Медична біологія: Посібник з практичних занять - Романенко О.В.

Author: Романенко О.В.

Tags: медицина біологія

ISBN: 5-311-01371-0

Year: 2005

Similar

Медичний захист військ. Навчальний посібник

Медична хімія

Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення)

Біологія: Навчальний посібник

Text

Медична
БІОЛОГІЯ
Посібник

з практичних занять
За редакцією професора
0. В. Романенка
Рекомендовано
Центральним методичним кабінетом
з вищої медичної освіти МОЗ України
як навчальний посібник для студентів
вищих медичних навчальних
закладів III—IV рівнів акредитації

Київ
“Здоров’я”
2005

M l,’

У Д к О І; 57

Л т ори: О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич,
//./>. Власова-Шаніна, О.В. Костильов
Рецензенти: доктор біол. наук, професор Р.П. Піскун, доктор
біол. наук, професор Г.Ф. Жегунов, доктор мед. наук С.І. Дубінін

М42

Медична біологія: Посібник з практичних занять /
О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич та ін.; За
ред. О.В. Романенка,— К.: Здоров'я, 2005.— 372 с. з іл.
ISBN 5-311-01371-0
Посібник з медичної біології підготовлено згідно з навчальною
програмою для студентів вищих медичних навчальних закладів
III—IV рівнів акредитації. У ньому подано практичні роботи за те
мами курсу "Медична біологія". Наведено науково-методичне об
грунтування кожної теми. Ситуаційні задачі, контрольні тести, запи
тання, вправи, а також ілюстрації допомагають засвоїти та закріпити
набуті знання.
Для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рів
нів акредитації.

, , 4701000000

м ------------

ББК 5я73

209 - 2005

ISBN 5-311-01371-0

2005

Передмова

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ.........................................................................

Тема 1. Мікроскопічні методи біологічних досліджень (0.8. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ...........................................

Гема 2. Клітина — основна структурно-функціональна одиниця живого
(0.8. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ....................

Тем а 3. Молекулярні компоненти клітини. Роль нуклеїнових кислот

у збереженні й передачі спадкової інформації (0.8. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ...........................................

Тема 4. Біосинтез білка, його етапи і значення. Генетичний код

(0.8. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ....................

Тем а 5. Молекулярні основи регуляції експресії генів (0.8. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ............................................

Тема 6. Клітинний цикл. Мітоз (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ..............................................................

Контрольні вправи до розділу 1 (0.8. Романенко, Н.Б. ВласоваШаніна, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) .................................

Контрольні тести до розділу 1 (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Гр ін кеви ч) ..............................................................

Контрольні питання до розділу 1 (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Гр інкеви ч) ..............................................................

______________________

Р @ Щ Ш і ______________________

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ .............................................

Тема 7. Статеві клітини. Мейоз. Гаметогенез (0.8. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ............................................

Тем а 8. Онтогенез організмів. Запліднення. Дроблення (0.8. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ............................................

Тема 9. Гаструляція. Гістогенез та органогенез. Періоди розвитку плода.

Постнатальний період онтогенезу (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Гр інкеви ч) ..............................................................

(ЯШсШРШШк
Контрольні вправи до розділу 2 (О.В. Романенко, Н.Б. ВласоваШаніна, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ...............................

101

Контрольні тести до розділу 2 (О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

103

Контрольні питання до розділу 2 (О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

110

_________________________

ІРФЩІЇШ 9

...................................

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ ..........................................................

111

Тема 10. Закономірності успадкування генів, що зумовлюють прояв ознак
(О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..................

111

Тема 11. Генотип як система взаємодіючих генів організму
(О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..................

118

Тема 12. Хромосомна теорія спадковості. Повне і неповне зчеплення
генів. Успадкування, зчеплене зі статтю (О.В. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..........................................

124

Тема 13. Мінливість організмів. Причини та механізми виникнення
спадкових хвороб (О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

132

Тема 14. Дерматогліфіка як метод генетики людини. Близнюковий метод
(О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ...................

144

Тема 15. Генеалогічний аналіз (О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

153

Тема 16. Цитогенетичний метод. Визначення каріотипу (О.В. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..........................................

162

Тема 17. Визначення. Х-хроматину в соматичних клітинах. Застосування
методів генетики в медико-генетичному консультуванні
(О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ...................

171

Тема 18. Генетика популяції. Застосування популяційно-статистичного
методу для генетичної характеристики людства (О.В. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич, О.В. Кост ильов) ....................

180

Контрольні вправи до розділу З (О.В. Романенко, Н.Б. ВласоваШаніна, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) .............................

187

Контрольні тести до розділу З (O.S. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

190

Контрольні питання до розділу З (О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

199

ЗМІСТ

__________________ІРвшВш 4 ___________________
ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ.............................................

202

Тема 19. Організм і середовище. Людина і біосфера (0.6. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич, О.В. Костильов) ....................

202

Тем а 2 0 . Паразитичні найпростіші. Саркодові. Інфузорії (0.6. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..........................................

212

Тем а 21. Паразитичні найпростіші. Джгутикові. Споровики
{О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..................

223

Тема 22 . Паразитичні плоскі черви. Сисуни (0.6. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..........................................

239

Тема 2 3 . Паразитичні плоскі черви. Стьожкові {О.В. Романенко,
М.Г. Кравчук, В.М. Грінкевич) ..........................................

255

Тем а 24 . Паразитичні круглі черви (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

271

Тем а 25. Овогельмінтоскопія (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

287

Тем а 26 . Членистоногі. Ракоподібні як проміжні хазяїни гельмінтів.

Кліщі — збудники та переносники збудників хвороб
{О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,В.М. Грінкевич) ...................

296

Тем а 27. Паразитичні членистоногі. Двокрилі — збудники та

переносники збудників хвороб {О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

308

Тем а 2 8 . Паразитичні членистоногі: воші, блохи, клопи. Таргани

(0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,В.М. Грінкевич) ...................

322

Тем а 29 . Різноманітність та медичне значення отруйних організмів

(0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,В.М. Грінкевич) ...................

333

Контрольні вправи до розділу 4 (0.8. Романенко, Н.Б. ВласоваШаніна, М.Г. Кравчук,В.М. Грінкевич) ................................

344

Контрольні тести до розділу 4 (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

349

Контрольні питання до розділу 4 (0.8. Романенко, М.Г. Кравчук,
В.М. Грінкевич) ............................................................

365

Література ....................................................................

371

Передмова

Навчальний посібник "Медична біологія: Посібник з
практичних занять" відповідає навчальній програмі для
студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рів
нів акредитації, вимогам щодо теоретичної та практич
ної підготовки лікаря. Посібник складається з чотирьох
розділів: Біологія клітини; Біологія індивідуального розвит
ку; Генетика; Екологія та медична паразитологія. До кож
ного розділу входить кілька тем та контрольні вправи, тес
ти, запитання. Усього в посібнику розглядається 29 тем.
У кожній з них показано значення її для медицини, форму
люється навчальна мета, наголошується, якими знаннями
та вміннями повинні оволодіти студенти, описується хід
роботи під час заняття, наводяться запитання й тестові
завдання з матеріалу, який вивчається. До ряду тем вклю
чено ситуаційні задачі. Для кращого засвоєння навчально
го матеріалу посібник ілюстровано малюнками, подано
таблиці.
Автори навчального посібника — працівники кафедри
біології Національного медичного університету ім. 0 . 0 . Бо
гомольця. Усі теми в цілому, контрольні тести, вправи,
питання до кожного розділу розробили та системати
зували О.В. Романенко, М .Г. Кравчук, В.М. Грінкевич.
У створенні ряду контрольних вправ до розділів брала
участь Н.Б. Власова-Шаніна, а в підготовці матеріалів до
тем 18 та 19 — О.В. Костильов.
Пропозиції, побажання та критичні зауваження, спря
мовані на вдосконалення посібника, автори приймуть із
вдячністю.

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Тема 1 Мікроскопічні методи біологічних
досліджень___________________
Біологія — це фундаментальна наука про живу природу і тео
ретична база для медицини, фармації.
При біологічних дослідженнях необхідно визначати тонку струк
туру об'єктів живої природи, що й зумовило розвиток мікроско
пічної техніки. Вона широко використовується для вивчення різ
них біологічних об'єктів, які становлять інтерес для медицини,
зокрема в лабораторній діагностиці.
Навчальна мета
Знати

1. Загальний план будови клітини.
2. Оптичні системи в біологічних дослідженнях.
3. Значення мікроскопічної техніки у вивченні біологічних
об'єктів.
4. Будову світлового мікроскопа МБР-1.
5. Призначення і правила експлуатації світлового мікроскопа.
6. Принципи роботи стереоскопічного мікроскопа МБС-1.
Уміти

1. Користуватися світловим мікроскопом.
2. Приготувати тимчасовий мікропрепарат.
3. Дослідж увати мікропрепарат при малому та середньому
збільшенні світлового мікроскопа.
4. Досліджувати мікропрепарат під імерсійним об'єктивом
світлового мікроскопа.
5. Відрізняти в полі зору світлового мікроскопа об'єкти живої
природи від об'єктів неживої природи.
ХІД роботи

1.
На мал. 1 зображено світловий мікроскоп. Розгляньте йо
Назвіть основні системи. У табл. 1 впишіть назви конструктивних
деталей мікроскопа, що належать до цих систем. Біля кожної наз7

Мал. 1. Світловий
мікроскоп МБР-1

ви в дужках напишіть
цифру, що відповідає
цифрі на малюнку.
Перш ніж розпо
чинати роботу зі світ
ловим мікроскопом,
потрібно запам'ятати
правила:
• коли переносять
мікроскоп з одного міс
ця на інше, його беруть
однією рукою (правою,
якщо ви правша) за тубусотримач, а другою
( л і в о ю ) підтримую ть
знизу за основу ш та
тива. Це потрібно для
того, щоб не пошкоди
ти чутливу до наванта
жень механічну части
ну мікроскопа;
• перед роботою з мікроскопом потрібно оглянути дзерка
ло, лінзи об'єктивів та окуляра щодо наявності бруду і в разі не
обхідності протерти їх м'якою чистою тканиною;
• починаючи працювати з об'єктом, слід забезпечити най
кращ е освітлення поля зору мікроскопа: для цього, дивлячись
в окуляр одним оком (не закриваючи іншого), треба повернути
дзеркало в напрямку джерела світла так, щоб поле зору було
освітлене рівномірно. Слід пам'ятати, що дзеркало має дві по
верхні — плоску й увігнуту. Під час роботи з великим збільшенням
Таблиця 1. Будова світлового мікроскопа

Основні системи мікроскопа
Механічна
Освітлювальна
Оптична
8

Конструктивні деталі

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

мікроскопа застосовують конденсор і плоске дзеркало. Щоб отри
мані інтенсивніше освітлення за відсутності конденсора, корис
туються увігнутою поверхнею дзеркала;
• збільшення окуляра позначено на його оправі цифрами х7;
хІО; х15. Збільшення об'єктивів позначено цифрами х8; х40; х90,
що відповідає малому, середньому й великому збільшенням.
Щоб визначити загальне збільшення мікроскопа, потрібно пере
множити збільшення окуляра на збільшення об'єктива;
• мікропрепарат слід помістити на предметний столик так,
щоб накривне скельце було зверху, і закріпити його клемами;
• спочатку мікропрепарат вивчають при малому й середньому
збільшеннях, а потім при великому. Щоб перейти із середнього
збільшення на велике, обертають револьверний диск, виставля
ючи об'єктив на велике збільшення. Користуючись імерсійним
об'єктивом, на накривне скельце мікропрепарату наносять крап
лину кедрової олії. Дивлячись в окуляр, виявляють тонкі деталі
об'єкта.
Найчіткішого зображення його досягають за допомогою мік
рометричного гвинта.
2.
Приготуйте тимчасовий мікропрепарат волокон вати. Д
цього візьміть предметне скло, нанесіть на нього краплину води
і помістіть у неї волокна вати. Доторкніться до краю краплини
одним із боків накривного скельця і поступово опустіть його в
горизонтальне положення, накривши ним мікропрепарат. Ріди
на не повинна потрапити на накривне скельце. Розгляньте при
малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні світлового мікроско
па виготовлений мікропрепарат (мал. 2). Знайдіть перехрещен
ня волокон вати. Розмістіть препарат так, щоб це перехрещення
було в центрі поля зо
ру. Розгляньте мікро
препарат волокон вати
при середньому (оку
ляр хІО, об'єктив х40)
збільшенні й визнач
те, яке волокно в зоні
перехрещення займає
верхнє, а яке — нижнє
положення. Знайдіть на
М а л . 2 . В о л о к н а в а ти

Мал. 3 . Мазок крові людини:
1 — еритроцит; 2 — сегментоядерний лейкоцит

мікропрепараті бульбашки повітря (якщо вони є). У протоколі
намалюйте волокна вати. На малюнку позначте:
а)
волокна вати; б) бульбашки повітря. Під малюнком зазнач
те загальне збільшення мікроскопа.
3.
Розгляньте при малому (окуляр хЮ, об'єктив х8) і серед
ньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збільшеннях світлового мікро
скопа постійний мікропрепарат мазка крові людини (мал. 3).
Знайдіть у полі зору еритроцити та лейкоцити. Зверніть увагу
на те, що еритроцити мають вигляд круглих, двоввігнутих лінз;
їхня цитоплазма забарвлена в червоний колір. У зв'язку з харак
терною формою еритроцитів середня частина клітин трохи світ
ліша, ніж периферійна. Слід пам'ятати, що еритроцити пери
ферійної крові людини не мають ядер. Намалюйте в протоколі
червоним олівцем еритроцити й позначте на малюнку цитоплаз
му. Лейкоцити дещо більші за розміром від еритроцитів і мають
круглі або сегментовані ядра. Для детальнішого вивчення клітин
крові скористайтесь імерсійним об'єктивом (х90). На накривне
скельце мікропрепарату нанесіть краплину кедрової олії. При
900-разовому збільшенні мікроскопа за допомогою мікрогвинта
досягніть найчіткішого зображення об'єкта. Знайдіть у полі зору
лейкоцит із сегментованим ядром. Підрахуйте, скільки в ньому
сегментів. Зробіть у протоколі малюнок сегментоядерного лей
коцита. На малюнку позначте: а) цитоплазму; б) сегментоване
ядро.
Зап и тан н я і т е с т о в і завдан н я

1. Назвіть основні системи світлового мікроскопа. Яке їхнє
призначення?
10

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

2. Яке максимальне збільшення можна отримати, користу
ючись світловим мікроскопом?
3. Як визначити збільшення мікроскопа, на якому вивчаєть
ся об'єкт?
4. З чого складається оптична система світлового мікроскопа?
5. З чого складається механічна система світлового мікро
скопа?
6. З чого складається освітлювальна система світлового мік
роскопа?
7. Для чого використовують кедрову олію під час мікроско
пічних досліджень?
8. Назвіть переваги люмінесцентного мікроскопа над звичай
ним світловим мікроскопом.
9. Назвіть переваги фазово-контрастного мікроскопа над зви
чайним світловим мікроскопом.
10. Назвіть переваги електронного мікроскопа над звичайним
світловим мікроскопом.
11. Що таке електронограма? Як отримують електронограму?
12. Яке зображення в мікроскопі МБС-1 — пряме чи перевер
нуте?
13. Які правила роботи зі світловим мікроскопом?
14. Які основні відмінності між об'єктами живої та неживої
природи?
15. До освітлювальної системи світлового мікроскопа належать:
а) рухоме дзеркало;
б) конденсор;
в) штатив;
г) тубус;
д) окуляр.
16. До оптичної системи світлового мікроскопа належать:
а) об'єктиви;
б) окуляр;
в) дзеркало;
г) штатив;
д) макрогвинт.
17. До механічної системи світлового мікроскопа належать:
а) тубус;
б) конденсор;
в) револьвер;
г) рухоме дзеркало.
11

шяяттш _______________________________________________
18. Імерсія використовується під час застосування в мікроско
пі об'єктива ті тбільшенням:
а) х7;
б) X10;
в) х40;
і ) х 90.

19. Що відбувається при опусканні конденсора світлового мік
роскопа:
а) зменшується освітлення поля зору;
б) збільшується освітлення поля зору;
в) змінюється фокусна відстань;
г) зображення об'єкта стає чіткішим;
д) зменшується контрастність зображення об'єкта?
20. Яку функцію виконує мікрогвинт світлового мікроскопа:
а) точне фокусування зображення об'єкта;
б) зменшення освітлення поля зору;
в) збільшення освітлення поля зору;
г) орієнтовне фокусування зображення об'єкта?
21. Частина поля зору світлового мікроскопа освітлена добре,
а частина затемнена, якщо:
а) забруднені лінзи об'єктива;
б) забруднені лінзи окуляра;
в) забруднене предметне скло;
г) об'єктив не зайняв фіксованого положення у гнізді ре
вольверного диска.
22. Зображення об'єкта на мікропрепараті добре видно при
малому, але не видно при середньому збільшенні світло
вого мікроскопа, тому що:
а) забруднене накривне скельце;
б) мікропрепарат лежить накривним скельцем донизу;
в) забруднені лінзи окуляра;
г) об'єктив знаходиться поза площиною фокуса зображення.
23. Стереоскопічний мікроскоп складається з:
а) столика;
б) штатива;
в) оптичної головки;
г) бінокулярної насадки;
д) конденсора.
24. Стереоскопічний мікроскоп дає зображення:
а) пряме;
12

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

б) об'ємне;
в) перевернуте.
25. Стереоскопічний мікроскоп використовують для:
а) виконання препарувальних робіт;
б) вивчення великих об'єктів;
в) вивчення ультрамікроскопічних структур клітини;
г) отримання контрастних зображень прозорих і безбарв
них об'єктів, які не можна побачити при звичайних ме
тодах мікроскопії.
26. За допомогою електронного мікроскопа можна вивчати:
а) ультрамікроскопічну будову клітини;
б) будову вірусів;
в) біохімічні процеси в клітині;
г) біосинтетичні процеси в клітині.

Тема 2

Клітина - основна структурнофункціональна одиниця живого

Клітина — це відкрита динамічна система, елементарна струк
турно-функціональна одиниця живого. У ній проявляються всі
фундаментальні властивості живого — самореіуляція, самовід
творення, самооновлення.
Знаючи будову клітини, її ультраструктурну організацію, мож
на пізнати та зрозуміти закономірності процесів, що забезпечу
ють життєдіяльність окремої клітини й багатоклітинного організ
му в нормі та при патологічних процесах.
Навчальна мета
Знати

1. Основні положення клітинної теорії.
2. Будову прокаріотичної клітини та еукаріотичної клітини
(рослинної, тваринної, грибної).
3. Ультраструктурну організацію клітини і функціональне зна
чення її органел.
4. Морфологічні особливості хромосом.
Уміти

1. Аналізувати основні положення сучасної клітинної теорії,
розкривати їхню суть.
13

S Q B D
2. Давати порівняльну характеристику клітин прокаріотів та
еукаріотів.
3. Розрізняти під час мікроскопічного дослідження рослинні
і тваринні клітини.
4. Розрізняти основні структурні компоненти клітини, що ви
являються методами світлової та електронної мікроскопії.
5. Розрізняти хромосоми за розмірами та розміщенням центромери.
ХІД роботи

1.
Приготуйте тимчасовий мікропрепарат листка елодеї (мал. 4).
Для цього на предметне скло нанесіть краплину води, помістіть
у неї шматочок листка елодеї і накрийте накривним скельцем.
Мікропрепарат розгляньте за допомогою світлового мікроскопа
спочатку при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні, а по
тім при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40). Знайдіть у кліти
нах елодеї клітинну стінку (на мікропрепараті вона безбарвна,

М ал. 4. К л іт и н и л и с т к а е л о д е ї
14

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

і к“ видно її контури), хлоропласти (овальні тільця зеленого коіьору), вакуолю (одну або кілька). Ядер у незабарвлених кліти
нах не видно. У деяких клітинах можна помітити рух цитоплаз
ми завдяки руху хлоропластів уздовж клітинних стінок. Нама
люйте в протоколі кілька таких клітин. На малюнку позначте:
а) клітинну стінку; б) цитоплазму; в) хлоропласти.
2.
Приготуйте тимчасовий мікропрепарат клітин букально
епітелію людини (мал. 5). Для цього стерильним шпателем візь
міть зскрібок епітелію слизової оболонки щоки. Клітини зскрібка
рівномірно тонким шаром розмістіть на поверхні чистого сухо
го предметного скла. Нанесіть на мікропрепарат 1—2 краплини
1% розчину ацетоорсеїну. Мікропрепарат накрийте накривним
скельцем і розгляньте його спочатку при середньому (окуляр хІО,
об'єктив х40) збільшенні, а потім під імерсійним об'єктивом (х90).
Знайдіть у полі зору епітеліальні клітини. Порівняйте їх з кліти
нами листка елодеї. Зверніть увагу на форму, розміри клітин,
відсутність хлоропластів, вакуолі, клітинної оболонки в епітелі
альних клітинах. Намалюйте в протоколі 2 —3 епітеліальні клі
тини, позначивши на малюнку цитоплазму та ядро. Знайдіть
у полі зору мікроскопа на поверхні клітин букального епітелію

Мал. 5. К л іт и н и б у к а л ь н о г о е п іт е л ію л ю д и н и

Мал. 6. Клітина, що містить
комплекс Гольджі:
1 — ядро; 2 — цитоплазма;
З — коплекс Гольджі

скупчення бактеріальних
клітин, які є складовою час
тиною нормальної мікро
флори в порожнині рота
здорової людини.
Методика вигот ов
л е н н я б а р в н и к а (1% роз
чин ацетоорсеїну): 1 г орсеїну (порошок) розчиняють у
45 мл льодяної оцтової кис
лоти. Розчин нагрівають до кипіння, охолоджують і фільтрують.
До розчину додають 55 мл дистильованої води, повторно фільтру
ють, після чого барвник придатний до використання.
3. Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат комплек
су Гольджі в нервових клітинах ссавця (мал. 6). Знайдіть у полі
зору мікроскопа клітини круглої форми з великим світлим яд
ром. Зверніть увагу, що в цитоплазмі біля ядра знаходиться ком
плекс Гольджі — у вигляді тонкої сітки чорного кольору. Нама
люйте в протоколі 1—2 нервові клітини, що містять комплекс
Гольджі, і позначте на малюнку: а) ядро; б) цитоплазму; в) комп
лекс Гольджі.
4. Розгляньте електронограми тваринних клітин (мал. 7). Знай
діть на них:
фрагмент ядра з ядерною оболонкою. Зверніть увагу на те,
що оболонка двомембранна і має поровий комплекс;
ендоплазматичний ретикулум у вигляді системи мембран.
Зверніть увагу на те, що він може бути двох видів: агранулярний
(гладенький, не містить рибосом) і гранулярний (містить рибо
соми, що мають вигляд чорних гранул на зовнішній поверхні
мембран канальців);
мітохондрії — органели з подвійною мембраною, внутрішня
мембрана яких утворює кристи;
комплекс Гольджі (пластинчастий комплекс) — упорядкова
но розташований комплекс канальців і міхурців;
16

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Мал. 7. Електроногра
ми тваринних клітин:
А —- фрагмент тваринної
клітини: 1 — ядро;
2 — ядерна оболонка;
3 — ендоплазматичний ретикулум; 4 — мітохондрія;
5 — лізосома. Б — комп
лекс Гольджі. В — грану
лярний ендоплазматичний
ретикулум

лізосоми — органели овальної форми з електронно-щільним
вмістом.
Розгляньте будову клітин на електронограмах, намалюйте в
протоколі органели. Позначте в ядрі зовнішню й внутрішню
ядерні мембрани, ядерні пори; на гранулярному ендоплазмати
ЗОВНІ шню глачному ретикулумі — рибосо
2 — 5-300

3 3 7629

хромосома

Субметацентрична
хромосома

Акроцентрична
хромосома

Мал. 8. Будова і типи хромосом (стадія метафази):
а — центромера; б — коротке плече; в — довге плече; г — вторинна пере
тяжка; д — супутник

деньку мембрану та внутрішню мембрану, що утворює кристи;
у комплексі Гольджі — диктіосоми; у лізосомі — мембрану. Які
зі знайдених вами органел входять до єдиної вакуолярної систе
ми клітини?
5.
На мал. 8 зобра
жено різні типи хромо
сом. Вивчіть їхню бу
дову; зверніть увагу на
різну довжину плечей,
розташування центромер у метацентричних,
субметацентричних й
акроцентричних хро
мосомах. На мікрофо
тографії каріотипу здо
рового чоловіка (мал. 9)
знайдіть одну пару гоМал. 9. Каріотип здо
рового чоловіка

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Мал. 10. Ультраструктурна організація прокаріотичної клітини (схема)

мологічних хромосом. Намалюйте їх у протоколі. Позначте на
малюнку центромеру, плечі.
6. Порівняйте будову про- та еукаріотичної клітин (мал. 10,11).
Схарактеризуйте прокаріот та еукаріот за такими ознаками:
а) чим представлений генетичний матеріал; б) наявність тих чи ін
ших органел; в) характеристика рибосом із зазначенням коефіці
єнта їхньої седиментації; г) характеристика поверхневого апарату;
д) особливості будови джгутиків; е) місце синтезу АТФ у клітині.
Запитання і тестові завдання
1. Як називається наука, що вивчає будову, хімічний склад,
процеси життєдіяльності і розмноження клітин?
2. Що вивчає біологія на субклітинному рівні організації
життя?
3. Хто заснував клітинну теорію?
4. Які положення належать до сучасної клітинної теорії?
5. Чим відрізняються неклітинні форми життя від клітинних?
6. Які існують неклітинні форми життя?
7. Чи здатна клітина до самовідтворення?
8. Які організми виникли першими: про- чи еукаріотичні?
9. Як називаються клітини, що містять нуклеоїд?
19

Тваринна клітина

Комплекс
Гольджі

Ядро

Центріоля
Ядерце

Ендоплазматичний

Мітохондрії Волокна

Плазматична
мембрана

n fi T M K V n V M

Вакуоля

Лізосома

Клітинна стінка
Гольджі

Ядро

Хлоропласт

Рослинна клітина
М ал. 11. Ультраструктурна організація тваринної та рослинної клітин
(схема)
20

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

10. Чим відрізняється структура про- та еукаріотичних клітин?
11. Які органели є в прокаріотів і в чому їхня особливість?
12. Чи відбувається у прокаріотів фотосинтез?
13. Чи властиве прокаріотам статеве розмноження?
14. Чи можна зустріти серед прокаріотів багатоклітинні форми?
15. Які органели є в еукаріотів?
16. Чим відрізняються клітини тварин, рослин і грибів?
17. Які є немембранні органели в клітинах еукаріотів і прока
ріотів?
18. Які ф ункції в клітині виконує пластинчастий комплекс
Гольджі?
19. Які речовини синтезуються на мембранах гранулярного ен
доплазматичного ретикулуму?
20. Яку функцію виконують мітохондрії?
21. Які структури, подібні до структур мітохондрій, мають хло
ропласти рослин?
22. Яке значення руху цитоплазми в клітині?
23. Які органели еукаріотичної клітини беруть участь в утво
ренні рибосом?
24. Яка роль лізосом у життєдіяльності клітини?
25. Чи загине клітина після руйнування мембран її лізосом?
26. Ч и можна відрізнити мітохондрію від лізосоми за допо
могою цитохімічної реакції?
27. Як саме в клітині збільшується кількість мітохондрій?
28. Де формуються субодиниці рибосом в еукаріотичній клітині?
29. Чи можна побачити хромосоми в світловому мікроскопі?
30. Як називаються хромосоми з однаковими плечима?
31. Як називають парний набір хромосом соматичної клітини?
32. За якими параметрами хромосоми зараховують до однієї
гомологічної пари?
33. На які групи поділяють хромосоми залежно від розміщен
ня центромери?
34. До прокаріотів належать організми:
а) клітини яких не мають оформленого ядра;
б) клітини яких містять одне ядро;
в) клітини яких містять кілька ядер.
35. Клітинна стінка містить хітин у:
а) вірусів;
б) грибів;
в) бактерій;
г) рослин.
21

36. До еукаріотів належать:
а) гриби;
б) рослини;
в) ціанобактерії;
г) тварини.
37. До неклітинних форм життя належать:
а) гриби;
б) бактерії;
в) віруси;
г) ціанобактерії.
38. Основні положення клітинної теорії були сформульовані в:
а) XVII ст.;
б) XVIII ст.;
в) XIX ст.;
г) на початку XX ст.
39. Пероксисоми містяться в цитоплазмі:
а) бактерій;
б) ціанобактерій;
в) вірусів;
г) еукаріотів.
40. Клітинні стінки є в:
а) прокаріотичних клітинах;
б) рослинних клітинах;
в) клітинах грибів;
г) тваринних клітинах.
41. Рослинна клітина відрізняється від тваринної наявністю:
а) мітохондрій і рибосом;
б) клітинної стінки;
в) пластид;
г) вакуоль;
д) лізосом.
42. Двомембранну будову мають такі органели:
а) лізосоми;
б) пластиди;
в) мітохондрії;
г) клітинний центр;
д) рибосоми.
43. До рибосом прокаріотичних клітин відносять:
а) 80Б-рибосоми;
б) 70Б-рибосоми;
22

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

в) бОБ-рибосоми;
г) lOOS-рибосоми.
Клітинна стінка містить муреїн у:
а) грибів;
б) тварин;
в) рослин;
г) бактерій;
д) вірусів.
В еукаріотичній клітині рибосоми знаходяться:
а) у цитоплазмі клітини і на мембранах ендоплазматич
ного ретикулуму;
б) тільки в цитоплазмі клітини;
в) тільки на мембранах ендоплазматичного ретикулуму;
г) у матриксі мітохондрій і пластид.
У прокаріотичній клітині рибосоми знаходяться:
а) у цитоплазмі, мітохондріях і хлоропластах;
б) тільки на мембранах гранулярного ендоплазматичного
ретикулуму;
в) тільки в цитоплазмі клітини.
Обов'язковою структурною одиницею будь-якої еукаріотичної клітини є:
а) ядро;
б) лізосоми;
в) цитоплазма;
г) пластиди;
д) джгутики.
Не мають мембранної будови:
а) мітохондрії та пластиди;
б) клітинний центр та рибосоми;
в) ендоплазматичний ретикулум та комплекс Гольджі;
г) лізосоми та пероксисоми.
Органелами руху клітини є:
а) війки;
б) лізосоми;
в) комплекс Гольджі;
г) джгутики.
Функції гранулярного ендоплазматичного ретикулуму:
а) транспортування білків;
б) синтез АТФ;
в) синтез білків;
23

г) участь н утворенні органоїдів;
д) поділ цитоплазми на різні функціональні ділянки.
51. Комплекс Гольджі виконує такі функції:
а) бере участь у синтезі білка;
б) накопичує речовини різної хімічної природи;
в) бере участь у формуванні субодиниць рибосом;
г) бере участь у синтезі складних вуглеводів;
д) бере участь в утворенні первинних лізосом.
52. В основі яких клітинних структур міститься базальне тільце:
а) мікроворсинок;
б) джгутиків;
в) війок;
г) псевдоподій?
53. Функціями глікокаліксу є:
а) забезпечення міжклітинної взаємодії;
б) захисна;
в) синтетична;
г) метаболічна.
54. Назвіть функції мітохондрій:
а) синтез АТФ;
б) синтез білка;
в) участь у вуглеводному обміні;
г) секреторна.
55. До складу плазматичної мембрани входять:
а) білки, глікопротеїди і гліколіпіди;
б) фосфоліпіди, білки і глікопротеїди;
в) білки і фосфоліпіди;
г) білки, фосфоліпіди, глікопротеїди і гліколіпіди.
56. На мембранах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму синтезуються:
а) білки;
б) нуклеїнові кислоти;
в) вуглеводи;
г) ліпіди.
57. На мембранах агранулярного ендоплазматичного ретикулуму синтезуються:
а) білки;
б) вуглеводи;
в) ліпіди;
г) нуклеїнові кислоти.
24

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

58. Первинні лізосоми формуються за участю:
а) агранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
б) гранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
в) комплексу Гольджі;
г) пероксисом.
59. Ферменти, що містяться в лізосомах, синтезуються:
а) на мембранах агранулярного ендоплазматичного рети
кулуму;
б) на рибосомах гранулярного ендоплазматичного рети
кулуму;
в) у лізосомах;
г) у ядрі.
60. Клітинний центр є в клітинах:
а) усіх організмів;
б) тільки тварин;
в) тільки рослин;
г) усіх тварин та нижчих рослин.
61. Мікротрубочки беруть участь у формуванні:
а) веретена поділу;
б) цитоскелета і веретена поділу;
в) джгутиків, війок та веретена поділу;
г) тільки цитоскелета клітини, джгутиків та війок.

Тема 3

Молекулярні компоненти клітини.
Роль нуклеїнових кислот
у збереженні й передачі
спадкової інф ормації__________

У формуванні кожної клітини, забезпеченні реалізації нею
притаманних їй функцій бере участь велика кількість різноманіт
них за своєю будовою молекул, зокрема білків, вуглеводів, жи
рів, нуклеїнових кислот. Серед великої різноманітності молеку
лярних компонентів клітини, які забезпечують її функціонування,
найважливіша роль у збереженні й передачі генетичної інфор
мації належить нуклеїновим кислотам. Порушення в структурі
нуклеїнових кислот можуть призвести до патологічних змін у
клітині.
25

Навчальна мета
Знати

1. Молекулярну організацію клітинних структур.
2. Значення найважливіших хімічних компонентів клітини в
здійсненні процесів її життєдіяльності.
3. Роль ДНК та РНК у зберіганні й передачі спадкової інфор
мації.
4. Будову гена.
5. Суть реплікації і репарації ДНК; ферменти, що забезпечу
ють ці процеси.
Уміти

1. Розрізняти на мікропрепаратах непостійні компоненти ци
топлазми — жирові включення і включення глікогену.
2. Виявляти на мікропрепаратах хромосоми, забарвлені реак
тивом, що має спорідненість до білків.
3. Пояснювати значення нуклеїнових кислот, білків та інших
хімічних компонентів клітини в здійсненні процесів само
оновлення й самовідтворення.
4. Аналізувати механізми реплікації та репарації ДНК.
Хід роботи
1. Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат жирових
включень у клітинах печінки аксолотля (мал. 12). Знайдіть у полі
зору мікроскопа групу клітин печінки (гепатоцитів). Зверніть
уваїу на характерну для них полігональну форму. У цитоплазмі
гепатоцита добре видно червоне ядро та жирові включення у ви
гляді чорних крапель різного розміру (забарвлено чотириоксидом осмію). Намалюйте в протоколі 1 —2 клітини гепатоцитів,
що містять жирові включення, і позначте на малюнку: а) цито
плазму; б) жирові включення.
2. Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат включень
глікогену в клітинах печінки амфібії (мал. 13). Знайдіть у полі зо
ру мікроскопа групу клітин печінки (гепатоцитів), що мають по
лігональну форму, з фіолетовими ядрами в цитоплазмі (забарв
лено гематоксиліном). У цитоплазмі знайдіть грудочки яскравочервоного кольору різної форми та розмірів. Це включення глі
когену (забарвлено карміном за Вестом). Намалюйте в протоколі
26

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Мал. 12. Клітини печінки аксолотля, що містять жирові включення (/)

Мал. 13. Клітини печінки амфібії, що містять включення глікогену
1 — ядро; 2 — цитоплазма; 3 — включення глікогену
27

М ал. 14. Метафазні хромосоми (1) в рослинній клітині

1—2 гепатоцити, що містять включення глікогену. На малюнку
позначте: а) ядро; б) цитоплазму; в) включення глікогену.
3.
Вивчіть у світловому мікроскопі при середньому (окуляр
хІО, об'єктив х40) збільшенні постійний мікропрепарат "мітоз у
клітинах корінця цибулі". Мікропрепарат забарвлений гемато
ксиліном Гейденгайна. Знайдіть у полі зору мікроскопа клітину,
в якій хромосоми знаходяться в екваторіальній площині (мал. 14).
Зверніть увагу на те, що хромосоми темно-синього кольору. На
малюйте в протоколі одну клітину, що містить хромосоми. По
ясніть, завдяки яким особливос
тям хімічного складу хромосом
їх можна виявити на мікропрепаратах під час дослідження в
світловому мікроскопі.
4.
Розгляньте фрагмент моле
кули ДНК (мал. 15). Намалюй
те його в протоколі. Відшукайте
комплементарні пари азотистих
основ, що мають два й три водеві
| ] — Залишок азотистої основи
зв'язки. Позначте їх на малюнку.
1— Залишок дезоксирибози
(-Залишок фосфорної кислоти

Мал. 15. Схематичний малюнок
фрагмента молекули ДНК

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Мал. 16. Схема репліка
ції молекули ДНК

5. С характеризуйте
нуклеїнові кислоти ДНК
та різні види РНК за та
кими ознаками: а) кіль
кість полімерних ланцю
гів (1 чи 2); б) склад нуклеотиду; в) типи азотис
тих основ, що входять до
складу нуклеотидів; г) локалізація в клітині; д) значення для клітини.
6. На мал. 16 зображено фрагмент молекули ДНК під час ре
плікації. Намалюйте його в протоколі. Зазначте 3'-, 5'-кінці мат
ричних і дочірніх ланцюгів ДНК, ведучий і відстаючий ланцюги.
7. Ділянка ДНК має такий нуклеотидний склад: один ланцюг
АГЦ —ГЦ А—ТТА —АГТ, а комплементарний йому — ТЦ Г—Ц ГТ—
А А Т—ТЦА. Напишіть нуклеотидний склад обох ланцюгів дочір
ньої ДНК, яка утворилася внаслідок реплікації цієї ділянки.
8. В одному з ланцюгів фрагмента ДНК нуклеотиди розміще
ні в такому порядку: 5' ГТЦ—Ц Ц Ц —Ц А А —ГТА—ТГЦ 3'. Визнач
те послідовність нуклеотидів у комплементарному ланцюіу ДНК.
Покажіть стрілкою напрямок синтезу нових ланцюгів ДНК під
час її реплікації.
Запитання і тестові завдання
1. Які органічні речовини входять до складу клітини?
2. Які неорганічні речовини входять до складу клітини?
3. Чи належать ліпіди до числа необхідних хімічних компо
нентів клітини?
4. До складу яких клітинних структур входять ліпіди? Яка їх
ня функція?
5. До складу яких клітинних структур входять вуглеводи?
Яка їхня функція?
6. До складу яких клітинних структур входять білки? Яка їх
ня функція?
7. Яку роль відіграють рецепторні білки в життєдіяльності
клітини?
8. Яка роль білків зовнішньої плазматичної мембрани в жит
тєдіяльності клітини?
29

ш шш жт
9. Назвіть риси подібності та відмінності в будові амінокис
лот, що входять до складу білків.
10. Щ о таке первинна структура білка? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
11. Щ о таке вторинна структура білка? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
12. Що таке третинна структура білка? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
13. Що таке четвертинна структура білка? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
14. Що таке конформація білкової молекули?
15. Що таке денатурація і ренатурація білків?
16. Назвіть властивості ферментів як біокаталізаторів.
17. Що таке гістонові та негістонові білки?
18. Скільки білкових молекул входить до складу нуклеосоми?
19. До складу яких клітинних структур входять нуклеїнові ки
слоти? Яка функція нуклеїнових кислот?
20. Назвіть риси подібності та відмінності між білками та нук
леїновими кислотами.
21. Що є мономером ДНК?
22. Хто і коли запропонував модель структури молекули ДНК?
23. Що таке хроматин? Назвіть хімічні компоненти, що вхо
дять до складу хроматину.
24. Що таке первинна структура ДНК? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
25. Що таке вторинна структура ДНК? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
26. Що таке первинна структура РНК? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
27. Що таке вторинна структура РНК? Який тип хімічного
зв'язку забезпечує її стабілізацію?
28. Яка особливість хімічного складу відрізняє всі дезоксирибонуклеотиди від усіх рибонуклеотидів?
29. Що таке реплікація ДНК? Які основні послідовні етапи ре
плікації ДНК?
30. Назвіть ферменти, які беруть участь у реплікації ДНК.
31. Що таке репарація ДНК? Які основні послідовні етапи ре
парації ДНК?
32. Назвіть ферменти, що забезпечують репарацію ДНК.
33. До органогенних елементів належать:
a) Fe, Са, Cl, Mg;
ЗО

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

б) Ni, Zn, Р, І;
в) О, N, Н, С.
34. До мікроелементів належать:
а) Fe, Са, Cl, Mg;
б) О, N, Н, С;
в) Zn, Cu, Co, Mn.
35. Амінокислоти входять до складу:
а) білків;
б) нуклеїнових кислот;
в) хітину;
г) глікогену.
36. Синтез АТФ у рослинних клітинах здійснюється:
а) в ядрі;
б) на рибосомах;
в) у мітохондріях;
г) у хлоропластах.
37. Моносахариди не входять до складу:
а) крохмалю;
б) глікогену;
в) амілази;
г) міоглобіну;
д) пепсину.
38. ДНК - це:
а) біополімер;
б) мономер;
в) поліпептид;
г) полісахарид.
39. До складу рибосом входять:
а) рРНК;
б) білок;
в) дезоксирибоза;
г) АТФ;
д) ІРНК.
40. Утворення всіх видів РНК у клітині здійснюється:
а) в ядрі;
б) на рибосомах;
в) на мембранах ендоплазматичного ретикулуму;
г) у пероксисомах.
41. До складу ядерця входять:
а) тільки РНК;
31

б) ДНК і РНК;
б)
білок, РНК;
г) білок, ДНК, РНК.
42. Ферменти:
а) не є біокаталізаторами;
б) мають високу специфічність дії;
в) мають високу ефективність дії;
г) чутливі до підвищення температури.
43. Вуглеводи:
а) є джерелом енергії в клітині;
б) у комплексі з білками можуть виконувати рецепторну
функцію;
в) входять до складу біологічних мембран;
г) несуть інформацію про структуру білків.
44. Скільки водневих зв'язків утворюється між гуаніном і ци
тозином у молекулі ДНК:
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири?
45. Скільки полінуклеотидних ланцюгів має молекула ДНК:
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири?
46. Фермент, який забезпечує реплікацію ДНК, називається:
а) ДНК-залежна ДНК-полімераза;
б) ДНК-залежна РНК-полімераза;
в) аміноацил-тРНК-синтетаза;
г) РНК-залежна ДНК-полімераза.
47. Синтез ДНК відбувається в:
а) ядрі;
б) цитоплазмі;
в) комплексі Гольджі;
г) ендоплазматичному ретикулумі.
48. ДНК - це:
а) нуклеїнова кислота;
б) біополімер;
в) дезоксирибонуклеотид;
г) нуклеотид;
д) дволанцюгова молекула.
32

БІОЛОГІЯ клгтини
49. Факультативний гетерохроматин, який утворився при ін
активації однієї з двох гомологічних статевих хромосом жін
ки, називається:
а) Х-хроматином;
б) У-хроматином;
в) тільцем Барра;
г) еухроматином.
50. ДНК можна знайти в:
а) лізосомах;
б) ядрі;
в) мітохондріях;
г) пластидах;
д) ендоплазматичному ретикулумі.
51. Процес подвоєння молекули ДНК називають:
а) транскрипцією;
б) трансляцією;
в) реплікацією;
г) репарацією.
52. Перевагою молекули ДНК як носія генетичної інформації
над РНК є те, що ДНК здатна до:
а) репарації;
б) реплікації;
в) транскрипції;
г) трансляції.
53. Хроматин — це комплекс:
а) РНК з білком;
б) вуглеводу з білком;
в) ДНК з білком;
г) ДНК з РНК.
54. У структурній організації молекули ДНК можна виділити:
а) первинну структуру;
б) вторинну структуру;
в) третинну структуру;
г) четвертинну структуру.
55. Вторинна структура молекули ДНК має такі особливості:
а) складається з одного полінуклеотидного ланцюга;
б) складається з двох антипаралельних полінуклеотидних
ланцюгів;
в) при формуванні вторинної структури утворюються вод
неві зв'язки між азотистими основами.
З —

5 -3 0 0

56. Процес репарації ДНК:
а) усуває спонтанні пошкодження ДНК;
б) відбувається в ядрі;
в) відбувається за участі ферменту аміноацил-тРНК-синтетази;
г) необхідний для збереження генетичного матеріалу про
тягом усього життя організму.
57. Визначте правильну послідовність процесів, що відбувають
ся під час репарації ДНК:
а) з'єднання непошкодженої і знову синтезованої ділянок
ланцюгів ДНК; визначення місця пошкодження ДНК;
добудова пошкодженого ланцюга в напрямку від 5'- до
З'-кінця; видалення пошкодженої ділянки ДНК;
б) визначення місця пошкодження ДНК; видалення по
шкодженої ділянки ДНК; добудова пошкодженого лан
цюга в напрямку від 5'- до З'-кінця; з'єднання непошко
дженої і знову синтезованої ділянок ланцюгів ДНК;
в) добудова пошкодженого ланцюга в напрямку від 5'- до
З'-кінця; з'єднання непошкодженої і знову синтезованої
ділянок ланцюгів ДНК; видалення пошкодженої ділян
ки ДНК; визначення місця пошкодження ДНК;
г) видалення пош кодж еної ділянки ДНК; добудова по
шкодженого ланцюга в напрямку від 5'- до З'-кінця; ви
значення місця пош кодження ДНК; з'єднання непо
шкодженої і знову синтезованої ділянок ланцюгів ДНК.

Гема 4

Біосинтез білка, його етапи
і значення. Генетичний к о д _____

Біосинтез білка — це універсальний для всіх живих організ
мів вид пластичного обміну. У клітинах він відбувається постій
но, бо в них регулярно розщеплюються білки та є потреба в їх
ньому поновленні. Найбільш інтенсивно біосинтез відбувається
в періоди росту й розвитку організму.
Біосинтез білка забезпечує процеси самооновлення організ
му. Порушення біосинтезу білка відбувається через недостатнє
забезпечення поживними речовинами та за наявності низки па
тологічних станів.

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Навчальна мета
Знати

1. Роль нуклеїнових кислот у біосинтезі білка.
2. Генетичний код, його властивості.
3. Транскрипцію, її суть та етапи. Ферменти, які забезпечують
транскрипцію.
4. Трансляцію, її суть та етапи. Ферменти, які забезпечують
трансляцію.
Уміти

1. Аналізувати механізми послідовних етапів біосинтезу білка.
2. Визначати послідовність амінокислот, закодовану в послі
довності нуклеотидів ДНК та іРНК.
3. Визначати антикодони тРНК залежно від нуклеотидного
складу іРНК та кодогенного ланцюга ДНК.
4. Використовувати таблицю генетичного коду для побудови
поліпептидних ланцюгів.
Хід роботи
1. На мал. 17 схематично зображено фрагмент молекули ДНК
під час транскрипції. Намалюйте-його в протоколі. Визначте,
який з двох ланцюгів ДНК є матрицею для синтезу ІРНК у про
цесі транскрипції. Покажіть стрілочкою напрямок пересування
ферменту ДНК-залежної РНК-полімерази.
2. На мал. 18 схематично зображено рибосому, на якій відбу
вається процес трансляції. Поруч з нею схематично зображено
п'ять вільних аміноацил-тРНК-комплексів. Який з них займе по
ложення в аміноацильному центрі на рибосомі? Який тип хімічно
го зв'язку утвориться між амінокислотами, що знаходяться в ам і
ноацильному та пептидильному центрах?
3. Некодуючий ланцюг фрагмента молекули ДНК має таку
будову: Т Т Т —Т ГЦ —А ГА —ТАТ. За табл. 2 визначте амінокислот
ний склад відповідного
поліпептиду, синтезова
ного за участю кодуючо
го ланцюга ДНК.
М ал. 17. Фрагмент мо

лекули ДНК під час
транскрипції
.і *

З'
35

М ал. 18. Рибосома, на якій відбувається процес трансляції:
1 — пептидильний центр — Р-ділянка; 2 — аміноацильний центр — А-ділянка

4. Фрагмент ланцюга іРНК складається з послідовно розмі
щених кодонів: А А У —Ц Ц Г—А ГУ —У ГГ—ГАЦ. Які антикодони
в тРНК відповідатимуть кодонам у названому фрагменті іРНК?
Які амінокислоти повинні перенести ці тРНК до місця синтезу
поліпептиду, закодованого в запропонованому фрагменті іРНК?
5. Початковий фрагмент першого екзону гена, в якому зако
довано певний поліпептидний ланцюг, має таку послідовність
нуклеотидів: З' ТТТ—ЦТЦ—ТГГ—АЦГ—АЦЦ—ГАТ 5'. Який склад
фрагменту білка, закодованого в цій ділянці гена?
6. Визначте антикодони для тРНК, що беруть участь у синтезі
білка, інформація про фрагмент первинної структури якого міс
титься в ділянці кодогенного ланцюга ДНК: Ц АЦ —ГА Ц —Ц АА—
А Ц Г—Г Г Т -А Г А .
7. Які антикодони можуть бути в тРНК, що використовують
ся для включення в поліпептидний ланцюг таких амінокислот:
лізину, метіоніну, ізолейцину?
8. Підрахуйте сумарну кількість амінокислотних залишків у
чотирьох білках, закодованих у чотирьох генах, які розташовані
один за одним і становлять єдину матрицю для синтезу іРНК,
якщо для реплікації цієї ділянки ДНК потрібно 1200 нуклеотидів.
36

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Таблиця 2. Генетичний код
Друга основа

Перша
основа

Третя
основа

Фенілаланін

Серин

Тирозин

Цистеїн

Фенілаланін

Серин

Тирозин

Цистеїн

Лейцин

Серин

Стоп-кодон

Лейцин

Серин

Стоп-кодон

Триптофан

Лейцин

Пролін

Гістидин

Аргінін

Лейцин

Пролін

Гістидин

Аргінін

Лейцин

Пролін

Глутамін

Аргінін

Лейцин

Пролін

Глутамін

Аргінін

Ізолейцин

Треонін

Аспарагін

Серин

Ізолейцин

Треонін

Аспарагін

Серин

Ізолейцин

Треонін

Лізин

Аргінін

Метіонін

Треонін

Лізин

Аргінін

Валін

Аланін

Аспарагінова Гліцин
кислота

Валін

Аланін

Аспарагінова Гліцин
кислота

Валін

Аланін

Глутамінова
кислота

Гліцин

Валін

Аланін

Глутамінова

Гліцин

кислота
9. Амінокислоту кодує триплет ЦАТ. Який антикодон має
тРНК цієї амінокислоти?
10. Ген має триплет ГАТ. Визначте склад триплету, що утво
риться на ньому в процесі транскрипції, і назвіть відповідний
фермент, який це забезпечуватиме.
11. Ген має триплет ТАТ. Визначте склад антикодону тРНК,
що транспортує амінокислоту, яка кодується цим триплетом.
12. Унаслідок мутації гена його триплет ТАТ перетворився на
триплет ТАЦ. Чи зміниться від цього структура поліпептиду, за
кодованого в ділянці нуклеїнової кислоти, яка включає цей три
плет?
37

Запитання і тестові завдання
1. Яку спільну особливість має біосинтез ДНК, РНК та білка?
2. Які є види РНК? Яка їхня роль у біосинтезі білка?
3. Які органели клітини беруть участь у біосинтезі білка?
4. Як називається система запису генетичної інформації в мо
лекулах нуклеїнових кислот?
5. Які властивості має генетичний код?
6. У чому полягає специфічність генетичного коду?
7. У чому полягає виродженість генетичного коду?
8. У чому полягає універсальність генетичного коду?
9. Які кодони є беззмістовними?
10. Що таке транскрипція? Назвіть ферменти, що її забезпе
чують.
11. Як називається ділянка ДНК, з якою зв'язується РНК-полімераза під час транскрипції?
12. Що таке транскриптон?
13. Що є матрицею для синтезу іРНК?
14. Чи відбувається транскрипція в еритроцитах периферій
ної крові людини?
15. Скільки структурних генів необхідно для кодування тре
тинної структури білка?
16. Я кі послідовні етапи посттранскрипційної м одиф ікації
про-іРНК?
17. Як називаються інформативні ділянки в молекулі незрілої
іРНК?
18. Як називаються неінформативні ділянки в молекулі незрі
лої ІРНК?
19. У клітинах якої групи організмів відбувається сплайсинг?
20. Де в клітині відбувається сплайсинг?
21. Що таке активація амінокислот?
22. Як називається фермент, що бере участь у процесі актива
ції амінокислот для трансляції?
23. Які існують функціонально активні центри в рибосомі?
24. Що таке трансляція? Назвіть етапи трансляції.
25. Назвіть послідовні етапи посттрансляційних модифікацій
поліпептидних ланцюгів, синтезованих на рибосомах.
26. Як називається група рибосом, об'єднана однією молеку
лою іРНК?
27. Як називається послідовність нуклеотидів тРНК, компле
ментарна кодону іРНК?
38

БІОЛОПЯ КЛІТИНИ

28. Чи існує тРНК з антикодоном АУУ?
29. Чи потрібні білки дорослій людині, якщо вона вже не росте?
30. Який фермент бере участь у синтезі про-іРНК:
а) аміноацил-тРНК-синтетаза;
б) ДНК-залежна РНК-полімераза;
в) ДНК-залежна ДНК-полімераза;
г) топоізомераза?
31. Триплет нуклеотидів ДНК, що припиняє транскрипцію,
називається:
а) промотором;
б) оператором;
в) термінатором.
32. Інформативні ділянки структурного гена називаються:
а) екзонами;
б) інтронами;
в) кодонами;
г) антикодонами.
33. Які з названих речовин належать до амінокислот:
а) метіонін;
б) гліцерин;
в) серин;
г) урацил?
34. Як називаються триплети, які не кодують амінокислот, а є
знаками припинення синтезу поліпептидного ланцюга на
РНК-матриці:
а) термінуючі;
б) змістовні;
в) незмістовні;
г) нонсенс-кодони?
35. Процес трансляції в клітині здійснюється:
а) на мембранах агранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
б) на мембранах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
в) у ядрі;
г) у цитоплазмі.
36. Генетичний код вироджений, тому що:
а) кожний триплет кодує тільки дві амінокислоти;
б) кожна амінокислота, за винятком метіоніну і трипто
фану, кодується більш е ніж одним триплетом;
39

в) кожний триплет кодує тільки одну амінокислоту.
37. Реалізація генетичної інформації в клітині здійснюється
внаслідок таких реакцій матричного синтезу:
а) реплікації і репарації;
б) реплікації і трансляції;
в) транскрипції і трансляції;
г) трансляції і репарації.
38. Процес транскрипції в клітині відбувається:
а) в ядрі;
б) у мітохондріях;
в) на мембранах гранулярного ендоплазматичного ретикулуму;
г) на зовнішній мембрані ядра.
39. Процес упізнавання тРНК своєї амінокислоти — це:
а) трансляція;
б) транскрипція;
в) реплікація;
г) рекогніція;
д) репарація.
40. Який триплет утвориться на триплеті АТЦ, що є матри
цею під час транскрипції:
а) ATT;
б) АЦГ;
в) УЦЦ;
г) У АГ?
41. Термінуючими кодонами є:
а) УАА;
б) УАГ;
в) ЦАЦ;
г) АУА.
42. Одиницею транскрипції є:
а) транскриптон;
б) оперон;
в) структурний ген;
г) промотор.
43. Білок синтезується:
а) в ядрі;
б) у лізосомах;
в) на рибосомах;
г) у мітохондріях та пластидах.
40

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

44. Процес переписування інформації з ДНК на про-іРНК — це:
а) транскрипція;
б) трансляція;
в) сплайсинг;
г) процесинг.
45. Процес переведення інформації про послідовність нуклеотидів іРНК в амінокислотну послідовність білка нази
вається:
а) транскрипцією;
б) трансляцією;
в) репарацією;
г) реплікацією.
46. ДНК-залежна РНК-полімераза, здійснюючи транскрип
цію, має:
а) первинну структуру;
б) вторинну структуру;
в) третинну структуру;
г) четвертинну структуру.
47. ДНК-залежна РНК-полімераза:
а) знаходить місце початку транскрипції;
б) зв'язується з промотором і розплітає подвійну спіраль
ДНК;
в) вибирає кодогенний ланцюг;
г) забезпечує реплікацію.
48. Полісоми, або полірибосоми, — це:
а) поодинокі рибосоми, що містяться в прокаріотичній клі
тині;
б) рибосоми, що знаходяться на мембранах ендоплазма
тичного ретикулуму;
в) трансляційний комплекс, що складається з однієї іРНК
та розташованих на ній кількох рибосом;
г) поодинокі рибосоми, розташовані в цитоплазмі еукаріотичної клітини.
49. Білки набувають специфічних функцій, стають функціо
нально активними внаслідок:
а) трансляції;
б) активації амінокислот;
в) посттрансляційної модифікації;
г) процесиніу;
д) сплайсиніу.
41

Тема 5

Молекулярні основи регуляції
експресії ге н ів ______________

Клітини організму людини з ідентичною спадковою інфор
мацією мають різну морфологію і біохімічний склад, тому що
існує низка механізмів регуляції експресії генів. Вивчивш и го
ловні риси цих механізмів, можна буде зрозуміти проблеми ме
дицини, пов'язані з адаптивними реакціями організму.
Навчальна мета

Знати
1. Молекулярні механізми регуляції експресії генів.
2. Біологічне значення регуляції експресії генів.
3. Регуляторні ділянки ДНК: промотор, термінатор, оператор.
4. Біологічне значення конденсації та деконденсацїї хромосом.
Уміти
1. Визначати механізми регуляції активності оперона в індуцибельній та репресибельній системах генної регуляції.
2. Виявляти на мікропрепаратах в інтерфазних ядрах соматич
них клітин гетерохроматин, а на електронограмах — еухро
матин та гетерохроматин.
Хід роботи
1. На мал. 19 зображено схему механізму репресії синтезу фер
ментів триптофанового оперона кишкової палички (Escherichia
coli). Бактерія Escherichia coli може синтезувати амінокислоту
триптофан за участю ферменту триптофансинтетази. Якщо клі
тина містить надлишок триптофану, то деяка його частина діє
як корепресор, зв'язуючись із молекулою репресора. Молекула
репресора, активована корепресором, з'єднується з оператором.
ДНК-залежна РНК-полімераза не може рухатися від промотора
в напрямку структурних генів цього оперона. Намалюйте в про
токолі схему механізму репресії синтезу ферментів триптофано
вого оперону. На схемі позначте корепресор і цифрами покажіть
етапи репресії синтезу ферментів.
2. Експериментально встановлено, що кишкова паличка (Esche
richia coli) швидко розмножується в середовищі, яке містить глю
козу. Якщо ж перенести Escherichia coli на середовище з лактозою,
42

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

Ген-регулятор
-------- 1— г-»

М ал. 1 9 . Схема механізму репресії синтезу ферментів
триптофанового оперону

ріст її починається через якийсь час. Лактоза діє як індуктор. Вона
приєднується до репресора лактозного оперону і переводить репресор у неактивний стан. Репресор після цього не здатний взає
модіяти з оператором. Структурні гени включаються в роботу.
Це веде до синтезу іРНК, яка містить інформацію про структуру
ферментів, що відповідають за зв'язування та розщеплення лак
този. Складіть і намалюйте в протоколі схему механізму індукції
синтезу ферментів лактозного оперону. На схемі позначте індук
тор і цифрами покажіть етапи індукції синтезу ферментів.
3. Заповніть табл. 3.
Таблиця 3. Порівняльна характеристика роботи індуцибельної
та репресибельної систем генної регуляції транскрипції
Ознака

Індуцибельна
система

Репресибельна
система

Характеристика білка-репресора (активний чи ні)
Умови функціонування
оперону
На що спрямована діяль
ність ферментів, закодова
них на опероні

М ал. 2 0. Електроно
грама ядра тваринної
клітини:
1 — ядерце; 2 — еухрома
тин; 3 — гетерохроматин

4.
мів регуляції експресії
генів в еукаріотів може
бути спіралізація або
деспіралізація окремих
ділянок інтерфазних хро
мосом. Спіралізовані ді
лянки інтерфазних хро
мосом транскрипційно
неактивні; вони назива
ються гетерохроматиновими. Максимально деспіралізовані ділянки інтерфазних хромосом називаються еухроматиновими.
На електронограмі тваринної клітини (мал. 20) розгляньте
ядро і знайдіть там еухроматинові та гетерохроматинові ділянки.
Зверніть увагу, що компактні ділянки гетерохроматину у вигляді
темних грудочок найбільш сконцентровані біля ядерця та ядер
ної оболонки. Еухроматин дифузно розташований у ядрі у ви
гляді дрібних гранул. Намалюйте в протоколі фрагмент ядра. По
значте на малюнку: а) ядерце; б) еухроматин; в) гетерохроматин.
5.
Приготуйте тимчасовий мікропрепарат клітин букального
епітелію. Для цього стерильним шпателем візьміть зскрібок клі
тин епітелію слизової оболонки щоки. Клітини зскрібка рівномір
но тонким шаром розмістіть на поверхні чистого сухого предмет
ного скла, нанесіть на мікропрепарат 1—2 краплини 1% розчину
ацетоорсеїну. Мікропрепарат накрийте накривним скельцем че
рез 1 —2 хв (для інтенсивного забарвлення хроматину ядра). Роз
гляньте мікропрепарат спочатку при середньому (окуляр хІО,
об'єктив х40) збільшенні світлового мікроскопа. Відшукайте шар
епітеліальних клітин, які містять кулясті ядра. Розгляньте ці клі
тини під імерсійним об'єктивом (окуляр хІО, об'єктив х90). Звер
ніть увагу на оболонку ядра (її товщину, форму). У ядрах чітко
видно гетерохроматин (грудочки різних розмірів), що знаходить44

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

М ал. 2 1. Інтерфазне ядро клітини букального
епітелію людини

ся в каріоплазмі й примембранно (мал. 21).
Еухроматинових ділянок у світловому мік
роскопі не видно. Намалюйте в протоколі
2 —3 інтерфазних ядра. На малюнку позначте
гетерохроматин.
З ап и тан н я і т е с т о в і завдан н я

1. Чи вся генетична інформація клітини
реалізується в багатоклітинному організмі?
2. Назвіть механізми с а м о р е гу л я ц ії на клітинному рівні.
3. Чи можуть генетично ідентичні клітини синтезувати різні
білки?
4. Яку функцію виконує ген-реіулятор?
5. Що таке промотор?
6. Яку функцію виконує промотор?
7. Яку функцію виконує термінатор?
8. Яка інформація закодована в структурних генах оперону?
9. У яких станах може перебувати репресор?
10. Як саме індуктор впливає на роботу оперону?
11. Що таке репресор і де він синтезується?
12. Де закодовано інформацію про структуру репресора?
13. Чи однакова роль оператора в індуцибельній та репресибельній системах генної регуляції?
14. Скільки молекул іРНК утворюється на опероні, що має
10 структурних генів?
15. Яка головна відмінність між генами — регуляторами індуцибельних та репресибельних оперонів?
16. Чи можна побачити в світловому мікроскопі ділянку хро
мосом з активними генами?
17. Чи можна побачити в світловому мікроскопі ділянку хро
мосом з неактивними генами?
18. Що таке еухроматин?
19. Що таке гетерохроматин?
20. Які види гетерохроматину ви знаєте?
21. Де синтезується репресор:
а) в ядрі;
б) на рибосомах;
45

в) на гені-регуляторі;
г) на операторі?
22. Хімічна природа репресора:
а) вуглевод;
б) ліпід;
в) білок;
г) РНК.
23. Корепресор звичайно:
а) активує репресор;
б) пригнічує репресор;
в) підвищує активність ферментів;
г) знижує активність ферментів.
24. Білок-репресор потрібен для:
а) функціонування оперона;
б) регулювання транскрипції;
в) регулювання реплікації ДНК;
г) транспортування амінокислот до рибосом.
25. Для індуцибельної системи генної регуляції характерна:
а) зміна активності репресора;
б) зміна активності індуктора;
в) наявність корепресора;
г) наявність індуктора.
26. Ділянка ДНК, до якої приєднується білок-репресор, це:
а) промотор;
б) оператор;
в) ген-реіулятор;
г) термінатор.
27. Ділянка ДНК, що містить інформацію про структуру білка-репресора, це:
а) оперон;
б) оператор;
в) ген-регулятор;
г) промотор.
28. Гетерохроматин — це:
а) функціонально неактивна ділянка хромосоми;
б) функціонально активна ділянка хромосоми;
в) спіралізована ділянка хромосоми;
г) деспіралізована ділянка хромосоми.
29. Еухроматин — це:
а) функціонально активна ділянка хромосоми;
б) функціонально неактивна ділянка хромосоми;

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

в) спіралізована ділянка хромосоми;
г) деспіралізована ділянка хромосоми.
30. Розрізняють такі види гетерохроматину:
а) конститутивний;
б) факультативний;
в) адаптивний.
31. Конститутивний гетерохроматин бере участь у:
а) підтриманні загальної структури ядра;
б) прикріпленні хроматину до ядерної оболонки;
в) взаємному впізнаванні гомологічних хромосом у мейозі;
г) процесах транскрипції.
32. Який вид хроматину є функціонально активним в інтерфазній клітині:
а) еухроматин;
б) Х-хроматин;
в) конститутивний гетерохроматин;
г) факультативний гетерохроматин?
33. Транскрипцію лактозного оперону пригнічує:
а) комплекс активного репресора з неактивним репресором;
б) активний індуктор;
в) комплекс індуктора з активним репресором;
г) активний репресор.
34. Транскрипцію триптофанового оперону активує:
а) неактивний репресор;
б) комплекс неактивного репресора з індуктором;
в) активний корепресор;
г) комплекс корепресора з неактивним репресором.
35. Оперон — це:
а) група структурних генів та пов'язаних з ними регулятор
них ділянок, що контролюють утворення про-іРНК;
б) група регуляторних генів, які контролюють утворення
кількох молекул про-іРНК;
в) група регуляторних ділянок, представлених промотором,
оператором та термінатором, які контролюють утворен
ня про-іРНК.
36. Промотор — це:
а) послідовність нуклеотидів, до якої приєднується ДНКзалежна РНК-полімераза;
б) послідовність нуклеотидів, споріднена з білком-репресором;
47

37.

38.

39.

40.

41.

в) послідовність нуклеотидів, у якій міститься інформація
про білок-репресор;
г) послідовність нуклеотидів, яка забезпечує припинення
синтезу про-іРНК.
Корепресор — це:
а) речовина, яка є наслідком індукції роботи оперона;
б) речовина, яка має специфічну спорідненість до промотора;
в) речовина, яка забезпечує активацію білка-репресора;
г) речовина, яка забезпечує синтез білка-репресора.
Індуктор — це:
а) речовина, яка змінює конформацію білка-репресора;
б) речовина, яка є наслідком індукції роботи оперона;
в) речовина, яка має специфічну спорідненість до промо
тора;
г) речовина, яка забезпечує синтез білка-репресора.
Оператор — це:
а) ділянка молекули ДНК, що містить інформацію про
структуру білка-репресора;
б) ділянка молекули ДНК, яку впізнають специфічні білки-репресори і яка регулює транскрипцію оперонів або
окремих генів;
в) ділянка молекули ДНК, яка сигналізує про закінчення
транскрипції;
г) ділянка молекули ДНК, до якої приєднується фермент
ДНК-залежної РНК-полімерази.
Оператор, пов'язаний із репресором:
а) протидіє транскрипції наступної за оператором ділян
ки ДНК;
б) посилює транскрипцію наступної за оператором ділян
ки ДНК;
в) забезпечує синтез ферментів, інформація про структу
ру яких закодована в структурних генах;
г) протидіє синтезу ферментів, інформація про структуру
яких закодована в структурних генах.
Процесинг — це:
а) сукупність реакцій, наслідком яких є перетворення пер
винних продуктів транскрипції на функціональні моле
кули;
б) сукупність реакцій, що протидіють перетворенню пер
винних продуктів транскрипції і трансляції на функціо
нальні молекули;

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

в) сукупність реакцій, що забезпечують формування тре
тинної структури білкової молекули;
г) сукупність реакцій, що забезпечують формування чет
вертинної структури білкової молекули.
42. У клітинах еукаріотів, на відміну від прокаріотів, існує особ
ливий тип процесиніу:
а) сплайсинг;
б) репарація;
в) реплікація;
г) делеція.

Тема 6

Клітинний цикл. Мітоз

Клітинний цикл, або життєвий цикл клітини, — це період іс
нування клітини від моменту її утворення шляхом поділу мате
ринської клітини до власного поділу або смерті. У стовбурових
клітинах багатоклітинних організмів життєвий цикл складається
з чотирьох періодів: пресинтетичного Gi, синтетичного S, постсинтетичного G 2 і мітозу М. У високоспеціалізованих клітинах
у життєвому циклі ВИДІЛЯЮТЬ ще Go-період.
Мітоз — непрямий поділ ядра. Біологічне значення мітозу по
лягає в точному розподілі хромосом між дочірніми клітинами,
що забезпечує утворення генетично ідентичних клітин.
Знаючи механізм поділу клітин у багатоклітинному організ
мі, можна зрозуміти особливості його індивідуального розвитку
та перебігу багатьох захворювань у людини.
Навчальна мета
Знати

1. Механізми поділу клітин.
2. Характеристику періодів мітотичного циклу та фаз мітозу.
3. Біологічне значення мітозу.
Уміти

1. Розрізняти на мікропрепаратах клітини, що перебувають в
інтерфазі та мітозі.
2. Визначати в клітинах, що діляться, фази мітозу.
3. Виявляти відмінності мітозу в рослинних і тваринних клі
тинах.
4 —

5 -3 0 0

Р и у д іл

J
Хід роботи

шш

1.
Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат "мітоз у
клітинах корінця цибулі" (мал. 22). Потім розгляньте його при
великому (окуляр хІО, об'єктив х90) збільшенні. Знайдіть кліти
ни, які перебувають в інтерфазі і на різних фазах мітозу.
Інт ерфазні рослинні клітини мають прямокутну форму. У них
добре видно овальне ядро з чітко окресленою ядерною оболон
кою. У нуклеоплазмі (каріоплазмі) у вигляді тонких ниток або
грудочок знаходиться хроматин, а також одне або два ядерця.

