ы г

'5197

Ретѵтт.

гѴ<І
1.1 Я
93

И т о г о л

Ш!

•

шшяшш

• '.

.1

Тч

; ••.

A. Я Щ Е Н К О .

РУССКАЯ БИБЛІОГРАФІЯ
по

Юрьевъ.
Типографія

К.

1915,

Маттисена.

/

y

A. Я Щ Е Н К О .

^tcTJLœUu&y

РУССКАЯ БИБЛІОГРАФІЯ

Юрьевъ.
Т и п о г р а ф і я

К.

1915.

Маттисена.

Оттискъ и з ъ „ У ч ѳ н ы х ъ Записокъ И м п е р а т о р с к а г о
Университета".

Юрьѳвскаго

Оглавленіе.
Отдѣлъ первый.
I.

II.

Обз
A.
B.
В.

III.

Обз
A.
Б.
B.
Г.

IV.

III.
II.

IV.
^Ѵ.

V

и

новой.

оры древне.й
фялософіи.
Источники
Р у с с к і е обзоры древней философіи
П е р е в о д н ы е обзоры древней философіи
Обзоры г р е ч е с к о й философіи в ъ с в я з и с ъ исторіей г р е ч е с к о й литературы
Общій д у х ъ и о т д ѣ л ь н ы я ч а с т и дрѳвней философіи .

3
8
12
20
21
25
26
28

Исторія греческой философіи до Платона.

О б щ і я с о ч и н е н і я по и с т о р і и г р е ч е с к о й
Платона
Г р е ч е с к а я р е л и г і я
Ф и л о с о ф с к і я ш к о л ы д о С о к р a т а.
1. Г н о м и к и
2. Іонійскіе физики
3. И и ѳ а г о р ъ и пиѳагорейцы
4. Э л е а т ы
5. Г е р а к л и т ъ
6. Э м п е д о к л ъ
7. А т о м и с т ы
8. А н а к с а г о р ъ
9. Софисты
Сок р a т ъ
Сократики
1. Ксенофонтъ
2. К ѳ б е т ъ
3. К и р е н а и к и
4. Ц и н и к и

Отдѣлъ третій.
I.

Отр.
1
2
3

оры обіцѳй исторіи философіи, древней
Р у с с к і е обзоры исторіи философіи
И е р е в о д н ы е обзоры исторіи философіи
Общіе обзоры исторіи о т д ѣ л ь н ы х ъ ч а с т е й филоеофіи

Отдѣль второй.
I.

Общія сочииенія по древней философіи.

Справочныя
изданія.
A. Энциклопедіи
B. Х р е с т о м а т і н
В. Б и б л і о г р а ф і и

философіи

до

34
36
46
47
47
50
51
51
51
52
52
53
56
58
59
59

Платонъ.

Сочиневія ІІлаіова
А. С о к р а т и ч е с к і е діалоги (1. Ѳ е а г ь . 2. Первый А л к и в і а д ъ . 3. Второй
А л к и в і а д ъ . 4. Іонъ. 5. Л а х е т ъ . 6. Х а р м и д ъ . 7. Л и з и с ъ ) . . . .
Б . С о к р а т о в с к а я борьба (8. Протагоръ. 9. Евтидемъ.
10. Ббльшій
•
Иппій. 11. Меныдій Иппій. 12. Евтифронъ. 13. Апологія Сократа.
14. К р и т о н ъ )
.
-В„ Н а ч а л о п л а т о н и з ы а ( 1 5 . Горгій. І б . М е н о н ъ . 17. Менексенъ. 18. Ф е д о н ъ ) .

59
62
65
70.

Г.

11.

Сиотема отрѣшеннаго и я е а л и з м а (19. Кратплъ. 20. Ѳеэтитъ. 21. Софистъ. 22. Политикъ. 23. Парменидъ)
Д. Эросъ (24. Фѳдръ. 25. Пиршество]
Е. Поло гительный идеализмъ (26. Филѳбъ. 27. Гооударство. 28. Тимей.
29. Критій. 30. Законы)
'
Ж. Сомнительные діалоги
Л и т е р а т у р а о П л a т о н ѣ.
A. Общій в з г л я д ъ на философію Платона
"Б. Ж и з н ь Платона
B. Д і а л е к т и к а и ученіе объ и д е я х ъ Платона
Г. Метафизика Платона
Д. Э т и к а и политика Платоыа
Е. Э с т е т и к а Платона

Отдѣлъ четвертый.
I.

II.

III.

Сочиненія
A.
B.
В.
Г.
Д.
Е.
Ж.
Лит
A.
Б.
B.
Г.
Д.
Ѳео

Стр.
72
73
74
76
77
79
80
81
83
85

Аристотель.

Аристотеля.

Логика
Метафизика
Физика
Пспхопогія
Этпка
ГІолитика
Эсте.тика
е р а т у р а о б ъ A р и с т о т ѳ л ѣ.
Общій в з г л я д ъ н а филоеофію Аристотеля
Л о г и к а Аристотеля
Метафизика и ученіе о ириродѣ Аристотеля
Э т и к а и политика Аристотеля
Э с т е т л к а Аристотеля
ф рa с т ъ

86
87
87
88
88
89
89
90
91
92
94
97
98

Отдѣлъ пятый. Исторія дрекней философіи послѣ Ариеготеля.
I.

II.

III.
IV.
V.

VI.

Стоицизмъ.
A. Обіція сочиненія о стоицизмѣ
Б. С т а р ш і е стоики
B. С е н е к а
Г. С е к с г ь Пиѳагореецъ
Д. Э п и к т е т ъ
Е. М а р к ъ Аврелій
Э п if к y р е и з м ъ.
A. Э п и к у р ъ
Б . Дукрецій
B. Г о р а ц і й
Ск епт иц п з мъ
Э к л в к т и з м ъ (Ц и ц е р о н ъ ) .
А. Фнлософскія сочииенія Цицероиа
Б . Л и т е р а т у р а о Цицеронѣ
Р ел пг і оз н ы й синкрвтизмъ.
A. Р н м с к а я религія . .
Б . Новопиѳагорейство
B. ІІиѳагорействуюіцій ішатонизмъ (Плутархъ) .
Г.
Іудѳйоко-греческая филс^оофія
1. І у д е й с к а я философія
2. Аристовулъ
3. Ф и л о н ъ Александрійскій
H о в о іі л a т о н и з м ъ.
А. Сочиненіе новоплатониковъ
Б . Л и т е р а т у р а о новоплатонпкахъ

• . . .

. . . .

99
109
101
103
ЮЗ
105
106
107
108
109
109
112
114
118
ш
121
121
122
122
124
125

ОТДЪЛЪ І І Е Р В Ы Й .

Общія сочиненія по древней философіи.
I.

С п р а в о ч н ы я изданія.
А.

Энциклопедіи.

Философскій лексиконъ. С. Г(огоцкаго). T. I. Кіевъ. 1857 ( І П +
579 + I V стр.) 2-е изд. СПБ. 1859.
(Буквы A—В). T. II. Кіевъ. 1861.
(841 стр.) (Буквы Г—И). T. III.
Кіевъ. 1866. (639 + ѴІстр.) (Буквы
I—0). Т.ІѴ. Вып. 1-й Кіевъ. 1872.
( І Ѵ + 4 3 2 стр.) ( Б у к в ы П—С). T. IV.
Вып. 2-й Кіевъ. 1873 (325 + 4 стр.)
(Буквы Т—Ѳ).
„Философскій лексиконъ"
Гог о ц к а г о и з л а г а е т ъ , в ъ ф о р м ѣ энциклопедіи, в о п р о с ы , отяосящіеся
к ъ ф и л о с о ф і и и и с т о р і и философіи,
a такжѳ и вопросы
педагогичеекіе, п о с к о л ь к у они п р и м ы к а ю т ъ
к ъ философіи.
Трудъ
капитальный, произведенный самостоятельнымъ и оригинальнымъ
мыслителемъ, и совершенно исключительный, особенно если
представить,
что онъ д ѣ л о р у к ъ одного л и д а .
Нѣкоторыя слова,
напр.
Гегель,
представляютъ ц ѣ л ы я
изслѣдованія.
Этой философской энциклопедіей м о ж е т ъ г о р д и т ь с я р у с с к а я
литература,
и тѣмъ
непонятнѣе
кажѳтся, п о ч е м у не предпринято
второго (подновленнаго)
изданія,
х о т я п е р в о е д а в н о у ж е стало б о л ь шой б и б л і о г р а ф и ч е с к о ю р ѣ д к о с т ь ю .

Эшщклопедическій
словарь
Брокгауза и Эфрона. СПБ. 1890—
1907.

84 +

4 доп. т о м а .

Очень дѣнное для
философіи
справочное изданіе.
В ъ тѳчѳніи
д о л г а г о в р е м е н и р е д а к т о р о м ъ фил о с о ф с к а г о о т д ѣ л а б ы л ъ В л . Сол о в ь е в ъ , которымъ было написано
много статей для этого словаря.
Нѣкоторыя
(но д а л е к о н е
всѣ)
с т а т ь и С о л о в ь е в а и з ъ э т о г о слов а р я ломѣщѳны в ъ I X т о м ѣ Собран і я сочиненій Соловьѳва.
Новое, совершенно
переработ а н н о е изданіѳ этой энцяклопедіи
подъ заглавіемъ :

Новый эпциклоподическій словарь Брокгауза и Эфрона. СПБ.
1 9 1 1 И СЛ.

Изданіе продолжаѳтся.
Редакторомъ философскаго о т д ѣ л а явл я е т с я Э. J I . Р а д л о в ъ , и э т о я в л я е т с я
р у ч а т е л ь с т в о м ъ , что новое изданіе
в ъ философскомъ отношеніи останется на высотѣ перваго.

Эициклопедическій
словарь
Граната. Седьмое совершенно переработанное изданіе. М. 1912 и ел.
Изданіе

продолжается.

Большая энциклопедія ІІОДЪ
ред. С. Н. Южакова. 19 томовъ.
СПБ.

1900—1904.

Словарь Историческій, или Сокращенпая Библіотека, заключающая в ъ себѣ житія и дѣянія :
патріарховъ, царей
филосо-

Б.

I. Философія н а в о с т о к ѣ (стр. 1—20)'
II. Г р е ч е с к а я философія (21—145). III'
г л . 1. С р е д н е в ѣ к о в а я философія ( 1 4 6 —
169). Гл. 2. А н г л і й с к а я философія ( 1 7 0 —
182).
Г л . 3.
Франдузская
филоеофія
(183—235). Гл. 4. Н ѣ м ѳ д к а я фплософія
в ъ X V I I в ѣ к ѣ ( 2 3 6 — 2 6 0 ) . Гл. 5. Аиг л і й с к а я философія. Л о к к ъ и его ш к о л а
(261—272). Г л . 6. Философія во Ф р а н ціи в ъ ХѴІИ в. ( 2 7 3 — 3 2 5 ) . Гл. 7. ІЛотл а н д с к а я философія (326—333). Гл. 8.
Нѣмецкая философія (334—428). Гл. 9.
Ф р а н ц у з с к а я философія (429—502).
Гл.
10. С о в р е м е н н а я а н г л і й с к а я философія
(503—535).

1895,
Вѣст.,

1895, № 5, стр. 626; Образ. 1895,
Жур. М. Нар.

M 1 2 , стр. 1 1 5 ;
Пр.,
1896, ч. 304,

стр.

195—196.

Отрывки выбраны
интересные
и х а р а к т е р и ы е , со з ы а н і е м ъ д ѣ л а .

И. К(орсунскій).
Изреченія
древнѣйшихъ греческихъ мыслителей, выбранныя изъ сочиненій
Діогена Лаерція, Плутарха, Стобея
и др. Харьковъ, 1887. 8° (283 стр.).
(Печаталось предварительно в ъ

Вѣрѣ и Разумгъ, 1885 г. т. П, ч. 1.
и 2; 1886,

1790—1798.
Переводъ
франц.
„Историкобіографическаго
словаря"
(Изд.
B a c . Ив. Окорокова), 1 4
томовъ.
( С ъ б у к в ы А д о Ѳ ) . М. 1 7 9 0 — 1 7 9 8 .

Хрестоматіи.

А. Фуллье. Отрывки изъ сочиненій великихъ философовъ.
Перев. съ франц. II. Николаева.
М. 1895 ( Х Х І + 5 3 5 стр.).

Рецензіи : Pye. Мысль,
№ 2, стр. 5 6 — 5 7 ; Ист.

фовъ древнихъ и нынѣшнихъ вѣковъ —
съ показаніемъ главнѣйшихъ ихъ сочиненій.
М.

я н в . кн. 1, мартъ кн. 1,

к с и м а н д р ъ . 13. Г е р а к л и т ъ .
14. А и а к с а г о р ъ . 15. Демокритъ. 16. Пиѳагоръ. 17.
Эпихирмъ. 18. Эмпедоклъ.
19. Архитъ.
20. Ксенофаыъ. 21. З е в о н ъ . 22. Симон и д ъ . 23. Ѳеогнидъ. 24. П и н д а р ъ . 25.
Протагоръ.
26. Горгій.
27. Продикъ.
28. Сократъ. 29. П л а т о н ъ .
30. Ксенофонтъ.
31. Е в к л и д ъ .
32. С т и п а г о н ъ .
33. Аристиппъ. 34. Ѳеодотъ. 35. Антис ѳ е н ъ . 36. Д і о г е и ъ .
37. К р а т и с ъ . 38.
Менедемъ.
39. К с е н о к р а т ъ .
40. Аристотель. 41. Ѳеофрастъ. 42. В і о н ъ . 43.
Зенонъ.
44. Клеанѳъ.
45. А р и с т и а ъ .
46. Х р и з и н п ъ . 47. А р к е з и л а й . 4 8 . К а р ыеадъ.
49. Демосѳенъ.
50. Димитрій
Фалерескій.
З д ѣ с ь жѳ м о г у т ъ б ы т ь упомянуты, в ъ хронологическомъ
пор я д к ѣ , сборники Х Ѵ І І І в . р а з л и ч п ы х ъ мнѣній философовъ дрѳввяго
міра.

[Хрисолоръ Маыуилъ, грекъ
X I V в.]. Гномологшсъ, или собранныя изъ разныхъ творцовъ
мнѣнія Хрисолоровы, гю алфавпту. И притомъ краткія нѣкоторыхъ древеихъ писателей эпістолы, или граматки : еще жъ
седьми греческихъ мудрецовъ и
другихъ философовъ апофтегматы, или наотавленія и совѣты.
Пер. съ эллшю-греч. Ст. Писаревъ. М. 1767. 12°.

3,

Нравоученія древнихъ фялософовъ. Пер. М. 1769. 12°. 2-е
изд. съ прибавленіями. М. 1781.

1. Ѳ а л е с ъ .
2. Сопонъ.
3. Х и л о н ъ .
4. Ппттакъ. 5. В і а с ъ . 6. Клеобулъ. 7.
Пѳріандръ. 8. А н а р х а р с и с ъ . 9. Мпзонъ.
10. Эпименидъ. 11. Ф е р е к и д ъ . 12. А н а -

Кабинетъ любомудрія, в ъ которомъ точно изъясняется общее
в с ѣ х ъ древпихъязыческихъ любо-

апр. к н .

1, май кн.

іюль кн. 2,
№№

18,

6—12).

23,

авг.
24;

1, іюнь кн. 2 ,

кн. 1, сент. кн. 1,
1887,

№№ 1,

мудрецевъ понятіе о Б о г ѣ , о добродѣтели и о порокѣ, и о средствахъ, прямо ведущихъ человѣка къ истинному благополучію,
или Александрійской библіоѳики
рѣдкости, названныя отъ нѣкоторыхъ Руномъ и проч. Пер. съ
эллино-греч. и лат. Мих. Цвѣтихинъ. 1782. 8° (336 стр.).
Лучшее изъ появившихся в ъ
XVIII в. собраній изреченій древ-

В.

иихъ авторовъ.

И з р е ч е н і я распо-

л о ж е н ы по с и с т е м ѣ , и п р и к а ж д о м ъ
сдѣланы точныя ссылки на

источ-

ники.

Златые остатки древности, содержащіе древнихъ греческихъ
философовъ драгоцѣнныя нравоученія. Пер. съ эллино-греч. Ив.
Виноградовъ. '2 ч. М. 1783. 8°.

Библіографіи.

П. Прозоровъ. Систематическій указатель книгъ и статей
по греческой филологіи, напечатанныхъ в ъ Россіи съ X V I I столѣтія по 1892 г., съ прибавленіемъ за 1893, 1-894 и 1895 г. Изд.
Имп. Ак. Наукъ. СПБ. 1898. 4°.

Къ философіп
имѣютъ
отношеніе
отд. II, 2, объ о т д ѣ л ь н ы х ъ г р е ч е с к и х ъ
а в т о р а х ъ (стр. 9 — 9 0 , 2 6 5 — 2 9 0 ) , отд. V ,
1, иеторія г р е ч е с к о й л и т е р а т у р ы вообще
(стр. 121—125, 302), отд. V I , г р е ч е с к а я
философія ( 1 3 2 — 1 4 4 , 3 0 6 — 3 0 9 ) , отд. I X ,
2, религія и миѳологія д р е в н п х ъ грековъ (207—216, 324—326).

Д. И. Нагуевскій. Библіографія по исторіи римской литературы въ Россіи с ъ 1709 по 1889 г.
Съ введеніемъ и указателями.
Казань. 1889.
( Т а к ж ѳ в ъ Учен. Зап. Каз. ун.

по и с т о р . - ф и л . ф а к . 1 8 8 9 г . )
Къ философіи и м ѣ ю т ъ
отиошеніѳ :
§ 13 о Цицеронѣ (стр. 8—11), § 20 о
Лукрѳціи (стр. 16), § 3 3 о С е н е к ѣ (стр.
32—33).

Д. И. Нагуевскій. Исторія римской литературы. T. I. Казань
1911.

( Т а к ж ѳ в ъ Учен. Зап. Каз. ун.
ио и с т о р . - ф и л . ф а к . 1 9 1 1 г . )
0 Цицеронѣ, стр. 2 0 5 — 4 4 0 , о Л у к р е ціи, стр. 606—632.

А. Малеинъ. Библіографическій указатель книгъ и статей
по римской исторіи на русскомъ
языкѣ.
( В ъ в и д ѣ приложенія къ Б .
Н и з е , Очеркъ римской исторіи и
источниковѣдѣнія, СПБ. 1 9 0 8 г.)

Библіографическій указатель
книгъ и статей на русскомъ языкѣ
по исторіи ролигій, просмотрѣн.
кн. С. Н. Трубецкимъ. М. 1899.
(Такжекакъдополненіекъ Ш а н т е п и - д е - л я - С о с сей,
Иллюстрированяая исторія религій, т. П.
М. 1899 г . )
0 греческой и рймокой религін стр.
31-35.

I I . Обзоры о б щ е й исторіи ф и л о с о ф і и , д р е в н е й и новой.
А.

Русскіе обзоры исторіи философіи.

У насъ чувствуется
недостат о к ъ о р и г и н а л ь н ы х ъ р у С с к и х ъ общ и х ъ о б з о р о в ъ Bffett исторіи ф и л о с о ф і и , к о т о р ы е о б н и м а л и бы д р е в ш о ю ,
с р е д н е в ѣ к о в у ю и н о в у ю эпохи. Т а кой н е д о с т а т о к ъ о б ъ я с н я е т с я , б ы т ь
можетъ, н е с т о л ь к о т р у д н о с т ь ю з а д а -

ч и , сколько сознаніемъ ѳя нѣкоторой
б е з п л о д н о с т и : общій о б з о р ъ в с ѳ й
и с т о р і и философіи по н е о б х о д и м о с т и
долженъ страдать поверхностностью
и нѳ можетъ з а м ѣ н и т ь у г л у б л е н н а г о
и з у ч е н і я о т д ѣ л ь н ы х ъ э п о х ъ и л и отд ѣ л ь н ы х ъ философскихъ системъ.

Но х о т я п о д о б н ы й обзоръ
и
не можетъ, конечно, быть настоя щ е й и с т о р і е й , но о н ъ м о ж е т ъ и
долженъ с л у ж и т ь ц ѣ л я м ъ историческаго познанія, рисуя съ точки
зрѣнія какого-нибудь
опредѣленнаго философскаго міровоззрѣнія
общую к а р т и н у i i p o i ' p e c c a ч е л о в ѣ ческаго ума.
Хорошими оригинальными русскими, х о т я и к р а т к и м и общими
обзорами ф и л о с о ф і и я в л я ю т с я о ч е р ки Л и н и ц к а г о :

П. Линицкій. Обзоръ философскихъ ученій. Кіевъ 1874. 8°.
( Ѵ І + 2 4 5 стр.)

Ввѳденіе. Предварптельныя понятія
о философіи. Ч a с т ь І-я. Обіцій обзоръ
г л а в п ѣ й ш и х ъ э п о х ъ исторіп философіи
(стр. 10—98. Изложеніе кончается ГербартомъиІІІоиенгауеромъ). Ч а с т ь П - а я .
Главиѣйшіе вопросы философскаго мышленія и г л а в н ѣ й ш і я р а з л и т я философс к и х ъ систѳмъ в ъ разрѣшеніи этихъ
вопросов7>. I. В о п р о с ъ о познаніп. § 1.
Эмпиризмч, п с е н с у а л и з м ъ . § 2. Идеализмъ. § 3. Скептицизмъ. § 4 . Мистицизмъ. § 5. Фплософія з д р а в а г о с м ы с л а .
П. Вопросъ о с у щ н о с т и бытія. § 1. Матѳріализмъ. § 2. И д е а л и з м ъ . § 3. Р е а лизмъ. § 4. С п е к у л я т и в н ы й реализмт,.
III. Вопросъ о
первой причинѣ бытія. § 1 . Т е и з м ъ . § 2 . Пантеизмъ. IV. Вопросъ о
п р а к т и ч е с к и х ъ цринципахъ
и цѣлп ч е л о в ѣ ч е с к о й
дѣятельности.
§ 1. Эвдемонизмъ. § 2. Утилитаризмъ.
§ 3. Системы н р а в о т в е в н а г о долга.

Рец. : Листокъ Духовн. Библго-

графіи

1 8 7 4 , № 9, стр.

129—133.

И с т о р и ч е с к і й ' м а т е р і а л ъ в ъ обз о р ѣ Л и н и ц к а г о р а с п о л о ж е н ъ ио
о с н о в н ы м ъ ф и л о с о ф с к и м ъ проблемамъ.

П. Линицкій. Очерки исторіи философіи, древней и новой.
Кіевъ, 1902 (VII—j—293 стр.).
( П е ч а т . п р е д в а р . в ъ Труд. Еіев.
Дух. Ак. з а 1 8 9 9 , 1 9 0 0 и 1 9 0 1 г . )

I. Обозрѣніе исторіи древней философіи. І-й періодъ (до софпстовъ) 2-й періодъ (Сократъ, Платонъ, Аристотель).
3-й періодъ ( с т о и ц и з м ъ , эпикуреизмъ.
І у д е о - х р и с т і а н с к о е религіозное сознаніе.

Римскій стоицизмъ и а л е к с а н д р і й с к і й
неоплатонизмъ). П. Обозрѣніе исторіи
яовой философіи. С у п р а н а т у р а л и з м ъ п
н а т у р а л и з м ъ (Декартъ, Спиноза, Лейбиицъ).
Натурализмъ
радіоналистическій и эмпирпческій ( В е к о н ъ и Локкъ).
Гносеологическій н а т у р а л и з м ъ Бекона,
Л о к к а и гиосеологическій с у п р а н а т у рализмъ Беркли. І І р п м ѣ н е н і е принциІІОВЪ натурализма к ь в о п р о с а м ъ общ е с т в е н н ы м ъ (англійскіе д е и с т ы и мор а л и с т ы ифранцузскіе энциклопедисты).
Субъектпвизмъ и обі.ективпзмъ (Юмъ.
Р у с с о . К а н т ъ . Фихте. Ш е л л и н г ъ . Объект и в и з м ъ — раціоналпстическій Гегеля
и эмпирическій по.зитивизма). Вопросы
объ абсолютномъ к а к ъ о б ъ е к т и в н о м ъ
міроисторическомъ р а з у м ѣ .
Отрицаніе
понятія объ абсолютномъ y ІІІопенгауэра и ІІицше. Эмпирическій объективизмъ). Заключеніе. Господство в ъ псторіи философіп принципа спиритуалистическаго.

К р о м ѣ исторій п р о ф . Л и н и ц каго, могутъ быть указаны з д ѣ с ь
в ъ х р о н о л о г и ч е с к о м ъ и о р я д к ѣ сл!>дуюпі,іе о р и г и н а л ь н ы е р у с с к і е обз о р ы всей исторіи философіи :

Зѳрцало дрсвней ученостп
или описаніе древнихъ философовъ, ихъ сектъ и разлычныхъ
угіражпеній.
Краткая философскаяисторія. М. 1787. 16° (66 стр.)

Д р е в н я я философія (стр. 4—53). Исторія средняя (53—61). Н о в а я (61—66).
Краткое и очень
элементарное
перечисленіе философскихъ
направл е н і й , до конца X V I I в .

А. Галичъ. Исторія философскихъ системъ, по иностраннымъ
руководствамъ составленная. 2 т.
8°. T. I. СПБ. 1818
(ХП+330
стр.). Т. П. СПБ. 1819 ( Х + 3 4 0 стр.)

T. I. Ч а с т ь I (Стр. 1—223). Исторія древней философіи. 1. До Ѳалеса.
2. Отъ Ѳалеса до С о к р а т а . 3. Сократъ,
Платонъ и Арпстотель. 4. Окончательн ы я философскія с и с т е м ы г р е к о в ъ (Пирронъ, Эішкуръ,
стоикп, н о в а я а к а д е мія). 5. У п а д о к ъ г р е ч е с к о й философіи
(еллинскіе іудеи, н о в ы е пиѳагорейцы,
палестпнскіе іудеи, гностпкп, синкретизмъ,
новые платонпки или эклектики, писатели х р и с т і а н с к о й церквп).
Ч a с т ь II (Стр. 224—330). Исторія фп-

лософіи в ъ с р е д н е м ъ в ѣ к ѣ . 1. Повятіе I ковъ университетскаго пансіона.
ехоластической философіи. 2. ПроисхожМ. 1820. 8° (126 стр.).
дѳніе философской с х о л а с т и к и . 3. Воз1—3. Предметъ, п и с а т е л и и періоды
р а с т а н і е с х о л а с т и ч е с к о й философіи. Ц в ѣ исторіи философіи. 4. П е р в ы е у о п ѣ х и
тущее состояніе с х о л а с т и ч е с к о й филосоу м а . 5. Р а з д ѣ л е н і е ф и л о с о ф о в ъ н а секты.
фіи.б.Упадокъсхоластическойфилософіи.
6. В ѣ к ъ юности философіи. 7. Сѳкта пиT. II. Ч a с т ь III. Исторія новой филоѳ а г о р е й д е в ъ . 8. Б л и с т а т е л ь н ы ѳ у о п ѣ х и
оофіи. Періодъ І-й о т ъ Д е к а р т а до Канта.
у м а . 9. Д у х ъ секты с о к р а т о в о й . 10. Не1. Происхожденіе новой западно-еврос ч а с т н а я с у д ь б а философіи и возрожденіѳ
пейской философіи. 2. Системы физики
н а у к и y арабовъ. 11. Новое образованіѳ
3. Эмпирнзмъ в ы с ш а г о рода. 4. Сиси с о в е р ш е н с т в о в а н і е п о з н а н і й филосотемы метафизики. 5. Сиетемы нравоф и ч е с к и х ъ . 12. 0 философіи критицизма.
ученія. Періодъ 2-й о т ъ К а н т а до ШелЭто
краткоѳ р у к о в о д с т в а
по
лиыга. Н а ч а л о т р е т ь я г о пѳріода. Ш е л и с т о р і и философіи с о с т а в л е н о , по
л и н г ъ . Словарь.
с л о в а м ъ с а м о г о а в т о р а , по и з в ѣ с т Рецензіи : Сынъ От. 1 8 1 8 , ч. 4 9 ,
ному в ъ началѣ X I X в ѣ к а курсу
стр. 8 0 . В о з р а ж ѳ н і е н а эту зам. в ъ
и с т о р і и философіи Д е ж е р а н д о ( D e В. Евр. 1 8 1 9 , к н . 2 4 , с т р . 2 6 0 — 2 7 3 .
gérando, H i s t o i r e c o m p a r é e d e s
О т в ѣ т ъ Н. Г р ѳ ч а в ъ G. От., 1 8 1 9 ,
s y s t è m e s de p h i l o s o p h i e ) .
ч. 5 2 . , стр. 1 0 — 3 2 .
Г л а в н ы м и п о с о б і я м и , по с л о в а м ъ самого Г а л и ч а , ему служили
при с о с т а в л е н і и е г о исторіи р у ководства З о х е р а и отчасти Аста,
хотя онъ и у п р е к а ѳ т ъ своего рук о в о д и т е л я в ъ т о м ъ , что онъ „смотр ѣ л ъ н а в с ѣ я в л е н і я исторіи с к в о з ь
тусклое стекло к а н т і а н с т в а " , чего
Г а л и ч ъ с т а р а л с я и з б ѣ г а т ь в ъ своей
йсторіи.

Двдв. (Ив. Ив. Давыдовъ) Первые опыты философовъ (Вѣст.
Евр. 1 8 1 8 , № 5, стр. 3 6 — 5 6 .
Отъ
Ѳ а л е с а до э к л е к т и к о в ъ ) . Несчастнаи

судьба философіи и возрожденіе
науки y арабовъ (Вѣст. Евр. 1818,
№ 6 , с т р . 129—158.
Отъ эклектик о в ъ до Д е к а р т а ) . Новое образованіе
и совершенствованіе познаній философическихъ (Вѣст. Евр. 1818,
№ 7, с т р . 183—191. О т ъ Д ѳ к а р т а
до о п ы т н о й

философіи).

Краткій в з г л я д ъ , в ъ в и д ѣ журнальной с т а т ь и ,
н а р а з в и т і е философіи, и н т е р ѳ с н ы й л и ш ь п о л и ч ности автора, профессора философіи в ъ М о с к о в с к о м ъ у н и в е р с и т ѳ т ѣ
Ив. Ив. Д а в ы д о в а .

(И. И. Давыдовъ). Опытъ руководства къ исторін философіи,
для благородныхъ воспитанни-

Ѳ. Надежинъ. Очеркъ исторіи
философіи по Рейнгольду. СПБ.
1837 (239 стр.).

Ч a с т ь I. Отъ н а ч а л а
философіи
до ея у п а д к а в ъ V I в . п о с л ѣ P . X .
(стр. 6—76). I. В о с т о ч н а я
философія.
II.
Отъ н а ч а л а г р е ч е с к о й философіи
до Оократа. III. Ц в ѣ т у щ е е с о с т о я н і е греч е с к о й философіи
( С о к р а т ъ , Платонъ,
Аристотедь). IV. Отъ Э п и к у р а и Зѳнона
до к о н ц а борьбы между Стоею и Новой
Акадѳміей. V. Отъ к о н ц а борьбы между
Стоею и II. А к а д . до совѳрш. у п а д к а греч е с к о й философіи. Ч а с т ь I I . Отъ врем е н ъ с х о л а с т и ч е с к и х ъ до н а ш и х ъ (77—
! 236). I. Отъ пробужденія философскаго
стремленія в ъ с р е д н и х ъ в ѣ к а х ъ до де! К а р т а . II. Отъ д е - К а р т а д о К а н т а . III.
Отъ К а и т а до н а ш и х ъ д н ѳ й .

Ред. : Библ. для чт. 1837, т,
25,

отд.

6,

стр.

25—26;

Пчела, 1838, № 12.

Сѣв.

Архим.
Гавріилъ
въ
своей
„Исторіи философіи" т а к ъ отзывае т с я объ „ О п ы т ѣ " Д а в ы д о в а ; „ В ы бросимъ отраву К а н т а изъ учебн и к а Т а в н е м а н о в а , и р у с с к а я книжка
Н а д е ж и н а о к а ж е т с я л у ч ш е ю и полн ѣ й ш е ю , нежели н ѣ м е ц к а я " .

Архпм. Гавріилъ [Воскресенскій].Исторіяфилософіи. 6 частей.
Казань. 1 8 3 9 — 1 8 4 0 . 8 ° .
(Печат. первонач. в ъ

Каз. ун.

1837,

1838

и

Уч.

1839

Зап.
г.)

Ч а с т ь 1-я ( 1 7 8 стр.). Понятіе объ
исторіи философіи.
Періодъ
перв ы й : философія г р е ч е с к а я и р и м с к а я .
1-я эпоха — о т ъ Ѳ а л е с а до С о к р а т а
(стр. 42—74), 2 - я э п о х а — отъ Сократа до
конца борьбы А к а д е ы і и с ъ Портикомъ
(Стр. 74—175). Ч а с т ь ІІ-я (161 стр.).
3-я эпоха — о т ъ р а с п р о с т р а н е н і я Г р е ч е ской философіи в ъ Р и м с к о й Имперіи до
VIII в ѣ к а no P . X. (стр. 1 - 9 3 ) . П е р і о д ъ в т о р о й : Философія с р е д н и х ъ
в ѣ к о в ъ пли с х о л а с т и к а .
1-я э п о х а о т ъ
н а ч а л а I X в. до X I I I в. (стр. 9 3 — 1 6 3 ) .
Ч a с т ь Ш - я (203 стр.). П е р і о д ъ т р е т і й : Н о в а я философія. 1-я эпоха, философія X V и X V I в в . (стр. 1 - 8 0 ) . 2-я
эпоха — отъ Б е к о н а и Д е к а р т а до
К а н т а (81—203). Ч а с т ь ІѴ-я (192 стр.)
3-я эпоха, с ъ п о л о в и н ы X V I I I в. до н а ш и х ъ д в е й . Ч a с т ь Ѵ - я (84 стр.). Прибавленіе
1-е.
Филоеофія
восточная.
Ч a с т ь ѴІ-я (158 стр.). Прибавленіе 2-е.
Философія р у с с к а я .
Р е ц . : С. От. 1 8 3 9 , т . 8 , о т д .
4 , стр. 9 8 — 9 9 ; т. 1 1 , отд. 4 , стр.

1 0 4 — 1 0 9 ; Маякъ,
стр. 1 0 1 — 1 1 6 ;
1 8 3 9 , т. 3 4 , отд.

1 8 4 0 , т. I, ч. 4,

Библ. для Чтен.
6,

стр.

29—30;

Отеч. Зап. 1840, № 2, т. 8, отд.
7, стр.

74.

Трудъ
большой,
добросовѣстный и д л я с в о ѳ г о врѳмени
безусловно хорошій.

Е. де Роберти.
ІІрошедшее
философіи. О І І Ы Т Ъ соціологическаго изслѣдованія общихъ закоповъ развитія
философской
мысли. Философія наукъ и научно-философскіясистемы. 2тома
М. 1886. 8°. I т. ( Х П + 3 0 5 стр.), 11т.
( Х І Ѵ + 3 2 9 стр.). Изд. въ одномъ
томѣМ. 1887. ( X V I + 5 0 3 + C X X X V I I
стр.).

Ч. І-я. И е т о р и ч е с к і я д а н н ы я [Соціол о г и ч е с к а я т о ч к а з р ѣ н і я . Матеріализмъ.
Идеализмъ. С е н с у а л и з м ъ (особ. подробно
и з л а г а е т с я э т о т ь послѣдній).
Ч. П-я.
Выводы :
Соціологическое
объясненіе
общаго х о д а р а з в и т і я философіи до н а шей эпохи. З а к о н ъ т р е х ъ т и п о в ъ метафизнки и общій д и н а м и ч е с к і й з а к о н ъ
р а з в и т і я философіи. З а к о н ъ соотношенія между н а у к а м и и философіей и з а конъ 3 - х ъ с о с т о я н і й . Возраженія противъ закона Конта.
Психологическое
объясненіе о б щ а г о х о д а р а з в и т і я философіи. Ч. ІІІ-я. Философія прошедшаго

н г е н е з и с ъ философіи н а у к ъ . Философія
прошедшаго и супранатурализмъ. Философія црошедшаго и н а у к а .
Р е ц . : Ж. M. Н. Пр. 1 8 8 6 , ч .
2 4 5 , стр. 1 9 1 — 1 9 2 , ч . 2 4 7 , стр.

415;

Русская Мысль, 1886, № 2,

стр. 8 0 — 8 2 ,

№

7,

стр.

Недгъля, 1886, M 15,
№

45,

стр.

12—15;

стр. 523 и

484.

М. М. Филипповъ. Философія
дѣйствительности. Исторія и критическій анализъ иаучно-философсішхъ
міросозерданій
отъ
древности до нашихъ дней. 2 т.
ВЫІІ. І-й. СПБ. 1895. 8°

(П+ХХІІ

+ 1 3 2 + 2 стр.).Вып. 2-ой. СПБ. 1896.
8 (стр. съ 133 по 292). Вып. 3-й.
СПБ. 1896. 8° (стр. съ 293 по
4 7 6 + П ) . T. II. СІШ. 1897 (стр.
477—1177+11).

I. Міросозерцаніе д р е в н и х ъ г р е к о в ъ
(1—476). 1. До Сократа (1—172). 2. Плат о н ъ ( 1 7 2 - 2 0 4 ) . 3. А т о м и с т и к а (205—225).
4. Аристотель (226—416). Послѣ-аристот е л е в с к а я философія ( 4 3 2 — 4 7 6 ) . II, Схол а с т и к а и метафизика (477—630). 1. Объ
обіцихъ з а к о н а х ъ у м с т в е н н а г о развитія.
2. Обіцественныя у с л о в і я схоластики. 3.
Реализмъ и номинализмъ.
4. Концент у а л н з м ъ . 5. П с и х о л о г и ч е с к і е жсточники
метафпзики. 6. Р а з у м ъ п р о т и в ъ авторитета.
7. С р е д н е в ѣ к о в а я натурфилософія. 8. А р а б с к а я к у л ь т у р а и е я вліяніе н а З а п а д н у ю Е в р о п у . 9. Схоластич е с к і й элементъ в ъ к р и т и к ѣ К а и т а . III.
Новое время ( 6 3 1 — 1 1 7 6 ) .
1. Космолог и ч е с к а я проблема.
2. 0 времени. 3.
Космологическія г и п о т е з ы . 4. Механич е с к о е міросозерцаніе. 5. Ф а к т о р ы космической эволюціп. 6. Палеонтологичес к а я эволюція. 7. Э в о л ю ц і я органичес к а г о міра. 8. Л а м а р к п з м ъ п Д а р в п низмъ.
9. П с и х о л о г и ч е с к а я эволюдія.
10. Соціальная эволюція. 11. Д ѣ й с т в и тельность и и д е а л ъ .

Изъ

краткихъ

обзоровъ

исто-

ріи философіи м о г у т ъ б ы т ь у к а з а н ы :

M. В. Безобразова. Краткій
обзоръ существенныхъ
моментовъ исторіи философіи. М. 1894.
8° ( 2 3 2 + І І стр).

Г р е ч е с к а я философія (стр. 9—97).
С р е д и я я или с р е д н е в ѣ к о в а я философія

(стр. 98—123).
Н о в а я философія (стр.
124—232).
Изложеніе (наивное) кончается
Гегелемъ.
скаго,

Отзывъ

Филоеоф.

Я.

ежег.,

Колубов1894,

стр.

12—13.

точная

Вгъст.

1. Общая к а р т и н а мыоли (1—18). 2.
Роль философіи к а к ъ особой
иауки
(18—29). 3. Б у д у щ н о с т ь философіи п
ея п р а к т и ч е с к о е з н а ч е н і е (29—37). 4.
Объективныя у с л о в і я философской мысли.
5. Исторія а н т и ч н о й м ы с л и . 6. Античн ы е теологи ( 7 2 — 7 5 ) . 7. Отдѣленіе н а у к и
отъ теологіи п и х ъ с о ю з ъ (75—82). 8.
Идѳи X V I I и X V I I I в ѣ к о в ъ ( 8 2 - 1 0 2 ; .
9.
М а т е р і а л и с т ы X V I I и X V I I I в. ( 1 0 2 - 1 0 9 ) .
10. Р а ц і о н а л и с т ъ и моралистъ XVII в.
Б о р у х ъ Спиноза ( 1 0 2 — 1 0 9 ) . 11. Родоначальникъ
критической
философіи
(123—130). 12. Общіе в ы в о д ы о с р а в іштельномъ в л і я н і и философской и теологической мысли в ъ исторіи (130—145).
ІЗ.Реформа понятія о в е щ е с т в ѣ : Т о л а н д ъ
и Бойль (145—148).
14. Философская
мысль XVIII в. ( 1 4 8 — 1 6 1 ) . 15. Р а д и к а л ь н а я реформа н а ш и х ъ нонятій о мірѣ и
способности п о з н а в а н і я (Берклей и Юмъ)
(161—164).
16. Д а л ь н ѣ й ш а я
критика
идей о мірѣ, п о з и а н і и и о морали ( К а н т ъ )
(164—181). 17. В о з в р а щ е н і ѳ к ъ схоластическимъ н р і е м а м ъ ( Ш е л л и н г ъ и Г е гель) (182—184). 18. Построеніе сущности
міра и з ъ критпки К а н т а и самонаблюденія
(Шопенгауэръ
и
Гартманъ)
(185—189). 19. П р е д ш е с т в е н н и к и О . Коита
в ъ Ф р а н ц і и X V I I I в . (189—192). 20. Позитивизмъ ( 1 9 2 — 1 9 6 ) .
21. Соединеніе
идѳализма, к р и т и ц и з м а
(психологическаго), положитѳльной н а у к и и эволюціонизма (Спенсеръ) (196—200). 22. Д і а лектичѳскій эволюціонизмъ и научноэмпирическій эволюціонизмъ. 23. Нов ѣ й ш і я попытки нримирить автономію
воли и н д е а л о в ъ с ъ н а у ч н ы м и з а к о н а м и
природы. 24. В л і я н і е н а м ы с л ь к л а с совой и групповой борьбы. 25. Краткій
обзоръ в а ж н ѣ й ш и х ъ открытій в ъ опытной н а у к ѣ . 25. К р и т и к а философскихъ
г ш і о т е з ъ по т и п а м ъ мысли. 27. Н а м ѣ т п в ш а я с я в ъ н а у к ѣ возможность б у д у щей философской с и с т е м ы , п р е д с т а в л я ющей полный с и н т е з ъ с у б ъ е к т а и объекта.
Объ э т о й к н и г ѣ у н и ч т о ж а ю щ і й
отзывъ

П.

Тихомирова :

„Опере-

философіи"

(Бог.

В. Н. Сперапскій. Общественная роль философіи.
Введеніе
в ъ исторію политическихъ ученій.
Вып.

Л. Е. Оболенскій.
Исторія
мысли. Опытъ критической исторіи философіи. СПБ. 1901 ( І Х +
356 стр.)

исторія

1 9 0 2 , № 12, стр. 6 8 1 — 6 9 7 ) .

I.

СПБ.

-f-П стр).

1913.

8°

( Х Х + 1 4 4

1. Б у д д и з м ъ (отр. 1—9). 2. А н т н ч ный міръ (10—65). 3. І О д а и з м ъ (66—75).
4. Х р и с т і а н с т в о
(76—87).
5.
Эпоха
возрожденія (98—120).
6. Реформація
(121—140).
Кромѣ

того с у щ е с т в у е т ъ

элементарныхъ

учебпиковъ

рядъ
исто-

р і и философіи д л я д у х о в и ы х ъ

се-

минарій :

Мих. Остроумовъ. Обзоръ философскихъ ученій для духовныхъ
семинарій. Первая половина. 1-е
изд. Тамбовъ 1 8 7 8 . 8 ° (II—(—259 стр.).
2-е изд. М. 1 8 7 9 . 8 ° ( 2 2 4 стр).
Вторая половина.
М. 1880. 8°.
Ред. : Церк. Вѣст. 1879 № 12—13
(Мнѣніе Учѳб.

Ком.

при

Св.

Си-

нодѣ); Допск. епарх. вѣд. 1877 №21,
стр.

656—667

(Кратк.

замѣтка

Гиляровокаго).

Н. Марковъ. Обзоръ фнлософскихъ ученій. М. 1880. 2 изд.
М. 1881. 8° (234 стр.).
Рец. : 1) Церк. Вѣстн. 1881, ч.
оффиц., № 4 ,
Учебн.
2)

стр. 1 9 — 2 0

(Мнѣніе

к о м и т е т а при С в . С и н о д ѣ ) ;

Тр. К. Д. А.

213—243

1881,

№ 2,

(П. И . Л и н и ц к а г о )

з ы в ъ проф. Л и н и ц к а г о

стр.
(От-

совершенно

отрицательный).

M. Е . Ооколовъ. Краткая нсторія философіи. Сост. примѣнительно къ новой программѣ для
преподаванія философіи в ъ духовныхъ
семинаріяхъ.
Симбирскъ. 1880. 8°.
P e u . : В. Ф. и II. 1 8 8 9 , № 2 ,
стр.

117—119.

Н. Страховъ. Очеркъ исторіи
философіи съ древнѣйшихъ вре-

менъ философіи до настоящаго
времени.
Харьковъ.
1893. 8°
(168 стр.). Изд. 1910 г. (143 стр.).
Р а н ы п е ч а с т ь в ъ жур. „Вѣра и
Разумъ", 1 8 9 2 , M 1, с т р . 2 2 — 4 2 ;
№ 3, стр.
197—206.

96—112;

№

6,

стр.

Краткій у ч е б н и к ъ для д у х о в н ы х ъ
семинарій. Н . С т р а х о в ъ — преподаватель семинаріи ; не с л ѣ д у е т ъ
с м ѣ ш и в а т ь е г о с ъ Н . Н. С т р а х о в ы м ъ ,
и з в ѣ с т н ы м ъ к р и т и к о м ъ и философомъ, у м е р ш и м ъ в ъ 1 8 9 6 г .

И. Назарьевъ.

Б.

Краткая исто-

рія философіи. Воронежъ. 1895.
8° (190 + I V стр.).
Д. Судницынъ. Краткій историчеекій обзоръ главнѣйіішхъ
философскихъ ученій. Съ приложеніемъ „краткаго введеыія въ
философію". Два выпуска. Владиміръ, 1909.
И. II. Соловьевъ. Курсъ исторіи философіи. СПВ. 1913. 8°
(272 стр.).

Примѣнительно к ъ п о с л ѣ д н е й (1906г.)
црограммѣ для д у х о в н ы х ъ семинарій.

Переводные обзоры исторіи философіи.

Іоан. Гогтл. Гейнекцій. Основанія умственной и иравоучительной философіи обще съ сокращениою исторіею философичесісою (Перев. съ лат. Илья Ѳедоровъ). М. 1766. 8° (390 стр.).

Иоторія философическая (стр. 1—72).
1. 0 философіи вообще.
2. 0 передательной (т. е. традиціонной) философіи.
3. 0 грѳческой философіи. 4. 0 философіи с р е д в я г о и н о в а г о в ѣ к а .
Н а с т о я щ е й и с т о р і и философіи
в ъ этой к н и г ѣ н ѣ т ъ , a е с т ь л и ш ь
к о н с п е к т и в н о е п е р е ч и с л е н і е филос о ф о в ъ , д о в е д е н н о е до Х Ѵ П в . ; изложеніе ч р е з в ы ч а й н о наивное.

Фр. Генцкеній. Исторія философическая, или о философііі,
въ которой описываются жизни
славнѣйшихъ философовъ, представляются главнѣйшія ихъ положенія и послѣдованія сектъ
кратко и ясно, съ пріобщеніемъ
служащихъ на оную примѣчаній, отъ самыхъ древнѣйшихъ
временъ до нынѣ текущаго вѣка.
В ъ пользу учащихся переведено
съ лат. на русск. яз. колл. секр.
Кирилломъ Быстрицкимъ. Издалъ
Рубанъ. СПБ. 1781. 8° (353 стр.).
I. Философія д р е в н я г о в ѣ к а (1—196).
Философія в а р в а р с к и х ъ народовъ ( 1 —
54). 1. Философія г р е ч е с к а я ( 5 8 - 1 7 2 ) .

2. Философія римская ( 1 7 3 — 1 9 5 ) . II. Фплософія средпяго в ѣ к а (196—211). Ш.
Философія новаго в ѣ к а ( 2 1 2 — 3 5 3 ) . 1. 0
возобновителяхъ д р е в н и х ъ СРКТЪ. 2. 0
обвовителяхъ в ъ философіи.
Изложеніе к о п ч а е т с я Лѳйбницемъ, Локкомъ,

Томазіемъ.

[Бруккоръ]. Сокращениая исторія философіи отъ начала міра
до ііынѣшнихъ временъ, которую
съ фрапцузскаго языка перевелъ
С. В. Колокольниковъ. М. 1785.
8° (442 стр.).
„Сокращеннря и с т о р і я философіи"
ѳ с т ь не ч т о иное, к а к ъ переведѳнн о е с ъ ф р а н ц у з с к а г о я з ы к а сокращ е н і е к р и т и ч е с к о й и с т о р і и философіи Б р у к к е р а , б о л ѣ е п р о с т р а н ное, ч ѣ м ъ с о к р а щ е н і е В о л ь ф а , и з данное в ъ русскомъ переводѣ в ъ

1788 г.

Іак. Бруккеръ. Критическая
исторія философіи, служащая руководствомъ къ прямому познанію учеиой исторіи [Перевелъ
Матвѣй Гавриловъ]. М. 1788. 8°
( Х І І + 2 2 6 стр.)

I. Отъ в а ч а л а м і р а до происхождев і я рпмскаго с а м о д е р ж а в і я .
І.Варварс к а я (11—34).
2. Г р е ч е о к а я (34—124).
II. Отъ пропсхожденія р п м с к а г о еамодержавія до в о з с т а в о в л е в і я в а у к ъ ( 1 2 4 —
160). Ш. 0 новѣйшей философіи (160—
226).

Изложеніе

кончается

Лейбни- і

геля.

Изложеніе сжатое и полное.

цемъ и П у ф е н д о р ф о м ъ . Это краткій,

Подробно изложенъ К а н т ъ ,

но

ПІеллингъ

хорошій

консиектъ

обширной

Б р у к к е р о в о й „ К р и т и ч е с к о й исторіи
философіи" (J. Bruckeri,

Historia

cri tic a philosophiae),
ный

профессоромъ

права въ Іенѣ

сдѣлан-

публичнаго

Вольфомъ.

Бюри. Краткая исторія о философахъ и славныхъ женахъ.
Пер. съ франц. Мих. Падеринъ.
'2 ч. М. 1804. I (X-f-396 стр.),
II (411 стр.).

Ч. 1-я. 0 п е р в ы х ъ фшіософахъ ( 1 —
59). Семь г р е ч е с к и х ъ м у д р е ц о в ъ (59—84).
Пиѳагоръ ( 8 4 — 9 7 ) .
С о к р а т ъ (98—113).
Ф е д о и ъ ( 1 1 3 — 1 1 6 ) . Е в к л и д ъ (116—119).
Аристиппъ
(119—127).
0
циникахъ
(127—132). Д і о г е н ъ ( 1 3 2 — 1 4 1 ) . Платонъ
( 1 4 1 - 1 5 6 ) . Аристотелъ (156—178). Г е р а к л и т ъ (178—181). Демокритъ ( 1 8 1 —
187). Иппократъ ( 1 8 7 — 1 9 1 ) .
Пирронъ
(192—195). Эмпедокпъ (195 - 2 0 4 ) . Е п и куръ
( 2 0 4 - 217).
Зенонъ
(217—230).
Исторія о философическомъ училищѣ
в ъ Александріи (231—240).
Цицеронъ
(240—258).
Исторія о философіи при
А в г у с т ѣ ( 2 5 8 — 2 6 2 ) . Потамонъ (262—265).
Сенека (266—269).
Плиній (269—273).
Плутархъ ( 2 7 3 — 2 7 7 ) . Х р и с т і а н с т в о ( 2 7 7 —
305).
Оригенъ (305 — 309).
Плотинъ и
Порфирій (309—325). Ю л і а н ъ ( 3 2 5 - 3 5 9 ) .
С р е д н е в ѣ к о в ы е философы (360—396). Ч.
11. Съ эпохи В о з р о ж д е н і я к о н ч а я Спинозою (стр. 1—72).

Е. Жерюзе. Курсъ философіи.
Перв. съ франц. 2-е изд. СБП.
1837. 8° (328 стр.).

Исторіл философіи (247—328). Г л а в нѣйшія ш к о л ы Г р е ч е с к о й фплософіи до
Сократа. С о к р а г ь . Отъ С о к р а х а до конца
Александрійской школы.
Замѣчательнѣйшіе с х о л а с т и ч е с к і ѳ фплософы. Метода
Бѳкона.
Метода Д е - К а р т а .
Новѣйшія
школы послѣ Б е к о н а и Дѳ Карта.

А. Швеглеръ.. Исторія философіи. ІТер. с ъ 5-го нѣмец.
изданія подъ ред. П. Д. Юркевича. М. 1864. 8°. Вып. I : Древняя философія (165 стр.). Вып. П :
Новая философія (211 стр.).
Ред. Кн. Вѣст. 1864, № 9, стр.
171—2.
Ш в е г д е р ъ — послѣдователь Ге-

и

Гегель

(т.

Фихте,
II,

стр.

75—211).

Ад. Дрекслеръ.
Характеристика философскихъ
спстемъ.
Попул. чтенія. Вып. І-й. Отъ Ѳалеса до Канта. ІІер. с ъ нѣм. Р.
Ульянинскаго. М. 1864, 12° (50
стр.).
Рец. Голосъ, 1864, № 84. Небольшая

брошюра.

В. Бауэръ. Исторія философіи,
въ
общепонятномъ
изложеніи
для образовашюй публики и для
учащихся. Перев. съ нѣм. подъ
ред. М. Антоновича. СПБ. 1866.
8° (V-—-370 стр.)

1. Исторія древней философіи (стр.
7 — 1 6 5 ) . 1. Философія до С о к р а т а . 2.
Оократъ, Платонъ и Аристотель. 3. Философія послѣ Аристотеля. II. Исторія
новой философіи (стр. 166 - 370). 1. Философія до Канта. 2. К а н т ъ и поелѣд у ю щ і е з а нимъ философы.

Рец. : Литерат.
Вибліотека,
1867, № 10 и 1 1 ; Pyeск. Слово,
1866, № 1 ; Недѣля, 1866, № 4.
Изложеніе

томъ.

извѣстный
тель,

кончаетея

Гербар-

Авторъ ( 1 8 0 9 — 1 8 8 2
радикальный

представитель

г.)—
мысли-

крайней

тической школы в ъ изученіи
ріи

криисто-

христіанства.

Д. Г. Лыоисъ. Исторія философіи, отъ начала ея в ъ Греціи
до нашихъ времепъ. Древняя
философія. Подъ редакц. В. Спасовича и Невѣдомскаго. СІІВ.
1866. 8° ( Х Х Х + 8 1 6 + Ѵ І І стр.).

Д р е в н я я ф и л о с о ф і я (стр. 1 —
346). 1-я эпоха. Мнѣнія о с у щ е с т в ѣ
міра. 2-я эп. Мнѣнія о сотвореніи міра
и о происхожденіи з н а н і я . 3-я эп. Умс т в е н н ы й кризисъ.
Несостоятельность
в с ѣ х ъ іюпытокъ р ѣ ш и т ь з а д а ч у бытія,
р а в н о к а к ъ и з а д а ч у з н а н і я , порождаѳтъ
софистовъ. 4-я эп. Новая эра, о т к р ы т а я
изобрѣтеыіѳмъ новаго метода (Сократъ).
5 - я эп. У с в о е н і е по ч а с т я м ь метода
Сократа.
6-я эп. Полное у с в о е н і е и
п р п м ѣ н е н і е метода С о к р а т а .
Платовъ.

7-я ЭІІ. Философія ОІІЯТЬ приведена в ъ
систему :
Конецъ сократовскаго движенія. Аристотель. 8-я эп. Второй криз и с ъ греческой философіи : скептики,
эиикурейцы, стоики и н о в а я аісадемія.
9-я эп. Философія в с т у п а е т ъ в ъ союзъ
с ъ вѣрою ;
Александрійская
школа.
Н о в а я ф и л о с о ф і я (стр. 347—816).
Переходный періодъ отъ Прокла до Б э кона. 1-я эп. О с н о в а н і е и н д у к т и в н а г о
метода' (Вэконъ). 2-я эп. Основаніе дед у к т и в н а г о м е т о д а (Декартъ). 3-я эп.
Философія с в е д е н а н а психологическій
вопросъ (Гоббсъ, Л о к к ъ , Лейбницъ). 4-я
эп. С у б ъ е к т и в н а я прпрода знанія приводитъ к ъ и д е а л и з м у (Берклей). 5-я эп.
Аргументы и д е а л и з м а прѳвращаются в ъ
а р г у м е н т ы с к е п т и ц и з м а (Юмъ). 6-я эп.
Происхождѳніе з н а и і я
приписывается
ч у в с т в а м ъ в с л ѣ д с т і е смѣшенія мысли
с ъ ощущеніемъ : С е н с у а л и с т с к а я школа
(Кондильякъ, Г а р т л е й , Дарвинъ). 7-я эп.
Второй к р и з и с ъ : Идеализмъ, скептицизмъ и с е н с у а л и з м ъ возбуждаютъ реакцію з д р а в а г о с м ы с л а (Ридъ). 8-я эп.
Возвращеніе к ъ основному вопросу о
происхожденіи з н а н і я (Кантъ). 9-я ЭІІ.
Онтологія с н о в а п р е д ъ я в л я е т ъ
свои
права. Д о к а з а т е л ь с т в о субъективности
знанія еще р а з ъ приводитъ к ъ и д е а лизму (Фихте, Ш е л л и п г ъ , Гегель). 10-я
зп. ІІсихологія и щ е т ъ опоры в ъ физіологіи ( К а б а н и с ъ , френологія). 11-я эп.
Философія о к о н ч а т е л ь н о у с т у п а е т ъ м ѣ сто положительной н а у к и (Контъ).

Рец. : Книжн.

Вѣстн., 1866,
Недѣля, 1 8 6 6 ,
№ 8 ; Русск. Слово, 1866, № 1 ;
Jlumepam. Виблготека, 1867, № 10
№ 3;

и

стр. 6 9 — 7 0 ;

11.

— Исторія философіи отъ начала ея в ъ Греціи до настоящаго времени, съ указателемъ.
Пер. с ъ посл. англ. изданія подъ
ред. В. Чуйко. СІІБ. 1889. 2-ое
изданіе 2-ой части. СПБ. 1892. 8°.
Рец. : Кн. Вѣстн. 1889, № 8 ;
P.M., 1 8 8 9 , № 1 1 , стр. 4 7 3 - 4 7 4 ;
Новое Время, 1 8 8 9 , Л» 4 7 6 4 ; Наблюдатель, 1 8 9 0 , № 11, стр. 1 3 — 1 6 .

— Исторія философіи В Ъ Ж І І З неописаніяхъ. Пер. съ посл. англ.
изданія. Изд. В. Д. Вольфсопа.
СПБ. 1885. T. I. ( Ѵ І І + 3 0 4 стр.) T. II.
( Ѵ І + 3 6 7 стр.) 2 изд. съ прил. стат.
В. Д. Вольфсона о жизни и ученіи
Шоиенгауэра и Гартмана, СПБ.

189 2 8 0 ( Ѵ І І І + 6 8 4 + Ѵ І І І с т р . ) . Изд.
третье. Съ нолнымъ указателемъ.
СІІБ. 1897.
Рец. : Юридич. Вішѣнжъ, 1885,
Л? 9, стр. 1 6 8 — 1 7 1 ; Pye.

Мысль,

1885,

M.

Пр.

№ 4,

1898.

стр.

ч. 3 1 6

Исторія

8 ;

Ж.

стр.

1—4.

Льюиса

пбзитивистической

написана
точки

„ Л ы о и с ъ нѳ с в о д и т ъ
ж е н і я ни к ъ

чему

обращаетъ никакого
типическій
каждаго

своего

дѣлому

Н.
съ

зрѣнія.
излои

не

вниманія

на

характеръ

философіи

періода".

Ф. Ал. Ланге. Исторія матеріализма и критика его значенія
в ъ настояіцее время. Перев. съ
3-го нѣмецкаго изданія H. Н.
Страхова. Томъ первый. Исторія
матеріализма до Канта. СІІБ. 1881.
8° ( Ѵ П + 3 8 6 стр.). Томъ второй.
Исторія матеріализма послѣ Канта.
СПБ. 1883. ( Ѵ І П + 4 8 7 стр.) 2-ое
изд. 2 т. СПБ. 1899. 8° (757 стр.).
— Исторія матеріализма и критика его значенія в ъ настоящемъ. Пер. съ нѣм. иодъ ред. и
съ предисл. Вл. Ооловьева. Т.
1-Й. Кіевъ. 1899. 8° (338 стр.).
Т. 2-ой. Исторія матеріализма со
времени Канта. Кіевъ. 1900. 8°
(431 стр.)
Т о м ъ І-ый. 0 т д. I. Матеріализмъ
в ъ древности. 1. Д р е в и я я атомистика,
в ъ особ. Демокрита. 2. С е н с у а л и з м ъ софистовъ и этпческій м а т е р і а л и з м ъ Аристпппа. 3. Реакція п р о т и в ъ матеріализма
и с е н с у а л и з м а . Сократъ, Платонъ,. Аристотель. 4. Матеріализмъ в ъ Греціи и
Р и м ѣ плслѣ
Аристотеля.
Эпикуръ.
5. Д и д а к т и ч е с к а я поэма Л у к р е ц і я о
природѣ. 0 т д. II. Переходное время.
1. Монотеистическія р е л и г і и в ъ и х ъ отношеніи к ъ матеріализму. 2. Охоластика
и господство а р и с т о т е л е в с к а г о пониманія о в е щ е с т в ѣ и формѣ. 3. Возвращев і е м а т е р і а л и с т и ч е с к и х ъ воззрѣній с ъ
возрожденіемъ н а у к ъ . 0 т д. III. Матеріалнзмъ XVII с т о л ѣ т і я . 1. Г а с с е н д и .
2. Гоббсъ. 3. Вліяніе матеріализма в ъ
Англіи. 0 т д. IV. Матеріализмъ X V I I I
столѣтія. 1. В л і я н і е а н г л і й с к а г о матеріализма н а Францію и Г е р м а н і ю . 2. ДеЛа-Меттри. 3. Система п р и р о д ы . 4. Ре-

акція противъ
маніи.

матеріализма

въ

Гер-

Т о м ъ II. 0 т д. I. Н о в ѣ й ш а я фплософія. 1. К а н т ъ и м а т е р і а л и з м ъ . 2. Ф и лософскій
м а т е р і а л и з м ъ со времени
К а н т а . 0 т д. II. Е с т е с т в е н н ы я науки.
1. М а т е р і а л и з м ъ и т о ч н о е изслѣдоваыіе.
2. Сила и вещество. 3. Е с т е с т в е н н о н а у ч н а я космогоыія. 4. Д а р в и н и з м ъ и телеологія. О т д . III. Е с т е с т в е н н ы я н а у к и :
ч е л о в ѣ к ъ и д у ш а . 1. Положеніе челов ѣ к а по отношеніи к ъ міру животныхъ.
2. Мозгъ п д у ш а . 3. Е с т е с т в . - н а у ч н а я
психологія.
4.
Физіологія органовъ
ч у в с т в ъ и міръ к а к ъ
представленіе.
0 т д. IV. Этическій м а т е р і а л и з м ъ и религія. 1. П о л и т и ч е с к а я экономія п догм а т и к а эгоизма. 2. Х р и с т і а н с т в о и прос в ѣ щ е н і е . 3.
Теоретическій
матеріализмъ в ъ его отношеыіи к ъ этическому
и религіи. 4. Т о ч к а з р ѣ ы і я пдеала.

Рец.: Отеч. Зстиски, 1882, №2,
стр. 217—224; Вѣстн. Европы,
1882, № 2 ; Мысль, 1882, № 1,

стр. 1 5 5 — 1 5 6 ; Устои,
стр. 1 0 7 — 1 1 4 ; Недѣля,

1 8 8 2 , № 2,
1882, № 4

и 1883, № 28 ; Русское Богатство,
1883, № 7,

стр.

207.

Введеніе.
I. Г р е ч е с к а я
философія.
1. В ѣ к ъ с о б с т в е н н о метафизики или
философіи
природы
(стр. 8—37). 2.
Эпоха
критикп
и л и филасофіи у м а
(стр. 38—137). II. П е р е х о д н а я эпоха или
средніе в ѣ к а (стр. 1 3 8 — 2 0 1 ) . III. Новѣйгаая философія. П е р і о д ъ 1-й. В ѣ к ъ догматической м е т а ф и з и к и ( о т ъ Б р у н о до
Локка и К а н т а , стр. 2 0 2 — 2 6 2 ) . Періодъ
ІІ-ой. Эпоха критики или философін р а з у м а (отъ Джона Л о к к а до К а н т а , стр.
263—402).

Ред.: Газета А. Гатцука, 1881,
Т. 7, № 50; Мысль, 1881, № 10 и
1 1 , с т р . 2 2 6 — 2 2 7 ; Недѣля, 1 8 8 1 ,
№ 43 ; Отеч. Записки, 1882, № 2,
стр. 2 1 7 — 2 2 4 ;

3, стр.

Уетои,

Миръ,

стр. 1 5 2 — 1 6 2 ;
№

Рец. :
П.

1882, № 6,

1 8 8 1 , т . I, № 2 ,

Русск. Бог.,

22—32.

А. Н е ч а ѳ в а ,

1 8 9 5 , № 11, ч.

стр.

Ж.

302,

M.

стр.

Н.
119

13—14.

А. Фуллье. Исторія философіи. Переводъ II. Николаева. М.
1894. 8° ( X L I X + 4 8 9 + I X стр.) Изд.
2-ое.

М.
Рец. :

—848;

стр.)

стр. 8 9 — 9 5 ;

В в е д е н і е I. Д р е в н я я философія. А .
Н а ч а т к и греческой философіи. Отъ Ѳал е с а до Сократа (1—34). Б .
Расцвѣтъ
греческой философіи.
Отъ С о к р а т а до
Э п и к у р а (35—120). В. У п а д о к ъ греческой философіи. Отъ А р х е з и л а я до Цицерона (121—134).
II. С р е д н і е в ѣ к а .
С и н к р е т и з м ъ и с у п е р н а т у р а л н з м ъ . Отъ
Ф и л о н а до Алкуина (135—169). Б . Схол а с т и к а и мпстика. Отъ Э р и г е н ы до
Б и л я (170—188). В. Эпоха возрожденія.
Отъ П а р а ц е л ь с а до М е л а н х т о и а ( 1 8 9 —
202). Iii. Новая философія. А. Д о г м а т и з м ъ и эмииризмъ. Отъ Д е к а р т а до
Юма (203—268). Б . К р и т и ц и з м ъ и Идеал и з м ъ . Отъ К а н т а до Г е г е л я ( 2 6 9 - 301).
В. Р е а л и з м ъ . О і ъ Г ѳ р б а р т а до К а н т а
( 3 0 2 — 3 2 8 ) . Чуйко. Р у с с к а я философія
(331—384).

— 1 2 2 ; Міръ Божій, 1895, № 12,

А. Веберъ. Исторія европейской философіи. Перев. ж со
2-го франц. изд. И. Линниченко
и Вл. Подвысоцкій, подъ редак.
и съ предислов. проф. философіи
A. А. Козлова. Кіевъ. 1882. 8°
(ІХ+409

Фр. Кирхнеръ. Исторія философіи съ древнѣйшаго до настояіцаго времени. Пер. съ нѣм. В.
Д. Вольфсона. Съ дополнителвною статьею „Русская философія"
В. Чуйко. СПБ. 1895. 8° ( Х І Ѵ +
3 8 4 стр.) СПБ. 1 9 0 2 .

1882,

1898.

И. В.

1 8 9 4 , № 3 , стр. 8 4 6

Наблюдат.,

стр. 1 3 — 1 6 ; Р .

Ж. M. Н. Пр.,

Вѣд.,

1899,

1 8 9 4 , № 10,
1895, № 61 ;
ч . 3 2 1 , стр.

517—519.

— Исторія философіи. Иер.
M. С. Моделя. СПБ. 1901 (360 стр.)
В в е д е н і е . I. Д р е в н я я философія. Философскія ученія д р е в н и х ъ
народовъ
(стр. 15—32). II. Г р е ч е с к а я философія
(33—142). III. Средніе в ѣ к а и возрожд е н і е (143—163). IV. Н о в а я философія
(164—354).
К о н ч а е т с я преемниками Канта :
Фихте,

Шеллингомъ,

Гегелемъ

и

Шоденгауэромъ.

В. Винделъбандъ. Исторія философіи. Пер. П. Рудина. СПБ.
1 8 9 8 8° (стр. X I 1 - J - 6 1 4 ) .

С о д е р ж а н і е : Введѳніѳ. Ч. I. Ф и лософія грековъ.
Гл. I. Космологпче-

скій періодъ. Г л . 2. Антропологическій
періодъ. Гл. 3.
Систематическій періодъ. Ч. П. Элинно - рпмская философія. Гл. I. Этическій періодъ. Гл. 2.
Религіозный періодъ. Ч. ІД. Среднев ѣ к о в а я философія. Гл. 1. Первый періодъ. Гл. 2. Второй пѳріодъ. Ч. IV. Ф и лософія просвѣщенія. Г л . 1. Гуманистическій періодъ. Гл. 2. Естественно-научный періодъ. Ч. V. Философія просвѣщенія. Гл. І. Теоретичѳскіе вопросы. Гл.
2. Практическіе вопросы. Ч. VI. Нѣмецкая философія. Гл. I. Кантовская критика разума. Гл. 2. Развитіе идеализма.
Ч. VII. Ф и л о с о ф і я Х І Х в ѣ к а . (Заішоченіе.)
Одинъ и з ъ лучгаихъ обзоровъ
н а р у с с к о м ъ я з ы к ѣ в с е й исторіи
философіи. О н ъ д а е т ъ в ъ сжатой и
красивой ф о р м ѣ р а з в и т і е идей е в ропѳйской
философіи,
стремясь
изобразить в ъ в и д ѣ с в я з н а г о
и
с т р о й н а г о д ѣ л а г о исторію проблемъ
и
понятій.
Виндельбандъ
стоитъ н а кантіанской точки з р ѣ нія и философія
представляется
ему к р и т и ч е с к и м ъ самопознаніѳмъ
разума.

