цілостность — суцільність, цілокурність
ЦІлостньїй — цілий, цілковитий, суцільний,
цілокуцний
Цілость — цілість t
Иільїй — цілий, увесь, цілісінький
іль—ціль, мета. — Сь цілью — умисне,
навмисне. — Съ цілью чего — в \\щ
чого. — Имі^я цілью — маючи на меті
Цільность — суцільність
ЦІльньїй — суцільний, цілковйй,
цілковитий; чистий, щирий. — Цільное
молоко — не збиране м. — Изъ цільнаго
золота — щирозлотий
Ціна — 1) ціна, вартість. — Нарицательная
ціна — іменна ціна. — Рыночная ц.
— базарна ціна, ринкова ціна^ —
Определить ціну — визначити ціну,
скласти ціну, зробити ціну; 2) ціна,
вага
ЦІненіе — цінування
Цінитель, ница — 1) ціновщик, ця; 2)
цінитель, ка
Цінить, оцінить — 1) цінити, цінувати,
оцінити, оцінувати, складати,
покладати, класти, скласти ціну; 2)
цінувати, прважати, шанувати
ЦІнность — цінність, коштовність,
вартість г
ЦІННЬІЙ, НО — ЦІННИЙ, НО, КОШТОВНИЙ, НО,
коштовитий, то, вартний, но, ці-
новний, но
ЦІновщикь — ціновиїик
Ціпеніть — деревеніти, клякнути
Ціпкій — 1) ціпкий, чіпкий, беручкий;
2) учёпистий
Ціпкость — чіпкість, учепистість
Ціпляніе — чіпляння
Ціплять, ся — чіпляти, ся
Ціпникь — ціпйльно, ціпилно
ЦІпной — 1) ланцюговий, чіпнйй. — Ц.
мосгь — висячий міст. — Ц. собака
— собака на ланцюгові, на ланцюгу;
2) ціповий
ЦІповой — ціповий
Ціпочка — ланцюжок, ретязок
Ціпочньїй — ланцюжковий, ретязковий
Ціїгь — ціп, (верхня частина) — біяк, било,

Цьпь
506
Часы
бич, (ручка) — ціпйльно, ціпилно,
(ремінець) — ув'язь, капиця. Дьлающій
цьпы — ціпов'яз
Цьпь — 1) ланцюг, ланцух, ретяз, (на
котрому приковано) — прикова; 2) (гір)
— пасмо, стяг, (островів) — ланка
Ч.
Чабёрный — чебрецьовий
Чабёръ, чобръ, рос. Satureia hortensis L. —
чебрець, чёбрчик
Чаверьть, чаврьть — чевріти, чев'ядіти,
чахнути, хиріти
Чавканье — плямкання, жва(я)кання
Чавкать, чавкнуть — плямкати, чвакати,
жва(я)кати, цямкати, плямкнути
Чадо — дитина
Чадолюбець — дітолюбець
Чадолюбіе — дітолюбство
Чадолюбивый — дітолюбйвий,
дітолюбний
Чаемость — сподівання і д. Ожиданіе
Чаемый — сподіваний
Чаечный, чайкинъ — чайчйний, чаячий
Чай, рос. Thea Bohea — чайне дерево
Чай, (здр.) чаёкъ (напій) — чай (р. чаю),
(здр.) — чайок
Чай — надійсь, надісь, десь, мабуть
Чайбуръ J50C. Thymus Marschallianus Led. —
чебрець, чёбер, чёбрик, чепчик, Т.
Serpyllum L. — чебрець, щебрёць,
чёб(п)чик, чобрик, чепчик богоро-
дишний
Чайка, пт. Larus — чайка, чаєчка, (мала) —
чаєня, (мн.) — чаєнята, чайченята
Чайная — чайня ,
Чайникъ — чайник, (стар.) — шбрик
Чайница — чайниця
Чайничать — чаювати
Чайный — чайний, до чаю
Чакрыжить, отчакрыжить — чикрижити,
відчикрижити
Чалить, причалить — причалювати,
причалити
Чалко, чалый — чалий, сивуватий
Чалма — чалма, завивало
Чалопьгій — строкатий (кінь)
Чалъ — причал
Чамкать — цямкати
Чанъ — чан, кадуб, (великий у винниці) —
стоян, (в котрому виноград
давлять) — топчило, (невеликий і
низький) — шаплик, переріз, зрізок, ши-
рітвас. — Дубильный ч. — квасник.
— Заторный ч. — браговар
Чапракъ — чаб(п)рак
Чапрачный — чаб(п)раковий
Чапыжникъ, рос. Caragana frutescens Dc. —
деррза, люкрёщя, сібірка, рокита,
чепіжник t
Чара — чара, пугар; (мн.) — чари,
чародійство
Чарка — чарка, чарчина
Чарованіе — чарування
Чарователь, ница — чарівник, ця
Чаровать — чарувати і д. Волхвовать
Чародій — чарівник ця,,ворожбит,
ворожка, чаклун, чаклій
Чародьйскій — чарівнйцьки/і
Чародійство — чари, чародійство ,
Чародьйствовать — чарувати, чари діяти,
чаклувати t
Чародьйный, чародьйственный —
чародійний, характерний
Чарочка — чарочка, чарчина, чаронька
Чарующій — чаруючий, чарівливий
Часовенный — каплйчний
Часовня, часовенка — каплиця, капличка
Часовой, ого — вартовий, вартівник, стій-
чик
Часовой, ая, ое — 1) годинний (що годину
триває); годиновий (що показує
години); 2) годинниковий, дзиґаре-
вий. — Ч. мастеръ — годинникарь
Часовщикъ — годинникарь, дзигарма(е)й-
стер
Часовщичій — годинникарський
Часокъ, часочекъ — годинка, годиночка,
годинонька
Частенькій — частенький
Частенько — частенько, почасту,
Частёхонько — дуже часто, частісінько
Частина — гущина, д. Густыня і, Чаща
Частить — 1) частити; 2) дріботіти, дроб-
цювати (в ході); 3) учащати
Частица, частичка — частка, часточка,
частина, частинка, (найдрібніша) —
гаріль
Частичный — частковий, частинний
Частію — частиною, почасти. — Большею
частію — здебільша, здебільшого,
найбільш t
Частно — 1) особо, осібно, окремо; 2)
приватно г
Частность — осібність,, окремість. — Въ
частности — з'осібна, з'окрёма
Частный — 1) приватний; 2) осібний
Часто — часто
Частоколина — частрколина, кіл, паля
Частоколъ — частокіл, паркан
Частота — частість
Часточка — часточка
Частость — частість, рясність
Частуха, рос. Alisma Plantago L. —
шильник, жовник, бишнйк
Частый — 1) частий; 2) густий, рясний
Часть — 1) частина, часть, частка, і/4 ч. —
чвертка, і/8 ч. — осьмачка, осьма-
чок; 2) частка, участь, пай, пайка,
діл, уділ; 3) участок, часть (у го-
іт *роді)
Частьть — густіти, густішати, рясніти
Часъ — година. — Въ часъ — саме в час, в
пору, в сам час, у свій час, вчасно.
— Сь часу на часъ — от-от, що-часу,
що години, кожного часу, туж-туж.
— Часъ отъ часу — що раз
Часы — 1) годинник, дзиґарь (р. дзиґаря,

Чахлый
507
Черёмуха
(мн.) — дзиґарі. — Карманные часы
— годинник, д?игарок. — Крытые ч.
— сліпі дзиґарі; 2) варта, стійка,
Чахлый — чахлий, змарнілий, помарнілий
Чахнуть — сохнути, чахнути, марніти,
нидіти, скніти, кощати
Чахотка, Phthisis — сухоти, сухотка
Чахотный, чахоточный — сухотний
Чаша — чаша; чара, келих
Чашечный — філіжанковий
Чашка, чашечка — миска, мисочка, чашка,
чашечка. — Чайная ч. — чашка,
філіжанка. — Бісовая ч. — шаля, шальки
Чашникъ — підчашник, підчаший
Чаща — гущина, гущавина, гущавнйк, густ-
вина , ,
Чаще — частіш, частіше. — Чаще всего —
найчастіше
Чаяніе — сподівання і д. Ожиданіе
Чаятельный — сподіваний
Чаять — сподіватися і д. Ожидать. — Я не
чаялъ васъ видьть — не сподівався
вас бачити. — Она въ нёмъ души не
чаетъ — вона за ним душі не чує, дух
ронить
Чвакать, чвакнуть — цьмакати, цм'якати,
цямкати, цямкнути
Чваниться — чванитися, пишатися,
величатися, приндитися
Чванка — гордівниця, пишаха
Чванливость — чванливість
Чванливый, чванный — чванливий,
чванькуватий, чванько, пихатий,
бундючний
Чванство — чвань, пиха, гордощі
Чвань — чванько і ?. Спесивець
Чваркать — жв'яхтіти, чвиркати
Чебакъ, риба Cyprinus barbus — чабак
Чей, чья, чьё, чьи — чий, чия, чиє, чиї. —
Чей-то — чийсь. — Кое чей — дё-чий
Чека, чекуша — заколесник, льоник, кілок
(у возі)
Чеканить — бити, вибивати/монету)
Чеканка — вибивання, карбівка
Чеканный — битий
Чекань — 1) штемпель, штемп; 2) кёлеп
Чекмарь — довбня, толок, д. Трамбовня
Челнокъ, челночёкъ — човник, човничок
Чёлнъ — човен, каюк, душогубка
Челночный — човниковий
Чело — 1) чоло, лоб; 2) челюсти (печі)
Челобитна, челобитная — супліка
Человой — чоловий
Человьколюбець — чоловіколюбець
Человьколюбивый, во—чоловіколюбний, но
Человьколюбіе — чоловіколюбство
Человькоііеііавистникь — чоловіконенавид-
ник t
Человькь — 1) чоловік, ^юдйна, (добрий) —
чолов'яга, чоловічина. —
Государственный ч. — державний муж;
2) наймит, челядник
Человьчекь — чоловічок, людинка
Человьчески — по людськи, по людяному
Человьческій, человьчій—людський, чоло-
вічеський
Человечество — 1) людіи, людство; 2)
людськість, людяність
Человьчность — людяність, людськість
Человечный — людяний
Челюстный — челюст(ьNвий
Челюсть, (мн.) челюсти — челюсть,
челюсти, щёлепа, щёлеп, щелепи
Челядь — слуги, челядь
Чемерица, чемеричникъ, рос. Verateum і
Helleborus—V. Tourn — чемериця, че-
меруха, V. album L. — біла
чемериця, чемерник, ця, Н. niger L. — го-
рйц(ь)віт, стародубка, чорна
чемериця, чемерник чорний
Чемерничный — чемерицевий, чемерйцьо-
вий
Чемерь — 1) хребет, (власне) кістняк
хребтовий; 1) чёмер (чорна хвороба у
коней)
Чемодань — чамайдан; клунок, тлумок,
пакунок t
Чепець, чепчикь — чегіець, очіпок
Чепуха, чушь — нісенітниця, бридня,
дурниця, незнать-що, теревані, бане-
люки, казна-що, курзю-верзю
Червець, ком. Coccus — червець
Черви — 1) чирва, чирви (в картах); 2) д.
Чєшіь
Червивый — червивий
Червивьть — червивіли
Червленьть — червонуги ,
Червонець — червF)шець (р. червінця),
дукат
Червонный — 1) червоний; 2) чирвовий (в
картах)
Червоточина — червоточа, червотока,
червоточина
Червоточный — червивий
Червь, червякъ, червячекь — гробак,
хробак, робак, черв'як, червак, (мн.) —
черви, хробаки, (зо.) — черва,
хробацтво. — Ч. древоточець — шашель.
— Ч. свьтящійся—с(ь)вітляк, блищак
Червяковый — гробаковий, хробаковий,
робаковий
Червячекь — гробачок^ хробачок, червачок
Чердакь— 1):гора, горіще, горище; 1)
вишка, горішня р(ь)вітлйчка
Чердачный — горішній, горйшній
Чередникь, ррс. Cynoglossum officinale L. —
живокіст, чорнокорінь, собачий
корінь, собача медунка, собачка,
воловий язик
Чередной — черговий і д. Очередной
Чередоваться — чергуватися
Черёдъ — черга і д. Очередь
Черезсьдельникь — черезсідельник
Черезчурь —,надто, занадто, через край,
через міру
Черезь — через, крізь, у, за
Черезь море — через море. — Черезь окно —
крізь вікно. — Черезь годъ
возвращусь — за рік, через рік повернуся.
— Черезь несколько дней заболіла
и она — у кілька днів занедужала й
вона. — Черезь злыхъ враговъ — за
лихими ворогами
Черемица, рос. Allium ursinum L. — лё-
вурда
Черёмуха, рос. Prunus Padus L. — черемха,