М ал. 22. Мітоз у клітинах корінця цибулі

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

У профазі мітозу ядерця зникають. Хромосоми поступово спіралізуються і у вигляді клубка розміщуються в центрі клітини
(ядерної оболонки немає).
У мет аф азі хромосоми добре видно: вони упорядковано роз
міщені в екваторіальній площині клітини. Кожна хромосома
складається з двох хроматид.
Б анафазі дочірні хромосоми розходяться до різних полюсів
клітини.
У телофазі в центрі клітини починає формуватися перегородка.
На протилежних полюсах клітин видно клубки з частково кон
денсованими хромосомами, навколо яких формуються ядерні обо
лонки. Ядра стають подібними до ядра вихідної материнської клі
тини. З'являються ядерця. Намалюйте в протоколі інтерфазні
клітини та клітини на різних стадіях мітозу (мал. 23). На малюн
ку позначте в інтерфазі: ядро, цитоплазму, хроматин; у профазі,
метафазі та анафазі — хромосоми; у телофазі — ядра дочірніх
клітин, перегородку в цитоплазмі.
2.
Розгляньте при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіл
шенні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати мазка крові

М ал. 23. Рослинна
клітина на стадії
інтерфази та на
різних стадіях
мітозу (схема):
А —
Б—
В —
Г—
Д —

інтерфаза;
профаза;
метафаза;
анафаза;
телофаза

ОО

М ал. 2 4. М азок крові лю дини (еритроцити та лейкоцити):
1 — моноцит; 2 — нейтрофіл; 3 — еритроцит

людини (еритроцити та лейкоцити), мазка крові жаби, нервових
клітин тварин. Зверніть увагу на особливості будови цих клітин,
зокрема форму, відсутність або наявність ядра, орієнтовні розмі
ри. Згадайте, що ці клітини належать до високоспеціалізованих
і не здатних до поділу. Переконайтеся, що на препаратах немає
клітин, які діляться. Намалюйте в протоколі еритроцити та лейко
цити людини (мал. 24), нервову клітину ссавця (мал. 25) і еритро
цит жаби (мал. 26). На малюнках позначте: а) цитоплазму клітин;
б) ядро в еритроцитах жаби і нервових клітинах тварин. Зазначте,
чим може завершитися життєвий цикл цих клітин.
3. Розгляньте схему мітозу в тваринній клітині (мал. 27). Які
відмінності мітозу в рослинних та тваринних клітинах?
4. Розв'яжіть задачі.
Задача 1. Соматична клітина людини містить 46 хромосом.
Скільки хромосом та молекул ДНК у цій клітині в пресинтетичний період інтерфази?
Задача 2. Ядро соматичної клітини людини має 46 хромосом.
Скільки молекул ДНК у ядрі цієї клітини в пресинтетичний
52

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

М ал. 2 5. Нервові клітини ссавця

період інтерфази? Скільки молекул ДНК у клітині на стадіях
профази, метафази, анафази, телофази мітозу?
Задача 3. Нормальний каріотип людини містить 46 хромосом.
Скільки серед них автосом?
Задача 4. Ядро соматичної клітини дрозофіли має 4 пари хро
мосом. Скільки хромосом буде в цій клітині на стадіях профази,
метафази, анафази і телофази мітозу?
Задача 5. Соматична диплоїдна клітина людини вступила в мі
тоз, але внаслідок дії на клітину токсичного препарату, що впли
нув на тубуліни веретена поділу, останнє було зруйноване. Скіль
ки ядер утвориться в цій клітині? Який хромосомний набір ма
тиме ця клітина?
53

М ал. 2 6. Мазок крові жаби (1 — еритроцит)

Задача 6. Соматичні клітини шимпанзе містять 48 хромосом.
На одному мікропрепараті видно мітотичний поділ клітини
шимпанзе на стадії анафази, а на іншому — на стадії телофази.
Скільки хромосом входить до складу клітин у першому і друго
му випадках?
Задача 7. У процесі мітотичного циклу в клітині закономірно
змінюється кількість ДНК і хромосом. Укажіть кількість моле

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

кул ДН К і кількість хромосом в епітеліальній клітині людини
під час послідовного проходження нею різних стадій інтерфази
і мітозу.
Задача 8. У клітинах А і В виникло по одному мутантному гену.
У клітині А мутація відбулася в пресинтетичний період, а в клі
тині В — у постсинтетичний період. Обидві клітини нормально
поділилися. Скільки дочірніх клітин одержали мутантні гени в
цих випадках?
Задача 9. Диплоїдна кількість хромосом у дрозофіли — 8. Скіль
ки молекул ДНК мають її соматичні клітини в профазі, метафазі,
анафазі, телофазі мітозу?
Запитання і тестові завдання
1. Завдяки яким процесам клітини багатоклітинного орга
нізму протягом його онтогенезу зберігають генотип зи
готи?
2. Яке значення має пресинтетичний період мітотичного
циклу?
3. Яке значення має синтетичний період мітотичного циклу?
4. Яке значення має постсинтетичний період мітотичного
циклу?
5. Чи потрібні клітині дезоксирибонуклеотиди в постсинте
тичний період мітотичного циклу?
6. У який період мітотичного циклу відбувається реплікація
ДНК?
7. У який період мітотичного циклу клітина готується до си
нтезу ДНК?
8. У який період мітотичного циклу відбувається транскрип
ція?
9. У який період мітотичного циклу відбувається трансляція?
10. Чи зміниться форма клітини, якщо вона втратить здатність
синтезувати тубулін під час інтерфази?
11. Який період мітотичного циклу безпосередньо передує
мітозу?
12. Як у світловому мікроскопі відрізнити інтерфазну клітину
від мітотичної?
13. На якій фазі мітозу найкраще видно хромосоми у світло
вому мікроскопі?
14. У якій фазі мітозу конденсовані хромосоми знаходяться в
екваторіальній площині клітин?
55

15. Які важливі внутрішньоклітинні структури утворюються
з мікротрубочок під час мітозу?
16. Яке значення мають кінетохори в ході мітозу?
17. Чи функціонують гени під час мітозу?
18. С к і л ь к и молекул ДНК міститься в одній хромосомі по за
вершенні мітозу?
19. Яке біологічне значення мітозу?
20. Яке місце мітозу в мітотичному циклі?
21. Назвіть періоди й фази мітотичного циклу, на яких кліти
на має диплоїдний набір хромосом.
22. Як може завершитися життєвий цикл клітини?
23. Який тип поділу характерний для стовбурових клітин лю
дини?
24. Назвіть тип поділу клітин, після якого дві дочірні клітини
мають хромосомні набори, ідентичні материнській.
25. У якій фазі мітозу відновлюється ядерна оболонка:
а) у профазі;
б) у метафазі;
в) в анафазі;
г) у телофазі?
26. Як називають період між двома поділами клітини:
а) профаза;
б) інтерфаза;
в) анафаза;
г) Go-період?
27. Біологічне значення мітозу полягає в:
а) рівномірному розподілі генетичного матеріалу між до
чірніми клітинами;
б) збільшенні кількості клітин;
в) редукції кількості хромосом;
г) збільшенні кількості хромосом.
28. Періодами інтерфази є:
а) Gi _ пресинтетичний;
б) S — синтетичний;
в) G2 — постсинтетичний;
г) мітоз.
29. У процесі поділу клітини ядерце зникає в:
а) профазі;
б) метафазі;

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

в) анафазі;
г) телофазі.
30. Найтриваліша фаза мітозу — це:
а) профаза;
б) метафаза;
в) анафаза;
г) телофаза.
31. Каріотип людини визначають, коли клітина знаходиться
на стадії:
а) профази;
б) метафази;
в) анафази;
г) телофази;
д) інтерфази.
32. Спіралізація хромосом має важливе біологічне значення,
тому що:
а) прискорюються реакції транскрипції;
б) активується ДНК;
в) інактивується ДНК;
г) уповільнюються реакції транскрипції.
33. У пресинтетичний період мітотичного циклу відбува
ється:
а) реплікація ДНК і синтез білка;
б) синтез білка і поділ центріоль;
в) синтез ІРНК і білка, ріст клітини, накопичення енергії;
г) реплікація ДНК і накопичення енергії.
34. Поділ материнської клітини на дві генетично ідентичні до
чірні клітини забезпечує:
а) транскрипція;
б) трансляція;
в) мітоз;
г) репарація.
35. У синтетичний період мітотичного циклу:
а) відбувається реплікація ДНК;
б) відбувається репарація ДНК;
в) гени не функціонують;
г) клітина нічого не синтезує.
36. У пресинтетичний період мітотичного циклу:
а) білки не синтезуються;
57

б) відбувається реплікація ДНК;
в) нічого не синтезується;
г) синтезуються ферменти, які забезпечують реплікацію.
37. Коли хромосоми перебувають у конденсованому стані, то:
а) функціонують усі гени;
б) кількість хромосом збільшується вдвічі;
в) відбувається реплікація ДНК;
г) гени не функціонують.
38. Ж иттєвий цикл високоспеціалізованої клітини може за
вершитись:
а) поділом на дві дочірні клітини;
б) злиттям з іншою клітиною;
в) смертю.
39. Під час мітозу хромосоми однохроматидні в:
а) профазі;
б) метафазі;
в) анафазі;
г) телофазі.
40. Під час мітозу хромосоми розташовані в екваторіальній
площині клітини в:
а) профазі;
б) метафазі;
в) анафазі;
г) телофазі.
41. Ділянки хромосом, до яких приєднуються нитки веретена
поділу, називають:
а) теломерами;
б) кінетохорами;
в) плечами хромосом;
г) вторинними перетяжками хромосом.
42. Мітоз, каріокінез — це:
а) прямий поділ ядра клітин;
б) непрямий поділ ядра клітин;
в) редукційний поділ ядра клітин;
г) поділ ядра клітин, унаслідок чого утворюються генетич
но неідентичні клітини.
43. Вторинна перетяжка хромосоми — це:
а) ділянка, до якої приєднуються нитки веретена поділу;
б) ядерцевий організатор;
58

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

44.

45.

46.

47.

48.

49.

в) ділянки хром осом , на яких в інтерф азі утворю ється
ядерце;
г) кінетохорна ділянка.
Хромосоми найкраще видно в світловому мікроскопі в:
а) інтерфазі;
б) профазі мітозу;
в) метафазі мітозу;
г) анафазі мітозу;
д) телофазі мітозу.
У процесі поділу клітини ядерна оболонка розпадається в:
а) інтерфазі;
б) профазі мітозу;
в) метафазі мітозу;
г) анафазі мітозу;
д) телофазі мітозу.
Хроматиди хромосом роз'єднуються і розходяться до різ
них полюсів клітини в:
а) профазі мітозу;
б) метафазі мітозу;
в) анафазі мітозу;
г) телофазі мітозу.
Починається спіралізація хромосом в:
а) інтерфазі;
б) профазі мітозу;
в) метафазі мітозу;
г) анафазі мітозу;
д) телофазі мітозу.
Хромосоми вишиковуються в площині екватора клітини
під час:
а) інтерфази;
б) профази мітозу;
в) метафази мітозу;
г) анафази мітозу;
д) телофази мітозу.
Найкоротша фаза мітозу — це:
а) профаза;
б) метафаза;
в) анафаза;
г) телофаза.
59

Контрольні вправи до розділу 1
№ 1. Один студент переносить світловий мікроскоп, тримаю
чи його за тубусотримач лівою рукою й підтримуючи правою
знизу за основу штатива. Другий студент переносить світловий
мікроскоп, тримаючи його за тубусотримач правою рукою, під
тримуючи лівою знизу за основу штатива. Якому студенту слід
зробити зауваження, якщо обидва вони правші?
№ 2. Перший студент дивиться в окуляр світлового мікроско
па лівим оком, примруживши праве. Другий дивиться в окуляр
світлового мікроскопа лівим оком, не розплющуючи правого.
Третій дивиться в окуляр світлового мікроскопа правим оком,
примруживши ліве. Четвертий студент дивиться в окуляр світ
лового мікроскопа правим оком, не розплющуючи лівого. Який
зі студентів правильно користується світловим мікроскопом?
№ 3. У тимчасовому мікропрепараті знаходяться гіфи гриба
і волокна вати. Чи можна їх відрізнити? Яке збільшення світло
вого мікроскопа треба для цього використати?
№ 4. Для мікроскопії мазка крові один студент використовує
світловий мікроскоп без конденсора, а другий студент — мікро
скоп з конденсором. Який зі студентів отримає чіткіше зображен
ня клітини крові?
№ 5. Досліджуючи мікропрепарат за допомогою світлового
мікроскопа (окуляр хІО, об'єктив х40), студент нарікає на те, що
погано освітлюється поле зору. Які деталі мікроскопа потрібно
полагодити, щоб поле зору було добре освітлене?
№ 6. Один студент досліджує мікропрепарат при великому
збільшенні світлового мікроскопа, використовуючи конденсор і
плоске дзеркало. Другий досліджує мікропрепарат при велико
му збільшенні світлового мікроскопа, використовуючи конден
сор і ввігнуте дзеркало. Який зі студентів матиме інтенсивніше
освітлення об'єкта?
№ 7. Усі функції організму зумовлені фізіологічними проце
сами, які відбуваються в його клітинах. Доведіть це.
№ 8. Клітина — відкрита динамічна жива система. Які влас
тивості клітини відрізняють її від неживих об'єктів?
№ 9. У цитоплазмі клітини містяться органели загального й
спеціального призначення. Назвіть їх.
№ 10. На клітину подіяли речовиною, яка спричинила пору
шення цілості мембран лізосом. Що відбудеться внаслідок цього
з клітиною?
60

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

№ 11. Під час дослідження у клітинах виявлено деструкцію
мітохондрій. Які процеси в клітині у зв'язку з цим порушені?
№ 12. Клітина здатна до самооновлення своїх органел, які
руйнуються в процесі життя клітини. У клітинах гетеротрофних
організмів нові мітохондрії утворюються поділом існуючих, а лізосоми утворюються з мембранних структур. Чим це можна по
яснити?
№ 13. Ядра клітин обробили препаратами, які зруйнува
ли гістони. Які структури клітини при цьому зміняться насам
перед?
№ 14. Ліпіди входять до складу клітинних мембран, утворю
ючи в них подвійний шар молекул. Чи потрібні для утворення
подвійного шару молекул ліпідів у біологічній мембрані моле
кули АТФ і ферменти?
№ 15. Д о складу клітин входять не тільки органічні, а й неор
ганічні речовини. Серед них вода, макро- і мікроелементи, без
яких клітина не може існувати. Поясніть значення в житті кліти
ни неорганічних речовин.
№ 16. Ядерну оболонку утворюють дві мембрани — зовнішня
й внутрішня. Мітохондрії також мають дві мембрани: зовнішню
й внутрішню. Чи однаковий механізм транспортування органіч
них речовин між ядром і цитоплазмою та між цитоплазмою й
мітохондріями?
№ 17. За допомогою світлового мікроскопа в клітинах забарв
леного мікропрепарату видно конденсовані хромосоми або їхні
ділянки і не можна побачити деконденсованих ділянок хромо
сом. Як це можна пояснити?
№ 18. Соматичні клітини мають парну кількість хромосом, у
кожній з яких міститься неповторна генетична інформація. Чим
зумовлені парність та індивідуальність хромосом у соматичних
клітинах організму?
№ 19. ДНК містить спадкову інформацію клітини про її озна
ки, зберігає цю інформацію, а також виконує функцію матриці
для синтезу ДНК і всіх видів РНК у клітині. Які властивості ДНК
зумовлюють її генетичні функції?
№ 20. Біополімери — білки і нуклеїнові кислоти — мають схо
жий принцип організації, але виконують у клітинах різні функ
ції. За яким загальним принципом побудовані молекули білків і
нуклеїнових кислот і чим можна пояснити відмінність їхніх функ
цій у клітинах?
61

№ 21. Матрицею для синтезу білка з амінокислот на рибосо
мах є інформаційна РНК. Які властивості іРНК надають їй мож
ливості виконувати цю функцію в клітині?
№ 22. У соматичній клітині ДНК знаходиться в ядрі. Білкові
молекули синтезуються на рибосомах за участю матриці іРНК.
Завдяки яким процесам генетична інформація надходить до ри
босом?
№ 23. Трансляція як етап біосинтезу білка в прокаріотів по
чинається зі стартового триплету, який кодує амінокислоту ме
тіонін. Поясніть, яку функцію виконує стартовий триплет на ри
босомі — донорну чи акцепторну.
№ 24. В інформаційній РНК може бути генетична інформа
ція про кілька білків, але ці білки синтезуються на рибосомах як
окремі молекули. Завдяки чому забезпечується останнє?
№ 25. У людини триплет УГГ кодує амінокислоту триптофан.
Який триплет іРНК несе інформацію про триптофан у малярій
ного плазмодія?
№ 26. Під дією мутагену в гені змінився склад кількох трипле
тів, та, незважаючи на це, клітина продовжує синтезувати той
самий білок. З якою властивістю генетичного коду це пов'язано?
№ 27. До складу генетичного коду входять 64 кодони. Вкажіть
загальну кількість змістовних кодонів і поясніть їхню невідповід
ність кількості основних амінокислот.
№ 28. У молекулі одного з поліпептидів чотири рази повто
рюється амінокислота лейцин. Чи можна на підставі цього вва
жати, що ген, в якому закодовано цей поліпептид, має прита
манні лейцину чотири однакові триплети?
№ 29. Уражена токсином клітина припинила синтез ферментів,
які зумовлюють сплайсинг. До яких наслідків це може призвести?
№ ЗО. Певна структура оперону забезпечує регуляцію його
функцій. Від якої ділянки оперону залежить пригнічення або ак
тивація його роботи і чим забезпечується цей процес?
№ 31. Промотор, оператор, структурні гени, термінатор —
ділянки оперону, які в свою чергу є ділянками молекули ДНК.
Які з названих ділянок оперону несуть інформацію про первин
ну структуру білка?
№ 32. Самооновлення, саморегуляція, самовідтворення, по
дразливість, адаптація — властивості живого. Проявом якої влас
тивості живого є регуляція експреси генів і для яких процесів у
клітині це явище має значення?
62

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

№ 33. Неактивний оперон клітини кишкової палички (Esche
richia соїі), який несе генетичну інформацію про структуру фер
менту, що розщеплює лактозу, за допомогою останньої пере
йшов в активний стан. Назвіть і визначте механізм впливу лакто
зи на активність цього оперона.
№ 34. У клітині бактерії Escherichia соїі індуктори перетворю
ють активні репресори на неактивні, а корепресори перетворю
ють неактивні репресори на активні. Вкажіть етап реалізації ге
нетичної інформації, на який впливають ці сполуки, а також ді
лянку оперону, на яку вони діють.
№ 35. Гетерохроматин, утворений однією з двох Х-хромосом
у клітинах організму жінки, може перетворитися на еухроматин.
Чи вплине цей процес на експресію генів у таких клітинах?
Ш 36. В організмах вищих тварин і людини гормони взаємо
діють з клітинами-мішенями. Які структури зовнішніх клітинних
мембран забезпечують таку форму взаємодії і чи можуть такі
процеси впливати на експресію генів у клітині?
№ 37. Відомо, що кишкова паличка (Escherichia соїі) синтезує
багато ферментів. Причому синтез деяких з них відбувається без
перервно, а інші утворюються лише при надходженні певного
індуктора. Які механізми експресії генів у другому випадку?
№ 38. Експериментально встановлено, що Escherichia соїі
швидко розмножується на поживному середовищі, яке містить
глюкозу. Після перенесення клітин на середовище з лактозою ріст
цієї бактерії на деякий час припиняється, а згодом відновлюєть
ся. Поясніть механізм цього явища.
№ 39. У молекулі репресора певного оперону є два активні
центри: до одного з них приєднується молекула індуктора, а ін
ший слугує для приєднання репресора до оператора. Після при
єднання молекули індуктора до активного центру репресора
останній втрачає здатність з'єднуватись із оператором. Чому це
відбувається?
№ 40. У двох бактерій А і В є оперони, у структурних генах
яких закодовані ферменти, що забезпечують синтез амінокислоти
триптофану. У середовищі, де перебувала бактерія А, виявлено
високий вміст триптофану, а в середовище, де перебувала бакте
рія В, потрапила токсична речовина, що призвела до пошкоджен
ня промотора цього оперону. Згодом виявилося, що в клітинах
А і В синтез триптофану припинився. Чи однакові механізми в
клітинах А і В зумовили це?
63

№ 41. Клітини мають оперон, у якому закодовано фермент,
що розщеплює дисахарид сахарозу. Але цей оперон функціонує
тільки за наявності сахарози. Поясніть механізм цього явища.
№ 42. Фермент, що розщеплює мальтозу на моносахариди,
синтезується у дріжджів лиш е в разі надходж ення мальтози.
Якщ о ж мальтози немає, цей фермент не синтезується. Поясніть
механізм такого явища.
№ 43. Клітини людського плода синтезують у-ланцюжок ге
моглобіну, але після народження дитини його синтез припиня
ється. Назвіть можливі механізми цього явища.
№ 44. Білок кристалін синтезують тільки клітини криштали
ка ока, а кератин —клітини епідермісу. Який механізм забезпе
чує синтез різних білків у клітинах одного організму?
№ 45. Унаслідок впливу на клітину токсичних речовин зруй
нувалася центріоль. Як це позначиться на життєдіяльності клі
тини?
№ 46. В інтерфазі мітотичного циклу відбувається підготовка
генетичного апарату клітини до мітозу. Чи відбувається в інтер
фазі підготовка клітини до цитокінезу?
№ 47. На клітину в постсинтетичний період подіяли токсич
ною речовиною, унаслідок чого було пригнічено синтез актину.
Як це впливатиме на перебіг процесів у мітозі?
№ 48. Більшість клітин печінки знаходиться в Go-періоді. Во
ни не синтезують ДНК і не готуються до мітозу. Однак, якщо ви
далити частину печінки в експериментальних тварин, багато клі
тин починають підготовку до мітозу. В який період мітотичного
циклу повинні вступити ці клітини, щоб вони змогли поділитися
шляхом мітозу? Позначте цей період відповідною літерою і вка
жіть послідовно всі процеси, які відбуваються в ньому.
№ 49. Нервові клітини ембріона після кількох мітотичних
циклів втрачають здатність розмножуватись, диференціюватися.
Назвіть той період життєвого циклу цих клітин, у якому зрілі
високоспеціалізовані клітини функціонують. Чим може завер
шитися життєвий цикл цих клітин?
№ 50. У культуру клітин увели хімічну речовину, яка тимча
сово заблокувала процеси в синтетичний період мітотичного
циклу. Чи здатні такі клітини поділитися шляхом мітозу?
№ 51. У клітину було введено хімічну речовину, що блокує
роботу білків, які беруть участь у деспіралізації ДНК. Який період
мітотичного циклу порушився?

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

№ 52. На клітину подіяли речовиною, що порушує синтез біл
ків, які беруть участь в утворенні веретена поділу. Які етапи міто
тичного циклу порушуються внаслідок цього?
Контрольні тести до розділу 1
1. При вивченні структурних та молекулярних компонентів
клітини використовуються різноманітні методи досліджень. За до
помогою якого методу можна вивчати форму і внутрішню орга
нізацію молекули ДНК:
А — ліофілізації;
В — світлової мікроскопії;
С — цитохімічного аналізу;
D — диференційного центрифугування;
Е — рентгеноструктурного аналізу?
2. Серед організмів, що мають клітинну будову, одними з найпримітивніших є мікоплазми. За розмірами вони наближаються
до вірусів. Який діаметр клітини мікоплазми:
А — 0,05—0,06 мкм;
В — 0,1—0,2 мкм;
С — 0,5—0,6 мкм;
D — 1 —2 мкм;
Е — 5 —6 мкм?
3. У багатоклітинному організмі форма клітин пов'язана з ви
конуваними ними функціями. Яку форму мають нервові клітини:
А — видовжену;
В — багатокутну;
С — зірчасту;
D — кулясту;
Е — дископодібну?
4. У соматичних клітинах тварин зустрічаються органели, що
відіграють суттєву роль в індивідуальному розвитку організму.
Вони беруть участь у руйнуванні тимчасових органів ембріонів
та личинок, наприклад, зябер і хвоста в пуголовка жаби. У цих
органелах також перетравлюються мікроорганізми та віруси. Як
називаються ці органели:
А — комплексом Гольджі;
В — вакуолями;
С — лізосомами;
D — мітохондріями;
Е — клітинним центром?
5 — 5-300

5. В еукаріотичній клітині містяться мембранні та немембранні органели. Яка з органел клітини не має мембрани:
А — ендоплазматичний ретикулум;
В — вакуоля;
С — пластида;
D — центросома;
Е — комплекс Гольджі?
6. Рибосоми — немембранні органели, що складаються з двох
субодиниць. Де формуються субодиниці рибосом:
А — у мітохондріях;
В — у ядерці;
С — у комплексі Гольджі;
D — у лізосомах;
Е — на мембранах ендоплазматичного ретикулуму?
7. На електронограмі тваринної клітини виявлено двомембранну органелу овальної форми, внутрішня мембрана якої утво
рює кристи. Яка це органела:
А — вакуоля;
В — мітохондрія;
С — лізосома;
D — пероксисома;
Е — комплекс Гольджі?
8. Визнання за ядром провідної ролі в передаванні спадкових
властивостей не виключає існування позаядерної спадковості. До
носія спадковості, розташованого в клітині поза ядром, відносять:
А — плазміду;
В — нуклеотид;
С - тРНК;
D — азотисту основу;
Е — нуклеозид.
9. У забезпеченні процесу трансляції важлива роль належить
транспортним РНК. Вони здійснюють транспортування:
А — амінокислот;
В — нуклеозидів;
С — білків;
D — інформаційної РНК;
Е — рибосомальної РНК.
10. Під впливом фізичних чинників у молекулі ДНК можуть
виникати ушкодження. Ультрафіолетові промені спричинюють

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

виникнення в ній димерів. Вони являють собою зчеплені між со
бою дві сусідні піримідинові основи. Укажіть їх:
А — аденін і тимін;
В — гуанін і цитозин;
С — аденін і гуанін;
D — тимін і цитозин;
Е — гуанін і тимін.
11. Репарацією називається здатність клітин виправляти ушко
дження в молекулах ДНК. Спочатку було виявлено світлову, а потім
темнову репарацію. Вкажіть, що характерно для світлової репарації:
А — усунення в ДНК ушкоджень, зумовлених дією іонізую
чої радіації;
В — усунення в ДНК ушкоджень, зумовлених хімічними ре
човинами;
С — вирізання в ДНК великих ділянок;
D — матричний синтез нового ланцюга ДНК;
Е — руйнування зв'язків у піримідинових димерах і віднов
лення цілості нитки ДНК.
12. Клітини мають механізм корекції ушкоджень у ланцюгах
молекули ДНК. Здатність клітин до цього називається:
А — термінацією;
В — реплікацією;
С — транскрипцією;
D — трансляцією;
Е — репарацією?
13. Результати численних досліджень елементарних одиниць
спадковості призвели до формування уявлення, що носить загаль
ну теорію гена. Вкажіть її положення:
А — кожна хромосома є групою зчеплення генів;
В — кількість груп зчеплення генів кожного виду тварин, рос
лин та грибів дорівнює гаплоїдному набору хромосом:
С — поміж гомологічними хромосомами відбувається обмін
алелями гена;
D — розташування триплетів з нуклеотидів у структурних ге
нах колінеарне до амінокислот поліпептидного ланцю
га, що кодується цим геном;
Е — у хром осом і відстань між генами пропорційна відсот
ку кросинговеру поміж ними.
14. Ген являє собою ділянку ДНК, в якій знаходиться інфор
мація про первинну будову поліпептиду, рибосомальної РНК
5*

або транспортної РНК. Гени відрізняються між собою кількістю
нуклеотидних залишків. Укажіть, скільки нуклеотидних залиш
ків входить до складу мінімальних за розмірами генів:
А — кілька десятків;
В — кілька тисяч;
С — кілька десятків тисяч;
D — кілька сотень тисяч;
Е — кілька мільйонів.
15. Прокаріоти — доядерні організми, які не мають ядра. Ге
нетичний матеріал у них представлений однією кільцевою мо
лекулою ДНК. Що є носієм спадкової інформації в прокаріотів:
А — віріон;
В — нуклеотид;
С — генофор;
D - тРНК;
Е -р Р Н К ?
16. Хромосомні нуклеопротеїди складаються з ДН К та білків,
переважно гістонів. Молекули гістонів утворюють групи, які на
зиваються:
А — полісомами;
В — нуклеосомами;
С — рибосомами;
D — центросомами;
Е — лізосомами.
17. У процесі дозрівання інформаційної РНК спеціальні фер
менти видаляють неінформативні ділянки про-іРНК і з'єднують
інформативні ділянки останньої (процесинг). Як називаються ін
формативні ділянки гена:
А — екзонами;
В — інтронами;
С — транскриптонами;
D — антикодонами;
Е — кодонами?
18. У генетичному коді деякі триплети (УАА, УАГ, УГА) не ко
дують жодної амінокислоти. Як називаються ці триплети:
А — антикодонами;
В — стоп-кодонами;
С — цистронами;
D — екзонами
Е — інтронами?

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

19. Під час трансляції до кожної іРНК приєднується одночас
но кілька рибосом, які розташовуються вздовж її молекули на пев
ній відстані одна від одної. Як називається трансляційний комп
лекс, який складається з однієї іРНК і розташованих на ній кількох
рибосом:
А — лізосомою;
В — полісомою;
С — фагосомою;
D — нуклеосомою;
Е — десмосомою?
20. Процес, під час якого генетична інформація про чергування
нуклеотидів у ДНК копіюється в послідовність РНК, називається:
А — репарацією;
В — реплікацією;
С — транскрипцією;
D — трансляцією;
Е — активацією амінокислот.
21. Транскрипція — це реакція матричного синтезу, яка від
бувається в ядрі клітини. Фермент, що забезпечує цей процес,
називається:
А — аміноацил-тРНК-синтетазою;
В — ДНК-залежною ДНК-полімеразою;
С — ДНК-залежною РНК-полімеразою;
D — гіалуронідазою;
Е — ендонуклеазою.
22. Генетичний код — це властива організмам єдина система
запису певної спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кис
лот у вигляді послідовності нуклеотидів. Одиницею генетичного
коду є:
А — ген;
В — мутон;
С — транскриптон;
D — кодон;
Е — антикодон.
23. Генетична інформація може передаватися не тільки від
ДНК до РНК, але в деяких випадках і від РНК до ДНК. Як назива
ється цей процес:
А — транскрипцією;
В — зворотною транскрипцією;
С — трансляцією;

D — реплікацією;
E — репарацією?
24. Під дією мутагену в гені змінився склад кількох триплетів
та, незважаючи на це, клітина продовжувала синтезувати той са
мий білок. З якою властивістю генетичного коду пов'язано те, що
заміна кількох триплетів у гені не спричинила змін у складі білка:
А — виродженістю;
В — універсальністю;
С — триплетністю;
D — однозначністю;
Е — колінеарністю?
25. Загальну схему будови оперону прокаріотів у 1961 р. за
пропонували дослідники Ф. Жакоб і Ж. Моно. Вкажіть, яку назву
отримала їхня схема генетичного контролю білкового синтезу в
бактерій:
А — гіпотеза оперону;
В — симбіотична гіпотеза;
С — гіпотеза інвагінації;
D — код ДНК;
Е — теорія гена.
26. У анафазі мітозу до полюсів клітини розходяться однохроматидні хромосоми. Скільки хромосом і молекул ДН К має
клітина людини в анафазі мітозу:
А — 46 хромосом і 92 молекули ДНК;
В — 92 хромосоми і 92 молекули ДНК;
С — 23 хромосоми і 23 молекули ДНК;
D — 46 хромосом і 46 молекул ДНК;
Е — 92 хромосоми і 46 молекул ДНК?
27. Під час постсинтетичного періоду мітотичного циклу бу
ло порушено синтез білків тубулінів. До яких наслідків це може
призвести:
А — до порушення цитокінезу;
В — до порушення формування веретена поділу;
С — до порушення спіралізації хромосом;
D — до порушення репарації ДНК;
Е — до скорочення тривалості мітозу?
28. У тваринній клітині хромосоми виявлено в її екваторіаль
ній площині. На якій стадії мітозу перебуває клітина:
А — метафази;
В — профази;

БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ

С — анафази;
D — телофази;
Е — інтерфази?
29. На одній зі стадій клітинного циклу ідентичні хромосоми
досягають полюсів клітини, деспіралізуються, навколо них фор
муються ядерні оболонки, відновлюється ядерце. У якій фазі мі
тозу знаходиться клітина:
А — профазі;
В — прометафазі;
С — метафазі;
D — анафазі;
Е — телофазі?
30. Клітинний цикл складається з інтерфази, мітозу та цитокінезу. Коли хромосоми знаходяться на екваторі клітини в упо
рядкованому стані:
А — під час синтетичного періоду інтерфази;
В — під час цитокінезу;
С — під час телофази мітозу;
D — під час метафази мітозу;
Е — під час профази мітозу?
Контрольні питання до розділу 1
1. Методи мікроскопічних досліджень. Будова та призначен
ня світлових мікроскопів.
2. Методика виготовлення тимчасових мікропрепаратів.
3. Основні властивості життя. Поняття про біологічні систе
ми. Клітинні та неклітинні форми життя.
4. Про- та еукаріотичні клітини, спільні риси та відмінності
їхньої будови, життєдіяльності, розмноження.
5. Клітина як елементарна й основна структурно-функціо
нальна одиниця живого.
6. Функціональні властивості клітини як відкритої динаміч
ної системи.
7. Сучасний стан клітинної теорії та її значення для біології
та медицини.
8. Методи вивчення структурної організації клітини.
9. Структурні компоненти цитоплазми та ядра клітини.
10. Непостійні компоненти цитоплазми — включення, їхня
характеристика, значення для клітини.
71

11. Біологічні мембрани. Значення мембранної організації
клітини. Принцип компартментації.
12. Функціональний взаємозв'язок між органелами клітини.
13. Генетичний апарат клітини, його природа та організація.
14. ДНК і РНК, їхня роль у збереженні й передачі генетичної
інформації, хімічна будова і просторова організація, видо
ва специфічність.
15. Реплікація ДНК. Механізми, біологічне значення. Фермен
ти, які беруть участь у реплікації.
16. Репарація ДНК. Механізми, види та ферменти, що забез
печують репарацію ДНК. Біологічне значення репарації.
17. Хромосоми, їхня будова. Видова постійність числа хромо
сом. Парність хромосом. Гомологічні хромосоми.
18. Хроматин: структурна організація. Еухроматин та гетерохроматин.
19. Генетичний код, його основні властивості.
20. Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації
в клітині та їхня регуляція.
21. Види РНК та їхня роль у біосинтезі білка.
22. Етапи транскрипції: ініціація, елонгація, термінація. Фер
менти, що беруть участь у транскрипції.
23. Особливості процесиніу в прокаріотів та еукаріотів.
24. А ктивація амінокислот. Ферментне забезпечення цього
процесу.
25. Етапи трансляції: ініціація, елонгація, термінація. Фермен
ти, що беруть участь у трансляції.
26. Біологічне значення біосинтезу білка.
27. Експресія генів та способи її регуляції. Гіпотеза Ж акоба—
Моно.
28. Будова оперону. Структурні та регуляторні гени.
29. Способи поділу клітин.
30. Стовбурові та спеціалізовані клітини, їхня роль у життє
діяльності організмів.
31. Клітинний цикл. Мітоз, його періоди, характеристика.
32. Структурні перебудови хромосомного апарату клітини в
ході мітотичного циклу. Фази мітозу.
33. Відмінності мітозу в рослинній та тваринній клітині.
34. Порушення мітозу. Проблема канцерогенезу.

ж
БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ
Статеві клітини. Мейоз.
Гам етогенез________________
Статеве розмноження багатоклітинних організмів пов'язане
з утворенням та розвитком статевих клітин. В основі цього яви
ща лежить мейоз.
Мейоз — це спосіб поділу клітини, унаслідок якого відбува
ється редукція (зменшення) числа хромосом і утворення клітин
з гаплоїдним набором хромосом.
Порушення процесу гаметогенезу може призвести до форму
вання неповноцінних гамет, а в подальшому — до утворення ати
пових зигот.
Навчальна мета
Знати

1. Морфофізіологічні особливості чоловічих і жіночих стате
вих клітин.
2. Характеристику всіх стадій овогенезу та сперматогенезу.
3. Характеристику та біологічне значення мейозу.
4. Механізми генетичної комбінаторики в процесі мейозу.
Уміти

1. Розрізняти в оптичному мікроскопі чоловічі й жіночі гаме
ти та порівнювати їх.
2. Визначати на мікропрепаратах клітини, що перебувають на
різних стадіях сперматогенезу.
3. Давати порівняльну характеристику мітозу і мейозу.
4. Порівнювати овогенез і сперматогенез.
Хід роботи

1.
Дослідіть при малому (окуляр хЮ, об'єктив х8) збільшен
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат зрізу яєчника
ссавця. Розгляньте фолікули різного ступеня зрілості. Зверніть
увагу на їхні розміри і на кількість фолікулярних клітин, що ото73

М ал. 28. Зрілий фолікул з овоцитом у ссавця:
1 — ядро овоцита; 2 — Zona pellucida; 3 — цитоплазма овоцита

чують овоцити. Зрілі фолікули знаходяться ближче до поверхні
яєчника. Завдяки цьому під час овуляції зрілі овоцити через роз
рив оболонки фолікула потрапляють у черевну порожнину. Знай
діть на мікропрепараті дозрілий фолікул, найбільший за розмі
рами, у порожнину якого виступає яйценосний горбик (мал. 28).
У ньому міститься овоцит другого порядку.
Вивчіть овоцит спочатку при середньому (окуляр хІО, об'єк
тив х40), а потім при великому (окуляр хІО, об'єктив х90) збіль
шенні світлового мікроскопа. Намалюйте в протоколі зрілий
фолікул з овоцитом і позначте на малюнку: а) оболонку, що
складається з фолікулярних клітин; б) блискучу оболонку (Zona
pellucida); в) ядро овоцита; г) цитоплазму овоцита з жовтковими
гранулами.
2.
Дослідіть при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат зрізу
сім'яника щура. Усередині сім'яника можна побачити попе
речні розрізи численних сім'яних канальців. Розгляньте окремий
74

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

М ал. 29. Будова сім ’яного канальця у ссавця:
1 — сперматогонія; 2 — сперматоцит першого порядку; 3 — сперматоцит другого порядку; 4 — сперматида; 5 — сперматозоїди

сім'яний канадець при великому (окуляр хІО, об'єктив х90) збіль
шенні. Стінка канальця має кілька шарів клітин різної будови.
Знайдіть чотири зони, що відповідають послідовним етапам
сперматогенезу (для полегшення пошуку можна скористатися
мал. 29). Зверніть увагу на зони:
зона розм н ож ен ня — зовнішній шар клітин сім'яного канальця.
Тут знаходяться сперматогонії — дрібні округлі клітини з вели
кими ядрами;
зона рост у — наступний шар клітин, розміщений ближче до
порожнини канальця. Тут містяться сперматоцити першого по
рядку — порівняно великі кулясті клітини з великими ядрами,
оточені шаром цитоплазми;
зона дозрівання — третій шар клітин. Тут можна побачити
сперматоцити другого порядку. Ядра в клітинах компактні, ін
тенсивно забарвлені, порівняно невеликі. У цій зоні ближче до
просвіту канальця можна побачити сперматиди — дрібні сфе
ричні клітини, більшу частину яких займають ядра витягнутої
форми (цитоплазма майже непомітна);
75

' .f k
уі ґ Щ o .V• *r / •»' S \
-Ї
і«
r
'
*v w/f'! И
И Y
<
1S'
»
%
•<
Sk

х*
Мал. ЗО. Сперматозоїди морської свинки
зона формування — сформовані сперматозоїди виходять у про
світ канальця. Головки сперматозоїдів повернуті до просвіту ка
нальця, хвости — до периферії.
Намалюйте в протоколі невеликий сектор одного сім'яного
канальця з клітинами, що відповідають різним зонам. На малюн
ку позначте: а) сперматогонїї; б) сперматоцити першого порядку;
в) сперматоцити другого порядку; г) сперматиди; д) сперматозоїди.
3. Дослідіть при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат сперма
тозоїдів морської свинки (мал. ЗО). Знайдіть у сперматозоїда го
ловку, шийку, хвіст. Намалюйте в протоколі сперматозоїд і по
значте на ньому: а) головку, б) шийку; в) хвіст.
4. Заповніть табл. 4.
Т аблиця 4. Особливості жіночих і чоловічих зрілих гамет у людини

Ознака
Орієнтовні розміри
Наявність органел спеціального
призначення
Особливості морфології
Накопичення поживних речовин

Яйцеклітина

Сперматозоїд

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

5. Заповніть табл. 5.
Таблиця 5. Порівняльна характеристика овогенезу і сперматогенезу
Ознака

Овогенез

Сперматогенез

Назва залози, де відбувається
процес
Послідовність стадій розвитку
гамет
Особливості профази першого
поділу мейозу
Кількість фертильних гамет, що
утворюються в результаті проце
су з первинної статевої клітини
6. Заповніть табл. 6.
Таблиця 6 . Порівняльна характеристика мітозу і мейозу
Мейоз
Ознака

Мітоз
Перший поділ

Другий поділ

Особливості профази
Особливості метафази
Особливості анафази
Особливості телофази
Для яких клітин властивий
Кількість клітин, які утво
рюються з однієї материн
ської клітини
7. Розв'яжіть задачі.
Задача № 1. У ядрі соматичної клітини дрозофіли міститься
чотири пари хромосом. Скільки хромосом має клітина в анафазі
першого і другого поділів мейозу? Яка кількість молекул ДНК
буде в клітинах на цих стадіях?
Задача № 2 . У ядрах соматичних клітин самок дрозофіли чо
тири пари гомологічних хромосом. Скільки хромосом містять її
полоцити в кінці телофази другого поділу мейозу? Чи ідентичні
між собою її полоцит і яйцеклітина за кількістю молекул ДНК?
77

Задача N° 3. Ядро соматичної клітини людини містить 46 хро
мосом. Скільки хромосом у клітині людини на стадії анафази мі
тозу? Назвіть клітини статевої залози, які утворюються в зоні роз
множення.
Задача N° 4. У чоловічій статевій залозі в зоні росту міститься
20 000 первинних сперматоцитів. Скільки може утворитися з них
сперматоцитів другого порядку та сперматозоїдів?
Задача № 5 . У жіночій статевій залозі в зоні росту міститься
400 первинних овоцитів. Скільки може утворитися з них овоцитів другого порядку і полоцитів?
Задача N°6. У соматичній клітині людини 46 хромосом, кімнат
ної мухи — 12, а в малярійного плазмодія — 2 хромосоми. Скіль
ки молекул ДНК буде в ядрі клітини в кожного з названих видів
у кінці інтерфази, що передує мейозу?
Задача N° 7. В епітеліальній клітині людини 46 хромосом. Скіль
ки хромосом у сперматозоїді, овоциті першого порядку, сперматиді, овоциті другого порядку?
Задача № 8 . У соматичній клітині людини 46 хромосом. Скіль
ки хромосом та ДНК міститься в: а) клітині епідермісу; б) сперматогонії; в) овогонії; г) м'язовій клітині?
Задача N° 9. Гаметогенез у чоловіків відбувається з різною ін
тенсивністю в різні періоди онтогенезу. Скільки гамет може дати
8000 первинних статевих клітин у хлопчиків під час статевого до
зрівання, у зрілих, літніх чоловіків?
Задача № 10. У жінки в одній з овогоній у пресинтетичний пе
ріод виник один мутантний ген. Назвіть максимальну кількість
овоцитів другого порядку, які можуть отримати цей ген.
Задача № 11. У чоловіка внаслідок порушення мейозу утворив
ся сперматозоїд із нормальним набором автосом, але з двома
Х-хромосомами. На якому етапі сперматогенезу це могло відбу
тися? Скільки хромосом міститься в цьому сперматозоїді?
Задача № 12. У процесі гаметогенезу в статевих клітинах голу
ба утворюється 40 бівалентів. По скільки хромосом у спермато
зоїдах голуба та його епітеліальних клітинах?
Задача N° 13. Соматична клітина шимпанзе містить 48 хромо
сом. По скільки хромосом у клітинах шимпанзе під час інтеркінезу? Як називаються клітини, що перебувають в інтеркінезі?
Задача N° 14. В епітеліальних клітинах сім'яних канальців чо
ловіка по 46 хромосом. Яку кількість автосом і статевих хромо
сом отримає син від батька?

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Задача 15. У незрілих статевих клітинах миш і утворю ється
20 бівалентів. По скільки хромосом у стовбурових клітинах кіст
кового мозку миші?
Задача 16. Перша дитина народилася, коли матері було 20 ро
ків, батькові — 23; друга — за 3 роки потому. Скільки часу трива
ло утворення батьківських гамет, з яких утворилися відповідні
зиготи?
Задача 27. В овоциті першого порядку до подвоєння ДНК ви
ник мутантний ген. Яка максимальна кількість зигот, у які може
потрапити цей ген?

Запитання і тестові завдання
1. Чим відрізняється соматична клітина від статевої?
2. Як називаються зрілі чоловічі статеві клітини в людини?
3. З яких клітин розвиваються статеві клітини?
4. Які клітини називають фертильними?
5. Скільки часу зберігають фертильність статеві клітини лю
дини?
6. Чи однакові за генотипом гамети одного організму?
7. Як називається в онтогенезі період утворення статевих клітин?
8. Які є стадії розвитку чоловічих статевих клітин?
9. Які є стадії розвитку жіночих статевих клітин?
10. Чи генетично ідентичні овогонії одного організму?
11. Чи відбувається мітоз у фолікулах яєчника молодої жінки?
12. На яком у етапі гаметогенезу відбувається кросинговер?
1 3 . У яких незрілих статевих клітинах відбувається кросин
говер?
14. На якій стадії гаметогенезу відбувається редукція хромо
сомного набору?
15. У результаті поділу якої незрілої жіночої статевої клітини
утворюються дві генетично ідентичні диплоїдні клітини?
16. Яка будова зрілого фолікула та які зміни відбуваються з
ним після овуляції?
17. Чи генетично ідентичні сперматиди, що утворилися в ре
зультаті поділу одного сперматоцита другого порядку?
18. Скільки бівалентів у ядрі гаметоцита людини?
19. Скільки хромосом і молекул ДНК у вторинних гаметоцитах людини?
20. У яких незрілих статевих чоловічих клітинах диплоїдний
хромосомний набір?
79

21. Які клітини при ово- та сперматогенезі мають гаплоїдний
набір хромосом?
22. Чи генетично ідентичні первинні гаметоцити однієї осо
бини?
23. Які клітини вступають у перший мейотичний поділ?
24. Які клітини утворюються після першого поділу мейозу?
25. Які клітини вступають у другий мейотичний поділ?
26. У яких клітинах відбувається перший мейотичний поділ
під час спермато- та овогенезу?
27. Скільки овоцитів другого порядку щомісяця дозріває в яєч
нику жінки?
28. Де та за яких умов в організмі людини відбувається пере
творення овоцита другого порядку на яйцеклітину?
29. Чи можна відрізнити сперматогоній від первинного сперматоцита на стадії анафази?
30. Які стадії гаметогенезу чоловіка та жінки подібні?
31. Які відмінності між сперматогенезом та овогенезом у лю
дини?
32. Чим відрізняється мітоз від мейозу?
33. Які відмінності існують між анафазою першого мейозу та
анафазою мітозу?
34. Які послідовні стадії профази першого поділу мейозу?
35. Які є механізми комбінування генів у процесі мейозу?
36. У чому полягає суть механізму утворення бівалентів у ході
мейозу?
37. Що являє собою інтеркінез?
38. Чи можна в печінці знайти клітини на стадії інтеркінезу?
39. Який фермент міститься в акросомі людського спермато
зоїда?
40. Яка структура клітини утворює акросому:
а) рибосома;
б) мітохондрія;
в) ендоплазматичний ретикулум;
г) комплекс Гольджі?
41. На якій стадії гаметогенезу відбуваються перший та дру
гий мейотичні поділи клітини:
а) розмноження;
б) дозрівання;
в) формування;
г) росту?

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

42. Які чоловічі статеві клітини (зрілі й незрілі) мають гаплоїд
ну кількість хромосом:
а) сперматоцити другого порядку;
б) сперматиди;
в) сперматозоїди;
г) сперматоцити першого порядку;
д) сперматогонії?
43. У яких клітинах людини відбувається перший мейотичний
поділ:

а) сперматоцитах першого порядку;
б) овоцитах першого порядку;
в) сперматогоніях;
г) овогоніях?
44. Сперматозоїд має:
а) головку;
б) шийку;
в) хвіст;
г) жовткові гранули.
45. Які незрілі жіночі статеві клітини мають диплоїдний на
бір хромосом:
а) овогонії;
б) овоцити першого порядку;
в) овоцити другого порядку;
г) полярне тільце?
46. Після першого мейотичного поділу незрілі статеві кліти
ни жінки містять хромосом:
а) 23;
б) 46;
в) 92;
г) 69.
47. У незрілих статевих клітинах жінки після першого мейо
тичного поділу міститься така кількість молекул ДНК:
а) 23;
б) 46;
в) 92;
г) 69.
48. Розходження однохроматидних хромосом до протилежних
полюсів клітини, що редукційно ділиться, відбувається в:
а) анафазі першого мейотичного поділу;
б) анафазі другого мейотичного поділу;
6 — 5-300

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

в) профазі першого мейотичного поділу;
г) метафазі першого мейотичного поділу.
Гаплоїдна кількість двохроматидних хромосом знаходить
ся в екваторіальній площині клітини в:
а) анафазі першого мейотичного поділу;
б) метафазі другого мейотичного поділу;
в) телофазі першого мейотичного поділу;
г) телофазі другого мейотичного поділу.
Кросинговер відбувається в таких незрілих статевих кліти
нах жінки:
а) овогоніях;
б) овоцитах першого порядку;
в) овоцитах другого порядку;
г) редукційних (полярних) тільцях.
Гаплоїдний набір хромосом містить:
а) будь-яка соматична клітина;
б) будь-яка незріла статева клітина;
в) зріла статева клітина, що утворилася внаслідок нормаль
ного перебіїу мейозу;
г) будь-яка статева клітина.
В організмі людини генетично ідентичними є:
а) овогонїї;
б) сперматозоїди;
в) овоцити другого порядку;
г) редукційні (полярні) тільця.
Унаслідок мейозу І в організмі чоловіка утворюються:
а) сперматозоїди;
б) сперматоцити першого порядку;
в) сперматиди;
г) сперматоцити другого порядку.
Унаслідок мейозу І в організмі жінки утворюються:
а) овогонїї;
б) овоцит першого порядку;
в) овоцит другого порядку;
г) первинний полоцит.
Пахінема — це стадія профази І мейозу, під час якої:
а) хромосоми слабкоспіралізовані, мають вигляд довгих
тонких ниток, на них є стовщення — хромомери;
б) гомологічні хромосоми попарно сполучені між собою
(тут відбувається кон'югація);

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

в) хромосоми сполучені у біваленти й мають вигляд товс
тих ниток (тут відбувається кросинговер);
г) гомологічні хромосоми, які були сполучені в біваленти,
починають відштовхуватись одна від одної.
Під час сперматогенезу мейоз відбувається в зоні:
а) розмноження;
б) росту;
в) дозрівання;
г) формування.
У сперматозоїда й овоцита другого порядку спадкова ге
нетична інформація міститься в:
а) ядрі;
б) рибосомах;
в) лізосомах;
г) пероксисомах.
Під час сперматогенезу мітоз відбувається в зоні:
а) розмноження;
б) росту;
в) дозрівання;
г) формування.
Кон'югація хромосом відбувається в:
а) профазі другого мейотичного поділу;
б) профазі першого мейотичного поділу;
в) метафазі другого мейотичного поділу;
г) анафазі першого мейотичного поділу.
Мейоз — це:
а) прямий поділ ядра клітини;
б) непрямий поділ ядра клітини, унаслідок чого утворю
ються генетично ідентичні клітини;
в) редукційний поділ ядра клітини (зменшення числа хромо
сом) і утворення клітин з гаплоїдним набором хромосом;
г) особливий спосіб поділу статевих клітин.
Результатом мейозу є:
а) утворення соматичних клітин;
б) випадкова рекомбінація генів;
в) утворення диплоїдних клітин;
г) утворення гаплоїдних клітин.
Кросинговер відбувається в:
а) лептонемі;
б) зигонемі;
83

в) пахінемі;
г) диплонемі;
д) діакінезі.
63. Мейоз передує утворенню:
а) зрілих статевих клітин;
б) епітеліальних клітин;
в) нервових клітин;
г) клітин рогівки ока.
64. Гомологічні хромосоми розходяться до протилежних по
люсів клітини під час:
а) інтерфази;
б) анафази першого мейотичного поділу;
в) анафази другого мейотичного поділу;
г) інтеркінезу.
65. Біля полюсів клітини знаходиться гаплоїдний набір хро
мосом у:
а) профазі першого мейотичного поділу;
б) профазі другого мейотичного поділу;
в) телофазі першого мейотичного поділу;
г) телофазі другого мейотичного поділу.

Тема 8

Онтогенез організмів.
Запліднення. Д роблення______

Онтогенез — це процес реалізації власної генетичної інфор
мації зиготи за конкретних умов середовища.
Запліднення — це процес злиття гаплоїдних чоловічих та жі
ночих гамет, унаслідок чого виникає якісно нова клітина — зиго
та, що має диплоїдний набір хромосом.
Дроблення — це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи,
у результаті яких утворюються бластомери. Унаслідок процесу
дроблення формується бластула.
Питання цієї теми стосуються індивідуального розвитку орга
нізмів — від утворення зиготи до формування багатоклітинного
зародка на стадії бластули. Розглядаються механізми цих проце
сів у нормі, а також імовірні причини їхніх порушень, що зумов
лені негативним впливом алкоголю, нікотину, деяких лікарських
препаратів.
84

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Навчальна мета
Знати

1.
2.
3.
4.
5.
6.

Типи й періоди онтогенезу та їхні особливості.
Суть та біологічне значення запліднення.
Типи дроблення та їхні механізми.
Особливості мітотичного циклу бластомерів.
Будову бластули, її особливості в різних організмів.
Можливі порушення онтогенезу, які виникають унаслідок
дії шкідливих речовин під час запліднення і дроблення.

Уміти

1. Знаходити на мікропрепаратах клітини з чоловічим та жі
ночим пронуклеусом.
2. Розрізняти зародки представників різних класів хордових
тварин під час дроблення та на стадії бластули.
3. Розрізняти між собою типи дроблення.
4. Пояснювати механізми генетичної ідентичності та фенотипової різноманітності бластомерів.
Хід роботи
1. Розгляньте при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат "заплід
нення в аскариди" (мал. 31). Згадайте, з яких етапів складається
процес запліднення. Знайдіть на мікропрепараті клітину, в якій
видно жіночий і чоловічий пронуклеуси. Намалюйте цю кліти
ну в протоколі. На малюнку позначте: а) жіночий та чоловічий
пронуклеуси; б) оболонку запліднення; в) цитоплазму зиготи.
2. Розгляньте при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати "дроб
лення в ланцетника". Схему дроблення в ланцетника зображено
на мал. 32. Відшукайте зародки на стадіях 2-го, 4-го, 8-го бласто
мерів. Зверніть увагу на те, що величина бластомерів на будь-якій
стадії дроблення приблизно однакова. Намалюйте в протоколі
послідовні стадії дроблення в ланцетника від 2-го до 8-го бласто
мерів. Вкажіть, який тип дроблення характерний для ланцетника.
3. Розгляньте при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати "дроб
лення в ж аби". Схему дроблення в жаби зображено на мал. 33.
Знайдіть зародки на стадіях 2-го, 4-го, 8-го бластомерів. Звер
ніть увагу на неоднакові розміри бластомерів у зародка на різних
85

М ал. 3 1. Запліднення в аскариди:
1 — жіночий та чоловічий пронуклеуси

М ал. 3 2. Дроблення в лан
цетника (схема):

М ал. 3 3. Дроблення в жаби
(схема):

А — яйцеклітина; Б — стадія
8-ми бластомерів

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Мал. 34. Бластула ланцетника

Мал. 35. Бластула жаби

(схема)

стадіях дроблення. Дрібні бластомери розташовані на анімаль
ному полюсі, великі — на вегетативному. Намалюйте в протоколі
зародок жаби на стадіях 4-го та 8-го бластомерів. Вкажіть, який
тип дроблення характерний для жаби.
4.
Дослідіть при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) та сере
ньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збільшеннях світлового мікро
скопа постійні мікропрепарати бластули жаби та бластули лан
цетника. Знайдіть на мікропрепараті клітини бластодерми. Звер
ніть увагу на їхню форму, будову, розміщення. Намалюйте в про
токолі бластули ланцетника й жаби (схеми бластул ланцетника
й жаби зображено на мал. 34, 35). На малюнку позначте: а) блас
тодерму; б) бластоцель.
Запитання і тестові завдання
1. Які ви знаєте періоди онтогенезу людини?
2. На які стадії поділяється ембріональний період?
3. Яка тривалість ембріогенезу людини? Які періоди ембріо
генезу людини критичні?
4. Як називається запліднена яйцеклітина?
5. З яких етапів складається запліднення?
6. Де відбувається запліднення в людини?
7. У чому полягає значення запліднення?
8. Які головні умови запліднення?
9. Чи залежить тип процесу дроблення від типу яйцеклітини?
10. Як називаються клітини зародка під час дроблення?
11. Результатом якого способу поділу клітин є збільшення їх
ньої кількості під час дроблення?
12. Якого періоду мітотичного циклу немає в клітинах зарод
ка під час дроблення?
87

13. Чи беруть участь у формуванні тіла зародка клітини трофобласта?
14. На якій стадії розвитку зародка в його клітинах почина
ються повні мітотичні цикли?
15. Чи ростуть клітини під час дроблення? Чи росте при цьо
му зародок?
16. Чи можна назвати клітини трофобласта бластомерами?
17. Де міститься зародок людини під час дроблення?
18. На яку добу ембріонального розвитку імплантується за
родок людини?
19. Чи можна назвати дробленням поділ клітин трофобласта?
20. Чи можна назвати дробленням поділ клітин бластодерми?
21. Чи однаковий генотип у клітинах трофобласта та ембріобласта одного ембріона?
22. Чим відрізняються клітини трофобласта від бластомерів?
23. Чи живиться зародок ззовні під час дроблення? Як саме
живиться зародок під час дроблення?
24. Чи потрібний бластомерам фермент ДНК-залежна РНКполімераза?
25. Чи потрібен бластомерам фермент ДНК-залежна ДНК-полімераза?
26. Чи можна знайти біваленти в ядрах бластомерів?
27. Який етап біосинтезу білка відбувається під час дроблення?
28. У полярні тільця (полоцити) інколи проникають сперма
тозоїди. Чому в такому випадку не виникають нові орга
нізми?
29. Чи можна назвати дробленням поділ клітин кісткового
мозку?
30. Який механізм забезпечує генетичну ідентичність клітин
зародка?
31. Які особливості мітотичного циклу бластомерів?
32. Онтогенез — це:
а) індивідуальний розвиток особини;
б) історичний розвиток живих організмів.
33. Личинковий тип розвитку властивий видам, яйця яких:
а) бідні на жовток;
б) багаті на жовток.
34. Неличинковий тип розвитку властивий видам, яйця яких:
а) бідні на жовток;
б) багаті на жовток.

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

35. Внутрішньоутробний тип розвитку характерний для:
а) риб;
б) плазунів;
в) земноводних;
г) птахів;
д) вищих ссавців і людини.
36. Завершення ембріонального періоду при личинковому ти
пі онтогенезу пов'язане з:
а) виходом зародка з яйцевих оболонок;
б) виходом зародка із зародкових оболонок;
в) моментом народження.
37. Дроблення яйця у ссавців закінчується утворенням:
а) морули;
б) органів і тканин;
в) гаструли.
38. У людини овоцит другого порядку стає яйцеклітиною:
а) під час овуляції;
б) під час запліднення.
39. Які існують типи онтогенезу:
а) прямий;
б) непрямий;
в) комбінований?
40. Неличинковий тип розвитку притаманний:
а) рибам;
б) плазунам;
в) птахам;
г) вищим ссавцям;
д) людині.
41. Роль сперматозоїда при заплідненні в людини полягає в
тому, що він:
а) вносить половину генетичного матеріалу;
б) взаємодіє з овоцитом другого порядку, індукуючи пе
ретворення його на яйцеклітину;
в) вносить поживні речовини, що будуть використані під
час дроблення;
г) сприяє проникненню в клітину інших сперматозоїдів.
42. Порожнина бластули називається:
а) бластоцеллю;
б) бластодермою;
в) морулою;
г) целомом.
89

43. Зародок, під час дроблення між клітинами якого немає по
рожнини, називається:
а) бластулою;
б) гаструлою;
в) морулою;
г) трофобластом.
44. Назвіть тип яйцеклітини, властивий людині:
а) вторинно ізолецитальний;
б) центролецитальний;
в) мезолецитальний;
г) телолецитальний.
45. Відновлення повного диплоїдного набору хромосом у зи
готи відбувається завдяки:
а) мейозу;
б) заплідненню;
в) дробленню;
г) гаструляції.
46. Запліднення — це:
а) процес злиття ядер гамет, після чого відновлюється диплоїдний набір хромосом і виникає нова клітина — зи
гота;
б) процес злиття чоловічої і жіночої гамет;
в) процес злиття чоловічої і жіночої гамет без відновлення
диплоїдного набору хромосом у зиготі.
47. Поліспермія — це явище, при якому в яйцеклітину про
никає:
а) один сперматозоїд;
б) два сперматозоїди;
в) три сперматозоїди;
г) чотири і більше сперматозоїдів.
48. Синкаріон — це:
а) ядро зиготи, яке утворилося в процесі злиття жіночого
та чоловічого пронуклеусів;
б) чоловічий пронуклеус;
в) жіночий пронуклеус;
г) зародок на стадії двох бластомерів.
49. В оптимальних умовах сперматозоїд здатний зберігати фер
тильність:
а) до 1 год;
б) до 3 год;
90

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

в) до 24 год;
г) до 48 год.
50. Дроблення продовжується до того часу, поки характерне
для соматичних клітин співвідношення ядра і цитоплазми:
а) не відновиться;
б) не збільшиться;
в) не зменшиться.

Тема §

Гаструляція. Гістогенез та
органогенез. Періоди розвитку
плода. Постнатальний період
онтогенезу ____________________

Гаструла — це багатоклітинний зародок на стадії формуван
ня зародкових листків (гаструляції).
Гаструляція — це складний процес м орфогенетичних змін,
який супроводж ується розмноженням, ростом, спрямованим
переміщ енням і диференцію ванням клітин, наслідком чого є
утворення зародкових листків (ектодерми, ендодерми, мезо
дерми).
Гістогенез — це сукупність процесів, які забезпечують в онто
генезі багатоклітинних організмів утворення, ф ункціонування
і відновлення тканин із притаманними їм органоспецифічними
особливостями.
Органогенез — це утворення зачатків органів та їхня диферен
ціація в процесі онтогенезу.
У цій темі студенти ознайомлюються з процесом гаструляції,
гістогенезом, органогенезом, роллю провізорних органів та особ
ливостями постембріонального розвитку. Згадується роль мута
генів та тератогенів у виникненні природж ених вад розвитку.
Звертається увага на критичні періоди розвитку, коли зародок
найчутливіший до впливу різноманітних факторів, які можуть
порушувати його нормальний розвиток.
Ознайомлення з механізмами органогенезу та особливостя
ми постембріонального періоду онтогенезу має важливе значен
ня для формування наукового світогляду лікаря, його загальної
та професійної кваліфікації.
91

Навчальна мета
Знати

1.
2.
3.
4.
5.

Будову гаструли в ланцетника. Типи гаструляції.
Тісто- та органогенез, їхні механізми.
Щ о являє собою ембріональна індукція?
Значення провізорних органів для зародка, що розвивається.
Негативний вплив мутагенів та тератогенів на формування
зародка та плода.
6. Особливості постембріонального періоду розвитку організму.
7. Критичні періоди розвитку організму в онтогенезі.
Уміти

1. Аналізувати механізми етапів ембріонального періоду ін
дивідуального розвитку організмів.
2. Визначати взаємне розміщення та переміщення зачатків
органів у періоди гаструляції, гісто- та органогенезу.
3. Визначати типи гаструляції в хордових тварин.
4. Визначати на мікропрепаратах ранні стадії органогенезу.
5. Аналізувати причини, що можуть призвести до порушень
розвитку організму і вплинути на процеси росту та дифе
ренціації в постембріональний період.
Хід роботи
1. На мал. 36 схематично зображено різні типи гаструляції:
А — інвагінація; Б — епіболія; В — імміграція; Г — делямінація.
Уважно розгляньте їх. Знайдіть тип гаструляції, характерний
для ланцетника. Зверніть увагу, що гаструла ланцетника двоша
рова, із зовнішнім (ектодерма) і внутрішнім (ендодерма) листка
ми. Між ними містяться залишки бластоцелі і з'являється нова
порожнина — гастроцель, що відкривається первинним ротом
(бластопором ). Н амалю йте гаструлу ланцетника в протоколі.
На малюнку позначте: а) ектодерму; б) ендодерму; в) гастроцель;
г) бластопор.
2. Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат гастру
ли жаби. Зверніть увагу на розміщення бластопора, розміри клі
тин екто- та ендодерми. Клітини ектодерми — дрібні, а ендо
дерми — більш і й світліші. Схему гаструли жаби зображено на
мал. 37. Намалюйте в протоколі гаструлу жаби. На малюнку по
значте: а) ектодерму; б) ендодерму; в) бластопор; г) гастроцель;
92

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Мал. 36. Типи гаструляції (схема):
А — інвагінація; Б — епіболія; В — імміграція; Г — делямінація

д) залишки бластоцелі. Запишіть у протокол, які тканини фор
муються з екто- та ендодерми у хордових. Яка роль бластопора в
розвитку первинноротих та вторинноротих тварин?
3.
Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіл
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат нейрули
жаби (мал. 38). Зверніть увагу на те, що в зародку можна поба
чити поверхневий шар клі
тин — ектодерму. На верх
ньому полюсі зародка вид
но нервову пластинку, яка
прогинається, утворю ю чи
нервовий жолобок, обме
ж ений нервовими валика
ми. Знизу від нервової плас
тинки міститься хорда. Під
М ал. 37. Гаструла жаби
(схема):
1 — гастроцель; 2 — бластопор;
З — ендодерма; 4 — ектодерма;
5 — залишки бластоцелі

М ал. 38. Нейрула жаби (рання стадія розвитку):
1 — ектодерма; 2 — нервовий валик; 3 — нервова пластинка; 4 —
хорда; 5 — ендодерма; 6 — гастроцель; 7 — включення жовтка

хордою видно гастроцель. Намалюйте в протоколі нейрулу жа
би. На малюнку позначте: а) ектодерму; б) ендодерму; в) нервову
пластинку; г) хорду; д) нервовий валик; е) гастроцель.
4.
Розгляньте при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат зрізу за
родка курки на стадії утворення нервової трубки, сомітів та хор
ди (мал. 39). Знайдіть у полі зору поверхневий шар клітин — екто
дерму, під ним — нервову трубку, знизу від якої міститься хорда.
По обидва боки від нервової трубки знайдіть середній зародко
вий листок — мезодерму, який поділяється на три відділи: дор
сальну мезодерму, проміжну мезодерму і вентральну мезодер
му, яка складається з парієтального й вісцерального листків, між
94

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Мал. 39. Поперечний зріз зародка курки на стадії утворення нер

вової трубки, сомітів та хорди:
1 — ектодерма; 2 — нервова трубка; 3 — хорда; 4 — мезодерма: а — дор
сальна, б — проміжна, в — вентральна (парієтальний листок), г — вентральна
(вісцеральний листок); 5 — вторинна порожнина (целом); 6 — ендодерма

якими міститься вторинна порожнина тіла — целом. Намалюйте
в протоколі зародок курки. На малюнку позначте: а) ектодерму;
б) ендодерму; в) нервову трубку; г) хорду; д) вторинну порожнину
тіла — целом; е) дорсальну мезодерму; є) проміжну мезодерму;
ж) вентральну мезодерму.
5. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат зрізу зарод
ка форелі (мал. 40). Знайдіть на мікропрепараті міотом, жовтко
вий мішок. Зверніть увагу, що над хордою розміщена нервова
трубка, а під хордою — кишка. Намалюйте в протоколі зріз за
родка форелі. На малюнку позначте: а) нервову трубку; б) хорду;
в) кишку; г) міотом; д) жовтковий мішок.
6. Заповніть табл. 7.
Таблиця 7. Характеристика ранніх етапів ембріогенезу
Тип
яйцекліт ини

Тип
дроблення

Тип
бластули

Тип
гаструляції

Представ
ники

Первинно-оліголецитальна
Вторинно-оліголецитальна
Полілецитальна
95

М ал. 4 0 . Зріз зародка форелі:
1 — жовток; 2 — нервова трубка; 3 — хорда; 4 — кишка; 5 — міотом

Зап и тан н я і т е с т о в і завдан н я
1. У чому полягає суть індивідуального розвитку організму?
2. Які є критичні періоди розвитку плода?
3. Чи можуть мутагенні та тератогенні фактори спричинити
схожі порушення ембріогенезу?
4. Які ви знаєте типи гаструляції?
5. Які зародкові листки формуються під час гаструляції?
6. Який тип гаструляції властивий тваринам, що мають ізолецитальні яйця?
7. Як називається порожнина гаструли в ланцетника?
8. Як називається зародковий листок, який утворюється між
екто- та ендодермою?