I. Ремке. Очеркъ исторіи философіи. Пер. съ нѣм. H. JIocскаго подъ ред. Я. Колубовскаго.
СПБ. 1898. 8° (344 стр.).

В.

I. Древняя филооофія (3—113).
1.
Начало древней философіи. 2. Р а с ц в ѣ т ъ
древней философіи. 3. У п а д о к ъ древней фшгософіи.
II. Новая филооофія
(114—344). 1. До Канта. 2. Кантъ. 3.
ІІослѣ Капта.

В. Вундтъ, Г. Ольдеибергъ,
И. Гольдціэръ и др. Общая исторія философіи. T. I. Пер. I. В.
Постмана и I. В. Яшунскаго
діодъ ред. проф. А. И. Введенскаго и Э. Л. Радлова. СПБ. 1910.
8 ° ( V I + 2 7 2 стр.)
T. II. 1 9 1 2
(ІѴ+267

стр.)

Введеніе. Зачатки философіи и фи
лософія первобытныхъ
народовъ. В.
В у н д т а (стр. 1—26). А. Восточная
философія.
1. Индійская философія. Герм а я а Ольденберга (27—39). 2. Китайс к а я филооофія. В и л ь г е л ь м а Грубе (41—
62).
3. Японская философія.
Тетуджиро Инуйе (63—77). 4. Исламская и
еврейская философія.
И г н а т і я Гольддіэра (79—110). В. Европейская
философія.
1. Европейская философія древняго міра. Г а н с а фонъ-Арнима. (111 —
272).
T. II.
Е в р о п е й с к а я философія
средневѣковья. Клеменса Б е й к е р а (стр.
1 —88). Новая философія.
Вильгельма
Виндельбанда (89—234). Очеркъ исторіи
русской философіи. Э.Радлова(235—2671.

Общіе обзоры исторіи отдѣльныхъ частей философіи.

М. И. Владиславлевъ. Логика,
обозрѣніе индуктивныхъ и дедуктивныхъ пріемовъ мышленія
и историческіе очерки логики
Аристотеля, схоластической діалектики, логики формальной и
индуктивной. СПБ. 1872. 8°. 2-е
изданіе. 1881.
( О т р ы в к и и з ъ исторіи л о г и к и
были п о м ѣ щ е н ы ь ъ Ж. M. Н.
П.
ч. 1 5 2 и 1 5 9 . )
П о д р о б н ы й разборъ
А. С в ѣ тилина, Ж.
M. Н. П. 1 8 7 4 , 8 ,
стр. 2 8 4 — 2 9 8 ; 1 0 , стр. 2 1 1 — 2 5 2 .
На н е г о В л а д и с л а в л е в ъ
отвѣчалъ
в ъ Ж. M. Н. П. 1 8 7 5 , 2 ,
стр.
479—532.

Н. Дебольскій. Очеркъ историческаго развитія психологіи
(Семья и Школа, 1878, № 2,3,8,11.)
Н. Я. Гротъ. Психологія чувствованій. Изв. Ист.-фил.
Лнст.
Безб. т. VI, 1 8 7 9 , с т р . 1 — 4 1 0 , т . Ѵ ,
1 8 8 0 , стр. 4 1 1 — 5 1 1 .
Е щ е по пов о д у вопроса о п с и х о л о г і и ч у в с т в о ваній.
О т в ѣ т ъ A. А . К о з л о в у (т. VI,
1 8 8 1 , стр. 1 — 3 8 ) .
T. I. Исторія а н а л и з а и спнтеза чувствованій в ъ европейской психологіп.
Ч a с т ь I. Исторія классификаціи психическихъ феноменовъ и в з г л я д о в ъ н а отношеніе чувствованій к ъ прочимъ явленіямъ психической жизни. 1. Древній
періодъ (стр. 8—40). 2. Средневѣковый
періодъ (стр. 41—65). 3, Новый періодъ

до Канта (стр. 6 6 — 8 8 ) . 4. Новѣйшій періодъ (стр. 8 9 — 1 4 3 ) . Ч a с т ь II. Исхорія
ученій объ у д о в о л ь с т в і и и с т р а д а н і и и
различныхъ способовъ
классификаціи
ч у в с т в о в а в і й и аффектовъ (стр. 1 4 4 —
170). 1. Д р е в н і й и с р е д н е в ѣ к о в ы й пер і о д ъ (стр. 171—193). 2. Отъ Б э к о н а до
пол. X V I I I в . (стр. 1 9 4 — 2 4 4 ) . 3. Оъ сороков ы х ъ годовъ X V I I I в . (стр. 245—317).
4. Соврем. н а п р а в л ѳ н і я в ъ н а у к ѣ о ч у в с т в о в а в і я х ъ (стр. 3 1 8 — 4 1 0 ) .
T. II. Теоретическій о т д ѣ л ъ . Ч. 3.
Кригическій о п ы т ъ о з н а ч е н і и ч у в с х в о в а н і й (стр. 4 1 1 — 5 5 1 ) .

[Ж. Л. Фонсегривъ]. Опытъ о
свободѣ воли Перев. съ франц.
подъ ред. Г. В. Малеванскаго.

Ч а с х ь и с х о р и ч е с к а я . Д р е в н о с х ь . Гл. I.
Религіозное в о з з р ѣ в і е я з ы ч е с х в а н а сво-

боду воли (Тр.Еіев.Д.

Ак. 1890, х. I, схр.

3 6 5 — 3 7 7 ) . Гл. II. С о к р а т ъ и П л а ю н ъ ( в ъ
воззрѣніяхъ
н а с в о б о д у воли) (схр.
377—394).
Гл. III. А р и с і о і е л ь (х. III,
схр. 109—126). Гл. I V . Э і ш к у р е и з м ъ (схр.
126—147). Гл. V. С ю и ц и з м ъ (644—664).
Гл. VI. Т р а к х а х ы de F a t o (1891, і . III, схр.
103—123). К н и г a 2 - а я .
Хрисхіанс к а я х е о л о г і я . Г л . 1. У ч е н і е I. Хрисха, св. апосхоловъ п п е р в ы х ъ охдовъ
церкви (211—229).
Г л . II. У ч е н і е бл.
А в г у с х и н а (230—251). Г л . III. Схоласхич е с к а я хеологія (1893, х. III, стр. 53—89).
Гл. IV. Реформація. Т р и д е н х с к і й соборъ.
Я н с е н и з м ъ (стр. 2 5 0 — 2 8 1 ) . H о в a я ф и л о с о ф і я . Гл. I. Д е к а р х ъ (1894, х. II,
схр. 257—279). Гл. II. М а л ь б р а н ш ъ (1895,
х. III, схр. 103—122).
Г л . III. Сииноза
(1896, I. I, схр. 2 2 6 — 2 5 2 ) . Г л . IV. Лейбн и ц ъ (568—598).
Гл. V. Французская
философія XVIII в . ( 1 8 9 7 , х. II, 347—361).
Гл. VI. К а н х ъ ( 3 6 2 — 3 8 0 ) . Г л . VII. Анг л і й с к а я философія ( 1 8 9 7 , х. II, 494—532).
Гл. ѴІП. Современная ф р а н ц у з к а я филооофія (1899, т. III, схр. 4 2 3 - 4 4 7 , 4 8 1 - 5 1 6 ) .

А н а к с п м а н д р а , Ѳалеса. Ч т о
такое
с м е р х ь — добро или зло ? У ч е н і е пиѳ а г о р е й ц е в ъ , элеаховъ, Г е р а к л и т а , Эмпедокла, Демокриха, П р о х а г о р а и софис х о в ъ . У ч е н і е С о к р а х а п сокрахик о в ъ . У ч е н і ѳ П л a х о н а. У ч е н і е A р и с х о т е л я.
Ученіе схоиковъ.
Ученіе
э п и к у р е й ц е в ъ , скепхиковъ, э к л е к х и к о в ъ
и а л е к с а н д р і й д е в ъ (Плухарха, Филона),
неоплатониковъ, г н о с х и к о в ъ ,
Пелагія,
бл. А в г у с х п н а ,
схоластиковъ,
(Эригена).
У ч е н і е Гоббеса, к а р х е з і а н д е в ъ , Спинозы, Лейбница. У ч е н і е деи с х о в ъ . энциклопедистовъ и раціоналиоховъ X V I I I в., предсхавихелей философіи
здраваго смысла и супранатурализма.
У ч е н і е К a н х а , Фиххе, Ш е л л и н г а , Г е г е л я , Шопенгауэра,
ПІлейермахера,
Ш е н к е л я , Ю. Мюллѳра, Д . С. Милля.
Т е п е р е ш н і й раціонализмъ. У ч е н і е индивидуализма.
Ученіе
Пфлейдер е р а. У ч е н і е д а р в и н и с х о в ъ и эволюціонисювъ.
VI. З а к л ю ч е н і е .
А. 0 6 щія в о з р а ж е н і я прохивъ у ч е н і я В о ж е с х в е н н а г о Охкровенія о происхожденіи
з л а в ъ м і р ѣ . 1)Несоединимость с ъ в с е в ѣ д ѣ н і е м ъ Божіимъ. 2) Несоединимосхь
с ъ справедливоотыо Вожіей. 3) Несоед и н и м о е х ь с ъ Промысломъ Б о ж і и м ъ .

В. Уэвелль. Исторія индуктивныхъ наукъ отъ древнѣйшаго
и до настоящаго времепи. Пер.
съ 3-го англ. изданія M. А. Антоновича и A. Н. Пыпина. Съ
примѣч. и біографич. приложеніями, сост. по нѣм. изданію Литрова. Зтома. СПБ. 1867—69, 12°.

P e u . : В. Еар. 1 8 6 7 , № 2 , с т р .
3 1 — 3 5 ; P . В . 1867, № 8,
стр.
7 0 6 — 7 1 6 (подъ з а г л . „ Л ю б о п ы т н ы й п е р е в о д ъ " ) ; Спб. Вѣд.
1867,
№ 2 8 9 ( о т в ѣ т ъ А. І і ы п и н а п о д ъ з а г л .
„Любопытный критикъ");
P.
В.
1 8 6 7 , № 9 , с т р . 3 9 2 — 3 9 5 (по поводу
о т в ѣ т а А. П ы п и н а ) ; 0 . 3 .
1868,
Т. Буткевичъ. Зло, его сущJ ^ 3, стр. 3 6 — 5 5 .
ность и происхожденіе (Вгъра и
T. I.
1. И с ю р і и философіи гречеРаз.,
1 8 9 6 и 1 8 9 7 , всего 5 1 6 стр.)
с к и х ъ школъ, в ъ охношевіи ея к ъ фиI. У н и в е р с а л ь н о с т ь з л а в ъ мірѣ ; поз и ч е с к о й н а у к ѣ (25—105). 2. Исхорія
няхіе о немъ. 11. У ч е н і е В о ж е с х в е н н а г о
ф и з и ч е с к и х ъ н а у к ъ в ъ д р е в н е й Греціи
Охкровенія о происхождевіп з л а в ъ мірѣ.
( 1 0 7 — 1 4 4 ) . 3. Исхоріи греческой асхроIII. Древне-церковное у ч е н і е о иервородномъ г р ѣ х ѣ , к а к ъ и с х о ч н и к ѣ з л а в ъ
номіи (145—300).
4. Исхорія физичемірѣ. IV. П р е д а н і я н а р о д о в ъ о г р ѣ х о ской в а у к н в ъ средніе в ѣ к а (301—445).
паденіи п е р в ы х ъ л ю д е й , к а к ъ исхочникѣ
5. Исторія форыальной асхрономіп послѣ
з л а в ъ мірѣ. V. У ч е н і е р а з у м а . У ч е н і е
п е р і о д а з а с х о я (447—564).
Прпмѣчавія
древне-китайскихъ
м ы с л и і е л е й , древЛ и т х р о в а (565—689). T . I I . 6. Иехорія
н и х ъ индійдевъ, З о р о а с х р а .
Ученіе г р е ч е с к и х ъ философовъ: іонійцевъ, і м е х а н в к п х в е р д ы х ъ п ж и д к и х ъ т ѣ л ъ

(3—158). 7. Исторія физической астрономіи ( 1 5 9 — 4 0 2 ) . 8. Исторія а к у с т и к и
(403—456).
9.
Исторія формальной и
физической оптики (457—645). Исторія
тѳрмотики и атмологіи (645—744). Ï . I I I .
11. Исторія э л е к т р и ч е с т в а (1—51). 12.
Исторія м а г н е т и з м а (53—94). 13. Исторія г а л ь в а н и з м а или вольтова электрич е с т в а (95—154).
14. Исторія минералогіи (254—339).
16. Исторія с и с т ѳ м а тической ботаники и зоологіи (341—487).
17. Исторія физіологіи и сравнительной
анатоміи ( 4 8 8 — 6 2 5 ) .
18. Исторія г е о логіи (627—811). Примѣчаніе Л и т т р о в а
(812—912).

М. Мензбиръ.
очеркъ воззрѣній
( Б . Ф.иЛ.

Историческій
на природу.

1 8 9 1 , M 1 0 , стр. 1 5 1 — 1 7 4 ;

1892, № 11,

стр.

75—97.)

Фэйе (Faye H.). Происхождеиіе міра. Космогоническія теоріи
древпія и современныя, критика
гипотезы Лапласа и собственная
теорія автора. Пер. со 2-го изд.
(Русское Логатшво,
1890, в ъ приложеніи). СПБ. 1 8 9 2 . 8 ° ( 2 8 4 + 2
стр.). Изд. 2-ое. СПБ. 1895. 8°
(272 стр.). 3-е изд. 1905 (243 стр.).
П р и м и т и в я а я астрономія (9—17). Космогонпческія и д е п д р е в н и х ъ (18—56).
Космогоническія м н ѣ н і я н о в ѣ й ш и х ъ временъ (57—103). Космогоническія и д е и
X I X в ѣ к а (102—200). Доиолненіе к ъ соч.
К. Вольфа „ З а і ц и т а гипотезы Л а п л а с а "
(201—243).

Peu. : Міръ Вожій 1893, № 7,
Сгьв. Вѣстн. 1 8 9 5 ,

стр. 1 8 4 — 1 8 9 ;
№ 10,

стр.

68.

Ар. Берри. Краткая исторія
астрономіи. Пер. С. Г. Займовскаго, подъ ред. Р. Ф. Фогеля.
М. 1904. 8° ( Х Х Х І Х + 6 0 6 стр.).
1. П е р в о б ы т н а я астрономія (1—2&).
2. Астрономія y грековъ (29—105). 3.
Средніе в ѣ к а ( 1 0 6 — 1 2 9 ) . 4. Коперникъ
(130—172). 5. Принятіе Коперниковой
теоріи и у с п ѣ х и наблюденія (173—201).
6. Г а л и л е й ( 2 0 2 — 2 4 8 ) . 7. Кеплеръ ( 2 4 9 —
274). 8. Отъ Г а л и л е я до Ныотона ( 2 7 5 —
291). 9. В с е м і р н о е т я г о т ѣ в і е (292—343).
10.
Наблюдательная
астрономія
въ
XVIII в. ( 3 4 4 - 4 0 1 ) .
11. Астрономія тяготѣнія в ъ X V I I I ст. ( 4 0 2 - 4 5 4 ) . 12. Г е р шель (455—500). 13. X I X в ѣ к ъ (501—584).

Ф. Розенбергеръ. Очеркъ исторіи физики, съ синхронистическими таблицами по математикѣ,
химіи, описательнымъ паукамъ и
всеобщей исторіи. Пер. съ нѣм.
подъ ред. PI. M. Сѣчеиова. 4 вып.
СПБ. 1883—1894. 8° ( 1 7 8 + 4 2 2 +
828 стр.).

Исторія физики д р е в н и х ъ в ѣ к о в ъ .
1. Ф и з и к а к а к ъ философія природы
(стр. 4—26). 2. Періодъ математичесісой
физики (27—53).
3. Періодъ у п а д к а
древней физики ( 5 4 — 6 2 ) . Исторія физ и к и в ъ средніе в ѣ к а . 1. Періодъ арабской физикн (63—86). 2. Х р п с т і а н с к і й
періодъ с р е д н е в ѣ к о в о й физики (87—111).
3. Переходный періодъ с р е д н е в ѣ к о в о й
физикп (112—149). Исторія физики нов а г о времени. 1. Первый періодъ (натурфплософіи и м а т е м а т и к и ,
Галилей,
Кеплеръ, Б э к о н ъ , Д е к а р т ъ , Г а с с е н д и ,
П а с к а л ь ) (стр. 7—144). 2. Второй періодъ
преобладаиія э к с п е р и м е н т а л ь н о й физики
(145—223). 3. Періодъ и р е о б л а д а н і я математической физики ( 2 2 4 — 3 1 2 ) . 4. ІІеріодъ электричества о т ъ треиія ( 3 1 3 —
375). Исторія физики з а послѣдніе ото
л ѣ т ъ . 1. Періодъ н е в ѣ с о м ы х ъ (13—175).
2. Періодъ п р е в р а щ е н і я с и л ъ (176—326).
3. У с т а н о в л е и і е з а к о н а с о х р а н е н і я силъ
(327—529). 4. Н а ч а л а кинетической физики (530—808).

H. А. Любимовъ. Исторія физики. Опытъ изученія логики
открытій въ ихъ исторіи.
(Ж. M. Н. Up. 1892 г., ч. 279—
282, 1894 г., ч. 292—295, 1895 г.,
ч. 301, 302, 1896 г., ч. 303—307,
1897 г., ч. 310—311.
Ч. 1. Періодъ греческой пауки. Ч. 2. Періодъ средневѣковой
науки. СПБ. 1892—94. 8°. Ч. I
(264 стр.).
Кн. 1. Родство и р а з л и ч і е д р е в н я г о
и новаго е с т е с т в о з н а н і я .
1. Источникъ
и колыбель н а у к ъ . 2. Д в а р а з р я д а вопросовъ в ъ ' области п р и р о д ы . 3. Греч е с н а я философія в ъ е я отношеніи к ъ
исторіп физпки. 4. Р а з л и ч і е древняго
и новаго е с т е с т в о з н а н і я . Кн. II. Психологія
познанія
природы.
1.
Научное р а з м ы ш л е н і е и его матеріалъ.
2. Р а з м ы ш л е н і е с ъ в а к р ы т ы м и и с ъ
открытыми окнами
чувствъ.
3. Рез у л ь т а т ъ р а з м ы ш л е н і я : объектировка,
какъ
умозаключеніе
отъ
мыслимаго
к ъ дѣйствптѳльному. 4 . Г д ѣ пропсхо-

дитъ работа р а з м ы ш л е н і я : с ѣ д а л и щ е
мысли по м н ѣ н і ю д р е в н п х ъ . Кп. III.
Греческая философія п р и р о д ы в ъ міровоззрѣніи П л а т о н а и Аристотеля.
1.
Творенія П л а т о н а
и Аристотеля.
2.
Ученіе Платона
какъ
иризывъ
къ
р а з м ы ш л е н і ю с ъ з а к р ы т ы м и окнами
чувствъ.
3. У ч е н і е
П л а т о н а о дух о в н о ы ъ мірѣ, к а к ъ ч а с т и н а б л ю д а е м а г о бытія. 4. У ч е н і е П л а т о н а о д у х о в н о м ъ мірѣ в ъ е м ы с л ѣ у м с т в е н н а г о
м і р а вдей. 5. У ч е н і е П л а т о н а о природѣ. 6. Г л а в н а я ч е р т а у ч е н і я Аристотеля. 7. Иллюзіи м е т а ф и з и ч е с к о й объектировки Аристотеля. 8. Общее предс т а в л е н і е Аристотеля о в с е л е н н о й и его
отношеніе к ъ міру. Кн. I V . І І р е д в ѣ с т ники в ъ д р е в н о с т и науіси н о в а г о времени. 1. Древніѳ о с н о в а т е л и атомическаго ученія.
2. Ф и з и ч е с к о е
ученіе
Э п и к у р а по изложенію Л у к р е ц і я . 3. Архимедъ создатель механическаго ученія
о р а в н о в ѣ с і и . Кн. V . К а п и т а л ъ физичес к и х ъ з н а н і й о с т а в л е н н ы й древними.
1. У ч е н і я д р е в н п х ъ о строеніи вселенной и о землѣ. 2. Метеорологія и физич е с к а я географія д р е в н и х ъ . 3. Оптика
древнихъ.
4.
Механика
древнихъ.
5. С в ѣ д ѣ н і я д р е в н и х ъ о м а г и е т и з м ѣ и
электричествѣ.
Акуетика,
ученіе
о
теплотѣ.
Р е ц . н а 1 - ю ч а с т ь Э. J I . Р а д л о в а в ъ Вопр. Ф. и ІІсих., т . X V ,
стр. 7 6 — 8 3 ; П. Л и н и ц к а г о „ Ф и лософія и н а у к а "
В. и Р. 1893,
№ 19, стр. 2 8 3 — 3 0 6 , № 2 1 , стр.
3 8 3 — 4 0 5 , № 2 2 , стр. 4 2 9 — 4 5 0 ;
Р. 05. 1 8 9 3 , № 3 , с т р . 4 6 8 — 4 7 1 ;
P . В . 1 8 9 2 , № 1 1 , стр. 3 1 2 — 3 1 5 .
0

Любимовѣ

с т . H. A.

„Николай А л е к с ѣ е в и ч ъ
(1830—1897)"

въ

1897, ч. 3 1 2 ,

стр.

Ж.

Умова,

Любимовъ
M.

Н.

ІІр.

129—144.

Л. Поповт,. Очерки историческаго развитія естествознанія
(.Pye. Рѣчь, 1879, № 2—4, 6, 8, 10,
12,

1880, № 4, 6,

8,

Ѳ. Савченковъ.
СПБ. 1 8 7 0 . 8 °

міи,

10).

Исторія хистр.)

(264

С. Ковнеръ.
Исторія медицины. T. I. Медицина Востока
и древней Греціи до Гиппократа.
T. II. Гиппократъ. Т. Ш. Медицина отъ смерти Гиппократа до

Галена включительно. T. IV. Йсторія средневѣковой медицины.

Кіевъ. 1878—1887.
( Т а к ж е в ъ К.

1888).

8°.

Ун.

Из.

1878—

Гуардіа (Guardia). Исторія медицины отъ Гиппократа до Бруссэ
и его послѣдователей. ГІер. Н. Петермана, подъ ред. А. Дохмана.
Казань. 1892.
Неволинъ.
Исторія философіи законодательства (1-ый томъ
„Энциклопедіи Законовѣдѣнія".
СПБ.
1839
(Стр. 1 4 9 — 6 3 3 )
и з д . 1 8 5 7 (Стр. 1 1 6 — 5 0 1 ) .

2-е

Древняя исторія.
Отъ Ѳалеса
до С о к р а т и (170—179). С о к р а т ъ и его
школа. (Платонъ, Аристотель) (180—225).
Фшіософія стоическая,
эпикурейская,
с к е п т и ч е с к а я (256—260). Г р е ч е с к а я философія меясду римлянами и в о с т о ч н ы м и
п а р о д а м и (261—269). Общія з а м ѣ ч а н і я
(270—278).
Новая исторія.
I Co
временивозстаиовленія науки н а З а л а д ѣ
до Б а к о н а и Д е к а р т а . М а к і а в е л л и , Мор у с ъ , Б о д е н ъ , Ольдендорпъ, Г е м м и н г ъ ,
В п н к л е р ъ (288—262). Гроцій ( 2 9 3 - 3 1 4 ) .
II. Отъ В а к о н а и Д е к а р т а д о К а н т а . I.
А н г л і й с к а я опытная философія.
Системы
самолюбія
(Гоббезъ,
Локкъ)
(320—341).
Системы
доброжелательс т в а (Кумберлендъ, ІІІефтесбури, Г у т ч е с о н ъ , ІОмъ, А. Смитъ,
Фергюзонъ)
( 3 4 7 — 3 8 4 ) . Системы с о о б р а з н о с т и д ѣ я н і й с ъ предметами (С. К л а р к а , Уолл а с т о н ъ ) (385—393), Система безусловн а г о одобренія или неодобренія р а з у м о м ъ д ѣ й с т в і й (Присъ) (294). 2. Ф р а н цѵзско-нѣмедкая
философія.
Пуфендорфъ (400—421).
Томазій ( 4 2 2 - 4 4 6 ) .
С п н н о з а (447—462). Л е й б н и ц ъ ( 4 6 3 — 4 6 6 ) .
В о л ь т е р ъ (467—483).
Разрушителвная
ф р а н ц у з с к а я философія X V I I I в . (484—507)
Общія з а м ѣ ч а н і я ( 5 0 8 — 5 2 2 ) . III. Философія н о в ѣ й ш а г о времени, и а ч а т а я К а н томъ. С у б ъ е к т и в н ы й и д е а л и з м ъ К а н т а
и Ф и х т е (525—596).
Объективный идеа л и з м ъ Ш е л л и н г а (597—610).
Абсолютн ы й и д е а л и з м ъ Г е г е л я (611—627).
06щія з а м ѣ ч а н і я .

Пилянкевичъ. Исторія философіи права. Изд. подъ редакц.
Ренненкампфа. Кіевъ. 1 8 7 0 ( К і е в .
унив. изв. 1 8 7 0 , № 1 — 8 , стр. 1 — 2 9 9 .

Д. Щегловъ. Исторія соціальяыхъ системъ отъ древности до
нашихъ дней. СПБ. т. I. 1870.
2-е изд. 1891. 8° (614 стр.), т. II,
1889. (939 стр.).
T. I .
Платонъ (1—78).
Т. Моръ
(74—176). Переходъ о т ъ среднихъ в ѣ к о в ъ
к ъ новому врѳмени (177—274). С е н ъ Симонъ
(275—364)
С е н ъ - Симонисты
(365—466). Оуэнъ (467 - 611 ).
T. I I . Ф у р ь е (1—260). Кабе (261 - 4 4 4 ) .
Бюше (745—771).
Оттъ (772—780).
0.
Контъ (781—845).
Литтре (847—884\
Приложенія (885—739).

Б. Чичеринъ. Исторія политическихъ ученій.
5 томовъU.

1869—1902.
T. I. Д р е в н о с т ь и средніе в ѣ к а . М.
1869 (IX + 444 стр.). T. II. Новоѳ в р е м я
(отъ Г у г о Г р о д і я до Монтескье). М.
1872 (396 стр.). T. III. Новое время (отъ
Г у ч и с о н а до Фихто). М. 1874 (442 стр.).
T. IV. X I X в ѣ к ъ (Идеализмъ в ъ Г е р маніи). М. 1877 (609 стр.) T. V. Идеализмъ в ъ Горманіи. Идеализмъ во Фраиціи. М. 1902 (448 етр.).
Р е ц е н з і и н а І - й т о м ъ : 0. 3., 1 8 6 9 ,
№ 5 , с т р . 7 0 — 7 5 ; Заря, 1 8 6 9 , № 4 , с т р .

1 1 9 — 1 2 5 ; Вѣсть,

1869,

№ 133.

Самая полдая и з ъ существующихъ
в ъ м і р о в о й л и т е р а т у р ѣ и с т о р і я политическихъ ученій.
Авторъ сторонникъ м е т а ф и з и ч ѳ с к а г о
метода
и послѣдователь Гегеля.

Б. Чичеринъ. Политическіе
мыслители древняго и новаго
міра. 2 т. М. 1897. I (469 стр.),
II (433 стр.).
Сокращепіе, в ъ ц ѣ л я х ъ

лопуля-

ризаціи, болыиого 5-томнаго сочин е н і я т о г о жѳ

автора.

С. А. Бершадскій. Очеркъ исторіи философіи права. Вып. 1.
СПБ. 1892. 8° ( Ѵ І І + 2 6 6 стр.).

Понятіе исторіи философіп п р а в а ( 1 —
17). Р а з л и ч н ы я н а п р а в л е н і я философской
мысли в ъ д р е в н е й Гредіи до Сократа
(17—30).
С о к р а т ъ (30—39).
Платонъ
(39—62).
Арпстотель (62—88). Стопки
(92—95). Эпикѵрейцы (95—98). Скептики
(98—105). Х р и с т і а н с т в о (105—115). Схол а с т и к а ( 1 1 5 — 1 2 7 ) . Дѳкартъ (127—136).
Объективный раціоналпзмъ (136—139).

Субъективный раціонализмъ (139—161).
Г у г о Гроцій (161—169). Г о б б з ь (169—
207).
Локкъ
(207—235).
Монтескье
(235—266).
Р е ц . : Э. Р а д л о в а , Ж.

М. Ы.

1893, № 1, стр. 239—246.

П.

H. М. Коркуповъ. Исторія
философіи права. Пособіе къ лекціямъ.

СПБ.

1895.

2-е

ИЗД.

3-е изд. 1903. (ѴІ-|-483 стр.)

1898.

В в е д е н і е . Ч а с т ь І . Древность. 1. Фплософскія ученія грековъ. 2. Философскія у ч е н і я римлянъ. Ч a с т ь II. Средыіе в ѣ к а . 1. Философскія учеиія. 2.
Средневѣковые юристы. Ч a с т ь III. Новое время. 1. Эиоха возрожденія. 2.
X V I I в ѣ к ъ . 3. X V I I I в ѣ к ъ . 4. Н а у ч н а я
разработка и р а в а в ъ Р о с с і и . Ч a с т ь IV.
Новѣйшее время. 1. Историческая школа
и Б е р к ъ . 2. Спекулятивиыя системы. 3.
Ф р а н ц у з с к і е филооофы н а ч а л а X I X в. 4.
Позитивизмъ. 5. У т и л и т а р і а н и з м ъ ,

В. Ф. Залѣскій. Лекціи по исторіи философіи права. Казань.
1902. 8° (411 стр.)
Г. Ф. Шершеневичъ. Исторія
фплософіи права. (Вь прил. къ Уч.
3. Еаз. Ун. 1904, 1905 и 1906 гг.)
Изд. 2 - е.
СПБ.
1907.
8°
(588 стр.)

Введеніе. Г р е к о - р п м с к а я философія
(28—132).
Средневѣковая
философія
(133—207). Б о р ь б а з а религіозную свободу (208—302). Б о р ь б а з а политпческую евободу ( к о н ч а я Г е г е л е м ъ ) (383—
588).

Максииъ Ковалеискій.
Отъ
прямого народоправства къ представителыюму и отъ патріархальной монархіи къ парламентаризму (Ростъ государства и его
отраягеніе в ъ исторіп политическихъ ученій). 3 т. М. 1906. T. 1,
(VII—[—520 стр.), II (493 стр.), Ш
(292 стр.).

T. I. 1. А ѳ и н с к а я демократія, ученіе
г р е ч е с к и х ъ политиковъ о иародоправс т в ѣ (стр. 1—85). 2. О ц ѣ н к а рпмскими
политпками ресиублпканской
конституціи (85—105). 3. Ученіѳ с х о л а с т и к о в ъ
о неогранпченной монархіи (105—191).
4. Сословиая люнархія в ъ политической
мысли (191—247).
5.
У ч ѳ н і ѳ Джона

Фортескью ( 2 4 7 — 3 0 2 ) . 6. У ч е н і е Б о д е н а
(302—331). 7. И т а л ь я н с к а я демократія
и аристократія в ъ э п о х у р а с ц в ѣ т а городскихъ р е с п у б л и к ъ (331—364). 8. Происхожденіе т и р а н і и и ея теорія
въ
„Князѣ"
Маккіавелли
(364—389). 9.
Опыты в о з с т а н о в л е н і я республики во
Флоренціи и п о л и т и ч е с к а я м ы с л ь ( 3 3 9 —
408). 10. М а к к і а в е л л и и Г в и ч а р д и в и
(408—434). 11. И т а л ь я н с к і е публицисты
о в е н е ц і а н с к о й к о н с т и т у ц і и (434—459).
12. Ботѳро, Морусъ и К а м п а н е л л а ( 4 5 9 —
520).
T. II.
1.
Политическія
доктрины
протестантизма в о Ф р а н ц і и и Нидерл а н д а х ъ (3—82). 2. П о л и т и ч е с к а я лит е р а т у р а А н г л і и со в р е м е в ъ реформы
до революціи 1648 г . ( 8 2 — 1 7 3 ) . 3. Криз и с ъ в ъ а н г л і й с к о й к о н с т и т у д і и в ъ срединѣ XVII в. и политическая мысль
(173—347). 4. К о м м у н и с т и ч е с к і я и анарх и ч е с к і я д в и ж е н і я в ъ эпоху англійской
революціи ( 3 4 7 — 4 2 5 ) . 5. Политическая
доктрина Спинозы (425—492).
Т. ІП. 1. У ч е н і е о прирожденныхъ
п р а в а х ъ ч е л о в ѣ к а и о б ъ о с н о в а х ъ конститудіонваго образа правленія (Локкъ)
(3—73). 2. Теорія о г р а н и ч ѳ н я о й и пред»
ставительной м о н а р х і п , построенной н а
р а з д ѣ л е н і и в л а с т е й ( 7 3 — 2 0 3 ) . 3. Теорія прямого н а р о д о п р а в с т в а Р у с с о (203
—292).

Е. Спекторскій. Очерки по философіи общественныхъ паукъ.
Вып. I. Общественныя науки и
теоретическая философія. Варшава. 1907 ( Ѵ Ш + 2 4 5 стр.).
1. Отношеніе м е ж д у теоретическою
и н р а в с т в е н н о ю философіею в ъ древней
Греціи (7—25). 2. Соціоморфизмъ греческой теоретической философіи (27—46).
3. Теорія в ъ морали с / о и к о в ъ (47—74).
4. Р и м с к а я ю р и с п р у д е н ц і я и проблема
еетественныхъ законовъ человѣческаго
общѳжитія ( 7 5 — 8 8 ) . 5. Т е о р і я в ъ публицистикѣ X V I I I в. ( 8 9 — 1 2 0 ) . 6. Проблѳма соціальной м е х а н и к и в ъ X V I I и
X V I I I в. (121—176).
7. О б щ е с т в е н н ы е
мотивы в ъ т е о р е т и ч е с к о й философіи н а ч а л а X I X в. (177—245).

A. Н. Фатѣевъ. Очеркъ развитія индивидуалистическаго направленія в ъ исторіи философіи
государства. 2 части. Харьковъ.
1904—1907. 8° (486 стр.)
Рец. :

Н. И .

Наліенко

въ

Зап.

Хярьк. Ун. 1908, I, стр. 33—38.

Новгородцевъ. Конспектъ къ
лекціямъ по исторіи философіи
права. М. 1908 ( Y I I I - f 2 4 6 стр.)
A. Н. Фатѣевъ. Исторія общихъ ученій о правѣ и государствѣ. Ч. I. 2 вып. Харьковъ, 1909
(231 стр.) Ч. II, вып. 3. Харьковъ,
1912 (81 стр.).

ЧастьІ-я.
1. В в ѳ д е н і е .
2.
Зачатки этикополитическихъ ученій в ъ
Э л л а д ѣ (23—49). 3. В в е д е н і е н а у ч н а г о
м е т о д а в ъ общее у ч е н і е о п р а в ѣ — с п р а ведливости и государствѣ.
Аристотель
( 5 0 — 5 7 ) . 4. П о с л ѣ а р и с т о т е л е в е к а я элл и н с к о - р и м с к а я п р а к т и ч е с к а я философія.
Переходъ къ средневѣковому
теокрет и з м у (58—89).
5. Т е о к р а т и з м ъ (политич. и п р а в о в ы я у ч е н і я
средневѣк о в ь я I V — X I V в. (89—131). 6. Э д о х а
в о з р о ж д е н і я и реформаціи ( X V — X V I )
( и н д и в и д у а л и з м ъ ) ( 1 3 2 — 1 7 2 ) . 7. Доктр и н а е с т е с т в е н н а г о д р а в а (173—203).
8. М о н т е с к ь е ( 2 0 3 - 2 2 5 ) .
Ч a с т ь ІІ-я. 1. П р о с в ѣ щ е н н ы й абсолютизмъ ( 1 - 1 1 ) .
2.
Руссо
(12—31).
3. Д е к л а р а ц і я п р а в ъ ч е л о в ѣ к а (32—41).
4. У ч е н і е о п р а в ѣ и г о с у д а р с т в ѣ в ъ Герм а я і и X V I I и XVIII в . ( 4 2 - 8 1 ) .

С. Булгаковъ. Очерки по исторіи экономическихъученій. В. I.
М. 1913 (232 стр.).

В в е д е н і е . 1. Е в р е й с к і е пророки и
апокалиптики
(14—34).
2.
ІІлатонъ
(35—73).
3.
Аристотель ( 7 4 — 8 7 ) .
4.
Этическія
ученія
послѣсократовской
эпохи
(88—96).
5.
Экономическая
м ы с л ь y римляиъ (97—107).
6. Р а н нее х р и с т і а н с т в о (108—131). 7. Средніе
вѣка
(господствующее м і р о в о з з р ѣ н і е )
( 1 3 2 — 1 5 9 ) . 8. Соціальныя д в п ж е н і я в ъ
с р е д н і е в ѣ к а (160—182). 9. Р е н в е с а н с ъ
(183—215). 10. Реформація (216—232).

Георгъ Адлеръ.
Изъ исторіи общественныхъ ученій. ІІер.
съ нѣм. подъ ред. с ъ предисл.
и примѣч. В. Н. Сперанскаго.
СПБ. 1913. 8° ( Х І + 2 2 7 стр.).
Переводъ нѣмецкаго

сочиненія

„ G e s c h i c h t e des
Sozialismus
und
K o m m u n i s m u s von P l a t o bis zur
Gegenwart".
К н . I.
Коммунизмъ и а н а р х и з м ъ ,
к а к ъ п о с л ѣ д с т в і я э т и ч е с к а г о преобраз о в а т е л ь н а г о движенія в ъ д р е в н о с т н .
1. Соціальный вопросъ в ъ д р е в н е м ъ

мірѣ (1—15). 2 — 3 . Платонъ (15—42).
4. Зенонъ ( 4 2 — 4 9 ) .
Кн. II.
Коммунизмъ и а н а р х и з м ъ , к а к ъ п о с л ѣ д с т в і я
религіознаго движенія в ъ древности.
1. Древній Израиль, Пророкъ
Исаія
(50—60). 2. Е с с е и (60—66). 3. Первобытное х р и с т і а н с т в о (66—73).
4. Карпок р а т і а н е (73—76). Кн. III. Коммунизмъ
и а н а р х и з м ъ , к а к ъ послѣдствіе хрис т і а н с к и х ъ реформатскихъ теченій. 1.
Средніе в ѣ к а (77—87). 2. С р е д н е в ѣ к о вый мистицизмъ (87—100). 3. Крестьянскія войны (108—118). 4. А н а б а п тисты (119—137). Кн. IV. Коммунизмъ
и а н а р х и з м ъ , к а к ъ слѣдстія жизненнаго п д е а л а э п о х и возрожденія и г у м а низма.
1. А н г л і я в ъ н а ч а л ѣ новой
исторіп (138—145).
2. Т о м а с ъ Моръ
(145—172). 3. Эпоха Возрождѳнія (172
—181).
4. Г о с у д а р с т в о в ъ П а р а г в а ѣ
(181—187). Кн. V. Коммунпзмъ п а н а р хизмъ, к а к ъ порожденіе естеств.-правов.
и космополитическихъ идѳаловъ ( 1 8 8 —
227).

А. Гейеръ. Краткій очеркъ
исторіи философіи права. Перев.
Неклюдова СПБ. 1866. (149 стр.)
Кончается

ІІІталемъ.

П. Жанэ. Исторія государственной науки в ъ связи съ нравственной философіей. Цер. А.
Васильева. T. I (единствениый
вышедшій на русскомъ языкѣ).
СИБ. 1871 2-е ИЗД. 1878 (348 стр.)

Б р а м н н и з м ъ , буддизмъ, политпческія
п н р а в с т в е н н ы я в о з з р ѣ н і я персовъ и
китайцевъ ( 1 — 4 4 ) . У ч е н і я классической
древности. С о к р а т ъ . Платоиъ. Аристотель. Стоиют (44 - 1 9 0 ) . Христіанство,
иатристика и с р е д н і е в ѣ к а (191—348).

Ф. Поллокъ. Исторія политическихъ ученій. Пер. съ англ.
A. М. Гердъ.
СПБ. 1897. 8°
(124 стр.).
Г л а в н ы м ъ образомъ ученія Аристотеля,
Маккіавелли, Бодэна,
Гоббеса,
Локка, Р у с с о , Монтескье, Борка.

Зах. Савицкій.
Изложеніе
главнѣйшихъ системъ нравственныхъ древнихъ и новѣйшихъ философовъ.
Харьковъ. 1825. 8°
( 5 9 + І Ѵ стр.)
Краткій обзоръ этическихъ ученій, к о н ч а я

ПІеллингомъ.

В.М. Хвостовъ. Очеркъ исторіи этическихъ ученій. Курсъ
лекцій. М. 1912. 8° ( І Ѵ + 2 7 4 стр.).

Введеніе. Отд. I. Исторія этики до
К а н т а . Гл. I. Греко-римская этика. 1.
2. Платонъ и Аристотель (30—43). 3.
Возникновеніе греческой этики (22—30).
Стоики и Эпикурейцы (43—49). 4. Римс к а я этика (49—53). Скептицизмъ (53—
58) Гл. II. Х р и с т і а н с т в о и средніѳ в ѣ к а .
1. Неопиѳагорейцы н е о п л а т о н в к и (58—
61). 2. Хрпстіанство (61—64). 3. Средн е в ѣ к о в а я этика (64—74). Гл. III. Возрожденіе, реформація и ыовое время. 1.
Возрожденіе и реформація (74—78). 2.
Этнческія у ч е н і я X V I — X V I I I
вѣковъ
(78—95). Отд. II. Обзоръ о с н о в н ы х ъ направленій новѣйшей этпки. Гл. I. Этика
категорическаго и м п е р а т и в а . 1. Изложеніе этики К а н т а ( 9 5 — 1 2 2 ) . 2. Крит и к а кантовской этпки (122—137). 3.
Шпллеръ, Фихте, Ш л е й е р м а х е р ъ (137—
152). Гл. II. 1. Ш л е г е л ь п Штирнеръ
( 1 5 2 - 1 5 8 ) . 2. Ницше (158—170). Гл. III.
Этика н а э м п и р и ч е с к и х ъ о с н о в а х ъ . 1.
Утплитарная этика. Спенсеръ ( 170—186).
2. Этпка энергитизма (186—209). Гл. IV.
1. Оптимизмъ (209—215)- 2. Пессимизмъ
(215-251).
3. Плюралпзмъ (251—264).
Заключепіе (264—272).

Дж. Ст. Блэки. Четыре фазиса
нравствепности : Сократъ, Аристотель, Христіанство и Утилитаризмъ. М. 1878. 8° (238 стр.).
Рец. : Недѣля, 1878, № 52,
( Р е ц . подъ з а г л . „ О б м а н ч и в о е з а главіе");
Отеч. Записки, 1 8 7 8 ,

№ 11, стр. 1 1 6 — 1 1 7 ; Слово,
№

6 , стр.

1879,

140—149.

Фр. Іодль. Исторія этпки въ
новой философіи. T. I : до конца
восемнадцатаго в ѣ к а (съ двумя
вводными главами о греко-рішской и христіанской этикѣ, стр.
ХѴІ+284+71).
1 8 9 6 T. II. Кантъ
и этика X I X столѣтіи. Періодъ
подъ редакціей Владиміра Соловьева (стр. Х Ѵ І + 401 + 108).
1898
T. I. 1. Г р е к о - р и м с к а я этпка (1—28).
2. Х р п с т і а н с к а я э т п к а (29—65). 3. Начало самоотоятельной этпки в ъ новой
фплософіи : ІПарронъ, Б э к о н ъ , Арминіанизмъ, Г у г о
Гроцій (66—82).
4.
Гоббсъ, п его протпвнпки в ъ X V I I сто-

лѣтіп (83—110). 5 . Л о к к ъ и его противники : К л а р к ъ и Ш е ф т с б ю р и ( 1 1 1 —
141).
б. А н г л і й с к і й у т и л и т а р и з м ъ и
отголоски н н т е л е к т у а л и з м а : Мандевиль,
Б у т л е р ъ , Г а р т л е й , В а р б е р т о н ъ , Палей,
ІІрейсъ ( 1 4 2 — 1 7 0 ) .
7.
ІДотландская
ш к о л а : Г у ч е с о н ъ , Юмъ, А д а м ъ Смитъ
(171—199).
8. Э т и к а к а р т е з і а н с т в а и
з а ч а т к п окептицизма в ъ Ф р а н ц і и : Дек а р т ъ , М а л ь б р а я ш ъ , Б э й л ь (199—222).
9. Э т и к а эпохи ф р а н ц у з с к а г о просвѣщ е н і я : Гельвецій и др. ( 2 2 3 - 2 4 7 ) . 10.
Сппноза (248—262). 11. Л с й б н и ц ъ ( 2 6 3 —
284).
T. II. Г е р м а н і я 1. Э т и к а категорич е с к а г о и м п е р а т и в а : К а н т ъ . (8—37). 2.
„Прекрасная
нравственность" :
Шилл е р ъ (38—50). 3. Э т п к а творческой г е ніальности : Ф и х т е ( 5 1 — 7 2 ) .
4. У м о зрительный
идеализмъ :
мистическое
ч у в с т в о К р а у з е ( 7 3 — 8 5 ) , діалектическое
построеніе Г е г е л я ( 8 6 — 1 0 1 ) . 5. Умозрительныя
преобразованія
церковнаго
ученія : Баадеръ,
Шеллингъ,
Гегель
(102—130).
6. Примиреніе
идеализма
съ
натурализмомъ :
Шлейермахеръ
(131—158) 7. Э т и к а э с т е т и ч е с к а г о форм а л и з м а : Г е р б а р т ъ ( 1 5 9 — 1 8 0 ) . 8. Э т и к а
пессимизма : Ш о п е н г а у е р ъ
(181—203).
9. Эвдемонизмъ : Б е н е к е ,
Фейорбахъ
(204—233).
Франція.
10.
Спиритуал и з м ъ : К у з е н ъ , Жуффруа, Прудонъ (239
—271).

11.

Позитивизмъ

(272—293).

12). Этико-религіозная проблема ( 2 9 4 —
322). Аиглія.
13. О б щ а я
характерис т и к а англійской философіи в ъ X I X отолѣтіи
(323—331).
14.
Индуктивная
ш к о л а : Стюартъ, Юелль, Мэкинтошъ.
15. У т н л и т а р и з м ъ

(352—380).

16.

ЭТІІКО-

р е л и г і о з н а я проблема в ъ А н г л і и ( 3 8 1 —
401).

Лучшій
нзъ

и

наиболѣе

существующихъ

языкѣ

общихъ

этическихъ
Peu.

: Ж. M. Н. Пр.
стр.

русскомъ

обзоровъ

исторіи

системъ.

стр. 3 8 9 — 3 9 0 ;
кн. 3 5 ,

на

полный

В.

Ф.

1 8 9 6 , ч. 3 0 5 ,
и Л.,

1896,

656—7.

Л. Фризо. Исторія нравственной философіи. ІІерев. съ итальянскаго Н. Лейненберга. СПБ.
1902. 8° (314 стр.).

I. Отъ в р е м е н ъ д р е в в я г о Китая до
эпохи возрожденія (5—148). 1. Востокъ.
2. Н р а в с т в е н н о с т ь в ъ героической Г р е ціи. 3. С р е д н е в ѣ к о в а я Греція. 4. Нравственное у м о з р ѣ н і е в ъ V в . до Р. Хр.
5. Періодъ софистовъ. 6. Сократъ. 7. Цпники и киренайцы. 8. П л а т о н ъ . 9. Ари-

стотель.
10. Этическое у м о з р ѣ н і е в ъ '
Греціи послѣ Аристотеля. 11. Философія
в ъ Р и м ѣ . 12. Мистики. 13. Х р и с т і а н с т в о .
14. С р е д н і е в ѣ к а . II. Отъ эпохи возрож д е н і я до н а ш и х ъ дней (стр. 149—312).
1. Возрожденіе. 2. Б э к о н ъ и Д е к а р т ъ .
3. Э м п и р и ч е с к а я мораль б э к о н о в с к а г о
направленія.
4. Р а ц і о н а л ь н а я мораль
д е к а р т о в с к а г о н а п р а в л е н і я . 5. Англійскіе
интелектуалисты
и
сентименталисты.
6. Мораль эгоизма. 7. Ф р а н ц у з с к і й идл ю м и н и з м ъ . 8. Н р а в с т в е н н а я философія
в ъ Г е р м а н і и . 9. Н р а в с т в е н н а я философія
во Ф р а н ц і и в ъ X I X в.
10. А н г л і й с к і й
у т и л и т а р и з м ъ и &волюціонизмъ.
11.
Н р а в с т в е н н а я философія в ъ Италіи.

А. Амфитеатровъ. Историческій обзоръ ученій о красотѣ и
искусствѣ. (ВѣраиРаз., 1889, № 15,
17,

19,

23,

24;

1890,

Всего около 250 стр.).

J^

2

и

6.

У ч е н і е о красотѣ и и с к у с с т в ѣ в ъ
к л а с и ч е с с к о й философіи. 1. С о к р а т ъ и
І і л а т о н ъ . 2. Аристотель.
3. Плотинъ.
З а м ѣ ч а н і е о состояніи философіи прек р а с н а г о з а время отъ III д о X V I I I ст.
У ч е н і е о к р а с о т ѣ и и с к у с с т в ѣ в ъ новой
философіи. 1. А. Б а у м г а р т е н ъ — отецъ
э с т е т и к и и его послѣдователи. 2. К а н т ъ .
Г е р д е р ъ , Шиллеръ. 3. І І І е л л и н г ъ . Зольг е р ъ . В т о р о с т е и е н н ы е н ѣ м е ц к і е эстетики-идеалисты.
4. Г е г е л ь , Г е р б а р т ъ .
Заключеніе.

М. Стасюлевичъ. Опытъ историческаго обзора главнѣйшихъ
системъ философіи исторіи. СПБ.
1866.

8° ( Х + 5 0 6

стр.).

3-е

изд.

СПБ. 1908 подъ заглавіемъ „Философія исторіи в ъ главнѣйшихъ
ея
системахъ.
Историческій
очеркъ".

В в е д е н і е (3—36). Ч. I. Т е о р і я в ѣ ч наго историческаго круговращенія.
1.
П р е д ш е с т в е н н и к и В и к о ( 3 9 — 5 2 ) . 2. Вико
и е г о „Новая н а у к а " ( 5 2 — 1 4 7 ) . Ч. II.
'Георія в ѣ ч н а г о и с т о р и ч е с к а г о прогресса.
1. Д р е в н ѣ й ш і й періодъ теорін исторпч е с к а г о п р о г р е с с а ( 1 5 1 — 1 6 2 ) . 2. Физіол о г и ч е с к а я школа ( Б з к о н ъ , Д е к а р т ъ ,
Г е р д е р ъ , Б о к л ь ) (162—254). 3. Метафиз и ч е с к а я школа. Ч. 1. Е я д в о я к о е направлеиіе ( 2 5 4 - 2 5 7 ) .
Ч. 2.
Сенсуалисты (Локкъ, Д е - М е с т р ъ .
Шлегель)
( 2 6 7 — 3 0 8 ) . Ч. 3. Идеалисты ( Л е й б н и ц ъ ,
К а н т ъ , Г е г е л ь ) (308—506).

Рец. : Недѣля, 1866, № 2 ;
Книж. Вѣст 1866, Л» 1, стр. 4—6.

I . Модзалевскій. Очеркъ исторіи воспитанія и обученія с ъ
древнѣйшихъ до нашихъ временъ. 2 части. 2-еиспр. изд. СПБ.
1874—1877.
Карлъ Шмидтъ. Исторія педагогики, во всемірно-историческомъ развитіи и въ органической связи съ культурною жизнью
народовъ. ІІерев. съ нѣм. Э. Циммермана; 4 т. М. 1878—1880. 8°
I (ХѴІ-1-500 стр.), 4-е изд. М. 1890.
II ХѴ-4-463), III ( Х Ѵ + 7 5 9 ) , IV, ч.
І-я (ХІХ-|-596), ч. 2-я (XII-j-519
стр.). 3-е изд. М. 1881.

T. I. В в е д ѳ н і е (1—54). До Х р и с т а .
Міровая э п о х а н а ц і о н а л ь н а г о в о с п и т а нія.
А. В о с т о к ъ .
Субстанціоиальноѳ
воспитаніе ( 6 9 — 1 3 8 ) . В. Эллада и Р и м ъ .
И н д и в и д у а л ь н о е воспитаніе (141—463).
С. Народъ Израильскій.
Ѳеократическое в о с п и т а н і ѳ (467—497). Т. П. Послѣ I. Х р и с т а . Міровая апоха г у м а н н а г о в о с п и т а н і я . А. Отъ Х р и с т а до Р е -

формаціи. Основы х р и с т і а н с т в а и е г о
в о с ш і т а н і я (7—64). П е р і о д ъ с в е р х ч у в о т в е н н а г о в о с п и т а н і я (65—463). 1. Монашеское воопитаніе Восточной церкви
и воспитаніе м а г о м е т а н с т в а (80—114).
2. Д у х о в н о - с х о л а с т и ч е с к о е
воопитаніѳ
З а п а д н о й церкви ( 1 1 5 — 2 3 2 ) . 3. Міряне
и и х ъ воспнтаиіе ( 2 3 2 — 4 6 3 ) . T. III. Отъ
Лютера до Песталоцци. Рѳформація (5—
88).
Послѣ рѳформаціи.
Абстрактное
христіанско-теологическое
воспитаніе.
1. Іерархизмъ (93—238). 2. Противодѣйс т в і е іерархизму (239—490).
Абстрактно - чѳловѣчиое
воспитаніе.
1. Р е а л и з м ъ (495—703). 2. Г у м а н и з м ъ (703—
722). T. IV, ч. І-я и II. Г е р м а н і я и е я
школы ( 1 4 - 5 9 6 , 1—205).
Внѣгерманскіѳ края и и х ъ ш к о л ы ( 2 0 6 - 297).
И д е а л ы образованія ( 2 9 8 — 5 1 9 ) .

П. Каптеревъ. Историческій
очеркъ теорій о первоначальномъ
воспитаніи дѣтей
(Образованіе
1895, M
7—8).
Платонъ
(стр. 1—5).
Аристотель
(5—10). Плутархъ ( 1 0 — 1 5 ) . В ы в о д ы о
д р ѳ в н и х ъ теоріяхъ о п е р в о н а ч а л ь н о м ъ
воспитаніи д ѣ т е й ( 1 5 — 2 1 ) .

111. Обзоры д р е в н е й ф и л о с о ф і и .
Â. Источники.
Изъ античныхъ
источниковъ,
в ъ к о т о р ы х ъ мы черпаѳмъ с в ѣ д ѣ нія о д р е в н и х ъ философахъ, далеко
н е в с е п е р ѳ в е д е н о н а русокій я з ы к ъ .
Діогѳнъ Лаертскій переведенъ
лишь о т ч а с т и .
Впѳрвые ч а с т ь ѳго
„Жизни философовъ" была напечатана в ъ „Утрѳннемъ С в ѣ т ѣ "
Н.
Новикова, 1 7 7 8 — 1 7 7 9 г г .
Ж и з н ь и с в о й с т в а Сократа, ч. I, 1778,
стр. 1—44 ; жизнь Солонова, ч. II, стр.
76—95 ; о т р ы в к и и з ъ разговоровъ Діог е н а , II, стр. 3 5 2 — 3 7 1 ; жизнь Платона,
V , стр. 1 — 4 6 ; Х и л о н а , V , 46—51 ; В і а н т а ,
V , 58—63 ; Клеопула, V , 63—67 ; П е р і а д р а ,
V , 67—73, А н а х а р с и д а , V , 73—78, Мизона, 7 8 — 8 0 ; Е п и м е н и д а , 201—207; Аристипііа, 2 0 7 — 2 2 1 ; Ксенократа, 2 2 1 — 2 2 8 ;
А р х е з и л а я , 2 2 8 — 2 3 9 ; Аристотеля,, 2 3 9 —
261; Віона, ч. VI, 1—9; Дакида, 9—11,
К а р н е а д а , 1 1 — 1 4 ; Клитомаха, 1 4 — 1 5 ;
Феракида, 1 5 — 2 0 ; Анаксимандра, 2 0 —
22 ; А н а к с и м е н а , 22—24, А н а к с а г о р а ,
2 4 — 3 1 ; А р х е л а я , 3 1 — 3 3 ; Сократа, 3 3 —

56 ; Кеенофонта, 5 6 — 6 5 ; Ликоііа, 65—71.
Димитрія, 71—77, И р а к л и д а , 77—83.
Отрывки и з ь Д і о г е н а
Лаѳртскаго:
Достопамятныя изреченія нѣкоторыхъ древнихъ философовъ. Перѳв. съ греч. и з ъ Д і о г е н а Лаерція
с т у д . Н. Д е м е н т ь е в а ( Н о в . еж. с о ч .
1 7 9 2 , ч. 7 3 , стр. 9 1 — 9 5 ) .
Три письма г р е ч е с к и х ъ мудрец о в ъ . 1.
Солона к ъ
Эшімениду.
2.
Э п и м е н и д а к ъ С о л о н у . 3 . Солона к ъ А ф и н я н а м ъ .
Перѳв.
съ
греч. изъ соч.
Діогена Лаерція
(Цвѣтникъ, 1 8 0 9 , ч . 3 , стр. 7 9 — 8 2 ) .

Изреченія древнѣйшихъ греческихъ мыслитедей, выбранныя
изъ сочиненій Діогена Лаердія,
Плутарха, Стобея и др. Перев.
И. К.
(См. вышѳ н а стр.

Діогенъ

Лаертскій.

2).

Жизнь,

ученіе и изрѣченія мужей, прославившихся в ъ философіи. Перев. съ греч. Е . Шмидтъ фонъдеръ-Лауницъ.

не-греческой науки".

( В ъ приложеніи к ъ „ Г и м н а з і и " ,
1 8 9 8 , с т р . 1 — 7 4 , 1 8 9 9 , стр. 7 5 — 9 8 ) .
В в е д е н і е . Кн. I. Ф а л е с ъ . Солонъ.
Хилонъ.
Питтакъ.
Віасъ.
Клеобулъ.
Періандръ. Скиѳъ А н а х а р с и с ъ . Мизонъ.
Эпименидъ.
Ферекидъ.
Кн. II. А н а ксимандръ. Анаксименъ. Анаксагоръ.
Архелай. Сократъ. Ксенофонтъ. Эсхинъ.
Аристиппъ. Ф е д о н ъ .
Евклидъ.

д о І І л а т о н а , п е р е в е д е н ы т а к ж е про-

П е р е в е д е н о н а ч а л о , около п я т о й
части всего

сочиненія.

Ч а с т ь о т р ы в к о в ъ изъ доксографовъ, п о с к о л ь к у они о т н о с я т с я к ъ
д о с о к р а т о в с к и м ъ ф и л о с о ф а м ъ , пер е в е д е н а по и з д . D i e l s , D o x o g r a p h i
graeci, 1 8 7 9 , профессоромъ Г . Церетели в ъ приложеніи къ книгѣ
П. Таннери, „ І І е р в ы е ш а г и древ-

К. Зедергольмъ. Исторія древней философіи, приспособленная
къ понятію каждаго образованнаго человѣка. 2 части. 1 ч. М.
1841. 8° ( X I I I + 2 8 2 + 11, стр.). 2
ч. М. 1842. 8° (190 стр).
Ч а с т ь I.
В в е д е н і е (1—77). I.
Вос т о ч н а я философія. 1. И н д ѣ й с к а я философія (77—114). 2. Б у д д и з м ъ ( 1 1 5 —
131). 3. К и т а й с к а я фплософія (132—146).
4. П е р с и д с к а я фил. ( 1 4 7 — 1 5 8 ) . II. Г р е ч е с к а я философія в ъ с в о е м ъ н а ч а л ѣ . Миеическій періодъ. С е м ь мудрецовъ (159
—165). 1. І о н і й с к а я ш к о л а и атомисты
(166—206). 2. И т а л і й о к а я школа. Пиѳ а г о р ъ (207—224). 3 . Э л е а т и ч е с к а я философія (225—261). 4. Софисты (262—282).
III. Г р е ч е с к а я философія н а в е р х у своего
с о в е р т е н с т в а . 1. С о к р а т ъ (1—19).
2.
Сократики (20—36). 3. Платонъ ( 3 7 —
77). 4. Аристотель (78—121). IV. Г р е ч е с к а я философія в ъ с в о е м ъ у п а д к ѣ . 1.
Перипатетики ( 1 2 2 — 1 2 7 ) . 2.. Отоикп (128
—147). 3. Е п п к у р ъ (148—158). 4. Н о в а я
Академія ( 1 5 9 — 1 6 4 ) . 5. Скептики ( 1 6 5 —
177). 6. Философія y римлянъ (178—190).
Рец. :

Разборъ

Ирисужд.

стр. 2 3 7 — 2 6 6

СПБ.

1902,

1—51.

Отрывки,
сочиненій

сохранившіеся

греческихъ

изъ

философовъ

фессоромъ Церетели в ъ н а з в . соч.,
стр.

53—105.

На русскомъ я з ы к ѣ
имѣются
также переводы : „Воспоминаній о
С о к р а т ѣ " Ксенофоыта, п е р в о й книги
„Метафизики" Аристотеля,
„Объ
ощущеніяхъ"
Ѳеофраста
(часть),
„ 0 природѣ в е щ е й " Л у к р е ц і я , большинство философскихъ
сочиненій
Цицерона, „Пирроновы положенія"
С е к с т а Эмпирика,
„Педагогъ" и
„Строматы"
Климента
Александ р і й с к а г о , „ 0 ф и л о с о ф с к и х ъ умозрѣніяхъ"
Ипполита,
„0
начал а х ъ " и „ П р о т и в ъ Ц е л ь е а " Ориг е н а (См. объ э т и х ъ
переводахъ
ниже).

Русскіе обзоры древней философіи.

Б.

въ XI

стр.

0.

Новицкаго

Демид.

нагр.,

( у д о с т о е н а поч. о т -

з ы в а ) ; Ж. M. Н. 77., 1 8 4 2 , ч . 3 5 ,
о т д . I I I , стр. 2 5 1 — 2 5 6
(Ѳ. М е н д о в а ) ; Отеч. Запжки, 1 8 4 2 , X» 3,

Т. 21, отд. 6, стр. 4—7 ; Москвит.
1842,

ч.

1. № 1 ,

Ч.

2,

№ 4,

СПБ.

1842,

стр.

286—288;

Библ. для Чт., 1 8 4 2 , " Т . 5 1 , о т д .
6, -стр. 49 —50; Сынъ Отеч., 1842,
отд. 6,

стр.

1—46 ;

Опытъ библіограф. обозрѣнія рус.
литер. за 1841—42 г. А . Б р а н т а .
стр.

5—6.

0 . М. Новицкій. Иостепенное
развитіе древнихъ философскихъ
ученій в ъ связи съ развитіемъ
языческихъ вѣрованій. 4 части.

Ч а с т ь I.
Р е л и г і я и философія
д р е в н я г о Востока. К і е в ъ 1 8 6 0 . 8°
( X V + 3 2 6 стр.). 2 - о е и з д . К, 1 8 6 2 .
В в ѳ д е н і е . Распорядокъ философскпхъ
у ч е н і й (стр. 1—57). Философія в ъ с в я з п
с ъ языческимп вѣрованіями. П е р і о д ъ
I : в о с т о ч н а я философія в ъ с в я з и с ъ языч е с к и м п религіями древне-восточньімп.
I. Я з ы ч е е к а я религія д р е в н я г о Востока.
А . Непосредственная религія природы,
и л н р е л и г і я силы: фетишизиъ, с а б е и з м ъ ,

китайское міросозерцаніе (стр. 6 2 — 8 2 ) .
Б. Р е ф л е к т и в н а я религія, или символ и ч е с к а я : р е л и г і я персовъ, е г п п т я н ъ ,
индійцѳвъ
(брамаизмъ и
буддизмъ)
(стр. 83—202). II. Восточная философія.
À. П е р в а я с т у п е н ь е я : философія к и т а й с к а я (стр. 206—237). Б . Вторая с т у пень : философія и в д і й с к а я (стр. 2 3 8 —
294).
III.
Общій в з г л я д ъ н а д р е в н е восточную философію (стр. 295—326).

Часть II. Религія классическаго
міра и первая половина греческой
философіи. Кіевъ 1860 (VIII + 429
стр.).
П е р і о д ъ II. Г р е ч е с к а я философія
в ъ ея н е з а в и с и м о с т и отъ религіи. I.
Религія к л а с с и ч е с к а г о міра : а) религія
красоты ( г р е ч е с к а я ) , б) религія цѣлесообразности (римская) (стр. 1—41). II.
Фплософія г р е ч е с к а я . Г л а в н ы я н а п р а вленія ея. О т д ѣ л ъ I : объективноѳ н а правлепіе философскаго сознанія, б е з ъ
строгой н а у ч н о й формы и п р а к т и ч е с к а г о
осуществленія ; отъ Ѳалеса до Аристотеля включительно.
1-я
ступеыь:
обращеніе д у х а к ъ природѣ. А. Обраіценіе философскаго созианія к ъ в е щ е с т в у .
Іонійская философія (стр. 79—101). Б . 0 6 ращеніе с о з н а н і я к ъ формѣ веіцей. Пиѳаг о р е й с к а я философія (стр. 101—241). В.
Обращеніе с о з н а і і і я к ъ отношенію между
единствомъ образующаго и а ч а л а и множественности образуемаго в е щ е с т в а . а)
Бытіѳ е д и ы с т в а , Элейская школа (стр.
244—262).
б) В ы т і е множествеішооти.
А т о м и с г и ч е с к а я школа (стр. 262—270).
в ) Б е з р а з л и ч і е е д и н с т в а и множественности. Г е р а к л и т ъ (стр. 270—279).
г.)
Видоизмѣиеніе е д и н с т в а в ъ множественность. Д і о г е н ъ Аполлонійскій (стр. 279
—283). д ) Отторженіе миожествеиности
отъ е д и н с т в а . Эмпедоклъ (стр. 2 8 3 — 2 9 0 ) .
е) Самостоятельность ѳ д и н с т в а и миожественности. Анаксагор'ь (стр. 2 9 0 —
297). 2-я с т y п ѳ н ь. Обращеніе с о з н а нія к ъ ч е л о в ѣ к у . А. В з г л я д ъ в а челов ѣ к а с ъ индивидуальной, эмпирической
точки з р ѣ н і я .
Философія
софистовъ
(стр. 3 0 3 — 3 4 3 ) . Б . В з г . і я д ъ н а чело- _
в ѣ к а с ъ точки зрѣнія всеобщей, п д е а л ь - '
ной. Филоеофія Сократа (стр. 3 4 3 — 4 0 4 ) .
В. В з г л я д ъ н а к-н. одну сторону челов ѣ ч е с к о й природы, с ъ частной или с ъ
общей т о ч к п зрѣнія. Философія непос р е д с т в е н н ы х ъ послѣдователей С о к р а т а .
а ) д і а л е к т и ч е с к о е направленіе : М е г а р с к а я ш к о л а (стр. 406—411), б) н р а в с т в е н н о е н а п р а в л е а і е : Киренская ш к о л а
(стр. 4 1 1 — 4 1 9 ) , Кипическая ш к о л а (стр.
419—429).

Часть

III.

Вторая

половина

г р е ч е с к о й ф и л о с о ф і и и общій в з г л я д ъ
н а х а р а к т е р ъ э т о й философіи. К і е в ъ .
1 8 6 0 ( V I + 3 6 2 стр.).
3-я с т y п е н ь. Обращеніе с о з н а н і я
н а божественное, к а к ъ безусловно-всеобщее. А. Философія ГІлатона, движущ а я с я отъ б е з у с л о в н о - в с е о б щ а г о къ ч а стному (стр. 3—59). Б . Философія Аристотеля, п о с т у п а ю щ а я отъ ч а с т н а г о к ь
безусловно-всеобщему (стр. 59—158).
0 т д ѣ л ъ II. О у б ъ е к т н в н о е направленіе философствующаго созна&ія, стремленіѳ к ъ опредѣленію формальной стороны н а у к и и осуществленію ея в ъ
жизни практической.
Отъ Зенона д о
Секста Эмпирика включительно.
А.
Стоидизмъ (стр. 175—234). Б . Эпикуреизмъ (стр. 234—279). В. Скептицизмъ
(Аркезилай, К а р н е а д ъ , Пирронъ, С е к с т ъ
Эмпирикъ) (стр. 2 7 9 — 3 2 1 ) . Ш.
Общій
в з г л я д ъ н а х а р а к т е р ъ греческой философіи (стр. 3 2 1 - 3 6 2 ) .
Ч а с т ь I V . Р е л и г і я и философія
Александрійскаго періода.
Кіевъ.
1861. 8° ( V I I I + 3 8 4 + X X
стр.).
П е р і о д ъ III. Философія а л е к с а н дрійская в ъ сближеніи с ъ религіей с в о его времени. I. Р е л и г і о з н ы й сннкретизмъ, или религія з н а н і я , к а к ъ третій
моментъ религіи личпости. А. Религія
знанія с ъ п е р е в ѣ с о м ъ з а п а д я а г о элемента : а) в ъ соединеніи с ъ ІІиѳагореизмомъ (Аполлоній Тіанокій, Модератъ,
Никомахъ) (стр. 14—20), б) в ъ соединеціи с ъ платонизмомъ (Плутархъ, Нуменій) (стр. 20—39). Б . Религія- з н а н і я с ъ
перевѣсомъ в о с т о ч н а г о э л е м е н т а :
а)
Гностицизмъ (Симонъ
Самаритянинъ,
сирійскіе г я о с т и к и , е г и д е т с к і е гностики)
(стр. 39—85), б) К а б б а л а (стр. 85—110).
II. Фплософскій синкретизмъ. К. Перев ѣ с ъ восточнаго элемента надъ западнымъ. Фплософія Ф и л о н а (стр. 115—139).
Б . І І е р е в ѣ с ъ з а и а д н а г о элемента н а д ъ
восточнымъ. Неоплатоники (стр. 1 3 9 —
282). III. Общій в з г л я д ъ н а х а р а к т е р ъ
философіи третьяго періода (стр. 2 8 2 —
302). IV. Заключительыый в з г л я д ъ и а
постеленное р а з в и т і ѳ я з ы ч е с к и х ь вѣровааій и философскихъ у ч е н і й древняго
міра (стр. 3 0 2 — 3 3 7 ) .
1-е прибавл. 0 6 зоръ н о с т е п е н н а г о р а з в и т і я философіи
в ъ х р и с т і а н с к о м ъ мірѣ (стр. 337—384).
2-еприб. О т в ѣ т ъ в а рецензію (стр. I — X X ) .