Черёмуховый
508
Чертогрызъ
черемшина
Черёмуховый — черемховий
Черенокъ — 1) д. Черенъ; 2) живчик,
живець, стебло, (листка) — бйльнйк,
(винограду) — чубук
Черенъ, черенокъ, черешокъ — окладка,
колодка, колодочка
Черепаха, Tectudo — черепаха; кёлеп
Черепаховый — черепаховий
Черепашина — черепашина
Черепашій — черепаший
Черепина, черепинка — черепок, черепочок,
черепинка t
Черепица — черепиця, дахівка
Черепичный — черепичний, дахівковий
Черепный — черепний t
Черепъ, Cranium — череп, мізківня
Черепье — череп'я, черепки
Черешня, рос. Cerosus Avium L. — черешня,
черешнйна.—Ч. бьлая—біла черешня
Черканіе — черкання
Черкать, нуть — черкати,-кнути
Чермный — прикро червоний, червоний
Чернавка — чорнява, чорнявка
Чёрная пшеница, рос. Melampyrum nemoro-
sum L. — братки, Іван та Марія
Чернедь, чернядь — чорний колір, чорна
краска t
Черненіе — чорніння
Чернецькій — чорнёцький
Чернёхонько — чорнісінько г
Чернецъ — чернець (р. ченця), (мн.) — ченці
Чернеческій — чернецький, чернечий
Черника, рос. Vaccinium myrtillus —
чорниця, ооровйця
Чернила — чорнило, атрамент
Чернильница — каламарь, чорнйлиця
Чернильный — чорнильний. — Ч. орьшки
— ґаляс
Чернить — 1) (очернить, вычернить) —
чорнити, вичернювати, вичорнити,
(трохи) — підчернювати, підчорнити;
2) (очернить) — обмовляти і д.
клеветать
Черничный — чорничний, боровйчний
Черница — 1) черниця, чорниця; 2) д.
Черника
Черно — чорно
Чернобородый — чорнобородий
Чернобровка— чорнобрива, чорнобривка
Чернобровый — чорнобривий,
чорнобривець
Чернобылъ, чернобыльникъ, рос. Artemisia
vulgaris L. — чорнобиль, нехворощ,
забудьки
Черноватый — чорненький
Черноволосый—чорноволосий,
темноволосий
Черновой — начерно написаний. —
Черновая бумага — чорняк, чернетка
Черноглазый — чорноокий, темноокий
Черноголовникъ, рос. Prunella vulgaris L. —
суховершки, горлянка
Черноголовый — чорноголовий
Черногривый — чорногривий
Чернозёмный — чорноземний
Чернозёмъ — чорноземля, чорнозем. — Ч.
сьпросечаный — сірозем
Черноклёнъ, рос. Acer campestre L. —
чорноклен, неклен, паклен, (квітки) —
чобітки
Чернокнижникъ — чорнокнижник
Чернокорень, рос. Cynoglossum officinale —
чорнокорінь, собачий корінь,
живокість, куряча сліпота, собачка,
воловий язик
Чернокудренникъ, рос. Ballota nigra L. —
шандра, маточник, глуха кропива
Чернольсье — чорний ліс, листв'яний,
листяний ліс
Черномазый — смуглявий
Чернорабочій — чорнороб, чорноробочий
Черноризецъ — чернець
Черноризство — чернецтво
Черносливъ — чорнослив, сушені сливи
Чернота — чорність t
Черноталь, рос. Salix cinerea L. — чорноліз,
чорнотал
Чернуха, гриб Agaricus necator Pers. — вов-
нянка
Чернушка, рос. Nigella sativa L. —
чорнушка
Чёрный — чорний, (про масть коня) —
вороний. — Чёрные глаза — карі очі. —
Ч. дни — злигодні. — Ч. народь —
простолюд; чернь
Чернь— 1) чорність; 2) простолюд, чернь;
темнота { г
Черньть — чорніти, чорнішати
Черньться — чорніти
Черпакъ — черпак, черпало, корёць, коряк,
корчик
Черпало — черпак
Черпальный — черпальний
Черпальщикъ — черпач, черпальник
Черпаніе — черпання
Черпать, черпнуть, почерпнуть — черпати,
черпнути,зачерпнути
Чёрствость — черствість
Чёрствый — черствий
Черствьть, за(по)черствьть — черствіти,
за(по)черствіти
Черта — риса, смуга, пруг, пруга, пружок,
разок. — Черты лица — облйчча,
риси на виду. — Ч. характера — ціха,
риса вдачі
Чертёжникъ — рисовник
Чертёжный — рисовний
Чертёжня — рисовня
Чертёжъ — рисунок, зарис; план, плян
Чертёнокъ, чёртикъ — чортик, чортеня,
чортя, бісеня, бісенятко
Черти — чорти, чортяцтво, чортів'я,
нечисть, нечиста сила
Чертить — рисувати, черкати, карбувати
Чёртова борода, рос. Tragopogon pratensis
L. — козельки, козелець, козельці
Чертовка — чортиця, чортиха
Чертовски — як чорт, по чортячому
Чертовскій — чортячий і д. Бьсовскій
Чертовщина — чортяцтво, чортівня, чорто-
віння g
Чёртовъ — чортів, бісів, чортячий. —
Чёртовы орьхи, рос. Trapa na,tans —
болотні, водяні, чортові горіхи
Чертогрызъ, чёртовъ обгрызокъ, ч. корень,

Чертогъ
509
Чёхъ
чёртова борода, чертогонъ трава, рос.
Scabiosa Succisa L. — любка, ранник
Чертогъ, чертоги — покій, горниця, с(ь)віт-
лйця, палац, покої, горниці
Чертополошный — будяковий,
чортополоховий
Чертоиолохъ, рос. Garduus Gaertn — будяк,
дряпач, чортополох
Чёрточка — рисочка, пружок, рмужка
Чёртъ, чортъ — чорт; куций, дідько
Черченіе — рисування
Чесалка — 1) чухран, гребінь, гребло (че -
сати вовну і наводити ворсу);
2) рос. Dipsacus fullonum L. — щітка,
дряпач, черсак, черсаки
Чесальный — чесальний
Чесалыцикъ, ца — чесальник, ця
Чесаніе — чесання
Чесать, чеснуть, ся — 1) чухати, ся,
скребти, ся, шкрібати, почухати, ся; 2)
чесати, (льон) — начісувати,, (пряжу
щіткою) — щітит^и; 3) свербіти
Чёска — чесання, розчісування, прйч;ска
Чесновица, рос, Alliaria, officinalis —
кінський часник, свиріпа, підгайник
Чесноковка — головка часнику, (частина
головки) — зубок, зубець
Чеснокъ, рос, Allium sativum L. — часник.
— Мьішій ч., А1. angulosum L. —
заячий часник, скорода. — Полевой,
змьиный ч., Al. rotundum — гадюча
цибуля. — Дикій ч., Sempervivum
tectorum L. — доля, скочки
Чесноковый — часниковий
Чесночника — зубок, д. Чесноковка
Чесночный — часниковий t
Чесота — свербіння, свербіж, сверблячка
Чесотка, Scabies — короста, сверблячка. —
Заразить, ся, заболіть чесоткой — по-
коростявити, покоростявіти
Чесотный, чесоточный — коростявий
Чествованіе — шанування, шаноба, повага
Чествовать — шанувати, чёствувати,
честити, честь давати
Честить — 1) шанувати, величати, штйти;
2)лаяти, картати, кобенйти
Честно — 1) чесно, по-чеськи; 2) з честю
Честность — чесність
Честный — чесний
Честолюбець, -бица — честолюбець, -бка,
шанолюб, -бка
Честолюбіе— честолюбність, честолюбй-
вість, шанолюбство
Честолюбивый, во — честолюбний, често-
любйвий, во, шанодюбйвий, во,
шанолюбний, во, амбітний
Честь — 1) честь, гонор, добре ім'я; 2)
повага, шана, шаноба, слава. — Ему всё
не въ честь — йому нічим не
догодити. — Считаю за честь—маю за честь.
— Затронуть, задьть честь чью — на
честь чию наступити, зачепити,
ущербити гонор. — Оскорбить ч. —
покривдити на честі, нар^шити чию
честь. — Приписывать себь въ ч. —
взавелиці собі що мати. — Быть въ
чести — бути в пошанівку
Чета—пара. — Супружеская ч.—подружжа.
— Онъ, тебь не чета; не чета тебь —
він тобі не пара, не під пару; не по тобі
Четаться — 1) рівнятися (з ким, до кого);
2) грати в чіт чи лишку, цятатися
Четверговый — четверговий
Четвергу — четвер (р. четверга), (перед
Петрівкою) — сухий четвер
Четвереньки, у виразі: «на четверенькахъ»
— рачки, окарач; — лазить — рачки
лазити, рачкувати
Четверикъ — четверик (міра збіжжа)
Четверобрачіе — четверожёнство
Четвероякій — четвероякий
Четверояко — четверояко
Четверить — четвертувати
Четверицею — вчетверо ,
Четвёрка — 1) четвірка, чвірка (в картах);
2) четверня, штирня (коней)
Четверной — четверний, почвірний
Четверня — штирня, чвірка коней, четверня
Четверо — четверо
Четверомьстный — на чотирі особи
Четвертакъ — четвертак, півкопи B5 коп.)
Четвёртка — чвёртка
Четвертной — чвертковий
Четвертовать — четвертувати,чвертувати
Четвертокъ — д. Четвергъ
Четвертушка — чвёртка (паперу)
Четвёртый — четвертий. — Въ началі чет-
вертаго — по третій годині. —
Половина четвёртаго — пів на четверту,
до четвертої
Четверть — 1) чвёртка, чверть,
четвертина; 2) четверть (зерна)
Чётки — чотки, ліствиця
Четкій, чётко — читкйй, читальний,
читально
Чёткость — чйткість, читальність
Чётный — чітнйй, паристий
Чётъ — чіт, до пари. — Чётъ или нечеть?
— чіт чи лишка? до пари чи не до
пари?
Четыре — чотйрі, чотири, штирі, штйри.
— Четыре съ половиною — пів п'ята
Четырежды — чотири рази по. — Ч. четыре
— чотири по чотири
Четверозубецъ — чверезуб, штирйзуб
Четыреста — чотириста, штйрйста
Четыреугольникъ — чотирикутник
Четыреугольный — чотирикутний
Четырёхдневный — чотириденний
Четырехклассный — чотирикласовий, шти-
рикласовий, четвердкласовий t
Четьірехльтній — четверолітній,
чотирилітній t
Четырехмесячный — четверомісячний, че-
тиримісячний t
Четырёхпольный — на чотири зміни
Четырёхсложный — чотирискладовий
Четырехсотый — чотирисотий, штирисо-
тий
Четьірехсторонній — чотирибокий
Четырнадцатый — чотирнадцятий *
Четырнадцать — чотирнадцять, штирна-
дцять
Чехоня, риба Cyprinus cultatus — чехоня
Чехолъ — чехол, покровёць (р. покрівця)
Чёхъ — чхання

Чечевица
510
Чихать
Чечевица, рос, Ervum Lens L. — сочевиця,
сочка, (ш)чачавйця
Чечевичный — сочевичний, ш(ч)ачавйчний
Чечевицеобразный — сочкуватий
Чечениться — комезйтись
Чечетъ, чечётка, пт. Fxingilla linaria — чё-
чіт, чечітка, чечіточка
Чешуекрылый—лускокрйлий.—Чешуекры-
лыя наськомыя, Sepidopter —
лускокрилі комахи, лускокрильці
Чешуеобразный — лускуватий
Чешуйникъ, рос. Latnraea Squamaria L. —
петрів хрест, шпараговий ряст,
маслянки
Чешуйный — лусковий
Чешуистый, чешуйчатый — лускатий,
лускуватий
Чешуя — луска, (на гадюці) — линовище
Чибисъ, пт. Fringa vanellus — чайка
Чивый — щедрий
Чижевникь, рос. Cytisus biflorus L. Her. —
зіновать, рокитовий кущ, дереза
Чижъ, чижикъ, чижовка — чиж, чижик, чи-
жйця (пт. Fringilla .spinus)
Чикать, чикнуть — 1) різати, чикати,
чикрижити; 2) цокати
Чилига, рос. — 1) Caragana fr^tescens Dc. —
деррза, люкреція, сибірка, рокита,
чепіжник; 2) д. 1Днжевникъ g
Чиликанье —гц(ь)віршькання, ц(ь)віркіт,
(p. ц(ь)віркоту), ц(ь)віркотання
Чиликать, чиликнуть — ц(ь)вірінькати,
цьвіркотати
Чилимь, pop. Trapa natans L. — болотні,
водяні, чортові горіхи. — Земляной
ч. Tritjulus terrestns L. — колючки,
якорці
Чина, рос. Lathyrus pratensis L. — горошок,
журавлині стручки
Чикарь, рос. Platanus orientalis L. — явір
Чинить — 1) (учинить, ся) — чинити, робити,
творити, діяти, учинити, счинйти,
зробити, удіяти, ся; 2) (начинить)
— начиняти, напихати, набивати,
начинити, напхати, набити; 3)
(починить) — лагодити, латати,
полагодити, полатати; 4) набивати (бомбу)
Чиниться — церемонитися
Чини ш ко — чинок
Чинка — латання, лагодження
Чинность — пристойність, порядність
Чинный, но — пристойний, порядний, но
Чиновникъ — урядовець
Чиновнически! — урядовців, урядницький
Чиновный — сановйтий
Чинъ — 1) ранга, чин; 2) стан, стать,
звання; 3) чин, устав, порядок і,д.
Обрядь. — Чинъ чиномь — як слід,
як водиться, як годиться
Чирей — чиряк, чйрка, болячка
Чирикать — д. Чцликать
Чирикъ — ц(ь)вірінь
Чирокъ (пт.) — чирёнка. Anas creoca
Чирышекъ — чирячок
Чирьеватый — чирякуватий
Численіе — числення, лічення, рахування
Численность — число, чисельність,
кількість
Числитель — чисельник, числитель
Числительное имя — числівник
Числить, ся — числити, ся, лічити,
рахувати, ся
Число — 1) числр. — Среднцмь числомь —
середнім ліком, пересічно; 2) число,
день (місяця)
Чистоганъ — готові гроші, готівка, гото-
вйк і д. Наличность
Чистенькій — чистенький
Чистёхонько — чистесенько
Чистилище — чистилище
Чистильщикъ, ца — чистильник, ця
Чистилищный — чистйлищний
Чистительный — 1) чистильний; 2) прочи-
с(т)нйй
Чистить, вычистить, очистить, ся —
чистити, обчищати, обчистити, вйчисти-
ся. — Ч. трубу — трусити сажу, комін
Чистка, чищеніе — чищення
Чисто — чисто, чепурно, охайно. — Чисто-
начисто — усё чисто, гёть усё,
чистісінько усё t
Чистокровный — чистокровний, племінний
(кінь)
Чистописаніе — краснопис, красне писання
Чистоплотка — охайниця, чепуруха, пере-
білюха
Чистоплотность — охайність, чепурність
Чистоплотный, но — охайний, охаиливий,
чепурний, чепуристий, чепурно,
охайно
Чистоплоть, ка — чепурун, ха, чистюк,
охайник, ця
Чистополье — чисте поле
Чистосердечіе — щиросердя
Чистосердечность — щиросердість,
щирість
Чистосердечный, но — щиросердий, щирий,
щиросердо, щиро
Чистота — чистість, чистота; чепурність,
охайність
Чистотка — чепуруха
Чистотьлъ, рос. Cnelidonium majus К. —
чистотіл, чистик, глекопар,
глечкопар, гладишник, ростопаш,,сіре
зілля, старовина, ластовйне зілля,
чистяк, чистець (
Чистый — чистий, ясний;,с(ь^вітлий;
сльозовий (про воду); білий, щирий,
виразний; сутий. — Изь чистаго золота
— щирозлотий
Чисть — чистина, новина, лісовйння, зруб
Чистякъ — 1) д. Чистотьлъ; 2) білолиций,
білолйкий
Чистянка — білолиця
Читалыцикъ — псалтйрник
Читаніе — читання
Читатель, ница — читач, ка, читальник, ця,
читець, читака (іронично)
Читать, прочитать — 1) читати, (не
виразно) — харамаркати, хамаркати,
(ледве по складах) — слебезувати; 2)
викладати науку яку
Чиханіе — чхання, чйхання, ачхйкання
Чихарда — довга лоза
Чихать, чихнуть, ся — чхати, чйхати, ачхй-
кати, чмихати, чхнути, ачхйкнути. —

