Author: Ставицька Л..
Tags: словник лексика соціологія філологія видавництво часопис критика жаргонна література розмовна мова
ISBN: 966-7679-74-8
Year: 2005
Text
щвдщ^
Український науковий інститут
Гарвардського університету
Інститут критики
Національна Академія наук України
Інститут української мови
Леся Ставицька
Український
жаргон
Словник
Містить близько 4070 слів
і понад 700 стійких словосполучень
Критика
Київ 2005
Lesia Stavyts'ka
A Dictionary
of Ukrainian
Slang
Over 4070 words
and 700 phraseological units
Krytyka
Kyiv 2005
Світлій пам 'яті
мого батька
Олекси Ставицького,
однією з наукових студій якого
був коментар до «Енеїди»
І. 77. Котляревського,
присвячує цю працю автор
ББК 81.2УКР-4
С76
У словнику, якого уклала доктор філологічних наук,
завідувачка відділу соціолінгвістики Інституту української мови
НАН України Леся Ставицька, зібрано сучасну жарґонну лексику
різнотипного соціяльного походження, а також лексику
розширеного вживання, що поповнила (жарґонізовану) розмовну мову.
Словник розкриває значення слова, подає його соціяльну та
стилістичну характеристику, а також короткий етимологічний
коментар. Загалом словник містить понад 4066 слів і 656 стійких
словосполучень.
За джерельну базу словника правили тексти художньої
літератури, засобів масової інформації, наукових видань, зразки
розмовної мови, що віддзеркалюють особливості українського жар-
ґоновживання кінця XX-початку XXI ст.
У додатках представлено лексико-семантичні групи арго,
бурсацько-семінарські жаргонізми XIX ст. та ЛСП сучасного
молодіжного сленгу.
Словника адресовано найширшій читацькій авдиторії; його
можуть використати філологи, письменники, працівники
видавництв, перекладачі, соціологи.
€• Леся Ставицька, 2005
ISBN 966-7679-74-8 © Видавництво «Часопис „Критика"», 2005
Зміст
Українська мова без прикрас
9
Передмова до другого видання
19
Інструктивні матеріяли
22
Список скорочень
28
Короткий словник жаргонної лексики
української мови
31
Покажчик синонімів
387
Додаток 1
Лексико-семантичні групи арґо
405
Додаток 2
Бурсацько-семінарські жаргонізми і сталі вирази
у творах І. П. Котляревського
443
Додаток З
Лексико-семантичне поле бурсацько-семінарського жарґону
462
Додаток 4
Лексико-семантичне поле молодіжного сленґу
кінця XX-початку XXI століття
471
Бібліографія
481
Українська мова без прикрас
Чи шукаючи слів непочатих,
Чи збиваючись на жаргон,-
Летимо на нічний Хрещатик,
Як метелики на вогонь...
(Оксана Забужко)
У сучасній україністиці гостро відчувається брак словників
ненормативної, зокрема жаргонної, лексики. Кожна цивілізована нація має до свого
користування словники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціо-
стилістичною стратифікацією представлена у словниках національних мов.
Відставання української жарґонології та лексикографії виявляється хоча б на
тлі російських мовознавчих досліджень цього ґатунку, адже тільки від
1991 року в Росії видано понад ЗО тлумачних словників соціяльно
(кримінальний, молодіжний, військовий та ін.) та регіонально (лексикографічне
опрацювання Владіміром Єлістратовим московського арґо; зібрання південного
арготичного ареалу тощо) різнотипних підсистем субстандартної лексики, а
також живої розмовної мови. Усебічна лексикографічна фіксація та серйозне
науково-теоретичне вивчення семантичної природи жаргонного лексикону
дали змогу російським науковцям видати два фундаментальні словники:
О. П. Ермакова, Е. А. Земская, Р. И. Розина. Слова, с которыми мы
встречались: Толковый словарь русского общего жаргона* Ок. 450 слов. Под общим
руководством Р. И. Розиной.- Москва: Азбуковник, 1999, 320 с; В. М. Моки-
енко, Т. Г. Никитина. Большой словарь русского жаргона.- СПб.: Норинт,
2000, 720 с.
В активі російської культури перебувають також численні перекладні
(російсько-іншомовні й навпаки) словники ненормативної лексики, що їх
видавали й далі видають у Німеччині, США, Великій Британії, Чехії та інших
країнах. Слов'янська жарґонологія представлена фундаментальними
словниками, як-от: К. Stepniak. Slownik tajemnych gwar przesetpczych,- Londyn: Puls,
1993, 735 s.; Leon Kaczmarek, Tereza Skubalanka, Stanislaw Grabias. Slownik
10
gwary studenckiej,- Lublin, 1994; Patrik Oufednik. Smirbuch jazyka ceskeho.
Slovnik nekonvencni cestiny- Praha, 1988 та ін.
В Україні натепер існує всього два майже аматорські лексикографічні
видання, видані мізерним тиражем, недоступні широкому загалові: Перший
словник українського молодіжного сленгу. Укладач Світлана Пиркало. За
редакцією Юрія Мосенкіса.- Київ, 1999; Словник жаргону злочинців.
Упорядкування, передмова О. І. Поповченка.-Київ: TOB «Оберіг», 1996.
Недостатня репрезентація України в світовому культурному просторі
виявляється зокрема й у відсутності лексикографічних зібрань ненормативної
лексики.
Занедбаність української жарґонології можна пояснити багатьма
причинами. Крім об'єктивного існування української філології в умовах
тоталітарного режиму, який унеможливив мовну інакшість усного та писемного
самовияву (прикметно, що видатним українським жарґонологом став Олекса
Горбач, який провадив наукові студії в німецькій еміграції), треба взяти до
уваги, що в українській культурі мова сприймається не прагматично, як засіб
комунікації, а як національний скарб,- надзвичайно цінний складник
національного надбання. Природно, що за такого сприйняття культивування
літературних стандартів набуває особливої ваги. Вивчення української мови
такою, якою вона мусить бути, а не такою, якою вона б*,-визначило живу-
щість неонародницького міту про жарґон як матерію грубу, словесне
хуліганство, чужий словесний бруд.
Безприкладна нормалізація, якої зазнала українська мова у XX столітті
(Ю. Шевельов), пустила досить глибоке соціопсихологічне коріння в душі
українського люду, яке опосередковано можна спроектувати на орієнтацію в
мовному просторі саме в аспекті соціокультурного статусу повної норми. В
цьому аспекті можна говорити про виплекану десятиліттями орієнтацію на
звичне (й відкидання незвичного) як усталений у радянському і
пострадянському суспільстві спосіб соціяльної орієнтації індивіда, що породжує в нього
примітивізацію поведінки, ухиляння від позитивної соціяльної взаємодії.
Така асоціяльна, атомізована людина може відзначати лише відхилення від
норми, переживати соціяльне як винятково чуже й вороже, а тому стає
ідеальним об'єктом маніпулювання з боку влади. Звичка як механізм соціяльної
регуляції якраз і є проекцією розрахунку влади на нормативне поле
щоденного існування індивіда - засвоєння норми, що задається ззовні й подається
через загрозу порушення звичайного перебігу подій. Така звичка зумовлює
11
спрощення мовної поведінки індивіда і породжує страх перед відхиленням
від норми взагалі, в тому числі в аспекті мовної інакшости. Людина, яка
засвоїла таку поведінку, загалом не здатна адекватно сприймати альтернатив^
ний мовний самовияв.
У контексті відчуження української людини від української мови, про
що докладніше скажемо далі, цей страх набуває особливої сили.
Брак теоретичного й лексикографічного опрацювання жаргонної лексики
згубно позначається не тільки на духовній, а й на загальній філологічній
культурі українського соціюму^ Метамовна свідомість сучасного українця
(і професійного філолога, на жаль, теж) переважно не розрізняє специфіки
жаргонної лексики серед інших лексичних шарів, як-от: лайка, вульгаризм,
еротична лексика тощо; не має уявлення про соціяльну диференціяцію
української мови (кримінальний, молодіжний, професійний жарґон із його
різновидами) та соціостилістичні параметри жаргонної лексики. Ось яскраве
свідчення того: один зі столичних часописів дав назву «Лаймося українською!»
рубриці, у якій він передруковував згаданий «Словник молодіжного сленгу»
Світлани Пиркало.
Соціяльна стратифікація жаргонного вокабуляру переконливо засвідчує
корпоративно-групову форму його породження та існування. Але для мовної
екзистенції жаргону не менш важливим є також інший полюс * розширеного
вживання, суголосний за своєю суттю сміховій культурі карнавалу.
Функціонально-стилістичний параметр жаргонної лексики насамперед
пов'язаний із потужною сміховою першоосновою, що є складником
культури як такої та національної сміхової культури зокрема. Під цим кутом зору
ідея сміхового потенціялу жаргонного лексикону легко може бути
екстрапольована на екзистенцію української мови. Метафора, що її вжила Стефанія
Андрусів? українська мова - важкохвора людина?- опосередковує ідею тієї
лінґвальної неповноцінносте, яка пов'язана з браком метафізичної радости,
гри та задоволення від мови у мовному існуванні українського етносу:
«Історія української мови у XX (і не тільки) столітті - то безнастанна боротьба
національної еліти за те, щоб не дати умерти мові--так борються у реанімації
за життя важкохворого. <...> Не всі здатні на жертовне спілкування із
важкохворими - тікають на свіже повітря, до сонця, сміху і... чужої мови. <...>
Страх за мову (курсив мій.-Я. С), відповідальність за неї породили
особливий жертовно-месіянський комплекс у „правильних" мовців і надмірну
серйозність, особливу цнотливість нашої мови - цнотливість підстаркуватої пан-
12
ни, до якої „ніхто не залицявся, не жартував" <...> Говорити по-українськи
замість радости мовлення, задоволення від мови часто зводиться до
обов'язку перед мовою, психологічного дискомфорту і невдоволення собою і...
мовою»1. Можна згадати ще думку Тараса Кознарського про мову творів
Богдана Жолдака як «ілюзорне паломництво на периферію, в заборонену
зону наших заповідних страхів - утратити індивідуальну ідентичність,
розчинитися в масі, а головне - втратити мову та контроль над мовою з її со-
лов'їністю»2.
Можна з упевненістю стверджувати, що виживання та зміцнення
комунікативної потужности української мови великою мірою залежить від
присутносте в свідомості мовців національного сміхового вербального простору.
Пострадянський час злеґалізував «заборонений плід» жаргону, і це свято
вербальної свободи вповні виявилося у словесній творчості українських
письменників та журналістів. Щойно жаргонна лексика потрапила до цієї
сфери, вона вмить була залучена в систему естетичного словоперетворення.
Тому такий рясний у цьому словнику ілюстративний корпус метафор,
порівнянь та інших образних структур: укотре дала про себе знати естетична
домінанта української психокультури.
Жаргонний лексикон в усьому своєму соціосемантичному розмаїтті - це
не просто «холодини» словникових значень, а своєрідна картина світу,
потужна семіосфера певного часового зрізу культури, що відкриває у слові
смислову перспективу як концентрат соціокультурного, духовного,
психологічного клімату епохи. У лінґвокультурному просторі жаргонної лексики екзистує
окрема людина, покоління, етнос. Ностальгійні спогади про минуле,
молодість вербалізуються не в абстрактно-поняттєвому ряді, а в тій лексичній не-
строгості, необов'язковості (симптоматичною видається назва словничка сле-
нґізмів, опублікованого львівським часописом «Четвер»: «Синопсис станіс-
лавський необов'язковий»), яка органічна в комунікації товариських «збіго-
виськ», невимушених діялогів, реплік. Варто згадати хоча б деякі твори
української художньої літератури останнього десятиліття, в яких особисті
спогади виливаються в інтимну метамовну рефлексію (до речі, неабиякий
помічник для лексикографічної практики!). Персонаж «Бурдика» Володими-
1 Стефанія Андрусів «Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця».
Сучасність, 1995, № 7-8, с 150-151.
2 Тарас Кознарський. «Із суржикіади» У виданні: Богдан Жолдак. Бог буває. Drive
Stories.-Київ: Факт, 1999, с 93.
13
pa Діброви, провалившись за підкладку власної одежини, «стовпчиком подає
список імен та речей», які він там бачить, і серед іншого:
- Карл Юнґ та Фрідріх Ніцше (зразок політичного жарту),
- «кілька в салаці» (консерва, дешева закуска),
- «більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж
«бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст»...
Ось інший приклад:
Ми вирішили стати оригінальними в тому, що ніякої забігайлівки не
обирали на неформальну посаду штабу. Наша територія і штаб були
скрізь, де ступала наша нога - у кого в імпортному черевику,
привезеному з близької Польщі (галичани), в кого - у звичайних гадах
вітчизняного виробництва («гадами», як ви здогадуєтеся, у нашому жарґоні
іменувалися черевики).
(Олександр Яровий, «Квартали ностальгій»)
Що вже казати про лексичний ряд совок, бомж, лох, човник, кравчучка,
що концентрує історичний час, епоху, нову психологію та ціннісну
орієнтацію у світі!
Ілюстративний матеріял словника, сподіваймося, не лише допоможе
розтлумачити значення чи відтінок слова,-він становить самодостатню
цінність. Це своєрідний текстовий калейдоскоп строкатої реальности з її соція-
льними недугами й екзистенційними проблемами, соціокультурними
типажами, знайомими ситуаціями, кумедністю, абсурдністю й жорстокістю буття, в
якому живе українська людина. Ця лексична нестрогість із присмаком роз-
христаности минулого десятиліття у його соціопсихологічному вимірі струк-
турує кінематографічно-метонімічну місткість жаргонного слова, окреслює
предметний і духовний світ як згусток епохи і частку внутрішього «я»
індивіда, модель міжособистісних стосунків тощо.
Варто наголосити на тому, що це динамічний калейдоскоп, і
пропонований словник фіксує жаргонну мову «тут і зараз», а недалеке майбутнє висуне
нові реалії, поняття і відповідно - новий жаргонний ряд.
Тексти-ілюстрації, та й сам вокабуляр, звісно, можуть викликати
пуристичні нарікання. Так, тут чимало цитат, особливо з газетно-журнальних
видань, «патогенних» за своєю суттю, бо вони походять зі світу злодіїв,
наркоманів, повій, алкоголіків; так, у жарґоні є чимало антиестетичного,
непристойного; але, як справедливо сказано у передмові до «Большого словаря
14
русского жаргона», «з часом скаламучені води заспокоюються, каламуть
осідає на дно або її відносить у безкрайній мовний океан, а живильна свобода
залишається очисною течією в мовній системі».
Кілька слів про мовнокультурний аспект жаргонної лексики. Гіпертрофія
жаргонного субкоду в сучасній комунікації - це не хвороба, а насамперед
симптом значно глибшої культурної кризи, яку супроводжує звуження
індивідуального словника мовної особистосте, коли неактуалізованою лишається
семантично еквівалентна розмовна, фамільярна, діялектна лексика,
фразеологія (української та російської мов). Та й навіть цей гіпертрофований субкод
належно не адаптований, бо на рівні метамовної свідомосте немає чіткого
уявлення про семантичну структуру того чи іншого жаргонізму, його
правопис, походження тощо.
Певно, ревнителі чистота мови протиставлять жаргонні стилі комунікації
дискурсові красивого слова, солов'їної гармоніки літературного
стандарту - проте саме їхній дискурс нерідко приховує банальну брехню, ненависть,
лукавство, нахабно-витончене маніпулювання людською свідомістю та
поведінкою. Така мовна інтенція - чи не найвищий вияв безкультур'я, духовного
виродження, натомість жаргонний дискурс, попри ґвалтування мовних
смаків, є все-таки адекватом дійсносте, іноді страхітливішої за найекстремальні-
ший жаргонний ряд.
Наведені тексти-ілюстрації переважно смішні, дотепні, вони показують
реальні потенції національної мови у царині сміхового олюднення світу. Цей
сміх за своєю природою демократичний, ворожий будь-якій ієрархічності,
висококомунікабельний, бо ж скорочує дистанцію між комунікантами і є
знаком інтимно-довірливих, фамільярних стосунків. Це й не дивно, адже се-
мантико-емоційний спектр цього лексикону у дивовижний спосіб акумулює
сміхову культуру як таку. У різнотипних дискурсах жаргонне слово
перетворюється на своєрідний концентрат опозиційної до соціяльно схвалених норм
поведінки, альтернативної, необов'язкової парадигми буття. Мовець, який
артикулює цю парадигму, свідомо чи несвідомо перекидає догори ногами
ієрархію офіційного світу і його мову. Цей акт вимагає неабияких лінґвокреа-
тивних здібностей, і та спільнота, яка проговорює свій досвід, не є геть
нездарною в своєму мовному самовияві і, звісна річ, у творенні тієї ж самої
національної мови, яка в літературній обробці письменника перетворюється на
одну з підвалин культури соціюму. Юрій Андрухович тонко зауважив це в
одному зі своїх есеїв:
15
...Мова - саме мова, а не письмо, саме усне мовлення - дуже багато для
мене важить. Не менш важливим для мене є слухати інших: як хто говорить
на цьому світі <.¦>. У своїх багатогодинних вечірньо-нічних одісеях по
стекляшках і кнайпах я ладен вислухати всіх - зіжмаканих життям пиячків,
потертих спортсменів і бізнесменів, митців і мисткинь, веселих бандитів,
сентиментальних повій, скурвих синів, сучих дочок.,,3
У професійного філолога і пересічного мовця почасти складається
уявлення про суто російський характер жаргонного слововживання,
неконкурентоспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах
комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування.
Дасться тут взнаки поросійщення й тотальна або спорадична втеча до
сміху - чужої мови. А тому кальок, суржику, російських вкраплень у сучасному
українському жарґоновживанні аж занадто. Ці елементи мають право на
лексикографічну репрезентацію. І не тільки ці, але й сама «українська російська
мова» може претендувати на лексикографічгіе осмислення. Бо, як
справедливо зауважив Орест Ткаченко, «ці риси, особливо у великих містах, зумовлені
значною мірою їхнім зросійщенням. Але все одно це специфічно українські
риси»4. Потужний український етно- та лінґвоментальний код аж світиться у
російськомовних дискурсах, жаргонних і поготів, адже така комунікація
проходить зазвичай у соціяльно малоконтрольованих ситуаціях. Варто вчитатись у
зібрані тут репліки, діялоги, тексти, щоби пересвідчитись в українськості того
жарґоновживання, яке, на перший погляд, може здатися прерогативою
російських розмовних моделей. Крім того, суржикове слово у суто комунікативному
аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання
українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтелігентських дискурсах,
чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці.
Щодо лексикографічної репрезентації російської мовної стихії в
українському жаргонному вокабулярі, то треба вказати на прямі запозичення типу
облом, комок, лажа, шалава, совдеп, бомж:, чмо тощо; слова-кальки типу
засікти, російські слова, передані українською графікою: убойний, стрьомний,
безпрєдєл, сверчок. Для жаргонної міжкультурної комунікації це нормальне
явище. Скажімо, у російський жарґон на правах запозичень потрапили з
3 Юрій Аидрухович. «Мала інтимна урбаністика». Критика, 2000, № 1-2, с 10.
4 О. Б. Ткаченко. «Проблема типології мовно-літературного розвитку неповних націй
(і насамперед української)». Мовні і концептуальні картини світу.-* Київ, 2002, кн. 2,
№ 6, с 258.
16
української мови халява, забивати баки; у російському жарґоновживанні й
відповідно в лексикографічній продукції фігурують українізми гиршый,
цикавый, ковтать, вабить, файний, файка тощо; український синтаксис
легко прочитується в жаргонізмах до лампочки - «все равно», до хауза-
«домой» та інших.
Наявність анормативів у словнику легітимізується усним характером
жаргонної комунікації. Цей фактор зумовлює також наявність фонетичних варі-
янтів того самого слова в одній статті. Засвідчені в реальному слововжитку
та віддзеркалені у словнику фонетичні варіянти жаргонізму показують
високу варіябельність цього лексичного шару у спонтанному розмовному
мовленні, писемних дискурсах, орієнтованих на стилізацію усно-розмовної
стихії. Російський жарґонолог Леонід Скворцов слушно зазначив необхідність
враховувати варіянтність «усних» за своєю природою слів: «Правопис
жаргонних і просторічних слів, які традиційно не кодифікуються ортографічно,
повинен спиратися на вивчення їхнього походження та умов реального
вживання в сучасній мові. При цьому фактори історичного (етимологічного)
характеру у низці випадків виявляються підпорядкованими факторам
уживаносте в мові, коли закріплена за словом вимова вимагає написання, що
відрізняється від початкової форми слова»5. Тільки не треба плутати
варіябельність зі звичайнісіньким незнанням того, як слід писати жаргонізм і яка його
семантика, що часто бачимо на сторінках періодики й у художніх текстах.
Помиляється той, хто думає, нібито українська мова здатна тільки
копіювати російське жаргонне багатство. Якщо говорити про генетичні першови-
токи українськости жарґону, слід насамперед згадати про арґо, які
побутували в Україні у 19 столітті: арґо українських лірників, ремісників, лаборів,
жебраків, бурсацько-семінарське арґо та ін. Відсилка в етимологічних
коментарях пропонованого словника «слово вживалось в укр. арґо XIX ст.»
стосується насамперед арґо лірників і ремісників6. Для бурсацько-семінарського
соціолекту7 застосовується інший маркер: бурс.-сем. А як можна не згадати,
бодай принагідно, справжньої скарбниці бурсацьких арґотизмів - «Ене'іди»
І. П. Котляревського, яка відбила соціолект полтавської духовної семінарії
1780-1789 років, де тоді навчався письменник? Школярські арготичні систе-
5 Л. Скворцов. «Орфография просторечных и жаргонных слов». Нерешенные вопросы
русского правописания- Москва: Наука, 1974, с. 151.
17
ми XVII-XVIII століть, куди той соціолект органічно входить, іще чекають
свого лексикографічного опрацювання й теоретичного осмислення.
Хай український жарґон і відповідний сленґовий вокабуляр сьогодні не
такий потужний, як російський, але він існує, і лінгвістична оптика дає змогу
добре його розгледіти. Підвищення комунікативної потужности української
мови природно «реанімує» лексикон, здатний задовольнити потреби
жаргонних стилів спілкування. Нині спостерігаємо формування українського сленґу
за рахунок загальновживаної, в тому числі з національно-культурним
компонентом, застарілої, питомої розмовної або рідковживаної лексики, діялектиз-
мів тощо. Щоб пересвідчитись у цьому, варто поглянути на словникові статті
драб, гевал, здиміти, коняка, патик, плящина, шабля та ін.
Сучасний український сленґ народжується в україномовних різнотипних
мікросоціюмах і в цьому аспекті є, до речі, жаргоном двічі: 1) на тлі
російської мовної стихії українська мова вирізняється інакшістю, а отже, апріорі
може бути смішною; 2) природна людська дотепність і почуття гумору не
можуть не продукувати слешу у невимушеній розмовній комунікації, байдуже,
про який етнос йдеться. За умов функціонування українського сленгу в
україномовному середовищі «навіть дотепні українські сленгізми <...> стають
набутком обмеженого числа осіб, і потім, як бульбашки, гинуть»8. Якщо
врахувати, що сленґ за своєю природою швидкозмінний, підвладний примхливій
моді й індивідуальній мовній творчості, тобто, власне, і є такою
бульбашкою, то без лексикографічної фіксації він приречений на небуття. Дещиця
українського сленгу, розвіяного по українських мовних острівцях, мусить
колись перетворитися з міріядів бульбашок на кристалики слів. Наявні
елементи українського сленґу, без огляду на їх кількість, повинні фіксуватися,
інтерпретуватися, аби потім найбільш вартісний лексичний матеріял міг увійти
6 За такими джерелами: В. Боржковский. «Лирники». Киевская старина, 1889, т. XXVI,
№ 9, с 653-708; Лірники. Студия Кирила Студинсъкого- Львів, 1894; Й. Дзендзелівський.
«Арго волинських лірників». Українське і слов'янське мовознавство.-Ужгород, 1996,
с 311-348; Й. Дзендзелівський. «Арго нововижвівських кожухарів на Волині».-Там само,
с 245-285; В. В. Иванов. «Нёвли». Статистический листок.- Харьков, 1883, № 10,
с. 153-156, та in.
7 Джерела: Й Дзендзелівський «Український бурсацько-семінарський жаргон середини
XIX ст. на матеріалах повісті „Люборацькі А. Свидницького"».-Там само, с. 353-359;
К. Широцький. «Словарець бурсацького говору». Збірник Харківського історико-філологічно-
го товариства. Нова серія, т. 6.-Харків, 1998, с 181-206.
8 О. Б Ткаченко, цитована праця, с 261.
2 — 5-1468
18
до культурного континууму українського мовного існування. Тільки в
такому разі можна сподіватися, що відбудеться зворотний процес: соціюм
побачить себе у дзеркалі своєї ж мови (часто вже літературно обробленої, естети-
зованої) і заговорить цією мовою впевненіше, голосніше. Власне, цей аспект
функціонування субстандартного лексикону й мав на увазі Юрій Шевельов,
пишучи у праці «Так нас навчали правильних проізношеній», що «міський
сленґ націлений у майбуття мови», а «брак цього шару в сучасній мові
ставить під сумнів майбутнє цієї мови».
Хочу висловити вдячність людям, які знайомилися з рукописними мате-
ріялами й надавали мені консультативну допомогу під час роботи над
словником. Це доктори філологічних наук Іван Вихованець, Катерина Городенська,
Ніна Клименко, Євгенія Карпіловська; російський жарґонолог, доктор
філологічних наук Валерій Мокієнко, кандидати філологічних наук Віра Біло-
ноженко, Людмила Даниленко, Катерина Ненець, працівник Інституту
літератури НАН України Роксана Горбовець, а також спеціяліст із юдаїки,
науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського АН України
Ігор Семиволос.
На моє щастя, не лишилися байдужими до ідеї створення словника
сучасні письменники. Дякую Богданові Жолдаку, який прочитав увесь рукопис
і вніс до нього суттєві доповнення. Усне та електронне спілкування з
Юрієм Андруховичем, Анатолієм Дністровим, Оксаною Забужко, Євгенією Ко-
ноненко, Лесем Подерв'янським, Євгеном Пашковським, Володимиром Ци-
бульком, Сергієм Бортніковим допомогло уточнити структуру окремих
словникових статей, значення, етимологію слова тощо.
Автор вдячно прийме критичні зауваження, доповнення, уточнення, які
можна надсилати на адресу:
lesstav@hotmail.com
або:
Київ-1, вул. Грушевського, 4, Інститут української мови НАН України.
Леся Ставицька
Передмова до другого видання
Хочу порушити канони жанру передмови і насамперед висловити сердечну
вдячність тим читачам, які відгукнулись на перше видання словника
жаргонної лексики. Я отримала і продовжую отримувати листи від соціяльно
різнотипної публіки: студентів і письменників, журналістів і науковців,
редакторів і лікарів, перекладачів, інженерів і байкерів, учнів і аспірантів. Йшла
електронна пошта і дрібно списані аркуші паперу з власними роздумами щодо
мовної і соціокультурної функції жаргону. Широкою виявилася й географія
листів: Нью-Йорк і Львів, Харків і Відень, Івано-Франківськ, Київ,
Запоріжжя, Севастополь, Чернівці та ін. великі міста і маленькі містечка. Великою
мірою завдяки цій небайдужості побачило світ друге видання.
Якщо додати ту немалу кількість теле- і радіопередач, у яких мені
випало брати участь та інтерактивно спілкуватися з авдиторією, а також відгуків
як у пресі, так і у наукових виданнях на словник, то ясно, що він виявився
дуже затребуваним. Словник став на часі власне тому, що на нашому
книжковому ринку відчувається гострий брак лексикографічної продукції, яка б
віддзеркалювала соціостилістичну повноту та розмаїття української мови.
Дописувачі давали мені лексичний матеріял, який сформував контури
доповненого видання, а жвава реакція з боку адресатів словника давала сили й
натхнення упродовж двох наступних років після виходу першого видання
вслухатися в «гул мови», прочитувати під жаргонним кутом зору
літературно-художні тексти, що кількісно збагачувало вокабуляр, уточнювало
структуру словника1 та його концепцію.
Поставши майже на порожньому полі українського лексикографічного
субстандарту, мій словник не міг дати відповіді на численні питання і тих, хто
2*
20
в той чи інший спосіб реагував на словник, і вирішити усі проблеми вивчення
української мови: не якою вона мусить бути в ідеалі, а якою вона є насправді
Питання перше - чому до словника не потрапила та лексика, яку дехто
схильний вважати жаргонною, а вона насправді є розмовною, чи знижено*
розмовною або ж діялектною. Зрозуміло, що контури словника окреслені со*
діяльною маркованістю жарґонного лексикону, який не може розширювати*
ся до безмежжя. Аби ж у нашому користуванні був словник соковитого
українського розмовного лексикону, який, на жаль, зараз виведений зі
словникового активу не тільки пересічних носіїв мови, а й гуманітаріїв!
Іншим сумним відкриттям для мене стало те, що деякі гуманітарії і ті ж
самі пересічні мовці твердо переконані у тому, що перед ними словник
лайки. Старанно вишукуючи еротично забарвлену лексику як своєрідне
публічне (бо ж надруковане!) вербальне шоу, журналісти з затятою впертістю про-
вокували мене на її оприлюднення в інтерв'ю, телешоу тощо. І публічні
журналісти, і користувачі словника, не маючи на похваті словника справжніх
обсценізмів, звісно ж, не могли усвідомлювати, що жарґон перифразовує, а
()тже, пом'якшує непристойну лексику і відповідну лайку на позначення
статевого акту, статевих органів чи фізіологічних відправлень. Що ж, у нашому
суспільстві надзвичайно живуча та лінґво-онтологічна напруга, яка
породжує, м'яко кажучи, не зовсім адекватне сприйняття лінгвістичного
феномену лайки. Ця напруга також не дозволяє принаймні спокійно ставитися
до непристойної лексики, яка є такою ж частиною мовного існування етносу
та його культури, як і будь-яка інша, а ставлення до цієї лексики є
показником загальної культури суспільства. Глибоко помилковим є твердження, що,
мовляв, лексикографічна репрезентація ненормативного лексикону
легітимізує й узаконює його вживання. Вона лише фіксує певний зріз «мова-культу-
ра» і, на мій погляд, розтабуйовує заборонений плід, а отже, робить його до
певної міри нецікавим, бо ж, власне, подолання сильних табу - основа
експресії лайки. Непристойним є якраз те, що заборонене! Як не парадоксально,
але сама заборона і є непристойністю, бо ж породжує непристойність.
У другому виданні я зняла той незначний шар обсценізмів, який був у
першому, щоб позбавити нашого читача спокуси ототожнювати жарґон і
лайку. Обсценізми вже уведені до словника лайки, над яким я зараз працюю.
Із когорти войовничих критиків відзначилися ті, хто критикував словник
за його проросійську спрямованість у плані засилля суржику та,
звичайно ж, (!) лексики з російської мови. Я достатньо дискутувала з цією когор-
21
тою на шпальтах преси, тому не буду докладно зупинятися на цьому. Додам
лише, що уклала не словник літературної мови, а соціяльних діялектів, які
співіснують поруч із територіяльними. Мені не доводилося бачити жодного
словника українських територіяльних діялектів, який би не включав
суржикові розмовні форми. Така вже природа розмовної, в тому числі
народнорозмовної, стихії в українському лінґвокультурному просторі. Аби ж були ті
словники багатющого розмовного лексикону українців, про який ішлося
вище, то й суржику б поменшало...
Особливо дорогими для мене були ті відгуки, де йшлося про те, що
словник подарував заряд бадьорости, приємні емоції і задоволення. Як елемент
сміхового олюднення світу, субстандартна лексика, особливо у текстовій
перспективі, дозволяє стати «над світом» тією мірою, якою жарґон і сленґ
вивищується над трагізмом і абсурдністю буття.
Висвітлення теоретичних проблем жарґонології читач може побачити у
моїй монографії «Арґо, жаргон, сленґ: Соціяльна диференціяція української
мови», яка побачила світ у видавництві «Критика» 2005 року.
Як справедливо зауважив один із рецензентів мого словника, «з появою
„ставицького" словника можна, по-перше, стверджувати, що крига скресла, а
по-друге - констатувати: льодохід тільки почався». Не стане менше роботи й
після виходу другого видання. І один в полі, звичайно, не воїн. На часі-
створення «Великого словника українського жарґону», де б була
представлена лексика в історичній ретроспективі функціонування арготичних,
жаргонних українських субкодів та еволюційній динаміці сьогодення.
А наразі, вельмишановні читачі, перед вами доповнене та виправлене
видання словника українського жарґону, що в першому виданні мав назву
«Короткий словник жаргонної лексики української мови». Зміна заголовку
зумовлена тим, що у новому виданні не тільки вміщено лексичний зріз
сучасного українського жарґоновживання (не лише за походженням, а й за
асиміляцією системою української мови інтернаціонального жаргонного во-
кабуляру), але й представлено у додатках жарґотші субсистеми XIX
століття - репрезентанти питомо українських соціяльних груп їх носіїв. Крім
цього, включено бурсацько-семінарські жарґонізми з творів І. П.
Котляревського, який свого часу навчався у Полтавській духовній семінарії і добре був
обізнаний із регіональним різновидом бурсацько-семінарського жарґону.
Леся Ставицька
Інструктивні матеріяли
1. Заголовні слова розташовані в алфавітному порядку і подані жирним
шрифтом:
АБЗАЦ, БАНЯЧИТИ
Якщо заголовне слово має фонетичні варіянти, то вони розглядаються в
одній статті:
АЗЕР, АЙЗЕР
БАТЛ, БОТЛ
Різні граматичні форми того самого слова теж подаються в одній статті:
БАНДАН, -а, ч.; БАНДАНА, -и, ж.
Варіянти наголосу показані як на самому заголовному слові, так і на
відмінкових або особових закінченнях:
АСКАТИ, -аю, -аєш; -аю, -аєш.
2. Заголовне слово - відмінювана частина мови - подається у вихідній
формі. Словозмінні маркери, що йдуть за словом, указують на частиномовну
належність слова, особливості його відмінювання або дієвідмінювання. Рід
іменників та вид дієслів набрано курсивом:
МОЧАЛКА, -и, ж.
ВТИКАТИ, -аю, -аєш, недок.
Невідмінювані іменники, прикметники, дієслівні форми
супроводжуються позначкою невідм.
ГРІНГО, невідм., ч.
ГОТОВЧЕНКО, невідм, у знач пргікм.
23
ХОВАЙСЯ, невідм., у знач, вигуку,
ПАУЗА, невідм., у знач, вигуку.
Жарґонізми, що належать до невідмінюваних частин мови,
супроводжуються відповідними характеристиками.'
пАфосно. присл.
ТІП-ТОП, у знач, присл.
БЛІН, вигук.
В окремих випадках для іменників у заголовку словникової статті поряд
із вихідною формою наводиться форма множини, якщо ця форма є частовжи-
ваною:
БАКС, -а, ч., перев. у мн. бакси, -ів.
При вживанні слова у множині тлумачиться саме ця форма:
БУМЕРАНГИ, -ів, мн. <...> Дуже брудні шкарпетки.
Особливості граматичного керування жарґонізму показані за допомогою
набраних курсивом у дужках питальних слів:
В'ЇХАТИ, в'їду, в'їдеш, док. (у що); мол., крим. Зрозуміти, осмислити щось. Рижен-
ко, здається, як каже його син, «в 'їхав», про кого йдеться (Є. Кононенко,
Імітація); Але я мушу в'їхати в те, що вони роблять, в їхній код, і довести цей код до
професійного звучання (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Поясни мені одну
штуку. Поясни, бо я щось ніяк не в'їду (О. Забужко, Польові дослідження з
українського сексу). БСРЖ, 113; ПСУМС, 15, ЯБМ, 1, 202.
3. Одразу після граматичних маркерів, після крапки з комою, йдуть
позначки, які вказують на соціяльну стратифікацію жарґонізму (крим., мол., жрм,
авто та ін.). Якщо за словом закріплено кілька маркерів, вони подаються
через кому:
БАБЛО, -а, ч.; мол.
АМБАЛ, -а, ч/, крим., жрм.
БОДУН, -а, ч.; мол., жрм, крим.
Наступна група маркерів (після крапки з комою) стосується
емоційно-експресивного значення лексеми:
ВАЛИТИ, -лю, -лиш, недок. (кого)', студ.'х несхвальн.
ПЕДЕЛЬ, -деля, ч.; студ:, жарт.
24
Якщо слово поширене в західних регіонах України, ставиться маркер зах.:
БАНЯ ЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.; зах.
4. Після граматичних, соціолінґвальних, стилістичних, територіяльних
маркерів подається семантика жаргонізму.
При тлумаченні слів максимально використовувалися дані наявних
лексикографічних джерел (найповніші російськомовні словники, україномовна
лексикографічна база, міні-словники у газетно-журнальній періодиці),
посилання на які в алфавітному порядку прийнятих умовних скорочень подано
після тлумачення окремого значення, фразеологізму чи словникової статті в
цілому.
За знаком // наводяться відтінки значень:
ВІДТЯЖНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн Який викликає приємні відчуття, позитивні
емоції. Відтяжний фільм. II Наповнений приємними емоціями. Відтяжний день.
БСРЖ, 411
Заголовні слова-омоніми позначені традиційними цифровими індексами:
8131, воза, ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14
8132, воза, ч.; крим. Пляшка з алкоголем, сжз, 27
У словниковій статті відсилання на синонім подається за допомогою
формули «Те саме, що...».
БЛОХА, -и, ж.; комп. Те саме, що БАҐ.
Після тлумачення значення вводяться маркери * Образно та * У порівн.,
що відповідно фіксують випадки образного вживання слова та його
використання у функції об'єкта образного порівняння. Напр.:
ЛАБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз, крим. Грати на музичному інструменті;
виконувати музичний твір. А й славно лабаєте, хлопці, були б-сте здорові! (О. За-
бужко, Новий закон Архімеда); <..> він законнослонорождєнний / фольк ла-
бає для діяспори <...> (В. Цибулько, Майн кайф). * Образно. Ох, хіба ж не
так само -І як в танці, в повільному трансі / ти «лабала» колись непотрібні
нікому слова?.. (О. Забужко, Диригент останньої свічки); Звичайно,
сумнів - оптимальний янгол, І Коли перед очима мертвий сад, І Де з падолистом
Бог лабає танго (А. Дністровий, На смерть Клю). БСРЖ, 305, ПСУМС, 40, СЖЗ, 58,
ЯБМ, 1, 492.
АЛКАШ, -а, ч.; жрм. Алкоголік.-Грузчиком? Дурний я чи що? Чи алкаш якийсь?
(В. Врублевський, Тріщини); <...> у тісному гуртку алкаші гомоніли (Є. Пашко-
вський, Вовча зоря). * У порівн. <...> холодюка <...> вигонить мишу з-під ковд-
25
ри, завмирає, <...> вискакує, як босий алкаш на похмілля, і далі нишпорить по
кімнатах <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 34; псумс* 3: СЖЗ, 10,
ТСРОЖ, 4: ТСРЯ, 46, ЯБМ, 1, 26.
5. Безпосередньо за тлумаченням ідуть контексти-ілюстрації, посилання на
які подаються у дужках тим само шрифтом, що й тлумачення:
ДОІТИ <.. .> Незабаром мене почали «доїти». Обсяг данини зріс настільки, що я
віддавав бандюгам весь виторг (ПІК, 2001, № 12).
ПРИКИНУТИ <...> Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <...>
(С. Пиркало, Зелена Маргарита).
Лексичною базою для укладання словника послужили такі джерела:
суцільна вибірка з текстів художньої літератури, газетно-журнальної періодики
поч. 1990-х pp.-до ц. ч., матеріяли наукових статей, авторефератів,
монографій; теле- та радіомовлення; тексти української естради, записи усного
мовлення (в т. ч. анекдоти, імпрези).
Посилання на художні, газетно-публіцистичні, наукові тексти
включають автора та назву твору, умовне скорочення назви газети чи журналу.
Точна паспортизація джерела уміщена в бібліографії в рубриках «Художня
література, публіцистика», «Періодичні видання та їх умовні скорочення»,
«Наукова література».
Якщо текст узято з інтерв'ю письменника, культурного діяча або з
опублікованого в періодиці (в деяких випадках - в Інтернеті) його художнього
тексту, то у посиланні вказано прізвище автора, а після коми - джерело
цитування: Як митцеві, мені якось по барабану, відтворює ця річ історичну
правду чи ні, якщо вона стильна (Л. Подерв'янський, УМ, 17.01.2001); А я,
Гальмо, флегматик, отупілий сплюх, Фільозоф-недоріка, / неспроможний /
Сказати врешті / Ані слова досі / Про батька, що життя йому й корону / Так
ницо вкрали (Ю. Андрухович: Kr, 2001, № 18).
У деяких випадках наявне посилання тільки на автора, без вказівки на
джерело, оскільки ці приклади були взяті з усних текстів (радіо, телебачення,
літературні імпрези та ін.) або ж з Інтернету. В разі посилання на одне й те
саме джерело в дужках пишеться (Там само).
Якщо ілюстрацію взято з лексикографічного джерела, посилання на
останнє (за деякими винятками) подається за тим же принципом, що й на
інший ілюстративний матеріял (у дужках, без сторінки):
СКЕС <...> Скупа людина. То такий скес, що й води батькові не дасть
(Чабаненко 1992). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 343. Чабаненко 1992, 4, 71.
26
У словник як ілюстративний матеріял включено лексику, що була
зібрана у записах живого усно-розмовного мовлення, а також матеріяли
анкетування студентів київських та львівських вузів упродовж 1998-2005 pp.
Записи живого мовлення здійснювалися переважно в Києві, Львові та Луцьку;
лексичний матеріял інших регіонів фіксується окремо. Інколи ілюстративним
матеріялом словникових статтей служать змодельовані конструкції.
6. Стійкі словосполучення в структурі словникових статтей набрані жирним
шрифтом і відмічені знаком ¦; вони описуються за першим компонен-
том-іменником, а в разі його відсутносте - за іншою частиною мови:
ЛІЧИЛЬНИК, -а, ч. ¦ Увімкнути (вмикати) лічильник кому\ кріт, маф., мол
Призначити комусь строк виплати певної суми з попередженням, що в разі
несплати боргу вчасно сума буде збільшуватися у призначеній позичальником
прогресії.
ПОПОЛАМ, безос.-предик., кому що; мол. <...>
¦ Бути (прийти) в пополамі, мол.; жарт.-ірон Про стан сильного алкогольного
сп'яніння.
Фразеологізми, пов'язані з одним із значень заголовного слова, поміщені
безпосередньо після відповідним чином проілюстрованого тлумачення.
Фразеологізми, що не стосуються жодного з наведених значень, наводяться
укінці статті.
БУЗЙТИ <...> 1. крим. Влаштовувати конфлікт, скандал, бійку. ¦ Бузу бузити,
жрм. Те саме. Робітники на заводському ґанку І лаштують косяки, вузять
бузу, І розводять спирт <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
2. мол. Брехати, обманювати.
БАМБУК, -а, ч.; мол.; зневажл. Ненормальна людина. ПСУМС, 5.
¦ Кури бамбук. Неввічлива відмова дати цигарку. ПСУМС, 5. Мелений бамбук.
Кава Грубого ПОМОЛу. ПСУМС, 5.
Компоненти, які варіюються у структурі фразеологізму, подаються у
круглих дужках, а факультативні - у квадратних.
¦ Білочка б'є (накриває) кого; жрму мол. Хтось допився до білої гарячки. Білочку
спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки.
¦ 3 [великого] бодуна. У стані похмілля, алкогольно-абстинентного синдрому.
Знак / у структурі фразеологізму фіксує доконаний і недоконаний вид
дієслова, якщо воно утворює видову опозицію. На першому місці стоїть більш
частотний вид дієслова: поставити / ставити на вуха кого; жрм
Улаштувати комусь прочуханку.
27
Стійкі словосполучення, подібно до заголовних слів, супроводжуються
соціяльними та стилістичними характеристиками:
¦ Баланду запускати (розводити, травити), крим. Брехати, вигадувати щось.
БСРЖ, 46, СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57
¦ Головка бо-бо, мол., жарт.-ірон. Хтось страждає на психічне захворювання.
7. Укінці деяких словникових статтей подається вказівка на походження
описуваної лексеми або історико-етимологічний коментар. У роботі
використано коментарі з робіт В. Єлістратова, М. Грачова, В. Мокієнка, О. Горбача,
Й. Дзендзелівського та ін. з точним посиланням на цитоване джерело.
БАМБЁТЕЛЬ <...>
¦ Від нім. Bankbettel- «меблі, які розсуваються для спання і складаються для
сидіння». Горбач, 1966., 41.
Якщо існує альтернативне тлумачення походження жаргонізму, то воно
теж наводиться:
ЛОХ <...>
¦ Від польськ. арі\ loch, wloch - «селянин; наївна, довірлива людина; жертва
злочину». Грачев, Мокиенко, 111-112. За ін. тлумаченням - рос. діял. лоха- «дура».
ТСРОЖ, 100.
Відсутність посилання означає, що коментар належить автору словника.
В окремих випадках подається довідка-відсилка до іншого слова, яка
покликана полегшити встановлення словотвірно-мотиваційної основи
жаргонізму:
ЛАЖАВИЙ <...>
¦ Див. ЛАЖАТИ1.
8. Пропонований словник містить покажчик синонімів, де в алфавітному
порядку подаються фрагменти основних ЛСП з наявними парами і рядами на
позначення певних реалій і понять. Семантичні відтінки, соціяльні та
стилістичні характеристики елементів синонімічного ряду можна з'ясувати у
відповідній словниковій статті.
Список скорочень
абрев- абревіятура, абревіяція
авто-z мови автомобілістів
амер - американський
англ - англійський, з англійської мови
араб,- арабське, з арабської мови
ярг.-арґо, арготичний
арм-з армійського жаргону
байк.-з жаргону байкерів
безос. -пред.- безособово-предикативний
бізн.-з мови бізнесменів
бурс -сем.- бурсацько-семінарське (арґо)
вид.-з мови працівників видавництв
викл.-з мови викладачів
військ.-з мови військових
(курс.)-з мови курсантів військових
училищ
втк, ВТК- виправно-трудова колонія
ВТУ- виправно-трудова установа
вульт.- вульгарне
гірн.-з мови гірників
гом.-з мови гомосексуалів
гопн-з мови гопників
давньоєвр - давньоєврейський; з
давньоєврейської мови
деабрев - деабревіяція
див.- дивись
діяч - діялектне слово
дієпр. пас мин. ч-пасивний
дієприкметник минулого часу
док-доконаний вид
евфем- евфемізм
ж-жіночий рід
жін- жіночий
жарт- жаргонне слово, фразеологізм
жарт - жартівливе
жарт -ірон-жартівливо-іронічне
жрм - жаргонізована розмовна мова
журн-з мови журналістів
займ - займенник
заст - застаріле
зах - поширене в західних регіонах
України
збірн-збірне, збірна назва
згруб - згрубіле слово або вислів
згруб.-презирл.- згрубіло-презирливе
знач-значення, у значенні
змети- зменшене
зменш.-пестл.- зменшено-пестливе
зневаоюл - зневажливе
ш. - іменник
інд.-торг- з мови торгівців-індивідуалів
інтел-з мови інтелігенції
ірон - іронічне
ірон.-зневажл - іронічно-зневажливе
ісп - іспанський, з іспанської мови
італ-італійський, з італійської мови
карт.-з мови картярів
29
ком - з мови представників комерційних
структур
комп - з мови програмістів та
користувачів персональних комп'ютерів
конд - з мови кондукторів-контролерів
громадського транспорту
крим.-із жаргону кримінальних
злочинців
лайл- лайливе
літер.- літературний
маф-з мови мафіозі
метафор - метафоричний
міл.-з мови працівників міліції
мн- множина
мол-\з загальномолодіжного жаргону
морськ.-з мови моряків
муз,-з мови музикантів
нарк.-з мови наркоманів
наук-з мови наукових працівників
невідм.- невідмінюване
недок.- недоконаний вид
несхвальн- несхвальне
нім-німецький, з німецької мови
новогрецькі.- новогрецька мова, з
новогрецької мови
офен-офенська мова
пестл - пестливе
письм-з мови письменників, літераторів
пласт-з мови пластунів (скаутів)
пов.-з мови повій
пол.- політичний жарґон
пор- порівняйте
португ- португальський, з
португальської мови
польська польський, з польської мови
презирл,- презирливий
прикм- прикметник
присл- прислівник
присудк-присудкове слово
розм- розмовний
рос- російський, з російської мови
рум.- румунський, з румунської мови
с- середній рід
син - синонім
сист.-з мови хіпі
спорт - з мови спортсменів та
спортивних фанатів
(футб.)-з мови футболістів
студ.-з мови студентів
схвальн- схвальне
тат- татарський
токс.-з мови токсикоманів
торг.-з мови працівників торгівлі
тюр- тюремна лексика
щр- турецьке, з турецької мови
тюрк-тюркські мови, з тюркських мов
у порівп.-у порівнянні
угор - угорський, з угорської мови
укр.- український
франц.- французький, з французької
мови
ч.- чоловічий рід
циган.- циганський, з циганської мови
шк.-з мови школярів.
Умовні позначення:
// відтінок значення
¦ етимологічна довідка
4 стійкі словосполучення (фразеологізми)
Короткий словник
жарґонної лексики
української мови
А
АБАЖУР, -а, ч; крим. Презерватив.
СЖЗ, 9, ЯБМ, 1, 16
АБЗАЦ, -у, ч.; мол. 1. схвальн. Про щось
гарне, високої якости, те, що викликає
схвалення. [Руслан:] Я знаю одного
фотографа, який займається виключно
слайдами. Він за це отсидів три роки. І
якщо до них підібрати музику, щось
таке зовсім убойне, то я вам кажу^ що
це буде залізний абзаці (В. Діброва,
Поетика застілля). БСРЖ, 29.
2. Щось незвичайне, екстраординарне.
Абзац (назва рубрики у часописі
«ПіК»).
3. у знач, вигуку; мол. Вираження досади,
роздратування. <...> вилазячи на
свободу, похитуючись на підборах (лівий бр-
соніжок таки розповзався, не
тримаючись купи), вона відчула мокротний
пробульку трусиках; почалося місячне.
Абзац (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу). БСРЖ, 29.
4. безос.-пред., кому, чому. Крах, кінець,
дуже невдале завершення справи для
когось, чогось. <...> а нам усім давно
апостроф / останні кілька днів
апостроф/а потім вже й абзац <...> (В.
Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 29, СУМС, 156,
ТСРОЖ, 3. ¦ Повний абзац!
Вираження захвату від когось, чогось або
розчарування від невдачі, краху. їй
пригадалося, як на першому курсі вони з
подругою вирішили зробити «хімію», щоб
позбутися школярських кіс. О, це був
повний абзац! (О. Думанська, Ексклю-
зив). Плаття купила - повний абзац! З
дисертацією - повний абзац!
АБІТУРА, -и, ж., збірн.; студ.
Абітурієнти. Перелякана абітура. БСРЖ, 29.
АБІТУРНИК, -а, ч.\ студ. Абітурієнті
Під час вступних іспитів між однією
абітурієнткою та прискіпливою
викладачкою відбувся досить цікавий діалог,
слухаючи який, я, такий самий
переляканий «абітурник», зробив певні
висновки стосовно того, як треба
відповідати на питання екзаменаційного бічета
(УС, 2001, ч. 7).
АБОРТ, -у, ч.\ комп.\ жарт. Аварійне
завершення програми («ABnORmal
Termination»). Синишин, 23.
АБОРТМАХЕРША 32
АБОРТМАХЕРША, -і, ж; крим Жінка,
яка робить аборти вдома. СЖЗ, 9, ЯБМ, 1,
18
АБРАША, -і, ч.\ крим, жрм\ ірон
Єврей. БСРЖ, 29, ЯБМ, 1, 18.
АБРЕК, -а, ч.\ мол Кавказець. Сьогодні
у фірму зайшов якийсь абрек і питав
Гогу. СУМС, 156
АБРИКОС, -а, ч ; мол, зах Матеріально
забезпечений хлопець.
АВ-АВ, невідм ; крим.; жарт -ірон Оро-
ґенітальні статеві контакти. БСРЖ, ЗО;
СЖЗ, 9, ЯБМ, І, 18
АВІК, -а, ч.\ комп. Файл із розширенням
«AVT» (відеофайл для Windows). БСРЖ,
ЗО, Синишин, 23
АВТО ГАД, -а, ч; комп. Система
проектування «AutoCad». БСРЖ, 30, Синишин, 23
АВТОГРАФ, -а, ч; мол.; .жарт -ірон
СИНЯК, забите МІСЦе. Балабш, БСРЖ, ЗО
АВТОМАТ, -а, ч.; студ Залік, що
виставляється автоматично за результатами
ПОТОЧНОЇ уСШШНОСТИ. Балабш, БСРЖ, ЗО
АВТОМАТОМ, присл.\ студ
Автоматично, без складання заліку або екзамену.
Балабш, БСРЖ, ЗО
АВТОМАТЧИК, -а, ч; студ Людина,
яка отримує залік або іспит
АВТОМАТОМ. Балабш
АВТОПІЛОТ, -у, ч; мол., жрм; жарт
Здатність контролювати себе у стані
сильного алкогольного сп'яніння.
¦ Тти / прийти, їхати/ приїхати і т. п.
на автопілоті куди. Рухатися
інтуїтивно, добираючись у стані сильного
алкогольного сп'яніння до потрібного
місця. В цей час повз кафе проходив
молодий чоловік, який «на автопілоті» по-
АГРЕГАТ
вертався з гостини (CM, 12 02.1999)
бсрж, зо, фссгд, 21. На автопілоті.
Автоматично. Сенс у житті вона
втратила остаточно Жила на
«автопілоті» (А. Кокотюха, Шукачі скарбів)
Увімкнути автопілот. Удати із себе
тверезого, рухатись автоматично,
намагаючись дотримуватися потрібного
напрямку. Увімкнувши автопілот, він
приплентався пізно ввечері на вулицю
Кульпсерківську (ВЗ, 04.08.2000). БСРЖ,
30, СУМС, 156
АВТОРИТЕТ1, -а, ч.\ крим Досвідчений
злодій, який має авторитет у своєму
середовищі, може впливати на інших,
здатний очолити злочинну групу.
Всупереч формам звертання до
авторитета такого рангу, як Колиця, <.. > він з
посмішкою прийняв найбільш
можливе для «синка» звертання — «Батя»
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло); Убивця дозволив зайти в квартиру
дружині «авторитета», сам швидко
спустився з верхнього сходового
майданчика і розстріляв «Китайця»
пострілами в руку, голову та груди (День,
26.10.1999). БСРЖ, ЗО, СЖЗ, 9, ТСРОЖ, 3
АВТОРИТЕТ2, -а, ч ; мол ; жрм\ жарт.
Великий живіт.
АВТОРИТЁТКА, -и, ж. до
АВТОРИТЕТ1 . Хлопцям не пощастило • вони
поцупили 600-ий «Мерседес», який
належав кримінальній мільйонерші Мадлен
Квантадзе, і ix знищила охорона
«авторитетки» в помешканні, яке
вони винаймали (ПіК, 1999, № 12).
АГРЕГАТ, -а, ч; крим. 1. Автомобіль.
БСРЖ, 31, СЖЗ, 9
лґресор :
2. нарк. Шприц для ін'єкцій наркотиків.
БСРЖ, 31; СЖЗ, 9.
АГРЕСОР, -а, ч. 1. крим Ґвалтівник
неповнолітніх. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9; ЯБМ. 1,21.
2. крим.; ірон. Теща. БСРЖ, 314; СЖЗ, 9;
ЯБМ, 1, 21
3. люл , мн агресори, -ів. Важкі армійські
чоботи. СУМС, 156.
АДІДАС, -а, ч.\ студ.; жарт. Курсант
третього курсу військового училища.
Балабш, БСРЖ, 31.
¦ За трьома стрічками на рукаві
військової форми, що схожі на товарний
знак фірми «Adidas». БСРЖ, 31.
АДІКИ, -ів, мн.\ мол. Кросівки фірми
«Adidas». БСРЖ, 31; СУМС, 156.
АДМІН, -у, ч ; комп. Системний
адміністратор. Синишин, 23.
АЕРОДРОМ, -а, ч.; мол. Широка пласка
кепка. БСРЖ, 41, СУМС, 156.
АЗЕР, АЙЗЕР, -а, ч.; мол., жрм; зне-
важл. Азербайджанець; кавказець. <...>
/ тепер у нас пропорція: / щось від
чорта щось від горця / від азефа і від азе-
ра / і від змащеного мавзера (І. Бон-
дар-Терещенко, Потебня); 3 Васі
здерла, за його словами, 300 грн. Та ще й
натравила па нього азера (Синопсис
станіславський необов'язковий). БСРЖ,
32, СЖЗ, 9, СУМС, 156, ТСРОЖ, 4.
АЗЕРБОН, -а, ч.; мол.\ зневажл.
Азербайджанець. А з «мерса» дзвонить
«азербон» -/До Бога, мабуть (її. Во-
львач, Бруки і стерні).
АЗІК, Те саме, що АЙЗЕР. СЖЗ, 9; СУМС,
156
АЇД, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Єврей.
БСРЖ, 32.,
АКОРД
АЙБОЛИТ, -а, ч.; мол.; жарт. Лікар.
Якби мешканці інших планет послухали
homo sapiens збоку, то дійшли б
висновку, що громадяни планети Земля хворі
на «манєчку» та їм в натурі бракує
айболитів у білих халатах (А. Кудін,
Як вижити у в'язниці). СУМС, 156.
АЙДІ, невідм.у ж.\ комп. Ідентифікація.
Синишин, 23.
¦ Від англ. ID, identification
АКА, -и, ж.; арм. Автомат
Калашникова. Балабш, БСРЖ, 32.
¦ Від офіційної абревіятури «АК»,
АКАДЕМІК, -а, ч.; крим. Те саме, що
АВТОРИТЕТІ. БСРЖ, 32; СЖЗ, 9.
АКАДЕМІЯ, -ії, ж.; крим., тюр
В'язниця, колонія. <...> він також:, як казали
в табірному товаристві, пройшов курс
«мордовської академії», про що,
свідчили кілька грубезних саморобних
записників, що їх він начинив виписками та
нотатками (А. Шевчук, Чорний човен
неволі). БСРЖ, 32, СЖЗ, 9, ЯБМ, 1, 22,
АКВАРІУМ, -а, ч. 1. крим Ізолятор
тимчасового утримання. // Камера
попереднього утримання, яка проглядається
ЗЗОВНІ. БСРЖ, 32, СЖЗ, 10, ЯБМ, 2, 22.
2. мол. Міліцейська машина з будкою.
СУМС, 156.
3. арм. Чергове приміщення у військовій
частині з великим склом. Балабш
¦ Поміняти воду в акваріумі,
хіпі, жарт.-ірон., евфем. Сходити в
туалет.
АКОРД, -у, ч.; арм. Аврал, спішна
робота. Балабш, БСРЖ, 32. ¦ ВЗЯТИ акорд,
комп. Перезавантажити комп'ютер за
допомогою трьох клавіш (Ctrl-Alt-Del).
3 — 5-1468
АКУЛА
34
АЛКОГОЛІЧКА
АКУЛА, -и, ж.; крим. Особа, засуджена
на тривалий строк позбавлення волі з
конфіскацією майна. БСРЖ, 33, сжз, 10.
АКУМА, -и, ж.; мол Акумулятор. СУМС,
156
АКУСТИКА, -и, ж.; муз. Акустична
гітара. СУМС, 156
АКЦЕНТ, -у, ч.; крим. Злодійська мова.
СЖЗ, 10; ЯБМ, 1, 24.
АКЧА, -і, .ус.; крим Гроші. БСРЖ, 33, СЖЗ,
10, ЯБМ, 1, 24
¦ Турецьке «білуватий», від грецького
astron - «білий» - дрібна турецька
срібна монета.
АЛГЕБРОЇД, -а, ч.; шк.; жарт.-ірон
Учитель алгебри та геометрії.
АПІҐАТОР, -а, ч.; мол:, зневажл.
Негарна дівчина, жінка. <...> зупинилися біля
випадкової карги, але вона така
страшна, шо ми мало не повсикалися зі
сміху, фу, алігатор, фу, повзи звідси
(А. Дністровий, Пацики).
АЛІК, -а, ч.; мол.; жрм. Те саме, що
АЛКАШ. СУМС, 156.
АЛКАЛОЇД, -а, ч.; мол. Те саме, що
АЛКАШ. В останньому вагоні тяги
повно бомжів, алкалоїдів (ПІК, 2002,
№ 4).
АЛКАН, -а, ч.; жрм; зневажл. Те саме,
що АЛКАШ. У мене сусід - кінчений
алкан БСРЖ, 33
АЛКАНАВТ; АЛКОНАВТ, -а, ч.; мол.,
жрм; жарт -ірон. Те саме, що
АЛКАШ. [Серьога:] Я думав, ти
все життя був тихим алконавтом, аж
ні! Ти ще й дітей наплодив
позашлюбних... (Н. Ворожбит, Житіє простих);
Не люблю пити сам. Сам на сам п 'ють
лише алканавти (В. Канюс,
Сентиментальний блюз); Он іде уже твій алка-
навт додому. СУМС, 156, ТСРОЖ, 4,
Чабаненко 1992, 1, 49, ЯБМ, 1, 26
¦ Утворено каламбурного
контамінацією слів алкаш, алкоголік і космонавт.
БСРЖ, 34.
АЛКАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим.
Пиячити. СЖЗ, 10, ЯБМ, і, 26.
АЛКАШ, -а, ч.; жрм. Алкоголік,
п'яниця.- Грузчиком9 Дурний я чи що? Чи
алкаш якийсь? (В. Врублевський,
Тріщини); <...> у тісному гуртку алкаші
гомоніли <...> (Є. Пашковський, Вовча
зоря). * У порівн. <...> холодюка <...>
вигонить мишу з-під ковдри, завмирає,
<...> вискакує, як босий алкаш на
похмілля, і далі нишпорить по кімнатах
<...> (Є. Пашковський, Щоденний
ЖЄЗЛ). БСРЖ, 34, ГТСУМС, 3; СЖЗ, 10,
ТСРОЖ, 4; ТСРЯ, 46, ЯБМ, 1, 26
АЛКАШЙСТ, -а, ч; жрм Те саме, що
АЛКАШ.
АЛКАШИСТЮГА, -и, ч. і ж.; мол., жрм
Те саме, що АЛКАШ.
АПКАШНИЦЯ, -і, ж.; жрм
Алкоголічка.
АЛКАШНЯ, -і, збірн.; жрм. Алкоголіки,
п'яниці.
АЛКАШУГА, -и, ч. і ж.; мол, жрм. Те
саме, що АЛКАШ.
АЛКОГОЛІК, -а, ч; комп. Програміст
МОВОЮ «ALGOL». БСРЖ, 34, Синишин, 23
АЛКОГОЛІЧКА, -и, ж.; військ, (курс);
жарт. Будь-яка цивільна сумка, яку
військові й курсанти використовують
ЗамІСТЬ ПОЛЬОВОЇ СуМКИ. Балабш
АЛЛО З
АЛЛО, вигук. ¦ Алло, ми шукаємо
таланти (талантів), мол; жарт.-ірон.
Машина медвитверезника. Лає не на
таксі [вивозили з ресторану], а на тій
автомашині, яку в народі прозвали
«Алло, ми шукаємо талантів». І ось
цей талант у тебе на квартирі..,
@. Чорногуз, «Аристократ» із
Вапнярки). СУМС, 156
АЛМАЗНО, присл.\ крим. Добре, чудово.
СЖЗ, 10, ЯБМ, 1, 27.
АЛЬБЇНА, -и, ж.\ мол. Жінка, яка
торгує самогоном. СУМС, 156.
АЛЬОША, -і, ч. 1. мол. Ненадійна
людина. СУМС, 156
2. жрм; ірон, зневаокт. Дурень. Та наш
Сашко такий альоша, що його й
дитина обдуре (Чабаненко 1992). БСРЖ, 35;
ябм, і, зо ¦ Альоша приморожений.
Недоумкуватий, дурень. ФССГД, 22.
Альоша ' прицюцькуватий. Те саме.
ФССГД, 22.
АЛЬФОНС, -а, ч.; пов. Сутенер. СЖЗ, 10,
ЯБМ, 1, 28
АМАЗОНКА, -и, ж.; крим. Жінка легкої
поведінки; повія. СЖЗ, Ю; ЯБМ, 1, 28.
АМБА, -и, ж.; крим. Крах, безвихідь;
Провал. БСРЖ, 35, СЖЗ, 10, ЯБМ, 1, 30
АМБАП, -а, ч ; крим., жрм. Фізично
сильний, високого зросту чоловік. СЖЗ, 10,
ФССГД, 23, ЯБМ, 1 30.
АМБЁЦЬ, -ю, ч.; мол. Те саме, що
АМБА. <...> почали пити, курити, ви$
словлюватись матом, підозрюючи ам-
бець <...> (Є. Пашковський, Щоденний
ЖЄЗЛ). БСРЖ, 35, СУМС, 156.
АМБРАЗУРА, -и, ж.\ крим., мол. 1.
Вікно. БСРЖ, 35; СЖЗ, И; СУМС, 156; ЯБМ, 1, 30
АНАША
2. Рот. БСРЖ, 35; СЖЗ, 11.
3. мол. Корпус здорової, спортивної
людини,
АМЕРИКАНЕЦЬ, -нця, ч.\ авто.
Автомобіль марки «Porshe».
АМЕРИКАНКА, -и, ж.; крим. Різновид
картярської гри, при якій той, хто
програв, виконує всі забаганки переможця.
БСРЖ, 35; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31.
АМЕРИКОС, -а, ч.; мол. Американець.
<...> газета їхня працювала від якогось
фонду демократичного розвитку, реда*
ктор - підар-пронира - вибив із амери-
косів солідний грант <...> (С. Жадан,
Депеш мод); «Америкоси», зазвичай,
добре годують на презентаціях (ПІК,
2001, № 48). БСРЖ, 35.
АМІГО, невідм., ч.\ мол. Друг, товариш
(при звертанні). Йдем, аміго, по пивку
ковтнемо,- показує на нічний бар <...>
(А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
¦ Від ісп. amigo.
АМНУХА, -и, ж.; крим. Амністія. БСРЖ,
35, СЖЗ, u.
АМПУЛА, -и, ж.; крили Пляшка зі
спиртним. БСРЖ, 35, СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, З К
АМУРИ К, -а, ч.\ крим. Особа, засуджена
за зґвалтування неповнолітньої. БСРЖ,
36, СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 31
АНАЛІЗ, -а, мол.; жарт. Лайно. СУМС,
156.
АНАША, -і, ж.; нарк., крим., жрм.
Гашиш, наркотик, що виготовляється з
конопель. Десь тюрма позіхала здаля /
На мій вечір, що пах анашею (П. Воль-
вач, Марпнес); <...> спасу нема і запах
анаші / дражнить чекістський нюх /
товариш жучок читає вірші / та іншу
з*
АНДЕГРАУНД
мою / херню <...> (I. Бондар-Терещен-
КО, Псктебня). БСРЖ, 36; СЖЗ, И
АНДЕГРАУНД, -а, ч.; мол. Повний
комплекс інтимних послуг. СУМС, 156.
АНДЕРСЕН, -а, ч ; мол Брехлива особа.
СУМС, 157
АНДРОПОВКА, -и, ж.; жрм; жарт
Горшка «Московська», ціна на яку
була знижена під час перебування
Ю. В. Андропова на посту
Генерального секретаря ЦК КПРС. <...>
випрошував дві пляшчини «андроповки» з сала-
товими етикетками, втягував
живота, запихав ix за пояс <...> (Є. Пашков-
ський, Щоденний жезл).
АНЁЙРОС, -а, ч.; мол Нетримання сечі.
СУМС, 157
АНЕСТЕЗІЯ, -її, ж.\ мол.; жарт.
Спиртний напій. <.. > Почекай тут, я
сходжу, візьму пляшку якої-небудь
анестезії Свято, як-не-як (К. Москалець,
Вечірній мед); Я не можу знаходить
поезію / Там, де в присмерку бродять
менти, / Заважають прийнять
анестезію (Ю. Позаяк, Шедеври).
АНРІАЛ, невід.; мол Нереально,
неможливо.
¦ 3 англ. unreal.
АНТАБУС, -у, ч.; жрм. Будь-який
медичний препарат, призначений для
лікування алкоголізму. Між: іншим, так
пити горілку, як ви п'єте,
рекомендується тільки в закритих приміщеннях і
при невеличкому скупченні народу Ви
генерала просто шокували... Він, я вам
точно кажу, переконаний, що ви двічі
лікувалися антабусом, стільки ж були
в Глевасі і збираєтесь туди втретє
5 АПДЕйт
(О. Чорногуз, «Аристократ» із
Вапнярки). Югановы, 24
АНТЕНА, -и, ж; жарт. 1. крим. Вухо
БСРЖ, 37, СЖЗ, 11
2. крим. Чоловічий статевий орган у
стані ерекції. БСРЖ, 37, СЖЗ, 11, ЯБМ, 1, 32
3. військ (курс). Шнурки, що
виступають над шапкою. Балабш
АНТИЛОПА, -и, ж.; крим. Людина, яка
завжди шукає собі вигоду. БСРЖ, з 7,
СЖЗ, 11, ЯБМ, 1, 32
АНТОН, -а, ч 1. крим Двірник. БСРЖ, 37
СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 37
2. Крим., МОЛ. СторОЖ. БСРЖ, 37, СУМС, 157,
ЯБМ, 1, 32
АНТРАМЕНТ, -у, ч; крим Кріплене
ПЛОДО-ЯПДНе ВИНО БСРЖ, 37, СЖЗ, 11,
ЯБМ, 1, 32
¦ Від літер антрамент - «чорнило»
АНТРАЦИТ, -у, ч; крим 1. у знач
збірн.; нарк. Наркотики. БСРЖ, 37, СЖЗ,
11; ЯБМ, 1, 33
2. Махорка. БСРЖ, 37, сжз, 11, ябм, і, 33
АПАРАТ, -а, ч.; крим 1. Будь-яка
машина або двигун; автомобіль, таксі СЖЗ,
11
2. Чоловічий статевий орган. СЖЗ, 11
3. Шприц для ін'єкцій наркотиків. СЖЗ, 11
АПҐРЕЙД, -у, ч; комп Модернізація,
оновлення апаратного забезпечення.
Апгрейд обійшовся в 300 умовних Сини-
шин, 23
¦ Від англ upgrade.
АПҐРЕЙДИТИ, -джу, -диш, док; комп
Модернізувати апаратне забезпечення.
БСРЖ, 37, Синишин, 23
АПДЕЙТ, -у, ч.; комп. 1. Оновлення
програмного Забезпечення. Синишин, 23
АПЕЛЬСИН
2. Нова версія програми, що
розповсюджується тільки для користувачів
попередніх версій. Синишин, 23.
¦ Від англ. update.
АПЕЛЬСИН, -а, ч.; крим Ручна граната.
БСРЖ, 37, СЖЗ, И; ЯБМ, 1, 33
¦ Апельсин свинячий. Картопля. СЖЗ, 11
АПЕНДИЦИТ, -у, ч; комп.; жарт.
Додаток. Документ із апендицитами.
БСРЖ, 37, Синишин, 23.
АПОФІҐЕЙ, -ю, ч.; мол. Про щось гарне,
високої якости, красиве; те, що
викликає захоплення. А Класик, ґречно
дякуючи за прийняття, щедро обдарував
усіх своєю новою книгою. З
автографом. Це був апофігей! (О. Думанська,
Ексклюзив). БСРЖ, 37.
¦ 3 рос: апогей + апофеоз + фиг. Від
назви повісті Ю Полякова «Апофегей»
(кінець 1980-х pp.).
АР А, -и; -и, ч.; крим., жрм. Вірменин.
БСРЖ, 37, СЖЗ, 11, СУМС, 157.
¦ Від часто вживаного вірменами
вигуку Ара! - «Агов! Іди сюди!». БСРЖ, 37
АРАП, -а, ч.; крим. 1. Гравець-аферист,
шахрай. БСРЖ, 38; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 35
2. Нахабна людина. БСРЖ, 38, СЖЗ, 11; ЯБМ,
1, 35
¦ Арапа гнати. Брехати. СЖЗ, 11 Арапа
заправляти (запускати). 1)
Обдурювати. 2) Не сплачувати картярського
боргу. БСРЖ, 38, СЖЗ, 12; ЯБМ, 1, 35 1
АРБАЙТ, -у, ч.; арм.\ жарт,-ірон.
Робота. Балабш; БСРЖ, 38.
¦ ВІД НІМ. Arbeit. БСРЖ, 38.
АРЖАН, -у, ч„ частіше мн.\ крим.
Гроші. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12.
¦ Від франц. argent.
АРМІЯ
АРЖОВАНИЙ, -а, -є; комп. Заархіво-
ваний, як правило, архіватором «ARJ»
(про файл). БСРЖ, 38; Синишин, 23
¦ Від назви архіватора «ARJ». БСРЖ, 38
АРИСТОКРАТ, -а, ч; крим. 1.
Кишеньковий злодій вищої кваліфікації. БСРЖ,
38; СЖЗ, 12.
2. ЗлОДІЙ-рецИДИВІСТ. БСРЖ, 38; СЖЗ, 12,
ЯБМ, 1, 39
АРІ, вигук; мол Те саме, що
АРІВІДЕРЧІ. СУМС, 157.
АРІВІДЕРЧІ, вигук; мол. До побачення,
прощавай. СУМС, 157.
¦ Від італ. arrivederci.
АР І К, -а, ч.; мол. Те саме, що АРА.
СУМС, 157.
АРКАНИТИ, -ню, -ниш, недок., кого;
крим. Спокушати чоловіка з метою
наживи. БСРЖ, 38, СЖЗ, 12, ЯБМ, 1, 39.
АРМАҐЕДДОН, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон.
Стан сильного алкогольного сп'яніння.
СУМС, 157. // Стан похмілля.
АРМАҐЕДЕЦЬ, ¦ Повний армаґедець!
мол Крах, невдале завершення справи.
¦ Від Армагеддон - біблійне символічне
найменування якоїсь жахливої події.
АРМАДА, -и, ж.; мол. Армія. БСРЖ, 38,
СУМС, 157.
АРМЁН, -а, ч.; мол. Те саме, що АРІК
СУМС, 157
АРМІЯ, -її, ж. ¦ Червона армія, мол.,
жрм Менструація. А на полиці між
книжками й конспектами лежать сім
гандонів, як сім вередливих курвів з
вічними бюлетенями, червоними арміями
(Синопсис станіславський
необов'язковий). БСРЖ, 39.
АРХАРОВЕЦЬ
АРХАРОВЕЦЬ, -вця, ч.; жрм, мол.
Хуліган; людина, схильна до хуліганських
учинків. Скрізь позалазили компартійні
архарівці. Бо дармоїдам всюди в нас
дорога і пошана всюди дуракам (Є. Дудар,
Хунта ДІЄ). БСРЖ, 39, СЖЗ, 12, ЯБМ, 1, 42
АСК, -у, ч.; сист., мол Жебракування,
збір милостині. На жаль, мистецтво
справжнього «аску» поступово відмирає
(ПіК, 2002, № 38) БСРЖ, 39, СУМС, 157
АСКАТИ, -аю, -аєш; -аю, -аєш, недок.,
що. 1. сист., мол. Випрошувати щось у
сторонніх (гроші, цигарки і т. ін.).
БСРЖ, 39, ПСУМС, 4
2. крим Жебрачити. СЖЗ, 12
¦ Від англ. to ask.
АСКАЧ, -а; а, ч.; мол. Жебрак, прохач.
Більшість «аскачів» є або
професійними неробами, або переконаними, з
міцним філософським підґрунтям,
асоціальними особами <...> (ПіК, 2002,
№ 38).
АСМОДЁЙ, -я, ч.; крилі.; несхвальн
1. Скупа людина; скнара. БСРЖ, 40, СЖЗ,
12, ЯБМ, 1, 42.
2. Непрофесійний злочинець; хуліган.
БСРЖ, 40, СЖЗ, 12.
АСТМА, -и, ж.; комп.; жарт. Мова
програмування «Assambler». Програми
на астмі важать найменше. БСРЖ, 40,
Синишин, 23
АСТМАТИК, -а, ч.; комп.; жарт.
Програміст МОВОЮ «Assambler». Синишин, 23
АСТРАЛ, -а, ч ¦ Вихід в астрал.
Тимчасове віддалення від дійсності за
допомоги наркотику або алкоголю.
АСФАЛЬТ, -у, ч. ¦ Асфальт
підіймається / піднявся, мол; жрм. Впала
і АТАС
п'яна людина. СУМС, 157, ФССГД, 23
Асфальт обіймати, жрм Лежати
п'яним на дорозі. ФССГД, 23. Пор.
асфальтова хвороба. Див. ХВОРОБА Дитя
асфальту. Про розумово обмежену
людину. На рівні асфальту, жрм.
Абсолютно нічого (не знати). ФССГД, 202
Село без асфальту, мол.; зневажл.
Людина із села.
АСЬКА, -и, ж.; комп.; жарт.
Комп'ютерна програма «ICQ». / був у мене,
звісно, комп'ютер і стояла на ньому «ась-
ка» (ПІК, 2002, № 25-26). Синишин, 23
¦ Бути (зависати) в асьці, мол.
Спілкуватися.
АСЯ, -і, ж ; мол., жарт. Біле сухе вино
«Аромат степу».
АТАНДА, вигук.; крим. Сигнал
небезпеки: «утікай», «ховайся». БСРЖ, 40, СЖЗ,
12, ЯБМ, 1, 43
¦ Від франц. attendre - «чекати». БСРЖ,
40
¦ Атанду метати, крим.; несхвальн
Відмовлятися від своїх слів, обіцянок
БСРЖ, 40, СЖЗ, 12, ЯБМ, 1, 43
АТАС, -у, ч. 1. вигук; крим, мол
Попередження про небезпеку. <...> адже
потім вони справді вислизнули з
півдороги, точніше, спригнули, покидавши
зв'язані картини і деякі клунки, отже,
був атас (Ю. Андрухович, Мальборк і
хрестоносці). * Образно. В усі епохи і
часи шляхи відкрито. / Червоним в
назві світиться «АТАС» (В. Неборак,
Літаюча голова), бсрж, 40, сжз, 12, тсроЖ,
5, ЯБМ, і, 43 ¦ Атас цинкує.
Спостерігач повідомляє про наближення
стороннього. БСРЖ, 40, СЖЗ, 12; ЯБМ, 2, 43.
Бути (стояти) на атасі, крим Бути на
АТАСНИК і
варті в момент скоєння злочину. Так,
обов'язково мусив бути цей хтось на
атасі <...> (Ю. Андрухович, Мальборк і
Хрестоносці). СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 387,
¦ Від жарґ. атанда - сигнал тривоги.
Грачев, Мокиенко, 23-24.
2. мол Хтось або щось, що вражає своєю
неординарністю. В цьому, 2000-му році
мені разом із дружиною та сином
виповниться 120. Хіба це не атас? Атас чи
не атас, але такі ми, слов 'яни,
сентиментальні, коли йдеться про свята і круглі
цифри (УМ, 03.02.2000). Югановы, 26.
3. мол. Про те, що має негативні риси,
викликає незадоволення, осуд. Це
взагалі феномен і атас -усенародне
святкування 40-річних «ювілеїв». Скоро
дійде черга до 30-річних (Квітка Цимис,
Лист до редакції). БСРЖ, 40.
4. Про те, що викликає схвалення,
захоплення. Стільки гармидеру в місті
наробили - це атас! - голос Черепа
звучав радісно (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера).
БСРЖ, 40
¦ Атас Петрович. Про те, що має
негативні якості, викликає здивування. «А
м 'ясо у вас що, з броненосця «Потьом-
кін»? Гаплик. Атас Петрович, як
висловлюється Єгор» (П. Вольвач, Кля-
са). Повний атас, 1) Те саме, що Атас
Петрович. <...> Скоро ще Надя, Талчи-
на сестра, заявиться, буде повний
атас (П. Вольвач, Кляса). 2) Про щось
гарне, високої якости.
АТАСНИК, -а, ч.\ крим. Спостерігач,
який стоїть на сторожі і попереджає
про небезпеку. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, І,
43.
АУТ
АТАЧИТИ, -чу, -чині; комп. Робити
додаток до повідомлення електронною
ПОШТОЮ. Синишин, 24.
АТОМ, -а. ч.\ нарк. 1. Етамінал натрію,
барбітурат. Повиїьно запускаю в його
завмерлу руку перемішаний із кров'ю
атом (А. Дністровий, Пацики). БСРЖ,
40
2. Високоякісна рідка наркотична
речовина, що застосовується
внутрішньовенно.
¦ Просто атом, мол.; схвальн.
Вираження захвату від когось, чогось. Всьо буде
нормально - я повторюю ці слова раз
за разом і слухаю себе, ой бля, це
просто атом, ой бля (А. Дністровий,
Пацики).
АУДЮХА, -и, ж.; авто. Автомобіль
«Audi».
АУСВАЙС, -а, ч. 1. мол. Посвідчення
особи. <...> вселяється чоловік,
показавши на рецепції студентський аусвайс,
і зачиняється в кімнаті <...> (Сі Жа-
дан, Історія культури початку
століття). * Образно. Це просто день, весь
твій, мов «аусвайс» (С. Жадан, Молоде
ВИНО). СУМС, 157.
2. жрм. Будь-який документ. Прокурор
Полтавської області Олександр Гарде-
цький минулої п 'ятниці особисто
зацікавився першоджерелами появи
дозвільного «аусвайсу», який, по суті,
запалив зелене світло перед брудним у всіх
значеннях цього слова торгашем (УМ,
24,06.2000).
¦ Від нім. Ausweis - «посвідчення
особи».
АУТ, -у, ч. 1. мол.у крим. Крах, провал.
БСРЖ, 40; СЖЗ, 12.
39
АУТГЛЮК
¦ Повний аут, мол. Велика
неприємність. Баби - завжди тупі, з ними
розмовляти - повний аут (А. Дністровий,
Пацики).
2. комп. Збій у роботі операційної
системи. БСРЖ, 40, Синишин, 24
АУТГЛЮК, -а, ч.; комп. 1. Програма
«Microsoft Outlook». Синишин, 24.
АУЧ, вигук; мол. Вираження захоплення,
схвалення. Масько, 36
¦ Від англ. Ouch!
АФГАН, -у, ч.\ арм., мол. Афганістан
(у значенні: місце воєнних дій у
1979-1989 pp.). Жора таки справді,
різатиме барана, бо в руках у нього ніж,
як багнет, привезений, видно, з Афгану
(В. Шкляр, Ключ); Один дядьків син на
війні у Афгані <...> (Ю. Позаяк,
Шедеври). БСРЖ, 41
АФГАНКА, -и, ж. 1. Куртка з тканини
захисного кольору часів афганської
ВІЙНИ. БСРЖ, 41, СУМС, 157.
2. нарк. Афганські коноплі. Грали
повністю вбитими - дьорнули афганки і
похапали киї, один із них уявив себе Буб-
БАБА, -и, ж ; крим., мол ; ірон. або зне-
важл. Дівчина або жінка. СУМС, 158,
ЯБМ, і, 46 ¦ Баба яга, гірн. Підвісна
дорога. Дзендзелівський, 350. Залізна
баба, жрм Монумент Батьківщині-ма-
тері на схилах Дніпра у Києві. А тепер
пригадаймо, який вигляд мав пагорб,
що несе на собі залізну бабу. Скульпту-
БАБАСЬКА
кою із шестом на чемпіонаті світу
<...> (А. Дністровий, Місто
уповільненої* ДІЇ*). БСРЖ, 41, СЖЗ, 12
АФЁН, -а, ч ;мол Міліціонер. СУМС, 157
АФІША, -і, ж; крим. Повне одутле
обличчя. СЖЗ, 12
АФРИКА, -и, ж. ¦ І в Африці, мол.
Використовується для позначення
постійної якости предмета або людини.
Правда, окрема [кімната в гуртожитку],
окрема, з ванною, туалетом,
телефоном, але «общага» - вона й в Африці
«общага» (С. Бортніков, Карателі).
АХМЙРКА, -и, ч.; крим Алкогольне
похмілля. СЖЗ, 12, ЯБМ, 1, 44
АЦЕТОНКА, -и, .ж. 1. нарк.
Виготовлений кустарним способом
напівфабрикат героїну. Море ущерть нашпиговане
стронцієм.. І постпанківцями
голомозими /1 «ацетонки» конячими дозами .
(Р. Кісь, Написи на румовищах). БСРЖ,
41, СЖЗ, 12
2. крим. Токсикоманка БСРЖ, 41, СЖЗ, 12
А ШАР, -у, ч ; крим. Базар. БСРЖ, 41, СЖЗ,
12, ЯБМ, 1, 45.
ра стала своєрідним ретранслятором
негативної енергії (ПіК, 2001, № 7).
БАБА-МАГА, баби-маги; вид.; жарт-
ірон. Видавництво «А-БА-БА-ҐА-ЛА-
МА-ҐА».
БАБАСЬКА, -и, ж.; мол Дівчина.
Б
о
БАБКА
41
БАБКОМ
БАБКА, -и, ж. 1. крим. Каблучка,
перстень. БСРЖ, 42; СЖЗ, ІЗ.
2. мн. бабки, -бок; крим., жрм. Гроші.
Часу тобі - година г Якщо о восьмій не
з'явишся з бабками, іду в мінтовку
<...> (В. Врублевський, Замах на
генсека); Розумісш, я роблю бабки на
машинах (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб), Ось справжні мужики сидять у
крутих тачках з власним водієм, у
розкішних костюмах, при бабках 'їдуть у
нічний клуб. А я сиджу тут, як дурень
(УМ, 21 06.2000); їм «світили» шалені
бабки (УМ, 22.04.1999). БСРЖ 42; СЖЗ,
13, СУМС, 158, ТСРОЖ, 5, ТСРЯ, 68, ЯБМ, 1,
50 ¦ Бабки відбити, крим. Повернути
борг. СЖЗ, із, ЯБМ, і, 50. Бабки гарячі,
крим Гроші, зароблені проституцією.
БСРЖ, 42; СЖЗ, 13; ЯБМ, 1, 50. Бабки зби-
вати / збити. Добувати / добути гроші
шляхом вимагання, погрози, шантажу
і т. п <...> за такі речі слід було б
збити з них хороші бабки як компенсацію
<...> (С. Жадан, Біґ Мак). Бабки
ламати, крим. Шахраювати під час розміну
Та обміну Грошей. БСРЖ, 42; СЖЗ, 13, ЯБМ,
1, 50. Бабки ліпити. Збагачуватися.
СЖЗ, 61 Бабки общакові, крим. Гроші,
зібрані злодіями для власних потреб;
надання допомоги спільникам та їхнім
сім'ям, сжз, 13, ЯБМ, і, 50 Бабки
скачати. [Ольга:] Коли її чоловік
заспокоїться - скачаю бабки. Борг є борг
(М. Гавран, Усе про жінок);
Витребувати у когось гроші як борг і под. Бабки
стоять на переломі, крим. Гроші,
витягнуті з кишені наполовину, сжз, 13;
ябм, і, 50. Бабки стоять стовпом,
крим. Гроші (у банківській упаковці)
лежать пачками (у сумці, портфелі,
дипломаті, валізі). СЖЗ, 13, ЯБМ, 1, 50
Бабки чисті, крим. Гроші, що лежать у
банку. СЖЗ, 13, ЯБМ, 1, 50
¦ Номінація походить від зображення
російської імператриці Катерини ТТ на
асигнаціях XVTII-XIX ст. (саме вона -
«бабка»). Грачев, Мокиенко, 27. Пор.
КАТЯ. За ін. версією, номінація пов'язана
з російським варіянтом гри у бабки,
суть якої полягає у збиванні бабок -
надкопитних кісток домашніх тварин
або замінників цих кісток, відлитих із
чавуну чи свинцю; звідси бере початок
популярний російський фразеологізм
сшибать (зашибать, заколачивать)
бабки Грачев, Мокиенко, 28-29. У
російському селянському побуті «бабкою»
(і «бабою») називали кілька
поставлених один до одного снопів; ще
один сніп ставили зверху цієї
«піраміди». Здалеку така споруда
скидалася на російську бабу в сарафані.
«Бабками» часто рахували урожай:
«скільки ти бабок зняв?»
Розраховувалися нерідко також «бабками».
Пізніше, під впливом російської гри в
«бабки» (див. вище), слово почало
вживатися у множині.
БАБКОМ, -у, ч.\ жрм; ірон Жінки, що
мають звичку сидіти біля під'їзду і
обговорювати одяг, зовнішність, побут,
звички тощо мешканців будинку.
Відставлена дружина абсолютно не
звертає уваги на новосімейного чоловіка,
майстерно вміє прикинутися, що їй все
байдуже, але діти - ті іноді біжать
татові назустріч саме тоді, коли вона
гордо веде його під руку перед усім
двірським «бабкомом», що саме
збирається на своє вечірнє засідання тоді,
БАБЛО 42
коли на дитячому майданчику ігри в
розпалі (Є. Кононенко,
«Великомученице кумо...»).
БАБЛО, -а, с; збірн., мол. Гроші. Бабла
в них справді мусить бути до хріна
(А. Кокотюха, Останній раз);
Насправді оіс причина проста й банальна —
нестача «бабла», проте хлопці майже
щодня збираються разом у своїй студії
і грають, пишуть, словом - творять
(УМ, 31.08.1999).
БАБОСИ, -ів, мн.\ мол.; бізн. Те саме,
що БАБКИ.
БАГАТОВЕРСТАТНИЦЯ, -і, ж. 1. жрм\
жарт. Жінка, яка має кількох
коханців. БСРЖ, 352.
2. жрм.; жарт. Повія, яка одночасно
обслуговує кількох клієнтів. БСРЖ, 352.
3. наук. Жінка - науковий працівник, яка
одночасно виконує різні види роботи.
БАҐ, -у, ч.; БАҐА, -и, ж.\ комп.
Помилка, збій у програмі. Треба відловити всі
бат. БСРЖ, 43, Синишин, 24.
¦ Від англ. bug.
БАДИЛЛЯ, -я, с; парк. Паростки маку.
СУМС, 158
БАДЛО, -а, с; мол. Обличчя. СУМС, 158.
БАЗАР, -у, ч. 1. мол., жрм, крим.
Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий
базар (А. Мухарський, Попса для
еліти). БСРЖ, 44, ябм, і, 53. ¦ Базару
(базарів) немає, мол., крим. Уживається на
знак згоди. /, звісно, смуток золотим
пушком І Діткнеться серця - тут
нема «базару» (П. Вольвач, Кров
зухвала). Відповідати за базар, мол. 1)
Говорити серйозно, з усвідомленням
стану справ. За базар відповідаю. 2) Опи- І
БАЗАРИТИ
нитися під пресингом за умови
невиконання зобов'язань. Завтра принесеш
те, хцо обіцяв, або відповіси за базар
СУМС, 158 ¦ Гнилий базар, крим.,
мол., жрм. Порожні балачки, сжз, Зі,
СУМС, 158, ФССГД, 25. Неприємно лише
вкотре, перечитувати «гнилий базар»
про невистояність молодого вина (Кг,
2001, № 6). З'їхати з базару, мол.
Сказати щось недоречне. СУМС, 158
Підмести базар, мол. Завадити просуванню
якоїсь справи; зіпсувати задоволення.
СУМС, 158. Плюшкінський базар.
Базар, на якому продають старі речі,
непотріб тощо. СУМС, 239 Попасти в
базар, мол Бути зв'язаним словом. СУМС,
158 Розвести на базари. Див.
РОЗВЕСТИ. Фільтрувати базар, крим., мол
Бути обережним у виборі висловів (у
розмові, під час суперечки). Народний
депутат Олександр Волков в інтерв 'ю
газеті «Сьогодні», відповідаючи на
запитання, чи вважає він, Волков, що
депутати змінюють фракції не за
фінансовими переконаннями, а за якими-не-
будь іншими, щиро так відповів:
«Чисто за ідеологічними». Загалом, як не
фільтруй «базар», а рідна мова
ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно
(ВЗ, 2001, № 199-200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2,
467.
2. крим. Суперечка, з'ясування
стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо,
дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже
багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб). Югановы, 27.
БАЗАРИТИ, -рю, -риш, недок 1. мол
Говорити щось, про когось. Вам нема
про що базарити? - неохоче подав Го-
БАЗЛАТИ '
га із Кущів (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб). СУМС, 158.
2. крим. Кричати, галасувати, сваритися.
СЖЗ, 13, БСРЖ, 44.
БАЗЛАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. мол.
Розмовляти; невимушено бесідувати. Ото
й лежи там у тряпочку, щоб тебе й не
чули Бо ми голосували й голосувати
будемо доти таким, як тик доки таких
умтків, які навіть в морзі много базла-
ють - щоб їх взагалі не було! (Б. Жол-
дак, Бог буває). БСРЖ* 44.
2. крим. Кричати, кликати на допомогу -
Ти чого базлаєш,- сердитим шепотом
спитав він,- по соплях захотіла?
(М. ОмЄЛЬЧЄНКО, СВЯТО бІДИ). БСРЖ, 44;
СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 54
БАЙДА, -и, рю. І. мол. Голова. СУМС, 159
2. мол. Будь-яка річ, явище.- Ти, кстаті,
малий, не дуже присідай на цю байду,-
Аркагиа цокнув нігтем по майже
порожній пляшці (П. Вольвач, Кляса); <.,.>
обов 'язково їм потрібно вчинити якусь
байду. Налити повну квартиру води
<...> (С. Жадан, Біг Мак). Балабш; бсрж,
44
БАЙК, -а, ч.; мол. Мотоцикл. Він класно
їздить на байку! /А ти класно танцю-
cut! Або ганяєш в баскетбол, /Або
розбираєшся в класній музиці чи
комп'ютерах! (Реклама в метрополітені).
¦ Від англ. розм. bike - «мотоцикл».
БАК, -а, ч., мн. баки; крим., мол., жрм.
Долар США. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14
¦ Від амер. розм. buck.
БАКЕНБАРДИ, -ів, мн. ¦ Трахнути по
самі бакенбарди, мол. 1) Сильно
обдурити когось. Казали, що заплатять го^
нарар, і трахнули по самі бакенбарди.
БАКЛАНКА
СУМС, 159. 2) Здійснити статевий акт.
СУМС, 159.
БАКИ, -ів, мн. ¦ Баки забивати, крим.
1) Відволікати увагу розмовою. БСРЖ,
45, СЖЗ, 14, ЯБМ, і, 55. 2) Брехати,
уводити в оману. БСРЖ, 45; СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 55.
¦ Баки злити, мол. Справити малу
нужду. СУМС, 159. Баки повні, мол. Про
потребу відвідати туалет за малою
нуждою. СУМС, 159
БАКЛАЖАН, -а, ч.; мол. Алкоголік.
СУМС, 159.
БАКЛАН, -а, ч. 1. крим.; зневажл.
Молодий, недосвідчений ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 45;
СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 55.
2. крим. Хуліган. [ К е ц и к: ] Ну,
нарвались баклани <...>? (Б. Жолдак,
Голодна кров). СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 55.
3. мол. Непорядна людина. Баклан -
непорядна у всіх відношеннях людина.
(КСМС).
4. мол. Ведучий рок-концерту. СУМС, 159.
5. мол. Балакуча людина. СУМС, 159. //
Людина, що наговорює на інших,
ксмс
6. військ. Солдат осіннього призову. Ба-
лабін
7. частіше мн. баклани, -ів; військ;
жарт. Льотчики морської авіації. Бала-
біи; БСРЖ, 45.
¦ 3 рос. діял. баклан - «обрубок
колоди», «ЛЮДИНа 3 веЛИКОЮ ГОЛОВОЮ».
Грачев, Мокиенко, 32
БАКЛАН ЙТИ, -ню, -ниш, недок.\ мол.
Те саме, що БАЗАРИТИ1. СУМС, 159
БАКЛАНКА, -и, ж. 1. крим. Стаття
Кримінального кодексу, яка передбачає по-
БАКС
44
БАЛДА
карання за хуліганство. БСРЖ, 45, СЖЗ.
14, ЯБМ, 1, 56
2. мол Те саме, що БАЗАРІ. ¦
Загнати по бакланці. Мимоволі
вибовкати якусь таємницю. СУМС, 159.
3. студ Професійно-технічне училище.
Толя, йди в свою бакланку, тобі нада
закінчити бакланку, в тебе купа
пропусків (А. Дністровий, Пацики).
БАКС, -а, ч, перев. у мн. бакси, -ів;
жрм. Долар США. Було, було, але нема
часу шукати ті 20 баксів. Ідіотське
слово «бакси» (Є. Кононенко,
Найбільша божа благодать); Капітан міліції
носив бакси не в гаманці, а в
шкарпетці (УМ, 02.03.1999). БСРЖ, 45; СЖЗ, 14,
СУМС, 159, ЯБМ, 1, 56
БАКСЕР, -а, ч; мол Той, хто
займається незаконними купівлею-продажем
валюти; валютник. СУМС, 159
БАКС И К, -а, ч.; жрм. Пестл. до БАКС.
<...> Візьми декілька баксиків, так
сказати, на витрати виробництва..
(С. Бортніков, Чистильник).
БАКС І, невідм. ж.; мол. Жінка, чоловік
якої має багато грошей. СУМС, 159
БАКСОТА, -и, ж.; збірн Долари.
БАКСЮК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Те
саме, що БАКС. Поганенького баксюка
ніхто не дасть, мудаки! (А. Кокотюха,
Останній раз).
БАКШТЕЙН, -у, ч.; мол. Сморід. СУМС,
159
БАПАБАС, -а, ч.; мол. Голова. СУМС,
159
БАЛАЛАЙКА, -и, ж.; мол.; жарт
Гітара. БСРЖ, 46, СУМС, 159
БАЛАНДА, -и, ж. 1. крилі В'язнична
юшка, рідка їжа в колонії. «Тут всі
навчилися чекати»,- висловився якось в
одноліу зі своїх віршів лий товариш
Федір. «Чекають миски баланди,-
іронізує він далі,- листа із дому
виглядають . » (А. Шевченко, Чорний човен
неволі). БСРЖ, 46, СЖЗ, 14, ЯБМ, І, 57
¦ Баланду їсти (сьорбати), жрм
Перебувати у в'язниці, бути засудженим
А де Микола? - Та баланду їсть.- <...>
Стільки років по таборах баланду
сьорбав, а в авторитети теж: не виліз
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло). ФССГД, 26
2. жрм; зневажл Будь-яка несмачна,
невисокої якости страва. БСРЖ, 46, СУМС,
159. // Дуже рідка пісна юшка. ФССГД,
24
3. крилі., жрлі Неправдива інформація,
ПЛІТКИ БСРЖ, 46, СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 57.
¦ Баланду запускати (розводити,
травити), крилі. Брехати; вигадувати
ЩОСЬ. БСРЖ, 46, СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 57. Ганя-
ти баланду, жрм Те саме. ФССГД, 26
БАЛДА, -и, ж- 1. крим ; зневажл
Голова. Це коли пишеш про яких бариг, то
тоді опасно. Як узнають, то можуть і
пльонку спалить, і балду одбить, як
доберуться (Б. Жолдак, Топінамбур,
сину). БСРЖ, 46, СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 59
2. крим. Будь-який наркотик. БСРЖ, 46,
СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 59
3. Крилі. НІЧНИЙ СТОрОЖ. БСРЖ, 46, СЖЗ, 14,
ЯБМ, 1, 59.
4. Крим. ДОЛОТО. БСРЖ, 46, СЖЗ, 14, ЯБМ, 1,
59
БАЛДІТИ
5. гірн Важкий молот, яким забивають
стояки кріплення, розбивають великі
брили породи. Дзендзелівський, 350.
6. крилі, жрм; жарт -ірон. Чоловічий
статевий орган. ЯБМ, І, 59, СЖЗ, 14; БСРЖ,
466.
7. мол., муз. Головка магнітофона. СУМС,
159
8. мол. Брехня.
¦ Без балди. Серйозно, не шуткуючи;
без обману. БСРЖ, 47; СУМС, 160
БАЛДІТИ, -ію, -ієш, недок.; жрм.
Радіти, насолоджуватися, перебувати у
розслабленому стані. Я обрав басейн з
найвиїцою температурою води. Стою
в «сірководні», балдію... (С. Бортніков,
Чистильник). ТСРОЖ, 7.
БАЛКОН, -а, ч.\ мол; жарт. 1. Великі
жіночі груди. СУМС, 160
¦ 3 нім. школярського арґо (Balkon)
через посередництво польськ.
школярського арґо (balkony). Горбач 1966, 53.
2. Зад; сідниці. Як ти носиш цей балкон
ззаду?
¦ Курити на балконі, мол.; жарт.
Значно поступатися за якістю.- А от у пас
в Полтаві роблять таку кров *янку, що
просто всі інші страви світу перед
нею курять на балконі (С. Пиркало, Не
думай про червоне: Роман не для
молодшого шкільного віку). Пор.
ВІДПОЧИВАТИ.
БАЛОН1, -а, ч. 1. мол. Пластмасова
пляшка з-під коли. СУМС, 160
2. гірн. Трилітрова банка. ФССГД, 27.
¦ Ходити на балон, гірн. Випивати,
відзначати якусь подію. ФССГД, 27.
3. мол ; мн. балони. Великі жіночі груди.
і БАН
4. Великий живіт і жирові відкладення
по боках; целюліт.
БАЛОН2, -а, ч. 1. крим.; зневажл
Міліціонер. СЖЗ, 14.
2. військ. Воїн-автомобіліст. Балабш
3. байк. Широка задня шина, переважно
із шосейним рисунком протектора.
БАЛСАНКА, -и, ж.; мол. 1. Те саме, що
БАЛОН11. СУМС, 160.
2. Металева саморобна пляшка; сулія.
БАПУН, -а, ч. (у кого, де, з ким); мол.
Про повну відсутність чого-небудь.
СУМС, 160
¦ Можливо, від польськ. жарґ. balon -
«незадовільна оцінка».
БАМБЁТЕЛЬ, -тля, ч.; мол.; зах. 1.
Ліжко. З однією зустрілися на вечірці,
познайомилися, сп 'яніли двоє, велике
товариство, всі співають, дим
коромислом, ми впали з нею, уже не пам гятаю
імені, нізащо не впізнав би її на вулиці,
на якийсь старожитній «бамбетель»,
полизалися, як собаки <.¦.> (С. Процюк,
Love story). СУМС, 160
2. Заднє сидіння в міжміських та
міжнародних автобусах. СУМС, 160.
¦ Від нім. Bankbettel - меблі, які
розсуваються для спання і складаються для
сидіння. Горбач 1966, 41.
БАМБУК, -а, ч.; мол.; зневаоюл.
Психічно ненормальна або тупа людина.
СУМС, 160. ¦ Кури бамбук.
Неввічлива відмова дати цигарку, СУМС, 160.
Мелений бамбук. Кава грубого помолу.
СУМС, 160.
БАН, -у, ч.; крим., мол. Вокзал.
Вугільно-чорними волохатими ночами <...>
душевні дядьки [вуркагани] ходили на
якісь таємничі діла, на малини і хази, в
БАНАБАК
перервах лиж ділами порипували чобі-
тьми-«гармошкалш» на «бану», на
вокзалі, як зараз ніхто не каже <...>
(П. Вольвач, Кляса).
БАНАБАК, -а, ч.; крим., жрм
Кавказець, який торгує на базарі фруктами та
квітами <...> про Султана колись був
згадав Містер Пепс Кобиляче Око,-
мовляв заявився один приблуда, бана-
бак,- чи то азербайджанець, чи
вірменин, діла крутить, правда, місцеві
шкіряться, але той відкупного цілий ягцик
поставив,- купилися (О. Ульяненко,
Сталінка); Базар. Цигани. Банабаки /
Поклали тіні старі акації (ТІ. Вольвач,
Бруки і стерні) ЯБМ, 1, 61.
БАНАН, -а, ч. 1. крим. Чоловічий
статевий орган сжз, 15.
2. мн. банани, -ів; мол Вид брюк
(широкі, звужені до низу). Моя сусідка в
голубих бананах / сказала, ніби видихнула
в шум <...> (П. Коробчук, Загальний
вагон) БСРЖ, 48
БАНАНЧИКИ, -ів; крим., військ.
Патрони. Балабш, БСРЖ, 48
БАНДАН, БАНДАНА, -а, ч.; -и, ж.;
мол 1. Чоловічий головний убір
металістів чи неформалів - хусточка, що
зав'язується особливим чином круг
голови. БСРЖ, 49, СУМС, 160. // Хустка, ЩО
зав'язується круг голови. Волосся
прибрала назад чорною хусткою «банда-
на» (Є. Кононенко, Зрада).
2. Хустка, що використовується для
маскування обличчя на акціях громадської
непокори, сумс, 160.
¦ Від нім. Band - «бант, тасьма,
зав'язка».
5 БАНДУРА
БАНД ЕРА, -и, ч. і ж.\ частіше мн.
бандери, .жрм; ірон Мешканець
Західної України. СУМС, 160 // крим.
Українець (як правило, про ув'язненого).
БСРЖ, 49
БАНДЕРОЛОГ, -а, ч.; мол.; жарт -ірон
Мешканець Західної України,
переважно селянин.
БАНДЕРОЛЬ, -і, ж. ¦ Бандероль
відправити, мол; жарт.-ірон Справити
велику нужду. СУМС, 160
Б АНД ЕРША, -і, ж.; крим. Жінка, яка
утримує притон розпусти. Проживши в
місті скільки вже років, він навчився
розбиратися в жінках - така через пі-
вроку потрапляє на панель, за рік, вже
дивись,- бандерша (О. Ульяненко,
Вогненне ОКО). БСРЖ, 49; СЖЗ, 15, ЯБМ, 1,61
БАНДЕРШТАД, -у, ч.; мол.; ірон. 1.
Західна Україна. То ми - хлопці з Бандер-
штаду (з пісні гурту «Брати Гадюкі-
ни»).
2. збірн. Мешканці Західної України
Прочунялий, вирує бандерштад, /
Горять свічки на ганку держбудинку
(П. Вольвач, Кров зухвала).
БАНДЕРШТАТІВЕЦЬ, -вця, ч.; мол.,
ірон. Мешканець Західної України;
зазвичай патріот. <...> покрутившись
трохи в авдиторії, пройшов повз
дрібно кучерявого викладача-«бандершта-
тівця» <...> (П. Вольвач, Кляса).
БАНДИТ, -а, ч; мол. Добрий знайомий
СУМС, 160.
БАНДИТКА, -и, ж.; мол; жарт-ірон
Гральний автомат. СУМС, 160
БАНДУРА, -и, ж.; крим 1. Гітара. БСРЖ,
49, ЯБМ, 1, 62.
БАНКА 47
2. жрм; несхвальн. Будь-який великий,
громіздкий, незручний у користуванні
предмет. БСРЖ, 49, СЖЗ, 15; СУМС, 160,
ЯБМ, 1, 62.
3. Крим. Зад. СЖЗ, 15; ЯБМ, 1, 62.
БАНКА, -и, ж. 1. жрм, мол,, крим.
Пляшка СПИрТНОГО, БСРЖ, 49, СЖЗ, 15; ЯБМ,
1, 62. ¦ Іти на банку, гірн. Іти
випивати. Роздавити банку, гірн. Відзначити
випивкою якусь подію (відпустку, день
народження, премію тощо). Ставити
банку, гірн. Пригощати спиртним.
ФССГД, 27.
2. муз. Колонка, через яку виводяться
усі інструменти і з якої можна
прослухати загальне звучання. СУМС, 160.
3. спорт. Гол (у футболі, хокеї). Весь
наш бойовий дух вивітрився десь біля
третьої банки в наші ворота (С. Жа-
дан, Біґ Мак).
4. спорт, (футб.). Лавка для запасних
гравців.
5. байк. Глушник мотоцикла.
БАНОЧКА, -и, ж,; морськ. Табуретка.
Балабін, БСРЖ, 50.
БАНЬКА, -и, ж.; нарк. Випарювання
наркотичної рідини. СУМС, 161. ¦ На
баньці, жрм\ зах, У стані алкогольного
сп'яніння. У руках дивак тримав
великий та трохи прим'ятий букет
троянд. Він хотів вибачитися за те, що
сталося вчора. Він був трошки «на
баньці» (CM, 25.05.200).
¦ Від польськ. розм. byc na bance ~
«бути напідпитку».
БАНЯК, ч.\ мол. 1. -у; жрм. Випивка.
«Баняк» - випивка (фуршет) і похідне
від нього «банячити» (Т. Даниленко,
БАРАБАН
Алкоголь і кава як одвічні
антагоністи).
2. Дурень. СУМС, 161.
3. Людина з діяспори. <...> надто
незвично було чути про старих баняків з
Канади <...>. (О. Думанська, Ексклюзив).
СУМС, 161.
4. мол. Голова.
БАНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.; зах.
Пити спиртні напої, пиячити. А потім
ділимося на компанії і йдемо кудись ба-
нячити. Напиваємось, читаємо одне
одному нові вірші, маримо
Нобелівськими преміями (В. Канюс,
Сентиментальний блюз); Лишалось повернутись в
бар, де воює сиділо зо два десятки
зневірених, так само як і ми, меломанів і
печально банячили (С. Жадан, Біґ Мак).
СУМС, 161.
¦ Від польськ. жарґ. baniowac - «пити
алкоголь».
БАР, -у, ч.\ студ.\ жарт. Читальний зал
у вищому навчальному закладі.
¦ Похідне від ЧИТАТИ.
БАРАБАН, -а, ч. крим. Шкіряна сумка,
саквояж. БСРЖ, 50, СЖЗ, 16, ЯБМ, І, 64
¦ По барабану кому що; мол. Про
відсутність інтересу, байдужість до
чого-небудь. Голяха, про це всі
дізнаються! Та невдовзі все стає глибоко по
барабану (А. Дністровий, Тибет па
восьмому поверсі); Як митцеві, мені якось
по барабану, відтворює ця річ
історичну правду чи ні, якщо вона стильна
(Л. Подерв'янський, УМ, 17.01.2001).
БСРЖ, 50.
7
БАРАТИ
48
БАСКЕТБОЛІСТ
БАРАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого;
крим, мол.; вулм. Здійснювати
статевий акт. БСРЖ, 51; СУМС, 161; ЯБМ, 1, 66
¦ Слово зберігає вихідну слов'янську
етимологічну семантику «проникати»,
«щупати», «ритися»: болг. барам,
македонське бара - «торкати», словац.
barat - «ламати, пронизувати», польськ.
жарґ bara-bara - «статевий зв'язок».
Nawacka, 208
2. муз. Серйозно, посилено
репетирувати. СУМС, 161
БАРБІТУРА, -и, ж., збірн; парк.
Барбітурати, психотропні препарати. Мені б
тільки барбітури і випірнути з цього
мороку в той яскравий світ, звідки
вона прийшла, принесена дивними ельфа-
ми запахів (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ,
51
БАРДАЧОК, -чка, ч ; авто, жрм
Відділення для всіляких дрібниць на
передній панелі в салоні автомобіля. Я кладу
«Хай nay ер» в бардачок., і вирушаю на
пошуки потрібного мені місця (С. Бор-
тніков, Чистильник). БСРЖ, 51
БАРЙГА, -и, ч 1. крим Перекупник
краденого. Приватний сектор, курні
вузенькі вулички, оплот самогонників,
бариг, спекулянтів (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера).
БСРЖ, 52; СЖЗ, 16, ЯБМ, 1, 7.
2. жрм; несхвальн. Продавець,
торговець, бізнес якого оцінюється як недо-
стойний. Спорадив Марек автоколону
«Караван сіті-автодор» і відправив
злюмпенізованих вчителів, лікарів,
інженерів («бариг» - по теперішньому) у
сусіднє панство (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис); <...> в нашу вовчу добу
немає гіршої катастрофи, як
звалитися з якогось щабля суспільної ієрархи
поміж: волоцюг і повій, одморозків і
рекетирів, колгоспників і отих нещасних
бариг, які торгують на ринках, де
панує цілковите беззаконня... (Л. Кононо-
вич, Феміністка). Непроспаний барига
крутив «одеських блатних» (В. Тарнав-
СЬКИЙ, МіСЬКІ МОТИВИ). БСРЖ, 52
3. мол. Бізнесмен, який заробляє не дуже
великі гроші, сумс, 161
БАРИЛО, -а, с; мол; жарт Великий
живіт. СУМС, 161
БАРСЁТКА, -и, ж.; мол. Невеличка
чоловіча сумочка для грошей,
документів. Забравши барсетку, набиту
грішми, дівчата вийшли з номера і зникли в
невідомому напрямі (Синопсис станіс-
лавський необов'язковий). БСРЖ, 52
БАРСЕТНИК, -а, ч.; мол. Злодій, який
спеціалізується на крадіжках із су-
МОК-барСЄТОК. Стишов, 63
БАРУХА, -и, ж.; крим. Жінка, доступна
для статевих зносин. СЖЗ, 16
БАРЦАБИ, -ів, мн.; мол.; жарт
Кінцівки. СУМС, 161.
БАС1, -у, ч.; мол., муз. 1. Бас-ґітара
БСРЖ, 53
2. Бас-ґітарист. БСРЖ, 53, СУМС, 161
БАС2, -а, ч.; мол , крим. Автобус. Бичкуй
сигарету, уже бас їде. БСРЖ, 53, СЖЗ, 16,
ЯБМ, 1, 72
¦ Від англ bus
БАСИЛО, -а, ч. і с; мол., муз. Те саме,
що БАС!2. СУМС, 161.
БАСКЕТБОЛІСТ, -а, ч/; мол.; ірон.
Чоловік, хлопець дуже малого зросту.
Його жаргон остаточно вибив мене з ко-
БАСЮК 49
м\, тому я змінив первісні наміри і
вирішив вирубити першим не здорованя,
а саме «баскетболіста» (С. Бортніков,
Карателі).
БАСЮК, -а, ч.; мол. Те саме, що БАС!2.
СУМС, 161.
БАТА, -и, ж.\ нарк. Вена. СУМС, 161
БАТАРЕЙКА, -и, ж.; мол. Трамвай з
одним вагоном. СУМС, 161. ¦ Набір
кісток на батарейках, жрм. Дуже худа
людина, фссгд, 120
БАТАРЕЯ, -ї, ж.\ крим. 1. Тюрма. БСРЖ,
53, СЖЗ, 16
2. частіше мн батареї, -ей. Ребра. БСРЖ,
53; сжз, 16, ябм, і, 72 ¦ Батареї
гарячі, мол. Батьки вдома. СУМС, 161
Бити по батареях, крим. Бити по ребрах.
сжз, 17. Подзвони в батарею (рельсу),
мол Вислів, який означає, що мовець
не має телефону. СУМС, 161. Скелет на
батарейках. Див. СКЕЛЕТ.
БАТЛ, БОТЛ, -а, ч.; мол. Пляшка зі
спиртним. БСРЖ, 53; СУМС, 161
¦ Від англ. bottle.
БАТНИК, -а, ч ; комп.; жарт. Файл
комп'ютерних команд («bat-file»). БСРЖ, 54,
Синишин, 24
БАТОН1, -а, ч.\ крим. 1. жарт -ірон. або
зневажл Пасивний гомосексуал. БСРЖ,
54, СЖЗ, 16, ЯБМ, 1, 72
2. Молода повія. БСРЖ, 54; сжз, 16.
3. Молода дівчина. БСРЖ, 54, сжз, 16; ЯБМ,
1, 72
4. Друг, товариш.
¦ Кришити (накришити) батон
(булку) на кого, кому; мол. І) Поводити
(повести) себе агресивно стосовно
когось. Приятелеві батона не криши,
тільки налий чарку і дозволь взяти
БАХНУТИ
участь бодай у дрібному заході
(В. Слапчук, Коротка стрілка жіночого
годинника). БСРЖ, 54, СУМС, 161. 2)
Говорити / СКазаТИ КОМуСЬ ЩОСЬ. Ємсльянова,
Малютіна, 57. ПСУМС, 6 Кришити баТОН
на вуха кому. Обманювати, дурити
когось. ФССГД, 29.
БАТОН2, -а, ч.; комп. Кнопка миші;
клавіша на клавіятурі. Топтати батони.
БСРЖ, 54, Синишин, 24
¦ Від англ. button.
БАТРАК, -а, ч.; мол. Людина, яка тяжко
працює. СУМС, 161.
БАТРАЧИТИ, -чу, -чині, недок,; мол.
Тяжко працювати. СУМС, 161.
БАТЬКІВЩИНА, -и, ж. ¦ Подзвонити
на батьківщину, мол.; жарт.
Справити малу нужду. СУМС, 162.
БАТЬКО, -а, ч ; військ. Командир
частини. Балабін.
БАТЮШКА, -и, мол.; ірон. Дільничний
міліціонер. Щоправда, метикував,
лежачи під крапельницею,- у мене в
загашнику лишився наш дільничний, нашого
приходу «батюшка» (О. Ульяненко, Тз-
гої).
БАТЯ, -і, ч.; крим. Пляшка зі спиртним.
БСРЖ, 54, СЖЗ, 16
БАХНУТИ, -ну, -непі, док. {що); жрм.
Випити спиртного. Повернулись за п 'я-
тнадцять хвилин і дуже бідкались, бо
нічого, ясна річ, не знайшли, а бахнути,
очевидно, хотілось (С. Жадан, Біг
Мак); Бахнули з сусідкою пляшечку
вина, вона додому, а я думаю - дай
зателефоную Стасові! (Ю. Покальчук, Те,
що на споді).
9
4 — 5-1468
БАХУС
БАХУС, -а, ч.; мол.\ жарт.-ірон.
П'яничка. У колі бахусів, за розмовою. З
розмови- «Антонин був хрущем» (Т.
Гаврилів, Щоденник Одіссея).
БАЦИЛА, -и, ж. 1. крим., мол.;
жарт.-ірон. Сало, м'ясо, ковбаса.
Великий стіл. На столі стоять миски з
бацилою (Л. Подерв'янський, Герой
нашого часу). БСРЖ, 54, СЖЗ, 16; СУМС, 161,
ЯБМ, 1, 73.
2. мол.; жарт Цигарка, Він минав мене,
смердячи потом. Майже пройшовши,
повернув казан голови: - Дай бацилу,
брат (О. Яровий, Чекання
несподіванки). БСРЖ, 54, Сленг-лікбезб, СУМС, 161
3. мол; зневажл Людина, дії якої
викликають осуд. Ти показав себе
бацилою і в гості з нами не підеш.
СУМС, 161.
4. крим. Хвора жінка. ЯБМ, і, 73.
5. комп. Комп'ютерний вірус. БСРЖ, 54,
Синишин, 24
БАЦЙЛИСТИЙ, -ого; втк. Худий,
виснажений ЧОЛОВІК^ Кав'юк, 66
БАЧИК, -а, ч; мол. Відеомагнітофон.
СУМС, 161.
БАШКИ, башок, мн; мол Те саме, що
БАБКИ.
БАШЛІ, -ів, мн.; мол., крим., жрм
Гроші. [ Ш у р а: ] Коли байті
накочуються, то всьо може буть, пацани (Б. Жо-
лдак, Голодна кров); <...> баиллі на
твою фірму ми з общака взяли Обща-
ківські грошики брудні, крадені, на них
інколи і кров проступає (В. Сичевсь-
кий, У кожного своє пекло); Башлі десь
пропали Видно... видно, коли я падав...
якось вилетіли з кармана (П. Вольвач,
0 БДЖОЛИ
Кляса). БСРЖ, 55, СЖЗ, 17; СУМС, 161, ЯБМ,
1, 74
¦ Від офен. баш - гріш.
БАШЛЬОВИИ, -а, -є; мол. 1. Про те, що
дорого коштує. Башльовий готель. Ба~
шльове плаття. БСРЖ, 55, СУМС, 161
2. Про те, що дає можливість добре
заробити. Баиїльова робота.
БАШЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. (кому),
мол. у жрм. Платити комусь за щось
гроші (звичайно великі);
розплачуватися з кимсь. [ Р і ч м о н д: ] Розвів
романтику! Признайся, що нам треба бабло
- баиілять за навчання (Б. Жолдак,
Голодна кров). БСРЖ, 55, СУМС, 161; ТСРЯ,
77
2. жрм. Заробляти гроші. БСРЖ, 55,
Слснг-лікбез2. Див. ЗАБАШЛЯТИ.
БАЯН, -а, ч. 1. нарк.у крим., мол.
Медичний шприц «Ала1 Достань ангідрид1 -
може закричати Хмирь під балконом -
Баян у мене сстьЬ> (П Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 55, СЖЗ, 17, СУМС, 161, ЯБМ, 1,
74
2. крим. Батарея опалення. БСРЖ, 55, СЖЗ,
17, ЯБМ, 1, 74
3. крим. Господарська сумка. БСРЖ, 55,
СЖЗ, 17, ЯБМ, 1, 74
4. крим. Літр спиртного напою. БСРЖ, 55,
СЖЗ, 17, ЯБМ, 1, 74
¦ Баян саморобний. Літр домашнього
ВИНа. СЖЗ, 17, ЯБМ, 1, 74.
ББС (Бі-бі-сі), невідм., абрев.; жрм,
жарт. «Баба Бабі Сказала» (про
ненадійне джерело інформації).
БДЖОЛИ, мн ; у знач вигуку; мол.
Безвихідь; крах, кінець. ¦ Мертві
бджоли [не гудуть]. Безвихідь; крах,
кінець.- Мертві бджоли1...- понуро гля-
БЕБЕХИ 51
нув він на мене.- Цей тип відмовився
балакати з вами, еге? (Л. Кононович,
Мертва грамота); Кацап сторожко
оглянувся по сторонах,- ...там фуцин
адін. в атрубях. Мертві бджоли...
Виручай <...> (П. Вольвач, JGwca); [Bi*
ка:] Та-ак, весела історія. Тихе місце
морг. Мертві бджоли не гудуть
(Н. Неждана, Той, що відчиняє двері)»
БЕБЕХИ, -ів, мн. 1. крим. Внутрішні
органи, нутрощі* СЖЗ, 17.
2. мол Ребра. СУМС, 161.
БЁВКА, -и, ж.; мол. Те саме, що БАЛА-
НДА2. СУМС, 16U
БЕҐ, -а, ч.; мол. Сумка. СУМС, 161.
¦ Від англ. bag.
БЕД, -у, ч.; комп. Пошкоджена ділянка
поверхні твердого диска. Синишин, 24.
¦ Від англ. bad.
БЕДЕ, невідм , с; мол. Еротично
забарвлена вечірка. Пішла на беде. СУМС, 161.
БЕДКА, -и, ж.; криму 1. Повія. БСРЖ, 56;
ЯБМ, 1, 76,
2. Співмешканка злодія. БСРЖ, 56, ЯБМ,
1, 76
БЁДОВИЙ, -ого; комп. Твердий диск із
ПОШКОДЖеНОЮ Поверхнею. Синишин, 24.
БЕЕМВЁШКА, -и,ж.;жрм. Автомобіль
«BMW». Хлопці знову підчепили його
«беемвешку» (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера).
БЕЕМВУХА, -и, ж.\ мол. Те саме, що
БЕЕМВЕШКА. Впхався у «беемвуху» з
двома шмарами та рванув у путь за
чотириста кілометрів (М. Марк» Хох-
ляцький апокаліпсис).
БЕЁМКА, -и, ж.\ мол, Те саме, що
БЕЕМВЕШКА. Він дивився на чорну бе-
ББЗПОНТОВИЙ
емку, дивуючись, що хтось поставив
машину під брамою (А. Стасюк,
Дев'ять).
БЕЕМПЁШКА1, -и, ж.; комп. Графічний
файл «bmp». Синишин, 24.
БЕЕМПЁШКА2, -и, ж.; військ. Бойова
машина піхоти (БМП). Балабш.
БЕЕСДЯ, -і, ж.\ комп. Операційна
система типу «BSD» (Berkeley System
Distribution). Синишин, 24
БЕЗБАШЛЬОВИЙ, -а, -є; мол.
Безкоштовний. СУМС, 162.
БЕЗДОРІЖЖЯ, -я, с ¦ Операція
«бездоріжжя», мол. Випивання більше, ніж
можна засвоїти, спиртного напою.
СУМС, 162.
БЁЗКА, -и, ,ж\; морськ. Безкозирка.
Балабш
БЕЗКЛЁПКА, -и, ч. і ж.; мол.; ірон.
Людина, яка поводить себе як божевільна.
Таке вар 'ятство чинять лише
безнадійні безклепки. Як ото ми з Хіппі
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
БЕЗКОЗИРКА, -и, ж.; мол. Кришка з
горілчаної пляшки. Масна темна
земля, в затінку двох обісцяних кленів і
черемхи, всіяна чинариками і кришками з
пляшок, «безкозирками» (П. Вольвач,
Кляса).
БЕЗПОНТОВИЙ, -а, -є. 1. парк. Який не
містить наркотичних речовин. Безпо-
нтова трава.
2. мол. Поганий, невдалий (про
невиправдані надії). «День сьогодні якийсь без-
понтовий»,- думає Пашок... «Та й
хіба тільки день,-розмірковує Пашок,-
життя безпонтове» (ТІ. Вольвач,
Кляса); Безпонтове літо.
1
4*
KE3ITOHTOBO
3. мол. Неякісний. А все та безпонтова
гравюра, яку Пашок вирізав на
пофарбованій тушшю дерев'яній плашці і
навіть не думав ховати на прохідній -
що, дощечки їм шкода? (П. Вольвач,
Кляса); На «Петрівці» можна
придбати дуже багато книжечок у стилі
«дурного малювання», але які
коштують «по рублю». Воно все одноразове і
безпонтове (Kr, 2001, № 8).
4. мол.; несхвальн. Нікчемний,
незначний (про людину). Безпонтовий чувак
БСРЖ, 60
5. Безнадійний, невигідний,
безперспективний. Безпонтова справа БСРЖ, 60
БЕЗПОНТОВО, присл, мол. Дивно,
абсурдно. Безпоитово влаштований
фестиваль. БСРЖ, 59
БЕЗПРЕДЄЛ, БЕЗПРЄДЄЛ, БЄСПРЄ-
ДЄЛ, -у, ч. 1. жрм. Злочин із
застосуванням жорстокого фізичного
насильства. Летюченко стиха хмикнув:
«завалили когось, безпрєдєл Вішать треба.
Просто на майдані» (О. Ульяненко,
Вогненне око). ТСРОЖ, 9
2. мол, жрм, мол; несхвальн.
Непристойна поведінка, розгул. Чому дійшло
до такого «безпрєдєлу» між: двома
начальниками - рятувальниками? (УМ,
17.02.2001). БСРЖ, 60, СУМС, 163
3. жрм, мол; несхвальн. Відсутність
будь-яких норм, правил, законів у
суспільному, політичному, економічному
і т. ін. житті, у стосунках між людьми.
На Верхньому валу побачив, як
загорілося три світлофорні ока. «Це
напоминав сьогоднішній день,- весело подумав
Мальчик,- без-прє-дєл» (В. Даниленко,
Кієвскій мальчик); А потій починаєть-
I БЕМОЛЕ
ся розповідь про «беспредел» місцевої
влади, про відсутність подальших пер.
спектив, про те, що «все давно продсі*
но», і від цього - страшно (УС, 20015
ч. 22). ТСРЯ, 83
БЁЙДЖОВИЙ, -а, -е.; мол. Про людину,
яка викликає негативні емоції. Якийсь
бейджовий цей клієнт, не приводь його
більше. СУМС, 162.
БЕЙСИК, -а, ч.\ комп , мол. Людина, яка
професійно розуміється в
обчислювальній техніці. КСМС
БЕКАПИТИ, -плю, -пиш, недок
Створювати резервні копії (робити backup)
Синишин, 24
БЕКАС, -а, ч; крим. Недопалок БСРЖ,
57, СЖЗ, 17
БЕЛДИК, -а, ч.\ мол. Молодий хлопець
СУМС, 162
БЁЛЦМАН, -у, ч ; мол. Те саме, що
БІОМІЦИН.
БЕМБИК, -а, ч ; мол; жарт Хлопець,
молодий чоловік. Спека, численні
казкові бабусі торгують насінням,
спітнілі молодики гасають у пошуках пива,
простолюдини забивають кілочки на
пагорбі (щоб отой бембик місця не
зайняв) (ПіК, 2002, № 25-26).
БЁМБНУТИЙ, -а, -е> [В головуї бемб-
нутий, мол Несповна розуму. Чоловік
як чоловік Правда, трохи в голову бем-
бнутий, як усі творчі (Г. Тарасюк, Мій
третій і останній шлюб).
БЕМЛО, -а, с. і ч.; мол. Автомобіль
«BMW».
БЕМОЛЬ, бемолю, ч. ¦ Зганяти
бемоль, муз. Худнути, позбуватися
живота.
БЕН -
53
БЕН, -а, ч. 1. парк. Бензедрин. СУМС, 162.
2. мол. Чоловічий статевий орган.
БЕНД, -а, ч.; муз., мол. Рок-гурт. Я граю
в двох бендах' в одному - джаз, в
іншому - блю. СУМС, 163.
БЕНЗОПИЛА, -и, ж.; жрм.; хрон.
Дружина. <...> Краще час від часу
страждати від параної, ніж: не мати
свободи, а натомість - вічну бензопилу
(Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету).
БЕНИК, -а, ч.; мол. 1. Недопалок.
[Джентельмен:J Щасливчик! На,
докури. Тільки нікому беника не давай
(В. Лігостов, Як я не став знаменитим
психотерапевтом).
¦ Від новогрецьк. apTjvco («тушити,
гасити»), яке трансформувалось в укр.
арго XIX ст. в бенити - «курити». На
думку О. Горбача, -б- замість
очікуваного -в- виникло спершу в слові бе-
ник - «папіроска» під впливом
західноукраїнського бомок - «недокурок», що
З ПОЛЬСЬКОГО bak - «жук». Горбач 1993, 27.
2. мн. бёники, -ів. Очі. <...> вони
[черепахи] лежать собі на вмонтованих в
акваріум скляних терасах, випучуючи в
наш бік свої допотопні беники і
загалом викликають непереборну огиду
<...> (С. Жадан, Біг Мак).
БЕНЦ, -а, ч.; мол. Екстремальна
ситуація. БСРЖ, 58 // Бійка. Масько, 39.
БЕРДАНКА, -и, ж. 1. крим. Передача у
в'язниці. СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 79.
2. крим. Рюкзак, речовий мішок; окреме
місце багажу. У нас одна «берданка»
на всіх,- відповідає йому Стьопа Гіт-
лер (Ю. Гудзь, Тсихія). БСРЖ, 59; СЖЗ, 17;
ЯБМ, 1, 79.
БЕТОНКА
БЕРЕГ, -а, ч. ¦ Не бачити берега, мол.
Не розуміти чогось. СУМС, 162.
Свинячий берег, мол. Коньяк «Слинчев
бряг». СУМС, 252.
БЕР1МОР-КЁМЕЛ, -а, ч.\ мол.; жарт.-
ірон. Цигарки «Біломор-канал». СУМС,
162.
БЕРКО, -а, ч.\ жрм\ жарт. Боєць
загону спеціяльного призначення «Беркут».
<...> свої нам ще довго вибивали ребра
й зуби, поки я одного разу також: не
витримав, перевірив себе на
вгодованому беркові, що мав якраз таке
підборіддя, як обчас мого черевика
(В. Шкляр, Елементал).
БЕРЛО, -а, с.\ мол. їжа. БСРЖ, 59; СУМС,
162.
БЕРЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.\ крим., мол.
їсти; споживати їжу. БСРЖ, 59, СУМС,
162, ЯБМ, 1, 85
БЕРЦІ, -ів, мн.\ військ. Військові чоботи
з високими халявами. Балабін
БЕСКЙДА, -и, ж.; мол. Молода жінка,
дівчина. У вас в інституті, мабуть, на
одного хлопця десяток
бескид?-Кого?-не зрозумів Сергій-Ну, чувих,
тобто (В. Врублевський, Замах на
генсека).
БЕТАСТАЗИ, -ів, мн.; комп Збій у
роботі beta-версій. Синишин
БЁТМЕН, -а, ч.; мол.; жарт. Пам'ятник
архангелу Михаїлу на Майдані
Незалежносте у Києві.
¦ Бетмен - персонаж мультфільму, лю-
дина-метелик.
БЕТОНКА, -и, ж.; жрм; зневажл.
Панельний будинок.- Ой, до твоєї
бетонки, та ще й після роботи (знову БЕ-
3
БЕТОНОМІШАЛКА
54
БИНТ
ТОНКА, гірко подумав він). Давай
зустрінемось у центрі, посидимо десь у
барі з коньячком <...> (Є. Кононенко,
Зрада).
БЕТОНОМІШАЛКА, -и, ж. 1. арм.;
жарт. Вертоліт. Балабін; БСРЖ, 60
2. Шлунок людини, яка багато їсть.
БЁХА, -и, ж; авто. Те саме, що БЕЕМ-
ВЕШКА. Ми із Сергієм «запрягли»
чорний «БМВ», «беху» <...> (С. Бортніков,
Карателі).
БЁЦАЛКА, -и,ж\',;йол.; зневажл.
Молода повія. Аскарид ~ син
номенклатурної шльондри, яка торгує
тринадцятилітніми бецалками (О. Ульяненко,
Ізгої).
БЁЦМАН, -а, ч.; мол. Те саме, що
БІОМІЦИН.
БЖДОНЦ, -а, ч.; мол. Чоловік низького
зросту. СУМС, 163.
¦ Від польськ. brzdac - «малюк».
БЖУХ, -а, ч.; мол. Великий живіт. СУМС,
163.
БЗДЁНЕК, -а, ч; мол; жарт.-ірон.\
вульґ Поляк.
БЗІК, -а, ч. ¦ Мати бзік (бзіка) на
чомусь. Надмірно захоплюватися чимсь.
Не сказав би, що маю бзіка на
політиці, але стежу за нею ревно - ніде
правди сховати (Ю. Андрухович, Кг, 2003,
№ 16).
¦ Ймовірно, з польськ. розм. bzik (від
bzikao - дзижчати, видаючи
звуконаслідувальне -бзз-): 1) химера, дивина;
2) людина, яка страждає на мономанію;
дивак. Слово бзік у значенні
«придурок» вживалося у бурс.-сем. арґо. Пор.
діял. бзік - «неврівноважена, нервова
людина».
БЗІКУВАТИЙ, -а, -є; мол Про дивакува-
ту людину. Я трохи стосовно хлопців
«бзікувата» була. Якщо мені не
подобається - і мови з ним не вестиму
(УМ, 08.03.2001).
БИВЕНЬ, -вня, ч.; крим, мол.; несх-
вальн. Людина з обмеженими
розумовими здібностями; некмітлива БСРЖ, 61,
СУМС, 163, ЯБМ, 1, 83
БИДЛО, -а, с. і ч. 1. крим. Корова, бсрж,
84.
2. крим..; презирл. Про ув'язненого, який
добросовісно працює.
3. втк. Психічно хвора людина. Кав'юк,
63.
БИК, -а, ч. 1. крим. Фізично сильний
чоловік. <...> Давай, каже, школу
відкриємо, навчи моїх «биків» битися, як та
вмієш (В. Сичевський, У кожного своє
пекло); У мене завжди було не менше
двох «биків», яким я непогано платив
за кожну проведену операцію (ПІК,
2001, № 12). БСРЖ, 85, ЯБМ, 1, 143
2. мол.; зневажл. Примітивна, обмежена
людина, переважно з села. Кожен
опікувався собою, а до якогось там
райкомівського заворга, учорашнього
сільського «бика», «зімбабве», їм діла не було
(М. Красуцький, Крик білої ворони)
СУМС, 163
3. військ БОЙОВИЙ КОМПЛект («БК»)
Балабін
БИНТ, -а, ч.; нарк. Тканина, просочена
опіятами. СУМС, 163.
БЙТИЙ
БИТИЙ, -а, -є; комп. Пошкоджений,
неробочий. Бита дискета. Битий архів.
Синишин, 24
БИЧ, -а, ч. 1. крим., жрм. Особа без
постійного місця проживання; волоцюга.
БСРЖ, 63, СЖЗ, 18, ЯБМ» 1, 89.
¦ Від англ. beach mariner - «моряк,
списаний із судна».
2. жрм; ірон. Колишній інтелігент. БСРЖ,
63; СЖЗ, 18, ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 89.
¦ Калька з рос. бич - «бывший интели-
гентный человек» БСРЖ, 63.
БИЧАРА, -и, ч.; мол.; зневажл. Те саме,
що БИК2.
БИЧАРНЯ, -і, ж.; мол. 1. Попільничка.
ПСУМС, 7.
¦ Див БИЧОК2.
2. зневажл. Сільська дискотека.
БИЧАРНЯ - лохівська дискотека, (Синопсис
станіславський необов'язковий).
¦ Див. БИК2.
БИЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим. 1. що.
Розуміти ЩОСЬ. БСРЖ, 85; ЯБМ, 1, 146
2. мол.; в чому. Розумітися на чомусь.
Бичити в техніці. БСРЖ, 85, СУМС, 163;
ЯБМ, 1, 146.
БЙЧИТИСЯ* -чуся, -чишся; недок.; арм.
Протистояти (звичайно про поведінку
молодого солдата). Балабш; БСРЖ^ 85.
БИЧІТИ, -ю, -єш; недок.; мол.; не-*
схвальн. Перетворюватись на
примітивну, недалеку людину; деградувати. Ти
ж бичієш, кожного дня бичієш, це ж
смішно, подивися на себе збоку (А.
Дністровий, Пацики).
БИЧКА, <-и, ж.; мол.; зневажл. 1.
Огрядна дівчина з обмеженими розумовими
БИЧОК
здібностями, переважно з села. БСРЖ,
85; СУМС, 163.
2. Село. СУМС, 163.
3. Дискотека. ЯЙЦЕТРЯСКА -
дискотека, бичка (Синопсис станіславський
необов'язковий).
БИЧКАРНЯ, -і, ж.; мол. Те саме, що
БИЧАРНЯ1. СУМС, 163 *
БИЧКОМЁР, -а, ч.; крим. Те саме, що
БИЧІ. І як ще з розгону не додав, що
Одеса ніяка не «перлина при морі», а
занехаяний притулок повій-банабачок
та здеградованих бомжів-бичкоМерів
(ВК, 14.09.1995). ЯБМ, 1, 89.
БИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим.,
мол. Зберігати погашений недопалок.
Ото халепа,*- бідкається Сашко, бич-
кує «біломорину» і повертається до
приймальні (Kr, 2001, № 3). БСРЖ, 85,
СУМС, 164
БИЧКУВАТИЙ, -а, -є; мол. Про людину
міцної статури. Двоє бичкуватих
чоловіків у шкірянках міцно тримали його
за руки (В. Даниленко, Кієвскій
мальчик).
