/
Text
МАТЕРІАЛЫ
ДЛЯ
шт
ИСТОРІИ СОСТАВЛЕНІЯ
РОШГІСКОЙ ИМПЁРІИ,
ИЗДАННАГО ИМПЕРАТОРСКОЮ АКАДЕМІЕЮ НАУКЪ
в ъ 1745 году.
С0 БРА Н Ы
ИЗЪ АРХИВА И Ы П Е Р А Т О Р С К О Й ДКАДЕМІИ НАУКЪ,
Карломъ Свенске.г
ПРИЛОЖЕНІЕ КЪ \Х*У ТОМУ ЗАПИСОКЪ ИМП. ЙКАДЕМШ НАУКЪ.
' № 2.
САНКТПЕТЕРБУРГЪ.
ПРОДАЕТСЯ У КОММПССІОНЕРОВЪ II М П Е Р Д Т 0 P C КО Й АКАДЕМІИ Н а У К Ъ :
А. Базунова, ъъ С. П. Б.
И. Глазунова, въ С. П. Б.
Еггерса и Комп., въ С. П. Б.
Г. ШмицдирФа, въ С. П. Б.
Н. Кпммсля, в ъ Риг .
ЭііФяпджяпца и Кимп., въ ТИФЛИС .
Ц на 85 коп. сер.
Напечатано no расаоряженію И М І І Е Р А Т О Р С К О І І Академіи Наукъ.
Санкт-
петербургъ, 15 Января 186G года.
Непрем нный Секретарь, Академккъ К. Веселовскгй.
,0^'
2007051389
ВЪ ТИПОГРЛФШ И М П Е Р А Т О Р С К О Й АКАДЕМІИ НАУКЪ.
(Вас. остр., 9 .иін., № 12.)
5И
Ы
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ
ПО СОСТАВЛЕНІЮ
РОССІЙСКАГО АТІАСА.
ОГЛАВЛЕНІЕ.
Стр.
Изложеніе хода работъ по составлепію «РоссіГіскаго Атласа»
1
Uncbjio тайпаго сов тиііка A. В. М а к а р о в а къ ГГрегіцдепту Академіп
Л. Б л у ы е н т р о с т у отъ 30 декабря 1726 г., которымъ онъ объявляетъ о вол Иыператрпцы, чтобы Академія занялась составленіемъ, пзъ пм ющпхся на лице картъ, генеральной п спеціальпыхъ
картъ Россііі
61
Реэстръ картамъ, препровожденнымъ въ Акадеыію
61
Реэстръ губерпіяиъ ц городамъ Россійской Имперііг
63
Краткое истолкованіе географическпхъ термпновъ
66
Ппсьыо т. с. A. В. М а к а р о в а къ Презнделту Академінотъ 20 февр.
1727 г. съ требованіемъ св д ній о географпческомъ положенііг
городовъ, о коихъ ны ются какія лпбо на этотъ счетъ данпыя. .66
Отв тъ Презпдепта Академіи на это письмо, отъ 23 февр. 1727 г. . .68
В домость о шпрот важи йшпхъ городовъ въ Россіи
69
ПІІСЬМО Презпдента Акадеыіи къ т. с. A. В. М а к а р о в у отъ 28 февр.
1727 г. объ отправлепш профессора Делиля де ла К р о а й е р ъ
въ Архангельскую губерпію для астрономическаго опред ленія
ы стъ
70
Отношеніе Кабішета Ея И. В. въ ПравительствующіГі Сеиатъ отъ 14
марта 1727 г. о сд ланіп пеобходимыхъ по этоыу поводу расиоряженій
70
Указъ Правптельствующаго Сеиата отъ 23 марта 1727 г. о томъ, чтобы
экспедпціп Ла К р о а й е р а даваемы быліі ва всемъ ея путн потребныя иодводы ІІ оказываело было ы стиыми властяып всякое
сод йствіе
71
Пігсьмо Презіідсита Академіц къ управляющелу Адыііралтействъ-Кодлегіею отъ 28 марта 1727 г. съ просьбою, чтобы профессору
Ла Кроаііеру иріідаиъ былъ геодезистъ Я к о в ъ ФІІЛІІСОВЪ, сосхавпвшііг карту АрхаигельскоГг губериіи
72
Прошепіе П е т р а Б р у и а т и о ирпнятііі его въ службу ііереводчпкомъ
въ экспедпцію Да К р о а й е р а
72
Контрактт. М. А. Спыонова съ врофессороыъ Ла К р о а й е р о ы ъ . . . .72
ІІисьмо оберъ-секретаря Сената П. К. К и р п л о в а къ бпбліотекарю
I. Д. Шуыахеру отъ 29 ыарта 1728 г. о томъ, что онъ папечаталъ въ Москв карту Кексгольмскую
73
п
VI
Стр.
Письыо его же къ I. Д. Шумахеру отъ 18 апр. 1728 г. съ просьбою о томъ, чтобн в сколько экзеыпляровъ иачатой ьъ Академіп
карты Лпфляидіп выгравпровано било иа его счетъ русскпми литераып
73
Піісьыо бпбліотекаря I. Д. Шуыахера къ оберъ-секретарю И. К. Кпрплову отъ 4 апр ля 1728 г. о д пствіяхъ Акадеыіи, особенпо
по части гсографііг
74
Ппсыіо его же къ обсръ - секретарю И. К. Кирилову отъ 9 мая
1728 г. о ход работъ по составленію картъ Россіи
7G
Донесеиіе Презпдеита Академіп въ Сепатъ о томъ, что пеобходиыо
отвравпть лрофессора Ла Е р о а й е р а по окопчаыіп пмъ астропоыпческпхъ оиред леній въ Архапгельской губерніп дал е въ Казань п пр
77
Ппсьыо біібліотекаря I. Д. Шумахера къ оберъ-секретарю И. К. Кприлову отъ 27 іюня 1728 г. о ход работъ въ Академіи
77
Письмо оберъ-секретаря II. К. Киріілова къ бнбліотекарю I. Д. Шуыахеру отъ 8 окт. 1728 г. съ просьбою о томъ, чтобы ему
была доставлена карта Архангсльской губерніп, псправленная Ла
КроаГгеромъ
78
Піісьыо бнбліотекаря I. Д. ПІуиахера къ оберъ-секретарю II. К. К п рплову отъ 28оіст. 1728 г. о дальн йшемъ ход работъ при Акадеыііі.79
Пнсьмо его же къ оберъ-секрстарю II. К. Кприлову о томъ, что
карта Лпфляндіп окопчена гравироваиіемъ
80
Ппсьио оберъ-секретаря II. К. Кіірилова къ бпбліотекарю I. Д ПІуыахеру отъ 18 февр. 1729 г., гд онъ нзв іцаетъ о своемъ ііам реніп издать отъ себя особий атласъ Россіп п просптъ, чтобы
ему былпдоставлены карты Архаыгельская н Лпфляндская, а равно
карты Еитая
81
Письмо библіотекаря I. Д. ІПуиахера отъ 10 марта 1729 г. въ отв тъ
на предъндущее
82
Ппсьыо его же къ оберъ-секретарю И. К. Кприлову, съ об щаніемъ
скоро доставпть ему кптайскія карты
84
Писыіо его же къ оберъ-секретарю И. К. Кирплову съ препровожденіеиъ 22-хъ кптайскихъ картъ
85
Письмо I. Н. Делпля къ оберъ-секретарю И. К. Кирплову отъ 24
марта 1729 г. съ нзложеніемъ плана, по которому онъ нам ренъ
пздать генеральную карту Россіп
85
Письыо оберъ-секретаря И. К. Кирплова къ бпбліотекарю I. Д. Шуыахеру отъ 1 апр. 1729 г., въ котором7> опъ свид тельствуетъ
о получепііі цмъ кнтапскихъ картъ
86
Письмо бпбліотекаря I. Д. ІПуыахера кт. оберъ-секретарю И. К. Кпрплову отъ 1 ыая 1729 г., при которомъ оиъ посылаетъ образчикъ выгравированнаго въ Акадсыіц загдавпаго лпста кт. атласу
Кирилова
87
Указъ о доставлепіи въ Правительствующій Сепатъ карты Архапгельской губернігг
87
Рапортъ Академіи по поводу этого запроса
88
п
Стр.
Письмо I. Н. Дедпля къ оберъ-секретарю IT. К. К и р и л о в у отъ 5
поябр. н. ст. 1730 г. съ подробнымъ отв томъ на запросъ
Правіітедьствующаго Сената
89 -*Пнсьмо бпбліотекаря I. Д. Ш у м а х е р а къ оберъ - секретарю И. К.
Кіірнлову, прп которомъ онъ посылаетъ карту Россіи
97
Письмо оберъ-секретаря И. К. Кіірплова къ библіотеЕарю I. Д. Шум а х е р у отъ 28 іюня 1731г. съ просьбою прпслать ему экземпляръ портрета Имііератрпцьг, гравпрованпцй въ А к а д е м і н . . . . 97
Письмо его же къ I. Д. Ш у м а х е р у отъ 5 авг. 1731 г. съ прцсылкою тарифа и просьбою нрцслать еыу еще 5 экз. портрета Иыператрицн
98
Ппсьмо бпбліотекаря I. Д. Ш у ы а х е р а къ оберъ-секретарю П. К.
Кирплову, гд оиъ доііосптъ, что заглавныГі листъ къ его атласу готовъ
98
Ппсьмо оберъ-секретаря ГІ. К. К п р ц л о в а къ бпбл. Т. Д. Ш у м а х е р у
отъ 26 авг. 1731 г., гд онъ об щаетъ сообщпть Академіп вс
т карты, которыя онъусп лъ сд лать..
98
Письмо бнбл. I. Д . Ш у ы а х е р а къ оберъ-секретарю И. К. Кприлову
отъ 16 септ. 1731 г., прп которомъ онъ посылаетъ экзеыиляръ
иортрета Императрпцы
99
ПІІСЬМО его же къ оберъ-секретарю И. К. К и р п л о в у , прц которомъ
оиъ посылаетъ заглавныГі ЛІІСТЪ къ его атласу
100
Шсьмо оберъ-секретаря И. К. К и р п л о в а къ бпбл. I. Д. Ш у м а х е р у
отъ 15 марта 1732 г., въ котороыъ опъ проситъ прислать ему
карту прпыорскпхъ странъ (т. е. балтійскихъ), составленную генералъ-леГітеиаптоліъ Де Кулопомъ
101
Отв тъ I. Д. Ш у ы а х е р а на это письмо
101
Проектъ I. Н. Делиля объ учрежденііі географической палаты
101 -4
Указъ Правительствующаго Сената отъ 21 марта 1732 г. о препровожденін въ Академію 28 геодезпстовъ для усовершенствованія
ихъ въ геодезіи
103
Письыо библіотекаря I. Д. Ш у ы а х е р а къ оберъ-секретарю И. К. Кприлову отъ 19 ыая 1732 г
105
Приказъ отъ 7 іюня 1732 г. объ отправк 8 челов къ геодезистовъ
съ маіороыъ Лудвигоыъ для оппсн западной гранпцы
105
Ппсьыо библіотекаря I. Д. Ш у м а х е р а къ оберъ-секретарю И. К. К и ріілову отъ 15 іюня 1732 г
105
Письмо I. И. Делпля къ оберъ-секретарю П. К. Кирплову
106
Ппсьмо бпбліотскаря I. Д. І П у м а х е р а къ оберъ-секрстарю И. К. Кирплову отъ 8 іюля 1732 г
106
Допошеніе Академііі въ ПравптельствующіГі Сепатъ отъ 8 іюля 1732 г.. 106
Указъ Правительствующаго Сепата отъ 8 іюля 1732 r. о доставк
пзъ Академіп 4-хъ астролябій для отііравляевшхъ въ Малороссію
геодсзистовъ
106
Письыо бнбліотекаря I. Д . Ш у м а х е р а къ оберъ-секретарю ГІ. К.Кирилову отъ 10 іюля 1732 г
107
Промеморія отъ 17 іюля 1732 г. о ііріпілтііі изъ рситсрси депегъ за
4 теодолита, доставлсіпше изь Авадешіи для гсодсзпстовъ
107
ш
Стр.
Указъ Прашітельстиуіоідаго Соиата отъ 31 яііи. 173і т. объ отсы.ш
въ Академію, для освіід тельствоваиія н которыхъ, доставлепныхъ геодезпстами, картъ и плаЕіовь
108
Доношепіе въ Правптельствующій Сспатъ пзъ Пскоиской каицслярін
о трехъ, ігзготовленныхъ геодезистами, картахъ
108
Пігсьмо оберъ-секретаря П.К.Кнрплова къ бпбліогскарю І.Д. Шумахеру отъ 25 зіая 1734 г
109
Опред леніе Академіп па счетъ иапечатаыія гепсралыюй картыРоссіи
для статскаго сов тиика IT. К. Кирилова
109
Указъ отъ 29 зіая 1734 г. о ішіечатаиііі этой карты
110
Доношеніе статскаго сов тника П. К. Кирилова въиравптельствуЕощій Сеыатъ о прсдставлепііі къ ііаград 3-хь ісодезмстоиь . . . . 110
Письмо статскаго сов тнпка И. Е. Кнрилона къ Прсзпдситу Академііі Барону I. А. фонъ Корфу отъ 16 декабря 1734 г
111
Промеиорія Академіи отъ декабря 1734 г. о вытрсбопаніи изъ капцеляріп глазиой артпллеріи в фортпфіікацііі копдукторовъ для
черченія картъ
111
Промеіиорія пзъ Адмпра.ітейетвъ-Коллсгіп отъ 16 аир ля 1735 г. о
доставк пзъ Акаделіп картт. Пнгерыаилапдіи и Эстляндіп . . . . 111
Пігсьмо статскаго сов тнпка И. К. Кпрплова къ Прсзиденту Академіп Барону фоііъ Корфу пзъ Уфы отъ 20 апр ля 1735 г. . . .112
Его же: о прпведеиііг въ совсршеішое iicnpaiueuic Госсіііскоп гсисралыюй іг спеціалыіыхъ картъ
113
Ппсьмо Презіідеита Аісадеміи Баропа фопъ Корфа іст. статскому сов тнику IT. К. Кирилову отъ 28 іюня 1735 г
116
Указъ Правптельствующаго Сената отъ 30 іюия 1735 г. о прсііровождеиіп въ Академію поступаюіцпхь изъ разішхъ ryuopuiu геодезпстовъ іі картъ съ реэстромъ пхъ
117
Указъ отъ 24іюля1735 г. о назначенііі къ проіііессору 1.11. Дслплю
геодезіістовъ для прпведенія кь окоичаиію геіісралыюіі карты
Россіи
122
Промсморія отъ 31 іюля 1735 г. съ ми ніемъ I. И. Делпля о томъ,
какъ подать доношсніо въ Правптельствующііі Сеиаті
122
Опред леніе объ отсылк въАкзделію гсодезиста Пваиа фоиъ Визпна для работъ по сочііисшю гспсральиоГг карти и для обучспія наукаыь
123
Доиошепіе Академііг въ ПравіггельствуюшД Ссиатъ оіъ 20 августа
1735 г. по этому поводу
124
Промеморія Академіи оть 25 августа 1735 г. о иыгрсбовапііг изъ
разиыхъ в домствт. іигіиоіцихся у ипхъ опвціальоихъ вартъ пли
опігсаніГі отд лыіыхъ частой Роосіа
124
Промеморія Академіп иъ Коллсгію Пііостраііпыхь ДІ.ль no этому д лу.124
Промеморія пзъ Конторы ГосударствсішоГі Каллерг.-І оллсіііі отъ 27
августа 1735 г. о томъ, ЧІО ВЬ ііеіг трсбуези.іхь картъ п оііисаііиі
ис іш стся
125
Промеморія пзъ Каицеллрііг ГлавпоГг Артпллоріи іі Форіпфіікаціи отъ
10 сеитября 1735 г. оъ іірспроіюікдеіііеагь рсэетра пм юіцііхся
пріі иішісиерион чертелшой картъ Россіи
125
IX.
Стр.
Upoiiejropiji іі;л> топ же Каицсляріи отъ 20 декабря 1735 г. о препропождаелыхъ къ профессору I. Н. Делилю 34-хъ картахъ . .126
Промеморія изъ Государственноп Адмііраітействъ-Коллегіи отъ 8 января 1736 г. о позволеніп назначенныііъ отъ Акадеыіи лицамъ
сксшпровать им ющіяся въ этой Коллегіи карты
127
Реэстръ 13-ти картамъ в планазгь, доставленньшъ въ Академію 23
япваря 1736 г. отъ т. с. В. Н. Т а т и щ е в а
128
В долость отъ 10 февраля объ отправк въ Правительствующш Сеыатъ им ющеГіся въ Акадеыіц лучшей карты ТурецкоО гранццыЛ28
Указь Правптельствующаго Сената отъ 21 февр. 1736 г. о доставк
вь Сенатъ карты Турецкой граиицы
129
Раиортъ Академіи въ Правихсльстпующш Сенатъ о томъ, что требуемая карта отправлена въ Сепать для сиятія съ нея коиіи 10
февраля 1736 г
129
Указъ Правіітельствуюідаго Сеиата отъ 27 февраля 1736 г. о снятіп
прн Академіп двухъ коиій сь карты Турецкой границы
129
Отцошепіе пнженеръ-капитана Б а о и л і я Ч е р т о в а объ отсылк въ
Акадеыію обратно геодезиста Федора Трофимова, который вь
іюл 1735 г. былъ комапднрованъ для снятія Боровпцкпхъ пороговъ
130
Ппсьмо Президента Академіи Бароиа фонъ К о р ф а къ статскоыу сов гиику ГГ. К. Кприлову отъ 26 ыарта 1736 г. сь иросьбою
о ирисылк въ Аі адеиію картъ по прплагаемозіу къ піісьму
реэстру
130
Геэстръ ЭТІПІЪ картамъ
131Пзъяснспіе статсісаго сов тпика Ы. К . К и р и л о в а къ этоыу реэстру.. 132
Допошеніе Академіп вь Кабпнетъ Ея Пмпсраторскаго Беличества оть
11 ыая 1736 г. иа счетъ н которыхъ требуемыхъ обратно въ
Кабішетъ карть
133
Промеморія пзъ Государствениой Коллегш Пностраиннхъ Д лъ отъ
21 мая 1736 г. съ ііриложеніемъ реэсгра картъ п оппсаиій, трсбовавныхт. въ Академію для составленія геиерадьыоГі карты РОССІІІ.134
ІІІІСЫІО статскаго сов тппка П. К. Кіірилова къПрезиденту Акадоміп Баропу фоііъ Корфу огъ 20 апр ля 1736 г., гд оііъ пзлагаеть свое ли ніе касательно лучшаго способа къ исправному
состаиленко геиеральнои и часхішхъ картъ Россііі
135
Ппсьмо оберъ-кріігскоымііссаііа II. С. У п к о в с к а г о къ Президенту
Акадевііп Баропу фонъ Корфу отъ 18 іюля 1736 г. о іірепропожленііі въ Акадсмію карты Ыалороссіи
136
Запросъ пзъ Кабииста Ея ІІмиераторскаго Велпчества огь 7 авіуста
1736 г. о прпсылк находящихся въ Акаделіи ісартъ Сіібііри .136
Каталогъ этішь картамъ
136
ІІпсьло статскаго с.ов твика 11. Е. К п р п л о в а кьПрезиденту АкадеМІІІ Барону фоиъ Корфу отъ 23 декабря 1736 г., въ которомъ
оиъ об щастъ доставпть въ иеиродолжптсльпозіъ времвни н которня виопь СОЧІІІІСИІІЫЯ иоді. его в д иісмь картьі
139
Доііошеше нзъ Акадезііи въ ПравительствующіГг Сенатъ отъ 27 янв.
1737 г. сь иросьбою, чтобы разр шено было состоящихъ при
X
Стр.
АдыпралтсііскоГі Акадеши учеыпковъ опред лять въ Акадсміи
Наукъ для довершенія генеральноГі картьі Россін
139
Шісьмо Московскаго кнпгопродавца Васплія К и п р і я н о в а къ библіотекарю I. Д. ІПумахеру отъ 21 февраля 1737 г. о посылаемыхъ нмъ по прпказанію статскаго сов тпшса И. К. Кпрп•
лова картахъ Россііг, напечатанныхт, въ Москв
140
Указъ Правптельстиуюш.аго Сепата отъ 31 марта 1737 г. о томъ,
чтобьі Акадеііія распорядцлась на счетъ паиечатапія карты
военныхъ д йствій па Азовскомъ п Черноыъ ыоряхъ
140
Равортъ Акадеыіи отъ 5 ікшя 1737 г. о приведенііі въ исволиеиіе
этого наказа
141
Отиошеыіе Кабпнета Ея ІІмпсраторскаго Всличества въ Акадеыію отъ
10 іюпя 1737 г., которымъ тробуется, чтобы въ Кабииетъ прислапы былн карты пограпіічнихъ ст, Россіею странъ
142
Доеошеиіо Акаделіп въ Кабппстъ Ея ГГ. В. съ препроволгдепіемъ требуеиыхъ картъ
142
Опред леніе Академіи отъ 4 іюля 1737 г. объ отпуск изъ ішижиой
ся лавкп н котораго чпсла экзеыпляровъ карты военпыхъ д йствій
въ 1736 г. противъ турокъ п татаръ
142
Заипска I. Д. Ш у ы а х е р а къ I. Н. Делплю отъ 13 августа 1737 г.
о препровождсиііі въ Кабшіетъ Ея Пмпсраторскаго Величества
вс хъ пзі ющихся вь Акадозііп рукоішсішхъ кархт.
143
Выписка пзъ ііриказноіі кпипі 1738 г. объ оставшихся по смсрти
статскаго сов тнпка И. К. К и р п л о в а картахъ іі м диихъ
доскахъ, прсдлагаемыхъ его вдовою Академіп для покупкіі . . . .143
Выішска оітуда жо о трехъ картахь ВелпколуцкоГі провішців, пзготовленпыхъ геодезпстомъ Е г о р о м ъ 'Чекііиымъ
143
Промеморія оть таинаго сов типка В. Н. Т а т п щ е в а о посылаемой
выъ въ Академію карт крпвпзіш самарской Волгіг, спятоГі по
его паказу капптанолъ Элтоиомъ
144
Завросъ I. Н. Д лплю относіітсльио картъ и геодсзистовъ, ирислаииихъ къ неыу для составлеиія генеральиой карты Россіи
144
Ордерг, Презпдепта Акадеыік, Баропа фоиъ Корфа, отъ 22 окт. 1739
г. объ учреждеиіи Географпческаго Департамеита
146
В доыость отъ 15 док. 1739 г. о геодезпстахг., прпслаиііыхъ въАкаделію для составленія іепсралыіоГі карты Россіи
146
Объ опред леніи врофессора Генпзіуса въ Гсографичоскііі Департалеитъ
149
М ры, прішятыя Прсзіідеитомъ Акадсміи, тайн. сов.Брсвсрпомъ, 16
іі 18 ігопя къ скор йіиему іірпведеііііо въ окоичаиіо гсисралыюГі
карты Россіи
149 п 150
Раіюртъ отъ 4 ссит. 1740 г. о ііреировоасдснііі въ Акадеыію разныхъ
картъ Сіібпріг, состаплспішхъ геодезпстомъ І І с т р о м ъ Скобельц п и и м ъ п его товарищамп
150
Запросг. пзъ Правихельствующаго Ссиата отъ 23 іюля 1745 г. отіюсптелыю гсодезпстовъ, ііриколаидііроваііныхъ къ Двад міи въ
1732 г. для усовершеиствованія въ своей паук
150
Отв тъ отъ 5 августа 1745 г. на этотъ заиросъ
150
XI
Стр.
Ппсьыо тайпаго сов тнпка В. Н. Т а т п щ е в а къ сов тнпку I. Д. Шумахеру пзъ Астрахапп отъ 26 іюпа 1745 г. съ н которыми заы чаніямп на «Россіискііі Атласъ»
151
Писыіо его же къ Президенту Академіп, Графу К . Г . Р а з у н о в с к о м у ,
отъ 30 сеит. 1746 г. съ отзывомъ о Россійскоыъ Атлас
153
Проектъ I. Н. Делиля па счетъ составлепія географпческпхъ картъ,
наііисаппыГі пыъ въ 1727 году (на фрапц. язык )
154
Проектъ его же отпосптельно составленія атласа Россііг, подапный пмъ 16 февраля 1728 года (ыа фр. яз.)
157
Ппсьмо его же къ оберъ - секретарю И. К. Кнрплову отъ 10 шая
1728 года съ изложеніемъ плаиа составлеяія геиеральной карты
ЕвропеГісксш Россіи (па фр. яз.)
159
ЗаппсЕа профессораВ. Крафта къ І.Н. Делилю отъ 9октября1730
года по поводу запроса ГГравительствующаго Сената о карт
Архангельскои губернін (на фр. яз.)
162
Отв тъ I. Н. Делпля на эту заппску
162
Его же, вроектъ допесепія по поводу запроса о карт Архангельской
губерніп (па фр. яз.)
163
Ордеръ Презпдента Акадеыш, Барона фонъ Корфа, отъ 1 сеытября
1735 года о назначеніи профессора Д е о н а р д а Эйлера въ помощь I. Н. Делилю по Географпческоыу Департамепту (нан м.
язык )
164
Ордеръ его же въ Географпческш Департамептъ отъ 3 сентября 1735
года о составленіи карты Европепской Россіи съ указапіеыъ пограппчпшхъ съ него странъ и воепныхъ дорогъ (на н м. яз.) . .165
Ппсыю I. Д. ІПумахера къ статскому сов тнпку II. К. Кирплову
(иа п м. яз.)
165
ПІІСЫИО I. Н. Делпля къ Презіідеиту Академіп, Барону фоиъ Корфу,
отъ 1 августа 1739 года съ пзложеніемъ ми нія его о иаилучгаемъ способ къ окончанію генеральпой карты Россіп (на фр.
язык )
166
Ппсьло Президента Акадеыііг, Варона фопъ Корфа, въ канцелярію
Академіи (иа и м. яз.)
167
Пнструкція, данная Географпческсшу Департамеиту Президентоыъ Академіп, Баропомъ фоиъКорфоыъ, 22 октября 1739 г. (пафраоц.
язык )
168
Проектъ Леонарда Эплера о составленіп геиеральиоГі карты Россіи отъ 2 іюпя 1740 года (па н ы. яз.)
169
Unvorgreifliche Gedankeu iiber das Geogr. Departement
172
Записка I. II. Делпля къ Леопарду ЭВлеру (на фр. яз.)
173
Завпска его жс къ Презпдеиту Академіп Бароиу фоиъ К о р ф у . . . . 174
Пнсьмо I. Н. Делпля (безъ озпачепія адреса u чпсла), въ которомъ
онъ просптъ о своемъ увольнеиіи
175
Проектъ его же отъ 1 мая 1741 года объ учреждепіп особаго Географическаго Бюро прц Кабішет Ея Императорскаго Велпчества
(иа фраиц. яз.)
176
Ппсьмо Д йствительнагоКаыергера,Баропа ф о п ъ К о р ф а къ д йствп-
хп
Стр.
тельиоыу таііному сов тнпку Графу Остерманну о прпчіінахті,
побудіівшихъ его осповать иріі Академіи Географпческін Департамептъ (на н 5Г. яз.)
178
Проектъ представленія въ Правительствующііі Сепатъ по поводу окончанія «Россійскаго Атласа» (па фрапц. яз.)
180
Заы чанія Г. Ф. Мпллера иа этотъ проектъ (на франц. яз.)
184
Дополненія профессора Вппсгейма къ зам чаніямъ Г. Ф. Миллера
(ыа франц. яз.)
185
Прим чанія профессора Гепнзіуса на заи тки Г. Ф. Мііллера (на
н м. яз.)
186
Пзвлечепіе изъ письма Леоиарда Эйлера къ I. Д. Шумахеру
отъ 29 иарта 1746 г. по поводу окончанія Россійскаго атласа 188
Ппсьло французскаго географа Д'Апв!іля къ Президенту Акаделіп,
Графу К. Г. Разумовсколу, съ отзыволъ оРоссіискомъатлас . 189
ДОПОЛРІЕНШ.
Ииструкція геодезпстазіъ, о способ псправп Гішаго черчснія географпческихъ картъ, составленная I. Н. Делнлемъ
196
Опрсдіілеиіе Академіп объ отправк этои ипструкцііг къ т. с. В. Н.
Татищеву
203
Отзывт. профессора Фаркварсеиа обь этой ітструкціп
203
НЗЛОЖЕШЕ ША РАБОТЪ
ПО СОСТАВЛЕНІЮ
РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
Уже издавна, еще въ до-петровской Руси, ошущаема была
потребность пм ть точныя и полныя карты Россіи; a no м р
возрастанія государства и расширенія его сношеній съ другимн
державами, эта потребность должна была обратпться въ настоятедьную необходпмость. Само собою разум ется, что по тогдашнему состоянію образованности, такое д ло долго не могло
быть исполнеио въ собственной сред : первыя карты Россіи
были шіостраішаго проасхожденія и не могли быть в рны,
потому что основывалпсь no болыпей части на пзустныхъ
показаніяхъ сторопнихъ лпцъ; сниманіе же картъ во время путешествія no самой стран было сопряжено для чужеземпа съ болыпимн трудностяміі п даже съ опасностію жизни. He входя зд сь въ исчпсленіе вс хъ такихъ старинныхъ
картъ Россіи, составленныхъ иностранцамп, укажемъ только на
одну изъ нихъ, какъ самую лучшую и им вшую, no видимому,
наибол е вліянія на поздн йшія судьбы картограФІи въ Россіи.
Эта карта, изданная въ 1687 году въ Амстердам тамошнимъ
бургомистроыъ, Николаелъ Витзеномъ, который, бывъ въ
1666 году вм ст съ голландскимъ посольствомъ въ Москв ,
і
2
К, СВЕНСКЕ,
*
собиралъ тамъ съ неутоыимою д ятельностію матеріалы для
своего труда ').
Первая общая туземная карта Европейской Россіи возішкла, какъ полагаютъ, въ исход XVI в ка. Это такъ называеыый «Большой чертежъ», Но, къ сожал иію, онъ не дошелъ до
нашего времени, равпо какъ и снятыя съ него въ 1627 году
карты.
Въ конц XVII в ка состоялся приговоръ Боярской Думы
о составленіи особаго чертежа Сибирп, и всл дствіе того уроженецъ города Тобольска, Сеыенъ Ремезовъ, совершилъ путешествіе по Тобольской губериіи и Кпргпзской степи до саыаго Алтая, а въ 1698 году прпступплъ къ начертанію Сибирскаго чертежа.
Сверхъ того пм лось еще не малое число спеціалыіыхъ
картъ разныхъ частеіі Россіи; no вс он , псключая разв н сколько картъ прпбалтійскаго крзя, спятыхъ шведамп, лишены
былп всякаго научнаго достопнства, потоыу что не основывались ни на астроііомическихъ наблюдеиіяхъ, ни на геометрпческпхъ операціяхъ.
Съ т хъ поръ, какъ Россія сд лалась звеііомъ общеіі Европейской спстелы государствъ, она ие могла не искать сближенія съ западомъ путемъ обоюдыаго съ ыпмъ знакомства, a
потому одною нзъ первыхъ заботъ велпкаго ея преобразователя было нетолько пріобр теніе в рныхъ картъ разпыхъ Европейскпхъ странъ, но и обработка Русскоіі картограФІп. Ближайшее знакомство съВптзеномъ въ Амстердам п съ быстрымъ развитіеыъ этой части на запад , в роятно, еще бол е
утвердилп его въ такомъ нал реиін. На этотъ конецъ прозорлпвый Монархъ не только посылалъ св дущдхъ туземцевъ и
иыостраыцевъ для сниманія выовь открытыхъ или мало пзв стныхъ частей своей имперіи2), яо л;елая осиовать это д ло па
1
) Эта карта, обнимающая большую часть Европейскоп п Азіатскоіі Россіи, носитъ заглавіе: Nieuwe Land-Kaarte vau het Noordcr-cu Ooster Deel van
Asia en Europa, streckende van Nowa Zembla tot China, aldns gctekent, besciircven, in Kaert yebragt en uitgeyeven zedert een nawkeuerig Onderzoek van meer
den tweintig Jaeren door Nicolaes W i t s e n , Consul. Amsterdam, a. 1687.
2
) Зд сь стоитъ только вспомнить объ усиліяхъ, употребленныхъ Пет-
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТЛВЛ. РОССІЙСКЛГО АТЛАСА.
3
прочныхъ началахъ, вел лъ въ исход 1720 года, выбрать изъ
Морской Академіи 30 молодыхъ людей, уже достаточно подготовленныхъ для обученія геодезіи, а въ сл дующемъ году разослалъ ихъ въ разныя губерніи и провинціи для изм ренія земель, сшшанія картъ и описанія виутрепнихъ странъ Россіи,
Главною же его м. рою для благоусп шнаго водворенія этой
отраслп геограФІи въ своей имперіи было пріискать лицо, которому онъ могъ бы препоручить пзготовленіе генеральной
карты п атласа Россіи. Меяеду туземцадіп былъ тогда одинъ
ревпостііып любитель отечественной картограФІп, — оберъ-секретарь Сеиата, Иванъ Кирпловпчъ Кирпловъ, который много л тъ тщательно заншіался собираніеыъ картъ и плановъ
разныхъ частен Россіи, какъ старипныхъ, такъ въ особенности
снятыхъ геодезнстамп. Но этотъ труженикъ, впрочемъ вполн
достойный уваженія какъ первый Русскій геограФъ-статистикъ 8)., не обладалъ достаточнымп познаніями въ математик
для того, чтобы составить иаучиый атласъ Россіи, а посему не
іиогъ соотв тствовать видамъ Великаго Монарха. Ему нуженъ
былъ не простой, хотя и весыиа умный и св дущій эмпирикъ,
который былъ бы въ СОСТОЯНІІІ сд лать только сводъ изъ существовавшихъ тогда налицо картъ Россін, но вполн ученый
и опытный картограФъ п вм ст съ т мъ астрономъ, который
могъ бы возвести Русскую картограФІю на одну степень высоты съ Европейскою, одиимъ словоыъ знатокъ своего д ла. Выборъ его палъ иа пзв стнаго уже свошші трудами по этой час-
р о м ъ I для приведенія въ пзв стность с перо-восточныхъ пред ловъ импері» (окспедчцію въ 1719 году навигаторовъ Е в р е и н о в а и Л у ш и н а въ Камчатку и къ Курильскішъ островамъ и начертанный имъ въ 1724 году планъ
первой ученоіі экспедиціп въ Камчатку), м ры прпнятыя имъ для полученія
в рныхъ картъ Каспійскаго моря (рядъ оішсеіі Б е к о в н ч а (1715), К о ж и н а
1716, В е р д е н а н С о й м о н о в а (1719), Г е р б е р а (1722) и т. д.
3
) Зд сь достаточно указать, сверхъ заслугъ его по картограФІи, о которыхъ иудетъ говорено нпже, на его сборникъ геогра<і>ическихъ и статистическихъ св д ній, составленный имъ въ 1727 году и изданный въ 1831 году
П о г о д і і н ы м ъ , подъ заглавіемъ: «Цв тущее состояніе Всероссіііскаго государства, въ каковое начало привелъ и оставилъ нёизр ченнымн трудами
П е т р ъ Ведпкій, Отецъ отечества. Собрано изъ подлішныхъ Сенатскихъ архивовъ».
4
К. СВЕНСКЕ,
ти ІосиФа Николая Делиля [Joseph Nicolas Del'Isle *)]. Оиъ
былъ сначала приглашаемъ (въ 1721 году) вступить въ Русскую службу какъ астрономъ-геограФъ; но по коичіш Петра
Великаго въ сл дъ за открытіемъ въ С.-Петербург Академіи
Наукъ (1725) призванъ членомъ ея по части астрономіи. Вскор потомъ и младшій его братъ Лудовикъ Делиль де-ла-Кроайеръ (Louis De I'lsle de la Croyere) назначеиъ былъ при Академіи вторыыъ астропомомъ.
Съ прибытія братьевъ Делилей въ Петербургъ начннается новая эра Русской картограФІи, а именно, иаучная д ятельность по этой части.
Предположивъ себ задачу начертать генеральную и отд льныя карты Россіи, старшій Делиль поставилъ себ за правило не пренебрегать для достиженія этой ц ли никашши пособіями, какія ему предлагала какъ теорія, такъ и практика.
Прежде всего онъ счелъ необходимымъ ознакомиться съ т ми
картами, которыя уже им лись на лицо, и на этотъ конець
просилъ Акадеыію оказать еыу свое сод йствіе въ ихъ доставленіи.
Желая исполнить зав тную мысль Петра Великаго, президентъ Акадеыіи, лейбъ-медикъ Лаврентій Блументростъ, въ
исход декабря 1726 года, доложилъ Императриц Екатерин I о готовности Академіи составить изъ существовавшихъ
на лицо картъ Россіи новыя н всл дствіе того 30 декабря того
же года, государыня вел ла отправить въ Академію Наукъ вс
им вшіяся тогда подъ рукою, изготовленныя геодезистами съ
1721 года карты Россіи, для выбора и сочиненія изъ нихъ новыхъ, бол е исправныхъ, наказавъ въ то же время, чтобы Академія вошла по этому предмету въ ближайшее сношеніе съ
оберъ-секретаремъ Сеиата Иваномъ Кпрнловымъ.
Карты разныхъ частей Россіи им лись тогда во імногихъ
в домствахъ, граждаискихъ и воонныхъ, ио были іірислаііы въ
Академію только изъ Кабинета Ея Величества и изъ Правитель*) Сынъ знаменитаго геограФа Клавдія Делиля (Claude Del'Isle) и второй братъ перваго королевскаго reorpata въ Париж , Гильома (Guillaume)
Делидя, издавшаго въ 1703 году большую карту Франціи.
ИЗДОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
5
ствующаго Сената, да и то далеко не вс . А при томъ эти карты почти сплошь изобиловали всякаго рода погр шностями.
Естественно, что изъ такихъ отрывочныхъ и неточныхъ данныхъ нельзя было создать ничего сколько нибудь удовлетворительнаго. Оказалось необходимымъ съ одной стороны пров рить вс эти карты, а съ другой произвести новыя точныя изсл дованія на самыхъ м стахъ. Правда, начало тому уже было
положено разсылкою геодезистовъ въ разныя внутреннія губерніи; однако число ихъ было слишкомъ ограниченно въ сравненіи съ обширностію имперіи н они при черченіи своихъ картъ
держались весьма различныхъ, обыкновеино чисто эмпирическихъ u даже вовсе произвольныхъ способовъ. Поэтому Делиль на первый разъ не ыогъ сд лать ничего бол е, какъ скопировавъ и переведши на Французскій языкъ • вс рукописныя
карты, ему доставленныя, справляться, по м р возможности,
у самихъ составптелей, на какихъ началахъ они снимали свои
карты, довольствовались ли они одн ыи геометрическими операціями, или д лали также какія либо астрономическія наблюденія, и стараясь получать салые дневники ихъ д йствій,
предварителыю пов рять и исправлять ихъ по правиламъ
наукп. Главное же основаніе картъ, опред леніе геограФИческаго положенія м стъ по градусаыъ пхъ широты и долготы, — могло быть положено только астроноыическими экспедиціями,—трудъ огромный, если прішять въсоображеніе то,что
это надобно было исполнить по вс мъ направленіямъ обширнаго государства. Но какъ средства Академіи были крайне скудны, то указомъ 23 марта 1727 года, р шено было покам стъ
отправить только проФессора де-ла-Кроайера въ Архангельскъ
и въ Русскую Іапландію, а оттуда «чрезъ Москву въ Сибирь и
прочія губерніи», Онъ былъ снабженъ отъ Академіи вс ми инструмеитаыи, потребными не только для геограФическихъ, но и
для астрономическихъ и Фііаическихъ ц лей, и старшій Делиль
написалъ для него подробную инструкцію. Вм ст съ т мъ
опред лено было придать ему въ помощь одного или двухъ хорошихъ геодезистовъ; и на этотъ коыецъ иазначался было Яковъ
Филисовъ, который уже прежде снпмалъ «Архаіігелогородскую губернію». Однако и этотъ геодезистъ былъ долго задер-
6
К. СВЕИСКЕ,
живаемъ порученпыми віМу въ Петербург особыми работами8),
такъ что де-ла-Кроайеръ долженъ былъ отправиться въ путь
съ однпмъ только челов комъ, который наиятъ былъ отъ Академіп въ качеств толмача п поыощника прп обсерваціяхъ fi).
Де-ла-Кроайеръ оставнлъ Петербургъ 9 апр ля 1727 года п достпгъ Архангельска 12 мая. Пропзведшп тадга» рядъ наблюденій надъ полудепныип. стояніеыъ солпца съ 18 мая по 20
іюня, онъ 25 того же м сяца предпринялъ переправу въ Колу,
куда прпбылъ 14 іюля. И зд сь онг д лалъ такія же наблюденія съ 16 іюля по 26 октября и, пос тпвъ островъ Килдннъ,
гд учпнепо было шіъ н сколько наблюдеііій надъ стояніемъ
неподвижныхъ зв здъ, 8 яоваря оставилъ Колу п 26 числа возвратплся въ Архангельскъ. Зд сь снова пропзведены нмъ наблюденія отиосителыіо ііолудеинаго стояиія солнца по 7 іюля
1728 года. 21 іюля онъ возобновилъ свою ио здку въ Кол}',
гд пробылъ въ этотъ разъ съ 12 сентября no начало марта
1729 года, запимаясь обсерваціями. По возвращеиіи своемъ въ
Архангельскъ, оиъ опять д лалъ наблюдеиія съ 15 апр ля по
26 августа, а потомъ чрезъ Холмогоры, Устюгъ, Новую Тотьму, Вологду, Каргополь п Новую Ладогу 18 Февраля 1730 года вернулся въ столицу. Плодомъ этого путешествія было опред леніе геограФической широты многихъ м стъ, лежавшпхъ по
7
его тракту ). Въ опред леніи долготы, которое вообще гораз5
) В ъ посл дствіи о н ъ б ы л ъ о с т а в л е н ъ в ъ Лкадеміи прп Д с л п л
старш е м ъ , для помощи ему в ъ черченіи к а р т ъ .
6
) Имя сго П е т р ъ Б р у н а т и , родомтГизъ Ш в е ц і п . См. Ыатеріалы J№ 12.
H o крои его н а н я т ъ б ы л ъ е щ е , бол е для прнслуги, Архаіігсльской урожен е ц ъ , Матв й С н м о н о в ъ , к а к ъ видно и з ъ его контракта. См. Ыатеріалы,
J\? 13.
7
) Сличеніе и х ъ с ъ н ы н ш н и л и показаніяии о б п а р у ж и в а е т ъ только н большія разностп, т а к ъ :
no Лаno м сяцеКроайеру.
слову 1864 г.
Архангсльскъ. . . . 6 4 0 3 4 '
64032'
Кола . . . . . . .
68 54
68 53
Кемь
64 58
64 57
Сума
64 16
64 16
Холмогоры
64 15
64 13
Устюгъ
60 46
60 46
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
7
до трудн е и бол е зависитъ отъ благопріятныхъ обстоятельствъ, онъ им лъ мен е усп ха и удовлетворительно опред лилъ только долготу Архангельска.
Въ то время какъ ыладшій Делпдь собпралъ въ своемъ путешествіи данныя, необходимыя для упроченія картограФІи Россіи, старшій его братъ, немедленно по устройств обсерваторіи, заыялся астроноыііческішп наблюденіяыи для точн йшаго
, опред ленія Іпироты и долготы С.-Петербурга, какъ исходной
точки вс хъ дальн йшихъ изсл дованій этого рода; a 16 Февраля 1728 года, долоншлъ Академіи о томъ, что нужно бьхло сд лать предварптелыю иачертаыію новыхъ картъ Россіи и какихъ
онъ нам ренъ держаться общихъ правилъ при самомъ ихъ составленіи. Предложеніе его состояло въ сл дующемъ:
1) Собравъ сколько ыожно бол е рукописныхъ и гравироваиныхъ картъ, какъ геодезистовъ, такъ и пзгтешественниковъ
нлп любителей картограФІп, разузнавать отъ т хъ лицъ, которыя чертилн ихъ, какой они сл довали при этомъ метод и стараться добыть отъ нихъ самые дыевникп ихъ операцій и записки, служившія основаіііемъ пхъ работъ, сът мъ, чтобы при помощи этихъ пособій пов рять ихъ карты и сд лать другія, бол е исправныя.
2) Собирать также вс наблюденія о широт и долгот
м стъ, о путевыхъ разстояніяхъ и т. д. и производить новыя
такія же изсл дованія какъ вдоль границъ, такъ и внутри имперівг, что послужитъ къ поправк въ партикулярныхъ картахъ
погр шностей, которыя, сколь ни малы сами по себ въ каждомъ зг зд порознь, могутъ сд латься весьма важными на
огромномъ простраыств нмперіи. Эти наблюденія, служа точкамп опоры прп черчеиіи общихъ и частныхъ картъ, покажутъ
въ точности ту часть неба, которая соотв тствуетъ всему пространству Россіи, а сверхъ того обще съ н которыми другими
Новая Тотьма. . . .
60 8
59 58
Вологда
59 19
59 13
Каргополь . . . . .
61 29
61 30
Новая Ладога. . . .
60 7
60 7
Подробное изложеніе астрономическихъ наблюденій д е - л а - К р о а й е р а пом щено в ъ Мётоігез de I'Academie Т. I I I .
8
К. СВЕНСКЕ,
операціями опред литъ настоящую велнчипу градуса мсридіаиа.
Отправляемые на этотъ конецъ астрономы, прп посредств большпхъ свопхъ операцій, ыогутъ лучше соображать отд лыіыя
свои карты, нежелп то моглп д лать геодезпсты прн иомощи
обыкновенныхъ свопхъ пнструментовъ.
3) Собпрать также вс дневникн мореходцевъ нли путевыя
пхъ записки п вс ыорскія путешествія вдоль береговъ Бі;лаго,
Ледовитаго, Восточнаго, Каспійскаго и другпхъ морей, сът мъ,
чтобы опред лпть положепіе п протяженіе береговъ этихъ ыорей. Изсл дованіе голландцевъ п англпчапъ, ііскавшихъ пути
въ Японію Ледовптымъ ыоремъ, а равію показапія тузеыцевъ,
сухпыъ путемъ далеко проннкавшпхъ на с веръ послужатъ къ
ближайшему опред лепію с верныхъ окраинъ ішперіи.
4) Для подобной ц лп отыскивать сколь можпо бол е описаиій путешествій, сд ланныхъ пнострапцами въ разиыя вреыена внутрп государства, также старинпыя описанія у здовъ,
которые можетъ-быть прежде были лучше пзв стны, ч мъ нын , какъ-то описанія арабскихъ географовъ и т. д.
5) Въ точиости узііать грапицы пмперіи п иерем ны, воспосл довавшія въ нихъ въ разныя времена, для того, чтобы
представпть государство не только въ тоыъ віід , какъ опо
есть ныи , но и въ томъ, какъ было прежде: потому что карты весьма полезны также для пзученія псторіп государства.
6) Необходимо знать также ньш шнее разд леніе имперіи
для сообразованія съ нимъ прп составленіи повыхъ картъ, a
равно взаимную подчпненность городовъ, селъ и т. д. для отведенія каждому изъ нихъ надлежащаго м ста, п знать также перем пы, происходцвшія въ этомъ разд леніи въ разпое время.
7) При построеніп картъ не должно пренебрегать также выборомъ надлежащей проекціи, u въ этомъ отношеіііи, кажется,
сл дуетъ отдать преиыущество проекціи стереограФической,
какъ ыен е обезображивающей видъ страны,
8) Къ картамъ приложить точный отчетъ о способ пхъ
построенія, а сверхъ того псторпческій обзоръ п перечень записокъ, служившнхъ иыъ основаніемъ, съ т мъ, чтобы можпо
было судить о степени ихъ достов рности. Такой отчетъ моі
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ІІО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
9
жетъ въ посл дствіи руководпть т хъ, кто захочетъ дал е продо.тжать и-ли догюлиять этотъ трудъ.
9) Нужно пріісовокуппть къ картамъ еще геограФическій н
историческій очеркъ страны, съ указаніемъ достоприм чательностей въ ка;кдой отд льной областп п описаніемъ нравовъ и
обычаевъ ея жнтелеи: потоыу что безъ такой прпдачп геограФІЯ слиіикомъ суха п незанимательна для большеіі части публики.
По одобреніи этпхъ предварительныхъ м ръ и правилъ Академіею, Делиль прііступилъ къ самому д лу. Прежде всего надобно было предиачертать себ общій планъ. На этотъ счетъ
онъ, въ письм къ Кирплову отъ 10 ыая н. ст. 1728 года8),
изъясняется въ сущности такъ: зр ло обдумавъ, какое сд лать
наплучшее употребленіе изъ прпслаиныхъ ему картъ и какъ составить пзъ нихъ генеральную п партпкулярныя карты, которыя, согласуясь между собою, были бы сколько дюжно бол е
точными, онъ празналъ необходпмымъ начать съ геыеральной
карты такой веліічііиы, что могла бы совм стпть въ себ вс
спеціальныя карты, которгіія для этой ц лп должны быть приведены къ одному масштабу. Это послужило бы вм ст къ разлпченію въ картахъ хорошаго отъ худаго, потому что карты
должны не только согласоваться ыежду собою въ общихъ границахъ, но и вс вм ст соотв тствовать точньшъ астрономическпмъ наблюденіямъ п другимъ достов рньшъ св д ніямъ.
На счетъ велпчины п масштаба генералыюй карты, онъ полагаетъ, что какъ европейская Россія, самая ваяшая и наибол е описанная часть государства, займетъ на общей карт
только небольшое м сто, тогда какъ середина ея иаполнится
странами Тунгусовъ, Остяковъ п другихъ малоизв стныхъ и нёмногочисленныхъ племенъ, а самая восточная часть илшеріи,
гд живутъЯкуты п Камчадалы, еще меи е изв стные, также
займетъ бол е пространства, ч мъ европейская Россія, то лучше вм сто одной генеральной карты начертать вкъ н сколько,
а притомъ неодинакого масштаба. Итакъ 1-ая карта, которою
онъ покам стъ одною ограничивается, заключала бы въ себ
•) Это письмо пом щено въ Придоженіяхъ.
10
К. СВЕНСКЕ,
часть пыперіи, иаходящуюся въ Европ , съ ы которыми изъ
прплежащпхъ къ ней частей азіатской Россіп. Эта карта граничила бы со Швеціею, Полыыею, Б льшъ п Чернымъ моряпш и
частію Каспійскаго къ Лстрахаии со включеніемъ н которыхъ
частей заволжскихъ странъ, какъ-то: царствъ Казанскаго "и
Астраханскаго. Эта карта должна быть большаго масштаба, съ
т мъ, чтобы ыогла вм стить въ себІ5 вс партикзлярпыя карты,
какія з7же нм ются пзъ этого пространства. Предполагая дать
еіі квадратиый видъ, т. е. около 9 Фут. по вс мъ наііравлеиія.мъ,
Делиль псчпслялъ, что она, гравированиая, бзгдетъ состоять
изъ 30 обыкиовепныхъ лпстовъ въ I 1 2 Фута вышпны на 2 Ф та ширпны каждый. Вс эти лнсты можно будетъ плп соедішить
вм ст нлп оставлять отд льнымп п ОІІП будутъ такъ устроены,
что пзъ нихъ ыожио составпть и партпкулярныя картыкаждой
губерпіп порозиь.
Бъ случа одобренія этого плана Кприловымъ, Делпль
просптъ для перваго начала сообщить ему карты Оленецкую,
Выборгскую п Кексгольмскую, которыя сд ланы однимъ и т мъ
же геодезистомъ, весьма точнымъ въ свопхъ чертслсахъ 9 ).
Другія же карты далеко не такъ псправиы, какъ-то карта Ингріп, которая, по ошибк геодезпста, гораздо длпііи е отъ С
къ Ю, ч мъ должпа быть въсамомъ д л ; картаже ЛИФЛЯНДІИ,
напротпвъ того, слишкоыъ широка, а ішенно отъ того, что чертежнпкъ, не обдумавъ, привелъ подлпнную, квадратную, карту
въ продолговатзгю, такъ какъ это есть обыкновеиная Форма листа бумагп. Это, по зам чанію Делил я, доказываетъ, сколь необходимо, для изб лшнія промаховъ, не только зорко сл днть за
чертежникаші, по и самому д лать новые чертежи по всЬіъ
правпламъ геометріи и астрономіи. Такпмъ-то путемъ онъ наы репъ вести свое д ло, но для лучшаго въ томъ усп ха проситъ оберъ-секретаря оказывать ему благосклоиное свое сод йствіе во вс хъ случаяхъ, гд оно будетъ пужно, а на первый разъ напомииаетъ о доставк об щапныхъ ему карты Олонецкой, списка губерній, учрежденныхъ въ 1709 году, списка
провиыцій, учреждепііыхъ въ 1719 году; болыдои карты Сиби9
) Якимомт. Кдешнинымъ.
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
11'
ри, весьма подробной карты р ки Лены и геыеральной карты
Китая, а наконедъ проситъ доставпть ему сыова рукоппсныя
карты на Русскомъ язык , которыя им ются въ Сенат п которыя онъ (Делпль) возвратилъ Кпрплову по его востребованію.
Что касается до плана, который Делиль избралъ для своего атласа, Шумахеръ пишетъ Кирилову 10ыарта1729года
н. ст. 10) такъ: «Всю Россію онъ нзобразплъ на 4-хъ картахъ,
изъ которыхъ первыя 2 Европейскую, а другія 2 Азіатическую
пзображаютъ. Сіи четыре разд ляетъ онъ паки на другія 12,
такъ что весь его атласъ иыи въ 16 пли можетъ быть что 20
состоятьбудетъ». Относительно же данныхъ, накоторыхъ основывается этотъ трудъ, Шумахеръ говорптъ дал е: «правда
что онъ въ семъ своеыъ атлас не весьма аккзфатенъ бзгдетъ,
поиеже геодезисты, которые т карты снималп, по ып нію вашего благородія, не весьыа іісправыы и аккуратны въ своемъ
д л были. Но что же д лать? теперь сіе такъ хорошо д лать
надлежитъ, какъ возможпо. Co времеиемъ все псправпться можетъ. Колико кратъ Фрапцузы пхъ карты перем нялп, ио г.
Делиль еще въ томъ мн ніи есть, что въ опыхъ доиын не
безъ погр шеніяв.
Спустя дв нед ли, 24 марта н. ст., (Матеріалы J\f 26)
самъ Делиль дал е доносптъ Кпрплову о своемъ предпріятіи
въ сл дующихъ словахъ:
«Что же касается труда моего въ ГеограФІи, то я какъ зд сь
пм ю многіе прочіе виды упражиенііі, того ради еще не вельми
преусп лъ; обачел^е над юся, что сиыъ л томъ возмогу вамъ показать по частп опытъ велпкія карты Генеральныя Россійскія,
которую мн я предложплъ учіпіпть иа 12 листахъ. Говорю о
части только Россіи, которая есть въ Эвроп , присовокупя къ
ней царства Казаиское п Астрахапское; и се о сей-то карт
что я Вашему Благородію предлагалъ уже тотъ годъ чрезъ писмо десятаго маія 1728 года съ симъ разиствіемъ, что прежде
сего нам реніе им лъ зд лать оную на 30 листахъ; вм сто того что мн недавно показалося, что должио было оную сочинить
') См. Матеріалы. Л?
24.
12
К. СВЕНСКЕ,
на 12 листахъ. Уже Нсччалъ о семъ посл днемъ план благонадеженъ быть въ н сколкихъ точиыхъ положеніяхъ и когда сыщу
равныя пмъ во всемъ пространств Імперіп, п болше не будетъ
только что пополиить съ особливьши картали, по посл дней
м р потщуся оныя м стананосить, окоторыхъ получу довольные меморіалы.
«Кром сей карты иредложилъ я мп сочинить карту генералн йшую, то есть всея Россіп, на 4 толко лнстахъ для вящшаго удобства, такъ что весь сей атласъ состоять будетъ въ
16 листахъ, которыя обаче довольствовать будутъ, чтобъ нескудное дать прпзнаиіе о сей прострапной Імперіи».
Этп св д нія объ объем своего атласа Делиль въ другомъ ппсьм къ Кирплову же отъ 5 ноября 1730 года еще
дополняетъ н которымп подробностямп:
«Мое ыам реніе состоитъ въ двухъ картахъ: въ одпой м рою въ 60 Фуговъ квадратныхъ плп въ 12 лпстовъ атласовыхъ,
которые часть только Россіи въ Эвроп содержать ыогутъ.
Другая геиералн пшая сочпнена будетъна 4-хътолько листахъ.
А покажетъ всю Россію до самыхъ граішцъ къ востоку. И въ
сей карт содержащаяся въ Эвроп часть Россіи повторена будетъ по той же скал четырежде меньш ни/ке (нежели) будетъ
пзображена въ болшой карт ».
0 самомъ способ , на которомъ Делиль основалъ свою
карту, онъ въ томъ же письм пзъясняется сл дующимъ образомъ:
«Сыскалъ и употребилъ м ста зрителнаго, особливаго п
еаиаго полнаго, какъ возможно для таковыхъ пространныхъ
картъ; по сеыу ы стозрителству провелъ меридіаны и паралелы
ыа сихъ об пхъ картахъ съ градуса на градусъ, которыи преудобно могутъ еще разд лены быть иа минуты; іютомъ пропскалъ я, какъ бы падежну быть во шюгихъ точкахъ твердыхъ,
по которьшъ долженъ я былъ управлять таковыя карты. Первый пунктъ или точка была положеиіе Питеръбурха, точно
опред ленное въ долготу и въ широту по усмотр ніямъ въиесеынымъ въдв первыя къниги въ Запискахъ Академическихъ;
долгота сего города взята есть отъ меридіана, который прохо-
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТДВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСЛ.
13
дитъ чрезъ островъ жел зный, рекомый L'ile de fer " ) , самый
западный отъ Канарскихъ острововъ, который есть первымъ
меридіаномъ, и котораго почти вси эвропейцы употребляютъ,
тое и я такожде учинилъ... Посл обсервацій, учиненныхъ въ
Питеръбурх , иикакихъ иныхъ лучше не нашелъ, какъ операціи геометрическія, которыя преискусный господипъ ФонкФіірсонъ12), тому довольно прошло времяни, сочішилъ отъ Питеръбурха къМоскв ; отъ сихъ усмотреній не толко происходитъ истинное м стоположеніе Москвьт, смотря по Питеръбурху, такъ въ долготу, какъ и въ широту, но еще и прочихъ м стъ
по дорог , какъ-то Новгорода, Бронницы, Крестцовъ, Зимней
горы, Коломны, Волочка, Торжка, Городница, Завидова, Пешковъ, Чернигова и пр. Операціи геоыетрическія, учиненныя
чрезъ господина Любрасъ по берегамъ Ингріи п Ливоніи, начавъ отъ Кронштата по Габсель, когдамн былп сообщены, пригодилися мн , что расположилъ весь берегъ, начавъ отъ Пптеръбурха, даже до Габсель, случивъ Питербурхъ съ Кронштатомъ
по прямой лине отъ обсерваторіи, над юся, что по топ жде
линеи прямой, которая меня проведеть отъ сего конца Ливоніи
даже до островов'ь Даго и до Езеля, по которымъ укр пить
возмогу подобньшъ же образомъ западный берегь Ливоніи. A
буде TO no таковой черт чинить мн не случится, то въ таковомъ де нам реніи употреблю салыхъ лучшихъ портуляновъ13)
и Флямбо '*) морскихъ. Когда же познаю, что они совершенныя
суть въ своей скал , върумбахъ, въ широт и протчее, и сихъ
употреблю въ твердомъ положеніи вс хъ береговъ ыорскихъ
Россіи сыежныхъ. И тако СПАІЪ образомъ предлагаю я себ сочинить р шетку мысленпую моихъ картъ геиералныхъ, пріискивая самыябольшія перемычки, также ыысленныя, всего імперіи пространства, которыя вс связаны будутъ чрезъ операціи геометрическія или усмотреиія астроноыпческія, или чрезъ
13
какой либо иный путь геограФическій» ).
u
) Т. е. островъ Ферро.
) Т. е. Ф а р к в а р с о н ъ (Farchuarson).
13
) Т. е. к а р т ъ морскихъ прибрежій, у которыхъ прпстаютъ суда.
14
) Тоже самое, что портулянъ.
15
) Д е л и л ь начерталъ с тку для своихъ к а р т ъ Россіи, по способу кониu
14
К. СВЕНСКЕ,
» Изложивъ начала, которьшіі оиъ нам ренъ былъ руководствоваться при составленіп свонхъ генеральныхъ картъ, Делиль прпсовокупляеть, что уже началъ дополиять карту Европейской Россіп н которыыіі подробіюстями, а ішенио относптельно у здовъ Выборгскаго, Кексгольмскаго и Олоиецкаго,
потому что эти у зды былп сняты геодезистомъ, хорошо знавшпмъ свое д ло.
Что же касается до другоіі генералыюй карты, т. е. общей
«всероссіііскоп», TO оиа представляла Делилю еще бол е затрудненій, потому что недоставало многихъ геограФііческп опред лепныхъ пуиктовъ иавсемъ пространств Спбіірн до самыхъ
крашгахъ ея иред ловъ къ востоку п что для дополненія ихъ
не довольно бьтло виутреннихъ картъ этой страны, а нужио
еще, какъ онъ говоритъ, «озиачить и края по запискамъ пм ющішся гранпцъ россійскихъ, о которыхъ иадобно подлшшое
им ть пзв стіе; и сего ради сыскавъ карты ХІІИСКІЯ и монгалскія по самыя грашщы россійсісія согласны смотр иіялъастропомическпмъ п протчпмъ утверждепіямъ миссіопаровъ Эзуптовъ,
какъ опп по согласію съ астрономамп Академіи Паріін;скія учиипли». Дал е ему на тотъ же конецъ іютребію было сравшіть
карты теченія Амура, царства Корейскаго ипр., а равно зашіскп Голлаидцецъ п другпхъ Европеііцевъ о положеніц Японіп
отпосптелыіо къ Коре и земли Ессо относптелыю къ Япоыіп
п слпчпть морскія опыси с веро-восточныхъ краевъ Россін, a
особенно Каычаткн п омывающихъ ее дюрей. Добывъ вс этп
ческой проекціп съ двойнымъ с ченіемъ (projection conique a double section)
ii способъ этотъ долго слылъ подъ его именемъ (projection Del'Isle); но онъ
не былъ имъ пзобр тенъ. Первый, употребішшіп его, былъ Гергардъ Кауфм а н н ъ , бол е изв стныіі подъ латиискимь своимъ именемъМеркаторъ. Онъ
издалъ въ 1569 году большую карту: Nova ct aucta orbis terrae descriptio ad
usum navigautmm emendate accomodata. Duysburg 1569 н no ero иыенн axon,
способъ обыкновенно называется Меркаторскою проскціею. Первый же, кто
изложилъ начала этой проекціи, былъ Эдвардъ Р е й т ъ (Wright), отчего она
н^Ькоторое время называлась также Геіітовою проекціею. (CM. D'Avezac, Coup
d'oeil historique sur la projection dea cartes de geograpbie. Paris. 1863 p. 56—62
u p. 94). — 0 дальн йшнхъ же иодробностяхгь касате.чьно Делилспоіі ыетоды
можно прочесть статью Э і і л е р а : De projectione De 1'Islianain mappagenerali
Imperii Rossici usitata въ Acta Academiae scientiarura Imperialis Petropolitanae
pro anno MDCCLVII. Petropoli 1758 pp. 143 — 153.
І Ш О Ж Е Ш Е ХОДЛ РДБОТЪ ПО СОСТЛВЛ. РОССІЙСКЛГО АТЛЛСА.
15
св д нія, онъ прпсовокупитъ къииыъ еще подлинное очертаніе
ближнихъ береговъ Америки, на основаніи іюв йшпхъ открытій Французовъ и Испаыцевъ.
Развивъ такиыъ образомъ весь плаиъ свой, Делиль изъявляетъ надежду, что выше имъ изложеннаго достаточно для
оправдаиія его, если оиъ еще «не вельми усп дъ въ сочинеши
двухъ своихъ генеральныхъ картъ», т мъ бол е, что онъ до
приступленія къ этоыу д лу долженъ былъ скоппровать п перевести на Французскій языкъ вс доставленыыя ему съ 1726 г.
изъ Сената карты, а сверхъ того исправлять свои обязанностп
по Академія, какъ-то производить астроноыпческія наблюдеиія
днемъ и ночыо, перешісываться съ пностранными астрономами
и т. д.
Въ заключеиіе этого длиннаго письма своего Делпль проситъ Кприлова сообщить ему, по об щанію, педавно прислаиныя геодезггстами въ Сенатъ пли изъ другихъ м стъ полученныя карты, въ чпсл которыхъ онъ приводптъ весьма важныя,
какъ-то: атласъ р ки Дона | 6 ), карту р ки Лены, болыпую карту Сибири, карты грашщъ Россіи съ Китаемъ п одинъ илп два
экзеыпляра садшлъ Кириловымъ пзданныхъ картъ.
Изъ этого донесенія "), котораго зд сь прііведены только
отрывкп, но которое все весьма важно для псторіп Русской
картограФІи, видыо, какъ ясно Делиль поппмалт, всю великость
и трудность своей задачіі и какъ тщательно онъ обдумалъ п сообразплъ вс средства къ возможно Л5'чшему ея разр шенію.
Между т мъ какъ такимъ образомъ обоимп братьямп Делпль медленно подготовлялась основа Россійскаго атласа, Кирпловъ, движиыый стариыною своею любовью къ отечественной картограФІи, а, іможетъ быть, и весьма понятньшъ съ его
стороны желаніемъ совершпть и отъ себя что нибудь по такому д лу, которыыъ онъ столь долго занимался, задумалъ подобное же предпріятіе 18 ). Оиъ былъ, по словаыъ псторіограФа
16
)
1704 г.
моря.
17
)
18
)
В роятно атласъ адмирала К р ю і і с а , вышедшііі в ъ Амстердам около
п обнішавшііі собою, кром теченія Дона, т а к ж е Азовское и Черное
См. Матеріалы ЛР 83.
Делиль, подозр вая К и р и л о в а в ъ н котороіі къ нему ревности и не-
16
К. СВЕНСКЕ,
. Миллера, не тольно любатель, но и знатокъ геограФІй своего
I отечества, иы лъ въ картографпческоімъ д л уже н который
навыкъ, издавъ еще при жизнн Петра I н сколько картъ, a
ішеино карту Выборгской земли п границъ Россіи съ Швеціею, ыогъ пользоваться состоявшими у него подъ рз'кою картами и запискамп, былъ властенъ посылать находивішіхся у него
дов рчивости, полагаеть, что оиъ по этом ііричіін не предоставля.чъ ему полнаго зав дыванія по д лу составленія Русскнхъ картъ. Въ своелъ: Modele
de represeutatiou an Haul Senat Dirigeant, онъ говоритъ no этому поводу: A re
gard des cartes des Provinces qui n'avoient point encore ete levees, comme les
Geodesistes qui y devoient etre employes dependoient du Haut Senat, ils ont etc
envoyes dans les lieux qu 'a marque le Secretaire Ivan Kyril ow ; mais les autres
occupations de ce Secretaire, et si Ton le doit dire un pen de mefiauce et de ja
lousie qu'il avoit COIIQU du travail de PAcademie, Pont empeche de lui abandonner entierement la direction de cet ouvrage, et il a forme le dessein de publier
en son nom sans profiler des avis de FAcademie uu atlas des cartes de tout I'Enipire de Russie, quoique cet ouvrage, pour etre bien fait, fut fort au dessus des
connoissances en mathematiqucs du dit Kyrilof.» —Ho этотъ укоръ, кажется,
не совс мъ справедлнвъ. Тутъ, д ііствительно, н не съ одноіі только стороны,
І могла зам шнваться н которая ревность; но во всяко.мъ случа К и р и л о в ъ
явно былъ одушевляемъ двумя гораздо сидьн йшііми чувствамн: любовью къ
отечеству н благогов ніемъ къ памяти П е т р а Велнкаго, а посему естественно желалъ вид ть волю обожаемаго имъ Монарха исполненною, какъ можно,
скор е. Пріітомъ отношенія его къ Делилю были всегда дружественны и
еще въ одномъ ппсьм изъ УФЫ онъ называетъ Делиля свонмъ старнннымъ
другОіЧъ іі благод телемъ. Также къ самоіі Академіи онъ, хотя и былъ автодидактъ, всегда питалъ жнв іішее сочувствіе н нер дко оказывалъ еіі самыя
ревностныя услуги. Это явствуетъ ІІЗЪ всеп его переписки съ Ш у м а х е р о м ъ .
Въ одномъ письм отъ 4 аир ля 1728 года Ш у м а х е р ъ , прося его ходатаиства въ ыользу Академіи, говоритъ: «Когда бы вс люди такое усердіе п ннклішацію къ наукамъ им лп, какъ ваше благородіе, то бы спхъ прошенііі и
не надобно было, но мало такихъ находится». Co стороны Делпля побужденія къ дружб съ Кіірпловымъ былп совс мъ другаго рода. Въ своеіі рукошісной стать : Memoires particuliers pour la Geographic de la Russie, онъ откровенно говоритъ объ этомъ такъ: Pendant ce terns la, et pout utre longtems
auparavant, M-r Jean Kyriloff, a present premier Secretaire du haut Senat,
aiant eu en sa disposition toutes les cartes, qui avoicnt ete envoiees au Senat, il
lui prit envie de faire un atlas des cartes du pais, ct il roramenga a faire graver
quelques unes de ces cartes particulieres telles que les Geodesistes les avoient enоіё. La necessite oil j'etois de tirer de M-r K y r i l o f f ces memoires de Geographie et tons les eclaircissemens dont j'avois besoiu pour le mesme travail, me tit
lier amitie avec lui, avant que je scusse son dessein: le fruit de cette liaisou fut
que je pus obtenir de lui d:autres cartes du Senat que celles dont j'ay parle cy
dessus.
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
17
въ распоряженіп геодезистовъ, куда бы ни признавалъ за нужное,
для пополненія еще остававшпхся проб ловъ или для пов рки
прежнихъ картъ, и наконецъ Академія съ полною готовиостью
доставляла ему какъ новыя свои карты, по м р ихъ появленія, такъ и всякія другія пособія 19 ).
Планъ Кирилова разнствовалъ отъ того, который составнлъ себ Делиль. Если посл дній держался строго научнаго
пути и хот лъ основать свой атласъ преимуіцественно на астрономическомъ опред леніи м стъ, то первый им лъ бол е въ виду составить сводъ изъ пм вшихся уже на лицо спеціальныхъ
картъ, дополняя ихъ, по ы р нужды, новыми съемками геодезпстовъ. А притомъ планъ его былъ гораздо обширн е; онъ
наы ренъ былъ снять вс части имперіи 20) и составить свой
19
) Когда именно К и р и л о в ъ впервые возъим лъ мысль составить свой
собственный атласъ Россіи, трудно опред лить. Первое объ этомъ упоминовеніе встр чаетси въ письм къ Ш у м а х е і ) у изъ Москвы отъ 29 марта 1728
года, гд онъ говоритъ: «Благородному господину проФессору Делилю нижайшее мое поклонение, а зд сь я лантъкарту Кехъсголмскую напечаталъ и сооб- !
щу вскоре : в присылк досталныхъ картъ им ю попечение». Съемка же Кекс- j
гольмская и Выборгская начата была еще въ 1723 году. Итакъ не нев роятно :
предполагать, что К и р и л о в ъ задумалъ о составленіи атласа уже вскор по
разсылк геодезистовъ въ разныя губерніи для сниыанія картъ.
го
) Это предпріятіе, судя по огромности государства, должно намъ показаться химерпческчмъ; но въ то время, когда еще не привыкли впередъ разсчнтывать вс препятствія, оно ыогло казаться бол е исполнимымъ. Мысль »
Кириловабылавпрочемъ не совс мъ безрасчетлива: онъ полагалъ отправить I
въ каждую область по 2 геодезиста, и такъ при псправноети вс хъ могъ над - /
яться, по прошествіи н сколькихъ десятковъ л тъ, достигнуть съемки всей
іімперіи. Нонад л вышло не такъгне вс геодезисты были одинаково д ятель- J
ны и не вс одинаково хорошо знали свое д ло; а оттого, если н которые въ
данное время и іісполшіли свою задачу, то болыпинство осталось дадеко позади ея. А потому по истеченіи первыхъ 8-ми л тъ оказалось нужнымъ посы-,
лать въ т же области новыхъ съемщиковъ. На этотъ конецъ, по распоряженію К н р и л о в а , указомъ Сената отъ 2 августа 1728 г. отправлены были для
сниманія еще недостававшнхъ частеп геодезисты: въМосковскую губернію —
Васнлій Левшинскін, Тихонъ Игнатьевъ, Степанъ Ладыженскій, Василій Суровцовъ, Серг й Дьяковъ; въ Воронежскую губернію — Корнилій Бородавскій
ц Никита Суворовъ; въ Нижегородскую — Иванъ Шаховской и Степанъ Орликовъ; въ Казанскую — Иванъ Лебедевъ и Доро ей Левашевъ; въ Б логородскую провинцію—Иванъ Хрущовъ и Боріісъ Батуринъ. По словамъ Миллера, К и р и л о в ъ испросилъ себ у Сената дозволеніе гравировать поступавшія отъ геодезистовъ карты, на свой собственныГі счетъ. И такъ въ этомъ
2
18
К. СВЕНСКЕ,
атлась Россіи изъ 360 картъ, а именно въ 3-хъ тоыахъ, изь
«I которыхъ каждый вм щалъ бы въ себ по 120 лпстовъ, объвіМ.ія 1-й томъ с верную, 2-й южную Россію, а 3-й закамскія п
Сибирскія страны. Въ какой м р нсполнцлся этотъ колоссальный планъ, впдно будетъ изъ посл дующаго.
Делііль съ своей сторопы долженъ былъ бороться со многнми препятствіяма въ псііолііеиіи своего атласа: главнымп изъ
нихъ былп во-1) иедостатокъ хорошпхъ чертежпііковъ, во-2)
ненсііравность геодезпческихъ операцій и въ-3) недостаточное
число астроиомически опред ленныхъ въ пмперш пуяктовъ.
Для устраненія первыхъ двухъ іірепятствій, онъ неоднократно
д лалъ ііредстав.]сііія п на посл днее пзъ нихъ восиосл довалъ
указъ 21 ыарта 1732 года: «обр тающихся въСаиктъ Піітербурх и в Москв геодезпстовъ, о которыхъ высланпой пзъ
ЛІІФЛЯНДСКОЙ губерніи для показаиія въле;кеваніп земель ревп.•зоръ ФОПЪ Гохмутъ піісмеііпо показалъ, что оные внауке прпнадлежащеп до ме;ічеваго д ла не пскусны и подліінію д йствовать не могутъ для окончанія этой наук отослать в десіансъ
акадедіпю п для того обр тающнхся в Москв геоделнстовъ
выслать в Сапктъ Петербурхъ, также которыя в Москв пспосылокъ геодезпсты явятся т хъ высылать в Санктъ Петербурхже». Къ этому указу прнложенъ былъ сппсокъ 28 геодезистовъ, которыхъ опред лено было отослать въАкадеыію для
дальн йшаго нхъ усовершенствованія въ своей наук 2І). Н сколько позже, 9 мая 1732 года, повел но было преііроводпть
въ Сепатъ 8 ІІЗЪ этихъ геодезыстовъ, а пменно: Васплія Коверппа, Василія Доможпрова, Емельяна Гурьева, Серг я
также проявляется повсюду преобладавшее въ неыъ чувстпо благороднаго
патріотіізма.