Чихирникъ
511
Чувство
Чихающій часто — чхун
Чихирникъ — п'яниця
Чихирничать — піячити
Чихирь — молоде вино
Чихота — чйхавка, чйхавиця
Чихотка, рос. Veratrum album L. — біла
чемериця, чемерник, ця
Чихъ — чхання, ач-хи
Чичероне — поводарь, поводйрь, повода-
тарь
Чище — чистіше, — Какъ можно чище —
як найчистіше ,
Членовредительство — умисне скалічення
Членскіи—членський.—Ч. взнось—вкладка
Членъ— 1) член, (громади) — громадянин,
громадянецц (братства),— братчик,
(спілки) — спільник, сумісник, (запо-
рожської Січі) — січовик, братчик;
2) член, артикул. — Пожизненный
членъ — довічний, досмёртний член.
— Почетный членъ — почесний
член. — Действительный ч. —
дійсний член. —г Членъ сотрудникъ —
член співробітник
Чмоканье — цмокання
Чмокать, чмокнуть, ся — цмокати, ся,
цмокнути, ся
Чмокъ — цмок
Чмякать — плямкати
Чоканье — цокання
Чокать, чокнуть, ся — цокати, ся, торкати,
цокнути, торкнути,ся, чаркуватися
Чокъ — цокання
Чокъ — цок
Чолка — чубок
Чопорность — вимушеність, пересада,
натяжка, ненатуральність
Чопорный, но — вимушений, пересадний,
но, ненатуральний
Чорть, (мн.) черти — чорт, чортяка, біс,
д(и)іявол, лихий, нечистий, нечиста
сила, пекёльник, дідько, куций, ку-
цан, (болотний) — анцйболот,
(водяний) — водяник, шайтан, (домовий) —
домовий, домовяк, (лісовий)
—лісовик, лісун, полісун, гайовйк, (що
живе в очереті) — очерётяник. —
Убирайся къ чорту! — геть к бісу, іди к
чортам! — *ї. тебя побери — нехай
тебе чорти візьмуть. — Чорть знаетъ
какъ — чор'зна що, ка'зна що, біс
батька зна що. —ДСь чертямъ на
кулички! — до чортів на виступці
Чоска — 1) чесання, і д. Чёска; 2) клочча,
пачіскй
Чревастый, чреватый — череватий,
багатий на
Чреватая — черевата і д. Беременная
Чреватьть — череватіти і д. ьрюхатьть
Чрево — черево
Чревовьщаніе — віщання, вороження на
тельбухах, на нутрі
Чревовещатель — віщун, ворожбит на
тельбухах, на нутрі t
Чревоугодіе — обжйрство, догідливість
череву
Чревоугодникъ, ца — прожора і д. Обжора;
ласун, ха і д. Сластолюбець
Чреда — черга і д. Очередь
Чрезвычайно — надзвичайно, занадто
Чрезвычайность — надзвичайність
Чрезвычайный — надзвичайний,
страшенний
Чрезмьрно — над міру, надмірно, незавмі-
ру, через верх t
Чрезмьрность — надмірність, надмір
Чрезмерный — надмірний
Чрезплечный — черезплічний
Чрезполосно — посмужно; перескоком
Чрезполосица — посмужність
Чресла — крижі і д. Поясница
Чтеніе — читання
Чтецъ — читець і д. Читатель
Чтитель, ница — д. Почитатель
Чтить, ся — шанувати, поважати, величати,
ся
Что, чего — що, чого. — Воть что — он-що,
брь-що, от-що. — За что — за що? за
віщо. — Ни за что, ни про что — ні за
що, ні про що. — Ну, чтожъ? — або
що? — Тутъ что-то не такъ —
тут щось не те, не так. — Что? —
що? га? чого? — Что ли — або що, чи
що. — Что нибудь — що-небудь,
щось, абй-що, будь-що. — Что-то —
щось, якось.—Что до меня касается —
що до мене, то... — Что есть мочи —
чим дуж.—Всё ни по чёмъ—все дарма,
байдуже. — Для чего! — для чого, на
віщо? — Ни къ чему — ні на що, ні
до чого. — Чего-то — чогось, чомусь
Что — що
Чтобы, чтобъ — щоб, щоби, аби, бодай.
— Чтобъ тебя,, тебь — щоб тебе,
бодай тебе, тобі
Чу! — чуєш, чуєте!
Чубукъ — циоух
Чубурахнуться — гепнути, ся, бебехнути*,
гегепнути
Чубурахтаться—вовтузитися, барложйтися
Чубурахъ! — геп, бух, бебех, шубовсть
Чубучный — цибуховий
Чубушникь, рос. Philadelphia coronarius L. —
жасмин садовий, ясмйн, чубуковець
Чувственность — 1) почуттьовість, почу-
вальність; 2) похіть, похітливість
Чувственный— 1) почуттьовий, почуваль-
ний; 2) тілесний, похітливий. —
Предаваться чувственнымъ наслаждені-
ямъ — у роскошах тілесних кохатися
Чувствительно — чуло; дошкульно, боляче
Чувствительность — чулість, почутлйвість;
дітклйвість, уразливість,
дошкульність
Чувствительный — 1) чулий, чутливий,
чутний, почутлйвии, почувнйй, почуй-
нйй, жалісний; 2) уразливий, шкуль-
ний, шкулькйй, доткливий, дошкуль-
кйй, дошкульний
Чувство — почуття, почування, чутоба. —
Лишиться чувствь—зомліти.—Привесть
въ чувства — одволати, очутити. —
Прій пі въ чувства—очуняти, прочуняти,
отямитися. — Ч. любви —
кохання. — Ч. зрьнія, вкуса, обонянія, ося-
занія, слуха — почуття зору, смаку,

Чувствованіе
512
Шабашка
нюху, дотику, слуху
Чувствованіе — почування
Чувствовать, почувствовать — чути,
почувати, ся, вчувати, відчувати,
почути, учути, зачути. — Чувствовать себя
— матися, мати себе, почувати
себе. — Чувствуется не хорошо — не
добриться (кому).— Ч. силу, ч. себя въ
силь—чутися на силі.—Я не чувствую
за собою ни как и хъ грьховъ — я не
чуюся ні в яких гріхах, провинах. —
Дать себя почувствовать — датися в
знаки
Чугунный — чавунний.—Ч. котелъ—чавун
Чугунь — чавун
Чудакь, чудачка — чудний, на, химерник,
ця, чудак, чудар, дивак
Чудачество — чудацтво, дивацтво
Чудачить, чудесить, чудесничать — химеру-
вати, дивачити, чудачити; штуки
витворяти, фіглі строїти
Чудесникъ, ца — 1) д. Чудакь; 2) д. Про-
казникь
Чудесность — чудовність, чудесність
Чудесный, но — 1) чудесний, дивний,
чудний, чудовний, чудесно, дивно,
чудовно; 2) чудовий, милённий, чудесний,
чудово, чудесно
Чудиться — здаватися, видаватися
Чудный, но — чудовий, во; дивний,
предивний; на прочуд
Чудо — чудо, диво, (велике) — предйво,
чудо диво
Чудовище, чудище — мара, марюка, п6тв)р,
потвора, почвара, чудище,
страхіття, дивогляд
Чудовищность — дивоглядність
Чудовищный — дивоглядний, почварний
Чудодьй — чудодій і д. Чудакь
Чудодейственный — чудодійний
Чудодействовать — чудодіяти
Чудотворець — чудотворець g
Чудотворный — чудотворний, чудодійний,
чудовний
Чудоцвьть, чудоцвьтникь, pop. Mirabilis
Salapa L. — царська борідка
Чужакъ, чуженинъ — чужий, чужанин,
чужинець
Чужбина, чужбинка — чужина, чужа
чужина, чужа сторона, чуженйця
Чужданіе — цурання
Чуждаться — цуратися, чужатися,
ухилятися, сахатися
Чуждый — \\ чужий; 2) непричетний (до
чого), вільний (од чого)
Чужевьрный — чужовірний
Чужеземецъ — чужоземець
Чужеземный — чужоземний
Чужестранецъ, чужестранка — чужинець,
чужоземець, чужоземка, чужанин,
чужанка
Чужестранный — чужоземний, чужосторон-
ній, чужинецький
Чужеядный — чужоїдний. — Ч. растеніе,
Planta parasita — чужоїдна рослина
Чужой — чужий, сторонній
Чулань, чулднчикь — комірка, комірчина,
ванькір
Чулокъ, (мд.) чулки — панчоха, панчохи,
панчішка, панчішки
Чулочникъ, ца — панчішник, ця
Чулочный — панчішний
Чума — чума, джума, моровиця
Чумазка, чумазый — нечупара, нехлюя,
нехлюй і д. Неопрятный (
Чумичка— 1) ополоник, варёха,, шумівка,
д. Ложка; 2) нехлюя, задріпанка,
замазура
Чумный — чумний, моровий, зачумлений
Чупрунь — чуб, чуприна
Чура — жорства, д. Песокъ
Чурбанъ— 1) пень, колода, оцупок, оцупа-
лок; 2) сшудало, незграба, неотёса,
мамула і д. Неповоротливый
Чурка, чурочка — цурка, цурочка
Чурь — цур
Чуткій — чуткий, чуйний, сторожкий
Чутко — чутко, чуйно; пильно, уважно
Чуткость — чуткість, чуйність
Чуточка, у виразі: чуточку — годиночку,
хвилинку, трошечки
Чуть і чуть-чуть — ледве, ледві, трохи. —
Ни чуть не бывало — зовсім ні. —
Чуть ли не — трохи чи не. — Чуть
ли не таво — трохи чи не теє, либонь
теє. — Чуть-чуть не — ма,ло що не,
трохи-трохи не, трохи, трішечки не
Чутьё — 1) чуття, почуття; 2) нюх
Чухать, расчухать—смакувати, куштувати,
розсмакувати, роскуштувати
Чухь! — вацю, вацюі ацю!
Чучело — опудало, страхопуд, маняка, одо-
робало, доробало
Чушка — 1) підсвинок; 2) цурка, д. Палка
Чушки — кобури (на пистолі, при сідлі)
Чуять, почуять — чути, почувати, учувати,
почути, зачути, учути
Чьмь — ніж, а ніж, чим, як; од, від, над. —
Чьмь дальше, тьмь... — що далі,
то... — Чьмь скорье, тьмъ лучше —
чим швйдче, тим краще. — Бьги чьмь
скорье — оіжй чим дуж, яко мога
швидче. — Чьм бы сьсть з,а работу,
онъ только гуляеть — замість того,
щоб сісти ра роботу, він гульки
справляє, він тільки гуляє. — Свинець
тяжелее, чьмь мьдь — оливо тяжче від
міді.
Чюмь — курінь, катряга, д. Шалашь і
Кибитка 2
Ш.
Шабашевать, отшабашевать—шабашувати,
шабасувати, перешабашувати
Шабашить, ошабашить—шабашити,
пошабашити, покінчати роботу,
обробитися (
Шабашка — неробочий, вільний, гулящий