БИЧОК, -чка, ч. 1. крим. Угодований
в'язень, учасник утечі, призначений в
їжу іншим утікачам. БСРЖ, 85, СЖЗ, 18,
ЯБМ, 1, 146.
2. жрм, мол. Недопалок.- Не сміти в
салоні. Підніми бичок і викинь його за
вікно (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб); 3 переповненої попільнички
смерділо, але Мартофляк знайшов у ній
досить тлустого «бичка» і закурив
(Ю. Андрухович, Рекреації); - Збігай
краще принеси віника ~ «бички» з-під
ніг вимету (П. Щегельський, Хата-чи-
БИЧУВАТИ
56
БІЛА
тальня). БСРЖ, 85, СЖЗ, 18, СУМС, 163; ЯБМ,
1, 146
БИЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим,
жрм. Бродяжити. <...> слідом за
недосяжним запахом духів Микола вивівсь
на безлюддя, зиму й весну бичував <...>
(Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 63
БІ-БІ-СІ, невідм., деабрев.; мол.; жарт.
Баба бабі сказала (про ненадійне
джерело інформації). СУМС, 164
БІБЛІОТЕКА, мол.; нарк. Місце біля
школи, де зазвичай курять марихуану.
БІБЛІЯ, -іі, ж.; військ.; жарт.
Військовий статут. Балабін
БІГАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. комп.
Працювати (про комп'ютер, програмне
забезпечення). В тебе комп не гальмує в
фільмах? — Та ні, нормально бігає. Си-
нишин 24
2. авто. їздити (про автомобіль). Бігала
вона [копійка] хутко і бадьоро <,..>
(С. Бортніков, Карателі).
БІҐ-МОРДА, -и, ж.; жрм; зневажл.
Білборди із зображенням кандидата в
Президенти України В. Ф. Януковича
під час виборчої кампанії 2004 р. Що
краще символізуватиме революцію в
очах наших нащадків - окремо взята
наклейка «свободу не спинити» чи та-
ка ж сама, але розміщена акурат на
носі усміхненої «біг-морди»? (ДТ, № З,
2005).
БІДИ, бід, мн.; комп. Погані сектори
жорстких ДИСКІВ. Стишов, 72.
БІЗНЕСОВЕЦЬ, -вця, ч.; мол.; жарт
Бізнесмен. <...> бистрооких, жучкува-
тих біснесовців із навичками
колишніх комсомольських секретарів <...>
(О. Забужко, Польові дослідження з
українського сексу).
БІЗНЕСЮК, -а, ч., мол.; жарт. Те саме,
що БІЗНЕСОВЕЦЬ. Скоро вже й бізне-
сюки з базару припхнуть (П. Вольвач,
Кляса); <...> то доводиться
фільтрувати хтивість знавіснілої
домогосподарки - дружини бізнесюка, що
цілодобово спить з чековою книжкою та
чекушкою, а треба щоби з людиною <. >
(ПІК, 2001, № 41).
БІЗНКЖ, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що
БІЗНЕСОВЕЦЬ. <...> коли я буду
гарною дівчинкою і перестану бути
розумнішою за чоловіків, на мені жениться
який-небудь бізнюк, купить «Вольво» і
мене на ньому кататиме (С. Пиркало,
Зелена Маргарита).
БІ КС А, -и, ж. 1. крим жрм, мол;
зневажл Дівчина легкої поведінки; повія
<...> ну, тримай краба, ex, забульбени-
ли б, зняли бікс <...> (Є. Пашковський,
БеЗОДНЯ). БСРЖ, 61, СЖЗ, 18, ЯБМ, 1, 83.
¦ Банова (майданна) бікса, крим.
Вокзальна повія. СЖЗ, 15. Малювати бік-
су, крим Знайомитися з дівчиною. СЖЗ,
64 Оформити біксу, крим. Здійснити
статевий акт із молодою вродливою
дівчиною. СЖЗ, 76 Шоферська бікса,
крим Повія, з якою знайомить таксист
СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 570
2. мол.; жарт. Дівчина, переважно
вродлива.- Ей, бродяга! Налий ще раз То
було для мене, а тепер для моєї бікси1
(П. Вольвач, Кляса).
¦ Можливо, від ШИКСА.
БІЛА, -ої, ж.; мол., жрм Горілка. БСРЖ,
57, СУМС, 164; Чабаненко 1992, 185
БІЛЕ f
БІЛЕ, -ого; парк. Продукти переробки
ефедрину. БСРЖ, 58; СУМС, 164
БІЛЕНЬКА, -ої, ж.; жрм, мол. Те саме,
що БІЛА. <...> немає дівчаток і білень-
коі нема, і пива нема, а з мене порохно
сыпешься <...> (Є. Пашковський,
Безодня); Час у спілкуванні спливає швидко,
тим паче у шинку за гарною
«біленькою» (УМ, 01.12.1999). СУМС, 164
БІЛИЙ, -а, -є. ¦ Біла гвардія. Біле
братство. Білі справи, мол. Люди, що
вживають «білі» наркотики (кокаїн,
героїн). СУМС, 164 Біла мама. Біла
гарячка. Біла ширка, нарк. Барбітурати,
психотропні препарати. В деяких
випадках мені допомагає барбітура.
Звичайнісіньке снодійне. Різних типів
Ніяких опіатів. Шантрапа в трубі,
далеко не бідна, називає її «білою ширкою»
(О. Ульяненко, Ізгої). СУМС, 220. Біле
сонце пустелі, нарк. Опіюм, героїн.
«Біле сонце пустелі» (читай, опіум і
героїн) вже не є основною наркотичною
речовиною, що транспортується
територією Східної Європи (ПІК, 2001,
№ 5).
БІЛКА, -и, ж.; мол 1. жрм\ жарт. Біла
гарячка. БСРЖ, 58, СУМС, 164 ¦
Білка в гості завітала до кого, жрм.
Хтось допився до білої гарячки. ФССГД,
29
2. вид Матеріал, який здається у
топографію із запізненням.
БІЛОЧКА, -и, ж.; мол.; жартЛрон. Те
саме, що БІЛКА 1. Серед тамтешніх
пацієнтів таких, як Тищенко, з
«білочкою», була переважна більшість
(П. Вольвач, Кляса). Навіть
ультиматум висунув - якщо я не їду, він смер-
БІМБЕР
тельно напивається у тому Чор-
тополі, до всирачки, до білочки
(Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 58,
СУМС, 164 ¦ Білочка б'є (накриває)
кого; жрм. Хтось допився до білої
гарячки. ФССГД, 33 Білочку спіймати
(уловити). Допитися до білої гарячки.
БСРЖ, 58; ФССГД, 33.
БЇЛОЧНИК, -а, ч.\ мол] жарт-ірон.
Людина, яка через надмірне вживання
алкоголю страждає нападами білої
гарячки. Але існує ще один різновид
людей - так звані «бічочники» Зустріти
їх можна як серед інтелігенції, так і в
робітничих колах. Різниця полягає
лише в ступені проявів марення (ПІК,
2002, № 38).
БІЛУГА, -и, ж.\ мол; жарт. Те саМе,
що БІЛКА 1. СУМС, 164.
БІЛУХА, -и, ж.\ втк. Спідній одяг. Кав'-
юк, 63 // арм.\ військ. Натільна
солдатська білизна. Балабш
БІЛЬЧАТНИК, -а, ч.\ мол. Компанія, яка
разом випиває. СУМС, 164.
БІЛЬШОВИК, -а, ч.\ мол. Пляшка вина
місткістю 0,75 або 0,8 л. <...>
«більшовику (пляшка міцного вина місткістю
0,8 літра. Вона ж «бомба»,
«фаустпатрон» або просто «фауст») <...>
(В. Діброва, Бур дик).
БІЛЯНКА, -и, ж.; мол.; жарт. Те саме,
що БІЛКА 1. СУМС, 164.
БІМБЕР, -у, ч. 1. мол., крим. Самогон. В
тяжкі часи воєн чи «сухих» законів
розквітав польський бімбер (УМ,
. 06.09.1999); Колгоспні дядьки <...>
пристосовувались підпільно гнати «бім-
бер-первак» з цукрових буряків, варен-
БІМЕР
ня, яблук, сливок, вишень, пшениці і
так далі (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис). ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 84
¦ Від польськ. bimber.
2. оюрм. Горілка. Знає, я йому минулого
тижня ящик бімберу залишив, коли
розвозили київським «нужникам» на
святого Миколая (В. Яворівський,
Вовча ферма).
БІМЕР, БЁМЕР, -а, ч.; мол. Автомобіль
«BMW». 20 серпня 1996 р. Двоє
«кидал» вкрали у С. Кретова «бімер»
(авто БМВ) (КО, 2001, № 6); Біля
входу до общаги сідаємо в синій «бемер»,
вирулюємо на Воздвиженську <...>
(А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі). БСРЖ, 62, Слснг-лікбез4, СУМС, 164.
БІНА, -и, ж/, муз. Низькочастотний
динамік. СУМС, 164
БІНОКЛЬ, -я, ч.; крим, мол. Окуляри.
СЖЗ, 18, СУМС, 164, ЯБМ, 1, 85
БІОМІЦИН, -у, ч.; крим., мол. Вино
«Біле міцне» і йому подібне. [Руслан:]
Чого б це ми раптом забули
«біоміцин»! Уся молодість.. (В. Діброва,
Поетика застілля); Бо стояла епоха
«біоміцину». «Подлоягідне» лише
починалося (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 62;
СУМС, 164, ЯБМ, І, 85
Б1РЦЁ, -я, с; мол.; жарт. Пиво. СУМС,
164
¦ Від нім. Bier за моделлю пивце
БІС, -а, ч. ¦ Гнати біса. 1) крим., тюр.
Симулювати психічне захворювання.
БСРЖ, 59, ЯБМ, 2, 244. 2) крим., мол.
Брехати, обманювати. БСРЖ, 59, СУМС, 165;
ЯБМ, 2, 244. 3) крим. Удавати з себе
дурня. БСРЖ, 59, ЯБМ, 2, 244 4) МОЛ. Говори-
ти дурниці. СУМС, 164.
! БЛАТ
БІЦИКЛЇСТ, -а, ч.; мол.\' жарт.-ірон
Людина, яка живе в селі, а їздить на
роботу в місто. СУМС, 165
¦ Від англ bicyclist.
БЛАЖЕННИЙ, -а, -є; мол.; жарт.-ірон
Психічно ненормальна людина. СУМС,
165.
БЛАКИТНИЙ, -а, -є; мол. 1. Гомосексу-
ал. Парубійко наївний з Рокитного /
Опинився в гостях у блакитного. /1
незчувся, бідака, / А воює порвана срака
(Ю. Позаяк, Українські лімерики),
2. Належний, властивий гомосексуалам
Елтон Джон співав пісню «Love and
Marrige», після чого начепив на
скромнягу Стінга вінчальну фату Жіночній
Тіні ці «блакитні» приколи зовсім не
сподобались (УМ, 26.05.1999);
Відкрийте будь-яку газету, ввімкніть «ящик»,
і ви дізнаєтесь про колір нижньої
білизни співачки «X» або відверто
«блакитні» пристрасті актора «Z» (УїСС,
2000, № 4).
БЛАНЖ, -а, ч.; мол.; жарт -ірон. Синяк,
забите місце. Слідом за Незнайкою іде
Сінєглазка. Під очима у неї бланжі
(Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу). БСРЖ, 64, СУМС, 165.
БЛАСТЕР, -а, ч.; комп. Звукова плата
Creative Labs Sound Blaster. БСРЖ, 64, Си-
нишин, 24
БЛАТ, -у, ч.; крим. 1. Загальна назва
ВСЬОГО ЗЛОДІЙСЬКОГО. БСРЖ, 64, СЖЗ, 18,
ЯБМ, 1, 91.
2. жрм. Знайомство, протекція,
підтримка. Спочатку хочеться плакати. Але
стримуєш - плакати тут не пасує.
Тут пасує мати блат з маслорізом -
напихатися маслоцукром і «свіжим»
БЛАТНИЙ
59
БЛЕК
хлібом (Р. Кухарук, Любити хлопчика);
<...> відомий український дипломат, він
навіть в ООН встиг попрацювати! -
зате в Київський університет
прийняли без блату (С. Бортніков, Карателі).
СЖЗ, 18; ТСРОЖ, 11; ЯБМ, 1^ 9К
¦ 3 їдиш, де слово буквально означало
«ДОЛОНЯ». Грачев, Мокиснко, 43.
БЛАТНИЙ, 1. -ого, ч; жрм. Той, хто
належить до злочинного світу. Блатний,
на прізвисько Кукла,- буркнув я.-1 ви з
ним на пару (Л. Кононович, Я, зомбі);
Остання Юрина ідея - написати
книжку про найвідоміших тутешніх
блатних, щоб це все було на документальній
основі і- водночас художньо (П. Воль-
вач, Кляса). СЖЗ„Ч8; ТСРОЖ, 12.
2. крим., жрм. Який стосується
злочинного світу. <...> труну, обтягнуту, як
того велить блатний закон, зеленим
оксамитом, відносили на Байковий
цвинтар (О. Ульяненко, Сталінка), *
Образно. <...> джміль джмелить на
трьох блатних акордах <...> (В.
Цибулько, Піраміда). БСРЖ, 64, ЯБМ, 1, 93.
¦ Блатна музика, крим. Злодійський
жарҐОН. БСРЖ, 64; СЖЗ, 18; ЯБМ, І, 93.
3. мол.; жрм. Який стосується протекції,
підтримки. Поліцейські, не зважаючи
на більш ніж: «блатні» зв 'язки Дженні
[дочки Джорджа Буша], маніжитися з
нею не стали (УМ, 23.05.200l). СУМС,
165.
БЛАТНЯК, -у, ч.\ мол., муз. Пісенний
репертуар з тематикою злочинного
середовища. <...> в самій Україні панує
низьковартісна кримінальна російська
«попса» і «блатняк», а також:
західний «непотріб» - жуйка для всіх на
кшталт Майкла Джексона (Смолоски*
пи, 1997, № 2).
¦ Конденсація словосполучень типу
блатна музика, блатний репертуар.
Б Л АТО КР AT, -а, ч.; мол. Представник
привілейованої верхівки суспільства,
яка живе за законами протекціонізму.
Ось у них робота... і зарплата
також:... Але туди влаштуватись.. такі
зв'язки треба мати... Навіть вашим,
на всі хроновектори відомим блато-
кратам, не снилось (К. Гай, Звичайна
буденна фантастична історія).
БЛАТОТА, -и, ж.\ жрм. Те саме, що
БЛАТНЯК. Найгірше - тюремна бла-
тота, ії все частіше молена почути в
наших «маршрутках» (ЛГ, 24.07.2003).
БЛАТУВАТИ, -тую, -туєш, недок.
1. крим. Вести злочинний спосіб життя.
БСРЖ, 64, ЯБМ, 1, 95.
2. мол. Жити безбідно. СУМС, 165.
БЛАТХАТА, -и, ж.; крим.
Конспіративна квартира, місце зустрічі та
проживання злочинців. Оскільки наші
«ресторани» тяжіють навіть не до
«готелю», а до брудної «блатхати»,
напрошується логічний висновок: як
говоримо, так і живемо (УС, 2001, ч.
11). БСРЖ, 65, ЯБМ, 1, 95
БЛЕЙЗ, -а, </.; мол. Головний убір з
козирком від сонця, сумс, 165.
¦ Від англ. blaze - «яскраве світло».
БЛЕК, -а, ч.; мол. 1. Негроїд. БСРЖ, бб,
СУМС, 165.
¦ 3 англ. black.
2. Уродженець Кавказу. Ці блеки всі
мають досвід бойових дій, так що зброєю
їх не залякати! (Л. Кононович,
Феміністка). БСРЖ, 66.
БЛІН
60
БОБИК
БЛІН, вигук; жрм, евфем. Слово, яке
замінює непристойну лайку при
вираженні досади, роздратування,
здивування та ін. Так де ж, блін, наш
штопор? - допитувався за інерцією
Михайло (В. Діброва, Збіговиська);
Натомість беремо українську belle letre і
тупо дивимося на ню. Блін!
Прикметно, що дедалі частий подибуємо на
письмі скорочення на кшталт «сучукр-
літ» (Kr, 2001, № 19); Ну що, блін,
потіли пивка? (УМ, 25.03.2000); <...>
після проколу з Андруховичем - від
усіх кандидатів на премію беруться
письмові розписки, що вони, блін, не
заперечують, щоб їх влада трохи
попользовала - за відповідну, звісно,
винагороду (М. Рябчук, ЛП, 2001, № 3). БСРЖ, 65,
СУМС, 165, ТСРОЖ, 13; ТСРЯ, 100
БЛОХА, -и, ж 1. комп. Те саме, що
БАТ. БСРЖ, 66 ¦ Блоха в скафандрі,
жрм Дуже суха, низька на зріст
людина. ФССГД, 34
2. мн блохи; ред. Помічені помилки.
¦ Виловлювати (ловити) блохи.
Знаходити помилки у друкованому тексті
або видавничій верстці. <...> Вона її
[дипломну] зразу друкувала на
машинці, а прозаїк вичитував і виловлював у
тексті блохи (О. Думанська, Ексклю-
зив).
БЛЬОНДА, -и, ж.\ мол.; жарт.
Блондинка. Де я, в чорта, міг бачити ту бльо-
нду? (К. Москалець, Вечірній мед).
БЛЮВЁЙФ, -у, ч ; мол.; жарт.
Блювання. СУМС, 165
БЛЮВОТЕР, -у, ч.; мол. Те саме, що
БЛЮВЕЙФ. СУМС, 165
Б ЛЯЖ, -а, ч.; мол., жарт -ірон. Пляж
БСРЖ, 66
БЛЯМБА, -и, ж; 1. комп. Знак @. Сини-
шин, 24
2. мол. Синяк.
БЛЯХА-МУХА! вигук, евфем.; жрм.
Вираження досади, роздратування,
обурення. Марго запнулася, бо не знайиїла
підходящого слова.- Бляха-муха! -
тихенько вилаялася вона (М. Гримич, Чи
чуєш, Марґо?); Завше, коли подибуєш
гендерну проблематику в текстах
здорового мужика, то задумуєшся на
певний час. why? Pourquoi? Чому,
бляха-муха? (Kr, 2001, № 9). БСРЖ, 66
БЛЯШАНКА, -и, ж.; авто, э/срм;
ірон -жарт. Легковий автомобіль.
Долати подальший шлях у «бляшанці», як
жартома називала Ірина автомобілі,
за такої погоди було знущанням (С. Бо-
ртніков, Карателі).
БОБЁР, бобра, ч.; нарк Наркоман. / він
розказував мені геть чисто все, бо
кому шо розпатякає коньчєний бобер???
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
БОБИК, -а, ч. 1. крим.; зневажт.
Рядовий МІЛІЦІОНер. БСРЖ, 67, СЖЗ, 18, ЯБМ, 1,
104.
2. крим , жрм Міліцейська машина.
Додому привезли Бугайка на «бобикові» -
увесь двір позбігався дивитися (Б Жо-
лдак, Спокуси). БСРЖ, 67, сжз, 18, ябм, і,
104.
3. мол.; презирл. Те саме, що ШІСТКА5.
сумс, 165 ¦ Бобик здох, мол;
жарт.-ірон Про стан втоми,
виснаження. Бобик здох - «Я втомився,
більше не можу» (КСМС).
4. комп. Знак @.
БОДУН
БОДУН, -а, ч. 1. мол., жрм, крим.
Погане самопочуття після пиятики; алкого-
льно-абстинентний синдром, похмілля.
Що це за панібратство — о пів на
шосту ранку позичати руб п 'ятдесят на
пиво, бо сп 'яніння уже плавно
перейшло в бодун? (С. Пиркало, Зелена
Маргарита); Л я уже невиліковно хворий, я ще
не знав такого бодуна.. Мені так
радісно й кайфово, як після пляшки доброго
вина (О. Соловей, Осінній Хадж); <...>
чочовік - істота примітивна, майже
одноклітинна, тому «бодун» в нього
більш яскравий та швидкоплинний
(ПІК, 2001, № 4); БСРЖ, 68, СУМС, 165;
ТСРОЖ, 14, ЯБМ, 1, 105. ¦ ДеіІЬ
СВЯТОГО бодуна, мол. День, коли нічого не
робиш через похмілля. СУМС» 165. З
[важкого, великого] бодуна, мол., жрм.
У стані похмілля,
алкогольно-абстинентного синдрому. А сама ж ти,
потіпахо, не далі як учора ходила нечесана,
«з бодуна».. (О. Яровий, Тексти);
Наступного ранку з важкого бодуна цей
тип пішов до церкви і прийняв
православ'я (Л. Дереш, Архе); Деякі фрази
неможливо розшифрувати. Здається,
що автори писали її з великого бодуна,
під тиском нестачі грошей «для опо-
хмелу» (Kr, 2001, № 19). БСРЖ, 68, СУМС,
165, ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105
2. мол. Пиятика. Ще тиждень - на
картоплю і бодун (УМ, 04.05.2001).
БОДУННИЙ, -а, -є; мол., жрм. Про
людину в стані алкогольного похмілля. До
речі, похмільна амнезія теж: рівною
мірою притаманна обом «бодунним»
статям (ПіК, 2001, № 4).
БОДУШНИЙ, -а, -є; мол.,, жрм.
Пов'язаний з похміллям. Бодушне обличчя.
БОЙФГЕНД
БОДЯГА, -и, .ж*. 1. крим. Пістолет.
БСРЖ, 68, СЖЗ, 19
2. крим,; несхвальн. Базіка. БСРЖ, 68, СЖЗ,
19; ЯБМ, 1, 105.
3. крим. Політура. СЖЗ, 19; БСРЖ, 68 //
Меблевий лак, спиртний сурогат. БСРЖ,
68, ЯБМ, 1, 105
4. мол. Горілка. <...> Патріярх Бу-Ба-Бу,
тицьнувши пальцем, мовив: «Ти, малий,
побіжиш сьогодні за водкою». Чимало
бодяги було випито з тієї пори (Kr,
2001, № 1). СЖЗ, 13
БОДЯЖИТИ, -яжу, -яжиш, недок.
1. мол. Пиячити. СУМС, 165.
2. що, нарк. Готувати рідкі наркотичні
речОВИНИ. БСРЖ, 68, СУМС, 165
БОДЯЖНИИ, -а, -є; мол. Несправжній,
підроблений. Перевернувши скляну
банку, слід подивитись на цілість
нижніх гранул. Якщо вони розсипались
в порошок —кава «бодяжна» (CM,
10.06.1998),
БОЄЦЬ, бійця, ч.\ мол. Те саме, що
БАНДИТ. ПСУМС, 8
БОЙОВИК, -а, ч. 1. маф. Член
мафіозної «сім'ї», який посідає рядове
становище і добре володіє вогнепальною
зброєю. Запитувати про щось було
безглуздям. Що серйозне може знати
звичайний бойовик* (А. Кокотюха,
Останній раз). Міцний мускулястий
бойовик. ЯБМ, 1, 105.
2. мол., гопн. Шанобливе звертання до
незнайомої людини одного з мовцем
віку. ПСУМС, 8.
БОЙФРЁНД, -а, ч.; мол.; жрм.
Коханець, приятель жінки. На Заході
байдуже, одружена жінка чи ні, має вона
чоловіка чи бойфренда - це її приватна
БОКАЛ
62
БОМБОНУТИ
справа (Є. Кононенко, Березіль, 2002,
No 7-8)
¦ Від англ. розм. boy-friend - «коханий;
парубок; юнак».
БОКАЛ, -а, ч. ¦ Дати бокал пива, мол.
Ударити по нирках. СУМС, 165
БОЛВАНКА, -и, ж.; мол. Масивний
золотий перстень, сумс, 165.
БОЛТ, -а, ч.; жрм.; кріш.; згруб.
Чоловічий статевий орган. ¦ Болт
класти / покласти (забити) кого, на
що. 1) Ставитись / поставитись до
когось, чогось байдуже. Барс і далі
кладе на хазяїна болт і бігає між
деревами, нюхає сніг (А. Дністровий,
Пацики); <...> і робіть собі ЩО
ХОЧЕТЕ, бо я болт забив на
сновидіння... (Л. Дереш, Культ). 2)
Рішуче покінчити з чимсь, перестати
займатись чимось Друзі запевняли
Славка, що це - вірняк і підбивали
«забити болт на ІТР» та державну
службу. Щоб, нарешті, працювати на
себе Руками, біля зелиіі, на повітрі
(В. Діброва, Збіговиська).
БОМБА, -и, ж. 1. крим., жрм. Пляшка
дешевого спиртного напою місткістю
0,75 л. Заходив у перший ліпший генде-
лик найнижчого ієрархічного ступеня.
Дешева горілчана бомба спершу не
тішила. Канапка із допотопної свіжості
ковбасою, сто, двісті.. Рятівна волога
почала додавати охоти до мислення
(С. Процюк, Червона троянда, чорна
троянда). БСРЖ, 70, СЖЗ, 19; ЯБМ, 1,111
2. мол. Суміш шампанського зі спиртом.
<...> я на випускний вечір взяв шампу-
сік. І долив туди спиртяги. Грам сто
п 'ятдесят влазить. <...> А це ж бомба
зо спиртом (Б. Жолдак, Топінамбур,
сину).
3. студ., шк. Шпаргалка на великому
аркуші паперу з повною відповіддю на
питання. БСРЖ, 70, СУМС, 165
4. мол. Неприємна й брехлива
інформація про когось, компромат. Такої бомби
не сподівалась, та ще й від нібито
доброго знайомого. СУМС, 166.
5. мол. Напад метеоризму або зіпсоване
в результаті цього повітря. СУМС, 166.
6. мол., жрм. Про те, що вражає, дивує
(у позитивному сенсі).
БОМБЕЙ, -ю, ч.\ мол. Студентська
їдальня. СУМС, 166.
¦ Див. БОМБИТИ2.
БОМБЕЙСЬКИЙ, -а, -є, мол., схвальн.
Гарний, відмінної якости.
¦ Від БОМБА6.
БОМБИТИ, -блю, -биш, недок. 1. що,
крим. Обкрадати (помешкання, офіс
тощо). Заробляли вони на інших справах
Торгівля викраденими автомобілями,
запчастинами. «Бомбила» команда
також помешкання (CM, 06.03.1998)
СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, ill. ¦ Бомбити
Київ, крим. Приїхати до Києва для
скоєння злочину, сжз, 19
2. кого; мол. Обкрадати когось. Саша
Машталір і Кнопка вже тоді думали,
як в Польщу їхати і поляків бомбити
<...> (А. Дністровий, Пацики).
3. крим. Просити добавки у їдальні.
БСРЖ, 71; СЖЗ, 19, ЯБМ, 1, 112.
БОМБОНУТИ; БОМБАНУТИ, -ну, -неш,
док. (що, кого)] крим. Пограбувати
щось.-Якщо хочеш бомбонути
ощадкасу - не раджу, з готівкою в держави
БОМЖ
63
БОМЖАТНИК
хріновенько (А. Кокотюха, Тупик для
втікача); Обидва кажуть, ніби вони з
бригади Ніби першу квартиру бомба-
нули з рік тому. Ніби ця в них ювілейна
-десята, двадцять п'ятау п'ятдесята,
сота (Ю. Андрухович, Мальборк і
хрестоносці).
¦ Див. БОМБИТИЬ
БОМЖ, -а, ч.; жрм. Людина без житла;
волоцюга. Іван Новаковський, на
прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня
Каїн, гнаний і упосліджений (себто у
послід перемінений) літератор, видавець
і культуролог, бомж:, останніх років
п'ятнадцять намагається нелегально
спати у гуртожитку, з якою метою
навіть узяв церковний шлюб у Мар "іній
Рощі з прописаною у гуртожитку
епілептичкою Василісою <...> (Ю.
Андрухович, Московіада); П'яні бомжі
танцюють під музику (В. Щербань,
Тексти); Тема нашого іронічного
дослідження - бомжі як маргінали та
невротично яскраві особистості (ПІК,
2001, № 18). * У порівн. Цей марний
день як бомж: /липкими пальцями дощу
І за комір ліз ґ аби тіло знайти <...>
(Ю. Ковалів, Смолоскипи, 1998, № 4); /
голуби сполохані й лякливі - Блакитні
душі вмерлих тут «бомжів» (С. Жа-
Дан, Молоде ВИНО). БСРЖ, 71; СУМС, 166;
ябм, і, 112. ¦ Як воша на бомжі. Про
бідне, злиденне життя. А ще як
подивишся каталог «Отто», взагалі
відчуваєш себе вошею! Вошею на бомжі!
(Є. Кононенко, Різними мовами).
¦ Калька з рос. абревіятури - міл.
жарґ. «без определенного места
жительства». БСРЖ, 71; ТСРОЖ, 16.
БОМЖА, 1. -і, ч. і ж. Те саме, що
БОМЖ.
2. -ати, с; жрм\ мн бомжата. Пестл. до
БОМЖ. В школі стояв такий холод,
що до третього уроку діти не
витримували, перетворювались на посинілих
бомжат і нічого не сприймали, жодної
науки (Г. Тарасюк, День скаженої
парасольки).
БОМЖАК, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що
БОМЖ. Бомжаки й алкаші усюди
лазять.
БОМЖАРА, -и, ч.; мол. Те саме, що
БОМЖ. / коли під широкими вікнами
«В дорозі» проходив сивобородий, як
біблійний мудрець, бомжара, Стасик
Шнапс проводив його тужним, навіть
убивчим поглядом (О. Ульяненко,
Рецидив); Наче останній бомжара, він
затягується недопалком... (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
БОМЖАРІЙ, -ію, ч.; жрм. Те саме, що
БОМЖАТНИК і. У нас не бомоісарій і
не витверезник,- као/суть працівники
відділення (Поступ, 22.03.2000).
БОМЖАРСЬКИЙ, -а, -є; жрм. Те саме,
що БОМЖАЦЬКИЙ. «Так: зміни,
опозиція - то все добре і я „за ", але чому
це все обов'язково повинно мати бом-
жарське обличчя!» (УС, 2001, ч. 27).
БОМЖАТНИК, -а, ч, 1. жрм. Приймаль-
ник-розподільник для бомжів. <...>
[жваве босяцьке гострослів'я] дещо ес-
тетизоване грамотіями в слідчих
ізоляторах, «допрах», таборах,
пересильних тюрмах, лагпунктах,
бомжатниках <...> (Є. Пашковський, Щоденний
жезл); У простолюдді його називають
«бомжатник». Офіційно - спецприй-
БОМЖАТНЯ
мальник для утримання
заарештованих осіб (УМ, 17.03.2001). БСРЖ, 71
2. мол. Місце, де збираються й ночують
бомжі. Еомжатникї - вигукнув заїка -
У підвалі! (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). СУМС, 166
3. Брудне, захаращене приміщення.
СУМС, 166
БОМЖАТНЯ, -і, ж.; .-жрм. Те саме, що
БОМЖАТНИК2. <...> впізнавав холод
<...> витверезників, «капезе», бомжа-
тень і моргів <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл).
БОМЖАЦЬКИИ, -а, -є; жрм. Такий, що
має стосунок до бомжів, належить їм.
[Ненависть], що змушує
підслуховувати бомжацькі дискурси у занюханих
Наливайках, де пульсує оптимістична
комуністичність цін <...> (Kr, 2000,
№ 8). БСРЖ, 71
БОМЖЕНЯ, -яти, ч. і ж., мн. бомженя-
та; жрм Пестл. до БОМЖ. Весняні
канікули настануть і для бомженят
(Хрещатик, 14.03.2002).
БОМЖЙХА, -и, ж; жрм. Ж. до БОМЖ.
Стара пиячка, що опустилася,
бомжиха, вона так і не зрозуміла за
все своє багатостраждальне життя,
які ж такі страшні злочини скоїла, за
котрі судді нарекли її рецидивісткою
(М. Омельченко, Свято біди); Це ШУ-
РА-бомжиха, вона несе на собі
неймовірних розмірів лантуха (Б. Жолдак,
Голодна кров). * Образно. Зима-бом-
жиха вступила в свої права (День,
26.02.1999).
БОМЖЙХОВИЙ, -а, -є; жрм Принале-
жний або властивий БОМЖИСІ. Й на-
БОНЗА
решті побачив секрет швидкого бом-
жихового зникання, та спритно по
діагоналі перекотилася ослонами й
провалилася у отвір сектору (Б.
Жолдак, Бог буває).
БОМЖЙЦЯ, -і, ж.; мол., жрм. Те саме,
що БОМЖИХА. Бомжиця вдала, хцо не
почула, і Вадя відчув себе випитим
пивом (Б. Жолдак, Бог буває).
БОМЖІВСЬКИИ, -а, -є; мол, жрм Je
саме, що БОМЖАЦЬКИИ. <...>
налапавши в кишені одноразове голільне
лезо, яке носив за бомжівським звичаєм
голитися у вбиральнях <...> (Є.
Пашковський, Щоденний жезл).
БОМЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; жрм
Не мати домівки; бродяжити. / не
кажіть, що я бомжую - купив квартиру
на даху я (УМ, 26.01.1998). БСРЖ, 71
БОМЖУВАТИЙ, -а, -е.; жрм. Який
зовнішнім виглядом, манерами,
поведінкою нагадує бомжа. X. відчуває - до
Святошино не доїде, помре тут, серед
цих столичних відламків, лубкової
розкоші мегаполісу, бомжуватих касандр
і рожевощоких оптимістів (С. Про-
цюк, Там, де поплутано кольори); Бом-
жуватий чоловік у лахмітті.
БОМЖУВАТО, присл. до
БОМЖУВАТИЙ. [ Ш у р а: ] <...> я можу многое
цікаве розказать.. [Настя:] Що?
[ Ш у р а: ] (бомжувато). Свою жизнь
(Б. Жолдак, Голодна кров).
БОНЗА, -и, ч; крим., жрм\ ірон.\ заст
Представник номенклатури КПРС. <...>
оце кілька днів тому побувала в одного
обкомівського бонзи, то - віриш7 Після
того, що там побачила, моя оселя
порівняно з його здається конурою
64
БОНУС,
(В. Врублевський, Замах на генсека);
Комуністичні бонзи, як-то М. Бухарін,
розчищали собі місце академіків
знищенням старих наукових кадрів, що
сповідували принцип - «Платон мені
друг, та істина дорожча» (Kr, 2001,
№ 13). БСРЖ, 71, ЯБМ, 1, 112.
БОНУС, -а, ч.; мол:, схвальн. Щось дуже
гарне, сумс, 166
¦ Від франц. bon - «добрий, якісний,
гарний», з лат. bonus.
БОРДА, -и, ж.\ комп. Материнська
плата комп'ютера. Синишин, 24
¦ 3 англ. board - «(монтажна) плата».
БОРДЕЛЬЄРО, невідм, с.\ мол,; жарт.
Місце, де можна весело провести час.
СУМС, 166.
¦ Від літер, бордель - «будинок
розпусти».
БОРЗИЙ, -а. -є: -а. -є; жрм. Нахабна,
нав'язлива людина. - Що за молодь пі-
шла1" Нахабні, борзі!!! Самі сидячи
ідуть, місцем поступитися не
можуть! (УМ, 19.04.2000). СЖЗ, 19, Юга-
новы, 37 // Задерикуватий. Чабаненко 1992,
98
БОРМОТА, -и, ж.; жрм.; жарт.-ірон.
Те саме, що БОРМОТУХА1. <...> бор-
мота по червінцю, біленька по
четвертаку <...> (Є. Пашковський, Безодня).
БОРМОТОЛОГ, -а, ч.\ крим., жрм;
жарт П'яниця. З тобою, бормотоло-
гом, хіба звариш кашу, як у тебе
тільки водка й на умі? (Чабаненко 1992).
СЖЗ, 19
БОРМОТУХА, -и, ж.; жрм; жарт.-ірон.
1. Дешеве вино низької якости. <...> і від
благодатної тиші серце подорожньо
5 — 5-1468
БОРТОНУТИ
сохне маківкою і шелестить
насінинами самотніх видінь, де хазяйка
надвечір торгувала бормотухою і відсварю-
валась від грузинів (Є. Пашковський,
Безодня); Для цього найняв робітників,
які змивали етикетки з пляшок з
дешевою бормотухою «Альмінська
долина»... (УМ, 30.01.2001). СЖЗ, 19,
Чабаненко 1992, 66; ЯБМ, 1, 113.
2. жрм. Алкогольний напій сумнівної
якости. Дослідження алкоголю в
лабораторії показує, що він не відповідає
нормативам якості, бо більшість
пляшок замість заводського напою
наповнена підозрілою «бормотухою» (УМ,
02.11.1999).
БОРМОТУШНИК, -а, ч.; жрм; жарт.
Те саме, що БОРМОТОЛОГ.
БОРОДА, -и, ж. ¦ Дати в бороду, мол
Ударити в щелепу. СУМС, 166
Пришити бороду кому 1) мол., крим.; несх-
вальн Обдурити, підвести когось.- Ви,
я бачу, досі маєте мене за лоха,
котрому хочете пришити бороду (В. Сичев-
ський, У кожного своє пекло). БСРЖ, 72,
СЖЗ, 85, ЯБМ, 1, 241. 2) Крим. ЗіІИКНуТИ 3
краденим. БСРЖ, 72, СЖЗ, 85
БОРОТИСЯ, -рюся, -решся, недок.; мол.
Здійснювати статевий акт. СУМС, 166
БОРТ, -у, ч.; арм. Те саме, що
БЕТОНОМІШАЛКА. Балабш. ¦ Бути На
борту, комп. Про наявне
програмно-технічне забезпечення комп'ютера. Мама зі
Звуком на борту. Синишин, 24.
БОРТОНУТИ, -ну, -неш, док.; крим.,
жрм. Відштовхнути когось; позбавити
товариства. <...> молодий з
каштановою борідкою лікар гавкнув кінську
долю люміналу, бортонув ангела <...>
65
БОРЩ
66
БОЧКл
(Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 73,
СЖЗ, 20, ЯБМ, 1, 113
БОРЩ, -у, ч. ¦ Кислий борщ, парк
Лізергшова кислота (ЛСД). Кислим
борщем в п'яту двинутись, нарк.,
жарт Увести собі ЛСД.
БОС, -а, ч. 1. мол. Батько. СУМС, 166
2. крим Великий начальник. ЯБМ, 1,
114.// мол., жрм. Начальник на роботі.
СУМС, 166
¦ Від англ. boss - «хазяїн,
підприємець».
БОСЯК, -а, ч ; комп ; жарт 1. Те саме,
ЩО ВАСІК. Синишин, 24
2. Програміст мовою «Basic». Босяків
поменшало. Синишин, 24
БОТАН, -а, ч; шк., студ.\ жарт -ірон.
Відмінник, старанний, зразковий учень
Сьогодні на світовії! літературі
несподівано для себе отримую п 'ятірку, й це
мене круто вставляє Здивований
коновал дивиться на мене і каже' ти шо,
гоніш9 Ти шо, ботан? (А. Дністровий,
Пацики). БСРЖ, 73
¦ Див. БОТАНІК1.
БОТАНІК, -а, ч 1. шк; жарт -грон.
Відмінник, старанний учень. БСРЖ, 73
2. нарк. Наркоман-початювець, який
заборгував торгівцям наркотиками і
відпрацьовує борг на зборі маку,
конопель. БСРЖ, 74 // жрм Наркоман.
Наркоманів у Нововолинську називають
мирним прізвиськом «ботаніки».
«Ботаніки» — народ спокійний. Нікого не
чіпають, битися не лізуть, політикою,
економікою не цікавляться. Живуть
одним днем, думають лише про дозу
(ВЗ, 23 07.2002).
БОТАТИ, -аю, -аєш, недок.\ крим.
Говорити, промовляти; розповідати щось
Степанида викликає мене в кабінет і
ботає- «Я тебе викликала, щоб
поговорити з тобою, як із дочкою» (Б. Жол-
дак, Спокуси); Підростаюче покоління
замість української або російської
мови вибрало свою, точніше - нашу мову,
«блатну феньку», на якій «ботають» і
простий обиватель, і депутати, і
журналісти (М. Марк, Хохлацький
апокаліпсис). БСРЖ, 74, СЖЗ, 20, ЯБМ, І, 114
¦ Від рос. діал. ботати - стукати,
утворювати шум.
БОТИ, -ів, мн. ¦ Боти двинути (здви-
нути), жрм Померти, фссгд, 36.
БОТИНОК, -нка, ч.\ шк. Директор
школи СУМС, 166
БОЧКА, -и, ж. 1. крим, тюр
Сторожова будка, вартова вишка на КПП. БСРЖ,
74; СЖЗ, 20, ЯБМ, 1, 115
2. муз Великий (басовий) барабан
БСРЖ, 74, ПСУМС, 9
3. мол. Модель автомобіля марки «Opel»
або «BMW» з круглими боками. СУМС,
167
4. авто Модель автомобіля марки
«Audi-80». ¦ Бочку котити
(покотити) на кого] крим, мол., жрм
Сварити / насварити когось, звинувачуючи у
чомусь; виявляти агресію щодо когось
Щодня олігархи котитимуть бочку на
олігархів — за те, іцо ті є олігархами
(ПІК, 2002, № 5); - Поясни тепер,-
вимогливо казав він,- чому це ти на
полковника Урилова бочку покотив9
(Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 74,
ФССГД, 36, ЯБМ, 2, 415
БРАМА 67
БРАМА, -и, ж. ¦ Ставити браму, мол
Наливати чарку кожному, xtq
приїжджає на весілля і проходить через
ворота. СУМС, 167.
БРАСЛЕТИ, -ів, мн.\ крим. Наручники.
Однак, бійці спецпідрозділу «Беркут»
швиденько їх заспокоїли, одягли на них
«браслети». (КО, 1999, № 12); Тіль-
ш-но правоохоронці отримали
«зелені», на їхніх руках замкнулися
«браслети» (УМ, 22.04.1999); <...> він Навіть
із «браслетами» на руках кидався на
міліцію із диким гарчанням (УМ,
15.03.2001). БСРЖ, 75; ЯБМ, 1, 116
¦ Від франц. bracelet.
БРАТ, -а, ч. ¦ Молочні брати, жрм,
жарт.-ірон. Чоловіки, що перебувають
у статевому зв'язку з однією жінкою.-
Будеш нашим молочним братом!
Телиця - перший клас! (Ю. Покальчук, Те,
що на споді). БСРЖ, 75.
БРАТАН, -а, ч 1. мол. Дружнє
звертання до чоловіка. Добре, братани,-
сказав Шевель.- Я на одній нозі далеко не
застрибну. Давайте мою частку
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб);
- Слухай, Колян, дай сьогоднішню
газету- Тобі яку, братан? - Та будь-яку -
яка сьогодні дата подивлюся (МЧ,
26.04.2001). БСРЖГ 75, ПСУМС, 9.
2. крим. Молодший в ієрархії мафіозної
структури, який виконує завдання, що
потребують жорстокости та фізичної
сили. У зад «Мерседесу» врізається
«Таврія», з «мерса», звісно, вилазить
крутий братан, підходить до «Таврії»
(УМ, 04.09.2001). БСРЖ, 75.
БРАТВА, -й, ж. у збірн. 1. крим.
Товариші, приятелі; спільники одного злочи-
БРАТЕЛЬНИК
ну.- Гайда, поговоримо з героєм. Зуб
вийшов на алею, за ним ще п 'ятеро,
руки в кишенях, незалежний вигляд,-
гуляй, братва (В. Гужва, Плато над
прірвою); Ще з братви можуть статись
брати, / А найбільше й хотілося
братства (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ,
75, СЖЗ, 20
2. тюр. Тюремна, табірна спільнота.- Я
ось недавно із зони вийшов. Тепер
гуляю. Зачекай хвилинку. Коли він з
'явився знову, Басилашвілі побачив у його
руці величезну троянду.- Це тобі,
артисте. Братва тебе любить! -
вимовив він (День, 01.10.1999). БСРЖ, 75,
СЖЗ, 20, ЯБМ, І, 116
3, крим. Члени угруповань рекетирів,
кримінальних структур в економіці,
мафіозних угруповань. Братва не
в'яжеться з архітектурою Львова, з
отим уявченням про нього як про
П'ємонт України, як про останню
твердиню національного духу (День, 1999,
№ 20); Як сказав якось Сергій Куніцин,
братва в основному з Криму вже
виїхала, але хтось іще міг залишитися (УМ,
29.04.1999), БСРЖ, 75.
БРАТЕЛЛО, невідм.у ч.\ мол.; жарт. Те
саме, що БРАТАНІ,- Слухай, брател-
ло, а вони знову однакові! Що ж тепер
робити? - Так дістали ці тачки. Давай
запам'ятаємо* твоя буде біла, а моя
чорна! (УМ, 12.12.2000). БСРЖ, 75;
КСМС; СУМС, 167.
БРАТЕЛЬНИК, -a, ч.\ жрм. Брат. Того
ж таки вечора брательник з
порога, наче постамент генералу Панфіло-
ву: «Шуруй на роботу!..» - і знов за
7
5*
БРАТКА
якісь креслення (О. Ульяненко, Ізгої).
БСРЖ, 75
БРАТКА, -и, ч.\ мол. Те саме, що
БРАТАН. СУМС, 167.
БРАТОК, -тка, ч 1. крим. Член
угруповання рекетирів чи інших
кримінальних структур. Мирон похолов,
«братки»! він їх упізнав¦' По прикиду і лщ
нездешнем вираженьї (Г. Тарасюк, Сни
анахорета). Так само я потрактував би
ймовірну наближеність митця до
кримінальних кіл Чого гріха таїти, люб-
лять братки часом бухнути в
екзотичній компанії бородатих геніїв . (ЛП,
2001, ч. 2); Саме в квартиру
житлового будинку, що поруч, постраждалий
повинен був принести 4 тисячі доларів
місцевому «братку» (УМ, 24 05.2000);
Але понад усе приголомшив один
чоловік, класичний «мордоворот»,
типажний наш «браток», з супермаркетсь-
ким візком, наповненим вазончиками із
квітами (УїСС, 999, № 33).
Бритоголові братки Круті братки БСРЖ, 75.
2. тюр. Член тюремної, табірної
спільноти. Психологічною корекцією
займаються не психологи, а «братки». Саме
вони адаптують людину в «зоні», саме
вони на свій смак готують її до
чесного життя на волі після звільнення
(УМ, 24.05.2000).
3. мол Те саме, що БРАТАНІ. СУМС, 167
БРАТУХА, -и, ч.; мол. Те саме, що
БРАТАНІ. <...> нема ані шеляга, братухо,
вибач, не ображайся... (А. Кокотюха,
Тупик для втікача). Зрештою, я зовсім
забув про це чудо техніки після того,
як перед сном відключив трубку -
набридли «братухи», які нескінченно
І БРИГАДд
дзвонили Іллі (С. Бортніков, Чистила
ник), сумс, 167
БРАТУШКА, -и, ч.\ мол. Те саме, щ0
БРАТАНІ. СУМС, 167
БРАУЗЕР, -а, ч.\ комп Програма для
роботи В ІНТернетІ. Синишин, 24
¦ Від англ browser.
БРЁЙКАТИ, -аю, -аєш, недок.; комп.
Переривати роботу програми за
допомогою Ctrl-C або Ctrl-Break. Синишин, 24
БРЕНД, -а, ч; мол., жрм. Щось нове
Практично всі імпортні ліки ввозили в
Україну та реєстрували як оригінальні
препарати, хоча певну частину цих
«брендів» становили так звані генери-
чні копії(ПІК, 2002, № 25-26). БСРЖ, 78
¦ Від англ. brand-new - «абсолютно
новий».
БРЕХУНЕЦЬ1, -нця, ч.\ крим, мол,
жарт Радіо. Зранку й увечері
«брехунець» грав новий гімн, створений
відомим гімнотворцем сучасності (І. Пав-
люк, Біографія дерева); Сьогодні ні з
того ні з сього заговорив «брехунець» -
радіоточка, яка замовкла ще узимку
(О. Думанська, Ексклюзив). СЖЗ, 20,
СУМС, 167.
БРЕХУНЕЦЬ2, -нця, ч; мол.; жарт.
Чоловічий статевий орган - Не обманюй,
будь ласка. Бо я тобі зараз його
відкушу.- Кого? - запитую я.- Брехунця -
каже Рита (В. Шкляр, Елементал).
БРИГАДА, -и, ж. 1. крим Злочинне
угруповання; банда, кримінальна
структура. БСРЖ, 76
2. тюр Злочинна група у ВТК. БСРЖ, 76,
ЯБМ, 1, 76.
3. маф. Група рекетирів. ЯБМ, і, 76
БРИГАДИР
4. мол. Напівмілітаризоване
угруповання (гопників, фашистів, скінхедів та
1Н.). СУМС, 167.
БРИГАДИР, -а, ч.; мол.; маф. Людина з
високим соціяльним статусом у напів-
кримінальному середовищі;
найголовніший у БРИҐАДІ. СУМС, 167
БРИТВА, -и, ж.; жрм. Гарна машина.
Бритва - гарна машина (Сленг-лік-
без4).
БРИТИ, -ию, -иєш, недок., мол. 1. Іти.
Бриєм звідси.
2. що Грабувати.
БРИТОГОЛОВИЙ, крим., міл., жрм.
1. -ого. Молодий рядовий член
злочинного угруповання, характерною
ознакою зовнішности якого є стрижена
голова й кремезна статура. // Те саме, що
СКІНХЕД.
2. -а, -є. З остриженою головою, як у
молодого члена злочинного угруповання.
Перед входом тусувалися
справжнісінькі бритоголові «сфінкси» - «батьки,
блін, жаху» (ПІК, 2002, № 31).
БРОДВЕЙ, -ю, ч.; мол., жрм.
Центральна вулиця міста. БСРЖ, 77; СЖЗ, 21; СУМС,
167, ябм, і, 129. // Озеленена частина
Хрещатика.
БРОДИЛКА, -и, ж ; комп. Комп'ютерна
гра, в якій треба виконувати
різноманітні дії аби віднайти вихід. БСРЖ, 77, Си-
нишин, 24
БРОЙЛЕР, -а, ч,; жрм; жарт.-ірон.
Товста людина. БСРЖ, 77
БРОНЬОВИК, -а, ч. 1. мол. Людина з
повільною реакцією; дурень. СУМС, 167.
2. арм. Труна. СУМС, 167.
БУГОР
БРЮЛИК, -а, ч.у частіше мн. брюлики,
-ів; мол.і жрм< Діяманти. <...> як
ще можна ставитися до
використання «понтифічками» (від слова понти)
хрестів із брюликами <...> (УМ,
05.06.2002). БСРЖ, 37.
БУБЙР, -а, «v.; мол. Товстий і низький
чоловік. СУМС, 167
БУБІ-ЛУБІ, невідм.; мн.; мол.; зах.
Жіночі груди.
БУБЛИК1, -а, ч. 1. авто, жрм. Колесо
- Бублики з тачок знімати, чортів на
золотішко і гимотки пробивати - це
нормально (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії). БСРЖ, 51
2. спорт Оцінка «0» балів. <..> в ривку
посів 9-е місце, а в поштовху отримав
«бублика» (СГ, 17.11.2001). БСРЖ, 51.
БУБЛИК2, -а, ч ; крим. Повія. СЖЗ, 21.
БУ-БУ, невідм. с; мол. Те саме, що БО-
ДУНі.
БУГОР, бугра, ч. 1. крим. Бригадир у
колонії. БСРЖ, 79, СЖЗ, 21.
2. Особа, яка верховодить серед в'язнів;
авторитет у середовищі злочинців.
Мешканець м Сміла Микола Московчен-
ко, який сидів разом з Януковичем у
Кременчуці, стверджує, що Віктор
Федорович в ув 'язненні був «бугром» і
активно співробітничав з
адміністрацією колонії (Грані, 29.11.2004). БСРЖ,
79, СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 125
¦ За бугор, жрм За кордон. Годували,
годували, а він дремене за бугор на
ПИЖ, та ще й під чужим прізвищем
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло); Загалом же, брати з собою «за бу~
гор» дозволяється не більше 11 тис.
гривень (УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 79,
БУДКА
70
БУЛЬО-МУЛЬО
тсря, из 3-за бугра, жрм 3-за
кордону. Міністерство аграрної' політики
спільно з Державним митніш
комітетом підписали листа, яким до 1
вересня дозволили завозити «з-за бугра»
сільгоспмашини (УМ, 21.06.2001). БСРЖ,
79, ТСРЯ, 113
БУДКА, -и, ж.\ крим., жрм\ згруб.
1. Обличчя. БСРЖ, 79, СЖЗ, 21, СУМС, 168;
ЯБМ, 1, 126
2. Торпвельна ятка. БСРЖ, 79. // Кіоск з
обміну валюти. Комов поставив
«будку» в одному з найпрестижніших
магазинів Києва <...> (С. Бортніков, Карате-
лі).
БУДУЛАЙ, -я, ч.; мол. Циган. СУМС, 168
БУЗА, -и, ж; кріт. 1. Скандал, бійка.
БСРЖ, 79; ЯБМ, 1, 127
2. Брехня, нісенітниця. ЯБМ, 1, 1127
¦ 3 тюрк.: buza, boza - «пиво, напій із
проса». Горбач 1996, 23, Грачев, Мокиенко 53
БУЗЙТИ, -зиш, недок. 1. крим.
Влаштовувати конфлікт, скандал, бійку. БСРЖ,
79, СЖЗ, 21. ¦ Бузу бузити, жрм Те
саме. <...> робітники на заводському
ґанку/ лаштують косяки, бузять бузу
<...> (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову).
2. мол. Брехати, обманювати.- Я так і
подумав, що бузиш,- сказав Донька й
поворушив лопатками, щоб звідти
випав ножака жінчиного погляду (В.
Шевчук, Розлучення по-українському).
БСРЖ, 79
БУЙОК, буйка, ж.; крим Чоловічий
статевий орган, сжз, 21
¦ Заплив за буйок. Надмірність у
вживанні алкоголю. Ми з ним разом пили,
часто ходили по барах, влаштовували
кількаденні алкогольні запливи за буйки
<...> (С. Жадан, Біґ Мак).
БУКА, -и, ж.; комп Портативний
комп'ютер (ноутбук). Синишин, 24.
¦ Від англ. notebook.
БУЛКА, -и, ж.\ частіше мн. булки, -лок
1. крим:, жарт Сідниці. БСРЖ, 80; СЖЗ,
21.
2. мол.; жарт. М'язи. СУМС, 168.
БУЛКОТРЯС, -а, ч.; мол Дискотека.
БУЛЛС, невід ¦ Чикаго буллс. Те
саме, що БИК1. СУМС, 168
БУЛЬБАШ, -а, ч; крим Білорус. ЯБМ, і,
131
¦ Від бульба - «картопля».
БУЛЬБАШКА, -и, ж; крим., жрм. Ж
до БУЛЬБАШ.- Вперше спробувала
[кнедлі] у Мінську, у мене товаришка
бульбашка (А. Морговський, Смерть у
Золотих Пісках)
БУЛЬБІК, -а, ч.; нарк. Те саме, що
БУЛЬБУЛЯТОР. Він повертає назад
бульбік і жестом спонукає
продовжувати (Л. Дереш, Архе).
БУЛЬБОІД, -а, ч; мол.; жарт Рот
СУМС, 168
БУЛЬБОФАН, -у, ч.; нарк. Те саме, що
БУЛЬБУЛЯТОР.
БУЛЬБУЛЯТОР, -у, ч; нарк. Пристрій
для куріння наркотичної речовини /
виросла б вона [конопелька] висо-
ко-окою і густою, дітям на радість, а
мені на бульбулятор (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
БУЛЬО-МУЛЬО, невідм, ч. і ж.; мол,
жрм; ірон -зневажл. Недоумкувата
людина, переважно з села.
БУЛЬТЕР'ЄР
БУЛЬТЕР'ЄР, -а, ч.; мол.; ірон.-зне-
важл Людина міцної статури,
недалека, розумово обмежена.- То як мені
тепер явити його, після всього сказаного,
як він повинен урешті вийти до своїх
гостей - цей жлоб, рогуль, бультер^єр,
мордоворот, жужик, увесь в лащюгса і
телефонах? (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів).
БУМ-БУМ, невідм., ч ; мол.; жарт.
Статевий акт. Може, згадала наш
ексклюзивний бум-бум і їй хочеться ще?
(А. Дністровий, Місто уповільненої
Дії).
БУМЕРАНГИ, -ів, мн.; мол, арм.;
жарт.-ірон Дуже брудні шкарпетки.
БСРЖ, 81; СУМС, 168.
БУНГАЛО, невідм., ч.; мол Притон.
БУНДЕС, -а, V; мол 1. ФРН. Він [афе-
рюга] позичив купу грошей і вирішив
злиняти у Бундес. (С. Бортніков,
Карателі). БСРЖ, 81; СУМС, 168
2. Товари німецького виробництва.
СУМС, 168
БУНКЕР, -а, ч. І.мол. Дискотека з
музикою в стилі «техно». СУМС, 168.
2. крим.; жарт -ірон. Живіт. БСРЖ, 81;
ЯБМ, І, 131.
БУРА, -й, ж.; крим., жрм. Азартна гра в
карти. Вже добряче підтерті вище
колін Павлові вельветові «Левіс», куплені
якраз на виграні в буру гроші (її. Воль-
вач, Кляса)*
БУРАТІНО, невідм., ч.; мол.; жарт.-
ірон. 1. Людина із загальмованою
реакцією; тупа. БСРЖ, 82; СУМС, 168.
2. Блювання. СУМС, 168.
БУС
БУРЖУЙСЬКИЙ, -а, ге; жарт.-ірон. або
зневажл, Про товар іноземного
виробництва. СУМС, 168
БУРМИЛО, -а, ч.; мол. Масивна,
мускулиста людина. СУМС, 168
БУРСА, -и, ж.; мол.; ірон. Будь-який
навчальний заклад. Я встигла на третю
пару до своєї бурси (Є. Кононенко,
Зрада); - Вчуся Сорок п 9ята бурса ПТУ, в
смислі... (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 82,
СЖЗ, 22; СУМС, 168.
БУРСАК, -а, ч.; мол.; ірон. Студент,
учень (найчастіше про учнів ПТУ).
Знаете, «бурсаки» як щось ляпнуть,
то воює так і буде, хоч смійся, хоч плач
(ВЗ, 27.03.1998); Який автомобіль -
допитувався «бурсак» - великий чи
малий? (CM, 09.04.1999). БСРЖ, 82.
БУРСИТЁТ, -у, ч; мол.; ірон.
Університет.
БУРЯК, -а, ч.; мол.; зневажл. 1. жарт
Селянин.
2. зневажл Некультурна людина.
БУРЯКІВКА, -и, ж.; жрм. Самогон із
цукрових буряків. / щоб насамкінець
головний герой у перервах між:
поїданням сала та випиванням буряківки
викрив і різко повбивав усіх олігархів <..J>
(Kr, 2002, № 1).
БУРЯЧИХА, -и, ж.; жрм. Те саме, що
БУРЯКІВКА. <...> пішов бурячиху
тягнути <¦„> (Є. Пашковський, Вовча зо-
РЯ)т
БУС, -а, ч.; жрм. Те саме, що БАС.
«Копійку» незабаром змінив
півторатонний «бус» — шестимісний
вантажно-пасажирський «Фольксваген»
БУСИК
72
БУХАР
(С. Бортніков, Карателі); Споряджений
у Київ за товаром бус обходиться як
мінімум у 550-600 гривень (Kr, 2002,
№ 20).
¦ Від нш. Bus.
БУСИК, -а, ч; жрм. Мікроавтобус для
пасажирських перевезень у місті.
їздити у вінницьких маршрутках стає все
небезпечніше - вчора у місті вибухнув
уже третій «бусик» (УМ, 21.05.2003).
СУМС, 168
БУТЕРБРОД, -а, ч.; жрм, крим.
Статевий акт між жінкою та двома
чоловіками одночасно. Не гребує
шістдесятилітній автор і зоофільними
мотивчиками й такзваними «бутербродами»
(Kr, 2001, № 22). БСРЖ, 83; ЯБМ, 1, 134
¦ Шведський бутерброд. Те саме, сжз,
114
БУТИЛЬСЖ -лька, ч.\ гірн. 1. Шахтар
напередодні відпустки.
¦ Він у шахту не опускається; норму
виконує бригада, якій він підносить
частування (бутель горілки). Дзендзелівсь-
кий, 350
2. Частування, яке готує бриґаді шахтар
НапереДОДНІ ВІДПУСТКИ. Дзендзелівський,
350 ¦ Сидіти на бутильку. Пиячити.
ФССГД, 40
БУТИТИ, -учу, -учиш, недок.; комп.
Запускати Комп'ютер. Синишин, 24
¦ Від англ. boot.
БУТЛЕҐЕР, -а, ч; мол.; жарт. Людина,
яка виготовляє самогон для продажу в
домашніх умовах. Грошей так і не
дістали, і Шестопал запропонував
забрати у когось з тамтешніх бутлеге-
рів пляшку горілки або самогону <...>
(Гї. Вольвач, Кляса); Сьогодні в
кожному місті і селі вам покажуть
помешкання бутлегерів, до яких не те що на-
родна стеоюка не заростає - двері
їхніх «хатинок» практично не
зачиняються ні вдень, ні вночі (УМ,
28.03.2003).
БУТОВИЙ, -а, -є; комп Той, з якого
можна завантажитись. Бутовий сектор
Бутова дискета Синишин, 24.
БУХ, -у, ч.\ мол. 1. Розпивання спиртних
напоїв, пиятика. Покинутий і
зраджений майже всіма, крім кількох
малоцікавих побратимів по буху, я вибрав
нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухо-
вич, Московіада). БСРЖ, 83
2. у знач збірн. Спиртні напої Й погнав,
аби з буха не вивітрився дух (Б. Жол-
дак, Бог буває) БСРЖ, 83 ¦ Під бухом
(по буху). У стані алкогольного
сп'яніння. <...> питається, чим завинив
Василь, під бухом поліз глянути на
кордон < ..> (Є. Пашковський, Безодня),
[Аркан:] <...> Вона [травка] навіть
корисна, не те, що водяра Це ж не те,
щоб набухатися й ригать Чи кого по
буху зарізать. Травка, вона мирна й
хороша (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ,
83
БУХАЛІВКА, -и, ж.; мол Пиятика
СУМС, 168
БУХАЛО, -а, с, збірн.; крилі Алкогольні
напої; випивка, сжз, 22; ябм, і, 136
БУХАЛОВО, -а, с; мол. Розпивання
спиртних напоїв, пиятика. А тут
грандіозний січень - суцільний привід для
«бухалова» (ПіК, 2002, № 47-48). БСРЖ,
84, СУМС, 168
БУХАР, -я, ч; мол Алкоголік, п'яниця
БСРЖ, 84, СУМС, 168
БУХАРА '
БУХАРА, -и, ж.; мол.; жарт.
Рибальський базар біля станції метро «Дніпро»
в Києві. Але життя героїні дотичне до
великої кількости людей, які
розповідають найрізноманітніші байки:
<...> [про] алкогольну «бухару» на
станції метро «Дніпро», «бухенвальд» у
студмістечку <...> (Час, 2001, № 10).
БУХАРИК, -а, ч.; крим., мол Те саме,
що БУХАР,- А! До речі... Твої, як ти
кажеш, бухарики не зможуть
приїхати завтра... В запої третій день
@. Яровий, Чекання несподіванки).
БСРЖ, 84, СЖЗ, 22, СУМС, 168, ЯБМ, 1, 136.
БУХАРІН, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Те
саме, що БУХАРИК. БСРЖ, 84.
БУХАРОЧКА, -и, ч.; мол. Ж. до
БУХАРИК. [Грета:] За ваше здоров 'я, бу-
харочки (М. Гавран, Усе про жінок).
БУХАТИ, -аю, -аєш, недок. (що); мол,
крам, жрм Пити алкогольні напої;
пиячити [ С є м к о : ] Я не бухаю. І не
палю. Не п 'ю каву відрами. Де ж мені
вихлюпнути наболіле?! (В. Діброва,
Поетика застілля); За що він, козел
старий, її б'c? Бухати треба менше
(Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 84; СУМС,
168, ЯБМ, 1, 136
¦ Від офен. бусати - пити.
БУХЕНВАЛЬД, -у, ч.; мол. 1. жарт-
ірон. Студентська їдальня. СУМС, 169.
¦ Від крим. фразеологізму бухенвальд-
ський пайок - «бідний, злиденний
Обід». ЯБМ, 1, 136.
2. Пиятика.
БУХИЙ, -а, -є; мол., крим., жрм. У стані
алкогольного сп'яніння; п'яний. Але
довести їм це неможливо, як п 'яному,
що він бухий (Б. Жолдак, Бог буває);
БУХТІТИ
- Світланко, він просто бухий, як
чопок... (О. Яровий, Чекання
несподіванки); Мене таксі несло, бухого в дим, / а
вслід мені гарчали херувими (В.
Неборак, Розмова зі слугою). БСРЖ, 84, СУМС,
169, ЯБМ, 1, 136.
БУХЛО, -а, с, збірн.; мол. Алкогольні
напої; випивка. Сирітська, наче осінній
листок, остання сотня боксів таки
дочекалася нас, і нам захотілося її
осквернити, себто накупити бухла на неї
всю <...> (Ю. Андрухович, Мальборк і
хрестоносці); [Серьога:] Баба -
просто ягідка Все при собі. Здорова,
на лиці нічогенька. Жерти тобі дає й
проти бухла не виступає (Н.
Ворожбит, Житіє простих). БСРЖ, 84, СУМС, 169
¦ Наллятися бухлом, мол. Напитися
спиртних напоїв; сп'яніти. Так от,
Вася Мочалкін, основоположник
якутської радянської літератури, студент
четвертого курсу і почесний оленяр,
якось наллявся бухлом по саму зав 'язку
і на першому поверсі ступив у ліфт
(Ю. Андрухович, Московіада).
БУХЛЯ, -і, ч. і ж.; мол. П'яниця. СУМС,
169.
БУХЛЯНКА, -и, ж.; мол. Пиятика.
СУМС, 169,
БУХНУТИ, -ну, -непі, док.; мол., жрм.
Випити спиртного. Старий, ну, ти
вибач, ну, бухнув я трохи забагато <...>
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); <...>
Сергій міг збрехати дружині, що йде
на роботу, щоб бухнути з Семом
(В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 84.
БУХТІТИ, -чу, -типі, недок.; несхвальн.
1. крим. Говорити, теревенити. «Невже
ніхто не прийшов? Зігнорували... але
73
74 ВАЗОН
БУЦИ
що ж Борисуля там бухтів про мі-
тинг?!» (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 84,
ЯБМ, 1, 136
2. мол, кргім., жрм. Бурчати, виявляти
незадоволення. [Малява:] Не
бухти. Тут справа така, що краще сумеш-
пік неприкольний, щоби не засвітити-
ся, ясно? (Б. Жолдак, Голодна кров).
БСРЖ, 84, ЯБМ, 1, 136
БУЦИ, -ів, мн.\ військ. Військові чоботи
з високими халявами. Балабш
БУЧА, -і, ж.\ гом. Активна лесбіянка.
Відвертих «буч» (лесбіянка-чоловік)
небагато, але справляють вони
враження скоріш чогось екзотичного, ніж:
відразливого (ПіК, 2002, № 37).
¦ Від англ. вульґ. butch - «активна
лесбіянка».
БУШЙДО, ж.\ невідм Бійка. СУМС, 169
БУШЛАТ, -а, ч. 1. крим. Арештантська
тепла куртка. ЯБМ, 1, 138.
ВАГА, -и, ж.; комп. Розмір файла (в
метрах). Авік вагою сімсот метрів. Сини-
шин, 24.
ВАГОН1, -а, ч. І.мол., жрм, крим.
Велика КІЛЬКІСТЬ ЧОГОСЬ. БСРЖ, 87; СУМС, 169,
ЯБМ, і, 147. ¦ Вагон і возик, мол. Те
саме. СУМС, 169
2. крим Пляшка з алкоголем. БСРЖ, 87,
СЖЗ, 22
3. крим. Пачка чаю. БСРЖ, 87, СЖЗ, 22, ЯБМ,
1, 147
2. крим.; ірон. Труна БСРЖ, 84, СЖЗ, 22,
ЯБМ, і, 138 ¦ Бушлат дерев'яний. Тс
саме Дерев'яний бушлат одягти.
Померти. <...> він у мене сьогодні эю
дерев 'яний бушлат зодіне, знатиме, курва,
як лебедів мочити! (Г. Цимбалюк,
Останні проводи). БСРЖ, 84, фссгд, 40,
ябм, і, 138 Зіграти в дерев'яний
бушлат. Те саме. ФССГД, 40
3. мол. Довге драпове зимове пальто
чорного кольору, сумс, 169.
БУШПРИТ, -а, ч.\ крим ; ірон. Ніс. БСРЖ,
84; СЖЗ, 22, ЯБМ, 1, 138
БЬОЗДЕНІК, -а, ч; мол Те саме, що
БЬОЗНИК. Дзюбишина-Мельник, 16
БЬОЗНИК, -а, ч.\ мол. День
народження. СУМС, 169
БЮСТИК, -а, ч.; мол. Бюстгальтер. <.. >
Пашок, задравши Ігину «велюрку» і
притднявши «бюстик» <...>, цілував й
важкі теплі груди <...> (П. Вольвач,
Кляса).
4. парк. Сірникова коробка марихуани
СУМС, 169 ¦ Вагоп дурі, нарк. Велика
кількість наркотиків. БСРЖ, 87, СЖЗ, 22,
ЯБМ, 1, 147
ВАГОН2, -а, ч.; комп. 1. Стандарт
«VGA» (Video Graphic Array, відеогра-
фічна матриця). Синишин, 25
2. Відеоадаптер «VGA». БСРЖ, 87,
Синишин, 25
ВАЗОН, -а, ч. ¦ Сапай вазони, мол.
Заперечення, відмова.
і
в
ВАІШКА 75
ВАІШКА, -и, ж.; арм., військ. Автомо- f
біль ВАІ (військової автоінспекції). Ба-
лабін
ВАЙН, -у, ч.; мол. Вино. БСРЖ, 87, СУМС,
169
¦ Від аигл. wine.
ВАКСА, -и, ж.; крили Горілка СЖЗ, 22,
ЯБМ, 1, 147
ВАКУУМ, -у, ч. 1. крим.
Камера-одиночка. БСРЖ, 87, СЖЗ, 22.
2. мол. Голодна людина. СУМС, 169
ВАЛЕТ, -а, ч. 1. крим.; ірон., зневажл.
Недорозвинена людина, дурень. БСРЖ,
87, сжз, 23, ЯБМ, 1? 148. ¦ Валет за
даму зайшов у кого, жрм. Хтось
збожеволів, з'їхав з глузду. ФССГД, 40 Ва-
льти в голові (бігають, гуляють) у
кого; жрм. Хтось дурнуватий,
недоумкуватий; розумово відсталий. ФССГД,
40,66 Вальти включати, жрм. Робити
щось не так, як треба. ФССГД, 40
Вальти врозбіг у кого; жрм. Хтось діє
нерозумно, нерозважливо. ФССГД, 41
Вальти залишили колоду в кого;
Вальти крейду косять у кого; жрм. Те
саме, що вальти в голові. ФССГД, 4\.
Вальти стьобають у кого; мол.у жрм.
Хтось нічого не розуміє (не вміє)
або прикидається дурником. БСРЖ, 87,
ФССГД, 41. Вальтів ганяти, жрм.
Прикидатися дурним, нетямущим. ФССГД,
41. Два вальти в командировці, жрм.
Хто-небудь придуркуватий. ФССГД, 41.
З вальтами [в голові], жрм. Те саме.
ФССГД, 41 3 вальтами спав, жрм Те
саме. Король чотирьох вальтів, жрм
Недоумкуватий. ФССГД, 134. П'ять
валетів у колоді в кого; жрм. Хтось
пришелепуватий. 4>ССГД, 41. Розгубити ва-
ВАЛИТИСЯ
льти, крим Збожеволіти. СЖЗ, 89.
Шість вальтів і всі козирні в кого,
жрм. Те саме, що вальти в голові.
ФССГД, 41.
¦ Фразеологізми зі словом вальти
(валет), можливо, прийшли із жарґону
картярів; пейоративне забарвлення
виразів можна пов'язати з одним із значень
слова валет - «дурисвіт, спритний,
шахрай». ФССГД, 41
2. мол. Ненадійна людина. СУМС, 170.
ВАЛИТИ, -лю, -лиш, недок. 1. кого;
крим. Убивати, різати когось. Пор. ЗА-
ВАЛИТИК
2. мол., жрм. Бити когось.
3. кого; студ.; несхвальн. Необ'єктивно
оцінювати знання студентів на
екзамені, виставляючи незадовільну оцінку.
БСРЖ, 88, СУМС, 170
4. кого. Хвилювати, цікавити. Мене це не
валить.
5? кого; крим.; несхвальн. Доносити на
когось, видавати когось. Валити
колишніх друзяк поки що побоювався, не
ризикнув (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 88,
ЯБМ, 1, 148
6. (звідки); крим., мол. Іти, тікати
звідкись.- Так валимо в більярдну9 А? -
запитує Тюля (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії); - Тобі чого7 Вали звідсі-
ля<...> (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 88,
ЯБМ, 1, 148
7. муз. Голосно грати важку музику.
СУМС, 170.
ВАЛИТИСЯ, -юся, -ишся, недок. (з ким);
мол. Спілкуватися.<...> а ми <...>
бухали, пленталися по вулицях і з різними
ВАЛЫСМАН
76
ВАСЯ
ідіотами валилися... (А. Дністровий,
Пацики).
ВАЛЬКМАН, -а, ч; мол Авдіоплеєр.
СУМС, 170
ВАЛЬНУТИ, -ну, -нёш, док (кого);
крим., мол. Зарізати, вбити когось.
БСРЖ, 88, СЖЗ, 22, СУМС, 170, ЯБМ, 1, 148
ВАЛЬТАНУТИСЯ, -нусь, -нёшся, док.;
мол., крим З'їхати з глузду. <...> мати
вальтанулась по весні <...> (Є. Пашков-
СЬКИЙ, БезОДНЯ). БСРЖ, 88, СЖЗ, 22, ЯБМ, 1,
149.
ВАЛЬТОНУТИЙ, -а, -є; крим. Про
психічно хвору людину.- Ну не могу
я з тою вальтонутою бабкою!
<...> (Т. Литовченко, Дульцінея). ЯБМ,
1, 149
ВАЛЬЦЁР, -а, ч.; мол.; эюарт Вальс. Й
ми знов у вальцері шаленім / Підем
ногою до ноги! (Ю. Позаяк, Шедеври).
ВАЛЯНОК, -нка, ч ; мол.; зневажл.
Людина з повільною реакцією, дурень.
ПСУМС, 11.
ВАНТАЖИТИ, -жу, жилі, кого; мол ; не-
схвальн Нав'язливо повідомляти
комусь велику кількість зайвої
інформації. Я поважаю свого читача і якщо
вже його чимось «вантажу», то
намагаюся максимально полегшити йому
процес сприйняття (В. Кожелянко,
Потяг 76). СУМС, 170
ВАНЬКА, -и, ч.; мол.; зневажл. Дурень.
СУМС, 170
ВАНЯ, вані, ч.; мол Пляшка будь-якого
спиртного напою.
ВАРЕЗ, -а, ч ; комп Піратське
програмне забезпечення, переважно нове. Мені
тут диски з варезом принесли. Сини-
шин, 25
¦ Від англ. warez.
ВАРЕНИК, -а, ч; арм, військ Пілотка
Балабш
ВАРЁНКА, мн. варёнки, -нок. Одяг із
джинсової тканини, вивареної у спеція-
льній суміші. <...> у них [негрів і
арабів] можна було придбати за
помірковану платню дефіцитні на той час
джинси та куртки-варенки <...>
(П. Щегельський, Хата-читальня);
Нахаба тим часом безцеремонно
придивлявся до його нової «варенки» (В. Сиче-
вський, У кожного своє пекло)
БСРЖ, 89
ВАР'ЯТ, -а, ч.; мол Психічно
ненормальна, божевільна людина. Кругом одні
вар 'яти - Я вар 'ятом чуть не став (з
пісні гурту «Скрябін»). СУМС, 170
¦ Від польськ wariat-«божевільний».
ВАСИЛІСА, -и, ж.; мол. Дівчина (у
звертанні хлопців до дівчат).
ВАСИЛЬОК, -лька, ч.; мол.; жарт.-ірон
Незайманий хлопець. СУМС, 170
ВАСІК, -а, ч ; комп ; абрев.; эюарт. Мова
програмування «Basic» (Beginner's
All-purpose Symbolic Instruction Code)
БСРЖ, 89, Синишин, 25
ВАСЬКА, -и, ч.; мол. Невезуча людина
СУМС, 170
ВАСЯ, -і, ч.; мол. 1. Хлопець Вася -
будь-який хлопчик, хлопець. КСМС
2. зневажл. Людина, яка не викликає
поваги. СУМС, 170 ¦ Вася з парашутом,
крим. Роззява, бсрж, 90, сжз, 23 Вася
приїхав, мол. Вимога віддати позичені
гроші. СУМС, 170 Вася пітерський
BATA ;
(приморожений, сватівський), жрм.
Дивакувата людина; недоумкуватий,
дурень. ФССГД, 37. Голий вася, жрм. 1)
Крах, кінець. 2) Відсутність чогось. Це
малі гроші, але коли в кишені - голий
Вася, то й такі бабки - в радість
(А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі). ФССГД 43. Голий Вася ночував,
мол. Закінчилися гроші.
3. Сигнал «зайнято» на лінії. Вася на
лінії.
¦ ВІД аНГЛ. busy. Синишин, 25.
ВАТА, -и, ж.; комп. Компілятор фірми
«Watcom». БСРЖ, 90; Синишин, 25.
ВАТРУА, невідм, ж.\ мол.; жарт-ірон.
Цигарки «Ватра». СУМС, 171.
ВАТРУХА, -и, ж.\ мол. Те саме, що
ВАТРУА.
ВАТРЯК, -а, ч.\ мол. Те саме, що
ВАТРУА.
ВАУ, вигук. Вираження захоплення,
будь-якої позитивної емоції. Гості вже
не ойкали А вигукували по-модному:
ВАУ! (О. Думанська, Ексклюзив).
¦ Від англ. wow!
ВАФЛЯ, -і, ж.; мол. 1. Сперма.
[Чорт:] <...> Ми її вафлями
нагодуємо, а потім голову відріжем і закинем
до студентів <...> (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу). БСРЖ, 90, СУМС, 171;
ЯБМ, 1, 153.
2. Слина. СУМС, 171.
3. мн. вафлі, невідм., Стан сильного
алкогольного сп'яніння. СУМС, 171.
4. авто. Автомашина «Scania».
¦ Через жовтий колір кабіни.
ВГАШЕНИЙ
ВАХМУРКИ, -ок, мн.; мол. 1. Зірочки
перед очима, що виникають від
запаморочення. СУМС, 171.
2. Кінець, крах. СУМС, 171.
ВБИТИЙ, -а, -є; мол. 1. Старий. Тепер
«фірмових», хоч й трохи запилюжених
та застарілих, а іноді геть зовсім
«вбитих» речей - повні розкладки (ПІК,
2001, № 9).
2. Про людину у стані запаморочення. Я
був уже досить вбитий. БСРЖ, 608.
3. Занедбаний, давно не ремонтований
(про помешкання, будинок і под.).
Після півгодинного переходу через темні
квартали вбитих хрущовських п*яти-
поверхівок <...> нарешті добираємося
до закинутого складу рембази (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
¦ Вбита квартира, ріелт. Занедбана,
давно не ремонтована квартира,
виставлена на продаж. Із цих ситуацій ріел-
тери самі знаходять вихід. Візьміть,
скажімо, ситуацію навколо продажу
помешкань із боргами або «вбитих»
квартир (УМ, 06.09.2001). БСРЖ, 249
ВВІТКНУТИ, -ну, -неш; док.; мол.
Померти. Ні разу по-справжньому Павука
там не побили мусора, він зразу падав,
підкосчував очі і пускав піну з рота -
мовляв, епілептик, сердечник, і можу
коні двинуть, ввіткнуть, крякнуть -
одне слово, померти <...> (П. Вольвач,
Кляса).
ВГАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, док.; мол.
Напитися спиртних напоїв; сп'яніти.
СУМС, 171.
ВГАШЕНИЙ, -а, -є; мол. У стані
алкогольного сп'яніння; п'яний. Якоїсь миті
вгашений Бирчик трохи-трохініськи
ВДУТИ
пролупляє очі й бачить «в сонной
дымке» Свєтиного тата... (І. Карпа, 50
хвилин трави). СУМС, 171
ВДУТИ, -ую, -уєш, док. 1. кому, крим,
мол Здійснити статевий акт (про
чоловіка). БСРЖ, 91, СЖЗ, 23, ЯБМ, 1, 156
2. мол Випити спиртного. Ми вдули дві
пляшки
ВЕ-ВСЁ, невідм., ч.; комн.; эюарт.
Модем «US Robotics V. Everything». Сини-
шин, 25
ВЕДЕЕНХА, невідм, деабрев ; жарт -
ірон. Місце, де продають старі речі,
товари тощо. ПСУМС, 12
ВЕДМЕЖАТНИК, -а, ч; крим. Зламник
сейфів. А бували й такі деньки, коли він
нагадував елегантного
«ведмежатника» з 30-х, або платонівського
винахідника пристроїв, які прискорять хід
світової революції в 20-х <...> (В.
Неборак, Повернення В ЛеОПОЛІс). БСРЖ, 344,
СЖЗ, 23, ЯБМ, 2, 26
ВЕДМІДЬ, -медя, ч.; крим. Сейф. БСРЖ,
344, ЯБМ, 2, 25 ¦ ВеДМІДЬ 6ІЛИЙ. Суміш
спирту з шампанським, сжз, 23, ЯБМ, і,
79 Ведмідь бурий. Суміш горілки з
коньяком СЖЗ, 21
ВЁЙКЛ, -а, ч.; муз 1. Гарний
барабанщик. СУМС, 171
2. ірон. Поганий барабанщик, який вдає
із себе гарного. СУМС, 171
ВЕЛОСИПЕД, -а, ч. 1. крим Вид
знущання над співкамерниками, що
полягає у підпалюванні папірців,
розміщених між пальцями ніг в'язня, який
СПИТЬ. БСРЖ, 92, СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157
2. мн велосипеди; мол. Круглі
сонцезахисні окуляри. СУМС, 171
ВЕРТУШКА
ВЕНЕРА, -и, ж.] крим.; ірон. Сифіліс -
Але Баня Сланін казав, що у неї венера
(Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ,
92, СЖЗ, 23; ЯБМ, 1, 157.
¦ Конденсація словосполучення
венеричне захворювання. Слово вживалось у
бурс.-сем. арґо.
ВЕРБЛЮД, -а, ч ; мол.; эюарт Цигарки
«Camel». СУМС, 171. ¦ Добиратися дві
доби верблюдом, жрм, мол. Далеко
їхати. СУМС, 171 Довести, що ти не
верблюд, жрм, мол. Довести свою
невинуватість у приписуваних гріхах чи
злочинах. СУМС, 171
ВЕРЗАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол
Справляти велику нужду. СУМС, 171.
BEP3OTA, -и, ж.; мол Лайно. СУМС,
171.
ВЕРЗОХА, -и, ж.; мол. Те саме, що ВЕ-
РЗОТА.
ВЕРСТАТ, -а, ч ; мол. Жіноче або дівоче
тіло.
ВЕРТОЛІТ, -льота, ч 1. крим.
Перекидання речей через огорожу ВТК. БСРЖ,
94, СЖЗ, 23, ЯБМ, 1, 162
2. крим. Дерев'яний щит для спання,
ПрИКрІПЛеНИЙ ДО СТІНИ. БСРЖ, 94, СЖЗ, 23,
ЯБМ, 1, 162.
3. мол, жрм. Одночасний статевий акт
жінки з трьома та більше чоловіками
БСРЖ, 94.
4. мол ; эюарт -ірон. Запаморочення
голови при алкогольному сп'янінні
Найгірше в спиртному - це вертоліт
(ПСУМС) БСРЖ, 94, СУМС, 171
ВЕРТУШКА, -и, ж. 1. Програвач
компакт- або вінілових дисків. БСРЖ, 94,
СУМС, 171
ВЕРТУХАЙ
2. арм. Вертоліт, <...> тут прилетіли ве-
ртушки, роздовбали тих бусурманів...
вернулися ми на базу! (Л. Кононович,
Феміністка), Балабш; БСРЖ, 94
3. жрм. Урядовий телефон. Часом вони
заходять до Спілки письменників, про-
сять подзвонити по вертушці,- цей
чорний ворон, символ минулої епохи <...>
(В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 94,
ЯБМ, І, 163.
ВЕРТУХАЙ, -я, ч.; крим., тюр. 1.
Тюремний наглядач. Як Юля «вертухаїв»
лупцювала (УМ, 17.05.2003). БСРЖ, 94.
2. Охоронник, конвоїр. БСРЖ, 94.
ВЕСЛО, -а, с 1. мол., крим. Ложка.
Чому ложку назвали веслом, ще можна
збагнути. Ну, нехай рівномірні порухи
ложки в захололому гороховому супі
трохи скидаються на рухи веслуваль*
ника <.,.> (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці). БСРЖ, 95, СЖЗ, 24, СУМС, 171; ЯБМ, 1,
164 // нарк. Чайна ложка, якою беруть
сипкий наркотик. «ВЕСЛО» - чайна
ложка, якою беруть наркоту (Синопсис
станіславський необов'язковий).
2. муз. Гітара. Були такі, котрі гордилися
тим, що вони пацани, були такі, що
пишалися своєю класною керівничкою
або власним вмінням грати на «веслі»
(Я. Дереш, Культ). БСРЖ, 95; СУМС, 171.
ВЕТЕРАН, -а, ч. 1. крим.; ірон.
Неодноразово судима людина. БСРЖ, 95, ЯБМ, і,
165.
2. мол у жартАрон. Дід-пенсіонер.
сумс, 171.
ВЖЙКАЛКА, -и; ж.і комп.; жарт.-ірон.
Матричний принтер. БСРЖ, 96; Синишин,
25.
ВИБУХАТИ
ВЗАПАДЛЯК, кому що\ мол. Не
хочеться, лінь комусь щось робити. <...> мій
ерос зара крутить дулі Танатосук в
танатоса сколіоз і йому взападляк
бити пику наїоюдженому Еросові (І.
Карпа, 50 хвилин трави).
ВЗУТИ, -ую, -уєш, док. 1. кого (на що);
крим , мол. Відібрати, відняти у когось
щось; пограбувати когось. БСРЖ, 393,
СЖЗ, 24
2. кого; крим., мол. Обдурити, продати
комусь щось по високій ціні.-
Здається, нас взули, наче останніх лохів!
(Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 393,
СУМС, 172
3. авто. Поставити, на автомобіль нові
колеса. Взути машину. СУМС, 172.
4. кого; мол. Здійснити статевий акт.— /
взули її? - поцікавився Юрко.- Прошу?
- Він питає, чи відбувся коїтус,-
пояснив Гриць (Ю. Андрухович, Рекреації);
Він заспокоїться, лише коли мене
«взує»! Останню жертву із блискучої
четвірки. Але не на ту напав! (М. Гри-
мич, Магдалинки).
ВИБІРКА, -и, ж.; нарк. Тоненька голка,
через яку набирають рідку саморобну
наркотичну речовину.
ВИБУХ, -у, </., жрм Оргазм. Відчуття
млосної наповнености пойняло усе моє
тіло, але хотілося ще і ще, все єство
моє прагло вийти за власні меоюі, пра-
гло доконечної нестерпности й вибуху
<...> (В. Шкляр, Кров кажана).
ВИБУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; жрм
Відчувати оргазм. <...> і тепер я
вибухав просто в її рот, просто в неї, воює
не просто стогнучи, а мало не горлаю-
79
ВИВАЛИТИСЯ
чи від задоволення, і ще, і ще, і ще...
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ВИВАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, док.;
комп 1. Скористатися аварійним
виходом з комп'ютерної мережі. БСРЖ, 113,
Синишин, 25
2. Про припинення комп'ютерного
з'єднання. Вивалився 3 Інету. Синишин, 25.
ВИВЕРЖЕННЯ, -я, с; мол.
Сім'явипорскування під час статевого акту. Під
час виверження я подумав: про що ми з
нею зараз будемо говорити? (Я.
Довженко, Я кохаю музику).
ВИВІСКА, -и, ж; мол., крим Обличчя.
[Джентельмен:] Скажи їм
спасибі, що хоч силою не обділили, та й
вивіску маєги нормальну, симпатичну
навіть (В Лігостов, Як я не став
знаменитим психотерапевтом). БСРЖ, 113,
СЖЗ, 24, СУМС, 172; ЯБМ, 1, 203
ВИГРАТИ, -аю, -аєш, док.; мол
Здійснити статевий акт. <...> не побоятися
зняти місцеву курву Аньку, виграти її без
засобів безпеки . (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці); Мрію про завтра і після
обіду, коли зможу затягти тебе в
ліжко і виграти в двадцятикратному
розмірі (І. Карпа, 50 хвилин трави).
¦ Грати /виграти, трахати /
трахнути як Сидорову козу, мол. Здійснити
інтенсивний статевий акт. Одного разу
при мені прогнав молодицю, ладну йому
віддатися, головне - сам готовий був
виграти її (красиву з біса), як Сидорову
козу (А. Морговський, Салаїха, нера...);
<...> що вона волочиться з одним
крутим гавриком, певно, дівчинку тягне
трахатися, її ж треба трахати як
Сидорову козу, а не парити їй мозги літе-
ВИКИДАЙЛО
ратурою та іншою мурою (А.
Дністровий, Тибет на восьмому поверсі).
ВИГРЕБТИ, -бу, -беш, док; мол., муз
Зіграти швидкий пасаж, не збиваючись
з ритму. СУМС, 172
ВИГРІБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз.
Грати швидкий пасаж, не збиваючись із
ритму. СУМС, 172
ВИДРАЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся,
недок.; мол Те саме, що ВИПЕНДРЮ-
ВАТИСЯ.
ВЙДРЮЧИТИСЯ, -уся, -ишся, док,
мол.; жрм Те саме, що ВИПЕНДРИ-
ТИСЯ. Посварились, бо він видрючився
в черговий раз - не подобаються йому
мої приятелі, моя сестра, моя рідня,
все це - нижчий рівень... (Ю.
Покальчук, Те, що на споді).
ВИДРЮЧУВАТИСЯ, -ючуюся, -ючуєш-
ся, недок.; мол Те саме, що ВИПЕНД-
РЮВАТИСЯ. Колобродили, видрючува-
лись, на головах ходили (В. Сичевський,
У кожного своє пекло).
ВИЙОЖУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся,
недок.; мол Те саме, що ВИПЕНДРЮ-
ВАТИСЯ Якби ото він ще менше ви-
йожувався і не намагався затягти її в
ліжко, з нього міг би вийти непоганий
друг (Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету).
ВИЖЛУКТИТИ, -чу, -тиш, док.; жрм
Випити (звичайно спиртний напій).- Ти
ж вижлуктиш усе, мам! Дай! - вереск-
пула Капіля, не зважаючи на ранки в
горлі. Вихопила пляшку в матері і
вчинила це вчасно, бо мати випила рівно
третину (В. Шевчук, Сонце в тумані)
ВИКИДАЙЛО, -а, січ; мол, жрм.
;о
ВИКИДУХА
1. Швейцар у ресторані, барі. Хоч за
інструкцією, вочевидь, уже давно мала б
покликати викидайла (Л. Кононович,
Я, зомбі); У бар входить здоровань і
запитує бармена: - Вам викидати
потрібні? (ВЗ, 08.08.2000). БСРЖ, 117;
СУМС, 172
2. мол. Охоронець на дискотеці.
ВИКИДУХА, *и, ж.; жрм. Ніж з
викидним лезом. Складаний ніж: як холодна
зброя. Він піднімав лезо «викидухи» все
вище (П. Вольвач, Кляса); <...> інший
шахтар дістав викидуху і сунув її
Бобові просто в otcueim (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 114
ВИКІНЧЕНИЙ, -а, -є; мол.; зневажл. Те
саме, що КІНЧЕНИЙ. <...> розумніші
тупішали поруч із викінченими
кретинами <...> (О. Криштопа, Жах на
вулиці В'язнів).
ВИКРУТИТИ, -чу, -тиш, док. ¦ Матвія
викрутити, мол. Справити малу
нужду. «Піду, Матвея викручу» - це,
наприклад, коли хтось має надмір
відлити (П. Вольвач, Кляса).
ВИКРУТКА, -и, ж/, мол. Коктейль з
горілки і фруктового соку. Врешті, вона
не була жорстокою, тому таки
розреготалася, мало не захлинувшись своєю
«викруткою» (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету).
ВИКУПИТИ, -плю, -пиш, док. 1. крим.,
мол. Здогадатися, дізнатися про щось.
Я тільки глянув, як він стос в руках
держе, зразу ж викупив: він мій, крен-
дельок, я його захаваю разом з ботін-
ками (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 114;
СУМС, 172.
2. кого; мол. Упізнати когось. СУМС, 172.
6 — 5-1468
БИНТОВИЙ
ВИЛА, вил, мн; мол. Кінець, крах. БСРЖ,
98; СЖЗ, 24, СУМС, 172
ВИЛЕТІТИ, -чу, -тиш, док.; комп. Те
саме, що ВИВАЛИТИСЯ 1. Синишин, 25.
ВИЛИЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; комп.
Шукати та виправляти дрібні помилки
В програмі. БСРЖ, 114, Синишин, 25
ВИМАХУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.;
мол. Те саме, що ВИПЕНДРЮВАТИ-
СЯ. <...> постояти за земляків і
ввалити шахтарським недоумкам, щоб ті не
вирахувалися (С. Жадан, Біґ Мак).
ВИНЙДЛО, -а, с; мол. Вино. СУМС, 173
ВИНЙЩЕ, -а, с; мол. Те саме, що
ВИНЙДЛО. СУМС, 173.
ВИНТ, ВІНТ, -а, ч. 1. нарк. Первитин -
саморобний наркотик;
психостимулятор, що використовується як
наркотичний препарат для ін'єкцій. Основні
компоненти «винта» — це йод, що
продається вічьно. Червоний фосфор, який
видобувають, стираючи смужки на
сірниках (ПІК, 2003, № 3). БСРЖ, 99,
СУМС, 173
2. комп Вінчестер, жорсткий диск.
ВИНТЙЛОВО, -а, с; мол. Арешт,
затримання міліцією. На трьох точках
побували, і скрізь винтилово БСРЖ, 99,
СУМС, 173.
ВИНТЙТИ, -чу, -тйш, недок. (кого); мол.
Арештовувати, затримувати. БСРЖ, 99,
СУМС, 173
ВИНТЙТИСЯ, -чуся, -тишся, недок.;
нарк. Уводити в організм первитин.
СУМС, 173.
ВИНТОВЙЙ, -ого, ч; нарк. Той, хто
вживає первитин як основний психот-
81
вйнчик
82
ВИРУБАТИ
ропний засіб. Він довго був винтовим.
Югановы, 45
ВЙНЧИК, -а, ч.; мол. Вино. СУМС, 173.
ВИНЬ, -і, ж.; комп. Те саме, що ВІНДА.
Синишин, 25.
ВИПАДАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.,
жрм. Сміятися. СУМС, 173.
ВИПАСТИ, -су, -сені, док. (кого, що);
крим. Вислідити когось, дізнатися про
щось.- Що трапилося? - Нас випасли,
вшиваємось,-^ відповідаю я (Сг Бортні-
КОВ, ЧИСТИЛЬНИК). БСРЖ, 115; СЖЗ, 24;
ЯБМ, 1, 207.
ВИПЕНДРАС, -у, ч.; мол.', несхвальн.
Манірна або дивна поведінка з метою
привернути до себе увагу; снобізм,
піжонство. Тепер я вже не романтик,
тепер мені воює байдужі, незрозумілі і
цілком чужі всілякі там
сентиментальні випендраси <...> (В. Врублевський,
Тріщини).
ВИПЕНДРАСНИЙ, -а, -є; мол., жрм;
зневажл. Про когось або про щось, що
виділяється своєю претензійністю,
намаганням виділитися. Люблю прозу
справжню (а не «ніби прозу»), з живим
соковитим художнім словом, а не ви-
пендрасну, вибачте за слово, темну й
нудну, з поруйнованими конструкціями,
якої розвелось чимало (В. Шевчук, Кг,
2001, № 16).
ВЙПЕНДРИТИСЯ, -юся, -йшся, док.;
мол.; несхвальн Повестися таким
чином, аби привернути до себе увагу.
ВИПЕНДРОН, -у, ч.; мол. Те саме, що
ВИПЕНДРАС.
ВИПЁНДРЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся,
недок.; мол., жрм; несхвальн.
Поводитися зухвало, визивно; намагатися
привернути до себе увагу. Ти не на
побаченні з дівкою, щоб випендрюватися
(В. Врублевський, Замах на генсека). //
крим., жрм.; несхвальн. Вихвалятися
БСРЖ, 115. СУМС, 173.
ВИПИВОН, -у, ч.; жрм. 1. Спиртні
напої. БСРЖ, 115
2. Пиятика. БСРЖ, 115 ¦ Розколоти на
випивон кого; крим. Змусити когось
почастувати спиртним, сжз, 89
ВИРАХУВАТИ, -ую, -уєш, кого, щощ
мол., жрм. Здогадатися про когось,
щось, знайти когось. Спочатку він
обікрав кіоск з канцтоварами, його
швидко вирахували й штрафонули маму-бу-
фетницю... (С. Жадан, Біґ Мак); Злодіїв
«вирахували» буквально за пару годин
(УМ, 16.03.1999); Правоохоронці
швидко «вирахували» особу злочинця - ним
виявився... 55-річний гінеколог тієї
самої лікарні (Там само, 01.06.2001)
СУМС, 173
ВИРІЗАТИ, -аю, -аєш, док. 1. Дуже
добре грати на гітарі. СУМС, 173.
2. Поводитися поза рамками прийнятого
Припини вирізати, у кімнаті
знаходяться дами. СУМС, 173.
ВИРУБАТИ, -аіо, -аєш; недок., мол.
1. Вимикати щось- Зроби тихіше або
вирубай нафіг! - роздратовано кинув
Сірий (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера); Програма
висить...- То вирубай комп! (Синишин,
25).
2. Уводити когось у стан шоку сильним
ударом; збивати з ніг. БСРЖ, П6; ЯБМ, 2,
208.
ВИРУБАТИСЯ
ВИРУБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.;
мол., крим. Міцно засинати. Ти ж дав
таблетки, отож^він роздягається,
випиває романтичний келих шампусику і
вирубається до ранку (А. Кокотюха,
Останній раз). БСРЖ, 116; ЯБМ, 1, 208.
ВЙРУБИТИ, -блю, -биш, док. 1. що;
мол.; жрм. Вимкнути щось, БСРЖ, 116,
ЯБМ, 2, 208.
2. кого; крим.9 мол., жрм. Увести когось
у стан шоку, непритомносте (ударом,
спиртним, наркотиками, сильною
емоцією тощо). <...> редактора вирубили й
покинули на пограбунок <...> (Є. Паш-
ковський, Щоденний жезл); Був
випадок, коли мене вистежили до мого
будинку й у під'їзді «вирубили», забравши
весь виторг (ПІК, 2001, № 12); Зосю
«спалили» пігулки. Це якраз те
зіллячко, яке нерідко підсипають довірливим
громадянам у склянку горілки в поїздах,
барах чи ресторанах, аби «вирубити»
співрозмовника, а потім ретельно по*
чистити його кишені (УМ, 02.08.2001).
БСРЖ, 116, СУМС, 173, Югановы, 54; ЯБМ, 1,
208
ВИРУ БИТИСЯ, -блюся, -бишся, док.;
мол. Заснути від утоми, сп'яніння
тощо.-<...> В собі був упевнений, поки не
вирубився (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ* 13,
СУМС, 173,
ВИРУБОН, -у, ч.; мол. Стан
непритомносте, запаморочення. БСРЖ, 116; СУМС,
173
ВИСІКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Те
саме, що ВИРІЗАТИЬ СУМС, 173,
ВИСІТИ, вишу, висиш, недок. 1. крим.
Бути ПІД ПІДОЗРОЮ. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25.
ВИСТЬОБУВАТИСЯ
2. крим. Перебувати під вартою. БСРЖ, 99,
СЖЗ, 25; ЯБМ, 1, 173.
3. тюр. Відбувати строк покарання у
ВТК. БСРЖ, 99; ЯБМ, 1, 173.
4. комп. Не реагувати на запити зовні
(про комп'ютер). * Образно. Але твої
слова на нього зовсім не діють, він і
далі «висить», як двотисячний
Windows (А. Дністровий, Невідомий за
вікном). БСРЖ, 99,' Синишин, 25.
5. мол. Перебувати у певному місці
упродовж невизначеного часу.
Блукаємо між: будинками, проходимо
квартал і опиняємось на проспекті
Шевченка, від якого можна проїхати три
зупинки тролейбусом до бару
«Меридіан», де, мабуть, зараз висять мої друзі
(А. Дністровий, Місто уповільненої
дії). СУМС, 173.
6. нарк. Постійно вживати наркотики.
СУМС, 173
ВИСТАВИТИ, -влю, -виш, док.; мол.9
жрм. 1. Пригостити компанію
спиртним. СУМС, 174
2. на що. Змусити когось до певних дій.
¦Виставити на бабки. Обдурити
когось. СУМС, 174
3. що. Пограбувати щось. Так би й жив
від «ходки» до «ходки», якби одного
разу не «виставив» квартиру відомого
київського дисидента (С. Бортніков,
Карателі).
ВИСТЬОБУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся,
недок.; мол. Те саме, що ВИПЕНДРЮ-
ВАТИСЯ. «Хіба так буває? - думає
маленька Віра.-* Яка потвора! А ще й
вистьобується!» (І. Роздобудько,
Мерці).
83
б*
ВИТИКАТИ
ВИТИКАТИ, -аю, -аєш, недок.; нарк
Виходити зі стану задуми, спричиненого
дією марихуани, над банальним
предметом СУМС, 178
ВИТРАХАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол.
Здійснити інтенсивний статевий акт із
кимсь інтенсивно і / або грубо,
насильно. А ця стерва все гзилася- - Витра-
хай мене! Витрахай мене... (О. Ульяне-
нко, Ізгої). * Образно <...> найбільш
сексуальна машина панове то армія /
вона за день тебе витрахає так що й
за рік не /захочеш <.„> (В. Цибулько,
Майн кайф).
ВИТРІЩАТИК, -а, ч.\ жрм\ жарт.
Хрещатик.
ВИХІД, -ходу, ч; нарк. Процес
витягування чистої речовини з наркотичної
СИРОВИНИ. СУМС, 174
ВИХЛОП, -а, ч ; мол., жрм Перегар
після випитого напередодні.
ВЙЧЕПИТИ, -плю, -пиш, док., кого;
мол Знайти, спіймати когось. СУМС,
174
В ИШАК, -а, ч ; крим. 1. Те саме, що
ВИШКА 1. їм замінили «вишака» на 25
років і розвезли по різних концтаборах
(В. Захарченко, У темпі вальсу).
2. тюр. Засуджений до розстрілу. БСРЖ,
117, СЖЗ, 25, ЯБМ, 1, 211
ВИШИВАЛО, -а, с. і ч.; жрм. Те саме,
що ВИКИДАЙЛ02. Або влаштуйся
десь вишибалою Може, заробиш щось
<...> (В. Діброва, Збіговиська).
ВИШИВАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. мол.,
жрм; жарт -ірон. Прогулюватися,
привертаючи до себе увагу. БСРЖ, 117,
відАк
СУМС, 174; ЯБМ, 1, 212 // ЇЗДИТИ ПО Місту
на гарній машині.
2. крим Ходити взад-уперед у
закритому приміщенні. <...> одна голь
нещадима вишиває в трусах <.. > (Є.4 Пашков-
СЬКИЙ, БеЗОДНЯ). ЯБМ, 2, 212
3. муз. Грати швидкий пасаж, не
збиваючись ІЗ ритму. ПСУМС, 14
ВИШКА, -и, ж 1. крим, жрм. Найвища
міра покарання, розстріл.- Тобто, я
нічим не можу допомогти слідству. Все
вже вирішила доля. Йому дадуть
«етику» (І. Павлюк, Мова молекул).
Засуджені до «вишки» повинні йти на
страту здоровими (УМ, 01.12.1999)
БСРЖ, 117, СЖЗ, 25, ТСРЯ, 166, ЯБМ, 1, 211
2. студ. Вища математика. Вишку здав?
БСРЖ, 117
ВІВЦЯ, -і, ж. 1. мол ; зневажл Дівчина,
молода жінка. БСРЖ, 394, СУМС, 174, ябм,
2, 101
2. крим., міл ; зневажл , ірон Жшка-сві-
ДОК. БСРЖ, 394, СУМС, 174, СЖЗ, 25, ЯБМ, 2,
101
3. мол.; ірон ІТростодушна, нехитра
людина.
4. ч. і ж ; мол ; зневажл Людина, яка не
викликає симпатії. // лат Риня хапас
його за жабра й сичить у мордяку, я
тобі, вівця, зараз такі шпалери
зроблю., закопаю <. .> (А. Дністровий, Па-
цики).
5. крим., зневажл Жертва злочину
БСРЖ, 394, СЖЗ, 25, ЯБМ, 2, 101.
ВІДАК, -а, ч.; мол. Відеомагнітофон
Власне, через що вона сюди приїхала9
Через нього, відака для Толіка (Б. Жол-
дак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 97
ВІДБИТИ
ВІДБИТИ, відіб'ю, відіб'є; нарк.
Виділити (про масла). СУМС, 174.
¦ Відбити бабки, торг., бізн
Повернути гроші (відібрані, витрачені,
програні) СУМС, 174
ВІДБИТИЙ, -а, -є, мол. Незалежний;
який не зважає на різні умовності та
загальноприйняті правила поведінки.
<...> Боб був на всю голову відбитий
чувак, навіть в ті
соціально-унормовані часи його хотіли вигнати зі школи,
але куди ти його виженеш, якщо
навколо радянська влада (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 402.
ВІДВІШАТИ, -аю, -аєш, док. (кому);
мол. Побити когось.- Нудно,- каже
малий Машталір,- може, підемо
комусь відвігиаємо, а? (А. Дністровий,
Пацики).
ВІДВ'ЯЗАНИЙ, -а, -є; мол. Який не
дотримується загальноприйнятих норм і
правил поведінки. Задля вже зовсім
«відв'язаних», але не надто
грошовитих хлопців можна запропонувати
поиску на Новий рік до Карпат або до
Ялти (ПІК, 2002, № 47-48). БСРЖ, 402
ВІДДІЛ, -у, ч. ¦ Відділ збуту, мол.;
жарт. Туалет.
ВІДЕК, ВІДИК, -а, ч.; мол Те саме, що
ВТДАК. <...> страшенно рознервувався,
що їх обікрали, бо йому шкода двох
«відеків», хорошого фотоапарата,
вбрань (CM, 12.06.1998); Забуті
газети, зневажені відики (П. Коробчук,
Загальний вагон); Старі електрички
оснастили відиками і барами (ВК,
15.05.2001). БСРЖ, 97.
ВІДКИНУТИСЯ
ВІДДУПЛЙТИСЯ, -люся, -плишся, док.;
мол. Прийти до тями після сильних
переживань, спожитого ^коголю тощо.
ВІДДУПЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок.;
мол. Приходити до тями після стресу,
спожитого алкоголю тощо. Ґашпер
відверто віддуплявся, важко вдихав
повітря і так само важко видихав його на
бортове скло (С. Жадан, Біґ Мак).
ВІДЖАРИТИ, -рю, -риш, док. (кого);
крим Здійснити статевий акт. СЖЗ, 26.
ВІДЖИМ, -у, ч.; нарк. Віджата сировина.
СУМС, 174.
ВІДІДРАТИ, віддеру, віддереш; док.
(кого); мол.; згруб. Здійснити статевий акт.
/ ще хоче, аби я її відідрав, як слід
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ВІДІРВАНИЙ, -а, -є; мол. 1. Людина, що
не має компанії і ні з ким не
спілкується. ПСУМС, 14
2. Який не дотримується
загальноприйнятих норм поведінки; незалежний,
розкутий. Відірваний хлопець. *
Образно. Мовчу вже про історію
старовинних замків Чехії, про сучасну
архітектуру, про «відірвані» мистецькі акції
(Kr, 2001, № 6). БСРЖ, 407.
ВІДІРВАТИСЯ, -вуся, -вёшея, док.; мол.;
схвальн. Отримати задоволення від
чогось, приємно провести час, активно
відпочиваючи Відірватися - значить
отримати насолоду від проведеного
часу, використавши всі доступні
стимулятори і втіливши максимум первер-
< зій (Синопсис станіславський
необов'язковий); Молодь планети відірвалася
на Всесвітньому дні поцілунків (ПІК,
2002, № 25-26). БСРЖ» 407, ПСУМС, 14.
ВІДКИНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док
ВІДКЛЮЧИТИ 8
1. тюр. Звільнитися з місця ув'язнення. І
Уколовся хтось - не прокинувся, /
Хтось надовго сів - не «відкинувся»
(П. Вольвач, Бруки і стерні); Він
сміється до когось: «Відкинувсь.,,» /Хліба
білого ще не їв (П. Вольвач, Кров
зухвала). БСРЖ, 404, СЖЗ, 26, СУМС, 174, ЯБМ,
2, 119.
2. нарк. Знепритомніти від
передозування наркотику. БСРЖ, 404; СЖЗ, 26
ВІДКЛЮЧИТИ, -чу, -чиш, док. (кого);
мол. Те саме, що ВИРУБИТИ2.
Зловмисники стверджують, що напередодні
їхній друг «спілкувався» з повією, яка
«відключала» клієнтів якимсь
медпрепаратом (ВК, 15.05.2001).
ВІДКЛЮЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.;
мол. 1. Знепритомніти (від удару,
великої дози наркотику тощо), бсрж, 404,
СУМС, 175.
2. Міцно заснути, бсрж, 404
ВІДКЛЮЧКА, -и, ж.; мол. Важкий
фізичний стан, часто непритомність (від
великої дози наркотику або алкоголю,
після побиття тощо). Розказують, через
десять хвилин після відключки я
раптово поцікавився в пана Юрця, що, на
його думку, зараз уявляє собі один відви-
слогубий фацет із села Гицлі (Л.
Дереш, ПОКЛОНІННЯ ЯЩІрЦІ). БСРЖ, 404,
СУМС, 175
ВІДКОСИТИ, -шу, -сиш, док., від чого;
мол. Ухилитися від чогось (частіше від
служби в армії). <...> для певної
частини арабських студентів навчання в
Україні - легальний засіб «відкосити»
від армії, тому у ВНЗ еони
перебувають суто фіктивно (ПіК, 2001, № 16).
БСРЖ, 405 І
> ВІДМАЗКд
ВІДЛИВАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол 5
жрм. Справляти малу нужду. Він від-
ливав довго і захоплено, висвердлюючи
своїм напрочуд*ясним струменем щось
на кшталт отвору у звільненій щойно
від снігу розм 'яклій глині <...> (Ю. Анд-
рухович, Дванадцять обручів).
ВІДЛИТИ, віділлю, віділлєш, док.; мол,
жрм. Справити малу нужду.
Нестерпно хочу відлити (А. Дністровий, Місто
уповільненої ДІЇ). БСРЖ, 405.
ВІДЛІТ, -льоту, ч.; мол.; схвальн. Те, що
викликає захоплення, схвалення. Рок-
н-рол - це відліт, кайф, травичка, секс,
бухло <...> (В. Неборак, Повернення в
ЛЄОПОЛІС). БСРЖ, 405.
ВІДМАЗАТИ, -жу, -жеш, док., (кого),
крим, мол Виправдати когось, зняти
звинувачення з когось; підтримати
когось, виручити, часто за допомогою
грошей. Правда, там є пронози-адво-
кати, вони могли б при бажанні відма-
зати тебе <...> (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб); Відмазати від ментів
БСРЖ, 406; СЖЗ, 26, ТСРОЖ, 133, ЯБМ, 1, 121
В ІД МАЗАТИСЯ, -жуся, -жешся, док
1. крим, мол. Виправдатися; зняти з себе
звинувачення (як правило, заплативши
гроші). БСРЖ, 406, СУМС, 175; ТСРОЖ, 134
2. мол. Ухилитися від якоїсь роботи
<...> Посилали туди [в Афганістан] без
відбору, усіх підряд, хіба що синки
всяких «шишок» могли «відмазатися»
СУМС, 175
ВІДМАЗКА, -и, ж.; мол. Відмовка,
можливість ухилитися від чогось.
Відмовки-причини, аби щось не робити
(СЛЄНГ-ЛІК6ЄЗІ). БСРЖ, 406, ТСРОЖ, 135
ВЦМАШКА і
¦ Відмазки будувати, несхвальн.
Виправдовуватися, брехати.- Відмазки
будує, меле різну хріновину... (А. Кокотю-
ха, Тупик для втікача). Канати на від-
мазку. Бути достатньо серйозною
причиною, що виправдовує невиконання
певних дій. СУМС, 175
ВІДМАШКА, -и, ж.; мол., комп.
¦ Дати відмашку. Дати відповідь
комусь, у т. ч. на електронного листа.
ВІДМОВНИК, -а, ч.\ эюрм. Людина, яка
подала документи на виїзд за кордон і
отримала відмову. БСРЖ, 403.
ВІДМОВНИЦЯ, -і, ж.; жрм. Ж. До
ВІДМОВНИК. Ася була відмовниця. їй
прищемили хвоста дуже близько до
куприка, її чоловік Міша виїхав ще тоді,
коли випускали (Є. Кононенко, Рубець
на обличчі).
ВІДМОРОЖЕНИЙ, -а, -є; презирл.
1. жрм. Неемоційна, байдужа людина.
- Мужики пішли відморожені і,
зазвичай, без копійки за душею (ВЗ,
28.03.2002). ТСРОЖ, 135.
2. крим., жрм. Дивна; ненормальна
(про людину). Ну, не будь жмотом, як
Вася Булавка, придурок відморожений
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ")- ТСРОЖ, 135; ЯБМ, 1, 122.
¦ Харя відморожена, жрм\ вульг. Про
безсовісну людину. ФССГД 238
ВІДМОРОЖЕНО, присл.; мол. Про
дивну, із загальмованою
емоційно-психічною реакцією, поведінку людини. За
свідченням слідчих, усі затримані ще
не усвідомили, що вони скоїли, і
тримаються так само «відморожено» (УМ,
14.03.2001).
відпАд
ВІДМОРОЗОК, -зка, ч. 1. мол., презирл.
Емоційно та інтелектуально
недалека людина, часто агресивна. Клієнтів
у глибині душі ненавидять, адже
практично всі вони брутальні,
постійно тебе принижують та інколи
не платять, «справжні відморозки»,
як висловилися дівчата (Столиця,
05.12.2000); <...> виглядає на те, що
його було жорстоко побито якимись
відморозками: вкраїнський народ
вкотре забив українського письменника (Kr,
2002, № 5). БСРЖ, 406.
2. жрм; ірон., несхвальн. Дюдина,
позбавлена моральних принципів. Однак
найбільше на ухвалення ствердного
рішення вплинула, напевно, моя врсдже-
на ненависть до всяких відморозків, які
цинічно й нахабно прагнуть поліпшити
за рахунок ближніх власний добробут
(С. Бортніков, Чистильник); <..>
осмислити той непростий час брежнєвсь-
ких заморозків, що наплодив
«відморозків», був розсадником стукачів,
провокаторів (ЛУ, 29.03.2001). тсрож, 136.
3. мол.; презирл. Член угруповання
рекетирів, який бере участь у бойових
операціях. Почали активно множитися
ряди «відморозків» - тих, хто йде на
злочин не заради збагачення, а тільки з
нудьги та цікавості (ПІК, 1999, № 1).
БСРЖ, 406
ВІДПАД, -у, ч. 1. мол., схвальн. Про те,
що викликає схвалення, захоплення.
Молода, ноги від вух ростуть, а
красуня - просто відпад (УМ, 24.03.2000).
БСРЖ, 404.
2. у знач, вигуку; схвальн. і несхвальн.
Вираження захоплення, радости, а та-
87
ВІДПАДНЙЙ
кож досади, роздратування. БСРЖ, 404,
СУМС, 175
ВІДПАДНЙЙ, -а, -є; мол ; схвальн
Чудовий, достойний здивування,
захоплення. СУМС, 175
ВІДПЕРДОЛИТИ, -лю, -лиш, док.у кого;
мол. 1. Обдурити когось. СУМС, 175
2. Здійснити статевий акт. «Дека, мені
сьогодні треба свиыя, якщо я не відпер-
долю свиню - буде хріново» (А.
Дністровий, Тибет на восьмому поверсі).
ВІДПОЧИВАТИ, -аю, -аєш, недок., мол.
Значно поступатися комусь / чомусь у
чомусь. <...> весь цей рекламний без-
контроль просто відпочиває поруч із
запаморочливим збудним запахом
старого радянського фотопаперу (С. Жа-
дан, Біґ Мак). БСРЖ, 403
ВІДРИВАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок;
мол.; схвальн. Приємно проводити час,
отримувати задоволення; відпочивати.
- Там гуляли якісь хорвати..- Це наші
друзі-дальнобійники. Вони тут часто
відриваються.. (С. Бортніков,
Чистильник); Всі люди такого складу
люблять мандрувати, «відриватися». Це
стиль життя (Експрес, 1998, № 4);
Адже відриватися під рідну музику в
своїй незалежній державі вдвічі
приємніше (Ровесник, 20.07.2000). БСРЖ, 409;
СУМС, 175, ТСРОЖ, 140
ВІДРО, -а, с, частіше мн. відра; мол.;
жарт-ірон. Жіночі груди (відвислі).
<..*> груди великими відрами гойдалися
в Павла перед обличчям, він
поперемінно розплющував то одне око, то інше, і
били його сосками по носі (П. Вольвач,
Кляса). СУМС, 175.
ВІДТРАХАТИ
ВІДРУБОН, -а, ч.; мол. Стан знепритом-
нення. Поки хлопчики лежали у
відрубом, ми з Ольгою заламали їм руки за
спини і туго перев'язали мотузкою
<...> (С. Бортніков, Карателі).
ВІДСІК, -у, ч ¦ Дати в роговий відсік,
жрм Ударити; побити. ФССГД, 40
ВІДСТЕБНУТИ, -ну, -неш, док., кому
що; крим Дати, віддати комусь певну
суму грошей (як правило, без
повернення). Але бакси відстебнув без
зайвих розмов (С. Бортніков, Чисти-
льник-2); А по-друге, відстібнете
кругленьку суму за те, що зробила ваших
дітей багатими спадкоємцями (Г. Та-
расюк, Покоївка); Краще вимагайте
від нього [олігарха] прозорої політики,
а саме хто з олігархів і скільки
«відстебнув» на передвиборчу компанію,
скільки він уже встиг покласти до
власної кишені, а скільки роздав поіменно
стражденним, хворим, старим та
сиротам (УС, 2001, ч. 22).
ВІДСТІБУВАТИ, -ую, -уєш, недок., кому
що; крим Віддавати комусь певну суму
грошей; платити за щось. Наприклад,
середня ціна за годину заняття в
тренажерному залі — 10 гривень, і «відсті-
бувати» їх від свого сімейного
бюджету багатьом видається нереальним
(День, 08.09.200і). БСРЖ, 409
ВІДСТі'ЙНИЙ, -а, -є; мол Поганий,
кепський.
ВІДТРАХАТИ, -аю, -аєш, док. (кого),
мол.; згруб Здійснити статевий акт
<...> / він по дорозі на студію тричі
відтрахав мене вже на задньому
сидінні авто (А. Мухарський, Попса для
еліти), А я скажу, що <...> ти мене завела
вгдтяг
додому і сама відтрахала! (Ю. Покаль-
чук, Те, що на споді). БСРЖ, 410
¦ Див ТРАХАТИ, ТРАХНУТИ.
ВІДТЯГ, -у, ч.; мол. Отримання
приємних емоцій шляхом активного
відпочинку. <...> починалися добрі роки, кінець
блаженних вісімдесятих, час,
заповнений сонцем, травою і кооперативним
рухом, тотальний відгпяг <...> (С. Жа-
дан, Біґ Мак). БСРЖ, 410, СУМС, 175,
ВІДТЯГНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.;
мол Приємно провести час, відпочити.
Ідеальне місце для «пікапу» -
дискотека, бар, День пива та інші тусівки,
куди народ приходить, щоб
«відтягнутися» досхочу (ПІК, 2001, № 16); Та й
сама індустрія розваг у нас орієнтована
на чоловіків, котрі хочуть
«відтягнутися» (УМ, 12.02.2000). БСРЖ, 411,
СУМС, 175; ТСРОЖ, г142.
ВІДТЯГУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, не-
док.; мол. Насолоджуватися;
отримувати задоволення від активного
відпочинку. <...> саме так він і відтягується
зазвичай, починаючи свої химерні
загули, як правгио, в п 'ятницю-суботу і
завершуючи їх, коли бог пошле (С. Жадан,
Біґ Мак); <...> у той час, як попередній
клієнт «відтягувався», «хворів», «сач-
кував» тощо, Ф з перших хвилин
робочого дня усе робила «як книжка пише»
(CM, 31.08.2001). БСРЖ, 411; СУМС, 175
ВІДТЯЖНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн. Який
викликає приємні відчуття, позитивні
емоції. Відтяжний фільм. II
Наповнений приємними емоціями. Відтяжний
день. СУМС, 175 ¦
ВІКА
ВІДФЕЙСУВАТИ, -ую, -уєш, док.
(кого); мол. Побити когось (звичайно по
обличчю). БСРЖ, 411; СЖЗ, 27.
¦ Див. ФЕЙС.
ВІДХАРИТИ, -рю, -риш, док (кого);
крим Здійснити статевий акт;
зґвалтувати КОГОСЬ. БСРЖ, 411, СЖЗ, 24; ЯБМ, 2,
127.
ВІДШАМПУРИТИ, -рю, -риш, док.
(кого); мол. 1. Обдурити когось. СУМС, 175
2. Здійснити статевий акт. СУМС, 175.
ВІДШИТИ, -шию, -шиєш, док., (кого);
мол.у жрм. Позбавити когось свого
товариства. БСРЖ, 412, СУМС, 176, ЯБМ, 1,
128
ВІДЮХА, -и, ж.; комп. Відеокарта,
відеоадаптер. Синишин, 25
ВІДЯХА, -и, эю; комп. Те саме, що
ВІДЮХА. Розігнав відяху, тепер глюка-
вить Синишин, 25
8131, воза, ч ; мол Машина. ¦ Зарядити
воза. Посадити повну машину людей.
СУМС, 175
8132, воза, ч ; крим. Пляшка з
алкоголем. СЖЗ, 27
ВІЗА, -и, ж; мол.; жарт. Обличчя. Візу
помить перед виходом треба. БСРЖ, 9
ВІЗКА, -и, ж.; жрм Візитка.
ВІЙНА, -и, ж. ¦ Термоядерна війна,
мол.; ірон.-зневажл. Негарна дівчина
чи жінка. СУМС, 261
ВІК, -у, ч. ¦ Вік волі не бачити; Вік на
волі не бувать, крим. Злодійські
клятви.- Живуть же люди, п 'ють таке, вік
на волі не бувать... (М. Омельченко,
СВЯТО біди). БСРЖ, 92, СЖЗ, 27, ЯБМ, 1, 157.
ВІКА, -и, ж.; комп Відеокарта. БСРЖ, 98;
Синишин, 25
ВІКНО
ВІКНО, -а, с 1. студ.9 шк., викл. Велика
перерва в заняттях, коли відміняється
або не передбачена розкладом лекція,
урок. <...> під час «вікон» він
практично не вилазив із комп'ютера <...>
(Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 396.
2. мн. вікна. Те саме, що ВІНДА. Сини-
шин, 25
В1ЛОЧЛЁН, -а, ч.; муз.; жарт.
Віолончель. СУМС, 175
ВІНДА, -и, ж.; комп. Операційна
система «Windows». БСРЖ, 98, Синишин, 25
ВІНДЕЦЬ, -ця, ч.; комп.; жарт.
Аварійне завершення роботи програми, що
призводить до збою операційної
системи «Windows». БСРЖ, 98; Синишин, 25
ВІНДОВОЗ, -а, ч.; комп.; жарт. Те
саме, ЩО ВІНДА. БСРЖ, 98; Синишин, 25.
ВІНИК, -а, ч.; комп. Те саме, що ВИНТ.
БСРЖ, 92, Синишин, 25
ВІНІЛ, -а, ч.; мол. Платівка. Привозили
найсвіжіший закордонний «вініл» і
музичні журнали наші друзі-спортсмени з
міжнародних змагань <...> (Львів,
21.08.2003). БСРЖ, 98, СУМС, 176
В1НТУКЁЙ, -я, ч ; комп. Операційна
система «Microsoft Windows 2000».
Синишин, 25
¦ Від англ. Win2k.
ВІНЧ, -а, ч.; комп. Вінчестер. БСРЖ, 99,
Синишин, 25.
ВІР, -у, ч.; комп Комп'ютерний вірус.
Синишин, 25.
В1РМЁЙКЕР, -а, ч.; комп. Той, хто
займається створенням комп'ютерних
вірусів. Синишин, 25.
¦ Від англ. virmaker.
) В'ЇХАТИ
ВІСЬМЕРЙТИ, -рю, -риш, недок.; крим
1. Прикидатися кимсь; симулювати
щось. Такий жиган завжди
подобається романтично настроєним людям. Він
не запирається, не «вісьмерить» -
досвідчений (Б. Жолдак* Спокуси).
2. Брехати. БСРЖ, 108; ябм, і, 193
ВІЦИН, -а, ч.; пол. Віце-прем'єр. <...>
без прем'єра, «віцинів» (віце-прем'єрїв
тобто) чи без котрогось із міністрів
Кабмін ще може обійтися якийсь час,
а от без клерків і дня не перебуде
(В. Врублевський, Нардепка).
ВІШАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим.
1. Грабувати. БСРЖ, 96; СЖЗ, 27; ЯБМ, 1, 165
2. Безпідставно інкримінувати комусь
злочин. А ця гра триває і сьогодні,
коли вбивство Гонгадзе «вішають» на
банду «гопників» (УС, 2000, ч. 49). СЖЗ,
27, ЯБМ, і, 165.
В'ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, недок. (у що),
мол. Розуміти щось. Коли трохи
попустило, а трапилося це горе наступного
дня, годині о сьомій ранку, я змушений
був в'їжджати в нове життя, в нову
реальність, яка заскочила мене ще
раптовіше, ніж більшовики - травестій-
ника Керенського (М. Бриних,
Голосіння З-ПІД СНІгу). БСРЖ, 112; СУМС, 176
В'ЇХАТИ, в'їду, в'їдеш, док. (у що),
мол., крим. Зрозуміти, осмислити щось.
Риженко, здається, як каже його син,
«в'їхав», про кого йдеться (Є. Коно-
ненко, Імітація); Але я мушу в 'їхати в
те, що вони роблять, в їхній код, і
довести цей код до професійного
звучання (В. Неборак, Повернення в Леопо-
ліс); Поясни мені одну штуку. Поясни,
бо я щось ніяк не в'їду (О. Забужко,
ВКИРЯНИЙ !
Польові дослідження з українського
сексу). БСРЖ, 113: СУМС, 176; ЯБМ, 1,202.
ВКЙРЯНИЙ, -а, -є; мол. У стані
алкогольного сп'яніння. Він чалапав. Наче
проти вітру. Чи то на «голці», чи до-
бре вкиряний (О. Ульяненко, Ірка).
ВКЙДУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.;
мол. Розуміти щось. Антон створений
у ... гм, у тісній співпраці з Дійкою.
Вкидуєшся? (Л. Дереш, Архе).
ВКІНЧЙТИ, -чу, -чиш, док.; мол.
Досягти оргазму.
ВКУРЕНИЙ, -а, -є; мол.; нарк. Про
людину, яка перебуває під дією
наркотика, що використовується при курінні.
Він мене колись ледь не згалтував, до-
бре, що вкурений був - у нього просто
нічого не вийшло (С. Жадан, Депеш
мод).
ВКУРЙТИ, -рю, -риш, док. (у) що; мол.
Зрозуміти, усвідомити щось. Я вкурив,
так сильно вкурив, що глядачі повірили,
що я - справжній американський
турист (М. Мишкало, Майже європеєць);
Словом, не такий чорт страшний, як
його малює нам Забужко від Фортін-
браса. Мовляв, пустеля гола з
напівдикими енками, яким ніколи не вкурить
Шевченка (Аг Охрімович, ПІК, 2003,
№ 14); Я два дні не міг у це вкурити
(А. Дністровий, Пацики). БСРЖ, 101;
СУМС, 176.
ВЮФЮВАТИ, -рюю, -рюєш, недок.
(що); мол. Розуміти, усвідомлювати
щось. Наразі я не про зміст Процюко-
вої збірки, а таки про її візуальну! моно*
графічну форму (якщо це, звісно, не ко-
нцептуальність, якої я не «вкурюю»)
(Kr, 2001, № 4). БСРЖ, 101; СУМС, 176.
ВМАЗАТИ
ВЛЕТІТИ, влечу, влетиш, док.; мол.
1. Потрапити в неприємну ситуацію.
«Влетів» лише одного разу - на штуку,
але швидко перекрив цю втрату і
незабаром забув про неї (С. Бортніков,
Карателі).
2, Завагітніти.
ВЛИВАННЯ, -я, с.\ жрм; жарт.-ірон.
Прочуханка, покарання, нотація. БСРЖ,
101. ¦ Зробити вливання кому.
Покарати, висварити когось, фссгд, 53.
В ЛИСТ (ВЛИСТ), вигук; крим., карт.,
жрм. Вигук гравця в карти у випадку,
коли партнер викидає потрібну карту,
яка дає можливість упевненіше вести
гру. * Образно. У рудої жінки з
Березані / були зовнішні дані погані, /Але був
в неї хист /Віддаватися в лист, / тож
тепер вона в Києві пані (Ю. Позаяк,
Українські лімерики). ЯБМ, і, 178.
ВЛУПИТИ, -плю, -пиш, док.; мол. 1.
кого. ОбдурИТИ. СУМС, 176. ¦ ВлуПИТИ
на вірочку, мол. Обдурити надто
довірливу людину, сумс, 176
2. Випити алкогольного напою. СУМС,
176.
3. на що. Пограбувати; забрати гроші,
речі. Ми його влупили на штуку.
ВМАЗАНИЙ, -а, -є; мол., крим. У стані
алкогольного сп'яніння; п'яний. «Чи
він вмазаний? Такі слова котить» <„.>
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину); 3
четвірки, усі окрщ ШТИРЯ, добряче
«вмазані» і збуджені (О. Ірванець, П'ять
п'єс). ЯБМ, 1, 170.
ВМАЗАТИ, я-жу, -жеш, док. 1. чого; мол.
Випити спиртного напою. Ми
домовились зустрітись за годину до потяга в
кав'ярні на вокзалі і вмазати за її
91
ВМАЗАТИСЯ
92
ВОДЯРА
від'їзд (С. Жадан, Біґ Мак). Вмазати
коньяку. БСРЖ, 102
2. кого, чим; парк., мол Уколоти
наркотик. Перед абортом її вмазали фенти-
ЛОМ. БСРЖ, 102, СУМС, 176
3. кому; мол, жрм, крим. Ударити
[ С є м к о: ] А тоді йому ще раз
вмажемо (В. Діброва, Поетика застілля).
БСРЖ, 102
ВМАЗАТИСЯ, вмажуся, вмажешся, док
(чим); парк., крим. Зробити собі
ін'єкцію наркотику. Подумки Малий воює
там, на Простокваїиино, де на
дармову капусту сам-один вмажеться, як
вони кажуть, від вольного.. Горілка -
напій товариський. Наркоманам
товариськість ні до чого (П. Вольвач, Кля-
са); Потім їхні постійні
обсмоктування тем про структуру всесвіту і
щогодинне бажання «вмазатися»
починають діставати (Л. Дереш, Архе).
БСРЖ, 102
ВОВЧИЦЯ, -і, ж.; крим.; лайл Жінка.
БСРЖ, 195, СЖЗ, 28
ВОГНЕГАСНИК, -а, ч.; мол 1.
Портвейн. СУМС, 176
2. Пляшка вина місткістю 1 л. Крім двох
початих пляшок «Слов'янського» в
ніші буфета, під умивальником Павло
помітив три порожні «вогнегасники»
(П Вольвач, Кляса). БСРЖ, 394.
ВОДА, -и, ж 1. жрм, крим Горілка.
¦ Вогняна вода. Те саме. Обличчя
опришка набрало рис індіанця, що
зловживає вогняною водою (О. Думанська,
Ексклюзив); Буйна молодиця та її
співмешканець невдовзі перетягли тіло
сусіда до іншої кімнати і, роздобувши
«вогняної води», продовжили
пиятику... (CM, 06.01.2000). БСРЖ, 102. Вода
божевільна, крим. Самогон. БСРЖ, 102,
СЖЗ, 28, ЯБМ, і, 180 Мертва в од а, жрм
Горілка. Коли ти вже тієї мертвої
води нап 'ЄШСЯ? Чабаненко 1992, 76. ОрТОДО-
ксальна вода, мол Погана горілка
Свиняча вода, жрм. Горілка. ФССГД,
55
2. крим. Беззмістовна розмова. СЖЗ, 28,
ЯБМ, 1, 180
3. крим. Сигнал небезпеки. БСРЖ, 102,
СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.
4. нарк. Розчинник. ПСУМС, 15.
ВОДИЛО, -а, січ.; крим, мол. Водій,
шофер (автобуса, таксі). Водило вже
четвертий раз перечитує стару
газету «Бульвар» з еротичними
одкровеннями non-зірки (В. Яворівський, Вовча
ферма); Антон викинув із кабіни джипу
труп водія, як мішок з картоплею На
нього жбурнув труп бойовика, що
сидів якраз за водилою... (А. Кокотюха,
Останній раз), Він був раніше
засудженим, тому «авторитети» тримали
його на відстані, не рахуючи за можливе
запросити за один з ними столик - хай
«водило» знає своє місце (КО, 1999,
№ 12). БСРЖ, 103, СЖЗ, 28, ЯБМ, 1, 180.
ВОДИЧКА, -и, ж. ¦ Божевільна
водичка, крим. Міцний самогон. БСРЖ, 103,
СЖЗ, 18. Водичка, де не плаває рибка,
крим. Горілка. СЖЗ, 28 Поросяча
водичка, жрм. Те саме. ФССГД, 55
Пташина водичка, крим. Те саме. БСРЖ, 103,
СЖЗ, 86, ЯБМ, 2, 257.
ВОДЯРА, -и, ж.; мол , жрм, крим.
Горілка. Я й тобі можу водяри принести
Заодно (Ю. Андрухович, Московіада);
Замовили трохи шампанського, а водя-
93 ВОША
І ВОЛОЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок.
(від чого); мол. Любити щось.
Останнім часом всі почали волочитися від
танцювальної музики. СУМС, 176
¦ Тупо волочитися. Те саме. СУМС,
176. Див. ТУПО.
ВОЛЬВАК, -а, ч.; авто. Вантажний
автомобіль «Volvo».
водясик
ру принесли в портфелях. Гірше, ніж:
жлоби (В. Діброва, Бурдик); Земля -
пух його. Велич - прах його. Єрофєєва
немає. Немає більше водяри Пийте на
здоров'я (Kr, 2001, № 10). БСРЖ, 103;
СЖЗ, 28; СУМС, 176, ЯБМ, 1, 181. ¦
Накриває водяра, мол. Хтось п'яніє.
Коли полковника остаточно накриває
водяра, його обличчя наливається
кров'ю .. (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
ВОДЯСИК, -а, ч.; мол. Горілка. СУМС,
176.
ВОЗИК, -а, ж.; мол. Автомобіль, таксі.
Бурмило піймав «возика» і вони поїхали
на Богунію (В. Врублевський, Замах на
генсека).
ВОЛЙНА, -и, ж, 1. жрм. Зброя.
Волина -легка зброя (Сленг-лікбез5). БСРЖ,
105, ЯБМ, 1, 185
2. кріш., міл. Пістолет. Машина записана
на іншу людину, доручення - на Хрис-
тю, моїх пальчиків на «волині» немає.
(С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 105,
СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 185.
ВОЛОДИМИР, -а, ч.; жрм. Купюра
вартістю 1 гривня. Стежте за рекламою,
готуючи без малого «штуку» (тисячу)
володимирів, хто має можливість
стежити за новинками науки (ВК,
14.09.1999).
¦ Від імені князя Володимира
Святославича (Володимира Великого), чий
портрет зображено на відповідній купюрі.
ВОЛОСАТИЙ, -ого; мол. 1. Неформал з
ДОВГИМ ВОЛОССЯМ. БСРЖ, 105; СУМС, 176.
2. Надійний (про людину). Волосатий
чувак. СУМС, 176
ВОЛЬНЯШКА, -и, ч. і ж.\ крим.у тюр.
Вільнонайманий у місцях позбавлення
волі. Об'єктом його пристрасті стала
«вольняшка» - зубна лікарка із
санчастини (А. Шевчук, Чорний човен
неволі). БСРЖ, 106; ЯБМ, 1, 186
ВОЛЬТ, -а, ч.; карт Шулерський
прийом у грі в штос, підтасовка,
пересмикування карт. БСРЖ, 106
ВОНЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол.; зне-
важл Говорити дурниці або
непристойності. СУМС, 177
ВООБШЁ, ВОПШЁ, вигук; мол., жрм
Вираження будь-якої сильної емоції.
< ..> так жалко дівчаток, які
заробляють п'ять доларів на тиждень, а
потім так когось покохають, що ВОП-
ШЕ (С. Пиркало, Зелена Маргарита);
<...> а нарід український зовсім не
ясночолий і чорнобривий, як ми ото
бачимо на вулицях,- він заздрісний і дурний,
як пробка. І мова наша, з 'ясовано, не
солов'їна. Ну, то вже знаєте, вообше
(Кг, 2001, № 5).
ВОРОТА, -ріт, мн. 1. крим. Жіночі
Геніталії. БСРЖ, 107; СЖЗ, 28; ЯБМ, 192
2. мол. Рот. Закрий ворота.
ВОША, -і, ж. ¦ Кольорова воша.