Рец. : Совр. 1860, № 6, т. 81,
о т д . 3 , с т р . 2 1 7 — 2 3 0 ; Р . Сл„
1

(П.

1861,

Лаврова).

Это обширное ( с в ы ш е і Ѵ э ТЬ1Сстраницъ), четырехтомное изслѣдо-

ваніе проф. Новицкаго есть наибо- і в і а д ъ Первый (III, 4 2 0 — 4 3 4 ) , Л а х е с ъ
лѣе полный, содержательный и орн- (III, 4 3 4 — 4 4 4 ) , Протагоръ (III, 4 4 4 —
475) Менонъ (V, 1—19), А п о л о г і я Согинальный руескій курсъ общей к р а т а (IV, 19—38), Крптонъ (IV, 3 8 —
исторіи древней философіи, инте54), Г о р г і й (IV, 54—94), П о л и т и к ъ (IV,
ресно и блестяще написанный. 9 4 - 1 1 9 ) , Г о с у д а р с т в о (IV, 119—515),
Весь его проникаетъ возвышенное З а к о н ы (V, 1—356). 4. 0 п л а т о н п к а х ъ
(V, 3 5 6 — 3 5 9 ) . 0 т д. V . А р и с т о т е л ь .
и цѣльное синтетическое фило1. О б ъ Аристотелѣ вообще ( V , 359—413).
софское міровоззрѣніе. Это одинъ 2. Содержаніе а р и с т о т е л е в с к и х ъ сочпн е н і й : А. Логшса. а. 0 к а т е г о р і я х ъ
изъ лучшихъ русскихъ обідихъ обзоровъ древней философіи. Про- (V, 4 1 9 — 4 3 9 ) , б. 0 т о л к о в а н і и (V, 4 3 9 —
в. А н а л и т и к а (V, 4 4 5 - 4 9 2 ) . г. Тоизведеніѳ капитальное. Оообенно 445),
п п к а (VI, 1—45). Б . Метафизика (VI,
разработаны отдѣлы пиѳагорейской 4 5 — 7 0 ) . В. Ф и з и к а (VI, 70—80). Г. Э т и к а
и неоплатонической философіи.
(VI, 8 1 - 2 3 2 ) . Д. Политпка. (VI, 2 3 4 — 4 9 8

,
1—62).
3. 0 п е р и п а т е т и к а х ъ
Непонятно, почему нѣть второго (нV I IV, I I62—70).
О т д . VI.
По-аристоизданія, такъ какъ первое давно т е л е в а ф и л о е о ф і я . 1. С т о и к и ( Ѵ І І ,
стало библіографическою рѣдко8 3 — 1 0 7 ) . 2. Эпикурейцы (VII, 107—135).
3. Скептики (VII, 135—152). 4. Эклекстью. Этимъ объясняется, вѣроятно,
сравнительно малая извѣстность ! тики : а) Эклектики-стоики, С е н е к а (VII,
165—170), Музоній Руфъ (VII, 1 7 0 - 1 7 3 ) ,
этого выдающагося для своего вреЭ п и к т е т ъ (VII, 1 7 3 - 1 7 7 ) , М а р к ъ Аврелій
мени сочиненія.
(VII, 177—179). б) Э к л е к т и к и - а к а д е м п к и ,

П. Г. Рѣдкинъ. И з ъ лекцій
П. Г. Р ѣ д к и н а no исторіи философіи права в ъ с в я з и с ъ исторіей
философіи вообще.
7 томовъ.
СПБ. 8°. I, 1889 г. ( X I + 442
стр.), II, 1889 (403 стр.), III, 1890
(475 стр.), IV, 1890 (515 стр.), V ,
1890 (492 стр.), V I , 1891 (498 стр.),
VII, 1891 (IV + 4 9 5 стр.). (Всего
3335 стр.)
15 в о т у и и т е л ь н ы х ъ лѳкцій Р ѣ д к и н а
(I, стр. 1—188). В в е д е н і е (I, 1 8 9 - 3 5 2 ) .
О т д . I. П р ѳ д т е ч и
философовъ.
1. Теологп-поэты э п и ч е с к і е (I, 361—413).
2. Гномиісп и п о э т ы л и р и ч е с к і е и д р а матическіе (I, 4 1 3 — 4 4 0 ) . О т д . II.
Нат y р ъ - ф п л о с о ф ы. 1. Іонійцы-гилозоисты (II, 7—59). 2 . Пиѳагорейцы (II,
59—121). 3. Э л е а т ы (П, 1 2 1 - 1 5 7 ) . 4.
Физіологи. Г е р а к л и т ъ (II, 158—201), Эмпедоклъ (II, 2 0 1 — 2 1 1 ) , Атомисты (11,211
—251), А н а к с а г о р ъ (II, 251—293). 0 т д.
III.
Софисты,
Сократъ
и Сократпкп.
1. Софисты (II, 297—403).
2. Сократъ (III, 1—116). III. Сократикп:
Ксенофонтъ (III, 118—172), Кинпки (III,
173—208), Киренаики (III, 208—236), Мег а р п к и (III, 2 3 6 - 2 4 3 ) . 0 т д. IV.
Плат о н ъ . 1. 0 П л а т о н ѣ вообще (III, 2 4 4 —
249). 2. Фшгософское ученіе Платона
(III, 249—391).
3. Содержаніе платоновскихъ діалоговъ:
Іонъ (III, 391 —
397), Гиппій Б о л ь ш о й (III. 3 9 7 - 4 1 7 ) ,
Гиппій Малый (III, 417—420), Алки-

особ. Цицеронъ (VII, 185—325), в ) д р у г і е
эклектики (VII, 325—328). 5. Синврет и к и : Неопиѳагорѳйцы, Аполлоній Тіа н с к і й (VII,331—360), п и ѳ а г о р е й с т в у ю щ і е
п л а т о н и к и , Плутархъ (VII,
460—464).
Г н о с т и к и (VII, 368—385), К а б б а л а (VII,
3 8 5 — 3 9 8 ) , Филонъ Алеіссандрійскій (VII,
3 9 8 — 4 2 5 ) . Неоплатоники ( V I I , 425—482).
Заключеніе.

Peu.: Вѣст. Евр., 1889, № 6,
стр. 667—677 (на т. I) ; Сѣв.
Вѣст., 1890, № 7, стр. 1 2 9 — 1 3 2
(на томы I—IV).
Обширное, 7-томное сочиненіе
проф. Рѣдкина (около 3 1 / 2 тысячъ
страницъ)
представляетъ
дѣнное собраніе положительнаго матеріала по античной
философіи.
Многія сочиненія древнихъ авторовъ
переведены почти цѣликомъ; особеныо это надо сказать о „Государствѣ" и „Законахъ" Платона, объ
„Этикѣ" и „Политикѣ" Аристотеля,
о „Рееп.ѵбликѣ" и „Законахъ" Цицерона.

Кн. С. Н. Трубецкой. Исторія
древней философіи. 2 части. Ч. I.
М. 1906 8° (IV + 2 0 8 стр.). Ч. II.
М. 1908. 8° (IV + 1 3 6 стр.). 2-е изд.:
К у р с ъ исторіи древней фнлософіи
( T . V — V I , в ъ одной к н и г ѣ , со-

бранія сочиненій кн. С. ТрубецКОГО)

М.

1912.

8° ( I V + 2 5 5

+ I V

+ 166 + 61 стр.). С ъ приложеніемъ статей кн. Трубецкого о
Платонѣ.

Ч а с т ь І-я. В в е д е н і е (стр. 1—18). 1.
Источники и д ѣ л е н і е н а періоды д р е в н е й философіи ( 1 9 — 3 2 ) . 2. Р е л и г і я д р е в н п х ъ г р е к о в ъ ( 3 2 — 6 6 ) . 3. Р а н н я я іон і й с к а я физика ( 6 7 — 8 3 ) . 4. П и ѳ а г о р ъ
п пиѳагорейцы (83—104). 5. Г е р а к л и т ъ
( 1 0 4 - 1 2 0 ) . 6. Э л е й с к а я школа (120—142).
7. Эмпедоклъ ( 1 4 2 — 1 5 2 ) . 8. А т о м п с т ы
(152—168). 9. А н а к с а г о р ъ и п о с л ѣ д в і е
натуръ-философы' V в. (168—185).
10.
Софисты ( 1 8 5 - 2 0 2 ) .
11. Сократъ ( 2 0 2 —
231). 12. С о к р а т и ч е с к і я школы (232—255).
Ч а с т ь П. 1. Платонъ (1—64). 2.
Аристотель ( 6 4 — 1 1 1 ) . 3. Третій п е р і о д ъ
р а з в и т і я г р е ч е е к о й философіи (112—151).
Приложеніе. Э п и к у р ъ (152—166). Статьи
о Платонѣ (стр. 1—61).

Это произведеніе глубокаго философа и блестяіцаго писателя къ
сожалѣнію имѣетъ незаконченный
видъ. Первая часть есть сокращеніе его сочиненія „Метафизика
древней Греціи", a вторая издана
послѣ его смерти по литографированнымъ запискамъ студентовъ и
потому носитъ нѣсколько фрагментарный и не пропорціональный характеръ. Несмотря на это, Курсъ
выдѣляется возвышеыностыо общей
кондепціи и поэтическимъ полетомъ
изложенія.
Peu. : II. Тихомировъ въ Крит.
Ооозр. 1908, вып. 6, стр. 2 4 — 2 7 .
M. М. Филипповъ. Исторія философіи с ъ древнѣйшихъ временъ. СПБ. 1903. 2-е изд. 1910. 8°
(321 стр.).
1. Философія В о с т о к а (5—61). 2. Начало г р е ч е с к о й философіп (61—85). 3.
Сократъ (85—96). 4. Платонъ ( 9 7 - 123).
Атомпстика ( 1 2 3 — 1 3 3 ) . 5. Аристотель
(133—164).
6. Г р е ч е с к і я
философскія
школы. ( М е г а р с к а я , циническая, киренская). Стоицпзмъ. Эпикуреизмъ. С к е п тнцизмъ. Эмппризмъ. Р и м с к а я философія. Лукрецій. Ц н ц е р о н ъ . Римскій стоицизмъ. Р е л и г і о з н ы я теченія в ъ философіи (164—321).
Изложеніе к о н ч а е т с я А в г у с т и н о м ъ .

М. И. Каринскій. Л е к ц і и по
исторіи древней философіи, читанныя студентамъ СПБ. Д у х о в .
Академіи в ъ 188 8 / 9 г . (Литографнрованныя), СПБ.1889. 8° (508 стр.).

Предметъ философскаго з н а н і я (стр.
3—11). Исторія в о п р о с а о зависимоетп
греческой философіи о т ъ В о с т о к а (11 —
20). Критика м н ѣ н і й о з а в и с и м о с т п
греческой
философіи
отъ
Іудейской
( 2 0 — 2 9 ) . В з г л я д ы н а ц ѣ л о е н его происхожденіе y Ф е р е к и д а , Г е з і о д а н в ъ
орѳическихъ к о с м о г о н і я х ъ . О а г а о семи
м у д р е ц а х ъ (29—35). Р а з д ѣ л е н і е греческой философіи н а и е р і о д ы (35—39).
Источники (39—47). Н а ч а л о философской мысли ; в о а р о с ъ о происхожденіп
ц ѣ л а г о ( 4 7 - 6 4 ) . Ѳалесъ (64—71). Анак с и м а н д р ъ (71—93). О т н о ш е н і е к ъ А н а к с и м а н д р у б л и ж а й ш и х ъ к ъ нему по
в р е м е н и философовъ ( 9 3 — 1 0 0 ) . Аиакспменъ ( 1 0 0 - 1 0 7 ) .
П п ѳ а г о р ъ (107—150).
Ксенофонъ (151—164). П а р м е н и д ъ ( 1 6 4 —
179). Г е р а к л и т ъ ( 1 7 9 — 2 0 3 ) .
Эмпедоклъ
(204—219). А н а к с а г о р ъ ( 2 1 9 — 2 3 8 ) . Атом и с т ы (238—254). П о з д н ѣ й ш а я генерація элеатовъ. Зенончі ( 2 5 7 — 2 6 2 ) . Г е р а к л и т ц ы (262—265). Софисты (265—286).
С о к р а т ъ (286—315). К и р е н с к а п школа
( 3 1 5 - 3 2 2 ) . Цинпческая школа ( 3 2 3 - 3 3 6 ) .
П л а т о н ъ (336—433). А р и с т о т е л ь ( 4 3 3 —
508).

Ѳ. А. Золеногорскій. Очерки
изъ исторіи древней философіи.
Х а р ь к о в ъ . 1908 (339 + 120 стр.).
Литографированный к у р с ъ лекцій.

Общее обозрѣгііе р а з в п т і я греческой
философіи отъ Ѳ а л е с а д о Сократа (2—
38).
Идеи н д і а л е к т и к а по Платону
39—103). Природа и ж и з н ь по природѣ
по Аристотелю ( 1 0 4 — 1 3 8 ) . Г р е ч е с к і е трагиіси и софисты
(138—205).
Циники
(206—244). А р п с т и п п ъ К и р е н с к і й основатель
гедозмина
(245—264).
Ѳеофрастъ (265—269). Э п и к у р ъ и его школа
(270—294). С т о и ч е с к а я ш к о л а (295—306).
Скептикп ( 3 0 7 - 3 3 2 ) . Ц и ц е р о н ъ ( 3 3 2 — 3 3 9 ) .
• Дополненія ( 1 — 1 2 0 ) .

Часть отдѣльными
статьями
была напечатана въ Вѣр. и Раз.,
1890—1892.

А. И. Введенскій. Лекціи по
древней философіи. (Лнтографированн.) СІІБ. Изданіе 1911/12 г.
8° (374 стр.).

В.

Переводные обзор ы древней философіи.

Я . Коетенекій. Статьи о фил о с о ф и ч е с к и х ъ т о л к а х ъ , пер. изъ
энциклопедіи. С П Б . 1774.
Фенелонъ. Краткое описаніе
жизни
древнихъ
философовъ,
сочиненное г. Ф е н е л о н о м ъ , архіепископомъКамбрійскимъ, с ъ присовокупленіемъ
отборнѣйшихъ
и х ъ мнѣній, с и с т е м ъ и нравоучительнѣйшихъ
правилъ. Пер.
с ъ фр. Е . Б . ( Е в г е н і й Болховитиновъ). М. 1788. 8° (V + 344).
Книга содержитъ жизнеописанія
26 древнихъ греч. мыслителей ;
болѣе подробныя : Солона (35 стр.),
Сократа (19), Аристотеля (22),
Діогена (35) и Епикура (25). Принадлежность этого сочиненія Фенелону сомнительна. См. статью Е.
Шмурло въ Библіографѣ 1887,
№ 8—9. („Библіогр. списокъ литературн. трудовъ кіевскаго митрополита Евгенія
Болховитинова"
Прилож. къ „Библіографу" 1888,
Кондильякъ. Исторія ума человѣческаго, отъ п е р в ы х ъ успѣх о в ъ просвѣщенія до Епикура.
Перев. с ъ фр. С е р г ѣ е м ъ ГлинКОІО. М. 1804. 8°.
Г . А. Астъ. Обозрѣніе исторіи
философіи. Пер. с ъ н ѣ м . Вершинскаго. СПБ. 1831. 8° (77 стр.).
Ред. : М. Тел., 1831, VIII, стр.
545—547 ; — С. Пч. 1831, № 112 ;
С. От„ 1831, ч. 142, стр. 116—123
(Письмо къ издателю, по поводу
рец. въ С. Пч.).
Э. Целлеръ. Очеркъ исторіи
греческой философіи. Перев. с ъ
нѣмец. М. Некрасова, подъ ред.
М. Каринскаго. С П Б . 1886. (8 д.,
VIII, 302 и X I I стр.)
Рец. : Церковн. Вѣстн., 1886,
стр. 90.

— Очеркъ исторіи греческой
философіи. Съ 9-го н ѣ м е ц к . изд.,
редактирован. Ф .
Лорцингомъ
перев. С. JI. Ф р а н к ъ . М., 1912,
( Х + 256 стр.).

В в е д е н і е . А. Методологія и литерат у р а . В . Историческое в в е д е н і е . П е р і од ъ
I.
До-Сократовская
филооофія
1. Т р и д р е в н ѣ й ш і я школы. 2. Ф и з и к и
п я т а г о в ѣ к а 3. Софисты. ( 2 4 — 6 8 ) . П е р іо д ъ II. Сократъ, Платонъ и А р и с т о т е л ь
( 6 9 — 1 6 1 ) . Періодъ III. П о с л ѣ - а р и с т о т е левская
философія.
1.
Стоицизмъ,
эпикуреизмъ,
скепсисъ ( 1 6 3 — 1 9 3 ) . 2.
Эклектизмъ,
возобновленный
скептпцизмъ, п р е д ш е с т в е н н и к и н о в о п л а т о н и з м а
( 1 9 4 — 2 2 8 ) . 3. Новоплатонизмъ (229—248).

Виндельбандъ. Исторія древней философіи.' Съ гіриложеніемъ : Виндельбандъ, „ А в г у с т и н ъ
и
средніе
вѣка"
и
Фуллье,
„Исторія схоластики". Пер. слуш.
в ы с . жен. курс. подъ ред. проф.
А. И. В в е д е н с к а г о . С П Б . 1893. 8°
(VII + 380 стр.). Тоже С П Б . 1902.
Н. изд. 1908.
— Авториз. перев. со 2 - г о нѣм.
изд. ( с ъ указаніемъ литературы
на р у с с к . языкѣ) M. II. Рубинштейна. М., 1911 ( Ѵ Х І + 397 +
2 стр.).
Рец. : Н. Г(рота), В. Ф. и II.
1893, кн. 5 (№ 20), стр. 1 0 9 —
1 1 1 ; A. В. А., Ф. 05. 1893, т. V.
кн. 1, стр. 2 4 — 2 5 ; P . М. 1893,
№ 10. стр. 467 ; Ное. Время, 1893,
№ 6298 ; П. И. Казанскаго, Богословскій Вѣстн. 1894, M 1, стр.
1 3 2 — 1 4 7 ; Наолюдатель,
1894,
J"J» 1, стр. 3 1 — 3 3 ;
Образованіе,
1894, № 3, стр. 2 7 7 — 2 7 8 ; Сѣв.
Вгъстн., 1894, № 4, стр. 3 9 — 4 2 ;
Рец. Адольфа на нѣмецкій оригиналъ въ Вопр. Фил. и Пс., т. 1,
стр. 93—94.
Г . Арнимъ. Исторія аптичной
философіи. Авторизованный пер е в о д ъ с ъ нѣмецкаго С. И. По-

варнина. С І І Б . , 1910 г. (VI +
стр.).

254

1. Философія Іоиіи и Западиой Греціи
(стр. 5—40). 2. А т т и ч е с к а я философія
(41—127). 3. Э л л и н и с т и ч е с к а я философія
(128—201). 4. Фплософія римской эпохи
(202-248).

(Также въ „Общей исторіи философіи" Вундта, В., Ольденберга, Г.,
Гольдціэра и др. Перев. подъ рѳд.
проф. А. И. Введенскаго и Э. JI.
Радлова. СІІб., 1910. Сочиненіе
Арнима занимаетъ стр. 111—272
этой книги).

Ii. Форлендеръ. Исторія философіи. Т о м ъ I. Авториз. перев.
съ 2-го нѣмецк. изд. подъ ред.
проф. В. А. Савальскаго. СІІБ.,
1911 ( X I V + 264 стр.).
Т. Гомперцъ. Греческіе мыслители. Перев. Е . Герцыка и Д .
Ж у к о в с к а г о . T. I. СІІБ. 1911. 8°.
( I V + 485 стр.). T. II. СПБ. 1913.

Ч. I. H a ч a л ь н ы й п é р і о д ъ (стр.
3—131). Гл. 1. Древне-іонійскіе натурфилософы. Гл. 2. Орфическія у ч е н і я о происхожденіи міра. Гл. 3. Пиѳагоръ и е г о
ученики. Г л . 4. Д а л ь н ѣ й ш е е р а з в и т і е
пиѳагорейскихъ ученій. Гл. 5. Орфшсопиѳагорейское у ч е н і е о д у ш ѣ . Ч. II. ГІ е р ех од ъ от ъ м е т а ф и в и к и к ъ п о ложительной
наукѣ
(135—236).
Гл. 1. Ксенофанъ. Гл. 2. Парменидъ. Г л ,

Г.

3. У ч е н и к и Ііармеиида. Г л . 4. А н а к с а г о р ъ . Гл. 5. Эмпедоклъ. Гл. 6. Историки.
4.
III.
Эпоха
просвѣщенія
(239—432). Гл. 1. В р а ч и . Гл. 2. Ф и з и к и атомисты. Гл. 3. Побочныя в ѣ т в и н а т у р философіи. Гл. 4. Н а ч а л о н а у к и о д у х ѣ .
Гл. 5. Софисты. Гл. 6. Протагоръ н з ъ
Абдеры. Гл. 7. Горгій и з ъ Леонтинъ. Гл.
8. Р а с ц в ѣ т ъ историческаго' з н а н і я . Прим ѣ ч а н і я (433—485).

Рец. : на нѣмец. ориг. Ѳ. Ф.
Зѣлинскаго въ Ф. 06., 1894, т.
VI, кн. 1. стр. 1 7 — 2 2 ; В. Саводнико въ Вопр. Ф. и ІІс., т. XXXI.
стр. 20—28.

М. Брашъ. К л а с с и к и философіи. Отъ д р е в н ѣ й ш и х ъ гречес к и х ъ мыслителей до настоящаго
времени. Общепонятное историческое изложеніе и х ъ міровоззрѣыій с ъ выдержками изъ подлипныхъ сочинеыій. T. I. Греческая философія. Пер. с ъ нѣм.
Б.
Ерогина.
СПБ.
1913.
4°
(512 стр.).
Предшественники С о к р а т а (15—34).
Сократ-ь (35—78).
Іілатонъ
(79—135).
Аристотель (135—213).
Стоиви, скептики, Эпикурейцы ( 2 1 3 — 2 3 5 ) . Лукредій
(238—270).
Цицерсшь (271—307).
Оемѳка (308—329). Э п и к т е т ъ
(330—339).
Маркъ Аврелій (340—359). Ф и л о н ъ (360
—375). П л у т а р х ъ ( 3 7 7 — 4 2 2 ) .
Неовиѳагорейцы (423—426). Плотинч, (428—481).
Порфирій (482—502). Воэцій (503—509).

Обзоры греческой философіи въ связи съ исторіей греческой
литературы.

Ю. Белохъ. Исторія Гредіи.
Пер. Гершензопа. I т. М. 1897
(500 стр.), II т. 1899 (527 стр.).
2-е изд. 2 т. М. 1905. I т. (392
стр.), II т. (391 стр.).

T. I. Гл. 3. Мифъ и религія
(стр.
75—100). Г л . 8. У м с т в е н н о е развитіе о т ъ
Гомера до П е р с и д с к и х ъ войнъ (182—213).
Гл. 17. О с н о в а н і е н а у к н (469—500). T . II.
Гл. 1. Р е а к ц і я . Платонъ (1—28). Г л . 10.
Р а с ц в ѣ т ъ г р е ч е с к о й наукп. Аристотель
(323-347).

Г. Гарлесъ. Очеркъ исторіи
греческой литературы. Перев. еъ

лат. Б. Боголѣпова,
(232 стр.).

М.

1838. 8 °

Философія ( 1 1 0 — 1 2 4 , 147—156,
203).

188—

Грессе.
Исторія литературъ
в с ѣ х ъ и з в ѣ с т н ы х ъ народовъ отъ
древнѣйшихъ до новѣйішгхъ временъ. Пер. с ъ н ѣ м . Исторія древней литературы отъ сотворенія
міра до 476 г. до Р. Х р . СПБ.
1860. 8 ° (175 стр.).
Философія отъ И н д і й д е в ъ до Эппкура.
(35—50).
Фплософія до в ѣ к а А в г у с т а

(84—87). Философія д о 4 7 6 г . до Р. Х р .
(130—139).

Рец. : От. Зап.
стр. 185—200.

1861,

Л

8,

А. Делленъ. Краткій историческій очеркъ древней греческой
литературы. Кіевъ, 1851. 8 ° (95
стр.).
Броішора. 0 философіи лить
краткія упоминанія.
Peu. : Б. Ордынскаго въ Москв.
1851, ч. VI, X» 21, стр. 174—179
(ср. Ж. M. Н. Up. 1852, ч. 74,
стр. 128).

указателемъ личныхъ именъ в ъ
обоихъ томахъ. М. 1883. ( 7 2 5 +
X I V стр.).

T. I. Г е з і о д ъ (87—111).
Парменидъ.
Эмпедоклъ. Поэзія и философія ( 1 1 2 —
118). Г о м е р и ч е е к і е г и м п ы ( 1 1 8 — 1 3 1 ) . T . I 1 .
Р е л и г і я и р а н а я я философіи (1 — 15).
Р а з в и т і е философія. Софисты и С о к р а т ъ
( 5 1 — 6 8 ) . Платонъ (154—202). Ксенофонтъ
( 2 4 4 — 2 8 2 ) . Аристотель ( 3 7 2 — 4 1 5 ) .

Рец. : И. В., 1883, № 6, стр.
6 9 1 — 6 9 2 ; К. Ун. Изв., 1883,
M 4 ; Pye. M., 1884, ХГ° 2, стр.
25—26.

A. В. Марковъ - Виноградскій.
I Очеркъ греческой
литературы.
СПБ.
1863.
8
°
(157
стр.).
P . К. Джеббъ. Исторія гречеФилософія (76—119). Ксенофонтъ. Плаской литературы. Перев. съ англ.
тонъ п Аристотель (125—141).
М. 1891. 12° (280 стр.). 2-е ИЗД.
Рец. : Библ. д. Чт., 1863,
М. 1896. 8 ° (228 стр.).
X»
8,
стр. 74—80; Р. Сл. 1863,
Философская проза (стр., по 1-му изд.
№ 9, стр. 54—56; Голосъ, 1864,
2 1 2 - 2 3 2 , 265—269, по 2-му н з д . , 171—188,
215—219).
№ 6.
Рец. : Ф. 06. 1892,
1, стр.
Р . И. Минцловъ. Исторія лите58—61 (Ф. Мищенко) ; Pye. Мысль,
ратуры
древнихъ народовъ. СПБ.
1892, № 10.
1873. 8°.
Вл. Зотовъ. Исторія всемірной
Ф. Г. Мищенко. Краткій очеркъ
литературы в ъ общихъ очеркахъ,
греческой
литературы отъ начала
біографіяхъ, характеристикахъ и
до
половины
X V в. по Р. Х р .
образцахъ. T. I. Литература восточныхъ народовъ и Греціи. СПБ. Кіевъ, 1893. 12° (253 стр.).
(Раньше къ лрилож. въ Гим1876. 4° ( Ѵ + 6 8 0 стр.).
назіи, 1892 и 1893 г.).
Греческая
литература.
Философія
(561-665).

В. Ф. Кордіъ. Всеобіцая исторія литературы. T. I, ч. 2. СПБ.
1880. Греція (стр. 609—1323).

Г е з і о д и ч е с к і й э п о с ъ ( 8 7 0 — 8 7 8 ) . До —
с о к р а т о в с к а я философія ( 9 2 6 — 9 4 8 ) . К с е нофонтъ (1155—1167). П л а т о н ъ ( 1 1 6 7 —
1192). Аристотель.
Ѳеофрастъ ( 1 1 9 2 —
1204). Г р е ч е с к а я философія послѣ Аристотеля (1210—1217).

Философія аттпческой эпохи (Платоиъ, Арпстотель) (стр. 101—128).
Софисты (129—130).
Философія а л е к с а н дрійской эпохп (167—169).
Философія
греко-римской эпохи ( 1 8 8 — 1 9 6 ) .
Софпс т ы (196—207). Х р и с т і а н с к і е п и с а т е л п
(207—216).

B. И. Модестовъ. Исторія римской литературы. (В. Коршъ. Всеобщая исторія литературы. T. I,
ч. 2. стр. 1323—1685).
Ц и ц е р о н ъ (1425—1444).

Фнлософскія

Дж. II. Магаффн. Исторія клас- с о ч и н е н і я В а р р о н а (1467—8). Лукрецій
сическаго періода греческой лите- (1479—1483). Сенека (1585—1600).
ратуры. Пер. Александры Веселовской. T. I. Поэзія. Съ ириФр. Шлегель. Исторія древней
ложеніемъ статьи проф. Сэйса и новой лмтературы. Перев. с ъ
о позмахъ Гомера.
М. 1882. I нѣм. В . Кочовскій. 2 ч. СПБ.
( С Ѵ І І + 4 6 0 + 3 2 ) . T. II. Проза. Съ ! 1829—1830. 8°. 2-е ИЗД. СПБ. 1834.

Г р е ч е с к а я л и т е р а т у р а . T. I. (стр. 1 —
97). Г р е ч е с к а я философія (64—89).

Рец. : Моск. Тел., 1829, № XII,
стр. 504—508; Огъв. Пч., 1829,
№ 74; Лгіт. Газ., 1830, т. 11,
№ 57.
Г. В. Штолль. Великіе грече-

скіе писателп. Очеркъ классической литературы грековъ в ъ біографіяхъ. Перев. съ нѣм. П. 0 .
Морозова. СПБ. 1879. 8. 2-е изд.
СПБ. 1901.

Г е з і о д ъ (стр., ло 1-му изд., 38—52).
Ксенофонтъ (284—298). Платонъ (299—
321). Аристотель ( 3 4 7 — 3 6 5 ) .

IV. Обіцій духъ и отдѣлышя части древней философіи.
Ж. Бартелеми. Путешествіе
младшаго Анахарсиса по Греціи
в ъ половинѣ четвертаго вѣка до
Рождества Христова. Пер. съ фр.
проф. ГІетръ Страховъ и Андрей
Рудольскій. 9 частей. М. 1803—
1819. 8°.

и отвѣты, житія
и поступки,
пословицы и бесѣдованія различі ш х ъ философовъ древнихъ. Переведены съ нолского на славенской языкъ. Москва, 1711. 2-е
изд. СПБ. 1712. 3-е СПБ. 1716,
( 1 5 2 + 6 стр.), 4-е М. 1716, 5-е
СПБ. 1723. 6-е СПБ. 1745, 7-е
СПБ. 1765, 8-е М. 1788 (Перев.
Дмитрій Тростинъ).

— Путешествіе младшаго Анариса в ъ половинѣ 4 в. до Р. Х р .
Пер. съ фр. А. Нартовъ, А. Никольскій, гр. Д. Толстой, А. Севастьяновъ, В. Севергинъ, И.
Дмитревскій, и Я. Дружнинъ.
Изд. Академіи Россійской. 6 ч.
СПБ. 1804—1809. 8°.

Въ
послѣдующихъ
изданіяхъ
этотъ сборникъ
издавался
подъ
з а г л . „ А п о ф ѳ е г м а т а , то е с т ь к р а т кихъ вітіеватыхъ и нравоучительн ы х ъ р ѣ ч е й к н и г и т р и " и пр.
Кн. 1. Сократово ученіе.
Платонъ.
Аристиппъ. Антисфенъ. Аристотель. Ксенократъ.
Діогенъ
Киникъ.
Ѳалесъ.
Солонъ и друг. г р е ч . филос. (стр. 1—100).
Кн. II.
Юлій Ц е з а р ь . А в г у с т ъ и др.
цари и политическіе д ѣ я т е л и (стр. 101—
137).
Кн. III.
П о в ѣ с т и лакедемонскія
(стр. 138—152).

Къ философіи отношеніе
особенно
имѣютъ г л а в ы : 7, 8, 2 9 — 3 3 , 3 9 , 54, 5 7 — 5 9 ,
62, 64, 67, 68, 75, 79, 81.

— Путешествіе молодого Анахариса по Греціи въ IV в. до Р.
Хр. Пер. А. Миллеръ и Первовъ подъ редак. Р. Яичевецкаго.
(Въ прил. къ журналу
„Гимназія" за 1890—1891).
Переведеиы толъко первыя 11
главъ.
— Древнихъ философовъ ученіе о Богѣ. Пер. изъ Апахарсиса,
С. Соковншіа.
Иппокрена, 1801, ч. 10, стр.
360—367.
[Беніашъ-Будный]. Краткихъ,
віггіеватыхъ и нравоучительныхъ
повѣстей, книги три. В ъ нихъ
же положены разлнчные вопросы

Этотъ небольшой сборникъ различныхъ анекдотовъ и изрѣченій,
изъ которыхъ къ философіи отношеніе имѣютъ лишь иаходящіеся
въ 1-ой книгѣ, составлеыный Беніашемъ Буднымъ, появился на
польскомъ языкѣ въ началѣ XVII
вѣка.
Е. А. Бобровъ. Психологическія воззрѣнія древнихъ греческихъ философовъ. СПБ. 1906.8°
(54 стр.). Изд. 2-е, Варшава, 1910.
8 ° (76 стр.).
Исторія психологическііхъ воззрѣній греческихъ философовъ.

В. Бузескулъ. НІкольное дѣло
y древнихъ грековъ.
Вѣстн. Евр. 1911, апр. стр.
88 и сл.
M. Е . Ващенко - Захарченко.
Характеръ развитія математическихъ наукъ y различныхъ народовъ древияго и новаго міра до
X V в. Рѣчь. Кіевъ, 1882.
Еіев. унив. изв., 1882, № 1,
стр. 21—48.
— Исторія математики. T. I.
Кіевъ, 1883.
А. Д. Вейсманъ. Этика грековъ и римлянъ.
(Отзывъ о еоч. Die Ethik der
Griechen und Römer. Von D-r Ch.
Ziegler. Bonn. 1886). Ж. M. H.
Up., 1887. 4 . 251, іюнь, стр.
386—401.
E. Ветнекъ. Значеніе музыкн
в ъ древне-греческомъ воспитаніи.
Рѣчь.
Гимшзія,
1892, № 8, стр.
643—662.
М. Гавриловъ. Рзсужденіе эстетико-моральное о добродѣтели въ
в и д ѣ красоты душевной нравствеыной.
Эфемериды, 1804, ч. I. (На стр.
93—108, мнѣнія древнихъ греч.
философовъ).
A. Н. Гиляровъ. Новыя книги
по исторіи средневѣковой и древней мысли (за 1889—1894 г.).
Кіев. унив. изв., 1895, № 6,
стр. 1—49, № 11, стр. 91—101.
— Труды по исторіи греческой
философіи (за 1892—1896 г.).
Кіее. уиив. изв., 1896, № 6,
стр. 53—72, № 12, стр. 211—226.
(Pen. сочиненій Zeller, Ueberweg—Heinze, Windelband, Burnet,
Gomperz, Milhaud, Scott, Joel, Döring, Benard, Huit, Pater).

B. A. Глѣбовскій. Древніе педагогическіе писатели в ъ біографіяхъ и образцахъ. СПБ. 1903. 8°
Г. Гомперцъ. Жизнепониманіе
греческихъ философовъ и идеалъ внутренней свободы. 12 общедоступныхъ лекцій съ приложеніемъ „Къ пониманію мистиковъ"
Перев. съ нѣм. I. Давыдова и С.
Салитанъ. СПБ. 1912. ( Ѵ І І І + 3 0 9
стр.).
1. И д е а л ъ внутренней с в о б о д ы . 2.
Ж и з н е п о н и м а н і е г р е к о в ъ в ъ общемъ.
! 3. В в е д е н і е в ъ сократово жизнепониманіе. 4 — 5 . Сократъ. 6. Циыики. 7. Кир е н а и к и . 8. Платонъ.
9 — 1 0 . Стоики.
11. Эпшсуръ и скеіісисъ. 12. У п а д о к ъ
п к о н е ц ъ фшгософской этики г р е к о в ъ .
Приложеніе. Къ пониманію м и с т и к о в ъ .

Э.Губеръ. 0 философіи. Статья
І-я. В з г л я д ъ на развитіе философіи до схоластиковъ.
Отечеств. Зап., 1839, т. I, стр.
1—31.
И. И. Давидовъ. De natura ас
indole philosophiae Graecorum et
Romanorum, oratio, quam habiet
J . Davidow. M. 1820.
— 0 духѣ философіи греческой и римской. Р ѣ ч ь . Пер. с ъ
лат. В . Чюриковъ. М. 1820. 4 °
(30 стр.).
— Греческая философія.
его рѣчи „0 духѣ философіи
ческой и римской"; Пер. В.
рикова).
В. Евр., 1820, ч . 112,

(Изъ
греЧюетр.

6—21.

A. Н. Деревицкій. Изъ исторіи греческой этики. Литературнофилософскіе очерки.
В. и P., 1886, янв., кн. 1,
стр. 23—43 ; кн. 2, стр. 78—91 ;
февр. кн. 2, стр. 176—191; сент.,
кн- 1 (№ 17), стр. 2 5 9 — 2 8 6 ;
№ 19, стр. 355—374.

0. Ежовъ. Краткій очеркъ исторіи
развитія
умозрительныхъ
наукъ в ъ Греціи и Римѣ. Одесса,
1887.

(Вѣст. Eep., 1898, № 1. Такъже в ъ сборникѣ „ И з ъ жизни идей " ,
т . ІП.
стр.

„Соперники

христіанства",

201—239).

— Древній міръ и мы. Лекціи,
С. А. Жебелевъ. Греческая политическая литература и „Поли- ' читанныя в ъ 1903. (въ Ж. M. Н.
Щ : , 1903, № 8 — 1 0 )
СПБ. 1 9 0 3 .
тика" Аристотеля.
(ІІриложеніе къ переводу „По- 2-е изд. какъ II т. „Изъ жизнн
литики" Аристотеля, СПБ. 1911, идей". СПБ. 1 9 0 5 , стр. 1 — 1 4 7 .
Peu.:
Ж . M. Н.
Пр.
1905,
стр. 378—465).
1. П р е д в а р и т е л ы ш я з а м ѣ ч а н і я . 2. До
софиетовъ.
3. Софисты.
4. Сократъ и
сократовцы. 5. І І л а т о н ъ (стр. 426—440).
6. Аристотель (440—464). 7. Послѣ Аристотеля.

(4, Giraud. De philosophia libri
IV, in quibus omnes philosophiae
quaestiones veterum philosophorum non sententiis modo, sed verbis etiam explicantur. Vilnae, 1825.
K. Зеленецкій. Изслѣдованіе o
риторикѣ в ъ ея ыаукообразномъ
содержаніи и в ъ отношеніяхъ,
какія имѣетъ она къ обіцей теоріи слова и логики. Одесса. 1846.8°
(137 стр.).
Гл. I. Р и т о р и к а , в ъ своемъ з н а ч е н і и
и по отношенію к ъ логикѣ, y д р е в н и х ъ
(12—28).

Вл. Зотовъ. Борьба за еуідествованіе мысли (Историко-литературыые очерки).
1. В о с т о ч н а я философія (И с т. В ѣ с т.,
1883, X» 1, стр. 132—153). II. Б у д д и з м ъ
и Исламъ (№ 5, стр. 439—454). III. Г р е ч е с к а я философія (№ 8, стр. 4 3 5 — 4 5 5 ) .
IV. (№ 10, стр. 179 и. сл.)

Ф. Зѣлинскій. Умерпіая науіса.
(Вѣст. Еер., 1898, № 1. Такъже въ сборникѣ „Изъ жизни идей",
т. III. „Соперники христіанства",
стр. 240—340).
0 греческой астрологіи, гіо иоподу книги Bouche — Leclercq,
L'astrologie grecque, P. 1899.
— Аытичная гуманность.

№

4 (ч. 3 5 8 ) ,

стр.

437—442.

Искандеръ. Греческая философія (Письмаобъ изученін природы. Письмо 3-е и 4-е).
0. 3.,
стр.

1845,

1—35,

т. 4 1 , Ж І ^

7 и 8,

73—95.

Исторія нравственной науки.
Пер. съ фр. H. JI.
Нов. ,еж. соч., 1 7 9 0 , ч . 4 5 , с т р .
15—51

(древность).

Какоѳ народноѳ правленіе іцастливо? (Отвѣты на этотъ вопросъ
8 греческихъ философовъ).
Моск. Собес., 1806, ч. 2, стр.
461.

A. А. Козловъ. Предметъ философіи в ъ древней Греціи (Философскіе этюды, Ч. 1, СІІБ. 1876,
стр. 3—16).
И. Н. Корсунскій. Судьбы идеп
о Богѣ въ исторіи религіозно-филосовскаго міросозерцанія древней Греціи. T. I (до Аристотеля).
Харьковъ. 1890.
Вѣра и Разумъ, 1884, 1885,

1887,. 1 8 8 9 — 1 8 9 0
(Продолженіе
1890—1891).
I. Идея В о ж е с т в а по представленію
ея в ъ твореніяхъ Г о м е р а . II. Г с з і о д ъ в ъ
его отношеніи к ъ и д е ѣ Вожества. III. Орфическія п р е д с т а в л е н і я о Божествѣ. IV.
Судьбы идеи о Б о г ѣ в ъ послѣгомеровскомъ богословіи вообще и в ъ ІІОЭЗШ
эпической в ъ ч а с т н о с т и .
V. Раскрытіе
идеи о Б о г ѣ в ъ послѣ-гомеровской поэзіп лпрической и д р а м а т и ч е с к о й . VI.

Вѣра и Раз.

Понятіе о Б о г ѣ в ъ д р е в н е - г р е ч е с к о й фплософіи вообще п в ъ а р х а н ч е с к о й в ъ
ч а с т н о с т и (1. Семь м у д р е ц о в ъ . 2. Іонійс к а я школа. 3. Г е р а к л и т ъ . 4. Эмцедоклъ.
5. А н а к с а г о р ъ . 6 — 7 . А т о м и с т ы . 8. Элейс к а я школа. 9. Софисты ( В . и Р . 1887 п
1888 г г . ) . V I I . Сократово у ч е н і е о В о г ѣ .
У ч е н і е о томъ же с т а р ш л х ъ сократик о в ъ . (1889, №№ 1, 6, 7). VIII. У ч е и і е
П л а т о в а о Б о г ѣ . У ч е н і е о т о м ъ же в ъ
е г о школѣ ( д р е в н я я А к а д е м і я ) .

Круазе. Мораль в ъ греческой
литератѵрѣ.
(По К р у а з е
нинниковъ).

сост.

М.

Краше-

Ггімн., 1897, X» 5, стр. 1—10;

1 8 9 8 . № 1 , с т р . 1 1 — 2 4 ( о софистахъ), № . 3, с т р . 1 — 1 2 ;
№ 4,
стр. 1 2 — 2 8 ;
№ 5, стр. 2 9 — 4 4 .
1899,

№ 3,

стр.

45—60.

И. Крестосельскій. В ѣ р а в ъ
безсмертіе души y древнихъ.
Тр. К. Д. Ак., 1 8 6 6 , № 6 ,
стр.

255—260.

M. С. Куторга. Введеніе въ
исторію древней греческой образованыости.
Ж. M. Н. Пр„ 1 8 6 7 , ч . 1 3 3 ,
январь,

стр.

154—172.

Лагарпъ. 0 древней философіи. Предварителышя понятія.
Ликей, ч. 5, стр. 1—12.
А. Лебедевъ. Имѣла ли языческая древность истинныя понятія о происхожденіи міра?
Чтенія вй общ. любит. Духов.
Просв., 1 8 7 4 . № 3 , с т р . 3 9 6 — 4 3 1 :
№

7, стр.

79—100.

Вл. Лесевичъ. Ііервые провозвѣстники позитивизма.
Omet. Зап..
576.

т. С С Х І , с т р . 5 2 9 —

О с о б е н я о о б ъ А р и с т о т е л ѣ , и объ
александрійскомъ періодѣ развитія
н а у к ъ по Л у к р е ц і и .

П. И, Лишщкій. Идеализмъ и
реализмъ.

В . и P . , 1 8 8 4 , іюнь, к н . 1, стр"
5 6 7 — 5 8 6 ; кн. 2 , с т р .
649—656;
іюль, к в . 1, стр. 1 5 — 2 9 ; - кн. 2,
с т р . 4 5 — 6 3 ; а в г . кн. 1, с т р . 8 7 —
1 0 4 ; с е н т . к н . 1, с т р .
183—206.
ІІараллель
между
идеалистичес к и м ъ іі р е а л ь н ы м ъ н а п р а в л е н і е м ъ
д р е в н е й г р е ч . философіи.
Peu.

M.

Чтеніе,

Каринскаго,

1892,

№ 11,

Христ.

12,

стр.

645—677.

— Нравственныя и религіозныя понятія древнихъ греческихъ
философовъ.
Тр. К. Д. Ак., 1 8 7 0 , № 1 0 ,
стр. 1 2 7 — 2 1 9 ; № 1 1 , стр. 4 1 0 —
4 5 6 ; № 1 2 , стр. 5 6 7 — 6 0 9 ;
1871,
№ 3, стр. 5 9 2 — 6 3 2 ; 1 8 7 2 , № 4,
стр. 6 7 — 1 5 3 ) .

Г. В. Малеванскій. Нравственные принципы и характеръ древнихъ греческихъ
философовъ.
Кіевъ, 1897. 8 ° (96 стр.).
Тр. Еіев. Дух. Ак„ 1897, № 10,
стр. 2 8 4 — 3 0 3 ;
366;

№

12,

№ 11,

стр.

стр.

344—

503—556).

II. А. Милославскій. Древнее
языческое ученіе о странствованіяхъ и переселеніяхъ д у ш ъ и
с л ѣ д ы его в ъ первые в ѣ к а христіанства.
(Прав. Соб., 1873, 2, стр. 261
— 3 0 2 ; 3 , стр. 3 4 8 — 3 8 9 ; 4 , стр.
443—482;
5, с т р . 1 0 7 — 1 7 4 ; 6 ,
стр. 2 3 6 — 2 6 2 ; 9, стр.
52—83;
1 0 , стр. 2 1 3 — 2 7 5 ; 12, стр. 3 8 9 —
427).
Казань,
1873.
8°
(360+
II е т р ) .

I . Мпхневичъ. Объ успѣхахъ
греческихъ философовъ в ъ теоретическомъ и практическомъ отношеніи. Одесса, 1839. 4° (30 стр.).
Ж. M. Н. Пр., 1 8 3 9 , ч . 2 4 ,
стр.

129—166.

Рѣчь
евскаго

на

торж.

лицея,

собр.

2 0 іюля

Ришель1839

г.).

Мвѣнія древвихъ философовъ
о высочайшемъ благѣ.
Ирохладные часы, или Аптека,
врачующая отъ унынія, 1793, ч. 1,
стр.

138—140.

Означенныя мнѣвія принадлежатъ Эсхилу, Пиндару, Зенону,
Епикуру и Аристотелю.
Мяѣяіе
вѣкоторыхъ
греческихъ философовъ о вравлевіи.
С.-Петерб. Журн., 1805, № 8,
стр.

123.

Кояст. Неволияъ. Разсужденіе о философіи законодательства
y древнихъ. Сочин. для нолуч.
степени доктора законовѣдѣнія.
СПБ. 1835. 4 °

(2+106

стр.).

С. А. Нвкитевко. Ж е н щ и н ы
врачи и философы в ъ древней
Греціи.
Сгъверн. Вѣстн., 1887, Х»Х°
7 и 8.
Д. Н. Овсяняико-Кулвковскій.
Очерки и з ъ исторіи мысли.
В. Ф. и II., 1890, кн. 2, стр.
159—189.
M. А. Олесвицкій. 0 нравственности древняго греческаго народа.
Труд. Е. Д. Ак., 1904, стр.
190—248.
Луи Проаль. Нравственность
и преступность y древнихъ народовъ. Пер. М: Зданевичъ.
Гимназія,
1894, Х5 5,
стр.
2 8 3 — 2 9 8 ; X» 6, стр. 3 4 5 — 3 5 7 .
Э. Радловъ. Очеркъ исторіи
греческой этики до Аристотеля.

В ъ прнложеніи к ъ „Этикѣ" Аристотеля, С П В . 1 9 0 8 ) .
1—3. З а д а ч и этики. 4. Общій х а р а к т е р ъ г р е ч е с к о й этики.
5.
Начало
г р е ч е с к о й э т и к и ( н а стр. X X I I I — X X V
л е р е в . т. н. . З о л о т ы х ъ с т и х о в ъ " П и ѳ а г о р а ) . 6. С о ф и с т ы и С о к р а т ъ . 7. Со-

кратическія школы и Платонъ.
с т о т е л ь (стр. X L V I I — L X I V ) .

8. А р и -

П. Рождествевскій. Хронолог и ч е с к а я таблица древней исторіи философіи. (На одномъ листѣ).
СПБ. 1830.
Рец. : М. Тел., 1830, XVII, стр.
98—104.
H. К. С. Принципы философіи
(Философіи права в ъ особенности). ІІринципы древыей философіи. Ч. I. М. 1876. 8 ° . ( X Y I I +
31 стр.)
И. И. Семевовч.. Отличительныя черты к л а с с и ч е с к а г о міровоззрѣнія (Вступ. лекція).
Из. Ист.-Фил. Инст. Безб., т.
XXII, 1906, стр. 1 — 1 5 .
I . Скворцовъ. Критическое обозрѣніе ученія д р е в н и х ъ объ истинномъ благѣ ч е л о в ѣ к а .
Ж,. M. Н. Up. 1848, ч. 57,
X» 3, стр. 2 5 2 — 2 8 4 .
С. К. Смвряовъ. Исторія ученія
древнихъ о метапсихозѣ.
Москвит., 1844, ч. II, кн. 4.
стр. 281—304.
Статья дѣльн.ая и съ эрудиціей.

Л . Соколовскій. 0 постепенномъ развитіи идеи брака в ъ
древнемъ мірѣ. С П Б . 1843. 8 ° .
Рец. : Б. д. Ч., 1843, т. 59,
отд. VI, стр. 1 3 — 1 5 ; Литер. Газета, 1843,
21, стр. 4 2 0 — 4 2 1 ;
С. Пч., 1843, Х6 200.
Е . В. Сяекторскій. Поыятіе общества в ъ античномъ мірѣ.
Зап. Общ. Ист„ фил.,
Upaea
при Вариі. Ун., В Ы І І . 5, 1911, стр.
49—76.
Н. Д. Тереятьевъ. Отличительныя черты новой европейской

философіи сравнительно съ философіей древней и среДневѣковой. Казань, 1911.
Прав. Собес., 1911, № 5, стр.
615—640.

!

1. Исторія и раздѣленіе реторики. 2.
У ч е н і е объ изобрѣтеніи ораторскаго мат е р і а л а . 3. У ч е н і е о порядкѣ и расположеніи матеріала. 4. У ч е н і е объ ораторскомъ выраженіи. 5. У ч е н і е о прип о м и н а н і и и произношеніи.

Кн. 0. Трубецкой. Ученіе о
Логосѣ в ъ его исторіи. Философско-историческое изслѣдованіе (Собраніе сочин., М. 1906. 8°)
(457 стр.).

И. А. Чистокичъ. 0 значеніи
философіи въ мірѣ языческомъ
и христіанскомъ.
Ж. M. Н. Лp., 1856, ч. 92,
стр. 64—96.

Т, Тупица. 0 цѣли жизни
человѣческой по ученію древнихъ греческихъ философовъ.
Приб. къ Ж. M. Н. Пр., 1844,

Ф. Штадельманъ. Воспитаніе
и обученіе y древнихъ грековъ
и римлянъ. Пер. А. Нейфельдъ
(162 стр.).
Гимназія, 1895, № 6—7, 8,
10, стр. 1—40; 1896, № 2, стр.
41—56, № 3—4, стр, 57 — 72,
№ 8—10, стр. 73—104, 1897, стр.
105—162.
Обученіе философіи, стр. 135
—153.

Ч. І-ая. Исторія и д е и Л о г о с а в ъ древней философіи (стр. 13—194.). 1. У ч е ніе о Л о г о с ѣ в ъ с в я з и с ъ р а з в и т і е м ъ
г р е ч е с к а г о у м о з р ѣ н і я до эллинистической эпохи (13—Ѳ2). 2. С х о л а с т и к а , экл е к т и з м ъ и з а р о ж д е н і е религіозной философіи (63—76). 3. Ф и л о н ъ и его предш е с т в е н н и к и (77—165). 4. Г р е ч е с к а я теософія до неоплатонизма.
Плутархъ.
(166—194).

кн.

1.

Р. Фолькманъ. Реторика грековъ и римлянъ. Пер. съ ыѣм.
Н. Веригина.
Гимназія, 1891, № 7, стр. 91—
114; № 10, стр. 41—58.

Г . Якубанисъ. Значеніе древней философіи для современнаго
міропониманія (Вступ. лекц.).
Кіев. Ун. Изв., 1910, № 10,
стр. 1—21.

ОТДЪЛЪ ВТОРОЙ.

Сочиненія по исторіи греческой философіи до
Платона.
I.

Общія еочиненія по исторіи гречёской философіи
до Платона.

М. Брашъ. Развитіе философской мысли. Философскія учеиія
отъ древне-греческаго періода до
нашихъ дней, избрапныя мѣста
изъ
философскихъ
сочиненій
всѣхъ вѣковъ. Пер. съ нѣмец.
T . I , В Ы І І . I . Древнѣйпіій періодъ
греческой философін и Сократъ.
СПБ. 1885 ( 8 + 9 4 стр.).
В в е д е н і е . Греко-римская философія.
П р е д ш е с т в е н н и к и Сократа. Физики. Математики. Э л е а т ы . Реакція противъ у ч е нія Э л е а т о в ъ . Р а з в и т і е н а ч а л ъ іонійскій
п элейской ш к о л ъ . Атомисты. Софисты.
Начало н о в а г о п е р і о д а в ъ греческой философіи.
Сократъ.

Рец. : Библгографъ, .1885, № 4,
стр. 81—82 (Рец. M. К.) ; Церковно - Обществ. Вѣстн.,
1885,
№ 23, стр. 4—5.

Н. Власьевъ. Обозрѣніе исторіи философскаго мышленія грековъ о справедливости и государствѣ до Платона. Одесса. 1862. 8°.
(Рѣчь на Торж. актѣ Ришельевскаго лицея).
Фр. Ибервегъ. Исторія философіи. Перевелъ и составилъ до-

полненія Н. Ф. Фокковъ. T. I,
Ч. 1. (До Сократа). СПБ. 1876.
(XIII+-210 стр.).
Peu. : Педагог. Музей, 1876,
№ 6 (Н. Дебольскаго) ; Ж. М.
Н. Пр„ 1877, ч. 193, № 10, стр.
29—33.
М. И. Еаринскій. 0 связи фиI лософскихъ взглядовъ съ физикоj астрономическими в ъ древнѣйшій періодъ греческой философіи.
Хр. Чт„ 1883, 5—6, стр.
633—670.
M. Н. Катковъ. Очерки древнѣйшаго иеріода Греческой философіи. М. 1854. 8° (156 стр.).
ІІропилеи, I, стр. 305—359, III
стр. 61—160.
Рец. : Моск., 1854, т. 3, № 10,
стр. 45—76 (баккалавра Моск.
Дух. Ак. В. И. Лебедева) ; M. Н.
Катковъ : Замѣчанія на рецензію.
Москв., 1854, т. 5, № 18, стр.
57—122 (перепеч. въ lipon., т. 3,
стр. 207—270); Москв., 1854, т.
6. № 24, стр. 169—172 („Нѣ-

сколько словъ объ антикритикѣ г.
Каткова") ; 0. 3., 1854, т. 92, стр.
35—38; Б. д. Ч„ 1854, т. 127,
№ 9, стр. 6 7.
A. А. Козловъ. Методъ философіи y древнихъ в ъ первомъ
періодѣ до софистовъ.
(Философскіе этюды, ч. I. СІІБ.
1876, стр. 79—110).
— Направленіе философіи въ
гіервомъ періодѣ до софистовъ.
(Тамъ же, стр. 111 —120).
А. Маковельскій. Досократики.
Первые греческіе мыслители въ
ихъ твореніяхъ, в ъ свидѣтельствахъ древности и в ъ свѣтѣ новѣйшихъ изслѣдованій.
Историко-критическій обзоръ и переводъ фрагментовъ, доксографическаго и біографическаго матеріала. Ч. I (Доэлеатовскій періодъ). Казань. 1914. 8° ( X L +
211 стр.).
1. Ѳалесъ.
2.
А н а к с и м а н д р ъ . 3.
Анаксименъ.
4.
Пифагоръ.
5. Керкопсъ.
6. Петронъ.
7. В р о т и н ъ .
8.
Г и п п а с ъ . 9. Каллифонъ и Демокедъ.
10. Пармискъ. 11. Ксенофапъ. 12. Г е раклитъ.
13. Эпихармъ.
14. Алкмеонч15. Иккосъ. 16. П а р о н ъ .

П. Новгородцевъ. Политическіе идеалы древняго и новаго
міра. Вып. I. М. 1910 (95 стр.).

Введеніе.
Д р е в н е - г р е ч е с к і я ученія.
И д е а л ъ совершенной а в т а р к і и . 1. Общая
характеристика
греческой
философіи
п р а в а (стр. 16—25). 2. П е р в о н а ч а л ь н о е
отношеніе греческой философіи к ъ пол и т и к ѣ (25—35).
3. Софисты (35—60).
4. Ш к о л а Сократа ( 6 0 — 9 5 ) .

Д. Овсяннко - Куликовскій.
Очерки изъ исторіи мысли.
Вопр. Ф. и Пс. 1890, кн. 2,
стр. 159—189, кн. 5, стр. 103—
134.
Представленія о стихіяхъ y
древнихъ (индійскихъ и греческихъ философовъ).

Г . Риттеръ. Исторія философіи древнихъ временъ. Пер. съ
нѣм., Ч. 1, СПБ. 1839. 8° ( X X I V
-f-584 стр.). Пер. В. Н. Карпова.

Кн. I. В в е д е н і е , обзоръ и р а з д ѣ л е ніе ( 3 — 3 3 ) . Кн. И. Д о и с т о р и ч е с к а я ч а с т ь
Д р е в н е й философіи іі р а з д ѣ л е н і е . 1. 0
н ѣ к о т о р ы х ъ в о с т о ч н ы х ъ н а р о д а х ъ вообіце ( 3 7 — 4 7 ) . 2. Объ и н д і й с к о й фіиософіи (48 —112). 3. 0 ироисхожденіи греч е с к о й философіи (113—144). 4. Р а з д ѣ леніе исторіи древней философіи (145—
155).
Кн. III. Философія і о н і й с к а я . 1Р а з д ѣ л е н і е . (159—166). 2. І Н к о л а Іонійс к и х ъ философовъ (167—172). 3. Ѳ а л е с ъ
Милетскій (173—179).
4. А н а к с и м е н ъ
Милетскій (180—186). 5. Д і о г ѳ н ъ Аполл о н і й с к і й (187—202). 6. Г е р а к л и т ъ Ефесскій ( 2 0 3 — 2 3 4 ) . 7. А н а к с и м а н д р ъ Милетскій (235—249). 8. А н а к с а г о р ъ Клазоменскій (250—282). 9. А р х е л а й физикъ
( 2 8 3 — 2 8 9 ) . Кн. IV. Философія пиѳагорейская.
1. Пиѳагоръ и Пиѳагорейцы
(293—318).
2. У ч е н і е
Пиѳагорейцевъ
( 3 1 9 — 3 7 5 ) . Кн. V. Философія э л е й с к а я .
1. Общій в з г л я д ъ (377—380). 2. Ксевофанъ Колофовскій (381—398). 3. Пармеи и д ъ Элейскій (399—420).
4. З е н о н ъ
Элейскій (421—431). 5. Мелиссъ Самосскій ( 4 3 2 — 4 3 8 ) . 6. Эмпедоклъ А к р а г с к і й
( 4 3 9 — 4 6 7 ) . Заключеніе. Кн. VI. Софисты.
1. Общій в з г л я д ъ (471—483). 2. Атомис т ы . Л е в к и п п ъ и Демокритъ ( 4 8 6 — 5 0 8 ) .
3. П р о т а г о р ъ (509—514).
4. Г о р г і а с ъ .
Э в т и д е м ъ (515—523). 5. З а к л ю ч е н і е ( 5 2 4 —
534). 6. Прибавленія и и о п р а в к и ( 5 3 5 —
584).

Рец. : Маякъ, 1840, т. I, ч. 4,
стр. 101—116; Отеч. Зап., 1840,
№ 2, т. 8, отд. 7, стр. 74 ; Сынъ
Отеч., 1840, т. I, кн. 2, стр. 454.

H. Страховъ. Заслуга греческихъ философовъ архаическаго
періода.
Вгъра и Раз., 1884, № 2, стр.
97—114.
П. Таннери. Первые шаги
древне-греческой науки. Пер. Н.
Н. Полыновой, С. И. Церетели, Э.
Л. Радлова и Г. Ф. Церетели, съ
пред. проф.-А. И. Введенскаго.
СПБ. 1902 ( Х І + 3 3 0 + 1 1 9 стр.).

I. Г р е ч е с к і е доксографы (19—30). II.
Х р о н о л о г і я физіологовъ (31—56). III. Ѳал е с ъ (57—84). I V . А н а к с и м а н д р ъ ( 8 5 —
120). V . Ксенофанъ (121—143). VI. А в а к с и -

менъ (144—165). VII. Г е р а к л и т ъ ( 1 6 6 —
189). VIII. Г и п п а с ъ и Алкмеонъ ( 1 9 0 —
209). I X . П а р м е н и д ъ (210—234). X. Зен о н ъ (235—251). X I . Мелиссъ (252—262).
XII. А н а к с а г о р ъ (263—286). XIII. Эмпед о к л ъ ( 2 8 7 — 3 0 4 ) . X I V . 0 Пиѳагорейской
ариѳметикѣ ( 3 0 5 — 3 3 0 ) . Приложеніе. Доксографія ( 3 — 5 4 ) .
С о х р а н и в ш і е с я отр ы в к и и з ъ с о ч и н е н і й г р е ч е с к и х ъ философовъ до П л а т о н а (55—119).

Рец. : Ж. M. Н. Пр„ 1904, ч.
349, сентябрь, отд. II, стр. 1 8 8 —
189; П. Тихомирова въ Бог. Вкст.,
1903, M 3, стр. 581—594. Ср.
замѣтку А. Гилярова на книгу
Milhaud въ В. Ф. и Пс., кн. 24,
стр. 5 5 1 — 3 .

Ки. С. Н. Трубецкой. Метафизика в ъ древней Греціи. М. 1890.
2-е изд. Собраніе сочиненій T. III.
M. 1910. 8 ° . ( Ѵ І І + 4 6 7 стр.).

В в е д е н і е ( 1 — 4 4 ) . Гл. I. Метафизика
в ъ религіи г р е к о в ъ . А. Теогонія г р е ч е скихъбоговъ. В. Боги.полубоги и души.
В. Б о г о с л у ж е н і е . Г. Мистеріи. (45—138).
Гл. II. Милетскіе философы (139—152).
Гл. III. П и ѳ а г о р е й с т в о (153—214). Г л . I V .
Г е р а к л и т ъ ( 2 1 5 — 2 4 4 ) . Гл. V. Э л е й с к а я
школа ( 2 4 5 — 2 7 8 ) .
Г л . VI.
Эмпедоклъ
(279—304).
Г л . VII. Атомиоты и атомизмъ ( 3 0 5 — 3 4 2 ) . Гл. VIII. А н а к с а г о р ъ
( 3 4 3 - 3 6 9 ) . Г л . IX. Софисты ( 3 7 0 — 3 9 7 ) .
Гл. X . С о к р а т ъ (398—464). ІІрялож.
0
мистеріяхъ Самофракіи (465—467).

Рец. :

Ж.

M. Н.

II.

Лр.,

1890,

№ 4, стр. 384—409 (Э. JI. Радлова) ; Р. 06., 1890, № 10, стр.
931—945 (Вл. Соловьева; см. такъ
же Собр. Соч. Соловьева. т. VI, стр.
267—280) ; Т. Буткевича, „Метафизическія воззрѣнія Кн. С. Трубецкого" въ В . и P., 1890, № 23,
стp. 4 4 2 — 4 7 3 ; 1891, M 1, стр.
1 — 3 4 ; № 2, стр. 7 0 — 9 6 ; № 3,
стр. 122—144; M 4, стр. 162—
178; С. Трубецкого. „Мнимое язычество или ложное христіанство ?
Отвѣтъ о. Буткевичу", Пр. 05.,
1891, № 3, стр. 1—27 (въ прилож.). Отдѣльно. М. 1891 ; Т. Буткевичъ.
Самооправданіѳ или самообвиненіе? Отвѣтъ кн. С. Трубецкому и ред. „Прав. Обозрѣнія" ;
В . и P., 1891, Х° 8, стр. 3 0 9 —
334 ; В. Ф. и П„ 1889, № 2, стр.
105—109 (Обзоръ Н. Г.) ; Ки.
Вѣстн., 1890, № 4 , стр. 161—162
(зам.) ; Новое Время,
1890, №
5 0 1 0 ; Новости, 1890, № 39.
— Ученіе о Л о г о с ѣ в ъ древней философіи в ъ связ.и съ развитіемъ идеализма (Философія до
Сократа).
В. Ф. и IL, 1897, кн. 36, стр.
82—136.

Гречес кая религія.

П. И. Аландскій.
Лекціи по
исторіи Греціи. Изд. подъ ред.
проф. А. Козлова и Ю. Кулаковскаго. К і е в ъ , 1885. 8 ° (274 стр.).
Кгев. Ун. Изв., 1884, № 9 — 1 2 ;
1885, X» 1—2, 4.
И. Анненскій. Античная трагедія.
Міръ Бож., 1902, X» 11, стр.
1—41.
Ю. Базъ.
Полиѳеизмъ древнихъ грековъ.
Обзоръ язычеСКІІХЪ в ѣ р о в а н і й и обрядовъ древнихъ г р е к о в ъ , с ъ краткимъ очер-

комъ религіи римлянъ.
1885. 8 ° ( 1 Ѵ + 1 4 1 стр.).

СПБ.

Содержаніе я з ы ч е с т в а ( 3 — 2 4 ) . В н ѣ ш няя сторона я з ы ч е с т в а г р е к о в ъ ( 2 5 — ' 3 ) .
Олимпійскіе боги ( 4 4 — 1 1 2 ) .
Религія
римлянЧ) (113—138).

Рец. ; Совр., 1855, Х5 5, т. 5 1 ;
Отеч. Зап., 1855, Х° 7, т. 101.

Белохъ.
Г л а в а о греческой
религіи
(изъ
Griechische Geschichte в ъ пер. А. Владимірскаго).
Вѣра и Раз.,
1894,
X» 14,
стр. 43—73.
*
-

Н. Боголюбовъ.

Кризисъ ми-

ѳологическаго с о з н а н і я в ъ Индіи ! с к а з а н і я о б о г а х ъ и г е р о я х ъ (стр. 3 4 —
и в ъ древней Г р е ц і и .
Нѣжинъ, 221). Х р а м ъ дельфійскій (стр. 289—300).
1912 (60 стр.).
П . Вейнбергъ. Прометей в ъ
поэзіи.
Ф . И. Булгаковъ. Іовъ, ПроОтеч. Зап., 1881, № 6.
метей и Ф а у с т ъ . Опытъ этикоисторической параллели.
Ист. Вѣст., 1884, № 4, стр.
195 и сл.

Буше-Леклеркъ. И з ъ исторіи
культуры.
Истолкованіе чудеснаго (вѣдовство) в ъ античномъ
мірѣ. Перев. с ъ фр. под. ред. и
с ъ пред. Ѳ. Г . Мищенко. Кіевъ,
1881.
Ред. 0 . Г. Мищенко въ Кіев.
Ун. Изв., 1881, № 4, стр. 49—69
(о француз. оригиналѣ) ; Вѣст.
Евр., 1882, № 5, стр. 422—426.
— Философія,
христіанство,
фатализмъ и в ѣ д о в с т в о . Пер. с ъ
фр. Ѳ. Мищенко.
Кіевъ, 1889.
T. I. В ѣ д о в с т в о г р е к о в ъ (379 стр.).
Д. Бѣляевъ.
К ъ вопросу о
міровоззрѣніи Эврипида. Истор.
литер. этюды. К а з а н ь , 1878. 8°.
Ж. M. Н. Пр., 1877, № 4 и
У. З. Каз. Ун., 1878, стр. 1—134.
В . В. Варнеке. К ъ вопросу о
xci&açaiç.
Ж. M. Н. Пр., 1904, ч. 355,
октябрь, стр. 4 8 3 — 4 9 4 .
Алексѣй Введенскій. Объ условіяхъ возникновенія греческой
философіи (Очеркъ культурноисторическій).
В. и P., 1894, № 12, стр.
525—553.
В. Вегнеръ. Эллада. Картины
древней Греціи, ея религія, могущество и просвѣщеніе. Пер.
с ъ нѣм. П. Е в с т а ф ь е в а . 2 т. 3-е
изд. СПБ. 1899.
T. 1.