Шабашный
513
Шаромыжникъ
час
Шабашный — 1) неробочий день, час; 2) ша-
баш(сNвий, сабашковий
Шабашъ— 1) шабаш, сабаш, шабас,
субота (у жидів); 2) годі, шабаш!
Шабёръ — сябёр, сябро
Шаблонный — шаблоновий, утертий
Шаблонъ — зразок, шаблон
Шавка — кундель (пес) ,
Шавкать — шамкати, шавкотіти
Шагала, шагало — цибань, цибатень,
цибатий
Шаганіе — ступання
Шагать, шагнуть — ступати, цибати,
ступнути, цибнути
Шагистый — цибатий
Шагриновый — шагрёньовий
Шагринъ — шагрень (ослова або лошакова
вичинена шкура)
Шагъ — ступінь, ступа, крок. — Шагомъ —
ходою, ступою. — Шагъ за шагъ —
ходою, поступаем, нога за ногою. —
Дьлать большіе шаги — широко
ступати, цйбати. — Тихимъ шагомъ —
тихою ходою. — Убавить шагу —
вкоротити ходи, зменшити ходу
Шадрикъ — зола
Шайка — 1) ватага, банда, зграя, шайка;
2) ряжка
Шакалъ, з(ь)в. Cabis aurens — шакал
Шалапай — шелихвіст, шалапут, ледащо,
гульвіса, лодарь, лёдарь
Шалашный — курінниц
Шалашъ — шалаш, курінь, катряга, буда,
халабуда, халабудка. — Ярмарочный
шалашъ — ятка, яточка
Шалберить, шалберничать— 1)
байдикувати, байдувати, байдики бити; 2)
дурницю нести, баляси точити
Шалбёръ — байда, гультяй і д.
Праздношатающийся
Шалить — пустувати, жирувати
Шалкеръ — завіска; валець t
Шаловливость — пустотливість,
свавільство
Шаловливый, во — пустотливий, во, пусто-
ваний, но, жартовлйвий, во
Шаловство, шалость—пустота, пустування,
пустощі
Шалунъ, шалунокъ, шалунишко — пустой,
жирун, свавільник, сваволець, бри-
кун, збитошник, кокотень, (здр.) —
пустунчик, брикунёць, (зб.)
—пустота
Шалунья — пустуха, пустушка, жируха,
брикуха, збитошниця t
Шалфеи, poq. Salvia officinalis L. — шавлія,
шальвія t t
Шалфейный — шавлієвий, шальвієвий
Шаль — 1) дур, дурійка і д. Дурь; 2) шаль
Шальной — шалений, навісний, навіжений,
несамовйтий; божевільний; (про
собак) — скажений , t
Шальть, ошальть — шаленіти, дуріти,
навісніти, казитися, ошаліти,
здуріти, знавісніти, сказитися
Шаманить — чарувати, дурити
Шамань, ка — д. колдунъ, колдунья
Шамая, шемзя риба Arpius clupeoides —
шамайка, Alburnu clupeoicies Pall —
селявка, підкряжний синець
Шампиньонъ, грио Agaricus campestris L.,
A. edulis Bull. — печериця, печерйчка
Шамкать — гундосити, шокати
Шамшить (росл.) — букшпан. Buxsus semper-
virens
Шамшитовый — букшпановий
Шандалъ — с(ь)вічнйк
Шандра, рос. Marrubium vulgare L. —
шандра, M. peregrinum Peich. — білий же-
лізняк, пижма, шандра
Шанець — шанець, окіп
Шанцевать — танцювати, робити шанці
Шапка — 1) шапка (переважно тепла),
(смушева гостроверха) — шлик, шличок,
(повстяна) — маґерка, яломок, (з
наушниками) — малахай,(кудлата і
висока) — кучма, (овеча) — бйра,
бирка, (чабанська) — чабанка, (сукняна)
— шо(е)ломок, (обшита кабардою, у
запорожців) — кабардинка, (з
ріжками на взір конфедератки) —
рогачка; 2) вінець, корона
Шапки, шапочки, рос. Tagetes erecta L. —
повнякй, купчак, жовтяки
(гвоздики)
Шапочникъ — шапкарь, шаповал
Шапочный — шапковий. — Ш. поклонъ —
шапкування. — Ш. разборъ —
шапкобрання. — Пришёлъ къ шапочному
разбору — прийшов на шапкобрання
Шапчёнка — шапиця, шапчина, шапчйнка
Шапша — висівки пшенйшні
Шарабанъ — шарабан
Шаравары — штанй, шаравари, (середня
частина) — матня, (нижня) — холоші
Шарада — шарада, загадка (на слово)
Шарахнуться—кинутися, метнутися,
шарпнути, шарахнути; 2) гепнути, ся,
бебехнути, ся
Шареніе — нишпорення
Шарикъ — кулька
Шарить — шарити, нишпорити
Шарканье — шуркання, човгання
Шаркать, -кнуть — шуркати, шуркнути,
човгати
Шаркотня — шурканйна, човганйна
Шаркъ — шур! човг!
Шарлатанить — шарлатанити
Шарлатанскій — шарлатанський
Шарлатанство — шарлатанство
Шарлатань — шарлатан, шалаган,
шелихвіст
Шарлаховый — жаркий (колір)
Шарлота, рос. Allium ascalonicum L. — три-
булька і д. Лукъ
Шарманка — катеринка
Шарманщикъ — катерйнник
Шарниръ (в дверях) — петник
Шаровидность — кулястість, кулюватість
Шаровидный — кулястий, кулюватий;
опуклий, круглобокий, круглястий
Шароглавъ, рос. Echinops sphaerocephalus L.
— ростропша, мняч, вовчі яблука,
будяк білий
Шаромыжникъ, ца—дармоїд, ка; чужощ, ка

Шаромыжка
514
Шелуха
Шаромыжка, у виразі: «на шаромыжку» —
на дурничку, на дурнйцю
Шаромыжничать — жйти на дурничку, чу-
ЖОЇДОМ ЖЙТИ
Шарообразность — кулястість, округлість
Шарообразный — д. Шаровидный
Шарфъ — шарф(а), шалік
Шаръ, шарикъ — куля, кулька, (скляний) —
банька, (що ним гладять намітки) —
гало, гальце, (дерев'яний
невеличкий) — галка, (з шерсти то-що) —
опука, (з тіста) — галька, галушка,
балабуха, балабушка, (дерев'яна,
що діти підбивають ковіньками) —
свинка t ,
Шастить — шелестіли, шамотіти
Шасть — шусть, сусіль, тиць
Шатаніе — І) хитання, колихання; 2)
вештання, сновигання
Шатать, шатнуть, пошатнуть, ся — 1)
хитати, колихати, коливати, хитнути,
колихнути, схитнути, похитнути,
ся; 2) хитатися, точитися,
хитнутися, поточитися
Шататься — віятися, хилятися, блукати,
тинятися, никати
Шатерникъ — намётник, шатёрник
Шатёрный — шатровий, наметний
Шатёръ — намёт, шатро, шатёр. —
Живущій въ шатрь — шатёрник
Шаткій, шатко — хиткий, хитко, хисткий,
хистко, хилкий, хилко, хибкий,
несталий, непевний
Шаткость — хиткість, хисткість
Шатунъ, шатунья — волоцюга, заволока,
швёндя
Шаферъ — дружко, дружба, боярин,
(старший) — старший, боярин, (помішник)
— піддружий
Шафирникъ, ца — плетун, плетуха
Шафирничать — д. Сплетничать
Шафранный — шафрановий, шапрановий
Шафранъ, рос. Crocus satirus L. — шафран,
шапран
Шахматный—шаховий, шахматний. — Ш.
доска — шахівниця. — Ш. игра —
шахи, шахмати
Шахматъ — вічко (на шахівниці)
Шахматы — шахи, шахмати
Шахта — шахта, закіп, шиб. — Наклоннця,
вертикальная, продольная ш. —
укісна, похила, сторчова, простопадна,
подовжня шахта. — Водоподъемная
ш. — водотягла шахта. — Воздушная
ш. — протягова шахта
Шахтёръ — шахтарь, шахтярь
Шахтный — шахтовий
Шахъ — 1) шах (перський); 2) шах (у грі в
шахи)
Шашалъ — метенйця
Шашень, Teredo navalis — шашель
Шашечница — дамнйця
Шашечный—дамковйй.—Ш.игра —дамки
Шашка — 1) дамка, шашка; 2) шабля
черкеська
Шашни — каверзи, штуки і д. Продьлки
Швабра — помело, (держално) — помелйще
Швабрить — шарувати помелом
Швальня — швальня, кравёшня
Шведъ — швед, швёдин
Швейнинъ, швеинъ — шваччин
Швейный — швацький. — Ш. машина —
швацька, кравецька машина.
—Заниматься швейнымъ мастерствомъ —
швачкувати. — Швейное мастерство
— швачкування
Швейцарская — швайцарня
Швейцаръ — швайцар і д. Привратникь
Швеція — Швёдчина, Швеція
Швея, швейка — шваля, швачка, шваха:
(що вишиває шовком або золотом і
сріблом) — гаптарка
Шворень — сворінь, шворінь, шкворінь
Швыркомъ — навкидя, навкидяча
Швырокъ — кид
Швьіряніе — кидання, шпурляння
Швырять, швырнуть — шпурляти,
швиргати, шпурити, швирляти, шпурнути,
швиргонути
Шевеленіе — ворушіння
Шевелить, шевельнуть, ся — ворушити, ся,
рухати, ся, ворухнути, ся,
поворухнути, ся, зворухнути, ся. —
Шевелить усами — моргати, вусом. — Ш.
сьно — перегортати сіно
Шеверенька — куча, коєць, д. Кльтка
Шевронъ — галун, нашйвкд (на рукаві)
Шедевръ — шедевр, архиділо
Шейка — шийка
Шейный — шийний. — Шейныя сочлененія
— в'язи
Шеишка — шийка
Шеища — шияка
Шеколадный — шеколадний, чеколядний
Шеколадь — шеколада, чеколяда
Шелгунъ — тор^а (матроська)
Шелёвка — шалівка, щальовка t
Шелестить — шелестіти, шамотіти, ши-
шйрхнути
Шелестъ — шелест, шелестіння, шамотня,
шамотіння
Шелестящій — шелеснатий, шамкий
Шелковидный — шовкуватий
Шелковина, шелковинка—шовковина, шов-
чйна, шовчйнка
Шелковистый — шовковистий
Шелковица, рос. Maru$ nigra et alba — мор-
ва, шовковиця, біла шовковиця,
(безплідна) — шовкун
Шелковичный — шовковичний. — Ш. червь
— гусениця шовкопряда, шовковик,
Bombyx mori L.
Шелководство — шовківництво
Шелководъ — шовковод, шовківник
Шелковый — шовковий. — Шелковая
матерія — шовк, саєта, єдваб, блават
Шелкопрядь, ком. Phalaena
bombyx—шовкопряд
Шелкъ — шовк
Шёлуди — шолуді, пархи
Шелудивый — шолудивий, пархатий
Шелудивьть — шолудивіти
Шелудякъ — шолудйвець, пархач
Шелуха—лушпина, лушпиння, шолупайка,
лушпайка, шолупйна; луска, лупа,
шужина