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

9. Яким тканинам і органам дає початок ектодерма в хребет
них?
10. Яким тканинам і органам дає початок ендодерма в хре
бетних?
11. Яким тканинам і органам дає початок мезодерма в хребет
них?
12. З якого зародкового листка утворюється нервова трубка?
13. На якій стадії розвитку зародка відбувається диференціа
ція клітин?
14. У чому полягає суть диференціації клітин в ембріогенезі?
15. Які є молекулярні механізми ембріональної індукції?
16. Чи потрібен клітинам ектодерми фермент ДНК-залежна
РНК-полімераза?
17. Чи однакові за генотипом клітини ектодерми та ендодерми?
18. Які ви знаєте провізорні органи?
19. На якому етапі онтогенезу формуються провізорні орга
ни в людини?
20. Який з відомих провізорних органів виконує кровотворну
функцію в зародка?
21. Як називається місце найтіснішого контакту ворсинок хо
ріона зі слизовою оболонкою матки в хребетних?
22. Який орган зв'язує зародок із плацентою?
23. Як називається рідина, в якій знаходиться плід у вищих
ссавців?
24. Які функції виконує плацента?
25. Чим характеризується період новонародженості? Чому він
вважається критичним періодом?
26. Які періоди постембріогенезу виділяють у людини?
27. У який період постембріонального розвитку відбувається
найінтенсивніший ріст організму?
28. У якому віці припиняється ріст людини?
29. Що таке визначений та невизначений ріст?
30. У чому полягає суть і які ймовірні причини акселерації?
31. Які біологічні та соціальні фактори зумовлюють акселе
рацію?
32. Які ви знаєте негативні наслідки акселерації?
33. Що таке плідний період онтогенезу? Яка його тривалість?
34. У чому полягає різниця між біологічним та хронологіч
ним віком людини?
7 _ 5-300

35. У чому полягає біологічна суть клімактеричного періоду
онтогенезу?
36. Що є предметом вивчення геронтології?
37. Які існують найпоширеніші гіпотези старіння людини?
38. У якій послідовності відбувається старіння систем органів
людини?
39. У чому полягає суть клінічної смерті?
40. Двошаровий зародок у ланцетника називається:
а) бластулою;
б) гаструлою.
41. Зовнішній шар клітин гаструли в ланцетника називається:
а) ектодермою;
б) ендодермою;
в) мезодермою;
г) бластодермою.
42. Гістогенез — це процес утворення:
а) тканин;
б) органів;
в) бластомерів;
г) зиготи.
43. Хребетних тварин, які мають амніон, називають:
а) амніотами;
б) анамніями.
44. Спеціальний орган, який формується тільки у ссавців, — це:
а) алантоїс;
б) жовтковий мішок;
в) плацента;
г) амніон.
45. Живлення зародка й газообмін у людини здійснюються
через:
а) плаценту;
б) жовтковий мішок;
в) алантоїс;
г) матку.
46. Провізорні органи — це:
а) постійні органи;
б) тимчасові органи;
в) позазародкові органи;
г) зародкові органи.

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

47. Амніон здійснює функцію:
а) обмінну;
б) захисну;
в) кровотворну.
48. Явище взаємодії між частинами зародка, коли одна з них
визначає розвиток іншої, називається:
а) дробленням;
б) регенерацією;
в) ембріональною індукцією;
г) акселерацією.
49. Внутрішній зародковий листок гаструли ланцетника нази
вається:
а) ектодермою;
б) ендодермою;
в) мезодермою;
г) бластодермою.
50. Процес утворення нервової трубки в зародка називається:
а) нейруляцією;
б) сегментацією;
в) делямінацією;
г) інвагінацією;
д) копуляцією.
51. У ланцетника спостерігається такий тип гаструляції:
а) імміграція;
б) делямінація;
в) епіболія;
г) інвагінація.
52. Отвір, за допомогою якого гастральна порожнина контак
тує з навколишнім середовищем, називається:
а) бластопором;
б) гастроцеллю;
в) бластоцеллю;
г) цитостомом.
53. Похідними ендодерми є:
а) епітелій, який вистилає внутріш ню поверхню стінки
бронхів;
б) нервова тканина;
в) м'язова тканина;
г) кісткова тканина.
і *

54. Ектодерма — це:
а) зовнішній зародковий листок;
б) внутрішній зародковий листок;
в) середній зародковий листок.
55. Ектодермальне походження мають:
а) нервова тканина;
б) м'язова тканина;
в) епітелій, що вкриває внутрішню поверхню стінки кишки;
г) кісткова тканина.
56. Похідними мезодерми є:
а) нервова тканина;
б) кісткова тканина;
в) епітеліальна тканина;
г) м'язова тканина.
57. Нейруляція — це період, що:
а) відповідає початку органогенезу;
б) відповідає завершенню органогенезу;
в) забезпечує формування зародкових листків;
г) охоплює процеси від появи перших ознак формування
нервової пластинки до замикання її в нервову трубку.
58. Чоловіки й жінки вважаються старими, якщо їхній хроно
логічний вік становить:
а) 55 років;
б) 65 років;
в) 75 років;
г) 95 років.
59. Геронтологія — це наука, що вивчає:
а) основні закономірності старіння людини на всіх рівнях
організації;
б) особливості розвитку захворювань у людей старечого
віку;
в) особливості лікування хвороб у літніх людей;
г) профілактику захворювань у людей похилого віку.
60. Постнатальний період онтогенезу — це період:
а) що триває від утворення зиготи до народження людини;
б) протягом якого відбувається гісто- та органогенез у лю
дини;
в) від народження людини до смерті;
г) від народження людини до старості.

100

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

61. Акселерація — це:
а) прискорення росту і розвитку дітей та підлітків;
б) прискорення росту дорослих людей;
в) уповільнення росту дітей і підлітків;
г) патологічне прискорення росту дітей і підлітків.
62. Чоловік вважається зрілим, якщо його хронологічний вік
становить:
а) 22 роки;
б) 32 роки;
в) 35 років;
г) 40 років.
63. Жінка вважається зрілою, якщо її хронологічний вік ста
новить:
а) 21 рік;
б) 22 роки;
в) ЗО років;
г) 40 років.
64. Чоловік вважається похилого віку, якщо його хронологіч
ний вік становить:
а) 50 років;
б) 62 роки;
в) 65 років;
г) 70 років.
Контрольні вправи до розділу 2
№ 1. Чоловічі статеві клітини розвиваються в такій послідов
ності: розмноження, ріст, дозрівання і формування. Назвіть клі
тини, характерні для кожної стадії сперматогенезу, і порівняйте
кількість у них хромосом і ДНК.
№ 2. У процесі дозрівання чоловічих статевих клітин з одного
сперматоцита першого порядку утворюється чотири сперматиди з гаплоїдним набором хромосом. Чи генетично ідентичні утво
рені сперматиди?
№ 3. У самок дрозофіли в овоцитах першого порядку відбу
вається кросинговер. У самців дрозофіли в сперматоцитах пер
шого порядку кросинговеру немає. Порівняйте кількість хромо
сом, кількість ДНК і наявність ідентичних хромосом в овоцитах і
сперматоцитах другого порядку.
101

JV° 4. У ссавців внаслідок сперматогенезу з одного сперматоцита першого порядку утворюється чотири сперматозоїди. У про
цесі овогенезу з одного овоцита першого порядку утворюється
одна яйцеклітина. Порівняйте сперматозоїди і яйцеклітини за
кількістю хромосом, ДНК.
№ 5. Мейоз складається з двох послідовних поділів, у кожно
му з яких є анафаза. Чим відрізняються анафаза першого і дру
гого мейотичних поділів і яке значення мають обидві анафази
в дозріванні чоловічих і жіночих статевих клітин у людини?
№ 6. За біологічною суттю онтогенез є процесом реалізації
власної генетичної інформації організму за певних умов середо
вища. Порівняйте зиготу і бластомери одного зародка за кількіс
тю молекул ДНК, хромосом та генотипом.
№ 7. Бластомери одного зародка мають однаковий генотип
на стадії 2 бластомерів і на стадії 32 бластомерів, але відрізняють
ся за ядерно-цитоплазматичним індексом (відношення об'єм у
ядра до об'єму цитоплазми). Як можна пояснити ці факти?
№ 8. У ссавців під час запліднення з ядром яйцеклітини зли
вається ядро одного сперматозоїда. Що перешкоджає процесу
поліспермії?
№ 9. В онтогенезі дроблення є періодом переходу від одно
клітинної організації зародка до багатоклітинної. Чи можна на
звати сукупність бластомерів одного зародка його тканиною?
№ 10. Ранні стадії ембріонального розвитку в усіх багатоклі
тинних тварин схожі. Поясніть, яке значення має стадія дроблен
ня в онтогенезі.
№ 11. У хордових запліднення може бути зовнішнім і внут
рішнім. Зовнішнє запліднення відбувається у воді, внутрішнє —
у статевих шляхах самки. Обґрунтуйте, який із названих спосо
бів запліднення більш прогресивний.
№ 12. Багатоклітинні тварини за кількістю зародкових лист
ків на стадії гаструли поділяються на двошарові та тришарові.
П ерехід до триш аровості є прогресивною ознакою в еволюції
тваринного світу. Назвіть третій зародковий листок тришарових
тварин і визначте його роль в онтогенезі організму.
№ 13. За допомогою мікроманіпулятора з яйцеклітини жаби
можна видалити ядро, а замість нього пересадити ядро клітини
гаструли жаби. З отриманої таким чином клітини нормально
розвиватиметься личинка жаби — пуголовок. Якими біологічни
ми явищами можна це пояснити?

102

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

№ 14. Онтогенез багатоклітинних організмів зумовлений мо
лекулярно-генетичними процесами, які відбуваються в клітинах
зародкових структур. Однією з форм таких взаємодій є ембріо
нальна індукція. Визначте стадію онтогенезу, на якій виникає
ембріональна індукція, та її значення в онтогенезі.
№ 15. Онтогенез — це процес реалізації генетичної інформа
ції зиготи за певних умов середовища. Шкідливі фактори зовніш
нього середовища можуть зумовлювати вади розвитку організму.
На які молекулярно-генетичні процеси діють ці фактори?
Контрольні тести до розділу 2
1. Сперматогенез — це процес утворення чоловічих статевих
клітин — сперматозоїдів. У чоловіка внаслідок порушення мейо
зу утворився сперматозоїд з нормальним набором автосом, але з
двома Х-хромосомами. На якому етапі сперматогенезу відбулося
порушення:
А — розмноження;
В — росту;
С — дозрівання;
D — формування;
Е — руйнування?
2. Овогонії — це первинні статеві клітини, які інтенсивно ді
ляться мітозом. В одній з овогоній у пресинтетичний період ви
ник мутантний ген. Я ку максимальну кількість овоцитів другого
порядку може отримати цей ген:
А — два;
В — три;
С — чотири;
D — один;
Е — вісім?
3. У людини первинні овоцити формуються ще до народжен
ня. Проте на певній стадії профази мейозу овогенез припиняєть
ся на довгі роки. На якій стадії мейозу І це відбувається:
А — диктіотени;
В — зигонеми;
С — диплонеми;
D — пахінеми;
Е — лептонеми?
103

4. У жінки первинні овоцити формуються ще до народження
і зберігаються протягом років. Яка кількість овоцитів за нормаль
них умов може вступати в період росту за життя жінки:
А — один;
В — чотири;
С — сорок;
D — чотириста;
Е — чотири тисячі?
5. Чоловічі статеві клітини — сперматозоїди — рухливі. Вони
відрізняються зовнішніми морфологічними ознаками від інших
клітин. У сперматозоїда є головка, шийка, хвіст. Яка довжина
сперматозоїда людини:
А — 10—20 мкм;
В — 5 2 —70 мкм;
С — 100—220 мкм;
D — 520—700 мкм;
Е — 1000—2000 мкм?
6. Яйцеклітина нерухома і містить усі типові клітинні органо
їди. Після запліднення вона забезпечує початок розвитку нового
організму; за розмірами вона більша від соматичних клітин да
ного організму. Який діаметр яйцеклітини людини:
А — 5 0 —60 мкм;
В — 130—200 мкм;
С — 1000—1300 мкм;
D — 5000—6000 мкм;
Е - 13 0 0 0 - 2 0 000 мкм?
7. Запліднення — це процес злиття чоловічих та жіночих га
мет, унаслідок чого утворюється зигота, яка має диплоїдний на
бір хромосом. У процесі запліднення сперматозоїд здійснює акросомну реакцію. Який фермент бере участь у її забезпеченні:
А —лігаза;
В — глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа;
С — гіалуронідаза;
D — рестриктаза;
Е — рибонуклеаза?
8. У процесі запліднення в людини сперматозоїд проникає в
жіночу статеву клітину. Як вона називається:
А — овогонією;
В — первинним овоцитом;
С — вторинним овоцитом;

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

D — яйцеклітиною;
Е — вторинним полоцитом?
9. Під час ембріогенезу в ланцетника утворилося 128 клітин.
Ці клітини не ростуть. На якій стадії ембріогенезу знаходиться
зародок:
А — гістогенезу;
В — органогенезу;
С — бластули;
D — гаструли;
Е — дроблення?
10. В онтогенезі багатоклітинного організму дроблення є пе
ріодом переходу від одноклітинної організації зародка до бага
токлітинної. Які клітини утворюються в процесі дроблення:
А — первинні ембріональні;
В — бластомери;
С — сперматогонії;
D — овогонії;
Е — сперматиди?
1 1 . Періоди, коли зародок найчутливіший до ушкоджень різ
номанітними факторами, здатними порушувати його нормаль
ний розвиток, називають критичними. Одним із цих періодів у
людини є плацентація. Наприкінці якого тижня вагітності вона
відбувається:
А — першого;
В — другого;
С — третього;
D — четвертого;
Е — п'ятого?
1 2 . Під час ембріонального періоду розвитку людини на ста
дії дроблення швидко збільшується кількість бластомерів. Яка
особливість мітотичного циклу в бластомерах забезпечує велику
швидкість їхнього утворення:
А — відсутність пресинтетичного періоду інтерфази;
В — відсутність реплікації ДНК;
С — відсутність цитокінезу;
D — відсутність анафази мітозу;
Е — відсутність телофази мітозу?
13. У ході ембріонального розвитку в різних видів тварин на
певній стадії дроблення бластомери тотипотентні. До якої стадії
дроблення ця властивість зберігається в зародка тритона:
А — 4 бластомери;

105

— 8 бластомерів;
— 16 бластомерів;
— 32 бластомери;
— 64 бластомери?
1 4 . Гаструляція — це складний процес морфогенетичних змін
зародка, внаслідок яких утворюються зародкові листки. Яким
способом утворюються екто- та ендодерма в ланцетника:
А — інвагінацією;
В — епіболією;
С — делямінацією;
D — імміграцією та делямінацією;
Е — імміграцією?
15. На одному з етапів ембріонального розвитку людини за
кладаються осьові органи. Як він називається:
А — дроблення;
В — бластула;
С — гаструла;
D — нейрула;
Е — зигота?
1 6 . На ранніх стадіях ембріогенезу диференціюються клітини
зародка людини. Унаслідок цього утворюються три зародкові
листки, з яких формуються тканини. Що розвивається з мезо
дерми:
А — нервова трубка;
В — нігті;
С — потові залози;
D — емаль зубів;
Е — скелетні м'язи?
1 7 . Під час ембріонального розвитку процес реалізації гене
тичної інформації може порушувати деяка хімічна сполука. При
цьому порушується розвиток організму, що призводить до ви
никнення каліцтв. Я к називається така хімічна сполука:
А — тератоген;
В — фібриноген;
С — антиген;
D — комутаген;
Е — аглютиноген?
18. Зв'язок зародка із середовищем забезпечується спеціаль
ними позазародковими органами, які функціонують тимчасово
В
С
D
Е

106

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

і називаються провізорними. Яка структура є першим кровотвор
ним органом зародка людини:
А — жовтковий мішок;
В — плацента;
С — алантоїс;
D — хоріон;
Е — амніон?
19. У людини багато ознак формується під час розвитку спе
цифічних для неї функцій. Типова форма хребта, яка має два ви
гини вперед і два вигини назад, розвивається в перші 1,5—2 роки
життя дитини. Укажіть, у якому віці у дитини формується ший
ний лордоз:
А — 1 — 1,5 міс;
В — 2,5—3 міс;
С — 6 —6,5 міс;
D — 11,5 — 12 міс;
Е — 18—18,5 міс.
2 0 . У людини ріст супроводиться збільшенням довжини й ма
си тіла, причому це відбувається нерівномірно. В одні періоди
людина росте швидко, а в інші повільно. Укажіть, на якому році
життя в людини спостерігається найінтенсивніший ріст:
А — першому;
В — другому;
С — четвертому;
D — десятому;
Е — п'ятнадцятому.
2 1 . Вікові зміни в людини можуть бути різнобічними. При ста
рінні одні функціональні показники прогресивно знижуються,
інші — суттєво не змінюються, а деякі зростають. Д о останніх на
лежать:
А — скоротливість серця;
В — гормональна активність статевих залоз;
С — гострота слуху;
D — кількість еритроцитів у крові;
Е — рівень холестерину в крові.
2 2 . У людини вікові зміни в різних органах і системах організ
му виникають неодночасно в різні періоди. Це явищ е називають
гетерохронністю. У якому віці в людини починається атрофія
загруднинної залози:
А — 3 —5 років;
107

В — 13—15 років;
С — 2 3 —25 років;
D — 4 3 —45 років;
Е — 73—75 років?
23. У людини постійно відбуваються процеси фізіологічної ре
генерації. Завдяки цьому клітини кишкового епітелію оновлюють
ся за кілька діб. Порівняно швидко оновлюються еритроцити.
Яка середня тривалість їхнього функціонування в периферійній
крові:
А — 5 діб;
В — 20 діб;
С — 55 діб;
D — 80 діб;
Е - 125 діб?
2 4 . У людини 'регенераційна гіпертрофія починається після
загоювання рани, коли збільшується частина органа, яка зали
шилася. Це здійснюється завдяки розмноженню клітин. У якому
випадку відбувається регенераційна гіпертрофія:
А — у разі втрати частини верхньої кінцівки;
В — у разі втрати частини нижньої кінцівки;
С — у разі видалення нирки;
D — у разі видалення частини печінки;
Е — у разі глибоких опіків?
2 5 . На кінцевий результат трансплантації суттєво можуть впли
нути ускладнення, пов'язані з реакцією імунної системи на транс
плантат. Вони не виникають, якщо здійснюються:
А — ксенотрансплантація;
В — автотрансплантація;
С — алотрансплантація від матері синові;
D — алотрансплантація від батька синові;
Е — алотрансплантація від брата сестрі.
2 6 . Порушення процесів фізіологічної регенерації може при
зводити до утворення пухлин. Розрізняють злоякісні та добро
якісні пухлини. Клітини доброякісної пухлини здатні до:
А — проростання в прилеглі тканини;
В — диференціювання;
С — клітинного атипізму;
D — перенесення в місця, віддалені від первинної пухлини;
Е — метастазування.
108

БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

2 7 . Виникнення пухлини зумовлюється некоординованою що
до цілісного організму проліферацією атипових клітин. Вкажіть
систематичну належність тварин, у яких виявлено злоякісні пух
лини:
А — тільки клас Ссавці;
В — тільки клас Птахи;
С — тільки клас Плазуни;
D — тільки клас Земноводні;
Е — усі класи Хребетних.
2 8 . Людині властивий статевий диморфізм. Ознаки, за яки
ми одна стать відрізняється від іншої, поділяють на первинні та
вторинні. Вкажіть первинну ознаку статевого диморфізму в лю
дини:
А — ріст волосся на обличчі;
В — тембр голосу;
С — формування кадика;
D — наявність грудних залоз;
Е — наявність статевих залоз.
2 9 . У випадку клінічної смерті незворотні зміни в клітинах,
тканинах, органах розвиваються поступово, з різною швидкістю.
Це залежить від їхньої чутливості до забезпечення киснем. Через
який час після зупинки дихання і кровообігу в людини відбува
ються некротичні зміни в нервових клітинах кори мозку:
А — 5 —6 хв;
В — 10—15 хв;
С — 2 0 —25 хв;
D — 4 0 —45 хв;
Е - 6 0 - 7 0 хв?
30. Партеногенез є формою статевого розмноження, за якої у
певних видів тварин новий організм розвивається з незаплідненої яйцеклітини. В одних тварин з незапліднених яєць розвива
ються самці, а із запліднених — самки. В інших тварин з незаплідненого яйця завжди розвиваються тільки самки. Які тварини в
природних умовах представлені тільки самками, що розмножу
ються партеногенетично:
А — медоносна бджола;
В — рак річковий;
С — тайговий кліщ;
D — кавказька скельна ящірка;
Е — ящірка прудка?

109

Контрольні питання до розділу 2
1. Мейоз, його характеристика, біологічне значення.
2. Перший та другий мейотичні поділи. Інтеркінез.
3. Профаза першого мейотичного поділу, її тривалість, особ
ливості та значення.
4. Відмінність мейозу від мітозу.
5. Періоди овогенезу, особливості та закономірності його пе
ребігу.
6. Періоди сперматогенезу, особливості та закономірності
його перебігу.
7. Подібні та відмінні риси овогенезу та сперматогенезу.
8. Статеві клітини людини. Особливості будови, відмінність
їх від соматичних клітин.
9. Типи яйцеклітин у різних тварин і людини.
10. Поняття онтогенезу, його типи. Періоди онтогенезу, їхня
характеристика.
11. Ембріональний період онтогенезу, його стадії та характе
ристика. Тривалість його в людини.
12. Запліднення. Акросомна та кортикальна реакції.
13. Дроблення, його характеристика. Типи дроблення.
14. Гаструла, її будова. Утворення зародкових листків. Спосо
би утворення мезодерми.
15. Закладка осьових органів. Нейрула. Особливості її будови.
16. Гістогенез та органогенез. Ембріональна індукція.
17. Провізорні органи зародка та їхні функції. Особливості фор
мування їх у людини. Суть імплантації та плацентації.
18. Плодовий період розвитку організму людини.
19. Критичні періоди розвитку плода.
20. Тератогенні фактори. Тератогенез: причини і механізми.
21. Постнатальний період онтогенезу, його стадії та характе
ристика.
22. Біологічні, соціальні та медичні особливості вікових пері
одів постембріонального розвитку людини.
23. Геронтологія. Теорії старіння людини і проблема довго
ліття.

110

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ
Тема 10 Закономірності успадкування
генів, що зумовлюють прояв
ознак _______________________
Генетика — це наука про закономірності спадковості та мін
ливості. Спадковістю називають властивість організмів повторю
вати в ряді поколінь подібні ознаки і забезпечувати специфіч
ний характер індивідуального розвитку в певних умовах середо
вища. Завдяки спадковості батьки й потомки мають подібний
хімічний склад клітин і тканин, характер обміну речовин, подібні
фізіологічні функції, морфологічні ознаки та інші особливості.
Унаслідок спадковості кожний вид організмів відтворює себе з
покоління в покоління.
Знати закономірності успадкування, встановлені Г. Менделем,
і основні поняття сучасної генетики'необхідно для того, щоб розу
міти механізми спадковості та мінливості.
Навчальна мета
Знати

1. Роль спадковості у формуванні нормальних та патологіч
них ознак.
2. Сучасні уявлення про поняття класичної генетики: ген, алельні гени, генотип, фенотип, домінантний ген, рецесивний ген,
гомозигота, гетерозигота.
3. Закони спадковості, встановлені Г. Менделем, та їхнє цито
логічне обгрунтування.
Уміти

1. А налізувати закономірності успадкування менделю ючих
ознак у людини.
2. Визначати генотипи і фенотипи потомків за генотипами
батьків, а також генотипи батьків за генотипами дітей.
3. Прогнозувати ступінь ризику прояву спадкових хвороб у
людини.
111

Хід роботи
1. Використовуючи табл. 8, розв'яжіть задачі.
Таблиця 8. Деякі ознаки, зумовлені генами, локалізованими
в автосомах людини
Альтернативний стан ознаки, зумовлений
Ознака

домінантним геном

рецесивним геном

Слух

Немає

Наявність райдужної
оболонки

Немає

Колір очей

Карий

Блакитний

Гострота зору

Короткозорість

Нормальний зір

Гострота зору

Далекозорість

Нормальний зір

Нормальна пігментація
шкіри, волосся, очей

Немає

Фенілкетонурія

Немає

Парагемофілія

Немає

Кількість пальців на
верхніх та нижніх кін
цівках

Полідактилія (біль
ше п'яти пальців
на верхніх та ниж
ніх кінцівках)

Нормальна кіль
кість пальців на
верхніх та нижніх
кінцівках

Волосся на голові

Кучеряве

Пряме

Резус-фактор крові

Позитивний

Негативний

Довжина пальців

Брахідактилія
(короткопалість)

Нормальні пальці

Переважне володіння
Праворукість
правою чи лівою рукою

Ліворукість

Задача 1. У родині, в якій чоловік і дружина мають нормаль

ний слух, два сини і дочка теж мають нормальний слух, а один
син — глухонімий. Визначте можливі генотипи всіх членів ро
дини.
Задача 2. Яка ймовірність народження здорових дітей у роди
ні, де в чоловіка аніридія, відсутність райдужки, а його дружина
здорова, якщо відомо, що в родині чоловіка цю аномалію має
тільки його батько?
112

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Задача 3. Від шлюбу шестипалого чоловіка з жінкою, що має
нормальну будову кисті, народилося троє дітей: двоє — п'ятипалі,
а один — шестипалий. Які генотипи мають батьки та їхні діти?
Задача 4. Жінка-альбінос народила від чоловіка з нормальною
пігментацією шкіри дитину-альбіноса. Яка ймовірність повтор
ного народження альбіноса в цій родині?
Задача 5. Кароока жінка, що має карооких батьків і блакитно
оку сестру, вийшла заміж за блакитноокого чоловіка. Чи може в
неї народитися дитина з блакитними очима?
Задача 6. Гени, що визначають колір очей і нормальний зір,
локалізуються в різних парах автосом. Яке потомство можна очі
кувати від шлюбу короткозорого кароокого чоловіка, батько яко
го був блакитнооким і мав нормальний зір, з блакитноокою і з
нормальним зором жінкою?
Задача 7. Чоловік і дружина мають нормальний слух. У чоло
віка — пряме волосся, а в жінки — кучеряве. У сім 'ї одна дитина
глуха і має пряме волосся, а друга дитина добре чує і має куче
ряве волосся. Які генотипи мають чоловік і жінка, якщо гени,
що зумовлюють указані ознаки, локалізуються в різних парах ав
тосом?
Задача 8. Глаукома в людини зумовлюється двома різними незчепленими генами, локалізованими в автосомах. Одна форма
визначається домінантним, друга — рецесивним геном. Яка ймо
вірність народження здорової дитини в сім'ї, де чоловік і дружи
на хворіють на різні форми глаукоми, причому дружина є дигетерозиготною за зазначеними генами?
Задача 9. Чоловік — кароокий правша, парагемофілік одру
жився зі здоровою жінкою — кароокою лівшею. У них народи
лося двоє дітей: здоровий блакитноокий син — лівша, кароока
дочка — правша з парагемофілією. Які генотипи батьків і дітей
за умови, що гени, які визначають колір очей, наявність або від
сутність парагемофілії, здатність володіти тією чи іншою рукою
локалізуються у різних парах аутосом?
Задача 10. Гени, що визначають нормальну кількість пальців і
нормальний зір, локалізуються в різних парах автосом. Яка ймо
вірність народження здорових дітей у сім'ї, де батьки є дигетерозиготами за названими генами?
Задача 11. У здорових батьків народилася дитина — глухоні
мий альбінос. Визначте генотипи батьків, якщо відомо, що гени,
які визначають ці ознаки, локалізуються в різних парах автосом.
X — 5-300

1 13

Задача 12. Природжена сліпота може бути наслідком анома
лій розвитку кришталика й рогівки ока. Рецесивні гени, що ви
значають ці ознаки, локалізуються в різних парах автосом. Чоло
вік і дружина здорові, але кожний з них є дигетерозиготою за
обома генами, що визначають сліпоту. Яка ймовірність народжен
ня в них здорових і хворих дітей?

Запитання і тестові завдання
1. Що є предметом вивчення медичної генетики?
2. Що таке мітохондріальна і пластидна спадковість?
3. Що таке ген?
4. Що таке алельні гени?
5. Що таке генотип і фенотип?
6. Що таке гомозигота, гетерозигота і гемізигота?
7. Які ви знаєте домінантні та рецесивні ознаки в людини?
8. Що таке альтернативні ознаки?
9. Що таке менделюючі ознаки?
10. Які ви знаєте типи успадкування менделюючих ознак у
людини?
11. Що таке аналізуюче схрещування?
12. Що таке моногібридне схрещування?
13. Що таке дигібридне і полігібридне схрещування?
14. Що є цитологічною основою прояву другого закону Менделя?
15. Що є цитологічною основою прояву третього закону Мен
деля?
16. Які генотипи може мати організм з домінантною ознакою?
17. Який генотип може мати організм з рецесивною ознакою?
18. Чи можуть бути зчеплені алельні гени?
19. Які клітини в нормі не можуть одночасно мати два будьякі алельні гени?
20. Скільки типів гамет утворить особина з генотипом Аа?
21. У чому суть гіпотези чистоти гамет?
22. Генотип — це:
а) система генів певного організму;
б) сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак організму;
в) гаплоїдний набір хромосом.
23. Фенотип — це:
а) система зовнішніх та внутріш ніх ознак і властивостей
організму, які формуються в ході його індивідуального
розвитку;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

б) диплоїдний набір хромосом соматичної клітини орга
нізму;
в) система генів певного організму;
г) ознаки, які зумовлюються генами, розміщеними в автосомах.
24. Ділянка хромосоми, в якій розташований ген, називається:
а ) антикодоном;
б) локусом;
в) кодоном;
г) центромерою;
д) нуклеотидом.
25. Алельні гени розташовані в:
а) однакових локусах негомологічних хромосом;
б) однакових локусах гомологічних хромосом;
в) різних парах хромосом.
26. Які типи гамет може утворити організм з генотипом ААВв
за умови, що гени А і В знаходяться в різних парах хромосом:
а) АВ;
б) Ав;
в) аВ;
г) ав?
27. Організм з генотипом АаВв утворив чотири типи гамет АВ,
Ав, аВ, ав у рівному співвідношенні. Які закономірності ге
нетики тут проявилися:
а) закон одноманітності гібридів першого покоління;
б) закон розщеплення ознак;
в) закон незалежного комбінування ознак;
г) гіпотеза чистоти гамет?
28. Третій закон Менделя розкриває закономірності:
а) незалежного комбінування ознак;
б) аналізуючого схрещування;
в) успадкування, зчепленого зі статтю.
29. Законами успадкування є:
а) закон різноманітності гібридів першого покоління;
б) закон одноманітності гібридів першого покоління;
в) хромосомна теорія спадковості;
г) закон незалежного комбінування ознак.
30. Дискретні одиниці спадковості запропонував називати ге
нами:
а) Г. М ендель;
б) В. Йогансен;
8*

115

в) Т. Морган;
г) Г. де Фріз.
31. Ген — це:
а) ділянка молекули РНК, в якій закодована інформація
про первинну структуру поліпептиду;
б) ділянка молекули РНК, в якій закодована інформація
про вторинну структуру поліпептиду;
в) ділянка молекули ДНК, в якій закодована інформація
про вторинну структуру поліпептиду;
г) ділянка молекули ДНК (у деяких вірусів — у РНК), у
якій закодована інформація про первинну структуру
поліпептиду, молекули рибосомальної або транспорт
ної РНК.
32. Співвідношення фенотипів у випадку схрещування двох ге
терозигот за тим самим геном при повному домінуванні
буде таким:
а) 1:1;

б) 1 :2 :1 ;
в) 3 :1 ;
г) 1 :1 :1 :1 .
33. Співвідношення генотипів у випадку схрещування двох ге
терозигот за тим самим геном буде таким:
а) 1:1;
б) 1 :2 :1 ;
в) 3:1;
г) 2:1.
34. Якщо при аналізуючому схрещуванні відбулося розщеп
лення за фенотипом 1:1, генотипи батьківських форм, які
брали участь у ньому, будуть такі:
а) Аа х Аа;
б) АА х АА;
в) Аа х аа;
г) АА х аа.
35. Число варіантів гамет дигетерозиготної батьківської осо
бини за умови розташування генів у різних парах гомоло
гічних хромосом становить:
а) 4;
б) 16;
в) 8;
г ) 6.
116

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

36. Менделююча ознака — це:
а) ознака, яка визначається зчепленими генами;
б) спадкова ознака, яка визначається одним геном;
в) ознака, яка визначається двома взаємодіючими неалельними генами;
г) ознака, яка визначається двома і більше взаємодіючими
неалельними генами.
37. Серед наведених ознак менделюючими в людини є:
а) секреція грудного молока;
б) маса тіла;
в) зріст;
г) гемофілія.
38. Генотип людини з темним волоссям може бути:
а) АА;
б) Аа;
в) аа.
39. Імовірність народження другої дитини з фенілкетонурією
в сім'ї, де батьки здорові, а перша дитина хвора на фенілкетонурію, становить:
а) 0%;
б) 100%;
в) 50%;
г) 25%.
40. Ім овірність народж ення хворої дитини в сім 'ї, де мати
хвора на парагемофілію (автосомно-рецесивна патологія),
а батько гомозиготний за рецесивним алелем гена, який
зумовлює цю хворобу, буде такою:
а) 50%;
б) 0%;
в) 25%;
г) 100%.
41. Імовірність повторного народження дитини-альбіноса в
сім'ї, де батько й мати здорові і мають дівчинку-альбіноса,
така:
а) 50%;
б) 25%;
в) 100%;
г) 0%.

117

Тема 11

Генотип як система взаємодіючих
генів о р ганізм у_______________

Під поняттям "взаємодія генів" розуміють процес взаємодії
між продуктами діяльності генів.
Розрізняють взаємодію алельних генів (повне та неповне до
мінування, кодомінування, наддомінування) і взаємодію неалельних генів (комплементарність, епістаз, полімерія).
Наслідком взаємодії генів є формування фенотипових особ
ливостей організмів.
Оцінюючи фенотип пацієнта, лікар повинен брати до уваги
якісні й кількісні характеристики прояву активності генів, тобто
їхню пенетрантність та експресивність, і враховувати можливість
їхньої множинної дії — плейотропію.
Навчальна мета
Знати

1. Молекулярно-генетичні основи взаємодії генів.
2. Форми взаємодії алельних генів (повне і неповне домінуван
ня, кодомінування, наддомінування) та їхнє медичне зна
чення.
3. Форми взаємодії неалельних генів (комплементарність, епі
стаз, полімерія) та їхнє медичне значення.
4. Експресивність та пенетрантність генів.
5. Генетику груп крові (системи ABO, MN) і Rh-системи.
6. Значення визначення груп крові й резус-фактора для прак
тичної медицини.
7. Суть плейотропної дії генів.
8. Суть явища множинного алелізму.
Уміти

1. Аналізувати форми взаємодії генів організму.
2. Застосовувати знання про форми взаємодії генів для про
гнозування генотипів та фенотипів у наступних поколіннях.
Хід роботи
1. Розв'яжіть задачі.
Задача 1. Ген А має пенетрантність 80%, ген В — 100%. Тіль

ки разом вони можуть забезпечувати нормальне функціону
118

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

вання певного ферменту. Яка ймовірність народження дитини
з ферментом, який нормально функціонує, у дигетерозиготних
батьків?
Задача 2. Отосклероз (захворювання, при якому в людини
поруш ується слух) визначається локалізованим в автосомі до
мінантним геном з пенетрантністю 50%. У сім'ї, де гетерозигот
ні батько і мати хворі на отосклероз, народилася здорова дити
на. Яка ймовірність народження в цій сім 'ї хворої на отосклероз
дитини?
Задача 3. Ангіоматоз сітківки ока зумовлюється автосомним
домінантним геном, пенетрантність якого становить 50%. Яка ймо
вірність народження хворої дитини у гетерозиготних батьків?
Задача 4. Автосомний ген, який у гомозиготному стані зумов
лює різку деформацію кінцівок, у гетерозигот призводить до вко
рочення пальців (брахідактилія). Жінка, що має нормальні паль
ці, вийшла заміж за чоловіка з брахідактилією. Яка ймовірність
наявності брахідактилїї у їхніх дітей?
Задача 5. Резус-негативна жінка має четверту групу крові, а її
резус-позитивний чоловік — першу групу крові за системою АБО.
Чи може в цій сім 'ї народитися дитина з генотипом батька?
Задача 6. Чоловік з другою групою і жінка з третьою групою
крові мають чорне волосся. У їхньої дитини біляве волосся і пер
ша група крові. Яка ймовірність народження в цій сім'ї дитини з
фенотипом батька за названими ознаками?
Задача 7. Чоловік з резус-негативною кров'ю четвертої групи
одружився з жінкою, у якої резус-негативна кров третьої групи.
У батька жінки кров була резус-негативною першої групи. Ви
значте, чи може в цій сім'ї народитися дитина з резус-негатив
ною кров'ю третьої групи.
Задача 8. У здорових батьків (мати має другу групу крові, а
батько — третю) народилася хвора на фенілкетонурію дитина з
першою групою крові. Визначте ймовірність народження в цій
сім 'ї другої хворої на фенілкетонурію дитини з першою групою
крові.
Задача 9. Група крові MN контролюється двома кодомінангними генами См і CN. Чоловік і жінка є гетерозиготами за від
повідними генами. Які генотипи і фенотипи можуть мати їхні
діти?
Задача 10. Чоловік має другу групу крові, жінка — перш у за
системою АБО. Які групи крові можуть бути в їхніх дітей?

119

Задача 11. Ч оловік має другу групу крові, ж інка — третю
групу, а дитина — перш у групу за системою АБО. Яка йм овір
ність народження у цього подружжя дитини з четвертою групою
крові?
Задача 12. Батьки мають друїу групу крові за системою АБО.
Чи може в них народитися дитина з першою групою крові?
Задача 13. У коней масть може бути чорною, рудою або сірою.
Локалізований в автосомі домінантний ген В відповідає за фор
мування чорної масті, рецесивний ген в — за формування рудої
масті. Обидва алелі можуть пригнічуватися домінантним алелем С, унаслідок чого формується сіра масть. Рецесивний алель с
не переш коджає прояву алелей В та в. При схрещ уванні двох
особин, що мають генотипи ВвСс, отримали коня чорної масті.
Які ймовірні генотипи він може мати? Яка ймовірність, що після
другого схрещування тих самих батьківських особин народиться
знову кінь чорної масті?
Задача 14. Секреція грудного молока в жінки залежить від по
лімерних генів. У Ганни, що мала генотип С 1С1С 2С2, кількість мо
лока задовольняла потреби дитини. У Тетяни молока було так
багато, що вона вигодувала одночасно і свою дитину, і дитину
Олени, у якої молока не було зовсім. Які можливі генотипи Тетя
ни та Олени?
Задача 15. Людина з генотипом А і А і А 2А 2 має невисокий зріст,
з генотипом аіаіа2а2 — високий. Які генотипи можуть бути в лю
дей середнього зросту?
Задача 16. Домінантний аутосомний ген А зумовлює розви
ток у людини нормальних очних яблук. Ген а детермінує майже
повну відсутність очних яблук (анофтальмія). Одночасне сполу
чення в генотипі генів А і а визначає розвиток очних яблук малих
розмірів — м ікрофтальмію (неповне домінування). Ч оловік з
анофтальмією одружився на жінці з нормальною будовою оч
них яблук. Я ку будову очних яблук успадкую ть їхн і майбутні
діти?
Задача 17. Для нормального слуху в людини необхідна наяв
ність у генотипі одночасно двох домінантних генів А і В, один із
яких визначає розвиток завитка, а другий — слухового нерва. За
відсутності двох або одного з них розвивається глухота. При яких
генотипах глухих батьків можуть народитися тільки діти з нор
мальним слухом?

120

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Запитання і тестові завдання
1. Як ви розумієте поняття "взаємодія генів"?
2. Які є форми взаємодії алельних генів?
3. Які є форми взаємодії неалельних генів?
4. Що таке неповне домінування?
5. Яка відмінність між повним і неповним домінуванням?
6. Яке розщеплення за генотипом і фенотипом спостеріга
ється в разі неповного домінування при схрещуванні гете
розигот?
7. Які ви можете назвати ознаки в людини, що успадковують
ся за типом неповного домінування?
8. Що таке наддомінування?
9. Що таке кодомінування?
10. У разі якої форми домінування гетерозиготи фенотипово
не відрізняються від гомозигот за домінантним геном?
11. За яких форм взаємодії алельних генів гомозигота за до
мінантним геном фенотипово відрізняється від гетерози
готи?
12. За якої форми взаємодії алельних генів у домінантного
алеля фенотиповий прояв буде сильнішим у гетерозигот
ному стані, ніж у гомозиготному?
13. Яка форма взаємодії неалельних генів має фенотипові на
слідки, протилежні тим, що виникають у випадку комплементарності генів?
14. У разі якої форми взаємодії неалельних генів різні дом і
нантні гени можуть впливати на одну й ту саму ознаку, по
силюючи її прояв?
15. Із якими формами взаємодії неалельних генів може бути по
в'язана наявність у дитини ознаки, відсутньої в обох батьків?
16. Що таке плейотропія?
17. Які гени називають комплементарними? Щ о таке комплементарність?
18. Яка ознака в людини зумовлена комплементарною взає
модією генів?
19. Що таке епістаз?
20. Які бувають форми епістазу?
21. Що таке епістатичний ген?
22. Щ о таке гіпостатичний ген?
23. Щ о означає поняття "ген-супресор" (інгібітор)?
24. Що таке полімерія?

121

25.
26.
27.
28.

Які гени називаються полімерними?
Які ви знаєте варіанти полімерії?
Які ознаки називаються полігенними?
Які ознаки людини підпорядковуються загальним законам
полігенного успадкування?
29. Чи може в потомків ознака бути виражена менше, ніж у
батьків?
30. Чи може один ген одночасно впливати на кілька ознак ор
ганізму?
31. Що таке множинні алелі?
32. У результаті яких процесів виникають множинні алелі?
33. Який ген у людини зустрічається у вигляді множинних
алелів?
34. Що таке пенетрантність?
35. Що таке експресивність?
36. Які існують групи крові за системою MN?
37. Що таке резус-фактор?
38. Чи сумісна кров резус-позитивних і резус-негативних людей?
39. У результаті чого може виникнути резус-конфлікт в орга
нізмі матері?
40. Що таке летальні гени?
41. Експресивність — це:
а) ступінь фенотипового прояву ознаки, яка контролюєть
ся певним геном;
б) частота фенотипового прояву гена в популяції;
в) процес виникнення спадкових змін під впливом при
родних факторів.
42. При неповному домінуванні:
а) гетерозиготи фенотипово відрізняються від гомозигот
за домінантним геном;
б) гетерозиготи фенотипово не відрізняються від гомози
гот за домінантним геном;
в) у гом ози гот за дом інантним геном ознака вираж ена
більше, ніж у гетерозигот;
г) у гом озигот за домінантним геном ознака вираж ена
менше, ніж у гетерозигот.
43. Залежність декількох ознак організму від одного гена на
зивається:
а) плейотропією;
б) явищем множинного алелізму;

122

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

в) комплементарністю;
г) кодомінуванням;
д) полімерією.
44. Яке розщ еплення за фенотипом слід передбачати у по
тем ків унаслідок схрещування гетерозиготних особин у
разі неповного домінування:
а) 3 :1 ;
б) 1 :2 :1 ;
в) 1 :1 :1 :1 ;
г) 1:1?
45. Успадкування четвертої групи крові системи АБО відбува
ється за типом:
а) комплементарної форми взаємодії генів;
б) неповного домінування;
в) плейотропії;
г) кодомінування.
46. Гени, які пригнічують роботу інших генів, називаються:
а) супресорами;
б) репресорами;
в) інгібіторами;
г) корепресорами.
47. До полігенних ознак у людини належать:
а) маса тіла;
б) зріст;
в) наявність або відсутність слуху;
г) здатність володіти краще правою чи лівою рукою.
48. Прикладом кодомінування в людини є:
а) успадкування генів, що зумовлюють четверту групу крові;
б) успадкування генів, що зумовлюють колір очей;
в) успадкування генів, що зумовлюють високий зріст;
г) успадкування генів, що зумовлюють секрецію грудною
молока.
49. Полімерія — це:
а) одна з форм взаємодії неалельних генів, при якій алелі
одного гена пригнічують прояв алелів інш их генів;
б) одна з форм взаємодії неалельних генів, при якій роз
виток певної ознаки зумовлений впливом кількох генів,
що проявляються однаково;
в) явище, за якого декілька ознак організму контролюють
ся дією одного гена.
123

€ Ш Ш Ш » _________________________________
50. Полігенними називають ознаки, які визначаються генами:
а) полімерними;
б) алельними;
в) неалельними;
г) домінантними.
51. Якщо в обох батьків перша група крові за системою АБО,
то кров їхніх дітей може бути:
а) тільки першої групи;
б) тільки другої групи;
в) тільки третьої групи;
г) тільки четвертої групи.
52. Групи крові за системою M N визначаються двома алель
ними кодомінантними генами См і CN. У матері група
крові N, у батька група крові М. Який генотип їхньої ди
тини:
а) СМСМ;
б) CNCN;
в) CMCN?

Тема 12 Хромосомна теорія спадковості.
Повне і неповне зчеплення генів.
Успадкування, зчеплене зі
статтю ________________________
У 1902 р. вчені У. Сеттон та Т. Бовері висунули припущення,
що гени знаходяться в хромосомах. У 1910 р. Т. Морган експери
ментально довів локалізацію конкретних генів у конкретних хро
мосомах; це стало основою для створення хромосомної теорії
спадковості.
Сумісне успадкування генів, локалізованих в одній хромосо
мі, називають зчепленням генів. Сукупність генів в одній хромо
сомі Т. Морган назвав групою зчеплення генів. Зчеплення генів
може порушуватися кросинговером, і тоді в хромосомі виника
ють нові комбінації генів.
Ознаки, які визначаються генами, локалізованими в статевих
хромосомах, називають ознаками, зчепленими зі статтю.
124

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Навчальна мета
Знати

1. Положення хромосомної теорії, її суть та молекулярні ме
ханізми.
2. Зміст і значення хромосомної карти.
3. Хромосомне визначення статі. Ознаки, зчеплені зі статтю.
4. Залежні від статі ознаки.
5. Ознаки, обмежені статтю.
Уміти

1. Застосовувати інформацію про частоту кросинговеру з про
гностичною метою.
2. Визначати ймовірність прояву ознак у нащадків при пов
ному і неповному зчепленні генів.
3. Визначати ймовірність прояву ознак у нащадків при успад
куванні, зчепленому зі статтю.
Хід роботи
1. Використовуючи табл. 9, розв'яжіть задачі.
Таблиця 9. Деякі ознаки, зумовлені генами, локалізованими
в Х-хромосомГ людини
Ознака

Альтернативний стан ознаки, зумовлений
домінантним геном

рецесивним геном

Згортання крові

Нормальне

Гемофілія

Сприймання кольорів

Нормальне

Дальтонізм

Розвиток потових залоз

Нормальний

Немає

Будова емалі зубів

Гіпоплазія (темна
емаль)

Нормальна

Фосфорно-кальцієвий
обмін

Рахіт-резистентний
до вітаміну D

Нормальний

Задача 1. Гени А, В, С містяться в одній групі зчеплення. Кро
синговер між генами А і В відбувається з частотою 18%, між В
і С — 7%, між С і А — 11%. Визначте порядок розміщення генів
уздовж хромосоми.
Задача 2. Відстань між генами А і В становить 5 морганід. Від
стань між генами А і С — 8 морганід. Яка може бути відстань між
генами В і С?

125

Задача 3. Гени А, В і С належать до однієї групи зчеплення.
Експериментально виявлено, що відстань між генами С і В ста
новить 20 морганід, між С і А — 25, між А і В — 5 морганід. Ви
значте розташування цих генів на карті хромосом.
Задача 4. Гени А і В локалізовані в одній парі гомологічних
хромосом і абсолютно зчеплені один з одним. Які типи гамет
утворюються в особин з генотипами ААВВ, АаВв, аавв?
Задача 5. Відстань між генами, які спричинюють гемофілію
і дальтонізм, становить 10 морганід. Здорова жінка має батькагемофіліка і матір-дальтоніка. Яка ймовірність утворення в орга
нізмі цієї жінки яйцеклітини з генами гемофілії і дальтонізму?
Задача 6. Самка і самець дрозофіли гетерозиготні за генами А
і В. В обох тварин ці гени знаходяться в одній автосомі на відстані
10 морганід. Який відсоток сперматозоїдів і яйцеклітин мають
гени А і В?
Задача 7. Чоловік хворіє на гемофілію і дальтонізм. Відстань
між генами, що визначають ці ознаки, становить 10 морганід. Яка
ймовірність того, що його донька одержить обидва названі гени?
Задача 8. Чоловік отримав від батька автосому з домінантни
ми генами, один з яких визначає другу групу крові, а інший —
порушення розвитку нігтів. Відстань між цими генами — 10 мор
ганід. Мати та дружина цього чоловіка мають нормальні нігті та
першу групу крові. Яка ймовірність народження в цій сім 'ї дити
ни, що за вказаними ознаками буде схожою на матір та бабусю?
Задача 9. Домінантний ген, що визначає дефект розвитку ко
лінної чашечки, і зчеплений з ним ген, який визначає другу гру
пу крові за системою АБО, жінка отримала від своєї матері. Від
батька їй дісталися рецесивні алелі обох генів. Відстань між ука
заними генами становить 10 морганід. Яка ймовірність народжен
ня цією жінкою дитини з нормальною колінною чашечкою та
четвертою групою крові, якщо її чоловік має нормальну колінну
чашечку та четверту групу крові?
Задача 10. Домінантний ген А, який зумовлює еліптичну фор
му еритроцитів, та домінантний ген В, що зумовлює резус-позитивність, знаходяться в одній хромосомі на відстані 3 морганід
один від одного. Жінка отримала від батька хромосому з назва
ними генами, а від матері — хромосому з рецесивними алелями
цих генів. ї ї чоловік резус-негативний і має нормальну форму
еритроцитів. Визначте ймовірність народження в цій сім 'ї резус-позитивної дитини з еритроцитами нормальної форми.

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Задача 11. При схрещуванні нормальної самки дрозофіли, яка
є носієм двох розміщених в одній Х-хромосомі рецесивних генів
(один з них відповідальний за розвиток вкорочених крил, а ін
ший — смугастого тіла), із самцем, у генотипі якого наявні домі
нантні алелі генів, що зумовлюють форму крил і колір тіла, одер
жано нащадків: 500 самок з нормальними крилами та нормаль
ним тілом; 215 самців із вкороченими крилами та смугастим ті
лом; 213 самців з нормальними крилами та нормальним тілом;
17 самців з укороченими крилами та нормальним тілом; 20 сам
ців з нормальними крилами та смугастим тілом. Визначте від
стань між генами, що визначають у дрозофіли забарвлення тіла
та форму крил.
Задача 12. У родині, де резус-позитивний батько має гіпертрихоз (ознака, зумовлена геном, локалізованим в Y-хромосомі)
і резус-негативна мати, народилася резус-негативна дитина з гіпертрихозом. Які генотипи в усіх членів цієї родини?
Задача 13. У родині, де здорова дружина має першу групу кро
ві, а чоловік — третю за системою АБО, народився син-гемофілік
з першою групою крові. Визначте генотипи всіх членів родини.
Задача 14. Жінка з першою групою крові й нормальним сприй
манням кольорів одружилася з чоловіком, хворим на дальтонізм,
у якого друга група крові за системою АБО. За яких генотипів
батьків у цій сім 'ї може народитися дитина, хвора на дальтонізм
і з першою групою крові?
Задача 15. Здорова жінка має п'ять синів. Два з них — дальто
ніки, але мають нормальне згортання крові. Д ва — гемофіліки, але мають нормальний зір, а один — хворий на дальтонізм
і гемофілію. Які генотипи синів? Який генотип може мати їхня
матір?
Задача 16. Батько дівчини хворий на дальтонізм і гемофілію.
Мати здорова. Дівчина одружується з чоловіком, який не має та
ких аномалій. Вкажіть варіанти всіх можливих генотипів, які мо
жуть бути в її синів.
Задача 17. Батько має темні очі і хворіє на дальтонізм, мати
має темні очі і нормальний зір, син дальтонік зі світлими очима.
Яка ймовірність народження в цій сім'ї дівчинки з фенотиповими ознаками її брата?
Задача 18. Батько і син — короткозорі дальтоніки, мати і свек
руха мають цілком нормальний зір. Яка ймовірність того, що в
цій сім 'ї народиться дочка з нормальним зором?

127

Запитання і тестові завдання
1. Щ о таке зчеплене успадкування?
2. Як успадковуються гени, розміщені в одній хромосомі?
3. Я к називаються хромосоми, у яких розміщуються алельні
гени?
4. З чим пов'язане явище зчепленого успадкування ознак?
Що таке група зчеплення генів?
5. Чи можуть бути зчепленими алельні гени?
6. Хто є засновником хромосомної теорії?
7. Я к називається одиниця відстані між генами?
8. Щ о таке кросинговер? Яке його біологічне значення?
9. Від чого залежить частота кросинговеру?
10. Які основні положення хромосомної теорії спадковості?
11. Чи можуть бути зчепленими кодомінантні гени?
12. Чим визначається число груп зчеплення генів?
13. Чим можна порушити зчеплення генів?
14. У якій кількості (у відсотках) гамет автосомні гени, від
стань між якими становить 15 морганід, залишаються зчеп
леними?
15. Яку інформацію містить генетична карта хромосом?
16. Що лежить в основі побудови генетичних карт хромосом?
17. Для чого проводиться картування хромосом?
18. Які ознаки називають зчепленими зі статтю?
19. Чи зчеплена зі статтю така ознака, як колір шкіри людини?
20. Чи належить колір волосся людини до ознак, зчеплених зі
статтю?
21. Яка спільна особливість ознак, що залежать від генів, які
знаходяться в Y -хромосомі?
22. Яку стать називають гомогаметною, а яку — гетерогаметною?
23. Чим відрізняються між собою статеві хромосоми?
24. Я к називається генотип чоловіка за геном, що визначає
нормальне сприйняття кольорів?
25. Яка загальна особливість ознак, які залежать від генів, що
знаходяться в X- або Y -хромосомі?
26. Яку роль відіграє Y -хромосома в онтогенезі людини?
27. У чому полягає аномалія хромосомного набору дівчинки,
яка виявилася гемізиготною за геном, що відповідає за
здатність розпізнавати кольори?
28. Які ознаки називають голандричними?

128

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

29. Які ознаки називають обмеженими статтю? Наведіть при
клади таких ознак.
30. Що таке залежні від статі ознаки? Наведіть приклади та
ких ознак у людини.
31. Яку стать має дитина з нормальним каріотипом, гомози
готна за геном, що зумовлює нормальне згортання крові?
32. Кросинговер — це:
а) процес обм іну ідентичними ділянками гомологічних
хромосом;
б) стадія попарного сполучення гомологічних хромосом;
в) процес обміну ділянками негомологічних хромосом;
г) процес розходження гомологічних хромосом.
33. Кросоверними гаметами називають:
а) гамети з хромосомами, в яких порушилося зчеплення
генів;
б) гамети з хромосомами, в яких не порушилося зчеплен
ня генів;
в) будь-які гамети, що беруть участь у заплідненні.
34. Частота кросинговеру вимірюється в:
а) морганідах;
б) відсотках;
в) нанометрах;
г) одиницях перехресту.
35. Які з названих ознак організму людини зчеплені зі статтю:
а) гемофілія;
б) колір очей;
в) гіпертрихоз (надмірне оволосіння вушних раковин);
г) колір волосся?
36. У сім'ї, де батько хворий на гемофілію, а мати є гомозиго
тою за геном, який зумовлює нормальне згортання крові,
слід очікувати нащадків з такими генотипами:
а) ХНХ Н;
б) ХнХь;
в) XHY;
г) XhY;
Д) XhXh.
37. У сім'ї, де батько хворий на дальтонізм, а мати є гетерози
готою за геном, який зумовлює нормальне сприймання
кольорів, слід очікувати нащадків з такими генотипами:
a) XDXD;
9 — 5-300

129

38.

39.

40.

41.

42.

43.

130

б) XDXd;
в) XdXd;
г) XDY;
Д) XdY.
У хромосомі гени:
а) розміщуються невпорядковано;
б) розміщуються лінійно;
в) розміщуються впорядковано;
г) займають певний локус.
Одиницею відстані між генами є:
а) морганіда;
б) нанометр;
в) відсоток кросинговеру;
г) одиниця карти хромосом;
д) сантиметр;
е) дециметр.
Зчеплене успадкування генів, локалізованих в одній парі
гомологічних хромосом, встановив:
а) Г. Мендель;
б) Т. Морган;
в) В. Йогансен;
г) Г. де Фріз.
Кількість груп зчеплення генів в організмах кожного біо
логічного виду дорівнює:
а) гаплоїдному набору хромосом;
б) диплоїдному набору хромосом;
в) числу пар алельних генів;
г) кількості статевих хромосом.
Скільки типів гамет, що відрізняються за статевими хро
мосомами, утворює гетерогаметна стать:
а) один;
б) два;
в) три;
г) багато?
Голандричні ознаки зумовлені генами, які передаються з
покоління в покоління:
а) від матері до синів;
б) від батька до дочок;
в) від батька до синів;
г) від матері до дочок.

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

44. Ознаки, зумовлені генами, які знаходяться в X- і Y -хромосомах, називаються:
а) домінантними;
б) зчепленими зі статтю;
в) залежними від статі;
г) обмеженими статтю.
45. Залежні від статі ознаки — це:
а) ознаки, що визначаються автосомними генами в чолові
ків і жінок, але проявляються ці ознаки в однієї статі
частіше, ніж у іншої;
б) ознаки, що визначаються автосомними генами в чоло
віків;
в) ознаки, що визначаються автосомними генами в жінок;
г) ознаки, що визначаються генами, які знаходяться в X- і
Y -хромосомах.
46. Голандричною ознакою є:
а) гемофілія;
б) дальтонізм;
в) світле волосся;
г) гіпертрихоз.
47. До ознаки, обмеженої статтю, відносять:
а) низький тембр голосу (бас);
б) гіпертрихоз;
в) гемофілію;
г) альбінізм.
48. Залежні від статі ознаки:
а) раннє облисіння;
б) дальтонізм;
в) гіпертрихоз;
г) альбінізм.
49. Зчеплення генів не буває абсолютним, оскільки порушу
ється внаслідок:
а) кросинговеру під час мейозу;
б) незалежного розходження хромосом під час мейозу;
в) взаємодії алельних генів;
г) взаємодії неалельних генів.
50. Кросинговер забезпечує:
а) нові комбінації генів, що знаходяться в гомологічних хро
мосомах;
б) незалежне розходження хромосом під час мейозу;
9*

131

в) утворення генетично ідентичних гамет під час гамето
генезу;
г) утворення генетично неідентичних гамет під час гаме
тогенезу.
51. У нормі в людини гомогаметною є стать:
а) тільки чоловіча;
б) тільки жіноча;
в) жіноча і чоловіча;
г) в одних випадках чоловіча, а в інших — жіноча.
52. Група зчеплення генів — це:
а) система генів, що відповідають за розвиток однієї ознаки;
б) система взаємодіючих генів певного організму;
в) система генів певного організму;
г) сукупність генів, локалізованих в одній хромосомі.
53. Генетична стать людини визначається:
а) під час гаметогенезу;
б) під час ембріогенезу;
в) під час запліднення;
г) під час статевого дозрівання.

Тема 13

Мінливість організмів. Причини
та механізми виникнення
спадкових хвороб____________

М інливість — це здатність живих організмів набувати нові
ознаки й властивості. Розрізняють спадкову і неспадкову мінли
вість.
Неспадкова, або модифікаційна, мінливість проявляється змі
ною фенотипу під впливом умов існування організму, не зачіпа
ючи генотип, хоч ступінь змін фенотипу залежить від генотипу
організму.
В основі спадкової мінливості можуть бути мутації (мутацій
на мінливість) або нові комбінації алелів генів, які утворюються
в процесі статевого розмноження організмів (комбінативна мін
ливість).
Знання причин та механізмів мінливості дасть лікареві змоіу
прогнозувати ймовірність виникнення спадкової патології, ви
132

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

бирати оптимальну тактику лікування пацієнта залежно від ро
лі генотипу і факторів навколишнього середовища в розвитку за
хворювання.
Навчальна мета
Знати

1. Суть явища мінливості, її форми, механізми виникнення.
2. Суть норми реакції.
3. Фенотипову (модифікаційну) мінливість, її характеристи
ку і механізми виникнення.
4. Комбінативну мінливість, її характеристику, механізми ви
никнення.
5. Мутаційну мінливість та механізми її виникнення.
6. Види мутацій: генні, хромосомні, геномні; їхні причини.
7. Молекулярні механізми виникнення генних мутацій.
8. Мутагенні фактори та їхню класифікацію. Поняття про му
тагени та комутагени.
9. Спадкові хвороби людини, причини їхнього виникнення
та механізми розвитку. Принципи класифікації спадкових
хвороб. Мультифакторіальні, хвороби.
10. Поняття про фенокопії і генокопії.
Уміти

1. Розрізняти фенотипову і генотипову мінливість.
2. Визначати вид мутації та механізми її виникнення.
3. Відрізняти фенокопії від ознак спадкової патології. Пояс
нювати механізми виникнення фенокопій.
4. Визначати типи спадкових хвороб.
Хід роботи

1.
З метою вивчення мінливості проаналізуйте таку ознаку, я
маса тіла студентів. Побудуємо варіаційний ряд на прикладі ана
лізу маси тіла. Для цього використаємо показники (варіанти)
маси тіла 50 студентів. Маса тіла їх становить (у кг): 62, 71, 69, 68,
64, 74, 72, 69, 66, 74, 73, 74, 80, 73, 70, 73, 60, 74, 72, 80, 68, 73, 60, 72,
77, 75, 74, 73, 67, 74, 70, 72, 74, 73, 74, 67, 74, 68, 71, 73, 65, 74, 72, 69,
7 2 ,8 0 ,7 1 ,7 3 ,6 4 ,7 7 . Уважно проаналізуємо ці дані. Цифрові показ
ники (варіанти) мінливості запиш емо в порядку їхнього збіль
шення (табл. 10).
133

Щ об отримати конкретніш е
уявлення про зміни ознаки, побу
дуємо варіаційний ряд. Він відріз
няється від великої кількості ва
Кількість осіб,
Мяся
тіла,
які мають таку
ріантів, розташованих в один ряд,
кг
масу тіла
тим, що всі варіанти розбиті на
групи, кількість яких обирається
2
60
довільно.
Для цього визначаємо
1
62
величину інтервалу між групами,
64
2
розділивши різницю між найбіль
1
65
шим і найменшим значенням озна
66
1
ки на кількість груп. У нашому при
кладі 80 - 60 = 20. У такому випад
2
67
ку величина інтервалу 20 : 5 = 4;
68
3
тобто 4 кг. Далі визначимо межі
69
3
груп. М ежі І групи (кг) 6 0 —63;
2
70
II - 6 4 - 6 7 ; III - 6 8 - 7 1 ; IV 71
3
72 —75; V — 76—80. Потім обчис
72
6
лимо середнє значення кожної гру
пи (V): воно дорівнює сумі її край
73
8
ніх
варіантів, поділеній на 2. Після
74
10
цього визначаємо кількість осіб,
1
75
що знаходяться в кожній групі (Р).
77
2
Результати обчислень запишемо в
80
3
таблицю (табл. 11).
Далі визначимо Мо, або модаль
ну групу (величину, що зустрічається найчастіше в даній сукуп
ності). У нашому випадку це буде четверта група, значення її ста
новитиме 73,5 кг.
Таблиця 10. Результати
вимірювань маси тіла

Таблиця 11. Показники маси тіла

134

Номер
групи

Межі групи,
кг

Середнє значення
групи, V

Кількість осіб
у межах групи, Р

6 0 -6 3

61,5

6 4 -6 7

65,5

III

6 8 -7 1

69,5

7 2 -7 5

73,5

7 6 -8 0

78,0

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Побудуємо варіаційну криву. Координатами такого графіка
є вісь абсцис, на якій відкладаються (в довільному масштабі) се
редні значення групи (V), та вісь ординат, на якій відкладають
ся числові показники кількості осіб, що відповідає цій групі (Р).
Місце перетину значень V і Р позначимо точками і сполучимо їх
лініями (мал. 41).
2. Виміряйте зріст у студентів вашої групи, проаналізуйте ва
ріаційний ряд, розподіліть усі варіанти по групах, обчисліть се
реднє значення кожної з них і побудуйте варіаційну криву.
3. Розв'яжіть задачі.
Задача 1. Усі клітини хворої жінки мають 45 хромосом через
відсутність однієї зі статевих хромосом. Як називається ця мута
ція? Які можливі механізми її виникнення та ймовірність пере
давання її потомкам?
Задача 2. У карооких батьків, матері яких мали блакитні очі,
народилося троє дітей: двоє хлопчиків і одна дівчинка. У хлоп
чиків карі очі, а в дівчинки одне око блакитне, а друге має карий
колір. Чи можуть діти цієї дівчинки мати карий колір очей? Яка
форма мінливості має тут місце?
Задача 3. За даними цитологічних досліджень, у каріотипі чо
ловіка нараховується 47 хромосом за рахунок зайвої Х-хромосо135

ми. Як називається ця мутація і які можливі механізми її виник
нення?
Задача 4. У подружжя народилося двоє дітей: син — гетеро
зиготний за геном гемофілії та дочка — гетерозиготна за геном
дальтонізму. Визначте:
а) мутацію, що спостерігається в сина;
б) можливі механізми виникнення мутації в сина;
в) скільки статевих хромосом у каріотипі дочки та сина;
г) чи зможе син передати свій ген гемофілії своєму синові та
дочці.
Задача 5. Синтез у клітинах специфічного білка інтерферону
пов'язаний із комплементарною взаємодією двох домінантних
неалельних генів А і В, локалізованих у різних парах автосом.
З якою формою мінливості пов'язане народження здорових ді
тей від батьків, у яких пригнічена здатність до утворення інтер
ферону?
Задача 6. У молодих здорових батьків народилася дитина із
синдромом Ш ереш евського—Тернера, у каріотипі якої 45 хро
мосом за рахунок відсутності Х-хромосоми. Які можливі меха
нізми виникнення цієї хвороби? Як називається мутація, що вияв
ляється у хворих із синдромом Ш ерешевського—Тернера?
Задача 7. Батько і мати — глухі, але глухота жінки залежить
від локалізованого в автосомі рецесивного гена, а в чоловіка є фенокопією. Яка ймовірність народження глухих дітей у цього по
дружжя?
Задача 8. У новонародженого було виявлено деф ект скелета
голови і кінцівок. Під час цитогенетичного дослідження встанов
лено, що в каріотипі дитини 47 хромосом за рахунок наявності
трьох автосом 18-ї пари (синдром Едвардса). Поясніть можливий
механізм виникнення цієї мутації в дитини.
Задача 9. У пологовому будинку народилася дитина із синд
ромом Патау (трисомія по 13-й хромосомі). Поясніть механізм
походження цієї мутації. Чи можна вважати таку аномалію спад
ковою хворобою?
Задача 10. У молодого подружжя народилися дівчинка і хлоп
чик. Дівчинка була абсолютно здорового. Під час обстеження хлоп
чика в його каріотипі виявлено 46 хромосом. Але одна з хромо
сом 15-ї пари була довша від звичайної, тому що до неї приєдна
лася частина хромосоми з 21-ї пари. Назвіть тип мутації. Чи мож
на цю патологію вважати спадковою?

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Задача 11. У науково-медичній лабораторії під час досліджен
ня клітин абортивного плода людини було виявлено 69 хромо
сом. Як називається така мутація і який механізм її виникнення?
Задача 12. Для нормального розвитку слуху в генотипі люди
ни повинні бути два домінантні гени: домінантний ген А — для
розвитку завитка, і домінантний ген В — для розвитку слухового
нерва. У пологовому будинку від глухих батьків народилася ди
тина з нормальним слухом. Поясніть, з якою формою мінливос
ті пов'язане народження здорових дітей у цих батьків.
Задача 13. У здорових батьків народилася дівчинка з фенілкетонурією, однак завдяки спеціальній дієті вона розвивалася нор
мально. Чи можна вважати фенілкетонурію спадковою патоло
гією? З якими формами мінливості пов'язані ця хвороба і мож
ливість її вилікування?
Задача 14. У хромосомі послідовність лінійно розташованих ге
нів до мутації була такою: ABCDMNK, а після мутації — DMNK.
Який вид мутації тут має місце?
Задача 15. У хромосомі послідовність розташування генів до
мутації була такою: АБВГДЕ, а після мутації — АБДГВЕ. Який
вид мутації тут має місце?
Задача 16. У хромосомі до мутації послідовність лінійно розта
шованих генів була такою: АБВГДЕ, а після мутації — АБВБВГДЕ.
Який вид мутації тут м ає м ісце?
Задача 17. У хромосомі до мутації послідовність лінійно роз
ташованих генів була такою: АБВГДЕ, а після мутації — АБДВГЕ.
Який вид мутації тут має місце?
Задача 18. Жінка, 20 років, під час вагітності хворіла на вірусну
краснуху. У неї народилася глуха дитина. У жінки та її чоловіка
слух нормальний. У родоводах подружжя глухоти не було. Вірус
краснухи не є мутагеном. Чи можна вважати глухоту в дитини
спадковою генною хворобою? Визначте можливий механізм по
яви глухоти в дитини. Чим відрізняється механізм розвитку спад
кової генної хвороби від її фенокопії?
Задача 19. Подружжя з надмірною масою тіла має трьох ді
тей. Рідний син 10 років виховується в спортінтернаті, має нор
мальну масу тіла. Рідна дочка 14 років виховується в цій сім'ї,
має зайву масу тіла. Нерідна дочка 13 років також виховується в
цій сім'ї, має зайву масу тіла, але дещо меншу, ніж рідна дочка.
Чи успадкували діти від своїх батьків схильність до надмірної ма
си тіла? До якої групи ознак належить надмірна маса тіла?

137

Задача 20. У лікаря-рентгенолога, що працює в стоматологіч
ній клініці протягом 20 років, на одній руці виникло променеве
ураження шкіри. Яка форма мінливості зумовлює виникнення
цієї хвороби?
Задача 21. Серед мешканців Закарпаття, де в питній воді спо
стерігається дефіцит йоду та інших мікроелементів, досить час
то трапляються такі стоматологічні захворювання, як карієс та
пародонтит. Чи можуть діти жителів цих районів успадкувати
названу патологію?
Задача 22. У альпіністів, які піднімаються високо в гори, підви
щується вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові, але після повер
нення вниз ці показники крові нормалізуються. Яка форма мін
ливості має тут місце? Яке значення це явище має для організму?
Задача 23. Скільки автосом у каріотипі абортивного плода лю
дини, якщо в нього виявлено трисомію за 14-ю хромосомою?
Задача 24. Скільки хромосом мають клітини абортивного ем
бріона, якщо в нього виявлено нулісомію за 14-ю хромосомою і
трисомію за 21-ю хромосомою?