Преданія эллинской старины :

В. Велишскій. Б ы т ъ грековъ
и римлянъ. Перев. с ъ ч е ш с к а г о
подъ ред. И. Ростовцева. Прага.
1878.
Е . Ветнекъ. Краткій очеркъ
миѳологіи грековъ и римлянъ.
2-е изд., исправл. и доп., съ 24
рис. СПБ. 1899.
Пьеръ Виллемсъ. Безсмертіе
д у ш и и загробная ж и з н ь в ъ прои з в е д е н і я х ъ Гомера.
Перев. JI.
Демченко.
Гимназгя,
1892, № 1, стр.
74—95.
И . Виноградовъ. Воспитательное зйаченіе миѳологіи.
Гимн., 1894, № 5, стр. 2 6 7 —
2 8 2 ; № 6, стр. 3 0 3 — 3 4 4 .
Г . Властовъ. Теогонія Гезіода
и Прометей (Разборъ сказаній).
С П Б . 1897. 8° (598 стр.).
Л . Ф. Воеводскій. 0 з а н я т і я х ъ
по критикѣ и миѳологіи гомеровскаго эпоса.
Зап. Нов. Унив., X X X , стр.
409—498.
— Каннибализмъ в ъ гречес к и х ъ миѳахъ. Опытъ по исторіи
развитія нравственности.
СІІБ.
1874. 8° (396 стр.).
I. Этическое з н а ч е н і е миѳовъ.
II.
Г р у б о с т ь н р а в о в ъ , о т р а з и в ш а я с я в ъ греч е с к и х ъ миѳахъ.
ІП.
Людоѣдство и
человѣческія
жертвоприношенія.
IV.
С л ѣ д ы л ю д о ѣ д с т в а в ъ г р е ч е с к и х ъ миѳахъ.

Рец. : Мищенко, „Каннибализмъ
въ греческихъ миѳахъ. Опытъ по
исторіи развитія нравственности.

Д. Воеводскаго" въ Кіев. Унив.
Изв., 175, № 7, стр. 161—178;
Критическія Замѣтки проф. Наблера въ Зап. X. Ун., 1876, № 7,
стр. 1—37; А. Пыпинъ „Поиски
въ далекой странѣ (о книгѣ Воеводскаго)" въ Вѣст. Евр., 1890,
№ 8 ; Фил. Зап., 1875, № 3,
стр. 15—16 ; Знанге, 1875, № 4,
стр. 1—7 ; Шев. У. Из., 1875,
№ 2, стр. 1 и сл. (Аландскаго) ;
От. Зап., 1875, № 9, стр. 101
—105 (Н. Михайловскаго) ; Ж. М.
Н. Up., 1882, № 3, стр. 126—143
(К. Люгебиля).

Е. А. Воровцовъ. Религіознонравственное значеніе трагедій
Эсхила.
Бог. В., 1900, № 8, стр.
550—571.

— Этическое значевіе миѳовъ.
Ж. M. Н. Пр., 1875, ч. 179,
іюнь, стр. 397—404 (Рѣчь гіредъ
магистер. диспутомъ въ СПБ.)

Гезіодъ. Исіода Аскрейскаго
творенія. Пер. с ъ греч. Александра
Фрязиновскаго.
СПБ.
1779.

— Этнологическіе и миѳологическіе этюды. 1877.
— Введеніе
въ миѳологію
Одиссеи. Одесса, 1881. 8° (235
стр.).
Зап. Ное. Уnue., 1881, X X X I I I ,
стр. 1—235.

Нѣсколько предварительыыхъ замѣчаній о миѳологическомъ изученіи Гомера. Миѳы о борьбѣ нсбесныхъ с в ѣ тилъ. Солнечный культъ, древнѣйшія
космогоніи
и
философскія
системы.
Борьба небѳсныхъ свѣтилъ. Воюющіе
люди. Воюющія животныя. Борьба с ъ
неодушевленгшми предметами. Солнечная теорія. Вліяніе солнечнаго к у л ь т а
на духовное развитіе Грековъ. Древнѣйшія философскія системы.

Рец. : А. Веселовскаго. „Новая
книга о миѳологіи Воеводскаго"
въ Вѣстн. Евр., 1882, апр., стр.
757.

— Солярная теорія миѳовъ и
древнѣйтая греческая культура
(Глава изъ ыеоконченнаго произведенія).
Ж. M. Н. Up., 1902, ч. 341,
іюнь, отд. V, стр. 234—239.
Коротенькая, посмертная замѣтка.

%

А. Вышеславцевъ. Между храмовъ и развалинъ.
Pye. Вѣст., 1880, № 1.
Дж. Гау. Минерва. Введеніе
приизученіичитаемыхъвъклассѣ
писателей греческихь и латинскихъ. Пер. съ 2 фр. изд. В.
Алексѣева. СПБ. 1893.

— Творенія Гезіода. Пер. П.
Голенищева-Кутузова.
М. 1807.
— Творенія Гезіода Аскрейскаго. Перев. съ греч. Алексѣя
Огинскаго.
СПБ. 1830.
— Гезіодъ. Вступленіе, переводъ и примѣчанія Г. Властова.
СПБ. 1885. 4° ( І Х + 2 8 0 стр.).

Вступленіе (3—78). Поэма „Работа
и Дни" (79—147). Теогонія (149—248).
ІЦитъ Геракловъ (249—264).
Предисловіе къ анализу Теогоніи
Гезіода
(273—280).

П. Гиро.
Частная и общественная жизнь грековъ. СПБ.
1897.
0 религіи гл. VIII (стр. 241—
314).
С. Глаголевъ. Греческая религія. Ч. 1-я. Вѣрованія. Сергіевъ-Посадъ, 1909. 8° (ІѴ-+267
стр.).

Введевіе (1—35). В ѣ к ъ Мнноса (36—
73). Эпоха Гомера (74—128).
Гезіодъ
(129—»159). Послѣгезіодовское богословіе (169—215).
Богословіе
орфиковъ
(216-266).

ѣ

Богосл. Вѣст.,
1908—1909:
Греческая религія. 1908 N° 2,
стр. 339—373. Вѣкъ Миноса. N° 3.
стр. 552—589. Гезіодъ. N° 5,
стр. 1—31. Послѣгезіодовское богословіе. № 9, стр. 1—26 ; N° 10,
стр. 157—187. Богословіе орфиковъ. 1909, N° 6, стр. 147—171;
N°N» 7 и 8, стр. 327—352.
С. Гогоцкій. Гомеровская филоеофія.
Философ. лексиконъ, T. II, Кіевъ,
1861, стр. 447—450.
Др. Грэеее. Вѣрованіе въ духовъ и мертвецовъ в ъ классической древности. ІІер. съ нѣм.
М. К.
Воронеэіс. Сбор., 1861, вып. 1.
Делавиль. Элементарная грекоримская миѳологія. Пер. П. ІІервовъ. М. 1900.
A. Н. Деревицкій.
Гомерическіе гимны. Анализъ памятника въ связи с ъ исторіей его
изученія.
Историко - литературные этюды. Харьковъ, 1889. 8°
(174 стр.).
Рец. : Библіографъ, 1890, стр.
17—20.

ч е с к а я цивилизація. VII.
к о в ъ . Р и м с к і й міръ.

Р е л и г і я гре-

Дютшке. Олимпъ. Миѳологія
грековъ и римлянъ. СГІБ. 1892.
С. Жебелевъ. Религіозное врачеваніе в ъ древней Греціи. СІІБ.
1893.
Рец. :і Ж. M. Н. Up., 1893,
ч. 287, стр. 290.
Зееманъ.
и римлянъ.
М. 1894.

Миѳологія грековъ
Перев. Гіацинтова.

Ф. Зѣлинскій. Кипръ и его
богиня. СПБ. 1888 (32 стр.).
Ж. M. Н. ІІр., 1888 № 8. (Объ
Афродитѣ-Кигіридѣ).
— Идея нравственнаго оправданія, ея ироисхожденіе и развитіе.
Міръ Бозю., 1899, февр., стр. 1,
a потомъ въ сборникѣ „Изъ жизни
идей" T. I, СПБ. 1904, 2 изд.
СПБ. 1908, стр. 1—44.
(0 греческой религіи и трагедіи).
— Язычество греко : римское.
(Энцик. слов. Брокгауза и Эфрона).

Р. Джеббъ. Гомеръ. Введеніе къ Иліадѣ и Одиссеѣ. Пер.
съ англ. Л. Ф. Семенова. СПБ.
1892 (227 стр.).

— Гермесъ Трижды-Великій,
„соперникъ христіанства".
Вѣстн. Èep., 1905, февраль,
стр. 696—725 ; мартъ, стр. 244
—271. Потомъ въ сборникѣ „Изъ
жизни идей" T. III. „Соперники
христіанства", СПБ. 1907. стр.
88—152.

Г. Дюкудре. Исторія цивилизаціи отъ древнѣйшаго до настоящаго времени. T. I. Ііерев.
съ фраыц. А. Позенъ подъ ред.
Д. Коробчевскаго. М. 1898 (354
стр.).

—
Соперники
христіанства
(Изъ жизни идей. T. III) Статьи
по исторіи аытичныхъ религій.
СПБ. 8° (413 стр.).

I. Общая л и т е р а т у р н а я характерис т и к а поэмъ. II. Г о м е р о в е к і й міръ (Религія y Гомера. Б о г и в ъ Одессеѣ. Судьба. Эринніи) III. Г о м е р ъ в ъ древности.
IV. Гомеровскій в о п р о с ъ .

Гл.

VI. Ц и в и л и з а д і я арійская.

Гре-

— Идея богочеловѣка в ъ греческой и германской сагѣ.

Вѣстн. Eep., 1910, іюль.
Вячеславъ Ивановъ. Эллинская религія страдающаго бога.
Новый ІІуть, 1904, № 1, стр.
110—134 ; № 2, стр. 48—78 ; № 3,
стр. 38—61 ; № 5, стр. 28—40 ;
№ 7, стр. 17—26; № 9, стр.
47—70 (Всего 127 стр.).
— Религія Діониса. Е я происхожденіе и вліянія.
Вопросы Жизни, 1905, № 6,

с т р . 1 8 4 — 2 2 0 ; № 7 , стр. 1 2 2 —
148
(Всего 6 4 стр.).
1. П о л ъ п т р и з н а . 2. Трпзна и м а с к а .
Корни т р а г е д і и . 3. Оргійные к л а н ы .
4. Діонисъ и эллииство.
Діоннсъ и
христіанство. 5. З а к л ю ч е н і е : обще-историческіе и философскіе в ы в о д ы . Діонисъ
и религіозиая проблема.

Эта статья есть окончаніе изслѣдованія „Эллинская религія
страдающаго бога".

— Ницше и Діонисъ (въ сборникѣ „По звѣздамъ", стр. 1—20).
Исторія религій и тайныхъ
религіозныхъ обіцествъ и народныхъ обычаевъ древняго и ыоваго міра. 6 т. СПБ. 1869—1873.
T. V (324 СТр.). T. VI (355 СТр.).
Греція и Римъ.
Рец. : Заря, 1869, № 9, стр.
256—7 ; Новое Время, 1869, №№
147, 167 243, 258; Церк. Лит.
Дух. Бесѣды, 1871, № 28, стр.
26—32, № 29, стр. 47—48.
Объ этомъ сочиненіи кн. С.
Трубецкой писалъ : „Легковѣсная
компиляція по весьма сомнительнымъ источникамъ".

в ъ V стол. (по антической т р а г е д і и ) в ъ
с в я з и с ъ общимъ освободительнымъ д в и женіемъ Гредіи того времени. 3. Ор-»
физмъ и его философія. А. У ч е н і е о
возникновѳніи міра п б о г о в ъ (космогонія и теогонія). Б . У ч е н і е о д у ш ѣ (психологія).

— Эсхилъ, какъ религіозный
мыслитель. Кіевъ. 1908 (52 стр.).
Тр. К. Дух. Ак., 1 9 0 8 , № 5 ,
стр. 1 — 5 2 .
I. Количественный и ф о р м а л ь н ы й а н а л и з ъ . II. К а ч е с т в е н н ы й а н а л и з ъ 1. Вопросъ о пантеизмѣ Э с х и л а . 2. Аттрибуты в е р х о в н а г о божества. III. А н а л и з ъ
трагедіи Прометей. I V . Этическіе элементы в ъ теологической с и с т е м ѣ Эсхила.
V . Эсхагологія Эсхила. V I . Обіціе в ы виды. Народная религія и раціонализмъ
в ъ т р а г е д і я х ъ Эсхила.

— Очеркъ религіозныхъ воззрѣній Софокла.
Тр. Е. Д. Ак., 1 9 0 9 , № 6 ,
стр.

157—177.

— Культъ фетишей, растеній
и животныхъ древней Греціи.
СПБ. 1913 (318 стр.).
Ж. M. Н. Up., 1 9 1 2 , № 2 ,

стр. 6 1 — 9 0 , № 4 , стр. 1 6 0 — 1 9 8 ,
№ 7, стр. 2 9 3 — 3 3 3 , № 9 , с т р .
4 1 2 — 4 3 1 , № 10, стр. 4 3 3 — 4 6 4 ,
№ 1 1 , с т р . 5 0 4 — 5 3 5 , № 1 2 , стр.
537—589;
1 9 1 3 г . № 3,
стр.
1 0 1 — 1 4 1 , № 4, стр. 1 4 3 — 1 7 2 .
Ч. I. Культъ фетишей. I. Суіцность
фетишизма и его происхожденіе. II. 0 6 зоръ и классификація г л а в н ѣ й ш и х ъ типовъ д р е в н е - г р е ч е с к и х ъ фетишей. III.
Основныя формы к у л ь т а фетишей в ъ
древней Греціи. Ч. П. К у л ь т ъ растѳній.
IV. Происхожденіе к у л ь т а растеній. V.
Обзоръ г л а в н ѣ й ш и х ъ в и д о в ъ растеній,
пмѣвшпхъ релпгіозное з н а ч е н і е в ъ древней Греціи. VI. О с н о в н ы я формы культа
растеній в ъ д р е в н е й Греціи.
Ч. III.
Евг. Кагаровъ.
Этюды по Культъ животныхъ. V I I . Обзоръ теорій
исторіи греческой религіи.
происхожденія к у л ь т а животныхъ и соФилол. Зап., 1905, № 5—6, временное положеніе вопроеа в ъ н а у к ѣ .
VIII. Обзоръ г л а в н ѣ й ш и х ъ ж и в о т н ы х ъ ,
стр. 1—60.
н м ѣ в ш и х ъ религіозное з н а ч е н і е в ъ ан1. Современныя направленія в ъ обIX. О с н о в н ы я формы
ласти с р а в н и т е л ь н о й миѳологіи и н ѣ к о - I тичной Грецін.
к у л ь т а животныхъ в ъ д р е в н е й Греціи.
торые миѳологическіе сюжеты Эсхила.
2. Р е л и г і о з н а я реформація в ъ Греціи j Заключеніе.

Peu. : H. Новосадскаго въ JK.
М.Н.Пр., 1914, №2, стр.387—396.
— Миѳологическія замѣтки.
Богосл. Вгьст., 1913, іюль-авг.
Эд. Каммеръ.
Эстетическія
толкованія на Иліаду Гомера.
Пер. С. Нпколаева. Ревель. 1892.
Гимназія, 1892, № 2, стр.
137—167, № 3, стр. 235—245,
№ 6, стр. 487 —508.

Ч. I. I. Й е р в о н а ч а л ь н а я Иліада. II.
Л ю д и Г о м е р а , по п е р в о н а ч а л ь н о й И л і а д ѣ .
1. Отношеніе и х ъ к ъ с и л а м ъ природы.
Небесныя силы. 2. Ц а р с т в о животныхъ.
3. С р а в н е в і я Г о м е р а . 4. Отношеніе чел о в ѣ к а к ъ цриродѣ. 5. Ч е л о в ѣ к ъ Гомера. 6. Формы ч е л о в ѣ ч е с к о й природы.
Т. Мужскія з а н я т і я . 8. Т и п ы героевъ.
9. Старческій в о з р а с т ъ .
10. Духовный
образъ народа. Міръ божествъ. Ч. II.
Добавленія, в н е с е н н ы я в ъ п е р в о н а ч а л ь иую Иліаду.

М. Каррьеръ. Искусство въ
связи съ общимъ
развитіемъ
культуры и идеалы человѣчества.
Перев. съ нѣм. Е . Корша. 2 т.
М. 1871. T. II (484 стр.).

Т. П. Эллада (стр. 1—332). I. Общая
х а р а к т е р и с т и к а . II. Д о г о м е р о в с к і я времена. III. Гомеръ. I V . Киклики и Гомериды.
V. Гезіодъ.
VI. Олимпія и
Дельфы. VII. Э л е в з и с ъ . V I I I . Переходъ
к ъ лирикѣ. IX. М у з ы к а .
X . Меличес к а я поэзія. XI. З а ч а т к и философіи. XII.
Архитектура. ХІП. Н а ч а л о и развитіе
пластики и живописи. X I V . Философія
д у х а . X V . Д р а м а , религіозное и общественное дѣло.
XVI.
Эпоха эллинизма ^ ( у п а д о к ъ
народно-эллинской
жизни и в ѣ р ы ; б о г о с м ѣ ш е н і е , вольнодумное просвѣщеніе и философскій моноѳеизмъ).

В. Клингеръ.
Животное в ъ
античномъ и современномъ суевѣріи. Кіевъ. 1911 (352 стр.).
Кіев. У. Изв., 1909, № 10, стр.
1—81, №11, стр. 83—141; 1910,
№ 1, етр. 143—201, № 5, стр.
207—218, № 11, стр. 219—279.

; в о з д у х а . 1. Общія з а м ѣ ч а н і я . 2. Птицад у ш а в ъ античномъ преданіи. 3. Птицад у ш а в ъ позднѣйшей традиціи. 4. Олень
и л о ш а д ь . 5. Л е т у ч а я м ы ш ь и к р ы л а т ы я н а с ѣ к о м ы я . Ч а с т ь 2-я. Ж и в о т н ы я
земли.
6. Общія з а м ѣ ч а н і я . 7. Я щ е рица и змѣя.
8. Л а с к а .
9. Мышь,
к р ы с а , кротъ. 10. Л я г у ш к а .
11. Муравей. Ч а е т ъ 3-я. Ж и в о т н ы я ночи. 12.
Общія з а м ѣ ч а н і я . 13. В о л к ъ . 14. Собака.
15. Кошка. 16. М е д в ѣ д ь .

Ред. ; Евг. Н. Кагарова въ
Ж. M. Н. Пр., 1912, № 4, стр.
364—368.

Ф . Кольбъ. Исторія человѣческой культуры. Перев. Н. Б ѣ лозерской и Марка Вовчка. 2 т.
СПБ. 1872. Другое изд. Кіевъ.
1899.
T. I, стр. 190—201 : греки, р е л и г і я и
философія.

В. Коршъ. Исторія греческой
литературы (Всеобіцая
исторія
литературы Корша, т. I, ч. 2.
Греція и Римъ. СПБ. 1880).

Грѳція (стр. 609—1323).
Р е л и г і я , к а к ъ основа д р е в н ѣ й ш е й
г р е ч е с к о й поэзіи. Р е л и г і о з н ы я п ѣ с н и .
Миѳическіе іюэты Греціи.
Греческая
теогоиія. В о с т о ч н ы я в л і я н і я и орфическій мистицизмъ. В а ж н ѣ й ш і е мпѳы о
б о г а х ъ , к а к ъ коренная оенова г р е ч е с к о й
л и т е р а т у р ы . Миѳы о г е р о я х ъ .
Сказанія о Троянекой войнѣ. Д о г о м е р и ч е с к і й
и гомеричеекій эпосъ.
Гезіодическій
эпооъ. Поэты-богословы. П е р в ы е мыслители Греціи. Отношевіе прозы и д р а м ы
к ъ миѳу.

В. Д. Кудрявцевъ.
Религіи
культурныхъ языческихъ народовъ. Изъ чтеній по философіи
религіи.
Пр. Об., 1880, № 2, стр.
222—264, № 3, стр. 432—470.
Также въ Собран. Сочин., т. III.
Ю. Кулаковскій.
Смерть и
безсмертіе въ представленіяхъ
древнихъ грековъ. Кіевъ, 1899.
8° (136 стр.).

Лекція I. О Гомерѣ и Г е з і о д ѣ (стр.
Введеніе. Гл. 1 . ^ Ж и в о т в о е в ъ миео1—41). Л е к ц і я І І . Представленія ü д у ш ѣ
логической н а у к ѣ . Г л . 2. Мертвецы в ъ
народной в ѣ р ѣ . Ч а с т ь 1-я. Животныя I и з а г р о б н о м ъ с у щ е с т в о в а н і и y г р е к о в ъ

в ъ періодъ р а с ц в ѣ т а ихъ
культуры
(43—75). Л е к ц і я III. 0 Діонисѣ, объ
э л е в с и н с к и х ъ миотеріяхъ, объ орфпкахъ,
о пиѳагорейцахъ, о Платонѣ (77—123).

Рец. : Ж. M. Н. 11р. 1899, ч.
325, окт., стр. 380—382.

Э. Лангъ. Миѳологія. Перев.
подъ ред. H. Н. и В. Н. Харузиныхъ. М. 1901.
В. Латышевъ. Къ вопросу о
культѣ Аммона в ъ Аѳинахъ.
Ж. M. II. Пр., 1881, № 1,
стр. 24—44.
П. Леонтьевъ. 0 поклоненіи
Зевсу въ древней Греціи. М. 1850.
Рец. : Москв., 1850, № 23, кн.
2, стр. 112—127, Отеч. Зап., 1850,
№ 3, т. 69, стр. 10—11; Совр.,
.1850, № 3, т. 21, стр. 14; 20-е
присужденге Демид. нагр., 1851,
стр. 284—293.
Ліонне, аббатъ. Начертаніе
миѳологіи, еъ присовокупленіемъ
180 гравир. картинъ. Перев. съ
фр. М. С- На русо. и франц. яз.
3 ч. 1792—1795. 2-е изд. М. 1805.
8й. Другое изд. 4 ч. СІІБ. 1815.
8°. 2-е изд. 1834.
II. Люперсольсісій. Храмовой
. городъ Дельфы съ оракуломъ
Аполлона ІІиѳійскаго въ древней
Греціи. Историческое изслѣдованіе. СІІБ. 1869. 8°.

0 Греціи Ч. IV., гл. 17. стр. 202—227.

Рец. : Ф. С. Орнатскаго въ Тр.
К. Д. Ак., 1897, № 5, стр.
129—146 ; Кы. С. Трубедкаго Вопр.
Ф. и Пс., 1897, № 1 ; С. С. Глаголева, „Религія, какъ предметъ
историческаго и философскаго изученія" въ Бог. Вѣст., 1897, N 5,
стр. 286—303, JN° 6, стр. 427—440,
Ai 7, стр. 76—96.
Д. С. Милль. Разсужденія и
изслѣдоваыія политическія, философскія и историческія. Ч. I.
СГІБ. 1864.
Стр 23—30 объ Иліадѣ ио
Г. Гроту.
П. Милославскій. Душепереселеніе въ народномъ религіозномъ міросозерцаыіп грековъ и
римлянъ.
Въ книгѣ „Древнее языческое
ученіо въ странствовапіяхъ и переселеніяхъ душъ". Казань, 1873,
стр. 166—192.
A. Ж. Мироновъ.
Картины
загробной жизни в ъ греческой
живописи на вазахъ. М. 1895.
8° (234 стр.).
Уч. Зап. Имп. Москов. Унив.
Отд. Ист.-Фил., ВЫП. X X I I I .

Ѳ. Миіценко. Божество Промеѳей въ трагедіи Эсхила (Вступительная лекція).
Іііев. Унмв. Изв., 1877, M 10,
стр. 748—768.
Магаффи. Древне - греческая.
жизнь. Перев. съ англ. съ прим.
— Миѳъ о Прометеѣ в ъ траСтратилатовъ. СПБ. 1879.
гедіи Эсхила. Историко-литераГл. V . Р е л и г і я и законы д р е в и и х ъ
г р е к о в ъ (стр. 135—167).
турное изслѣдованіе.
СѴ, 1879, № 2.
А. Мензисъ. Исторія религій.
Очеркъ первобытныхъ вѣрованій
И. ІІазаровъ. Значеніе миѳа
и характера великихъ религіоз- о Прометеѣ.
ныхъ системъ.
Пер. съ англ.
С7se. Обозр., 1848, № 1, стр.
М. Чепішской. СПБ. 1897. 2-е
27—52.
изд. СПБ. 1899. 3-е изд. СПВ.
1905. 8° (328 стр.).
B. А. Нарбековъ. Орфей въ

•

древне-христіанскомъ изобразительномъ л с к у с с т в ѣ (Рѣчь). Казань. 1900.
К. Ф . Негелсбахъ. Вѣроученіе Гомера. Пер. съ нѣм. подъ
ред. Г. Янчевецкаго. Ревель. 1891.
Гимназія,
1891, № 4, стр.

I — Х Х П , 1 — 1 2 , № 1 0 , стр. 1 — 4 1 ;
1 8 9 2 , Я 1, стр. 1 6 8 — 1 8 1 , № 2,
стр. 1 6 8 — 1 8 1 , № 3, стр. 2 8 6 — 3 0 1 ,
№ 6, стр. 4 6 9 — 4 8 6 ; 1 8 9 8 , № 3,
стр. 1 — 8 , № 4 , с т р . 9
20.
Отд. I. В о ж е с т в о . А. Противорѣчіе
между ж е л а е м ы м ъ п д о с т и г а е м ы м ъ п р е д ставленіемъ о божествѣ. Б . Человѣкъ
стремится и м ѣ т ь божество, к а ч е с т в е н н о
отличное отъ в е г о с а м о г о . В . Везсмертіе первый с.ущественный признакъ, отличающій божество о т ъ ч е л о в ѣ ч е с т в а .
Отд. II. Д ѣ л е н і е міра боговъ. Царство
олимпійцевъ. А. П а н д е м о н и ч е с к о е воззрѣніе.
Б. Пшштеистическое міровоззрѣніе. И н д и в и д у а л ь в ы я , самостоятельн ы я божества. Отд. III. В о г и и Мэра.
А. Дуализмъ во в з г л я д ѣ н а отношеніе
боговъ к ъ Мэрѣ, о с н о в а н н ы й в ъ х а р а к т е р ѣ самого поэта. В . В ы в о д ъ . Отд. IV.
Познаніе B o r a и о т к р о в е н і е . А. И з ъ
л и ч н а г о обращенія оъ Б о ж е с т в о м ъ .
В.
И з ъ zéçaç и атцш. О б о с н о в а н і е этого гомеровскимъ м і р о в о з з р ѣ н і е м ъ .

A. В. Никитскій. Дельфійскіе
эпиграфическіе этюды. Одесса.
1894—5.

Рец. Ф. Ф. Соколова Ж. М.

Н. ІІр.,

1895,

ч. 3 0 2 , стр.

88—99.

— Дельфійскіе Лавіады.
Ж. M. Н. ІІр., 1 8 9 8 , ч .
стр. 4 2 — 8 9 ;

ч.

319,

стр.

315,

1—72.

Ф. Ниціііе.
Происхожденіе
трагедіи (Рожденіе трагедіи изъ
д у х а музыіш). Пер. H. Н. Полилова. СПБ. 1899 (228 стр.). 2-е
изд. СШБ. 1903 (242 стр.).
— Происхожденіе
трагедіи
или эллинизмъ и пессимизмъ.
Пер. съ нѣм. Антоновскаго. М.
1903.

— Рожденіе трагедіи (Собр.
Сочин., m. I). Перев. подъ ред.
Ѳ. Зѣлинскаго. М. 1912 ( L V I - f
412 стр.).
Н. Новосадскій. Къ вопросу
о культѣ Изиды въ Греціи.
Ж. M. Н. Пр., 1885, № 6 и 7,
стр. 333—338.
— Культъ Котито.
Ж. M. Н. Up., 1886, № 6,
стр. 118—124.
— Елевсинскія мистеріи. Изслѣдованіе. СІІБ. 1887. 8°.
Рец. Ж. M. Н. ІІр., 1887. № 5,
стр. 221.
— Культъ кавировъ в ъ древней Греціи. Изслѣдованіе. Варшава. 1891 (210 стр.).

Г л . I. Литература в о п р о с а о к а в и р а х ъ в ъ древности.
Изслѣдованія о
к а в и р а х ъ в ъ западио-европейской литер а т у р ѣ . II. Время у с т а н о в л е н і я к у л ь т а
к а в и р о в ъ в ъ Греціи и мѣсто е г о происх о ж д е н і я . III. Культъ к а в и р о в ъ в ъ Самофракіи. IV. Самофракійскіе жреды и
мисры. Оамофракійскія оргіи. V . К у л ь т ъ
к а в и р о в ъ н а Лемносѣ, Имвросѣ и в ъ BioTin. VI. К у л ь т ъ к а в и р о в ъ в ъ Македоніи
и в ъ д р у г и х ъ областяхъ д р е в н е - г р е ч е с к а г о міра. VII. У ч е н і е , и з л а г а в ш е е с я
в ъ м и с т е р і я х ъ кавировъ. VIII. Б о ж е с т в а
р а з л и ч н ы х ъ народовъ, п р е д с т а в л я в ш і я
с х о д с т в о с ъ кавирами.

Рец. : Ф. Ф. 3'Ьлинскаго въ -ЖM. H. ІІр., 1892, № 3, стр.
248—272; Новосадскаго, „Странная критика. Отвѣтъ г. Зѣлинскому", В. Ун. Из„ 1894, Aï 3,
стр. 1—16, № 4, стр. 17—37.
Обзоръ мнѣній древнихъ : 1)
0 смерти, удаленіи страха смерти
и жизви за гробомъ, 2) 0 судьбѣ
(de fato), 3) 0 жертвоириношеніяхъ древнихъ грековъ. М. 1842.
8° (83 стр.).
0 древнихъ иистеріяхъ или
таинствахъ, бывшихъ y в с ѣ г ь

народовъ. Перев. съ нѣм. (Ал.
Андр. Петровъ). М. 1785. 8°.
Орфей. Пѣсни о Богѣ.
Утреннгй Свѣтъ, 1780, ч. IX,
май, стр. 20—84.
— Орфеево
пѣснословіе о
Богѣ и вселенной.
Перев. с ъ
греч. Сичкарева.
Растущій Виноградъ, 1786, авг.,
стр. 34.
Гимнъ, изъ нѣсней безсмертнаго Орфея (Изображеніе
непостиж. существа). Проз. пер.
Львова.
Иппокрена, 1800, ч. VI, стр.
65—71.
— Гимыъ, изъ пѣсней безсмертнаго Орфея.
Иппокрена, 1801, ч. IX, стр.
360—368 (Переложенъ А. Крыловымъ етихами- съ перевода
Львова).
—
Г И М І І Ы Орфея. Стих. пер.
Н. Надеждина. 10 гимновъ, приписыв. Орфею, съ примѣч.
РуСскій Зргтель, 1829, ч. 5,
стр. 143—164.

0 таинствахъ Цереры Элевзинской.
ІІокоящшся Трудолюбецъ, 1785,
ч. III, стр. 127.
А. Г. ІІетискусъ.
Олимпъ,
или греческая и римская миѳологія в ъ связи съ египетской,
германской и индійской. ІІерев.
П. Евстафіевъ. СПБ. 1861. 12°.
Помей. Храмъ всеобщаго баснословія, или баснословная исторія о богахъ, египетскихъ, еллиыскихъ, латинскихъ и другихъ.
Съ лат. перев. И. Виноградовъ.
Ч. 1—3. М. 1785. 8°.

Пфлейдереръ. Миѳъ о Прометеѣ.
Ист. Вѣст.,
1882, № 6,
стр. 630.
Религіозныя
вѣрованія
съ
древнѣйшихъ временъ до нашихъ дней. Сборникъ лекцій и
статей иностранныхъ ученыхъ и
публицистивъ. Перев. съ англ.
В. А. Тимирязева. Ч. 1-я. Дохристіанскія и не-христіанскія
вѣрованія. СПБ. 1897. 8° (346
стр.), 2-е изд. 1900. 8° (352 стр.).
Дж. Коксъ. „Религія д р е в н и х ъ
к о в ъ и римляиъ", стр. 2 2 5 — 2 5 3 .

гре-

[Роде]. Е. Rohde. Psyche. 1890.
Рец. : Ф. Зѣлинскаго Ф. 06.,
1891, № 2.
1894, № 1, стр.
9 19 ; Кн. С. Трубецкаго В. Ф. и
Ile., 1895, ч. 26, стр. 47—54.
Д. Рождественскій.
Происхожденіе міра и человѣка по
Гезіоду и Овидію.
Коротенкая, но содержательная статья въ Гимназгя, 1890,
№ 8, стр. 709—715.
A. В. Смирновъ. Курсъ исторіи религій. Казань, 1908. 8°
( 4 6 8 + Х І Х стр.).
Уч. Зап. Каз. Ун., 1908, стр.
1—468, I—XIX

Введеніе (стр. 1—71). А. Религіи не
к у л ь т у р н ы х ъ племенъ (72—109). В . Нац і о н а л ь в ы я релпгіи к у л ь т у р н ы х ъ народ о в ъ . 1. В а в и л о н ъ и А с с и р і я (110—127).
2.
Финикія
(128—135).
3.
Египетъ
(136—175). і. Китай и Я п о н і я (176—217).
5. Индія (218—261). 6. Персія ( 2 6 2 - 2 8 6 ) .
7. Греція ( 2 8 7 - 3 2 2 ) . 8. Р и м ъ (322—339).
В. Все.чірныя р е л и г і и .
1. Б у д д и з м ъ
(340—364). 2. Р е л и г і я И з р а и л я ( 3 6 5 - 3 9 2 ) .
3. Исламъ ( 3 9 3 — 4 3 1 ) . 4. Х р и с т і а н с т в о
(432—468).

Вл. Соловьевъ. Миѳологическій процессъ в ъ древнемъ язычествѣ.
Пр. Обозр., 1873, № 11, стр.

635—665. Также
т. I, стр. 1 — 2 5 .

Собран. сочип.,

П. С. Страховъ. Идея воскресенія в ъ до-христіанскомъ философскомъ сознаніи.
Бог. Вгъст., 1913, № 3, стр.
453—480.
—
Эсхатологія
мистерій.
Бог. Вгъст.,

языческихъ

1913,

іюль—авг.

I . Татарскій.
Религіозный
элементъ в ъ эпосѣ Гомера.
Приб. къ Te. Ce. Отцевъ, 1891,
кн. IV.
Толкователи богословія временъ баснословныхъ или Линій
и Орфей.
Уединенный Пошехонецъ, ч. I I
(Ярославль, 1786), окт., стр. 639.
Кн. С. Трубецкой. Метафизика в ъ древней Греціи. М. 1890
(2-е изл. М. 1910, Собр. СочинеНІЙ, T. II, стр. 4 5 — 1 3 8 , 405—467).

1. Метафизика в ъ религіи г р е к о в ъ :
А. Теогонія г р е ч е с к и х ъ боговъ. Б. Воги,
полубоги, души. В . Богослуженіе. Г.
Мистеріи. Общіе в ы в о д ы . Р е л и г і я и философія . . . Прилож. 0 м и с т е р і я х ъ Самофракіи.

— Новая к н и г а по исторіи
греческой религіи.
В. Ф. и П., 1895, кн. 26, стр.
47—54, a также Собраніе Сочиненій, т. II, М. 1908, стр. 517—523.
— Къ библіографіи исторіи
религій.
В. Ф. и IL., 1897, кн. 36, стр.
55—69.
— Этюды по
ской религіи.

исторіи

грече-

Научн. Слов., 1904, № 9, стр.
100—121, № 10, стр. 31—46, a

также Собраніе сочиненій, т. III,
M. 1 9 0 8 , етр. 4 1 8 — 4 9 2 .
1. З а д а ч и , гипотезы, методы. 2. Д у х о в н а я к у л ь т у р а Греціи при с в ѣ т ѣ нов ѣ й ш и х ъ археологичеекихъ открытій.

0 . С. Уваровъ. Опытъ изслѣд о в а н і я объ Э л е в з и н с к и х ъ таинствахъ.
Соврем.,
1847, № 2,
стр.
77—108.

Фюстель-де-Куланжъ. Древнее общество.
Обзоръ к у л ь т а ,
права и учрежденій Греціи и
Рима. Перев. Н. Бабкина. СПБ.
1867.

— Гражданская община ант и ч н а г о міра.
Изслѣдованіе о
богослуженіи, правѣ и учрежден і я х ъ Гредіи и Рима.
Перев.
Е. Коршъ.
М. 1867. 2-е изд.
М.

1896.
В в е д е н і е : 0 необходимости и з у ч е н і я
первоначальныхъ вѣровавій древнихъ
н а р о д о в ъ д л я познанія и х ъ у ч р е ж д е н і й .
Кн. I. Д р е в н і я в ѣ р о в а н і я относительно
д у ш и и емерти. Почитаніе м е р т в ы х ъ .
С в я щ е н н ы й огонь. Д о м а ш н я я религія.
Кн. II.
Семья-религія
была
зиждит е л ь н ы м ъ н а ч а л о м ъ древней с е м ь и (стр.
1—166). Кн. III. Городской с о ю з ъ . І І о в ы я
религіозныя вѣрованія. К у л ь т ъ основателя. Б о г и городского союза. Р и т у а л ы .
Союзъ б о г о в ъ (стр. 167—335).

Хрисанфъ, еп. (Ретивдевъ).
Р е л и г і и древняго міра в ъ и х ъ
отношеніи к ъ христіанствѵ. Историческое изслѣдованіе. T. II. Религіи Египта, семитическихъ народовъ, Рреціи и Р и м а . СПБ.
1875.
Р е л и г і я Греціи стр. 3 2 5 — 5 7 1 .

Рец. : Стран., 1875, № 12 (Е.
Церк. Вѣст., 1 8 7 5 ,

Дылевскаго);
№

14.

И. А. Чистовичъ. Древне-греч е с к і й міръ и христіанство в ъ
отношеніи к ъ вопросу о безсмертіи и будущей жизни ч е л о в ѣ к а .
С П Б . 187 І. 8° (211 стр.).

1. Д р е в н ѣ й ш і я нредставленія г р е к о в ъ
о жизни з а гробомъ и подземномъ мірѣ.
Гомеръ и Г е з і о д ъ (стр. 3—7). II. Новая
форма г р е ч е с к а г о сознанія в ъ послѣгомеровское в р е м я . Мистеріи (8—94).
III. Идея безсмертія на научно — философской о с и о в ѣ . Платонъ' (95—190).
IV. Х р и с т і а н с к о е у ч е н і е о воскресеніи
(191—210).

Peu. : Страннжъ, 1872, т. 1,
стр. 96—110 (Евг. Дылевскаго) ;
С. От., 1871, № 13; Голосъ, 1871,
№ 101 (отчетъ о диспутѣ) ; Пр.
06., 1871, № 4, стр. 221—223
(тоже) ; Совр. Лист., 1872, № 30
(тоже).

— Идея безсмертія въ древнегреческой философіи и въ христіанскомъ міровоззрѣніи.
Нѣсколько словъ, сказанныхъ
на диспутѣ 1871 г. передъ защищеніемъ докторской диссертаціи :
„Древне-греческій міръ".
Христіанское Чтеніе, 1871, №5,
стр. 775—790.
Д. II. Шантепи-де-ля-Соссей.
Иллюстрированная исторія религій. Т. II. М. 1899.

Греки (стр. 231—384). Греки и и х ъ
религія. Обзоръ источниковъ. Д р е в н ѣ й шіе ісульты и божества. Гомеръ. Г е зіодъ. К р у г ъ боговъ. Полубоги, герои,
демоны. Миѳы y грековъ. Культъ. Оракулы и и г р ы . Т а и н с т в а . Орфизмъ. Р е лигіозныя отношеыія в ъ филооофіи и
поэзіи. І І и н д а р ъ , Эсхилъ, Софоіслъ. Начало разложенія. Религія и философія.

Ш.
1.

Религія и мораль. Эллиннстическій періодъ.
С. Шевыревъ.
Характеристика образованія, религіи и поэзіи древнцхъ грековъ.
Уч. Зап. М. Ун., 1835, N 7,
стр. 88—129.
Д. 0. Шепішнгъ. Дохристіанское
воззрѣніе
человѣка
на
смерть и загробную жизнь. М.
1889. 8° (28 стр.).
С. Шестаковъ. Изъ Гомеровскихъ гимновъ.
Уч. Зап. Каз. Ун., 1890, VI,
стр.ЗЗ—38; 1891,ІѴ,стр.119—126;
1892, II, стр. 4 7 — 6 4 ; 1899, III,
стр. 31 66, IV, стр. 1—20.
0. П. Шестаковъ. Религіознонравственныя воззрѣнія Эсхила.
Вступ. лекція. Казань. 1890. 8°
(27 стр.).
Уч. Зап. Каз. Ун„ 1890, т.
VI, стр. 39—62.
Г. В. ІІІтоль. Миѳы классической древности. Пер. с ъ нѣм.
С. Покровскаго и П. Медвѣдева.
Съ рисун. 2 т. М. 1865—67. 8°.
T. I (313 стр.).
Рец. : Совр., 1865, № 11—12;
Голосъ, 1865, N° 331 ; От. Зап.,
1866, N° 17.

Философскія школы до Сократа.

Гномики.

Бартелеми. Біасъ Пріэнскій,
одинъ изъ семи мудрецовъ (Пер.
съ фр. Д-и JI-чь изъ „Путеш.
Анахарсиса").
Др. Пр., 1804, ч. 3, стр. 225—
234; ч. 4, стр. 43—48.
В. А. Вадиміцевъ-Добровольскій. Семь греческихъ мудре-

довъ, или краткое историческое
описаніе ихъ жизни, свойствъ и
дѣяній, выбранное изъ достовѣрнѣйшихъ источниковъ, съ 7-ю
портретами. СПБ. 1829. 12°.
0 . Гордіевичъ. Солонъ и его
стихотворенія.
Варшава. 1877.
Изд. 2-ое, доп. Часть 1. Солонъ
какъ законодатель. Кіевъ. 1883. 8°.

В. Ун. И., 1877, № 1—3, стр.
1—231.
В. Приклонскій.
Проблемы,
задаваемыя Б і а н т у на Олимпійс к и х ъ играхъ. — Великодушіе
Б і а н т а философа. Пер. с ъ лат.
Полезное увеселенге, 1760, T. II,
іюль, №№ 1 и 2.
Ив. Славтинскій.
0 Біантѣ,
греческомъ философѣ. Пер. с ъ
латинск.
Доброе намѣреніе, 1764, октябрь.
2.

Іонійскіе

физики.

Доксографія о Ѳ a л е с ѣ переведена съ греч. Г . Церетели (въ
прилож. къ Таннери, „Первые шаги
древне-греч.-науки", стр. 3—7) и
болѣе подробно А. Маковельскимъ,
„Досократики", стр. 3 — 2 4 .
М. Остроумовъ. Ѳалесъ Милетскій.
В. и P., 1887, № 23, стр.
529—556.
Отвѣты Ѳалееа, одного изъ
славныхъ семи г р е ч . мудрецовъ.
ІІокоящійся Трудолюбецъ, 1784,
Ч.

1.

Ѳалесъ и Солонъ.
Чтенге для вкуса, разума и
чувствовангй, 1791, ч. 2. стр. 127,
1792, ч. 6, стр. 3 9 5 .
Ѳалесова философія.
Тамъ же, 1792, ч. 7, стр.

73.

М. И. Каринекій. Б е з к о н е ч ное Анаксимандра. СПБ." 1890.
Ж. М. ff. 11р., 1 8 9 0 , ч . 2 6 8 ,

а п р . , стр. 3 1 4 — 3 7 8 ; ч . 2 6 9 , май,
с т р . 7 4 — 1 1 9 ; іюнь, стр. 2 2 3 — 2 6 3 .
Способъ происхожденія в с е г о и а ъ безк о н е ч н а г о . Обіцій в з г л я д ъ Аристотеля
н а природу А н а к с и м а н д р о в а безконвчваго.
Т о ч н ѣ й ш е е понятіе Аристотеля
о природѣ Анаксимандрова безконечн а г о . Представитель у ч е н і я о простомъ
среднемъ началѣ.
В з г л я д ъ Ѳѳофраста
на природу А н а к с и м а н д р о в а безконечн а г о . В ѣ ч н о е движеніе в ъ безконе :номъ.
Б ѳ з п р е д ѣ л ь н о с т ь А н а к с и м а н д р о в а нач а л а и з ъ протяженія к а к ъ п о с т у л а т ъ
в ѣ ч н я г о движевія.
Зваченіе Аиаксим а н д р о в а у ч е н і я о безконечномъ.
Р е ц . : Р . Оо'., 1 8 9 0 , № 9 , с т р .
4 7 1 — 4 (Э. Р а д л о в ъ ) ; В. Ф. и ff.,
1 8 9 1 , кн. 9, стр. 1 0 4 — 1 0 8 ( А — ѣ й
В в е д е н с к і й ) ; Ж . M. Н. ff. 1 8 9 0 ,
№ 1 2 , стр. 3 7 4 — 3 7 6 .

Доксографія объ А н а к с и м е н ѣ переведена съ греч. Г. Церетели (въ прил. къ Таннери
„Первые шаги древне-греч. науки", стр. 20—24), и болѣе подробно А. Маковельскимъ, „Досократики", стр. 47—57.
— Темное свидѣтельство Св.
Ипполита о философѣ Анаксименѣ.
Христіанское чтеніе, 1881, № 9
— 1 0 , стр. 431—453 (Соглашеніе свидѣтельства Св. Ипполита
со свидѣтельствами Стобея и Плутарха относитѳльно ученія Анаксимена о движеніи небесныхъ
свѣтилъ).
3.

Доксографія объ
Анаксим a н д р ѣ переведена съ греч. Г.
Церетели (въ прилож. къ Таннери
„Первые шаги древне - греч. науки", стр. 8—13), и болѣе подробно
А. Маковельскимъ, „Досократики",
стр. 25—47.

Пиѳагоръ

и

пиѳа-

г о р е й ц ы .

Доксографія о Пиѳагорѣ и о
древнѣйшихъ пиѳагорейцахъ переведена А. Маковельскимъ, „Досократики", стр. 69—86.
Виландъ.

Пиѳагоровы

уче-

ницы. Пер. с ъ нѣм. Я к о в ъ Дружининъ. СПБ. 1797. 12°.
— Пиѳагорейскія жены.
С. Нечаевъ. М. 1817. 12°.

Пер.

H. Н. Голицынъ, кн. Историческіе этюды древпей Греціи.
Пиѳагоръ.
Москвит., 1855, T. V, № 1 9 —
20, стр. 106—134.
— Примѣч. к ъ изслѣдованіямъ
о Пиѳагорѣ.
Тамъ же, T. VI, № 2 3 — 2 4 ,
стр. 113—164.
Обозр. статьи въ Ж. M. H. II.
1856, 5, № 4, отд. VI, стр. 42.
Рец.: СПБ. Вѣд., 1856,
46,
83 и 1 1 6 ; „Отвѣтъ Г. H. Н.
ііроблематическому рецензенту СПБ
— скихъ Б ѣ д . " , кн. Н. Голицына.
Сѣвер. ІІчела 1856, № 197.
Двдв. (Давыдовъ). Секта Пиѳагорейцевъ.
В. Евр., 1819, ч. 105, стр.
28—43.
Д у х ъ Пиѳагоровъ, или нравоученіе
сего
философа.
СПБ.
1767. 12°.
Иракліевъ. ГІисьмо къ издателю Благонамѣреннаго (или замѣчанія на статью „Секта Пиѳагорейцевъ", помѣщ. в ъ В . Евр.).
Благонамѣр., 1819, ч. 7, стр.
166—174.
[Жарешаль (Maréchal, Sylvain)].
Путешествія Пиѳагора, знаменитаго самосскаго философа или
картиыа д р е в н и х ъ с л а в н ѣ й ш и х ъ
народовъ, изображающая ихъ происхожденіе, обычаи, богослуженіе, таинства и достопамятности.
В ъ сей картинѣ оживлены в с ѣ
важнѣйшія происшествія древнихъ временъ. Соч. г. Маршаля

де Сильвень. Пер. съ фр. М.
1804—1810. 12°. ê частей, с ъ рис.
Имя автора обозначено не правильно : не Маршалъ де Сильвень,
a Сильвенъ (имя) Марешаль (фамилія).
ІІервая часть кяиги напечатана
была подъ заглавіемъ
„Жизнь
Пиѳагора".
— Пиѳагоръ, и н д ѣ й с к о е приключеніе (Пер. с ъ фр. Евграфомъ
Воронцовымъ).
Нов. ежем. соч., 1792, апр.
стр. 83—87.
— Ежемѣсячное сочиненіе Пиѳагоръ, содержащее в ъ себѣ изображеніе славной жизни и дѣяній сего великаго Г е н і я древности,
съ яснымъ топографо-историческимъ описаиіемъ в с ѣ х ъ современныхъ ему народовъ, и х ъ обыкновеній, богослуженій, таинствъ
и достопамятностей, и с ъ картипнымъ представленіемъ в с ѣ х ъ в а ж н ѣ й ш и х ъ происшествій древнихъ
временъ. Ч. 1 (4книжки). М. 1804.
—
Нравоученіе Пиѳагорово.
Etep. съ фр. В. С. Ф .
Новости русск. литер. нa 1804,
ч. 10, стр. 3 6 9 — 3 7 0 , и 11, стр.
241—254.
— Пиѳагоровы нравоуч. правила. Пер. съ фр.
Любит. Словесности. 1806, ч.
2, стр. 237—248 ; ч. 4, стр. 1 2 7 —
144.
— Пиѳагоровы законы и нравственныя его правила. Пер. съ
фр. Ваоилій Сопиковъ.
СІІБ.
1808. 12°.
Выдержки изъ перевода снова
приведены y Сопикова. „Опытъ
росс. библ." Т. 3, стр. 130—141.
Перев. изъ 6 части „Пиѳагоровыхъ путешествій" Марешаля.

H. Левитскій. ІІиѳагорово путешествіе. Пер. с ъ фр.
Сгъверн. Меркургй, 1809, ч. 3,
стр. 14—47.
А. Маковельскій. Досократики.
Казань. 1914.
Ученіе ІІиѳагора, стр. 57—76.
Ор. Новицкій.
Постепенное
развитіе д р е в н и х ъ философскихъ
ученій. T. II. К і е в ъ . 1860.
Философія пиѳагорейская, стр.
101—241.

Очеркъ философской дѣятельности пиѳагорейдевъ.
М. 1858.
8° (60 стр.).
[Риттеръ].
Краткая исторія
ішѳагорейской философіи (по Риттеру). СПБ. 1832. 8°. ІІер. Д. С.
Вершинскаго.
Отз. : С. Пч., 1832, № 2 6 2 ;
М. Телеск., 1832, ч. X I I , стр. 2 6 2 —
267.
Г . Риттеръ. Исторія философіи древнихъ в р е м е н ъ . СПБ. 1839.
Философія і ш ѳ а г о р е й с к а я , стр. 2 9 1 —
373.

М.Смоленскій. А р х и т ъ Т а р е н т - ;
скій, его жизнь и сочиненія.
Ж. M. Н. Пр., 1877, ч. 192, !
іюль, отд. V, стр. 3 5 — 5 6 .
П. Таннери.
Первые шаги
древне-греческой
науки.
СПБ. !
1902.
0 Пиѳагорейской ариѳметикѣ,
стр. 305—330.
Кн. С. Трубедкой.
Метафизика в ъ древней Греціи. 2-е изд.
М. 1910.
Пиѳогорейство, стр. 153—214.

— Пиѳагоръ и пиѳагорейцы.
В. Ф. и Пс., 1905, кн. 77, стр.
303—325, тоже в ъ „Курсѣ исто-

ріп древней философіи", М. 1912,
стр. 88—104.
Л . Ю. Шредеръ. Пиѳагоръ и
индійды. Изслѣдованіе о происхожденіи пиѳагорейскаго у ч е н і я .
Ж. M. Н. Пр., 1 8 8 8 , №N1 Ю

и 1 1 , стр. 1 — 7 3 .
I. У ч е н і е о переселеніи д у ш ъ . II. Пиѳ а г о р е й с к і я запрещенія. III. П и ѳ а г о р о в а
теорема и и р р а ц і о н а л ь н ы я в е л и ч и н ы .
IV. У ч е н і е о пяти с т и х і я х ъ . V. Оистема
П и ѳ а г о р а и ученіе S â m k h y a . VI. Пуыкты
в т о р о с т е п е п н а г о значенія. VII. Ф а н т а стически-мистически-символическій хар а к т е р ъ пиѳагорейской с и с т е м ы .
Заключеніе,

Доказывается положеніе, что
ІІиѳагоръ заимствовалъ суіцественное содержаніе своихъ воззрѣній
на міръ и на жизнь отъ индійцевъ.
Мелкія

статьи и замѣтки:

0 житіи и ученіи перваго, такъ
называемаго философа Пиѳагора.
ІІримѣч. на Вѣдомости, 1739, ч.
34, апрѣль, стр. 133—136 ; ч. 35,
ч. 36 и 37, май, стр. 137 — 1 4 8 ;
также Ежемѣс. сочшенге,
Ярославль, 1787, ч. I, стр, 2 7 — 5 5 .
T. С. Оиисаніе Пиѳагорова философскаго ученія. ІІримгъч. на
Вгьдом., 1742, янв., стр. 9 — 4 0 .
Въ училищѣ Пиѳагоровомъ ученики обязаны были пять лѣтъ хранить глубокое молчаніе. Библ. ученая, эконом. и пр., Тобольскъ, 1793,
ч. III, стр. 220—227.
Алксндр. Кпцк. (Копецкій). Обыкновеніе Пиѳагорейцевъ при восхожденіи солнечномъ.
Итгокрена,
1801, ч. XI, стр. 2 2 2 — 4 .
Въ школѣ Пиѳагоровой ученики должны были молчать цѣлыя пять лѣтъ. Моск. Собес., 1806,
ч. I I , стр. 64—70.
- А. Лазаревъ. Пиѳагоръ. Пер.
съ франц. Утренняя Заря, 1806,
кн. IV, стр. 27 —32 (краткая біографія).
(ІПатобріанъ).
Законы древ4

и А. Маковельскимь, „Досокранихѣ народовъ: Законы Солоновы.
Законы ГІиѳагоровы (Изъ Génie
тики", стр. 108—115.
du Christianisme). Минерва, 1807,
Переводъ нзъ Ксенофана ко.чоч. 6, стр. 2 4 4 — 2 4 5 .
фонскаго Пушкина. В. д. ч., 1834,
А. Леванда. Древніе законокн. 5 (Изд. Веигерова. T. III, стр.
датели : Орфей, Зороастръ, Кон371 : „Чистый лоснится полъ").
фуцій и ІІиѳагоръ (Изъ Philosophie de la Nature). Минерва, 1807, I
Риттеръ.
К с е н о ф а н ъ колоч. 5, стр. 2 4 1 — 2 6 4 .
фонскій.
Ж. M. H.II., 1837, ч. 14, стр."
А. Бекштреймъ. Новый фило46—61, также „Исторія филосософъ начала VI в. до Р. Хр.
Гермесъ, 1912, M 6, стр. 165
фіи съ древ. врем.", стр. 381—398.
—171 (ГІо поводу книги Рошера
Ueber Alter, Ursprung und Bedeutung der hippokratichen Schrift von
Доксографія о П а р м е н и д ѣ
der Siebenzahl).
иереведена съ греч. Церетели (въ
H. Павлинова. Пиѳагоръ. СІІБ.
прил. къ Таннери „Первые шаги
1913 (12 стр.). Вѣст. Теос., 1913,
дрѳв.-греч. науки", стр. 29—33).
№ 5—6.
Отрывки изъ ІТарменида перев.
съ греч. Г. Церетели (въ прил.
къ Таннери „Первые іпаги древ,4. Э л е a т ы.
греч. науки", стр. 70—75).
М. И. Мандесъ. Элеаты. Ф и лологическія разысканія в ъ обЕ . А. Бобровч,.
Философія
ласти исторіи греческой филоПарменида. б т з ы в ъ о рукописсофіи.
номъ сочиненіи.
Казань, 1903.
Записки И. Новороссійскаго унив. 8° (16 стр.).
Ист.-фил. фак. Вып. I V .
Одесса
1 9 1 1 . 8° ( 3 1 6 стр.).
Гл. I.
Ксенофанъ
(стр.
45—100).
Гл. II. П а р м е н и д ъ (стр. 100—198). Г л .
III. Зенонъ и его софизмы (стр. 198
—245). Гл. IV. Мелиссъ (стр. 245—310).'

В. Ѳ. Одоевскій. Секта идеалистико-элеатическая (отрывокъ
изъ словаря исторіи философіи).
Мнемозина, 1824, кн. 4, стр.
160—192.
Доксографія о К с е н о ф а н ѣ
переведена съ греч. Г. Церетели
(въ прил. къ Таннерн „Первые
іііаги древ.-греч. науки", стр. 14
—19), и А. Маковельскимъ, „Досократики", стр. 92—108.
Отрывки изъ Ксенофана переведены съ греч. Г. Церетели (въ
прил. къ Таннери „Первые шаги
древ. - греч. науки", стр. 55—58)

Отрывки изь 3 е н о н a переведены съ греч. Г. Церетели (въ
прил. къ Таннери „Первые шаги
древ.-греч. науки", стр. 76—77).
В. Сватковскій.
Парадоксъ
Зенона о летящей с т р ѣ л ѣ (Агіstot. phys. VI, 9).
Ж . M. H. H., 1888, № 4, стр.
203—239.
H. X. Херсонскій. У истоковъ
теоріи познанія (по поводу аргументовъ Зенона противъ движенія).
Ж. M. Н. 77., 1911. № 8,
стр. 207—221.
Отрывки изъ M е л и с с a переведены съ греч, Г. Церетели (въ

прил. къ Таннери „Первые шаги
древ.-греч. науки", стр. 78—82)'.
5.

Г е р a к л и т ъ.

Доксографія о Г е р а к л и т ѣ
переведена съ греч. Г. Церетели
(въ прил. къ Таннери „Первыѳ
шаги древ. - греч. науки", стр.
25—28) и А. Маковельскимъ, „Досократики", стр. 1 3 5 — 1 4 7 , 1 6 9 —
180.
Отрывки изъ Гераклита переведены съ греч. Г. Церетели (въ
прил. къ Таннери „Первые шаги
древ. - греч. науки", стр. 59—69)
и А. Маковельскимъ, „Досократики", стр. 147 - 1 6 8 .
Гераклитъ Эфесскій.
Фрагменты. Переводъ с ъ греческаго
Владиміра Нилендера.
1-е изд.
М. 1910 (VIII—j—87 стр.), 2-е изд.
1911 ( Ѵ І І + 9 0 стр.)

:

Д а н н ы я для его пониманія и
оцѣнки.
Шев. У. Изв., 1 9 0 5 , № 7 , с т р .
1—41;
1 9 0 6 , № 3, стр.
43—71;
№ 4,
стр. 7 3 — 9 0 ;
№
5,
стр.
91—136.
I. Личность. Общій х а р а к т е р ъ міросозѳрцанія. Гл. 1. Положеніе вопроса.
Г л . 2. Предлагаемый методѣ.
Г л . 3.
Прппсхожденіе и отроческіе г о д ы Эмпед о к л а . Г л . 4. Юность Э м п е д о к л а и сов р е м ѳ н н а я ей и с т о р и ч е с к а я
дѣйствит е л ь н о с т ь . Гл. 5. Зрѣлыѳ г о д ы Эйпед о к л а . Гл. 6. Основныя ч е р т ы міросозерцанія
Эмпѳдокла.
II.
Стихотворн ы й п е р е в о д ъ фрагментовъ. III. Прозаи ч е с к і й переводъ ф р а г м е н т о в ъ .
Комментарій.

7.

АТОМ.ИСТЫ.

Отрывки
изъ
Д е м о к р и т а
б ы л и переведены И. К о р с у н с к и м ъ
в ъ „Изреченіяхъ древнѣйшихъ греч е с к и х ъ м ы с л и т е л е й " в ъ Вгър. и
Раз.,
1 8 8 5 , № 13, стр. 4 1 — 4 6 ;
№ 1 5 , стр. 1 5 4 — 1 5 8 ; № 1 6 , стр.
202—210.

Ж. И. Мандесъ. К ъ теоріи по- ,
знанія Гераклита.
В . Агафоновъ. Отъ атома Кан а д а и Демокрита до электрона
Сборникъ статей В. И. Бузе(Исторія
одной
скулу. Харьковъ. 1914, ртр. 71—83. н а ш и х ъ дней
идеи).
Совр. Міръ, 1909, № 3, стр.
6.
Эмпедоклъ.
Доксографія объ Э м п е д о к л ѣ
переведена съ греч. Г. Церетели
(въ прил. къ Таннери „Первые
шаги древ. - греч. науки", стр.
42—51).
Отрывки изъ Эмпедокла переведены съ греч. Э. Радловымъ
(въ прил. къ Таннери „ГІервые
шаги древ. - греч. науки", стр.
87 105).

1—16;
№ 5, стр. 1 — 2 6 ;
№ 7,
стр. 1 — 2 2 ; № 8, стр. 1 — 2 3 .
1. И и д у с с к а я атомпстика. К а н а д а —
т в о р ѳ ц ъ Вайсетики. Т ш а р а к а в а . 2. Г р е ч е с к а я философія. 3. Арабы. А л х и м и к и .
4. Накопленіе опытнаго м а т е р і а л а Х Ѵ І —
X V I I I в . 5. Возрождѳніе атомистики Г а с сенди. Войль. Ныотонъ. Л е й б н и ц ъ . 6.
Атомы п молекулы Д а л ь т о н а и др. 7. Возв р а щ е н і е идеи о е д и н с т в ѣ матеріи. 8.
М а с с а д ѣ й с т в и т е л ь н а я и м а с с а фиктивн а я . 9. Д в а противоположныхъ метода
познанія.

Э. Л. Радловъ.
Эмпедоклъ.
Ж. M. Н. Пр„ 1889, ч. 261,
февраль, стр. 8 1 — 9 6 ; ч. 262,
мартъ, стр. 9 7 — 1 0 0 ; апрѣЛЬ, стр.
1—32; ч. 263, май, стр. 33—51.

Н. Лыткинъ.
Этика Демокрита по сохранившпмся
отъ
него отрывкамъ.
ВгъраиРаз.,
1898, № 11, стр.

Г. И. Якубанисъ. Эмпедоклъ
философъ,
врачъ
и чародѣй.

Э. Радловъ. Объ э т и ч е с к н х ъ
о т р ы в к а х ъ Демокрита.

439—449.

Вопросы Фил. и lieux., 1892,

I. Литературныя у к а з а ы і я (1—10).
2. Исторія слова софистъ. О т з ы в ы о нихъ
(11—38). 3. Лица, и з в ѣ е т н ы я подъ именемъ софистовъ. Политическія причины,
в ы з в а в ш і я появленіе софистовъ. Субъ8. A н a к с a г о р ъ.
j ективпзмъ (39—100). 4. А н а л о г і я между
г р а ж д а н с к и м ъ и философскпмъ субъѳкД о к с о г р а ф і я объ А н а к с а г о р ѣ
тивизмомъ и о б ъ е к т и в и з м о м ъ . Мѣсто
переведена съ греч. Г. Церетели
I софистовъ в ъ исторіи г р е ч е с к о й фило( в ъ прил. к ъ Т а н н е р и
„ Н е р в ы е ' софіи (101—155).
5.
Іісихологическія
шаги
древ. - греч. науки",
етр.
причины, в ы з в а в і и і я я о я в л е н і е софис т о в ъ (156—207).
34—41).
Р е ц . : Э. Л . Р а д л о в а , Ж. М .
Отрывки и з ъ Анаксагора переН. 11., 1 8 9 0 , № 4 , с т р . 3 8 4 — 4 0 9 .
ведены съ г р е ч . Г . Церетели
(въ

№

12, стр,

.1—19.

прил. к ъ Т а н н е р и „ П е р в ы е ш а г и
д р е в . - г р е ч . я а у к и " , стр. 8 3 — 8 6 ) .

9.

С 0 ф и сты.

Д. И. Богдашевскій.
скіе софисты.
Тр. К. Д. Ак., 1 8 9 7 ,
455—493

и в ъ книгѣ

ріи г р е ч е с к о й
' 1898,

стр.

Грече№ 8, стр.

„Изъ

философіи",

исто
Кіевъ,

112—150.

Т. Ф. Брентано.
Древніе и
современные софисты. Пер. Я. Новицкаго. СПБ. 1886. 8° (252 стр.)

В в е д е н і е ( 3 — 1 8 ) . I. Греческіе софисты.
I. Аѳдняне п р е д ъ иоявленіемъ софистовъ (19—27).
2. Зенонъ
Элейокій
(28—41). 3. Мелиссъ (42—50). 4. Протагоръ (51—60). 5. Г о р г і а с ъ ( 6 1 - 6 9 ) . 6.
Иппіасъ (70—79). 7. Евтидемъ и Діонисіодоръ ( 8 0 — 8 6 ) . 8. Продикъ ( 8 7 - 9 2 ) . 9.
Полосъ, Т р и з и м а х ъ , Антифонъ, Калласѳенъ (93—101). 10. Сократъ ( 1 0 1 - 1 1 4 ) .
II. Совреыенные
англійскіе
софисты
(115—252).
Р е ц . : Пр. 06., 1 8 8 6 , №
12,
стр.
810—816
(А. Гусева) ; В .
и P., 1 8 8 6 , № 2 1 , стр. 4 7 6 — 4 8 2 ;
В. Евр.,
1 8 8 7 , № 9, стр. 4 2 0 —
4 2 6 ( Л . С . ) ; Ж. M. Н. 11., 1 8 8 6 ,
ч. 2 4 7 , № 1 0 , стр. 4 1 4 — 4 1 5 .

A. Н. Гиляровъ.
Греческіе
софисты, ихъ міровоззрѣніе и дѣятельность въ связіг съ общей
политической и культурной исторіей Греціи.
Зап.

М. Ун.,

7, М. 1 8 9 2

Отд. и с т . - ф и л . В ы п .

(IV +

207 +

111 с т р ) .

— Источники о софистахъ.
Платонъ какъ историческій свидѣтель.
Опытъ историко философской критики. Кіевъ. 1891.
Кіев. Ун. И„ 1891, №№ 5—7.
Peu.

А.

Козлова

„Новѣйшее
тонѣ"
II,

въ

стр.

подъ

изслѣдованіе
В.

Ф.

и

II.,

загл.

о

Пла-

1892,

кн.

46—59.

Гольмъ. Софисты, ихъ послѣдователи и противники.
Въ

сборникѣ

„Исторія

Греціи

со в р е м е н и П е л о п о н е с с к о й в о й н ы " .
П о д ъ ред. Н. Ш а м о н и н а и Д .

ІІе-

трушевскаго.

стр.

М.

1896,

в.

I,

155—176.

М. Демковъ. Греческіе софисты (по новымъ изслѣдованіямъ).
Гимп., 1 8 9 3 , № 1, стр. 3 6 — 5 6 .

Ѳ. Зеленогорскій. Греческіе
трагики и софисты
(Литературно-философское движеніе въ
Аѳинахъ
послѣ
персидскихъ
войнъ).
В.
№

и

P.,

1890,

1 0 , стр. 4 0 9 — 4 3 6 ;

отд.
№ 11,

фил.,
стр.

455—471.
Обзоръ И. С л о б о д с к а г о , В.
Ф.
и П., 1 8 9 0 , к н . 5 , с т р . 7 9 — 8 0 .

A. А. Козловъ. Софисты, какъ
переходная ступень отъ перваго
періода греческой философіи къ
дальнѣйшему ея развитію.

„Философскіе этюды", ч.
СГІБ. 1876, стр. 1 2 1 — 1 4 0 .

I.

B. Ф. m II., 1895,
212—219.

KH.

27, стр.

Мальтъ-Брюнъ. 0 софистахъ
іі объ у п а д к ѣ г р е ч е с к о й мірской
словесности.
В. Евр., 1824, окт., № 19, стр.
187—201.

J I . П. Сахаровъ. Краткій очеркъ
д ѣ я т е л ь н о с т и софистовъ и Сократа.
Отчетъ о сост.
Черниговской
гимн. за 188 8 / э уч. годъ, етр.
42—64.
Маттеръ. Профессоры и стуВл. Соловьевъ. Г о р г і й .
дееты аѳинскіе I V в ѣ к а .
Энцикл.
слов. Брокгауза и
Телескопъ, 1832, ч. XII, стр. |
Эфрона.
281—325 (0 риторахъ, софистахъ
іі философахъ).
А. Солоникіо.
Кризисъ в ъ
д у х о в н о й жизни древней Эллады
П. Новгородцевъ. Политиче- к о н ц а V в ѣ к а до Р. Х р . (Этикоскіе идеалы д р е в н я г о и новаго историческій очеркъ).
Филол. Зап., 1900, стр. 1—64.
міра. Вып. I. М. 1910 (95 стр.).
1. Религія. 2. Политическая жизнь.
III. Софисты (стр. 35—60)—1. Общее
историческое положеніе софистики. 2. 3. Литература. 4. Философія и софисты.
Ученіясофистовъо еетественномъ правѣ.
К. В. Тихоновичъ.
Философія
3. Общео заключеніе объ условіяхъ развитія и значеніи софистики.
софиста Горгія Леонтинскаго.
„Вопросы педагогжи", неперіод.
A. Покровскій. 0 краснорѣизд. подъ ред. Е. Боброва, Варчіи y д р е в н и х ъ е л л и н о в ъ .
шава, 1912, стр. 9 4 — 1 1 2 .
Изв. Ист.-Фил. Инст. Безбор.,
т. XXI, 1904, стр. 1—101.
С. Шестаковъ.
Исторія греСъ обширными примѣчаніями. ч е с к а г о краснорѣчія.
Уч. Зап. Каз. Ушв., 1911, стр.
B. Оаводникъ.
К ъ исторіи
1—144.
греческой софистики.
Между прочимъ о Горгіи.
По поводу
еоч.
Alessandro
И. И. Ягодинскій.
Софистъ
Chiapelli, Per la storia délia SofiПротагоръ. Казань. 1906.
stica Greca.

IV.

с

I. В. Арсеиьевъ,
Основной
принципъ сократовой философіи.
Віъра и Церковь, 1903, JN» 7,
т. II, стр. 1 9 5 — 2 2 0 .

въ книгѣ „Изъ исторіи гречесдой
философіи".
Кіевъ, 1898, стр.
1—111.
1. Ксенофонтъ, какъ свидѣтель о
Сократѣ.