Шелуховатый
515
Шиповый
Шелуховатый — лушпайкуватий, лускатий
Шелушеніе — лущення
Шелушить — лускати, лущити, лузати
Шелыхать, шелехнуть, ся — ворушити,
ворухнути, ся, колихнути, ся
Шельма — шельма
Шельмовать — шельмувати, банітувати
Шепелявость — шепелявість
Шепелявый, во — шепелявий, во
Шепелять, прошепелять — шепеляти, шепе-
лявіти, прошепелявіти
Шепелюнъ, шепетунь, шепелюнья, шепе-
тунья — шепелявець, шепелявка
Шепетливый — шепелявий, шечерявий
Шепотня — шепіт, шепотіння t
Шёпотъ — шепіт, шепота, шепотіння, шёп-
ти. — Шёпотомъ — пошепки
Шептала — брусквина (овоч)
Шептаніе — шептання, шушукання t
Шептать, прошептать—шептати, шепотіти,
прошепотіти
Шептаться — шептатися, тишкуватися,
нйшкатися
Шевтунъ, шептунья — 1) шептун, ха;
2) шептун, ха, шепотйнник, ця,
підслухач і д. Наушникъ
Шеренга — лава, ряд, шерёга. — Ставить
въ шеренгу — ставити в лаву, в ряд,
шерегувати
Шеренговый — шереговий, рядовий
Шереховатость — шершавість, шерсткість;
рапатість; кострубатість
Шереховатый — шершавий, шерсткий;
кострубатий, рапатий
Шерешить — їжити, шершавити, кошлати,
кошматити, куйовдити
Шерстобить — валюшник
Шерстобитье — биття шерсти, вовни
Шерстобойня — валюшня
Шерсточесальная машина — чухран,
чесальна машина
Шерсть—шерсть, (овеча) — вовна, (з
шльонських овець) — шльонка, (з
шпанських) — шпанка, (з ніг овець) —
обніжки
Шерстяной — шерстяний, вовняний
Шершавость — шершавість, шерхлість
Шершавый — кошлатий, кострубатий;
шершавий, шерхлий
Шершавьть — шершавіти, кошлатіти, (про
шкуру) — шерхнути
Шершень, ком. Oestr,us — шершень, шершун
Шествіе — хід, похід
Шествовать — іти, ступати, виступати
Шестери къ — шестерик
Шестеричие — шість раз
Шестёрка — 1) шестерня, шестірня (коней);
1) шістка (в картах)
Шестерной — шестиразовий
Шестерня — шестерня (мех.)
Шестеро — шестеро
Шестигласный — шестиголосий
Шестидневный — шестиденний t
Шестилітній — шестилітніц, шестирічний
Шестисторонній — шестибічний t
Шестисторонникь (мат.) — шестистін
Шестиугольникъ — шестикутник
Шестиугольный — шестикутний
.11*
Шестнадцать, шестнадцатый —
шістнадцять, шістнадцятеро, шістьнадця-
тйй
Шестокъ — припічок
Шестопёръ — пірнач
Шестой — шостий, шёстий. — Шестая часть
— шестйна
Шесть, шестикъ — жердина, жердка, (у
рибалок) — бовт, бовть, (довгий, щоб
одпихувати) — ялинка, (стромляти) —
віха, тичка, тичина, (знімати овочі з
дерева) — липці
Шесть — шість (р. шести і шостй)
Шестьдесять — шістьдесят
Шестьсоть — шіссб'г, шістьсот
Шестью — шість разів, шістьма, шістьома.
— Шестью шесть — шість на шість
Шефь — шеф
Шея — шия, (здр.) — шийка, (поб.)—шияка,
(задня частина) — гамалик, карк, (де
саме в'язки) — в'язи, (у вола верхня
частина) — карк, (передня) — підгор-
ля, підгорлиця, підгорлина, воло,
(та частина, на котру упирається
ярмо) — прйпір. — Сломать шею —
скрутити, звернути в'язи. — Сь толстою
шеею — шиян, гамаликуватий. — Сь
длинною шеею — довгов'язий
Шибалка — швйгалка
Шибкій — швидкий, прудкий
Шибко — 1) швидко, прудко, хутко; 2)
сильно, дуже, шпарко
Шибкость — швидкість, прудкість,
хуткість, шпаркість t t
Шибче — швйдче, прудчіш, хутчій, хутче
Шивороть — комір
Шиканье — шикання
Шикарность — шикарність, шиковність
Шикарный — шикарний, шиковний
Шикать, ошикать — шикати, обшйкати
Шикша, рос. Empetrum nigrum L. — водянка,
голубйнець
Шикъ — шиковність, шик
Шило, здр. шилишко — шило, (здр.) —
шильце, (котрим роблять дірочки в
решеті то що) — пробійник
Шилообразный — шилуватий
Шилохвость — качка гострохвостка. Ana
acuta
Шильный — шиловйй
Шильничать — шахрувати
Шина — шина
Шинелевый — шинёлевий, плащовий
Шинель — шинеля, плащ
Шинкованіе—шаткування. — Инструменть
для шинкованія — шатківнйця
Шинковать — шаткувати. — Шинкованный
— шаткований
Шинованый — бушований (про колеса)
Шинный — шйновий
Шинокъ — шинк, шиньк, шинок, шиньок
Шиповатый — колючкуватий, тернистий,
шпичкуватий
Шиповникь, рос. Rosa canina L. —
шипшина, дика рожа, шипчак. R. eglante-
гіа L. — жовта шипшина
Шиповниковый — шипшиновий
Шиповый — колючкуватий

Шипучесть
516
Шмелёвым
Шипучесть — мусування
Шипучій — мусуючий
Шипъ — 1) риба Acipenser Schypa — віз (з
породи осятрів); 2) шпилька,
колючка, терня, тернина; 3) гак (в
.підкові); 4) шпёник
Шипьніе — шипіння, сича,ння, шкварчання
Шипіть, шипнуть — шипіти, шипотіти,
сичати, засичати, (про сало, масло на
огні) — шкварчати, зашкварчати, (про
воду)—булькотіти, клекотати. — Ши-
пящій самоваръ — шипучий самовар
Шире — ширше
Ширина — ширина, шир, широта,
широчина, широчінь. — Въ ширину,
шириною — ушир, ушйршкй, вширшки,
завшйр^ завширшки, навширшкй,
уширочінь
Ширить, расширить — ширити, широчйти
і д. Расширять
Ширкать, ширкнуть — човгати, човгнути
Ширма, (частіше мн.) ширмы — параван,
заслона, перегородка, (маленькі) —
хисток
Широкій—широкий, (дуже)— широченний,
широчезний. — Широкая низменность
— розділ, роздолля
Широко — широко
Широкобедрый — бедратий
Широковатый — трохи широкий
Широковьтвистый — широкогиллястий
Широко горл ын — широкошйїй, (про
пляшку) — широкогорлий
Широкогрудый — широкогрудий
Ширококостный — маслакуватий,
ширококостий
Ширококрылый — ширококрилий
Широколапый — широколапий
Широколиственный,
широколистый—листатий, лапатий,' лапастий,
лопухуватий, лопухатий
Широколицый — широковидий, видатий,
пикатий
Широколобый — лобатий, широколобий
Широконосый — широконосий
Широкоплечій — плечистий, широкоплечий
Широкополый — ополистий
Широкоротый — ротатий
Широта — широкість, широта
Ширь — шир, ширина
Ширять — ширяти, кружати, кружляти
Шить, сшить — шити, зшити, пошити
Шитьё — шиття, пошиття; 2) шитво;
вишиванка, (золотом, шовком) —
гаптування
Шиферный — лупцёвий
Шиферъ — д. Сланець
Шишакъ — шишак, прилбйця
Шишимора — шальвіра, шахрай; шпиг
Шишка — 1) (на тілі) — гуля, гугля, ґуля,
морг(ґ)уля, г(ґ)ург(}ОУля; 2) бот.
Strobilus — шишка, оірка, бурулька
Шишковатый — г(ґ)улястии, гуглястий
Шишконосный — шишковий.—111. растеніе,
Coniferae — шишкові рослини
Шипшола, шишмолка — ґурґуля, морґуля,
ґунадза (велика, д. ЦІишка 1)
Шишъ — дуля, хвйг(ґ)а, фіґа. — Показать
шишъ — дулю дати
Шкаликъ — каганець (до ілюмінації)
Шкапъ, шкапчикъ — д. Шкафъ
Шкатулка, шкатулочка — шкатула,
шкатулка, скрйнька
Шкатулочный — шкатулковий
Шкафъ, шкафикъ — шафа, шахва, шафка,
(на посуду) — мисник, суднйк, крё-
денець, (що в кутку) — косяк,
косинець
Шквалъ — хуртовина, шквйря
Шквара — 1) д. Окалина; 2) вишкварок,
вишкварки t
Шкворень — шворінь, с^орінь t
Школа — 1) школа; 2) шкілка, садібня,
розсадник
Школить, вышколить — школити,
вишколити, муштрувати, вимуштрувати
Школьникъ, ца — школяр, школярка t
Школьническій — школярський, школярів
Школьничество — школярство
Школьный — шкільний t
Шкура — шкура, шкіра, скіра
Шлагбаумъ — рогатка, крловррот
Шлакъ — жужелиця, горіль, віпса
Шламда, рос. Spiraea nimaria L. — гірош-
ник, огірошник, медуниця, бузина
болотна кашка, жаб'ячі конопельки
Шлафрокъ — халат, шляфрок
Шлейный — шлейовий
Шлейфъ — шлейф, хвіст (у сукні)
Шлемовый — шеломённии
Шлемъ — 1) шелом, мисюрка, (частина,
що над лобом) — прилбйця, шишак;
2) шлем (в картах) t
Шлёнда, шлянда — мандрьоха, повія, хвой-
да: фльондра, хльондра
Шлепаніе — шльопання, тьопання
Шлёпать, шлёпнуть — 1) шльопати,
хлопати, плескати; 2) гепати, гепнути,
шелепати, шелепнути, бабахнути
Шлёпаться, шлёпнуться — шелепати,
гепати, шелёпнутися, гепнути, ся,
бабахнути, бебехнути, беркицьнути
Шлепокъ — шльопанець, ляпанець, пляцок
Шлея — шлея t
Шлифовальщикъ — шліфір
Шлифовать — шліфувати, шліхувати;
полірувати, личкувати
Шлифовальный — шліфувальний, шліху-
вальний
Шлифованіе — шліфування
Шлифовка — шліфування
Шлыкъ — д. Повоиникъ 1
Шлюзъ — опуст (в греблі), шлюза, заставка,
заставки ,(в лотоках у млині)
Шлюха — повія, потіпаха
Шляпа — бриль (солом'яний і повстяний),
капелюх, капелюш, кресаня, криса-
ня (у гуцулів). — Поля шляпы—поли,
криси
Шляпка— 1) брилик, капелюш, капелюшик;
2) головка (гвіздків); 3) шапка (у
грибів)
Шляпникъ — капелюшник
Шляться—вештатися, волочитися, шва(е)н-
дяти, тинятися, бродити
Шмелёвый, шмелиный — джмелиний

Шмель
517
Штукарить
Шмель, ком. Apis terrestris — джміль, чміль
Шмыгать, шмыгнуть—шмигати, шмигнути,
майнути
Шмыгъ — шмиг, шусть
Шниперъ — пущадло (у коновалів) t
Шнуровка — 1) шнурування; 2) шнурівка,
шнуровиця, (коло постолів) — волоки
Шнурокъ—шнурок, (короткий)—поворозка,
(товстий і недовгий) — мотуз,
мотузок, мотузка, (в штанах) — очкур,
(в косах) — підкісник, підкісничок
Шнурь — шнур
Шнырять—шмигляти, никати, нйшкати, ся,
шёйкатися
Шовъ — шва, шво. — По шву распоролось
— по шитому роспоролось
Шомполъ — драч, набияк
Шорникъ—лймарь, рймарь. — Быть шорпи-
комъ — л(р)имарювати
Шорничество — лимарство, римарство, ри-
маршина
Шорническій — л(р)ймарський
Шорный — шоровйй
Шорохъ — шерех, шамотня, шелест
Шорошить, шорохнуть, ся — шурхати,
шамотати, шорудіти, шурхнути,
зашамотіти, шишйрхнути
Шоры — шори (р. шорів)
Шоссе — шоса, соша, шосе
Шоссейный—шосовий, шосейний, сошейний
Шпага, шпажка — шпада, шпага, шпажка
Шпадель — шпагля
Шпажная трава, шпажникъ, рос. Gladiolus
communis L. — зрадник, косарик, меч,
півник. G. imbicatus — півонник
Шпала — злежень, шпала
Шпалеры — шерег, лава, ряд
Шпанская муха, ком. Meloe Vesicatorius —
майка
Шпатовый — шпатовий
Шпатъ (мінер.) — шпат
Шпиговать, нашпиговать — шпікувати, на-
шпікувати
Шпигь, шпикъ — шпік (свиняче сало,
порізане шматочками для шпікування)
Шпилить — шпилити, припинати
шпильками
Шпилька — шпилька
Шпиль — коловорот (котрим витягають
якор)
Шпинать, шпинатный, рос Spinacea olera-
cea — шпинат, шпинатовий
Шпицъ — П шпиль, стрімляк; 2) шпіц
(собачка) t
Шпицрутены — палічча, киї
Шпіонить — шпигувати
Шпіонскій — шпигунський
Шпіонство — шпигунство, вйглядки
Шпіонь — шпиг, шпигун; шепотйнник;
вивідач
Шпора, (частіше мн.) шпоры — острога,
остроги і д. Бодецъ
Шпорить, пришпорить — стискати,
стиснути, вдарити острогами
Шпорникъ, шпоры кавалерскіе, рос. Deini-
nium Ajacis,L. — сокирки, синец(ь)віт,
різноц(ь)віт, острішки, черевачки;
D. Donsolida L. — сокирки, польові
сокирки, косарики, заячі вушка,
комарові носики,зозулині черевички
Шпорныи — остроговий
Шпринцеваніе—шпринцування, прискання,
вприскування
Шпринцевать — шпринцувати, прискати,
вприскувати
Шпринцовка, шприцъ — прискавка, брйз-
кавка, сикавка, цйкавка
Шпуля, шпулька — човник (у ткачів)
Шрамный — шрамовий
Шрамъ — шрам, рубець, блйзна
Шрнфтъ — друк, черенки, шрифт
Штаоскій — штабовий
Штабъ — штаб; генеральна старшина
Шталмейстеръ — конюший
Штамбъ — д. Стволъ 1
Штандартъ — корогва
Штандартъ-юнкеръ — хорунжий
Штанина — холоша, ;штанйна
Штанишки — штанці г
Штаны — штанй, (спідні) — спідні, (середня
частина) — матня, (нижня) — колоші,
холоші, (де очкур) — очкурня
Штативъ, штатифъ — козелець, хлопець
(підпора якої машини)
Штатный — ранговий, штатний
Штатъ — штат, ранга
Штафирка — лиштва (в спідниці)
Штемпелеваніе — штемплювання, штем-
пування
Штемплевать, штемпелить—штемплювати,
штемпувати, штампувати
Штемпель — штемпель, штемп, штамп
Штемпельный — штемпльовйй, штемпле-
вйй
Штиблеты — ботики, камаші
Штиль — 1) безвітря (на морі), штиль;
2) д. Стиль
Штильть, заштиліть — затихати,
затихнути, ущухнути (про вітер на морі)
Штифтъ, штифтикъ — ц(ь)в'яшок, гвіздок,
гвіздочок, штифтик
Штольня (гірн.) — штольня, підкопи
Штопальный — цирувальний
Штопальная игла — циганська голка
Штопалыцикъ, -ца — цирувальник, -ниця
Штопаніе — цирування; латання
Штопать, заштопать — цирувати, зациру-
вати
Штопоръ — коркотяг, трибушон
Штора — д. Стора
Штормъ -г хуртовина, бурханйна, буря на
морі, шторм
Штофный — пляшковий; адамашковий
Штофъ— 1) штоф, пляшка; 2) шовк, єдваб,
саєга, адамашок
Штрафованіе — штрафування
Штрафовать — штрафувати
Штрафъ — штраф, пеня
Штриховать —штрихувати
Штриховка — штрихування
Штрихъ — штрих, риса, риска
Штука — 1) штука. — Ш. холста,, сукна (або
иньшої тканини) —t сувій, колода,
постав; 2) штука, фігель, викйдка,
вйтинка, фйгель, штукенція
Штукарить, наштукарить — штукарювати,