21
) ІТмена нхъ сл дующія: Сапа Кашпнцевъ, А анасііі Пвановъ, Иванъ
Соловцевъ, едоръ Аринкинъ, Макспмъ Енкуватопъ, Иванъ Исаковъ, Иванъ
Корчебниковъ, Емеліанъ Гурьевъ, едоръ ТроФіімовъ, Сидоръ Погорелцовъ,
Алекс й Писаревъ, Семенъ Б ликовъ, Васмлііі Доможпровъ, Александрь
Кроткііі,Иванъ Шпшковъ, Василій Коверпнъ, едоръ Григорьевъ, Александръ
Коптевъ, ГригоріГі Чекинъ, Александръ Ивановъ, Иванъ Веснинъ, Серг й
Норовъ, Степаніі Арсеньевъ, едоръ Портновскііі, Монсей Ушаковъ, НІІКІІФоръ Чекннъ, Дмитрій Мордвиновъ и едоръ Лавровъ. Но изъ этихъ 28 геодезистовъ явилось въ Академію не бол е 16.
ИЗ.ІКШЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛДСА.
19
Норова, Федора ТроФимова, Егора Чекина, Ивана Корчебникова и Степана Арсеньева, для отправленія ихъ на
съёмку и для «сочиненія ландкартъ» въ Великолуцкую и Псковскую провинціи, въ Малую Россію и въ Слободскіе полки, a
вм ст съ т мъ предписано, чтобы т инструменты, которые
имъ понадобятся, были посланы къ проФессору Делилю для
надлежащаго ихъ освид тельствованія и исправленія и чтобы
онъ снабдилъ ихъ потребною ппсьменпою пнструкціею «дабы
они перед прежнимп исправн я сд лать и карту акуратн я привести ссобою могли». Вскор потомъ еще двое геодезистовъ:
Моисей См тьевъ п Алекс й Жпхмаыовъ отправлены были
для снятія карты Углпцкой провинціп; четверо же, по указу
5 мая 1733 г., посланы въ Камчатку, такъ что прп Делпл
для всіюмоществованія ему въ его геограФическихъ трудахъ
осталось только самое малое число геодезистовъ, изъ коихъ
иные даже вовсе не являлись къ нему.
Для отвращенія третьяго препятствія, т. е.недостатка астроыомпчески опред ленныхъ пунктовъ, Делиль 24 марта 1731
года докладывалъ Кприлову, что полезно было бы обучить и
упражнять н сколько геодезистовъ въ практнк астрономическихъ наблюденій и снабдить ихъ инструментами, потребными
для обсерваціи долготы въ путешествіяхъ, предпринимаемыхъ
для пзготовленія картъ Россіп. Это было т мъ необходим е,
что, по предложепію капптана Беринга, уже готовилась большая экспедиція для пзсл дованія с вера п с веро-востока Россіи. 17 апр ля 1732 года данъ былъ отъ Императрицы Анны
Іоанновны указъ о вторпчномъ отправленіп Беринга въ Камчатку. Считая за благо восвользоваться этимъ случаемъ для
приведенія въ большую ясность картограФІи того края, Правительствующій Сенатъ приказалъ сочинить, сколько тогда изв стно было, карту Восточнаго моря между Камчаткою и С верною Америкою. Въ сл дствіе этого, Делиль составилъ по тогдашнимъ источникамъ карту на 8 склееныхъ вм ст листахъ
александрійской бумаги, съ заппскою, гд нзложилъ основанія
этой карты и св д нія о т хъ ы стахъ, которыя еще нужно
было изсл довать. На этой карт пзображены были Японія,
часть Китая съ Кореею и «вся восточная Татарія до самыхъ
*
К. СВЕНСКЕ,
20
Россійскихъ границъ». Но какъ ц лью Делиля была только береговая карта, то для Китая означены лишь берега, по китайскимъ картамъ, а берега Россійскпхъ влад ыій — по морской
карт Беринга. Кптайскія карты были сд ланы по Пекинскому
меридіану. Зная положеніе Пекина отиосительно Петербурга и
иосл дняго по 1 мерпдіапу т. е. о. Ферро, онъ легко могъ опред лить долготу на своей карт по первому меридіану. Показанія о Камчатк и о Русскпхъ влад ніяхъ онъ заимствовалъ пзъ
наблюденій Берпнга, о Японіи же изъ картъ Іезуитовъ и Голландцевъ, а особенно КемпФера. Какъ одпою изъ главн йшихъ ц лей экспедпціи было обозр ніе Камчатки, то она названа Камчатскою22). Астрономическая и картограФическая ея
часть, т. е. опред леніе шпроты п долготы м стъ u составлеыіе
картъ, было вв рено Делилю де-ла-Кроайеръ, и на этотъ конецъ экспедиціп придано было 4 геодезпста: они были выбраиы
изъ числа 12 студентовъ, прислаішыхъ изъ Иконо-Спасскаго
училпща въ Москв , и предварптелыю къ тому пріуготовлены въ
Академіи, а именно: Андрей Красильипковъ, Моисей Ушаковъ, НпкиФоръ Чекпнъ, Алекс й Ивановъ, и Степанъ
Петровъ сынъ Крашенпннпковъ, прославившійся своішъ
оппсаиіемъ Камчаткп; иакоиецъ экспедпціи должпы были помогать также т геодезисты, которые уже давно находплпсь
въ Сибири для составленія картъ. Делиль старшій, прп сод йствіи Даніпла Бернулли, начерталъ для брата своего инструкцію по частц астроно»ііп п геограФІп. Эта экспедпція, какъ бы
продолженіе путешествія Делиля младшаго въ Архаигельскъ
и Колу, должеа была обогатить геограФію Россііі ыногпмп точными опред леніямп м стъ на всемъ пути до самой Камчатки.
Но, коыечно, д йствія ея ые моглн быть иначе, какъ весьыа
медленньшп.
По этой прпчпн Делиль, им я въ виду ускорпть, по возыожностп, довершеніе генеральной карты Россіп, а вм ст съ
т мъ дать Русской картограФІи на всегда прочную основу, сд лалъ оберъ-секретарю Кирилову, 13 марта 1732 года, сл ду22
) Т. е. второю: она долженствовала дополнить открытія, сд ланныя Берингомъ въ первую его экспедицію.
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО ДТЛАСА.
21
ющее предложеніе: во-1) учредить особую ГеограФическую,'
Палату (Bureau), которая подъ в д ніемъ одного изъ проФессоровъ Академіи Наукъ, состояла бы изъ н скольких-ь чертежниковъ, достаточио обученныхъ началамъ математики, и изъ одно- •
го переводчика. 2) Чтобы въ эту палату сообщаемы были вс
картьт, чертежи и запискп, относящіеся до Русской геограФІи,
и чтобы вс коллегіи были обязаны присылать въ это в домство копіи со вс хъ, уже ыаходящихся въ нихъ, или впередъ
им ющпхъ поступать къ нпмъ, картъ и записокъ, пригодныхъ
для геограФІи Россіи. 3) Чтобы т лица, которыя занимаются
снпмаыіемъ картъ ы составленіемъ географическихъ записокъ,
прпсылая ихъ въ Сенатъ плп въ разныя коллегіп, давали Палат отчетъ въ способ ихъ пзготовленія и сообщали ей изустно
плн ппсьменно вс требующіяся относптельно этихъ картъ
справкіі. Чтобы на этотъ конецъ проФессоръ Академіи, управляющіп Палатою, им лъ право ппсьменно пспрашивать у т хъ
лицъ, которыя находятся въ отсутствіи, поясненіе на счетъ
ихъ геограФііческпхъ трудовъ. Чтобы этотъ же проФессоръ
могъ посылать потребыыя ішструкціп не только т мъ геодезистамъ, которые уже сниыаютъ карты ваутрп пмперіи и т мъ,
которые впредь им ютъ быть туда отправляемы съ такою же
ц лью, ыо п вс мъ другимъ ліщамъ, способнымъ 'д лать обсерваціи и исправлять карты, требующія пов рки. Вс таковые
ппсьменные запросы, пнструкціи и справкп, вм ст съ получениымп на нихъ отв тамп должны храниться въ Палат въ самыхъ подлпішпкахъ. 4) Дііректоръ ГеограФпческой палаты обязанъ давать-Правптельствующему Сенату надлежащія справки
по вс мъ требуемымъ отъ него запросамъ относительно геограФІы п блюстп за исполненіемъ такпхъ картъ, которыя понадобятся Сенату. Къ этішъ картамъ онъ приложитъ письменное
поясненіе на счетъ способа пхъ изготовленія, въ руководство
тузеі інымъ чертежникаыъ п другпмъ лицамъ, которыя по достаточной ихъ подготовк въ математик , будутъ присылаемы
къ нему для пзученія способовъ черченія картъ, и 5) чтобы
ассигнована была особая сумма какъ ыа текущіе расходы департамента, такъ и на иріобр теніе изъ чужихъ краевъ книгъ
и гравпрованыыхъ картъ, нужныхъ отчасти для образца, а от-
22
К. СВЕНСКЕ,
части въ пособіе при исполненіи разныхъ работъ или наконецъ
для св д нія о такихъ странахъ, съ которыми любопытно было
бы для Россіи блпже ознакомиться. Изъ этой же суымы можно
было бы покрывать также издержки на гравированіе и отпечатываніе картъ общихъ п спеціальныхъ.
Этому проектз7 однако Кпрпловъ не далъ дальн йшаго хода въ Сенат , не находя его, какъ по.іагаетъ Делиль, соот' в тствующпмъ свопмъ собственнымъ впдамъ. И д йствптельно,
госуществленіе этого плана, сосредоточпвъ вс карты въ пала^у т , лпшпло бы Кпрплова возможности самому псполнить начатый пмъ трудъ по картограФІн Россіи23).
Съ другой стороны необходішость пм ть, еслп не полный
атласъ, то по крайней м р генеральную карту и н сколько саімонужн йшихъ спеціальныхъ картъ Россіи, становплась съ каждымъ днемъ бол е насущною, и Кпрнловъ на первый разъ
хот лъ только удовлетворить этой потребности. По этому онъ
употребилъ въ д ло вс хъ геодезистовъ, которыми только ыогъ
располагать, заставляя однихъ копировать или прнводить въ
меньшій масштабъ карты подъ лпчнымъ свонмъ надзоромъ въ
Москв , а другпхъ занішая т мъ же д ломъ въС.-Петербург
при ДЕадемін Наукъ. Такимъ образоыъ въ 1731 п 1732 годахъ
коппрованы были для него карты Китая2/'), Тобольской про-
23
) Впрочемъ оборотливый умъ Ш у м а х е р а п тутъ ум лъ найтись. Желая
угодить и тому и другому, онъ отвелъ для палаты 2 комнаты, подл кпартпры
Делиля, а вм ст съ т мъ другую для К и р и л о в а насупротивъ канцеляріп,
куда были отданы вс полученныя изъ Сената карты. Но карты эти оставались въ храненіп и распоряженін геодезистовъ, которымъ вв рплъ ихъ Кириловъ.
Чтобы им ть предлогъ ходить туда и узнавать, какія собраны новыя
карты во время пребыванія Сената въМоскв , Делиль сталъ складывать въ
палат вс карты, какія еще им лись у него изъ Сената и вызвалъ геодезпстовъ, хранившпхъ цодъ своею отв тственноетію вс карты, составпть имъ
полный каталогъ, что и было ими исполнено въ апр л 1732 года. Въ сл дъ
sa т мъ 25 апр ля Делиль, по своему настоянію, получилъ отъ Кирплова
письмо къ геодезистамъ, разр шавшее имъ ссужать Д е л и л я подъ роспнскт
т ми картаміі, которыя ему понадобятся, что и было ими д лаемо.
^ ) Геодезистами Степаномъ Арсеньевымъ,
Емельяномъ Гурьевымъ.
едоромъ ТроФимовымъ и
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІИСКАГО АТЛАСА.
23
винціи25), карты Московская26), Нижегородская27), Курская28),
Воронежская29), Пензенская30), Симбирская31), Казанская 32 ),
Новгородская33), и т. д. Когда же было изготовлено и выгравировано довольное количество картъ, онъ приступилъ къ изданію ихъ въ св тъ. Атласъ Кирилова вышелъ въ 1734 году,
подъ заглавіемъ: Atlas Imperii Russici. Овъсостоялъ изъ одной
генеральной п 14 спеціальныхъ картъ въФормат листа Александрійской бумаги. Но Кирпловъ еще не покидалъ первоначальнаго своего обширнаго плана и наы ренъ былъ въ посл дствін временн присовокупить къ своему атласу еще много другихъ картъ35).
25
) Егоромъ Чекинымъ.
) Геодезистомъ Емельяномъ Гурьевымъ.
27
) Иваномъ Соловцовымъ и Иваномъ Корчебнпковымъ.
28
) едоромъ ТроФіімовымъ.
29
) НнкііФоромъ Ч е к и н ы м ъ .
30
) А онасіемъ Ивановымъ.
31
) Александромъ Ивановымъ.
32
) едоромъ Портновскимъ.
33
) Семеномъ Ч и ч а г о в ы и ъ и Михапломъ Игнатьевымъ.
34
) Это видно и з ъ объявленія объ атлас , которое не неум стно будеть
прпвести зд сь вполн , потому что оно во многомъ объясняетъ виды и побужденія автора при предпріятіи этого труда:
26
Покорн іішее объявленіе о атлас
Россіискомъ.
Прежде сего осмаго надесять в ка о россійской пмперіи геограФическое
оппсаніе собственно на россіискомъ я з ы к е совершенную скудость ім ло, но
толко от единыхъ чюжестранцовъ зависило п зависіітъ. И хотя надлежало о
семъ еще писать но зд сь ктому места не находитца, того ради одно о начале
названного мною геограФического Атласа любопытствующимъ вкратце приношу что меня прпнудилъ впервыя зачать географичеекия россискія карты
водинъ атласъ собрать т о т ъ н е д о с т а т о к ъ , которого в ъ чюжестранныхъ карт а х ъ терпеть не ыогъ ибо многимъ несходствомъ и бол е жилыя места пустою землею ошісываютъ і вкарты кладутъ, и хотя правда иохвалитися не можемъ частымъ везде и во всеи обширности селеніемъ но не постыдятъ же
насъ партикулярныя губервскпя и провинціалныя u каждого у зду к а р т ы
вкоторыхъ вм сто показываемой пустоты во многихъ частое седеніе немалыхъ местечекъ селъ и деревень заводовъ н протчаго усмотрено будетъ; впротчемті пакп прекратя р чь о названіи собственного роспского атласа для какихъ резоновъ дерзнулъ оной т а к ъ іменовать, прошу осмотрить изготовленную первую карту генералную всеіі россійской пмперіи вкоторои ізволитъ
ясно впдеть обширность толь великого пмперія и хотя иодлішно еще длчна не
изсл дована однакожъ около 180 градусовъ в себ содержитъ, и когда толь
24
К. СВЕНСКЕ,
Въ числ спеціальныхъ картъ этого атласа было н сколько очень хорошпхъ, особенно первая пзъ нпхъ, карта граиіщъ
между Россіею н Швеціею по Нпштадтскому миру 1721 г.
Карту эту снималъ геодезистъ Якпыъ Клешнинъ, а гравиродоволно есть обшпрности то ради сего п протчихъ резоновъ суднлось мн особлнвой роеископ Атласъ назвать в трехъ томахъ каждой о 120 лпстахъ ибо
уменьшеніемъ иотерялось бы многпхъ жилыхъ местъ окуратство;
что же касастся до художества ввырезываніп вадоскахъ втомъ себя ныне не могу защптііть, ибо вводя сіе д ло пріі первомъ случа радъ былъ какихъ могъ сыскать художипковъ такпхъ заставлялт.; потому что иосл бывшаго в росіи художника сего д ла Шхеыбока по нын шнюю академшо наукъ
ннкого достоГшого необреталось, однакожъ охотникъ не Фіігураміі ио саміші
досего небывалыми картами забавлятпся можетъ;
іі понеже cue д ло немалого времяии и труда требуетъ то сколко возыожность допустила поныне на меди ІІЗГОТОВИТЬ толпко впервую кипгу внесъ о
дополненіи же оноіі п протчихъ ио неіі двухъ то.човъ втомъ прошу терпеливо
обождать, дондеже богъ поможетъ і время допуститъ іісправіітда однакожъ
какъ ныи шнія готовыя такъ іі виредь пріібавлнющіяся карты надлежало рознять вовсе три тома по своимъ местамъ, пбо мое нам реніе вкаждомъ томе
особливо карты собрать п переплесть впервомъ зачііная отъ моря балтпческого
даже до б лого; во второмъ все украинскпя н нпзовсішя, в трстьемъ заканскня іі спбпрскія м ста;
присемъ же желающплгь в дать обпвляю что нам реніс блажснныя и в чно достоГшыя памятн императора Петра Великого даг.но было сиоего пмперія
ГеограФііческое описаніе в картахъ видеть чего для пзволіілъ разослать въ
1720 году вовс губернііі из школы математической н сколько челов къ Геодезистовъ которымъ повелено оппсать вс губерніи п правинціи п города п
пхъ селенія н хотя суспехомъ делалоеь однакожъ пріг жіізни Его не шюго
зд лано, а потомъ еще чрезъ многия нов іішпя посылки продо.іжалося; а нын
при благополучномъ самодержавств иашей всемилостіів іішеіі Гдргніі
Императрнцы Анн Іоановн чрез малое время бол с прошедшпхъ многихъ
годовъ столко прпбавилось сколко два тома п бол с исполнить могутъ; и тако
прн протчихъ Ея Величества славныхъ всему св ту н отечеству многихъ д лахъ, и сеіі новып і первыіі росііскій Атласъ в св тъ показался;
Сеіі атласъ содержитъ а содержать ім етъ всего нмпсрія сиеціалныя н
изнихъ правпнціалныя и губернскпя карты такожде описанія гранмиъ государственныхъ і прочае что до веденія геограФііческого прпнадложптъ вчемъ
во всемъ здешняя академия наукъ яко поправіітелнпца такпхъ новыхъ ді.лг
особливо трудъ на проФессора астрономіи госиодина Д с л и л я наложнла; noторой ревностно самъ собираегь и іісщіавляетъ;
впервыхъ упомянутая генералная роспскоіі іімперіп новая карта она всеб
не точню одноіі росиской имперіи влад ніе показываетъ но и вс хъ снею соседнихъ областей ізявляетъ знатныя части стакимъ окуратствомъ кои прежде
не были известны, яко хинское во вс хъ картахъ отгорожсно от великоіі тартаріи одною длинною стеною; ана оноіі новоіі явственно назыачепа стена ннде
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ЛО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
25
валъ П. Пикаръ; она означена годомъ 1726. Генеральная же
карта, которая носитъ особое заглавіе: Imperii Russici Tabula
generalis quoad fieri potuit accuratissime descripta opera et stu
dio loannis Kirillow, Supremi Senatus Imperii Rossici primi
Secretarii. Petropoli 1734, не соотв тствовала т ыъ ожиданідважды и сомногиыи переступами д лана а оттой стены зіежду кареею и амуромъ рекою есть иная защпта и сподлинньшъ же назначеніемъ вс хъ р къ и
озеръ какъ внутрь стены в хпне і в кар е такъ за стеною до самыхъ росискпхъ и протчихъ границъ, что все взято и со многихъ картъ оригиналныхъ
печатанныхъ всамомъ пекпне переведено і внесено
такожде ввеликоіі тартаріп где прежде единовластіе бухарскихъ хановъ
бывало, а нын разныя разсыпанныя влад нія или правинцш обр таютда п
ішыя т иъ подобныя новости;
однакожъ хотя для вышепоказанныхъ обстоятедьствъ внастоящемъ времяни сию карту могутъ зановую принять, но вбудущемъ времяни еще требуется псправленія которое не трудно росия іюжетъ всв тъ выдать;
чтожъ надлежитъ до собственного росиского владенія то оное собрано со
зіногпхъ спеціалныхъ картъ которое одна по другой в атласе обявятца, о которыхъ и того скрыть не хочю что т спеціалныя карты СЧІІНІІЛИ посыланныя геодезпсты врцзныя выіпеупомянутыя времена не пмея совершенного во
астрономііческихъ обсерваціяхъ искуства то всякъ клалъ лпніію мередіана
какъ могъ или кто какъ хотелъ, чего для несогласны быть могутъ покаместъ
прп нын шнпхъ по особливому Ея Ілператорского Велпчества соіізволенпю
виовь отправляющпхся вразныя экспедіщіп новыя астрономпческихъ обсервацій по разнымъ г.і стамъ учпнены будутъ;
а понеже новой атласъ начался п новыя карты выходить будутъ то разсудплось мн постоянную одну лішию мередіана скрая россіікого влад нія зачать какъ и есть в генералной карте зачиная от дагдана і Эзеля и от того щитать длину квостоку, ибо велпкая обширность собственного владенія принудидабъ и аосл тоже зд лать что таперь назначено;
не безполезнобъ было п то что при селіъ ыовомъ атласе п древностн обявить какъ прежде было до разделенія вьедино.мъ самодержавств и по разделеніи великого князя Владішера по княжестпамъ и по уделамъ, и притомъ о
городахъ древнихъ же и новыхъ п о пародахъ н доволствахъ кжитию челов ческому их комерціи но всего того за недостаткомъ вреыяни наішачеже сего
і того вдругъ исправить невозможно, однакожъ когда жнзнь моя продолжитца то спомощию акаделіп наукъ хотя в приобщеніе к посл днему тому трудптца готовъ. А кто между т мъ сей трудъ ігзволитъ пинесть, того прошу дабы не лишилъ сооощеыіемъ чрезъ выше помянутую здешнюю Академию НаУхъ;
Впротчемъ не утруждая пространствомъ писма прошу прощенія в томъ
что либо внапнсанномъ ізволитъ за погрешность признать, потому что сие все
между наотоящихъ МОІІХЪ канцелярскнхъ д лъ ізыскивая свободное время по
моему особливому желанію [хотя недостоинъ того пскуства] собиралъ и собираю во услугу любяідішъ ГеограФию и карты.
26
К. СВЕНСКЕ,
ямъ, какія можно было составпть себ объ ней. Во первыхъ
она была слишкомъ скудна по своему содержанію, вм щая въ
себ одн только провіііщіи съглавнымп ихъ городами, да и то
лпшь въЕвропейскопРоссіи; Азіатскаяже оставлена почти совс мъ пустою. Ro вторыхъ, Кприловъ, желая быть саыостоятельнымъ, прпнялъ за первый меридіанъ не наибол е употребнтельный во всей Европ меридіанъ острова Ферро, а мерпдіанъ острова Дагдаиъ (Даго), а въ третьпхъ оиъ ме былъ u
довольно точенъ, даже по тогдашнеыу состоянію Русской картограФІп. Что касается до скудости генеральной карты Кприлова, то этому, по справедлпвостп, ыожно было бы удивляться, прпнпмая въ соображеніе сравнительно большое изобиліе
собранныхъ пыъ матеріаловъ, еслп бы не было изв стно, сколь
яіало досуга ewy оставляла его должность оберъ-секретаря въ
Сенат . На счетъ же точпостп оаъ п самъ ые выдаетъ свою
карту за достов рную, какъ то видно изъ статыі его: «0 прпведеніи въ совершенное ісправлеиіе Россійскихъ генералыіыхг
и партпкулярныхъ картъ». Упоыяиувъ въ ней о п которыхъ
прежнпхъ попыткахъ этого рода, сд ланныхъ пностранцамп, п
зам тивъ «что ни на которои утвердитаа нел'зя», онъ продолжаетъ: «такожде і на той которую я посл днюю генералную
россійскую карту собралъ, нп самъ не утвердаюсь і другпхъ
в томъ не обнадеживаю за верную іы ть, для того что сразныхъ правішцыалныхъ і у здныхъ лантъкартъ между которымп есть одна з другою несогласныя считілъ no нужде і вм сто
формы будущей верной карты»35). Изъ той же статыі, равно
какъ и пзъ предисловія къ атласу, усматривается, впрочемъ,
что Кприловъ пм лъ твердо въ вііду іісправить и пополппть
свой трудъ въ посл дствіп временп.
35
) He явствуетъли изъ этихъ слопъ, что К п р ч л о в ъ состапилъ свою геІ неральную карту, побуждаемый большою въ томъ потрсбностію и какъ бы
:
желая подстрекнуть Делиля къ скор йшему нзданію свосіі, бол е точной
карты. Другаго побужденія, ио краііней м р , не видно. Самъ К и р и л о в ъ назначилъ своей генеральной карт ц ну «расцв ченноГі по 1 рублю, а нсрасцв ченной по 75 коп.» изъ чего ясно, что онъ при составленін ея отнюдь ис
руководствовался видами корысти, а одною только общею пользою.
И этого онъ д йствительно достигъ: атласъ его оставался въ ходу около
полустол тія.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДЛ РАБОТЪ 110 СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
27
Зам чательно также, что Кириловъ въ своемъ о^ъявленіи
намекаетъ на то, что полезно было бы и что онъ над ется со
временемъ присовокзгпить къ своему атласу еще показанія о
прежнемъ состояніи Россіи, о племенахъ, ее населяющихъ, и о
«доволствахъ к житию челов ческому и к комерціи». И такъ
онъ, еще въ то время, задумывалъ то, что приводптся въ
исполненіе только въ нов йшее время, — атласъ Россіи древній, этиограФііческій п промышленный.
Вскор посл пзданія въ св тъ атласа Россійскоп имперіи.
Кирпловъ волею Императрицы Анны Іоанновны былъ отозванъ на другое поприще государственаой службы: ему поручено было прпвестн въ устройство недавно лпшь пріобр тенный
Оренбургскіи край. По этому случаю онъ, не покпдая своего
наы ренія псиравить п дополнпть свой атласъ, донесъ Иыператриц , что «хотя онъ генералную карту россійской імперіп,
сколко могъ собралъ п напечаталъ, также полной россіиской
атласъ партикулярныхъ картъ зачалъ печатать п кнапечатанію
доволно пзготовленного иы етъ, точпю пзв стная ево въэкспедпцпю отлучка не допустптъ Генералную карту псправлять п
къ совершенству оную и атласъ прпводпть п отвсюду еще не
в рно длпна п ширіша снята плп опнсана». На этотъ конецъ
онъ пспрашиваетъ себ указъ: «им ть свободную корреспоиденцію съ обретающішпся нын вгуберніяхъ і правинціахъ геодезистаып і с академіею наукъ п иосылать пхъ геодезпстовъ пз
ы ста в м сто гд будетъ нужда оканчивать а особливо астрономическія обсерваціи учинить и по обсерваціамъ к славе Ея
Імператорского Величества тотъ зачатой Атласъ п Генералную
карту оканчпвать і о томъ из Сената въ Губершп п провпнціи
п к геодезистамъ разослать указы». На поднесенноиъ по этому
д лу доклад Государыня собственноручно вел ла о сочиненііі
ландкартъ учпнить по тому представленію.
По мн нію Кирилова в рныхъ картъ Россін можно было
ожидать только тогда, когда будутъ пропзведены многочисленныя астрономпческія обсерваціи къ опред ленію поло;кенія
м стъ по всему пространству имперіп; но какъ это потребовало бы большаго числа астрономовъ, котораго тогда въ Россіи
пріискать было ыевозможно, а сверхъ того весьма много вре-
28
К. СВЕНСКЕ,
менп п пздержекъ, то онъ пм лъ въвиду покам стъ, пользуясь
налпчнымъ чпсломъ геодезпстовъ, ирпказать снять вс главныя
судоходныя р кн, какъ-то: Волгу, Оку, Каму, Двпну, Дн пръ,
Донъ п пр. вм ст со вс ли про зжпмп большими почтовымп
н проселочнымп дорогамп п на первый разъ внесть только этп
данныя въ геиеральную п почтовыя карты Россіп. За т мъ,
поручпвъ особымъ геодезистадіъ пзм рііть взаішпое разстояніе
городовъ36) п гранпцы губерній, провиіщіп п у здовъ, включить п эти показанія въ карты, а наконецъ уже «каждаго у зда внутреннія селенія, л са, поля, степп, знатные горы, озера,
озеркп, болота іі протчая уже .мочно сд ланныхъ до сего времянп внесть; а чего гд иеошісано то дополнцть: чтоже касается до городовъ, то оыыя вкоеп почптать длпн в широт : сыщутся no м р дорогъ п р къ: а паче по обсерваціямъ астрономпческпінъ проч>ессора Делилъ де-ла-Кроа который із' высокославной академіп ыаукъ к' городу архаіігелско.му і впротчия тамошнпя поморскпя л ста явпо по указу сгюлнынн інструментамп ездплъ, і еще з' другими проФессоры чрезъ всю россію
і спбпрь до самой камчатки отправленъ; і уже иа его обсервацыяхъ весма утвердптца должио ).
Въ то вреыя, какъ Кприловъ развпвалъ столь необыкнойеиную д ятельность для спосп шествованія картограФш Россіп и Делпль съ своей стороны не оставался праздпымъ; но
желая иропзводпть что нпб}'дь соотв тствующее достопиству
паз^кп п предпочптая поступать въ такомъ ваиіномъ и многотрудыомъ д л со всевозможною точиостію, онъ подвіігался
впередъ только шагъ за шагомъ, выжпдалъ случаевъ для полученія в рныхъ даыныхъ, п по свопствешюп ему, иногда, быть
[ можетъ, п СЛІІШКОІМЪ щепетпльной, акуратностп нер дко въ
;. сл дующемъ году отвергалъ то, что было пмъ тщателыю сд \лано въ предыідущемъ. А сверхъ того д ло еще не мало затруднялось для него т мъ, что онъ не былъ доволыю св дущъ
зв
) Зд сь К ч р п л о в ъ прпсоБОкуп.іяетъ: «какъ я уже началъ отъ вологды
до города архангелского і велелъ одному геодезіи ОФіщеру водою плыть і мерять оттуду сухпмъ путомъ до вологды і до Москпы.
37
) Изъ вышеупомянутоіі статыі К п р и л о в а : «о прііведеніи въ совершенное ісправленіе Россіпскихъ картъ».
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
29
въ русскомъ язык , а въ сл дствіе этого каждую карту, каж-f
д5гю записку требовалось особенно переводить для него нафран-і
і^зскій языкъ 38 ). Наконецъ не малою поы хою служило ему и і
то, что онъ не ыогъ свободно располагать ни геодезпстами, ни |
потребными для него картаыи, которыхъ Кприловъ, прп уси- \
ленныхъ свопхъ стараніяхъ къ скор йшеіДіу пзготовлевію сво- \
его атласа, нер дко отнималъ у Акадеыіп, употребляя пхъ для
собственныхъ своихъ ц лей.
Въ псход 1734 года презпдентомъ Акадеыіп назначенъ
быдъ д йствптельвый камергеръ, баронъ Іоганнъ Албрехтъ
ФОНЪ-КорФЪ.
Р шавшпсь быстро подвиыуть впередъ начатый Академіею
п уже столь додго длившійся трудъ, онъ вскор по вступленіп
въ эту должность, прпнялъ н которыя сюда относящіяся ы ры. Одною пзъ этпхъ м ръ было то, что онъ, какъ впдно, по
вросьб самого Делпля, поручплъ зналенптому Эйлеру сод пствовать ему, какъ въ пзготовдепіп картъ, такъ п въ другпхъ д лахъ, относящпхся до геограФІп.
Другою ы рою было обратпться въ Правптельствующій
Сенатъ съ просьбою «чтобы отосланныя в Сенатъ пз академіп
ландкарты п геодезпсты плп которыя пз посылокъ явятся прпслать в акаделпю понеже без нпхъ генералную ландкарту прпвесть в совершенство не ыожно».
Въ сл дствіе этого Правптельствующій Сенатъ указомъ
отъ 30 іюня 1735 года прпказалъ «присланныя в сенатъ пз
губерній u провпнцій ландкарты и геодезпстовъ коп при Сенат есть отослать для сочннеыія Генералной карты п впредь коп
геодезисты с ландкартами из посылокъ являться будутъ отсылать в академію Наукъ». А притолъ снова подтверясдено, чтобы Акадеыія въ силу указа Иыиератрпцы оставалась по этому
д лу въ сношеиіп съ статскимъ сов тнпкомъ Кпрпловымъ.
Въ конц этого указа поішенованы т геодезпсты, которые
отсылаются пзъ Сената въ Академію. Ихъ всего чпсломъ пять,
аименно: прапорщпкъ Иванъ Ханыковъ, п геодезпсты едоръ Григорьевъ, Степанъ Арсеньевъ, Дыптрій Мордвп) Переводчикомъ его былъ Иванъ Г о р л и ц к і й .
30
К. СВЕНСКЕ,
новъ и едоръ Трофизювъ; а сверхъ того еще приложенъ
былъ реэстръ «планамъ п чертежамъ», препровождаемьшъ въ
Академію Наукъ.
По ближайшемъ разсмотр ніп этихъ картъ проФессоромъ
Делидемъ оказалось, что въ Сенатъ доставлены были не вс
карты, снягыя геодезпстамп, что недоставало подлппнпковъ
многихъ картъ п что прислашіыя въ Акадеыію состоялп но большей части пзъ худо снятыхъ іші прпведениыхъ въ меньшій масштабъ картъ 39 ). А посеыу, Акадеыія, по предложенію Делпля,
указывая ыа невозможность «сочпнпть Генералную карту, ежелп да не будетъ самыхъ пзрядныхъ оригиналовъ вс хъ партикз'лярныхъ картъ сочпиенныхъ по сіе время«, проыедюріею отъ
31 іюля 1735 года проспла, чтобы Правптельствующій Сенатъ
прнказалъ спіісать съ ны ющихся вънемъ каталоговъ «росппсь
плп имена вс хъ картъ по сіе время прпслаыныхъ въ высоко
Правптельствующій Сенатъ» вл ст съ показаніемъ вреімерш,
когда вел но было снпмать пхъ и когда он уже былн сняты,
посланы u прішяты, а равно шіенъ геодезпстовъ плп т хъ лпцъ,
которымъ поручаемо было сочппять вс т разныхъ видовъ
карты, также съ рапортамн, поданпымп иии объ этпхъ картахъ
и съ алФавптнымъ перечнелъ (каталогомъ) означенныхъ въ картахъ м стъ, а накоыецъ п вс полученные отъ геодезястовъ
журналы, въ которыхъ оып отм чалп какъ ходъ свопхъ оііерацій, такъ и взаимиыя разстояыія м стъ по словаыъ обывателей
п вообще все, ч мъ онп руководствовались при составленін
своихъ картъ. «Таковыя заппскп, сказано было въ заключеыіе
промеморіи, «всеконечію потребны для лучшаго изв стія основаній въ лантъкартахъ п для разпозианія, которыя потребио
будетъ псправлять по новымъ наблюденіямъ п д йствіямъ каковыя впредь Академія покажетъ».
Въ то же вреля баронъ КорФЪ обратился п въ разныя
<0
другія в домства, гд тогда могли храниться карты ), а іімеіі39
) Впроче.мъ въ этой доставк заключалпсь и н которыя весьма важныя,
какъ-то карты Китая, но конечно не под.чинныя, а скопированныя въ 1731
году въ Москв для К п р и л о в а геодезистами СтепанОіМъ А р с е н ь е в ы м ъ ,
едоромъ Т р о Ф і і м о в ы м ъ и Емеліаномъ Г у р ь е в ы м ъ .
40
) По сил общаго регламента, пзданнаго П е т р о м ъ В е л и к и м ъ 27 Февраля
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РДБОТЪ 110 СОСТАВЛ. РОССІЙГКАГО АТЛАСА.
31
но въ Кабинетъ Ея Императорскаго Величества, въ Государ- 1
ствепнзгю Иностранную Коллегію, въ Военяую и Адмаралтейскую |
Коллегіп и въ Канцелярію Дворцовой Конторы, въ Главную
Полицейскую Канцелярію, въ Канцелярію отъ строеній, въ Главную Артиллеріп и Фортпфикаціи Канцелярію, съ просьбою доставнть Лкадеміп, какія въ нпхъ находнлпсь, партикуляряыя карты Россійской имперіи, пли оппсанія и нзв стія относительно
такихъ картъ, а вм ст съ т мъ и св д нія, к мъ оы были
составлены. Эта м ра осталась не безъ усп ха и хотя иныя
в домства отозвались, что у нпхъ нпкакихъ картъ и чертежей
не им ется, но другія ие прелшнулп отдать въ распоряженіе ,
Акадеыш то, что у нпхъ было по этой части. Такъ изъ одной
Канцеляріп Главной Артиллеріп п ФортііФпкацш доставлены
были 34 карты, п въ томъ числ болыпая генеральная карта
Россіи^), н сколько Сіібіірскпхъ картъ, карта отъ р ки Дн пра до Волгп, карта Б лоруссіп, дв карты ЛЦФЛЯНДІП И Т. Д.
Изъ Иностраішой Коллегіп прпслаиы былц 7 картъ ц описей и I
между прочпмъ «нсправііой и справедлпвой планъ Турецкоп
Граиіще» (за рукою стольника іі бывшаго впце-губернатора
Степана Колычева), оппсь городаыъ п ы стечкамъ отъ Кіева
до Турецкой п Польской гранпцъ, чсртежъ п опись Олоыецкаго
у зда и Архангельской губерніи, присланные отъ генерала Матюшкпна, чертежъ Нерчпііскаго дпстрпкта, доставленный при
донесеніц граФа Савы Владнславича, чертежъ РІркутскаго, Селенпшскаго и Нерчинскаго у здовъ, полученный прп донесенш
впце-губеріютора Болтпна, черте/къ Сибіірн, прпслаиыый прп
доиесеііін Сибпрскаго губернатора Плещеева н карта, препровождешіая прп донесеніп агеита Лапге.
Въ 1735 же году получены были карты Углицкой провпнціи, надъ составленіемъ которыхъ геодезпсты Монсей Сл тьевъ п Алекс й Жпхмаіювъ трудплись около пятп л тъ. Этн
1720 года для Государственныхъ Коллегііі и Канцелярііі, каждая Коллегія должна была хранить у себя генеральныя п партпкулярныя карты Россіп (которыя ещс нм ліі быть пзготовлены) съ т лъ, чтобы всякая коллегія им ла точное познаніе о всеіі пмперіи и о провинціяхъ, ее составляющпхъ.
41
) В роятно карта генералъ-Фельдмаршала граФа Миниха, на которой
были обозначены вс кр пости въ Россіи.
32
К. СВЕНСКЕ,
же двое геодезпстовъ въ сл дъ за т мъ отправлены были для
снятія Ярославской провішціп. Въэтомъже году изготовлеиы:
Михаиломъ Кутузовымъ спеціальная карта Иркутской провинціи со включеніеыъ Илпмской провпнціп п вс хъ таношнихъ
кр постей, слободъ п селепіи, а равно серебряныхъ, свинцовыхъ и м дныхъ руднпковъ, горъ, л совъ и т. д.; а геодезпстами Петромъ Скобельцпнымъ, Иваномъ Свпстуновымъ,
Дмитріемъ Боскаковымъ п Василіенъ Шетиловымъ карта Иркутска и блпжнпхъ провпнцій Илішской, Селенгпнской,
Красноярской съ обозначеніемъ Кптайскпхъ гранпцъ.
Въ 1736 году издана Академіею составленная Іоанномъ
Густавомъ Герберомъ на основаніи собствеинаго его обзора
съ 1722 по 1729 годъ карта западиаго берега Каспійскаго моря между Астраханью п Курою.
Пребывая в репъ своему об щанію усовершенствовать no
м р возможностп свой атласъ Россіи, Кприловъ и по отбытіп пзъ Петербурга не переставалъ заботпться объ этомъ д л .
0 картограФпческихъ свопхъ д йствіяхъ во время Оренбургской экспедпціп опъ ппшетъ изъ УФЫ 20 апр ля 1735 года
презпденту Академіп, баропу Корфу, что опъ посылалъ «геодезіп ОФПцеровъ от Казаии до Самары і до яика 42 ); а оттуду
яикомъ рекою до сакмары і до уфы». Въ сл дствіе этпхъ разысканій, продолжаетъ онъ: «все новое явилось: о чемъ СОЧІІня ланткарту в кабпнетъ Ея Ьшераторскаго величества послалъ
і ежели не протпвно вашелу превосходителству прпказать со
оной в академіп скопировать; да и на этой карте еще неутверждаюсь: еягелпбъ получилъ астронома і математика то бы отъ
самой вершпны япка до самого устья впадающаго в' море Каспійское бз^дущимъ летолъ обсервацып сд ланы были і какъ
сия знатная река пужна россіи, = наипаче великое озеро называемое моремъ аралскпыъ прежде нев домое = должно порядочно описать, для миогихъ резоновъ кнеоцеиеныой ползе і
славе всепресв тл йшей монархпгіи нашей і толко во ояшдапіп
іскусного к тому челов ка пе мало время утратитца». По этов
причин Кнриловъ проситъ, чтобы ему прислали «добраго
42
) Т. е. р ки Урала.
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІИСКАГО АТЛАСА,
33
астронома и ыатематика», a о Элтон , продолжаетъ онъ, о которомъ Ваше Превосходителство вписм своемъ упоминать
соизволили по ныне не им ю ізв стия і онъ ли будетъ іли иной
3
кто ^ ): правда ыожетъ быть сожал ние есть о жалованье і о
излишнемъ расход на такова челов ка, да чтожъ то стоитъ
когда чрезъ иего в рное ізв стіе Россія получитъ такимъ местаыъ копмъ не ыоглп нпкто въ Европе славныя ученыя люди
подлинного огшсанія достать».
Въ 1736 году баронъ КорФъ, ішсьмомъ отъ 27 января,
проситъ Кпрплова сообщить Академіи для сочиненія генеральыой карты Россіи разныя частныя карты, которымъ онъ
прплагаетъ особый реэстръ и о которыхъ ему изустно передалъ Кнрпловъ, что он им ются у него. На этотъ запросъ
Кириловъ отв чаетъ изъ Башкирской деревни Чюрик евы
27 апр ля 1736 года «что надлежитъ до лан'картъ по присланной росппси о толъ прп сеиъ нпжайшее изяснение: п понеже
требуемыхъ ЙШОГПХЪ лан'картъ еще не точпю не учинено, но
п описп не было: ибо скол'ко ктому охоты моей было дабы
всемъ местамъ лан'карты зделать, ыо стол'кожъ препятствовали
в' бытноЬть прп Сенате канцелярския дела, а наконецъ в' зд шней отлучке иропзшедшпе неспокойства; я вашему превосходител'ству в' геограФпческой палате словесно доносилъ что в' сочиненную новзгю генералную карту котораябъ могла верна быть,
многия недостаткп найдутца какъ то и есть что не все партикулярныя к' тому же по изследовагшю господина проФессора
Делпля в' налпчиыхъ лан'картахъ несходства нежелп в' длпне
но п в' шпроте находятца такъ что одну с' другою совокупить
нел'зя п незнаемо ыа котороыъ утвердпт'ца: чего ради нужно
по моему слабому ыыению в' первыхъ все знатные реки п дороги бол^пя пзсл довать и темъ геиералную карту верно основать и партпкулярііыя им ющпяся п коп впредь прпбудутъ прпсовокуппть утверждаясь в' градусахъ на последней обсервацып
і такимъ образомъ в' партикуляриыхъ градусы сходныші з'генерал^ою поправятца и после сумиешш не пропзойдетъ о чемъ
4а
) Капитанъ Э л т о н ъ вскор потоыъ д ііствительно прибылъ въ Уфу,
гд и оказывалъ К и р і і л о в у ревностное сод ііствіе.
34
К. СВЕНСКЕ,
ы прежде к' господпну проФессору Делилю шіс'діенііо объявлялъ: напоследокъ нижайшее приношу что сочиняемая карта
когда она и не совс мъ совершеііію в' вериостіі однакожъ лутче новыми светъ довол'ствовать нежелп лолчать: ибо пособраНІІ повыхъ обсервацей й описей можетъ пакп выдана быть новаяжъ, какъ о томъ свид тел'ствуютъ протчпхъ земель карты
кои от времени до времени новыми обыовляются».
При этомъже письм Кприловъ препровождаетъ рапортъ
капитана Элтона, о лунномъ затм ніп, которое было пмъ наблюдаемо въ УФ и), присовокупляя къ тому сл дз^ющее зам чаіііе: «хотя не имели денствцтел'ныхъ астроноыическихъ чесовъ однако уповаю что длпна того места верыяя сыщетца нежелн какъ прежде расиолагали, и когда по тому репорту пзследуется прошу, ваше ііревосходптел'ство првказать ыие дать
знать дабы могъ в уфинской карте оную положить, а я здесь
к' приведенію вверность всей закамской и заволской стороны
по яикъ реку а паче от самары города чрез которой будетъ
московская дорога к орепбурху рекою тогожъ ішяни самарою
чрезъ сыртъ урал'ской отправплъ двухъ аФіщеровъ геодезп п
кол' скоро оыые пзсл дуютъ то не удеряшо в акадеыпю отиравлю, для лутчихъже обсервацей кои делаютца ішструменты геодезисталъ о техъ мплости прошу снабднть имн, пбо недостатокъ того прпводитъ нп вочто трудъ; и помянутон елтонъ будетъ оппсывать с' вершпны рекя япка по устье где впала в'
каспіпское море».
23 декабря 1736 года Кирпловъ письмомъ пзъ Меизелпнска ув домляетъ презпдента Академіи, что оыъ все л то путешествовалъ въ Урал н за Ураломъ п назначилъ таыъ устроить н сколько кр іюстей, а пныя u людыии заселилъ, по частп
же картограФІи доноситъ, что оігь сд лалъ въ картахъ н которыя исправлеиія и прнказалъ составнть новыя карты, которыя об щаетъ доставить въ Академію еще зимою того же года.
И д йствителыю 21 Февраля 1737 года кшігопродавецъ
Купріяновъ, ио прпказанію Кпралова, доставнлъ Академііі
^4) По поводу этого рапорта Делилі. написалъ статью: Essai sur la lougitude d'Oufa par les observations de Ы-r Elton. (1736 le 16d'a6ut).
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССШСКАГО АТЛАСА.
35
изъ Москвы по два экземшгяра 15-ти картъ, которыя были |
тамъ напечатаны. Въчисл ихъ зеачатся карта Астраханскаго /
и Калмыцкаго влад ній, карта ВОЛГРІ, карты у здовъ: Пошехонскаго, Клппскаго, С вскаго, Юрьева-Польскаго, Курскаго,
Б лозерскаго, Олонецкаго, Б жецкаго, карта Угличской провиіщііі п дв карты Тобольской провинціи.
Эго былп посгЬдіпп заявлепія Кприлова о д ятельности
его въ пользу русской картограФІп. Въ 1738 году онъ скончался въ Самар ; но что онъ по самую смерть свою не переставалъ трудиться по этой части, объ этомъ свид тельствуетъ
то, что въ 1737 году прапорщикъ Алекс й Норовъ изготовплъ подъ его в д еіемъ карту Оренбургскаго края и порубежныхъ съ нимъ Татарскихъ, Башкирскихъ, Каракалпакскпхъ,
Киргпзскпхъ, Бухарскихъ и т. д. зеиель, а еще въ 1738 году
капитанъ Элтонъ составилъ карту Самарской провинцід і5).
Въ 1737 году назначенъ былъ въ Оренбургскзгю комыиссію для устройства башкирскаго края другой ревнитель отечествсиной геограФІп, изв стиый первый Русскій историкъ, тайный сов тнпкъ Василій Нішігпічъ Татпщевъ, съпредоставленіемъ ему, по его просьб , въ распоряженіе для пропзводства
потребиыхъ съемокъ п черченія картъ, т хъ же геодезпстовъ,
коішн пользовался Кприловъ, а равно и капптана Элтона
для астронодшческііхъ опред леиій. Удостов рясь въ томъ,
что иельзя пм ть хорошихъ картъ Россіп, пока геодезпсты,
запимающіеся этпмъ д ломъ, не будутъ снабжены надлежащиып шіструментадш и иаставленіемъ для пропзводства не только обычныхъ свопхъ геометрііческпхъ операцій, но и астронолшческпхъ ііаблюденій no части долготы и шпроты м стъ,
онъ 16 октября 1737 года обратплся въ Академію особою
промелоріею, прося начертать для геодезпстовъ такого рода
пнструкцію, чтобы они были въ состояіііп не только хорошо
наблюдать шпроту и долготу м стъ, но также производить операціп для пзы ренія земли, а въ особенностп наплучшпмъ образомъ чертпть географическія карты. Всл дствіе этого Делиль
и Эйлеръ, по порученію бароыа Корфа, составили требуемую
) Об карты были получены Академіею.
*
36
К. СВЕНСКЕ,
инструкцію ), но вм ст съ т мъ прабавили, что какъ геодезисты не могутъ самп собою научиться практик астрономическихъ наблюденій, хотя бы пм лн потребные къ тому инструменты, то необходпмо, чтобы они передъ отправленіемъ
своимъ въ экспедпцію былп обучены на обсерваторіп Академіи
Наукъ и упражнялпсь таыъ въ продолжеиіе, н котораго времени, и что посл такого предварительнаго обученія, Академія
не предшнетъ снабдить пхъ вс ми потребными для пхъ работъ
прпяадлежностями.
Около того же временп пздано было Академіею собраніе
учебныхъ картъ въ небольшомъ Формат , подъ заглавіемъ:
«Атласъ, сочпненный къ польз и употреблеыію юношества и
вс хъ читателей в домостей и нсторическихъ книгъ Спб. 1737»;
въ немъ заключаются также дв карты Россіи, одна европейской ея части вм ст съ Спбпрью, до восточныхъ граиіщъ
Енисейской провинціи, а другая провпнцій Иркутской, Охотской
и Каычатской. Однако же об эти карты столь же скудны, какъ
и генеральныя карты Кириловскаго атласа. Да и вообще этотъ
атласъ, какъ и видно изъ самого заглавія, нм лъ бол е ц лью
знакомить съ иностранными краями, нежели съ Россіею, и отъ
того карты н которыхъ европейскихъ государствъ въ немъ
довольно нодробны.
Въ томъ же году гравирована и напечатана въ Академіи
карта военвыхъ д йствій на Азовскомъ и Черномъ моряхъ и
доставлена въ Академію генералъ-маіоромъ Хрущовыыъ карта УФИМСКОЙ провинціи и Башкпрскаго края, — собранная въ
1736 г. инженеръ-прапорщикомъ МнхаиломъПестриковымъ
изъ многихъ картъ. Въ сл дующемъ (1738) году составлена
была Делилемъ карта странъ, лежащихъ ыежду Чернымъ и
17
Каспшскпмъ морями ), и карта степи между Ди промъ и До8
номъ ^ ).
4S
) Instructions generales et abregees pour les observations astronomiques des
Longitudes et Latitudes et les operations geometriques uecessaires pour bien
dresser les cartes geograpbiques de la Kussie. 1738. le 2 mars.
47
) Carte des pais situes entre la mer Noire et lamer Caspienue, savoir le Cu
ban, la grande et petite Cabardie et la Georgie, composee par M-r De I'lsle 1738.
48
) Carte du Desert entre le Dniepr et le Don avec une grande partic du pais
de Cuban par M. De I'lsle 1738.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА. РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІИСКАГО АТЛАСА.
37
Въ томъ же году получены были въ Правительствующемъ
Сенат и оттуда препровояедены въ Академію три карты Велпколуцкой провинціи, составленныя, какъ выше было зам чено, геодезистами подъ управленіемъ маіора Лудвпга; а въ
1739 году представлены въ Сенатъ геодезистами Моисеемъ
См тьевымъ и Алекс емъ Жихмановымъ карты трехъ у здовъ Ярославской провинціи, а пменно: Ярославскаго, Пошехонскаго и Романовскаго. Предпринятая въ 1739 году изъ
Азова экспедиція на Кубань подала поводъ къ снятію на карту
м стъ, чрезъ которыя проходили войска.
Въ видахъ бблылаго сосредоточенія геограФической д ятельности при АкадеіМІи Наукъ и желая вы ст съ т мъ отнять
у Делиля всякій поводъ къ дальн йшему откладыванію начатаго имъ картограФпческаго труда, баронъ КорФЪ 22 октября 1739 года пздалъ сл дующее постановленіе:
Г-нъ Делиль зав дываетъ ГеограФпческимъ Департаментомъ и вс ми ему подв домственныыи лицами; но подъ главнымъ управленіемъ президента.
Вс работы по части картограФІи, какъ то составленіе подлиііныхъ картъ и копій съ нихъ, приведеніе картъ въ бблышй
или мёньшій объемъ или изготовленіе изъ нихъ свода исполняются не иначе, какъ. по сов щаніи съ г, Делилеыъ и подъ его
в д ніемъ.
Подчпненныя ему лица, а въ томъ числ н переводчикъ
Горлецкій, не могутъ безъ его в дома быть употребляемы для
другпхъ работъ. Въ случа же настоятельной необходимости
исполнить какой либо особый трудъ, г. Делилю дается о томъ
надлежащее предписаніе.
Г. Делиль вправ изустно или письменио собирать отъ
вс хъ зд сь пребывающихъ, св дущихъ въ геограФІи лицъ
всякія относящіяся до этого предмета мн нія, св д нія и поясненія. Равпымъ образомъ и у зд шііихъ коллегій онъ ыожетъ,
предварптельно обратившись къ нимъ запискою, пспрапіивать
относительныя св д нія, съ т ыъ однако, чтобы полученныя
этпмъ путемъ ішсьменныя св д нія, а также карты и чертежи,
были доставляемы имъ въ ГеограФическій Департаментъ; из-
38
К. СВЕНСКЕ,
устныя же св д нія онъ диктуетъ секретарю Департамента для
записыванія ихъ въ журнал .
Г. Делиль можетъ работать у себя на дому, если пожелаетъ, илп же въ Департамент ; но подв домственнымъ ему лицамъ заирещено работать гд либо нначе, кром Департамента,
Г. проФессоръ Эйлеръпомогаетъ Департаыенту своими сов тами, испрашиваемыми у него по д ламъ геограФІи.
По изготовленіп Департаментомъ какой либо карты или другой работы, г. Делиль обязанъ представлять ихъ на усмотр ніе конФеренціи.
Секретаремъ Департамента назначается г. нотаріусъ Тидеманъ. Въ его в д ніп состоятъ карты и запискп, подлинныя
и копированныя, по части геограФІи. Онъ ведетъ пмъ журналъ,
выдаетъ подъ росписку и приниыаетъ обратно вс требующіяся д ла и т. д.
Одновременно съ этою инструкціею дано было Делилю
сл дующее приказаніе:
По одобреніи письменно представленнаго г. проФессоромъ
Делилемъ мн нія относптельно учрежденія ГеограФпческаго
Департамента, р шено сообщіггь ему начертанную на этотъ конецъ пнструкцію, а вм ст съ т мъ вм нить ему въ обязанность, чтобы онъ сообразовался съ нею во вс хъ ея частяхъ
и, по псполненіп вс хъ его требованій и по устраненіи всего,
что прежде могло служить ему отговоркою, нын безотлагательно принялся за генеральную карту Россіи и накоиецъ привелъ къ окончанію столь давно ожпдаемое д ло.
Но уже въ начал 1740 года Делиль былъ отвлеченъ отъ
своей д ятельности при ГеограФическомъ Департамент другимъ предпріятіемъ, которое особенно заинтересовало его, какъ
астронома. 21 апр ля того года должно было воспосл довать
прохожденіе планеты Меркурія передъ кругомъ солнца, явленіе весьма р дкое и поучительвое, котораго нельзя было наблюдать въЕвроп , но котороедолжеиствовало быть вндимымъ
въ Спбири. По этому Делиль 1 Февраля того же года представилъ Академіи проектъ, что полезно было бы наблюдать это явлеыіе на глубокомъ с вер Сибири въ Обдорск при усть Оби
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДЛ РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО AT1ACA.
39
и что по этому поводу можно было бы, сверхъ разныхъ другихъ астрономическихъ и Физическихъ наблюденій, опред лить
геограФическое положеніе Обдорска и сд лать точн йшую
опись тамошнпхъ береговъ49). Этотъ проектъ былъ одобренъ
и Делиль уже 1 марта предпринялъ свой путь въ Обдорскъ.
Въ апр л 1740 года баронъ КорФъ, назначенный посланникомъ къ Копенгагенскому Двору, сложилъ съ себя управленіе Академіею. Преемникъ его, тайный сов тникъ Фонъ-Бревернъ, предложеніемъ отъ 24 мая 1740 года спросилъ мн ніе
Акадеыіи, какимъ образомъ можео было бы всего лучше довершить атласъ Россіи и какія на этотъ конецъ потребно принять
м ры. Академія предложила: 1) просить Правительствующій
Сенатъ о возобновленіи ирежняго его указа, въ силу котораго
геодезисты былп обязаны являться съ свопми картами и журналами въ Академію для отдаванія ей отчета въ свопхъ операціяхъ и способахъ сипманія картъ. А сверхъ того вм нпть имъ
въ обязашюсть, чтобы онп продолжали въАкадеміи работыпо
части генеральной карты Россіи, упражняясь въ тоже время на
обсерваторіи въ пропзводств астрономическпхъ наблюденій;
2) просить Сенатъ, чтобы находящіяся вънемъ или въдругихъ
в домствахъ карты, планы и св д нія относительно Русской
географін былп сообщены Акадедгіи, и 3) чтобы проФессору
Делнлю приданы былн въ помощь для довершенія начатаго
имъ атласа еще проФессора Эйлеръ, Винсгеймъ и Гейнзіусъ, адъюнкты математическаго отд ленія и въ особенности
адъюнкты обсерваторіи. Эта м ра, сказаао было въ предложеніи Академіп, не только послужила бы къ скор йшему и бол е
зр лому исполненію д ла, но и дала бы возможыость продолжать его въ случа , если Делиль захочетъ прнвести въ д й-
49
) Ысзадолго передъ т мъ, по распоряженію Адмиралтейства, произведена
была опись с верныхъ береговъ, начпная отъ Архангельска до устьевъ главн йшихъ р къ, впадающнхъ пъ Ледовитое море, какъ то Псчоры, Оби, Еннсея и пр. со включеніемъ прилежащихъ къ нимъ острововъ, какъ то Колгуева,
Канина, острововъ Нассавскнхъ, Вайгача, Новой Зелли п пр. отчасти для ближапшаго познанія этнхъ м стъ, отчасти же для удостов ренія въ томъ, не
доступенъ лп путь нзъ Европы въ Азію чрезъ Ледовитое море.
40
К. СВЕНСКЕ,
ствіе давно задуманный имъ планъ изм ренія землп ^0), а къ TOMJже предотвратила бы какія либо утайки картъ и тому подобнаго 5 1 ); 4) чтобы состоящія при ГеограФИческомъ Департамент
лица не им ли права, безъ в дома Акадеыіи, брать оттуда, или
отдавать другимъ, илп коппровать для себя плп для другпхъ какія либо подлинныя карты или св д нія; 5) чтобы им ющіяся
въ департамент карты и заппски хранплись подъ в д ніеыъ
особаго лица,—нотаріуса Тидемана,—по изготовлеіиіой имъ
описи и чтобы онъ велъ журналъ всему происходящему въ департамент ; 6) чтобы проекты Делпля о пзм реніи земли и о
составленіи генеральной карты былп изсл дованы св дущими
въ этоыъ д л членами Академіи, и за т ыъ представлены на
благоусмотр ніе Сената; 7) чтобы асспгнованиая для Камчатской экспедпціп п назначенная Петромъ Велпшшъ для изм ренія землп п для генеральной карты Россіп сумма былап впредь
жалуема иаученыя изсл дованія государства. По окопчаіііпразисканій въ Сибпрп п Камчатк , можио было бы пропзводпть
такіяже разв дкп ІІ обсерваціи также въ прочпхъ частяхъ Россіи. До окончанія Каычатской экспедицш Делпль могъ бы заняться пзм реиіемъ градуса мерпдіана, на каковой конецъ придать ему въпомощь адъюыктовъ Шварца и КенигсФельса u
3 студентовъ, съ 1 переводчикомъ, 2 копіпстами u 1 инструментныі іъ мастеромъ; а въ ГеограФііческомъ Деиартамент покам стъ могли бы продолжать работы проФессора Эйлеръ,
Винсгеймъ и Гейнзіусъ, адъюикты ыатематпческаго отд ленія, 2 студентовъ изъ Москвы, граверы УиФерцахтъ, Берендсъ, Михайловъ, Поляновъ, Абумовъ и 6 солдатскихъ
д тей, св дущпхъ въ грамат и въ рисованш.
Всл дствіе этого донесенія президентъ ФОНЪ Бревериъ
31 мая назначилъ Эйлера главою ГеограФііческаго Департа50
) Е щ е в ъ 1736 году Д е л и л ь предлагалъ Академіи просктъ, по прим ру
Мопертюи и Ла Калья, изм рить г р а д у с ъ леридіана посредствомъ тріаигуляціп
п о п е р е г ъ Финскаго Залива. П р о е к т ъ этотъ б ы л ъ одобронъ, но оставленъ безъ
исполненія.
51
) Д е д и л я обипняли п ъ томъ, что о н ъ сообщилъ во Францію иервую путевую карту к а п и т а н а Б е р н н г а , ^сл дств1е'чего о н а в п е р в ы е появилась тамт.
в ъ Китайскомъ атлас патера Дю-Гальда.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
41
ыеита, придавъ ему въпомощь Гейнзіуса, а сверхъ того еще
инженера Шварца и студентовъ КенигсФельса и Трускота ).
He ыалое затрудненіе при работахъ по части генеральной
карты такого огроынаго пространства, какъ Россія, составляло
то. что геодезисты, снимавшіе въ разныя времена карты отд льиыхъ ея частей, д лали ихъ не по одному масштабу, а каждый по своему ііропзволу. И такъ просто сводить пхъ въ одно
ц лое было иевозможно. Надлежало придумать способъ, какъ
всего лучше достигпуть этой ц ли. Эйлеръ въ особомъ донесеніп 2 іюня 1740 г. предложилъ сл дующій планъ:
1) Какъ большйя часть им ющихся на лице картъ обниыаетъ столь мелкіе участкп землп, что невозыожно прямо соединпть вм сгЬ вс этп спеціалыіыя карты, то лучше всего начать
съизготовленія партпьулярныхъ картъ, которыя заключали бы
въ себ ц лыя области пли губерніп. Составивъ такпмъ образомъ карты ббльшихъ пространствъ, ыояшо будетъ свестп ихъ
въ одну обшую карту. ЭТІІДІЪ способомъ получится гораздо точн йшее н подробіі йшее изображепіс вс хъчастейРоссіп, ч мъ
то было бы возможпо иа одной генеральной карт , потому что
тутъ можио включить и все политическое разд леніе государства, со вс мп ііочти селеніями, р чками и т. д. Это послужитъ
не только іюдготовкою къ генеральыой карт , но п къ сочиненію любой карты какой пибудь отд льыой частп шшеріи. Однако же для прпведенія этого плана въ д йствіе, прежде всего
потребио пл ть хорошія спеціальныя карты вс хъ у здовъ, на
которые разд леыы провшщіи. Такпхъ картъ, правда, уже
им ется значительное количество, по не вс хъ у здовъ; а посеыу нул ію войти докладоыъ въ Правительствующій Сенатъ,
не благоволптъ ЛІІ онъ приказать разослаиныыъ во внутрь пмперіи геодезистамъ, чтобы они изготовилн еще недостающія
карты п ДОСТІІВІШІ Академіи, вм ст съ свопыи обсерваціями и
съуказаніемъ употреблеиныхъ mm прп этомъ способовъ, дабы
52
) Ш в а р ц ъ п Т р у с к о т ъ оказались особенно полезными своею д ятельностію и знаніемъ д ла upii черченіп какъ спеціальныхъ, такъ въ особевности генсральной картъ.
/
/S2£j}ftOTi
. •• •
42
К. СВЕНСКЕ,
она могла судить, въкакой м р можно полагаться на ихъ в рность. Для описанія морскихъ береговъ лучше всего пользоваться ыорскиміі картами, потому что на нихъ обыкновенно съ
ббльшиыъ тщаніемъ изображены какъ берега материковъ, такъ
и прилежащіе къ нпмъ острова. На этотъ конецъ нужно не
только пріобр сть лучшія иностранныя морскія карты, но и
просить Адыпралтействъ-коллегію о сообщеніп пм ющихся въ
ней и снятыхъ ею морей, озеръ п р къ. А какъ дал е на генеральной карт нужно представпть также сос дствеиныя чужія
страны, что служитъ не только для большей ясностп, ио п для
пов ркп русскихъ картъ, то необходпмо пріобр сть паплучшія
иностранныя карты, особенно смежныхъ государствъ. Наконецъ нужыо собрать въ особомъ журиал вс учпненБыя внутри имперіи астрономическія наблюденія относительно долготы
и широты м стъ, а равно св д ыія о пхъ разстояніи ыежду собою, о теченіи р къ, объ уклоненіи .діагнитыой стр лки и т. д.
Съ поыощью такпхъ даыныхъ можыо не только съ большею
точыостью изготовить карты, но и въ посл дствіп временп
исправлять и доводпть ихъ до ббльшаго совершенства. Въ ожиданіи вышеозначеиныхъ необходимыхъ пособій можно прпступить къ д лу, составляя на первый разъ изъ наличыаго, полнаго для пныхъ провшщіи, запаса спеціальныхъ картъ партіікулярныя. На этотъ конецъ потребны двое д льиыхъ геодезпстовъ, которые былп бы въ состояніи прпвести ны ющіяся на
лице карты къ одному масштабу и по иадлежащемъ слпченіп
ихъ между собою совокуппть ихъ вы ст . Такимъ образомъ
еще до исполненія генеральной карты можно отъ времеии до
вреыени издавать въ св тъ партикулярныя карты разныхъ областей и губериій пмперіи. Что наконецъ касается до изготовленія партикулярыыхъ картъ самихъ по себ , то управляющіе
ГеограФііческиыъ Департамептомъ составятъ планъ, по какому
ыасштабу должыы быть начертаны эти карты и проведеыы иа
нихъ меридіаиы и параллели такъ, чтобы изъ нихъ всего удобн е было составить генеральную карту.
Пр утвержденіи этихъ м ръ Академіею, Эйлеръ и Гейнзіу съ 16 іюня донесли, что генеральиая карта Россіи непрежде
можетъ быть довершена, какъ когда будутъ составлены спеці-
ИЗЛОЖЕОІЕ ХОДА РАЕОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
43
альныя карты вс хъ страиъ имперіи, при чемъ они приложили
перечеиь еще желаемыхъ картъ.
Всл дъ за т мъ президентъ Академіи 18 іюня обратился
въ Правптельствующіи Сенатъ съпросьбою, чтобы вел но было прпслать еще недостававшія партикулярныя карты съ принадлея?ащими къ нимъ журналами, а буде оыыя еще не составлены, то поручивъ геодезистамъ снять ихъ, сообщить въ Академію, которая между т мъ приготовитъ къ гравированію на
м ди уже им ющіяся въ налпчиости карты.
Всл дствіе этого 4 сентября 1740 года присланы были
пзъ Сената составленпыя геодезистомъ Петромъ Скобельцпнымъ u его товарпщами карты Иркутской провинціи и озера
Байкала съ пограничными м стами, а равно Якутскаго у зда
и Капгіаткп.
Co вреыенп назначенія Эйлера директоромъ ГеограФическаго Департамента д ятельность его по части картограФІи Россіи зам тно оживилась: скопировано было много картъ, необходныыхъ для пополненія геыеральной карты, ыачерчены н которыя новыя, ыежду прочиыъ карта граніщъ Россіи съ Турціею,
и вообще подготовлено и прылажено много чертежей и картъ,
годыыхъ для атласа.
Но, къ сожал нію, Эйлеръ не долго могъ зав дывать работаып въГеограФическомъ Департамент . Повредивъ уже одпиъ
глазъ всл дствіе напряженныхъ своихъ занятій по части кар83
тограФІи ), оыъ, въ случа продолженія этпхъ трудовъ, подвергался опасности вовсе лишпться зр нія, а посему нашелъ
53
) Уже 21 августа 1740 года онъ писалъ тогдашнему секретарю Акаде^
міи и другу своему, Г о л ь д б а х у : « Die Geographie ist mir fatal. Ew. wissen, dass
ich dabei ein Aug eingebiisset habe; und jetzo ware ich bald in gleicher Gefahr
gewesen. Als mir lieut Morgeu eiue Partie Cliarten um zu examiniren eiugesandt
wurde, habe ich sogleich ueue Austosse empfuudeu. Derm diese Arbeit, da mau
genothiget ist immer eiucn grossen Eaum auf einmal zu iibersehen, greift das Gesicht wait heftiger an, als nur das simple Lesen oder Schreiben allein. Um dieser
Ursachen willen ersuche ich Ew. gehorsamst fur mich die Gute zu haben und durch
dero kriiftige Vorstellung den Herrn Praesidenten dahiu zu disponiren, dass ich
von diesor Arbeit, welche mich nicht nur von meinen ordentlichen Functionen
abhalt, tonderu auch leicht ganz untilchtig machen kann, in Gnaden befreyet
werde. (CM. Correspondence mathematique et physique de quelques celebres geometres du XYIII siecle. St.-Petersbourg. 1843. Tome I. p. 102).
44
К. СВЕНСКЕ,
себя вынужденныыъ просить о своемъ увольненіи отъ этой обязанности.
Посл Эйлера управленіе д лами ГеограФическаго Департамента вв рено было проФессору Гейнзіусу, и ему въ поыощь приданъ былъ проФессоръ Винсгеймъ, также соединявшій въ себ многія изъ потребныхъ для такого предпріятія
условій.
По недостатку въ то вреыя при Академіи св дущихъ и опытныхъ геодезистовъ, сочтено было за нуншое дать состоявштп
при ГеограФнческомъ Департамент студентамъ высшее протпвъ прежняго спеціальное образованіе. Съ 1738 г. они, правда, обязаны были слзгшать у проФессоровъ Фіізико-математическія лекціи. Однако, чтобы быть вполн искусныыи геодезиста
ми, способныып не только нзы рять земли, но и, въ случа нужды, оказывать свое сод йствіе при производств астроиомическихъ наблюденій, вътой ы р , какъ то нужно для картограФа
онп должны былп ознакомиться также съ высшиыи началаыи
геограФІи и астрономіп. На этотъ коиецъ составлена была дли
нихъ особая инстііукція и двое проФессоровъ должны были обучать ихъ, одинъ практпческой астроноыіи, а другой теоріи географіп и астрономіп. Въ ясные дни студенты являлпсь на обсерваторію, гд проФессоръ астрономіи показывалъ имъ, какі
производить наблюдеиія для опред ленія широты и долготы
ы стъ, стоянія солица, планетъ и пр., а въ другіе дни, мен (
удобные для астронолшчесішхъ наблюденій, оии обучались yiw
требленію необходнмыхъ ддя такихъ обсервацій инструментовъ
Другой проФессоръ преподавалъ пмъ начала систематическоі
геограФІи, употребленіе глобусовъ, вычислеыіе астрономііческыхъ таблицъ и т. д. Сверхъ того въ ГеограФическомъ Деііартаыент ихъ научали правиламъ коипроваиія, приведеиія въ меньшій масштабъ, расцв чиванія и сводки картъ, а равио виесенім
м стъ въ карты по общепршштому ихъ правогшсанію и соотв тственно ихъ иоложенію и обстаиовк . Наконецъ студенты,
подъ руководствомъ адъюикта Геоіфафическаго Деішртамента,
были еще упражняемы въ практической геодезіи, въ употребленіи компаса, мензулы, шагом ра и другихъ землем рньш
приборовъ.
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТЛВЛ. РОССШСКАГО АТЛАСА.
45
Съ какимъ тщаніеиъ и съ какою строгою критикою ГеограФііческій Департаментъ поступалъ при черченіи спеціальныхъ
картъ, долженствовавшихъ войти въ составъ генеральной карты Россіи, объ этомъ можно судить по т мъ началамъ, на которыхъ составлены были дв спеціальныя карты атласа, т. е.
Ингерманландш съ Кареліею, п Архангельской и Новгородской
54
губерній ).
За основу тутъ прішяты были, во-первыхъ, опред ленныи
Делилемъ для его нзм ренія градуса меридіана базисъ шеяі3о
ду ПетергоФомъ и Дубками ), а равно между Петербургомъ и
Кроиштадтоыъ, и во-вторыхъ, еще прежде того произведенное
геиералъ-лейтеиантолъ бароноімъ ФОНЪ Люберасомъ пзм реніе н которыхъ береговъ Балтійскаго моря, а въ направленіи
къ Ладог точный чертежъ строившагося тогда Ладожскаго
канала. Но какъ этпмъ путемъ могла быть точно нанесена только часть Ладожскаго озера до Салмиса, то, отыскавъ это ы сто
на Кприловской карт Кареліп п Кексгольма, сияли Ладог}' до
Кайдуша, а чтобы иайтп положеніе этихъ м стъ относительно
къдругпмъ, приб гликъизданной Кириловымъже карт Новгородской. Дал е,для связи Ладоги съОнегою, взяли карту Кирилова въ уменьшенномъ масштаб п, нашедъ, что на ней положеніе н которыхъ м стъ согласовалось съ опред леніемъ пхъ
на другихъ картахъ, начертилн на основаніи сказанной карты
всю Оиегу. Перешедъ потомъ къ Архангельску, выбрали набросамиую Делилемъ карту Колы подъ Jlf 62 и, слпчпвъ между собою положеніе м стъ на об нхъ картахъ, опред лпли Архангельскъ. Посл этого приблизптельнаго начертанія надобно
было пов рпть его путемъ выкладкп. На этотъ коиецъ употреблены были долгота и широта Архангельска, Москвы нС.-Пе-
64
) Эти начала изложены въ особой стать подъ заглавіемъ: Anmerckungen wie man bey Construction beygeheuder zwey Special-Chavten zu Wercke
gegangen, die einen Tlieil der General-Charte von Kussland ausmachen sollen
(1741). Изъ нея выше приведено краткое извдеченіе.
55
) Дубки—дворецъ, построенный П е т р о м ъ Ведіікимъ на протішоположномъ ПетергоФу берег Финскаго залпва.
46
К. СВЕНСКЕ,
тербурга, потребныя для вычисленія треугольника; сверхъ того
тщательно изм ренное въ 1710 г. проФессоромъМорской Академіи Фаркварсоноыъ пряыое разстояніе ие мало сод йствовало къ опред лепію отпосіітельыаго положеиія Москвы ц Петербурга. Ояо послужило базпсомъ, на основаніп котораго восредствомъ составленнаго изъ геограФііческпхъ широтъ и долготъ
треугольника между Москвою, Петербурголъ п Архангельскомъ
внесено на карту истигіное положеыіе посл дняго. Но тутъ
было зам чено, что Архангельскъ былъ выдвинутъ слишкомъ
далеко. Для исправленія этой ошпбкп съ помощію сказаішаго треугольнпка опред лена былапараллельС.-Петербурга, Сумскаго
посада и Архангельска, разстояніе же отъ Архангельска до Сумы
отм чено по Делилевой карт сЛ^ 62, которая на этотъконецъ
была сличена и пров рена съдругпми картаып. Устаиовпвъ такимъ образомъ Суыы, можно было изсл довать также положеніе окрестныхъ странъ на означениой карт ц тутъ оказалось,
что взятыя пзъ Кпрпловой карты озера п страны дал е Онеги были не в рио расположены. Къпов рк этой погр шностп
послужила прпсланная генераломі^ Матіошкпііымъ карта Олонецкая подъ Л? 45 Д. Е., которая была прпведеиа въмепьшіп
ыасштабъ. Удостов рясь, что она очень схсша съ картою Делиля отъ Архангельска до Сумы, внеслн no ней вовновь изготовляемую карту находящіяся за Онегою озера п страиы и т иъ
самымъ доволыю в рно опред лплось положеніе Ладоги, Онегп
н Суыскаго посада. А какъ сверхъ того въ ГеограФііческомъ
департамент нашлась сд ланная по распоряженію Адмпралтейетва л сная карта подъ J\f 90 Д. Е, на которой кром Архаыгельска были означены еще другія м ста, какъ то Вологда,
Устюгъ, Тотьма и пр., коихъ широта была изв стна по наблюденіямъ Де ла Кроайера, то можио было поправпть какъ готовящіяся карты, такъ и л сную карту. Дал е, чтобы опред лить берега Б лаго моря, нужно было слпчить карту Делпля
съ приведеішою въ меиьшій масштабъ и исправлепною л спою
картою Адыиралтейства, а равно съкартами Кирилова и Матюшкина.