Міліціонер. СУМС, 176
ВПАРЮВАТИ
94
ВРУБИТИ
ВПАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок. (кому
що); мол. 1. Пояснювати комусь щось.
2. Гарно, вигідно продавати щось (як
правило, неякісне). Часто лже-Сердю-
чок «впарюють» за оригінал і
вимагають відповідного гонорару (УМ,
10.09.2004). БСРЖ, 108.
ВПАСТИ, впаду, впадёш, док., де; жрм.
Зупинитися, присісти десь. Нарешті
ми «впали» в якійсь кав'ярні й почали
розбавляти каву балачками про велике
(УМ, 18.08.1999). БСРЖ, 613.
ВПАЯТИ, -яю, -яєш, док., що, кому\
крим. Засудити на певний строк
позбавлення волі. Вернули рік що не досидів,
і ще три впаяли за злісне хуліганство
(Ю. Покальчук, Те, що на споді);
О Авраменку «впаяли» рік позбавлення
волі (УМ, 27.06.2001). ЯБМ, 1, 194.
ВПИРАТИ, безос; мол. Захоплює,
вражає. «Не впирає»,- сказали б сьогодні-
шні підлітки, ті, найнормальніші з них,
котрі книжок не читають принципово
(О. Ірванець, МУ, 2004, № 4).
ВПИСАТИ, впишу, впишеш, док. (кого);
мол. Надати можливість переночувати
комусь або поселити когось у себе на
деякий час. БСРЖ, 109; СУМС, 177.
ВПИСАТИСЯ, -шуся, -шешся, док., мол.
1. у що, куди. Влаштуватися на ночівлю
Завтра їду у Львів: не знаєш, де там
можна вписатися? (ПСУМС). БСРЖ,
109, СУМС, 177
2. Проникнути, потрапити кудись.
Дівчисько довго не могло «вписатися» у
двері, а хлопець нарешті «по бистряч-
ку» оглянув машину (С. Бортніков,
Чистильник). БСРЖ, 109.
3. Заступитися за когось, захистити
когось.
ВПИСКА, -и, ж.; мол, сист. Квартира,
місце, де можна переночувати, пожити
певний час. бсрж, 109, сумс, 177
ВПИСУВАТИ, -ую, -уєш, док. (за ким),
мол. Залицятися до когось ...Аби ти не
вписував так за Светкою, то воно б
було зовсім по-іншому.. чуєш?..-
Юлька копнула ногою Костю (О. Ульянен-
ко, Хрест на Сатурні).
ВРИТИ, врию, вриєш, док.; мол.
Зрозуміти щось.- Та мені ж не огир
потрібний... Тільки роль виконати:
спровокувати, зафіксувати її реакцію - клюне
чи ні. Тепер ти врив? (А. Морговський,
Салаїха, нера...).
ВРУБАТИ, -аю, -аєш, недок. (що); мол,
жрм. Умикати щось. Вона машину
водить - перший клас. Музику врубали і
вперед (Ю. Покальчук, TJe, що на
споді).
ВРУБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (у
що). 1. мол., жрм. Розуміти щось.-
Якщо чесно, я й ще досі не врубаюсь, що
відбувається (М. Бриних, Голосіння
з-під снігу); - Стій, подруго, а чого це
ти питимеш моє пиво, я не врубався?
(Б. Жолдак, Бог буває); Відтоді я довго
не врубався у японське мистецтво й
літературу зокрема (Kr, 2001, № 18).
БСРЖ, 110, СУМС, 177
2. муз Підключати інструменти. Якщо
всі нарешті врубилися, починаємо
СУМС, 177
ВРУБИТИ, -блю, -биш, док., що; мол.
Увімкнути щось. Вруби маг. БСРЖ, ПО
* Образно. <...> спробувала врубити
почуття гумору, нічого, помоглося
ВРУБЙТИСЯ 95
<...> (О. Забужко, Польові дослідження
з українського сексу).
ВРУБЙТИСЯ, -блюся, -бишся, док. (у
що); мол., крим. Зрозуміти, з'ясувати
щось; розібратись у чомусь. БСРЖ; по,
ЯБМ, 2, 197.
ВСТАВИТИ, -влю, -виш, док., кому,
1. жрм; згруб. Здійснити статевий акт^
Оцей якщо вставить, то виверне її, як
п'явку (О. Ульяненко, Сєдой). БСРЖ, ill.
¦ Вставити по самі гланди кому
1) Здійснити інтенсивний статевий акт.
2) Покарати когось. <...> ввалимо
гірникам, вставимо їм по самі гланди
<...> (С. Жадан, Біґ Мак), Вставити
пістон. Див. ПІСТОН. БСРЖ, пь
2. жрм, мол. Вилаяти, покартати когось.
бсрж, ill. ¦ Вставити диню кому,
жрм. Те саме. ФССГД, 83. Вставити
пейджер кому, мол. Те саме. Як людина
творча, емоційна [ректор Університету
культури М. Поплавський], він може
розпекти (як кажуть студенти
університету, «вставити пейджер») (МТ,
1999, № 17).
¦ Витворено на основі моделі
фразеологізму вставити клізму кому.
3. безос; мол. Про настання стану
алкогольного сп'яніння. <...> уф, кайф,
здається, вставило, дайте хто цигарку
<...> (О. Забужко, Польові дослідження
з українського сексу). БСРЖ, ill; ПСУМС,
16.
4. безос; мол.; схвальн. Про стан
захоплення, захвату. БСРЖ, ш.
5. мол. Пограбувати квартиру;
автомобіль.
ВТИКАТИ
ВСТАВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол.
1. Спричиняти стан ейфорії. Цей
останній [японський зелений чай] так
вставляє, що з ним треба обережно (С. Пи-
ркало, Зелена Маргарита); Коли
всередині - порожнеча, пиво добре вставляє
(М. Мишкало, Майже європеєць);
- План. Силенний, як сто чортів... аж
Київ видко, так вставляє (Л. Кононо-
вич, Феміністка).
2. (кого). Викликати стан захоплення,
захвату. <...> прилюдний оргазм
[публічне читання віршів], от як це
називається, але вставляє публіку <...>
(О. Забужко, Польові дослідження з
українського сексу); Навіть
повідомлення про те, що Юрко взявся за
переклад «Гамлета» для київського
Молодого театру, якось «не вставляло»,
ну переклад, то й переклад <...> (УМ,
11.03.2000). СУМС> 177.
3. мол. Грабувати квартири, автомобілі.
Толян, каже він, у нас тема назріває -
тачки вставляти, чьо дивишся?
(А. Дністровий, Пацики).
ВТЕРТИСЯ, втруся, втрешся, док. (чим);
нарк. Увести собі наркотик
внутрішньовенно.- Та він на Простоквашино
втерся так, що аж піджак завернувся
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, ill; СУМС,
177.
ВТИК, -у, ч.; мол., жрм. Догана за
невиконану роботу. СУМС,1 177.
ВТИКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. 1. у
що; Розуміти щось, розбиратися в
чомусь. Якщо ти втикаєш, про що мова,
то поясни (ПСУМС). Втикати в
політику. II Вчити щось, намагаючись
зрозуміти. <.,.> тут цілими днями сиджу
ВТИКАТИСЯ
один, з котом, втикаю в цю філософію,
буття-в-собі, суіце й несуи(е <. .>
(С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ,
112, СУМС, 177
2. у що. Слухати з задоволенням,
насолоджуватися Подивіться, як втикає
справленій фанат в останній альбом
свого улюбленого гурту! СУМС, 177
3. кому що. Пояснювати щось комусь. В
непродвинутих школах учителі з кату-
шок з'їдуть, як доведеться їм «Сталі-
нку» тінейдоюерам втикать (Kr, 2000,
№ 4).
4. кому. Лаяти когось. У деканаті сто-
їть декан і щось втикає тим, хто
гуляв пари. СУМС, 177.
5. на що Дивитися на щось. Я знову
сидів у себе вдома і тупо втикав на
безлад кімнати (Л. Дереш, Архе).
6. мол.; нарк Задуматися над якимсь
банальним предметом під дією
марихуани. СУМС, 178
7. токс. Нюхати ацетон. БСРЖ, 112 //
Нюхати токсичні речовини. Коли серед
уроку від нудьги поглянеш у вікно, то
обов'язково за сміттєвим бачком
побачиш п'ятикласника, що «втикає»
клей «Момент» (УМ, 24.04.1999).
8. кого, безос; нарк. Відчувати стан
наркотичної ейфорії. Пацани, мене пре, я
втикаю.
ВТИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (у
що); мол 1. Розуміти щось,
розбиратися в чомусь. Втикатися у новий
предмет БСРЖ, 112
2. Втручатися у щось.- А ти взагалі не
втикайся, не твоя справа! - Антон
помітно озвірів (Л. Дереш, Архе).
ВТОРЯЧОК
ВТИКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол. 1.
Зрозуміти щось.- Ах ти ж, розводяща1 Я
тут втикнув, а він жарти жартує
(П. Солодько, Четверта революція)
2. Померти.- Вскрився і заснув. Міг би
так і втикнуть. А вєна...- Циган
помовчав, витягнув сірник і зазирнув в
рану - А вени нема Уіила вєна (П. Воль-
вач, Кляса). БСРЖ, 112.
ВТИРАТИ, -аю, -аєш, недок. (кому що),
мол Пояснювати, доводити комусь
щось. Не менш важливим для мене с
слухати інших як хто говорить на
цьому світі і що він втирає (Ю. Андру-
хович, Мала інтимна урбаністика),
- Вони багато чого казали. Вони мені і
всім втирали про равенство і
братство .. (П. Вольвач, Кляса); «І оці бомжі
будуть мені щось втирати про любов
до України та повчати, як я маю
розмовляти^!» - приблизно так міркує
пересічний перехожий і ніц, крім огиди, в
т ч і до мови, в нього такі «борці» не
викликають (УС, 2001, ч. 27). БСРЖ, 111
¦ Втирати окуляри кому; крим
Обдурювати когось. Четвертому покупцеві
посередник сам «втирав» окуляри (CM,
05.02.1999) ябм, 1,198. Втирати туфту
Див ТУФТА2.
ВТИРАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок
(чим); нарк. Робити собі ін'єкцію
наркотику. БСРЖ, 111; ПСУМС, 16
ВТОРЯ К, -у, ч, частіше мн. вторяки,
-ів; крим Повторно заварений чай
БСРЖ, ill, СЖЗ, 28, ЯБМ, і, 200 // нарк.
Повторно заварена макова соломка БСРЖ,
111, СУМС, 178
ВТОРЯЧОК, -чку, ч; крим, жрм
Пестл. до ВТОРЯК.- Давонуть би за-
ВТУЛЯТИ
раз хоч вторячків,- сказав Гринь <*..>
(А. Шевчук, Чорний човен неволі).
ВТУЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., кому; мол.
Розповідати складні для розуміння
речі. СУМС, 178.
ВТУХАТИ, -аю, -аєш, недок; мол. 1.
Голосно сміятися. СУМС, 178
2. Замовкати.
ВТЯГНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.
Зрозуміти щось. СУМС, 178.
ВУЗЬКОЛОБИЙ, мол.; зневажл. 1. -а,
-є; Про розумово обмежену людину.
Що таке смерть? Подумки запитую
себе, минаючи відкриту кав'ярню, де
сидять вузьколобі грінго і голосно
сміються, з великих бокалів п 'ють світле
пиво <...> (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії); Сьогодні готувалася до
чергової олімпіади і з мамою
вигадували твір на тему «Мамина пісня», що
сподобався б вузьколобому журі (Я. Ів-
ченко, Синдром набутого імунітету).
2. -ого. Зі мною навчається багато
вузьколобих, вони ходять по університету
купками по п 'ять-шість чоловік,
голосно регочуть, кричать в коридорах і
матюкаються (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
ВУНДИК, -а, ч.; мол. Розумний.
ВУРКА, УРКА, -и, ч. 1. крим.; зневажл.
Професійний злочинець; крадій.
Восени помер старий вурка, колишній зек,
рецидивіст Нікандрич <...> (О. Ульяне-
нко, Сталінка); - Ні, люб'язний графе,
я не урка і навіть не злодій зовсім
(В. Сичевськийд У кожного своє
пекло). БСРЖ, 614; ЯБМ, 2, 452. // Загальна
назва злодіїв.- Це твій мужик? - питає
урка (Б. Жолдак, Спокуси); * Образно.
7 — 5-1468
ВУРКАГАН
І горить на душі в мене вурка, /Хоч
давно уже б мав відгоріть (П. Вольвач,
Бруки і стерні). СЖЗ, 104, ЯБМ, 2, 452
2. жрм. Агресивний підліток; хуліган.
Всі дворові, включаючи і вурок,
особливо погожими днями полюбляли слухати
патяканину Жигана (О. Ульяненко,
Жиган); Не ходи до урок гулять, сиди
дома (Чабаненко 1992, 4, 171). БСРЖ,
614.
ВУРКАГАН; УРКАГАН, -а, ч. 1. крим.
Літній, досвідчений злодій, який має
авторитет у злочинному світі, бсрж, 614;
СЖЗ, 104. // Зухвалий злодій,
професіонал. Як в парламенті: чи ти там
вуркаган, чи нобеліанець - різниці немає
ніякої, як почнуть голосувати (Б.
Жолдак, Бог буває); [Філін;] Це храм
святий, він вийшов із болота! <...> До
нас, мерзенних, він прийшов, як совість
/ Приходить уночі до уркагана (Л. По-
дерв'янський, Герой нашого часу).
БСРЖ, 614, ЯБМ, 2, 453.
2. жрм. Бешкетник, хуліган. Твій
вуркаган одірвав моїй Наталі рукав від
новісінького пальта (В. Яворівський,
Вовча ферма); [Єгорка Іванцов
(виймає геологічєскій
молоток):] Тока попробуйте подойті,
уркагани, всех повбиваю! (Л. Подерв'я-
нський, Герой нашого часу). БСРЖ, 614
¦ 3 рос: первісно- «той, хто робить
уроки, тобто арештант», а потім у
середовищі злочинного світу на
свободі - «той, хто побував у місцях
позбавлення волі й набув тюремного
досвіду», звідси - «зухвалий злочинець». За
ін. версією - з поволзько-татарської
(казанської) мови: urlagan -
«крадений». Грачев, Мокиснко, 171
97
ВУРУПЛЯН 98
ВУРУПЛЯН, -а, ч.; мол.; жарт. Літак.
СУМС, 178
ВУСМЕРТЬ, приел. ¦ Напиватися /
напитися вусмерть. Про великий ступінь
алкогольного сп'яніння. Напиваючись
щоночі вусмерть, важко зранку
вставати і йти на роботу. СУМС, 178.
ВУХО, -а, с, частіше мн. вуха, вух.
1. крим. Чужорідне тіло, вшите у шкіру
чоловічого статевого органа для
збільшення ЙОГО розміру. СЖЗ, 29, ЯБМ, 2, 458.
2. мол.; жарт.-ірон. Жіночі обвислі
груди. БСРЖ, 617 ¦ Вуха спанієля. Те
саме. <.. > без бюстгальтерів
засмагали не лише молоденькі стрункі
дівчатка, яким є що показати, але й старші
жіночки, майже бабусі, що могли
продемонструвати лише, перепрошую,
«вуха спанієля» (ВЗ, 31.08.2001).
3. мол. Навушники. Поклич адміна,
нехай вуха ПОМІНЯЄ. БСРЖ, 617, Синишин, 25
4. КОМп. Знак @. БСРЖ, 617, Синишин, 25.
¦ Висіти на вухах у кого, мол; несх-
вальн. Набридати комусь розмовами,
проханнями. СУМС, 178 Вуха
нагострити, крим Відчути небезпеку. СЖЗ, 29
Вуха попухли у кого, крим., жрм. Про
сильне бажання палити, коли немає
цигарок. Дай Вітькові закурить, бо в
нього воює уха попухли (Чабаненко 2001,
145) БСРЖ, 617, СЖЗ, 29, ЯБМ, 2, 458 Вухо
давити, крим Спати. СЖЗ, 29 Дати по
вухах кому; крим Позбавити когось
злодійського звання, вигнати зі
злодійського угруповання. Після цього на
злодійському збіговиську Ушитого було
визнано винним і йому «дали по вухах»,
В'ЯЗАТИСЯ
як на злодійському сленгу називається
позбавлення всіх злодійських привілеїв
(ВЗ, 28.03.2002). БСРЖ, 617. Перемкну,
ло між вухами в кого; жрм. Хтось
говорить дурниці. ФССГД, 60, Поставити /
ставити / на вуха кого; жрм Побити,
бити когось; висловити сувору догану,
дорікання. [Руслан:] Мені б тільки
туди потрапити. А там я всіх їх на
вуха поставлю (В. Діброва, Поетика
застілля). БСРЖ, 617.
ВУШКО, -а, с. ¦ У вушка бу-бу, жрм
РоЗПОВІДаТИ ЯКІСЬ ВИГаДКИ. Сленг-лікбез2
ВЧЙХА, -и, ж.; мол.; шк Вчителька Я
завтра нашій вчисі принесу отакенний
букет!
В'ЮВЕР, -а, ч.; комп Програма
перегляду графічних файлів без
можливосте ЇХ редагування. Синишин, 25
В'ЮЧИТИ, кого, безос; нарк. Про стан
наркотичної ейфорії; перебування у
стані зміненої (розширеної) свідомос-
ти.- У флаконі десять порцій. По
двадцять крапель на око Якщо гарно
оком розкрутити, то в 'ючить десь
години три (Л. Дереш, Архе).
В'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, недок 1. кого,
крим., мол. Арештовувати,
затримувати. БСРЖ, 118; СУМС, 178
2. з чим; крим., мол. Припиняти робити
щось, займатися чимсь. В'язати з
курінням. БСРЖ, 118
В'ЯЗАТИСЯ, в'яжуся, в'яжешся, недок ,
комп З'єднуватися по модему. Мій
модем не в'яжеться биіьше, ніж на
14 400. БСРЖ, 118, Синишин, 25
ГА
99
ГАЛІМИЙ
Г
ГА, невідм, ч.; крим. Літр горшки. БСРЖ,
118; СЖЗ, 29.
¦ Від англ. galoon - «літр вина». БСРЖ,
118.
ГАГАРА, -и, ж.; крим. Самотня
заможна жінка. СЖЗ, 29, ЯБМ, 1, 214
ГАГРИ, гагрів; мол. 1. Дівчата. СУМС,
178
2. Психіятрична лікарня. СУМС, 178.
ГАД, -а, ч. 1. крим.; зневажл. Працівник
міліції. БСРЖ, 119, СЖЗ, 29, ЯБМ, 1, 214
2. мн. гади, чв; мол.; жарт.-ірон.
Радянське неякісне взуття. <..> у
звичайних гадах вітчизняного виробництва
(«гадами», як ви здогадуєтеся, у
нашому жаргоні іменувалися черевики)
@. Яровий, Квартали ностальгій).
БСРЖ, 119, СУМС, 178
ГАДЮЧНИК, -а, ч. 1. мол., крим.; зне-
вюісл. Кафе, ресторан невисокої
категорії Всередині - пластмасові столики
і кілька пар відвідувачів. Війнуло
цигарковим димом і нудьгою. Такі місця
звичайно звуть «гадючниками» (А. Коко-
тюха, Нейтральна територія); Затягли
до «гадючника», так напоїли, що він
ледве тримався на ногах (А. Дімаров,
Прожити й розповісти). БСРЖ, 119,
ПСУМС, 16, СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.
2. крим. Злодійське кубло. БСРЖ, 119,
СЖЗ, 29, ЯБМ, 1, 215.
3. мол. Неприємна компанія; трудовий
колектив, де люди ставляться один до
одного недоброзичливо і намагаються
зробити капость ближньому. БСРЖ, 119,
СУМС, 178.
ГАЗ1, -у, ч.; мол. Таксі. СУМС, 178
ГАЗ2, -у, ч.; крим. Горілка. БСРЖ, 120,
СЖЗ, 29, ЯБМ, 1, 215
ГАЗОВИК, -а, ч.; мол. Газовий пістолет.
Без газовика вночі краще з дому не
виходити. СУМС, 179,
ГАЗОЛІН, -у, ч.; крим. Самогон. БСРЖ,
120; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 216.
ГАЗОН, -а, ч; авто, мол. Автомобіль
«ГАЗ-66».- Кидай його в «газон»!
Потім, ми й так час тратимо! (А. Коко-
тюха, Шлюбні ігрища жаб); Після
третього ривка «газон» вихопився з
кювету (В. Івченко, Три оповідання). БСРЖ,
120, СУМС, 179
ГАЙКА, 1. -и, ж.; крим.у мол. Масивний
золотий перстень-печатка. На руках у
Незнайки золоті гайки (Л. Подерв'ян-
ський, Герой нашого часу). БСРЖ, 120;
ЯБМ, І, 216; СУМС, 179.
2. безос.-пред., кому і без прийм., мн.
гайки; мол. Безвихідна ситуація,
кінець.- Йому гайка,- сказав Болек.- І
тобі теж (А. Стасюк, Дев'ять); Все,
гайка. Вперед не можна - і дороги
назад немає (С. Бортніков, Чистильник);
Дівчині, певно, гайки (А. Дністровий,
Невідомий за вікном).
ГАЛІМАї, -у, ч.; мол. Нісенітниця,
дурниця,
ГАЛІМИЙ, -а, -є. 1. крим. Повний,
абсолютний; який виявляється вищою /
повною мірою. Галіма катавасія. Галіма
шизуха косить наші ряди. БСРЖ, 131;
СЖЗ, 29.
7*
ГАЛІМО 1
2. мол; зневажл Дурний.- Та то я,
галімий7 (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
бсрж, пі, псумс, 17 ¦ Галімий як
тисяча бубнів, мол. Про дурну і
несолідну людину, псумс, ю
3. мол. Поганий, низької якости (про
предмети, явища, людей);
низькосортний ГАЛІМИЙ - поганий, нефірмовий,
підробка (Синопсис станіславський
необов'язковий); <...> життя лише
починається воїне світ /не такий воює
галімий <...> (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову); <...> тоді брехня і правда -
ці галші понти теперішніх зануд-інте-
лектуалів і борців за справедливість -
нічого не значили <...> (А. Дністровий,
Невідомий за вікном); [Річмонд:]
Не знаю. Боюся, що сюжетом може
стати сам галімий творець
безсюжетних поем (Б. Жолдак, Голодна кров);
Панове, та кому потрібна ваша галіма
революція, ваше зачароване обкладання
гівном, ваш пафос викриття тдарасів,
який насправді - лише боязке відлуння
тоталітарної «дулі в кишені» (Kr,
2001, № 24); Галіма попса. Галичий
настрій. Галімий поет. ПСУМС, 17.
¦ Можливо, від давньоєвр. Galmani -
«ідіот, телепень, йолоп».
ГАЛІМО, І.Присл. до ГАЛІМИЙЗ. Гал/-
мо грає.
2. у знач присудк. слова. Погано, кепсько
кому-небудь (про важкий фізичний або
моральний стан).- Зрозумій тільки
одне, секти стають популярними тільки
тоді, коли людям стає голімо і вони
радо йдуть, бо тільки там нібито є
порятунок (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
) ГАЛЬМУВАТИ
ГАЛСТУК, -а, ч; крим Петля, удавка.
¦ Повісити галстук на кого, крим
Задушити, удавити когось.
ГАЛЬ, галі, ж. Дурниця. СУМС, 179
ГАЛЬКА, -и, ж\ крим. Гашиш, бсрж,
131; СЖЗ, 29
ГАЛЬМО, -а, с. 1. мол.; ірон. або пре-
зирл. Людина з повільною реакцією,
дурень. <...> може він повне гальмо і
навіть не впізнає мене, що тоді роби-
ти, теж: питати його, як справи? < >
(С. Жадан, Біг Мак).* Образно. А я,
Гальмо, флегматик, отупиіий сплюх, Фі-
льозоф-недоріка, /4 неспроможний /
Сказати врешті! /Ані слова досі /Про
батька, що життя йому й корону /
Так ницо вкрали (Ю. Андрухович: Кг,
2001, № 18).
¦ Гра слів гальмо, Гамлет. БСРЖ, 592,
СУМС, 179
2. крим. Презерватив. СЖЗ, ЗО
ГАЛЬМОНУТИ, -ну, -неш, док. (кого)
1. крим Затримати, арештувати когось
БСРЖ, 592, ЯБМ, 2, 423
2. крим, мол. Зупинити когось (напр., на
вулиці). <...> якщо мужик, з яким він
буде базарити за столиком, за ним
побіжить, то його треба гальмону-
ти. і все (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера).
ГАЛЬМОНУТИЙ, -а, -є; мол. Про
людину із загальмованою реакцією
<...> Моряк якийсь богобоязливий чи
просто гальмонутий <...> (С. Жадан,
Депеш мод).
ГАЛЬМУВАТИ, -мую, -муєш, недок,
мол.; жарт -ірон Повільно думати,
бути неуважним. У світі багато хорошої
музики, але кожний вибирає що йому
ГАЛЬОНИК 1
підходить. Тому «не гальмуйте» (МЗ,
08.07.2000). БСРЖ, 592; СУМС, 179.
ГАЛЬОНИК, -а, ч.; жрм. Те саме, що
ГАЛЮН. ¦ Гальсники (гальоньки)
б'ють (пробивають) у кого. 1) Хтось
бачить те, чого насправді немає.
2) Хтось пришелепуватий, чмелений.
ФССГД, 61.
ГАЛЬЮН, -а, ч.; мол. Туалет. БСРЖ, 121;
СУМС, 179.
ГАЛЮН, -а, ч., частіше мн. галюни, -ів;
нарк., мол. Галюцинація. Ну, кажу
собі, Льоша, допився ти до галюнів!
Треба з цим зав'язувати! (В. Діброва,
Збіговиська). БСРЖ, 121; ПСУМС, 17. ¦ Га-
люни (глюки) пішли, жрм. Бачити,
чого насправді не було. <...> ну да лі-
куйте, раз галюни пішли, всього
страшно <...> (Є. Пашковський, Безодня).
ФССГД, 50
ГАЛЮНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ГАЛЮН. Хлопці сміються, що, галюники
у тебе почалися, начебто не п *єш
багато, що, здурів, до кого ти говориш?
(С> Процюк, Love story); Коли око моє
вихопило з тієї оргії знайомого цапа, я
подумала, що докотилася до галюни-
ків,- це уже не цап, а рогата коза
(В. Шкляр, Кров кажана).
ГАЛЯ, -і, ж.; мол. 1. Те саме, що
ГАЛЮН. СУМС, 179.
2. жарт. Перша ґірограма Українського
радіо.
ГАМНІТОХВОН, -а, ч.; мол.; жарт.-
ірон. Магнітофон. СУМС, 179.
ГАНДОН, ГОНДОН, -а, ч. 1. крим., мол.
Презерватив. <...> ці, мов ями помийні,
парки культури, / де зустрінеш усе -
ГАНЬКА
від пляшок до гандонів <...> (Б. Щавур-
ський, Західний вітер). * У порівн. <...>
він забув про тебе, як гандон в унітазі
забуває, хто його власник <...> (Є.
Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 133;
ЯБМ, 1, 236
2. крим., мол.; презирл. Нікчемна, пуста,
безтолкова людина. А це шо за гандон?
(Л,, Подерв'янський, Король Літр);
Протверезілий Ярко всю дорогу
пояснював мені, що він міг би зробити з
тим примітивним гандоном, якби був
трішки тверезіший (Ю. Винничук, Із
«Записок пройдисвіта»). ¦ Гандон
дірявий (штопаний), мол., крим.;
презирл. Те саме. Ти гандон дірявий чи
журналіст? (А. Дністровий, Невідомий за
ВІКНОМ). БСРЖ, 133, ЯБМ, 1, 236.
ГАНДОНКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Маленька в'язана шапочка, яка щільно
облягає голову. Він почав ритися в кишенях
з млявістю, властивою безнадійній
справі. Куртка, одна [кишеня]
нагрудна, дві внутрішні і дві нижні <...> ган-
донка, знову куртка <...> (А. Стасюк,
Дев'ять). СУМС, 179
ГАНМЁН, -а, ч.; мол. Охоронець. СУМС,
179
¦ Від англ. gunman - «озброєний
револьвером».
ГАНЧІРКИ, -рок, мн.; мол.; зневажл.
ОДЯГ. СУМС, 179.
ГАНЬКА, -и, ж.; мол.; зневажл.
Недалека, примітивна дівчина, переважно з
села. Я розглядаю кого: шість
некрасивих ганьок, приблизно від шістнадцяти
до двадцяти років, так само кілька
лохів (А. Дністровий, Пацики).
I
ГАПКЕНШТРАССЕ 1
ГАПКЕНШТРАССЕ, невідм, ж.\ жрм;
жарт. Озеленена частина Хрещатика
від Бессарабки до Майдану
Незалежносте.
ГАПЛИК, -а, ч; мол., жрм. Кінець,
невдале завершення справи. СУМС, 179.
¦ Повний гаплик. Те саме.
[Депутат:] Поки ми з вами отут
теревеним, пенсіонери не получають пенсію,
солдати патрони, газовики газ,
нафтовики нафту, а в Дніпрі перевелась
риба, а в коморах миші, бо нема що
гризти, так що без Росії нам, товариші і
панове, повний гаплик, шо не ясно?
(Л. Подерв'янський, Герой нашого часу)
ГАПОН, -а, ч ; крим Місіонер. БСРЖ, 122,
сжз, зо
ГАРБІДЖМЕН, -а, ч.\ мол.; жарт.
Двірник. СУМС, 179
¦ Від англ. garbageman - «сміттяр».
ГАРБУЗ, -а, ч ; жрм, крим. Голова. СЖЗ,
зо
ГАРМИДЕР, -у, ч.; мол. Масивний
чоловічий перстень. <...> сяє своїми
«рижими» фіксами і здоровенною гайкою на
руці — «гармидер», називає такі персні
Прошка (П. Вольвач, Кляса)
ГАРМОШКА, -и, ж.; студ.9 шк.
Шпаргалка на довгому вузькому листку
паперу, згорнута гармошкою. Якщо ви
розраховуєте на традиційні «шпори»
(«бомби», «гармошки» тощо), знайте'
це позавчорашній день1 (ПіК, 2003,
№ 25). БСРЖ, 122
ГАРО, -а, с; кріт Самогон. БСРЖ, 122,
СЖЗ, ЗО, ЯБМ, 1, 220
ГАРОЧКА, -и, ж.; крим. Цигарка. БСРЖ,
122, СЖЗ, 30, ЯБМ, 1, 220.
2 ГЕВАЛ
ГАСИТИ, гашу, гасиш, недок. (кого),
мол.9 крим. Бити когось. <...> їй треба
закохатися в одного з тих переляканих
топляків, яких ми з Тюлею гасили
вечорами у підворіттях <...> (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 123
ГАСТРОЛЁР, -а, ч.\ крим., міл.
Злочинець, який здійснює пограбування в
різних містах. Триває розшук
«гастролерів», в злочинному житті яких буде
виявлено хце один епізод (КО, 2001, № 6)
БСРЖ, 123. СЖЗ, 30, ЯБМ, 1, 221.
ГАШ, -у, ч; нарк. Смола індійських
конопель, яку використовують для
куріння; гашиш.
ГВИНТ, -а, ч. 1. крим. Чоловічий
статевий Орган. БСРЖ, 98, СЖЗ, 30.
2. Те саме, що ВИНТ. <...> спритники
виготовляли і продавали особливо
небезпечний синтетичний наркотик пер-
витин (споживачі цього отруйного
зілля називають його «гвинтом») (УМ,
12 07.2003).
ГВОЗДИКА, -и, ж. ¦ Червона
гвоздика, крим Менструація. БСРЖ, 124, сжз,
111; ЯБМ, 2, 470
ГЕВАЛ, -а, ч.; мол Чоловік високого
зросту та міцної статури. Може, вона
пожартувала зі мною і замість неї
чекатимуть на мене два дебелих гевали
із беземоційними «обличчями», які
потягнуть мене у якісь похмурі, невідомі
міщанам печери для тортур < >
(С. Процюк, Love story); 3 темряви
навперейми жінці вийшов гевал у
спортивній куртці (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера); [3
чорного авта] вискочив круглоголовий гевал у
чорному костюмі (як вони не подуша-
ГЕВАЛО 1
ться в таких унікостюмах за такої
тепліні) <...> (В. Шкляр, Елементал);
<...> мордатий гевал протискується
між тіл, курсуючи по салону. Це най-
противніший кондуктор на маршруті
(П. Вольвач» Кляса).
¦ Від укр. гевал - «велика, неповоротка,
незграбна людина».
ГЕВАЛО, -а, с і ч.; мол. Те саме, що
ГЕВАЛ. Суламітку забра^ якийсь гевало,
Кармен мого столика проігнорувала,
повії в білих тортиках відважив НОУ
(А. Морговський, Смерть у Золотих
Пісках).
ГЕЙ, ҐЕЙ, -я, ч.; гом.у жрм. Гомосексу-
ал. Бійка почалась після того, як Льюїс
звинуватив Рахмана у тому, що той
«переступив» межу, заявивши по
радіо, що Льюїс - «гей». Хасім відповів,
що не називав його «геєм», а лише
сказав, що він повівся, як «гей», коли подав
на нього в суд (ВЗ, 03.09.2001); Як
правило, стриптизер має бути мужнім, як
для виступу перед жінками, так і
перед геями (ПІК, 1999, № 34). БСРЖ, 124.
¦ Від англ gay.
ГЕКТОПАСКАПЬ, -ю, ч.; крим.\ жарт.-
ірон. Дешеве ВИНО. БСРЖЛ24, СЖЗ, 30.
ГЕМОРОЙ, -ою, ч. 1. мол; несхвальн.
або жарт -ірон. Непроста проблема;
складна, копітка робота. БСРЖ, 124;
СУМС, 180
2. крим. Невдача, безрезультатність. СЖЗ,
ЗО, ЯБМ, 1, 223. ¦ Геморой ЛИЦЯ, МОЛ.
Вугрі на обличчі. СУМС, 180.
ГЕНДЁЛИК; ГАНДЁЛИК, -а, ч. 1. мол.,
жрм. Невелике кафе, де продають
спиртне і закуски. Бо з дружиною було не
так. Не так було з кільканадцятьма
\ ГІРА
натурницями та псевдопроститутка*
ми із генделиків до одруження (Б. Жол-
дак, Спокуси); Павло несподівано
пропонує зайти в найближчий генделик і
перехилити по чарці (А. Дністровий,
Невідомий за вікном); -Де ми
збиралися?., вокзал, автовокзал, безіменні
«грибки», «ганделики» та кіоски на
проспекті Перемоги, на Контрактовій
площі, на майдані Незалежності
(О. Яровий, Квартали ностальгій); До
ганделика побіг, бо відчув: як не
прийме на грудь ста грамів - здохне
(В. Врублевський, Тріщини). ЯБМ, 1,223.
¦ Запозичене через польськ.: handel -
«крамниця чи винний магазин, а також
невеличкий ресторан при такому
магазині» з нім. Handel «торгівля».
2. мол. Річ або особа чоловічої статі. Ви
поговорили відносно цього генделика -
твого проекту? СУМС, 180
ГЕНЕРАЛ, -а, ч. ¦ Генерал Фейлор,
комп. Серйозна помилка у роботі
комп'ютерної системи.
¦ Від англ. general failure.
ГЁОС, -у, ч; шк. Географія.
ГЁПА, -и, ж. Зад, сідниці. Лінивий Дюк
підняв свою гепу й тяжко влігся біля
господаревих ніг (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
ГЕПЁ, невідм., абрев.; мол.; зневажл.
Скорочення від «гидотна потвора».
Дзюбишина-Мельник, 16.
ГЕПНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.; мол.
Потрапити в неприємну ситуацію.
ГЕРА, -и, ж.\ нарк. Героїн. «Гурман»
колеться героїном. А доза «гери»
коштує у кілька разів дорожче (УМ,
17.01.2001). БСРЖ, 125; СУМС, 180
ГЕРАКЛ 1
ГЕРАКЛ, -а, ч.; ¦ Геракл засушений,
жрм; ірон Дуже худа людина. ФССГД,
62
ГЕТЕР, -а, ч мол Гетеросексуальний
чоловік.
ГИГОТАЛЬНИК, -а, ч.; мол ; жарт Рот.
СУМС, 180
ГЙЦЕЛЬ, -целя і -цля, ч; мол, жрм;
зневажл. Хлопець, чоловік. Троє
кремезних гицлів помалу спустилися по
східцях і підійшли до джипа (Л. Коно-
нович, Феміністка).
¦ Від укр. лайл. гицель
ГИЧКА, -и, ж. ¦ Коньяк «Три гички»,
жрм. Самогон гарної якости. Коньяк
«Три гички» - якісно зроблений
самогон із буряків (Т. Даниленко, Алкоголь
і кава як одвічні антагоністи). Три
гички, крим Самогон з цукрових буряків.
ЯБМ, 2, 429
ПВНОДАВИ, -їв, мн\ мої, вульс
Взуття СУМС, 180
ГІДРОЦЕФАЛ, -а, ч , мол , жарт -ірон
Дуже розумний. СУМС, 180
ГІЛКА, -и, ж.; безос -пред. (кому); мол.
Крах, кінець; невдале завершення
справи,- Ви ідіть, пацани, вам тчо не буде.
А мені, якшо хлопнуть, мені гілка
(П. Вольвач, Кляса).
ГІРЧИЧНИК, -а, ч ; спорт (футб).
Жовта картка, сигнал попередження
гравцеві від судді. Невеличка суперечка
біля воріт - і ось суддя показує
«гірчичник» . хоча я не бачу ніякого
порушення правил (С. Пиркало, Зелена
Маргарита). БСРЖ, 136
і ГЛЮК
ГІСТЬ, мн. гості, -ей; жрм, мол., крим
Менструація, менструальний період
БСРЖ, 137, Чабаненко 1992, 1, 247
ГЛЕВАХА, -и, ж ; мол 1. Психіятрична
лікарня. СУМС, 180
2. Кінець, невдале завершення справи
ПСУМС, 17
ГЛИНА, -и, ж; мол Те саме, що
ГЛЕВАХА СУМС, 180
ГЛИСТ, -а, ч ¦ Глист у корсеті
(скафандрі), жрм; жарт.-ірон. або
зневажл Дуже худий чоловік.- <...>
Сьогодні чергує Єжі. «Глист у корсеті»
Ти легко впораєшся з ним (С. Бортні-
КОВ, ЧИСТИЛЬНИК). ФССГД, 64
ГЛІСАНУТИ, -ну, -неш, док (що); мол
Украсти, взяти потай щось. БСРЖ, 127,
СУМС, 180
¦ Від франц. жарґ. glisser - «красти»
БСРЖ, 127
ГЛОБАЛЬНИЙ, -а, -є; мол Солідний,
вагомий. Глобальний концерт СУМС,
180
ГЛУХАР, -я, ч 1. крим Грабіжник
п'яних. БСРЖ, 128, СЖЗ, 30
2. тюр Особа, яка відбуває покарання
на в'язничному режимі. БСРЖ, 128, сжз,
30, ЯБМ, 1, 229
3. крим. Працівник міліції. СЖЗ, 30, ЯБМ,
1, 229.
4. міл. Нерозкритий злочин (частіше
вбивство). Міліція безсила розкрити
цей безнадійний і, на перший погляд,
цілком невмотивований «глухар» (УМ,
18.08.2001). БСРЖ, 128, СЖЗ, 30, ЯБМ, І,
229
ГЛЮК, -у; ч. 1. нарк., крим.
Галюцинації. Не варто було й слухати, зразу яс-
ГЛЮКОЗА 1
но-глюки опіатника (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці); Десь опівночі, коли
публіка вкінець розійииіася від
нескінченного потоку шампанського, стався
колективний глюк (МТ, 1999, № 16);
Переходить натужний ваш «глюк» / В
круглі вірші із мила, та ви пишете
знову (П. Вольвач, Марґінеси). БСРЖ, 128;
СЖЗ, 31; СУМС, 180, ЯБМ, 1, 230.
¦ Глюки пішли. Те саме, що галюни
ПІШЛИ. ФССГД, 50.
2. парк Таблетка. Глюки - таблетки
(Сленг-лікбез4).
3. комп. Збій у роботі програми. БСРЖ,
128
ГЛЮКОЗА1, -и, ж.; шк. Вчителька
біології.
ГЛЮКОЗА2, -и, ж.; крим. Цукор,
цукерки. СЖЗ, 31.
ГЛЮЧИТИ, -чить, недок. 1. безос, кого;
мол. Про появу легких галюцинацій під
дією наркотику, хвороби чи втоми.
Здалося, що побачила подружку, а то
глючить. БСРЖ, 129, СУМС, 180.
2. комп. Працювати з перебоями (про
програму). Взяти хоча б цю антологію,
вражену бацилою постмодерності: для
поданих у ній текстів створено цілу
ОС (операційну систему), яка глючить
набагато помітніше, ніж: Windows
2000 (Кг, 2001, № 8). * Образно. Чи
можна загадати бажання, якщо сидиш
між двома програмістами? - Можна!
Тільки глючити буде (CM, 23.03.2001).
БСРЖ, 129.
¦ Від англ. glitch.
ГНАТИ, жену, женеш, недок. 1. крим.
Здійснювати пограбування. БСРЖ, 129;
СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230.
ГНИЛИЙ
2. крим., мол. Повідомляти сумнівну
інформацію.- Ти ж, козел, гнав, що
нікого не буде! - люто засичав Лисий і
замахнувся на Півня кулаком (А. Ко-
котюха, Повернення
сентиментального гангстера); -Бамбуло, ти женеш
(К. Москалець, Вечірній мед). БСРЖ,
129, СУМС, 180 // що; мол. Розповідати
вигадані історії. Потім ми підібрали
якусь «бєцалку» і Федька гнав всіляку
дурницю... (О. Ульяненко, Ірка). БСРЖ,
129. ¦ Арапа гнати. Див. АРАЛ.
Гнати біса. Див. БІС. Гнати гаму, крим
Фантазувати. БСРЖ, 122, сжз, 223, ябм, і,
230. Гнати платівку, крим. Брехати.
СЖЗ, 81. Гнати бодягу, мол., жрм Те
саме. Гнати гусей, крим.; жарт.-ірон.
Удавати з себе дурня, який не розуміє
чогось. СЖЗ, 33. Гнати дуру, крим., міл.
Те саме.- Е...е! - сказав Холоденко
своїм тонким голосом.- Ти що дуру
гониш... про що мова, є? (Л. Кононович,
Мертва грамота). Гнати туфту. Див.
ТУФТА. Гнати фуфло. Див. ФУФЛО.
БСРЖ, 172; ЯБМ, 1, 231.
3. на кого. Дорікати комусь;
висловлювати різке незадоволення.- Ще рік
тому я дотримувався чіткої думки - не
можна нічого «гнати» на Кучму, бо він
Президент держави, а Президента
треба поважати (День, 26.05.1999).
БСРЖ, 129, СУМС, 180
ГНЙДИТИ, безос, кого; мол. Комусь
дуже не хочеться щось робити. СУМС, 181.
ГНИЛИЙ, -а, -є. 1. крим. Лякливий. СЖЗ,
31; ЯБМ, 1, 232.
2. крим., мол. Непорядний. БСРЖ, 130,
СЖЗ, 31, ЯБМ, 1, 232.
3. Поганий. Гнила погода. СУМС, 181.
M
ГНИЛО 1
ГНИЛО, приел., мол. Погано; кепсько.
Гнило йдуть справи з комп'ютером,
уже третій ламаю. СУМС, 181
ГНИЛУВАТИЙ, -а, -є; мол. Про людину,
якій притаманна непорядність - В борг
любив брати А віддати - зась.
Гнилуватий чувачок був (А. Кокотюха,
Тупик для втікача).
ГНИТИ, гнию, гниєш, недок. (на кого);
мол Про прискіпливе, зневажливе
ставлення до когось. На неї [першу пару]
я принципово не ходжу, оскільки
молоденька карга, яка веде цей предмет,
гниє на мене по страшній силі (А.
Дністровий, Пацики).
ГНІЗДО, -а, с; мол.; жарт. Унітаз.
СУМС, 181.
ГОБЛІН, ҐОБЛІН, -а, ч 1. мол; несх-
вальн. Агресивно налаштований
підліток. БСРЖ, 130, СУМС, 181
2. маф.у крим. Озброєний рекетир, член
мафіозної сім'ї. Не було жодного
кооперативу, підприємця, приватного
торгівця, якого б не знайшли бойовики -
їх називали «ґобліни»... (ВіП, 2000,
№ 5).
¦ Персонаж скандинавської мітології.
Югановы, 59
ГОДОК, -дка, ч.; арм. Солдат, що
прослужив рік. СУМС, 181
ГОЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.; мол.
Пити спиртні напої. СУМС, 181.
ГОЛІВУД, -а, ж.; мол.; схвальн
Красива молода жінка, дівчина.- Голь-ллл-
лів-у-д,- з притиском, перекачуючи
звуки, каже про неї Єгор. «Голівуд»,-
думає Пашок і боїться зурочити Голі-
вуд, так справді, і він, цей Голівуд, на-
S ГОЛКд
лежить і йому, Пашку (П. Вольвач,
Кляса).
ГОЛКА, -и, ж. 1. крим Ніж, шило
БСРЖ, 229, СЖЗ, 31, ЯБМ, 1, 385
2. крим., нарк. Шприц. БСРЖ, 229, СЖЗ, 3],
ЯБМ, 1, 385.
3. нарк. Внутрішньовенне вживання
наркотиків. БСРЖ, 229 ¦ Злізти
(злазити) з голки, нарк. Перестати
(переставати) уводити собі наркотики
внутрішньовенно. Але «злізти» з голки
хлопцеві не так просто.. (ВК, 29 01.1999)
БСРЖ, 229 На голці, нарк. 1) Про
людину, яка постійно вживає наркотики
внутрішньовенно. В одному з
кварталів найбільшого міста Австралії -
Сіднея - буде відкрито перший легальний
пункт продажу героїну <...>
страждання людей «на голці» були почуті
тільки на п'ятому континенті
(Поступ, 29 07.1999); 2) Про людину, яка
перебуває у стані наркотичного
сп'яніння. Завжди так ходить Ніколи не
добереш, коли вкиряний чи на голці
(О. Ульяненко, Трка); Тим часом ті, на
кого ми надіялись... посіли собі хлібні
посади., проповідуючи свободу вибору і
право одним жити задля свого
задоволення, іншим - задоволення вмерти на
голці у підворітні (Г. Тарасюк, Гаспид і
Маргарита). Посадити (саджати) на
голку кого; нарк. Залучити (залучати)
до наркоманії когось. <...> чим більше
людей наркоман «посадить на голку»,
тим легше йому пізніше знайти
наркотики і для себе (ВЗ, 06.08.2002); Серед
неспеціалістів побутує думка, що
песиків, які розшукують наркотики, садять
«на голку». Це нісенітниця. Адже,
знайшовши зілля, собака його не їсть
ГОЛОВА 1
(Хрещатик, 26.10.1999). БСРЖ, 229.
Сидіти на голці, парк. Регулярно вживати
наркотики внутрішньовенно. БСРЖ, 229
Сісти (сідати) на голку, нарк. Почати
(починати) регулярно вводити собі
наркотики внутрішньовенно. Здасть він
свої позиції] зіп 'ється чи сяде на
голку-нам усіМ{ буде погано (Поступ,
14.08.1999); Є\ серед них і такі, котрі
невдовзі спиваються, «сідаїрть» на
голку, поступово опускаються на
найнижче соціальне «дно» (ДУ, 02.09.1999).
БСРЖ, 229, ТСРЖ, 258; ЯБМ, 1, 334.
ГОЛОВА, -и, ж. ¦ Мастити [собі]
голову, мол. Робити, що заманеться. На
всю голову. Про великий ступінь
вияву психічних, розумових недоліків
людини.- Ну так то, хтось хотів
закурить? - Білоголовий, на
висвітленому далеким відблиском ліхтаря
сталево-фіолетовому шматочку його
обличчя Пашок розрізняв зморшки і пори,
був, здається, відмороженим на всю
голову (П. Вольвач, Кляса). сумс, 181.
Не дружити (товаришувати) з
головою. Бути дурним. Понимаешь, я это
знаю, подумки повторюю її слова;
кумедна кобіта, думаю про себе, з
головою, мабуть, не дружить (А.
Дністровий, Пацики). <...> його воює ніхто й не
відвідує, навіть мама, яка і собі збуха-
лась і з головою товаришує не більше
за свого сина (С, Жадан, Біґ Мак).
ГОЛОВКА, -и, ж. ¦ Головка бо-бо,
мол; жарт -іронії) У когось головний
біль. <...> бозна-яку гидоту додали
виробники у цю свою так звану горілку,
але голівонька після неї добре бо-бо...
Боліла себто (ПІК, 2003, № 18);
ГОЛУБИЙ
2) Хтось страждає на психічне
захворювання. А якщо зважтти на те, що
українська психіатрія є психіатрією
радянською, жоден наш
співгромадянин добровільно до психіатра не піде,
то що робити хворому, у якого
«головка бо-бо»? (ПіК? 2001, № 17).
ГОЛОСУВАННЯ, -я, с ¦ Фортепіанне
голосування, пол.; жарт. Голосування
у Верховній Раді (натискання на
кнопки), коли депутат одночасно голосує за
кількох.
ГОЛУБ, -а, ч.; мн. голуби, -ів; крим.
Гроші. СЖЗ, 31; ЯБМ, U 235.
ГОЛУБЕЦЬ, -бця, ч.\ мол., крим.\
жарт.-ірон. Гомосексуал. БСРЖ, 132,
СЖЗ, 31; СУМС, 181.
ГОЛУБИЗНА, -й, ж.\ мол., жрм\ жарт.
Гомосексуалізм. <...> ні в його [Проко-
повича] творах, ні в спогадах і
висловлюваннях сучасників — нема натяку на
«голубизну» (Поступ, 12.08.1999). БСРЖ,
132.
ГОЛУБИЙ, 1. -ого, ч.; жрм, мол, крим.
Гомосексуал. Чому його жінка завжди
поза кадром? Живе він з нею чи не otcu-
ве? Може, він - голубий?; (В. Діброва,
Збіговиська); <...> інспектор виявився
«голубим», і вибір його також: упав на
Зорьку (М. Омельченко, Свято біди);
Черкаські «голубі» скоро
атакуватимуть Київ (МЧ, 08.01.1995). БСРЖ, 132,
СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 235.
2. -а, -є. Той, що має стосунок до гомо-
сексуалів або притаманний їм. Ці
стосунки ускладнилися після того, як
Джейсон публічно заявив про свою
приналежність до сексуальних меншин
<...> ні Барбара, ні батько Джейсона
O
голяк
108
ГОПОТА
Еліот Гулд не з'явиться на «голубому»
весіллі сина. (УМ, 06.05.1999). БСРЖ,
132
¦ Від амер. розм. blue - «непристойний,
скабрезний, еротичний». ТСРОЖ, 37.
ГОЛЯК, -а, ч (у кого, з чим); мол. Про
повну відсутність чогось. Думають, що
Славко до свого старого приятеля
Юрка приїхав просити допомоги, гроші ж
потрібні, документи, а в Юрка самого
грошей голяк (А. Кокотюха, Тупик для
втікача). БСРЖ, 132, СУМС, 181
ГОМ, -а, ч.\ гом. Те саме, що
ГОЛУБИНІ. Хоча комплекс переваги - це
найперша ознака тих, кому чогось не
вистачає, у гомів, наприклад (Б. Жол-
дак, Антиклімакс). БСРЖ, 133.
ГОМИК, -а, ч.; жрм, мол., крим. Те саме,
що ГОЛУБИЙ 1. Я вертаюсь додому
повз Золоті ворота, повз манірну
постать не то балеруна, не то гомика,
на якій чомусь написано «Ярослав
Мудрий» (І. Жиленко, Homo feriens). БСРЖ,
133, СУМС, 181
ГОМЙРА, -и, ж; крим. Самогон. БСРЖ,
133, СЖЗ, 31.
ГОМОСЁК, -а, ч.; гом.; зневажл. Те
саме, що ГОЛУБИЙ1. <...> полюби
ближнього свого!. - буркнув я.- Дівчино,
цього драба я не зміг би полюбити,
навіть ставши гомосеком! (Л. Кононо-
вич, Мертва грамота). БСРЖ, 133, СУМС,
181
ГОНДОШНИЙ, -а, -є; мол.; зневажл
Поганий; нікчемний. Гондошний чувак.
Гондошний фільм. Гондошна ручка.
ГОНИВО, -а, с; мол Нісенітниця,
дурниця. БСРЖ, 133.
¦ Штовхати гониво, мол. Говорити
нісенітницю, дурниці. Увесь вечір
конкретно «штовхав гониво» (як і
годиться лекторам) (МТ, 1999, № 16).
ГОП, -а, ч 1. крим. Нічліжка; місце, де
можна переночувати за невелику
плату. БСРЖ, 134; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 239.
2. мол. Член агресивного молодіжного
угруповання. У суботу гопи
повеселились на славу (Л. Дереш, Культ);
Потенційний читач (орієнтовно - рекетир,
кидала, гоп, лох, ^зек), якщо він навіть
існує, потребує саме таких героїв (Kr,
2001, № 22). БСРЖ, 134
¦ 3 рос: абрев. ГОП - «Городское
Общество Призрения». ЛБМ, 1, 239
ГОП-КОМПАНІЯ, -ії, ж.;%мол Весела
компанія. Така вже з їхньої
студентської гоп-компанії традиція: останньої
суботи серпня збираються на дачі в
Андрія Юрченка (С. Антонишин, Дубль
із майбутнього).
ГОПНИК, -а, ч 1. крим. Злодій,
грабіжник. БСРЖ, 134; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 239
2. мол.; несхвальн. Агресивно
налаштований підліток (молодик). Малий -
типовий гопник, «любер» <...>- тупуватий
і розбишакуватий (П. Вольвач, Кляса),
<...> / жахнувся: червоне дівчисько,
невинна тоненька пелюстка, мліло, а над
нею бився від тваринного задоволення
долілиць на великому камені, а над нею
бився в хмільних конвульсіях бичого
вигляду самозадоволений гопник (І. Анд-
русяк, Шарга). БСРЖ, 134, СУМС, 181
ГОПОТА, -и, ж., збірн.; мол.; несхвальн
Агресивно налаштовані підлітки. БСРЖ,
134, СУМС, 181.
гопотня і
ГОПОТНЯ, -і, ж., збірн.; мол.; зневажл.
Те саме, що ГОПОТА. Головою він
кивнув у бік гопотні, яка агресивно <...>
позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ).
ГОП-СТОП, -у, ч. крим., мол. Озброєний
наліт, пограбування. <...> робили
«гоп-стоп» запізнілим та розговілим
тільки-но, після любовних походеньок
неграм американського походження
@. Ульяненко, Сталінка); Вуличні
пограбування, т. з. «гоп-стоп».
Виривають сумки на вулицях, сережки з вух у
ліфтах (ПІК, 1999, № 33). БСРЖ, 134;
СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 239.
ГОП-СТОПНИК, -а, ч ; крим. Грабіжник;
той, хто займається розбійними
нападами. <...> тюремний люд не менше від
пересічного обивателя ненавидить мо-
крушників, рекетирів і гоп-стопників
(С. Бортніков, Чистильник); Маючи від
роду років п 'ять, нащадок «гоп-стоп-
ника» і вальцівниці, Валько, вправно
сплюнувши мені на сандалик і пхнувши
в груди, безапеляційно заявив' «Це ти з
моєї ницки пістолетик забрав» (О. Че-
РВИНСЬКИЙ, НиЧКа). БСРЖ, 134, ЯБМ, 1, 239
ГОРБАТИЙ1, -ого, ч.\ авто, жрм,
крим.; жарт.-ірон. Автомобіль «Запоро-
ЖЄЦЬ-965». БСРЖ, 135, СЖЗ, 32, ЯБМ, 1, 240
¦ Ліпити (ставити, клеїти, тулити)
горбатого. 1) мол.; жарт. Розповідати
щось смішне, веселити публіку. БСРЖ,
135 2) крим., мол Брехати; уводити в
оману.- Не ліпи горбатого, операцією
керуєіи ти! (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера); Він тобі
ліпить горбатого, а ти віриш. БСРЖ,
135, СЖЗ, 61; ФССГД, 59; ЯБМ, 1, 505.
3) крим. Брехати слідчому на допиті.
ГОРЮЧЕ
БСРЖ, 135; СЖЗ, 61, ЯБМ, 1, 505 4) крим.
Видавати себе за іншу особу. БСРЖ, 135,
СЖЗ, 61; ЯБМ, 1, 505.
ГОРБАТИЙ2, -ого, ч. 1. жрм; жарт.-
ірон. Президент СРСР М. С Ґорбачов.
- Будь ти кумом Папи Римського і
племінником Горбачова, сука... <...> Ой,
Павшук, не згадуй ти цього підара
Горбатого, я тібя прошу! (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 135
2. втк. Кран для пиття води. Кав'юк, 65
ГОРБЙЛЬ, -я, ч.; мол. Смішна історія,
жарт, анекдот. СУМС, 181
¦ Ймовірно, від фразеологізму ліпити
горбатого - розповідати щось смішне.
ГОРЕ1, -я, с; мол. Автомобільна аварія.
СУМС, 181
ГОРЕ2, -я, с; крим. Самогон. БСРЖ, 135;
СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 240.
ГОРЛО, -а, с, у знач, присудк. слова;
мол. Все добре.- Як їдуть справи9 -
Горло. СУМС, 181
ГОРНІСТ, -а, ч. 1. мол., жрм; жарт.
Той, хто п'є спиртне з шийки пляшки.
Навколо басейну (групками й поодинці),
поміж: кіосками, при вході до
універсаму - стояли такі самі «горністи» <...>
так само спрагло трубили у свої
безгучні скляні горни (О. Яровий, Чекання
несподіванки).
2. мол Дурна, наївна людина. Горніст -
дурний, наївний (КСМС).
ГОРОХ, -у, ч , збірн.; крим., військ.
Патрони. Балабш, БСРЖ, 136
ГОРЮЧЕ, -ого; жрм. Те саме, що
ПАЛЬНЕ. Неси, Надько, горючого, будемо
діда поминать. Чабаненко 1992, 245.
)9
ГОРЮЧКА 1
ГОРЮЧКА, -и, ж.; парк. Розчинник,
який використовується для
приготування внутрішньовенних наркотиків. БСРЖ,
136, СУМС, 181.
ГОТОВАЛЬНЯ, невідм. ж.; мол.;
жарт.-ірон. Стан сильного
алкогольного сп'яніння.- Забирай його. Бачиш,
набрався в зюзьку. Все, готовальня
(О. Яровий, Чекання несподіванки).
СУМС, 181.
ГОТОВИЙ, -а, -є; мол., жрм. Про дуже
п'яну людину. Потім із темряви
підтягуються їхні подруги, ого-го,
світловолоса, в короткій чорній спідничці з
невеликим розрізом на дут, готова
конкретно (А. Дністровий, Пацики).
БСРЖ, 137, СУМС, 181.
ГОТОВЧЕНКО, невідм., у знач, прикм.;
мол., жрм\ жарт. 1. Те саме, що
ГОТОВИЙ. <...> двічі на тиждень
прилазить «готовченко» <...> (Є. Пашковсь-
кий, Вовча зоря) СУМС, 182.
2. мол У стані готовности здійснити
щось. Ростик крізь зуби напучував
кандидатку на заміжжя: - Ксюхо, він
уже «готовченко» - А я ще ні,-
невпевнено відповіла вона (М. Гримич, Магда-
линки).
ГОША, -і, ч.; мол.; ірон. Гомосексуал.
ГОЦАЛКА, -и., ж. Дискотека. СУМС, 182
ГОЦАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим
Танцювати БСРЖ, 137, ЯБМ, 1, 243
2. муз. Бити в барабан. СУМС, 182
ГРАБЛІ, -блів, бель, мн.\ мол, крим.
Руки. БСРЖ, 137, СЖЗ, 32, СУМС, 182, ЯБМ, 1,
243
ГРАК, -а, ч. 1. авто, жрм. Приватний
таксист. «Грак» на водійському жарго-
0 ГРАЧУВАТИ
ні - приватний таксист (УїСС, 1999,
№ ЗО).
2. авто. Клієнт приватного таксиста
Між: іншим, самі вони «граками»
називають клієнтів. Себе ж іменують
«граковозами» (День, 08.02.2002).
ГРАМОФОН, -у, ч ; крим Гашиш. БСРЖ,
138, СЖЗ, 32
ГРАНИЙ, -а, -є; жрм Дієпр. пас. мин. ч
до ГРАТИ. Теті Роксолані під п 'ятде-
сятку і, як мені шепнула Ліда, вона ще
не грана (Ю. Винничук, Обід).
ГРАМОТНИЙ, -а, -є; мол., схвальн.
Гарний, хорошої якости. <...> Ти б дав би
мені лучче, Горобець, грамотну
сигарету - чьо я повинен давитися
«Ватрою» <...> (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ,
138
ГРАТИ, -аю, -аєш, недок. (кого); мол ,
зах. Здійснювати статевий акт.
Дивишся на неї і подумки граєш її у всі діри
(Синопсис станіславський
необов'язковий); <...> ні, він, звичайно, грав їх, бо
тільки дурень не бере того, що саме
під тебе лягає <„.> (Я. Івченко,
Синдром набутого імунітету). СУМС, 182
¦ Грати на гітарі. Див. ҐТТАРА.
ГРАНУВАННЯ, -я, с; жрм. Перевіз
пасажирів на транспорті автовласника
Гаряче візництво, або Національні
особливості українського «гранування»
(УіСС, 1999, № ЗО).
ГРАЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; авто,
мол. Заробляти гроші, перевозячи
пасажирів на власному автотранспорті.
Якщо хочеш «гранувати» на українських
дорогах - умій боротися з рекетом
(УіСС, 1999, № ЗО), псумс, 18
ГРЕБІНЬ 1
ГРЕБІНЬ1, -беня, ч. 1. крим. Пасивний
ГОМОСексуал. БСРЖ, 138; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1,
244
2. мол. Те саме, що БИК2.
3. мол., муз, Борис Ґрєбєнщиков, лідер
російського рок-гурту «Акваріум».
Його любовно називають у народі
«Гребінь», або навіть просто за
ініціалами-Б Г> (Kr, 2001, № 3). БСРЖ, 138.
ГРЕБІНЬ2, -беня, ч.; мол. Гривня.
ГРЕБТИ1, -бу, -бёш, недок,, мол,, крим.
1. звичайно у наказовому способі. Іти
(часто з неприємним відчуттям або не за
своєю волею).- Куди гребеиі? -
підвівся, першим простягнув правицю
(А. Морговський, Тінь птеродактиля);
- Васю, ти дійшов до крапкиї Випий
пива і греби до хати (ПіК^ 2002, № 6).
БСРЖ, 139, СУМС, 182; ЯБМ, 1, 245.
2. кого. Арештовувати, затримувати.
Вони [менти] завжди гребуть всіх підряд,
при ділах, не при ділах - поряд стояв,
значить, поїхали (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 139.
ГРЕБТИ2, -бу, -беш, недок, (кого); мол.
1. Хвилювати. Є книжка. Вас гребе її
тираж (Кг, 2001, № 6); Кононович як
Кононович - приємний, доброзичливий,
лагідний чоловік, що його ніби жодним
чином і не «гребе» нинішнє заняття
(Там. само, 2001, № 1). СУМС, 182
2. Примушувати сміятися. Мене гребе
цей фільм. СУМС, 182.
ГРЕБУЧКА, -и, ж.; нарк. Стан
наркотичної ейфорії.
ГРИБ, -а, ч; крим. Дерев'яна ложка.
БСРЖ, 139; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 246
¦ Збирати гриби, мол. Відвідувати
туалет. СУМС, Ї82
ГРИЗЛО
ГРИВАШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ГРЕБІНЬ2.
ГРИВНЮК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ГРЕБІНЬ2. До автомобіля відразу підбігає
якийсь дрібний клерк. Зараз буде
вимагати кілька «гривнюків» за стоянку
(С Бортніков, Чистильник).
ГРИВНЯК, -а, ч.\ мол., жрм. Те саме,
що ГРЕБІНЬ2.
ГРИЖА, -і, ж. крим. Пів склянки
самогону. СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 248.
ГРИЗЛА, -и, ж.; мол. Те саме, що ГРИЗ-
Л02.- Ну, дав Степан тому особисту
в гризлу, ну і все, вроді (П. Вольвач,
Кляса).
ГРИЗЛО, -а, с, 1. крим., жрм, згруб.
Рот. Возбуждьонний Саломон Самсо-
нович кида палочку з гавном крокодилу
в гризло і захлопує його кошмарну ще-
~ лепу (Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу). БСРЖ, 142, СЖЗ, 32, СУМС, 182; ЯБМ,
1, 248. ¦ Алебарда в мое гризло, мол.
Щось має відношення до кого-небудь,
стосується когось. Закрити гризло,
жрм; згруб. Замовкнути. ФССГД, 76
2. жрм; згруб. Обличчя. Лев Силенко,
мабуть, у таких випадках радив
знайти кілька дужих ржісів (для невтаєм-
ничених -рішителів життя і смерті) і
порішити з пациками, себто натовкти
їм гризла (Л. Дереш, Культ); - Ти, об-
ревку! - гаркнув я на нього,- У гризло
дати, еге? (Л. Кононович, Феміністка).
БСРЖ, І42; Чабаненко 1992, 1, 250
3. крим.л згруб. Горло. БСРЖ, 142; СЖЗ, 33.
4. мн, гризла, гризл; мол. Зуби. СУМС,
182.
1
ГРИНЯ
112
ГРУПЕН-СЕКС
¦ Мурцонути по гризлу, жрм; згруб.
Ударити по голові, побити. ФССГД, 76
ГРЙНЯ, -і, ж.; мол. Те саме, що
ГРЕБІНЬ2.
ГРИФ, -а, ж.; мол Негарна дівчина.
СУМС, 182
ГРИЦАТИ, кого, безос; парк Те саме,
що В'ЮЧИТИ.
ГРИЦЬ, -я, ч.\ мол.; жарт -ірон
Дурень.
ГРИШИК, -а, ч.; частіше мн. гришики,
-їв. Те саме, що ГРЕБІНЬ2.
ГРЙШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ГРЕБІНЬ2.
ГРІЛКА, -и, ж.; кріїм Пляшка горілки,
сжз, зз
ГРІНГО, невідм, ч.; мол. Хлопець,
молодий чоловік. / поки вони вовтузяться з
тілом отого дебелого грінго з центру,
<...> розумію, що в мені захиталася
невідома, а проте колись надійна опора
(А. Дністровий, Місто уповільненої
Дії).
¦ Від ісп. gringo.
ГРІТИ, -ію, -ієш, недок. {кого); крим,
тюр. Нелегально постачати
ув'язненому чи групі ув'язнених продукти
харчування, тютюн, гроші, спиртне,
наркотики. БСРЖ, 139. ¦ ГрІТИ ефір, Журн.
Залучати спонсорські гроші для
створення телевізійних програм.
ГРОБ, гробу, ч.; шк.у студ Парта з
кришкою, яка відкривається.
Університетські лави з порточками, що їх ми
називали «гроби», були замінені на
невеличкі дерев'яні столи (О. Муратов, Із
сходинок життя).
ГРОМИЛО, -а, с. і ч.; крим. 1. Бандит
Та що це?1 Позаду громил зненацька
виростає силует «десятки»
Христина! (С. Бортніков, Чистильник). ЯБМ, і,
247.
2. Великий, дужий чоловік. СЖЗ, 33, ябм,
1, 247
ГРУЗ, -у, ч.; мол. Беззмістовні розмови
Бо як так: політика і без «грузу»7 (Kr,
2001, № 6).
ГРУЗИЛО, -а, с. і ч.; мол.; зневажл. або
ірон. Людина, яка веде беззмістовні
розмови; втомлює балаканиною. СУМС,
182.
ГРУЗИН, -а, ч.; мол Те саме, що
ГРУЗИЛО.
ГРУЗИТИ, гружу, грузиш, недок 1.
кого; мол; несхвальн Те саме, що
ВАНТАЖИТИ. Прохасько не «грузить»
людей, він дає їм матеріал для роздумів
<..>. (Kr, 2002, № 1). ¦ Грузити
(загружати), як баржу утюгами, мол
Те саме.- Енергетичний вампір, а не
Хом'як. Він мене, коли зустрічає, за-
гружає, шо баржу утюгами (П. Воль-
вач, Кляса).
2. мол.; несхвальн. Вести порожні,
беззмістовні розмови. БСРЖ, 141
3. кому що; мол. Брехати, обдурювати
когось. Грузив йому, грузив, бабки
великі пообіцяв, горілку, коньяк, м'ясця
собакам <...> (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 141
ГРУПЕН-СЕКС, -у, ч.; крим, мол.
Груповий статевий акт. [Євген
Володимирович:] <...> Якщо ми усі
разом не почнемо, то й не кінчимо. [ М а -
лява:] Це ви про групен-секс7
(Б. Жолдак, Голодна кров); Один лох
ГРУПЕН-СЕКСУАЛ 1
взяв участь у групен-сексі, «намотав»
собі якихось одноклітинних вірусів,
відчув себе кепсько (ПІК, 1998, № 23).
БСРЖ, 141, ЯБМ, 1, 248.
ГРУПЕН-СЕКСУАЛ, -а, ч.\мол. Учасник
групового статевого акту. Є ще один
забобон, здатний нажахати будь-яку
людину, яка щойно наважилася
долучитися до славної когорти «групен-сексу-
шв» (ПІК, 2003, № 28-29).
ГРУПОВИЧОК, -чка, ч.; мол. Груповий
секс; вечірка з груповим сексом.
«Мальчики,- казала вона, виходячи на
гарячий піщаний берег із пінистих хвіть
океану,- влаштуємо сьогодні увечері
груповичок?» (В. Дрозд, Життя як
життя). БСРЖ, 142
ГРУПОВУХА, -и, ж. 1. мол. Те саме, що
ГРУПЕН-СЕКС. [Віка:] У кожного
свої зальоти. Може, їх груповуха
заводить <...> (Н. Неждана. Той, що
відчиняє двері); Сергій приходить о 8-й
ранку додому після груповухи, падає на
ліжко й засинає (Синопсис станіславсь-
КИЙ необов'язковий). БСРЖ, 142, СУМС,
182
2. крим., жрм. Груповий злочин (як
правило, зґвалтування). Наявність зброї
плюс «груповуха» не дають шансів
на звільнення по амністії (CM,
19.11.1999). БСРЖ, 142; ТСРЯ, 184.
ГРУПОВУШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ГРУПОВИЧОК.- Вечір завершиться
груповушкою, чує моє серце (А. Коко-
тюха, Повернення сентиментального
гангстера).
ГРУША. —і, ж. ; конд. Пристрій для
компостування талонів, який висить на шиї
кондуктора громадського транспорту.
\ гудіти
ГРУШЁВСЬКИЙ, -ого, ч.; жрм. 1.
Купюра вартістю п'ятдесят гривень. Гань
дістав гаманця, знайшов
«грушевського» і попрямував до даішника, який
саме прикурював, приперши спиною до
дерева (В. Яворівський, Вовча ферма).
¦ Від прізвища М. С. Грушевського, чий
портрет зображено на відповідній
купюрі.
2. шк. Хлопець, який захоплюється
історією.
ГРЯДКА, -и, ж.; мол. Велика кількість
чогось. Гастроном цікавий тим, що під
час свого навчання у жовтому корпусі
університету туди іноді заглядав один
із героїв цього епосу Тарас дубощит,
збирав грядку веселих пацанів і
досліджував разом з ними шлях
петлюрівських гайдамаків <...> (П. Солодько,
Четверта революція). СУМС, 182
ГУБА1, -и, ою. ¦ Губу підкотити, жрм.
Не мріяти про нездійсненне,
неможливе, фссгд, 78 Губу (губи) розкатати,
жрм. 1) Багато хотіти, та нічого не
мати. 2) Сварити, лаяти.- Ну й губурозка-
тала! Аж заходиться. ФССГД, 78
ГУБА2, -и, ою. 1. арм. Гауптвахта. <...>
порівняно з нашою конотопською
«губою», де колись прищакуватий лейте-
нант-суворовець примушував мене
переганяти воду з калюжі в калюжу, прі-
зон - це просто розкішний курорт на
березі Середземного моря (В. Шкляр,
Елементал). БСРЖ, 142
2. тюр Карцер, штрафний ізолятор.
БСРЖ, 142; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 249
ГУДІТИ, гуду, гудеш, недок. 1. крим.,
мол. Пиячити, весело проводити час.
Сьогодні о шостій Брила «гудітиме» у
8 — 5-1468
ГУДОК 1
барі «Меридіан»... (С. Бортніков,
Карателі); Випили по сто грамів, а «гуділи»
на відро (УМ, 13.01.2001). БСРЖ, 143,
СЖЗ, 33, СУМС, 182, ЯБМ, 1, 250
2. тюр. Відбувати строк покарання.
Майже добу «гули» троє бомжів у
приміщенні Артемівського райсуду м
Луганська (УМ, 07.06 2000). БСРЖ, 143,
СЖЗ, 33, СУМС, 182, ЯБМ, 1, 250
ГУДОК, -дка, ч І.мол.; жарт.-ірон. Зад,
СІДНИЦІ. БСРЖ, 143, ЇТСУМС, 19, ЯБМ, І, 250.
2. мол Жіночий статевий орган.
ГУДОК-пизда (Синопсис станіславський
необов'язковий).
3. мол., муз. Саксофон. СУМС, 183.
4. мол. Обличчя. СУМС, 183.
5. жрм. Даремна розмова. Гудок -
даремна розмова Слснг-лікбез5
ГУМА, -и, ж; мол Гуманітарна
допомога. ГУМА - гуманітарна
допомога, second hand (Синопсис
станіславський необов'язковий.).
ГУМАНІЗАТОР, -а, */.; мол.; жарт -ірон
Міліцейська палиця. БСРЖ, 144, СУМС,
183
ГУМАНОЇД, -а, ч; студ Студент
гуманітарного факультету.
ГУМКА, -и, ж.; муз. 1. Шматок гуми,
тренажер, що заміняє барабани. Ось
тобі дві гумки, поклади на коліна й
позаймайся СУМС, 183
2. Електронні барабани. СУМС, 183
4 ГУСИ
ГУМОВИЙ, -а, -є; муз. Низький звук. Не
думав, що ти можеш зіграти такий
гумовий бас. СУМС, 182
ГУРОН, -а, ч.\ мол Грузин. СУМС, 182
ГУРТ, -у, ч.; крим Гуртожиток, сжз, зз,
ЯБМ, 1, 254
¦ Здати на гурт. Див. ЗДАТИ.
ГУ PTAK, -у, ч.; мол., студ Те саме, що
ГУРТ. СУМС, 183
ГУРТНЯ, -і, ж.; мол, студ.; otcapm Те
саме, що ГУРТ.
ГУРТЯГА, -и, ж.; мол, студ. Те саме,
що ГУРТ.
ГУСАК, -а, ч. 1. жрм. Трилітрова банка
горілки. У магазині їстівного нема, а є
горілка у трилітрових бутлях -
«гусаки» (ЛіС, 1990, № 12); // Чверть відра
ГОрІЛКИ. Чабаненко 1992, 1, 258
¦ Від гусак - «дерев'яний бутель для
горілки; за подібністю бутля з довгою
шийкою до гусака» ЕСУМ, і, 625
2. гірн. Пригощання, могорич, яким
шахтар частує з приводу якоїсь події < >
цей на зарплату п 'є, на аванс закладає,
жодного преміального гусака не
обмине <...> (Є. Пашковський, Безодня)
¦ Давати гусака, кому, гірн Давати
шахтарям гроші за те, що за
домовленістю з адміністрацією вони
перевиконали денну норму видобутку вугілля
ФССГД, 79
ГУСИ, -ей, мн ¦ 3 гусима, мол.; жарт ,
несхвальн. Про психічно ненормальну
ЛЮДИНу. БСРЖ, 145; СУМС, 183
ҐАНДЖ, 115 ҐЬОРЛФРЕНДКА
ґ
ҐАНДЖ, -у, ч.; парк. Те саме, що ҐАН-
ДЖА.- Євка запалила сигарету з
ґанджем (І. Карпа, 50 хвилин трави).
ҐАНДЖА, -і, ж.; нарк., муз. Гашиш.
БСРЖ, 122, СУМС, 183; ЯБМ, 1, 220
ҐАНДЖЮБАС, -у, ч.; мол.\ нарк. Те
саме, що ҐАНДЖА, Ґанджюбас - те
саме, що й драп (Синопсис станіславсь-
кий необов'язковий). БСРЖ, 122.
ҐЕРЛА, -й, ж.9 мн. герлй, -ів; мол.,
сист. Молода дівчина, дівчинка. БСРЖ,
125; СУМС, 180.
¦ Від англ. geri
flTAPA, -и, ж.; крим. Жіночі геніталії.
БСРЖ, 126, СЖЗ, 30, ?БМ, 1, 226.
¦ Грати на гітарі» Здійснювати
статевий акт. БСРЖ, 229; СЖЗ, 32.
ҐОРБ1 (ГОРБІ), невідм., ч.; жрм\
жарт.-ірон. Президент СРСР М* С. IV
рбачов.- Твій час уже скінчився... і
твоєї партії теж:, сволото! Горбі вам
добру операцію зробив,- і зуби
повиривав, і кігті... (Л. Кононович, Мертва
грамота). БСРЖ, 135.
¦ Від фамільярного скорочення
прізвища Горбачова в американських ЗМІ.
ҐРАБИ, -ів, мн.; мол. Руки. <...> просто
тис невідомо чиї простягнуті граби
(Л. Дереш, Культ).
ҐРАБКА, -и, ж., частіше мн. грабки,
-бок; крим., жрм. 1. Рука. БСРЖ, 137,
СЖЗ, 32, СУМС, 182; ЯБМ, 1, 243.
¦ Від польс. арґ. graby - руки, що з
grabki - грабки. Горбач 1966, 33.
2. Крим. Палець. БСРЖ, 137; СЖЗ, 32.
ҐРАНЖ, -у, ч.; нарк. Те саме, що
ҐАНДЖА. Ґранж - різновид наркотиків.
Сленг-лікбсзб.
ҐРИНПЇС, -а, ч.; мол.; жарт. Платний
туалет. СУМС, 182.
ҐРІН, -а, ч., мн. гріни, -Гв; мол. Долар
США. Господар оселі дивується ще
більше, коли несподівана гостя виймає з
сумочки п 'ятсот «грінів» та віддає їх
йому (CM, 26.01.2001). БСРЖ, 139; СЖЗ,
33; СУМС, 182; ЯБМ, 1, 246.
ҐУЛЬДЕНИ, -ів, мн.; крим. Гроші;
валюта. БСРЖ, 144; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 253.
iVMA, -и, ж.; мол. Презерватив.
Понабивавши кишені «гумою», закохані
пішли на дискотеки (УМ, 16.02.2001).
ҐУМОВЕЦЬ, -вця, ч.; мол.; зневажл. або
ірон. Тупа людина, дурень. СУМС, 183.
ҐЬОРЛИЦЯ, -і, ж.; мол. Дівчина;
подруга.
ҐЬОРЛФРЕНДКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Подруга; коханка. Олег [Лужний] не
схильний до non-метушні -
відпочивати в час загоювання травм може й у
Трускавці, модельних «гьорлфрендок»
не має <...> (УМ, 04.06.2003).
¦ За аналогією до бойфренд.
8*
ДАБЛ 116 ДАУЦ
Д
ДАБЛ, -а, ч.; мол Туалет. БСРЖ, 146,
СУМС, 183
¦ Імітація англ. при перекладі вислову
два нулі - double zero. Югановы, 64.
ДАБЛИТИ, -блю, -блиш, недок; мол.
Ходити в туалет. СУМС, 184
ДАВАТИ, даю, даєш, недок. (кому);
жрм, кргім. Погоджуватися на статевий
акт (про жінку). <...> мужики, не
в'їхавши, до чого воно, розуміється,
шаліють («Ох як ти класно даєш!»), а
потім ти їх кидаєш (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу);
[Йонатан:] Так шо вона, сука,
зробила, каже, що поки всього Голсуорсі
не прочитаю, вона мені давати не буде
(Л. Подерв*янський, Герой нашого
часу). БСРЖ, 146, ЯБМ, 1, 256
ДАВИТИ, давлю, давиш; недок; мол
Пити спиртні напої. СУМС, 184.
¦ Давити [на] масу, мол. Спати. Він
піднявся трохи вище над її дахом і
тепер зміг охопити її всю, разом із двома
вартовими ментами, що давили на
масу в караульній прибудові <...>
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів);
Невдовзі навідався черговий офіцер,
спитав у мене для годиться: «Ну
як?» - подався «давити масу» (В. Вер-
ховень, Квадрат, вписаний у коло).
БСРЖ, 339, СУМС, 221, ФССГД, 154
ДАЛЛАСИ, -ів, мол. Штани. Сленг-лікбезі
ДАЛЬНОБІЙНИК, -а, ч.; авто, жрм.
Шофер дальніх рейсів на вантажівці.
<...> влаштувався «дальнобійником» -
водієм на далекі відстані, й одні казали
- загинув десь у дорозі, інші - знайшов
на тих далеких дорогах собі дружину
(Ю. Мушкетик, На кавуни). БСРЖ, Нб,
ЯБМ, 1, 258
ДАЛЬНОБІЙНИЦЯ, -і, ж.; мол , пов
Повія, яка обслуговує шоферів дальніх
рейсів на певній ділянці траси. БСРЖ,
147.
>
ДАТИ, дам, даси, док. 1. кому що; крим
Засудити когось, визначити комусь
строк покарання. БСРЖ, 147, ЯБМ, і, 259
¦ Дати строк. Винести вирок,
засудити. СЖЗ, 34, ЯБМ, 1, 261
2. (кому); жрм Вступити у статевий
зв'язок (про жінку). <.. > попри те,
дала чи не дала, /у щастя людського два
рівних є крила <.. > (С. Жадан, Балади
про війну і відбудову).
¦ Дати в лапу, крим. Дати хабара, сжз,
34 Дати димок на зуби, крим. Дати
закурити. СЖЗ, 34 Дати по кумполу. Див
КУМПОЛ1. Дати по рогах. Див. РІГ
ДАТУРА, -и, ж.; парк. Наркотики для
жування. СУМС, 184
ДАУН1, -а, ч.; мол; несхвальн., ірон.
Дурна, некмітлива людина. ДАУН-.У
студентських колах цим поняттям
позначають людей, які конкретно
гальмують <...>. (Синопсис станіславський
необов'язковий); [Самітник:] Л
мене мати завжди називала дауноМ
(А. Дністровий, Учитель). БСРЖ, 147,
СУМС, 184
¦ Від медичного терміна хвороба Дауна
ДАУН-
ш
ДАУН2, -у, ч.\ мол., інтел. Депресія;
застій, занепад.- Деградація, старий,
починається непомітно, усе «диґ-дриі)>
та «опа-опа», а тоді зирк - аж воно
глибокий даун! (К. Москалець, Вечірній
мед); Я вже два тижні в дауні. БСРЖ,
147, СЖЗ, 34, СУМС, 184
ДАУН-СПОРТ, даун-спорту. Бодибілдинґ.
СУМС, 184
ДАХ, -у, ч. 1. мол.\ жарт. Голова, мізки,
ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД. БСРЖ, 296, СУМС, 184.
¦ Дах (криша, стріха) відлітає, їде /
поїхала у кого (кому), жарт -ірон. 1)
Хтось божеволіє, втрачає здоровий
глузд та самоконтроль. Та коли
наодинці з собою коротко черкнеш губами
«чому» і відчуєш, як іде дах: такого
відчуття абсурду, обманутості,
жалю, зненависті до зверхників, огиди до
плебеїв - твій мозок не може винести
(Kr, 2001, № 10); Дах їде (рубрика у
газеті «УМ»); [Віка:] У тебе часом
стріха не поїхала? [Віра:] Поїхала,
звичайно. Робота нервова, перевтома,
стреси. Тут ніяка стріха не
втримається. Ще добре, недалеко від'їхала
(Н. Неждана, Той, що відчиняє двері);
Перечитавши ту фразу, друкарка,
мабуть, подумала, що в автора «поїхала
криша» (А. Дімаров, Прожити й
розповісти); Чи «криша поїхала»? Чи мізки
зсунулися набакир? (Л. Різник, Карма);
- От слухав Дімка про всяку хєрню, і
поїхала йому криша... (Л. Дереш,
Культ). 2) Хтось переживає сильні
емоції, почуття екзальтації. Просто, як
кажуть, «дах» відлітає з півдня на північ
(МТ, 1999, № 13). БСРЖ, 296; ПСУМС, 20;
фссгд, 227, ябм, і, 480 Дах зірвало
кому. Те саме. Багатьом зірве дах, як во-
ДАШОК
ни таке побачать. БСРЖ, 296 Поїхати
дахом (мізками). Те саме. Дійсність
тут перешкалює будь-який абсурд.
Беккет, якби доля закинула його у цей
паралельний світ на ПМП, уже другого
дня «поїхав би дахом» (А. Охрімович,
ПіК, 2003, № 14); А потім, щоб не
поїхати дахом, я буду тихо, дуже тихо і
дуже довго напиватися з великої
красивої пляшки (М. Мишкало, Майже
європеєць); «Здається, він дещо поїхав
мізками,- констатував для себе Неми-
рич.— У психіатрів такі речі
трапляються» (Ю. Андухович, Рекреації).
2. бізн., крим. Прикриття від рекету,
мафії. Чоловік [кримінальний лідер]
тримав «дах» у багатьох бізнесових
структурах (Поступ, 03.07.1999).
3. крим. Зв'язки у владних, бізнесових
та правоохоронних структурах. Банда
орудує під таким «дахом», що й не
повірити (КО, 1998, № 38); [Середньої
руки підприємці] не витримують
конкуренції великих капіталів,
поєднаних із силою державного механізму,
банкрутують або «йдуть під дах» тих
же олігархічних структур (День,
23.09.1999); Усі сфери туристичного
бізнесу мають свої «дахи», часом
могутні, які намагаються встановлювати
свої порядки (Там само, 26.05.2001);
Офіс може стати фортецею Якщо
«дахом» служать депутат (УМ,
30.03.1999).
¦ Все вище даху, жрм. Все гаразд,
чудово. Слснг-лікбез5.
ДАША, -і, ж; мол, зах. Дівчина.
ДАШОК, -шка, ч.; мол Те саме, що
ДАХ1. Він розповідає свіжий анекдот,
17
ДАЧА
118
ДЕЗОВо
але я погано слухаю, бо мій дашок
зайнятий тим, куди подітися (А.
Дністровий, Пацики).
ДАЧА, -і, ж.; авто. Автомобіль
«Dacia».
ДВА, двох. ¦ Два євреї. Вино
«Ізабелла». Два-чотири, муз. Проста
музика з нескладним ритмічним малюнком.
СУМС, 184.
ДВИГАТИСЯ; ДВЇГАТИСЯ, -аюся,
-аєшся, недок., нарк.; крим. Уводити
наркотики внутрішньовенно. Коновал
зависає на Східному у знайомих, із
якими мутить і двігається (А.
Дністровий, Пацики). БСРЖ, 148
ДВИНУТИЙ, -а, -є; мол., крим., жрм
Дивний, ненормальний (про людину).
БСРЖ, 148, СУМС, 184, ЯБМ, 1 263 // на ко-
му, на чому. Захоплений кимсь, чимсь
до фанатизму. Двинутись на сексі
БСРЖ, 148; СУМС, 184
ДВІЙКА, -и, ж.\ нарк. Шприц об'ємом
2 СМ3. СУМС, 184
ДВІР, двора, ч.; мол.; зневажл. Дівчина
для задоволення сексуальних потреб.
СУМС, 184.
ДВІРНИК, -а, ч.; авто. Склоочисник.-
На вітрове скло бризнули перші краплі
дощу. Дмитро ввімкнув «двірники»
(В. Гужва, Плато над прірвою).
ДВІРТЕР'ЄР, ДВОРТЕР'ЄР -а, ч.; жрм;
жарт.-ірон. Дворняжка; безпорідна
собака. / пес-красень — не безпородний
двіртер'єр (О. Думанська, Ексклюзив);
Живе Ольга Наливайко у самісінькому
ботанічному саду разом з сином Севе-
рином, рудим котом Кетчупом, «двор-
тер 'єром» Бровком та козою Дримбою
(ВЗ, 07.09 2001). БСРЖ, 149
ДВОРЙНА, -и, ж.; мол ; зневажл Те
саме, ЩО ДВІР. СУМС, 184
ДЕБІЛІЗАТОР, -а, ч.; мол.; жарт -іроц
Комплекс тренажерів для бодибілдин-
ґу. СУМС, 185
ДЕБІЛКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Мобільний телефон.
¦ За аналогією до мобілка
ДЕБІЛЬНИК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон
1. Авдіоплеєр.- Руслік, подивись, будь
ласка, що в мене з дебільником,-
Глухий витрусив плеер із кишені. (П. Соло-
дько, Четверта революція). СУМС, 185,
Югановы, 67
2. Те саме, що ДЕБІЛКА.
ДЕВ'ЯТКА, -и, ж.; спорт, (футб)
Верхній кут воріт.
ДЕЗ, -а, ч ; мол. Те саме, що ДЕЗИК1 Я
спитав щиро, бо справді не знав, чим
довершити такий ритуал -т чи своїм
чоловічим дезом, чи її французькими
«Chmat» (В. Шкляр, Ключ).
ДЕЗ А, -и, -й, ж.; мол.; несхвальн.
Дезінформація; неправдиві чутки. То не сон,
а просто деза (М. Фішбейн, ... і
щастя це-хвилини півтори). БСРЖ, 151,
ТСРОЖ, 42.
ДЁЗИК, -а, ч. 1. мол. Дезодорант. БСРЖ,
151, СУМС, 184
2. Те саме, що ДЕЗОВИК. СУМС, 184
ДЕЗІНФЕКЦІЯ, -ії, ж.; мол.; жарт
Вживання алкогольних напоїв.
ДЕЗОВЙК, -а, ч.; муз. Фанат дез-металу
(дуже важкої музики). СУМС, 184
ДЕЗОВО, у знач вигуку; мол. Добре,
чудово. Сленг-лікбезі.
ДЕЙЗЕР 1
ДЁЙЗЕР, -а, ч.і муз. Те саме, що ДЕЗО-
ВИК. СУМС, 184.
ДЕК, -а, ч.; студ. Декан. Дзюбишина-Мель-
ник, 16
ДЕМБЕЛЯКА, -и, ч. Те саме, що ДЕ-
МБЕЛЬЗ. Дембеляки сидять,
кайфують, аж розповзаються по
табуретках.
ДЕМБЕЛЬ, -беля, ч. 1. арм.
Демобілізація після проходження строкової
служби Відсвяткував свій дембель (В. Гуж-
ва, Плато над прірвою); - Йому
одірвало ноги... перед самісіньким дембелем
(Л. Кононович, Мертва грамота); Це не
жартівник викинув коника - стався
«дембель» у прикордонника (УіСС,
2000, № 4); 20-річний коломиянин
Олександр М. служив в одній з військових
частин у Хмельницькому, навесні мав
йти на «дембель» (CM, 13.02.1998).
* Образно. Поспішай - не поспішай, а
есе одно відтарабаниш до самого
«дембеля». Те саме і у житті. Хочеш чи
не хочеш, а пройдеш сходинками до
«дембеля», скільки би їх тобі Бог не
подарував (УМ, 03.02.2000). БСРЖ, 153,
СЖЗ, 35; ТСРЯ, 195.
2. тюр. Звільнення в'язнів з колонії*.
БСРЖ, 153, СЖЗ, 35, ЯБМ,*1, 271.
3. арм. Демобілізований солдат. Та
бляха вигнулася ще дужче, як у
справжнього «дембеля», пускаючи веселі
«зайчики» на сонці (В. Верховень,
Квадрат, вписаний у коло). БСРЖ, 153, СЖЗ, 35,
ТСРЯ, 195, ЯБМ, 1^ 271,
ДЕМБІЛ, -а, ч.; мол.; ірон.-зневажл. Те
саме, що ДЕМБЕЛЬЗ.
ДЁМО, невідм., с. \.мол. Демонстрація.
СУМС, 185.
ДЕПРА
2. муз. Демонстраційний запис. До
заявки на участь у фестивалі треба
додати яке-небудь поганеньке демо. ПСУМС,
21.
ДЕМОКРАТИЗАТОР, -а, ч.; мол.; жарт-
ірон. Палиця з жорсткого пластику
(гуми), яку використовує міліція і
загони спеціяльного призначення для
розгону демонстрацій і мітингів. БСРЖ, 153,
СУМС, 185.
ДЕМОН, -а, ч. 1, крим.; несхвальн.
Людина, яка не пов'язана зі злочинним
світом, але видає себе за таку. БСРЖ,
153, СЖЗ, 35.
2. крим., жрм. Дурень. Демон - дурень
(Сленг-лікбез5). бсрж, 153.
¦ Демон відливу, мол.; жарт. Туалет.
СУМС, 185 Демон жорстокий, крим.
Безжалісна людина. сжз,*35.
ДЕНЬ, дня, ч. ¦ День фантиків, гірн.,
ірон День, коли шахтарі отримують
зарплату. ФССГД, 81
¦ Становлення вислову припадає,
очевидно, на час, коли гроші були дуже
знецінені (середина 1990-х pp.). фссгд, 81
¦ День шахтаря, гірн. Зарплата. Дзен-
дзелівський, 350. [Сьогодні] твій (наш,
ваш і т. д.) день. Ситуація, коли все
складається. Ти як? - питаюсь я Боба,
нормально, каже той, сьогодні наш
день <...> (С. Жадан, Біґ Мак).
[Сьогодні] не твій (ваш, наш) день.
Ситуація, коли справи просуваються погано.
ДЕПАД, -а, ч.; мол. Ненормальна
людина, дії і вчинки якої можуть становити
небезпеку для інших. СУМС, 185
ДЕПРА, -и; мол. Те саме, що ДЕПРЕ-
СНЯК.
19
ДЕПРЕСНЯК 1
ДЕПРЕСНЯК, -у, ч.; мол., парк., штел
Депресія; стан депресії. Хоч їй було по-
фіг, як вона діє на Орка,- хлопчик
красивий, але на неї вже почав
накатувати депресняк - та вироблена роками
звичка бути привабливою вершила
свою справу (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету); Коли про це думаєш,
стає спершу прикро, потім нудно, а
потім взагалі навалює густий, шабле-
зубий депресняк (Kr, 2001, № 13). БСРЖ,
154, СУМС, 185
ДЕПРЕСУХА, -и, ж.\ мол., парк., інтел
Те саме, що ДЕПРЕСНЯК. <...> дух
«Протизначення» <...> витончено
індивідуальний, сольний, ліричний - не
вельми підвладний узагальненням про
«молодіжну субкультуру» Хоча
негативізму і депресухи авторам не позичати
(Kr, 2001, № 12). БСРЖ, 154
ДЕРБАН, -у, ч.; парк. Збір урожаю
маку. БСРЖ, 154, СУМС, 185.
ДЕРБАНИТИ, -ню, -ниш, недок., що.
1. крим Ділити награбоване. БСРЖ, 273,
ЯБМ, 1, 273
2. крим. Грабувати. СЖЗ, 35, ЯБМ, 1,273
3. нарк Збирати урожай маку. БСРЖ, 273,
СУМС, 185
ДЕРЕВО, -а, с; мол. Погана гітара.
СУМС, 185.
ДЕРЕВ'ЯНИЙ, -а, -є; жрм; жарт -ірон.,
зневажл Про радянські рублі
(карбованці). <...> щедрі співгромадяни сипали
туди дріб'язок, хоча інколи спускався й
легкокрилий голуб у вигляді дерев 'яного
карбованця або троячки (А. Мухарсь-
кий, Попса для еліти) // мн дерев'яні,
-их. Радянські рублі. Франзоля не
прогадала: поверх купи дерев'яних за но-
D ДЕЦЛ
мер я поклав їй ще двадцять баксів
зверху <...> (В Шкляр, Елементал).
¦ Дерев'яний по пояс, мол. Дурний
СУМС, 185
ДЕРИБАН, -а, ч.; крим 1. Поділ
награбованого. Запах дерибана ні з чим не
можна сплутати: запах кількох
десятків зіпрілих чоловічих тіл, що вирвався
з парника їхніх темних костюмів Одні
депутати пітніли, намагаючись
увірвати найласіший шмат. Інші пітніли від
усвідомлення того, що в цій деліжці їм
нічого не дістанеться (М. Гримич,
Егоїст).
¦ 3 мови петербурзьких шахраїв XIX ст
(мазуриків). раздерибанить - разделить
2. Холодно. ¦ Дерибан бере, мол-
Комусь холодно.
ДЕРМАНТИН, -а, ч.; мол.; жарт.
Молодий хлопець.
ДЕСТРОЙ, -ю, ч.; мол ; жарт. 1.
Розруха, руїна. Коли мої батьки купували
хату, в усій садибі був страшний дест-
рой. СУМС, 186
2. Гулянка, пиятика з негативними
наслідками. У куми на весіллі був такий де-
строй, що тричі міліцію викликали
ПСУМС, 21
¦ Від англ. destroy.
ДЁЦИЛ, приел.; мол. Мало, трішки
- Щас би розкумариться, чисто децил
<...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита)
БСРЖ, 156
ДЁЦИЛ-БЁЦИЛ, приел.; мол. Те саме,
що ДЕЦИЛ. Підкинь бабок децил-бе-
цил. СУМС, 186
ДЕЦЛ, приел.; мол. Те саме, що
ДЕЦИЛ.- Ну тоді жити залишився децл
(О. Каїнська, Письмо. Книга перша)
ДЕШЕВИЙ 1
ДЕШЕВИЙ, -а, -є; крим. 1. Про
продажну, ненадійну людину. Тупа ця бабська
натура* дешева, курвотна,
недорозвинута (Синопсис станіславський
необов'язковий).
2. Про людину, яка не становить
інтересу для злочинного світу,-До речі, що
він за один? - Шістка,- її губи
зневажливо скривилися.- Дешевий фраєр
(Л. Кононович, Мертва грамота). ЯБМ,
1, 277
ДЖА, -і, ж.; нарк. Гашиш. БСРЖ, 156;
СУМС 186
ДЖАЗ, присудк.; мол. Добре, чудово.
<...> людям для мирного життя й
тісної дружби часто бракує спільного
ворога Якщо він є - все джаз, якщо ні -
недобрі думки з 'являються, відтак
починається активний пошук недоліків
одне в одному (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці).
ДЖАМ БА, -и, ж. ¦ Скільки тієї
джамби, мол. Життя коротке: все
швидко минає.
¦ Трансформація розм фразеологізму
скільки того життя.
ДЖАП, -а, ч.; байк. Мотоцикл
японського виробництва.
ДЖЁБЕРС, -а, ч.\ втк. Пес. Кав'юк, 63
ДЖЕК, -а, ч.; муз. Пальчиковий штекер.
СУМС, 186
ДЖЕФ, -у, і/.; нарк. 1. Ефедрин (краплі
ВІД нежитю). БСРЖ, 157, СУМС, 186
2* Ефедрон, саморобний наркотик на
основі ефедрину, солутану. Особисто я
після всього, що далі зі мною відбувало-
с*. зарікся на все життя торкатися
навіть до джефа (М. Бриних,
Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 157.
Я ДЗЬОБНУТИЙ
ДЖИН, -а, ч. ¦ Викликати джина,
мол.; жарт. Блювати. СУМС, 186
Пустити джина, мол.; жарт. Відвідати
туалет. СУМС, 186
ДЖИНИ, -ів, мн.; мол. Штани із
джинсової тканини. БСРЖ, 157.
ДЖИНСУРА, -и, ж.; мол. Одяг з
джинсової тканини. БСРЖ, 157, СУМС, 186
ДЖИПАРИК, -а, ч.; мол., авто.
Автомобіль марки «Jeep».
ДЖИПОЇД, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме,
що ДЖИПАРИК. Це якийсь джипоїд,
або щось наче міні-вен, щось японське,
американське, сінгапурське, якесь таке
сафарі, вестерн, екшн і фікшн, словом,
машина марки іномарка (Ю. Андрухо-
вич, Дванадцять обручів).
ДЖМІЛЬ, джмеля, ч.; арм Вертоліт. Ба-
лабш.
ДЖО, ¦ Однорукий джо, Гральний
автомат. СУМС, 186
ДЖОЙСИ, ДЖОПСИ, -ів, мн.; мол.
Джинси. СУМС, 186
ДЖУД, -а, ч.; мол. Куртка. СУМС, 186
ДЖУЗЁППЕ, невідм, ч. 1. мол.
Ненормальна людина. СУМС, 186
2. у знач вигуку. Крах, невдача. СУМС,
186
ДЖУС; ДЖЮС, -а, ч. Безалкогольний
газований напій.
ДЗВОНЙЛКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Туалет. Вони в дзвонилку побігли
ДЗЬОБНУТИЙ, -а, -є; мол.; жарт.-ірон.
Несповна розуму. Поки я припалював,
він устиг запитати, як справи, на що я
трагічним тоном відповів: «Погано!» й
додав: «Скоро буде війна!». Нехай ду-
ДИК
122
ДИСКОМАНїЯ
має, що я трохи дзьобнутий (О.
Довженко, Я кохаю музику).
ДИК, вигук; мол Вираження
самовихваляння, гордої самовпевнености, згоди
зі співрозмовником. Непогано
зроблено, молодець! - дик! БСРЖ, 176; СУМС,
187
ДИМ, -у, ч.; крим., тюр. 1. Тютюн.
БСРЖ, 175, ЯБМ, і, 299. // Цигарки, папіро-
СИ. БСРЖ, 175, ЯБМ, 1, 299. // Гашиш. СЖЗ,
36.
2. Спирт. БСРЖ, 175, СЖЗ, 36, ЯБМ, 1, 299.
3. Невизначеність, невідомість. БСРЖ, 175,
ЯБМ, 1, 299 ¦ Бути В ДИМу, 1) Крим.
Зайти в безвихідь, не знати, що робити
БСРЖ, 175, СЖЗ, 22 2) втк Нічого не
пам'ятати. Кав'юк, 67
ДИНАМІК, -а, ч ; мол.; несхвальн.
Нечесна людина, ошуканець. БСРЖ, 159, ксмс
ДИНАМО, невідм; с. 1. мол.; несхвальн.
Людина, яка не виконує своїх обіцянок.
Якби не це динамо, якого я прочекала
півтори години, можна було б
встигнути на виставу (ПСУМС). БСРЖ, 159;
СУМС, 187.
2. мол.; несхвальн. Схильність ігнорувати
домовленості. БСРЖ, 159, СУМС, 187
¦ Крутити динамо кому. 1) крим.,
мол. Брехати, переконувати в
неправдоподібному. Але власникові машини
«крутив динамо», що йдеться про
електроніку, якою машина буцімто
нашпигована та яку відремонтувати у
місцевих умовах майже неможливо..
(CM, 21.05.1999). БСРЖ, 159, СЖЗ, 36;
ЯБМ, і, 280 2) мол. Не виконувати своїх
обіцянок; не виправдовувати надій на
інтимну близькість. До того ж
пригадав, як вона крутила мені динамо, і
тепер хотів помститися їй (А. Мухарсь-
кий, Попса для еліти). БСРЖ, 159
3) крим. Не виплачувати програну
суму. БСРЖ, 159, СЖЗ, 36, ЯБМ, 1, 280
ДИНЯ, -і, ж.; мол; жарт. Голова. До
цього придурка не відчуваю жалю,
йому давно треба було дати в диню
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДЙ). БСРЖ, 175, СУМС, 187
ДИРЕКТОР, -а, ч.; нарк. Те саме, що
ДРАП. СУМС, 187.
ДЙРЯ, -і, ч ; іик.; жарт -ірон. Директор
школи. Тебе диря просив зайти. БСРЖ,
159
ДЙСЕРА, -и, ж.; мол.; зневажу.
Дисертація (звичайно кандидатська).
Дописати дисеру.
ДИСИДА, -и, ч. і ж., також: у знач
збірн.; мол.; зневажл, жарт
Дисидент, дисиденти. <...> де сіда дисида
воює не сидіти / підростають як на
гріх наші дисидіти / григоренко в очах
солженіцин в небі / тягне строк
рік-за-два на свободі небіж: (Т. Бон-
дар-Терещенко, ПоБтебня). БСРЖ, 160
ДИСКАР, -я, ч.; мол Те саме, що
ДИСКАРА.
ДИСКАРА, -и, ж.; мол Дискотека. В це
поняття [БД - блядки] входять-
вечірка, груповуха, дискара, відпочинок на
лоні природи <...> (Синопсис станіслав-
ський необов'язковий).
ДИСКОГОПАЛКА, -и, ж.; мол Те саме,
ЩО ДИСКАРА. Дзюбишина-Мельник, 16
ДИСКОГОПАНЦІ, -їв, мн; мол.; жарт
Те саме, що ДИСКАРА.
ДИСКОМАНЇЯ, -ії, ж.; мол.; жарт.
Консерваторія. СУМС, 187.
дискурс і:
ДИСКУРС, -у, ч.; мол., ттел.; жарт.
1. Туалет. Відвідати дискурс.
2. Особа (при звертанні). Шановні due-
курси й парадигми! // лайл. Дискурс ти
парадигмальний. J
3. у знач вигуку «Привіт!». Старий,
дискурс1 ¦ Іди ти в дискурс! Евфем;
лайл «Забирайся геть!»
¦ Жарт, обігрування частовживаного в
гуманітарних наукових студіях терміна
дискурс - «текст у контексті соціокуль-
турних, психологічних та іи. фонових
чинників».
ДИСКУХА, -и, ж.; рлол. Те саме, що ДИ-
СКАРА.
ДИСТРИБУТОР, -а, ч.; мол. Організатор
ПИЯТИКИ. СУМС, 187.
ДИТИНКА, -и, ж.\ мол ; зневажл
Молодший за рангом, недосвідчений. СУМС,
187
ДІАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок;
комп Спілкуватися за допомогою Ін-
тернету. КСМС
ДІВЧИНА, -и, ж. ¦ Дівчина 96-ї про-
би, крим. Досвідчена молода повія
СЖЗ, 36
ДІД, -а, ч.; арм. 1. Солдат строкової
служби після наказу про звільнення до
відправки додому. БСРЖ, 150
2. Солдат строкової служби, який
прослужив від 1,5 до 2 років.- Діди собі
п 'ють, а молодим - нада служить, як
положено (О. Яровий, Чекання
несподіванки). * Образно. Це секс у
гуртожитку, / де за шафкою ще півкімна-
ти /забігали до тебе забромлених пару
жовнірів / ти торчала моя
батьківщино / тебе передаровував дєд салабонові
(В. Цибулько, Ангели і тексти). БСРЖ, І
З ДІСТАТИ
150; ТСРЯ, 193 ¦ Йосипів дід, вигук;
мол.; евфем. Вираження різкого
незадоволення. СУМС, 200.
ДІДИЗНА, -й, ж.; мол Те саме, що
ДІДІВЩИНА.
ДІДІВЩИНА, -и, ж.; жрм, арм Неста-
тутні стосунки в армії, спрямовані на
приниження солдатів та
підпорядкування їх ДІДАМ. ТСРОЖ, 42.
ДІЛО, -а; с. ¦ Займатися ділом, комп.
Знищувати файли за допомогою
команди «delete».
ДІРКА, -и, ж.; 1. Піхва. Дірку
підставити.
2. крим.у мол. Жінка, дівчина. <...> при-
в'яжеіися до однієї дірки - чекай
неприємностей1 (С. Бортніков,
Чистильник); Дві головні героїні його життя,
що найдовше затрималися в дугиі, на
відміну від сотень інших, <...> тих
верескливих безголових дірок на довгих
товстеньких чи тоненьких ніжках
(Г. Тарасюк, Дама останнього лицаря).
БСРЖ, 175
ДІСТАВАТИ, -таю, -таєш, недок., кого;
мол , крим.; несхвальн Нав'язливо
чіплятися до когось, набридати комусь,
утомлювати когось. / тут Славко
Маленький почав їх діставати (В. Канюс,
Сентиментальний блюз). БСРЖ, 165,
ПСУМС, 22
ДІСТАТИ, -ну, -неш, док. (кого); мол.,
крим.; несхвальн Позбавити спокою
когось, набриднути комусь. Дістала
мене, воює сил нема! Переслідує мене
скрізь своїм телефоном (Ю. Покаль-
чук, Те, що на споді); <...> голос Чека-
нчука тремтить, але він навмисне
розповідає про ті натуралістичні деталі,
ДІСТАЧА
124
ДОВБОДЯТЕЛ
щоб «дістати» Біста (Є. Кононенко,
Імітація); Пенсіонерів «дістала», як
вони писали, система, що склалася
на головному ринку області з
обманами та обважуванням покупців і
бурхливою діяльністю перекупників (День,
26.10.1999). БСРЖ, 165, СУМС, 187; ТСРОЖ,
46.
ДІСТАНА, -і, ж.; мол.; несхвальн. Щось
нудне, набридливе. БСРЖ, 165; СУМС, 187
ДІТИ, -ей, мн. ¦ Пішли, як діти в
школу, мол., жрм. 1) Про речі, які
пропали, щезли. 2) Про вдале просунення
справи (продаж товару та ін.). Сленг-лік-
безЗ
ДНІПРО, -а, с.\ жрм. Місто
Дніпропетровськ. Ще заробляючи
журналістикою в Дніпрі, він [П. Вольвач]
вимішував «нетутешній» образ київських
письменників (Kr, 2001, № 4).
ДНО, -а, с ¦ Лягти / лягати (залягти)
на дно, крим. Припинити злочинну
діяльність. Поламаюсь пару днів і
завалять мене, це вже гарантія <...> Треба
на дно лягати (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб), Зловмисник зник, і
скидалося, що він десь «ліг на дно» (CM,
21.05.1999); А «Руслан», нюхом
почувши небезпеку, «заліг на дно» (КО, 1999,
№ 12). ЯБМ, і, 354.
ДОБАЗАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.,
про що; мол. Домовитися про щось
<...> вона тутешня, сам подумай,
хавка, квартира, музон - добазарилися
про зустріч <...> (Є. Пашковський,
Безодня). ПСУМС, 4.
ДОВБАК, -а, ч.; мол.; зневажл.
Некмітлива, тупа людина. Дятел - дурень,
тупиця. Синон.: довбак, дода, лось,
тундра (КСМС).
ДОВБАНАТ, -а, ч.; мол.; зневажл.
Людина, яка набридає кому-небудь.- А
тепер,- глянув Романові у вічі,- чого
хотів від тебе цей довбанат? (В. Вру-
блевський, Замах на генсека).
ДОВБАНИЙ, -а, -е., ч; мол.; несхвальн
Поганий, неприємний (негативна
характеристика будь-якого предмета,
явища, людини). <...> можна зціпити зуби
і дати собі відрізати пальця чи
довбаний апендикс без наркозу (А.
Дністровий, Невідомий за вікном); Я його
довбаний голос завжди впізнаю (А.
Кокотюха, Повернення сентиментального
гангстера); <...>/ побратимство ж
наше довбане - все 'одно що з одного
табору <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу); <...> а
колишні регбісти за пивом і картами
курили кемел і говорили про своє
довбане регбі <...> (С. Жадан, Історія
культури початку століття); Коли видавець на-
региті дозріває - з 'ясовується, що
роман уже перечитаний. Метафізика
довбана Рецидиви самвидаву (Кг, 2000,
№ 4) БСРЖ, 62
ДОВБАТИ, -аю, -аєш. 1. нарк Курити
наркотики. СУМС, 188
2. жрм; вульґ. Здійснювати статевий акт
<...> Приводив сюди яку хотів дівку і
довбав її на чиїй хотів могилі, а
особливо на отих могилах - класиків
(М. Матіос, Бульварний роман).
ДОВБЕНЬ, -бня, ч.; мол.; жрм;
зневажл. Те саме, що ДОВБАК.
ДОВБОДЯТЕЛ, -дятла, ч.; мол. Те саме,
що ДЯТЕЛЗ.
ДОВБЛО
ДОВБЛО, -а, січ.; мол.; жрм; зне-
важл. Те саме, що ДОВБАК.
ДОВБОНУТИ, -ну, -нёш; док.; нарк.
Курити цигарку з наркотичною
речовиною. СУМС, 188
ДОВБОНУТИЙ, -а, -є; ч.; мол.; зневажл.
Про психічно ненормальну або дурну
ЛЮДИНу. СУМС, 188.
ДОВЕРШИТИ, -шу, -шиш, док.; мол.
Досягти оргазму.
ДОГАНЯТИ, -яю, -яєш, недок. (що);
крим , мол Розуміти суть. Христя щось
торохтить мені на вухо, але я нічого
не «доганяю» (С. Бортніков,
Чистильник); Та тільки все він прекрасно
бачить .. і швидко доганяє, що робиться
(Л Дереш, Поклоніння ящірці); Я не
доганяю тупу манеру показувати
пальцем на бультер'єра (із пісні гурту
«СкрябІН»). Югановы, 70, ЯБМ, 1, 282.
ДОГАНЯТИСЯ, -яюся, яєшся, недок.;
мол. Повторно вживати наркотик або
алкогольний напій з метою
продовження стану ейфорії. Відмітившись на ДД,
менший Хмирь обов 'язково завертає до
грилика випити на халяву, догнатись
(П. Вольвач, Кляса); П'яні
ватерполісти збірних України та Молдови,
«доганяючись горілочкою», зчинили дебош
< > (УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 160, СУМС,
188
ДОГНАТИ, -жену, женеш, док. (що);
крим., мол. Зрозуміти. Леся Герасимчук
зізналася, що усі можливі книжки вона
прочитала ще в дитинстві, причому,
за її ж власними словами, «мало що в
тому догнала» <...> (Кг, 2001, № 12).
БСРЖ, 160, ПСУМС, 22; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1,282.
125
ДОЙКА
ДОГНАТИСЯ, -женуся, -нешся, док.;
мол. Повторно вжити наркотичний
засіб або алкогольний напій з метою
продовження, підсилення стану ейфорії.
Ми догнались пивом, а потім довго
їздили містом, поки Фомич роз 'яснював
шоферу, що хоче зробити «фак» в «па-
блік хаус» (А. Мухарський, Попса для
еліти); Наркомани «заряджаються
дозою» вдома і вже в гарному настрої
їдуть на Хрещатик, де і з'являється
бажання «догнатись» (Крок, 2001,
№ 13). БСРЖ, 160, ПСУМС, 22
ДОДА, -и, ч. і ж.; мол ; зневажл Те
саме, що ДОВБАК.
ДОДІК, -а, ч.; мол ; зневажл. Самовдово-
лена людина; франт, фертик. Я взагалі
на таких додіків завжди плювати
хотіла! Що з нього за чоловік - того й
тільки, що штани носить (Ю. Покаль-
чук, Те, що на споді). ПСУМС, 22
ДОЗА, -и, ж.; шк. Домашнє завдання.
Нам таку непідйомну дозу дали, що
можна одразу здохнути! КСЫС
ДОЗпЯК, -у, ч ; крим., нарк. Доза
наркотику. БСРЖ, 161, СЖЗ, 36, СУМС, 188
ДОЇТИ, дою, доїш, недок. (кого); крим.,
жрм. Вимагати у когось щось;
вимагати і брати хабарі. Незабаром мене
почали «доїти». Обсяг данини зріс
настільки, що я віддавав бандюгам весь
виторг (ПІК, 2001, № 12). БСРЖ, 161, ЯБМ,
1, 283; СУМС, 188.
ДОЇХАТИ, -Тду, -Тдеш, док.; мол. 1. до
кого. Створити конфліктну ситуацію.
СУМС, 188.
2. Досягти оргазму.
ДОЙКА, -и, ж.; мн. дойки; мол.;
жарт.-зневажл. Жіночі груди. <...>
док
126
ДОХОДИТИ
тілом відчував, дарма, що через одяг, її
груди, бля, цьому ніхто не повірить,
які в неї класні дойки, м 'які, наче
маленькі надувні матрацики.,. (А.
Дністровий, Пацики).
ДОК, -а, ч ; мол. Те саме, що ДОКА.
* Образно. <...> коли українець прийде
до бога я знаю / що саме він скаже
йому / він скаже богові знаєш док / мене
не кличе твоя труба <...> (С. Жадан,
Балади про війну і відбудову).
ДОКА, -и, ч. і ж.; мол Людина, обізнана
в чомусь. СУМС, 188
ДОКЛЕПАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
мол. Набриднути комусь, втомити
когось; присікатися. <. > Та і базар
сьогодні нікудишній Під кінець ще й
мусора доклепались. Чуть товар не забрали
(П. Вольвач, Кляса).
ДОКЛЕПУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, не-
док.і мол. Набридати комусь,
втомлювати когось. Ще й баби-зеленоярівки,
як назло, вічно доклепувались у
трамваї, киваючи на десятилітровий бідон:
«Молодой человек, а де ви молоко
брали, на кольці?» (П. Вольвач, Кляса).
ДОКОЛУПАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.
Присікатися до когось. Доколупався, як
п'яний до радіо. СУМС, 188
ДОЛАР, -а, ч. ¦ Рідкий долар, крим
Пів літра горілки. СЖЗ, 88.
ДОЛИНА, -и, ж. ¦ Чуйська долина,
нарк. Ейфорія від куріння наркотиків.
СУМС, 188
ДОМУШНИК, -а, ч.; крим, жрм.
Квартирний злодій. Три групи «домушників»
затримали за тиждень (КО, 1999,
№ ЗО); «Домушники» перекрили тогорі- І
чний графік (CM, 19.02.1999);
Короткий проміжок - близько двох годин -
не було вдома господарів квартири по
вулиці Сухомлинського, але цього часу
вистачило «домушникам», аби
підібрати відмичку (CM, 30.07.1999). БСРЖ,
166, СЖЗ, 37; ТСРОЖ, 45, ЯБМ, 1, 285
ДОНОР, -а, ч.; гірн. Шахтар, якому
приписують зайві гроші, частину яких він
повинен віддати начальникові дільниці.
Дзендзслівський, 350.
ДОРОГА, -и, ж. 1. нарк. Шрам на венах
від постійного введення наркотиків.
БСРЖ, 164, СУМС, 188.
2. мн дороги; крим. Вени. СЖЗ, 37
ДОРУБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
мол. Те саме, що ДОЇХАТИ1. СУМС,
188.
ДОСТОЄВСЬКИЙ, -ого, ч.; мол; ірон,
несхвальн Людина, яка набридає
комусь. Саня Білан ас щодо діставання
випивки, як і щодо роздобутку грошей,
котрі в нього, втім, довго не
затримуються, а ще він, коли вип *є, стає
страшенно приставучим, «достоєвським»,
як кажуть про таких за здатність
доставати до кісток (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 165. // муз Людина, яка
набридає музикантам похвалами або
доганами. СУМС, 188
ДОСЯ, -і, ж.; мол. Вино «Дари осені»
Дзюбишина-Мельник, 16.
ДОТИРКАТИ, -аю, -аєш, док., кого; мол
Те саме, що ДІСТАТИ. СУМС, 188.
ДОХОДИТИ, -джу, -диш, недок.; крим.
Помирати. Згадався напівзнайомий
наркоман. Він, схоже, вже «доходив»
ДОХОД ]
(О. Яровий, Чекання несподіванки).
ЯБМ, К 288
ДОХОД, -a, ч; люл.; жарт -ірон. І. Те
саме, що ДОХОДЯГА2. БСРЖ, 165
2. Некмітлива, тупа людина. Почуваюся
незручно, мабуть, до неї нада щось
говорити, аби не подумала, що живе з
повніш доходом (А. Дністровий, Паци-
ки).
ДОХОДЯГА, -и, ч. 1. тюр. Ув'язнений,
доведений до крайнього ступеня
виснаження. ТСРЯ, 219, ЯБМ, 1, 288.
2. крим., жрм Виснажена людина. Хто
він за національністю - невідомо.
Доходяга був просто людиною, доведеною
до крайнього ступеня фізичного та
духовного виснаження (А. Дімаров,
Містечкові історії); Сильна армія
«доходягами»? (УМ, 14.09.1999); Дідок-доходя-
га СЖЗ, 37, Чабаненко 1992,1, 292, ЯБМ, 1, 288.
3. мед. Хворий, який може одужати.
Юкало, 11.
ДОШКА, -и, ч 1. муз. Гітара зі шматка
дерева БСРЖ, 164 // Погана гітара.
СУМС, 188
2. мол; жарт., зневажл. або презирл
Дуже худа дівчина. БСРЖ, 164
3. мол Фригідна жінка. СУМС, 189
ДРАБ, -а, ч.; міл. Охоронець.
Натренованим оком я вихопив з натовпу охоро-
НУ - п 'ятьох драбів з явно кримінальни-
ми фізіями <...> (Л. Кононович, Мертва
Самота).
* Від укр. заст. драбант - «охоронець
можновладної особи».
ДРАБАДАН, -у, ч.; парк. Задоволення
В,Д куріння наркотичної речовини.
— ДРАЙВ
ДРАБАДАН - найвищий ступінь кайфу
після куріння драпу (Синопсис станіс-
лавський необов'язковий). ¦ П'яний
в драбадан, мол., жрм. Про великий
ступінь сп'яніння. П'яний в драбадан,
без шкарпеток але в кедах, в запраних
до дірок вилинялих джинсах і в
червоній сорочці, на якій висіли широченні
підтяжки кольору сажі, він <...>
врешті-решт вирулив на сцену (М.
Мишкало, Майже європеєць); [Віктор:] А
та-в драбадан.. (Т. Абраїмов,
Евакуація). СУМС, 189; ЯБМ, 1, 156
ДРАБУГА, -и, ч.\ жрм. Те саме, що
ДРАБ. <...> драбуга, якого я пожбурив
першим, сидів на дорозі й тряс
головою... ну а решта драбів спинилася й не
знала, нападати їм чи ні (Л. Кононо-
вич, Мертва грамота). Кремезний
драбуга.
ДРАЙВ, -у, ч. 1. муз. Особливе
звучання, емоційна насиченість, внутрішня
напруга музичної композиції. [У мові
металістів] драйв (англ. «енергія»)
вживається на позначення музичної
енергетики (Шовгун). БСРЖ, 166, ПСУМС,
23.
2. жрм Почуття пристрасного запалу,
піднесености, натхнення; велика
емоційна напруга. Напевно, це великий
драйв - звести храм за свої гроші (Кг,
2001, № 18); От часи ж були! Стільки
оптимізму, стільки надій на драйв і
декласований відчай, на автентику пер-
шоспіву, на аморальність
першотворення... (Там само, 2001, № 16). *
Образно. <...> писання в порожнечу
/країна з аграрним драйвом <...> (С. Жадан,
Балади про війну і відбудову).
ДРАЙВЕР 1
¦ Важкий драйв, комп. Жорсткий
ДИСК. БСРЖ, 166, Синишин, 25.
ДРАЙВЕР, -а, ч., ми драйвери, -ів.
1. мол Водій, шофер. Якщо ви не ловите
машину на вулиці і не домовляєтесь
заздалегідь про суму, а цивільно
викликаєте «драйвера» по телефону, відлік
йде суворо за лічильником (ПіК, 2002,
№ 47-48).
2. авто. Водій потужного автомобіля.
ДРАЙВОВИЙ, -а, -є; мол. Який
справляє сильне враження. Концерт був на
диво драйвів, ми класно відтяглися.
СУМС, 189
ДРАЙКА, -и, ж; шк. Оцінка «З».
¦ Від нім. drei-три.
ДРАКОНИТИ, -ню, -ниш, недок.
1. крим., мол Злити когось. БСРЖ, 166, Ка-
в'юк, 63
2. мол. Займатися онанізмом.
ДРАМС, -а, ч., мн драмси, -ів; муз.
Ударні Інструменти. БСРЖ, 166, СУМС, 189
¦ Від англ. drum.
ДРАП, -у, ч; нарк., крили Наркотична
речовина для куріння. <...> пахне
драпом в учительській, дощ заливає двори
<...> (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову/; <...> Алік дотримувався
здорового трибу життя, не пив, гриз
насухо китайські розчинні сніданки,
курив драп, запиваючи його фруктовим
чаєм... (С. Жадан, Біґ Мак); Є кілька
футів допомоги з безробіття, і він,
козел, цілими днями курить драп і бухає
(М. Мишкало, Майже європеєць).
БСРЖ, 166, СЖЗ, 37, СУМС, 189, ЯБМ, 1, 289
ДРАТИ, деру, дереш, недок. (кого);
крим, жрм. Здійснювати інтенсивний І
ДРИҐ-ДРИҐ
статевий акт (тільки про чоловіків). А
тут, ну, як тобі сказати, драв Піду
мало не щодня <...> (Ю. Покальчук, Те,
що на споді); А от негри й араби /
Залюбки драли хлопця у Рівнім (Ю. По-
ЗаЯК, УкраІНСЬКІ ЛІмерИКИ). Югановы, 73,
ЯБМ, 1, 290
ДРАХМИ, -ів, мн.; крим; жарт. Гроші
БСРЖ, 166, СЖЗ, 37, ЯБМ, 1, 290
ДРАЧКА, -и, ж ; мол.; жарт.
Сексуальна партнерка чоловіка.
¦ Див. ДРАТИ.
ДРЁЙФИТИ, -флю, -фиш, недок.; крим,
жрм. Боятися. Доки хтось незнайомий
не ляснув мене по спині: - Толя, не
дрейф (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 37,
ЯБМ, 1, 290.
ДРЕЙФЛО; ДРЕФЛО, -а, січ.; крим,
ЗНевОЖЛ. Боягуз. БСРЖ, 167; СЖЗ, 37; ЯБМ,
1, 290
ДРЕК, -у, ч ; мол ; жрм; несхвальн.; зах
Щось погано! якости, нічого не варте
Плаття - дрек. БСРЖ, 166
¦ 3 їдиш: drek - лайно, людський кал,
нім. Dreck - взагалі щось погане. Дзсн-
дзслівський, 258
ДРЕКОВИЙ, -а, -є; мол., жрм;
несхвальн. Поганий, неякісний. Дрековий
торт купила.
ДРЕФУН, -а, ч; мол. Боягуз. Чи я ж
дрефун? / Чи кумпол мені, може,
/розвалили? (Kr, 2001, № 18).
ДРИҐ-ДРИҐ, невідм., ч.; мол. Статевий
акт; любощі. Може, черв*як одягнений
на такого гачка, здавався їм особливо
відгодованим і принадним, викликаючи,
за інтерпретацією Бамбули, котрий
третю зиму читав обкладинку книги
28
дрИНКАНУТИЙ 1
К'єркегора, любострасний страх і
трепет, скорочено «дрш-дрит» (К. Мо-
скалець, Вечірній мед).
ДРИНКАНУТИЙ, -а, -е; мол. У стані
алкогольного сп'яніння.
ДРЙНЬКНУТИ; ДРІНЬКНУТИ, -ну, -неш,
док; мол. Випити спиртного.
ДРЙНЬКНУТИЙ; ДРІНЬКНУТИЙ, -а, -е;
мол. Те саме, що ДРИНКАНУТИЙ.
ДРІЖДЖІ, -ів, мн.; крим. Гроші. БСРЖ,
168, СЖЗ, 37, ЯБМ, 1, 291
+ На старі дріжджі (старих дріжджах),
мол Повторне вживання спиртного.
< > перші ковтки блискавично
спрацювали на старих дріжджах <...>
(Ю Андрухович, Дванадцять обручів).
ДРІНК, -у, ч.; мол. 1. Алкогольний
напій * Образно. <...> там сподіваний
дршк і негаданий бульк / витягають із
серця пісний пролеткульт <...> (І. Бон-
дар-Терещенко, Повтебня). БСРЖ, 16;
СУМС, 189.
2. Пиятика; розпиття спиртних напоїв.
БСРЖ. 167
¦ Від англ. drink.
ДРІНКАТИ; ДРІНЬКАТИ, -аю, -аєш,
недок, що; мол., крим. Пити (частіше
спиртні напої). <...> українські хлопці
«дрінкають» суворіші напої - замість
кальвадосу і мартіні - горілку, віскі,
шво, і каву, каву, каву (Kr, 2001, № 3).
БСРЖ, 167, ПСУМС, 23, ЯБМ, 1, 290
ДР1НКМЁН, -а, ч.; мол.; жарт
Алкоголік; п'яниця.
ДРІНЬЧИТИ. -чу, -чиш, недок. Те саме,
Що ДРІНКАТИ. Скільки можна дрінь-
чити, треба й іншим залишити. СУМС,
189
9 друг
ДРІТ, дрота, ч.; нарк. 1. Голка до
шприца. СУМС, 189.
2. МОЛ. Телефон. Дзюбишина-Мельник, 16
ДРОВА, 1. дров, мн.; крим., мол
Сірники. СЖЗ, 37, СУМС, 189, ЯБМ, 1, 291.
2. у знач, вигуку, мол. Кінець, крах.
Опівночі приходить Дека, вгашений -
просто дрова (А. Дністровий, Тибет на
восьмому поверсі). СУМС, 189
¦ Кольорові дрова, комп. Програма
«Corel Draw».
ДРОЧЙТИ, -чу, -чиш, недок;мол., жрм,
крим Займатися онанізмом. Виродок,
який ненавидить всіх і все, дрочить в
кулак, розглядаючи розвішані в себе в
кімнаті еротичні картинки з фільму
«Без чувства» (Синопсис станіславсь-
кий необов'язковий); Взагалі,
стежити за людиною, коли вона їсть,- це
просто свинство, це те саме, що
підглядати, коли дрочать (А. Дністровий,
Місто уповільненої дії). БСРЖ, 168, СЖЗ,
37, ЯБМ, 1, 291.
ДРОЧЙТЕЛЬ, -теля, ч.; мол. Те саме,
що ДРОЧУН.
ДРОЧКО, -чка, ч.; мол. Те саме, що
ДРОЧУН.
ДРОЧУГАН, -а, ч.; мол. Те саме, що
ДРОЧУН.
ДРОЧУН, -а, ч.; мол. Онаніст. СУМС, 189
ДРУГ, -а, ч.; мол.; жарт. Чоловічий
статевий орган. Я переконаний, що
варто несподівано з 'явитися до неї, і
тоді . мій маленький друг до її послуг
(А. Дністровий, Місто уповільненої
дії). БСРЖ, 168. * Образно. Немає
більшої удачі, / Коли без комплексу й
напруг /Поряд з тобоюрізво скаче /Кра-
9-5-1468
ДРУГАЯ
130
ДУЛЯ
сивий сексуальний друг! (Ю. Позаяк,
Шедеври).
¦ Чотириногий друг, мол.; жарт.
Ліжко. СУМС. 277.
ДРУГАН, -а, ч. 1. крилі. Друг, який має
однакові права з іншими в груповій
ієрархії. СЖЗ, 37
2. мол. Друг, приятель. О пів на першу
ночі, щоправда, не більш тверезий від
Басі білоруський новеліст Єрмолайчик
зробив було спробу витягнути другана
з ліфта <...> (Ю. Андрухович, Моско-
віада); У його кращого другана Кеші
сьогодні не було занять, тому він
зав'язав розмову з Корієм (Л. Дереш,
Культ). БСРЖ, 168.
ДРУГАНЧИК, -а, ч.; люл. Те саме, що
ДРУГАН2. Вони там, усі вони,
подумав я. Федя та його друганчики,
Гладкий Хіппі й Дзвінка (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
ДРУЖБАН, -а, ч.; мол. Те саме, що
ДРУГАН2.
ДРУЖОК, -жка, ч.; мол.; жарт.
Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 168
¦ Милий дружок. Те саме. її обличчя
занурилося в його поміжніжжя, губи
торкнулися врази - і «милий дружок»
виструнчився піонером: «Заежди
готовий!» (В. Врублевський, Замах на
генсека).
ДРУШЛЯК, -а, ч.; муз. Домра. СУМС, 189.
¦ Друшляки пускати, мол. Говорити
ДУРНИЦІ. СУМС, 189
ДРУШЛЯТИ, -яю, яєш, крим., мол.
Спати. * Образно. Мовчання подібне до
рабства. / Йому за щастя друшляти між:
дахом і страхом. / Так спить після цуй-
ки немитий румун <...> (С. Пантюк,
Іменник). СЖЗ, 38, СУМС, 189
ДРЮЧБА, -и, ж.; мол.; жарт.-ірон
Дружба. ¦ Дрючба народів, жрм,
жарт.-ірон. 1) Монумент Возз'єднання
України з Росією у м. Києві. 2) Бульвар
Дружби Народів у м. Києві.
¦ Контамінація дружба і дрючити.
ДРЮЧИТИ, -чу, -чиш, недок. (кого),
крим., жрм; вульґ. 1. Використовувати
жінку під час статевого акту. Уяви-но
собі: курдуплик курву /Дрючить <. >
(Т. Лучук, Катулл у версіях Тараса Лу-
чука); Полігамний мужик, / Він до
шлюбу не звик - / дрючить баб без
розбору в Луганську (Ю. Позаяк,
Українські ЛІмериКИ). БСРЖ, 169, СУМС, 189
2. Лаяти, висловлювати догану. СУМС,
189.
ДУБ, -а, ч. ¦ Упасти з дуба на кактус,
жрм. Стати дурнуватим. ФССГД, 90
Ясельний дуб, мол. Ствердження
чого-небудь; ЯСНа річ. Сленг-лікбез4
ДУБАК, -у, ч крим, мол.; жарт. Холод
У хаті страшний дубок (А.
Дністровий, МІСТО уПОВІЛЬНенОЇ ДІЇ). БСРЖ, 169,
СУМС, 190
ДУБЛОН, -а, ч.; мол ; інд -торг.
Дублянка. БСРЖ, 170
ДУДКИ, -док, мн.; ліуз. Духові
інструменти. СУМС, 190
ДУКАТИ, -їв,мн.; крим. Гроші. СЖЗ, 38
¦ 3 італ. через нім. і польськ.: ducato -
«герцогство; монета». ЕСУМ, 2, 143.
ДУЛО, -а, с; мол.; жарт. Рот. Заліпи
дуло.
ДУЛЯ, -і, ж. 1. коліп.; жарт. Вихід з
програми трьома пальцями (Ctrl-Alt-
ДУМАТИ
Del). * Образно. Комбінація з трьох
пальцю Так фахівці називають
операцію перезавантаження комп 'ютера.
Саме її й скрутили Ющенкові (йдеться
про зміну уряду В. Ющенка навесні
2001 р.) (ПіК, 2001, № 15). БСРЖ, 171.
2. муз Партія з трьох нот, яку грають
однією рукою. СУМС, 190
+ Дуля з рота, мол. Висунутий язик.
СУМС, 190
ДУМАТИ, -аю, -аєш, недок.; комп. Грати
в комп'ютерну гру «DOOM».
ДУНЬКА, -и, ж.; мол.; ірон. Дівчина,
жінка для задоволення сексуальних гіо-
треб. ¦ Дунька Кулакова, крим.
Онанізм. БСРЖ, 171; СЖЗ, 38; ЯБМ, І, 296
Дуньку ганяти, мол. Займатися
онанізмом
¦ Наукова дунька, інтел.; жарт.
Книгарня та видавництво «Наукова думка»
у м. Києві.
ДУПА, -и, ж.; мол. 1. Зад. Мене
розважив задушливий декор серпасто-моло-
ткастих кумачів <...>, а особливо офі-
ціянтка з діркою на джинсовій дупі
(Смолоскипи, 1997, № 2).
¦ Від польськ. згруб. dupa - «задниця».
¦ В дупу п'яний. Про великий ступінь
сп'яніння. Учора я надравсь, / Сьогодні
в дупу п 'яний - / А може, це любов?
(Ю Позаяк, Шедеври). До дупи. 1)
Нічого не варте. [Руслан:] Фух! Аж
УпРів Але то все - до дупи. Працюй
°ля них, страждай - ніхто тобі й
слово, доброго не скаже. (В. Діброва,
Позика застілля). 2) До дідька.
Від польськ. do dupy. ¦ Дупу
порвати. Зробити все можливе и немож-
131
ДУПКА
ливе задля досягнення певної мети.
ПСУМС, 56
¦ Трансформація крим. фразеологізму
очко рвати у тому ж значенні. Див.
ОЧКОЗ. СУМС, 241 ¦ Мати в дупі
когось, щось. Ігнорувати когось, щось.
Панна, котра роздягається сама,
робить це з двох причин: а) мас тебе в
дупі, і їй глибоко начхати, що ти про
неї думаєш; б) не має тебе в дупі, а
тому не бажає грати вар 'ять (Ю. Ви-
нничук, Груші в тісті).
¦ Від польськ. miec (cos) w dupie.
¦ У дупі. У скрутному або
безвихідному становищі. У дупі ти тепера <...>.
А як звідти виберешся, доведеться
партійний білет на стіл покласти..
(В. Дрозд, Життя як життя).
2. жарт.-ірон. Обличчя. ПСУМС, 24
ДУПЕЛЬ, -пля, ч.\ 1. жрм; презирл.
Розумово відстала людина. БСРЖ, 171; СЖЗ,
38; ЯБМ, 1, 296. ¦ Дупель пусто. Те
саме.
2. крим; презирл. Психічно ненормальна
ЛЮДИНа. СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 296.
3. жрм. Стан сильного алкогольного
сп'яніння. <...> їхали автом з
Борисполя, а назустріч, по тій самій смузі -
в дупель п'яний «жигуль» <...> (О. За-
бужко, Польові дослідження з
українського сексу). БСРЖ, 171; СЖЗ, 38, ЯБМ, 1,
296 ¦ Дати дупля, крим. Зрозуміти
щось. Замість слова «зрозуміти»
використовують вислів «дати дупля» <..*>
(А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
ДУПКА, -и, ж. ¦ Куряча дупка, мол.
Мовчазний, нерішучий хлопець. СУМС,
190.
9*
ДУПКУВАТИ 1
ДУПКУВАТИ, -кую, -куєш, недок.; мол.
Гасити недопалену цигарку. СУМС, 190
ДУПЛЙТИСЯ, -люся, -лишся, недок.;
мол. Не розуміти чогось. СУМС, 190
ДУПЛО, -а, с. 1. гом.; мол.; крим.; жрм
Анальний отвір. БСРЖ, 171 // втк. Сід-
НИЦІ. Кав'юк, 63
2. мол. Рот. Заліпи дупло.
ДУПЦЯ, -і, ж.; мол Пестл. до ДУТТА1.
— Мілана класна тьолка. У неї така
кайфова ду. ця, як 'її., душа,-
зажурено зітхнув Бамбула і миттю заснув
(К. Москалець, Вечірній мед); <...> він
[ліжник] пам 'ятає всі зізнання <...> він
цілу ніч мені шепоче про твої губи дуп-
цю очі <.. > (Р. Малко, Шкіци).