Д. И. Богдашевскій. Объ источникахъ к ъ изученію философіи
Сократа,
Тр. К. Д. Ак., 1895, № 9,
стр. 1 2 3 — 1 5 2 ; 1896, № 8, стр,
547 - 5 7 4 ; 1897, № 6, стр. 242 —
336, № 7, стр. 3 8 1 — 4 0 1 ; a также

А-ѣй Введенскій.
Сократъ.
(Характеристика).
B . и P., 1892, № 17, стр.
175—192.
— Демоніонъ Сократа.
Посадъ. 1893.

Серг.

B. и P.,
483—517.

1891,

№ 12,

стр.

A. Великановъ. 0 реформѣ,
какую произвелъ Сократъ въ философіи, ея причинахъ и слѣдствіяхъ. Разсужденіе, удост. совѣтомъ Лицея золотою медалью.
Одесса. 1842. 8°.
Ж. M. H. II., 1842, приб.
I. Вернэ.
Нравоучительные
Оократическіе разговоры, перев.
съ франц. Ѳ. Халчинскимъ. Спб.
1769. 12°.
[Виландъ]. Разговоръ Сократа
съ Тимоклеею о мнимой и истинной красотѣ, съ краткимъ начертаніемъ жизни сего великаго
нравоучителя.
ІІерев. съ нѣм.
(изъ Виланда) Н. Горчаковъ. М.
.1795. 8°. Hob. изд. М. 1843. 12°.
Виндельбандъ. Сократъ. Лекдія. Пер. съ нѣм. С. III—га.
Міръ Бож., 1901, февр. Такжѳ
въ „Прелюдіяхъ", пер. С. Франкъ.
СПБ. 1904, стр. 45—70.
А. Гариакъ. Взглядъ на Сократа церковныхъ писателей первыхъ в ѣ к о в ъ (ІІо А. Гарнаку).
Вѣра и Раз., 1905, № 18, стр.
209—226.
Гречоскій учителі. Сократъ.
(Не в ъ силѣ Богъ, a въ иравдѣ).
Изд. „Посредникъ". М. 1886. —
2-е изд. 1890.
Г. Гомпердъ. Греческіе мыслители. T. II. СПБ. 1913.
Сократъ, стр. 32—88.
Двдв. Д у х ъ секты Сократовой.
В. Евр., 1819, ч. 105, стр. 110
—120.
П. Ивановъ.
фисты.

Сократъ и со-

Истор. Библ., 1880, № 3.
A. В. Ждановъ. Сократъ, какъ
педагогъ (очеркъ по исторіи педагогики). Харьковъ, 1892.
Жизнь и смерть мудреца Сократа. Біографическая характеристика Сократа по Платону, Анахарсису и Ксенофонту.
Семья и Школа, 1871, кн. IX
и X.
М. Краснюкт,. Смыслъ ученія
Сократа о значеніи знанія въ
добродѣтельной жизни.
Вѣра и Разумъ, 1899, № 21,
стр. 366—378.
П. Лейкфельдъ.
Нѣсколько
словъ о Сократѣ и утилитаризмѣ.
B. и P., 1889, № 3, стр. 87— '
106; № 4, стр. 107—130. Обозр.
въ В. Ф. и П., 1889, № 1, стр.
66—68.

Н. Марковъ. Значеніе Сократа,
какъ философа-педагога.
Ж. M. Н. Пр„ 1871, ч. 154,
мартъ, отд. III, стр. 1—50, апрѣль, стр. 65—150.
I. Педагогическій харакгеръ Сократа. П. Сократъ, какъ иѳологь. III.
Духъ сократова метода. IV. Значеніе
принциповъ и пріѳмовъ сократова обученія, какъ руководительныхъ началъ
воспитанія съ точки зрѣнія современной педагогической наукн. — Объяснительныя примѣчанія.
H. Марковъ. Педагогъ древняго классическаго міра — философъ
Сократъ.
Черннговъ.
1884. 8° (119 стр.).
П. Новгородцевъ. Политическіе идеалы древняго и новаго
міра. Вып. I. М. 1910 (95 стр).
VI. Школа Сократа, стр. 60—75.
I. Общая характеристика. 2. Значеніе Сократа, его философія. 3. Отношеніе Сократа къ естественному праву.
Его политическій идеалъ.

A. Нѣмоевскій. Изъ-подъ пыли
в ѣ к о в ъ . I. Сократъ. Перев. и изд.
Е . и И. Л е о н т ь е в ы х ъ . Спб. 1907.
12° (174 стр.).
Е . Орловъ.
Сократъ.
Его
жизнь и философская дѣятельность. Біографич. очеркъ. Библ.
Ф . Павленкова. Спб. 1897. 12°
(75 стр.).
М. Остроумовъ. Значеніе Сократа в ъ исторіи греческой философіи.
В. и P., 1884, авг., кн. 2, стр.
135—156.
А. ІІоспишиль. Очеркъ древнегреческой философіи.
Сократъ.
Платонъ.
„Сборникъ статей по классич.
• древн., изд. Кіев.
Отд. Общ.
класс. фил. и педаг." Вып.. 2-й.
Кіевъ. 1885.
М. Савкевичъ. У ч е н і е Сократа
о благѣ и эвдемонизмѣ. ,
В. и P., 1893, N5.18, стр. 258
— 282.
В . Д. Сиповскій.
Сократъ и
его время. Историческій очеркъ.
Изд. Посредника. M. 1894, 2 изд.
1896. М. 1905 (134 стр.). Спб.
1910 (110 стр.) 1914.
Міръ Бож., 1892, NâN° 1 и 2,
1894, N 6.

1. Аѳины в ъ V в . 2. Софисты п Сократъ. 3. + и з н ь С о к р а т а . 4. Чему у ч и л ъ
С о к р а т ъ : р а з г о в о р ъ с ъ Г л а в к о н о м ъ , бе- '
с ѣ д а съ Х а р м и д о м ъ , о б р а т с к о м ъ едино- І
душіи н о дружбѣ, о любви божѳства
к ъ человѣк.у. 5. С у д ъ н а д ъ Сократомъ і
и смррть его.

Рец. : Педагог. Листокъ, 1894,
N°N° 3 и 4 ; Недѣля, 1894, N° 1 8 ;
Новости, 1894. N° 317 ; Н. Познякова, Образованіе, 1894, N5 7—8,
стр. 1 4 4 ; Ф. Библ., 1894, т. II,
стр. 107 ; — Д. Лебедева, И. В .
1895, N° 2, стр. 642—644.
А. 0 .

Снегиревъ.

Жизнь

и

смерть
Оократа,
разсказанная
Ксенофонтомъ и Платономъ. М.
1895. 8° (II - + 102 + X I I стр.).
Сократъ и І и с у с ъ Х р и с т о с ъ .
Пер. съ нѣм. прот. А. Ковальницкаго. Изд. 2-е.
Спб. 1893.
8° (47 стр.).
Сократъ. Перев. еъ сокращеніями с ъ нѣмецк. В . Соловьевъ.
Изд. второе. Спб. 1904. 8° (16 стр.).
А. Солоникіо. 0 ж и з н и и ученіи Сократа.
Тимн., 1894, N6 6 — 7 , стр.
358—372.
Mел к ія стaтьи и з aмѣ тк и:
Алкивіадіз и Сократъ.
Журн.
для Дѣтей, 1855, кн. VIII.
[Бартелеми]. Сократъ (Изъ Анахарсиса). Образц. соч. въ прозѣ,
ч. 3. М. 1811, стр. 4 2 — 9 6 .
[Бартелеми] Сократъ. Пер. изъ
Анахарсиса. Пантеонъ иностр. словесности, 1798, кн. II, стр. 93—199Вольтеръ. 0 Сократѣ. С.-ГІетербургскгй Меркургй, 1793, ч. II,
май, стр. 150—157.
С. Гр—й. Смерть Сократова.
Сѣверн. Меркурій, 1809, ч. 3, стр.
154—165.
Житіе и свойства Сократовы.
Утрен. Свѣтъ, 1777, ч. 1, стр.
1—44.
Ковы противъ добродѣтели или
обвиненіе Сократово. Пріятное и
пол. препр. времени, 1798, ч. XVII,
стр. 241—250.
Страждущая добродѣтель или
Сократъ въ темницѣ (П. Шалимова). Ibid., стр. 2 5 7 — 2 6 7 .
Смерть Сократова, пер. съ фр.
И. Запольскаго. Ibid., ч. XX, стр.
305 - 3 1 6 .
Н. Кузнецовъ. Характеристика
Сократа (no Zeller, Philos, d. Gr.).
Гимназгя, 1892, № 11—12, стр.
871—881.

H, E. Левлинъ. Жизнь, ученіе и смерть Сократа. Отчетъ о
сост. Мозырской прогимн. за 1890/91
уч. годъ, стр. 3—'22.
М. Липинскій. Характеръ Сократа, какъ философа, гражданина
и человѣка. Цирк. по Вилен. уч.
окр. 1872, № 9, стр. 320—337.
Смерть Сократа. Пер. Як. Малоземова.
Растущ.
Виноградъ,
1786, іюль, стр. 23—36.
0 смерти Сократовой (Переведено изъ Временскихъ сочиненій, къ увеселенію разума служащихъ, т. V, стр. 315). Соч. и перев.
къ_ пользѣ и уеес. служ., 1760, апр.,
стр. 3 7 6 — 3 8 1 .
Разговоръ Сократовъ, что легче:
добрымъ ли быть господиномъ или
добрымъ служителемъ. (ГІер. изъ
Грейфсвальдскихъ соч.). Ibid., 1762,
мартъ, стр. 388—397.
0 Сократѣ и его ученіи (гл.
обр. на
основаніи Memorabilia
Ксен.).
„ГІрилож. къ Отчету о
сост. Житомірской гимназіи за
1874/5 уч. годъ", стр. 1—20.
Похвала Сократу, произнесѳнная въ обществѣ человѣколюбцевъ. Иер. съ фр. М. 1783. 8°.
Ранке. Сократъ и аѳинская демократія. Въ сборникѣ „Исторія
Гредіи со времени Пелопонесской
войны", подъ ред. Н. Шамонина

V.

Сократики.

Евг. Еобровъ.
Изъ исторіи
древней философіи.
Вар. Ун. Изв., 1914, кн. IV,
стр. 1—69.
1.

Ксенофонтъ.

Изданія
рабилій:

и Д. Петрушевскаго, М. 1896,
вып. J, стр. 177—182.
Разговоръ Сократа съ Пиѳагоромъ о должностяхъ чѳловѣка. Спб.
1790. 8°.
Рѣчь Сократова. Нов. ежемуъс.
соч., 1789, ч. XXXVII, іюль, стр.
91—93.
В. Саводникъ. Рѳцензіи на книгу
А. Döring, Die Lehre des Sokrates
als sociales Reformsystem. B. Ф.
Пс„ XXX, стр. 6 1 0 — 6 1 2 .
Алексѣй гр. Санти. 0 Сократовой смерти. Пер. съ фр. Нов.
ежемѣс. соч. 1792, май, стр. 55
—67.
Сократъ, истинный мудредъ.
Разговоръ Сократа съ Филоксеномъ.
Сократъ среди жрецовъ.
Смерть Сократа (Изъ Philosophie
de la Nature). Минерва, 1807, ч.
5, стр. 118—128, 145—159, 161
—172, 177—188.
С. Смирновъ. Сонъ Клеандра
(Начало, успѣхъ и перемѣны философіи древней и новѣйшей). В.
Евр., 1.810, ч. 50, стр. 257—276.
С. Смирновъ. Разговоръ Клеандра съ Сократомъ (Изъ „Аѳинскихъ писемъ"). ІІер. съ фр. В.
Евр., 1808, ч. 40, стр. 93—97.
Сократъ о безсмертін души.
(Клеандръ къ Смердису). ibid., ч.
41, стр. 196—200.

текстаМемо-

ВоспоминаніяКсенофонта. Изд.
С. Ивашковскаго. М. 1829.

— Изд. Я. Кремера (со словаремъ). М. 1870. 7-е изд.
1892.
— Изд. 0 . А. Петрученко (со
словаремъ). М. 1887.
— Я. Л е в е н ш т е й н ъ . Memorabilia Xenophontis. Воспоминанія
Ксенофонта о Сократѣ. Съ объясненіями. Изд. В . Думнова. М.
1891. 8°.
Рец. : В. Латышева. Гнмназія,
1892, № 1, стр. 1 1 8 — 1 2 7 .

— Воспоминанія о Сократѣ въ
избранныхъ отрывкахъ. Съ введеніемъ, примѣч. и 8 рисун. Объяснилъ Н. Ѳ. Липенскій. Ч. I.
текстъ. Спб. 1896. 8° (60 стр.). II.
Комментарій (110 стр.).

morabilia). Пер. Г. А. Янчевецкій.
Изд. Н. Я. Оглоблина. Спб. 1877.
Изд. 4-е, Луковникова, съ прим.
я указ. Спб. 1887. 8°.
Рец. : И. Мейера, Ф. 3., 1877,
вып. 2, стр. 87—91.

Воспоминанія о Сократѣ. Книга
I, съ введеніемъ, примѣчаніяни
и рисунками. Объяснилъ К. В.
Гибель. — ЧастьІ : текстъ (29 стр.).
Ч. I I : комментарій (70 стр.).
Изд. 2-е. Спб. 1893. 8°.
Рец. : Ж. M. Н. Пр., 1893,
№ 3, стр. 2 -3 ; Ф. Библ., 1894,

— Memorabiiia Xenophontis.
Пер. со словами и примѣч. Гальберштадтъ. Изд. Іогансона. Кн. I
и II. Кіевъ. 1886; 2-е изд. 1891.
8° (148 стр.). — To же, кн. III
И IV, 1 8 8 7 .

Краткій очеркъ исторіи греческой философіи до С о к р а т а (стр. 1—19). Объяснит е л ь н ы я п р и м ѣ ч а н і я (20—70).

Философскія
сочиненія
Ксенофонта.
Ксенофонтъ о достопамятныхъ
дѣлахъ и разговорахъ Сократовыхъ четыре книги и оправданіе
Сократово предъ судіями. ІІер.
съ греч. Григ. Полѣтика. Спб.
1762. 12° (420 стр.).

Полное
собраніе сочиненій
Ксенофонта. Перев. Г. Янчевецкаго, в ъ 5 частяхъ. Часть V.
Мелкія статьи. Митава. 1880.

1. Пиръ. 2. Апологія С о к р а т а . 3.
Л а к е д е м о н с к о е государство. 4. Аѳинское
г о с у д а р с т в о . 5. 0 х о з я й с т в ѣ . 6. Іеронъ.
7. А г и с и л а й . 8. Д о х о д ъ г о р о д а Аѳинъ.
9. Г и п п а р х ъ . 10. 0 конницѣ. 11. Охота.

Ксенофонтъ. АпологіяСократа.
Пер. кн. С. Н. Трубецкого.
„Творенія ІТлатона", т. II, стр.
367—373.

— Ученіе Сократово по Ксе- Н е б о л ы п і е п е р е в о д ы п р е нофонту.
Въ
видѣ
разгово- и м y і ц е с т в е н н о и з ъ М е м о ровъ, въ 4 кн. Перев. съ греч.
рaб илій:
Ив. Синайскимъ. М. 1857. 16°
Г. К[озицкій]. Продикова Ал(V + 116 стр).
лигорія объ Иракліи. Пер. съ греч.
Рец.: Современнжъ, 1857, № 11,
Труд. Пчела, 1759, іюль, стр.
т. 66, стр. 28—31 ; Спб. Вѣ392—399.
домости, 1857, № 54 ; Сынъ Оте[Гр. Санти]. Явленіе Ираклію,
чества, 1857, М» 1 4 ; Отеч. Зап.,
или одобренная добродѣтель (пер.
1857. т. III, стp. 86—88.
съ фр.). Нов. ежем. соч., 1792,
Меморабиліи Ксенофонта.
ч. LXXVII, ноябрь, стр. 70—75.
Пер. съ греч. и снабдилъ поГеркулесъ на распутіи (по Кседробнымъ коммент. для перелож.
нофовту). Пргятн. и полезн. npenpoe.
на лат. языкъ И. Е . Тимошенко.
времепи, 1798, ч. 17, стр. 5—13.
Вып. 1 (Кн. 1-я). Кіевъ. 1875. 8°.
0 дѣтской должности протнвъ
Рец. : Г. А. Янчевецкаго, Кіевск.
угрюмыхъ родителей, Сократовъ
Телеграфъ, 1875, № 8.
разговорь, пер. изъ Ксенофонта
(Mein. II, 2). Труд. Пч„ 1761,
— Меморабиліи Ксенофонта.
дек., стр. 541—548.
Пер.И.Е.Тимошенко. Кіевъ. 1883.
Повѣсть о Геркулесѣ. Перев.
Л. Давыдовскаго. Ушрея. Свгыпъ,
— Сочиненія Ксенофонта. Ч.
ч. 9 (1780), стр. 13—19. II. Воспоминанія о Сократѣ (Ме-

Разговоръ, который имѣлъ Сократъ со старшимъ своимъ сыномъ Лампрокломъ, примѣтивъ,
что сей сердится на свою мать.
Нов. ежем. соч., 1787, ч. XV, сент.,
стр. 89—94.
Баснь Проднка, учителя Сократова.
Избраніе Геркулесово.
Нов. еж. соч., 1791, ч. 71, стр.
3—17.
Сократъ и Лампроклъ. Діалогъ.
Моск. Собес., 1806, ч. 2, стр.
277 — 282.
Сократовъ разговоръ о братской любви (Mem. II, 3). Соч. и
пер. къ пользгъ и увес. слуэіс., 1761,
іюлі), стр. 73—80.
Разговоръ о женской красотѣ
(Разговоръ Сократа съ Ѳеодотой,
извлѳчѳнный изъ недавно найденнойдревнѳй рукописи). Труды вольн.
общ. любипг. росс. слов., 1824, ч. 25,
стр. 2 2 3 — 2 4 5 .
0 разумномъ уиотребленіи самолюбія, разговоръ Ксенофонта съ
Сократомъ. Пер. съ гр. Ив. Голубцева. Еж. соч., т. VI, стр.
463—475.
0

К с е н о ф о il т ѣ :

Бабстъ. Политическіе идеалы
Исократа и Ксенофонта.
Въ
соч.
„Государственные
мужи Греціи" a также въ сборникѣ „Исторія Греціи со временъ
Пелопопесской войны", подъ рѳд.
Н. Шамонина и Д. Петрушевскаго.
М. 1896, вып. I, стр. 274—299.
Д. Богдашевскій. Ксенофонтъ,
какъ с в и д ѣ т е л ь о Сократѣ.
Въ статьѣ „Объ источникахъ
къ изученію философіи Сократа"
(Pp. К. Д. Ак., 1895, № 9, 1896,
№ 8, 1897, № 6—7) и въ книгѣ
„Изъ исторіи греческой философіи". Кіевъ, 1898, стр. 1—111.
Г. Гомперцъ. Греческіе мыслители. T. II. СПБ. 1913.
Ксенофонтъ, сгр. 88—103.

A. А. Захаровъ.
'А&г)ѵаш)ѵ
izohxda
ІІсевдо-Ксенофонта.
Сборникъ статей И. И. Бузескулу. Харьковъ. 1914, стр. 335
—365.
М. Знаменскій.
Религіозный
элементъ в ъ преподаваніи греческаго языка (По Дервальду).
Толкованіе Меморабиліи Ксенофонта, I, 4. Разговоръ Сократа
съ Аристодемомъ.
Е . Г. Вагаровъ. Спорные вопросы, связанные с ъ Псевдб-Ксенофонтовой Аѳинской политіей.
Сборникъ статей В. И. Бузескулу. Харьковъ, 1914, стр. 212
—221.
И. Корсунскій.
Религіозное
міросозерцаніе историковъ Греціи : Геродота, Ѳукидида и Ксенофоыта, в ъ отношеніи к ъ идеѣ
Бояіества, по сравненію с ъ таковымъ же міросозерцаніемъ друг и х ъ д р е в н ѣ й т и х ъ . греческихъ
историковъ.
Вѣра и Раз., 1892,
2, 10,
15, 18, 21.
0 Ксенофонтѣ, стр. 489—524.
JI. В. Федоровичъ.
Исторія
политической экояоміи с ъ древн ѣ й ш и х ъ временъ до А. Смита.
Од. 1900.
Зап. Нов. Ум„ т. 79, 1900.
Объ экономич. воззрѣніяхъ Ксенофонта, стр. 8 5 — 8 9 .
2.

Кебетъ.

Кебетъ. Картина.
1-й русскій переводъ Кебета
сдѣланъ А. Кантеміромъ въ Москвѣ
1729; кончается на 13-й главѣ.
Впервые напечатанъ въ Сочиненіяхъ Кантѳміра, подъ ред. П. Ефремова. Изд. И. Глазунова. СПБ.
1868, т. II, 3 8 4 — 3 9 0 .
Епиктетъ H К е в и т ъ Ѳивейскій.

59
Епиктета Енхиридіонъ и Апофѳегмы и Кевита Ѳивейскаго картина или изображеніе житія человѣческаго. Перев. Гр. Полѣтика.
1759. Изд. 2-е. Спб. 1767. 12°
(230 стр.). 4
Картина Кевита, стр. 178—230.
Картина Цебесова. ГІереводъ
съ древней греч. рукописи на
нѣмецкій, a съ онаго на россійскій языкъ. М. 1786. Съ прилож.
гравир. картипы.

9

rne греческихъ философовъ СІІБ.
1912.
К и р е н а и к и , стр. 114—148.

— Греческіе мыелители. T. II.
СПВ. 1913.
К и р е н ц ы , стр. 157—187.

Ѳ. Зеленогорскій. Аристишіъ
киренскій, основатель гедонизма.
В. и P., 1892, № 10. стр.
367—379.
4.

Циники.

Кивитова картина. Новый иереводъ съ нѣм. изданія. 1785.
Спб. 1818. 12°. Съ карт.

II. И. Бирюковъ.
Греческій
мудрецъ Діогенъ. М., 1910. Изд.
2-е (143 стр.).

Кевитова картина.
Нов. еж. сочин., 1792, ч. 68,
стр. 3—16 (не окончено).

Вилаыдъ. Разговоры Діогена
Синопскаго. М. 1802.
Отрывокъ въ Утрен. Свѣт., ч.
2 (2-е изд.), стр. 244—261.

Картина
Кевита
Ѳивскаго.
Пер. съ греч. В. Кузьминъ.
Ж. M. Н. Пр„ 1876, № 3,
ч. 184.
Кебетъ.
Картина.
Пер. съ
греч. В. Алексѣевъ. СПБ. 1888.
(24 стр.).
Рец. : P. М., 1888. № 12, стр.
593.
3.

Киренаики.

И. А. 0 философіи Аристиппа.
Съ фравд.
Соревн., 1822, т. XX, стр.
302—316.
[Бартелеми]. Лристишіъ, изъ
Анахарсиса.
Муза, 1796, ч. III, авг., стр.
96—115.
:
Виландъ. Аристиппъ и нѣкоторые изъ его современниковъ.
Пер. съ нѣм. Иванъ Татищевъ.
8 частей. М. 1807—1808. 8°.
Г. Голперіѵь.

Жизнепони Ma-

Геттлингъ. Діогенъ Киникъ.
Проп., т. 4 (М. 1854), етр.
350—368.
Греческій мудрецъ Діогень.
(Для народн. чтенія). М. 1891 и
1894 (142 стр.).
Г. Гомйерцъ. Жизнепониманіе греческихъ философовъ. СПБ.
1912.
ІДиники, стр. 108—123.

— Греческіе мыолители. T. II.
СПБ. 1913.
Киники, стр. 103—128.

Ѳ. Зеленогорскій.
Циники
(психологическій, моральный и
соціальный этюдъ по Діогену
Лаэрцію).
В . и P., 1891, № 3, стр. 97—121.
Нѣчто о Діогенѣ (Изъ Journal de Dames et de Modes).
Минерва, 1806,
ч. 6, стр.
29—32.

m

ОТДѢЛЪ ТРЕТІИ.

Сочиненія по философіи Платона.
• ІІлатонъ издавна былъ любимымъ русскимъ философомъ ; поЬтому сочиненія его постоянно переводились y насъ и изучались.
Русская литература сравнительно
богата работами по философіи ГІлатона. Вліяніе его (непосредственное или въ неоплатонической пе-

I.

Переводы

:

реработкѣ) на развитіе самостоятельной русской философіи совершенно исключитѳльно и далеко
оетавляетъ за собою вліяніе y
насъ и французскаго раціонализма,
и нѣмецкаго трансцендентализма,
и англійскаго эмпиризма.

сочиненій Нлатона.

На русскомъ языкѣ мы имѣемъ
въ нѣсколькихъ переводахъ всѣ
сочиненія Платона. Впервые нѣкоторые изъ діалоговъ ГІлатона
появились въ „Утреныемъ Свѣтѣ"
Н. Новикова за 1777—8 гг, (Федонъ, Первый Алкивіадъ, Ѳеагесъ,
ІІиръ). В ъ 1 7 8 0 — 1 7 8 5 г. въ изданіи Императорской Академіи Наукъ вышли четыре книги „Твореній велемудраго ІІлатона" въ переводѣ Сидоровскаго и Пахомова,
заключавшія въ себѣ, за исключеніемъ Тимѳя, Софиста, ГІарменкда, Кратила и иѣкоторыхъ сомнительныхъ діалоговъ, всѣ сочиненія Платона. Въ 1827 г. въ переводѣ Оболенскаго выходятъ „Законы". Съ 1841 по 1879 гг. выходятъ 6 томовъ „Сочиненій ІІлатона" въ переводѣ проф. петербургской духовной академіи Карпова, не успѣвшаго
перевести
лишь „Законы". Въ 1899 г. Вл.

Соловьѳвъ предпринимаеть ііереводъ „Твореяій Платоца" ; но иереводъ этотъ, за смертью Соловьева, къ сожалѣнію останавливается
на второмъ томѣ.
Въ вышедтихъ двухъ томахъ помѣщены
лишь ранпіе діалоги ГІлатона. Наконецъ, въ разное время различными переводчиками переведены
отдѣльные діалоги Платона. Изъ
этихъ отдѣльныхъ переводовъ (нѣкоторые изъ нихъ тщательны и
изящны) можно было бы составить
цѣлое собраніе Сочиненій Платона.
Такимъ образомъ можно еказать,
что сочиненія Платона ію крайней
мѣрѣ трижды дѣликомъ переведены
на русскій языкъ : въ концѣ XVIII
вѣка Сидоровскимъ и Пахомовымъ,
въ срединѣ XIX вѣка Карповымъ,
и во второй половинѣ XIX в. и
въ началѣ X X рядомъ переводчиковъ
(Соловьевымъ,
Лебедевымъ, Малеванскимъ и др.).

Изъ общихъ собраній сочиненій
Платона на русскомъ языкѣ должны
быть упомянуты слѣдующія :
Творенія в е л е м у д р а г о Платона,
переложенныя с ъ греч. яз. на россійскій свящ. Іоаныомъ Сидоровс к и м ъ и колл. регистр. Матѳіемъ
Пахомовымъ. 3 Ч а с т и в ъ 4 книг а х ъ . При Импер. Академіи Наукъ.
4°. СПБ. 1 7 8 0 — 1 7 8 5 .
Ч. I. СПБ. 1780. 4« ( Х + 7 0 8 стр.).
Л я с и д ъ . Евфидимъ. Пришдецъ (перев.
Пахомовъ), Евфифронъ. Защитительное
Сократово слово. К р и т о н ъ . Ф е д о н ъ (Пахомовъ). А л к и в і а д ъ П е р в ы й и второй.
(Пахомовъ). Л а х и т ъ ( П а х о м о в ъ ) . Прох а г о р ъ . Менонъ.
Ф и л и в ъ (Пахомовъ).
Іонъ. Горгій ( П а х о м о в ъ ) .
Соперники.
Ч. II. К. 1-я. С П Б . 1783. 40 (414
стр.).
Ѳеэтитъ. ІІиръ. Ф е д р ъ . Иппіи. Х а р мидъ. Градоправитель.
Кн. 2-я. СПВ. 1783. 40 ( 4 1 7 — 9 0 2 стр.).
Гражданство.
Ч. III. СПБ. 1785. 4« ( 1 1 + 4 9 4 стр.).
Законы. 13 К н и г ъ . П е р е в о д ъ I. Сидоровскаго (13-я к н и г а и н а ч е н а з ы в а ется Епиномидъ).

водъ Карпова, но слогъ послѣдняго лучше обработанъ".
Сочииенія Платона, переведенныя с ъ греч. и объясненныя проф.
С.-Петерб. Духовной
Академіи
Карповымъ. 2 т., СПБ. 1 8 4 1 — 1 8 4 2 .
— 2 - е изд., испр. и доп., 6 т.,
С І І Б . — Москва. 1863—1879.
1-е и з д . Ч. 1-я СПБ. 1841. 8° ( Х Х + 4 1 1

CT]).).

ІІредисловіе. Жизнь ІІлатоиа. О соч и н е н і я х ъ Платона. Протагоръ. Эвтидѳмъ. Л а х е с ъ .
Ч. 2-я. ОПБ. 1842 (385 сгр.).
Х а р м и д ъ . Эвтифронъ. Менонъ. Апол о г і я С о к р а г а . Критонъ.
2-е изд. Ч. 1-я. СПБ. 1863 ( Х Х Х + 4 4 8
стр.).
ІІредисловіе. Ж и з н ь П л а т о н а . О сочин е н і я х ъ Платона. Протагоръ. Э в т и д е м ъ .
Л а х е е ъ . Х а р м и д ъ . И п п і а с ъ . Эвтифронъ.
А п о л о г і я Сократа.
Ч. 2-я СПБ. 1863 (485 стр.).
К р и т о н ъ . Ф е д о н ъ . Менонъ. Г о р г і а с ъ .
Алкивіады.
Ч. 3-я. СПБ. 1863 (531 стр.).
П о л и т и к а или г о с у д а р с т в о .
Ч. 4-я. СПБ. 1863 (470 стр.).
Ф е д р ъ . ІІиръ. Л и з и с ъ . И п п і а с ъ Б о л ь шой. Менексенъ. Іоиъ. Ѳ е а г ь . Соперники.
И п п а р х ъ . Клитофонъ.
Ч. 5-я. М. 1879 ( І І + 5 7 4 стр.).
Филебч,. Кратилъ-. Т е э т е т ъ . Софистъ.
6 - я . М. 1879 (578 стр.).
Политикъ. Парменидъ. Тимей. КриI т і а с ъ . Миносъ. Эриксіасъ.

О переводѣ I. Сидоровскаго и
М. Пахомова извѣстный натъ филологъ M. С. Куторга писалъ :
„Наша русская литература обладаетъ превосходнымъ переводомъ
Платона, высоко замѣчательнымъ
по вѣрности изложенія мыслей фи- !
лософа . . . Языкъ нѣсколько устарѣлъ, но этотъ недостатокъ вознаграждается
тщательностью и
добросовѣстностью
перевода".
„Нашъ славный ученый, свящ.
Іоаннъ Сидоровскій издалъ за сто
лѣтъ предъ симъ превосходный,
высоко замѣчательный нереводъ
Твореній Платона" . . . „Языкъ перевода устарѣлъ и съ примѣсью
цѳрковнаго, но переводъ весьма
близокъ къ подлиннику, и мысли
философа
переданы
вѣрно и
ясно. Если примѳшь въ соображеніе вѣрность переложенія, то
нереводъ Сидоровскаго и Пахомова далеко превосходитъ пере-

Статьи, рецензіи и замѣтки о
переводѣ Платона B. Н. Карповымъ:, Соврем., 1841, т. 25, стр.
4 1 — 4 2 ; — Соврем., 1864, т. 100,
№ 2, отд. II, стр. 2 7 1 — 2 8 2 (о 3-мъ
томѣ); — Jlumep. Газета,
1842,
№ 11, стр. 2 2 8 — 2 3 1 и № 13,
стр. 270—273, (статья И. Цитова) ; — Маякъ, 1842, т. II, кн.
4, стр. 153—193 (рец. А. Любенскаго) ; — С. От., 1842, № 8,
отд. 6, стр. 1 — 3 8 ; — О. 3., 1842.
т. 20, отд. 6, стр. 6 2 — 6 3 (о перв.
томѣ) и т. 24, отд. 6, стр. 2 9 —
35 (о второмъ томѣ) ; —- С. От.,
1856 Т. 106, № 5, отд. III. стр. 5,
(о Федонѣ) ; — С. От., 1858, т.
117, № 3, отд. 2, стр. 2 1 — 3 4 (статья II. Е. Б(асистов)а о Горіасѣ);

— Б. (>. Чт., 1.842, т. 53, отд. 5,
стр. 3 3 — 6 8 ; — Б. д. Чт., 1856, т.
137, № 6, отд. 5, стр. 32—38(статья
Рыжова о Федонѣ) ; — P. В., 1842,
т. 5, отд. 3, стр. 107—109 (II.
ІІолевого) ; — СПБ. Вѣд., 1856,
№ 6 2 ; — Р. Инв.. 1856, № 157
(ст. Я. Турунова о Федонѣ) ; —
Странникъ, 1864, т. 2, № 6, отд.
3, стр. 7 3 — 1 1 4 (В. Н. Карпова) ;
— 0. Пч., 1842, № 172, (ст. В.
Межевича) ; — Опытъ бгкыіогр.
обозр. рус. литер. за 1841—2 г.
JI. Бранта, СПБ. 1842, стр. 15—16.
П. Г . Р ѣ д к и н ъ . Изъ лекцій
по исторіи филооофіи права в ъ
связи с ъ исторіей философіи вообще. 7 томовъ. СПБ. 8°. 1890.

Т. III—V. И з л а г а е т с я содержаніе ( ч а с т о
нредставляіоіцее собою б у к в а л ь н ы й гіереводъ) н ѣ к о т о р ы х ъ д і а л о г о в ъ Платона.
Іонъ (Ш, 391—397), Гиппій Б о л ь шой
(III, 3 9 7 — 4 1 7 ) ,
Гиппій
Малый
(III, 4 1 7 - 4 2 0 ) , А л к и в і а д ъ Первый (III,
4 2 0 - 4 3 4 ) , Л а х е с ъ (III, 434—444), Протагоръ (III, 4 4 4 — 4 7 5 ) ; Менонъ (IV, 1—19),
Дпологія С о к р а т а (IV, 19—38), Критонъ
(IV, 38—54), Г о р г і й (IV, 5 4 — 9 4 ) ; Политикъ (IV, 9 4 — 1 1 9 ) ;
Государство (IV,
119—515); З а к о н ы (V, 1—356).

Творенія Платона. ІІерев. съ
греч. Владиміра Соловьева, М. Соловьева и кн. С. Трубецкого.
2 тома. Изд. К. Солдатенкова.
М. 1899—1903.

T. I. М. 1899 ( X Ï Ï + 3 7 5 стр.). Жизнь
и произведенія Платона. Сократическіе
діалоги (переводъ с ъ разсужденіямп о
нпхъ) : Ѳеагъ. А л к и в і а д ы . Іонг>. Л а х е с ъ .
Хармидъ. Л и з и с ъ . О семи с о к р а т и ч е - '
с к и х ъ діалогахъ. І І е р в ы й А л к и в і а д ъ в ъ
первоначальномъ в и д ѣ .
T. II. М. 1903 ( I V + 3 9 5 стр.). Предисловіе кн. С. Трубецкого. Сократовская
борьба (дереводъ д і а л о г о в ъ с ъ разсужденіями о н и х ъ ) : Протагоръ. Гиппіи.
Е в т и д е м ъ (пер. Вл. С о л о в ь е в а ) Евтифронъ. Апологія Сократа. Критонъ (пер.
М. Соловьева). Прилож. Ксенофонтова
Апологія Сократа (пер. кн. С. Трубецкого). Протагоръ П л а т о н а (статья кн.
G. Трубедкого).

Обозрѣніе переводовъ Илатоновскихъ сочиненій намъ представляется наиболѣе цѣлесообразнымъ расположить по отдѣльнымъ
діалогамъ. Порядокъ слѣдованія
этихъ діалоговъ нами избранъ
предложениый Вл. Соловьевым-ь,
какъ наиболѣе стройный.

А. Сократическіе діалоги.
Къ этому отдѣлу могутъ быть
отнесены семь пропедевтическихъ
діалоговъ, принадлежаіцихъ къ сократической эпохѣ Платона въ
• тѣсномъ смыслѣ слова : Ѳеагъ,
Первый Алкивіадъ, Второй Алкивіадъ, Іонъ, Лахѳсъ, Хармидъ,
Лизисъ.
Вл. Солоиьевъ. 0 первомъ отд ѣ л ѣ платоновыхъ твореній (О
семи сократическихъ діалогахъ).
Творенія ГІлатона. I, стр. 328
-345.
1.

Ѳеагъ

ади

о мудрости.

Ѳеагесъ или разговоръ о мудрости.

Утртнги Свѣтъ, Н. Новикова.
1777, ч. I, стр. 107—147, 2-е изд.,
стр. 143—172.
Ѳеагъ, разговоръ Платона о
воспитаніи. llep. М. Касторскаго.
Русскш ІІедаг. Впстн.,
1857,
т. 1. стр. 288—305.
Ѳеагъ. Переводъ Карпова.
Сочиненія ГІлатона, IV, етр.
398—416.
Ѳеагъ (или о мудрости). Иерев. Вл. Соловьева.
Творенія Платона, I, стр. 31
—46.

0

Ѳеагѣ:

Введеніе
діалогу.

Карпова

0
къ

этому

Сочиневія Пл., IV, стр.389—397.

Вл. Соловьевъ.
о Ѳеагѣ.

Разсужденіе

Творенія Платона,

I,

Каріювъ. Введеніе к ъ діалогу.

Сочин., II. 2 изд., стр. 369 —384.

Вл. Соловьевъ. Разсужденіе
о первомъ Алкивіадѣ.

Творенія Платона, I, стр. 116
— 1 2 6 и въ нѣсколько иномъ
видѣ „Изъ замѣтокъ о діалогахъ
Платона" въ Вопр. Фил. и Пс.
1899, кн. 47.

стр. 47

—60.

2.

П ервы й Ал к и в і a д ъ и л и
о природѣ человѣка.

Первый Алькивіадъ, или о человѣческой природѣ.

Утренній Свіътъ, Н. Новикова,
ч. 2, ,1-е изд. СПБ. 1777, стр.
99—183, 2-е изд. М. 1779, стр.
87—167.

Алкивіадъ первый или о естествѣ человѣческомъ, пер. Пахомова.

3.

Второй Алкивіадъ
о молитвѣ.

Алкивіадъ первый, перевед.
съ греч. и объясненный Карповымъ.
Ж. M. Н. Пр., 1857, N N 4,

Алкивіадъ
Рѣдкина.

II, стр.

ІІервый.

384—

Творенія велемудраго ГІлатона,
I, стр. 303—320.

Алкивіадъ второй.
пова.
Сочиненія,
459—481.

Первый Алкивіадъ (или о природѣ человѣка).
Перев. M. С.
Соловьева.

Творенія ІІлатона, I, стр. 6 3 —
115.

Вл. Соловьевъ. Діалогъ Первый Алкивіадъ в ъ своемъ первоначальномъ видѣ.

Творенія Платона, I, стр. 3 4 6 —
371.

II,

2-е

Пер. Каризд.,

стр.

Второй Алкивіадъ (или о молитвѣ). ІІер. Вл. Соловьева.
Творенія
— 148.

0

Платона, I, стр. 129

Второмъ

Алкивіадѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.

Перев.

Отчасти переводъ, отчасти изложеніе. „Изъ лекцій по истор.
фил. права". III. 4 2 0 — 4 3 4 .

или

Алкивіадъ второй или о молитвѣ. Пер. Пахомова.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 2 5 2 — 3 0 2 .

8, 5 ; Сочиненія,
450.

П ерво мъ Aл к иві aдѣ :

Сочиненія Пл., II, 2-е изд., стр.
453—458.

Вл. Соловьевъ. Разсужденіе
о Второмъ Алкивіадѣ.
Творенія Платона, I,
—154.

4.

Iонъ

или

объ

стр. 149

Иліaдѣ.

Іонъ или о стихотворствѣ.
Перев. I. Сидоровскаго.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 563—581.

Іонъ.

ІІерев. Карпова.

Сочиненія, IV, етр. 3 6 6 — 3 8 6 .

Іоыъ (или объ Иліадѣ).
Вл. Соловьева.

Пер.

Творенія ІІлатона. 1, стр. 157
—176.

0 б ъ- I о н ѣ :
Каріювъ. Введеніе къ діалогу.
Сочиненія 11л., IV, 359—365.

РѢДІШЕЪ.

жапія діалога.

фил.

Разсужденіе

Лахесъ (или о мужествѣ). Перев. M. С. Соловьева.

содер-

„Изъ лекцій по истор.
права", III, 391—6.

Творенія ІІлатона. I, стр. 177
—190.

5. Л а х е с ъ и л и о м у ж е с т в ѣ .
Лахитъ.

Пер. Пахомова.

Творенія велемудраго ІІлатона,
I, стр. 3 2 3 — 3 5 5 .

Лахесъ.

Пер. Карпова.

Сочиненія Пл., I, 1-е изд., стр.
289—332, 4 0 3 — 4 1 1 ; 1. 2-е нзд.,
етр. 2 2 7 — 2 6 0 .

Лахетъ,
діалогъ
ГІлатона.
Одесса 1884. Изд. Д. Газиса.

ІІодстр. гіер. съ греч., со словаремъ и примѣч., касающимися
главныхъ правилъ синтаксиса. Пособіе для учендковъ и учащихся.

B. М. Краузе. Греческіе классики в ъ русск. переводѣ.
III.
Платонъ. I. Лахесъ. Діалогъ о
мужествѣ.
Казань 1886.
СПБ.
1893. 8 (30 стр.).
Лахесъ.
Діалогъ фнлософа
ІІлатона о мужествѣ.
Пер. съ
греч. Н. Виноградова съ прилож.
статьи о гимнаотикѣ грековъ.
М. 1891 (71 стр.).
Лахесъ.

Лахетъ. Бведеніе, переводъ
и иримѣчанія. A. М. Якимаха.
СПБ. 1894 (52 стр.).
Лахетъ. Подстрочный переводъ іі слова. Перев. Б. 3. Изд. Ф.
Іогансона. 1900. 16° (61 стр.).

Изложеніе

Вл. Соловьевъ.
объ Іонѣ.

ііримѣчан. Книга 1-я. Быи. 1-й.
Главы I—X. Изд. А. Гарбель
(Библіот. древпихъ классиковъ).
М. 1890 (40 стр.).

Перев. со словами и

Творенія Платона. I. стр. 193
—224.

0

Лахесѣ:

Карповъ. Введеніе въ діалогъ.

Сочиненія Пл., I, 1-е изд. стр.
277—288, I, 2-е изд., стр. 2 1 9 —

226.

А. 0. Поспиіпиль. Избранныя
соч. Платона. II. Лахетъ. Греч.
текстъ съ русскими примѣч. и
введеніемъ. Кіевъ 1880. - - 2-е
изд. испр. Кіевъ 1887. 8°.

Peu. : A. Быкова, СІГБ. Вѣд.
1880, № 1 0 5 : Ж. M. Н. Пр.,
1888, № 2, ч. 255, стр. 61—62.

Платонъ. Лахетъ, діалогъ о
мужествѣ. Греческій текстъ съ
введеніемъ, примѣчаніями и словаремъ. Меньшее изд. Вл. Крауза.
Казань. 1885.
Рец. : Ж. M. Н. Up., 1886, ч.
245, іюнь, отд. III, стр. 25—32.

Вл. Соловьевъ. Разсужденіе о
Лахесѣ.

Творенія Платона, I, стр. 2 2 5 —
229.
Сомнительная подлинность діалога Лахеса въ „Изъ замѣтокъ о
діалогахъ Платона" въ Вопр. Ф. и
ІІс., 1899. № 47.

Кн. С. H. Трубецкой.
ясненію Jlaxeca.

Къ объ-

Курсъ древней философіи, Ч. 2,
стр. 5 7 — 6 1 .

6.

Хармидъ или о благор a з y м і и.

Хармидъ или о воздержаніи
Перев. М. Пахомова.

ломудрія. I. Третье о п р е д ѣ л е н і е ц ѣ л о м у д р і я ; вступленіе Критія в ъ б е с ѣ д у .
II. Ч е т в е р т о е опредѣлевіе в а д а ч в самоп о з и а н і я по повпманію Критія. III. Объе к т ъ цѣломудрія, к а к ъ с а м о п о з в а я і я ,
по у ч е в і ю Сократа. Т е о р е т и ч е с к а я зад а ч а философіи и отличіе
послѣцвей
о т ъ н а у к и . IX. П р а к т и ч е с к а я з а д а ч а
в а у к и о з н а н і и , по п о в и м а н і ю Критія.
В з г л я д ъ Сократа. Общій в ы в о д ъ .

Очень обстоятельный
діалога.

Творѳнія велемудраго Платона,
Ч. II, кн. 1, стр. 2 9 6 — 3 3 3 .

Хармидъ.

Вл. Соловьевъ.
о Хармидѣ.

ГІерев. Карпова.

7.

Хармидъ (или о благоразуміи).
Перев. Вл. Соловьева.

Лизисъ

Лизисъ.
скаго.

Творенія ІІлатона, I, стр. 231—
272.

Лизисъ.

о

дружбѣ.

Перев. I.

Сидоров-

Пер. Карпова.

Сочиненія Пл., стр. 2 3 7 — 2 6 4 .

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиневія Пл., I, 1-е изд. стр.
3—24, 2-е изд. стр. 263—276.

Лизисъ (или о дружбѣ).
M. С. Соловьева.

Пер.

Творееія Платона, I, етр. 2 0 7 —
217.

А. Солоникіо.
Анализъ діалога Платона „Хармидъ".
Гимназія, 1890, N° 11, стр.

Б.

или

Творенія велемудраго ІІлатона,
I, стр. 1—32.

X aр мидѣ :

7 6 3 — 8 0 9 ; 1 8 9 1 , № 1, стр. 8 — 1 5 .
1. З в а ч е н і е с о ч и н е н і й Платона и
Ксенофонта для х а р а к т е р и с т ш ш у ч е н і я
Сократа. II. Г л а в н ѣ й ш і я н а ч а л а у ч е н і я
С о к р а т а ; з н а ч е в і е е г о в ъ исторіи греческой философіи. С о к р а т ъ и софисты.
III. Д і а л о г ъ Х а р м и д ъ ; его ч а с т и ; содержаніе п е р в ы х ъ т р е х ъ г л а в ъ в в е д е нія. I Смыслъ а л л е г о р и ч е с к а г о р а з с к а з а
о дѣлебвой с и л ѣ о д н о г о р а с т е в і я . А н а лизъ первыхъ д в у х ъ о п р е д ѣ л е в і й ц ѣ -

Разсужденіе

Творенія Платона, I, стр. 2 7 3 —
285.

Сочиненія Пл., II, 1-е изд.,
стр. 2 5 — 6 7 , 2-е изд., стр. 2 7 7 —
310.

0

анализъ

0

JI и з и с ѣ :

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.

!

Сочиненія Пл., IV, стр. 2 2 7 —
236.

Вл. Соловьевъ.
о Лизисѣ.

Разсужденіе

Творенія Платона, I, стр. 3 1 9 —
'327.

Сократовская борьба.

Къ этому отдѣлу могутъ быть
отнесены семь діалоговъ, изображающихъ Сократа въ борьбѣ съ
софистами и охранителями старины : Протагоръ, Евтицемъ, Большой и Малый Иппіи, Евтифронъ,
Апологія Сократа, Критонъ.

8.

Протагоръ или
фисты.

Протагоръ или мудрецъ.
рев. I. Сидоровскаго.

соПе-

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 356—433.

ІІротагоръ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл., I, 1-е изд., стр.
71—160, 2-е изд., стр. 51—130.

Діалогъ Платона - Протагоръ.
Пер. А. Добіаша. Кіевъ. 1890.
Платонъ. Протагоръ. Пер. съ
греч., съ примѣч. и словами Е. Д.
Изд. Ф. Іогансона. Кіевъ 1890.
12° (156 стр.).
Школьный подстрочникъ.

ІІротагоръ (или софисты). Пер.
Вл. Соловьева.

Творенія Платона, II, стр. 3 — 8 0 .

0

9.

Евтидемъ
или
щикъ.

спор-

Евфидимъ или любостязатель.
ІІерев. I. Сидоровскаго.
Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 33—89.

ЭвтиДемъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл., I, 1-е изд., стр.
209—273, 2-е изд., стр. 163—216.

Евтидемъ
(или спорщикъ).
Перев. Вл. Соловьева.

Творенія Платона, II, стр. 173—

228.

Объ

Протагорѣ:

Евтидемѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія Пл., I, 1-е изд., стр.
163—208, 2-е изд., стр. 133—162.

Н. Скворцовъ.
„Протагоръ",
діалогъ ІІлатона.
Ж. M. Н. 11р., 1866, № 9, отд.

ЕМѵдгцлод. Евгидемъ, діалогъ
Платона. Греч. текстъ съ непрерывными къ нему примѣч. н съ
предварит. объясненіями къ чтенію его, доктора фшіос. Н. Скворцова. М. 1878. 8.

Сочиненія ІІл., I, 1-е изд. стр.
59—70, 2-е изд., стр. 43—50.

III, стр. 330—366
лога).

(Анализъ діа-

Рѣдкинъ. ІІротагоръ (анализъ
діалога съ переводомъ отдѣльныхъ част.).
Изъ лекцій по истор. фил. права,
III, 4 4 4 — 4 7 5 .

Вл. С. Соловьевъ.
ніе о Протагорѣ.

Разсужде-

Творенія Платона, II, стр. 81 —
100.
Объ авторФ діалога „Протагоръ" (Вопр. Ф. и Пс., 1900, Т. 53).

С. Н. Трубецкой. Протагоръ
Платона в ъ связи съ развитіемъ
его нравственной мысли.
В. Ф. и 11с., 1901, іш. 58, стр.
207—228.
Творенія Илатона, II, стр. 3 7 4 —
395.

Рец. : Ф. Корша, Кр. 06., 1880,
№ 1.

П. В. Никитинъ. Замѣтки къ
текстамъ греч. писателей.
Ж. M. Н. Лр., 1886, № 2,

Между ирочимъ, 5-я замѣтка
— Plat. Enthyd. 274 с ; Protag.
314 д.

Кн. С. Н. Трубецкой.
сужденіе объ Евтидемѣ.

Раз-

Творенія Платона, II. стр. 2 2 9 —
250 ; и „Курсъ древней философіи". Ч. II, стр. 3—22.

10.

Б о л ь ш і й Иппій или о
прекрасномъ.

Иппій Большій или о изящномъ. Перев. I. Сидоррвскаго.

Творенія велемудраго Платона,
II, кн. 1, стр. 2 3 9 — 2 7 2 .

Иппіасъ Болыпій.
Введеніе
и переводъ проф. Карпова. СПБ.
1859. 8° (51 стр.).

Ж . М. Я . Пр. Ч. 104, 1859,
№ 10. Также, Сочиненія ГГлатона,
IV, стр. 2 7 8 — 3 1 6 .

Болыпой Иппій (или о прекрасномъ). Перев. Вл. Соловьева.

Творенія Платона, II, стр. 1 0 3 —
137.

0 Болыпомъ

Иппіи:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

СочинеиіяПл., IV стр. 2 6 7 — 2 7 7 .

Рѣдкинъ. Содержаніе діалога.

„Изъ лекцій по истор.
права", III, 3 9 7 — 4 1 7 .

фил.

Вл. Соловьевъ. Разсужденіе
о Волыпомъ Иппіи.

Творенія Платона, П, стр. 1 3 8 —
144.

11.

Меньшій Иппій
лжи.

или о

Иппій Меныпій или о лжи.
Перев. I. Сидоровскаго.

Творенія велемудраго Платона,
11, кн. 1, стр. 2 7 3 — 2 9 5 .

Иппіасъ Меньшій, разговоръ
Платона. Перев. и объясн. проф.
B. Н. Карпова.

Ж. M. Н. Пр. Ч. 99, 1858,
№ 7, стр. 1 — 3 2 ; также Сочиненія
Платона, I, 2-е изд., стр. 3 2 1 — 3 4 2 .

Меныпій Ишзій (или о лжи).
Перев. M. С. Соловьева.

Творенія Платона, II, стр. 1 4 7 —
165.

0 Меныпемъ

Иппіи:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиневія Пл. 1, 2-е изд., стр.
313—320.

Рѣдкинъ. Изложеніе діалога.

„Изъ лекцій по истор.
права", III, 4 1 7 — 4 2 0 .

фил.

Вл. Соловьевъ. Разсужденіе
о Меньшемъ Иппіи.

Твореяія Платона, II, стр. 1 6 6 —
170.

12.

Е в т и ф р о н ъ или о благочестіи.

Евфифронъ или о святости.
ІІерев. I. Сидоровскаго.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 97—117.

Эвтифронъ.

Перев.

Карпова.

Сочиненія Пл., II, 1-е . изд.,
8 7 — 1 1 7 , 2-е изд., стр. 3 5 5 — 3 8 2 .

Евтифронъ. Перев. А. Клеванова.

Въ книгѣ : „Философскія бесѣды
Платона въ русскомъ переводѣ.
Евтифронъ, Апологія Сократа, Критонъ, Федонъ. Съ прилож. краткаго жизнеописанія Платона, подробныхъ введеній и объяснительныхъ примѣчаній". Перев. и изд.
А. Клевановъ. М. 1861. ( L X X I + 2 7 1
етр.), Стр. XII—XX, 1 — 3 0 , 2 2 1 — 4 .

Platonis opéra.
Enthyphro.
Перев. со словами a примѣч.
К. Гальберштадта. Изд. Ф. Іогансоыа. Кіевъ. 1888. 12° (44 стр.).
ПІкольный подстрочникъ.

Евтифронъ. Введеніе, переводъ и примѣчанія A. М. Якимаха. СІІБ. 1893. 8° (42 стр.).
Евтифронъ (или о благочестіи).
Перев. M. С. Соловьева).

Творенія Платона, I I , стр. 2 5 3 —
274.

Объ

Евтифронѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія Пл., II, 1-е изд., стр.
7 1 — 8 5 , I, 2-е изд., 3 4 5 — 3 5 4 .

5*

Захарбековъ и Гайчманъ. Эвтифронъ. Діалогъ Платона. Съ
примѣч. и словаремъ. М. 1872.
Изд. Салаева.
Peu.: Волынск. епарх. вгъд. 1876,
№ 3, стр. 86—90.

A. Hoelbe. De pietatis, quae
sit in Piatonis Euthyphrone, ratione.
Ж. M. H. Up. 1878, 4. 199,
OKT., отд. V , стр. 127—141.

Кн. C. H. Трубецкой.
сужденіе объ Евтифронѣ.

Раз-

Творенія ІІлатона, II, стр. 2 7 5 —
288, a раныпе „Курсъ древней философіи", ч. II, стр. 22—35).

13.

Апологія

Сократа.

Заіцитительное
Сократово
слово. Пер. I. Сидоровскаго.
Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 118—149.

Апологія Сократа.
пова.

Пер. Кар-

Сочиненія Пл., II, 1-е изд., стр,
232—278, I, 2-е изд., стр. 4 0 4 —
443.

Защитительное слово Сократа
въ перев. А. Клеванова.

„Философскія бесѣды Іілатона"
М. 1861, стр. XXIX—XIV, 3 1 — 7 8 ,
225—238.

Апологія Сократа и Критонъ.
Текстъ съ словаремъ Я. И. Кремера. Изд. Салаева. М. 1870,
6-е изд. 1888.
Апологія Сократа, върусскомъ
пер. съ примѣчаніями А. Еллинскаго. СПБ. 1875.
Ред. : У. В. Библ. 1875, т.
1, стр. 45—48.

Апологія Сократа.
Пер. съ
греч. Г. М. Съ присоединеніемъ
объясненій, словаря, краткой біо-

графіи. Платона и нѣсколышхъ
словъ объ „Апологіи" и ея содержаніи. Кіевъ. 1880. 8°.
Апологія Сократа.
Пер. с ь
греч. К. Данильченко, съ примѣч.
и словами. Изд. Іогансона. Кіевъ.
1884. — Изд. 2-е, испр. и доп.
1890 (116 + X V I I I стр.). Изд. 3-е,
Кіевъ. 1892. Изд. 7-е, 1904. 12°
(139 стр.).

ІІІкольный подстрочникъ.
Peu. В. Алексѣева. Ф. Биб.
1894, т. I, стр. 25.

Апологія Сократа. Введеніе,
переводъ и иримѣчанія A. М.
Яішмаха. СПБ. 1893. 8° (58 стр.).

Школьный подстрочникъ.
Peu. В. Алексѣева, Ф. Библ.
1894, т. I, стр. 25.

Апологія Сократа и діалогъ
Критонъ. Пер. съ греч. съ объяснит. примѣч. Д. Лебедева. СПВ.
1898. 8° (125 стр.). Изд. Л. Пантелева. Стр. 3—51.
Апологія Сократа. Перев. M. С.
Соловьева.

Творенія ГІлатона, II, стр. 2 9 1 —
323.

Апологія Сократа. Критонъ.
Переводъ съ греч. И. Румера съ
предисл. Б. Яковенко. М. 1913.
Изд. „Польза". 16° (78 стр.).
Объ А п о л о г і и

Сократа:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.
. Сочиненія Пл., II, 1-е І І З Д . ,

стр. 2 0 3 — 2 3 0 ,
385—403.

I, 2-е изд., стр.

А. 0. ІІоспишиль. Избранныя
сочиненія Платона. I. Апологія
Сократа и Критонъ. Греч. текстъ
съ рисунками, примѣч. и статьей
о древне-греч. философіи и Пла-

тонѣ. Кіевъ. 1884. — 2-е изд.
Д. С. 1890. — Изд. 3-е, JI. Георгіевскаго и С. Манштейна, Цар.
Село. 1891. 8°.

Г р е ч е с к і й т е к с т ъ (стр. 1—30), Комментарій. В в е д е н і е . О ч е р к ъ д р е в в е - г р е ческой философіи (стр. 1—48). Апологія
Сократа. Р а з б о р ъ и содержаніе авологіи
(стр. 49—55). О б ъ я с н и т е л ь в ы я примѣч а в і я (стр. 56—120).

Рец. : P. В. 1884, № 10, стр.
817—830; — Ж. M. Н. Пр., 1885,
Ч. 239, № 5, стр. 6 2 — 6 4 ; 1891,
Ч. 273, № 2, стр. 62—65.

М. Гринчакъ. Построеніе Платоновой Апологіи Сократа. (По
Д е й т т л е : Disposit. der Apologie
и проч., Leipzig, 1867).
Гимназія, 1889, M 2, стр.
127—154.

А.Построѳвіе в е р в о й (завгитительной)
р ѣ ч в . I. Планъ. II. О б ъ я с в е н і е построенія. В. Построенія д в у х ъ д р у г и х ъ р ѣ чей. I. П л а в ъ . II. О б ъ я с н е н і е п л а в а .

Рѣдкинъ. Содержаніе діалога.
Изъ лекцій по истор. фил.
права, IV, 19—38.
Кн. G. Н. Трубецкой. Разсужденіе объ Апологіи Сократа.
Творенія Платона, II, стр. 324—
340, a также „Курсъ древней философіи", Ч. II2, етр. 35—51.
14.

КритоНъ или
номъ.

о

долж-

Критонъ или о томъ, что дѣлать должно. Перев. I. Сидоровскаго.
Творееія велемудраго Платона,
I, стр. 150—166.
Критонъ, разговоръ философа
Платона. На росс. и греч. языкахъ. Изд. С. И(вашковскимъ).
М. 1832. 8°.
Критонъ. Перев. Карпова.
Сочйненія Пл., II, 1-е изд., стр.
291—316, 2-е изд., етр. 14—34.

Критонъ. Перев. А. Клеванова.
„Философекія бесѣды". М. 1861,
стр. XXI—XXIX, 79—102, 239—
241.
Критонъ, діалогъ
Платона.
Пер. съ греч. Г. Аристова. Кіевъ,
1870. — 2-е изд. испр. 1879.
Критонъ (діалогъ). Перев. съ
греч. М.ІІ. СПБ. 1876. 8° (24 стр).
Діалоги Платона. Пер. съ греч.
Н. Горбова. Вып. 1. Критонъ. М.
1879.
Критонъ.
Діалогъ Платона.
Подстрочн. пер. съ греч. со словами, примѣч. и приложеніями.
Съ присоед. статьи „Сократъ".
Пособіе для учениковъ классич.
гимназій. Изд. Д. Газиса. Одесса.
1884.
Критоыъ. Соч. Платона. Пер.
съ греч. 0. Петрученко.
М.
1885. 12°.
Критонъ.
Діалогъ Платона.
Пер. съ греч. съ примѣч. и словаремъ В . Пасхалова. Изд. Ф . Іогансона. Кіевъ 1885. — Изд. 2-е,
испр. и доп. Д. Ф. 1890. — Изд.
3-е, Кіевъ, 1898. — Изд. 4-е, Кіевъ
1903. 12° (61 стр.).
Критонъ. Перев. съ греч. Дмитрія Лебедева.
„Платонъ. Апологія Сократа и
діалогъ Критонъ". СІІБ. 1898, стр.
55—79.
Критонъ или объ обязанностяхъ гражданина.
Этическій
діалогъ Платона. Переводъ С. В.
Мышецкаго.
Отдѣльный оттискъ изъ „Филол.
Зап." 1900, стр. 1—29.
Критонъ (или о должномъ).
Перев. M. С. Соловьева.

Творенія Платона, II, стр. 3 4 3 —
359.

Критонъ.
Діалогъ
Перев. съ подлиныика
ніемъ и поясненіями
берга и А. Кнауфа.
Зеберга. Рига. 1901.

Платона.
съ введеА. ІІІлосПодъ ред.
8°.

Критояъ.
Діалогъ.
Е. В. Кисельникова.
1910 (24 стр.).

Перев.
Ревель.

Апологія Сократа. Критонъ.
Перев. съ греч. И. Румера съ
предисл. Б . Яковленко. М. 1913.
16° (78 стр.).

В.

Горгій.

Горгій.
ГІерёводъ Пахомова.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 582—695.

Горгіасъ, разговоръ Платопа.
Перев. съ греческаго B. Н. Карповымъ. М. 1857. 8° ( X 139 стр.).
Сочиненія ІІлатона, II, стр. 236
— 366.

Рец. : Отеч. Записки, 1858. Т.

117, отд. 2, стр. 21—34.

Рѣдкинъ. Изъ лекцій по исторіи философіи права. I. стр. 54
—94.

Подробное изложеніе діалога
Горгій съ переводомъ многихъ
мѣстъ.
0

Критонѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія Пл„ II, 1-е изд., стр.
280—290, 2-е изд., стр. 7—13.

Діалогъ Критонъ. Съ введеніемъ, примѣчаніями и 3 рисунками. Объяснилъ А. 0 . Поспишиль. 2-е изд. Ч. I. Текстъ.
СПБ. 1896 (19 стр.). Ч. II. Комментарій. 8° (46 стр.).
Кн. С. Н. Трубецкой.
деніе о Критонѣ.

Разсуж-

Творенія ІІлатона, II, стр. 3 6 0 —
364, a также „Курсъ древней философіи", Ч. II, стр. 51—55.

Начало Платонизма.

Къ этому отдѣлу могутъ быть
отнесевы четыре діалога, въ которыхъ выступаютъ, по словамъ
Соловьева, главныя мысли перваго самостоятельнаго міросозерцанія Платона : Горгій, Менексенъ, Менонъ и Федонъ.

15.

0

Горгіи:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія Пл., II, 2-ѳ изд. стр.
211—235.

16.
Менонъ.
скаго.

M енонъ.
Перев. I. Сндоров-

Творенія велемудраго ГІлатона,
I, стр. 434—479.

Менонъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія, II, стр. 156—208.

0 Mен он ѣ ;
Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія Платона, II, 2-е изд.,
стр. 147—155.

Меѵсоѵ. Менонъ діалогъ Платона. Греческій текстъ съ непрерывными к ъ нему примѣчаніями, съ предисловіемъ и анализомъ И. Скворцова. М. 1868.
21. ( X I X + 138 стр.).

ІІреднсловіе (стр. I — X IX). Греческій
текстъ с ъ примѣчаніями (стр. 1—66).
Анализъ д і а л о г а (стр. 67—138).

Эйхгоффъ.
Разборъ трехъ
діалоговъ Платона :
„Мепонъ",

„Критонъ" и „Федонъ" в ъ логическомъ отношеніи (Logica triam
dialogum Platonicorum Explicatio,
1854). Пер. H. Запольскаго въ
статьѣ „Къ вопросу о преподаваніи логики".
Ж. M. Н. Пр., ч. 167, стр.
67—90.

Ф. Я. Рябецъ (Ребецъ). Діалогъ Платона „Менонъ". Отношеніе этого діалога къ „Протагору" и подлинность его. Одесса.
1879. 8°.

Содержаніе діалога съ переводами отрывковъ также y Рѣдкина.
„Изъ лекцій по истор. философіи
права", IV, стр. 1 — 1 9 .

17.

Менексепъ.

іМенексенъ.

Перев.

Карпова.

Сочиненія Пл:, IV, стр. 328 —
356.

0

Менексенѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочинепія Пл., IV,
327.

18.

стр. 3 1 9 —

Федонъ.

Федонъ или разговоры о безсмертіи души.

Утренній Свгътъ, Н. Новикова,
1777, ч. I, стр. 95 — 144, 185 —
2 2 2 ; 2-е изд., стр. 41—190.

Федонъ или о душѣ.
Пахомова:

Перев.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 167—251. "

ІІав. Сохадкій. Федонъ, или
о безсмертіи души ; разговоръ
нравственный.
Эфемериды, 1804, ч. 1, стр.
7—92.
Вступленіе. I. Сократово философическое размышленіе о смерти. Изъяс-

неніе о вступленіи. II. Изъясневія на
Сократово философ. размыпіленіе о
смерти.

Федонъ. Перев. Карпова.
Пропилеи, T. V, М. 1856, стр.

3 — 9 3 . — Сочиненія Пл., II, 2-е

изд., стр. 59—144.

А. Клевановъ.
Философскія
бесѣды Платона въ русскомъ nèреводѣ. Евтифронъ, Апологія Сократа, Критонъ, Федонъ. Съ прнложеніемъ краткаго жизнеописанія Платона, подробныхъ введеній
и объяснительныхъ примѣчаній.
М. 1861. 8° ( L X X I + 271 стр.).
Стр.
XLV—LXXI,
103—220,
242—271.
Федонъ. Разговоръ Платона.
Перев. съ объяснительными примѣчаніями Дмитрія Лебедева.
Зап. Нов. Унив. 1874, т. 13.
стр. 1—143.
Изд. 2-ое, зыачительно исправленное. 1896. 12° (156 стр.).
Рец. : Ж. M. Н. Пр., 1900. ч.
327, февраль, отд. III, стр. 2 4 — 2 6 .

Платонъ, Федонъ, или о душѣ
(діалогъ) касающійся
нравовъ.
Перев. В . Кельтуяла со словаремъ
и примѣчаніями.
Пособіе для
учащихся.
Кіевъ.
1887.
12°
(200 стр.).
Н. Внноградовъ. Федонъ. Діалогъ объ идеѣ безсмертія философа классич. древности Платона.
Co введеніемъ, предисловіемъ и
примѣчаніями. М. 1892 ( Ѵ І + 1 6 4
стр.).
Ред. : Ф. Od., 1893,

т. V, кн.

2, стр. 127—128; Р. Мысль, 1894,
№ 6, стр. 314.
0

Ф е д о н ѣ.

Карповъ. Введеніе къ діалогу.

Сочиненія
стр. 37—58.

Пл.,

II,

2-е

изд.,

Д. П. Лебедевъ. Анализъ Платонова діалога „Федонъ".
3. П. Ун„ 1874, т. XI, стр.

Платонъ о душѣ. Анализъ діалога „Федонъ" съ переводомъ
текста разговора и объяснит. къ
переводу
примѣчаніями.
Од.
1874. 8°.

27—274.

Г.

Система отрѣі іеннаго идеализма.

Къ этому отдѣлу относятся пять
діалоговъ, въ которыхъ Платонъ
развиваетъ систему отрѣшеннаго
отъ жизни идеализма : Кратилъ,
Ѳеэтетъ, Софистъ, Политикъ и
Парменидъ.

19.
Кратилъ.

Кратилъ.
Перев. Карпова.

Сочиненія Пл., V, стр. 198—286.

0

Кр aт и лѣ :

Карповъ. Введеніе къ діалогу.
Сочинепія Пл., V, стр. 169—197.

П. И. Житецкій. Діалогъ Платона „Кратилъ" (анализъ).
Ж. M. Н. Пр., 1890, № 12,
стр. 3 0 7 — 3 1 8 .

20.

Ф е э т и т ъ.

Ѳеэтитъ или о знапіи. ІІерев.
М. Пахомова.
II,

Творенія велемудраго Платона,
ICH. 1 , стр.
1 — 9 6 .

Теэтетъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл„ V, стр. 320 - 4 3 7 .

Діалогъ Платона „Ѳеэтитъ",
Пер. А. Добіаша. Кіевъ. 1891. 8°
(118 стр.).
•

0

Ѳеэтетѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.
Сочиненія, V, стр. 289—319.