Запитання і тестові завдання
1. Я к називається властивість організму забезпечувати мін
ливість ознак залежно від змін умов середовища?
2. Які існують форми мінливості?
3. Що таке модифікаційна мінливість?
4. Наведіть приклади модифікаційної мінливості в людини.
5. Чим обмежені модифікаційні зміни ознак в організмі?
6. Щ о таке норма реакції?
7. Що таке мозаїки, або химери? Наведіть приклади мозаїцизму в людини.
8. Які можливі механізми мінливості спостерігаються в однояйцевих близнюків, якщо вони розвиваються в різних
умовах?
9. Яка назва і механізми тієї форми мінливості, що зумовлює
генетичні розбіжності між сибсами?
10. Щ о таке комбінативна мінливість і які механізми її виник
нення?
11. Чому комбінативна мінливість збільшує адаптивні мож
ливості популяції?
12. Які механізми є джерелом комбінативної мінливості?
13. Що таке мутаційна мінливість?
138

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

14.
15.
16.
17.
18.

Що таке мутації? Які види мутацій ви знаєте?
Які основні групи мутагенних факторів ви знаєте?
Що таке мутагени, комутагени й антимутагени?
Який механізм дії мутагенів?
Щ о таке генні мутації і який механізм їхнього виник
нення?
19. Від чого залежить частота виникнення мутацій?
20. Що лежить в основі класифікацій мутацій?
21. Яка роль мутацій у природних популяціях?
22. Як називається найменша ділянка ДНК, зміна якої призво
дить до появи мутації?
23. Як називаються мутації, пов'язані зі зміною молекулярної
структури гена?
24. Як називаються гени, що виникли внаслідок різних генних
мутацій в одному локусі хромосоми?
25. Що таке соматичні й генеративні мутації? Яка їхня біоло
гічна роль?
26. Що таке геномні мутації і які механізми їхнього виник
нення?
27. Як називається організм, якщо в його клітинах з диплоїдного набору хромосом випадають дві гомологічні хромо
соми? Чи життєздатний такий організм?
28. Який механізм мутації, наслідком якої є синдром Едвардса?
29. Який механізм мутації, наслідком якої є синдром Дауна?
30. Який механізм мутації, наслідком якої є синдром Патау?
31. Що таке хромосомні мутації (хромосомні аберації) і які ме
ханізми їхнього виникнення?
32. Назвіть основні типи хромосомних аберацій.
33. Що таке моногенні хвороби?
34. Що таке полігенні хвороби?
35. Які ви знаєте хромосомні хвороби, пов'язані зі зміненою
кількістю автосом?
36. Які ви знаєте хромосомні хвороби, пов'язані зі зміною кіль
кості статевих хромосом?
37. Що таке хромосомні хвороби? Причини виникнення їх.
38. Що таке фенокопії? Який механізм їхнього виникнення?
39. Що таке мультифакторіальні захворювання?
40. Які ви знаєте сучасні н а п р я м и та ко н ц е п ц ії щ од о можли
вості лікування й профілактики спадкової патології лю
дини?
139

41. Модифікаційна мінливість пов'язана зі зміною:
а) гена;
б) генома;
в) генотипу;
г) фенотипу;
д) каріотипу.
42. Унаслідок комбінативної мінливості:
а) змінюються гени в хромосомах;
б) виникають нові сполучення генів у зиготі;
в) змінюється кількість хромосом у каріотипі.
43. Мутації, які спричинюють зміну кількості хромосом, на
зиваються:
а) генними;
б) хромосомними;
в) геномними.
44. Спадкову мінливість поділяють на:
а) фенотипову;
б) модифікаційну;
в) комбінативну;
г) мутаційну.
45. Мутації:
а) виникають раптово;
б) не спричинюють змін генотипу;
в) спричинюють зміни генотипу;
г) завжди успадковуються потомками;
д) завжди мають пристосувальний характер.
46. До геномних мутацій відносять:
а) поліплоїдію;
б) гетероплоїдію;
в) делецію;
г) транслокацію.
47. Життєздатними вважають організми, у яких виявляється:
а) нулісомія за будь-якою парою хромосом;
б) моносомія за Х-хромосомою;
в) трисомія за Х-хромосомою.
48. Джерелом комбінативної мінливості в організмів є:
а) випадкові зміни структури генів у хромосомах;
б) випадкове поєднання гамет під час запліднення;
в) незалежне розходження хромосом у мейозі;
140

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

г) обмін ідентичними ділянками гомологічних хромосом
у мейозі.
49. Генні спадкові хвороби зумовлені:
а) хромосомними мутаціями;
б) геномними мутаціями;
в) мутацією одного гена;
г) факторами зовнішнього середовища.
50. Геномними є мутації:
а) інверсії, транслокації, дуплікації, делеції;
б) поліплоїдії;
в) анеуплоїдії;
г) триплоїдії;
д) тетраплоїдїї;
е) внутрішньохромосомні перебудови.
51. Хромосомними абераціями є:
а) делеція;
б) триплоїдія;
в) інверсія;
г) дуплікація.
52. Поліплоїдія — це:
а) збільш ення числа хромосом у каріотипі на величину,
кратну гаплоїдному набору хромосом;
б) збільшення числа хромосом у каріотипі на одну;
в) зменшення числа хромосом у каріотипі на одну;
г) зміна числа хромосом у каріотипі на величину, не крат
ну гаплоїдному набору.
53. Анеуплоїдія — це:
а) збільш ення числа хромосом у каріотипі на величину,
кратну гаплоїдному набору;
б) збільшення числа хромосом у каріотипі на одну;
в) зменшення числа хромосом у каріотипі на одну;
г) повна відсутність однієї пари гомологічних хромосом у
каріотипі.
54. Мультифакторіальними хворобами є:
а) гемофілія;
б) серпоподібно-клітинна анемія;
в) дальтонізм;
г) альбінізм;
д) гіпертонічна хвороба.
141

55. Причинами хромосомних хвороб у людини є хромосомні
й геномні мутації, що виникають:
а) тільки в статевих клітинах;
б) у соматичних і статевих клітинах;
в) тільки в соматичних клітинах.
56. Мінливість — це:
а) властивість живих організмів повторювати в низці по
колінь схожі ознаки, тип індивідуального розвитку;
б) властивість живих організмів існувати в різних формах
(варіантах);
в) здатність живих організмів формувати в процесі онто
генезу ознаки та властивості, не притаманні батьківсь
ким формам.
57. Діапазон модифікаційної мінливості обмежений:
а) нормою реакції;
б) фенотипом;
в) взаємодією алельних генів;
г) взаємодією неалельних генів.
58. Норма реакції — це:
а) діапазон модифікаційної мінливості, в межах якої, за
лежно від умов середовища, за незмінного генотипу змі
нюються фенотипи, набуваючи корисних ознак;
б) діапазон модиф ікаційних змін, у межах якого один і
той самий генотип дає різні фенотипи;
в) реакція організму на фізичні мутагени;
г) ступінь прояву ознаки в різних умовах середовища.
59. Прикладом фенокопії може бути:
а) народження глухої, але з нормальним генотипом дити
ни у здорової жінки, яка під час вагітності хворіла на
краснуху;
б) дальтонізм у дитини, батьки якої дальтоніки;
в) гіпертонічна хвороба в дорослого чоловіка, який має
здорових батьків;
г) фенілкетонурія в дитини, батьки якої фенотипово здо
рові;
д) альбінізм у дитини, мати якої альбінос, а батько має нор
мальну пігментацію шкіри.
60. До ознак, що мають широку норму реакцій у людини, на
лежать:
а) маса тіла;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

б) колір райдужної оболонки ока;
в) колір волосся;
г) кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові.
61. Спонтанні мутації виникають:
а) у природних умовах без впливу незвичайних агентів;
б) унаслідок впливу на організм високої температури та
дії іонізуючого випромінювання;
в) унаслідок впливу на організм зміни клімату;
г) унаслідок впливу на організм вірусів.
62. Напівлегальні мутації:
а) можуть зовсім не проявлятись;
б) різко знижують життєздатність особини;
в) суттєво не зачіпають життєздатність особини;
г) посилюють життєздатність і плодючість особини.
63. Хромосомні мутації (аберації) пов'язані зі зміною:
а) тільки структури автосом;
б) тільки структури статевих хромосом;
в) структури всіх хромосом;
г) кількості автосом у каріотипі;
д) кількості статевих хромосом у каріотипі.
64. Генна мутація — це зміна:
а) структури молекули ДНК у межах гена;
б) структури будь-якої хромосоми;
в) загальної кількості хромосом у каріотипі;
г) кількості статевих хромосом у каріотипі.
65. Нонсенс-мутація — це:
а) подвоєння термінуючого кодона;
б) заміна змістовного кодону на термінуючий;
в) заміна кодону, який визначає одну амінокислоту, на кодон іншої амінокислоти;
г) подвоєння певної ділянки хромосоми.
66. Хромосомними хворобами є:
а) синдром Клайнфельтера;
б) синдром Ш ерешевського—Тернера;
в) синдром Дауна;
г) цукровий діабет;
д) дальтонізм.

143

Тема 14 Дерматогліфіка як метод
генетики людини.
Близнюковий м ето д ____
Дерматогліфіка — це вивчення рельєфу шкіри на пальцях рук,
долонях і підош вах. Засновником методу дерм атогліф іки був
Ф. Гальтон. Метод дерматогліфіки можна застосовувати в комп
лексній діагностиці спадкових хвороб, у судовій медицині — для
ідентифікації особи, для визначення зиготності близнюків.
За близнюковим методом оцінюють роль спадковості в роз
витку ознаки. У його основі лежить зіставлення схожості (конкордантності) та відмінностей (дискордантності) за ознаками між
монозиготними та дизиготними близнюками. За близнюковим
методом можна визначити, чи спадкова ознака, та оцінити роль
факторів середовища в проявленні цієї ознаки.
Навчальна мета
Знати

1. Особливості візерунків шкіри долонь, пальців рук, підошов,
які мають діагностичне значення.
2. Основні показники, які використовуються під час аналізу
дерматогліфів.
3. Значення дерматогліфіки як додаткового методу:
а) для діагностики хромосомних захворювань;
б) для диференціальної діагностики природжених анома
лій розвитку;
в) у медико-генетичному консультуванні;
г) у судовій медицині для ідентифікації особи.
4. Дерматогліфічні зміни при хромосомних захворюваннях:
синдромах Едвардса, Патау, Дауна, Ш ерешевського—Тернера, Клайнфельтера.
5. Близнюковий метод, його значення для медицини. Форму
лу розрахунку коефіцієнта спадковості.
6. Генетичну характеристику монозиготних та дизиготних
близнюків.
Уміти

1. Отримувати відбиток малюнка папілярних ліній на пучках
пальців рук.
144

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

2. Отримувати відбиток рельєфу долоні.
3. Досліджувати відбитки папілярних ліній пальців рук:
а) визначати типи пальцевих візерунків;
б) записувати формулу пальцевих візерунків;
в) розраховувати дельтовий індекс;
г) рахувати кількість гребенів на кожному пальці й розра
ховувати їхнє кількісне сумарне середнє значення для
10 пальців.
4. Досліджувати відбиток рельєфу долоні:
а) знаходити пальцеві трирадіуси, головні долонні лінії, флексорні борозни;
б) вимірювати значення кута atd долоні.
5. Визначати коефіцієнт спадковості за формулою К. Хольцингера.
Хід роботи
1. Розгляньте на мал. 42 варіанти візерунків на шкірі пальців
рук. Намалюйте в протоколі три основні типи візерунків: дуіу,
петлю, завиток і позначте їх відповідно літерами A, L, W.
2. Розгляньте мал. 43, на якому зображено відбитки папіляр
них ліній пальців правої та лівої руки. Пальцеві візерунки правої
та лівої руки, зображені на малюнку, запишіть за таким зразком:
І
II
III
IV
V
Права рука
W
Lu
Lr
Lr
Lr
Ліва рука
Lr
U
Lr
Lr
Lr
Римськими цифрами позначені відповідно перший (І), дру
гий (II), третій (III), четвертий (IV), п'ятий (V) пальці лівої та пра-

М ал. 42. Варіанти візерунків шкіри пальців:
А — дуга (А); Б — петля (L); В — завиток (W)
1 0 -5 -3 0 0

145

М ал. 4 3. Відбитки папілярних ліній шкіри на пальцях правої та лівої
руки

вої руки. Візерунки на пальцях позначають відповідно літерами:
W (англ. whorl — завиток); А (англ. arch — дуга); L (англ. lor —
петля). Якщо петля відхиляється в бік променевої кістки, вона
називається радіальною (Lr), якщо в бік ліктьової кістки — ульнарною (Lu).
Дельтовий індекс, який вказує на кількість трирадіусів, або
дельт (їх так називають за подібністю фііури до грецької літе
ри Д), у певної людини визначають за формулою:
Dl = L + 2W/A + L + W х 10,
де L — загальна кількість усіх петель на правій та лівій руці; W —
загальна кількість усіх завитків на правій та лівій руці; А — за
гальна кількість усіх дуг на правій та лівій руці. У нашому випад
ку дельтовий індекс становить:
DI = (9 + 2 х 1)/(0 + 9 + 1) х 10 = 11.
146

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Слід пам'ятати, що папілярні лінії різних напрямків ніколи
не перетинаються, але в певних місцях можуть зближуватися,
утворюючи трирадіуси (дельти). Кожний завитковий візерунок
має дві дельти, петля — одну, а дуга не утворює жодної.
Кількісним показником дерматогліфів є підрахунок гребенів
(кількість папілярних ліній між дельтою і центром візерунка).
Порахуйте кількість гребенів від дельти до центра візерунка на
кожному пальці малюнка і визначте їхнє сумарне середнє зна
чення для десяти пальців. Гребеневий підрахунок зробіть так: від
дельти до центра візерунка проведіть пряму лінію і порахуйте
кількість гребенів, які перетинають цю лінію. Кількість гребенів
записується під відбитком кожного пальця. При цьому не раху
ють ні трирадіуса, ні кінцевого гребеня, що утворює центр візе
рунка. У петлях кінцевий гребінь враховується. У нашому випад
ку гребеневий рахунок такий:
(10 + 16 + 7 + 15 + 24) + (18 + 14 + 9 + 18 + 14) = 145.
3. Отримайте відбиток папілярних ліній пучок власних паль
ців рук. Для цього вимийте ретельно руки з милом і витріть їх
насухо. Друкарську фарбу розведіть гліцерином до консистенції
густої сметани. На скляну пластинку розміром 15 х 25 см скля
ною паличкою нанесіть у 2 —3 місця фарбу і рівномірно розподі
літь її гумовим валиком. По кожному пальцю тричі проведіть ва
ликом, прикладаючи його послідовно до радіальної, медіальної
та ульнарної поверхні кінцевої фаланги. Потім зробіть на папері
відбиток кожного пальця з радіального боку, обережно повернув
ши його до ульнарного краю. Відбитки пальців робіть у певному
порядку — зліва направо, спочатку пальців лівої руки, а потім
пальців правої руки.
Дослідивши відбитки папілярних ліній своїх пальців рук, роз
рахуйте свій дельтовий індекс і порахуйте кількість гребенів.
4. Отримайте відбиток рельєфу своєї долоні. Для цього гумо
вим валиком проведіть кілька разів по скляній пластинці з фар
бою, а потім рівномірно нанесіть ним фарбу на долоні й пальці.
Розмістіть долоню з фарбою ульнарним краєм над аркушем па
перу і повільно опустіть її на нього. Натисніть іншою рукою на
середину тильного боку кисті, щоб глибокі частини долоні щільно
притиснулися до паперу. Великий палець обережно, не зсовую
чи з місця, притисніть до паперу нігтьовою фалангою, одночас
но повертаючи його в бік вказівного. Потім різко підніміть кисть
від паперу вертикально вгору. Відбиток правої долоні виконуєтьіо *

147

М ал. 4 4 . Відбиток долоні

ся аналогічно. Фарбу з долоні зніміть ватою, змоченою скипида
ром; руки помийте теплою водою з милом.
5.
Знайдіть кут atd на відбитку вашої долоні. Біля основи II,
III, IV і V пальців локалізуються пальцеві трирадіуси — це місця,
в яких сходяться три напрямки папілярних ліній. їх позначають
відповідно латинськими літерами a, b, с, d (мал. 44). Поблизу
148

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

браслетної складки міститься головний осьовий долонний трирадіус; він позначається латинською літерою t. Знайдіть і з'єд
найте лініями точки a, t, d на відбитку вашої долоні. За допомо
гою транспортира виміряйте значення кута atd (у нормі він не
повинен перевищувати 57 °С).
6.
Запишіть у протокол формулу К. Хольцингера для визна
чення коефіцієнта спадковості Н:
Н =(К об - КДБ)/(100% - К4Б),

де Н — коефіцієнт спадковості; Коб — конкордантність однозиготних близнюків, %; Кдб — конкордантність дизиготних близнюків, %.
Зверніть увагу на те, що при Н, який дорівнює 1, ознака ціл
ком зумовлюється спадковим компонентом, а при Н, що дорів
нює 0, визначальну роль у формуванні ознаки відіграє вплив нав
колишнього середовища. Коефіцієнт, близький до 0,5, свідчить
про приблизно однаковий вплив спадковості й навколишнього се
редовища на формування ознаки. За табл. 12 визначте коефіцієнт
спадковості Н для кожної з ознак, наведених у ній, визначте роль
спадковості та впливу зовнішнього середовища на прояв цих ознак.
Вплив середовища на формування ознаки організму визнача
ють за формулою:
С = 100% - Н.
Таблиця 12. Конкордантність деяких ознак у монозиготних
і дизиготних близнюків

Конкордантність, %
Ознака

Монозиготні
близнюки

Дизиготні
близнюки

67
98
82

3
94
74

Гіпертензія

26,2

Ревматизм

20,3
32

6,1
3

33
41
37

5
3
15

Епілепсія
Кір
Епідемічний паротит

Клишоногість
Щілина іуби
Природжений вивих стегна
Туберкульоз
Шизофренія

149

Запитання і тестові завдання
1. Які існують методи генетики людини?
2. Чим зумовлена специфіка методів генетики людини?
3. Що таке дерматогліфіка?
4. Хто і в якому році вперше запропонував класифікацію па
пілярних візерунків?
5. Що таке папілярні лінії?
6. Для чого використовують метод дерматогліфіки?
7. Чи трапляються на Землі люди з однаковими візерунка
ми пальців?
8. Щ о таке дактилоскопія?
9. Що таке пальмоскопія?
10. Що таке плантоскопія?
11. Протягом якого періоду внутрішньоутробного розвитку за
кладаються візерунки на шкірі пальців рук, долонь і стоп?
12. Що таке трирадіуси, або дельти?
13. Які візерунки на пальцях рук поширені найбільше?
14. Скільки дельт мають завитки і петлі?
15. Що таке дельтовий індекс і для чого його визначають?
16. Які є кількісні показники дерматогліфіки?
17. Скільки в середньому на одному пальці буває гребенів?
18. Якими літерами позначають трирадіуси пальців?
19. Де знаходиться головний (осьовий) долонний трирадіус?
20. Що таке кут долоні atd? Яка його величина в нормі?
21. Чим зумовлені індивідуальні особливості візерунків на шкі
рі пальців рук, долонь і стоп?
22. Чи доцільно застосовувати метод дерматогліфіки для уточ
нення діагнозу в людей зі змінами каріотипу?
23. Чи доцільно застосовувати метод дерматогліфіки для діа
гностики генних спадкових хвороб?
24. Які ви знаєте характерні дерматогліфічні показники у хво
рих на синдром Дауна?
25. Який кут atd у хворого із синдромом Клайнфельтера?
26. Хто вперш е запропонував близню ковий метод досл і
дж ення?
27. Яке практичне застосування має близнюковий метод?
28. Яких близнюків називають монозиготними, а яких — дизиготними?
29. Яких близнюків називають сіамськими?
30. Що таке конкордантність і дискордантність?
150

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

31. За якою формулою визначають коефіцієнт спадковості?
32. Чи однакові генотипи в дизиготних близнюків?
33. Як можна визначити вплив зовнішнього середовища на
формування ознаки?
34. Чи генетично ідентичні монозиготні близнюки?
35. За наявності коефіцієнта Хольцингера, що становить 1, озна
ка визначається:
а) спадковим компонентом;
б) впливом середовища;
в) однаковим впливом спадковості й середовища.
36. М онозиготні близнюки за нормального ембріонального
розвитку:
а) завжди однієї статі;
б) іноді можуть мати різну стать;
в) завжди різної статі.
37. Вивчення візерунків на пучках пальців рук — це:
а) дактилоскопія;
б) пальмоскопія;
в) плантоскопія;
г) мікроскопія.
38. Основні типи візерунків паДьців рук:
а) лінії;
б) дуги;
в) петлі;
г) завитки;
д) овали;
е) спіралі.
39. Метод дерматогліфіки передбачає:
а) вивчення рельєфу шкіри на пальцях рук;
б) вивчення рельєфу шкіри на долонях;
в) визначення каріотипу;
г) вивчення рельєфу шкіри на пальцях рук, долонях, підош
вах.
40. На пучках пальців рук розрізняють папілярні візерунки:
а) тільки завитки й дуги;
б) тільки петлі й дуги;
в) тільки завитки й петлі;
г) завитки, петлі й дуги.
41. Закладка папілярних візерунків у плода відбувається:
а) між 2-м і 4-м тижнями внутрішньоутробного розвитку;

151

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

152

б) між 6-м і 7-м тижнями внутрішньоутробного розвитку;
в) між 10-м і 19-м тижнями внутрішньоутробного розвитку;
г) між 30-м і 32-м тижнями внутрішньоутробного розвитку.
Дактилоскопія — це вивчення:
а) папілярних візерунків на долонях;
б) папілярних візерунків на підошвах;
в) папілярних візерунків на пучках пальців рук.
Петлеві папілярні візерунки на пальцях рук у людей з нор
мальним каріотипом:
а) найбільш поширені;
б) займають середнє значення за поширеністю;
в) зустрічаються рідко.
Кут atd долоні в нормі не перевищує:
а) 80°;
б) 75°;
в) 57°;
г) 108°.
При синдромі Дауна серед папілярних ліній пальців рук
переважають:
а) завитки;
б) дуги;
в) ульнарні петлі;
г) петлі й дуги.
Поперечна 4-пальцева борозна на долоні спостерігається
при:
а) синдромі Едвардса;
б) синдромі Патау;
в) синдромі Дауна;
г) синдромі Клайнфельтера.
Близнюковий метод дає можливість:
а) вивчати характер папілярних візерунків на шкірі паль
ців рук, долонь, підошов;
б) оцінювати ступінь впливу спадковості й середовища на
розвиток нормальної або патологічної ознаки;
в) визначати каріотип;
г) визначати генетичну структуру популяцій.
Монозиготні близнюки:
а) мають різний генотип;
б) завжди мають однаковий генотип;
в) розвиваються з однієї яйцеклітини;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

г) розвиваються з різних яйцеклітин;
д) мають однакові візерунки на долонях і пальцях рук.
49. Дизиготні близнюки:
а) розвиваються з однієї зиготи;
б) виникають з різних зигот;
в) мають однаковий генотип;
г) мають однаковий фенотип;
д) мають однакові візерунки на шкірі долонь і пальців рук.
50. Якщ о близнята дизиготні, то:
а) обов'язково народжуються діти різної статі;
б) вони мають різні плаценти й амніотичні оболонки;
в) вони мають одну плаценту й один амніон.
51. Близнюковий метод застосовують для визначення:
а) спадкова чи набута певна ознака організму;
б) генотипу організму;
в) каріотипу організму.

Тема 15

Генеалогічний аналіз

Генеалогічний аналіз — це метод аналізу родоводу людини,
який ґрунтується на встановленні закономірностей прояву пев
ної ознаки в низці поколінь з урахуванням родинних зв'язків між
членами родоводу.
Генеалогічний аналіз дає можливість з'ясувати: а) спадкова
чи набута ознака (патологія); б) домінантний чи рецесивний ген
визначає ознаку; в) тип успадкування (автосомно-домінантний,
автосомно-рецесивний, зчеплений зі статтю); г) генотип пробанда (гомо- або гетерозиготний); ґ) ступінь пенетрантності й екс
пресивності досліджуваного гена.
Навчальна мета
Знати

1. Суть методу генеалогічного аналізу.
2. Правила складання родоводу.
3. Символіку та її використання під час графічного зображен
ня родоводів.
4. Основні типи успадкування ознаки: автосомно-домінант
ний; автосомно-рецесивний; зчеплений зі статтю.
153

Уміти

1. Графічно зображати родоводи та аналізувати їх.
2. Визначати тип успадкування ознаки і прогнозувати її наяв
ність у наступних поколіннях.
Хід роботи
1.
Запишіть у протокол генетичну символіку родоводу (мал. 45)
і зробіть відповідні підписи.
Під час графічного зображ ення родоводу треба пам 'ятати
основні правила:
• особа, для якої складається родовід, називається пробандом.
З нього починається складання родоводу;

О
ОУ □
У

Особина чоловічої
статі
Особина жіночої
статі

А
_L
О О
01
ж

Дитина з
каліцтвами
Гетерозиготні
носії досліджуваної
ознаки
(рецесивного гена)

Помер до 1 року
Помер у

h i

Шлюб
Неофіційний шлюб

0=0 Споріднений шлюб

Мають
досліджувану
ознаку

Медичний аборт

Пробанд
Стать невідома

□

Викидень

□

років

Народжені мертвими

Батьки

rib

Діти

Різнояйцеві близнята

оЬ

Однояйцеві близнята

Бездітний шлюб

Мал. 45. Генетична символіка, яку використовують для складання
схеми родоводу

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛІОДИНИ

• особи жіночої статі позначаються на родоводі колом, осо
би чоловічої статі —квадратом;
• генетичні символи членів сім'ї, які мають досліджувану озна
ку, виділяються штрихуванням;
• діти одного покоління називаються сибсами. Кожному по
колінню сім 'ї відводиться один рядок. На ньому зліва направо
розміщують генетичні символи членів родини в порядку їхнього
народження і позначають арабськими цифрами;
• у родоводі необхідно проаналізувати не менше трьох поко
лінь. Номер покоління позначають римськими цифрами.
2.
Складемо і проаналізуємо родовід за такою легендою
Пробанд — жінка, має блакитні очі. У її двох братів і однієї сест
ри карі очі, у матері й батька пробанда також карі очі. У матері є
три брати (в одного з них блакитні очі) і дві сестри (в однієї з них
блакитні очі). Дідусь і бабуся пробанда з боку матері мають карі
очі. У бабусі два брати і дві сестри мали карі очі. У прадіда про
банда з боку матері були блакитні очі, а в прабабусі — карі.
Використовуючи генетичну символіку, позначимо пробанда
кружечком зі стрілочкою і заштрихуємо кружечок; це буде свід
чити, що пробанд має ознаку, успадкування якої ми хочемо про
стежити з покоління в покоління. Позначимо відповідною сим
волікою сибсів пробанда. Усіх представників одного покоління
позначимо умовними генетичними символами в одному рядку.
Покоління пронумеруємо римськими цифрами зліва зверху вниз
(у нашому випадку — I, II, III, IV). Усіх членів одного покоління
пронумеруємо зліва направо арабськими цифрами. Кожен член
родоводу має свій шифр, що значно спрощує написання леген
ди родоводу. У наш ому випадку:
пробанд IV, 1 — жінка, яка має блакитні очі;
III, 7 — батько пробанда, має карі очі;
III, 6 — мати пробанда, має карі очі;
III, 1 — сестра матері, має карі очі;
III, 2 — друга сестра матері, має блакитні очі;
III, 3 — брат матері, має блакитні очі;
III, 4 — другий брат матері, має карі очі;
III, 5 — третій брат матері, має карі очі;
II, 1 — дідусь пробанда, має карі очі;
II, 2 — бабуся пробанда, має карі очі;
II, 3 — рідний брат бабусі, має карі очі;
II, 4 — другий рідний брат бабусі, має карі очі;
155

II, 5 — рідна сестра бабусі, має карі очі;
II, 6 — друга рідна сестра бабусі, має карі очі;
І, 1 — прабабуся пробанда з боку матері, має
карі очі;
І, 2 — прадід пробанда з боку матері, має
блакитні очі.
Розглянемо уважно родовід (мал. 46) і встановимо, чи має та
ка ознака, як блакитний колір очей, спадковий характер. Аналі
зуючи родовід, ми бачимо, що ця ознака зустрічається в I, III, IV
поколіннях, а в межах одного покоління ознака є не в кожної
особи. Це свідчить про те, що вона спадкова. На автосомно-рецесивний тип успадкування вказує те, що ця ознака трапляється як
у жінок, так і в чоловіків, але не в кожному поколінні.
Генотип пробанда IV, 1 може бути лише аа, оскільки ця жін
ка блакитноока. У її матері III, 6 — генотип Аа, а в батька III, 7 —
генотип Аа. Отже, батьки пробанда гетерозиготні за геном, що
визначає блакитний колір очей, бо їхні діти блакитноокі — IV, 1 та
кароокі — IV, 2; IV, 3; IV, 4.
3.
Використовую чи генетичну символіку, складіть власний
родовід. Для аналізу виберіть ознаку, яка найлегше реєструєть
ся — колір очей, форма носа, колір і форма волосся (пряме або
кучеряве). Проаналізуйте власний родовід. Визначте: а) тип успад
кування ознаки; б) зиготність особин, які входять до вашого ро
доводу (якщо це можливо).

III

6 4 іЙ
1

<Ь й □ 6

0
2

Й б и -0
5

jb й й 6

Мал. 46. Родовід сім’ї з автосомно-рецесивним типом успадкування

156

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

4.
Розгляньте малюнки 47, 48, 49. Проаналізуйте кожний р
довід. Визначте:
1) спадкова чи неспадкова ознака, з приводу якої був складе
ний родовід;
2) тип успадкування ознаки;
3) можливі генотипи всіх членів родоводу;
4) генотип пробанда;
5) імовірність успадкування визначеної ознаки в наступних по
коліннях.

Di 8
□"б
ПтбЖоІюд б о д
10б11
оіскЛ-гйоб

' О т*
2

О
Д4
З

6/ * 7

6
1

М ал. 47. Схема родоводу сім’ї, в якій трапляються хворі

на ахондроплазію

•Д

О
Д4 О
Д6 ОтЯ
З
5
7
8

ІббЙбОП ЙбіЙбд
12
1

О Д2 ПО
б
3 4
/ 5
IV О

8 9

10 11

□

М ал. 48. Схема родоводу сім’ї, в якій трапляються хворі

на одну з форм глухоти
157

ОтО
1
2

ОтО
ОтО
4
5
6

Отгійо йт<51^>тйо6й
7 8

о й □66Й ІІ
2Х З

М ал. 49. Схема родоводу сім'ї, в якій трапляються хворі

на гемофілію
5. Розв'яжіть задачі.
Задача 1. Пробанд — чоловік-дальтонік. Його батьки нормаль
но розрізняють кольори. У дідуся з боку матері — дальтонізм,
бабуся здорова. У пробанда шестеро дітей: з них три дочки та
двоє синів здорові, а в одного хлопчика — дальтонізм. У сім'ї дру
жини пробанда ніколи не було випадків дальтонізму. Складіть
родовід.
Задача 2. П робанд — чоловік-правш а. У нього є дві сестри
правші та два брати лівші. Мати правша. Її брат і сестра правші.
Бабуся та дідусь по лінії матері правші. Батько пробанда лівша.
У нього є брати і сестри. Двоє братів і сестра лівші, інші — сестра
і брат — правші. Бабуся і дідусь по лінії батька правші. Складіть
родовід.
Задача 3. До лікаря звернулася жінка. Її цікавить питання про
ймовірність народження в неї здорової дитини, якщо вона одру
житься зі здоровим чоловіком. Пробанд — здорова жінка. Її сес
тра теж здорова, але двоє братів — хворі на гемофілію. Мати і
батько пробанда здорові. П'ятеро сестер матері та їхні чоловіки
здорові. Про двоюрідних сибсів з боку матері пробанда відомо: в
одній сім 'ї двоє братів хворі, а одна сестра здорова; у двох інших
сім'ях — по одному хворому брату та по одній здоровій сестрі;
у четвертій сім 'ї — двоє здорових сестер-близнюків. Бабуся про
банда з боку матері здорова, дід хворів на гемофілію. З боку
батька випадків гемофілії не спостерігалося. Складіть родовід.
Зробіть прогноз щодо міри ризику прояву спадкової патології в
потомстві цієї жінки.
158

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Запитання і тестові завдання
1.
2.
3.
4.
5.

У чому полягає суть генеалогічного аналізу?
Які етапи включає генеалогічний аналіз?
Де використовується генеалогічний аналіз?
Хто вперше ввів генеалогічний аналіз?
Як називається графічне зображення низки поколінь од
нієї родини за допомогою символів?
6. Я к називається особа, родовід якої треба скласти?
7. Батьки пробанда — двоюрідні брат і сестра. Як це показа
ти на зображенні родоводу?
8. Як розміщуються на родоводі члени родини, що належать
до одного покоління?
9. Що означає на родоводі символ, який має вигляд кола з
крапкою в центрі?
10. Як називають рідних братів і сестер у схемі родоводу?
11. На малюнку, де зображено родовід, батьки пробанда по
єднані подвійною рискою. Що це означає?
12. Що означають на зображенні родоводу квадрат або коло,
біля яких намальована стрілка?
13. Як позначають на родоводі монозиготних близнюків?
14. Чим відрізняється гібридологічний метод від генеалогічного?
15. Що характерно для автосомно-рецесивного типу успадку
вання?
16. Що характерно для автосомно-домінантного типу успад
кування?
17. Що характерно для зчепленого зі статтю типу успадкування?
18. Які хвороби мають автосомно-домінантний тип успадку
вання?
19. Які хвороби мають автосомно-рецесивний тип успадку
вання?
20. Які хвороби мають зчеплений зі статтю тип успадкування?
21. Рідних братів та сестер під час проведення генеалогічного
аналізу називають:
а) пробандами;
б) сибсами;
в) родичами.
22. На зображенні родоводу квадрат, біля якого намальована
стрілка, означає:
а) пробанд жіночої статі;
б) пробанд чоловічої статі;
159

в) дитина, що народилася мертвою;
г) викидень.
23. На схемі, де зображено родовід, поєднання генетичних
символів батьків пробанда подвійною рискою означає:
а) споріднений шлюб;
б) бездітний шлюб;
в) неофіційний шлюб;
г) багатодітний шлюб.
24. Що означає на схемі родоводу коло, усередині якого стоїть
крапка:
а) жінка — гетерозиготний носій досліджуваного гена;
б) чоловік — гетерозиготний носій досліджуваного гена;
в) пробанд жіночої статі;
г) пробанд чоловічої статі.
25. Номер покоління позначають на родоводі:
а) арабськими цифрами;
б) римськими цифрами.
26. Дальтонізм — це захворювання, що має:
а) автосомно-домінантний тип успадкування;
б) автосомно-рецесивний тип успадкування;
в) успадкування, зчеплене зі статтю.
27. Родоводи складають з метою:
а) виявлення спадкового характеру ознаки (патології);
б) встановлення типу успадкування ознаки;
в) встановлення генотипів членів родини;
г) встановлення каріотипів членів родини.
28. Для автосомно-рецесивного типу успадкування характер
но, що ознака проявляється:
а) тільки в особин однієї статі;
б) переважно в особин однієї статі;
в) в окремих членів родини;
г) не в усіх поколіннях.
29. Укажіть найбільш правильне визначення генеалогічного
методу:
а) складання родоводів;
б) складання родоводу з наступним обстеженням пробанда;
в) простеження передачі спадкових ознак серед родичів од
ного покоління;
г) простеження передачі спадкових ознак серед родичів про
банда в низці поколінь.
160

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

30. Автосомно-домінантний тип успадкування хвороби харак
теризує таке положення:
а) батьки хворої дитини фенотипово здорові, але аналогіч
не захворювання трапляється в сибсів пробанда;
б) захворювання трапляється тільки в жінок родини;
в) захворювання трапляється однаковою мірою в жінок і
чоловіків родини;
г) захворювання передається від батьків до дітей у кожно
му поколінні.
31. Пробанд — це:
а) здорова людина, що звернулася до медико-генетичної
консультації;
б) людина, що вперше потрапила під нагляд лікаря-генетика;
в) хвора людина, яка звернулася до лікаря;
г) особа, родовід якої аналізується.
32. Сибси — це:
а) усі родичі пробанда;
б) діти однієї батьківської пари;
в) рідні брати й сестри;
г) родичі пробанда, які особисто обстежені лікарем-генетиком.
33. Укажіть ознаки, характерні для X- зчепленого рецесивно
го типу успадкування:
а) трапляються переважно в чоловіків;
б) усі фенотипово здорові дочки хворих чоловіків є носія
ми гена, що зумовлює розвиток хвороби;
в) хворі чоловіки передають рецесивний алель гена 50%
синів;
г) трапляється переважно в жінок.
34. При складанні родоводу користуються умовними позна
ченнями, запропонованими:
а) Г. Менделем;
б) Г. Юстом;
в) Ф. Гальтоном;
r) Т. Морганом.
35. При автосомно-домінантному типі успадкування ризик
появи хвороби в нащадків у разі гетерозиготності батьків
становить:
а) 100%;
11 — 5-300

161

б) 75%;
в) 50%;
г) 25%.
36. Чоловік — носій рецесивного гена — на родоводі познача
ється:
а) колом зі стрілочкою;
б) квадратом зі стрілочкою;
в) квадратом із крапкою всередині;
г) колом із крапкою всередині.
37. При автосомно-рецесивному типі успадкування ризик по
яви хвороби в нащадків у разі гетерозиготності батьків ста
новить:
а) 100%;
б) 75%;
в) 50%;
г) 25%.

Тема 16

Цитогенетичний метод.
Визначення каріотипу _

У медичній практиці для підтвердження діагнозу хромосом
ної хвороби виникає потреба визначити в пацієнта каріотип.
Каріотипом називається набір хромосом з урахуванням їхнього
числа, розміру, форми, притаманний певному біологічному ви
ду. Для вивчення каріотипу використовують цитогенетичний
метод, за допомогою якого вивчають структуру та кількість хро
мосом у досліджуваних клітинах організму.
Навчальна мета
Знати

1. Суть і значення цитогенетичного методу.
2. Принципи класифікації хромосом.
3. Особливості каріотипів людей з хромосомними хворобами
(синдромами Клайнфельтера, Дауна, Шерешевського—Тернера, трисомії-Х і т. ін.).
Уміти

1. Визначати кількість хромосом у каріотипі.
2. Ідентифікувати хромосоми за групами А, В, С, D, Е, F, G.
162

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

3. Визначати хромосомну стать особини, досліджуючи каріо
тип.
4. Визначати наявність або відсутність кількісних змін хромо
сом у каріотипі.
Хід роботи
1. Розгляньте мікрофотографію метафазної пластинки клі
тин чоловіка та жінки, що мають нормальний каріотип. На ній
зображено хромосоми на стадії метафази. Для дослідження
особливостей цього каріотипу необхідно хромосоми розмісти
ти (класифікувати) за певною схемою (мал. 50). Хромосоми роз
поділяють за групами в міру зниження їхніх відносних розмірів
та центромерного індексу. Згідно з Денверською міжнародною
класифікацією, хромосоми людини поділяють на сім груп: А,
В, С, D, Е, F, G. Усі хромосоми мають порядкові номери. Таким
чином, до групи А потрапляють найбільші хромосоми (мета
центричні або близькі до них), а до групи G — найменш і (акроцентричні).
Розподіліть хромосоми за групами, використовуючи запро
поновану мікрофотографію метафазної пластинки. Д ля цього
обережно виріжте зображення хромосом. Ідентифікуйте їх згідно
з розмірами й положенням центромери, підберіть для кожної
хромосоми відповідну гомологічну пару, а потім систематизуй
те їх за групами А, В, С, D, Е, F, G. Першими визначте хромосоми
1-ї та 2-ї пар. Вони найбільші за розмірами, але хромосоми 1-ї па
ри — метацентричні, а 2-ї — субметацентричні; 3-тя пара хромо
сом — метацентричні. Вони коротші, ніж хромосоми 1-ї та 2-ї пар.
Хромосоми 1-ї — 3-ї пар утворюють групу А; 4-та й 5-та пари хро
мосом — субметацентричні. Вони майже однакові за розміром і
формою, тому їх важко диференціювати. Вони належать до гру
пи В. Хромосоми 6-ї — 12-ї пар — в основному субметацентричні,
середніх розмірів, розрізняються між собою довжиною плечей;
ці хромосоми утворюють групу С. Точно диференціювати окремі
пари в межах групи С практично неможливо. До групи С нале
жить також статева Х-хромосома. Хромосоми 13-ї — 15-ї пар (гру
па D) — типово акроцентричні, мають середні розміри; хромосо
ми 16-ї — 18-ї пар (група Е) — субметацентричні, мають невеликі
розміри; хромосоми 19-ї — 20-ї пар (група F) за формою ближчі до
метацентричних, короткі. Хромосоми 21-ї — 22-ї пар (група G) —
найменші акроцентричні хромосоми. Y-хромосома за розмі'і *

163

U
4 -5

П П Ш Ш іН іи
6 -Х -1 2

А А А А А (і
1 3 -1 5
D

164

Кн д д

1 7 -1 8

X X X X

А А А А

1 9 -2 0
F

21-22
G

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

ки п

н іг

П Ш Ш ІШ Ш
6 -Х -1 2

U M
1 3 -1 5

ххі х
1 9 -2 0

М **

1 7 -1 8

А А І А
21-22

*
V

М ал. 5 0. Каріотип людини (ліворуч — жінки,
праворуч — чоловіка)

165

O k
1

М ал. 5 1 . К ар іоти п
х в о р о го із с и н д р о м о м
К л а й н ф е л ь те р а

со

І І
19

со

і) ї ї
іі If

ї ік Y,
в
в ав
М (1 ІІ ІЬ
\\ в

4 *

і)

в»

2-і

XИ*! п
1

І І

ї ї
- •
=8

і)

ІІ

Л«
І"

Ц її

166

со

и ІІ ІГ

) )

ром і формою схожа
на 21-шу та 22-іу па
ри хромосом. Відмін
ність полягає в тому,
що в Y-хромосоми дов
гі плечі розташовані
паралельно, але надій
но диференціювати
цю хромосому мож
на не на всіх метафазних пластинках.
Підібравши гомо
логічні пари, розміс
тіть їх згідно з поряд
ковим номером та на
клейте в протокол.
Хромосоми, що нале
жать до однієї групи,
об'єднайте фііурною
дужкою і вкажіть їхню
групу. Зробіть висно
вок про каріотип, за
значивши: а) кількість
хромосом у ньому;
б) хромосомну стать.
2.
Проаналізуйте
каріотипи осіб, що ма
ють хромосомні пору
шення (мал. 51,52,53).
Зробіть висновки про
характер хромосомної
патології в осіб з наве
деними каріотипами.
Мал. 52. Каріотип хво

рої із с и н д р о м о м Ш е р е ш е в с ь к о го — Т ернера

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

с It! ;<;і й Зі
иin 1! ЙЙ 3 {і
1

у Н м М і: Н
*
г І
13

Ід

«•Я*

21 *

М ал. 53. Каріотип дитини із синдромом Дауна

З ап и тан н я і т е сто ві завдан н я

1. Який рік вважається роком заснування медичної цитоге
нетики?
2. Яке значення цитогенетичного методу в клінічній прак
тиці?
3. Які мутації можна виявити за допомогою цитогенетично
го методу?
4. Чи доцільно використовувати цитогенетичний метод для
діагностики синдрому Клайнфельтера?
5. Чи достатньо для встановлення діагнозу спадкової хворо
би вивчити хромосоми шляхом візуального спостережен
ня їх у мікроскопі на стадії метафази?
6. Коли було розроблено Денверську міжнародну класифі
кацію хромосом людини?
7. Скільки хромосом у каріотипі: а) людини; б) дрозофіли?
8. Які зміни каріотипу спостерігаються при синдромах:
а) Клайнфельтера; б) Дауна; в) Шерешевського—Тернера?
9. Який каріотип має чоловік, гетерозиготний за геном даль
тонізму?
167

10. Який каріотип у дівчинки, гемізиготної за геном дальто
нізму?
11. На підставі яких ознак при каріотипуванні встановлюєть
ся належність хромосоми до певної пари?
12. Які ви знаєте типи хромосом людини залежно від розмі
щення центромери?
13. Як позначають статеві хромосоми і до якої групи їх відно
сять згідно з Денверською міжнародною класифікацією
хромосом людини?
14. Які номери мають найменші метацентричні хромосоми?
15. Які номери мають найменші хромосоми людини?
16. Що таке центромерний індекс?
17. Щ о таке метафазна пластинка?
18. До якої групи належить перша пара хромосом?
19. До якої групи належить п'ята пара хромосом?
20. До якої групи належить сьома пара хромосом?
21. До якої групи належить п'ятнадцята пара хромосом?
22. До якої групи належить двадцята пара хромосом?
23. До якої групи належать статеві хромосоми?
24. Скільки груп хромосом виділяють у каріотипі людини згід
но з Денверською міжнародною класифікацією:
а) 5;
б ) 6;
в) 7;
г) 8;
д) 9?
25. Цитогенетичний метод ґрунтується на:
а) статистичному аналізі генів у популяції;
б) якісних реакціях виявлення продуктів обміну в крові;
в) мікроскопічному дослідженні хромосом.
26. Y -хромосома людини належить до:
а) метацентричних;
б) субметацентричних;
в) акроцентричних.
27. До групи А, згідно з Денверською міжнародною класифі
кацією, належать хромосоми:
а) метацентричні;
б) субметацентричні;
в) акроцентричні.

Х Н О В И ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

28. В основу Денверської міжнародної класифікації хромосом
покладено:
а) розмір хромосом;
б) розміщення центромери;
в) розміщення світлих і темних дисків на хромосомі.
29. За допомогою цитогенетичного методу можна діагностувати:
а) фенілкетонурію;
б) синдром Дауна;
в) синдром Патау;
г) синдром Клайнфельтера.
30. Статеві хромосоми містяться:
а) тільки в клітинах букального епітелію;
б) тільки в лімфоцитах;
в) у всіх клітинах організму;
г) тільки в статевих клітинах.
31. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромі Шерешевського—Тернера:
а) 46, XX;
б) 47, XXY;
в) 45, X;
г) 47, XXX.
32. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом котячо
го крику:
а) 47, XXY;
б) 46, XX, 9р+;
в) 46, XX, 5р-;
г) 45, X.
33. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Клайн
фельтера:
а) 47, XXY;
б) 47, XXX;
в) 45, X;
г) 46, XX, 5р-.
34. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Патау:
а) 46, XX;
б) 47, XX, 18+;
в) 47, XX, 13+;
г) 47, XY, 13+.
35. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Едвардса:
а) 46, XX, 9р+;
169

б) 46, XX, 5р-;
в) 47, XX, 18+;
г) 47, XY, 21+.
36. Назвіть формулу каріотипу хворого із синдромом Дауна:
а) 46, XX;
б) 47, XX, 22+;
в) 47, XXX;
г) 47, XX, 21+.
37. Чоловік з розумовою відсталістю, агресивною поведінкою,
добре розвиненими м'язами, нормальними статевими за
лозами, високий на зріст може мати каріотип:
а) 47, XXY;
б) 47, XYY;
в) 47, XX, 21+;
г) 45, X.
38. Дослідження каріотипу необхідне у випадку, якщо:
а) жінка мала один спонтанний викидень;
б) у сім 'ї перш а дитина народилася хворою на ф енілкетонурію;
в) у подружжя мали місце мертвонародження плода і два
спонтанні викидні;
г) у сім 'ї перший хлопчик народився дальтоніком.
39. Для проведення цитогенетичного аналізу використовуються:
а) клітини букального епітелію;
б) клітини кісткового мозку;
в) клітини периферійної крові;
г) клітини підшлункової залози;
д) клітини зроговілого епітелію.
40. За допомогою цитогенетичного методу проводять діагно
стику:
а) мультифакторіальної хвороби;
б) спадкових дефектів обміну речовин;
в) хвороб, пов'язаних зі зміною кількості статевих хромосом;
г) хвороб, пов'язаних зі зміною кількості автосом.
41. Методом амніоцентезу визначено каріотип плода: 47, XX, 21+.
Який імовірний діагноз, що відповідає цій формулі каріотипу:
а) синдром Едвардса;
б) синдром Патау;
в) синдром котячого крику;
г) синдром Дауна?
170

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

42. У діагностиці хромосомних хвороб для одержання метафазних пластинок на культуру клітин під час мітозу діють:
а) адреналіном;
б) колхіцином;
в) атропіном;
г) ацетилхоліном.
43. Чоловік є гемізиготою за геном, що зумовлює гемофілію.
Який його каріотип:
а) 46, XY;
б) 47, XYY;
в) 45, Y;
г) 47, XXY?
44. Повний диплоїдний набір хромосом однієї соматичної
клітини називають:
а) каріотипом;
б) генотипом;
в) фенотипом;
г) гемізиготою.
45. Який метод генетики дає можливість визначити каріотип:
а) цитогенетичний;
б) біохімічний;
в) генеалогічний;
г) близнюковий;
д) дерматогліфіки?

Тема 17 Визначення Х-хроматину
в соматичних клітинах.
Застосування методів генетики
в медико-генетичному
консультуванні _______________
У діагностиці спадкових хвороб широко використовують да
ні клінічних лабораторних досліджень. Іноді для встановлення і
уточнення діагнозу таких захворювань застосовують спеціальні
генетичні методи. Щ об надати спеціалізовану генетичну допо
могу пацієнтам, проводиться медико-генетичне консультування.
171

Щоб швидко визначити кількість Х-хромосом у соматичних
клітинах, застосовується дослідження статевого хроматину. Х-Хроматин — це дископодібне тільце (тільце Барра), що виявляється
в інтерфазних ядрах соматичних клітин людини, розміщене без
посередньо на внутрішній поверхні ядерної мембрани. Х-Хроматин являє собою спіралізовану Х-хромосому, яка в жінок кон
денсується ще в ранньому ембріогенезі.
Визначення Х-хроматину в соматичних клітинах має значен
ня як експрес-метод для діагностики хромосомних захворювань,
пов'язаних зі зміною кількості Х-хромосом.
Навчальна мета
Знати

1. Структурно-функціональну організацію хроматину інтерфазного ядра.
2. Природу Х-хроматину та методи його визначення в сома
тичних клітинах.
3. Принципи організації медико-генетичного консультування.
Уміти

1. Виявляти Х-хроматин у клітинах букального епітелію у фор
мі тільця Барра та в нейтрофільних гранулоцитах крові лю
дини у вигляді барабанних паличок — відростків ядра.
2. Визначати найбільш доцільні методи генетики людини для
діагностики різних спадкових хвороб.
Хід роботи
1.
Приготуйте тимчасовий мікропрепарат зскрібка клітин бу
кального епітелію. Для цього візьміть стерильний металевий
шпатель і, легко натискуючи ним на слизову оболонку щоки,
зробіть зскрібок. Отримані клітини обережно перенесіть на чис
те і попередньо знежирене предметне скло. Нанесіть на отрима
ний зскрібок 2 —3 краплі 1% розчину ацетоорсеїну. Через 3 —4 хв
накрийте препарат накривним скельцем. Надлишки фарби, що
виступають за межі накривного скельця, зніміть за допомогою
фільтрувального паперу.
Готовий мікропрепарат розгляньте спочатку при малому (оку
ляр хЮ, об'єктив х8) та середньому (окуляр хІО, об'єктив х40)
збільшенні мікроскопа. У полі зору ви побачите шар епітеліальних
клітин, у цитоплазмі яких видно інтерфазні ядра. Зверніть увагу
на форму ядер, розміри, особливості розміщення гетерохромати172

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Мал. 54. Х-Хроматин ( /) у клітині букального епітелію жінки

ну, форму та товщину ядерної оболон
ки. Потім продовжуйте досліджувати
мікропрепарат при великому збіль
шенні (окуляр хІО, об'єктив х90).
Для визначення відсоткового вміс
ту Х-хроматину слід проаналізувати
100 клітин. П ам'ятайте про те, що
Х-хроматин враховується лише в клітинах, які мають ядра пра
вильної овальної форми, оптично щільні, з рівною, непошкодженою і нестовщеною ядерною оболонкою (мал. 54). Кількість
Х-хромосом у клітинах дорівнює кількості грудочок Х-хромати
ну плюс один. Зверніть увагу, що Х-хроматин локалізується примембранно в ядрі й може бути кулястої, овальної, трикутної фор
ми або у вигляді стовщення ядерної оболонки. Кількість клітин
з Х-хроматином у нормі становить 2 0 —50%. Визначте відсотко
вий вміст клітин, що містять Х-хроматин, у приготованому вами
тимчасовому мікропрепараті. Результати запишіть у протокол.
Намалюйте в протоколі 1 —2 епітеліальні клітини, в ядрах яких
примембранно локалізується Х-хроматин. На малюнку познач
те: а) ядро; б) цитоплазму; в) грудочку Х-хроматину.
2.
Розгляньте при великому (окуляр хІО, об'єктив х90) збі
шенні світлового мікроско
па під імерсійним об'єк- ЩЦ
тивом постійний мікро
препарат мазка крові лю
дини. Відш укайте в полі
зору мікроскопа нейтрофільні гранулоцити, що
мають складно-часточкове
ядро, від якого відходять
відростки у вигляді бараМал. 55. Ядерний відрос
ток нейтрофіла у вигляді
барабанної палички (пока
зано стрілкою) у мазку
крові людини

173

ШйВШШШ

____________ ____

банних паличок (мал. 55). У протоколі намалюйте нейтрофільний гранулоцит з ядерними відростками. На малюнку познач
те: а) ядро; б) цитоплазму; в) ядерний відросток — барабанну па
личку.
Ситуаційні задачі
№ 1. До медико-генетичної консультації лікар-ендокринолог
районної поліклініки направив пацієнтку віком 16 років. У паці
єнтки низький зріст, коротка шия з крилоподібними складка
ми, широкі плечі, вузький таз, недорозвинені грудні залози, нор
мальний інтелект. З анамнезу відомо, що в пацієнтки аменорея
(відсутність менструацій). На підставі цих ознак лікар-генетик за
підозрив у хворої синдром Ш ерешевського—Тернера. Яким ме
тодом генетики людини можна підтвердити діагноз у пацієнтки?
Який результат підтвердить цей діагноз?
№ 2. До медико-генетичної консультації звернулася вагітна,
щоб визначити стать її майбутньої дитини. Ця жінка та її чоло
вік здорові, але мають хворого на гемофілію сина. Який метод
пренатальної діагностики слід застосувати для визначення статі
майбутньої дитини? Який результат дослідження підтвердить
цей діагноз?
№ 3. Д о медико-генетичної консультації звернулася моло
да вагітна. Її цікавить здоров'я майбутньої дитини. Відомо, що
батько цієї жінки та її рідна сестра мають хорею Гентінгтона —
захворювання, зумовлене автосомно-домінантним геном. У ро
дині чоловіка хореї Гентінгтона не було. Які методи генетики лю
дини доцільно застосувати, щоб визначити ризик народження
в цій родині дитини з хореєю Гентінгтона? Яким буде резуль
тат дослідження?
№ 4. До медико-генетичної консультації звернулися чоловік і
його вагітна дружина. У жінки є два рідні брати. В одного з них є
хлопчик, хворий на фенілкетонурію, і здорова дівчинка. У чоло
віка є рідна сестра, яка два місяці тому народила близнюків —
хлопчика й дівчинку. У хлопчика було виявлено ф енілкетон
урію, дівчинка здорова. Молоде подружжя стурбоване здоров'ям
своєї майбутньої дитини. їх цікавить, яка ймовірність того, що в
їхньої дитини може бути фенілкетонурія. Які методи генетики
людини слід застосувати для обстеження чоловіка та його дру
жини? Яким буде результат цього дослідження?
№ 5. У медико-генетичну консультацію звернулася жінка,
35 років, на шостому тижні вагітності. Вона стурбована тим, що її

174

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

рідна сестра нещодавно народила дочку із синдромом Дауна.
Які дослідження і коли повинен зробити лікар, щоб встановити
правильний діагноз у майбутньої дитини цієї жінки?
Запитання і тестові завдання
1. Яка природа Х-хроматину?
2. У клітинах яких тканин можна визначити Х-хроматин?
3. Скільки грудочок Х-хроматину виявляється в соматичних
клітинах людини із синдромом Клайнфельтера?
4. Назвіть захворювання, при якому в нейтрофільних грану
лоцитах у хворого хлопчика можуть бути виявлені ядерні
відростки у вигляді барабанних паличок.
5. Чи можна знайти грудочки Х-хроматину в хлопчика із
синдромом Патау?
6. Який лабораторний експрес-метод доцільніше застосува
ти для діагностики синдромів Ш ереш евського—Тернера
і Клайнфельтера?
7. Чи можна в соматичних клітинах чоловіка, що хворіє на
цукровий діабет, виявити грудочки Х-хроматину?
8. Чи можна в соматичних клітинах здорового чоловіка ви
явити грудочки Y-хроматину?
9. Який каріотип має чоловік, у клітинах якого виявляється
грудочка Х-хроматину?
10. Чи можна виявити Х-хроматин у чоловіка з каріотипом
47, XYY?
11. Скільки грудочок Х-хроматину буде в ядрі клітини слизо
вої оболонки щоки в жінки з каріотипом 47, XXX?
12. Чи однаковий вигляд має Х-хроматин у ядрах клітин сли
зової оболонки щоки і нейтрофільних гранулоцитах?
13. Чи можна застосовувати метод виявлення Х-хроматину
як експрес-метод діагностики спадкових хвороб?
14. Які ви знаєте показання до застосування експрес-методу
визначення Х-хроматину?
15. Чи можна вважати Х-хроматин факультативним гетерохроматином?
16. Які функції виконує медико-генетична консультація?
17. У чому полягає суть медико-генетичного консультування?
18. Які ви знаєте послідовні етапи проведення медико-гене
тичного консультування?
19. С кільки етапів включає медико-генетичне консультування?

20. Що таке пренатальна діагностика хвороб?
175

21.
22.
23.
24.
25.

26.

27.

28.

29.

30.

Які ви знаєте сучасні методи пренатальної діагностики?
Для чого застосовують методи пренатальної діагностики?
Що таке амніоцентез?
Які методи генетики встановлюють, спадкове захворюван
ня чи набуте?
Х-Хроматин являє собою:
а) конденсовану Х-хромосому;
б) неконденсовану Х-хромосому;
в) конститутивний гетерохроматин;
г) факультативний гетерохроматин.
Х-Хроматин у жінки можна виявити:
а) тільки в статевих клітинах;
б) у соматичних клітинах;
в) тільки в нервових клітинах;
г) в усіх клітинах організму.
В ядрах клітин букального епітелію жінки виявлено по дві
грудочки Х-хроматину. Це свідчить про наявність у каріо
типі:
а) однієї Х-хромосоми;
б) двох Х-хромосом;
в) трьох Х-хромосом;
г) чотирьох Х-хромосом.
В ядрах клітин букального епітелію дівчинки з трисомією
за Х-хромосомою виявляється:
а) одна грудочка Х-хроматину;
б) дві грудочки Х-хроматину;
в) три грудочки Х-хроматину;
г) чотири грудочки Х-хроматину.
М етод визначення Х-хроматину застосовують для діагнос
тики:
а) цукрового діабету;
б) виразки шлунка;
в) синдрому Клайнфельтера;
г) синдрому Ш ерешевського—Тернера;
д) шизофренії.
Хворобу Клайнфельтера встановлюють:
а) виявленням у соматичних клітинах Х-хроматину;
б) виявленням у соматичних клітинах Y-хроматину;
в) визначенням відсотка клітин усього організму, які міс
тять тільця Барра;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

г) використанням біохімічного методу;
д) використанням близнюкового методу.
31. Одну грудочку тільця Барра в ядрі клітини слизової обо
лонки щоки можна виявити у:
а) жінки з нормальним каріотипом 46, XX;
б) чоловіка з каріотипом 47, XXY;
в) чоловіка з нормальним каріотипом 46, XY;
г) жінки з каріотипом 47, XXX;
д) чоловіка з каріотипом 47, XYY.
32. Клітини, знайдені в амніотичній рідині, містять по дві гру
дочки Х-хроматину за рахунок:
а) трисомїї по Х-хромосомі;
б) трисомії по 21-й хромосомі;
в) моносомії по Х-хромосомі;
г) трисомії по 18-й хромосомі.
33. В ядрах клітин букального епітелію слизової оболонки
щоки в пацієнта чоловічої статі виявлено Х-хроматин. Це
можливо при:
а) синдромі Клайнфельтера;
б) синдромі Ш ерешевського—Тернера;
в) синдромі Патау;
г) синдромі Едвардса.
34. Синдром Ш ерешевського—Тернера можна встановити:
а) визначенням Х-хроматину в соматичних клітинах;
б) біохімічними методами;
в) методом дерматогліфіки;
г) генеалогічним методом.
35. Грудочки Х-хроматину в ядрах клітин епітелію слизової
оболонки щоки в чоловіка, який має синдром Клайнфель
тера, локалізуються:
а) примембранно;
б) у будь-якій зоні каріоплазми;
в) біля ядерця;
г) у центрі каріоплазми.
36. При мікроскопії епітеліальних клітин слизової оболонки
щоки чоловіка в 30% з них знайдено статевий хроматин.
Найбільш імовірний діагноз такий:
а) синдром Дауна;
б) синдром Патау;
12 — 5-300

177

в) синдром Клайнфельтера;
г) синдром Едвардса.
37. Який каріотип у жінки, у нейтрофільних лейкоцитах якої
не виявлено жодної барабанної палички:
а) 46, XX;
б) 45, X;
в) 47, XXX;
г) 47, XX, 21+?
38. У яких клітинах Х-хроматин має вигляд барабанних па
личок:
а) тромбоцитах;
б) моноцитах;
в) еритроцитах;
г) сегментоядерних нейтрофілах?
39. У жінок з нормальним каріотипом Х-хроматин виявляєть
ся в:
а) 0 —5% клітин;
б) 5 —10% клітин;
в) 3 0 —35% клітин;
г) 2 0 —50% клітин.
40. В індивідуума з каріотипом 48, ХХХХ у ядрах соматичних
клітин міститься Х-хроматину:
а) дві грудочки;
б) три грудочки;
в) чотири грудочки.
41. Показанням до проведення експрес-методу для визначен
ня Х-хроматину є:
а) хронічні захворювання нирок;
б) порушення статевого розвитку в хлопчиків;
в) аменорея в жінок;
г) безплідність у жінок і чоловіків.
42. Ядра більшості клітин букального епітелію чоловіка міс
тять по 2 грудочки Х-хроматину. Який імовірний набір ста
тевих хромосом у чоловіка:
a) XXY;
б) XXXY;
b)

XY;

г) XXXXY?
43. Медико-генетичне консультування показане у випадку, коли:
а) вік майбутньої матері понад 35 років;
178

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

44.

45.

46.

47.

48.

12»

б) вік майбутньої матері 25 років;
в) вагітна має в анамнезі спонтанні викидні, мертвонародження;
г) у родині є дитина зі спадковою патологією;
д) вагітна тривалий час проживала в місцях радіаційного
забруднення.
У медико-гєнетичному консультуванні застосовують методи:
а) генеалогічний;
б) цитогенетичний;
в) дерматогліфіки;
г) біохімічний;
д) гібридологічний.
Об'єктами для проведення біохімічної діагностики спад
кової патології можуть бути:
а) сеча;
б) піт;
в) плазма та формені елементи крові;
г) культура клітин (фібробласти, лімфоцити);
д) лімфа;
е) зроговілий епітелій шкіри.
Пренатальна діагностика — це:
а) комплекс профілактичних заходів, спрямованих на за
побігання розвитку захворювань у дитини після наро
дження;
б) комплекс обстежень, за яким діагностують захворюван
ня в ембріона та плода;
в) визначення ступеня ризику розвитку захворю вання в
майбутньої дитини;
г) комплекс діагностичних досліджень, за яким прогнозу
ють здоров'я майбутньої дитини в родинах з обтяженою
спадковістю.
Методами пренатальної діагностики спадкових хвороб є:
а) близнюковий;
б) генеалогічний;
в) амніоцентез;
г) біопсія хоріона.
Наявність мутантного гена в організмі можна встановити
за такими методами генетики:
а) цитогенетичним;
б) визначенням Х-хроматину;
179

в) дерматогліфіки;
г) генеалогічним;
д) біохімічним.
49. Об'єктом дослідження при медико-генетичному консуль
туванні є:
а) ген;
б) хромосома;
в) популяція;
г) пацієнт.
50. У новонародженого підозрюють синдром Едвардса. Цей
діагноз можна уточнити за таким методом генетики:
а) біохімічним;
б) цитогенетичним;
в) дерматогліфіки;
г) генеалогічним.

Тема 18

Генетика популяції. Застосування
популяційно-статистичного
методу для генетичної
характеристики лю дства______

Популяція — це сукупність особин одного виду, які об'єднані
спільним генофондом і займають певну територію. Популяція в
сучасній біології розглядається як елементарна одиниця проце
су мікроеволюції.
Генофонд популяції — це сума генів гамет особин популяції
пре- та репродуктивного віку. Генофонди різних популяцій від
різняються за видами генів та їхньою концентрацією. Співвід
ношення частот генотипів і концентрацій алелів генів визначає
закон Х ар ді—Вайнберга, або закон генетичної рівноваги. У ге
нофонді ідеальної популяції зберігаються постійними частоти
генотипів та концентрації алелів. Ідеальної популяції в природі
немає. Практичне значення закону Х арді—Вайнберга полягає в
тому, що, знаючи концентрацію алелів генів у популяції, мож
на визначити частоти генотипів у ній, і навпаки, знаючи часто
ти генотипів, можна визначити концентрацію алелів генів у по
пуляції.
180

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Навчальна мета
Знати

1.
2.
3.
4.
5.

Екологічну та генетичну характеристику популяції.
Структуру популяції людства.
Причини зміни генофонду популяції.
Відмінності між реальною та ідеальною популяцією.
Суть закону Харді—Вайнберга та його практичне застосу
вання в медицині.
6. Значення популяційно-статистичного методу і його прак
тичне застосування.
Уміти

1. Аналізувати структуру певної людської популяції та дава
ти їй екологічну й генетичну характеристику.
2. Застосовувати закон Харді—Вайнберга для визначення кон
центрації генів у генофондах популяцій, а також частот го
мозигот і гетерозигот у ній.
3. А налізувати генетичну структуру будь-якої ідеальної та
реально існуючої популяції.
Хід роботи
1. Розв'яжіть задачі, опираючись на закон Харді—Вайнберга.
Задача 1. Ген альбінізму в людини є рецесивним, локалізуєть
ся в автосомі. Частота альбінізму в Європі становить 1 :20 000. Ви
значте кількість гетерозиготних носіїв гена альбінізму в популя
ції людей, яка нараховує 10 млн осіб.
Задача 2. Діти, хворі на фенілкетонурію, у європейській попу
ляції народж ую ться з частотою 1:10 000 новонароджених. Ви
значте відсоток гетерозиготних носіїв гена фенілкетонурії в цій
популяції.
Задача 3. Нездатність відчувати гіркий смак фенілтіокарба
міду є автосомно-рецесивною ознакою. Концентрація гена, що
зумовлює цю ознаку, у європейських популяціях становить 0,5.
Визначте відсоток людей у європейських популяціях, чутливих
до фенілтіокарбаміду.
Задача 4. Автосомно-рецесивна патологія (фенілкетонурія)
зустрічається в популяції з частотою 1:8100 новонароджених.
Яка концентрація гена фенілкетонурії в цій популяції?
Задача 5. Яка концентрація генів, що визначають колір очей і
резус-фактор в ізольованій популяції (1000 мешканців віддале
181

ного населеного пункту), якщо 16% з них резус-негативні, а 9% —
блакитноокі?
Задача 6. У популяції людей, що мешкали в Європі в 1950 р.,
відсоток резус-позитивних осіб становив 84%. Визначте: а) частку
резус-позитивних осіб цієї популяції на початку III тис.; б) част
ку гетерозиготних носіїв цієї ознаки в осіб цієї популяції на по
чатку III тис.; в) частку резус-негативних осіб цієї популяції на
початку III тис.
Задача 7. Під час медичного обстеження юнаків одного міста
з'ясувалося, що частота дальтонізму серед них становить 1:1000.
Визначте кількість гетерозиготних носіїв цієї ознаки серед меш
канців міста з населенням 3 млн осіб.
Задача 8. У популяції людей, що проживають в одному сели
щі, відсоток праворуких становить 91%. Визначте: а) концентра
цію домінантного алеля в цій популяції; б) частку гомозиготних
осіб за геном праворукості.
Задача 9. Частота генів груп крові за системою АБО у популяції
людей Західного регіону України становить: Iа — 0,22; Ів — 0,11;
1° — 0,67. Визначте відсоток людей у цій популяції з I, II, III,
IV групами крові.
Задача 10. Група крові за системою MN залежить від сполу
чення кодомінантних генів См і CN. Визначте відсоток людей, що
мають групи крові MN та N у популяції, де відсоток людей, що
мають групу крові М, становить 64%.
Запитання і тестові завдання
1. Які характеристики популяції визначають за допомогою
популяційно-статистичного методу?
2. Яке практичне значення популяційно-статистичного методу?
3. Що таке популяція?
4. Я к називають малочисельні популяції?
5. Що таке реальна популяція?
6. Що таке ідеальна популяція?
7. Що таке екологічна характеристика популяції?
8. Що таке генетична структура популяції?
9. Що таке деми?
10. Що таке генофонд популяції?
11. Що таке ізоляти?
12. Які фактори мікроеволюції якісно змінюють генофонд по
пуляції?