ДУРА, -и, ж.; мол Великий предмет. Ти
справді хочеш цю дуру витягнути на
дев'ятий поверх? СУМС, 190.
ДУРБЕЦЙЛ, -а, ч.; мол. Те саме, що ДЕ-
ПАД. суме, 190,
ДУРДОМ, -у, ч.; жрм, мол., крим.
1. Психіятрична лікарня. БСРЖ, 172, СЖЗ,
38, ЯБМ, 1, 296.
2. жрм, мол; несхвальн. Нервозна,
ненормальна ситуація; плутанина,
безлад. У кожній державі є свої святі
імена, і якщо запитати, скажімо, в
поляка, як він ставиться до премії
імені Адама Мщкевича, то це не
означає, що він мусить «наїжджати»
на Міцкевича. Це вже повний дурдом
(Є. Пашковський, ЛП, 2001, № 3).
БСРЖ, 172, ФССГД, 93 ¦ ДурДОМ на
колесах, жрм Те саме. ФССГД, 93
Повний дурдом, жрм. Те саме.
Словом, повний дурдом, як кажуть
ніжинські бабусі (А. Дністровий, Тибет
на восьмому поверсі). Як у дурдомі,
2 ДУРНИК
жрм. Те саме. [ В є н і к: ] Живу, як у
дурдомі. Вчора жаба, сьогодні - щ
привиди гестапівські!.. (Л. Подерв'ян-
ський, Герой нашого часу).
ДУРЕНЬ-ДУРЕНЬ, дурень-дурня, ч.; мол,
муз.; жарт.-ірон. Гурт «Дюран Дю-
ран».
ДУРЕПА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ДУРА. СУМС, 190
ДУРИКОМ, присл.; мол. Зробити щось
навмання, не замислюючись.
ДУРКА, -и, ж. 1. мол., жрм. Те саме, що
ДУРДОМІ. [Клава:] Та його ж у
дурку треба! (Н. Ворожбит, Житіє
простих); У дурці шизофреники їдять
вареники (В. Недоступ, Пропала
грамота); Тут за «три акорди» гинули та
сиділи по «дурках» вже по-справжньому
(ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 172, СУМС, 190
2. мол. Божевілля. Так, коли твір уже
ледь не волає про свою детективність,
метафізику чи й просто «дурку»,
головний герой спокійнісінько ясиріє собі
(Kr, 2001, № 18). СУМС, 190
3. крим. Жіноча сумка. БСРЖ, 172, СЖЗ, 38,
ЯБМ, 1, 297
ДУРКУВАТИ, -ую, -уєш, недок.
Поводити себе як психічно ненормальна
людина. СУМС, 190
ДУРМАН, -у, ч ; крим 1. Вино. СЖЗ, 38
2. жрм. Самогон.
ДУРНИК, -а, ч. ¦ Без дурників (дура-
ків), мол. Не жартуючи, серйозно. <.. >
а чувак, між: іншим, сім'ю будувати
приїхав, серйозно, без дурників,
привалив у чім стояв <...> (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу); <...> а от напивались, виходили не-
дурфАК —
помітно на коридор і починали мочити
один одного, причому по-справжньому,
без дураків, з вибитими зубами, з соп-
лЯМи і слізьми на фейсах (С. Жадан,
Депеш мод).
дУРФАК, -у, ч.; студ. Фізкультурний
факультет у вищому навчальному
закладі. «Дурфак», як називали на всьому
радянському і пострадянському
просторі фізкультурні факультети, не міг
дати тата знань <...> (С. Бортніков,
Карателі).
ДУРЯЩИК, -а, ч.; мол.; несхвальн.
Телевізор.
ДУСТ, -у, ч.; крим. Самогон, СЖЗ, 38
ДУХ, -а, ч. 1. арм.; зневажл. Молодий
солдат (у перші шість місяців
строкової служби). БСРЖ, 173; СЖЗ, 38, СУМС,
190 ¦ Бурий дух. Непокірний солдат,
який дає відсіч проявам ДІДІВЩИНИ.
Балабш
2. арм ; зневажл. Боєць армії афганської
опозиції в період воєнної кампанії
1979-1989 pp.; душман. Хто ви -
«афганці» чи «духи»? /Котороїз воєн /
Жертви, научені клацати в пітьмі
затвором?.. (О. Забужко, Диригент
останньої свічки); Застосовувати ав-
томати-кулемети, а тим більше
-ручні гранати - ризиковано. Замість
«духів» можна завалити товаришів <...>
(С Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 173;
ТСРЯ, 221
133
ДЯТЕЛ
3.
кРим; жарт. П'яна людина. БСРЖ,
1?4, СЖЗ, 38
ДУХОВКА, -и, ж. 1. інтел.; жарт
Духовне життя.
2. мол.; жарт -грон. Товста жінка.
ДУША, -і, ж. ¦ Душу мотати (кому),
Крим. ДоПИТуваТИ КОГОСЬ. БСРЖ, 174, Ка-
в'юк 67.
ДУШАРА, -и, ч.; арм. Те саме, що
ДУХ1. Балабш
ДЬОРІШ, -а, ч.; шк. Директор школи.
Дзюбишина-Мельник, 16.
ДЮНДЕЛЬ, -деля, ч.; мол.; жарт Ніс.
СУМС, 190
ДЮПЕЛЬ, -пеля, ч. ¦ П'яний в дю-
пель, жрм Про великий ступінь
сп'яніння. <...> п'яного в дюпель чоловіка
<...> жінка не просто лупить межі
очі, а ще й таким чином принижує
за допомогою зміни рольових
характеристик <...> (С. Пиркало, Зелена
Маргарита).
ДЯПАН, -а, ч.; мол Дядько.
ДЯПЧИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ДЯПАН.
ДЯТЕЛ, -тла, ч 1. крим. Жертва
злочину. БСРЖ, 176, СЖЗ, 38, ЯБМ, 1, 301
2. крим.; презирл Людина, яка не має
авторитету в злочинному світі (тяжка
образа в злочинному середовищі).
БСРЖ, 176, СЖЗ, 38, ЯБМ, 1, 301.
3. мол., крим. Дурень. Дятел - дурень,
тупиця (КСМС). СЖЗ, 38, СУМС, 190
4. крим.; несхвальн. Донощик,
інформатор. БСРЖ, 176; СЖЗ, 38, ЯБМ, 1, 301.
5. крим. Активний гомосексуал. БСРЖ,
176, СЖЗ, 38, ЯБМ, 1, 301.
ЕКВАТОР 13
ЕКВАТОР, -а, ч.; студ Час після
зимової сесії на третьому курсі вузу,
середина навчання. На третьому курсі,
відразу після «екватора», він ледь не
вчинив найдурнішої речі у своєму
житті (Л. Дереш, Культ), бсрж, 710.
ЕКЛЕР, -а, ч ; крим. Чоловічий статевий
орган. СЖЗ, 39.
ЕКСТЕЗІ, невідм., ч.; нарк.ь мол.
Наркотик, сильний психостимулятор. <...>
кількість молодих людей, які вперше
випробували «екстезі» та інші хімічні
наркотики [збільшилась] <...> (А. Мухар-
ський, Попса для еліти); Ти сне все за
мене знаєш - бабахни собі екстезі і
придумай сам, яку музику я люблю...
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці). СУМС, 191.
ЕЛЕКТРОМАТЮКАЛЬНИК, -а, ч.; мол;
згруб. Рупор, гучномовець. СУМС, 191
ЄЛАХА, -и, ж.; крим. Пиво. СЖЗ, 39.
ЄЛДА, -и, ж.\ крим., мол; вульґ.
Чоловічий статевий орган. У
південнім жаркім Ізмаїлі / Жіночки
вельми чемні і милі, / Але в ліжку гарячі, /
На єлді так і скачуть, / Два-три
роки - й мужик вже в могилі (Ю. По-
ЄРАЛАЩ
ЕМЕМЁМ, невідм, деабр ; мол Погано
Зі здоров'ям капець, справжній еме-
мем. СУМС, 191.
¦ Від назви фінансової піраміди «МММ»,
від діяльносте якої постраждало багато
вкладників A990-ті pp.).
ЕММАНУЁЛЬ, -і, ж.; крим.
Висококласна ПОВІЯ СЖЗ, 39.
ЁНКА, -и, ж.\ студ., школ Позначка в
журналі про відсутність студента на
занятті. Зайшовши до аудиторії, він
дізнається, що переклички не робили, і,
значить, йому не поставлять енки
(Синопсис станіславський
необов'язковий).
ЕСЦЕХА, невідм., деабрев.; мед
Шизофренія. Юкало, 11
¦ Від трьох початкових літер
латинського еквівалента schizophrenia.
заяк, Українські лімерики). БСРЖ, 177,
ЯБМ, 1, 305
ЄЛОВИЙ, -ого. В'єтнамець СУМС, 191
¦ Від англ. yellow.
ЄЛОУ, невідм. Те саме, що ЄЛОВИЙ
ЄР АПАШ, -у, ч ; мол.; жарт
Порнографічний фіЛЬМ. СУМС, 191.
Є
ясаба
135
ЖИҐАТИ
ж
ЖАБА1, -и, ж. 1. мол.; зневажл.
Дівчина БСРЖ, 179; СУМС, 191.
2. крим. Жінка легкої поведінки, сжз, 40
3. КОМП Знак @. Дзюбишина-Мельник, 16
4. муз Звукоперетворговач із квакаючим
звуком. СУМС, 191.
ЖАБА2, -и, ж.; крим.; несхвальн.
Жадібна людина. БСРЖ, 179; СЖЗ, 4 // жрм.
Заздрість. Треба сказати, що всі принади
характеру Арсена перекреслювала одна
негативна риса - заздрість, або, як
кажуть у народі - «жаба» (С. Бортніков,
Карателі). ¦ Жаба душить /
задушить, давить / задавить кого; мол,
1) Заздрість. Ті, хто знають, скільки
коштує видати те кольорове
безглуздя, добре зрозуміють, що то не
просто літературний зворот. Жаба
душить, перепрошую на слові! (ЛП, 2001,
ч 2) БСРЖ, 179, СУМС, 191 2) Про сум,
тугу. БСРЖ, 179. 3) Про скривджений
стан БСРЖ, 179
ЖАБКА, -и, ж.; комп. Те саме, що
ЖАБА^
ЖАЛІТИ, -ію, їєш, недок. (кого); крим
Здійснювати статевий акт. БСРЖ, 170,
СЖЗ, 40, ЯБМ, 1, 309.
ЖАЛО, -а, с; крим., мол. Язик. БСРЖ, 180,
Кав'юк, 63
ЖАРИТИ, -рю, -риш, недок. (кого); мол.;
вулм. Здійснювати статевий акт. БСРЖ,
24, СЖЗ, 40, СУМС, 191, ЯБМ, 1, 31U
жаритися, -рюся, -ришся, недок.
(кого); мол.; вульґ. Вступати у статевий
контакт, здійснювати статевий акт.
<...> ті сцикухи, хоч і малі, а жарать-
ся, як вугриці на пательні <...> (Є. Па-
шковський, Безодня).
ЖЕРЕБЕЦЬ, -бця, ч.; крим, жрм.
Сексуально стурбований чоловік. //
Сексуальний партнер (як правило,
випадковий). ЯБМ, 1, 315
ЖЕРЕБЧИК, -а, ч.; жрм. Пестл. до
ЖЕРЕБЕЦЬ.- Довго тебе, жеребчику, на
луг не пускали (В. Гужва, Рай).
ЖЕРЕБ'ЯЧИЙ, -а, -є. Прикм. до
ЖЕРЕБЕЦЬ. Його цікавила тільки власна
особа, якій хотілося єдиного: не
перенапружуватись, котитись по світу
перекотиполем, час від часу
зачіплюючись за якусь спідницю, щоб від
'їстися і вгамувати свою жереб'ячу суть
(Г. Тарасюк, Гаспид і Маргарита).
ЖИГУЛЬ, ЖИҐУЛЬ, -я, ч., жрм
Автомобіль «Жигулі».- Є одна точка,-
сказав Пальцюк і побіг переймати
зальотного «жигуля» (В. Діброва, Вибгане).
БСРЖ, 183.
ЖИҐАН, -а, ч. 1. крим. Досвідчений
злодій. БСРЖ, 183, СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 316
2. мол. Людина, яка постійно жартує,
в т. ч. над ближніми. СУМС, 191
¦ 3 рос. діял.: жиган - «пройдисвіт,
досвідчений шахрай». Грачев, Мокиенко, 70
ЖИҐАНЙСЬКО, -а, с. Те саме, що
ЖИГАНІ. Той нічний жиганисько стояв
від Павла через кілька столів (ТІ. Воль-
вач, Кляса).
ЖИҐАТИ, -аю, -аєш, недок. (кого); мол.
Здійснювати інтенсивний статевий акт.
ЖИҐУН
136
ЖЛОБЙХл
ЖИҐУН, -а, ч.; мол. Чоловік із великою
статевою потенцією.
ЖИДІВОЧКА, -и, ж. Радянська
настільна лампа вартістю 7 крб 40 коп. <...>
столик під вікном, а на ньому - насті-
льна лампа за сім сорок (студенти їх
прозвали «жидівочками») (В. Врублев-
ський, Текля з Марією та ще хтось
третій).
ЖИТТЯ, -я, с ¦ По життю. 1) крим.
Зазвичай уживається в питальному
реченні «Хто ти по життю?» у значенні
«яка в тебе спеціяльність у злочинному
світі?». Саме провокатори найчастіше
запитують, хто ти «по життю» -
мужик чи пацан, підтримуєш чи ні
злодійське життя й таке інше (А. Кудін,
Як вижити у в'язниці); Місцеві поети
возхваляють в хуйових віршах
сталеварів і колгоспниць, а розумним по
життю вважається Ром, що приймає
пляшки біля гастроному і їздить на
бежевій дев'ятці (П Вольвач, Кляса). ЯБМ,
2,196 2) мол., жрм У реальному житті.
Вона по життю краща, ніж: вийшла на
цьому фото БСРЖ, 184 3) мол, жрм
Завжди, постійно, увесь час. Приколіст
— людина, що по життю
приколюється (КСМС). БСРЖ, 184
ЖЛОБ, -а, ч. 1. крим., мол., жрм. Скупа,
жадібна людина. // жрм. Людина,
запопадлива до матеріяльних благ, які їй не
належать. А у номері - телевізор,
холодильник, до речі, по вінця забитий
різноманітними напоями Наші ж жлоби
швиденько все це через вікна на
простирадлах поспускали (С. Бортніков,
Карателі). БСРЖ, 184, СЖЗ, 41, ЯБМ, 1, 319
2. крилі.', зневажл. Селянин. БСРЖ, 184,
ЯБМ, 1, 319
3. мол.; несхвальн., зневажл. Обмежена
людина, часто великого зросту. Про-
сто виховання таке - отой ідіот,
жлоб і п 'яниця, тільки й знає, що свої
нутрії (Ю. Покальчук, Те, що на
споді); Жлоб категорично хоче
розмовляти і писати на «удобнопонятном
языке» (Т. Жиленко, Homo feriens);
Входить два жлоби. Вони несуть картину
«Три богатиря». Картина страшна й
велика, нести її жлобам важко (Л. Гїо-
дсрв'янський, Король Літр). * Образно
<...> І каже: /Придурку! Ти лише гіпер-
трофований жлоб-огірок! (Ю. Позаяк,
Шедеври).
¦ 3 польськ. zlob - «жолоб, колода,
ясла, ГОДІВНИЦЯ ДЛЯ Худоби». Грачев, Моки-
енко, 71
ЖЛОБЙНА, -и, ч і ж:, мол., жрм Те
саме, що ЖЛОБІ.- / по чому він хоче7
- По три.- От оюлобина1 - Так. Поц
(В. Діброва, Збіговиська); Уявляєте,
кличе мене до себе, ще й пляшку
вимагає. От жлобина! (М. Омельченко,
Свято біди).
ЖЛОБЙТИСЯ, -блюся, -бишся, недок,
мол., крим Виявляти жадібність,
скупість. Тепер можна спокійно
розглянутися по публіці і закурити (Юрку, не
жлобся!) «голуазів» (Ю. Андрухович,
Рекреації). БСРЖ, 185, СУМС, 191
ЖЛОБЙХА, -и, ж.', мол., жрм Ж. до
ЖЛОБ. Просто я жлобиха, тому такі
думки [купити вівсянки замість
ковбаси], та ще й перед приходом друзів,- це
нормально (С. Пиркало, Зелена
Маргарита); Той телефон, який він позичив у
5КЛОБКО J
останньої розкішної подруги, давно
відключено. І говорив він по ньому не
більше двох днів. Потім та ж-ж-жло-
биха заблокувала номер, відкрила собі
новий, а йому на нам 'ять лишилася
тільки гарна іграшка у вигляді апарата
(Є. Кононенко, Зрада).
ЖЛОБКО, -а, ч.; жрм; жарт.-ірон. Те
саме, що ЖЛОБ.
ЖЛОБКУВАТИЙ, -а, -є; жрм. Про
людину, якій притаманні риси ЖЛОБА.
Фонд очолює жлобкуватий
американець Біст, що теж: кохається на
мистецтві, як і вони, а тому допомагає
бідним дітям п 'яниць «тлетього швіту»
вибитися в люди (Kr, 2001, № 19).
ЖЛОБНЯ, -і, ж., збірн.; мол.; зневажл
Жадібні, скупі, некультурні люди.
Нехай ми для них - дурні скіфи. Зате вони
для нас - жлобня (В. Діброва,
Збіговиська).
ЖЛОБОДРОМ, «/.; мол.; зневажл. 1. -а.
Те саме, що ЖЛОБ.- Ану валі атсюда,
жлободром, а то тєбє ще моментом
рога атшибут (О. Яровий, Чекання
несподіванки).
2. -у, збірн. Те саме, що ЖЛОБНЯ.
ЖЛОБСТВО, -а, с; мол.; несхвальн.
1- Скупість. В Аліковій історії лісові
бобри, які до цього славилися гнилістю
натури та патологічним жлобством,
раптом переживають якесь емоційне
потрясіння... (С. Жадан, Біґ Мак);
Карати позичальника та звинувачувати у
«яслобстві» теж:, мабуть, недоцільно
(УМ, 28.01.1999).
2. Відсталість; примітивність. У загаль-
носвітовому масштабі випити
вважаться жлобством; тому що суспіль-
жмотйтися
ство розвивається, наркотики
розвиваються, й алкоголь - це вже ознака
культурної відсталості (О. Скрипка,
День, 17.08.1998); Степ. Село. Потім
жлобство райцентру / За годину стає
обласним (П. Вольвач, Бруки і стерні).
ЖЛОБСЬКИЙ, -а, -є; мол.9 жрм;
несхвальн. Примітивний, позбавлений
смаку. Чеканчук уже був тут позавчора,
по дорозі він подумав, де можна буде
сісти втрьох коло пляшки в суперєвро-
помешкант, що в ньому Мар *яна
рішуче ліквідувала кухню як елемент
радянської жлобської субкультури (Є.
Кононенко, Імітація). * Образно. Наше
життя постає / звіздами яфетичними
/у лабіринті весни - / жлобської,
нецікавої (С. Процюк, Це* поетів). БСРЖ,
185.
ЖЛОКТАТИ, -кчу, -типі, недок.; мол.
Пити спиртні напої. СУМС, 191
ЖЛУКТИТИ, -кчу, -ктиш, недок.; мол.
Пити спиртні напої. <...> Поезії тут
ніхто не читає, зате горілку
жлуктять усі (К. Москалець, Вечірній мед);
«Вибухове пиво» - велика річ, а він
жлуктить і жлуктить., (ПІК, 2002,
№ 6) СУМС, 191
ЖМИХ, -у, ч. ¦ Конячий жмих.
Неприємна для оточуючих людина. СУМС, 191.
ЖМОТ, -а, ч ; мол , жрм. Скупа, жадібна
людина. Якби ти не був оісмотом, ти б
поділився морозивом (ПСУМС). СЖЗ, 41,
СУМС, 191, ЯБМ, 1, 319
ЖМОТЙТИСЯ, -чуся, -тишся; мол.,
жрм. Виявляти скупість; бути
скнарою. <...> старі музиканти ті які
вижили / ниють тепер / жмотяться / з
ЖМУР «. 1
першого-тпшого приводу <...> (С. Жа-
дан, Балади про війну і відбудову).
ЖМУР, -а, ч ; мол., жрм, крим.
Покійник, труп. <...> всі «історії»
подаються «постфактум», допомагати воює
нікому, всі жмури ожили самі (ПІК,
2001, № 21). БСРЖ, 185; СЖЗ, 41; СУМС,
191 ¦ Жмура тягнути, муз. Те саме,
що жмурика лабати. Уявляєш, був
народним артистом СРСР, а для
підробітку жмурів тягнув.
ЖМУРБРИГАДА, -и, ж.; мол., муз
Оркестр, що грає на похороні. СУМС,
192.
ЖМУРИ, -ів, мол., муз. Похорон. СУМС,
192
ЖМУРИК, -а, ч.; мол., жрм. Те саме, що
ЖМУР. В місті що - вкинули п 'яненькі
реб'ятушки енного за зміну жмурика в
футляр автобуса, підперезаного
чорним,- і паняй (О. Яровий, Чекання
несподіванки); <...> Я там [у судовій
медекспертизі] місяців три санітаркою
працювала. Ледь не зваріювала серед
тих жмуриків (Г. Тарасюк, Покоївка).
СУМС, 192 ¦ Жмурика зіграти, жрм.
Померти. ФССГД, 99 Жмурика лабати,
крим., муз. Грати в оркестрі на
похороні. БСРЖ, 185, СЖЗ, 41, ЯБМ, 1, 320. ХОДИТИ
до жмурика в гості, жрм.
Погоджуватися грати в оркестрі на похороні.
ФССГД, 99.
¦ 3 рос. діял. жмурик у значенні
«покійник». Грачев, Мокиенко, 73.
8 ЖУРИТИ
ЖМУРКО, -а, с. ¦ Зіграти в жмурка,
жрм. Те саме, що жмурика зіграти
ФССГД, 78.
ЖМУТ, -а, ч ; жрм. Те саме, що ЖМОТ
Чабаненко 1992, 1, 321
ЖОВТЕНЬКЕ, -ого; мол., нарк. Те саме,
що ЕКСТЕЗІ. СУМС, 192
ЖОЛУДЬ, -я, ч.\ мо. Те саме, що
МЕНТІ. СУМС, 192
ЖОРА, -и, ч. ¦ Жора (жор) напав на
кого\ мол , жрм. Хтось дуже хоче їсти
Останній день великого посту. На
сім'ю напав жор (ПІК, 2004, № 16-17)
БСРЖ, 185, ФССГД, 99
ЖУВАЛО, -а, с; мол; жарт Рот. Мась-
ко, 39.
ЖУВАЛЬНИК, -а, ч.\ мол.; жарт. Те
саме, ЩО ЖУВАЛО. СУМС, 192.
ЖУЖИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ГОПНИК. СУМС, 192
ЖУЖКА, -и, ж.; мол. Вино поганої якос-
ТИ. СУМС, 192
ЖУЖМ АН, -а, ч.; мол. Те саме, що
ЖУЖИК. СУМС, 192
ЖУК, -а, ч.; комп Комп'ютерний вірус
БСРЖ, 186
ЖУЛЬМАН, -а, ч.; крим. Кишеньковий
злодій. <...> Його [злодія] тут всі
старі жульмани знають, прикинь < >
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 187.
ЖУРИТИ, -рю, -риш, недок. (кого); мол
Здійснювати статевий акт. СУМС, 192
ЗАБАБАХ
139
ЗАБЁМБАТИСЯ
3
ЗАБАБАХ, -у, ч.; мол. Те саме, що
ПРИБАМБАС2. СУМС, 192
ЗАБАНЯЧИТИ, -чу, -чиш, док.; жрм.
Випити спиртного <...> минулого
вечора я чув дурнуваті постріли заїжджих
п 'яндиг, що, нічого не вполювавши, за-
банячивши десь під скирдою, потім
гасять по всьому, що бігає <...> (Є. Паш-
ковський, Щоденний жезл).
¦ Див БАНЯЧИТИ.
ЗАБАЦАНИЙ, -а, -є; мол.; несхвальн.
1. Затурканий, забитий. <...> та хто ти
ваще така, слит, ти, забацана
Ukrainian, дитя відрадненської комунальної
«хруїцовки» <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу); - Ти
якась забацана,-сказала мені Нінка
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
2. Занехаяний, убогий. Общій вагон за-
бацаного поїзда (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу).
ЗАБАЦАТИ, -аю, -асш, док. (що).
1. муз., мол. Зіграти, виконати щось на
музичному інструменті. Забацав «Ще
не вмерла .» та десь собі пропав
(М. Марк, Хохляцький апокаліпсис).
Забацати рок-концерт. БСРЖ, 188
2. мол Інтенсивно виконати якусь дію.
У школі я також: непогано малював, до
мене завжди зверталися друзі, аби
забацав їхній портрет (перемалював з
фотки) (А. Дністровий, Пацики). БСРЖ,
188
3. кого. Утомити, вимучити когось.
ЗАБАШЛЯТИ, -яю, -яєш, док. 1. (кому);
мол. Заплатити комусь за щось. // на
що. Дати грошей на щось. Джезус
забашляв на морозиво (А. Коваленко,
Молоде ВИНО). БСРЖ, 188.
2. крим Заробити багато грошей. БСРЖ,
188, ЯБМ, 1, 323
ЗАБЁМБАНИЙ; ЗАБІМБАНИЙ, -а, -є.
1. Обридлий; неприємний, відразливий.
<...> в твоїй бідній забембаній країні
<...> (О. Забужко, Польові дослідження
з українського сексу); У будь-якому
разі по вулиці він пересувається за-
бшбаною постапоплексичною ходою
(Ю. Андрухович, Московіада).
2. Дієпр. пас. мин. ч. до ЗАБЕМБАТИ.
<...> вона у забембаних перехожих
питала шлях, а вони махали у різні боки,
ще й недобре зиркали (Д. Діброва,
Проект «Діброва»); Це [ходити до
легальних психоаналітиків] робити
люблять забембані життям бізнесмени,
різного роду митці та інші
інтелігенти (ПіК, 2001, № 25).
ЗАБЕМБАТИ, -аю, аєш, док. (кого);
мол. Набриднути комусь, втомити
когось. Блін, дістали! Вкрай забембали!
Аж тонке тіло чухається від обурення
(ПіК, 2002, № 25-26).
ЗАБЁМБАТИСЯ, -аюся, -аєшся; док;
мол Утомитися. <...> Я так забембав-
ся з тим усім, повір мені. Даёай вип 'є-
мо пива на дорогу, щоб краще спалося
(К. Москалець, Вечірній мед); -Я вже
забембався тут із охоронцем про газо-
ЗАБИВАТИ
140
ЗАБУЖКА
ву зброю перетирати <...> (ПІК, 2002,
№ 31).
ЗАБИВАТИ, -б'ю, -б'єш, недок. (на що,
на кого); мол. Відмовлятися від чогось,
відчувати стан байдужости. <...>
оскільки половину життя мала температуру
37,1, то не лінувалася ходити до лікаря
і брати довідки. Але зараз просто тупо
забивала, і якщо хотіла спати, то
спала, хотіла пити пиво - пила (Я. Івченко,
Синдром набутого імунітету).
ЗАБИТИ, -б'ю, -б'єш, док 1. крим
Зайняти чергу або місце де-небудь. БСРЖ,
188, СЖЗ, 41, ЯБМ, 1, 324
2. на що, на кого; мол Порвати з кимсь,
відмовитись від чогось; збайдужіти до
чогось, когось. Абсолютно не
цікавиться літературою за
університетською програмою. Короче, забив на науку
конкретно (Синопсис станіславський
необов'язковий); <...> лукаві діти в цю
лиху годину <...> забили на духовність і
борню <...> (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову); Про гірників знову
забули і вони «забили» на свої забої (УМ,
16.02.1999); Я не знаю, то маю туги
від всіх від вас, Бо ті, шо мають всьо,
то воює забили на нас (із пісні гурту
«СкрябіН»). БСРЖ, 188, СУМС, 192.
¦ Забити (великий і могутній).- А
може, забити на них великий і
могутній? І більше не повертатися? а?
(А. Дністровий, Пацики). ¦ Забити
болт. ¦ Див. БОЛТ. ¦ Забити стрілку.
¦ Див. СТРІЛКА 1.
ЗАБЙЧЕНИЙ, -а, -є; мол.; презирл. Де
мешкають, перебувають і т. ін. сільські
жителі.- Слухай Колись Мідні буки
були простим собі забиченим селом і
називалися Липинцями (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
¦ Див. БИК2.
ЗАБИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док. (що);
мол. Затушити і зберегти недокурену
цигарку. Семен, який саме допалив
рідкісно смердючу цигарку <...>, забичку-
вав її <...> (С. Пиркало, Зелена
Маргарита); <...> забичкувавши послиненим
пальцем сигарету, художник подумав,
що найлютішим ворогом є перша
дружина <...> (Є. Пашковський, Безодня)
* Образно. Цокіт ложечок гармонує із
шелестінням паперів, / із балаканиною
всіх і неувагою кожного У такому ва-
вілоні - / розмову про щастя
розтопчуть /Забичкують (П. Коробчук,
Загальний вагон). БСРЖ, 190. ¦ Забичкуй
язик! втк. Замовкни! Кав'юк, 65
¦ Див. БИЧОК.
ЗАБІГАЙЛІВКА, -и, ж.; жрм, мол,
крим.; зневажл. Невелике кафе, бар,
буфет, пивна без особливих
зручностей. На площі, де туляться одне біля
одного дрібні забігайлівки, кіоски,
магазинчики й бари, від рекламних вогнів
рябить в очах (А. Дністровий,
Невідомий за вікном); Років чотири тому у
львівських газетах з 'явилися перші гикі-
цики Юрка Винничука з історії там-
тих забігайлівок, тобто кнайп (Кг,
2001, № 8). БСРЖ, 188, СЖЗ, 41, СУМС, 193,
ЯБМ, 1, 323.
ЗАБРАЛО, -а, с; тюр. Дашок на вікні
камери із зовнішнього боку. БСРЖ, 189
¦ Забрало впало, мол. Про втрату
самоконтролю в певній ситуації,
ЗАБУЖКА, -и, ж.; інтел.; письм
Письменниця Оксана Забужко. В Забужці
ЗАБУНЯ
141
ЗАВ'ЯЗАТИ
щораз менше постмодернізму, а
життєвого снобізму чимраз більше, а з
ніш-реалізм з екзистенціалізмом (Kr,
2001, № 13).
ЗАБУНЯ, -і, ж ; письм. Те саме, що ЗА-
БУЖКА.
ЗАБУРІТИ, -ію, -ієні, док, 1. крим., мол.
Зазнатися, загордитися. БСРЖ, 190
2. мол Розбагатіти, досягти успіху в
бізнесі. <...> Забурів Граф, далі нікуди. А
все башлі Прикупив він зелених на всі
чотири тузи (В. Сичевський, У
кожного своє пекло).
ЗАБУХАНИЙ, -а, є; мол. П'яний. СУМС,
169
ЗАБУХАТИ, -аю, -аєш, док,; жрм, крим.
Почати пити спиртне у великих
кількостях; піти в запій. «Забухати» - піти в
запій (Т. Даниленко, Алкоголь і кава як
одвічні антагоністи). БСРЖ, 190, СЖЗ, 41;
ЯБМ, 1, 326.
ЗАВАЛИТИ, -валю, -валиш, док {кого),
1. крим., мол. Убити когось. Сьогодні
мені треба завалити кількох (К. Гай,
Жахи нашого майбутнього). БСРЖ, 190, СЖЗ,
42, ЯБМ, І, 326.
2. (куди, до кого); мол. Зайти, прийти
кудись (як правило, без
запрошення) - Гаразд, пророк Нострадамус,
завалюй1 (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб).
ЗАВИСАЛОВО, -а, с; мол. Вечірка з
великою кількістю людей, яка може
продовжуватися невизначений час.
Влаштувати зависалово. ПСУМС, 13
ЗАВИСАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. де;
мол. Залишатися де-небудь упродовж
певного часу. Якщо однієї пори можна
проводити [дозвілля] в барах і кафе на
свіжому повітрі, прогрітому сонцем,
то з приходом іншого сезону
доводиться перебиратися в закриті, накурені
приміщення, зависати в когось на хаті
(Синопсис станіславський
необов'язковий); З'явився навіть специфічний тип
богеми, яка постійно «зависає» на каві
(Т. Даниленко, Алкоголь і кава як
одвічні антагоністи). БСРЖ, 191, ПСУМС, 25.
2. несхвальн. Байдикувати, нічого не
робити. БСРЖ, 191.
ЗАВИСНУТИ, -ну, -неш, док. 1. мол.
Залишитися десь упродовж певного часу.
<...> покійник більш як на півтора
місяця «завис» у чужому селі в компанії
собі подібних (УМ, 04.04.2000);
«Зависнути на каві» те саме, що й
«заскочити на каву», але з багатогодинним
продовженням (Т. Даниленко,
Алкоголь і кава як одвічні антагоністи).
БСРЖ, 191; СУМС, 193 // Затриматися
десь Зависнути - затриматися (Сленг-
лікбезб).
2. мол Заборгувати комусь гроші.
Зависнути - мати борги (Сленг-лікбезб).
СУМС, 193
3. на кому, на чому; мол. Дуже
захопитися кимсь, чимось. Зависнути на
однокурсниці. Зависнути на навчанні.
4. комп. Дати збій (про комп'ютер,
програму). БСРЖ, 191
ЗАВ'ЯЗАТИ, -в'яжу, в'яжеш, док.
1. крим Назавжди покінчити зі
злочинним ЖИТТЯМ. БСРЖ, 192; СЖЗ, 42, ЯБМ, 1,
328. ¦ Зав'язати вузлик. Те саме, сжз,
42; ЯБМ, 1, 328.
2. мол. Припинити робити щось,
займатися чимось. Марадона «зав'язав» із фут-
ЗАВ'ЯЗКА
болом (УМ, 13.11.2001). Зав'язав ходити
на тренування. БСРЖ, 192, СУМС, 193
3. з чим; мол., жрм. Припинити осудну
діяльність (вживання алкоголю,
наркотиків і под.). Сам Шукальський не пив і
не палив Давно. Зав'язав після того, як
одного разу в час святий чергового
запою прокинувся серед смарагдових
їжаків, якими аж кишіла його
холостяцька (теля енного розлучення) мало-
сімейка (Г. Тарасюк, Дама останнього
лицаря) СУМС, 193
ЗАВ'ЯЗКА, -и, ж.; мол. Припинення
осудної діяльності (пияцтва тощо).
¦ Бути у зав'язці. Припинивши якусь
діяльність, не займатися нею (звичайно
про пияцтво, проституцію). Я ґречно
виніс до загального столу пляшку
перцівки, і, оскільки Опанас Хомич Грак
був у «зав 'язці», то на кожного
припало десь по сто п'ятдесят грамів
(А. Мухарський, Попса для еліти).
БСРЖ, 192.
ЗАВ'ЯЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок. (з
чим); мол., крим., жрм. Припиняти
щось робити. [Незнайка:] Гайки ці
йобані, блядь, не знімаються!..
Плачущий Незнайка зав 'язує з гайками, зато
йому вдається знять часи «Ролікс» і
запиздячить ними в Сінєглазку (Л. По-
дерв'янський, Герой нашого часу).
БСРЖ, 192.
ЗАГАЛЬМОВАНИЙ, -а, -є; мол. Про
людину, яка повільно думає, або тупу.
Обравши худеньку, як стеблинка, і до
того ж на добрий десяток років
старшу, ніж Олена, загальмовану і
безтолкову Марію, Васюта здивував усіх
(С. Бортніков, Карателі).
142 ЗАДВЙНУТИЙ
ЗАГОРНУТО, невідм., у знач,
стверджувальної частки крим., мол. Згода,
домовились.- Знаєш, Хіпі, я би хотів у
себе на похороні музику. Спершу «Ляк-
рімозу» Моцарта. А потім якесь буї
Або Pink Floyd'а. І щоб ви з Дзвінкою
читали над гробом Верлена чи Ґінзберґа
Ну як? - Загорнуто,- заціпив мій
товариш (Л. Дереш, Поклоніння ящірці)
ЗАГРЕБТИ, -ребу, -ребёш, док. (кого),
крим. Затримати, арештувати когось
Гальмуй, там же нас загребуть1
(М. Омельченко, Свято біди); А міліція
приїхала та й загребла його разом із
тим прапором, голубчика! (Л. Кононо-
вич, Мертва грамота). БСРЖ, 194; ЯБМ, і,
341.
мол. Закуска. СУМС,
ЗАГРИЗОН,
193
-у, «*.;
ЗАГРИЗТИ, -зу, -зеш, док ; мол.
Закусити алкоголь.- Слухай, а загризти в
тебе чим є?-питає він (В. Врублевсь-
кий, Тріщини). СУМС, 193
ЗАГРИМІТИ, -млю, -миш, док; крим
1. Бути заарештованим. БСРЖ, 194, СЖЗ, 42,
ЯБМ, 1, 341
2. Бути засудженим, отримати строк
покарання. Як у 17-річному віці
«загримів» за крадіжки, так піиїло й поїхало
(CM, 16.01.1998). БСРЖ, 194, ЯБМ, 1, 341.
ЗАГРІБАТИ, безос, кого; парк.
Відчувати стан наркотичної ейфорії. її почало
загрібати від одного лише диму
(Л. Дереш, Культ). СУМС, 193.
ЗАД, -у, ч.; шк. Домашнє завдання. Дзю-
бишина-Мельник, 16.
ЗАДВЙНУТИЙ, -а, -є; мол. Який
знаходиться під дією наркотиків. СУМС, 184
ЗДДИНАМИТИ 1
ЗддИНАМИТИ, -млю, *миш; що; мол.
Про невиправдані надії на зустріч,
інтимні стосунки. Ми домовлялися о п 'я-
тш зустрітись, а вона задинамила
побачення. СУМС, 187.
ЗАДОВБАНИЙ, -а, -є; дієпр. пас. мин. ч.
до ЗАДОВБАТИ; мол.; несхвальн. <...>
задовбаний вічною морокою, як зароби-
ти гроші <...>, віддаю перевагу докуме-
нталістиці, жовтій пресі, а все
більше-кіно та театру (О. Ульяненко,
УМ, 12.02.2003).
ЗАДОВБАТИ, -аю, -аєш, док. (кого);
мол; несхвальн Набриднути комусь,
утомити когось. А ще задовбав
прибалтійський клімат (В. Косенко, Карма);
А то вже задовбали, що скоро з кухні
викинуть (Б. Жолдак, Бог буває);
Реклама у нас на радіо, телебаченні, в
пресі діє <...> за принципом долота.
Задовбала: «Зранку до ночі... витріщені
очі» (ЛУ, 04.10.2001). БСРЖ, 196.
ЗАДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. 1.
мол , крим ; несхвальн. Утомитися;
змучитися <.. > у дверях поламані замки,
жалюгідні допотопні меблі (столяр
Школа вже задовбався їх
ремонтувати) <...> (А. Дністровий, Невідомий за
вікном). БСРЖ, 196
2. нарк Накуритися марихуани.
ЗАДОВБУВАТИ, -ую, -уєш, недок.
(кого), мол ; несхвальн. Набридати комусь,
утомлювати когось.- Добре, не задо-
вбуймене, Бога ради, такими думками!
(А- Кокотюха, Тупик для втікача).
БСРЖ, 195.
ВДРАТИ, задеру, задереш, док (кого);
мол, жрм. Дуже набриднути комусь,
Утомити когось.- Про що ти знову? За-
ЗАКАДРИТИ
драв ти, Клоц (О. Ульяненко, Богемна
рапсодія); -Ага... Вдома Ригорович
вже всіх задрав. Просто сили немає..
(С. Бортніков, Чистильник-2); Я
вигукую, що вони мене задрали, скиїьки
можна, і так погано, а вони ще катують,
інквізитори зачухані (А. Дністровий,
Тибет на восьмому поверсі). БСРЖ, 196
ЗАДРАТИСЯ, задеруся, задерешся, док.
Утомитися (від когось, чогось). Я вчив
сьогодні Канта, так задрався (С. Пир-
кало, Зелена Маргарита).
ЗАДРОЧЙТИ, -чу, -чйш, док. (кого);
мол. Те саме, що ЗАДРАТИ. Так і
сказав: «Поговори з тим Юрою, бо він
мене воює задрочив» (Л. Дереш, Культ).
ЗАДУПИТИ, -плю, -пиш, док. (що); мол
Пожалкувати, не дати чогось. СУМС,
193.
ЗАДУРАЧИТИ, -чу, -чиш, док. (що);
мол.; жарт. Інтенсивно виконати
якусь дію. Задурачити каву. СУМС, 191
ЗАЄЦЬ, зайця, ч. 1. крим. П'яна
людина. СЖЗ, 42.
2. мн зайці; мол. Дівчата Тоді малюєиі
собі ілюзорне майбутнє - з гарними
довгоногими Зайцями <...> (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
ЗАЖЙГА, -и, ж.; мол. Запальничка.
СУМС, 193
ЗАІРЖАТИ, -жу, -жёш, док. Голосно
засміятися. Тепер заіржали обоє-і
Сміт, і Вессон (В. Шкляр, Елементал).
ЗАЙВАНИТИ, -ню, -ниш, док. (що);
мол. Украсти щось; присвоїти чуже.
ЗАКАДРИТИ, -рю, -риш, док. (кого);
жрм, мол. Привернути чиюсь увагу,
познайомитися з кимсь з метою зав'я-
ЗАКАДРЮВАТИ 1
зування близьких стосунків. [Штір-
л і ц II:] Група бойового забезпечення
уміє все. і машину осідлати, і закадри-
ти бабенцио! (В. Лігостов, Як я не став
знаменитим психотерапевтом). БСРЖ,
198
ЗАКАДРЮВАТИ, -рюю, -рюєш, недок.;
жрм, мол Привертати чиюсь увагу,
знайомитися з кимсь з метою
зав'язування близьких стосунків. [Штір-
л і ц II:] У тебе, женишок, заки
справді здвиг по фазі. Женщин треба зака-
дрювати тут, на землі, а не чекати з
космосу (В. Лігостов, Як я не став
знаменитим психотерапевтом).
ЗАКАЗУХА, -и, ж. 1. крим., міл.
Убивство на замовлення. Усе це тхнуло зака-
зухою конкурентів (ПІК, 2002, № 9).
БСРЖ, 192
2. інтел Стаття, телепередача чи фільм
на чиєсь замовлення.
ЗАКАЙФОВАНИЙ, -а, -є; мол.; жрм 1.
Про людину, яка відчуває приємні
емоції, задоволення. <...> насправді я
буваю й не такий закайфований, як був
під час побачення, і нехтувати моїми
«зоряними часами» також: не
годиться <...> (І. Світличний, Голос доби).
2. Дієпр. пас. мин. ч. до ЗАКАЙФУВА-
ТИ. <...> Кошарний, закайфований
громом своєї колісниці, ще ширше
посміхався, ще дужче зіпав роззявленим
ротом (В. Захарченко, У темпі вальсу).
ЗАКАЙФУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол
Отримати задоволення, приємні емоції.
<...> я цілковито і щиро, даруйте на
слові, закайфував разом з першими
тактами увертюри (Ю. Андрухович,
Дезорієнтація на місцевості).
і ЗАКЛАСТИ
ЗАКАЛДЙРИТИ, -рю, -риш, док.; мол
ВИПИТИ СПИРТНОГО. СУМС, 193
ЗАКАНАТИ, -аю, -аєш, док. 1. кого чим,
мол.; несхвальн Набриднути комусь,
утомити когось. А як вам сцена
дефлорації Аделі на вісім сторінок?
Закапало? Отож бо й воно (Kr, 2001, № 18),
Ти закапав мене своїми
розпитуваннями. БСРЖ, 198
2. мол. Зайти, завітати до когось.
ЗАКІС, -косу, ч; під кого, під що та без
прийм.; мол Імітація, уподібнення до
когось, чогось. Ремісникові під силу
стилізований фальшок, чорнущина,
закоси під «страшну правду жизні»
(Є. Пашковський, ЛУ, 08.02.2001),
«Косив» мент під короля рок-н-ролу
Керівники поліцейського
департаменту вирішили, що з такими «закосами»
констеблю в поліції робити нічого (УС,
15.01.2002). БСРЖ, 200, ПСУМС, 26
ЗАКЛАДАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. {що),
мол.> жрм. Пити спиртні напої. БСРЖ,
199, СУМС, 193; ЯБМ, 1, 350.
2. кого; крим., мол. Видавати когось.
Задля перемоги світової революції
замолоду знімав з церков хрести і дзвони,
закладав сіячів опіуму.. (А.
Моравський, Фіфті-фіфті, або у кропиві
зґвалтований). БСРЖ, 199, ЯБМ, 1, 350
ЗАКЛАДИ ЯК, -у, ч., вид. Нереалізована
література попередніх років випуску,
яка не користується попитом.
ЗАКЛАСТИ, -ду, деш, док (кого); крим,
мол.; несхвальн. Видати спільника,
донести на когось. Москвичка тоді
«заклала» мінтам когось із «східняків»
(В. Врублевський, Замах на
генсека); -Хлопці не закладуть тебе? Пе-
заковбасити і
вен? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
яеаб) БСРЖ, 203; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43, ЯБМ,
1, 350
ЗАКОВБАСИТИ, -шу, -сиш, док. 1.
кого] мол Убити когось. <...> То не зако-
вбасіїли дідугана? (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера).
БСРЖ, 199.
2. Інтенсивно щось виконувати. Збоку це
було схоже на родинну ідилію- реве та
стогне Мерлін Менсон, він заковбашує
мюслі на двох <. > (Я. Твченко,
Синдром набутого імунітету).
ЗАКОЗЛЙТИ, -лю, лиш, недок (кого);
мол Насміятися з когось; принизити
когось Як ми його вчора закозлили!
ЗАКОЛУПАТИ, -аю, -аєш, док. (кого);
мол Набриднути комусь.- Заколупав
зовсім1 Бубонить і бубонить! (А.
Кокотюха, Повернення сентиментального
гангстера).
ЗАКОСИТИ, -кошу, вкосиш, док. 1. що\
кріш, мол. Ухилитися від чогось
(роботи, служби в армії). Закосити армію.
БСРЖ, 200, ЯБМ, 1, 350
2. під що, під кого, на що, на кого;
кріш, мол. Симулювати хворобу.
Колишній студент-економіст вирішив
закосити під душевнохворого,
розміркувавши, що провести кілька років на ду-
РЩ краще, ніж: відтарабанити
півником п 'ятірку в зоні (А. Кудін, Як
вижити у в'язниці); Серий чомусь нагадав,
як закосив від армії на мочуна... (Є. Па-
^КОВСЬКИЙ, БеЗОДНЯ). БСРЖ, 200, СЖЗ, 43,
ЯБМ, і, 350 ¦ Закосити на дурку (дуро-
ЧкУ)> мол Симулювати психічне
захворювання. Пригадую, як у Тернополі
кілька років тому від зони змушений був
,0--5-1468
5 ЗАКУСОН
на дурку закосити мій приятель
Колобок, інколи я провідував його у психлі-
карні (А. Дністровий, Тибет на
восьмому поверсі).
3. під кого; мол. Почати наслідувати
когось. Закосити під інтелектуала.
4. мол. Померти.- Пацани, Гебельс
закосив,- каже малий Машталір <...>
(А. Дністровий, Пацики).
ЗАКОНТАЧИТИ, -чу, -чині, док.; мол.;
жарт. 1. з ким Здійснити статевий
акт.
2. кого. Побити когось.- Так давай цього
підара законтачим! (А. Дністровий,
Пацики).
ЗАКРИТИ, -ию, -иєш, док. (кого); мол.
Посадити когось у слідчий ізолятор або
тюрму. У бурсі триндять, що Короля
закрили (А. Дністровий, Пацики).
ЗАКУМАРЕНИЙ, -а, -є; нарк.; дієпр. Нас.
мин. ч. доЗАКУМАРИТИІ. У заяві для
преси невдаха облаяв аргентинських
журналістів, які одразу ж: написали,
що за кермом Марадона був або
п'яний, або «закумарений» кокаїном (УМ,
19.09.2000).
ЗАКУМАРИТИ, -рю, -риш, док. 1. нарк,
крим Ужити наркотик БСРЖ, 201, ЯБМ,
1, 353
2. кого; мол Набриднути комусь.-
Задрали Закумарили-підсумувала вона
(Л. Дереш, Культ).
ЗАКУМАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.
(кого); мол. Набридати комусь,
повідомляючи велику кількість непотрібної
інформації. СУМС, 193
ЗАКУСОН, -у, ч.; крим., мол., жрм.
Закуска до спиртного. <...> назавтра із
ЗАКУСЬ 146
останніх своїх лімітів здобуваю казьон-
ки, закусона й до пана Леся миритися
Може ж простить? (Б. Жолдак, Бог
буває); <...> у мене редька добра на
городі виросла, як на даний літній
момент - найкращий закусон .. (В. Дрозд,
Життя як життя). БСРЖ, 201; СУМС, 193,
ЯБМ, 1, 353
ЗАКУСЬ, -і, ж:.; мол, жрм. Те саме, що
ЗАКУСОН. Алкоголік зухвалий із Пісок
/ Вкрав на закусь в сільмазі сосисок. /
Закусити не встиг-/ Три-чотири пар
ніг / Натовкли йому ребра і писок
(Ю. Позаяк, Українські лімерики).
БСРЖ, 201, СУМС, 193; ЯБМ, 1, 3$3.
ЗАЛАЖАТИ, -аю, -аєш, док.\ несхвальн.
1. муз. Зіграти неточно, сфальшивите.
БСРЖ, 202.
¦ Див. ЛАЖА4.
2. мол. Припуститися помилки в чомусь,
зробити щось неточно. * Образно. <...>
родіна залажала надовго і по-доросло-
му <...> (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову). БСРЖ, 202
ЗАЛЕТІТИ, -лечу, -летиш, док. 1. крим.
Бути спійманим на гарячому. БСРЖ, 202,
ЯБМ, І, 353.
2, мол. Завагітніти (про небажану
вагітність). Вже заяву віднесли А
виявилося-дівча залетіло від якогось дяді, в
котрого самого молодший син у
одному з нею класі вчився, ну і вирішила
рятуватися (А. Кокотюха, Вистава
починається о сьомій вечора); Переспав із
випадковою кобітою, та «залетіла»,
на аборт або не вистачило грошей,
або та мандрьоха просто не хотіла
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці). БСРЖ,
202.
ЗАЛУПА
ЗАЛИВАТИ, -аю, аєш, недок. 1. жрм,
мол.; несхвальн. або ірон Брехати,
говорити неправду-Заливаєш ти, Ріба
Давай справді вип'ємо краще (Ю. По-
кальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 202,
СЖЗ, 43, СУМС, 193, ЯБМ, 1, 354
2. що; мол. Пити спиртне. ¦ Заливати
сливу. ¦ Див. СЛИВА1. БСРЖ, 202
ЗАЛІЗНО, присл.; жрм; схвальн.
Абсолютно точно, дуже надійно, Але на
місце приїдемо - одразу віддам, залізно1
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб)
БСРЖ, 181
ЗАЛІЗО, -а, с. 1. муз. Тарілки на
барабанній установці. БСРЖ, 181, СУМС, 194
2. комп Апаратна частина комп'ютера
БСРЖ, 181. ¦ Круте залізо.
Найсучасніше комп'ютерне обладнання
ЗАЛІЗЯКА, 1. невідм, у знач, присл ,
мол. Те саме, що ЗАЛІЗНО.
2. -и, ж.; комп. Комп'ютер
ЗАЛ І ПУХА, -и, ж. 1. крим Брехня,
вигадка. [ Б є м ц: ] <...> Ти додумався залі-
пуху пустить Про ширку? (Б. Жолдак,
Голодна Кров). БСРЖ, 202, ЯБМ, 1, 353
2. мол. Щось незвичайне,
екстраординарне. БСРЖ, 202 // Подія. От така заліпу-
ха трапилася СУМС, 194.
3. журн. Невеликий за обсягом матері-
ял, який ставлять на порожнє місце на
шпальті у газеті, журналі тощо.
ЗАЛІТАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.
Вагітніти (про небажану вагітність). Також
чомусь лізли думки про тих, які
залітали завчасу і не мали грошей на аборти-
ки (Л. Дереш, Культ).
ЗАЛУПА, -и, ж. 1. мол, крим.; згруб
Крайня плоть чоловічого статево-
ЗАЛУПИТИ
ґ0 органа. [Микола Гнатович
(мрійливо):] От у Панаса Іваново-
го залупа була, як макогон, їй-бо, не
брешу1 (Л. Подерв'янський, Герой
нашого часу). БСРЖ, 203, ЯБМ, 1, 355.
2. жрм, крим.; лайл. Звернення до
людини БСРЖ, 203.
3. крим.; презирл. Ненадійна людина.
ЯБМ, 1, 355.
ЗАЛУПИТИ, -плю, -пиш, док (кого);
мол Здивувати. СУМС, 194
ЗАМАЛАНЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся,
недок (до кого); мол.; жарт.
Намагатися познайомитися з кимсь з метою
зав'язування близьких стосунків.- В
універі мав одного знайомого. З
Дамаску Готк, розумієш? До мене замала-
нювався (Л. Дереш, Культ).
ЗАМАНАТИ, -аю, -аєш, док. (кого); мол ;
несхвальн. Набриднути комусь, утомити
когось Життя студентське ще не за-
манало7 (В. Врублевський, Замах на
генсека); Серед тем нашої розмови була
його товаришка по квартирі, яка його
заманала, бо вічно дивиться серіали,
через що він не може подивитися
футбол (С. Пиркало, Не думай про
червоне Роман не для молодшого шкільного
Віку) БСРЖ, 204, ЯБМ, 1, 356.
ЗАМАНУХА. -и, ж.; журн. Приваблива
^формація, яка може привернути увагу
читача / глядача / слухача. Замануха.
Саме цим словом пояснюється абсолю-
тно здоровий інтерес читачів до жов-
тих, бульварних, брутальних, скандаль-
Ни* Інтернет-видань політичного
забарвлення (ПіК, 2003, № 28-29).
ю*
147
ЗАМОВИТИ
ЗАМАХАТИ, -аю, -аєш, док. (кого); мол.;
несхвальн. Набриднути комусь,
вимучити когось. 3-замахали,- говорила
крізь зуби в хвилини розчарування,
трусячи головою й сама себе гамуючи
їдкою посмішкою <...> (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу). БСРЖ, 204
ЗАМАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. (від
кого, чого) Утомитися від когось або
чогось. Я воює замахалась од власної
всесвітньої спочутливости ((X
Забужко, Польові дослідження з українського
сексу).
ЗАМЕСТИ, -мету, метеш. 1. що; крим.
Забрати речі. БСРЖ, 205; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1,
357.
2. кого; крим. Арештувати, затримати
когось. Колись мене нарешті
заметуть і посадять, і в зоні я буду жити
спогадами про проведені весело часи
<...> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб). БСРЖ, 205; СЖЗ, 43, ЯБМ, 1, 357
ЗАМЁТАНО, невідм., у знач частки;
крим., мол. Згода, домовились.-
Заметано! Що за слово ідіотське. Не
інакше - з блатного жаргону. Пізніше
довідався: був буровиком у нафторозвід-
ці, там словечок отих і набрався
(А. Дімаров, Містечкові історії);-А
«Хондочку» я, мабуть, візьму
собі ..- Бери - не прогадаєш! — Заметано!
(С. Бортніков, Чистильник). СУМС, 194,
ЯБМ, 1, 357.
ЗАМОВИТИ, -влю, -виш, док. (кого);
крим., мол. Організувати чиєсь
убивство на замовлення; найняти кілера для
вбивства когось. Він вас замовить. Кі-
леру з колишніх афганців або збіглих
ЗАМОГОРЙЧИТИ
148
ЗАНАЧИТИ
чеченців (Г. Тарасюк, Покоївка),
Бабуся «замовила» бабусю, бо дуже воює
ревнувала (УМ, 14.03.2001). БСРЖ, 198.
ЗАМОГОРЙЧИТИ, -чу, -чиш; док., що;
жрм. Випити спиртного, відзначати
якусь подію. <...> пішов замогоричити
полагоджену плиту <...> (Є. Пашковсь-
кий, Безодня).
ЗАМОКРУШИТИ, -шу, -шиш, док.; крим.,
мол. Зарізати, убити когось. СУМС, 194,
ЯБМ, 1, 357.
ЗАМОЛОДЖУВАТИ, -ую, -усш, недок.,
мол 1. кого. Переконувати, вмовляти
КОГОСЬ. СУМС, 194
2. кого. Говорити з метою справити
враження розумної й дотепної людини
Як Роська ненавиділа, коли її так
відверто замолоджували (Я. Івченко,
Синдром набутого імунітету).
3. Жартувати. СУМС, 194
ЗАМОРОЧКА, -и, ж.; мол 1. грон
Нав'язлива ідея Всі ці інтелігентські
заморочки з 70-х, якісь розповіді про біт
і ліву професуру <...> (С. Жадан, Гсто-
рія культури початку століття). БСРЖ,
205, СУМС, 195.
2. несхвальн. Чиєсь дивацтво. <...>
він - із купою старечих заморочок / з
нетлями у кишенях піжами <...>
(С. Жадан, Балади про війну і
відбудову) БСРЖ, 205
ЗАМОРЯЧИТИ, -чу, -чиш, док. (кого, на
що); мол. Змусити когось до певних
ДІЙ. СУМС, 195
ЗАМОЧИТИ, -чу, -чиш, док. (кого).
1. крим., мол Убити когось. Якось він,
дивлячись мені віддано в очі, сказав
«Анатолій Андрійович, ви тільки
скажіть, хто ваш ворог? Ми його завтра
замочимо (тобто-заріжемо..)» (А. Дь
маров, Прожити й розповісти). БСРЖ,
205, СЖЗ, 44, СУМС, 195, ЯБМ, 1, 357
2. МОЛ. ШбиТИ КОГОСЬ. БСРЖ, 205, ПСУМС,
205
ЗАМУДОХАНИЙ, -а, -є; мол. 1.
Стомлений, виснажений.
2. несхвальн. Нікчемний, пустий. Я
взагалі проти інституту президентства
Це скоріше ваша така замудохана
штатівська традиція (С. Жадан,
Балади про війну і відбудову).
ЗАМУЛЯТИ, -яю, -яєш, док. (кого); мол
Набриднути комусь, утомити когось
Мене це вже замуляло.
ЗАМУТИТИ, -чу, -мутиш, док. 1. крим
ЗЧИНИТИ сварку. БСРЖ, 206, СЖЗ, 44, ЯБМ,
1, 358
2. що; крим., нарк, мол. Заварити
міцний чай, ЧИФІР. БСРЖ, 206, СЖЗ, 44, ЯБМ,
1, 358
3. мол Зробити щось цікаве,
екстраординарне. ЗАМУТИТИ - зробити щось
цікаве (Синопсис станіславський
необов'язковий) ¦ Замутити джазу. Те
саме. Замутити джазу — зробити щось
надзвичайне (Сленг-лікбез4)
4. кого Познайомитися з дівчиною Єме-
льянова, Малготша, 57
ЗАМУТКА, -и, ж.; мол. Цікава ідея.
Сиджу на дивані, ти там-на екрані
Втикатися тупо у твої замутки мне
«нравітся» жутко (з пісні гурту
«СкрябІН»), СУМС, 225
ЗАНАЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим,
мол Надійно сховати щось. //
Приховати щось про запас. БСРЖ, 206, СЖЗ, 44
¦ Від циган, тэ занашавэс - «загубити»
Горбач 1966, 26
ЗАНАЧКА
ЗДНАЧКА, -и, ж. 1. крим.9 мол.
Приховані від когось гроші чи
дорогоцінності. «Як ти хочеш, а давай заначку, хоч
на півлітру, інакше хлопці, сказали, не
вийдуть на берег...» (В. Дрозд, Життя
ЯК ЖИТТЯ). БСРЖ, 206, ЯБМ, 1, 358.
2. мол Щось приховане про запас.
[Таня.] Кожна нормальна родина має
маленьку заначку (В. Діброва, Поетика
застілля). БСРЖ, 206
ЗАНЙКАТИ, -аю, -аєш, док.; крим , мол.
Заховати щось у потаємне місце. БСРЖ,
207, ПСУМС, 27, СЖЗ, 44, ЯБМ, 1, 359
ЗАНЙЧКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ЗАНАЧКА 1. Йду, знімаю з занички
чимало грошей і купую собі те, що не можу
дозволити <...> (Б. Жолдак,
Топінамбур, сину).
ЗАНЮХАТИ, -аю, -аєш, док. (що, чим);
жрмч жарт Закусити алкоголь.
¦ Занюхати хвостом оселедця. Про
погану закуску. Взяти хоча б такі
оригінальні фрази, як «занюхати» (у
народному виразі - «сообразили на трьох і
занюхали хвостом з оселедця») -
погана закусь (Т. Даниленко, Алкоголь і
кава як одвічні антагоністи).
ЗАПАДАТИ, -аю, -аєш, на кого, на що;
мол Дуже цікавитися, захоплюватися
чимсь, кимсь. <...> тож: і не варто
<- > ламати устами крихкі фонеми /
западаючи на незнайомі слова (С. Жа-
дан, Балади про війну і відбудову); А
тс*к, якщо навіть іноді западав, а це
було йому, як поетові, необхідно для
творчих злетів, то на тих дівок, які
виринали у його житті незапрограмо-
вапими методами (Я. Твченко,
Синдром набутого імунітету); Дехто «запа-
149 ЗАПАДЛО
дає» на підвісні моделі унітазів-є й
такі (ПіК, 2002, № 1). БСРЖ, 207.
ЗАПАДЛІЗМ, -у, ч.\ мол. Навмисні
неприємності, незручності. <...> будь-які
вияви уваги з боку змонтованої навколо
мене реальності обов 'язково
закінчуються наперед прогнозованими
гадостями чи просто дрібним житейським за-
падлізмом (С. Жадан, Депеш мод).
ЗАПАДЛІСТ, -а, ч.; мол. Людина, яка
робить іншим неприємності. Скажений
Мальстрш у піхві землі / 3 оскалом
останнього западліста (А. Коваленко,
Молоде вино). СУМС, 195
ЗАПАДЛО, 1. у знач присл. і безос -
пред. (кому); крим., тюр; несхвальн.
Непорядно, нижче злодійського
кодексу чести.- Тобі що <...> западло із
ворами в карти зіграти? (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального
гангстера), <...> на їхньому [братків] тлі най-
крутіший художник виглядає як
«святий п 'яниця», якого й зачепити
западло (ЛП, 2001, Ч. 2). БСРЖ, 206; СЖЗ, 44,
ЯБМ, 1, 359 ¦В западло (западлюку).
Те саме. Пашка якось осінило і він
зметикував, що продавати самогон у грилі
треба свій, але не власноручно
торгувати, позаяк це вважається малоша-
нованим заняттям, в «западлюку»< ..>
(П. Вольвач, Кляса).
2. безос-пред. (кому); мол. Погано, не
варто; неприємно, не подобається. Бач,
йому западло обслуговувати мене:
замовив мало <...> (А. Морговський,
Смерть у Золотих Пісках); [Кецик:].
Тю, блін, я йому про одно, а він мені
про то? Я кажу, блін, шо мені западло
всю чорнуху на собі тягнуть, а ти мені
ЗАПАДЛЯК
150
ЗАПОРОТИ
шо втираєш? (Б. Жолдак, Голодна
кров); <...> справжні аристократи
мають поняття честі їм западло
багатства країни, яку вони називають
батьківщиною, за півціни за бугор збувати
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло); <...> умови біологічного виживання
автоматично диктують рабську
мораль: що нам Гекуба, що - побиті того
самого урочистого - Шевченкового дня
тою самою державною дланню
студенти, коли їсточки «хоща», а на базарі
з турецькими куртками стояти
западло, та не в кожного й вийде (О. Забуж-
ко, ЛП, 2001, ч. 3). БСРЖ, 206
3. -а, с; мол; несхвальн. Підлість,
поганий вчинок. Циркуль серед нас за
останній тиждень єдиний святоша, бо
нічого поганого не зробив, ніякого запа-
дла (А. Дністровий, Місто уповільненої
дії); Один бульдозерист зробив
«западло» всьому місту (МЧ, 28.01.1995).
БСРЖ, 207, ПСУМС, 27.
4. -а, с; мол; несхвальн. Неприємність.
Якщо тебе ненароком /Гепнуло
шлакоблоком, /Вважай, що тобі повезло-/
Останнє в житті западло (Ю. Позаяк,
Шедеври). ¦ Чорне западло, мол.
Велика непрИСМНІСТЬ. ПСУМС, 27.
ЗАПАДЛЯК, -а, ч ; мол Те саме, що ЗА-
ПАДЛЇСТ. СУМС, 195
ЗАПАДЛЯНА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ЗАПАДЛОЗ. Тут годилося б чекати
від лісових бобрів якої-небудь западля-
ни, підступу, зумовленого генами і
сумнівним минулим.. (С. Жадан, Біґ
Мак).
ЗАПАСТИ, -паду, -падеш, док (на кого,
на що); мол. Захопитися чимсь;
покласти око на когось Вона чомусь відразу
запала на кремезного ставного
українця, коли їхній полк увійшов у
розбомблений Дрезден (А. Кокотюха, Шукачі
скарбів). Запав на китайську кухню
Югановы, 89
ЗАПАХ, -у, ч.; мол.; ірон. Солдат до
складання присяги. БСРЖ, 208, СУМС, 195
¦ Солдат ганяють до сьомого поту. Коро-
вушкин 2005, 410
ЗАПЕРВАЧИТИ, -чу, -чиш, док. (що)
Випити спиртний напій, відзначивши
якусь подію. Це треба запервачити1
¦ Від назви горілки «Первак».
ЗАПЁЦКАТИ, -аю, -аєш, док (кого),
МОЛ Набриднути КОМУСЬ Сленг-лікбезб
ЗАПИВОН, -у, ч.; мол , жрм. Те, чим
запивають алкоголь суме, 195
ЗАПОР, -а, ч.; мол Автомобіль марки
«Запорожець» «Мере» «Запорожця» в
дорозі бубухнув / і опинивсь в
металевому брухті. / «Запор» - цілісінький,
сяє барвисто — / він українського був
виробництва (Ю Луканов, Козюльки)
ЗАПОРОЖЕЦЬ, -жця, ч.; мол.; ірон
Гість, який приходить на весілля неза-
прошеним. Треба розраховувати
мінімум на сто чоловік із запорожцями
СУМС, 195.
ЗАПОРОТИ, -рю, -реш, док. 1. кого,
крим. Зарізати людину ножем. БСРЖ,
209, СЖЗ, 14, ЯБМ, 1, 361
2. що; мол. Зіпсувати щось. СУМС, 195
¦ Запороти бочину. Здійснити злочин
... Ну, дав Блудні в п'ятак,
значить, дав. Він же десь, видно, запоров
бочину, стопроцентово? (П. Вольвач,
Кляса).
ЗАРЖАВІТИ li
ЗАРЖАВІТИ, док. ¦ Не заржавіє за
ким що\ жрм Хтось не забуде своєї
обіцянки, віддячить комусь.- Старий,
ти, найголовніше, не сумнівайся! <...>
Усе -я ще раз ковтнув, смакуючи \
бренді,- .усе буде оплачено. За мною -
не заржавіє, правда ж? (Л. Кононо- І
вич, Мертва грамота). БСРЖ, 210
ЗАРЯДИТИ, -джу, -диш, док. (що);
карт Підтасовувати, мітити (про
карти) «Вольти»-це шахрайські
прийоми, завдяки яким можна «зарядити»
колоду, тобто потасувати і роздати й
таким чином, щоб супернику йшла
карта слабенька, а тобі-чистий рамс
(П Вольвач, Кляса). БСРЖ, 211.
ЗАРЯДКА, -и, ж.; мол.; жарт. Пиття
пива зранку. СУМС, 197
ЗАСАДИТИ, -саджу, -садиш, док.; крим.
1. жрм, що Випити спиртного. Я
засадив у себе віскі й, приклавшись до «гін-
несу», вижлуктав півсклянки (А. Мухар-
ський, Попса для еліти). БСРЖ, 211.
2. кому, згруб. Здійснити статевий акт.
БСРЖ, 211, СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 366.
3. що Програти в карти ЬСРЖ, 211, СЖЗ,
45, ябм, і, 366 ¦ Засадити коні.
Програти чоботи. СЖЗ, 45.
4- Що Сховати ЩОСЬ. БСРЖ, 211; СЖЗ, 45;
ЯБМ, 1, 366
5« (кому, куди). Сильно вдарити когось.
БСРЖ, 211, ябм, 1,366. ¦ Засадити по
рогах. Див РІГ.
ЗАСВІТИТИСЯ, засвічуся, засвітишся,
"°к; кріш., міл. Виявити, видати себе.
Дратує, коли «наркоту» просять про-
ати незнайомі люди. Страшенно бою- І
І ЗАТАРИТИ
ся засвітитися у ментів (ПІК, 2001,
№ 12). БСРЖ, 212; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 366.
ЗАСІКТИ, -січу, -січеш, док. (кого, що);
мол., жрм. Помітити, виявити когось,
щось. Як вони нас засікли, чорт його
знає! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб), - Тебе засік Інтерпол,- сказав він
зненацька <...> (Л. Кононович, Мертва
грамота); <...> в чергову частину Воро-
шиловського РВВС міста надійиїло
повідомлення, що в будинку по вулиці
Зайцева «засікли» небезпечного злочинця,
якого вже давно розшукує місцева
міліція (УМ, 23.01.1999). БСРЖ, 212.
ЗАСОХНУТИ, -ну, -неш, док.; мол,
крим Замовкнути. [Штир:] Толян!
Уймись Засохни^ (О. Ірванець, П'ять
П'ЄС) БСРЖ, 212, ЯБМ, 1, 367.
ЗАСТІБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
мол. Засоромитися. СУМС, 260.
ЗАСУХАРЕНИЙ, -а, -є; мол. Про
людину, яка перебуває у пригніченому стані
через неможливість дістати спиртне,
наркотики.
¦ Від тюр засуха - «відсутність грошей,
спиртного, наркотиків». //
Пригнічений, сумний. [ Ш у р а: ] Щось ви якісь
засухарені Не було фарту? (Б. Жол-
дак, Голодна кров).
ЗАТАРИТИ, -рю, -риш, док. (що чим);
крим Наповнити якусь посудину
рідиною (як правило, спиртним напоєм).
Про якісь правила руху вважалося свя-
тотатним говорити, а без номерних
знаків можна було доїхати до самої
Вязьми, затарити кілька каністр
бочковим пивом і повернутись (О. Яровий,
Чекання несподіванки). ЯБМ, і, 368
ЗАТАРИТИСЯ ]
ЗАТАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.
(чим); мол., кргш. Купити щось
(частіше спиртне) у достатній кількості. <...>
двоє режисерів на розі Саксаганського
затарюються горілкою і поспішають
до Будинку кіно (Є. Пашковський,
Безодня); <...> де ще, як не на вокзалі,
можна, скажімо, на вихідні затаритись
алкоголем? Більше ніде. Хіба на авто-
заправці (С. Жадан, Біґ Мак). БСРЖ, 214.
ЗАТИХАРИТИ, -рю, -риш, док; мол
Приховати щось. Затихарити весииія.
БСРЖ, 214, СУМС, 197
ЗАТОРЧАТИ, -чу, -чйш, док. 1. нарк.
Відчути стан наркотичної ейфорії.
БСРЖ, 214.
2. мол. Отримати задоволення від
чогось. Заторчати, піти в аут, в нірвану.
Кайф Задоволення (УМ, 03.02.2000)
ЗАТОЧКА, -и, ж. 1. крим, тюр, мол
Заточений металевий предмет, що
використовується як холодна зброя у
бійках. За брехню в нашому районі - перо
в бік, заточку, найліпше -проламають
голову (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 215,
СУМС, 197, ЯБМ, 1, 369
2. мол. Вираз обличчя. СУМС, 197.
3. шк. Дівчина, яка зубрить уроки і
вислужується перед викладачами. СУМС,
197
ЗАТРАХАН И Й, -а, -є; мол. 1. Про
втомлену, вимучену чимось, кимось людину.
2. Предмет, на якому довго працювали
(комп'ютер, друкарська, швейна
машинка тощо).<...> пересічні меблі,
несвіжий лінолеум, затрахана «Ятрань»
<...> (С. Бортніков, Чистильник).
ЗАТРАХАТИ, -аю, -аєш, док.; мол. 1.
кого. Вимучити когось сексуальними ко-
I ЗАХАВАТИ
нтактами, домаганнями. Бо я-ніхто
Муха-цокотуха, яку молена безкарно
затрахати до смерті, а тоді
пристрелити, щоб не псувала братві настрій
розтовченою мордою... (Г. Тарасюк,
Покоївка).
2. несхвальн.; кого чим Утомити,
вимучити когось чимсь.- Ти вже мене
затрахав (А. Дністровий, Місто
уповільненої ДІЇ). БСРЖ, 215
ЗАТУСУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол.
Заховати. Так із переляку затусувала
гроші, що сама знайти не можу. СУМС,
197.
ЗАУЧКА, -и, ж.; шк, студ. Людина,
зациклена на навчанні, обмежена й
примітивна. Заучка-<...> як правило,
целка (целочник), яка (який) панічно
боїться протилежної статі.. майже не
контактує з ровесниками, а тільки з
престарілими прєподами (Синопсис стані -
славський необов'язковий).
ЗАФАЧИТЙ, -чу, -чиш, док.; мол.
Негативно поставитися до чогось,
зігнорувати щось. Мені запропонували класну
роботу, але за таку малу платню, що я
повністю зафачив цю справу СУМС, 267
¦ Пор. ФАК2.
ЗАФІҐАРИТИ, -рю, -риш, док (що),
мол. Інтенсивно виконати якусь дію,
зробити щось. Зафіґарити вечерю
ЗАФІНТИЛИТИ, -лю, -лиш, док; кріш
Ударити когось в обличчя. БСРЖ, 216,
СЖЗ, 46, ЯБМ, 1, 370
ЗАХА, -и, ч.; мол Заєць. СУМС, 197
ЗАХАВАТИ, -аю, -аєш, док. (що); мол
З'їсти / поїсти чогось. <...> / бігло як не
на презентацію, то на прийом у посо-
ЗАХІД 1
jibcmei; воно з бобінними вухами і
ротом, мов перископ, роздертим
жадібно де б що почути чи захавати? <„>
(Є. Пашковський, Щоденний жезл).
БСРЖ, 216
ЗАХІД, -оду, ч; мол,; жарт Туалет.
ЗАЦОКАТИ, -аю, -аєш, док (що); крим.
Побачити, помітити щось. БСРЖ, 218,
ЯБМ, 1, 372
ЗАЦОФАНИЙ, -а, -є; мол.; несхвальн.
Відсталий; несучасний. Навіщо
займати тих фрезерувальниць з заводу
«Трансформатор»? Ну, зацофані вони,
а що-мало крім них зацофаних?
(П Вольвач, Кляса); / ним [лабухом]
став Чіпа у зацофаному районному
закладі «Пожежний клуб»... (М.
Мишкало, Майже європеєць).
ЗАЧЕПИТИ, безос, кого; нарк., мол.
Опинитись у стані наркотичного або
алкогольного сп'яніння. <...> Пашок,
погойдуваний хвилястими руками
азійської музики, <.. > розумів, що
зачепило його по-справжньому Єгор і
говорив, що якась незвична конопля, чуйсь-
ка, чи що, але щоб так... (П. Вольвач,
Кляса) БСРЖ, 217
ЗАЧМОШЕНИЙ, -а, -є; мол. Про
брудну, неприємну людину. <...> стояв, мов
юний, зачмошений графоманчик перед
шановним класиком <...> (Є.
Пашковський, Щоденний жезл).
¦ Див ЧМОІ.
ЗАШИВАТИ, -аю, -аєш, недок.; жрм
Заробляти багато грошей. БСРЖ, 219,
ПСУМС, 28; ЯБМ, 1, 373.
ЗАШИФРОВАНИЙ, -а, -є; мол
Незрозумілий (про людину, її поведінку). <...>
5 ЗАШУХЕРИТИ
вкрай обережний і «зашифрований» Ді-
мка раптом ненав'язливо натякнув
дружині, що влазить у чергову
небезпечну авантюру (С. Бортніков,
Карателі). СУМС, 197.
ЗАШИФРУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, док,;
мол.; жарт Приховати якусь
інформацію про себе, А вони обвели мене, як
останню курву, забрали мої бабки і
допомогли грекові зашифруватися
(А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 219
ЗАШУГАНИЙ, -а, -є; мол. Наляканий,
закомплексований. <...> painful
intercourse [болісне злягання], ось як це
називається в медичній літературі,
котру вона, зашугана совкова дурепа,
щойно в Америці взялася студіювати <„>
(О Забужко, Польові дослідження з
українського сексу). * Образно. <...>
загальна припорошеність [товару]
радіоактивним пилом, немов аж рятівна,
немов є спробою звільнити від ядерної
полохливості зашугану планету <...>
(Є. Пашковський, Щоденний жезл);
< ..> вони і не прісні, як зашугані ще зі
школи всілякі відмінники, і не такі
дрімучі, як дехто під грилем.,. (П.
Вольвач, Кляса). бсрж, 219, сумс, 196
ЗАШУГАТИ, -аю, -аєш, док. {кого); мол.
Залякати. Засвистів, застукотів - це
так спеціально, щоб нагнати на нас
ляку, старався зашугати, затуркати,
поставити на коліна й підпорядкувати
своїй волі (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис).
ЗАШУХЕРИТИ, -рю, -рйш, док. (кого);
крим. 1. Виявити когось, щось <...> за
довгі літа по психушках наловчився
здачеку помічати наближення синьо-
ЗБАГРИТИ
154
ЗВАРГАНИТИ
крилого хижака і, набичивши шию,
гиркати на ватагу, по норах, зашухерить,
падло (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ,
1, 374
2. несхвальн Зрадити спільника, в т. ч.
видати когось на допиті. БСРЖ, 219; СЖЗ,
45; ЯБМ, І, 374
ЗБАГРИТИ, -рю, -риш, док (що); крим
1. Збути. СЖЗ, 45, ЯБМ, 2, 316
2. Продати У нього зависла велика
партія якогось тдащизного товару, чи то
горілки, чи то сигарет — вже не пам 'я-
таю, і підприємець, щоб не прогоріти,
вирішив швиденько збагрити його в
сусідній країні, де завдяки «мудрій»
економічній політиці бацьки-Лукашенка,
все раптом стало дефіцитом (С. Борт-
H1KOB, ЧИСТИЛЬНИК). ЯБМ, 2, 316
ЗБИВАТИ, -аю, -аєш; недок {що), жрм
Добувати, випрошувати у когось
щось -А я по гривеничку у хлопців
збивав (Ю. Шинкаренко, Самовбивця).
БСРЖ, 578
ЗБІРНИК, -а, ч.; спорт. Член збірної
команди на спортивних змаганнях. Сти-
шов, 107.
ЗБУЙ, -я, ч.; мол. Те саме, що ЖЛОБ2,
3. СУМС, 197
¦ Від укр. діял. збуй - «розбійник,
грабіжник».
ЗБУХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.; мол
Спитися; стати алкоголіком, п'яницею.
<...> його вже ніхто й не відвідує,
навіть мама, яка і собі збухалась...
(С. Жадан, Біґ Мак).
ЗВАЛИТИ, -лю, -лиш, док. 1. (звідки);
крим, тюр. Здійснити втечу з колонії.
БСРЖ, 526, СЖЗ, 46, ЯБМ, 2, 318.
2. (звідки, куди); крим., мол Піти,
поїхати звідкись. / ми звалимо за бугор.
Звалимо, розумієш? (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб); <...> адже ми разом
росли / намагаючись таки вирости /
щоб одного разу після їжі / звалити з
усіх майстерень і спортзалів / совка
(С. Жадан, Балади про війну і
відбудову). БСРЖ, 526
ЗВАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок, мол
Іти, їхати звідкись.- З тобою нікуди не
йду. Беру свої бабки і звалюю (А.
Кокотюха, Тупик для втікача); Коли вони
нарешті вирішують звалювати, я
відчиняю вікна-аби провітрити
помешкання <...> (А. Дністровий, Місто
уповільненої ДІЇ). БСРЖ, 526
ЗВАРГАНИТИ, -ню, -ниш. 1. що; крим
Зорганізувати. ЯБМ, 2,318 II мол
Приготувати щось їстівне. Може, чайку звар-
ганити? Дуоісе зручно мати в хаті
яйця, масло, сир і каву. З цього можна
швидко зварганити сніданок, і причому
ситний (С. Пиркало, Зелена
Маргарита); -До твоїх послуг ванна, там десь
має бути піна на полиці, а глінтвейн
зараз зварганю (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету). СУМС, 196
¦ Пор у діял., зневажл. варґачіти -
«нашвидкуруч готувати Їжу».
2. що; мол. Украсти. Зварганили наш
фотоапарат СУМС, 196
3. мол Зрозуміти щось.- Стояв я ось
тут-тицьнув пальцем за спину,- V
шкіфику. А між тими один, ти його
знаєш, і в ту ж мить зварганив я,
тільки зацикав морду протокольну - його
робота Натурально! (Г. Цимбалюк,
Останні проводи).
ЗВАЛЮВАТИ li
ЗВАР'ЮВАТИ, -юю, -юєш, док.; мол. І
ЗбожеВОЛІТИ. СУМС, 196.
¦ Див. ВАР'ЯТ.
ЗВАР'ЯТУВАТИ, -тую, -туєш, док/,
м0л Те саме, що ЗВАР'ЮВАТИ.
ПСУМС 28.
в Див. ВАР'ЯТ.
З В ЇЗДА, -и, ж.; мол.; жарт. Побої.
СУМС, 197 ¦ Дати звізди. Побити
когось Отримати звізди. Бути побитим
або покараним. СУМС, 197
ЗВІР, -а, ч 1. мол.; схвальн. Молодий,
але авторитетний чоловік. СУМС, 197
2. комп Комп'ютерний вірус.
ЗВУК, -у, ч. ¦ Увалити звук. Зіпсувати
повітря. СУМС, 197
ЗВУКОВИЖИМАЛКА, -и, ж.; жрм.
Баян
ЗГОРІТИ, -рю, -риш, док.; крим Бути
затриманим на місці злочину.
Спеціалізуючись на курортах, крадій свого часу
«згорів» у Сочі (УМ, 14.06.2001). БСРЖ,
530, СЖЗ, 46, ЯБМ, 2, 325.
ЗҐВАЛТУВАННЯ, -я. с: пой Статевий
акт без оплати.
ЗҐНАРА. -и, ж.; мол.; жарт.-ірон.
Теща СУМС, 197.
¦ Від укр. діял. згнара - скнара.
ЗДАВАТИ, здаю, здаєш; недок.; мол.,
крим Зраджувати, видавати когось.
«Здавати» Потоцьку він наміру не мав
(С. Бортніков, Карателі).
ЗДАТИ, здам, здаси, док. 1. кого; жрм.
Зрадити, видати когось. Міністр глухо
застогнав від спомину, як чекав кари
Ьожої тоді, коли вдруге, вже свідомо
повторив подвиг Павлика Морозов
вя - «здав» батька офіційно, у письмо- І
— ЗЕК
вій формі <...> (Г. Тарасюк, Стежкою
вгору, що веде вниз); Підлітки, у свою
чергу, «здали» «наставника»-у
минулому особливо небезпечного
рецидивіста (УМ, 15.03.2001). БСРЖ, 530 Здати
як стеклотару (склотару). Видати,
зрадити когось. Гляди, чуть шо-здамо
wo стеклотару (П. Вольвач, Кляса).
¦ Здати на гурт кого, мол.; ірон-зне-
важл. Примусити жінку до групового
сексу з кількома чоловіками. Бурмило
хоче її заманити на хазу и «здати на
гурт» <...> (В. Врублевський, Замах на
генсека).
ЗДИМІТИ, -млю, -миш, док; мол., жрм
Піти, поїхати кудись; зникнути. А
зовсім недавно вивітрився і Жадан,
здимів наш невгамовний речник і поводир
(Kr, 200I, № 24); Фуршет Еліта, ледь
пригубивши, здиміла (УС, 2001, ч. 14);
Фольксваген уже здимів (Л. Кононо-
вич, Феміністка)
ЗДЁНЕК, -а, ч.; мол.; жарт. Поляк.
ЗДИХАТИ, -аю, -аєш, недок., мол.
Переставати працювати (про комп'ютер,
зарядні пристрої, електронні прилади,
фото-, відеотехніку тощо). <...>
карточка повністю здихає, я вішаю слухавку
й іду назад до автобуса <. > (С.
Жадан, Біг Мак)
ЗДОХНУТИ, -ну, неш, док., мол.
Перестати працювати (про комп'ютер,
зарядні пристрої, електронні прилади,
фото-, відеотехніку тощо). ¦ Пор.
ВМЕРТИ.
ЗДРЙСНУТИ, -ну, -неш, док; мол. Піти
кудись; зникнути.
ЗЕК, -а, ч.; крим., жрм. Ув'язнений.
<...> прийшов «зек» з колонії-хтозна,
ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ
156
ЗЕЛЕНУХА
що скажуть, що ми з ним водимось,
тут і так на нас око міліції (Ю. По-
кальчук, Те, що на споді). * У порівн.
Щирого злота зливок - талант! /
(Мила природа, як зек, в поколіннях, в
проточних водах ) (О. Забужко, Диригент
ОСТаННЬОЇ СВІЧКИ). БСРЖ, 222, СЖЗ, 46,
ЯБМ, 1, 384
¦ 3 рос: зек (зэка), що становить
скорочення слова заключенный - зэка з
наступною втратою -а-. ТСРОЖ, 65
ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ, -ого, ч., частіше мн.
зелененькі, -их; мол, крим.; жарт-
ірон Долари США. Як і кожному
митцеві, хто працює не задля
«зелененьких» та попиту модних салонів,
Віктору Крижанівському, звичайно нелегко
(PIO, 1999, № 18). БСРЖ, 223; СЖЗ, 46,
ЯБМ, 1, 377
ЗЕЛЕНИЙ. 1. -ого, ч., частіше мн
зелені, -их; жрм, крим. Долари США.
Якби це було десь в Штатах, я б
відсудила в тебе на покриття моральних
збитків кілька тисяч зелених (А. Коко-
тюха, Шлюбні ігрища жаб);
[Гробар:] Ото б докинув добродій до
авансу кілька зелених і взяли б ще одну
(А. Дністровий, Учитель); Курс і
справді був нижчим -по 4 гривні 20 копійок
за один «зелений» (CM, 13.08.1999).
БСРЖ, 223, СУМС, 197
¦ За кольором доларових банкнот
США.
2. крим; зневажл. Новачок, людина, не
обізнана із злодійськими правилами.
БСРЖ, 223, СЖЗ, 46, ЯБМ, 1, 377
3. жрм, крим. Молода недосвідчена
людина. СУМС, 197, ЯБМ, 1, 377.
4. жрм\ зневажл Солдат у перші пів
року СТрОКОВОЇ Служби. БСРЖ, 223, ЯБМ, 1,
377
¦ Зелена конференція, крим. Пікнік на
ЛОНІ Природи. СЖЗ, 46, ЯБМ, 1, 377 Зеле-
ного поняття не мата. Див.
ПОНЯТТЯ. Зелений корпус, студ. Парк ім
Т Шевченка біля Київського
національного університету їм. Т. Г.
Шевченка, де люблять проводити вільний час
студенти. ¦ Утворене за аналогією до
Червоний і Жовтий корпус
Університету, біля яких розташований парк.
Зелений ресторан, жрм. Те саме, що
зелена Конференція. Сленг-лікбез4. ЗєЛЄНИЙ
прокурор, тюр., жарт Втеча з
колонії З ПРИХОДОМ ВесНИ. БСРЖ, 484, СЖЗ, 46,
ЯБМ, 1, 377
ЗЕЛЁНКА, -и, ж. 1. арм Маскувальна
форма з зеленими розводами. //
Солдати, які носять таку форму.
Командування сорокової армії то кидало війська па
штурм Чирикарської «зеленки», то
шукало нагоди порозумітися з цим
загадковим невловимим командиром (Л. Ко-
нонович, Мертва грамота). БСРЖ, 223
2. збірн.; мол. Долари США. <...> а самі
тільки й зирять, поки вийдеш у
туалет, чи не лежить де забута мною
«зеленка» чи хоч карбованцевий
крупняк (О. ЯрОВИЙ, ТеКСТИ). БСРЖ, 223
3. мол; зневаэюл Наймолодша вікова
група в певному молодіжному
середовищі. СУМС, 197.
4. мол; жарт Медичний витверезник
СУМС, 197
ЗЕЛЕНУХА, -и, ж., збірн.; мол. Те саме,
що ЗЕЛЕНКА2.
ЗЕЛЕНЬ 1
ЗЕЛЕНЬ, -і, ж.; мол., крим. Валюта;
долари США. Залишилося дві, від сили
три штуки «зелені»... (С. Бортніков,
ЧИСТИЛЬНИК). БСРЖ, 222.
ЗЕМЛЯК, -а, ч.; мол. Шанобливе
звертання до незнайомої людини одного з
мовцем віку. КСМС; СУМС, 197.
ЗЁНИК, -а, ч.\ мол. Український
націоналіст. Хочеш побачить зеників-їдь
па Майдан Незалежности. СУМС, 197
ЗЕЦЮРА, -и, ч.; жрм. Згруб. до ЗЕК.
До мене з повагою ставились биті «зе-
цюри» в СІЗО (С. Бортніков,
Чистильник).
ЗІМБАБВЕ, невідм., ч. і ж.\ мол; зне-
важл Людина з провінції. // у знач
збірн. [Люда:] Хто ми для них?
Черви1 [Таня:] Дикуни! [Руслан:]
Папуаси! [ С є м к о: ] Зімбабве1 (В.
Діброва, Поетика застілля).
ЗІНА, -и, ж.\ мол. Те саме, що МУСОР.
СУМС, 197.
ЗІНОВСЬКИЙ, -ого, ч.; мол. Те саме, що
МУСОР. СУМС, 197.
ЗІПА, -и, ч іж.; мол.; жарт. Галаслива
людина.
ЗІППО, невідм., с. ¦ Закинути зіппо,
мол Дати прикурити. СУМС, 197
ЗІРВАТИ, зірву, зірвеш, док. 1. крим.
Узяти більше, ніж належить. СЖЗ, 46,
ЯБМ, 2, 366.
2. кого; крим. Здійснити статевий акт.
Бсрж, 555; ЯБМ, 1,366. // Позбавити цнот-
ЛИВОСТИ. БСРЖ, 555, СЖЗ, 46, ЯБМ, 2, 366.
3* кого; мол Схилити до статевого
контакту. Блядун повинен вміти зірвати
ъьолк}>, завести її, загрузити по повній
7 ЗЛИНЯТИ
програмі <...> (Синопсис станіславсь-
КИЙ Необов'яЗКОВИЙ). СУМС, 197
ЗІСКАКУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; нарк.
Переставати уживати важкі наркотики.
БСРЖ, 557. // мол. Переставати уживати
алкоголь. Ми з Тобою «зіскакуємо» для
того, щоб працювати і
самоутверджуватись. (К. Москалець, Вечірній
мед).
ЗІСТРИБНУТИ, -ну, -непі, док; мол.
1. нарк. Перестати вживати наркотики.
БСРЖ, 557, СУМС, 198
2. мол.; жарт. Померти. СУМС, 198
З'ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. 1. з
чого. Змінювати мовний код
спілкування. «Складно з'їжджати зі сленгу коли
у кров здираєш язик / якщо ти
звичайно не звик» (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову). // Припиняти розмову,
ухилятись від теми розмови.
2. на що Робити комусь поступку. Я
завжди, коли вимагаю гроші, починаю з
200 тис. доларів, а потім з'їжджаю
на ПО.
ЗЛИНЯТИ, -яю, -яєш, док.; крим, мол.
Піти, поїхати кудись, зникнути; утекти.
Тому я телефоную своїй подрузі й
колезі, яка з неприхованим задоволенням,
властивим кожній тяжко робочій
людині, допомагає мені знайти
фактичний матеріал, щоб злиняти з роботи
(С. Пиркало, Зелена Маргарита); - Він
мертвий був. Я злиняв... Теж: люди
бачили, як я тікав... (А. Кокотюха, Тупик
для втікача); Та й богема сьогодні не
та: як не скисла, то злиняла за бугор
(ЛП, 2001, Ч. 2). БСРЖ, 547, СЖЗ, 46; ЯБМ,
2, 351.
злити
158
ЗРАДА
ЗЛИТИ, зіллю, зіллєш, док. (що); мол.
1. Продати щось. * Образно. «<...> в
Україні нині існує реальна небезпека
ентропії помаранчевої революції'-
якщо новий політичний режим „зіллє"
розбуджений недавніми подіями
колосальний потенціал соціальної енергії,
яюцо проміняє її на „переолігархіза-
цію" влади, якщо, умовно кажучи,
залишаться „старі морди з новими
обличчями"» (ДТ, 22 01.2005). БСРЖ, 547.
2. Передати комусь певну інформацію.
Сергій «злив» новину конкурентам
серйозного дяді, і ці фури невдовзі ніби під
землю провалилися (А. Дністровий,
Тибет На ВОСЬМОМУ Поверсі) БСРЖ, 547
ЗЛОДІЙ, -я, ч. ¦ Багдадський злодій,
військ, (курс); жарт.-ірон. Начальник
їдальні. Балабш; БСРЖ, 108 Злодій у
законі, крим. 1) Злочинець, який живе за
законами кримінального (злодійського)
світу. Найшикарнішу на зоні ничку я
бачив у злодія в законі Сови (О. Червін-
ський, Ничка); Який статус матиме
він, злодій у законі, у новій суверенній
державі? (В. Сичевський, У кожного
СВОЄ ПеКЛО). БСРЖ, 107; СЖЗ, 47, ЯБМ, 1,
187. 2) Злочинець, який має заслуги в
злодійському середовищі. * Образно.
Світ стрункий І я тут ще «в законі»
(П. Вольвач, Кров зухвала). СЖЗ, 47,
ЯБМ, 1, 187
ЗМЙТРИТИ, -рю, -риш, док. (що); мол
Украсти щось
ЗНІМАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого;
мол , жрм. Знайомитися з метою
здійснення статевого акту. Влітку вони
познайомилися на півдні, де разом
засмагали на пляжі та «знімали» дівчат
(CM, 23.02.2001). БСРЖ, 550, СУМС, 198
2. муз. Розшифровувати на слух парти
ОКреМИХ інструментів. СУМС, 198
ЗНЯТИ, зніму, знімеш, док (кого); мол ,
жрм Схилити когось до статевого
контакту. Пішли, двох мадам знімемо
¦ Зняти вола (телицю), жрм; жарт -
ірон. Познайомитися з дівчиною з
метою здійснення статевого акту. БСРЖ,
104, СЖЗ, 47.
ЗОЗУЛЯ, -і, ж.; мол. Дівчина.
Зозуля - дівчина чувака (Сленг-лікбез5)
БСРЖ, 300
ЗОНА, -и, ж.; крим, тюр., міл.
Виправно-трудова установа; територія, на
якій розташована така установа БСРЖ,
228, СЖЗ, 48, ЯБМ, 1, 382 ¦ Зону топтати,
жрм. Бути / сидіти у в'язниці. ФССГД,
107
ЗОСЯ, -і, ж.; мол; жарт.-ірон Вино
«Золота осінь» Приблизно семеро
людей родом із Мідних Бук у ніч Дня всіх
святих сиділи за коледжемг пили вино
чорнильного типу «Золота осінь»
(більш відоме в народі як «Зося») <.. >
(Л. Дереш, КуЛЬТ). БСРЖ, 226
ЗРАДА, -и, ж. ¦ Випасти на зраду (із-
мєну), мол. 1) несхвальн Обдурити,
підвести когось. 2) Здійснити щось
несподіване. 3) Злякатися.- Та він зразу
на ізмєну випав, куди там хавать - А
ти б не випав7 - заперечує Вася
Гуртовий.-В драці-воно буває по-разному
(П. Вольвач, Кляса). Висадити на
зраду, мол. Злякати когось. Згодом дзвінок
у двері висаджує на зраду-я ж зі
сну... (Т. Карпа, 50 хвилин трави). Сісти
(впасти) на зраду. 1) нарк. Злякатися,
ЗРОБИТИ 1
відчу™ почуття страху, тривоги
(звичайно у стані абстинентного
синдрому). БСРЖ, 230, 2) Дуже здивуватися, не
зрозуміти. СУМС, 198.
ЗРОБИТИ, -блю, -биш, док.; крим.
1. що Вчинити злочин (як правило,
крадіжку). БСРЖ, 531; СЖЗ, 48, ЯБМ, 2, 326.
2. кого Побити когось. БСРЖ, 531, ЯБМ, 2,
326
3. кого. Убити когось. Ментів він зробив
як кошенят і заспокоївся (А. Кокотю-
ха, Повернення сентиментального
гангстера) БСРЖ, 531
ЗРОСТИСЯ, -стеться, док.; мол. Вдало
завершитися, вдатися, відбутися.
Зрослося - вийшло. Сленг-лікбез5
ЗСУЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.; крим ;
несхвальн 1. Почати співробітничати з
міліцією. // Виказати співучасників
злочину БСРЖ, 562, СЖЗ, 48, ЯБМ, 2, 377
2. Не дотримуватися злодійських
законів БСРЖ, 562; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 377
3. Припинити злочинну діяльність. До
Спілки письменників прийняли якось і
злодія -рецидивіста, що «зсучився»
(А Дшаров, Прожити й розповісти);
Хто не зсучився в концтаборі, не
написав покаянної заяви та не вийшов
достроково з малої зони у велику - той,
виявляється, даремно сидів... (Час, 1999,
№ 12). БСРЖ, 562, СЖЗ, 48, ЯБМ, 2, 377
ЗУБ, _aj ч • мол 4» Зубами триматися
за повітря, жрм. Нема за що
триматися, стоячи у громадському транспорті.
ЗУБР, -а, і/; крим.; грон.
Високопоставлений функціонер, який не відзначаєть-
9 ЗЮЗЯ
ся кмітливістю А нині живі «зубри»
святкують ювілеї, випускають під це
діло благеньким державним коштом
грубезні томи... (ДЗ, 04.10.2003).
ЗУЗА, -и, ж.; мол Гроші. СУМС, 198
ЗУСТРІЧ, -і, ж. ¦ До зустрічі на
футбольних полях, крим. До наступної
пиятики. СЖЗ, 36
ЗШИВАТИ, -аю, -аєш, недок. (що)«
1. мол., жрм. Добувати, випрошувати у
КОГОСЬ ЩОСЬ. БСРЖ, 578, ПСУМС, 29.
2. крим. Жебрачити на вулиці. БСРЖ, 578,
ЯБМ, 2, 403
ЗШИЗІТИ, -ію, -ієш, док; мол Почати
поводитись як божевільний.- Ваш
Мацапура, здається, остаточно зши-
зів,—підсумувала Мартофлякова
Марта (Ю. Андрухович, Рекреації).
ЗЮЗІК, -а, ч ; мол ; зневажл. Алкоголік,
п'яниця. СУМС, 198
ЗЮЗЮК, -а, ч; мол, жрм Білорус.
¦ Від особливости фонетики
білоруської мови.
ЗЮЗЮЧКА, -и, ж.; мол,, жрм
Білоруска.
ЗЮЗЬМАК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ЗЮЗІК. СУМС, 198
ЗЮЗЯ, -і, ж. ¦ П'яний в зюзю. Про
сильний ступінь алкогольного
сп'яніння. Ще тієї ж ночі у Львові
режисер Ярчик Волшебник, п 'яний в
зюзю, розчавлений і нещасний, якимось
дивом опинився на залізничному
вокзалі... (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів).
ІВАН
160
ІРОКЕЗ
ІВАН, -а, ч.\ мол. Придурок. СУМС, 199
ІВАСИК, -а, ч ; торг. Оселедець «івасі».
ІДІОТ, -а, ч; мол; жарт. Фотоапарат
невеликого розміру з авторегуляцією. Я
не вмію фотографувати, навіть
«мильницею», навіть «ідіотом»-у мене
переважно виходять безформні уламки
стін, дерев, інтер 'єрів та людей, якщо
взагалі що-небудь виходить (Ю. Анд-
рухович, День, 17.08.1999).
¦ Від нш. жарґ. Blitzemdiot - «ідіот зі
спалахом»; метонімічне перенесення з
особи-користувача на фотоапарат.
ІЗМЄНА, -и, ж.; нарк. Стан тривоги,
страху, які виникають після закінчення
дії наркотику, при абстинентному
синдромі. БСРЖ, 230 // МОЛ. СиЛЬНЄ ПОЧуТТЯ
страху. < . > а цьому придурку то я
говорю-до лампочки, у мене така із-
мсна, шо мачо не всцикаюся, хочу дати
дьору < ..> (А. Дністровий, Пацики).
¦ Пор. ЗРАДА.
ІКРА, -и, ж- ¦ Метати ікру, втк.
Боятися, переживати. Кав'юк, 67.
Метнути ікру, мол ; жарт. 1) Еякулювати,
вивершити статевий акт; 2) Сходити в
туалет. СУМС, 199
ІМБЕЦИЛ, -а, ч ; мол ; презирл Розумово
обмежена людина; дурень. СУМС, 199
ІЛЮМІНАТОР, -а, ч.; мол. 1. Вікно.
СУМС, 199
2. -ЇВ, МН.\ МОЛ Окуляри. БСРЖ, 231,
СУМС, 119
1МЁЙЛИК, -а, ч.\ мол., комп. Електронна
ПОШТа. Стишов, 72
¦ Від англ. E-mail.
ІМПЕРІЯ, -ії, ж.\ крим. Жіночі геніталії
БСРЖ, 232, СЖЗ, 49, ЯБМ, 1, 393
ІНВАЛІД, -а, ч.\ інд-торг Овоч або
фрукт з відрізаною, як правило,
попсованою гнилизною м'якоттю, який
коштує дешевше за непошкоджений. По
чому ці інваліди [огірки]?
ІНДЮХА, -и, ж.; жрм. Індійські
коноплі, з яких виготовляють гашиш.
Читати таке неможливо навіть не те що з
бромом, а й обкурившись вусмерть
найкращою індюхою <...> (Kr, 2002,
№ 1).
1НЁТ, -у, ч.\ комп Інтернет.
ІНСУЛІНКА, -и, ж.; нарк. Маленька
голка для шприца СУМС, 199
ІРЖАВИЙ, -а, -є; мол Золотий. СУМС,
199
ІРЖАТИ, -жу, -жеш, недок.; мол.
Голосно сміятися. Славко іржав, як
ненормальний, спостерігаючи за безкінечним
поєдинком між: Томом та Джеррі
(А. Кокотюха, Тупик для втікача)
СУМС, 199
ІРОКЕЗ, -а, ч; мол. Панківська
зачіска у вигляді гребеня та виголених
скронь. Це була знатна самогонка,
під неї я навіть почула освідчення в
коханні — найдивніше в моєму
житті, від панка зі справжнім ірокезом
(С. Пиркало, Зелена Маргарита),
Звісно, мене відразу впізнали хлопчаки
з ірокезами, страшні, дикі звірята
<...> (Kr, 2000, № 4). БСРЖ, 233, СУМС.
їХТїандр J
j99 ¦ Ірокез вийшов на стежку
війни, мол Яскравий макіяж. <...>
тебе з усіх боків обклали
шістдесятирічними бабцями, отими, що старанно
підтримують свою молодість - білі
кучерики, макіяж «ірокез вийшов на сте-
оюку війни» <...> (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету).
ІХТІАНДР, -а, ч. ¦ Іхтіандра
викликати (годувати, лякати), мол.; жарт.
Блювати біля унітаза. Десь о пів на
другу ночі Мар'яна Л. <...> нарешті
спромоглася на те, щоб перестати «лякати
ЇЖАК, -а, ч.; мол Мотоцикл марки «ІЖ».
Заводжу, поняв, свого «їжака», по
дорозі підзаправився й за півтори години
був ув області (Б. Жолдак, Спокуси).
* Образно. Чим завинив «їжак»? (Віче,
29 06 2000).
ИО, мол. 1. вигук; евфем. Вираження
досади або здивування.
2. невідм; несхвальн. Дурна, вперта
людина КСМС.
ИОК, невідм., в знач, безос-пред.; мол.;
Жарт Нема. / думали гуртом про во-
ду-/ Води у їхніх флягах йок (В. Слап-
ЧУК, Самоцвіти). БСРЖ, 236; СУМС, 199
ИОКЕЛЕМЕНЕ
Іхтіандра» та вийти з туалетного
приміщення, яке окупувала воює досить
давно (CM, 01.01.2001). БСРЖ, ,234,
СУМС, 199
ІШАЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим.,
жрм. Тяжко працювати. <...> від п *ят-
десят третього по таборах, крав і
крастиму, чим вдавити себе, коли оцей
шашлик по п'ятірці, день на нього
ішач, питається? (Є. Пашковський,
Безодня). ПСУМС, 30, СЖЗ, 49, ЯБМ, 1, 398.
ІШАЧКА, -и, ч.; мол. Садово-городня
ділянка. СУМС, 199
ЇЖАЧОК, -чка, ч ; мол. Пестл. до ЇЖАК.
<...> досі професійні оперативники не
вийшли на сліди цього раптового
неоднозначного зникнення М. Капуляка
дорогою додому 19 травня з того
сумнозвісного «їжачка» (CM, 02.06.2000.).
ИОКЕЛЕМЕНЕ, вигук; мол.; евфем.
Вираження незадоволення, досади. «Йоке-
лемене» - тільки й думав я, а вона
забігала то зліворуч, то справобіч,
змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак,
Спокуси) ; - Йокелемене... - вжахнувся
Петро, «наздоганяючи» сказане
дитиною: - так це ж мене в селі малі діти
іб:
А
И
SI
11 — 5-1468
ЙЮЛКА — З
за божевільного мають! <...> (Г. Тара-
сюк, Милосердний).
ЙОЛКА, -и, ч. і ж.; мол. В'єтнамець.
ЙОПЕРЕСЕТЕ, вигук; мол.; евфем. Те
саме, що ЙОКЕЛЕМЕНЕ.- Йопересе-
те! Та скоро вже буде ранок! Давай,
допивай, пора додому (А. Дністровий,
Місто уповільненої дії).
ЙОРЖ, -а, ч.; крим. 1. Той, хто видає
себе за «злодія в законі», але насправді є
вигнаним із злодійського середовища
за порушення законів, сжз, 50
2. мол., жрм. Суміш пива та горілки.
СЖЗ, 50
КАБАК, -у, ч.; мол., крим. Ресторан, кафе.
БСРЖ, 235; СЖЗ, 50; СУМС, 200, ЯБМ, 1,399.
КАБАКТЕРІЯ, -ії, ж.; мол. Те саме, що
КАБАК. СУМС, 200
КАБАЧНИК, -а, ч.; мол., муз. Музикант,
який грає у ресторанах. СУМС, 200.
КБТ (Кабете), абрев.; мол., жарт. Кого
Б Трахнути.
КАБЗДЁЦЬ, вигук; мол. Крах, кінець.
СУМС, 200.
КАБІНА, -и, ж.; мол Голова.
КАБУЧА, -і, ж.; мол. Тілиста дівчина,
жінка. СУМС, 200
КАВА, -и, ж.; байк. Мотоцикл
«Kawasaki».
КАВЕЁН, -а, ч., деабр.; мол. Спиртний
напій «Крепкий виноградный
напитою). Понад горілкою, ближче до гор-
І КАДРЙТИ
ЙОРЖИК, -а, ч. 1. крим. Дуже хитра,
вивертка, спритна людина, сжз, 50.
2. мол. Пестл. до ЙОРЖ2. Я мовчки
посилаю всіх до всіх чортів і продовжую
наливатись їхнім пивом. Чоловіки при-
носять горілку. Ми продовжуємо у ко-
мпозиції, яка називається «йоржик»
(Н. Римська, Тексти).
ЙОХАНИЙ, -а, -є. ¦ Йоханий
бабай, вигук; мол,; евфем. Вираження
досади, незадоволення. Йоханий ба-
бай! Я зовсім забув про Катерину і
(А. Мухарський, Попса для еліти)
ПСУМС, 30
лянки, залягає кавеен - «крєпкій віног-
радний напіток» (Ю. Андрухович, Мо-
сковіада).
КАВУН, -а, ч.; крим. Голова. ¦ Кавун
розколоти. Розбити голову. СЖЗ, 50
КАДР, -а, ч. 1. мол., жрм. Особа
чоловічої статі. БСРЖ, 236.
2. мол., крим. Приятель, товариш.-
Зануда ти, Сашко. Все має бути ОК. Трохи
потусуємось в Братиславі. Ярек -
нормальний кадр (Смолоскипи, 1997, № 7)
БСРЖ, 236, СЖЗ, 50, ЯБМ, 1, 400.
КАДРА, -и, ж. 1. крим. Повія. БСРЖ, 236,
ябм, і, 400. // Дівчина, сжз, 50.
2. мол. Подруга, коханка.
КАДРЙТИ, -рю, -риш, недок. (кого),
мол. Знайомитися з кимсь, фліртувати,
намагатися схилити до статевого
контакту. Таким непоміченим він обійшов
к
клдрйтися і
останніх своїх дружлін, що, підпивши,
напропаще кадрили обсипаного
крихтами останнього в історії
українського кіно кінокритика із ледь
животіючого журналу «Сінема» (Г. Тарасюк,
НоВЄЛИ). БСРЖ, 236.
КАДРЙТИСЯ, -рюся, -ришся, недок. (до
кого, з ким); мол., крим. Залицятися до
когось, схиляти когось до статевого
контакту. А потім знайома батька, до
речі, його коханка, з якою він кадрився,
<.. > була там і почула, що колишні
мешканці б'ють вікна у цьому кафе <...>
(Є. Кононенко, Зрада). БСРЖ, 236; СЖЗ,
50, ЯБМ, 1, 400.
КАЖАН, -а, ч.; мол. Шкіряна куртка.
СУМС, 200.
КАЗАН, -а, ч.; мол. Голова. ЦУМС, 200,
КАЗЁНКА, -и, ж.; жрм. Горілка
державного розливу. Живі сідали за стіл
разом з мертвими, пили казенку і
самогон, 'ти гарячу картоплю з салом,
передавали одне одному миски з огірками
й капустою, голубцями й пиріжками
(Є Кононенко, Зрада); <...> а уже у
Трипіллі так його казенкою у буфеті
на причалі накантував, що, як підійшов
катер, довелося матроса просить, аби
допоміг партійного секретаря у катер
занести (В. Дрозд, Життя як життя).
ЯБМ, і, 402
КАЇН, -а, ч.; крим., мол. Особа, яка
скуповує крадені речі. БСРЖ, 237, СУМС, 200,
ЯБМ, 1, 402
КАЙФ, рідко КЕЙФ, -у, ч. 1. мол., крим.
Задоволення, насолода, будь-які
приємні емоції від чогось. <...> не забудь
придбати квиток на вечір поезії,
інакше не отримаєш свого кайфу від мого
— КАЙФ
чоловіка <...> (Ю. Андрухович,
Рекреації); Бігав на пари, писав книжки,
хотів слави, хотів кайфу, дружби і море
всього. А життя проминало (Р. Куха-
рук, Любити хлопчика); Я все роблю
тільки для того, аби отримувати кайф
(Л. Подерв'янський, УМ, 08.05.2001);
Кайф - на землі, а в раю - блаженство
(ЛУ, 08.06.2000). БСРЖ, 237, ЯБМ, 1, 403.
¦ 3 араб, або тур. «бездіяльність,
відпочинок» (отримувати задоволення при
курінні кальяну, палінні тютюну). Елис-
тратов, 211.
¦ Жити в кайф, мол. Жити,
отримуючи насолоду, задоволення. Марина
просто живе і живе в кайф. Аж слинка
тече (Кг, 2001, № 13); Хтось
зупиняється в мене за спиною і шепоче мені на
вухо. -Живи в кайф. Це просто,
Даниле. Не кремпуйся (В. Канюс,
Сентиментальний блюз). Ламати / поламати
(зламати, зірвати) кайф кому; крим,
мол. Псувати / зіпсувати комусь гарний
настрій, завадити отримати
задоволення від чогось. Обмежимось у
переказуванні сюжету, аби не «ламати
кайфу» потенційним читачам (УМ,
18.08.2001); Тільки не купуйте
піратські диски-весь кайф собі поламаєте
(УМ, 30.01.2001). БСРЖ, 237, СЖЗ, 50. Ло-
вити / зловити (піймати) кайф від
чого; мол. Отримувати / отримати
задоволення від чогось, насолоджуватися
чимсь. Я провів її до гуртожитку, і до
півночі ми сиділи на лавочці під
столітнім дубом і цілувалися, ловили кайф
(В. Канюс, Сентиментальний блюз); Та
ми тобі приведемо чи ту, чи іншу, яку
захочеш, зловиш кайф і забудеш!..
Приводили, ловив кайф, але забути не міг!
53
U*
КАЙФЕЛИК
164
КАЙФУВАТИ
(Ю. Покальчук, Те, що на споді);
-Мене дратує,- провадив Марат,- оця йо-
лопська вдача українців... аби не мене!
Аби лиш самому жерти й ловити кайф
<...> (Л. Кононович, Я, зомбі); Та
читач піймає кайф від оформлення:
Бройгелеві людинки й будинки,
жовтуватий, у гарному розумінні, папір, наче
в манускриптах (Kr, 2001, № 10). БСРЖ,
237 У (в) кайф кому що; схвальн Про
щось приємне, що приносить
задоволення комусь. Секс у кайф лише тоді,
коли його прагнуть дві (або три-як у
наїиому випадку) сторони (С. Бортні-
ков, Чистильник-2); Хоча б в думках,
хлопчиськом-лелем, / Приємно
кочувати в твоїх снах. Це навіть тішить
неймовірно, / Мені у кайф - тобі все
рівно (Р. Малко, Шкіци); <...> а їм в кайф
сотати нить ниття <...> (В.
Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 237 Який
усе-таки кайф бути спаленим за те, що жив,
як сам того хотів (В. Стах, Тексти).
БСРЖ, 237.
2. нарк. Стан наркотичної ейфорії. БСРЖ,
237, СЖЗ, 50, ЯБМ, 1, 402.
3. у знач, збірн ; нарк Наркотики,
наркотичні речовини. До третього курсу
половина «сідає» на більш серйозний
«кайф» Там я продавав не менше
20 склянок щодня, а клієнти прямо на
місці той «план» і споживали (ПІК,
2001, № 12); Суд тоді
продемонстрував завидну гуманність, покаравши
постачальницю кайфу незначним
позбавленням волі умовно (УМ, 03.02.2000);
Благословенний зеківський «кейф»
розкрив перед Степаном теплі лабіринти,
і він неспішно ходив там <...> (А.
Шевчук, ЧорНИЙ ЧОВеН невОЛІ). БСРЖ, 237,
ЯБМ, 1, 402
4. мол. Алкогольні напої. ¦ Бичий
кайф, мол. Горілка. Взагалі, алкоголь,
як говорить один мій знайомий, бичий
кайф. Горілка занадто фізіологічна,
тому варто уникати її вживання
(Гігієна, 1999, № 3). БСРЖ, 237.
5. у знач, вигуку; мол. Вираження
будь-якої позитивної емоції.-,4 я при
чому? - Коваль зробив ще ковток і
блаженно приясмурився.- Ка-айфі (А. Ко-
котюха, Стан війни).
6. у знач частки Чудово, гаразд. А я
кажу, що Валя білети наперед дістала, і
ми їх на пляжі виучимо, кайф? (Б. Жо-
лдак, Спокуси).
КАЙФЕЛИК, -а, ч.\ мол. Річ або
предмет, що викликає приємні емоції. На
столі було повно кайфеликів.
КАЙФОВИЙ, -а, -є; мол.; схвальн. Пре-
красний, чудовий; такий, що приносить
задоволення. <...> така знайома мені
люлечка, давно знайома, ще од часів
полону,-в таких азіяти зазвичай
курять дуже чистий і винятково кайфо-
вий опіум (Л. Кононович, Мертва
грамота). Кайфова погода. СУМС, 201, Юга-
новы, 99
КАЙФОЛОМ, -а, ч.; мол ; несхвальн
Людина, яка псує іншим гарний настрій,
заважає отримувати задоволення,
насолоджуватися ЧИМСЬ. БСРЖ, 238, ПСУМС
зо
КАЙФУВАТИ, КЕЙФУВАТИ, -ую, -уєш,
недок. 1. мол.; схвальн. Отримувати
насолоду, радість, задоволення від
чогось. Він кайфував би, Марто, як усі
ЇСЛЛАМБЕСИТИ 165
щирі мазохісти (Ю. Андрухович,
Рекреації); <...> а Яковенко продовжував
розімлію мружитись, кейфуючи на
всю губу (А. Шевченко, Чорний човен
неволі); <...> насолоджується моїм
добровільним жахом, кайфує моїм
нестерпним чеканням (І. Андрусяк, Шарга).
БСРЖ, 238, СУМС, 201.
2. що Сприймати із задоволенням,
насолодою (фільм, передачу, книжку тощо).
Значить, сиди й кайфуй «Титаніт»
(Б. Жолдак, Бог буває); Кайфуйте у
неділю об 11-30 - «Смачно з Борисом
Бурдою» (Телеанонс на каналі «Інтер»,
15 06 2001).
3. нарк. Відчувати стан наркотичної
ейфорії. ЯБМ, 1, 403; СЖЗ, 50; БСРЖ, 238.
КАЛАМБЁСИТИ, -сю, -сипі, недок.; мол
Робити ЩОСЬ. СУМС, 201.
КАЛАМПОЦАТИ, -аю, -аєш, недок.;
мол., жарт. Думати, метикувати.
КАЛАНІ, -а, ч.\ арм., міл.9 мол. Автомат
системи Калашникова. А там
зберігався непоганий арсенал: розібрана
снайперська гвинтівка Драгунова, два
«калоша» <...> (А. Кокотюха, Останній
раз); < ..> з-за пазухи вийняв «калаш»
зимний / на черепі дядька поставив
крапку (Р. Малко, Шкіци). БСРЖ, 239,
СУМС, 201
КАЛАШНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
КАЛАШ.
ІСАЛДЙРИТИ, -рю, -рипі, недок.; мол.
Пити спиртні напої. СУМС, 201.
КАЛІФОРНІЯ, -ії, ж.; мол. Постійне
місце збору підлітків у м. Львові.
•«БАЛА, -и, ж.; крим. Жінка легкої
П°ВЄДінки. СЖЗ, 50.
КАНЦЕР
КАМЧАТКА, -и, ж. 1. шк. Остання
парта в класі, за якою звичайно сидять
погані уЧНІ. БСРЖ, 240
¦ Слово вживалось у бурс.-сем. арго.
2. жрм\ жарт. Останні ряди в театрі,
концертній залі і под. <...> заможні
«сім 'i» в партері, «середняк» на
«Камчатці» та «балконна» інтелігенція
завжди із задоволенням і вдячністю
слухають всіх, кого їм запропонують
(ПІК, 2001, № 21).
КАНАТ, -у, ч; мол. Вена. БСРЖ, 241;
ПСУМС, 31.
КАНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим.
Бігти. БСРЖ, 241; СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 407.
2. мол., крим. Іти, проходити; йти
геть.- Ну, давай канай звідси,- підвівся
Петренко (Б. Жолдак, Топінамбур,
сину). БСРЖ, 241; СЖЗ, 50, ЯБМ, 1, 407
3. під кого; мол , крим. Видавати себе за
когось; намагатися бути схожим на
когось. Канає під інтелектуала. БСРЖ,
241, СЖЗ, 50 ¦ Канати на хвості. Див.
ХВІСТ. Канати по бану, крим. Іти по
вокзалу. СЖЗ, 51 Канати по справі,
крим. Притягуватися до кримінальної
відповідальносте за новий, скоєний у
КОЛОНИ* ЗЛОЧИН. СЖЗ, 51, ЯБМ, 2, 407 Ка-
нають стрижі, крим Ідуть старі або
літні люди. СЖЗ, 51.
¦ Від нім. арґ. knasten - «волочитися».
Горбач 1966, 26
КАНІСТРА, -и, ж. 1. мол. Голова.
2. байк Глушник мотоцикла.
¦ Від англ. canister-«коробка
протигаза, фільтр». Пор. БАНКА.
КАНТОР, -а, ч.; мол. Кіоск обміну
валют. ПСУМС, Зі.
КАНЦЕР, -а, ч.; мол. Хвороба. ПСУМС, зі
КАНЮЛЯ
166
КАСА
¦ Від мед. терміна cancer -«рак».
КАНЮЛЯ, -і, ж.; парк. Вата, яку
накручують на голку для того, щоб шприц
був відносно чистим.
КАПІЛЯРКА, -и, ж.; нарк. Маленька
голка для шприца, псумс, зі.
КАПУСТА, -и, ж. 1. мол., жрм, крим
Гроші. У випадку порушення правил
дорожнього руху краще не обурюватися і
без затримки «відстебнути капусту»
(С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 243;
СЖЗ, 51
2. мол., жр№- Долари США- БСРЖ, 243;
ПСУМС, зі, ЯБМ, і, 410. ¦ Збивати
капусту, мол. Стягувати з когось гроші.
ПСУМС, 28 Капуста кольорова, крим.
Іноземна валюта. СЖЗ, 51. Стригти
(рубати) капусту, крим., жрм. Інтенсивно
заробляти гроші. Для них [навколополі-
тичних кіл] наступає зірковий час
«рубання капусти»: кожен передвиборний
місяць-рік міжвибортго годує (Kr,
2001, № 20). БСРЖ, 243, ФССГД, 112
3. нарк. Маківки. СУМС, 202.
КАР, КАРА, -и, ч. і ж.; мол., авто.
Легковий автомобіль.- Сідайте по
одному в кару... (С. Бортніков, Карателі).
КАРАБАХ, -у, ч.; мол.; жарт Розвалена
буДІВЛЯ. СУМС, 202.
КАРАДАЧІ, невідм., імен.; мол., жрм
Залізнична станція «Караваєві дачі» у
м. Києві.
КАРАМБОЛЬ, -ю, ч. ¦ Повний
карамболь, мол, жрм. Щось незвичайне,
екстраординарне. Такий карамболь,
що аж мерсі, жрм Вираження сильної
емоції, захвату.
¦ Контамінація двох реплік С. Голохва-
стого з фільму «За двома зайцями»
«Тут у меня, Проня Прокоповна,
завелся к Вам такой стремительный карам-
боль...», «У меня в голове такой
водевиль, аж мерси».
¦ Карамболь - удар у більярдній грі,
коли одна куля, відскочивши від другої,
потрапляє рикошетом у третю.
КАРАСЬ, -я, ч.; морськ., арм. 1. Солдат
(матрос) строкової служби (з 6-го по
12-Й МІСЯЦЬ). БСРЖ, 244; СЖЗ, 51; СУМС,
202 ¦ Борзий карась, морськ,
жарт.-ірон. Моряк, який прослужив
ОДИН рік. Балабш, БСРЖ, 244.
2. мн. карасі. Брудні шкарпетки. Балабш
¦ Карась фарширований. Див.
ФАРШИРОВАНИЙ.
КАРДАН, -у, ч.; мол. Голова Твоя
правда, відповідаю йому, треба частіше
давати їм по кардану (А. Дністровий,
Пацики).
КАРКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.; зне-
важл Говорити. СУМС, 202
КАРЛ, -а, ч. ¦ Карл марке, мол.
Бородатий ЧОЛОВІК. СУМС, 202
КАРЛИ-МАРЛИ; КАРЛІ-МАРЛІ, невідм,
мол. Назва вулиці Карла Маркса у
містах.
КАРНАВАЛ, -у, ч.; мол. Розмова. СУМС,
202
КАРНАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.
Говорити; розмовляти.
КАРНИ, -ів, мн.; мол Розмови.
КАРТКА, -и, ж.; мол. Обличчя.
КАСА, -и, ж. ¦ Мимо каси. Не в касу.
1. муз.; жарт. Невідповідно до нот, ме-
I ЛОД1Ї ТОЩО. Цсацура
КАСТРУЛЯ 1
2. Невдало, невідповідно до обставин,
мол. У чоловіків після тридцяти п 'яти
жага робиться виваженою, достиглою
і влучною. Вони ніколи не грають мимо
каси (І. Карпа, 50 хвилин трави).
КАСТРУЛЯ, -і, ж.; мол. Голова.
КАТАКОМБА, -и, ж.\ мол.; зневажл.
Неохайна вокзальна повія. СУМС, 202.
КАТАЛА, -и, ч.; карт.у крим. Картковий
шулер. Заїжджі катали обов'язково
платили йому податок, незалежно від
того, програли вони, чи скатали вЬало
< > (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 247; СЖЗ,
51, ЯБМ, 1, 415
КАТАЛОЖНИЙ, -а, є; мол.; схвальн.
Гарний, ЯКІСНИЙ. СУМС, 202.
КАТАНКА, -и, ж.; мол. Підроблена,
несправжня горілка.-/ сам потім або сів,
зарубавши по п 'янці когось «за базар»
або перекинувся від паленої «катанки»
чи передозу? (П. Вольвач, Кляса).
СУМС, 202.
КАТАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. карт.,
крим Грати в карти. ...а на стадіоні
«Стріла», на катрані, сидить братва і
катає в буру і рамс... (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 247.
2. мол. Грати в більярд. СУМС, 202.
КАТЕРИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що
КАТЯ. СУМС, 202.
КАТІНЬКА, -и, ж, Пестл. до КАТЯ. Ру-
бинюк знає таке місце, де все
підмаслено й можна як корочки, так і
печатки Але то коштує «катіньку». За
терміновість - подвійна ціна (В. Діброва,
Збіговиська).
7 КАЧКА
КАТЯ, -і, ж.; крим., мол. Сто грошових
одиниць.-Є. Щас, Вано, тут хрустів
на пару кать (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 248, СУМС, 202; ЯБМ, 1, 417.
¦ Від зображення імператриці
Катерини II на грошах Російської імперії. Див.
БАБКА2.
КАФА, -и, ж.; студ., викл. Кафедра.
КАЦЁБИ, -ів; мн.; втк. Руки. Кав'юк, 63.
КАЧАН1, -а, ч.; мол.; жарт. Голова.
СУМС, 203
КАЧАН2, -а, ч.; мол. Сто тисяч грошових
одиниць. СУМС, 203.
КАЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; мол.
Займатися культуризмом; нарощувати
м'язову масу за допомогою фізичних
вправ. «Авторитет» завів у «бригаді»
суворий порядок і дисципліну. За
запізнення на тренування «братки»
платили доларами. Його бійці регулярно
«качались», а на «стрілках» із іншими
групами загартовували свій дух (ПІК,
1999, № 12). БСРЖ, 248, СУМС, 203.
КАЧЁЛ1, -ель, мн.; мол. З'ясування
стосунків шляхом застосування фізичної
сили. ¦ Виписувати качелі. Бити.
СУМС, 203.
КАЧЙЛО, -а, січ.; мол. Те саме, що
КАЧОК2. СУМС, 203.
КАЧКА1, -и, ж. 1. крим., жрм.
Повідомлення недостовірної, неправдивої
інформації; вигадка Банкіри не
виключають, що така інформація [нам везуть
фальшиві долари] може бути й нацбан-
ківською «качкою», спрямованою на
несвідоме населення, що, як і раніше,
довіряє доларові (День, 10.04.1999); Деколи
ж хотілося іншого. Тому в розпачі й за-
КАЧКА 1
пустила «качку» з убивством . (УМ,
17.02.2001); «Качку» телеканалу про
те, ніби один побитий правоохоронець
помер, було спростовано одразу ж
(УМ, 16.03.2001). БСРЖ, 616; ЯБМ, 2,455
2. крим. Інформатор, донощик. <...>
написати правду <...>, хто стукач з
комсомолу, хто цереушна качка <...>
(Є. Пашковський, Щоденний жезл).
БСРЖ, 616, ЯБМ, 2, 455
КАЧКА2, -и, ж.; мол. Тренажерна зала
для занять з бодибілдинґу.
КАЧКО, -чка, ч.; мол. Те саме, що КА-
ЧОК2.
КАЧОК, -чка, ч. 1. мол. Хлопець,
чоловік, який посилено займається
зміцненням та нарощуванням м'язів;
культурист. Тоді комусь з оперативників
спало перевірити спортивні зали, де міг
тренуватися «качок» (CM, 04.06.1999).
БСРЖ, 248, СУМС, 203.
2. крим.9 мол. Масивна людина з
натренованими м'язами. Василь-з качка на
бригадира, з бригадира на авторитета
(С. Бортніков, Карателі); Напереріз
кинулися півдесятка «качків» з шиями, як
у бегемотів (УМ, 14.08.2001);
Бритоголовий качок БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; СЖЗ, 51
КАЧУМ, -у, ч. 1. крим. Безвихідне
становище. ЯБМ, 1, 419
2. крим, мол Мовчання. СУМС, 203, ЯБМ,
1, 419.
3. мол. Сон. сумс, 203
КАЧУМАЙЛО, -а, с. і ч.; мол.; ірон.-зне-
важл. Байдужа, апатична людина.
КАЧУМАТИ; КОЧУМАТИ, -аю, -аєш,
недок.; мол. 1. Дрімати. СУМС, 203.
2. Мовчати. СУМС, 203
КВАСИТИ
3. Насолоджуватися чимось Качумай-
рОЗСЛабсЯ. БСРЖ, 287.
4. мол. Припиняти, закінчувати щось
- Е, нє, старий, кочумай,-Бамбула
ковтнув слину (К. Москалець, Вечірній
мед).
5. Нічого не робити, відпочивати. <...>
Давай кочумати, старий (К.
Москалець, Вечірній мед)
КАЧУМЙЛО, -а, с. і ч.; мол. Те саме, що
КАЧУМАЙЛО.
КАЧУМІССІМО, присл.; мол. Дуже тихо
СУМС, 203
КАША, -і, ж. 1. крим. Чай. СЖЗ, 51; ЯБМ,
1, 419
2. нарк. Смажені коноплі. СУМС, 203
КВАК, -у, ч.; муз Звукоперетворювач із
квакаючим звуком. СУМС, 203.
КВАКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. жрм\
згруб -презирл Говорити, промовляти
ЩОСЬ. БСРЖ, 249
2. комп Грати в комп'ютерну гру
«Quake».
КВАКНУТИ, -ну, -непі, док; жрм,
згруб.-презирл Сказати, промовити
щось.- Ти щось квакнув,
Професор9-запитує Вася Булавка (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
КВАРТИРАНТ, -а, ч.; мол; жарт.
Воша. СУМС, 203
КВАСИТИ, -шу, -сиш, недок.; мол,
жрм. Пити алкогольні напої; пиячити
Було, коли я безпробудно квасив,
замикали мене кілька разів на п 'ятнадцять
діб, підмітав з алкашами райцентр,
мив содою, що роз "їдала руки, пам 'ят-
ник Леніну, копав город і колов кабана
підполковнику (В. Яворівський, Риба на
58
КВАСИТИСЯ 169
березі); Я так розумію, це така
народна традиція на Британських
островах-квасити, попрацювавши (М.
Мишкало, Майже європеєць). БСРЖ, 250,
СУМС, 203, ЯБМ, 1, 420.
КВАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, недок.
(чим); мол., жрм. Пити алкогольні
напої. Завскладом і весь складський
персонал два дні тим могоричем квасились
(В. Врублевський, Тріщини).
КВАЧ, вигук; мол. Вираження емоцій з
приводу невдачі. СУМС, 203.
КВІРТОНУТИЙ, -ого; ч.; арм; презирл.
Курсант Київського вищого
інженерного ракетно-технічного училища (КВІР-
ТУ). БСРЖ, 250, Коровушкин 2005, 412
КВІТКА, -и, ж.; мол.; жартАрон.
Кінець <.. > припустімо, ми його
замочили У випускну ніч беремо його, і
лопату, і ще шось важке, і кидаємо тіло
в болото. Рискалями перед тим
трішки розпушимо то місце. Щоби добре
пішов Ну, і його засосе. Чи засмокче. І
все, квітка... (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці).
КЕГЛЯ, -і, -ж., мн кеглі. 1. крим., мол
Ноги. Кеглі-руки або ноги. (Сленг-лік-
без2). БСРЖ, 250, СЖЗ, 421; СУМС, 204, ЯБМ,
1, 421
¦ Кеглі простягнути, жрм Померти.
ФССГД, 115.
¦ Запозичення з нім. «стовпчики для
гри в кеглі» і «робочі черевики».
Можлива метафоризація слів з обома
значеннями. ФССГД, 115
2- Крим Руки. БСРЖ, 250, СЖЗ, 421. // жрм.
Пальці. Чабаненко 1992, 2, 163.
•*• крим Висока худорлява людина. СЖЗ,
421
КЕРА
КЕДИ, -ів, мн. ¦ Постав кеди в куток,
мол.; жартАрон. Вираження недовіри.
Скажи деду в кедах. Те саме, сумс,
204.
КЕКС, -а, ч; мол. І. Хлопець, молодий
чоловік. Кадр - особистість, індивід.
Синон.: кекс, крендель, персонаж:,
товариш (КСМС). БСРЖ, 250
2. Матеріяльно забезпечений, багатий
чоловік. КСМС.
КЁЛДИШ, -а, ч.; мол. Чоловік, мужчина.
КЕМАРИТИ, КИМАРИТИ, -рю, -риш,
недок.; крим., жрм Спати, дрімати.
Трохи кемарив Але Педро з Комарів трясе
мене за плече (Р. Кухарук, Любити
хлопчика); Щось кимарити
захотілося,-сказав Вітько,—лікер цей
снотворний, хи-кги (М. Омельченко, Свято
біди). БСРЖ, 251, 254, ЯБМ, 1, 424.
КЕНДЮХ, -а, ч.; жрм. Живіт. У твого
чоловіка здоровий кендюх.
КЕНТ, -а, ч 1. мол. Чоловік, хлопець. /
він саме мені назустріч ще з якимсь ке-
нтом, поводячи каламутними сірими
очима і вочевидь жадаючи похмілля
(Ю. Покальчук, Те, що на споді); Не в
футболі-а просто на вокзалі^ один
кент іншому за цигаркою щось не так
відповів-той влупив йому чоботом в
живіт, як з одинадцятиметрового
(Б. Жолдак, Бог буває). СУМС, 204
2. крим., мол. Друг, приятель. БСРЖ, 251;
СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 421.
КЕНТЯРА, -и, ч.; мол. Згруб. до КЕНТ.
КЕП, -а, ч.; арм. Капітан. СУМС, 204.
КЕРА, -и, ж.; крим. 1. Спиртні напої.
БСРЖ, 52.
2. Розпивання спиртних напоїв, сжз, 52
КЁРБЕЛ 1
КЁРБЕЛ, -а, ч., частіше мн. кёрбели, -ів;
жрм; заст. Радянські рублі
(карбованці). Алік відбивався не на жарт,
волаючи, що віддав за нього [піджак] на
«тучі» сто кербелів і береже на смерть
(В. Тарнавський, Дерево життя).
¦ З ЇДИШ: kerbel Горбач 1966, 25. СЛОВО
вживалося в бурс.-сем. арго.
КЁРБУЛЬ, -я, ч.; жрм\ заст. Те саме,
ЩО КЁРБЕЛ. Чабаненко 1992, 2, 164
КЕРЕБЕ, невідм., ч.; жрм; заст. Те
саме, що КЕРБЕЛ. <...> десять керебе
коштував синьо-голубий патрончик
такої туші <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу).
КЕРНУТИ, -ну, -непі, док.; крим. Випити
спиртного. СЖЗ, 52.
КЕРОСИН, -а, ч.; крим., мол. Спиртні
напої. БСРЖ, 252. // Горілка. Масько, 39.
КЁРЯ1, -і, ч.; крим. 1. Людина, з якою
разом пиячать. БСРЖ, 252
2. Друг, товариш. // Уживається при
звертанні. [ Б є м ц: ] Та не бери дурного в
голову, а важкого в руки, плюнь, керя
(Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 252;
ЯБМ, 2, 422.
КЕРЯ2, -і, ч. і ж.; шк. Класний керівник.
Якби знайшлося місце, кєра наставила
би сто таких знаків оклику, і то
навряд чи вони належно відобразили би
стан речей (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці).
КЕШ А, -і, ч.; мол. Те саме, що ВАСЯ1.
СУМС, 204
КИДАЛА, -и, ч.; крим.9 мол. Шахрай,
який при продажу або купівлі обманом
отримує велику суму грошей. <...> за
моїми спостереженнями, детектив
) КИДОНУТИ
для особливих доручень живе не довше,
ніж: звичайнісінький собі кидала чи
професійний мордоворот, себто п 'ять
років, не більше (Л. Кононович, Мертва
грамота); <...> дах у «кидал» надійний
Простим грішним міліціонерам ці
«кидали» не по зубам (УМ, 14.08.2001),
Валютний кидала. БСРЖ, 253, ЯБМ, 1,423
КИДАЛОВО, -а, с; мол Обман;
отримання великої суми грошей шляхом
обману. На вихідні я поговорив по
телефону зі своєю далекою родичкою-
блядюжкою, яка треться біля Патрі, і
вона сказала, що дядя дуже злий, що
кидалово його вивело з себе <...>
(А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі); Та трапилося «класичне
кидалово»-і дівка не дала, і перстень зник
(Kr, 2001, № 23). БСРЖ, 253, СУМС, 204
КИДАТИ, -аю, -аєш, недок.; кого.
Виманювати за допомогою махінацій значні
суми грошей; обдурювати когось. Дух
часу: раніше людей кидали на
комсомольські будови, а тепер кидають на
гроші (УМ, 16.05.2003). БСРЖ, 253.
¦ Кидати ляща кому; крим
Підлабузнюватися. БСРЖ, 315, СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 423
КИДНЯК, -у, ч.; мол., крим. Те саме, що
КИДАЛОВО. БСРЖ, 253, СУМС, 204
КИДОК, дка, ч.; мол, крим Те саме, що
КИДАЛОВО. З першим варіантом все
зрозуміло: груповий наїзд,
фронтальний кидок <...> (В. Яворівський, Вовча
ферма). БСРЖ, 253, ЯБМ, 1, 424
КИДОНУТИ, -ну, непі, док. (кого); мол,
крим. 1. Обікрасти когось. // Обдурити.