Съ такою же осмотрительностію и съ неыеньшимъ тщаніемъ и выборомъ, смотря по им вшимся иа лице даннымъ, по-
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
47
ступаемо было п прп начертаніи прочихъ картъ атласа. Такимъ
образомъ карта Московской губерніп основана была на вышеупомянутомъ треугольнпк ыежду С.-Петербургомъ, Архангельскомъ и Москвою, на н которыхъ другихъ треуголышкахъ, вычислеиныхъ отъ Москвы до Азова и Казани и на разныхъ спеціальыыхъ картахъ р къ Волги, Оки, Мсты н Тверцы; карт.і
Сыоленской губ. п прплежащихъ къ ней странъ—на трезтолышк
ме/кду Кіевомъ, С.-Петербургомъ п Москвою п на спеціальной
карт р кп Дона; карта Казанская — на треугольнпк ыежду
Москвою, Казаныо и Астраханью и на достов рныхъ св д ніягь о р к Волг ; карта УФІШСКОЙ провппціи—на астрономическихъ наблюденіяхъ Элтона п на разныхъ спеціальныхъ картахъ; карта Спбпрп отъ Солпкамска до Тобольска — на треугольникахъ, пзм ренцыхъ ыежду Архангельскомъ, Казанью,
Солпкамскомъ и Тобольскоыъ и на разныхъ обсерваціяхъ и
другихъ подлішиыхъ данныхъ, н т. д. Такъ, что н тъ почти ни
одиоіі карты атласа, которая не основывалась бы плп на астрономпческііхъ пли иа геодезпческихъ операціяхъ а на слпченін
разііыхъ спеціальныхъ картъ между собою.
Делиль, по возвращеыіп своеыъ изъ пз^тешествія въ Обдорскъ въ начал 1741 года, над ялся снова вступпть въ зав дываніе ГеограФпческпмъ департаментомъ, но обыанзглся въ
свое.чъ ожпдаыін. Работы по пзготовленію картъ Россіп были
уже въ другпхъ рукахъ и быстро подвпгалпсь впередъ. Обп- ,
56
дясь т мъ, Делпль обратился къ одиому вельмож гшсьмомъ ), |
гд , нзложпвъ, что онъ уже 15 л тъ неутомпмо трудптся на
пользу астроподші п геограФІи въ Россіп, но не ыогъ получпть надлежащей поддержки, жалуется на то, что ыачальство
Академіи передало г. Гейизіусу все сд лашіое шп^ дотол ,
какъ въ обсерваторіп, такъ и no части геограФІи, п прндало ему
(Гейизіусу) много помощііиковъ сът ыъ, чтобы оіш посп ш-і
но составплп генералыіую карту Россіи, по мпмо плана, кото-і
рый онъ самъ (Делпль) уже давно начерталъ п старался выполнить по м р возможности. Дал е, обвпнивъ большую часть
0б
) Это письмо сохранилось въ черновомъ отпусіс , но безъ надписи и
числа.
48
К. СВЕНСКЕ,
занятыхъ тогда этпіиъ д ломъ лицъ въ совершенномъ незнаніп
геограФІп п что онн д лаютъ свои карты только на основаніп
чертожей геодезистовъ, безъ предварительной ихъ пов рки іі
поправкн, онъ считаетъ своимъ долгомъ донести о томъ вред ,
который можетъ произойти отъ того, что несл дуютъ его плану, и проситъ объ псходатайствованіп eMjT увольнеыія отъ службы, если онъ не получитъ всего, о чемъ дотол доыогался для
прочиаго водворенія въ Россіи астрономіи и геограФІи.
Вм ст съ т мъ Делиль сд лалъ новую попытку присвоить себ одному главиое п псключіітельыое зав дываніе картограФпческою частію вовсей пмперіи: 1 діая н. ст. 1741 года
онъ подалъ графу Остерыану проектъ объ учрежденіи геограФическаго бюро, или департаыента, который состоялъ бы
подъ иепосредственнымъ в д ніеыъ Кабпнета Ея Иыператорскаго Велпчества37). Въ этомъ проект онъ пзъясняется сл дующимъ образомъ: Какъ весьма важно для Ея И. В. (и для
министровъ Кабинета) въточности знать внутренность имперіп
и границы ея съ сос дними государствами и народамп, а геограФическія, гидрограФііческія карты и другіе бол е партикулярные планы п чертежи, назначенные служпть какъ для передвижепія войскъ, такъ и для торговли и судоходства, и наконецъ для вс хъ прочпхъ потребностей государства, должны быть
д ланы съ болыпою в рностію и предполагаютъ много познаній, то Е. И. В. для достиженія этой ц ли сочли за нужное
учредить департамеытъ, единственно тому посвященный и составленный изъ лицъ, наибол е способныхъ хорошо вести и исполнять такого рода работы, съ т мъ, чтобы прочно а на всегда
водворить геограФІю и гидрограФІю въ обшириомъ пространств шіперіи. Посему Е. И. В. нын и на всегда учреждаетъ
департаментъ изъ способн йшихъ лицъ, им ющихъ исключительыо заипматься составленіемъ геограФическихъ, гидрограФИческихъ и топограФическихъ картъ и другихъ, сюда же относящихся чертежей и плановъ.
Этотъ департамептъ, который им етъ завис ть только отъ
S7
) Projet pour I'etablissement d'un Bureau, Departemeut ou Comptoir pour la
Geograpliie dependant immediatement du Cabinet de S. M. I.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДЛ РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСЛ.
49
Кабинета Е. И. В., долженъ состоять изъ началышка (chef),
котораго Е. И. В. почтитъ званіемъ перваго своего геограФа.
Подъ его в д ніемъ и главнымъ управленіемъ будутъ находиться вс работы, храненіе и употребленіе вс хъ записокъ и картъ,
необходимыхъ къ выполненію всего, чего отъ него потребуютъ
Е. И. В. и министры Ея Кабпнета по этой части, и это им етъ
быть исполняемо лицами, которыя будутъ найдены наибол е къ
тому способными, а онъ самъ (начальникъ) отв тствуетъ за над- лежащее исполненіе д ла.
Особое м сто будетъ отведено для храненія вс хъ рукописныхъ геограФпческпхъ и морскпхъ картъ, плановъ и другихъ
чертежей, къ тоиу годныхъ, а равно путевыхъ дневниковъ и
маршрутовъ, астрономическихъ наблюденій и всякихъ другихъ
записокъ, могущихъ служить къ геограФическому познанію и
оппсанію государства и порубежныхъ съ нимъ влад ній.
Указъ Ея И. В. объ учрежденіи этого департамента им етъ быть разосланъ во вс коллегіи и в домства имперіи съ
предписаніемъ, чтобы каждое изъ нихъ сод йствовало ему по
возможности сообщеніемъ вс хъ картъ, заппсокъ и другихъ
иредметовъ, прпгодныхъ къ составленію и описанію геограФическихъ и морскихъ картъ. На этотъ конецъ при департамент
состоятъ особые писцы и переводчики, но вс они избираются
изъ числа лицъ, св дущихъ въ геограФІи, такъ, чтобы могли
тамъ работать съ пользою.
Этотъ департаментъ им етъ состоять изъ напбол е способныхъ туземныхъ и иностранныхъ геодезпстовъ, инженеровъ о
математиковъ, и между прочимъ изъ геодезистовъ, которые
прежде состояли подъ управленіемъ Кирплова и Татищева;
а сверхъ того и другіе, которые нын не состоятъ на служб ,
получатъ приказаніе завис ть отъ этого департамента и д лать
въ немъ все, что будетъ поручено имъ. Равнымъ образомъ и
т , которые уже перешли въ какую либо другую военную или
гражданскую службу, какого бы чина они нп были, будутъ вызваны сод йствовать, не выходя пзъ своей службы, по м р
возможности, уси хамъ геограФІи и польз предначертываеыаго заведенія въ новыхъ его предпріятіяхъ.
По м р того какъ окажутся въ Морской Академіи моло^ •
4
50
К. СВЕНСКЕ,
дые люди, хорошо усп вшіе въ геодезіи и прочихъ свяланныхъ
съ нею частяхъ математики, они пм ютъ быть отсылаемы въ
ГеограФическій Департаментъ для дальн йшаго вг немъ обученія и практическаго упражненія въ геометріи, а равпо для производства астрономпческихъ наблюденій и выкладокъ и всего,
что требуется для хорошаго исполненія географическихъ и
морскихъ картъ.
Ея И. В. назначптъ особую сулшу иа расходы Деиартамеита, какъ то: на жаловапіе ппсцамъ, переписчнкамъ, переводчпкамъ, на закупку пнструментовъ, потребныхъ для пз^тешествій
или еще недостающнхъ въ Императорской С.-Петербургской
обсерваторіи, гд должны обучаться молодые людіі а постоянно
упражняться въ наблюденіяхъ, соотв тствующпхъ т мъ, которыя им ютъ производиться въ тп путешествія, и наконецъ на
разные ыелкіе расходы, какъ то: бумагу, краски п проч. Объ
употребленіи этой суммы начальникъ департаыента даетъ надлежащій отчетъ. Къ этой сумм можно присовокупить также
остатокъ въ 280 р. 92 коп. отъ экспедпціи, совершеиной Делилемъ въ пользахъ геограФІи въ 1740 году и о которой онъ
представплъ отчетъ ыинпстрамъ Кабпнета Е. И. В. въ началі
1741 года.
По окончаніп какой либо карты или другаго геограФііческаго труда и по одобреніи нхъ со стороыы Двора къ гравированію и выпуску въ св тъ, это производится подъ управленіемъ начальнпка Департамеита. Желательно, чтобы это д лалось
въ пользу этого заведенія, черезъ что можно было бы со-временемъ покрыть бблыиую часть издержекъ, потребныхъ на его
содержаніе. Но въ такомъ случа нужно было бы запретпть,
чтобы не издавалось и не расходилось по всей имперіи никакой
карты или другаго геограФическаго труда, который не вышелъ
бы изъ ГеограФическаго Деиартамента.
Въ тоже самое время Делиль вошелъ къвысшему начальству съ другимъ прошеніемъ58), гд обвинивъ лпца, въпосл д58
) Это письмо сохранилось вчсрн , также безъ адреса и безъ имени, и в роятно было обращено къ тому же лицу, какъ и вышеприведенный проектъ.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІИСКАГО АТЛАСА.
51
нее время занимавшіяся изготовленіемъ генеральной карты, въ
незнаніи геограФІи и въ несаособности исправлять карты или
д лать какія либо новыя наблюденія и операціи, и указавъ, что
также геодезисты, посланные внутрь имперіи для сниманія сиеціальныхъ картъ, не способны къ этому д лу, выставляетъ на
видъ, что лучше всего было бы цредоставить главный ыадзоръ
за генеральною картою ему, который уже 15 л тъ основательно трудился по этой частп и по возыожности старался собрать
все, что можетъ служить къ ея исправленію.
Признавая все превосходство Делиля по части теоріп картограФІя и вполн ц ня заслуги, оказанныя имъ прочнымъ
водвореніемъ въ Россіи геограФІи и астрономіи, нельзя однако
не зам тить въ взведенныхъ Иі іъ обвиненіяхъ голоса раздраженнаго честолюбія п н котораго увлеченія, которое бол е повредило д лу, нежели прпнесло ему пользы. Заведеніе, составленное изъ такяхъ лицъ, каковы были Эйлеръ, Гейнзіусъ,
Винсгеймъ, п ихъ помощники, Шварцъ и Трускотъ, не
могло быть названо несв дущиыъ по своей части, и хотя оно
д йствительно впало въ н которыя погр шности, но это вовсе
не мудрено въ такомъ новомъ для Россіи д л , а съ другой стороны нельзя не согласиться, что ГеограФическій Департаментъ
употреблялъ вс завис вшія отъ него усилія къ разр шенію
своей задачп: сд лать карты Россіи бол е исправными, ч мъ
он были прежде.
И какъ работы въ немъ шли вообще довольно усп шно и
безъ замедленія, то обопмъ вышесказаннымъ прошеніямъ Делиля не было дано хода u зав дываніе трудаыи по продолженію генеральыой карты было оставлено върукахъ Гейнзіуса.
Делиль же сътого времени совершенно уклонплся отъ участія
въ этомъ предпріятіи.
Сл дующіе года были ознаменованы н которымп новыми
усн хамы п прпращеніями по части картограФІп Россіи.
Въ март 1741 года тайиый сов тникъ В. Н. Татищевъ,
воодушевленный не меньшею любовію къ отечественной картограФІи, какъ и Кприловъ, хотя и не им лъ, ио впдимому,
честолюбія издать свой собственный атласъ, доставплъ Географическому Департаменту разныя, частію подъ его в д ніемъ
4*
52
К. СВЕИСКЕ,
изготовлеиныя, карты, между прочпмъ карту Московской провпнціп, 4 карты Волги, 7 картъ р ки Оки, 1 карту р ки Камы,
2 карты Казани, одну Кунгурскаго у зда, сд ланную г. Шульце, карту отъ Екатерннбурга до Тобольска съ указаніемъ дорогъ, городовъ и селеній. Въ март 1742 года онъ же прислалъ карты части Симбирской и части Казанской провинцій и
карту пространства отъ Оренбурга чрезъ земли Киргизовъ и
Каракалпаковъ и отъ Арала до города Хивы вм ст съ частію
Аральскаго моря п впадающпхъ въ него р къ: Сыръ-Дарьи,
Куванъ-Дарьи и Улу-Дарьп59). Этими присылками особенно поиолнилась картограФІя Волжской спстемы и доставлеиная Кириловымъ карта Ореибургскаго края съ сопред льными ему
странами.
Въ самомъ же ГеограФИческомъ Департамент д ятельно
занішались приведеніемъ къ одпнаковому масштабу спеціальныхъ картъ п постепеннымъ пхъ включеніемъ въ составъ генеральнои карты, а что эта работа не могла идти весьма быстро, объ этомъ можно судить изъ того, что число картъ,
которыя нужно было уменыішть, простпралось до н сколькихъ
сотъ.
Въ 1743 г. получены были карты Камчатки де-ла-Кройера и дневиикп его путешествія. Около того же времени Академія издала н сколько спеціальныхъ и топограФическихъкартъ
Финляндіи, Кареліи, Ингерманландіи п окрестностей С.-Петербурга.
Когда атласъ Россіи уже приближался къ окопчанію,
трудившіяся надъ составленіемъ его лица сочли долгомъ 25
іюня 1744 года представить Академіп, что хотя они изготовили его по вс мъ им вшимся въ ГеограФііческомъ Департамент пособіямъ, однако считаютъ его только очеркомъ, который нуждается во многихъ д йствителышхъ исправленіяхъ,
прежде ч мъ онъ можетъ удостоиться полнаго одобренія зыатоковъ. Это произошло отъ того, что ГеограФическій Департаментъ, при вс хъ употребленыыхъ къ тому усиліяхъ, не могъ
58
) Эта карта была снята въ ноябр
Рычковымъ.
1741 года, кондукторомъ Алекс омг.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА.
53
добыть многихъ св д ній и матеріаловъ, пеобходимыхъ для поіюлненія атласа, да и существовавшіе на лице чертежи такъ
мало согласовались между собою, что стоило большаго труда
сд лать изъ нихъ надлежащій выборъ и дать преимущество одному передъ другимъ. А потому не излишне было ходатайствовать иередъ высшиыъ начальствомъ о возможномъ пополненіи
остающихся проб ловъ.
Всл дствіе этого Академіявошласъсвоей стороны съпредставленіемъ въ Высокій Правительствующій Сенатъ. Изложивъ
вкратц весь ходъ составленія атласа, она доносила, что хотя
лица, которымъ былъ вв ренъ этотъ трудъ, исполнили его
сколько можно было лучше, по плану, одобренному Академіею,
и при помощи вс хъ записокъ, бывшихъ у нихъ подъ рукою,
а равно болыпаго числа астрономическихъ наблюденій, сд ланныхъ въ шгаеріи и дотол ник мъ еще не употребленныхъ, однако далеко не выдаютъ его за н что совершепное. Напротивъ
того онп полагаютъ, что въ немъ еще находятся довольно значительыые ыедостатки, а особенно относительно Сіібири, потому
что планъ уже былъ сд ланъ п работа уже далеко подвинулась
впередъ, когда прибылъ изъ своего путешествія академикъ
Миллеръ, н нельзя уже было воспользоваться т ми давными,
которыя онъ ыогъ бы сообщить посл столь продолжительнаго
своего тамъ пребыванія и ыачертанія ішъ на самоыъ м ст такого большаго чпсла спеціальныхъ и подробныхъ записокъ.
Но какъ онъ предполагаетъ издать въ св тъ геограФическое
оппсаиіе всей Сибнрп, нмъ сочпненное, вы ст съ генеральною
п мцогіши спеціалыіыыи картаын того края, то это представптъ возможность издать въ посл дствіп лучшія карты всей
Россіп.
Представляя на одобреніе Правптельствующаго Сената свой
атласъ, Академія іірисовокушіла сл дующее:
1) Вс сказашіыя карты гравцрованы на русскоыъ язык ,
сът ыъ, чтобы, сообразио повел нію ПетраВелпкаго, каждая
коллегія могла пми пользоваться. Поэтоыу Академія проситъ
Высокій Правительствующій Сенатъ прпказать, чтобы вс коллегіи, каыцеляріи и конторы, какъ въ Москв , такъ u въ другихъ городахъ, ііріобр ли каждая по экземпляру ихъ на налич-
54
К.СВЕНСКЕ,
ныя деньги. А какъ эти карты сд ланы сът мъ, чтобы служить
основою для бол е исправныхъ, им ющихъ быть изданныыи
впредь, и дать публик случай оказать свое сод йствіе къ дальн йшему ихъ усовершенствованію, то желательно, чтобы Свят йшій С нодъ также взялъ по одному экземпляру на каждый
монастырь, а Воениая Коллегія на каждый полкъ и т. д. и чтобы Правительствующій Севатъ повел лъ вс мъ в домствамъ
вънмперіи доставлять Академіи вс поправки п зам тки, которыя будутъ ішп сд ланы, съ т мъ, чтобы пми можно было воспользоваться при второмъ изданіп атласа.
2) Академія просптъ Высокій Правительствующій Сенатъ
прпказать, чтобы ей были сообщаеыы вс новыя карты, дневники и другія геограФическія запискп, которыхъ она еще не
им етъ и которыя ыогутъ найтись какъ въ Сенат , такъ и въ
адмпралтейской, военной и ішостранной коллегіяхъ, а равно и
вс карты, снятыя по распоряженію Оренбургской эксііедиціи
и коммпссіп.
3) Такъ какъ и посл этихъ попсковъ еще найдется
много м стъ еще вовсе пеоішсанныхъ пли опіісаыпыхъ неудовлетворительно, и нужпо будетъ посылать туда для снятія
недостающпхъ картъ u для производства талъ астрономпческихъ наблюденій, то необходішо им ть точный списокъ вс хъ
геодезистовъ, разс янныхъ по всему пространству иыперіи, со~ стоявшихъ дотол подъ в д иіемъ Оренбургской экспедіщіп и
коммиссіи, или и въдругихъ м стахъ Россіп и, собравъ въ Петербург т хъ изъ нпхъ, которые ие слпшкоыъ отдалепы, приказать прочимъ, чтобы они посылали въ Академію подробііые
отчеты о свопхъ трудахъ и поступалп впредь по т мъ наказамъ и инструкціямъ, какія получатъ отъ Академіи.
Осмотр въ все, что иайдется въ Петербург новаго по части
геограФІи, Академія доставитъ Высокому Правительствующепіу
Сенату, еслп то еыу заблагоразсудится, перечеиь всег того,
чего еще недостаетъ для усовершенствоваыія Россійской геограФІи, п представитъ на усыотр піе его то, что еще можетъ
быть псполыено по этой части геодезистами.
Наконецъ осеиью 1745 года,—итакъ почти 20 л тъ посл
его начатія, — атласъ былъ готовъ и первому его основателю,
ИЗЛОЖЕШЕ ХОДА РАБОТЪ 110 СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛЛСА.
55
Делилю, была предоставлена честь поднести его конФеренЦіи 6 0 ).
Онъ вышелъ собствепно въ двухъ отд льныхъ изданіяхъ:
съ русскимъ и съ латинскимъ шрііФтомъ на самыхъ картахъ;
но съчетырыия заглавными листами: на русскомъ, латинскомъ,
французскомъ п п мецкомъ языкахъ, такъ что всякій покупатель могъ пріобр сти его на любомъ изъ этихъ четырехъ языковъ. Русское заглавіе сл дующее:
Атласъ Россійской,
состоящей
изъ
девятнаддати спеціальныхъ картъ
представляющихъ
Всероссійскую имперію
съ пограничными землямп,
сочиыенной
по правиламъ ГеограФическимъ
іі нов йшимъ обсерваціямъ
съ
приложеішою притомъ
Генеральною картою
великія сея имперіи,
стараніемъ u труданп
Имиераторской Академіи Наукъ.
въ Сапктііетербург
1745 года.
Изъ чпсла 19 спеціалыіыхъ картъ, 13 изображаютъ Европейскую Россію со включеиісыъ Казанскаго п Астраханскаго
царствъ, a 6 Азіатскую Россік въмепыпемъ масштаб . Генеральная же карта, въ сжатомъ внд , вм щаетъ въ себ об
Gl
ПОЛОВІПІЫ имперіп на двухъ, склоенныхъ вм ст листахъ ).
^) Въ протокол 2 сентября просто было сказано объ этомъ нсмаловажномъ для Академііі событін: «Delilius Allautem mapparuui gcograpbicarum Im
perii Rossici produxit».
61
) Делиль, какъ выше было скаиано, иредиолагалъ составить ее на 4-хъ
листахъ.
56
К. СВЕНСКЕ,
Въ особомъ объявленіи указаио было на и которыя изъ
трудностей, дотол препятствовавшихъ изданію въ св тъ этого
атласа, какъ то: на продолжавшійся еще недостатокъ разныхъ
отд льныхъ картъ, на неодинаково тщательную ихъ обработку
геодезистами ІІ на далеко це полное число астроиоыическихъ
опред леыій ы стъ въ пмперіи. Зат мъ объяснено, что Акадеыія не разсудила за благо дол е откладывать это изданіе.
въ ожиданіи, пока устранятся вс эти препятствія, по тому
что иначе легко могло бы пройти все текущее стол тіе до
виолы удовлетворителыіаго снятія на карту столь обширнаго
государства. А потому, нокоряясь обстоятельствамъ, Академія
должна была довольствоваться соединеніемъ въ одно ц лое
по правиламъ землеоппсанія т хъ чертежей, воторые ближе
всего подходили къ д йствительной связи между собою разныхъ
частей имперіи. А потомъ, посл краткаго нзложенія историческаго хода всей работы п посл оговорки, отчего еще не ыогли быть пріобщены ,къ атласу матеріалы, собранные акадеыическими путешествеішпками въ Сибпри, вызываются вс лица, которыя приииыаютъ участіе въ исправлеыіи Русской геограФІи, оказывать Акадеши благосклоішое свое сод йствіе. Въ
заключеніе предисловія составители атласа откровешю сознаются, что изготовилн сиеціальныя карты именно съ т мъ,
чтобы нм ющіяся въ нихъ погр шности т мъ скор е бросались въ глаза и подали поводъ къ ихъ исправленію, потому
что въ противномъ случа они моглп бы ограничиться обнародованіемъ одной только генеральной карты Россіп.
Услуга, оказанная ученому св ту изданіемъ перваго иаучыаго атласа Россіи, не ыогла пройти незам ченною, т мъ бол е
что оыъ предлагалъ много новаго, и д йствительно, по свид тельству одиого совреыеныика, внпыательно сл дившаго за текущею литературою, — псторіограФа Миллера, картограФическій трудъ, вышедшій па берегахъ Невы, былъ хорошо прпнятъ во всей Европ . Для Россіи же онъ былъ т мъ бол е важенъ, что удовлетворялъ всеобщей, самой настоятельной потребности. По словамъ Миллера, Академія, желая вызвать
сколько можно бол е д льныхъ зам чаиій на новый атласъ, разослала экземиляры его въ даръ во вс губерніи; но за вс мъ
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІЙСКАГО АТЛАСА,
57
т мъ изъ внутри имперіи не много явилось отзывовъ. По его
мн нію, лучше было бы разослать экземпляры атласа лицамъ, наибол е изв стнымъ своими знаніями и своими занятіями по части геограФІи. В роятно, всл дствіе такой мысли въ 1750 году отправленъ былъ экземпляръ въ Парижъ
одному изъ знаменит йшихъ картограФОвъ тогдашняго времени, Д^нвилю, почетному члену С.-Петербургской Академіи,
съ просьбою сообщить ей свои объ этомъ изданіи зам чанія.
Д'Анвиль отв тшіъ наэтотъ вызовъ обширнымъ письмомъ, въ
которомъ входитъ въ критическій разборъ отд льныхъ картъ
атласа. Въ начал этого письма62) онъ высказываетъ общее
свое мн ніе объ этомъ изданіи сл дующимъ образомъ: «Нельзя не согласпться, что ученый св тъ и любителп геограФическихъ знаній вообще весьма много обязаны Императорской
С.-Петербургской Академіи за изданіе этого атласа, и я см ю
сказать, что нпкто не радовался тому бол е, ч мъ я. Если бы
для изданія въ св тъ подобнаго рода трудовъ дожидались,
пока не останется бол е ничего желать относительно совершенной ихъ точности, то публика была бы лишена почти всего. Достаточно, чтобы то, что представляютъ ей, им ло значптельное преимущество и болыиое превосходство св д ній передъ
т мъ, что существовало прежде: и какъ нельзя достигвуть совершенства пначе, какъ постепенно, то именно ведостающее въ
такого рода попыткахъ и служитъ подготовкою къ произведеніямъ бол е совершеннымъ. Итакъ зам тки, къ которымъ подаетъ поводъ эта попытка, не только не уничтожаютъ ея достоинства, но еще бол е выясняютъ т выгоды, которыя можно извлечь изъ нея.
Главнаявина, въ которой знаменитый Французскій геограФъ
укоряетъ атласъ 1745 года, заключается, кром н которыхъ
веисправностей въ очертаніп береговъ Б лаго и Чернаго морей,
въ веточности положенія в которыхъ м стъ, какъ то: Вильна,
Очакова и пр. Но при малочисленности въто время твердо опред ленныхъ пунктовъ и чрезвычайной трудности полученія о
в2
) Оио пом щ но, согласно Французскому подлиннику, ниже въ числ при
ложеній.
58
К. СВЕНСКЕ,
многихъ м стахъ в риыхъ географическихъ данныхъ, это и не
могло быть иначе. Созыавая это и не видя возможности скоро
пособпть тому, сама Академія и вызывада не только постороннихъ географовъ 6 3 ), но и собственныхъ своихъ членовъ, особенно т хъ изъ нихъ, которые предпринимали путешествія
внутри Россіи, доставлять ей бол е точныя данныя. И д йствительно такія пов рки были ей сообщены въ посл дствіи
адъюнктомъ Гильденштедтоыъ о земл Донскихъ казаковъ,
адъюнктомъКраФтоыъ объУфішскойпровииціи, апроФессоръ
Миллеръ, по возвращеніи изъ ыногол тняго своего путешествія по Спбири, прпнялся за псправленіе и пополнеше Сибпрскихъ картъ. Чтобы безпрпстрастно судпть объ атлас 1745
года не надобно упускать изъ виду того, что въ то время, за
исключеніемъ одной только Францін, гд по части картограФІп
трудились такіе ученые, какъ Касспни, Делиль (Claude cle
I'lsle) и старшій его сынъ (Guillaume), п разв еще Италіи, нп
одно государство не им ло сколько нибудь порядочнаго атласа.
Бюшингъ въпредпсловіи къ своеыу зеылеоппсапію Гермаііііі6')
жалуется, что до половпны 18 стол тія не было ни одной порядочной карты Германіп, что до того вреыени было изв стно подлинное положеніе п разстояніе небол екакпхъ лпбо 20 м стъ, и
Германія на старинныхъ картахъ отодвинута на ц лый градусъ
слишкомъ далеко на Востокъ. Въ Русскомъ ліе атлас 1745
года н тъ почти нп одной карты, которая не была бы основана
на н сколькихъ астрономически опред ленныхъ пунктахъ или по
крайней м р отчасти на бол е или мен е в рныхъ геодезическихъ операціяхъ. А потому Эйлеръ могъ по справедливости
похвалиться въначал 1746 года65): «Что до ГеограФІи касается, то я над юсь, что гд нъ проФессоръ Гейнзіусъ сочиненный
мною планъ въ состояніе и къ окончанію привелъ, и хотя я не
сомн ваюсь, что гднъ Делиль онымъ не очень доволенъ, да и
63
) Н которыя д льныя зам тки были доставлены ен В. Н. Татищев ы м ъ . См. два письма его въ конц матеріаловъ.
G4
) Dr. Anton Friedrich Busching's neue Erdbeschreibung 3-ter Theil. 6-tc
Auflage. Hamburg 1771. Einleitung. p. 2.
6S
) Экстрактъ письма проФессора Эйлера къ сов тнику Ш у м а х е р у изъ
Берлина отъ 29 марта 1746. См. въ приложеніяхъ.
ИЗЛОЖЕНІЕ ХОДА РАБОТЪ ПО СОСТАВЛ. РОССІИСКАГО АТЛАСА.
59
я не спорю, что еще многое поправить можно; однако я весьма
сомн ваюсь, чтобъ то безъ новаго д йствительнаго изм ренія
учииено быть могло. По крайней м р я ув ренъ, что ГеограФІЯ Россійская чрезъ мои и гтдна проФессора Гейнзіуса труды приведена гораздо въ исправн йшее состояніе, вежеля ГеограФІя Н мецкой земли, и того бы довольно было до т хъ поръ,
пока достальныя исправленія учпнить возможно будетъ».
«Россійскій Атласъ» 1745 года исполнилъ свое назначеніе:
онъ проложилъ путь другимъ бол е точныыъ, бол е полнымъ
н бол е совершенньшъ изданіямъ этого рода. Воздавая должную дань благодарности заслугамъ Делиля, положившаго ewy
прочное начало, Эйлера, составившаго новый планъ къ скор йшему и усп шн йшему его продолженію, и Гейнзіуса,
приведшаго его къ окончанію, не забудемъ однакожъ также заслугъ того Русскаго патріота, который, возвысясь изъ среды
народа до уровня образованія своего в ка, не ыало спосп шествовалъ, въ своемъ кругу д йствій, исполненію мысліі геніальнаго Монарха и на иервыхъ порахъ просв щенія въ Россіи
им лъ см лость вступить въ состязаніе съ геограФОмъ изъ
школы Касспыіевъ и предпринять такой трудъ, который, хотя и
оказался не по его силамъ, но, что касается до обішірностп замысла, еще до сихъ поръ остается для Россіи непсполнившныся благимъ желаніемъ.
ПРИЛОЖЕПІЯ.
I.
Пнсыио Таіінаго Сов тнпка А. Д. ЗІакарова къ Леибіиедику и Ирезнденту Академіи Наукъ Л. Бдументросту,
отъ 30 декабря 1726 года.
Ея Імператорское Величество указала россійскіе карты все что ихъ
есть собрать и отослать квамъ для отдачи профессорамъ о которыхъ Вы
Ея Іииераторскому Величеству доносили что онп охотно желаютъ изт хъ
картъ выбрать и сочинить новие карты а понеже н которые во оныхъ
картахъ есть неправы и требуютъ исправленія и для того изволите приказать т мъ профессорамъ сносится ссенатскимъ секретаремъ Іваномъ
кириловымъ которои можетъ сними т погрешенія выправитъ. А сколько
какихь картъ собрано и послано и тому прилагается при семъ реэстръ.
II.
Се.ігфъ картамъ, препровожденнммъ въ Акадеінію Наукъ для составленія атласа Россіискон Омперіп.
Жетдкарты провинціальныя.
Сибирской Губерніи.
4. Итрыгаа р ки от гоболска до Яыышевей кр пости п до
вертины:
6. Тоболской іірявішціи у здомъ.
вкабпнет .
60. Правинціи Соликаыской.
вкабинет .
Воронежской Губерніи.
12. Воронежская съ городами.
13. Воропежской і Елецкой правинцей.
62
К. СВЕНСКЕ,
14. Елецкого и Ливенского у здовъ.
15. Елецкой Правинцш Города Ефремова.
17. Чернавского у зду.
19.
21.
22.
23.
24.
43.
25.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
55.
58.
59.
Московской губерніи.
Московского у зду.
Города Серпухова.
Кошнрская.
Боровская.
Тарускаго Алексинского п Ярославца Малаго у здовъ.
Коломенская.
Нижегородской.
Нижегородская.
Казанской.
У пмская.
Кіевской.
Кромская.
Карачевская.
Севская.
Брянская.
Трубчевская.
Рылская.
Путивльская.
Казачья Городка Недрыгайлова.
Казачья Городка Камениого.
вкабинет .
Смоленской.
37. Смоленская.
Астраханскои Губерніи.
56. Синбнрская и Саратовская.
57. Астраханская с Городами.
Архангелогородской.
51. Архангелогородского, Холмогорского, Каргополского, Важинского у здовъ.
62. Колского, Двннского и Олонецкого у здовъ.
63. Кевролского і Мезенского у здовъ.
64. Пусто озерского у зду.
65. Бажішского, Тотемского у здовъ и устьянскихъ волостей.
У Подлинного реэстру подписано тако: Секретарь Іванъ Кириловъ.
Декабря 24 дня 1726 году.
Канцеляристъ Митрей Грековъ.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
63
III.
Реэстръ
Губерніямъ, провинціямъ и Городамъ *).
разстоян. отъ
разстоян.отъ
Санкті. питербурхъ
провинц. гор.
провинп,. гор.
Кронштатъ
Углечъ
Шлютельбургъ
Кашинъ
Копорье
Бежецкой верхъ.
Іамбурхъ.
Тверь
Нарва
Торжокъ
Іванъ городъ.
Старица
Внборгь
Ржева Володимерова
Кексгоімъ.
Зубдовъ
Ревель.
Погор лое Городище.
Рига
Луки Великіе
Диналеншпнская кр пость
Торопецъ.
Перновъ
Москва
отъ Москвы.
Дерптъ
Дмитровъ
60
Островъ Эзель на которомъ
Клинъ
85
аренсбурхъ.
Волокъ ламскоп
90
Новгородъ
Серпуховъ
90
Ладога новая
Можаескъ
90
Старая Ладога
Боровескъ
90
Порховъ
Ярославецъ малоп
100
Старая Руса
Борисовъ
97
Слобода тихфпнъ.
Верея
90
Псковъ
Коломна
90
Гдовъ
Кошира
90
Ізборскъ
Руза
75
Опочка
Звенигородъ
40
Островскъ
Таруса
Заволочье
Оболенскъ.
Городнще красное.
Переславль рязапской
Олонецъ.
Зараескъ
Б лое озеро
Михаиловъ
Баргаполь
Гремячей
Чаранда
Пронескъ
Устюжна железо полская.
Печерніікй
Пошехонье
Сапожокъ.
е Романовъ.
Кострома
Іарослаиль
Буи
Кпнешма.
Любимъ
*) Этотъ списокъ обдастямъ и городамъ Россіи, а равно сл дующее за
нимъ подъ .Д'»' 4 истолкованіе названія употребптельн йшихъ м стностей,
былн в роятно составлены Кнриловымъ по иросьб Делиля какъ пособія при
сочнненіи имъ новыхъ картъ Имперіи.
64
К. СВЕНСКЕ,
Судиславль
Белевъ
Кадуи.
Болховъ.
Суздаль.
Б лъ городъ
Юрьевъ полской
Обоянъ
Валуйка
Шуя
Чугуевъ
Лухъ.
Переславль Залеской
Яблоновъ
Карповъ
Ростовъ.
Володимиръ
Волхов цъ
Муромъ
Короча
Гороховецъ.
Нежеголскъ
Калуга
Курескъ
Одоевъ
Старой Осколъ
Воротынескъ
Новой Осколъ
Мещонскъ
Хотмышскъ
Волной
Перемышлъ
Алешия
Масалескъ
Тополь
Козелскъ
Полатовъ
Серпеискъ
Лихвинъ.
Суджа
Тула
Мирополье
Салтовъ.
Брапивна
С вскъ
Алексинъ
Карачевъ
Д диловъ
Богородицкой
Брянскъ
Рылскъ
Епнфань
Кромы
Венева.
Путивль
Смоленскъ
Трубчевскъ
Дорогобужъ
Недрыгаиловъ
Б лая
Каменной.
Рославль
Воронежъ
Вязма.
Тавровъ
Киевъ и киевопечерская кр пость.
Хоперская кр пость
Козелцъ
Павловская на Осере
Переяславль
Транжаментъ
Лубни
Орловъ
Гадичь
Усмонь
Миръ городъ
Демшинскъ
Полтава
Землянескъ
Переволочвя
Костенскъ
Н жинъ
Коротоякъ
Прилуки.
Урывъ
Стародубъ
Острогожскъ
Черниговъ.
Олшавскъ
Орелъ
Усердъ
Мценскъ
Городокъ бирючей
Новоснль
Верхосенскъ
Чернь
ПРШІОЖЕШЯ.
Бобровскъ
Белоколоцкой
Романовъ
Соколескъ.
Елецъ
Талецкон
Чериавскъ
Ливны
Ефремовъ
Данковъ
Лебедянь
Скоппнъ.
Танбовъ
Козловъ
Доброіг
Борпсогл бскъ
Ряской
Берхней Лозіовъ
Нпжпей Ломовъ
Інсара.
Шацкъ
Каспмовъ
Теішнковъ
Кадомъ
Елат'ма
Керенескъ
Норовчатовъ
Тропцкой Острогъ
Залескоіі Станъ
Краспая Слобода.
Бахмутъ
Рай городокъ
Сухаревъ
Ямполь
КраспяЕСкой
Боровской
Старой апдаръ
Новой апдаръ.
Нііжнеіі новгородъ
Балахиа
Юрьевецъ поволской.
Арзамасъ.
Алатарь
Курішшъ
Ядрішъ.
Казань
65
Уржуыъ
Мензелпнскъ
Заинскъ
Старый шешмпнскъ
Бнлярскъ
Тпнскъ.
Кагапская
Дороги по Зюреискал
которыыт. Арскал вней прпгородокъ
Арскъ
волостп. Алацкая
Галпцкая
Малмыжъ
Ланшевъ *)
Тетюши
Маынскъ
Сергіевскъ
Сарапулъ
Осъ
Елабуга
Кухарская)
.
•п <
} слободи.
л
Рыиная
)
Свіяжскъ
Чебоксаръ
Цывилскъ
Кузмодеыьянскъ
Кокшанскъ
Царево кокшанскъ
Яранскъ
Царево Санчурскъ
Васпль.
Пенза
Сарепскъ
Мокшанскъ
Рамзагскъ прпгородокъ.
Уфа.
Астрахань
Краснон Яръ
Чернои Яръ
Царпцынъ
Дшітріевскъ
Саратовъ
Сызрапь
Терекъ
Гурьевъ Япцкоп
Самара.
*) Ошіска вм сіо Лаишевъ.
5
66
.
К. СБЕНСКЕ,
Синбнрскъ
Таганъ (?)
Урень
Карсунь
Погорелой
Аргашъ
Сурскъ
Б лой Яръ
Ерыклішъ
Алекс евскъ
Кашпаръ
Петровскои.
АрхангелскоГі
Холмогоры
Вага
Кевроль
Мезепь
Пзгсто Озерскои )
„„.
„•'
. *
I острогн.
ІіОЛСКОІІ
,
)
Вологда
Тотма.
Устюгъ Велпкій
Соль-Вычегоцкая
Яренскъ
Лалская посадская слобода
Устьяискіе Волостп.
Галичъ
Чюхло.ма
Соль галицкая
Парфеньевъ
Кологривъ
Унжа
Судаи.
Хдыновъ
Чюнгуръ
Кай городокъ.
Соль Камская
Пермь Великая
Чердынь.
Тоболескъ
Екатерпнбурхъ
Верхотурье
Тюмень
Тара
Туринскъ
Пелыыъ
Сургутъ
Березовъ
Омская кр яость
Лгелезенская
Ямышевская
Семпполатная
Усть каменская.
Енисепскъ
Красноярскъ
Тоыскъ
Кузнецкъ
Ыарымъ
Мангазея
Кецкъ.
Іркутцкъ
Верхоленскъ
Селенгиискъ
Удпнской острогъ
Ідпнскъ
Кабанскъ
Баргузинскъ
Ілыінской
)
-г,
. V острош
Балаханскои J
"
Нерчннскъ
Ілпмскъ
Якуцкъ
Острогп
Волости и Зимовьп.
IV.
Краткое истолкованіе
для і ри.ч чанія вландкартахъ россійскихъ.
(Сообщено I. Н. Делплю отъ И. К. Кирплова).
1. Городъ
Правінціалноіі: городъ вкоторомъ губернаторъ плп вице
провинці- губернаторъ пли воевода обр тается и всвоемъ в д иіи пны
алной. припіісны городы иы етъ.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
67
2. Городъ
Пріписной городъ кпровинціаяьному городу и оныя есть
приписпой. двоякія одни ім ютъ собственныя у зды другия у здовъ яе
піі ютъ.
З.Кр пость.
Кр пость называется такъ какъ городъ толко разнство
что вкр постп есть артецыя и гварнизонъ.
4. ПрпгороІІріігородокъ и оной им етъ свой у здъ а лнои безу зда
докъ.
но на земде настоящего города a no имени ево собою значитъ что городокъ малый.
5. Острогъ.
Остропі болшою частію в Сибирскихъ м стахъ есть и
натурально названы острогн то есть вм сто городовой ст ны
стоячия бревна вземлю вкоиавы а инде п рубленыя издерева зд ланныя п ыогутъ овыя гораздо меншисредннхъселъ
почптатца понеже вострогахъ самое малое жилье бываетъ.
0 разд леніп у здовъ,
какъ оные на станы погосты волости и протчае разд ляются.
1. Станъ.
Стааъ часть есть у зда такъ какъ кпршпель только въ
киршпел одна церковь съ своиыъ приходомъ а вставу бываетъ до ііятидесяти п болше.
2. Погостъ.
Погостъ со окружностію одной церкви прпходъ есть п
можетт. ясн е уразуынтельно быть что церковь і при ней
обр таютца однп церковнпчьи дворы то погостъ а обывателскія ІІЛІІ приходскія двори особыми деревнямп вдалности то
называются поимяни догоста того-то погоста деревня таи та.
3. Волость.
Волость. Сіе пмя взялось оттого что дворцовые ыазываются волости п по ныв оные такъ состоятъ; есть волости
такія что равыо какъ станъ часть ву зде п бываютъ вволостяхъ прпкащикн дворцовые коп малыя суды между крестьянства отправляютъ а ішыя волостп встанахъ ішшутся коихъ
вландкартахъ особою окружностию положить непристсшно.
Волости общее званіе, а імя волости разное ва прим ръ волость Хутыпская, волость Колозіенская по пмянп втои волостп перваго села ибо вволостяхъ многпя села приселки деревнп бываютъ.
Село гд церковь и подлеян е (подл нее) прпходскіе
дворы, кселу есть прпселки разныя какъ село сцерквами ибо
опые подъ однимъ селсЕимъ старостою также деревни.
Спе все о дворцовыхъ.
Есть же волости и запом щпкаып но токмо оные начало
им ни им юіъ оттого 4іо прежде бывали дворцовые и за
службы поы щпковъ раздаванные.
4. Село.
Особныя есть села пом щнковы или манастырскія вкоихъ
церкви а въ иныхъ н пом щиковы дворы.
б.Приселокъ. Что приселокъ отомъ упомянуто выше.
6. Селцо.
Селцо вазывается то гд пом щпковъ дворъ а церкви
н тъ а когда зд лана бываетъ стого времени называется с ло.
5*
68
К. С В Е Н С К Е ,
7. Пустопгь
Пустошъ то что была деревня ішг село а влад тель пеоселокъ ревелъ на пное м сто а прежиее оставитъ пусто или отъ
тожъ.
друпіхъ случаевъ в прежнпхъ временахъ запустелое однакожъ
всегда называется пменемъ бывшаго села пли деревни.
8. Слободы
Въ у здахъ гд вланкарте нашісаііа слобода [кром Сиу здныя. бирскпхъ] тутъ знать надлежитъ что живутъ купеіество й
ім ютъ своп ыагпстраты іг таможнп и із нпхъ многия жпвьемъ лутче u пространн е малыхъ городовъ хотя п никакпхъ
кр постеп не содержутъ; слободы ямскіе вкоихъ ямщпки
живутъ слободы жъ сіібирскіе вт хъ крестьянство обр тается
u тамошніе слободы какъ бы станъ частію у зда называтца
могутъ, пбо есть села п деревпп лногия а выпыхъ п остроги.
Вышеозваченное толковаиіе хотя пып на н которыя
ландкарты служпть можетъ однакожъ могутъ еще воспосл довать ыногія названія м стамъ u разд ленін у здамъ особлпвые, напріш ръ новгородской разд ляется на пятины a
пятпны на половины п на погостн п на прочие.
9. Сотня.
(Объясненія этому названію ы стцостп не дано).
V.
Письмо Тайнаго Сов тника А. В. Макарова къ Леибмедику п Президенту
Акадеиіи Паукъ Л. Бдумептросту,
отъ 20 февраля 1727 года.
Потребно вкабпиете Ея Ьшераторскаго велпчества в дать о клпмат россійскпхъ Городовъ которой цодкоторымъ градусомъ лежитъ, того
для пзволте прпслать о тозіъ в домость немедлеішо хотя т мъ городамъ
которымъ от Геодезистовъ есть впріісылке.
VI.
Посьмо Леибмедпка Ирезидента Академіи Блументроста къ Іанпому
Сов тнпку A. В. Макарову,
отъ 23 февраля 1727 года.
Сего февраля 20 дня вппсм Вашего превосходительства паписано
потребпо вкабинете Ея Імператорского Велпчества в дать о климат
россіпскпхъ городовъ которой подъ которымъ Градусомъ лежитъ и о томъ
бы прпслать в домость которой за недостаткомъ астрономігческихъ обсерваціи зделать не можно. Однакоже по старымъ обсерваціаыъ и по
своему ми пыю т Города Профессоръ Астроііоыіи Гднъ Делпль расположилъ которой подъ какимъ Градусомъ лежитъ. Потомт. лоыянутая в доыость прп семъ ішсы квашезіу Превосходительству послана впрочемъ
пребываю.
69
ПРИЛОЖЕШЯ.
VII.
В
домость
о географііческомъ положепіи важн ишпхъ городовъ въ Россіи.
Академія еще не всостоянін чтобъ ізъявпть істинное положеніе главныхъ городовъ вроспі неможетъ оное учіівпть совершенно какъ, ілп сама
іли чрезъ своихъ корресиондентовъ учішіівъ(ть) подлинныя усыотренпя
вс хъ сихъ городовъ, обаче же да удовлетворпть довел ніямъ полученнымъ чтобъ теперь ізявігла тое что она о томъ знать возмогла, ыало
н что сов та воспрняла, воусмотреніяхъ здревнихъ которые возмогла
обр сти ктозіу изсл довала самыхъ лутчпхъ картъ между которыми суть
рукописныя карты прпсланныя указомъ Ея Імператорского величества
і по сішъ разнымъ мемормаловъ сложпвъ вм ст заблаго восприяла широту знаменитыхъ городовъ всего Государства какъ можно іхъ вид ть
всл дующеіі росписіі зіежду спхъ шііротъ н кая суть істішн ншіія і точн йшня неже прочпя п ктому еще над еться вскор о тоыъ в сіь благовад жн йша, егда геодезпсты прііславшпе свопхъ д лъ карты дадутъ
акадеыиі отпов дь какпмъ то способомъ оныя сочпнялп.
Рлга
Ревель
Ыарва
Саіштъ пптербурхъ
Выбурхъ
Ііексгол'мъ
Ладога
Олооецъ
Б лозеро
Вологда
Устюгъ
Архангелъ
Кола
Каргаполь
Велики новгородъ
Тверь
Москва
Смоленскъ
Киевъ
Полгава
иіпрота
57 градусовъ безмала.
59%
59 мало н что бол .
60 безмала.
61 почти.
611/4
59 3 / 4
60 1 Д
ПОЧТІІ.
59
59 мало н что бол .
61 3 / 4
64%
69
62
58 з
бб г
55^2
54%
51%
49.
Такова жъ в домость послана февраля 23 дня 1727 году.
70
К. СВЕІІСКЕ,
ш.
Пвсьш Лейбмедпка Президента Академін Блументроста къ Танному
Сов тннку A. В. Макарову,
отъ 28 февр. 1727 года.
Понеже пзкабинета Ея Імператорского Величества присланныя партикулярныя Губерніямъ н провинціамъ карты вакадемпю наукъ профессораыъ для нсправленія и оныхъ справедливо нсправпть безъ подлинного свид тедства губернея и провиндеи не ыожно о которыхъ для сущаго ісправленія прпнужденъ из реченной акадеыіп послать профессора
Лякруера пскуснаго вастрономпческомъ и географпческомъ ученіи н
перво намеренн вархангедогородскую губерню вколскои острогъ и далее
Аще возыожно будетъ а изоноіі губерніц влоскву а из ыосквы в Сіібиръсвую губернію и впрочія того радп прошу ваше превосходнтелство дабы
благоволплп указозіъ Ея Імператорского Велпчества объявить въ губерніяхъ губернаторомъ а вправинціальныхъ городахъ каиендантомъ чтобъ
помянутому профессору спрочпмп прпнемъ дава-ти салдатъ когда потребно будетъ подводы п всякое чпнилп вспоможеніе п того геодезнста которои сочииялъ ландкарты архангелогородской Губерніи о которомъ сказываютъ что онъ обретается зд сь послать с помянутыыъ ирофессоромъ
такожде п геодезпсты которые где им ются о томъ дел вспомоществовалибъ оному.
IX.
Отношеиіе Кабинета Ея ІІінператорскаго Велпчества въ Правптельствующій Сенатъ,
отъ 14 ыарта 1727 года.
Сего ыарта 12 дня в писм леиб Медикуса академіи наукъ президента Гд на Блументроста писано что присіанныхъ из кабинета ея імператорскаго велпчества партикулярныхъ губерніамъ и провпнціамъ картъ во
оную академію профессорамъ для псправленія справедлпво псііравпть
без подлиннаго свидетельства т хъ губерней іг провинцсн не можно, н
для того пз оной академіц посылается профессоръ Лакруеръ перво въ
архангелогороцкую губернію в кол'скоіі: острогъ и дал е ежели возможно
будетъ, а пз онои губерніи в москву а изъ ыосквы в сибігрскую н протчія губернн, того для ея імператорское величество указала из высокаго
Сената куда надлежитъ послать указъі в такой спл дабы оному професору Лакруеру в томъ пути гд потребуетъ даваліі подводы за указныя
прогоны п людми вспомогали да для тогожбы придать кнему хорошихъ
геодезистовъ одного пли двухъ, і ежели оныя геодезисты малое получаютъ жалование то для сей посылки учинить им прибавку по разсмотренію той академіи президеита стоварыщп, а что на оное потребно денегъ то им етъ выдано быхь из суымы положеннои на академію десіансъ. Алексей Макаровъ въ 14 марта 1727 году.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
71
X.
Указъ Правптельствующаго Сената,
отъ 23 марта 1727 года
объ отправленіи изъ Академіи Наукъ экспедиціи въ Архательскъ и Еолу.
Указъ Ея Імператорского Величества Самодержицы Всероссійскои із
высокого Сената Лейбмедпкусу и академіи наукъ Президенту Блюментросту, понеже нзкабинета Ея Імператорского Величества за рукою
таиного Сов тпика Г-діша Макарова объявіено сегоже Марта 12 дня
вшісм вашемъ наппсано что присланныхъ пз кабпнета Ея Імператорского Велпчества партпкз'лярныхъ губерніямъ и провпнціямъ картъ во
оную Академію профессоромъ для ісправленія справедлнво исиравить
безъ подлппного свпд тельства т хъ губернеи и провинцен не ыожно, и
для того изъ онои академіи профессоръ Лакруеръ перво в архангелогородскую губернию в колскон Острогъ и дал я ежелн возыожно будетъ
а пз онон губерніп в москву, а пз ыосквы в Сибпрскую и протчия Губернііг, того для Ея Імператорское Велпчество указала из высокого Сената куды надлежитъ послать указы в такои сил дабн тому профессору
Лякруеру втомъ иути гд потребуетъ давалі подводы за указныя прогоны п людьмп вспомогали да для тогожъ придать кнему хорошпхъ геодезпстовъ одного ІІЛІІ двухъ и ежелн оные геодезисты малое получаютъ
жалованье то для сеп посыдки учинить имъ прибавку по разсмотренію
вашему, а что на оное потребно денегъ то пм етъ выдано быть нз сумыы полояіепной на Акадеііію десіансъ. И потому Ея Ілиераторского Величества указу высокіи сенатъ прііказал», о даче оному Профессору геодезистовъ одного плп двухъ челов къ достопныхъ писать в адзшралтеискую коллегпю а о даче тому профессору п геодезпстоыъ п подъ інструмепты противъ прежнпхъ в такихъ же посылкахъ будучизіъ по подорожнои ямскон Канцелярей Ямскихъ подводъ а гд ямовъ д тъ на у здныя
подводы сплатежеыъ поверстныхъ п о вспоможеніи в потребномъ случа
людып а в ыорскомъ об зд судаыи за ллатежъ заработныхъ денегъ по
плакату п Губернатороыъ u воеводамъ дать указы пз сената с прочетозіъ
а сколко на оиое отправленіе и дачу прогонныхъ новерстныхъ п работяыхъ н на жалованье геодезіістомъ денегъ потребно то держать пз сумыы положенной на ту Акадеыию десіансъ и ЛеибмедііЕусу и Академіи
Наукъ Президенту господину Блюмеитросту о томъ в дать п учпнить по
Ея Імп раторского Величества указу а въ яыскую канцелярию указъ о
тоыъ пз Сената посланъ, и в адмиралтепскую коллегию ппсано такъ же
и опому Профессору указъ спрочетомъ данъ у подлинного подипсано
тако Оберъ Секретарь Матв и Козминъ Секретарь Семенъ Мопсеевъ
Канцелярцстъ Вар одомеи Івановъ.
72
К. СВЕНСКЕ,
XI.
Сіятельн йшій Гдрь Mofr
Алексапдръ Лвовичь
По Ея Імператорскаго Величества указу пз академіп наукъ посылается для исправленія губерніамъ п провішціалъ ландъ-картъ профессоръ Лякруеръ которому по Ея Імператорскаго Велпчества пз кабинета
указу вел но лридать одного пли двухъ хорошпхъ геодезистовъ, окоторыхъ пз высокаго сепата въ адзіпралтецствъ коллегію ппсапо, п оные еще
недани, а путь уже посл дней. Того радіі Ваше сіятелство прошу дабы
благоволшга уволпть Геодезиста Іакова Филпсова которой сочпнялъ архангелогороцкой губерніц ландъкарты и оной нын обр тается зд сь.
впротчеііъ пребываю
Вашего Высокоблагородія
послуіпныц слуга.
Марта 28 дня 1727 году.
ХІІ.
Прошепіе шведа Петра Брунатн о прпнятіи его въ сдужбу переводчпкомъ къ отправляемому въ Архангельскъ проФессору Дедндю де да
Кроаііеръ.
^
Понеже ув домился я что потребенъ в'акаде5іпіо Наукъ перевотчпкъ
при профессоре Лякруэре, которой отправляется к'городу архангед'ско5іу
і впротчіія губерниі для свид телства ландъ-картовъ.
А н в я чл^вкъ свободпоіг і желаю быть прп онсшъ профессоре перевотчикоыъ пбо я іпостранныхъ языковъ пскусенъ францускому італианскому шведскошу немецкому і росспіскоыу; которую должносхь я
весма буду править со всякомъ усердпемъ н тщаніемъ из определешіого
жалованья какъ акадеішя наукъ по разсуждевпю определитъ;
г
Всемл тив пшая Гд рня Іыператрпца прошу в~шего Ілператорского
величества осемъ ыоемъ врошеппі ыилостіівое решенпе Марта дня 1727
году.
Pierre Brmiati.
XIII.
Контрактъ М. А. Спмоиова съ ІІроФессоромъ Делплемъ де ла Кроайеръ.
1727 года Марта 29 дня договорнлся я жптсль города Архавгелскаго
Матвей а онасьевъ c^Hb сішоповъ, акадеімііі наукъ с профессоромъ Лакруеромъ который посылается къ городу Архангел'скому, чтобъ мн ему
служить и помогать во всякихъ случаяхъ, какъ в рному члв*ку, до вы-
ПРИЛОЖЕНІЯ.
73
шереченпаго м ста; а ежелп я Спмоновъ оному профессору в томъ не
буду послушеиъ ц онаго оставлю, то долженъ помянутон профессоръ у
города архангелскаго на меня просить суда какъ повел ваютъ Ея Іии:
велпч: указы; а я Снмоновъ, платы нпкакои нежелаю токмо бы меня
отвелп к городу додолу:
Подлпнная отдана толмачу петру Брунаттні Марта 29 дня 1727 году.
XIV.
Ппеьмо D. К. Кирплова кт. I. Шуиахеру пзъ Москвы,
отъ 29 марта 1728 года.
За прпятное Ваше ппсмо вес'ма благодарствую. Прптомже доногау
об отдаче из петерб. таыожнп бумаш указы в комерцъ колегию в мануфактур каптору к вамъ для в дома на почте отправлены. По протчимъ
доиогаешшмъ поданнымъ в Сенатъ скол'ко ыожно трудъ прнлагаю п на
некоторыя есть решешіе: Зд сь зачалъ я древніп разрядныхъ X?) д -іъ
архпвъ порядочиымь образомъ учреждать. Ежеліі что куриозное Еа'детца
о томъ безъ сообщенпя не оставлю: акад. При семъ послалъ штучку плп
лоскутъ полотиа сд ланнаго в сибіірц из казіеннаго лна которое сыскано
пред несколкішп годазпг чрезъ тамошияго перваго заводовъ содержателя
демидова, а для себя просплъ дабы в натуре того лна ІІ камня ко ын
прнслали что и уповаю: будежъ і вамъ вкунштъ камеру надобно могу о
томъ старатца. когда получу оное то зд сь выпрявъ хорогаенко на фабрпке зд лаю салфеткп плп скатертп:
благородному Господ'ішу Господпну Профессору делплю нижайшее
мое поклоненпе а зд сь я лаптъ-карту кехъголмскую напечаталъ п сообщу вскоре: в прпсылке досталныхъ лантъ картъ пзі ю попеченпе.
Зд сь просплн мепя чтобъ кураиты прпсылать вовесь годъ. Господппъ
Генералъ и кавал ръ Іванъ Плыічъ Дмитриевъ Мамоновъ да библпотекарь ВасилеГі кпприяповъ а денгіі по четыре рублп чрезъ ыеня переведуіъ того ради пзволпте прпказать с моимп обще присылать дабы я могъ
ішъ (ux'b) отдавать it которыя сначала перваго нумера былп т собрать
п потомъ прпслать чюбъ могъ псправно во весь годъ отдавать.
XV.
Ннсьмо П. К. Кирплова I. Д. Шумахеру,
изъ Москвы отъ 18 апр ля 1728 года.
Ппсьмо Ваше отъ 4дпя сего апр ля зд сь получплъ псправно закоторое no презгногу благодарствую. Токмо о надл жащпхъ псправленіяхъ
ко услуге акадезіін пын учпнить и отв тствовать за ваступившею не-
74
К. С В Е Н С К Е ,
г
делею не могу; а будз доноспть пространно по прошествііі Св т.чой педели;
0 лантъкарте лнфлянской, радуюсь что зачата, токмо иев даю какіши
литераміі подписываютъ. Буде латішскпып то прошу прпказать зд лать
другую срускиміі на мой щетъ а я днпг чрезъ брата своего переведу.
0 книгахъ новыхъ радуюсь п дай Вже отвреыенп до временп pa'upoстранялось что за самои фундаментъ внауке молодыхъ д тей причестся
мбжетъ.
0 ремаркахъ такъ мпитца мн хорошо, что даетъ зріать о прошедшихъ
случаяхъ чего ыы за незпанпемъ пныхъ языковъ неслыхалн.
За краткостію вреыяип пе ра'простраііяя бол е но объявя что отвсего серца моего готовъ сей л\кадемііі служить остаюсь...
Москва: апр ль 18 д : 1728:
XVI.
Ппсыпо Библіотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ - Секретарю Сената
II. К. Кпрплову,
отъ 4 апр ля 1728 года.
За милостпвое Вашего Благородпя ппсмо и прпсланныя радп свободнаго отпущения Бумагп указы попремного благодарствую и всепокорно
прошу чтобъ о другихъ академическпхъ пнтересахъ п впредь попечеипе
им лп такожде н чюбъ оставшііяся при высокомъ Сенате доношеній вашиыъ мнлостпвымъ заступленнемъ былн вспомолсены ианпаче о выдаче
дн^гъ. Такая іга ется скудость что я опасеиъ даби п все враззоренпе не
прппіло п ежелн оное несовсеыъ прил жапіемъ отправляться будетъ то
по истпн вс на то употреблеиныя расходы напрасно потеряны.
Когдабъ спя академпя втомъ порядке осталась какъ оную блаженния
и в чнодостойиыя памятіі Его ІЬсператорское Белпчество всемилостпв йше определпть пзволплъ, тобъ отъ мпогпхъ безпокопствъ свобозкдепа
была: Его превосходительство д нствительнып тайиы сов типкъ u кавалеръ Гдыъ Баронъ остерманъ всегда в'томъ ын ніи пребілвалъ чтобъ оную
акадеыпю в^таромъ порядке содержали.
Того ради Его превосходіітел'ство поданное в'сенатт. доиошеніе опробовать пзволилъ п ежелпбы другпе премепн пом шател'ства в^гомъ не
учннилп тобъ потому доыошеипю лилостивое учипепо было р шенпс понеже во ономъ нпчего напраспо не просплп а какъ все в'покое стадо
то хот лъ натъ Гдгнъ презпдентъ оное доношенпе пакіі подать нрн семъ
посылаю Вашему благородию нашему благод телю и охотнику к'наукаиъ
со оного доношепия коппю п всепокорп іпііе прошу дабы оное ло вреыени рекомондовать изволили. Такожде Гдгнъ делилъ всепокорпый своГі
поклонъ Башему благородпіо отдаетъ и просптъ чтобъ о іштапскихъ и сибпрскпхъ ландкартахъ п что еще ему об щаио было иапаметовать пзволилп.
Грыдоровалыцпкъ ростовцевъ зд лалъ карту о лпфляпдш а теиерь
другой зачалъ на онои карт пмена м стаыъ вырезывать п такъ вскор
над емся онымъ вашему благородпю служить.
Ари метику Геометрпю трпгонометрию остроиомпю и географию па
россійскои язикъ перевелъ Гднъ Горлецкіп а каковъ удался переводъ о
ПРИЛОЖЕШЯ.
75
томъ я не пзвестенъ однакожъ прптомъ со всякимъ прил жаніемъ в'присутствіи самого автора и протчихъ переводчиковъ читали и свид тельствовалн п что кто прптомъ вспамятовать могь заппсываліг п потомъ по
общему согласию то что не прямо переведено было исправили: и сверхъ
того весь переводъ ради опробаціи кггднну лейбмедику послаыъ.
Чрезъ географию ландкарты того ради заблагоразсудили четыре главння части св та и во оныхъ знаты Гшіия гдрства по самымъ новымъ
обсервацпямъ па рускомъ языке грыдоровать такожде началп мы руские
карты латинскпми словамп грыдоровать а понеже в^рыдорованііі словъ
нскусиыхъ ыастеровъ не им емъ того ради очень медленпо д лается,
главн Ггшия петербургския цроспекты своро изготовимъ, а ежели оныя
опробованы будутъ то будемъ во ономъ дал е ііоступать, п съ Божпею
иолощпю над емсл тіпографию россійскую совремеиемъ в'доброе состояніе прнвести токмо требуемъ мы ваиіеи помощи u заступленпя присланныя о каын аспесте н о незгараемомъ полоты в доыостп такожде и о
м дныхъ н о железныхъ заводе^ пзрядиы артпкулъ к'в до5іостямъ прпсовокупилп Ежели Ваше благородие дал е во ономъ поступать пзволпте,
то такъ здешнеп націй такъ и пностранныыъ людемъ прнятн е будетъ.
А о нашей доброи вол сумн ваться непзвол'іе, Ежели намъ какую налаіаютъ работу п ежеліі ТОЛ^ІО не всегда на насъ ропчутъ п рігмъ не
однпмъ годомъ состроенъ авось либо такожъ u ыы со временеыъ пол'зу
прішесть над емся притомъ посылаю вашему Благородию ЕОППЮ О ремаркахъ надъ в домостямп н всепокорпо прогау прямо лн оные составлеиы илн нетъ пли какъ другпмъ какимъ образоыъ оные составлены быть
им ютъ, а мы со всемъ усердпемъ посл довать будемъ. А мартъ мгцъ
весь готовь ежелп я дерзновенне воспрпять могь тобы я п /дпну бпблнотекарю Киприяпову па каждой почте дватдать эксемпляровъ посылалъ
икоторые я ему сего дня посылаю ежеліі бъ онъ намъ н которые B'npoдажу употреблять могъ тобъ ыы ево безъ награждешія за ево труды не
оставплп. Прпложенныя прц семъ в долостп прошу ежелн вамъ не в'трудъ
ему вручпть повел ть.
Когдабъ по поданиому отъ насъ допошенпю о в доыостяхъ такое
р шение учпнено было чтобъ все коллегіи канцеляріп кааторы и машстраты п в^авоевааныхъ правпнцііяхъ по экземпляру бралп при заплаченін четырехъ плц хотя трехъ рублевъ тобъ ыы нашу тішографіію скоро в'состоянііе прпвеліг отъ чего іі самому народз* великая пол'за быть
им етъ и такшіъ легкпзіъ образомъ ыожао онымъ часъ отчасу охоту u
желаиіе к'паукамъ прпсовокуплять.
Когда бы вс людіі такое усердііе п іиъкліпіацпю к'наукамъ пм ли
какъ ваше благородпе тобы сихъ прошеній и не надобно было но мало
такііхь находится.
Ежелп ваше благородие что куриозиое иаидете в архивахъ о фамплияхъ то проспмъ оиыя вещп к'назі'ь присылать за что мы Вашему благородпю попремногу благодарпы будеыъ и потщимся опое ноплутче употребить п в^омъ ваше благородие всиолііпіать.
Какъ скоро экстракты о восточноіі п западноіі Татаріп в'готовіюсти
будутъ то оныя і^вашему благородпю пришлеыъ.
76
К. СВЕНСКЕ,
XVII.
Письмо Бпбдіотекаря 1. Д. Шумахера кь Оберь - Секретарю Сената
Н. К. Кпрплову.
отъ 9 мая 1728 года.
Я прежде квашему Благородию піісать нам ренпл ие им ль пока я
на поданное от насъ доношенііе резолюцію иеполучу в тогда хот ль
возіш ть дерзновеыпе завсе ваше іюказанное мы благод яние благодарпть, но понеже сия резолюцпя должая закоси ла, иежеліг какъ над ялся
того радп между т мъ ныа за іірисланные новые вещи благодарствую
которые мы впашп в доиости выесліі что вы сами в'в домостяхъ увпд ть
пзволпте а понеже я от господіша Кігприянова на моп пігсма еще отв тствия не получалъ того ради я неизиесгенъ іірпятно лц ему то что я до
него посылаю илп нетъ однакожь не смотря па то дотого ввемяни K'nesiy
посылать буду пока онъ мн не отішгаетъ чтобъ я бол'ше к'не.му непосылалъ ежели сие прямо начиется то подлинно над ятися можно, чю
оыъ оттой книгп которая уже п напечатана, такожде п отт хъ которые
печатаются такуюжъ ыожетъ пм ть пол'зу хотябы онъ самъ оиые квпгп
печаталъ, іібо оаъ в'томъ шікакого убитка не ігм етъ.
Ростовцевъ началъ карту о лифляцдіп рускіиш лптераыи грыдоровать
поиеже Гдгішь делиль н которыя погр шеппя усмотр лъ того радіі потребно быти разсудплъ оную карту вновь зд лать онъ прислалъ планъ
по которому онъ назі репъ рускую генерал'ную и партикз-лярцые карты
в'ірыдоровавііе отдать, срускішп лптераміі грыдоровашше лапдкарты на
щетъ вашего благородпя поставятся, иьш васъ моего гдтря покорио
прошу ежелп возможно еще одного ластера которои бы могъ слова грндоровать к'Базіъ прііслать понеже ceti котораго мы ііын им емъ вес'зіа
непотребенъ есть и ростовцевъ таЕожде немного лутче понежс какъ
скоро ему денги в'рукн попадутся то онъ црежде не перестанстъ пить
пока т хъ деиегъ вс хъ пе пропьетъ a у насъ уже н которые м днне
доскя заложнлъ стаішміі людмп поіістпниу мало добра зд лать можно.
Или по ііосл дыей ыере хотя и можно что зд лать толко свелпкпмъ замедленпемъ одпакожъ какъ скоро воз.можио такъ все отправлять потщпися. Ггдпнъ де лакроеръ еын вархангел'скомъ городе обр тается гд онъ
доЕОл'ные астрономцческие обсерваціи д лалъ а ныи потребно быть
разсуждаетъ ежели онъ в'ігровіпіцііі а имянно вказань пугь свои воспріпметъ ыожетъ быть что сшъ от архангелхкого города туда водою прохать можетъ того ради хотиыъ мы в^ысокііі сепатъ о семъ подать доношенпе а чтобы ему по5і шател'ства ыпкакого не было то будемъ просить чтобъ ему пз высокого Сеыата такой указъ дапъ былъ по которому
бы господа губернаторы помяиутого лакроера съ единаго ы ста на другое препровождали а когдабъ cue академпческими денгамн д лать то бы
ніпзчетныя трудности п пом шател'ства оттого произошли а оиъ толко
бы наарасно во всемъ остановку п суеты ирстери валъ для господина
пердебола (?) собрадъ я н скол'ко листовъ о зеыл ііазываемой Ессо яін
камчатка которые вамъ господішъ шул'цъ ссобою привезетъ ыожнобъ
ПРПЛОЖЕШЯ.
77
такожде и копию всего господпну капптану берицу (Берпнгу) посіать
что можетъ быть ему былобъ іг впол'зу. Нашп академическия комментарпя уже бол'ше половины изготовлены пзкоторыхъ мы нын экстрактъ
на рускомъ язык д лаемъ, что желаю дабы было пріятпо.
XVIII.
Вь Высокііі Сеиатъ от Лейбъ Медпкуса п академіп наукъ Президента
Лаврентья Блумепстроста,
доношеніе.
Въ протлоыъ 727-мъ году в Марте мгце по ппсму ІІЗ кабипета и ио
указу из высокого Сената посланъ пз академііг наукъ профессоръ Лякруэръ вархангелогородскую губернію вколскок острогъ і вдругпе м ста
росіиского гдтрства для ісправленія і обсервацін партпкулярныхъ губерНІІЯЫЪ и правпицііямъ ланъкартъ; а іГп помянутоп Профессоръ лякруэръ втой губерніп і вколскомъ острог будучи посланные спхъ из санктъ
шітербурха лаидъкарты освид тельствовалъ п обсервацию по географнчсской наук учиннлъ.
Того радн высокаго Сената спокорностпю прошу дабы благоволилъ
высокій Сенатъ поыяцутого Профессора отправпть для свпд телства друпіхъ картъ вказаиь а іс казани вастрахаыь водою, а гд надлежитъ і сухпмъ путемъ і о томъ отрпавлешп к губернаторамъ і воеводамъ послать
укази дабы они ево лявруэра и прп немъ обр тающихся толмачеп и
ііротчпхъ, н съ ево інструыенты отправлялп на судахъ илп па подводахъ
без всякаго задержавія і на то отправленне ко онолу Профессору денегъ
иріістоішое чнсло или повел лъ ізволплъ губернаторомъ воеводамъ и
протчимъ ііачалствующішъ дабы ево лякруэра отправлять безденежно.
Мапя ІЗдня 1728 году послано такоежъ доношеипе вмоскву для закр пы к ггдііну .Іепбмедику п акадеыіи наукъ презпденту Лаврентью
.Чаврентьевпчу блюментросту другое такое жъ обер - секретарю Івану
Кнрилову.
XIX.
Письмо Бпбліотекаря А. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю Сената
II. К. Кпрплову,
отъ 27 Іюня 1728 года.
Нын по об щашпо моелу посылаю до вашего благородпя оную в домость о земл Ессо или Камчатка которую мы пз разныхъ агторовъ
собрали Ваше Благородпе пз сего саыи увпдеть пзволпте что іностраппие в домостп обопоіі земл весыа плохп суть 11 того радп спе вроссіискомъ Народ оставить надлежіітъ в которомъ подлпнное обстоятельство
78
К. СВЕНСКЕ,
оныя земли оппсапо ежели ваше благородие о камчатк новое какое нзв стие ім ете п сиами сообщііть изволите мы вамъ за хо по премногу
благодарны будемъ. Мастсръ оыий которыіі слова грыдоруетъ которын
лпфляндскую карту грыдоровать началъ отпасъ ушолъ я подалъ оиое
ізв стпе вполицепменстерскую Канцелярию чтобъ его сыскать і когда
онъ сыщется то я его заставдю вжелезахъ работать. ростовцевъ есть
такожде з ло непотребпый чл вкъ Оиъ у меня уже дв м дныя доскн
заложплъ и сне меия іірнпудпдо Зубова которып кажется весма доброн
члгвкъ принять онъ теперь надъ плантахъ работаетъ А когда ошг всі
вготовностп будутъ то будетъ онъ вм ст с протчпми иадъ ландкартами
трудптся:
Переводъ геометріи гд на Брофессора Гсрмана уже такожде начали
печатать Немецкая Грамматпка такожде в нашіі коментарія скоро вготовностп будутъ;
Поиеже чрезъ посл дпюю почту отъ Господіша Кипрііяиова изв стплся что ему наши кореспонденціи не ііепрпятны суть того ради буду
я его ышіости посылать всегда оіше кнпгп которыя у насъ печатаются
такожде и что ізыныхъ земель получаемъ. Ежелн намъБогъ свою ынлость
дастъ такожде и благодетели нашн насъ неоставятъто кр пкую надежду
ім ю что п ваше благородие сали о насърадоватнся будете. Завтрешняго
чнсла будетъ унасъ иубличная асамблея дыскурсъ кохорып Ггдиъ делнлъ
па бывшеіі асамбле ім лъ будетъ напечатанъ которыіг я вашеыу благородпю на будущеи почт пришлю.
Присемыірошу дабы мы отвавіего благородпя взабвепіи положеныне
были такожде и что о денгахъ напшхъ свое стараиис возпм ть ИЗВОЛІІЛН
понеже многне отнасъ почптаіі подъ день скитаются. боже ублагополучпі д ло наше.
XX.
Пасьмо Оберъ-Секретаря Сената 11. К. Кпрплова къ Внбліотекарю
1. Д. Шумахеру,
изъ Москвы отъ 8 Октября 1728 года.
'
За приятныя ваши Моего Гдря ппсма u сообщенпі начатыхъ квпп
вес'ма благодарствую і веселюсь т ыъ что вплодъ не малоп росиі остатца
іш етъ когда оныя п другия тому подобныя кнпгіі отвремяпи довремяпп
на росіпскомъ языке у.множатца: и къ вамъ моему Гдрю ко уведомлеаию
не пм ю протчего точию кпоре окопчаиия лантъкартъ какая зд сь резолюцпя состоялась о томъ для пзи стпя теб п особлшюму Моемудругу
господпну делилю сообіцаю копию: (иослаті. пе усп лъ: а иріпплю впредь:)
а гардебо0 (?) Пробпрііой ыастеръ в Сибирь на спхъ дияхъ уже отправплся: некоторыхъ у здовъ лантъкарты зд сь получешл: о которыхъв
будущую почту сообщу: а васъ моего Гдря прошу про Лпфляцдскую
лантъ карту в дать оісопчапаль на меди: такъж Поморскихъ месхъ архангелогородскои губернпі. Ежелп Послаииой отъ васъ Профессоръ об-
ПРПЛОЖЕІІІЯ.