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

13. Які причини зміни генофонду популяції?
14. Щ о таке дрейф генів?
15. Що таке міграція генів?
16. Які види ізоляції мають місце в людських популяціях?
17. Які існують види ізоляції?
18. Які ви знаєте види біологічної ізоляції?
19. Які мутації змінюють генофонд популяції?
20. Яке значення має міграція генів у людських популяціях?
21. Щ о таке популяційні хвилі?
22. Чим зумовлений поліморфізм людських популяцій?
23. У чом у суть закону підтримання генетичної рівноваги в
популяції?
24. Яке практичне застосування закону Харді—Вайнберга?
25. Популяційно-статистичний метод дає можливість визна
чити:
а) віковий склад певної популяції;
б) інтенсивність мутаційної мінливості в популяції;
в) частоту генів і генотипів у популяції;
г) характер перебігу патології в окремої особини популяції.
26. Популяція — це:
а) сукупність особин різних.видів, які тривалий час насе
ляю ть певний простір (ареал);
б) сукупність особин одного виду, які об'єднані спільним
генофондом і займають певну територію (ареал);
в) сукупність особин, які подібні за основними морфоло
гічними та функціональними ознаками, мають спільне
походження і заселяють певну територію (ареал);
г) сукупність особин одного виду, які подібні за основни
ми морфологічними та функціональними ознаками, ка
ріотипом, реакціями поведінки, мають спільне похо
дження, заселяють певну територію (ареал), схрещують
ся в природних умовах виключно між собою і при цьому
дають плодюче потомство.
27. Популяція — це форма існування:
а) класу;
б) виду;
в) типу;
г) роду;
д) родини.
28. Генетичною характеристикою популяції є:
а) генофонд;
183

б) алелофонд;
в) фенотипи окремих особин популяції;
г) концентрація окремих генів у популяції та частоти різ
них генотипів, утворених цими генами.
29. Популяційна генетика займається:
а) вивченням генофондів людських популяцій;
б) визначенням частот генотипів у популяціях;
в) визначенням концентрації алелів у генофонді популяції;
г) прогнозуванням частоти виникнення спадкових хвороб
у людини;
д) діагностикою спадкових хвороб у людини.
30. Екологічною характеристикою популяції є:
а) генофонд;
б) величина ареалу;
в) чисельність особин;
г) віковий і статевий склад.
31. Для ідеальної популяції характерна:
а) мала чисельність особин у популяції;
б) наявність панміксії;
в) відсутність мутацій;
г) відсутність міграцій.
32. У реальній популяції:
а) немає природного добору;
б) немає мутацій;
в) відбувається мутаційний процес;
г) чисельність особин коливається в широких межах.
33. Який відсоток людей з темними очима в популяції, де
концентрація гена, що визначає темний колір очей, ста
новить 0,6:
а) 100;
б) 84;
в) 48;
г) 64.
34. Концентрація домінантного алеля в популяції, що скла
дається з 36% гомозигот АА, 16% гомозигот аа, 48% гете
розигот Аа, становить (часток одиниць):
а) 0,3;
б) 0,6;
в) 0,9;

г) 3.
184

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

35. Закон підтримання генетичної рівноваги в популяції мо
же бути використаний для:
а) визначення генетичного складу популяції;
б) визначення насиченості популяції певними генами;
в) діагностики мультифакторіальних хвороб;
г) діагностики спадкових хвороб.
36. Одиницею мікроеволюції є:
а) особина;
б) популяція;
в) клас;
г) вид.
37. Факторами мікроеволюції є:
а) штучний добір;
б) природний добір;
в) мутації;
г) міграції.
38. Ізоляція, що зумовлює обмеження панміксії, називається:
а) географічною;
б) біологічною;
в) генетичною;
г) генетико-автоматичною.
39. Популяційні хвилі — це:
а) зменшення чисельності особин у популяції;
б) збільшення чисельності особин у популяції;
в) періодичні та неперіодичні коливання чисельності осо
бин у популяції;
г) зміни генетичної структури кількісно обмеженої попу
ляції, спричинені дією випадкових факторів.
40. Демами називають популяції, чисельність яких не пере
вищує:
а) 1 5 0 0 -4 0 0 0 осіб;
б) 5 0 0 0 -7 0 0 0 осіб;
в) 8 0 0 0 - 1 0 000 осіб;
г) 10 0 0 0 - 1 2 000 осіб.
41. В ідеальній популяції співвідношення генотипів домінант
них гомозигот (АА), гетерозигот (Аа) і рецесивних гомо
зигот (аа):
а) непостійне;
б) постійне.
185

42. Закон Харді—Вайнберга дійсний для:
а) ідеальної популяції;
б) реальної популяції.
43. Які з названих учених запропонували термін "дрейф генів":
а) С.М. Гершензон;
б) М.П. Дубінін;
в) Д.Д. Ромашов;
г) Р. Фішер;
д) С. Райт?
44. Форми природного добору:
а) стабілізуючий;
б) рушійний;
в) дизруптивний;
г) масовий;
д) індивідуальний.
45. Формою біологічної ізоляції є:
а) екологічна;
б) етологічна;
в) морфофізіологічна;
г) генетична;
д) географічна.
46. Фактори мікроеволюції, які кількісно змінюють генофонд
популяції:
а) популяційні хвилі;
б) ізоляція;
в) міграції;
г) мутації.
47. Які методи генетики використовують, щоб з'ясувати, домі
нантною чи рецесивною є конкретна патологічна ознака:
а) цитогенетичний;
б) біохімічний;
в) популяційно-статистичний;
г) генеалогічний;
д) дерматогліфіки;
е) близнюковий?
48. Методом найбільш точної діагностики хромосомних хвороб є:
а) генеалогічний;
б) біохімічний;
в) цитогенетичний;
г) популяційно-статистичний.
186

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Контрольні вправи до розділу З
№ 1. Алельні гени — це гени, розташовані в однакових ділян
ках гомологічних хромосом. Чим можна пояснити, що алельні
гени в гетерозиготних організмів неоднакові, хоч батьки належать
до одного виду і мають однакові видові ознаки?
№ 2. За станом алельних генів генотипи організмів бувають
гомозиготними і гетерозиготними. Чи може бути організм гете
розиготним, якщо його батьки гомозиготні, і чи може бути орга
нізм гомозиготним, якщо його батьки гетерозиготні?
№ 3. Гіпотезою чистоти гамет Мендель пояснив механізм пе
редавання від батьків їхнім дітям факторів спадкової інформації.
Як з позицій сучасних наукових знань можна підтвердити гіпо
тезу чистоти гамет?
№ 4. Епістаз і комплементарність — дві форми взаємодії неалельних генів. У чому полягає протилежність цих форм взає
модії генів і яким може бути співвідношення фенотипів у нащ ад
ків, одержаних від схрещування гетерозиготних батьків при епі
стазі та при комплементарності?
№ 5. Людина з генотипом А 1А 1А 2А 2 має темне забарвлення
шкіри, а з генотипом аіаіа2а2 — світле. Назвіть форму взаємодії
між генами Аі і А2.
№ 6. Яке розщеплення за фенотипом слід передбачати вна
слідок схрещування двох гомозиготних особин, що відрізняють
ся за однією ознакою, у разі повного домінування?
№ 7. Існують різні системи визначення груп крові. Групи крові
за системою АБО визначаються генами Iа, і в, і °. Я кі типи взаємо
дії генів простежуються на прикладі успадкування груп крові си
стеми АБО?
№ 8. Люди з генотипом ААвв і ааВВ глухі, а з генотипом АаВв
мають нормальний слух. Назвіть форму взаємодії між генами А і В.
№ 9. Існують різні форми взаємодії алельних генів: повне до
мінування, неповне домінування, кодомінування, наддомінування. За якої форми взаємодії алельних генів ознака в дитини мо
же виявитися сильнішою, ніж у батьків?
№ 10. Дальтонізм — зчеплена зі статтю ознака, яка частіше
буває в чоловіків, ніж у жінок. Поясніть, чому ця ознака з мен
шою ймовірністю трапляється серед жінок?
№ 11. У ссавців, у яких за статевими хромосомами жіноча стать
гомогаметна, а чоловіча гетерогаметна, співвідношення жіночої

187

та чоловічої статі в популяціях становить близько 1:1. За якої
форми схрещування має місце аналогічне співвідношення гено
типів у нащадків?
№ 12. У ядрах соматичних клітин диплоїдний набір хромо
сом становить:
а) у людини — 46;
б) у малярійного плазмодія — 2;
в) у дрозофіли — 8.
Визначте кількість груп зчеплення в кожного з названих орга
нізмів.
№ 13. Мутаційна мінливість зумовлена змінами в структурі
генетичного апарату в клітинах. Чи може бути мутаційна мінли
вість корисною для організму?
№ 14. Модифікаційна мінливість виникає завдяки змінам у
реалізації генетичної інформації. Чи виникають при цьому змі
ни в самому генетичному апараті?
№ 15. Однією з ознак синдромів Клайнфельтера і Шерешевського—Тернера є безплідність. Чи можна ці синдроми віднести
до спадкових хвороб?
№ 16. Деякі генетичні методи дають змоіу визначити генотип
організму. Поясніть, чи доцільно використовувати їх для прогно
зування генотипів і фенотипів потомства?
№ 17. Фенотип залежить від генотипу організму та умов нав
колишнього середовища. За яким методом можна визначити їх
ній вплив на формування ознаки організму людини?
№ 18. Бажано, щоб лікар знав не лише фенотип пацієнта, а й
його генотип. Для чого це потрібно, якщо в пацієнта спадкова
хвороба?
№ 19. Генеалогічний аналіз, як і гібридологічний, належить
до методів, за якими визначають генотипи організмів. У генетиці
людини використовують генеалогічний аналіз, а в рослин і тва
рин — гібридологічний. Поясніть, чому гібридологічний аналіз
не використовують для встановлення генотипу людини?
№ 20. Генеалогічний аналіз можна використовувати для ви
значення генотипів людей, які мають інформацію про своїх ро
дичів. Поясніть, чи треба включати в родовід повторні шлюби,
в яких у жінки не було вагітності?
№ 21. Гемофілія — спадкова хвороба, зумовлена геном, лока
лізованим у Х-хромосомі. Поясніть, чи можна визначити ймовір-

188

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

ність народження хворої на гемофілію дитини, використовуючи
для цього генеалогічний аналіз?
№ 22. Ген, що зумовлює брахідактилію (короткопалість), є до
мінантним. Поясніть, чи можна довести це, користуючись генеа
логічним аналізом?
№ 23. Ген, що зумовлює альбінізм (відсутність пігменту в ш кі
рі й волоссі), є рецесивним. Поясніть, чи можна, користуючись
генеалогічним аналізом, довести це твердження?
№ 24. У людей буває аномалія — іхтіоз, рідкісне захворюван
ня шкіри, при якому вона вкривається зроговілими пластинка
ми. При аналізі родоводу сім 'ї з'ясувалося, що в ній хворіють на
іхтіоз тільки чоловіки. Жінки на іхтіоз не хворіють і не переда
ють цю хворобу дітям. Який тип успадкування цієї патології?
№ 25. При використанні методики диференційованого за
барвлення хромосом у гомологічних хромосомах виявляється
однакова послідовність забарвлених і незабарвлених дисків. Як це
можна пояснити?
№ 26. Каріотип — це набір хромосом соматичної клітини ор
ганізму. Каріотип — видова властивість організму. Чи однакові
каріотипи в усіх організмів одного, виду в нормі?
№ 27. У родині, в якій ніхто з членів не мав синдрому Дауна,
може народитися дитина з цією хворобою. Порушення якого
процесу в організмі хоч одного з батьків може спричинити наро
дження дитини, хворої на синдром Дауна?
№ 28. Серед методів генетики людини є ті, що базуються на
цитологічних дослідженнях. Назвіть їх й обґрунтуйте доцільність
використання для генетичної характеристики організму людини.
№ 29. Х-Хроматин — це конденсована одна з двох Х-хромосом у соматичних клітинах жіночого організму. Назвіть м етол
за допомогою якого можна виявити в клітинах Х-хроматин.
№ ЗО. Хроматин поділяють на еухроматин і гетерохроматин.
Поясніть, до якого з них належить Х-хроматин.
№ 31. Х-Хромосома належить до статевих хромосом, які ви
значають стать у людини. Поясніть, чи можуть клітини жіночого
організму утворити дві грудочки Х-хроматину, якщо жінка має
дві Х-хромосоми.
№ 32. Y -Хромосома належить до статевих і визначає в л ю
дини чоловічу стать. Поясніть, чи сумісна з життям відсутність
Y -хромосоми в разі наявності однієї Х-хромосоми в клітинах.

189

№ 33. Геномна мутація, через яку в клітинах плода змінена
кількість статевих хромосом, зумовлена порушенням гаметоге
незу батьків. На яких стадіях овогенезу може виникнути пору
шення нормальної кількості Х-хромосом у статевих клітинах?
№ 34. Геномна мутація, через яку в клітинах плода змінена
кількість статевих хромосом, зумовлена порушенням гаметоге
незу батьків. У кого з батьків і на якій стадії гаметогенезу може
виникнути порушення кількості Y-хромосом у статевих клітинах?
№ 35. Серед методів генетики людини є такі, що ґрунтуються
на біохімічних дослідженнях. Яку генетичну характеристику ор
ганізму можна отримати за допомогою біохімічного методу?
№ 36. Існують генетичні методи, за якими можна визначити
спадкову хворобу дитини до її народження. Назвіть ці методи і
розкрийте їхню суть.
№ 37. Популяція — форма існування виду. Назвіть фактори,
які зумовлюють поділ виду на популяції.
№ 38. Згідно із законом Харді—Вайнберга, генофонд ідеаль
ної популяції постійний. Чи постійний генофонд реальної по
пуляції?
№ 39. Явище множинного алелізму — це наслідок багатора
зової мутації в одному локусі хромосоми в різних організмів од
нієї популяції. Яке значення це має для популяції?
№ 40. Мутантні гени в генофонді популяції виникають випад
ково. Протягом історичного періоду існування популяції ці гени
можуть стати доцільними для організмів. Чим це пояснити?
Контрольні тести до розділу З
1. Фенілкетонурія — автосомно-рецесивне захворювання. У фенотипово здорових батьків народилася дитина, хвора на фенілкетонурію. Які генотипи батьків:
А — АА і Аа;
В — Аа і аа;
С — Аа і Аа;
D - АА і АА;
Е — аа і аа?
2. Відсутність малих кутніх зубів зумовлена домінантним ге
ном, який знаходиться в автосомі. У кого з дітей буде ця ознака,
якщо в матері відсутні малі кутні зуби і вона є гомозиготою за ге
ном, який її зумовлює:
190

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

А — тільки в синів;
В — у всіх дітей;
С — тільки в дочок;
D — у половини синів;
Е — у половини дочок?
3. Резус-позитивність крові в людини зумовлюється домінант
ними алелями трьох тісно зчеплених генів, які знаходяться в автосомі. У гомозигот за рецесивними алелями цих генів кров резус-негативна. У якому співвідношенні слід очікувати народжен
ня резус-позитивних і резус-негативних дітей від шлюбу жінки з
резус-негативною кров'ю і чоловіка-гетерозиготи за геном, який
її зумовлює:
А - 1:3;
В - 3 :1 ;
С - 2:1;
D - 1:2;
Е - 1:1?
4 . У разі повного домінування гомозиготи і гетерозиготи фенотипово не відрізняються між собою. Щоб установити, чи є осо
бина гомозиготою або гетерозиготою за геном, який зумовлює
ознаку, проводять аналізуюче схрещування. Якщо в аналізуючо
му схрещуванні бере участь гетерозигота, то очікуване співвідно
шення фенотипів у нащадків таке:
А - 3 :1 ;
В - 1 :2 :1 ;
С - 1:1;
D - 9 :3 :3 :1 ;
Е - 9:4.
5. Чотири групи крові системи АБО зумовлені успадкуванням
трьох алелів одного гена (1°, Iа, і в). Алелі Iа та Ів у гетерозигот ви
значають четверту групу. Назвіть форму взаємодії між генами,
яка має місце при успадкуванні четвертої групи крові:
А — повне домінування;
В — полімерія;
С — наддомінування;
D — кодомінування;
Е — епістаз.
6. Комплементарними називаються взаємодоповнюючі ге
ни, коли для формування ознаки необхідна наявність кількох не191

алельних (звичайно домінантних) генів. Назвіть форму взаємо
дії неалельних генів, протилежну комплементарностї:
А — епістаз;
В — кодомінування;
С — повне домінування;
D — неповне домінування;
Е — наддомінування.
7. Пігментація шкіри залежить від неалельних генів, один з
яких перетворює фенілаланін на тирозин, а другий перетворює
тирозин на меланін. У разі відсутності будь-якого з цих генів по
рушується утворення пігменту меланіну. З якою формою взаємо
дії генів пов'язано утворення меланіну:
А — повне домінування;
В — неповне домінування;
С — кодомінування;
D — комплементарність;
Е — епістаз?
8. Існують різні форми взаємодії між алельними та неалельними генами. Яка форма взаємодії генів має місце у випадку, ко
ли в гомозиготи за домінантним геном ступінь ознаки вираже
ний більше, ніж у гетерозиготи:
А — повне домінування;
В — неповне домінування;
С — кодомінування;
D — наддомінування;
Е — комплементарність?
9. У гомозиготи за домінантним геном ступінь прояву ознаки
виражений менше, ніж у гетерозиготи. Це можливо в разі такої
форми взаємодії генів:
А — повне домінування;
В — неповне домінування;
С — кодомінування;
D — наддомінування;
Е — комплементарність?
10. Глухоніма мати має генотип ААвв, глухонімий батько має
генотип ааВВ. У цього подружжя народилася дитина з нормаль
ним слухом, що має генотип АаВв. Яка форма взаємодії між ге
нами А і В:
А — повне домінування;
В — неповне домінування;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

С — полімерія;
D — кодомінування;
Е — комплементарність?
11. У людини трапляються хвороби, що зумовлюються генами,
для яких характерна властивість неповного домінування. Назвіть
таку хворобу:
А — альбінізм;
В — гемофілія;
С — дальтонізм;
D — фенілкетонурія;
Е — цистинурія.
12. У людини трапляються хвороби, що зумовлюються гена
ми, які в гомозиготному стані спричинюють загибель зародка на
ранніх стадіях розвитку. Назвіть хворобу, на яку хворіють тільки
гетерозиготи за геном, який її зумовлює:
А — брахідактилія;
В — гемофілія;
С — дальтонізм;
D — альбінізм;
Е — серпоподібно-клітинна анемія.
13. Розвиток багатьох ознак у людини є наслідком взаємодії
генів. Деякі ознаки формуються тільки за умови наявності в гено
типі кількох неалельних (звичайно домінантних) генів. Такі гени
називаються:
А — генами-модифікаторами;
В — гіпостатичними;
С — кодомінантними;
D — комплементарними;
Е — епістатичними.
14. У людини пігментація шкіри визначається кількома ге
нами. У генотипі корінних темношкірих жителів Африки зустрі
чаються переважно домінантні, а корінних світлош кірих жите
лів Європи — переважно рецесивні алелі цих генів. Як назива
ється форма взаємодії генів, які зумовлюють колір шкіри лю
дини:
А — епістаз;
В — кодомінування;
С — комплементарна дія;
D — наддомінування;
Е — полімерія?
П -5 -300

193

15. При серпоподібно-клітинній анемії в гомозигот за геном,
який її зумовлює, спостерігаються ураження шкіри, серця, ни
рок, головного мозку. Ці ознаки є проявом:
А — первинної плейотропії;
В — вторинної плейотропії;
С — полімерії;
D — епістазу;
Е — кодомінування.
16. Гіпоплазія емалі зубів зумовлена домінантним геном, ло
калізованим у Х-хромосомі. Мати має нормальну емаль зубів, а в
батька спостерігається гіпоплазія емалі. У кого з дітей буде ця
аномалія:
А — у всіх дітей;
В — тільки в дочок;
С — тільки в синів;
D — у половини дочок;
Е — у половини синів?
17. У чоловіка та його сина інтенсивно росте волосся на краю
вушних раковин. Це явище спостерігалося також у батька чоло
віка. Який тип успадкування зумовлює це:
А — автосомно-рецесивний;
В — Х-зчеплений домінантний;
С — автосомно-домінантний;
D — Х-зчеплений рецесивний;
Е — зчеплений з Y-хромосомою?
18. У хромосомі відстань між генами А і В становить 20 морганід. У гомологічній хромосомі знаходяться рецесивні алелі цих
генів. У якому відсотку гамет одночасно містяться гени А і В:
А - 10;
В - 20;
С - 40;
D - 80;
Е - 100?
19. У тварин, які розмножуються статевим шляхом, стать на
зивають гомогаметною, якщо її представники утворюють гамети
з однаковими статевими хромосомами, а гетерогаметною — з різ
ними статевими хромосомами. У якого організму жіноча стать
є гетерогаметною:
А — людина;
В — миша;
С — пацюк;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

D — курка;
Е — кріль?
2 0 . У соматичних клітинах чоловіків знаходиться тільки одна
Х-хромосома. Усі локалізовані в ній гени проявляються у фено
типі. За якої ознаки чоловік завжди є гемізиготою за геном, який
її зумовлює:
А — карі очі;
В — світле волосся;
С — полідактилія;
D — дальтонізм;
Е — фенілкетонурія?
2 1 . Залежно від того, в яких ділянках статевих хромосом зна
ходяться гени, їх можна поділити на три групи. До першої групи
належать гени, локалізовані в тій ділянці Х-хромосоми, яка не має
гомологічної ділянки в Y -хромосомі; до другої належать гени, ло
калізовані в тій ділянці Y-хромосоми, яка не має гомологічної ді
лянки в Х-хромосомі; до третьої — гени, локалізовані в сегменті,
гомологічному для X- та Y-хромосом. Яка ознака в людини зумов
люється геном, локалізованим у тій ділянці Y-хромосоми, що не
має гомологічної ділянки в Х-хромосомі:
А — атрофія зорового нерва;
В — гемофілія;
С — дальтонізм;
D — іхтіоз;
Е — альбінізм?
2 2 . При дослідженні каріотипу п'ятирічного хлопчика вияв
лено 46 хромосом. Одна з хромосом 15-ї пари довша від звичай
ної, тому що до неї приєднана ділянка хромосоми, яка за класи
фікацією належить до 21-ї пари. Вкажіть вид мутації, що має міс
це в цього хлопчика:
А — транслокація;
В — дуплікація;
С — делеція;
D — інверсія;
Е — поліплоїдія.
23. У новонародженого виявили фенілкетонурію. Завдяки спе
ціальній дієті дитина розвивалася нормально. З якою формою
мінливості пов'язаний її нормальний розвиток:
А — комбінативною;
В — модифікаційною;
С — генотиповою;
ІЗ *

195

D — спадковою;
E — невизначеною?
24. Жінка під час вагітності хворіла на вірусну краснуху. Вна
слідок цього дитина, яка народилася, незважаючи на нормаль
ний генотип, мала вади розвитку — незарощення іуби і підне
біння. Ці аномалії розвитку є проявом:
А — хромосомної мутації;
В — поліплоїдії;
С — комбінативної мінливості;
D — модифікаційної мінливості;
Е — анеуплоїдії.
25. В основі молекулярних (генних) спадкових хвороб лежать
генні мутації, що призводять до синтезу поліпептиду зі зміне
ною первинною структурою. Яка з названих спадкових хвороб
зумовлена генною мутацією:
А — хвороба Дауна;
В — фенілкетонурія;
С — синдром Клайнфельтера;
D — синдром Патау;
Е — синдром Едвардса?
26. У медичній генетиці для складання родоводу застосовують
стандартні символи. На зображенні родоводу квадрат або коло,
біля яких розташована стрілка, означають, що це:
А — сибси;
В — пробанд;
С — однояйцеві близнюки;
D — різнояйцеві близнюки;
Е — бездітний шлюб.
27. До медико-генетичної консультації звернулися батьки но
вонародженого, в якого підозрюють синдром Дауна. Який метод
генетики слід застосувати, щоб установити діагноз:
А — біохімічний;
В — клініко-генеалогічний;
С — дерматогліфіки;
D — імуногенетичний;
Е — цитогенетичний?
28. До медико-генетичної консультації звернувся чоловік з
приводу безплідності. В ядрах більш ості клітин епітелію його
слизової оболонки щоки було виявлено по одному тільцю Барра.
Це свідчить про те, що в пацієнта:
А — синдром Ш ерешевського—Тернера;

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

В — синдром Клайнфельтера;
С — синдром Патау;
D — синдром Дауна;
Е — синдром Едвардса?
29. У тримісячного плода триплоїдний набір хромосом. Який
метод генетики використовують для встановлення кількості хро
мосом у соматичних клітинах плода:
А — гібридологічний;
В — генеалогічний;
С — біохімічний;
D — дерматогліфіки;
Е — цитогенетичний?
30. Каріотип — це повний набір хромосом однієї соматичної
клітини. Який каріотип має дівчинка, гемізиготна за геном, який
зумовлює дальтонізм:
А - 46, XX;
В - 47, XXX;
С - 45, X;
D - 48, ХХХХ;
Е - 47, XX, 21+?
31. Лікар-ендокринолог запідозрив у пацієнтки синдром Шерешевського—Тернера. Який метод генетики слід застосувати для
уточнення діагнозу:
А — генеалогічний;
В — цитогенетичний;
С — близнюковий;
D — біохімічний;
Е — популяційно-статистичний?
32. Дальтонізм виявляєтья у жінок-гомозигот за геном, який
зумовлює дальтонізм, та в чоловіків, у генотипі яких міститься
цей ген. Який каріотип чоловіка-гетерозиготи за цим геном:
А - 47, XXY;
В - 46, XY;
С - 47, XY, 21+;
D - 47, XY, 18+;
Е - 47, XY, 13-?
33. У соматичних клітинах абортивного плода людини трисомія по хромосомі з 18-ї пари хромосом. Загальне число хромо
сом v каріотипі цього організму становить:
А - 46;
В - 45;
197

С - 44;
D - 47;
Е - 48.
34. У соматичних клітинах абортивного плода людини трисомія по хромосомі з 14-ї пари хромосом. Яка кількість автосом у
його каріотипі:
А - 44;
В -4 7 ;
С - 48;
D - 45;
Е - 46?
35. У подружжя похилого віку народився син, гетерозиготний
за геном, який зумовлює гемофілію. Яка кількість автосом міс
титься в каріотипі хлопчика:
А - 45;
В - 46;
С - 44;
D - 47;
Е - 48?
36. Амніотична рідина, в яку занурений зародок, що розвива
ється, містить білки, вуглеводи, мінеральні солі, гормони, сечо
вину, а також злущені клітини плода. Який метод генетики за
стосовують для встановлення статі майбутньої дитини під час
дослідження вмісту амніотичної рідини:
А — біохімічний;
В — гібридизації соматичних клітин;
С — цитогенетичний;
D — дерматогліфіки;
Е — генеалогічний?
37. Делеція короткого плеча 5-ї хромосоми в новонародженої
дитини проявляється характерним синдромом, який називають
"крик кіш ки". Яким методом генетики можна виявити цю хро
мосомну аберацію:
А — біохімічним;
В — цитогенетичним;
С — генеалогічним;
D — близнюковим;
Е — гібридизацією соматичних клітин?
38. Визначення Х-хроматину в соматичних клітинах викорис
товують для експрес-діагностики спадкових захворювань, пов'яза
них зі зміною кількості статевих хромосом. Який буде каріотип

198

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

чоловіка, переважна більшість клітин якого містить одну грудоч
ку Х-хроматину:
А - 45, X;
В - 46, XY;
С - 47, XXY;
D - 48, XXXY;
Е - 4 9 , XXXXY?
39. При транслокаційній формі синдрому Дауна в каріотипі
хворого є 46 хромосом. В одного з батьків такого хворого при каріотипуванні обов'язково виявляється:
А — одна додаткова хромосома з 21-ї пари хромосом;
В — дві додаткові хромосоми з 21-ї пари хромосом;
С — транслокація автосоми на хромосому з 21-ї пари хромосом;
D — транслокація статевої хромосоми на хромосоми з 21-ї
пари хромосом;
Е — транслокація хромосоми з 21-ї пари на іншу хромосому.
40. До медико-генетичної консультації звернулася жінка. При
огляді у неї виявили такі симптоми: крилоподібні шийні склад
ки (шия сфінкса); широка грудна клітка, слабко розвинені груд
ні залози. Під час дослідження клітин букального епітелію в яд
рах не було виявлено жодної грудочки Х-хроматину. Це свідчить
про те, що в пацієнтки:
А — синдром Ш ерешевського—Тернера;
В — синдром Клайнфельтера;
С — синдром Патау;
D — синдром Дауна;
Е — синдром Едвардса.
Контрольні питання до розділу З
1. Предмет і завдання генетики людини та медичної генетики.
2. С уч асн і уявлення п р о ген, генотип, фенотип, алельні гени,
домінантний алель, рецесивний алель, гомозиготу, гетеро
зиготу.
3. Я в и щ е множинного алелізму.
4. Генотип людини як цілісна система взаємодіючих генів пев
ного організму.
5. Фенотип як сукупність видових та індивідуальних ознак і
властивостей людського організму.
6. Сучасні уявлення про спадковість та мінливість.
199

7. Гібридологічний аналіз, принцип та значення його. Ана
лізуюче схрещування.
8. Історичні аспекти та сучасний стан гіпотези чистоти гамет.
Гі значення для формування сучасної генетики.
9. Цитологічні та молекулярні основи законів Менделя.
10. Менделюючі ознаки людини.
11. Сучасний стан поняття "взаємодія генів".
12. Форми взаємодії алельних генів (повне домінування, не
повне домінування, наддомінування, кодомінування).
13. Форми взаємодії неалельних генів (комплементарність, епі
стаз, полімерія).
14. Плейотропія та її можливі механізми.
15. Успадкування груп крові (систем ABO, MN).
16. Успадкування резус-фактора. Резус-конфлікт.
17. Поняття про летальні гени.
18. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплення генів. Повне і
неповне зчеплення генів. Наслідки кросинговера.
19. Сучасний стан досліджень генома людини. Поняття про
генетичні карти хромосом.
20. Хромосомне визначення статі. Ознаки, зчеплені зі статтю.
Гемізиготність.
21. Мінливість у людини як фундаментальна ознака живого.
Форми мінливості.
22. Кількісна та якісна характеристики прояву генів. Пенетрантність, експресивність.
23. Фенотипова мінливість, її форми. Модифікаційна мінли
вість. Норма реакції.
24. Фенокопії, суть, походження, значення для медицини.
25. Генотипова мінливість, її суть, форми.
26. Комбінативна мінливість, її суть, механізми, біологічне та
медичне значення.
27. Мутаційна мінливість у людини, її суть, біологічне та ме
дичне значення. Мозаїцизм.
28. М утагени (фізичні, хімічні, біологічні) та механізми їхньої
дії. Радіаційний мутагенез.
29. Поняття про мутації. Класифікація мутацій. Генні, хромо
сомні, геномні мутації. Соматичні й генеративні мутації.
Спонтанні та індуковані мутації. Засоби зниження ризику
виникнення мутацій.
30. Ядерна та цитоплазматична спадковість. Механізм цито
плазматичної спадковості.
200

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

31. Генні мутації. Механізм їхнього виникнення та наслідки.
Біологічні антимутаційні механізми.
32. Хромосомні мутації (делеція, дуплікація, транслокація, ін
версія). Механізм їхнього виникнення та наслідки.
33. Геномні мутації. Механізм їхнього виникнення та наслідки.
34. Класифікація спадкових хвороб людини. Хромосомні хво
роби людини. Генні хвороби людини.
35. М ультифакторіальний принцип формування фенотипу.
Поняття про мультифакторіальні хвороби.
36. Предмет генетики людини, його особливості, завдання.
37. М етоди генетики людини.
38. Метод дерматогліфіки, застосування його в медицині.
39. Морфологічні особливості візерунків на шкірі долонь, паль
ців рук, підошов у нормі.
40. Особливості візерунків на шкірі долонь, пальців рук, підо
шов при хромосомних захворюваннях.
41. Близнюковий метод, застосування його в медицині.
42. Поняття про конкордантність, дискордантність.
43. Застосування формули К. Хольцингера для оцінювання
ролі спадковості в розвитку ознаки.
44. Генеалогічний аналіз, застосування його в медицині.
45. Генетична символіка, що використовується при складанні
родоводів.
46. Принципи складання родоводів.
47. Типи успадкування: автосомно-домінантний; автосомнорецесивний; успадкування, зчеплене зі статтю.
48. Цитогенетичний метод, застосування його в медицині.
49. Поняття про каріотип. Принципи і значення каріотипування.
50. Характеристика та класифікація хромосом.
51. Статевий хроматин, його природа, значення в практичній
медицині.
52. Біохімічний метод, застосування його в медицині.
53. Популяційно-статистичний метод, застосування його в ме
дицині.
54. Порівняльна характеристика ідеальної та реальної популяцій.
55. Закон Харді—Вайнберга, його значення. Умови застосуван
ня закону Харді—Вайнберга.
56. Медико-генетичні аспекти сім'ї. Медико-генетичне консуль
тування.
57. Сучасні методи пренатальної діагностики спадкових хвороб.
201

ттшЬ
ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА
ПАРАЗИТОЛОГІЯ
Тема 19 Організм і середовище.
Людина і біосф ера____ *1234567
Екологія — це наука про закономірності взаємовідносин орга
нізмів між собою та з навколишнім середовищем. Взаємозв'язки
між організмами в біосфері виникають через потребу споживан
ня і засоби добування енергії, необхідної для життєвих процесів.
Перенесення енергії від продуцентів (зелених рослин) через низ
ку організмів (шляхом поїдання одних особин іншими) назива
ється ланцюгом живлення.
Між здоров'ям людини і впливом на неї екологічних чинників
(біотичних, абіотичних та антропогенних) існує тісний зв'язок.
Вивчення процесів, що відбуваються в екосистемах, сприяє розу
мінню шляхів міграції біотичних компонентів, хімічних сполук ан
тропогенного походження, здатних впливати на здоров'я людини.
Для сучасного лікаря екологічні знання мають велике значен
ня ще й тому, що дають змоіу зрозуміти механізми адаптації лю
дини до умов навколишнього середовища, які змінюються. Крім
того, широкий арсенал оздоровчих заходів значною мірою похо
дить від елементів живої природи. Знати та раціонально вико
ристовувати їх необхідно для забезпечення ефективної лікуваль
ної і профілактичної роботи.
Навчальна мета
Знати

1. Завдання сучасної екології.
2. Е кологічні фактори (біотичні, абіотичні, антропогенні).

3. Середовища існування живих організмів та їхню характе
ристику.
4. Перетворення речовини та енергії в екосистемах.
5. Особливості антропогенних екосистем.
6. Структуру біосфери та кругообіг речовин у ній.
7. Проблеми охорони природного середовища.
202

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Уміти

1. Будувати екологічні піраміди чисел, біомаси, енергії.
2. Визначати взаємозв'язки живих організмів в екосистемах.
3. Визначати адаптаційні можливості організмів.
Хід роботи
Розв'яжіть задачі.
Задача 1. Побудуйте піраміду біомаси озера, якщо суха маса
на 1 м2 у продуцентів становить 100 г, у первинних консументів —
10, у вторинних консументів — 2 г.
Задача 2. Побудуйте екологічну піраміду чисел наземної еко
системи помірної зони (влітку), якщо кількість особин на 1000 м2
становить: продуцентів — 1500, травоїдних тварин — 150 000, пер
винних хижаків — 100 000, кінцевих хижаків — 10. Назвіть пред
ставників різних рівнів живлення.
Задача 3. За правилами екологічної піраміди визначте, скіль
ки планктону потрібно з'їсти киту, щоб збільшити приріст своєї
маси на 200 кг, враховуючи, що він харчується виключно планк
тоном.
Задача 4. На скільки особин зменшиться чисельність популя
ції щук в озері (середня маса 4 кг, ефективність накопичення біо
маси 12%), якщо маса фітопланктону, яким харчувалися коропи
цього озера (ефективність — 9%), зменшилася з 95 до 80 т?
Задача 5. У сім 'ї вовків, що живуть у тундрі, 50% раціону ста
новлять дрібні гризуни, яких з'їдають повністю, а 50% — великі
травоїдні ссавці, туші яких з'їдають наполовину. Яка кількість
первинної продукції потрібна для вигодовування одного вовче
няти з часу відлучення від материнського молока при його масі
5 кг до маси 15 кг, якщо ефективність накопичення ними біомаси
становить 8%, гризунами — 15%, великими травоїдними ссавця
ми — 10%?
Задача 6. У популяції американського білого метелика кон
центрація домінантного гена, що визначає темний колір гусені,
становить 30%. У черешневому садку метелики відклали 2 млн
яєць. Яку кількість пташенят, яким треба збільшити масу тіла до
ЗО г, зможуть вигодувати їхньою гусінню (маса однієї — 2 г) ко
махоїдні пташки, якщо пташка не може відрізнити від листя тем
ну гусінь, а ефективність накопичення біомаси пташенятами, які
вилуплюються із середньою масою 5 г, становить 2,5%?
203

Задача 7. Гени А і В — комплементарні й зумовлюють червоне
забарвлення квіток. Поле було засіяне насінням дигетерозиготних самозапильних рослин. На них відкладають яйця метелики-шкідники. їхня гусінь повністю з'їдає рослини (з ефективніс
тю накопичення біомаси 20%), але тільки ті, в яких біле забарв
лення квіток. Після застосування спеціальних засобів знищення
гусені всі загиблі її екземпляри зібрали і зважили. їхня маса ста
новила 200 кг. Яку масу врожаю можна зібрати з такого поля за
умови знищення іусені?
Задача 8. На плантації лікарських рослин для захисту від шкід
ників поселили комахоїдних птахів. Яку кількість ефірної олії
можна зберегти завдяки птахам, якщо вихід кінцевого продукту
із сухої маси рослин становить 2,5%, а за сезон у гніздах пташок
виявлено 12 пташенят (початкова маса кожного 5 г, а кінцева —
105 г). Ефективність накопичення біомаси птахами 15%, а комахами-шкідниками — 10%.
Задача 9. У зоопарку бурого ведмедя масою 740 кг (70% стано
вить вода) годували виключно рибою, яка харчувалася планкто
ном, що містив 0,1 г отрутохімікатів на 1 т. Чи не зашкодить на
явність отрутохімікатів у їжі здоров'ю ведмедя, якщо припусти
ма концентрація отрутохімікатів в організмі тварини 0,01 мг/кг
сухої маси?

Ситуаційні задачі
№ 1. Відомо, що в процесі адаптації до життя в умовах Край
ньої Півночі в людини виявляється фетальний (ембріональний)
гемоглобін, якого немає в нормі в дорослих. Найвищі його показ
ники характерні для початкових періодів адаптації, згодом вони
знижуються, через 15 років утримуються на низькому рівні й
зрештою зникають зовсім. В умовах середньої смуги фетальний
гемоглобін виявляється в дорослих тільки при злоякісних пух
линах. Лікар, що працює в Заполяр'ї, виявив у пацієнта висо
кий вміст фетального гемоглобіну. Чи правомірно думати про
новоутворення, якщо відомо, що пацієнт приїхав із Києва на ро
боту в містечко, розташоване в тундрі, півроку тому?
№ 2. В умовах Крайньої Півночі основним джерелом енергії
для людини стають не вуглеводи, а жири. У людей, що приїздять
сюди з помірних широт, вуглеводний обмін гальмується, рівень
інсуліну знижується, а рівень глюкози в крові підвищується. Лі
кар в умовах Заполяр'я виявив у хворого різке підвищення глю204

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОПЯ

кози в крові. Чи правомірним буде припущення, що в пацієнта
цукровий діабет?
№ 3. Молодий лікар приїхав на роботу у високогірне селище.
За аналізом крові в пацієнта виявлено збільшену кількість ерит
роцитів. На підставі цього лікар зробив висновок про порушен
ня процесів кровотворення в пацієнта. Чи правомірним був та
кий висновок?
Запитання і тестові завдання
1. Хто вперше запропонував термін "екологія"? Що є пред
метом вивчення екології?
2. Окресліть сфери застосування екологічних дослідж ень у
сучасній медицині.
3. Перелічіть абіотичні екологічні фактори.
4. Перелічіть біотичні екологічні фактори.
5. Що таке антропогенний фактор?
6. Поясніть, чому клімат і рельєф називають інтегральними
екологічними факторами.
7. Поясніть, чому кожен екологічний фактор може стати лі
мітуючим.
8. Поясніть на конкретному прикладі, як вплив одного еко
логічного фактора може компенсувати або посилювати
вплив іншого.
9. Яка структура елементарної екосистеми?
10. Порівняйте поняття "біотоп" та "екотоп".
11. Чому фітоценоз є основою діючого біогеоценозу?
12. Поясніть відмінність між природною і штучною екосисте
мами.
13. Я кі ви можете навести приклади назем них природних
екосистем?
14. Які ви знаєте штучні екосистеми?
15. Які основні три групи організмів входять до складу будьякої екосистеми?
16. Як називаються гетеротрофи, що живляться живими ор
ганізмами?
17. Як називаються гетеротрофи, що споживають мертву ор
ганіку?
18. Яка роль сапротрофних організмів у функціонуванні еко
системи?
205

19. Поясніть можливі наслідки зміни видового складу екосис
теми.
20. Поясніть можливі наслідки зменшення біомаси автотроф
них організмів у наземній екосистемі.
21. У чому суть правила екологічної піраміди?
22. Порівняйте поняття "трофічний ланцюг" і "трофічна сітка".
23. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають па
разити?
24. Яка головна відмінність між паразитизмом та хижацтвом?
25. Які ви знаєте форми симбіозу?
26. Які ви знаєте форми антибіозу?
27. Схарактеризуйте мутуалістичний симбіоз на прикладі лю
дини і деяких бактерій.
28. Назвіть причини внутрішньовидової та міжвидової конку
ренції.
29. Що таке екологічна ніша?
30. Які чотири основні типи середовища вам відомі?
31. Які оболонки планети беруть участь у формуванні біо
сфери?
32. Яка оболонка Землі має скрізь майже однакову товщину?
33. Чи є гідросфера суцільною оболонкою Землі?
34. Як називається сфера розумного життя?
35. Що таке ноосфера?
36. Що таке біогенні елементи?
37. Які вимоги до організації природних національних парків?
38. У сучасній екології застосовують методи:
а) емпіричні;
б) мікроскопічні;
в) експериментальні;
г) моделювання.
39. Найважливішим абіотичним чинником на планеті слід
вважати:
а) тепло;
б) світло;
в) воду;
г) повітря;
д) їжу.
40. Перше визначення екосистеми дав:
а) Е. Геккель;
б) А. Тенслі;

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

в) В.І. Вернадський;
г) Е. Зюсс.
41. Продуценти є:
а) автотрофами;
б) гетеротрофами;
в) міксотрофами;
г) сапротрофами;
д) копрофагами;
е) некрофагами.
42. Кількість сухої органічної речовини, створеної екосисте
мою або її частиною за одиницю часу на одиниці площі
(об'єму), називається:
а) біомасою;
б) біопродуктивністю;
в) біотрансформацією.
43. До елементарних абіотичних факторів відносять:
а) температуру;
б) воду;
в) атмосферний тиск;
г) іонізуюче випромінювання;
д) клімат.
44. Екосистеми за походженням поділяють на:
а) первинні;
б) вторинні;
в) третинні;
г) природні;
д) антропогенні.
45. Дайте загальну назву паразитичній формі співіснування
між особинами:
а) антагоністична;
б) взаємовигідна;
в) мутуалістична;
г) внутрішньовидова.
46. Я к називається фактор, дія якого виходить за межі витри
валості організму:
а) оптимальний;
б) лімітуючий;
в) мінімальний;
г) максимальний?
207

47. Назвіть реакцію рослин і тварин на тривалість світлового
дня:
а) криптобіоз;
б) анабіоз;
в) терморегуляція;
г) фотоперіодизм.
48. Н азвіть стан організму, за якого вияви ж иттєдіяльності
знижені:
а) біологічна смерть;
б) анабіоз;
в) терморегуляція;
г) фотоперіодизм;
д) клінічна смерть.
49. Назвіть стан організму, за якого уповільнюються процеси
життєдіяльності тварин у період зимової сплячки:
а) криптобіоз;
б) терморегуляція;
в) фотоперіодизм;
г) саморегуляція.
50. Як називають форму співжиття організмів різних видів, за
якої організм одного виду тривалий час використовує ор
ганізм іншого виду як джерело живлення та середовище
існування, завдаючи шкоди останньому:
а) просторова;
б) трофічна;
в) мутуалістична;
г) паразитична;
д) біоценотична?
51. Як впливають високі температури на життєдіяльність те
плокровних тварин:
а) посилюється тепловіддача;
б) зменшується тепловіддача;
в) знижується теплопродукція;
г) збільшується теплопродукція;
д) впадають у сплячку;
е) змінюється добова активність?
52. Як низькі температури впливають на життєдіяльність теп
локровних тварин:
а) посилюється тепловіддача;
208

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) зменшується тепловіддача;
в) знижується теплопродукція;
г) збільшується теплопродукція;
д) виникає заціпеніння;
е) змінюється добова активність?
53. Фотоперіодизм — це:
а) реакція організмів на зміну пори року;
б) реакція організму на періодичну зміну певної тривалос
ті дня і ночі;
в) реакція організму на зміну протягом доби періоду світ
ла й темряви.
54. Для агроценозів характерно:
а) обмеженість видового складу;
б) різноманіття видового складу;
в) саморегуляція;
г) відсутність саморегуляції.
55. Структуру біосфери визначають такі оболонки Землі:
а) атмосфера;
б) тропосфера;
в) літосфера;
г) гідросфера;
д) іоносфера;
е) стратосфера.
56. Який фактор визначає верхню межу життя в атмосфері:
а) вода;
б) повітря;
в) температура;
г) ультрафіолетове проміння?
57. Який фактор визначає нижню межу життя в літосфері:
а) повітря;
б) вода;
в) температура?
58. Яка частина біосфери поглинає основну кількість соняч
ної енергії:
а) атмосфера;
б) літосфера;
в) гідросфера?
59. Екологічна ніша — це:
а) просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі;
14-5-300

209

б) частина простору в екосистемі, яка населена популяція
ми одного виду і має необхідні для їхнього існування
умови;
в) притаманне кожному виду місце в екосистемі, яке є на
слідком його взаємодії з біотичними та абіотичними
факторами довкілля;
г) взаємодія популяцій різних видів з комплексом еколо
гічних факторів.
60. Як називаються живі істоти, які живляться дрібними решт
ками організмів:
а) копрофагами;
б) некрофагами;
в) детритофагами;
г) хижаками;
д) фітофагами?
61. Як називають сукупність взаємопов'язаних рослинних ор
ганізмів:
а) зоопланктоном;
б) біоценозом;
в) екосистемою;
г) фітоценозом;
д) фітобентосом?
62. Визначте тип взаємовідносин між організмами різних ви
дів, коли організм одного виду використовує організм ін
шого виду як житло і джерело харчування, не завдаючи
шкоди останньому:
а) мутуалізм;
б) паразитизм;
в) коменсалізм;
г) квартирантство.
63. Визначте тип взаємовідносин між організмами різних ви
дів, коли організм одного виду використовує організм ін
шого виду виключно як житло:
а) мутуалізм;
б) паразитизм;
в) коменсалізм;
г) квартирантство.
64. Визначте тип взаємовідносин між організмами різних ви
дів, коли обидва організми мають один від одного взаєм
ну користь:
210

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

а) мутуалізм;
б) паразитизм;
в) коменсалізм;
г) квартирантство.
65. Як називається сукупність паразитів, що населяють орга
нізм хазяїна:
а) біоценозом;
б) екосистемою;
в) біотопом;
г) паразитоценозом?
66. Який трофічний рівень у ланцюіу живлення займають копрофаги:
а) продуценти;
б) консументи;
в) редуценти?
67. Який трофічний рівень у ланцюіу живлення займають нек
рофаги:
а) продуценти;
б) консументи;
в) редуценти?
68. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають детритофаги:
а) продуценти;
б) консументи;
в) редуценти?
69. Які з названих заповідників знаходяться на території Укра
їни:
а) Баріузинський;
б) Юганський;
в) Канівський;
г) Поліський;
д) Медобори?
70. Існують такі державні документи, присвячені охороні ви
дової різноманітності:
а) "Червона книга";
б) "Зелена книга";
в) "Ж овта книга";
г) "Синя книга".

14 *

211

Тема 20

Паразитичні найпростіші.
Саркодові. Інф узорії____

Найпростіші — це одноклітинні тваринні організми. Велика
кількість видів найпростіших є збудниками інвазійних захворю
вань та коменсалами в організмі людини. Представники сарко
дових та інфузорій здатні спричинювати у людей такі захворю
вання, як амебіаз, балантидіаз тощо. Лікареві необхідно знати
морфологію, цикли розвитку представників саркодових та інфу
зорій для розуміння методів лабораторної діагностики та ліку
вання протозойних захворювань, зумовлених ними, організації
особистої профілактики та профілактики серед населення.
Навчальна мета
Знати

1. Характеристику саркодових та інфузорій.
2. Морфофізіологічні особливості дизентерійної амеби (Enta
moeba histolytica), кишкової амеби (Entamoeba coli), рото
вої амеби (Entam oeba gingivalis), киш кового балантидія
(Balantidium coli).
3. Методи лабораторної діагностики захворювань, збудника
ми яких є представники саркодових та інфузорій.
4. Медичне значення паразитичних саркодових та інфузорій.
5. Заходи особистої й громадської профілактики хвороб, що
спричинюються представниками саркодових та інфузорій.
Уміти

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками представни
ків саркодових та інфузорій, які мають медичне значення.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та основ
ні заходи особистої та громадської профілактики хвороб,
збудниками яких є саркодові та інфузорії.
Хід роботи
1.
Дослідіть при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат дизенте
рійної амеби (Entamoeba histolytica, forma magna; мал. 56). Звер
ніть увагу на її розміри, форму, будову. На препараті добре вид
но ядро з чітко вираженою ядерною оболонкою. Цитоплазма
212

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 56. Амеба дизентерійна

(Entamoeba histolytica):
А — велика вегетативна форма (f. magna);
Б — дрібна вегетативна форма (f. minuta).
1 — ектоплазма; 2 — ендоплазма; 3 — псевдоподії; 4 — ядро; 5 — травна вакуоля з фагоцитованими еритроцитами

М ал. 57. Циста
амеби дизентерій
ної (Entamoeba
histolytica):
1 — ядра; 2 — цито
плазма; 3 — оболонка

дизентерійної амеби має світлий зовнішній шар — ектоплазму
і внутрішній темніший шар — ендоплазму. В ендоплазмі знай
діть травну вакуолю з фагоцитованими еритроцитами. Важливо
запам'ятати, що наявність еритроцитів у цитоплазмі дизентерій
ної амеби — важлива діагностична ознака, за якою її відрізняють
від представників інш их видів амеб. Намалюйте дизентерійну
амебу в протоколі. Позначте на малюнку: а) ядро; б) ектоплаз
му; в) ендоплазму; г) травні вакуолі з фагоцитованими еритро
цитами.
2. Дослідіть при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
ш енні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти
дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica; мал. 57). Зверніть ува
гу на правильну круглу форму цисти і наявність у її цитоплазмі
чотирьох ядер однакового розміру. Зробіть у протоколі малю
нок цисти дизентерійної амеби. На малюнку позначте: а) цито
плазму; б) ядра; в) оболонку цисти.
3. Дослідіть при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат вегета
тивної форми кишкової амеби (Entamoeba coli; мал. 58). Зверніть
увагу на те, що цитоплазма кишкової амеби не має вираженого
поділу на ектоплазму та ендоплазму. Кулясті травні вакуолі киш213

2
Мал. 58. Вегетативна форма
амеби кишкової (Entamoeba coli):

М ал. 59. Циста амеби

1 — ядро; 2 — цитоплазма; 3 — трав
на вакуоля

1 — ядра; 2 — цитоплазма;
З — оболонка

кишкової (Entamoeba coli):

кової амеби містять фагоцитовані бактерії, а в її ядрі можна по
мітити чітко виражений хроматин, який у вигляді великих гру
дочок локалізується в основному біля ядерної оболонки. Нама
лю йте киш кову амебу в протоколі, позначивш и на малюнку:
а) ядро; б) цитоплазму; в) травні вакуолі з фагоцитованими бак
теріями.
4. Дослідіть при середньому (окуляр хЩ об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти
кишкової амеби (Entamoeba coli; мал. 59). Зверніть увагу на її фор
му, наявність у її цитоплазмі восьми ядер. Намалюйте цисту киш
кової амеби в протоколі. Позначте на малюнку: а) цитоплазму;
б) ядра; в) оболонку цисти.
5. Дослідіть при середньому (окуляр хЮ, об'єктив х40) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат вегета
тивної форми кишкового балантидія (Balantidium coli; мал. 60).
Зверніть увагу на великі розміри та овальну форму паразита. Тіло
балантидія вкрите війками, але вони майже непомітні. У його ци
топлазмі можна помітити світлий зовнішній шар — ектоплазму
та внутріш ній, більш темний, зернистий шар — ендоплазму.
Знайдіть на передньому кінці тіла балантидія клітинний рот (цитостом) у вигляді заглибини, що закінчується клітинною глоткою
(цитофаринксом). На протилежному кінці тіла паразита містить
ся порошиця (цитопрокт). Велике ядро бобоподібної форми (макронуклеус) розташоване в середній частині тіла паразита; мале
ядро (мікронуклеус) має кулясту форму і міститься біля великого

214

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 60. Вегетативна форма балантидія (Balantidium coli):
1 — цитостом; 2 — цитофаринкс; 3 — травна вакуоля; 4 — видільна (пульсуюча)
вакуоля; 5 — макронуклеус; 6 — мікронуклеус; 7 — видільна пора (цитопрокг)

ядра. Відшукайте в цитоплазмі балантидія дві пульсуючі вакуолі
у вигляді світлих пухирців овальної форми: одна знаходиться в
задній частині тіла, друга — ближче до передньої частини тіла.
Іноді в цитоплазмі можна побачити травні вакуолі. Вони мають
темний колір. Намалюйте в протоколі вегетативну форму балан
тидія. На малюнку позначте: а) ядра (макро- та мікронуклеус);
б) цитостом; в) цитофаринкс; г) цитопрокт; д) пульсуючі вакуолі;
е) травні вакуолі (якщо вони є на препараті).
6.
Дослідіть при середньому (окуляр хІД об'єктив х40) збіл
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти
кишкового балантидія (Balantidium coli; мал. 61). Зверніть увагу,
що циста балантидія має правильну овальну форму та добре ви
раж ену двоконтурну безбарвну оболонку. У цитоплазмі цисти
добре помітно вакуолю і два ядра: макронуклеус — бобоподібної, мікронуклеус — кулястої форми. Намалюйте цисту балан
тидія в протоколі. На малюнку позначте: а) макронуклеус; б) мік
ронуклеус; в) вакуолю; г) цитоплазму; д) оболонку цисти.
215

7. Заповніть табл. 13.
Таблиця 13. Характеристика саркодових та інфузорій,
які можуть траплятися в організмі людини

Найпрос
тіші

М е
Пато
дичне
ген
зна
ність
чення

Шляхи
потрап
ляння в
організм
людини

Локалі
зація в Методи
організ діагнос
тики
мі лю
дини

Заходи про
філактики
хвороби, яку
спричинює
паразит

Entamoeba
histolytica
Entamoeba
coli
Entamoeba
gingivalis
Balantidium
coli
Ситуаційні задачі
№ 1. Під час лабораторного дослідження фекалій пацієнта
виявили кулясті клітини, які мали оболонку і два ядра, різні за
розміром і формою. Чи є такі клітини сигналом для лікаря про
наявність у пацієнта інвазійної хвороби?
№ 2. Під час лабораторного дослідження фекалій практично
здорового пацієнта виявили кулясті клітини, які мали оболонку
і чотири ядра, однакові за розміром і формою. Чи треба лікува
ти такого пацієнта від інвазійної хвороби?
№ 3. Під час планового медичного обстеження працівників
їдальні середньої школи у фекаліях шеф-кухаря виявлено цисти
амеб, що містять вісім ядер. Чи може цей працівник їдальні бути
для учнів школи джерелом зараження на амебіаз?
№ 4. До поліклініки звернувся працівник свиноферми зі скар
гами на часті рідкі випорожнення з домішками слизу і крові.
Лікар на основі цих симптомів запідозрив балантидіаз. Під час
протозоологічного дослідження фекалій виявлено цисти з дво
ма ядрами різного розміру. Чи можна стверджувати, що у хво
рого балантидіаз?
№ 5. У лабораторії стоматологічної поліклініки під час дослі
дження мазків пародонтальних кишень у хворих на пародонтит
216

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

виявлено ротову амебу. Чи можна на підставі проведених дослі
джень діагностувати амебіаз?
№ 6. До хірургічного відділення поступив хворий, який скар
жився на загальну слабкість, біль у правому підребер'ї. Хірург
запідозрив абсцес печінки. З анамнезу відомо, що у хворого не
одноразово траплялися шлунково-кишкові розлади. Чи можна
припустити у хворого наявність протозойного захворювання?
Які методи дослідження слід провести, щоб виключити прото
зойне захворювання?
№ 7. До інфекційного відділення лікарні поступив хворий зі
скаргами на біль у животі, часті рідкі випорожнення, блювання.
Під час лабораторного дослідження фекалій хворого виявлено
вегетативні форми амеб розміром 15 мкм, без еритроцитів усе
редині. Фекалії помістили в холодильник і через добу в них ви
явили цисти амеб діаметром 10 мкм, що містили по 4 ядра одна
кового розміру. Який вид амеб паразитує у хворого? Чи можна
говорити про амебіаз у нього?
№ 8. До інфекційного відділення поступив хворий. Він скар
жився на біль у животі, часті рідкі випорожнення з домішками
слизу і крові. Під час лабораторного дослідження фекалій вияв
лено вегетативні форми амеб діаметром 30—40 мкм. Внутрішній
вміст цитоплазми мав велику кількість фагоцитованих еритро
цитів. Який вид амеб паразитує у хворого? Чи можна діагносту
вати в нього амебіаз?
N° 9. У групи працівників заводу помічено випадки гострого
ш лунково-киш кового захворювання, що супроводжується роз
ладом травлення, блюванням, підвищеною температурою тіла,
слабкістю. Санепідеміологічна служба зареєструвала в їдальні, де
обідаю ть працівники, поруш ення санітарного реж иму (наяв
ність тарганів, великої кількості мух і т. ін.). Чи можна пов'язати
захворювання працівників заводу зі станом їдальні? Які дослі
дження слід провести, щоб виявити збудників захворювання у
працівників заводу?
Запитання і тестові завдання
1. Що таке справжній паразитизм? Чим відрізняється справж
ній паразитизм від несправжнього?
2. Що таке факультативний паразитизм?
3. Чим відрізняються тимчасові паразити від постійних?
4. Чим відрізняються ектопаразити від ендопаразитів?
217

5. Я к впливає паразит на організм хазяїна?
6. Якими шляхами проникає паразит у тіло хазяїна?
7. Що таке природно-осередкова хвороба?
8. Щ о таке антропонози?
9. Чим відрізняються інфекційні хвороби від інвазійних?
10. Хто може бути переносником інвазійного захворювання?
11. У чому відмінність між особистими і громадськими про
філактичними заходами?
12. Яка різниця між специфічним та механічним перенос
ником?
13. Яка загальна назва хвороб, збудниками яких є тварини?
14. Що таке протозойні хвороби?
15. Яка загальна назва хвороб, що спричинюються найпрості
шими?
16. Які морфологічні ознаки характерні для найпростіш их?
17. Які органели характерні для клітин найпростіших?
18. Які найпростіші спричинюють кишкові хвороби?
19. Які морфофізіологічні особливості мають саркодові?
20. Хто з представників саркодових є гематофагом?
21. Чи є серед представників саркодових такі, що живуть в
організмі людини і не спричинюють захворювань?
22. Яке захворювання спричинює дизентерійна амеба? Лабо
раторна діагностика амебіазу.
23. Де в організмі людини локалізується дизентерійна амеба?
24. Яка форма дизентерійної амеби є інвазійною для людини?
25. Чим живиться дизентерійна амеба?
26. Яка стадія розвитку амеби є інвазійною для людини?
27. Чи виділяє хворий на амебіаз цисти в період загострення
хвороби?
28. Яку форму дизентерійної амеби можна знайти у фекаліях
хворої людини в період гострої стадії захворювання?
29. Чи можна виявити амебу дизентерійну під час дуоденаль
ного зондування?
30. Які існують заходи особистої профілактики амебної дизен
терії?
31. Чи є миття рук профілактикою амебної дизентерії?
32. Чи паразитує дизентерійна амеба в організмі диких тварин?
33. Чи можна розглядати амебну дизентерію як антропоноз?
34. Чи можна розглядати амебу дизентерійну як факультатив
ного паразита?
218

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

35. Чи можна знайти цисти Entamoeba gingivalis у каріозній
порожнині зуба?
36. Які морфофізіологічні особливості мають інфузорії?
37. У кого паразитує і де локалізується кишковий балантидій?
38. На якій стадії балантидій потрапляє до організму людини?
39. Як здійснюється лабораторна діагностика балантидіазу?
40. Паразити бувають:
а) справжні;
б) несправжні;
в) факультативні;
г) адаптивні;
д) конститутивні.
41. Як називаються організми, для яких паразитичний спосіб
життя — єдина можлива форма існування:
а) факультативні паразити;
б) тимчасові паразити;
в) ектопаразити;
г) облігатні паразити?
42. Для тимчасових паразитів хазяїн є:
а) джерелом їжі;
б) постійним місцем існування;
в) місцем розмноження.
43. Які ознаки характерні для найпростіших:
а) наявність пелікули;
б) наявність кутикули;
в) наявність органоїдів руху;
г) наявність нуклеоїду;
д) наявність клітинного рота, клітинної глотки;
е) здатність утворювати цисти?
44. Які властивості притаманні найпростішим:
а) здатність до метаморфозу;
б) подразливість;
в) дихання;
г) утворення яєць;
д) утворення цист;
е) розмноження?
45. Entamoeba histolytica є:
а) справжнім паразитом;
б) факультативним паразитом;
в) ендопаразитом;
219

г) ектопаразитом;
д) постійним паразитом;
е) тимчасовим паразитом.
46. Балантидіаз є:
а) поширеним повсюдно захворюванням;
б) природно-осередковим захворюванням;
в) антропонозом;
г) антропозоонозом.
47. Поширення амебіазу пов'язано з:
а) механічними переносниками;
б) облігатними переносниками;
в) факультативними переносниками;
г) специфічними переносниками.
48. Entamoeba gingivalis живиться:
а) еритроцитами людини;
б) лейкоцитами людини;
в) бактеріями;
г) епітеліальними клітинами людини.
49. Амебна дизентерія — це:
а) антропоноз;
б) зооноз;
в) антропозооноз;
г) протозооноз.
50. При балантидіазі під час мікроскопічного дослідження фе
калій хворого виявляють:
а) слиз;
б) кров;
в) гній;
г) цисти паразита;
д) вегетативні форми паразита;
е) мокротиння.
51. До особистої профілактики амебіазу відносять:
а) миття рук перед вживанням їжі;
б) термічне оброблення їж і й питної води;
в) оберігання продуктів і води від потрапляння на них пи
лу і мух;
г) захист від укусів кровосисних комах.
52. Які амеби є для людини патогенними:
a) Entamoeba histolytica;
220

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) Entamoeba coli;
в) Entamoeba gingivalis?
53. Псевдоподії в амеб виконують функції:
а) пересування;
б) захисту;
в) розмноження;
г) виділення ферментів;
д) захоплення їжі.
54. Balantidium coli має:
а) дві пульсуючі вакуолі;
б) два ядра;
в) одне ядро;
г) не має ядер;
д) війки;
е) джгутики;
є) хроматофори.
55. Balantidium coli локалізується в організмі людини в:
а) товстій кишці;
б) тонкій кишці;
в) печінці;
г) серці.
56. Джерелом поширення балантидіазу можуть бути:
а) свині;
б ) собаки;
в) кішки;
г) велика рогата худоба.
57. На балантидіаз можуть хворіти:
а) щури;
б ) собаки;
в) свині;
г) кішки.
58. Зараження людини на амебіаз може відбуватися через:
а) шкіру;
б) немиті овочі;
в) воду;
г) м'ясо.
59. Цисти може утворювати:
а) Entamoeba coli;
б) Entamoeba gingivalis;
221

в) Entamoeba histolytica;
r) Balantidium coli.
60. Entamoeba gingivalis в організмі людини локалізується в:
а) товстій кишці;
б) тонкій кишці;
в) каріозних зубах;
г) м'якому нальоті на зубах;
д) легенях.
61. Громадська профілактика амебіазу — це:
а) очищення стічних вод;
б) контроль за водопостачанням;
в) захист від укусів кровосисних комах;
г) термічне оброблення їж і та питної води.
62. Яку функцію виконує мікронуклеус у Balantidium coli:
а) несе спадкову інформацію;
б) бере участь у процесах росту;
в) бере участь у статевому процесі?
63. Entamoeba coli:
а) має світлочутливе вічко;
б) має сталу форму тіла;
в) утворює псевдоподії;
г) має хроматофори;
д) утворює травні вакуолі.
64. Entamoeba histolytica в організмі людини утворює такі форми:
а) велику вегетативну;
б) малу вегетативну;
в) цисту;
г) псевдоцисту.
65. Неперетравлені рештки у Balantidium coli виводяться з орга
нізму через:
а) цитостом;
б) цитофаринкс;
в) цитопрокт;
г) будь-яке місце в клітині.
66. Тверді речовини в Entamoeba coli виводяться через:
а) цитостом;
б) цитофаринкс;
в) цитопрокт;
г) будь-яке місце в цитоплазматичній мембрані.
222

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Тема 21

Паразитичні найпростіші.
Джгутикові. Споровики _

П редставники джгутикових і споровиків здатні спричиню
вати в людей тяжкі інвазійні захворювання — малярію, токсо
плазмоз, лейш маніоз, трипаносомоз, урогенітальний трихомо
ноз, лямбліоз тощо. Лікареві необхідно знати морфологію та
цикли розвитку представників джгутикових і споровиків, що ве
дуть паразитичний спосіб існування, для розуміння методів ла
бораторної діагностики та лікування зумовлених ними прото
зойних захворювань, організації особистої та громадської про
філактики.
Навчальна мета
Знати

1. Характеристику джгутикових і споровиків.
2. Морфофізіологічні особливості трипаносом (Trypanosoma
gambiense, Trypanosoma rhodesiense, Trypanosoma cruzi),
лейш м аній (Leishm ania tropica m inor, Leishm ania tropica
m ajor, Leishm ania tropica m exicana, Leishm ania donovani,
Leishm ania infantum ), киш кової трихомонади (Trichom o
nas hominis), піхвової трихомонади (Trichomonas vaginalis),
лямблії (Lamblia intestinalis), токсоплазми (Toxoplasma gon
dii), малярійних плазмодіїв (Plasmodium vivax, Plasmodium
malariae, Plasmodium falciparum, Plasmodium ovale).
3. Методи лабораторної діагностики захворювань, збудника
ми яких є представники джгутикових та споровиків.
4. Медичне значення паразитичних джгутикових та спорови
ків, способи інвазії.
5. Заходи особистої та громадської профілактики захворю
вань, спричинених представниками джгутикових та споро
виків.
Уміти

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками представників
джгутикових та споровиків, які мають медичне значення.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики і основ
ні заходи особистої та громадської профілактики хвороб,
збудниками яких є джгутикові та споровики.
223

Хід роботи
1. Розгляньте при великому (окуляр ХІД об'єктив х90) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат трипа
носом (Trypanosoma gambiense) у мазку крові (мал. 62). У полі
зору мікроскопа серед еритроцитів містяться трипаносоми фіо
летового кольору (великого розміру порівняно з еритроцитом).
Тіло трипаносоми видовженої форми, загострене на кінцях. У се
редній частині тіла міститься овальне червоне ядро. Знайдіть джгу
тик, який огинає тіло паразита і вільно закінчується спереду. На
деякій відстані від основи джіутика знаходиться кінетопласт. Між
джгутиком і тілом у більших екземплярів можна помітити ундулюючу мембрану. Намалюйте трипаносому в протоколі. На ма
люнку позначте: а) ядро; б) цитоплазму; в) джгутик; г) ундулюючу мембрану; д) кінетопласт.
2. На мал. 63 уважно розгляньте джгутикову стадію лейш манїї (Leishmania donovani). Знайдіть ядро, джіутик, кінетопласт.
Порівняйте лейшманію з трипаносомою.
)
чЬайяг
Укажіть на їхні спіль
ні та відмінні риси.
Уважно розгляньте на
мал. 64 безджгутикову стадію лейш манії
(Leishmania donovani).
Знайдіть ядро, кінето
пласт. Намалюйте в
протоколі джгутикову
й безджіутикову стадії
лейшманії. На малюн
ку позначте: а) ядро;
б) цитоплазму; в) джіуМ ал. 62. Трипаносоми

(Trypanosoma gambiense)
в мазку крові:
1 — еритроцит, 2 — три
паносома (а — ядро;
б — цитоплазма, в — джгу
тик, г — ундулююча мемб
рана; д — кінетопласт)

224

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Мал. 64. Безджгутикова стадія
лейшманії (Leishmania donovani):

1 — кінетопласт; 2 — ядро; 3 — цито
плазма

Мал. 63. Джгутикова стадія
лейшманії (Leishmania
donovani):

1 — кінетопласт; 2 — ядро,
З — цитоплазма; 4 — джгутик
Мал. 65. Лямблія (Lamblia intestinalis):

1 — присмоктувальний диск; 2 — аксостиль; 3 — ядро; 4 — джгутики

тик (у дж гутикової стадії); г) кінетопласт. Укажіть середовище
існування кожної з цих стадій.
3.
Розгляньте при великому (окуляр хІД об'єктив х90) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат лямб
лії (Lamblia intestinalis; мал. 65). Зверніть увагу на характерну
грушоподібну форму і двобічно-симетричне тіло лямблії. Знай
діть посередині тіла аксостиль (опорний стрижень), з обох боків
якого розташ овані 2 ядра. Органоїдами руху лямблії є чотири
І ■>— 5-300

225

M an. 66. Трихомонада
піхвова (Trichomonas
vaginalis):
1 — джгутик; 2 — ядро;
3 — ундулююча мембрана;
4 — аксостиль; 5 — цито
плазма

пари джгутиків. Травних
та пульсую чих вакуоль
немає. Зробіть у прото
колі малюнок паразита.
На малюнку позначте:
а) ядра; б) аксостиль;
в) джіутики.
4.
ликом у (окуляр хІО,
об'єктив х90) збільш ен
ні світлового мікроскопа
постійний мікропрепарат трихомонади піхво
вої (Trichomonas vagina
lis; мал. 66). Зверніть ува
гу на те, що тіло нагадує форму краплі, загостреної на задньому
кінці. У передній частині тіла міститься велике ядро. Паразит має
чотири джгутики, що вільно відходять від передньої частини ті
ла. Один джгутик огинає тіло по краю ундулюючої мембрани.
Уздовж середньої лінії тіла проходить опорний стрижень (аксо
стиль), що поділяє його на дві половини. Намалюйте трихомо
наду в протоколі. На малюнку позначте: а) ядро; б) дж іутики;
в) аксостиль; г) ундулюючу мембрану.
5. Розгляньте при великому (окуляр хЮ, об'єктив х90) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат токсо
плазми (Toxoplasma gondii; мал. 67). Зверніть увагу на характерну
півмісяцеву форму тіла паразита, один кінець якого заокругле
ний, а інший загострений. Цитоплазма забарвлена в блакитнофіолетовий колір, а ядро — в рубіново-червоний. Намалюйте
токсоплазму в протоколі. На малюнку позначте: а) ядро; б) ци
топлазму. Вкажіть середовище існування токсоплазми.
6. Розгляньте при середньому (окуляр хІО, об'єктив х40) збіль
ш енні світлового мікроскопа постійний м ікропрепарат мазка

226

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Б
Мал. 67. Токсоплазма (Toxoplasma gondii):

А — вегетативна стадія (1 — ядро; 2 — цитоплазма); Б — ооцисти ( 1) у фе
каліях кішки

Мал. 68. Кров’яні форми плазмодія малярійного (Plasmodium vivax):

А — здоровий еритроцит; Б — трофозоїт малярійного плазмодія на стадії
персня; В — стадія амебоподібного трофозоїта; Г — шизонт на стадії фраг
ментації ядра

крові хворого на малярію. Знайдіть еритроцити, уражені маля
рійним плазмодієм (Plasmodium vivax). Усередині уражених ери
троцитів містяться малярійні плазмодії на різних стадіях розвит
ку (мал. 68). Розгляньте еритроцити, уражені малярійним плазмо
дієм, при великому збільшенні світлового мікроскопа (окуляр хЮ,
об'єктив х90). Знайдіть трофозоїт малярійного плазмодія на
стадії персня. На цій стадії паразит має круглу форму та невеликі
розміри. Велика незабарвлена вакуоля міститься всередині ци
топлазми плазмодія. Цитоплазма блакитного кольору, відтис
нута до периферії. Ядро вишнево-червоного кольору також міс1s *

227

Вихід спорозоїтів з протоки
слинної залози комара та
проникнення їх у клітини
печінки людини
V 1 по кровоносній системі
”
Людина - проміжний
хазяїн

Гаметоцити, що
потрапляють
у шлунок комара роду Anopheles
(остаточного хазяїна)
де і утворюється
оокінета

Спорозоїти
Мерозоїт
у клітинах
печінки
людини

Трофозо'іт в
еритроциті
і на стадії І
UnepcHfl
Морула

Мерозоїт,
що потрапляє
в кров'яне русло

Шизонт\Л?*<,
на стадії
фрагментації ядра
Еритроцитарна
шизогонія

Амебоподібний
трофозоїт
Тканинна
шизогонія

М ал. 6 9. Схема життєвого циклу Plasmodium vivax

титься на периферії. Паразит має форму персня (звідси — назва
стадії). Знайдіть на тому самому препараті в полі зору мікроско
па стадію амебоподібного трофозоїта. На цій стадії у паразита біль
ші розміри, ніж на стадії персня. Вакуоля менша, ядро більше,
цитоплазма утворює псевдоподії (вона зберігає блакитне забарв
лення). Знайдіть на препараті шизонти на стадії фрагментації
ядра. На цій стадії паразит займає майже весь еритроцит. Вакуолі
частіше немає або вона дуже малих розмірів. Збільшується об'єм
цитоплазми та кількість ядер. Намалюйте в протоколі 2 —3 здо-

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Псевдоциста
Остаточний
хазяїн кішка

Потрапляння
ооцист і псевдоцист
в організм людини проміжного хазяїна

Ооцисти
виділяються
у зовнішнє
середовище

Проникнення
токсоплазми
в печінку

Трансплацентарний
шлях зараження

Псевдоциста,
що утворюється
в органах проміжного
хазяїна

Послідовні стадії
утворення псевдоцисти
в організмі
проміжного хазяїна

Ендозоїд

Псевдоциста

Мал. 70. Схема життєвого циклу Toxoplasma gondii

рові еритроцити, уражений еритроцит з паразитом на стадіях
персня, трофозоїта амебоподібного та шизонта на стадії фраг
ментації ядра. Підпишіть усі стадії розвитку паразита.
7.
Вивчіть схему життєвого циклу малярійного плазмодія
(Plasmodium vivax; мал. 69) та токсоплазми (Toxoplasma gondii;
мал. 70). Знаючи їхні життєві цикли, обґрунтуйте методи лабо
раторної діагностики та профілактики захворювань, які спричи
нюють ці збудники.