<...> кидонула директора
спиртозаводу, з яким збиралася одружитись <...>
кинути і
(В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ,
253, СЖЗ, 52, ЯБМ, 1, 423
2. Не повернути боргу. БСРЖ, 253, СЖЗ, 52;
ЯБМ, 1, 423
КИНУТИ, -ну, -неш, док.; мол., крим.
1. кого Виманити шляхом обману
значну суму грошей; обдурити когось. Тією
солодкою наживкою спритниця
«кинула» співробітників КРУ в Полтавській
області (УМ, 17.05.2001); ...клієнт має
справу з порядним ріелтером: йому
продадуть «чисте» помешкання і не
«кинуть» під час торгової оборудки
(ВЗ, 18 06.2001). БСРЖ, 255; СУМС, 204;
ЯБМ, 1, 425.
2. кого на що; мол., крим. Украсти,
відібрати щось у когось. <...> фірму
скинули» і на акції і на інвестиційні гроші
(ПІК, 2002, № 5). БСРЖ, 2$5, ЯБМ, 1, 425.
КИНУТИЙ, -а, -є; мол. Про обдурену,
ошукану людину. Старі люди
розказують, що в давні часи, коли всі кидали
(«обдурювали» - машинально поправив
його Лесь) всіх, були серед кинутих, а
може і серед кидал такі, які вирішили
не приймати подібної практики -
обдурювати і бути обдуреним (А. Гарасим,
Одні).
КИНУТИСЯ, -нуся, -нешся, недок,; мол.;
Жарт.-ірон. Померти. БСРЖ, 255; СУМС,
204
КИРИЛО, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон.; зах.
Сільський житель.
КИРЯТИ; КІРЯТИ, -яю, -яєш, недок.
(що); мол., крим. Пити спиртні
напої;'пиячити За столом сидять: хазяїн
котельної Вєніамін, якого друзі лагідно звуть
Всніком, і його друзі Шурон, Йонатан,
кислотний
Вареник і Туз, і апетитно киряють
самогонку <...> (Л. Подерв'янський, Герой
нашого часу); [Щукін:] Сидиш собі в
болоті із блядями / Та ящиком горілки, кі-
ряєш, як мудак <...> (Там само). БСРЖ,
256; СУМС, 204; ЯБМ, 1, 427.
¦ 3 новогрецьк. xepv - «лити вино,
пригощати»; слово вживалося в укр. арго
XIX ст.
КИРЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол Те
саме, що КИРЯТИ. <...> ми ходили
<...>, кирячили, водили козу <.*.> /
забрели до залізничного вокзалу...
(О. Ульяненко, Богемна рапсодія).
КИСЛИЙ, -ого, ч.; нарк. Оцтовий
ангідрид, який використовують у
приготуванні препаратів для ін'єкцій з маку.
БСРЖ, 257; ПСУМС, 33
КИСЛОТА, -и, ж. 1. нарк. ЛСД,
галюциноген, препарат лізергінової кислоти.
БСРЖ, 257, СУМС, 204
2, мол. Рейв, один із напрямів музики
«техно». Кислота - незрозуміла
музика. (Синопсис станіславський
необов'язковий), БСРЖ, 257.
КИСЛОТНИЙ, -а, -є; мол. 1. Який
стосується препарату ЛСД. Кислотний кайф.
БСРЖ, 257
2. Який стосується молодіжного стилю
«кислота», відповідний цьому
стилю.- Зрештою, є варіант монархії.
Такий, знаєте, освічений монарх.
Прогресивний такий.- Прогресивний? - Ну да,
продвинутий. Кислотний такий,
коричнево-зелений (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову); Можна самому
спробувати знайти дилерів чи курців,
звертаючись до барменів у клубах,
студентів кислотного вигляду <...>
71
кислотник
172
КІЛОГРАМЧИК
(ПІК, 2002, .Nb 6); Уявіть собі той ест-
радно-кондовий формат із додатком
«кислотної» рейвовської дискотеки-
це й буде концептуальним
режисерським рішенням «лекторальної» вечірки
(ПіК, 2002, № 12). БСРЖ, 257.
КИСЛОТНИК, -а, ч; мол. 1. Рейвер,
прихильник муЗИКИ у СТИЛІ «реЙВ». БСРЖ, 257
2. Людина, яка вживає ЛСД, і
характерною ознакою зовнішности якої є
яскравий одяг, взуття на високій платформі,
пофарбоване в ядучі кольори волосся.
[Бемц:] <...> Я тобі конкретно
кажу: ти не винуватий, то кислотники
такі гнилі попалися (Б. Жолдак,
Голодна кров).
КИСЛЯК, -у, ч.; мол, оюрм. Сухе вино,
ЯК правило, біле. БСРЖ, 257, СУМС, 204
КИШКА, -и, ч. 1. крим.; зневажл або
жарт.-ірон Ненажерлива людина.
БСРЖ, 258, СЖЗ, 53.
2. мн кишки, -ок; крим. Крадені речі.
БСРЖ, 258, СЖЗ, 53
3. МОЛ. Одяг. БСРЖ, 258, ПСУМС, 33
4. мол Черга. ПСУМС, 33.
¦ [Кинути] на кишку що. 1) парк.
Прийняти наркотичну таблетку.
Особисто я після всього, що далі зі мною
було, зарікся на все життя торкатися
навіть до джефа. Тільки ЛСД і тільки
на кишку, як справедливо вчать нас
пророки (М. Бриних, Голосіння з-під
снігу). БСРЖ, 258. 2) мол. З'їсти щось.
Бідон жаліється, що зголоднів і час би
вже щось кинути на кишку <...>
(А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
КІГОТЬ, -гтя; мн. кігті, -тпв; байк
Передні гальма швидкісних, потужних
мотоциклів.
¦ Рвати кігті. 1) тюр. Бити з-під
варти. БСРЖ, 266, СЖЗ, 88, ЯБМ, 2, 289
2) крим, оюрм. Бігти, тікати звідкись
Треба рвати звідси кігті,- вирішив він
не лише про цю дорогу, а про весь цей
край,- «та й край» (Б. Жолдак, Бог
буває). БСРЖ, 266, ЯБМ, 2, 289
КІЗЯК, -а, ч. ¦ Метнути кізяк, мол
Справити велику нужду. СУМС, 205
КІКОС, -а, ч; мол. Те саме, що ЛОХ2
СУМС, 205
КІЛЕШУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол.
1. Думати, метикувати. СУМС, 205.
2. Непомітно розбавляти водою спиртне
СУМС, 205.
КІЛІШКУВАТИ, -ую, -уєш, недок; мол
Те саме, що КІЛЕШУВАТИ1. <...>
вона мовчазна й трішки напруоюена,
шось собі, мабуть, кілішкує, бо час від
часу кидає на мене нетерплячий погляд
і відвертається (А. Дністровий, Паци-
ки); Дека мовчазний, певно Г кілішкує
про своє, дивиться на засніжене місто
з восьмого поверху, над яким зависає
сіро-біла мла, непомітно покриває дахи
будинків... (А. Дністровий. Тибет на
восьмому поверсі).
КІЛОГРАМ, -а, ч. 1. крим., мол. Тисяча
ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ. БСРЖ, 254, ЯБМ, 1, 424
2. крим, мол.; жарт. Пляшка горілки
МІСТКІСТЮ 1 Л. БСРЖ, 254, СУМС. 205, ЯБМ,
1, 424
3. мол Товста, огрядна людина.
КІЛОГРАМЧИК, -а, ч.; мол. Пестл. до
КІЛОГРАМІ. А одіж її, дак на чотири
кілограмчики потягла б,- замріявся Ко-
рдупель (Я. Лижник, Міняйлів день)
кільдим
КІЛЬДЙМ, -у, ч. 1. крим. Притон
розпусти. БСРЖ, 254, ЯБМ, 1, 424.
2. гірн. Комора на поверхні шахти. Дзен-
дзелівський 1996, 350
КІМАРНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.
Недовго поспати. БСРЖ, 254; СУМС, 205.
КІМАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим., мол
Спати. Хочеться кімати після
учорашнього. БСРЖ, 254, ЯБМ, 1, 424
¦ Від новогрецьк. хощор,аі - «спати»;
слово вживалось в укр. арґо XIX ст.
КІМНАТА, -и, ж. ¦ Однометрова
кімната, мол.; жарт. Туалет. СУМС, 205.
КІНДЕР, -а, ч.; мол. Дитина. БСРЖ, 254;
СУМС, 205.
¦ Від him. die Kinder.
КІ'НДЕР-СЮРПРЙЗ, КІНДЕРСЮРПРЙЗ,
кіндер-сюрпризу; ч.; мол. 1. жарт.
Лисий чоловік. СУМС, 205
2. жарт.-ірон. Незапланована
вагітність. БСРЖ, 254.
КІНЕЦЬ, -нця, ч.; жрм. Чоловічий
статевий орган. Він крутив і м'яв свій
кінець, далі намагаючись з'ясувати, де
ж це, як і чим він так притулився до
ліжка, що дістав такі приємні
відчуття (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
БСРЖ, 275
КІНОЗАЛ, -у, ч. ¦ Катрусиїї кінозал,
мол.; жарт. Груповий секс. СУМС, 205.
КІНЧАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол., жрм.
Відчувати оргазм. <...> ти кричиш - од
наруги, а вони думають ~ то від
насолоди, а може, й не думають, може, як-
ряз від твого болю вони й кінчають?
(О- Забужко, Польові дослідження з
Українського сексу); <...> емпірично
в°на виявила, що зазвичай не кінчає із
173 — КІНЬ
чоловіками, до яких ставиться
байдуже... (Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету); <.,.> вона востаннє
затягується і передає мені свою цигарку, я
теж тягну, відчуваю смак її помади і
ледь не кінчаю <...> (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 277; ЯБМ, 1, 456
КІНЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.; мол.
ГОЛОСНО СМІЯТИСЯ. СУМС, 205
КІНЧЕНИЙ, -а, -є; мол.; зневажл.
Поганий, не вартий доброго слова (про
людину). Я- кінчена літературознав-
ка-феміністка (Н. Зборовська, На
карнавалі мертвих поцілунків);- Я людина
воює кінчена, розумієте, кінчена!
(Ю. Покальчук, Те, що на споді).
КІНЧИТИ, -чу, -чиш, док.) мол., жрм.
Відчути оргазм. Вона скочила в ліжко.
Лизались. А потім, поки я скидав
все - одно за другим -1 клав рівно на
крісло, як перед сном, малий Качик
встиг вже кінчити і випити трохи
«чорнила» (Р. Кухарук, Любити
хлопчика); Член немилосердно саднило, Па-
шок відчував, що скоро кінчить, але
йому страшно про це було навіть
подумати (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 277,
ЯБМ, 1, 456
КІНЬ, коня. 1. крим. Трамвай. БСРЖ, 277;
СЖЗ, 53.
2. крим., тюр Вудочка із запискою, що
передається до тюремної камери.
Одному [з колишніх «пацанів»] він,
надсилаючи «коня» (так зеки називають
нелегальне пересилання листів на волю),
радить <...> (ВЗ, 05.09.2002). БСРЖ, 277,
СЖЗ, 53, ябм, і, 456. ¦ Ганяти коней
по дорозі. Листуватися у тюрмі.
КІПЕШ
174
KIT
3. мол. Людина, яка вміє розсмішити
інших.
4. мн. коні. Дівчата. СУМС, 209.
¦ Двинути коні, мол.; жарт.
Померти. Голодніш від цих запахів можна ко-
ні двинути (А. Дністровий, Тибет на
ВОСЬМОМУ ПОВерСІ). СУМС, 209. КІНЬ ІЇЄ-
дальний, мол. Дурна, шкідлива або
дивна людина. Біжимо повз гастроном
«Київ», переслідувачі помітно
відстають, лише один, кінь педальний, мало
не наздоганяє Короля (А. Дністровий,
Пацики). СУМС, 234, ФССГД, 119 Мочити
коні, мол.; жарт. Жартувати;
сміятися. ПСУМС, 36. Прив'язати коня, мол.;
жарт. Справити малу нужду. БСРЖ,
277; СУМС, 242.
КІПЕШ, КІПІШ, -у, ч. 1. крим. Бійка,
сварка, галас. БСРЖ, 255, ЯБМ, і, 456
2. мол. Колотнеча, клопіт, метушня
через дрібницю. БСРЖ, 255, ПСУМС, 33
¦ Не в кіпіш, мол Абсолютно не
хвилює; байдуже.
¦ Від давньоєвр. Klupus - «пошук». Пор.
ШМОН. За ін. версією, з рос. мови: від
дієслів кипеть, кипятиться у
переносному значенні «гарячкувати», «бути
схвильованим, нестриманим». Отині, 184
КІПЕШУВАТИ; КІПІШУВАТИ, .ую, -уєш,
недок; крим, мол Галасувати;
нервувати, метушитися,- Не кіпешуй,
Дволикий... Краще набери в рот лата і
плюнь мені в морду (С. Бортніков,
Чистильник); Так що не кітшуй, а шуруй
на трипдачу і перевірся... (А.
Дністровий, МІСТО уПОВІЛЬНеНОЇ ДІЇ). БСРЖ, 255.
КІР, -у, ч ; крим., мол. 1. Пиятика,
вечірка зі спиртним. Способів кіру є стільки
приблизно / скільки способів
пограбування <...> (В. Неборак, Розмова зі
слугою). БСРЖ, 255, ЯБМ, 1, 426
2. Спиртне, алкогольні напої. <...> за
хороший кір із закуссю допомогли
притарабанити це добро на Діминій
старенькій «копійці» під хату (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії); Белов
побіг за кіром. Потім весь Нектар
пом'янув Троїцького, львівського Гавро-
ша, романтика, Бухаря і «безмежно
добру людину» (К. Москалець, Вечірній
МЄД). БСРЖ, 255, ЯБМ, 1, 426
КІРДЙК, безос-пред (кому); мол. Крах,
кінець.
КІРЗАК, -а, ч.; мол. Те саме, що
ГАЛЬМО. СУМС, 205
КІРНУТИ, -ну, -непі, док.; мол., крим
Випити спиртного. Ну, та нічога, зараз
кірнем, Баня <...> (Ю. Андрухович,
Московіада); [Щукін:] <...> Нічого
б ти не видумав, окрім: «Сідай, давай
кірнем». Мудило ти! (Л. Подерв'янсь-
кий, Герой нашого часу). БСРЖ 256,
ЯБМ, 1, 426.
КІТ, кота, ч 1. крим. Коханець пови,
який живе за її рахунок. БСРЖ, 285, сжз,
53, ЯБМ, U 465.
2. крим., мол., пов. Сутенер. <...> в тому
підвалі з танзалом навпроти, де
ховались повії та їхні коти-сутенери од
дебело підпилих нарядів народної
дружини <...> (О. Ульяненко, Сталінка);
Спочатку вони прозвали посередника
Звідником. Такі шукають роботу дорогим
повіям, котрі приймають лише вдома
Потім Антонові пригадалося, що на
жаргоні повій звідники іменуються
«котами» (А. Кокотюха, Останній раз)
БСРЖ, 285; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 465
КІЧА
3. Крим. Постійний відвідувач базару.
БСРЖ, 285, СЖЗ, 53; ЯБМ, 1. 465.
Кі'ЧА, -і, ЖЛ крим. Тюрма. [Штир:]
Чого до фраєра доколупався? Домой
ти їдеиі, чи знов на кічу хочеш? (О. Ірва-
неЦЬ, П'ЯТЬ П'ЄС). БСРЖ, 258; ЯБМ, 1, 428.
¦ Від нім. жарґ. Kittchen - «тюрма».
Горбач 1966, 26.
КІШКА* -и, ж. 1. крим.у мол.у жрм.
Жінка легкої поведінки; повія. СУМС, 205;
ЯБМ, 1, 468.
2. крим Крадійка м'яса на базарі. СЖЗ,
53, ЯБМ, 1, 468
КЛАВА, -и, ж.; мол, 1. Жінка, яка
торгує самогонкою, СУМС, 205.
2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка.
Він прийшов із своєю клавою II Дівчина,
жінка для задоволення сексуальних
потреб чоловіка. ¦ Як Клава, жрм.
1) Пуста, пришелепувата, дурнувата
жінка. 2) Негарно вдягнена жінка.
ФССГД, 123
3. комп Комп'ютерна клавіятура.
¦ Давити (чесати) клаву [двома
руками]. Працювати за комп'ютером,
ксмс
КЛАВЕСИН, -а, ч.; мол.; знёважл.
Ненормальна людина; дурень. СУМС, 205
КЛАВІШ, -а, ч.\ мол. Брат.
КЛАВІША, -и, ж.; мол.; жарт. Дівчина.
Не .женіться рано, погуляйте, водку
попийте, бабасьок потрахайте, он
скільки клавіш молоденьких - пальці
самі липнуть (А. Дністровий, Пацики).
КЛАС, -у, ч.; жрм; схвальн. 1. Щось гар-
Не, високої якости, яке викликає
захоплення. Чула таку?.. Ні.-Це-клас,
найсучасніша, виконують чуваки «Науті-
175
КЛЕЇТИ
луса Помпіліуса» (М. Омельченко,
Свято біди). БСРЖ, 259.
2. у знач вигуку. Вираження будь-якої
ПОЗИТИВНОЇ емоції. БСРЖ, 259, СУМС, 205
КЛАСИК, -а, ч.; байк. Мотоцикл старої
школи мотобудування.
КЛАСНИЙ, -а, -є; жрм; схвальн. Гарний,
чудовий.- Підожди, я класний тост
знаю!-зупиняє її Степан (В. Врублев-
ський, Тріщини). СУМС, 206
КЛАСНО, присл., безос.-предик.; мол.7
жрм; схвальн. Дуже добре. Загалом
класно було, Вовіку, що казати!
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). СУМС,
206.
КЛАСТИ, кладу, кладеш, недок. (на
кого, на що); мол. З презирством,
зневагою ставитись до когось, чогось. Не-
благополучні Бобові гени брали в ньому
гору, він був моїм найкращим другом,
демонстративно клав на школу <...>
(С. Жадан, Біґ Мак); Комбатові
війна - не війна. Заґенделить кишмишівки
і газує до «чекісток»: -Клав я на вашу
війну (В. Слапчук, Навпроти течії
трави). Пор. ПОКЛАСТИ.
КЛЕЇТИ, -ею, -еїш, недок. (кого); криМ.
1. Незаконно приписувати комусь чужу
провину. БСРЖ, 259, СЖЗ, 53.
2. мол. Знайомитися з кимсь,
фліртувати; схиляти до статевого контакту.
Проминув дочку від котрогось із ранніх
шлюбів, яку явно клеїв тупуватий тип
нового українця, розбагатілого на
торгівлі бензином <...> (Г.. Тарасюк,
Новели); «Клеїти» дівчину, що кудись
поспішає-* даремна витрата енергії (ПІК,
2001, № 16). БСРЖ, 259, ЯБМ, 1, 431.
КЛЕШНЯ
176
КЛУБНЯК
КЛЕШНЯ, -і, ж.; мол.; жарт.
1. Рука. Капітан хапає мене правою
клешнею за горло й сичить, хватить пиз-
діти, хочеш, я тобі життя поламаю
(А. Дністровий, Пацики). БСРЖ, 260
2. Нога. БСРЖ, 260
КЛИКУХА, -и, ж.\ крим., мол.
Прізвисько; кличка.- Дівчата, в неї ж сократів-
ський лобок,-реготнулася Томка, й
Олена сполотніла. Що це може
приліпитися на кликуху (Б. Жолдак,
Топінамбур, сину); <...> а потім
з'ясовується, що той кохасик-пупсик з
іграшковою кликухою перемежовує передчасні
полюції канапкою з салом (ПіК, 2002,
№ 25-26). БСРЖ, 261, СЖЗ, 53, СУМС, 206;
ЯБМ, 1, 432
КЛІЄНТ, -а, ч 1. крим., міл. Людина, яка
перебуває в розшуку. БСРЖ, 260; сжз, 53
2. Крим., МІЛ. СПІЛЬНИК ЗЛОДІЯ. БСРЖ, 432,
СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432 // СПІЛЬНИК КИіНЄНЬ-
кового злодія. Автобус забитий,
запресований - не продихнеш, не ворухнешся,
в мене ззаду все вовтузиться «клієнт»,
все до мене тиснеться (О. Яровий,
Тексти). СЖЗ, 53
3. крим. Потерпілий. Удар вийшов не
зовсім фіксований, та й цього було
досить: «контакт» був у сфері 20-дан,
нижче пояса, і на хвилину «клієнт»
заспокоївся (В. Гужва, Плато над
прірвою). БСРЖ, 432, СЖЗ, 53, ЯБМ, 1, 432.
4. жрм. Відвідувач ресторану, пивної
тощо. <...> вікна в ресторані тримали
причиненими Видно, щоб клієнт
швидше «дозрівав» (В. Тарнавський, Міські
мотиви); <...> мииція тільки й знає, що
підбирає «клієнтів», так на що ж іще
один «гадючник» заводити... (А. Діма-
ров, Містечкові історії).
5. мол.; жарт.-ірон. Хлопець, молодий
чоловік. СУМС, 206
КЛІЗМА1, -и, ж.; мол.; жарт Порожня
пластикова пляшка з-під прохолодних
напоїв. СУМС, 206.
КЛІЗМА2, -и, ж; кріт. 1. Жінка легкої
поведінки; повія. СЖЗ, 53; ЯБМ, і, 432
2. Людина, яка не вміє зберігати
таємниць; бовкало. БСРЖ, 261- СЖЗ, 53; ЯБМ, 1,
432
КЛІКНУТИ, -ну, -неш, док. (що); комп
1. Натиснути клавішу «миші» або клаві-
ятури.
¦ Від англ. to click. БСРЖ, 261.
2. Натиснувши на клавішу, відкрити
файл. БСРЖ, 261
КЛІНІКА, -и, ж ; мол.; ірон. Дивна
поведінка, психічна ненормальність. БСРЖ,
34, СУМС, 206 ¦ Виконувати (грати)
клініку, мол , ірон. Дивно себе
поводити. СУМС, 206
КЛІФТ, -а, ч.; крим., моч. Піджак. Під
час останнього концерту тієї шаленої
випускної весни знетямлені поклонниці
ледь не порвали на Алікові натуральний
вогнетривкий дакроновий кліфт (В.
Тарнавський, ДереВО ЖИТТЯ). БСРЖ, 262,
СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
¦ ВІД НІМ. арґ. Kluft - «ОДЯГ». Горбач
1966, 25.
КЛОК, -а, ч ; мол. Годинник. СУМС, 206
¦ Від англ. clock.
КЛУБНЯК, -а, ч.; мол. Куртка з
емблемою СПОРТИВНОГО КЛубу. СУМС, 206
КЛУНЯ 1
КЛУНЯ, -і, ж.; мол.; жарт. Голова.
суМС, 206. ¦ Валити в клуню. Бити
когось. СУМС, 206.
КЛЬОВИЙ, -а, -е; крим., мол.; схвальн.
Гарний, прекрасний. Дякую, сніданок
був кльовий (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера); -
Телефон довіри, нова штука. Дуже кльо-
ва (А. Кокотюха, Тупик для втікача);
<. > а потім, у нормальних уже, та що
нормальних, у, вважай, кльових, зо
всіма американськими вигодами умовах
<.. > (О. Забужко, Польові дослідження
з українського сексу). БСРЖ, 260, СЖЗ, 54,
СУМС, 206, ЯБМ, 1, 430.
¦ 3 новогрецьк. x°dd- «добре, гарно»;
слово у формі клевий було поширене в
укр. арґо XIX ст.
КЛЬОВІССІМО, вигук; мол. Вираження
захоплення, схвалення.
КЛЬОВО, присл.; безос.-предик.; крим.,
мол; схвальн. Добре, чудово. Кльово
вчора було. БСРЖ, 261; СЖЗ, 54. // у знач
вигуку - Ух, кльово, я такої [пісні] ще
не чував,- сказав Бітьки (М. Омельчен-
ко, Свято біди).
КЛЮЗЁТ, -а, ч.; мол. Туалет. СУМС, 206
¦ Перекручення літер, клозет.
КЛЮШКА, -и, ж.; мол. 1. Дівчина,
дівчинка. БСРЖ, 263; СУМС, 206
*• частіше мн. клюшки; жарт. Ноги.
БСРЖ, 263; СУМС, 206.
КЛЯМКА, -и, ж.; мол. Крах; кінець. <...>
°ез любові,- не прибуде ні дітей, ні вір-
шів І все, і клямка (О. Забужко, Польо-
Ві Дослідження з українського сексу);
•> коли ж в її паспорті-прізвище
ваше-/ тоді уже анівідчийні рецепти
не спопоможуть / тоді вже навсіг-
І2 —5-1468
7 _ КНУРИК
ди - / клямка каюк або амба й капець
(П. Коробчук, Загальний вагон).
КЛЯП, -а, ч.; мн. кляпи; муз. Клавіша.
СУМС, 207
КЛЯЧА, -і, ж. мол. Негарна дівчина.
КНАЙПА. -и, ч.; мол., зах. Пивна;
невеликий ресторан, бар. У своїх багатого-
динних вечірньо-нічних одісеях по
стекляшках і кнайпах я ладен вислухати
всіх <...> (Ю. Андрухович, Мала
інтимна урбаністика).
¦ Від нім. розм. Кпеіре - «пивна,
трактир, погребок». Слово було відоме укр.
арґо XIX ст.
КНИГА, -и, ж.; крим. Пляшка горілки,
вина. СЖЗ, 54
КНИЖКА, -и, ж.; жрм. Книжковий
базар біля метро «Петрівка» у Києві.
Поїхала на книжку.
КНОПАТИ, -аю, -аєш, недок.; комп.,
мол. Набирати текст на комп'ютері.
КНОПКОНАТИСКАЧ, -а, ч.; пол.; ірон.
Депутат Верховної Ради України.
¦ Пор. фортепіанне голосування,
Голосування.
КНУР, -а, ч.; жрм; зневао/сл., презирл.
Сексуально стурбований чоловік
середніх років, схильний до зваблювання,
адюльтеру і т. ш. ¦ Кнур ефіопський.
Те саме. <...> подасть твоя на алімен-
тики і припаяють за невиплату строк;
розпозіхається і мовчить, кнур
ефіопський <...> (Є. Пашковський, Безодня).
// мол. Смердючий чоловік.
¦ Пор. у бурс.-сем. арґо кнур - «сутенер».
КНУРИК, -а, ч.; жрм. Чоловік як
сексуальний партнер жінки. ...іноді я заздрю
вузьколобому кнурику, який щовечора
КНУРЯКА 1
закидає в пельку сорок вареників,
спроквола запихає у жінку свою... (А.
Моравський, Салаїха, нера...).
КНУРЯКА, -и, ч.; жрм; згруб. Те саме,
що КНУР. // презирл. Чоловік
неприємної зовнішности. < ..> деканом
факультету <...> був не якийсь огидний кну-
ряка в апоплексичній стадії
зловживання посадою, а цілком приємна
витончена дама, знавець мов і літератур
Сходу (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів).
КНУРЯЧИЙ, -а, -є; жрм\ зневажл.
Прикм. до КНУР. Кнуряча звичка.
КОБЗОН, -а, ч; мол. Співак, який
працює в естрадному жанрі. СУМС, 207
¦ Йосип кобзон, вигук, евфем.
Вираження досади, роздратування. Хапаю
руками його губи і починаю силоміць
відкривати рота, але - от, йосип
кобзон! -зуби міцно зціплені (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
КОБИЛА, -и, ж 1. крим., мол ; зневажл.
Дівчина; жінка. <...> тут все так
дорого, особенно баби, та й то кобили;
добре їм! Мають банкомата між:
ногами; а тут героїном паришся і одні
стукачі кругом,-як тутай не
накваситись?.. (Є. Пашковський, Щоденний
жезл); -Де ти підчепив цю рябу
кобилу?-спитав він.. (В. Шкляр, Елемен-
тал); Учора в Надьки, у «кобили»,
Подорожчав знову самогон (П. Вольвач,
Маргінес). БСРЖ, 264 // Огрядна дівчина
або жінка. СЖЗ, 54; СУМС, 207, ЯБМ, 1, 437 І
2. нарк. Шприц для ін'єкцій наркотиків.
БСРЖ, 264, СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437. І
ГО КОВБАСИТИ
І ¦ Поцілуй кобилу в тріщину, мол,
вульґ. Неввічлива відмова щось зроби-
I ТИ. СУМС, 264
КОБИЛКА, -и, ж.\ крим., мол Молода,
росла і сильна дівчина. До нас підійшла
кобилка з білою гривою і, подавши
меню, поцокотіла геть (В. Шкляр, Еле-
ментал); — / мені традиційний [секс] з
оцією кобилкою,- Фомич тицьнув
пальцем в руду дівчину з розкішним бюстом
(А. Мухарський, Попса для еліти)
БСРЖ, 265, ЯБМ, 1, 437
КОБІТА, -и, ж.; мол. 1. Молода жінка З
хати виходить якась дівчина чи кобола
(Р. Кухарук, Любити хлопчика), сумс,
207.
¦ Від польськ. kobieta.
2. Спеціялізований кіоск з продажу
спиртних напоїв (КБТ). СУМС, 207.
КОБРА, -и, ж.; жрм Людина, яка
говорить зі свистом.
КОВБАСА, -и, ж.; мн. ковбаси, ковбас,
мол. Особливим чином сплетене
волосся, склеєне воском, яке нагадує палицю
ковбаси.
КО В БАС И НА, -и, ж.; мол Чоловічий
статевий орган. Уяви собі: приїжджає
сім'я-він і вона йдуть загоряти на
цей пляж: - навколо голі попки, жіночі
груди, чоловічі ковбасини (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
КОВБАСИТИ, -шу, -сиш, недок. 1. кого,
мол., жрм. Бити когось. Він її
немилосердно ковбасить.
2. мол. Веселити публіку (про
диск-жокея). Ді-джей «ковбасив» більше трьох
діб. (УМ, 06.06.2001). БСРЖ, 269
3. мол. Пити спиртні напої. БСРЖ, 269,
СУМС, 207.
К0ВБАСИТИСЯ l
і кого, безос; парк. Про погане
самопочуття після передозування наркотиків
або великої кількосте випитого
алкоголі < .> схоже, демони вже
вмостилися на критому склом балконі й
зловтішаються, спостерігаючи, як мене
тут ковбасить-в тихому містечку,
на п 'ятому поверсі центрального
муніципального готелю... (С. Жадан, Біг
Мак) БСРЖ, 269, СУМС, 207,
5. кого, безос; мол. Хтось нервує,
переживає. Саме тут наших нормальних
мужиків і починає ковбасити. До того
ж, якщо врахувати, скільки легенд у
нас існує про простатит, не дивно, що
кожен, хто відчув тривожні
симптоми, скрушно записує себе у довічні
імпотенти (ПІК, 2004, № 16-17).
КОВБАСИТИСЯ, ковбашуся, ковбасиш-
ся, недок.; мол. Весело проводити час.
БСРЖ, 269, Масько, 39.
КОВБАСНЯ, -і, ж.; мол. 1. Група
людей, що разом пиячить. СУМС, 207.
2. Те саме, що ТУСНЯ. Попсова
ковбасня Вільний від ковбасні час.
3. несхвальн. Дурниця, нісенітниця. БСРЖ,
269, СУМС, 207.
К0Д, -у, ч.; нарк. Кодеїн. СУМС, 207
КОДА, -и, ж 1. муз. Заключна частина
музичного твору.
¦ На коду похилитись. Померти.
2« мол Невдале завершення чогось; кі-
НеЦь, крах. А свобода слова хоч є, так і
3 Лободою печаті <>..>- повний абзац і
к°йа (Кг, 2001, № 21). БСРЖ, 266, СУМС,
207
ДЛО, -а, с; крим. Організована
злочинна група.- Не знаю... От ви-
У'- розберуся! є у мене один надійний
12*
9 — КОЗЕЛ
хлопець в його кодлі! (С. Бортніков,
Літературний проект «Спецагенти»).
БСРЖ, 266; СЖЗ, 54, ЯБМ, 1, 439
¦ Від укр. кодло - «плем'я»; запозичене
рос. жаргоном. БСРЖ, 268.
КОЖАК, -а, ч.; мол. Будь-який виріб із
натуральної шкіри.
КОЖАН, -а, ч.; мол. Шкіряна куртка.
Звісно, мене відразу впізнали -
хлопчаки з ірокезами, страшні, дикі звірята в
«кожанах» а ля експойтед (Kr, 2000,
№ 4).
КОЗА1, -и, ж.; мол.; жарт -ірон.
Дівчина, жінка. «Цікава коза»,- думав Артур
Пепа про дівчину з пивом - «Не
змигнула й оком Треба якось...» (Ю. Андру-
хович, Дванадцять обручів). БСРЖ, 267,
СУМС, 207; ЯБМ, і, 444 // Весела дівчина.
КОЗА2, -и, ж. 1. гірн. Самоперекидна
вагонетка, якою вивозять породу на
терикон. Дзендзслівський, 350, ФССГД, 126
¦ На короткій козі, гірн. Дуже
швидко. ФССГД, 126.
2. жрм, гірн. Вагонетка з вирізаними ло-
бовинами для перевезення
негабаритних матеріялів (ліс, металеве кріплення
ПОНаД 2 М ДОВЖИНОЮ ТОЩО). Дзендзелівсь-
кий, 350
КОЗА3 -и, ж.; вид., наук., студ. Готова
заготовка (курсова робота, диплом,
ориґінал-макет, рецензія, відгук тощо),
куди додають нові / потрібні дані.
КОЗАК, -а, ч.; мол.; ірон. ¦ Козак
єрусалимський. Єврей, сумс, 207.
КОЗЁЛ, -зла, ч. 1. мол., крим.; презирл.
Зрадник, донощик. БСРЖ, 267; СЖЗ, 54
2. крим.; зневажл. Пасивний гомосексу-
ал. БСРЖ, 267, СЖЗ, 54, ЯБМ, 1, 445
козлйти
180
КОЛЕСО
3. крим Найобразливіша лайка,
адресована особі чоловічої статі у
кримінальному середовищі. СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 445
¦ Гірський козел, крим. Особа
кавказької національносте, яка продає на
базарі КВІТИ 1 фрукти. СЖЗ, 30, ЯБМ, 1, 445.
КОЗЛЙТИ, -лю, -лиш, недок. 1. кого;
мол Принижувати когось, насміхатися
З КОГОСЬ. СУМС, 207.
2. байк. Піднімати переднє колесо
мотоцикла, демонструючи віртуозність їзди.
% КОКА, -и, ч. 1. парк. Кокаїн. БСРЖ, 268.
2. Безалкогольний напій «Кока-кола».
3. письм. Письменник Андрій Кокотюха.
КОКНУТИ, -ну, -непі; крим. Убити. Там
же червоний хрест на нашому
даху!-Л йому твій хрест знаєш
де? - Отам, де кокне тебе, там тобі й
хрестf (Б. Старчевський, Провінціал із
Країни Дурнів). ЯБМ, 1, 446
KOKO, невідм., ч.; нарк., мол. Кокаїн.
СУМС, 207
КОКС, -у, ч; нарк., мол. Те саме, що
KOKO. Для нього кокс - це культ,
тобто на відміну від інших аборигенів
сучасної України, у нього є щось для душі
(С. Сорокін, Щоденник наркомана); У
пітерського мачо Cmpotojfa все
навсправжки, і якщо нюхати, то чистий
кокс, якщо злягатися, то тільки
гуртом (Kr, 2001, № 23) БСРЖ, 268, СУМС,
207, ЯБМ, 1, 446.
КОЛБА, -и, ж.; шк Учителька хімії.
КОЛГОСП, -у, ч. 1. мол., крим Групове
зґвалтування. З дівчатами не везе, ми
зняли одну-Будеш колгоспом? Мене
ледь не вирвало (В. Щербань, Тексти).
БСРЖ, 272, СЖЗ, 54, ЯБМ, 1, 449
2. мол. Погана, нецікава компанія. СУМс,
207.
3. Перша програма Українського радіо
СУМС, 207
¦ Колгосп на колесах, авто.
Спільнота приватних водіїв. Адже у нас, на
відміну від колег, все спільне. «Колгосп
на колесах», в основі якого чітка
організація і відносини (УїСС, 05.08.1999).
КОЛЕНВАЛ, КОЛЄНВАЛ, у, ч.; мол,
крим.; жарт. Горілка (як правило,
неякісна). А доба «Солнцедару», «Колсн-
валу» не наставала (Б Жолдак, Анти-
клімакс). БСРЖ, 270
КОЛЕСО, -а, с; мн. колеса, -іс. 1. моч
Автомашина. З «колесами» проблеми
не постало У 18-річного Віталія с
швидкісний автомобіль «Ауді» (CM,
14.07.2000). ¦ Стати на колеса.
Купити автомашину. СУМС, 208.
2. Крим. Чоботи. БСРЖ, 270, СЖЗ, 54, ЯБМ, 1,
446
3. МОЛ. Взуття. БСРЖ, 270, СУМС, 207
4. нарк. Таблетки, що містять
наркотики Вони похапцем згребли
упаковки таблеток і зникли, не помітивши,
що замість бажаних «коліс» викрали
оральні протизаплідні засоби (УМ,
17.05.2001); [Веня:] Набивають по
зав'язку «колесами», себто
таблетками, хімією А гадаєте, транквілізатори
така воює безневинна штука7 (В. Ліго-
стов, Як я не став знаменитим
психотерапевтом); Я вкинула в склянку з водою
два колеса донормілу, випила ту
шипучку й заснула (В. Шкляр, Кров кажана)
БСРЖ, 270, СЖЗ, 54, СУМС, 208, ЯБМ, 1, 446
¦ Сидіти / сідати на колеса, нарк
Уживати наркотики в таблетках. Не сі-
КОЛЄГА
181
КОЛЯ
дай «на колеса». Ціла не буде (ВіП,
2001, № 24-25).
5. крим, жрм. Ноги. Змотайся на
Прорізну, купи дві пляшки шампанського
Одно колесо тут, а друге-там
(Ю. Мушкетик, Микуся виходить
заміж). СЖЗ, 54, ЯБМ, 1, 446
КОЛЄГА, -и, ж.; авто. Типова форма
звертання один до одного водіїв
далеких рейсів.
КОЛИМАГА, -и, ж. 1. крим. Ручний
ВОЗИК. ЯБМ, 1, 449.
2. мол; авто; жарт.-ірон. Машина,
зазвичай ненова. Андрій знову обійшов
свою колимагу: «Жигулі» вліпились не в
жарт (А. Дімаров, Містечкові історії);
Така колимага далеко не довезе.
СУМС, 208.
КОЛІНЕАРНО, безос-пред., кому; мол.
Байдуже, все одно. Паралельно -
байдуже, все одно, неважливо. Синон.:
колінеарно (КСМС).
КОЛІЩАТКО, -а, с; мол. Те саме, що
КОЛЕС04. Навіть вчителі (потайки,
звісно ж) ковтали коліщатка тарену
(Л. Дереш, Культ).
КОЛОДА, -и, ж.; мол. Фригідна жінка.
[Генерал Власов:] Совсем не в
кайф їбать таку колоду / Бєзчувствєн-
ну1 (Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу). СУМС, 208.
КОЛОК, -лка, ч.; студ. Колоквіюм.
БСРЖ, 271; СУМС, 208.
колотися, -люся, -лешся, недок.; крим
!• Давати свідчення (на слідстві, суді).
< •> якщо ми [міліціонери] натиснули
на «об'єкт» і той почав «колотись»,
то в разі потужнішого тиску він
розколеться ще більше (А. Кудін, Як
вижити у В'ЯЗНИЦІ). ЯБМ, 1, 448
2. мол. Признаватися в чомусь. < .> І
хорватки, і румунки, болгарки і навіть
німкені,-неохоче починає «колотися»
Серьожа.—Дорого? — Дорого. Сто
марок за годину... (С. Бортніков,
Карателі); -Коліться, в чому річ! Поки я по
пляшку ходив, щось сталося? (А. Коко-
тюха, Повернення сентиментального
гангстера). БСРЖ, 271.
3. парк., мол. Уводити наркотики за
допомогою шприца. БСРЖ, 271.
КОЛОТУН, -у, ч.; мол , крим. Холод,
мороз. На якусь мить мені стає краще, а
потім знову починається колотун і
голова починає боліти спочатку зліва
направо, потім навпаки і так весь час
(С. Жадан, Біґ Мак). БСРЖ, 271, ЯБМ, і,
448. ¦ Колотун б'є кого, напав на
кого. Хто-небудь сильно змерз. Його бив
колотун від думок, де дістати гроші
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло). ФССГД, 101 ¦ Колотун ганяти
(ловити). Мерзнути, фссгд, 101.
КОЛЬОРОВО, безос-пред., кому; мол.;
несхвальн. Чудово, прекрасно (про
самопочуття). Проходячи мимо деканату,
я наштовхнулася на свого куратора,
який вже вкотре поцікавився, чи
вживаю я наркотичні речовини, на що я
відповіла, що мені й так кольорово
(С. Сорокін, Щоденник наркомана).
КОЛЯ, -і, ч.; мол. Людина, яка уводить
наркотики або пиячить. /, звісно, їс-
ти-пити донесхочу всю ніч аж до
ранку, якщо стане сил втямити, що вже
насправді ранок і «коля», який
дивиться на вас каламутними очима з дзерка-
КОЛЯДУВАТИ
182
КОМСЮК
ла,-це ваше власне відображення
(ПіК, 2002, № 47-48).
¦ Важний коля. Людина, яка має
дорогий імпортний автомобіль. СУМС, 208
КОЛЯДУВАТИ, -ую, -уєш. ¦ Іди
колядуй, мол. Увічлива відмова зробити
ЩОСЬ. СУМС, 208
КОМАНДИР, -а, ч; жрм; жарт.
Звернення до інспектора ДАІ, таксиста,
вантажника тощо. Новий українець
кричить на інспектора ДАІ, котрий
зупинив його на трасі: - Сто дев 'яносто за
годину?! Ні, командир.. Та я ледве
плівся (МЧ, 15.02.200 І). БСРЖ, 272
КОМІ, невідм.; ч.; мол. Комуніст. СУМС,
208
KOMOK, -мка, ч.; мол Комерційний
кіоск, маґазин. БСРЖ, 274, СУМС, 208
КОМП, -а, ч.; комп. і мол. Те саме, що
КОМПУТЕР. <...> гордо почесала
прямо до відчинених дверей вагона, сіла й
поклала комп на коліна (С. Пиркало,
Зелена Маргарита); Інші призи -
передплата на жіночі журнали, сумки й
аксесуари залучають не менше, ніж:
«комп» (ПІК, 2001, № 44).
КОМПЛЮХТЕР, -а, ч.; комп, жрм;
жарт. Те саме, що КОМПУТЕР. Мій
комплюхтер завис.
КОМПОЗИТОР, -а, ч.; мол.; жарт -ірон
Людина, яка п'є лосьйони та
одеколони. СУМС, 208
КОМПОЗИЦІЯ, -іі, ж.; мол/, жарт.-
ірон. Злиття декількох одеколонів в
один з їх наступним випиванням.
СУМС, 209.
КОМПОТ, -у, ч.; мол; зневажл.
Неякісний, неміцний алкогольний напій.
[Мати] заглядає в мою кімнату, радісно
вітається, з підозрічою усмішкою
дивиться на пляшку, каже, що зробить нам
закуску, бо ще повпиваємося. Від
чого? - дивується Риня, від цього
компоту? (А. Дністровий, Пацики).
¦ Компот запохабити, мол. Завадити
просуванню якоїсь справи, виконанню
дії; зіпсувати задоволення. [Річ-
монд:] От лошара, блін, весь
компот запохабила, шкапа довбана
(Б. Жолдак, Голодна кров).
¦ Пор. у мол. жаргоні 1920-х pp.: цимес
і компот -«щось дуже гарне»: їдиш
cimes з нім. Zugemuse - компот, третє
дання при обіді. Горбач 1966, 22
КОМПРА, -и, ж.; журн. Компромат
Цього разу під вогонь «компри»
потрапила Федеральна Служба безпеки - та,
яка виховала теперішнього президента
Росії <...> (ПІК, 2002, № 9).
КОМПРЕСОР, -а, ч ; мол. Охоронець на
ДИСКОТеЦІ. СУМС, 209.
КОМПУТЕР, -а, ч.; комп , жрм\ жарт
Персональний комп'ютер. <...> сідаєш
за компутер і починаєш втирати
читачам, яким боком цю книжку краще в
руках тримать <...> (Кг, 2000, № 4)
БСРЖ, 274
КОМПУТЕРНИЙ, -а, -є; комп.; жрм
Прикм. до КОМПУТЕР. Нічим не
краща за всі ті «атомні віки», «компутер-
ні доби» ...й назва книжки Еріха Гобс-
баума (Кг, 2002, № 1).
КОМСЮК, -а, ч.; крим., жрм; зневажл
Комсомолець. Ми очікували на
автоматів, але на виході метушилося лише
кілька завзятих комсюків,
демонструючи активність (Б. Жолдак, Антикгп-
к0МУНАРИК 1
макс); - Вітаю з прибуттям,-сказала
jfcoema постать чоловічим голосом, за
яким раптово прорізався мажор і ком-
сюк, громадянськії активний і вічно
моложавий, з волоссям на проділ і
збитою набакир краваткою (Ю. Андрухо-
вич, Дванадцять обручів). БСРЖ, 274,
ЯБМ, 1, 452.
КОМУНАРИК, -а, ч.; мол. Комуніст.-
Головне, канєшно [голосувать], шоб не за
комунариків (IL Вольвач, Кляса).
КОМУНЯКА, -и, ч.; жрм; зневажл.
Комуніст; прибічник комуністичної ідеї.
Кореспондентка з радіо запально
пояснювала гостям з-за кордону, хто з усієї
компанії нормальний українець, а хто
прихований комуняка (А. Кокотюха,
Стан війни); Виконання <...> сільських
приписів значно важливіше для її
героїнь, аніж присутність «червоної
гадини» Перше [значення цього припису]
пов'язане з «комуняками», котрі
винищують кращих краян і
ґвалтують землю (Кг, 2001, № 21), ¦ Ко-
муняку на гілляку, жрм. Заклик до
знищення комуністів. Похапцем
нап'явши козацькі вуса і вишиванки, вони
найгучнішс гриміли на численних міти-
нгах і злуках: «комуняку на гілляку»,
про всяк поховавши партквитки в
надійних загашниках (Б. Олійник, Хто нами
править?). БСРЖ, 273; ТСРЯ, 314
кондовий, -а, -є; мол.; зневажл.
Примітивний; несучасний. Кондовий
кришталь у серванті.
КОНДОМ, -а. ч.; мол.; зневажл. Те саме,
Що ГОНДОН. Дівчинку хлопчик у ку-
Щик попер, / там зґвалтувати хотів її
смачно / Пильний спинив його міліціо-
3 KOHCA
нер: / «Ви про кондома забули, юначе!»
(Ю. Луканов, Козюльки); <...> він мій
колега, а в житті кондом... (В.
Цибулько, Майн кайф).
КОНДУЇТ, -у, ч.; шк. Шкільний журнал.
СУМС, 209.
КОНИК, -а, ч.; шк. Двійка, незадовільна
оцінка.
КОНИНА, -и, ж.; мол.; жарт. Коньяк.
БСРЖ, 275, СУМС, 209.
КОНКРЕТНИЙ, -а, -є, мол. Ь Сильний;
який проявляється уповні (про ознаку).
Конкретний мороз.
2. схвальн. Солідний, респектабельний
(про людину).- Вітя конкретний чува-
чок,-Бамбула був однокласником
Неборака і часто пишався цим (К. Моска-
Лець, Вечірній МЄД). БСРЖ, 275.
КОНКРЕТНО, присл.; мол. 1. схвальн.
Добре, як слід. БСРЖ, 275,
2. Точно. Від кожного за «понятія-
ми»9 кожному чисто конкретно (БЗ,
01.06.2001). БСРЖ, 275
3, Сильно. <...> он серед зграйки
підлітків конкретно затягується біломори-
ною < ..> (І. Андрусяк? Шарга); -
Уявімо собі, шо ми вже замочили його.
Конкретно, так, шо пряма дорога в морг
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці); Я все
наше майно в казино програв
конкретно (УМ, 13.02.2001). БСРЖ, 175
KOHCA, -и, ж.; муз., студ
Консерваторія. Приходили <...> студенти коней,
дехто з рокової братії, дехто з
поетичної (В. Неборак, Повернення в Леопо-
ліс); -Дайте хоч 5 гривень, дурно вам
грав чи що... З коней викинули...
(С. Процюк, Викрадені монологи); Ми
заздрили нашим колегам-музикознав-
КОНСЕРВА
184
КОПИТО
цям у консі, у яких вона [О. Забужко]
деякий час викладала естетику <...>
(Kr, 2001, Jfe 13). БСРЖ, 275; СУМС, 209
КОНСЕРВА, -и, ж.; мол.; жарт. Те
саме, що КОНСА. Один знайомий
«естет», перебуваючи у стані
перманентного сп 'яніння, завернув справити малу
нужду до столичної «консерви» (у
пристойних кругах - Національна музична
академія ім П. І. Чайковського, тобто
консерваторія) (ПІК, 2002, № 25-26).
БСРЖ, 275, СУМС, 209
КОНТОРА, -и, ж. 1. мол.Р жрм; зне-
важл. Будь-яка установа. БСРЖ, 276;
СУМС, 209
2. мол. Дитяча кімната міліції. СУМС, 209
3. мол. Компанія. СУМС, 209
КОНТРАБАНДА, -и, ж.; шк.
Контрольна робота.
КОНТРАБАС, -а, ч.; мол Контрабанда.
СУМС, 209
КОНТРОЛЬ, -олю, ч.; нарк. ¦ Взяти
контроль. Пересвідчитися, що шприц
потрапив у вену. Обережно забираю
баян, аби взяти «контроль» (А.
Дністровий, Пацики). СУМС, 209
КОНЧЕЛЙГА, -и, ч. і ж.; мол. Дурна,
нікчемна людина, яка викликає
роздратування. СУМС, 209
КОНЧЕМИР, -а, ч.; мол. Те саме, що
КОНЧЕЛЙГА. сумс, 209
КОНЧЙННИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
КОНЧЕЛЙГА. сумс, 209.
КОНЧЇТА, -и, ж.; мол., зневажл.
Дівчина легкої поведінки. <...> наче
навмисне, валандається з напівспитими
вульгарними -і де він їх знаходить? -
шалавами, марнуючи на цих розмазаних
«кончіт» свою козацьку <...> вроду
(П. Вольвач, Кляса).
КОНЮШНЯ, -і, ж. 1. мол. Те саме, що
ГАДЮЧНИК1. СУМС, 209
2. гірн. Через недбалість гірника незапо-
внений породою простір у середині бу-
тової смуги. Дзендзелівський, 351
КОНЬКЙ, -ів, мн; мол. Крах, кінець
СУМС, 209
КОНЯКА, -и, ж.; жрм; жарт. Те саме,
що КОНИНА. Жінок було у групі аж
дві, а чоловіків — шестеро, так що
основна сума йшла на подвоєння-по-
троєння кави з конякою (О. Думансь-
ка, Ексклюзив).
КОП, -а, ч.; мол., жрм. Поліцейський
Біля Гілтона велика пробка: копи на
мотоциклах перекрили всі під'їзди до
готелю... (С. Жадан, Біґ Мак).
¦ Від амер. розм. сор - «поліцейський»
КОПАТИ, -аю, -аєш, недок., кого; крим
Бити когось. Тюля ще раз з усієї сили
копає його в otcueim... (А. Дністровий,
Місто уповільненої дії); Копати
ще - малоприємно і нецікаво: поверже-
ний не подавав ознак життя (А.
Моравський, Тінь птеродактиля). БСРЖ,
278, ЯБМ, І, 456.
КОПИТО, -а, с, мн. копита, -ит; мол,
крим ; зневажл. Ноги. БСРЖ, 278; ПСУМС,
36. ¦ 3 копит зійти, мол. 1. Стати
нахабним. 2. Відключитися через сильне
алкогольне сп'яніння. 3. Поводити себе
як божевільний. У цей час пацани на
«дев'ятці» нас обганяють і
вириваються вперед. Вони шо, з копит
зійшли? -запитує Риня (А. Дністровий,
Пацики).
КОПІЙКА 1
КОПІЙКА, -и, ч.; авто, жрм. Модель
«ВАЗ-2101» автомобіля марки
«Жигулі» (перша). Роман чаклує над
сплющеним кузовом допотопної «копійки»
(С. Бортніков, Чистильник);-Ну,
врізалася «копійка» в мере <...> (С. Пир-
кало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 278,
ТСРЯ, 333.
КОРА, -и, ж. 1. мол Щось веселе
(оповідь, пригода). БСРЖ, 278, СУМС, 210.
¦ Кори мочити, крим., мол. Веселити
публіку. Кори мочити - жартувати,
смішити кого-небудь (Сленг-лікбезі).
ЯБМ, 2, 42.
2. нарк Процес перед ангідрацією.
СУМС, 210.
КОРАБЕЛЬ, -бля, ч.; нарк. 1. Сірникова
коробка з наркотичною речовиною для
куріння. БСРЖ, 278, СУМС, 210, ЯБМ, 1, 458
2. Доза наркотичної речовини для
куріння, що вимірюється сірниковою
коробкою. КОРАБЕЛЬ - міра (сірникова
коробка) кількості драпу (Синопсис ста-
ніславський необов'язковий) БСРЖ, 278
КОРАБЛИК, -а, ч.; мол. Пестл. до
КОРАБЕЛЬ.- Бабки маєш?
-Маю.-Кораблик? -Кораблик (В. Канюс,
Сентиментальний блюз).
КОРЕФАНг КОРИФАН, -а, ч.\ мол.,
крим Друг, приятель.- У мене,- сказав
Барабаш, виходячи в лівий ряд,- був ко-
рефан... прапорщик, як і я! (Л. Кононо-
вич, Феміністка); Підстрелений мною
«хімік» виявився близьким корефаном
місцевого авторитета М., який при
свідках урочисто пообіцяв, що о/сиття
в мене тепер не буде (С. Бортніков,
Чистильник); До своїх корефанів на
урочисту подію завітав на приватному
> —- корм
таксі школяр з обласного центру (УМ,
26.07.2001); Дружбан-корифан. БСРЖ,
279; СЖЗ, 55 // тільки корефан, крим.
Співучасник злочину. ЯБМ, і, 458
KOPELU, -а, ч., мн. кореші, -ів; крим.,
мол. Давній приятель, компаньйон.
- <...> Кажу тобі, Зуб, і всій компанії:
це ось Дим, Дмитро Гойда, мій кореш
здавна (В. Гужва, Плато над прірвою);
Понесло Нікандрича десятеро корешів
у твідових піджачках <...> (О. Ульяне-
HKO, Сталінка). БСРЖ, 279, СЖЗ, 55; ЯБМ, 1,
458.
КОРЕШОК, -шка, ч., мн. корешкй, -ів;
крим. Постійний спільник. <...> коли
зсутулені дибали під дощем від
комендатури, корешків зголоднілих
закликати пообіцяв <...> (Є. Пашковський,
Безодня). БСРЖ, 279, СЖЗ, 55, ЯБМ, 1, 458
КОРЕШОЧОК, -чка, ч.; мол. Пестл. до
КОРЕШ. Цитатою дня стало
висловлювання засіп. Голови парламенту
Криму Ю Корнілова на адресу депутата
Бартенева- «Це тобі не нафтобаза,
корешочок!» (УМ, 21.04.2001).
КОРЖ, -а, ч. 1. нарк. Осад на стінках
посуду при випаровуванні наркотичної
рідини. Потім [бинт] витягує,
акуратно викручує, а коричневу рідину кип 'я-
тить доти, поки вона не
випаровується й не залишає на стінках миски осад.
Непоганий вийшов «корж:», каже
Коновал... (А. Дністровий, Пацики).
2. мн. коржі, -ів; мол.; жарт. Кросівки.
КОРЖИК, -а, ч.; мол. Музичний
інструмент фірми «Корг». СУМС, 210.
КОРМ, -у, ч.; мол. Заробітна плата. Мась-
ко, 34.
КОРОБКА 1
КОРОБКА, -и, ж. 1. нарк. Те саме, що
КОРАБЕЛЬ. СУМС, 210
2. мол. Негарна дівчина.
3. мол. Автомобіль «Jeep». СУМС, 210
КОРОК, -рка, ч. ¦ Наступити на
корка, жрм. Прийти додому в
нетверезому стані.
КОРОЛЬ, короля, ч. 1. крим. Ватажок
ЗЛОЧИННОЇ Групи. БСРЖ, 281; СЖЗ, 56 //
Авторитетна людина у злочинному
світі. Ховали Бальбузу, короля
кримінального світу <...> (В. Даниленко, Кієвс-
кій мальчик). ЯБМ, і, 461.
2. крим. Той, хто утримує притон
злочинців. БСРЖ, 281, ЯБМ, 1, 461.
3. мол. Лідер якогось колективу,
авторитетна людина у школі, дворі, районі
тощо. Досить кумедно виглядала його
невидатна постать перед цими
місцевими «королями» (В. Гужва, Плато над
прірвою).
4. гом. Відомий гомосексуал. БСРЖ, 281,
СЖЗ, 56
КОРОСТА, -и, ж.; жрм; зневажл.
Дівчина з фарбованим волоссям.
Короста - перефарбована дівчина (Сленг-лі-
кбез2).
КОРЯГА, -и, ж.\ крим; жарт.
Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 282, СЖЗ, 56,
ЯБМ, 1, 462.
КОСАР1, -я, ч.; мол , крим.; жарт.-ірон.
Той, хто намагається уникнути служби
В армії, роботи. БСРЖ, 282, СУМС, 210.
КОСАР2, -я, ч.; мол, крим Тисяча
грошових ОДИНИЦЬ. БСРЖ, 283; СУМС, 210;
ЯБМ, 1, 462.
КОСЕНЬКА, -ої; мол. Те саме, що
КОСАР2.
5 костюм
КОСИТИ, -шу, -сиш, недок. 1. (від чого,
що); мол. Ухилятися від чого-небудь
(як правило, від служби в армії).
Косити армію
2. що; шк. Прогулювати уроки. Косити
хімію.
3. під кого; мол. Наслідувати когось,
намагатись бути схожим на когось -Не
нервуй, коси під дурника й поменше
балакай (В. Врублевський, Замах на
генсека); ІМІТАЦІЯ- це не просто
підробка чи фальшивка. Це-коли сірість
«косить» під яскравий талант (Є. Ко-
ноненко, Імітація); «Косити» під
арійця я не збираюся (С. Бортніков,
Чистильник); <...> кожен з нас - вродливий,
розумний та унікальний. І коли ми
намагаємося під когось «косити», це
тільки шкодить (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ,
283, ПСУМС, 37
4. (під кого, на що); мол., крим. Удавати
з себе хворого; симулювати хворобу
Косити під шизофреніка. Косити на
ангіну. БСРЖ, 283; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462
¦ Косити на вольтонутого, крим
Удавати з себе психічно хворого,
божевільного. СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462.
5. крим. Спекулювати. БСРЖ, 283, СЖЗ, 56
КОСІМО, у знач вигуку. Дуже добре,
чудово. КСМС
КОСТИЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол,
жарт. Іти. СУМС, 210
КОСТЮМ, -а, ч.; крим.; ірон. Труна
БСРЖ, 284, ЯБМ, 1, 464. ¦ КОСТЮМ
СОСНОВИЙ. Те саме, фссгд, 105 Костюм
(бушлат, макінтош) одягти. Померти.
ЯБМ, 1, 464. Дерев'яний КОСТЮМ
ОДЯГТИ, жрм. Те саме, що костюм одягти.
косуха- і
ФССГД, 105 Заробити костюм
сосновий. Те саме. ФССГД, 105.
КОСУ'ХА, -и, ж/, мол. Шкіряна куртка з
застібкою-блискавкою по діягоналі.
<...> байкери змотали прапори <...>,
/ залишилися глянцеві віконця до
чудернацького та принадного світу
«чоперів», косух, трициклів і хаєрів за
вітром (ПІК, 2001, № 18). БСРЖ,
284, СУМС, 211.
КОСЯК, -а, ч. 1. крим., нарк. Цигарка
або самокрутка з наркотичною
речовиною. Реальність така: 5 років тому
людина попробувала «косяк» і уже три
роки, як сидить в «системі» на «шир-
ці» (витяжка з макової соломки) (CM,
09.06.2000). // Дим від такої цигарки.
Але шовково й ти мені тут, / Закусив-
ши подію на серці. /1 вдихати «косяк»
і мазут, /Аз базарю - дурман
оселедців (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ,
284, СЖЗ, 56, СУМС, 211, ЯБМ, 1, 464
¦ Забити (забивати), приколотити
косяк (косяка). Набити цигарку
наркотичною речовиною (травою). Він
забиває косяка й чадить прямо у
туалеті (О. Яровий, Чекання
несподіванки). БСРЖ, 284; СЖЗ, 56, СУМС, 193
2. мол Людина, яка уникає виконання
певних обов'язків, удаючи з себе
немічну, хвору. Здоров'я косяків.
3. мол Двадцять п'ять доларів. Косяк-у
наркоманів «цигарка з наркотиками», у
металістів - 25 $. (Шовгун).
4- Крим, МОЛ КОСИЙ ПОГЛЯД. БСРЖ, 284;
Чабаненко 1992, 2, 205. ¦ Подавати
КОСЯКИ, жрм. Час від часу кидати косий
пОГЛЯД. Чабаненко 1992, 2, 205.
КОЧЕГАРИТИ
КОСЯЧИНА, -и, ж*; нарк Те саме, що
КОСЯК 1. Після виступів Сашка у
голові кумар, як після жирної косячини
(С. Пиркало, Зелена Маргарита).
КОСЯЧОК, -чка, ч.; жрм. Пестл. до КО-
СЯК1. ¦ Забити косячок. Те саме,
що забити косяк. 63 добровольцям, які
мали звичку курити травичку, під час
експерименту вводили ін 'єкції
препарату на кшталт плацебо. Через дві
години їм пропонували «забити косячок»
(ПІК, 2001, № 15).
КОТЁЛ, котла, ч.; муз. Басовий барабан.
СУМС, 211 f
КОТИТИ, котить, недок. ¦ Не котить,
жрм. Не підходить, не личить.-//у як,
гарно?-Не котить. ФССГД, 135
КОТЛИ, -ів, мн; крим, мол Наручний
годинник. А тепер прямо тобі
таємничий Дон Педро Тачка, «Мальборо»,
куртяк за п'ятнадцять лимонів,
котли ще за п'ятнадцять (А. Стасюк,
Дев'ять). БСРЖ, 286; СЖЗ, 56, СУМС, 211;
ЯБМ, і, 466 ¦ Кинь моргала на
котли, втк. Котра година? Кав'юк, 67.
КОЦА, -и, ж.\ мол. Кішка. СУМС, 211.
КОЦАЛКА, -и, ж.; мол. Бійка. ПСУМС, 37,
КОЦАТИ, -аю, -аєш, недок., що; нарк.
Зрізати головки маку й збирати на бинт
молочко. Запитую про них у Васі, той
сміється і каже, що їздили в якийсь
Богом забутий колгосп - коцати, як-
не-як, сезон... (А. Дністровий, Місто
уПОВІЛЬНеНОЇ ДІЇ). БСРЖ, 286
КОЧЕГАРИТИ, безос, кого; мол. Те
саме, що ПЕРТИ Ь Як мене кочегарить,
говорить із опущеною головою (А,
Дністровий, Пацики).
87
КОЧЕРГА
188
КРЁЗОВИЙ
КОЧЕРГА, -и, ж ¦ На кочерзі, мол.;
жарт. Напідпитку.
КОШАК, -а, ч.; мол. Кіт. СУМС, 211.
КРАБ1, -а, ч.; мол. Радянський
карбованець.- Ображаєш! На,- і Тенгіз вручив
їй п'ятдесят «крабів» (Ю. Винничук,
Із «Записок пройдисвіта»),
КРАБ2, -а, ч.; мол. Те саме, що РЕПАН.
Ми виграємо. Вони підставляють свої
голови, ми їм відвішуємо по два
«краби» (А. Дністровий, Пацики).
КРАВАТКА, -и, ж, ¦ Дати під
краватку. Вдарити по Геніталіях. СУМС, 211
Лягти в краватку. Покінчити життя
Самогубством. Дзюбишина-Мельник, 16
КРАВЧУЧКА, -и, ж.; жрм; жарт -ірон
Двоколісний складаний возик для
перевезення речей, продуктів тощо. Бабуся
з «кравчучкою» зітхає і тихо каже ні
до кого: - Зараз такі часи, всі
голодують, треба триматися одне одного,
щоб було що їсточки (Л. Пономаренко,
Невигадані правдиві історії*); Нині вже
на пенсії, вона стояча поряд із возиком
страхітливого вигляду - «кравчучкою»
(День, 26.11.1999). СУМС, 211, ЯБМ, 1,469
¦ Від прізвища президента України
Л. М. Кравчука, під час правління
якого візки набули повсюдного
поширення.
КРАЙНЯК, -у, ч. ¦ На крайняк, мол. У
крайньому разі.-#д крайняк підійде.
(А. Стасюк, Дев'ять); Бог є любов Це
означає, що закохані стають
богорівними, чи, на крайняк, богоподібними?
(Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету); Зазвичай стоплять далекобійників
(приватні авто — це на «крайняк» <...>)
(ПіК, 2001, № 27-28). БСРЖ, 288,
СУМС, 211
КРАКОЗЯБЛА, -бел, мн ; комп Знак @.
Дзюбишина-Мельник, 16
КРАНТИ, безос -пред, кому, чому; крилі,
мол Про безрадісний кінець чогось,
сумні перспективи для когось; крах,
безвихідь. БСРЖ, 289, СЖЗ, 56, ЯБМ, 1, 470 //
крим., жрм Про завершення якоїсь дії,
досить. А тепер перший раз в житті
покохала по-справжньому ще когось і
так, поки коса на камінь не найде, або
хвороби якоїсь не підчепить, або ще
щось її не зупинить! Тому й
кажуть «Людоїдка! Погуляла-і кран-
ти!» (Ю. Покальчук, Те, що на споді)
ЯБМ, 1, 470
¦ 3 рос. просторіччя крант (літ. кран) -
«засувний пристрій для трубопроводу»
ТСРОЖ, 82.
КРАСНЯК, -у, ч ; мол. Червоне сухе
вино. СУМС, 212 // ДєШЄВЄ Червоне ВИНО
БСРЖ, 290.
КРЕЗ А, -и; -и, ж.; мол. Відхилення від
норми в мисленні, поведінці;
божевілля. Той фестивальний фільм - суцільна
креза. БСРЖ, 290, СУМС, 212; ТСРОЖ, 82.
КРЕЗАНУТИЙ; КРЕЙЗАНУТИЙ, -а, -є,
мол. Дивна або божевільна
людина.- Тихо, тихо! Ти що, крейзану-
тий? - позадкував від мене Чарлі
(А. Мухарський, Попса для
еліти); - Частину тиражу тобі дамо.
Подаруєш отим крейзанутим, а
вони-тобі (К. Москалець, Вечірній
мед). СУМС, 212
КРЁЗОВИЙ, -а, -є; мол. 1. Про те, що
викликає ненормальний психічний
стан. Крезова музика. БСРЖ, 291
крЕЗОНУТИСЯ 1
2. Незвичайний; екстраординарний. Кре-
3овий план. БСРЖ, 291; СУМС, 212.
КРЕЗОНУТИСЯ, -нуся, -нёшся, док.;
мол З'їхати з глузду. СУМС, 212.
КРЕЗУШНИЙ, -а, -є; мол. Те саме, що
КРЕЗОВИЙ. СУМС, 212.
КРЕЗЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок;
мол Дивно себе поводити. СУМС, 212
КРЁЙ31, невідм., ч. і ж.; мол. Психічно
ненормальна людина; божевільний
- Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович,
Рекреації); - Крейзі,-подумав я,
дивлячись їй вслід, але згадав про її
пророцтво і замислився (А. Мухарський, Попса
ДЛЯ еліти). БСРЖ, 291.
¦ Від англ. crazy.
КРЕЙЗІХАУС, -а, ч; мол. Психіятрична
лікарня; божевільня. БСРЖ, 291, СУМС,
212
КРЕЙЦЕРИ, -ів, мн.; мол. Гроші. СУМС,
212
¦ Від him. Kreuzer - крейцер
(старовинна монета).
КРЕНДЕЛЬ, -я, ч.; мол.; жарт.
Хлопець, молодий чоловік. І от я
занурилася в інший світ, де всі будинки
чотириповерхові і стоять навколо великого
озера, а на одному з них живе такий
крендель, що нам і не снилося (С. Пир-
кало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 291;
СУМС, 212.
КРИМІНАЛ, -у, ч ; мол. Галаслива
вечірка Сленг-лікбсз4
КРЙСА, -и, ж. 1. тюр., крим., мол.
Людина, яка краде у своїх. БСРЖ, 296, СУМС,
2'2, ЯБМ, 1, 479.
9 КРЙША
2. мол., жрм. Жінка з неприємним
характером і неприваблива зовні. Ну й
крису він закадрив! Юпшовы, 117.
КРИСОДРОМ, -у, ч.; комп.; жарт
Килимок для комп'ютерної «миші».
КРИСЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; крим.;
зневажл. Красти у своїх. Правила ж
співжиття у тюрмі прості' «не кри-
сяч», «поважно стався до сусіда, не
лізь до нього в душу <...>» (Кг, 2001,
№ 7) БСРЖ, 296; ЯБМ, 1, 479
КРИТА, -ої, ж.; крим., тюр., мол.
В'язниця. Може, авторові слід було б
побувати па «критій»? (Кг, 2002, № 33).
БСРЖ, 296; ЯБМ, 1, 479.
КРИТИ, кого, безос; мол. Відчувати
сильні емоції, бути в стані ейфорії. Нам
не треба було наркотиків, нас крило
так, шо хотілося плакати,
сміятися, кричати, катулятися - все нараз
(Л. Дереш, Архе).
КРЙТКА, -и, ж; крим. Те саме, що
КРИТА. В 'язні на «критці» по колу чи
по квадрату ходять (П. Вольвач, Кров
Зухвала). БСРЖ, 296, СЖЗ, 57, ЯБМ, 1, 479
КРЙША, -і, ж. 1. мол., жрм; жарт.
Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296,
Чабаненко 1992, 2, 217 ¦ Криша без
СЬОМОЇ дощечки в кого, жрм. Хтось
дурнуватий. ФССГД, 137. Криша поїхала
[разом з фундаментом] у кого, жрм.
ФССГД, 137. Те саме. Криша потекла
(підтікає, протікає) у кого, жрм Те
саме, фссгд, 137.
\. крим. Зв'язки у владних та
правоохоронних структурах. <...> цей курс
реформ призвів до того, що усі керівники
отримали величезні можливості для
збагачення. А чиновники створюють
КРИШИТИ
190
КРУТЕЛИК
для цього відповідну адміністративну
«кришу» (День, 09.06.2001); Вийшли на
одного офіцера міліції, який надто воює
настирливо нав 'язував своє заступниц-
тво, або, як кажуть в їхньому
середовищі, пропонував їм «кришу» (УМ,
06.06.2001). БСРЖ, 297, ЯБМ, 1, 480
КРИШИТИ, -шу, -шиш, недок. (що);
комп. Самостійно зламувати програмне
забезпечення і змінювати в ньому дані
на свій розсуд.
¦ 3 англ. crash - «розбити,
розтрощити».
КРИШТАЛЬ, -ю, ч, збірн.; мол.; жарт.
Склотара. Останнім часом ця компанія
жила у власному віртуальному вимірі,
де для повної візуалізації було
достатньо здати зранку «кришталь» і
спокійно інсталюватися (УМ, 10.02.2000).
¦ Операція «кришталь». Здавання
порожніх пляшок у приймальний пункт
склотари зазвичай після пиятики. БСРЖ,
655, СУМС, 212.
КРІЛЬ, кроля, ч.; мол. Хлопець. Ти
подивись, який гарний крічь!
КРІПИШ, -у, ч.; мол. Кріплене вино.
СУМС, 212.
КРІПЛЯК, -у, ч.; мол. Те саме, що
КРІПИШ. СУМС, 212
КРІТ, крота, ч.; жрм. Міліціонер, який
працює у метрополітені.
КРОВ, -і, ж. ¦ Кров з носа тече, мол;
ірон Розстебнута ширінка. СУМС, 212
КРОКОДИЛ, -а, ч. 1. мол.; несхвальн.
Негарна дівчина, жінка. Перші дві
панночки, яких він попровадив у наш бік,
видалися безнадійними крокодилами
(Ю. Винничук, Із «Записок
пройдисвіта»); <...> тут варто перевірити, чи
не постійно напідпитку ці чоловіки,
адже терпіти поруч з собою у ліжку
якогось крокодила через жалощі-це
справжня доброчинність, яка може
стати і тривалою (тобто - перетов-
ритись на звичку) (ПІК, 2004, № 10).
2. мол.; авто. Автомобіль «Wolkswagen
Passat».
КРОСАЧ, -а, ч.; байк. Кросовий
мотоцикл, призначений для їзди ґрунтовими
дорогами.
КРОСИ, -ів, мн.; мол. Кросівки.-По цих
фірмових кросах тебе швидко спалять
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ).
КРУЙЗЕР, -а, ч.; байк. Мотоцикл, який
має дуже гарний вигляд, призначений
лише для прогулянок. ^
КРУТЕЛИК, -а, ч ; мол. 1. Те саме, що
КРУТИИЗ. Однак після тридцяти і у
неї з 'явилася потреба в постійному
партнері. Таким незабаром став
Вячеслав Васюта, місцевий «крутелик»
(С. Бортніков, Карателі).
2. Успішний, процвітаючий бізнесмен,
який відзначається зухвалою,
агресивною поведінкою. <...> не пурхаю десь
півнем мокрожопим або не корчуся
по-лоховськи, а в авторитеті
ходжу,- ви навчили, ви людиною зробили,
а не безголовим «крутеликом» < ..>
(С. Бортніков, Карателі); <...> батьки
його були зовсім не крутеликами, а
майже пролетарями. (УМ, 19.05.2001)
// Агресивно налаштована, нахабна,
зухвала людина. Один «крутелик»,
надивившись мордобійних бойовиків, у
бійці вибив око своєму однокласнику
КРУТИЗНА
191
КРУТІСТЬ
(УМ, 24.04.1999). ¦ Катафалк для
крутеликів. Машина «Mercedes-Benz».
Тимчасом машина-холодильник узята
в кільце двома мерсами-бенцами, які в
народі називали катафалками для
крутеликів, прорізувала темінь ночі <...>
(М. Матіос, Бульварний роман).
3. Те саме, що КРУТИК. СУМС, 212
КРУТИЗНА, -и, ж.\ мол.; схвальн. 1. у
знач збірн. Багаті, респектабельні,
процвітаючі люди,-Вся крутизна з'їхала-
ся Тільки ми, як жебраки, приперлися
пішки (А. Морговський, Тінь
птеродактиля).
2. Вищий рівень чогось.-Достану собі
на гражданці твідовий костюм, шузи
на каучуковій підошві і
обов'язково-люльку. Крутизна! - мрійливо
вигукував Студент (П. Вольвач, Кля-
са), - Завтра їдемо в Австрію. Я
зробив тобі візу-він мало не роздушив
своєю крутизною (Смолоскипи, 1997,
№ 2).
КРУТИЙ, -ого, ч.\ крим. 1. Засуджений
авторитетний рецидивіст. БСРЖ, 295;
СЖЗ, 57, ЯБМ, 1, 479.
2. маф. Рішучий, сміливий, безжалісний
член мафіозного угруповання високого
рангу. Щоб чогось досягти - потрібно
бути сильним, нещадним, «крутим»
(С. Бортніков, Карателі). ЯБМ,' 1, 479.
3* -а, -є; мол.; схвальн. Багатий,
респектабельний, процвітаючий (часто
пов'язаний з кримінальними структурами).
- крутийf Встаю вранці впевненим у
с°бі, впевненим в удачі нового дня
^ Гай, Жахи нашого майбутнього);
иявилося, він «крутий» міжнародник,
Має Ффму, тата у верхах, і маму у
верхах, а ще пише музику (Смолоскипи,
1998, № 1); Зараз ніхто, надто крута
базарна молодь, не дотримується
правил (Г. Тарасюк, Покоївка). БСРЖ, 295;
ТСРОЖ, 86; ЯБМ, 1, 479. // -ОГО. Поруч, та
незалежно, мовби і непричетний до
оцієї компанії, твердо ступав крутий:
елегантний костюм, золотий масивний
перстень... (А. Морговський, Тінь
птеродактиля); Був якось один
молодий, зовні схожий трохи на
«крутого», а трохи-на «зека» (Хрещатик,
26.10.1999).
4. мол. Про людину-професіонала.
Судячи по замашках, мужик крутий,
схожий на професіонала (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб). ТСРОЖ, 88.
5. мол.; схвальн. Оригінальний,
екстраординарний.- Тоді ми всі були крутими
авангардистами (В. Неборак,
Повернення в Леополіс); Крутий абсурд.
ТСРОЖ, 88, ТСРЯ, 344.
6. оюрм. Який переходить межі норми в
чомусь. Круті демографічні показники.
¦ Від літер, крутий.
¦ Калька з амер. розм. tough -
«злочинний, хуліганський». Можливий також
вплив англ. cool (у переносному
значенні) - «нахабний, безсоромний».
ТСРОЖ, 87
КРУТИК, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон. Той,
хто вдає з себе багату, респектабельну
людину, але не є нею насправді. КСМС
КРУТІСТЬ, -тості, ж.; жрм. Те саме,
що КРУТИЗНА 1. У дефіциті
автомобілів немає прямої залежності від
моделі чи «крутості» авто.. (ПіК, 2002,
№ 47-48).
КРУТО
192
КУГУТСЬКИЙ
КРУТО, 1. приел.; мол.; схвальн.
Найвищою мірою, дуже сильно. Круто почав
тусуватися. БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 85.
2. приел.; мол.у жрм; несхвальн. Зухвало,
нахабно (про поведінку). Вирвавшись із
лабет соціалістичного табору,
пострадянська людина в особі її найпідпри-
ємливіших екземплярів почала
вибудовувати структури з таким відверто
кримінальним забарвленням, поводити
себе так «круто», що колишні часи
видавалися ледь не райськими (С. Грабов-
ський, Ментальність шпани). ТСРОЖ, 85
3. присл.; мол.; схвальн. Дуже добре.
Круто розслабилися.
4. присл. Неординарно, оригінально.
Кандидат богослов'я-це звучить круто
(УМ, 12.10.1999). БСРЖ, 295
5. у знач, вигуку; мол. Вираження
захоплення, захвату чимось неординарним,
незвичним, тим, що виходить за межі
норми.- Круто! - захоплено вигукнула
дівчина.- А мені такі [документи]
зробиш? (С. Бортніков, Чистильник);
Круто,- подумав Мальчик, заворожений
процесією-мене так ховати не
будуть (В. Даниленко, Кієвскій мальчик).
КРУТЯ К, -у,«/, у знач, збірн ; мол. Те
саме, що КРУТИЗНА2. Найбуйнший
«крутяк» (CM, 15.10.2001).
КРЯКНУТИ, -ну, -неш, док.; мол 1.
Померти. Та ще Сергій Батурін
[постраждав], який трохи не крякнув. Трохи не
вмер тобто (П. Вольвач, Кляса).
2. Випити спиртного.
КСЙВА, -и, ж. 1. крим Записка, лист.
БСРЖ, 298; СЖЗ, 57
¦ Від давньоєвр. kosav - «писати
документ». Фридман, 135
2. крим., мол. Будь-який
функціональний документ (паспорт, пропуск, білет,
довідка тощо). Та воює сама ксива чого
варта, з нею ти ногою відчинятимеш
двері міністра внутрішніх справ і того
дядька, яким ти назвався, коли до мене
дзвонив (В. Шкляр, Ключ) // крим.
Фальшивий документ, що посвідчує
особу. СЖЗ, 57, ЯБМ, і, 481 * У порівн.
Батьківщина красива, неначе підроблена
ксива (І. Павлюк, Чому бувають неко-
ЛЬОрОВІ СНИ). БСРЖ, 298, СЖЗ, 57, СУМС,
212, ЯБМ, 1, 481
КСП, невідм., абрев.; мол.; жарт.
Кабінет Стратегічного Призначення
(туалет).
КСЮША, -і, ж.; мол Дівчина, жінка для
задоволення сексуальних потреб. СУМС,
212.
КУБИК, -а, ч.; авто. Автомобіль
«Mercedes-Benz G».
КУБРИК, -а, ч ; інд -торг. Ятка
приватного підприємця, що торгує на
речовому ринку. Подивись за моїм кубриком,
я піду за брюками
¦ Кубрик - житлове приміщення на
морському судні для команди.
КУГУТ, -а, ч; зневажл 1. крим.
Селянин. БСРЖ, 299, ЯБМ, 1, 483
2. мол. Провшціял. У нас в гуртожитку
одні кугути живуть. БСРЖ, 39
3. жрм Жадібна багата ЛЮДИНа.
Чабаненко 1992, 2, 223
¦ Від польськ. kogut - «півень».
КУГУТСЬКИЙ, -а, -є; жрм. Прикм. до
КУГУТЗ Брось ти свої кугутські
замашки та живи, як усі люди
(Чабаненко 1992).
куКЕР
КУКЕР, -а, ч.; нарк. Подрібнена макова
соломка. БСРЖ, 299
КУКЕРМАНИТИ, -ню, ниш, недок; нарк.,
мол Уживати КУКНАР. Ротік вчиться
курити у Шльоні, Крона розказує, як
він ловко кукерманив там, на
гражданці (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
КУКЛА, -и, ж. 1. крим. Пакунок, що
імітує повноцінний товар (наприклад,
консерви, тканина), пачку грошей. БСРЖ,
299, ЯБМ, і, 484 ¦ Кукла грошова. Па-
кунок паперу, який імітує гроші в
банківській упаковці та використовується
шахраями. <...> підкладали на його
шляху на підлогу магазина
поліетиленовий пакет, крізь прозорий бік якого
проглядались якісь гроші (як потім з 'я-
сувалося-«кукла», пачка папірців,
замаскована під гроші двома справжніми
купюрами) (УМ, 02.06.2000). ЯБМ, 1,484
2. міл Людина, під час побиття якої
бійці загону міліції спеціяльного
призначення відпрацьовують удари. Віктор
Суворов у книзі «Акваріум» пише про
те, що спецназівці відпрацьовують
удари по життєво важливих органах
людини на смертниках, називаючи їх
«куклами» (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці).
3. муз Музичний альбом, що містить
кілька відомих пісень. На професійному
жаргоні сучасні non-альбоми
називають «куклами». Тобто там дві пісні
зверху й знизу,-розкручені на радіо та
TV, а всередині порожньо (О. Скрипка,
День, 17.08.1999).
4« вид Готовий макет або ориґінал-ма-
кет, який ще не подано до друкарні.
13 — 5-1468
193
КУМАР
КУКНАР, -ю, ч.; нарк. Вид наркотику:
чай, заварений соком із макової
головки. СЖЗ, 57
КУЛЬКУЛЯТОР, -а, ч.\ студ. Студент
фізико-математичного факультету.
КУЛЬНО, присл.; мол. Гарно, дуже
добре.
¦ Від англ. cool.
КУЛЬОК, -лька, ч.; мол , студ ; жарт -
зневажл Освітній заклад культури. А
ось Університет культури (кульок, над
яким усі знущались) пішов зовсім
іншим шляхом (День, 08.06.2001); <...>
відновлено Поплавського ректором
«кулька» (ГЖ, 1999, № 35).
КУМ1, -а, ч.\ крим. Оперативний
працівник // Начальник оперативної частини
колонії. Перше побачення з людиною,
яка глумливо називалася Лаврентієм
Паличем, відбулося в кабінеті
Старшого Кума. Так на блатному жаргоні
називають начальника оперчастини
зони (С. Бортніков, Чистильник); Слово
«кум» ось тіїьки Пашку не дуже
подобається Батурін, наприклад, так
називає начальника табору чи, в
широкому розумінні, будь-кого з мусо-
рів - «кумовскіє» (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 301, СЖЗ, 57, ЯБМ, 1, 485
КУМ2, -а, ч. ¦ Кум мучить кого.
1) нарк., мол. Про абстинентний
синдром. БСРЖ, 301, 2) крим. Про поганий
настрій, депресію. БСРЖ, зої, сжз, 57
КУМАР, -у, ч. 1. нарк Наркотичне
сп'яніння. <. > І взагал, стільки горілки,
коли на нелегалі, у себе не увіллють. А
на «кумар» дослідження взагалі не
проводилося <...> (С. Бортніков, Карателі).
Важкий кумар.
КУМАРИТИ
194
КУМПОЛ
2. нарк. Абстинентний синдром,
наркотичне похмілля.- Страшно мені,- не-
сподівано зізнався Кацап.-Я на кумарі.
Всього аж колоте (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 301; СЖЗ, 58, СУМС, 212, ЯБМ, 1,485.
3. крим. Тяжке похмілля після пиятики.
Через хвилин сорок, коли було допито
«кокосовий лікер для мужчін», знову
почався лютий алкогольний кумар
(В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). СЖЗ,
58, ЯБМ, 1, 485
4. мол. Цигарковий дим. Як можна
працювати в такому кумарі? СУМС, 212.
5. мол; зневажл. Людина, яка набридає
іншим дурними й беззмістовними
розмовами. СУМС, 213.
КУМАРИТИ, -рю, -риш, недок. 1. безос,
кого; нарк Про абстинентний синдром.
<...> долбі не долбить /варя не варить
/мовчки облизуєш губи /господи / чого
ж так зранку кумарить? Мало хто в
цьому рубить (І. Бондар-Терещенко,
ПоБТебня). БСРЖ, 301
2. безос, кого; мол. Про бажання спати.
БСРЖ, 301; СУМС, 212
3. кого; мол Настирно чіплятися до
когось, намагаючись познайомитися,
сподобатися. Кумарити подругу. БСРЖ, 301
4. кого; мол. Набридати комусь. <...> це
дуже давня й набридлива звичка, яка
кумарить, наче реклама, яку щодня
крутять по телику (А. Дністровий,
Невідомий за вікном); ...Кумарить мене
це життя, тут я, наче риба, викинута
на берег (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
КУМАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок.
1. нарк. Приймати наркотики для зняття
абстинентного синдрому. БСРЖ, 301.
2. крим., э/срм. Насолоджуватися,
блаженствувати. * Образно. <...> він [ліжник]
пам 'ятає всі зізнання / і спить кумари-
ться в чеканні / він цілу ніч мені
шепоче / про твої губи дупцю очі <...>
(Р. Малко, Шкіци). ЯБМ, і, 485.
КУМАРНИЙ, -а, -є. 1. нарк. Який
перебуває в абстиненції. БСРЖ, 301, ябм, і,
485.
2. мол. Млявий, флегматичний. <...>
вогкість в помешканнях - / кому це може
сподобатись / хіба що який-небудь ку-
марний працівник / міністерства
шляхів сполучення навіть /не вникаючи що
саме сполучають шляхи / його
міністерства <...> виходить в сльотавий
світанок на першу платформу <. >
(С. Жадан, Балади про війну і
відбудову); <...> з вулиць і кав'ярень зникає
кумарний міддл-клас <. .> (С. Жадан,
Біґ Мак); Ти якийсь сьогодні кумарний
КУМАРНЯ, -і, ж.; мол., жрм Притон
наркоманів.
КУМПЕЛЬ, -пля, ч.; мол. Товариш. Бап-
заїв крахций кумпель - Сергій Мокша,
який усім представлявся як Дощ-
знайшов безтямного Юрка у квартирі
на кухні (Л. Дереш, Культ).
¦ Від польськ. розм. kumpel
-«приятель».
КУМПОЛ, -а, ч 1. крим, жрм Голова
¦ Дати по кумполу, кому. Ударить
когось по голові. А ти, мать твою, куди
ліз?! - закричав він щосили.- Такими
мало вас вішати! Жабовози
прокляті!-Андрія особливо образило оте
«жабовози». Дати б монтировкою по
кумполу, щоб знав, як перед собою
дивитись (А. Дімаров, Містечкові істо-
КУРВА 1
pif). БСРЖ, ЗОІ; СЖЗ, 58, ЯБМ, 1, 486. ¦ По-
гладити по кумполу, крим. Те саме.
СЖЗ, 81.
0 3 їдиш: kepel, контаміноване з купола.
Горбач 1966, 25
2. Л*ОЛ Лоб. ПСУМС, 39; СУМС, 212
КУРВА, -и, мн. курви, курв, курвів. 1.
ж; крим., мол., жрм. Жінка легкої
поведінки; повія. Напомаджена без міри
і смаку, однозначно - курва професійна
(А Морговський, Смерть у Золотих
Пісках); Одного разу ж цілком випадково
довідалася, що її Макс дас «уроки
музики» її колезі - жінці молодій, з
однозначною репутацією курви, яка
проплавила своєю непогамовною хіттю і
Крим, і Рим, і мідні труби (С. Йовенко,
Хіба ти вбивця?); <...> кічька разів
навіть зупинявся біля курвів, які стояли
на кожному перехресті в бііих
панчохах, шкіряній амуніції та висота
гренадерських чоботях, тримаючи в руках
великі парасольки (С. Жадан, Біґ Мак).
БСРЖ, 302, ЯБМ, і, 487. * Образно. А
весна, взагалі, вже по нишпорках, курва,
пішла (О Ільченко, Світовид, 1994,
№ 1).
2- ж ; крим Коханка- Чого ти там
ліжком рипиш, крутишся <...>? - Та оце
°к рахую, скільки у мене за жисть
type було,-відповідаю скоренько <...>
(В. Дрозд, ЖИТТЯ ЯК ЖИТТЯ). ЯБМ, 1, 487.
КУРВЛИЙ, -а. -є; жрм; несхвальн.
Остогидлий, немилий. Вона [ніч]
надихає смерть. Вона чарує, бо знаєш,
Щ0 з неї починається оте курвле otcum-
/Пя (О Ульяненко, Ізгої).
13*
5 КУРСАК
КУРДУПЕЛЬ, -пеля. 1. ж.\ крим. Жінка
низького зросту з великими стегнами.
ЯБМ, 1, 487.
2, ч.; мол. Чоловік низького зросту.
...Сєрий-він був низьким, наче
придушеним надмірною гравітацією,
косооким курдупелем-встав із насиджено-
го місця (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці). СУМС, 214.
КУРДЮК, -а, ч.; мол. Великий живіт.
СУМС, 214
КУРКА, -и, ж,; мн. кури; мол., жарт.-
ірон. або зневаоюл. Дівчина. Кури,
тобто дівчата, снували одна перед одною
як на подіумі (О. Ульяненко, Рецидив).
БСРЖ, 302, СУМС, 214
КУРКУЛЯТОР, -а, ч.; мол ; жарт
Калькулятор.
КУРНУТИ, -ну, непі, док.; парк
Викурити цигарку з наркотичною речовиною
(наприклад, марихуаною). Я зараз
трохи курну і покину геть цю землю
(В. Канюс, Сентиментальний блюз).
КУРОЧКА, -и, ж.; мол Зменш.-пестл. до
КУРКА. Іноді він сам виходив з
курочками і пускався справжнього
українського гопака (О Ульяненко,
Рецидив);- А ця курочка звідки?-З першої
сторінки «Плейбоя»,-м'яко
посміхаючись висловив припущення сивий
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло).
КУРС, -а, ч. ¦ Бути в курсах, мол.; міл.
Бути обізнаним у чомусь. ...наприклад,
я в курсах, хто в моєму будинку продає
смагу... (А. Дністровий, Пацики). Не в
курсах. Бути необізнаним у чомусь.
КУРСАК, -а, ч.; студ. Курсова робота.
КУРТЯК
196
КУЧМОВОЗ
КУРТЯК, -а, ч.; мол. Куртка. ... я в кур-
сах, ... де на трасі за містом
найбільше товклося поляків, котрі продавали
катони, куртяки, .жуйки, презики...
(А. Дністровий, Пацики).
КУРЯТИНА, -и, ж, збірн. Куриво.
СУМС, 214
КУРЯТНИК, -а, ч. 1. тюр. Жіноча ВТК.
БСРЖ, 303, ЯБМ, 1, 489
2. мол., крим. Жіночий гуртожиток.
БСРЖ, 489
3. жрм\ ірон Колектив-Про який
курятник він згадував? - спитав Пилипенко
Щоки Терпила вкрилися рум 'янцем- То
в нього слівце таке Курятник - тобто
колектив Не тільки наш, Андрію Пла-
тоновичу <...>.- А хто ж півень,
даруйте, він, чи що? (В. Гужва, Рай).
КУСОК, -ска, ч. 1. мол., жрм. Тисяча
грошових одиниць.- Скільки «кусків»9
За те, що пропишеш? — Три
тисячі,- сказав я... (А. Дімаров, Містечкові
історії);-По п'ятдесят
кусків,-випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб); - Коли б така краля упала з
неба просто до мене в ліжко, я б
кілька кусків би віддав за одну ніч (В. Си-
чевський, У кожного своє пекло). БСРЖ,
303, СЖЗ, 58, СУМС, 214, ЯБМ, 1, 489
2. арм. Прапорщик. Посеред плацу
стоїть капітан якогось там рангу. Кого
нього кусок з мегафоном - кричить
прізвища й імена (Р. Кухарук, Любити
хлопчика). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39. // тюр.
Контролер-прапорщик у ВТК. БСРЖ,
303, СЖЗ, 58, ЯБМ, 1, 489
КУТ, -а, ч ¦ Півнячий кут, крим.
Камера чи кут у ній або бараці, де
знаходяться пасивні гомосексуали. Або він
завалить цю руду «падлу», або свої ж
кинуть у півнячий кут, і тоді... (В. Сиче-
вський, У кожного своє пекло). П'ятий
кут, крим. 1) Жорстоке побиття на
допиті. БСРЖ, 609, ЯБМ, 1, 266 2) БЄЗПЄЧНЄ
МІСЦе ПІД час бІЙКИ. БСРЖ, 609, СЖЗ, 87
Шукати п'ятий кут, жрм. Шукати
безпечне й затишне місце під час
колотнечі, сварки тощо. Ігор не
втримається від спокуси і шукатиме «п'ятий
кут», де йому ніхто не перешкодить
слухати приймач (С. Бортніков, Чисти-
льник-2).
КУТУЗОВ, -а, ч.; мол Одноока людина
СУМС, 214.
КУХНЯ, -і, ж:, мол. Барабанна
установка. СУМС, 214. ¦ Не ПрИ КуХНІ, МОЛ
Не в курсі справи.
КУЧ М A3 И К, -а, ч.\ жрм. Те саме, що
КУЧМОВОЗ. Від комбайнів, мати
Божа, навіть коліщатка всякі
повідкручували, поробили «кравчучки» та «куч-
мазики» та й подалися по спекуляціях
(Г. Тарасюк, Дама останнього лицаря)
КУЧМАК, -а, ч.; жрм; жарт. Президент
України Л. Д. Кучма.
КУЧМА-СТАР, невідм., ч.\ жрм; ірон
Компанія і мобільний зв'язок «Ки-
Їв-Стар».
КУЧМОВОЗ, -а, ч.; жрм; жарт-ірон
Двоколісний возик для перевезення
пакунків з одягом, речами. Дратує
кожен рух п 'ятдесятирічної тітки
навпроти, ще й із гігантським кучмовозом
(С. Процюк, Там, де поплутано
кольори); Катя непомалу здивувалася, коли
до «Абзацу» було закочено «кучмовоза»
з двома коробками од телевізора <...>
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
куЧМУЧКА 1
щ Утворено за аналогією до КРАВЧУЧ-
КА. Від прізвища Президента України
д. Д. Кучми, під час правління якого
візки набули повсюдного поширення.
КУЧМУЧКА, -и, ж.; жрм; жарт.-ірон.
Те саме, що КУЧМОВОЗ.
КУЧУМЙЛО, -а, ч.\ жрм; зневажл. Те
саме, що КУЧМАК.
ЛАБА, -и, ж. 1. крим., мол Музика. У
цього нового гурту непогана лаба, але
слабі тексти (ПСУМС). БСРЖ, 305, СЖЗ,
58, СУМС, 215; ЯБМ, 1, 492
2. студ., гик. Лабораторна робота. БСРЖ,
305
ЛАБАНДЖОС, -у, ч.\ мол Те саме, що
ЛАБА1. СУМС, 215
ЛАБАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. муз.,
крим Грати на музичному інструменті;
виконувати музичний твір. А й славно
лабаєте, хлопці, були б-сте здорові!
(О. Забужко, Новий закон Архімеда);
<...> він законнослонорождєнний /
фольк лабає для діяспори <...> (В,
Цибулько, Майн кайф). * Образно. Ох,
хіба ж- не так само-/як в танці, в
повільному трансі / Ти «лабала» колись
непотрібні нікому слова?.. (О. Забужко,
Диригент останньої свічки); Звичайно,
сумнів - оптимальний янгол, / Коли
перед очима мертвий сад, /Де з
падолистом Бог лабає танго (А. Дністровий,
На смерть Кліо). БСРЖ, 305; СЖЗ, 58;
СУМС, 215, ЯБМ, 1, 492
ЛАБАТИ
КУШЕТКА, -и, ж. ¦ Ясно без кушетки,
мол. Усе зрозуміло. Старий Чар-
лі-Джо перестає розуміти гумор, по-
думки фіксували вони, усе ясно й без
кушетки: до побачення, Чарлі, ти влип
як муха <...> (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів).
І 2. що. Грати музику на якомусь заході
(шоу, весілля, похорон та ін.). <...> з
півроку тому він і клавішник з їхньої
контори їхали з цією жінкою із Троянова,
де вони два дні «лабали» весілля
(В. Врублевський, Замах на генсека);
Однак Стінг був не першим, хто
влаштовував концерти між: пірамід
Приміром, на тому ж майданчику «лабав»
своє феєричне шоу Жан-Мішель Жар у
ніч настання 2000 року (УМ, 15.05.
2001). ¦ Жмурика лабати. Див.
ЖМУРИК. Лабати хацен, муз. Грати
на весіллі. СУМС, 272 Лабати Шопена,
крим. Хоронити когось.-Хана!-пробі-
гся нервово по кімнаті.- Я йому злабаю
Шопена! (Г. Цимбалюк, Останні
проводи). СЖЗ, 58, ЯБМ, 1, 492.
¦ Слово лабати у значенні «грати»
побутувало в мові харківських сліпих
музикантів («невлів»).
3. мол. Працювати (про техніку, робота
якої супроводжується шумом). Старий
холодильник ще лабає, але дуже скоро
І заглухне. СУМС, 215
л
Л
ЛАБУДА
ЛАБУДА, -и, ж.; мол , крим.; зневажл
1. Щось недостойне уваги, несерйозне.
Отож: я ще дописала трошки лабуди,
потім віднесла цю статтю
літредактору <...> (С. Пиркало, Зелена
Маргарита); Інна Ф., дивлячись чергову «ла-
буду» [серія], коментувала події на
екрані уголос (CM, 31.08.2001). БСРЖ, 305;
ТСРЯ, 349
2. Нетямуща людина. БСРЖ, 305, СЖЗ, 58
ЛАБУХ, -а, ч.; муз., крим.] зневажл.
Музикант. Ти зненацька збагнеш- /
диск-жокей, цей розкошланий лабух,-/
То насправді твій кревний, / во людях і
музиці, брат (О. Забужко, Диригент
останньої свічки); Оксанка не
ображається, коли її улюблених лабухів я
називаю.., Погано називаю (УС, 2001, ч.
25); // Музикант, який заробляє на
життя грою в ресторанах. Є досить мудре
прислів'я в ресторанних лабухів
«Поспішай повільно» (УМ, 03.02.2000).
СЖЗ, 58, СУМС, 215, ЯБМ, 1, 492
ЛАБУШНИЙ, -а, -є; муз.; зневажл
Пов'язаний з музичною діяльністю як
заробітчанством. Який може бути
контракт з сільським вчителем,
котрий, окрім своєї лабушної практики,
світа білого не бачив? (МТ, 1999,
№ 4); Лабушний досвід.
ЛАВЁ, ЛОВЕ, невідм., с, збірн.; крим,
мол. Гроші-Я завжди казав, що два
чоловіки, у яких єсть пістолет і п 'ять
тисяч лаве-неправі <...> (П. Вольвач,
Кляса); <...> великодушно виділяє
нещасній дитині дещицю «лаве» на новий
одяг <...> (Кг, 2001, № 3). БСРЖ, 306,
СУМС, 215 // Крим. Прибуток. ЯБМ, 1, 493
198 ЛАЖАЙЛО
¦ 3 циган, мови. Слово у формі лавий
побутувало в укр. арґо XIX ст
ЛАВКА, -и, ж. ¦ Гріти лавку, спорт
Перебувати на лавці штрафників.
ЛАВУХА, -и, ж, збірн; жрм. Те саме,
що ЛАВЕ. У злодіїв вилучили гаманець
з лавухою (Телеканал «Інтер», 1999 р )
ЛАЖА, -і, ж.\ несхвальн 1. крим
Брехня, вигадка. БСРЖ, 306, СЖЗ, 59, ЯБМ, і,
496
¦ Від рос. лажий - «спритний,
виверткий». БСРЖ, 307. Фонетичне
перекручення слова ложь. ТСРОЖ, 94
2. мол. Те, що низько оцінюється;
низької якости. Вражень - нуль,
емоцій-так само Насолоди нема Лажа
(Кг, 2001, № 19). БСРЖ, 307,
3. мол Прикрість.- Знімай Здається, у
тебе з коліном повна лажа (А. Мухар-
ський, Попса для еліти); Чомусь така
лажа, що, як читачі хочуть,-то
видавці не можуть. І навпаки.
4. муз. Фальш, неточність у виконанні
музичного твору. Єдина, так би
мовити, «лажа» полягала у якості звуку
філармонії, звукорежисери не врахували
специфіку акустики зали... (МТ, 1999,
№ 18). БСРЖ, 307, СУМС, 215
ЛАЖАВИЙ, -а, -є; жрм Про людину,
схильну до обману, ненадійну.
Валентина з докором глипнула на свою ла-
жаву подругу (Б. Жолдак, Спокуси)
СЖЗ, 58
¦ Див. ЛАЖАТИ1.
ЛАЖАЙЛО, -а, с. і ч.\ мол.; несхвальн
Ненадійна людина.
ЛАЖАТИ 1
ЛАЖАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. кого;
крим. Обдурювати когось, бсрж, 307;
СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 496.
2. муз., крим.; несхвальн. Грати неточно,
фальшивити. <...> чуєте, як лажають
ці придурки в кирзових чоботах? Ці йо-
бані австрійські панщ які вважають,
що схопили свого довбаного господа
бога за бороду, чуєте, як хриплять їхні
колонки? (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ,
307, ПСУМС, 40, ЯБМ, 1, 496
3. мол.; несхвальн. Робити щось
неправильно, помилятися. Комп 'ютер почав
лажати. БСРЖ, 307, СУМС, 215.
4. кому; мол. Завдавати комусь клопоту,
робити неприємні речі.
ЛАЖАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.
1. Проявляти свої здібності не
найкраще Лажатися на екзамені. БСРЖ, 307
2. муз; несхвальн Помилятися при
виконанні музики; фальшивити. БСРЖ, 307
ЛАЖЛО, -а, січ.; мол.; несхвальн. Те
саме, що ЛАЖАЙЛО,
ЛАЖОВИЙ, -а, -є; мол., крим;
несхвальн Поганий, кепський; невдалий.
< . > мова взагалі не про всі ці лажові
літературні розклади <...> (С. Жадан,
Маскульт); Лажовий концерт.
Лажовий настрій. Лажова поїздка. БСРЖ,
307, СУМС, 215; ЯБМ, 1, 496.
ЛАЖОВО, присл., безос.-пред.; мол.;
несхвальн. Погано, кепсько. Лажово він
грає на гітарі. Лажово на душі. БСРЖ,
307, СУМС, 215
ЛАЖОНУТИ. -ну, -неш, док. {кого); мол.
Навмисне зробити комусь
неприємність. СУМС, 215.
ЛАПША
ЛАЖОНУТИСЯ, -нуся, -нёшся., док.;
мол., крим. Помилитися, зробити
дурницю; вскочити в халепу. БСРЖ, 307,
СУМС, 215; ЯБМ, 1, 496.
ЛАЖУК, -а, ч.; мол.; несхвальн. Людина,
яка завдає прикрості, неприємності.
ЛАМАТИ, -аю, -аєш, безос. (кого); мол.
Комусь дуже не хочеться щось робити.
Та заробляти їх [гроші] у поті чола
свого заброду, як у них висловлювались,
дуже «ламало» (М. Тарнавський,
Міські мотиви); їх «ламає» «тусовка»,
їм світитись - «облом» (Г. Безкоро-
вайний, Західний вітер). СУМС, 215.
¦ Пор. ОБЛОМЗ.
ЛАМПОЧКА, -и, ж. ¦ До лампочки,
крим., жрм. Байдуже, все одно.-Де
вони [двері] взялися, мені до
лампочки,- сказав Шурка, ще раз проміряючи
двері і вікно, щоб зайве не різати
(В. Шевчук, Місяцева зозулька із
ластів'ячого ГНІЗДа). СЖЗ, 36, ЯБМ, 1, 283
ЛАНДИШ, -а, ч.; мол. Кінець, крах. Дзю-
бишина-Мельник, 15
ЛАПА, -и, ж.; крим Хабар. БСРЖ, 309,
СЖЗ, 59, ЯБМ, 1, 458. ¦ Давати / дати на
лапу кому; крим., жрм Давати хабара.
Це ті ж гроші, які щомісяця отримує
на лапу комендант, дозволяючи їм
підпільне існування серед будівельників
(О. Думанська, Ексклюзив). БСРЖ, 309,
ФССГД, 143, ЯБМ, 1, 256
ЛАПША, -і, ж. 1. крим. Ланцюжок для
медальйона. БСРЖ, 310, СЖЗ, 59; ЯБМ, 1,
500.
2. крим.; жарт.-ірон. Кримінальна
справа. СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500
99
ЛАПШАТИ
200
ЛАХАТИ
3. крим., мол.; несхвалън. Брехня, обман.
БСРЖ, 310, СЖЗ, 59, СУМС, 216, ЯБМ, 1, 500
¦ Вішати лапшу. Див. ЛОКШИНА.
4. крим, мол; несхвалън. Балакуча
людина; ошуканець БСРЖ, 310, сжз, 59,
ЯБМ, 1, 500
ЛАПШАТИ, -аю, -аєш, недок. (кому);
мол Обманювати когось; брехати
комусь. Не слухай його, він лапшас. СУМС,
216
ЛАПШЙТИ, -шу, -шйш, недок (кого);
крилі.; несхвалън Обманювати когось.
БСРЖ, 310, СЖЗ, 59, ЯБМ, 1, 500
ЛАРИСА, -и, ж.; гірн. їжа, яку шахтарі
беруть з дому. ¦ Іти до Лариси.
їсти їжу, ВЗЯТу 3 ДОМу. ФССГД, 144.
ЛАСТИ, ластів, мн 1. крим, мол.;
жарт. Ноги. БСРЖ, 310; СЖЗ, 60, СУМС,
216, ЯБМ, 1, 500
2. крим.; жарт Руки. БСРЖ, 310, ЯБМ, 1,
500
3. мол Крах, кінець; невдале
завершення справи. <. > пацан так скоро не
відмажеться, ходив, ходив, сміявся,
блатував, а тут-хлоп1-і ласти
(А. Дністровий, Пацики). СУМС, 216
¦ Ластами ворушити, жрм Виявляти
активність у чомусь; енергійно діяти.
Хочете вижити - ворушіть ластами,
створюйте сайти, вибудовуйте
портали, скачуйте і запускайте
інформацію або ж дезінформацію (УМ, 2001,
ч. 22). Ласти (ластоньки)
склеїти (відкинути, завернути, звернути,
здвинути, клацнути, ляснути,
скласти, сплести), мол., жрм; жарт.-ірон
Померти, загинути. Раз я знічев'я
назвав його «дедом»; коли ти запитала,
чому по-російськи, я відповів, що це від
англійського «dead»-адже він уже
майже труп, і як не сьогодні, то
завтра відкине ласти (О. Довженко, Я
кохаю музику). БСРЖ, 310, ПСУМС, 40,
ФССГД, 112
ЛАТИНА, -и, ж.; мол
Латиноамериканська мелодія. СУМС, 216
ЛАФА, -и, ж.; крим , мол.; схвальн.
Блаженство, удача, везіння, безтурботне
життя. <...> відпочинеш від стройової,
від нервових недомагань, повір, не
кожному подібна лафа світить <. >
(Є. Пашковський, Безодня); Минулася
лафа * Образно <.. > шляк трафив у
шахту, а тут - лафа / вугілля, кайдани
і аква віта (А. Коваленко, Молоде
вино). БСРЖ, 311, СЖЗ, 60, СУМС, 216, ЯБМ, 1,
501
¦ Від тат. алафа - «пайок, фураж для
коня; платня» (за Владіміром Далем).
Пізніше вживалося переважно у
значенні «удача в картах, щастя, талан,
несподівана радіСТЬ». Елистратов, 261
Л АХ, -а ¦ Дерти лаха, мол., жрм; зах
Сміятися. Минув час героїв Навіть
таке нещастя, той Долганов, муж: паш
Станікової, дере лаха з опозиції
(Поступ, 2001, № 66). СУМС, 216.
ЛАХАТИ, -аю, -аєш, недок (з кого),
мол.; зах. Сміятися. СЕМІНАР -
зводиться до трьох моментів <...> Другий
[момент] - прикалування з якогось Васі,
який виходить відповідати за вчасним
бажанням і не може двох слів докупи
зліпити Лахаєш по повній програмі
(Синопсис станіславський
необов'язковий); ...Чого лахаєш, то є страшна
драматична мить! (К. Москалець,
Вечірній мед).
лахва і
щ Від їдиш-нім. lachen - «сміятися». Гор-
бач 1966, 36 Слово було відоме укр. арґо
XIX ст.
ЛАХВА, -и, ж.; жрм\ схвальн. Те саме,
що ЛАФА, Оце лахва! Ми й не думали,
що тут стіки кавунів росте! Чабаненко
1992, 2, 244
ЛАХУДРА, -и, ж.\ жрм\ зневажл.
Повія; жінка легкої поведінки. Вибігав Га-
дан, <...> ліричних героїнь називав
курвами й лахудрами.. (О. Яровий,
Чекання несподіванки); - Щось у ній є. Таке,
що навіть переважує острах. Скоро
вже й Мулік вийде, а я все не відірвусь
від цієї обманної лахудрі (П. Вольвач,
Кляса). Чабаненко 1992, 2, 245
ЛЕВЕ, невідм., с; мол Те саме, що
ЛАВЕ.
ЛЕЙБА; ЛЕЙБЛА, -и, ж.; крим., мол.
Фірмова етикетка. Гриня - непоказний
підліток у засмальцьованих джинсах і
в рекламній майці місцевого
виробництва, що брижилася на вузьких грудях,
не даючи можливості прочитати ви-
линялий текст, скопійований чи з
пачки сигарет, чи з якоїсь з фірмової
наклейки «лейбл», зусиллям народної
етимології перейменованої в «лейбу»
(В Гужва, Плато над прірвою); Тоді
вашою метою буде продемонструвати
фірмову лейблу, і це вже легше
зробити зі сторонньою допомогою <...>
(С. Пиркало, Зелена Маргарита).
¦ Від англ. label БСРЖ, 312, сжз, 60
ЛЕЙБИК, -а. ч.; мол., жрм. Піджак.
ЛЕОНІД, -а, ч. ¦ Леонід Данилович,
мол; жарт. Цигарки «LD».
* Від імені та по батькові Президента
України Л. Д. Кучми A994-2004). Лео-
1 ЛЕСБУХА
нід Макарович, мол.; жарт Цигарки
«LM». У мене «Леонід Макарович» є
¦ Від імені та по батькові президента
України Л. М. Кравчука A991-1994).
ЛЕПІНЬ, -пеня, ч.\ крим., мол Піджак.
Кльовий лепінь, дай поносити. БСРЖ,
313, СЖЗ, 60, СУМС, 216, ЯБМ, 1, 505
¦ Слово прийшло в рос. мову з офенсь-
кої, де означало «хустка»; пов'язане,
ймовірно, з церковнослов'янським
лепота - «краса»: жіночі платки
розписувалися візерунками.
ЛЁСБ1, невідм, ж.; мол. Те саме, що
ЛЕСБОС.
ЛЕСБІЙКА, -и, ж; мол Те саме, що
ЛЕСБОС. Якби вони були лесбійками,
то я, не задумуючись, класифікував би
їх за сексо-культурними критеріями як
«активна» і «пасивна». Але ці
субстанції не могли бути лесбійками (М. Бри-
них, Голосіння з-під снігу); [Митчи-
н я: ] Годі про це, Ти лесбійка? [На*
стя:] Ні, (Б. Жолдак, Голодна кров).
ЛЕСБО, невідм., ж.\ мол. Те саме, що
ЛЕСБОС. Лесбо не лесбо, гомо не го-
мо, кожен кохати хоче законно... (ПІК,
2002, № 37).
ЛЕСБОС, -а, ж; мол. Лесбіянка. <...>
чи тільки одні страждальники,- ніжні
хутрові тварини, лесбоси і гомосе-
ки,- прагнуть вашого милосердя і
волають про захист? (Є. Пашковський,
Щоденний жезл). БСРЖ, 314
ЛЕСБУХА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ЛЕСБОС. Ця думка серед цих білих стін
так мене вразила, що я готовий був
трахати цю лесбуху три дні підряд,
ЛЕТЬОША
202
ЛІБРАРНЯ
що б вона мені не запропонувала...
(О. Ульяненко, Ізгої").
ЛЕТЬОША, -і, ч.; арм. Лейтенант. СУМС,
216
ЛЄНІНГРАДКА, -и, ж.\ мол. Маленька
доза алкоголю. СУМС, 216
¦ Ймовірно, пов'язане з поняттям
«хлібна пайка вагою 125 г», що
видавалася раз на добу мешканцям
Ленінграда під час блокади міста у Великій
Вітчизняній війні Радянського Союзу
A941-1945).
ЛЙБА, -и, ж. ¦ Либу гнути (давити),
мол. Посміхатися. Вона постійно либу
гне. Либу тягти, жрм. Те саме. ФССГД,
145
ЛИГАТИ, -аю, -аєш, недок., що; жрм
Пити алкогольні напої*; пиячити.
Молодий вдівець запив. Лигав карбітний
самогон, проклинаючи усіх і вся (А.
Моравський, Смерть у Золотих Пісках).
ЛИГНУТИ, -ну, -нёш, док.; що; жрм.
Випити спиртного. Ми лигнули коньяк,
позадиравши голови, мов собаки, й мені
трохи попустило (Л. Кононович,
Феміністка); Традиційний, добре
випробуваний метод - лигнути і забутися
(А. Морговський, Тінь птеродактиля).
ЛИЖА, -і, ж., мн. лижі, лиж; моч. Нога.
¦ Стати на лижі, тюр., арм.
Здійснити втечу з місць ув'язнення, з
військової частини. ...Нічого, я тут довго
не стирчатиму. Дочекаюся етапа-і
«стану на лижі»... Ось тоді і виверну
навиворіт всю цю ментовську
Контору... (С. Бортніков, Літературний
проект «Спецагенти»). БСРЖ, 325; ЯБМ, 2,
380
ЛИЗЬБІЯНА, -и, ж.; мол ; жарт
Лесбіянка.
ЛИМОН, -а, ч. 1. крим. Коштовний
камінь. БСРЖ, 509, СЖЗ, 60, ЯБМ, 1, 509
2. жрм. Мільйон грошових одиниць
Звісно, кожен із зірок динамівської
основи коштує мільйони доларів.
Андрій Шевченко - взагалі всі ЗО «лимонів»
«зелених» (УМ, 23.04.1999). БСРЖ, 509,
СЖЗ, 60, СУМС, 216, ЯБМ, 1, 509.
ЛИНЯТИ, -яю, -яєш, недок; крим., моч
Іти, зникати, утікати, звичайно тихо й
непомітно. СЖЗ, 60, Югановы, 124. ¦ Ли-
няти в нору, крим. їхати додому, сжз,
60
Л И ПУХА, -и, ж.; мол. Фальшиве
посвідчення.
ЛИС, -а, ч ¦ Білий Лис, пол.; жарт
Президент Грузії Е. А. Шеварднадзе
«Білий Лис» (так іноді називають
Шеварднадзе) впевнений, що Тбілісі дасть
собі раду в Панкісі сам - без допомоги
Кремля (ВЗ, 06.08.2002). Хитрий Лис,
жрм; жарт. Президент України
Л. М. Кравчук. Кравчук завжди мав
імідж «хитрого лиса», й у
внутрішніх розкладах у СДПУ(о)
намагається одержати по максимуму (ПіК,
2004, № 2).
ЛИСИЙ, -ого; втк. Лампочка. Кав'юк, 65
ЛИЧИНКА, -и, ж. ¦ Відкласти
личинку, мол.; жарт. Сходити в туалет.
СУМС, 217
ЛІБРАРНЯ, -і, ж.; мол., студ
Бібліотека.- Ти зараз додому?-Ні, я в лібрар-
ню.
¦ Від англ. library.
ЛІВАЙСИ 1
ЛІВАЙСИ, -ів, мн.; мол. Джинси фірми
«Levis». Він, хоч і керує невеличкою
приватною рекламною агенцією, проте
вбирається в майку, «що на ній Снупі
обнімається з дошкою для
віндсерфінга, старенькі, набіло запрані „лівайси "
й забрьохані тенісні черевики» (Кг,
2001, № 18). БСРЖ, 315.
ЛІВАК, -а, ч.\ пол, мол., жрм.
Представник політичних сил лівого
спрямування. СУМС, 217.
ЛІЖКО, -а, с.\ шк.\ жарт. Погана
оцінка
¦ Гра англ. слів bad- «поганий» і
bed- «ліжко».
ЛІМІТА, -и, ж., збірн.; жрм\ зневажл
A960-80 pp.). Люди з периферії, які
отримали право на проживання і
прописку в столиці чи іншому великому
місті в обмін на непрестижну, низько-
оплачувану роботу. Тепер уже немає
поняття «лімітна прописка». А
проіснувала «ліміта» понад 20 років (ПІК,
1999, № 31). БСРЖ, 316; ТСРОЖ, 95.
ЛІНЗИ, лінз; мол. Окуляри.
ЛІНІЙКА, -и, ж.; студ. Лінійна алгебра.
ЛІНОЛЕУМ, -а, ч.; мол. Нічний клуб
«Мшеніум» у м. Херсоні.
ЛІПИЛО, -а, ч.; тюр., крим.\ ірон. 1.
Медичний працівник. Коридором час від
часу проходить ліпило (фельдшер), у
якого немає ніяких медикаментів <...>
(А. Кудш, Як вижити у в'язниці). БСРЖ,
313
• мол.\ жарт.-ірон. Брехун, вигадник.
'ПИТИ, -плю, пиш; недок.; крим, мол.
*• Що Говорити. БСРЖ, 313
ЛІЧИЛЬНИК
2. що; несхвальн. Брехати, говорити
неправду. Що ти ліпиш? БСРЖ, 313. ¦
Ліпити горбатого. Див. ГОРБАТИЙ.
ЛІТРА, -и, ж.\ шк. Література як
навчальний предмет.
ЛІТРБОЛ; ЛІТРОБОЛ, -у, «/.; жрм\
жарт. Пияцтво, розпивання спиртних
напоїв.- Спортсмен він, чи що? —
обернувсь до Портюші.- По літрболу,-
буркнув той, одводячи очі - 3 боксу в шию
потурили.. за звірство, каже (Л* Ко-
нонович, Я, зомбі); Купа студентів
(ок), які хочуть побазарити про що
завгодно, тільки не про науку - про секс,
про пекс, <...>, мудаків, марґінальність,
банальність, літробол <...> (Синопсис
станіславський необов'язковий). БСРЖ,
318 ¦ Чемпіонат з літрболу, мол.;
жарт. Пиятика. Приходьте в суботу в
гості, буде чемпіонат з літрболу.
СУМС, 217
ЛІЧИЛЬНИК, -а, ч. ¦ Увімкнути
(вмикати) лічильник кому; крим, маф,
мол. Призначити комусь строк виплати
певної суми з попередженням, що в
разі несплати вчасно боргу сума буде
збільшуватися у призначеній
позичальником прогресії. Хлопець позичив гроші,
кредитори увімкнули сумнозвісного
«лічильника» (УМ, 17.08.2002);
Прикриваючись приватним обміном валюти,
рекетири позичали людям значні суми
грошей і дуже швидко вмикали
«лічильник» (Там само); Тепер хлопцям
доведеться відшкодовувати збитки її
власнику-бо «форд» «позичали» на гастролі
Добре, що хазяїн з розумінням
поставився до ситуації: лічильника пообіцяв
93
ЛОБ
204
ЛОПАТА
не вмикати (Там само, 08.02.2000);
БСРЖ, 577, СЖЗ, 102, ЯБМ, 2, 403
ЛОБ, -а, ч.\ мол., жрм. Фізично сильна
людина; здоровань ¦ Вузький лоб,
широкі плечі, мол.; жарт -ірон Те
саме. СУМС, 217.
Л ОБ АН, -а, ч ; спорт., жрм. Головний
тренер футбольної команди «Динамо»
(Київ) В. В. Лобановський. Футбольні
фали називали його Васильович або
Лобан.
ЛОБЁШНИК, -а, ч; мол Обличчя.
ЛОБНЯК, -а, ч.\ авто Зіткнення
автомашин, коли розбивається лобове скло.
ЛОКАТОР, -а, ч.9 частіше мн. локатори,
-ів: мол. у крим ; жарт. Вухо.
[Староста] інформус вищі інстанції про
студентський рух з детальним описом усіх
матюків, скабрезностей та еротичних
фантазій, які вона почула краєм
локатора <..> (Синопсис станіславський
Необов'язковий). БСРЖ, 319, СЖЗ, 61,
сумс, 217, ябм, і, 515 ¦ Наставити
(порозставляти, розвісити) локатори,
жрм. Уважно прислухатися.
ЛОКШИНА, -и, ж.; мол Те саме, що
ЛАТТШАЗ. Твоя локшина мені
набридла Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик
для втікача). ¦ Вішати (повісити)
локшину (лапшу) [на вуха]. Брехати /
збрехати. Байрон, Гете,
амфібрахій - цю локшину можеш вішати на
вуха своїм почарківцям, а не тверезим
нормальним людям (А. Морговський,
Тінь птеродактиля); Хліб
політиків - локшина, яку вони вішають на
вуха народу (Вітчизна, 2000, № 11-12); їй
легко можна повісити інформаційну
локшину й з успіхом продати
заштатну методичку (Кг, 2001, № 3); -Ми
пили виключно каву. Мусив же я вішати
якусь лапшу (К. Москалець, Вечірній
мед). СЖЗ, 59, СУМС, 217, ЯБМ, 1, 165
ЛОМ, -у, ч.\ мн ломи; безос -пред; мол
Комусь лінь, не хочеться робити щось
На другу пару - етнографію та
фольклор рідного краю - йти ломи (А.
Дністровий, Пацики).
ЛОМКА, -и, ж.\ парк Абстинентний
синдром. <...> ми будемо з тобою багато
мандрувати / з місця на місце від
ломки до ломки (С. Жадан, Пепсі); Кремеи-
чужанка Марія в період «ломки», коли
не було за що «вколотися», продала
за тридцять гривень свою
десятимісячну доньку (Ваше здоров'я, 2002, № 4)
// Алкогольно-абстинентний синдром
Про понеділковий ранок намагався не
думати А даремно, бо якраз у
понеділок зранку, а саме о четвертій годині,
горілка закінчилася. Через якийсь час у
мене розпочалася ломка (В. Кожелян-
ко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 321, СЖЗ, 61,
Югановы, 125, ЯБМ, 2, 517.
ЛОМЩИК, -а, ч.; крим. Шахрай. //
Шахрай, який обдурює жертву при обміні
крупних купюр. На базарі в них була
чи не найкрутіша бригада «ломщиків»
<...> (П. Вольвач, Кляса).
ЛОМЩИЦЯ, -і, ж.; кріт. Ж. до
ЛОМЩИК. Пашок перераховує і з подивом
пересвідчується, що так, саме цієї
купюри не вистачало до обумовленої
суми. Не такою й простою виявилась
Жорина квартирантка Ломщиця хуєва
(П. Вольвач, Кляса).
ЛОПАТА, -и, ж.; мол. 1. Ложка.
2. Гаманець, портмоне. СУМС, 217
лопатник :
3# Краватка.
ЛОПАТНИК, -а, ч.; крим, мол. Гаманець
із грішми.- Не; не, Іван. Документи
брать не будем Так, тут ще якісь
папірці . Ага, лопатник... Є! (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 322
ЛОПУХ, мн. лопухи, мол.; комп. Великі
навушники.
Л0ПУШЁНЦ1Я, -ії, ж. і ч.; мол.;
жарт-ірон. Некмітлива, простувата
або недосвідчена людина. Мабуть,
виявила мою недосвідченість, що я в
сексі повний лопушенція (А. Дністровий,
Пацики).
ЛОСЬ, -я, ч.; крим., мол. 1. несхвальн.
Дурний, агресивний, примітивний
молодий ЧОЛОВІК. БСРЖ, 22, КСМС
2. Масивний, фізично сильний чоловік.
СУМС, 217, ЯБМ, 1, 519.
ЛОХ, -а, ч 1. крим.; зневажл Жертва
злочину; потенційна жертва злочину.
БСРЖ, 322, СЖЗ, 62, ЯБМ, 1,519 // Людина,
яку легко обдурити, жертва
шахрайства Ти - професійний пройдисвіт, ти
маєиі гроші з того, що дуриш лохів,
знаєш їхню психологію і робиш з цього
гроші, хитрість - твоя зброя (А. Коко-
тюха, Шлюбні ігрища жаб); Вони жили
дружно і працювали один на одного,
коли в Криму було багато курортників,
«лохів», як називали бандити порядних
* законослухняних людей (ВіП, 2000,
№ 5), Але покупців (а отже
потенційних «лохів») тут не бракує, оскільки
відразу за рогом - найбільший у місті
ввгпомагазин, а поруч із ним натвсти-
хійний авторинок (УМ, 02.06.2000).
тСРож, 99 ¦ Тримати за лоха кого,
°крм. Уважати когось за людину, яку
і ЛОХАНУТИСЯ
легко обдурити. «Ви ж нас зовсім вже
за лохів не тримайте» - в голосі
першого секретаря з'явилося незлостиве
обурення (О. Ірванець, Рівне / Ровно
(Стіна). Нібито роман).
2. мол., крим; зневажл. або лайл.
Тюхтій, роззява; некмітлива людина. З
північноамериканського ужитку до нас
завітало і міцно закріплюється $
спілкуванні та в свідомості таке поняття,
як «loser» -лузєр, тобто невдаха У
національній транскрибції- «лох» (УС,
2001, № 21); Лох дурний! Теля довбане!
(К. Гай, Жахи нашого майбутнього).
* У порівн.: Дуля зітхнув Як лох,
ображений життям (В. Слапчук, Коротка
стрілка жіночого годинника). БСРЖ, 322,
ПСУМС, 41, СЖЗ, 62, ЯБМ, 1, 519.
3. мол. Некультурна, обмежена,
позбавлена смаку людина. Як можна було за
такого лоха вийти заміж:? БСРЖ, 322.
4. мол. Провінціял. Попудривши носа
кокаїном, центрова братва стутала їх з
биками, лохами, тобто вухатими й
зачуханими селюками (О. Ульяненко,
Рецидив).
¦ Від польськ. арґ. loch,
wloch-«селянин; наївна, довірлива людина; жертва
ЗЛОЧИНу». Грачев, Мокиенко, 111-112 За ІН.
тлумаченням - рос. діял. лоха - «дура».
ТСРОЖ, 100
ЛОХАН, -а, ч.; мол.; презирл Те саме,
що ЛОХЗ. Як можна зустрічатися з
таким лоханом? БСРЖ, 323.
ЛОХАНСЬК, -а, ч.; жрм. Місто. Луганськ.
ЛОХАНУТИСЯ, -уся, -ешся, док.; мол
Припуститися помилки; повести себе
неправильно, пропустити нагоду. Я ло-
ханувся, треба було допетрати, чого
ЛОХОВОЗ і
ти до моєї сідниці, як реп'ях... (А. Ко-
котюха, Повернення сентиментального
гангстера); Лоханувся! Ну й лоханувся!
І справді, яка то може бути російська
горілка, коли її виготовлено в Україні
(А. Мухарський, Попса для еліти).
БСРЖ, 323.
ЛОХОВОЗ, -а, ч.; мол., жрм. Автобус.
Треба лоховозом їхати.
ЛОХОДРОМ, -у, ч.; крим. 1. Місце, де
шахраї обдурюють довірливих людей.
СЖЗ, 62.
2. мол. Місце, де збираються чи живуть
люди з низьким соціяльним статусом.
СУМС, 217
3. мол Лотерея.
ЛОХОНУТИ, -ну, -непі, док. (кого); мол
ОбдурИТИ КОГОСЬ. СУМС, 218
Л ОХОТА, -и, збірн.\ мол., жрм
Некмітливі люди, яких легко обдурити.- Дурік
ти, Льоха! Реклама Лохота услишит,
сразу с поезда поваліт. Для жлобов,
мудак, для пріезжих! (О. Яровий,
Чекання несподіванки).
ЛОХОТРОН, ч. 1. -у; жрм.
Безпрограшна лотерея, яку влаштовують шахраї на
вулиці. Головним правилом «лохотро-
нів» є масовість, тому і працюють
аферисти здебільшого на вулицях та
ринках -80 % (УМ, 14.03.2001);
Вокзальний лохотрон. БСРЖ, 323
2. -у; мол. Те саме, що ЛОХОДРОМ 1.
Як мені там щось не сподобається,
поверну свої ноги на вихід Тобто, якщо
це «лохотрон» [установа], то нехай він
й лишається лохам (Б. Жолдак, Бог
буває).
3. -а; мол. Те саме, що ЛОХ2. Та він
такий лохотрон був.
6 ЛУШПАЙКА
ЛОХОТРОНЩИК, -а, «/.; мол., жрм.
Шахрай, який влаштовує вуличну
безпрограшну лотерею. До гри чужаків «лохо-
тронщики» ніколи не підпустять (КО,
1999, № 10); Виграти в «лохотронщи-
ків», як кажуть знаючі люди, все-таки
можна (Там само). БСРЖ, 323
ЛОХУВАТИЙ, -а, -є; мол. Про
некмітливу людину. <...> він часто зупинявся,
відставав, роззирався у місячній
пустелі і думав, як би нагріти цього лохува-
того австралійця <. .> (Ю. Андрухо-
вич, Дванадцять обручів).
ЛОХУС, -а, ч.\ мол.; презирл Те саме,
що ЛОХ1.
ЛОШАРА, -и, ч і. ж.; мол.; презирл,
лайл. Примітивна, нікчемна людина.
ЛОШИЦЯ, -і, ж; мол, жрм; жарт -
ірон Жінка середнього віку. Поруч з
нами компанія з чотирьох чоловік - два
пацана та дві лошиці. Кожному років
під сорок, і під очима залягли глибокі
зморшки (А. Мухарський, Попса для
еліти).
ЛУЖОК, -жка, ч.; жрм. Мер Москви
Ю. В. Лужков. Київський «Лужок»
(заголовок статті про мера Києва
О. О. Омельченка) (ПіК, 2001, № 17).
ЛУШПАЙКА, -и, ж 1. крим; несхвальн
Нечепурна, гтеохайна жінка. <...>
пристав до одної лушпайки з готелю, хата
однокімнатна, годує, остограмлює, чого
ще тра? <...> (Є. Пашковський,
Безодня). * Образно. <...> ця міжнародна
лушпайка, <. > ця преса <...> (Є.
Пашковський, ЩоДЄННИЙ ЖЄЗЛ). ЯБМ, 1, 523
2. мн. лушпайки, -йок; жрм; жарт -
ірон Жіночий одяг. Є панни, котрі
просто люблять, коли з них скидають
ЛУШПЕК
207
ЛЯРВА
усі ці лушпайки, готові кайфувати від
цього тисяча перший раз (Ю. Винни-
чук, Груші в тісті).
ЛУШПЁК, -а, ч ; мол. Те саме, що ЛОХ2.
ПСУМС, 42 і
ЛЬОПА, -и, ч. ¦ Ліпити Льопу, скульп.;
ірон Створювати скульптуру В. І.
Леніна. [Відкрив власну фірму з
виготовлення надмогильних пам'ятників] не з
доброго дива, звичайно, адже був
професійним скульптором, та коли з
відомих причин урвалися замовлення на
ліплення різних героїв, особливо ж Леніна,
за якого платили скажені гроші най-
злиденніші колгоспи, сільради, заводики
(на професійному сленґу скульпторів це
називалося «ліпити Льопу»), тоді й
довелося подумати про інший шмат
хліба (В. Шкляр, Кров кажана).
ЛЮЇС, -у, ч.; мол. Сифіліс. * Образно.
Скоромовка махновського «люїса» /
Мої видива, врешті, означить. /І,
негадано, ти намалюаися, / Під одежею
гола й гаряча (П. Вольвач, Бруки і
стерні) БСРЖ, 326.
¦ Від мед. терміна luis.
ЛЮСЯ, -і, ж.; крим. Жіночі геніталії.
БСРЖ, 326, СЖЗ, 62.
ЛЯГАВИЙ, -ого, ч.; крим.; презирл.
1. Міліціонер; будь-який працівник
правоохоронних органів. Ну, що,
генсеки й сексоти, комсорги й парторги,
лягаві й кагебісти, стукачі, підгавкувачі,
підсвистувачі.. де тепер ваша
ідеологія? (Л. Кононович, Я, зомбі); Завжди
відчував у тому нурті піднесення,
завжди мав насторожене око, бо
неодмінним складником базару були w...
лягаві, які часто на нього наскакували... І
(В. Шевчук, П'ятий номер); Через два
тижні точнісінько до мене лягаві в
хату (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
БСРЖ, 326; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 525. ¦ Лягавий
падло. Те саме, що ЛЯГАВИЙ.
Мент-лягавий падло (Л. Подерв'янсь-
кий, Король Літр).
2. Інформатор, зрадник. Ти-лягавий! -
впевнено сказав Шевель (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб). ¦ Сука
лягава. Те саме. Сука ти лягава,- подумала
я (В. Шкляр, Кров кажана). Лягавим
буду, крим. Клятва злодіїв, злочинців.
СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 525.
ІЛЯГАВКА, -и, ж.; крим., тюр., мол.;
зневажл. Міліція; міліцейський
відділок. Про те, що чечени полюбляють у
ньому [ліфті] нищити своїх ворогів,
відомо всім, з районною лягавкою
включно (Ю. Андрухович, Московіада).
лягАвня, -і, ж.\ мол.у жрм.; зневаоюл.
Те саме, що ЛЯГАВКА.
ЛЯМПАК, -а, ч.; мол. Лампочка. СУМС,
217.
ЛЯМУР, -у, ч.; мол. Любов; кохання.
¦ Від франц. Гатоиг.
ЛЯПШИЙ, -а, -є; мол. Кращий, СУМС, 218
ЛЯРВА, -и, ж.; крим.; згруб. 1.
Злодійка, яка видала спільників. БСРЖ, 327,
СЖЗ, 62, ЯБМ, 1, 527.
2. і жрм. Повія; жінка легкої
поведінки.- Що ж це ви прицінюєтесь до моєї
супутниці? Вона надто дорога.- На
дідька лисого нам потрібна ця любка В
нас і своїх лярв вистачає,- сказав
Бестія (Я. Лижник, Міняйлів день); -
Скільки навколо дівчат, як маківки до-
I брих, роботящих, не, вперся в одне, в
ЛЯРВОЧКА 2
оту лярву задрипану і не знати, що
витіваєш (В. Шевчук, П'ятий номер); Я
живий. Живі часи оці. /1 сосок, що я
цілую лярві (Ті. Вольвач, Кров зухвала);
<...> божих слів нерозгадані коди /
хтось вписав в цей святий циркуляр /
на самітниць і кінчених лярв <...>
(Г. Безкоровайний, Західний вітер). * У
порівн. Нема, нема, нема таких [слів] /
в лексикології, /аз мішанини кривд
МАВПА, -и, ж. 1. мол.; зневажл
Дівчина; жінка. <...> відчуваю, що ця мавпа
не все говорить, наче драоюнить мою
цікавість <...> (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії); Теоретично, якщо не
сидіти на місці, а давати любові шанс
знайти тебе, хоч і шляхом знімання
мавп, то можна зловити джек-пот
(Я. Івченко, Синдром набутого
імунітету). СУМС, 219
2. КОМП. Знак @. Дзюбишина-Мельник, 16
МАВПАРНЯ, -і, ж.; мол.у міл.; ірон.
Приміщення або відгороджена лава для
затриманих у міліцейському відділку.
Публіка [у в'язничній камері] мало чим
відрізнялася від збіговиська бомжів,
недбало утрамбованих у «мавпарні»
привокзального відділку мічщії після
чергової облави (А. Кудш, Як вижити у
В'ЯЗНИЦІ). БСРЖ, 388
МАГ, -а, ч; мол. Магнітофон. БСРЖ, 328,
СУМС, 219.
МАГАР, -а, ч.\ мол. Могорич. СУМС, 219.
МАГІК, -а, ч.; мол. Те саме, що МАГ.
5 МАЖОРСТВО
і крихт, / як з лярви голої,— один хо-
сен, що переспиш (Б. Щуравський,
Західний Вітер). БСРЖ, 327; СЖЗ, 62, ЯБМ,
1, 527
¦ Від лат. larva - «злий дух; скелет;
маска; обличчя; пика». БСРЖ, 327.
ЛЯРВОЧКА, -и, ж.; жрм. Зменш
до ЛЯРВ А. Зрештою, мала лярвочка
Дарця його не цікавила (Л. Дереш,
Культ).
МАГНІК, -а, ч.; мол Те саме, що МАГ
Особиста кімната. Як правило,
невеличка Зате добротно обставлена. Маг-
нік здоровий (Синопсис станіславський
необов'язковий).
МАЖОР, -а, ч 1. мол ; несхвальн Мате-
ріяльно забезпечена молода людина,
яка вдає із себе представника еліти й
підкреслює свою вищість над іншими
БСРЖ, 328, СУМС, 219.
2. Підліток, син заможних батьків Це
мажор. Його тато чи то адвокат, чи
то радник якийсь там, а може, вже й
депутат (О. Довженко, Я кохаю
музику), <...> вони не «нові», не «ма-
жори»-так колись говорили про
дітей «номенклатури» (CM, 13.07.2001)
БСРЖ, 328, СУМС, 219.