Штукарь
518
Щеголь
наробити штук, фйґлів
Штукарь — штукарь, фігляр
Штукатурка — тиньк, тинк
Штукатурить— тинькувати, штукатурити
Штукатурщикъ — тинькар, штукатур
Штуковать — штукувати
Штурмовать — штурмувати, добувати
приступом
Штурмовой — штурмовий
Штурмъ — штурм, напад, приступ
Штучный — штукований, тафльований. —
Штучный полъ—тафльована підлога
Штыковый — штиковий, баґнетовий
Штыкъ — штик, багнет
Шуба — хутро, кожух, (з вовчого хутра) —
вовки, (з овечого) — линтварі,
(покритий сукном) — байбарак
Шубейка — кожушинка
Шубёнка — кожушина, (стара, не крита) —
шкуратянка
Шубка — кожушок, (жіноча) — кожушанка,
хутрянка t
Шубникъ — кушнір, кожушник, кожушар-
ник
Шубный — кожушний. — Ш. клей—карюк,
карук
Шулеръ — шахрай, шулер
Шулята — ядра, яйця, (великі) — яєла,
Шулятникъ^ пт. Falco milvus — шуліка,
шульшка
Шумиха — шумйха
Шумливость— бурливість, невгомонність
Шумливый — гомонлйвий, бурливий
Шумность — гучність, шумність,
галасливість
Шумный, но — гучний, гучно, бучний,
бучно, шумний, шумно. — Шумнье
становиться — гучніти
Шумовка — шумівка, д. Ложка 1
Шумъ, (здр.) шумокъ — шум, гомін, гам,
гамір, шелест, шарварок, гармидер,
(від голосів) — гук, галас, (великий)
— ґвалт, лемент, (від сварки) — буча,
колот, колотнеча, (від
пересовування) — гуркіт, гуркотнеча,
гуркотнява, (води) — бурчання,
дзюрчання, клекіт, булькотання.—Поднять
шумъ — збити бучу, счинйти ґвалт,
збити бурло. — Надьлать шуму —
наробити шелесту, колоту.—Унять шумъ
— угамувати. — Подъ шумкомъ —
під чаркою, на підпитку,
веселенький. — Подъ шумокъ — під час
галасу, колотнечі і т. д.,
Шумьть — шуміти; гомоніти галасувати,
ґвалтувати, лементувати, (про
листя) t— шелестіти, (про одежу) —
шамотіти, (про огонь) — гоготіти
Шуриновъ, шурій — шуряків, шваґрів
Шуринъ — шуряк, шваґер г
Шуршать — шурхати, шамряти, шамотіти,
шарудіти
Шустрый — меткий, шустрий
Шутить, пошутить — жартувати,
пожартувати, (багато) — розжартуватися. —
Шутя — жартуючи, жартом,
жартома, у жарт, з жарту. — Не шути съ
огнемъ — з вогнем не жартуй
Шутиха — блазнйця, фіглярка, кумедниця
• Шутка — жарт. — Шутки — жарти, с(ь)міш-
ки. — Обратить въ шутку — на жарт,
у жарт повернути
Шутливость — жартовлйвість,
жартливість
Шутливый — жартовлйвий, жартливий,
жартовйтии
Шутникъ, ца — жартун, жартівник, ця,
кумедник, ця, фіґляр, ка
Шутовской — блазенський, кумедіянський
Шутовство — блазенство, кумедіянство
Шуточка — жартик
Шуточный — жартливий; втішний
Шутъ — блазень, блазнюк, кумедник,
фігляр. — Играть шута — дурника
строїти
Шушера — дрібнота, шушваль
Шушуканье — шушукання, шепітня
Шушукать — шушукати, тишкуватися
Шуя, рос. Bromus secalinus L. — костйрь,
костюлькй, стоколос, стоколосник
щ.
Щавелевый — щавійовий, щавельний ,
Щавель, рос. Rumex Acetosa L. — щавій,
(p. щавію), щавель, квасниця.—Щ. кон-
скій, Rumex L. — кінський щавій,
щавель. —Воробьиный щавель, R. acetosel-
la L. — гороб'ячий, горобиний, ква-
сець, сорочий щавель, щавій, щівник
Щадить, пощадить — милувати, милость
класти, помилувати, вжалувати. —
Пощадите! — помилуйте, змилуйтесь!
Щаженіе — милування
Щаный — капусняковий
Щебень — груз, жорства, рум, ринь. — Щеб-
немъ набивать — грузити, грузувати.
Щебетаніе — щебет, щебетання t
ебетать — щебетати; ц(ь)віршькати,
ц(ь)віріньчати; цокотати
Щебетливость — щебетлйвість
Щебетливый — 1) щебетливий; 2)
щебетливий, лепетливий, слизькоязйкий
Щебетунъ, щебетунья — щебетун,
цокотун, ха
Щебрецъ, рос. Thymus Serpyllum L. —
чебрець, чебрик, чепчик богородиш-
ний, чёпчик-матерзанка, щербёць,
цебрёць, цёбричок, материнка
Щеглёнокъ — щиглик, щигля, щиглятко
Щегловка — щиглйця
Щеголеватость — чепурність
Щеголеватый, то — чепурний, чепурно
Щеголиха — чепуруха, модниця,
дженджуриста
Щегогливый — чепуристий
Щеголъ, пт. Fringilla carduelis — щиголь,
щиглик
Щеголь — чепурун, галанець, джеґирь і д.

Щегольски
519
Щипать
Франтъ
Щегольски — виборно, чепуристо
Щегольской — виборний, чепуристий,
красний
Щегольство — виборність, чепуристість
Щеголять, щегольнуть — чепуритися, хвер-
цювати, похверцювати; хизуватися,
похизуватися
Щедриться, разщедриться — щедрйтися,
розщедритися
Щедролюбивый — щедролюбйвий, щедро-
любний
Щедролюбіе — щедролюбство
Щедрость, щедрота — щедрість, щедрота;
гойність
Щедрый, о — щедрий, о, щедроблйвий, во,
гойний,о
Щедушный — малосилий, кволий
•Щека, (здр.) щёчка, (мн.) щёки — щока,
щічка, щоки; лице, личко, лиця,
личка
Щекастый — щокатий, лицатий, пикатий
Щеколда — клямка, защіпка
Щекотаніе — 1) лоскіт, лоскотання; 2)
скрекіт, скрекотання (сороки)
Щекотать — 1) лоскотати; 2) скрекотати
Щекотка — лоскіт, лоскотка
Щекотливость— 1) лоскотлйвість; 2)
дражливість, дотклйвість
Щекотливый — 1) лоскотливий, лосковйтий;
2) дражливий, уразливий, ді(о)тклй-
вий. — Щекотливый
вопросъ—дражливе питання
Щекотный, но — лоскотний, но
Щекотовникъ, рос. Cytisus biflorus L'Her. —
зіновать, рокитовий кущ
Щелеватый, щелистым — щелйстий
Щёлка — щелйнка, щілинка, шпарка
елканіе — лускання, лузання
Щелкать, щелкнуть — лускати, лузати,
лащити
Щелканіе — ляскання, ляскіт, цокання,
цокіт, клацання, хвиськання, тра-
(я)скання
Щёлкать, щёлкнуть (язиком) — лящати,
(зубами) — цокати, цокотати,
цокотіти, цокнути, клацати, клацнути,
(чим иньшим) — лускати, луснути,
тріснути, (бичем то-що) — хвиськати,
ляскати, тряскати. — Щёлкнуть въ
носъ — цибульки дати (іронично)
Щелкунъ— 1) ком. Elater — плигун; 2) рос.
Cynoglossum officinale, L. — живокість,
собачка, куряча сліпота, собачий
корінь, чорнокорінь, собача медунка
Щелкуха — д. Щелкунъ 2
Щёлкъ — лясь, цок; клац, лусь, трас, траск,
тряск
Щёлокъ — луг, зола, (до миття голови) —
мйтель ,
Щелоченіе — лужіння, зоління
Щелочить, ся — лужити, золити, ся
Щёлочка — д. Щель
Щелочность (хим.) — лугуватість
Щёлочный — луговий, лужний
Щёлочь — лугова сіль, лужна сіль
Щелчокъ — щуток, щйгль, щиглик. —
Щелчка дать — щиглика, щигля
дати; пйнхви дати t
Щель, щёлка, щелочка — щілина, щелйна,
щілка, щілочка, шпара, шпарка,
с(ш)калубина, зашкалубина, роспа-
лина
Щелявый — щелистый, щілистий
Щемить — 1) (ущемить) — д. Ущемливать;
2) нити, щеміти ,
Щемленіе — стискання, щеміння
Щенёнокъ — щенятко, цуценятко
Щениться, ощениться — щенитися,
ощенитися ,
Щенная — щінна (сучка)
Щенокъ, щеночекъ, щеня — щеня, цуцик,
цуценя
Щенячій — щенячий, цуценячий ,
Щепа, щепка, щепочка — тріска, тріронька,
трісочка, скёпка, скіпка, скіпочка,
скалка. — Разбить въ щепы —
побити на тріски, на скіпки, поламати
на гамуз
Щепань — тріски, скіпки, (на підпал)
Щепать, нащепать — скіпати, наскіпати,
скепати, наскепати, колоти,
наколоти, лупати, налупати
Щепеной, щепной рядъ — дерев'яний ряд
(на торгу)
Щепетильникъ — крамарь (що торгує
дрібним крамом), продавець дрібного
краму
Щепетильный — дріб'язковий, діткливий
Щепоть, щепотка,, щепоточка — 1) пучка;
2) щіпка, щіпочка, щупка
Щербина — 1) росколина, шкалубина (в
дерев}); 2) щербина і д. Зазубрина;
5) віспина, дзюб
Щербатый, щербиноватый — 1) щербатий,
щербатенький, щербань; 2) рябий,
дзюбатий, таранкуватий
Щетина, щетинка — щетина, щітйна, щі-
тйнка
Щетиниться — їжитись,
настовбурчуватися
Щетинистый — щетинастий
етиноватый — щетинуватий
Щетинница,рос. Nardus stricta L. — мичка,
ковила, щетячка, сірйця
Щетинный — щетйновии, щетинний
Щётка, щёточка — 1) щітка, щіточка, (щоб
чистить лямпи) — йоржик,
(держално щітки) — щітнйк; 2) (у коней) —
мичка
Щёткообразный — щіткуватий
Щёточникъ — щіткар, щітйнник
Щёточный — щітковий,
Щеть — 1) щітйна; 2) щітка
Щёчка — щічка і д. щека
Щёчный — щоковий
Щи, щицы (щей, щецъ) — капусняк
Щикать, шикнуть—знімати, зняти (з с(ь)віч-
ки нагорілий ґніт)
Щиколотка (анат.) — щиколоток, чйколоток
Щипака — шипун, ха
Щипаніе — щи(і)пання
Щипать, ся, щипнуть, ущипнуть — щи(і)па-
ти, ся, щи(і)пнути, ущіпнути, вщи(і)п-
нути, (вовну, волосся, пір'я) —
скубти, дерти, скубнути, вскубнути