79
сервовалъ и поправнлъ ту сообідить комн ; Спбирскпхъ Погранпчныхъ
Схиною м стъ лантъкарту надобно получить в рную По прибытиі в
москну Его Превосходптельства Господина Графа Владнславича которои
уже есть впутп обретается: Зд сь еще прпложена зачатая в вашей типографиі граматика немецкая сросиіскою вкоторой пекоторыя малыя поправкіг в словенскпхъ речахъ учиненьі чрезъ моего благод теля зд шнеи
школы учителя знающаго латпнскую греческую и cji'OBeHCKyro граматнву:
риторпку, в философню: И ежели пзволнте заблагоразсудить то не хуже
впредь по тетратно то комн сюда прнсылать онъ ыожетъ вамъ в поправлепііі словенскпхь речей служііть: Зд сь мп далъ Богъ сына кресного пз народа башкпрского веры бывшей махометанской котороп прежде
крещеішя будучи вспаскомъ учплищномъ ынтр (монастнр ),чрезъ два
м'ца по рускп Ппсать п чптать ыарочііто обучился п над юсь что попрплежиостіі Ево будетъ переводчпкомъ Сарапского бухарского п турецкого
языковъ: Пбо онъ о исторпяхъ таыошнпхъ азиатскнхъ народовъ довольно
св домъ п техъ язиковъ учнлся и показывалъ мн про кнпгп (?) коп я
совреыянемъ буду доставать u васъ уведомлять.
XXI.
Письмо Бибдіотеклря I. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю Сената
II. К. Кпрплову,
отъ 28 Октября 1728 года.
г
За 5іл тіівое сообщение опаго Указа который пзвысокого Правительствующаго Сената ради нзготовления Ландъ картъ вышелъ вашему благородию попремиого благодареиъ о чемъ на будуіцеп дочт в в домостяхъ
упоминать буду. Понеже спцевыя вещп пностраинымъ людямъ з ло прпятыыи будутъ. При семъ поздравляю васъ моего Гдря сновокрещенымъ
сыношъ п желаю дабы онъ п впредь стакиыъ прііл жашіемъ въ учеьіп
поступалъ съкакпнъ оиое иачалъ. Ещеиаішаче ради всеыародной пользы
сердечно желаю ибо таковый челов къ во азііатпческой псторіі великую
пользу принестп можетъ я сию см лось хощу воспрпять и вашему благородіпо малыГі реэстрь оиыхъ кніігь прпслать которыя о спцевыхъ исторпяхъ ппсали ссимъ прошенпелъ дабы ваше благородпе его о т хъ книгахъ спроспти п отиего би ув домптпся нзиолпли, виделли онъ такпя
кшігп когда илп нетъ.
Ростовцевъ пын вгрыдоровапіи Лифляидііі упражняется. , И какъ
скоро оиое пзготовптъ то оиое вашсму благородию прпшлю.
От гдна де ла кроера мы уже давно нпкакого ізвестпя ве получали
лосло чрезъ его учішеиныя паблюдепіи карту архапгелогородскоіі губернін во миоіихъ м стахъ преяенпть і іісправцть надлежптъ.
Ачто до грамматіши касаетца то бы попстшше лселать падлежало что
бы всегда оную і мпогішъ всемъ языке искусиымъ людемъ сообщить ыолшо было отчего ыад юсь чтобы всегда плоды пм ть ыожпо было. И та-
80
К. СВЕНСКЕ,
кое новоначатое дело в болыпее достопнство прпвестп. Но разстояніе
ы ста самому доброму нам реяшо немалое препятствіе чннитъ прпсеыъ
г
за мпдостивое ваше предложеиіе весьыа благодарствую. Гд ну Швановпчу
я оную поправку которую отвасъ получилъ показывалъ где н которыя немалыятішографическия погрешения ны ются,котория надлежитъ назади кппгн
в странпце о погрешеніяхъ псправііть, яко в третпей странпце вы сто сочиненпя словъ красноречпе такожде па пномъ м сте вм сто писменп гласнаго самогласная находится п пнная спмъ подобная. Впрочемъ же онъ
сказуаваетъ разсз'жденіе чрезъ оное лутчее учішіітіі0" какъ онъ сказываетъ что онъ піісалъ грамматнку радп россіпскаго парода, дабы со оныя
неыедкаго языка учптся ыожно было. і того радп онъ нарочио такихъ немецкихъ словъ употреблялъ дабы молодые людп оныхъ словъ которыя
внауке случаютца наплутче п легчаише навыкнутп ыоглп. Ежелпбытакая
грамматпка ішсана была скоторыя бы надобно было россіпскаго языка
учптся тобы оное за погрешешіе в ленпть надлежало. Вврочемъ какъ онъ
такожде і я вашему благородію за спе з ло благодарствуеыъ.
XXII.
Ппсьмо Бибдіотекаря 1. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю Сената
II. К. Кнрплову,
отъ 17 Февраля 1729 года.
Едва токмо къ сему Ростовцева прпвелъ, что онъ карту о Лпфляндіп, какъ ваше благородіе саіиі віід ть пзволите, до Градусовъ Надписеи
и Картушевъ зтже совс мъ ІІЗГОТОВІІЛЪ. Аще ваше благородіе саыи расположпть сопзволпте, какія па оной карг подппси картушы п прцкраски
вамъ угодпы п овые съ нами сопзВолите сообщнть, то я оныя в самоіі
скоростп u безъ замедленія на сей карт приказалъ выр зать. А Ростовцевъ между т мъ р жетъ градусы которые еыу Гд^ъ де-Лпль на сеіі
карт нарисовалъ. Къ святой Нед л аще Богъ соблаго(волитъ?) над емся Его Ілператорскаго Велпчества Портретъ совс мъ пзготовіітъ, который д лается разм розіъ u величішою таковъ каковъ Его Імператорское Веліічество при жпвст (живот ) (sic) былъ н ЕЪ Атланту Вашего
(Вашезіу?) весма есть способеиъ п аще вы на сіе соблаговолить пзволите, то хотиыъ мы столкп ластовъ опаго портрета напечатать сколко
вашеыу Благородію угодно будетъ.
г
Его Превосходнтелство Гдн7> Лепбъмедпкъ получплъ Печатпый портретъ (sic) блаженныя паыятп Его Величества Гдгря Цфвча Алекс я Петровпча, таЕожде и проспектъ Саиктпетербурга радппробы; икакъскоро
Его Превосходительство опыя апробовать пзволитъ, то шы пхъ тотчасъ
u объявимъ. Охотио бы ыы съ Портретомъ Его Імператорскаго Вел. начало уже учіінили обаче мы Его тогда еіце неіш лн, п ктомуже п нашего Грыдоровалщпка прежде хот ли отв дать пежелп такое велпкое
д ло еыу вручпть. Трзчщ иашіг часъ отъ часу намъ лехче становятся u
над езіся что въ будущій годъ ннкакія трудиости іім тп не будемъ. Но
ТОЕМО дросішъ дабы паши труды вашему благородію благопріятиы быліг.
ПРИЛОЖЕВІЯ.
81
XXIII.
Писыно Оберъ • Секретаря И. К. Кирплова къ Библіотекарю I. Д.
Шумахеру,
нзъ Москвы отъ 18 февраля 1729 года.
Хотя предвамп мопмь гдремъ я весма виноватъ что долгое время
пнсмаип укоснелъ однакожъ то случплось за сущнми многими суетами:
дотого недоііускающпып: За присылку новой кшіги вкоторои сокращенная Арихметпка Геометрия и протчпе наукн весма полезныя такожде за
куранты коп обще спрпм чаниями получаютца Благодарствую: і притомъ прошу таковыхъ: новыхъ кннгъ впредь сообщенпемъ неоставлять. '
A дu'гI^яJ^oв'ЬJaлaтIITI^ вы ізв стны о нам ренііі кнавечатанию Атласа
роапского что дап Б'же хотя по немногу наполиять. Того ради прил жпо прошу о архангелогородскоп Карте ежели она чрезъ вашего посланиого іірофесгора выправлена сюда прнслать комн верную коиию дабн
мочно было печатать іібо слышалъ я что прежвіе геодезисты ланткарту
объявилп неисправную Лифляпская карта буде напечатана то иришлпте:^
Епіежъ вбитность ыою вручилъ я кптанския ланткарты спереводами которыя нын зд сь потребны. To прошу прислучае оные лавткарты іспереводаіип ирислать снадежныыъ ездакомъ ИЛИ когда случптца ісканцелярій Сената посылка дабы впути не утратилпсь *).
[Посл моеи отлучкп грыдоровальныхъ д лъ Мастеръ зубовъ ланкарту
Олопецкую зд лалъ: точпю ппсалъ я кнему дабы господпнъ професоръ
делпл посвид телствовалъ иетліі какпхт. ошпбокъ, но неизв стенъ о томъ
иночемт.. Того радп прошу прпл жно оного зубова призвавъ о тсшъ ему
поговорпть і господпиу Делплю высыотрпть]: что у него господпна Делпля д лаеца всочиненпі лантъкартъ о томъ желаю ув домления; а кои
еще вновь зд сь ланкарты получены ст хъ копиі квамъ сообщпыъ.
Москопского У зду прежняя Лантъкарта зело непсправна і нелзя ее
без обсервадіп печатать потому прпзиаваю і вдругпхъ ланкартахъ быть
непсправамъ. Ожидаю вскоре СибпрскоГі лаикарты которая зпачытъ новоиоставлеинуіо ыежду росиіскішъ імперпемъ и китайскимъ владенпемъ
граппцу іі другпе Места обнадежплъ оную подать Господпнъ Таиный
Оов тникъ графъ рладпславпчь; по общему желанпю кроспіскому атласу
надобно виачале пріілпчниііъ быть двумъ листамъ: Первому гд бъ Его
Імператорского велпчества персона стоящая была; а на второмъ лпст
глобосъ ілп інон кунгатъ какъ обычаііно у атласовъ бываетъ. a у васъ
ім ется лутчеп мастерт. кои ыожетъ на медп зд лать сего радп прил жио проиіу такпя два лпста приказать зд лать а годятца оные вамъ и
мн пбо отіфсмяііп до нремлни папсчатанныя ланткарты могутъ водну
квигу собпрать іпереплстать а ссвоеи стороитл за тр}гдъ иастеру обе- іцаіост, заплатпть сколко вы прпкажнте: зд сь прплагаю получеппыя чрезъ
*) Зд сь въ іюдлішник вставлены слова: Согодни получплъ девять ланкартъ ц иіісадъ что одна у васъ оставлена то прошу повелеть высмотрить и
приказать дополнить в надииси какъ прп семъ значпть.
6
82
К. СВЕНСКЕ,
дворяшша Акпн ея деындова известиі о камене азбесте і о повои медпоп руде і еже.іп угодны то прошу принять.
Буде ваыъ мосму Гдрю падобенъ домъ для квартеры акадомическихъ
членовъ нлп служптелей то прошу прпнять домъ господина тайнаго Сов тника Наумова котороГі покояып доволенъ а внайме самомъ лаломъ
согласптца братТі^ой^Іццатъ Кіірчловъ. Зд сь изъ сибпрскои ировпнцнн
прпвезена руда о которои немало споръ произошелъ одніг пробіірмеистерьі ничего внеі не нашли: а другия утвервдаютца быть из (в)нее медп;
которои пхъ сіюръ разобрагь не могу: того радп малой кусочекъ вложилъ u покорно прошу такого Брофессора котороГі бы и истину ыоп
открыть н сюда ко ын отписать.
Прпсемъ доброжелателю моему поклопъ Господину делилю п протчішіі
господамъ профессорамъ посылаю.
XXIV.
Ппеьмо Библіотекаря 1. Д. Шуиахера къ Оберъ • Секретарю Сената
II. К. Кврплову,
отъ 10 Марта 1729 года.
Предоволпо мн сіе нзв стпо есть что з ло мнопшн и важны.чн д лани ваше Высокоблагородіе утруждеіп.і, и того радп вес.ма было би неіірпличио ежелибы я па вс иоп імісма требовать хот лъ отв тствія. Я
it т мъ доволеиъ когда толко знаю что вашс благородіе пасъ не забылн
и иаыъ no своеи милостп благосклонііы о котороп пнсмомъ Вапгего высоііоблагородія пігсаинымь Фсвраля 18дая, которое токмо зачетмре двн
передъ сішъ получіілъ, я пакп обііадея:снті, за которое ио ііремпоіу благодарствую, іі на оное покори ііше отв тствую:
1. Что Гд иъ Профессоръ Дела Кро ръ язъ колы еще ие бывалъ, но
ші его сь веліікимъ желапіеыъ ожпдаемъ. И какъ скоро оиъ сюда прибудетъ, то Гдгнъ Делпль тотчасъ Архангелогородскую карту, тамъ отч.
г
Геодезистовъ *) снятую, со учіінениимп тамо отъ Гд на Дела Кро ра
обсерваціямп сиссетъ п исправитъ, и тогда оную безъ всякаго замедлеаія
li'Baineny благородію пришлю. Ыо токмо проспмъ дабы ваіпе благородіе
опред леніе учиннть изволпліг, чтобъ чрез тамошнпхъ Гоодезіістовъ прочія провпнціп яко Вологда, Устюгъ и Галичъ спять, о которыхь у насъ
еще никаішхъ картъ не іш ется. Попелсе вашему благородію без соми нія пзв стно будетъ что Гд нъ дела Кро ръ токмо астрополпческія обсерваціи д лаетъ, ради исправлеиія картъ, а самъ нхъ ие снпмаетъ, понеже къ тому не іга етъ временя.
2. Карту о Лііфляидіи трудамп ростовцева зд ланную до ваіпсго
*) Зд сь в роягно должно ра-.іумЬть геодеанстовь, посланныхь нъ Архангельскую губерпію по распорнженію Кпріілоиа, потому что Ла Кроайеру,
какъ уже выіие зам чено, не было придано геодрзіістовъ.
ПРИЛОЖЕШЯ.
83
благородія нослалъ, и ожпдаю въ томъ далняго от васъ прнказу. Съ
латинскою мы еще ничего ые починалн понеже Гд нъ делиль токмо теперь съ Геиералнимъ разд леніемъ отд лался. Онъ съ своиып картами
сл дующимъ образолъ поступаетъ. Всю Россію изобразилъ онъ на четырехъ картахъ из которыхъ первыя дв Эвропейскую u другіе дв Азіатическую Госсію пзобралсаютъ. Сіи четыре разд ляетъ онъ пакіі надругіе 12 такъ что весь его Атласъ нын въ 16 плп ыожетъ быть что и 20
состоятп будетъ. Правда что онъ въ семъ своемъ Атлант не весма
аккуратенъ будетъ, поиеже Геодезисты которые т карты снималп, по
мн вію вашего благородія не весма псправны и аккуратни въ своеыъ
д л были. Но чтож7> д лать? тёперь сіе такъ хорошо д лать надлежитъ
какъ возможно. Co временемъ все исправится можетъ. Колпко кратъ
Французы ихъ карты переменяли. Но Гдгиъ делиль еще в'томъ мн иіи
есть что во оныхъ нын не без погр шенія.
3. По желанію вашему Зубова я прпзывалъ и у него спрашпвалъ,
для чего онъ Олонецкои карты Гдтну делилю для освид телствованія не
давалъ? To онъ ын на то отв тствовалъ что онъ о-семъ былъ непзв стенг. Потомъ прпвелъ я его къ Гдгну Делилю съ гридорованною картою
и со орітшаламъ для освид тслствованія, что онъ Гднъ Делнль без
всякаго замедл нія учпнитъ. 0 чемъ ваше благородіе совреленемъ учиню изв стна.
4. Китайскія карты вашеііу благородію въ яед лю вреыени прншлю
съ надежнымъ случаемъ, понеже оныя вамъ нын такъ потребны. Мы
втомъ нам реніи пребываемъ, что вагае благородіе оныя карты какъ
скоро снпмп вашу нужду отправите квазіъ пакп изволите прислать, Понеже оныя Гдгііу Делплю къ его вартаиъ такожде з ло потребны.
Портретъ Его Імпсраторскаго Велпчества къ троицыну дню готовъ
будетъ, котораго столко ложно напечатать сколко квашему Атланту погребно, ііопеже оныГі премую велмчину ші етъ.
А что до куншта надлежіітъ оный велю нарисовать іі прпшлю къ
вашему благородію для свпд хелства ежелп онъ вамъ удобенъ будетъ,
іо велю его u напечатать.
За прислапное изв стіе о каші азбест ,- такожде и за куріозныіі
камень по иремногу благодарствую, о чемъ вь в домостяхъ съ первою
оказіею уііомішать будемъ, и когда оішіі калень отъ пскусныхъ въ томъ
д л ирофессоровъ пзсл дованъ будетъ, тогда вашему благородію осо(іевное изв стіе учиню.
За и сколко времени передъ силъ наняли мы домъ Гд на ПІтатскаго
Сов тнпка Ласлова, B'KOTopojra вс напіп люди пом стплися, а какъ
скоро получу то и о двор Гдгііа Таииаго Сов тшіка Наумова случай
г
подуыаіо, и тогда съ Гд номт. братом'і. ватего Благородія посов туюся.
Поиеже Ваше высокоблагородіе сокращенія Математнческая такъ
благосклопио воспріять изволпліт, того радіі п нын восприыішаю дерзновеиіе н сколко экземпляровъ разныхъ рукъ (sic) бумаги экстракта комментаріевъ такожде и два портрета блаженішя паыятп Гдгря цетвча Алексіа Петровича и одішъ Санктпетербургской нроспектъ до вашего благородія послать, которыхъ иросиектовъ у насъ в'нын шыеыъ году девять
B'roTOBHOcrii будутъ такожде н одинъ Генералной «Персиективной» Гео6*
84
К. СВЕНСКЕ,
ыетрическои планъ что все современемъ въ вашемъ Атлант употребится
можеіъ.
Нын вашего благородія болше утруждать не хощу но в коромъ
временн воспрінму дерзновеніе вашему высокоблагородію нужды наша
с'покорностію предлагать.
XXV.
ІІнсыно Бпбліотекаря I. Д. Шуиіахера къ Оберъ - Секретарю Сспата
II. К, Кпрнлову,
отъ 17 Марта 1729 года.
Над юся что в~ше высокобл^ородіе моіі ппсыа писанные сего марта
6 дня чрезъ господігна маэора Гархиттеля лолучили н^н на оное что
надлежатъ до азбеста п ыеталловъ кнамъ пріісланныхъ отв тствую, что
оба ыеталла одному въ мпнералныхъ вещахъ пскусному ирофессору дія
опробаванія обявлялъ а какішъ образомъ оная проба учпнена, и что
потомъ явилася, оное пспрпложенннхъ россіискихъ u латинскпхъ писемъ
изволите увндпть, на которую акуратиость весма над ятпся можпо. Зеленая оная мпнералная матерія нпчего ігннаго всеб не содержптъ разв
токыо с ру плн ыархазптъ, но выполероваиыый камень есть з ло пзрядный металлъ, я оную такъ изрядную частицу вег5іа неохотпо къ пробованію употребплъ, но понеже требуется чтобы: сему камыю пмя сыскать,
чему быть нпкопмь образомъ невозиожно, ежели прежде проба учпнена
не будетъ, того радп я сіе зд лать прпнужденъ бы.іъ, часть оная которую мы получили толь мала есть, что вс хъ пужн іііііііхъ пробъ со оною
учпнпть невоззюжао, пбо всякую частицу плп камешекъ особно опробо' вать надлежитъ u тогда токмо оному камню пмя дать можно, который
по сіе вреыя за л дную руду прпзнаваютъ но впредь ежели случаи будетъ онаго радп пробы болше получить то и прямое пмя ему дать можно
будетъ.
0 камн азбестъ ваше высокоблагородіе въ прпм чаніяхъ болшее
изв стіе можете получнть. Кптаискіе карты лежатъ увязаиы и совс мъ
вготовностп, ежелп я вскоромъ времени надежнаго способа получптьневозмогу, то оння до вашего высокоблагородія чрезъ почту прпшлю, a
нанпаче егда господпнъ почтъ директоръ Ашъ ыеие такъ обиадежптъ,
что оныя ц лы и сохраиаы до вашего высокоблагородія доігдутъ, въ
протчемъ вручая всего мене вашему высокоблагородію остаюсь
Гдгнъ Силинъ пожалуй сіе писмо ио прнказу Г-на бпбл. Шум. изволь
переписать на б ло понеже посл об да скоро сюда быть хот лъ. В.
Ададуровъ.
НРИЛОЖЕНІЯ.
85
XXVI.
Письяо Бнбліотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ - Секретарю Сената
И. К. Кнрилову,
отъ 24 Марта 1729 года.
Прнсемъ по желанію вашего Высовоблагородія посылаю до васъ 22
Китайскія карты купно съпереводсшъ Россійскихъ и ЛатянсЕИХъ литеръ.
II ежели в^ше Высокоблагородіе со оыою нужду вашу отравить изволите,
іо всеннжайше ировіу дабы оную съ надежньшъ сдучаемъ паЕИ кънамъ
прислать соблаговолилп, чтрбы Гдгнъ Делилъ въ своемъ труд дал е
ііоступать могъ.
Чертежъ онаго Куншта которып къ атланту вашего высокоблагоролія
уііотребленъ быть им етъ по крапн іі м р въ нед лю времени пришлю.
Олонецкую каргу Гдтнъ Профессоръ делилъ со оригиналоыъ сводилъ,
а какъ онъ оную усыотр лъ, такожде и какое съ свопзш картаыи нам реніе нм етъ, оное из его писыа, которое при семъ прилагается увид ть
изволпте, дуцлпкатъ посд дняго вашего пи ма я получилъ, впротчемъ
осхаюсь съ должнымъ респектомъ.
XXVII.
Нисыцо I. Н. Делиля къ Оберъ-Секретарю И. К. Кнрилову,
отъ 24 Марта 1729 года.
Бдагодарствую за почтеніе в^ше которымъ не забываете насъ в вашеыъппсаніи къ Гдгпу шумахеру 18 числа февраля, которое Его ыилость
мн сообщилъ. Понеже изволиліі вы желать чтобъ я іізсл довалъ карту
у зда олоиецкаго, я оиую СВОДІІЛЪ съ подлпнникомъ п она ин показалася пзрядно прііведена. Обаче же не изв стеиъ для чего зубовъ отволокъ иа 5 градусовъ долготи назначенныя в подлниоик тоя карты разв
прнказомъ Вашего Благородія. Что же касается труду моего в Географіи,
іо какъ зд сь пм ю ыногія прочія впды упражневій того ради еще не
иелми преусп лъ обачеже над юся что сиыъ л томъ возмогу вамъ показать по части опыт великія карты Гепералныя Россіііскія которую мн
я предложіі.ті. учпнпть на 13 листахъ. Говоря о частп толко Россіи которая есть въ Эвроп , присовокупя к'вей Царства Казаыское и Астраханское it се о сеи то карт что я Ваиіему Благородію предлагалъ уже
тотъ годъ чрезъ писмо десятаго Маія 1728 года с'сішъ разнствіемъ что
прежде сего нам реніе ны лъ зд лать оііую на 30 лпстахъ; вм сто того
что мн иедавно показалося что доволно было оііую сочипить на 12
листахъ. Уже началь о семъ посл днемъ плаи благонадежденъ быть
ІІН СКОЛКПХЪ точпыхъ положспіяхъ п когда сищу равныя ішъ во всеыъ
дространсти Імперіп, п болше пе будегъ толко что цоподнить съ особливЫіМіі картами, по посл днеи ы р потщуся оныя ы ста наполннть о
которыхъ получу доволныя ыеморіалы.
86
К. СВЕНСКЕ,
Кром сея карты предложмъ я ми еще сочинить карту генералн ишую то есть вс я Россіи на 4 толко листахъ для вящшаго удобства.
такъ что весь сей Атласъ состоять будетъ въ 16 листахъ, которыя обаче
довольствовать будутъ чтобъ не скудпое дать прпзнаніе о се' все' пространной Ьшерін. Об щаете ваше благородіе намъ сообщпть меморіалы новыхъ картъ вами пзобр тенныхъ и ежели получпмъ то весма
сея ПОІІОЩІІ должны мы будемъ всякую корысть (ползу) пашец Геотрафік,
сего радп неможемъ вамъ доволно засвид тельствовать какое наше рвеніе пы ть къ пріобщенію сихъновыхъ изобр теніи, благоволпли уже ыв
об щать предъ вашнмъ отъіздомъ велпкую карту Сибпрскую чпсломъ 40,
а другую карту подробну обявляющую о рек Лен , но не прнлучилося
ын впд ть нп то' ни друго'.
XXVIII.
Письмо Оберъ - Секретаря 11. К. Кнрплова къ Бнбліотекарю
1. Д. Шумахеру,
изъ Москвы отъ 1 Апр ля 1729 юда.
За благосклонныя вашп ппсьма, особливо за пріісылку кннги Академпческой на 1726 годъ напечатаынои, и что изволпли патреты Імператорскія прпказать готовить; а изготовленнмя гдгря ц'ревііча сообщпть о
тоыъ о всемъ по премногу благодарю и радуюсь что сію иеоцеипую ползу
россія всеб видитъ. т хъкн'гъ довотпо зд сь покупать желаютъ u ежелн
изволите то для ііробы прислать н скогко, также о цепахъ вс хъ кн'гъ
почему можете продавать извотте ув домпть, а особлпво о лексикон
новоыъ; тобъ требующіімъ ыогли объявлять, п да гъ снихъ наиередъ требовать п к'вазіъ прпсылать; .Іантъкарты Китайскіе получепы, п no н которомъ времлни пакп возвращу; в'протчемъ н"н за краткостію ппсаіь
не пм ю, точію малое н которое ув домленіе посылаю, п об одномъ что
до комерціи касается есть приказъ, дабы в'куранта* наиечйтать, аодругомт. в' волю вашу предаюсь.
XXIX.
ПИСЬАІО
Библіотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ - Секретарю
II. К. Кнрплову,
отъ 1 Мая 1729 года.
В"ше высокоблагородіе изволіілн в вашемъ аиси об щать н которое
изв стіе о народ калмыцкомъ для прим чанія прислать, того радіі на
оное отв ту я до того времеип отложііть хот лъ когдабы вашему Высокоблагородію за оба вкуігЬ могу возблаіодарити но понеже оное изв стіе
дол нежели какъ я над ялся замедл ло, того для дол моішъ отв тстві-
ПРИЛОЖЕНІЯ.
87
смъ косн ти пе хощу но паче Вашему Высокоблагородію за прцсланное
спокорпостію благодарствую и дабы не было взабвепін положено.
Карта Лпфляндская до надписей и картуіиекъ им ется вготовности,
іі таво опеГг ожпдаю вагаего приказу.
Господину геннигеру до котораго я кунштъ къ вашему Атланту послалъ оішй вашему высокоблагородію вручптъ н ежели тотъ кунштъ
вамъ будетъ угодепъ, то онып со времянемъ прпкажу вырезатъ. будеже
оньш вашему Высокоблагородію не понравптся то прошу токмо насъ о
семь ув доішть и объявпть какъ вы оиып нм ть желаете, а мы всеыу
иосл довать готовы.
Портретъ Его Іі: В: такоа де скоро готовъ будетъ, которымъ вашему
(ілагородію современемъ служить буду. ныне ожпдаю токмо отв тствія
от господііна Кппріянова сколко по его мн нію прислать календареи
надлежпть то бы я онне тотчасъ печатать началъ, я над юсь что внын швемъ году ыожно гораздо болше прошлогодскаго напечатать.
XXX.
Прнложеніе къ предгпдуідему письму.
На куншт пзображена есть прпслонпвшаяся Россія къ непоколебимнмъ провпнцііі столиамт. которой время открытіемъ зав сы віісящей на
окн половпнъ балкона, городы ыопастырп горы холмы л са, на мор
корабліг, ппротчая показуетъ. яко тагпя вещи около которыхъ географія
обращается. на передиемъ основаыіи лежатъ нз'жныя іыстр)гменты, чрезъ
которые собственвое м стъ пли городовъ положеніе опред литп можно.
Россія простертою рукою знаяенуетъ, что оное ей пріятно, и что
кболшему географіи совершенству во всемъ помоществоватп хощетъ, і
для того она втонкое подобраное платце облечена есть дабы внвчемъ
ном шателства не пм ла.
Вреля есть крылатое для изъявленія всегдапшяго его воднп в внощп
совершающагося теченія оное того радп съ однпмъ крыломъ л тучія
JIIJIIIII изображено есть дабы купио н астрономпческія обсервацін изълвляло, которые вгеографіп з ло великую ползу іш ютъ.
Геніусъ, который карту о Европ разверчнваетъ, пм етъ крылія меркуріевы которыя за охрашггеля nj"reii и земель пм ется, чтобъ онъ земли
н государства скор е проб жатп, п почтарскую службу отправитц могъ.
XXXI.
Высочаншін Указъ о достакленіп въ ІІравительствуюіцін Сенатъ карты
Архангельской губерніи,
29 сент. 1730 года.
Указъ ЕяІмператорскогоВелпчестваСаыодержііцы Всероссіиской исправптельствующаго Сената в академпю Наукъ впрошломъ 1728 году
88
К. С В Е Н С К Е ,
августа 2 дня по ирнговору Высокого Сената вед но из академіи наукъ
ландкарты архангелогородскон губерніи вкоторую губернію отправленъ
былъ профессоръ з Геодезисты для обсервацііі вновь прислать всенатъ
о чемъ вту академпю указъ послапъ токмо лаидкартъ ие іірислано также
въ 726 году взятыя пз сената вкабииетъ ландкарты отосланн были в
аЕадеыпю наукъ вкоторой српсованы для свид тельства п учине?іія изнихъ генералпоіі россіГгскоГі н правпнціалныхъ ландкартъ, а что поіому
учиненоль о томъ в сепат непзв стно, того радіг по указу Ея Імвераторского Величества Праіііітельстнующій Сенатъ прііказалн в сепатъ вышеупомянутыя архангелогородской губерніи также генералную россійскую и правннціалпые ландкарты [буде с отосланньіхъ пз сената зд лапы]
прислать всенатъ нем дленао і притомъ ікжазать no свігд телству тоі
Академіи верноль геодезпсты оппсывалп п карты д лали и буде явились
нев рныя кто ішяны геодезпсты втой ниісправ явились н в академіп
Наукь учпнпть о томъ по сему Ея Імператорского Веліічества указу
сентября 29 дия 1730 году у подлпняого подппсаво тако Статской Сов тникъ аниспмъ ыасловъ оберъ Секретарь іванъ кирнловъ Секретарь
антонъ гривцовъ канцелярнстъ козма васковъ.
Сподлнннымъ указомъ чталъ Канцеляристъ ДмитреГі Грековъ.
XXXII.
Правптельствующему Сенату
из академіп Наукт.
репортъ.
Сего октября ннжеписаниаго чпсла Ея Імператорского Величества
Указъ іс Правптельствунщаго Сеиата подъ № 2444 о прпсылк в Правителствующій Сенатъ архангелогородскои губеріііп такожъ Генералнон
россійской і Провпнціалныхъ ландкартъ, въ Сапктъ Пптербурх вакадеыіи Наукъ полученъ н ио оному ісіюлиятся будетъ.
Санктъ П. Б. Октября 6-го дня 1730.
XXXIII.
Ппсыно I. Н. Делпля къ Оберг-Сскретарю И, К. Кирплову,
0'И) 5 Ноября н. ст. 1730 года.
г
Высокоблагородішй Г динъ Оберъ секретарь
Моп Мл~тіівой Гдтрь
Іванъ Кприловичъ.
Авадемія Наукъ, когда иолучила Указъ от Правптелствунщаго Севата из москвы, Сентября 29 числа, тогда возмв лъ, что ссй указъ толко
иРИЛОЖЕНІЯ.
89
касается докартъ Географическихъ всеа Россіи. Ксочиненію которыхъ
едпнъ я толко от Академіи опред ленъ. На сіе должно мн было дать
от Академііг отв тъ нарочпыыъ пнсмомъ. На Ваше пыя особлнво. для
ііз'явленія вамъ о сеп частн труда моего, вчемъ наипаче обязана меня
обр лъ, чтобъ къ вамъ моеыу Гдрю отписатнся; понеже пе соиннымъ съ
к мъ но сваміг до сего числа о спхъ вещахъ Географпческпхъ въ корес-*
повденцш я былъ.
Когда братъ мой по Указу от Імператорскаго дворца по халъ въ і /
Губерііію Архангелогороцкую для учпненія тамо обсерваціи *) астроно- . "
ноыическпхъ, которыя могли быть прпличны къ совершенію Астрономіи
п Географіп предложепо было от Акадезііп чтобы съ нпмъ два былп Геодезпстовъ, хотя трудъ брата моего п долженствовалъ быть разньш отъ
Геодезпскаго: Понеже геодезистОіМЪ толко должно трудъ свой пы ть въ
пол для услотрепія наимал ишпхъ ы стъ въ истпнномъ ихъ м стоположеніи: вт. м сто того что братъ моГг должепъ былъ быть въ Город хъ для установленія долготы н широтн усмотеніи на неб , чрезъ
удобныя на то пнструменты, которне онъ съ собою пзі лъ. Ітако, какъ
я уже пзълвплъ; что предложено было чтобы съ нігаъ былъ Геодезпстъ.
I выбранъ былъ тоіг который ул;ё отболшпя частп сънялъ карты Архангелогородскія Губернііг. Ыо поиеже сей Геодезпстъ объятъ былъ д ламв, которыя еще въ сапктъ питербурх не окончалъ, удержали т его
въ семъ город чрезт. долгое время, такъ что братъ мой бодше оставатся иемогъ; Того радп п прішуждепъ былл. безъ сего геодезиста сь
однимъ толко чл"і) к0імъ от хать, который нанятъ былъ от Академіи за
толмача ІІ помощиика въ обссрваціяхъ. А попеже д ла сего геодезпста
чрезъ долгое время въ окопчаніи не прпходилп, къ тому же в за благо
разсуждеію было бол с не посылать его къ брату ыоему u такъ оставленъ былъ в саншъ шггербурх прі Академіи, гд онъ со ішою въ сочиненіи картъ Географііческпхъ п труждался. I вт поры высокоправи•гел'ствующін Сенатъ, Августа 2 чпсла 1728 году сочннилъ регламентъ
дляокончанія остаишагося въд л географическсьмъ, над яся, что акпбы
братъ мой былъ СТ) геодезпстазіи, которыи должны былп сънпмать новыя
карты; и указалъ по 4-5іу артннулу того Регламента; таковыя карты прпслать, а Геодезиста.чъ бывшпмъ пріг брат моемъ, птътить въ провинцііі
Вологодскую, Устюжскую п Галицкую, съ которыхъ еще дарты не спяты.
И когда я увид лъ оный Реглаиептъ възын лъ, что акнбы ыоя должность
была, Пранптел^ствующему Сенату учпнить изв стію что братъ ыой Геодезистовъ пріі себ неіш лъ. Еже Академія чрезъ свою Каицелярію п
учмнилатщапіемъ ГдгнаШулахера, которыіі на себе таковое д ло възявъ
вамі. пзявплт,. II тако Правител'ствующелу Сепату невозможно было
требоиаті. у Академін повыхъ картъ Архаигелогородскія гз'берніп і понеже братъ мои пе для сочпненія картъ отправлеич. былъ, но для толко
обсервадіи долготы п ііпіроты географическіхъ, иеуііомііиаемъ о прочихъ
обсерваціяхъ Астрономическихч. и фпзическііхъ отъ Академіп на него
положениыхъ, оліидая доидеже Акаделія во употребленіе приведетъ братдіп обсерваціп въ 1'еиерал'ну імперіп карту, которую подъ пмеиемъ Ака*) ІІротііпъ этого слова на пол выноска: «усмотреніи».
90
К. СВЕНСКЕ,
демическимъ възялъ я па себя по сов ту тоя Академіи; Сообщу вамъ
что отсюду проіізидетъ, чего вы употребить ыожете. Такъ какъ вамъ за
бдаго понравптся во псправлеиш карть и м стъ чрезъ которыя братъ
моіі переходилъ. Изволь смотреть шпроту і высоту полюса вт хъ городахъ гд оиъ усмотр ть возмогъ:
Архангелскъ
6 4 ° . . . 34
Кола
68 . . . 54
Килдпнъ
69 . ..22
Кандалакша
67 . . . 10
Ковда
66 . . . 4 3
Кер ть
66 . . . 1 8
Къс мь (Кемь)
64 . . . 58
Сума
64 . . . 16
Холмогоры
64 . . . 15
Устюгъ
60 . . . 46
Нова тотма
60 . . . 8
Вологда
59 . . . 19
Каргополь
61 . . . 29
Ыовая Ладуга (Ладога)
60 . . . 7
Чтожъ касается о долгот : то вамъ Милост. Моему Гдгрю есть пзв стно, что велпкаго тщанія неже шпрота, къ томужъ и особливаго
требуетъ усмотренія, которое н кое толко пы етъ время себ прплнчное, вкоторомт. случаются нногда разпыя препоны, чему приччна есть.
что братъ моіі не возмогъ подлпнность получить, кром долготъ Архапгелогороцкія, гд возмогъ н кія затм пія сопз^тшіковъ усмотреть Юпіітеровыхъ, которые такожде усмотрепи суть н в'саикт питербурх . А когда
мы съвели сію обсервадію, усмотр лп разность въ долгот между сихъ
городовъ 8° градусовъ 38' ыинутъ какъ архангель от Пптербурха на
востокъ отдаленъ.
Предмышлено бнло, что братъ ыой по возвращеніи из Архангелогороцкія губернін прошелъ и прочія во імперіп Губерніи для такнхжде
обсерваціп, которьтя бы годплпся ко управлешю вс хъ картъ россійскпхъ
снятыхъ чрезъ Гоодезпстовъ. Но впдя себя Академія не всостояніп содержать такое иждпвеніе: того радп братъ мои от н сколко м цовъ по
возвращеніп своемъ из путп в санктъ пптербурх пребываетъ, гд забавляется въ переппск своихъ обсерваціп на чисто согласуя съ сими которыя учпнеиы были въ томъ же времени въ санктъ шітерб)грх .
Чтожъ о карт Генеральпоп всероссіпской котору я воспріялъ съд лать подъ управленіемъ Академіп со вс мп картами къ неіг ис кабинета посланиыміі, иы въ помощь отинуды; п какъ Правпте.^ствуюіцііі
Сенатъ требуеп. чтобъ я о семъ его особливо ув домилъ, вчемъ пад юся,
что не могу лучше съд лать, какъ чрезт, ласъ Моего Гдря. Понеже уже
мое нам репіе предложилъ вамъ въ двухъ моихъ ішсмахъ, которыя я почтенъ сущъ пнсалъ вамъ 10 ыаия 1728 году и 24 ыарта 1729 году. сіе
мое нам реніе СОСТОІІТЪ въ двухъ картахъ вь одноп м рою въ 60 футовъ квадратньіхъ, илп въ 12 листовъ атласовыхъ, которые часть толко
содержать Россіп въ Эвроп могутъ. Другая генералн ишая сочинена
будетъ изъ 4-х7> толко ЛІІСТОВЪ. А покажет7> всю Россію до самыхъ гра-
ПРИЛОЖЕНШ.
91
НІІЦЪ къ востокз'. I всей карт содержащаяся въ Эвроп часть россіы
повторено будегъ по тоііже скал четырежды менше ниже (нежелн) будетъ пзображена в^олшой карт .
Когда я сіе учішімъ наы реніе*) нпчего таыъ пеоты нилъ, кътомуж
і вд испю производпть начаіъ. Сыскалъ п уііотребилъ ы ста зритеднаго
особлпваго п самаго точнаго какъ возможно, для таковых, прострапныхъ
картъ, посему зі сто зрптелству провелъ ыерпдіаеы, и паралелы на сихъ
обопхъ картахъ съ градуса на градусъ, которын преудобио могутъ еще
разд лены быть на минуты. Понеже градусы везд чувственноравньш
суть, какь п у глобуса. іютомъ попскалъ я какъ бы надежну быть во
многнхъ точкахъ твердыхъ, по которымъ долженъ я былъ управлять такоішя карты. Первоіі пунктъ пліі точка была положепія Пптеръ бурха
точпо опред ленное въ долготу и въ широту поусмотреніямъ вънесенныиъ въ дв первыя кнііги въ Заппскахъ Академпческихъ **), долгота
сего города взята есть от мерпдіана, которыГі переходитъ чрезъ островъ
жел зный рекомый L'ile de fer ***), самый западныГі отъ канарійскихъ
острововъ, которий есгь первымъ мерпдіаномъ, u котораго іючтп въси
Эвропейцы уиотребляютъ, тое п я такожде учпнилъ. Потому что еще лн
неизв стно есть лп какій пнеый зіерпдіанъ, которы бы зющао было взять
за первміі меридіанъ въ россіп, п на которозіъ бы B'SATO было усмотреніе, по которомъ моіцно было опред лить точно положепіе ы ста смотря
по петербурху. Но каковъ бы нп былі. меридіанъ его же употребляю
всочііпешп картъ, удобно будетъ когда воокончаніе прпдутъ, втаковоГі
прішесть меридіаиъ нкакой кто иохощетъ. Посл обсервацін учпненныхъ
пі. Пптеръбурх нпкакихъ ішішхъ лучше не иашелъ какъ операцш геометрпческія которыя преискуснып, Профессоръ в' Академііі навпгацкои
Господинъ фоикфпрсонъ (Фариварсонъ) уже тому доволно прошло времяни
сочинялъ от Питеръ'Бурха къ Москв , отсихъ усвіотреніи не толко пропсходптъ іістішное м сто положеніе москвы, смотря по піітеръ Бурху, такъ
въдолготу какъ и в'шііроту, но еще п прочихъ м стъ подорог , какъ то
Иовгорода, Броинпцы, крестцовъ, зпмиеп горы, колоыны, волочка, торжка, твери, городниіде, Завидова, Пеіпковъ, черкизова п прочае.
Операціи Геометрическія сочинепиыя чрезъ Господіша Любрасъ, по
берегам-ь iiurpin а ливоніи начавъ от кронштата по габсель, когда мн
бнлп сообщены пригодіглпся мн что л разположилъ весь берегъ. Ыачавъ
от пптербурха, даже до габсель случпвъ піітеръбурхт, съ кронштатомъ
по прямоГі лпи е възятой от обсерваторіп над юся что no той жде линеп
прямой, которая зіеыя поведетъ отсего конца лпвоніп даже до острововъ,
Даго и ду (до) езеля, по которымъ укр пііть возмогу, подобыыыъ же
образомъ заііадпыіі берегъ ліівоніи. А буде по таковои черт чннііть
мц не случптся, то въ таковомъ жде нан репш употреблю самыхъ лучшихъ Портюляновъ ****) п Флямбоморскііхъ. Когдауже позпаю что онн
*) ІІротппъ этого слова на пол выноска: «проэкть».
**) ІІротпвъ этого выноека: пмеморіалахъ.
***) Протпвъ атого на пол : лпль де Феръ нли Insula ftrrea.
****) ІІротивъ этого слова на пол объясненіе: Портюлянъ есть карта мор
СКІІХЬ береговъ гд прпстдютт. корабли, также и Флямбо.
92
К. СВЕНСКЕ,
совершенныя суть въ своеи скал въ румбахі. въ широт и протчее, н
сихъ употреблю въ твердомъ положеніи вс хъ береговъ Морскпхт. россіп
см жыыхъ. И тако снмъ образомъ предлагаю я себ сочпнить решетку
мисленную мопхъ картъ генералпыхъ пріпскпвая самыя болшия перемычки; такъ же мысленныя всего Імперіи пространства которыя вс
связаиы будутъ чрезъ оиераціи Геометрнческіе плп усмотрешя *) астроноыическія, илп чрезъ какій инный либо путь географпческій.
Безъ спцеваго посредствія не могу себ обнад жпть чтобъ я могъ
дать іюіеріи россійской подлішиое ея распространеніе. И чтобъ точно
означплъ часть св та которой оное соотв тствуетъ. Ежелп бы да нетакъ
въ томъ д л поступплось, п думано бы было въ правило прпвесть пространство Россіи совокуиляя по концамъ карты всякія провиндіп безъ
сипеваго д лопстязанія, то бы весма ыощпо было въпасть въ подобная
погр шенія каковы уже отв даны прежд сего въ Географіп: сіесть,
когда случилося по усмотренію мпссіоыаровъ **) Эзувптовъ въ хпну соровняя съ т ми которыя д лалнся въ томъ жде времяни въ Эвроп въ
5,00 ыпляхъ, пли въ двухъ тысящахъ верстъ, какъ о томъ во вс хъ картахъ не было обявлеио. ПокоиныГі братъ моіі географъ ***) въ свопхъ
картахъ иоправплъ сицепое погр шсніе, и іінная многая нарочптая, которыя обезобразили вс карты географііческія, прежд его насв тъ пзведшія. таковое д ло по предложенію лоезіу псправлю іг въ карт моеіі
генералноп въсе Россійскоіі; Но понеже не мощно иы ть операціГі геоыетрическпхъ пусмотреніц астроиомпческпхъ точныхъ по вс мъ м стамъ,
которыя должно назначать на картахъ; непазиаменігвъ къл тку карты
генералішя; Такпмъ образо.міі какъ я сказалъ хощу я наполшіть сію
карту; да къ тому жь весма надобпо пріісовокупііть п частиыя карти.
которыя піі ются добрыя ли ои нли злы; Но потребно напередъ умомъ
изътязать сходятся лп он съ собою съ такішъ основаніемъ, которыя
напередъ сего былп устаиовлеиы; Почеліу н како познается ііогр иіеіііе,
н точность картъ частныхъ. Ктомужъ дать поводъ исііравить; и посамон
возмоашостн, въ лучшее прпвестн употребленіе. Но понеже велми часто
мало случается какое подредствіе къ зіажденію (sic) картъ частныхъ
между собою. Такожде и основаиія н кая от ішудьг пріобр тенная, къ
том}'жъ не без труда будетъ въ употребленіп илущемся въ сихъ частныхъ картахъ. когда потребно будетъ сочішять генералную карту, чтобъ
тамо ііогр шенііі мало было которыя иевозможно будетъ псправить разв
совремянемъ u то поновымъ загшскамъ: толко чтобъ сохраиены всегда
былп первыя основанія, которыя обязапы есмы въ картахъ частиыхъ сохранять п помнііть, какимъ то образоыъ употребленіе было въ частныхъ
картахъ по указателствамъ какъ бы познать погр шеиіе ежелп обр тается; нбо еще случилося бы ежелп бы вся сія в д пія пепрссташю не
билп въ памятіі; что сновыми заііпска.міі въм сто того чтобы возмолию
было исііравить карты хуждше ие сд лалпся бы ниже какъ были прежд .
*) Противъ этого слова выноска: обсервацію.
**) Противъ этого сдова объяснительная выноска: «посланныхь иропов дниковъ».
***) Старшій изъ братьевъ Дслилей, Guillaume.
ПРИЛОЖКНШ.
93
И тако сія то суть мои Генералныя размьгшленія, по которымъ такимъ образомъ возможно будетъ себ иуть представпть въ сочішеніи
картъ генералныхъ. А наииаче въ таковой стран прострапнои яко Россія о которой до сего числа мало н что было знакомпто. 0 спцевой и щи
пріялъ есмъ съвободу говорпть мало н что пространно. He того радц
мню, чтобъ вашему высоко Благородію нуждныя быліі сія моя представленія но для того что бы соблаговолиди изв стны быть въ таковомъ то
образ предложилъ я мн труждатпся въ Географіп РоссіГгской.
Что касается моихъ (моимъ) трудомъ сочиненному: нредложпвъ вамъ н сколко вунктовъ главныхъ по которымъ нам реніе ыое было управпть ыои
болшия карты гедералішя; присовокуплю что я уже дачалъ къ дополнк
ея у здьі выбурха, кексголма, олонца. Разсмотр въ что сіи у зды съняты
чрезъ единаго ІІ тогожъ геодезнста, которыи видится зш что онъ свое
д ло разум лъ пзряддо, согласуюся того съ собою. И неспорятъ въ фундамент которое я сътороиы подучилъ. Таішмъ де образомъ пе ирестапу
наполшіть карту мою частиьшп, въ т хъ ы стахъ гд я пм ю установлеііпые пуністы. А когда познаіо что частыыя карты съ собою согласуются, найду посредствія какъ употребпть сихъ картъ не смотря напхъ
погр шенія познанныя. А что же о карт генералнои всероссійсЕОіг па 4-е
лпстахъ, кром н кіпхъ положеніп части россійскія въ Эвроп , ц которыя
пріобрящу чрезъ сочпненіе первыя карты: іготребно мн будетъ миого
еще пниыхъ проискиватіі во вс мъ простраиств спбпрскомъ ио сашыя
посл днія гранпцы і;ъ востоку; и се то въ семъ наішаче зависитъ, что я
ведуыаю чтобы возможно было управпть такъ велпкую п прострапную
карту въпутреит.іми тодко страны сея картами, но потребно будетъ еще
озиачпть и края по заппскамъ пм ющимся границъ россійскпхъ, о которыхъ надобно поддішпое им ть изв стіе; и сего ради сыскавъ карты
хпдскія и монгалскія по самыя гравнцы россіпсЕія согласны смотреніямъ
астропомпческішъ п протчимъ утверждепіямъ мпссіоиаровъ Эзувитовь
какъ онп no согласію съ астрономамн Академіп Парпжскія учинплп, возмн дъ я что должио мн начать мою карту геиералную от оппсанія сія
ііростраииыя страны Россіпскія прпведъ ііхъ въ меридіагп. санктъ шітербургской по усыотрепіямъ астроиозшческіигъ учіінеыні.шт> въ санктъ питербурх съходніішъ въ томчі жд времяни съ пекіінскимъ по мерпдіаиу
къ котороыу съпосятся сііі карты хпнскія іі пограпичпыя, о которыхъ
картахъ говорю, то т которыя ошгсуютъ весь потокъ р ки аыуръ, царства корейска ІІ протчія, кром сего изв стио по запискаыъ голляндскимъ и прочпхъ Эвропепскпхъ странт., кое есть м стоиоложеніе Япіюніи
прпроішяя къ царству кореііскому, къ томужъ изв стно еще въ какомь
образ есть м сто положеніе земли Ессо къяііпонііі: почемусв тъ п правьш путь дается, какъ бы то позпать что было разумпо о землп іессо до
сего числа, ІІ каісое ея есть іістііпноо прострапство и м сто положеніе.
Спмъ позиаипымъ пріісовокупивъ что возможио было получпть от запнсокъ ііыуіцііхся о россіи о томъ кра восточномъ, а паче с верномъ яко
то есть камчатка и протчая со вс мъ спмъ возложио будетъ ясно п подлніпіо позиать вс сіп краіі востока. Потомъ и снпмать точныя карты
восточпаго моря, которыя бы услужпли Россійству како себ управлять
въ иредпріятомъ мореплаваиіи самое пзв стное знавіе которое о семъ
94
к.
СВЕВСКЕ,
вящше іш ть надл житъ быть обсерваціп Ніамор ігапіггаиаБереигса(Берпнга) съ товарцщп авурніцРБ его должеиъ быть точпое м стопололісиіе камчатки u лморя: которое оііую окружаетъ, и сицевое положеніем стаможетъ
свестися и со остаткомъ россіи чрезъ предосторожиость взятую чрезъ
капитапа Беренгсь, како себе вести въ р кахъ ыачавъ от тоболска по
самое восточное мор чпня на спхъ р кахъ тояжд усмотренія ыорскія
какъ и намор чіпіятся, откуду пронсходитъ точіюе м стоііодолшиіе
въс хъ р къ, которыя кашітаігь Берепгсъ въ пути сноемъ прошелъ. A
ионеаіе тыя р кп все внутрепные спбпрп перес каюті) операцііі когория
онъ въ сидевомъ вид лореплаваыія отправилъ. ои должпи быть иреизрядш.шъ осыованіемъ въ сочіпіенік картъ генералныхь и частііыхъ
т хъ странъ. до сего числа ні сдино еще сообщеиіе операціп каиитаиа
Беренгса не получіідъ. оип л;е изъ его журнала плавителиаго въ мор
восточномъ, кром что от перваго краткаго описанія о томъ учпиенваго гаксжде и ог первыя карты сего ііутешествія сухоиутнаго; Но какъ
самъ капіітаиъ Бериигсъ сказалъ что де сія карта не весма согласна съ
журнало.мъ, іі тако какъ я пм лъ честъ нзъявить вамъ что я зналевалъ *)
каргу мою геаералную съ точнымъ ігстязаніемъ н разсмотреиіемъ вс хъ
обсервацііі u протчпхъ осповаиій астрономііческпхъ и географичесЕихъ
которыя іюлучать возмогу: Пріісемъ иотребио би весма мн было нм ть
сообщеіііе лсурпала, которыи капптаііъ Бсрен сі. сочпиялъ, сіе оиъ вс
что операціи ыорскіія и обсерваціи іппроты п иротчая почему увид лъ
бы вътакую точность **) сія операціи, прііведепіл былп іі посл дователио
каиое подлпнпое изв стіе отсегр пропсхолсденія доллшо иад ятпся. Егда
каііитаігь Беренгсъ хотя чрезъ ііалое время былъ всаиктііитербурх , сооипиілъ мн и кія обсервадіи чрезъ сго п товаріпцеГі сочинеииыя о двоииомъ затм ніи луііно.мъ въ ілішск и ка.мчатк , хотя из сихъ двухъ заты піп едпнаго въ Эвроп п неусмотрено, обачелсе възявъ чрезъ особливнГі образъ разнствіе ыеридіаповъ обр ли что оное прплично было быть
на толъ и ст положеніе гд оное затм ніе случилося. Подобпо и о
друголъ затзі иіи которого я пм ю обсерваціи СХОДІІІ.І съ пмтербурхсшіми н схпнскпми, обаче же ипчего епі,е о спхъ усмотрепіяхі. р пгить не
могъ, ово того радіі что иулсду іш ю вън кіпхъ изясненіяхъ ві. самыхі.
т хъ обсерваціяхъ, ішъиое лсе того ради что непм въ агуриала обсервацій морскихъ капитапа Берепгса не логу впд ть ириліічиы ли опи суть
обсерваціямъ сихъ двухъ затм нііі.
Когда я буду обнадеженъ чрезъ операцін яорскія капитаиа Беренгса
о правдивомъ м стоположешіі**;і!) камчатки и самыхг тоя блішііііхъстрапц
пкогда мхъ означу іп> моей карт гелералноГг, Тогда прпсовокуплю къ
ueft иодлииное л стопололіеиіе береговъ Амерпкаискихъ самыхъ ближнихъ no салылъ посл дшілъ обрі.тепіялъ чрезъ французовъ и гисиаііцовъ елсели іірііліічпо будетъ къ ііропзв донііо вътораго моря плававія
кораблелъ россінскіілъ ежелп паки за благо разсз^дится вос іріять овое
иа семъ мор .
*) Противъ отого слова на пол цонраііка: «чертиль».
»*) Протішъ этого слова на пол поправка: «правосты).
***) На пол поиравка: «ситуаціа».
:
ІІРНЛО.КЕНІЯ.
95
Воспріялъ я нам реліе прпсовокуиить къ двумъ ыопмъ картамъ геиералнымъ точный щетъ о сочщіешіі т хъ, не токмо изъявляя *) вс
усыотренія **) іі д йствія ***) п.мъ въ м сто самого основанія прилпчная: но еіде и пмепуя вс заппски ****) частаыя которыя прцличны
будутъ, а назначу порознь образедъ егоже употреблю въ об ихъ т хъ
картахъ съ доводаші из т хъ едішаго пріііму отъ другаго за лутшаго
когда онп хотя съ собою и не будутъ согласни съ позііаніями, оттуды
ив цріішедшимп; п сіе тогда будетъ какъ сказать, что посл всего моего сочішеннаго д ла обявлю моелн піе, а иредложу ы кое рассужденіе.
Такъ какъ Правителствующій Сенатъ требуетъ въ доброт ц точностн
картъ съшітыхъ чрезъ Геодезіістов'ь. Ио мало ожидая ыощно прим чать
что касается до картъ частныхъ сънятыхъ чрезъ развыхъ люцей по генералішмъ Інструкціямъ, что ыогутъ быть вс добрші, плп поне мощво
за раиіюе услулсеніе прпнять от вснкаго ув рпвпгнся что какъ то видно
всякъ ПОТЩІІЛСЯ восііравиостп соб поручепнаго д ла, Такъ что н MOMO тамъ бить аіікакому разпствію, разв что едпны лучше разум ли, a
другпя лучгае обучены нежелп протчіи; Но сіе не препятствуетъ чгобы
не моіцно былп из т хъ картъ, которыя впдятся съд ланы плоховато,
туюжде почтп прибнль получить, какъ и изт хъ которыя добр учішены;
дополвяя знаніемъ в'ь нихъ же издателіі педостаточііы былп. Но дабы
какъ возможпо было п пз т хъ и из другнхъ нолучнть благонад жіе, п
добрую услугу, то падобію было чтобы геодезпстамъ кохорые пхъ сочнняли, мриказано было дать отв тъ, какъ оніі т карты сочішялн, къ
то.мужъ п сообідііли своп обсерваціп, ые пропустивъ долготу н протчія
оиерадіи которыя оіпі д лали и no і;оторыііъ онн т карты управляли н
протчая со вс ми СИЗІІІ предосторожіюстяміг. Еще ие беззатрудиеиія будетъчтобг,миоіо поір шеиіп неосколзпулося которып обачесовреленеыъ
могутъ бить псправлены. Ежелп же какъ напскоряя саіюлучшіе карты
теперечпыя ввародъ пздаіш будутъ и чтобьі разс яііы билн во всей Россіи сі. такимі, требовавіемъ ІІ указомъ; чтобы на всякомъ м ст изсл довать п озиачить вс погр шноспі, которыя такъ обрящутся, Такъ
вл схоіюложенііі какъ вкачеств ы стъ въ правопнсаііііі і впропускахъ
и ііротчее. II се то от сего лоп Гдгрь что слава ліііиутіі васъ не возиожегъ. Егда спдевая исрвая и точная географіи основаііія всеа імііерііі,
дадіітс чрезъ т карты, которыя уже отвасъ суть наііечатаны. п которыя
окоичпвать іш ет опіісывал і вырезывая ихъдляползы народа россійска.
И тако вндишь мои Гдрь по вс мъ вамъ мопиъ обявлевіямъ предложенішлъ что еще пе велші усп ваю въ сочішеиіп двухъ моихъ картахъ гснералныхъ: И ктому трудиость и время кт. прппедснію сего д ла
такъ какъ вамъ BLIUIO предложіілъ, годствуетъ мн во звивеиіе что не
вссиа преусп лъ. А наіпіаче ежедн къто разсудить восхощетъ, что я
должепъ былъ тое пачать, вызнавъ вс меморіялы мн даіівые еже учинить певозмоп., іюхому что надобно вс карты сообіцсим нн из пра*) На пол
*) На пол
*) На пол
*) На иол
: «приснопіа».
: «обсервацііі».
: «операціи».
: «меморіалы».
96
К.
СВЕНСКЕ.
віітедствующаго Сената съ 726 года съ пнсать н перевесть. Сицевой
трудъ такъ есть нарочитъ, что удивленія достоино, ежели я могу сего
достигнуть что одинъ съ д лалъ. He щптая въся моя упражиенія Акадеипческая. Нампаче какъ бы то д лать обсерваціи астрономическія дънемъ
и нощію: Ктомужъ п пм ть корреспондепцію со вс мп ііностраиными
острономами; того ради чтобъ вящую учішпть въ обсерваціяхъ санктъ
питербургскихъ соровняя съ ніши какъ втомжде времянй вън россін
сочпняются. А хотя и ничего еще мн не иощао теперь прііслать от
моего труда, обаче над юся какъ уже предусп ваю что возыогу вамъ
въскор показать н кіи опытъ.
Понеже ішого еще ішіется городовъ въ россіи которихъ еще картъ
не іім ю, тогорадп прошу васъмоего гдря, какъ об щали соблаговолить
намъ сообщпть т которыя от недавна чрезъ геодезистовъ прислаиы былп въ правчтелствующій Сепатъ, плп т которыя и инымъ путеыъ прпшли: тогда нхъ получпвъ потщусь въ д л не замедлить; Изиоль вид ть
карты, которыхъ я еще не впдалъ ыежду иміі, которыя сл дующпмъ порядкомъ по пхъ нумерамъ суть положены.
Карта № 1,-не знаю котораго города.
Карта № 18, атласъ Р ки Дона *).
Карта № 35, пе зпаю какая сія карта.
Болшая карта сибпрская № 40.
Потомъ 13 картъ отъ Лі 100 по вумеръ 112.
А естли еще и пнпыхъ от карты 113 грапицъ между Россіею и
хиніею, или н тъ.
Изволилп мн говорить иредъ отъ здоыъ вашпмъ что іш ется н кая
особлнвая карта о р к лен : но еще я ея невпдалъ. Еще мн великую
учпнпте радость, ежели соизволпте мп сообщііть одпнъ или два экземпляра папечатаішыхъ картъ вашпхъ.
Чтоже касается о картахъ прпслашшхъ изъ Кабппета въ Академію
н о томъ ваыъ пзв стно, что предъ отъ здомъ ваіііпмъ нз саіштъ пптеръ
бурха болпіую часть въ собственныя отдалъ я ваііін рукп. Потомъ Господипъ Шуыахеръ вамъ послалъ карту хинскую. А которыя карты у
меня осталися: и о т хъ прикладываю зд сь росппсь, которыя ежелп пожелаете немедлеішо прпшлю къ вамт., толко прошу соблаговолите ин
приказать кому пхъ въручить; Понеже въ снхъ мн была нужда, къром карты Л«113 гранпцъ между россіею и хиною, которую Господинъ
Шумахеръ прпвезъ съ Москвы, съ которыя еще мн свособпоіо ые было
вреиени привесть что лпбо во употреблеиіе.
Куыеры картамъ, котория пм ются у ыеня от ііравіітелствуюіцаго
Сепата. 2. 8. 9. 36. 39. 41. 54. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81.
82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 97. 98. 99. 113.
Ноября 5 дпя н. ст. 1730 года.
*) В роятно атласъ Крюйса, выгравированный въ Амстердам около 1704
года и обнимавшій кром течснія Дона также Азовское и Черное моря.
97
ПРІІЛОЖЕШЯ.
XXXIV.
Письмо Библіотекаря 1. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю Сената
11, К. Кпрплову.
Изъ шгсма Гдгна Профессора Делі.та къ Вашему Высокоблагородію
чрезъ прешедшую почту посланаго, зд ланное прпложеиное прн семъ доношеиіе въ Правіітельствующій Сепатъ и над юся что оное посил прислаипаго іс Правіітелствующаго Сената октября 6 дпя воакадеыію наукъ
указа учпнеио.
Гдгнъ Кппріяновъ въ посл днеыъ своемъ пнсм объявляетъ что Ваше
Высокоблагородіе РоссіГгскую Лавдкарту и Портретъ Ея Імператорскаго
Величества пм тц желаете, которую карту къ вавіеыу Высокоблагородію
ири семъ восылаю, і пріітомъ прошу чтобъ подппсавъ надппсіі, или что
вы па опоп карт пм ть желаете пакп къ намъ прпслать, то я во всякои
скорости столко экземпляровъ ІІЗГОТОВПТІІ велю, сколко вашегау Высокоблагородію угодио будетъ, u оное съ иервымъ случаемъ въ Москву лришлю.
Портрета Ея I. Вел. мы еще не получнліг, но что до короиаціп принадлежптъ оное уже у грпдоровалиыхъ мастеровъ въ д л пзі ется, п
над юся что оная работа в'надлежаш,ее врезгя совс зіъ готова будетъ,
А съ портретозіъ Ея Величества потрудн е будетъ, пбо оноГі р зною работою п со всякпмъ прііл жавіемъ д лати иадлеліптъ того ради его прежде 4 п 5 аГцовъ об щатп не можио, однаио будезіъ во всемъ трудптнся
сколько возможно. Гдгігь Делплъ употребплъ такожды п Гдгна Капптана
Беріпга обссрвацей, которыя теверь чрезъ Гд^аГорліщкаго переводятся,
и коюрыя къ Вашему Высокоблагородію па будущей вочт прпсланы
быть им ютъ въ протчемъ пребываю въ благосклонности Вашего Высокоблагодія со вс зіъ почтеніемъ.
Ноября 12 дпя 1730 іюслано при семъ вправптелствующій Сенатъ
отъ академіи доиошепіе, да ландкарта Россіпская.
XXXV.
Ипсьмо Оберъ • Секрстаря II. К, Кпрплооа къ Бибдіотекарю I. Д.
Шумахеру.
изъ Москвы отъ 28 Іюпя 1731 года.
Хотя давно неим лъ случая писать квамъ за свопміі суетами, о которихъ сами вы небезъіізвестны и можете .мою втомъ вину оставить: нып
сообііі,аю для внесенія вкуранты о ярмонкахъ вриге п вкпеве. Изволите
какъ надл л:іітъ отомъ выбравъ виураіітахъ ыавечатать также провіу о
прежнеыъ, врогсіііскоГі атлась первоіі листъ окоичать даув доыіілся ячто
персоиа Ея Імператорского веліічества у васъ напечатана; ын хотя
однпъ лпстт> прііслать и что у госаодина Делпля д лается о томъ ув доыпть; А у мепя зд сь по неыіюгу пріібываетъ і досокъ болше десятк
ват.тасъ готовыхъ которыхъ сообщу квамъ вскоре.
нпжайшіп ыой: поклонъ Господпну Профессору Делилю.
'
7
98
К. СВЕНСКЕ,
XXXVI.
Іінсьмо Оберъ • Секретаря II. К. Кпрплова къ Бпбліотекарю 1. Д,
Шумахеру.
изъ Москвы отъ 5 Августа 1731 года.
Прпсемъ посылаю новои тарпфъ: о которомъ впрежнемъ вашемъ писмі
уііоміпіалось а прптомъ проиіу: еще прнслать коми Персоаъ Ея Імае
раторского Величества экземпляровъ восмъ; такіже u о первомъ застав
номъ лист катласу ув домпть.
ххх п.
Писъмо къ Оберъ • Секрстарю U. К. Кпрндову отъ Бпбліотекаря
I. Д. Шумахсра.
отъ 19 Августа 1731 года.
Премиого благодарствую Вашему Высокоблагородпю за прпснлку тарифа, ин трудпмся впечатаіііц онаго іютребованпю пностраииыхъ купцовъ тліспыъ же образцомъ какъ ііоіііліпшыіі уставъ такожде иам ренъ D
лротчия уставы і учреждепія котормя от времяип до времявп иа св ті
выходятт., такпмъ же образцомъ впечать пронзвести, іірііложеіпшіі присемъ чертежъ снятъ спослаішаго втіравнгелствуюпий Сеиатъ астролябия,
онъ вне.мецксш землп очеііь високо иочнтается. Ежели же зд сь англннскои, который учащпмся сцособи е есть, лутше покажется, то мы опый
будеыъ д лать, я послалъ сиапіпмп росіпсісііми і пемецкіиіи лекспкопамп
десять экземиляровъ портретовъ Ея Имііераторского всличества, которые Вашеыу Вьгсокоблагородию чрезь господііиа гмеліша вручены будутъ.
Заглавныіі лпстокъ катлаиту готовъ до самыхъ надііисеп. Ежелп Ваше
Высокоблагородие оные комн на лервон почт ирчслать іізволпт , то
столко ііапечатаиныхъ лпстовъ того прпшлется сколко вамъ уюдно также еще н доска буде оіюе оіъ васъ за благо ізобр теио будетъ.
.
XXXVIII.
Ппсыно Оберъ • Секретаря И. К. Кпрплова къ БибліотЕкарю I. Д.
Шумахеру,
изъ Москвы отъ 26 Августа 1731 года.
Писма ваши отъ 1-го и 19-го чиселъ сего августа ісправпо получплт.
за которие благодарствую н притомь допоту о пнструмеит и учеппкахт. иа
будущен неделе сн которым-ь удоволствоыъ указъ иолучите каковъ е-
ПРПЛОЖЕШЯ.
99
одолитъ здесь полученъ а споследиимъ писмомъ печатной рнсунокъ то
доставляю на ваше разс}'лсдеяие такие по упомянутому указу делать
десять экзеыиляровъ портретовъ ещ не получилъ, заглавной листокъ
катласу одігнъ прикажи спервою почхою прислать понеже у меня неосталось где надіііісіі виестп а ыаисустъ Ее упомню м стъ, я вашу академию всеыи теми ландкартами кои успелъ покамгтъ сделать на меди
вскор пресентовать буду и еще прплагаю трудъ дополнять надписями
на латинскомъ н рускомъ языкахъ, такожде лифляндскую ландкарту [у
меыя одинъ ЛИСТОЕЪ есть отвасъ присланноП] подписавъ, пошлюже, а эстлянскую і острова Эзеля не могъ еще получнть п еслп у Гтна Делиля
(пм ется) прежней печати покаместъ вновь опишутъ, хотябы та старей,
ісполнил а атласу какін есть надииси сделалъ при чемъ посылаю ормуляръ і прошу чистою работою на русскомъ і немецкомъ языкахъ написать
іприказать иаыой щетъ намеди вырезать такожде прислатько ын щетъ
сколко я должеиъ втнпографню академическую за газеты і протчие книги
і за доску лііфляндскую і за иервую катласу о котороп слово было заллатпть.
Подлішное ШІСМО за рукою Івана Кирилова.
XXXIX.
ІІисьмо Библіотекаря I. Д. Шумахера къ Оиеръ-Секретарю 0. К.
Кнріыову,
отъ 16 Сеитября 1731 года.
ПисмоВашего Внсокоблагородпя отъ 2G дая августа такожде і указъ
із высоко правптелствуюіцаго Сената августа отъ 31 дня, которой мы
тодко Сентября 11 дпя получплп немалую намъ радость учішплъ для того
что ізоиаго явно впдеть можио какое великое стараніе Ея Імперачорское
Велпчество также і славиеишія госиода о подданпыхъ Ея Величества
ім ютъ. Что до академііі касается то она всякое возможное прил жаніе
вв рыомъ паставлеиіи уііотребить не преиішетъ чтобы ізобретающихся
принеи школь іскусныя u ученыя люди пропзошли и какія ученнкп академіи потребиы о томъ академія чрезъ доиошеніе высокоправителствующеыу сеоату ііредлагать бзгдетъ.
Такожде і еодолитъ какъ скоро ізготовленъ будетъ пріішлетца попеже на ішиешиеіі почте уже поздо стала заглавной лпстокъ до васъ послать то оныГі чрез будушую ііочту конечпо пошлется. Портретъ Ея Імператорского Белпчества ВМ
і ст слекснкономъ я іюслалъ съ яшцикомъ
оснпомъ Степаиовымъ п над юсь что ваше вьісокоблагородие оноп нын
уже іюлучкліі. Гд^іінъ Делилъ никакой другой карты о естляндін нли о
остров Эзел кром им юідейся в Самсоиовомъ атланте неим етъ і
ежели оиъ васъ т мъ услужить ыожетъ, то онъ cue учинить сердечно
гоховъ токмо обнадежнваеіъ что во ономъ также м ст найдутся которые имъ незнаеми суть.
7*
100
К. СВЕНСКЕ,
Вы ізволите упомнвать что вамъ одішъ экземпляръ лифлянской карты
потребенъ но я желаю быть ізвестеыъ надобноль вамъ несколько экземпляровъ оной напечатать ілн самую доску к вамъ прислать і для того на
спе вашего приказа ожидаю.
Понеже ваше высокоблагородие о академіп многое стараніе ім ете то
Гдгинъ Президентъ Лавренгіи Лаврентіевичь фонъ блюментростъ згже съ
728 году прпказалъ вамъ четыре экземпляра рускпхъ ведомостеіі спрпыечанііями отпускать, не требуя за то денегъ котороГг прнказъ ыы всегда
спревеликою охотою псполнить готовы толко прптомъ просимъ чтобъ
ваше высокоблагородіе иамъ івпредь какь в вашемъ стараніи такъ івсообщенпяхъ благосклонны пребывали.
XL.
Отъ Библіотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю И. К. Кприлову,
отъ 11 Ноября 1731 года.
Еслп акадезіія на прпсланный пз высокоправптелствующаго сената
указъ о ученикахъ такъ поздо донопіеніемъ ответствуетъ то учинилось
для тово што за потребно усмотрено было оное прежде господину ирезыдеиту сообщить і отнего ожидать подтверждепія которое подтверждевіе
вм ст сдоношеніемъ незадолго передъ спмъ здесь иолучено н понеже
все надлежащігаъ образомъ п вооыомъ разсмотр но то ыад юсь что высокоправителствующш Сеиатъ снмъ доыошеніемъ і обретаіощпмпся во
ономъ предложевіи доволенъ будетъ впротчемъ ваше благородіе просныъ
прнсеыъ случае доброе слово заыолвиіь понеже мне доволно ізв ство
сколко оное д иствптелно быть ыожетъ.
Хотя до вашего высокоблагородія два листа із которыхъ на одномъ
тптулъ а на другомъ ирпношеніе изображены при сеыъ посылаю, одяакожъ оныя еще не совсемъ выиравлени для тово что тотъ грыдоровалщпкъ который слова выр зываетъ былъ иемощенъ однакожъ над еыся
что опъ сбожіею помовцю опять вскоре оиравптся.
Ежели онп вапіелу Высоііоблагородію иепонравятся какъ теперь зделаыы то оное не от ііоего погрешенія учпнилось потому что я о гомъ
прежде стакпми людыи совЬтовалъ которие втомъ совершеныую силу
знаютъ я было і все cue на одішъ лпстъ внестп хотелъ но тогда бы портрета и заглавнаго лпста которые гораздо не илохо сд ланы вд ло употребить не можио было.
Буде я вашого высокоблагородія аппробацію иа сіе іюлучу, тогда
велю одипъ экземпляръ для пробы ілумпновать, по которому н вс прочія сделать можно будетъ.
віірпложеыиоыі при семъ реэстр озиачениыя кипгп все у паст.
вкннжнои палате ім ются і ежели которыя із нихъ вашему высокоблагородію понравятся то прошу оное мне обявлть і увереннымъ быть что я
всегда съ глубочайшимъ почтеніемъ пребываю вашего высокоблагородія
покорный слуга.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
101
XLT.
Отъ Оберъ-Секретаря И. К. Кирилова къ Библіотекарю I. Д. Шумахеру,
отъ 15 Марта 1732 года.
Коснулась некоторая нужда видеть планъ пли карту зд шнихъ прилорскпхъ м стъ, адна такая карта д лапая Господиноыъ Генералъ лейтенантомі) декзглономъ вк.абішете прежнемъ изкоторого все карты отосланы вдесиансъ академпю, того ради покорно прогау прпказать оную
или хотя пную т мъ ыестаиъ карту господпну Професгору делплю поискать и буде наидетца ко мн ва время прислать с симъ вручптелемъ.
XLII.
Отъ Библіотекаря 1. Д. ШуіМахера къ Оберъ-Секретарю И. К. Кприлову,
отъ 16 Марта 1732 года.
Писмо вашего высокоблагородия вчераіпняго дня о приіске планаили
картъ зд шниыъ прныорскиіиъ ы стаыъ u о присыдке довашего высокоблагородия получіілъ, на которое сішъ отв тствую оныя карты им ются
упрофессора Гдгна делнля которыя ему велелъ все собрать и какъ собраны будутъ то довашего высокоблагородия немедлеино прпшлю, а для
сочиненпя россіпской іыперіи Генеральной карты по требованію вашеыу
Геодезистамъ тестц чл"вкомъ іюкои чтобъ близъ Профессора делііля былн
немедлеыно отведу.
XLI1I.
Проектъ I. Н. Делпля объ учрежденіп ГеограФПческой Палаты.
Въ прошломъ 1726-оыъ год поуказу Імператорскаго Кабинетаизъ
Высокоправіітелствующаго Сената присланы были в' Академію Наукъ
лаеткарты для пзсл дованія в'нихъ точностп а снихъ бы снять Генералную карту, которое д ло наложено и вручено тояже Академін Наукъ
Профессору Николаю Іосифу прозваніемъ Дель - плю который по наи рянію своему предложнлъ образецъ -какъ тое в ^ йство пронзводить, о
челъ многократио лпсалъ в'Москву Высокоправителствующаго Сената
Обер-Секретарю Івану Кнрпловіічу. А т писма означены были чнсломъ
п ы стомъ тако:
В' Саііктъ-Петербурх
1728 маія 10 чысла. 1729 марта 24 п 1730
октября 6-ое.