229

8. Заповніть табл. 14.
Т абл иця 14. Характеристика паразитичних джгутикових та споровиків

Назва
паразита

М едич
не зна
чення

Ш ляхи
зара
ження
людини

Локалі
зація в
організмі
людини

Методи
діагнос
т ики

Заходи профілак
т ики хвороби,
яку спричинює
паразит

Trypanosoma
cruzi
Trypanosoma
gambiense
Trypanosoma
rhodesiense
Lamblia
intestinalis
Trichomonas
vaginalis
Leishmania
tropica minor
Leishmania
donovani
Toxoplasma
gondii
Plasmodium
vivax
С и туац ій н і задачі
№ 1. До лікаря звернувся студент, що приїхав з Африки. Він
скаржився на м 'язову слабкість, виснаження, депресію, сонли
вість. Яку протозойну хворобу, зумовлену джгутиковими, мож
на підозрювати в нього? Які лабораторні дослідження потрібно
зробити для остаточного висновку?
№ 2. На донорському пункті в людей, які хочуть здати кров,
лікарі завжди запитують про те, на які інвазійні, інфекційні та ві
русні хвороби вони хворіли. Під час такого опитування з'ясува
лося, що один з імовірних донорів хворів на малярію. Чи може
така людина бути донором?
230

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

№ 3. У зимовий період за медичною консультацією до Києва
приїхав хворий на лейшманіоз. Чи повинні лікарі ізолювати та
кого хворого? Чи може він бути джерелом зараження на лейш
маніоз інших мешканців Києва?
№ 4. У хворого із симптомами запалення дванадцятипалої
кишки, жовчного міхура, жовчних проток у фекаліях виявлено
2 —4 ядерні цисти розміром 10—14 мкм, овальної форми. Яку
протозойну хворобу можна підозрювати у хворого? Який мате
ріал треба використати для лабораторної діагностики, щоб точ
но визначити збудника хвороби?
№ 5. При обстеженні працівників їдальні в одного з них вияв
лено лямбліоз, у другого — урогенітальний трихомоноз. Хто з
них більш небезпечний для оточуючих? Яких заходів необхідно
вжити, щоб запобігти цим хворобам у відвідувачів їдальні?
№ 6. У фекаліях пацієнта виявлено кишкову трихомонаду. Чи
може вона переходити в сечові і статеві шляхи і спричинювати
урогенітальний трихомоноз?
№ 7. В інфекційну лікарню поступила дівчинка 10 років, яка
щойно з батьками приїхала після відпочинку з Індії. У неї збіль
шилися печінка, селезінка, периферійні лімфатичні вузли, а шкі
ра мала землистий колір. Дівчинка помітно схудла, млява. Яке
захворювання, спричинюване джгутиковими найпростішими,
можна припустити у дівчинки? Які методи лабораторної діагнос
тики слід застосувати, щоб установити збудника хвороби?
№ 8. У пробі піску, взятого на пляжі дитячого санаторію, ви
явлено ооцисти токсоплазми. Чи є небезпека зараження дітей,
що лікуються в цьому санаторії, на токсоплазмоз?
№ 9. У жінки народилася мертва дитина з вадами розвитку.
Яке протозойне захворювання могло спричинити внутрішньоутробну загибель плода? Як при цьому могло відбутися внутрішньоутробне зараження плода? Який матеріал необхідно викорис
тати для лабораторної діагностики, щоб визначити ймовірного
збудника хвороби?
№ 10. Дитячий гінеколог дослідив дівчинку 6 років із запа
ленням сечових і статевих шляхів. У виділеннях її сечових і стате
вих шляхів виявлено трихомонади піхвові. Як могла заразитися
дівчинка?
№ 11. Самка малярійного комара напилася крові людини,
хворої на малярію. Скільки ооцист малярійного плазмодія утво
риться в організмі комара, якщо в ньому опинилося три макрогаметоцити і два мікрогаметоцити?

231

Запитання і тестові завдання
1. Що таке трансмісивні хвороби?
2. Чим характерний трансмісивний шлях передавання збуд
ників хвороб?
3. Хто такий резервуарний хазяїн?
4. Яка відмінність між проміжним і остаточним хазяїном?
5. Які одноклітинні розвиваються зі зміною хазяїнів?
6. Які протозойні хвороби природно-осередкові?
7. Які одноклітинні тварини можуть паразитувати в печінці
або жовчовивідних шляхах людини?
8. Які протозойні хвороби, збудники яких належать до джгу
тикових, поширені в Україні?
9. Які представники джгутикових локалізуються в киш ках
людини?
10. Який представник джгутикових може виявлятися в сечі
людини?
11. Якого представника класу джгутикових можна виявити в
дуоденальному вмісті у людини?
12. Які морфологічні особливості має Trypanosoma gambiense?
13. У чому полягає особиста профілактика трипаносомозу?
14. Чи можна захворіти на трипаносомоз, вживаючи молоко
від хворої корови?
15. У чому полягає лабораторна діагностика лямбліозу?
16. Як можна відрізнити цисту балантидія від цисти лямблії?
17. Чим відрізняються вегетативні форми лямблії та кишко
вої трихомонади?
18. У чому полягає особиста профілактика лямбліозу?
19. Які організми локалізуються в природному осередку шкір
ного лейшманіозу?
20. Які організми є природним резервуаром збудника вісце
рального лейшманіозу?
21. Де в організмі людини локалізується піхвова трихомонада?
22. У чом у полягає особиста профілактика урогенітального
трихомонозу?
23. У чому полягає лабораторна діагностика урогенітального
трихомонозу?
24. Які морфологічні особливості має кишкова трихомонада?
25. Чи здатна кишкова трихомонада спричинити захворюван
ня в людини?
26. Чи належить токсоплазмоз до числа антропонозів?
232

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

27. Хто є остаточним хазяїном токсоплазми і як відбувається
його зараження?
28. Які шляхи зараження людини токсоплазмозом?
29. Які стадії розвитку токсоплазми можна виявити в організ
мі проміжного хазяїна?
30. Де утворюються ооцисти токсоплазми?
31. Де відбувається статеве розмноження токсоплазми?
32. Чи є малярія трансмісивною хворобою?
33. Чи можна вважати малярію природно-осередковою хво
робою?
34. Які стадії розвитку малярійного плазмодія можна вияви
ти в крові людини?
35. Які стадії розвитку малярійного плазмодія можна вияви
ти в еритроцитах хворої людини?
36. Хто є кінцевим хазяїном малярійного плазмодія?
37. Які стадії розвитку проходить малярійний плазмодій в орга
нізмі кінцевого хазяїна?
38. Які стадії розвитку малярійного плазмодія можна вияви
ти в організмі проміжного хазяїна?
39. Назвіть інвазійну для людини стадію малярійного плаз
модія.
40. Де локалізуються гаметоцити збудника малярії?
41. Проміжний хазяїн — це організм, у якому паразит існує:
а) у статевозрілій формі і розмножується статевим шляхом;
б) у личинковій стадії і розмножується безстатевим шляхом.
42. Lamblia intestinalis локалізується в організмі людини в:
а) тонкій кишці;
б) товстій кишці;
в) глотці;
г) печінці;
д) шлунку;
е) підшлунковій залозі.
43. Збудником американського трипаносомозу є:
а) Trypanosoma gambiense;
б) Trypanosoma rhodesiense;
в) Trypanosoma cruzi.
44. У калі хворої людини можна виявити:
а) Leishmania tropica minor;
б) Trichomonas vaginalis;
в) Lamblia intestinalis;
233

r) Toxoplasma gondii;
д) Trichomonas hominis.
45. Toxoplasma gondii має:
а) одне ядро;
б) два ядра;
в) багато ядер;
г) коноїд;
д) псевдоподїї;
е) джгутики.
46. Проміжним хазяїном Plasmodium ovale є:
а) комар роду Anopheles;
б) людина;
в) москіт;
г) муха цеце.
47. Зараження людини лямбліозом відбувається через:
а) немиті руки;
б) немиті овочі й фрукти;
в) вживання зараженого м'яса, яке не пройшло достатньо
го термічного оброблення;
г) вживання зіпсованої риби;
д) вживання неперевареної води.
48. У кишечнику людини може локалізуватися:
а) Trichomonas hominis;
б) Leishmania tropica minor;
в) Trichomonas vaginalis;
r) Lamblia intestinalis;
a ) Toxoplasma gondii.
49. Природно-осередковими захворюваннями є:
а) трихомоноз;
б) лейшманіоз;
в) токсоплазмоз;
г) трипаносомоз;
д) лямбліоз.
50. Головний мозок і очі людини може уражувати:
а) Trichomonas vaginalis;
б) Lamblia intestinalis;
в) Toxoplasma gondii.
51. У якої з названих нижче тварини точно встановлено утво
рення цист:
a) Trichomonas hominis;

234

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) Trichomonas vaginalis;
в) Lamblia intestinalis?
52. Переносниками збудника шкірного лейшманіозу є:
а) комарі роду Anopheles;
б) комарі роду Culex;
в) комарі роду Aedes;
г) москіти роду Phlebotomus;
д) мухи роду Glossina.
53. До заходів особистої профілактики токсоплазмозу вклю
чають:
а) миття рук перед їдою;
б) обмеження контакту з кішками;
в) термічне оброблення їж і й питної води;
г) очищення стічних вод;
д) ветеринарна експертиза м'яса на бойнях та ринках.
54. Leishm ania tropica m inor локалізується у лю дини в клі
тинах:
а) шкіри;
б) внутрішніх органів;
в) крові;
г) нервових.
55. Trichomonas vaginalis в організмі людини зумовлює:
а) збільшення селезінки та печінки;
б) депресію й сонливість;
в) запальні процеси в статевих шляхах;
г) анемію;
д) діарею.
56. Під час лабораторної діагностики малярії в мазках крові
людини виявляють:
а) шизонти;
б) гаметоцити;
в) спорозоїти;
г) макро- та мікрогамети;
д) оокінети;
е) псевдоцисти.
57. Особиста профілактика малярії включає такі заходи:
а) виявлення і лікування всіх хворих на малярію;
б) знищення комарів;
в) захист від укусів комарів;
235

г) приймання лікарських протималярійних препаратів з
профілактичним ефектом;
д) дотримання особистої гігієни.
58. Plasmodium vivax, Plasmodium malariae, Plasmodium falci
parum, Plasmodium ovale відрізняються між собою:
а) морфологічно;
б) наявністю різних переносників;
в) наявністю різних остаточних та проміжних хазяїнів;
г) термінами розвитку в організмі проміжного хазяїна;
д) характером хвороби, яку вони зумовлюють.
59. Цикл еритроцитарної шизогонії у Plasmodium malariae
триває:
а) 24 год;
б) 48 год;
в) 72 год;
г) 96 год.
60. Мерозоїти малярійного плазмодія в крові людини можуть
перетворюватися на:
а) шизонти;
б) гаметоцити;
в) спорозоїти;
г) псевдоцисти;
д) ендозоїди.
61. Морфологічними особливостями Lamblia intestinalis є:
а) розміри 10—18 мкм;
б) розміри 70 — 100 мкм;
в) тіло грушоподібне;
г) тіло овальне;
д) органоїди та ядра парні;
е) органоїди та ядра непарні;
є) два джгутики;
ж) чотири пари джгутиків.
62. Псевдоцисти утворюють:
а) Trichomonas hominis;
б) Trichomonas vaginalis;
в) Lamblia intestinalis;
r) Toxoplasma gondii.
63. Природним резервуаром Leishmania tropica major є:
а) людина;

236

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) піщанки;
в) хом'яки;
г) ховрахи;
д) птахи.
64. Щ еплення є профілактикою:
а) лямбліозу;
б) урогенітального трихомонозу;
в) токсоплазмозу;
г) шкірного лейшманіозу.
65. Кінцевим хазяїном Toxoplasma gondii є:
а) кішка;
б) людина;
в) миша;
г) курка;
д) кролик.
66. Профілактика вісцерального лейшманіозу полягає в:
а) знищенні комарів;
б) знищенні москітів;
в) боротьбі з мухами, тарганами;
г) боротьбі з хатніми гризунами;
д) дотриманні правил особистої гігієни;
е) відлові бродячих собак.
67. Назвіть шляхи передачі африканського трипаносомозу:
а) укус москіта;
б) укус комара;
в) укус мухи цеце;
г) переливання крові;
д) повітряно-краплинний;
е) контактно-побутовий.
68. Які з названих організмів можуть бути природним резер
вуаром:
а) людина;
б) свійські тварини;
в) дикі тварини?
69. Резервуарний хазяїн — це організм:
а) у якому паразит розмножується статевим шляхом;
б) який використовується паразитом як місце поселення;
в) у якому паразит зберігає життєздатність;
г) у якому паразит не розвивається.
237

70. Які з названих нижче хвороб є трансмісивними:
а) малярія;
б) урогенітальний трихомоноз;
в) токсоплазмоз;
г) лямбліоз;
д) лейшманіоз;
е) трипаносомоз?
71. Які з названих профілактичних заходів запобігають лямб
ліозу:
а) щеплення;
б) дотримання особистої і громадської гігієни;
в) знищення комарів;
г) знищення мух, тарганів;
д) контроль за водопостачанням?
72. Який матеріал використовують для виявлення Trichomo
nas vaginalis у людини:
а) дуоденальний вміст;
б) мокротиння;
в) виділення з піхви й уретри;
г) слину;
Д) кров;
е) фекалії?
73. Який матеріал використовують для виявлення Trichomo
nas hominis у людини:
а) дуоденальний вміст;
б) мокротиння;
в) виділення з піхви й уретри;
г) слину;
д) кров;
е) фекалії?
74. Н азвіть ш лях зараження лю дини шкірним лейш м аніо
зом:
а) контактно-побутовий;
б) повітряно-краплинний;
в) через укус москіта;
г) через укус комара;
д) через укус кліща.

238

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Тема 22

Паразитичні плоскі черви.
Сисуни __________________

Сисуни — це збудники багатьох інвазійних захворювань лю
дини, у тому числі небезпечних для життя. Представники сису
нів уражують органи шлунково-кишкового тракту, легені та інші
внутрішні органи. Дуже часто захворювання, спричинені сису
нами, складно діагностувати, оскільки їхня клінічна картина на
гадує захворювання іншої етіології. Вивчення морфології та цик
лів розвитку сисунів необхідне для діагностики, лікування і про
філактики захворювань, причиною яких є інвазія цих паразитів.
Навчальна мета
Знати

1. Загальну характеристику типу плоских червів (Plathelminthes).
2. Морфологічні особливості класу сисунів (Trematodes).
3. Морфофізіологічні особливості печінкового сисуна (Fascio
la hepatica), ланцетоподібного сисуна (Dicrocoelium lanceatum), котячого сисуна (Opisthorchis felineus), клонорхіса
(Clonorchis sinensis), кров'яних сисунів (Schistosoma haema
tobium, Schistosoma mansoni, Schistosoma japonicum), леге
невого сисуна (Paragonimus ringed), метагонімуса (Metagonimus yokogawai), нанофієтиса (Nanophyetes salmincola).
4. Медичне значення трематод.
5. Заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.
Уміти

1. Ідентифікувати статевозрілих трематод за систематичними
ознаками.
2. Розпізнавати личинкові стадії трематод—паразитів людини.
3. Обґрунтовувати основні заходи особистої і громадської про
філактики трематодозів.
Хід роботи

1.
Розгляньте за допомогою лупи (хЮ) постійний мікропре
парат печінкового сисуна (Fasciola hepatica; мал. 71). Зверніть
увагу на форму тіла, розміри та розміщення ротової й черевної
присосок у паразита. П облизу черевної присоски знаходиться
239

М ал. 7 1 . Сисун печінковий
(Fasciola hepatica):
1 — ротова присоска; 2 — черев
на присоска; 3 — матка; 4 — яєч
ник; 5 — сім’яники; 6 — жовточники

М ал. 7 2. Травна і нервова
системи сисуна печінкового
(Fasciola hepatica):
1 — ротова присоска; 2 — глотка;
З — гілки кишки з численними від
галуженнями; 4 — черевна при
соска; 5 — нервові стовбури

багатолопатева матка, поруч — яєчник і по боках тіла — жовточники. Дві третини тіла займають два розгалужені сім'яники.
Намалюйте печінкового сисуна в протоколі. На малюнку познач
те: а) ротову присоску; б) черевну присоску; в) матку; г) яєчник;
д) жовточники; е) сім'яники.
2.
Розгляньте за допомогою лупи (хІО) постійний мікропрепарат травної і нервової систем печінкового сисуна (Fasciola
hepatica; мал. 72). Знайдіть ротову присоску, всередині якої міс240

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 7 3 . Видільна система сисуна
печінкового (Fasciola hepatica):
1 — центральний видільний канал;
2 — видільна пора; 3 — збірні канали

титься ротовий отвір. Від нього
починається глотка, що перехо
дить у стравохід. Стравохід утво
рює дві головні гілки кишки (пра
ву й ліву) з численними відгалу
женнями. Зверніть увагу, що оби
два кишкові канали не доходять
до кінця тіла й закінчуються слі
по. Знайдіть на препараті два нер
вові стовбури, що беруть початок
від навкологлоткового кільця. У
протоколі зробіть схематичний
малюнок травної й нервової сис
тем печінкового сисуна. На ма
лю нку позначте; а) ротову при
соску; б) глотку; в) дві головні та
бічні гілки кишки; г) черевну при
соску; д) нервові стовбури.
3. Розгляньте за допомогою
лупи (хІО) постійний мікропрепарат видільної системи печін
кового сисуна (мал. 73). Уздовж
середньої лінії тіла знайдіть центральний канал протонефридіальної системи, який закінчується на задньому його кінці виділь
ною порою. У центральний канал впадають численні дрібні ка
нали, які утворюються з найдрібніших, що пронизують усе тіло
паразита. У протоколі зробіть схематичний малюнок видільної
системи печінкового сисуна. На малюнку позначте: а) централь
ний видільний канал протонефридіальної системи; б) збірні ка
нали; в) видільну пору.
4. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат сисуна лан
цетоподібного (Dicrocoelium lanceatum; мал. 74). Зверніть увагу
на форму тіла і розміри паразита. Знайдіть ротову й черевну
присоски. Від ротового отвору, оточеного ротовою присоскою,
1 6 -5 -3 0 0

241

М ал. 7 4. Сисун ланцетоподібний
(Dicrocoelium lanceatum):
1 — ротова присоска; 2 — глотка; 3 — кишки;
4 — черевна присоска; 5 — сім’яники; 6 — яєчник;
7 — жовточник; 8 — матка

починається глотка, яка переходить у стра
вохід. Стравохід утворює дві нерозгалужені
гілки кишок, що закінчуються сліпо. Порів
няйте будову травної системи ланцетоподіб
ного й печінкового сисунів. У передньому
відділі тіла ланцетоподібного сисуна знай
діть два відносно великі овальні сім'яники.
Позаду нижнього сім'яника — маленький
кулястий яєчник. По боках тіла — жовточники, що розміщуються латерально щодо
кишок. У задньому відділі тіла ланцетопо
дібного сисуна розміщується багатолопатева матка, заповнена яйцями. Зробіть у про
токолі малюнок ланцетоподібного сисуна.
На малюнку позначте: а) ротову присоску;
б) черевну присоску; в) глотку; г) гілки ки
шок; д) сім'яники; е) яєчник; є) жовточники.
5.
Розгляньте при мал
об'єктив х8) збільш енні світлового м ікро
скопа мікропрепарат котячого сисуна (Opisthorchis felineus; мал. 75). Зверніть увагу на
форму його тіла, розміри. Розгляньте трав
ну систему (ротовий отвір, глотку, гілки ки
шок). Зверніть увагу, що в котячого сисуна
порожнина кишок поступово розширюється ближче до задньо
го відділу. Матка займає середню частину тіла, а сім'яники та
яєчник — задню. Сім'яники мають характерну лопатеву фор
му: у переднього сім'яника — 4, у заднього — 5 лопатей. Між сі
м'яниками можна побачити кінцевий відділ видільного каналу
(у формі латинської літери S). Перед переднім сім'яником міс
титься яєчник (розташований на середній лінії тіла). Ліворуч від
яєчника знаходиться овальний сім'яприймач. Жовточники роз
ташовані латерально відносно гілок кишок на рівні матки. Нама
люйте в протоколі котячого сисуна. На малюнку позначте: а) ро-

242

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 7 5 . Сисун котячий
(Opisthorchis felineus):
1 — ротова присоска; 2 — глотка;
З — кишки; 4 — черевна присоска;
5 — матка; 6 — жовточник; 7 — яєч
ник; 8 — сім’яприймач; 9 — сім’яни
ки; 10 — видільний канал

М ал. 7 6. Клонорх
(Clonorchis
sinensis):
1 — ротова присос
ка; 2 — черевна при
соска; 3 — глотка;
4 — кишки; 5 — мат
ка; 6 — жовточники;
7 — сім'яники;
8 — видільний канал

тову присоску; б) черевну присоску; в) глотку; г) гілки кишок;
д) сім'яники; е) яєчник; є) матку; ж) жовточники; з) кінцевий від
діл видільного каналу; і) сім'яприймач. Порівняйте будову Opis
thorchis felineus з будовою Clonorchis sinensis, зображеного на
мал. 76.
іб *

243

М ал. 7 7. Сисун легеневий (Paragonimus ringeri):
1 — ротова присоска; 2 — глотка; 3 — кишки;
4 — черевна присоска; 5 — матка; 6 — яєчник;
7 — сім’яники; 8 — жовточники

6. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збіль
ш енні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат легене
вого сисуна (Paragonimus ringeri; мал. 77). Зверніть увагу на харак
терну яйцеподібну форму паразита. Знайдіть ротову та черев
ну присоски. Дослідіть травну систему: ротовий отвір, глотку,
гілки кишок (вони утворюють чисельні вигини, але не розгалу
жуються). Знайдіть елементи статевої системи легеневого сису
на. Біля черевної присоски в середній частині тіла знаходяться
яєчник і матка. Позаду матки розташовані два п'ятилопатеві сі
м'яники. У середній частині тіла латерально від гілок кишок знай
діть жовточники. Намалюйте в протоколі легеневого сисуна.
На малюнку позначте: а) ротову присоску; б) черевну присос
ку; в) глотку; г) канали кишок; д) яєчник; е) сім'яники; є) матку;
ж) жовточники.
7. Вивчіть життєві цикли печінкового сисуна (Fasciola hepatica; мал. 78), легеневого сисуна (Paragonimus ringeri; мал. 79), клонорхіса (Clonorchis sinensis; мал. 80), урогенітальної ш истосоми (Schistosoma haematobium; мал. 81). Схеми життєвих циклів
сисунів намалюйте в протоколі. На основі цих схем обґрунтуйте
заходи профілактики фасціольозу, опісторхозу, дикроцеліозу,
шистосомозів та запропонуйте методи боротьби зі збудниками
цих захворювань.
244

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Остаточні хазяї
(людина і травоїдні ссавці)
Рослини,
до яких
прикріплюється \ \
адолескарія
' 1

Розчинення оболонки
адолескарії в тонкій
кишці
Адолескарія
потрапляє
до організму
остаточного
хазяїна

Спороциста
(в організмі
молюска)

Проникнення
паразита в печінку
— Редія \
(в організмі
І молюска)

Мірацидій,
що потрап
ляє в орга
нізм проміж
ного хазяїна
Galba truncatula

Марита
в печінці

Церкаріи
виходить
з молюска

Яйця через жовчні
протоки і кишечник виводяться
назовні й потрапляють у воду

М ал. 7 8. Схема ж иттєвого циклу Fasciola hepatica

245

Остаточні хазяї
(людина, м'ясоїдні ссавці, свині)
Другий
проміжний
хазяїн
(вищі раки)
Церкарій
вихо
дить з
молюска
і потрап
ляє У ТІЛО/
краба

Метацеркарій,
що міститься
в м'язах краба,
потрапляє в організм
остаточного хазяїна

Розчинення
оболонки
метацеркарія
в тонкій
кишці
людини

Стадії
спороцисти
Г\ редії проходять
в організмі
' молюска - першого
^проміжного хазяїна

Виділен
ня яєць
з мокро
тинням

Виділення яєць
з фекаліями (в кишечнику
яйця опиняються при
випадковому заковтуванні)

Марита
в легенях

Проникнення
паразита в легені
людини

М ал. 7 9 . Схема життєвого циклу Paragonimus ringeri

246

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Остаточні хазяї
(людина і м'ясоїдні ссавці)
Розчинення
оболонки
метацеркарія
в тонкій
кишці
людини

Другий
проміжний
хазяїн (риби,
прісноводні раки)

Церкарій / (
виходить зТ / /
молюска і
потрапляє
в організм
другого
проміжного /
хазяїна /
_
...
/
Стадії
/спо р оц исти
і редії прохо/ дять в організмі
/
далекосхідного
( молюска - першого
проміжного хазяїна

Метацерw
карій, що міститься
у м’язах риби, потрап
ляє в організм
остаточного хазяїна
Мірацидій
потрапляє в
організм молюска

Іарита в
печінці

ТІроник^ нення
паразита
в печінку
людини

Яйця через жовчні протоки й кишки
виводяться назовні і потрапляють у воду
М ал. 8 0 . Схема життєвого циклу Clonorchis sinensis

247

Остаточний хазяїн
(людина, мавпа)
^
(
\
\

Стадія
спороцисти
проходить
в організмі
\ молюска Хпроміжного,
\ хазяїна

Мірацидій
потрапляє
в організм
молюска

Проникнення
паразита через
шкіру людини

Церкарій
виходить з молюска
і потрапляє в організм
остаточного хазяїна

Яйця потрапляють
у сечовий міхур і
виділяються назовні
(У воду)

Марита
у венах черевної
порожнини і органів
сечової і статевої систем

М ал. 8 1. Схема життєвого циклу Schistosoma haematobium

248

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

8. Заповніть табл. 15.
Таблиця 15. Характеристика трематод і трематодозів

Назва
паразита

М е Шляхи
дичне
зара
зна
ження
чення людини

Локалі Про
Мето
міжні
зація
ди діа
в орга та кін
гнос
нізмі
цеві
тики
людини хазяїни

Заходи про
філактики
хвороби, яку
спричинює
паразит

Fasciola
hepatica
Opisthorchis
felineus
Paragonimus
ringeri
Dicrocoelium
lanceatum
Clonorchis
sinensis
Schistosoma
haematobium
Schistosoma
japonicum
Schistosoma
mansoni
Запитання і тестові завдання
1. Які ви знаєте морфологічні пристосувальні ознаки гель
мінтів?
2. Якою є головна мета громадської профілактики гельмін
тозів?
3. Які морфологічні особливості тварин, що належать до ти
пу плоских червів?
4. Які трематоди поширені в Україні?
5. Яка загальна назва хвороб, спричинюваних тваринами кла
су сисунів?
6. Які трематодози мають природно-осередкові особливості
поширення?
7. Чи існують серед трематодозів антропонози?
8. Яка форма тіла характерна для збудників трематодозів?
249

9. Для яких трематод людина є остаточним хазяїном?
10. Схарактеризуйте основні системи органів трематод.
11. Які особливості морфології сисунів пов'язані з паразитич
ним способом життя?
12. Як називаються і де локалізуються трематоди статевозрі
лої форми?
13. Які трематоди локалізуються в кровоносних судинах лю
дини?
14. Як називаються личинки трематод, що локалізуються в м'я
зах риб?
15. Які трематоди локалізуються в печінці людини?
16. Які трематоди локалізуються в кишках людини?
17. Які трематоди локалізуються в легенях людини?
18. Для яких трематод проміжними хазяїнами є представни
ки класу ракоподібних?
19. Якими трематодами можна заразитися після вживання си
рої риби?
20. Які трематоди потрапляють в організм людини на стадії
метацеркарія?
21. Які існують заходи боротьби із сисунами?
22. Що таке транзитні яйця? Яким саме трематодам можуть
належати ці яйця?
23. Яку будову та функції має теїумент трематод?
24. Яке захворювання спричинює Fasciola hepatica?
25. Хто є проміжним хазяїном печінкового сисуна?
26. Хто є остаточним хазяїном печінкового сисуна?
27. Яка стадія сисуна печінкового є інвазійною для людини?
28. Де локалізується Paragonimus ringeri в організмі остаточ
ного хазяїна?
29. Які є методи лабораторної діагностики парагонімозу?
30. Чи хворіють на парагонімоз травоїдні тварини?
31. Ч ому опісторхоз вважаю ть природно-осередковою хво
робою?
32. Я к відбувається інвазія проміжного хазяїна Opisthorchis
felineus?
33. Чи може людина заразитися опісторхозом від кішки?
34. У чому полягає особиста та громадська профілактика опісторхозу?
35. Чи виявляються в калі хворих на опісторхоз яйця збудни
ка цієї хвороби?
250

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

36. Назвіть проміжних хазяїнів збудника клонорхозу.
37. Чи може пош ирюватися дикроцеліоз у м ісцевостях, де
немає відкритих водойм?
38. Де локалізуються збудники метагонімозу і нанофієтозу?
39. Назвіть проміжних і остаточних хазяїнів нанофієтозу.
40. Які морфологічні особливості має Metagonimus yokogawai?
41. Назвіть проміжних хазяїнів збудника метагонімозу.
42. Чим відрізняється діагностика урогенітального шистосомозу від кишкового шистосомозу?
43. Де локалізуються статевозрілі шистосоми?
44. Марита сисуна печінкового локалізується в печінці:
а) великої рогатої худоби;
б) людини;
в) ставковика малого;
г) беззубки;
д) дрібної рогатої худоби.
45. Перкутанним шляхом в організм людини може проник
нути інвазійна стадія:
а) Fasciola hepatica;
б) Opisthorchis felineus;
в) Paragonimus ringeri;
r) Schistosoma japonicum;
д) Clonorchis sinensis.
46. Травна система в сисунів:
а) відсутня;
б) складається з двох відділів;
в) складається з трьох відділів.
47. У трематод порожнина тіла:
а) відсутня;
б) первинна;

в) вторинна;
г) змішана.
48. Трематоди — це:
а) одношарові тварини;
б) двошарові тварини;
в) тришарові тварини.
49. Д ля трематод характерні такі особливості зовнішньої бу
дови:

а) сплющена форма тіла;
б) листоподібна форма тіла;
251

50.

51.

52.

53.

в) стрічкоподібна форма тіла;
г) наявність присосок.
Зараження людини фасціольозом відбувається:
а) через споживання печінки великої рогатої худоби, хво
рої на фасціольоз;
б) через брудні руки;
в) через недостатньо помиті овочі, фрукти;
г) у разі споживання сирої або недостатньо термічно об
робленої риби;
д) у разі споживання прісноводних раків, крабів.
Назвіть природно-осередкові трематодози:
а) парагонімоз;
б) фасціольоз;
в) опісторхоз;
г) шистосомоз;
д) метагонімоз;
е) нанофієтоз.
У людини в жовчних протоках можна виявити:
а) Paragonimus ringeri;
б) Opisthorchis felineus;
в) Clonorchis sinensis;
r) Dicrocoelium lanceatum;
д) Schistosoma haematobium.
При яких трематодозах у людини може виникнути жов
тяниця внаслідок закупорки жовчних проток:
а) фасціольоз;
б) опісторхоз;
в) японський шистосомоз;
г) урогенітальний шистосомоз;
д) парагонімоз?

54. У яких трематод у життєвому циклі є два проміжні хазяїни:
а) Fasciola hepatica;
б) Opisthorchis felineus;
в) Dicrocoelium lanceatum;
r) Paragonimus ringeri;
д) M etagonimus yokogawai;
е) Nanophyetes salmincola?
55. Якими трематодозами можна заразитися, вживаючи рибу:
а) фасціольозом;
б) опісторхозом;
в) клонорхозом;
252

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

г) парагонімозом;
д) нанофієтозом?
56. Якими трематодозами можна заразитися, вживаючи раків:
а) фасціольозом;
б) опісторхозом;
в) клонорхозом;
г) парагонімозом;
д) нанофієтозом?
57. Яйця якого кров'яного сисуна можна виявити під час мік
роскопічного дослідження сечі:
а) Schistosoma haematobium;
б) Schistosoma japonicum;
в) Schistosoma mansoni?
58. Церкарій потрапляє в тіло людини:
а) активним шляхом;
б) пасивно;
в) трансмісивним шляхом;
г) перорально;
д) статевим шляхом;
е) перкутанно.
59. Schistosoma haematobium локалізується в людини у:
а) венах черевної порожнини;
б) венах органів сечової і статевої систем;
в) кровоносних судинах кишок.
60. Які розміри марити печінкового сисуна:
а) 3 —5 мм;
б) 30—50 см;
в) 3 —5 см;
г) 10 мм?
61. Запліднення й остаточне формування яєць у сисунів від
бувається в:
а) яєчнику;
б) жовточнику;
в) сім'яприймальнику;
г) оотипі;
д) матці.
62. Які трематоди є роздільно-статевими:
а) Fasciola hepatica;
б) Dicrocoelium lanceatum;
в) Opisthorchis felineus;
r) Schistosoma haematobium;
253

д) Schistosoma mansoni;
е) Schistosoma japonicum;
є) Paragonimus ringed;
ж) Clonorchis sinensis;
з) M etagonimus yokogawai;
i) Nanophyetes salmincola?
63. Першим проміжним хазяїном Dicrocoelium lanceatum є:
а) молюск роду Zebrina;
б) молюск роду Helicela;
в) молюск роду Melania;
г) ставковик малий (Galba truncatula);
д) мурашки роду Formica.
64. Проміжними хазяїнами Clonorchis sinensis є:
а) молюски;
б) риба;
в) раки;
г) краби;
д) мурашки.
65. При діагностиці урогенітального шистосомозу яйця Schis
tosoma haematobium можна виявити:
а) тільки в нічній сечі;
б) тільки в ранковій сечі;
в) тільки в денній сечі;
г) у фекаліях;
д) у мокротинні.
66. Церкарій якого сисуна є інвазійною стадією для людини:
а) Fasciola hepatica;
б) Opisthorchis felineus;
в) Paragonimus ringed;
r) Schistosoma haematobium;
д) Clonorchis sinensis?
67. Інвазійна для людини личинкова стадія Opisthorchis feli
neus називається:
а) редією;
б) метацеркарієм;
в) мірацидієм;
г) спороцистою;
д) церкарією.
68. Які шистосоми відкладають свої яйця у венах брижі й кишок
людини:
a) Schistosoma haematobium;
254

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) Schistosoma mansoni;
в) Schistosoma japonicum?
69. Особиста профілактика опісторхозу полягає в:
а) дотриманні правил особистої гігієни;
б) споживанні добре провареної та просмаженої риби;
в) споживанні добре проварених крабів;
г) споживанні тільки перевареної води;
д) споживанні добре провареної та просмаженої свинини
і яловичини.
70. Інвазійна для людини личинкова стадія Fasciola hepatica
називається:
а) мірацидієм;
б) редією;
в) церкарією;
г) адолескарією.

Тема 23

Паразитичні плоскі черви.
Стьожкові_____________________ *12345

Усі стьожкові черви ведуть паразитичний спосіб життя. Вони
є збудниками інвазійних хвороб людини — цестодозів: теніозу,
теніаринхозу, ехінококозу, альвеококозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу.
Знати морфологію та цикли розвитку стьожкових червів по
трібно для розроблення методів діагностики, лікування, особис
тої та громадської профілактики захворювань, причиною яких є
інвазія цими паразитами.
Навчальна мета
Знати

1. Морфологічні особливості класу стьожкових червів.
2. Морфофізіологічні особливості озброєного ціп'яка (Taenia
solium ), неозброєного ціп'яка (Taeniarhynchus saginatus),
ехінокока (Echinococcus granulosus), альвеокока (Alveococcus
multilocularis), карликового ціп'яка (Hymenolepis папа), ши
рокого стьожака (Diphyllobothrium latum).
3. Види фін та їхню будову.
4. Медичне значення цестод.
5. Заходи особистої та громадської профілактики цестодозів.
255

У м іт и

1. Ідентифікувати статевозрілі цестоди за систематичними
ознаками.
2. Відрізняти зрілі проглотиди та сколекси збудників теніозу
та теніаринхозу.
3. Ідентифікувати фіни цестод.
4. Обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської
профілактики цестодозів.
Хід роботи
1.
Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійні мікропрепарати сколексів озброє
ного ціп'яка (Taenia solium), неозброєного ціп'яка (Taeniarhynchus
saginatus), широкого стьожака (Diphyllobothrium latum; мал. 82).
Зверніть уваїу на форму сколексів та розміщення на них органів
фіксації. У ціп'яка неозброєного органи фіксації представлені
тільки присосками. В озброєного ціп'яка, крім присосок, є хобо
ток, на якому знаходиться віночок з двох рядів гачків. Характер
ною особливістю сколекса широкого стьожака є його видовжена
форма і наявність двох поздовжніх щілин (ботрій), які є органами
фіксації. Намалюйте в протоколі сколекси ціп'яків. На малюнку
в озброєного ціп'яка позначте: присоски та хоботок з віночком
гачків; у ціп'яка неозброєного — присоски; у широкого стьожа
ка — ботрії.

Мал. 82. Сколекси: А — ціп’яка озброєного (Taenia solium); Б — ціп’я
ка неозброєного (Taeniarhynchus saginatus); В — стьожака широкого
(Diphyllobothrium latum):
1 — присоски; 2 — хоботок з віночком гачків; 3 — ботрії

256

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Мал. 83. Зрілі членики: А — ціп’яка озброєного (Taenia

solium);

— ціп’яка неозброєного (Taeniarhynchus saginatus):

1 — центральний стовбур матки; 2 — бічні відгалуження матки

2.
Дослідіть при малому (окуляр хЮ, об'єктив х8) збільшенн
світлового мікроскопа постійні мікропрепарати зрілих члеників
озброєного ціп'яка (Taenia solium ); неозброєного ціп'яка (Tae
niarhynchus saginatus; мал. 83). Вони мають майже однакову фор
му та розміри. Зверніть увагу на співвідношення довжини й ши
рини, характерне для зрілих члеників теніїд. Спочатку розглянь
те зрілий членик озброєного ціп'яка. У ньому можна побачити
розгалужену матку, що заповнює весь членик. Усередині матки
містяться яйця. Знайдіть центральний стовбур матки, підрахуйте
кількість бічних відгалужень, які відходять від центрального стов
бура. Кількість бічних відгалужень матки в зрілого членика теніїд
дає змогу визначити видову належність паразита. Намалюйте в
протоколі зрілий членик озброєного ціп'яка з маткою. На ма
люнку позначте: а) центральний стовбур матки; б) бічні відгалу
ження матки (у дужках укажіть їхню кількість). Розгляньте будо
ву матки в зрілому членику неозброєного ціп'яка. Зверніть увагу
на те, що кількість бічних відгалужень матки набагато більша,
ніж на попередньому препараті. Підрахуйте їхню кількість. На
малюйте в протоколі зрілий членик неозброєного ціп'яка з мат
кою (кількість відгалужень матки повинна бути такою, як на пре
параті). На малюнку позначте: а) центральний стовбур; б) бічні
відгалуження (у дужках укажіть їхню кількість).
1 7 -5 -3 0 0

257

2
М ал. 84. Фіна ціп’яка озброєного
(Taenia solium) з увігнутим усере
дину сколексом:
1 — фінозний пухир; 2 — сколекс із
присосками

М ал. 8 5 . Ехінокок (Echinococcus
granulosus):

М ал. 8 6. Альвеокок
(Alveococcus multilocularis):

1 — хоботок з віночком гачків; 2 — при
соска; 3 — сколекс; 4 — незрілі проглотиди; 5 — гермафродитна проглотида; 6 — зріла проглотида; 7 — зрілі
яйця в матці; 8 — вивідний отвір

1 — головка; 2 — присоска;
3 — незріла проглотида;
4 — гермафродитна проглотида;
5 — зріла проглотида; 6 — мат
ка; 7 — вивідний отвір

258

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

3. Розгляньте фіни озброєного ціп'яка (Taenia solium) у м'я
зах свині (макропрепарат). Зверніть уваїу на їхні розміри та фор
му. Розгляньте збільшене зображення фіни (мал. 84) з увігнутим
усередину сколексом. Намалюйте її в протоколі. На малюнку
позначте: а) фінозний пухир; б) сколекс із присосками.
4. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат ехінокока (Echi
nococcus granulosus; мал. 85). Зверніть уваїу на незначні розміри
паразита (3—7 мм). Знайдіть на сколексі присоски та віночок із
двох рядів гачків. Дослідіть стробілу, що складається з 3 —4 проглотид. Уважно розгляньте останній зрілий членик (від інших він
відрізняється за розмірами). Усередині зрілого членика можна
побачити матку, заповнену яйцями. Будова матки — важлива
діагностична ознака, за якою відрізняють ехінокок від альвеокока. У матці добре помітно бічні випинання неправильної форми.
Зробіть схематичний малюнок ехінокока в протоколі, відобразив
ши точну кількість члеників. На малюнку позначте: а) сколекс;
б) присоски та гачки; в) незрілі проглотиди; г) зрілу проглотиду
з маткою; д) вивідний отвір матки. Порівняйте зовнішній вигляд

М ал. 8 7. Фіна ехінокока (Echinococcus granulosus)
у печінці проміжного хазяїна:
1 — фіна ехінокока; 2 — тканина печінки
17*

259

М ал. 8 8. Карликовий ціп’як (Hymenolepis папа):
1 — сколекс; 2 — хоботок з гачками; 3 — присоски;
4 — шийка; 5 — стробіла; 6 — незріла проглотида;
7 — гермафродитна проглотида; 8 — зріла проглотида

ехінокока (Echinococcus granulosus) та альвеокока (Alveococcus multilocularis; мал. 86).
Зверніть уваїу на будову їхніх маток.
5. Розгляньте макропрепарат фіни ехіноко
ка (Echinococcus granulosus) у печінці проміж
ного хазяїна (мал. 87). У тканині печінки видно
пухир овальної форми діаметром кілька сан
тиметрів, який заповнений рідиною. Зробіть
його малюнок у протоколі. На малюнку по
значте: а) тканину печінки; б) фіну ехінокока.
6. Розгляньте при малому (окуляр хІО,
об'єктив х8) збільшенні світлового мікроско
па постійний мікропрепарат карликового
ціп'яка (Hymenolepis папа; мал. 88). Зверніть
увагу на розміри паразита. Дослідіть сколекс
гельмінта. Він має характерну кулясту фор
му. На ньому знайдіть хоботок з гачками та
присоски. За головкою паразита знаходиться
шийка, яка поступово переходить у стробілу.
Розгляньте молоді та зрілі членики. У міру
віддалення від сколекса вони збільшуються в
розмірах. При середньому збільшенні мікро
скопа (окуляр хІО, об'єктив х40) можна по
бачити в зрілих члениках матку, заповнену
яйцями. Намалюйте в протоколі карликово
го ціп'яка. На малюнку позначте: а) сколекс;
б) хоботок з гачками; в) присоски; г) шийку;
д) зрілу проглотиду з маткою.
7. Вивчіть життєві цикли озброєного ціп'я
ка (Taenia solium; мал. 89), неозброєного ціп'яка (Taeniarhynchus
saginatus; мал. 90), ехінокока (Echinococcus granulosus; мал. 91);
широкого стьожака (Diphyllobothrium latum; мал. 92). Намалюй
те в протоколі схеми життєвих циклів стьожкових червів. Обґру
нтуйте заходи профілактики цестодозів та опишіть методи бо
ротьби зі збудниками цих захворювань.
260

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Яйця з
онкосферами
потрапляють в
організм
проміжного
хазяїна

Людина - остаточний хазяїн
Розчинення
оболонки фіни в
шлунку людини
містяться у м язах
свині, потрапляють
в організм остаточ
ного хазяїна

Свиня проміжний хазяїн

Статевозріла форма
локалізується в
тонкій кишці
людини
Сколекс
із присоска
ми й гачками

Зріла
проглотида,
що містить
яйця

- проміжний хазяїн
Онкосфери
проникають
у кровоносні
судини

Яйця з онкосферами
потрапляють в організм
проміжного хазяїна

У мозку

У м’язах

В очах

цистицерк

Паразит проникає
у внутрішні органи

М ал. 8 9. Схема життєвого циклу Taenia solium

261

Людина - остаточний хазяїн

Велика рогата
худоба проміжний
хазяїн

Яйця з
онкосферами потрап
ляють в
організм
проміжного
хазяїна

Розчинення
оболонки фіни в
шлунку людини
Фіни, ЩО
\ і V
містяться у
м’язах корови,
потрапляють в організм
остаточного хазяїна

Статевозріла форма
локалізується
в тонкій кишці
людини

Зріла проглотида,
що містить яйця

Сколекс з
чотирма присосками

М ал. 9 0. Схема життєвого циклу Taeniarhynchus saginatus

262

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Проміжні хазяї (людина, велика і дрібна рогата
худоба, свині, верблюди, кролі та інші ссавці)

Собака - остаточ
ний хазяїн
виділяє яйця
Яйця з онкосферами
з онкопотрапляють
сферами
в організм
проміжного хазяїна

Онкосфери
проникають
з кишок у
кровоносні
судини

Проміжний хазяїн,
у внутрішніх органах
якого містяться фіни

Паразит проникає
у внутрішні органи
Ехінококовий
міхур
М ал. 9 1. Схема життєвого циклу Echinococcus granulosus

263

Остаточні хазяї
(людина і м'ясоїдні ссавці)
Резервуарний хазяїн
хижа риба з плером
церкоїдами
-V
Перший
проміжний
хазяїн циклоп ( Ь
містить V
процер- V
коїд

Плероцер- \
ч
коїд, що
міститься у
1
м'язах риби, потрап
ляє в організм
остаточного
хазяїна

Сколекс, що
містить ботрії

Другий проміжний
хазяїн - риба містить
плероцеркоїд у м'язах

Паразит
у тонкій
кишці

Корацидій потрапляє
в тіло циклопа

Статево
зріла
форма
паразита

-—
Зріла
проглотида
Яйця з кишок
потрапляють назовні
(У воду)
М ал. 92. Схема життєвого циклу Diphyilobothrium latum

264

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

8. Заповніть табл. 16.
Таблиця 16. Характеристика цестод і цестодозів
Назва
паразита

Ме
Шля Локалі Проміж Заходи профілак
ні та
дичне
хи
зація в
тики хвороби,
зна
яку спричинює
зара організмі кінцеві
паразит
чення ження людини хазяїни

Taenia
solium
Taeniarhynchus
saginatus
Hymenolepis
nana
Diphyllobothrium
latum
Echinococcus
granulosus
Alveococcus
multilocularis
Запитання і тестові завдання
1. Які представники класу стьожкових червів є збудниками
природно-осередкових цестодозів?
2. Які особливості будови ш кірно-м'язового мішка цестод?
3. Які особливості будови видільної, нервової та статевої сис
тем цестод?
4. Які особливості життєвих циклів цестод?
5. Для яких цестод людина є остаточним хазяїном?
6. Для яких цестод людина є проміжним хазяїном?
7. Для якого гельмінта з класу Стьожкові черви людина є і
проміжним, і остаточним хазяїном?
8. У яких стьожкових червів життєвий цикл пов'язаний з вод
ним середовищем?
9. Де в організмі людини локалізовані статевозрілі цестоди,
і чим зумовлена така локалізація?
10. Що таке онкосфера?
11. Яку загальну назву має друга личинкова стадія розвитку
цестод?
12. Які морфологічні особливості будови мають фіни цестод?
265

13. Які цестоди здатні активно виводити запліднені яйця з ор
ганізму людини?
14. При яких цестодозах можлива автоінвазія людини?
15. Які цестоди можуть спричинювати розвиток не однієї,
а двох хвороб? Назвіть ці хвороби.
16. Які гельмінтози і чому не можна лікувати препаратами,
що руйнують тіло паразита?
17. Які існують можливі шляхи зараження людини цистицеркозом?
18. Як діагностують цистицеркоз у людини?
19. За якими ознаками можна відрізнити сколекс збудника
теніаринхозу від сколексів збудників інших цестодозів?
20. Яка особиста профілактика теніаринхозу?
21. Чи є гіменолегадоз природно-осередковим захворюванням?
22. Чи можна самовилікуватися від гіменолепідозу за умови
дотримання правил особистої гігієни?
23. Хто є остаточним хазяїном ехінокока?
24. Які існують методи лабораторної діагностики ехінококозу?
25. У чому полягає особиста і громадська профілактика ехі
нококозу?
26. Хто є остаточним хазяїном Alveococcus multilocularis?
27. У чому полягає особиста та громадська профілактика альвеококозу?
28. Як людина заражується дифілоботріозом?
29. Чи можна заразитися дифілоботріозом, якщо напитися
води з озера?
30. Хто є резервуарним хазяїном збудника дифілоботріозу?
31. Які особливості будови сколекса та проглотид у Diphyllobothrium latum?
32. У людини може відбуватись автоінвазія в разі паразиту
вання:
а) Echinococcus granulosus;
б) Alveococcus multilocularis;
в) Hymenolepis папа;
г) Diphyllobothrium latum;
д) Taenia solium.
33. Людина заражується гіменолепідозом через:
а) брудні руки;
б) погано просмажене м'ясо;
в) рибу;
г) немиті овочі й фрукти.

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

34. Остаточним хазяїном збудника теніозу є:
а) людина;
б) свиня;
в) собака;
г) кішка.
35. Проміжним хазяїном збудника теніозу є:
а) свиня;
б) собака;
в) кішка;
г) корова;
д) людина.
36. Ц іп'як карликовий паразитує в людини в:
а) тонкій кишці;
б) товстій кишці;
в) печінці;
г) підшлунковій залозі.
37. Цистицерк — це:
а) міхур з кількома сколексами всередині;
б) міхур, заповнений рідиною, зі сколексом такої самої бу
дови, що й сколекс дорослої форми;
в) великий материнський міхур з дочірніми й внучатами
міхурами всередині;
г) червоподібний міхур.
38. Людина, вживаючи недостатньо термічно оброблену ри
бу, може заразитися:
а) теніозом;
б) теніаринхозом;
в) гіменолепідозом;
г) дифілоботріозом.
39. Фіна ехінокока локалізується в організмі людини в:
а) тонкій кишці;
б) товстій кишці;
в) печінці;
г) легенях;
д) головному мозку.
40. Інвазійною стадією для першого проміжного хазяїна збу
дника дифілоботріозу є:
а) корацидій;
б) процеркоїд;
в) плероцеркоїд;
267

г) цистицерк;
д) яйце.
41. Остаточними хазяїнами ехінокока можуть бути:
а) собака;
б) вовк;
в) свиня;
г) людина;
д) корова.
42. Проміжними хазяїнами альвеокока можуть бути:
а) мишоподібні гризуни;
б) людина;
в) лисиця;
г) собака;
д) кішка.
43. Зараження людини дифілоботріозом відбувається через:
а) вживання свіжопосоленої ікри;
б) немиті овочі;
в) брудні руки;
г) вживання недостатньо термічно обробленої прісновод
ної риби;
д) воду.
44. Діагностика ехінококозу здійснюється проведенням:
а) імунологічних реакцій;
б) рентгенологічних досліджень;
в) мікроскопії фекалій;
г) мікроскопії сечі;
д) мікроскопії мокротиння.
45. Заходи громадської профілактики ехінококозу включають:
а) миття рук перед їдою та після контакту із собакою;
б) термічне оброблення риби;
в) заборону вживання сирого м'яса;
г) обстеження і лікування службових і домашніх собак;
д) заборону годування собак сирими органами тварин, що
містять фіни ехінокока.
46. Найменш у довжину тіла має:
а) Taenia solium;
б) Taeniarhynchus saginatus;
в) Echinococcus granulosus;
r) Diphyllobothrium latum;
д) Hymenolepis nana.
268

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

47. Широкий стьожак на статевозрілій стадії локалізується в
організмі:
а) великої рогатої худоби;
б) людини;
в) прісноводної риби;
г) гризунів.
48. Двох проміжних хазяїнів має:
а) Hymenolepis папа;
б) Taenia solium;
в) Taeniarhynchus saginatus;
г) Diphyllobothrium latum.
49. Ширина члеників більша за довжину, а в центрі члеників
знаходиться розеткоподібної форми матка в:
а) Diphyllobothrium latum;
б) Taenia solium;
в) Taeniarhynchus saginatus;
r) Hymenolepis папа.
50. Цистицеркоз є наслідком автоінвазії при:
а) теніозі;
б) теніаринхозі;
в) гіменолепідозі;
г) дифілоботріозі.
51. Ехінокок — це:
а) міхур з кількома головками всередині;
б) міхур, наповнений рідиною, що містить головку такої са
мої будови, що й головка дорослої форми;
в) великий материнський міхур з дочірніми й внучатами
міхурами всередині.
52. Гермафродитні членики озброєного ціп'яка відрізняють
ся від гермафродитних члеників неозброєного ціп'яка за
такими ознаками:
а) наявність двох часток яєчника;
б) наявність 3-ї (додаткової) частки яєчника;
в) 7 —12 гілок матки в зрілих члениках;
г) 17—35 гілок матки в зрілих члениках;
д) кількість сім'яників становить декілька сотень.
53. Процеси нормального кровотворення в організмі хазяїна
порушені у випадку паразитування:
а) Echinococcus granulosus;
б) Taenia solium;
в) Taeniarhynchus saginatus;
269

r) Diphyllobothrium latum.
54. Л ікувальні препарати, що розчинюю ть проглотиди, не
можна застосовувати в разі:
а) ехінококозу;
б) альвеококозу;
в) дифілоботріозу;
г) теніозу.
55. Hymenolepis папа локалізується в людини в:
а) тонких кишках;
б) печінці;
в) селезінці;
г) підшлунковій залозі.
56. Зрілі членики збудника захворювання можуть активно ви
повзати з відхідника людини у випадку:
а) альвеококозу;
б) теніаринхозу;
в) гіменолепідозу;
г) дифілоботріозу.
57. В організмі людини повний життєвий цикл проходять:
а) Alveococcus multilocularis;
б) Taeniarhynchus saginatus;
в) Hymenolepis папа;
г) Echinococcus granulosus.
58. Людина може бути тільки проміжним хазяїном для:
а) Hymenolepis папа;
б) Taenia solium;
в) Echinococcus granulosus;
г) Alveococcus multilocularis.
59. Для особистої профілактики теніозу необхідно:
а) ретельно прибирати житло;
б) термічно обробляти перед вживанням свинину;
в) ретельно мити овочі, фрукти;
г) ретельно мити руки перед вживанням їжі.
60. Д іагностику альвеококозу в людини проводять шляхом:
а) мікроскопії сечі;
б) мікроскопії фекалій;
в) імунологічних досліджень;
г) мікроскопії мокротиння.
61. Стробіла ехінокока містить:
а) 200 члеників і більше;
б) 3 —4 членики;
270

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

в) 5 —7 члеників;
г) 5 0 —70 члеників.
62. Людина є остаточним хазяїном для таких стьожкових чер
вів:
а) Taenia solium;
б) Taeniarhynchus saginatus;
в) Echinococcus granulosus;
r) Diphyllobothrium latum.

Тема 24

Паразитичні круглі чер в и _____

Нематодози — це найпоширеніші гельмінтози в загальній
структурі захворюваності людства. Збудниками їх є паразитичні
круглі черви. Вони мають різноманітну локалізацію в організмі
людини та широкі адаптаційні можливості.
У цій темі вивчаються морфологічні особливості, життєві ци
кли нематод, лабораторна діагностика, а також заходи особистої
та громадської профілактики нематодозів, збудниками яких є:
а) геогельмінти, які розвиваються без міграції (волосоголовець
людський — збудник трихоцефальозу, гострик — збудник енте
робіозу); б) геогельмінти, які розвиваються з міграцією в організ
мі хазяїна (людська аскарида — збудник аскаридозу, дванадця
типала кривоголовка— збудник анкілостомозу, кишкова вугри
ця — збудник стронгілоїдозу); в) біогельмінти (ришта — збудник
дракункульозу, трихінела — збудник трихінельозу; ф ілярії —
збудники філяріатозів).
Навчальна мета
Знати

1. Загальну характеристику типу круглих червів (Nemathelminthes).
2. М орф ологічні особливості класу власне круглих червів
(Nematoda).
3. Морфофізіологічні особливості людської аскариди (Ascaris
lumbricoides), гострика (Enterobius vermicularis), трихінели
(Trichinella spiralis), ришти (Dracunculus medinensis), люд
ського волосоголовця (Trichocephalus trichiurus), кишкової
вугриці (Strongyloides stercoralis), некатора (Necator americanus), дванадцятипалої кривоголовки (Ancylostoma duo-

271

denale), філярій (Wuchereria bancrofti, Brugia malayi, Loa loa,
Onchocerca volvulus).
4. Медичне значення нематод.
5. Заходи щодо особистої та громадської профілактики нематодозів.
Уміти

1. Ідентифікувати статевозрілих нематод за систематичними
ознаками.
2. Відрізняти самців паразитичних нематод від самок.
3. Обгрунтовувати основні заходи особистої та громадської
профілактики нематодозів.
Хід роботи
1. Розгляньте на макропрепараті самця й самку людської ас
кариди (Ascaris lumbricoides; мал. 93). Зверніть уваїу на розміри,
колір, форму тіла паразита. Знайдіть на препараті самця й самку.
Основною відмінністю самця є загнутий на черевний бік задній
кінець тіла. Намалюйте самця й самку аскариди в протоколі, ві
добразивши їхні зовнішні морфологічні відмінності.
2. Вивчіть при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний
мікропрепарат поперечного пере
різу тіла самки людської аскари
ди (Ascaris lumbricoides; мал. 94).
Зверніть уваїу на круглу форму її
тіла. Зовні тіло вкрите кутикулою,
під якою міститься гіподерма, а під
нею — один шар поздовжніх м'язів.

9
1

Б
М ал. 93. Самець і самка аскариди
людської (Ascaris lumbricoides):
А — зовнішній вигляд; Б — задні кінці тіла
самки і самця; 1 — анальний отвір

272

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 94. Поперечний переріз тіла самки аскариди людської (Ascaris
lumbricoides):
1 — кутикула; 2 — гіподерма; 3 — м’язи; 4 — кишки; 5 — стінка кишки; 6 — мат
ка; 7 — яєчник; 8 — яйцепровід; 9 — спинний валик гіподерми; 10 — черев
ний валик гіподерми; 11 — бічні валики гіподерми; 12 — видільні канали

У порожнині тіла видно зріз кишки, матку, яєчники та яйцепро
води. У бічних валиках гіподерми знаходяться бічні видільні ка
нали. Намалюйте в протоколі поперечний переріз через тіло сам
ки людської аскариди і позначте на малюнку: а) кутикулу; б) гіпо
дерму; в) м'язи; г) матку; д) яєчник; е) видільні канали; є) кишки.
3.
Розгляньте за допомогою лупи (хІО) постійний макропре
парат самця й самки гострика (Enterobius vermicularis). Зверніть
увагу на маленькі розміри та зовнішні морфологічні відміннос
ті самця й самки. Вивчіть внутрішню будову самки гострика за
мал. 95. На передньому кінці тіла (він дещо округлений порівня18 — 5-300

273

М ал. 9 5. Гострик (Enterobius
vermicularis):
1 — рот; 2 — везикула; 3 — стра
вохід; 4 — бульбус; 5 — кишки;
6 — статевий отвір; 7 — матка;
8 — яйцепровід; 9 — яєчник;
10 — анальний отвір; 11 — сім’яник

но із загостреним заднім) знайдіть стравохід, кулястий бульбус
(розширення стравоходу), кишки, що закінчуються відхідником
(у задній чверті тіла). З органів статевої системи на малюнку доб
ре видно матку, заповнену яйцями. Вона займає всю централь
ну частину тіла. Намалюйте самку гострика в протоколі. На ма
люнку позначте: а) стравохід; б) бульбус стравоходу; в) кишки;
г) анальний отвір; д) матку з яйцями.
274

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

4. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат самця й сам
ки людського волосоголовця (Trichocephalus trichiurus; мал. 96).
Зверніть увагу, що передня частина його тіла ниткоподібно ви
тягнута порівняно із задньою. Визначте стать паразита (у самця
задній кінець тіла спірально закручений у черевний бік). Нама
люйте самця й самку волосоголовця в протоколі. На малюнку
позначте: а) передній кінець тіла; б) задній кінець тіла.
5. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат м'язової тка
нини свині, що містить личинки трихінели (Trichinella spiralis;
мал. 97). Розгляньте посмуговані м'язові волокна рожево-черво
ного кольору. Серед м 'язових волокон знаходяться капсули зі
спіральними личинками трихінели. Зверніть увагу на товщину
капсули. Намалюйте в протоколі загальний вигляд препарату.
На малюнку позначте: а) м'язові волокна; б) стінку капсули;
в) личинку трихінели.
18*

275

М ал. 9 7. Трихінела (Trichinella spiralis):
А — статевозрілі трихінели; Б — личинки в м’язах; 6 — інкапсульована личинка
трихінели в м’язах: 1 — м’язові волокна; 2 — капсула; 3 — личинка

6. Розгляньте макропрепарат ділянки тіла статевозрілої сам
ки ришти (Dracunculus medinensis; мал. 98). Зробіть схематичний
малюнок ришти в протоколі. За якими зовнішніми ознаками
можна відрізнити самку ришти від самця?
7. Вивчіть життєві цикли людської аскариди (Ascaris lumbricoides; мал. 99), гострика (Enterobius vermicularis; мал. 100), люд
ського волосоголовця (Trichocephalus trichiurus; мал. 101), трихі
нели (Trichinella spiralis; мал. 102). Знаючи їхні життєві цикли,
обгрунтуйте заходи профілактики нематодозів і запропонуйте
методи боротьби зі збудниками цих захворювань.
276

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 9 8 . Ришта (Dracunculus medinensis)

8. Заповніть табл. 17.
Таблиця 17. Характеристика нематод і нематодозів
Ш ля
Про
Локалі
М е
міжні
М е
хи
зація
тоди
4U
та
дичне зара
в орга
геодіаг
кінцеві
зна ження
нізмі
гельнос
хазяї
чення люди
мінт
т ики
людини
ни
ни
Біо-

Назва
паразита

Заходи
профілак
т ики хво
роби, яку
спричинює
паразит

Ascaris
lumbricoides
Enterobius
vermicularis
Trichocephalus
trichiurus
Strongyloides
stercoralis
Ancylostoma
duodenale
Necator
americanus
Dracunculus
medinensis
Trichinella
spiralis
Wuchereria
bancrofti
Loa loa
Brugia malayi
Onchocerca
volvulus
277

Статевозрілі форми у
тонкій кишці людини
відкладають яйця,
які потрапляють
у ґрунт

У печінку
Інвазійні яйця
потрапляють
через рот у
травний тракт людини

У серце

Личинка
піднімається
в глотку
і проковтується

У легені

У альвеоли

Мал. 99. С х е м а ж и т т є в о г о ц и к л у A s c a r is lu m b r ic o id e s

278

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Інвазійні яйця
потрапляють у рот
людини

Самка, що
відкладає
яйця

Відкладення самкою
яєць в перианальних
складках людини

Статевозрілі
ч
форми в нижніх
'''.^ х в ід д іл а х тонкої
кишки

Статевозрілі форми
потрапляють
у товсту кишку

М ал. 100. С х е м а ж и т т є в о г о ц и к л у E n t e r o b iu s v e rm ic u la ris

279

Інвазійні яйця
потрапляють у рот
людини
Вихід
личинок
з яєць
у тонкій
кишці

Яйця
потрапляють
у ґрунт

Самка
відкладає
яйця в
товстій
кишці

Статевозрілі
форми в товстій
кишці

Мал. 101. С х е м а ж и т т є в о г о ц и к л у T r ic h o c e p h a lu s tric h iu ru s

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Потрапляння трихінельозного
м'яса в шлунок людини
і м'ясоїдних ссавців
Трихінел ьозне
м'ясо

Личинки виходять
з капсули в шлунку
Статевозрілі
трихінели в
тонкій кишці

Інкапсульована
личинка у м'язах

Личинка проникає у
м'язове волокно

Самка народжує
личинки
,

Мал. 102. С х е м а ж и т т є в о г о ц и к л у T ric h in e lla s p ira lis

281

Запитання і тестові завдання
1. Назвіть морфологічні особливості нематод.
2. Які нематоди є біогельмінтами?
3. Які нематоди є геогельмінтами?
4. Які нематоди розвиваються зі зміною хазяїнів?
5. Які з нематод є гематофагами?
6. Для яких нематод характерна міграція личинок в організ
мі людини?
7. Для яких нематод не характерна міграція личинок в орга
нізмі людини?
8. Які нематоди здатні до живородіння?
9. Якими нематодозами можна заразитися, вживаючи неми
ті овочі?
10. Чи існують трансмісивні нематодози?
11. Які нетрансмісивні нематодози поширюються через комах?
12. Укажіть латинські назви нематод, яйця яких можуть по
ширюватися через брудні руки.
13. Личинки яких нематод активно проникають в організм
людини?
14. Які нематоди здатні активно виводити запліднені яйця
або личинки з організму хазяїна?
15. Які існують методи лабораторної діагностики ентеробіозу?
16. Чи можуть у людини паразитувати кінська аскарида, ко
тяча аскарида, собача аскарида?
17. Через які внутрішні органи людини мігрує личинка аска
риди?
18. У яких системах внутрішніх органів людини можна вияви
ти Ascaris lumbricoides у будь-якій стадії її життєвого циклу?
19. Чим зумовлене значне поширення та висока частота аска
ридозу?
20. Які існують заходи особистої та громадської профілакти
ки аскаридозу?
21. Чим відрізняється міграція личинок аскариди і кривоголовки в організмі людини?
22. Назвіть морфологічні особливості збудника трихоцефа
льозу.
23. Назвіть заходи особистої та громадської профілактики три
хоцефальозу.
24. У чому полягає особиста профілактика анкілостомозу?
25. Які існую ть ш ляхи зараження людини стронгілоїдозом?