3. студ.\ ірон.-зневаокт. Несумлінний
студент, який пропускає заняття, не
виконує завдань і под.
МАЖОРСТВО, -а, с; мол.; несхвальн
Тип поведінки, властивий МАЖОРУ
БСРЖ, 328; СУМС, 219
м
МАЗА 2
МАЗА, -и, ж. 1. крим. Заступництво
авторитетного злодія. СЖЗ, 62
2. крим Підтримка у кримінальному
середовищі, кругова порука. БСРЖ, 328,
СЖЗ, 62, ябм, 2,4 ¦ Мазу тягнути
(тримати), лріш. Заступатися за когось.
Давай, братва, і ви, рухівці з
соціалістами, гнилі інтелігенти та роботяги-не-
доумки, читаємо далі, за вас я «мазу
потягну» <...> (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис); Якщо згодний за честь
злодійську мазу тримати, то нехай
згадає стару куренівську «малину»
< > і там малявку залишить
(В Сичевський, У кожного своє
пекло). БСРЖ, 328
3. мол. Сенс чогось. Немає мази йти на
роботу, все одно пізно. СУМС, 219,
МАЗАТИ, -жу, -жеш, недок (Кого)
1. крим. Бити когось <...> не слід було
цю дурепу мазати, бо вона до того
воює підігріта, а тепер можеш
викинути її в кущі, аби не здихала, собака,
біля нас (А. Дністровий, Невідомий за
вікном). БСРЖ, 329, СЖЗ, 63, ЯБМ, 2, 4.
2. жрм, крим. Давати хабара комусь.
БСРЖ, 329, СЖЗ, 63. ¦ Мазати спинку
повидлом, мол Виконувати будь-яке
бажання. Дзюбишина-Мельник, 16
3. кого; нарк Уводити комусь наркотик
внутрішньовенно.
МАЗАТИСЯ, мажуся, мажешся, недок.,
нарк. Уводити наркотик
внутрішньовенно.- Він же сам здохнув, йому
казали більше не мазатися - нікого не
послухав (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії").
МАЗДАЙ, -я, ч. і. комп Операційна
система Windows.
> МАЗУРИК
2. мол. Будь-який предмет або людина,
що низько оцінюються.
¦ 3 англ. must die - «повинно вмерти».
МАЗЕ, невідм., ж.; мол. Мати. Його
власна мазе у сільській школі укрмову-
літературу викладає (В. Слапчук,
Коротка стрілка жіночого годинника).
МАЗЕПА, -и, ж; жрм\ жарт -ірон. Те
саме, що МАЗИЛО. У
підлітково-рожевому віці безвусі молочні вуста
наслідують старших. Лайка, жаргон,
образливі прізвиська «Мазепа» - той,
хто ніяк не влучить v ціль (УС, 2001, ч.
21).
МАЗЁПКА, -и, ж.\ жрм Купюра
вартістю десять гривень. До чогось присоба-
чаться і вимордують пару мазепок «на
пропой» (Л Невидайло, Останній із
проклятих).
¦ Від прізвища гетьмана І. Мазепи, чий
портрет зображено на відповідній
купюрі.
МАЗИЛО, -а, с і ч ; мол ; жрм. Людина,
яка НЄ влучає В Ціль. СУМС, 219, Чабаненко
1992, 2, 267
МАЗУРИК, -а, ч. 1. крим. Крадій. //
Кишеньковий злодій. // також: мол.
Дрібний злодій, крадій.
¦ 3 мови петербурзьких шахраїв XIX ст.:
маз - шахрай.
2. жрм; несхвальн. Людина, яку не
поважає її оточення -Ну, а як тут
маніяк-дрємлєт? Шо-шо? Засн-у-у-в,
мазурик . (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 329
¦ Від офен. слів маз-«я», мазыка-
«офеНЯ», ходебщик - «торгівець».
Грачев, Мокиенко, 114
14 — 5-1468
МАЗУТЧИК
210
МАЗУТЧИК,
219
-а, ч.; мол. Онаніст. СУМС,
МАЙОНЁЗКА, -и, ж; жрм; жарт Дві-
стіграмова доза самогону, налита в
банку з-під майонезу.- Та не
нажлуктився я,- подав голос потерпілий.- Усього
лиш майонезку випив, одну-єдину. <...>
А майонезка - це що таке?-Мірка
цього п 'янички. Коли закортить
випити, наливає цієї гидоти 200 г - баночку
з-під майонезу <...> (Д. Міщенко, А
була ж колись любов).
МАКАКА, -и, ж; мол Мотоцикл
«МІНСЬК». БСРЖ, 331; СУМС, 219.
МАКАР, -а, ч.; арм.Л моч. Пістолет
системи Макарова. БСРЖ, 331.
МАКАРОН, -а, ч.; мол. 1. Те саме, що
МАКАР. Один вихопив «макарона»,
другий вирвав з-під пахви «узі» (В. Си-
чевський, У кожного своє пекло).
2. нарк. Порожня цигарка
«Біломорканал», в яку забивають марихуану.
СУМС, 219
МАКАРОНИНА, -и, ж.; мол, жрм;
жарт.-ірон Дуже худа дівчина.
МАКАРОННИК, а, ч.; жарт.-ірон.
1. жрм. Італієць. Італієць обурився з
усім запалом середземноморського
темпераменту: «Якщо ви не сядете за
наш стіл, я не сяду в вашу машину!».
«Трудова інтелігенція» тільки очима
лупала' чудить макаронник!.. (О. Забу-
жко, Репортаж із 2000-го року);
Макаронник, падлючий італьяшка Леоно
П'яцці (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 331,
СУМС, 219
2. арм Надстроковик в армії;
прапорщик. БСРЖ, 331, СЖЗ, 63, СУМС, 219
МАЛЕНЬКА
1. Голова
МАКЛАБАН, -а, ч; мол.
СУМС, 219
2. презирл Безтолкова людина.
МАКОВИННЯ, -я, с, збірн.; нарк.
Маківки як сировина для приготування
наркотику. Другий - це Львів
пролетарський, <...> з вуличною торгівлею
псячими пиріжками, маковинням,
денатуратом і дівчатами <...> (Ю. Андрухович,
З «Нового роману»).
МАКОДЗЬОБ, -а, ч.\ жрм\ жарт-ірон
Наркоман. <...> кинув Сергієві злежалу
куфайку, що, мабуть, слугувала
подушкою, розпитував: не макодзьоби, котрі
скуповують маковиння по хуторах, не
вгадав? (Є. Пашковський, Безодня).
МАКУХА, -и, ж.; нарк. Марихуана. Па-
шок, вийшовши з-за свого укриття,
з-за кіоска, на білому тлі якого
блакитніє напис «Союзпечать», це тут вони
з Свинарем курили макуху, вдивляється
в просвіт між: вагонами (П. Вольвач,
Кляса).
МАЛАНЕЦЬ, -нця, ч ; мол, жрм; жарт
Єврей. СУМС, 219
¦ Конденсація словосполуки мала нація,
вживаної в СРСР.
МАЛАНКА, -и, ж. 1. мол. Ж. до
МАЛАНЕЦЬ.
2. мол.; жарт.-ірон ; зах. Дівчина з села
МАЛЕНЬКА, -ої, ж.; мол. Уживається
при звертанні до дівчини, жінки (у мові
чоловіків). Йду від моєї маленької, яка,
певно, вже солодко спить, бо лягає
одразу після десятої вечора (А.
Дністровий, Тибет на восьмому поверсі);-Лх
дурачок...-Да, да, я повний придурок,
маленька (А. Дністровий, Пацики)
МАЛИНА 2
МАЛИНА, -и, ж. 1. крим. Злодійський
притон.- Куренівка. Гай «Кинь ему-
ток» Стара «малина». Вісім ранку
Пароль колишній (В. Сичевський, У
кожного своє пекло); Прибиральниця
утримує вдома «малину» та ще
приторговує... (CM, 14.01.2000). СЖЗ, 6
+ Блатна малина. Те саме. <...> в
цілому місті не знайти жорсткішого
пахана блатної малини і, головне, витон-
четшого садиста, ніж цей чоловічок з
подобою шкільного вчителя! (Л. Коно-
нович, Мертва грамота). ЯБМ, 2, 8.
¦ Від розм. назви одного з
петербурзьких нетрищ - Малинника, яке походить
від малина - «ягода», «щось гарне».
2. мол; схвальн. Веселе життя, гарне
самопочуття.- Найму квартиру, заведу
клієнтів серед іноземців-не життя
буде, а малина (В. Врублевський.
Замах на генсека). СУ MC, 219
3. крилі. Відсутність заборон,
уседозволеність, привілля.- Уявіть: Київ,
початок 90-х, хаотичний розвиток бізнесу,
відсутність чітких законів, одне слово,
не життя -малина (День, 16.06 2001).
МАЛІМОН, ч., мн. малімони; парк.
Галюцинації. <...> малімони'
приходять, скрикують, скапують,
в'ючаться, з малімонів: зіскакують, гепаються
< > (Л. Дереш, Архе).
МАЛ Ь ВІН А, -и, ж.; мол. Гарна дівчина.
СУМС, 220
МАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок ; мол
*• Палити Він малює в курилці.
*" кого, жрм. Бити по обличчю.
МАЛЯВА. -и, ж.\ крим., тюр., мол.
Записка, послання; лист, як правило, в
т*ормі. Як не дивно, у СІЗО товариші
14*
11 - . МАНІ
І по нещастю поставилися до мене з
належною повагою, зневажаючи на
численні «маляви» з волі, що закликали
розправитися з ментом (С. Бортніков,
Чистильник); - Почитай, що про твого
Графа чесні злодії пишуть Цю маляву
табірний сходняк доручив мені
перевірити (В. Сичевський, У кожного своє
пекло). БСРЖ, 333; СЖЗ, 64; СУМС, 220
МАМА, -и, ж. 1. крим. Жінка-ватажок
ЗЛОЧИННОЇ групи. БСРЖ, 333, СЖЗ, 64; ЯБМ,
2, 11
І 2. мол. Повна жінка. СУМС, 220
3. комп.\ жарт. Материнська плата
комп'ютера. БСРЖ, 333; КСМС.
¦ Біла мама. Див БІЛИЙ.
МАМКА, -и, ж.; комп. Те саме, що МА-
МАЗ. БСРЖ, 333, Стишов, 72.
MAMOH, -а, ч.; мол; жарт. Живіт.
БСРЖ, 333, СУМС, 220
МАМЦЯ, -і, ж; комп.; жарт. Пестл. до
МАМАЗ.
МАНАГЕР, -а, ч., мол.; жарт
Менеджер. СУМС, 220
МАНАТИ, -аю, -аєш, недок., що; мол;
| евфем. Ігнорувати щось, нехтувати
І чимсь. [Борис:] Я манав оце
повзання! Я їсти хочу1 (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу).
МАНДАТ, -а, ч.; конд. Білет на проїзд в
автобусі, який треба пред'явити
кондукторові.
МАНІ, -ів або невідм., мн/, мол., крим
Гроші. Шукали у кургані «мані», а
можуть отримати по п 'ять років
позбавлення волі (УМ, 03.10.2001). БСРЖ, 334,
СЖЗ, 64
¦ Від англ. money.
манівець :
МАНІВЕЦЬ, -вця, ч.; авто. Водій
дальніх рейсів ваитажівки-фури «Man».
МАНІЧКА, -и, ж.; мол. Нав'язлива ідея.
СУМС, 220.
МАНКА, -и, ж; мол Гроші. У тебе
манка є?
МАНТЕЛЁПА, МЕНТЕЛЁПА, -и, ж ;
жрм; зах Дівчина. Господи, через цю
мантелепу зовсім втрачаю голову1
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ).
МАНЬЯЧИТИ, -чу, -чині, недок. (чим);
мол.; несхвальн. Надмірно
захоплюватися чимось, зосереджуватися на
чомусь. Маньячити навчанням БСРЖ, 335,
ПСУМС, 43 // Не знати міри у вживанні
алкоголю, гулянні. КСМС
МАНЬЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, недок
(чим), мол.; несхвальн Те саме, що
МАНЬЯЧИТИ. / не думати про гроші
хоч трошки, перестати маньячитися
думкою, що не вистачить заплатити
за квартиру і таке інше (С. Пиркало,
Зелена Маргарита).
МАРАМУЛИТИ, кого, безос; нарк. Про
стан інтоксикації, викликаний
вживанням барбітуратних, психотропних
препаратів й транквілізаторів.
МАРАФЕТ, -у, ч. 1. нарк., крим Кокаїн.
БСРЖ, 336
2. нарк Морфин; морфій. БСРЖ, 336
3. у знач, збірн; нарк. Наркотики. БСРЖ,
336, СУМС, 220
¦ Наводити марафет. 1) крим.
Запевняти когось у своїй невиновності,
непричетності до злочинного світу.
2) жрм. Наводити десь чистоту,
порядок. // Прибиратися, використовувати
КОСМетИКу. БСРЖ, 336
2 МАРМУРКИ
¦ 3 арабськ.-турецьк. ma'rifet «знання,
мистецтво; секрет». Значення «кокаїн»,
можливо, розвинулося за фонетичною
асоціяцією з марфа, марфуиіа,
Марія -«морфій». Грачев, Мокиенко, 118.
МАРАФОН, -v. ч.; нарк. Уживання ефе-
дринопохідних препаратів однією і
тією ж компанією впродовж тижня
СУМС, 220
МАРГАНЦІВКА, -и, ж; крим. Дешеве
ВИНО. СЖЗ, 64
МАРГАРИН, -у, ч. ¦ В голові
маргарин у кого, жрм Розумово
неповноцінна людина. ФССГД, 66 П'ятнадцять
пачок маргарину, мол Те саме, що
ГАЛЬМ01. СУМС, 220
МАРКА, -и, ж; крим. 1. Носова
хусточка. СЖЗ, 54
2. нарк Клаптик паперу для смоктання,
просочений ЛСД.
МАРМИЗА, -и, ж; мол.; жарт.
Обличчя. СУМС, 220
МАРМУЛЯДИТИ, кого, безос; нарк
Стан наркотичної ейфорії.
МАРМУРИ, -ів, мн ; мол Джинси з
тканини, малюнок якої нагадує візерунок
на мармурі. <...> ти починаєш
малювати автографи для цих симпатичних
людей у вишиванках і «мармурах», цс,
звісно, студенти, вони марять твоїми
віршами <...> (Ю. Андрухович,
Рекреації).
МАРМУРКИ, -ок, мн.; мол. Те саме, що
МАРМУРИ. Пару штанів Пашок теж
привозив з Польщі, але «мармурки»
виявились чомусь на розмір меншими
<...> (П. Вольвач, Кляса).
ЧАРОЧКА
МАРОЧКА, -и, ж.; крим. 1. Те саме, що
МАРКА1. Досить часто арештанти
малюють кульковою ручкою на
марочці (носовій хустині) квіти, колючий
дріт, щось на релігійну тему, аби по-
тім передати на волю близьким
(А Кудін, Як вижити у в'язниці). БСРЖ,
337, СЖЗ, 64
2. нарк Хусточка, просочена
наркотичною речовиною.- Асортимент? -
План, кока, гера, вшт ...-Марочки?-!
марочки теж (Л. Кононович, Кінець
світу призначено на завтра).
¦ Усічення тюремного фразеологізму
накрохмалену марочку одержати в
ящику - «одержати в посилці хусточку,
просочену наркотичною речовиною».
БСРЖ, 337
МАРТЕН, -а, ч.\ нарк. Випарювання
наркотичної рідини. СУМС, 221
МАРУХА, -и, жч 1. крим. Дружина
злодія. СЖЗ, 64
2. крим., жрм. Коханка. Шурка Кукса
раптово пригадав, що в тому районі,
де жила його остання маруха на Подо-
лі, розбирають старі будинки і там
цілком можуть лишитися якісь
поганенькі двері (В. Шевчук, Місяцева
зозулька із ластів'ячого гнізда). СЖЗ, 64
3. крим., мол.; зневажл. Дівчина, жінка.
«Питал міня мусар, с-сука позорная,—
шдгигикують Пашок з Єгором, чуючи
магнітофонні схлипи якоїсь естрадної
марухи <...>» (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 337.
• У XIX ст. уживалося в російському
злочинному світі, у середовищі офень
та ремісників. Пов'язане з мара, мару-
х<* - «привид», «відьма»; функцюну-
213 МАСТОДОНТ
ванню в арґо сприяли співзвучні власні
Імена - Маруся, Марія. Грачев, Мокисн-
ко, 121
МАРТИН, -а, ч ; мол. 1. Те саме, що
ГАЛЬМО 1.
2. жрм; жарт Спиртний напій
«Martini».
МАР'Я. -1, DiC ¦ Мар'я Іванівна, нарк.
Марихуана. БСРЖ, 336, СУМС, 220
МАСА, -и, ж. ¦ Давити масу (на
масу), мол. Спати. Невдовзі навідався
черговий офіцер, спитав у мене для
годиться: «Ну як?» - подався «давити
масу» (В. Верховень, Квадрат, вписаний в
КОЛО). БСРЖ, 339, СУМС, 221, ФССГД, 154
МАСЛАТИ, -аю, -аєш; недок. Іти. СУМС,
221.
МАСЛЙ, -ів, мн ; мол.; жарт -ірон
Ноги - На красиві «масли» дивитися,
звичайно, приємно, але якщо еротика
приховує бездарність - це швидко
набридає (ПІК, 2001, № 13). БСРЖ, 338
МАСЛЮКИ, -їв; крим., військ. Патрони
Балабш, БСРЖ, 338
МАСТАК, -а, ч.; мол, студ. Майстер у
ПТУ. Учора в бурсі мені виписав наш
мастак за те, що прогулюю пари
(А. Дністровий, Пацики).
МАСТЙРКА, -и, ж.; мол. Хитрість,
виверт. <... > Я так і не вкурив цю
мастику,-Павло зацікавлено дивиться на
квартирантку. Малий вже забрав у неї
гроші назад (П. Вольвач, Кляса).
МАСТОДОНТ, -а, ч.; мол. 1. ірон. Лисий
чоловік масивної статури.
2. зневажл. Нерозумна, некмітлива
людина.
МАСТЬ
214
МАТРОНА
МАСТЬ, -і, ж. 1. крим. Злочинне
угруповання, що займається певним видом
кримінальної діяльносте. БСРЖ, 340,
СЖЗ, 65, ЯБМ, 2, 20
2. тюр. Начальство, представники влади
у виправно-трудовій установі. БСРЖ,
340, СЖЗ, 65, ЯБМ, 2, 20.
3. крим.; схвальн. Фортуна, талан,
везіння. ¦ Масть пішла. 1) крим.
Одержання злочинцем меншого строку, ніж
він заслуговує, завдяки вмілому
приховуванню від суду частини злочинних
дій. СЖЗ, 65 2) карт. Про везіння у грі в
карти. БСРЖ, 340, СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20
Масть привалила кому, жрм. Хтось
має талан, везіння. ФССГД, 154
4. мол Татуювання. СУМС, 221
МАСТЬОВЙЙ, -ого; мол. Про людину,
якій таланить. Мастьовий Хом'як
Йому мартени ні до чого (П. Вольвач,
Кляса).
¦ Від МАСТЬЗ.
МАСУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол
Спати. СУМС, 221.
МАТЕРИНКА, -и, ж.; комп.
Материнська плата комп'ютера. БСРЖ, 340
МАТИ, -маю, -маєш, недок.; мол. 1. кого,
що, зневажл. Ігнорувати когось, щось,
байдуже ставитися до когось, чогось.
Та мала я вас усіх, уроди, писателі..
імпотенти.. (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці); <...> наша держава зробила
все <...>, аби цілковито перекрити
письменникам шанси на будь-яку від неї
<...> незалежність - на можливість
чесно заробити собі з продажу своїх
книжок оті самі марні 50 тисяч
гривень річно, заплатити податок і після
того цілком законослухняно мати її
«десь» (О. Забужко, ЛП, 2001, ч 3)
БСРЖ, 231, СУМС, 221
2. кого, мол., крим. Здійснювати
статевий акт.- Сссука.. Зззате тебе вже
MA-JIW Ото мали-кому не лінь
було А я дурень, підібрав . (Г. Тарасюк,
Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 231, СУМС,
221.
3. мол; несхвальн Набридати комусь,
мучити когось. // Використовувати на
свій розсуд. Не лайте уряд* Він нас
має, як уміє! (УМ, 20.08.2003).
МАТИЛЬДА, -и, ч.; мол. Дівчина. Дзюби-
шина-Мельник, 15
МАТРА, -и, ж.; шк. Математика.
МАТРАС, -а, ч 1. крим. Великий живіт
СЖЗ, 65
2. мол.\ жарт Людина в смугастій
одежі ПСУМС, 43 // спорт (футб)
В. В Лобановський (як гравець
футбольної команди «Динамо» (Київ))
3. мол.; жарт Прапор США. СУМС, 221
МАТРОНА, -и, ж; мол , жрм; ірон
Показна жінка середнього віку, переважно
тілиста. <...> й не кину услід найпигиш-
шій матроні-І диви, яке диво, оце б
то туди\ (В. Неборак, Розмова зі
слугою); Огрядна матрона з діамантовим
кольє на мармуровій шиї також
фальшиво посміхнулася і сказала, що вона -
Клітемнестра Гараздецька, голова
Союзу жіночої долі (Ю. Андрухович,
Рекреації); <...> видно, як щербатими
хідниками простують поважні матрони
зі своїми доцями, котрі аж пищать за
заміжжям < ..> (Л. Кононович,
Мертва грамота).
jtfдТЮКАЛЬНИК a
ш Від лат. matrona - «поважна заміжня
жінка».
МАТЮКАЛЬНИК, -а, ч.; згруб. 1. тюр.
Репродуктор, гучномовець у в'язниці.
СЖЗ, 63
2. л/ял Мегафон, гучномовець, сумс,
221
МАТЯШКА, -и, ж.; шк. Математика.
МАУҐЛІ, невідм.у ч.; шк.; жарт.-ірон.
Учитель фізкультури.
МАФОН, -а, «/., ліол. Магнітофон. Ма-
фон зробіть тихше. Югановьг, 130
МАХАЧ, -а, -а; ч.; л*ол. Бійка, сутичка.
Намагання місцевих з'ясовувати
стосунки за допомогою кулаків, просто
кажучи, влаштувати «махач», розбилися
об дії білоруських правоохоронців (СГ,
04 09.2001). БСРЖ, 342.
МАХНУТИСЯ, -уся, -нешся; жрм.
Виміняти, обміняти щось на щось. Пилипен-
ко згадав майора Сеніна, з яким вони
«махнулися» на прощання трофейними
годинниками (В. Гужва, Рай). БСРЖ, 342.
МАЦАНКА, -и, ж.; нарк. 1. Наркотик
кустарного виробництва. Прікіньтє,
дєвчьонки- гастроном, а вместо «ві-
но-водка» написано над акошком-
«ширка». Ілі, скажем, мацанка (П. Во-
львач, Кляса). БСРЖ, 342
2. Гашиш. БСРЖ, 342
МАЧОК, -чка, ч.; нарк. Маківка як
сировина для наркотику. <...> а багатьох
моїх однокласників немає через раннє
вживання «мачків» <...> (Kr, 2001,
№ 22)
МАШИНА, -и, ж.; нарк. Медичний
Шприц. БСРЖ, 343; СУМС, 221.
5 МЕНТ
МАШИНКА, -и, ж.; нарк. Те саме, що
МАШИНА. БСРЖ, 343, СЖЗ, 65; СУМС, 221,
ЯБМ, 2, 24.
МАЯКОВСЬКИЙ, -ого; мол.\ жарт.
Людина, яка навмисно вештається або
стоїть перед очима; маячить.
МЕД, -у, ч.\ студ., жрм. Медичним
інститут, університет. Вона закінчує мед.
БСРЖ, 344
МЕДИЦИНА, -и, ж; мол.; жарт.
Горілка. СУМС, 222
МЁКНУТИ, -ну, -неш, док.; жрм,
Випити алкогольний напій.
МЁКНУТИЙ, -а, -є; жрм. Про людину в
стані алкогольного сп'яніння.
МЁМРИК, -а, ч.; мол. Меморіял.
МЕН, -а, ч.; мол. 1. Хлопець, молодий
чоловік. / відчув, що життя
прекрасне, якщо такий модерат, як я, ним
керує! Так і належить справжньому
мену (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
2. Найголовніша людина в напівкримі-
нальному середовищі, яка має
контроль над грошима. СУМС, 222.
МЕНІНГІТ, -є, ч.; мол.; оюарт. Непроста
проблема. СУМС, 222.
МЁНСТРА, -и, ж.; мол Менструація.
Пацани з профілакту звернули увагу на
кров, яка йшла з рота Мачо. Пацани
казали, що це менстра, і довго прика-
лувались (Синопсис станіславський
необов'язковий).
МЕНТ, -а, ч. 1. крим, тюр., мол.
Міліціонер; будь-який працівник
правоохоронних структур.- Зрозумій одну таку
штуку: ми тут без тебе спокійно
жили, своїх порядків не встановиш, без
ментів навчимо (В. Гужва, Плато над
МЕНТІВСЬКИЙ 1
прірвою); Ви не повірите, але поет
уперше пошкодував, що він не мент
(Б. Жолдак, Бог буває); <...> у дворику
глухому І Зненацька виник сірий мент
(Ю. Позаяк, Шедеври); От ви
скажіть, нащо малоліток саджаєте з
дорослими7 Ви - начальство, менти,
закон? (Ю. Покальчук, Те, що на споді);
Часи були такі собі - брежнєвські,
співали закордонні негри з групи «Боні
М» та всі поголовно вдягали джинси
За доляри, як і гомосексуалізм, менти
вісім років давали (М. Марк, Хохляць-
кий апокаліпсис). БСРЖ, 346, СЖЗ, 66,
СУМС, 221, ЯБМ, 2, 28
2. крим Дружинник. СЖЗ, 66
3. тюр. Контролер колони. СЖЗ, 66.
¦ Від польськ. арґ. ment, mat, menta,
mata, menda - «солдат, поліцейський,
поліція, поліцейський відділок,
охоронник В тюрмі, ДОНОЩИК». Грачев, Мокиенко,
123-124 За ін. тлумаченням - усічення
ангд. слова полісмен: мен з наступним
додаванням -т-. ТСРОЖ, ЮЗ
МЕНТІВСЬКИЙ, -а, -є; крим , мол ; зне-
важл. Пов'язаний з міліцією; належний
міліціонеру. В його голові майнула було
думка, що це чергові ментівські
хитрощі, але ця людина випромінювала
такий непідробний жах, що будь-яка
думка про гру ставала неприпустимою
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб);
Ментівська форма. Ментівська
машина. БСРЖ, 346
МЕНТРЕГА, -и, ч.; інд. Те саме, що
МЕНТ. <.. > і замнеться ментрега,
якось разом відрине, розвіється в
повітрі <. .> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу).
6 МЕРЗАВЧИК
МЕНТОВКА, -и, ж.; крим., мол 1.
Відділок міліції. БСРЖ, 346
2. Міліцейська машина. БСРЖ, 346
МЕНТУ РА, -и, ж.; мол.; зневажл 1
Міліцейський відділок; будь-яка установа
правоохоронних органів. БСРЖ, 346
2. збірн Міліціонери. Вісім джипів
посеред дороги, два вже горять, а бики
з-за машин смалять, як дурні. І по фіг
їм яка ментура чи омонК. (Л. Кононо-
вич, Кінець світу призначено на
завтра). БСРЖ, 346, СУМС, 221
МЕНТЯРА, -и, ч.\ крим ; зневажл Те
саме, що МЕНТІ.- Ти, мептяро, приліз у
нашу фірму, п'сш тут наш коньяк,
смалиш наші сигари -та щей
варнякати будеш, еге7 (Л. Кононович,
Феміністка). БСРЖ, 346
МЕНТЯРНЯ, -і, ж ; мол., жрм. Те саме,
що МЕНТУРА 1. Хочеш займатися
розслідуваннями - йди робить у ментяр-
ню а як ні - то ні1 (Л. Кононович,
Кінець світу призначено на завтра)
МЕРЗАВЧИК, -а, ч.; жрм:, крим:, песпгп
Пляшка горілки, коньяку тощо
місткістю 0,25 л.- Пиріжок мені вина
предлагав,-випнувши вперед шухляду
нижньої щелепи, зверхньо цідив Супа і,
хвацько відставивши лікоть, пив нахильці
«мерзавчик», до дна, тільки кадик
ходив під засмаглою гикірою та пульсував
по-парубоцьки плаский живіт - Мені
присудять його пить-я вино не буду
(П. Вольвач, Кляса); Після чого
[передплати часопису «Політика і культура»]
разом із квитанцією прийти до
редакції й отримати утішний приз -
«мерзавчик» з піпеткою, а також: -
інструкцію' скільки разів на день по скільки
МЕРІ
217
МИГАВКА
крапель у кожне око (ПіК, 2003,
№ 16-17); Приготуйтесь до того, що
під час купівлі будь-якого товару
[у Єгипті], зважаючи на його
вартість, у вас можуть попросити на
додачу до грошей банку пива,
«мерзавчик» горілки або просто кулькову ручку
(Там само, 2002, № 13). БСРЖ, 347.
МЕРІ, невідм., ж. ¦ Кривава Мері,
крим , жрм Суміш горілки і томатного
соку СЖЗ. 57
МЕРС, -а, ч.; мол, жрм. Автомобіль
«Mercedes». Сільською вулицею
повільно іде блискучий «мере» (Ю. Гудзь, Іси-
хія), Гань побіг до водила, іцоб
перегнати мерса сюди, до готелю, де
можна грітися, слухати музику, дрімати
(В Яворівський, Вовча ферма. БСРЖ,
347, СУМС, 221
MEPCJ1O, -а, с. і ч.\ мол. Те саме, що
МЕРС.
МЕРСЮК, -а, ч.\ мол. Те саме, що
МЕРС.
МЕСАГ, -а, ч.\ МЕС АГА, -и, ж; комп
Повідомлення електронної пошти; лист.
Дзюбишина-Мельник, 347
¦Від англ. message
МЕРТВЯК, -а, ч.\ мол. Людина з дуже
білою шкірою.
МЕТАЛІСТ, -а, ч. 1. крим , мол Крадій
або контрабандист кольорових металів.
Такий суровий вердикт суддя
обласного суду Володимир Іващук оголосив,
важивши на всю серйозність скоєного
*па попередні судимості обох
«металістів» (УМ, 14.04.2000); Щоб
попередити доступ у шахти та підступне
Розкривання ліфтових дверей,
комунальники наварили спеціальні гаки. Але й
це не допомогло- «металісти»
пройшлися по під 'іздах ще раз, знімаючи
навіть ті самі гаки-фіксатори (УМ,
21.06.2001).
2. мол., муз. Музикант, який грає у стилі
важкого року («heavy metal»).
Розглядаються дві групи «металістів»
-львівська та київська <...> (Шовгун).
3. мол. Прихильник музичного стилю і
(або) стилю життя «heavy metal». СУМС,
222, Югановы, 132.
МЕТЕЛИК1, -а, ч.; вид. Приклеєний у
кінці книги листок з поміченими
помилками.
¦ Нічний метелик, жрм; ірон Повія.
Коли уся сімка прибула на двох
«моторах» під потрібну браму, нічне життя
вирувало і багато всіляких «нічних
метеликів» та «кольорових пташок»
намагалися використати гарну ніч з
користю для себе (CM, 02 03.2001).
Піймати метелика, спорт (футб).\ ірон
Ситуація, коли голкіпер пропускає гол
після нескладного удару.
МЕТЕЛИК2, -а, ч.; мол., зах Те саме, що
КРУТЕЛИК.
МЕТР, -а, ч; комп.; жарт Мегабайт,
одиниця виміру об'єму інформації.
БСРЖ, 349: КСМС
МЕХАНІЗМ, -у, ч. ¦ Увімкнути лєнто-
протяжний механізм, мол. Ригати
МИГАВКА, -и, ж. 1. авто. Сигнальна
фара, яка обертається, працюючи разом
із сиреною міліцейської або санітарної
машини.- Жени,-заревів він, падаючи
на лаву - Вмикай сирену, мигавку... же-
милитися
218
МЇЗКЙ
ни чимдуж, жени'.. (Л. Кононович, Я,
ЗОМбі). Югановы, 132
2. авто, жрм Міліцейська або
санітарна машина. <...> наручники на молодо-
му кляц, запотиличником до мигавки
<...> (Є. Пашковський, Безодня); Адже
це- задоволення -пробігтися старо-
винною частиною міста під «мигавку»
і під каштанами (День, 29.05.2001).
Югановы, 132
МИЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок.
(куди); мол., крим. Збиратися, мати намір
ПІТИ КуДИСЬ. СУМС, 222
МИЛО, -а, с. 1. жрм; зневажл.
Сентиментальний фільм, у якому мало
спільного з реальним життям («мильна
опера»). Американські бойовики
змінювалися латиноамериканським
«милом», англійські детективи -
російськими «бандитськими» серіалами
(Г. Тарасюк, Сни анахорета).
¦ Усічення словосполучення мильна
опера (калька з англ. soap opera).
ТСРОЖ, 109
2. комп; жарт Електронна пошта.
БСРЖ, 364
¦ Від англ. E-mail
МИЛЬНИЦЯ, -і, ж.; жарт-ірон
1. мол. Фотоапарат невеликого розміру.
ТСРОЖ, 109
2. мол. Дешевий японський магнітофон.
На сусідній парті стояли касетний ма-
гнітофон-мильниця, в народі -
«Інтернаціонал» (Л. Дереш, Культ).
3. авто, жрм. Невеликий автомобіль.
Вона їм позичить невеличку суму «бак-
сів» і Д. вже зараз матимуть змогу
придбати не якусь там корейську
«мильницю», а справжнє «Пежо», або ж І
навіть «БМВ» якесь нерозмитнене
(CM, 09 06 2000). СУМС, 221
МЙЛЬНИЧКА, -и, ж.; мол. Пестл. до
МИЛЬНИЦЯ2. Банзай увімкнув
«Інтернаціонал» <...>, і з мильнички
потекли звуки «Атпєтих машенніков» <.. >
(Л. Дереш, Культ); Того вечора
«бомонд» майже у стабільному комплекті
насолоджувався локальною
гостинністю, музичкою з японської «мильнички»
та щедрістю автомеханіка Филимона
К. (CM, 30.03.2001).
МИСТЮК, -а, ч ; інтел. Митець. На Бес-
сарабці, де він народився, безсмертний
сіяч - Ілліч — жестом, суворим як
просо, вказав йому шлях до подвигів
творчих незмірних соцреалістичного мис-
тюка, якого годують макаронами, а по
святах ще й бацилу дають (І.
Латиський, Шо не ясно).
МИША, -і, ж. 1. крим, мол.
Кишеньковий ЗЛОДІЙ. СЖЗ, 66, СУМС, 222.
2. крим. П'яна людина. СЖЗ, 66
3. комп; жарт. Комп'ютерний
маніпулятор.
¦ Калька з англ. mouse. БСРЖ, 365
МИШКА, -и, ж.; комп.; пестл. Те саме,
що МИІПАЗ. *У порівн. Час принишк,
наче «мишка» під рукою (В. Слапчук,
Коротка стрілка жіночого годинника).
МІВІНА, -и, ж.; мол.; жарт. Кучерява
людина.
¦ За формою «Мівіни» - вермішелі
швидкого приготування.
МІЗКИ, мізків, муз Електронне начиння
в обладнанні. СУМС, 222 ¦ Гітарні міз-
ки, мол., муз. Звукозйомники, радіято-
микрофон
219
МЛИН
ри та інші пристосування від
електрогітари. СУМС, 223
МІКРОФОН, -а, ч." ¦ Облизувати
мікрофон, муз.; жарт. Про розміщення
Мікрофона близько ДО рота. Цеацура
МІЛЬТОН, -а, ч.; крили, тюр., мол.;
зневаоюл. Міліціонер. А ще ж -усі нас
терпіти не можуть. Мент, лягавий, міль-
тон (О. Яровий, Чекання
несподіванки); У мільтонів скирта заяв на тебе:
від жінки, від бригадира, від
школяриків, яких ти сп 'яну розігнав з
дискотеки (В. Яворівський, Риба на березі).
БСРЖ, 350, СУМС, 223; ЯБМ, 2, 31.
¦ Результат фонетичної мімікрії слова
міліціонер
М1НЁТНИЦЯ, -і, ж; гом., пов. Про
жінку, яка вступає в орально-ґенітальні
контакти. БСРЖ, 350, ЯБМ, 2, 32
МІНІ-БІКІНІ, невідм. с, ¦ У голові мі-
ні-бікіні в кого; жрм; ірон. Хтось
дурнуватий. ФССГД, 66
МІНОР, -a, ч.; мол Бідна людина. Пор.
МАЖОР.
MIHTOH, -а, ч.; мол; жарт., зневажл.
Те саме, що МІЛЬТОН. <...> а поряд з
дрюком походжає мінтон <...> (В.
Цибулько, Майн кайф).
МІНУС, -а, ч.; муз. Фонограма, на якій
записано аранжування без голосу.
СУМС, 223.
МІНЯЙЛО, МІНЯЛО, -а, ч.; мол. Те
саме, що БАКСЕР. Там я здав сотню
доларів першому-ліпшому міняйлі, і ми з
Пашкою почали гуляти (С. Бортніков,
Карателі); <...> «міняли» були, як ніко- І
ли, активними і пропонували «зелень»
по курсу 1 до 4,1 (ВК, 06 01.1999).
МІСЯЧКА, -и, ж., мн. місячки, -чок;
мол. Менструація. БАБСЬКІ ВІДМАЗ-
КИ-e деяких целочок це: «мене мама
пускає гуляти лише поки не стемніє», в
займаних - «в мене місячка» (Синопсис
станіславський необов'язковий);
Літературні мадами воює давно й
незакомплексовано розводяться про
особливості своєї фізіології, порівнюючи
тривання своїх місячок з тим же процесом
своїх матусь (Kr, 2001, № 16).
МІТЛА1, -и, ж; крим.; зневажл. Жінка
легкої ПОВедіНКИ. БСРЖ, 348; СЖЗ, 67; ЯБМ,
2, 30
МІТЛА2, -и, ж. 1. крим.; мол Язик. У
тебе мітла чеше. БСРЖ, 348
2, мол. Плітки (звичайно у ЗМІ),
МІШІГІН, -а, ч.; мол.; зневаоюл. 1.
Людина, яку не поважає її оточення.- Будеш
ти тимчасово не єврей Фрішман, а гой
мішігін Марко Головков - повторився
привид (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис). ПСУМС, 45
2. Дурний; несповна розуму. Мішігі-
не і--заревів Патлах. Він стояв на
порозі кабінету, й лице його аж
перекосилося від несмаку.-Йолопи, ви ж об
нього зуби поламаєте! Придурки, це ж
Кінг-Конг.^ із фірми кавказця!.. (Л. Ко-
нонович, Мертва грамота). СУМС, 223.
¦ 3 їдиш: meshugd - «несповна розуму».
МІШІПНИИ, -ого, ч; мол.; зневаоюл. Те
саме, що МІШІПН2. А ще газони як
зайшли в моду, гасав вулицями як мішігі-
ний, поки не переїхав пса Колотилові..
(Р. Кухарук, Любити хлопчика),
І МЛИН, -а, ч.; арм. Вертоліт. Балабш.
МОБІЛ
220
МОКРУХА
МОБІЛ, -a, v.; МОБЇЛА, -и, ж/, мол.
Мобільний телефон Кубов вихопив з-за
пазухи мобіл, соковито виматюкав
абонента ще до того, як той йому
щось сказав, а потім запросив гостей
до столу (Є. Кононенко, Імітація);
Поговорити по мобілі.
МОБІЛЬНИК, -а, ч.\ мол., жрм. Те саме,
що МОБТЛ. Залити ще свій мобільник.
Якщо хочеш - через три дні поверну
посилкою (С. Бортніков, Чистильник);
До аварії Нікі довели мобільники (УМ,
15.05.2001). БСРЖ, 352
МОБІЛЬЧИК, -а, ч.\ мол Зменш.-пестл.
до МОБІЛЬНИК. Та й ролю чародійної
палички грає тут мінімобільний
телефон - мобільчик (від «Укртелекому»,
ясна річ) (Kr, 2001, № 19).
МОГИЛА, -и, ж 1. авто; жарт
Автомобіль «Jeep». Ми знов їхали в
антрацитовій «могилі», яка підібрала мене
біля станції метро «Сокіл» (В. Шкляр,
Елементал).
2. студ:, жарт Національний
університет «Києво-Могилянська академія».
¦ Братська могила. 1) наук, жартщ-
ірон Наукова праця колективу авторів.
<...> сказав Віталій Дончик,
представляючи проект нової 10-томної
братської могили від Інституту літератури
під назвою «Історія української
літератури» (Kr, 2003, № 17); 2) мол;
жарт Консерва «Кілька в томаті».
3. мол:, жарт. Українська співачка
Наталя Могилевська.
МОГИЛЬНИЙ, -ого; мол Мобільний
(телефон).
МОЗОК, -зку, ч., частіше мн. мізки, -ів,
муз., жарт Електронне начиння в
обладнанні (наприклад, в електрогітарі)
ПСУМС, 44
¦ Припар мізків, мол Складна
проблема; безвихідна ситуація. СУМС, 244
Пудрити / запудрити мізки (голову)
кому; крим., мол; несхвальн.
Обманювати когось (як правило, про
неправдиві обіцянки).- Пудрити мізки ти,
Шефе, можеш цим віслюкам,- він кивнув у
бік кухні (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб), <...> негцодавна одружився, а
грошей на життя бракує, отож:
подався на слизьку стежку та
«пудрив» випадковим особам мізки (CM,
21.01.2000), А вже потім так
«запудрили» пенсіонерові голову, що
позбавили пенсії, мабуть, за цілий рік (УМ,
13.01.1999). БСРЖ, 353, ЯБМ, 2, 258 Рак
мізків, мол Ненормальна поведінка,
божевілля. СУМС, 245
МОЗОЛЬ, -я, ч; крим Людина з села
БСРЖ, 353, СЖЗ, 67, ЯБМ, 2, 35
МОКРИЙ, -а, -є; крим., міл., жрм
Пов'язаний із убивством,
кровопролиттям. СЖЗ, 67 ¦ Мокра справа, крим
Убивство. Чистильник втомився від
мокрих справ, він потребує заміни1
(С. Бортніков, Чистильник);-Але він
скоріше б вихоплював у неї з рук сумку
і тікав подалі7 Навіщо йому мокра
справа9 (Є. Кононенко, Імітація)
СЖЗ, 67
МОКРЙНКА, -и, ж.; крим. Убивство
Мочити (синоніми до нього «мокрин-
ка», «мокруха») - означає вбивство
(УМ, 13.09.2000). БСРЖ, 353
МОКРУХА, -и, ж.; крим., жрм
Убивство (як правило, ножем). Вміст
поліетиленового пакета у затриманого до-
МОКРУШНИК
221
МОРЕ
зволяє стверджувати, що він ішов на
«мокруху» (УМ, 18.02.2000);
Відмивання плюс «мокруха». Звинувачень на
адресу Павла Назаренка додалося (УМ,
06.06.2000). СЖЗ, 67, СУМС, 223
МОКРУШНИК, -а, ч ; крим., жрм
Убивця, який зарізує жертву. // Убивця.
Можливо, комусь видасться
несправедливим такий висновок, але тюремний
люд не менше від пересічного
обивателя ненавидить мокругиників, рекетирів
і гоп-стопників (С. Бортніков,
Чистильник), сжз, 67
МОЛОДІЖКА, -и, ж.; спорт.
Молодіжна збірна з футболу, хокею тощо. БСРЖ,
354, Стишов, 107.
МОЛОКО, -а, с. 1. крим.; жарт.
Самогон. БСРЖ, 354, ЯБМ, 2, 36 ¦ МОЛОКО
від скаженої корови. Те саме. БСРЖ,
354 // Спиртні напої, сжз, 67
2. нарк Продукт, який утворюється в
результаті варіння конопель зі
згущеним молоком.
МОЛОКОЗАВОД, -а, ч.; мол.; жарт.
Жіночі груди.
МОЛОТОК, -тка, ч. 1. крим. Худорлява
людина. СЖЗ, 68
2. жрм, крим.; схвальн Молодець.-Я
українець. В мене тато калмик, а я
українець - Молоток. Патрійот. Сало
любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити
хлопчика); Люди-и! - добродушно згодився
Сашко, дивлячись на Петька, що
підходив В одній руці у нього була почата
пляшка горшки, в другій - пузатий
штоф лікеру...- Молоток,- похвалив
Вітько,- а закусі ніякої? (М. Омельче-
нко, Свято біди); Він сахнувся назад,
розстібати клапан кобури, але я
махнув рукою, і гранчастий стилет зі
свистом увійшов йому в міжключичну
ямку.-Молоток1 - упівголоса оцінив Ба-
рабаш (Л. Кононович, Кінець світу
призначено на завтра). БСРЖ, 354, сжз,
68
МОНАХ, -а, ч ; крим Пляшка вина, сжз,
68. // Пляшка з-під вина. БСРЖ, 355, ябм,
2, 37.
МОНГОЛ, -а, ч; мол ; зпеважт Те саме,
що МУДАК. СУМС, 223
МОНОГРАФІЯ, -ії, ж.; наук.; жарт
Пляшка горілки. Пор. КНИГА,
ЧИТАТИ
МОНОПЕНІСУАЛЕ, безос.-пред.; мол.
Байдуже, все одно. СУМС, 223.
МОРДА, -и, ж. ¦ Зробити козлячу
морду, крим Нанести тяжкі тілесні
ушкодження. Я його відсіля живим не
випущу. Він зараз на вахтовку
попре,-розмірковував вголос,- там я йому і
зроблю козлячу морду (Г. Цимбалюк,
Останні проводи). ЯБМ, 342. Морда
протокольна, крим Неприємна
людина з одутлим обличчям.- Стояв я ось
тут, тицьнув пальцем за спину,-у шкі-
фику, а між: тими один, ти його
знаєш, і в ту ж мить зварганив я, тільки
зацикав морду протокочьну - його
робота (Г. Цимбалюк, Останні проводи).
ЖУМ, 32
МОРДОПИС, -а, ч.; мол ; ірон. Обличчя.
СУМС, 223
МОРЗЁТКА, -и, ж.; пласт. Азбука
Морзе. Пласт сл
МОРЕ, -я, с. ¦ Море горить, мол.;
жарт. Руда людина.
МОРКВИНКА 1
МОРКВИНКА, -и, ж.; мол ; жарт. Руда
дівчина. СУМС, 223
МОРКОВКА, -и, ж.\ мол, зах. Гарна,
приваблива дівчина.
МОРОЗ, -у, ч ; мол 1. Людина, яка
мовчить // Людина, яка повільно сприймає
інформацію.
2. Людина, яка говорить дурниці.
¦ Упасти на мороз, жрм. 1) Удавати
з себе нерозуміючого. ФССГД, 124. 2) Не
почути того, чого не хочеш чути.
ФССГД, 124 3) Закохатися. Ємельянова, Ма-
лютша, 57
МОСКАЛЬ, -я, ч.; авто; зах Автомобіль
«Москвич».
МОТОВЁРШНИК, -а, ч.; байк. Водій
мотоцикла.
МОТОР1, -а, ч.; жрм Автомашина;
таксі. А якість така, що не встиг я
взятися до банки, як знадвору про-
фуркотів іноземний мотор (Б. Жолдак,
Бог буває); Коли уся сімка прибула на
двох «моторах» під потрібну браму,
нічне життя вирувало <...> (CM,
02.03.2001). БСРЖ, 358, СЖЗ, 68, СУМС, 224,
ЯБМ, 2, 41.
МОТОР2, -а, ч.; жрм. Серце. [У тюрмі]
мотор барахлить у всіх без винятку
Причини ті ж самі-умови утримання
і стрес (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці). БСРЖ, 358, СУМС, 224, ЯБМ, 2, 41
МОЧАЛКА, -и, ж. 1. мол., крим.
Коханка, подруга. Краля, до речі, нічого
проти не мала Круглий у принципі
крутіший за Стрільця, вона вже встигла
порівняти, зачепитися б за нього, тільки
ж прожене через тиждень, у нього
таких мочалок навалом, а їй куди?
2 МОЧИТИ
(А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 359,
СЖЗ, 68, СУМС, 224; ЯБМ, 2, 42
2. крим., мол. Дівчина легкої поведінки,
ПОВІЯ. БСРЖ, 359, СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42 //
мол.; зневажл. Неохайна дівчина, яка
виглядає вульгарно. <...> таким чином,
це, безумовна мочалка з вічно
обдертими колінами й подряпаними литками, з
обгризеними нігтями, неодноразово
тятими венами і невблаганно
жовкнучими старими синцями на вутлих
стегнах (Ю. Андрухович, Мальборк і
хрестоносці).
МОЧЙЛОВО, -а, с; мол. Колективна
жорстока бійка. Коли дитина
дорослішає, то обирає Інтернет та
віртуальне «мочилово» замість спілкування з
живими людьми, снодійне і
транквілізатори - замість довіри та любові до
довкілля і мешканців планети Земля
(ПІК, 2000, № 34). БСРЖ, 359, СУМС, 224
МОЧИТИ, -чу, -чині, недок. * 1. кого,
крим, мол Бити; ударяти з великою
силою. СЖЗ, 68; ПСУМС, 45
2. кого; крим, мол. Убивати Тоді
клацнув затворною рамою Кого
мочитимемо9 Я підвівся.- На кого покажу,-
сказав я з притиском,- того й
мочитимете1 (Л. Кононович, Кінець світу
призначено на завтра). СЖЗ, 68, СУМС, 224
¦ Мочити в сортирі (нужнику) кого,
крим., тюр.; презирл Жорстоко й
безпощадно розправлятися з кимсь. < >
Ці російські фіскали страх як
полюбляють туалети. Хлібом їх не годуй, а дай
когось замочити в нужнику й
понюхати пари (В. Шкляр, Елементал), <. >
радянський кінематограф творив
образ українця веселий аж до пришелепу-
мочун
223
МУДИЛО
ватості, відверто тупуватий. Сучасне
російське кіно чесно продовоюило
вироблену схему, тільки тепер українців
обов'язково б'ють та «мочать в
сортирах» під зомбуючі гасла (Kr, 2001,
№ 18). БСРЖ, 359,
¦ Крилатий вислів в. о. президента Росії
В. В. Путіна з приводу боротьби з
чеченськими терористами (рос. програма
«Время», 24.09.1999): «Мы будем
преследовать их [террористов] повсюду.
Если в туалете нам попадутся, то и там
замочим». На семантику фразеологізму
в українському культурному просторі
вплинув епізод у російському фільмі
«Брат-2» (росіянин убиває українця в
туалеті).
3. що; муз., мол. Виконувати музику.
БСРЖ, 359, СУМС, 224
МОЧУН, -а, ч.; мол Той, хто любить
жартувати; веселити інших. Він по
життю такий мочун.
МОЩІ, мощів^ ¦ Кинути мощі, мол.
Знайти місце для ночівлі. СУМС, 224
МУДАК, -а, ч. 1. крим.; вульґ., зневажл.
Наївна людина. ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол., жрм; вульґ., зневажл.,
лайл Дурна, нікчемна, шкідлива
людина Бузок палає на вікні / Мудак малює
мертве тіло (С. Процюк, Нова
дегенерація);-Як добре, що усе це є: жінки,
вино і спека! (Хоч я насправді пив
«Байкал» і думав - «мудаки» <...>)
(В Неборак, Літаюча голова); Мата
Харі була в парі із якимсь мудаком
(В Цибулько, Майн кайф); Я просто
вийду з «Арбатської» на Новий Арбат,
себто на проспект імені мудака
Колітна, і йтиму ним аж до
кіноконцертного залу «Октябрь» (Ю. Андрухович,
Московіада); <...> а ще кажуть
-розумна нація, батьківщина мислителів,
читав я їхнього Фіхте-мудак з муда-
ків (А. Дністровий, Невідомий за
вікном); [Руслан:] <...> я-нездара!
Повне ніщо! Пшик! Смердючий,
дрібний і пихатий! ... Шмаркля1 Нікчема!
Мудак\ (В. Діброва, Поетика застілля).
ПСУМС, 45, ЯБМ, 2, 42
МУДАЦЬКИЙ, -а, -є; мол.; несхвальн.
Недосконалий, поганий. <...> все ніби в
поганих вестернах / з їхньою мудаць-
кою системою кінопрокату / що
вибиває суглоби твоїм снам <...> (С. Жадан,
Балади про війну і відбудову).
МУДАЧКА, -и, ж:, мол.; несхвальн. Ж.
до МУДАК.
МУДЕЛЬ, -для, ч; мол.; ірон.-зневаокт.
Те саме, що МУДАК2.
МУДЕНЬ, -дня, ч; мол. Те саме, що
МУДИЛ02.-у4;с ти, му день дрімучий!
(А. Мухарський, Попса для еліти).
¦ Від мудак за аналогією до дурень.
МУДЙЛО, -а, с. і ч. 1. жрм; вульґ.,
зневажл. Те саме, що МУДАК 2. Таке му-
дило, сівши на лавці поїзду метро,
обов'язково розкине свої ножищі-мало
матня не репне <...> (О. Яровий,
Чекання несподіванки); На сцені стоїть
гидко разкрашений кіоск з продавцем
внутрі, биія кіоска стоїть купка мудил
і жде трамвая (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу).
2. крим., жрм; зневажл. Тупа людина.
Мудило з однією звивиною, і та до
акумулятора не під'єднана! (В. Яворівсь-
кий, Вовча ферма). БСРЖ, 359, ЯБМ, 2,42
мудистика :
МУДЙСТИКА, -и, ж.\ мол., жрм. Те
саме, що МУДНЯ.- Слава богу! Ти щодня
перевіряєш машину на наявність
жучків і іншої вашої мудистики? (С. Борт-
ніков, Чистильник).
МУДЛО, -а, с і ч.; жрм\ зневаоюі. Те
саме, що МУДАК2. ¦ Мудло репане.
Те саме.
МУДНЯ, -і, ж; крим Дурниця;
нісенітниця. ЯБМ, 2, 42
МУДОДЗВІН, -дзвона, ч.; крим., жрм\
несхвальн Людина, схильна до довгих,
беззмістовних розмов; пустодзвін.
Панас [Мирний] - мудодзвін, Борис [Грін-
ченко] - буквоїд (Ю. Андрухович, Bad
company), - Гей, запікайтесь, мудо-
дзвони! Усі слухають1 -перекриваючи
баритоном шум дощу і ревище
пивбару, виголошує один із присутніх
священиків (Ю. Андрухович, Московіада).
ЯБМ, 2, 43
МУД ОХАТИ СЯ, -аюся, -аєшся, недок. 1.
жрм. Займатися справами, що
потребують чимало зусиль; вовтузитися. [Ци-
цькш: (застьобує штани, сам до себе)]
Я б тій тьолці теж засунув, щоб не
мудохатись.. (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу). Чабаненко 1992, 2, 294
2. крим Гаяти час. ЯБМ, 2, 43
МУДЬ, -я, ч ; мол ; зневажл. Те саме, що
МУДАК1 <. > ти Єву трахнув ще по
телефону / доки мудь-Адам ліпив їй
рай <...> (В Цибулько, Майн кайф),
- Ну шо, зашив? - Но - У А чо такий
мудь? (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
МУЖИК, -а, ч.\ мол Хлопець, молодий
чоловік (уживається при звертанні).
БСРЖ, 360, СУМС, 224
4 МУЛЬКА
МУЗА, -и, ж ¦ Нова муза, мол
Небанальна й екстравагантна річ або подія
СУМС, 224.
МУЗ БУРСА, -и, ж.; мол Музичне
училище. СУМС, 224
МУЗИКА, -и, ж ¦ Блатна музика,
крим. Злодійський жарґон. ¦ Застигла
музика Поплавського, інтел; ірон -
зневажл Майдан Незалежности у м
Києві після реставрації початку 2000-х
РР
¦ Жарт, переосмислення афоризму
архітектура-це застигла музика Натяк
на несмак, «попсовість»' в
архітектурному оформленні реставрованого
Майдану Незалежности.
МУЗИЛИЩЕ, -а, с; мол. Те саме, що
МУЗБУРСА. СУМС, 224
МУЗЛО, -а, с.\ мол. Те саме, що
МУЗБУРСА. СУМС, 224
МУЗОН, -а, ч.\ мол. Музика.- Музон - це
щоб відірватися! (В Неборак,
Повернення в Леополіс). БСРЖ, ЗфО
МУЛЬКА, -и, ж. 1. нарк Наркотична
речовина, що виготовляється на основі
ефедрину; ефедрин. «Мульку»
виготовляють з ефедрину, а також: оцту і
марганцівки (ПІК, 2003, № 3). СУМС, 225
2. МОЛ ГуСТИЙ Гребінець. СУМС, 225
3. крим., мол; несхвальн Брехня;
вигадка. ¦ Травити (шати) мульку, мол
Розповідати, розмовляти про щось
своє, невідоме, нецікаве або непотрібне
для оточуючих. Баби в'язали, чоловіки,
як ведеться, «травили мульку» з
анекдотами <...> (І Павлюк, Мова
молекул). БСРЖ, 361, СУМС, 225
4. мол.\ несхвальн Дурниця. Говорячи
всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прі-
МУЛЬТИК
225
МУСЯ
німаєт очаровательную позу, стріля
глазами в різні боки і поправля на
голове волоси красівими жестами рук
(Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу). БСРЖ, 361
МУЛЬТИК, -а, ж.; мол.; жарт Мати.
МУРАШНИК, -а, ч. 1. шк.\ жарт.
Школа
2. мол Багатоповерхівка. СУМС, 225
МУСОР, -а, ч., мн. мусори, -ів; крим,
мол; презирл Міліціонер; працівник
правоохоронних органів. Все
змінилось Тільки «мусор» / Косо дивиться,
як і дививсь (П. Вольвач, Кров
зухвала), - Затягає мене у свою конуру
падла дільничий,-розповідала Вітьці якось
Настя,-Домашніми котлетами та
парфумами від нього, козла, тхне. Морда
вилискує від ситості і нічого людського
в очах,-мусор, одне слово <...> —
Кругом мусори, мусори, суки1 Куди од них
дінешся,-обурювався Сашко (М. Оме-
льченко, Свято біди); А раптом
мусора, якщо то були вони, воює
під'їжджають сюди, до моргу, обігнувши по-
сьолок на своїх «Жигулях»? (П.
Вольвач, Кляса); А ти бігав, когось будив,
викликали швидку і мусорів-усе це не
мало вже ніякого значення (Ю. Андру-
хович, Московіада). БСРЖ, 362; СЖЗ, 69,
СУМС, 225, ТСРОЖ, 108 ¦ Мусор КО-
льоровий, крим. Військовослужбовець
внутрішніх військ. СЖЗ, 69
¦ 3 давньоєвр.: muser - «повчання,
вказівка». Грачев, Мокиенко, 125 За ІН. версі-
єк> - від рос. абревіятури МУС
(«Московский УГОЛОВНЫЙ СЫСК»). ТСРОЖ, 109
ССОРИЛО, -а, ч Те саме, що МУ-
<~ОР ~ Вип 'єм ми no-любому, шо нам
І5-5-1468
той Орєх-мусорило? (П. Вольвач,
Кляса).
МУСОРСЬКИЙ, -а, -є; жрм, міл; зне-
важл Який має стосунок до
міліції.- Ти мент?-з жахом випалила
Христина-Колишній. До теперішньої
професії моє мусорське минуле не має
жодного стосунку (С. Бортніков,
Чистильник).
МУСОРФАЛОС, -а, ч.\ мол.; ірон-зне-
важл. Міліцейська палиця. СУМС, 225
МУСОРШМІДТ, -а, ч ¦ Ментокрилий
мусоршмідт, мол Міліцейська
машина.
МУСОРЯ, -яти, ч., мн. мусорята, -рят;
крим., мол ; зневажл., ірон Те саме, що
МУСОР. Дерев'яними битами
страшенно зручно бити по хребту, а надто
по нирках, про які «мусорята», на
превеликий жаль, ніколи не забувають
(А Кудін, Як вижити у в'язниці).
МУСОРЯКА, -и, ч; жрм. Те саме, що
МУСОР.- Нехай-но цей мусоряка мені
попадеться до рук^-буркнув я <...>
(Л. Кононович, Феміністка).
МУСТАНГ, -а, ч.; мол. 1. жарт мн
мустанги. Воші. СУМС, 225; Югановы, 137.
2. жарт. Висока людина.
3. жарт. Людина, яка швидко бігає.
4. жрм, ірон Нерозумна, некмітлива
людина з села, зазвичай міцної статури.
Да, цей сільський мустанг усе життя,
мабуть, звик валитися з такими ж
мастодонтами, як сам... (А. Дністровий,
Пацики)
МУСЯ, -і, ж ; шк Секретарка директора
школи.
мутант ;
МУТАНТ, -а, ч.; мол. 1. Велосипед.
СУМС, 225.
2. Те саме, що ЛОХ2. СУМС, 225.
3. зневажл. Здоровий хлопець,
переважно з села.
4. Людина, яка може зробити щось
надзвичайне. СУМС, 225
МУТИТИ, мучу, мутиш; недок.; мол.
1. Щось придумувати, планувати.- Ну
шо будем мутить, Пашуня? - питає
Шестопал (П. Вольвач, Кляса).
2. Про невизначену поведінку, нечітку
відповідь на щось. СУМС, 225.
МУТНИЙ, -а, -є; крим. 1. Підозрілий,
сумнівний. // Підозріла людина. БСРЖ, 363.
2. мол. Непередбачувана людина, наміри
якої незрозумілі, приховані. Саня, а
може, він хоче цю тьолку?
-розвертається до нього Артур, і по його виразу
обличчя бачу, що він гнівається і
жартує водночас. Недобрі жарти Артур
взагалі - мутний пацан (А. Дністровий,
Пацики). БСРЖ, 363
МУТНЯК, -а, ч.\ мол.; несхвальн.
Неясність у чомусь; непорозуміння. <...>
коли між' нами не було ніяких мутняків,
коли ми великими купами валили
вулицями до центру, в найближчих
гастрономах купували портвейн (А.
Дністровий, Пацики).
МУФЛОН, -а, ч.\ крим, жрм. Дурна,
вперта людина. БСРЖ, 363; СЖЗ, 69, ЯБМ, 2,47
МУХА, -и, ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69.
2. крим ; зневаоюл. Молода повія
невеликого зросту. СЖЗ, 69.
3. мол Дівчина, що характеризується
несталістю в симпатіях. СУМС, 225.
6 М'ЯЧ
4. військ. Ручний гранатомет. Коли
працівники міліції зупинили їх, то
були ошелешені: за пазухою одного
юнака виявився ручний гранатомет,
який вояки називають «мухою» (УМ,
27.01.2000). ¦ Муха в дихлофосі,
жрм. Бліда, змучена людина. ФССГД,
164 Шахтна муха, гірн. Запальник,
який отримав путівку на вибухові
роботи, але цих робіт не провадив, тобто
НІЧОГО НЄ робив. ФССГД, 164
МУХОМОР, -а, ч.\ мол. 1. жарт.
Людина, ЩО П'Є ТІЛЬКИ ВИНО. СУМС, 225
2. ірон.-зневажл. Хлопець, чоловік.
Щасливо оставаться, мухомори (П.
Вольвач, Кляса).
3. Міліціонер. СУМС, 225.
МУШЛЯ, -і, ж.; письм. Письменник
Юрій Мушкетик.
М'ЯСО, -а, с. 1. крим. Повна жінка. ЯБМ,
2, 50.
2. мол.; зневажл Тілиста дівчина зі
слабкими РОЗУМОВИМИ ЗДІбнОСТЯМИ. СУМС, 221
3. мол.; жарт. Дівчина, жінка. О
Господи, скільки прекрасного м'яса! Такого
близького й доступного! (А. Морговсь-
кий, Смерть у Золотих Пісках).
¦ На основі асоціятивної
співвіднесеносте між м'ясом і особою жіночої статі
у жаргонному слововживанні багатьох
мов, напр, від новогрецьк. хрєас-
«м'ясо» - в укр. арґо утворилося крисуха -
«молода, наречена», крйса - «жінка,
господиня, старша за віком» (Дзендзелів-
ський, 264, 295) та ін. Див. також
СВІЖИНА, ТЕЛЯТИНА.
М'ЯЧ, -а, ч. ¦ Винести м'яч, спорт
(футб.). Відбити м'яч від своїх воріт у
небезпечній ситуації.
НАБАНЯЧЕНИЙ
227
НАВОРОТ
Н
НАБАНЯЧЕНИЙ, -а, -е; жрм П'яний. А
я колись прокидаюся,-регоче Сам-
бур,-ну, звичайно, що набанячений.
Зирк у вікно, а там, де завжди висіло
гасло «Слава КПСС»,-гола стіна! Ну,
кажу собі, Льоша, допився ти до галю-
mef Треба з цим зав'язувати! (В.
Діброва, Збіговиська).
¦ Див. БАНЯЧИТИ.
НАБЕРЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док;
мол Наїстися. Нерідко реномени
успадковують систему семантико-
синтаксичних зв 'язків первинної назви:
< .> наберлятися - «наїстися» -
(чого9), (де7), (коли?), (скільки?) (Шов-
гун)
¦ Див БЕРЛЯТИ.
НАБЛАТЙКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.
1. крим , мол. Вивчити злодійський
жаргон - / наблатикався ж ти! У вас що,
спеціальні курси в петеу по вивченню
жаргону є7 Я таких слів і не чув
(В Врублевський, Замах на генсека).
БСРЖ, 367, СЖЗ, 69, ЯБМ, 2, 51.
2. мол Набути навичок у чомусь. На-
блатикатися клеїти обої. Югановы, 138.
НАБЛАТУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, док.;
Фіш Те саме, що
НАБЛАТЙКАТИСЯ 1 СЖЗ, 70.
НАБУХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
Мол, крим., жрм. Напитися доп'яну.
Набухаються і пісні починають
горланити. ПСУМС, 10; СЖЗ, 70.
ВВЕСТИ, наведу, наведеш, док. (кого
На Що) 1. крим., міл. Вказати на об'єкт
злочину, бсрж, 368,
15*
2. мол Розкрити певні секрети. Один
друг навів мене на класний і не дуже
башльовий кабак. ПСУМС, 47
НАВОДКА, -и, ж. 1. крим., міл. Вказівка
на об'єкт злочину. Це не було
випадкове захоплення партії наркотиків
посеред океану. Тут однозначно не
обійшлося без «наводки» (УМ, 01.06.2001);
За півтори години телефонного
спілкування <...> з'ясувалося, Що всі 20
«наводок» ведуть на Драгоманова, 2. (ВК,
03.04.2001). БСРЖ, 368, СЖЗ, 70, СУМС, 225
// Об'єкт, що буде пограбовано. БСРЖ,
368, ЯБМ, 54 ¦ Дати / давати
наводку кому Вказати комусь на об'єкт
пограбування (злочину). В обличчя
бізнесмена знав тільки Руслан, тому він мав
дати «наводку» спільникам (КО, 2001,
№ 33). бсрж, 368.
НАВОРОТ, -у, ч, мол 1. несхвальн
Щось складне для розуміння. Причому
пісні «проспівані» французом <...>
соковито і без занудно-наукових «наворо-
тів» (Kr, 2001, № 5); Проголосили нас
цілком стандартно, мовляв, зараз
послухайте хлоп 'ят з України, тобто без
усяких там наворотів «зараз вийде
екзотична українська група», або
«подивімося на мавпу в клітці» (МТ, 1999,
№ 13). БСРЖ, 368
2. несхвальн. або ірон. Щось нелогічне,
дивне, неадекватне у поведінці,
думках. А найбільший «наворот» -
викупити окрему театральну ложу за 14
тисяч «баксів» (УМ, 16 02.1999). БСРЖ,
368; ТСРОЖ, 114
HABOPOTKA
228
НАЖЕРТИСЯ
3. частіше мн навороти, -їв; грон
Деталі, які ускладнюють щось Відмовив-
шись від суто «живого» звуку,
музикант активно став використовувати
комп'ютери, синтезатори, бек-вокали
та інші навороти сучасного саунду
(Поступ, 05.08.1999); Сьогодні
ввечері .. «Бердиш» Зі всіма
наворотами - як ти просив. Глушник. Оптичний
приціл, лазерний цілевказувач.. (С. Бор-
TH1KOB, ЧИСТИЛЬНИК). БСРЖ, 368, ТСРОЖ,
114
HABOPOTKA, -и, ж; мол. Те саме, що
НАВОРОТ 1. Неуспіх був
запрограмований уже бодай тим, що, попри
концептуальну «наворотку», автори не
подбали про те, аби представити свій
проект цілісним-до Львова прибула
лишень частина антуражу (Поступ,
15 07.1999).
НАВОРОЧЕНИЙ, -а, -є; мол
Перевантажений, переускладнений елементами,
деталями; переважно дорогий,
престижний. За машини сіли старі фахівці,
які освоїли комп 'ютер у межах «наво-
роченої» друкарської машинки (УМ,
02.08.2001); Рідше [витрачають
гроші]-на подарунки дівчатам, або на
покупку своєї «мрії», наприклад, ролики
чи «наворочений» спортивний
велосипед (ВЗ, 04 09.2001), Іграшки
створюють задля того, аби ix ламали
допитливі дитячі ручки. Незалежно від того,
наскільки ця іграшка «наворочена» і
дорога (ПіК, 2000, № 34). БСРЖ, 369
НАВ'ЮЧЕНИЙ, -а, -є; нарк. Про
людину, яка перебуває в стані наркотичної
ейфорії. Терезку прохромила зовсім
нехороша підозра: поки вона була
нав'ючена, Антон лазив досередини і
знайшов папку із ксерокопіями її
дорогоцінного «Анти-центру» (Л. Дереш, Архе)
¦ Пор. В'ЮЧИТИ.
НАГРІТИ, -ію, -ієш, док. (кого, на
скільки); торг., бізн., мол. Обдурити когось
Продавщиця мене знову нагріла, коли
ковбасу купував. БСРЖ, 369, ПСУМС, 47
НАГРУЗИТИ, нагружу, нагрузиш, док
1. кому; мол. Збрехати, обдурити когось
Я їм нагрузив, що приїхав у
довготривале відрядження, готелі всі забиті
<...> (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб)
2. кого; мол. Повідомити велику
кількість зайвої інформації.
НАДОВБАТИСЯ, -аюся/ -аєшся, док,
нарк. Накуритися марихуани.
НАДРАТИСЯ, -деруся, -дерешся, док,
жрм, крим Те саме, що
НАБУХАТИСЯ. Учора я надравсь, / Сьогодні в дупу
п'яний-/ А може це любов? (Ю. По-
Заяк, Шедеври). БСРЖ, 370, СЖЗ, 71,
СУМС, 226, ЯБМ, 2, 57 с
НАДРЙНКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док,
мол. Те саме, що НАБУХАТИСЯ.
НАДРЙНЧЕНИЙ, -а, -є; мол. П'яний
НАДРОЧЕНИЙ, 1. -ого; крим
Службовий пес, навчений рвати людей на
м'ясо. ЯБМ, 2, 57
2. -а, -є. Про досвідчену, вправну
людину. <...> менти надрочені будь здоров,
чого та звідки, тицьнув справку про
звільнення, на вдавися, повіриш,
тверезого за появлєніє, тверезого штрафа-
нули <...> (Є. Пашковський, Безодня)
НАЖЕРТИСЯ, -жеруся, -жерешся, док,
мол, жрм\ зневажл. Напитися доп'я-
нажлуктитися
229
НАЇЗНИК
ну'.- Нажеруться, ще якогось коника
викинуть, сказав Іван Янюк <...>
(В. Гужва, Плато над прірвою.) БСРЖ,
371, СУМС, 226
НАЖЛУКТИТИСЯ, -кчуся, -кчешся, док;
жрм Сильно напитися (переважно
про спиртні напої). <...> занесе до
свого записничка власні спостереження
щодо свинства українських чоловіків,
які в присутності дами дозволяють
собі нажлуктитися до непритомності
(А. Мухарський, Попса для еліти);
Нажлуктився та дав себе піймати якійсь
хвойді (CM, 02.02.2001);
«Нажлуктитися кави» - багатогодинні розмови
про політику чи мистецтво, коли
безконечні теревені розбавляються
багаторазовим вживанням кави, від чого
починає нудити, а потім кам'яніє
шлунок (Т. Даниленко, Алкоголь і кава як
одвічні антагоністи).
НАЖЛЬОКТАТИСЯ, -кчуся, -кчешся, док.;
мол Те саме, що НАЖЛУКТИТИСЯ. У
кінці 90-х деякі викладачі дозволят
собі таке - зігнорувати роботу, за яку не
платять, і нажльоктатися посеред
білого дня (М. Мишкало, Майже
європеєць) ПСУМС, 47
НАЖУХАТИ, -аю, -аєш, док.\ мол., жрм.
Обдурити когось.
НАЗЮЗЮКАТИСЯ, -аюся, -аєшся; док.
Те саме, що НАКВАСИТИСЯ.
Назюзюкались ми тоді, у секретній кімнаті
«КАР.», доволі <...> (С. Бортніков,
Карателі).
наївняк, ч.; мол. 1. -а; жарт. Наївна
л*одина.- Давай не будемо про це
Звичайна історія. Нічого нового. Ще один
наївняк пошився у дурні (В. Гужва,
Плато над прірвою); Шукав, наївняк,
ідеалу в забутому Богом райцентрі
(А. Морговський, Смерть у Золотих
Пісках). БСРЖ, 371
2. -у; у знач, збірн. Про наївних людей,
вчинки. Його .поведінка останнім
часом - суцічьний наївняк. БСРЖ, 371.
¦ Купити на наївняк кого. Удати з
себе наївну людину, увівши цим в
оману когось. Чомусь наступна думка, що
пронизала мою дзвінку голову,
горланила, що треба спробувати прошлан-
гувати, купити їх на наївняк і дурну
щирість (М. Бриних, Голосіння з-під
снігу).
НАЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, НАЇЗДИТИ,
-їжджу, -їздиш, на кого, недок.; крим.у
мол, бізн. 1. Поводитися агресивно
щодо когось; висувати претензії;
погрожувати комусь, застосовувати
насильство. Будуть наїжджати - дзвони
мені, й проблем не буде1 (Л. Кононо-
ВИЧ, Феміністка). БСРЖ, 370, ЯБМ, 2, 58
¦ Наїжджати возом на кого, жрм Те
саме, фссгд, 49.
2. Здійснювати пограбування, військові
напади. У степовій частині Криму
виділялася банда «Сулеймана», що
«наїздила» не тільки на приватних
підприємців, але й на колгоспи, державні
підприємства (ВіП, 2000, № 5). БСРЖ, 370,
ЯБМ, 2, 58.
НАЇЗД, -у, ч. 1. крим. Грабіж, розбійний
напад з метою знищити конкурента.
ТСРОЖ, 114, ЯБМ, 2, 58
2. жрм, мол. Критичні зауваження,
претензії ДО КОГОСЬ. БСРЖ, 370, СУМС, 226,
ТСРОЖ, 115.
НАЇЗНИК, -а, ч.\ байк. Водій мотоцикла.
НАЇЗНИЦЯ і
НАЇЗНИЦЯ, -і, ж.; жрм Жінка, що
віддає перевагу здійсненню статевого
акту, сидячи верхи на партнері.
Любились у всіх позах, лишень доступ-
них людському розумінню, починаючи
класичною і «наїзниця», і завершуючи
позами «Кельтський дракон» та
«радість капуцина», яка вимагає
спеціальної багатоденної підготовки,
тому що непідготовлені партнери
вмирають у титанічних муках оргазму на
тридцять першій секунді любощів
<...> (Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
БСРЖ, 370.
НАЇХАТИ, -їду, -ідеш, док. (на кого)
1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось;
присікатися до когось. Президент
«наїхав» на парламент (УМ, 08.03 2001);
У Мінську знову «наїхали» на
незалежну пресу (ВЗ, 05.08.2002). БСРЖ, 370,
СУМС, 226, ТСРОЖ, 115.
2. крим., жрм. Напасти на когось із
погрозами, бажаючи добитись чогось на
свою користь, часто у фінансовій
сфері.- А ви не хочете розповісти мені про
тих людей, котрі наїхали на мене
сьогодні вранці?- вкрадливо поспитав я
(Л. Кононович, Феміністка); Вона
повідомила, що на Ті родича - молодого
підприємця - «наїхали» рекетири (УМ,
17.08.2002). ТСРОЖ, 115, ЯБМ, 2, 59.
НАЙТУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол.
Ночувати. Найтував у подруги. БСРЖ,
371, СУМС, 226
¦ Від англ. night.
НАКАПАТИ, -аю, -аєш, док. (кому, на
кого); жрм, мол, крим ; несхвальн.
Донести на когось. Дивись, щоб потім на
нас не плакала,-сказала увечері мама
) НАКАЧУВАТИСЯ
(Тамара таки встигла «накапати» )
(С. Антонишин, Тюльпани на
вісімнадцяте). БСРЖ, 371, СЖЗ, 71
¦ Від нім. жарґ. happen, caporen -
«зраджувати, виказувати, доносити». Дзсн-
дзелівський, 261.
НАКАТЕЛЛО, невідм., ч; мол.; жарт
Друг, з яким разом пиячать. СУМС, 226
¦ Див НАКОТИТИ.
НАКАЧАНИЙ, -а, -є; мол Який
перебуває під дією наркотику, спиртного,
ліків тощо. Я воює бачив курвів, я бачив
обкуреного коридорного, я навіть
встиг привітатись з кількома сусіда-
ми-турками, так само, здається,
чимось накачаними, хоча, може, це в них
ментальне (С. Жадан, Біґ Мак).
НАКАЧАТИ, -аю, -аєш, док. (кого); мол ,
жрм. Напоїти когось спиртним,
ліками; увести наркотики тощо. Якось
підпилий дідок заявив, що сусіди в купе
його навмисне «накачали», аби обікрасти
(ПІК, 1999, № 33).
НАКАЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док
(чим); жрм. Ужити спиртний напій,
наркотики, ліки тощо. Ще^на античних
олімпіадах дехто з учасників не
гребував «накачатись» перед змаганням
зіллям, яке стимулювало фізичну
витривалість та знімало напругу (ПІК, 1999,
№ 34).
НАКАЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок
(чим); жрм. Уживати спиртний напій,
наркотик, ліки тощо. <...> коли
накачується портвейнами і приповзає
додому, завалюється в ліжко просто в
цьому костюмі, багатофункціональна
штука виходить - костюм
донбаського інтелігента (С. Жадан, Депеш мод),
НАКВАСИТИСЯ
231
НАЛ
Всю дорогу іти накачувався кокаїном,
сьорбав коньяк і окрав якісь таблетки
(О. Ульяненко, Ірка).
НАКВАСИТИСЯ, -шуся, -сишся, док.;
крим., жрм, мол. Те саме, що
НАБУХАТИСЯ. <...> тут все так дорого,
особенно баби, та й то кобили; добре
їм! мають банкомата між ногами; а
тут героїном паришся і одні стукачі
кругом,—як тутай з горя не
накваситись? (Є. Пашковський, Щоденний
жезл); Степанович, ти лучче розкажи,
як ви з твоїм сусідом Подолею
наквасилися і поснули в тебе
дома?-сміється Павшук (П. Вольвач, Кляса). СЖЗ,
70
НАКВЁЦЯНИЙ, -а, -є; мол., жрм. З
декоративною косметикою на обличчі;
нафарбований (про жінок).
НАКИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. Те
саме, що НАБУХАТИСЯ. ¦
Накидатися по саму зюзю. Те саме. Вони
собі просто цнотливо накидались по
саму зюзю, та так, що Бирчика ніяка
сила вже до хати би не донесла <.. >
(І. Карпа, 50 хвилин трави).
НАКИРЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док.; мол.
Те саме, що НАБУХАТИСЯ. БСРЖ, 373;
СЖЗ, 71.
НАКОЛОТИ, -лю, -леш, док. (кого);
мол, жрм; несхвальн. Обдурити,
ввести в оману когось. Ота так звана
інвестиція двом ділягам зовсім нічого не
коштувала: вони просто «відстібнули»
якусь там крихітку від тих солідних
сум та ще й при цьому умудрилися
добряче «наколоти» своїх колег по
бізнесу. БСРЖ, 373; СУМС, 227; ЯБМ, 2, 62.
¦ Наколоти як молодого, мол.
Обдурити когось недосвідченого,
довірливого.
НАКОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.,
кого; жрм. Обдурювати когось.
Наколюють народ на базарі. II Розігрувати
когось, жрм; жарт. Давай його
наколемо
НАКОТИТИ, -чу, -котиш, док.; мол.
Випити спиртного. Накотили по гранча-
ку. ПСУМС, 47.
НАКРИВАТИ, -аю, -аєш, безос.-пред.
(кого). 1. нарк.у мол. Про стан
наркотичної ейфорії, сильної втоми. Терезка
відчула, як її накриває повільна хвиля
таких причандалів, наче вона сама
скурила руру плану (Л. Дереш, Архе);
<...> я встаю і з недопалком у руках
іду собі, аж раптом розумію, як мене
накриває - і від того, що ніч не спав, і
від того, що по нирках отримав, і від
того, що жерти хочеться... (С. Жадан,
Біґ Мак).
2. мол. Про стан емоційного потрясіння,
захвату. Риня каже: - Толян, мене
накрило, я втюрився, як останній лох...
(А. Дністровий, Паники).
НАКРИТИ, -ию, -иєш, док. (кого); крим.
Виявити когось. Одне з таких
підпільних підприємств «накрили»
співробітники відділу боротьби з
економічними злочинами у Запоріжжі (УМ,
14.09.1999). ЯБМ, 2, 63.
НАЛ, -у, ч.; жрм. Готівка. Підливають
олії у вогонь і сусіди - львів 'яни їхні
бізнесові структури скуповують
волинське борошно і платять, не
торгуючись, «налом» (УМ, 03.02. 2000). *
Образно. Крим і нал / конвертується в
НАЛАПШАТИ
232
НАРЙК
крик і шал / шал і крик у Шалі і жалі
(В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 373,
тсрож, 120 ¦ Чорний нал, бізн,
крим. Надприбутки, що не
контролюються державою.- Предлагаю нал под
двадцатіпроцентну скідку <...>.-
Чорний нал? - ехидненько скривився
Мальчик (В. Даниленко, Кієвскій мальчик);
«Чорний нал» партійного краху. А
шлейф «чорного налу» тягнеться за
партією мінімум років на десять
(День, 18.02.2000,); Мені запропонували
роботу бухгалтера з 8-годинним
робочим днем, з усією чарівністю
податкових перевірок, «чорним налом» тощо за
250 грн. (ВК, 03.04.2001); Будівельники
займають у переліку нелегалів почесне
перше місце Безліч приватних контор
платить т з «чорним налом», тобто
не через бухгалтерію, а з кишені - в
кілька разів менше, ніж: киянину (ПіК,
1999, № 26). БСРЖ, 373
НАЛАПШАТИ, -аю, -аєш, док., кому;
мол Набрехати комусь. Тобі що не на-
лапшай, ти й повіриш. ПСУМС, 40
НАЛИВАЙКА, -и, ж.; мол., жрм. Кафе
(зазвичай низького ґатунку), де
продають спиртне на розлив. У столиці
зареєстровано 8000 торгових закладів, де
санкціоновано продаються горілчані
вироби Насправді ж «наливайок»
набагато більше (УМ, 26.01.2002). СУМС,
227
НАЛІЧМАН, -у, ч.; крим, бізн., мол;
жарт. Те саме, що НАЛ. БСРЖ, 373
НАЛІЧМАНОМ, у знач присл. Готівкою.
[Руслан:] Треба сьогодні у нього
щось стрельнути' Налічманом'
Готівкою1 (В. Діброва, Поетика застілля)
БСРЖ, 374
НАМАЛЮВАТИСЯ, -лююся, -люєшся,
док ; мол. З'явитися десь. Юні росіяни,
що вже встигли «намалюватися» у
турнірах серії Великого шлему (СГ,
06.10.2001). БСРЖ, 376, ЯБМ, 2, 71
НАМАХАТИ, -аю, -аєш, док. (кого),
жрм Обдурити когось. Подумки
тішився з того, як йому вдалося
«нажахати» наівненьку іноземку^ та ще й
представницю найдавнішого фаху (CM,
23.01.1998)
НАМИЛИТИСЯ, -люся, -лишся, док.
(куди); жрм Зібратися кудись,
приготуватися зробити щось - Не зважай! Якщо
жінка намітилась їхати, її ніяка любов
не затримає (Є. Кононенко, Рожеве
світло на зупинці); <...> я вступився за
чокнутого, мовляв, <...> зрозумійте
каліку, проте чорт зна, мабуть, думав
намилитись <...> (Є. Пашковський,
Безодня). БСРЖ, 374, ЯБМ, 2, 67
НАПЁРСТОК, -тка, ч.; маф. Шахрайська
вулична гра. Наперстки для
Пундика - пройдений етап (П. Вольвач, Кля-
са). ябм, 2, 67
НАПЁРСТОЧНИК, -а, ч; маф. Шахрай,
який влаштовує гру в наперстки. <...>
нарвалися на наперсточників <. >
(Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2,67
НАПЛЕЧНИК, -а, ч.; пласт Рюкзак
Пласт сл
НАРИ, мн ¦ Загнати під нари
мокрими трусами, мол.; жарт. Насміятися з
когось; принизити когось. ПСУМС, 47
НАРИК, -а, ч.; нарк, мол; жарт, або
зневажл. Наркоман.- А-а, да,-піддакує
НАРІЗАТИ
233
НАТАША
Ілона.- З якимось париком ішов (П. Во-
львач, Кляса). БСРЖ, 375
НАРІЗАТИ, -аю, -аєш; недок.\ мол. Хо*
дити.
НАРКАЛЙГА, НАРКОЛЙГА, -и, ч; мол.
Те саме, що НАРКАШ. Це місце люди
здебільшого оминають, бо кілька років
тому тут підрізали дільничого
міліціонера з місцевими наркалигами...
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ). СУМС, 227
НАРКАШ, -а, ч.; мол. Наркоман.
¦ Жарт, контамінація наркоман і
алкаш.
НАРКОМ, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме,
що НАРКАШ. Знайомий нарком. БСРЖ,
376
НАРКОМЩИК, -а, ч.; нарк. Те саме, що
НАРКАШ. Заходять наркомщики і в
гриль (П. Вольвач, Кляса).
НАРКОМЩИЦЯ, -і, ж.; мол.; жарт. Ж.
до НАРКОМ. Пашок стинає плечима і,
посміхнувшись, відвертається від на-
ркомщиць (П. Вольвач, Кляса).
HAPKOT, -а, ч.; нарк. Те саме, що
НАРКАШ. Звичайнісінький, сколотий на
нщ наркот (Л. Дереш, Поклоніння ящі-
рщ).
НАРКОТА, -и, ж., збірн.; мол., нарк.
ї- Наркотики. Після здійснення слідчих
дій всю затриману й конфісковану
«наркоту» спалено (ДУ, 07.09.1999);-Він
правда наркоту винюхує? - Віта з
повагою провела пса поглядом (А. Коко-
тюха, Останній раз). * У порівн.
[Пам'ять] - наче наркота, яка спершу
окрилює, збуджує, а потім піддає ди-
кім тортурам (А. Дністровий,
Невідомий за ВІКНОМ). БСРЖ, 376, СУМС, 227,
ТСРОЖ, 121, ЯБМ, 2, 71
2. зневажл Окремий представник чи со-
ціюм, компанія наркоманів. БСРЖ, 376,
ТСРОЖ, 121
НАРКОТНЯ, -і, збірн.; мол.; зневажл Те
саме, що НАРКОТА2. <...> ця сумна
наркотня на вокзалах / ця
вітчизна - валіза <.. > (В. Цибулько, Ангели і
тексти).
НАРКОША, -і, ч.; мол.; жарт. Те саме,
що НАРКАШ. <..> хто б міг
подумати, що вона, Інка, така
респектабельна, така охайна,- що так довго
берегла себе для когось ліпшого, потрапить
у лапи до цього наркоші <...> (О. Улья-
ненко, Сталінка). БСРЖ, 376.
НАСИНЯЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, док.
Напитися доп'яна; сп'яніти. СУМС, 254
НАСТРІЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок.;
жрм. Добувати щось, настирливо
випрошуючи. Де це ти таких яблук
настріляв? Чабаненко 1992, 2, 347
НАСТРІЛЯНИЙ, -а, -є; жрм Добутий
шляхом випрошування, жебрацтва.
Бичі на сходах рахують настриіяні
сигарети (Є. ПаШКОВСЬКИЙ, Вовча ЗОря).
Чабаненко 1992, 2, 347
¦ Див. СТРІЛЯТИ.
НАТАША, -і, ж.; пов. Повія-слов'янка з
колишнього СРСР у Туреччині та
країнах Близького Сходу. У відміну від
нашого плейбоя, тамтешні при
спілкуванні з нашими «наташами» часто
віддають перевагу дармівщині і,
замість «баксів», розплачуються
стусанами (УїСС, 7-13.05.1999).
натирка :
НАТИРКА, -и, ж ; мол Те саме, що
НАВОДКА.
НАТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док;
мол. Мати досхочу статевих контактів.
Він, щойно виросло в нього бажання,
дістав сексу, скільки хотів, натрахав-
ся до армії по самі вуха, і секс відтоді
не був для нього ні таємницею, ні
свинським тупим бажанням <...> (Ю. По-
кальчук, Те, що на споді).
НАТРУСИТИ, -шу, -сиш, док. (кому,
що); мол. Сказати щось
неправдоподібне. Ти можеш натрусити своєму
новому знайомому що завгодно .. (С. Жадан,
Біґ Мак).
¦ Пор. ТРУСИТИ.
НАТУРА, -и, ж. ¦ В натурі, жрм,
крим. 1) у функції вставного слова.
Справді. В натурі, уматово1 (МТ,
1999, № 16);-Я можу й горілку, до
іноземних лікерів не привчена, в
натурі,-буркнула Настя.. (М. Омельченко,
Свято біди); 2) у знач, вигуку
Вираження негативних емоцій. <...> нехай
оближуться гелуни, в натурі, розбий їх
паралічем (Є. Пашковський, Безодня).
НАТУРАЛ, -а, ч.; гом.умол Гетеросексу-
альний чоловік. <..> Тобі подобаються
хлопчики чи ти й досі дрімучий нату-
рал7 (А Мухарський, Попса для еліти);
Муоісчину-гетеросексуала називають
переважено «натурал», але деякі
осередки мають власні відповідники <...>
(ПІК, 1999, № 12).
НАТУР АЛКА1, -и, ж.; гом., мол.
Гетеросексуальна жінка. Руки при
сексуальному контакті [жінок] бажано у
стерильних рукавичках Як на мене, «натура-
1 нАфіґ
лку»,- це вже, знаєте... Любов в
рукавичках?!! (ПіК, 2003, № 34) БСРЖ, 378
НАТУРАЛ КА2, -и, ж.; мол.; жарт
Натуральне вино.
НАТЯГНУТИ, -ягну, -ягнеш, док. (кого),
мол. Здійснити статевий акт. Оглядаю
ментелепу струнка, у
відверто-коротенькій спідничці; при нагоді можна
було б її натягнути, але кілька гнійних
прищів на лобі змушують про це
забути (А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ). БСРЖ, 378.
НАТЯГУВАТИ, -ую, -уєш, недок. (кого),
мол. Здійснювати статевий акт. Треба
звалювати, каже переляканий Сава, бо
Агнєшку тут натягує тільки один
Аналіз, а з ним краще не зв 'язуватися, він і
так на нас криво дивиться (А.
Дністровий, Пацики).
НАФАРШИРОВАНИЙ, -а, -є; мол 1.
Багатий, розкішний (про автомобіль,
комп'ютер, радіоапаратуру тощо). / це про
ті часи, коли Юрко міг собі дозволити
купівлю «нафаршированого» BMW за
кілька десятків тисяч! (МТ, 1999,
№ 14).
2. Про забезпечену, багату,
респектабельну людину. Нафарширований мен
¦ Див. Повний фарш.
3. ірон. Про обізнану в чомусь людину,
яка багато вдає з себе. У тебе шо, не
стоїть7 - скалить він свої зуби в
неприємній, тупій посмішці, ніби показує,
який він нафарширований штемп, і що
всім цей галімий цирк подобається
(А. Дністровий, Пацики).
НАФІҐ, НА ФІҐ, НАФІҐА, НА ФІҐА, у
знач, займ., присл., кому що; жрм. Для
чого. [Аркан:] <...> Нафіґ взагалі
НАФТАЛІН 1
нам ця морока? Набридло все це...
самоутвердження (Б. Жолдак, Голодна
кров); <...> Сільві навіть позичила
туркам анальгін, хоч на фіг їм анальгін, не
розумію (С. Жадан, Біґ Мак); // Ні для
чого. Зі смертю пані Реш вона
відгородилася від усіх. Світ став
«картонним» і нафи не потрібним (Л. Дереш,
Культ). БСРЖ, 378, ЛСУМС, 73.
НАФТАЛІН, -у, ч; мол.; жарт-ірон.
Немодний, несучасний твір мистецтва.
Протягом тижня в кінотеатрі
«Україна» демонстрували найяскравіші
європейські хіти останніх років. І навіть
попри те, що серед них не було
виразного нафталіну, зал залишався
напівпорожнім (ПІК, 2001, № 21); Наш
басист підробляє в кабаку: лабає
нафталін (ПСУМС). СУМС> 227.
НАХЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, док; мол ,
жрм, зах Напитися спиртних напоїв;
сп'яніти Добряче нахлявшись,
зажадали ще пива, але шинкар відмовився
їм наливати (Ю. Винничук, Кнай-
пи Львова).
НАЦВЙРКАНИЙ, -а, -є, мол.; ірон Той,
хто вивчив кілька слів із кримінального
жаргону. СУМС, 227.
НАЦИК, -а, ч ; мол.; пол.
Націонал-соціаліст. СУМС, 227.
НАЧИТАНИЙ, -а, -є. 1. крим.; жарт
П'яний. БСРЖ, 379, СЖЗ, 73.
¦ Див. ЧИТАТИ.
2. нарк. Людина, яка перебуває під дією
марихуани.
НАШАРКА, присл; мол., жрм. Даром;
безплатно. «Якби ти брала з усіх своїх
»знайомих" по десять копійок за акт,
Уже б мала пристойний холодиль- І
35 НЕЗАРАХ
І ник».-«І цвітний телевізор,^ сміялась
Чорна і додавала: - Так не платять
Dice, суки Всі хочуть нашарка» (П. Во-
львач, Кляса).
НАШУГАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док; мол.,
жрм. Злякатися. <...> якщо пахне
смаленим, я стріляю пєстіком у повітря.
Вони пошугаються (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
НЕБАШЛЬОВИЙ, -а, -є; мол. 1.
Недорогий. ПСУМС, 6.
2. Який не дає можливосте заробити
багато грошей. Небашльова справа Не-
башльова робота. ПСУМС, 6.
¦ Див. БАШЛІ.
НЁБО, -а, с ¦ Впасти в небо, нарк.
Найвищий ступінь наркотичної
ейфорії. Небо в клітинку, крим Решітка на
вікні. <...> скоєний злочин тягне за
собою 10-15 років «неба в клітинку» з
конфіскацією майна (УМ, 21.03.2001).
ЯБМ, 2, 82 Небо в клітинку бачити,
крим. Перебувати у камері. Чи
побачить Савлохов «небо в клітинку»,
вирішить 2 червня суд (УМ, 30.05.2000).
Продай небо, мол. Фраза, яку говорять
з метою набриднути співрозмовнику.
СУМС, 227; ЯБМ, 2, 82
НЕВИГРІБАТО, невідм., с; муз.; жарт
Неспроможність виконання при
великому бажанні грати; завищення планки
виконавської майстерности. Цеацура.
НЕЗАРАХ, -у, ч; студ. Не зараховано.
Ним [телефонним терористом]
виявився відрахований за прогули і «букет не-
зарахів» другокурсник музично-педаго-
I гічного факультету (УМ, 04.04.2000).
55
нелегал :
НЕЛЕҐАЛ, -а, ч.; торг.; жарт.
Продавець без відповідних документів, який
торгує на ятці приватного підприємця.
НЕЛІКВІД, -а, ч.\ мол. Людина, яка
перебуває у стані алкогольного або
наркотичного сп'яніння, втоми і не
становить інтересу для оточуючих.
¦ Від літер, неліквід - «майно, яке не
може бути використане на певному
підприємстві і підлягає ліквідації,
продажу».
НЕЛІКВІДНИЙ, -а, -є; мол; несхвальн.
Який вийшов з ужитку або не
становить інтересу. Вона ніяк не могла
згадати, про що десь з місяць тому
розмовляла із друзями. Колишніми,
неліквідними, тими, що вийшли з обігу за
незрозумілих обставин (І. Карпа, 50
хвилин трави).
НЕМІРЯНО, присл, безос-пред; жрм
Багато, досить чого-небудь (звичайно
про гроші). Чоловік у костюмі «від ку-
тюр», поголений, напахчений, у
кишенях бабок неміряно (УМ, 21 06 2000)
БСРЖ, 381, СУМС, 228
НЕНАКВЁЦЯНИЙ, -а, -є; мол., жрм. Без
декоративної косметики; ненафарбова-
ний. < ..> іноді страшенно втомлює ця
привабливість, ці обмацювальні
погляди, щире зачудування, коли
виявляється, що ти вмієш читати, а найгірше,
коли ти не можеш дозволити собі не-
наквецяною вийти з дому.. (Я. Івченко,
Синдром набутого імунітету).
НЕОДУПА, -и, ч. і ж.; мол. Дурна,
некмітлива людина. НЕОДУПА -
придурок, давн (Синопсис станіславський
необов'язковий).
S НЕСЛАБО
НЕОКЛАСИК, -а, ч.; байк.
Модернізований мотоцикл.
¦ Пор. КЛАСИК.
НЕПРОСУНУТИЙ, -а, -є; мол, жрм
Відсталий, - консервативний, несучас-
ний. <...> можна і в джинсові
костюми з ламінованим золотом або срібним
покриттям, але цей одяг навряд чи
шокуватиме «непросунутих» батьків
або консервативного начальника <...>
(День, 25.05.2001).
НЕПРУХА, -и, ж; мол.\ несхвальн
1. Невезіння, смуга невдач; неталан
Повз гору лахміття, під якою нишкне
розтерзаний життєвою «непрухою»
Ваня Каш, вислизаєш у роздягальню
<...> (Ю. Андрухович, Московіада); А
ест іншим заки поясниш, що воно
таке, оте «кібер-лібер»,- не один десяток
років пройде, а вибори ж, на біду,
менше, аніж за рік. Непруха.. (ВіП, 2001,
№ 24-25); «Непруха», здавалося, про-
довжує переслідувати дівчину... (CM,
27.07.2001). БСРЖ, 382, СУМС, 228
2. Сумне, невеселе життя. <...> попри
усю непруху, попри тугу, ачей, / невже
ви самі не бачили, невже не мали очей
<...> (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову). * Образно. <...> і сині ледь
видимі янголи непрухи виснуть/над їхнім
волоссям <...> (Там само). БСРЖ, 382
НЕРУХОМІСТЬ, -мости, ж. ¦
Російська нерухомість, мол.; жарт.-ірон.
1) Стан повного сп'яніння. 2)
Відсутність ерекції. СУМС, 228.
НЕСЛАБЙЙ, -а, -є; мол Оригінальний,
екстраординарний. СУМС, 228.
НЕСЛАБО, присл.; мол.; схвальн.
Найвищою МІрОЮ, Дуже СИЛЬНО. СУМС, 228
НЕСТРОЄВИЧ 2:
НЕСТРОЄВИЧ, -а, ч.; муз. Ненастроє-
НИЙ Інструмент. СУМС, 228.
НЕТЛІНКА, -и, ж; інтел.; ірон
Художній твір некомерційного плану, який
створюється «для душі». Відтоді <...>
я повірив у себе як письменника * отже,
якась сила берегла моє життя, аби
я таки сотворив свої «нетлінки» І
(В Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 382 І
НЕФОРИ, -ів, мн. Неформальна молодь
(наприклад, хіпі). СУМС, 228
НЕХИЛИИ, -а, -є; мол.\ схвальн. Гарний,
чудовий; такий, що викликає
схвалення Нехилий сценарій Нехилий
словничок БСРЖ, 382
НЕХИЛО, присл., безос.-пред; мол ;
схвальн Добре, чудово. <...> головний
редактор цього видання Роман Коваль
помістив у книжці сім сторінок
власних афоризмів <...>, директор проекту
Андрій Коваль «розписався» аж на
21 сторінку, редактор проекту
Володимир Черняк-на 17. Нехило, дозволю
собі сказати (Kr, 2001, № 13). Нехило
погуляли.
НИЗИ, -ів, мн.; муз. Низькі частоти у
Музиці. Цеацура
НИЗИТИ, нижу, нижеш, недок.; муз.
Відтворювати звуки нижчої за бажану
чистоти Цеацура
НИТКА, -и, ж.\ муз. Струна. СУМС, 228
НИЧКА, -и, ж. 1. крим. Потаємне місце
для зберігання заборонених чи
крадених предметів. БСРЖ, 387, СЖЗ, 74
2. мол. Схованка. Ми з другом, щоб
обмити атестат, купили пляшку
напівзабутого нині болгарського солодкого ви-
Н(і «Варна» І шукали таку «ничку», І
НІМИЙ
щоб вчителі «не спалили» (О. Червінсь-
кий, Ничка); Найкомфортабельніші ж
«нички» в зимову пору для них-на
столичному залізничному вокзалі
Можна знайти собі раба-з таких же
бродяжок або «домашніх синків», що
випадково трапляються на дорозі, й
примусити їх жебракувати для себе
(УМ, 24.02.2001). БСРЖ, 387, СУМС, 228
3. мол Гроші чи запаси на чорний день.
СУМС, 228
4. мол Місце, де можна дістати
спиртне,- магазин, з особистих запасів та ін.
Відтоді шулявські, а пізніше дарницькі
реали життя виробили у мені стійку
асоціацію «ничка - спиртне» (О. Чер-
вінський, Ничка). БСРЖ, 387.
НІҐЕР, -а, ч; мол Негр.
НІЖКА, -и, ж ¦ Ніжки Буша, жрм;
жарт. Курячі стегенця, імпортовані з
США. Я запхнув руку у жовтий
поліетиленовий пакет і витяг звідти
«ніжку Буша», як на усьому
пострадянському просторі- називають курячі
стегенця. Вона була ще теплою, з
ароматною хрусткою шкіркою, і я з
великою насолодою спрямував її у шлунок
(С. Бортніков, Літературний проект
«Спецагенти»). БСРЖ, 385
¦ Перша партія стегенець була
направлена в Росію з США як гуманітарна
допомога за часів правління Дж. Бу-
ша-старшого (у 1990-ті pp.) БСРЖ, 385
НІМЕЦЬ, -мця, ч.\ байк Мотоцикл
німецького виробництва.
¦ Пор. БАВАРЕЦЬ.
НІМИЙ, -ого; шк.; жарт.чрон.
Двієчник.
НІМФЕТКЛ
238
НУЛЬ-СІМКА
Н1МФЁТКА, -и, ж.; муз.; жарт.-ірон
Російський співак Ф. Кіркоров під час
виконання пісні «Зайка моя». Цеацура
¦ Ншфетка - дівчинка, яка своєю
цнотливістю викликає сексуальне бажання
у чоловіків; з роману В. Набокова «Ло-
літа».
НІШТЯК, НІЧТЯК, 1. безос-пред,
присудка крим., мол Усе гаразд, добре.
<...> в своїй комуналці читати стіхі
комуняці і мати у сраціреоюим і вождя
/ і ціну на водяру а решта ніїитяк
(В. Цибулько, Майн кайф); Я іду, не І
поспішаю, папіроса в зубах. Сонце нині
сяє, а мені тепер ніштяк (з пісні гурту
«Брати Гадюкіни»); <...> а як до-
ма? -Дома нічтяк (Р. Кухарук,
Любити ХЛОПЧИКа). БСРЖ, 383; СУМС, 228, ЯБМ,
2, 87
2. -а, ч.; мол.; схвальн. Щось дуже гарне,
відмінної і високої якости, те, що є
джерелом приємних емоцій. Суцільні
«ніштяки» Шипота Культова гра
неформалів (ПІК, 2000, № 33). БСРЖ, 383
¦ 3 циган., де nyst-«нема; нічого», в
свою чергу, з німецької (можливо,
через їдиш): nicht-«m», у розмовній
МОВІ ВИМОВЛЯЄТЬСЯ [niSCht]. Грачев, Мо-
киснко, 129.
НОГА, -и, ж.; мол., муз Ніжки басового
барабана. ПСУМС. 48
¦ Бити ногами повітря.
Байдикувати. Дзюбишина-Мсльник, 16. Крутити
НОГИ, мол Тікати. СУМС, 229 Ноги
щупати, крим. Готуватися до втечі. СЖЗ, 74
Приробити ноги. Забрати якусь річ і
не віддати її. Один валет приробив
ноги моїй улюбленій касеті, і вона воює
третій місяць по місту гуляє. СУМС, І
244 Робити / Зробити НОГИ, Крим ,
мол., жрм Утікати, бити, здійснювати
втечу; поспіхом залишити якесь місце
Його не наздогнати! - закричав Стас-
Робимо ноги звідси, чуєш9 Не до ньогоf
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб),
Харісон «робить ноги», отримуючи
більш як 21 млн «зелених» компенсації
(УМ, 18.04.2001). СЖЗ, 88, ФССГД, 171
НОМЕР, -а, ч. ¦ Номер перший, байк
Водій мотоцикла. Відповідно,
пасажир-«номер другий». Твій номер
шостий, жрм. Не втручайся у справи
інших.- Сиди спокійно, бо твій номер
шостий. ФССГД, 130
НОРА, -и, ж. ¦ Шниряти по норах,
жрм. Часто міняти місце роботи
ФССГД, 130
НОСОРІГ, -рога, ч.; мол.; жарт.-ірон
Уродженець Кавказу. Нині на базарі
мандарини тільки в носорогів. СУМС,
229
НУК, -а, ч.; абрев.; інтел.; жарт-ірон
Скорочення «новий» українець. Але то
[дорогі книжки] для нуків - нових укра-
їнцівАїнок (Kr, 2001, № 22).
НУЛЬОВИЙ, -а, -є. 1. крим, мол; несх-
вальн або жарт -ірон. Людина без
грошей. Я сьогодні нульовий. БСРЖ, 386,
ПСУМС, 48, ЯБМ, 2, 89
2. мол. Абсолютно новий. Нульовий
відек. БСРЖ, 386; СУМС, 229
3. студ. Який нічого не знає. Прийгиов
на іспит нульовим СУМС, 229
НУЛЬ-СІМКА, -и, ж.; мол., жрм.
Пляшка місткістю 0,7 л. <...> Бурмило
затарився в гастрономчику на
Смолянці кількома «нуль-сімками» чорни-
НУЛЬЦЕВИЙ 1
ла і пляшкою «Житомирської
ароматної» (В. Врублевський, Замах на
генсека).
НУЛЬЦЕВИЙ, -а, -е; мол. Те саме, що
НУЛБОВИЙ2. СУМС, 229.
НЮХАЛО, -а, с; крим.у жрм, зневажл.
Ніс. <...> «а в нюхало? Подь сюда!»
<. .> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ,
387; СУМС, 229
ОБАЛДЕМУА, невідм.у с; мол.; жарт.
1. невідм., у знач. ім. Стан ейфорії.
2. у знач, вигуку. Вираження приємного
здивування, захоплення, захвату.
ОБДОВБ, -а, ч.; нарк. Порція
наркотичної речовини, яку використовують при
курінні.- У ванній ще на пару обдовбів
лишилося,-сказала Юлька і втупила
погляд у зелене від лип вікно (О. Улья-
ненко, Хрест на Сатурні).
ОБДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док;
нарк. Досягти стану ейфорії під дією
марихуани. Горілки - набухатися,
травки-обдовбатися!.. (УМ, 03.02.2000).
БСРЖ, 388.
ОБИЗЯНКА, -и, ж.; мол. Жіночі
геніталії.
ОБІЗЯНА, -и, ж.\ муз.; ірон.
Популярний співак, користуючись авторитетом
якого в одну з ним програму
включають менш професійних чи популярних
виконавців. Цсацура
) ОБКУРИТИСЯ
¦ Слово було відоме бурс.-сем. арґо.
НЮХАЛЬНИК, -а, ч.; мол. Те саме, що
НЮХАЛО. <...> брат собі шморгає
нюхальником <...> (Є. Пашковський,
БезОДНЯ). СУМС, 229
НЮШКА, -и, ж.; мол. Зображення
оголеної жінки. [Гаврило:]
Фотографував їх переважно нюшками (А.
Кирилова, Засватаний - невінчаний).
ОБКОВБАШЕНИЙ, -а, -є; мол. Який
погано почуває себе після куріння
наркотику. <...> о, якщо він не хоче тягати з
собою цілий вечір обкдвбашеного
індуса, може він не такий безнадійний і
хоча б трішки думає, що робить <...>
(С. Жадан, Біґ Мак).
¦ Див. КОВБАСИТИЗ.
ОБКУРЕНИЙ, -а, -є; нарк. Який
перебуває під дією викуреного наркотику. Ти
не думай, що тобі це так обійдеться-
я про все розпитала,- і як її зовуть, і
як ви утрьох план курили, і як на джипі
ганяли обкурені.. (Л. Кононович,
Феміністка); За моєю спиною Марта лахає,
наче обкурена (А. Дністровий, Паци-
КИ). БСРЖ, 389, СУМС, 229
ОБКУРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.;
нарк. Викурити велику дозу наркотику.
Обкуривгиись наркотиками, не прихо-
дячи до тями, на другий день всі
четверо померли. (Синопсис станіславсь-
КИЙ необов'язковий). БСРЖ, 389; СЖЗ, 74,
ЯБМ, 2, 93
О
ОБКУРКА
240
ОБЛАМУВАТИ
ОБКУРКА, -и, ж.; нарк. Ефект після
куріння наркотику. ¦ 3 обкурки. У стані
абстинентного синдрому після куріння
наркотику. В принципі, перша сотня
кілометрів мені знайома, минулого року
я їздив тут автостопом, мене тоді
підібрав якийсь божевільний панк, який
весь час нервово хлебтав спрайт, його
сушило, схоже, він був з обкурки <...>
(С. Жадан, Біґ Мак).
ОБКУРЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, не-
док; нарк. Відчувати стан наркотичної
ейфорії, викурюючи дозу наркотичної
речовини. Слідів Антоничевоі
присутності варто шукати саме там, серед
них, в їхньому нелегальному нічному
клубі, де Бодлер обкурюється опіумом, Ге-
орґе галюцинує прекрасними юнаками,
Рембо вибльовує власну передчасність
(Ю. Андрухович, 3 «Нового роману»).
ОБЛАЖАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док;
крим , мол Помилково потрапити у
незручне становище. Та й не той він
тепер, вже перед останньою ходкою
почав здавати, спиваючись, пару раз об-
лажався в бійках, навіть якийсь час з
синяком під оком ходив (П. Вольвач,
Кляса); <...> хто з нас, зрештою,
може сказати, що жодного разу не обла-
жався, доля хитро і навчено
розставляє свої пастки <. .> (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 389, ЯБМ, 2, 93.
ОБЛАМАТИ, -аю, -аєш, док.; мол; кого
1. Переконати когось у недоцільності
виконання певних дій, вчинків.- Не,
холера, він тепер мене призначає!..
Обламав на самому початку, навів туди
купу бабів, що я відтак можу
придумати? (К. Москалець, Вечірній мед).
ПСУМС, 49
2. Дати словесну відсіч; висміяти
когось СУМС, 230
3. безос-пред. Комусь щось набридло
робити. <...> нарешті й мене обламало
/набридло /набри <...> (В. Стах,
Молоде вино); Мені поки що досить!
Обламало! Зрозуміло7 (Ю. Покальчук, Те,
що на споді).
ОБЛАМАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док
1. від чого; мол.; несхвальн Зазнати
невдачі; відчути розчарування.
Обламатися -розчаруватися у своїх
сподіваннях (КСМС); <...> ось, мовляв, юні
представники слов 'янськоі культури,
меломани, так би мовити, теж
обламались і не змогли до кінця додивитися
цей чортів мультик <...> (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 390.
2. мол. Не зробити щось через лінощі
Обламалася прибирати в кімнаті
СУМС, 230
3. мол. Перестати активно діяти;
заспокоїтися.- Участковий, сука, достав,-
посміхалася вона.- Хоче, шоб я в нього
взяла в рот Обламайся, кажу, мусор
галімий (П. Вольвач, Кляса); Першим,
хто обламався волати, був Здоренко
Юра-гітарист (МТ, 1999, № 16)
БСРЖ, 390
ОБЛАМУВАТИ, -ую, -уєш, недок
(кого); мол 1. несхвальн. Завдавати комусь
дискомфорту, неприємних емоцій,
розчаровувати когось. Я сидів і думав про
всіх своїх знайомих, про всіх друзів ,
які одного разу наважилися заявити
про себе світові, не побоялися
опиратися йому, хоч як він їх ламав й
обламував.. (С. Жадан, Біґ Мак); Він по-
ОБЛИЗУВАТИСЯ
241
ОБС
стійно обламує гостей своєю
поведінкою. БСРЖ, 389.
2. Висміювати, давати словесну відсіч
комусь. Якби ця історія тривала
якихось сторінок двадцять <...> та її
читали чи розповідали у товаристві
друзів, всі б давно знудилися і почали
«обламувати» занудного промовця (Kr,
2001, № 19).
ОБЛИЗУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, не-
док.; мол.; жарт -ірон. Цілуватися.
ОБЛОМ, -у, ч.; несхвальн. 1. моч, крим
Невдача; руйнування планів. Так що в
мене обломи на роду написані (А. Ко-
котюха, Стан війни). СЖЗ, 75; СУМС, 230,
ТСРОЖ, 126. ¦ Облом Іванович. Те саме.
2. мол Важкий душевний стан;
негативні емоції, переживання. <...> Ти що,
забув, як бухати серед бабів? То є
суцільний морок і облом (К. Москалець,
Вечірній МЄД). БСРЖ, 389 ¦ В обЛОМ
[ПІШЛО] кому що. Щось неприємно,
викликає негативні емоції Ідуть на пошту
всі дівчата -/їм передплата «не в
облом», / Бо якщо голову втрачати, / то
тільки разом із «УМом» (УМ,
08 06 2000). БСРЖ, 389.
3. у знач безос.-пред., кому. Про апатію,
небажання щось робити. <„> якщо
просто поговорити хочеться, то мені
облом - жрать хочу (М. Бриних,
Голосіння з-під снігу); Хвилину порозмірко-
вУвала, чи не повносити доповнення до
довідника <...>, але мені облом (С. Пир-
кало, Зелена Маргарита); - Облом же
мокнути' (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища Жаб) БСРЖ, 389, СУМС, 230.
• У знач вигуку Вираження досади,
Роздратування. [Генерал:] Що це
,б--5-1468
за цивільні з вами? [Другий
хлопець у шкірянці:] Облом, пане
генерале Діяльність Надзвичайного
Комітету припинено (О. Ірванець,
Прямий ефір). БСРЖ, 389.
ОБЛОМІСТ, -а, ч.; мол.; несхвальн.
Людина, яка завдає комусь неприємних
переживань, негативних емоцій. Обло-
місту, київському хіпі (В. Недоступ,
Пропала грамота). БСРЖ, 390
ОБЛОМОВ, -а, ч.; мол,; жарт.-ірон Те
саме, що ОБЛОМІСТ.
ОБНІМОНИ, -ів, мн.\ мол Обійми. Не
лізь до мене з обнімонами.
ОБРАЖЕНИЙ, -ого, ч.; тюр; зневажл.
Пасивний гомосексуал, якого всі
принижують і ображають. Слово
«образився» намагаються не вживати, поза як
ображеними називають насильниць-
ки «опущених», тобто зґвалтованих
(А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
ОБРОБИТИ, -блю, -биш, док. (кого);
крим. 1. Сильно побити когось. <...>
Іван обробив так, що тому довелось
кілька тижнів відлежуватися в
табірному шпиталі (В. Сичевський, У
кожного СВОЄ пекло). БСРЖ, 391, СЖЗ, 75, ЯБМ,
2, 96
2. Обікрасти. БСРЖ, 391; СЖЗ, 75; ЯБМ, 2, 96
ОБРУЧЕК, -чека, ч.; пласт Кільце для
стягування триколірної (жовтий,
малиновий і зелений кольори) хусточки на
ШИЇ. Пласт сл
ОБС, невідм., абрев.; мол; жарт.
«Одна Баба Сказала» (про ненадійне
джерело інформації). СУМС, 230
ОБСТАВИТИ а
ОБСТАВИТИ, -влю, -виш, док. (кого);
крим., мол. Обдурити. Вони вирішили
мене обставити. ПСУМС, 49, ЯБМ, 2,97
ОБХАЙРАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
мол. Підстригтися; обрізати волосся.
БСРЖ, 393, ПСУМС, 74
¦ Див. ХАЄР.
ОБЩАК, -у, ч. 1. крим. Спільний
грошовий фонд, спільна власність
злочинного угруповання. Можна таке і повз
вуха пустити, якби не притискав щипа-
чів і домушників, не запускав лапу до
общака, не пускав общаківські гроші у
власний бізнес, якби.. (В. Сичевський,
У КОЖНОГО СВОЄ ПеКЛО). БСРЖ, 393, СЖЗ,
75, ЯБМ, і, 98 // мол Спільні гроші на за-
гальні потреби, сумс, 230.
2. тюр. Колонія загального режиму.
БСРЖ, 393, СЖЗ, 75, ЯБМ, 1, 98
ОГРИЗОК, -зка, ч.; комп.; жарт.
Комп'ютер фірми «Mackintosh».
¦ Від логотипу фірми у формі
надгризеного яблука.
ОДИН, одного. ¦ Один з нас, гом Го-
мосексуал. Гомосексуалізму тут ніхто
не соромиться, самі себе називають
геями (гей - офіційно визнаний термін і
інші вважаються нетактовними або
відверто образливими), а один
одного - «один з нас» (запозичення зі сленгу
американських геїв «one of us») (ПІК,
2001, № 1)
ОДИНИЦЯ, -і, ж.; нарк. Шприц
об'ємом 1 см3. СУМС, 230
ОДІРВАТИ, -ву, -веш, док. 1. крим.
Украсти. БСРЖ, 407, СЖЗ, 26, ЯБМ, 2, 124
2. крим., жрм. Роздобути, дістати
(напр., дефіцитний товар). [Річ-
м о н д: ] (виштовхнувши з-під стільця
2 ОКРІП
сумку). Де ти такий галімий сумешшк
одірвала? (Б. Жолдак, Голодна кров)
БСРЖ, 407, СЖЗ, 26, ЯБМ, 2, 124
ОЗВІРЙН, -у, ч ; мол.; жарт. 1. Міцний
алкогольний напій. СУМС, 230
2. Стан розлючености, роздратованости
¦ Напитися озвірину, жрм
Сильно розсердитися. Купити озвірин
Те саме.
ОКЕЄЧКИ, 1. у знач, частки; мол. Те
саме, що ОКЕЙНО 1.-Л свині?-Свині
тебе дочекають.—Но то океєчки
(Р. Кухарук, Любити хлопчика).
2. безос -пред Добре, чудово. Все в мене
в житті буде окесчки
ОКЁЙНО, мол. 1. у знач частки.
Уживається для вираження згоди; добре
<...> [українізована лексема] окейно
мас стверджувальну сему, що означає
згоду, прийняття пропозиції (Шовгун)
2. присл.; безос.-пред Добре; гарно
Працюється сьогодні окейно. Все в
мене окейно.
¦ Від англ. (амер.) абрев. О. К.-
«добре!», «гаразд!», «згода!»; від all
correct-«все правильно».
ОКО, -а, с. ¦ Мутне око, мол; жарт
Косоока людина. СУМС, 230
ОКРІП, окропу, ч ¦ Прискати (пісяти)
окропом, мол ; ірон Надмірно радіти,
бурхливо виявляти захоплення. Ти що
ж-справді вважаєш, що коли у
тебе - стоїть, і не зразу кінчаєш, то ти
вже й князь, і жінка мусить сукати
ніжками й прискати окропом, то ти
зволиш до неї доторкнутися <...>
(О. Забужко, Польові дослідження з
українського сексу); Микола
відшліфував свій дар словоблуда-жінколюба в
олди
243
ОПУСТИТИ
таке довершене ораторське
мистецтво, що жіноцтво <,..> просто-таки
окропом пісяло від захвату (Г. Тара-
сюк, Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 255
ОЛДЙ, -їв, мн,\ мол. Батьки. Масько, 34
ОЛДОВИЙ, -а, -є; мол. 1. Старий (про
людину, річ). Олдова сумка. БСРЖ, 397,
СУМС, 230 // муз Про стару мелодію.
Цеуацура
2. Бувалий, досвідчений. <...> сам
Макаренко був найбільш відбитим і олдовим
масоном <...> (С. Жадан, Балади про
Війну 1 відбудову). СУМС, 230.
¦ Від англ. old.
ОЛЕНЬ, -я, ч.; крим\ зневажл. Наївна
людина. БСРЖ. 397; СЖЗ, 75 ¦
Фарширований олень. Наївний інтелігент. БСРЖ,
397, СЖЗ, 75.
ОЛІВЕЦЬ, *вця, ч.; жрм. Споруда
телекомплексу на Сирці у м. Києві.
Здається, населення столичного «олівця»-як
називають кияни будинок
телекомплексу-воює призвичаїлося до подібних
пертурбацій <...> (День, 20.08.1999).
ОПЕР, -а, мн. опери, -ів; крим., міч.
Оперуповноважений карного розшуку.
Очі чіпкі, колючі, точно в якогось
«опера» чи «слідака» <...> (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 398. |
ОПОХМЕЛЯТОР, -а, ч.\ мол.; жарт
Випивання спиртного напою для
зняття алкогольно-абстинентного
синдрому <...> воює першосічневого ранку
розпочинається друга частина дійства
тд кодовою назвою «народ
гуляє» - святковий «опохмелятор»,
пошуки у шафі чи під ліжком втрачених
за ніч гостей <...> (ПіК, 2002,
№ 47-48). ¦ Умикати / увімкнути І
опохмелятор. Починати / почати пити
спиртне для зняття
алкогольно-абстинентного синдрому.
ОПУПІТИ, -ію, -ієш, док. крим., жрм.
Відчути стан стресу, збентеження,
занепокоєння. < ..> бригадир опупів,
закликає до «есве», культура, дипломати
по три слова бовкнуть і мовчать в
коридорі <...> (Є. Пашковський, Безодня);
Опупіти можна. Наш комбінат
виходить на світовий ринок <„.>. Це з йо-
го-то продукцією (Є. Дудар, Хунта
Діє).
ОПУСКАННЯ, -я, с Абстр. ім. до ОПУ-
СКАТИ2. <...> мене воює дістала ця
срана конюшня цей гівняний зоопарк ця
лінія фронту яка триває в моїй хаті
<...> це постійне опускання <...>
(А. Дністровий, Пацики).
ОПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок (кого).
1. крим Позбавляти в'язня високого
статусу приниженнями (напр.,
мужолозтвом).-^ таких, як ти, сморчок ?алі-
мий, я опускав на зоні (О. Яровий,
Чекання несподіванки), сжз, 76
2. мол. Принижувати, ображати когось.
БСРЖ, 399
ОПУСТИТИ, опущу, опустиш, док.,
кого. 1. мол Принизити, образити когось.
БСРЖ, 399
2. крим 3 ганьбою вигнати із
злодійського угруповання. БСРЖ, 399; ЯБМ, 2, 112
// Позбавити в'язня високого статусу
приниженнями (напр., мужолозтвом).
Мабуть, саме тому дрібнота в зоні,
яка завжди прагне підім 'яти слабшого,
вирішила відразу ою його опустити
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло). БСРЖ, 399; СЖЗ, 76
16*
ОПУСТИТИСЯ 1
ОПУСТИТИСЯ, -щуся, -стишся, док.;
мол. Посісти нижчу ланку в певній
ієрархічній структурі.
ОСАД, -у, ч ¦ Випасти в осад, мол.
Бути дуже здивованим, враженим. Чим
збираєшся приголомшити, і то так,
аби ми дружно - концентровано
випали в осад? (А. Морговський, Тінь
птеродактиля). БСРЖ, 400.
ОСІДЛАТИ, -аю, -аєш, док. (що); жрм
Випити спиртний напій. Тим часом
творчий «тандем» осідлав другу
пляшку коньяку і зупинився на роздоріжжі'
відкорковувати третю, чи потім?
(П. Щегельський, Хата-читальня).
ОСНОВА, -и, ж.; спорт Основний
склад КОМанДИ. БСРЖ, 400, Стишов, 107
ОСТАП, -а, ч.; мол. Неврівноважена
людина.
ОФІҐЕЗНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн Те
саме, що ОФІҐЕННИЙ.
ОФІҐЕНІЯ, -її, ж.; мол Захоплення
кимсь, чимось.
ОФІҐЕННИЙ, -а, -є; мол; схвальн.
Прекрасний, чудовий, який викликає
захоплення. Офіґенна дівчина. Офіґенний
телевізор. БСРЖ, 412; СУМС, 268
ОФІҐІТИ, -ію, -ієш, док.; мол 1. (від
чого). Відчути здивування,
приголомшення. Я взагалі офіпв, коли віддав йому
ту штучку назад (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці); Я офіхів, як побачив нові
ціни. БСРЖ, 412, СУМС, 268
2. мол Знахабніти. Офіґіти - занадто
знахабніти (Сленг-лікбез2). ПСУМС, 73
ОФІНЕТЕЗІ, вигук, мол. Вираження
захвату, захоплення або здивування.
4 ОЧКО
ОФОРМИТИ, -млю, -миш, недок (кого)
1. Крим. ОбдурИТИ КОГОСЬ БСРЖ, 412, ЯБМ,
2, 129
2. крим. Притягти до відповідальности
ЯБМ, 2, 129
3. мол., крим ; жарт Добитися
статевого зв'язку. Сергій так і не оформив й,
бо вона, як і більшість молодих,
виїхала з України (Синопсис станіславський
необов'язковий). // Здійснити статевий
акт. БСРЖ, 412, ЯБМ, 2, 129. ¦ Оформити
біксу. Див. БІКСА.
ОФОРМЛЯТИ, -яю, -яєш, недок (кого),
мол., крим Здійснювати статевий акт
БСРЖ, 412, ЯБМ, 2, 129.
ОХРІНЕЗНИИ, -а, є; мол.; схвальн Те
саме, що ОФІҐЕННИЙ. ПСУМС, 76
ОЧКАРИК, -а, ч.; мол., авто.
Автомобіль «Mercedes-600».
ОЧКО, -чка, с 1. крим, мол Вікно,
кватирка. БСРЖ, 413, СЖЗ, 76 // Вікно каси
БСРЖ, 413, СЖЗ, 76
2. тюр. Вічко у дверях камери. БСРЖ,
413, СЖЗ, 77
3, крим., гом., мол. Анальний отвір
БСРЖ, 413, СЖЗ, 76, ЯБМ, 2, 130
¦ Очко злиплось у кого; крим, мол
Про людину, яка злякалась. БСРЖ, 413
Щоб тобі очко злиплось, мол.
Прокльон. Рвати / порвати очко, крим
1) Здійснювати насильний
гомосексуальний акт (часто - як погроза). 2)
тільки докон, перед ким Вислужуватися
перед адміністрацією колонії. СЖЗ, 76,
ЯБМ, 2, 131 // жрм. Вислужуватися
перед кимсь. 3) Погодитися на акт
мужолозтва за недопалок цигарки з
гашишем. БСРЖ, 413; СЖЗ, 76
ОЧКУЛЯРИ 1
4. крим. Задня кишеня штанів. БСРЖ, 414,
СЖЗ, 76, ЯБМ, 2, 130.
5. мол Унітаз. Зайшов я в кабінку на
очко в смислі. Налив дікалону в
мильницю Хекнув Заїв канфетою.
Чую-куранти б'ють.. (О. Яровий, Чекання
несподіванки); Цей ряд можна було б
поширити й до таких проявів Артуро-
вого остаточного скозління, як звичка
ПА, ПА-ПА, вигук; мол.; жрм. До
побачення; прощавай. Вона привіталась і
спитала, чи не міг би Банзайчик
пояснити дещо з циклу Кальвіна, мооюливо,
розказати глибше. Чудово! Прекрасно!
Без проблем, після шостого уроку,
відразу, як поїси. Па-na! (Л. Дереш,
Культ). ¦ Цьом-цьом в дупу і па-па!
Етикетна формула прощання. Цьом-
цьом в дупу і па-па!'- кричав він Кос-
тикові (К. Москалець, Вечірній мед).
ПАДАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Сідати.
< > в гастрономі купуємо
«Жигулівське» . падаємо на лавці (А. Дністровий,
Пацики). БСРЖ, 414.
¦ Див. ВПАСТИ.
ПАДЛА, -и, ч. і ж.; крим.у жрм; зне-
ваэюл. Непорядна, підла людина. БСРЖ,
415, СЖЗ, 77, ЯБМ, 2, 132.
• Від польськ. padla - «померла
скотина, падаль»; у рос. жарґон потрапило
через посередництво укр. мови. БСРЖ, 415
¦ Падла буду, тюр., крим. Клятвене
запевнення в істинності сказаного.-Ак
пи мою твою ядь. Падла буду, коли в
5 ПАДЛО
безконечно довго висиджувати на
очку <...> (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів). БСРЖ, 414; СЖЗ, 76, СУМС,
231.
6. карт.у жрм. Гра в карти. БСРЖ, 414,
СЖЗ, 76, ЯБМ, 2, 130
ОЧКУЛЯРИ, -ів, мн; мол. Окуляри.
ОЩАДКАСА, -и, ж.; крим.; жарт
Унітаз. БСРЖ, 526, СЖЗ, 77.
порошок не зітру (В. Тарнавський,
Порожній п'єдестал); Гавроіи із
засуненими в кишені руками підійшов би до
Моні, скорчив би бандитську морду й
прошипів би «Ізожгу! Падла буду-
ізожгу!.» (Г. Шкляр, Дівчина з калєп-
НИМ). БСРЖ, 415.
ПАДЛО, -а, с ¦ В падло (падлу, пад-
ляк) кому що; мол. Не хочеться, лінь
комусь щось робити. <...> хтось
викинув ногу на купу сміття / набридла
зносилась чи в падло помити /
можливо нема де купити взуття <...> (Р. Ма-
лко, Шкіци); Шахтарі чомусь
зупинились, я навіть не знаю. Чому, може їм
просто в падло було нас доганяти
<...> (С. Жадан, Біґ Мак); Мені в пад-
ляк піднімати свою дупу після того, як
я роздрочила клітор (Синопсис станіс-
лавський необов'язковий); Йогурт. Бу-
тербродності. Масло. Готувати було в
падлу (Я. Івченко, Синдром набутого
Імунітету). БСРЖ, 415, СУМС, 231 ПаДЛО
батистове, крим. Дуже погана людина.
СЖЗ, 50, ЯБМ, 2, 132.
П
ПАДЛЯНА 246
ПАДЛ Я НА, -и, ж.\ мол. 1. Те саме, що
ПАДЛЯНКА. <...> ви ж зрозумійте, я
ніякої падляни не робив, така біда
могла з коленим статися (А. Дністровий,
Пацики).
2. виг Вираження незадоволення від
несприятливого перебігу подій,
неприємностей. Беру чайник, виходжу в
темний блок, двері власної кімнати
тримаю відчиненими, щоб бачити
умивальники, відкручую кран, набираю воду й
несу чайник на загальну кухню, але
там, от падляна, вся комфорка
зайнята чужими каструлями (А.
Дністровий, Тибет на восьмому поверсі)
ПАДЛЯНКА, -и, .ж.; мол. Завдана кимсь
прикрість, неприємність. Зробити пад-
лянку. * Образно. Окрім
загальновідомих чеснот, Інтернет презентував
публіці низку відвертих «падлянок», що з
яких найважливішими є проблема
інформаційної анархії, проблема
авторства, проблема віртуальної реальності
(Кг, 2001, № 12). БСРЖ, 447
ПАКЕТ, -а, ч.\ нарк. Одиниця виміру
кількосте марихуани, що дорівнює
вмісту однієї сірникової коробки. СУМС, 231
ПАКНУТИ, -ну, -неш, док; мол.
Закурити. Будь-якої миті до вас може
підійти особа з уже скрученою цигаркою і
запропонувати «пакнути» (ПіК, 2001,
№ 20).
ПАКУР, -у, ч.; мол.; жарт. Перерва для
куріння. Зробити пакур. БСРЖ, 415.
ПАЛАНКА, -и, ж:, мол. Компанія;
бригада. Так, каже Сава, приїхала на
«мерсі» паланка двохметрових збуїв,
витягнули його на дах і скинули (А.
Дністровий, Пацики).
ПАЛИВО
ПАЛЕНИЙ, -а, -є. 1. крим. Те, що
крадене, але виявлене і потрапило під
нагляд. Скільки ти за неї хочеш? -
Двадцять штук! - Палена ? - Ні,
звичайно. .- Чому так дешево? (С Бортшков,
Чистильник). БСРЖ, 416
2. мол. Несправжній, підроблений
Палені джинси II Фальшивий (про купюри)
<...> не дорахуюся хоча б долара або
палену купюру знайду - помилку
негайно виправлю <...> (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального гангстера)
БСРЖ, 416, СУМС, 231. // НелЩенЗІЙНИЙ
(про компакт-диски, відеокасети тощо)
3. мол, жрм\ несхвальн Про спиртний
напій низької якости. <. .> коли ти
грівсь на шкільних подвір 'ях / й
вирішував палений польський шнапс <. >
(С. Жадан, Балади про війну і
відбудову); Палена горілка. БСРЖ, 416, ПСУМС, 50
ПАЛЕЦЬ, -льця, ч. ¦ Пальцем
роблений (зроблений), жрм\ ірон Тюхтій,
наївна людина. Не думайте, що Міло-
шевич пальцем зроблений. Він уже п 'c
кров із кількох відомих у Європі людей
(ПіК, 2001, № 25). БСРЖ, 416 Не
пальцем роблений, жрм; жарт -ірон або
схвальн. Хтось розбирається у чомусь,
уміє робити щось не гірше за інших
БСРЖ, 416
ПАЛИВО, -а, с; мол. 1. Підробка. Нелі-
цензійне паливо [відеопродукцію]
вичищали майже скрізь (ПіК, 2000, № 20),
<...> і тільки вона, тільки вона зможе
відрізнити в усьому цьому фірму від
палива (Ю. Андрухович, Мальборк і
ХреСТОНОСЦІ). СУМС, 231.
2. у знач, збірн. Алкогольні напої
низької якости. Шинкарка - власниця вияв-
ПАЛИЧКА
247
ПАПІРЧИК
ляла себе щовечора гоноровою та
приязною рестораторкою, пригощаючи
місцевий бомонд виключно пристойним
та якісним високооктановим напоєм,
приберігаючи так зване «паливо» (чит
усіляку алкогольну гидоту) тільки для
незначущих клієнтів (CM, 30.03.2001).
3. крим Затримання на місці злочину.
БСРЖ, 416
4. Велика неприємність; крах, кінець.
- Ну, короче... діла-волоса. В мене
чуйка, шо там паливо. Мене ж мусора
випасають і там засада, на вєрочку <...>
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 416.
ПАЛИЧКА, -и, ж. ¦ Нікотинова
паличка, мол., жарт. Цигарка. СУМС, 232
ПАЛІТРА, -и, ж; мол ; жарт.
Півлітрова пляшка горілки.
ПАЛ ЮШКА, -и, ж.; нарк. Гашиш.
ПАЛЬМА, -и, ж.\ тюр.\ жарт. Горішня
нара в тюремній камері. У Лук'янівці
горішню нару називають пальмою. У
Дніпропетровську, для порівняння,-
гругиею (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці) ¦ Висіти на пальмі. Лежати на
горішній нарі. Саме по собі слово
висіти виявилося досить універсальним. У
в'язниці його можна прикласти до
будь-чого. Приміром, вислів «лежати
на горішній нарі» на місцевому
діалекті звучатиме, як висіти на пальмі
(А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
ПАЛЬНЕ, -ого, с; мол., жрм, крим.;
жарт Спиртні напої. Там Хому ганяли
за «пальним» у селищний магазинчик, а
в1н бігав, блаженствував, несучи повну
сумку в зубах (В. Тарнавський, Міські
Мотиви); 3 дерев'яними шмайсерами на
грудях й спраглими лицями - гінці за
«пальним» від здичавілої в місцевих
лісах масовки <...> (Ю. Гудзь, Ісихія).
БСРЖ, 136, СЖЗ, 77, СУМС, 232, ЯБМ, 1, 240
ПАМ'ЯТНИК, -а, ч.; муз.; жарт.
Застаріла апаратура, яку неможливо продати.
Цеацура
ПАНАС, -а, ч.; мол. Те саме, що ПАНА-
СЮК.
ПАНАСЮК, -а, ч.\ мол Фірма
«Panasonic» та її продукція. СУМС, 232.
ПАНІКА, у знач вигуку; невідм.; мол.
Крах, кінець. СУМС, 232
ПАН КУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол.
Вести спосіб життя панка (декларувати
відмову від дійсносте своєю
поведінкою, зовнішнім виглядом,
підкресленою байдужістю до решти
суспільства). БСРЖ, 417, СУМС, 232.
¦ Від англ. punk—«хуліган, шпана».
ПАНКУШНИЦЯ, -і, ж.; мол Дівчина із
угруповання панків. СУМС, 232
ПАПІР, ч.; мол 1. паперу. Гроші. СУМС,
232.
2. мн папери. Долари США.- Не забудь
майору Андрію впхати двадцять
^паперів» (доларів) (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис); Зняла з картки всі свої
заощадження - 600 доларів, позичила у
ліпшого друга новеньку соточку і за
триста паперів віддала сусідам свій
вельми недешевий комп 'ютер (І. Карпа,
50 хвилин трави). СУМС, 232.
ПАПІРЧИК, -а, ч., мн. папірчики; мол
Те саме, що ГТАГТІР2. / хоча я не
панікую, коли їх немає, але люблю, коли
такі особливі «папірчики» у мене таки
є (Kr, 2002, № 1).