Вышепомянутыи Дель - иль с'того времяніі воспріялъ тотъ трудъ по
такоіі возможности какъ Академпческія упражненія къ тоыу его допустилц. Чтожъ по желанію своему в д л ускорить не ыогь, и то случилось от того что он доволнаго числа рисовалщиковъ и записокъ сіесть
ыерпдіоыаловъ, не ііш етъ.
102
К. СВЕПСКЕ,
Того радп всенпжайше предлагаетъ Высокопразіітелствующему Сеиату, да соблаговолптъ в'потребныхъ емуДель-плю вещехъ помоществовать
не толко ради скор пшаго отправления Генералныя карты но и дія
основанія в^редьбудущія в кп в' сей Імперіп ученія какъ поступать и
трудптся не без ползы взнаніи Географическомъ обучая тому младыхъ
людей Россіискаго народа ему врученныхъ которыи бы доволно началамъ ыатемаіпческпзіъ были пріобучены. А чтобъ сіе в'д йство произошло о томъ предлагаетъ.
1. Потребио опред лить под управленіемъ какого пибудь из Акадеыіп Наукъ Профессора Палату Географііческую нм я прп ией переводчика, такъже доволное число и рпсовалщііковъ обучениыхъ началамъ
математігческимъ. В' сей палат чтоб была бумага годная къ рисованію,
такъ же u карандашп, перья, кпсти, краскп ц прочія пнструиеити годны къ рисованію сіесть лин йки, лекала, цнркулы п прочая.
2. Чтобы в'онуіо Палату сообщево было вс карты географическія,
таЕъже и положенія м стъ и ыеморіалы *) касающіяся до географіи всей
Россіи п прочпхъ странъ кг ней принадлежащпхъ. Чтобы все тое обр талося в^обромъ п чинномъ порядк по роспнсп, почему бы свободн е
можно было разбирать и снимать. К'тому чтобы соблаговолено было ІІЗ
разныхъ коллегій сея Імперіп, сіесть пз АдмпралптеГіскоГі п военной u
прочпхъ вышеобявленную Палату Гео рафпческую сообщать копіи со
вс хъ меморіаловъ н дантъкартовъ, при себ обр тающихся и впредь
обр таемыхъ пригодныхъ къ географіи сія Імперіи.
3. Чтобы т персоны которыя снпмалп лантъкарты п сочинялп меморіалы географическія u тыя посылалп бывалн ввысокоііравіітелствуіощііі
Сенатъ u прочія коллегіп сія Імперіи давалп отпов дь в' вышеречепную
Палату, какішъ то образоыъ тыя ланткарты сочпняютъ такъже бы и отв тствовалп на все что касается до географііі. К'томужъ бы давали вслческое изъясненіе о томъ д л о которомъ у нпхъ требовано будетъ на
словахъ или на ппсм . Вышереченныіі же Профессоръ Академіи Наукъ
и управитель Палаты Географическія пм лъ бы позволеніе у т хъ которыи суть во отлучк требовать шісзіенно пзясненія в' ихъ д л географическомъ, а писмабъ надписывали в Високоправителствующій Сенатъ.
Вышереченный же Профессоръ проситъ чтобъ он возмоглъ іінструкціи
за благо себ изобр тенныя посылать къ т мъ которып неотступно упражняются в сниыаніп лаптъ картъ по разнымъ губерніяыъ сея Ьшеріи;
такоже п впредь посылаеыымъ и къ прочпмъ могущпмъ чинііть обсерваціи н исправленіе лантъкартамъ уже снятыыъ которыя иадобію еще будетъ изсл довать и псправлять п прочая. Вс т требованія инструкціи
и информаціи, обр тающіяся на писм съ ихъ отв тами, во всемъ своеыъ ц ломъ оригинал былпб прі оной палат прпняты іг сохранены.
4. ВышереченныГі Профессоръ п управитель Геогра(1)ическія Палаты
Высокоправптелствующему Сенату обязаиъ будетъ отв тствовать когда
что либо ему предложено, и о чемъ либо касающемся до теографііі востребовапо будетъ, а ктому п вд пствіе проіізводпть вс тыя лаптъкарті.і
которыя Ві.ісокоправительствующій Сепатъ по всякимъ догадателстваиъ
*) Противъ этого слова на пол сказано: Записки.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
103
могущимъ вът хъ лантъкартахъ случиться востребуетъ. Кром сего nptf
т хъ вс хъ лантъкартахъ прісообщено будетъ писменное истодковаиіе,
какъ потребио будетъ уиравляться в'сочипеніи оныя лантъкарты. Пріупоминая и меморіалы по которымъ онъ тыя сочинялъ u прочая. Ктомужъ дастъ такожде на писм пнформаціи какпмъ образомъ должно будегь поступать в очпненіи лаитъкартъ, географнческихъ такъ генералныхъ какъ и партикулярныхъ, чтобы т мъ путемъ ріісовалщики и прочіи
лпца сея Імперіи которыя даны еыу будутъ въ наученіе, добр управлялпсь въ сочиненіи географическихъ картъ. Но толко съ такимъ нам рянісмъ чтобъ папередъ сего в далц начала математическія весма къ сеыу
д лу потребныя.
5. В' вывіеобъявленноГі ГеографическоГі Палат да будетъ положеыная
сумма павсякія особливыя ііздержки иа бумагу, карандавш, ііерья, кпсти
н краски, такъ же и для инструментовъ и прочая пждивенія сі есть на
дрова, св чп, квартпру и жалованье т мъ которыи бз^утъ в томъ д л
упражнятся. К томужъ потребио еще выппсывать изъ чужнхъ странъ
такія кииги и лантъкарты тамъ грыдорованныя в какпхъ прііключптся
какая ыужда B'OHOU палат географической не токмо для образца но й
для прибыточества въ труд хъ и во пзясненіи у иностраинаго ыарода
во оппсаиіц географическомъ прочпхъ странъ: которое все народу Россіпскому весма знать потребно. Ежели сіе за благо обр тено будетъ, то
н полезііо явнтся пріобідить къ оной Палат грыдоровадщпковъ, такъже
іі печаталщііковъ со станами для тисненія лаитъкартъ Геыералиыхъ н
ішртпкуляриыхъ.
В Санктъ петербурх
1732 марта 13 дня.
I. N. De L' Isle.
Переводилъ съ французскаго языка АЕадеміи Наукъ Переводчикъ
Іванъ Горлпцкій.
XLIV.
Указъ Правптельствующаго Сената
обт. отсылк
въ Академію 28 челов къ геодезнстовъ для усовершенствоваыія въ геодезііі.
Указъ Ея Императорского Величества саыодержпцы всероссіиской псправіітелствующаго Сепата Академіи Наукъ По указу Ея Ьіператорскоіо Велпчсства Правнтелствующій Сенатъ прпказали обр тающихся в
Саиктъ иитербурхе u в москв геодезистовъ о которыхъ выслашіоГі нз
Лиф.ілндской Губериіп для иоказанія в межевапье земель ревпзоръ фопъ
Гохмутъ писменио показалъ что оные внаук прііиадлежаш,еГі до межеваго д ла пеискусны іг іюдлннно д ііствовать не ыогутъ для окопчанія
втой наук отослать вдесіансъ академпю и для того обр таюпціхся вмоскв геодезистовъ выслать в санктъ петербурхъ также которыя в ыоскв
пспосылокъ геодезисты явятся т хъ высылать в санктъ перербурхже и о
томъ в москву вправптелствующій Сенатъ послано в деніе и академіи
104
К. С В Е И С К Е ,
наукъ учпнпть о томъ по сему Ея Імператорского Велпчества указу, a
кого іыяны Геодезистовъ опред лено отослать онымъ прн семъ сообщенъ
реэстръ. Марта 21 дня 1732 году у подлпнного подппсано тако оберъ
СеЕретарь Аврамъ Сверчковъ Секретарь дмптрен нев жинъ кавцеляристъ
Яковъ постниковъ.
Реэстръ Геодезистовъ:
Сава Крашпнцовъ.
А анасей Івановъ.
Іванъ Соловцевъ.
едоръ Арпнкпнъ.
Максимъ Енкуватовъ.
Іванъ Ісаковъ.
Иванъ Корчебнпковъ.
Емельянъ гурі.евъ.
едоръ трофішовъ.
Спдоръ погорелцовъ.
Алекс й ппсаревъ.
Семенъ белпковъ.
Васплеи дотюжпровъ.
Алексапдръ Кроткой.
Іванъ іппшковъ.
Василей коверинъ.
едоръ Грпгоровт,.
Алексапдръ Коптевъ.
Егоръ Чекпиъ.
• Александръ Івановъ.
Іваиъ Веснішъ.
СеріеГі Норовъ.
Степанъ Арсепьевъ.
едоръ Портновской.
Моііс й Ушаковъ.
Никпфоръ Чекішъ.
Дмнтрей Мордіпшовъ.
едоръ Лавровъ.
Ітого двадцать восемь чл вкъ.
Съ подлішньшъ указомъ читалъ Канцелярпстъ дмптреп Грековъ.
в сообщеиіе Господину Лрофессору Делилю.
Васплей Ков ринъ.
Егоръ Чекннъ.
ВасилеГі доможировъ.
Нпкпфоръ Чекинъ.
Емельянъ Гурьевъ.
Івапъ Корчебниковъ.
Серг й Норовъ.
Степанъ Арсеньевъ.
едоръ Трофішовъ.
Надлежптъ из нпхъ іюслать 8 чл'вкъ для оппсанія н сочинепія лапдкартъ при нын шнемъ отправлеиш Маеора людвпка котороГг одну граннцу оппшетъ а онымъ ктой граппце прибавпть: всю провііпцію кои еще
неоипсано:
1, ввелпколуцкую
2
2, во псковскую
2
3, в малую россію і вслободскія поста
4
точию чтобъ снабжеии онп ктому описаішю иадлежащимъ писмепиымъ
наставленіеыъ дабы перед іірежними исправи я зд лать u карту акуратн я прпвестн ссобою ыоглц.
Мая 6 1732.
ПРИЛОЖЕШЯ.
105
XLV.
Отъ Бибдіотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю И. К. Кирвлову,
отъ 19 Мая 1732 года.
При семъ посылается довашего высокобдагородія Профессора бекенштейна о Гербахъ ошісанііе также і наішенованноіі Гербъ да для надписи ландкарта, какъ вашеыу Высокоблагородию на оноіі надппсать за
благо разсудится при семъ прошу прнложите свое старанпе ио іюданному вправителствующій Сенатъ доношенію о выдаче за напечатаніе
впроцессін коронаціи Ея Іыператорскаго Велнчества герба требующііхся
деяегъ.
XL VI.
По указу Ея Імператорскаго Велпчества въ академін наукъ опред лено по присланноігу ісправнтелствующаго Сената указу отослать во
онои Сенатъ для посылкіі сзіаэоромъ людвпкомъ геодезистовъ восемъ
челов къ а пмянно васплія коверпна, василья Домажнрова, Емельяна
Гурьева, Сергея Норова, Федора Трофизіова, Егора Чекпна, Івана Корчебнпкова, степана арсеиьева, которьшъ отпрофессора делпля надлежптъ
дать инструкцию, а псправлтелствующаго Сената требовать даби т
инструмситы скоторымп они пошлются, прпсланы были, кнему профессору, для свіід телства, которые еыу ыадлежитъ освид телствовать і что
явптся псправить, и о томъ всенатъ подать доношеніе.
Июня 7 дня 1732 г'ду.
XLVIL
Отъ Библіотекаря П. Д. Шумахера къ Оберъ-Секретарю П. К. Кпрплову,
оіъ 15 Іюня 1732 года.
Чрез посланного от васъ солдата о ісправленіи атласъ получплъ ц
г
ісправилъ того часа того х} дожества ыастеръ такожъ п полученую от
васъ карту к зд ланію отдалъ. Пріг семъ для разсмотрення посылаю
спрііслаинымъ из москвы от депствптелного тайного сов тннка василія
ііикіітііча татпщева ппсма іскоихъ увидите что к процессіи Ея Імператорского Величества о коронацііг портретъ онъ получилъ.
Того ради васъ Гд ря моего прошу благоволите no подапному із Академііі доношеиию о выдаче за напечатание тон процессіи фпгуръ денегъ
трудъ свой приложить, понеже вденгахъ при акадеыіи неыалая нужда
им ется.
106
К. СВЕИСКЕ,
XL VIII.
ІІисьмо I. II. Дслпля къ Оберъ-Секретарю И. К. Кнрилову,
Покорно прошу Вашего Бдагородія чтобъ изволпли ын прислать т
ландкарты которыя я к'вашему Благородію по вашему требованію чрезъ
Геодезпстовъ послалъ.
А имянно:
Две ландкарты Сіібпрскія одна малая кдееная иа бумаг , другая болшая которая отъ Гдна каиптана Командора Берннга получилъ да одна
ландкарта Украпнская гріідоровавпая россійсьчіыіі литерамп.
Я понужденъ ваше Благородіе о томъ докучать, понеже г да от коюрыхъ нхъ досталъ оныя требуютъ от меня безпрестанно назадъ; того
ради я над юсь, что ваше благородіе сіе ыое дерзновеніе за благо прпнять сонзволпте.
XLIX.
Пнсьмо Библіотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ • Секрстарю II. К.
Кирплову,
отъ 8 іюля 1732 года.
Прикажите присдать 8 чл"вкъ Геодезистовъ которые посылаются вполскую границу кпрофессору делилю ддя лучшего ихъ вположеніп м стъ
і сочиненія ландкартъ і во инструментахъ надлежащаго показапія п усмотренія.
L.
ВправптелствующіВ Сепатъ пз Академіп ІІаукъ
доношеніе.
По сил присланныхъ исправительствующаго Сената вАкадемію наукъ
о феодолитахъ указовъ при семъ посылается зд ланныхъ врі академія
феодолптовъ четыре безштатнв въ, для того, что прі Акадеыіи токарей
не ны ется; д ною за каждои по сороку рублевъ.
Того ради ПравителствующіГг Сенатъ да благоволптъ вышеписанныя
феодолпты прннять і означенныя денгп во Академію выдать.
Іюля 8 дня 1732 года.
Ы.
Указъ ІІравнтельствующаго Сената
отъ 8 Іюля 1732 г. о доставк пзъ Академіи четырехъ астролябій посилающимся въ Малороссію геодезпстамъ.
Указт. Ея Імператорского Величества Самодерлащы Всероссіиской
исправительствующаго Сеиата Академіп Наукъ, Поуказу Ея Імператор-
ПРИЛОЖЕШЯ.
107
ского Величества вел но посылающимся в малую россию и в Слобоцкия
полки сМаэоромъ людвикомъ для ошісанія и сочиненія ландкартъ Геодезистомъ осми чл'вкомъ взявъ изакадеміи паукъ четыре остролабиума
сциркулями отдать сросшіскамн, а овыдаче за оныя по объявленной изакадеміп наукъ ц н по сороку рублевъ за каждую послать в штатсъ
Кавюру Указъ и академіи наукъ учинить по сему Ея Імператорского
Величества Указу, а вштатсъ кантору Указъ из Сената посланъ Іюля 8
двя 1732 году. У подлннного подписано тако оберъ Секретарь Іванъ
Кііриловъ Секретарь Дмитрей Нев жііпъ Канцеляристъ яковъ Поснпковъ.
Сподлішнымъ указомъ чнталъ Канделярисгь дмптре Грековъ.
LI1.
Ппсыно Бпбліотекаря I. Д. Шумахера къ Оберъ - Секретарю Q. К.
Кнрилову,
отъ 10 Іюля 1732 года.
По присланноыу исправител'ствуюш,аго Сената о еодолвтахъ указу
зд ланные ври Академиі четыре еодолиты посылающимся впровинциі
Геодезіістамъ осыи челов коігь отданы, п что про ессоромъ делилемъ
ктешъ еодолитамъ присов товаыо, то неыедленно псправится і инструкцпя дастся. Но токмо кт ыъ еодолитамъ штатпвъ не зд лано занепм ниемъ токарей.
Того ради покорно васъ Гд ря моего прошу для скоростіі Благоволпте прпказать оныя штативы вадмі;ралтейств по показанню нашему выточить.
Lin.
Промеморія
on 17 іюля 1732 г. о прпнятін изъ рентереп денегъ за 4
доставленные пзъ Акадеыіи геодезпстамъ.
еодолпта,
Изъ Академіп наукъ всанктъ шітербурскую рентерею Сего июля 8
дня по прпсланному исиравптельствующаго Сената во Акадеыію наукъ
указу п пз штатсъ Каиторы промеморіп, велено пз оноГі рентереи принять
за отданныя лз академіи посылающимся вправішціп смаэоромъ людвикомъ геодезистомъ осми челов комъ четыре еодолитъ закаждон no copony рублевъ всего ста шести десять рублевъ: того ради по Ея Імператорскаго Велпчества указу и по опред ленію Академіп наукъ велено изреченноц рсптереп вышеписаппыя депгп во Акадеыію наукъ прпнять
тонже Академіи трезорье івану вереіцагпну сросппскою, и санктъ пнтер
бургская рентерея оботдаче оныхъ деиегъ ему верещагину сроспискою
да благоволитъ учипить no Ея Імператорскаго велпчества указу.
Канцеляристъ дмитреп Грековъ.
108
К. СВЕЫСКЕ,
LIV.
Указъ ІІравптедьствующаго Сената
отъ 31 янв. 1734 г. объ отсылк въ Акадешю для освнд тельствованія
н которыхъ, доставленныхъ геодезіісташг, картъ и плаповъ.
Указъ Ея Іиператорскаго Велпчества Самодержиди Всероссінскои
псправигелствующаго Сената Академіи наукъ. Г[оз"казу Ея Імператорскаго Величества и по прпказу правптелствующаго Сената вел но прнсланиыя от геодезпстовъ мойс я С5і тьева Ал кс я жпхманова кашинскому п Углпцкой ііровішціи трехъу здовъ геиералауюдакашинскомужті
особлпвую ландкарты и положеніе м ста Города кашпна Планъ н каталоги отослать для освид телствованія в академию Наукъ которые ііри
с мъ п посданы н академііі Наукъ учііпііть о томь посему Ея Імператорскаго Величества указу Генваря 31 дня 1734 году уііодлиннаго указу
подішсано тако оберъ Секретарь Іванъ Кпрнловъ Секретарь Семенъ
Моисеевъ Подканцеллрпстъ Петръ Лагуновъ.
СПОДЛНННБШЪ указомъ читалъ Капцелярпстъ Дмитрей Грековъ.
LV.
Вправителствующій Сеиатъ из Лкадеміи Наукъ
репорп..
Прошлаго Генваря 31 дия Ея Пмператорскаго Величества Указъ
ісцравителствующаго Сената о освпд телствованііі Кашиискому и Углицкои Правинціи трехъ У здовъ Генералную да Кашпыскому же особлпвую лаидкартъ и м ста положенпя города Кашпна плана прпкотороиъ
оныя 3 ландкарты также и каталогъ подъ Л? 365 получены покоторызіъ
исполняться будетъ. Февраля 1 дыя 1734 году.
LVI.
В Правнтелствующш Сенатъ пзо ІІсковскон ІІравпвціалнон Канцелярів
доношеніе.
Спроиілого 1732 году Ноября 6 дня по Ея Імператорскаго Величества, ис Правптелствующаго Сената Указу, обр таются для описн от
ПолскоГі границы внутренпихъ и стъ п сочиненія лаыдкартъ Псковской
Провінціи геодезисты едоръ Трофимовъ, Степаііъ Арсеиьевъ; которие
сего Марта 9 дня во Псковскую Проніиіціалную Канделярію при доиоіігеніп обявігли сочнненныхъ тр» лаикарта: вюмъ чіісл 1) Пусторжевскому у зду, 2) опочецкому скрасііогорскпыъ, Велейскпыъ, Воронецкияіі
ПРИЛОЖЕШЯ.
109
у здами. 3) Островскому, с вышегороцкпмъ, со вревскимъ, выборскимъ,
дубковскіімъ, володимерскпыъ у здами, п иные ланкарты сописью пославы в Правителствующіп Сенатъ при семъ доношеніи Марта 9 дня
1734 году.
На подлннномъ доношенін іпішетъ тако Маэоръ Алекс евъ. Брегадиръ Коробовъ Секретарь варфоломеп Івановъ Подканцеляристь Анкидій
Шаблавмнъ.
Поы та оберъ Секретаря Івана Кприлова тако:
1734 Марта 28 заппскою отдалъ во академію наукъ для освпд телствованія юраала і ландкарть,
роспнска такова под подлиннымъ доношеніемъ
Канцелярпста Грекова
Вышеппсаеныя 3 ландкартн да юрналовъ 3 влпстахъ 1) 92, 2) 68,
3) 87 во академпю Наукъ прішять Марта 28 дня 1734 году. я нижеподпіісавшійся присланные комн для свнд телствовавія от академіи 3 ландкарты съ описаніемъ 1) пусторжевскоыу у зду 2) опоченскоыу красвогорскошу, вел искому, воронецкому у здамъ, 3) островскоыу с вышегородскпмъ со вревскишъ, выборскпыъ дубковсшгаъ володпыерскпмъ у здаыи.
получплъ Апр ля 3 дня 1734 году
re^u les cartes susdites
De I'Isle.
LVII.
Письмо Оберь-Секретаря I. K. Кирплова къ I. Д. Шумахеру,
отъ 25 Мая 1734 года.
У господнна Шумахера требовать чтобъ вриказалъ вапечатанныя 20
.іанткартъ генералвыхъ отдать ко мн чтобъ сдосокъ техже картъ приказалъ печатать п разцв чввать для вродажи, а вокакой цев отомъ
сннмъ говорево ладожскаго капала ландъкарту дабы окончать арзамаскую
такожде оковчать еще быліі от ыеня присланы 4 карты для вырезыванія
на медп чтобъ т отыскать. влпфлянскоіі лантъ карте чтобъ латпнскія
литеры виесть и окончать попросить кингп яионской псторіи на иой
щетъ.
LVIII.
Опред леніе Лкадеміи Наукъ
о иапечатаніи генеральпой карты РоссіГіской Имперііі для Статскаго
Сов тнігка ГІ. К. Кіірплова.
Ояред лсво Гридоровалиому мастеру Уиферцахту зд лать н вырезать
на м дп дв лаидкарты (1) правиыціи Енисеискоц у зда, М-ангазея (2)
у зда Красна Яра Какъ возыолшо незаледля, также еыу4гнферцахту
дать Указъ, а Гепералной Россіііскоіі нмііерііі ландкарт арнічшалъ і
110
К. СВЕИСКЕ,
коппю за рукою Гдна штатскаго Советника Іваиа Кпрплова отнег.о Унферцахта принять и впредь для сохраненія содержать вКунстъ Каыоре,
а онапечаваыіи оной Генера.іноіі ландкарты вфигурноГі палатіі на учнненной (sic) доске сколко возможно на алексаидрійской бумаге книжнои
палаты кнпгопродавцу Кланеру дать Указъ, вкоторомъ прояисать ежелп
оныя ландкарты вготовностн будутъ, то: 20: экземпляровъ отдать объявлеаному Івану Кирплову а протчпя продавать каждую разцвеченуюпо
1 р. а неразцвеченую по 75 коп. і сколко оныхъ ландкартъ напечатано
будетъ і на какоіі бумаге і в продаже употребится о томъ во академпческую каецелярію сценою пмянно репортовать.
LIX.
Указъ отъ 29 мая 1734 года,
о вапечатаніи генеральной карты Россіи.
Указъ Ея Імператорскаго Велпчества Самодержицы Всероссіиской
Кішжнои полагы кнпгопродавцу Клаперу сего Матія 29 дня ПоЕя Імперагорскаго Велпчества Указу п no оиред ленію Академіи Наукъ велено
тебе Генералную Россійскок Імперіи ландкарту вфпгурной полате на
учпненноіі доске сколко возможно па александрШско і бумате напечатать
і какъ оныя ландпарты напечатаны будутъ то двадцать экземпляровъ
отдать Гдтну штатскому Сов тнпку Івану Кмрплову, а протчпя продавать
каждую разцвеченную по рублю а неразцвеченную по 75 к. і сколко
опыхъ ландиартъ иапечатано будетъ і накакоіі бумаге і впродаже употребится о томъ въ академпческуіо Каицолярію тебе сценою імянно репортовать із внвжной иолаты кшігопродавцу Клаперу о вышепнсанпомъ
учпЕить по сеыу Ея Імиераторскаго Велпчества Указу.
Мая 29 дня 1784 году.
LX.
ІІрапптелствующему Сееату
покорное доношение.
г
За требуемымъ чіі ломъ по доношению моему при сенате осталось
трое Геодезистовъ, александръ норовъ, васплей леушинской, дмитрей
Мордвиновъ б зповыяіенпя раыговъ а служба ихъ u искуство равное
стеми коп пропзведеиы впрапорщпки.
Того радіі высоковравіітелствующеыу сеиату всенокорно проиіу оиихъ
Геодезпстовъ какъ п протчпхъ перемешіть чинами п пожаловать впрапоріцнки дабы пред своею Братьею вобиде иебылп, и отослать норова и
мордвинова во академию Ыаукъ, а леушинской ісогда окончаетъ межсвое д ло тогда послаыъ быть пм етъ для обсерваціи вказанскую Губернию;
* $ семъ проситъ
:
Статскоіі Сов тникъ Іваиъ Кириловъ.
Іюня
дня 1734 году.
ПРИЛОЖЕШЯ.
Ill
LXI.
ІІнсьмо Статскаго Сов тника И. К. Кнрпюва къ Д йствптельному
Каиергеру Нрезидеиту Барону Корфу,
отъ 16 декабря 1734 года.
Поздравляю ваше превосходитед'ство получа вышшую дирекцыю падъ
учрелсдепиою Академиею, в несумнепно над юсь чрезъ прилежное руководство ваше влутчемъ состояніи опую увндеть н пдодаыи ея всему обществу ползоватца; прп случаежъ моего путіі обретеннихъ разныхъ родовъ
іравъ іі коренья коіі обретающияся со мною господа Ботаникъ и аптекарь шшо ездоыъ усмотрелп о т хъ прпнялъ смелость вашему прево- f
сходптел'ству катологъ сообщить; и ежели оной угоденъ покажетца тогда
госііодамъ акадезінческішъ членамъ приказать отдать; впротчемъ какия
сысканы Батурал'ныя каыніі і металп и ыішералы о техъ впредь донесу;
а паче уповаю услужпть когда внаплутчпхъ ы стахъ будущею весною
буду, вашежъ превосходіітел'ство ирошу содержать меня в'своей МІІЛОСТИ.
LXII.
Промеморія Академіп Наукъ,
отъ
декабря 1734 года о вытребованііі изъ Канцеляріп Главной Артпллеріи н Фортпфпі ацііі кондукторовъ для черченія картъ.
Із-Академіп Наукъ вканцелярпю главпои артнлерііі п фортп іікаціи
пои.мяинолу блажеиныя і в чиодостоГгныя памятіг Ея Императорскаго
Величества указу велено во Академіи Наукъ сочинпть нсправіінціалныхъ
лаидкартъ всеи россіи генералную ландкарту, по которому указу для
юго сочішеиия от'академііі і оиред ленъ острономіп профессоръ делплъ,
а понеаіе пріі академіп для ріісоваиія тоіі генералноіі и правішціалныхъ
ландкарть знающпхъ нпкого не им ется, а нн ізв стно акадеиін что
в^ домств тоГі капцеляріп нм ется кондукторовъ доволпое чпсло, того
ради поЕя Імператорского величества указу u по опред ленію Акадсміи
наукъ велоио вреченную капцелярпю послать сию иромеморию и требовать дабы для того рнсовапія G чл~вкъ кондукторовъ во-академпю прислано было ііа время, которыя по отправленіп того д ла паЕіі вречеиную
канцеляріію отошлются и канцелярпя главнон артилеріи п фортнфнкаціп
о пріісылк вышеішсанныхъ кондукторовъ да благоволитъ учішпть по
ея імператорского величаства указу.
Канцеляріістъ Дмитреи Грековъ.
LXIII.
Ироінеморігі пзъ Адмпралтенствъ-Коллегііі,
отъ ІбАир ля 1735 года о доставк пзъ Академііі картъ ІІнгермаплаіідіц u Эстляндіи.
. ' '\
Із ГдгрствеппоГі АдмпралтейскоГі колегіи во академию ИІ!>!;Ь, ПО Ея
Нмператорского Велпчества Уиазу адмііралтействъ колегія за потребно
112
К. СВЕИСКЕ,
разсудила во оную Академпю послать сию проыеморию п требовать ингермоланскпмъ u эстляндскимъ берегамъ п островамъ карты и описаніп
внадлежащей дистанціи такожъ пкроме того гавенамъ празнымъ губамъ
особливые плавы сиадлежащею описью которое ошісание п сочпнплъ въ
723 и 724 годехъ господпнъ Генералъ Маэоръ баронъ фонъ Люберасъ
спротчими пскусныіш тому служптеди: втоп Академіи пмеютсяль и буде
имеются тобъ благоволпла оная Акадезіпя адмиралтействъ колегию уведомпть внемедлениомъ времянк п академня наукъ да благоволптъ о томъ
учішить по Ея нмператорского велпчества Указу апр ля 16 днл 1735
году.
Захаріп мишуковъ.
Секретарь Борпсъ НІІКІІТІШЪ.
Канцеляристъ Іванъ Григорьевъ.
LXIV.
Ипсьмо Статскаго Сов тнпка П. К. Кирплова къ Д иствительному
Калмеръ-геру ІІрезпденту Академіи Барону ФОНЪ КорФу.
Вашего превосходптелства ппсмо вгепвар ппсанное: зд сь сяребезм рною радостпю полушлъ: что не токмо млттпвно ыалое сообщение: привяю
ноіінаставленпе: і удоволство киіігаіііг кнапвящему подвпгу дано: inoceMj
скраинимъ прпл жанііемъ всего того іскать буду чемъ бы высокославной
академіп, д йствіітелпо услужпть: ОДІІОГО недостаетъ сомиою что астропсш
ни математпка доброго н тъ, а о Элтоие о которомъ ваше превосходктелство
вписм своемъ упомпиать сопзволпліг понне иеим ю ізв стия: оиълп будеіъілп пвой кто: правдаыожетъ быть: соліал нпе есть ожалованьеіопзлпшнезіъ расходе на такова члгвка, да чтолп, то стоптъ когда чрезъ uero и рвое
ізв стие росия получптъ: такпыт. местамъ коимъ неыогли никто въ Европ славпыя ученыя людн подлпнного ошісания достать: одпнъ прішерг
дерзну донесть чрезъ посылку от зіеня геодезііі офпцеровъ от казаіш
до самары: до яшса: а оттуда япкозіъ рекою до сакмари і до уфы: вое
новое явилось: о чеыъ сочиня лаиткарту вкабішетъ его імпсраторского
велпчества послалъ і ежели не протпвпо вашему превосходителству прпказать со оной вакадемпю скопировать; да п на той карте еще пеутверждаюсь і ежели бъ получплъ остропома іматематпка тобы отъ саыоіі вершпны яика до самого устья впадающаго в'море каспнское: будущігаъ
летоиъ обсервацы' с'д ланы были і какъ спя зііатная р ка нулиіа росіп;
паішаче же велпкое озеро называезюе моремъ аралскпмъ врежде иев домое: должио ворядочыо описать, для ынопгхъ резоновъ: кііеоценеииои
зюлзе і славе всепресветл іішеи wouapxiiun ііапіен толко воолиідаиіи іскусного ктому челов ка немало время устратптца; прпсемъ будучп обнадеженъ вашего вревосходптелства ылттіію послалъ: малое представленпе о приведеніп в совершенігое ісправлеппе: росіискоГі генсралііоііі
партпкулі/рііыхъ лантъ картъ, і нижаише пропіу дабы отъ высокославвои
академііг.ю^мъ ползу і наставлеыіеаіъ получпть ыогъ: о чемъ господиву
астроыомііі профессору деліілю особлігво ізъясиялъ. — а чтобъ нсвсегда
ПРІІЛОЖЕШЯ.
113
name ііревосходіітел гво трудиті. то весма доволенъ буду ежели повелите
сему івписм упомянутилъ господазіъ профессоромъ бепэру іаыану:
собствепно кореспо£ідепцг.ііТ no часту продолжать і своп імъ ізв стні і
наііоыипаши сюда прпсылать; Такъ какъ уже і есть отравахъ о копхъ
господшіъ Эсеныанъ і отв тствовалъ: і над юсь невовсемъ но онекоторыхъ иаііденыхъ вдпкпхъ местахъ травахъ а пыъ ыевероятныхъ подЛІІІІНО доказалъ: чеыу собою свіід тел'ствую, і весма от времяни до времяни прпбавлпвая зд шнее м сто откроетъ впротпвпость всемъ прежде
бившішъ лненпямъ: а что касается до натуралныхъ вещеп т хъ, до шести
сотъ разныхъ сортовъ собрано: а когда б~гъ поможетъ уралскпя горы і
янка і б лоіі р къ береги і дал е карал'скоыу ыорю хорошен'ко осиотр ть то иад юсь: високославной академііі: вдругт. не одиу тысячю переслать.
Изъ лагиря от чесноковки.
Уфа Апреля 20 1735.
LXV.
0 прпведеніп всовершенное ісправленіе Росіископ генералнои іпартнкулярныхъ лантъ картъ:
Доволыю оішсател п любопытныхъ было которыя тщались росіпскую
ілііерию влаетъкартахъ показать, но недостатокъ сию толь велпкую і обшііриую імпсрпю, спрапедлнвооппсать івлаптъ карты положпть, тотъ прпзнаваю что чюжостраппымъ учеиымъ нельзя било везд верныя обсерпацып
чпнпть: разве послучаю какого лпбо проезда: іто снуждою таішо анеявно
лежащия подороге места обсервовать: а осторопахъ ізсловъ чрезъ толъыачество достать: папрпмеръ алішріп (Олеарій) ім ючн честь посол'ства всвоей
ороссііг і перспі виданной книге лантъ каргу счннилъ темъ ыестаыъ копми
вмоскпу і вперспю ехалт.: і иазадъ возвращался вптцевъ галапецъ собпраючп разпыя ізв стіп отстрапствующихъ свопхъ кореспондентовъ выдалті нег
тол'ко партпк} лярііыхъ і одпу общую карты о росіи апаче о велпкоп татарін
гд петоюіо скакп.міг бол'ііііши інструыептамп ездить но пзашіекп іл ть
прііезжіімъ трудно ілп іневозможно потому что народъ весма того наблюдаютъ дабы землеописанил не было: страмъ б рхъ (Штраленбергъ):
будучп вплеие всіібири собралъ болиіе ссловъ нежели подліінпоіо обсервацпсю: чему не дал'нее доказател'ство, івсякоыу разсудпть мочно, гд бъ
онъ могъ взять не токмо острономическпхъ інструментовъ но п матеыатическихъ а хотябъ іполучплъ тапно тобы какъ оиъ тамъ імп сталт.
лвно дф.йствовать будучи плепникъ гд пародъ тотчасъбы его зашпіоиа
іірпзііалъ, також7,де: росіпскои будучеи впекппе первон посолъ ізбрантъ
лантъ карту сочинплъ нсего пути апобочныя места внесъ ізслуху іпротчия сколько іхъ иішаходптца все тому подвергпуты: что іпі накотороіі
утвердптца ііел'зя: такожъде і па той которую я посл днюю генералную
росімскуіо карту собралъ: f бз'дучіі вканцеляріп сенатской дватцать три
года і иаблюдаючіі іірпленшо все иолучаемые лаптъ карты а паче съ а1720»
году когда імператоръ Петрь велпкпі указа.чъ разослать во всегуберпіи
8
114
К. СВКНСКЕ,
і правіінцьш нарочныхъ для оппсанпя геодезпстовъ ] ніісамъ неутверждаюсь і друпіхъ втомъ необнадежііваю заверную іметь, для того что
сразныхъ ііравпнцыалныхъ іу здиыхъ лаытъкартъ между которы.міі есть
г
одна здругою иесогла пыя счішплъ ион}';кде: вм сто фор.мы будущеп
вернои карти: чего радп въ 1734 (году) пріі отиравленіп всию экспедііцпю у ея Імператорского величества всеііо.ддаы ише іспросплъ всемилостнв іішей указъ іи ть свободную коресионденцыю со всеми губернііями
іправішцыялп гд пм ютца геодезпсты і оныхъ для подліпшыхъ описаніи
посылать: втолъ разсуяиепіп чтобъ зачатое нужное іюлезпое іізіперпі і
кбезъслертпоГі славе ея Імператорского велпчества д ло пе оставпгь тупе:
і невпасть иосле впорокъ, что зачалъ да !і бросплъ; сего радп сов сть
моя всегда неспокойна ыепя д лаетъ пока ые увнжу прямоГі следъ, і наставълеипе всемъ дел : отвысокославноп імператорскоп акадеиііг какпмъ
бн наплутчпмъ образоыъ в рняя і скоряя места обсервоватъ і лантъ
карты какъ і'еыера.інукі такъ п партекулярныя окопчать; а смоеГг стороны вразсуждение: мнеипе мое прпногау: ежслп везде островомпческпя
обсервацып кои бьг весма вероятны были д лать: только пе вскоре потребиое чпсло острономовъ вросіио сшц тса для велпкоц обтпрностіі і
немало втомъ времяніі пройдетъ і коіпту на содеръжанпе пхъ і иапиетрументи потребуется а зд сь уже есть довольное число геодезистовъ;
которымъ вдругъ прпказать два в рпыя опіісаіііи сподлпнною мерою
зд лать „ 1 " все знатныя плавныя рекіі: яко волгу, оку, двпну, диепръ,
донъ, казіу, і другпя. „ 2 " проезжпя болшіія почтовыя і непочтовыя
дорогп cue разсуждаю: к'скорому способу і когда такь ісполпятъ то
вгеиералную і впартикулярпыя карты внесть одип реки иболшпя дорош
то можетъ впервыхъ иолзу показать хкамерціи і ііросзжаіпіиіімъ сухпмъ
путемъ в рное разстояние а нетакиі какимъ поіГіі іірішуждены в рпть, отъ которого м ста до которого скаж}'тт.: какъ я уже и иячалъ
отвологды до города архангелского і пелель одно.му геодезіп оі|)ііцеру
водою плыть і мерять a OTTJ-ДУ сухимь пуіемъ довологдъ і домосквы;
потомъ імже: каждои губ рнііі губериъскую, аііравппді.пі ііравішцыалную
а городскпя у здиыя .межп одпу от другоіі губерпіи провпицып і у зду:
разделпть по ПОДЛИПІІОЦ зіере, і потомз^ъ воныя лаптъ карты внесть что
учігнптъ пстпіиіое позііаіше: о состояпііі і обшігриости губ рнеГі прр.вішцей і у здовъ; напосл докъ: каждого у зду впутрсии е сел ипе; леса,
поля, степп, знатныя горы, озера, озеркн, болота, і протчае: уже мочно
сзд ланныхъ до сего времяпіі вп сть: а чего гд не описапо го дополнить, чхо же касается до городовъ, то оныя: вкоеп почитать длин п
шпрот : сілдутца ио м ре дорогъ і р къ: а паче по обсервациямь осіроно.мическпмъ профессора делплъ делакроа которок із высоісослашюГі
академіи наукъ к'городу архавгел'скому і впротчия м ста явпо поуказу
сполішмп іиструмеиталіі ездіілъ, і еще с'другіімі[ профессоры чрезъ всю
роспю ісибпрь до салой камчаті;іі огправленъ: і уже на ево обсервацияхъ весма утвердитца должно, кое.му нежели преплтствие: no всякое
вспомоществованпе ко обсервацпямъ в зд чпнятъ іучіпіпть должпм.
Іванъ Кирпловь.
115
ПГИЛОЖЕШЯ.
LXVI.
Ппсьмо Сгатскаго Сов тника И. К. Кпрплова къ ПроФессору Делилю
изъ УФЫ,
отъ 19 Апр ля 1735 года.
Хотя доволное іы ю желанпе: ім ть ісправность в російскпхъ лантъ
картахъ, однакожъ заішогпмп недостаткаыіі продолжаетца: і впредь продолжатпся будетъ ежеліі особлпво імператорская академия не придастъ
втолъ зін помоіцп: чего радп ваше благородие яко совершеннаго астрономпста лоего же давлишыего благодететя прошу наставл ния; какъ ын
удобиЬе поступать: в сыскапіп подлпнаоп длины зд шнпхъ новыхъ м стъ:
а к'тоыу лое намеренпе объявплъ его превосходптел'ству, президен$5>
акадезіиі вЧірпложеиныхъ краткпхъ пуектахъ: хотябы сперва чрезъ ізмериваине: главныхъ рекъ і дорогъ болшпхъ в рное основаніе: положить
ібо астронолшческііхъ і математіісескпхъ обсервацен д лать у ыеня некозіу: когда всанктъ пптеръ бурхе вііделъ зачатыя ваши труды генеральной карты РоспіскоГі но ко окончанпю неудобностіі нашедшняся: что
іныя гесдезпсты уездъ па другой уездъ положилн: пли такия проііежкн
остаіііілп, что нел'зя нпкакъ свесть і подлпиноіі длпны і шпроты сыскать:
какъ то суфою *) нын учмшглось прелшпя клалп к северу блпже около
градуса нежели оиоп по обсервациямъ иодлішно нашелся: і для того
прошу васъ обявить мн обсгоятельно обовсемъ о томъ что разніщы у
васъ папілось, і куда надобно для обсервацып посылать так^ке которыя
лантъ карты осталпсь увасъ для скошірования: руския: такпе і^пересылке
ко мн возвратпть каыцелярпсту тпшпну:
При томъ удостойте меня т хъ лантъ карть въевропе ввданныхъ кой
лутчия ііочптаютца Роспі і веліікоіі татариі. Прп протчемъ наставленіи
нужеиъ зш вашъ образецъ іли орлуляръ для иовой росиіскои генералной карты чтобъ оная в'частяхъ могла переплетена быть вквпгу, а наклея па полотно за одну генералную служпть: буде ізволпте сей трудъ
на себя взять тобъ вес'.ма ыеня одолжпли: оставлешгая посл моего отзду геодезпсты ие уповаю что остропо.мпческого іскуства до познанпя
подлпнной длины коснулись, пбо нп очемъ о томъ отнпхъ репорту не
получалъ: а ученпкъ красплпиковъ иад ялся прплежнее іхъ но не отлучен' лн куда того не ведаю: пакіі прошу ім ть содшою ежели ваііъ не
npoTiiuuo частую кореспонденцыю і прптомъ сообщать какия гд братъ
вашъ господішъ делпл де ла кроеръ обсервацын остромомііческпе учинптъ,
і сыщетъ подлииную длпиу і шпроту местъ: яко то уже і есть: казань,
нижнен, екатерпнбурхъ тоболскъ тара, сем полатъ і вротчае.
*) Т. е. съ УФОЮ.
8*
HG
К. СВЕНСКЕ,
LXVII.
Письмо Д иствнтельнаго Каиергера и Президента Академіи Наукъ
Барона ФОНЪ КорФа къ Статскому Сов тнику D. К. Кирплову,
отъ 28 Іюня 1735 года.
Почтенное ппсмо Вашего Высокоблагородія обязуетъ ыеня къ нанчувствптельн ишезіу благодаренію за вашу особливую благосклонность,
которую прошу п въ предь иеотм нно продолжать. Что го гд на капитана Элтона касается, то онъ отсюда уже давно съ потребнымп інструментами и кнпгаыіі от халъ, и какъ над юсь, то надлежало бы ему къ
вамъ нин уже до хать. Опъ кажется быть челов къ искусной u къ тоыу
весьма довольной, чтобт. Hasif.pemfl вашего высокоблагородія псполнены
былп. До Академіп онъ им въ чемъ не надлежитъ, однакожъ я подлинно
ув ренъ, что Правіггельстующш Сенатъ о его жалованіп u о потребномъ
содержанііг надлежащее опред леніе учинилъ. Отъ вс хъ стараніп вашего высокоблагородія ыожно довольно вид ть что вы къ своезіу отечеству
н кь знаніяыъ п наукамъ праведную любовь іш ете, от чего я основательно заключаю, что ваше высокоблагородіе совершенно въ состояиіп
находитесь при вашемъ пути такія нзобр тенія учпнпть, отъ которыхъ
не токмо Государство велнкую пользу, но и учеиоіі св тъ миогія любопытныя нзъясненія получптъ. Но ваше высокоблагородіе пріі томъ весьыа праведво разсуждаете, что безъ пскусныхъ въ Астропоіііи u въ Математік людсГі нпчего учішпть не можио; токмо оиыхъ надлел ііть необходпмо выппсивать. Я въ томъ стараніе мое, ежели вашему высокоблагородію угодно, охотно употреблю; однакожъ представленіе о томъ въ
кабішотъ Ея Іыператорскаго Велпчества вы самн учинпть пм ете, л прп
томъ мн подаднте случан къ нолученію натоуказа. Самое сіе довольно
изъявляетъ, коликая бы сему Государству от размиоженія наукъ н знаній могла ііропзонтп польза. Но для ііриведеыія оныхь въ цв тущее состояніе u для произведенія ученнхъ людей изъ собствеинаго зд шняго
народа надлежптъ коиечно большее прилежаиіе о воспитаніи ыолодыхт.
людей употребпть, нежеліі какъ по нын учппено было. Къ полученію
сего пам ренія подалъ я Правптельствующеыу Сенату для аппробаціп
предложеніе о учрежденіи соверіпеннаго Семішарія, отъ котораго бы
впредь ученыхъ людек зд шней націп ожпдать надлежало. На предложеніе Вагаего Высокоблагородія о псправленіи Географіи отв тствуетъ вамъ
гпгдіінъ Профессоръ Делиль, а гптда Профессоры Бапэрь н Амманъ будутъ себ то всегда за честь ставпть, когда Ваше Вг.ісокоблагородіе пхъ
взапмнаго сообщенія въ письмахъ съ собою удостоить соизіюлкте, что и
Академіп не инако къ великой польз служнть им егь. Я съ ыоей стороны Ваше высокоблагородіе подлннно ув ряю, что я то за веліікое
удовольствіе себ почптать пм ю, когда получу случап вамъ показать
какія пріятныя услугп.
ПРШГОЖЕНІЯ,
117
LXVIII.
Указъ Правительствующаго Сената,
отъ 30 Іюня 1735 г. объ отсылк въ Академію Наукъ постулающихъ
изъ разныхъ губерній геодезистовъ и ландкартъ.
Указъ Ея Імператорскаго Велпчества Самодержицы всероссіиской
исправителствующаго Сената, академіп наукъ. вподанноиъ Ея Імператорскому Величеству доношеніи отправленвого въ ізв стную Экспедицію
статского сов тника кирилова написано хотя онъ генералную карту россіиской імперіи сколко иогъ собралъ и напечаталъ также полной росіиской атласъ партикулярныхъ картъ зачалъ печатать п кнапечатанію доволной изготовленого иы етъ, точіію изв стная Ево въ экспедицию отлучка не допуститъ Генералную карту псправлять и къ совершенству
оную карту приводнть и отвсюду гд еще не в рно длина и шприна
снята или описана домогался получать принуждаетъ сето не оставить
того ради Ея Імператорского Велнчесгва всеыплостпв іішаго сопзволенія
просилъ дабы со обретающішися н н вгуберніяхъ п провинціахъ геодезестаміі и сакадемиею наукъ свободпую втомъ корреспонденцію иы ть
и посылать пх геодезистовъ из ы^зста вы сто гд будетъ нужда оканчивать а особливо астроноыическія обсерваціи учпнпть и потемъ обсерваціамъ к слав Ея Ьшераторского Велпчества тотъ зачатой Ахласъ и Генералную карту оканчпвать і о тоыъ пз сената в Губерніп п ировпнціп
и кгеодезнстамъ разослать указы и ыапя 31; 734 году по подпнсанію на
томъ доклад собственною Ея Ілператорского величества рукою вел но
о сочиненіи ландкартъ учинить [о томъ] потому представленію, а н"н
Академія Наукъ в Сенатъ доносила чтобъ отосланныя в Сенатъ пз тои
академіи лапдкарты п геодезистовъ ІІЛІІ которыя изііосылокъ явятся прнслать в академпю понеяіе безннхъ Генералную ландкарту привесть всовершенство незшжно, того радіі по Указу Ея пыперахорского величества
правптелствующій Сенатъ Приказали прпсланныя всенатъ нзгубернеп в
провпнцеп ландкарты п геодезпстовъ коп прп Сенат есть отослать для
сочиненія Генеральной карты и впредь кои геодезпсты сландкартамп изпосылокъ являтся будутъ отсылать вакадеыію Наукъ которой по сил
вышеозпаченнаго Ея Императорскаго Велпчества Указу о тозіъ пы ть
сношені сстатскішъ сов тникомъ кіірпловыыъ а кто ІІІІЯНЫ геодезпсты и
какіе ландкарты отсылаются тоыу при семъ указ реэстръ і академіи
наукъ о томъ в дать п чишіть по сему Ея Імператорскаго Величества
г
а к Статскому Сов тнику Кприлову указъ о томъ из Севата по лать Іюня
30 дня 1735 году. У подлпнного подішсано тако Оберъ Секретарь Дмитіи Нев аишъ Секретарь Ніікита Никптпнъ Подканцеляристъ Мпхайла
Матв евъ.
Р е э стръ
Прапорщнкъ Иванъ Ханыковъ.
едоръ Гріігоровъ.
Дмитрей Мордвиновъ.
Геодезпсты
Степанъ Арсеньевъ.
едоръ Трофимовъ.
118
К. СВЕНСКЕ,
Р е э с т р ъ планамъ п чертежамъ.
Рощей подчищеныхъ д}'бовыхъ л совъ всвіажскомъ вкокшанскомъ вкузшодеыьянскомъ вчебоксарскоыъ у здахъ
Часть Казанского п Сибирского У здовъ Закаыской стороны дубовыыъ и протчиыг карабелныыъ л самъ годнымъ п негоднымъ.. .
Рек иртыша
Казансвого У зду понагорной сторои каыы р кіі
Казанского У зду алацкой галпцкой дорогъ н Уржумского да
свиажской правннціи городовъ кокшанского Цр во Санчурского і
часть Кузыиодемьянского u Галпцкого у здовъ дубовымъ п сосновыыъ лесамъ
Сішбирскои Правпнціи Самарского н петровскаго и часть казанского и протчнхъ у здовъ дубовыыъ и сосновымъ лесамъ
Пензеыской правпнцііі городовъ карабелиымъ всякимъ лесазіъ.
Тоболской правішцііі
Свіажской ііравинцііі городовъ карабелнымъ п всякимъ л самъ.
Екатерпнбургскішъ Заводамъ и протчішъ у здамъ на котороп
планъ и просиектъ
Арзамаскои Провіінціи городовъ карабелньшъ п всякішъ л самъ.
Заводамъ Гдрвымъ н деміідова . ^г
Сибирскіе первыя п вторыя части
8
Алатырской провішціп городовъ карабелнымъ п протчпмъ л самъ
Кунгурская п Уфпыская зБашкпрскпмп п протчіізіп тамошнпмн м стами
Кунгурского у зду
Чертежъ пограничпыхъ м стъ іюлтавского ахтырского харковского изккмского полковъ и бахмутскоіі провіінціи гд пм ютъ винтеръ-квартиры откавалеріп
Часть нижегородского у зду корабелныыъ л самъ
Копия с ландкарты воронежской правіінціи
Орегиналъ воронежской же
Чертежъ череышанской іі запов дныыъ л саыъ
Чертежъ черемшанской
Воронежской и Елецкой правинціи
Елецкая и Ливішская
Ландкарта казанскои и нпжегородской губерніи и Сибпрской
правинцііі дубовымъ п протчимъ карабелиымъ л самъ
Копия с ландкарты города Е ремова
Елсцкоы правинціи Е ремовского у зду
Нижегородского ы Балахонского у здовъ л самъ и прикакихъ
м стахъ оння обр таются
ДОНКОВСЕОГО У зду
1
2
2
3
4
5
6
6
7
7
8
8
и9
9
9
10
10
11
12
12
12
13
13
14
15
15
15
16
16
Копия сландкарты города Доиііова и чернавска
16,17
Чернавского У зду
17
Черемшанскимъ арпостамъ болиіая на которой реэстръ стоящимъ полкамъ по границе крымскоп и Полской отъ Слободы Старай
андаръ БахыутскоГі правпнціп до рекп кременца Стародубского полку
18
ГІРМЛОЖЕНШ.
119
Московского у зду
19,20
Украпнскпмъ Городамъ п ІІограипчная скрымской п полской
сюроны
20
РоссіГіская от лифляндского берега до Сибпріг
21
Кошпрскаго у зду
22
Нижегородская
25
Казанскои гобернііг
26
Уфимская
27
Кромская
28
Карачепская
29
Севская .
30
Брянская
31
Трубчевская
32
Рылская
33
Разірапичеиія сроссіискою Іяперпею п шведскою Короновз . .
36
Сиоленская
37
Таковажъ
38
Ли ляндская
39
Понтиса Эикспнского іі каспиского Моря
41
Спбирская
42
Коломенского У аду орегиналь
43
Нпжиего нова града
54
Путіімльская
55
Сіііібирская и Саратовская
56
Астраханская з городами
57
Казачья городка камениого
59
Архангслогородского Колзюгорсксмо Карі ополского важенского
у здовъ
61
Колского п двшіского У здовъ
62
Кевролского п Мезеиского у здовъ
63
Пустозерского У зду
94
Важеского У зду
65
Сумского Полку
66
Ахтырского Полку
67
Харковского Полку
68
Изюмского полку
69
Острогожского полку
70
Орловская
72
Болховская
73
Белевская
74
Мцепская
75
Малаго Ярославца
77
Каспискому морю. Атласъ полноіі.
разд ленныхъ в атлас вятскоіі провпнцііі 6 картъ.
Вязомская .'.
91
Дорогобужская . .
92
Кунгурская
93
Новосплская
94
120
К. СВЕНСКЕ,
Черенская
95
Тоболской Провинціп п Екатерішбургского У зду u деыпдова
Заводамь
96
Сибирскііхъ городонъ отъ тоболска до Іркутска н до пекнна
учинена ирн бытностп гвардіп Капитана іізыаіілова
97
Олонецкая
99
Арзамаская
99
Лебедянского У зду
100
Скопинского У зду
101
Волоколамской и ружской Орепіналъ
103
Волоколамского У зду
103
Звеніігородского у зду
104
Тулскішъ Вепевскішъ кошпрскпыъ засекамъ
107
Обоянская
108
Курская
109
Чаронского у зду
110
Илинская
111
Белевская
112
Учпненноіі китаископ границе
113
Суздалской правішціи
116
Бахмутская
117
Нпжегородская
118
Юрьевца Поволского
119
Арзамаского у зду
121
Алатырского у зду
123
Юрьевца Полекого
124
Мпрополского у зду
125
Судженского у зду
126
Курмыжского у зду
128
Чертежъ земли князя долгорукова что прп Галіщкон ііриставп. 127
Хотмышского у зду
130
Спбпрской Губервіп города кузяецка с'діістршіТомъ и воскресенскимъ меднымъ демпдова заводамъ
134
Болховская
131
Карповского у зду
132
Сибирскоіі Губернііі Енпсейской провпнціи городамъ острогамъ п Слободамъ
133
Вятской вравинціи
135
Города волного
^.136
Города Алешни
137
Свпяжской провинціи.
Санчурского и Кокшанского у здові
Карта тракту в Пекпнъ
Карта тоболская и часть конташныского владенія
Карта реки ангари и часть моря Банкала
Китаиской гранпцы две карты
Карта Пригородковъ сергіева и повошепшинска
140
13
15
16
33
34
ПРИЛОЖЕНІЯ.
Камчатская что беренгова
Генералная карта разныхъ м стъ п провинцеп
Ланкарта вкоторой назначена лпнія Цр'цынская и Орелская .
рекалъ Северскому Донцу Орели н Берестовон
121
35
36
38
39
Ландкарты уменшенныя.
Арзамаского У зду
,
Абоянская
Елецкая
Карачевская
Кромская
Волоколамская
Звенигородская
Скопинская
Камчатскпхъ две
Брянская
Кокшаиского у зду
Козмодемьянского и васильевского у здовъ
Рылская
путпвльская
бахзіутская
генералная карта графа фонъ лпнііха
ііечатвая ландкарта па россіискомъ языке в котороіі означена
келігкая п малая россия н часть полскія п татарскія зеылц
таковажъ на пелецкомъ языке
гранііцы крымскоіі
періювская
лпфляндская ва неыецкомъ языкс
лішіп, по реке орелп п Берестовой
камчацкая
печатная на латинскомъ языке
кексголмскаго у зду печатная
печатная таковажъ
печатная разграниченія между россіііскоіі імперіею п шведскою короною
карта сархангелогородскою отъ Сибпрской.
стороны комиунпкаціею вдввну тамошнелу (sic)
углнцкая
цивилского у зду
чебоксарского у зду
тотемского у зду
трп ландкартга велпколуцкой правпыціп
Лпфляндская печатная
выборгская печатная
печатная лаіідкарта россійской імперій на немецкомъ языке .
две харьковского полку
две ахтырского полку
две сумского полку
1
2
3
4
6
7
8
9
10
12
14
15
16
17
18
19
20
21
22
28
24
25
26
27
28
29
30
142
144
145
146
147
148
26
32
24
151
152
153
122
К. С В Е Н С К Е ,
две изюмского полку
втрехъ частяхъ вятской правпііцііі ландкарты.
Карта коптаншпна владеиія
Ката.іогъ белозерскоц ііравпііціи.
Каталогъ вятской правішціи.
атласъ печатной реке дону.
Атласъ рисованои чернпламп реке волге.
Четыре атласа нароссійскомъ языке.
втомъ числ два взолотой бумаге печатныя.
Скаппроианныхъ дватцать две китапскпхъ картъ.
154
150
155
LXIX.
Указъ отъ 24 іюля 1735 года
о назначеніи къ профессору Делплю геодезистовъ для приведенія къ
окончанію геиеральиой карты Россііг.
Указъ Ея Императорского Величества Оазюдерлсіщы всероссіискои
пз академіп Наукъ тои же академіи Прооессору делилю по ея Императорского Велпчества Указу n по ііриказу обретающего Главіюго Камандпра депствіітелііого Камер Гера баропа фонъ Корфа велепо присланіше
ісправптетствующего Сената сего Іюля 1 дня во акадеыию Наукъ прп
указе прапоріцик Івану Хаиыков}-, Геолезпстамь едору Грпгорову, Степану Арсеньеву, дзіптрію Мордвииову, едору Трофпмову ио спле того
указу быть прп тебе для іірііведенпя кокончаішю всовершеиство Гевералную лапчдарту п атласа, а особливо для обучения остроііозіическоіі
обсервацііі, которые вюглиби впоеылко гд будетъ нужда сшімать положенпе ы стъ длину и шпроту где неверио снято, также і прпсланішя істого Сената при томъ Указе сочішениьія лапдкарти no реэстру отдать
тебе сросппскою, которыя тебе п отданы, а озпаченішя Геодезіісты чтобъ
для с.очпненпя топ Генераліюи ландкарты и обучепіія обсерваціп завсегда
при тебе вуказные часы іірііходпли п отходили, и что от тебя имъ ктой
ландкерте поведено будетъ чпнпть ісполаяли аепременио, а ежели что
пиаче зд лано будетъ іли кто із нпхъ кдепствию не прилеженъ явится
отомъ тебе репортовать и профессору дел'ііліо быть посему Ея Императорскою Велпчества Указу іюля 24 дня 1735 г.
LXX.
II р о м е м о р і a
даыная въ Академическую Капцелярію', чрезъ Гдна Дель-Іля, вм сто
образца какъ мн ніе ево состоптъ подать Допошепіе высокоправите.іствующему Сепату, сего 31 Іюля 1735.
Акадеыіа Наукъ получила Ея Іыператорскаго Величества пз ВысокоПравителствующаго Сепата указъ сего 30 1735, чтобъ въ окончаніе
прпвесть Россійскую Генералную карту чего ради и прппяла вс картн
ПРИЛОЖЕНІЯ.
123
бывшія в Сенат , в чемъ она теперь подаетъ u росписку; всепокорио такожде предъявдяетъ Высоко Правіітелствующезі}" Сенату, что въ картахъ
полученныхъ до сего числа в высокоправптелствующеіп. Сенат , ыного
ирочихъ недостаетъ, а к тому еще ыного н тъ и саыыхъ орпгпналныхъ
и что толко находятся худо сниманния ігли в меншину нрпведенныя которыя из высоко Правіітелствующаго Сената въ Академію ирисланы; чему
исправленіе учпнпть потребио, понеже иевозлоаіно СОЧІІНІІТЬ карту Генералную ежели да ие будетъ самыхъ нзрядиыхъ оріігпналовъ вс хъ
Партпкулярныхъ картъ сочпненныхъ по сіе время.
Лкадемія Наукі. всепокорпо проситъ Высоко Правптелствующіп Сенатъ чтобъ соблаговолилъ прііказать съ писать съ каталога в Правителствующезіъ Сенат росішсг, пли изіена вс хъ картъ, по сіе вреыя прпслаиііыхъ в высоко ПравптелствуиііціГг Сенатъ прнложа число времянп,
ізкоторое приказано было ония сшімать, и уже сняты, посланы п прпняты, такъ же п пмена Геодезпстовь илп т хъ людей, которымъ былъ
указъ сочпнять вс т разныхъ видовъ карты, съ репортами поданными
оонгахъ картахъ, такъже п каталогъ сочиненный по алфавпту или пнымъ
образолъ вс хъ м стъ означенныхъ в'сііхъ картахъ, такъ какъ указъ былъ
вс мъ Геодезіістамъ чнппть, всепокорио такожде проситъ чтобъ соблаговолплъ сообщпть въ Акаделію вс журналы пол ченные отъ Геодезпсювъ.
въ которыхъ означалп они вс свои операціп и обсерваціп, такъ же п
м ры разстоянія всякаго ы ста по словамъу обывателеп полученнаго, что
шиъ служпло вы сто осповаиія въ сочипеіші свопхъ картъ.
Таковыя заппсЕи всекоиечно потребпы для лучшаго пзв стія основаиій въ Лантъ картахъ и для распозыаиія которыя прапплпо сняты п
которыя пеправплио, такъже которыя іютребио будетъ псиравлять по
иовымъ наблюдевіялъ п д пствіямъ каковыя впредь Академія понажетъ.
Дель-Іль.
переводилъ съ французсьаго Іванъ Горлпцкій.
м
LXXI.
Опред
объ отсылк
леніе
геодезчста Ивана фонъ Впзіша въ Академію Наукъ для
сочпненія Генеральноіі карты u обученія наукамъ.
Въ 734-мъ году по Уваву из сеиата для ыежевания нпжегородскпхъ
гофмаршала іііепелева земель послаіп> прііслапной изадлпралтеиства геодезпстъ іівані, фоп ипспнъ котороц возвратясь ыын просптъ, чтобъ ево
отослать для сочііпетія генералиой карті.і іі об ченпя по желанпю ево
протчизП) ыаукамъ в академіію наукъ.
124
K.
CBEUCKE,
LXXII.
Допошеніе Лкадеміп Наукъ
въ Правительствующій Сенатъ отъ 20 августа 1735 года.
ГГо пріісланному ісправителствуюідаго Сената во академпю наукъ
прошлаго іюля 1 дня сего года указу нелено во акадеиііі наукь учішпть
Генералную ландкарту для чего і прислаиы пять челов къ Геодезпстовъ
такъже і ландкарты прптомъ же обявлено ежели кои Геодезисты впредъ
сландкартами іспосылокъ являтся будутъ отсылать во академию Наукъ,
а нын іспосылкп вправіітелствующемъ Сенате явился Геодезистъ Іванъ
фон впспнъ которои впрошломъ 734-мъ году по указу из Сената для
межевания Нііжегородскнхъ ГофъМаршала Шепелева земель посланъ из
адшіралтейства а воакадемию для сочішеыия тоГі Генералной ландкарты
еще не прпсланъ того радп Правптелствующііі Сенатъ академпя Наукъ
покорно проситъ дабы и означенного Геодезпста Івана фон висина воакадемпю повелено было прислать.
LXXIII.
Промеморія Лкадеміп Наукъ
о вытребованіп изъ разныхъ в домствъ ііы ющпхся у нихъ спедіальныхъ
картъ или описаній отд льиыхъ частеГі Россіи. Августа25 дня 1735 году.
По указу Ея Імііераторскаго Величества вАкадеміп Наукъ обр тающіп Главный Камаидиръ ДействіітелпыГі камергерч, Баронъ фонъ Корфъ
приказалъ поспл прпсланного исправптелствуюіцего сената, протедшаго іюля 1 дня сего 1735 году Указу в Государственные іностраиную,
военную, вадмпралтоискую, вкомерцъ колегіи в камер и въ штатсъ u
вдворцовую кантори и главную полпцеіімеіістерскую, и ог строенія, и
Главноп Артіілеріп и Фортііфпііаціи вканцеляріи послать промеморіи, п
требовать к'сочііненію в Академіп Генералной Ланкарты, ежелп какіе
им ттся в т хъ Коллегіяхъ і Каіщеляріяхъ Россійскои Імперііі партіікулярныя правпнціямъ ланкарты пли обоныхъ ошісаніи н ізв стін чрезъ
кого т учинены, тобъ оныя прнслапы бм.ін. А ежелп подлішныхъ лаикартъ оппсаниевъ п ізв стііі прпслать будетъ невозыожно, тобъ повелено
было сппсавъ копіп потомуже ирислать.
LXXIV.
II р о м е м о р і я
Из академіп Наукъ в Гдрственную Иностранныхъ делъ Колегпю ирошедшаго Июля 1-го дня сего 1735 году іісправмтслствуіоіцаго сената
указоыъ велено во академіі Наукъ сочішпть Гепералную лаидъкарту a
понея;е во академи к сочішению той ГепераліюГг лаидькарты о некототорыхъ правішцыяхъ пзвестен неим ется, того радп по Ея Иыиераторскаго Велпчества указу и no прпказу обр таюідаго Главного Камандира
ПРИЛОЖЕНІЯ.
125
действіітслпого Каыеръ Теря Бароыа фонъ Корфа велено вгд рьственную
ішостранныхъ д лъ Коллегию послать спю иромеморыю п требовать ежелп
какпе вречешіои коллегіи пм ются росіііскоГі ішперіп партпкулярпые
правннцыямъ ланкарты плп об оныхъ описаніп п известиі і чрезъ кого
оныя }гчіінены дабы соблаговолеио было іірпслать в академпк) Наукъ, a
буде подлипныхъ лантъкартъ і описаніп п ізв стій прнслать невозможно
тобъ повелепо било сппсавъ копиі прпслать де и Гдгрсхвенная пностранпыхъ делъ колегпя да благоволіітъ о томъ учішпть по Ея Императорского Велпчества Указу.
Каіщелярпстъ Дмптрей Грековъ.
Августа 2б-го дня 1736 г.
Таковы же посланы вколлегіп п канцеляріп того жъ чпсла а пмянно:
вадмпралтепскую № 658.
ввоенную № 659.
вкомерцъ № 660.
вкавцелярию двордовой канторы Лг 661.
вкавцелярпю от строеаіи Л» 662.
вартилерню № 663.
вполпцпю № 664.
каморъ колегіп вкантору № 665.
LXXV.
П р о АІ е м о р п я.
Гдрственноп новоучреждевной каморъ колегиі іскааторы во академпю ваукъ сего августа 26 дня 1735 году промемориею ізоиой акадеыіп
откаморъ канторы требоваво о прпсылке ізв стпя ежелп во одоп конторе какпе іы ются партпкулярные росспіскоп імпериі правіівцпямъ ландкарты плп обопнхъ овисанія і нзв стпі п чрезъ кого оные учинеаы a
буде подлпнныхъ лапдкартъ і описанпі і изв стпі врислать незоззшжно
тобъ свпсавт. копиі прпслать п по справке вкаыоръ каиторе вышеппсаиныхъ ландкартъ і описавеГі пе іш ется воиеже іспрежвеп вповую каморт.
каптору ізв стпя о томъ не сообщево і по ея імператорского велпчества
указу і по определению в каморъ канторе велено о томъ во пзв стие
во оную академию послать сиіЬ промеморпю іакадемия наукъ да благоволптъ о томъ быті ізв стііа августа 27 дня 1735 году.
едоръ . . . . пнъ.
Секретарь едоръ Андреевъ.
Канцелярпстъ Іванъ Хозяіновъ.
LXXVI.
П р о м с м о р п я.
Ісканцеляриі Гдаипой Артиллерііі п фортііфпкациі вакадезіиіо Наукъ
мппувшаго Августа 26 дня пром морііею Оная Акаде.мия требовала,
I2G
К. СВЕНСКЕ,
чтобъ псканцеляриі Главноіі Артіилерііі і фортпфпкацпі ежелп им ются,
во оную академпю прнсланы былп полдіішше россиіской імперпі партпкулярные правтііи.тя.мъ ланткарты: іли об оныхъ оппсапиі п ізв стпі
ксочпненпю: по сііле правителствующаго Сената уіія,за. no оноГі академиі
генералнон лантъкарты = a no спранке вканцелярпі Главной Артплериі
і фортпфпкацпі какпе при ііпженерпоп чертежноп ім ютца росспіскіія
разиымъ местамъ карты онымъ віюляпутую акад мию Иаукъ сообщается
прп ccft проім морпі р эстръ. Токмо опыхъ картъ пз пнжеперііой чертежноп пз архпва отдать во оную акад міііо наукъ неможпо а ікопировать свнхъ копеп за раскомандііроваііііеііъ вразные мсста інженерныхъ
оберъ афпцеровъ и кандукторовь не кемъ п академия наукъ да благоволпть быть о тодгь пзвестна.
Gn de Hennin.
Автонъ Томиловъ.
Івавъ УнковскоГг.
Секретарь
Канцелярпстъ А анасей поповъ.
Сентября 10 дня 1735 году.
Реэс тръ
им юідпмся ири ііііжеііернои чергежной росспіской і.мііерііі картамъ
а ішянно:
Рпсоваиные
1. две лііфляндскііе.
2. Четыре старые откорелскою і шлиселбургского У здовъ.
3. Болшня геиералішя всея Росспі.
4. Карта от рски днепра до рекн Волпі.
5. от рекп диспра и сакаріпі (sic) до р вп орели.
6. от донца п лугапи до царевъ борпсова.
7. сіібіірскпс
8. от таболска.
9. малая белой россиі.
10. от рекп волхова до рекп невы.
11. Старая вптербурха вілборха ІІ кексголма.
12. от стрелнои до кпрппчнихъ заводовъ.
13. от бахыуцкоГі правпнцпі п воронежской іуберниі.
14. от реки сетуия до болшоіі .московскои дорогп.
Печатные
15. Кеіісголмского и шлпсселбурского у здовъ.
16. пванегородского п копорского у здовь.
17. от сіінофнннпка іли рукавъ фішсісііі.
LXXV1I.
П р о м е м о р п я.
Псканцелярііі Главиои Артиллериі и форътііфиі:ацці во академию
наукъ, понеже по требованню академиі паукт. отяупі но от артиллерпі
ПРИЛОЖЕШЯ.
127
із иижсиерной Архпвы для скоппрования копеи разнымъ лестаыъ тритг
цать четыре карты и отданы профессору гд ну делплю того ради по ея
іімператорского «елпчества указу ir по оіірсделению канцеляриі, главнои
Артиллерні н фортифіікацпі велено во академію наукъ послать сию промеыорню п требовать чтобъ т карты когда снихъ копиі скопированы
будутъ вчертежную возвращены п отданы былп без задержания инженеръ капптапу брашу п академия наукъ да благоволптъ учннпть о томъ
по ея іошераторского велпчества указу декабря 20 дня 1735 году.
Антонъ Томпловъ.
Секретарь Іаковъ Л ванидовъ.
Канцелярпстъ А анасій Поповъ.
о возвращеаііі із академп наукъ во іінженерную чертежную разныыъ
иестаыъ картъ.
LXXVIII.
П р о м е м о р о я.
ІІзъ Государствепноіі адлпралгеГіскоГі колегпі во акадеыпю науісъ
Декабря от 29 дня минувпгаго 735 году чрезъ промеморпю із онои Академпі отъ адмііралтепскоіі колегпі требовано дабы п.меющпяся во онои
колепіі лантъ карты ілп опіісапііі і іізв стпі Академпі паукъ профессоромъ Делилю Эилеру і лероо былп показаны і ежелп потребпо в копироваіиіі имъ ілп кому будетъ от нпхъ прпказано втомъ данобъ было позволеніе того ради но Е« імператорского величества указу; адшіралтепствъ
колегпя ііриказалп во оную академпю сею промеяоіиіею отв тствовать
что въ адмиралтейской колегпі лантъ карты п ОПИСІІ ігмеютца болшею
частию заповеднымъ лесамъ т хъ местъ вкоторыхъ леса прп описяхъ
явіглмсь і для того сколко пхъ при колегиі имеетца те все определено
разобрать адмііралтейской акаделпі учителю Салтапову і учпппть ішъ
оішсь а когда оные потребуютца; тогда позіяпутымъ профессоромъ объявпть і вкоіііірованпі со оныхъ позволснііе учішиті. велено і академпя
наукъ да благоволптъ о томъ быть ізв стна і учннпть по Ея імператорского веліічества Указу Геиваря 8 дня 1736 году.
Захареи Мигауковъ.
Секретарь Дшітреп Гороховъ.
Коппістъ Стеианъ Івановъ.
LXXIX.
Praes. in Cancell. Acad.
d. 23 Jan. 1736.
Прпсеыъ посылаются вакадеміію Наукъ грішадцаіь чертежеи для
учипения генералноп: лантъ карты искоторихъ выбрать прпнадлежащпя
к сочиненню а протчие коіі не подлежащие возвратить.
128
К. СВЕНСКЕ,
LXXX.
Praes, in Cancell. Acad.
d. 23 Jan. 1736.
P e э c т p ъ ч e p т e ж a м ъ.
JVJ
1. Or татиіцева м стамъ лежащпмъ около полевъского п северского
заводовъ такожъ селъ п д^ревеиь в домства екатеринбургского.
2. евожъ татпщева часть екатерішбургского н тоболского и у пмского
в домства и башкіірскихъ жплищъ.
3. евожь татпщева оппсаипе казанского у пмского и оспнского солн
камской в домства вотчинъ господъ Бароповъ строгоноиыхт. н кунгурского м вяцкой ііравіпщей.
4. От негожъ татпщева солпкамской п верхотурского у здовъ назначеывымъ зі стамъ под заводы u рудніікахъ u на какііхъ р чкахъ.
5. от негожъ татищева лантъ карта у іімского у зду в почасти екатерішбургского в домства п кунгурского у зду на которой значатся
тракты.
6. от негожъ татищева прпм риоГі от вершпны р ки япка и впадающія
внея р кіг до р ки болшаго шшіла іі прохчиыъ р каыъ в озерамъ.
7. от негожъ татищева опіісашіе р къ ч}'совоп п у и п внпхъ впадаю
щихъ почасгн.
8. чертежъ оосішскои п сіібирской дорогахъ u окиркпскомъ влад піп.
9. от пвава кпрнлова о башкирскомъ влад нііі и закамской ЛІІІІІІІ не
окопчанон.
10. лантъ карта перискігхъ купгурскпхь верхотурскпхъ п протчпхъ снбпрскііхь казениыхъ заводовъ.
11. от статсЕого сов тшіка кирилова планъ новопостроениои первоп
оренбурскоГі кр постіі.
12. план'же п чертежъ ореибурской кр пости какоиа впр дь построена
быть пм етъ.
13. евожъ кпріілова о башкирскихъ м стахъ и около лежащпхъ. п гд
начат стропть ореыъ бурхъ.
LXXXI.
Вправнтелствующін Сенатъ
ІІЗ академіи иаукъ
в домость.
Сего Февраля 7 дня прііслаппимъ пс правптелствующаго Сената во
академпю паукь запросоыъ требовапо о присылке для екопііровапія ежели ім етца плана о Турецкоіг границе по котороыу требовапію ім ющаяся во академіи лутчая карта топ гранпцы вправптелствуіоіцііі Сеиатъ
з геодезпстомъ Іваномъ корчемііикоііыміі прнсемъ послапа.