Н. Скворцовъ. Платонъ о знаніи въ борьбѣ съ сенсуализмомъ
и разсудочнымъ эмпиризмомъ.
Анализъ діалога Ѳеэтетъ, съ примѣч. къ тексту діалога и съ предварит. объясненіями къ чтенію
его. М. 1 8 7 1 .
8°
(II + 1 3 4 +
+ 234 стр.).
Предварительныя о б ъ я с н е н і я къ чтенію діалога. I. Подлинность діалога.
Время его н а п и с а н і я . Мѣсто его в ъ
планѣ чтенія произведеній
ІІлатона
(стр. 1-19). II. Историческая замѣтка.
объ Е в к л н д ѣ , Т е р п с і о н ѣ ,
Ѳеодорѣ п
Ѳеэтетѣ (20—25). III. Изложеніе содержапія д і а л о г а (25 29). Примѣчанія к ъ
тексту д і а л о г а (31—131). Анализъ діал о г а „Ѳеэтетъ" или П л а т о н ъ о знаніи
в ъ борьбѣ с ъ с е н с у а л и з м о м ъ и р а з с у дочиымъ эмпиризмомъ (1—234). Литер а т у р а о Платонѣ (1—18). Источішки
философіи Протагора (19—27). Платонъ,
к а г ь нсточникъ к л а е с и ч е с к о й философіп
вообще и Протагора в ъ частности ( 2 7 38). Происхожденіе
діалога
Ѳеатѳтъ
(39—47). Роль Е в к л и д а (47—50). Роль
Ѳеодора (50—64). Р о л ь Ѳеэтета (64—72).
Вопросъ о томъ, что есть знавіе, в ъ
діалогѣ „Ѳеэтетъ" (72—92). Сенсуализмъ
ІІротагора (92—101). Д в а м н ѣ а і я объ
исторпческомъ происхождепіи фплософіи
Протагора (101—107). Философія ІІротагора и отноше.ніе ісь ней Платона
(107—125). Отношеніе у ч е н і я Гераклита
к ъ сенсуалнзму П р о т а г о р а (125—133).
Доказательетва
Платономъ
несостоятельности с е н с у а л и с т и ч е с к о й теорія (133
—167). В о р ь б а П л а т о н а с ъ разсудочнымъ эмпиризмомъ (167—174). Анализъ
поиятій Платона о б ъ нстинномъ п ложномъ мнѣніи и е г о д о к а з а т е л ь с т в а , что
знаніе не есть п с т и н н о е мнѣніе ( 1 7 4 —
202). Антисѳенъ о теоріи знанія (202—
210). Б о р ь б а П л а т о н а с ъ Антисѳеномъ
(211—219). Понятіе Xoyoça
y Платона
(219—221). Общее заключеніе о воззрѣніяхъ Платона н а отношеніѳ истиннаго
мнѣнія к ъ знанію (221—232).

21.

Софистъ.

Софистъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл.,
574.

V, стр. 4 7 9 —

стр. 1—55 ; 1906, № 6, стр. 5 7 —
7 7 ; 1907, № 2, стр. 79—114,
3, стр. 1 1 5 — 1 5 4 , M 11, стр.
155—202.
Рец. : (С. Соболевскаго) Вопр.
Фил. и Лс„ кн. 92, стр. 2 6 3 — 2 6 9 ;
П. Тихомирова въ Критич. Обозр.,
1908, вып. III, стр. 23—24 ; С. П.
Кондратьева Гермесъ, 1908, N° 7,
стр. 171—173.

Софистѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.

Сочиненія Пл., V, стр. 441—478.

Ананьинъ.
логу.
Софисть,
Стр. 1—75.

22.

Долитикъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл„ VI, стр. 66—157.

Софистъ. Діалогъ Платона.
Переводъ С. А. Анавьина съ греч.
с ъ историко-литерат. введеніемъ
и замѣчаніями. Кіевъ. 1907, 8°
(202 стр.), стр. 77—152.
Кгев. Унив. Изв., 1905, № 4,

0

Творенія велемудраго Платона,
II, кн. 1, стр. 3 3 4 — 4 1 4 .

Введеніе

къ діа-

Діалогъ

ІІлатона.

Политикъ.

Градоправитель или о царствѣ.
Перев. I. Сидоровскаго.

0

Политикѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.
Сочиненія ІІл., VI, стр. 3-—65.

Рѣдкинъ.
Изложеніе
жанія діалога.

содер-

„Изъ лекцій по истор. Философіи права", IV, 9 4 — 1 1 0 .

23.

Парменидъ.

ІІарменидъ.

Перев.

Карпова.

СочиненіяПл., VI стр. 2 4 4 — 3 2 5 .

Парменидъ, діалогъ ГІлатона.
Перев. Ф . А. Златоустовскаго.
Ж. M. Н. Пр., 1873, N° 4, ч.
166, стр. 219—238, N° 5, ч. 167.
стр. 108—139.

0

Парменидѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.
Сочиненія Пл.,ѴІ,стр. 1 6 1 — 2 4 3 .

Златоустовскій. Анализъ, происхожденіе и значеніе діалога.
Ж. M. Н. Лр., Ч. 166, стр.

2 0 1 — 2 1 9 , Ч. 167, стр. 139—162.

д. Эросъ.
Къ этому отдѣлу относятся два
діалога, которые, по мнѣнію Соловьева, знаменуютъ переходъПлатона. отъ отрѣшеннаго идеализма
къ положительному : Федръ и Ііиршество.

24,Федръ.
скаго.

Федръ.

Перев.

I.

Сидоров-

Творенія велемудраго ІІлатона,
II, кн. 1, стр. 1 5 7 — 2 2 9 .

Федръ, разговоръ
Платона,
пер. съ греч. проф. Карпова.
Ж..М. Л. Пр. 1858, ч. 100, стр.
1 7 9 — 2 9 2 . Сочиненія Пл., IV, стр.
17-116.

Изъ Федра.

Прнчина любви.

(Стихотв.
скаго.)

нереводъ

A. Тамбов-

„Тріумфъ любви".
стр. 7 — 1 2 .

СПБ. 1895,

Творенія Платона. Федръ (о
значеніи философіи). Перев. с ъ
введеніемъ и примѣчаніямиН. Мурашова. М. 1904 (VIII + 67 стр.).
0

Федрѣ:

Карповъ. Введеніе къ діалогу.
Оочиненія Пл., IV, стр. 3—-16.

1. Luniak. Miscellanea critica.
Ж. M. H. Пр., 1883, № 11.

Среди црочихъ замѣтка Ad. Plat.
Phaedr p. '267 c.

25.

Пиршество.

Пиръ Платоновъ о любви (разговоръ).

Утренній Свѣтъ, Н. Новикова,
ч. V 1-е изд. СГІБ. 1779, стр.
8 3 — 1 6 1 ; рѣчь Федрова стр. 94,
рѣчь Павзанія стр. 99, рѣчь Ериксимахова стр. 110, рѣчь Аристофанова стр. 117, рѣчь Агатонова
стр. 126, рѣчь Сократова стр. 135.
(2-е изд. М. 1785, етр. 91—160).

ІІиръ.

Перев.

М. ІІахомова.

Творенія велемудраго Платона,
II, Кн. 1, стр. 97—156.

Е.

Ф и л е б ъ.

Филивъ или о
Перев. Пахомова.

Перев. Карпова.

СочиненіяПл.,ІѴ,стр. 144—224.

Александръ Нечаевъ. Пиръ.
Философская поэма любви. Опытъ
поэтическаго изложенія Платона.
СПБ. 1893. 8° (13 стр.). Изд. 2-е,
СПБ. 1894. 8° (16 стр.).
П. Jlum., 1893, № 2, стр. 1—13.
Рец. Ф. Библ., 1894, т. I. стр.
3 0 . ; P. М., 1894, № 12, стр.
592. Сжатое изложеніе содержанія
діалога стихами.

Рѣчь Аристофана стихами была
переложена А. Тамбовскимъ. въ
книгѣ „Везграничное море любви".
СГІБ. 1890.

ГІиръ Платона (о любви), съ
греч. А. Пресса, СПБ. 1905 (47 стр.).
2-е изд. 1910 (80 стр.).
Пиръ. Бесѣда о любви. Пер.
съ греч. И. Д. Городецкаго. М.
1908 (102 стр.) 2-е изд. М. 1910
(110 стр.).
0

Пиршествѣ:

П. Б. Басистовъ.
рическомъ значеніи
„Симпосіона".

Объ истоПлатонова

0. 3., 1850, № 9, отд. II, стр.
53—64. (Выдержка въ Ж. M. H. II.,
ч. 68, 1850, № 12, отд. VI, стр.
267).

Положительный идеализмъ.

Къ этому отдѣлу могутъ быть
причислены І І Я Т Ь діалоговъ : Филебъ, Государство, Тимей, Критій
и Законы.

26.

Пиръ.

пріятности.

Творенія велемудраго Платона,
I, стр. 480—562.

Филебъ.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл., V, стр. 49—166.

0

Филебѣ:

Филебъ или разговоръ Платона о высочайшемъ благѣ.

Анализъ
этого діалога изъ
Journal des Savants.
M. Тел., 1826, I, стр. 5 — 2 6 ;
II, стр. 119—132.

В ерховное благо, изъ соч. Платона.
М. Тел., 1826, IX, стр. 11—17.

А. Меншиковъ.
логъ Платона.

Филебъ, діа-

Проп., т. I, (М. 1854),
311—349.
Анализъ діалога.

стр.

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.
Сочиненія Пл., V, стр. 3—48.

27.

Государство.

Гражданство.
Пахомовъ.

Перев.

Матѳій

Творенія велемудраго Платона,
II, кн. 2, стр. 4 1 7 — 9 0 2 .

Платонова Республика. Пер.
СПБ. Журн., 1805, № 5, стр.

9 1 ; № 6, стр. 101.

Политика или
ІІерев. Карпова.

государство.

Сочиненія Платона, т. III.

Государство. Переводъ и пзложеыіе Рѣдкина.

„Изъ лекцій по исторіи фил.
права," т. IV, стр. 119 — 515.

0

Государствѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.

Сочиненія Пл., III, стр. 3—48.

Рѣдкинъ.

Только что указан. сочин.

Р. Пельманъ.
Платоновское
государство разума.

„Исторія а н т и ч н а г о коммунизма и
еоціализма", стр. 1 2 2 — 2 2 0 .
1. Г о с у д а р с т в о и его о р г а н ы (стр.
1 2 2 - 1 3 3 ) . 2. Г р а ж д а н е (133—169).
3.
Совпаденіе
соціализма и нндивидуализма y П л а т о н а в ъ его идеальномъ
г о с у д а р с т в ѣ ( 1 6 9 — 1 8 8 ) . 4. Осуществленіе г о с у д а р с т в а р а з у м а (188—191). 5.
Историческая о ц ѣ н к а „Политіи" (191 —
220). Примѣчанія ( 6 2 0 — 6 4 1 ) .

28.
Тимей.

Тимей.

Перев. Карпова.

Сочиненія
371—488.

Платона,

VI,

стр.

Платонъ. Діалоги. Тимей или
о природѣ вещей и Критій. Перев.
съ примѣч. и введеніемъ Г. В.
Малеванскаго. Кіевъ, 1883, 8° стр.

41—238.
Раньше : Тр. Кіев. Дух.
Ак.,
1882, № 1—5, 9 и 10 въ приложеніи.

0

Тимеѣ:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.
Сочиненія, VI, стр. 3 2 9 — 3 7 0 .

Малеванскій. Введеніе къ діалогу.

„Діалоги Платона Тимей и Критій", стр. 1—39.
29.

Критіасъ.

Критій.

Перев. Карпова.

Сочиненія Пл., VI, стр.
519.

497—

Критій, діалогъ Платона. Перев. Г. В. Малеванскаго, съ примѣч.
Тр. К. Д. Ак. 1883, № 4, стр.

1 — 2 8 , въ приложеніи ; a также
Діалоги Платона Тимей и Критій.
Кіевъ. 1883.

0

Критіи:

Карповъ. Введеніе к ъ діалогу.
Сочиненія, VI,

Р. ІІельманъ.
лантида".

стр. 4 9 1 — 4 9 6 .

Платонова „Ат-

Въ „Исторіи античнаго коммунизма и соціализма", стр. 3 0 3 —
307, 661—662.

30.

3 a к о н ы.

Законы или о законоположе-

ніи трииадцать книгъ. Прелож.
с ъ греч. на россійскій свящ. Іоанномъ Сидоровскимъ.
Твореній
велемудраго
Платона, часть третія. СПБ. 1785,
4, ( Ѵ І + 4 9 4 ) .
Въ качествѣ XIII книги переведенъ сомнительный платоновскій
діалогъ Епимонидъ (стр. 468—-494).
Платоновы разговоры о законахъ.
Пер. В . Оболенскаго с ъ
греч. М. 1827. 8 ° ( 6 + І Ѵ + 5 5 5 стр.).
Ред. : М. Вѣстн., 1827, ч. 4,
стр. 7 1 — 8 1 .
В. Оболенскій. ІІравила жизни
добродѣтелыюй. (Изъ соч. Платона „0 з а к о н а х ъ " ) .
М. Вгьстп., 1827, ч. 2, стр.
348—363.
Въ значительной степени переводомъ Законовъ нужно считать
чрезвычайно лодробноѳ изложеніе
содержанія этого діалога, пере-

Ж.

межаюшееся съ переводомъ цѣлыхъ главъ, сдѣланное П. Г. Рѣдкинымъ въ 5-мъ томѣ его „Лекцій по исторіи философіи права''
СПБ. 1890. 8° (отр. 1—356).
Законы.
Перев. с ъ греч. Г.
Янчевецкій.
Прилож. къ Гимназія,
1898,
стр. 1—110 (кн. I—IV, 5), 1899,
стр. 111—123.
Кончается, кн. IV, 12.
0

Законахъ:

Р. Пельманъ.
„Второе ио
совершенству" государство Платона.

„Исторія а н т и ч н а г о коммунизма п
соціализма" (стр. 2 2 0 — 2 6 8 )
1. Историческія и психологическія
предпосылки (220—224). 2. Соціальноэкоыомическія о с н о в ы г о с у д а р с т в а „Законовъ"
(226—238).
3. Распорядокъ
жизии г р а ж д а н ъ (239—251). 4. Г о с у даретвенное у с т р о й с т в о (252—258). 5.
К ъ оцѣнкѣ г о с у д а р с т в а з а к о н о в ъ (258 —
267). ІІримѣчанія (641—651).

Сомнительные діалоги, письма, стихи.

31. Соперники или о любомудріи. Пер. I. Сидоровскаго.
Твореяія велемудраго Платона,
I, 6 9 6 — 7 0 8 .
— ІІер. Карпова.
Сочинеиія Платона, IV, стр. 417
—434.
32. Епиномидъ. Пер. I. Сидоровскаго.
Въ качествѣ XIII книги „Законовъ".
Творенія велемудраго
ІІлатона, III, 468—494.

Сочиненія ІІлатопа, VI, 5 2 1 —
553.
35. Клитофонъ. Перев. Карпова.
Сочиненія Платона, IV, 4 5 3 —
563.
36.
Пришлецъ
( 0 праведномъ). Пер. Пахомова.
Творенія велем. ІІлатоиа, I,
90—96.
37. Эриксіасъ. Пер. Карпова.
Сочийенія Платона, VI, 5 5 5 —
578.

33. Гиппархъ.
Перев. Kap- |
пова.
Сочиненія Платона, IV, 435
;
38. А к с і о х ъ или о смерти.
452.
Перев. Пахомова.
Раст. Виноградъ, 1786, ноябрь,
34. Миносъ. Пер. Карпова.
!
69—88.

39.

Письма.

Собр.

Платонъ Діонисію, Сиракузскому
тирану
(Письмо). Пер.
съ фр.
Новости русской литер. па 1805,
ч.

14, стр.

353—363.

40.

68—71.

Стихи.

A. Н. Майковъ. Платона единственные 2 стиха, до насъ дошедшіе.

А.

изданіе

6-е,

381.

стр.

41.

177—182.

Завѣщаніе.

Надгробыое слово велемудраго
Платона. Пер. съ греч. М. ІІахомова.
Раст. Виноградъ, 1786, апр.,
стр.

53—86.

I I . Л и т е р а т у р а о Платонѣ.
Общій взглядъ на философію Платона.

В. Виндельбандъ.
Платопъ.
Перев. съ нѣмед. Алекс. Громбаха. і-е изд. СПБ. 1900 (200
стр.). 2-е изд. СПБ. 1904 (200 стр.).
— Перев. съ нѣм. I. В. Постмана, подъ ред. и со вступ. ст.
проф. К. Жакова. Безпл. прил.
къ журн., „Ясная Поляна". Съ
портр. СПБ. 1909 (174 стр.).

В в е д е н і е . 1. Ч е л о в ѣ к ъ . 2. Учитель.
3. Писатель. 4. Философъ. 5. Богословъ.
6. Содіальный философъ. 7. Пророкъ.
Заключеніе.

А. Гиляровъ.
Платонизмъ,
какъ основаніе современнаго міровоззрѣнія, в ъ связи с ъ вопросомч
о задачахъ и судьбахъ философіи.
В ъ приложеніяхъ : Платонизмъ
в ъ грезахъ любви. Взглядъ на
красоту до Платона и ученіе
Платона о красотѣ и любви. Платонизмъ и христіанство. Значеніе волненій в ъ философіи. М.
1887. 8° (90 стр.).
Рец. : В. Еер.,
1887, № 10,
стр. 8 6 6 — 8 6 8 ;
стр. 8 — 9 .

сочиненій,

1 8 9 3 , т . I, с т р .

Стихотворенія,
приписываемыя Платону. Пер. К. Н. С-скаго.
Ж. M. Н. Пр„ 1 8 8 7 , ч . 2 5 4 ,
дек.,

Письмо Діона къ Діонисіго.
Изъ твореній Платона.
Сѣв. Минерва, 1832, ч. 3, авг.,
стр.

СПБ.

Р• М . ,

1 8 8 7 , № 1,

— Источники о софистахъ.
Платонъ, какъ историческій свидѣтель. Опытъ историко - философской критики.
Кіевъ. 1891.
8 ° ( Ѵ І + 3 5 8 стр.).
К. Ун. И., 1 8 9 0 , № 1 0 ; 1 8 9 1 ,
N6JV6

5—7.

Р е ц . : А. К о з л о в а п о д ъ з а г л .
„Новѣйшее изслѣдованіе о Плат о н ѣ " в ъ В. Ф. и П.,
1 8 9 2 , кн.
1 1 , стр. 4 6 — 5 9 ; А. И . В в е д е н с к а г о в ъ ІІротоколахъ засгъданій

И. СЛБ.

И.

06.,

Унив., № 45 ; перепеч. в ъ

1 8 9 2 , т. 4 , с т р .

334—338.

Н. Я . Гротъ. Очеркъ философіи Платона. М. 1897. 12° (191
стр.).

В с т у п л е н і е (7—11). Б і о г р а ф і я Плат о н а (12—20). Х а р а к т е р ъ Пл. (21—23).
Сочиненія Пл. (24—36). В р е м я н а п и с а нія и соотношеніе д і а л о г о в ъ (37—46).
Д ѣ л е н і е фплософіи Пл. и ея с о с т а в н ы я
ч а е т и (47—50). У ч е н і е Пл. о б ъ Эросѣ
( 5 1 — 5 4 ) . Методологія Пл. ( 5 5 — 8 0 ) . У ч е ніе Пл. объ пдеяхъ (81—124).
Физика
Пл. (125—140). Ученіе о безсмертіи д у ш и
( 1 4 1 — 1 5 3 ) . Этика Пл. ( 1 5 4 — 1 6 0 ) .
Уяеніе Пл. о г о с у д а р с т в ѣ , к а к ъ основаніи
о б щ е с т в е н н о й нравственности (161—173).

Общее з н а ч е н і е философіиПл. (174—185).
Заключеніе (186—189).

Рец. : Недѣля, 1897, № 1 1 ;
.'Іитер. прилож. къ Нивѣ, 1897,
№ 6, 433.
Послѣднія главы этого „Очерка"
по мнѣнію ііроф. Гилярова, есть
лучшее, что написано о Платонѣ.

А. Гуляевъ.
Какъ ІІлатонъ
понималъ свою философію?
В.иР.,
1897, № 13, стр. 1—27.
ІІауль Дейссенъ. Ведаита и
Платонъ в ъ с в ѣ т ѣ Кантовской
философіи. Переводъ с ъ нѣмецкаго М. Сизова. М. 1912 (42 стр.).
A. В. Добіашъ.
Этюды по
Платону.
I. Разборъ
взгляда
Шаршмидта на Платопа. Кіевъ,
1894. 8° (66 стр.).
Изв. И.-Ф. Инст. Безб.,
т.
ХШ, 1894, стр. 1—66.
А. Клевановъ. Обозрѣніе философской дѣятельности Платоиа
и Сократа (по Целлеру). С ъ прилож. в ъ русск. переводѣ 4 изслѣдов. франц. философа Кузеіга.
М. 1861. 8° ( Х + 2 9 7 стр.).
Рец. : Русск. Слово, 1861, № 4,
стр. 3 8 — 6 3 (статья Д. И. ГІисарева
„Идеализмъ Платона") ;
Книжн.
Вѣстн., 1861, № 4, стр. 50.
(К. Коллинзъ). Платонъ, в ъ
изложеніи К — н а К—за. Пер. Ф .
Резенеръ. СПБ. 1876. 12°.
Рец. : Ж. M. Н. 11р., 1877, № 8.
П. Линицкій. Общій в з г л я д ъ
на философію Платона.
Тр. К. Д. Ак., 1867, № 10,
стр. 5 2 — 8 8 .
Вл. Соловьевъ. Платонъ.
Энцикл. словарь Брокгауза и
Ефрона. Собраніе Сочиненій, т.
IX, СПБ. 1907, стр. 196—228.
Біографія Платона. Вопросъ о под-

линности и хронологіи Платоновыхъ сочиненій. Фплософія Пл. в ъ ея жизненн ы х ъ мотивахъ. ГІервое самостоятеііьное міровоззрѣніе Пл. Переходъ Пл. отъ
отрпцательнаго и д е а л и з м а к ъ положительному. Періодъ п р а к т и ч е с к а г о идеализма. Отреченіе Пл. отъ приациповъ
Сократа и философіи. А. У ч е н і е о познаніи. В. Теорія идей. С. Космологія.
D. ГІсихологія, э т и к а и цолитика. Е.
Эсхатологія.

Мелкія

статьи

и замѣтки:

Ю. Бартеневъ.
Рецензія на
франц. книгу A. Fouillée, La philosophie de Platon, Paris. 1888—9
(Bonp. Фил. u lieux, KH. 3, стр.
115—118).
A. H. Гиляровъ. Рецензіи иностранныхъ книгъ гіо философіи
Платона : Ch. Bénard, Platon, P.
1892 (B. Ф. и Пс., кн. 20. стр.
111), W. Pater, Piato and Platonism, L. 1893 (B. Ф. u Ile., KH.
23, стр. 438), Ch. Huit, La vie et
l'oeuvre de Platon, P. 1893 ( B . Ф.
u lie., ICH. 26, стр. 57), Pöhlman,
Geschichte d. antik. Kommunismus
und Socialismus, München. 1893
(B. Ф. u Пс., KH. 26), Piatos Republic, edited by R. Jowet and Campbell, Oxford, 1894 (B. Ф. u 11c.,
ICH. 31, стр. 2 8 — 3 6 ) , Bernard Bosanquet, A. Compansion to Plato's
Republic, Lond. 1895. (B. Ф. u Tic.,
ICH. 32, стр. 131—148).
Діонисія Галикарнасскаго сужденія о ІІлатонѣ, Геродотѣ, Ѳукидидѣ, Ксенофонтѣ, Филистѣ и
Ѳеопомпѣ. ГІерев. съ греч. (Ж.
M. Н. Пр., 1838, ч. 19, стр. 5 8 6 —
614).
И. Ивановъ. Философія безъ
фактовъ. (P. М., 1893, № 2, стр.
37—60 ; № 3, стр. 10—23. 0
философіи Платона).
A. А. Козловъ. Новѣйшее изслѣдованіе о ІІлатонѣ (по поводу
сочиненія A. Н. Гилярова: „Источники о Софистахъ") (Вопр. Фил.
и Псих., кн. 1892, стр. 46—59).

Кузенъ. Четыре изслѣдованія
о Платонѣ. Прилоясеніе къ „Обозрѣнію филисофской дѣятельности
Платона и Сократа" Клеванова.
М. 1861.
Лагарпъ. Платонъ (Ликей, ч.
5, стр. 13—80. СПБ. 1814).
A. С. Лебедевъ.
Къ исторіи
просвѣіденія въ Византіи : споръ
о Платонѣ и Аристотелѣ въ XV в.
(ІІр. 06., 1875, № 8, стр. 580—591).
A. Лотоцкій. Культурное значеніе философіи Платона. ( B и P.,
1894, № 17, стр. 207—226).
B. Мартыновскій. Какія свѣдѣнія изъ исторіи философіи слѣдуетъ сообщать въ гимназіи при
чтеніи Платона? (Отчетъ о занятіяхъ Еоммиссіи учрежд.
Попеч.
Кавк. уч. окр. къ улучиі. препод.
древн. языкоеъ, Тифлисъ, 1882, стр.
375—384).
Д. И. Писаревъ.
Идеализмъ
Платояа (по поводу „Обозрѣнія
философской дѣятельности Платона и Сократа по Целлеру", составл. Клевановымъ). {Pye. Слово,
1861, № 4, <щѵ 3 8 — 6 3 ; Сочинеаія Писарева, СПВ. 1868. T. IX).

Б.

Платонъ и Аристотель (Моск.
Тел., 1828, XXII, стр. 174—179).
Платонъ, философъ (Соврем.,
XXV, 41).
Платонъ, философъ оригинальный, систематическій (Отрывокъ
изъ исторіи философіи). {В. Евр.,
1830, мартъ и алр., стр. 9—18).
А. Поспишиль. Очеркъ древнегреческой философіи.
Сократъ.
Платонъ {Сборникъ emameü no классич. древн. изд. Егев. Отд. Общ.
Класс.
Фил. и педаг. Вып. 2-й.
Кіевъ 1885).
А. Прессъ.
Платонъ (Общедоступная философія).
Вьш. I,
СПБ. 1900. 8° (27 стр.).
П. Соколовъ. Какъ отцы деркви
первыхъ пяти вѣковъ думали о философіи вообще и особенно о философіи Платона (Въ книгѣ Опыты
упражненій воспитанниковъ Еіев. Д.
Ак. V учеб. курса. T. I. Кіевъ,
1832).
ПІваницъ. 0 платоновыхъ ми%фахъ (пер. съ нѣм. въ
Пропилеяхъ,
т. V, стр. 77—93).

Жизнь Платона.

(Діогенъ Лаерцій). Ж и з н ь ІІлатона.
Утренній Свгътъ, 1779, ч. V,
янв., стр. 1 — 4 6 .
A. А. Козловъ. Рецензія на
кн. : W . L u t o s l a w s k i . S u r une
nouvelle methode pour déterminer
la chronologie du dialogue de Platon.
Bonp. Фил. u Uc., KH. 34, 1896,
472—4.
E . Орловъ.
Платонъ.
Его
жизнь и ф и л о с о ф с к а я дѣятельность. Б і о г р а ф и ч . очеркъ Е . Орлова. Съ портр. Платона. (Біогр.

библ. Ф . Павленкова). С П Б . 1896.
8° (78 стр.).
I I . Орловъ.
Философъ
въ
практикѣ, или жизнь велемудраго Платона, изъ р а з н ы х ъ исторій выписанная. СПБ. 1805. Пер.
с ъ франц.
[Риттеръ]. 0 жизни и творен і я х ъ греческаго философа Платона. Пер. изъ Риттера В . Лисицына.
Ж. M. Н. Пр., 1836, ч, 10,
стр. 486—512.
В л . Соловьевъ.

Ж и з н ь и про-

изведенія
Платона
(ІІредварительный очеркъ).
Вступленіе въ 1-й томъ „Твореній Платона". М. 1899, стр.
] —30.

В,

— Жизненная драма Платона.
Очеркъ. 1898.
Собраніе Сочиненій, т. "VIII, стр.
246—-290.

Діалектика и учен іе объ идеяхъ Платона.

Д. И. Богдашевскій. У ч е н і е
Платона о знаніи.
Тр. К. Д. Ак., 1897, № 12,
стр. 5 5 7 — 5 7 9 . „Изъ исторіи греческой философіи", Кіевъ, 1898,
стр. 1 5 1 — 1 7 3 .
Ф. Зеленогорскій. Идеи и діалектика по Платону.
B. и P., 1890, № 7, стр. 2 8 5 —
3 1 2 ; № 8, стр. 327—339.
Обзоръ И. Слободскаго, В. Ф.
и Пс., 1890, кн. 5, стр. 78—79.
A. А. Козловъ. Философскіе
этюды. Ч. II. Методъ и направленіе философіи Платона. Кіевъ.
1880. 8° ( 1 1 + 2 0 3 стр.).
Кіев. Ун. Изе., 1878, № 11,
стр. 5 8 0 — 5 9 2 ; '1879, № 1, стр.
20—32, № 3, стр. 137—154, As 6,
стр. 3 1 7 — 3 3 5 , № 8, стр. 3 7 9 —
396, № 9, стр. 415—441, № 10,
стр. 4 6 9 — 4 9 5 , № 12, стр. 5 1 1 —
525 ; 1880, № 1, стр. 20—44, № 3,
стр. 1 3 5 — 1 7 0 .
Гл. I. Методъ философскаго п о з н а нія y П л а т о н а (стр. 4—124). Гл. II. Направленіе фплософіи Гілатоиа ( в ъ тѳоріи
п о з н а в і я , в ъ метафизикѣ и в ъ э т и к ѣ )
(142—196).
Гл. ПІ.
Резюме предшес т в у ю щ и х ъ г л а в ъ (195—203).

Эрнстъ Лаасъ. Идеализмъ и
позитивизмъ. Первая общая и основная часть.
ІІерев. съ н ѣ м .
подъ ред. С. Н. Эверлинга. М.
1907. 8° (219 стр.).

Р а з б о р ъ платоновскаго Ѳеэтета. Сенс у а л и с т и ч е с к а я , релятивистическая и г е р а к л и т о в с к а я теоріи познанія, которыя
Платонъ стремился свести к ъ е д и н с т в у
(25—35). С е н с у а л и з м ъ и критика его
Платономъ (35—51). Вліяніе в ъ послѣ-

дуюіцее время п л а т о н о в с к а г о автисеисуализма (51—64). А р г у м е в т ы Платона
противъ с е н с у а л и з м а (64—143). Протагоровскій релятивизмъ и позитивизмъ
y Платона (143—152).
Гераклитовскій
нозитивизмъ y Платона (152—168). У ч е ніе Платона о с у ж д е н і и п и д е я х ъ .

Ред. : Н. Самсовова, Ерит.
Обозр., 1908, вып. II, стр. 3 5 — 3 8 ;
В. Ф. и Пс., кн. 92, стр. 271—280
(Боричевскаго).

П. Линіщкій.
Платонъ
—
представитель
идеализма
въ
древней философіи.
Тр. Е. Д. Ак., 1868, № 7, QTp.
4 8 — 1 0 8 ; № 9, стр. 419—467.
[Риттеръ]. В з г л я д ъ Платона
на ыауку философіи (по Ритті ру).
Ж." M. Ii. ІІр., 1837, ч. 13.
стр. 265—301.
Н. Скворцовъ. Платонъ о знаніи въ борьбѣ с ъ сенсуализмомъ
и разсудочнымъ
эмпиризмомъ.
Анализъ діалога Ѳеэтетъ, съ иримѣч. и объясненіями. М. 1871,
(134—234 стр.).
[Cep. К. Омирновъ, прот.]. Нѣчто объ идеяхъ Платопа.
Москвит., 1843, № 8, стр. 413
—446.
Обоар. статьи сдѣлано П. Би• лярскимъ въ Ж. M. Н. 11р., 1843,
ч. 40, Стр. 1 7 9 — 1 8 3 .
Н. Стеллецкій.
Нѣсколько
критическихъ замѣчаній по поводу мнѣнія нѣмецкаго философа
Фр. Альб. Л я н г е о сравнительномъ значеніи д л я развптія на-

уки в з г л я д о в ъ Протагора и Платона на познаніе.
В. и P., 1894, N5 16, стр.
156—180.
Г . Е . Струве. 0 логикѣ ГІлатона в ъ связи с ъ хронологіей и
стіілометріею его сочиненій.
В. Ф. и Пс„ 1898, кн. 43, стр.
187—205.
По поводу книги В. Лютославскаго „The origin and Growth of
Plato's Logic".
И. Халнппа.

Систематическій

Г.

очеркъ гносеологическихъ воззрѣній Платона и критическая
о ц ѣ н к а ихъ.
Вгъра и Раз., 1899,
4, стр.
101—108.
П. Д. Юркевичъ. Р а з у м ъ по
ученію ГІлатона и опытъ по ученію Канта. М. 1865. 8° (72 стр.).
М. Уme. Bs., 1 8 6 5 — 1 8 6 6 , № 5,
стр. 321 - 3 9 2 .
Рец. : H. H. Страховъ „ГІо поводу статьи П. Д. Юркевича", 0. 3.,
1866, N5 8.

Метафи: іка Платона.

П. Каленовъ. Любовь по Платону.
p. В „ 1886, N° 11, стр. 121
139.
Д. Лебедевъ. Платонъ о д у ш ѣ .
Анализъ діалога „ Ф е д о н ъ " . Одесса. 1874. 8°.
Зап. Нов. Ун., 1874, т. XIV,
стр. 27—274.

Введеніе.
I. П о д л и н н о е т ь
Федона,
Время его н а і ш с а н і я . С о с т а в ъ д і а л о г а
(стр. 37—55). 2. Харатстеристика лицъ
р а з г о в о р а (56—70).
3. В с т у п и т е л ь н а я
ч а с т ь Ф е д о н а . Б е с ѣ д а С о к р а т а в ъ темн и ц ѣ с ъ друаьями о з в а ч е н і п жизни и
смерти (71—83). 4. Пѳрвое доказательс т в о безсмертія д у ш и , основанное в а
древнемъ преданіи,
подтверждаемомъ
всеобщностыо з а к о н а „ к р а й н и х ъ противоположностей" в ъ бытіи.
Аяализъ
д о к а з а т е л ь с т в а ( 8 4 — 9 7 ) . 5. Второе психологическое д о к а з а т е л ь с т в о
безсмертія, основанное н а с у і ц е с т в о в а н і и в ъ
д у ш ѣ д о в р е м е н н ы х ъ идей.
Анализъ
д о к а з а т е л ь с т в а ( 9 8 — 1 1 4 ) . 6. Третье док а з а т е л ь с т в о безсмертія и з ъ разсмотрѣнія природы души. Миѳъ о переселеніи д у ш ъ (115—131). 7. П е р е р ы в ъ в ъ
разсужденіи. И з с л ѣ д о в а н і е вопроса, н е
есть ли д у ш а г а р м о н і я . Переходъ к ъ
4-му д о к а з а т е л ь с т в у (132—163). 8. Четвертоѳ — космическое — д о к а з а т е л ь с т в о
безсмертія. Метафизическое ученіс Платона объ и д е я х ъ . А н а л и з ъ доказательс т в а (164—190). 9. Н р а в с т в е н н ы е в ы в о д ы изъ идеи безсмѳртія. Мпѳъ о переселеніп д у ш ъ . С м е р т ь С о к р а т а ( 1 9 1 —

218). 10. Идея Фѳдона: его философ. и
художественное цѣлое. Историческая
основа нослѣдвей бесѣды Сократа. ІІиѳагорейскій характеръ доктринъ Федона. Рслигіозно-нравствениый харак•геръ его. ІІсихологнческая теорія Федона. Мѳфъ Федра о небеоной жизни
душъ. Заключеиіе (стр. 219—274).
I I . Линицкій. У ч е н і е Платона
о божествѣ. Кіев'і>, 1876. 8° (ІГІ-+
334 стр.).
Тр. К. Д. Лк., 1875, № 9, стр.
3 7 3 — 4 3 5 , N»10. стр. 3 — 3 9 , N511,
стр. 202—248, № 12, стр. 3 5 1 —
4 2 5 ; 1876, № 2, стр. 2 2 2 — 2 8 3 .
Введеніе. Часть I. 1. Обозрѣніе относящихся къ ученію Пл. о божествѣ
важнѣйшихъ мѣстъ изъ его еочиненій
(стр. 10—27). 2. Различные опыты нзъясненія ученія Пл. о божествѣ а) со етороны внутренияго содержанія этого ученія и б) со стороны отношенія его къ христіанству (27—150). Часть II. 1. Ученіе
Платона о божествѣ по внутреннему его
содержанію (151—280). 2. Отношеніе платонпзма съ одной стороны къ предществующему развитію теологяческихъ понятій, a съ другой — къ послѣдуюгцему
христіанекому вѣроученію (280—330).
Рец. : M. А. Олесницкаго, Тр.
К. Д. А., 1876, № 8, стр. 2 8 0 —
302 ; Д. В. ІІоспѣхова, стр. 3 0 2 —
320. Отчетъ о диспутѣ : Кгев. Тел.,
1876, № 7 0 ; Кіевлянинъ,
1876,
N° 75 ; 'J'p. Е. Д. А., 1876, N° 7 ;

Егев. епарх. вкд., 1876, № 14, стр.
— Рѣчь, сказанная предъ ііубличной защитой сочиненія „Ученіе Платона о божествѣ".
Тр. Е. Д. Ак., 1 8 7 6 , № 7 ,
стр.

Н.

Метафизика Платонова.

В . Евр., 1 8 3 0 , іюль, стр. 3 — 2 2 ,

453—460.

235—243.

H. А. Любимовъ.
Изученіе
ирироды в ъ древности и въ новое время.
P. В., 1891, № 6 — 7 .
Гл. V. Платоно - Аристотелево міровоззрѣніе. Общая х а р а к т е р и с т и к а у ч е иія Платона. VI. В ѣ р о в а н і я Платона.
VII. Философсьое ученіе Платова. VIII.
Ученіе Платона о душѣ.

— Греческая философія природы в ъ міровоззрѣніи Платона
и Аристотеля („Исторія физики",
СПБ. 1892, кн. 3-я, стр. 60—149).

81—94.

— Идеологія по ученію ІІлатоиа.
Ibid.,

іюнь, стр.

161—182.

M. А. Орловъ.
Вопросъ о
судьбѣ души ио смерти въ философской системѣ Платона. Одесса.
1882 (25 стр.).
Платонова аллегорія о естествѣ души.
Чтенге для вкуса, разума и чувствованій, 1791, ч. II, стр. 145—
160.
Платоновъ. 0 платонической
троичности Вожества передъ свѣтомъ христіанскаго и Богооткровепнаго
ученія
о Пресвятой
Троидѣ. 1874. 12° (54 стр.).

I. Т в о р е н і я Платоиа и Аристотеля
(60—70). 2. У ч е н і е Платона, к а к ъ приз ы в ъ к ъ размышленію с ъ з а к р ы т ы м и
окнами ч у в с т в ъ (70—80).
3. У ч е н і е
Платона о д у х о в н о м ъ мірѣ к а к ъ ч а с т и
н а б л ю д а е м а г о бытія (80—96). 4. У ч е иіе Платона о духовпомъ мірѣ идей
(96—108). 5. У ч е н і е Платона о лриродѣ (108—120).

Сравнеыіе разсужденій Полоцкаго о душѣ съ мнѣніями
і Сократа, Платона и Цицерона.

Г. В. Малеванскій. Музыкальная и астрономическая система
Платона в ъ связи съ другими
системами древности.
Тр. Е. Д. А., 1 8 8 3 , № 2 , с т р .

К. Тхоржевскій. Изслѣдованіе о космической системѣ ІІлатона.
У. 3. Каз. Ум., 1 8 5 5 , III, стр.

278—313.

123—172.

II. Милославскій.
селеніе y Платона.
Древнее

Душепере-

языческое

странствованіяхъ
душъ".

Казань.

и

учеыіе

о

переселеніяхъ

1873,

стр.

219—

249.

31. Д. Муретовъ. Новозавѣтная иѣснь любви сравнительно
съ „Пиромъ" Платоиа и „Пѣсныо
Пѣсней".
Бог. В., 1 9 0 3 , № 1 1 , с т р . 4 6 1 —
499;

№

12,

P . В . , 1 8 0 9 , ч . 8 , стр. 2 8 2 — 2 9 3 .

стр.

559—612.

А. Фуллье. Любовь по Платону. Перев. и предисл. Н. Герасимова. М. 1898. 12° (48 стр.).
И. Чистовичъ. Древне-греческій міръ и христіанство въ отношеніи къ вопросу о безсмертіи и будущей жизни человѣка.
СПБ. 1 8 7 1 .

I. Идея безсмертія н а научно-философской основѣ. ІІлатонъ.
Главнымъ
образомъ а н а л п з ъ п разборъ содержанія д і а л о г а „ Ф е д о н ъ " (стр. 95—190).

A. Шостьинъ.
тона о матеріи.

Ученіе

Д.

Пла-

B. u P., 1887, N° 14, стр. 82109.

Этика и политика Платона.

Г. Гомперцъ. Жизнепониманіе греческихъ философовъ. СІІБ.
1912.

М. Рубинштейнъ.
Педагогическія идеи Платоиа.
В. Ф. и Пс.. 1914.

Г. Г. Зоргенфрѳй. Соціальная педагогика ГІлатоыа.
Ж. M. Н. Др„ 1906, ч. VI,
дек., стр. 188—201.

Кн. Е. II. Трубедкой. Политическіе идеалы Платона и Аристотеля въ ихъ всемірно-историческомъ значеніи.
В. Ф. u lie., 1890, кн. 4, стр.
1—36.

Платонъ, стр.

149—174.

И. Д. Нарбековъ. Идеалы воспитанія и образованія y древнихъ
грековъ по сочиненіямъ философа Платона „Политика или государство" и „Законы".
Прав. Соб., 1912, № 7—8, стр.
130—163.

— Соціальная утопія Платоыа.
М. 1908. 8° ( Ѵ І + 1 1 1 стр.).
Вопр. Ф. u lie., кн. 91, стр.
1—44, кн. 92, стр. 119—185.

В в е д е н і е . 1. Смыслъ жизни. 2—4.
С м ы с л ъ обіцественной жизни и еоврем е н н а я ІІлатону д ѣ й с т в и т е л ь н о с т ь . 5—6.
: З а д а ч и идеальнаго государства.
7—8.
II. Новгородцевъ. Очерки по Ц ѣ л ь идеальиаго г о с у д а р с т в а п средисторіи философіи права. Поли- с т в а ея осуіцествленія. 9. Г о с у д а р с т в о —
тическіе идеалы древняго и но- • церковь. 10. Коммуцистическій строй.
11. Споръ комментаторовъ объ индивпваго міра. Вып. II. М. 1913. 8° д у а л и з м ѣ и соціализмѣ І І л а т о н а . 12.
(111+96 стр.).
Рабочіе
в ъ идеальномъ г о с у д а р с т в ѣ .
Платонъ. 1. Обіцая х а р а к т е р и с т и к а .
13. Идеальное государство и с п а р т а н 2. Первая с т а д і я . 3. Философское міроско-критскій строй. 14—15. Г о с у д а р с т в о
созерцаніе Пл. 4. У ч е н і е Пл. объ естеЗ а к о п о в ъ . 16. Заключеніе.
ствениомъ п р а в ѣ . 5 — 6 .
Политическое
у ч е н і е Пл. в ъ д і а л о г ѣ „ Г о с у д а р с т в о " .
Кн. С. Трубецкой. Протагоръ
7. Политическія в о з з р ѣ н і я Пл. в ъ пос л ѣ д н і й періодъ.
Платона в ъ связи съ развитіемъ

Н. И. Новосадскій. Педагогическіе идеалы Платона.
Варш. Унив. Изв., 1904, № 1,
стр.

1—20.

Р. Иёльманъ. Исторія античнаго коммунизма и соціализма
(Общая исторія европейской культуры. Изд. Брокгауза и Ефрона,
т. II). СПБ. 1910. 8° (712 стр.).

0 политической теоріи Платона : Г л .
П. И н д и в и д у а л п с т и ч е с к о е
разложеніе
общества и р е а к ц і я в ъ фидософской теоріи г о с у д а р с т в а и о б щ е с т в а ; III, П л а н ъ
организаціи н о в а г о строя г о с у д а р с т в а
и общества (стр. 6 8 — 2 4 7 , 604—651), и з ъ
гл. V. Платонова А т л а н т и д а (303—307,

661—662).

его правственной мысли.
В. Ф. и 11с., кя. 58, стр. 207—
228.
(К. Тхоржевскій). Сіеот. Ѵа1er. Tchorzewski. De Politia, Тіmaeo, Critia, ultimo Platonico ternione, librorum de legibus praeeipua ratione habita.
Казань,
1847. 8°.
У. 3. Каз. Ун., 1847, II, стр.
I—XII, стр. Д—188.
Рец. : 0. 3., 1848, іюль. Отвѣтъ на нее Тхоржевскаго въ Moсквит., 1849, № 13, стр. 13—15.
— De Aristophanis Ecclesiazu-

sis, habita ratione reipublicae Platonis.
Изв. Кав. Ун., 1885, III, стр.
123—172.
A. П. Ш о с т ы ш ъ . Нравственновоспитателыюе значеніе музыки,
по воззрѣніямъ Платона и Аристотеля.
Бог. В., 1898, № 10, стр. 48—74.
Мелкія

замѣтки и статьи:

Георгъ Адлеръ. Изъ исторіи
общественныхъ ученій. СПБ. 1909.
Гл. II. 0 содіалистическихтэ идеяхъ въ Аѳивахъ, въ особенности
объ аристократическомъ коммунизмѣ ІІлатона (стр. 15—33). Гл.
III. Критическая оцѣнка коммунизма Платона (стр. 33—42).
М. И. Аквилоновъ. ІІедагогическая теорія Платона. Астрах.
1874. Прилож. хъ Отчету о сост.
Астраханской гимназіи за 1874.
(Бартелеми). Община Платона
(въ обработкѣ Бартелеми). Изложеніе Л. JI. Мея. 1887. 8° (19
стр.). Библ. для Чтенгя, 1858,
№ 9, стр. 1—16.
Булгаковъ. Очерки по исторіи
экономическихъ ученій. М. 1913.
Платонъ, стр. 35—73.
К. Каутскій. Изъ исторіи культуры. Платоновскій и древне-христіанскій коммунизмъ. ІІерев. Г. Ф.
Львовича. СПБ. 1905. 8° (73 стр.).
Вкст. Всем. Ист., 1901, № 11
— 12. '
— Изъ исторіи обіцественныхъ
теченій. T. I. ІІредтечи новѣйшаго соціализма. ІІер. Е. К. и
И. К. Леонтьевыхъ. 2-е изд. СПБ.
1906. 0 Платонѣ, стр. 3 — 1 6 .
— Предшественники новѣйшаго
соціализма. Ч. I. Отъ Платона до
анабаптистовъ. Изд. 3-е. Съ предисл. К. Каутскаго къ этому русск.
изданію („Исторія соціализма въ
мовографіяхъ").
СПБ. 1907. 8°
(401 стр.).

М. Ковалевскій. Отъ прямого
народоправства къ представительному. М. 1906.
T. I. 0 политическихъ взглядахъ Платона, стр.
39—46, 68—73, 75—77.
С. Ковнеръ.
Очерки исторіи
медицииы. Вып. 3-ій. Платонъ.
Кгев. Ун. И., 1885, № 8, стр.
1—16.
— Исторіи древней медицины,
Кіевъ, 1888, стр. 548—566.
Кургановичъ. Мысли ІІлатона
о воспитаніи юношества. Опыты
истор.-фпл. трудовъ студ. Глаен.
педаг. инст. 7-го вып. СПБ. 1853.
0 „Государствѣ" много y M. С.
Куторги, Собраніе Сочиненій, 2 т.
СПБ. 1894—1896. Статья „Основы Аѳинской гражданской общины" (т. I, стр. 77—152, гдѣ,
между ирочимъ, говорится объ ученіи ГІлатона о государствѣ, о связи
эллинской философіи СЪ ІІОЛИТИКОЙ,
о разборѣ политическихъ учрежденій Аѳинъ Іілатономъ и Аристотелемъ) и особенно обширное, оригинальное и ученое изслѣдованіе,
съ постоянными ссылками на Платона и Аристотеля : „Аѳинская политія. Ея составъ, свойство и
всемірно-историческое
змаченіе",
т. II, стр. 1 9 5 — 4 3 8 . Детальныя
ссылки на отдѣльныя страницы
см. по Указателю, приложеиному
въ концѣ II тома Собр. Сочиненій.
Лерминье. Іілатонъ какъ законовѣдецъ. ІІер. Ольгердовичъ.
Телескопъ, 1833, № 8, стр. 409
—430.
П. Линицкій.
Обзоръ книги
Paul Höfer.
Die Bedeutung der
Philosophie für das Leben nach Plato
dargestellt. Göttingen. 1870. Tp.
K. Д. A., 1 8 7 2 , № 1, стр. 128—133.
Густавъ Майеръ. Очеркъ общественно - экономическихъ ученій
съ древнѣйшихъ временъ до второй половины XIX в. Пер. съ
нѣм. Г. Котляра (въ прил. къ Міру
Бож.. 1905). Гл. II. „Государство

ІІлатона". Міръ Бож., 1905, N° 8,
стр. 1 9 — 2 8 .
В. Никольскій.
Христіанское
ученіе о любви ко врагамъ въ его
отношеніи къ ученію классической
древности.
Прав. Собес., 1911,,
N° 1, стр. 3 — 4 0 , № 2, стр. 167
—193 (Главнымъ образомъ о Платоновской ѳтикѣ, № 3, стр. 311
—321, ученіе стоикозъ, № 6, стр.
707—719).
П. И. Обломскій. 0 главнѣйшихъ психологическихъ и этическихъ воззрѣніяхъ Платона (Рѣчь).
ТІрилож. къ цирк. по упр.. Кавказ.
уч. окр. за 1885, N° 6.
П. И. Новгородцевъ. Два гіравовыхъ идеала. Науч. Олово, 1904,
N° 10, стр. 1 1 2 — 1 2 7 .
Ф. Я. Рявецъ. Искусства музъ
и гимнастика, какъ воспитательныя средства по Платону. Киіпиневъ, 1878.
В. И. Синайскій. Очерки изъ
исторіи землевладѣнія и права въ
дрёвнемъ Римѣ. Вып. Il—V. Кіевъ.
Е.

Эстетиі ta

1913. § 14. Строеніе гражданской общины Платона, сгр. 212 —
219.
Евгеній Соловьевъ. ІІринципъ
ѳкономіи силъ и теорія воспитанія Платона. Русек. ІПкола, 1895,
N°N° 5—8, 25—34, 1 4 — 2 8 .
JI. В. Федоровичъ. Исторія политической экономіи съ древнѣйшихъ временъ до А. Смита. Од.
1900. Зап. Нов. Унив., т. 79,
1900. Объ экономическихъ воззрѣніяхъ Платова, стр. 77—85.
Б. Н. Чичеринъ. Исторія политическихъ ученій, т. I, М. 1869.
0 Платонѣ, стр. 4 2 — 5 5 .
Шмидтъ.
0 педагогическихъ
воззрѣніяхъ Платона, „Исторіи педагогики", т. I, стр. 2 7 7 — 3 0 8 .
Д. Ф. Щегловъ. Историко-экономическіе очерки.
Государство
Платона. 0. 3., 1866, іюнь, кн.
1, стр. 490—511. „Исторія соціальныхъ системъ отъ древности
до нагаихъ дней".
T. I, СПВ.
1 8 7 0 ; 2-е изд. СПБ. 1891.

Платона.

Е . В. Амфитеатровъ. Истори- ! л и т е р а т у р н о й обработки п л а т о н и ч е с к и х ъ
любви и к р а с о т ы в ъ Италіи.
ческій обзоръ у ч е н і й о красотѣ концепцій
V. Художественное в ы р а ж е н і е платонии искусствѣ. И з ъ акад. чтеній. ч е с к и х ъ идей в ъ „Иридворномъ" гр.
Ученіе о к р а с о т ѣ и и с к у с с т в ѣ К а с т и л ь о н е и в ъ лирикѣ М и к е л ь - А н д в ъ к л а с с и ч е с к о й философіи. 1. жело. VI. Заключительный обзоръ.
Сократъ и П л а т о н ъ .
В . А. Воскресенскій. Поэтика.
В. и P., 1889, N5 15, стр. 79
Историческій сборникъ статей о
—105.
поэзіи. СПБ. 1885.
Статья Шевырева : „Ученіе ПлаH. Арсеньевъ.
Платонизмъ
тона
о прекрасномъ и поэзіи".
любви и красоты в ъ литературѣ
эпохи возрожденія.
Ж. M. Н. Пр., 1913, № 1, стр.
23—56, N° 2, стр. 232—300.

I. Платонизмъ и христіанство
въ
ихъ о т н о т е н і и к ъ земной красотѣ и
любви. II. І І л а т о н о в е к а я академія в ъ
Флоренціи,
л ю д и и обстановка.
III.
Платонизирующіе т р а к т а т ы о любви п
красотѣ X V и X V I в в . IV. Попытки

А. И. Омирновъ.
Эстетика,
к а к ъ наука о прекрасномъ въ
природѣ и и с к у с с т в ѣ .
Университетскія чтенія. Казань. 1894.
Рец. : Э. JI. Радлова, В. Еер.,
1894, № 4, стр. 8 8 1 — 8 9 0 ; Сѣв.
Вѣстн., 1894, № 8, стр. 47—56.

ОТДВЛЪ

ЧЕТВЕРТЫЙ.

Аристотель.
Философія Аристотеля далеко
не такъ хоропіо изучена y насъ,
какъ философія Платона, что, быть
можетъ, объясняется конгеніальностью иашѳй философіи платонов-

I.

Сочиненія
А.

1.

Катигоріи Аристотеля, на греческ. и р у с с к . языкахъ. ГГереводилъ и о б ъ я с н я л ъ M. Н. КасторСКІЙ. С П Б . 1859. 8° ( Х Ѵ І І + 9 1
стр.).

Катигоріи Аристотеля. В в е д е н і е ироф.
К а с т о р с к а г о (стр. I—XVII). Т е к с т ъ и переводъ Категорій (стр.,1—91).

П. Р ѣ д к и й ъ . Изъ лекцій по
истор. фил. ітрава. T. V. С П Б .

•2.

Объ

из-

истолкованіи.

„Объ истолкованіи"
Аристотеля, перев. Э. Радлова. 8° (48 стр.).
Ж. M. Н. Up., 1 8 9 1 , ч . 2 7 3 ,
я н в . , стр. 4 5 — 6 4 , фев., стр. 6 5 — ^ 9 2 .

Рец. : Е. Челпанова В. Ф. и П.,

1891,

кн. 8,

ІІодробііое

стр.

77—79.

введеніе

Аристотеля.

Логика.

Категоріи.

1890.
Переводъ отдѣльныхъ мѣстъ и
ложеніе содержанія, стр. 419—438.

скому умозрѣяію, a не аристотеліанскому. Къ сожалѣнію, y насъ
нѣтъ до сихъ поръ даже полнаго
перевода всѣхъ сочиненій Аристотеля.

Радлова,

заключаіцее исторію комментаріевъ
на сочиненіе „Объ истолкованіи" и
анализъ содержанія его (стр. 1—22).
ІТереводъ ( 2 2 — 4 8 ) .
II. Р ѣ д к и н ъ .
Изъ лекцій по
истор. фил. права. T. V. СИБ.
1890.
Переводъ о т р ы в к о в ъ
стр. 438—444.

3.

Первая

и

содержаніе,

Аналитика.

ІІервая а н а л и т и к а Арйстотеля.
Перев. съ пояснеыіемъ проф. H. Н.
Ланге. СПБ. 1894. 8° (194 стр.).
Ж. M. Н. 11р., 1891, ч. 277,
сент. стр. 5 7 — 7 6 . окт., стр. 11—32,
4. 278, ноябрь, стр. 3 3 — 3 5 ; 1892,
ч. 279, янв., стр. 3 7 — 4 8 ; февр.,
стр. 4 9 — 8 0 ; ч. 280, мартъ, стр.
8 0 — 1 0 3 ; 1894, ч. 292, апр., стр.
1 0 — 3 2 ; ч. 293, май, стр. 33—69,
іюнь, стр. 8 6 — 1 0 8 .

П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
ист. фил. права.
T. V. СПБ.
1890.

исторіи философіи ирава. T. VI.
СПБ. 1891.

Переводъ отдѣльныхъ м ѣ с т ъ
ложеніе содержаніе, стр. 3 5 — 4 5 .

Изложеніе с о д е р ж а н і я , стр. 444—467.

и из-

7. Р и т о р и к а .
П. Э. Лейкфелі.дъ, Къ Аристотелю. Analit. prim. II, 23, p.
„Риторика" Аристотеля.
Съ
68, b. 15—29.
греческаго
перевела
Надежда
Фил. OÖ., II, кн. 2, стр. 191— j Платонова. СПБ. 1894. 8° ( Х І І +
193.
204 стр.).
Ж. M. Н. 1Ір„ 1892, ч. "281/.
4. В т o p a я
Аналитика.
май, стр. 61—96 ; іюнь, стр. 96—
136 ; 1893, ч. 285, янв., стр. 10—
П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій гіо
48
; февр., стр. 49—82 ; 1894, ч.
исторіи философіи права. T. V.
291, янв., стр. 12—44; февр., стр.
СПБ. 1 8 9 0 .
102—112; ч. 292, мартъ, стр.
Переводъ о т д ѣ л ь н ы х ъ м ѣ с т ъ и изложеніе с о д е р ж а н і я , стр. 467—492.
113—124.
Ред. : Сѣв. Вѣстн., 1894, № 10,
стр.
83.
5.
Т 0 II И К А.
П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій но
исторіи философіи права. T. VI.
СПБ. 1891.
Пѳреводъ о т д ѣ л ь н ы х ъ м ѣ с т ъ
ложеніе содержанія, стр. 1—35.

и

из-

I

6. С о ф и с т и ч е с к і я д о к a з a тельства.
П. Рѣдкинъ.

Изъ лекцій по

Б.

B. К. Ернштедтъ. Arist. Rhet.
III 9.
Ж. M. ff. Up., 1895, ч. 297,
стр. 79—80.
Описаніе человѣческихъ нравовъ, изъ 2-й книги Аристотелевой риторики.
Ежем. соч. къ пользп, и увес.
служ., 1757, т. VI, стр. 431—445.

Метафизика.
стр. 49—78 (5-я книга Метафизики).
Переведены только первыя ішть
книгъ Метафизики. Остальныя восемь книгъ еще не переведены на
русскій языкъ (!)

Метафизика Аристотеля. Перев. съ предислов. и примѣч.
B. В. Розанова и П. Д. Первова.
Ж. M. Н. Пр„ 1890, ч. 267,
февр., стр. 82—112, ч. 268, мартъ,
стр. 113—152; 1891, ч. 273,
январь, стр. 16—44 ; 1893, ч.
288, іголь, стр. 47—48 (4-я книга
Метафизики), авг., стр. 49—80,
ч. 289, сент., стр. 81—82; 1895,
ч. 297, янв., стр. 20—48, февр.,
В.

М. Брашъ. Классики
софіи. T. I. СПБ. 1907.

Пѳреводъ с ъ н ѣ м . II и 111
„Метафизики" Ар. стр. 153—165.

филокнигъ

Физика.

Всѣ сочиненія Аристотеля до
изученію природы до сихъ поръ

не пѳреведены на русскій языкъ.
Сюда относятся :

7. Р a з м н о ж е н і ѳ ж и в о т н ы хъ , 5 ц н и г ъ ,
Отдѣльныя мѣста и содержаніе
CM. M. Филипповъ, 330—379.
8. Ф и з і о г н о м и ка.
9. M е х a н и к а.
10. Р а с п о л о ж е н і я и имена
в ѣ т р о в ъ.
11. Р а с т е н і я .

1. Ф и з и к а , 8 к н и г ъ .
2. 0 н е б ѣ , 4 к н и г и.
Отдѣльныя мѣста и содержаніе
CM. M. Филипповъ, Философія дѣйствительности, I, стр. 252—271.
3. М е т е о р о л о г і я , 4 к н и г и .
4. И с т о р і я ж и в о т н ы х ъ ,
10 к н и г ъ .
Отдѣльныя мѣста и содержаніе
см. Филипповъ, ibid., 2 8 2 — 3 1 6 ,
355—7, 364—5.
5. Ч a с т и ж и в о т н ы х ъ , 4
к н и г и.
Отдѣл^ныя мѣста ы содержаніе
CM. M. Фшшпповъ, ibid., 284, 2 8 9 —
91, 3 1 7 — 3 2 8 .
6. Д в и ж е н і е ж и в о т н ы х ъ .

Г.
1.

Изслѣдованіе

A п ок ри ф и ч ес к ія :
12.
13.
14.
15.

0 м і р ѣ.
0 д в и ж е н і и.
0 дыханіи.
0 двѣтахъ.

Психологія.

о душѣ.

№ 6, стр. 9 7 6 — 1 0 1 1 ; 1875, № 7,
CTD 794
Психологическія
сочиненія :
Ввёденіе'(стр. 1 - 1 1 ) . Переводъ всѣхъ
Аристотеля, вып. I : изслѣдоватрехъ книгъ (13—98).
ніе о д у ш ѣ , переводъ съ г р е ч .
В. Снегирева. Казань, 1885, 8Ü
2.
Parva naturalіа.
(98 СТр.).
Учен. Зап. Каз. Унив., 1874,
Не пероведены на русскій языкъ.

Д.

j
!

Этика.

ненскаго, Гермесъ, 1908, № 10,
Этика Аристотеля. ІІерев. с ъ I
стр. 257—258.
греческ. Э. Радлова. СПБ. 1887.
2-е изд. СІ1Б. 1908 (стр. L X I V +
I i . Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
207).
С ъ приложеиіемъ статьи
исторіи
философіи права. T. VI.
Э. Радлова, „Очеркъ исторіи греСПБ. 1891.
ческой этики до Аристотеля"
Перѳводъ отдѣльныхъ частей и
(стр. I - L X I V ) .
изложеніе
содержанія, стр. 81—232.
Ж. M. Н. Пр., 1884, ч. 232,
апр., стр. 67—87 ; ч. 233, май,
Разсужденія Аристотелевы о
стр. 1-—-16 ; ч. 235, сент., стр. добродѣтеляхъ и иорокахъ. Перев.
1 6 — 3 8 ; ч. 236, ыоябрь, стр. 1 — съ лат. M. А. С П Б . 1787.
2 2 ; 1885, ч. 241, окт., стр. 4 9 3 —
(Не переводъ ли это іюдлож5 1 2 ; ч. 242, ноябрь, стр. 5 1 3 —
наго трактата IIsqI âpercov хаі ха5 3 2 ; 1886, ч. 247, сент., стр.
У.іоуѵ ?).
1 4 2 — 1 6 4 ; 1887, ч. 252, ,іюль,
стр. 9 7 — 1 3 6 ; ч. 254, дек., стр:
Общедоступная философія в ъ
155—176.
изложеніи А. ІІресса. Вып. 2.
Этика.
Политика.
Рец. : Ж. M. Н. Пр., 1888, ч. Аристотель.
255, февр., стр. 529 ; И. Ф . Ан- СІІБ. 1900. 8° (52 стр.).

Е.
1.

Политика.

П o л и т и к a.

Аристотель о гражданскомъ
учрежденіи; книга II, перев. съ
греч. яз. Г. II. (Григ. Полѣтика).
СПБ. 1757.
Ежем. соч. къ пользѣ и увес.
служ., 1757, іюнь, стр. 483—557.
Politique d'Aristote (политика
Аристотеля), перев. съ греч. (Сокращ. изъ Revue des Deux Mondes).
Сыпъ Отеч., 1838, IV, стр.
73—100.

І і е р е в о д ъ о т д ѣ л ь н ы х ъ м ѣ с т ъ и изложеніе содержавія, VI, 2 3 4 — 4 9 8 , VII,
1—62.

Политика. Перев. С. А. Жебелева. М. 1911 (стр. Х І І + 4 6 5 ) .
Рец. : A. М. Ловягина, Гермесъ,
1912, № 8, стр. 2 0 3 — 2 0 5 ; A. Н.
Шварца, Ж. M. Н. ІІр., 1911, №9,
стр. 136—150.
Въ концѣ (стр. 380—465) приложена обширная статья „Греческая политическая литература и
Политика Аристотеля".

2. Г о с у д а р с т в е н н о е у с т р о й Политика Аристотеля. Перев.
с т в o A ѳ и н ъ.
съ греч. яз. съ примѣчаніями,
Аѳинское
государственное
съ критическимъ изслѣдованіемъ
Перев.
о Политикѣ Аристотеля и съ устройство Аристотеля.
двумя экскурсами, содержащими Н. Я. Шубина. СПБ. 1891. 8°.
Ж. M. Н. Пр., 1891, №№ 5—8.
въ себѣ ученіе Аристотеля о
правѣ іі воспитаніи Н. Сквор'A'drjvacw nohveia.
0 государцовъ. М. 1865. 8° ( Х С І І + 3 6 9 + 1
Аѳинъ.
стр.). 2-е изд. М. 1893. 8° ( X V 1 + ственномъ устройствѣ
Перевелъ Д. Бѣляевъ. Казань,
333 стр.).
Рец. : 0. 3., 1865, т. 163, № 1891. 8°.
24 ; Jlumep. Лѣт., стр. 241—242 ;
Исторія и обзоръ аѳинскаго
Кнпжникъ, 1865, № 8 : A. Н.
Шварца. Ф. 06., 1894, т. I, кн. 1, государственнаго устройства. Пестр. 22—41 ; А. Либермана, Ф. рев. и издалъ Алекс. Ловягинъ.
I СПБ. 1895. 8° ( Х Х П І + 1 4 3 стр.).
Библ., 1894, т. I, стр. 27.
П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
филбсофіи права.
T. VI—VII.
СПБ. 1891.

Ж.

Эстетика.

Изъ Аристотелевой піитики.
0 критикѣ и о способѣ отвѣчать
на нее. Пер. с ъ греч. А. Рлаго.лева.
Труды общ. люб. poœ. слов. при
Моск. ун., 1819, ч. 16, стр. 160—
170.
„0 поэзіи", соч.

Ф . Г. Мищенко. Къ Аристотелю — 'A'!h)vaiù)v nohveia,
с. 63,
p. 159.
Фил. 06., 1892 г., кн. 2. стр. 201

Аристотеля.

Перевелъ, изложилъ и объяснилъ
Б. Ордынскій. М. 1854. 8° ( Ѵ І +
134 стр.).
П е р е в о д ъ (стр. 1—28).
Примѣчанія
(29—40). Изложеніе ( 4 1 — 1 3 4 ) .

Рец. : 0. 3., 1854, т. 96, отд. 3,
стр. 1—28 (Обозрѣніе этой рец.
в ь Ж. M. Н. 11р., 1854, № 12);
отвѣтъ Ордынскаго на эту рец.

„Образчикъ модной критики", Москвит., 1855, № 2, стр. 1 4 3 — 1 4 6 ;
возраженіе на него, 0. 3., 1855,
т. 99, I, стр. 85—86 ; отвѣтъ Орд.
„Образчикъ модпой рекритики", Москвит., 1855, № 9, стр. 150—151 ;
Совр., 1854, т. 45, стр. 1 2 — 1 4 ;
Изв. 2-го отд. II. Aк. Наукъ, 1854,
т. 3, стр. 135—136 (И. Срезневскаго). „ГІоэтика" Аристотеля въ
иереводѣ Ордынскаго вошла въ
книгу В. А. Воскресенскаго : „Поэтика. Историческій сборншж статей о поэзіи". СПБ. 1885.
Поэтика Аристотеля. Р у с с к і й
гіер., разборъ содержанія и комментарій В . И. Захарова. Варшава. 1885. 8° (157 стр.).
Ред. : Ж. M. Н. 11р., 1885,
№ 8 ; ІЫсІ., 1887, № 3, стр. 90
—132 (отзывъ А. Карнѣсва въ
статьѣ „Къ вопросу объ истолкованіи поэтики Аристотеля") ; Новое

II.
А.

Время, № 5950 (21 сент. 1892),
статья Д. Аверкіева : „Какъ порою
составляются ученыя диссертаціи".
Аристотель.
Объ искусствѣ
поэзіи. Греческій текстъ съ переводомъ и объяснеіііями Аппельрота. М. 1893. 8° ( І Ѵ + 9 7 стр.).
Рец.: A. Н. Деревицкаго, Ф. 06.,
1893, т. V, кн. 1, стр. 26—31 ;
Міръ Божій, 1893, N» 8, стр. 200
— 2 0 2 ; А. Либермана, Ф. Библ.,
1894, т. I, стр. 2 6 — 2 7 .
Ф. Г. Мищенко. Критич. поправки к ъ текстамъ греч. писат.
I. Аристотелева Поэтика.
Іііев. Ун. Изв., 1877, N 11,
стр. 861—863.
— Критич. замѣтки къ ІІоэтикѣ Аристотеля.
Кіев. Ун. Изв., 1880, № 6,
стр. 221—224.

Литература объ Ариетотелѣ.

Общій взглядъ на философію Аристотеля.

Въ русской литературѣ нѣтъ
классическаго сочиненш, исчерпывающе излагающаго вскхфилософскую систему Аристотеля.
С. Гогоцкій. Аристотель.
Ж. M. Н. 11р., 1857, ч. 96,
№ 11, стр. 53—84. „Философскій
лексиконъ", т. I, стр. 165—195.
Г. Зибекъ. Аристотель. Перев. со 2 - г о нѣм. изд. В . Б а з а рова („Библіотека философовъ").
СПБ. 1903. 8° (11+146 стр.).

1. В в е д е н і е (1—16). 2. Ж и з н ь Ар.
( 1 7 — 2 1 ) . 3. Метафизика и н а т у р ф и л о софія ( 2 2 — 5 7 ) . 4. Органическое'. Т ѣ д о
п д у ш а ( 5 8 — 8 6 ) . 5. Э т и к а п у ч е н і е о
г о с у д а р с т в ѣ ( 8 7 — 1 0 8 ) . 6. Т е о р і я п с к у е ства (109—114).
7. У ч е н і е о м е т о д ѣ
(115—121). 8 Значеніе аристотелевской

I философіи.
(122—146).

Ея

иеторическое

развитіе

М. И. Каринскій. Лекціи но
исторіи древней философіи. Литографированный курсъ.
СІІБ.
1889.

Аристотель ( с т р . 4 3 3 — 5 0 8 ) .
Логика
(437—456). М е т а ф и з и к а ( 4 5 6 — 4 8 4 ) . Ф и з и к а (484—502).