ПАПУАСЬКИЙ а
ПАПУАСЬКИЙ, -ого, ч.; мол.; жарт -
ірон. М. М. Поплавський - ректор
Національного університету культури і
мистецтв.
ПАРАД, -у, ч. ¦ Керувати парадом,
мол Розливати алкоголь. СУМС, 232
ПАРАДНЯК, -а, ч.; крим., мол. Під'їзд.
<...> гнали план у кінці кварталу,
потребували дитини, щоб стати на
квартирну чергу, або просто трахнулися
десь у парадняку чи, по п уяному ділу, в
тамбурі поїзда <...> (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу). БСРЖ, 79
ПАРАЛЕЛЬНО, безос-пред., кому що,
мол. Байдуже; все одно.-Меш
паралельно, сон це чи не. Я тебе хочу,
чуєги? (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 419,
СУМС, 232
ПАРАША, -і, ж. 1. крим., тюр
Посудина для нечистот у камері. СЖЗ, 78, ЯБМ,
2, 139
2. крим Відхоже місце [Пророк
Микола:] <...> Я б краще петухом /
Ламбаду танцював би на параші1
(Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу); <...> Був час перед самісіньким
дзвінком. Вони обидвоє затягнули мене
в хлопчачу парашу (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці). Олігархове місце біля
«параші» (УМ, 20 04.2001). СЖЗ, 78,
ЯБМ, 2, 139
¦ Від давньоєвр Parashd - «судова
справа, стаття».
3. крим., тюр. Плітки, брехливі чутки.
Хто його знає, чи це просто
материнські почуття, чи, може, хтось,
наслухавшись різних параш, так подає їй,
але як її розважити, я не знаю <...>
ПАРОВОЗ
(І. СвІТЛИЧНИЙ, ГОЛОС Доби). БСРЖ, 419,
сжз, 78, ябм, 2, 139 ¦ Параша гуляє
(ходить). Ходять брехливі чутки.
Ходить «параша», що завтра рішили
вивезти і нас,- сказав Гринь (А.
Шевченко, ЧорНИЙ ЧОВеН НЄВОЛі). СЖЗ, 78, БСРЖ,
419 Парашу гнати. Брехати,
обманювати. БСРЖ, 419, СЖЗ, 78^ Розпустити па-
рашу. Поширити наклеп, неправдиві
ЧУТКИ. СЖЗ, 90
ПАРАШУТ, -а, ч.; мол. 1. Чоловічі
труси. СУМС, 232
2. Бюстгальтер великого розміру. СУМС,
232
ПАРЕНТ, -а, ч., частіше мн. паренти,
-ів; мол Батьки. БСРЖ, 493, СЖЗ, 78
¦ Від англ. parents
ПАРНАС, -у, ч.; муз.; жарт. Грошова
винагорода за виконання музики на
замовлення БСРЖ, 420, ПСУМС, 51,Цеацура
ПАРНОКОПЙТНИЙ, -ого, ч.; мол; жарт
Ветеринарний технікум. СУМС, 233
ПАРНУС, -а, ч.; муз.; жарт. Те саме,
що ПАРНАС.
ПАРОВИК, -а, ч.; муз; жарт
Музикант, який грас на духових
інструментах. Цеацура
ПАРОВОЗ, -а, ч. 1. інтел.; заст
A960- 80 pp.) Ідеологічно витриманий
твір, завдяки якому авторові вдавалося
публікувати, виставляти чи виконувати
інші твори, які він справді цінував /
коли почалася так звана «перебудова»,
одразу з'явилися поетичні книжки, в
яких уже не було «паровозів» про
Леніна, партію, комсомол, були просто
вірші про природу, про кохання, ба навіть
написані задля забави <...> (Н. Білоцер-
ПАРТЯК а
ківець, ЛП, 2001, № 3); А ще «Балади
про війну і відбудову» можна
використовувати як посібник з кон'юнктуро-
логіі. Ось вони, теперішні «паровози»
(Kr, 2001, № 24). БСРЖ, 421
2. втк. Тарган. Кав'юк, 63
ПАРТЯК, -а, ч.; жрм; зневажл.
Комуніст; прибічник комуністичної ідеї.
ПАСАЖИР, -а, ч 1. карт., крим. Жертва
злодія, шулера; недосвідчений гравець.
< > А пасажир запакований, бля буду.
Поможи [пошманать], Пашок... (П. Во-
ЛЬВаЧ, Кляса). БСРЖ, 422, СЖЗ, 78, СУМС,
233, ЯБМ, 2, 143 ¦ Пасажир
зіпсований, крим Жертва, яка стикалася з
шулером. СЖЗ, 78; Пасажир міцний, крим.
Жертва, яка ще не стикалася з
шулером. СЖЗ, 78
2. муз Покупець музичної техніки чи
інструменту. <...> семантичних
трансформацій зазнали <...> одиниці
літературної мови (пасажир - «покупець на
музичну техніку чи інструменти»)
< > (Шовгун)
ПАСКА, -и, ж. ¦ Блювати
позаторішньою паскою, мол. Бути побитим.
СУМС, 233
ПАСПОРТ, -а, ч.; крим.; жарт.
Обличчя БСРЖ, 422, СЖЗ, 78, ЯБМ, 2, 143
ПАСТИ, -су, -сеш, недок. (кого). 1.
крим, мол Стежити, спостерігати за
кимсь. Хто насмілився пасти його,
Меркурія? (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 422,
СЖЗ, 78, ЯБМ, 2, 143.
*• мол; жарт.-ірон. Контролювати
чиюсь поведінку. БСРЖ, 422, СУМС, 233.
ПАСТУХ, -а, ч.\ мол. Той, хто любить
контролювати інших. СУМС, 233
9 ПАХАН
ПАС ЮТ, у знач, вигуку. Кінець; крах.
СУМС, 233
ПАТИК, -а, ч.) мол. 1. Чоловічий
статевий орган. СУМС, 233
¦ Від укр. літ. патик - «палиця».
2. ірон Імпотент.
ПАТЕЛЬНЯ, -і, ж. ¦ Стара пательня,
мол. Стара людина.
ПАТІ, невідм., ж.; мол. Вечірка. БСРЖ,
422, Цеацура
¦ Від англ party.
ПАУЗА, у знач, вигуку; муз. Виражає
відмову ресторанного музиканта
виконувати пісню, якщо він не впевнений,
ЩО за неї заплатять. Цеацура
ПАФОСНО, присл.; мол. Те саме, що
КРУТОЗ, 4. Пафосно - круто (Сленг-
лікбез5).
ПАХАН, -а, ч. 1. крим. Почесний злодій
похилого віку. В момент гарячих
побрехеньок про колишнього секретаря
Хрущова та піонера Вовочку, Борис
Іванович розпашіло сидів й розслаблено
«по-батьківськи» слухав. З нього
можна було писати портрет урківського
«пахана» (М. Марк, Хохляцький
апокаліпсис). БСРЖ, 423, СЖЗ, 78, ЯБМ, 2, 145
2. крим., тюр Ватажок злочинної групи.
В одній страшнуватій антилюдяній
обстановці, коли «маємо до діла... з ви-
сокопосадовцями, що хизуються
біографіями і нахилами "паханів",
„злодіїв у законі"» <...> якби спало комусь на
думку повторити давнє «з ким ви,
майстри літератури?», зайвим було б
запитувати про це Є. Плужника (ЛУ,
01.04.1999); БСРЖ, 423; СЖЗ, 78, ТСРОЖ,
146, ЯБМ, 2, 145
ПАХАНСЬКИЙ
250
ПАЦЮК
3. інтеЛл журн., політ.; ірон.
Можновладець; авторитетна посадова особа.
Пахан, або, як його ще називала, Руль,
подекуди висловлювався загадково
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло); Світовий «пахан», імператор
константинопольський, авторитет
Олега, як Великого князя Київської Русі,
признати не захотів <...> (М. Марк,
Хохляцький апокаліпсис); Ті, хто
вважає себе «паханами» української
політики й економіки, спіймали чергового
облизня (УМ, 10.06.2000); // зневажл.
Політичний можновладець, чия
діяльність оцінюється як злочинна.
Скромний працівник прокуреної редакції <...>
міг < ..> жбурляти стріли-інвективи в
«бородку клінушком», у вусату пику
Пахана й відвислу щелепу Ілліча
Другого (О. Яровий, Чекання несподіванки);
Можновладці втратили відчуття
реальності. Повернення до минулого.
Присяги на вірність Пахану [Л. Д. Кучмі]
(УС, 2001, ч. 14).
4. мн. паханй, -ів; мол. Батьки.- Пахан
їхній тоді вже помер, а він був карман-
нік-не балуйся, всесоюзного значены,
понял (П. Вольвач, Кляса). БСЖР, 423,
СУМС, 233
5. муз Великий барабан. Цеацура
¦ 3 офенської мови, де па(о)хан -
«хазяїн, власник будинку» - етимологічно
Пов'язане 3 рос. СЛОВОМ пахарь. Грачев,
Мокиснко, 133
ПАХАНСЬКИЙ, -а, -є; жрм ТТрикм. до
ПАХАН. У пост-совєтських
республіках, де суспільство слабке, а держава
паханська, відповідними є й премії з
рук цієї держави (М. Рябчук, ЛП, 2001,
№ 3) // Властивий, притаманний
пахану. Паханські звички
ПАХАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол, жрм
Тяжко працювати. СУМС, 233.
ПАХІТОСКА, -и, ж.\ жрм\ жарт.
Цигарка. Одна пила пиво і курила «Житан»,
інша смакувала різнокольоровий
коктейль під тоненьку бамську пахітоску
(ПІК, 2002, № 37)
¦ Від укр. заст. пахітоска - «тонка
цигарка з тютюну, загорнутого в лист
кукурудзи».
ПАХНЮК, -а, ч ; мол.; жарт Рот. СУМС,
233
ПАЦАН, -а, ч 1. крим Молодий
злодій-учень досвідченого злодія. Паша
зробив усе, щоб його «пацани» в
кримінальному середовищі не засвічувалися
(ВЗ, 05.09.2002) БСРЖ, 424, СЖЗ, 79
2. крим. Людина, яку поважають у
злочинному СВІТІ. БСРЖ, 424 // Хороший
хлопець. Поки ми в Україні мляво
святкуємо отой буржуйський День
святого Валентина, нормальні пацани
забавляються на справжніх пекельних
карнавалах (ПіК, 2002, № 5). СЖЗ, 78
3. мол. Авторитетна людина в
молодіжному угрупованні. БСРЖ, 424, СУМС, 234
ПАЦИК, -а, ч.;мол. 1. Дитина СУМС, 234
2. Хлопець, молодий чоловік Тоді
малюєш собі ілюзорне майбутнє-< ..> у
гучних компаніях нормальних пациків, у
пристойних закладах <...> (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
ПАЦЮК, -а, ч; мол Зрадник.
Пацюк-зрадник. Синон.. редиска, стукач
(КСМС).
пацючити — ;
ПАЦЮЧИТИ, кого, безос; парк. Те
саме, що В'ЮЧИТИ.
ПАЧКА, -и, ж.; мол, крим.; зневажл.
Обличчя. БСРЖ, 424, СУМС, 234
ПАША, -і, ч.; муз.; жарт Англійський
СШВаК ТІОЛ МаККартНІ. Цеацура
ПАЯЛО, *а, а; мол. Те саме, що ПАЯ-
ЛЬНИКІ.
ПАЯЛЬНИК, -а, ч.; 1. жрм, мол., крим
Ніс ВелИКОГО рОЗМІру. БСРЖ, 424, СЖЗ, 78,
ЯБМ, 2, 147. ¦ Торгувати паяльником,
жрм. Багато, беззмістовно говорити;
шнткувати. ФССГД, 179.
2. мол. Єврей.
ПЕВНЯК, -а, ч. крим. Об'єкт, де можна
здійснити злочин; гарантована безпека
Беремо тільки певняк-де є що взяти,
а господар у місті зимує (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального
гангстера) ЯБМ, 1, 160
ПЕГАСИК, -а, ч.; крим.; жарт.
Недопалок. БСРЖ, 424, СЖЗ, 79; ЯБМ, 2, 147
ПЕД, -у, ч.; студ , мол, жрм
Педагогічний заклад освіти. Дівчина кудись
зателефонувала, довго щебетала у
слухавку до якогось Славця. А потім
виявилося, що Славця-це вона, студентка
місцевого педу <...> (О. Думанська,
Ексклюзив). Поступити в пед.
Навчатися в педі. БСРЖ, 425
ПЕДАЛІ, -ей, мн.; мол. Взуття.
Педалі - взуття (Сленг-лікбез4). БСРЖ, 435.
¦ Відкинути педалі, мол.
Здивуватися СУМС, 234.
ПЕДЕЛЬ, -для, ч.; студ.; жарт. Те
саме, що ПЕД.
ПЁДИК, -а, ч.; жрм; 1. жарт. Гомосек-
сУал Колись трахались цілий день, і
1 ПЕКТИ
то мало було? А тепер що? Раз на
кілька днів? Тьху! Ви що, може, педики7
(Ю. Покальчук, Те, що на споді), БСРЖ,
425, СЖЗ, 79, ТСРОЖ, 148.
2. зневажл Те саме, що ПЕДРИЛ02.
[Самітник:] Подумайте логічно:
ви відпочиваєте у могилі, а зверху якісь
субчики-педики кидають на вас
недопалки, папірці, презервативи <...>
(А. Дністровий, Учитель).
ПЁДРАТИ, -аю, -аєш, недок (кого), мол
Здійснювати статевий акт. ПСУМС, 51
ПЕДРЙЛО, -а, січ; мол 1. ірон. Гомо-
сексуал БСРЖ, 425
2. презирл., лайл Нікчемна людина, дії і
вчинки якої викликають
роздратування, обурення. [Буратіно (до
Петрушки):] Ти, педрило, ану
катай, відкрий (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу)
ПЁДРО, невідм. ч. ¦ Дон Іїедро, мод.;
жарт. Хлопець, чоловік. ПСУМС, ЇЗ
ПЕДУХА, -и, ж.; мол Те саме, що ПЕД.
Вона педуху закінчила БСРЖ, 425.
ПЕЙЗАЖИСТКА, -и, ж.; крим Повія,
яка віддається на природі. СЖЗ, 79
ПЕКАР, -я, ч. мол.; Людина, що має
звичку напиватися й блювати. СУМС, 234
ПЕКТИ, печу, печеш, недок. (кого); мол>
жрм; вучьґ Тнтенсивно здійснювати
статевий акт. [Що єднає тебе] з
узбеком, котрий вічно готує плов і потім
заманює на його тлустий запах не
одну голодну студентку? І напихає її
пловом, набиває її пловом, як опудало
тирсою, і вона ціпеніє, робиться опудалом,
і тоді він пече її, а в неї з рота, і з вух,
ПЕНАЛЬТІ 1
і з носа сиплеться плов (Ю. Андрухо-
вич, Московіада).
ПЕНАЛЬТІ, невідм ¦ Просити
пенальті, спорт (футб). Симулювати
порушення правил у грі.
ПЕНЗЛЮВАТИ, -люю, -люєш, недок.;
мол., жрм; зах. Іти.- Ну, то пензлюй
собі куди треба, а не повторюй
безконечно, як зомбі, «я мушу йти, я мушу
йти!» - скипів Хомський (Ю. Андрухо-
вич, Рекреації); Пензлює Швейк,
старый контрабандист, і сяє весь. Бо він
уже стомився (І. Бондар-Терещенко,
Повтебня); Петлювати в ніч попідруки
з підхмеленим далай-ламою,
прислухаючись до його безперечних мудрощів на
кшталт: «Хочеться сцяти, буде
світати.. » (Кг, 2001, № 2). * Образно. <...> і
виходить із тебе просвітлений раб / і
пензлює ізнову до артівських зваб
(І. Бондар-Терещенко, ПоБтебня).
ПЕНСІЯ, -и, ж.; студ.; жарт.
Стипендія.
ПЁНТ1УМ, -а, ч; мол. Людина, яка має
феноменальні розумові здібності,
обізнана у багатьох питаннях.
ПЕНТЮХ, -а, ч 1. мол. Підліток. ПСУМС,
51
2. комп Комп'ютер модифікації
«Pentium». БСРЖ, 427.
ПЕНЬОНЗИ, -їв, мн ; мол. Гроші. їм
повідомили, що з області має приїхати
якесь начальство, що скажуть щось
втішне про їхні зароблені, але так і не
отримані кревні пеньонзи... (Ю. Гудзь,
ІСИХ1Я). СУМС, 234
ПЕНЬОШКИ, -шків, мн.; мол. Те саме,
що ПЕНЬОНЗИ.
ПЕРЕДОК
ПЕ-ПЁ, у знач вигуку; невідм.; муз. Те
Саме, ЩО ПОВНИЙ ПІНК-ФЛОЙД. Цеацура
ПЕПІЧКА, -и, ч їж.; мол. Чех. СУМС,
234.
¦ Від чеського Pepicka - пестл. форма
чоловічого імені Josef.
ПЕПСІКОЛКА, -и, ж.; мол. Дівчина-під-
літок.
ПЕПСІ-КОЛА, невідм.; ж.; мол. Про
щось зовні непривабливе.
ПЕРЕГНАТИ, -жену, -женеш, док. (що),
крим, бізн Переказати гроші з одного
розрахункового рахунку на інший.
Пережени бабки на особливий рахунок -1
справа в капелюсі... (С. Бортніков,
Чистильник).
ПЕРЕДЕЗЁ, невідм, с; мол Те саме,
що ПЕРЕДОЗНЯК. * Образно.
Прочитала одним духом, попри тверде
особисте переконання, що так вірші
читати шкідливо: може статися «пе-
редезе» (Кг, 2001, № 5).
ПЕРЕДОЗ, -у, ч ; нарк. Те саме, що
ПЕРЕДОЗНЯК. Вмер [Жмель] від передо-
зу, передозування наркотика, наоста-
нок прохрипівши лікарям, що
метушилися довкола нього з крапельницею
— Приберіть цю порнографію, дайте
спокійно крякнуть... (ТІ. Вольвач, Кля-
са). СУМС, 234, ПСУМС, 52
ПЕРЕДОЗНЯК, -у, v.; нарк.
Передозування наркотику. * Образно. Скопище
творів Подере енського - це відвертий
«передозняк» (Кг, 2000, № 8). БСРЖ, 428
ПЕРЕДОК, -дка, ч ; жрм, мол. 1. Жіночі
геніталії. Думаєш, що передком усі
двері повисаджуєш! Думаєш, переспала
раз-другий із генеральним директором
52
ПЕРЕКАРНАТИ
253
ПЕРЕТЕРТИ
каналу і тепер можеш качати права?
(А. Мухарський, Попса для еліти).
БСРЖ, 428; ябм, 2, 151 ¦ Слаба на
передок, жрм\ жарт. Про
легкодоступну, хтиву жінку, яка часто й охоче
погоджується на статеві контакти.
[Люда:] Ну й імпотентів, звичайно [не
б'ю] (Обертається в бік Маті) І
слабих на передок <...> (В. Діброва, По- І
етика застілля); Помічницями собі брав
дипломованих економісток і
бухгалтерок, переважно жінок спритних,
ризикованих і, як казали в селі, «слабих на
передок», яких тримав в узді, мов
норовистих кобилиць (Г. Тарасюк,
Покоївка). БСРЖ, 428
2. авто. Передня частина автомобіля.
< > Да, стоїть «жигуль», весь
передок розкурочений, стекла
вибиті -у-у-ужас (ТІ. Вольвач, Кляса)
ПЕРЕКАРНАТИ, -аю, -аєш, док.; мол.
Переговорити з кимсь про щось. <. .>
Чувак, я перекарнаю з Міланою, вона
умовить свого батька, і він продири-
гує* (К. Москалець, Вечірній мед).
ПЕРЕКИМАРИТИ, -рю, -риш, док; жрм.
Трохи поспати. Купив пляшку перед
тим, випив. На вокзалі перекимарив,
ще було відносно рано, година десята,
коли я прийшов трохи до тями і коли
на душі в мене стало ще гидкіше ніж:
будь-коли (Ю. Покальчук, Те, що на
споді).
¦ Див. КЕМАРИТИ.
ПЕРЕМИКАТИ, безос, кого; мол. Про
психічний стан, коли людина різко
змінює поведінку, звички тощо. Пашок
знає, що коли його зацікавить щось
по-справжньому, тоді він вгрузає в ді- І
ло з головою, його «перемикає» (П.
Вольвач, Кляса).
ПЕРЕМКНУТИ, безос, кого; мол. Док.
до ПЕРЕМИКАТИ. <...> і вже десь по
четвертій когось із вас перемкне, що
час таки й спинитись, і ви знайдете
автомат із колою... (С. Жадан, Біґ
Мак).
ПЕРЕПЙХ, -у, ч.; мол Статевий акт. Але
ж виникає величезна спокуса
відзначити буржуйське «свято кохання»
повальним «перепихом», як це зараз
називається (ПІК, 2003, № 5).
ПЕРЕПИХНУТИСЯ, -уся, -ёшся, док. (з
ким); мол ; жарт -зневажл Здійснити
статевий акт-Ну, чоловік і жінка
хочуть перепихнутися, а тому <...>
беруть та й роздягаються (А
Дністровий, Місто уповільненої дії); <...> ми
злягли разом, перепихнулися, переспали,
трахнулись, перепробували все, що
тільки підказувала нам наша хвороблива
уява та ілюстроване видання «Ка-
ма-Сутри» у суперобкладинці з
кольоровим додатком для гомосексуалів*
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці). БСРЖ,
429, СУМС, 234
ПЕРЕСЕТЁ, вигук; мол. Вираження
досади, роздратування. Я забіг у бічну
вуличку, один двір виявився прохідним, а
другий-ні. «Пересете»! (Б. Жолдак,
Спокуси).
ПЕРЕТЕРТИ, -тру, -треш, док. (що, про
що); бізн., крим., мол. Обговорити
якесь питання; вирішити проблему.
Рано чи пізно - з ним треба серйозно
перетерти про Рому <...> (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії); <.. >
миготить пальцями, намагаючись щось
ПЕРЕТНУТИСЯ
254
ПЕРСОНАЖ
«перетерти» з їхньою штатівською
братвою <...> (П. Вольвач, Кляса).
ПЕРЕТНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док. (з
ким); жрм Зустрітися з кимсь. Можна
було б з 'їздити до Сані на Красну, Па-
шок завжди не проти з ним
перетнутись, але зараз він вже трохи
напідпитку (П. Вольвач, Кляса).
ПЕРЕТРАХ, -у, ч ; мол Стан після
численних статевих контактів.
Сексуальний гігант із Черкас / Був в коханні
атас, / Але мир його праху - / Він
помер з перетраху, / Так яскраво горів й
рано згас (Ю. Позаяк, Українські ліме-
рики).
ПЕРЕТРАХАТИ, -аю, -аєш, док. (кого),
мол. Мати численні статеві контакти.
Баб хіба мало9 Всіх не перетрахати. А
шкода.. (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера).
ПЕРЕТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док;
мол. Здійснити численні статеві
контакти з різними особами Чоловіки і
жінки < ..> поперепивались, перетраха-
лись - на душі весело, бо вдавили літру
коньяку (О Ульяненко, Богемна
рапсодія)
ПЕРЕТЯГА, -и, ж.; парк Джгут для
перетягування вен. СУМС, 234
ПЕРЕЦЬ, -рця, ч; мол Хлопець;
молодий ЧОЛОВІК. СУМС, 234 ¦ ЯСНИЙ (ЯСЄН)
перець (клен, пень), мол Ясна річ,
звісно; як очікувалося. «От, Олесю, що би
ти хотів, щоб в тебе була жінка
страшна і тебе дуже любила чи файна, і би
ти її дуже любив, і всі її любили?»
<. > — Страшну, ясний перець (Р. Куха-
рук, Любити хлопчика); Чергове своє
твориво «пролетарський поет» із
Донецька [Олег Соловей] по-жаданівськи
просто назвав «книгою інтимної та
громадянської лірики». Втім,
громадянського там небагато. Через нього
переступаєш, як через скинуті
штани-ясний клен, в потязі до обіцяного
інтиму (І. Бондар-Терещенко, Кг, 2003,
№ 17); <. > на ранок на гробках вони /
збирають просфору / ну не бухвети ж
ваньки ясний пень . (В. Цибулько,
Майн кайф), бсрж, 430
ПЕРО, -а, с; крим. Ніж.-Добре чиниш,
що мовчиш. Перо твоє в мене. З твого
дозволу лише на пам'ять (В. Гужва,
Плато над прірвою). БСРЖ, 430, СЖЗ, 79,
ЯБМ, 2, 154 ¦ Три пера, крим
Гонорея (трипер). <...> думаю, доки тута
маринуватися без сигарет, підхоплю
три пера, переведуть до подруги <,..>
(Є. Пашковський, Безодня). * Образно.
<.. > ex, забульбенили б, зняли бікс, по
три пера прищепили мічурінським
способом < > (Там само) ЯБМ, 2, 430
ПЕРСИК1, у знач, вигуку; мол; схвальн
Вираження будь-якої Позитивної
емоції. ПСУМС, 52.
ПЕРСИК2, -а, ч ; комп.\ жарт.
Персональний комп'ютер.
ПЕРСОНАЖ, -а, ч ; мол. Хлопець,
молодий чоловік. Нікот б не подумав, що
за цим простеньким обличчям, ніс
картоплиною, густі брови над
маслянистими очима-сливами, криється такий
персонаж~оригінал (П. Вольвач,
Кляса); - Найсмішнше, шо так і не
ясно - шо ж то за персонажі були7 <. >
(Там само). СУМС, 234.
персонал :
ПЕРСОНАЛ, -а, ч.; нарк. Самокрутка з
марихуани, що викурюється
одноосібно, без розподілу між присутніми.
СУМС, 235.
ПЕРТИ, безос.у кого. 1. нарк. Про стан
наркотичної ейфорії. О п'ятій вечора
була у Змія. Ми нюхали кокаїн. Він
мене не пре, але мені подобається цей
процес, коли поруч є Змій (С. Сорокін,
Щоденник наркомана); Отже, після
двох кубів мене перло день, і гце два
тащило (М. Бриних, Голосіння з-під
СНІгу). СУМС, 235.
2. Викликати у когось позитивні емоції,
доводити до захвату. Раптом я
розумію ' її пре від того, що вона робить,
вона щаслива тим, чим о/сиве зараз, а
не планами на майбутнє чи думками
про свою долю (А. Дністровий, Паци-
ки). БСРЖ, 429.
3. мол. Сміятися. Його так перло! СУМС,
235
4. мол. Відчувати потребу зробити щось.
ПЕРТИСЯ, пруся, прешся, недок.; мол.
Отримувати позитивні емоції. «Шухір,
я шашлика не буду, я від м'яса вопше
не пруся, ти ж знаєш!» - сказав з
гнилим зубом (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів).
ПЕСИК1, -а, ч.; мол., інтел.; жарт.-ірои.
Песиміст. Ну що ж, сьогодні в мене
більше підстав бути оптимістом, ніж:
«песиком». Песимістом. (Ба, як я
кумедно скоротив словоі.) (О. Яровий,
Чекання несподіванки).
ПЁСИК2, -а, ч.; комп. Знак @.
ПЕТРО, -а, ч. ¦ Петро Петрович, крим.
Портвейн. СЖЗ, 79.
5 ПИЛА
ПЕТРУШИТИ, -шу, -шипі, кого; мол;
жарт. Здійснювати статевий акт.
БСРЖ, 431
ПЁТЯ, -і, ч.; мол; жарт. Учень
професійно-технічного училища. Крім Мико-
лки, йому легко вдалося надибати ще
трьох петь (петеушників себто) <.,.>
(В. Врублевський, Замах на генсека).
ПЕЧЕНІЖИТИ, безос.у кого; нарк. Стан
наркотичної ейфорії.
ПИВАСИК, -а, ч; мол; жарт. Пиво.
Пацани, може, по пивасику, бокаль-
чик-другий - пропоную їм (А. Дністром
вий, Пацики). СУМС, 235
ПИВНЯК, -а, ч/9 мол. Пивна ятка.
Будуть тинятися мікрорайоном, сидіти
під пивняком і різати один одного
(П. Вольвач, Кляса); Не мав він
людського імені, проте бізнес мав і грав у
карти із завсідниками дешевого «пивня-
ка», за виграші брав горілкою (ПІК,
2001, № 18). БСРЖ, 433.
ПИВОРАК, -а, ч.; мол.; жарт.
Алкоголік; п'яниця. СУМС, 235
ПЙЖИК, -а, ч 1. мол. Машина марки
«Peugeot». «Пижик» вухами
навиворіт (модель «Пеясо-206СС»), (УМ,
06.03.2001).
2. жрм; мн. пижики. Міські маршрутки
у м. Тернопіль.
ПИЛА, -и, ж.; мол Статевий акт. Ні, ну
правда, я підраховував, вісімдесят-
дев 'яносто процентів усіх розмов - про
пилу* Це-нечесно! Скрізь мусить
бути пропорція Хоча, як можна
боротися з цим, якщо людство не знає
гострішої насолоди! (В. Діброва,
Збіговиська). БСРЖ, 435.
ПИЛОМАТЕРІАЛИ \
ПИЛОМАТЕРІАЛИ, мн., невідм.; мол;
жарт.-ірон. Стан сильного
алкогольного сп'яніння. СУМС, 235
ПИЛОСОСИТИ, -сошу, -сосиш, недок.
(кого); мол.; жарт Здійснювати
статевий акт. СУМС, 235.
ПИРІЖОК, -жка, ч ; крам Жіночі
геніталії. СЖЗ, 80, ЯБМ, 2, 162
ПИСЬМЕННИК, -а, ч.; муз
Звукооператор, який робить записи. СУМС, 235
ПИХАТИ, -аю, -аєш; мол.; нарк. Курити
наркотики. СУМС, 235
ПИЯК, -а, ч.; мол.; жарт. Поляк.
ПІАНІНО, невідм., с; міл., крим. Станок
для дактилоскопіювання. ¦ Грати на
піаніно (на роялі), міл., крим.
Підлягати дактилоскопіюванню. БСРЖ, 68, Кав'-
юк, 68
ПІВЕНЬ, -вня, ч. 1. мол Панківська
зачіска. СУМС, 235.
2. крим., мол. Пасивний гомосексуал.
Ну, а що таке півень - пояснювати не
треба, це й на волі знають - чоловік з
нестандартною сексуальною
орієнтацією (А. Кудін, Як вижити у в'язниці);
<...> Штатні півні за пачку «Прими»
такий мінет збацають.. (С. Бортні-
KOB, ЧИСТИЛЬНИК). БСРЖ, 431, ПСУМС, 52,
СЖЗ, 80, ЯБМ, 2, 156
3. крим; презирл Працівник міліції.
СЖЗ, 80
4. тюр. Радіо в камері. СЖЗ, 80 ¦
Мертвий півень, мол. 1) Крах; невдале
завершення справи. 2) Даремно. Дзюбиши-
на-Мельник, 16.
ПІВЛІТРА, -и, ж.; письм. Творча асоція-
ція 500. Вже чотири роки творча
асоціація 500 (в народі - півлітра) прово-
6 ПІДЕРАСКА
дить фестиваль «Молоде вино» (Kr,
2001, № 6).
ПІВЛІТРЕКОНОМІЯ, -її, ж.; мол.; жарт
Пияцтво замість відвідування занять
СУМС, 235.
ПІВНИК1, -а, ч.; мол. Гомосексуал
СУМС, 235
ПІВНИК , -а, ч.; жрм Купюра вартістю
п'ять карбованців. Бурмило недбало
тицьнув водієві «півника» (В. Врублев-
ський, Замах на генсека). БСРЖ, 431
¦ Калька з рос. петушок (звукова
подібність петух-пять).
ПІД АРКА, -и, ж. 1. тюр Кепка
ув'язненого. БСРЖ, 434, СЖЗ, 80
2. мол.; жарт. Маленька в'язана
шапочка. БСРЖ, 434, СУМС, 236
ПІДБАЗАРИТИ, -рю, -рипі, кого; мол
Схилити когось на свій бік; умовити
Зробити ЩОСЬ. СУМС, 158
ПІДГУЗНИК, -а, ч.; арм.; зневаоюл
Солдат першого півроку строкової служби
Балабш
ПІДДАТИИ, -а, -є; жрм. П'яний. У мене
було вже кілька приводів у міліцію
Поставили на облік, але нічого
серйозного — то за бійку, то за те, що був під-
датий, або за те, що розбили вітрину в
кінотеатрі (Ю. Покальчук, Те, що на
споді); А я, вже піддатий, не знати
чому розлютився й виплеснув чарку йому
в обличчя (О. Яровий, Чекання
несподіванки); Усі жертви братів-убивць
потрапляли до їхніх рук «піддаті» На
свою біду (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 445,
ЯБМ, 2, 174
ПІДЕРАСКА, ПІДАРАСКА, -и, ж.; мол
Маленька чоловіча сумочка для гро-
ПІДЕРКА
257
гадколкл
шей, документів тощо, яку носять на
руці. <...> але тут Биіинкевичу сяйнула
рятівна думка, і він почав щось
шукати по всіх кишенях, нарешті видобув зі
своєї компактної торбинки, прозваної
в народі «підераскою», вчетверо
згорнутий проспект, віддрукований
офсетним способом на прекрасному, якомусь
аж фінському папері (Ю. Андрухович,
Рекреації); Тим часом у заґратоване
вікно залазять Жан Маре і Фантомас. В
руках у них підараски (Л. Подерв'янсь-
кий, Жан Маре). СУМС, 236
ПІДЕРКА, -и, ж.; мол. 1. Військовий
кашкет. СУМС, 236
2. Те саме, що ШДАРКА2.
ПІДЗАЛЕТІТИ, -лечу, -летиш, док. 1. (за
що), крим., тюр. Бути затриманим,
арештованим, засудженим до позбавлення
ВОЛІ. БСРЖ, 445, ЯБМ, 2, 174.
2. (на чому); жрм. Потрапити у скрутне,
безвихідне становище. БСРЖ, 445.
3. мол Завагітніти (про небажану
вагітність). Гінеколог зразу сказав:-Ви,
граоюданочка, подзалітєлії (В. Врубле-
вський, Тріщини).
ПІДІГРІТИ, -ію, -ієш, док. (кого); мол.;
жарт 1. Пригостити когось
алкоголем БСРЖ, 449, ПСУМС, 53.
2. Позичити комусь грошей. Підігрій до
завтра на пару гривень СУМС, 236
ПІДІГРІТИЙ, -а. -є; мол.; жарт. Трохи
п'яний; напідпитку. Перед стійкою
купчиться кілька злегка підігрітих
молодичок, з ними сивоголовий чоловік у
чорному костюмі (А. Дністровий, Неві- І
Домий за вікном). І
ДІРВАТИ, -ірву, -ірвеш, док. 1. кого; і
м°л. Познайомитися з кимсь для здійс- І
17^5.І468
нення статевого акту. ДВІ ЗОРЯ-
НИ-дві корови, інакше не назвеш, їх
двох, так як нікого більше не було під
рукою, підірвали Серьожа і Пєтя після
однієї дискотеки <...> (Синопсис стані-
славський необов'язковий).
¦ Від польськ. жарґ. poderwac.
2. нарк. Розкурити нову сигарету або
КОСЯК. СУМС, 236
ПІДІСЛАНИЙ, -ого; мол.; жарт.-ірон.
Ненормальна людина. СУМС, 236.
ПІД'ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, недок. (до
кого); жрм. Намагатися домовитися з
кимсь за допомогою лестощів,
підлабузництва. Під 'їжджати - звертатися
до когось з проханням, ласкаво
домагатися чогось Синон.: підкочуватись
(КСМС). БСРЖ, 451.
ПІД'ЇХАТИ, -іду, -їдеш, док (до кого);
жрм. Знайшовши підхід до когось,
домовитися, попросити про щось.
Під'їхати до адміністратора готелю.
БСРЖ, 451.
ПІДЙОМ, -у, ч.; бізн.у крим. Доход,
прибуток. < ..> він мутив вставляв хати
шоб мати маленький підйом <...>
(А. Дністровий, Пацики).
ПІДЙОМ-ПЕРЕВОРОТ, підйому-перево-
роту, ч.; мол.; жарт. Пияцтво. СУМС,
236
ПІД КИДКА, -и, ж.; крим. Крадіжка, що
здійснюється з використанням
підкинутого гаманця. І йти б мені наперстки
крутить, / Чи на «підкидці» - лучче
(П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 2,175
ПІДКОЛКА, -и, ж.; мол. Невеликий
дружній жарт. Ей, хлопче, глянь-но на себе
в дзеркало! - пригадав одну з найбезне-
ПІДКОЛОТИ
258
ПІДПИСАТИСЯ
винніших «підколок» —Очі в тебе вже
зовсім вузькі стали, а з задка хвіст
росте! (В. Врублевський, Замах на
генсека). БСРЖ, 446, СУМС, 236
ПІДКОЛОТИ, -олю, -олеїн, док (кого);
мол., жрм. Пожартувати над кимсь;
розіграти когось. Давай підколемо шефа.
СУМС, 236
ПІДКОЛОТИСЯ, -олюся, -олешся, док.
(до кого)', мол. Зацікавитися,
захопитися кимсь. Я до неї підколовся зразу ж.
Тільки вона зайшла, я вже з неї очей не
зводив (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
ПІДКОЛЮВАТИ, -юю, юєш, недок. (ко-
го); мол Жартувати, сміятися над
кимсь; розігрувати когось.
ПІДКУМАРИТИ, -рю, -риш, док. (кого),
мол. Утомити когось; вимучити.
Петро, якого вже трохи підкумарив цей
базар, слухав одним вухом,
роздивляючись красу весняних Карпат (В. Соло-
дько, Четверта революція).
ПІДЛАБАТИ, -аю, -аєш, док.; муз. Піді-
грати на музичному інструменті. Нехай
рояль підлабає після приспіву БСРЖ, 447,
СУМС, 236
ПІДЛАБКА, -и, ж.\ муз Другорядна
музична партія. Поки не вивчиш сольної
партії, будеш на підлабці. СУМС, 236
ПІДЛІКУВАТИ, -кую, -куєш, док.; парк.
Намочити слиною цигарку з
наркотичною речовиною, щоб папір не згорав
швидше від конопель. СУМС, 236.
ПІДМАЗАТИ, -жу, -жеш, кого; жрм
Дати хабара комусь. < ..> Всіх треба
підмазати, й тоді вони мовчатимуть
(В. Сичевський, У кожного своє
пекло).
ПІДМАЗУВАТИСЯ, -зуюся, зуєшся, до
кого; жрм. Підлабузнюватися,
підлещуватися до когось, намагаючись
втертися в довіру. СУМС, 236.
ПІДМИТИ, -йю, -иєш, що; мол. Вкрасти
ЩОСЬ. СУМС, 236
ПІДНІМАТИ, -аю, -аєш, недок. (що);
бізн , ком., інд.-торг. Одержувати щось
у вигляді прибутку. Влітку замовлень
було багато, деколи за тиждень я
одна «піднімала» 120-150 доларів (ВЗ,
20.04.2001). БСРЖ, 448
ПІДНЯТИСЯ, -німуся, -німешся, док. (на
чому); мол, ком., торг. Покращити
свій матеріяльний стан, розбагатіти,
підвищити свій статус. Піднявся
Глобус, здається, на пральному порошку
(В. Слапчук, Коротка стрілка жіночого
годинника); Ще декілька місяців тому
я зараховував себе до когорти саме цих
зажерливих суб'єктів, маючи намір
«піднятися» фінансово, строчачи оди
місцевим кандидатам і знімаючи на
відео їхні, переважно масивні, фігури
на тлі міських руїн (ПіК, 2002, № 6); У
Сакраменто вихідцям з України
вдасться добре піднятися. БСРЖ, 458
ПІДОШВА, -и, ж; мол., шк. Вчителька
СУМС, 236
ПІДПИСАТИ, -ишу, -ишеш, док (кого,
на що); мол. Долучити когось до якоїсь
справи. Ти мене підписав на галіму
справу.
ПІДПИСАТИСЯ, -пишуся, пишешся, док,
мол 1. з ким на що Домовитися з
КИМСЬ Про ЩОСЬ. БСРЖ, 449
2. за кого. Надати заступництво комусь,
заступитися за когось. Не переживай,
ваша кураторша за тебе підпишеться,
ПІДПИСКА
259
ПІЙЛО
якщо тебе виганятимуть з універу.
БСРЖ, 449; СУМС, 237
ПІДПИСКА, -и, ж.! мол. Заступники, які
можуть допомогти при конфлікті.
Вночі попав під роздачу в районі, де в мене
зовсім немає підписки. СУМС, 237.
ПІДРИВАТИ, -ваю, ваєш, недок., нарк.
Розкурювати нову сигарету або
КОСЯК. Поки всі не зійдуться, косяк не
підриваємо. СУМС, 236.
ПІДРІЗАТИ, -жу, -жеш, док. 1. що;
крилі, мол. Украсти щось. БСРЖ, 449;
СУМС, 237.
2. авто; когось, щось. Зачепити чийсь
автомобіль.
ПІДСІСТИ, -сяду, -сядеш, док. (на що).
1. нарк Почати систематично вживати
наркотики. Не втримався, знову підсів
на цю бридоту. БСРЖ, 450, СУМС, 237,
2. мол Почати серйозно чимсь
займатися Час підсісти на навчання, бо скоро
іспити СУМС, 237.
ПІДСОС, -у, ч; крим. 1. Відсутність
засобів ДЛЯ існування. БСРЖ, 450, СЖЗ, 80.
2. Життя на подачках. СЖЗ, 80.
3. Надання матеріяльної допомоги. Він і
справді донедавна працював
кранівником, а нині перебивався «на
підсосах»-никав цілими днями селищем у
пошуках дармівщини, як і ще цілий
легіон подібних йому бичів (Г. Цимбалюк,
Останні проводи). СЖЗ, 80. ¦ На
підсосі сидіти (бути), мол. 1) У стані
алкогольного похмілля. 2) У скрутному
Фінансовому становищі. СУМС, 237.
Д СТАВ А, -и, ж.; мол. Зроблена ко-
^сь навмисна неприємність. Продавці
а їхні клієнти вирішили здійснити
<<чеиндж» на міському кладовищі. Але
17*
то була чиста «підстава» (УМ,
26.02.2002).
підставити, -влю, -виш, док. (кого);
мол. Зробити комусь навмисне
неприємність; поставити в неприємне або
небезпечне становище. <..> Запам'ятай:
навколо одні зрадники За копійку
матір рідну підставлять... (С. Бортніков,
Чистильник-2). СУМС, 237; ТСРОЖ, 151.
ПІДСТАВИТИСЯ, -влюся, -вишся, док.;
оісрм. Своєю поведінкою наразити себе
на неприємність, небезпеку, незручне
становище тощо. До того ж, мешканці
цього притулку побоювалися навіженої
вдачі свого сусіда й навряд чи комусь
забрела б в голову самовбивча думка
підставитись за херню собачу (Г.
Цимбалюк, Останні проводи).
ПІДСТАВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.
(кого); мол. Робити комусь навмисне
неприємність. Зрозумівши, що його
підставляють, Порох уперся рогом і все
заперечував (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера).
ПІДСТАВЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся,
недок,; жрм. Своєю поведінкою
наражатися на небезпеку, неприємність,
незручне становище тощо. Для Анатолія
Борсюка це було, напевно, одне з
найбільш складних інтерв'ю за весь час
«Монологів», іноді навіть до глядаць-
кої незручності за те, як він
настирливо «підставляється» під майже
грубість Вульфа... (День, 05.02.1999).
ПІ'ЙЛО, -а, с. 1. крим.; несхвальн.
Дешеве вино. СЖЗ, 81,
2. жрм; жарт.-ірон. Спиртний напій.
<...> вишняк був його улюбленим на-
пікап :
поем, і він міг видудлити відро цього
пійла (Л. Кононович, Мертва грамота).
3. мол.; несхвальн Кава поганої якости.
<...> аж до кав'ярень Відня, з
найкращою у світі кавою, та придорожніх
ресторанів США з найгіршим
однойменним пійлом (Kr, 2001, № 8).
ПІКАП, -у, ч.\ мол. Знайомство з
дівчиною з метою здійснення статевого
акту. «Пікап» (від англійського
«pickup») - спортивно-оздоровчий зйом
дівчат на вулицях та в закритих
приміщеннях з метою встановлення
близьких відносин (по-старому
ЗНАЙОМСТВО, СПОКУШУВАННЯ) (ПіК, 2001,
№ 16).
¦ Від амер. розм. pick up -
познайомитися, «підчепити когось».
ПІКАПЕР, -а, ч; мол. Чоловік, який
знайомиться з жінкою, дівчиною з метою
здійснення статевого акту.
ПІКАПИТИ, -плю, -пиш, кого; мол.
Знайомитися з кимсь з метою здійснення
статевого акту. Один мій знайомий «пі-
капив» дівчат за допомогою нехитрого
способу: підходив до вподобаного
об'єкта із записником чи олівцем і
поважно питав' «Чи не могли б ви мені
допомогти' я проводжу соціологічне
опитування» (ПіК, 2001, № 16).
ПІЛІКАЛКА, -и, ж.; мол. 1. Магнітола.
2. Рот.
ПІЛІКАЛО, у знач, вигуку; мол. Крах,
кінець. СУМС, 237
ПІЛОТ, -а, ч.; байк Водій мотоцикла.
ПІНГВІН, -а, ч ; мол; ірон. Співробітник
дорожньо-патрульної служби. БСРЖ,
436, СУМС, 237
о піпл
ПІН ГЛИНІ, -а, ч.; шк. Англійська мова
ПІНК-ФЛОЙД, -а, ч.; муз. ¦ Повний
Пінк-Флойд. Вираження найвищого
ступеня задоволення або здивування
Цеацура.
¦ Від назви рок-гурту «Pink Floyd».
ПІНОККЮ, у знач, вигуку; мол. Те саме,
що ПІЛІКАЛО. СУМС, 237.
ПІНЦЕТ, у знач, вигуку; мол. Те саме, що
ПІЛІКАЛО. СУМС, 237.
ПІНЧЕР, -а, ч.; мол Пейджер.
ПІПЕТКА, -и, ж.; мол; жарт. Молода
дівчина; підліток. <. .> напомаджена
піпетка з несформованою груддю / що
тільки-но стрельнула в мене цигарку
(В. Цибулько, Піраміда).
П1ПЁТОЧНИЙ, -а, -є; мол.; знев.
Поганий, низькосортний; дурний. СУМС, 237
ПІПЛ, 1. -а, ч., мн. пішій; сист. Людина
Рецептурник політичних страв, яких
«піпли» вже не «хавають» (ПіК, 2001,
№ 42). БСРЖ, 436, СУМС, 237
2. -у, у знач, збірн; мол Народ, люди
Він [Тарантіно] не може робити
інакше. Якби він просто хотів шокувати
піпл - з цього нічого путнього не
вийшло б.. (Л. Подерв'янський, УМ,
17.01.2001); < > брак змістовних
інтерв'ю з представниками спортивної
еліти. Натомість працівники гітари
та мікрофона здобули серед «піплу»
зовсім інші характеристики (Кг, 2001,
№ 2); Відразу хочеться спертися на
знаного та шанованого піплом
філософа К. Прудкова з його екзистенційним
глобалізмом і залізною
впевненістю щодо неможливості неможливого
(Там само, № 24). БСРЖ, 436
Від англ. people.
піпчити :
ПІПЧИТИ, безос, кого; мол. Бути у
поганому настрої. Щось мене кінчить
сьогодні.
ПІРАТУРА, -и, ж.; муз. Апаратура. Пі-
ратури для запису геть немає. СУМС,
238
ПІРНУТИ, -ну, -неш, док.; спорт
(футб.). Симулювати порушення
правил.
ПІСТОН, -а, ч.; мол. Чоловічий статевий
орган. ¦ Вставляти / вставити
пістон кому. Здійснювати / здійснити
статевий акт. БСРЖ, 437.
ПІСТОНЧИК, -а, ч.; мол. Пестл. до
ПІСТОН. Увечері треба зустрітися з Ля-
нею, серйозно з нею перетерти, а по
можливості вставити їй пістончика
(А Дністровий, Пацики).
ПІСЮК, -а, ч.; комп; вульґ., жарт
Персональний Комп'ютер. БСРЖ, 438
ПІТИ, ¦ Піти (ходити) плямами, жрм.
Про людину, яка пересувається у
стані сильного алкогольного сп'яніння.
- Приліз сьогодні. Цебро «Распутіна»
вижрав і пішов плямами... (С. Бортні-
ков, Карателі).
ПІТНИКИ, -ів, мн.; арм.; жарт. Брудні
Шкарпетки. Балабш, СУМС, 238.
ПІХОТА, -и, ж., збірн.; тюр.; презирл.
Ув'язнені, які не користуються
авторитетом. Крикливий Жора Гончаренко хоч
1 бандіткуватий, але в жуліківській
ієрархії він проти Сабіни «поц», «піхота»
* > (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 432.
¦ЧА, -и, ж.; мол.; жарт. Блювання.
СУМС, 238
UJKAPyc, ~а» ч1 мол.; жарт. Ходіння
ПіЩки. СУМС, 238. ¦ ІТИ / ПрИЙТИ І Т. ІН.
І ПЛАНОВИК
пішкарусом. Прийти пішки. Француз
крокує «пішкарусом» лише з невеликим
рюкзаком і спальним мішком за спиною
(УМ, 16.01.2002). Приїхати (прибути)
на пішкарусі, жрм. Те саме. ФССГД,
186.
ПЛАН, -у, ч.; парк. Коноплі,
приготовлені для куріння. <...> їй пасувала б
тоненька троянда в долоні, а не набита
планом цигарка, але мені що до того, в
підземному царстві кожен жгиве, як
бажає.. (І. Андрусяк, Шарга); У самій
зоні нички були більш зловісними Під
мостинами ховали «план», пилок
коноплі, іноді й «ширку» (О. Червінський,
Ничка); [Чорт:] <...> Баня, ти хоч
плану покури (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу). БСРЖ, 439, СЖЗ, 81;
СУМС, 238, ЯБМ, 2, 164
ПЛАНЕР, -а, ч.; нарк. Людина, що
курить коноплі. СУМС, 238.
ПЛАНКА, -и, ж. ¦ Планка (клєма)
падає (упала), мол Хтось втрачає
самоконтроль, починає поводити себе
неадекватно. У мантелеп деколи саме та-
кіш чином падає планка, краще за цим
мовчки спостерігати, скажімо,
зосередитися на курінні, або взагалі на
якийсь час лишити ії саму (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії); <...> у
цього придурка, здається, падає клєма
(А. Дністровий, Пацики). БСРЖ, 439,
СУМС, 238. Планка перебита
(попливла) в кого, жрм. Те саме. ФССГД, 186.
ПЛАНОВИК, -а, ч.; нарк. Курець анаші,
гашишу. <...> вчені помітили дві
тенденції: кількість «плановиків» ~
голландців з часом зменшується <...> (ПІК,
2002, № 6). БСРЖ, 439
ЇІЛАНОКУР
262
ПЛЯЩЙНА
ПЛАНОКУР, -а, ч.; парк. Те саме, що
ПЛАНОВИК. Тож посадімо її
[конопельку], дітки, сказала би піонервожата,
на могилі відданого ленінця,
комсомольця і планокура у третьому поколінні
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
ПЛАНТАР, -я, ч.; нарк. Город у селі, де
росте мак. «У село поїдеш? До Сави. Я
його за яйця взяв, і він мені плантар
покаже»,- глухо говорить Коновал
(А. Дністровий, Пацики).
ПЛАСТИЛІН, -у, ч.; нарк. Пилок, який
збирається з суцвіть конопель. Завтра
ідемо на плантар збирати пластилін
БСРЖ, 439, СУМС, 238
ПЛЁЙШНЕР, -а, ч.; мол.; жарт Лисий
ЧОЛОВІК. СУМС, 238
¦ Від прізвища професора Плейшне-
ра- героя роману Ю. Семенова
«Сімнадцять миттєвостей весни» та
однойменного художнього фільму.
ПЛЁЧИК, -а, ч.; мол. Рюкзак. СУМС, 238
ПЛІЗОНЬКИ, невідм; мол Будь ласка.
Ну, плізоньки.
¦ Від англ. please.
ПЛУГ, -а, ч.; мол; зневажл. 1. Фізично
сильний хлопець, переважно з села.
СУМС, 238
2. Те саме, що ГАЛЬМО 1.
3. Обмежений, примітивний хлопець,
чоловік. <„.> он Жорка тьоті Ані
вчиться тільки на п'ятірки і ніде не
встряє... Я сміюся: ма, так він же
плуг, ніш пахають... (А. Дністровий,
Пацики).
П Л УЖАР А, -и, ч.; мол.; зневажл. Те
саме, що ПЛУГ.
ПЛУЖИТИ, -жу, -жиш, недок.; мол ;
зневажл. Повільно розуміти щось,
розбиратися у чомусь.
ПЛЮС, -а, ч.; муз. Фонограма, на якій
записане аранжування з голосом. СУМс,
238
ПЛЮЩИТИ, кого, безос; нарк.
Перебувати у стані наркотичної ейфорії. Я
моментально зрозумів значення слова
плющити. Мене плющило й в'ючило,
грицало й пекло, щурило й пекло < >
пазурило, цвиркало, сутанило наскрізь
ковдрами в зірочку, аж підгиналися
коліна Мене розчавлювало між: небом і
землею щось таке сильне, про
існування чого раніше я ніколи не здогадувався
(Л. Дереш, Архе).
ПЛЬОНТАР, -я, ч.; мол. Поверх.
Найбільше западло - з бодуна плентатися на
дев'ятий пльонтар. СУМС, 238
¦ Можливо, контамінація польськ
pietro-«поверх» і плентатися.
ПЛЯЖ, ¦ Чесати (чухрати) з пляжу,
мол.; жарт.-ірон. Бути вигнаним з
компанії або позбавленим чого-небудь Я
боюся тебе-А якщо боїшся, то
чухрай з пляжу Нема чого мені тут мізки
засирати. Я тебе бачу наскрізь
(В. Шкляр, Кров кажана). СУМС, 239
ПЛЯНДЕР, -а, ч.; мол. Пляшка з
алкогольним напоєм. СУМС, 239
ПЛЯХА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ПЛЯНДЕР. Дорогою ми купили ще пляху
досить гидкого ягідного - виключно з
огляду на сміховинно невисоку ціну
(Ю. Андрухович, 3 «Нового роману»).
ПЛЯЩЙНА, -и, ж.; жрм Те саме, що
ПЛЯНДЕР. Він би чисто вдушив пля-
щину портвейну перед дверима, потім
іїлящйнка :
натиснув на дзвінок, його б потім
чисто люб'язно запросили до квартири,
подали б чай, цукерки, печиво, все те,
на що здатні добропорядні господині, а
ще через десять хвилин Митько
повільно відрубався б і сказав господарям
«від вашого чаю я просто п'янію»
(А. Дністровий, Місто уповільненої
дії); Не ховаючись, він цмулив коньяк
прямісінько з горла плящини (Л. Дереш,
Культ).
ПЛЯЩЙНКА, -и, ж.) жрм. Зменш.-
пестл. до ПЛЯЩИНА. Ось він
[львівський алконавт] підходить з плящинкою,
І Смерті печальний обранець <...>
(В Неборак, Епос про тридцять п'яту
хату).
побазАрити, -рю, -рипі, док. (з ким);
крим., мол. Поговорити з кимсь. «Ну
добре, побазарили й будя!» (В. Діброва,
Збіговиська); Тільки не думай
тікати - куля дістане. Я воює заспокоївся,
просто хочу побазарити (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального
гангстера). БСРЖ, 442, ЯБМ, 2, 169
ПОБУТОВУХА, -куж.;міл.ужрм
Випадок, правопорушення у побуті. Однак
ця «побутовуха» вразила навіть
бувалих у бувальцях правоохоронців (УМ,
26 02.2002). БСРЖ, 85; ТСРОЖ, 21.
ПОБУХАЙЛІВКА, -и, ж.; мол. Пиятика.
СУМС, 169
ПОВАЛІЙ. ¦ Повний повалій, жрм.;
Жарт -ірон. Стан сильного алкоголь-
ного сп'яніння.
Жарт, переосмислення прізвища укра-
1нської співачки Таїсії Повалій.
З ПОГАСИТИ
ПОВЕДЕНИЙ, -а, -є, на чому; мол. Про
надмірно захоплену чимсь людину.
СУМС, 239
ПОВІТРЯ, -я, с; крим.; мол Гроші.
БСРЖ, 103, СУМС, 239
ПОВНОКРОВНИЙ, -ого; крим.; жарт.
Багатий, заможний. Звичайно, я бідна
студентка, але мої друзі.. Серед них
трапляються повнокровні (В. Сичевсь-
КИЙ, У КОЖНОГО СВОЄ пекло). БСРЖ, 455;
ЯБМ, 2, 202
ПОВ'ЯЗАТИ, -в'яжу, -в'яжеш, док.
(кого); крим., міл., мол. Затримати,
арештувати когось. «Що
ж,-подумала,- додому у найближчі дні
заявлятися не можна, бо пов 'яжуть. Мати,
мабуть, вже підписала папери на спецу-
ху...» (В. Врублевський, Замах на
генсека); Днями черкаськіубозівці
пов'язали двох любителів отрути (УМ,
01.03.2001). БСРЖ, 443, СЖЗ, 81; ЯБМ, 2, 171.
ПОГАНЯЛО, -а, с; крим., мол. Кличка,
прізвисько. Останнього [Ломбрадорця]
ніхто і в голові не тримаё -1 звідки
взялося таке чудернацьке поганяло
(О. Ульяненко, Рецидив); Навіть
спостерігаючи тривалий час за творчістю
музиканта, я дізнався дещо новеньке*.
Наприклад, те, що Олег у дитинстві
був доволі гладким, за що й отримав
відповідне «поганяло» (Kr, 2001, № 24).
БСРЖ, 443, СЖЗ, 81; СУМС, 239.
ПОГАСИТИ, -шу, -сиш,, док. (кого); мол.
Побити когось. <...> і його погасили, а
через три хвилини приїхали менти,
коли вже нікого не було (А. Дністровий,
Пацики).
¦ Див. ГАСИТИ.
ПОГРЕБТИ 2(
ПОГРЕБТИ, -бу, -беш, док.; моя. Піти.
Погребе на кавусю, найліпшу в цім
найманім місті. / Там нарід екзотичний і
черга найдовша <...> (В. Стах, Молоде
вино); ...Членистоноге тіло у безміри
погребло... (В. Неборак, Епос про рідну І
хату).
ПОГУЛЯТИ, ¦ Погулять вийшов, мол.
Хтось уважає себе дилетантом у певній
сфері.— Та я ж не націоналіст, Вітали-
ку. Націоналісти це ви, а я так - пат-
рютішка, погулять вийшов.. (П. Воль-
вач, Кляса).
ПОДАЧА, -і, ж. ¦ 3 подачі, мол., жрм.
Робити щось за порадою, вказівкою
когось. БСРЖ, 444, ФССГД, 188
ПОДЗВОНИТИ, -ню, -ниш. ¦
Подзвонити [їжачкові, на батьківщину, на
пейджер тощо], мол.; жарт. Справити
малу нужду. Дзюбишина-Мельник, 16,
СУМС, 162
ПОДЛОЯГІДНЕ, -ого; мол.; жарт.-ірон
Плодоягідне вино.-До чого тут Шапі-
ро,- чортихнувся базиль, який чекав як
не продовження розмови про «подлоя-
гідне», то хоча б сварки про нього
(Б. Жолдак, Антиклімакс).
ПО ДЛЯ К, -а, ч.; мол.; жарт -ірон
Поляк.
ПО-ДОРОСЛОМУ, присл.; мол., жрм;
жарт Робити /зробити щось із
розумінням справи, професійно. ...Бабки є,
так що розгорнемося по-дорослому!
(С. Бортніков, Карателі); Проте жодна
зі згаданих тусовок не поспішає
підняти цього молодого й перспективного
автора на щит і почати розкручувати
його «по-дорослому».. (ДТ, 03.10.2003). І
4 ПОЇХАТИ
ПОДРУГА, -и, оіс; мол. Дівчина 3 мене
курва дере, така носата / Грошогуба
формійського подруга! (Т. Лучук, Ка-
тулл у версіях Тараса Лучука). сумс,
239.
ПОДУШКА, -и, Die.; мол; зневажл
Жінка легкої поведінки; повія. СУМС, 239
ПОДЯ, -і, ч.; мол.; письм. Письменник
Лесь Подерв'янський.
ПОЖЛОБЙТИСЯ, -блюся, -бишся, док,
жрм, мол. Виявити жадібність.
Наприклад: Гамлет не вмер. Бо отрута < >
була застара, більше року, Як їй
термін вийшов. А Клавдій, дядько його, по-
жлобився на нову (В. Діброва,
Збіговиська).
ПОЇХАНИЙ, -а, -є, на чому; мол
Надміру захоплений чимось. <...> звичайно в
них непогана зарплата, власні клієнти,
поїхані на західному психоаналізі, об-
тяжені секспроблемами <...> (Є Паш-
ковський, Щоденний жезл).
ПОГХАТИ, -їду, -їдеш, док.; мол, крим
Збожеволіти, почати поводити себе як
божевільний.- Дівчата, а вам не
здається, що ми всі «поїхали»9' (М. Гри-
мич, Чи чуєш, Марго?); [Жора:]
Совсем поїхав пацан (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу). БСРЖ, 452, СУМС,
239 ¦ Криша поїхала. Див. КРИША
Поїхати мізками (дахом). Те саме
«Здається, він дещо поїхав
мізками,-констатував для себе Неми-
рич- У психіатрів такі речі
трапляються» (Ю. Андрухович, Рекреації); А
потім, щоб не поїхати дахом, я буду
тихо, дуже тихо і дуже довго
напиватися з великої красивої пляшки
ПОКЕМАРИТИ
265
ПОЛІРУВАТИ
(М. Мишкало, Майже європеєць).
Поїхати в Сочі, мол. Померти.
ПОКЕМАРИТИ, -рю, -риш, док.; жрм;
жарт Трохи поспати. <...> піду,
покемарю на вокзалі до поїзда <...> (Є. Па- і
шковський, Безодня); - Сідайте та по-
кемарте трохи (Р. Кухарук, Любити
хлопчика). БСРЖ, 453
¦ Див. КЕМАРИТИ.
ПОКЛАСТИ, -аду, -адеш, док. 1. кого;
крим. Убити. БСРЖ, 456, СЖЗ, 82, ЯБМ, 2, 202
2. що; крим Відкинути щось. БСРЖ, 456,
СЖЗ, 82
3. на кого, на що; мол; зневажл
Перестати цікавитись чимсь, перестати
робити щось Покласти на навчання
БСРЖ, 456; СУМС, 206
4. Виразити свою зневагу, байдужість до
когось, чогось. <...> / досі сидить собі
і взагалі нічого не втикає [поляк],
поклавши на вашу ментальність...
(С Жадан, Біґ Мак). БСРЖ, 456 ¦
Покласти член (болт, пеніс) на кого, на
що, мол, жрм. Поставитись до когось,
чогось байдуже, зігнорувати. ..Який це
кайф - покласти на все пеніс. Змести
всі питання до купи, до брудної
смердючої купи і накласти на них ще
більшу купу (В. Неборак, Увертюра до
роману «Пан Базьо та решта»).
ПОКЛЯ, -і, ж.; мол 1. Критичне,
безпідставне зауваження. Як вам не набридне
гнати на мене поклі? СУМС, 239
2. Щось кумедне, неоковирне. Твоя нова
зачіска виглядає, як покля. СУМС, 239.
ПО-КНУРЯЧОМУ, присл. до
КНУРЯЧИЙ А він мстив, як умів. За її
словами - no-кнурячому Як найпростіше
образити підстаркувату дружину? Зви- І
чайно, що завести значно молодшу від
неї коханку (УМ, 19.05.2001).
ПОЛАМАТИ, -аю, -аєш, кого
Вбити.- Ну, всьо, поц, ти попався Ти
хочеш, щоб ми тебе тут поламали, да?
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
ПОЛИВ, -у, ч 1. муз. Віртуозне,
енергійне соло на музичному інструменті.
Після такого поливу непрофесіоналам
у музиці робити нічого. БСРЖ, 454,
СУМС, 239
2. мол. Розливання алкоголю по
склянках. Хто на поливі, не сачкуйте, уже
все допили. СУМС, 239.
ПОЛИВАТИ, -аю, -асш, док. 1. муз.
Дуже добре грати. СУМС, 239.
2. кого, жрм Лаяти, безпідставно
звинувачувати когось у чомусь. А вертались
додому - він почав усе і всіх поливати...
і те не так, і се не так, і музика не
така, і люди - жлоби, і я не так себе
поводила, і взагалі . (Ю. Покальчук, Те,
що на споді).
ПОЛІРОВКА, -и, ж.; мол., жрм. Пиво
чи вино, які вживають після міцніших
напоїв. Разом із друзями хлопець
набрався по саму зав 'язку. І захотів ще й
«поліровки» По те пиво молодик і
подався у місцевий генделик (УМ,
26.01.2002).
ПОЛІРОВОЧКА, -и, ж.; мол., жрм.
Пестл. до ПОЛІРОВКА. Віра чекає
саме цього моменту застілля, щоб узяти
пляшку сухого (поліровочку) і
розпочати правдиві задушевні розмови з
подругами юності (Є. Кононенко, Віра,
Надія, Яна).
ПОЛІРУВАТИ, -ую, -уєш, недок. (що
чим); мол., жрм. Випивати невелику
ПОЛІРУВАТИСЯ 1
кількість спиртного напою після
великої кількосте іншого. Пиво полірують
вином БСРЖ, 455, СУМС, 239
ПОЛІРУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок
(чим); жрм; жарт.-ірон. Пити пиво чи
вино після міцніших напоїв. Більше
ніколи не буду поліруватисяf Який ідіот
придумав пиво після водяри! (А.
Дністровий, Пацики). БСРЖ, 455. // Випивати
спиртний напій, який завершує серію
споживань інших спиртних напоїв. Дон
Педро, ще трохи повисівши у Віри над
головою, сумно пішов до бару
«креслити формули», які зазвичай складалися з
трьох-чотирьох чарок коньяку і
«полірувалися» соткою горілки «Абсолют»
(І. Роздобудько, Мерці).
ПОЛІТУРА, -и, ж.; жрм. Неякісний,
низькопробний алкогольний напій. <...> а
ще після кількарічного вживання
«політури» причащається до
шотландського віскі <...> (Kr, 2001, № 2). БСРЖ, 455.
¦ Від літ. політура - «спиртовий розчин
природної смоли, що використовують
як лак для покриття дерев'яних
поверхонь».
ПОЛОСА, -и, ж.; нарк. Смужка кокаїну
для нюхання. СУМС, 240.
ПОЛОТНО, -а, с; муз Пластик на
барабанах, переважно гарної якости СУМС,
240.
ПОЛУНИЧКА, -и, ж.; жрм\ жартЛрон
Щось пов'язане із сексом, еротикою
або порнографією. У невеликому
газетному дописі <...> п. Земляний
примудрився зібрати більше «полунички», ніж:
п Забужко у мемуарах, названих
романом (М. Рябчук, Критика за п'ятою
графою).
5 ПОНТ
ПОЛЬОТ, -у, ч. ¦ Розбір польотів,
жрм. Ситуація, коли намагаються
розібратися у неприємних подіях. Отож
чекав «розбору польотів», але сталося
це раніше, як сподівався (Г. Тарасюк,
Сни анахорета).
ПОЛЮБЁ, приел.; мол.у жрм. У будь-
якому випадку. Ми полюбе завтра
прийдемо.
ПОЛЯНА, -и, ж.; мол. Стіл із спиртним
і закусками. Позаду - «поляна»,
накрита на роботі, і застілля з родичами
(Є. Кононенко, Віра, Надія, Яна); На
столі під яблунями народжувалося
диво безумної поляни, про яку він півночі
марив у Костика на дачі (К. Моска-
лець, Вечірній мед); А у відповідь
наклали стільки всяких харчів, що в Єго-
ра з товаришами вийшла справжня
«поляна». Чого там тільки не було,
бутерброди, огірочки, помідорчики,
зелень... (День, 17.08.2001), Пан С,
пообіцявши ввечері прийти, мовляв
«накриє поляну» та сам прилучиться до
«обмивання» [меблів] (CM, 21.02.2001)
БСРЖ, 457, СУМС, 239
ПОМАЛЮВАТИ, -юю, -юєш, док.
(кого); мол.; ірон. Коновал, забери його від
мене. Да я тебе щас тут помалюю*
(А. Дністровий, Пацики).
¦ Пор. ПОПИСАТИ.
ПОНЕДІЛОК, -лка, ч.; крим.; зневажл
Розумово відстала людина. БСРЖ, 459,
СЖЗ, 82, ЯБМ, 2, 206.
ПОНТ, -у, ч. 1. крим., мол. Обман,
хитрість; видимість чогось. Але автора
немає. Немає й літератури. Не
пробуджує думку, не витискає
почуттів-суцільні понти й виверти, або
понт
267
ПОНТ
«соціяльний заказ-з-з-з» (Кг, 2001,
№ 19); «Фраєрюги! - подумки Пашок
проводжає процесію скептичним, але
незлобливим коментарем.-Понти для
приїжджих це називається...» (П. Во-
львач, Кляса). БСРЖ* 459; СЖЗ, 82; ТСРОЖ,
157, ябм, 2, 206. ¦ Без понту. Без
інтересу, зацікавлености. Там навіть не
питали, звідки це в нас, лохи. Ми в при-
щит дешево продали, так що питати
було без понту (С. Жадан, Депеш мод).
Брати / взяти на понт кого. 1) жрм.
Залякувати когось, намагаючись
справити враження. 2) жрм. Викликати
замішання в когось, діючи з апломбом,
гонором. 3) крим.; жрм. Діяти щодо
когось, у т. ч. й на слідстві, погрозами,
хитрістю, залякуванням і несподівано,
намагаючись добитися бажаного.- Не
треба брати мене на понт, шановний
Іване Івановичу,-у голосі Ткача дзвенів
метал (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера), БСРЖ, 459,
НРФ, 81; ЯБМ, 2, 117. З ПОНТОМ, МОЛ
1) Наче, ніби.- Ти вже командуєш,
мною, Січкарю! З понтом я твій onepf
(А. Кокотюха. Повернення
сентиментального гангстера). * Образно. Сто
разів воскресай, хоч і з понтом помер ти.
Хто повірить, що ти достеменно
воскрес... (І. Світличний, Голос доби).
бсрж, 459. 2) Прикидаючись, роблячи
вигляд; для відводу очей {робити що),
крим , мол 3) Напускаючи поважність,
намагаючись справити враження, само-
задоволено.- Він завжди був на
колесах. Коли й квартири не мав. З понтом
лишав стару «Победу» біля «Волги»
директора НДІ (Є. Кононенко,
Колосальний сюжет). Понти бити, крим.
Удавати з себе чесну людину, щоб відвести
підозру. СЖЗ, 82 Понт н а водити, крим,
мол. 1) Створювати видимість
благополуччя. Купив «Чінзано» навести понти
(з пісні гурту «Брати Гадюкіни»). БСРЖ,
459, сжз, 82 2) мол. Переживати з
приводу неможливості! здійснення чогось.
ПСУМС, 46 Понти колотити. 1) крим.
Брехати. З уряду Ющенка ніхто у
відставку не йде, хоча проолігархгчні
засоби масової інформації в очікуванні
звітної наради «колотили понти» ледь
не в тому сенсі, що «каюк» уряду
настане в унісон з «каюком»
енергетичній галузі (УМ, 10.06.2000). ПСУМС, 35,
ФССГД, 190, ЯБМ, 2, 448 2) МОЛ., З KUM To-
варишувати. ПСУМС, 35 Урвати понт,
крим. Обдурити когось, сжз, 104
2. крим Прибуток. БСРЖ, 459, СЖЗ, 82,
ЯБМ, 2, 206
3. крим.; мол.; несхвальн. Самовпевнена
поведінка, самовихваляння; апломб,
гонор. Нічого мужик, понту тільки
багато (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб). БСРЖ, 459, ПСУМС, 55, СЖЗ, 82 ЯБМ,
2, 206. ¦ Без понтів, мол Без
вихваляння. Лесь [Подерв'янський] і в
житті лишається аристократом. Без
понтів (Кг, 2001, № 2); Гнати понти,
мол. Хвалитися. Сленг-шкбез4, На пон-
тах, мол. З претензією, гонором.
...Розмови велися напівбандитським
сленгом. Усе на понтах: «Гей, ти, шкуро,
кинь випендрюватися, не то. » (С. Бо-
ртніков, Карателі).
4. крим. Вигода, перевага; прибуток. //
мол. Інтерес у чомусь. Хоч пивка для
ривка... Понтів нема ж так сидіть
(П. Вольвач, Кляса).
ПОНТОВИЙ "і
ПОНТОВИЙ. -а. -е: мол. 1. несхвальн.
Той, що демонструє свою позірну
вищість. Він завжди був помповий
перець БСРЖ, 460, СУМС, 240
2. Про річ, одяг тощо як предмет
самовихваляння, пихи. Сева мав власну
майстерню на базарі, де гострив
все-від «понтових» щипчиків для
нігтів до сокир (В. Діброва, Збіговиська).
ПОНТОВИЛО, -а, с. і ч.; мол.; несхвальн.
Людина занадто високої думки про
себе, схильна до самовихваляння. СУМС,
240
ПОНТОВО, присл.; мол. З претензією.
Вони теж: з усіма вітаються, з нами
зокрема, схожі па робітників після
нічної зміни, але навряд чи італійські
робітники ходять о четвертій ранку по
рестораціях, надто понтово, скоріше,
теж: якісь меломани (С. Жадай, Біґ
Мак).
ПОНТОВОЗ, -у, ч.; мол.; жарт
Фунікулер.
ПОНТУВАТИСЯ, -туюся, -туєшся,
песок.; крим., мол ; несхвальн. 1.
Поводитися таким чином, щоб привернути до
себе увагу; демонструвати позірну
вищість. Толя-хлопчик понтовий, бо із
небагатої сім 7. І тому понтувався ще
дужче, ніж: із багатих (Б. Жолдак, У
режимі вставки). БСРЖ, 460.
2. Вихвалятися. Пашок вважас, що Юра
просто марить або, скоріше, видає
бажане за дійсне, понтуючись, поза як
якихось помітних успіхів на
літературному поприщі йому досягти не
вдалось... (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 460.
ПОНТЯРИТИ, -рю, -риш, недок. Те
саме, що ПОНТУВАТИСЯ2. Він явно по-
ПОПАСТИ
нтярив, але це навіть починало
подобатись Тамілі, як і сам Айвазян (Г. Та-
расюк, Дама останнього лицаря).
ПОНЯТТЯ, -ять, мн. 1. крим. Зведення
законів злочинного світу. БСРЖ, 460
¦ Жити (життя) за поняттями. Про
дотримання законів злочинного світу.
У «ничці» вирує істинне життя «за
поняттями» - торгують, репетирують
<...>, ненавидять і люблять (День,
24.02.1999) БСРЖ, 460
2. мол. Закон, за яким живе певна соці-
яльна група. СУМС, 239.
¦ Зелепого поняття не мати, жрм
Не розуміти чогось, не мати уявлення
про щось.- Ти сидиш у тому Задуте 'і,
бесідуєш зі своєю тлею і карасями, не
маючи зеленого поняття про те, що
світом переможно прокочуються вали
постмодерної дискурсії (К. Москалець,
Вечірній мед).
ПОПАДАЛОВО, -а, с; мол.; жарт-
ірон Арешт, затримання міліцією.
БСРЖ, 460 // Неприємна і небезпечна
ситуація «Оце попадалово1'- відчуваючи
впритул чуже дихання і гостряк,
гарячково думав Павло - Оце. » (П.
Вольвач, Кляса).
ПОПАНДОС, -у, ч.; мол. Ситуація, коли
руйнуються плани.
ПОПАНДОС-неприємна ситуація. (Синопсис станісла-
вський необов'язковий). ПСУМС, 55
ПОПАСТИ, -паду, -падеш, док.; карт
1. Програти. <...> Ну, ляснем-тряснем,
попав він мені, булка з маслом, як і
положено-за дві каті <...> (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 460
2. Бути змушеним піти на незаплановані
матеріяльні витрати.
68
ПОПЕЙБОЛУ :
ПОПЕЙБОЛУ, безос-пред.; кому що;
мол. Байдуже, все одно. СУМС, 240
ПОПЕНҐАГЕН, -у,ч.; крим Зад, сідниці.
БСРЖ, 461, СЖЗ, 83
ПОПЕНЗЛЮВАТИ, -юю, -юєш, док.;
мол.; зах. Піти кудись; віддалитися. А
тоді попензлюю праворуч (Ю. Андру-
хович, Рекреації); - Чекай, я зараз! -
кинув я Катерині і попензлював до
стійки (А. Мухарський, Попса для
еліти).
ПОПИЛ ЮШКА, -и, ж.; мол.; жарт.,
зневажл. Жінка легкої поведінки.
¦ Див. ПИЛА.
ПОПИСАТИ, -шпу, -ишеш, док.; крим.,
мол. Зарізати когось. Підвівшись, він
шурхнув рукою в кишеню куртки і
верескливо вигукнув' «Попишу, суки!»
(М. Омельченко, Свято біди); Так я
його опасочкою, бритвочкою ледь не
пописав, поганявши по нашому ретровсь-
кому домі, де з водопровідних кранів
сеча сюрчить, і навпаки (О. Ульяненко,
ІЗГОЇ). БСРЖ, 461; СЖЗ, 83; ЯБМ, 2, 210
ПОПКА, -и, ж; тюр.; крим 1.
Наглядач, охоронник; конвоїр. БСРЖ, 461; ЯБМ,
2, 210
2. Вартовий на вишці. <...> нестримний
потяг до волі, який кидав зека на
колючий дріт «запретки» під кулю «поти»
на вишці (Кг, 2001, № 2). БСРЖ, 461, СЖЗ,
83, ЯБМ, 2, 210
ПОПКАР, -я, ч.; тюр. Те саме, що
ПОПКА 1. Затхлим тюремним коридором
нарізає таси (або ж випав на таси
тобто ходить туди-назад) попкар
(контролер), який пасе арештантів, себто
стежить за ними (А. Кудін, Як
вижити у в'язниці).
169 ПОПХНУТИ
І ПОПОЛАМ, безос.-пред.9 кому що; мол
Байдуже, все одно. БСРЖ, 461; ПСУМС, 56
¦ Бути (прийти) в пополамі, мол.;
жарт.-ірон. Про стан сильного
алкогольного сп'яніння. Бомж: уже в
пополамі. БСРЖ, 461.
ПОПРИКОЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся,
недок. (з кого); мол. Пожартувати;
посміятися, познущатися з когось.
- Будуть анархісти, поприколюємося
(С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ,
461.
ПОПСА, -й, .ж., збірн.; мол., жрм; несх-
вальн. Популярна естрадна музика
низького художнього рівня. ПОПСА
-музика для лохів, биків, рогулів, тормозів,
давнів (Синопсис станіславський
необов'язковий). БСРЖ, 462, ТСРОЖ, 157
¦ Від англ. pop - «популярна музика»,
призначена для масової авдиторп, на
відміну від джазу і класичної музики.
ТСРОЖ, 158
ПОПСОВИЙ, -а,-е;л«гл. 1. схвальн
Гарний. Попсовий куртяк. // Елегантний,
сучасний. БСРЖ, 462, ПСУМС, 56
2. Який стосується поп-музики, індустрії
розваг. Попсовий репертуар БСРЖ, 462
3. несхвальн. Низькоякісний;
примітивний. Не купуй цей підручник, я його
читав, він ПОПСОвий. БСРЖ, 462, СУМС, 239
ПОПСОВЙК, -а, ч.; мол. 1. Людина, яка
слухає чи виконує музику в стилі «поп».
2. Людина, яка нічого не розуміє у
житті. СУМС, 239
ПОПСУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол
Марно проживати своє життя, робити
дурниці, гідні ПОПСОВИКА.
ПОПХНУТИ, -ну, -нёш, док.; мол. Пі-
I ти.- Ну шо, попхнули? - з пройми між
ПОРНОГРАФІЯ
270
ПОРШЕНЬ
гаражем і сараєм виходить Малий
(П. Вольвач, Кляса).
ПОРНОГРАФІЯ, -її, ж.; мол. Щось
огидне. Ще й з малим ця сьогоднішня
порнографія, тепер з місяць буде роз 'ят-
рювать (П. Вольвач, Кляса).
ПОРНУХА, -и, ж.; жрм. Література,
кінофільми і т. ін. порнографічного
змісту. Юрчик у підборі фільмів
користувався виключно своїми смаками, тому на
касетах переважала порнуха (А. Коко-
тюха, Тупик для втікача); Замість
писати чорнуху, порнуху и дебільні
серіали-граємося в інтелектуальні ігри з
вогнем, виштовхуючи основну масу
читачів в духовну росію (Kr, 2002, № 1).
БСРЖ, 469, ТСРОЖ, 159
ПОРОЖНІЙ, -я, -є; крим., мол Про
людину, яка не має при собі
грошей - Приніс? - зустрів Юзь Арсена,
ніби він щойно до магазину вибіг.-Я
порожній. (В. Слапчук, Втома воїна); Я
порожній, абсолютний голяк (А. Коко-
тюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 491,
ЯБМ, 2, 262
ПОРОЖНЯК, ч 1. -у; крилі, мол.; несх-
вальн. Порожня розмова; беззмістовна
або брехлива інформація. БСРЖ, 463;
СУМС, 239, ЯБМ, 2, 212 ¦ ДоНЄЦЬК ПОрО-
жняки не ганяє - «Донецьк не дає
порожніх обіцянок».
¦ Зі звітної доповіді про підсумки
2003 р. прем'єр-міністра України
В. Ф. Януковича.
¦ Гнати (ганяти) порожняк(и).
1) крим , мол Говорити дурниці. БСРЖ,
463, СУМС, 239. 2) Слухати низькопробну
музику, псумс, 56
2. -а; крим. Те саме, що ПОРОЖНІЙ
ЯБМ, 2, 212 ¦ ЖИТИ ПОРОЖНЯКОМ,
мол. Жити без грошей. <...> останні
гроші любиш тратити, щоби від них
не залежати і жити «порожняком»
(А. Дністровий, Невідомий за вікном)
ПОРОСЯ, -яти, с.\ крим.; жарт. 1.
Гаманець 3 грІШМИ. БСРЖ, 463; СЖЗ, 83, ЯБМ,
2, 212
2. Чоловічий статевий орган великого
розміру. БСРЖ, 463, СЖЗ, 83, ЯБМ, 2, 212
ПОРОТИ, -рю, -реш, недок (кого);
крим., мол Здійснювати статевий акт
Цей жеребець не тільки твою, а й
других жінок поре^злосно виматюкався
Лєвон... (В. Скуратівський, Жеребець)
БСРЖ, 463, СУМС, 239, ЯБМ, 2, 213
ПОРОТИСЯ, -рюся, -решся., недок,
мол., крим. Здійснювати статевий акт
<...> ми хочем кушать і поротися!
поротися й кушать <...> (Є. Пашковсь-
КИЙ, ЩоДЄННИЙ ЖЄЗЛ). БСРЖ, 463, ЯБМ, 2,
213.
ПОРТАК, -а, ч.; мол Татуювання.
ПОРТОСИК, -а, ч ; мол; жарт
Портвейн. Це Михайло Сергійович
[Горбачов] «присадив» народ на «шмурдяки»,
«портосики», «плодово-вигідні» (УМ,
20.08.2002).
ПОРТЮША, -і, ч ; мол.; жарт. Те саме,
що ПОРТОСИК.
ПОРШЕНЬ, -шня, ч. 1. част. мн. поршні,
мол Нога
¦ Шевелити поршнями (матнею),
мол, жрм. Швидко йти, поспішати
БСРЖ, 464, ФССГД, 145.
2. мол. Чоловічий статевий орган.
ПОСАДИТИ
271
- ПОФІҐІСТИЧНИИ
ПОСАДИТИ, -аджу, -адиш, док. (кого,
на що); мол. Привчити когось до
вживання наркотиків. БСРЖ, 464 ¦
Посадити на стакан.
¦ Див. СТАКАН.
ПОСИПУХА, -и, ж.; мол. Сіль. ПСУМС,
56
ПОСУНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док.;
жрм. З'їхати з глузду; почати
поводити себе дивно. ¦ Посунутися
глуздом. Те саме. А ще Сану називав
причинною, сказав я, та ви всі посунулись
глуздом, п'єте, цілуєтесь, обнімаєтеся
з людьми, яких у вічі не знаєте, потім
тільки плечима знизуєте (В. Шкляр,
Ключ).
ПОТРЯСНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн.
Прекрасний, чудовий; який викликає
захоплення. Ще з літака викликала
службове авто, а по дорозі з аеропорту
дізналася від водія потрясну новину <...>
(В. Врублевський, Нардепка). БСРЖ, 467.
ПОТУСУВАТИСЯ, -суюся, -суєшся, док.;
мол Зустрітися з - друзями, приємно
провести час у компанії. Врешті троє
таких вирішує, що непогано було б з
нами потусуватися, порозповідати
нам тупих анекдотів (С. Пиркало,
Зелена Маргарита); До Львова приїздить
потусуватись. Тут більгие тепла,
розуміння (День, 1999, № 20). БСРЖ, 467
потухати, -аю, -аєш, недок.; мол.
Сміятися з когось, чогось, веселитися.
БСРЖ, 43; КСМС
потухлий, -ого; мол. 1. П'яний.
2- Стомлений.
ПОФІҐ, безос -пред., кому що; мол.
Байдуже; все одно.- Чесно кажучи, мені
пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Муха-
рський, Попса для еліти); Однак тепер
переконався, що хазяям голубого ефіру
пофіґ його серіали, як і все решта, що
не «робить гроші». Як пофіґ усім і ця
держава, й історія, й мистецтво
(Г. Тарасюк, Сни анахорета). БСРЖ, 467
ПОФІҐЇЗМ, -у, ч.\ мол., жрм; жарт.-
ірон Стан байдужосте, апатії;
відсутність інтересу до навколишнього
світу; презирство до зовнішніх
умовностей. Анотаційні ж огляди цього
видання незрідка рясніють речами, які
можна пояснити чи то необізнаністю,
чи то цілковитим «пофіґізмом»
рецензентів (Критика, 2002, ч. 1-2); //
Недбальство, Більшість слідчих дій -
хрестоматійні ілюстрації повного
професійного пофіґізму (ПІК, 2002, № 6).
БСРЖ, 467. ТСРОЖ, 160, ТСРЯ, 485
ПОФІҐІСТ, -а, ч.; мол Людина,
перейнята ПОФІҐІЗМОМ; яка культивує його в
собі та інших. Чи й треба казати, що
пофіґіст виходить переможцем з
герцю (Кг, 2001, № 5); Коли знедуховлений
і знеможений люд ледь фізично
виживає, шовініст і «пофіґіст»
торжествує, бо чим гірше, тим краще (ШК,
2000, № 2). БСРЖ, 467, ПСУМС, 56, ТСРОЖ,
161, ТСРЯ, 485.
ПОФІҐІСТИЧНИИ, -а, -є; мол Байдужий
(про стан, ставлення до чогось). Західні
інтелектуали й аналітики своїм
відстороненим, а часом пофіґістичним
ставленням, вважають наш регіон
сферою російського впливу (Кг, 2001,
№ 21).
ПОФІҐІСТКА
272
ПРЕДКИ
ПОФІҐІСТКА, -и, ж.; мол. Ж. до ПОФІ-
ҐІСТ. А ще в книжечці можна
зустріти <...> кальянне попихкування гусе-
ні-пофіпстки <...> (Кг, 2001, № 24).
ПОХЁЗАТИ, -аю, -аєш, док.; мол., жрм
Справити велику нужду. Четвертим
днем, похезавши, вихиливши зо два
літри сусідського самогону, поперся в
синагогу (О. Ульяненко, Ізгої).
ПОХИЛЯТИ, -яю, -яєш, док. (куди); мол.
Піти кудись.- Я б не відмовився зараз і
від одеколону,- сказав Вітько - Так,
треба ж засосати ще. - погодився
Сашко - Похиляли в наш регіон (М. Оме-
ЛЬЧенКО, СВЯТО біДИ). БСРЖ, 467.
ПОЦІЛУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, док.;
авто. Зіштовхнутися з кимсь на
автомобілі. БСРЖ, 268, Масько, 35
ПОЦІЛУНОК, -ика, ч; авто.
Зіштовхування двох автомобілів. «Пасат», що
не чекав різкого гальмування від того,
хто йшов попереду, з розмаху в Чхав у
Романову «сімку» «Поцілунок» вийшов
класичний - обидві машини
сплющилися (А. Кокоттоха, Нейтральна
територія).
ПОШТРИКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док.;
мол Здійснити статевий акт.
Поштрикалися хвилинку, як кролики, вона
сказала, що бучо дуже добре, я навіть
тоді не повірив, але не став з 'ясовувати
(С. Процюк, Love story (Майже
сентиментально-клінічна)).
ПОЮЗИТИ, -южу, -юзиш, док.; мол.
Поносити чийсь одяг, чиюсь річ. Дай мені
поюзити свій бег.
¦ Від англ. use - «користуватися».
ПОЯС, -у, ч. ¦ Дерев'яний по пояс,
мол; зневажл., жарт.-ірон Про
дурну, недоумкувату людину. БСРЖ, 469,
ПСУМС, 21
ПРАВИЛЬНИЙ, -а, -є; крим, схвальн
Справжній, гарної якости. Мерщій на
Даринок! Це правильний ринок
(реклама). БСРЖ, 468, СЖЗ, 84, ЯБМ, 2, 225
¦ Правильна покупка. Гарна здобич
СЖЗ, 84, ЯБМ, 2, 225
ПРАЙС, -у, ч; мол Гроші. БСРЖ, 469,
СУМС, 242.
¦ Від англ. price.
ПРАПОР1, -а, ч; арм Прапорщик Я
пригадую свого військового «прапора»,
котрий вражав мене поетикою своєї
лайки, її величчю (Л. Подерв'янський,
ПіК, 2001, № 13); <.. > воює працюючи
завскладом на молокозаводі, Олександр
зустрівся із колишнім прапорщиком із
зони-той прийшов проситися на
роботу До речі, «прапор» був не вельми
коректним у поводженні з ув 'язненими,
в тому числі й з Олександром (День,
16 06.2001). БСРЖ, 469, СУМС, 242
ПРАПОР2, -а, ч. ¦ Прапор в руки
кому, мол Дозвіл, заклик для іншої
людини зробити щось Йти на контакт з
адміністрацією, вислужуватися перед
псами? .. Коли комусь до вподоби
вилизувати чийсь зад - прапор йому в руки
(А. Кудін, Як вижити у в'язниці); Боря,
ти вибрав свою дорогу... і прапор тобі
в руки (А. Дністровий, Пацики)
ПРЕДКИ, мн., -дків; мол. Батьки В
Черкасах були не менш симпатичні
батьки Або «предки», як він їх називав
(А. Дімаров, Містечкові історії). БСРЖ,
470, СУМС, 242
ПРЕЗ 2
ГІРЕЗ, -а, ч; крим, л*ол. Презерватив.
БСРЖ, 470, СЖЗ, 84, ЯБМ, 2, 226.
ПРЕЗЕРВАТИВ, -а, ч.\ жарт 1. коми
Антивірусна програма «Aidstest».
2. л*ат Поліетиленовий пакет. БСРЖ, 470
ПРЁЗИК, -a, v ; л*оя.; жарт. Те саме, що
ПРЕЗ Я зовсім забув про презик!
(А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
< > хоча й гумовий може гуміновий /
галоші презик й шапочок басейний <...>
(В Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 470
ПРЕС, -у, ч. 1. крили Щось
непередбачене (наприклад, неприємні обставини),
ЯБМ, 2, 226
2. л^ол Пачка грошей. СУМС, 242
ПРЕСУВАТИ, -ую, -уєш, недок. (кого);
мол, крим Бити когось. У цей час Риня
пресує того вилупка, який на Канаді
показав нам «фак» (А. Дністровий, Па-
цики)
ПРИАТАЧИТИ, -чу, -чиш; комп.
Зробити додаток до повідомлення
електронною поштою. Приатач мені доки. Сини-
шин, 24
¦Від англ. attachment.
ПРИБАБАХ, -у, ч ; жрм; жарт.-ірон
Дивна звичка чи риса характеру. Ледь
знизала плечемҐ розважливо
мовила -У кожного свої прибабахи (В. Сла-
пчук, Втома воїна). ¦ 3 прибабахом
(прибабахами). З дивацтвами (про
людину) Просторіччя, жаргонізми, арго-
тизми <...> входять у різні, навіть
«поважні» тексти (гаплик, поїхав дах,
пішов банячити, ловити кайф, люди з
«прибабахом») (Сербенська). БСРЖ, 471,
ЯСУМС, 57
ПРИБАБАХАНИЙ, -а, -є; мол Дивний
<- > просто вона ось така прибабаха-
18-5-1468
З ПРИБАМБАС
на, сидить собі у ванні, телефонує
звідти-з ванної-своїм друзям <...>
(С. Жадан, Біґ Мак); Якісь сербські
народні оркестри, старі саундтреки, до
того ж Сільві, як завжди, мала повні
кишені свого прибабаханого нового
джазу, який вона всім рекомендувала і
який, крім неї, ніхто не слухав, оскільки
цей новий джаз слухати просто
неможливо (Там само).
ПРИБАМБАС, -у, ч 1. частіше мн.
прибамбаси, -ів; мол. Додаткові,
надлишкові, орнаментальні деталі, що
надміру прикрашають і часто підвищують
вартість чогось. Михась прямував
тротуаром, викладеним шикарною
бруківкою, минав якісь елегантні
огорожі-чавунні, ковальської роботи,
прикрашені безліччю усіляких металевих
«прибамбасів» (CM, 08.10.1998);
Хлопчикам і дівчаткам купуватимуть різні
іграшки (одним - залізницю з
фантастичними «прибамбасами»), другим -
нудних ляльок (УМ, 28.03.2000);
Кросівки з прибамбасами. БСРЖ, 471, ТСРОЖ,
163, ПСУМС 57
2. Те саме, що ПРИБАБАХ. «Ти мені
скажи - на хера я сюди їхав, вдома
таких самих прибамбасів мав-отак-ob)
(О Забужко, Польові дослідження з
українського сексу); Набридли мені
твої прибамбаси* (А. Кокотюха, Тупик
для втікача); Павло підсміюється з
татових прибамбасів <...> (П. Вольвач,
Кляса). ¦ 3 прибамбасами. 1) 3
надлишковими деталями. <...> влаштуємо
вам весілля по-нашому, з прибамбасами
(CM, 24.11.1995). 2) Те саме, що з при-
бабахом. Звісно, я не раз чула, що з
«цим типом» спілкуватися непросто,
ПРИБАЦАНИЙ
274
ПРИКИДУВАТИ
що він надто високої думки про свою
персону, що він «взагалі з прибамбаса-
ми»-але такого ніяк не очікувала*
(В. Врублевський, Нардепка); Сім
моніторів безкінечно прокручують аніма-
ційний серіал на тему «шизофренії».
<...> Дві однакові на вигляд жінки. Од-
на-з «прибамбасами»,
друга-«абсолютно нормальна» Перша мовчки
проколює ногу виделкою, обпікає свічкою
палець... (УС, 2001, ч. 21).
ПРИБАЦАНИЙ, -а, -є; мол., жрм\ несх-
вальн. Несповна розуму;
придуркуватий. <...> вона-бо була «поетеса
гостро трагічного світовідчуття», як
колись писав про неї вдома один прибаца-
ний критик <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу);
Зрештою, я би міг вже поїхати додому,
але вдома у мене нікого немає, а тут
хоч і прибацана, але все ж компанія, і
вікенд лише починається, так що поїду
пізніше <...> (С. Жадан, Біг Мак); <...>
і витягне він з сумки цілу купу
таблеток, а дівка сміється, як прибацана
(А. Жураківський, Чудовий світ).
ПРИВІТАТИ, -аю, -аєш. ¦ Привітати з
«восьмим березня», мол.; ірон.-зне-
важл. Позбавити дівчину цнотливости.
Ну шо, пацани, привітаємо її з
«восьмим березня»? - запитує Діма. Якщо
вона захоче, кажу їм, то можна
(А. Дністровий, Пацики).
ПРИДОВБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док
(до кого); мол.; несхвальн. Настирливо
звертатися до когось з проханнями,
запитаннями, вимогами; набриднути
комусь чим-небудь. До мене колись при-
довбалося два здорових негри. «Как дє-
ла, девушка, как дела» (С. Пиркало,
Зелена Маргарита).
ПРИЙНЯТИ, прийму, приймеш, док
(що); жрм. Випити спиртного
¦ Прийняти на груди. Те саме.
Мостовий не любив згадувати той період
свого життя, тільки коли приймав на
душу зайву сотку - хвалився. «Я
особистий друг Каддафі» . (С. Бортніков,
Чистильник); <. .> я ще звечора знала,
що у Дмитра Івановича на ранок
болітиме голова, бо надто багато й
різного взяв на груди (М. Матіос,
Бульварний роман); Учені Каліфорнійського
університету стверджують- від
похмілля не відкараскатися чоловікові
вагою 80 кг, який «прийняв на груди»
5-6 чарчин, а 60 кг мадам вистачить і
3-5 скляночок спиртного (УМ, 03 01
2002). БСРЖ, 476, ЯБМ, 2, 235
ПРИКЙД, -у, ч. 1. мол, крим. Будь-який
одяг. На роботі на мій прикид ніхто не
звернув уваги, зате всі з величезною
цікавістю розглядали білий пластир на
чолі (В. Кожелянко, Чайна ейфорія),
Навіть Шер, відома любителька по-
епатувати публіку відвертими
«прикидами» з прозорої тканини абощо,
з'явилася у суворій чорній сукні (УМ,
18.06.2000). БСРЖ, 474, СУМС, 243, СЖЗ, 84,
ТСРОЖ, 164, ЯБМ, 2, 230
2. мол; схвальн Гарний, дорогий,
модний одяг. В подальших контактах з 'я~
сувалося, що Андрій - мудак із позірно
аристократичним прикидом,
всередині-гнилий півхуйчик (Синопсис станіс-
лавський необов'язковий) БСРЖ, 474
ПРИКИДУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол
прикинути
275
ПРИКОЛЬНИЙ
1. Брати до відома, уявляти собі щось.
БСРЖ, 474
2. Думати, планувати. СУМС, 243.
3. Приміряти, підбирати одяг комусь.
БСРЖ, 474; СУМС, 243.
ПРИКИНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.
1. що Зрозуміти, взяти до відома, уявити
собі щось. Прикиньте, я тут цілими
днями сиджу один, з котом <...>
(С. Пиркало, Зелена Маргарита);
Прикинути - осмислити, зрозуміти
значення чогось (КСМС).
2. Подумати, спланувати щось. СУМС,
243
ПРИКИНУТИЙ, -а, -є; мол., крим.\
схвальн Модно, гарно вдягнений. <...>
дивилась на цілком уже «по-доросло-
му» прикинутих < ..> однокласниць
< > (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу). БСРЖ, 474,
СУМС, 243; ЯБМ, 2, 230
ПРИКОЛ, -у, ч. 1. крим., мол. Жарт,
розіграш; дотепний вислів. Серому відомі
їхні приколи <...> (Є. Пашковський,
Безодня); Почалася розмова з тупими
приколами (В. Канюс,
Сентиментальний блюз); Коли вони бачать на
телеекрані чергову гладеньку пику
вітчизняного політика, то одразу перемикають
на неінтелектуальний бойовик <...>
або на сумнівні «приколи» Вєрки Сер-
дючки (Критика, 1999, ч. 10); Багато
хто вважав це або чиїмось злим
«приколом», або фатальною помилкою
(ПіК, 1999, Ш 35). БСРЖ, 474, СЖЗ, 85,
СУМС, 243; ТСРОЖ, 165; ЯБМ, 2, 23 і
¦ Для (задля, по) приколу, мол. За-
¦Цля жарту, розваги. Наприклад, як геї
Сс*мі називають людей свого середови-
18*
ща? Либонь, не «гоміки» чи
«педерасти»... Втім, виявляється, що і так
теж:. Такі слова вони вживають для
«приколу», для образи та на адресу
тих, хто чіпляється до випадкових
юнаків <...> (ПІК, 1999, № 12);
Це-модель, а ціль - привернути увагу до
інституту. І все безкоштовно, задля
приколу (МТ, 1999, № 17); <..,> їм
просто було по приколу впоратись із
таким монстром, як
сільськогосподарський комбайн (С. Жадан, Депеш мод).
БСРЖ, 474
2. тюр. Тест на перевірку новачка в
камері. БСРЖ, 474, СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 231
3. крим. Анекдот. Інтернет-приколи
(рубрика анекдотів у газеті «Україна
молода»). ЯБМ, 2, 231.
ПРИКОЛІСТ, -а, ч.\ мол Людина, яка
дюбить жартувати, створює смішні
ситуації. Інтерівська родина «інтерівсь-
ких» «золотих гусаків» поповнилася ще
одним гідним членом: нещодавно
клубний піджак було одягнуто на відомого
«приколіста» телеканалу Єгора
Бенкендорфа (День, 17.08.2001). БСРЖ, 475
ПРИКОЛОТИСЯ, -юся, -ешся; мол. 1. з
кого, з чого Посміятися з когось, з
чогось, висміяти когось. Прикололися з
викладача. БСРЖ, 475
2. до кого, до чого. Полюбити когось,
захопитися чимсь. Приколовся до
однокурсниці Прикололася до чеськоау
фольклору БСРЖ, 475, СУМС, 243
ПРИКОЛЬНИЙ, -а. - є; мол.; схвальн.
Потішний, смішний, достойний іронії.
Славко розповідав прикольні історії з
заробітчанського оюиття художників і
всі качалися від реготу (К. Москалець,
ПРИКОЛЬНО
276
ПРИМОЧКА
Вечірній мед); Коли Мотку запитали,
що вона збирається робити з тим
платтям, вона відповіла: «Спалю його
у каміні». Важко сказати, чи вчинить
Мошка саме так. Не виключено, що це
плаття згодом буде виставлено на
якомусь «прикольному» аукціоні (ВЗ,
24.07.2001); Прикольний сюжет на
телебаченні; Прикольне татуювання
// Дотепний, іронічний (про людину).
Поплавський для них «прикольний»
мужик, із ним не нудно, він завжди охоче
йде на контакт (МТ, 1999, № 17);
Круті та прикольні-ви їх добре знаєте,
але тепер вони.. в білому1 Команда
КВН ХАІ в комедійному молодіжному
серіалі (День, 16 06.2001). БСРЖ, 475
ПРИКОЛЬНО, приел, безос.-пред ; мол ;
схвальн. Весело, оригінально, з
гумором. Вони не ставлять дурних питань
на кгиталт <...> «ну розкажи що-не-
будь, ти так прикольно розказуєш»
<...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита);
Сторінки до двадцятої я тихо
лаялася - «що за дурню мені підсунули,
сюжет кульгає не те щоб сильно, зате на
обидві ноги...». Ще сторінок за десять
я додавала: <...> але прикольно (Кг,
2002, № 10). БСРЖ, 475.
ПРИКОЛ ЬЧИК, -а, ч.; мол Пестл. до
ПРИКОЛ Свіженький прикольчик.
ПРИКОЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, не-
док. 1. з когось, з чогось; мол, крим
Сміятися з кого, з чого.
Приколюватися 3 анекдота. БСРЖ, 473, СУМС, 243
2. до чого; мол. Захоплюватися чимсь;
отримувати задоволення від чогось.
Приколюватися до буддизму.
ПРИКОЛОТИЙ, -а, -є, на чому; мол
Захоплений чимсь. Мій хлопець
приколотий на норвезьких народних піснях,
слухає ix цілими днями СУМС, 243
ПРИМАК, -а, ч; жрм; жарт. Цигарки
«Прима». Якість, звичайно, не та, але
все-таки кращі за «примак» дядечка
Толі (В. Шкляр, Елементал).
ПРИМОРОЖЕНИЙ, -а, -є; мол.; жрм
Дивна людина; недоумкуватий, дурень
Маня відверто образилась і мовчки
полізла за вікно, а Конопляний для
повного заспокоєння зубною пастою підвів
примороженому дідуганові вуса нехай
посмішить на обході лікаря Колегу
<...> (Є. Пашковський, Безодня);
Цього... примороженого треба просто
викинути, як здевальвований купон, і
забути (Г. Тарасюк, «Лексикон
сороміцький» до студій з української цноти)
¦ Альоша приморожений, жрм. Те
саме, фссгд, 22, 43
ПРИМОЧИТИ, -чу, -чиш, док, муз
Пропустити звук через звукоперетворювач
Соло-гітарист примочує посередині
пісні, і у всього залу зриває дах. СУМС,
243.
ПРИМОЧКА, -и, ж 1. крим Авантюра
СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 232
2. крим. Спосіб обману під час
картярської гри. СЖЗ, 85, ЯБМ, 2, 233
¦ Примочка на пуп. Самосуд над
конокрадами. СЖЗ, 85, ЯБМ, 2, 233
3. мол.; жарт. Розіграш; дотепний
вислів. Банальні примочки.
4. муз Спещяльний пристрій, елемент
музичної апаратури для створення
ефектів при обробці звуку. По тому могли
бути дві години найогидніших звуків,
ПРИПАРЕНИЙ
277
ПРИЧАНДАЛ
вкінець найогидніших звуків, вкінець
спотворених електричною апарату-
рою, всілякими там динаміками й
примочками... (С. Жадан, Біґ Мак). БСРЖ,
477, СУМС, 243
ПРИПАРЕНИЙ, -ого; мол.; зневажл. або
жарт.-ірон. Психічно ненормальна
людина. СУМС, 243.
ПРИПАРОК, -рка, ч.; мол. Те саме, що
ПРИПАРЕНИЙ. СУМС, 243
ПРИПУДРЕНИЙ, -а, -є; жрм Дурна
(розумово обмежена) людина. ФССГД,
194
ПРИПУХЛИЙ, -а, -є; мол. 1. Зляканий.
Вздовж: колони літали бойові
гелікоптери, розганяючи припухлих від такої
кількости бронетехніки печальних
баварських ворон (С. Жадан, Біґ Мак).
2. У стані алкогольного сп'яніння.
¦ Будьмо пухлими! жарт. Тост.
ПРИПУХНУТИ, -ну, -неш, док.; мол
Злякатися чогось або когось. Я припух,
як побачив, що вони йдуть. БСРЖ, 477.
ПРИСОБАЧИТИ, -чу, -чиш, недок (що);
мол, згруб. Прикріпити, приєднати щось
до поверхні. Ніяк не вдається присоба-
чити вішалку до стіни. СУМС, 244.
ПРИТАРГАНИТИ, -ню, -ниш, док. (що);
жрм Принести щось. <...> ліоіско з
металевими бильцями (чи не якийсь
зальотний «прапор» притарганив з
казарми за слоїк самогонки?) (В. Вруб-
левський, Текля з Марією та ще хтось
третій).
• Від діял. тарганити - «тягти, волокти».
ПРИТРУШЕНИЙ, -а, -є, мол.; знев. Про
людину із слабкими розумовими здіб-
ностями або дивакувату, дії якої
викликають обурення, роздратування. Ось
ще прийде ваша Надія та які-небудь
притрушені гості - слухайте «Льітвіц-
ку» та показуйте гостям альбом
(П. Вольвач, Кляса).
¦ Від розм. як мукою
притрушений - «дурнуватий».
ПРИХІД, -ходу, ч. 1. крим. Зупинка
міського транспорту. БСРЖ, 479, СЖЗ, 85, ЯБМ,
2, 239
2. крим. Місце проживання ватажка
злочинного угруповання. БСРЖ, 479, СЖЗ, 85
3. парк. Ейфорія після вживаний
наркотиків. БСРЖ, 479; СЖЗ, 85; СУМС, 244; ЯБМ,
2, 239
4. крим Стан алкогольного сп'яніння.
Зелений змій на тебе чекає <...>, я
швидко підійшов до холодильника, вийняв
пляшку коньяку, <...> взяв кришталеву
чарку грамів на тридцять, поклав на
місце, взяв більшу, грамів на сімдесят,
налив по вінця, ховаючи сам від себе
очі, перекинув у рот, ковтнув, не
чекаючи приходу, врізав скибочку сиру, з Ъ,
пішов у кімнату, сів у крісло... Прихід
був вражаючим <...> (В. Кожелянко,
Чайна ейфорія). БСРЖ, 479 ¦ Піймати
прихід, мол Відчути наркотичну або
алкогольну ейфорію - Сли, так а єсть
ще шото бухнуть? Так весь день. Поки
не потягнеться з нижньої губи нитка
слини — то воює, значить, Бацику захо-
рошіло, піймав прихід (П. Вольвач,
Кляса).
ПРИХОДАЦІЯ, -і, ж; мол. Те саме, що
ПРИХІДЗ. СУМС, 244
ПРЙЧА, -і, ж,; мол. Зачіска. БСРЖ, 480.
ПРИЧАНДАЛ, -у, ч.; част. мн.
причандали; нарк. Галюцинації. Причанда-
ПРИЧЕП
278
ПРОКОЛ
ли: мотаються, сутаняться,
напливають..', на причандалах: сканують, ціпе-
тють, рачкують, крочать долом
тощо (Л. Дереш, Архе).
ПРИЧЕП, -у, ч, мол. 1. Той, хто
прийшов з кимсь запрошеним на вечірку.
СУМС, 244
2. Дівчина, яка з'явилась десь із
хлопцем. СУМС, 244
3. Фільтр у цигарці. Сидоюу без грошей і
курю цигарки без причепу. СУМС, 244
ПРИШИТИ, -ию, -иєш, док. (кого); крим.
Убити когось.- Пришити його, та й
годі,-почув він раптом захриплий бас
Зорби (Ю, Кузнецов, Лабіринт). БСРЖ,
480, СЖЗ, 85, ЯБМ, 2, 240
ПРИШПЙЛЬНИЙ, -а, -є; мол Те саме,
що ПРИКОЛЬНИЙ.
ПРОБІЙ, -ою, ч ; мол. Людина з
повільною реакцією; дурень. СУМС, 244.
ПРОБУХАТИ, -аю, -аєш, док. (що); мол
1. Пропити (гроші, майно і т. ш.). Пробу-
хати стипендію СУМС, 169
2. Захопившись пиятикою, не встигнути
кудись або не встигнути щось зробити.
їхала в Москву, поїзд пробухала (С. Пи-
ркало, Зелена Маргарита).
ПРОВІНЦІЯЛЬ, -ю, ч ; мол ; жарт -
ірон Майонез «Провансаль».
ПРОГАРИ, -ів, мн.; арм.9 морськ.
Військові чоботи із високими халявами Бала-
бш; БСРЖ, 481.
ПРОГРАМА, -и, ж. ¦ По повній
програмі, мол Повною, найвищою мірою.
Ну ми на Новий рік відірвалися по
повній програмі. СУМС, 245
ПРОДАБЛИТИСЯ, -блюся, -блишся, док,
МОЛ. СХОДИТИ В Туалет. БСРЖ, 482,
СУМС, 245.
¦ Див. ДАБЛ.
ПРОДИНАМИТИ, -млю, -амиш, док
(кого, що); мол.; несхвальн Не
дотримати обіцянки. / справа навіть не в
тому, що чимало запрошених на «Книжку
року 2000» нардепів від мистецтва
«продинамили» захід <...>, а радше в
неприсутності на церемонії
нагородження деяких видавців-переможців
(Кг, 2001, № 9); // Пропустити
призначену зустріч, не виправдати надій на
сексуальну близькість.
ПРОДУТИ, -ую, -уєш, док.; нарк Увести
у вену наркотик з піною і повітрям
СУМС, 245.
ПРОЇХАТИ, -їду, -їдещ; док.; мол Не
почути або не зрозуміти сказаного Я
проїхав, що ти говорив л СУМС, 245
ПРОКЛАДКА, -и, ж. ¦ Як прокладка
(тампакс) під час менструації, мол,
несхвальн Про пригнічений стан,
спричинений життєвими труднощами,
постійними невдачами тощо.
ПРОКОЛ, -у, ч.9 жрм; несхвальн
Невдача, помилка. Це для порядної людини
бути впійманою на обмані
привселюдно-ганьба Для них-усього лише
прикрий «прокол», нечиста робота (УС,
2001, Ч. 13). БСРЖ, 483; СЖЗ, 85, СУМС, 245,
ТСРОЖ, 483, ЯБМ, 2, 246
¦ Первісно - проколювання працівником
ДАІ водшського талона за порушення
правил дорожнього руху. БСРЖ, 483,
ТСРОЖ, 483
ПРОКОЛОТИСЯ
279
ПРОФЕСОР
ПРОКОЛОТИСЯ, -люся, -лешся, док.;
мол. Ускочити в клопіт, зазнати
невдачі. СУМС» 245.
ПРОКОПАН, -у, ч.; нарк. Паркопан.
<...> блатні навчили в обмін на цигарки
приховувати збудливий прокопан <...>
(Є. Пашковський, Безодня). СУМС, 245.
ПРОЛЕТІТИ, -ечу, -етиш, док.; крим.,
жрм; несхвальн. Пропустити виграш.
<...> То що риб %ята - сказав до
компанії- київське «Динамо» пролетело?
(В. Шевчук, Сонце в тумані). ЯБМ, 2,
247
ПРОЛО, невідм, ч.; мол. Пролетар.-...Л
ти шо, кров блатная чи, може, ярий
проло? - скривився Горобець.-^Від
слова пролетар, в смислі. На Заході он
навіть стиль такий був серед молоді,
знаєш? (П. Вольвач, Кляса).
ПРОЛЬОТ, -у, ч.; жрм. Невдача,
прорахунок, бсрж, 484. ¦ Остатися в про-
льоті Не пощастило в чомусь,
залишився НІ 3 ЧИМ. ФССГД, 147
ПРОМОКАШКА, -и, ж.; мол.; знев.
Жінка для короткочасного задоволення
сексуальних потреб чоловіка. <...> не всі
ми «промокашки» або, в кращому разі,
«мишачі кохання», вибачай, але я вмію
грати - тільки по-крупному, і коли вже
не коханням - не-мишачим:
справжнім! -то в усякому-будь разі, ніколи й
ні в чім - не «промокашкою»: волію
бути наждаком-с <...> (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу). // Те саме, що ПІПЕТКА. <...>
«Вона ж іще дитя зовсім, ще й не тямить,
що з нею»,- ділилася з ним на
зворотньому шляху в авті,-стенув плечима:
«А кого це валить? Промокашка, та й
вже» <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу)
ПРОПАЛЬ, -ю, ч.; крим., мол
Непомітна передача краденого співучаснику
під час карманної крадіжки, бсрж, 58,
СУМС, 245, ЯБМ, 2, 249.
ПРОСТРУГАТИСЯ, -аюся, -аєшся* док ;
мол.; згруб. Проблюватися. Отруївся
грибами - перш за все, сходи
простругайся. СУМС, 245
ПРОСУНУТИЙ, -а, -є. 1. мол, жрм;
схвальн. Той, хто серйозно займається
чимось, знає щось краще за інших;
компетентний у своїй галузі.
Закрадається підозра, що «просунуті» вітчизняні
видавці занадто перейнялися міленіу-
мом і вирішили відчайдушно «згадати
все», як Шварцнегер (Кг, 2001, № 3);
Підручник Гужви, Кодалашвілі, Рома-
новськоі складено не для «просунутих»
у мовній царині учнів, а для тих, хто
має сяке-таке поняття (Там само,
№ 4). Політично просунутий люд.
Просунута молодь. Просунутий
програміст. БСРЖ, 482, СУМС, 246.
2. мол., інтел. Який потребує
компетенції для розуміння. Просунутий фільм.
Югановы, 187
ПРОТЕЗ, -а, ч.; частіше мн.; крим.,
мол.; жартАрон. Рука, нога; кінцівка.
БСРЖ, 486; СУМС, 246.
ПРОТИГАЗ, -а, ч.; мол.; Ьюарт.-ірон
Некрасива жінка. СУМС, 246 //
Некрасиве жіноче обличчя. <...> У неї ж не
морда, а протигаз (В. Діброва, Поетика
застілля).
ПРОФЕСОР, -а, ч.; комп.; жарт.
Центральний процесор комп'ютера.
ПРОФУРА
280
ПРУХА
¦ Яловий професор, викл Викладач
вузу, який здобув учене звання
професора без захисту докторської дисертації.
ПРОФУРА, -и, ж. 1. крим.1 мол.;
зневажл., лайл. Жінка. БСРЖ, 487, СЖЗ, 86,
ЯБМ, 2, 252
2. мол; зневажл. Жінка легкої
поведінки. Отак поступово ти входиш у
дійсність, пам'ятаючи, що гарячої води
може й не бути, що профура з 303-ї
ночувала не в 727-й, як було помилково
заявлено в коридорі, а в 729-й .
(Ю. Андрухович, Московіада); <...> Це
ота-таки профура? -Ага Закохала
його в себе, він і соплі розпустив.- З нею
вся вулиця спала (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб); < ..> але в цю пору,
коли оркестра перестала грати, за
столом лишалися хіба самі профури і п 'яні
в драбадан полячки (Ю. Винничук, Із
«Записок пройдисвіта»). БСРЖ, 487,
СУМС, 246
¦ Контамінація слів /і/юститутка і фура.
«Фурати» - їхати, пересуватись.
«Профура»-повія, яка рухається по панелі
без попередніх телефонних погоджень
З КЛІЄНТаМИ. Смирнов, 178
ПРОХАВАТИ, -аю, -аєш, док. (що); мол.
Зрозуміти щось; сприйняти зміст,
значення, суть чого-небудь. Юрія
Чигирина [поезію Ю. Чигирина] прохавати
важко (Кг, 2001, № 18).
¦ Див. ХАВАТИ2.
ПРОХВАТ, -у, ч.; байк. Швидкісний
проїзд від одного пункту до наступного
(від зупинки до зупинки, від заправки
до заправки тощо).
ПРОЦЕС, -у, ч 1. крим. Груповий
статевий акт. БСРЖ, 487, ЯБМ, 2, 253
2. мол. Статевий акт.
3. мол Пиятика. ¦ Процес пішов, жрм,
жарт -ірон Рух у якийсь бік уже
почався (незалежно від чиєїсь волі,
команди); повернення до чогось немає. Ще
не вмерла Україна, та процес уже
пішов. БСРЖ, 487
¦ Вислів М. С. Горбачова у кінці 1980 -
на поч. 90-х pp.; пов'язаний з мовним
стереотипом невідворотншй процес
БСРЖ, 487
ПРОШАРИТИ, -рю, -риш, док. (що),
мол Зрозуміти. Прочитав книжку -1 з
понтом усе прошарив <...> (Кг, 2000,
№ 4).
ПРОШМАНДО, невідм., ж.; мол.; жарт -
ірон. Те саме, що ПРОШМАНДОВ-
КА2.
ПРОШМАНДОВКА, -и, ж. 1. кргш,
жрм; зневажл. Повія, яка
ОПУСТИЛАСЯ. БСРЖ, 487, ЯБМ, 2, 254
2. жрм; презирл., лайл. Жінка легкої
поведінки. Бела забігла до кімнати,
перевірила туалет, кухню та ванну,
обдивилася балкон, не забула і про кладовку
«Де його прошмандовка?» - накинулася
вона на господарів. Колись Михайло
зняв її п 'яненького чоловіка разом з
манекенницею і, мабуть, фотографія та
потрапила до Бели (В. Діброва,
Збіговиська).
ПРУХА, -и, ж.; мол.; схвальн. 1. також
крим Везіння, талан. ¦ Йде пруха,
мол. Комусь таланить, щастить Йде
Хом 'яку пруха, як кажуть в таких
випадках (П. Вольвач, Кляса).
¦ Пор. НЕПРУХА.
2. Веселе проводження часу. БСРЖ, 488,
СУМС, 246
ПРЯМОКИШКОВИЙ
281
ПУЦАЛІН
ПРЯМОКИШКОВИЙ, -а, е; мол.; жарт -
ірон. Про людину, яка п'є спиртні
напої 1 НЄ П'ЯНІЄ. СУМС, 246
ПРЯНИК, -а, ч.; мол; жарт. Хлопець.
¦ Тульський пряник. Кавалер
дівчини. СУМС, 246
ПСЁВДО, невідм., с; крим. Прізвисько,
кличка. Пучеглазий (саме під таким
псевдо Кояка знають у кримінальному
світі) називав себе «прес-секретарем
тамбовського злочинного
співтовариства» (УМ, 20 08.2003). бсрж, 488.
ПСЕВДА, -и, ж.; пласт. Ім'я, що
присвоюється КОЖНОМУ Пластуну. Пласт сл
ПСЕВДУХА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ПСЕВДО.
ПТЕРОДАКТИЛЬ, -я, ч.; мол.\ жарт.
Процес блювання у вікно. СУМС, 246
ПУБЛІКА, -и, ж. ¦ Мертва публіка,
театр., муз Глядачі, які в'яло
реагують на виставу, виступ. Публіка була
мертва, сцена холодна (А. Мухарсь-
кий, Попса для еліти); «Щодо
„мертвої публіки " і нульової реакції- чесно
скажу, за вісім років ніколи такого не
бачив» (І. Ліхута, ВК, 20.09.2002).
ПУД, -а, «/.¦ Сто пудів, мол.; жарт.
Вираження абсолютної впевнености. Сто
пудів, що завтра буде дощ. БСРЖ, 489,
СУМС, 259
ПУЗИР, -я, ч.\ мол, жрм. Пляшка зі
спиртним. ¦ Пузир Петрович, крим.
Пляшка ГОрІЛКИ. БСРЖ, 489; СЖЗ, 87;
сумс, 246 Роздавити пузир, жрм
Випити пляшку спиртного. ФССГД, 196.
ПУЛЯ, -і, ж.\ крим, мол. Преферанс.
СУМС, 246; ЯБМ, 2, 259.
ПУНКЕР, -а, ч:
СУМС, 246.
МОЛ. ПаНК. БСРЖ, 490,
ПУРГА, -и, ж.\ крим., мол.; несхвальн.
Беззмістовна розмова; теревені. БСРЖ,
490, СУМС, 246, ЯБМ, 2, 260 ¦ ГііаТИ пур-
гу. Говорити, писати дурницю,
нісенітницю, щось абсурдне.- Ну і куди
думаєте далі? В сільське
господарство7-Женеш пургу, мужик Подамось
куди-небудь до Криму. Тепло, фрукти,
море... (А. Кокотюха, Останній раз);
Він переконаний, що через цих
номенклатурних дядьків, <...> котрі
стріпують, козли, своїми псевдо поетичними
пасемцями і гонять людям всяку
«пургу» <...> через них такі, як Мутний,
недовірливо перепитують' «А шо там,
в той літєратурє єсть?» (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 490, ФССГД, 197
ПУТАНА, -и, ж\; жрм. Повія. Для них
це-просто робота Звичайна
робота звичайних київських путан (ДУ,
02.10.1999). БСРЖ, 490, ЯБМ, 2, 292
// крим Найвищий розряд в ієрархи
повій, еліта, аристократія. СЖЗ, 87
¦ Від італ. puttana
ПУТІВКА, -и, ж. ¦ Взяти путівку, мол.
Збожеволіти.
ПУЦАЛІН, -а, ч.; мол ; оісарт. Чоловічий
статевий орган. Пішов до умивальника
помити пуцалін, а там, глядь, уже
води нема (Синопсис станіславський
необов'язковий)
¦ Від укр. діял. пуц(ь)ка - «чоловічий
статевий орган». Пуі(а від рум.
pufa -penis. Горбач 1966, 44. СЛОВО у фор-
мі пуц, пуцак, пуцюрина побутувало у
бурс.-сем. арго.
ПУЦЬКАКЛЯМКА 21
ПУЦЬКАКЛЯМКА, у знач, вигуку; мол.
Крах, кінець. СУМС, 246
ПУЧОК, -чка, ч.; мол , схвальн. Щось
гарне, чудове. ¦ Усе (усьо) пучком!
Усе в порядку, справи йдуть добре.
Якщо раніше зрідка берегла чоловічу
гідність і старанно робила вигляд, що j
усьо пучком, то зараз перейшла <...> І
стратегії тикання носом у їх
профнепридатність (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету). БСРЖ, 491, Дзюбиши-
на-Мельник, 16.
ПУШЕР, -а, ч.; мол., нарк. Торговець
наркотиками вроздріб Перша моя
помилка як недосвідченого «пушера»
(вуличного торговця наркотиками) полягала
у моему вбранні (ПіК, 2001, № 5). *
Образно. Львівський гурт КОРОЛІВСЬКІ
ЗАЙЦІ і є тими «пушерами», котрі не
дають загнутися українському рок-н-
ролу (Там само, 2002, № 41). БСРЖ, 492
¦ Від амер. розм. pusher.
ПУШКА, -и, ж.; крим. 1. Пістолет;
вогнепальна зброя.-Завтра. О десятій
ранку,-Годиться* Виходить, за мною-
«пушка»? (С. Бортніков, Чистильник);
Матросик лиш підняв свою «пушку», як
вила Охрімові пришпилили йому руку
прямо до стіни (Ю. Гудзь, Ісихія); При
ньому виявилась «пушка» - газовий
пістолет (Ровесник, 13.07.2000). БСРЖ,
492, СЖЗ, 87; СУМС, 246, ЯБМ, 2, 263
2. Обман; шахрайство. БСРЖ, 492, СЖЗ, 87,
ЯБМ, 2, 263
ПХНАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. Іти
кудись.- Бачив твого кєнта, Єгора,-
трохи пожвавлюється після чарки
Вадик.-Пхнув через поле на Простоква-
шино (П. Вольвач, Кляса). І
П'ЯТКА
ПШЕК, -а, ч.; мол.; жарт -ірон. Поляк /
якби не той поганий пшек, не той Ка-
зик Володієвський, що підбив жити з
ним разом, вона вже була би
дружиною красивого і багатого адвоката Ба-
ртоломео... (Г. Тарасюк, Дама
останнього ЛИЦаря). БСРЖ, 492, СУМС, 247
¦ Від характерної особливости
фонетики ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ. БСРЖ, 492
П'ЯНЬ, ¦ По п'яні, мол. У стані
алкогольного сп'яніння. <. .> люже мені зараз
по п 'яні й не холодно, але й не настільки
тепло, щоб гуляти до ранку (С. Пирка-
ло, Не думай про червоне. Роман не для
молодшого шкільного віку).
П'ЯТАК, -а, ч 1. крим. Місце збору
злодіїв і повій. СЖЗ, 87
2. крим. Особа, яку переслідує основна
маса в'язнів. СЖЗ, 87, ЯБМ, 2, 267
3. мол Круглий танцювальний
майданчик. СУМС, 247
4. мол. Клумба у парку, місце зустрічі
молоді.
5. мол ; зневажл. Ніс; обличчя. ...Зразу в
п 'ятак, браслети на руки, а потім
роздивились - кажуть, це не він.. (П.
Вольвач, Кляса). БСРЖ, 494
П'ЯТДЕСЯТКА, -и, ж.; жрм. П'ятдесят
років.
П'ЯТИХАТКА, -и, ж.; мол. П'ятсот
грошових ОДИНИЦЬ. СУМС, 247, Югановы, 190
П'ЯТІРКА, -и, ж.; нарк. 1. Шприц
об'ємом 5 СМ3. СУМС, 247
2. Те саме, що ПЕНТЮХ. Стишов, 72
П'ЯТКА, -и, ж 1. нарк Недопалок
цигарки з марихуаною, де найбільша
концентрація наркотику. БСРЖ, 495 // Цигар-
ка, в яку набивають наркотичну речо-
тгятнАДЦяткА :
вину. <. •> впевнено говорить він і
добиває п'ятку (С. Жадан, Депеш мод);
Дека дістає «п 'ятку» з травою,
розпаковує її І поки він висипає коноплю на
аркуш паперу і забиває в порожню
цигарку, я згадую слова Селіна, що
зректися кохання набагато важче, ніж:
зректися життя (А. Дністровий,
Тибет на восьмому поверсі).
2. жрм. П'ятирічний термін ув'язнення.
Оксані Метко у 1981 п'ятку дали.
РАГУЛЇЗМ, -у. ч.; мол.; зневажт Щось
дивне, абсурдне; дурниця. Що за рагу-
лізм, що нема зарплати? СУМС, 247.
РАГУЛІССІМО, невідм.у с; мол.
Найвищий СТупІНЬ ДурОСТИ. СУМС, 247
¦ Див. РАГУЛЬ.
РАГУЛЬ, РОГУЛЬ, -я, ч. 1. Крим., мол
СІЛЬСЬКИЙ Житель. СУМС, 247, ЯБМ, 2, 298
2. Некультурна, тупа людина.
ПОПСА-музика для лохів, биків, рагулів,
тормозів, давнів (Синопсис Станіслав-
ський необов'язковий); У Львові
завжди залишається приблизно та сама
кількість сволоти, божевільних,
патріотів, громадян, міщан, богеми, рогулів,
москалів - усіх категорій населення
(Ю Андрухович, Мала інтимна урбані-
стика); Я, Віктор Неборак, солідарний
з нею [Оксаною Забужко] в тому, що з
нас, українців, уже довгий час роблять
І РАДІСТЬ
ГТЯТНАДЦЯТКА, -и, ж.; жрм. Строк
ув'язнення п'ятнадцять років. Вишак
на п'ятнадцятку замінили.
П'ЯТСОТ, ¦ П'ятсот вісімдесят
третій, мол.; жарт Рудий хлопець. СУМС,
247.
¦ Від крим жарґ. рижик -
«золото»; назва проби дорогоцінного
металу метонімічно позначає золото, з
яким, своєю чергою, асоціюється
рудий колір.
«рогулів» і «жлобів» (В. Неборак,
Повернення в Леополіс).
РАГУЛЬСТВО, -а, с; мол.; зневажт.
Дурість; примітивність <...> спаскудити
можна навіть такий бурхливий
святковий каскад - скнарністю і відвертим
рагульством (ПіК, 2002, № 47-48).
РАДАРИ, -ів, мн.; мол. Вуха. БСРЖ, 496.
¦ Радари наставити, ркрм; жарт.
Уважно слухати. ФССГД, 198
РАДЁЙКО, -а, с; мол. Радіо. СУМС, 247,
рАдик, -а, ч.; жрм; жарт. Радіонуклід.
¦ Радики б'ють кого; жрм Про дурну
(розумово обмежену людийу). фссгд,
198
РАДІАТОР, -а, ч.; мол.; жарт. Дуже
худа людина. СУМС, 247.
РАДІСТЬ, -дости, ж. ¦ Вчена радість,
наук.; жарт. Засідання вченої ради в
науковій установі.
р
райдер :
РАЙДЕР, -а, ч ; байк. Водій мотоцикла.
РАКЛО, -а, а; ч. 1. кріш. Босяк. БСРЖ,
500, СЖЗ, 87, ЯБМ, 2, 280
¦ Від циган, ракло - «хлопець (не
циган)». Горбач 1966, 28
2. мол. Незграбна людина. СУМС, 247
РАКОМ, приел ¦ До Москви раком не
переставиш, жрм\ эюарт, вупьх
Велика кількість чого-, кого-небудь. <...> за
щупку махорки нахвалявся
походеньками по паскудах, так іменував жінок,
яких мав: «до Москви раком не
переставиш» <...> (Є. Пашковський,
Безодня). Кишки раком стають, мол.;
жарт Про відчуття голоду.-Я
страшенно голодна Кишки раком стають
(А. Дністровий, Місто уповільненої
дії) Навіки раком, мол; грон -зне-
важл., вульґ. Монумент Возз'єднання
України з Росією у м. Києві.
¦ Жарт, перекручення навіки разом.
РАКУШКА, -и, ж 1. мол. Тілиста
дівчина зі слабкими розумовими
здібностями. Ти принось випивку, а я організую
пару симпатичних ракушок СУМС, 247
2. муз Валторна. СУМС, 247
РАМКА, -и, ж.\ спорт Ворота
(футбольні, хокейні, гандбольні). Стишов, 107
РАМС, -у, ч. 1. карт., крим. Різновид
картярської гри-Грали позавчора за
столиком в роме, я, Паля і цей лохарь
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 500
2. крим, мол З'ясування стосунків,
суперечка. ¦ Поплутати рамси.
Помилитися. Дехто під час розмови плутає
рамси, себто поводить себе
неправильно й не надто розуміє ситуацію, яка
склалася <...> (А. Кудін, Як вижити у
в'язниці). Розвести рамси. Довідатись
14 РЕВЕРС
про щось. Вислів розвести рамси
означає з 'ясувати, хто правий, а хто - ні
Найчастіше це відбувається десь у
кутку камери за кухлем чифіру (Там
само). БСРЖ, 500
РАМСНЯ, -і, ж; мол. Те саме, що ФІ-
ҐНЯ. СУМС, 247
PACTAMAH, -а, ч.; мол.; жарт. Затятий
курець марихуани, який аргументує цю
звичку релігійними мотивами. СУМС,
248
РАСТАФАР, -а, ч ; мол., жарт. Те
саме, що PACTAMAH.
РАТИЦЯ, -і, ж.9 частіше мн ратиці;
мол.; жарт -ірон. Нога; кінцівка
СУМС, 248
РВАНИЙ, -ого, ч; жрм.\ жарт. Один
карбованець.- У мене й закуска єсть,
пряничок <...>.-Добав рваний (П.
Вольвач, Кляса).
РЕАЛЬНИЙ, -а, -є; мол.\ схвальн.
Гарний, чудовий; якісний. Реальна джинса
за реальною ціною (Реклама).
РЕАЛЬНО, присл.; мол.; схвальн. Дуже
гарно, чудово. Відірвалися реально.
РЕАНІМАЦІЯ, -ії, ж. мол.; жарт
1. Пивний бар СУМС, 248
2. Стан повного сп'яніння. СУМС, 248
РЕБАКИ, -ів, мн.; мол. Кросівки фірми
«Reebok». СУМС, 248
РЕБРО, -а, с; муз.; жарт. Флейта
Пана. СУМС, 248
РЁВЕР, -а, ч.; муз. Ревербератор. СУМС,
248
РЕВЕРС, -є, ч.; мол Процес блювання.
СУМС, 248
РЕЗИНА а
РЕЗИНА, -и, ж.; крим., мол. Автобус,
тролейбус. СЖЗ, 88, СУМС, 248
РЕЙВ, -у, ч.; мол., муз. Один з напрямів
музики в стилі «техно». Молодь
сьогодні співає реп, танцює «Самбу»,
дошукує екстазу з рейву (Смолоскипи, 1997,
№ 2). бсрж, 519
РЕЙКА, -и, ч. ¦ З'їхати з рейок, мол.
Зникнути кудись; заховатися. СУМС, 248
Подзвони в рейку (рельсу), мол
Вислів, який означає, що мовець не має
Телефону. СУМС, 239.
РЁЙСЕР, -а, ч.; байк. Гонщик, який
професійно виступає в мотоперегонах.
РЕЛАШКА, -и, ж.; нарк. Реланіюм.
СУМС, 248
РЕП, -а, ч.; гик. Репетитор. БСРЖ, 508
РЕПАН, -а, ч.; мол Дошкульний удар по
голові за допомогою середнього пальця
правої руки, якому надає прискорення
ліва рука. <...> а мені дав лункого ре-
пана / так що всі зареготалися / і
забризкали слиною барокамеру кайфу
<...> (А. Коваленко, Молоде вино).
СУМС, 248
РЕПЕТУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; муз.;
жарт Репетирувати.
РИБА, -и, ж. 1. крим. Дівчина, жінка.
БСРЖ, 517; СЖЗ, 88
2. мол. Пісня без слів. Працюючи над
піснями, він в основному писав лише
вірші, причому це не були «тексти» чи
«риба», як то зараз у більшості по-
етів-тснярів (ПіК, 2000, № 35). СУМС,
248
3. інтел. Сценарій кінофільму. В рибі
потенційного кіношедевру йдеться про
молоде подружжя, що відпочиває-
5 РИЖУХА
розважається в столиці Галичини під
час візиту Папи Римського (Kr, 2002,
№ 1); <...> а спробувати зняти за
«Елементалом» кіно, то «Буржую»
довелося б сховатися, бо сценарна риба
«Елементалу» значно сильніша й дина-
мічніша (Там само).
4. наук Заздалегідь підготовлений текст
рецензії, відгуку і т. ін., який
передається рецензентові. Пор. КОЗ A3.
5. вид Макет книжки. СУМС, 248. ¦ По-
міпяти рибам воду, мол. Справити
малу нужду. СУМС, 248.
РИГА, -и, ж.\ крим., мол.; жарт.
Блювання. БСРЖ, 509; ЯБМ, 2, 294. ¦ ЇЗДИТИ /
поїхати в Ригу. Блювати / виблювати.
бсрж, 509, сумс, 248. Поїхати в Ригу
через Горлівку, жрм. Те саме, фссгд,
201.
¦ Гра слів Рига (ригати) і Горлівка
(горло). Слово було відоме бурс.-сем. арґо
РИГАЛЁТТО, невідм, ч.; мол.; жарт-
ірон. Те саме, що РИГА. ¦ Ригалетто
поїхав у Ригу, мол ; жарт. Те саме.
РИЖИК, -a, ч, крим, мол 1. Золотий
виріб. БСРЖ, 518, СЖЗ, 88, СУМС, 248.
¦ Знімати рижик. Грабуючи когось,
забирати золоті вироби. СУМС, 248.
2. мн. рижики Гроші. БСРЖ, 518, СУМС,
248.
РИЖУХА, -и, ж. 1. крим Золото. <..>
Женя почав подумувати про щось
серйозніше. Наприклад, зняти «рижу-
ху» - ланцюжок і сережки із запізнілої
перехожої (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ,
518
2. крим., мол. Золотий ланцюжок. БСРЖ,
518.
РІГ
286
РОГАТИЙ
РІГ, рогу, ч ¦ Вмочити роги в
маргарин, мол Те саме, що замочити роги.
«Ще не вистачало в «Біді» вмочити
роги в маргарин,-тоскнішає Павло
<...>» (П. Вольвач, Кляса). Встати на
роги,люл.; ірон Упертися, не
погоджуватися. Іванка встає на роги, нікуди я
не іду* В мене тут чоловік! (А.
Дністровий, Пацики). Дати по рогах кому;
крим, мол; ірон. Сильно вдарити
когось. <...> Давай, я зараз скажу йому
все. А тоді натовчемо йому хавальник,
га9 -Ну, цього не треба.-- Чого ти
такий обережний, такий вихований7
Йому треба дати по рогах, чесне слово*
Якщо ти не хочеш, то я сам зроблю
це* (Ю Андрухович, Рекреації). ЯБМ, 2,
296 Замочити роги, крим Потрапити у
неприємне становище. СЖЗ, 44.