282

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

26. Чи виявляються яйця збудника дракункульозу у фекаліях
хворої людини?
27. Чи можна працювати без захисного одягу у воді, де міс
титься інвазійна для людини стадія збудника дракунку
льозу?
28. Що спільного та відмінного в особистій профілактиці три
хінельозу та теніозу?
29. Де в організмі людини завершує міграцію личинка трихі
нели?
30. У яких органах людини локалізуються інкапсульовані ли
чинки трихінели?
31. У яких органах людини локалізуються статевозрілі трихі
нели?
32. Чи виявляються яйця збудника у фекаліях людини, хво
рої на трихінельоз?
33. Назвіть проміжного й остаточного хазяїна збудника вухереріозу.
34. Де поширене захворювання онхоцеркоз?
35. Чи виявляються під час лабораторного дослідження яйця
у фекаліях людей, хворих на бругіоз?
36. Хто є проміжним хазяїном збудника лоазу?
37. Волосоголовець паразитує в людини в:
а) тонкій кишці;
б) товстій кишці;
в) печінці;
г) підшлунковій залозі.
38. Гострик локалізується в людини в:
а) тонкій кишці;
б) товстій кишці;
в) печінці;
г) селезінці.
39. Паразитуючи в органах людини, кров'ю живляться:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Enterobius vermicularis;
в) Trichocephalus trichiurus;
r) Trichinella spiralis.
40. Інвазійної зрілості в ґрунті яйця досягають у представни
ків таких видів:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Enterobius vermicularis;
283

в) Trichocephalus trichiurus;
r) Trichinella spiralis.
41. Аскаридоз діагностується за допомогою мікроскопії:
а) мокротиння;
б) фекалій;
в) зскрібка з періанальних складок;
г) сечі.
42. Ентеробіоз діагностується за допомогою мікроскопії:
а) мокротиння;
б) фекалій;
в) зскрібка з періанальних складок;
г) сечі.
43. Личинки трихінели в організмі людини виявляються в:
а) дельтоподібному м'язі;
б) гладеньких м'язах стінки кишок;
в) жувальних м'язах;
г) міжребрових м'язах.
44. Лабораторна діагностика трихінельозу ґрунтується на:
а) мікроскопії фекалій;
б) біопсії м'язів;
в) результатах імунологічних досліджень;
г) мікроскопії мазків крові.
45. До геогельмінтів відносять:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Trichocephalus trichiurus;
в) Enterobius vermicularis;
r) Trichinella spiralis;
д) Dracunculus medinensis.
46. Статевозрілі особини волосоголовця в людини паразитують:
а) у підшлунковій залозі;
б) у тонкій кишці;
в) у товстій кишці;
г) у жовчних протоках.
47. Заходами профілактики трихінельозу є:
а) миття рук перед уживанням їжі;
б) термічне оброблення овочів, фруктів;
в) термічне оброблення свинини;
г) санітарний контроль м'яса на ринках і бойнях.
48. Личинки аскарид в організм людини здатні проникати в:
а) міокард;

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

б) бронхи;
в) діафрагму;
г) скелетні м'язи.
49. Тривалість паразитування гостриків у кишках людини без
повторної інвазії не перевищує:
а) одного тижня;
б) одного місяця;
в) одного року.
50. Серед названих нематод розвиток без міграції в організмі
людини відбувається в:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Trichocephalus trichiurus;
в) Ancylostoma duodenale;
r) Strongyloides stercoralis.
51. Серед нематод факультативним паразитом є:
а) Trichinella spiralis;
б) Ascaris lumbricoides;
в) Dracunculus medinensis;
r) Strongyloides stercoralis.
52. Захворювання, збудником якого є вугриця кишкова, нази
вається:
а) аскаридозом;
б) трихоцефальозом;
в) парагонімозом;
г) стронгілоїдозом.
53. В організм людини активним шляхом проникають:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Enterobius vermicularis;
в) Strongyloides stercoralis;
r) Trichinella spiralis.
54. До природно-осередкових нематодозів відносять:
а) аскаридоз;
б) ентеробіоз;
в) дракункульоз;
г) трихінельоз.
55. Автореінвазія можлива при:
а) аскаридозі;
б) ентеробіозі;
в) трихоцефальозі;
г) дракункульозі.
285

56. Дракункульозом людина може заразитися:
а) під час пиття сирої нефільтрованої води з відкритих во
дойм;
б) під час вживання сирого або недостатньо термічно об
робленого м'яса;
в) під час контакту з хворими свійськими тваринами;
г) під час купання у відкритих водоймах.
57. Під час вживання немитих овочів і фруктів людина може
заразитися:
а) трихінельозом;
б) аскаридозом;
в) трихоцефальозом;
г) дракункульозом.
58. До біогельмінтів належать:
а) Loa Іоа;
б) Ascaris lumbricoides;
в) Dracunculus medinensis;
г) Strongyloides stercoralis.
59. Статевозрілі личинки трихінели живуть у тонких кишках
людини:
а) 2 —3 тиж;
б) 1,5—2 міс;
в) 5 міс;
г) 1 міс.
60. Для діагностики анкілостомозу проводять:
а) дослідження мокротиння на наявність у ньому яєць гель
мінтів;
б) копрологічне дослідження (аналіз фекалій) на наявність
яєць і личинок гельмінта;
в) імунологічні дослідження;
г) рентгенологічні дослідження.
61. Після завершення міграції в організмі людини личинка ас
кариди перетворюється на статевозрілу форму за:
а) 1 тиж;
б) 1 міс;
в) 2 ,5 —3 міс;
г) 1 рік.
62. До трансмісивних нематодозів відносять:
а) трихінельоз;
б) аскаридоз;

286

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

в) трихоцефальоз;
г) онхоцеркоз.
63. Комарі родів Anopheles, Aedes є проміжними хазяїнами
для:
а) Strongyloides stercoralis;
б) Necator americanus;
в) Loa loa;
r) Brugia malayi.

Тема 25

Овогельмінтоскопія

Важливим методом лабораторної діагностики гельмінтозів
є виявлення яєць, які містяться у фекаліях, сечі, мокротинні та
інш их виділеннях хворого. Для його застосовування необхідно
знати морфологію яєць гельмінтів, здатних уражувати людину.
Точна діагностика гельмінтозів дає змоіу вчасно виявити збуд
ника та призначити хворому ефективне лікування.
Навчальна мета
Знати

1. Морфологічні особливості яєць гельмінтів, які належать до
трематод, цестод, нематод.
2. Овогельмінтоскопію як метод лабораторної діагностики
гельмінтозів.
Уміти

1. Ідентифікувати яйця гельмінтів—паразитів людини.
2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики тремато
дозів, цестодозів, нематодозів.
Хід роботи
1. Ознайомтеся із зображенням яєць гельмінтів на мал. 103.
2. Розгляньте при середньому збільшенні (окуляр Х ІО , об'єк
тив х40) світлового мікроскопа постійний мікропрепарат суміші
яєць гельмінтів (трематод, цестод, нематод). Знайдіть у полі зо
ру мікроскопа яйце печінкового сисуна (Fasciola hepatica) — це
найбільше яйце жовтого кольору, овальної форми. На верхньо
му полюсі яйця міститься кришечка. Зробіть у протоколі жов287

M an. 103. Яйця гельмінтів:
1 — сисуна печінкового (Fasciola hepatica); 2 — стьожака широкого (Diphyllobothrium latum); 3 — волосоголовця людського (Trichocephalus trichiurus);
4 — гострика (Enterobius vermicularis); 5 — сисуна ланцетоподібного (Dicrocoelium lanceatum); 6 — сисуна котячого (Opisthorhis felineus); 7 — яйце
ціп’яка озброєного (Taenia solium) та ціп’яка неозброєного (Taeniarhynchus
saginatus); 8 — аскариди людської (Ascaris lumbricoides): зріле яйце в розрі
зі (а) та його загальний вигляд (б)

тим олівцем малюнок яйця печінкового сисуна, позначивши на
ньому кришечку.
Відшукайте в полі зору мікроскопа яйце широкого стьожака
(Diphyllobothrium latum). Воно за розмірами приблизно в 2 рази
менше за яйце печінкового сисуна. Колір жовтий або блідо-ко
ричневий. Яйце овальної або кулястої форми, має кришечку.
Зробіть у протоколі жовтим олівцем малюнок яйця широкого
стьожака, позначивши кришечку.
288

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Знайдіть у полі зору мікроскопа яйце людського волосого
ловця (Trichocephalus trichiurus). Відрізнити його на препараті
дуже легко завдяки характерній формі, що нагадує лимон або
діж ку з "пробочкам и" на полюсах. Зверніть увагу, що яйце без
барвне. На ньому дуже добре помітна двоконтурна оболонка.
Зробіть у протоколі простим олівцем малюнок яйця волосо
головця. Позначте на малюнку оболонку і "пробочки" на по
люсах.
Відшукайте в полі зору мікроскопа яйце гострика (Enterobius
vermicularis). За розмірами воно таке саме, як і яйце волосого
ловця, безбарвне. Характерною ознакою є асиметрія: один бік
яйця опуклий, інший плоский. Зробіть у протоколі простим
олівцем малюнок яйця гострика. На малюнку позначте оболон
ку яйця.
Знайдіть у полі зору мікроскопа яйце ланцетоподібного си
суна (Dicrocoelium lanceatum). Воно дуже дрібне, овальної фор
ми, має кришечку, забарвлене в коричневий колір. Зробіть у про
токолі коричневим олівцем малюнок яйця ланцетоподібного си
суна. На малюнку позначте оболонку і кришечку.
Відш укайте в полі зору мікроскопа яйце котячого сисуна
(Opisthorchis felineus). Воно найдрібніше, має блідо-жовте за
барвлення і тонку двоконтурну оболонку, дещ о стовщ ену на по
люсі, протилежному кришечці. Зробіть у протоколі жовтим
олівцем малюнок яйця котячого сисуна. Позначте на малюнку
кришечку.
Яйця з онкосферами озброєного ціп'яка (Taenia solium) та
неозброєного ціп'яка (Taeniarhynchus saginatus) безбарвні і їх
легко ідентифікувати за кулястою формою, розміром. Як пра
вило, на мікропрепараті видно не яйце, а онкосферу, оскільки
зовніш ня м 'яка оболонка яйця легко руйнується під час вигото
влення препарату. Спробуйте знайти всередині онкосфери гач
ки у вигляді тонких темних смужок. Зробіть у протоколі прос
тим олівцем малюнок яйця озброєного або неозброєного ціп'я
ка, позначивши оболонку.
3.
Розгляньте слайд або мікрофотографію яйця людської ас
кариди (Ascaris lumbricoides). Яйце має овальну форму, брунат
не забарвлення. Зверніть увагу на будову зовніш ньої горбистої
оболонки. Зробіть у протоколі малюнок яйця аскариди. На ма
люнку позначте горбисту оболонку.
19-5-300

289

4. Заповніть табл. 18.
Таблиця 18. Морфологічні особливості яєць гельмінтів
Назва
паразита

Розміри
яєць

Забарвлення
яєць

Наявність
кришечки
на полюсі

Форма
яєць

Fasciola hepatica
Dicrocoelium
lanceatum
Opisthorchis
felineus
Taenia solium
T aeniarhynchus
saginatus
Diphyllobothrium
latum
Trichocephalus
trichiurus
Ascaris
lumbricoides
Enterobius
vermicularis
Ситуаційні задачі
№ 1. У фекаліях пацієнта знайдено відносно великі (100 мкм)
яйця гельмінта овальної форми, жовтого кольору, з кришечкою
на одному з полюсів. Діагноз якої інвазійної хвороби підтвер
джує такий результат лабораторного дослідження, і чи завжди
виявлення такого виду яєць є доказом хвороби пацієнта?
№ 2. Студент, який приїхав з Близького Сходу, звернувся до
лікаря зі скаргою на порушення сечовиділення. Під час лабора
торних досліджень у сечі пацієнта знайдено яйця овальної фор
ми розміром 150 мкм, жовтого кольору, з шипом на боці. Про
яке захворювання це свідчить? Чи може цей студент стати дже
релом зараження людей, які його оточують?
№ 3. У фекаліях пацієнта знайдено яйця печінкового сисуна.
Відомо, що напередодні він вживав яловичу печінку. Чи достат
ньо цих даних для діагностики фасціольозу?

290

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

№ 4. Молодий чоловік звернувся до міської лікарні зі скаргою
на нестерпний біль у ділянці печінки, набряки на тілі, втрату апе
титу. У калі хворого було знайдено яйця розміром 135 х 80 мкм
ж овтого кольору, з кришечкою на одному з полюсів. Оболон
ка яйця гладенька, двоконтурна. Про який діагноз можна гово
рити?
N° 5. У студента, який щойно повернувся з Далекого Сходу,
кашель із сильним мокротинням з домішкою крові, біль у гру
дях, загальна слабкість. Після мікроскопічного дослідження мок
ротиння в ньому виявили яйця розміром 0,1 мм, овальної фор
ми, золотисто-брунатного кольору. Про який діагноз можна го
ворити?
N° 6. Д о лікаря звернувся хворий, що проживає в Західному
Сибіру. Він скаржиться на загальну слабкість, зниження апетиту,
нестерпний головний біль та біль у правому підребер'ї. Печінка
хворого збільшена. Про який попередній діагноз можна говори
ти? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу?
№ 7. До педіатра привели дівчинку віком 5 років. Мати дівчи
нки повідомила, що в її дитини знижений апетит та неспокій
ний сон. Вона останнім часом скаржиться на біль у животі. При
дослідженні фекалій дівчинки виявлено кілька гельмінтів з чле
нистим тілом завдовжки 1 —2 см і овальні яйця гельмінтів роз
міром 4 0 —50 мкм, усередині яких видно безбарвні онкосфери.
Про який діагноз можна говорити?
N° 8. У лабораторії дослідили зразок калу на наявність яєць
гельмінтів. Відомо, що кал зібраний більше доби тому. Лабора
торний аналіз показав відсутність яєць гельмінтів. Чи вірогідний
результат дослідження?
№ 9. Під час лабораторного дослідження у фекаліях хворого
виявили членики ціп'яка розміром 1,5 х 0,6 см. При мікроскопії
в члениках виявлено матку з 8 —12 бічними відгалуженнями. Про
який діагноз свідчать наведені дані?
№ 10. У дитини, що пройшла курс лікування з приводу гіменолепідозу, взяли кал на аналіз. Результати овогельмінтоскопії
негативні. Чи достатньо цього для висновку про цілковите виду
жання хворого?
N° 11. У фекаліях дитини 3 років виявлено гельмінти білого
кольору завдовжки 10 мм. При детальному дослідженні тіла па
разита було помічено розширення стравоходу. При мікроскопії
зскрібка періанальних складок виявлено безбарвні асиметричні
19*

291

яйця розміром приблизно 50 х 20 мкм. Про яке захворювання
свідчать наведені дані?
№ 12. Дівчинка 15 років була доставлена в лікарню із запален
ням червоподібного відростка. Аналіз крові показав у дівчинки
ознаки анемії. У фекаліях було виявлено яйця гельмінта. Яйця
безбарвні, мають лимоноподібну форму (50 х ЗО мкм), з "пробочками" на полюсах. Визначте вид гельмінтів, що паразитують у
дівчинки.
№ 13. У хворого при овоскопії фекалій було знайдено яйця
теніїд. Які додаткові дослідження слід провести для уточнення
діагнозу?
Запитання і тестові завдання
1. Яйця яких гельмінтів є інвазійними для людини?
2. Як називають гельмінтів, яйця яких дозрівають у грунті?
3. При яких гельмінтозах у фекаліях хворого обов'язково бу
дуть знайдені яйця збудника?
4. Яйця яких гельмінтів можуть бути транзитними в організ
мі людини?
5. Яйця яких гельмінтів мають кришечку?
6. Яйця яких гельмінтів закономірно виявляються в дуоде
нальному вмісті хворих?
7. При яких трематодозах лабораторний діагноз встановлю
ють на підставі виявлення яєць збудника хвороби лише у
фекаліях?
8. У яких представників класу стьожкових червів яйця мор
фологічно однакові?
9. Яйце якого гельмінта має товсту горбисту оболонку?
10. Які морфологічні особливості має яйце Fasciola hepatica?
11. Які морфологічні особливості має яйце Dicrocoelium lanceatum?
12. Які морфологічні особливості має яйце Paragonimus ringeri?
13. Які морфологічні особливості мають яйця шистосом?
14. Які методи лабораторної діагностики дикроцеліозу?
15. Які методи лабораторної діагностики парагонімозу?
16. Який матеріал слід використовувати для лабораторної
діагностики фасціольозу?
17. Чи є яйця печінкового сисуна інвазійними для людини?

292

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

18. Які морфологічні особливості має яйце Opisthorchis felineus?
19. Чи належить овогельмінтоскопія до методів лабораторної
діагностики теніозу?
20. Чи можна овогельмінтоскопію вважати достатньою для
діагностики теніозу?
21. Які морфологічні особливості мають яйця Diphyllobothrium
latum?
22. Які морфологічні особливості мають яйця Enterobius vermicularis?
23. Які умови потрібні для того, щоб яйця людської аскариди
стали інвазійними?
24. Який головний профілактичний захід слід застосувати, щоб
запобігти зараженню людини інвазійними яйцями воло
соголовця?
25. Які м орфологічні особливості має яйце Trichocephalus
trichiurus?
26. Яким чином здійснюється діагностика трихоцефальозу?
27. Яким чином здійснюється діагностика трихінельозу?
28. Яким чином здійснюється діагностика дракункульозу?
29. Яким чином здійснюється діагностика філяріатозів?
30. З метою лабораторної діагностики фасціольозу досліджують:
а) сечу;
б) фекалії;
в) мокротиння;
г) кров.
31. Діжкоподібну форму, товсту оболонку, світлі "пробочки"
на полюсах мають яйця:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Trichocephalus trichiurus;
в) Ancylostoma duodenale;
r) Trichinella spiralis.
32. На шкірі людини за 4 — 6 год яйця можуть досягати інва
зійної зрілості у:
а) Trichocephalus trichiurus;
б) Fasciola hepatica;
в) Dracunculus medinensis;
r) Enterobius vermicularis.
33. Яйця яких гельмінтів не виділяються з фекаліями у людини:
a) Ascaris lumbricoides;
293

34.

35.

36.

37.

38.

39.

б) Trichocephalus trichiurus;
в) Trichinella spiralis;
r) Echinococcus granulosus?
Жовтий колір мають яйця:
а) Fasciola hepatica;
б) Enterobius vermicularis;
в) Taeniarhynchus saginatus;
r) Diphyllobothrium latum.
У фекаліях хворої людини можна виявити яйця:
а) Trichocephalus trichiurus;
б) Ascaris lumbricoides;
в) Echinococcus granulosus;
r) Opisthorchis felineus;
д) Alveococcus multilocularis.
He мають кришечки яйця:
а) Fasciola hepatica;
б) Opisthorchis felineus;
в) Ascaris lumbricoides;
r) Enterobius vermicularis;
д) Taeniarhynchus saginatus.
У фекаліях здорових людей можна виявити транзитні яйця:
а) Trichinella spiralis;
б) Fasciola hepatica;
в) Dicrocoelium lanceatum;
r) Strongyloides stercoralis.
При мікроскопії зскрібка з періанальних складок виявлено
безбарвні яйця, що мають форму несиметричних овалів
розміром 50 х 23 мкм. Ці яйця належать гельмінту:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Enterobius vermicularis;
в) Trichocephalus trichiurus;
r) Ancylostoma duodenale.
У пацієнта при дослідженні фекалій виявлено яйця оваль
ної форми, жовтого кольору з криш ечкою, розміром
140 х 80 мкм. Ці яйця належать гельмінту:
а) Taenia solium;
б) Taeniarhynchus saginatus;
в) Fasciola hepatica;
r) Ascaris lumbricoides.

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

40. У студента, що приїхав з Африки, при мікроскопії осаду
сечі виявили еритроцити і великі овальні яйця жовтого
кольору розміром 120 х 90 мкм, на одному з їхніх полюсів
є шип. Ці яйця належать гельмінту:
а) Schistosoma japonicum;
б) Schistosoma haematobium;
в) Clonorchis sinensis;
r) Paragonimus ringed.
41. Під час дослідження фекалій хворого виявлено яйця роз
міром 75 х 50 мкм, із кришечкою на верхньому полюсі та
горбочком на протилежному боці. Ці яйця можуть нале
жати:
а) Ascaris lumbricoides;
б) Taenia solium;
в) Trichocephalus trichiurus;
r) Diphyllobothrium latum.
42. При овогельмінтоскопії мокротиння хворого виявлено
яйця золотисто-брунатного кольору розміром 100 х 49 мкм,
із товстою оболонкою, на верхньому полюсі яких знахо
диться кришечка, а на протилежному — горбочок. Ці яйця
належать:
а) Schistosoma haematobium;
б) Paragonimus ringed;
в) Clonorchis sinensis;
r) Opisthorchis felineus.
43. Імунологічні дослідження слід застосовувати для діагнос
тики:
а) теніозу;
б) теніаринхозу;
в) дифілоботріозу;
г) ехінококозу.
44. У хворого не виявляються яйця у фекаліях при:
а) аскаридозі;
б) гіменолепідозі;
в) трихінельозі;
г) ентеробіозі.
45. Мікроскопію зскрібка з періанальних складок роблять для
діагностики:
а) теніозу;
б) теніаринхозу;
295

в) аскаридозу;
г) ентеробіозу.
46. Парагонімоз діагностується методом:
а) мікроскопії фекалій;
б) овоскопи зскрібків з періанальних складок;
в) мікроскопії сечі;
г) мікроскопії дуоденального вмісту;
д) мікроскопії мокротиння.
47. Урогенітальний шистосомоз діагностують методом:
а) мікроскопії фекалій;
б) овоскопії зскрібків з періанальних складок;
в) мікроскопії сечі;
г) мікроскопії дуоденального вмісту;
д) мікроскопії мокротиння.
48. Опісторхоз діагностують методом:
а) мікроскопії фекалій;
б) овоскопії зскрібків з періанальних складок;
в) мікроскопії сечі;
г) мікроскопії дуоденального вмісту;
д) мікроскопії мокротиння.

Гема 26

Членистоногі. Ракоподібні як
проміжні хазяїни гельмінтів.
Кліщі - збудники та переносники
збудників хвороб _ _ _ ________

Членистоногі характеризуються складною будовою і добре
пристосовані до існування в різноманітних умовах. Серед них ве
лике значення для медицини мають ракоподібні та павукоподіб
ні, зокрема прісноводні раки і краби є проміжними хазяїнами
деяких трематод. Циклопи — проміжні хазяїни широкого стьожака і ришти.
Серед павукоподібних трапляються постійні й тимчасові па
разити людини, збудники інвазійних і переносники збудників
трансмісивних хвороб.
Іксодові, аргасові, гамазові кліщі поширюють енцефаліти, ту
ляремію, бруцельоз, кліщовий висипний тиф тощо. Амбарні клі

296

ЕКОЛОГІЯ ТА МЦЦИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

щі при заковтуванні з їжею можуть спричинювати гострі шлун
ково-кишкові захворювання, а при потраплянні в дихальні шля
хи — катаральні та астматичні явища. Пилові кліщі є причиною
алергійних ринітів і астми.
Знання морфофізіологічних особливостей ракоподібних та
павукоподібних є необхідною передумовою для профілактики
захворювань, що поширюються ними.
Н авчал ьн а м ета

Знати
1 . Загальну характеристику типу членистоногих (Arthropoda).
2. Морфологічні особливості класів ракоподібних (Crustacea)
та павукоподібних (Arachnoidea).
3. Морфофізіологічні особливості циклопа (Cyclops strenuus),
вугревої залозниці (Dem odex folliculorum ), коростяного
свербуна (Acarus siro s. Sarcoptes scabiei), собачого кліща
(Ixodes ricinus), тайгового кліща (Ixodes persulcatus), се
лищ ного кліща (Ornithodoros papillipes), дермаценторів
(Derm acentor pictus, Dermacentor marginatus, Dermacentor
nuttalli).
4. Медичне значення ракоподібних та павукоподібних.
5. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб клі
щами.
6. Методи боротьби з кліщами і профілактика хвороб, збуд
ників яких вони переносять.
Уміти
1. Визначати належність представників членистоногих до кла
сів ракоподібних та павукоподібних.
2. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів.
3. Розрізняти на мікропрепаратах личинку, німфу та імаго
кліщів.
4. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілак
тики хвороб, збудники яких переносяться кліщами.
Хід роботи
1. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа тимчасовий або постійний мікропрепарат циклопа (Cyclops strenuus; мал. 104). Тіло циклопа поді
ляється на головогруди (має яйцеподібну форму і складається з
297

кількох зрослих і 3 —4 вільних члеників) та черевце (4—5 члени
ків), що закінчується вилочкою — furca. У передній частині го
лови розташоване непарне око. Відшукайте антенули та анте
ни. Іноді по боках черевця самки можна бачити яйцеві мішки.
Намалюйте в протоколі самку циклопа. На малюнку познач
те: а) головогруди; б) черевце; в) вилочку; г) антени, д) антенули;
е) око; є) яйцевий мішок у самки (якщо він є).
2. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат личинки тайгово
го кліща (Ixodes persulcatus) із спинного боку (мал. 105). Овальне ті
ло личинки кліща не поділене на відділи. На передньому кінці тіла
знаходиться ротовий апарат, утворений хеліцерами та педипальпами. Передня частина спинної поверхні личинки вкрита щитком.
Підрахуйте кількість ходильних кінцівок (за цією ознакою личин
ка відрізняється від німфи та імаго). Зробіть у протоколі малю
нок личинки тайгового кліща зі спинного боку. На малюнку по
значте: а) ротовий апарат; б) щиток; в) ходильні кінцівки.
3. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збіль
шенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат німфи
тайгового кліща (Ixodes
persulcatus). Розгляньте
німфу зі спинного боку
(мал. 106). За формою
тіла німфа дуже схожа
на личинку, але має біль
ші розміри. Основною
відмінністю німфи від
личинки є кількість хо
дильних кінцівок. Під
рахуйте їхню кількість.
Зробіть у протоколі ма
люнок німфи тайгового
М ал. 104. Циклоп
(Cyclops strenuus):
1 — око; 2 — антенули; 3 —
антени; 4 — головогруди;
5 — сегменти головогрудей;
6 — черевце; 7 — яйцевий
мішок; 8 — вилочка; 9 —
кишки
298

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 105. Личинка
тайгового кліща
(Ixodes persulcatus):
1 — ротовий апарат;
2 — щиток; 3 — хо
дильні кінцівки

М ал. 106. Німфа тайгового
кліща (Ixodes persulcatus):
1 — ротовий апарат; 2 — ходильні
кінцівки

М ал. 107. Імагінальна стадія самки тайгового кліща (Ixodes
persulcatus):
А — вигляд зі спинного боку; Б — вигляд з черевного боку. 1 — ро
товий апарат; 2 — спинний щиток; 3 — дихальні отвори (стигми);
4 — статевий отвір; 5 — анальний отвір; 6 — ходильні кінцівки

кліща. На малюнку позначте; а) ротовий апарат; б) ходильні кін
цівки.
4.
Розгляньте через лупу (хІО) зовнішню будову імагінальн
стадії тайгового кліща (Ixodes persulcatus; мал. 107). Спочатку
розгляньте тайгового кліща зі спинного боку. Визначте стать клі299

ща. У самки спинний щиток прикриває лише передню частину
тіла, а в самця — усю дорсальну поверхню. На прикладі дорос
лої особини кліща ще раз зверніть увагу на те, що в представни
ків цього ряду тіло не почленоване на відділи. Тіло має овальну
форму, спереду виступає ротовий апарат, з обох боків розташо
вані ходильні кінцівки (підрахуйте їхню кількість). Розгляньте
тайгового кліща з черевного боку. Знайдіть на тілі дихальні отво
ри (стигми), анальний отвір. Біля основи другої пари ходильних
кінцівок розташований статевий отвір (у личинки і німфи його
немає). Зробіть у протоколі малюнок імагінальної стадії тайго
вого кліща зі спинного та черевного боку. На малюнках позначте:
а) ротовий апарат; б) ходильні кінцівки; в) спинний щиток (у сам
ки); г) стигми; д) анальний отвір; е) статевий отвір. Визначте тип
ротового апарату в тайгового кліща.
5.
Розгляньте через лупу (хІО) зовнішню будову собачого клі
ща (Ixodes ricinus). У нього овальне тіло, не почленоване на відді
ли. На спині є щиток, який у самців укриває всю спину. У самки
щиток укриває тільки передню частину тіла (мал. 108). Хеліцери
та педипальпи утворюють хоботок; кількість ходильних кінці
вок — 4 пари. Намалюйте в протоколі контури тіла собачого кліЗ

М ал. 108. Собачий кліщ (Ixodes ricinus):
А — самка, що напилася крові (1 — ротовий апарат; 2 — щиток; 3 — ходильні
кінцівки); Б — ротові органи [1 — хеліцери; 2 — гіпостом; 3 — щупик)

300

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 109. Коростяний свербун (Acarus
siro s. Sarcoptes scabiei) з черевного боку:
1 — ротовий апарат; 2 — ходильні кінцівки

М ал. 110. Вугрева
залозниця (Demodex
folliculorum):
1 — ротовий апарат;
2 — укорочені ходильні
кінцівки

ща. На малюнку позначте: а) ротовий апарат; б) щиток; в) ходиль
ні кінцівки.
6. Розгляньте зображення збудника корости — коростяно
го свербуна (Acarus siro s. Sarcoptes scabiei; мал. 109). Зверніть
увагу на те, що кліщ має кругло-овальну форму тіла, короткі кін
цівки. На передньому кінці тіла знайдіть ротовий апарат. Нама
люйте в протоколі коростяного свербуна. На малюнку позначте:
а) ротовий апарат; б) ходильні кінцівки. Визначте тип ротового
апарату в коростяного свербуна.
7. Розгляньте зображення збудника демодекозу — вугревої
залозниці (Demodex folliculorum; мал. 110). Зверніть увагу на
червоподібну форму тіла, укорочені ходильні кінцівки тварини.
На передньому кінці тіла паразита знайдіть ротовий апарат і ви
значте його тип. Намалюйте в протоколі Demodex folliculorum.
На малюнку позначте: а) ротовий апарат; б) укорочені ходильні
кінцівки.
ЗОЇ

8. Заповніть табл. 19.
Таблиця 19. Характеристика кліщів — збудників і переносників
збудників хвороб
Назва
представника

М ісце по
ширення

Морфоло
гічні особ
ливості

Медичне
значення

Заходи профілак
т ики хвороби, яку
спричинює паразит

Demodex
folliculorum
Acarus siro
s. Sarcoptes
scabiei
Ixodes ricinus
Ixodes
persulcatus
Ornithodoros
papillipes
Dermacentor
pictus
Dermacentor
marginatus
Dermacentor
nuttalli
Ситуаційні задачі
№ 1. Студентка живе в гуртожитку. У неї спостерігається ви
сипання на тілі та нестерпний свербіж у нижній ділянці живота
та між пальцями верхніх кінцівок, яке посилюється вночі. Було
встановлено, що ці симптоми викликані паразитуванням членистоногого. Який організм спричинює в людини ці симптоми?
Чи небезпечна студентка для оточуючих?
№ 2. Пошукова група, що перебувала в Афганістані, заночу
вала в печері. Уранці деякі члени групи виявили в себе на тілі
сліди укусів членистоногих. Після детального обстеження одягу
було виявлено істот темно-сірого кольору, розміром 6 —8 мм, що
мали 4 пари кінцівок і несегментоване тіло. Який вид відомого
вам членистоногого це може бути? До яких наслідків може при
звести укус цих членистоногих?
302

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

№ 3. Під час прогулянки в широколистяному лісі групу сту
дентів покусали кліщі. Незабаром серед студентів з'явилися хво
рі на енцефаліт. З якими відомими вам кліщами може бути по
в'язана хвороба в студентів? Які латинські назви цих кліщів?
№ 4. У лабораторії одержали потомство від тайгових кліщів,
зібраних у природному осередку енцефаліту. Чи можуть зара
зитись енцефалітом від цих кліщів працівники лабораторії?
N s 5. Мешканці квартири багатоповерхового будинку, що про
живають на дванадцятому поверсі, розповідають, що останнім
часом їх турбують укуси членистоногих. У квартирі є кілька клі
ток зі співучими птахами. На горищі будинку живуть дикі голу
би. Чи може бути зв'язок між укусами дрібних членистоногих
і птахами? Які членистоногі завдають клопоту мешканцям квар
тири?
№ 6. У хворого хронічний астматичний бронхіт. Під час лабо
раторного дослідження мокротиння в пацієнта виявлено живих
кліщів. Які це можуть бути види кліщів? Назвіть імовірні шляхи
зараження хворого.
№ 7. До дерматолога звернувся юнак, якого турбують вугрі на
обличчі. Під час дослідження матеріалу, взятого з внутрішнього
вмісту вугрів хворого, було виявлено членистоногих розміром
до 0,5 мм. Вони мали червоподібну форму та чотири пари реду
кованих кінцівок, розміщених у передній частині тіла. Про який
діагноз у хворого свідчить наявність цих членистоногих?
№ 8. Собачий кліщ на стадії личинки отримав збудника туля
ремії. Скільки хазяїнів-годувальників заразить він протягом сво
го життя?
N s 9. У личинку кліща внаслідок трансоваріальної передачі
потрапив збудник кліщового поворотного тифу. Яку мінімальну
кількість хазяїнів-годувальників може заразити цей кліщ про
тягом свого онтогенезу, якщо смоктатиме кров перед відкладан
ням яєць?
Запитання і тестові завдання
1. Які риси властиві організмам, що належать до типу чле
нистоногих?
2. Які класи належать до типу членистоногих?
3. Які членистоногі є збудниками інвазійних хвороб?
4. Які членистоногі можуть бути переносниками збудників
хвороб?
303

5. Які відмінності між механічним та специфічним перенос
ником?
6. Які членистоногі на всіх стадіях свого розвитку є паразита
ми людини?
7. Для яких членистоногих характерний імагінальний пара
зитизм?
8. Для яких членистоногих характерний личинковий пара
зитизм?
9. Які функції виконує зовнішній покрив тіла членистоногих?
10. Які типи паразитизму притаманні членистоногим?
11. Яка відмінність між ектопаразитом і ендопаразитом?
12. Яке медичне значення мають ракоподібні?
13. Назвіть морфологічні особливості павукоподібних.
14. На які ряди поділяють павукоподібних? Які відмінності між
цими рядами?
15. Яке медичне значення мають павукоподібні?
16. Скільки кінцівок мають павукоподібні і де ці кінцівки роз
міщуються?
17. Які морфологічні ознаки властиві кліщам? Які родини клі
щів мають медичне значення?
18. Чи властивий кліщам статевий диморфізм?
19. Яка кількість кінцівок бере участь в утворенні ротового апа
рату кліща?
20. Які типи ротового апарату властиві кліщам?
21. Скільки кінцівок у личинки кліща?
22. За якими морфологічними ознаками можна відрізнити клі
ща від павука?
23. У чому полягає особиста профілактика укусів кліщів?
24. Я к називають тимчасового хазяїна, на якому живляться
кліщі?
25. Що таке трансоваріальна передача збудника хвороби?
26. Які кліщі є переносниками тайгового енцефаліту?
27. Чи короста є трансмісивною хворобою?
28. Де локалізується збудник корости в організмі хазяїна?
29. Який тип паразитизму характерний для коростяного свербуна?
30. Яке медичне значення має вугрева залозниця?
31. Назвіть послідовні стадії метаморфозу іксодових кліщів.
32. Яке медичне значення собачого кліща?
33. Яке медичне значення має кліщ-дермацентор?
304

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

34. Д е поширений тайговий кліщ?
35. Хто є природним резервуаром вірусу тайгового енцефа
літу?
36. Яке медичне значення має селищний кліщ?
37. Яке медичне значення мають гамазові кліщі?
38. Прісноводні раки і краби у країнах Сходу є проміжними
хазяїнами для:
а) Opisthorchis felineus;
б) Paragonimus ringeri;
в) Fasciola hepatica;
r) Dicrocoelium lanceatum.
39. Збудником корости є:
а) Dermacentor pictus;
б) Om ithodoros papillipes;
в) Acarus siro;
r) Ixodes ricinus.
40. Циклопи — проміжні хазяїни:
а) Diphyllobothrium latum;
б) Paragonimus ringeri;
в) Dracunculus medinensis;
r) Trichinella spiralis;
д) Strongyloides stercoralis.
41. Кліщі є:
а) хижаками;
б) паразитами;
в) збудниками хвороб;
г) переносниками збудників інфекційних хвороб;
д) тимчасовими паразитами;
е) постійними паразитами людини;
є) отруйними членистоногими;
ж) ендопаразитами.
42. Ixodes ricinus переносить збудників:
а) тайгового енцефаліту;
б) весняно-літнього енцефаліту;
в) туляремії;
г) холери;
д) кліщового поворотного тифу;
е) кліщового висипного тифу.
43. Тіло поділене на головогруди та черевце у:
а) павукоподібних;
20 —

5 -3 0 0

305

б) комах;
в) ракоподібних.
44. Прісноводні раки є проміжними хазяїнами для:
а) Echinococcus granulosus;
б) Hymenolepis папа;
в) Clonorchis sinensis;
г) Opisthorchis felineus.
45. Серед названих кліщів збудниками захворювань є:
а) Sarcoptes scabiei;
б) Demodex folliculorum;
в) Ixodes ricinus;
r) Ixodes persulcatus.
46. Кліщі мають такі типи ротового апарату:
а) колючо-сисний;
б) гризучий;
в) лижучий.
47. Німфа кліщів має:
а) чотири пари ходильних кінцівок;
б) недорозвинені статеві залози;
в) розвинені статеві залози;
г) три пари ходильних кінцівок.
48. У кліщів імагінальної стадії:
а) дві пари ходильних кінцівок;
б) три пари ходильних кінцівок;
в) чотири пари ходильних кінцівок.
49. До тимчасових кровосисних ектопаразитів серед кліщів на
лежать:
а) Sarcoptes scabiei;
б) Ixodes ricinus;
в) Ornithodoros papillipes;
r) Demodex folliculorum.
50. Sarcoptes scabiei — це внутрішньошкірний паразит люди
ни, що живе в:
а) роговому шарі епідермісу;
б) ростковому шарі епідермісу;
в) сітчастому шарі дерми;
г) сосочковому шарі дерми.
51. Ixodes ricinus підтримує в природі осередки:
а) туляремії;
б) малярії;

306

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

в) тайгового енцефаліту;
г) африканської сонної хвороби.
52. Переносником збудника весняно-літнього енцефаліту мо
же бути:
а) Ixodes persulcatus;
б) Ixodes ricinus;
в) Sarcoptes scabiei;
r) Demodex folliculorum.
53. Переносником збудника тайгового енцефаліту може бути:
а) Ornithodoros papillipes;
б) Ixodes persulcatus;
в) Dermacentor marginatus;
r) Dermacentor pictus.
54. Переносником збудника кліщового висипного тифу є:
а) Dermacentor pictus;
б) Dermacentor marginatus;
в) Dermacentor nuttalli;
r) Ixodes ricinus.
55. Д о кліщів, які можуть передавати людині збудника туля
ремії, відносять:
а) Ixodes ricinus;
б) Ixodes persulcatus;
в) Dermacentor pictus;
r) Dermacentor marginatus.
56. Трансоваріальна передача збудників притаманна кліщам:
а) Ixodes persulcatus;
б) Ornithodoros papillipes;
в) Ixodes ricinus;
r) Sarcoptes scabiei.
57. Представником аргасових кліщів є:
а) Dermacentor pictus;
б) Ornithodoros papillipes;
в) Ixodes persulcatus;
r) Ixodes ricinus.
58. Кліщі родини Gamasoidea:
а) збудники хвороб у людини;
б) тимчасові ектопаразити в людини;
в) постійні ектопаразити в людини;
г) паразитують на птахах та гризунах.
20*

307

59. Серед кліщів постійними паразитами людини є:
а) Ixodes persulcatus;
б) Ixodes ritinus;
в) Sarcoptes scabiei;
r) Demodex folliculorum.
60. Кліщ, який здатний спричиняти тяжкі алергійні реакції в
організмі людини, — це:
а) Demodex folliculorum;
б) Ixodes persulcatus;
в) Dermatophagoides pteronyssinus;
r) Ixodes ricinus.
61. До кліщів, що можуть псувати харчові продукти, належать:
а) Tyroglyphus farinae;
б) Dermacentor pictus;
в) Dermacentor marginatus;
r) Dermacentor nuttalli.
62. До кліщів, що можуть жити в помешканні людини, нале
жать:
а) Tyroglyphus farinae;
б) Tyroglyphus casei;
в) Dermatophagoides pteronyssinus;
r) Ixodes persulcatus.

Тема 27

Паразитичні членистоногі.
Двокрилі - збудники та
переносники збудників хвороб

Комахи — найчисленніший за видовим складом клас членис
тоногих. Велике медичне значення мають представники ряду дво
крилих. Серед них є кровосисні паразити, механічні та специ
фічні переносники збудників хвороб. Знати морфофізіологічні
особливості та екологію представників двокрилих необхідно для
профілактики пов'язаних з їхньою активністю захворювань, нау
ково обґрунтованого розроблення заходів, які забезпечили б зни
ження численності представників, що мають негативний вплив
на здоров'я і працездатність людини, не порушуючи природної
рівноваги.
308

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Навчальна мета
Знати

1. М орфологічні особливості класу комах (Insecta).
2. М орфофізіологічні особливості справжніх комарів (роди
Anopheles, Culex, Aedes), москіта (Phlebotomus papatasii),
кімнатної мухи (Musca domestica), осінньої жигалки (Stomoxys calcitrans), вольфартової мухи (Wohlfahrtia magnifica), мухи цеце (Glossina palpalis, Glossina m orsitans), мо
шок (рід Simulium), мокрецевих (рід Culicoides), ґедзів (рід
Chrysops).
3. Медичне значення двокрилих (Diptera).
4. Заходи профілактики хвороб, які переносять двокрилі.
Уміти

1. Визначати належність членистоногих до класу комах.
2. Ідентиф ікувати за систематичними ознаками імаго дво
крилих.
3. Ідентифікувати самців і самок комарів.
4. Розрізняти на препаратах яйця, личинки, лялечки, імаго
двокрилих.
5. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілак
тики хвороб, збудники яких переносяться двокрилими.
Хід роботи
1. Розгляньте макропрепарати яєць личинок, лялечок, імаго
кімнатної мухи (Musca domestica; мал. 111). Пригадайте, який
тип метаморфозу притаманний для кімнатною мухи. Знайдіть
на препараті яйця та личинки мухи. Личинки не мають ніжок і
зовні нагадують черв'яків жовтуватого кольору. Передній кінець
тіла личинки загострений, задній розширений. Розгляньте лялеч
ку. Вона має діжкоподібну форму, коричневе забарвлення. Остан
ня стадія розвитку кімнатної мухи — імаго. Використовуючи лу
пу, зверніть увагу на те, що тіло кімнатної мухи поділене на три
відділи: голову, груди, черевце. На грудях знаходяться три пари
кінцівок і одна пара крил. Намалюйте в протоколі яйце, личин
ку, лялечку, імаго кімнатної мухи.
2. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат ротового апа
рату кімнатної мухи (Musca domestica; мал. 112). Ротовий апарат
кімнатної мухи лижучо-сисний. Основну його частину становить
309

М ал. 111. Розвиток кімнатної мухи (Musca domestica):
1 — імаго; 2 — яйця; 3 — личинка; 4 — лялечка

нижня іуба (хоботок). На дистальному
боці іуби знайдіть дві сисні лопаті. На
їхній поверхні знаходяться численні
дрібні борозни, якими рідка їжа потра
пляє в ротовий отвір. Зверху жолобок
нижньої губи прикривається верхньою
іубою. Між жолобком нижньої губи й
верхньою губою знаходиться язик. По
середині хоботка знайдіть одну пару ко
ротких нижньощелепних щупиків. На
малюйте в протоколі ротовий апарат
Мал. 112. Ротовий апарат кімнатної мухи
(Musca domestica):
1—
З—
5 —
7—
310

нижньощелепний щупик; 2 — верхня губа;
язик; 4 — канали фільтруючого апарату;
ротовий отвір; 6 — лопаті нижньої губи;
нижня губа; 8 — основа хоботка

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 113. Личинки комарів Culex (A), Anopheles (Б):
І — голова; II — груди; III — черевце; 1 — стигми; 2 — дихаль
ний сифон; 3 — анальні зябра; 4 — кишки; 5 — трахеї

кімнатної мухи. На малюнку позначте; а) нижню іубу; б) верхню
губу; в) нижньощелепні щупики.
3.
Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільше
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат личинки ко
мара роду Culex (мал. 113, А). Знайдіть голову, груди, черевце,
яке складається із сегментів. На кожному сегменті грудей та че
ревця містяться пучки щетинок. На передостанньому сегменті
черевця під деяким кутом щодо тіла розміщується дихальний
сифон, який має вигляд конусоподібної трубки. На кінці сифона
є дихальний отвір (стигма), через який повітря потрапляє в сис
тему трахей. На останньому членику розташовані листоподібні
анальні зябра. Намалюйте в протоколі личинку Culex. На малюн
ку позначте: а) голову; б) груди; в) черевце; г) дихальний сифон;
д) стигму; е) анальні зябра.

311

4. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат личинки кома
ра роду Anopheles (мал. 113, Б). Порівняйте личинку Anopheles
з личинкою Culex. Зверніть уваїу, що основною відмінністю ли
чинки малярійного комара є відсутність дихального сифона. На
передостанньому членику черевця в Anopheles міститься одна
пара дихалець (стигм), через які повітря потрапляє в дихальну
систему. Намалюйте в протоколі личинку Anopheles. На малюн
ку позначте: а) голову; б) груди; в) черевце; г) стигми; д) анальні
зябра.
5. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат лялечки комара
роду Culex (мал. 114, А). Тіло лялечки за формою нагадує кому.
Стовщена передня частина відповідає голові та грудям; черевце
більш вузьке і чітко сегментоване. На нижньому боці передньої
частини тіла добре помітні очі. Зверху від передньої частини тіла
знайдіть два дихальні сифони у вигляді трубочок циліндричної
форми. Намалюйте в протоколі лялечку Culex. На малюнку по
значте дихальні трубки.
6. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат лялечки ко
мара роду Anopheles (мал. 114, Б). Порівняйте лялечку Anopheles
з лялечкою Culex. Основна відмінність лялечки малярійного ко
мара полягає у формі трубки дихального сифона. Трубка має ко
нусоподібну форму. Намалюйте в протоколі лялечку Anopheles.
На малюнку позначте дихальні трубки.
7. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшен
ні світлового мікроскопа постійні мікропрепарати голів комарів
Culex і Anopheles (мал. 115). Уважно вивчіть ротовий апарат цих
комарів і знайдіть хоботок, вусики (сяжки) і нижньощелепні щу
пики. Порівняйте голови самок Culex і Anopheles. Зверніть ува
гу на те, що хоботки й сяжки однакові за довжиною, а нижньо
щелепні щ упики самки Anopheles довші за щупики самки Cu
lex. Намалюйте в протоколі голову самки Culex і голову самки
Anopheles. На малюнках позначте: 1) хоботки; 2) вусики (сяжки);
3) нижньощелепні щупики.
8. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат москіта (Phlebotomus papatasii; мал. 116). Тіло комахи густо вкрите волоска
ми, почленоване на голову, груди, черевце. На голові містять312

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 1 14 . Лялечки комарів Culex
1 — дихальна трубка

{A),

Anopheles (Б):

ся очі, вусики, колючо-сисний ротовий апарат. Грудний відділ
дещо стовщений порівняно з головою та черевцем. На спинному
боці грудей містяться широкі крила (одна пара), які опущені по
краю, а на черевному боці — кінцівки (три пари). Зверніть увагу
на їхню довжину. Намалюйте москіта в протоколі. На малюнку
позначте: а) голову; б) груди; в) черевце; г) вусики; д) ротовий апа
рат; е) крила; є) кінцівки.
313

М ал. 115. Голови комарів Culex (A), Anopheles (Б):
1 — вусики; 2 — хоботок; 3 — нижньощелепні щупики

М ал. 116. Москіт (Phlebotomus
papatasii):
1 — голова; 2 — груди; 3 — черевце;
4 — вусики; 5 — ротовий апарат;
6 — крила; 7 — кінцівки
314

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

9. Заповніть табл. 20.
Таблиця 20. Характеристика двокрилих комах - збудників
та переносників збудників хвороб

Двокрилі

Місце
поширення

Локалізація
ектопаразита
на тілі людини

Морфологічні Медичне
особливості значення

Phlebotomus
papatasii
Musca
domestica
Stomoxys
calcitrans
Wohlfahrtia
magnifica
Glossina
palpalis
Glossina
morsitans
Рід Anopheles

Рід Culex
Рід Aedes
Рід Simulium
Рід Culicoides
Рід Chrysops
Ситуаційні задачі
№ 1. Після повернення до Києва із Закавказзя, де проводи
лися розкопки, деякі члени археологічної експедиції помітили в
себе на обличчі болючі виразки. Відомо, що в експедиції людей
турбували дрібні кровосисні літаючі комахи. Під час досліджен
ня матеріалу, взятого з виразки, лікар виявив відомі вам одноклі
тинні організми, що належали до класу джгутикових. Назвіть
збудника захворювання та переносника збудника захворювання,
що спостерігалося в членів експедиції. Які профілактичні заходи
необхідно було зробити членам експедиції, перш ніж вирушати
до Закавказзя?
315

N° 2. Улітку працівники санітарно-епідеміологічної станції за
допомогою інсектицидів винищували імаго комарів та мошок.
Однак помітного тривалого зниження чисельності кровососів не
спостерігалося. Яку помилку допустили працівники? Як саме
можна ефективно знизити чисельність шкідливих комах з най
меншою шкодою для навколишнього середовища?
N° 3. Житель Одеси потрапив у лікарню в гарячковому стані,
який повторюється в нього кожні 72 год. Відомо, що півтора мі
сяця тому він повернувся з Африки, де відпочивав декілька тиж
нів. Коли чоловік перебував в Африці, його вночі турбували кро
восисні літаючі комахи. Аналіз крові хворого показав наявність в
еритроцитах найпростіших, що належать до споровиків. Назвіть
збудника і переносника збудника захворювання.
N° 4. Жителька селища, що знаходиться в Бориспільському
районі Київської області, звернулася в районну лікарню зі скар
гами на набряки повік і кон'юнктиви, сильний біль у лівому оці.
Під час хірургічного втручання в неї з ока було видалено кругло
го черв'яка родини філярій. Було встановлено, що нещодавно во
на перебувала в Африці, куди їздила за туристичною путівкою з
дочкою. Назвіть імовірного переносника збудника захворюван
ня в жінки.
№ 5. В одному із селищ Ж итомирської області кілька років
підряд епідеміологи фіксували масове розмноження осінньої
жигалки. Я ку епідеміологічну ситуацію створюють ці комахи
в регіоні? Який період року найімовірніш ий для зараження
лю дей інфекційним и хворобами, що переносить осіння ж и
галка? Яких заходів потрібно вжити, щоб запобігти спалаху епі
дем ії?
N° 6. До поліклініки звернувся робітник тваринницької фер
ми, який перед цим був у туристичній поїздці в Туреччині: у ньо
го на волосистій частині голови утворилася рана. Після обстежен
ня й оброблення рани лікар витяг з неї червоподібних личинок
комах розміром 1 мм, які стали причиною захворювання. Про
який діагноз у хворого свідчать ці дані? Яка комаха стала причи
ною хвороби робітника тваринницької ферми?
№ 7. До київської лікарні привезли журналіста, який деякий
час перебував у відрядж енні в Конго. Під час лабораторного
дослідж ення в крові хворого було виявлено трипаносоми. На
звіть переносника збудника захворювання, що спричинюється
ними.
316

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Запитання і тестові завдання
1. Дайте морфологічну характеристику класу комах.
2. Яке медичне значення мають комахи?
3. На які ряди поділяють комах?
4. Які паразитичні комахи розвиваються з повним метамор
фозом?
5. Які паразитичні комахи розвиваються з неповним метамор
фозом?
6. Які комахи є механічними переносниками?
7. Яку спільну назву мають хвороби, поширювані специфіч
ними переносниками?
8. Які родини комах відносять до ряду двокрилих?
9. Яких тварин називають синантропними?
10. Які двокрилі є синантропними?
11. П ерерахуйте представників двокрилих, які можуть бути
специфічними переносниками нематод.
12. Які двокрилі є компонентами гнусу?
13. Які двокрилі є личинковими паразитами?
14. Яке епідеміологічне значення має кімнатна муха?
15. Який тип ротового апарату властивий M usca domestica?
16. Які роди кровосисних комарів поширені в Євразії?
17. На які відділи поділяється тіло комара?
18. Чи можна неозброєним оком відрізнити імагінальну ста
дію розвитку комара роду Anopheles від такої комарів ро
дів Culex і Aedes?
19. Чи є статевий диморфізм у комарів роду Anopheles?
20. Чи водиться малярійний комар в Україні?
21. Д о яких груп консументів належать самка та самець кома
рів роду Culex?
22. Які існують заходи боротьби з москітами?
23. Чи може личинка москіта заразити людину лейшманіо
зом?
24. Яке медичне значення має москіт Phlebotomus papatasii?
25. Яке медичне значення має вольфартова муха?
26. Яке медичне значення має осіння жигалка?
27. Яке медичне значення мають ґедзі?
28. Який тип метаморфозу притаманний гедзям?
29. Яке медичне значення мають мошки?
30. Яке медичне значення мають мокреці?
317

31. Представники ряду двокрилих мають:
а) одну пару крил;
б) дві пари крил;
в) три пари кінцівок;
г) чотири пари кінцівок.
32. Комарі роду Anopheles передають людині збудників:
а) малярії;
б) туляремії;
в) японського енцефаліту.
33. Личинки комарів Culex і Aedes:
а) мають дихальний сифон;
б) не мають дихального сифона;
в) мають стигми;
г) мають анальні зябра.
34. М оскіти — переносники збудників:
а) шкірного і вісцерального лейшманіозу;
б) малярії;
в) туляремії;
г) японського енцефаліту.
35. Ротовий апарат кімнатної мухи:
а) лижучо-сисний;
б) колючо-сисний:
в) гризучий.
36. Осіння жигалка (Stomoxys calcitrans) — переносник збуд
ника:
а) малярії;
б) кліщового енцефаліту;
в) поліомієліту;
г) сибірки.
37. Проміжними хазяїнами деяких видів гельмінтів можуть бути:
а) ґедзі;
б) мухи;
в) мокреці;
г) мошки;
д) клопи.
38. Комаха, яка паразитує у людини лише на личинковій стадії:
а) кімнатна муха;
б) вольфартова муха;
в) комар;
г) мокрець;
д) ґедзь.
318

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

39. Для боротьби з комарами використовують:
а) репеленти;
б) акарициди;
в) інсектициди.
40. Переносником збудника малярії є:
а) комар роду Culex;
б) комар роду Aedes;
в) комар роду Anopheles;
г) Glossina palpalis.
41. Зараження людини малярією відбувається:
а) при укусі самки комара роду Anopheles;
б) при укусі самця комара роду Anopheles;
в) при укусі самки комара роду Culex;
г) при укусі самця комара роду Culex.
42. Самки комарів роду Anopheles за способом живлення є:
а) облігатними кровососами на певному етапі свого роз
витку;
б) поліфагами;
в) факультативними гематофагами;
г) факультативними некрофагами.
43. Дихальний сифон у вигляді трубки на передостанньому
членику мають личинки комарів роду:
а) Culex;
б) Aedes;
в) Anopheles.
44. Лялечки комарів роду Anopheles мають дихальні трубки:
а) конічної форми;
б) циліндричної форми.
45. У ротовому апараті самки комарів роду Anopheles:
а) нижньощелепні щупики за довжиною в кілька разів ко
ротші від хоботка;
б) нижньощелепні щупики за довжиною приблизно рівні
з хоботком;
в) нижньощелепні щупики мають булавоподібні стовщен
ня на кінцях;
г) нижньощелепні щупики без булавоподібних стовщень
на кінцях.
46. Личинки комарів роду Anopheles живуть у:
а) забруднених калюжах, добре прогрітих сонцем;
б) стічних канавах;
319

Цм & Ш ЬК іМ
47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

320

^ ^ ^ ^ = = = = = = = ^ ^ ^ ^ ^ = = = = = = = = =======^ ^ ^ ^ =

в) заболочених місцях;
г) виключно в чистих або майже чистих водоймах.
Зона поширення комарів роду Anopheles знаходиться в ра
діусі:
а) 5 км від місця виплоду;
б) 10 км від місця виплоду;
в) 3 км від місця виплоду;
г) 2 км від місця виплоду.
Комарі роду Anopheles і Aedes є проміжними хазяїнами для:
а) Wuchereria bancrofti;
б) Loa loa;
в) Brugia malayi;
r) Onchocerca volvulus.
Серед членистоногих механічними переносниками збуд
ників хвороб можуть бути:
а) Ixodes ricinus;
б) Musca domestica;
в) Stomoxys calcitrans;
r) Phlebotomus papatasii.
Комахи, що паразитують у людини тільки на личинковій
стадії:
а) Glossina morsitans;
б) Wohlfahrtia magnifica;
в) Stomoxys calcitrans;
r) Musca domestica.
Переносником збудника сибірки е:
а) Glossina palpalis;
б) Glossina morsitans;
в) Stomoxys calcitrans
r) Wohlfahrtia magnifica.
Захворювання, яке спричинюється личинками двокрилих
комах:
а) малярія;
б) африканська сонна хвороба;
в) міаз;
г) лейшманіоз.
Комахи, що паразитують тільки на стадії імаго:
а) мошки;
б) ґедзі;
в) оводи;
г) мухи.

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

54. Комахи з повним перетворенням:
а) комарі;
б) москіти;
в) таргани;
г) мошки.
55. Вольфартова муха відкладає личинки в:
а) пошкоджені ділянки шкіри людини;
б) ґрунт;
в) ніс, очі й вуха людини;
г) харчові продукти.
56. Glossina palpalis є специфічним переносником збудника:
а) африканської сонної хвороби;
б) малярії;
в) лейшманіозу;
г) американського трипаносомозу.
57. Ґедзі роду Chrysops є проміжними хазяїнами для:
а) Brugia malayi;
б) Loa loa;
в) Wuchereria bancrofti;
r) Dracunculus medinensis.
58. Ґедзі можуть бути механічними переносниками збудника:
а) африканської сонної хвороби;
б) туляремії;
в) сибірки;
г) лейшманіозу.
59. Мошки є специфічними переносниками збудника:
а) онхоцеркозу;
б) бругіозу;
в) лоазу;
г) вухереріозу.
60 Москіти є специфічними переносниками збудника:
а) малярії;
б) шкірного лейшманіозу;
в) вісцерального лейшманіозу;
г) лямбліозу.
61. Мошки — механічні переносники збудника:
а) малярії;
б) туляремії;
в) лейшманіозу;
г) токсоплазмозу.
21 —

5 -3 0 0

321

Тема 28

Паразитичні членистоногі: воші,
блохи,клопи.Таргани ________

Медичне значення вошей, бліх, клопів, тарганів дуже велике.
Таргани — це механічні переносники хвороботворних організ
мів, цист найпростіших, яєць гельмінтів; воші — збудники педикульозу (вошивості) і специфічні переносники збудників низки
інфекційних хвороб (тифу висипного й поворотного); блохи —
переносники збудника чуми; блощиця — кровосисний ектопа
разит. Інфекційні захворювання, збудників яких переносять во
ші та блохи, є масовими і зумовлюють високу смертність. Знати
морфофізіологічні особливості та життєві цикли вошей, бліх,
клопів, тарганів потрібно для обґрунтування методів боротьби з
ними та профілактики хвороб, збудників яких вони переносять.
Навчальна мета
Знат и

1. М орф оф ізіологічні особливості тарганів (Blatta orientalis,
Blatella germanica), вошей (Pediculus humanus capitis, Pediculus humanus humanus, Phthirus pubis), бліх (Pulex irritans,
Ceratophyllus fasdatus і Xenopsylla cheopis), блощиці (Cimex
lectularius), клопа тріатомового (Triatoma infestans).
2. Медичне значення тарганів, вошей, бліх, клопів.
3. Методи боротьби з тарганами, вошами, блохами, клопами
і профілактика хвороб, збудників яких вони переносять.
Ум іт и

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго тарга
нів, вошей, бліх, клопів.
2. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілак
тики хвороб, збудники яких переносяться тарганами, воша
ми, блохами, клопами.
Хід роботи
1.
Розгляньте уважно на макропрепараті (фіксований у фор
маліні матеріал) зовнішню будову самця і самки чорного тарга
на (Blatta orientalis). Пригадайте, який тип метаморфозу при
таманний тарганам. Чорний тарган має блискуче овальне тіло
чорного кольору (мал. 117). Розмір комахи 18—30 мм. На голові

322

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Мал. 117. Чорний тарган

(Blatta orientalis):
1 — самець; 2 — самка;
З — самка з оотекою

добре видно довгі чл е
нисті вусики (ротовий
отвір знаходиться з че
ревного боку). На гру
дях — три пари членис
тих кінцівок. Черевце ви
довж ене, сегментоване.
У самця майже всю спи
ну вкривають надкрила.
У самки надкрила недо
розвинені, мають вигляд
лускоподібних лопатей.
Крім того, у самки на кін
ці черевця може місти
тися оотека, куди вона
відкладає яйця. Зробіть у
протоколі схематичні малюнки самця й самки чорного таргана,
відобразивши зовнішні статеві відмінності. Укажіть тип ротового
апарату, притаманний тарганам.
2. Дослідіть при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат головної воші
(Pediculus humanus capitis). Пригадайте, який тип метаморфозу
притаманний вошам. Зверніть увагу на колір її тіла. Знайдіть го
лову, груди, черевце (мал. 118). Голова з простими очима, має
одну пару вусиків. Грудний відділ не поділений на сегменти. На
грудях розміщено три пари членистих кінцівок, за допомогою
яких вони чіпляються за волосся. Останній членик кінцівок несе
кігтик, що має форму гачка. Черевце сегментоване. Намалюйте в
протоколі головну вошу. На малюнку позначте: а) голову; б) гру
ди; в) черевце; г) вусики; д) кінцівки. Укажіть тип ротового апа
рату, притаманний вошам.
3. Дослідіть уважно при малому (окуляр хІО, об'єктив х8)
збільшенні світлового мікроскопа постійний мікропрепарат люд
ської блохи (Pulex irritans; мал. 119). Пригадайте, який тип ме
таморфозу притаманний блохам. Зверніть увагу на форму тіла

М ал. 118. Воші та їх яйця:
А — головна воша (Pediculus humanus capitis): Б — одежна воша (Pediculus
humanus humanus); В - лобкова воша (Phthirus pubis); Г - яйця (гниди):
а — головної воші; б — одежної воші; в — лобкової воші. 1 — голова; 2 — гру
ди; 3 — черевце; 4 — вусики; 5 — кінцівки

324

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 119. Людська блоха (Pulex
irritans):
1 — голова; 2 — груди; 3 — черевце;
4 — вусики; 5 — стрибальні кінцівки

М ал. 120. Блощиця (С іте х
lectularius):
А — зовнішній вигляд (1 — голова;
2 — груди; 3 — черевце; 4 — вуси
ки; 5 — рудименти крил); Б — ро
товий апарат (1 — верхня губа;
2 — нижня губа; 3 — верхні щеле
пи; 4 — нижні щелепи; 5 — вусики;
В — хоботок (вигляд збоку)

325

комахи — воно стиснуте з боків. На голові є коротенькі вусики.
Чітко видно сегменти грудного відділу. Кінцівки останньої па
ри (стрибальні) значно довші за передні. Крил немає. Намалюй
те блоху в протоколі. На малюнку позначте: а) голову; б) груди;
в) черевце; г) вусики; д) стрибальні кінцівки. Укажіть, який тип
ротового апарату притаманний блохам.
4. Розгляньте при малому (окуляр хІО, об'єктив х8) збільшенні
світлового мікроскопа постійний мікропрепарат блощиці (С іте х
lectularius; мал. 120). Пригадайте, який тип метаморфозу прита
манний блощиці. Зверніть увагу на те, що її тіло стиснуте в спин
но-черевному напрямку і складається з трьох частин: голови, гру
дей і черевця. На голові містяться два членисті вусики, на груд
ному сегменті — рудименти крил. Самка відрізняється від самця
за формою черевця. У самки воно симетричне, заокруглене із зад
нього кінця, а в самця — загострене і має неправильну форму.
Намалюйте блощицю в протоколі. На малюнку позначте: а) голо
ву; б) груди; в) черевце; г) вусики; д) рудименти крил. Укажіть тип
ротового апарату, притаманний блощиці. Пригадайте, чи є се
ред клопів переносники захворювань.
5. Заповніть табл. 21.
Таблиця 21. Характеристика комах - збудників
та переносників збудників хвороб

Назва
представника
Blatta orientalis
Blatella germanica
Pediculus humanus
capitis
Pediculus humanus
humanus
Phthirus pubis
Pulex irritans
Ceratophyllus
fasciatus
Cimex lectularius
Triatoma infestans
326

Місце
поши
рення

Локалізація
Морфо
Медичне
ектопаразита
логічні
значення
на тілі людини особливості

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Ситуаційні задачі
№ 1. До лікаря звернувся студент, що проживає в гуртожитку.
Він скаржиться на сверблячку в ділянці паху. З волосся лобково
го підвищ ення лікар зняв членистоногих розміром 1 — 1,5 мм.
Тіло паразита сплюснуте в дорсовентральному напрямку. Груди
й черевце майже не відмежовані. Три пари кінцівок закінчують
ся кігтиками, що мають форму гачка. Про який діагноз свідчать
наведені дані?
№ 2. Хворому було встановлено діагноз — висипний тиф.
Після не досить старанної дезінфекції його речей воші загинули,
але залишилися гниди, з яких невдовзі з'явилося нове покоління
вошей. Чи може людина заразитися від них висипним тифом?
№ 3. Узимку мешканці гуртожитку почали скаржитися на те,
що вночі їх постійно кусають дрібні комахи червонувато-бурого
кольору (довжина тіла 4 —6 мм), які дуже швидко пересуваються і
при роздавлюванні залишають на білизні криваві плями. Укуси
цих комах болючі. Після укусів на тілі залишаються папули, а в де
яких постраждалих виникають навіть алергійні реакції. Про яких
комах іде мова? Яких заходів потрібно вжити для боротьби з ними?
№ 4. До київської лікарні потрапив хворий, який деякий час
перебував у відрядженні в Бразилії. Під час лабораторного до
слідження в його крові виявлено трипаносоми. Як міг заразити
ся пацієнт? Чи небезпечний для оточуючих цей хворий?
Запитання і тестові завдання
1. Які членистоногі є постійними ектопаразитами?
2. Які членистоногі постійно живуть у помешканні людини
або на самій людині?
3. Які види тарганів становлять медичний інтерес?
4. Яке медичне значення мають воші?
5. Як можна відрізнити лобкову вошу від головної й одежної?
6. Чим відрізняється самець одежної воші від самки?
7. Чи належить вошивий висипний тиф до антропонозів?
8. Яке медичне значення має личинка воші?
9. Чи можуть личинки лобкової воші паразитувати на людині?
10. Які зовнішні ознаки вошей пов'язані з паразитичним спо
собом життя?
11. Який тип паразитизму властивий вошам?
12. Як називаються яйця вошей?
13. Що таке контамінація?

327

14. Які морфологічні особливості має людська блоха?
15. Який тип ротового апарату притаманний блохам?
16. Чи є людська блоха облігатним паразитом людини?
17. Яке медичне значення мають блохи?
18. Чи переносить личинка блохи збудників чуми?
19. Які клопи є паразитами?
20. Яке медичне значення має блощиця?
21. За якими зовнішніми ознаками можна відрізнити блощи
цю від селищного кліща?
22. Які морфологічні особливості має триатомовий клоп?
23. Яке медичне значення має триатомовий клоп?
24. При укусі блощиці в ранку потрапляє слина, яка містить:
а) анестезуючі речовини;
б) отруйний секрет;
в) речовини, які запобігають згортанню крові;
г) речовини, які сприяють згортанню крові.
25. Phthirus pubis:
а) переносник збудника поворотного тифу;
б) переносник збудника висипного тифу;
в) збудників інфекційних хвороб не переносить.
26. Розвиток Pulex irritans відбувається:
а) з повним метаморфозом;
б) з неповним метаморфозом;
в) без метаморфозу.
27. Збудники чуми в організмі бліх локалізуються у:
а) статевій системі;
б) травній системі;
в) кровоносній системі;
г) нервовій системі.
28. Зараження людини чумою відбувається внаслідок:
а) укусу блохи;
б) потрапляння в шкіру випорожнень блохи під час роз
чухування шкіри;
в) укусу воші;
г) втирання через пошкоджені ділянки шкіри гемолімфи
розчавленої воші;
д) укусу блощиці.
29. Личинка Pulex irritans:
а) має кінцівки;
б) не має кінцівок;
328

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

в) має крила;
г) не має крил;
д) схожа на імаго.
Phthirus pubis в людини паразитує:
а) на лобковому підвищенні;
б) на повіках;
в) під пахвами;
г) на волосистій частині голови.
Blatella germanica має такі морфологічні ознаки:
а) довжина тіла 10 —13 мм;
б) довжина тіла 18—30 мм;
в) покриви тіла рудого кольору;
г) покриви тіла чорного кольору;
д) наявність трьох пар кінцівок;
е) наявність чотирьох пар кінцівок.
Синантропними комахами є:
а) Blatella germanica;
б) Musca domestica;
в) Glossina palpalis;
r) Stomoxys calcitrans.
Розвиток тарганів відбувається:
а) з повним метаморфозом;
б) з неповним метаморфозом;
в) без метаморфозу.
Таргани є:
а) специфічними переносниками збудників кишкових хво
роб;
б) механічними переносниками бактерій, цист найпрості
ших, яєць гельмінтів;
в) тимчасовими паразитами;
г) періодичними паразитами.
Для знищ ення тарганів у помеш канні людини застосо
вують:
а) отрутохімікати;
б) репеленти;
в) інсектициди;
г) акарициди;
д) гербіциди.
Воші належать до:
а) тимчасових ектопаразитів;
329

б) постійних кровосисних ектопаразитів;
в) синантропних комах;
г) періодичних паразитів.
37. Паразитування лобкової воші спричинює в людини:
а) коросту;
б) амебіаз;
в) педикульоз;
г) фтиріаз.
38. Розвиток вошей відбувається:
а) з повним метаморфозом;
б) з неповним метаморфозом;
в) без метаморфозу.
39. Ознаки, що свідчать про виражені адаптаційні можливос
ті у вошей до ектопаразитизму:
а) досить великі розміри;
б) кінцівки, пристосовані до фіксації на волоссі людини;
в) наявність ротового апарату колючо-сисного типу;
г) наявність простих очей;
д) редуковані крила.
40. Паразитування головної та одежної вошей спричинює в
людини:
а) коросту;
б) амебіаз;
в) педикульоз;
г) фтиріаз.
41. Pediculus humanus capitis притаманні такі морфофізіологічні ознаки:
а) довжина самки близько 3 —4 мм, самця 2 —3 мм;
б) сірий колір комах, по боках тіла заглибини, вусики на
голові короткі й товсті;
в) живиться кров'ю 2 —3 рази на добу;
г) живиться кров'ю постійно малими порціями;
д) на кінцівках є кігтики у формі гачків.
42. Лобкова воша є:
а) тимчасовим ектопаразитом;
б) постійним ектопаразитом;
в) механічним переносником збудників хвороб;
г) специфічним переносником збудників хвороб.
43. За життя самка Pediculus humanus capitis відкладає до:
а) 1000 яєць;
330

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

44.