М. Козачинекій.
Философія
Аристотелева по умствованію перішатетиковъ, пзданная Кіевской
Акад. префектомъ Михаиломъ Козачинскимъ; на росс. н польск.
яз. Кіевъ. 1742.
Е. Ф. Литвинова. Аристотель,
его жизнь и значеніе в ъ исторіи
науки.
Съ портр. Аристотеля.

Біографич. библіотека Ф . Павленкова. С І І Б . 1892. 8° (78 стр.).
Рец. : В. Ивановскаго, V. Ф. и
II., 1893, кн. 19, стр. 97—98.
Миртовъ. Аристотель.
„Новый Эндикл. словарь" Брокгауза и Эфрова.
Ор. Новидкій.
Постепенное
развитіе д р е в н и х ъ философскихъ
ученій. Ч. III. К і е в ъ , 1860.
Философія Аристотеля, стр. 59
—157.
II. Г . Рѣдкинъ. Изъ лекцій
ііо иеторіи фшіософіи права. 7 т.
СПБ. 1889—1891.
Аристотель, т. V, 359—492,
VI, 1—498, VII, 1—62.
Кн. С. Трубецкой.
Курсъ
исторін древней философіи. М.
1912.
Аристотель, стр. 64—111. 1
Mел кія з aмѣ т к и и с тaть и :
Философія Аристотеля, въ своей
внутреннѳй связи. Ж . M. Н. Пр.,
1843, ч. 37,
стр.
103—106.
Рец., переведенная съ нѣмѳц., на
книгу Fr. Biese, Die Philosophie
des Aristoteles, 1842.
(Діогенъ Даертскій).
Жизнь !

Аристотеля.
Утренній
Свѣтъ,
1779, ч. V, стр. 2 3 9 — 2 6 1 .
A. С. Лебедевъ.
Къ исторіи
просвѣщенія въ Византіи. Споръ
о Платонѣ и Аристотелѣ въ XV в.
Прав.
Обозр., 1875, № 8, стр.
580—591.
B. Лессевичъ. Первые провозвѣстники позитивизма. 0. 3., 1873,
№ 12, стр. 529—576. Объ Аристотелѣ, стр. 547 — 559.
Изученіе древности : „Аристотель" Льюиса (Aristote by George'
Henry Lewes, London, 1864). Отеч.
3an„ 1864, T. 154, № 5.
Ф. Менцовъ.
Аристотель. 0
жизни и трудахъ его. Ж . M. Н.
Пр., 1843, ч. 37, стр. 1—10.
ГІлатонъ и Аристотель. Моск.
Тел., 1828, XXII, стр. 174—179.
Первый представитель науки
(Аристотель). Загр. В., 1864, т.
IV, стр. 417—443. Тоже въ книгѣ:
„Философія и наука. Очерки изъ
современныхъ европейскихъ мыслителей". СПБ. 1865.
Л. Фигье. Свѣтила науки отъ
древиости до ыаіпихъ дней. СПБ.
1869. Жизнь Аристотеля, стр.
107—157.
A. С. Хомяковъ. Аристотель
и всемірная выставка. Сочиненія,
т. I, стр. 177—194 (2-е изд. 1878).

Б. Логика Аристотеля.
Е . Бобровъ. Л о г и к а Аристо- j п у н к т ъ . 6. Критерій и с т и н ы . 7. Три
иринципа аристотелева д ѣ л е н і я суждетеля. Историческій и критичеыій. 8. Іерархія понятій. 9. Непосредскій этюдъ. В а р ш а в а . 1906, 8 !) етвенное умозаключеніе. Превраіценіе.
10. Ар. — основатель и н д у к ц і п . 11. Гно(68 стр.).
сеологія идеализма. 12. Ар. теорія позВар. Унив. Изв., 1905, № 8,
панія. 13. Ар. силлогизмъ. 14. 1-я фпстр. 1—8, 1906, № 1—2, стр.
г у р а силлогизма. 15. М о д у с ъ 1-ft фи9—68.
г у р ы . 16. 2 и 3-я фигуры силлогизма.
1. Аристотель — основатель логикн.
2. Особенность А р п с т . логики. 3. К а тегоріи Аристотеля : и х ъ грамматическій характеръ. 4. Метафизнка Ар. и
идеализмъ или у н и в е р с а л и з м ъ Платона.
5. Предметъ л о г и к и Ар. ; ея отправной

17. Приведеніе 2-й л 3-й фпгуры оилл о г и з м а к ъ 1-й. 18. Ар. и н д у к ц і я и
з н а ч е н і е средняго термина
19. А н а л и з ъ . 20. З а к о н ы л о г и ч е с в а г о мышленія. 21. Формальный критерій и с т и в ы .
22. Р о д ы и виды ионятій. 23. Общая

картина процесса познанія цо Ар. 24.
Абстракція. 25. Позднѣйшія прибавки
къ погикѣ Ар. 26. Изъ исторіи формальнаго критерія. 27. Порядокъ посылокъ. 28. 4-я фигура сйллогизма.

М. И. Владиславлевъ. Логика.
Обозрѣніе дедуктивныхъ и индуктивныхъ пріемовъ мышленія
и историческіе очерки : логики
Аристотеля, схоластической діалектики, логики формальной и
инду-ктивной.
СПБ. 1872 ; 2-е
изд. 1881. 8°.
Л о г и к а Аристотеля — приложеніе п е р в о е , стр. 1 — 5 3 .
Состояніе логическихъ изслѣдованій
до Ар. (1—4). Сочиненія Ар. (4—6). 0
категоріяхъ (6—9).
Объ истолковаиіи
(9—11).
Первая
аналитика (11—19).
Вторая
а н а л и т и к а (19—26).
Топика
(26—43).
0
софиотическихъ
доказательствахъ (43—49). Судьбы Аристот.
логики в ъ греческомъ мірѣ (49—50).

А. Ф. Зеленогорскій. Логика
Аристотеля и общее заключеніе
о методѣ древнихъ.
3. X. Ун., 1877, т. 1, стр.
50—93, „0 математическомъ, метафизическомъ, индуктивномъ и
критичйскомъ методахъ изслѣдованія и доказательства". Харьковъ,
1877, стр. 50—93.
A. II. Казанскій. Ученіе Ариототеля о значеніи опыта ири познаніи. Одесса, 1891. 8° ( Х + 4 2 0
стр.).

В.

3. Нов. Ун., 1891, т. 55, стр.
1—420.

Предисловіе. I. Познаніе, пріобрѣтаемое человѣкомъ посредствомъ чувствъ,
по Аристотелю. II. Познаніе, являюіцееся результатомъ дѣятельности способности <риѵгаоіа, по ученію Аристотеля.
III. Разумное познаніе по Аристотелю.
IV. Общее заключеніе относнтелыю собственно познавгСгельныхъ ученій Аристотеля.

Рец. : Отзывъ H. Н. Ланге, 3.
Н. Ун, т. 57, стр. 21—28 ; Э. Радлова, Ж. M. Н. Пр„ 1892, № 1,
ч. 279, стр. 218—228; Е. Челпанова, В. Ф. и Пс., 1892, нн. 12,
стр. 55—62; P. М„ 1892, № 8,
стр. 352, сл. ; Вибл. Зап., 1892,
№ 5.

П. Лейкфельдъ.
Различныя
направленія въ логикѣ и основныя задачи этой науки. Харьковъ. 1890. 8° (387 стр.).
0 логикѣ Аристотеля въ разныхъ мѣстахъ..
— Логическое ученіе объ индукціи въ главнѣйшіе иоторическіе моменты его разработки. I.
Аристотель.
Ж. M. Н. 11р., 1895, № 6, стр.
251—274.
Н. Марковинъ. Индуктивный
методъ Бэкона и индукція Аристотеля.
Прогр. гимн. Видемаца, СПБ.
1886.

Метафизика и ученіе о природѣ Аристотеля.

Е. А. Бобровъ. Историческое
введеніе в ъ психологію.
Варшава, 1912.
Ф. Зеленогорскій. Ученіе Аристотеля „о душѣ" въ связи съ
ученіемъ о ней Сократа й Платона. СПБ. 1871.
Ж. M. Н. Пр„ 1871, ч. 156,
іюль, стр. 62—110; авг., стр.
237—279.

Предисловіе.
Критическій разборъ
и опроверженіе м н ѣ н і й о душѣ предшествующихъ мыслителей.
Опредѣленіо души.
Р а з д ѣ л е н і е души по видамъ п способностямъ.
0 душѣ питающей. 0 воображеяіи, памяти и припоминаніи. Объ у м ѣ .
0 душѣ, движущей къ мѣсту.
Заключевіе.

— Природа и яшзнь по природѣ по Аристотелю.
B. u P., 1891, № 17. стр.
187—208.

B. Карповъ. Натурфилософія
Аристотеля и е я значеніе в ъ настоящее время.
В. Фил. и 11с., 1911.
C. Ковнеръ. Медицина Аристотеля.
К. Ун. И„ 1885,
9—11;
1886, №Ns 1, 2, 7, 8. „Исторія
древней медицины", Кіевъ, 1888,
стр. 574—675.
И. Корсунскій. У ч е н і е Аристотеля и его ш к о л ы (перипатетической) о Б о г ѣ .
Харьковъ,
1891. 8° (193 стр.).
В. и P., 1890, j W » 9, 11, 14,
1 6 , 1 9 , 2 1 , 2 3 ; 1891, N«№6,9,12.

Введеніе. I. Д о к а з а т е л ь с т в а бытія
Вожія y Аристотеля : а) Космологическое д о к а з а т е л ь с т в о (стр. 19—28), б) Телеологическое ( 2 8 — 3 7 ) , в) Онтологическое (37—42), г ) Психологическое ( 4 2 —
49), д) Историческое (49—52), е) Нравственное (52—62).
II. У ч е н і е Аристотеля о Б о г ѣ , и м е н н о о с у щ е с т в ѣ и свойствахъ Божіихъ : А , 0 существѣ Божіемъ (64—70). Б . 0 с в о й с т в а х ъ Б о жіихъ : а ) с в о й с т в а онтологическія : бытіе (71—72)., е д и н с т в о (72—75), безусловность (75—79), в ѣ ч п о с т ь (79 - 8 2 ) ,
неизмѣнность ( 8 2 — 8 4 ) , в е з д ѣ с у і ц і е (84—
94), б) с в о й с т в а н р а в с т в е н н ы я : 1) у м а :
в с е в ѣ д ѣ н і е ( 9 5 — 9 9 ) , истинность (99—
101), премудрость ( 1 0 1 — 1 0 3 ) ; 2) воли :
свобода (103—105), в с е м о г у щ е с т в о ( 1 0 5 —
107), благость ( 1 0 7 — 1 0 9 ) , свЯтость ( 1 0 9 —
112)), ц р а в о с у д і е ( 1 1 2 — 1 1 4 ) ; 3) ч у в с т в а :
радость (114—115), в с е д о в о л ь с т в о ( 1 1 5 —
118), блаженство ( 1 1 8 — 1 2 2 ) . В. 0 Б о г ѣ ,
к а к ъ личности, в ъ е я д ѣ я т е л ы ю с т и ио
отношенію к ъ міру ( 1 2 2 - 130). III. Отношеніе Аристотеля к ъ народной религіи (130—149). I V . З а к л ю ч е н і е о Ар.
(149—174).
Идея B o r a y
Ѳеофраста
( 1 7 5 - 1 8 3 ) , В в д е м а (183—187), Стратона
(187—193).

П. Лавровъ. Очеркъ исторіи
физико - математическихъ наукъ.
СПБ. 1865.

Аристотель ( с т р . 204—306).
§ 13.
Аристотель.
Е г о жизнь.
Судьба его
ученія. Вліяніе п о х о д о в ъ Александра
Македовскаго на г р е ч е с к у ю мЬісль. Отличіе Аристотеля о т ъ предшественник о в ъ п его т р у д ы по л о г и к ѣ . § 14. На-

в е д е н і е . Наблюденіе и о п ы т ъ .
Научн ы й методъ. Стремленіе п о н я т ь міръ.
Н е д о с т а т к и метода Аристотеля. § 15.
Математическіе
труды
Аристотеля.
Г р у п п а его сочнненій по н е о р г а н и ч е с к о й природѣ. Движеніе.
Качественн ы я измѣненія.
Механическія знанія
Аристотеля. Небесныя и з е м н ы я явленія. Четыре стихіи. Я в л е н і я тяжести.
И з м ѣ н е н і я стихій. Метеорологія и физ и к а земли.
Астрономія Аристотеля.
§ 16. Р а б о т ы Аристотеля по области
о р г а н и з м о в ъ . Т р у д ы по б о т а н п к ѣ . Собс т в е н н ы й опытъ Аристотеля в ъ анатоміи и физіологіи.
Его ошибки.
Его
з а с л у г и . Е г о труды по а н а т о м і и и физіологіи.
Е г о классификація.
Психол о г і я . З н а ч е н і е Аристотеля.

Пав. Лейкфельдъ. К ъ ученію
Аристотеля о безсмертіи души.
Віъра и Раз., 1890, № 18, стр.
225—254.
H. А. Любимовъ.
Изученіе
ирироды в ъ древности и в ъ новое время.
P. В., 1891, №№ 6 и 7.

Г л . V. Іілатоно-Аристотелево міров о з з р ѣ н і е . Гл. IX. З а к л ю ч ѳ н і е отъ мыс л и м а г о к ъ д ѣ й с т в и т е л ь н о м у по ученію
Аристотеля.

— Греческая философія природы в ъ міровоззрѣніи Платоыа
и Аристотеля.
„Исторія фкзики" СПБ. 1892,
кн. III. стр. 60—149.
I. Творенія Платона и Аристотеля
( 6 0 — 7 0 . 6. Г л а в н ы я ч е р т ы у ч е н і я Аристотеля о цриродѣ ( 1 2 0 — 1 3 3 ) . 7. Иллюзіи
метафизичеекой
объектировки
Аристотеля (133—144). 8. Общее предс т а в л е н і е Аристотеля о в с е л е и н о й и его
отношеніе к ъ спиритуальному міру (144
— 1 4 9 ) . Кн. V. гл. 4. В о п р о с ы механики
в ъ с о ч и н е н і я х ъ Аристотеля (242—249).

П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
исторіи философіи права. T. VI.
СПБ. 1891.

Метафизика и физика А р . , стр. 45—80.

M. М. Филиаповъ. Философія
дѣйствительности. С П Б . 1895.

Гл. IV. Аристотель, какъ естествоиспытатель
(стр. 229—402, 417—424).
Космологія А. (248—276). Віологическія
работы (272 - 2 9 3 ) . Классификація ( 2 9 3 —
316). Морфологія и сравнительная а н а -

томія (316—333).
Размноженіе (333—
364). Эмбріологическія иознапія ( 3 6 4 —
379). Идея эволюціи (379—384). Полем т с а противъ м е х а н п ч е с к п х ъ воззрѣній (384—393).

Г. Этика и политика Аристотеля.
Б. А. Сочиненіе Аристотеля
о государствеиномъ устройствѣ
Аѳинъ (Aristotle on the constitution of A t h e n s . Oxford, 1891).
Уч. Зап. Еаз. Ун„ 1891, 11,
стр. 2 7 5 — 2 8 7 .
(Бартелеми де Сентъ-Илеръ). Редѳнзія lia Politique d'Aristote, trad.
en français par J . Barthélémy de Saint
Hilaire, P. 1837. Сынъ Отеч., 1838,
т. IV, стр. 73—100.
Дж. Ст. Блекки. Четыре фазиса нравствениости : Сократъ,
Аристотель, Христіанства и Утилитаризмъ. М. 1878.
A. А. Бронзовъ. Арисготель
и Ѳома А к в и н а т ъ в ъ отношеніи
къ ихъ ученію о нравствеиности.
СІТБ. 1884. 8° ( І Ѵ + І І + 5 9 1 стр.).

В в е д е н і е : 1) источники. 2) литература. 3) п о с т а в о в к а вшіроса (стр. 1—87).
Часть I. У ч е н і е Аристотеля о н р а в отвеиности (88—236). 1. Нредварительныя з а м ѣ ч а н і я .
2. Раскрытіе у ч е н і я
Аристотеля о нравственностп. 3. Отношеніе н р а в с т в в н н ы х ъ воззрѣній Аристотеля к ъ в о з з р ѣ н і я м ъ д р у г и х ъ моралистовъ. Ч а с т ь II. Учеиіе Ѳомы Акв и н а т а о нраЕСТвенности
(237—485).
Часть III. Сопоставменіе между собою
н р а в с т в е н н ь і х ъ воззрѣній Аристотеля и
Ѳомы А к в и и а т а (486—591) : 1) со стороны п х ъ „содержанія", 2) со стороиы
ихъ „внутренней" состоятельности, 3)
со стороиы и х ъ отиошенія къ н р а в с т в с н ному у ч е н і ю Е в а н г е л і я .

Едииствеяное въ русской литературѣ' изслѣдованіс объ этической системѣ Аристотеля.

B . П. Бузескулъ. Новооткрытый трактатъ Арпстотеля объ
аѳинской демократів.

И. 06., 1891, т. 2, стр. 221 —
239.
— Вопросъ о новооткрытой
lï'thjvamv
jvohvûa.
Ж. M. H. Up., 1892, № 7, стр.
142—189, 1893, № 5, стр. 1 3 4 —
212; № 10, стр. 450—488.
Peu. : Ѳ. Г. Мищенка, У. 3. lias.
Ун., 1894, кн. 5, крит. и библ.,
стр., 35—40 ; Ф. Еибл., 1894, т.
II, стр. 73.
— 'Aihjvaicov яомѵеіа
Аристотеля, какъ источникъ для исторіи Аѳинской демократіи до конца
V к ѣ к а до P. X .
Ж. М. н . Пр., 1894, № 6, стр.
3 2 9 — 3 7 3 ; № 7, стр. 19 — 61.
— Аѳинская Политія Аристотеля, какъ и с т о ч н и к ъ для исторіи государственпаго строя Аѳинъ
до конца V в ѣ к а .
Харьковъ.
1895. 8° ( 4 + Ѵ І + 4 8 4 стр.).
Рец. : Ф. 06., 1895, т. VIII, кн.
2, стр. 1 6 5 — 1 6 6 ; P. М., 1895,
№ 10, стр. 4 9 8 — 5 0 0 ; Г. Шульца,
3. X. Ун., 1895, № 3, крит. и
библ., стр. 1—9 ; Нетушилъ, Отчетъ о диспутѣ, B. И. Бузескула.
Ibid., стр. 2 2 4 — 2 3 4 .
Д. Б ѣ л я е в ъ . Сочиненіе Аристотеля о государственномъ устройствѣ АѲИІІЪ.
Казань, 1891.
8° (15 стр.).
У. 3. Каз. Ун., 1891, № 2, стр.
275—287.
П. Виноградовъ. Первыя главы Аѳинской ПОЛІІТІІІ Аристотеля.

Ф. 06., т. III, кн. 2, стр. 97—
109.

Ж. M. Н. Лр., 1904, ч. 353,
іюнь, стр. 270—277.

— Развитіе демократіи въ
трактатѣ Аристотеля о государствѣ Аѳинскомъ.
И. 06., 1892, т. V, стр. 156—
174.

Кулаковскій. ІІолитія Аѳинянъ
(по поводу соч. Кирхгофа и Мюллера-Штріобішга).
Еіев. Унив. Изв., 1881, № 7,
стр. 161—176.

— Трактатъ Аристотеля о государствѣ Аѳинскомъ.
P. М., 1892, № 11, стр. 189—
220.

М. Куторга. Аѳинская политія. Е я составъ, свойство и всемірно-историческое значеніе (Собраніе сочиненій, T. II, 1896, стр.
195—438).
Ссылки на Аристотеля см. по
Указателю, приложенному въ кондѣ
книги.

М. Геріпензонъ. Аѳинская Политія Аристотеля и жизнеоиисанія Плутарха. Изслѣдоваыіе. М.
1895. 8° ( І І І + 9 9 стр.).
Рец. : В. Бузескула, Ф. 06.,
1895, т. IX, кн. 1, стр. 33—38.
Соноставленіе нѣкоторыхъ біографій ІІлутарха съ „Аѳинской политіей":
Солонъ (стр. 1—48), Ѳемиетоклъ (49—56),
Аристидъ (56—70), Кимонъ (70—77), Периклъ (77—80), Никій (80—83).
[Дарестъ]. Редензіи на его книгу
La science du droit en Grèce. Platon,
Aristote, Théophraste, par Rodolphe Dareste. Paris 1893 Ф. Зигеля, подъ
загл. „Наука права въ древней Греціи", Ж. M. Н. 11р., 1893. № 5, стр.
267—277; А. Ш„ Ф. Об., 1893, т.
IV, кн. 1, стр. 13.
A. Н. Деревицкій. 0 новомъ
трактатѣ Аристотеля и его значеніи для исторіи афинской демократіи. Харьковъ. 1891. 8°.
Рец. Я. Колубовскаго Вопр. Ф.
и ІІс., т. VIII, стр. 80.
С. А. Жебелевъ.
Греческая
политическая литература и „Политика" Аристотеля.
Въ кондѣ его перевода Политики, М. 1911, стр. 380—465.
Г. И. Кацаровъ. Объ отношеніи аѳинской полйтіи Аристотеля къ Ксенофонту.

Александръ Ловягинъ. ІІриложеніе къ книгѣ
Aristotelis
'Aflrjvah~ÙV яоктеіа Graece et Rossice. Новыя чтенія Фр. Бласса,
СІІБ. 1895. 8° (14 стр.).
A. А. Малининъ. К ъ вопросу
объ Алкмеонидахъ в ъ иервой
г л а в ѣ Аѳинской политіи Аристотеля, в ъ связи съ вопросомъ объ
Эпименидѣ Критянинѣ.
Ж. М. Н. 11р., 1908, ч. XVIII,
ноябрь, стр. 479—494; дек., стр.
495—520.
Ф. Г. Мищенко. „ІІолитія" Аристотеля, гл. 40.
Ж. M. Н. Пр., 1894, № 4,
стр. 1—5. 0 значеніи Политіи
Аристотеля для исторіи правленія
Тридцати.
— Судъ присяжныхъ в ъ Аѳинахъ и сочиненіе Аристотеля объ
Аѳинскомъ государствѣ.
Ж. M. Н. 11р., 1892, ч. 283,
стр. 119—141.
— Ѳукидидъ VIII, 97, 2 и Аристотель, Аѳ. Политія, 33, 2.
Ж. M. Н. Пр., 1894, ч. 294 и
295. Объ олигархпческомъ переворотѣ ві> Аѳинахъ 411 г.

— Къ Аѳинской ІІолитіи Аристотеля 8 Sandys.
филолог. Обозр., 1894, т. VII.
— Aristot.
п о Ы . ( cap.
63, 4.
Филолог. Обозр., 1895, т. VIII,
ки. I. 0 судѣ присяжныхъ въ
Аѳинахъ.
— Aristotelis Athenieus. reipubl. 22, 5 Sandis.
X. M. H. Up., 1895, ч. 297.
— Судъ присяжныхъ въ Аѳинахъ.
Сборникъ въ пользу Общ. вспом.
студ. унив. Св. Влад., Кіевъ, 1895.
H. Остроумовъ. Мысли Аристотеля о воспитаніи и о значеніи музыки в ъ дѣлѣ воспитанія.
Тула, 1903. 8° (24 стр.).
M. М. Покровскій. Къ вопросу объ авторѣ новооткрытаго
трактата Uih\vai(äv
nohtsia.
Ж. M. H. Up., 1892, № 10—11.
стр. 29—61.

— Изслѣдоваиія по Аѳинской
ІІолитіи Аристотеля.
Ф. 06., 1895, т. VIII, кн. 1, стр.
43—68; кн. 2, стр. 121—141.
Р. Стемповскій. Изслѣдованіе
древняго періода аѳинской жизни
u отчасти новаго, съ точки зрѣнія древностей, подъ руководствомъ Поілѵеіао Аристотеля.
В. Ун. И., 1880, №№ 2, 4 ;
1881, № 2 ; 1882, № 3, 4. Тоже
подъ загл. : Изелѣдованіе ряда
вопросовъ по госуд. древностямъ
Аѳинъ написалъ Ромуальдъ Стемповскій. Варш. 1882. 8°.
Peu. : В. Латыпіева, Ж. M. Н.
Up., 1883, № 8.
Кн. Е. Н. Трубецкой. Политическіе идеалы ГІлатона и Аристотеля въ ихъ всемірно-историческомъ значеніи.
В. Ф. U 11с., 1890, кн. 4, стр.
1—36.

А. Шварцъ. [Sevocpovvoç] 'Aftpѵатѵ тшгеіа.
0 государствѣ
Аѳинскомъ, сочиненіе неизвѣстнаго автора V в ѣ к а до P. X .
Критическое
изслѣдованіе. М.
— Этюды no Аѳинской поли- - 1891. 8° (177 стр.).
Учен. Зап. Моск. Ун., Истор.
тіи Аристотеля. М. 1893. 8° ( І Ѵ +
фил. фак.
121 стр.).
I. Критій к а к ъ источникъ для Ари' Рец. : Ф. Ев. Корша, Зап. Нов.
стотеля и П л у т а р х а (стр. 1—52). 2. ОтУ., т. 57, стр. 17 -20.
ношеніе Аристотеля къ Критію. О п ы т ъ
сопоставленія первой ч а с т и Аѳинской
политіи с ъ Политикой Аристотеля ( 5 5 —
81). 3. В т о р а я ч а с т ь Аѳинской политіи
и Политика Аристотеля (85—93). Приложеніе. Ф р а г м е н т ы Критія__и пояснительные т е к с т ы К'ь нимъ (107—120).

Рец. : Ф. Г. Мшценко, У. 3. II.
Ун., 1894, кн. 2, крит. и библ.,
стр. 17—32 ; Ф. Библ., 1894, т. II,
стр. 74.
— 13-ая и 21-ая главы Аѳинской Политіи Аристотеля.
Ф. 06., 1894, т. VII, кн. 2,
стр. 240—242.

— Къ вопросу о времени написанія Политшш Аристотеля. .
Ф. 06., 1895, т. VIII, кн. 2,
стр. 144—148.
— Изъ наблюденій надъ Политякой Аристотеля.
Въ XaQUïzTjoia въ честь Е. Ф.
Корша, М. 1896, стр. 403 и сл.
— Аристотель и Ѳукидидъ
(Изъ наблюденій надъ Политикой Аристотеля).

Ж, M. Ы. Пр.,
57—77.

1913, № 1, стр.

В. Шефферъ.
Афоризмы и
замѣтки к ъ Аѳинской политіи
Аристотеля.
Ф. 06., 1894, т. VII, кн. 1, стр.
47—96.
Э. Р . Штернъ. Новооткрытая
Аѳинская политія
Аристотеля.
Одесса. 1892. 8°.
Лѣтопись ист.-фил. об. при Имп.
Новор. JH., П ВЫП.
Ред. : В. П. Бузескула, Ф. 06.,
т. II, кн. 2, стр. 151—157.
0 п о л и т и ч е с к и х ъ воззрѣніяхъ
Аристотеля общія указанія можно
найти в ъ с л ѣ д у ю щ и х ъ курсахъ :
С. Бершадскій. Очерки исторіи философіи права. 1892, стр.
62—88.
Булгаковъ. Очерки по исторіи
экономическихъ ученій, 1903, стр.
74—87.

Д.

M. Ковалевскій. Отъ прямого
народоправства къ представительному. М. 1906, т. I, стр. 46—67,
73—74.
Н. Коркуновъ. Исторія философіи гірава, стр. 3 9 — 5 5 (3-е изд.).
Р. Орженцкій. Ученіе о цѣнности y классиковъ и канонистовъ.
Одесса. 1896, стр. 147 — 166.
Р. Пельманъ. Фрагментъ Аристотелевскаго идеала государства
(въ „Исторіи античнаго коммунизма и соціализма", стр. 2 6 8 —
280 ; примѣчанія, стр. 651-—656).
JI. В. Федоровичъ. Исторія политической экономіи съ древнѣйшихъ временъ до А. Смита, Од.
1900 (Зап. Hoe. JH., T. 79, 1900,
стp. 89—105).
Чичеринъ. Исторія политическихъ ученій, т. I, 1896, стр. 55
—73.
ІПершеневичъ. Исторія философіи права. 2-е изд. 1907, стр.
81—108.
Шмидтъ. Исторія педагогикіі,
т. I, стр. 309—336.

Эстетика Аристотеля.

Д. Аверкіевъ. 0 драмѣ.
Р. Вѣст., 1877, № 3.
Е . В. Амфитеатровъ. Историческій обзоръ у ч е н і й о красотѣ
и и с к у с с т в ѣ . И з ъ академич. чтеній. У ч е н і е о к р а с о т ѣ и искусс т в ѣ в ъ к л а с с и ч . философіи.
2. Аристотель. В. и P., 1889,
№ 16, стр. 1 3 5 — 1 6 1 .
Рец. : А. И. Пономарева, Странникъ, 1889, № 10, стр. 324—329.
(Бенаръ) Н. И. Тимковскій. Рецензія на книгу Ch. Bénard, L'esthétique d'Aristote et de ses successeurs,
P. 1889, Bonp. Ф. u B.c., KH. 4, стр. 128
-—131 ; A. Деревицкаго Фил. Обозр.,
1892, т. II, кн. 2, стр. 181 — 183.

Л . Горкевичъ. В з г л я д ъ Аристотеля и Горація на поэзію.
Гимн., 1894, № 8, стр. 4 4 7 —
470.
1. Происхожденіе поэзіи. 2. Виды
поэзіи. 3. Основныя свойства поэтическихъ произведеній : единство и цѣльность (простота). 4. Величнна поэтическаго произведенія. 5. Метры и языкъ
поэзіи. 6. Взглядъ на личность поэта.
Геортъ Гюнтеръ. У ч е н і е Аристотеля о трагедіи. Г л . I и II. Переводъ В. Яковлева.
П. Сб„ 1895, №№ 1 и 2, стр.
15—46, 132—161.
A. Н. Карнѣевъ. К ъ вопросу
объ истолкованіи Поэтики Аристотеля (Отзывъ о переводѣ По-

этики Аристотеля В. И. Захарова.
Варшава. 1885).
Ж. M. Н. Пр., 1887, ч. 250,
мартъ, стр. 90—132.
I. Ф. Лагарпъ. Разсмотрѣніе
Піитики Аристотелевой.
Ликей, ч. 1, стр. 1—45.
Н. Г. Чернышевскій.
Эстетика и поэзія. СВБ. 1893.

III.
1.

Сочиненія

С. П. Шевыревъ. Теорія поэзіи въ историческомъ развитіи у
древнихъ и новыхъ народовъ.
М. 1836.
Ученіе Ар. о поэзіи, стр. 49—82.
П. Шуетеръ. Воэтика Аристотеля.
Ж. M. Н. Лр., 1875, ч. 177,
янв., стр. 37— -68.

Ѳе ЦфШѴІВ.

Ѳеофраста.

0 свойствѣ нравовъ человѣческихъ. Перевелъ съ латинск.
А. П. (Алексѣй Протасовъ). С В Б .
1772. 8°.
0 притворствѣ. Изъ характеровъ
или нравоописаній Ѳеофрастовыхъ.
Трудол. Муравей, 1771, № 22.

Объ ощущеніяхъ, Перев. съ
греч. Г. Церетели.
Въ прил. къ Таннери „Первые "
шаги др.-гр. науки", стр. 100—119.
Переведены тѣ мѣста, которыя
имѣютъ отношеніе къ досократовскимъ философамъ.
2.

Литература
стѣ,

о

Ѳеофра-

Ѳеофрастовы характеры или свойства людей. Вибліотека учепая, экономич. и проч. (Тобольскъ 1794). 0
иритворствѣ. Ч. IX, стр. 125. 0
злословіи. Ч. X, стр. 127. 0 хвастовствѣ, стр. 129. 0 человѣкѣ, дѣлающемъ все не во время, стр. 133.

Бриллонъ. Послѣдованіе характеровъ Ѳеофрастовыхъ и мыслей Паскалевыхъ. Пер. съ франц.
А. Сергѣева. М. 1784. 8°.

Теофрастъ.
Характеристики.
Пер. съ греч. B. А. Алексѣевъ.
СПБ. 1888. 8° (32 стр.). Изд. 2-е,
исправл. 1893. 8° ( Х В + 3 0 стр.).
ІІан. Лит., 1888, т. 1, стр.
1—32.
Рец. : Ж. M. Н. Лр., 1889, ч.
261. № 2 , стр. 424—425; Правда,
1888, № 8 ; Р. Мысль, 1888, № 7,
стр. 343—344 ; Библіографъ, 1888,
№ 5—6, стр. 249; Ф. 3., 1888,
№ 1; Ф. Библ., 1894, т. II, стр.
58 (зам.) ; Ное. Время, 1894, »
6467.

А. Слѣпцовъ. Характеристики
Ѳеофраста и Ла-Брюйера.
Міръ Божій, 1894, № 11, стр.
16—35.

Б. И. Ордынскій. Характеры
Ѳеофраета (Ист.-лит. отатья).
Соврем., 1850, т. 23, № 9.

II. Лавровъ. Очеркъ исторіи
физико - математическихъ наукъ.
ІІІкола Аристотеля, стр. 306—
330.
М. Филшшовъ.
Философія
дѣйствительности. СПБ. 1895.
Ѳеофраетъ, какъ основатель
научной ботаники, стр. 443—463.

пятыи отдълъ.

Исторія древней философіи послѣ Аристотеля.
А.

I. С т о и ц и з м ъ .
Общія сочиненія о стоицизмѣ.

С. Говоровъ. Моральная философія стоиковъ в ъ о т н о т е н і и
к ъ христіанству.
B. и P., 1888, № 1, стр. 2 3 —
5 0 ; № 2, стр. 7 4 — 9 4 ; № 5, ртр.
225—242 ; № 6, стр. -279—2Ô6 ;
№ 7, стр. 3 3 6 — 3 5 2 .
Г. Гояперцъ. Жизнепониманіе г р е ч е с к и х ъ философовъ и
іідеалъ в н у т р е н н е й свободы. СПБ.
1912.
Стоики, стр. 175—227.
М. Гюйо. Стоицизмъ и христіанство.
Собраніе Сочиееній, т. IV. Воспитаніе и наслѣдственность. СГІБ.
1900. Второе приложеніе.
К. Марта. Ф и л о с о ф ы и поэтыморалисты во времена Римской
Имперіи. Перев. с ъ франц. М.
Корсакъ. М. 1879. 8° (380 стр.).
Рец. : Вгьстникъ Ееропы, 1879,
№ 10, стр. 7 8 0 — 7 8 5 ; Дѣло, 1880,
№ 6, стр. 1 — 3 4 (Статья подъ
загл. „Классическое наслѣдство"
H. В. Шелгуновъ) ; Церковно-Обществемнъш Вѣстникъ, 1879, №
1 7 6 ; Церкотый Вѣстпикъ, 1880,
Л» 5 (Н. Барсова) ; Народная и

Дѣтская библіот., 1879, № 6, стр.
167—168 (К. Томазини) ; Недѣля,
1879, № 29, стр. 8 6 9 — 8 7 6 .
И. Невзоровъ. Мораль стоицизма и христіанское нравоученіе. Казань, 1892. 8° ( Х І І + 1 7 6
стр.).
Рец. : Волжскій Вѣстн., 1892,
№ 305.
Ф. В. Фарраръ. Искатели Бога.
С ъ англ. Ф . С. Комарскаго (съ
рис.). СПБ. 1898. 12° (504 стр.).

С е н е к а ( 9 - 2 7 8 ) . Э п и к т е т ъ (279—384).
М а р к ъ Аврелій (385—500).

Мелкія

статьи

и

замѣтки.

A. В. Адольфъ. Рецензія нѣмецкой книги Lud. Stein, Die Erkenntnisstheorie der Stoa. Bonp.
Фил. u lieux., T. I, стр. 94—95.
A. H. Гиляровъ. Рецензія на
книгу Schmekel, Die Philosophie
der mittleren Stoa. B. Ф. u Пс.,
KH. 1, стр. 142—144.
Лекки. Стоицизмъ (Отрывокъ
изъ „History of european morals
from Augustus to Charlemagne").
Сборникъ „Римская Имііерія".
ІІереводъ A. С. Милюковой. M.
1900, стр. 278—324.

A. Мартыновъ.
Нравственное
ученіе Климента Александрійскаго
по сравненію со стоическимъ. Твор.
Святыхъ отцовъ, 1889, кп. I, приб.
стр. 9 2 — 1 3 7 .
II. Ф. Мельниковъ - Разведеиковъ. Стоицизмъ и христіанство.
Лекція. Екатеринодаръ. 1894.
Ор. Новидкій. ГІостепенное развитіе древнихъ философскихъ ученій. T. III. Кіевъ, 1860. Стоидизмъ, стр. 175—234.
М. Э. Посновъ.
Главнѣйшія
философско-этическія и религіоз-

Б.

иыя теченія въ вѣкъ Рож. Хр.
0 стоицизмѣ — Тр. Кіев. Д . Ак.г
1910, № 10, стр. 263—287.
Спекторскій. Очерки по философіи общественныхъ наукъ, 1907.
Теорія въ морали етоиковъ. стр.
.47—74.
Фонсегривъ. Опытъ о свободД
воли. Гл. V. Стоицизмъ. Тр. IL
Д. А„ 1890, № 12, стр. 644- 664; 1891, № 9, стр. 103—123.
Чичеринъ. Исторія политическихъ ученій, т. I, 1869. Стоики,.
стр. 73—79.

Старшіе стоики.

Клеанѳъ.
Гимпъ
Клеаыѳа
греч. стихотворца.
Вечера, 1772, ч. 1, веч. 5.
— Г и м н ъ Клеанѳа. Переводъ
И. И. Мартынова.
С.-lIemepÔ. Меркурііі, 1793, аіірѣль, стр. 66.
— Г и м н ъ Б о г у . ГІерев. Г . Р.
Державина. (1800).
„0, Ты, всесый, многоимянный"
(Сочиненія Державина, 2-е изд.
Смирдина, т. I, СПБ. 1851, стр.
78—81 ; Изд. Грота, т. 2, стр.
323.
Здѣсь же приведенъ подстрочный переводъ гимна).
Гимнъ ііереложенъ Державинымъ съ нѣмецкаго перевода,
Г и м н ъ Клеанѳовъ Б о г у .
Другъ
Просв., 1804, ч. 3 (о
гимнахъ). Переводъ прозою.
Г и м н ъ З е в е с у (Клеанѳа). Перев. А. Мерзлекова.
Подраж. и пер., ч. 2 (М. 1826),
стр. 3 — 8 .
Маркъ
Катонъ.
Нравоучительныя правила, иерев. с ъ лат.
СПБ. 1773.

Георгъ Адлеръ. Идеалистическій
анархизмъ Зенона. „Изъ исторіи оГ>ществ. ученій", стр. 42—49.
Магаффи. 0 Зенонѣ и Эпикурі.
(отрывокъ изъ Greek Life and Thought). Сбориикъ „Исторія Греціи с<>
времени Пелопонесской войны", подъ
ред. И. Шамонина и Д. Петрушенскаго, М. 1896, вып. II, стр. 130
151.
Р. ІІельманъ. Міровое соціальш егосударство основателя школы стопковъ.
„Исторія античпаго KOMMT низма и соціализма", стр. 280—283 :
примѣчанія, стр. 6 5 6 — 6 5 7 .
И. Стемнковскій.
Историческія изысканія о жизни и писаніяхъ Воспоряшіна Сфера, философа стоической секты (Отрывокъ изъ опыта изысканій о Воспорѣ Киммерійскомъ).
М. Вѣстн., 1828, ч. 9, № 10,
стр. 203—220.
К. Зедергольмъ. 0 жизни и
сочпненіяхъ
Катона с т а р т а г о .
Разсужденіе напис. по греч. п
латин. нсточникамъ. М. 1857.
Pye. Вѣст., 1857, т. XII.

B.
1.

Сочиненія

(

Сенеки.

Сенека къ Луцилію (съ латин.).
Моск. ежем. изд., 1781, ч. '2, стр.
•2-22—226; Вечер. 3аря, 1782, ч. 1,
стр. 57—68; Жур. Нов. Русск. Лит.,
1805, ч. 14, стр. 35 ; Ж. M. Н. 11р.,
1822, ч. 5, стр. 348—370,478—491;
1823, ч. 8, стр. 269—279.
ІІисьма
философа
Сенеки.
Перев. * * *
Вѣра и Раз., 1884—1886 гг.
Всего переведено 70 писемъ(изъ
общаго числа 124).
Сенека. Избранныя письма къ
Люциліго.
Перев. съ лат. Пл.
Краснова. Изд. Суворина. 1894.
12° ( ' 2 5 8 + 11 стр.).
Всего переведено 50 нисемъ.
Вообще не переведено на русскіі'1 языкъ около 40 писемъ Сенеки
13, 15, -21—-22, 25, 27, 29,
39. 42, 45—46, 48, 55, 57, 66,
68—69, 71, 76, 79, 82, 86, 89, 92,
94—95, 97, 100, 104, 108—111,
113—4, 117, 1-20—2).

злая благимъ мужамъ случаются.
СПБ. 1786 4° (2-2 стр.).
— 0 провидѣніи. Сочиненіе
Сенеки. Съ латип. перев. В. Стов и к ъ и В. Стейнъ. Керчь. 1901
(-27 + I V стр.).
Сенека. Утѣшеніе Марціи.
М. Брашъ, „Классики философіи", стр. 311—330.
Исевдоапоѳеозъ
императора
Клавдія (Apocolocyntosis). Перев.
И. И. Холодняка.
Филол. Обозр., 1899, т. XVI.
прил.
Сенеки
христіанствующаго
нравственныя лекарства, выбраныя изъ писемъ Л. А. Сенеки.
Перев. съ лат. Александръ Мельгуновъ. М. 1783. 8° (220 стр.).
Перевоцъ антологіи изъ сочиненій Сенеки, существовавпіей подъ
заглавіемъ „Seneca Christianas".

Д у х ъ Сенеки, или изрядныя
; нравоучительныя
разсужденія
сего великаго философа. Перев.
0 благодѣяніяхъ (De benefi- с ъ нѣмбц. Влад. Золотницкій.
ciis) VII книгъ Л . Аннея Сенеки М. 1765. 12°.
къ Эббуцію Либералію. Пер. * * *
Вѣра и Раз., 1889—1897.
Лучи мудрости или нравоучительныя и полезнѣйшія разсужРазсужденіе Сенеки о счастли- денія Сенеки и Плутарха, и прочихъ славнѣйшихъ
древности
BOÎÏ жизни.
мужей.
Перев.
съ
лат.
И. Ф. и
Утренній Свптъ, Н. Новикова,
С. С. 2 части. М. 1786. 8°.
ч. II (1-е изд. 1778), стр. 285—339,
2-е изд., 230—281.
Разсужденіе Сенекино о честномъ житіи, пер. И. Т.
Л. Аннея Сенеки. 0 ПровиУтренній Свѣтъ, Н. Новикова,
дѣніи. Пер. (Башилова).
ч. I (1-е изд. 1777), стр. 69—83,
Нитонисіо, 1769, стр. 113—145.
-2-е изд., стр. 205—218.
— 0 управленіи міра, o Bondir промыслѣ, и какъ многая

Нравоученія Сенекины и др.
древнихъ авторовъ.

Ежем. сочин. къ пол. и увес.,
1757, ч. 5, стр. 68—80.
Р а з с у ж д е н і я , выбранныя и з ъ
Л. А. Сенеки. Пер. Ивана Соколова.
Полезн. Увес., I, 1760, стр.
4 9 — 6 2 , 197—204.
Нравоучительныя
разсужденія вел. фил. Сенеки о краткости
жизни.
Моск. ежем. изд., 1781, ч. I, стр.
163—208.
Мысли о смерти и д р у г и х ъ
н е с ч а с т і я х ъ , неизбѣжныхъ в ъ сей
жизии. И з ъ соч. Сенеки. Перев.
съ лат. СПБ. 1809. 12° (19 стр.).
Л. Аннэй Сенека. С ъ латиы.
иерев. Б . А л е к с ѣ е в ъ . Изд. журн.
„Пантеонъ литературы", 1891. 8°
(35 стр.).

II. Н. Красновъ. Л. А. Сенека, его ж и з н ь и философская
дѣятельность. Біографич. очеркъ
съ портр. Б і о г р а ф и ч . библ. ГІавленкова. СПБ. 1895. 8° (77 стрА
Л. Переписка ап, Павла сі>
философомъ Сенекою.
ІІрав. Обозр., 1883, № 1. стр.
115—141.
Къ статьѣ приложенъ русскій
переводъ 14 предполагаемыхъ писемъ Сенеки и ап. ГІавла.
H. А. Любимовъ. Метеорологія и физическая географія древнихъ (Сенеки).
„Исторія физики", СПБ. 1892,
стр. 2 1 7 — 2 2 9 .
К. Марта. Философы и поэтыморалисты во времена Р І І М С К О Й
имперіи. Перев. М. Корсакъ. Изд.
К. Т. Солдатенкова. М. .1880. 8".
(380 стр.).

На русскій языкъ не переведены
изъ сочиненій Сенеки : Consolatio ad
Helvetiam, Consolatio ad Poiyb., De
tranquillitate animae, De ira, De dementia, De constantia sapientis, De otio.

В. И. Модестовъ. Философія
Сенеки и его письма къ Лудилію.
Актовая р ѣ ч ь . К і е в ъ . 1872.
Кіев. Унив. Изв., 1871, № 12,
стр. 1—23.

2. Л и т е р а т у р а o О е н е к ѣ ,

H. Иобѣдинскій. Маслп Л. А.
Сепеки о смерти и безсмертііг.
Вѣра и Раз., 1898, № 16, стр.
1 3 3 — 1 5 2 ; № 22, стр. 409—422.

Ж и з н ь Сенеки.
Перев. с ъ
лат. Л а в . Давидовскаго.
Моск. ежемѣс. изд., 1781, ч. 1,
стр.

209—212.

Г. Буасье.
Римская религія
отъ А в г у с т а до Антониновъ. Пер.
М. Корсакъ. СПБ. 1878 (645 стр.).

I. Р а з с у ж д е п і я о томъ, что с м е р т ь
с а м а по с е б ѣ не с о с т а в л я е т ъ з л а д л я
человѣка.
II. Посмертпая с у д ь б а чвловѣка.

Кн. II.
Р и м с к а я филос.офія
послѣ
А в г у с т а . У ч е н і е Сенеки. С е н е к а и с в .
апостолъ П а в е л ъ .
Римская философія
послѣ Сенеки.

— М Ы С Л І І О Б о г ѣ Л. А. О неки в ъ ихъ отношеніи къ хрлстіанству.
Вѣра и Раз., 1901, № 20, стр.
281—296'.

Н. Виноградовъ. Біографическія с в ѣ д ѣ н і я о латинскомъ риторѣ С е н е к ѣ и его трагедіяхъ.
Сергіев. Посадъ. 1906. 12° (15
стр.).

M. Т — в ъ . Преданіе о нерепискѣ философа Сенеки с ъ апостоломъ Павломъ.
Вѣра и Раз., 1895, № 1, стр.
3 2 — 4 8 ; № 2, стр. 49—83.

В. Фаминскій.
Религіозно- софа Сенеки и современное отнравственныя воззрѣнія Л. Ан- і ношеніе къ вопросамъ нравственнея Сенеки (философа) и отноности. Рѣчь.
шеніе ихъ к ъ хрнстіанству. Кіевъ.
Тр. Еіев. Дух. Ак., 1905, № 5,
1906. 8° ( I I I + 479 стр.).
стр. 94—123.
Введеніе (1-—65). Часть I. Религіозно-нравственныя воззрѣнія Л. А.
Сенѳки. Гл. 1. Религіозныя воззрѣнія
Сенеки (теологія) (65—107). Гл. 2. Индивидуальная мораль (108—198). Гл. 3.
Соціальная мораль (199—236). Часть 11.
Отношеніе Сенеки и его религіозно-иравственныхъ воззрѣній къ христіанству.
Вопросъ объ отяошеніп Сенеки къ христіанству и его краткая исторія (239—
255). Гл. 1. Разборъ данныхъ о зиакомствѣ Сенеки съ христіанствомъ (256—
314). Гл. 2. Принцппіальное различіе
воззрѣній Сенеки и христіанства (315—
479).
Рец. : Впра и Pas., 1906, № 22,
стр. 3 3 7 — 3 4 2 .

— Мораль языческаго фило-

— Значеыіе религіозно-нравственныхъ воззрѣній JI. А. Сенекп (философа) съ точкй зрѣнія общаго вопроса объ отношеніи къ христіанству язычества
вообще и языческой философіи
в ъ частности.
Тр. Егев. Дух. Ак., 1906, № 7,
стр. 509—523.

•

Фарраръ. Искатели Бога. Пер.
Комарскаго. СІІБ. 1898 (504 стр.).
Сенека, стр. 1 3 — 2 7 8 .

Г. Секстъ Пиѳагореецъ.
Притчи или изреченія Секстія Пиѳагорейца. Пер. съ греч.
на лат. Руфиномъ, a съ латин. на
россійскій М. Невзоровымъ. M.
1801.

Секстъ Пиѳагореецъ.
Изреченія в ъ перев. М. Лисицына.
Гимназія, 1895, № 10; 1896,
№ 1, 2.

д. Эг
1.

Сочиненія

Арріана.

Еаиктита
Философа
„Главизны", с ъ толкованіями Максима Исповѣдника.

Старинный рукописный переводь.
Старшіе русскіе списки :
1) Пергаменный Синод. № 644,
XIV—XV в. ; 2) Хлуд. приб. № 10,
XV в.

Епиктита стоическаго философа Енхиридіоиъ и Апофѳегмы
и Кевита Ѳивейскаго Картина
или изображеніе житія человѣческаго. Перев. съ греч. Григорія Полѣтики. СПБ. 1759. 12°
(230 стр.) ; 2-е изд. 1767. 12°. Изд.
Акад. Н. СПБ. 1806.

Предувѣдомленіе къ читателго. Житіе Епиктитово, перев. изъ „Словаря"
Суида (1—54).
Епиктитовъ Енхиридіонъ (55—134). Епиктитовы апофѳегмы
(135—177). Кевита Ѳпвейскаго Картина
(178—230 стр.).
Апофѳегмы Эпиктета — это его
изрѣченія, выбранныя изъ „Эклогъ"
Стобея.

Епиктетовы краткія разсужденія о нравахъ. Пер. съ фр.
Праздное время въ пользу ynomp.,
1759, ч. 1, май, стр. 271—284.

Эпиктетъ.
Настольныя
замѣтки стоической морали. Пер.
H. В. Зайцева. Казань, 1883. 12°
( I X и 42 стр.).
Переводъ „Енхиридіона".

Епиктетъ.
Основанія
стоицизма. Пер. съ греч. В. Алексѣева. СПБ. 1888. 8° (16 стр.).
Рецензіи: Pye. Мъкль, 1889,
№ 6; Библгогр., 1889, №4—5, стр.
130—133; Фил. Зап., 1889, № 2.
Переводъ „Енхиридіона".

зованный „Энхиридіонъ" етоика
Эпиктета.
Xр. Чт„ 1904, 2, стр. 59—74,
187—203.
Предисловіе 1. Вопросъ объ авторѣ
второго Энхиридіона. 2. Что измѣнено
іісевдо-Ниломъ въ Эпиктетовомъ Энхиридіонѣ.

Епиктета Энхиридіонъ, иерев.
M. А. Энгельгардта (съ французскаго перевода Гюйо). СПБ. 1900.
Собрапіе сочиненій Гюйо, т. IV,
СПБ. 1900.

К. Гильти. Счастье. Популярные очерки по нравственной
философіи. Пер. и пред. Алексаыдра Острогорскаго. СПБ. 1894.
8°. ( Ѵ + 9 4 стр.). Изд. 2-е, испр.
СПБ. 1894. 8° (140 стр.).
Среди другихъ очерковъ —
очеркъ „Мысли Эпиктета". Этотъ
очеркъ былъ вапечатанъ въ Образованги, 1893, № 5—6, стр. 229—
259.

Епиктетовы рѣчи.
Москов. ежемгъе. изданіе, ч. II,
1781, іюль, стр. '208—221.

Епиктетъ. Афоризмы. Съ прибавленіемъ ыѣсколькихъ г л а в ъ •
изъ его „размшпленій". Съ гре— Идеализмъ. Мысли Эпикческаго перев. Б. Алексѣевъ. тета. Загробный міръ. Хорошія
СПБ. 1891. 12° (70 стр.).
привычки. Перев. съ нѣмец. Вл.
„Афоризмы" Епиктета выбраны Андерсонъ. СПБ. 1904. 8 (48 стр.).
изъ сочиненій Марка Аврѳлія, МаксимаТирскаго и особенно изъ„ЦвѣтA. Маковельскій. МоральЭпикника" Іоанна Стобейскаго. Главы
„размышленій" взяты изъ сочине- тета. Казань, 1912. 8° (37 стр.).
Пробная лекція.
нія Арріана „Діатрибы", именно изъ
кн. I, гл. 14 и 16, кн. II, гл. 8,
кн. 1П, гл. 19—26, кн. IV, гл. 5.
К. Марта. Философы и по; эты-моралисты во времена РимВ ъ чемъ наше благо. Избран- ской Имперіи. Пер. М. Корсакъ.
ныя мысли Эпиктета. 4 кнйжки М. 1880 (380 стр.).
М. 1904. 16° ( 4 0 + 3 2 + 4 8 + 3 2 стр.).
Рабъ - мудредъ.
Разсказъ о
2. Л и т е р а т у р а о б ъ Э п и к - римскомъ мудрецѣ Эпиктетѣ. М.
т е т ѣ.
1904 16° (31 стр.).
Н. Рыжковъ. Рец. на новѣйшія
А. Балаповскій. Стоикъ Эпикработы объ Эпиктетѣ В. Ф. 77.,
тетъ и его отношеніе къ хрикн. 18, 98—102.
стіанству.
Вѣра и Раз., 1887, № 6, стр.
Фарраръ.
Искатели
Бога.
264—284.
СПБ. 1898.
Эпиктетъ, етр. '279—384.
Александръ Бронзовъ. Рец. на
книгу Adolph Bonhoff er. Die Ethik
des Stoikers Epictet. B. Ф. 77., кн. 32,
B. Г. Чертковъ. Римскій мудстр. 134—141.
рецъ Эпиктетъ.
Его жизнь и
ученіе. М. 1889. 12° (142+11 стр.).
A. A. Бронзовъ. Охристіани- •2-е исправл. и дополн. изданіе,

M. 1891. 16° ( 1 4 2 + 1 1 стр.).
3-е. M. 1911 (96 стр.).

Изд.

Эпиктетъ.
Сѣв. Жинерва, 1832, ч. 1, стр.
5—23 (Истор.-литер. статья).

Е.
1.

Сочиненіе Марка
релія.

Эпиктетъ.
Заволжскій муравей, 1834, ч. 3,
стр. 348—351. Изъ „Amusements
philologiques". Біографія.

Маркъ Аврелій.
Ав-

Маркъ Аврелій. Житіе и славныя дѣла Марка Аврелія Антонина, Цезаря Римскаго, a при
томъ собственныя и премудрыя
его разсужденія о себѣ самомъ.
Пер. съ нѣм. Сергѣй Волковъ.
СПБ. 1740. 2-е изд. 1760. 3-е
1775. 4-е 1789. 5-е 1798.
Выдержки изъ „Размышленій"
Марка Аврелія y Сопикова, „Опытъ
рос. библ.", т. III, стр. 95—107.
Маркъ Аврелій.
Размышленія императора Марка Аврелія
Антонина, о томъ, что важно для
самого себя. Перев. кн. JL Урусова. Тула. 1882. 8° ( І Х + 1 8 0
стр.). М. 1888. М. 1895 (108 стр.).
М. 1902 (95 стр.). М. 1911 (67
стр.).
Маркъ Аврелій. Къ самому
себѣ. Размышленія. Перев. съ
греческ.
Пл. Краснова.
СГІБ.
1895. 12° (172 стр.).
Маркъ Аврелій. Наединѣ съ
собой. Размышленія. Перев. съ
греч. и примѣчанія С. Роговина.
Вступительный очеркъ С. Котляревскаго. М. 1914. Изд. Сабашниковыхъ. 8° (LVT+199 стр.).

2.

Л ите р a тyр a o Maр к ѣ
A в р е л і IL

С. Котляревскій. Маркъ Аврелій.
Вступительной очеркъ къ переводу С. Роговияа „Наединѣ съ собой", стр. I X - LVI.
Маркъ Аврелій и его „Мысли".
Сем. Веч. для старш. еозр., 1865,
№ 8, стр. 585 и сл.
К. Марта. Философы и поэты-моралисты. М. 1880.
Разсмотрѣніе своей совѣсти римскимъ императоромъ. Маркъ Аврелій, стр. 177—217.
Д. Мережковскій.
Вѣчные
спутники. Маркъ Аврелій. Плияій Младшій.
СПБ. 1907. 8°
(70 стр.).
В. И. Модестовъ. Маркъ Аврелій и новая религія.
Наблюд., 1882, № 3, стр. 108
—129, № 4, 39—60.
— Маркъ Аврелій и новая
религія (по поводу книги Ренана
Marc Aurèle).
Сборникъ „Статьи для публики", т. I, СПБ. 1883.

Повѣствованіе о болѣзни, отъ
которой Марку Аврелію, императору римскому, смерть приклюМаркъ Аврелій.
Избраныыя чилась, съ пріобщеніемъ мудмысли. B. I. Обращеніе къ душѣ. рыхъ совѣтовъ, данныхъ имъ при
I смерти сыну своему прпнцу КомМ. 1914. 32° (16 стр.).

моду и в с ѣ м ъ министрамъ.
с ъ еллино-греч. М. 1789.

ГІер.

Э. Ренанъ. Маркъ Аврелій и
конецъ античнаго міра. Пер. с ъ
франц. Г у р е в и ч а . СПБ. 1906.
— К о н е ц ъ античнаго Міра.
Дпло, 1882, 5, стр. 1 2 5 — 1 4 8 ;
6, стр. 151—171 (изъ Marc Aurèle
et la fin du monde antique).
И. T. Сонъ Марка Аврелія.
Утренній Свѣтъ, ч. 4, 2 изд.,
стр. 219 — 231.
В. Рудневъ.
Императоръ
Маркъ Аврелій какъ философъ.

II.

B. u P.,
385—400.

1887,

A? 20,

стр.

— Императоръ Маркъ Аврелій въ его отношеніи къ христіанству.
B. u P., 1889, № 13, стр. 17—36.
Фарраръ.
Искатели
Бога.
СПБ. 1898.
Маркъ Аврелій, стр. 385—500.
II. Г. Якушевичъ. Императоръ
Маркъ Аврелій Антонинъ и его
отношеыіе к ъ христіанству.
Витебскъ. 1895.

Эпикуреизмъ.
А.

Эпикуръ.

А. Я . Антоновичъ. Курсъ государственнаго
благоустройства
(полицейскаго права). Кіевъ. 1890.
II. Историческій очѳркъ ученій о народномъ благосостояніи. 4. Стоики и
Эпикурейцы.
Кіев. Ун. И., 1888, № 3.
0 . Ф. Базинеръ. Эпикуреизмъ
и его отношеніе къ н о в ѣ й ш и м ъ
теоріямъ естественныхъ и философскихъ н а у к ъ . Д в ѣ публичныя лекціи.
Одесса. 1889. 8°
(53 стр.). 2-е изд. 1891.
Зап. Нов. Ун., 1889, т. 50, стр.
267 — 319.
(Батте) В. Олинъ. Вѣкъ Эпикуровъ (изъ книги : Morale d'Epicure, par Batteux). Журн. дре&н. u
новой словесн., 1818, кн. 10, стр.
73—86.

Г. Гомперцъ.
Жизнепониманіе греческихъ
философовъ и
идеалъ в н у х р е н н е й свободы. СПБ.
1912.
Эпикуръ, стр. 228—253.
М. Гюйо. Мораль Эпикура и
ея связь еъ современными ученіями. Перев. Н. Южина. СПБ.
1899.
Собраніе сочиненій, т. II. стр.
81—372.
Введеніе. I. Плотскія удовольствія
(99—136). II. Духовныя удовольствія
(137—208). III. Частныя и общественныя добродѣтели (209—269). IV. Новѣйшіе послѣдователи Эпикѵра (270—
372).
Ив. Ивановъ. Забытые предшественники X V I I I в ѣ к а (Эпикурейство и стоицизмъ).
Pye. Мысль, 1890, № 2, стр.
86—103.

•—• Мысли Эпикура о естествѣ
Ю. А. Кулаковскій.
Филобоговъ (оттуда же, ,,съ нѣкоторыми
пѳремѣнами и отмѣненіями").
Ibid., софъ Эпикуръ II ВІІОВЬ открытыя
і его изреченія. К і е в ъ , 1889. 8°.
1819, кн. 7, стр. 105—115.

Кгев. Ун. Изв., 1889, № 4, стр.
1—21.

Рец. : Сѣв. Віъстн., 1890, № 4.

Фр. Ланге. Исторія матеріализма.
Эпикуръ, стр. 62—84 (2-е изд.
СПБ. 1899).
Ал. Мироновъ. Высшее благо
по ученію Эпикура.
Вѣра и Раз., 1887,
стр.
• 228—242.
В. И. Модестовъ.
Эпикуреизмъ и современный интересъ
къ нему.
Pye. Мысль, 1890, № 3, стр.
41—57.
По поводу трудовъ гг. Кулаковскаго и Базинера.
Ор. Новицкій.

Постепенное

Б.
1.

развитіе древнихъ философскихъ
ученій. T. III. Кіевъ. 1860.
Эпикуреизмъ, стр. 234—279.
В. ГІарадіевъ. Философъ Эиик у р ъ и его проблема освобождев і я людей отъ боговъ. Казань,
1911. 8° (39 стр.).
Публич. лекція, проч. въ Казанскомъ о-вѣ народн. универс.
Кн. С. Н. Трубецкой. Эпикуръ.
Энцикл. слов. Брокгауза и Эфрона, a также „Курсъ древней философіи", ч. II, стр. 152—166.
Шлкв. (князь П. Шаликовъ).
Эпикуръ.
Пріятное и пол. препр. времени,
1796, ч. XII, стр. 369—381.

Лукрецій.

СочиненіеЛукреція.

Поэма Лукреція
вещей.
ІІерев. А.
М. 1874.

Переводъ гекзаметромъ кн. II,
1 - 1 6 (Лукреція) Ореста Голоо природѣ
вина.
Клевановъ.
Варш. Упив. Изв., 1886, № 9,
:
стр. 23 и сл.

Лукрецій Каръ. Поэма о природѣ в ъ перев. А. Горбатова.
(Пѣснь первая).
Римн., 1895, №№ 3, 4, 6—7.

П, Н. Череяевъ. Анализъ поэмы Лукреція (I—III кн.). Варшава. 1911. 8° (40 стр.).
Рец. : В. Вонсика, Ж. М. ff.
Up., 1911, № 7, стр. 151—153.

Т. Лукрецій Каръ „De rerum
— Анализъ поэмы Лукредія
natura'. К н и г а І . Опытъ разбора
плана и перевода И. И. Семенова. I „De rerum natura".
Вар. Ун. Изв., 1910. № 1, стр.
Из. Ист.-Ф. Инст. кн. Безб.,
1—8, № 2, стр. 9—16, № 3, стр.
XXIV т., 1909, стр. 1—33.
17—40. Анализъ 3 первыхъ книгъ.
Изъ Лукреція. В ъ прозаическомъ перев. Ф . Е. Корша.
Перев. изъ кн. II, стр. 1—61,
III, 929—1021, V, 925—1160.
Филол. Обозр., IV, стр. 46 и сл.,
V, стр. 11 и сл.

— Отрывокъ изъ пятой книги
Лукреція (стихи 780—1455). Перев. 0 . Базинера.
Вѣстн. Еер., 1893, фев., стр.
511.

— Изъ Лукреція. Перев. И.
Холодняка.
Ж. M. II. Пр„ 1901, ч. 337,
№ 9 стр. 125—130.
— Изъ Лукреція. Начало и
конецъ поэмы. Молитва Венерѣ.
Чума в ъ Аѳинахъ.
Commentationes
Nikitinianae,
Сборникъ въ честь проф. Никитина, СПБ. 1901, стр. 260.
Титъ Лукрецій Каръ. 0 природѣ вещей. Пер. съ лат. Ивана
Рачинскаго.
Москва, 1904. 8°
(245 стр.). 2-е изд. М. 1913. 8°
( Х Х І П + 2 5 9 стр.).
Рец. : гр. И. И. Толстого, Ж.
M. Н. Бр., 1904, ч. 355, окт., стр.
435—442.
2. Л и т е р а т у р а о Л у к р е ц і и .
A. А. Брокъ. Религія Лукреція (Актовая рѣчь).
Изв. Ист. - фил. Инст. Безб.,
XIX, 1902, стр. 1—30.
Н. Виноградовъ. Взглядъ Лукреція Кара на религіго в ъ его
поэмѣ
„ 0 природѣ".
Казань,
1896. 8° (55 стр.).
Юл. Кулаковскій. ПоэмаЛукреція о природѣ. Рѣчь. Кіевъ.
1887. 8° (38 стр.).
Еіев. Унив. Изв., 1887, № 1,
стр. 1—38.
Фр. Лапге. Исторія матеріализма.
Дидактическая поэма Лукреція

В.

о природѣ, стр. 84—106 (2-е изд.
СПБ. 1899).
Н. Лопатинскій. Который изъ
Цицероновъ былъ издателемъ поэмы Лукреція?
Ж, М. Б. Up., 1877, ч. 193.
H. А. Любимовъ.
Физическое ученіе Эпикура по изложенію Лукреція.
Жур. M. II. Пр., 1892, № 5.
„Исторія физики", СПБ. 1892, стр.
161—181.
B. И. Марковниковъ.
Идея
культурно - историческаго развитія въ поэмѣ Лукреція.
Научное Слово, 1903, № 10.
Нагуевскій. Исторія римской
литературы. T. I, Казань. 1911.
Уч. Зап. ІІаз. Ун., 1911.
0 Лукредіи, № 11, стр. 606—632.
Беніямішъ Платоновъ. Лукрецій Каръ и Соломопъ.
Вѣра и Раз., 1909, № 2, стр.
215—230; № 3, стр. 337—352.
Параллель между міровоззрѣніемъ Лукредія и Экклезіастомъ.
М. Полиньякъ. Противъ Лукреція 9 книгъ о Б о г ѣ и естествѣ.
Ч. 1—2. Москва, 1803. 8°.
И. Рачинскій. 0 Лукреціи.
Предисловіе къ его переводу
книги Лукреція „0 природѣ вещей". М. 1913, стр. I—XXIII.
C. Шевыревъ. Лукрецій и его
поэма.
Ж. M. Н. Пр., 1835, ч. VIII,
срт. 18—47.

Горацій.

0 . Вейссенфельсъ.
Горацій.
Значеніе для цѣлей гимназичеокаго преподаванія и принципы
толкованія в ъ классѣ. Митава,
1891.

Гимназія, 1891, № 7, 10, стр.
1—181.
0 міровоззрѣніи Горадія особенно главы V—VII, стр. 76—154.

III.
1.

Сочиненіе Секста
п и р и к а.

Скеі І Т И Ц И З М Ъ .

Секстъ Эмпирикъ. Три книги
Пирроновыхъ положеній. Перев.
с ъ греч.-, предисл. и примѣч.
H. В. Брюлловой - Шаскольской,
подъ редакд. A. I. Малеина. СПБ.
1913. 8° ('213 стр.).
„Противъ Математиковъ", другое
важное сочиневіе Секста Эмпирика
до сихъ поръ на русскій языкъ не
переведено.

2.

Литература о
ц и з м ѣ.

скепти-

Ор. Новицкій.
Постепенное
развитіе древнихъ философскихъ
ученій. T. III. Кіевъ. 1860.

IY.
А.
1.

De

Скептицизмъ, стр. 2 7 9 — 3 2 1 .

Э м-

Рауль Рихтеръ. Скептицизмъ
в ъ философіи. T. I. Перев. съ
нѣм. В. Базарова и Б. Столпнера.
СПБ. 1910. 8° ( 3 9 0 + L X I V стр.).

Полный скептицизмъ ( Г р е ч е с к і й скепс и с ъ ) . Гл. I. П р е д ш е с т в е н н и к и гречес к а г о с к е п с и с а и его историческое разв и т і е . 1. Предшественники г р е ч е с к а г о
с к е п с и с а (39—59). 2. Историческое разв и т і е г р е ч е с к а г о с к е п с и с а . А. Пирронизмъ.
Б . Академическій
скепсисъ
( 6 0 — 8 4 ) . Гл. II. Изложеніе г р е ч е с к а г о
с к е п т и ц и з м а (85—176). 1. Общій принц и н ъ изостевіи. 2. С е н с у а л ь н ы й сісепс п с ъ . 3. Р а ц і о н а л ь н ы й с к е п с и с ъ . 4. Скепс и с ъ , н а п р а в л е и н ы й н а о т д ѣ л ь н ы я сод е р ж а н і я знанія. 5. О т р и д а т е л ь н ы е и
положительные
выводы изъ
скептиц и з м а . Гл. III. Критика г р е ч е с к а г о скепс и с а 1X77—390). П р и м ѣ ч а н і я .

Эклектизмъ (Цицеропъ).
Философскія сочиненія Цицерона.
2.

r е р u b 1 і с a.

П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
истор. фил. права. T. VII, СПБ.
1891.

сент., стр. 4 0 5 — 4 6 8 ; окт., стр.
4 7 9 — 5 5 4 ; ч. 218, ноябрь, стр.
555 - 6 0 2 .

Сновхідѣніе Сципіона, сочиненіе Цицерона. Перев. и объяснен. A. А. Шарбе. 1853.
Учен. Зап. Каз. Унив., 1853,
кн. III, стр. 1 3 — 6 0 .

legibus.

IL Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
исторіи фил. права. T. VII.

Отчасти переводъ, отчасти изложеніе, стр. 2 7 8 — 3 0 4 .