Февраля 10 дня 1736 году.
129
ПРИЛОЖЕВШ.
LXXXII.
Указъ Правптельствующаго Сената
отъ 21 февраля 1736 года о доставк
гранпцы.
въ Сенатъ карты Турецкой
Указъ Ея Императорского Велнчества Саыодержпцы всероссійской,
исправиіелствующаго Сената Академін наукъ, в доношеніи всенатъ Генерала елт ыаршала и кавалера графа фонъ миннха наппсано понеже
де весма нужно потребно при нын шнемъ оукрапнскои лішіи разсужденіп п встроеніи оной до луганін кзнанію таыошнеи турецкой границы
пм ть окуратной планъ без которого де достаточно внд тъ п опред леніе учинпть невозможно, того радп требуетъ чтобъ отой турецкон граЕіще планъ киему Генералу фелтъ маршалу прігслать н по указу Ея
Імператорского величества правителствуюіцій Сенатъ прпказали о турецкой грашще псправной планъ гд оной пм ется для скоппрованія снего
копіи подать всенатъ прп доношеніи немедленно, и академш ваукъ учинить о томъ по сему Ея Імператорского Величества указу февраля 21
дня 1736 году. У подлпнного подписано тако Оберъ Секретарь Дмитрен
Нев жпнъ Секретарь григорей Баскаковъ Подканцеляристъ ІванъЕрмолаевъ.
Сподлпннымъ Згказомъ читалъ Канцеляріістъ дМитрей Грековъ.
LXXXIIL
Вправптедствующій Сенатъ
із академіи наукъ
репортъ.
Ея Імператорскаго Величества указъ із правнтелствующаго сената о
іірпсылке о турецкоп гранпце плава подъ Л» 1056-мъ для скоппровинія
вііравптелствующіи сена'п> въ акадеыш наукъ сего февраля 21 чпсла
полученъ а оная турецкоп границы карта для скоппрованія от академіи
наукъ послана февраля 10 дня сего 1736 году з геодезистомъ Івавомъ
Корчебнпковымъ.
Февраля 25 дня 1736 году.
LXXXIV.
Указъ Правптедьствующаго Сената
оіъ 27 февраля 1736 года о скоішрованіп прп Акадеыіи двухъ копіГі
съ карты Турецкой границы.
Указъ Ея Імператорского Велпчества Самодержпцы BcepoccittcEoff,
Исправптелствуюіцаго Сената Акадеыіп наукъ, понеже по прпсланныівъ
9
'
130
К. СВЕНСКЕ,
пз севата вь іностранную коллегіік>, а во оную академпю сего февраля
21 дня указоиъ вел но о турецкой грашіце іісправно Планъ гд овой
им ется для скоиированія еиего копіи подать всеиатъ прп донопіеаіп
немедленно, а нн іізъ пностранной коллегіи о тов тзфецкои Границ
исправной п свраведліівоГі планъ за рукою столнпка п бывшаго Внце
губернатора Степана колычева которой в іюсл днія гранпцы стуркаын
•шииль в Сеыатъ иріі доношеніи іюданъ u no указу Ея Імперахорского
Велпчесгва правптелствуюіцій Сеиап. прпказаліі оной планъ отослать
вакадемію назткъ црп указ вел ть со оного скопировать точные и пс-вравные дв коііін іг оиыя также в иодлііныоі'! подать всенатъ пр» доношеніп неиедленно, п акаДеміи наукь учиніггь отомъ по сему Ея Імператорского Величества указу a ouon іілаиь іірилагается при семъ февраля
27 дая 1736 году у подлішного подппсано тако Оберь Секретарь дмитрей нев жішъ Секретарь грпгореГі Васкаковъ подканцеляристъ пванъ
Ерыолаевъ.
Сподлішнымъ указомь читалъ Канделярмстъ Дмвтреіг Грековъ.
LXXXV.
Вкантору академіп наукъ.
Впрошломь 735-мъ году виюле м'це по указу Ея шшерагорского
веліічества из правіітелствуіощего сената ко осмотру около боровіпиіііхъ
пороговъ рект. п озерь и протчихъ местъ ІІО обводу около оныхъ короговъ для свободного судоваго ходу къ сііягиа) плаиовъ и профнлеГі от
оноп канторы іірислаіп. ко мис геодезіість (Ііедоръ трофіімові. вкоторомъ
іГн прп онихъ делахъ иужды ие требуетца и іірпсемъ посилаетца иаки
впрежвую команду академи паукъ.
Марта 1 дня 1736 году.
Пнженеръ капптапь васплеГі чертовъ.
LXXXVI.
Письмо Д йствптсльнлго Камергера Президента Акадеініп Барова ФОІГЬ
КорФа къ Статскому Сов тнику Н. К. Кирплову,
отъ 26 марта 1736 года.
Мпнувшаго генваря 27"' дня сего году чрезъ писмо мое нашего высокоблагородія иросплъ я ио прпложешіому пріі томі. реэстру осообщеніп вакадемію наукъ иартикулярныхь ланкарть ежеліг ім ютца, к сочпненію генеральноіі ланкаргы Poccincuoii ілііеріи. Токмо вы словесво
ізволилп мн сказать что т ланкарты у васъ ім вггца вуфе а поиеже за
негірисылкою онихъ всочииеніп генералиоп ланкарты учіпшлась остоновка Того ради ваміего высокоблагородія иропгу по прежде обявлеішому моему реэстру соблаговолпть оиыя ланкарты во академпю сообщить
сиоддпннаго реэстра прпсе.мъ гірплагаю КОІІПЮ.
ПРИЛОЖЕШЯ.
131
LXXXVII.
(Роспись) Реэстръ.
Онымъ оригішалнимъ картамъ которые въ географиче- Такои же
скую палату требуются:
реэстръ поI. Къ Санкгь петербургъской Губерніп надобна особ.та- емъ^шшм
вая карта нарвскаго дистрикта.
марта26дня
II. Ревелская u Рижская Губерніи въ комплект такъ 1736 году.
что ізоныхъ на каждой дістрівтъ особливыя карты зд лать
можно.
III. Въ веліікой новгородской губернін недостаетъ всей
новгородскои ііравпнцііі. Следоватедьно карты областейНова
города старой Русп порхова тнхвина новой ладоги і старой
ладогп, велпколуцкоіі провіінцііі нетъ такъ же нпчего і того
рлди потребнві картьі велпкія лукп и торонеца. о тверской
ііровпицііі ие находится въ географпческой иалат нп одноіі
карты а Белозерской правіінціп надобно толко картаустюжнаго железоіюльскаго діісхрпкта.
IY. к иосвовской Губернііг потребны ещеособливые карты сл дуюиіпхъ дистриктовъ, а имянно дмптрева, Борисова,
ярос.іавля, кинешмы, ііешехоиіп, рамаиова, переславля рязянскаго, зарайска, михайлова, рренъячева, ііронеска дечерника, сапошва, Босхрома, Буя любииа, cj-дііславля кадуя,
шу луха, володимера, Мурома, гороховича, переславля зал скаго, ростова тулы крапіівны, алексина дедіглова, Богородііцкаго еипфаиііі, венесы калупі одоева, перемысла, Мечевока ііасалска, ко^елска серпемска лихвина u воротпнска.
V. 0 кіевской губернів н тъиіічего кром кархъ тамошнихъ р къ, но от которыхъ иолптпческаго разд леаія позиати не можно.
VI. Ко б лгородскоГі губерпііі требукися еще сл дующпя
іиірты, а ІІМЯННО б ла города, валуйкіі, чюгуева, яблонова,
корочм ниж голска тополя, салгова. стараго оскола новаго
оскола іі палатова.
VII. В воронежсвоіі губ рніи иедостаетъ еще картъ коперской кр достп, зелллнска Павловсксш кр постн, демщинска траншемента, чекзіака (?), орлова усиона костетка коротояка урива олчаискл, городиа беручаго усерда верхосезенска
б доколодда, романова сокольска [хотя о всей провішціп и
геиералная иарта находптся] такожде танбова, козлова доброва б лска борйсогл бска ряска, НПЖНІІ ломова верхнилолова, ІІнзаі^ііі жацка каспмова красноГі слободы темшікова.
кадома елат.чьі, керенска зал ского стана, ыоровчатова, тронцкого, острогараіорода, cj-харева яиболаЕраснннсваборовска
стараго яра нового яра.
VIII. Смолеиская губерніія полна.
IX. При архангелогородской губурніи надобны еще сл 9*.
132
К. СВЕНСКЕ,
дующне карты: вологда устюгъ великій Еренскъ соль вычугодская соляная слобода, Устпанскпе волостп галичь чюхлома
соль галицкая партенневъ кологривовъ, унша судаГг.
X. к казанской губерніп требуетца толко карта великия
пермп п чердуна. Хотя зд сь о всей губернііі п генералная карта находіггся, однакоже не неполезнобъ было сообщить особлпвыя карты вс хъ дпстрпктовъ, ежелп оныя получить можно что прн нижегородскоп п астраханскоп губернияхъ такожде весма надобно.
XI. Хотя о Сибнри п велнкое чпсло картъ собрано однакоже особливые карты каждаго днстрикта не ыалую бы прптомъ позіощь учпнить моглп.
LXXXVIII.
Кполученноп Росппсп пзъясненпе.
На 1: Нарвскаго дистрпкта особаго н тъ но содну сторсшу Эстляндія a
сдругую ингермоландіія которая карта в географігческой полати
іім ется:
На 2: донестп неимею:
На 3: ногвородцкой правпнцпі то есть новагорода спрпгородамп то есть
староіі русы порхова тпхвпна новой і староГі ладопі кои числятца
водномъ новогородскомъ уезде впятіі петинахъ надлежпть быть
карте с'пріісланноі"г пз'сената: а ежеліі онон нетъ то велеть из москвы кппреяцову отослать: а велпколудцкои и тверской правпнцей
в сенатъ в'пріісылке не было, чего для отправлены были пз сената
геодезисты во псковскую правішцыю которьпп. повелено і великолуцкую также тверскую буде прежде не оппсаво описать но что
онп после ыеня зделалп пе пзвестенъ а о псковскоіі слышалъ
будто прпслана: также во тверп пмеется де геодезистамп зделанная каріа а прпслана лп не известенъ же б лозерскон же правпнцні устюжо железопод'ского сообщена в одноп карте: то б лозерской правинцы коя с'печатныхъ имеется в'геоі'рафііческой
полате.
На 4: Московскои Губернпі перваго Московского уезду ланткарта имеющаяся в'сенатскііхъ вес'ма неверна чего радп из сената пославы
геодезисты: у которыхь внын шнеіі проездъ виделъ в москве черную ивелелъ зделавъ б лую послать в пптербурхъ протчихъ [городовъ] топ губершіі миогихъ городовъ в'пріісылке были: в'сенатъ
которымъ надлежптъ быть всенатскпхъ картахь а иныхъ и по се
вреыя не зделано есть же печатные в академичечкоГі палат клпнская да углицкая юрьева ііол'скаго буде оные не отыпцутся то
велелъ из москвы кипрпяиову послать.
На 5: в'киевской губерыи состоитъ малая Росия B'Heii десять полковъ
черкаскихъ шалоросискихъ а ішыхъ Рускнхъ городовъ нехъ, и топ
малон росіи прежния карты вакадемическои полат име тца адля
133
ПРИЛОЖЕНІЯ.
исправленпя посланы из сената геодезпсты и ыногия описи учинить а прііслалпль B'ceHarb о томъ неизв стенъ.
На 6: к'б логородскоі1 губерни пыянованныхъ городковъ ландкартъ надлежптъ ослотреть в'сенатскихъ картахъ потоыу что овыя в'врнсылке былп: однакожъ какъ я виделъ Bec'iia невервы и безъ новыхъ обсервацей утвердіггца не ыочно K'TOsiy же в'той губерни
слободскіш, черкаскпя пять полковъ харковскоп ак^ырскои ізюмской рыбенскои сумскои со мцопшіі местечкамп п селенпямп по
самую линию новую подол'скую казачыі городкп кои по северскому до дону (?) і по бахмутъ которымъ местамъ надеюсь картн
есгь, а примне не прпсланы.
На 7: воронежскоіі губернп кроые генералной партпкулярные былп в'пріісылке кои надлежіітъ осмотреть в7сенатскцхъ картахъ а хоперская
кр пость безъ у зду транжаментъ то что нын крепость святыя
анны: многихъ же городовъ в'сеиатъ картъ не прислано.
На 8: ответствовать нечего.
На 9: вархангелогородцкон губерни ддя окончанпя по нын живутъ геодезисты но присылались без меня в'сенагъ ланткарты о томъ нецзвестенъ.
На 10: Казанскоіі губерни написана пермь велнкая то есть сол'каііская
которая карта в'географическоіі канторе пмеется: ннжегородской
губерни ланкарты в^ірпсылке в'сенатъ были: а астраханской одна
волга да терекъ прежцеи, на яике гурьевъ, а у здовъ н тъ.
H a l l : от смбііріі каковы пмеюхца в'геогра([іііческои полате т н есть a
партпкулярніля какъ я слышалъ В'ІІОСКВ в'сенагскои контор собраны в'одну карту u посланы в^птербурхъ цтонеовсей сибирп.
LXXXIX.
Вкабпнетъ Ея Императорского Велочества
из академпі наукъ
доношенне.
Сего майя 11-го дня требовано о присьтлке пз взятыхъ пз кабпнета
Ея И.чператорского Величества вакадемию наукъ лантъ картъ Л": 11 п 13
пскоторыхъ лантъ карта 11 № о башкпрскомъ влад нпі закамскоіі линиі
прп семъ вкабииетъ Ея Императорского Велпчества п посылаетца, а лантъ
карта .№ 13 сего 1736 году евраля 4 дня от академііі наукъ отдана
оренбурскои эксііедпцпі Секретарю Ермолаю тишпну которои тогда требовалъ для поданія вкабішетъ Ея ІІмператорского Веліічества Маня 11
дня 1736 году: подано тогожъ числа зазакр пою бііблпотекариуса Гдна
шумахера.
Карта отдана тогожъ маия 11 дня гранодеру сидору череваеву.
134
К. СВЕНСКЕ,
хс.
П ромеморпя
Из Г дарственноіі коллегін іностраиныхъ Д лъ въ академіію наукъ.
Предн которымъ уже временеыъ требовано въ академию изъ оной
коллегіп для сочпненія, по Указу правптелствуіощаіо Сената, ГеиералноГі
ландъ карты о н которыхъ ііровпнцияхъ іізв стия, и какіе пм ются во
онои коллегіи россіископ іип ріи партикулярііые провпнцпамъ ланкарты,
плп об оныхт, оппсаыш і іізв стіи сообщить въ акадезшю наукъ дляскопврованпя, ежели что потребно покажется, п вколлегіп ипостранныхъ
д лъ отоыъ сиравлнваиось, п кмоскв той же коллегіи вкантору писано.
і сколко такнхъ ландъ картъ п оппсаиш сыскано. u опые показываны
профессорамъ Делплго Эплеру и лерое, Еоторйе выбрадя семь штукъ і
потомъ оные для скоіііірования сросписков.і отданы прафессору лерое и
переводчпку Горліщкозіу, а когда скошірованы будутъ, тоакадемпя паукъ
да благоволптъ оные беззамедл нія пакп вколлегпю иностранныхъ д лъ
прислать. Понеже ддя всякпхъ справокъ часто случается во оныхъ ландкартахъ іг опасааияхъ втой Коллегіп нужда:
X. в. фон Минихъ.
ВасплеіТ Степаыовъ.
Иванъ Неплюевъ.
Петръ Курбатовъ.
Маия 21 дня 1736.
Іаковъ Волковъ.
Канцеляристъ Іванъ Вощанниковъ.
Реэ стръ
ландкартамъ іопіісаиігямъ которые пз коллегік іностранныхъд дъ B'AKaдеыию Наукъ требованы к'сочііненію Генералной Россінскоп ландкарты
для скошіровашія, і которые профессораыі: Делплемъ, Эилероыъ н 1ероезіъ отобраны и сроспискою приняты.
Із прпсланпглхъ із Москвы пз'АрхпБа .тавдкартъ і оппсанігі.
Л» 6. Опвсь Городамъ п протчпгл- м стамъ от Кпева до Турецкой п
Полскоіі Гравицъ, А імянно до Егорлыка в'верхъ по Днестру до
ряшкова и ^о Магплева, і оттуда к б лой Церкви, н до Васплкова.
п до Чпгпрііна, п Крылова п часть чертежа онымъ местазіъ.
ХІ 8. Чертежъ с'опіісью Олопедкозіу У зду. и Архангелогороцкоп Губерніп, каковы присланы от Геперала Матюшкпна.
да із'обр таіоіцііхся B'CanKTi, шітербуріс і^коллегіп.
№ 3. Чертежъ о сптуаціи ариісканого ы ста для строеиія кр иостп, воданноГі при доиошеиіп Графа Савы Владііславича.
№ 5. Чертежъ Нерчинского дистрпкта поданпоп прп доношепііг Графа
Савы Владііславпча.
,1
ПРИЛОЖЕНІЯ.
135
$ 1 8 . Чертежъ Іркуцкого Селенгпнского и Нерчннского У здовъ, прпсланиоГі прц доііошеніи Вице-Губернатора Болтпна.
№ 24. Чертежъ Сіібирп н Контаіпшинсш Земхи прііслаиной прп доиошеІІІІІ Спбіірского Губернатора Плещ ева.
Л» 28. Ландъ карта прпсланная прп доношеиііг Агента Ланге.
Іаковъ Волковъ.
Канцелярпстъ Іванъ Вощаинпковъ.
ХСІ.
Иосьмо Статскаго Сов тнпка И, К. Кпрп.іова къ Д нстзптельному
Каііерь геру Нрезнденту Акадеиіи Барону ФОНЪ КорФу.
Вашему ііревосходятел'стиу ндттивому /дрю по піГму Генваря отъ
27 неуспелъ тогда донесть: что в'здешнее место нечаянная нужда застамігла спешпть, п хотя таперь обретаюсь B'nyTii однаЕОЖъ покорно доношу: что наддежнтъ до лаи'картъ по прнсланной росппси о томъ прн
семъ цпжаГгшее іізъяснение: н поиеже требуеаіыхъ ЫНОГІІХЪ лан'картъ
еще ие точпю не учппено но п оіііісн ые было; ибо скол'ко к'тоыу охоти
моей было дабы всеяъ лестамъ лаіі'карты зделать но стод^ожъ пре^ятсівовали в"бытності. присепате капцелярскпе дела, а наконецъ в'здешнеи отлучке пропзшедшпе неспокоііства; я вашему превосходіітел'ству
втеоі-рафпческои полате словесно доносплъ что в'соч!іняемую нов5'ю генералную карту котораябъ могла верна быть, многия недостатки пайдутца какъ то иесть что невсе ііартіікулярішя: і^томужъ no пзследованию юсподіша профессора делпля в'наліічныхъ лан'картахъ песходства
нежеліг в'длііне но и в'шііроте находятца такъ что одиу с'другоіо совокуппть нел'зя п незнаемо накотороі': уткер'дит'да; чего радп нужно яо
мое.му слабому мнениіо в'ііервілхъ все знатиые рекп п дорогп бол^тія
іізследовать u темъ генералпую каргу верно осповать а иартпкулярныя
им ющішся и коп впредь ирпбудутъ ііріісовокуипть утверждаясь в'і'радусахъ на последпе' обсервацыі; і іакпмъ образоиъ в']іартіікулярныхъ градусы сходиыып зтенералноіо попранятца и после суяпеипя не прЪпзойдетъ о чемъ п прежде к'господішу профессору делплю пііс'мепііо обявлялъ: наіюсл докъ нііжапше прішошу что сочішяемая карта когда она
и не совсемъ совершенпо в'верностіі однакожъ лутче новызш светъ довол'ствовать нсжелп молчать: ибо по собі)аніі новыхъ обсервацей н описеи можеть пакп выдана быти иоваяжъ, какъ в'і05іъ свид тельствуютъ
нротчпхі. земель карты кои от врезіеші довремепі! новыміі обиовляютца;
ирпсе.мже вашему превосходптелхтву доношу ирошедшее месечіше затмеипе вуфе приметилъ кашгганъ ел'іонъ о чезіъ ево репортъ значптся
н хотя ие ішеліі действител^іых'!. астрономпческихъ чесовъ одиако уповаю что длпыа того места верняя сыщетца нежелп какъ прежде располагалп, икогда по тому репорту пзследуется ирошу ваше превосходігтел'ство приказать лне дать знать даби логъ вуфинскоГі карте оную положііть, а я здесь к'іірііведеш!ю вверпостъ всвн заваисЕОЯ н заволхкоіі;
136
К. СВЕНСКЕ,
стороны по яикъ реку а паче от самари города чрезкоторой будегь
московская дорога коренбурху рекою тогожъ иыени саыарою чрезъ сыртъ
урал^кон: отправплъ двухъ афпцеровъ геодези и кол' скоро оные изсл дуютъ то неудержно вакадемию отправлю; для лутчцхъ же обсервацеи
кои делаютца пнструыенты геодезистамъ о техъ мл ти (милостп) прошу
спабдпть нми ибо недостатокъ того приводптъ нп вочто трудъ: а помянутои елтонъ будетъ оппсывать с^ершпны реки япка поустье где впала
г
в'Еаспіііское море: мл тивып государь не отрешп ыеня последняго будучего в'отлучке от своея протекци в'челіъ я несумненную надежду ішею.
Изъ башкиръ деревня Чюрик еаа Лпр ль 20 1736:
ХСІІ.
Писыно ОберъКрпгскоммнссара Іівана СтепановпчаУнковскаго къ,ІІИІствительному Камеръ-геру Презпденту Академіи Барону ФОНЪ КорФу,
отъ 18 Іюля 1736 года.
Сего Іюля 15 числа ваше превосходіггелство писломъ своішъ ізволилъ от
меня требовать малороссіііскон карты, но я до сего числа послать оную
умедлплъ, для того что оиая была у Гдгна Генерала Лейтенанта Де Гепнина а сего числа получа оную при сеыъ кваше.му превосходптелству
послалъ і покорио прошу ио ісправленіп намерениаго дела ко мне upuслать і прп томъ доношу что со оноіі лоей карты Гдиъ Генералъ Фелтъ
ыариіалъ Графъ фонъ лшнихъ копию взялъ. Впротчемъ пребываю вашего
превосходителства...
хсш.
Справка
изъ Кабігнета Ея Императорскаго Величества о находящпхся въ Академіи
картахъ Спбирц.
Въ Академіп Наукъ собрать вс чертежи Спбпрской Губернін, какія
въ оной иы ются; и учиня имъ реэстръ прислать въ Кабпнетъ, которые
пакп возвраш.ены будутъ.
1736 году августа 7 дня получено.
ХСІ
.
Каталогъ
Спбирскпмъ картамъ которыя требованы были із кабннета Ея імператорскаго Величества отъ Академіи Наукъ из Географическаго Департамента сего 7 дня 1736 году.
-
.
Описаніе земли промеж Ьазанц і тоболска
DE
26
ПРИЛОЖЕНШ.
137
DE
Карта путеходства г д сера Шмита от Москвы до Таболска
г
Теченпе рекъ тоболи о сеты Невы ницы туры и писіш чрезъ г диа
Мессера шмпта
29
DE
28
SN
Тоболская правннцГія
Сколокъ с болшия карты сіібіірскоп ісиравіггелствующаго Сената
сообщено въ 1735 году
.
Железные заводы Ея імператорскаго Велпчества, также і демцдовн
въ Спбііре течение р кп Чусовы
68
DE
і
DE
18
SN
Железные Катерпнбурские заводы и лротчнхъ м стъ
Карта татаріГг или Спбіірп
76
св
8к
св
81
Первая і вторая часть Спбпріі
Т чение рекп Іртыша
89
26
Сіібпрскон уездъ п часть владепия Кантай шпнова
15
Генералная карта татаріГі плп Спбіірп
SN
SN
DE
Течение р къ іртыша, обы и Энпсеа
5
DE
Карга заводаііъ Сіібирскіімь
Карта прпведеиыая съ .многпхъ въ одну, присланная от Гдтна мюллера теченпю р кн Іртыша до семппалатной крепости
Течение Рекн Иртыша ох Оамаго тоболска по семп лалатвпе крепостп чрезъ Гдгна профессора Мюллера
Теченпежъ Иртиша от тоболска по семппалатную крепость чрезъ
Г. Проф. Мюллера
Течешіежъ иртыша оттоболска по семи палатпнскую ярепость чрезъ
Г. Проф. Мюллера
Копия скарты пріісланнои от Г-на Про: Мюллера земннмъ м стамъ
межъ обн п іртыша
КОІІПЯ снета теченпю реки томы от юмска по кузнецкъ сь орипіиала чрезъ Гдтна Мюллера
17
DE
5
DE
31
DE
32
DE
33
DE
10
ш
41
DE
Карта железнымь заводамъ в Сибире
22
DE
Карта железнымъ заводамъ в Сіібир
19
Сибирская карта
Копйя окрестностеп крепостп ямышевоіі съ орпгинала присланнаго
от Госіюдииа Мюллера
42
SN
DE
11
DL
Теченпе іртыша обп еыисеа Камчатки и протчее
тт
ПровішцГія тоболская Катерпнбурга и демндовскпхъ заводовт
Карта владения шалдаиъ церіша снята чрезъ обывателей тоя земли
снята по калыыцки сь прпложенныиъ переводомъ
42
S N
96
DL
9
138
К. СВЕНСКЕ,
^
DL
Владение шалданъ цаілпіово, таііожде и иуть от тоболска
§
Еарта владепіія контаіпиева
1
SN
Віаденпе контаіішепо
155
Пііовинцпа Энисепская съ городалпі крепостцми и слободами в Сп- SN
бпрскои губериіи
133
DE
У здъ маегазей
12
У зды Нарыыа, томева п Кузнетска
2
У здъ города Кузнетска, такъ же п д диые заводы Дезіпдовы име.
пеыъ воскресеыские заводы въ СіібирскоГг Губ рнііі
134
DE
У здъ города Еузнетска
Спбіірские городы от тоболска no іркутскъ іг пекпнъ сняты подъ
Капіітана гвардіГі Гдтна Изыаплова
_
.
3
93
DI
ІГуть ис тоболска в кекішъ
93
Іранпца Россіпская съ хпвою
33
SN
SN
Часть первая грашщамъ Россіігскіізп> съ хпвою вынята пзъ Атласу
Часть вторая грашщамъ РоссіГгскимъ съ хивою вынята пзъ Атласа
8
9
SN
Планъ разнымъ городамъ в Спбцрк выиятъ із атласа
10
Теченпе р кп ангара, от Эиисепска по сзеро бапкалъ
16
SN
SN
Карта дорогп къ пекпну
Карта іпісана чрезъ ІПестакова
..
13
8
DL
r
Камчатка п блпжніе м ста чрезъ Гд на Кирнлова
4
DL
Первый путь Капитана береига от тоболска в'охотскь
;
9
SN
Путь каиптана Беренга оі тоболска в'камчатку
«
35
DL
Морская карта первоп экспедпцііг ыоремъ ісушеюкаіііітанаБеренга
Часть р кп ангары озера байкала и реки шплки
5
м
43
Перчішскоіг (Нерчинскои?) дпстрііктъ
42
DE
DE
Окрестныя страны Веленгіігска от татіііпева
41
т
Прмсланы прп донотеніГі от Г иа Д пствителпаго Статскаго Сов тника Татпщева Октября 21 дня 1735 году
№2
От татшцева іюля 30 1735 году
Лі 3
Ог татіпцева пюля 30 1735 году
& і
От татпщева
№5
От татпщева
Л»' 6
Описанне рекъ Чусовой и Уфы
№'
ПРИЛОЖЕШЯ.
139
Владепие Кііргпзъ Капсацкой орды
0 сибирскихъ и казанскихъ заводахъ
Тоболскоп Губерній Слободамъ чрезъ шишкова
Чертежъ Коыпан пскимъ заводамъ 1735 декаб. 21
хс .
№8
№10
№14
№15
G: S
, •
Ппсьмо Статскаго сов теика II. К. Кирішва къ Д йствптельному
Камеръ геру п Презпдепту Академіи Наукъ бароиу ФОНЪ КорФу,
пзъ Мензе.іпнска отъ 23 Декабря 1736 года.
Вашему Превосходптелству млтпвому гдрю нн достойного кдоношенпю непм ю ибо все д то странствовалъ в башкирахъ в з'рал п за
ураломъ п толко кнастоящему впредь д лу ыоему свободно путь готовилъ и н сколко кр постей назначилъ аиныя п люд'міі обселпдъ, влантъкартахъ некоторое ісправленпе унинено і сочпняютца новыя которыя ,
квашему превосходителству сею зизюю перешлю: васъ же млттііваго гдря '
іірошу содержать леня виеотм нной млтсти.
ХС І.
Вправителетвующій Сенатъ
із академіп На.укъ
Доношеніе.
Вакадеміп Наукъ Профессоръ делпль прелложениемъ свопмъ обявилъ
что потребно ему для совершенпя россіііскоп імперіп Генералнои ландкарты і для астрономпческихъ обсервацііі н сколко о*іученныхъ тому
ыолодыхъ людей А н'н Академія ув доыилась что при адмііралтеііскоп
акаделіи іы ютца сіюсобвыя ктоыу ученпкп, а імяыио авразіъ иасынковъ,
василеіг нероповъ. Івапъ барашеві., ыпхала Е имьевх, едоръ Шларевъ,
Констаитіінъ Высоцкой, Іванъ соколовъ, іваіп. піестемпровъ, Петръ лукинъ леонтеи петрыпип.: того радп акадеыія сіпіъ доношеніемъ покорно
иросіітъ дабы соблаговолено было показанныхъ ім ющпхся прп адмііралтепстие учеииковъ для совершенія геыералноп лаыдкарты і астрономііческихъ обсервацій в акаделію определить токлобы жалованпе оные ученики получать ім ли із особліівоп сумми. кром акад.
№ 53.
Генваря 27 1737 году.
140
К. СВЕНСКЕ,
хс п.
Иисьмо Московскаго кннгопродавца Васплія Кппріянова къ Бпбліотекарю I. Д. Шумахеру,
пзъ Москвы отъ 21 февраля 1737 года.
Допоіпу вамъ которые у меня і.м ліісь впродаже із академпі npucuлаемыя календари і кнппі і в домостп прошлыхъ л тъ оставшия: ионыепо
щету возвратилъ пакп Господиыу архпварпусу го ъ ману (Гофману) вчемъ
мы между собою и щетными реэстрами разменялись, а что подлпнпыхъ пнсемъ роспнсокъ необявплъ а оныя негд запечатаны, п что такъ долговремянно квамъ щетовъ п отдачею книгъ в домостей п календареГі н то
мн зд лалось отъ моего разоренпя по иекакпмъ нав тамъ і втомъ прошу прощенпя: івпредъ всепокорно прошу содержать ыеня в своей высокоп лл ти іі покорножъ прошу о се.мъ донесть п ггдііну презпденту;
Ещежъ доаошу ізволилл. писать ко мне Его Превосходптелство Господинъ стацкоіг Сов тникъ іванъ кпрііловичь о ланткартахъ которые зд сь
выоскв иаиечатаны у насъ по два экземпляра квашеіі мл тп сообщііть
во акадеипю о чемъ над юсь от него квамъ писано п какпхъ ланткартъ
послано при реэстре симъ вручпчелемъ госиодпномъ лекаремъ отъ экспеДПЦІІІ мокрпцкимъ о чемъ онъ вашеп млттіі о всемъ пространно донесетъ
мое разорение и оведолленпе.
Реэ ст ръ
посланнымъ ландкартамь во академпю наукъ от кііпріілнова no два
экземпляра.
1. Планъ Москвы реки.
2. Карта Велпко-Новгороцкого У зда.
3. Карта Погаехонского у зда.
4. Карта Клпнского у зда.
5. Карта Астраханского и калыыцкого влад ніи.
6. Карта С ВСІГОГО у
зда.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
Еарта
Карта
Карта
Карта
Карта
Карта
Карта
юрьева полского су
города Курска съ у
белозерского у зду.
Олсшецкого у зда.
Бежецкого у зда.
тоболской ііравіінцпі
тоболскоіі правпнцпі
Волгы р кп.
здомъ.
здомъ.
14.
15.
16.
17.
18.
Карта
Дарта
Карта
Карта
Карта
Новоюроцкого у зда вторая часть. н тъ.
Каргоиолского у зда.
Соли Камской.
Великоіі Пермні часть.
разграннчення со швециею н росиею.
верхияя часть.
ппжняя часть.
УДЛІІЦКОІІ пров.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
19.
20.
21.
22.
Карта
Карта
Карта
Карта
141
Кексголмского у зда.
Выборского у зда.
Ингермоландіп всеп.
города иркуцка и другихъ городовъ планы.
хс ш.
Указъ Правптельствующаго Сената
отъ 31 Марта 1737 года о напечатаніи карты военныхъ д иствіГг на
Азовскомъ п Черномъ моряхъ.
По указу Ея Імператорского Велпчества правптелствующіц Сенатъ
по доношеяію оной акадезііп о грпдорованіп карты военныхъ д пствій
на Азовскомъ п чернозіъ лоряхъ Ея Іыператорского Величества поб дояоснои Арміп 1737 году на м дп п о печатанііі оноГі приказалъ показавную карту на м ди нагридоровавъ наііечатать п какъ напечатана будетъ тогда оную для опробаціп подать Ея Імператорскозіу Величеству н
АЕадеыіп Наукъ учішить о томъ по сему Ея Імператорского Велпчества
указу Марта 31 дня 1737 году у поддинного подппсано тако Оберъ
Секретарь Дміітрей Нев жішъ Секретарь едоръ Зеленоп Канцеляристъ
петръ лагуновъ.
Сподлинныыъ указомъ чнталъ Канцелярпстъ дмпірей Грекові).
ХСІХ.
Рапортъ Академіп Наукъ
отъ 5 Іюня 1737 года, въ Правптельствующііі Сенатъ о напечатаніи
карты военныхъ д йствій на Азовскомъ п Черномъ ыоряхъ.
Мішувгааго апр ля 1 дня сего 1737 году по прпсланному Ея Пмператорского Велпчества ісправптелствующаго Сената указу въ акадеыию
НауіЛі велено карту военныхъ д йствіп па Азовскомъ і черноыъ моряхъ
Ея ІмператорсЕого величества поб доносноп арміп иа м дп нагридоровавъ напечатать і какъ Бапечатана б}'детъ тогда оную для опробацш
подать Ея Імператорсколу Велпчеству, і по оноыу Ея Ьшераторского
Велнчества указу показанная военныхъ д иствъ карта въ акадеапі наукъ
напечатана, А для опробацііі внесена вкабинетъ Ея Імператорского Величества сего Іюня 3 дна.
июня б дня 1737 году.
142
к.
СВЕНСКЕ,
С.
0 піошсіііе Кабпнета Ея Пмпсраторскаго Велпчества въ Академію Наукъ,
отъ 10 Іюня 1737 года.
Потребны в вабинете лантъ карты о пограыпчныхъ россіпской імперіи земляхъ скрылоыъ п стурскими (съ турсцкпміі) провпнціями со впесеніемъ ирптомъ всего крыма и днепра u or ОІІОГО блпжнпхъ турецкпхъ
провіінцеп такожъ хотя п частп полшк, п ежели такіе лантъ карты старые ІІЛІІ новие в академіа наукъ есгь, то оные нын прпслать в кабииетъ искоторого паки оыые вакадемпю возвратятся.
СІ.
В Кабпнетъ Ея Пмператорскаго Величесгва
от академіи наукъ
Доношеніе.
По требовапію іс кабішета Ея Імиераторскаго Велпчества посилаются прп семъ от академіп старыя ІГ новыя О іюграничныхъ с россійскок) імперіеи земляхъ ландкарты.
июня 10 дня 1737 году.
СІІ.
Опред леніе Лкадеміп Наукъ
объ отпуск
пзъ кпііжной палаты н котораго чпсла экземпляровъ карты
военныхъ д Гіствій.
По указу Ея Ізшераторского Велпчества акаделіпя иаукъ оиред лнла
вшишшую полату кннгопродавцу Іілаперу дать ыа пезіецкомъ языке указъ
вкоторолъ ыашісать дабы онъ во академіи наукъ канцелярию отпустилъ
для посылки лаидкартьі предпрпятыхъ въ 736-мъ году отъ арыеп Ея
Илператорского Величества противь турокъ і татаръ поб допосныхъ
военныхъ д ігствъ імежду дономъ і дпепромъ іг прп оныхъ р кахъ Гд ну
Генералу Фелтмаршалу Графу фон мпшіху рускихъ 6: нелецкихъ 6: Гдну
Геиералъ
елтыаршалу Лесл ю, 3 рускихъ 3 незіедкпхъ, Гдну впцъ
адыпралу Бредалю 3 рускихъ 3 пемецкихъ, Гдну Генералъ адъютанту
фон бирону 3 рускихъ 3 ііемецкихъ, Гд ву Генералъ ЛеГггенапту фон
бирону 3 рускихъ 3 ыемецкпхъ; да еще для посылкп в разныя места 6
рускпхъ 6 немецкихъ; всего 48 ландкартъ.
Іюля 4 дня 1737 году.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
143
cm.
Запнска I, Д. Шуиахера къ I. Н. Делнлю
отъ 13 Авг. 1737 года о препровождеиіи въ Кабішетъ Ея И. В. вс хъ
им ющихся вь Академім рукописныхъ картъ.
В кабішетъ Ея Ьіііераторскаго Велпчества пз академігг наукъ прпслать вс какпе ім ются рукописныя ланкарты немедленно, Августа 12
дня 1737 году.
Le Cabinet demande qn'on luy envoye .incessament toutes les cartes
qui sont a I'academie. M-r de L'Isle aura la bonte de faire dresser par
M-r le Roy une liste exacte de toutes les dites cartes pour etre en etat
d'executer les ordres du Cabinet ce 13 d'aust 1737.
I. D. Scbumacher.
СІУ.
Bыnиcкa
изъ Прпказыоіі кинги 1738 года.
Нашісать определение вкабинетъ Ея Ьшераторскаго Величестоа =
внесть докладъ которі.шъ предложпть что по смерті! статского сов тнііка
Ипана Кирилова осталисі. миогия россіігской пиперііі провіііщпямь н города.мі. п іюртпкулярііые подлішні.іе лапдкарты ошісаніи известін п ыногие іірішадлежащпе до россіГюкой нсторііі КНІІГИ іг грыдорованние фпгуры еобраііиые имъ статскпмъ сов тнпкомъ кіірііловымъ да собственныыъ
ево иждив нкемь выгрьтдорованныхъ п сколко м дныхъ досокъ о коііхъ
ево стагского сов тшіка Кііріілова жена обявляетъ что доскп п МІІОГІІЯ
ландкарты в москв у куіща васпля кипрпяБОва в у грыдоровалщика
алекс я Зубова находятся а внпгв и протчпе лапдкарты вореибур'ской
эксііедпціп у тапаого советника татищева п просіітъ чтобт. оныя вакадемию прііилть a eft по доброте пхъ выдать девг-и которые доскп ланді;артьг
іікнигп і^сочипенпю п окончанпю poccifrcuoro атласа іг генералноп ландкарты вакадемпю ыаукъ вес'ма иотребны того ради ііросптъ дабы повелено было показаішые ііодлиннне ландкарты оиисаиіи пзвести квпгп и
грндороваиные игуры к'сочпненіію атласа п генералііоп лапдкарты a
зі двые доскп которые овои статскоп сов тнпкъ Киріілові. зд лалъ па
свои собствеіпіын денгіі собравъ отдать вакадемпю наукъ—а чего опые
стоят зато помянутого кіірилопа жепе отдадутся деигп из академіи иаукі..
с .
Выппска
изъ ПриказпоГі кніігп 1738 года.
Понеже вуказе ея Імиераторского Велпчества ііс'правіітелствующаго
Сената минувшаго августа 29дня в академпю наукъ наііисано марта 18
144
К. СВЕНСКЕ,
дня 1734 году по приговору правптелствующаго сената велено присланные в'сенатъ из губернеіі u провинцеп ландкарты п геодезнстовь кон нс'
посылокъ являтца будутъ отсылать для сочпненпя генералноп ландкарти
вакадемию а тогожде августа 19 дня явился из велпколуцкой правинціи
геодезистъ Егоръ Чекинъ п иодалъ учпненные той провинціи трн ландкарты которой c'leMii ландкартами по силе вышеписанного определевия
в академпю u посланъ того радн воіісполнение оного ея Іыператорского
Величества указу в академпю наукъ написат определение показаннаго
геодезиста Егора Чекина п прнсланные съ нимъ трп ландкарты отослать
при указе в'географііческсш департаыентъ для сочппенпя генералиои дандкарты къ профеосору астрономіп делплю.
С І.
Промеморія
отъ Тайнаго Сов тнпка В. Н. Татищева въ Імаераторскую Акадеыію
Наукъ.
Хотя не безізвестно Академіи о крішнзне самарской волги, но в ландкартахъ нпгде подлинно не внесено. того ради я велелъ оную капптану
Елтону сколко ыожно ізмерять і на карту ПОЛОЖІІТЬ, которую ири семъ
посылаю. Однакожъ не весма за надеждно, потому что онъ тогда самъ
заболелт», і доканчивадъ по наставленію его геодезпстъ, і для того нам ренъ въ осень есче послать іюверпть, но пріітомъ место оселенія кресченыхъ калмыкъ правплно положено, сверхъ сего ізвестно что около
ея крпвіізны сказываютъ якобы деветсотъ острововъ, которое хотя не
вероятно, однакожъ ввпду здешнемь мню не менше тритцети, которые
снпмать зачаты, но недокончаны. а отсуда до сызрана можао чаю по
ыалои мере сто, і те весма малы числііть.
Здесь наиденъ мною камень присемъ прііложенной, впдіітся якобы
окоыенелаго рога часть, особливо подобно оленью. I иыператорская акадеыія наукъ благоволп учпнііть о томъ по ея імператорского велпчества
указу.
Татпщевъ.
Самара река 1 иуніа 1738.
cm
Залросъ I. Н. Делилю,
отъ 10 Сент. 1738 года относительио доставленныхъ ему для сочиненія
Генералпои карты Россіп картъ и геодезнстовъ.
Вакадемию Наукъ Профессору острономіи гд ыу делплю подать обстоятелное ізв стие:
1. Сколко съ 726 года прпслано и получено вкоторомъ году мтце и
числ і искоихъ м стъ it прикакихъ указ хъ квамъ господпну делплю
ПРИЛОЖЕНІЯ.
145
вс хъ лаидкартъ і какие імяыно и плановъ описаній і изв стій і протчего ктому принадлежащаго также п геодезистовъ вкоторомъ году п кто
імяны быліі впрпсылке ксочішеііію генералиои ландкарты.
2. Что із оныхъ лрпсланныхъ ландкартъ із географическаго департамента в которыхъ годахъ мтцехъ и числ хъ куда и покакпыъ указоыъ
ккому імянао н сросппскаыпль отпущено і отдано п куда геодезисты
раскамандпроваш.і і что н^н ландкартъ в остатке імянно обявить от котороіі присылкіі осталось а геодезпстовъ прп васъ находится на лицо.
3. Что во время бытпостп пріі васъ геодезпстовъ оныя д лали. u
сколко генералной ландкарты вновь сочішепо п ісправноль і вполностпль
зачата і зачеыъ неокончена за недостаткоыъ лк картъ плп людеи і что
н н ктому сочішенію потребно объяввть імянно собстоятелствомъ п каЕІІЫЪ образомъ оное ісправлено быть ыожетъ іли откуда требовать і во
сколко времянп оная ландкарта ко окончанію приведеыа быть можетъ.
4. Въ 728-ыъ году от оберъ секретаря господива кирилова состоявшеііся в сеыате резолюціи о лавдкартахъ ковия какая полученаль или
нетъ прп лисмахъ ежелп получена сообщпть копию.
5. Въ 732-мъ году іюня 8 дня посланньшъ геодезпстоыъ для сниманія ландкартъ васплію коверпну стоварнщіі 8 чл"вкъ нвструкціи даны і
вкоеіі сііл сообщить ц лую ковпю.
6. Въ 733-зіъ году потребовавпю вашему чрезъ ппсло іюня 2 дня
от оберъ секретаря гдпна кпріілова ландкарты дв сибирския одна клееная на бумаге а другая болшая капптаиа берпнга да ландкарта украинская получеиы ЛІІ.
7. Въ 735-мъ году декабря 20-го принятыя із канцеляріи главнон
артилеріп для сколііровапія вгеографпческихъ департаментахъ 34 карты
скоппроваиыль п возвратно во оную канцелярію отданыль ілп зд сь
им ются.
8. Въ 736-мъ году марта 17дия принятыя вгеографической департаментъ із колегіи іностранныхъ д лъ ландкарты і изв стія скопированы лв
і козвратво во овую коллегію отданы лн ілп гд іш ются.
9. Въ 736-мъ году вкабинетъ ея імператорского велпчества от географическаго департамента августа7дпя спбирсЕішъ м стамъ 62 карты
посланыль і возвратпо оные получены ли. въ 737-мъ году февраля 28
дня посланные вкабіінетже Ея імператорскаго велпчества скуріэромъ
степаноыъ чулковымъ 14 картъ да іюня 10-го отосланныя ссалдатомъ
петромъ васпльевымъ пограніічнымъ м стамъ карты возвратно получены
ли, а августа 12 дня тогоже году по требованію із кабинета Ея імператорского велнчества рукоппсные все ландкарты із географическаго департамента вкабішетъ ея імператорского велпческва посланыль і какпе
імянно.
Михайло Лебедевъ.
Сентября 10 дня 1738 году.
10
146
К. СВЕИСКЕ,
с ш.
Ордеръ Презпдента Академіп Баропа КорФа I. Н. Делплю
объ учреждеаііі Географпческаго Департамента.
По указу Ея Імиерахорскаго величестиа оиределеио при академііі
наукъ учредить ГеографпческоГі департамеитъ і о томъ къ гд ну делплю
профессору послать ордеръ.
Понеже Гдгііъ профессоръ делпль о учрежденіи географаческаго департамента мн ние свое шісменно подалъ, то ему по учпненіп о томъ
резолюціи дается чрезъ сия сочііненпая иа то інструкція втакой спле
чтобъ какъ по оной во всемъ поступать такъ особлпво того смотреть,
чтобъ поиеже ну по его предложенію на все соглашено і чрезъ то все
предлагаемыя поіши ізвпиенпя iipeiipameuu; иыи генералная карта
Россіи немедленно зделапа і паконецъ столь давио предприятое о тозіъ
намеревпе вдейстио пропзведено было; октября 22 дня 1739 года.
На подліінномъ подппсано тако — Корфъ.
СІХ.
Въ 1727 году іюня 16 дия
по указу сенатскому присланъ
вакаде.мію для посылкіі съ профессоромь лакроеромъ вархапгелскую губерпію і пколскоп острогъ для обсернацси
і сочпненія ландкартъ геодезпстъ яковъ фплисовъ.
По сообщенію
въ 732-зіъ году марта21 дия
оберъ секретаря поуказу сенатсколу врпсланьі
івава кприлова. вакадемію для обученія межеваго д ла геодезистовъ 28
чд"вкъ.
Которые отличены цпфраыц 8
члвкъ оные отосланы смаэороыъ
людвигомъ ввели-
а въ 1731 годугенваря 22 дия при доиоіиеніп всеиатъ от академіи
за ііеимепіемъ до пего
д лч. по тои іюсылке
иакп отосланъ.
ліаил 6 дня тогожъ году послано ввелпколуцкую іісковскую правннціи в малую россію и в
слоботсиія иолки смаэоромъ людвикомъ для
оиисанія іі сочііііепія
ландкартъ 8 челов къ
а пменно:
геодезистовъ а именно.
сава кашпнцовъ афанасеп j оиыи былпль иль н тъ
івановъ иваиъ соловцовъ е- f о томъ известпя вделе
доръ серпнкішъ иавоииъ Эи- ( не ил ети.а и куда откуватовъ іванъ івановь.
] былп НСІІЗВ СТНОЖЪ.
емельянъ гурьевъ 3
п в а н ъ
корчебнпковъ 7
едоръ трофіімовъ 5
„
сидоръ горелцовъ
\
дЛексеГі ппсаревъ
> известія нетъ.
семенъ белпковъ
/
147
ПРПЛОЖЕЫІЯ.
колуцкую 2 : во васплеп доможпровъ 2
исковскую 2 вма- александръ кротковъ
известія нетъ.
іванъ шпшковъ
лую россію II в васидей каверинъ тотъ 1
сдоботския ПОЛКІІ едоръ гріігоровъ
пзвестія нетъ.
4: а кто імянио александръ копхевъ
егоръ чекпы'!) 6
куда о томъ не
александръ івановъ (вкамчатупомянуто всообскоіі экспедііціи умре) *). V пзвестія нетъ
щеніи из сената пванъ веснипъ
про(()ессору делп- серг іі норовъ 4
стеианъ арсеиьевъ 8
лю.
едоръ порчиовскоіі.
зюісеп уіпаковъ
вкамчатск. экспед. умре.
шікпфоръ чекннъ
дмптрек ыордвііповъ
пзвестія нетъ.
едоръ лавровъ
Декабря 20 1734 году определеніемъ акадезіііі объявлено
что были пріі академіп 9 чл"вкъ
Геодезистовъ которые паки
всенатъ взяты п скартазш a
кхо ізпшы о тоыъ ізвестія не
іім етсл.
Да въ 1735 году іюля 1 дня
оноіі ханыковъ какъ
ирп укдзе сенатцкомъ прпсла- онъ былъ неізвестно, a
НІІІ для сочпненія ГенералноГ[ въ 1736 году октября
ландкарты праиоріцпкъ іванъ 12 дня по указу сенатханыковъ Схеиаиъ арсеньевъ скоыу посланъ на время
дмігірей зшрдвішовъ
едоръ K'ero превосходителству
грофпмовъ.
гд-ііу обер-ягерменстеру
вольшскому для зіеры і
оіііісіііісочііненнаго(зіс)
илана обыкновевного
мез ду екатерингофомъ
п вологоцкою ямскою
слободою на зверпнедъ
м ста Геодезпсты иванъ
корчебниковъ і степанъ
арсеньевъ.
Декабря 18дія тогожъ году
no указу із сената ирисланъ
геодезистъ іваиъ корчебниковъ
Въ 173б-ыъ году іюля 18
іі въ 1736-ыъ году
дня по указу із сепата і по иарта 1 дня ври доыописму акадезіііі іюля 24 отпра-. шеиіп оного капіітава
1
*) Эти слова вписаны рукою Кнрплова.
10*
148
К. СВЕНСКЕ,
вленъ на Боровпцкіе порогн съ
інженеръ капитаномъ васильемъ чертовымъ къ отводу т хъ
пороговъ для свободного судоваго ходу геодезистъ едоръ
трофимовъ.
Въ 1735-мъ году августа 22
дня no определевію академіп
отпущенъ былъ Геодезпстъ
дмитрей мордвпповъ для его
нуждъ вновгородской уездъ на
ладожскііі каналъ на 24 дни.
вь 1736 году іюля 22 дня
по указу сепатскошу посланъ
геодезистъ іванъ корчебнпковъ
для осмотру по мсте, тверцамъ
рекамъ мелкпхъ местъ і пороговъ.
чертова приславъ возъвратно оной трофнмовъ
и отославъ по указу къ
профессору делилю.
по которыыъ днямъ
онъ явплся.
а указомъ сенатскпмъ
поября 23 дня тогожъ
году объявлено, что ваки вакадемію отосланъ
за непрнсылкою ізъвоенной коллегіп кондуктора и потомужъ указу
вторително требовано
геодезпста ктом ужъ делу
п 737 году генваря И
дня академія сеыату
представпла что ктой
посылке послать геодед зистовъ некого а едора грнгорьева за обсервациямп п за болезнпю отпустпть невоз5ІОЖПО.
Въ 1736 году октября 12
дня по увазу сенатскому посланы на время къ его превосходшельству гдгпу ягерменстеру волывскому для ыеры і
описіі и сочішениого плана
обыкновенного между екатерпвгофозп, і вологоцкою ямскою слободою на зверииецъ
ыеста геодезистъ іванъ корчебниковъ н степаиъ арсеньевъ
с еодолитами.
і бол е при деле в присылке
в академію не было а протчпя
какъ от академіп отбывалп
отомъ ізвестія не пм ется.
Декабря 15 дня 1739 году.
ПРИЛОЖЕНШ.
149
CX.
Объ опред ленін ПроФессора Гейнзіуса въ ГеограФнческіи Департаментъ,
отъ 15 Апр ля 1740 года.
Понеже Астрономия съ Географіею по справедлпвости соединена быть
должна, потому что последней безъ первой ни коішъ образомъ пробыть
невозможно, того радіі Академія Наукъ опред лпла Профессору Гейнзіусу приказать, чтобъ онъ въ Географпческомъ Департамент трудился;
и съ своеіі стороны въ исправленіп РоссіГгской Географіи все возможное
стараніе прилагалъ. А за сию чрезвычайную работу получать ему изъ
Академпческоп суммы по 200 руб. въ годъ.
СХІ.
Понеже Господамъ профессорамъ Эйлеру u Гензіусу имянно и съ
подтвержденіемъ приказано дабы они по сил многократныхъ изъ правіггелствующаго сената о сочиненін генералной ландЕарты россіиской
Імперіи въ академию наукъ присланныхъ Указовъ всевозможной трудъ и
ирплежашіе къ тому прііложилп чтобъ уполянутую генералную лантъкарту какъ наискоряе въ состояние прпвесть а онп доношенпемъ своимъ
Іюня 16 чіісла представилп что сего д ла за вепзі нпемъ понын еще
непзготовленныхъ партикулярныхъ ландкартъ [которымъ прнложшш реэстръ] іиікоимъ образомъ учішить невозложно, того ради по указу Ея
Ьшераторскаго Величества академия наукъ приказали вправителствующій
сенатъ взнесть доношенпе и требовать 1) дабы повелено было не достающия партпкулярныи ландкарты с принадлежащими ктому журналами
въ академпю наукъ прпслать а ежели оныя і понын еще не сочинены
тобъ повелеыо было, сочиия оныя геодезистами въ акадеішю сообщить.
2) а для скорейшаго проіізведеипя вдепство сего намерения вышеобъявлеыиымь профессорамъ Эилеру і Геиціусу приказать прц академіи
наукъ находящііяся къ генералнои карте россіпскои Імперіи принадлежащия спеціальныя карты на бело ісправно перебрать чтобъ пхъ на
меди резать было можно. 3) въ адмпралтеискую коллегпю послать промеморию і требовать ирисылки каргъ о ыоряхъ і островахъ і тому подобныхъ какия въ адішралтеистве обретаются.
На иодлпнномъ подпнсано Бревернъ.
Іюня 16 дня 1740 году.
СХІІ.
Сенату Академія Наукь симъ представленіеыъ всепокорно проситъ
дабы повел но было недостающия иартпкулярпыя ландкарты спрішадлежащими кЧому журиаламн въ Акаделію наукъ прислать; а ежелн оныя
150
К. СВЕНСКЕ,
и понын еще не сочпнены, тобъ повел яо было сочпвя овыя геодезистамп в Академию сообщить. а для скор ишаго произведенія вд иство
сего ваыеренія вышеобявленнымъ профессорамъ Эплеру и генціусу прцказано при Академіи наукъ находлщияся къ геиералной карт россіііской імперіп врпнадлежащпя спеціальиыя карты на б ло псправно перебрать чтобъ ихъ на меди резать было можно u спмъ представя отъ
Правительствующаго Сената Академія наукъ ожпдаетъ милостивой резолюціи.
Июля 18 дня 1440 года.
схш.
Въ Академію Наукъ
репортъ.
Прошедтаго іюня 6 дня отдани мне въ правіггельствующемъ Сенате
присланныя прп доношеніп отъ геодезіістовъ Петра скобельцына стоварыщи сочпненныя ІШІІ Іркуцкоп провіінціи п Баикалу морю і погрішичнымъ местамъ і якуцкаго У зду всемъ острогамъ і рекамъ і камчатк
трп ландкарты і трп каталога всемъ м стішъ иоторые нри семт. і объявляю. 0 семъ репортую Академіп канцелярпстъ дмитреіг тпмоф евъ.
Сентября 4 дня 1740.
СХІ .
Запросъ изъ Правптельствующаго Сеиата
отдосительно геодезпстовъ, прігслаішыхъ вь Академію въ 1732 году для
усовершенствованія въ своей на}гк .
ВправителствующіГі Сенатъ іздссіаисъ академіи справясь подъ спмъ
подписать геодезисты дватцать восемь чл^вкъ которые отосланы были к
межеванию ло сил 731 году указа московской праііііицііі зезіель і отосланы въ 732-мъ году для окоичаіііія тои пауки вдесіансъ академпю гд
н н обретаютца плм куди no окончаиііг тои науки отосланы n no какому
указу. Секретарь Пванъ Судаконъ.
Канцолярпстъ Степанъ едоровъ.
Іюля 23 дня 1745 году.
сх .
Отв тъ на запросъ изь правительствующаго Сената
отъ 23 Іюля 1743 года касательно прнсланныхъ въ 1732 году въ Академію Геодезпстовъ.
Изъ объявленныхъ въ Указ правптелствующаго Сената отъ 24 Марта
1732 года 28 Геодезнстовъ, которьгхъ імена суть сл дующія:
ПРІМОЖЕНІЯ.
151
1) Сава Кашинцевъ, 2) Афанасіп Івановъ, 3) Іванъ Саловцовъ, 4)
Федоръ Арекпнъ, 5) Максіпіъ Чекуватові., 6) Івавъ Ісакоьъ, 7) Іванъ
Корчебннковъ, 8) Еыеліаиъ Юрьевъ, 9) Федоръ Трофпмовъ, 10) Спдеръ
Погорелцовъ, 11) Алексей Ппсарсвъ, 12) Сеыенъ Беликовъ, 13) Василей
Доможировъ, 14) Александръ КроткоГг, 15) Іванъ Шіішковъ, 16) Василеіг Коверинъ, 17) Федоръ Григорьевъ, 18) Александръ Коптевъ, 19)
Гріігорій Чекинъ, 20) Александръ Івановт,, 21) Івапъ Весшшъ, 22) Сергей Норовъ, 23) Степанъ Арсеньевъ, 24) Федоръ Порчновскін, 25)Моисей Ушаковъ, 26) Ніікііфорі. Чекинъ, 27) Андреіі Мордвішовъ, 28) Федоръ Лавровъ, даны ми были только отъ Господъ Блулентроста и Шумахера, какъ из прііслаііііых,і. ко ми ііпсемъ явствуетъ 16 челов къ, a
пыенно: 1) Іванъ Соловцовъ, 2) Іванъ Ісаковъ, 3) Іванъ Корчебнпковъ,
4) Емеліянъ Юрьевъ, 5) Федоръ Трофимовъ, 6) Василеп Доыожировъ, 7)
Василей Коверпнъ, 8) Грмгорей Чекпні), 9) Александръ Івановъ, 10)
Іваиъ Весппнъ, 11) Сергеп Норовъ, 12) Степанъ Арсеыьевъ, 13)Федоръ
Порчновскій, 14) Моиссп Ушаковъ, 15) Иіікпфоръ Чекігнъ, 16)Дмитрей
Мордвпповъ, которой ыикогда ещс уиеыя неявплся. Изъ остальныхъ 15
челов иті взялъ Господипъ Статской Сов тнпкъ Кпрпловъ 8 челов къ a
имеііно 1) Емеліяна Юрьева, 2) Федора Трофпмова, 3) Ва(;іілья Доможирова, 4) Васплья Коврііпа, 5) Григорья Чекпна, 6) Івана Весніша, 7)
Сергея Норова, 8) Степаиа Арсеньева дли снятія каргь великой луцкой,
ПсковскоГі и Малороссіпской ііровііыціи, какъ из полученнаго отъ него
ііпсьма отъ 6 Ыаія 1733 году явствуетъ. А пз остальныхъ седып посланы по Сеііатскому указу Маія отъ 5 дпя 1733 года трое, а пзіенно: 1)
Александръ Іиаиовь, 2) Никифоръ Чекпнъ, 3) Мопсеп Ушаковъ съ братоыъ мопмъ въ Камчатку, другіе три 1) Іванъ Соловцовъ, 2) Іванъ Ісаковъ, 3) Федоръ Порчыовскій опред лены къ снятію плана Санктпетербурскаго no прлказу ГлавпоГі ПолііцеймемстерскоГі Канцеляріп апосл дной именемъ Корчебнпковъ котороП у мепя остался опред ленъ къ изправлеыію Ыосковской перспсктіівы, о которомъ ын не пзвестпо находптся ліі опъ прп ономъ д л пліі и тъ. Августа 5 дня 1745 году.
Делпль.
переводплъ псрев. Г. Фреіігангъ.
СХ І.
Ппсьмо Таіінаго Сов тппка В. Н. Татнщева къ Сов тнику I. Д. Шумахеру,
пзъ Астрахаші отъ 26 Іюпя 1745 года.
Ваше почтенпое писмо отъ
ц при томъ РоссіГіской атласч, спочтенісмь прппялъ, и за оное одолженіе благодарствую, а прптомъ весма
радуюся что академпчсскоГі трудъ в'россіискоі"і Географііі такъ далеко
проішпслъ, что мы до полученіп совершенпыхъ ііравпнціалпых і уездныхт. картъ сами доволствоватся сползою можемъ п трудившпхся в^гоыъ
всякъ благодарііть ііріічііну ім етъ:
Чтоже вы пзволігге моего онихъ зінепія требовать, тояелпко вкраткостп ыогъ усмотреть спмъ иредставляю.
»
152
К. С В Е Н С К Е ,
1-е, что напнсано якобы у насъ о географіп прилежанія ирежде не
было, оное огаіібка, пзводте посмотрегь в'моемъ пред'ізв сченіи кохорое
спнсавъ взапасъ еслп преждп е не отысчется пріісемъ посылаю.
2. Мпогіе рекп озера острова и горы паходятся не додписанн которое можетъ от'посилапньтхъ геодезистовъ, а паче при переделованін кириловымъ пропусчено, а некоторые пмяна испорчены и неправо писаны,
оное гд м сто свободпое есть надл житъ псправпть, а понеже таковые
урочисча достаточію вкниге Болшеп чертежъ описаиы находятся, того
радп оную яко со многиміі спискаші іюправленную и мною [іо месталъ
із'ясненную прпсемъ посилаю, и прошу оную списавъ мне возвратнть a
еслп за полезно усмотрпте напечатавъ пздать. то я ыогу печатною доволствоватся, п сіе можетъ быть в ползу обсчую.
3-е, в границе кіевской губерніп съ туркаміі ошіібка немалая, a
надлежитъ оной быть по последнему размежеванію, таиного сов тника
неплюева, равноже п сперсіею кумыки яко андр евцы аксапцы не право
за границею оставлены, п хотя персіане о томъ хотели споръ пропзв сти но пмъ отказано. і онп саміг реку копсу плн сулакъ заграницу прпзналіі. Какъ в іюсланнои от мепя карте пзображеио; во онои же река
кума неправо блпже к'астраханіі нежеліі к'кішяру положена, п вм сто
торки крепость теркп імяыованапсіе мнится вскоре перепранить нуждно.
і в'оренбурской же хотя вижу иекоторые погрешности но оныс совремянемъ ио новымъ картамъ ісправить ыожно, ибо важность невелика.
Нын к'яіку и до ембы оппсавь сочиняютъ карту, а вскоре надеюся
посланные за ембу вмангпшлакъ до тюі^караганп с'обстоятелиою оіінсью
возвратятся тогда более ііоправнть можно.
Я удпвляюся что на прежде послаиные моп о естествешшхъ д лахъ
нрныечанія іпікакого разсужденія от'акаде5ііи не получплъ, яко 1) опребываніи і убываііііі в каспискомъ мор втридесяти л тное время воды,
2) о положеиііі здешнііхъ буеровъ от'запада к^остоку, какъ в посланномъ кваяъ астрахаыскомъ чертеже изображено:
Ябы весма сов товалъ искусного фпзика і астронома сюда навремя
для обсервацеи прпслать и хотя я ііе худъ квадраитъ для мемя із'англіи
выписалъ, которой нын у дннглія вііетербурге, ибо находясь в'веліікоГі
слабости не пмелъ надежды оной употребпті., нинеже ппсалъ если его
в'академію за ту цену не возмутъ тобь прнслалп сюда, чрезъ которой
лпбо возмогу подлинную широту, а при случае затмеаія луннаго u долготу астрахани пзобрести.
0 кнпге Буксбаумовоіі полиой разцвеченоіі повторяя прошу, а неразцвеченеую надеюся лекарь кокъ самъ купнтъ, пбо я по его просьбе ппсалъ, а ныне онъ саыъ поехалъ.
Ныне нзиерсіи ііріівезено сюда пять свішей съ ігламп, и пе колнко
разныхъ странныхъ птіщъ которые здесь до весны пробудутъ.
Здесь травы калп ізкоторои сода д лается наидено доволство токмо
совершенпой ііробы не зделано, однакожъ проба вкабпнетъ нослана, a
вскоре ііод'счуся лучше зделать, іквамъ вакадемію прпгалю. И мне миптся еслибъ здесь достаточной хнмикъ былъ тобъ миогое к'своеаіу удоволствію и ползе обсчен пріобрестіі могъ.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
153
CXVII.
Пвсьмо Таинаго Сов тника В. Н. Татищева къ Президенту Академіи
ГраФу Разуиовскому.
Сіятелнеишіи графъ
/дрь мон м/стпвыГі
Ваше Сіятелство подали ыне вашіімъ високоіючтеннымъ шісмомъ не
токмо ііреизрядныГі случан но и понуждеаіе для удоволсгвія вашего любомудрія и пол'зы отечества наиіего ваыъ служить н хотя что до моего
труда и требоваиія касается о томъ я вашему Сіятелству отъ 25 сего
мс ца доносилъ. н неже чіггаіі татарскую історію нуждно мне стало по
часту ландъ карты смотреть которые мне дали причііну вамъ о ихъ состояніп нечто наиамятствовать.
Вечнои славы достопныя па.млтіі ггдрі росискіе сколко доказателно
знаемъ от'двусотъ летъ и сусче от велпкого Князя Боанна Ш-го н вешкого названного, трудилпсь не мало о сочиненін росискііхъ ландъкартъ
но весма мало, что еовершенное видеть получили даже пред диемя леты
труда.чп І.мператорскои Академіп наукі, дождались віідеть оное состоясчее
въ 20 ландкартахъ которые все преждыіе правостію и добрымъ сочнненнемъ преиосходятъ но какъ никакое дело от иачала совершенио не
бываетъ но оыо со времепемъ ісправляется удобряется п ксовершеиству
приходптъ если хокмо трудолюбіс не оскуд етъ такъ в сихъ ново изданніііхъ ландкартахь нахо іятся некоторые неполпости часгию за неішеиіелъ
лучпіііхъ іізвестіи частію от посііешностп чтобъ оные множество желаюсчпхъ и иепрестаино скучавшііхъ людеГі удоволствовать могли апмяино:
1; неколпко знатныхъ жилпсчь яко городовъ лонастырен и велпкпхъ
селъ неположено напримерь городъ повосиль в орловскоп правинцііі
осташковъ селиасаровъ лонастирь и пр: неположены.
2) многпе зпатіше степи ropu озера реки нмея доволно ктому места
не подпіісаыы.
3) ііароды обитаюсчіе не зиачены и сіе мшітся веСіМа нуждно псправить для местже которые прежде были не доволно хороше оппсаны сколко я и.мель новыхъ сочішеіііи те ко услуге вашего спятелства прпсемъ
посылаю а надеюся когда буду п люскве бол е сего отъпскать о разделеніи же росискомъ какъ по губерніямъ іі правинціямъ весма смнтно то
весма пзрядно академія разсудя что не храия опаго сочпнпть намерепіе
имела по равной мере градусовъ чтобы весма пзрядно токмо всочпненіи
обоя презрепы а иекоторые ландъкартьі заключаютъ толко 5 пли 6 другіе
12, 20 и бол е по шпроте градусовъ того радіі я ыыю ежеліі нзволпте
разсудить пе лучшели в жилыхъ ыестахъ взятъ по 4 пли 5 градусовъ
іітроты зачавъ отъ северпого 75-го къ югу. a no долготе какъ прпдетъ
в сіібирп же яко мало ііаселешіомъ н частію недосгаточно пзвестномъ
крае в.іять no ііпіроте ио 8 ііли 12 градусовъ чрезъ что впредь к иоправленію п доііолпеііію весма снособно будетъ а бол е оставля ыа лучшее
ваше о томъ разсужденіе пребываю сдолжиымъ почтеиіемъ.
С. Болдино 30 сент. 1746.
154
К. СВЕНСКЕ,
СХ ІИ.
Проектъ, начертанныіі I, И. Делилемъ
относигельно составленія геоірафпческпхъ картъ.
Projet General pour rAstrouomie et la Geographie donn6 en 1727*).
Sur la Geographie.
II me reste k parler de la construction des cartes Geographiques, qui
est un travail qui convient mieux h un astronome qu'ii tout autre- mathematicien; il me convient aussi plus particulierement etant pour ainsi dire
ne dans cette etude, mais aussi comme c'esl par le travail de feu men
pere et mon frere aine que la Geographie a pris une nouvelle forme, je
sens tout ce qu'il faut reunir de connoissances pour y bien reussir.
Toute personne qui public une carte geographique en son nom est ap
pellee Geographe, e'est pourquoy tant de gens ont pris ce titre pour avoir
seulement copie des cartes comme des dessinatcurs; il y a mesme des Geographes qui u'ont pris ce titre que parce qu'ils ont grave les cartes geo
graphiques des autres. On pourroit ii plus juste titre appellor Geopraphes
ceux qui auroicut dresse des cartes sur leurs propres operations Geometriques faites sur le terrain etc., mais le titre d'lngenieur et d'arpenteur con
vient mieux &, ces sortes de personnes et il faut prendre le nom de Geo
graphe dans une signification plus etenduc, et telle que Tetiniologie du mot
de Geographe semble le designer; ce doit 6tre un homme capable de faire
un tableau de la situation de tous les pais de laterre; mais un tableau le
plus approchant de la verite qu'il est possible.
Si Ton avoit des observations astronomiques et des operations geometriques faites par toute la terre et dans un assez grand detail pour pouvoir
dresser des cartes qui representeroient la veritable situation des continens
et des mere, le cours des rivieres, la position des villes, montagnes etc.,
avec les noms, toute la science du Geographe ne consisterait qu'a avoir
connoissance de ces momoires; et u en sgavoir faire usage, et alors 11 ne
seroit plus que copiste de ces memoires; mais comme il s'en faut bien
que la Geographie soit dans cet etat n'y aiant que trez peu de lieux oil
Ton ait fait des observations astronomiques, dontquelquesunessont fausses,
ou ne sont point assez exactes; n'y aiant non plus que fort peu de pais de
la terre ou Ton ait fait des operations geomctriques assez exactes pour etre
assure de la veritable figure de ces pais, on ne pent dresser des cartes,
qu'aprez un prodigieux travail, et aprez s'etrc fait un systheme resultant
de toutes les connoissances que Ton aura acquises par une grande lecture
et par un grand usage dans tout ce qui pout servir k la Geographie.
C'est pour cette raison que feu mon pere et mon frere aine, qui ont
travaille si utilement h la Geographie que Ton pent dire que la reforme en*) Первый отд лъ этой статыі, исключптельно касающіпся до астрономіи,
зд сь опущенъ.
ІІРИЛОЖЕНІЯ.
155
tiere de toute cette science vientd'eux; ils ont dis-je commence parse faire
un systheme different de celui que les autres Geographes avoient eu jusqu'alors, ils ont considere que ceux qui avoient jusqu'alors dresse des car
tes etaient tombez dans deux excez egalement dangereux; que les uns n'avoient ou aucun egard aux observations astronomiques pour la determination
des longitudes, et les avoient fixe par les itineraires anciens et modernes
joints aux latitudes des lieux. Que les autres au contraire n'avoient eu au
cun egard aux itineraires et avoint suivi aveuglement les observations astro
nomiques sans en connoitre la valeur, ni sans distinguer certaines obser
vations qui donneut les longitudes jusqu'u un certain point de precision,
des autres observations dont le resultat ne donne pas a beaucoup prez la
mesme precision dans la determination des longitudes, d'ou il est arrive que
comme les observations sont encore en petit uombre, et qu'il y en a plusieurs qui ne sont pas exactes, ceux qui avoient pris ce dernier parti avoient
tellement dofigure les pais qu'ils n'etoient pas reconnoissables, et avoient
fait sur les observations exactes de I'Academie de Paris, joiutes h d'autres
moins exactes ou fautives des cartes beaucoup plus mauvaises que celles
qui avoient ete faites sans ce secours.
Ces deux voyes pour la construction des cartes etant egalement pernicieuses, mon pere et mon frere ont cm que le moien pour parvenir u la
verite, etoit de concilier les itineraires avec les observations. lis out pour
cela examine le fort et le foible des observations, aussi bien que des itine
raires, et aprez plusienrs annees de travail ils sont parvenus a fixer les
principalcs places de la terre, en suivant a la rigueur les observations
exactes, et corrigeant celles qui etoient equivoques par le moien des itine
raires exacts; enfin par la comparaison de ces itineraires exacts avec les
observations exactes, ils eu ont conclu la veritable grandeur des mesures
tant anciennes que modernes par rapport au degre; sur quoy ils se sont
trouve differens- des autres Geographes; par exemple, la plupart avoient
suppose les milles anciens de 60 au degre et les stades Grecs de 480, au
lieu que mou pere et mon frere ont trouve qu'il y avoit clans un degre 75
milles anciens et 600 stades: mou frere Га prpuve dans les assemblees de
rAcademie des sciences de Paris.
Mou frere aiant etabli sfurerueut un grauu uombre de positions, par
la conciliation du veritable rapport des mesures avec les itineraires et les
observations exactes, il s'est apperg.u que les routiers de mer revonoient
assez bien aux observations; ce qui Га determine k se servir de ces rou
tiers en general pour fixer toutes les cotes du monde etc.
II ne convient point ici d'entrer dans un plus grand detail sur cette matiere, ni de faire voir quelles ont ete les suites du travail de mon frere et
de combien ses cartes ont ete differentes et plus parfaites que toutes celles
qui avoient paru jusqu'alors; le peu que j'ai dit des voies dont mon frere
s'est servi dans la construction de ses cartes suffit pour donner une idee de
tout ce qu'il faut rassembler de connoissauces et de moiens pour dresser
de bonnes cartes geograpbiques de tout I'Empire de Kussie, qui est un ouvrage d'autant plus considerable, que ce pais a ete moins connu jusqu'ici,
et qu'il est d'une prodigieusc etendiie.
Void de quelle maniere je me suis propose d'y travailler; aprez avoir
156
К. С В Е Н С К Е ,
pris une соріе pure et simple de toutes les cartes MS. qui m'ont ete re
mises, et de celles que Yon pourra peut - etre encore y joindre, et que je
ferai traduire de la langue Russe en Francois, je m'informerai de tons les
constructeurs de ces cartes, que Ton pourra retrouver, de quelle maniere
ils les ont construites, et je ne me contenterai pas d'apprendre s'ils les ont
fait geometriquement, et s'ils les out assujeti k quelque observation astronomique corame de latitude, ou qu'ils les aient rapporte il quelque meridien
connu; mais jetacherai d'avoir leurs operations niesmes et les observations
aux quelles ils les ont assujeti; ce qu'il est utile d'avoir pour pouvoir por
ter un bon jugement de ces cartes; et ce qui pourra mettre en etat de tirer unmeilleur usage de ces memoires que ceux qui les ont ramasse n'ont
pu en tirer eux mesmes.
Je recbercberai ensuite par la discussion de toutes les observations
astronomiques que je pourrai rammasser et par, leur comparaison avec les
distances itineraires et autres mesures anciennes et modernes quel est le
veritable rapport de ces mesures au degre, afin de donner une figure plus
approcbante de la verite dans les endroits ou les observations astronomi
ques manqueront. J'emploirai aussi dans ce dessein les journaux de marine
et les navigations, tant de la mer du nord que de la mer orientale, afin que
les cotes etant fixees; I'intereur des terres soit plus aise k remplir, ou au
moins afin que je ne puisse pas p6cher en I'etendant trop ou en ne I'etendant pas assez.