Щипецъ
520
Зкономія
Щипецъ (мисл.) — пйсок, мфрда (у хортів),
(в мулярстві) — причілок
Щипокъ — ущіп, ущіпок
Щипцы, щипчики — щипці, щипчики, (у
ковалів та слюсарів) — кліщі, кліщат-
ка, (брати горяче вугілля) — братки,
(слюсарські) — обценьки,
(роздавлювати оріхи) — тйскавка, давйльце
Щитный, щитовой — щитовий
Щитникъ, щитоносець — щитоносець
Щитоноска, (ком.) Casida — щитник
Щитоносный — щитоносний
Щитообразный — щитовидний
Щитъ, щитокъ — щит, щиток, щитик
Щука, щучка, риба Esox lucius — щука,
щучка, (самчик) — щупак, щупачок,
(маленьке) — щученя, щупаня
Щунять — вимовляти, картати
Ъда — 1) їда, їдло; 2) їда, їжа, харч і д.
Пища ,
Ъдальцы —гкліщі (у комах)
Ъдеше — їдіння, їдження
Ъдкш — 1) грстрий, їдкий, міцний; 2) (ьдко)
— ущіпливий, во, колючий, че, за-
нозуватий, то, гострий, ро
Ъдкомлечникъ, рос. Euporbia L. — молочай,
молочак t
Ъдкость —,1) гострість, їдкість, міцність;
2) ущіпливість, шкулькість
Ъдокъ — їдець, їдуха
Ъдунъ, ьдунья — жерун, ненажера, нена-
їда
Ъдучш — їдкий, роз'їдаючий. — Ъ. камень,
Lapis internalis — пекельний камінь
Ъзда — їзда, їздня
Ъздава — швёндя, непосидячка, жируха,
моторуха, цокотуха
Ъздить, съьздить — їздити, поїхати
Ъздовой, ого — гонёць, (р. гінця), верховий,
верховёць (р. верхівця)
Эва! — овва!
Эося — так-пак
Зволюція — рух, еволюція, поступування
Эгоизмъ — егоїзм і д. Себялюбіе
Згоистическій — егоїстичний, себелюбний
Здакой — такий, отакий
Здакъ — так, отак, таким побутом
Эдемъ — рай, ирій, вирій
Зкваторіальньїи — рівниковий
Зкваторъ — рівноденник, рівник
Зквивалентъ — пай, пайка
Зкзаменаторскій — екзаменаторський
Зкзаменаторъ — екзаменатор, :іспитник
Зкзаминаціонньїй — екзаменаційний,
іспитовий
Зкзаменованіе — екзаменування
Экзаменовать — екзаменувати, питати,
іспитувати ,
Зкзамень — екзамен, іспит. — Держать,
сдать экзаменъ — складати, скласти,
Щупальце—полапок, дотикальце, помацок,
усик, вусик
Щупаніе — лапання, мацання
Щупать — лапати, мацати
Щупка — мацанка. — Любитель щупки —
мацун t
Щупъ, щупикъ (гірн.) — свідер, штирь
Щура — жмурка
уреніе — жмуріння, щуління
Щурить, ся, защурить — жмурити,
мружити, щулити, ся і д. Зажмуривать
Щурка, пт. Merops apiaster — щур, щурка
Щурупить — шрубувати, зашруоувати
Щурупный — шрубовйй
Щурупъ, щурупецъ — шруб, шруба, шрубка
Щурь, пт. Loxia enuclealor — костогриз
Щучина — щучина, щупачина
Щучій — щучин, щйчий, щупаковий
Ъздовой, ая — роз'їзднйй, а
Ъздокъ — 1) їздець; 2) подорожній, про-
їзжаючий, переїзжий
Ъздъ — переїзд, проїзд
Ъзжалый — 1) їз(д)жений; 2) вйїз(д)жений,
об'їз(д)жений
Ъзжать — їздити
Ъство — їство, їжа і д. Пища t t
ЪСТЬ, СЬІСТЬ — 1) ЇСТИ, З'ЇСТИ, Й31СТИ, 331-
сти, (здр.) — їстки, їстоньки, їсточки,
(з дітьми балакаючи) — гамкати,
гамці, (ласо) — ласувати, (з смаком)
— смакувати, (тихо і довго) — хаме-
лйти, лемзати, (з жадобою) —
лигати, трощити; 2) поживати, поживля-
ти, заживати, вживати, пожити,
зажити
Ъхаше — їхання
Ъхать, поьхать — їхати, поїхати. —Ъ. вер-
хомъ, рысью — їхати верхи, тюпки,
в клус, клуса, клусом
здати екзамен, іспит
Зкзархъ — екзарх, владика, архиерей
Зкзекуція — екзекуція, закуція
Экзекуторъ — екзекутор, екзекутник
Зкземпляръ — примірник
Зкзерцищя — екзерциція, екзецйрка,
(військова) — муштра
Экипажный — повозовий, екипажовий
Зкипажъ — 1) екипаж, повіз (р. повозу),
(на ресорах) — колйбка; 2) екипаж
(на судні)
Зкій, экой — якиі^, он який, ач-якйй
Эклиптика — екліптика
Экономить — ощажати, приощажати,
економити g
Экономически — ощадно, економічно
Зкономическій — економічний, ощадний,
скарбовий
Зкономія — 1) економія, скаредність; 2) д.
Бережливость

Экономка
521
Эхо
Экономка — клюшниця, шафарка
Экономный, но — ощадний, но
Экономь — 1) економ, іконом, окоман;
2) д. Бережливый
Эксельбантъ — нарамённик
Зкспедиція — 1) виправа, експедиція;
2) виділ
Экспериментъ — експеримент, проба, до-
с(ь)від
Экспертъ — знавець, тямёць, експерт
Эксплоататоръ — визискувач, експлоата-
тор,глитай
Эксплоатащя — визиск, визискування, екс-
плоатація
Эксплоатировать — визискувати (кого), екс-
плоатувати.—Эксплоатировать несчас-
тіе — лихом торгувати
Экспонентъ (матем) — викладник; (торг.) —
експонент
Экстазъ — нестям, захват
Экстирпаторъ — борона, дряпак, дряпач
Экстрактивный — витяжний
Экстрактъ — витяжка, виварка, вйкіп
Экстраординарный — надзвичайний,
екстраординарний
Экстренность — пильність, нагальність
Экстренный, но — пильний, спішний,
нагальний
Эксудатъ — ропа
Экъ — ач, ет!
Эластичный — пружйстий, еластичний
Эластичность — пружйстість, еластичність
Элегантность — елегантність
Элегантный — елєг^нтський
Элегическш — елегійний
Элепя — елегія
Элексиръ — елєксйр t
Элексиръ жизненный — живило, живолік
Злектризація — електризування
Электризовать — електризувати
Злектрическій — електричний, громовйн-
ний
Электричество — електрика, елєктрйчність,
громовйна
Элементарный — початковий,
елементарний
Элементъ — первісток, живло, елемент,
частка
Эмалевый — емальовйй
Эмалировать — поливати, наводити
поливу, емалювати. — Эмалированный —
полив'яний
Эмаль — полива, склйдя
Змансипація — усамовільнення,
емансипація
Эмансипировать, ся — визволяти,
визволити, ся, усамовільнитися,
емансипувати
Эмблема — ознака, емблема
Эмеритура — емеритура, вислуженйна, ви-
служне
Эмигрантъ — виходець, емігрант
Эмигрировать — змандрувати, емігрувати
Эмиссаръ — висланець, післанець
Эмфигема — ядуха ,
Знергическій — енерпчний, жвавий, жив-
кйй, беркий, оеручкйй (до чого),
завзятий, шпаркий, палкий
Энергичность — енерпчність
Энергичный, но — енерґічний, но
Знергія — енергія, жвавість, завзйття
Эпидемически — пошес(т)ний t
Зпидемія — пошесть; повітря, помір,
моровиця t
Эпидерма — личко (шкури), наскірень
Зпнзоотія — падіж, падь, пошесть,
епізоотія
Эпизодический — епізодичний, уступовий
Эпизодъ — епізод, уступ
Зпилепсическій — падавйчний
Зпнлепсія — падуча, причинна, падавиця,
падачка
Зпитафія — епітафія,,напис на надгробку
Эпитетъ (грам.) — епітет, прикладка
Зпитнмія — покута. — Нести з. —
покутувати. — 0тбыть э. — відпокутувати
Зпическій — епічний
Эполетъ — еполета
Эпопея — епопея
Эпоха — доба, епоха
Эра — ера, літочислення
Эрцгерцогство — архикняжество, архикня-
зівство
Эрцгерцог — архикнязь
Эрцгерцогиня — архикнягйня
Эскадра — ескадра
Эскадронный — ескадроновий, шкадроно-
вий
Эскадронъ — ескадрон, шкадрон
Эскизъ — ескйз. шкиц, нарис
Эспарцетъ,рос. Onobrychis saliva Lam. —
вика, заячий горох, дівойник сійнйй
Эсаулъ — осаул, осавула
Зссенція — есенція, цимис
Эстампъ — ритйна
Эстафета — штафёта, штахвёт
Эстафетный — штафётний, штахвётний
Эстетика — естетика
Эстетикъ — естётик
Эстетическш — естетйчни^
Эстоль — от стільки, он скільки
Эстрагонъ, рос. Artemisa dracunculus L. —
острогон, тургун
Этажерка — етажерка
Этажъ — поверх, осада. — Въ два этажа —
на два поверхи, на дві осаді
Этакой — такий, отакий, 6н-який, ач-якйй.
— Этакой дуракъ — ото дурень
Этакъ — так, отак, такечки, такеньки,
отакечки
Этапъ — етап, спочинок, цюпас. — По этапу
— етапом, цюпасом
Этика — етика
Этикетничать — політикуватися
Этикеть — 1) церемонії, етикет; 2) налйчко,
ярлик
Зтимологія — етимол(ьNґія t
Этимологический — етимол(ь)оґічний
Зтнографія — етнографія
Этнографъ — етнограф t
Этнографически — етнографічний
Этотъ, эта, это — цей, ця, це; сей, ся, се;
оцей, оця, оце
Эхидна, Echidna — крлючка {
Эхо — луна, гуна, відляск, відлясок,
виляски, глас. — Эхомъ отдаваться, от-

Эшафотъ
522
Явственность
даться
нати
Эшафотъ — кобйла
лунати, гунати, залу-
Эшелонъ — ешелон, талон
Эеирный — етёрний, летёчий
Эеиръ — етёр
Ю.
Юбилей — юбілей, ювилёй
Юбилейный — юбшёйний, ювилёйний
Юбиляр — юбіляр, юбілят, ювилят
Юбка, юбочка, юпка — спідниця, спідничка,
(не зшита) — плахта (що
надягається ззаду наперед), запаска, запа-
сочка (що запинається спереду)
Юбочный — спідничний
Юбчёнка — спідничина, запасчйна
Ювелиръ — ювілер, юбілер t
Юго-восточный — південно-східний
Юго-востокъ — південний схід,
Юго-западный — південно-західний
Юго-западь — південний захід
Югь — південь, низ t
Юдоль — долина, поділ. — Ю. плачевная —
долина плачу, с(ь)вітове горе
Юдольный — пододовий t
Юдофилъ — жидофіл, жидодюб, юдофіл
Юдофильствовать — жидофільствувати
Юдофобъ — жидофоб, жидомор, юдофоб
Южа, рос. Dactylis,glomerata L. — вівсюк,
мітлиця, періика
Южный — південний, полуденний, полу-
дньовий, полудневий, низовий
Юла — дзиґа t
Юлить — крутитися, вертітися (перед ким),
підсипатися (до кого)
Юмористическій — гумористичний. — Ю.
разсказь — гумореска
Юмористика — гумористика
Юмористь — гумориста
Юморъ — гумор
Юнга — молодик (в науці на кораблі)
Юнецъ — молодичок, юначок, парубійка
Юность — молодість, молодощі ,
Юноша—молодик, юнак, парубок, парубійка
Юношески — молодечо, юнацьки
Юношескій — молодечий, юнацький,
парубочий
Юношество — 1) молодість, молодощі,
молодечий вік, д. Юность; 2) молодь,
юнацтво, парубоцтво
Юношествовать — молодикувати
Юный — молодий
Юньть — молодіти
Юра — табун оселедців
Юридическій — юридичний, правничий
Юрисдикція — присуд, юрисдикція
Юрисконсульт — юрисконсульт
Юриспруденція — правознавство,
юриспруденція
Юристъ — юриста, правнйк
Юрить— 1) поспішати, квапитись ід.
Спішить; 2) д. Торопить
Юркать, юркнуть — пуринати, пірнути,
гулькнути, шмигнути, югнути
Юркій — в'юнкий, порськйй
Юрово — табун тюленів
Юродивый — юродивий, навісний, навіже-
ний, благенький
Юродливость — нерозумність
Юродливый — нерозумний
Юродство — юродство, нерозум
Юродствовать — юродствувати, дурника
строїти
Юродь — блазень, дурник
Юрокъ — чурок, цюрок і д. Вьюрокъ 1
Юрта — кошара, шатро, намет, ятка,
курінь, юрта
Юръ — Ьёлебень
Юстиція — правосуддя, юстиція
Ютиться —/тулитися, моститися
Ютъ — поміст (в кормі корабля)
Юфть, юхть — юхта
Юфтяный, юхтяный — юхтовий
Я, меня, мнь — я, мене, мені
Ябеда— 1) наклеп, набрёхи, ябеда; 2)
причіпка, напасть
Ябедникъ, ца — 1) сутяга, ябедник; 2) ше-
потйнник, ця, набрёха ,
Ябедничать — клепати, набріхувати
Ябедничество — шепоти, шепотйнництво
Яблоко— 1) яблуко, (оцоч, Pyrus malus L.);
(різні сорти): буцівка, зимниця, кар-
мазйнка, крймка, оливка, опорти,
путивка, саолук, циганка, шклянка;
2) Я. любовное, Soianum Lycopersi-
cum L. — баклажани; 3) Я. Адамово
(анат.) — борлак, кадйк
Яблонка — яблунька, ябліночка
Яблонный — яблуневий, яблуновий
Яблоновка — яблунівка
Яблонь, яблонка, рос. Pyrus malus L. —
яблуня, яблунька, яблінь, яблінка,
(дика) — кислиця, кисличка
Яблочник, ца — яблучник, ця
Я.
Яблочный — яблуневий
Явка — явка, об'явка; оказ Гбілєту)
Явленіе — явище, з'явище; (театр) — ява,
поява, сцена; (рідке, дивне) — проява
Являть, явить, ся — являти, виявляти,
об'являти, показувати, явити,
виявити, оказати, показати, ся, (перед
суд, перед начальство) — ставитися,
стати, (до речі) — нагодитися,
(несподівано) — навинутися,
нагодитися t
Явнобрачный растенія—явнополі, явноквіт-
ні ростини, рослини
Явность — явність, виразність, видимість,
очевидність
Явный, но — явний, но, видимий, мо,
очевидний, но, в'явкй
Яворина — яворина
Яворовый — яворовий
Яворъ, рос. Platanus orientalis — явір
Явственность — виразність, ясність