Отчасти переводъ, отчасти изложеніе, стр. '218—278.

С. В ѣ х о в ъ . Сочиненіе Цицерона „0 государствѣ" (De Republica).
Опытъ историко-литературнаго анализа. СПБ. 1882.
( І Ѵ + 1 8 6 стр.).
Ж. M. Н. Пр., 1881, ч. '217,

De

3.

Consolatio.

Цицеронъ.

1775.

4.

0 утѣшеніи. СПБ.

De f i n i b u s b o n o r u m
m a 1 o r u m.

et

Цицероновы размышленія o
совершенномъ добрѣ и крайнемъ
злѣ. Перев. съ латин. И. Посниковымъ. СПБ. 1774. 8°. 2-е тпсн.
СПБ. 1793 (302 стр.).
Опроверженіе
эпикуреизма.
Первая и вторая книгхх произведенія Цицерона „ 0 высшемъ

благѣ и крайнемъ злѣ".
Въ
русск. переводѣ Гвоздева. Казань, 1889. 8° ( Ѵ І + 1 0 6 стр.).

Разсужденіе Цицерона о добродѣтели. Перев. Ник. Прокоп.
Антоыскій. М. 1820.

5. T u s c u l a n a e d i s p u t a t i o n е s.

Ф. Садовъ. Цицеронъ и его
„Тускуланскія бесѣды".
Вѣра и Раз., 1885, I, сир. 378

Тускуланскія бесѣды. Кн. I—
III. Кн. IV. Объ остальныхъ душевныхъ волненіяхъ. Ки. V. 0
добродѣтели.
Изд.
Іогапсона.
Кіевъ, 1 8 8 8 - 1 8 8 9 . 12° (250 стр.).
ІІерев. со словами и примѣчаніями.

Tusculanae disputationes, съ
объяси. Ст. Блажевскаго. Кн. 1
И

2.

М. 1875.

Брашъ. Классшш философіи.
T. I, СПБ. 1907.

0 презрѣніи къ смерти (1-я
книга „Тускуланскихъ бесѣдъ"),
стр. 2 7 8 — 3 0 8 .

—392 II, стр. 4 8 2 — 4 9 2 .

6.

De n a t u r a

deorum.

Цицеронъ. 0 естествѣ боговъ
три книги. Перев. съ лат. Гр.
Комовъ. С11Б. 1779. 2° изд. 1807.
Бесѣды Цицероновы о естествѣ боговъ. Часть I. Пер. Илья
Гриневичъ. Харьковъ. 1817.
M. Т. Цицеронъ. 0 природѣ
боговъ (De natura deorum). Пер.
С. Б. Ревель. 1892—1899.
Ггімназгя, 1892, № 2, 3 (стр.

1—71, квига 1 - я ) ; 1893, X» 1,
стр. 1 — 1 6 ; 1894, № 5, стр. 1 7 —
32, № 6, стр. 3 3 — 4 8 , № 10, стр.
49—80 (вторая книга) ; 1 8 9 5 —
1896, № 2, стр. 1 — 8 ; 1899, № 2,
стр. 9—24, № 3, стр. 25—48
(третья книга). Иолный переводъ.

P. А. Фохтъ. Крятическое замѣчаніе къ Сіс. Tusc. 1, 2.
Ж . M. II. 11р., 1875, ч. 180,
августъ, стр. 86—88.

— Логическая связь мыслей
въ первой книгѣ Тускуланскихъ
бесѣдъ Цицерона.
Ж. M. Н. 11р., 1875, ч. 182,

7.

— 0 связи мыслей во второй
книгѣ Цицероновыхъ Тускуланскихъ бесѣдъ.
Ж. M. Н. Пѵ„ 1879, ч. 206,

Cato major съ объясненіями
E. Чеховскаго. Одесса. 1881.

ноябрь, стр. 41 — 66.

декабрь, стр. 421—439.

Тускуланскія бесѣды. ІІерев.
первой кпиги. Одесса. 1885.
Тускуланскія бесѣды
Бруту. Нер. Ф. Садова.

къ

М.

Вѣра и Раз., 1886—1887.
Переводъ прерывается на кн.
II, гл. 27.

Cato

m a j o r или
il е с t u t е.

de

se-

Cato major и Laelius, съ объясн.
A. Ананьева. M. 1870.

Cato major de senectute, съ
объясненіями A. M. Фогеля.
Изв. И.-Ф. Инст. Безб., 1895,

-

XIV.

Предисловіе, стр. I—III. Текстъ и комментарій, стр. 1 — 1 2 0 . П л а н ъ разсужденія, стр. 122—133. У к а з а т . собств. именъ,
стр. 137—167.

Цицеронъ. 0 старости. Пер.
съ лат. Карнѣевъ. Курскъ. 1795.

Цицеронъ. Разсужденіе о старости. Перев. Н. Оз.
Жур. Деп. Нар. Просв., ч. VII,
стр. 3 6 9 — 3 8 0 .

0 старости. Перев.
новьева. М. 1866.

А.

Зи-

Разсужденіе M. Т. Цицерона
о старости. Подстрочный переводъ В. Икенишаыова съ латинскаго со словами и примѣчадіями. Кіевъ, 1888. 12° (80 стр.).
Цицеронъ. Философскіе трактаты о старости и о дружбѣ. Пер.
И. Семенова, М. 1893. 8° (79 стр.).
8.

De

divinationе.

Цицеронъ. Р ѣ ч ь „0 дивинаціи". К. 1896. 16° (61 стр.).
II. Н. Черняевъ.
Философскія воззрѣнія Цицерона по „De
divinatione".
Вар. Унив. Изв., 1911, № 2, стр.
1—32.
9. L a e l i u s и л и d e

amicitia.

Laelius et de officiis.
Rommel. Харьковъ, 1893.

Йзд.

Cato maior et Laelius. Изд.
съ объясн. A. Ананьевъ. M. 1870.
Laelius de amicitia.
Текстъ
съ объясненіями. Изд. П. А. Адріановъ. Кіевъ, 1884.
Изв. И.-Ф. Ин. Безб., т. IX.

Текстъ, стр. 1—36. Комментарій, стр.
1—121.

Лилій или о дружествѣ. Пер.
съ лат. М. Павловъ. СПБ. 1781.

Лелій.
М. 1887.

Перев.

0 дружбѣ.
В. Алексѣевъ.
8° (27 стр.).

А.

Акоповъ.

Съ латинск. пер.
Воронежъ. 1891.

Философскіе трактаты о старости и дружбѣ. Перев. И. Семеновъ. М. 1893. 8° (79 стр.).
И. Ф. Замѣтка къ Цицерону :
„De amicitia", гл. X X I V , 88.
Ж. М. Н. Пр„ 1878, ч. 199,
октябрь, стр. 142—446.
10.

De

officiis.

0 должностяхъ съ русскимн
объясненіями. М. 1812 (Латинскій текстъ).
— Изд. Rommel (вмѣстѣ
Laelius). Харьковъ, 1813.

съ

— 0 должностяхъ, съ русск.
объясн. мѣстъ, могуіцихъ затруднять ученика, особливо средн и х ъ классовъ. М. 1814.
— De officiis съ примѣч. и
слов. изд. А. Ладинскаго. СПБ.
1874.
— De officiis съ словаремъ
В. Павлова. М / 1 8 8 1 .
Три книги о должностяхъ, съ
содержаніемъ каждой главы и
съ примѣчаніями на достопамятныя рѣчи, переведены Б. Волковымъ. СПБ. 1761. 12°.

0 дружбѣ. Перев. И. Виноградовъ. Кострома. 1882.

Объ обязанностяхъ къ сыну
Марку Цицерону. В ъ 3-хъ книг а х ъ . Перев. А. Клевановъ. М.
1877. 8° ( Х І + 1 5 6 стр.).

Лелій. Пер. Н. Я. Кипріяновичъ. Съ примѣч. Рига. 1887.

В. Архангельскій.
Рѣчь о
высшихъ цѣляхъ жизни и обра-

зоваиія по понятіямъ древнихъ.
иа основаніи de officiis Цицерона. Ярославль. 1877. 8° (31 стр.).

Цицероново сочиненіе о должностяхъ.
Вѣст. Евр., 1810, № 17.

А. Воронцовъ. Понятіе о „honestum" (о честномъ) в ъ первой
книгѣ сочиненія Цицерона „De
officiis".
Вгъра и Раз., 1902, № 6, стр.

11. Н. Черняевъ.
Основныя
положенія римской морали по
сочиненію Цицерона „De officiis".
Вар. Унив. Изв., 1910, № 8, стр.

265—282;

№

7 , стр.

306—322.

Василій Молоденскій. De officiis Цицерона и св. Амвросія
Медіоланскаго.
ВѣраиРаз.,

267—287,

De o r a t o r e l i b r i

très.

ІІереводъ Ф . Е. Коршъ (1,
§§ 1 - 1 9 4 ) .
Фил. Обозр., IV и V (прилож.).

1887,11, 2 1 3 — 2 4 1 ,

12.

раньше

въ

ІІрав.

А. Покровскій. Понятіе объ
„utile" (о полезномъ) во второй
книгѣ сочиненія Цицерона „De
officiis" (Объ обязанностяхъ).
Вѣра и Раз., 1903, № 11, стр.
№

12,

стр.

Б.

499—510.

O r a t o r a d B r u t un.

A. Ж. 0 Цицероновомъ coчинеыіи, называемомъ Ораторъ.
Вѣстн. Евр., 1812, № 4, стр.
196—212.
13.

Deoptimogenereoratorum.

Соб.,

1 9 1 2 , № 1, с т р . 7 8 — 9 5 , № 4 , с т р .
4 2 9 — 4 6 2 , № 5, стр.
561—583,
№ 9, стр. 2 7 9 — 3 2 4 .
В в е д е н і е . Г л . 1. В а г л я д ъ р а ц і о н а л и стовъ н а отношеніе христіанской этики
къ а н т и ч н о й . Э т и к и К л и м е н т а А л . Д у с т и н а
филос., О р и г е н а , Минуція Ф., Л а к т а и ц і я ,
Тертулліапа. Гл. 2. Изложеніе с о д е р ж а нія „De o f f i c i i s " Цндерона и Амвросія
со стороны и х ъ с х о д с т в а (стр. 62—96).
Гл. 3. П р и ч и н ы з а и м с т в о в а н і я с в . А м в росіѳмъ формы. Гл. 4. Х р и с т і а н с к о е содержаніе „De officiis" Амвросія. Г л . 5.
А н т и ч н а я э т и к а . Е я значеніе, с у д ь б а и
отношеніе к ъ христіанской э т и к ѣ вообще.

469—481;

11.

323—346.

А. Мотрохинъ. Твореніе св.
Амвросія Медіоланскаго „De officiis ministrorum" въ его отношеніи к ъ сочиненію Цицерона
„De officiis". Казань, 1912. 8°
(235 стр.).
Часть

1-20.

Цицеронъ. 0 наилучшемъ родѣ ораторовъ, в ъ переводъ Пв.
Черняевъ, съ введ. и примѣч.
Гимназгя, 1895, № 6—7.
Мнѣнія Цицерона изъ разішхъ
его сочиненій, перев. съ лат. И.
Шишкинъ. СПБ. 1767.
Цицеронъ.
Одинадцать писемь разнаго содержанія, a особливо утѣшительныхъ, съ дружескихъ цицероновыхъ писемь выбранныя. Пер. съ лат. Кондратъ
Орловъ. М. 1784.
Мысли Цицерона, собранныя
Левскимъ.
Перев. М. Э. Гюнберга. СПБ. 1904. 8° (49 стр.).

Литература о Цицеронѣ.

П. А. Адріановъ. Политическая и литературная дѣятельность Цицерона. Рѣчь.

Изе. Нѣжин. Инст., V, 1880.
1—13.

стр.

— Біографія Цицерона. Кіевъ.
1889.
II. Ардашевъ. ІІереписка Цидерона, какъ матеріалъ для біографіи ІДезаря. М. 1891.
Г . Буасье. Цицеронъ и его
друзья. Очеркъ римскаго общества во времена Цезаря. М. 1880.
II. 1905.
С. Вѣховъ. Сочивеніе Цидерона „0 государствѣ" (De republica).
Опытъ историко - литературнаго анализа. СПБ. 1882. 8°
( Ï V + 1 8 6 стр.).
Ж. M. Н. 11р., 1881, №№ 9 — 11.
0 . Гордіевичъ.
Главнѣйшія
черты практической этики Цидерола. Кіевъ. 1899.

0 . Маннштейнъ. M. Т. Цицеронъ, біограф. очеркъ. Новочеркаскъ. 1883.
Рец. : Ист. Вѣст., 1883, № 10,
стр. 482—483.
А. Мотрохинъ. Твореніе св.
Амвросія Медіоланскаго „De officiis ministrorum" вч> его отношеніи къ сочиненііо Цицеропа
„De officiis". Казань. 1912. 8°
(235 стр.).
Рец. : ІІрав. Собес., 1912, № 6,
стр. 258—283 (H. II. Виноградова).
Нагуевскш. Исторія римской
литературьт. T. I, РСазань. 1911.
Зап. Каз. Ун„ 1910, № 1—3.
0 Цицеронѣ стр. 205—440. 0 риторическпхъ яроизведеніяхъ Цицерона, сгр.
322—346. 0 философскихъ произведеніяхъ Цицерона, стр. 347—399.

Друманнъ. Помпей, Цезарь,
Цпцеронъ и и х ъ современники.
Библ. для Чт., 1837, т. 21,
стр. 1—41.

Павлинова.
Молодые годы
Цицерона. СПБ. 1909.
Рец. ІІ.Черняевъ, Гермесъ, 1909,
№ 13.

Жизнь M. Т. Дпцерона, съ
присовокупленіемъ
различныхъ
ііримѣчаній. Перев. съ нѣм. Василій Павловъ. СПБ. 1763. 8°.

Плутархъ.
Жизнеоііисаніе
Дицерона.
Перев.
Дестуняса.
СПБ.
См. Цлутарховы сравпнтелі.шля
жизнеописанія.

Ф. Зѣлиискій. Цндеронъ.
Энц. сл. Брокгауза и Эфрона.
— Цицеронъ в ъ исторіи европейской культуры.
Вѣстн. Евр., 1896, февр., 661.
— Дидеронъ въ петоріи ев})0ііейск0й культуры.
Статья, служащая предисловіемъ къ Полному собранію рѣчей
Цицерона ві> рус. переводѣ B. А.
Алексѣева, подъ редакціей Ф. Зѣлинскаго. Т, I, СПБ. 1901.
[Коллинзъ]. Цпцеронъ въ изложеніи Коллинза.
Перев. съ
англ. Ф. Резенеръ. СПБ. 1876.

— Перев. Лѣсковца.
1879.

Одесса.

Гр. Прохоровъ. Краткое изложеыіе основныхъ положеній
стоико-цицероиовской мораліг.
Приложеиіе къ его переводу
„Объ обязанностяхъ священно-служителей", твореніе св. Амвромя
Казань, 1908.
II. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
исторіи фил. права. T. VII, СПБ.
1891.
Цицеронъ, стр. 184—304.
II. Соколовъ. Octavius АІииудія Феликса и De natura deorum

Цицерона. Страница изъ литературиой исторіи діалога. С І І Б .
1910.

V.

і э ю , Л° 6, стр.

Религіозный синкретизмъ.

А.

Римская религія.

A. А. Объ отношеніи классической филологіи к ъ хрястіанскому воспитанію.
Ж. M. Н. Пр„ 1860, ч. 107. стр.
30—68.
К. К. Арсеньевъ.
Движеніе
умовъ в ъ римской нмперіи при
Ф л а в і я х ъ , Т р а я н ѣ и Адріанѣ.
Вѣстн. Евр., 1875, дек.
Гастонъ Буасье.
лигія отъ А в г у с т а
иовъ. Перев. Маріи
1878. 8° (645 стр.).

Рец. : Гермесъ.
124—127.

Римская редо АнтониКорсакъ. М.
II. 1915.

В в е д е н і е : общій х а р а к т е р ъ римской
религіи. Р и м с к а я религія в ъ концѣ р е с иублики. Кн. I. Р н м с к а я религія в ъ в ѣ к ъ
Августа. Религіозныя и нравственныя
реформы А в г у с т а . Апофеозъ императоровъ. В ѣ к ъ А в г у с т а . Виргилій. І І І е с т а я
к н п г а Э н е и д ы . Кн. II. Религія п о с л ѣ
А в г у с т а . Что осталось отъ реформъ А в г у с т а . Ч у ж е з е м н ы я религіи. Р п м с к а я
философія п о с л ѣ А в г у с т а . Ученіе Сенеки.
Сенека и с в . апостоль ІІавелъ. Р и м с к а я
философія п о с л ѣ Оенекп. Р п м с к а я теологія. Кн. III. Римское обіцество в р е мени А н т о н и н о в ъ . В ы с ш і е к л а с с ы . Ж е н щины. Низшіе к л а с с ы и н а р о д н ы я а с с о ціаціи. Р а б ы . З а к л ю ч е н і е : р и м с к а я религія во II в ѣ к ѣ .

Рец. : Вѣст. Еер., 1879, № 1,
стр. 3 8 5 — 3 9 2 ; Отеч. Зап., 1878,
№ 10, стр. 2 3 6 — 2 3 9 : Творенія Ce.
Отцовъ, 1880, кн. 1, стр. 1 8 3 — 2 0 1
(Стат. А. Лебедева).

— Паденіе язычества. И з с л ѣ дованіе послѣдней религіозной
борьбы н а западѣ в ъ I V в ѣ к а .
Пер. і ю д ъ ред. М. Корелііна. М.
1892. 8° ( Х Х І І І + 5 8 4 стр.).
I. П о б ѣ д а х р п с т і а н с т в а . II. Х р и с т і а н ство п рпмское восіштапіе. III. Послѣдс т в і я я з ы ч е с к а г о воспптанія д л я хрп-

с т і а и с к и х ъ і ш с а т е л е й . IV. Л а т п и с к а я
христіанская поэзія.
Я з ы ч е с к о е обіцество в ъ концЬ IV в ѣ к а . VI. Посл іідняя борьба,

Рец. : 10. Кулаковскаго,

Уnue. Ew.,

1891,

№

Кіевск.

1 0 (о франц.

о р и г . ) ; Ж . M . H . ІІр., 1 8 9 2 . ч . 2 9 4 .
•декабрь,
1892,

Цвѣткова.
измъ

стр. 4 0 6 -

№ 3.
іі

стр.

-408;

Бог.

565—574

Іфеко-римскій
христіанство

(о

II.

В.,
И.

политефранц.

ориг.).

Т. Буткевичъ.
Язычество и
іудейство ко времени
земной
жизни Господа нашего Іисуса
Христа.
Х а р ь к о в і . . 1887
(240
стр.).
Вѣра ѵ Раз., 1 8 8 6 — 1 8 8 7 .
А. Волнинъ. Іудейскія и х]шстіанскіч идеи в ъ к н и г а х ъ СІІвиллъ.
Вѣра п Ра.і., 1899, № 2, стр.

4 1 — 5 0 ; т\і з , с г р . 7 9 — 1 0 0 ; № 5 ,
етр. 1 1 9 — 1 3 4 ; № 8 , с т р . 1 9 9 — 2 1 3 .
Введеніе. I. Общія в с ѣ м ъ сивилламъ
идеи: I. Идеи д о г м а т и ч е с к і я . 2. Нравственныя в о з з р ь н і я сивпллъ. 3. З с х а тологнческія в о з 8 р ѣ н і я сивиллъ. II. Особенныя идеи в ъ кнпгахл, сивиллъ.
I.
Отличительныя идеи с и в и л л ы іудейской.
2. Отличительныя идеп с и в и л л ы іудспхристіанской. 3. Отличптельныя идеи
снвиллы х р и с т і а н с к о й .

Э. Гиббоиъ. Иеторія упадка
и разрушенія Р и м с к о й Имперіи.
ІІерев. с ъ а н г л . B . Н. НевѣдомСКІЙ.
М. 1 8 8 3 — 1 8 8 6 .
T. I. Г л . 2. Обіцій д у х ъ тернпмости
іп> вЬігь А н т о і ш н о в ъ . T . II. Гл. 15. Р а е нространеніе х р и с т і а н с к о й религіп. ІІрнчішы у с п ѣ х о в ъ х р и с т і а н с т в а . Демоны
к а к ъ богп древноетп. Отвраіденіе хі>ис т і а н ъ к ъ ндолопоклонству. Ученіп »

безсмертіи д у ш и
между
философамн
языческимп г р ё ч е с к и м и п римскими,
в а р в а р а м и и і у д е я м и (стр. 1—92). Гл. 16.
Образъ д ѣ й с т в і я р и м с к а г о правительс т в а по о т н о ш е н і ю
къ
христіанамъ
(93—184). Гл. 21. Терішмость язычеотва.
Гл. 22. Р е л и г і я Ю л і а и а . Преобразованіе
я з ы ч е с т в а . Б о г о с л о в с к а я система Юліана.
О п а л а и у г н е т е н і е христіанъ. В о з с т а иовленіе х р а м о в ъ (525—582). T. III. Гл. 28.
Окодчательное у н и ч т о ж е н і е я з ы ч е с т в а
(277—313).

Н. И. Глоріантдвъ.
Происхождеяіе міра и человѣка и поелѣдуюіцая судьба ихъ ио изображенію древнихъ римскихъ поэтовъ. Сивиллины КНИГІІ.
Хр. Чт., 1877, I, стр. 42 и сл.
— Виргиліевы буколики н
ііредсказанія Виргилія о возвраіценіи золотого вѣка.
Хр. Чт., 1877, II, стр. 261 и сл.
— ГІревращенія Овидія: разсказъ его о твореніи.
Хр. Чт., 1877, I, стр. 896.
— ІІовѣствованіе Овндія о
первобытномъ состояніи человѣчества и всемірномъ потопѣ вмѣстѣ съ предсказаніемъ о послѣднемъ концѣ міра.
Хр. Чт., 1877, 1, стр. 601 и сл.
H. М. Дроздовч».
Взглядъ
древнихъ римлянъ на загробную
жизнь по эпиграфнческнмъ даннымъ.
Тр. К. Д. Ак., 1 8 8 1 , № 3 , СТР.
287—328-

— Очеркъ релйгіи и философіи римлянъ (по Целлеру, Делингеру и др.). Кіевъ, 1881. 8°.
Тр. К. Д. Ак., 1881, № 9, стр.
35—52, № 10, стр. 181—216.

I. Р е л и г і я р и м л я н ъ . II. Философія у
римлянъ в ъ ея отношеніи къ религіи.

Идмы, о иоэтѣ Дукреціи, о стоіікахъ : Сцеволѣ, Варронѣ и СенекЬ,
о Дицероні,.

-— Загробная жизнь по воззрѣнію древнихъ римлянъ. Кіевъ,
1881. 8°.
Г. М. Дьяченко. Приготовлеыіе языческаго міра къ прииятію
христіанства.

Лр. 05., 1884, №8, стр. 675—754:
' № 9, стр. 18—75 ; Л» 10, стр. 209
—27-8.

С. В. Ешевсвій. Очерки язычества и христіанства.

Собраніе сочиненій, т. I. М. 1870,
етр. 281—576.

0. П. Знаменскій. Античные
миѳы о превращеніяхч> в ъ художественной обработкѣ римскаго
поэта (этюдъ о Метаморфозахъ
Овидія).

Бог. В„ 1909. № 5, стр.84—110.

Ѳ. Зѣлинскій. ІІервое свѣтопреставленіе.
Вкстн. Всем. Исторги, 1899,

№ 12. Также Сборнмкъ „Изъ жизнп
идей", т. I. СІІБ. 1904, 2-е изд.
СГІБ. 1.908, стр. 1 3 7 — 1 8 8 .
0 римской эсхатологіи и снвиллйныхъ пророчествахъ.

— Римъ и римская религія.
Вѣс»ш. Евр., 1903, янв., 5 и сл.;

февр., 441 и сл. Также „Изъ жизни
идей", т. III, Ооперники христіапства. СІІБ. 1907, стр. 1—87.

— Древнее христіанство н
римская философія (Рѣчь).
В. Ф. Il II., 1903, кн. 66, стр.
36—51. „Изъ жизни идей", т. III.
„Соперники христіанства", стр. 186
—200.

Говорится, между прочимъ, о !
М. Баррьѳръ. Искусство въ
филос.-поэтическихъ произведеніразвитіем ь
яхъ Эннія и о ЦОДЛОЖІІЫХ'1) книгахъ j связи съ общимъ

к.ультуры и идеалы человѣчества. Пер. Е. Корша. М. 1871.
T. II. Ркмъ, стр. 333—484.

Коренныя ч е р т ы рпмлянства. Д р е в ніе италійцы. Р е л и г і я в ъ ея своеобразности, a т а к ж е в ъ ея отиошеніи к ъ г р е ч .
Этруски. Р и м ъ в ъ эпоху царей.
Реснублика до н а ч а л а міродержавства (Отношенія к ъ Г р е ц і н и ея образованности).
Б о р ь б а республики с ъ монархіей ( Б е з в ѣ р і е и с у е в ѣ р і е в і. религіи ; фшіософія
должна н а в е р с т а т ь вѣру). Золотой в ѣ к ъ
А в г у с т а . Отъ А в г у с т а до Адріана. А д ріанъ и А н т о н и н ъ (Саморазложеніе а и тичнаго д у х а ) . У п а Д о к ъ имперіи н искусство в ъ III и IV в. (Служеніе И з и д ѣ ,
Солнцу и Миѳрѣ). Сліяніе Востока с ъ
Западомъ в ъ Ллександріп. Борьба я з ы ч е с т в а с ъ хрпотіанствомъ.
Новоплато-

ники.

Влад. Кожевникбвъ.
Нравственное и умствеиное развитіе
римскаго общества во ІІ-мъ в ѣ к ѣ
по Р. Хр. Козловъ, 1874.
Рец. : Ж. M. Н. Пр„ 1874, дек.;
В. И. Модестовъ „Ученая литер. по
латин. филол.. въ 1874—5 г. въ
Россіи и заграницей", Kien. Ун.
Изв., 1876, янв.
M. С. Корслинъ. Ладеніе античнаго міросозерцанія.
Культурйый кризисъ въ римской имперіи. СПБ. 1895 (161 стр.). 2-е
изд. СІІБ. 1901. 8° (177 стр.).
Раньше ІІОДЪ заглав. „Культурной кризисі) в'і. Римской Ймперіи"
въ „Pye. MS, 1892, A: 6, 7, 9, 10,
11. Peu. проф. Кулаковскаго Филолог. Ооозр., т. XII.
Ю. А. Кулаковскій. Конецъ
язычества (по поводу кн. Гастона
Буасье).
Kien. Ун. ІІзв., 1891, № 10, стр.
65—82.
П. Лашкаревъ. Отношеніе римскаго государства къ религіи вообще и к ъ христіанству въ особенности до Константнна Великаго включительно.

Тр. К. Д. Ак., 1876, Л» 11, стр.
357—504.
III. Лебекъ. ІІослѣдняя борьба
язычества.
От. Зап,, 1863, Л» 4.
В. А. Мелиховъ. Культъ римскихъ императоровъ и его значеніе въ борьбѣ язычества съ
христіанствомъ.
В. и P., 1912, I, стр. 209—221,
490—498, II, стр. 113—132, 254
—259.
— Культъ императоровъ въ
римской поэзіи золотого вѣка.
Харьковъ. 1914. 8° (52 стр.).
А. Мензисъ. Исторія религіи.
Перев. съ англ. М. Чепииской.
2-е изд. СПБ. 1899.
Ч. IV, гл. 17, Религія Рима,
стр. 227—242.
И. Н. Нетушилъ. 0 штѳагореизмѣ Нумы.
Филол. Обозр., т. IX.
Ср. Ю. Кулаковскій, „Къ вопросу о пиѳагореизмѣ Нумы" (Фалол. Ооозр., т. X) ; И. В. Нетушилъ,
„По поводу вопроса о пиѳагореизм й
Нумы" (Филол. Обозр., т. X).
М. Никола. Древняя языческая реакція.
Загр. Впст., 1864, Л» 11, стр.
217—234.

1. Невѣріе и р е л и г і о з н а я реакція. 2.
Правовѣры. 3 . І І р п м и р и т е л ь н ы е философы. 4. Сравненіе д в у х ъ партій.

М. ІІавловскій. 0 необходимости, какук) чувствовалъ въ откровенной релнгіи греко-римскій
міръ.
Ж. M. Н. Пр„ 1839, ч. 24, стр.
1—16.

Ю.

Подгурскій.

Послѣдніе

представители политепзма древняго міра.
Тр. К. Ак., 1863, № 4, c'1'p.
333—399.
Ж . Р е в и л л ь . Религія в ъ Р и м ѣ
при С е в е р а х ъ . ІІерев. съ франц.
п о д ъ ред. B . Н. Линда. М. 1893
(320 стр.).
Введеніе. I. Языческій синкретизмъ
въ Римѣ въ первой половинѣ III вѣка.
II. ГІопытка религіозной реформы при
дворѣ Северовъ.
— К у л ь т ъ Митры.
Отрывокъ изъ „La
Rome sous les Séveres",
никѣ „Римская имперія"
люковой, М. 1900, стр.

religion à
въ сборA. С. Ми400—416.

()—въ. 0 к н и г а х ъ Сивиллъ.
Тр. Кгев. Дух. Ак., 1867.
A. I I . Садовъ.
Религіозные
в з г л я д ы Кв. Г о р а ц і я Флакка.
Хр. Чт., 1886, II, 380. и сл.,
591 и сл.
— Міръ у с о п и ш х ъ ію изображеніго П. В и р г и л і я Марона.
Хр. Чт„ 1887, I, стр. 660 и сл„
IL стр. 94 и сл.
— Міровоззрѣніе II. Овидія
Назона.
Хр. Чт., 1888, II, стр. 162 и сл.
— Религіозной
скептицизмъ
въ Р и м ѣ
предъ
Рождествомъ
Христовымъ.
Хр. Чт., 1889, I, стр. 427 и сл.

— Слѣды идеи о единомъ
Б о г ѣ y древнихъ римлянъ.
Хр. Чт., 1896, II, стр. 616 и сл.
— Очеркъ исторіи римской
релнгіи.
Хр. Чт., 1896, II, стр. 146 и сл.
— Теологія іі этика просвѣіценныхъ римскихъ я з ы ч н и к о в ъ
оерваго христіанскаго в ѣ к а .
Хр. Чт„ 1899, II, стр. 501 и сл.
— Пессимизмъ в ъ языческомъ
Римѣ.
Хр. Чт„ 1899, II, стр. 609 н сл.
— Обращеніе р и м с к и х ъ ячычн и к о в ъ к ъ высшей божественной
с и л ѣ пріі началѣ каждаго нов а г о дѣла.
Хр. Чт„ 1901, II, стр. 224 и сл.
• — Сознаніе ч е л о в ѣ ч е с к о й грѣховности іі потребность ея очиіценія, наблюдаемыя y древішхъ
римлянъ.
Хр. Чт., 1901, II, стр. 428 п сл.
Ф . Садовъ. Нравственныя ионятія и нравствепная философія
образованыаго общества в ъ древнемъ Рішѣ.
Вѣри и Раз., 1890, II, сгр. 21
и сл.
IL Соколовъ. 0 подражаніи
я з ы ч е с к и х ъ философовъ хрпстіанамъ первыхъ в ѣ к о в ъ .
Маякъ, 1843, № 2.

A. А. Сііасскій.
Эллпшізмъ
— Б о г и и люди по Тибуллу. і іі христіанство. Сергіевъ-Посадъ.
1914. 8° ( 3 6 5 + I Ï I - t - 5 c m ) .
Хр. Чт., 1889, I, етр." 674
Вог. В.. 1911, N° 10, стр. 372
и сл.
— 4 0 9 ; № 11, стр. 492—522.
— Т е о л о г і я Секста Ироиерція
— Римская и.мперія в ъ эпоху
(Очеркъ и з ъ религіозной исторіи
паденія.
Рима).
Вог. В., 1910, № 2. стр. 2 4 9 —
Хр. Чт„ 1890, II, стр. 175
269.
и сл.

M. Стасюлевичъ. Александр'ь
Авонотихитъ и его время. Исторпческое изслѣдованіе эпохи паденія язычества пря цезаряхъ
дома Антониновъ. СПБ. 1856. 8°.
Ж. M. Н. ІГр., 1855, ч. 90.
H. С. Тумасовъ. Религіознообіцествешшя учрежденія древняго языческаго Рима.
Тр. К. Д. Ак., 1880, № 2, стр.
145—196; № 4, стр. 477—522.
И. Г. Турцевичъ. Кулътъ Béera въ древнемъ Рнмѣ.
Сборникъ статей по классической филологіи. Кіевъ. 1887.
— Культъ Весты въ древнемъ
Рпмѣ. Ч. II. Судъ надъ весталками и наказаніе, коимъ онѣ подвергались.
ІІзв. И. Ф. Инст. Безб., XV,
1895, стр. 1—48; XVII, 1899, стр.
1 — 18.
Фридлендеръ. Разложеніе политеизма.
Сбори. „Римская имперія" A. С.
Милюковой, М. 1900, стр. 3 4 3 —
400.

Б.

Арх. Хрисанѳъ (Ретивцевъ).
Религіи древняго міра. T. II. СПБ.
1875.
Религія Рима, стр. 572—625.
И. Цвѣтаевъ. Изъ жизни высшихъ школъ Римской Имперіи.
В. Ф. и Ile., 1902, ч. 62, стр.
954—1030; ч. 63, стр. 10911136.
Д. II. ІІІантеіш-де-ля-Соссей.
Иллюстрированная исторія религій. T. II. М. 1899.
§§ 120—133. Римляне (стр.
385—500).
Предварительныіі замѣчанія. Обозрѣ> ніе ІІСТОЧНИКОВЪ. Божества древннх'і>
римлянъ. Религія государства. Яірецы.
Календарь и ираздникп. Сказанія о
происхожденіп Рима. Періоды римской
религіозной исторів. Коиецъ республпки.
Реформа Августа. Религія въ два нервыя столѣтія имперіи. Мыолители н
учители. Религіозный синкретизмъ въ
началѣ III стол. Конедъ язычества.
Р. Шарбе. De geniis, manibus et laribus.
Уч. San. Каз. У., 1854, IV, стр.
61—197.

Новопиѳагорейство.

[Золотые С Т І І Х И Пиѳагора]. Собраныые полевые цвѣты : 1) Золотое соч. Самуила раввина Іудейскаго ;
2) нравоучительное
христіанамъ паставленіе ; 3) лѣкарства моралышя на разныя
случайности ; 4) золотые стихи
Пиѳагоровы и ыѣкоторыя
его
письма. Изд. 2-е М. 1786.
— Золотыя изреченія Пиѳагоровы, пер. съ нѣм. Г. Глейма на
Росс. языкъ преложенныя (стих.).
Полезн. упражненіе юношестеа,
1789, стр. 1—7.

— Золотые изречепія Пиѳагоровы, пер. съ нѣм. Глейма (стих.).
Чтеніе для вкуса, разу.иа н чувствованій, 1792, ч. V, стр. 114—125.
— Золотые сткхи Пиѳагора
(стих. пер. Н. И. Надеждинъ).
Русскій Зритель, 1829, ч. 5, стр.
165—169. .
— Золотые стихп пиѳагорейцевъ, перев. Э. Радлова.
Въ статьѣ „Очеркъ исторіи греческой этики до Аристотеля" въ
прилож. къЭтикѣ Аристотедя. СПІ».
1908, стр. XXIII—XXV.

— Золотые стихи пиѳагорейцевъ съ комментаріемъ Гіерокла
философа. Перев. Г. В. Малеванскаго.
Вкра и Раз., 1897, № 16, стр.

ческомъ, нравственномъ и религіозномъ состояніи.
Pye. Сл„ 1861. № 6—8.

— Золотые стихи пиеагорейцевъ. Пер. с ъ греч. Н. Павлиновой. СПБ. 1913. 8° (3 стр.).

стр. 555—583 (о новогшѳагореизмѣ,
платонизмѣ, религіозномъ синкретизмѣ).

1 3 0 — 1 5 8 ; № 17, стр. 1 7 7 — 2 0 6 ;
№ 18. стр. 2 2 9 — 2 5 4 ; № 20, стр.
3.35—360; № 23, стр. 479 - 4 9 0 .

M. И. Каринскій. Аиполоній
Тіанскій.
Ж. M. Н. Щг 1876, ч. 188,
ноябрь, стр. 3 0 — 9 8 .

П. А. Милославскій. Древнее
языческое ученіе о странствованіяхъ и переселеніяхъ душъ и
слѣды его в ъ первые вѣка христіанства. Казань. 1873.

0 неопиѳагорейцахъ, стр." 250

—261.

0 . Новицкій.
ІІостепенное
развитіе древнихъ фплософскихъ
ученій, T. IV. Кіевъ. 1861.
0 новотіиеагореизмѣ,
—38.

стр.

14

Д. И. Нисаревъ.
Аполлоній
Тіанскій. Агонія древняго римскаго общеетва, в ъ его полити-

В.
1.

М. Э. Посновъ.
Главнѣйшія
философско - этичеекія и религіозныя теченія в ъ в ѣ к ъ Рояэдества Христова.
Тр. К. Дух. Ак„ 1910, № 12,

Ревилль. Языческій Хрнстосъ
III вѣка. Пер. 10.
Тр. К. Д. Ак„ 1865, № 12, стр.
437—470.

- Религія в ъ Р л м ѣ прхі Северахъ. Перев. с ъ франц. подъ
ред. B. Н. Линда. М. 1898. 8°
(329 стр.).
Неопиѳагореизмъ,
257.

стр.

206—

II. Рѣдкинъ. Изъ лекціи по
истор. фил. нрава. T. VII. ОПБ.
1891.

Объ Аполлоніи Тіанскомъ. стр.
331—360.

Филостратово Жнтіе. Аполлоній Тіанскій.
Сборнжъ omd. рус. я.і. и слов.
Импер. Акад. Наукъ. Т. 44, стр. 3
и сл., 89 н сл.

Пиѳагорействующій платонизмъ (Плутархъ).

С о ч и н е н і я П л y т a р х а.

Только незначительная часть
этическихъ и философскихъ сочиненій Плутарха переведена до сихъ
поръ на русскій языкъ.
Фактъ
мало объясни.чый, если принять
во вниманіе легкость перевода
ІІлутарха, исторнческую важяость
его сочиненій и нхъ общедоступность.

ІІлутарха херонейскаго нравственныхъ и философнческихъ
сочиненій часть I, переложенная
съ греч. яз. Иваномъ АлексѣI евымъ. СПБ. 1789. Иждивеніемъ
Имп. Акад. Наукъ. 4° (354 стр.).

1 0 воспитаніи дѣтей. 2. 0 слушаніи. 3. Какъ ласкателя отъ друга
распознать можно. 4. Какимъ образомъ
узнавать можно успѣхи въ пріобрѣтеніи
добродѣтели. 5. 0 нолученін отъ непріятелен пользы. 6. 0 множествѣ друзей.

7. 0 фортунѣ. 8. 0 добродѣтели и порокѣ. 9. 0 у т ѣ ш е в і и к ъ Аполлонію. 10.
Аиофнегмы, или остроумныя и з р ѣ ч е н і я
царей и п о л к о в о д ц о в ъ . 11. Апофѳегмы
Рпмлянъ. 12. Апофѳегмы Л а к о н и ч е с к і я .
13. У ч р е ж д е в і я Л а к о і ш ч е с к і я .

Утренніи Ge/ътъ, Н. Новикові..
ч. I (1 изд. 1777). стр. 61—69,
2 изд., 2 0 8 — 2 1 5 .

— Л у ч и мудрости, или разсужденія Сенеки ІІ Плутарха и
— 0 д ѣ т о в о д с т в ѣ или воспи- ; прочихъ с л а в н ѣ й ш и х ъ в ъ древтатіііг д ѣ т е й яаставленіе. Перев.
ности мужей и проч. Съ лат.
съ еллино-гр. С. ІІ(исарева). С П Б .
перев. Моск. А к а д . Богословія
1771.
студентами И. Ф . и В. И. 2. ч.
М. 1785. 8°.
— 0 слушаніи. Пёреводъ И.
Мартынова. СПБ. 1822. 8°.
— 0 происхожденія міровой
Труды Общ. Люб.рос, Слов., 1822,
души по „Тимею" ІІлатона.
ч. XVIII, стр. 241—279.
Брашъ. Классики философіи.
T. I. СПБ. 1913, стр. 378—402.
- 0 с у е в ѣ р і и . Изъ Плѵтарха.
Академ. Извѣсшія, 1779, ч. II,
— Плутарховы
жизнеоішсаіюнь, стр. 160—81.
нія Демосфена, Дицерона, Цезаря, съ словаремъ и коммента— Р а з с у ж д е н і е о суевѣріи. ріемъ. ІІеревелъ Л . Лѣсковецъ.
Изъ нравоучит. сочин. Плутарха,
Одесса. 1879.
перелож. с ъ франц. перевода.
Ж. M. Н. Up., 1879, № 8. ДОІІ.
Утрен. Свіътъ, ч . 4 , 1 изд.(1778),
стр. 2 8 7 — 3 1 7 : 2 изд. (1785), стр.
— ІІлутарховы с р а в н и т е л ы ш я
303—330.
яшзнеописанія с л а в н ы х ъ мужей.
С ъ историческими и критпче— 0 с у е в ѣ р і и . Пер. съ греч. скими иримѣчаніями пер. СпиЕгора Сферина. СПБ. 1807.
ридона Дестуниса.
13 ч. СПБ.
1813—1821.
—- Пиръ семи мудрецовъ.
Утрепній Свѣтъ, 1777, ч. 1,
2. Л и т е р а т у р а о П л у т а р х ѣ .
стр. 2 9 8 — 3 4 8 ; 2 изд. 283—329.
С. Гогоцкій.
Плутархъ.
Философскій Лексиконъ, т. 1,
- Пиръ семи мудредовъ.
Брашъ.
Классики философіи.
1872, стр. 1 4 4 — 1 4 6 .
T. I. СПБ. 1913, ггр. 402—423.
A. Н. Деревицкій.
ІІлутархъ
— Слово
нравоучительное Херонейскій и св. Василій Ве(ОІІЫТЪ
православныхъ
Плутарха философа о непристой- ликій
отношеній христіанства к ъ финомъ лубопытствѣ во многоизвѣдываніи ч у ж и х ъ д ѣ л ъ и об- лософіи).
В. и P., 1885,1, № 2, стр. 1 -27.
рагценій и витійственная мысль
Ливанія мудреца о угрюмомъ
Г. С. Дестунисъ. Возстановлемужѣ и е г о женѣ говоруньѣ.
ніе одного Илутархова сочіінеІІерев. с ъ греч. Степана Шісанія в ъ его первобытной послѣрева. С П Б . 1774. 12°. 2-е нзд.
довательности
(трактатъ
ПлуСПБ. 1786.
тарха о нроисхояіденід душъ).
Ж. M. Н. 11р., 1870, ч. 149, іюнь,
— 0 с л у ч а ѣ . ІІер. с ъ латпн.
I
стр. 435—442.
языка.

Я. Едпидішекій. Религіознонравственное міровозрѣніе Плутарха Херонейскаго. СІІБ. 1893.
8° (II—(—4:61—II стр.).

Л и т е р а т у р а (стр. 1—12). 1. Біографія
Ш у т а р х а ( 1 3 — 4 3 ) . 2. Отношеніе Плут а р х а к ъ П л а т о н у , Аристотелю п соврем е н и ы м ъ ему философскимъ ш к о л а м ъ
(43—6Ѳ). 3. Р ѳ л и г і о з н ы я в о з з р ѣ н і я Плут а р х а (66—164). 4. Р е л и г і о з н ы я обязанности ч е л о в ѣ к а по в о з з р ѣ и і я м ъ Плут а р х а (164—182). 5. Антропологія Плут а р х а (182—195). 6. Н р а в с т в е н и ы я в о з з р ѣ н і я П л у т а р х а ( 1 9 5 — 2 9 3 ) . 7. Преуспѣяніе в ъ н р а в с т в е н н о й жизни (294—330).
8. Семья, р о д с т в е н н ы я и дружескія отношенія (330—366). 9 . Отношеніе к ъ р а б а м ъ
(366—371). 10. О б щ е с т в е н н ы я и г о с у д а р с т в е н н ы я о т н о ш е н і я (371—413). 11. Отношеніе ч е л о в ѣ к а к ъ ж и в о т н ы м ъ ( 4 1 3 — 4 2 2 ) .
12. С р а в н е н і е П л у т а р х а с ъ Филоно.чъ
(422—444). 13.
Заключеніе.

Peu. : Ж. M. Н. Пр., 1894, ч. 296,
ноябрь, стр. 230—231.

Г.

Мишле. Характеристика Плутарха. Перев. Н. Маракуева. М.
1888.
П. 1$. Никитинъ. Замѣтки къ
текстамъ греч. писателей.
Ж. M. Н. Лр„ 1886, № 2 (6-я
замѣтка: Plut. De coh. ira b. 10
p. 459 B. — De exilio c. 11 p. 603 F.)
Op. Новицкій.
Постепенное
развитіе древнихъ философсійіхъ
ученій. T. IV. Кіевъ. 1861.
О ГІлутархѣ, стр. 21—29.
Кн. С. Трубецкой. Учевіе о
Логосѣ въ его исторіи. 2-е изд.
М. 1906.
Греческая теософія до иеоплатонизма. ГІлутархъ, стр. 166—190.

Іудейско-греч еская философія.

I y д е й с к a я ф и л о с о ф і я. і лнно-іудейскаго просвѣщенія въ
Александріи.
Т. Буткевичъ. Язычество и
II. Об., 1893, т. 6, стр. 97—134.
іудейство ко времени земной
жизни Господа нашего Іисуса
0. Меликова. Безсмертіе души
Христа. Харьковъ. 1888.
в ъ іудео-эллинской литературѣ.
Peu.: Ж. M. Н. ІІр., 1889, ч. 262,
Еврейская энциклоп., т. IV, стр.
стр. 210—214.
32—35.
1.

Е . Воронцовъ.
Языческііі
мнѳъ о золотомъ в ѣ к ѣ и мессіанскія чаянія іудеевъ.
Вѣра и Раз., 1905, № 12, стр.
663—685.
Д. Доспѣховъ. Кннга премудрости Соломона. Е я происхожденіе и отношеніе въ іудейско-александрійской философіи.
Кіевъ. 1873.
Тр. Еіев. Дух. Ак„ 1862—1863.
Peu.: Обор. отзыаовъ Учеб. Ком.,
т. I, стр. 1 5 9 — 1 8 8 ; Лжт. дух.
библ., 1874, 1.
С. В. Лурье.

К ъ исторіи эл-

Б. Плотшіковъ.
Отнощеніе
древняго іудейетва к ъ греческой
образованности.
Правосл. Собесѣдн. 1884, № 9.
B. II. Рыбинскій. Религіозное
вліяніе іудеевъ на языческій міръ
в ъ концѣ ветхозавѣтной исторіи
и прозелиты іудейства.
Тр. Е. Д. Ак„ 1898, № 11, стр.
308—344, № 12, стр. 451—483.
C. Поварнинъ.
Александрійская религіозная философія.
Евр. эншікл., т. I, стр. 741—747.
И. II. Семеновъ. Іудехі и греко-

Алекеандрійримскій міръ во II вѣкѣ христіан- I 3. Ф и л о н ъ
скій.
ской яры (Очеркъ поисторіи культурнаго в.заимодѣйстія народовъ
Филонъ Іудеянинъ. 0 субРпмской Имперіи) М. 1905 (IV—
і ботѣ и прочихъ ветхозатѣтпыхъ
U 4 + I I стр.).
Перев. съ греч,
Уч. Зап. Моск. Ун., Отд. Ист. праздникахъ.
Ф и л . , 3 4 ВЫІІ., М . 1 9 0 5 .
іеромонаха Гедеона.
M. Тин.
I. Обіцій очеріп, отношенія г р е к о р и м Новпкова. 1783.
сісаго м і р а к ъ і у д е й с к о й к у л ь т у р ѣ в о
2-омъ в ѣ к ѣ х р и с т . э р ы (стр. 1—22).
II.
Интерпрѳтація р и м с к и х ъ юристовч> и
рѳекрипты
римскихъ
императоровъ.
Галаха высшихъ раввинскихъ школъ
( 2 3 — 7 6 ) . III. Г р е к о р п м е к а я философія.
Агада в ы с ш п х ъ раввинекихъ
школъ.
I. Р е л й г і я : . У ч е н і е о Б о г ѣ . 2. Э т и к а
(77-114).

А. Сиирвовъ. Мессіанскія ожиданія іі вѣроваиія іудеевъ около
времени Інсуоа Христа (отъ маккавейскихъ войнъ до разрушенія
Терусаліта a римлянами).
Уч. Зап. Km. Ун„ 1899—1900.
Кн. С. Н. Трубедкой. Мессіанпческій идеалъ евреевъ в ъ его
отношеніи къ ученію о Логосѣ.
Религіозный пдеалъ евреевъ.
В. Ф. и Пс.. 1898, кн. 43,
стр. 462—494; кв. 44, стр. 659
—695.
2.

A р и с т 0 B y л ъ.

Аристовула, греческаго философа, сновидѣніе о человѣкѣ.
ІІер. съ фр. СПБ. 1780.
Сновндѣнія
Аристовуловы.
ІІер. съ фр. М. 1783. Изд. Новикова.
П. Вендландъ. Аристобулъ.
Евр. энц., т. III, стр. 122—124.

— 0 неразрушимости и в ѣ ч ности міра.
М. Брашъ. Классики философіи.
T. I. СГІБ. 1913, стр. 363—375.
— 0 жизни созерцательной.
Перев. H. II. Смирнова.
Приложеніе къ книгѣ Н. Смирнова „Терапевты и сочиненіе Филона Іудея „0 жизни созеішательной". Кіевъ, 1909, стр. 1—31.
Е. Воронцовъ. Идея о премірномъ первосвяіценяикѣ въ ея
раскрытіи Филона Александрійскаго іі въ посланіи къ евреямъ.
Bnpa и Раз., 1906, № 11, стр.
539—552.
H. II. Глубоковскій. Благовѣстіе св. Аи. ІІавла по его происхожденію н существу. Книга
вторая : „Евангеліе" св. Апостола
Павла и теософія Филона, книга
Премудрооти Соломоновой, эллинизмъ и римское право. СПБ.
1910.
0 Филонѣ, стр. 23—425. Кн. III,
стр. 72—74.
Раныпе Христ. Чт., 1901—1905.
Рец. : А. Бронзова и С. Зарина,
Хриет. Чт., 1911, № 5—6, стр.
133—151, № 7—8, стр. 151 — 163;
И. Чаленко, Незавпсимость хрнстіанскаго ученія о нравственностн.
ІІолтава, 1912, стр. 571—581.

M. II. Каринскій. Подложные
В. Ф. Иваввцкій.
Фйлонъ
стііхи в ъ сочиненіи Іудейскаго
Александрійскій. Жизнь и об(рплософа Аристовула.
Ж. M. Н. Пр., 1876, ч. 183, зоръ литературной дѣятельностн.
I Кіевъ, 1911 ( Ѵ І І І + 6 0 6 стр.).
янв., стр. 1—-21.

Гл. I. С в ѣ д ѣ н і я о жизни Ф и л о н а
(1—24). Гл. II. Ф и л о с о ф с к і я сочнненія.
Крптико-библіографическій
обзоръ
и
лзложеніе
пхъ
содержанія
(37—86).
Гл. III. Т р у д ы э к з е г е т и ч е с к а г о х а р а к тера, ( 8 7 — 3 8 4 ) . Г л . IV. Историко-аполог е т и ч е с к і я с о ч и н е н і я (385—501). Гл. V.
О с н о в н ы е п у н к т ы міровоззрішія Филона
(502—606).

— 0 происхожденіи іудейскаго эллпнизма
Александріи.
Рѣчь иредъ защитою диссертаціи
..Филонъ Aлександрійскій".
Тр. Е. Дух. Ак.. 1912, № 2,
стр. 253—269.
М. И. Каринскій. Египетскіе
іудеи.
Хр. Чм„ 1870, 7, стр. 121—
163; 9, стр. 398—461.
А. Л. Филонъ (біогр. очеркъ).
ІІрнложеніе къ Гжармелю, 1863,
№ 37.
Г. Ф. Монзолевскій. Филонъ
Александрійскій и его міросозерцаніе. Х а р ь к о в ъ . 1865.
Дух. Вгъстн., 1865, XI, стр.
336—353, 503 — 525.
М. Д. Муратовъ. Ученіе о Логосѣ y Филона Александрійскаго
іі Іоанна Богослова въ связи съ
предшествовавгаимъ
псторическимъ развитіемъ идеи Логоса
въ греч. философіи и іудейской теософіи. Выи. I. М. 1885
( Х Х Х Ѵ І + 2 7 6 стр.).

Предварителыіыя
замѣчанія
(стр.
1 — X X X V I ) . Отд. I. О ч е р к ъ историчес к а г о р а з в и т і я идеи Л о г о с а до Филоыа
іі І о а н н а (1—96). 1. Общая х а р а к т е р и с т и к а г л а в н ы х ъ и а п р а в л е н і й в ъ дофилоновской и доіоанновской исторіи учепій
о Л о г о с ѣ . 2. Г р е ч е с к а я философія. 3.
ІІдея Л о г о с а y и а л е с т и в с к и х ъ і у д е е в ъ .
4. А л е к с а н д р і й с к і е Іудеп-предшественпики Ф и л о н а . II. Л о г о с ъ в ъ сочпненія х ъ Ф и л о н а А л е к с а н д р і й с к а г о (97—276).
1. Исходный п у н к т ъ , з а д а ч а п х а р а к теръ филоновой л о г о л о г і п . 2. Л о г о с ъ
к а к ъ имманентно-безлпчпаяформа самооткровенія Б о ж е с т в а .

— Философія Филона Александрійскаго в ъ отношенін къ
ученію Іоанна Богослова о Логосѣ. М. 1885. ( Ѵ І + 1 7 9 стр.).
ІІр. 06., 1884, № 11, стр.
485- 540; № 12, стр. 686—749.

Содержаніе: Суіцность в о п р о с а (стр.
1—7). Иеходный п у н к т ъ , з а д а ч а и х а р а к т е р ъ Филоновой л о г о л о г і п (7—28).
Логосъ
какъ
имхіанентно-безличная
форма самооткровенія Б о ж е с т в а (29—85).
Л о г о с ъ к а к ъ т в а р н о - л и ч н ы й посредникъ
между Б о г о м ъ и міромъ (86—123). Лог о с ъ к а к ъ средняя между б е з к о н е ч н ы м ъ
и к о н е ч н ы м ъ ( б о г о ч е л о в ѣ ч е с к а я ) прпр о д а (124—143). Л о г о с ъ к а к ъ Первосвяі ц е н н и к ъ и Искупптель міра (144—174).
Р е з у л ь т а т ъ (174—179).

0 . Новицкій. Постепенное развитіе древннхъ
философскихъ
ученій. T. IV. Кіевъ. 1861.
0 Филонѣ, стр.

115—139.

Э. Ренанъ. Филонъ Александрійскій и его сочияенія (Посмертное произведеніе).
Восходъ, 1894, № 7, стр. 101—
119.
П. Рѣдкинъ. Изъ лекцій по
ист. фил. права. T. VII. СТІБ.
1891.
Филонъ, стр. 398—424.
H. II. Смирновъ. Терапевты
и сочиненіе Филона Іудея „0
жизни со:ерцательной" (Педі ßiov
ïïeo)Qr)Tixov). Кіевъ. 1909.
~ Тр. Е. Д. Ак„ 1909, № 1, стр.
1—28, № 2, стр. 237—266, Л» 3,
стр. 357—370, № 4, стр. 475—
504, № 5, стр. 1—2.
Ч а с т ь I. Происхожденіе к н и г и „De
V i t a c o n t e m p l a t i v a " ( Л и т е р а т у р н а я петорія вопроса о D. V. С. и т е р а п е в т а х ъ .
Л в т о р ъ D. V. С. и время н а п и с а н і я тракт а т а . Историческій х а р а к т е р ъ трактата).
Ч а с т ь II. Мѣсто т е р а п е в т о в ъ De V i t a
Contemplativa в ъ исторіи (Терапевгы
D. V. С. не а л е к с а н д р і й с к і е христіане,
проовѣіценные ев. Маркомъ. Т е р а п е в т ы а л е к с а в д р і й е к і е і у д е и - з а к о н н и к и ) . Мѣсто
у е д и н е н і я терапевтовъ D. V. С. Чаотныя
ч е р т ы жизнп т е р а п е в т о в ъ . П р а з д а и ч и ы я

собранія терапевтоаъ. Внутренияя органиаація кружка. Отношеніе терапевговъ
къ оинагогЬ.
А. ТроишЛй. Антропологическое и эсхатологическое у ч е н і е
Филона.
Вѣра и Раз., 1904, № 18, стр.
191—202,
Кн. ('. Н. Трубецкой. Ф и л о н ъ
іі его предшественники.
В. Ф. и ІІс., 1897, кн. 40, стр.
8 1 3 — 8 6 6 ; кн. 41, стр. 138—183.
— Ученіе

о Логосѣ

VI.
I.

Сочинепія

въ

его

исторіи. Философско - историческое изслѣдованіе. М. 1900. 2-е
изд. 1906.
0 Филонѣ, стр. 77—165.
Филонъ. К у л ь т у р н ы й очеркъ
изъ эпохи еврейско-александрійской школы. ІІер. А. Ф .
Восходъ, 1887, № 7—12. Тоже
въ Евр. Обозр., 1889, № 5, 7
(„Апіонъ").
Филонъ Александрійскій.
Евр. ѳндикл., т. XV, стр. 2 5 5 —
275.

Новоплатошшгь.

новоплато-

Н И К 0 в ъ.

ІІлотинъ.
Эннеады. Эн. II,
кн. 3 (основныя иоложенія), эн.
II. кн. 4 (о матеріи), эн. II, кн. 5
(о понятіяхъ возможности и дѣйствительности), эн. II, КІІ. 6 (О
субстанціи и качествѣ), эн. III,
кн. 7 (о времени вѣчности), эн.
V, кн. 8 (объ умопостигаемой
красотѣ).
Брашъ.
Классики философіи.
T. I, СПБ. 1913, стр. 435—482.
— Избранные трактаты Іілотина. П е р е в о д ъ съ греч. проф.
Г. В . Малеванскаго. Энеада V,
кн. 1—6, 8 — 9 , Энеада VI, кн.
4—5, 7.
Віъра и Разумъ, 1893, № 8,
сгр. 3 2 0 — 3 2 6 , № 9, стр. 344 —
374, № 11, стр. 450—466, № 13,
стр. 2 8 — 4 2 . № 14, стр. 6 3 — 8 4 ,
№ 17, стр. 175—198, № 19, стр.
282 - 2 9 8 ; 1899, № 2, стр. 5 1 — 7 8 ,
№ 6, стр. 147—164, № 11, етр.
3 5 3 — 3 7 0 , Л? 12, стр. 3 8 9 — 4 1 4 ,
№ 13, стр. 25—36, № 14, стр.
6 5 — 7 8 , № 15, стр. 116—124.
Эннеада V. Кн. 1. 0 трехъ первыхъ
началахъ шш субстапціяхъ. Кн. 2. 0

ироисхожденіи п порядкѣ суіцествъ, которые слѣдуютъ послѣ Перваго. Кн. 3.
0 субстанціяхъ интеллектуалиыхъ п <>
верховномъ началѣ. Кн. 4. Какимъ си'разомъ отъ Перваго начала происходпть
то, что иослѣ него, и о Первоединомъ.
Кн. 5. 0 томъ, что ноумены ие внѣ ума,
й о благѣ. Кн. 6. 0 томъ, что высіііее
всего существующаго начало не мыслитъ, п о томъ, что такое еоть первое
мыслящее, и что ееть второе мыслящее.
Кн. 8. 0 сверхчувствѳнной красотѣ. Кн. 9.
Объ умѣ, идеяхт, и о суіцемъ. Эннеада
VI. Кн. 4—5. 0 томъ, что единое, тоясдествеиное сущее вездѣ во всемъ во
всей цѣлости своей присутствуетъ. Кн. 7.
0 то.мъ, какъ я почему существуетъ множехтво идей, и о благѣ.
Переведено около пятой частн
всѣхъ „Эннеадъ".
ІІорфирій. 0 воздеряіаніи.
Браш'1). Классики фнлософіп.
T. I. СПБ. 1913, стр. 484—503.
Ямвлихъ. J a m b l i c h i de vita
Pythagorica liber. Ad fidem codicis Ploreptini reserisuit Aug.
Nauck. Accedit epimetrum de Pythagorae aureo carminé. Petrop.
1884. Изд. А к а д . Наукъ.
— A. Nauck. Scholia de Tita
Pythagorea librum ex codice Florentino édita.

Bull, de l'Acad. T. XXVI. N 1,
p. 12—18. M, G. R. IV, p. 509—518.

7. М і р ъ д у ш ъ , п р о и з в е д е н н ы й всеобіцеіо
д у ш о ю . Спмпатія чаетей м і р а (108—124).
8. Матерія и ч у в е т в е н н ь ш міръ(124—138).
9. П с и х о л о г і я П л о т и н а ( 1 3 8 — 1 9 6 ) .
10.
Н р а в с т в е н н о е у ч е н і е ( 1 9 6 — 2 2 5 ) . 11. У ч е ніе о религіи (225—252).
12. У ч е н і е о
прекрасномъ (252—268).
13.
Аммовій
О а к к а с ъ и Нуминій, б л и ж а й ш і е пре.дшес т в е н н и к и Плотииа ( 2 6 8 — 2 8 1 ) .
14. 0 т н о ш е н і я Плотина к ъ Н о в о п и ѳ а г о р е й ц а м ъ
и Ф и л о н у (281—291).
15.
Отношенія
і Ілотина к ъ стоикамъ и Арпстотелю
( 2 9 1 — 3 0 5 ) . 16. О т н о ш е н і я к ъ І і л а т о н у и
общій в ы в о д ъ (305—318).
17. З н а ч е н і е
философіи ІІлотііна ( 3 1 8 — 3 3 0 ) .

Гіероклъ.
Комментарій къ
„Золотымъ стихамъ" пиѳагорейцевъ. ІІерев. с ъ греч. языка подъ
ред. проф. Г. В. Малеванскаго.
Вѣра и Раз., 1897, № 16, стр.
130—158, № 17, стр. 177—206,
№ 18, стр. 229—254, № 20, стр.
335—360, № 23, стр. 479—490.
2.

Л и т е р а т у р а о новоплат о н и к a х ъ.

Peu.: Бирж. Вѣд., 1869, № 13 ;

Голосъ,
А»

Е. В. Амфитеатровъ. Историческій обзоръ ученій о красотѣ и и с к у с с т в ѣ в ъ классич.
философіи. 3. Плотинъ.
Вѣра и Раз., 1889, As 17, стр.
218—230.

(ст.

мосъ,

Ii.

1869,

(о диспутѣ) ;

Ушинскаго) ;

А? 5

(„Новый

Кос-

докторъ

философіи").

— Психологія Плотина.
Ж. М.
11. UP., 1 8 6 8 , ч .
іюль,

С. А. Ананинъ. Ученіе ІІлотнна о прекрасномъ.
Вѣра и Раз., 1903, As 2, стр.
47—57, № 3, стр. 9 3 - 104.

стр.

139,

1—54.

А. Кубіщкій. Ученіе ІІлотина
II бытіи.
В. Ф. u lie., 1 9 0 9 , к н . 9 8 , с т р .

О МЫСЛИ

477—493.

М. Б. Беэобразова. Объ этикѣ
ГІлотііна.
Философскіе этюды, М. 1892,
стр. 5—21.

M. A. Куплетскій. Неоплатонизмъ il христіанство. Вып. 1.
Казаыь. 1881. 8° (154 стр.).
ІІрав. Соб., 1881, II, стр. 121 —
148, 1.78—275; III, стр. 3—30.
Peu. : Церк,. Обществ. Вгъстн.,

II. Верешацкій. ІІлотинъ и
Блаженный Августинъ въ ихъ
отношенім к ъ тринитарной проблемѣ (Вступительная лекдія).
11р. Соб., 1911, А» 7, стр. 171—
196, № 9, стр. 305—328.

1882,

As

67.

Г. Ланцъ. Моментъ спекулятивнаго
траисцендентализма y
Плотина.
Ж.

31. Владиславлевъ.
ФІІЛОСОфія Плотина, основателя новоплатоновской школы. СПБ. 1868
(11+331 стр.).

1. ИСТОЧНІІКИ О ж и з н и И с о ч и н е н і я х ъ
ГІл. (стр. 1 — 3 5 ) . 2. Плотинъ в ъ А л е к с а н д р і и и Р и м ѣ . О т з ы в ы о немъ д р е в а и х ъ ( 3 5 — 6 0 ) . 3. Путн к ъ д і а л е к т и к ѣ
Частп философігі ( 6 0 — 6 4 ) . Первое н а ч а л о
( 6 4 — 7 7 ) . 4. В т о р о е н а ч а л о — у м ъ . Рожд е н і е о т ъ п е р в а г о н а ч а л а , отношеніе к ъ
в е м у п попятіе о б ъ у м ѣ ( 7 7 — 8 5 ) . 5. У м ъ
u бытіе : категоріи, міръ мысленный
( 8 5 - 1 0 1 ) . 6. В о е о б щ а я д у ш а ( 1 0 1 — 1 0 8 ) .

1869, A« 14

17

М.

П.

1914,

UP.,

A» 1 , с т р .

84—138.

(Маттеръ).
іпкола.
Б.

9.

Ч„

1842,

29—103;

Ж.

M.

ч.

36,

II.

Мининъ.

О

т.

Н.

отд. VI, стр.

его природа.
j

Александрійская

стр.

стр.
1842,

256—262.

МіІСТИЦИЗМЪ

Серг.-Пос. 1913.

мистическихъ

Платона,

53.

11р.,

13—23.

II

воззрѣніяхъ

0 . Новицкій.
Постепенное
развитіе д р е в н и х ъ филоеофскихъ
ученій. T. I V . Кіевъ. 1861.
Философія неоплатониковъ, стр.
139—281.

Ж. M. Н. 11р., 1835, ч. VIII,
стр. 1—17.
Авторъ указанъ въ Біограф.
слов. проф. и преп. Ун. Св. Влад.,
стр. 602.

M. А. Орловь. Ученіе ІІлоII. Рѣдкивъ. И з ъ лекцій ію
тина о д у ш ѣ (На основаніи его
истор. фил. права. T. VII, СПБ.
соч. Педі âOavaaiag
OJV/JIÇ).
I 1891.
Отчетъ Одесской 3 гимназіи за
Неоплатонизмъ, стр. 425—482.
1883/4 и 1884/5 гг., стр. 5 1 — 6 6 .
Одесса. 1885.
Вл. Соловьевъ. Плотинъ.
В. Полисадовъ. Христіанство
ЭнЦикл. словарь
Брокгаузаіі неоплатонизмъ.
Эфрона. Также „Собраніе СочнЖ. M. Н. Пр., 1853. ч. 77,
неній", IX,- СПБ. 1907, стр. 228
№№ 2 и 3.
— 232.
(Симонъ). Рецензія на книгу Jules Simon, Histoire de l'école d'Alexandrie, Paris. Ж. M. H. Up., 1845, ч.
47, сгр. 151 —153.
(И. M. Скворцовъ).
софіи Плотина.

0

фило-

И. Чветовичъ.
Неоплатошіческал философія п отношеніе
ея къ христіанству.
Христ. Чтеніе, 1860, №№ 9
и 12.

,?T ...

•

ЧЩ

<

-

'

'

'

.

Ш

•

•'-'•

•

H

jt&à

Труды того же автора :
Соціализмъ п іштврвапДоналнзінъ. М. 1907. Ц. 65 к.
Международный федерализмъ. Идея юрндической орсащізаціи человѣчества въ политпческихъ учеиіяхъ до конца Х Ѵ Ш в.
М. 1908. Дѣна 3 руб.
Теорія федсралшша. Опнтъ сиитетпческой теоріи права ч государства. Юрьевъ. 1912. Ц. 4 р.

Отдѣльные оттиски :
Международныя конвенцін объ условіяхъ труда. 1908.
Основная идея теоріи ярава и гоеударства. 1909.
Die GrundproMeme (les heutigen Busslands. 1910.
Политическія теоріи въ Англіи въ XVII в. 1910.
Новая теорія государственнаго права. 1911.
The rôle of Russia in the mutual approach of the West and tlie East.
1911.
Le rôle de la Russie dans le rapprochement (le l'Occident et de l'Orient. 1911.
Синтегическая точка зрѣнія въ юридичсскнхь теоріяхъ. 1912.
Политическія ученія въ Англіи въ XVIII вѣкѣ н въ пачалѣ X I X
вѣка. 1912.
Роль Россіи въ сближенін Востока и Заиада, 1912.
Соціальныя задачи Мѵ кдународпаго права. 1912.
Философія права Соливьева. 1912.
Г р а ф ъ Л. А. К а м а р о в с к і й . Жязпь п научная работа. 1913.

Въ переводѣ или подъ редакціей:
Вильсонъ.
Государстко. ІІорев. іюдъ редакціей A. С. Яіценко.
М. 1905. Ц. 3 р. 75 К.
О р л а н д о . Припцішы ісонституціоннаго нрава. Перев.-А. Ящёнко
и Н. Поляпскаго. М. 1907. Ц. 1 р. 50 к.
Д іо і' и. Конституціонное право. Псрев. А. Ященко н В. Краснокѵтскаго. М. 1908. Ц. з р. 25 к.
Д ю г и . Соціальное право, пядивидуальное право u нрообразовапіо
государства. Перев. А. Яіценко. М. 1909. Ц. 50 к.
П a л a н т ъ. Очеркъ соціологіи. Перев. подъ редакціей A. С. Ященко.
М. 1910. Д. 85 к.
С и д и е й Л о у. Государственный строй Алгліи. Перев. A. С. Ященко.
М. 1910. Д. 1 р. 75 К.
е—.—

<г

Дѣна

s

ео

к.

a

Ч..ЧЛ

2007001069