On confoit bien que 1'on ne sera plus dans cet inconvenient lorsque par
Fordre de la Cour et suivant les instructions de rAcaderaic Ton aura fait
des observations astronomiques exactes dans les ditt'erentes frontieres dece
grand Empire, et dans plusieus endroits de I'interieur. Mais corame toutes
ces observations ne peuvent pas etre sitost faites, je me propose pour don
ner une premiere connoissance de la Geograpbie de cet Empire de m'y
prendre de la maniere que je viens de dire. Maisil faut aussi que Ton com
mence le plustot qu'il sera possible a faire des observations exactes dans
les endroits les plus pressez, scavoir h Moscou, Casan, Astrakan et autres
villes le long du Volga pour determiner le cours du Volga et del'Occa. Les
observations et les operations que Ton fera dans ce voiage se pourront rapporter jusqu'a a la ville de Petersbourg par le moien des operations geometriques que Mr. Ferqharson a fait depuis Moscou jusqu'a Petersbourg et
qu'il m'a communique: il est terns d'entreprendre ce voyage pendant que
Jupiter va se cacber dans les raions du soleil, afin d'etre arrive aux en
droits essentiels que je viens de nommer dans les terns que Ton pourra commencer les observations des satellites. Je suis en etat de fournir d'instrumens convenables pour ce voyage, pourvu que Ton obtienne les instrumens
deS.M. dont on se servira dans I'observatoire en attendant que les nouveaux instrumens que j'ay propose d'y mettre soient acbevez.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
157
СХІХ.
Проектъ I. Н. Делидя,
отііосіітельно состапленія Россіпскаго атласа, поданньш пмъ 16 февраля
1728 года.
Articles principaux pour la construction des cartes de Russia.
1) II faut rammasser le plus qu'il est possible de cartes Ms. et gravees,
tant des Geodesistes que des voiageurs, ou autres curieux, qui en auroient
compose par leurs propres observations, ou sur le rapport d'autrui; et il seroit
bon que ceux qui ont dresse des cartes voulussent bien rendre compte de
leur construction, et eommuniquer les operations et les memoires memes sur
les quelles ils les ont dresse; ce qui pourra pent - etre mettre en etat de
faire sur leurs memoires de meilleures cartes qu'ils n'en ont fait eux me
mes. L'on pourra au moins connoitre par 15, le fort et le foible de ces car
tes et de ces memoires.
2) 11 faut aussi recueillir toutes les observations qui auront ete faites
pour les latitudes, longitudes, les distances itineraires et comme on n'en trouvera pas un asses grand nombre de faites, tant dans le pais que dans les etats
voisins, il sera necessaire d'en faire faire de nouvelles, le plus exactement qu'il
sera possible non seulement le long des frontieres; mais aussi dans I'interieur
de I'Empire; ce qui servira h rectifier les erreurs des cartes particulieres,
qui quoyque petites dans chaque petit canton, pourroient devenir enormes
dans une aussi grande etendue que celle de I'Empire de Russie. Ces ob
servations donneront autant de points fixes auxquels on assujetira les car
tes particulieres et generales et feront connoitre exactement la partie du ciel
qui repond h toute I'etendue de I'empire. Ce sera aussi par ces memes ob
servations jointes h quelques operations Geometriques, que l'on s'assurera
de la veritable grandeur du Degre, et que l'on pourra marquer combien il
tient de mesures d'usage dans le pais tant anciennes que modernes.
Les Astronomes envoies pour cela, pourront aussi |par leurs grandes
operations Geometriques orienter mieux les cartes particulieres que n'auroient pu faire les Geodesistes avec leurs instrumens ordinaires.
3) 11 faudra aussi recueillir tons les journaux de marine ou routes de
navigation et en un mot tons les voyages par mer qui auront ete faits sur
les cotes de la Mer blanche, de la mer de Tatarie, mer Orientale et mer
Caspienne etc. afin de fixer la situation et I'etendue des c6tes de ces mers,
d'ou il sera ensuite plus aise de remplir I'intervalle des terres. Les etrangers et surtout les Hollaudois et les Anglois qui ont cherche un passage
au Japon par la mer du Nord serviront fort utilement & regler I'extremite
septentrionale de I'Empire de Russie sans compter les eclaircissemeus que
Гоп peut tirer dans le pais meme de ceux qui ont penetre par terre dans
ces endroits les plus septentrionaux, ou qui s'en sont informes de ceux qui
y ont ete ou qui s'en sont le plus approche.
4) II faudra par la mesme raison rechercber pour I'interieur du pais le plus
qu'il sera possible de relations de voyages des etrangers faits en differens
tems et en differens lieux, comme aussi les descriptions anciennes de cer-
158
Hi СВЕНСКЕ,
tains cantons qui pcuveut avoir ete autre fois mieux connus qu'ils ne le
sont a present; tels que les pais decrits par les Geographes arabes etc.
5) II est necesseire d'avoir une conoissance exacte des limites de I'Empire
et des changemens qui y sont arrives eu divers tems pour representor I'Em
pire non seulement comme il est a present, mais aussi comrae iletoit cydevant, parceque les cartes sont tres utiles pour Tetude de I'histoire d'un pais.
La connoissance du plan present sert de' t'ondement certain a la re
cherche dece qu'il a ete cydevant; d'ou il paroit que ceux qui s'appliquent
u I'etude de I'histoire et k la comparaison de Гапсіеппе Geographie avee
la moderne le peuvent faire plus aisement et plus scurement eu remontant
de I'etat present a celui qui precedoit immediatement, et toujours de raesme
jusqu'aux tems les plus recules, au lieu qu'il n'y a qu'incertitude en commengant par le plus anciens tems pour descendre au tems present.
6) II taut aussi sgavoir la divisiou prcsente de I'Empire pour s'y conformer dans les cartes de I'etat present; et connoitre exactement la subor
dination des lieux pour les designer chacun suivant sa qualite etc., con
noitre aussi les changemens qu'il y aura eus dans cette division en differens tems. Cette connoissance de la division presente de I'Einpire et de ses
changemens servira a determiner en combien de cartes on representera tout
I'Empire tant en particulier qu'en general. On pourra alors juger si ces
cartes seront toutes stir la mesme echelle ou non? si Ton les ferade maniere
a en pouvoir joindre plusieurs ensemble lorsque Ton le souhaitera ou si
Ton n'aura point d'attention a cela.
11 faudra aussi decider s'il n'y aura pas des cantons qui etant plus interessaus, ou plus remplis ne demanderont pas d'etre exprimcz sur une
echelle beaucoup plus grande que d'autres; et si pour ceux qui sont les
plus eloignez et les moins connus une carte gencrale ne suffit pas; et enfiii
si dans les endroits dont .on ne pent faire encore que des systhemes, faute
de pouvoir concilier les dift'erens memoires que Ton en a, il ne seroit pas
plus avantageux de representor en plusieurs cartes differentcs ces differens
memoires que d'hazarder d'en composer une unique carte, en tachant de con
cilier ces memoires differens, ce qui pourroit produire un monstre au lieu
de la verite; mais en faisant d'un mesme cndroit differentes cartes qui
auroient chacuueleurf ondement particulier; cela serviroit de conduite pour
de nouveaux la suite a ceux qui voudroient faire de nouvelles informations
et recherches memoires pour en sgavoir la verite.
7. 11 ne faut pas negliger dans la construction des cartes particulieres
ou generates le choix de la projection. Surquoy il y a toute apparence que
Ton preferera dans la construction des cartes tant generates que particu
lieres la projection Stereographique h cause de ses avantages pour moins
defigurer les pais.
8)Quand les cartes seront faites, il faudra les accompagnerd'un compte
exact que Ton rcndra de leur construction et publier en mesme tems I'liistoire et la liste de memoires que Ton y aura emploie, et la maniere dont
on en aura fait usage, afin de mieux faire connoitre la certitude de ces
cartes dans les endroits ou Ton I'aura euc; et afin de faire distinguer ces
endroits dont on n'auroit pas eu suffisamment de connoissance, ou dont on
n'auroit trouve que des memoires que Ton n'auroit pu concilier.
159
ПРИ.ЛОЖЕШЯ.
Ce compte exact et sincere de la bonte et des doutes des cartes; comme
aussi de la maniere dont on aura fait usage des memoires et discerne les
bons des mauvais; ce compte dis je instruira ceux qui voudront continuer
ce travail; ou au moins mettra un chacun en etat d'ajouter ce qui manque
pour la perfection de la Geographic du pais.
9) La publication des cartes de Russie doit aussi etre accompagnee
d'une description geographique et historique du Pais, ornee de reraarques
curieuses sur les singularitez qui se trouvent dans chaque province ou sur
les moeurs particulieres des peuples etc. Sans de pareilles descriptions la
Geographic est trop seche et n'est du gout que de pen de personnes.
cxx.
Письмо 1. Ы. Делиля къ D. K. Кпрнлову.
Petersboury le 10 may
1728,
Monsieur
Je vous suis bien oblige de I'lionneur devotre souvenir dans les lettres
que vous avez ecrit a m-r Schumacher. Je Гаі prie de vous en remercier
etdevous dire aussi combien de fois j'ay regrette d'etre si fort eloigne de
vous; niais puisque dans cet [eloignement nous ne pouvons plus nous entretenir que par lettres, je vous prie de me permettre de commencer aujourd'hui ce commerce, en vous rendant compte du plan que je me suis fait
pour la Geographic du pais.
J'ay fait reflexion depuis votre depart que pour faire un bon usage de
toutes les cartes manuscriptes que vous nous avez communique et pour en
pouvoir dresser des bonnes cartes generales et particulieres qui s'accorde'nt
entr'elles et qui soient les unes et les autres les plus exactes qu'il est pos
sible, il faut commencer par dresser une carte generale de tout Fempire, qui
soit assez grande pour y faire entrer toutes les cartes particulieres que nous
avons; et qu'il faudra pour cela reduire a la mesme echelle. C'est a raon
avis le seul moien pour juger du bon et du mauvais de toutes les cartes
que vous nous avez remises; car il faut que ces cartes s'accordent entr'el
les dans les frontieres qui leur sont communes; et toutes ensemble ne doivent point repugner h des observations astrouomiques exactes et aux autres
connoissances certaiues que Ton a d'ailleurs.
Aprez ces reflexions lorsque je suis venu h examiner de quelle grandeur
et sur quelle echelle je devois faire cette carte Generale de tout I'Empire,
assez grande pour y faire entrer tons les memoires que nous avons; je me
suis aperyu que la partie de la llussie qui est en Europe et qui est la plus
considerable, et qui est aussi celle dont nous avons un plus grand nombre de
cartes particulieres plus exactes et plus detaillees que du reste de I'Empire;
que cette partie dis je nepouvoit occuper qu'une petite place dans la carte
generale de tout I'Empire pendant que le milieu de cette grande carte Ge
nerale devoit etre occupe par les Tonguses, Ostiaks et les autres nations
voisines dont le pais est moins connu, et beaucoup moins peuple; et qu'en-
160
К. СВЕНСКЕ,
fin dans I'extremite la plus orientale de I'Epire ou sont les Jakuts, la mer
d'Amour et le Kamchat, ceslieux dis je dont on n'a point encore une connoissance certaine doivent occuper dans la carte generale de tout I'Erapire
un espace encore plus grand que celui qu'y occupe la partie de TEmpire
qui est en Europe: sur cela j'ay juge qu'il etoit aussi inutile que difficile
de composer une carte generale de tout TEmpire de la grandeur que 1'on
en a besoin pour regler la seule partie qui est en Europe; c'est pourquoy
je me suis propose; an lieu d'une seule carte Generale de tout TEmpire et de
tout ce qui en depend d'en faire plusieurs que je mettrai sur differentes
echelles plus ou moins grandes k proportion que les pais que je devrai representer meriteront d'etre plus ou moins etendus.
La premiere carte comprendra la partie de TEmpire qui est en Europe,
et une partie de ce qui est en Asie le plus voisin de TEurope. Cette carte
aura pour bornes les frontieres de Suede et de Pologne, la mer Blanche,
la mer Noire et une partie de la mer Caspienue vers Astrakan; et enfin
quelque pen au dela du Volga pour y enfermer les Royaumes de Casan et
d'Astracan. Cette premiere carte sera comme j'ay dit sur une assez grande
echelle pour servir h regler toutes les cartes particulieres que nous avons
deja des territoires compris dans cette grande etendue. Suivant les mesures
que j'ay prises pour cette carte elle sera quarree et aura environ 9 pieds
en tons sens. Si on veut la faire graver de cette grandeur elle sera composee de 30 feuilles ordinaires d'atlas d'un pied et demi chacun de hauteur,
sur deux pieds de large. Toutes ces feuilles se pourront joindre ensemble,
ou se mettre separement dans un recueil; et je tacherai de les construire
de maniere qu'en collant 3 ou 4 de ces feuilles ou plus, ou moins, on puisse
en former des cartes particulieres de chaque gouvernement etc.
Je vous prie Monsieur de me dire votre sentiment sur ce projet; mais
soit que vous approuviez que cette carte soit gravee de cette maniere ou
non, je ne peux pas me dispenser d'en faire le dessein de cette grandeur:
ot cela pour la raison que je vous viens de dire; afin qu'en joignant en
semble les differentes cartes des differens Geodesistes, je puisse discerner
les bonnes des mauvaises, et sgavoir les endroits ou Ton sera oblige de faire
faire de nouvelles observations ou informations. II ne sera pas necessaire
d'attendre que le dessein de cette carte soit acheve et parfait pour commencer a la graver; mais lorsque vous en aurez approuve le projet, on
pourra commencer a la graver k mesure qu'il y aura des cantons d'achevez.
J'ay besoin pour la commencer que vous m'envoiez la carte du territoire d'Olonets, qui etant jointe aux territoires de Kexholm et de Vybourg
fera un bon canton de ma carte, et j'ay lieu de croire que ces 3 cartes
sont bonnes etant faites par un mesme Geodesiste qui me paroit fort exact
dans son dessein.
Je suis oblige de vous dire qu'il n'en est pas de mesme des cartes que
nous avons de Tingrie de sorte que je ne sgai pas encore quel parti pren
dre sur elles, k cause de la prodigieuse difference qu'elles ont entre elles
je veux parler de Tancienne carte gravee et de la nouvelle levee en 1726
qui sont les deux cartes dont vous vous etes servi pour faire la votre. Ces
deux cartes sont si differentes entr'elles que dans la seule distance en ligne
droite de St. - Petersbourg a Schlusselbourg il n'y a dans la nouvelle carte
161
ПРИЛОЖЕНІЯ.
qae25versts, аи lieu de 61 qu'il y a dans I'ancienne et cela en supposant
dans cliacune de ces deux cartes 104^ versts au degre de latitude.
On pent encore remarquer k I'oeil seulement que la nouvelle carte est
de presque la moitie plus etendue du nord au sud que I'ancienne carte; ce
qui vient pour la plus grande partie de ce que les degrez des paralleles
marquez dans I'ancienne carte sont beaucoup plus grands qu'ils ne doivent
etre k proportion des degrez du meridien; car Ton sgait qu'a 60 degrez de
latitude les degrez du parallele doivent etre precisement de la moitie plus
petits que ceux du meridien; en sorte que 2 degrez ^ du meridien (qui est
la hauteur qu'occupe a peuprez1 I'lugrie dans I'ancienne carte gravee) devroient repondre precisement a 5 degrez du parallele, aulieu qu'ils ne repondent pas seulement a 4 dans cette ancienne carte gravee; pour resoudre
oette difficulte et celle de I'enorme difference qu'il y a dans la seule dis
tance de Petersbourg a Scbluselbourg, je me suis propose de ne point
prendre de parti sur cette carte que je n'aye fait moy mesme des opera
tions sur le terrain pour m'assurer de la verite.
Je suis oblige de vous dire encore Monsieur que dans la carte de Livonie que vous avez ordonne au graveur d'executer il a fait le pais beaucoup plus large qu'il ne devoit le faire a proportion de sa hauteur; ce qui
vient de ce que sans y penser il a reduit I'original qui est quarre dans une
figure longue, parceque c'est la grandeur ordinaire des feuilles de papier.
Vous voiez par Ik Monsieur qu'il est impossible de reussir dans cet ouvrage de la Geographic du pais, si Ton n'a continuellement I'oeuil sur les
ouvriers, et si Ton ne fait soy mesme les desseins nouveaux suivant toutes
les regies et les principes de la Geometrie et de I'Astronomie. C'est de cette
maniere que je me propose de me conduire; mais avec tons les principes
de I'art que je pourrois y emploier, il me sera encore impossible de reussir
dans cet ouvrage si vous ne m'accordez tons les secours dont j'ay besoin,
et que je prendrai la liberie de vous representer et de vous demander dans
la suite a mesure que j'en aurai besoin. Je ne vous parlerai a present que
des choses que vous m'avez promis avant votre depart, auxquelles je vous
prie de joindre la carte du territoire d'Olonets. Les autres choses sont 1°
la liste des gouvernemens etablis en 1709. 2° lalistedes provinces etablies
en 1719. 3" une grande carte de Siberie JVs 40. 4° une carte fort detaillee de la riviere de Lena. 5° une carte generale de la Chine que vous m'a
vez dit quo vous aviez compose de plusieurs. Outre toutes ces choses je suis
oblige do vous prior encore que Ton me remette de nouveau entre les mains
toutes les cartes ecrites en Russe qui sont au Senat et que je vous airemis;
j'ay besoin de les examiner tout de nouveau, et de les comparer ensemble;
outre que je ne peux pas me passer de ces cartes, pour la construction des
cartes Russes que vous souhaitez a present que je conduise.
Je suis Monsieur en attendant I'honneur de votre reponse
Votre etc.
De L'Isle.
11
162
К. СВЕНСКЕ,
СХХІ.
Лаііискіі НрвФессора Крііччіі къ ИроФСССору I. II. Делплю
отъ 9-го Октября 1730 года.
Dans la conference d'aujourd'hui Mr. Schumacher a present6 k M-rs les
Professeurs un ordre de Sa Majeste Imperiale, addresse k rAcadomie des
Sciences, mais puisqu'il concerne uniquementles cartes et laGeographie de
cet Empire, on m'a ordonne de yous le communiquer, ct de vons prier en
mesme terns de la part de M-rs les Professeurs d'avoir la bonte de venir
mardy prochain h la conference, afin qu'on puisse donner nne reponse collegiale diie a cet ordre de Sa Majeste Imperiale. J'ay done I'honneur Mon
sieur de vous envoier la copie de la traduction, telle qu'elle a ete euvoiee
a I'Academie avec roriginal Russe.
CXXII.
Записка проФессора I. H. Делнля in. АкадеііііюЧІаукъ.
(Октября 1730 года).
Messieurs
Sur ce que vous m'avez demande mon sentiment sur I'ordre que le haut
Senat a envoie dernierement a I'Academie, qui ne regarde uniquement que
la Geographie dans laquelle j'ay eu ici plus de part que personne, je ne
crois pas pouvoir mieux vous I'exposer que par la lettre cy jointe que j'adresse a Mr. Kyriloff, premier Secretaire du haut Senat *), avec lequel j'ay
ete jusqu'ici en correspondance sur ces matieres de Geographie. Je lui mar
que les raisons pour lesquelles on ne doit point attendre de mon frere de
nouvellos cartes du Gouvernement d'Archangcl, comme aussi je lui fais voir
I'etendue et la difficulte du travail qu'il y a dans la composition d'une carte
generale de I'Empire qui soit assez exacte pour meriter d'etre donnee sous
le nom de rAcademie; ce qui est assez dire, pour faire connoitre que cet
ouvrage ne pent pas etre si tot fait; et ne pent etre bien fait qu'avec tous
les secours possibles. Comme ce sont la les deux chefs de la demande du
haut Senat k I'Academie, je crois que la lecture de la lettre que je vous
communique qui contient la reponse k ces deux chefs suffira pour vous
faire voir ce que je repondrois au haut Senat, si le memoire qu'il a envoie
a I'Academie etoit addresse k moy seul.
') Это UHCLMO сообщено въ«Матеріалахь» подь Л/ 33.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
163
CXXIII.
Проектъ донесенія Акадеиіи Наукъ на указъ Правптедьствующаго
Сената,
отъ 29 Сентября 1730 года.
L'Academie des Sciences a re?u I'ordre du haut Senat du 29 septembre
qui lui demande 1° les cartes du Gouvernement d'Archangel rectifiees sur
les lieux par Tun des professeurs qui y a ete avec ses Geodesistes. — 2°
le haut Senat redemande aussi les autres cartes remises au Cabinet et de
la euvoides k I'Academie pour y etre examinees, et en dresser une carte
generale. — 3 0 Ie haut Senat demande cette carte generale si elle est faite,
et souhaite que I'Academie dise quelles sont les cartes des geodesistes qui
sont bien ou mal faites, en nommant ceux qui les ont bi«n ou mal fait. Sur
cela I'Academie aiant pris les instructions de Mr. De L'Isle a qui toutes les
cartes ont ete remises, elle repond au haut Senat.
1 0 Que' Mr. De L'Isle de la Croyere qui a ete envoie dans le Gouvernement
d'Archangel, n'aiant point de Geodesistes avec lui, n'a pu faire de nouvelles
cartes de ce gouvernement; mais seulement des observations astrouomiques
par lesquelles on peut rectifier les cartes. Mr. De L'Isle son frere qui a fait
k Petersbourg les observations correspondantes k celles qui se faisoient dans
le gouvernement d'Archangel s'est charge d'en envoier le resultat k Mr.
Kyriloff, premier Secretaire du haut Senat.
La raison pour laquelle Mr. De L'Isle de la Croyere n'a pas eu de
Geodesistes avec lui, vient de ce que celui que Ton avoit choisi pour y en
voier, parcequ'il avoit deja leve la carte de ce pais la, avoit encore des
affaires k terminer a Petersbourg ou il est reste.
2° k I'egard des cartes du haut Senat remises jusqu'ici k I'Academie,
Mr. De L'Isle en a deja rendu la plus grande partie en main propre a Mr.
Kyriloff avant son depart de Petersbourg; et il est pret a lui renvoier les
autres les aiant presque toutes copiees. Mr. De L'Isle s'est aussi charge
d'envoier k Mr. Kyriloff la liste de toutes les autres cartes du haut Senat
qui lui restent encore entre les mains.
3° Pour ce qui est de la carte generale que Mr. De L'Isle a entrepris
de dresser sur toutes les cartes qui lui ont ete fournies, cette carte
generale n'est pas encore achevee et ne le peut pas etre si tot; tant parce
qu'il y a encore bien des Provinces de la Russie dont on n'a point encore
de cartes, que parceque cette carte generale est d'une grande difficulte,
k cause de son etendile, ne pouvant etre bien faite que par la con
ciliation des cartes particulieres avec beaucoup d'observations astronomiques
de Geometric ou de navigations faites dans toute I'etendue de la Russie, les
quelles ne se peuveut rammasser et comparer qu'avec bien de la peine, et
aprez beaucoup detems; et comme ces observations serviront k reconnoitre
parmi les cartes des Geodesistes celles qui sont les mieux faites; cene sera
qu'aprez avoir rammasse toutes ces observations particulieres et aprez les
avoir compare ensemble, et avec les cartes des Geodesistes, que Ton pourra
11*
1G4
К. СВЕНСКЕ,
reconnoitre les deffauts de ces cartes: en quoy I'on seroit fort aide si le
haut Senat vouloit bien ordonner aux Geodesistes de rendre compte k ГАcademie de la maniere dout ils ont construit leurs cartes, et de lui communiquer les observations mesrae qu'ils ont fait des hauteurs du Pole, de la
declinaison de I'eguille aimantee etc.
Cette reddition de compte est absolument necessaire pour faire un bon
usage de ces cartes particulieres dans la construction de la carte generale.
L'Academie supplie aussi le haut Senat de vouloir bien ordonner que Ton
lui communique les nouvelles cartes qu'elle n'a point encore vtles, et dont
Mr. De-L'Isle envoie la liste k Mr. Kyriloff, par on Mr. De-L'Isle sera en
etat d'achever plus promptement la carte generale; mais en attendant que
cette carte soit entieremant finie, lorsqu'il aura suftisamment de memoires
d'un mesme canton pour le finir, I'Academie ne manquera pas de I'envoier
aussitot au haut Senat pour lui faire voir un echantillon de cet ouvrage,
et elle expliquera en mesme tems tout le fonds de sa construction.
Mr. De-L'Isle s'est charge dans la lettre particuliere qu'il ecrit h Mr.
Kyriloff d'entrer dans un plus grand detail, au sujet de 1'ordre envoie du
haut Senat a I'Academie. Corame I'Academie approuve les raisons de Mr.
De-L'Isle, elle se referre a sa lettre particuliere a Mr. Kyrilloff, si le haut
Senat a besoin de quelque eclaircissement sur la presente reponse.
Du reste I'Academie se remet entieremeut aux graces de Sa Majeste et
du haut Senat.
CXXIV.
Отношевіе Прзидеііта Акадеінін, Д нствіітелыіаго Каінергера Бароиа
I. \, ФОНЪ Корфа,
1 Сентября 1735 года.
Auff Hohen Befehl Ihro Kayserl. Mayt. ist bey dor Academic der Wissenschafften resolvirt worden:
Weilen der Hr. prof: De I'isle in seiner ubergebenen repriiseutation unter anderen vorgestellet, dass er bey deni Geograpliischen departement noch
jemanden, der ihm assistire, noting hatte, als soli dieses dem Hn. prof.
Euler auft'getragen werden, dass er nelnnl. ihm so wohl in Fertigung dorer
Landcarten als auch was sohsten zur Geographic erfordert wird, in altem
hulftliche Hand lelste. Gegeben in der Canzelley derAkademie derWissenschaffteu d. 1 Sept. 1735.
Ihro Kayserl. Majest. wiirkl. Cammerherr und chef der acad. der Wisschafften Korff.
ПГНЛОЖЕНШ.
СХХ
165
.
игношеніе въ ГеограФическіі! Департаментъ, ІІрезндента Академіи
Д нствптельнаго Каліергера Барона I. V. ФОНЪ Kop<t>a,
3 Сент. 1735 года.
Nachdem dor Hohe Scnat von der Academie verlanget, eine Carte vou
llusslandt des Eurupaischeu theiles woriuuen insonderheit die angrentzende
Liuider uud grosse Hccrstrassen angozeiget aufs baldigste cinzuscliicken; als
soil diese Carte von dem Geographischen departement auf das schleunigste
getertiget and abgegebeu werdeu. Gegeben in der Canzelley der Kayserl.
Academic der Wissenscbaften zu St. Petersburg, den 3 Sept. 1735.
CXXVI.
Піісыио i. Д. Шумахера къ Статскому Сов тнику II. К. Кпрплову,
въ Уфу отъ 6 Декабря 1736 года.
Obwohlen sebon eine geramne Zeit die Ehre nicht gehabt Ew. Hochwoblgeb. mit ineinen Schreiben aufzuwarten, so babe doch jederzeit die vorige Ilocbacbtung vor dieselbe gebeeget und von Zeit zu Zeit dieselbe durch
den Hn. Secret. Tiscbin meines Respects versichern lassen. Ich bitte mich
gleicbfablls in dero giitigen angedencken zu bebalten.
Den Vorbericbt zu dem Russischen Atlas babe auf solcbe Art drucken
lassen. Icb wiinscbe dass Er bey Ew. Hocbwoblgeb. approbation finden
moge. — Die drey iibrige Landcarten welcbe schon vor etlichen Jahren
zum stecben erbalten, sind nun aucb in der arbeit, wann der Hr. Del'Isle
cinen recbtscbaft'eneu Eyft'er bezeugen wolte, kcinte Er die iibrige nach seinem getbaueu versprecben aucb bald machen, allcin icb weiss nicbt wober
es komme, es will mit Ibme keinen fortgang baben. Er giebt vor es manquirten Ibme nocb so viele particulier LamlCarten welcbe bey Ew. Hocbwoblgeb. seyi} solleu, und darum der Ilr. Cammerberr v. Korff Hocbwoblgeb.
an dieselbe gcscbrieben. Konte man Ibme aucb bierin die gelegeubeit sei
ner entscbukligungen bcnelnnen, vielleicbt wiirde man endlicb etwas von
Ibme beraus bekommen. Icb babe den Ilr. Secret. Tiscbin von allem informiret, welcber zweiffelsobn Ew. Hocbwoblgeb. wird part davon gegeben
baben.
Die Innlage ist von einem Steinbauer, welcber Lust bat sich an des
vorstorbcneu stelle zu engagiren.
/
166
к. свзвнскв,
СХХ І І .
Ппсьмо I. Н. Делиля къ Нрезнденту Лкадеміи Барону 1. Л. ФОІІЪ Kop<i>y,
отъ 3 Авг. 1739 г.
Depuis que Votre excellence a souhaite de moy que je m'appliquasse k
la Gcographie de laRussie et a finir la carte Generale que j'ay commenceo,
j'ay cherche h ecarter une partie des occupations qui m'avoient empeche
jusqu'ici d'y donner tout le tems necessaire. Cependant je n'ay pas cesse
de mediter sur la meilleure maniere et la plus prompte pour m'acquiter de
cet engagement a votre egard et a regard du public, toutes reflexions faites
11 ne m'a pas paru qu'il y eut d'autre plan a suivre que celui que je me
suis forme dez les coramencemens qui est d'achever la carte generale de la
partie de laRussie qui est en Europe de la grandeur et dans la forme que
je Гау commencee, c'est й, dire en 12grandes feuilles d'atlas. J'ay juge dez
les commencemens cette grandeur necessaire tant pour donner une suffisante conuoissance d'un pais aussi interessant, que pour avoir le moieu de
regler sur le chassis de cette carte generale toutes les cartes particulieres
que Ton voudroit publier en mesme tems: Car je ne peux pas construirela
carte generale de la grandeur que je vieus de dire, en y emploiant tons
les morceaux particuliers que Ton a, sans trouver le moien de rectifier tou
tes ces cartes particulieres et de les assujetir de maniere qu'elles puissent
convcnir entre elles et avec la carte generale; ce qui etant fait, il sera fa
cile de publier en mesme tems des cartes particulieres sur Techelle conveuable pour representor les cantons qui ne se verroient pas avec assez de
detail sur la carte generale dont je viens de parler.
Pour ce qui est du reste des pais soumis h I'Empire de Russie je veux
dire la Siberie et toute la Tartaric jusqu'a rextremite la plus orientale il
me paroit qu'elle doit aussi s'executer sur la mesme echelle que la carte
generale de la partie qui est en Europe; ce qui servira k pouvoir joindre
ces deux parties ensemble pour n'en composer qu'une seule grande carte.
Par ce moien Ton n'aura pas besoin pour cette partie de I'Empire de Rus
sie qui est en Asie d'autres cartes particulieres que les differens morceaux
de la carte Generale et si Ton y trouve dans de certains endroits de trop
grands vuides, comme il pourroit arriver clans quelques endroits septentrionaux qui sent les moins habitez, Ton les pourra reraplir par quelque courto
description de ces pais, ou par quelque autre curiosite Geographique que
ce soit que Ton y fera graver.
Voila, Monsieur, le plan que je me suis fait ^I'executiondu quel je souhaiterois me mettre dez la somaine prochaine, pour avoir I'lionneur d'en
montrer un essai a Votre Excellence k son retour a Petersbourg; mais
comme cet ouvrage ne peut pas etre bien execute par les Russes, dont je
n'ay pas d'ailleurs suffisamment de secours; c'est ce qui me fait prendre
la liberte de prior Votre Excellence de vouloir bien engager M-rs Schwartz,
Kcenigsfeld et Truscott pour m'y aider. LejeuneTruscott est celui qui a la
main la plus propre pour dessiner les cartes de la maniere que je souhaite-
ПРИЛОЖЕНІЯ.
167
rois qu'elles fussont gravees. Si j'ay le secours de ces 3 personnes, qui
soient uniquement emploiez & cet ouvrage, j'espere avant un mois ou deux
en pouvoir donner la premiere feuille pour etre gravee et les antres ne
tarderont u suivre qu'autaut de tems qu'il prendra pour les dessiner.
Comma ce sont ces mesmes personnes que j'ay dit a V. E. qui me ponrroient suffire, lorsque j'entreprendrai les operations pour la mesure de la
terre; je me flatte que V. E. en les engageant k present voudra bien leur
couserver I'esperance d'etre eraploiez k ces operations de la mesure de la
terre lorsqu'on medonnera I'ordre deles entreprendre: et quoiqu'a present
restans k Petersbourg jusqu'a nouvel ordre ils ne puissent pas pretendre
d'avoir autant de gages que quand ils seront en voyage, je me flatte cependant que V. E. voudra bien leur donner des appointeinens convenables k
des gens que Ton a distingue au dessus des autres, par les emplois auxquels
on les destine, et dont ils se rendront de plus en plus capables.
CXXVIII.
IIIICI.IIO IIIMMIIu'in.i Лкадеміи Наукъ Барона I. Л. ФОНЬ КорФа
въ Капцелярію Академіи,
изъ Петергофа отъ 7 Авг. 1739 г.
Der Anschluss kan mit mehrem zeigen, worin die neueren Gedancken
des Herrn Professor de L'Isle bestehen, die Er mir vor einigen tagen wegen verfertigung der Carte von Russland schrieftlich zukommen laszeu. Ob
ich nun zwar dafiir halte, dasz man die methode solche zu stande zu bringen Ihm vollig ubcrlassen miiste, wenn man vermittelst derselben nur den
langst gewunschten Endzweck erhalten konne. Damit man aber den sichersten Weg einschlagen moge, so wird der Herr Justice Raht Goldbach und
der Hcrr Raht Schumacher gedachten Herrn Professor de L'Isle mit Zuziehung des Herrn Professor Eulerts (sic) zusammen dahin erfordern, dasz Sie
fiber diesen Vorschlag gemeinschafftlich deliberiren, und eiuen endlicheu
Schlusz fassen, damit das Werck je eher je lieber konte angefangen werden.
Was die drey Persohnen Mrs. Schwartz, Konigsfeldt und Truscot, die
der Herr de L'Isle zu dieser arbeit erfordert, betriift, so wure derselben
Gehalt erst auszumachen, wozu man dasjenige zum Grundt nehmen konnte,
was Mr. Schwartz zeithcro monatlich gehabt: und alsdann wird der Hohe
Scnat dariibcr anzugehen seyn: es ist aber mit dieser anstalt nicht die meinung, dasz die ruszische Geodesisten von dieser arbeit deswegen sollen ausgeschloszen werden: die Absicht der Academic ist besonders die nation zu
pcrfectioniren.
168
К. С В Е Н С К Е ,
СХХІХ.
Наказъ, данішн ГеограФичесшіу Департаменту Прсзпдептомъ Акл демін
Наукъ Барономъ ФОНЪ КОРФОМЪ,
22 Октября 1739 года.
Instruction donnee an Bureau
de Geographie par TAcaderaie Imperiale des Sciences.
1. Monsieur De L'Isle aura la Direction du Bureau de Geographie et
des gens qui y sont employes, ce sera pourtant sous la Regence du
President.
2. Le Sr. Tiedemannn Notaire, destine pour etre le Secretaire du dit
Bureau, aura entre ses mains les cartes et Memoires taut Originaux que
Copies de tout ce qui peut servir pour la Geographie, il tiendra le Journal
etdelivrera tout ce dont il sera besoin comme il recevra aussi letout moyennant le re^u qu'il en donnera ou en vertu de son Journal; il se trouvera pour cet effet k I'Academie I'avant et I'apres-midi.
3. Tout ce qui se peut faire en Geographie soit en original soit en copie,
pour etendre, pour abreger ou pour copier les cartes etc. sera execute en
consultant Mr. De L'Isle et sous sa Direction, c'est Lui aussi qui en re
cevra les ordres necessaires.
4. Les gens qui seront sous sa Direction, y compris I'lnterprete Gorlccky,
ne seront point charges d'autres occupations t\ Tiuscju de Mr. De L'Isle;
mais si k quelque occasion pressante on etoit oblig6 de leur en donner quel(ines extraordinaires, les ordres pour cela seront addressees ^ Mr. De L'Isle.
5. II sera permis h Mr. De L'Isle de se faire donner par des gens qui
se trouvent ici et se connoissant en Geographie soit de bouche soit par
ecrit, les Avis, eclaircissenients et Memoires qni concernent la Geographie;
il en pourra meme demander aux Chambres de cet Empire apros qu'elle's en
auront ete priees par un pro memoria, de sorte pourtant, quant k ceux qui
sont ecrits, il les delivrera au Bureau, y eutendu aussi les cartes et De
lineations: pour ceux qui sont de bouche il les dictera au Secretaire pour
les mettre dans son Journal afin que tout revienne k I'avantage de I'Aca
demie, il sera meme oblige k repondre de tout cela.
6. Mr. De L'Isle aura la permission de travailler chez Lui, s'il le veut, ou
au Bureau, mais il est expressement defendu aux gens sous sa Direction de
travailler quelque autre part qu'au Bureau.
7. Mr. le Professeur Euler assistera au Bureau de Geographie, afin que
dans les occasions il puisse donner les avis qu'on lui demandora par rap
port aux affaires de Geographie.
8. Lorsqu'il y aura quelque carte ou quelque autre piece d'achevee par le
dit bureau, Mr. De L'Isle sera oblige de la produire en Conference, afin
qu'en cas de besoin les avis en puissent etre donn6s.
ПРИЛОЖЕНІЯ.
169
СХХХ.
Проектъ Л. Эіілера о составлепіи Генеральной карты Россіи,
отъ 2 Іюня 1740 года.
V o r s c h l a g
zu Verfertigung einer General-Charte von dem Russischen Reiche.
I. Weilen die meisten Charten welche sich bey dem Geographischeu Vorrath befiuden, so kleine Stiicke Landes in sich fassen, dass es unmoglich
ist alle diese Special-Charten unmittelbar zusammen zu setzen, so ist das
sicherste Mittel mit Verfertigung der Particular - Charten, welche eutweder
gantze Provincen oder Gouvernements in sicli begreiffen, den Anfang zu
machen, und soldier Gestalt die allzugrosse Menge der vorhandenen Char
ten in eine geringe Anzahl zu bringen: da es dann nicht schwer fallen wird
diese Particular-Charten gantzlich zusammen zu ftigen und daruber die verlangte General-Charte zu liefern.
II. Diese Methode ist nun nicht nur den gegenwartigen Umstanden am
meisten gomftss, sondern man erbalt dadurch zugleich eine weit accuratere
und umstiiudlichore Beschreibung von alien Provincen des Russichen Reichs,
als in einer Geueral-Cliarte unmoglicli vorgestellet werden kan: indem sol
dier Gestalt sowohl die gantze Politische Eintheilung des Reichs, als auch
fast alle Dorffer und kleine Strome angedeutet werden konnen. Dahero ein
soldier Vorrath von accuraten Particular - Charten nicht nur zur GeneralCharte hoclist niitzlich seyn wird, sondern man wird dadurch auch in Stand
gesetzct, von einem jeglichen Theile des Reichs auf Verlangen sogleich an
den Tag zu geben, und dieses nach der wahren Lage, welche eine jede
Provintz in Ansehung des gantzen Reichs hat.
III. Um nun diesen Vorschlag ins Werck zu richten so werden vor alien
Dingen gute Special-Charten von alien und jeden Districtcn, in welche die
Provincen eingetheilt zu werden pflegen, erfordert. Von solchen Charttn befindet sich zwar ein zimlich vollstandiger Vorrath bey der Academie; von
vielen Districtcn aber sind entweder keine oder untuchtige Charten vorhanden, welchen Defect beyliegende Liste auzeiget. Um dieser Ursach willen
wird nothig seyn, hieriiber eine Unterlegung in den Dirigirenden Senat einzugeben, um entweder diese Charten anzuschaffen, oder die bin und wieder
im Reiche befiudliche Geodesisten dcrgestalt an die Academie zu verweisen,
dass dieselben nicht nur die verlangten Charten verfertigeu und einliefern,
sondern nocli dabey ibre Observationeii selbst nebst der gebrauchten Me
thode cinschicken, damit man wissen konue, wieviel man sich auf eine jede
Charte verlassen konne.
IV. Um die See-Kiisten desto accurater zu beschreiben, kOnnen die SeeCharten weit bessere Dienste leisten als die Land-Charten indem in densclben nicht nur die Ufer des festen Landes, sondern auch die Inseln mit
grosserm Fleisse vorgestellt zu seyn pflegen. Derowegen wird dienlich seyn
so wohl die beston und furuehmsten Auslaudischen See-Charten anzuschaf-
170
К. СВЕНСКЕ,
fen, als auch das Admiralitats-Collegium zu ersuchen die alda befindliohen
und aufgenommenen Charten von den Meeren, Seen und Flilssen zu communiciren.
V. Weilen auch in einer General-Charte die angranzenden fremden Lan
der vorgestellt werden mtissen, als welches nicht nur zu grosserer Deutlichkeit, sondern auch zur Verification der Russischen Charten dienet, so ist
noting dass man sich um gute Ausslandische Land-Charten, insonderheit
von den benachbarten Reichen umsehe. Und wann man sich nicht nur allein
um die Russische Geographic bekiimmern, sondern auch im Stande seyn
soil, Charten von alien andern Landern zu verfertigen, so ist unumbgauglich nothig, dass ein completer Atlas von den neusten und besten so wohl
Land als See-Charten angeschafft werde.
VI. Ferner hat man sich auch insonderheit um alleConclusionen, welehe
aus den bin und wieder im Reiche angestellten Astronomischen Observatiouen betreffende die Lange und Breite der fiirnehmsten Platze gezogen
worden sind, zu bemiihen. Da sich nun hieriiber bey dem Bureau gar keine
Nachrichten befinden so wird hintuhro nothig seyn in einem Journal alle
dergleichen Geographische Nachrichten zu samlen, um sich dieselben zu
Verfertigung der Charte zu Nutz machen zu konnen. Imgleichen konnen in
einem solchen Journal alle Nachrichten von den Distantzen der Platze, von
dem Lauf der Strome, von der Abweichung der Magnet-Nadcl und andere
dergleichen Observationen anuotirt werden. Durch Hulffe cincr solchen Saralung werden die Charten nicht nur mit grosserer Accuratesse verfertiget,
sondern auch je mehr und mehr verbcssert und mit der Zeit zur grossten
Vollkommenheit gebracht werden konnen.
VII. In Erwartuug dieser nothigen Hulffs-Mittel kan dcnnoch soglcich der
Anfang zu Austuhrung des gantzen Wercks gemacht werden. Dann da von
vieleu Provincen die Anzahl der Special-Charten complet ist, so konnen die
selben sogleich vorgenommen und davon Particular - Charten zu Stand ge
bracht werden. Zu dieser Arbeit werden zwey habile Geodaesisten erfordert, welehe im Stande sind die vorhandenen Charten nach einerleyMaassStab zu reduciren und nach geschehener Comparation und nothiger Anweisung gehoriger Maassen zusammen zu setzen. Solcher Gestalt wird man noch
vor Lieferung der General-Charte von Zeit zu Zeit Particular-Charten von
verschiedenen Provincen uud Gouvcrnements des Reichs ans Licht stellen
konnen.
VIII. Wenn man sich nun inzwischen bemuhet, die ubrigen nothigen HulffsMittel beyzuschatfen, so hat man noch 2 Personen, so in dieser Arbeit geiibet
sind, vonnothen, welehe die von andern Departemcnts commuuicirte Nach
richten und Charten copiren und in Ordnuug bringen konnen. Und weilen
von Zeit zu Zeit einige Neben - Arbeiten im Bureau vorzufallcn pflegen so
konnen inzwischen auch diese zwey Personen emploirt werden, damit man
die im vorigen Punct gemeldeten 2 Personen bestandig bey dem IlauptWerck behalten konne.
IX. Was endlich die Verfertigung dor Particular-Carten an und fiir sich
selbst betrifft, so werden sich diejenigen, welchen die Aufsicht iiber dieses
Departement anvertrauet ist, nach den Um'standen einen Plan forraircn, und
dariunen test setzen, nach was fiir einem Maass-Stab alio diejenigen Particular
ПРИЛиЖЕНШ.
171
Cbarten eingerichtet und soldier gestalt die Meridiaui uud Paralleli darauf
gezogen werdeu sollcn; damit man ans denselben am luglichsten zur Ge
neral-Charte gelangen konne.
Leonh. Euler.
Gottfried Heinsius.
C. Tiedeinan.
den 2ten Juny 1740.
Specification
dererjenigen Special-Charten, welche zu Verfertigung einer General-Charte
unumbganglich nothig sind.
Von dem NovogrodscLen Gouvernement.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Von
Von
Von
Von
Von
Von
Von
Tiehwin.
Welikie Luki.
Toropetz.
Twer.
Torschok.
Pogorielojc Gorodistsche.
Ustiuschnaja Sclielieso-polskaja.
Von dem Moscowischen Gouvernement.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
Von Dmitrew
NB. Von dem Ujesd Moscau ist zwareine Charte
Von Kineschma
vorhanden, welche aber nicht viel taugt,
Von Peschechonie
ware also eiue bessere nothig.
Von der gantzen Provintz Pereslav - Resanskoi ist nichts vorhanden
und folglich nothig die Charten von alien darinn befindlicheu Ujesden
anzuschati'en.
Von der gantzen Provintz Costroma ist gleichfalsz nichts vorhanden.
Von der Provinz Jurief-Polskoi sind die Districte Schuja und Luch
nicht da.
Von der Provinz Wolodimer mangeln alle Special-Charten.
Imgleichen auch von der Provintz Pereslaw Salieski.
) Von den beyden Provinzen Tula und Kaluga ist ebenfalsz nothig
)
alle Special-Charten herbey zu schatfen.
Von dem Biolgorodischen Gouvernement.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
Vom Ujesd Waliuki.
Von Tschugojeff.
Von Nischegolsck.
Von Topol.
Von Saltoff.
Von Alt- und Neu-Oskol.
Von Polatoff.
172
К. СВЕЫСКЕ,
25. Vou der Provinz Tanboff ist uichts tauglichcs da ausser der Ujosd
Tscheruaffsk.
26. Von der Provinz Schatska ist gar keine eiuige Charte vorhanden.
Von dem Archangelgorodischen Gouvernement.
27. Vom Ujesd Wologda muss nachgesehen werden № 90 D E.
28. ) Von den boyden Proviuzen Ustiug Weliki and Galitsch ist nichts
29. )
vorhanden.
CXXXI.
Unvorgreilliche Gedancken fiber das Geographischc llcitartemenl, die Verfertigung der General-Land-Carte mid Uessung der Erde.
Obwohlen nach der Kayszerin Catbarina Alexewna glorreicbon Andcnckcns im J. 1726 d
allergnadigst erthcilten Bcfebl der Dirigireude
Senat in einer Ukase von dem
befohlen, dass die Geodesiston mit
deuen bey dem Senat bcfindlicben speciellen Land Garten sollon an die
Academic der Wiszenscbaften abgegeben uud bey derselben eine General
Land-Carte vom Ruszischen Reich gemacht werdcu; So ist dennoch der
Befehl bis date weder von der einen noch der audern seiten, so wie es
hiitte seyn sollen, erfiillet worden.
Der damahlige Ober-Secretair nachmahls Staats-Rath Iv. Kyrillitz hatte
allzuviel Zuneigung zu der Ruszischen Geographie, als dasz Er das miter
Hiinden habende Werck, woven Er Elire und Nutzen zu erlangeu gedachte,
so schlechterdings hatte abandonnieren sollen. Er gab zwar die Charteu
ab, die Geodesisten stellten sich bey der Academic ein: allcin bald nahmEr
die Charten, bald die Geodesisten um seine General Charte zu verfertigen,
hinweg. Ja das Ubel nahin in der Lange der Zeit dargestalteu zu, dasz
man zuletzt weder Geodesisten noch Land Charten zu sehen bekara.
Der Fehler auf seiten der Academic war, dasz dieselbe ein so wichtiges
und weit ausseheudes Werck cinem Mann allein autgetragen hatte. Dann
da der Ыеіт de I'lsle mit vielen bcschweiiichen Geschaft'ten, so wie die Observationes Astronomicae gewiszlich sind, uberhiiufft, Er auch vermoge sei
nes contract so wie Er es offters envehnet hat, um Land-Charten zu machen
zu soldier arbeit uicht verbunden ist, so ist leicht zu erachten, dasz unterschiedliche Jahre vorbeygegangen dasz Er weder an die General Carte hat
deucken konnen noch dencken wollen. Auch hat seine allzugroszc accuratcsse ihn zu vielen Ungelegeuheiten verleitet, indem Er gcmeiniglich in
dem folgenden Jahr dasjenige verworflfen und destruiret, was Er in dem
vorigen so sorgfaltig zusammengetragen und festgesetzet hatte.
Um nun diesen beyden Ubeln abzuhelft'en und zum erwunsehten Entzweck zu gelangen, so wure noting I. Dass der Dirigireude Senat die
d
ergangene Ukase zu wiedorhohlen geruhen moclite, kraft welcher
die Geodesisten mit ihren Carten und Journals sich bey der Academic
sollen melden um derselben von ihren Operatiouen und dabcy gebrauchten
ПРИЛОЖЕШЯ.
173
Mcthode Bericht zu ertheilen, an der General Charte mitzuarbeiten und
auf dem Observatorio sich in denen Astronomischen Observationen zu tibcn.
II. Dasz die in dem Senat oder anderwerts befindliche Charten, Zeichnuugen und andere zur Rusziscben Geographie gehorige Nachricbten abgegeben wiirden.
III. Dasz dem Hrn. Prof, de I'lsle als welcber die Direction in dem
Geograpbiscben Dcparteraent bat, auch der Hr. Prof. Euler, Prof. Wiusboim
und Prof. Heinsius die Adjuncti von der Matbematiscben Classe und besonders die von dem Observatorio zugegeben wiirden.
NB. Man wiirde dadurcb den Vortheil gewinuen, dasz 1) dasWerck eber
in Stand kume. 2) mit groszerer Uberlegung gemacbt wiirde. 3) wenn der
Hr. de I'lsle etwa sterben oder seinen Abschied nebmen solte, so wie Er
schon offters darum angebalten, oder aber seine Meszung derErde vorsicb
geben solte, solcbes olmgebindert fortgesetzet und 4) die Unterscbleiffe besser verbindert wiirden. Solcbes ist um so vie! notbiger, als es bekannt ist,
dasz des Hrn. Commend. Beerings erste Reyse Cbarte bereits in Franckreicb
gestocben und in des P. du Halde Chinesiscben Atlas gebracbt worden.
IV. Dasz diejenige welcbe in dem Geograpbiscben Comtoir gebraucbt
werden, in Eyd und Pflicht genommen, und ihnen anbefoblen wiirde obne
Vorwiszen der Academie unter welcber sie steben, keine Original Garten
oder Nacbricbten aus demselben zu nebmen oder an frembde geben noch
vor sicb nocb vor andere zu copiren oder copiren zu laszeu bey schwebrer
Stratfe.
V. Dasz der Notar Tiedemann die Garten und Memoires nacb dem
dariiber verfertigten Verzeiclmis in Verwabrung haben und ein ordentlicbes Journal tiber das was in den Geograpbiscben Departement fiirgebet,
fiibren solle.
VI. Dasz des Hrn. Prof, de I'lsle Project von Messung der Erde und
Verfertigung der General Land - Carte von denen Gliedern der Academie
welcbe das Werck versteben recbt untersucbt und alsdann solcbes dem
Dirigirenden Senat zur Approbation iibergeben wiirde. Dann nacb der Art
wie es eingegeben ist, so konte man in Verdacbt gerathen alsz sehe man
mebr auf seine eigene Ehre und iuteresse als auf das gemeine Beste.
CXXXII.
Huei.iio I. II. Делпля къ Л. Эилеру,
(безъ означепія числа).
Je vous envoie la carte que vous avez commence et qu'il seroit bon que
vous acheviez puisque Mr. le cbambellan soubaite qu'elle soit finie incescamment; an moins pour I'usage que le Senat soubaite d'en faire qui est d'y
voir les limites del'Empire; qui est aussi le sujet pour le quel je crois que
vous avez dresse cette carte. Je suis avec une singuliere estime et attacbement.
Monsieur
Votre tres bumble et obeissant serviteur
De L'Isle.
174
К. СВЕНСКЕ,
СХХХІІІ.
Нпсьио I. Н. Делиля къ Президенту Академіи Наукъ Барону ФОНЪ КорФу,
Comme personne n'ignore le travail que j'ai fait sur la Gcographie depuis 12 ans que je m'y suis applique, et que Ton sgait aussi quelles sont
les raisons qui m'ont empeche d'achever la Carte Geuerale et les Cartes particulieres que j'ai projettees dans rexecution desquelles ma reputation est engagee; j'avoue que j'ai ete extremementsurpris qu'aprez avoir eu jusqu'ici, com
me il convenoit, pour I'execution de mon desseiu la direction entiere de la
Geographie et la disposition de toutes les cartes mauuscriptes que I'Academie a rassemblees; Ton demande k present a Mr. Le Roy de remettre tou
tes oes cartes, et cela sans s'addresser h moy; et sans me faire scavoir si
j'aurai comme auparavant le libre usage de ces cartes, et I'unique direction
de tout I'ouvrage, comme il convient pour me mettre eu etat de I'executer
de la maniere que je I'ai entrepris. C'est ce qui m'oblige tant pour obvier
aux mauvaises impressions que Ton auroit pu prendre coutre moy; que pour
scavoir k quoy m'en tenir, de declarer par le present ecrit; qu'aprez avoir
scu il y a long terns que Ton avoit destine pour le dep6t des cartes Geographiques, et pour y faire travailler les dessinateurs, les deux cliambres
qui ont ete emploiees k cet usage, il y a plusieurs annees; lorsque j'occupois I'appartement voisin; depuis, dis-je, que j'ai appris que Ton vouloit y
remettre les cartes, j'ai temoigne a Mr. Schumacher que j'etois tout pret
pour les y transporter, pourvu que les lieux fussent accomodez qu'ils se
puissent termer quand ou voudroit, et que j'eusse la mesme disposition des
cartes qu'auparavant. J'ai encore represente depuis plusieurs semaines u
Mr. Schumacher que la derniere chambre dans la quelle il m'a dit que ces
cartes devoieut etre deposees, ne se pouvoit pas fermer, I'attache de la
serrure y manquaut, il m'a semble depuis le tems que je lui en ai parle a
plusieurs reprises qu'il a donne des ordres pourque cela fut accomode; je
ne scai ce qui en est arrive; mais il y a deux ou 3 jours que cela n'etoit
pas encore fait. J'ai dit aussi k Mr. Schumacher que quand cette chambre
se pourroit fermer, j'etois pret, d'y transporter toutes les cartes que j'ai
regu de I'Academie, et qui sont chez moy; mais qu'il me faudroit encore uu
jour ou deux de tems pour les remettre dans ce lieu la, dans I'ordre des
catalogues, afin de les pouvoir comparer avec ces catalogues, pour eu donner une parfaite connoissance a ceux qui k la place de Mr. Le Roy en
auront la garde conjointement avec moy. Mais j'ai dit en meme tems
a Mr. Schumacher qu'il convenoit que j'eusse une clef de cet endroit
pour avoir I'usage des cartes comme auparavant. Comme il ne m'a donue
point de positive sur cela, et que j'ignore les intentions que Ton a k cet
egard; je suis oblige de declarer par le present ecrit, qu'apres I'experience
que j'ai acquise dans la Geographie de la Russie, je ne peux pas continuer a y travailler pour suivre mon plan, k moins que je n'aie comme
auparavant le libre usage de toutes les cartes et memoires qui sont
k I'Academie et que je n'aie seul la direction de tout I'ouvrage, que
j'aye la liberte de choisir et d'emploier ceux qui seront propres pourm'ai-
ПРИЛОЖЕНІЯ.
175
der, et cela seulemeut dans le dessein car pour la composition des cartes
j'ai reconnu I'inutilite qu'il y avoit que Mr. Euler lui mesme, ou quelqu'autreque;ce soit s'y emploient, hors moy seul. Je ne pretends pas cepondant
rien faire sur cela, sans la connoissance de mes chefs et du reste de ГАcademie. Je souhaite au contraire que I'Academie entiere s'interesse particulierement a I'afiaire de la Geographie, et qu'il me soit permis de pro
poser dans les conferences tout le plan de I'ouvrage que j'ai forme dezs les
premiers terns, et de rendre compte de ce que j'ai fait jusqu'ici, et de ce
qui reste encore ^i faire, afin que profitant des avis et des conseils des autres membres de I'Academie, je sois en etat de faire executer des ouvrages
qui puissent paroitre an nom de I'Academie avec plus d'honneur que ceux
qui out ete faits jusqu'ici dont je n'ai point eu la direction.
CXXXIV.
Ппеьмо 1. II. Делиля *).
Monseigneur!
Tout le monde salt que depuis 15 ans que j'ai ete appelle en Russie
pour y etablir I'Astronomie j'ai y non seulement fonde I'Observatoire de
Petersbourg et fait toutes les observations utiles a rAstronomie, mais que
j'ay encore procure toutes celles que j'ai pu dans les autres lieux de la
Russie afin de servir de fondement a la Geographie de cet Empire ^ la
quelle je me suis aussi applique pen aprez mon arrivee en Russie.
L'on sgait aussi que depuis ce terns la j'ai travaille sans relache k
avancer ces deux objets autant que j'ay pu, et que j'ay demande et sollicite les secours dont j'avois besoin pour venir k bout de mes desseins. J'ay
expose par ecrit I'histoire de tout ce que j'ai fait et propose k cet egard;
etde ce qui a ete execute; et cela dans des memoires detaillez que j'ai presente a Mr. le Baron de Kayserling lorsqu'il a ete nomme president de
I'Academie pour en examiner la conduite. Ces memoires ont ensuite passe
entre les mains de Mr. de Korff lorsqu'il fut choisi a la place de Mr. de
Kayserling comme chef de I'Academie et ils en ont ete retirez la veille de
son depart pour Copenhague.
Comme ces memoires n'ont point ete vus par d'autres et que jusqu'u
Гаппёе derniere que j'ai entrepris mon voyage en Siberie, je n'avois pas
encore pu obtonir ce que j'ay demande; j'ay profile du rapport que j'ai
fait de ce voiage au Cabinet de S. M. I. pour representor de nouveau ce
qui m'a toujours paru necessaire pour etablir solidement la Geographie de
la Russie.
Pendant ce terns la ceux qui conduisent I'Academie ont profite de mon
*) Эхо письмо сохранилоеь въ черновомь отпуск безъ означенія адресса
и числа. Оно в роятио относится къ первой половин 1741 года.
176
К.
СВЕНСКЕ,
absence pour faire remettre u Mr. Ileinsius les observations que j'avois fait
jusqu'alors a I'observatoire; et k regard de la Geographic ils y ont emploie tous ceux de TAcademie dont ils avoient le commandement pour faire
faire a la hate une Carte generale de la Russie, sans aucun egard au plan
que j'avois forme depuis si long tems et que j'avois avance autant qu'il m'a
ete possible.
Corame la plupart des gens que Ton a emploie ainsi depuis un an et
demi k cet ouvrage n'avoient aucune connoissance de la Geographie de la
Russie pour ne s'y etre point occupez precedement; et. que d'ailleurs ils
n'ont construit leurs cartes que sur les cartes de Geodesistes sans les avoir
auparavant verifiees ni corrigees, d'ou Ton ne pent rien attendre d'exaet
ni de seur; j'ai cru qu'il etoit de mon devoir d'en informer votre Grandeur,
en lui representant le domraage qui pent resulter de ce que Ton ne suit
pas mon projet; puisque les Russes ne s'instruisent et ne se perfectionnent
pas, que les Geodesistes qui sent dans les Provinces ne savent pas com
ment s'y prendre mieux qu'ils n'ont fait precedement, ni k qui obeir, et que
par consequent ils perdent leur tems et les depenses que Ton fait pour
leur entretien etc.
Je perds aussi mon tems et mes peines en Russie si je ne peux pas ohtenir ce que j'ay sollicite jusqu'ici pour retablissement solide de I'Astronomie et de la Geographie dans cet Empire; ainsi je supplie tres-humblemcnt
votre Grandeur de vouloir bien me procurer mon conge, pouvant travailler
plds utilement en France, et le Roy mon maitre ne m'aiant permis de rester en Russie qu'autant que je pourrai reussir dans les choses pour lesquelles j'y suis venu.
De L'Isle.
cxxxv.
Проекть, представленныи I. H. Делилемъ Д ііствительному Таиному
Сов тппку ГраФу Остерману
объ учреждепіи особаго Географическаго Департаыента прп Кабннет
Ея Императорскаго Величества.
Comme il est tres important к S. М. I. (et aux Ministres du Cabinet) do
connoitre exactement I'interieur de Son Empire et ses veritables bornes ou
frontieres avec les Etats et peuples voisins, et que les Cartes Geographiques,
hydrographiques et les autres plans et desseins plus particuliers qui doivcnt
servir taut aux marches des armees que dans le commerce et la navigation
et enfin a tous les autres b'esoins de I'etat, demandent d'etre faites avec
bien de I'exactitude et supposeut bien des connoissances, S. M. I. a cru que
pour y parvenir, il etoit necessaire d'etablir un departemcnt uniquement
destine a cela et compose des personnes les plus capables de bien conduire
et executor ces sortes d'ouvrages afin d'etablir solidomentet a perpetuite la
geographic et I'hydrographie dans la vaste etendue de I'Empire: Aces cau
ses S. M. I. etablit a present et a perpetuite uu departeinent compose des
ГІРИЛОЖЕІПЯ.
177
gens les plus caiiables, qui soront uniquement occupez a, la constructiou des
Cartes Geographiquos, liydrograpluques, topograpbiques et autrcs desseins et
plans qui y peuvent servir.
Ce departement qui nc dependra que du Cabinet de S. M. I. sera com
pose d'un chef que S.M.I, lionore du titre de son premier Geograplie; qui
aura la direction et I'intendance generale de tout rouvrage; la garde et I'usage de tous les memoires et cartes necessaires pour faire tout ce que S.
M. I. et les Ministres de Son Cabinet lui demanderout dans ce genre ce
qu'il fera executer par ceux qu'il en trouvera les plus capables et il repondra lui meme de I'ouvrage lorsqu'il sera fait.
II y aura нп lieu destine pour le depot de toutes les Cartes manuscrites
de Geographie et de Marine, plans et autres desseins qui y peuvent servir,
oomme aussi journaux de voiage et routes par terre et par mer, observa
tions astronomiques et tous autres memoires quelconques qui peuvent servir
k la connoissance et k la description geograpbique de FEmpire et de tous
les Etats voisins.
L'ordre de S. M. I. portant I'etablissement de ce departement sera envoie utous les colleges et Etats de I'Empire, avec ordre 5, un cbacun d'y
contribuer autant qu'il pourra, en communiquant toutes les cartes, memoires
ct autres cboscs qui peuvent servir k la construction et a la description des
cartes geograpbiques et marines. II y aura pour cela dans ce departement
des ecrivains et copistes et des interpetes; mais ils seront tous choisis entre
des gens qui entendent la Geograpbie, afin d'y pouvoir travailler plus utilement.
Toutes les personnes qui composeront ce departement seront des Geodesistes, Ingenieurs et Matbematiciens, de la nation et etrangers, les plus
capables; et entre autres tous les Geodesistes qui out ete ci-devant sous la
direction de Mrs. Kyrilow etTatischew et autres qui ne sont point actuellemeut attaches a quelque service, auront l'ordre de dependre de ce departe
ment, et d'y faire tout ce qu'on leur ordonnera. Ceux qui sont deja dans
quelque autre service militaire ou civil, quelque rang qu'ils aient, auront aus
si l'ordre, sans sortir de leurs services, de contribuer autant qu'ils pourront,
a ravancement de la Geographie et k I'utilite de I'etablissement projette,
dans les nouveaux ouvrages auxquels ils seront emploiez par leur chefs
respectifs.
A mesure qu'il y aura des jeunes gens instruits a I'academie de Marine
dans la geodesie et les autres parties de Mathematiques qui y sont neces
saires, ils seront envoiez au departement de la Geographic, pour y etro in
struits et exercez dans la pratique de la Geometrie et pour y apprendre les
observations ct le calcul astronomique, et tout ce qui est uccessaire pour
bien faire les cartes de Geographie et de marine.
S. M. I. accordera un fonds pour les depenses de ce departement, savoir" pour gager des ecrivains ct copistes, interpretes, pour I'acbat des instrumens necessaires dans les voiages et de ceux qui manquent encore a
robservatoire Imperial de Petersbourg ou Ton doit instruire les jeunes gens,
et y faire continuellement les observations correspondentes a celles qui se
ferout dans les voiages, pour les frais de ces voiages, et enfin pour tous
les autres moindres frais de papier, couleurs et autres choses, de I'emploi
12
178
К. СВЕИСКЕ,
de la quelle somme le Chef de ce departement rendra comptc par des memoires signez. L'on pourroit dcja emploier Ji cet usage les 280 Roubles
92 copeks de reste de I'expedition que j'ai faite en Siberie, pour la Geographie pendant I'annce 1740 et dout j'ai rendu compte auxMinistres du
Cabinet de S. M. I. au commencement de cette annee.
Lorsqu'il y aura quelque carte ou autre ouvrage Geographique acheve,
que la Cour approuvera qui soit grave et distribue, cela se dovra faire sous
la direction du chef de ce departement et il soroit avantageux que cela se
fit au profit de ce departement, ce qui pourroit suffire dans la suite, pour
fournir a la plus grande partie de depenscs que Ton seroit oblige de faire
pour continuer cet etablissement, sans qu'il en coutat ricn h S. M. I, II
faudroit dans ce cas la defendre qu'il ne se publiat, ni distribuat dans tout
I'Empire aucune carte ou autre ouvrage geographique qui ne fut sorti de
ce departement geographique et qui ne retournat a son profit.
Le 1 Mai 1741 nouveau stile.
CXXXVI.
IIHCMIO Д ііствптсльнаго Камергера и Нрсзидепта Лкадшіи Паукъ
1. Л. ФОНЪ Корфа къ Д ііствптедьиому Тайному Сов тнпку ГраФу
Остермаиу,
отъ 1 Іюля 1741 г.
Ausz zwey Uhrsachen habe vor nohtig erachtetein Geographisches Depar
tement bey der Academie zu errichten. 1°. Weilen die Geographie eins von
den vornehmsten objectis dieser Academie mit ist, von derselben abcr nocli
wenig auszfiilirliches zum Vorschein gekommen, so habe durch diese neue
Veranstaltung zu wege bringen wollen, dasz alle diejenigen die daran zu arbeiten schuldig sind unter meinen Augen ihre Pflicht zeigen konten. 2°.
"Weileu die hiezugehorige Garten, Memoires und Nachrichten aus diesem
Heidi in die Hande des Hn. De L'Isle zu lassen, icli bedencklich hielte, besonders da ich benachrichtiget wurde, dasz er solche copiren liesze, und
also zu seinen Absichten miszbrauchtc, wie denn wiircklich die Carte des
Capit. Beerings in Paris gedruckt ist, so habe diesem dadurch vorkommen
wollen, dasz ich eine cigenc Persohn in dem Departement bestellet, der alio
dahin gehorige Garten und pieces in Venvahrung hat, solche bey dor Arbeit
ausgeben und von allem was bey dem departement vorfalt ein journal filliren musz; dieses ging eine weile in der abgezielten ordnung; bisz ich diesen Sommer crfulir dasz Mr. de L'Isle abermahl alle Garten, Memoires,
Nachrichten etc. aus dem Geographischen Zimmor zu sich nach Hause genommen. Wie ich deswegen in einer acadcmischcn Conference ihn den 30
Juny a. c. anredete und zu erkennen gab, dasz er wider meine Vcrfiigung
gehandelt uud ihn ermahnet dasz er derselben gemiisz die zu sich genoni-
179
ПРПЛОЖЕШЯ.
mcnen Garten an dem gchorigen ort wieder zuriicke stellen, dio mit-arbeiter
also nicht hindern, selbst aber zugleich in dem einmahl angewiesenen departcment arbeiten solte, andtwortete er mir in Gegemvart aller ubrigen
Mitglieder ubereilt und grob genug, je n'y travaillerai point, auf diesen Lacouischen auszdruck wolte mich nicht weiter mit einem groben Kerl einlasscn, sondern liesz das Vorgefallene zum protocol nehmen. Zugleich aber
die Vcrfiigung machen dasz die bcrUhrten Schrifften von ihm solten abgenommen und in das departement zurucke geleget -werden.
Ich hiltte glauben mogon dasz mcine gelinde Auffiihrung den Hrn. de
I/Isle zu einer Erkenntnisz seines Fehlers gebracht hatte, allein wie •weit
ich gefehlct wird das folgende zeigen: den 13 oct. a. c. fragte ich ihn in
dor Conference, ob die Carte fertig sey die Ew. Ilochgrilfl. Excellence von
dcr Cuban der Academic zu communicieren vor einiger Zeit die Gnade gehabt, er andtwortete mir mit einer emotion, dasz sie noch nicht fertig sey,
ich fragte weiter, wann er sie dan endigen wolte, welches er mit einem:
ich weis nicht, mir zurucke gab: Hierauf wolte ich von ihm wissen ob es
nicht seine Schuldigkeit sey an der Geographie alhier zu arbeiten, auf wel
ches er declarirte dasz sein contract ihn dazu nicht verbinde er hatte sich
zwar dazu anerbohten, seine tibrige Verrichtungen liessen ihm keine Zeit
hiezu ubrig: dieses alles aber bracht er mit einer Art vor, da er alien
respect vor mir als seinem Vorgesetzten gantzlich vergasz, ich replicirte
dasz ich also eine Verunderung mit dem Geographischen departement
treffen miiste. Den 6 oct. blieb er von der gehaltenen conference aus,
schickte aber einen Zettel ein mit dem begehren dasz es mochte abgelesen
und ad protocollum gebracht werden, folgenden lauts:
Comme il a plu il Monsieur le chambellan de m'entreprendre deux fois
publiquement a TAcademie, sur des choses qui ne sont pas du ressort des
conferences, et sur lesquelles la xilupart de ceux qui assistent aux assemblecs u'ont point de connoissance et que cependant Mr. le Chambellan a
fait a chaque fois inserer dans le protocole des imputations, dont il est necessaire que je me justifie, je suis oblige de m'absenter des Assemblees de
lAcademie jusqu'a ce que je sois disculpe de ces imputations; C'est pourquoi, si Mr. le Chambellan n'ordonne pas qu'elles soient raiees du proto
cole comme non advenucs, je le prie de faire apporter et remettre dans les
archives de TAcademie pour y etre conserves tous les ecrits que je lui ai
domic la plus part ecrits de ma main dans lesquels j'ai rendu compte de
ma conduite et de mes occupations depuis que je suis a TAcademie, et enfin dans lesquels sont les pieces auxquelles je dois me rapporter pour me
justifier. J e declare aussi qvCa Vavcnir lorsque je rcviendrai aux confe
rences et que Von voudra ni'entre prendre de la meme maniere, sur les
choses qui ne ref/ardent pas les sciences de la maniere que Von en doit
parler dans la compaynie, je ne repondrai a qui que ce soit, et je me
rctircrai.
De L'Isle.
Aus sclbigem crhcllct dasz er dafiir halte, als ob die Geographic nicht
zu den akadomischen Wissenschafften gehore und also nicht eine Conferentz
Sachc ist, welches aber gar nicht die Frage war, und wann anch ihm dieses
12*
180
К. СВЕНСКЕ,
konte eingestandcn wcrdeu, so stehet er doch audi in Ansehung dieser
science unter meiner Auffsicht, und icli bin schuldig deswegen zu repondiren. Deswegen habe folgende resolution auf diese seine Sclmfft ergeben lassen.
Resolution.
Gleicbwie die gantze Academie, vermoge einer allerhocbsten ordre Ihro
Kayserl. Majestilt unter der direction des Praesidenten stehet, so biitte der
Ilerr Professor de L'Isle billig anstehen sollen, mit seiner tibereilten Scbrifft
zu erkcnnen zu geben, wie er davor zu halten scbeine, dasz er nebst scinen
gelebrten Verricbtungen von der Kegel wil auszgenommen seyn, und folglich nicbt unter pflicbtmiissigen Erinnerungen seines Praesidis stehen: kan
also sein begebren, dasz das in dem protocol wieder ihn verscbriebene,
welches er in 2 conferencen veranlasset, moge ausgestricben werden, um so
viel weniger statt finden, je mebr die Art und Weyse, mit welcber er dieses
sucbet, seine ungebuhrliche Auffu) rung gegen seinen Cbef zu vermebren
scheinet; ubrigens wird M.de L'Isle erinnert die Schuldigkeit eincs Membri
academici besser nachzukommen.
CXXXVII.
Проектъ пііедставленія въ Правптсльствующін Сснатъ uo довсімпеиііі
Россінскаго атласа въ 1745 г., апсаииын I. II. Дедплемъ.
Modele de Representation an Haut Senat Dirigeant.
11 est ordonne dans le Chap. 48 du reglement general doune par PIERRE
Lo Grand (le 27 fevr. 1720) pour les Colleges et les Chancelleries, qu'afin
que chaque College puisse avoir une exacte connoissancc de I'Empire ct des
Provinces qui en dependent, il faut que chaque college ait des cartes generales et particulieres, qui doivent se faire par la suite du tems, et dans
les quelles on doit marquer cxactemeut les frontiiires, les rivieres, les villes, les bourgs, les eglises, les villages, les bois etc.
C'est pour I'execution de ce desscin que TEmpereur PIERRE Le Grand
de glorieuse memoire aiant etabli TAcademie de Marine, ou Ton devoit
apprendre sous d'habiles maitres les regies de la Navigation et les principes des mathematiques a ordonne h cette Academic par le grand Amiral
Apraxin le 9 Dec. 1720 que Ton y choisit 30 jeunes gens sul'fisamment instruits dans les principes des mathematiques pour leur apprendre en particulier la Geodesic, afin de les envoier dans les provinces pour en lever
les cartes par des operations Geometriques.
L'Academie de Marine aiant instruit dans la Geodesic les premiers Geodesistcs qui out ete envoies dans les Provinces en 1721 leur a donn6 par
ecrit des instructions de la maniere dont ils devoient s'y prendre les quelles
ont 6te approuvees et ordonnees par le haut Senat. Ces instructions et Гогdre du haut Senat se voient dans les pieces cy joiutes №. A.
ПРИЛОЖЕШЯ.
181
PIERRE Le Grand aiant en suite etabli TAcadcmie des Sciences dans la
quelle toutes les parties des mathematiques devoient etre enseignees et mises en practique dans leur plus haut degre de perfection par les plus habilcs Professeurs que Ton avoit pu rassembler i Petersbourg; Ton a pens6
a y executer les desseins de PIERRE Le Grand sur la Geographic et le Professeur De L'Isle frere du premier Geograplie du Roy de France, aiant ete
apelle pour professer I'astronomie h Petersbourg et y batir un observatoire
s'est charge de la direction de la Geographic parceque cette science ne
peut se passer de I'astronomie.
Le susdit Professeur De I'lsle a propose k I'Academie la maniere dont
il a cru devoir s'y prendre pour executer cet ouvrage le mieux qu'il etoit
possible; ce qui se reduisoit h 3 articles principaux, syavoir 1°. de rechercher et recueillir toutes les cartes manuscriptes et imprimees tant bonnes
que mauvaises et tons les memoires concernant la Geographic de la Russie
quo Ton pourroit trouver. 2°. de faire lever les cartes des Provinces, ou des
lieux particullcrs, dont on n'en avoit point encore et de faire toutes les recherches et informations necessaires non seulement pour mieux dresser ces
nouvelles cartes; mais aussi pour rectifier cellos que Ton avoit dejaet que
Ton auroit reconnu n'avoir pas ete bien faites. 39. de faire des observations
astronomiques dans les principaux lieux de la Russie non seulement pour
mieux regler les cartes particulieres; mais encore pourservir defondement
k la construction de la Carte generale.
Le Projet que le Professeur De L'Isle donna h I'Academie le 16 fevrierl728 sous le titre d'Articles principaux pour la construction des car
tes de Russie est ici joint N1 B. v. p. 68 de mes memoires, donnes h I'A
cademie.