Явственный
523
Ярить
Явственный, но — яснйй, но, виразний, но
Явствовать — виявлятися, показуватися
Ягнёнокъ — ягня, ягнятко, овча,
(вигодоване без матери) — плякунча
Ягниться, объягниться — котитися,
окотитися, обкотитися
Ягнятникъ (пт.) — вірлос бородатий. Gypae-
tus barbatus Geoffr.
Ягнячій — ягнячий
Ягода — ягода
Ягодица — 1) зад, гузно, д. Задница; 2) пйп-
тик, д. Сосокъ
Ягодка — ягідка
Ягодки, рос. Daphae Mezereum L. — вовче
лико, ягідки
Ягодникъ — 1) варення, павйдло (з ягід);
2) ягідник
Яда — д. Ъда
Яденіе — їдіння, їдження
Ядерный — ядровий, кульовий
Ядовито,— уразливо, заїло, злосливо,
ущіпливо
Ядовитость — 1) отрутність, отруйність;
2) уразливість, заїлість, ущіпли-
вість
Ядовитый — Цотрутний, отруйний,
трутний, труинйи; 2) д. Язвительный
Ядрёность— ядерність
Ядрёный — с(ь)віжий, соковитий;
здоровий, міцний, сильний, дужий,
ядерний {
Ядреньть, ядрьть— дужчати, сильнішати,
міцнішати, ядерніти
Ядро, ядрышко — 1) зерно, зерну на,
зернятко, зеренце, кістка, кісточка;
2) ядро, куля гарматна; 3) ядро,
яйце, (частіше мн.) — яйця (у самців);
4) суть, суття, істота (змісту якого
писання) t
Ядъ — отрута, їдь, трійло, трутизна
Язва — рана, болячка. — Сибирская я. —
сибірка, телій; 2) пошесть, зараза,
заразлива, чіпка хвороба
Язвенный — ранний
Язвина, язвинка — 1) уразка, виразка;
2) щербина, щербинка, зубёць
Язвительный, но—уїдливий, во, ущі(й)пли-
вий во, занозуватий, то,
уразливий, во і д. Колкій t
Язвитель. ца — ущі(й)пливий чоловік,
ущі(й)плива жінка
Язвительность — ущі(й)пливість, злослй-
вість, уразливість
Язвить, уязвить — 1) у(в)ражати, ранити,
у(в)разйти; 2) жалити (ущіпливи-
ми словами), у(в)ражати, уразити,
ушпигнути, ущіпнути
Язьїковьдьніе — мовознавство, язикознав-
ство
Языкообразный — язикуватий
Языкъ — 1) язик, (бичачий) — лизень, (в
загадках) — талалзй; 2) мова, язик. —
Ломаный я. — калічена мова. — Вла-
дьть языкомъ — орудувати мовою;
3) (у дзвона) — серце, било, бовкало
Язьіческіи — поганський, боввохвальський
Язычество — поганство, боввохвальство
Язычникъ, ца — поганин, ка, боввохвалець
Язычный — язиковий, язичний
Язышникъ, рос. Serratura tinctoria L. —
будячок, страхополох, яловень
Яйцевидный — яйцеватий, яйчастий
Яйцеобразность — яйцеватість
Яйцо — яйце, (тупий кінець яйця) — гузка,
(другий) — носик, (без шкарлупки) —
виливок, (засижене) — насідок,
(зіпсоване) — бовть, бовток, бовтун,
бовтюк, запрроток, (останнє
найменше) — знісок, знісочок, (що
підкладається) — покладок, (великоднє,
крашене) — крашанка, (росписане) —
писанка
Яичко — яєчко, яйко
Яичникъ, Ovarium — яєчник
Яичница — яєшня, (на маслі) — смажениця,
смаженя
Яичный — яєчний
Якорный — якірний, котвйчний
Якорь — якірь, (р. якоря), котва, котвйця,
(маленький) — кішка, (дерев'яний,
що затикають з берега) — рало,
(при плотах) — косяк, (до його
поплавець) — сучка, (прив'язь) — під-
сучча. — Стать на якорь — об'яко-
ритися, кинути котву
Якшаться, съякшаться—водитися, знатися,
лигатися, накладати (з ким),
зізнатися, злигатися, полигатися
Ялаппа, рос. Mirabilis Jalappa — царська
/ борідка
Яликь — човник
Яловець — д. Можжевельникь
Яловая — ялова, ялівка
Яловица — ялівка t
Яловый — яловий, неплідний
Яловіть — яловіти
Ялъ, яликъ — човен, човник
Яма, ямка — яма, ямка, (в землі, куди
зсипають зерно) — горлаха, горлова,
горлата, пашённа яма, (глибока) —
глцбка, (під греблею) — прірва, (на
дні річки) — вирло, (з грязюкою) —
баюра, ковбань, ковбаня,
калабаня, (глибока з водою) — бакай, (гно-
єва) — гноєвня, гноївня, гноярка,
(де беруть глину) — глинище,
траса, (з вапном) — вапнярка, (під
уликом) — підкіп, (вовча) — вовківня,
(лисяча, вовча, медвежа) — скота,
(скільки копнути лопатою) — скі-
пець. — Глазныя ямы — ямки
Ямистый — ямкуватий, ямуватий f
Ямка—ямка, (в дитячих грах)—дучка, пічка
Ямный — ямовий
Ямщикь — візник, фурман, поштарь
Ямщицкій, ямщичій — фурманський,
поштарський
Ямь — станція
Январскій — січневий, січньовий
Январь — січень
Янтарный — янтарний, бурштиновий*
Янтарь, Succinum — янтар, буэштин
Яремный — ярмовий, яремний
Ярить, ся, разъярить, ся — ярйти, ярувати,
дражнити, роспалювати, ся,
роз'ярити, ся, роспалйти, розлютувати, ся

Ярица
524
виміамникь
Ярица — ярина
Яркій — яскравий, яркий, ясний
Яркожёлтый — ясножовтий, жовтогарячий
Яркозелёный — ярий, яснозелёний
Яркокрасный — жаркий, ясночервоний
Яркость — яскравість, яркість
Ярлыкъ — ярлйк
Ярмарка — ярмарок
Ярмарочный — ярмарковий г
Ярмо — 1) ярмо, (нижня частина) — підпр-
ля, підгорля, підшийок, (верхня
частина) — чашовина, чашина,
(середня, що з'єднує їх) — снози, снізки,
(палички, що затикаються з боків)
— заніз, занози, (кілок, що ним
припинають ярмо до вія) — притика,
[ярмо для одного вола) — кульбака;
2) ярмо, неволя, кормига
Яровое — ярина
Яровой — яровий t
Яролашь — і) дурниця, нісенітниця; 2)
дрібнота, дріб язок, шушваль
Яростный, но — шалений, но, скажений, но,
ярослйвий, во, лютий, то
Ярость — буїсть (p. буєсти), лютість, шал,
сказ. — Пріити въ ярость —
розлютуватися, посатаніти
Ярусъ — 1) осада, поверх; 2) ряд, шар,
поклад (землі)
Ярутка полевая, рос. Thlapsi arvense L. —
вередник, чорне ребро, волоски, дзво-
нёць
Ярыга, ярыжникъ — п'яниця, п'яничка
Ярыжница — роспутниця, непутяща,
ледащиця, повія, хльорка, шльондра
Ярый — відважни^, завзятий. — Ярый воскъ
— частий віск. — Ярыя пчёлы —
молоді бджоли
Ярь — ярина, зелена фарба
Яряшина — смушок (ягнячий)
Ясакъ — 1) подать (шкурками, що
збирають у кочовиків); 2) дзвін (котрим
подають знак, коли треба починать
або перестать дзвонити)
Ясельный — ясловий
Ясеневый, ясенный — ясеневий ясеновий
Ясенець, ясеница, рос. Qictamnus Fraxi-
nella Pers. — ломиніс, бадьян
Ясенникъ — ліс ясеневий, ясеновий
Ясень, рос. Fraxinus excelsior — ясінь (p.
ясеня), ясенина
Ясли, (здр.) яслицы, яслишки — ясла, (здр.)
— ясёлка, (переносні) — кіш
Ясмённикъ, ясмйнникъ, рос. Asperula Apari-
ne Bieb. —ле(и)нок, ле(и)пчйця, A. ado-
rata L. — маренка пахуча, пахучка
Ясненькій — ясненький
Яснехонькій — яснесенький
Ясниться — ясніти
Ясновидьніе — ясновйдження. ясновйдність
Ясновидящій — ясновидющий, ясновидець
Ясность — ясність, виразність
Яснотка, рос. Lamium L. — глуха кропива, L.
album L. — глуха біла кропива, L. риг-
pureum L. — красна кропива, шандра
Ясный, но — 1) ясний, видний, но, білий,
(про погоду) — годянцй, годиня-
ний, но; 2) ясний, розбірний,
зрозумілий, виразний t
Ясніть, проясніть — ясніти, вияснятися,
вияснитися, (про погоду) —
розгодинюватися, розгодинитися
Ясніться — ясніти, с(ь)вітйтися, блищати
Яства — їство, їжа, харч, страва, потрави
Ястребйнка, рос. Hieracium Tilusella L. —
нечуй-вітер t
Ястребиный — яструбовий, шуліковий, шу-
ляковий |
Ястребъ, пт. Accipiter — яструб, шуліка,
шуляк
Ясырь — ясйрь, полон, неволя
Ятровь — ятрівка
Ятрышникъ, рос. Orchis Iatifolia — любка,
любжа, зозулині рушнички, О. mili-
taris — любка, любки, зозулька,
зозулині сльозки. О. Mono L. —любка,
зозульки, люби мене не покинь
Ять — назва літери — Ъ, ять
Яхонть — яхонт. — Я. вишнёвый, ометисть
— ометйст. —,Я. голубой, синій, сап-
фиръ — шафір. — Я. желтый, гіа-
цинтъ — якинт. — Я. червчатый, я.
красный, Gemma rubinus — рубйн
Яхташъ — торба мисливську
Ячея, ячейка — чарунка, комірка, (в
спільниках^ — чашечка, (де виводиться
матка) — маточник
Ячменный, ячный — ячмінний г
Ячмень — 1) рос. Hordeum—ячмінь; 2) (мед.)
— ячмінь
Яшма, Jaspis — яспис, лисковёць (р. ли-
сківця)
Яшмовый — ясписовий
Ящерица, Lacerta — ящірка, ящурка
Ящеричный — ящі(у)рковий
Ящеръ (зоол.) — ящур, лусковёць. Manis
Ящикъ,— ящик, скринька; (в столі) — сто-
лівка, шухляда, шухлядка, (в
скрині) — прискринок, (в млині) — кіш, (у
возі ззаду за сидінням) — кельня. —
Денежный я. — скринька на гроші,
з грішми. — Картонный я. —
шабатурка
Ящичный — скриньковйй, шухлядний
Ящуръ, Mus avellanarius — миша лісова
або садова
0.
беократія — теократія
0еологь — богослов, теол(ь)оґ
биміамньїй — кадильний
Виміамь — кадило
виміамникь — кадильниця

Довідкове видання
С. Іваницький, Ф. Шумлянський
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
Художня редакція Володимира Лопарєва
Дизайн обкладинки Володимира Лопарєва, Володимира Романепка
Редагування та коректура Світлани Нілової
Комп'ютерний макет Володимира Романенка
Підписано до друку 27.02.2006. Формат 70x100/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New
Roman. Друк офс. Обл.-вид. арк. 43,5. Умов. друк. арк. 42,57. Наклад 10000
(у т. ч. 9000 — за держ. зам.). Зам. № 5- 228.
Віддруковано з фотоформ ТОВ «Видавництво "Обереги"». 01033, м. Київ—33, вул. Сакса-
ганського, 40/85а. Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру:
Серія ДК № 541 від 25.07.2001 р.
ЗАТ «Книга», 04053, м. Київ—53, вул. Артема, 25. Свідоцтво про внесення до Державного
реєстру виготівників: Серія ДК № 2325 від 25.10.2005 р.
Іваницький С
1-19 Російсько-український словник / С. Іваницький і Ф.
Шумлянський. — К.: Обереги, 2006. — 528 с — (Сер. «Abecedarium»).
ISBN 966-513-096-Х
Внаслідок науково-дослідницької роботи в основу словника покладено в значно зміненій формі
матеріал, який міститься у «Словарі російсько-українському» М. Уманця й А. Спілки, доповнений
найціннішими й необхіднішими додатками з «Русско-малоросского словаря» Є. Тимченка та
«Словаря української мови» Б. Грінченка, а також з деяких термінологічних збірників і з власного
запасу упорядників.
«Російсько-український словник» Сергія Іваницького і Федора Шумлянського видано в 1918 р., у
час боротьби за Українську державу, в якій, згідно з європейською традицією державотворення,
мова титульної нації мала стати головним чинником національної консолідації... На жаль, і тепер
завдання дерусифікації й розширення сфер використання української мови є таким же актуальним,
як і на початку XX століття.
ББК81.2РОС-4

Для нотаток