45.

46.

47.

48.

49.

б) 300 яєць;
в) 400 яєць;
г) 100 яєць.
Тривалість життя Pediculus humanus capitis становить:
а) 2 0 —25 діб;
б) 2 7 - 3 8 діб;
в) 4 0 —45 діб;
г) 4 5 —60 діб.
Медичне значення Pediculus humanus capitis полягає в то
му, що вона є:
а) факультативним переносником збудника чуми;
б) облігатним переносником збудника чуми;
в) переносником збудника вошивого поворотного тифу.
Медичне значення Pediculus humanus humanus полягає в
тому, що вона є переносником збудника:
а) чуми;
б) тайгового енцефаліту;
в) поворотного тифу;
г) висипного тифу.
Самка Pediculus humanus capitis відрізняється від самця за:
а) кольором;
б) розміром;
в) кількістю кінцівок.
Збудник вош ивого поворотного тифу потрапляє в орга
нізм людини під час:
а) вживання термічно необроблених продуктів харчування;
б) укусу воші;
в) роздавлювання воші й потрапляння її гемолімфи в ран
ку, що утворюється на шкірі під час у к у су або розчуху
вання шкіри;
г) контакту з одягом хворої людини;
д) вживання сирої непрофільтрованої води.
Збудник вошивого висипного тифу потрапляє в організм
людини під час:
а) укусу воші;
б) роздавлювання воші й потрапляння її гемолімфи в ран
ку, що утворилася на шкірі під час укусу або розчуху
вання шкіри;
в) потрапляння фекалій воші з рикетсіями в ранки на шкі
рі або на слизові оболонки очей та дихальних шляхів;
331

г) контакту з одягом хворих, у складках якого збереглися
сухі фекалії воші або мертві комахи.
50. Phthirus pubis має такі морфологічні ознаки:
а) сірий колір комахи, по боках тіла є глибокі заглибини,
на голові короткі й товсті вусики;
б) довжина тіла в самця 2 —3 мм, у самки — 3 —4 мм;
в) самці завдовжки близько 1 мм, самки 1,5 мм;
г) тіло коротке, широке, груди й черевце майже не відме
жовані;
д) кінцівки мають кігтики у формі гачків.
51. Збудник чуми накопичується в організмі:
а) Pulex irritans;
б) Xenopsylla cheopis;
в) Cimex lectularius;
r) Phthirus pubis.
52. Розвиток бліх відбувається:
а) з повним метаморфозом;
б) з неповним метаморфозом;
в) без метаморфозу.
53. М едичне значення Pulex irritans полягає в тому, що вона є:
а) біологічним переносником збудника чуми;
б) біологічним переносником збудника туляремії, щуря
чого висипного тифу;
в) механічним переносником збудників кишкових хвороб;
г) механічним переносником збудника сибірки.
54. Сішех lectularius є:
а) тимчасовим ектопаразитом;
б) періодичним паразитом;
в) постійним ектопаразитом;
г) факультативним паразитом.
55. Розвиток клопів відбувається:
а) з повним метаморфозом;
б) з неповним метаморфозом;
в) без метаморфозу.
56. Triatoma infestans є:
а) механічним переносником збудників кишкових хвороб;
б) специфічним переносником збудника американського
трипаносомозу;
в) специфічним переносником збудників лейшманіозу;
г) механічним переносником яєць гельмінтів.

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

Тема 29

Різноманітність та медичне
значення отруйних організмів

У лікувальній практиці лікарі постійно стикаються з випад
ками патології, пов'язаними з харчовими та побутовими, іноді
професійними отруєннями. Часто причиною отруєнь стають різ
номанітні види рослин, тварин і грибів, продукти 'їхньої життє
діяльності. Тому лікар повинен орієнтуватися в біологічному різ
номанітті живих організмів, які можуть бути небезпечними для
здоров'я людини. Це потрібно насамперед для того, щоб вчасно
та правильно встановити причину і визначити способи подолання
негативних наслідків отруєнь, а також для організації профілак
тичних заходів, спрямованих на запобігання отруєнням людини
речовинами, що продукуються рослинами, тваринами, грибами.
Н авчал ьн а м ета

Знати
1. Представників окремих груп отруйних тварин, рослин та
грибів.
2. Морфологічні особливості отруйних тварин, рослин, гри
бів: павука-хрестовика (Araneus diadematus), каракурта (Latrodectus tredecimguttatus), тарантула (Lycosa singoriensis),
жовтого скорпіона (Buthus eupeus), кримського скорпіона
(Euscorpius tauricus), медоносної бджоли (Apis mellifera),
звичайної гадюки (Vipera berus), степової гадюки (Vipera
ursini), чорної блекоти (Hyoscyamus niger), звичайного
дурману (Datura stramonium), звичайної беладонни (Atropa
belladonna), отруйної цикути (Cicuta virosa), поганки блідої
(Amanita phalloides).
3. Біологічно активні речовини, які продукують отруйні орга
нізми.
Уміти
1. Ідентифікувати отруйних тварин, які становлять небезпеку
для здоров'я людини.
2. Характеризувати територіальні та екологічні умови, за яких
можливий контакт отруйної тварини і людини.
3. Визначати характерні для України отруйні рослини та гри
би за гербарними зразками, муляжами, таблицями та макропрепаратами.
333

ишшшв
Хід роботи

1. Розгляньте уважно на макропрепараті зовнішню будову
павука тарантула (Lycosa singoriensis; мал. 121). Зверніть увагу на
те, що тіло павука складається з двох відділів — головогрудей та
черевця, не розділених на сегменти. Головогруди мають чотири
пари ходильних кінцівок. Намалюйте в протоколі контури тіла
павука. На малюнку позначте: а) головогруди; б) черевце; в) хо
дильні кінцівки.
2. Розгляньте на макропрепараті зовнішню будову скорпіона
(Buthus eupeus). Зверніть особливу увагу на форму тіла (мал. 122).
Тіло скорпіона почленоване на головогруди й черевце. Черевце
членисте, складається з двох відділів — широкого переднього
й довгого вузького заднього. Заднє черевце різко звужене і має
7 члеників. Останній члекик черевця має гострий, кігтеподібний
шип — жало. Спереду від головогрудей відходять дві пари кінці
вок, що складають ротовий апарат. Хеліцери невеликих розмі
рів, розташовані медіально; латерально від них знаходяться педипальпи; вони значно більші з боків і перетворені на клешні. Від
головогрудей відходять ходильні кінцівки. Намалюйте в протоко-

М ал. 121. Павук тарантул (Lycosa singoriensis):
1 — головогруди; 2 — черевце; 3 — ходильні кінцівки

334

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 122. Жовтий скорпіон (Buthus eupeus):
А — спинний бік; Б — черевний бік. 1 — хеліцери; 2 — педипальпи; 3 — очі;
4 — переднє черевце; 5 — заднє черевце; 6 — ходильні кінцівки; 7 — статеві
пластинки; 8 — дихальця; 9 — постанальний членик з отруйною залозою

лі контури тіла скорпіона. На малюнку позначте: а) головогруди;
б) переднє й заднє черевце; в) кігтеподібний шип; г) хеліцери;
д) педипальпи; е) ходильні кінцівки.
3. Розгляньте мал. 123. Порівняйте форми отруйних апаратів
у різних представників змій. Намалюйте їх у протоколі.
4. Ознайомтеся з макропрепаратами інших отруйних тварин:
каракурта (Latrodectus tredecimguttatus; мал. 124), кримського
335

М ал. 123. Форми отруйного апарату змій:
1 — вужеподібних; 2 — морських; 3 — аспідових; 4 — гадюкових.
Ліворуч — поперечні перерізи отруйних зубів

М ал. 124. Каракурт (Latrodectus tredecimguttatus)

скорпіона (Euscorpius tauricus; мал. 125), медоносної бджоли (Apis
mellifera; мал. 126), звичайної гадюки (Vipera berus; мал. 127).
Укажіть локалізацію отруйних залоз цих тварин.
5.
Розгляньте макропрепарат смертельно отруйного гриба блі
дої поганки (Amanita phalloides; мал. 128). Це пластинчастий
гриб. Плодове тіло складається з ніжки й шапки. Зверніть увагу
на розміри, колір та форму ніжки поганки блідої. Висота цилінд
ричної ніжки 50—150 мм, діаметр 10—25 мм. Колір ніжки від бі
лого до сіруватого, з характерним смугастим зеленкуватим орна
ментом. Біля основи ніжки можна побачити залишок покри336

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 125. Кримський скор
піон (Euscorpius tauricus)

вальця у вигляді тонкої бі
лої плівки. Верхню третину
ніжки охоплює тонкий білий
поясок. Уважно розгляньте
шапку гриба. У молодих гри
бів вона має форму дзвіноч
ка, опукла, у зрілих — плос
ка, діаметром 60 —150 мм.
Поверхня шапки гладенька,
колір білий, жовто-зелений,
блідо-сірий і навіть темнозелений (до центра завжди
темніший). Зробіть у протоколі схематичний малюнок поганки
блідої. На малюнку позначте: а) шапку; б) ніжку; в) покривальце;
г) поясок.
6.
Розгляньте гербарний зразок отруйної рослини чорної бл
коти (Hyoscyamus niger; мал. 129). Чорна блекота — дворічна
трав'яниста рослина заввишки 20—120 см. Стеблові сидячі лист-

М ал. 126. Бджола медоносна (Apis mellifera):
1 — голова; 2 — груди; 3 — черевце; 4 — кінцівки; 5 — передні
крила; 6 — задні крила; 7 — око; 8 — вусики; 9 — жало
1422

—

5 -3 0 0

337

М ал. 127. Гадюка звичайна (Vipera berus)

ки з верхнього боку темно-зеленого забарвлення, з нижнього —
світліші. Листкові пластинки яйцеподібні, виїмчастоперистонадрізані, різко звужені до верхівки. Прикореневі (розеткові) листки
мають довгий черешок. Корінь діаметром 2 —3 см, галузистий, зі
стовщеною кореневою шийкою. Квітки великі, в основному си
дячі, скупчені на кінчиках пагонів. Лійкоподібний віночок квітки
завдовжки 2 —4,5 см, брудножовтого забарвлення, пелюст
ки пронизані мережею пурпур
них жилок. Зів квітки чорнофіолетовий (звідси назва рос
лини). Чашечка квітки нагадує
форму дзвіночка. Уся рослина
іусто опушена м'якими клей
кими ворсинками, що містять
отруту. Зробіть у протоколі схе
матичний малюнок чорної бле
коти. Запам'ятайте цю рослину.
7.
Ознайомтеся з гербарни
ми зразками інших отруйних
рослин: звичайного дурману
(Datura stramonium; мал. 130),
звичайної беладонни (Atropa
belladonna; мал. 131), отруйної
цикути (Cicuta virosa; мал. 132).
Запам'ятайте ці рослини.
М ал. 128. Бліда поганка
(Amanita phalloides):
1 — шапка; 2 — ніжка; 3 — покри
вальне; 4 — поясок

338

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

М ал. 129. Блекота чорна
(Hyoscyamus niger)

М ал. 130. Дурман звичайний
(Datura stramonium)

М ал. 131. Беладонна звичайна
(Atropa belladonna)

М ал. 132. Цикута отруйна
(Cicuta virosa)

22+Vt —

5 -3 0 0

339

Запитання і тестові завдання
1. Які організми називають отруйними?
2. Яких тварин називають активно-отруйними?
3. Яких тварин називають пасивно-отруйними?
4. Назвіть отруйних для людини представників кишковопо
рожнинних.
5. Яких ви знаєте отруйних для людини тварин серед мо
люсків?
6. Як називається отруйна речовина, яку виділяє восьминіг
(Hapalochlaena maculosa)?
7. Які представники класу павукоподібних є отруйними для
людини?
8. Чи належать скорпіони до отруйних тварин?
9. Які місцеві й загальні прояви отруєння в людини, якщо її
вкусить скорпіон?
10. Чи отруйний для людини каракурт? Д е він поширений?
11. Дайте морфологічну характеристику тарантулу.
12. Чи можуть бути отруйними личинки представників лус
кокрилих?
13. Що відносять до отруйного апарату бджіл?
14. Які відомі вам отруйні риби живуть у Чорному морі?
15. Які земноводні, що водяться в Україні, отруйні для люди
ни?
16. Які рептилії, що водяться в Україні, отруйні для людини?
17. Назвіть представників з родини вужоподібних змій, отруй
них для людини.
18. Отрута якої змії з родини аспідових вважається найсильнішою серед наземних змій?
19. Представники яких рядів класу ссавців здатні виробляти
отруйний секрет?
20. Назвіть тварин класу ссавців, резистентних до дії отрут реп
тилій.
21. Назвіть тварин, що мають природний імунітет до отрут.
22. Що являє собою протиотруйна сироватка?
23. Які отруйні речовини тваринного походження використо
вують для лікування?
24. Що таке апітерапія?
25. Чим відрізняються власне отруйні рослини і випадково
отруйні?
340

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.

Які ви знаєте отруйні рослини серед покритонасінних?
Які симптоми отруєння чорною блекотою?
Які морфологічні особливості звичайної беладонни?
Які морфологічні особливості отруйної цикути?
Які морфологічні особливості звичайного дурману?
Які ви знаєте отруйні гриби, що ростуть в Україні?
Які симптоми отруєння поганкою блідою?
Назвіть профілактичні заходи щодо отруєнь м'ясом тва
рин, рослинами, грибами.
34. Небезпечними для людини є павуки:
а) птахоїд;
б) каракурт;
в) хрестовик;
г) сріблянка (водяний павук);
д) тарантул.
35. Маточне молочко бджіл утворюється в:
а) слинних залозах;
б) отруйних залозах;
в) шлункових залозах;
г) статевих залозах.
36. Отруйні властивості грибів зумовлені наявністю в їхніх клі
тинах:
а) антибіотиків;
б) мікотоксинів;
в) хітину;
г) сечовини.
37. Галузь терапії, що грунтується на лікувальному ефекті бджо
линих продуктів, називається:
а) ароматерапією;
б) апітерапією;
в) фітотерапією;
г) фізіотерапією.
38. Отруйні тварини поділяються на:
а) первинно-отруйних;
б) вторинно-отруйних;
в) третинно-отруйних.
39. Смертельно отруйними грибами є:
а) бліда поганка;
б) сатанинський гриб;
22+W *

341

в) мухомор червоний;
г) білий гриб;
д) печериця степова;
е) опеньок осінній.
40. Продуктами життєдіяльності бджіл є:
а) прополіс;
б) віск;
в) таніни;
г) перга;
д) маточне молочко;
е) сапоніни;
є) гутаперча.
41. Отруйні рослини, які використовуються в медичній прак
тиці:
а) чорна блекота;
б) родіола рожева;
в) великий чистотіл;
г) лікарська ромашка;
д) серцелиста липа.
42. Отруйні залози змій — це видозмінені:
а) статеві залози;
б) слинні залози;
в) потові залози.
43. Позеленіння бульб картоплі при тривалому зберіганні по
в'язане з нагромадженням у них отруйного глікоалкалоїду,
що називається:
а) стрихніном;
б) амигдаліном;
в) соланіном.
44. Чорна блекота належить до родини:
а) лілійних;
б) пасльонових;
в) макових;
г) молочайних.
45. Людина отруюється рослинними отрутами при:
а) споживанні отруйних рослин;
б) вдиханні отруйних речовин, які виділяє рослина;
в) потраплянні отруйних речовин на шкіру та слизові обо
лонки;
г) вживанні меду, зібраного з отруйних рослин.
342

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

46. Речовини, що нейтралізують отруту, називаються:
а) алкалоїдами;
б) антитоксинами;
в) ефірними оліями;
г) органічними кислотами;
д) глікозидами.
47. До озброєних активно-отруйних тварин України нале
жать:
а) медоносна бджола (Apis mellifera);
б) каракурт (Latrodectus tredecimguttatus);
в) звичайна гадюка (Vipera berus);
г) жаба-ага (Bufo marinus);
д) кобра королівська (Ophiophagus hannah).
48. Укус павука-хрестовика спричинює в людини:
а) біль у місці укусу;
б) головний біль та біль у суглобах;
в) смерть;
г) крововиливи в підшкірну жирову клітковину;
д) порушення пам'яті;
е) галюцинації.
49. Отрута гадюкових змій справляє на організм ураженого
дію:
а) гемолітичну;
б) нервово-паралітичну;
в) анестезуючу;
г) снодійну.
50. Отруйні залози в павуків відкриваються протокою на кінці:
а) жала, що знаходиться в останньому членику черевця;
б) хеліцер;
в) педипальп;
г) ходильних кінцівок.
51. Отруйний апарат бджіл включає:
а) ворсинки, що вкривають тіло комахи;
б) жало;
в) кислу та лужну отруйні залози;
г) шип;
д) бородавки.
52. Отруйні залози бджіл є гомологами:
а) придаткових залоз статевого апарату самки;
б) слинних залоз;
343

в) павутинних залоз;
г) потових залоз;
д) травних залоз.
53. Бджолина отрута застосовується для:
а) отримання кровоспинних препаратів;
б) лікування ревматизму;
в) лікування радикуліту;
г) лікування гельмінтозів;
д) лікування алергії.
54. Отруту гадюки Vipera berus застосовують для:
а) отримання кровоспинних препаратів;
б) лікування ревматизму;
в) лікування радикуліту;
г) лікування гельмінтозів;
д) лікування алергії.
Контрольні вправи до розділу 4
№ 1. Сукцесія — це природна зміна біогеоценозів. Існують
нестабільні біогеоценози, сукцегії в яких відбуваються швидко,
і стабільні. Що визначає стійкість біогеоценозів?
№ 2. В екологічних системах, основу яких становлять росли
ни, зрідка трапляються і хижаки. Визначте в екологічній пірамі
ді місце рослин і хижаків.
№ 3. Жива речовина в біосфері виконує газову, концентра
ційну, окисно-відновну та біохімічну функції. Чи бере участь у
виконанні цих функцій людина?
№ 4. Велика вегетативна форма дизентерійної амеби і киш
ковий балантидій живляться однаковою їжею. Чим живляться
ці паразитичні тварини? Чи однаковий у них спосіб захоплення
їжі та її перетравлення?
№ 5 . Дизентерійна амеба має дві вегетативні форми — вели
ку й малу. На цисту перетворюється мала вегетативна форма.
Ч ому велика вегетативна форма дизентерійної амеби не пере
творюється на цисту?
№ 6. Дизентерійна амеба, кишкова амеба і кишковий балан
тидій мають у своєму онтогенезі вегетативні стадії і стадії цисти.
Які з цих стадій більш чутливі до умов зовнішнього середовища?
№ 7. Амебна дизентерія і балантидіаз належать до кишкових
хвороб, ще їх називають хворобами брудних рук. За якими влас
344

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОПЯ

тивостями збудників цих хвороб можна віднести останні до на
званої групи інвазійних хвороб?
№ 8. Вегетативна форма кишкової амеби і мала вегетативна
форма дизентерійної амеби — сапротрофи, а велика вегетатив
на форма дизентерійної амеби і вегетативна форма кишкового
балантидія — паразити. Які біологічні властивості зумовлюють
різний спосіб життя названих стадій розвитку цих тварин?
№ 9. Розвиток малярійного плазмодія відбувається зі зміною
хазяїнів. Зробіть схему тієї частини онтогенезу малярійного плаз
модія, яка відбувається в організмі проміжного для нього хазяїна.
№ 10. Розвиток малярійного плазмодія відбувається зі зміною
хазяїнів. Зробіть схему частини онтогенезу збудника малярії, яка
відбувається в організмі кінцевого хазяїна.
№ 11. Трипаносомоз, лейшманіоз, малярія належать до транс
місивних хвороб. Обґрунтуйте правильність такого твердження.
№ 12. Трипаносомоз, лейшманіоз, токсоплазмоз належать до
природно-осередкових хвороб. Обгрунтуйте правильність тако
го твердження.
№ 13. Лікар повинен знати онтогенез збудника хвороби і вмі
ти робити практичні висновки на підставі аналізу онтогенезу
збудника. Зробіть схему онтогенезу токсоплазми і скажіть, чи
можуть заразитися токсоплазмозом люди від хворого на токсо
плазмоз.
№ 14. В історії боротьби з малярією було два способи загаль
ної профілактики цієї хвороби: 1) знищення малярійних кома
рів; 2) виявлення хворих на малярію людей і обов'язкове їхнє лі
кування. Який із цих способів виправдав себе економічно й еко
логічно?
№ 15. Природним резервуаром збудника африканської сонної
хвороби є копитні ссавці, які водяться на території Екваторіаль
ної Африки. Чи може збудник африканської сонної хвороби по
ширюватися за межами цієї території, де живуть такі самі види
копитних ссавців?
№ 16. З'єднайте лініями назви збудника захворювання та ін
вазійну для людини стадію його розвитку:
трипаносома
циста
лямблія
спорозоїт
малярійний плазмодій
гаметоцит
токсоплазма
ооциста
кишкова трихомонада
вегетативна форма
345

№ 17. У жовчному міхурі та жовчних протоках людини під
час хірургічної операції можна виявити марити котячого, печін
кового та ланцетоподібного сисунів. Щоб встановити остаточний
діагноз, потрібно визначити вид знайденого сисуна. За якими
морфологічними ознаками відрізняють марит цих трьох видів
сисунів?
№ 18. У міській квартирі живе кішка. З'ясувалося, що вона
хвора на опісторхоз. Чи може людина заразитись опісторхозом
від цієї кішки?
№ 19. У лікарні перебуває хворий на парагонімоз. Він виді
ляє яйця збудника цієї хвороби з мокротинням та фекаліями.
Чи може від нього заразитися персонал лікарні?
№ 20. В організм людини одночасно потрапили інвазійні ли
чинки сисуна сибірського та шистосоми кишкової. Чи є у фека
ліях цієї людини запліднені яйця названих гельмінтів?
№ 21. У м'язах річкової риби виявлено личинки трематод, ін
вазійних для людини. Якому паразиту належать ці личинки? Як
називається хвороба, зумовлена відповідними статевозрілими
формами гельмінтів?
№ 22. У пацієнта було виявлено дикроцеліоз. Як пацієнт міг
заразитися цією хворобою?
№ 23. З'єднайте лінією назву збудника захворювання та інва
зійну для кінцевого хазяїна стадію його розвитку:
печінковий сисун
метацеркарій
котячий сисун
адолескарій
шистосома урогенітальна
церкарій
ланцетоподібний сисун
спороциста
легеневий сисун
марита
№ 24. Ехінокок і альвеокок мають схожі будову та життєві цик
ли. Але хворих на ехінококоз людей набагато більше, ніж хворих
на альвеококоз. Чим це пояснити?
№ 25. Плероцеркоїд стьожака широкого локалізується у внут
рішніх органах риби, яка водиться в прісних водоймах. Чому мор
ські види риб не можуть бути проміжними хазяїнами широкого
стьожака?
№ 26. У працівника свиноферми виявлено теніоз. Чи може
він заразити теніозом інших працівників свиноферми?
№ 27. У виховательки дитячого садка виявлено в печінці ехі
нококовий міхур. Чи може ця жінка заразити ехінококозом ді
тей? Чи є потреба в негайній її ізоляції від дитячого колективу?
346

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

№ 28. У міських квартирах разом з людьми дуже часто меш
кають свійські тварини. Чи можуть кішка та собака стати джере
лом збудників цестодозів людини? Якщо можуть, то вкажіть сис
тематичне положення цих гельмінтів, а також заходи особистої
та громадської профілактики хвороб, які вони можуть спричи
нити.
№ 29. Двоє стригалів стригли двох баранів з однієї отари. Пер
ший обстриг здорового барана, а другий — хворого на ехіноко
коз. Чи однакова ймовірність зараження цих стригалів ехіноко
козом?
№ ЗО. Людина випадково з їжею проковтнула яйце широкого
стьожака. Чи захворіє вона на дифілоботріоз?
№ 31. Серед паразитичних круглих червів існують геогельмінти й біогельмінти. Яка ознака лежить в основі цієї класифікації
і яке вона має значення для профілактики гельмінтозів?
№ 32. Статевозрілі трихінели в організмі людини локалізу
ються в тонкій кишці. Чи можна виявити їх під час лабораторно
го дослідження фекалій?
№ 33. Трихінельоз — природно-осередкова хвороба. Які ум о
ви необхідні для формування природного осередку цієї хвороби?
№ 34. Людина випадково проковтнула інвазійне яйце людсь
кої аскариди та інвазійне яйце волосоголовця. Чим відрізняти
меться поведінка личинок цих гельмінтів в організмі людини?
№ 35. Чи можна виявити у фекаліях людини запліднені яйця
паразитів, якщо людина проковтне по одному інвазійному яйцю
Ascaris lumbricoides та Hymenolepis папа?
№ 36. Людина випадково проковтнула одну інвазійну личин
ку Ancylostoma duodenale та одну інвазійну личинку Fasciola hepatica. Чи будуть з часом виводитися з організму людини заплід
нені яйця цих паразитів?
№ 37. У шахтаря встановили діагноз анкілостомозу. Чи може
цей хворий бути джерелом інвазії персоналу лікарні, де він пе
ребуває?
№ 38. Людина випадково з їжею проковтнула яйце Trichocephalus trichiurus через дві доби після виходу його з організму
хворого. Чи заразиться ця людина трихоцефальозом?
№ 39. Людина випадково проковтнула одну личинку трихіне
ли. Скільки личинок трихінел буде в її організмі через півроку?
№ 40. Ж урналіст перебував у відрядж енні на Середньому
Сході. За деякий час він звернувся до лікаря зі скаргами на біль у
347

лівій ступні. При детальному обстеженні ноги хворого лікар по
мітив під шкірою шнуроподібне утворення, на кінці якого був
міхурець діаметром 1 см. Після бесіди з хворим з'ясувалося, що
журналіст часто пив непереварену воду в тій місцевості, де він
тимчасово перебував у справах. Про який діагноз у хворого свід
чать наведені дані?
№ 41. У студента, що прибув з Азії, запідозрили бругіоз. У який
час доби в нього слід взяти кров на дослідження? Що треба дослі
джувати в ній?
№ 42. Хвора потрапила до терапевтичного відділення зі скар
гами на слабкість, нудоту, здуття живота. Під час обстеження
хворої вранці лікар помітив на її постільній білизні проглотиди завдовжки 1—2 см і завширшки 0,1—0,6 см. При мікроскопії
проглотид у них були помітні матки з 17—30 бічними відгалу
женнями. Про який діагноз це свідчить?
№ 43. Тайговий кліщ і селищний кліщ у природній класифі
кації належать до різних родин одного ряду. Назвіть ряд і роди
ни, до яких належать ці кліщі, а також зовнішні ознаки, за якими
вони схожі між собою і за якими відрізняються.
№ 44. Тайговий кліщ та собачий кліщ є переносниками збуд
ників хвороб. Які біологічні властивості цих кліщів зумовлюють
їхнє епідеміологічне значення? Які збудники хвороб поширюють
ся цими кліщами?
№ 45. Циклоп, дермацентор і коростяний свербун мають різ
не медичне значення, що зумовлюється способом їхнього жив
лення. Які особливості харчових зв'язків цих організмів у біоце
нозах це зумовлює?
№ 46. Серед ракоподібних та павукоподібних є проміжні ха
зяїни гельмінтів, переносники збудників хвороб і збудники хво
роб. Чи доцільно знищ увати ракоподібних і павукоподібних з
метою профілактики інвазійних і вірусних хвороб?
№ 47. Москіти, комарі, мухи-жигалки — кровосисні комахи.
Чи є присутність цих ком аху зовнішньому середовищі сигналом
для людини про наявність природного резервуара збудника ін
вазійних хвороб, які вони переносять?
№ 48. Улітку до житла мешканців Києва залітали комарі, се
ред яких могли бути й роду Anopheles. За якими ознаками мож
на визначити імаго комара Anopheles? Чи існує ймовірність за
раження мешканців Києва малярією?
348

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

N° 49. Москіти, комарі, кімнатна муха, муха цеце й осіння жи
галка є переносниками збудників хвороб. Яка з названих комах є
механічним переносником хвороб? Яка з названих комах є спе
цифічним переносником хвороб?
N° 50. Поверхня водойми вкрита тонким шаром нафти. Чи
загинуть лялечки комарів? Чи можна застосувати розлив нафти
як метод боротьби з комарами?
N° 51. Паразитичні комахи можуть бути збудниками хвороб
і переносниками збудників хвороб людини. Назвіть комах, що
є збудниками хвороб, і комах — переносників збудників хвороб.
№ 52. Серед паразитичних комах існують переносники збуд
ників природно-осередкових хвороб і переносники збудників
антропонозів. Назвіть комах — переносників збудників природ
но-осередкових хвороб і комах — переносників збудників антро
понозів.
N° 53. Головна воша є збудником педикульозу. Назвіть морфофізіологічні ознаки головної воші, які зумовлюють її медичне
значення.
N° 54. Павуки — отруйні членистоногі. У помешканні люди
ни часто живуть синантропні павуки. Чи треба їх знищувати?
№ 55. Отруйних тварин поділяють на: 1) первинно-отруйних
і вторинно-отруйних; 2) активно-отруйних і пасивно-отруйних.
До якої з названих категорій можна віднести медуз, павуків, скор
піонів, отруйних комах, отруйних риб, гадюк?
N° 56. Отрута тварин може мати білкову (змії, павуки) і небілкову природу (амфібії, жуки, багатоніжки). Чи може отруїтися
людина, якщо випадково проковтне павука тарантула або жуканаривника?

Контрольні тести до розділу 4

1.
Серед факторів, які діють на організми та їхні популяці
деякі є життєво важливими. їх називають лімітуючими. У якому
діапазоні температури навколишнього середовища розвиваєть
ся яйце аскариди:
А - 0 °С - 20 °С;
В - 5 °С - ЗО °С;
С - 12 °С - 40 °С;
D - 15 °С - 45 °С;
Е - 20 °С - 50 °С?
349

2. Екологічні чинники прямо або опосередковано впливають
на життєдіяльність організмів. Який абіотичний чинник на плане
ті є первинним у забезпеченні трофічних потреб усіх живих істот:
А — тепло;
В — іонізуюче випромінювання;
С — вода;
D — повітря;
Е — сонячне світло?
3. У кишках людини постійно живе кишкова паличка (Esche
richia coli), яка живиться їхнім вмістом і одночасно синтезує ві
таміни групи В. До якої форми належить таке співжиття орга
нізмів:
А — коменсалізму;
В — паразитизму;
С — мутуалізму;
D — квартирантства;
Е — синойкії?
4. Середовищем існування багатьох паразитичних організмів
є інший живий організм. Згідно з вченням Є.Н. Павловського, су
купність усіх паразитів, які одночасно живуть в організмі хазяї
на, називають:
А — мутуалізмом;
В — коменсалізмом;
С — антибіозом;
D — квартирантством;
Е — паразитоценозом.
5. Живі істоти на планеті розселені нерівномірно. Однорідні
ділянки території (або акваторії), які заселені живими організ
мами, називають:
А — біогеоценозами;
В — біотопами;
С — біоценозами;
D — національними парками;
Е — заповідниками.
6. Останнім часом в атмосфері спостерігається підвищення
концентрації СОг. До яких наслідків може призвести ця зміна в
газовому складі атмосфери:
А — збільшення концентрації кисню в атмосфері;
В — створення парникового ефекту;
С — виснаження озонового шару;
350

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

D — зменшення рівня води у Світовому океані;
Е — підвищення рівня радіоактивного фону?
7. Корінні жителі високогірних районів мають ряд адаптив
них пристосувань до зниженого парціального тиску кисню. Вка
жіть на таке пристосування:
А — зменшена життєва ємність легень;
В — зменшена активність окисних ферментів;
С — зменшена активність щитоподібної залози;
D — зменшена легенева вентиляція;
Е — зменшений вміст міоглобіну в м'язах.
8. Серед населення, що проживає в геохімічних провінціях,
де спостерігається надлиш ок або нестача певних хімічних еле
ментів, поширені ендемічні хвороби. Внаслідок чого у людини
розвивається ендемічний зоб:
А — дефіциту кобальту;
В — надлишку молібдену;
С — надлишку стронцію;
D — дефіциту йоду;
Е — дефіциту міді?
9. Людям, що мешкають в умовах арктичного кдімату, неза
лежно від їхньої раси, притаманний ряд пристосувань до умов
існування. Для арктичного адаптивного типу порівняно з корін
ними жителями Центральної Африки характерним є:
А — більше потовиділення;
В — менша потреба в жирах;
С — худорляве тіло;
D — більша довжина ніг, ніж довжина рук;
Е — більший шар підшкірного жиру.
10. Вважається, що характерні особливості людських рас сфор
мувалися заради пристосування до умов навколишнього середо
вища. У чому полягає пристосувальне значення плескатої фор
ми обличчя у представників монголоїдної раси:
А — сприяє більш інтенсивному потовиділенню;
В — сприяє кращому проникненню ультрафіолетових про
менів у товщу шкіри;
С — запобігає проникненню ультрафіолетових променів у
товщу шкіри;
D — зменшує небезпеку обмороження;
Е — сприяє захисту слизової оболонки ока від потрапляння
пилу?
351

11. Серед найпростіших є вільноіснуючі й паразитичні фор
ми. Хвороби, зумовлені паразитичними найпростішими, мають
загальну назву:
А — трематодози;
В — філяріатози;
С — нематодози;
D — цестодози;
Е — протозоонози.
12. Амеба дизентерійна в кишках людини зустрічається в кіль
кох формах: великій вегетативній, дрібній вегетативній і цисти.
Яку ф орму паразита виявляють у гострій стадії захворювання:
А — дрібну вегетативну;
В — велику вегетативну;
С — одноядерних цист;
D — чотириядерних цист;
Е — восьмиядерних цист?
13. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль у животі,
часті рідкі випорожнення з домішками слизу й крові. При дослі
дженні фекалій у мазку виявили вегетативні форми найпрості
ших розміром 3 0 —40 мкм, що містять велику кількість фагоцитованих еритроцитів. Яке протозойне захворювання в цього
хворого:
А — лейшманіоз;
В — амебіаз;
С — трихомоноз;
D — лямбліоз;
Е — токсоплазмоз?
14. Деякі з найпростіших у несприятливих умовах утворюють
цисти. Назвіть такий одноклітинний організм:
А — малярійний плазмодій;
В — трипаносома;
С — амеба дизентерійна;
D — трихомонада кишкова;
Е — трихомонада піхвова.
15. У фекаліях хворих з розладами шлунково-кишкового трак
ту виявлено одноклітинні організми овальної форми, вкриті
короткими війками. їхня цитоплазма містить дві пульсуючі
вакуолі, мікро- і макронуклеуси. На яку хворобу вказують ці
ознаки:
А — амебіаз;

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

В — токсоплазмоз;
С — вісцеротропний лейшманіоз;
D — лямбліоз;
Е — балантидіаз?
16. У хворого біль у животі, часті рідкі випорожнення з доміш
ками крові. У фекаліях виявили одноклітинні організми, цито
плазма яких містила фагоцитовані еритроцити. Який представ
ник найпростіших паразитує у хворого:
А — лямблія;
В — амеба дизентерійна;
С — амеба кишкова;
D — трихомонада кишкова;
Е — амеба ротова?
17. Цисти деяких видів найпростіших містять декілька ядер.
Цисти якого найпростішого мають чотири ядра:
А — балантидія кишкового;
В — амеби дизентерійної;
С — лямблії;
D — лейшманії;
Е — токсоплазми?
18. У хворого запалення жовчних шляхів. У порціях жовчі ви
явлено рухливі найпростіші грушоподібної форми, двоядерні, з
опорним стрижнем-аксостилем. Про яку хворобу свідчить їхня
наявність:
А — лейшманіоз;
В — амебіаз;
С — балантидіаз кишковий;
D — трихомоноз;
Е — лямбліоз?
19. Хворий скаржиться на головний біль, загальну слабкість,
виснажливі напади лихоманки, що повторюються періодично
кожні 48 год і супроводяться підвищенням температури до 40 °С.
Збудник якої хвороби спричинює ці симптоми:
А — 3-денної малярії;
В — трипаносомозу;
С — 4-денної малярії;
D — токсоплазмозу;
Е — балантидіазу?
20. Жінка народила нежиттєздатну дитину з множинними ва
дами розвитку. їх спричинив збудник протозойної хвороби, який
353

паразитує в неї і проник крізь плаценту в організм плода. На
звіть його:
А — Entamoeba histolytica;
В — Toxoplasma gondii;
С — Leishmania donovani;
D — Trypanosoma gambience;
E — Lamblia intestinalis.
21. У жінки запалення сечових і статевих органів. Під час дослі
дження мазка, взятого зі слизової оболонки піхви, виявлено од
ноклітинні організми грушоподібної форми з чотирма джгути
ками, ундулюючою мембраною і опірним стрижнем, який закін
чується шипом. Яке протозойне захворювання в пацієнтки:
А — лямбліоз;
В — трихомоноз;
С — токсоплазмоз;
D — лейшманіоз;
Е — трипаносомоз?
22. Хворій під час пологів перелили кров донора, який ра
ніше жив в Африці. За два тижні в реципієнтки виникла про
пасниця. Було припущено, що у хворої малярія. За допомо
гою якого лабораторного дослідження можна уточнити цей ді
агноз:
А — вивчення лейкоцитарної формули крові;
В — визначення збудника методом великої краплі крові;
С — вивчення пунктату спинномозкової рідини;
D — проведення серологічних досліджень;
Е — вивчення пунктату лімфатичних вузлів?
23. До лікаря звернувся студент, який приїхав з Центральної
Африки. Він скаржиться на м'язову слабкість, виснаження, де
пресію, сонливість. Для якої протозойної хвороби, зумовленої
джіутиковими, характерні ці ознаки:
А — лямбліозу;
В — урогенітального трихомонозу;
С — африканського трипаносомозу;
D — дерматотропного лейшманіозу;
Е — вісцеротропного лейшманіозу?
24. Під час мікроскопіювання мазків пунктату груднини у хво
рого в клітинах кісткового мозку виявлено велику кількість одно
клітинних безджіутикових паразитів. У їхній цитоплазмі виявле
но одне ядро і паличкоподібний кінетопласт. При культивуванні
354

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

паразита в штучному поживному середовищі він набуває джгу
тикової форми. Збудником якого захворювання є цей паразит:
А — кишкового трихомонозу;
В — вісцерального лейшманіозу;
С — амебіазу;
D — балантидіазу;
Е — токсоплазмозу?
25. Серед протозойних хвороб є природно-осередкові. Назвіть
збудника такої хвороби людини:
А — лямблія;
В — лейшманія;
С — балантидій;
D — амеба кишкова;
Е — трихомонада піхвова.
26. У хворого круглясті виразки на обличчі, запалення та збіль
шення лімфатичних вузлів. Під час лабораторного дослідження
виділень із цих виразок виявлено одноклітинні організми оваль
ної форми. На який діагноз це вказує:
А — токсоплазмоз;
В — коросту;
С — трипаносомоз;
D — дерматотропний лейшманіоз;
Е — міаз?
27. Людина заражується токсоплазмозом під час куштування
сирого м'ясного фаршу або вживання недостатньо термічно об
робленого м'яса. Можливе також аліментарне зараження ооцистами токсоплазми, які виділяються з фекаліями зараженої кіш
ки. Яка стадія життєвого циклу токсоплазми виявляється в орга
нізмі людини:
А — шизогонія;
В — поліембріонія;
С — ендогонія;
D — спорогонія;
Е — гаметогонія?
28. Самка малярійного комара під час укусу всмоктала кров
людини, хворої на малярію. Яка максимальна кількість ооцист ма
лярійного плазмодія може утворитися в його організмі, якщо ту
ди потрапило чотири макрогаметоцити і п'ять мікрогаметоцитів:
А — одна;
В — дві;
355

С — три;
D — чотири;
Е — п'ять?
29. У хворого спостерігається типова для нападу малярії клі
нічна картина: лихоманка, жар, рясний піт. Під час обстеження
виявлено, що в нього збільшені печінка та селезінка. Яка стадія
розвитку малярійного плазмодія знаходиться в крові хворого в
цей час:
А — оокінета;
В — ендозоїд;
С — мерозоїт;
D — спороциста;
Е — спорозоїт?
30. Мешканець Індії скаржиться на загальну слабкість, втрату
маси тіла. У нього збільшені селезінка, печінка, неперіодично під
вищ ується температура тіла. У пунктаті з лімфатичного вузла
виявлено одноклітинні організми, тіло яких має овальну форму.
На яке протозойне захворювання вказують ці ознаки:
А — токсоплазмоз;
В — вісцеротропний лейшманіоз;
С — лямбліоз;
D — амебіаз;
Е — трипаносомоз?
31. Збудники природно-осередкових хвороб існують у певних
біогеоценозах незалежно від людини. На яку хворобу може за
разитися людина, потрапивши до відповідного біогеоценозу:
А — дикроцеліоз;
В — фасціольоз;
С — опісторхоз;
D — вухереріоз;
Е — гіменолепідоз?
32. Опісторхоз — це хвороба, що спричинюється котячим
(сибірським) сисуном. У хворого було виявлено опісторхоз. Як
збудник потрапив до організму хворого:
А — при вживанні в їж у напівсирого або недостатньо терміч
но обробленого м'яса великої рогатої худоби;
В — під час пиття сирої води з відкритих водойм;
С — при вживанні в їж у немитих овочів;
D — під час контакту з хворою кішкою;
Е — при вживанні в їж у напівсирої або в'яленої риби?

356

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

33. Сисуни належать до типу Плоскі черви. Хвороби, спричи
нені цими паразитичними організмами, мають загальну назву:
А — філяріатози;
В — цестодози;
С — нематодози;
D — протозоонози;
Е — трематодози.
34. Гельмінти до організму людини можуть потрапити різни
ми шляхами. Який з названих гельмінтозів спричинюють личин
ки паразита, що активно проникають у тіло людини:
А — дракункульоз;
В — трихоцефальоз;
С — ентеробіоз;
D — дикроцеліоз;
Е — урогенітальний шистосомоз?
35. Переважна більшість сисунів має складний життєвий цикл,
частина якого проходить у воді. У якого представника класу Сису
ни життєвий цикл не пов'язаний з водоймою:
А — котячого сисуна;
В — легеневого сисуна;
С — печінкового сисуна;
D — ланцетоподібного сисуна;
Е — шистосоми урогенітальної?
36. Людина, перебуваючи в Африці, помітила, що в її сечі з'яви
лася кров. Під час проведення лабораторного дослідження у ден
ній сечі хворого виявлено яйця овальної форми, жовтого кольору,
з шипом на одному з полюсів. Якому гельмінту вони належать:
А — аскариді людській;
В — гострику;
С — шистосомі урогенітальній;
D — трихінелі;
Е — печінковому сисуну?
37. У хворого спостерігається розлад травлення, загальна слаб
кість. У його фекаліях виявлено членики з 7 —12 гілками матки.
Яким гельмінтом інвазований пацієнт:
А — ціп'яком карликовим;
В — стьожаком широким;
С — ціп'яком озброєним;
D — ехінококом;
Е — ціп'яком неозброєним?
23 —

5-300

357

38. Під час розтину тіла померлої людини у тканинах головно
го мозку виявлено личинки. Встановлено, що вони належать од
ному з названих гельмінтів. Якому саме:
А — ціп'яку озброєному;
В — ціп'яку неозброєному;
С — печінковому сисуну;
D — лоа лоа;
Е — некатору американському.
39. Гельмінти можуть локалізуватися в різних органах людини.
Який з названих гельмінтів у статевозрілій формі локалізується
у венах черевної порожнини:
А — стьожак широкий;
В — шистосома урогенітальна;
С — альвеокок;
D — ціп'як неозброєний;
Е — ехінокок?
4 0 . При використанні в їжу свіжопосоленої ікри або недостат
ньо термічно обробленої риби людина може заразитися гельмін
тозами. На який гельмінтоз може захворіти людина, вживаючи
названі продукти:
А — дикроцеліоз;
В — теніаринхоз;
С — дифілоботріоз;
D — теніоз;
Е — трихінельоз?
4 1 . Під час розтину тіла померлої людини у печінці виявлено
дрібногорбкувату структуру, яка складається з дрібних міхурців
і зумовлена інвазуванням людини певним гельмінтом. Який гель
мінтоз був у померлого:
А — фасціольоз;
В — опісторхоз;
С — ехінококоз;
D — альвеококоз;
Е — дикроцеліоз?
4 2 . У хворого з розладами травлення, злоякісною анемією у
фекаліях виявлено членики гельмінта, ширина яких більша від
довжини. У центрі членика знаходиться матка, яка має харак
терну форму у вигляді петель. Якому гельмінту належать вияв
лені членики:
А — ціп'яку озброєному;
358

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

В — стьожаку широкому;
С — ціп'яку карликовому;
D — ехінококу;
Е — альвеококу?
43. Відомі випадки, коли хвора на гельмінтоз людина може
стати джерелом повторного зараження самої себе збудником тієї
самої хвороби. У випадку якого гельмінтозу це можливо:
А — аскаридозу;
В — теніаринхозу;
С — дракункульозу;
D — трихоцефальозу;
Е — ентеробіозу?
44. Зараження людини деякими гельмінтозами може відбу
ватися через шкірний покрив. Який з названих гельмінтів може
проникати в організм людини через шкіру:
А — аскарида людська;
В — гострик;
С — анкілостома;
D — ціп'як озброєний;
Е — ціп'як неозброєний?
45. Людина скаржиться на загальну слабкість, головний біль,
ослаблення пам'яті. У хворого недокрів'я. Під час дослідження
свіжих фекалій виявлено рухливі личинки. Якому гельмінту во
ни належать:
А — волосоголовцю;
В — анкілостомі;
С — трихінелі;
D — аскариді;
Е — ришті?
46. У фекаліях хворого знайдено безбарвні яйця діжкоподібної форми; на полюсах яєць знаходяться "пробочки". Який гель
мінт виявлено у хворого:
А — ришту;
В — аскариду людську;
С — волосоголовця людського;
D — кривоголовку дванадцятипалу;
Е — вугрицю кишкову?
47. Чоловік протягом 3 років працював в одній з африкансь
ких країн. За місяць після від'їзду до України звернувся до оф
тальмолога зі скаргами на біль в очах, набряк повік, сльозоточи23*

359

вість і ослаблення зору. Під кон'юнктивою ока було виявлено
гельмінти розміром 30—50 мм, які мали видовжене ниткоподіб
не тіло. Який діагноз може встановити лікар:
А — дифілоботріоз;
В — лоаз;
С — аскаридоз;
D — ентеробіоз;
Е — трихоцефальоз?
48. Ж інка скаржиться на головний біль, біль у м'язах під час
ковтання, жування, слабкість, підвищ ену температуру тіла, на
бряк повік і обличчя. За 1,5—2 міс до появи цих симптомів жін
ка споживала свинину, яка не пройшла ветеринарно-санітарної
експертизи. Який гельмінт спричинює ці симптоми:
А — аскарида;
В — вугриця кишкова;
С — трихінела;
D — некатор;
Е — кривоголовка дванадцятипала?
49. До лікаря звернувся хворий, який прибув із Середньої Азії,
зі скаргою на загальну слабкість, головний біль, нудоту, блюван
ня, рідкі випорожнення з домішками слизу та крові. Під час мік
роскопії дуоденального вмісту та при дослідженні свіжих фека
лій виявлено рухливі личинки. Причиною такого стану може бу
ти інвазійне захворювання:
А — трихоцефальоз;
В — стронгілоїдоз;
С — амебіаз;
D — дракункульоз;
Е — ентеробіоз.
50. Дитина неспокійно спить, уві сні скрегоче зубами, часто
розчухує ділянку шкіри біля відхідника. У лабораторії у зскрібках з періанальних складок дитини було виявлено гельмінти за
вдовжки до 1 см ниткоподібної форми, білого кольору та безбарвні
асиметричні яйця, що належать цьому гельмінту. Який гельмінт є
причиною такого стану в дитини:
А — аскарида;
В — вугриця кишкова;
С — гострик;
D — трихінела;
Е — ціп'як карликовий?
360

ЕКОЛОГІЯ ТА МЦЦИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

51. Пацієнт скаржиться на свербіж шкіри, особливо між паль
цями рук, у пахвових ямках, на нижній частині живота. При огля
ді на цих ділянках шкіри виявлено елементи висипки. Під час ла
бораторної діагностики встановлено, що причиною цього стану
є представник членистоногих. Назвіть хворобу, спричинену цим
членистоногим:
А — демодекоз;
В — міаз;
С — педикульоз;
D — короста;
Е — дерматотропний лейшманіоз.
52. При обстеженні пацієнта, що мешкав у Середній Азії, вста
новлено діагноз — кліщовий поворотний тиф. Збудник міг по
трапити до організму хворого через укус:
А — собачого кліща;
В — селищного кліща;
С — малярійного комара;
D — тайгового кліща;
Е — москіта.
53. Серед кліщів є збудники інвазійних хвороб. Яка з назва
них хвороб спричинюється представником ряду Кліщі:
А — короста;
В — тайговий енцефаліт;
С — туляремія;
D — кліщовий висипний тиф;
Е — бруцельоз?
54. Серед членистоногих є механічні, специфічні переносни
ки збудників хвороб, а також збудники хвороб. Серед членисто
ногих збудником хвороб людини є:
А — дермацентор;
В — селищний кліщ;
С — собачий кліщ;
D — коростяний свербун;
Е — тайговий кліщ.
55. Хворий проживає в Середній Азії. У нього виявлено шкір
ний лейшманіоз. Які комахи є переносником цієї хвороби:
А — комарі;
В — москіти;
С — мошки;

361

D — мокреці;
E — ґедзі?
56. Лікар виявив у хворого на волосистій частині голови по
шкодження тканин з локальними місцями нагноєння і встано
вив діагноз — міаз. Личинки яких комах спричинюють це захво
рювання:
А — тріатомового клопа;
В — жигалки осінньої;
С — комара малярійного;
D — мухи вольфартової;
Е — москіта?
57. Серед представників родини Справжні мухи є механічні
та біологічні переносники збудників хвороб. Біологічним пере
носником збудника інвазійної хвороби є:
А — синя м'ясна муха;
В — муха цеце;
С — жигалка осіння;
D — муха хатня;
Е — вольфартова муха.
58. Серед комах існують як збудники хвороб, так і переносни
ки збудників хвороб. Які комахи переносять збудника вісцераль
ного лейшманіозу:
А — комарі;
В — москіти;
С — мошки;
D — мокреці;
Е — ґедзі?
59. Серед комах існують як збудники хвороб, так і переносни
ки збудників хвороб. Яка комаха переносить збудника малярії:
А — комар Anopheles;
В — комар Aedes;
С — комар Culex;
D — москіт Phlebotomus;
Е — кліщ Ixodes?
60. У хворого виявлено африканську сонну хворобу. Яка ко
маха, кусаючи хворого, могла передати йому збудника цієї хво
роби:
А — вольфартова муха;
В — хатня муха;
С — муха цеце;

362

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

D — осіння жигалка;
Е — блощиця?
6 1 . Серед комах є такі, які можуть паразитувати або на імагінальній, або на личинковій стадії розвитку. Яка з комах парази
тує на личинковій стадії:
А — малярійний комар;
В — москіт;
С — муха цеце;
D — вольфартова муха;
Е — осіння жигалка?
6 2 . Одежні воші є специфічними переносниками спірохет —
збудників поворотного тифу. Як потрапляють спірохети до ор
ганізму людини:
А — при укусі одежної воші з її слиною;
В — при роздавлюванні одежної воші і втиранні у місце уку
су на шкірі її гемолімфи;
С — при втиранні фекалій о д еж н ої вош і в м ісце розчухів на
шкірі;
D — при потраплянні збудників у кров через слизову обо
лонку носа;
Е — при потраплянні збудників у кров через кон'юнктиву ока?
6 3 . Під час медичного огляду в пацієнта під пахвами, на лоб
ковому підвищ енні й повіках було виявлено комах завдовжки
1,0—1,5 мм, з широким тілом. Назвіть цих ектопаразитів:
А — головні воші;
В — блохи;
С — лобкові воші;
D — одежні воші;
Е — блощиці.
6 4 . Під час медичного огляду в деяких пацієнтів на голові бу
ло виявлено комах розміром 2 —3 мм сірого кольору, з глибоки
ми вирізками по боках тіла. Які це ектопаразити:
А — одежні воші;
В — кліщі;
С — головні воші;
D — блохи;
Е — блощиці?
6 5 . Отруйні тварини бувають пасивно-отруйними та активноотруйними. Серед останніх виділяють озброєних і неозброєних.
Назвіть активно-отруйну неозброєну тварину:
363

А — медуза-хрестовик;
В — риба маринка;
С — риба фуіу;
D — саламандра;
Е — бджола.
66. Небезпечні для людини отруйні тварини відрізняються
способами утворення отрути та шляхами її потрапляння в орга
нізм ураженого. До якої категорії тварин належать риби ф уіу і
маринка:
А — активно-отруйні озброєні;
В — активно-отруйні неозброєні;
С — активно-отруйні;
D — неотруйні;
Е — пасивно-отруйні?
67. Існують організми, які виробляють і нагромаджують спо
луки, здатні спричинювати отруєння людини. Деякі отруйні
рослини і тварини містять біологічно активні речовини, які в
малих дозах використовують в медицині. Назвіть такий орга
нізм:
А — блекота чорна;
В — головна воша;
С — аскарида людська;
D — тайговий кліщ;
Е — дизентерійна амеба.
68. В Україні водиться п'явка медична. Вона живиться кров'ю
риб, жаб, ссавців і може тривалий час харчуватися кров'ю люди
ни. При цьому згортанню крові запобігає речовина, що містить
ся в секреті залоз, протоки яких відкриваються в глотку п'явки
медичної. Як називається ця речовина:
А — гуанін;
В — глюкоза;
С — гемоглобін;
D — глікоген;
Е — гірудин?
69. Здавна в медицині використовується п'явка медична. Во
на живиться кров'ю. Завдяки чому п'явка медична наносить ран
ку на шкірі жертви:
А — кігтеподібному шипу-жалу;
В — рухливим щелепам;
С — гачкам;

ЕКОЛОГІЯ ТА МВДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

D — колючо-сисному ротовому апарату;
Е — присоскам?
70.
Небезпечні для людини отрути, які утворюються в органі
мі отруйних тварин, не однаково впливають на різні види ссав
ців. Деякі з них мають природний імунітет до певних отрут. Яка
тварина нечутлива до укусів гримучої змії:
А — собака;
В — свиня;
С — морська свинка;
D — кінь;
Е — кролик?
Контрольні питання до розділу 4
1. Екологія, її предмет, завдання і методи. Значення для ме
дицини.
2. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмо
сфера, гідросфера, літосфера, внутрішнє середовище орга
нізму. Єдність організму і навколишнього середовища.
3. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропогенні.
Біологічний та екологічний оптимуми.
4. Екосистема. Структура та функції. Екосистеми природні
та штучні.
5. Форми біотичних зв'язків між організмами.
6. Трофічні зв'язки в екосистемах. Екологічні піраміди (піра
міда біомаси, піраміда чисел, піраміда енергії).
7. Вплив окремих факторів середовища на людину.
8. Адаптація людей до екстремальних умов (Арктика, пусте
лі, високогір'я).
9. Структура і функції біогеоценозу.
10. Антропогенні екосистеми. Формування антропоценозів.
11. Антропогенні зміни в екосистемах, їхні напрями та нас
лідки.
12. Біосфера та її структура. Поняття про ноосферу.
13. Колообіг речовин і енергії в біосфері. Біогеохімічні цикли.
14. Екологічний стан в Україні. Стан здоров'я населення як ін
тегральний критерій оцінювання якості навколиш нього
середовища.
15. Охорона біосфери.
16. Форми співжиття організмів різних видів.
365

17. Паразитизм як біологічний феномен. Походження пара
зитизму.
18. Середовище існування паразита. Проміжний, остаточний
хазяїн. Резервуарний хазяїн.
19. Взаємодія між паразитом і хазяїном.
20. Система паразит — хазяїн. Морфофізіологічна адаптація
паразитів.
21. Антропонози, зоонози. Поняття про трансмісивні захво
рювання.
22. Учення Є.Н. Павловського про природно-осередкові хво
роби.
23. Загальна характеристика найпростіших. їхнє медичне зна
чення.
24. Загальна характеристика саркодових, інфузорій, джгутико
вих, споровиків. Вільноіснуючі та паразитичні представники.
25. Морфофізіологічні особливості амеби дизентерійної (Enta
moeba histolytica). Лабораторна діагностика та профілак
тика амебіазу.
26. Морфофізіологічні особливості кишкової амеби (Entamoe
ba coli) та ротової амеби (Entamoeba gingivalis).
27. М орфофізіологічні особливості балантидія (Balantidium
coli). Лабораторна діагностика і профілактика балантидіазу.
28. М орф оф ізіологічні особливості лейш маній (Leishm ania
tropica minor, Leishmania tropica major, Leishmania tropica
mexicana, Leishmania donovani, Leishmania infantum). Шкір
ний та вісцеральний лейшманіози. Лабораторна діагнос
тика та профілактика лейшманіозів.
29. Морфофізіологічні особливості трипаносом (Trypanosoma
gambiense, Trypanosoma rhodesiense, Trypanosoma cruzi).
Лабораторна діагностика та профілактика трипаносомозів.
30. Морфофізіологічні особливості лямблії (Lamblia intestinalis). Лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу.
31. М орф оф ізіологічні особливості киш кової трихомонади
(Trichomonas hominis).
32. Морфофізіологічні особливості піхвової трихомонади (Tri
chomonas vaginalis). Лабораторна діагностика та профілак
тика урогенітального трихомонозу.
33. Морфофізіологічні особливості токсоплазми (Toxoplasma
gondii). Лабораторна діагностика та профілактика токсо
плазмозу.
366

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

34. М орфофізіологічні особливості малярійних плазмодіїв
(Plasmodium vivax, Plasmodium malariae, Plasmodium falci
parum, Plasmodium ovale). Лабораторна діагностика та про
філактика малярії.
35. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Біо- та
геогельмінти.
36. Тип Плоскі черви. Загальна характеристика.
37. Сисуни — збудники трематодозів у людини. Морфологіч
ні особливості класу Trematodes.
38. Fasciola hepatica. Морфологічні особливості. Життєвий цикл.
Лабораторна діагностика і профілактика фасціольозу.
39. Opisthorchis felineus. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика опісторхозу.
40. Clonorchis sinensis. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика клонорхозу.
41. Dicrocoelium lanceatum. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика дикроцеліозу.
42. Paragonimus ringeri. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика парагонімозу.
43. Schistosoma haematobium, Schistosoma mansoni, Schistosoma
japonicum. Морфологічні особливості. Життєві цикли. Л а
бораторна діагностика і профілактика шистосомозів.
44. Metagonimus yokogawai. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика метагонімозу.
45. Nanophyetes salmincola. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика нанофієтозу.
46. Стьожаки — збудники цестодозів у людини. Морфологіч
ні особливості класу Cestoidiea.
47. Taenia solium. Морфологічні особливості. Життєвий цикл.
Лабораторна діагностика і профілактика теніозу.
48. Taeniarhynchus saginatus. Морфологічні особливості. Жит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика теніаринхозу.
49. Hymenolepis папа. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика гіменолепідозу.
367

50. Echinococcus granulosus. Морфологічні особливості. Жит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика ехі
нококозу.
51. Alveococcus mulfflocularis. Морфологічні особливості. Жит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика альвеококозу.
52. Diphyllobothrium latum. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика дифілоботріозу.
53. Тип Круглі черви. Загальна характеристика.
54. Ascaris lumbricoides. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика аскаридозу.
55. Enterobius vermicularis. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика ен
теробіозу.
56. Trichocephalus trichiurus. Морфологічні особливості. Жит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика три
хоцефальозу.
57. Ancylostoma duodenale. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика ан
кілостомозу.
58. Necator americanus. Морфологічні особливості. Ж иттє
вий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика некаторозу.
59. Strongyloides stercoralis. Морфологічні особливості. Жит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика сгронгілоїдозу.
60. Trichinella spiralis. Морфологічні особливості. Ж иттєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика трихіне
льозу.
61. W uchereria bancrofti. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика вухереріозу.
62. Brugia malayi. Морфологічні особливості. Життєвий цикл.
Лабораторна діагностика і профілактика бругіозу.
63. Loa Іоа. Морфологічні особливості. Життєвий цикл. Лабо
раторна діагностика і профілактика лоазу.
64. Onchocerca volvulus. Морфологічні особливості. Життєвий
цикл. Лабораторна діагностика і профілактика онхоцеркозу.

ЕКОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА ПАРАЗИТОЛОГІЯ

65. Dracunculus medinensis. Морфологічні особливості. Ж ит
тєвий цикл. Лабораторна діагностика і профілактика дракункульозу.
66. Синдром Larva migrans. Причини виникнення, форми.
Заходи особистої профілактики та профілактики серед на
селення.
67. Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу.
68. М орф ологічні особливості ракоподібних. М едичне зна
чення.
69. Морфологічні особливості павукоподібних. Основні ряди.
70. Фаланги, скорпіони, павуки. Особливості будови та жит
тєдіяльності. Медичне значення.
71. Особливості будови та життєдіяльності кліщів.
72. Кліщі — збудники хвороб. Acarus siro s. Sarcoptes scabiei.
Demodex folliculorum. Особливості будови і життєдіяль
ності. Профілактика хвороб, спричинених ними.
73. Кліщ і — переносники трансмісивних хвороб людини.
Трансоваріальна передача збудників захворювань та її зна
чення.
74. Іксодові кліщі. Представники, які мають медичне значен
ня. Особливості будови і життєдіяльності. Профілактика
хвороб, збудників яких переносять іксодові кліщі.
75. Аргасові кліщі. Представники, які мають медичне значен
ня. Особливості будови і життєдіяльності. Профілактика
хвороб, збудників яких переносять аргасові кліщі.
76. Гамазові кліщі. Представники, які мають медичне значен
ня. Особливості будови і життєдіяльності. Профілактика
хвороб, збудників яких переносять гамазові кліщі.
77. М еханічні та специфічні переносники збудників хвороб.
Приклади. Принципи переносу збудників хвороб.
78. Комахи — збудники та переносники збудників хвороб.
Особливості будови та життєдіяльності. Розвиток комах з
повним та неповним метаморфозом.
79. Мухи. Представники, які мають медичне значення. Особ
ливості будови та життєдіяльності. Запобігання хворо
бам, збудників яких розносять мухи.
80. Комарі. Представники, які мають медичне значення. Особ
ливості будови та життєдіяльності. Запобігання хворобам,
збудників яких поширюють комарі.

369

81. Москіти. Представники, які мають медичне значення. Особ
ливості будови та життєдіяльності. Запобігання хворобам,
збудників яких поширюють москіти.
82. Мошки. Особливості будови та життєдіяльності. Медичне
значення.
83. Мокреці. Особливості будови та життєдіяльності. Медич
не значення.
84. Ґедзі. Особливості будови та життєдіяльності. М едичне
значення.
85. Таргани. Особливості будови та життєдіяльності. їхня роль
у поширенні збудників захворювань. Запобігання хворо
бам, збудники яких поширюються тарганами.
86. Воші. Особливості будови та життєдіяльності. їхня роль у
поширенні захворювань. Запобігання хворобам, збудників
яких поширюють воші.
87. Блохи. Особливості будови та життєдіяльності. їхня роль
у поширенні захворювань. Запобігання хворобам, збудни
ків яких поширюють блохи.
88. Клопи. Особливості будови та життєдіяльності. їхня роль
у поширенні захворювань. Запобігання хворобам, збудни
ків яких поширюють клопи.
89. Значення для медицини отруйних тварин, рослин, грибів.
90. Класифікація отруйних тварин. Отруйні тварини України.
91. Біологічно активні речовини, продуковані отруйними тва
ринами. їхнє використання в медицині.
92. Отруйні рослини України.
93. Біологічно активні речовини, продуковані отруйними рос
линами. їхнє використання в медицині.
94. Отруйні гриби України.
95. Біологічно активні речовини, продуковані отруйними гри
бами. їхнє використання в медицині.
96. Ш ляхи проникнення отрути в організм людини. Профі
лактика отруєнь.

Биология: В 2 кн. Кн. 1: Учеб. для медиц. спец, вузов /

В.Н. Яртин, В.И. Васильєва, И.Н. Волков, В.В. Синельщикова / Под ред. В.Н. Ярьігина. — М.: Вьісшая шк., 1997. — 448 с.
Биология. В 2 кн. Кн. 2: Учеб. для медиц. спец, вузов /
В.Н. Яртин, В.И. Васильєва, И.Н. Волков, В.В. Синельщикова / Под ред. В.Н. Ярьігина. — М.: Вьісшая шк., 1997. — 352 с.
Богоявленский Ю. К. и др. Руководство к лабораторньїм занятиям по биологии: Учеб. пособие / Под ред. Ю.К. Богоявленского. — М : Медицина, 1988. — 320 с.
ГенисД.Е. Мсдицинская паразшология: Учебник. — 4-еизд.,
перераб. и доп. — М.: Медицина, 1991. — 240 с.
Догель В.А. Зоология беспозвоночньїх: Учеб. для ун-тов / Под
ред. проф. Ю.И. Полянского. — М.: Вьісшая шк., 1981. —
606 с.
Захаров А.Ф., Бенюш В.А., Кулешов Н.П., БарановскаяА.И. Хро
мосоми человека (Атлас). — М.: Медицина, 1982. — 264 с.
Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник / А.Д. Тимченко, Ю.З. Бажора, Л .Г . Кириченко та ін.; За ред. А .Д. Тимченка. — К.: Вища шк., 1992. — 391 с.: іл.
Королев В.А., Кривошеина Р.Н., Полякова З.Г. Руководство к ла
бораторним занятиям по биологии. К.: Вища шк., 1986. —
213 с.
Носов А. Лекарственньїе растения. — М.: ЗКСМО-ПРЕСС,
1999. - 350 с.
Рис 3., Стернберг М. Введение в молекулярную биологию:
От клеток к атомам: Пер. с англ. — М.: Мир, 2002. — 142 с.
Романенко О.В., Костильов О.В. Основи екології: Навч. посіб
ник. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 150 с.
Російсько-українсько-англійський базовий словник студента-медика / Г.О. Золотухін, Н.П. Аитвиненко,Н.В. Місник,
А.Я. Aepaxoea, М.В. Попов, II. Бобрик, Г.Б. Бабій, О.В. Рома
ненко, В.В. Пащенко, О.В. Чалий, В.Б. Раскалей, В.О. Калібабчук, В.І. Галинська, А.Г. Сударикова, Ю.В. Хмелєвський. —
К.: Здоров'я, 2001. — 264 с.
Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія. — К.: Вища шк., 1992. —
424 с.
Томас В. Садлер. Медична ембріологія за Лангманом. — Львів.:
Наугилус, 2001. — 550 с.
Emery А.Е.Н., Muller R.F. Elementes of medical genetics — Edin
burg: Churchil Livingstone., 1992. — 349 p.
Katz M., Despommier D.D., Gwardz R. Parasitic diseases. — New
York: Springer-Verlag, 1989. — 301 p.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Романенко Олександр Вікторович
Кравчук Марія Григорівна
Грінкевич Валентина Миколаївна та ін.

оюіщмчш шшшга
Посібник
з практичних занять

За редакцією професора
О.В. Романенка
Київ "Здоров'я"

Редактор Н.П. Манойло
Художник-оформлювач В.С. Жиборовський
Дизайнер Ж.М. Головко
Коректори А.І. Муравік, В.І. Коваль
Комп'ютерна верстка В.Ю. Романенко
Підп. до друку 20.12.04. Формат 60х90Хб.
Папір офсет. Гарн. Лінотип. Друк офсет.
Ум. друк. арк. 21,6. Обл.-вид. арк. 14,0.
Тираж 2000 прим. Зам. 5-300
Видавництво "Здоров'я",
01054, м. Київ-54, вул. Воровського, 32 Б.
Свідоцтво видавництва "Здоров'я"
№ 02473139 від 02.11.95 р.
Свідоцтво ДК № 700 від 30.11.2001 р.
E-mail: zdorovja@i.kiev.ua
http: \\www.zdorovja.kiev.ua
ЗАТ "ВІПОЛ", ДК № 15,
03151, Київ-151, вул. Волинська, 60.