A I'egard du premier article qui etoit de rechercher toutes les cartes
Mss. deja faites, comme le Professeur De L'Isle en avoit deja sollicite depuis long tems Mr. Blumentrost premier Medecin de S. M. I. et President
de rAcademic, I'lmperatrice CATHERINE de glorieuse memoire a ordonne
au Senat au mois de decembre 1726 de rassembler toutes les cartes qui y
etoient gardees, pour les envoier k I'Academie des Sciences qui devoit choisir les meilleurs afin d'en composer de nouvelles et de corriger celles qui
auroient ete dcfectueuses; et cette correction se devoit faire de concert avec
le Secretaire du Haut Senat Ivan Kyrilow, qui outre qu'il avoit de s'inclination et du gout pour la Geographic, il avoit encore le pouvoir de faire
executer les ordres du Senat, qui auroient pu contribuer a ravancement de
la Geographic.
A I'egard de cartes des Provinces qui n'avoicnt point encore ete levees;
comme les Geodcsistes qui y devoient etre emploies dependoient du Haut
Senat; ils ont 6te envoi6s dans les lieux qu'a marque le Secretaire Lvan
Kyrilow; mais les autres occupations dc ce Secretaire, et si Ton le doit dire
un pen de meffiance et de jalousie, qu'il avoit con^u du travail de I'Aca
demie, Font empeche de lui abandonner entieremont la direction decet ou
vrage; et il a forme le dessein de publier en son nom sans profiter des
avis de I'Academie un atlas des cartes de tout I'Empire de Russie; quoique
cet ouvrage pour etre bien fait, fut fort au dessus des connoissances en
mathematiques du dit Kyrilof.
182
К.
СВЕНСКЕ,
L'Academie des Sciences pour tacber de remedier a cet abus et temoigner sou z61e a emploier toutes ses lumieres au service de S. M. I. ot
b, I'utilite de Son Empire, a propose retablisscmeut d'un bureau ou departement de Geograpbie qui fut sous la direction de TAcademie, et la dependance du baut Senat. Ce projet dont ou pent voir la copie N?. C. b. (v. p. 83
des mem. Mss. de Mr. De L'Isle ecrits de sa main qui se gardent dans les
arcbives de I'Academie) a 6te remis par le Professeur Dc L'Isle au premier
Secretaire Ivan Kyrilow 1c 13 Mars 1732; mais comme il etoit contraire
u ses desseins, on ignore s'il 1'a present6 au baut Seuat ou non; de meme
qu'un autre projet que le susdit Professeur De L'Isle a aussi remis a Mr.
Kyrilow le 14 Mars 1731 dont ou pent voir la Copie au N9. D . N 15 (v.
p. 79 des mem. Mss. de Mr. De L'Isle ecrits de sa main qui se gardent
dans les arcbives de I'Academie) et qui consistoit a instruire et exercer plusieurs Geodesistes dans la pratique des observations astronomiques et h les
fournir d'iustrumens propres a faire des observations des longitudes dans
les voiages pour la perfection des cartes de la Russie.
Le motif de ce projet d'instruire lesRusses dans la pratique de I'astronomie etoit venu de ce que les Professeurs de I'Astronomie de I'Academie
ne pouroient pas eux seuls faire toutes les observations necessaires pour la
Geograpbie a cause de la grande etendue de I'Empire ou au moins parcc
qu'il auroit fallu trop de terns pour cela; comme on I'a eprouvc dans le
voiage que Mr. De L'Isle de la Croyere second Professeur d'Astronomie a
fait pendant les annecs 1727, 28, 29 dans le seul gouvernement d'Arcbangel.
L'on a pu avoir une bien plus grande quautito de lieux determines par
les observations astronomiques a Focsasion de I'expedition de Mr. le Capitaine Commaudeur Beerings au Kamtscbatka etc., le Professeur De L'Isle
de la Croyere qui a et6 joint a cette expedition aiant fait avec les Geode
sistes qu'il a instruit une grande quantite d'observatious dans les principaux lieux de sa route jusqu'au Kamtscbatka meme etc.
L'Academie des Sciences n'a entrepris les susdites observations et n'a
rassemble toutes les cartes et memoires de Geograpbie qu'clle a pu que
dans le dessein de composer suivant I'intention de PIERRE Le Grand, une
carte generale de tout I'Empire et des cartes particuli6res de ses provin
ces; et quoiqu'elle vit bien que ces cartes ne pouvoient pas etre dc long
terns exactes et parfaites, a cause de la grande quantite de memoires qui
manquoient encore, cela ne I'a pas empecbe d'entrcprendre cet ouvrage
des les commencemens; comme etant un moien de reconnoitre plus aisement ce qui lui manquoit; outre que cela mettoit en etat de reconnoitre la
bonte ou les defauts des memoires que l'on avoit deja, par la facilite ou la
difficulte qu'il y auroit eft a les lier ensemble.
(V. la lettre de Mr. De L'Isle a Mv. Kyrilow du
p. de ses me m.
qui se conscrvent dans les arcbives de I'Academie.)
D6s I'annee 1729 le Professeur De L'Isle avoit projette et commence
la carte generale de la partie de la Russie qui est en Europe y compris les
Roiaumes de Casan et d'Astrakhan en 12 grandes feuilles d'Atlas et la Carte
generale de toute la Siberie en 4 feuilles; mais ses autres occupations
dans I'Academie jointes au voiage qu'il a fait en Siberie pendant I'annee
ПРПЛОЖЕНІЯ.
183
1740 Tout cmpcclic de fiuir cet ouvrage qui n'a et6 acheve et gravd que
dopuis pen suivant le mcme projet sous la direction des deux autres Profcsseurs d'Astronomie Mrs. de Winsheim ct Heinsius avec cette difference
que la partie de la Russie qui est en Europe y compris les Roiaumes de
Casan et d'Astrakhan est representee en 13 feuilles; et la Siberie en 6
feuilles; aux quelles on a jug6 u propos d'ajouter une carte encore plus gencrale de tout I'Empire de Russie tant en Europe qu'en Asie en 2 feuilles
seulemcnt.
Ce sont toutcs ces cartes que I'Academie des Sciences a Fhonneur de
presenter an haut Senat dirigeant pour en avoir I'approbation, en lui representant en mcme tcms tres humblement ce qui lui manque eucore pour
perfectionner cet ouvrage comme il est necessaire de le faire.
1°. Toutcs les cartes susdites ont ete gravees en Russe, afin que sui
vant les ordres de Pierre le Grand chaque college puisse les avoir et s'en
servir. C'est pourquoi I'Academie prie le bant Senat dirigeant d'ordonner
que tons les colleges, chancelleries et comptoirs tant a Moscou que clans les
autres Provinces et villes en achettent chacun un exemplaire pour de I'argent comptant; et comme ces cartes sont encore bien eloignees d'etre parfaitcs, et qu'elles n'ont et6 gravees que pour etre repandues plus aisement
afin de donner a chacun le moien de les examiner pour les corrigcr dans
les endroits qu'il sera necessaire; il seroit bon que le St. Synode en prit
aussi un exemplaire pour chaque convent, et le College de Guerre pour cha
que regiment et avec I'ordre d'envoier a TAcademie toutes les corrections
ct remarques qu'il y feront; de meme que tous les Voywodes, commandants
ct gouvcrueurs des Provinces et villes dans toute I'etendue de I'Empire de
Russie.
2°. L'Academie supplie le haut Senat dirigeant d'ord'onner que Ton lui
communique toutes lesnouvelles cartes, journaux, et autres memoires Gcographiques quclquonques, qu'elle n'a pas encore, et qui se pourrout trouver taut au Senat, qu'au College de I'Amiraute, de la Guerre, des affaires
etrangeres etc., et qu'elle ait la liberie d'en prendre copie, ou d'en faire
usage pour la correction et la perfection des cartes particulicres et generales.
3°. Comme apres cette recherche il se trouvera encore bien des endroits
dont on n'aura point du tout do memoires, ou de memoires sulfisans; et
qu'il sera necessaire d'y envoier pour en faire dresser les cartes qui manquent; comme aussi pour y faire faire des observations astronomiques do
longitude et de latitude; il est necessaire d'avoir une listc exacte de tous
les Geodesistcs disperses dans toute I'etendue de I'Empire do Russie, qui
sont occupes ou qui pcuvent ctre cmploi6s a travailler a, la Geographie de
la Russie; avec ordre a un chacun de rendre compte h I'Academie de ce
qu'ils ont fait et a quoi ils s'occupent actuellcment dans les Provinces, afin
do leur prescrire ce qu'ils doivent faire, et la manierc dont ils doivcut s'y
prendre; car Ton scait qu'il y en a plusieurs qui faute de directcur compctant ou d'inspecteurs sur les ouvrages les font mal ou passent leur terns
a ne rien faire.
Lorsque I'Academie aura vu tout ce qu'elle pent trouver de nouvcau a
Pctersbourg, sur la Geographic, clle donnera au haut Senat dirigeant s'il le
184
к.
СВЕПСКЕ,
juge a propos, une liste de tout ce qui lui manque encore pour la perfec
tion de la Geographic de la Kussie; et lui represeutera les dispositions
qu'elle aura cru devoir faire pour faire executer par les Geodesistes ce qui
reste a faire; sur quoi elle demandera et attendra lesordres du haut Senat
dirigeant.
Mais en attendant que I'Academie puisse avec ces secours travaillcr b.
perfectionner les cartes generales et particulicres qu'elle a riionueur de pre
senter actuellement au haut Senat, elle continuera k faire graver quelques
cartes plus particulieres qu'elle croira les plus interessantes ou les plus curieuses comme sent cellos qu'elle presente ici, des Plans de Pctersbourg et de
Moscou, des environs de Petersbourg, du Canal de Ladoga, de la Finlande etc.
CXXXVIII.
Зал чаіші Г, Ф. Миллсра
па предложелпыГі I. Н. Делплеыъ прооктъ представлепія ві> Праіііітельствующін Сенатъ.
Eemarques sur I'ecrit de Mr. De L'Isle qui doit servir de modele d'unc
representation au haut Senat dirigeant, touchant I'Atlas de la Kussie.
Sans prejudicier en rien a I'intention de Mr. de I'lsle, qui a voulu donner dans cet ecrit une histoire en detail de ses desseins ct travaux g6ographiques, je prens la liberte de rdpresentcr h, Mrs. de I'Academie, que
si Ton veut changer un peu la dite intention. Ton cvitera beaucoup de difficultez et contestations, et la representation meme deviondra plus courte
et plus convenable pour etre representee au haut Senat dirigeant. Par
exemple Ton dira en general, que Mr. de I'lsle a beaucoup travaille h la
promotion de la Geographie en Kussie, mais que ses autres occupations et
sur tout son voyage en Siberie, Font empeche de I'achever, que pourcette
fin on lui a adjoint premierement 1c Professeur Euler, a qui ont succede
Mrs. les Professeurs Winsheim et Heinsius, ces deux Messieurs a I'aide des
6tudians ayant dresse les cartes tant generales que particulieres, qui sent
contenues dans I'Atlas que Ton presente.
Apres pour donner aussi quelque satisfaction h mes travaux geographiques, on pourra dire que bien loin de croire ou de vouloir persuader le
public que ces cartes soient assez exactes et parfaites on salt fort bien,
qu'il y a encore plusieurs grands defauts. Mais que les dits Professeurs sur
les cartes, qu'ils ont cues, lev6es dans le pais, ne les ont pu faire mieiix.
Et sur tout, quanta la Siberie, comme ils ne se sont pas servi du secours
de Mr. le professeur Muller, qui a fait une description fort circonstanciee
de tout ce grand pais, il y faudra faire de grands changemens, auxquels le
dit Professeur travaille deja, pour donner une carte generale et plusieurs
cartes particulieres de ce pais, qui serviront d'eclaircissement h sa de
scription geographique qui doit etre imprimcc.
ПРИЛОЖЕШЯ.
185
Cepcndaut ces cartes coutcnues dans I'Atlas nouvellemcnt publie, servirout do base pour les corrections que Ton y pourra faire a Favenir, et
Ton n'a pas eu d'autre dessein en les iraprimant, que pour donner occasion
au public, de pouvoir aider a les perfectionner.
C'est pour ces raisons et pour I'utilite publique, que I'Academie, prend
la libertd de representer au baut Senat dirigcant les articles suivans tels
qu'ils sont marques dans I'ecrit de Mr. De I'lsle, excepte quelques petits
cbangemens k faire suivant mon avis.
Au 1-er article on mettra ce qui est dit touchant rimperfection de ces
cartes par ce que c'est dit deja ci dessus, on y ajoutera a la fin, que 1c
liaut Senat dirigeant veuille bien ordonner a tons les departemens de ГЕшpire d'envoyer les corrections, que cbacun remarquera chez soi, k I'Acade
mie des Sciences, afin que Гоп puisse s'en servir a uneseconde edition.
Au 2-d article ou Ton parle des cartes que Ton demande de divers
endroits, on pourra ajouter a demander en particulier les cartes qui ont
et6 levees par ordre de I'expedition et la commission d'Orenbourg, qui se
trouveront peut-etre au gouvernement d'Orenbourg d'apresent.
Au 3-e article oil Ton parle des Geodesistes, il faudra faire mention
expres, que ces Geodesistes ont ete jusqu'ici sous les ordres du Cbef de la
Commission et du Gouvernement d'Orenbourg, et il y aura encore d'autres
outre ceux-la disperses en Russie, il faudroit rassembler a Petersbourg ceux
qui n'en sont pas trop eloignes, et ordonner aux autres qu'ils envoyentdes
raports circonstancies de leurs travaux a I'Academie et se conduisent ij
I'avenir sur les ordres et instructions que I'Academie leur enverra.
Pour la derniere paragraphe de I'ecrit de Mr. de I'lsle on pourra I'omcttre.
Gerard Frideric Milller.
Ce 19 Juin 1745.
CXXXIX.
Доиолнеігія ІІроФесеора X. П. Вппсгеішсі къ зам чаніямъ Г. Ф. Миллера.
Reflexions sur les remarques de Mr. le Professcur Muller touchant le raodele de representation au liaut Senat dirigeant.
1) II me paroit a propos que Mr. DeL'Isle se serve de cette occasionla (s'il n'aimera pas mieux de le faire dans la preface de I'Atlas) d'exposer
ce qu'il a fait dans la Geographic depuis son arrivee jusqu'a I'an 1740, et
ce qui Га dctourne ou empeche de ne pas mettrc la derniere main k I'ouvrage, afin que 1c haut Senat dirigcant en soit en quelque fagon instruit,
cependant si cela so doit faire d'unc maniere plus concise ou en detail tel
que Mr. De I'lsle I'a propose, c'est ce dont on pourra convenir.
2) Apics les mots: que bien loin de croire ou de vouloir persuader le
public, que ces cartes soient tout a fait exactes ct parfaitcs, — on pourra
pcut-ctre modifier un pen I'expression de la maniere suivantc ou semblablo:
\
186
К. СВЕІІСКЕ,
on croit meme qu'il y pourra avoir des dcfauts assez considerables et sur
tout par rapport a la Siberie, vu que le plan de I'ouvrage etaut une Ibis
fait et beaucoup avance du tems de 1'arrivee de Mr. le Prof. Muller, on n'a pas
pu profiler de tous les eclaircissemens qu'il auroit ete capable de donner, par
le long sejour qu'il a fait en Siberie et par les memoires particuliers et
detaillez qu'il a eu I'occasion de dresser sur les lieux meme, c'est ce qui
a engage le dit Profcsseur, du consentement de I'Academie de travaillcr й,
une carte geuerale de la Siberie, a laquelle il va joindre plusicurs cartes
topograpbiques et chorograpbiques, pour servir de reclaircissement i\ la
description geograpbique de cevastc pais, qui va etre imprime, et en meme
tems (joint aux autres corrections que Ton pourra obtenir du reste do la
Eussie) a perfectionner de plus en plus la carte geuerale et les cartes particulieres que Ton public a present, etaut faits dans le dessein de servir
de Base aux corrections que Ton y pourra faire h I'avenir et de donner
occasion au public de pouvoir aider i\ les rendrc de plus en plus parfaites.
Chretien Nicolas de Winsheim.
ce 14 Juin 1745.
CXL.
ІІрим чапія ПроФесіора Геішіуса на зам ткп ІІрФессора Миллеііа
объ издаііаемыхъ Академіею картахъ РОССІІІ.
Diejenigen Anraerckungen, welcbe der IIr.Pi-of. Muller nacb seiner eigencn Erfabrung uber die bey der Academie verfertigten und grosten tbcils
in Kupffer gestocbcnen particular-Charten, auf Ersuclien anzustellen beliebet, sind guten tbeils so bescbaffen, dasz sie denjenigen Endzweckeu, um
desseuwillen diese Charten ausgearbcitet worden sind, nemlich um sie als
eine basis zu kiinfftigen Verbesseruugen zu gebraucben, ungemcin befordern; dahero das Geographische Departement gedachtem H-n. Prof. Mflllcr
nicht nur alien Dank dieserwcgcn schuldig ist, sondern sich auch bestrebcn
wird von diesen Aumerckungen, in so feme es noch res Integra ist, zu profitiren. Nur bey einigen Anmerckungen, welche die Einricbtung ermeldetcr
particular - Charten uberhaupt angeben, scbeinet der Hr. Prof. Muller auf
denjenigen Endzweck nicht reflcctiret zu haben, um dcssentwillen ibre Con
struction nnternommen worden ist, da Er nemlich vermeinet, dasz man
den Historischen Zusammenliang derer Lander auch bey der Composition
dercr Charten hiltte boobachtcn und die zusammengeborige Districte in cine
Charte bringen sollen, dasz man die bevolckcrten Liiuder nacb eiucm grosscrn Maasz-Stab, die unbcvolckertcn nacb einem kleinern zum Bchuff der
historischen Gcograpbie hiitte zeichneu konncn und so fcrncr. Um diesor
Ursachen willcn scbeinet es noting zu scyn, cine Erliluterung hievon zu
geben, ungeachtet die Akademie von dem Endzweck gegemvartiger particular-Charten bereits inibrmirt ist, damit daraus crhelle, dasz letzterwchule
Anmerckungen, bey gegenwartigen particular-Chartcn nicht statt finden, л еіі
ПГИЛОЖЕШЯ.
187
sie dem intemlirten Eudzwenk zuwiedcr lauffen; so bald mau abcr einen
andern Endzweck sich fiirsetzet, so ist von gegemvartigen Charten, welche
doch gcdacbte Aumcrckungen bctrcffcn sollen, nicbt raebr die Rode, sondern
von andern, die man projectiren und ins kiinfftige verfertigen kan; zu welcheu
alien von was fiir Beschaffenbeit sie audi immer seyn mogen, die gegenwiirtigen den Grund legen und notbwendig um des Zusammenbanges mit
denen umliegenden Lilndern willen vorausgesetzet werden muszen.
Die Sacbc verbillt sicb folgender Gestalt. Als bey Unternelnnung der
Construction der General-Charte von Ruszland (iber die Mittel, um am be^
quemstcn darzu gelangen zu konnen, berathscblaget wurde, so wurde nacb
reiffer Ueberlegung fiir das bequemste Mittel gehalten, die unzehligen
kleiuen Cbarten nacli einerley Maasz-Stab zu reduciren, und durcb ihre
Composition, Cbarten von groszen Stricben Landen zu verfertigen, damit
die hernach welter zu compouirenden Cbarten auf eiue geringe Anzabl
gebracht wiirden. Diese groszen Charteu wtlrden nacbgebends vermittelst
derer Astronomlce determinirten Oerter zusammen gefuget, und hieraus
envuebsc die grosse Composition zum Bebuf der General-Charte. Nacbdem
man diese mit Meridianis und Parallelis verseben hatte, so war der Grund
zur General-Charte vorhanden, nacb deszeu Gebrauch man alle gedachte
grosse particular - Charten batte bey seite legen und die General - Charte
allein ausarbeiten konnen; wofernc man nur hierauf seine Absicht allein
liiitte richten, und auf den wahren Nutzen der Geographie von Ruszland
nicbt welter hiltte dencken wollen. Allein da dem Geographischen Departemeut sehr wohl bekandt war, wie der Mangel so vieler Nachrichten und
Charten von besondern Districten und die Febler derer Charten selbst,
derenman sich bedienet, noch uberaus vieles in einem Geographischen Entwurtf von Ruszland zu verbesscrn ilbrig lieszen; und wie eine GeneralCharte, welche diese Febler alzuklein und unmerklieh fiirstellet, zum Behuf
einer zu unternelimendeu Verbesserung keinesweges hinlanglich sey; so
wurde der Schlusz gefaszet ermeldete particular-Chai'ten gleichfals zu publiciren, um dadurch alle dicjenigen, welche eine Kenntnisz der Geographie
von Ruszland haben, zu invitiren, diese Charten zu priifen und durch ihren
Beytrag dieselbigen verbeszern zuhclffen. Nacb dieser Absicht ergab sich die
Einrichtuug ermeldeter particular - Charteu von sich selbst. Denn well sie
gescbickt seyn solten, an alien Orten Verbesserungen a n - u n d die noch
mangeluden Charten einzunchmen; so wurde nicbt nur ihr wiirklicher Zusammenhang, sondern dasz sie auch nacb einerley Maasz-Stabe verzeichnet
wiiren, unumganglich erfordert. Beydes erhellet von sich selbst; derZusammenhang, well eine einzuriickende Correction oder neue Charte, den Zusammenhang bis an die Astronomice festgesetzten Oerter, (die welt genung
von einauder entfernet siud) stobren kann; die Einrichtuug nacb einerley
Maasz-Stab, damit dieser Zusammenhang alsobald in die Augen falle und
die Charten zu Annchmung derer Correctionen desto bequemer seyn mochten. Gesetzt, cs ware eine Correction an der Griintze zweyer Charteu anzubringen, die nacb vcrscbiedencnMaasz-Stilbcn verzeichnet waren, so wurde
dieses nicbt geschehen konnen, bevor diese Charten aufs neue auf einerley
Maasz-Stab gebracht, und also die chemahls geschehene Arbeit erneuert
wilrc. Nach dieser Absicht wiir kein anderer Weg iibrig, als die Charten,
188
• K. CBEIIGKE,
so wie sic wiircklich sind, einzunchtcn, wobey man nothwcndig alle ubrigc
Absichten, so diesen Endzweck turbiren, bat be)' Seitc setzen mttszen. Man
hat audi dahero niclit darauf reflectirt, ob eine Provintz gantz odcr halb
auf einer Charte dargestellet wurde, well sonst dcr Zusammenbang leiclit
dadurch Abbruch crlitten, und offtmahls zwey Chartcn grostentheils cinerley fiirgestellet hiittcn, wodurch dieAnzabl dorer Charten unnotliigerWeise
multiplicirt wordcn wiire. Dieses ist das vorgesetzte S3'stcma gewescn, wel
ches nun zum Standc gebracht worden ist, und zum Grunde aller andern
Absichten dieiiet, die man bey kunfftiger Einrichtung der Charten haben will.
Gottfried lleinsius.
CXLI.
Извлечеиіс пзъ ппсьма ПроФессора Эіі.іера кі. Сов тнпку ІІІумахеру,
пзъ Бердппа, отъ 29 Марта 1746 г.
Ми оесьма прілтно бы.то слыиіать, что Вашн господД Профессоры
паконецъ пачинаютъ отставать on. преяшяго своего нам репія, котороо
склонялось къразрушенію Академіи; но сверхъ той чувствительной обпды, которая ватему Высокоблагородію чрезъ то паки учпнена, я весьыа
опасаюсь, что ие поздно ли онал персм на отъ нихъ восіюсл довала: ибо
сколько я изъ разпыхъ сообіп,енныхъ ын изв стііг заключить могъ, то
дворъ совершепно склоиеиъ былъ Академію опять въ доброе состояыіе
пріівестп; no по пропсшедгапхъ толь мпогпхъ впутреннпхъ соми піяхт. и
протпвпмхъ ыежду собою представлепіяхъ, пе удивителыю, что и самыя
лучіпія диспозпцііг высокихъ патроновъ безплодны учішплись. Ми жпвемъ
зд сь весьма въ пныхъ обстоятельствахъ; по ежсли бы такія ссоры у
иасъ случіілпсь, тобъ Академія копечно скоро раззоріілась.
Ваше Высокоблагородіе не токмо совершенио зпаете состояпіс Академіи, но и иитересъ вашъ съ благополучіемъ Академіп такъ т сно соедішенъ, что вашіг представлепія вс мъ другпыъ далекопредпочтспы быть
долженствуютъ. Ыо сжедп бы при СІІХЪ смутпглхъ обстоятельствахъ іиіостранпымп прсдставлсиіямп въ чемъ пособпть возможно было, то я бы
принялъ заособлпвое свое счастіе, ежелп бы я случап получплъ вь чемъ
нпбудь къ польз Академіп, а особлпво къ удовольствію вашего высокоблагородія способствовать.
0 ііожаловапііі Гдтііа Дслігля я хотя п радугось, no еще больше удмвляюсь, что великіе и излпшніе его расходы такои аттспцііі 5'достоііліісь.
По ІГЕ довольпо ус. отрспо, какая чрезъ вс употреблеііиыл мждііпеііія
ирпбыль получспа, а чтобъ число обсерваціГі огчасу умиожать, пс уиотребляя пхъ къ настоящей польз , то протігвпо пам ренію Академіи.
Ежели бы Гдгну Дслилю случплось умереть, то бм вс опие труды и
столь ужасное иждпвепіе совс-Г.мъ намрасііо было. Обсерваторія въ Сапкт'истербург ыожетъ по сііраводливости похвалпться, что от толь мішпіхі.
л тъ къ приготовлошю вс х7> изгжцыхъ піістру.меитопъ цпчего нс жал ла,
ПРИЛОЖЕНІЯ.
189
п сверхъ того оиа такъ способно для астроиоліи построепа, что мы зд сь
лучшаго обрасца показать це уи емъ. Все что ііри оиой съ ііелпкпыъ
ііждішепіемъ перем иено будетъ ііе инако какъ вредителыіо бытъ можетъ.
Что до Географііі касается, то я над юсь, что ігднъ ГеГшзіусъ СОЧІІііеииой миою плаиъ въ состояніе u къ окопчаиію прпвелъ, п хотя я не
сомн ваюсь, что гдтнъ Делиль оныыъ ае очень доволеиъ, да и я не спорю, что еще миогое поправить молию; одпако я весьыа соын ваюсь чтобъ
TO ue боа новаго д Пствительнаго изм ренія учпнено быть мопго. По
крайней ы р я ув реиъ, что Географія Россійская чрезъ моп н Гдтна
Профессора ГеГшсіуса труды вриведена гораздо вь исправн йшее состояві нежелн Географіл Н ыецкой зе.мли, итогобы довольнобыло дот хъ
норъ, иока достальныя псправлеиія учішитъ возмоасно будетъ. Я радуюсь,
что десятоіі томъ Коыментаріевъ уже д йствительно печатается, a особлпво чго u прочіе сиоро сл довать иы ютъ. Л. бы весьма желалі. онаго,
такъже u ісартъ Россіискпхъ вид ть.
CXL1I.
Ппоьио Фрапцузскаго геограФ.г Д'ЛІІВПЛЯ къ ІІрсзиденту Академіи
Наукъ ГраФу К. Г. Разумовскоіііу.
Monseigneur
Je u'ai reqn que depuis pen de terns la Lettre dont Votre Excellence
m'a honore, quoique datee du mois de Juin de Гаппёе dernierc, parcequ'accompagnant les Livres que j'ai vequs eu ineme terns, elleaeprouve tout
le retardcmeut de cet envoi dans la route pour arriver ici. Mais dans le
cas que Votre Excellence veuille bien m'houorer encore de quelques uncs
de ses Lettres, et que je les resolve sans frais de port, je la supplie de
lesfaire mettre sous une enveloppe. a I'adresse du fils de Monsieur le Chancelier, qui m'a offert cet agrement pour les Lettres qui mevieunent depais
ctranger. Cette adresse est a Monsieur de Lamoignon de Malesborbes, pre
mier President de la Cour des Aides.
Je dois beaucoup de rcmerciment h Votre Excellence pour les Livres
dont Elle m'a gratifie, ct j'ai 6t6 surtout tres-satisfait derecevoir un Exemplaire bien conditionne de I'Atlas deRussie. On ne pent disconveuir que le mondelitteraire etcurieux des connoissances Gcograpbiques, ne doive beaucoup
al'academie Imperiale de Petersbourg, pour la publication de cet Atlas. Et
j'ose dire, que personne n y a plus applaudi que j'ai fait. Si Ton attendoit
pour publier des ouvrages de ce genre qu'il n'y eut ricn a desirer pour la
jirecision absohio, le Public seroit presque denue de tout. II doit suffire
que ce qu'on lui donne, ait acquis une superiorite marquee et un grand
accroissement de conoissance sur ce qui existoit precedemment: ot comme
190
к.
СВЕИСКЕ,
on n'arrivc h la perfection que par degres, ce qui pent manquer a un essai
d'ouvrage est precisement ce qui sert d'acheminement a la production d'lin
plus parfait. Ainsi les remarques que cet essai donna lieu de fairc, bien
loin d'en detruire le merite, font connoitre I'avantage qu'on en retire. En
faisant ici quelques observations sur I'atlas de Russie, je ne ferai meme que
satisfairc au desir de Votre Excellence, scion qu'Elle le temoigne par sa
Lettre.
La feuille numcrotee 1) me fournit eette remarque que le cours des ri
vieres qui se rendent dans Bieloe More a Koweda et a Kemi, doit etre trop
allonge en remontant vers leurs origine, qui s'y rencontre entre 42 et 43
degres de Longitude. Ce qui me donne cette opinion, e'est la Longitude qui
convient aTornea au fond duGolfe de Bothnie, dont la Latitude G5 degres
50 minutes dififere peu dc celle, qui est donn6e a I'origine des rivieres en
question. La position de Tornea se presume plus orientale qu'Upsala de 6
degres environ un quart: elle est meme marquee de 26 minutes de tems,
on 6 degres et demi, dans une Table inseree dans les memoires de ГАсаdemie de Stockholm. L'Observatoire d'Upsal est plus oriental que celui dc
Paris d'une heure et une minute et demie, selon la meme table, e'est-adire 15 degres 22-minutes. Done, Longitude de Tornea a I'egard de Paris
21 degres environ 37 minutes. La Longitude de Paris a I'egard du pre
mier Meridien passant par I'isle de fer, la plus orientale des Canaries, est
ctablie a 20 degres et il paroit qu'on s'y est conforme clans la composition
de I'atlas de Russie, en rangeant Petersbourg a 48 degres, ou a peu pres,
de longitude. Ainsi Tornea est porte en Longitude a 41 degres et pros de
40 minutes. Or ce point est il si peu ecarte de I'origine des rivieres, qui
tombent dans Bieloe-More, qu'il n'y ait qu'environ un degre de distance, qui
ne vaut que 8 lieues marines de 20 au degre h la hauteur de 66 degres
Latitude? II faut encore considerer, que le fond du Golfe de Bothnie par
son arrondissement depasse la Longitude de Tornea, ce qui va presque a
six lieues suedoises, selon la carte de ce Golfe par Nils stromerona, e'est
a dire, selon la juste evaluation de la lieue sucdoise, plus de 10 lieues ma
rines, qui produisent un degre et un quart. Parlant le Golfe de Bothnie
atteint presque 43 degres et touche ainsi aux lieux qui dans la Carte Russienne sent occupds par des rivieres etrangeres a ce Golfe. Je pense au
restc, que la position d'Archangel est fixee en vertu de quelque observation
dans I'Atlas de Russie. Mais le Golfe, nomm6 Bieloe More pourroit y etre
un peu trop large et il y a surtout la plus forte presomption que le cours
des rivieres qui s'y rendent est trop allonge, comme je 1'ai dit ci-dessus.
Dans la feuille numerot6e 2. le terrain de la Carelie renferm6 entre le
Golfe de Finlande et le Lac de Ladoga, differe asses sensiblement pour la
figure d'une Carte suedoise publiee en 1742 sous le titre Regiones ad sinum finnicum. Et remission que 1'on remarque dans cette feuille et dans
celle de numero 3. de toutes les isles qui sent semees dans le Golfe entre
Revel et Cronstadt, est une defectuosite evidente.
La troisieme feuille renfermc une position que je ne crois pas asses
juste. 11 est vrai qu'elle n'interessc pas la Russie precisement. Mais etant
admise dans la Carte, il vaut mieux la fixer й, peu pres bien qu'autrement. C'est
de Wilna, capitale de la Lithuanie dont je veux parler, sur ce que sa po-
ПРПЛОЖКШЯ.
191
sition approcho dc 44 degres de Longitude dans la carte la croiaut plutot
en deya de 43, suivant I'etude que j'en ai faite en partant du point de
Dantzik, et de quclqnes autrcs relatifs u, ce meme point sur la frontiere de
la Prusse Brandebourg. Outre qu'il ne m'a point paru, que la position de
Wilna fut dans uu plus grand eloignement de ces points que celui qui resulte de la Longitude que j'alleguc, une Longitude, qui I'excede paroit
resserrer I'espace ulterieur. Car la belle Carte de Lithuanic dressce par
les soins d'un Prince dc Radzivil, fait entrer 5 degres ct pres de demi
entre Wilna et une position sur le Dnieper, qui est Orssa frontiere de Pologne du cote.de Smolensko. II y a meme une nouvelle carte deLitliuanie,
publiee i\ Nurenberg sous lo nom d'un Jesuite Polonais, qui etend le meme
cspace jusqu'a 6 degres et un quart; ce que je ne voudrois pourtant point
admettre. Dans la Carte de Eussie I'espace entre Wilna et Orssa ne vaut
que le degre et quelques 10 minutes, Que si on range Wilna un pen en
degu de 43 de Longitude au lieu de 44 on retrouvera la distance donnee
par la Carte de Eadzivil. Car Wilna etant juge par environ 43 et ajoutant
5 et demi selon cette carte vous aves 48 et demi pour la Longitude d'Orssa
(ct en effet remarques que ce lieu se rencontre en cette graduation dans la
Carte de Russie), cette discussion ne paroitra pas indifferente, et ne roulcr
(sic) que sur un point etranger a la Russie, si Ton considere qu'elle pro
cure la verification d'une position, qui tient immediatement a la frontiere
de la Domination Russienne.
J'ai cru devoir conferer les feuillcs numerotees 5. et 7. avec la Carte
de I'Ukraine en 8 feuilles dressee par un Ingenieur frangois, nomme le
Vasseur Beauplan, qui a servi 17 ans deux Rois de Pologne, Sigismond III.
et Vladislas 11. aiant 6te emploie k construire un grand nombre de places
sur cette frontiere. Quelque rare que soit cette belle carte j'en possede un
excmplaire en original, que je me souviens d'avoir fait voir u M. Taupert.
Mais on en trouve de copies ou reductions dans TAtlas de Blaew. II y a
des circonstances sur les quelles cette Carte ne s'accorde point avec la
Carte Russienne et en quelques endroits elle fournit plus de detail. Quo
Ton examine, par exemple, les environs de Rumna en de^a de Bielogorod,
puisque la Carte de Beauplan s'etend dans I'Ukraine de la domination actuelle de Russie. Quoique persuade que cette Carte ne doit pas etre reputee
ouvrage assujetti a toute la rigueur Geometrique j'ai peine de concilier le
rapport de position de Rumna avec Rylsk, putive *), et Baturin. Car Putivle
situe en position intermediaire de Rylsk et de Baturin, etant place au Nord
dc Rumna, meme avec quelque declinaison vers I'Est dans la Carte de
Beauplan se trouve toute fois de deux degres de Longitude plus occidental
dans la Carte Russienne. Et vu que la premiere de ces Cartes se signale
parbeaucoup de detail, et plus grand que dans la seconde, on pent hesiter
a lui imputer une erreur aussi considerable, dans tout ce que cette erreur
a d'etendue.
Mais ce quo je regarde comme reprebcnsible incontestablement dans la
7-mefeuillede la Carte dc Russie, e'est la position d'Oczakow a 53 degres
*) т. c. Путинлі..
192
К. СВЕНСКЕ,
et environ deux tiers de longitude, ct plus encore cclle do ГепіЬоисІіиге
du Danube h Kilia u'en difterant que de trois quarts do degr6, de maniere
que cette embouchure soit presque poussce au оЗ-e degr6.
Si Ton avoit eu egard a la Longitude de Constantinople determinee,
par observation i\ 40 degres 30. ct quelques minutes; que par dessus cela
on cut pris conuoissance de la Mer Noire, qui au debouclic du Bosphore
de Thrace ou du Canal de Constantinople s'enfonce vers I'Ouest, en sorte
que le fond du petit Golfe qu'elle forme k Siseboli se juge par environ 45
degres de longitude, on auroit senti que la Cote de cette Mer ne court pas
ensuite asses obliqucment, ou plutot asses parallelement, pour traverser 8
degres de Longitude et arriver au 53-e avant que de rccevoir le Danube
a Kilia. Car vu la latitude, qui paroit convenir a Siseboli; savoir 42 degres
et demi ct celle de 44 que la Carte Russienne donne ;\ ГетЬоисЬиге du
Danube sous Kilia, il faudroit que le course d'un point a I'autre ne s'ecartut
de TEst vers le Nord que d'environ 16 degr6s ce qui est absurde par unc
contrariete manifeste avec les caunoissances acquises. En convenant meme
de bonne foi, que nous ne sommes pas fixes sur ce point aussi rigoureusement qu'on pourroit le desirer, je presume que le rhumb de cette route
decline d'avantage vers le Nord de plus de 40 degres tellemcnt que de
I'Est au Nord on peut juger la divergeance d'environ 60 degrfis. Par une
suite de ce redressement de route, le point de Kilia doit s"elever au dessus
de 45 degres de Latitude, et selon mon opinion d'environ d'un tiers de
degrc bien loin de convenir h 44. Je ne pense pas que la Longitude de
rembouchure du Danube h Kilia depasse celle de Constantinople d'un degre
bien complet. De maniere qu'entre cette position, e'est h dire environ 47
degres et demie et la longitude de 53 selon la Carte Russienne on compte
5 u 6 degres de Longitude.
On dira peut ctre que le point de Kilia est trop i\ I'extremite de la
Carte deRussie, et hors de son sujet, pour tirer i\ consequence. Maisdirat'on la meme chose d'Oczakow, lorsque la Crimee toute enticre est une
partie qu'on a affecte de traitor dans cette Carte? — D'ailleurs, n'importe
t'ilpas d'eviter des errcurs de cette espece, qui peuvent donner lieu de juger
pen favorablement de la composition de I'ouvrage. La cote etant prcsumee
courir bcaucoup plus obliqucment depuis la bouche de Kilia jusqu'a Oczakow, ou moins rigiment du Sud au Nord qu'elle n'est figuree dans la Carte
Russienne, Fecart de Longitude entre ces positions en devient plus grand,
et consequeinmcnt Oczakow est plus chasse dans I'Est. De la vicut que dans
ma Carte d'asie, qui se grave actuellement, Oczakow s'etant place h 50 de
gres de Longitude, je ne difiere en ce point de la Carte de Russie que de
3 u 4 degres au lieu de 5 a. 6 sur le point de Kilia.
Indcpendemmcnt do ce qu'en rangeant la cot6 de la Mer Noire, en partant do la Longitude do Constantinople, on conclut ainsi, ou du moins a
peu pres la position d'Oczakow, il y a d'autres moi'ens qui coucourrcnt u la
faire plus occidentale que dans la Carte Russienne. Beauplan, de qui nous
avons une Carte particuliere et circonstanciee du Borysthene ou Dnieper
depuis Kiow, n'avoit point passe les Poroges ou Cataractes de ce fleuve;
mais il s'etoit soigneusement informc dans le pais de ce qui reste au dessous des Poroges, comme il y en explique en detail dans une description
ПРІІЛОЖЕНІЯ.
193
de I'Ukraine dediee a Casirair, successeur d'Uladislas II. Et la partie inferieure du fleuve depuis I'isle Chortica, qui suit le troizieme saut, il la fait
courir k I'Ouest presque directement, ou Quest quart Sud, jusqu'aOczakow.
Je ne pense pas h, la verite, que cela doive etre соріё k la lettre, ainsi
qu'ont fait nos Geographes; et Beauplan a soin d'avertir, qu'il ne repond
pas de cette partie, comme de ce qui precede dans la carte. Mais on ne
peut raisoimableraent disconvenir, que ce ne soit une indication d'un changement de route, dans le cours de la riviere, et qui doive participer
beaucoup de I'Ouest. Or, dans la Carte de Russie, les Poroges et Oczakow
sont k un demi degre pres en meme longitude, ce qui est peu considerable
sur ua espace qui y occupe plus de deux degres en latitude. On a d'autant plus lieu d'en etre surpris, que selon deux Cartes des marches de I'armee Eussienne en Crimee pendant les annees 1736 et 1737 on trouve deux
degres an moins de differeuce en lougitade, dont Oczacow est marque plus
Ouest que les Porogis.
Quand apres cela on etudie la description que les anciens nous ont
laissee des bords de la Mer Noire sous le titre de Periple, et qu'on voit dans
deux ecrits particuliers une suite considerable de distances donnees depuis
TemboucLure du Borysthene j'usqu'a I'isthme de la Crimee; on ne peut se
dispenser de croire que la bouche du Borysthene a Oczakow et a Kil-burn
ne soit plus eloignee de cet Isthme que la Carte de Russie ne le marque; et
c'est ce que le prolongement du cours du fleuve vers I'Ouest ainsi qu'il se
presume d'ailleurs, doit operer. II est constant que les Cartes, que j'ai citees des campagnes de I'arraee Russienne font I'intervalle, dont il s'agit,
plus grand que dans la Carte de Russie. Et j'eu entre les mains une Carte
manuscripte de la Crimee qui a cette circonstance remarquable, que les
distances y sont cotees, et sur laquelle celle d'Or-capi ou de Precope*) k
Kilburn est marquee de 40 lieues. Or. la Carte de Russie en fournit k
peine 25. sur le pied de 20 au degre.
La mention que je viens de faire des anciens Periples duPont-Euxin,
me donne occasion de remarquer, que dans les Cartes Russiennes selon la
maniere dont la cote y est figuree, depuis I'embouchure du Dnieper jusqu'a
I'entree de la Crimee nominee Or-capi, ou ne retrouve point les circonstances locales decrites par quelques auteurs de I'antiquite telles que le
Dromos Achilleos, I'isle ou la pointe de Tamyrace, aujourd'hui Tandra; ce
qui fait soup^onner qu'aucune personne docte n'a pris part au travail et k
la composition de ces Cartes en cette partie Ik, quoique I'expedition de
Russes fut peut etre I'occasion la plus favorable pour parvenir a la connoissance actuelle de ces lieux. On a encore un autre regret a former sin
ce qui devoit interesser grandement I'avancement et la perfection de la
Geographic en ce quartier. C'est que Ton ait manque d'y determiner la
latitude d'un lieu quelconque par observation, nouobstant I'importance de
cette determination. Je suis presque convaincu que la latitude d'Oczakow
diftere peu de 46 degres et demi, bien qu'elle paroisse de 45 dans la Carte
de Russie. Comment celle de Kilia se presumeroit elle passer les 45 si
Oczakow ne prenoit point d'autre hauteur.
*) т. e. Перекоиь.
13
194
К. СВЕНСКЕ,
II у a de fortes raisons pour croire que la Mer d'Azow est trop courte
dans la Carte de Russie, qui entre les points d'Azow et de Precop ne donne
k I'ouverture du compas, que ce qtie valent trois degres et un cinquieme
sur la graduation de latitude. Les Russes comptent 400 Werstes pour le
moins dans cette intervalle et on en a corapt6 389 precisement en partant
de Taganrok. On pent faire distinction du Werst ancien et commun d'avec
le nouveau, qui a ete fixe u, 508 sazen, et dont 104 remplissent Ji pen pres
I'etendue d'un degre. Quant au Werst commun, la definition que je lui crois
plus convenahle est sur le pied de sept stades Grecs: parce que ce Werst
'n'est autre chose que le mille Grec moderne, qui se compare k sept stades
de I'antiquite. Et en consequence cette mesure itineraire s'6value 661 Toises fran§oises, et il suffit presque 86 milles ou Werstes pour fournir I'espace d'un degre evalue 5700 Toises de compte rond. Je ne suis pas le
premier qui ait pense a pen pres ainsi sur le compte du Werste, puisque
dans une des premieres Cartes qui ait ete faite de la Russie et dediee au
Czar Michel Feodorowitsch en 1614 par Gessel-Gerard Techelle de la Carte
definit le Werst sur le pied de 87 au degres.
La valeur de 3 degres et uu cinquieme entre Azow et Precop, selon la
Carte de Russie, ne consume que 275 Werstes communs, et en Werstes coramuns, et en Werstes de I'autre espece on n'en comtera que 33. II est vrai
que cette mesure se prend en droite Ligne, et que cela du chemin doit y
ajouter quelque chose, ce que je ferois neanmoins difficulte d'etendre a une
dixieme, vu que la route est sans detours marques et eu pais tr6s-uni.
Reste a savoir, s'il n'est pas plus convenahle de croire que la mesure com
mune et arretee du Werste a ete emploiee dans I'estime de route plutot
que la mesure stricte d'un Werste reserve en quelque sorte a I'arpentage,
et pour le quel on auroit use scrupuleusement de la verge ou du corbeau,
ce qui n'est point connu dans les Marches d'armee et dans les plaines desertes de la Tartaric. D'ailleurs, ce Werste meme tout raccourci qu'il est
dans sa mesure demande encore plus d'espace que n'en donne la Carte de
Russie, puisqu'il en faut trouver le nombre de 400.
D'autres circonstances concourrent a vouloir, que la Mer d'Azow soit
plus alongee qu'elle ne paroit en cette Carte. Je me contenterai de produire le temoignage de Strabon, (car il faut profiter de toutes les Instruc
tions, et se determiner par leur accord) qui clans I'onzieme livre dc saGeographie fournit un decomte de 2200 stades de navigation dans le Palus
Maeotis, par un detail de distance comme en total, ce qui assure de la
fidelite des nombres, depuis la bouche de Tanais jusqu'au Bosphore Cimmerien. Or cet espace dans la Carte de Russie ne revieut qu'a deux degres
et environ un douzicme de la graduation de Latitude, ce qui n'equivaut
qu'environ 1250 stades Olympiques ou ordinaires: et en appliquant me
me k la mesure de Strabon une stade plus court d'un cinquieme, que j'ai
reconnu avoir ete quelquefois d'usage daus I'antiquite, ce qui multiplira le
nombre de stades dans la memo etendue d'espace, la Carte de Russie n'en
fera compter que 1560 ou environ, et il restera un deficit de plus de 600
stades. Cevuid est asses considerable pour lever tout equivoque sur la pre-
195
ПГПЛОЖЕШЯ.
miere mesure de distance, dont il a ete question, savoir entre Аго\ etPrecop, et pour decider par la correspondance des espaces, que Tetendue du
Werste commun y est plus convenable, que la mesure duWerste reduit.
Apres cette observation sur I'etendue de la Mer d'Azow, si la Longitude
dAzow k 60 degres on k pen pres, comme elie se trouve dans la Carte de
Russie, paroit juste, ainsi que jc pense en effet qu'on peutTestimer; ne s'en suit
il pas, qu'en allongeant cette Mer, et reculant Precop a regard dAzow, on
recule d'autant la bouche du Borystene et la position d'Oczakow? Dausune
Carte dAsie la position dAzow differe pen de celle de la Carte de la Rus
sie, et il en est de meme de celle d'Astracan. Ce qui me fait prendre confiance en la position dAzow, c'est une correspondance on liaison avec celle
de Moskou, que Ton ne croira pas placee sans fondement dans la Carte de
Russie, a la quelle on defdre pareillement pour le rapport de position entre
Moskou et Woronez, et a Woronez on trouve la grande Carte du Don, le
vee par le Vice-Amiral Cruis sous le regno de Pierre le Grand.
Voilil, Monseigneur, quelques remarques plus essentielles, et qui interessent principalement la Carte de Russie dans ce qui doit la faire correspondre aux parties de TEurope qui lui sont limitrophes et adherantes ce
qui n'est pas le moins important h considerer dans la composition de cette
Carte. Si ces remarques vous agreent et que Votre Excellence en desire
quelques autres je tacberai de satisfaire en ce point comme en toute autre
chose i\ ce qu'Elle exigera de moi. En apprenant par la Lettre de Yotre
Excellence Tentreprise d'une nouvelle Carte parlAcademie Imperiale deSt.
Petersbourg, j'ai ete mortifie que cette Lettre fut de si ancienne date. Mais
quand cette Carte seroit actuellement gravee en partie: je pourrois recevoir par la Poste, a Tadresse que jai marque au commencement de ma
Lettre, en feuille a fcuille d'un ordinaire k Fautre, des eprcuves de ce qui
se trouveroit dans cet etat de gravure et le Caractere Russe, qu'on y
aura meme emploie ne nvempecheroit pas d'y voir, pour m'expliquer avee
Votre Excellence sur ce que j'aurois a remarquer, en quoi je ne ferois
que remplir le devoir d'un associe de I'Academie de Petersbourg. Pour
les parties non gravees, il suffiroit d'un faire faire un caique en papier
miuu et sucille ce qui est connu des dessinateurs, et me faire tenir ces
copies par la meme voie; de maniere qu'en peu de mois I'Academie seroit
infonnee de ce qui me paroitroit demander quelques remarques dans la
nouvelle Carte. II ne doit point repugner a I'Academie d'user du secours
d'un membre de son corps, k qui la matiere en general et I'espece d'ouvrage sont plus familiers qu'u une autre personne. Je n'ai ici de liaison
avec qui que ce soit de suspect k I'Academie et mou interet particulier ne
voudra pas que jc fasse part de quelque nouvelle connoissance ou ameli
oration, pas meme de ce qui resulte de la Lettre que j'ecris actuellement,
Je la termine en suppliant Votre Excellence de me marquer par quelle voie
je puis lui faire tenir des exemplaires de mes Cartes de ramerique septentrionale et meridionale et de I'afrique. Je compte pouvoir rendre publique
vers la fin de cette annee la premiere partie de ma Carte d'asie en deux
grandes feuilles; et qui contient la Turquie, I'Arabie, la Perse, I'lnde en
13*
196
К. СВЕНСКЕ,
de^a du Gange. Mon empressement est asses grand sur ce sujet, n'aiant
rien fait jusqu'u present dont je crois devoir etre plus flatte.
Je suis avec le plus profond respect
Monseigneur
De Yotre Excellence
le tres humble et tres obeissant serviteur
Paris le 5 Avril 1751.
D'Auville.
Mon avis au sujet du Planisphere terrestre de M. Bellin sur lequel
Monseigneur veut bien me consulter, est qu'on ne doit point y placer sa
confiauce.
Le desir que j'ai d'orner mes porte-feuilles de tout ce qui interesse la
Russie me fait supplier Son Excellence de vouloir bien me procurer les
Plans de Petersbourg et de Moscou.
Д0П0ЛНЕНІЯ.
Внструкція I. H. Делиля геодезпстамъ для псправн іішаго черчепія
картъ геограФііческпхъ,
2 Марта 1$38 года.
Instructions
generales et abregees pour les Observations Astronomiques des Longitudes
et Latitudes et les operations geometriques necessaires pour bien dresser
les cartes geograpbiques de la Russie *).
Monsieur le Conseiller Intime Tatischew aiant reconnu qu'il etoit im
possible d'avoir de bonnes cartes geograpbiques de la Russie k moms que
les Geodesistes qui y sont employes ne soient fournis de bons instrumens,
non seulement pour leurs operations geometriques mais aussi avec les quels
ils puissent faire les observations astronomiques des longitudes et des lati
tudes, ainsi qu'il Га propose k I'Academie des Sciences dans son promemoria date du 16 Oct. 17 37 et aiant prie en meme tems I'Academie de
vouloir bien dresser des instructions suffisantes, pour mettre les Geodesistes
*) Эта инструкція была препровождена Тайному Сов тнику В. Н. Татищеву въ копіи и въ русскомъ иеревод Горлицкаго; но зд сь достаточно пом стить ее въ одномъ только подлинник .
ПРІІЛОЖЕШЯ..
197
en etat, non seulement de bien observer les longitudes et les latitudes;
mais aussi de faire des operations pour la rnesure de la terre et sur tout.
pour construire les cartes geograpbiques de la meilleure maniere qu'il est
possible; sur cela apres en avoir requ. I'ordre de M. de Korff, Chambellan
Actuel de S. M. I. et Chef de I'Academie, j'ai dresse les presentes instruc
tions d'autant plus volontiers, qu'il y a longtems que j'ai propose et represente qu'il n'y avoit pas d'autre moien de faire de bonnes cartes de Russie.
Je suppose que les Geodesistes qui seront emploies iicetouvrage soient
deja bien instruits dans toutes les parties des Mathematiques qui s'enseignent a I'Academie de Marine a savoir FArithmetique, la Geometrie theorique et pratique, la Trigonometrie rectiligne et spherique, la Sphere ou les
elemens d'astronomie, la Navigation etc. Mais comme la pratique des ob
servations astronomiques ne se pent pas apprendre de soi meme, quand
meme Ton auroit tons les instrumens necessaires, il faudra que les geode
sistes destines h faire ces observations dans les voiages, soient instruits h,
I'Observatoire Imperial de St. Petersbourg, et s'y exercent pendant quelque
tems de la meme maniere qu'a fait le Geodesiste Andre Krasilnikow, qui
a eu ordre d'accompagner mon frere de la Croyere dans son voiage jusqu'^ I'extremite de I'Orient, et qui a present est en etat de faire seul tou
tes les observations astronomiques des longitudes et des latitudes etc. A
mesure que Ton instruira de la meme maniere les Geodesistes qui seront
envoies k I'Academie des Sciences pour ce dessein, I'Academie leur fournira toutes les tables astronomiques, les Ephemerides et autres choses dont
ils auront besoin pour ce travail, avec les preceptes, de la maniere de se
servir de ces tables dans leurs calculs, et des instrumens dans leurs ob
servations etc.
Comme les instructions de la maniere d'observer, doivent etre differentes suivant la nature des instrumens que Ton y emploie, Je supposerai dans
celles ci, que Ton y emploie les instrumens que j'ai marques dans un memoire k part, qui sont les plus convenables que je connoisse pour faire
dans les voiages toutes les observations utiles a la Geographie. Mais aussi,
comme il y a bien des choses que Ton pent se passer a expliquer, lorsque
Ton a les instrumens devant les yeux et que ces instructions ne seront
donnees qu'a ceux qui auront deja acquis quelque usage des instrumens
susdits dans I'observatoire de Petersbourg, c'est ce qui m'exemptera d'entrer k present dans la description de ces instrumens. Je me bornerai pour
le present a exposer tout ce que Ton pent faire evec ces instrumens, en
marquant en meme tcms les precautions qu'il y faut employer, et la plupart
des autres choses qui sont requises, me reservant a donner dans la suite
par ecrit toutes les methodes particulieres, et les tables Astronomiques ne
cessaires pour servir d'aide a la memoire de ceux qui auront deja mis tou
tes ces methodes en pratique dans I'observatoire de Petersbourg.
Du Quart de cercle Astronomictue.
L'usage de cet instrument est fort etendu.
1°. il sert k observer les latitudes ou hauteurs du pole par les hauteurs
meridionales du Soleil et des etoiles fixes.
198
К. СВЕНСКЕ,
2°. к regler les horloges ou pendules au tems vrai et moien, par les
hauteurs du Soleil et des etoiles observees hors du meridian. •
3°. h determiner le tems du passage des astres par le meridien, en ob
servant leurs hauteurs egales, devant et apres leur passage au meridien,
ce qui pent servir a determiner en tout tems les longitudes, par le tems
du passage de la Lune au meridien, sant qu'il soit besoin d'attendre qu'il
y ait quelque eclipse.
4°. a observer la situation de la Lune a I'egard des etoiles fixes voisines, par les differences du tems de leurs passages par les fils des lunettes
de cet instrument reste en position, ce qui pent servir aussi h determiner
les Longitudes, toutes les Ibis que la Lune s'approche de quelque etoile
fixe, sans Teclipser.
5°. Le quart de cercle pose dans une situation horisontale sert, par le
moien de ses deux lunettes, a observer fort exactement les angles de posi
tion, pour former les triangles qui servent a marquer la situation des lieux
les uns h I'egard des autres, soit pour la mesnre de la terre, soit pour la
construction des cartes geographiques.
6°. Enfin cet instrument de niveau, et par consequent est des plus propres pour determiner la hauteur des montagues, le courant des rivieres etc.
Mais pour tirer de cet instrument tout le service que je viens de marquer,
il faut 1° que sa division soit assez exacte et subtile pour que Ton y puisse
exactement marquer les minutes, et estimer les secondes 2° il faut que cet
instrument soit facile й, mouvoir dans tons les sens dont on a besoin. etque
cependant il puisse rester ferme dans chaque differente situation ou Ton le
voudra mettre. Les quarts de cercle Francois out par dessus tons les au
tres tons ces avantages, par leur construction particuliere. 3° II faut etre
assure si la lunette fixe de ces quarts de cercle est exactement perpendiculaire au raion qui passe par le commencement de la division; ou si elle
s'en ecarte, de combien de minutes et de secondes ils different Tun de I'autre, ce que Ton appelle I'erreur de cet instrument. II y a plusieurs methodes pour decouvir cette erreur: on les expliquera chacun en particulier. II
faudra avoir dans les voiages une continuelle attention a examiner cette
erreur, h cause du derangement qui pent arriver dans la position de cette
lunette, par le transport de I'instrument d'un lieu en un autre.
L'on expliquera a pari la maniere de (se) servir du micrometre de la
lunette fixe de ces instruraens, pour ponvoir determiner I'erreur de cet in
strument jusqu'a la precision des secondes, et observer avec la meme pre
cision les hauteurs meridiennes du Soleil, de la Lune et des etoiles fixes,
et enfin Ton donnera des tables exactes des declinaisons du Soleil et des
principales etoiles fixes, comme aussi des rafractions et de toutes les au
tres semblables tables qui sont necessaires pour conclure des hauteurs meridennes observees, les hauteurs du pole; et h cette occasion Ton donnera
la methode exacte et facile de reduire les declinaisons du Soleil calculees
par le meridien de Petersbourg de les reduire, dis-je, a celles qui doivent
etre sous tons autres maridiens, selon leurs distances connnes au meridien
de Petersbourg.
L'on enseignera la maniere la plus exacte d'observer les hauteurs des
astres au dessus de I'horison, hors du meridien, pour regler les horloges
прилоасЕнія.
199
au tems vrai ou moien. L'on en expliquera tous les cas particuliers et Ton
donnera des tables de la correction du midi vrai par. les hauteurs correspondentes du Soleil observees dans les differentes tems de Гаппёе, et a
differentes hauteurs du pole. L'on donnera aussi toutes les tables necessaires pour reduire le tems moien en tems vrai et reciproquement; et enfin
ci I'egard de la Lune dont on enseignera aussi determiner le passage an
meridien par ses hauteurs correspondentes, Ton enseignera la maniere particuliere de calculer la correction de ce passage, suivant lavitesse du mouvement de la Lune etc. L'on donnera aussi a part toutes les methodes de
determiner la situation de la Lune k I'egard des etoiles voisines. par leurs
differences de passage par les fils de la lunette fixe, le quart de cercle restant en position.
Enfin pour ce qui est des observations h faire sur le terrein avec les
deux lunettes, l'on enseignera la maniere de le faire, jusqu'a la precision
des secondes, par le moien de deux micrometres, et l'on enseignera a cette
occasion, la maniere de verifier la position de ces lunettes, pour avoir les
veritables angles: et lorsque l'on observera ces angles de position dans les
plans fort differens, comme il arrive lorsque quelques uns se termineut k des
objets fort eleves, comme par exemple au sommet des montagnes, pendant
qne les autres objets sent plus bas; dans ce cas l'on enseignerra h reduire
ces angles h ce qu'ils seroient, s'ils etoient observes dans un plan horisontal, et cela suivant la hauteur connue de ces objets au dessus du niveau
dc la mer, et a eette occasion l'on expliquera la meilleure maniere d'observer et de determiner la hauteur des montagnes au dessus du niveau de
la mer, ct l'on marquera toutes les precautions qu'il faut observer dans
cette laborieuse et difficile recherche.
Des Pendules Astronomiques.
Entre les differentes sortes de pendules que marquent les secondes, on
doit preferer pour les voiages, celles que l'on appelle a roue de rencontre,
faites a I'imitation de celle de Mr. Huyghens. Elles sont bien plus avantageuses que celles que l'on appelle k rochet, et que l'on trouve commune ici.
L'avantage de ce qu'elles se peuvent placer plus facilement dans toutes sor
tes d'endroits, de ce qu'elles ne s'arretent point en les remontant et enfin
de ce qu'elles font un bruit asses considerable dans leur echappement. que
l'on entend de loin, ce qui est commode pour les observations.
L'on enseignera a part la maniere de se servir de ces sortes de pen
dules, de tenir le journal de leur mouveraent et de calculer le tems vrai ou
le tems moien des observations qui auront ete faites avec ces pendules.
L'on doit avoir dans chaque voiage au moins deux pendules ensemble.
L'on comparera continuellcment I'une avec I'autre, et l'on ecrira toujours
lenr comparaison dans le journal, afin d'etre plus assure du tems vrai des
observations, determine par ces deux pendules, ou afin den'dtre point empeche dans les observations, lorsque I'une de ces deux pendules viendra a
s'arrfiter par quelque accident que ce soit.
200
К. С В Е Н С К Е ,
Des Lunettes ordinaires et lunettes eatadioptriques d'Angleterre.
Outre les deux petites Lunettes d'un pied et demi environ de longueur,
qui sent attachees au quart de cercle, et qui servent k mieux faire les ob
servations, auxquelles cat iustrumeni est destine, comme Ton a dit ci-devant.
Ton a encore besoin d'avoir a part une ou deux lunettes ordinaires, de 6 4
7 pieds de longueur pour les observations des eclipses de soleil et de
Lune, qnand il s'en rencontre, corame aussi pour les occultatiois ou eclip
ses des autres planetes et etoiles fixes par la Lune. Mais pour les eclipses
des Satellites de Jupiter, si Ton y emploie des Lunettes ordinaires, elles
ne doivent pas etre dc moins de 15 pieds de longueur, sans quoi ces
sortes d'observations ne pourroient pas etre assez exactes. II seroit meme
aussi tres avantageux d'y employer de lunettes catadioptriques d'Angleterre
de 5 pieds de longueur de la merae force et bonte que celles dont on s'est
servi jusqu'ici k Tobservatoire de Petersbourg ce qui produiroit cet avantage, que les observations etant faites de part et d'autre avec de pareilles
lunettes, il n'y auroit point de reduction a faire pour en conclure la diffe
rence des meridiens; au lieu que les observations faites par des lunettes des
differentes sortes et de differente longueur deraandent que Ton fasse quelque
reduction suivant la differente longueur ou bonte de ces lunettes. Les lunettes
ordinaires de 15 pieds ne serviront pas seulement aux eclipses des satel
lites de Jupiter; mais elles pourront aussi servir fort utilement aux occultations des planetes et des etoiles fixes par la Lune; pour marquer plus
exactement les momens d'entree et de la sortie de ces planetes ou des etoi
les fixes sous la Lune. L'on y pent aussi eniploier utilement la lunette catadioptrique d'Angleterre, de т б т е qu'u, observer le moment du commen
cement et de la fin de I'eclipse de Soleil etc.
Pour etre averti de toutes les observations qui sent a faire avec ces
lunettes l'on fournira aux Geodesistes qui seront envoies, un catalogue de
toutes les eclipses qui doivent arriver, tant du Soleil et de la Lune, que
des Satellites de Jupiter, et des occultations des etoiles fixes et planetes par
la Lune; et Ton joindra a ces catalogues toutes les figures et les instruc
tions necessaires, ou seront marquees toutes les circonstances du terns, et
de la maniere dont ces eclipses doivent paroitre aux differens lieux de la
Russie ou les Geodesistes Astronomes se pourront trouver. Mais comme il
seroit trop long de leur prescrire aussi d'avance, quelles sent toutes les etoi
les dont la Lune doit s'approcher sans les eclipser, et qu'il seroit cependant fort utile pour les longitudes d'observer, on leur fournira une ephemeride avec de cartes celestes et I'instruction pour trouver d'eux memes les
tems, et toutes les autres circonstances de ces sortes d'approximations dont
les observations peuvent etre utiles k la recherche des longitudes.
II paroit par le recit que l'on vient de faire, que les Geodesistes qui se
ront capables de faire toutes ces observations astronomiques seront suffisammentoccupes, non seulement aux observations elles memes, lors qu'elles
arriveront, mais encore k les prevoir avant qu'elles arriveut, k les ecrire en
bon ordre dans leurs journaux, apres les avoir faites, et enfin k faire tons
les calculs necessaires pour en deduire ce que l'on se propose par ces ob
servations. Mais comme ces observations ne pourront le plus souvent servir
ПРИЛОЖЕНІЯ.
201
к la recherche des longitudes, que lors qu'elles seront comparees avec celles que se feront en meme tems k Petersbourg, ou dans les autres endroits
dont on sait deja exactement la longitude, il ne faudra pas que les Geodesistes se contentent d'envoier le resultat de leurs observations; mais qu'ils
envoient tout le d'etail, avec toutes les circonstances, telles qu'ils les ont
marquees dans leurs journaux. lis y pourront joindre, s'ils veulent, les con
clusions qu'ils en auront tirees par ou 1'on verra s'ils s'y sont bien pris,
ou non.
| De la meilleure maniere de dresser les Cartes Geographiques.
II est certain que la meilleure maniere de dresser les cartes geographi
ques est de joindre les observations astronomiques avec les operations geometriques, aux quelles on peut encore ajoutcr quelquefois celles de Ma
rine. Je dis que ces differens moiens doivent etre joints ensemble, car par
les observations astronomiques exactes Ton determine la position des principaux lieux en longitude, et par les observations geometriques liees en
semble et assujetis aux points exactement determines par I'Astronomie, Ton
peut fixer toutes les moindres positions que Ton marque ordinairement sur
les cartes, dans quelque detail que Von veuille entrer. Mais comme le de
tail de la Geographic est infini, ct qu'avant d'entamer les descriptions particulieres, il faut avoir des cartes generales de chaque province. Ton doit
commencer par indiquer la meilleure maniere de les bien faire, et le plus
promtement qu'il est possible. II n'y a pas de meilleur ni de plus promt
moien pour bien dresser la carte de chaque province, apres avoir observe
exactement les latitudes des principaux lieux que de mesurer les chemins
qui traversent cette province, en differens sens, en marquant exactement
avec une grande boussole a lunette ou au moins a pinutes les rumbs de
vent que Ton est oblige de suivre, en parcourant ces chemins. b'on placera
pour cet effet sur ces chemins des piquets, dans la plus grande distance
qu'il sera possible pour etre vus les uns des autres, et Ion marquera le
plus exactement que Ton pourra, en degres et en parties de degres tous
les rumbs de vents de chacun de ces piquets, a son suivant, ce que Ton
ecrira dans le journal. L'on mesurera ensuite la distance entre chaque pi
quet, en sagenes de Russie, par le moyen d'une bonne chaine, on avec une
roue dont le tonr soit exactement d'une sagene, et Ton marquera toutes ces
valeurs dans le journal. II faudra aussi avoir observe exactement, dans les
principaux endroits, la declinaison de Taiguille aimantee de la boussole dont
on se sera servi, et cela par I'ombre d'un fils, a midi, sur un plan exacte
ment horizontal, Mais pour connoitre le midi, il faut que ce soit pour les
observations astronomiques, apres que les horloges ou pendules auront ete
exactement regies au soleil, par les hauteurs correspondantes. Cette decli
naison connuc de I'aiguille aimantee servira k reduire aux veritables rumbs
de vent, ceux qui auront ete observes avec la boussole, et ainsi par ces
rumbs de vent connues et les distances mesurees en sagenes, l'on pourra
caleuler k loisir, suivant les regies de la navigation, de combien on s'est
avance k chaque piquet en longitude et en latitude, depuis le point du
202
К.
СВЕНСКЕ,
depart. II faudra pour ccla reduire les sagencs mesurees en wersts et en
degres, suivant le nombre que Ton prescrira aux geodesistes qu'ils doivent
mettre de sagenes dans un degre, soit du meridien, soil du parallele: et
de cette mauiere 1'on aura exactement la situation respective de tons les
lieux qui seront sur les chemins que Ton aura parcourus. Lorsqu'en parcourant les principaux chemins de la maniere que je viens de dire, Ton
pourra voir quelques lieux eloignes de ces chemins, il faudra observer les
rumbs de vents sous les quels ils paroissent; et lorsque cela se pourra
faira de deux endroits differents, cela servira h, determiner exactement la
position de ce lieu, quelque eloigne qu'il soit du chemin, pourvu que les
deux lieux d'ou Ton aura observe soient dans une distance convenable Tun
de I'autre etc.
L'on pent de la meme maniere suivre le cours des rivieres le long de
leurs bords, et determiner par consequent fort exactement la situation re
spective de tous les lieux qui sont places aux environs des rivieres, ce qui
sera d'une grande avance pour la geographie de la Eussie, parceque la
plftpart des lieux principaux sont situes sur les rivieres. C'est u cette occa
sion que les operations de navigation que Ton ferait sur ces rivieres pourroient servir a la geographie: mais comme ces operations de navigation ne
sont pas si exactes que celles qui se font sur terre, il ne les faudra emploier,
qu'u moins qu'il ne fut pas possible de prendre ces mesures sur terre, le
long des bords.
Les lieux qui ne seroient pas sur les principaux chemins que Ton auroit mesures ou qui n'auroient pu etre vus, en parcourant ces chemins, so
pourroient placer, en s'informant des habitans, do leur distance en Worsts
a regard des deux autres lieux deja determines: mais dans I'usngc de ces
distances, il ne faudroit pas manquer d'avoir egard au detour des chemins
etc.
C'est de cette maniere qu'en assujetissant toutes les mesures prises le
long des chemins avcc les principaux lieux exactement determines par les
observations astronomiques l'on pourroit promtement dresser d'assez bon
nes cartes generales de chaque province, dans les quelles on ne trouvera
pas non plus de difficulte pour en composer la carte generale, ce qu'il seroit impossible de faire par tout autre moien; ainsi qu'on Га eprouve: car
quoi qu'il y ait eu une grande quantite de cartes particulieres des pro
vinces et des territoires, levees par les geodesistes, il a pourtant ete jusqu'ici impossible de faire usage de la plupart, dans la composition de la
carte generale, et cela par ce quelles n'etoient pas assujetties a des obser
vations astronomiques exactes, et que les chemins n'avoient pas ete me
sures exactement par les rumbs do vent etc. II faudroit done ordonner a
une certaine quantite de geodesistes suffisamment instruits dans les obser
vations astronomiques, au moins dans celles des latitudes, qui sont les plus
aisees; il faudroit leur ordonner, dis-je, de parcourir et mesurer les prin
cipaux chemins, de la maniere que j'ai dit, et d'y observer la latitude dans
les principaux endroits et l'on pourroit par le moien de ces observations
ct operations, reconnoitre entre les cartes que l'on a deja celles qui sont
les mieux faites, et redresser les autres dans ce qu'elles ont de defectueux: et cc seroit par consequent le meilleur et le plus promt moien de
ПРДЛОЖЕШЯ.
203
se servir de tout ce que Ton a deja, pour dresser la carte generale, et
meme composer d'asses bonnes cartes de chaque province qui conviendroient avec la cartes generale, jusqu'a ce que Ton puisse entrer dans un
plus grand detail des cartes particulieres, ce qui ne se pouroit faire que
par de nouvelles observations, operations et mesures, pour assujetir geometriquement la position de tous les moindres lieux.
k Petersbourg le 2 Mars 1738.
Опред леніе Лкадеміп Наукъ,
объ отправк
вышепрііведенной пнструкціп къ та&ноііу сов тнику
В. Н. Татищеву.
По указу Ея Іыператорскаго Велічества академія наукъ по промеморіп, прпслаиной впроіпломъ 1737 году отъ 16 чпсла октября іГца от
Таішаго Сов тиика Татііщева которую требовано о сочиненіп в'академііі
наукъ генералнои ІІ достаточноп інструкцііг геодезпстазіъ вкоторой де
господа профессори делпль п феркерсонъ могутъ нанболшее учпнпть пбо
надлежитъ все кпрпы чанію нужные прп обсерваціяхъ латіітуды п лонгптуды и примерешп позеыле обстоятелства внестп а прптомъ табелп деклігааціп рефракцін u протчее сдовольыымн ко употребленію изясненіп
а всочипеніп пабумаг ландкартъ а паче ограипцахъ того у зда о горахт,, лесахъ, рекахъ, и прочемъ внятно имъ оппсать н оиые напечатать
іі потому требовапію по опред ленію академіп наукъ показанная генералная інструкціа вакадеміи Наукъ профессороыъ астронозіііг делплемъ
сочіінена п к'профессоружъ острономіп феркерсону сообщаема была стакпзп. требованіемъ ежелп что отнего за потребное найдется еще вдополиепіе внести тобъ сообщилъ но п онон профессоръ по своезіу мн нію
означенную інструкцію прпзналъ весма за изрядную жъ того радіі определпла споказапнон інструкцііі на францускомъ діалектахъ переводъ п
сообщенія профессора феркерсона копію сообщпть кнему тапному сов тнпку стребованіемъ же ежелн отм нить плп кдополненію ктой інструкціи воесхп что пм етъ тобъ оное сообщііть вакадсыію наукъ которая
нструкція по совершеиномъ разсзютренііі п печатана будетъ.
Сентября 25 дия
1738 году.
Отзывъ проФессора Фаркварсона о вышепрпведенноп пнструкціп
Дедпдя.
Во академію наукъ сообщеніе.
Ізволилъ ко мн ппсать его превосходительство Гдпнъ каморъ Геръ
Корфъ, іі прн писме своеыъ прислать сочниенпую Господішомъ ирофес-
204
К. СВЕНСКЕ,
соромъ астрономіп Делнлеыъ інструкцію, какъ цсправлять астрономпческіе наблюденіп латптуды і лонгптуды также і д иствія потребные касающіяся к'геодезііі для сочішенія географическііхъ картъ імиерін росіпской, чгобъ я оную разыотрелъ ц сколько возможно ежеліі чего недостаетъ дополнплъ. Иотогібы сообщплъ академіп наукъ, которую інструкцію я прочелъ и признаваю ее весыа заизрядную, токмо по ыоеыу мн нію есть н которые втомъ трудпости. 1, что геодезпстовъ мню ктозіу
недоволное чпсло наптится ыожетъ. 2, а которые и есть то почтн вс
ктоыу уже несііособііы, понеже ішые уже состар лпсь, а другіе какъ то
мн нзв стцо для н которыхъ малыхъ д лъ иослаиы былп отъ .морскоіі
акадешя пзъ ученпковъ педоучеиыхъ и взяты впраиителствующіи сеиатъ,
которые не дале павпгаціи обучилпсь, ионеже тогда обстоятельство времени такъ требовало. А особлнво оттого что надними вдалныхъ п продолжптелпыхъ посылкахъ, смотреть некому отчего можетъ быть и то что
прежде обучплп утратпліг, понеже пные уже по дватцатп л тъ и болше
вправішціяхъ пребываютъ отчего весма ослаб лп на которыхъ таковое
суптельное д ло положпть не ыожііо. А ко обучеиію впредь уже иегодны,
ктомужъ изъ нпхъ несколко чл^вкъ н померліі. 3, u для того какъ я дуыаю, надобно вновъ набрать несколко нзмолодыхъ людеіг, п обучать пхъ
особливо, для показаннаго д ла, какъ геодезііі, такъ п прочимъ ктому
прпнадлежащимъ наукамъ во акадешп НЛІІ школахъ, лрактііку на поле,
а обсерваціамъ астропомпческпмъ на обсерваторіп какъ отомъ І^дішъ
профессоръ Делплъ преставляетъ. А ыежду т мъ времянемъ заготовлять
ктому надлежащія ішструменты. А сколко вновъ такихъ ыолодыхъ дюдеГг
набрать надлежитъ п на обучепіе в заіотовленіе ііііструыеіітовъ вреыя
требуетъ разсуждая по простраиству великоГі імперіи россіГіской, то пскуснымъ вспхъ д лахъ разсуждать оставляю.
Professor Hon. Farquharson.