Засадити по рогах, крим. Ударити в обличчя
СЖЗ, 44 На рогах, жрм. У стані
сильного алкогольного сп'яніння. < >
коли він із ними зустрічається, то
приповзає додому на рогах, накачаний
портвейнами, і завалюється спати
(С. Жадан, Депеш мод). Роги збити
(обламати) кому, крим 1) Сильно
побити когось.-Хочеш, я наб'ю йому
рило? -спитав Хома <...>- Поки що не
треба, Хома Мені шкода його - він ще
дуже молодий - Йому треба обламати
роги, от і все,-переконував Хомський
(Ю Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 511;
СЖЗ, 89, ЯБМ, 2, 294 // Побити групою За
провину. <...> завести у найближчий
приймальник-розподільник і «обламати
роги» (УМ, 24.02.2001). БСРЖ, 511; СЖЗ,
89 2) Залякати, підкорити собі когось
Свою мету він, природно, вважав за
вищу, державно вагому й навчився
безпомилково відбирати серед в'язнів
тих, кому слід обламати роги в першу
чергу, а також: матеріал, корисний для
діла... (О. Лук'яненко, Строк давності);
<...> дівка розумна і зарозуміла. І роги
їй обламати варто було б (Я. Івченко,
Синдром набутого імунітету). БСРЖ,
511, ябм, і, 516 Упертися рогом, мол.;
ірон. Те саме, що встати на роги.
РІНГУШНИК, -а, ч.; мол. Записник із
номерами телефонів. БСРЖ, 510, СУМС, 249
¦ Від англ. to ring-«дзвонити».
РЮ, невідм., ч.\ мол. Те саме, що
МАЖОРІ. СУМС, 249
POBEP, -а, ч. ¦Триколісний ровер,
мол ; жарт. Каток для укладання
асфальту. СУМС, 248
РОГ, -а, ч; мол.; презирл Те саме, що
РОГУЛЬ.
РОГАТИЙ, -ого. 1, крим
Недосвідчений ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 511, СЖЗ, 89
2. мол ; зневаясл. Провінціял;
некультурна, малоосвічена людина. [Маля-
в а: ] Еге. Сюжети.. Це для рогатих
(Б. Жолдак, Голодна кров); // -а, -є. Про
малокультурну, неосвічену людину.
Він мав досить книжок і годованих
спілчанських функціонерів, він мав
досить хамуватих водіїв і повністю
рогатих биків-мілщюнерів та садистів з
«Беркута»<...> (К. Москалець,
Вечірній мед) ПСУМС, 61
3. МОЛ Тролейбус. БСРЖ, 511, СЖЗ, 89, ЯБМ,
2, 297 ¦Рогатий маршрут, мол
Тролейбусний маршрут. У Києві
з'явився ще один «рогатий» маршрут,
який покращить транспортне
сполучення у Мінському районі столиці (УМ,
06 09.2001)
РОҐАТІССІМО 21
рОГАТІССІМО, невідм.у ч.; мол.; зне- І
важл. Те саме, що Р0ГАТИЙ2.
РОГЕР, -а, ч.; мол.; ірон.-зневажт.
Селюк, що любить кататися на мотоциклі.
СУМС, 248.
¦ Жарт, контамінація рогуль і ровер.
РОГОБАН, -а, ч; мол. Те саме, що
РОГУЛЬ.
РОГОВЁНКО, -а, ч.; мол.; зневажл.,
ірон. Те саме, що РОГУЛЬ.
РОГОМЁТ, -а, ч.; мол.; зневажл Те
саме, що РОГАТИЙ2. Вони із
Студентом посміюються із рогометів на
кшталт Шури Болтєнкова, Болта,
котрий точно після ДМБ буде місяць
тинятися по своїй Манівці «у формі»
< > (П. Вольвач, Кляса).
РОГОПЙЛ, -а, ч.; мол.; зневажт. Те
саме, що РОГАТИЙ2. СУМС, 249.
РОГУЛЬСЬКИЙ, -а, -є; мол.; зневажл.
Недалекий, примітивний. Львів просто
на очах позбувався людей молодих,
здібних, розумних. Самі вони звинуватили
у своєму виборі рогульську місцеву
владу (Ю. Андрухович, Мала інтимна
урбаністика).
РОГУЛЯКА, -и, ч.; згруб. Те саме, що
РОГУЛЬ. <...> Вони не читають
поезії, блін, рогуляки малоросійські!
(К. Москалець, Вечірній мед).
РОДАКЙ, -ів, мн.; мол.; жарт. Батьки
підлітків. Зависають, в основному, в
когось на хаті, де немає родаків,
господарів та інших,сторонніх, іцоб
можна було нормально відірватися
(Синопсис станіславський необов'язковий).
Югановы, 195 І
1 РОЗВЕСТИ
РОЖЕВА, -ої, ж.; гом., мол. Лесбіянка.
Ні, вона не рожева. Я розкусила її
відразу (В. Шкляр, Кров кажана). БСРЖ,
512
РОЖЁВО-МАЛЙНОВО, безос-пред., ко*
му що; мол. Байдуже, все одно.
СУМС, 249.
¦ За аналогією до ФІОЛЕТОВО.
РОЗБИТИ, -зіб'ю, -зіб'єш, док. (що);
торг.; жрм. Розміняти гроші.- Іллюхо,
розбий соточку на гривні! (С. Бортні-
КОВ, ЧИСТИЛЬНИК). БСРЖ, 496
РОЗБІРКА, -и, ж. 1. крим. З'ясування
стосунків, розв'язування конфліктів у
кримінальному середовищі (звичайно
із застосуванням насильства, бійками,
вбивством). Кримінальні розбірки
почалися в Миколаєві; 19 березня члени двох
бандитських груп влаштували «розбір-
ку» з автоматними чергами в центрі
Одеси - Дюковському паркові (День,
30.03.1999). СЖЗ, 89, ТСРОЖ, 173; ТСРЛ,
530, ЯБМ, 2, 272,
2. мол., жрм. З'ясування обставин
конфлікту, обговорення спірних питань.
Ювілейні розбірки «Піснярів» (День,
01.10.1999). ТСРЯ, 530
РОЗБОДЯЖИТИ, -дяжу, -жиш, док.;
жрм. Розвести спиртний напій. <...>
Шестик, капнувши на клаптик газети
самогону, пробує його запалити.
Клапоть димить, але не займається,-Раз-
бодяжила, к-кобила, - розчаровано
констатує Шестопал (П. Вольвач, Кляса).
¦ Пор. БОДЯЖИТИ.
РОЗВЕСТИ, -еду, -едеш, док.; мол.
1. на що Примусити когось витратити
гроші, заплатити за щось. Розвести на
ресторан. БСРЖ, 497, СУМС, 250
РОЗВОДИТИ
288
РОЗКРУТИТИ
2. Обдурити когось. Розвести
замовника бсрж, 497 ¦ Розвести на базари,
кого. Примусити когось видати
секретну інформацію, сумс, 250.
РОЗВОДИТИ, -джу, -диш, недок. (кого,
на що), мол Обдурювати когось. <...>
[ломщики] на долари лохів розводили..
(П. Вольвач, Кляса); Я знаю кілька
веселих дівок, котрі геть не тямлять не
лише у психоаналізі, а взагалі мало що
тямлять, але ти ба, дуже непогано
заробляють, розводячи на психоаналіз
лохів (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 497
РОЗВОДИТИСЯ, -джуся, -дишся,
недок. {про що). Повідомляти сумнівну
інформацію. Мені взагалі здається, що
коли людина довго і наполегливо про
щось розводиться, це свідчить лише
про те, що вона сама все це щойно і
вигадала.. (С. Жадан, Біг Мак).
РОЗГІН, -гону, ч.; мол. Татуювання
великих розмірів. СУМС, 250
РОЗДАЧА, -і, ж. ¦ Потрапити
(попасти) під роздачу, мол Бути побитим;
зазнати покарання. * Образно. Такого
ж прикрого сприйняття заслуговує Із-
дриківський «Острів Крк», хоч ця
книжка вигулькнула на обрії вже в новому
тисячолітті, а тому «під роздачу» не
потрапляє (Kr, 2001, № 3). БСРЖ, 498,
СУМС, 250
РОЗКЛАД, -у, ч.; мол 1. План, задум,
намір, бсрж, 501
2. Ситуація, стан справ. Машина
записана на іншу людину, доручення - на Хри-
стю, моїх пальчиків на «волиш»
немає .. У мокрих справах ствол не
засвідчений При такому розкладі сам
Господь Бог не зможе пришити мені
кримінал (С. Бортніков, Чистильник).
БСРЖ, 501; ПСУМС, 61
РОЗКОЛОТИ, -олю, -олені, док (кого)
1. крим, міл., жрм Добитися потрібних
свідчень; примусити когось зізнатися в
чомусь (як правило, у скоєнні
злочину). Лагутський, який вже й не
сподівався легко «розкочоти» хлопця,
посвітлішав на обличчі (В. Врублевський,
Замах на генсека). БСРЖ, 501, СЖЗ, 89,
ЯБМ, 2, 282
2. (на що), жрм. Примусити когось
поділитися чимсь, віддати, купити комусь
щось.- Кого отак розколола ? - вже
мирніше спитав Шурик (В Шевчук,
Сонце в тумані); Володимир таки зумів
«розколоти» Лиса, і невзабарі,
змоловши жменю брунатно-лискучих бобів,
ми почали збадьорюватися (А.
Шевчук, Чорний човен неволі); - Пляшки
порожні, у кишенях вітер, і - нікого
розколоти хоч би на кухоль пива
(А. Морговський, Тінь птеродактиля).
¦ Розколоти на бабки. БСРЖ, 501
Розколоти на випивон кого, крим.
Змусити когось почастувати спиртним. СЖЗ,
89, ЯБМ, 2, 283
РОЗКРУТИТИ, -учу, -утиш, док. (кого).
1. крим, міл Примусити когось давати
свідчення, зізнатися у скоєнні злочину.
Справу вела молодий слідчий
Жовтневої районної прокуратури
Наталя Куракова, яка рік тому одержала
диплом Вона і «розкрутила» вбивцю
на стовідсоткове зізнання (День,
07.09.1999). БСРЖ, 502, ЯБМ, 2, 283
2. на що; крим. Збільшити строк
покарання. БСРЖ, 502, СЖЗ, 89
РОЗКРУТКА
289
РОЗКРУЧУВАТИ
3. на що; мол. Примусити когось
витратити гроші. <...> розкрутити «на
бабки» (пиво, ковбасу, квиток до Сімферо*
поля) звичайного цивіла <...> не так
просто (ПІК, 2002, № 8);
„.«розкрутити на каву» може означати кілька
варіантів, хоча основним його значенням
с підбити когось оплатити вашу каву
або каву всієї компанії (Т. Даниленко,
Алкоголь і кава як одвічні
антагоністи). БСРЖ, 502.
4. що; нарк., крим. Вигідно збути
наркотики. БСРЖ, 502, СЖЗ, 89.
5. крим., карт. Обіграти в карти. БСРЖ,
502, СЖЗ, 89, ЯБМ, 2, 283.
6. муз Створити гарну рекламу,
спонсорувати виконавця, гурт. Але немало
проблем з «розкруткою» на
телебаченні Хоча сьогодні можна «розкрутити»
навіть Поплавського (ВЗ, 15.08.2001).
БСРЖ, 502; ТСРОЖ, 176.
РОЗКРУТКА, -и, ж. 1. крим., тюр.
Повторне СЛІДСТВО. БСРЖ, 502, СЖЗ, 90
2. крим., міл. Дії, спрямовані на те, щоб
примусити когось дати свідчення,
зізнатися у скоєнні злочину. Утім-ге-
біст рішуче вчавив недопалка в
попільничку,- все й так ясно! Треба
приступати до розкрутки! (В. Врублевський,
Тріщини); <...> слідство перебуває у
фазі «розкрутки» (CM, 24.04.1998).
3. муз Популяризація музичного гурту,
виконавця, диска (у ЗМІ). Виштак
грошей не просив, як багато хто, а
відкрив перед Кучерою ще один канал
примноження дивідендів - естраду,
«розкруткою» якої був зайнятий Григорій
(УМ, 09.12.1999). БСРЖ, 502
19 — 5-1468
4. ком., політ. Популяризація твору
мистецтва, політичної партії, освітнього
закладу та ін. Те, що зробив Поплавсь-
кий для «розкрутки» свого
університету,-це феномен у новітній історії
культури, освіти, шоу-бізнесу (МТ,
1999, № 17); <...> до потужного
арсеналу мас-медійних «розкруток» А.
Курков долучив ще й телебачення та Ін-
тернет (Kr, 2001, № 11).
РОЗКРУЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок.
(кого). 1. крим., міл Примушувати когось
говорити правду. Втім, подумав,
навряд чи вдасться... зараз привезуть
того зарізяку - й, хоч-не-хоч, а кому ж,
як не мені, доведеться його
розкручувати!.. (Л. Кононович, Я, зомбі). БСРЖ,
502, ЯБМ, 2, 282
2. на що; мол Примушувати когось
поділитися чимось, віддати, купити
комусь щось. Розкручувати однокурсника
на морозиво БСРЖ, 502 // Примушувати
когось до певних дій. Ми
повертаємось до хати, а Коновал цічу дорогу
розкручує мене, щоб я ввечері вмазався
(А. Дністровий, Пацики).
3. що; муз. Популяризувати рок- або
поп-гурт, виконавця, диск тощо (у ЗМІ).
Соромно слухати найбільш
«розкручених» українських співаків, такі
неграмотні, безглузді, безпомічні тексти
їхніх пісень. І водночас дивно,
незрозуміло: чому ніхто не «розкручує»
справжню, добротну музику? (Час, 1999,
№ 12); Зараз справжнє мистецтво
нікому не потрібне. «Ширвжиток»
«розкручують», а щось серйозне-ні (ВЗ,
15.08.2001). БСРЖ, 502
РОЗКРУЧУВАТИСЯ
290
РОЗПИСАТИ
РОЗКРУЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, не-
док.
1. крим. Отримувати додатковий строк
ув'язнення. БСРЖ, 502.
2. муз Популяризувати свою музику,
ставати популярним. БСРЖ, 502
РОЗКУМАРИТИСЯ, -рюся, -ришся, док.;
нарк. 1. Ужити наркотики після довгої
перерви або для зняття абстиненції.
<...> просив у блатних зажовку чаю,
щоб розкумаритись від гальмівних ліків
<...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ,
503; ЯБМ, 2, 284.
2. Прийняти наркотик, відчути стан
наркотичної ейфорії.- Щас би розкумари-
ться, чисто децил <...> (С. Пиркало,
Зелена Маргарита). // тюр. Випити ЧИ-
ФІРУ в компанії після напруженої
роботи. БСРЖ, 503, ЯБМ, 2, 284
РОЗКУМАРКА, -и, ж.; нарк. Зняття
абстинентного синдрому за допомогою
невеликої дози наркотику. За що б його
виміняти прокопану в блатних? І на
розкумарку, коли перестане пекти
драбинно обстрижена голова <...> (Є.
Пашковський, БезОДНЯ). БСРЖ, 502.
РОЗКУМАРЮВАТИСЯ, -ююся, -єшся,
недок.; нарк Виходити із абстиненції
за допомогою невеликої дози
наркотику.- Наркотик ламає волю. Заковтнеш
цей гачок - все! Будеш їздить розкума-
рюваться в райотдел <...> (П. Воль-
вач, Кляса). СУМС, 212.
РОЗ ЛИВ АЙ КА, -vi, ж.;мол.,жрм Кафе
невисокого рівня, де продають спиртне
на розлив. Без стопарика пильно нести
тягар служби просто неможтиво.
Доречно поряд з об'єктом його охорони
з 'явилася аматорська «розливайка»
(УМ, 31.07.2001).
РОЗМИТИЙ, -а, -є; мол. Незрозумілий. З
такими розмитими штемпами важко
про щось домовитись. СУМС, 250
РОЗМІНЯТИ, -яю, -яєш, док.; крим.
Розстріляти когось. <...> Назначають
пересуд, понял, і в оконцовці вже Курі
ввалюють вишку <...>. Розміняли,
короче, молодшого, Куру <...> (П. Воль-
вач, Кляса). // мол. Убити когось. БСРЖ,
499
РОЗМОЧИТИ, -очу, -очиш, док. (кого,
що); спорт. Відкрити рахунок у
футбольному матчі, забити перший ґол
«Розмочила» свій рахунок з Анан-
дом, зробила нічиї з іншими (СГ,
31.10.2001). БСРЖ, 499
РОЗОЧКА, -и, ж.; крим., мол. Бита
(з боку дна) пляшка з гострими краями,
яку тримають за шийку і
використовують у бійці замість ножа. Він підняв з
землі порожню пляшку з-під
«Шампанського», розбив Ті і попрямував зі
скляною «розочкою» в руці до циганів (CM,
09.04.1999). БСРЖ, 512
РОЗПАЛЬЦОВКА, -и, ж.; мол., крим
Специфічна жестикуляція членів
кримінальних структур та процвітаючих
бізнесменів. Проводилася досить
жваво розпальцовка (для необізнаних: це
коли хлопці тріпають та викручують
пальцями наче з клубу глухонімих, або
як купа злочинців, що тільки-но вийшли
на волю..) (О. Ульяненко, Рецидив).
БСРЖ, 503
РОЗПИСАТИ, -пишу, -пишеш, док.
{що, кого); крим. Нанести ножове
поранення комусь. <...> Марленку защеми-
РОЗСІКАТИ
ли і давай душити на двох, mina
розпишемо <...> (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів).
РОЗСІКАТИ, -аю, -аєш, недок.\ мол Іти
кудись; їхати / їздити на автомобілі. ...а
сам. ха-ха, сміється малий Машталір,
дєвок буде натягувати, на «дев'ятці»
розсікати по Тернополю... (А.
Дністровий, Пацики). БСРЖ, 504
РОЗСЛАБИТИСЯ, -блюся, -бишся, док.
1. крим.у жрм. Відпочити. Тепер можна
< .> розслабитися і трохи відпочити,
потім гарненько почистити пір 'я,
відіспатися, аби набрати свіжого вигляду
(В. Кожелянко, Чайна ейфорія). СЖЗ, 90;
ЯБМ, 2, 286.
2. крим., мол. Здійснити статевий акт.
БСРЖ, 504, СЖЗ, 90
3. жрм. Випити спиртного в компанії.
-О, Стас вже вмазав!-за якимись,
мабуть, суто родинними прикметами,
визначив здаля Єгор і додав: - Ну,
можна тепер і собі розслабитись (П. Во-
львач, Кляса); У село городяни приїхали
з сумного приводу-на поминки
недавно померлого родича. Там, згадуючи
минуле, дозволили собі «розслабитися»
(УМ, 2^05.1999). БСРЖ, 504
4. парк. Відчути ейфорію після прийняття
Наркотику. БСРЖ, 504, СЖЗ, 90, ЯБМ„2,286
РОЗСЛАБЛЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, не-
док. 1. жрм Відпочивати. Делегат від
НОК Австралії, як розкопали
тамтешні журналісти, напередодні
голосування чотири рази разом із сім 'єю
«розслаблявся» на гірських курортах Юти
(УМ, 16.02.1999). БСРЖ, 504.
2. мол; жарт. Здійснювати статевий
акт. БСРЖ, 504
291 — . рука
РОЗСЛАБОН, -у, ч.\ мол. Полегшення,
стан задоволення. Цигарка - це не
конче ознака шльондри, це розслабон, це
для того, щоб не було пафосу (В.
Неборак, Повернення в Леополіс); У власній
фортеці, за високою ком 'яною стіною,
подалі від чужого заздрісного ока він
міг дозволити «розслабон» (Г. Тара-
сюк, Покоївка); Самі татусь з
матусею зможуть дозволити лише
тиждень «розслабону». А потім-знову до
концертно-гастрольного плуга [про
О. Пономарьова] (УМ, 22.06.2001).
БСРЖ, 504
РОЗСЛАБУН, -у, ч.\ мол. Те саме, що
РОЗСЛАБОН. Словом, пішов розслабун
(Б. Жолдак, Бог буває).
РОКСОЛАНА, -и, ж.\ жрм. Українка як
об'єкт купівлі-продажу в секс-індуст-
рії. Українські роксолани заповнили
зарубіжні борделі.
РОТ, рота, ч. ¦ Лінивий на рот, журн.
Людина, яку важко «розговорити» під
час інтерв'ю.
РУБИЛЬНИК, -а, ч.; мол.; жарт. Ніс.
СУМС, 251.
РУБОН, -v. ч.; мол., крим їжа, харчі.
-Альо! Чого ми стоїмо? — загули дит-
будинківці.-Гришухо! Веди на рубон!
(Г. Тютюнник, Вибрані твори). БСРЖ,
515; СЖЗ, 90
РУД ЕРА, -и, ж.] мол ; жарт. Жінка
похилого віку. Хіба така рудера може
керувати відділом? СУМС, 251
¦ Від польськ. rudera - «напівзруйнова-
ний будинок».
РУКА, -и, ж. ¦Прирости до рук. Не
повертати взяту в когось річ. Не давай
19*
РУКОПИС 2
касети, бо потім не забереш- вони у
нього до рук приростають. СУМС, 2&>му
РУКОПИС, -у, ч; мол.; жарт Самогон
високої якости. СУМС, 251
РУСАК, -а, ч.; жрм Росіянин. <..> Ми
ж чисті русаки, а все життя-в
Україні (С. Бортніков, Карателі).
РУХАНКА, -и, ж.; пласт. Зарядка.
Пласт сл.
РУЧНИК, -а, ч. 1. авто, жрм. Ручне
гальмо автомобіля або велосипеда.
2. мол. Те саме, що ГАЛЬМО 1,
¦Знятися з ручника, мол.; жарт. Нарешті
зрозуміти щось.
РУШТА, у знач вигуку; мол. Крах,
кінець. СУМС, 251
РЯБЧИК, -а, ч 1. морськ., крим.
Морський ТІЛЬНИК. БСРЖ, 519, СЖЗ, 90, ЯБМ, 2, 308
САКС, -а, ч; муз. Саксофон. Єдине, що
він робить,- це дуднить на саксі в
якомусь нічному клубі БСРЖ, 521, СУМС, 251
САЛАБОН, -а, ч. 1. арм. Солдат
строкової служби (у перші 6 місяців). Що він
знає? Прочитав півтори книжки й
хизується Теж мені, юнга... Салабон
(В. Діброва, Збіговиська); [Самодє-
л к і н : ] Ха-га* Ніхуя не знаєте про
матросів, салабони! (Л. Подерв'янський,
Герой наШОГО часу). Балабш, БСРЖ, 522
2. мол; жарт -ірон. Юнак (як правило,
дуже молодий, недосвідчений).
[Борис (сидить навкарачках і помахує
коротенькими ручками, широко роззяв
2 САЛАГА
2. жрм Радянський карбованець. Коли
Бурмило зайшов до кімнати, де
борсався на ліжку у п 'яних видіннях Мейдик, в
кишені його джинсової куртки вже
лежала сотня «свіженьких рябчиків»
(В. Врублевський, Замах на генсека),
<...> Ти особисто багато знаєиі людей,
котрі частіше одного разу в десять
років возять у звичайних «Жигулях»
півмтьйона рябчиків? (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 519, сжз, 90,
ЯБМ, 2, 308
3. тюр Позачерговий наряд на роботу
БСРЖ, 519, СЖЗ, 90
РЯЖАНКА, -и, ж.; крим.; жарт-ірон
Горілка. БСРЖ, 519, СЖЗ, 90
РЯХА, -и, ж ; кріт., мол.; зневажл
Обличчя. СУМС, 251, ЯБМ, 2, 308
ляючи рота):] Поналивало, мабуть
[Феофан (стрибає по плоту
неприємними стрибками):] Поналивало,
поналивало, салабон1 (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу). БСРЖ, 522
САЛАГА, -и, ч 1. морськ.; зневажл
Молодий і недосвідчений матрос
[Джентельмен:] Далеко пішов,
аж на Камчатку, в таку глушину, що й
ведмедям не снилося.
Рятувально-аварійний загін Коли на кораблі пожежа
чи тонуть, ми рятуємо І цілий рік
били мене, салагу (В. Лі гостов, Як я не
став знаменитим психотерапевтом).
БСРЖ, 522
С
САЛАТ 1
2. арм. Те саме, що САЛАБОН1.-Л я
помню, як зустрічав сімдесят другий
год В армії салагою ще (О. Яровий,
Чекання несподіванки); «Салаги»
в'яжуть петлі з мотузків / і приміряють
на немиті шиї. «Діди» їм
підставляють табуретки (В. Слапчук, Навпроти
ТСЧ1І трави). Балабін, БСРЖ, 522, СУМС, 251.
САЛАТ, -у, ч; нарк. Паростки маку.
СУМС, 251.
САЛЬЦЕСОН, -а, ч.\ мол. Дуже товстий
ЧОЛОВІК. СУМС, 251.
¦ Від укр. літер, сальтисон -
«начинений свинячий шлунок»; зближення з
сальце.
САМЖЕНЕ, невідм., ч.9 жрм.\ жарт.-
ірон Самогон.
САМОВАР, -а, ч. Жінка чи чоловік, з
якими хтось перебуває у шлюбному
або сексуальному зв'язку. ¦ Приїхати
(прийти) із своїм самоваром, жрм
Прийти чи приїхати кудись разом із
супутницею (супутником). <..> на свій
дебютний бал приходьте зі своїм
«самоваром» - тобто з партнером, якого
ви добре знаєте і з яким у вас добре
налагоджені сексуальні стосунки (ПІК,
2003, № 28-29).
САМОВОЛКА, -и, ж.\ арм.
Самовільний ухід із військової частини.- Педро
пішов в самоволку (Р. Кухарук, Любити
хлопчика).
САМ О ГРАЙ, -ю, ч.\ жрм. Те саме, що
САМЖЕНЕ. Чабаненко 1992, 4, 54.
САМОГРАЙКА, -и, ж.\ муз.
Електронний клавішний інструмент. Соромно
П(*ртію клавіш на самограйці писати
СУМС, 252
\ САМОТИК
САМОПАЛ, -у, ч 1. мол, торг. Річ,
виготовлена кустарним способом;
саморобна, нефірмова річ. Самопал від
фірми я можу відрізнити. БСРЖ, 523 // мол
Алкогольний напій, виготовлений
кустарним способом. Під кутом зору 40°.
Столиці загрожує «самопал» (УМ,
26.01.2002).
2. крим. Самогон. СЖЗ, 91, ЯБМ, 2, 312
САМОПАЛЬНИЙ, -а, -є; мол., торг
Виготовлений кустарним способом,
саморобний (про речі, одяг, харчові
продукти, напої тощо). Та найбільше було
в 'єтнамців - спортивні костюми,
футболки, бавовна, самопальні «пуми» й
«адідаси» (А. Стасюк, Дев'ять);
Нарешті хлопець натрапив на те, чого
шукав' пляшку самопального коньяку
«Слинчєв Бряга», буцімто
чеського, а насправді турецького розливу
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці);
Проектанти не передбачили у тому будинку
вентиляційних колодязів-то ж
мешканці квартир подбали про вентиляцію
самостійно, пробивши у стіні отвір і
зробивши «самопальну» витяжку (УМ,
06.12.2000); Раніше споживачам, як
правило, підсовували «самопальні»
горілку, вино або мінеральну воду Та
підпільно-кустарний бізнес не стоїть на
місці! Працівники служби Управління
податкової міліції в Криму накрили
підпільний цех з переробки та фасуван-
ня кави (УМ, 06.09.2000) ТСРОЖ, 183.
¦ 3 рос. самопал - «саморобна
вогнепальна зброя». ТСРОЖ, 183
САМОТИК, -а, ч; мол.; жарт. Вібратор.
СУМС, 252
санітар :
САНІТАР, -а, ч; мол.\ жарт. 1.
Боєць загону спеціяльного призначення.
СУМС, 252.
2. Охоронець. СУМС, 252.
САНТЕХНІКА, -и, ж.; комп.; жарт.
Комп'ютерне обладнання «Sun
Microsystems Computer Corporation». БСРЖ,
524
САРАЙ, -ю, ч ; мол.; зневажл. Наземний
міський транспорт. САРАЙ'-
тролейбус, трамвай, автобус (Синопсис ста-
ніславський необов'язковий). ¦Сарай
на прив'язі, крим. Тролейбус. БСРЖ,
524, СЖЗ, 91; ЯБМ, 2, 314
САРМАК, -у, ч. у знач збірн.; крим.,
мол. Гроші. [Аркан:] <...> головне-
де мак-там сармак. Тоді буде пу-
тьом: і травка, й усе буде (Б. Жолдак,
Голодна кров). БСРЖ, 525, СУМС, 252.
ЯБМ, 2, 315 //Гаманець з грішми. ЯБМ, 2,
315
¦ 3 тюрк. Sary - «ЖОВТИЙ». Грачев, Мокиен-
ко, 150
САРМАЧЙЛО, -а, с; мол. Те саме, що
САРМАК. [Кецик: (саркастич-
н о) ] «Зєльонка»! «Байті». <...>
«Вакси» (Тікаючи зі сцени). «Калим». «Баб-
ло». «Сармак, сармачило»! (Б.
Жолдак, Голодна кров).
САУНД, -у, ч ; муз. Звучання, звук. <...>
саунд кльовий грали Гади / на весіллі в
Мати Харі <...> (В. Цибулько, Майн
кайф). БСРЖ, 525
САЧКУВАТИ, -кую, -куєш, недок,; жрм.
Ледарювати; відмовлятися від
виконання певних дій, обов'язків, посилаючись
на причини, частіше вигадані. Те, що
Шахнович «сачкував» на своїй
начальницькій посаді, я не вважаю чимось
висвистіти
нятковим - таких начальників у
радянській бюрократичній машині був легіон
(В. Шовкун, Система проти «я»); Вона
- вже закінчувала другу склянку лікеру, а
я безбожно сачкував, здригаючись при
одному спогаді про присмак
«одеколону».- Чому ти не п 'єш? - Завтра в
дорогу... (С. Бортніков, Чистильник)
СУМС, 252, Югановы, 198, ЯБМ, 2, 316.
САЧОК, -чка, ч.; жрм; ірон. або несх-
вальн. Ледар, нероба. Я сьогодні -
сачок Я в загулі / Хочеш-спи,
хочеш - слухай зозулю (І. Жиленко,
Вечірка у старій винарні). ТСРОЖ, 184,
Югановы, 198
СВЕРДЛОВИНА, -и, ж.; крим. Повія
БСРЖ, 540, СЖЗ, 91, ЯБМ, 2, 342
СВЕРЧОК, -чка, ч.; арм.; жарт.-ірон
Солдат, який служить понад строк. На
першому етапі на контрактній основі
служитиме більшість молодших
командирів («сверчків») (УС, 2001, ч. 15)
БСРЖ, 527, СУМС, 252
¦ Від рос. жарґ. сверчок.
СВИНЮШНИК, -а, ч.; мол.; зневажл Те
саме, що ГАДЮЧНИК 1. СУМС, 252
СВИНЯ, -і, ж.; мол.; зневажл. Дівчина,
жінка для задоволення сексуальних
потреб чоловіка. Риня дивиться на мене
потухлого й каже, тобі, Толян, на
сьогодні нада свиню. Здивовано підводжу
голову. Да, да, сьогодні на ніч, вони,
курей, заспокоюють - це як ліки (А.
Дністровий, Пацики).
СВИСТІТИ, свищу, свистиш, недок,
крим., жрм; несхвальн. Обманювати,
розказувати неправдоподібне. Не
свисти...-прошепотів захоплено Жорік
свисток
295
СЕЙШЕН
(Б. Жолдак, Топінамбур,
сину);-Ляжуть, Силантш Рогожин часто на
ведмедя ходив і живим лишався. Зате
звіра бив, аж тайга шуміла.- Не
свисти-тайга-а шуміла! (А. Кокотюха, і
Шукачі скарбів). БСРЖ, 529; ЯБМ, 2, 322.
СВИСТОК1, -тка, ч.; нарк. Паперовий
мундштук, що запобігає потраплянню
марихуани до рота при курінні
наркотику. СУМС, 252.
СВИСТОК2, -тка, ч.; студ., шк. Дзвоник.
Скільки там іще до свистка?
СВИСТУН, -а, ч. ¦ Свистун прийшов,
гірн. Поява в лаві метапу або іншого
газу, який утворює характерний звук
(свист) ФССГД, 213
СВИСТУНЕЦЬ, -нця, ч.; авто.
Міліціонер. На нього дикими очима дивилися
водії із машинного стада, знаючи, що
попереду стоїть «свистунець» <...>
(М. Гримич, Егоїст).
СВІЖИНА, -и, ж.; мол.; ірон.-зневажл.
Дівчина, жінка (як нова сексуальна
партнерка).- На свіжину летиш, Максе,
може захочеш? <..> Ось там лежить
за шторою. Може хочеш? (Ю. Покаль-
чук, Те, що на споді).
¦ Ймовірно від Крим, телятина-свіжи-
на - «людське м'ясо». ЯБМ, 2, 585 Пор.
М'ЯСО, ТЕЛЯТИНА.
СВІНҐ, -у, ч.; мол. Груповий секс.
Кохання, а точніше, секс на чотирьох,
свінг, набуває все більшої популярності
У США і Європі (ВЗ, 15.08.2001).
¦ Від англ. розм. swing - «безладне
статеве життя».
СВЇНҐЕР, -а, ч.\мол. Учасник групового
сексу. До клубу «свінгерів» допускаю- І
ться лише перевірені подружні або
постійні пари, що виключає ризик
заражень венеричними хворобами чи СНІ-
Дом (ВЗ, 15.08.2001). БСРЖ, 529.
СВІТИТИСЯ, -ічуся, -ітишся, недок.\
мол.; жрм; грон. З'являтися десь; бути
помітним, поміченим десь. Відтоді він
ніяк не коментував подій у міськраді і
взагалі намагався не «світитися» (УМ,
20.04.2001). БСРЖ, 527, СУМС, 252; ТСРОЖ,
87.
СВІЧА, -і, ж.; спорт. Політ
футбольного, волейбольного та ін. м'яча
вертикально після потужного удару. Стишов, 107
СВІЧКА, -и, ж.; спорт. Те саме, що
СВІЧА. Стишов, 107. ¦ Запалити свічку.
Ударити м'яча вертикально.
СВОЯК, -а, ч.; мол. Своя людина у всіх
компаніях. ¦ Пустити свояка, жарт.-
ірон. Випустити гази з кишечника;
зіпсувати ПОВІтря. СУМС, 252
СЕДЕ, невідм.у с; комп.; жарт. Те саме,
ЩО СІДЮК. СУМС, 252.
СЕЗОН, -у, ч; нарк. 1. Пора цвітіння
маку. СУМС, 252.
2. Молочний сік з головки маку, який
використовується для приготування
наркотичних розчинів, що вводяться
внутрішньовенно. Толян, каже Коновал, це
«сезон», не «хімія» - прихід буде дикий
(А. Дністровий, Пацики).
СЕЙШАК, -у, ч.; мол Те саме, що
СЕЙШЕН. СУМС, 252.
СЕЙШЕН, СЕЙШН, -у, ч.; мол. 1. Рок-
концерт; рок-фестиваль. БСРЖ, 532,
СУМС, 252.
¦ Від англ. session.
І 2. Вечірка, пиятика. БСРЖ, 532, СУМС, 252.
СЕЙШЕНИТИ 1
СЕЙШЁНИТИ, -ню, -ниш, недок\ мол.
1. Давати концерт спільно з іншими
виконавцями. Набридло сейшенити,
треба вже взятися за випуск альбомів.
СУМС, 253
2. Випивати. СУМС, 253
3. Грати в підземному переході за гроші.
СУМС, 253
4. Весело гуляти. На весіллі у сусідів
сейшенили цілу ніч. СУМС, 253
СЁКОНД ХЁНД, секонд хенда, мол.',
жарт.-ірон Чоловік із шлюбним
досвідом, який нині перебуває у зв'язках
з іншою жінкою (у мові жінок). Я
ніколи не любила секонд хенда.
СЕКРЕТУТКА, -и, ж.; крим., жрм; ірон
Молода, гарна секретарка. <...> через
своїх пришмандовок, прес-секретуток
закликали працювати на історію <...>
(Є. Пашковський, Щоденний жезл)
ЯБМ, 2, 329
¦ Контамінація секретарка та
проститутка,
СЕКСОДРОМ, -у, ч.; мол.; жарт.
Широке ліжко. На її ліжку, такому собі
потужному «сексодромі», смачненько
спало двійко дітлахів (CM, 28.05.1999).
БСРЖ, 533, СУМС, 253.
СЕКСОТ, -а, ч; крим, жрм; зневажл
Зрадник, донощик. Виявилося, наш
недоліток - сексот І на ньому немає де
ставити проби-видає всіх охороні...
(Л. Федорук, Хомут); [Анжеліка:]
<...> Як ти кажеш: секс-скоти, та ще
й у кожному куточку^ Ха-ха!
[Андрій:] Я писав сексоти, тобто
донощики, а при друкові переплутали.
(О. Миколайчук-Низовець, Територія
«Б», або Якщо роздягатися - то вже І
96 СЕРВУС
І роздягатися). БСРЖ, 533, СЖЗ, 92, ЯБМ, 2,
329
¦ Від рос. абрев. сексот - «секретный
сотрудник (органов безопасности)».
ЯБМ, 2, 329
СЕКСОТСЬКИЙ, -а, -е; жрм Прикм
до СЕКСОТ. <...> сексотські лави на
сьогодні вже до невпізнанності роз-
мито-затуманено іменами їхніх-таки
жертв <...> (О. Забужко, ЛП, 2001,
ч. 3).
СЕЛО, -а, ч. ¦ Царське село, жрм.
Район міста з респектабельними,
заможними будинками. За якусь годину вони
добрались до околиці обласного
центру, якраз у тому районі, де розбудували
місцеві «круті» своє власне «царське
село» (Г. Тарасюк, Покоївка); Скільки
разів вона майже доїжджала до
«царського села», бачила свій колишній
будинок здалеку і щодуху повертала
назад <. > (І. Роздобудько, Мерці)
СЕМ, -у, ч.; мол Самогон. Я на секунду
пошкодував, що не ношу в сумці
пляшки з каламутним семом-отак би
зараз, на здивованих очах П'явки,
відважити в горлянку (Л. Дереш, Архе)
СУМС, 253
СЕНСЕЙ, -я, ч.; мол. Викладач. <.. > а,
може, зустріне Магаріші Магеш Йогу,
чи старого мудрого магатму, чи ще
якогось гуру. Або сенсея (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці). СУМС, 253.
¦ Від назви вчителя в бойових східних
мистецтвах; наставника
СЕРВАК, -а, ч.; комп Сервер.
СЕРВУС, вигук; мол; зах. Привіт;
здоров.- Марічко, дорога, сервус! - так до
І мене (в мої, скажімо, 45) звертався ті-
N
СЕРІЯЛ 297
лькхі Андрій (О. Скоробагатько, Ти-
ха-тиха Зизань); Сервус, пане Варгол
(назва пісні гурту «Плач Сремії»).
СУМС, 253
¦ Від угор. szervusz! або польськ.
serwus' - «привіт!»
СЕРІЯЛ, -а, ч ; крим., мол. Серійний
сексуальний маніяк-убивця. БСРЖ, 535,
Стишов, 62
СЕРФІНҐ, -у, ч.; комп ; жарт. Бродіння
по Інтернету без конкретної мети. <...>
через Інтернет можна дізнатися про
останні наукові розробки космічного
агентства НАСА, програму
телепередач на завтра і рецепт улюбленого
пирога з яблуками. Цими сайтами можна
гуляти цілий день і такі
прогулянки називаються «серфінгом» (ВЗ,
10 07.2001).
СЕСТРА, -и, ж.\ втк. Подушка. Кав'юк,
63
СЕСТРИЧКА, -и, ж.\ мол.; зневажл. То-
мосексуал.
СИДІР, сйдора, ч; крим 1. Двірник.
БСРЖ, 536, СЖЗ, 92, ЯБМ, 2, 339.
2. крим і жрм Мішок з харчами,
речами - Я до того, що дорога дальня. У
нас, звичайно, сидір який-не-який є, але
можемо чогось гарячого (В. Гужва,
Плато над прірвою); Один Андрій знав,
Що мати за всю ніч повік не зімкнула'
пекла та варила, гладила та збирала
до великого «сидора». Розв'яже потім
«сидір» в казармі й про себе
подивуєшся: скільки мати вмудрилася
впакувати в нього! (А. Дімаров, Містечкові
історії); <. .> сидіти поруч і
милуватися Як він делікатно нанизує на виделку
картоплю, засмажену «соломкою», ви-
— синій
смоктує різкувату м 'якість квашеного
помідора (це Мама раз на місяць
передає провідниками «сидора») <...>
(О. Думанська, Ексклюзив). БСРЖ, 536,
СЖЗ, 92, ЯБМ, 2, 339
СИДІТИ, -джу, -дйш, недок. ¦Сидіти
на героїні (голці, наркотику), нарк
Регулярно вживати наркотики. < ..>
горопаха Дейв благополучно сидить на
героїні і злазити з нього не збирається
<. .> (С. Жадан, Депеш мод);
Людство-це збіговисько злісних наркоманів,
які сидять на найважчому
наркотикові Всесвіту-на співчутті до себе
(Л. Дереш, Архе).
СИЛА, -и, ж.; мол. Масивна людина з
натренованими м'язами. СУМС, 253.
СИЛОС, -у, ч., мол., крим. Салат;
овочі.- Я вже втомився за вами ганятися,
та й ви .ж цілий день, окрім цього
«грецького силосу», нічого не їли (ПіК,
2002, N° 31). СЖЗ, 92; СУМС 253, ЯБМ,
2, 340
СИН, -а, ч. ¦ Суркін син, жрм;
ірон -зневаоюл Народний депутат
Г. В. Суркіс.
СИНІЙ, мол 1. -я, -є. П'яний-Якщо
видно, що ти синій, то я так і скажу.
Але, якщо ти хочеш, я пограюся в
англійську ввічливість іще трохи (С. Пир-
кало, Не думай про червоне: Роман не
для молодшого шкільного віку); <...>
майже кожен новонароджений - це
уже букетик хвороб, яким нагородила
«синя» чи «накумарена» та ж горе-не-
нька з якимсь забродою алкоголіком
чи наркоманом (УМ, 20.08.1999).
СУМС, 253
синок
298
СИНЯК
2. -нього, ч. Те саме, що СИНЯК1.
СУМС, 253 ¦ Сині справи, мол.
Пияцтво. СУМС, 253 Синій у каліку, жрм
Дуже п'яний. ФССГД, 111.
3. -нього, мол. Міліціонер.
¦ Ймовірно, від кольору міліцейської
форми; можливий асоціятивний зв'язок
з крим. фразеолізмом останній
синій -світло мигавки міліцейської'
машини, яка прямує до місця злочину,
коли всі шляхи відходу для злочиців
перекриті, і нема жодної надії на
спасіння; приреченість. ЯБМ, 2, 216 + Сині
пригоди. Міліція. Сині пригоди в гур-
таку банабаків в'яжуть.
СИНОК, -нка, ч. 1. арм. Солдат
строкової Служби перШОГО Півроку. Балабін,
БСРЖ, 578
2. мол. Молодший за рангом,
недосвідчений. СУМС, 253
3. тюр. Молодий злочинець,
засуджений, який перебуває під заступництвом
дорослих засуджених. Через табори
текли людські потоки, змінювалось
оточення, табірне начальство, а слово
«синок» стало для Івана чимсь більшим
за охоронну грамоту (В. Сичевський, У
кожного своє пекло).
СИНЬКА, -и, ж. 1. мол. Горілка. Тих,
що поєднують кайф, чергуючи то
наркотик-«ширку», то алкоголь -
«синьку», грилик [кафе] приймає радо
(П. Вольвач, Кляса).
2. мол. Пияцтво. СУМС, 253. ¦ Пакетик
синьки, мол. Алкоголік. Синьки
накидатися, жрм. Напитися горілки,
стати П'ЯНИМ. ФССГД, 215.
3. крим. Недороге кафе, де продають
СПИрТНе І ЗакуСКИ. БСРЖ, 538, СЖЗ, 92
¦ Змісити в синьку, кого; мол. Сильно
побити когось. Присягаюсь, Бене, я б
змісив цього підара в синьку і привіз би
до київського зоопарку, але ж ти
знаєш мою біду (В. Шкляр, Ключ).
СИНЬКО, -а, ч; мол.; жарт.-ірон Те
саме, що СИНЯК1.
СИНЬО, присл ¦ Спитися на синьо,
жрм Стати алкоголіком, п'яницею
<...> їхні батьки або перевішались, або
спились на синьо <...> (Є. Пашковсь-
кий, Щоденний жезл).
СИНЬОЛОБИЙ, -ого; мол. Те саме, що
СИНІЙ2. <...> А там дивимся, що в
вагоні сидять тож: такі синьолобі, і
кричим, пацани, открийте чисто двері
<...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита)
СИНЮХ, -а, ч.; мол. Те саме, що СИ-
НЯК1.
СИНЮХА, -и, ч. їж.; мол.; зневажл,
ірон. Алкоголік, п'яниця. [Річ-
м о н д: ] Синюха трахнута, їй понти
гнать, в натурі, базар-вокзал
конкретно розвела.. (Б. Жолдак, Голодна
кров). БСРЖ, 538
СИНЮШНИЦЯ, -і, ж; жрм Те саме,
що СИНЯЧКА.
СИНЯК, -а, ч. 1. мол; ірон., презирл
Алкоголік, п'яниця. [Клава:] <...>
Це я кому потрібна? Ти на себе
подивись, синяк старий, розвалюха (Н.
Ворожбит, Житіє простих); Там виринув
невідомий Олег, взяв у нас гроші на
пляшку й зник, зате з 'явився якийсь
неголений синяк з пластмасовим бутли-
ком самогону (О. Яровий, Чекання
несподіванки); <...> грілись під сонцем
засмучені синяки в підтяжках і майках
синячити
299
СІМ'Я
<...> (Є. Пашковський, Вовча зоря).
БСРЖ, 538; СУМС, 254.
2. нарк. Гематома, що виникає при
непопаданні шприца до вени. СУМС, 253
СИНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.
Пити спиртні напої; пиячити. БСРЖ, 538,
СУМС, 254
СИНЯЧКА, -и, ж.; мол; ірон, презирл.
Алкоголічка, п'яниця. Не бачити б
нічого доброго в житті маленькій Зіні. її
народила алкоголічка - і косоока
дитина теж була схожою на маленьку
«синячку» (УМ, 20.08.1999). БСРЖ, 538.
СИНЯЧОК, -чка, ч.\ мол. Пестл. до
СИНЯК 1. У які ж двері тепер стукати
«синячкам» і К°? Чи, може, і їх буде
ліквідовано як клас? (УМ, 13.08.1999)
СИРНИКИ, -їв, мн.\ мол.\ жарт. Брудні
чоловічі шкарпетки. СУМС, 254
СИРОТА, -и, ч.\ мол. Товстий чоло-
BlK-ОХОрОНЄЦЬ. СУМС, 254.
СИСТЕМА, -и, ж. 1. мол. Об'єднання,
спільнота ХІПІ. БСРЖ, 538, СУМС, 254.
2. нарк. Систематичне вживання
наркотиків. СУМС, 254 ¦ Сісти на систему.
Почати систематично вживати
наркотики. Артик веселився, хоч Дімка знав,
що братану не до сміху: його
мама-ще гірше-«сіла на систему»
(Г. Тарасюк, Новели).
СИСТЕМНИЙ, -а, -є; мол. Хіпі; який
стосується хіпі, характерний,
властивий для хіпі. Посеред ночі з'явились до
мене два системних - хтось їм сказав,
що я їх нагодую. «Системна»
зовнішність. БСРЖ, 538, СУМС, 254
СИТУЙОВИНА, жрм.; вульґ., жарт.
Погана, неприємна ситуація.- «Ситу- І
йовина»,- морщиться Пашок Де ж
його тепер шукати, того Дробота?
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 539.
СИФАК, -у, ч.\ мол. Те саме, що
СИФОН.- У тебе сифак,- кажу їй (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
СИФОН, -у, ч.\ крим., мол. Сифіліс.
<...> на автобусній через склянку
підхопив побутовий сифон <...> (Є.
Пашковський, Безодня). БСРЖ, 539, СЖЗ, 92,
ЯБМ, 2, 341
СІДЮК, -а, ч.\ комп.; жарт. 1.
Лазерний ДИСК (CD). БСРЖ, 536, СУМС, 254
2. Пристрій для програвання лазерних
дисків.
СІЛЬПО, невідм, ч. і ж.; жрм.
Некмітлива, розумово обмежена людина. //
Виходець із села; провінціял.
СІМ'Я, -Т, ж. 1. маф. Основна ланка
мафіозної структури. Вищим досягненням
олігархічної політичної системи стала
«Сльцинська монархія» в Росії, де
президент, а через нього-«сім'я», до
якої входять найбільші російські
олігархи, змінюють прем'єрів за
найменшої підозри в самостійності (День,
23.09.1999); Кремль, тобто «сім'я»,
воює за подальше владарювання на два
фронти - з комуністами і з Лужковим
(Поступ, 05.08.1999). ЯБМ, 2, 331
2. крим. Група в'язнів, які об'єднуються
за однією з ознак: земляцтво,
злодійська спеціяльність, вік, стаття закону,
спільне харчування. Коли двоє-троє
дружать, разом харчуються, діляться
посилками, передачами, по-їхньому це
називається «сім'я» (ВЗ, 31.09.2001).
І БСРЖ, 534, СЖЗ, 92; ЯБМ, 2, 331.
сіно
300
скло
СІНО, -а, с; парк. Суха макова соломка.
БСРЖ, 534, СУМС, 254
СКАНАТИ, -аю, -аєш, док; мол. Піти
кудись; зникнути Скапати - поспішно
віддалитися кудись Синон: звалити,
здиміти (ПіК, 2002, № 31); <...>
передавши вітання пані Віті й молодій
панні квіти, забувши в Омельків свій
наплічник, сканав додому (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці)
СКАТКА, -и, ж.; втк. Матрас. Кав'юк, 63
СКАЧАТИ, -аю, -аєш, док 1. шк., студ.
Списати. <..> Зате тіш встигнуть
«скачати» і потім будуть винні вам
пляшку «шампуню» й великого торта
(ПІК, 2003, № 25)
2. комп. Скопіювати щось БСРЖ, 540
СКАЧКИ, -чок, мн.\ мол.; жарт.
Дискотека. Ніколи не забуду, коли на скачках
у «Ювілейному» ми хапнули до
чортиків, падали танцюючим дівахам під
ноги <...> (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
СКЕС, -а, ч; крим., жрм; несхвальн.
Скупа людина То такий скес, що й
води батькові не дасть (Чабаненко 1992,
4, 71). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 343
¦ Можливо, від назви гри в карти з
одною висвітленою - італ. schiuso-
«відкритий». Горбач 1966, 23.
СКИНУТИ, -ну, -неш, док. 1. крим. При
затриманні непомітно викинути речові
докази злочину. Втім, якщо це
вбивство замовне, то з нетрадиційним
почерком — на місці злочину зброї не
знайдено. Убивця якщо й «скинув» її,
замітаючи сліди, то десь в іншому місці (УМ,
28.03.2000). БСРЖ, 541, ЯБМ, 2, 317
2. що; мол. Продати.- Треба терміново
скинути тачку <...>- Скільки ти за
неїхочеш? - Двадцять штук! (С. Борт-
ніков, Чистильник).
СКІН, -а, ч.; мол 1. Те саме, що
СКІНХЕД Берні, як затятий борець з
ненависним фашистським режимом, від
котрого йому неодноразово
діставалось, риється в кишенях, але нічого не
знаходить і говорить скінові, що,
мовляв, братику, вибач, у мене немає
дрібних грошей (С. Жадан, Біґ Мак). БСРЖ,
541, СУМС, 254
2. Одяг. Масько, 38
¦ Від англ skin - «шкіра»
СКІНХЕД, СКІН-ХЕД, -а, ч ; мол Член
агресивного націоналістичного
молодіжного угруповання. Нічним Берліном
снує безліч народу, туристи, японці,
скін-хеди, студенти (С. Жадан, Біґ
Мак). БСРЖ, 541
СКІНЧИТИ, -чу, -чиш, док.; мол, жрм.
Те саме, що КІНЧИТИ. «А ти можеш
раніше за мене скінчити?» -
засміялася, переповнена шумовинням сил, як
бутель молодого вина (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу).
СКЛЕЇТИ, -ею, -еїш, док. (кого); крим,
мол Схилити когось до статевого
контакту.- А я скажу, що ти мене склеїла
в автобусі, що завела додому і сама
відтрахала! (Ю. Покальчук, Те, що на
СПОДІ). БСРЖ, 542
СКЛЕП, -у, ч.;мол Магазин. СУМС, 254.
¦ Від польськ sklep.
СКЛО, -а, с; нарк. Ампула з
наркотиками. БСРЖ, 565, СУМС, 254
СКЛЯНКА 2
СКЛЯНКА, -и, ж.; жрм. Невелике кафе,
пивна з прозорими стінами. <...>
приїхали у відрядження, впали на каву до
місцевої «склянки» <...> (О. Забужко,
Польові дослідження з українського
сексу). ¦ Присадити когось на
склянку. Див. СТАКАН.
СКОБ, у знач вигуку. Вітання і
прощання пластунів. Пласт сл
СКОВОРІДКА, -и, ж.; мол., студ.
Харківський педагогічний університет ім.
Г. С Сковороди. Знову Сашко Ушка-
лов Філолог із харківської «Сковорід-
ки» (МУ, 2003, № 2).
СКОЛОТИСЯ, -люся, -лешся, док.; нарк
Стати залежним від наркотику, який
уводиться внутрішньовенно. Пашок
думав, що його вже і в природі давно не
існує, кажуть, майже зовсім сколовся
Чорт, аж тут таке (П. Вольвач, Кля-
са); Стас був старший на три курси.
Ми прожили два роки з його батьками
в Харкові, все було нормально, а потім
він сколовся (С. Пиркало, Не думай про
червоне: Роман не для молодшого
шкільного віку).
СКОМУНЯЧИТИ, -чу, -чиш, док. (що);
мол. Украсти щось. СУМС, 254.
СКОПЙТИТИСЯ, -чуся, -тишся, док.;
кріт 1. Дуже сп'яніти. БСРЖ, 543, СЖЗ,
93
2. Померти. БСРЖ, 543, СЖЗ, 93, ЯБМ, 2, 345
СКОСТЙТИ, скощу, скостиш, док.;
крим. Зменшити строк покарання.
Верховний Суд України «скостив» рік
позбавлення волі колишньому депутату
Верховної Ради Криму Василю Шпиль-
кшу (ДУ, 25.02.1999). СЖЗ, 94, ЯБМ,
2, 346
І СКРЯБИ
СКОТИНА, -и, ж. 1. крим.; зневажл.
Неавторитетна людина. БСРЖ, 543; ЯБМ,
2, 346
2. мол.; зневажш Дівчина легкої
поведінки; повія. Знімає скотину за 5 грн
І потрахує жадібно, жадібно
(Синопсис сташславський необов'язковий).
СКОТИНКА, -и, ж. 1. крим Людина
БСРЖ, 543. ЯБМ, 2, 346
2. мол.; зневажл. Те саме, що СКОТИ-
НА2. СКОТИНКА - термін, який
означає дівчину легкої поведінки, легкої
доступності. Часто С сприймають як
повію й брутально з нею поводяться.
<...> Термін запозичений Маркіяном в
одного державного службовця під час
спільного обслуговування їх повією в
готелі «Україна» (Синопсис станіславсь-
кий необов'язковий).
СКОТОБУС, -а, ч ; мол.; зневажл
Автобус.
СКРАПНУТИ, -ну, -нёш, док. (що);
жрм. Організувати пиятику,
відзначити якусь подію.- Ну как,- сказав
міліціонер, зупинивши машину між:
берізками й заглушивши двигун - Скрапнем це
дело? (В. Врублевський, Тріщини)
СКРИНЯ, -і, ж. ¦ Скриня з казкою.
Брехлива особа, сумс, 254
СКРУТНЯК, -а, ч; нарк. Те саме, що
СВИСТОК 1. СУМС, 254
СКРЯБИ, -ів, мн.; мол Музичний гурт
«Скрябін». <...> ті, хто воює звертає
увагу не на особистості, а власне на
музику, теж: унікально чудують через
неспроможність вписати «скрябів» до
якоїсь чіткої і зручної (для критиків)
ніші (ПІК, 2001, Ш 44).
СКУБЕНТ
302
СЛИВНЯК
СКУБЕНТ, -а, ч; студ., викл.; жарт.
Студент.
СКУРВИТИСЯ, -влюся, -вишся, док;
крим; несхвалън. 1. Виказати
спільників; порушити злодійські закони. БСРЖ,
545, СЖЗ, 94, ЯБМ, 2, 348
2. Припинити злочинну діяльність.
БСРЖ, 545; СЖЗ, 94
3. Розлюбити КОГОСЬ. БСРЖ, 545; СЖЗ, 94,
ЯБМ, 2, 348
4. жрм. Змінитися в гірший бік. Люди
скурвилися, це так, але хіба не
спостерігається поступове їхнє олюднення,
ну, скажи, хіба не помітно? (В.
Ковтун, Пейзаж із собакою в дусі
реалізму); [ С є м к о: ] Пожив би він
тут - за місяць скурвився б1 (В.
Діброва, Поетика застілля); <. .> старий
Перебендя коло тину / ячить собі, що,
скурвившись на пню, /лукаві дути <...>
просрали Україну (С. Жадан, Балади
про війну і відбудову); < . > взагалі
Середа остерігається писати пісні на
слова нині живих, побоюючись, що
вони в майбутньому скурвляться (Kr,
2001, № 12). БСРЖ, 545
СКУРВЛЕНИЙ, -а, -є; крим., жрм. Про
людину, яка стала гіршою. <...> блудні
поборники буґі-вуґі / скурвлені діти
міцного портвейну (С. Жадан, Пепсі).
* Образно. О музо, скурвлена Фемідо! /
Нема краси без правоти (І. Світлич-
ний, Голос доби)
СКУРИТИСЯ, скурюся, скуришся, док.;
нарк. Стати залежним від наркотику,
який використовується при курінні.
Навіть самі курці марихуани
вживають слово «скурився», тобто став
залежним (CM, 09.06.2000).
СЛАБО, у знач частки; мол.; грон
Підсилює значення неможливости чи
складности виконання дії, названої у
реченні, що, як правило, вимовляється з
питальною інтонацією. <..> яка різницька
фантазія - кусень звідтам, кусень звід-
там, зліпили докупи -й запишалися
куди ж пак, творці! А ex nihilo-не
пробували? Слабо? То ж то й ба..
(О. Забужко, Польові дослідження з
українського сексу); Залишилося
загадкою, чому присутній на презентації
Олександр Пономарьов не ризикнув
дебютувати у ролі моделі. Слабо7 (УМ,
01.06.2001). СУМС, 254 ¦ Взяти на
слабо, кого; мол. Засумніватися у
здатності виконати кимсь певну дію, в
результаті чого цю дію, як правило,
виконують
СЛАВ ІК, -а, ч.; мол. Кріплене вино
«Слов'янське». Солодкаво-гіркавий,
наче палений, «славік» розповзався
теплом по тілу (П. Вольвач, Кляса).
СЛИВА, -и, ж.; мол 1. Пияцтво.
¦Давити (заливати) сливу. Пиячити.- Там
товару штук на п'ять, поніма-
єш?!-Свєта нервово ламала сірники,
прикурюючи-А це чмо десь заливає
сливу. Коз-зел! (П. Вольвач, Кляса)
СУМС, 254 Роздавити сливу, жрм.
Випити СПИРТНОГО. ФССГД, 217
2. Ніс алкоголіка. СУМС, 254
3. Мн. сливи, у знач вигуку. Безвихідь;
крах, кінець.
СЛЙВИТИ, -влю, -виш, недок.; мол.
Пиячити. СУМС, 255
СЛИВНЯК, -а, ч.; мол Алкоголік,
п'яниця. СУМС, 255
СЛІДАК
303
СМИКОНУТИ
СЛІДАК, -а, ч.; крим., мол., міл. Слідчий.
< ..> а там, за спинами, юрмилась
відставна гвардія прокурорів, слідакгв,
провокаторів <...> (Є. Пашковський,
ЩоДЄННИЙ ЖЄЗЛ). БСРЖ, 546; СЖЗ, 94;
ЯБМ, 2, 350.
СЛІПИ, -ів, мн. ¦Залити (заливати)
сліпи; жрм. Сильно напитися /
напиватися алкоголю. йЗалити сліпи» -
напитися до безтямного стану і нікого не
впізнавати (Т. Даниленко, Алкоголь і
кава як одвічні антагоністи).
СЛІПІ, -их, мн.; мол.; жарт^
Сонцезахисні окуляри. СУМС, 255.
СЛОЇК, -а, ч.; мол. 1. Пляшка,
найчастіше з алкоголем або з-під нього. Як там
слоїк, ще не порожній? ПСУМС, 64. //
жрм. Банка з самогоном. <...>
давненько нудить світом по підвалах
шістдесятирічна «Японка» - бабище з
пласким обличчям, яка відписала дарчу на
двокімнатну квартиру на Подолі за
трилітровий слоїк самогону (ПІК,
2001, № 18). СУМС, 255.
¦ Від польськ. sloik.
2. Дурень. ¦Трилітровий слоїк, лайл.
Про дуже дурну, безтолкову людину.
СЛОН, -а, ч. 1. крим. Ключ, відмичка.
БСРЖ, 547, СЖЗ, 94, ЯБМ, 2, 352.
2. авто; жарт. Автомобіль «Mercedes».
¦ Гнати слона, муз. Відвести наречену
До церкви. СУМС, 255. Слон фуфляний.
Психічно ненормальна і небезпечна
людина. СУМС, 255.
СЛЬОЗА, -й, ж., мн. сльози. ¦ Сльози
Мічуріна, мол. Сидр. СУМС, 255 Сльо-
3И радости, жрм. Горілка. Чабаненко
2001, 129
СМАГА, -и, ж.; мол. Самогон. Якось він
прийшов до мене, з пляшкою смаги, і
весь сивий, як туман (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці); / хильнемо ишальної
смаги-/ Смаги з кореня Рубероїд
(Ю. Позаяк, Шедеври). СУМС, 255.
СМЕЛ, -у, ч. ¦ Пускати смел.
Випустити гази з кишечника; псувати повітря.
СУМС, 255
СМЕРДОГОН, -у, ч.; жрм Те саме, що
СМАГА.- З воза упав, нажлуктившись
смердогону. <...>-Смердогоном, як я
зрозумів, самогон іменуєте? -
поцікавився лікар (Д. Міщенко, А була ж
колись любов).
СМЕРТНИК, -а, ч ; крим. Засуджений до
страти. До речі, Коломієць -
наймолодший «смертник» на Буковині за
останні двадцять п'ять років (КО, 1999,
№ 11). ЯБМ, 2, 354
СМЕРТЬ, -і, ж. ¦ Смерть бомжа, мол.
Коньяк «Слинчев бряг». СУМС, 255
СМИКНУТИ, -ну, -непі, док.; мол., крим.
Випити спиртного. <...> похмілля
душило, на поличці намацав флакон коньяку,
смикнув, покурив у кватирку <...>
(Є. Пашковський, Безодня); - Зайдемо
до їдальні, по сто п'ядесят смикнемо,
я пригощаю (В. Дрозд, Життя як
життя).
СМИКОНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.,
жрм. 1. (куди, звідки); крим. Побігти,
втекти звідкись. <...> добре, що я
смиконув так, що аж три квартали
ловили... (О. Ульяненко, Ізгої).
2. Те саме, що СМИКНУТИ. Старий,
мабуть, ще перед рибою десь смиконув
гранчака. Чуєш, які хармани плете?
(Ю. Гудзь, Ісихія).
СМИЧКУВАТИ •
СМИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол
Блювати СУМС, 255
СМИЧОК, -чка, ч ; мол ; жарт
Чоловічий статевий орган.
СМОЛЯЧОК, -чка, ч. ¦Упіймати
смолянка, гірн. Улізти в смолу. ФССГД, 218
СМУГА, -и, ж. ¦ Злітна смуга, мол;
жарт Язик після перепою. СУМС, 255
СМУР, -у,ч;мол. 1. Депресія БСРЖ,549,
СУМС, 255
2. Химера, галюцинація.
СМУРНІТИ, -ію, -ієні, недок.\ мол
Перебувати у стані депресії.- Привіт, Кос-
тику-заговорила вона першою - Сму-
рнгеш7 (К. Москалець, Вечірній мед).
БСРЖ, 550
СМУРНЯК, мол. 1. -у, ч. Те саме, що
СМУР. СУМС, 255.
2. -а, ч Химерна, дивна людина.
СНАЙПЕР, -а, ч; мол 1. Людина, яка
не має своїх цигарок і постійно
просить ІХ у КОГОСЬ СУМС, 255
2. Косоока людина.
¦ Див. СТРІЛЯТИ.
3. ірон Хлопець, чоловік, який при
сечовипусканні не попадає в унітаз.
СНАРЯД, -а, ч., мол.; жарт. Пляшка
горілки Курва, не хотіла снаряд
продати, каже, шо молодий ще водку жра-
ти... (А. Дністровий, Пацики). БСРЖ,
550 // Пляшка вина. Повештавшись у
центрі, вдуїиивши на табун два
снаряди портвейну, повертаємось (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії). ¦
Закинути натреноване тіло на улюблений
спортивний снаряд, мол.; жарт.
Улягтися спати. СУМС, 256
•4 СОВДЕШВСЬКИЙ
СНІКЕРС, -у, ч ; мол.; жарт. Кров'янка.
СУМС, 255
СОБАКА, -и, ж 1. крим Висячий
замок. БСРЖ, 551, СЖЗ, 94, ЯБМ, 2, 358
2. Крим Обручка. БСРЖ, 551, СЖЗ, 94, ЯБМ,
2, 358
3. крим. Годинник на ланцюжку. БСРЖ,
551, СЖЗ, 94.
4. мол Електричка. ¦ Залізна собака.
Те саме.- Але набридло вже мотатися
«залізними собаками», хочеться
нарешті проїхати містами України
(Інтерв'ю з учасниками музичного гурту
«Брати Карамазови», Експрес, 1998,
№ 41). СУМС, 255
5. комп. Знак @. БСРЖ, 551.
СОБАЧИТИ, -ачу, -ачиш, недок; мол
ПИЯЧИТИ СУМС, 255
СОБАЧКА, -и, ж ; комп. 1. Те саме, що
СОБАКА5. БСРЖ, 551
2. вид Реквізит, вихідні дані книжки
СОВДЕП, ч ; жрм; зневажл. 1. -у.
Радянська влада, радянська державна
система Ще коли був «совдеп», то різниця в
датах відзначення релігійних свят не
була такою дошкульною (ПІК, 1999,
№ 35). БСРЖ, 551, ТСРОЖ, 194
2. -а. Радянська людина. * Образно. < . >
й забрався геть, вгризаючись у плід /
абсурду і розхитуючи надра / так, щоб
запався в них твій люкс і з ніш /увесь
совдеп з лампасами нічними (В.
Неборак, Розмова зі слугою). БСРЖ, 551
¦ 3 рос. скорочення від Советы
Депутатов
СОВДЕШВСЬКИЙ, -а, -є; жрм; пре-
зирл. Радянський; який походить з
СРСР, належить радянській системі
Сумнівів уже не залишалося' він по-
5 СОВОК
СОВКОЦЙКЛ, -а, ч.; байк. Будь-який
мотоцикл, виготовлений на території
СРСР.
СОВДЕШЯ 2
трапив до борделю. До сучасного сов-
детвського борделю дуже низького
гатунку (Ю. Андрухович, Рекреації). Со-
вдепівська влада Совдепівські часи.
ТСОРЖ, 195
СОВДЕШЯ, -її, ж.; зневаэюл. 1. жрм
Те саме, що СОВДЕП 1. Піднялися на
Прорізну, при совдепії прозвану
Свердлова (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 551
2. крим. СРСР. <...> знавець завулків і
нічліжних хавір на добрій половині
совдепії'<...> (Є. Пашковський, Щоденний
ЖЄЗЛ). ЯБМ, 2, 360
СОВКОВИЙ, -а, -є ; жрм; зневажл , не-
схвальн. Який відповідає радянському
способу життя і мислення. <...> вони з
Мар 'яною свої ліжка не зсували, так і
лишили їх у протилежних кінцях
готельної кімнати совкового дизайну.
(Є. Кононенко, Імітація); <...> у
совковій традиції лаковані підручники <...>
(ЛУ, 17.09.1998); Гостро критикував
доповідач явище совкової
одностайності в сучасній літературі.. (Там само,
25 02.1999); .. На слухачів линув і
продовжує линути потік естрадної] т з.
«совкової» пісенної убогості, змішаної
на гірших традиціях вітчизняного
поп-корну <...> (ГУ, 24.04.1991). БСРЖ,
552
СОВКОВІСТЬ, -вости, ж.; жрм; несх-
вальн або ірон Сукупність негативних
явищ, притаманних радянським людям,
радянському способу життя. Якщо
звернутися до наших реалій, то
концентрованим виявом «совковості» в Україні
є <..> Верховна Рада (День, 1999,
№ 29). БСРЖ, 552
20-5-1468
СОВОК, -вка, ч. 1. жрм; жарт.-ірон.
СРСР. Лілі Марлен, ти не росла у
совку, / ти взагалі не знаєш, що це
таке-совок <...> (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову); Чи був сенс
розподілу «совка» на частини? Без будь-якого
сумніву (День, 17.08.2001). БСРЖ, 552,
СУМС, 256, ЯБМ, 2, 360
2. жрм; ірон або зневаэюл. Те саме, що
СОВДЕП2. Десь у глибині душі <...>
ширяла думка, що він і далі грається
сам із собою у «європейця», а
насправді «совок» він і є. Тому «совок», бо вдає
із себе те, чим не є насправді (Ю. По-
кальчук, Те, що на споді); Колишній
«совок» не зіллється із натовпом
американців. Навіть через десять років
його, мабуть, можна буде безпомильно
виділити в натовпі (А. Кокотюха,
Останній раз); То була потішна
картина ' радянські «совки» навіть до
туалетів ходили тільки гуртом, буквально
тримаючи один одного за руки Щоб
підступні агенти не застукали
наодинці та не завербували до своїх розвідок
(А. Дімаров, Прожити й розповісти).
БСРЖ, 552, ТСРОЖ, 197.
3. жрм; оісарт.-ірон. Те саме, що
СОВДЕП 1. Як це робилося при «совку»
(ПІК, 1999, № 3); < ..> немолоді вже і
досвідчені музиканти та звукорежисе-
ри пригадують минуле, як то воно було
«за совка», в часи тотальної
регламентації і могутніх творчих спілок (Там
само, 2001, Ш 4).
СОВОУКР
306
сон
4. жрм; несхвальн., зневажл. Щось
пронизане радянською ідеологією. У про-
сторі «Конотопу» <...> голоси різних
культур <...> відповідають сучасному
світовідчуттю інформаційного
суспільства. А надто - в його українському
варіанті, здеформованому атавізмами
«совка», самвидаву та
трансформованого фазою первісного накопичення
капіталу (Kr, 2001, № 20). БСРЖ, 552.
СОВОУКР, -а, ч.; інтел.; зневаоюл.
Українець як етнічний різновид СОВКА. [У
Львові] <...> носії української майже
без винятку були доволі тупою й
пасивною селючнею. Студенти
університету <...> нагадували швидше вихованців
якогось імбецильного петеу. А так
звана національна інтелігенція
демонструвала чудеса вірнопідданства й
сервілізму, всю свою українськість
сублімуючи в розгодовані фізії та
вишивані сорочки. Усе це разом становило
найпаскуднішу зі знаних мені видозмін
совка - совоукр (Ю. Андрухович, Мала
інтимна урбаністика).
¦ Контамінація совок і укр&інсць.
СОЛІДНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн.
Гарний, ЯКІСНИЙ СУМС, 256.
СОЛІДОЛ, -у, ч ; мол.; схвальн. 1. Щось
гарне, якісне. Учорашній концерт *-
солідол! СУМС, 256
2. у знач, вигуку. Добре, чудово.
СОЛОМА, -и, ж.; нарк. Перемелені на
м'ясорубці маківки, які з'їдають
звичайно у вигляді каші з молоком. БСРЖ,
553 // Суха макова соломка. Такою
кількістю соломи пів міста можна
вбити. СУМС, 256.
СОЛОМКА, -и, ж. 1, крим. Чай. БСРЖ,
553; СЖЗ, 95, ЯБМ, 2, 365.
2. нарк. Суміш махорки з гашишем.
[ Ш у р а: ] Ну, соломку. В наше врем я
це дію називалося марафет. Чули9 А
по-вашому як? Дурь? (Б. Жолдак,
Голодна кров). БСРЖ, 553; СЖЗ, 95
3. нарк. Перемелені на м'ясорубці
маківки-сировина для наркотиків. БСРЖ,
553; СЖЗ, 95. ¦ Де соломка, там і
ломка, нарк. Наркотична ейфорія, що
супроводжується абстинентним
синдромом.
СОЛЬНИК, -а, ч. муз. 1. Сольний
альбом гурту, співака, музиканта. БСРЖ,
554; СУМС, 256.
2. Сольний концерт гурту, співака,
артиста, актора, музиканта. Ще одна нова
номінація-«сольна програма», в якій
був представлений сольник Андрія Да-
нилка (Вірки Сердючки) «Титанік»
(МТ, 1999, № 4). БСРЖ, 554; ТСРОЖ, 199.
3. Робочий барабан в ударній установці.
БСРЖ, 554; СУМС, 256.
СО ЛЯК, -а, ч.; муз. 1. Ґітара-соло. //
Партія на гітарі-соло БСРЖ, 554, СУМС, 256
2. СоЛО-ҐІТарИСТ. БСРЖ, 554, СУМС, 256
СОЛЯРА, -и, ж 1. муз. Те саме, що
СОЛЯК1. СУМС, 256.
2. авто. Дизельне паливо. БСРЖ, 554
3. комп. Операційна система «Solaris».
СОН, сну, ч. ¦Сон скаженого
кондитера, інтел., жарт.-ірон. 1) Хрещатик.
2) Національний виставковий центр
України у м. Києві.
¦ Вказівка на архітектурне оформлення
будинків, будівель, які збереглися з
1940-50-х pp., що нагадують кремову
оздобу* торта.
СОНЯ 2
СОНЯ, -і, ж.; зах. Дівчина.
СОНЦЕ, -я, с; мол.; ірон.-зневажт.
Жінка легкої поведінки, безпринципна й
аморальна; повія. СОНЦЕ -
окончательна курва, повія, міньєтчиця, звідниця,
стерва (Синопсис станіславський
необов'язковий).
СОНЯШНИК, -а, чг| мол, жрм; зах.
Людина з золотими передніми зубами.
СОПАТКА, -и, ж. 1. крим. Ніс. ЯБМ, 2,
365
2. жрм. Обличчя. Себе вони називали
людьми, решту ж, що їх годувала й
зодягала, презирливо іменували
фраерами, і коли такий фраєр потрапляв до
в 'язниці, його не тільки можна, а й
потрібно було обібрати до нитки, дати
у харю, в рило, в сопатку, у вивіску за
кожним принагідним випадком (А. Ді-
маров, В тіні Сталіна).
СОПЛЁВИЧ, -а, на нарк. Ефедрин.
БСРЖ, 554; СУМС, 256
СОПЛІ, -пель, мн. h крим. Совість,
СТИД. БСРЖ, 555; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365
2. муз.; жарт. Сплутані дроти від
апаратури. СУМС, 256.
СОРОКІВКА, -и, ж.; жрм. 1. Сорок
років. Намагаєшся подивитися на
годинника, але випита горілка й
далекозорість, яка після сороківки набирає
обертів рекордними темпами,
перетворюють циферблат на бліду безбарвну
плямку (О. Ірванець, Львівська брама).
2. Жінка сорока років. Тепер
соромиться виходити з ним на вулицю-надто
вже їхня пара кидається людям у вічі:
старий, зморщений, як печериця, дідок
1 дебела, грудаста, свіжа, мов калина
СОСЮРА
на морозі, «сороківка» (Г. Тарасюк,
Дама останнього лицаря).
СОСИСКА, -и, ж. ФВ сосиску
(п'яний), мол.; жарт-ірон. Хтось дуже
П'ЯНИЙ. БСРЖ, 556, СУМС, 256.
СОСКА, -и, ж. 1. крим.у мол. Те саме,
ЩО МІНЕТЧИЦЯ. БСРЖ, 556; СЖЗ, 95,
ЯБМ, 2, 368
2. мол. Дівчина. <...> ше така соска на
світі не з 'явилася, за якою мав би
сохнути пацан <...> (А. Дністровий,
Пацики).
3. Дуже молода дівчина, яка виглядає
вульгарно. БСРЖ, 556 Драгош,
масажист, який постачав чоловікам його
віку і становища молоденьких сосок,
цього разу явно перестарався (Г.
Тарасюк, Покоївка); «Може, нічого не
втрачено?» - «Пізно,- кажу йому,- такі
жінки якщо вирішують, то це
назавжди. Це ж не соска нашого віку, якій
можна на вушко почесати і вона
поведеться» (А. Дністровий, Тибет на
восьмому поверсі). // Неохайна вокзальна
повія. ПСУМС, 65
СОСУЛЬКА, -и, ж.; мол., крим. Те саме,
ЩО МІНЕТЧИЦЯ. БСРЖ, 556; ЯБМ, 2, 369
СОСУЛЬОЧКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
МІНЕТЧИЦЯ. <„> прикучерявлювали й
манікюрили юних сосульочок та педри-
лок, яких потім розсаджували в
скверах і парках <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл).
СОСЮРА, -и, ч. І. крим.; жарт.
Орально-ґенітальний контакт. БСРЖ, 557
¦ Сосюру читати [болту]. Вступати в
орально-ґенітальний контакт. БСРЖ, 557,
СЖЗ, 95; ЯБМ, 1, 369.
07
20*
СОСЮРКА
308
СПТОНЁРИТИ
2. Те саме, що СОСКА1. <...> розхваля-
тимуть дві сосюри-співачки, і всі вони
такі грайливі, розкуті, впевнені,
зароблять на перецьвіріньканих трьох
словах більше, ніж ти на трьох романах
<...> (Є. Пашковський, Щоденний
жезл).
СОСЮРКА, -и, ж. мол. Те саме, що
СОСКА 1. <...> за сценарієм спецслужби,
мали сидіти й вип 'ялювати губки
бантиком юні пєдікі і сосюрки, коли хто
там промерседеситься, розімліє оком,
накаже дати назад і водій запопадливо
відчинить двері <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл).
СОТКА, -и, ж.; військ. Телефон
урядового зв'язку «АТС-100». Генералові
хтось подзвонив по «сотці», і він
махнув рукою: дій, полковнику (В. Яворів-
ський, Вовча ферма).
СОЦЬКИЙ, -ого. ¦ Ударити по
соцькому, інтел. Випити 100 г спиртного
(звичайно горілки). <...> ще вдарили по
соцькому, закусили маринованими
опеньками з цибулею <...> (Є.
Пашковський, Щоденний жезл).
СПАЛИТИ, -лю, -лиш, док. (кого).
1. крим Підвести, видати, зрадити
співучасників. БСРЖ, 558, СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 370
2. жрм. Видати кого-небудь. Крадькома
озираєшся, чи нема часом горил-конт-
ролерів, від перекошених, колгоспних
морд яких тебе починає тіпати,
навіть коли маєш закомпостований
квиток. Заспокоюєшся, бо в такій
штовханині вони одразу б себе «спалили»
брутальністю, погрозами й лайками
(А. Дністровий, Невідомий за вікном).
3. Спіймати, викрити когось. <...> пере-
буваючи поблизу виходу,
[кишеньковому злодію] легше накивати п'ятами,
коли його «спалили» (ПІК, 2002, № 2)
ЯБМ, 2, 370
СПАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, док.; мол
Виявити себе, бути затриманим.
Спалиться Жора Павло на ходу
застережливо махає йому рукою (П. Вольвач,
Кляса).
СПАЛЬНИК, -а, ч.; жрм «Спальний»
район міста. На дитячому майданчику,
що знаходиться у дворі, до якого з
одного боку примикають п 'ятиповерхівки
«спальника», а з іншого — приміська
зона (CM, 13.07.2001).
СПЕКУЛЬ, -я, ч ; мол.; зневажл.
Бізнесмен. СУМС, 256..
СПЕРМАКОЛА, -и, ж.; інтел.; жарт
Безалкогольний напій «Живчик».
¦ Жарт, переосмислення значення слова
живчик - «чоловіча статева клітина»
СПИНА, -и, ж. ¦ Сидіти на спині,
мол.; жарт Спати. БСРЖ, 559, ПСУМС,
65 Давити спину. Те саме.
СПИРТОМЕТР, -а, ч.; мол.; жарт.-ірон
Алкоголік, п'яниця. СУМС, 257.
СПИЦЯ, -і, ж.; нарк. Голка шприца
СУМС, 257
СПІВАЛЬНИК, -а, ч; мол.; жарт.
Обличчя. СУМС, 257
СПІНСТЕР, -а, ч.; мол.; зневажл. Погана
людина.
¦ Від англ. spinster - «стара діва».
СПЮНЁРИТИ, -рю, -риш, док. (що),
жрм; жарт. Украсти щось.- Мило не
руш. <...> То моє.- Все одно спіонерив
І (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Вели-
СПІРИТИ 2
кий комбінатор «спіонерив» із
сусідського поля вагон збіжжя (УМ,
01.08.2002). БСРЖ, 559, СУМС, 257.
СПІРИТИ, -рю, -риш, док.; мол. Те саме,
що СПІОНЕРИТИ.
СПОНСОР, -а, ч.; мол. Багатий
коханець, який утримує, матеріяльно
підтримує дівчину, жінку. Я знав, як вона
жила по тому, як ми розбіглися:
шлюбні й нешлюбні чоловіки, бойфренди,
спонсори. Я жив приблизно так само..
(Є Кононенко, Відгоріли свічки).
СПОКУХА, -и, ж.; мол., жрм; жарт.;
грон. Заклик до спокою. Спокуха, друзі.
Я побуду в Галі з годинку, поснідаю,
можливо, ще раз потелефоную до
Кирила, домовлюся з ним на точний час
(Ю. Андрухович, Московіада); -
Спокуха, спокуха! - поблажливо сказав я,
заходячи до кімнати, й поплескав його
по плечу (Л. Кононович, Мертва
грамота) БСРЖ, 560, ТСРОЖ, 201; Югановы, 208
СПРАВА, -и, ж. ¦Колійова справа,
мол.; схвальн. Все добре, чудово. СУМС,
208
СПУДЁЙ, -я, ч.; мол., студ.; жарт.
Студент.- Тю. Ми ж спудеї.-А що
це?-Студенти (Р. Кухарук, Любити
хлопчика).
СПУРТ, -а, ч.; авто. Різке набирання
швидкосте.
СПУСКАТИ, -аю, -аєш, недок.; жрм
Про сім'явипорскування. [Іван О п а -
н а с о в и ч: ] <...> Я не люблю ото на
простиню спускати чи на живіт...
(Л. Подерв'янський, Герой наглого
часу).
* СТАКАН
СПУСКАЧКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Сперма.
СТАКАН, -а, ч. 1. крим. Камера-бокс
слідчого ізолятора. БСРЖ, 562, СЖЗ, 96,
ЯБМ, 2, 378
2. нарк. Одиниця виміру кількосте
марихуани, що дорівнює вмісту однієї
склянки. СУМС, 257 ¦ Посадити
(присадити) на стакан (склянку) кого;
мол, жрм. Привчити когось до
систематичного вживання алкогольних
напоїв; споїти. Уже після смерті
композитора [Ігоря Білозора] один
львівський пісняр признався мамі, відомому
педагогу і письменниці, що і його
побили свого часу в кав'ярні за українську
пісню. Яким же було його здивування,
коли мати вибухнула: «Ти співав у
гадючнику, що хотів цим сказати?
Хочеш співати - співай удома. Або коли
тверезий І не кажи, що якийсь гад
москаль „посадив на стакан"» (День,
09.06.2001); <...> за прийнятну ціну
вони «здали» її хатнім шахраям, які, у
свою чергу, міцніше присадили ту на
склянку-і виселили «на село» (ПІК,
2001, № 18). Присісти (сісти) на
стакан (склянку), мол., жрм. Почати
вживати спиртне у великій кількості.
Присів на стакан. Жінка втекла до
мами. А він пропив майже все, що мав
Заробітки малі, а бухло подорожчало
(М. Мишкало, Майже європеєць);
Прозаїк знову «присів на стакан» (О. Ду-
манська, Ексклюзив), Сидіти на
стакані, мол., жрм. 1) Пити спиртне у
великій кількості. 2) Бути хронічним
алкоголіком.
СТАКАНЕРІЯ 2
СТАКАНЁР1Я, -ii, ж.; мол.; жарт.
Кафе, де продають спиртне на розлив.
СУМС, 257
СТАНОК, -нка, ч; крим., мол; жарт
Жіночі стегна. БСРЖ, 562; СУМС, 257.
// мол. Жіноче тіло. Не
страшна?-жартує Риня. Нєа, відповідає
Король, станок нормальний,
...табло-в порядку... (А. Дністровий, Па-
цики).
СТАРИЙ, -ого; мол. 1. Чоловік, хлопець
(звичайно при звертанні). Щось маєш,
старий?-Як у голого в кишені.
(О. Яровий, Квартали ностальгій).
2. старі, -их, мн Батьки. СУМС, 257.
СТАРПЁР, -а, ч.; мол., жрм\ ірон.-зне-
важл., вульґ. Чоловік похилого віку,
дід. Чи можна назвати сорокарічну
людину «старпером» і вимагати, щоб
вона пропустила вперед
двадцятирічного недоумка, бо він прагне влади?
(ПіК, 2002, № 11). СУМС, 257
¦ Конденсація словосполучення старіш
пердуя.
СТАСИК, -а, ч; мол.; жарт
1. Тарган. БСРЖ, 563, СУМС, 257
2. Воша. СУМС, 257.
СТВОЛ, ствола, ч. 1. крим., мол.
Вогнепальна зброя. Незареєстровані стволи
будь-кому знадобляться (А. Кокотюха,
Останній раз); Тоді знайшли усе, крім
«ствола», який, окрім всього,
зберігався незаконно (УМ, 07.06.2000). БСРЖ,
564, ПСУМС, 66; ТСРОЖ, 202; ЯБМ, 2, 380.
2. мол. Сто грошових одиниць. СУМС,
257 ¦ Дев'яТИМІЛІМетрОВИЙ СТВОЛ,
мол. Людина з повільною реакцією;
дурень. СУМС, 185.
0 СТИЛЬНЯК
СТВОЛИНА, -и, ж.; жрм. Те саме, що
СТВОЛІ.
СТЕЙТСОВИЙ, -а, -є; мол., заст. (поч
1970-х pp.). Американський;
американської ЯКОСТИ. БСРЖ, 565.
¦ Від англ. States (United States of
America)-США.
СТЕЛЬКА, -и, ж. ¦ П'яний у стельку.
Про крайній ступінь сп'яніння. СУМС,
257
СТЕПАН, -а, ч.; студ.; жарт.
Стипендія. Коли вони з Лесею вчилися, такого
не було, «Степана» (стипендію)
отримували регулярно (Ю. Голобородько,
Музика для себе).
СТЕРИЛЬНИЙ, -а, -е; шк., студ,
жарт -ірон. Який нічого не знає або не
підготувався до екзамену, заліку.
Прийшов стерильний, по нулях. БСРЖ, 565
СТЕЦОВО, невідм.; мол.; схвальн.
Добре, чудово. СТЕЦОВО - добре,
чудово. (Сленг-лікбезі).
СТЄКЛЯШКА, -и, ж.; мол Те саме,
що СКЛЯНКА. Попри пишну назву,
«гриль-бар» - звичайнісінька пивнуха-
забігайлівка, «склянка», як ніхто тут
не каже, і «стекляшка», як кажуть усі
(П. Вольвач, Кляса).
СТЙБРИТИ, -рю, -риш, док; крим,
жрм. Украсти. <...> Степан, голодне
барило, надкушував добрий десяток
пиріжків і облизував повидло,
радесенький, що ніхто не стибрить <.. >
(Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2,381
СТИДУХА, -и, ж.; мол. Сором. СУМС
257.
СТИЛЬНЯК, -а, ч.; мол. Модно, гарно
вдягнений чоловік.
СТИЛЯГА —
311
—- СТОПЙР
СТИЛЯГА, *и, ж. L жрм; жарт.-грон,
заст. A950*i pp.). Молода людина, яка
наслідує західну моДу. Тоді, у п 'ятде-
сятих роках, серед молоді з'явилися
дженджики, прозвані «стилягами», які
вважали себе взірцем вишуканості й
елегантності, зачіску собі робили у
вигляді так званого «кока», носили вузькі
штани й картаті піджаки (В.
Шовкун, Система проти «я»); Але він
прощав їм, фантазерам і мрійникам,
стилягам, любителям рок-н-ролу,
талановиті утопічні ідеї яких гинули у
боротьбі наукових сил разом з їхніми
носіями (В. Тарнавський, Порожній
п'єдестал).
2. мол. Те саме, що СТИЛЬНЯК.
Напідпитку два стиляги / Крутять фіфочку
руду <...> (Ю. Позаяк, Шедеври).
¦ Стйляга*динамістка, крим. Жінка,
яка відвідує ресторани з незнайомими
чоловіками, їсть і п'є за їхній рахунок,
а потім непомітно зникає, сжз, 96.
СТЙРЕНИЙ, -а, -є; жрм. Дієпр. пас.
мин. ч. до СТИРИТИ. О, уже стирена
ручка. Чабаненко 1992, 4, 105.
СТИРИТИ, -рю, -риш, док. (що); Крим.,
жрм. Украсти; взяти без дозволу. Ви
перший поляк, котрий у нас нічого не
«стирив» (УМ, 20.07.2001).
¦ 3 офен. стырить - «украсти», сумс,
257, Чабаненко 1992, 4, 105; Югановы, 213;
ЯБМ, 2, 394.
СТІБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (з
кого, з 4ozo); мол. Іронізувати,
насміхатися з чогось, когось. Бо Пиркало пи-
шві як дихає, як говорить, як стібеть*
СЯ (Kr, 2001, № 13). БСРЖ, 564; СУМС, 260,
СЖЗ, 96
СТІПИ, -ів; мол. Фірмове взуття марки
«Steel».
СТІЛЬНИК, -а, ч.; жрм. Стільниковий
телефон. <...> в тому ж міні-батажни-
чку, захаращеному аудіокасетами та
всякою всячиною, подавав сигнали Не-
сторів «стічьник» (В. Шкляр, Кров
кажана).
СТОГРАМ, невідм.у ч.; жрм; жарт. Сто
грам спиртного. ¦ Без стограм не
розбереш, жрм; жарт. Дуже важко
розібратися у чомусь, зрозуміти щось. <...>
ну звичайно що кавказьких / їм співа
народний хір / пісеньок троха народних
/<...> чи то наських чи ненйських / чи
польтавських чи черкаських / без
стограм не розбереш <...> (В. Цибулько,
Майн кайф).
СТОПАНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.
Зупинити проїжджу автомашину* <...>
Ну його на фіг, темрявою гнати: сто-
пануть, і не зрозумієш, хто і як (С. Бо*
ртніков, Карателі).
СТОПАР, -я, ч. і. мол.; жрм. Склянка
для розпивання алкогольних напоїв.-
Інаф, ІнафІ Досить тобто. Це по-анг-
лійски,- пояснює Борік свій жест,
начеб він хотів закрити стопар долонею
(II Вольвач, Кляса). БСРЖ, 568; СУМС,
258.
2. авто. Задня фара на машині. Якась
наволоч уночі стопорі побила.
(ПСУМС) БСРЖ, 568, СУМС, 258.
СТОПЙР, *а, ч.; мол.; зневажл. Дурень,
тугодум з претензією на високий соція-
льний статус, сумс» 258.»
СТОПОРНУТИ
312
СТРІЛКА
СТОПОРНУТИ, -ну, -непі, док. (кого).
1. крим, жрм Зупинити когось.
СТОПОРНУТИ - зупинити (Сленг-лікбез4).
ЯБМ, 1, 387
2. крим. Пограбувати когось. БСРЖ, 568,
СЖЗ, 96
3. Крим. Убити. БСРЖ, 568, ЯБМ, 3, 387
СТОППІ, невідм., с; байк. Стійка на
передньому колесі (під час інтенсивного
гальмування).
СТОПУДОВО, присл.; мол.
Стопроцентно, обов'язково. Повернувшись на
батьківщину, Артур стопудово
дізнається, що воно усе фальшивка <...> (CM,
23.02.2001). // Напевно; точно. <...>
Так. Тут ти не прав. Тут прав
Тут-не правий стопудово (П. Воль-
вач, Кляса); Я йому стопудово лапи
перебив (Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
БСРЖ, 568, СУМС, 258
СТОЯКИ, -їв, мн.; арм.; жарт.-ірон
Брудні шкарпетки. Балабш.
СТРАТЕГІЯ, -її, ж.\ комп. Комп'ютерна
гра, в якій треба керувати арміями,
країнами, поселеннями тощо. «СТРШЯЛ-
КИ», «БРОДИЛОВКИ» і
«СТРАТЕГІЇ» - види комп 'ютерних іграшок (ВЗ,
10.07.2001). БСРЖ, 569
СТРЕЛЬНУТИ, -ну, -неш, док. (що);
жрм Те саме, що СТРІЛЬНУТИ. <...>
напомаджена піпетка з
реформованою груддю І що тільки-но стрельнула
в мене цигарку (В. Цибулько,
Піраміда); Що толку самотою сидіти цілими
днями на агітмайданчику <.. > і
ждати, в кого стрельнути руб чи хто
пригостить на халяву (П. Вольвач, Кляса).
СТРЁЛЬНУТИЙ, -а, -є; жрм Дієпр. пас
мин. ч. до СТРЕЛЬНУТИ. <. > Оба-
мбуленко дістав пачку «Мальборо» з
єдиною - стрельнутою - сигаретою
(А. Морговський, Тінь птеродактиля).
СТРІЛА, -и, ж; мол. 1. Те саме, що
СТРІЛКА 1. ¦ Двинути стрілу. Не
прийти на побачення. СУМС, 258
Забити (набити) стрілу. Призначити
побачення, зустріч. Саме за столик Аркаша
й призначив їм зустріч, «набив стрілу»
(П. Вольвач, Кляса). СУМС, 258
Перебити стрілу. Перенести побачення,
зустріч. СУМС, 258.
2. нарк. Голка шприца. СУМС, 258
3. Усне з'ясування стосунків. СУМС, 258
СТРІЛЕЦЬ, -льця; ч. крим. 1. Сторож
СЖЗ, 97, ЯБМ, 2, 389
2. Висококваліфікований жебрак. БСРЖ,
569, СЖЗ, 97, ЯБМ, 2, 389
3. жрм Той, хто випрошує цигарки. Як
мене воює ці стрільці дістали! ЯБМ, 2,
389. // крим., нарк. Той, хто випрошує
недопалки, в т. ч. із гашишем. БСРЖ,
569, СЖЗ, 97.
СТРІЛКА, -и, ж 1. крим., мол. Зустріч,
побачення. Я сидів у ресторані готелю
«Росія», де призначив Ібрагімові
«стрілку» <...> (В Шкляр, Елементал). БСРЖ,
569 ¦ Забивати / забити, (набивати /
набити) стрілку (стрілки) j ким
Планувати зустріч або домовлятися про
що-небудь. Йонеску, пам 'ятаю, на той
час був ще живим, і Віктюк «забив з
ним стрелку» у якомусь із паризьких
кафе (ПіК, 2003, № 14). БСРЖ, 569,
ФССГД, 227
2. мол., крим., нарк Традиційне місце
зустрічі злодіїв, повій, наркоманів.
СТРІЛЬНУТИ 2
Один із «сержантів» <...> під час
конфліктної «стрілки» вистрілив
Ушитому в ногу (ВЗ, 28.03.2002); Уявіть, яких
нервів коштувала кожна «стрілка», а
їх за останні чотири роки [діяльності
драгдилера] було не менше тисячі!
(ПіК, 2001, № 12). ¦ Перевести
стрілку (стрілки). 1) крим., мол. Відвести
від себе підозру, звалити вину на
когось. Господар хати, з огляду на свій
стан, намагався «перевести стрілки»,
звинувачуючи у всьому міліцію.. (CM,
06.07.2001). БСРЖ, 569 2) мол Скинути
на когось свою роботу. СУМС, 258 .
СТРІЛЬНУТИ, -ну, -непі, док. (що);
жрм Попросити, випросити у когось
щось (у т. ч. на певний час).
Стрільнути олівця. БСРЖ, 569.
СТРІЛЯЛКА, -и, ж.; комп. Комп'ютерна
гра-бойовик. Feihuep - запеклий фанат
«стриіялок», «бродиловок» і
«стратегій» (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 569
СТРІЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. (що);
жрм 1. Просити, випрошувати,
позичати різні дрібниці у когось.- Хлопці,
пошастайте, може, знайдете
сигарету? - Сказано ж - нема, самі
стріляємо,-відповів Сашко, вдивляючись у
протилежний бік (М. Омельчецко,
Свято біди). БСРЖ, 570, ПСУМС, 66
2. крим. Жебракувати. БСРЖ, 570, СЖЗ, 97,
ЯБМ, 2,389. ¦ Стріляти на якорі.
Жебракувати, прикидаючись калікою СЖЗ, 97
СТРІЛИТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок. (з
ким); мол.; жарт. Зустрічатися з кимсь
У певний час. БСРЖ, 570, ПСУМС, 66
СТРІТ, -у, ч.; мол 1. Вулиця.
2. крим. Велика вулиця міста, села,
селища. БСРЖ, 571, СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 390
І СТРУНА
¦ Від англ. street.
СТРІХА, -и, ж.; мол.; жарт. 1.
Волосся. ПСУМС, 66
2. Те саме, що ДАХ1, 2. Буде
арештовано кілька мерів у Криму, які є дахом,
стріхою для злочинних угруповань (УР,
30.01.1999); Приміська зона цупко
обпліталася злочинними мафіозними
кублами з надійною правоохоронною
«стріхою» (МУ, 12.11.1991). ¦ Стріха
поїхала. Те саме, що дах поїхав.
СТРОПИЛА, стропил, мн.; мол.; жарт.
1. НОГИ. СУМС, 259
2. Підбори. Купи собі чоботи на високих
стропилах і будеш діставати до
компостера СУМС, 259
СТРУГАНИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що
СТРУГ ЛІ. На землю падає її
струганина, і мене мало не вивертає <...>
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ).
СТРУГАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.
Блювати. / я, хитаючись, повернувся до
столика - Стругав? Я кивнув (В. Ка-
нюс, Сентиментальний блюз). СУМС,
259
¦ Від укр. літер, стругати за звуковою
подібністю до ригати.
СТРУГЛІ, -ів, мн.; мол. Блювотні маси.
СУМС, 259
СТРУГНУТИ, -ну, -непі, док.; мол.
Виблювати. Як смішно всі внизу / Голівки
задирають-/ 3 балкона я стругнув
(Ю. Позаяк, Шедеври).
СТРУЙОВИЙ, -а, -є; мол. Сучасний,
популярний; модний.
СТРУНА, -и, ж.; парк. Те саме, що
СПИЦЯ. БСРЖ, 572; СУМС, 259, СЖЗ, 97
СТРУЧКИ
314
СТУКАЧКА
СТРУЧКИ, -ів, мол. Чорні панківські
чоботи з високими халявами. Хочу
придбати стручки, а вони ніде не
продаються. СУМС, 259
СТРЬОМАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.;
мол. Боятися. <...>Чапай ловить
машину, водії стрьомаються його синіх
спортивних штанів, ніхто не зупиняється
<...> (С. Жадан, Депеш мод); <...> з
якого [експреса] маю намір виповзти
через годину, якщо, звісно не помру ось
тут, в сортирі, не захлинуся
блювотою, якщо мене не затягне в цю
жахливу металеву воронку унітаза <...>, у
цю лискучу нікелеву діру, з якої чути
голоси пекла і якої я тепер стрьомаю-
ся настільки, що навіть і виблювати
туди не можу, ось завис на
рукомийнику <...> (С. Жадан, Біґ Мак).
СТРЬОМНИЙ, -а, -є; мол. 1.
Небезпечний; такий, що викликає страх.
«Кусок» стрьомний, як висловлювався
Студент, і під час його чергування
треба бути пильним (П. Вольвач, Кля-
са); Совок совком, а країна, як на
тоталітарні часи, була доволі стрьомна
<...> (Kr, 2001, № 6);
«Протона» - стрьомне місце. Дворазовий
контроль, металошукачі, незворушне
«відкрийте сумочку», чорнильне тавро-пе-
репустка на зап'ястя <...> (УС, 2001,
ч. 14). Стрьомна ситуація. Югановы, 212.
2. Небажаний, неприємний. Стрьомне
прохання. БСРЖ, 571, ПСУМС, 67.
СТРЬОМНО, присл.; мол. Небезпечно.
<..спродавати їх [картки] ще комусь
було стрьомно, ми ще деякий час їх
роздаровували <...> (С. Жадан, Біґ
Мак).
СТУДІОЗУС, -а, ч.\ мол.; жарт.
Студент. Де принишклі авдиторіі, де
сповнені гамірними студіозусами
склепінчасті коридори? (О. Яровий, Чекання
несподіванки). БСРЖ, 572.
СТУКАНУТИ, -ану, -анёш, док. (на
кого); жрм. Те саме, що СТУКНУТИ.
- У місті на тебе розгорнули
справжнє полювання Під час похорону матері
хтось стуконув ментам, що ви
обов'язково прибудете... (С. Бортніков,
Чистильник).
СТУКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. на кого;
крим., жрм. Доносити на когось. -...Нє,
хтось стукає, сука, сто процентів. Як
тоді, помниш, Саня? - Батурін ледь
повернув довгу оісилаву шию в бік
Цигана <...> (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 573,
ПСУМС, 67, СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 394.
2. муз Барабанити; бити в барабан
ПСУМС, 67.
СТУКАЧ, -а, ч. 1. крим.у жрм; зневажл
Донощик, інформатор - Ні, ні!
Комуністом я ніколи не був Ні, вибачте,
стукачем. Я все життя був
українським націоналістом (Є. Дудар, Хунта
діє); Один мій колега теж: пішов у
КДБ, закінчивши філологію. Він був
стукачем у нашому студентському
середовищі (Час, 1999, № 12). БСРЖ, 572,
СЖЗ, 97, СУМС, 259, ТСРОЖ, 208, ЯБМ, 2, 393.
2. муз. Барабанщик. СУМС, 259.
СТУКАЧЁВСЬКИЙ, -ого; мол.; ірон.-
зневажл. Те саме, що СТУКАЧІ. СУМС,
260
СТУКАЧКА, -и, ж.; мол., жрм Ж. до
СТУКАЧІ.-її оперативне псевдо
було-Комсомолка... більшої активістки
СТУКНУТИ
315
СУМІШ
й стукачки в фізкультурному не було,
як вона! (Л. Кононович, Феміністка).
СТУКНУТИ, -ну, -неш, док. (на кого);
крим., жрм; несхвальн. Донести на
когось. БСРЖ, 573; ЯБМ, 2, 393.
СТЬОБ, -у, ч.; мол. 1. Знущально-аґре-
сивне, до певної міри парадоксальне,
мислення, ставлення до навколишнього
світу; відповідна поведінка. Погрома-
дження надуманих завчено «задорних»
фраз перетворювало ідейно правдиві
слова на фальш, «стьоб» і мало не ви-
кликало бажання думати навпаки (УС,
2001, Ч. 27). БСРЖ, 566; Югановы, 210.
2. Іронічний, насмішливий стиль у
літературі, живописі, кіні. <...>
постмодернізм-як веселий карнавал та
талановитий стьоб (Кг, 2001, № 20); Віддає
належне творчості В. Кожелянка і
газета націоналістів «Шлях перемоги»,
класифікуючи його стиль як стьоб, що
оздоровлює анемічну шкіру нашої
літератури (Там само, № 21)і Авторський
стьоб над читачем (Там само, № 22).
БСРЖ 566; СУМС, 260; ТСРОЖ, 203.
¦ Ймовірно, від літер, стьобати -
«бити кого-небудь або вдаряти чимсь
гнучким»; «хльостати, шмагати».
СТЬОБНИК, -а, ч,; мол. Людина, яка
іронізує з когось, чогось.
СТЬОБОВИЙ, -а, *е; мол. Іронічний,
знущальний. Державні медії
відрізняються від приватних більшою помітніс*
тю (офіційної) ідеології, що відповідає
їхній загалом старшій, ніж: у розкутих
і «стьобових» видань, аудиторії
(Критика, 2001, ч. 5). Стьобова назва.
Стьобовий вірш. Стьобові розмови.
БСРЖ, 566, ТСРОЖ, 205.
СУБОТНИК, -а, ч.; маф. Один день на
місяць, коли повія працює
безкоштовно, віддаючи весь прибуток
міліціонерам або сутенеру. На «суботники»
(безплатні замовлення) їздили
рідко-раз на місяць або навіть рідше
(ВЗ, 20.04.2001). ябм, 2, 395.
СУБЧИК, -а, ч. 1. крим. Сутенер, сжз,
97; ЯБМ, 2, 395
2. мол.; жарт. Чоловік, хлопець. Вже
біля самих дверей обернувся: - Може,
почекати субчика? (Л. Федорук,
Хомут)/СУМС, 260
СУ ЕЛЕМ, деабрев.\ студ. Сучасна
українська літературна мова.
СУКА, -и, ж.; крим.; презирл. 1. Сищик;
Міліціонер. БСРЖ, 574
2. мол. Зрадник, донощик; інформатор.
<...> злодії старої школи ставилися до
нього [Януковича] як до суки, чиє
спальне місце знаходиться біля параші
(Грані, 29.11.2004). БСРЖ, 574, СУМС, 260.
СУЛЕМЕ, деабрев; студ. Те саме, що
СУЕЛЕМ.
СУМІШ, -і, ж. ¦ Гримуча суміш.
1) крим. Спирт, настояний на блекоті.
ЯБМ, і, 245 2) жрм; жарт.-ірон.
Спиртний напій. <...> він спритно наповнив
полустаканчики якоюсь гримучою су-
мігишю, проголосив перший тост <,..>
(А. Дімаров, Прожити й розповісти).
3) жрм. Поєднання різних алкогольних
напоїв, після випивання яких настає
швидке сп'яніння. 4) чого; жрм; ірон.
Поєднання різних елементів, явищ.
<...> крім звичного гітарного ревіння, в
їхній творчості присутні й елементи
реггі, дабу, франку і навіть соул. Така
от гримуча суміш подана глядачам із
СУНДУК
316
СХІМІЧИТИ
невеликим домішком злого сарказму й
елементами агресії (Поступ, 29.08.1999);
Нова програма Соцпартії: гримуча
суміш із сталінізму, російського
націонал-соціалізму та ортодоксального
марксизму (УС, 2000, ч. 10); <...> країна,
що донині спорадично претендує на
всесвітньо-історичну роль гримучої
суміші «третього Риму» і «третього
Інтернаціоналу» (Kr, 2001, № 16). * У
порівн. <...> та ще гірше було із
народом творчим, гримучою сумішшю
похоті й вічних нещасть <...> (Є. Пашко-
вський, Щоденний жезл).
СУНДУК, -а, ч. 1. арм., мол.; ірон.
Прапорщик.
2. арм., морськ.; ірон. Мічман.
СУНИЧКА, -и, ж.; жрм. Те саме, що
ПОЛУНИЧКА. Жінка «суничку»
продавала (ВЗ, 25.09.2001).
¦ Пор. у бурс.-сем. арґо: суниці -
«скакання в гречку до жінок».
СУРЛО, -а, -а, с. 1. крим. Обличчя.
БСРЖ, 575; СЖЗ, 97, ЯБМ, 2, 397.
¦ Від рум. SbHd - «свиня, рило». Горбач
1966, 22.
2. мол. Рот.- Закрий своє криве сурло!
Фірма належить мені, і дім оцей мій, і
машина, і чоловік також мій...
(В. Шкляр, Кров кажана); [ Г а м л є т: ]
Піти би випити у барі шампаньйоли, /
Бо в сурлі мов коти понасцикали /1
несвідомо хочеться лизати / Шершавим
язиком гарячі зуби (Л. Подерв'янський,
Герой нашого часу).
СУСЛАПАН, -а, ч.; мол. Хлопець. Ємслья-
нова, Малютіна, 56
СУХАР, -я, ч.; мол., жрм. Сухе
вино.- Склянка «сухаря»-і ні краплини
більше! (А. Морговський, Фіфті-фіфті,
або у кропиві зґвалтований). БСРЖ, 575,
СУМС, 260
СУХАРИК, -а, ч.; мол. Пестл. до
СУХАР. Після другої склянки «сухарика»
Буча зарум 'янився і мрійно сказав, що
Інна завжди коньяк має, тільки до неї
не зручно йти (О. Скоробагатько, Ти-
ха-тиха Зизань).
СУХИЙ, -ого, ч.; спорт, (футб) Гол у
ворота противника без гола у
відповідь. Вже до перерви шахтарі
накидали нам шість сухих, а після перерви до-
вісили ще два. 8:0! (С. Жадан, Біґ Мак)
СУХОВІЙ, -ю, ч ; крим. Те саме, що
СУХАР. БСРЖ, 576, СЖЗ, 98, ЯБМ, 2, 399
СУЧКА, -и, ж.; військ. Автомат
Калашникова. Автомат Калашникова склада-
ний укорочений. АКСУ, в народі «сучка»
(В. Солодько, Четверта революція).
СУЧКИ, -ів, мн.; муз. Дерев'яні духові
інструменти. СУМС, 260
СУШНЯК, -у, ч. 1. мол., жрм. Сильна
спрага після вживання наркотику чи
алкоголю. Серед ночі прокинувся від
сушняку і бажання помочитися (В. Ко-
желянко, Чайна ейфорія); Єдине, що
може підняти [після пиятики] обох
[жінку й чоловіка]-це сушняк (ПІК,
2001, № 43). БСРЖ, 576, СУМС, 260
2. МОЛ Сухе ВИНО. БСРЖ, 576, СЖЗ, 98.
СХІМІЧИТИ, -чу, -чиш, док. 1. що; нарк.
Приготувати наркотики у підпільній
лабораторії. * Образно. Якщо в
господарстві м 'яса / лишилось бодай із
мікрон; /Завшеможна схімічити /досить
пристойну котлетку (О. Забужко,
Диригент останньої свічки).
СХОДКА 2
2. крим. Здійснити шахрайський вчинок.
Одна така «тьотя Дуся» «схімічила»:
про одну і ту ж квартиру дістала дві
різні довідки (УМ, 20.06.2001).
СХОДКА, -и, ж.; крим. Зібрання злодіїв.
<...> з'являтись інкогніто на
бандитські сходки <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл); Після прослуховуван-
ня цих записів складається враження,
ніби став свідком «сходки» на
«малині» (УМ, 21.04.2001). БСРЖ, 577, СЖЗ, 98;
ЯБМ, 2, 401
СХОДНЯК, -а, ч. Те саме, що СХОДКА.
// мол Зібрання веселої компанії.
сюзі, невідм., ч.; байк. Мотоцикл
марки «Suzuki».
СЮР, -у, ч. інтел. Сюрреалізм. БСРЖ,
579, ТСРОЖ, 213.
СЮРИК, -а, ч.; мол. Твір мистецтва,
літератури, музики та ін. у стилі сюрре-
ТАБЛО, -а, с; мол.; жарт.-ірон., зне-
важл. Обличчя. Бідон ще раз
затягується, затримує дим у легенях, його
табло стає схоже на розпечену
електричну плиту <...> (А. Дністровий,
Місто уповільненої дії); / коли хтось інший
заробляє на його чесному «таблі», Ба-
широв не ображається. Таке воно
андетраундне оюлттпя (ПІК, 2001,
№ 13). БСРЖ, 579, СУМС, 260. ¦ Відрихту-
вати табло, мол.; жарт.-ірон. Побити
7 ТАЛМУД
алізму. То були сюрики, зроблені на
п'яну голову. Я завжди малюю, коли
п'яним повертаюсь у свою клітку
(В. Канюс, Сентиментальний блюз).
БСРЖ, 579
СЯБР, -а, ч.; крим. Білорус. ЯБМ, 2,406.
СЯБРО. -а. ч.; жрм; зневажл. Спільник;
злочинець, який проходить з кимсь по
одній справі. Засудили твого сябра, то
й тебе скоро засудять. Чабаненко, 4,129
¦ Ймовірно, від крим. жарґ. сябер у
тому ж значенні. БСРЖ, 579.
СЯБРУШКА, -и, ч. і ж.; крим. Те саме,
що СЯБР.- Сябрушка,-Дим угадував
за вимовою білоруса.- Тебе нам сам
Бог послав, а нас-тобі (В. Гужва,
Плато над прірвою).
СЯЙВО, -а, с. ¦Північне сяйво, крим.;
жарт. Суміш спирту з шампанським.
БСРЖ, 539; СЖЗ, 80, ЯБМ, 2, 329.
обличчя. СУМС, 260 Загасити табло,
мол. Те саме. СУМС, 260
ТАЗИК, -а, ч.; комп. Комп'ютер. Дзюби-
шина-Мсльник, 15
ТАЛМУД, -а, ч. 1. крим. Документ. СЖЗ,
98, ЯБМ, 2, 408.
2. мол.; жарт. Інструкція для
користування побутовою технікою,
апаратурою тощо. СУМС, 260.
3. військ. Військовий статут. Балабш.
т
ТАМПАКС 2
ТАМПАКС, -а, ч ; мол.; жарт. Чай в
одноразових пакетиках. СУМС, 260 ФЯк
тамлакс (прокладка) під час
менструації.
¦ Див. ПРОКЛАДКА.
ТАНГО, невідм.у с. ¦Піти у танго,
жрм, жарт. Про життя, сповнене
веселощів, розваг. Обурений загал,
дізнавшись, що Ч. навіть дома не було,
одноголосно вирішив, що Насті урвалась
пружина та що дівка «пішла у танго»
з тим халамидником, який тут
щодня «вишивав» 'із квіточками (CM,
02 02.2001).
¦ Від польськ. pojsc w tango.
¦ Танго навприсядки, мол. Танці
п'яної пари, сумс, 261.
ТАНЕЦЬ-БІЛЯК, танцю-біляка, мол;
жарт. Те саме, що БІЛКА 1. СУМС, 261
ТАНКЕР, -а, ч.; мол. Довга тепла куртка
3 капюшоном. Хоч у кіно такого
знімай: шкірянка - «танкер», під нею —
традиційний спортивний костюм, на
ногах тупоносі черевики (А. Кокотюха,
Нейтральна територія). БСРЖ, 581; СУМС,
261.
ТАПКИ, тапок, мол. 1. безос -пред.,
кому. Те саме, що ТАПОЧКИ. <...> коли
залізні тигри роздеруть тінь від
Півмісяця - отоді вам усім великі биіі танки
(Л. Дереш, Культ).
2. жарт. Фірмові кросівки. СУМС, 260
ТАПОЧКИ, невідм., у знач, безос.-пред.,
кому; мол. Кінець, крах. <...> він
буцімто досконало вивчив пророцтва
українського Нострадамуса Мусія Верниго-
ри, і «там чорним по білому
написано-нам усім тапочки Ь> (Л. Дереш,
Культ). СУМС, 261
8 ТАЧЙЛА
ТАРАСИК, -а, ч.\ мол. Купюра вартістю
100 гривень. Дай мені тарасика
¦ Від імені Т. Г. Шевченка на
відповідній грошовій купюрі.
ТАРГАН, -а, ч.; мн. таргани; комп.
Мікросхеми.
TAPfflKA, -и, ж.; мол.; жарт. Рулетка.
СУМС, 261.
ТАСКА, -и, ж.; мн таски, тасок; мол.
Сміх; веселощі. СУМС, 261 ¦
Пробивати на таску (ха-ха), кого; мол. Комусь
смішно, весело. Мене знову пробиває
на ха-ха (А. Дністровий, Пацики).
СУМС, 261
ТАСУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.;
крим. Ходити назад-уперед (по камері,
бараку). <...> шастати загнано, довго,
годинами, місяцями, туди й сюди,
вузьким проходом, один взад, один уперед,
no-блатному кажучи, тасуватись <...>
(Є. Пашковський, Щоденний жезл).
БСРЖ, 582, ЯБМ, 2, 410
ТАТО, -а, с. 1. крим. Ватажок злочинної
групи. СЖЗ, 98
2. крим Начальник загону в колонії.
СЖЗ, 98
3. крим. Панк зі стажем. СЖЗ, 98
4. мол.; схвальн. Шанована людина
старшого віку. Один тато спонсорував
фуршет у цю суботу. СУМС, 261
ТАТУ, невідм., с; мол. Татуювання
Прикольне тату. Кольорові тату
БСРЖ, 582; СУМС, 261.
¦ Від англ. tattoo.
ТАТУШКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ТАТУ. БСРЖ, 582, СУМС, 261.
ТАЧЙЛА, -и, ж; мол. Легкова
автомашина; таксі. [ Ш у р а: ] <...> І як полу-
ТАЧКА З
чите товар, сходу рвіть бігом кігті-і
зразу в тачилу -1 на ход! (Б. Жолдак,
ГоЛОДНа кров). БСРЖ, 582, СУМС, 261,
ТАЧКА, -и, ж.; жрм. 1. Таксі.-Ходімо,
бо я тут здохну! - сказав я.*- Бери
тачку, я заплачу, поки ще є трохи грошей
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ,
582, СЖЗ, 98, ЯБМ, 2, 411.
2. жрм. Легковий автомобіль.- Ходімо
покатаємось на тачці-Кент недавно
придбав старенькі «Жигулі» (Є. Коно-
ненко, Великомученице кумо). ¦
Освіжити тачку, авто. Продати старий
автомобіль і купити новіший, кращий.
<...> а якщо Бос виграє вибори
-розщедриться на радощах, може, й тачку
освіжу (В, Лворівський, Вовча ферма).
БСРЖ, 582, СЖЗ, 98; СУМС, 261, ТСРОЖ, 214;
ЯБМ, 2f 411.
3. комп. Персональний комп'ютер. <,..>
найпоширеніші ефекти від
зараження-це або несподіваний ступор вашої
«тачки», яка вперто заявляє про
нестачу пам'яті. (ПІК, 2003, № 18).
ТАШКЕНТ, -a, v.; в знач. безос.~пред.;
жрм. Дуже тепло; спекотно, В тебе^
тут справжній ташкент, усміхається
він, дивлячись на мене, одягнутого в
легку футболку й літні шорти (А.
Дністровий, Пацики).
ТАЩЙТИ, безос, кого; нарк. Відчувати
стан наркотичної ейфорії. Потім
настав вечір, а мене таки добряче
тащило (М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
БСРЖ, 430.
ТАЩЙТИСЯ, тщуся, тащишся, недок.
!• нарк. Відчувати стан наркотичної
ейфорії. БСРЖ, 583.
1 — ТЕЛИЦЯ
2. від кого, від чого; мол.; схвальн.
Отримувати задоволення від чогось,
насолоджуватися чимсь. Насамперед ти
маєш бути психологом, знати, що
партнеру подобається, від чого він,
висловлюючись молодіжним сленгом,
«тащиться» СДУ, 02.09.1999). БСРЖ, 583;
ПСУМС, 68.
ТВЕРЕЗЯК, -а, ч.; мол. 1. Медичний
витверезник.
2. Тверезий стан. СУМС, 261
ТВІКС, -а, ч.; 1. шк. Незадовільна
оцінка, двійка. Твікс-двійка (КСМС).
БСРЖ, 583
2. мол., жарт. Сексуальні партнери.
¦ Реклама шоколадного батончика
«Twix» - «солодка парочка».
ТЕАТР, -у, ч. ¦ Йоперний театр, вигук;
мол.; евфем. Вираження досади,
незадоволення. ПСУМС, 30
ТЕЙБЛ, -а, ч.; мол. 1. Стіл* <...> ще
доля не була такою злою /так гамселити
тейблом об чоло герою <...> (В.
Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 606.
¦ Від англ. table.
2. Людина з обмеженими розумовими
здібностями.
ТЕЛЕВІЗОР, -а, ч.: мол. Скляний
пивбар. Він іде до найближчого
«телевізора», терпляче його чекаємо неподалік
(А. Дністровий, Пацики).
ТЕЛИЦЯ, -і, ж.; мол. Дівчина, молода
жінка. Вона звикла, що у чоловіка отих
«телиць-одноднівок» - цілі плеяди <...>
(CM, 17.08.2001). ¦ Телицю зняти,
крим., мол. Див. ЗНЯТИ.-*- Телицю в
«Горняку» зняли сьогодні. Молода, все
клас, вище даху, й просто сама лізла
ТЕЛИЧКА
320
ТІП-TOn
(Ю. Покальчук, Те, що на споді). СЖЗ,
99.
ТЕЛИЧКА, -и, ж.; мол. Пестл. до
ТЕЛИЦЯ.- Кажеш, теличка була молода?
Може, то якась аспірантка чи маши-
ністка з кафедри? (Є. Кононенко, Ка-
ролша).
ТЕЛЯТИНА, -и, ж.\ мол.\ жарт-ірон.
Молода дівчина. БСРЖ, 585. // зневажл.
Тілиста дівчина із слабкими
розумовими здібностями. СУМС, 261.
¦ Пор. М'ЯСО, СВІЖИНА.
ТЕМА, -и, ж.; міч. Справа; ділова
розмова. Франчук один із перших
переорієнтувався на нову «тему» - продукти
харчування <...> (С. Бортніков,
Карателі). БСРЖ, 585 ¦ Бути в темі, мол.
Знати про щось, бути в курсі справи. Бути
не в темі, мол Не знати про щось,
бути не в курсі справи. В тему, мол.;
схвальн. Доречно. Не в тему, мол; не-
схвальн. Недоречно. БСРЖ, 585.
ТЕПЛИЙ, -а, -є. ¦Теплий
(тепленький) хворий, мед. Грошовитий
пацієнт. Юкало, 11
ТЕРМОЯДЕРНИЙ, -а, -є; мол. Дуже
сильний. Будьте обережні, ця трава
термоядерна СУМС, 262
ТЕРПЙЛО, -а, ч. і с; крим.; мол.
Жертва; потерпілий. БСРЖ, 586, Кав'юк, 62; ЯБМ,
2, 416.
ТЕРТИ, ¦ Терти мак [на голові] кому;
шк. Завдавати кому-небудь болю
різким натискаючим рухом великого
пальця або гумкою по волоссі на голові.
Хіба Макар не давав йому щиглів без
потреби, хіба не «тер мак» на голові,
хіба не показував «ойойкові яйця»?
(Є. Гуцало. Цит. за: ФСУМ, 2, 881).
ТЕРТКА, -и, ж.; крим, мол. Нарада,
переговори. Я і раніше чув про такі
«зустрічі на Ельбі» <...> і завчасно радів з
передчуття цієї «тертки» (ПІК, 2002,
№ 6). БСРЖ, 587.
ТЕХНАР, -я, ч.; мол, студ Технічний
навчальний заклад. СУМС, 262
ТЁЩА, -і, ж. ¦Теща з зонтиком,
крим., жрм; жарт.-ірон. Унітаз. БСРЖ,
588, СЖЗ, 99, ЯБМ, 2, 416
ТИПАЖ, -а, ч.; мол Хлопець, молодий
чоловік. СУМС, 262
ТИРСА, -и, ж; нарк. Перемелені на
м'ясорубці маківки - сировина для
наркотиків. СУМС, 262
ТИЧИНКА, -и, ж.; шк.; жарт. Поет
Павло Тичина. По залу роздавалися
невеличкі оголошення- УОНТЕД: Тичина
Павло Григорович («Тичинка») (Л.
Дереш, Культ).
ТІКЕТ, -а, ч.; мол. Квиток. БСРЖ, 588,
СУМС, 262
¦ Від англ. ticket.
ТІЛО, -а, с. ¦ Носити тіло, мол
Ходити. СУМС, 262
ТІП-ТОП, у знач присл., безос-пред;
жрм; схвальн Чудово, прекрасно. А
так все було min-топ. Гості
нагадували спортивну команду, яку поквапом
хтось перевдягнув у твідові піджаки
(О. Ульяненко, Рецидив); Іван Г.
обурився, почав доказувати, що усе
«min-топ», а потім витяг
австралійський паспорт (CM, 01.10.1999). БСРЖ,
588, ЯБМ, 2, 417.
ТІТКА
321
ТОРБЙТИ
¦ Від англ. тавтологічного звороту
tip-top - «вершина вершин». БСРЖ, 588
ТІТКА, -и, ж.; мол Дівчина. Давай з
тими тітками познайомимося. БСРЖ, 589,
СУМС, 262
ТІЧЕРКА, -и, ж.; мол. Вчителька. СУМС,
262.
¦ Від англ. teacher.
ТОВАРИТИ, -рю, -риш, недок. (кого);
мол. Бити, лупцювати когось. БСРЖ, 589,
СУМС, 262
ТОВСТОЛОБИК, -а, ч.; крим. Член
злочинного угруповання, характерними
рисами зовнішности якого є кругла
стрижена голова, накачаний торс,
мішкуватий одяг. У юні старшого
шкільного й особливо студентського віку ота
хвороба на ймення «феномен товсто-
лоБИКІВ»: бобрик на голові, задрипана
турецька шкірянка та спортивні
штани (ПІК, 1999, № 15); Є у нас навіть
вузькопрофільні спеціалісти, які
«аналізують» взагалі у дуже специфічному
середовищі - різного роду вар'ятів,
«бригадних» та інших кримінальних
елементів. Це вже взагалі щось поза
межами. Ви у змозі уявити потік
вільних асоціацій у такого собі
«товстолобика»? (Там само, 2001, № 25). ЯБМ,
2, 420
ТОЛЯ, -і, ч; крим. Телефон. СЖЗ, 100
¦ Толя з планшетом, мол 1)
Ненадійна людина. СУМС, 262 2) Дурень.
ТОННА, -и, ж.; мол., крим., бізн. Тисяча
грошових одиниць. Прикид на тонну
баксів потягне. БСРЖ, 590.
ТОПТУН, -а, ч.; крим. Нишпорка. Для
недосвідчених: УКП- це управління
кримінального пошуку, так би мовити,
міліцейська розвідка. Усім відомі «топ-
туни», фахівці з зовнішнього
спостереження¦ — числяться саме в цьому, най-
секретнішому підрозділі <...> (С. Борт-
ніков, Чистильник), сжз, юо, тсрож, 217.
ТОРБА, 1. у знач, безос-пред.; кому, з
чим; мол Безвихідна ситуація: крах,
кінець.- Передай, що йому торба, сказав
чоловік (А. Стасюк, Дев'ять);
Торба-кришка. Сленг-лікбезб, СУМС, 263
¦ Заганяти / загнати в торбу когось.
Створити для когось безвихідну
ситуацію; поставити у залежність. Стукачів
підгодовують дрібними поблажками,
поступово дедалі глибше заганяючи в
торбу, щоб вони не пищали й слухняно
виконували все, що їм накажуть
(А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
Потрапити в торбу. Мати великі
неприємності; потрапити в безвихідну
ситуацію. Сленг-лікбезб
2. -и, ж.; студ. Сесія. Торба-сесія.
Сленг-лікбезб
3. -и, ж.; нарк. Ефект від куріння
марихуани. СУМС, 263
4. мол.; схвальн. Про те, що захоплює,
вражає. <...> я ще ніколи так близько
не був біля кобіти, це торба, я ще
ніколи не торкався красивої старшої тьол-
ки <...> (А. Дністровий, Пацики). II у
знач, вигуку; мол. Вищий прояв
радости, насолоди і под.
ТОРБИНКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ТОРБА 1. СУМС, 262
ТОРБЙТИ, -блю, -биш, недок. (кого);
мол. Хвилювати, непокоїти. <...>
раніше, коли навіть не підозрював, що так
можна думати й жити, коли гризся
21—5-1468
ТОРБИТИСЯ
322
ТРАВЛ
через найдрібніші проблеми, подумки, в
час безсоння, вони торбили мене, й це
позначалося на людях, із якими я
спілкувався (А. Дністровий, Тибет на
восьмому поверсі).
ТОРБИТИСЯ, -блюся, -бишся, недок;
мол Перебувати у безвихідній ситуації.
СУМС, 263
ТОРГУВАТИ, -ую, -уеш, недок; крим.
Красти, здійснювати крадіжки. БСРЖ,
592, СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 422 ¦ Торгувати
хавальником (мордою, харею). Див.
ХАВАЛЬНИК.
ТОРМОЗ, -а, ч ; мол., эюрм. Те саме, що
ГАЛЬМО. Тормоз - повільна у своїх
інтелектуальних і фізичних діях людина
(КСМС). ¦ Тормоз на ручняку, жрм
Дурень, йолоп Що йому не кажи, а
воно не слухає.. Сказано, тормоз на
ручняку (Чабаненко 2001, 139).
ТОРМОЗИЛО, -а, с і ч.; мол. Те саме,
що ТОРМОЗ.
ТОРМОЗЙТИСЯ, -жуся, -зишся, недок;
гірн. їсти їжу (ТОРМОЗОК), яку
шахтар бере 3 СОбОЮ В Шахту. Дзендзелівсь-
кий, 351
ТОРМОЗНУТИ, -ну, -нёш, док. (кого)
1. крим Арештувати, затримати когось.
Оперативники «тормознули»
заїжджого наркомана (CM, 19.02.1999).
2. крим., мол. Зупинити, затримати
когось. Тормозни їх у себе, поки я зайду.
БСРЖ, 592, ЯБМ, 2, 422
ТОРМОЗОК, -зка, ч. 1. гірн. їжа (хліб,
сало, цибуля, бутерброди і т. ш.), яку
шахтар бере з собою у шахту.
¦ Коли шахтарі сідають їсти, в шахті
вся робота зупиняється (тормозиться)
Дзендзелівський, 351.
2. крим., жрм Пакунок з продуктами
<...> мить, хвилина і мозок спалахує
спиртовим полум'ям, випалює з крові
запах копченого сала, помідорів,
часничини в тормозку <...> (Є. Пашковсь-
КИЙ, Безодня). Чабаненко 1992, 4, 129, ЯБМ,
2, 423
ТОРПЕДА, -и, .ж.; мол; жарт.
Чоловічий статевий орган. Ця мантелепа ще
кілька разів приходила до мене посеред
дня і я добряче полірував у іі
розкішному тілі свою торпеду (А. Дністровий,
Місто уповільненої дії)
¦ Поліруй торпеду, мол.; вульг
Заперечення, відмова комусь щось зробити
ТОРЧОК, -чка, ч.'у мол. 1. Наркоман
«- Не дай торчку наркотиків — він буде
пить уксус. Тому що він кусок лайна
<...>» (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 593,
СУМС, 263.
2. Хлопець, молодий чоловік.
Торчок -чувак. (Сленг-лікбез5.)
3. Ерекція.
ТОЧКА, -и, ж. 1. жрм, торг, крим
Кіоск БСРЖ, 594 // мол Місце, де
постійно продають спиртні напої. СУМС, 263
2. муз Місце, приміщення для
репетицій. БСРЖ, 594, СУМС, 263
ТРАВА1, -и, ж.; крим.f нарк. Будь-яка
наркотична речовина для куріння
(анаша, марихуана, гашиш тощо). Траву
палю Колюся героїном. Кохаю синій
тротуар (О. Соловей, Маргіналії); <...>
забороняють траву і аборти <...>
(С. Жадан, Балади про війну і відбудо-
т
ву). БСРЖ, 594, СЖЗ, 100, СУМС, 263, ЯБМ,
2, 424
трАВА2, -и, э*е. ¦До трави, гірн. Під
qac завалу обвалилося багато породи;
до ПОВерХНІ, ДО землі. Дзевдзелівський, 351.
ТРАВИТИ, -влю, травиш. 1. крим., жрм.
Розказувати неправдоподібне; брехати.
БСРЖ, 594, ЯБМ, 2, 424
2. жрм Розповідати щось.- Так
травиш, Шурику,-сказала нарешті <...>.
Я аж заслухалася (В. Шевчук, Сонце в
тумані); Поки вони травили нову
інформацію, Карл-Йозеф крикнув у бік бару
своє голілька прошу.,,, тги гази!
(Ю Андрухович, Дванадцять обручів).
¦ Травити баланду, крим. Говорити
що-небудь незначне, теревенити. СЖЗ,
loo, ябм, 2, 424 Травити (гнати)
мульку, мол. Розказувати (звичайно довго)
щось неправдоподібне, вигадане. Баби
в 'язали, чоловіки, як ведеться,
«травили мульку» з анекдотами <...> (І. Пав-
люк, Мова молекул). БСРЖ, 361, //
Розповідати, розмовляти про щось своє,
невідоме, нецікаве або непотрібне для
оточуючих. БСРЖ, 36Н ПСУМС, 46
Травити тюльку, мол. Те саме.- Ей, друзі,
не травіть тюльку,-зненацька
розлютився охоронець,- Ти, Андрію, берись
до роботи, а ти, Серього, простеж: за
тим, щоб за п 'ять хвилин у будинку не
залишилося ні душі (С. Бортніков, Чис-
тильник-2). ФССГД, 234. Травити байки,
°крм Те саме. Його [Романа Шпорлю-
Ка] виступ нагадав мені «лайвові»
виступи Тома Вейтса. Той теж:, перед
тим як врізать блюза, байки любить
тРавити, жартувать по-смішному
1 * д (Кг, 200 U № 14).
21*
ТРАКТОРИСТ
І ¦ 3 жарґону моряків: травити —
«відпускати канат», тсрож, 219.
3. крим, мол. Блювати. Не треба
напиватись, якщо знаєш, що травитимеш.
СУМС, 263, ЯБМ, 2, 424
ТРАВИЧКА, -и, ж.; нарк. 1. Гашиш.
- Шукаєш травички?-Так, шукаю.
Хочеться покайфувати. <...> Через
п 'ять хвилин повернулися з травичкою.
Я подякував і пішов далі (В. Канюс,
Сентиментальний блюз); Найрозповсю-
дженішим для споживання
наркотиком є коноплі (гашиш, «травичка»)
(ДУ, 2001, № 35).
2. Пестл. до ТРАВА 1. Згодом мене
навчили, як можна безкоштовно курити
«травичку». Все досить просто.
Склянку купуєш марихуани, половину
продаєш по дозах і цим окупаєш другу
половину (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 594
ТРАВКА, -и, ж; нарк Гашиш. < >
після того похорону я хотів зустрітися з
Танею і почав ушиватися біля двору, де
вона збиралася з компашкою і де
курила «травку» <...> (В. Шевчук,
Декоративна жінка).
ТРАКТОР, -а, ч. 1. крим.
Арештантський черевик. БСРЖ, 595, СЖЗ, 100. // МОЛ.
Великий черевик. БСРЖ, 595, CYMCf, 264
2. мол. Масивна застібка-блискавка з
великим металевим язичком. СУМС, 264
3. нарк. Шприц. БСРЖ, 595, ПСУМС, 70,
ЯБМ, 2, 425
4. жрм\ жарт. Дисковий телефонний
апарат. У нас зіпсувався радіотелефон,
так довелось поставити трактор.
ТРАКТОРИСТ, -a, ч.; крим. Водій гро-
I мадського транспорту. СЖЗ, 100
23
ТРАМВАЙ :
ТРАМВАЙ, -я, ч; крим. Цигарка. СЖЗ,
100
ТРАСА, -и, ж 1. сист. Дорога, шосе,
по якому можна пересуватися,
подорожувати АВТОСТОПОМ. БСРЖ, 595,
СУМС, 264
2. парк. Сліди від ін'єкцій на тілі
наркомана. БСРЖ, 595, СЖЗ, 100, ЯБМ, 2, 426.
¦ Слідкувати за трасою, втк.
Стежити за словами. Кав'юк, 68. Фільтрувати
трасу, мол., авто. Стежити за дорогою
під час керування автомобілем. СУМС,
269
¦ Від фразеологізму фільтрувати
базар. Див. БАЗАР.
ТРАСОВИЧКА, -и, ж.\ мол., пов. Повія,
яка обслуговує клієнтів на автотрасах.
Серед полтавських повій-«трасови-
чок», які обслуговують одну з
найважливіших автомагістралей країни
Київ-Харків, це вже не перша смерть на
«робочому місці» (УМ, 01.09.2001).
ТРАХАЛЬ, -я, ч.; мол.; жарт. Чоловік із
великою статевою потенцією. Такі
бабки викидала, аби купити собі молодого
трахаля (Ю. Покальчук, Те, що на
споді) БСРЖ, 596
ТРАХАЛЬНИК, -а, ч.\ мол. Те саме, що
ТРАХАЛЬ.- Неправда, мабуть
посварилась із тим своїм кудлатим трахаль-
ником9 (Ю. Покальчук, Те, що на спо-
ді).
ТРАХАНИЙ, -а, -є; мол.; лайл.; евфем.
Бридкий, огидний; набридлий. <...>
безумні іспити школа життя трахане
петеу <...> (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову); Трахані
екзистенціалісти - концептуалісти! (О. Ульяненко,
Вогненне око).
4 ТРАХАТИ
ТРАХАННЯ, -я, с; мол. Дія за знач
ТРАХАТИ, ТРАХАТИСЯ. <...> кретин
я < .>, квазімодо кохання, лицар для
серенад, а не для трахання (С. Про-
цюк, Love story);-Якщо ви думаєте,
що я усе кину і звільню вам приміщення
для..- Спарування,- зірвалося у нього
з язика - Трахання,- підказала Еліза
(В Слапчук, Коротка стрілка жіночого
годинника); - Ти тільки подумай! Цій -
подарунки та сауна, цілування ручок,
ресторани і трахання по дві доби1
(УМ, 18.02.1999).
ТРАХАТИ, -аю, -аєш, недок., мол. 1. ко-
го. Здійснювати статевий акт - Траха-
ти безперестанку, хоч би й королеву,
нецікаво4 приїдаються і вельможні
пані, і ясночолі, і вирлоокі.. (А.
Моравський, Фіфті-фіфті, або у кропиві
зґвалтований); - Ти що, вже і сестру
свою трахати почав? - спитала Віра
<...> (Ю. Винничук, Обід). ¦ Трахала
б тебе рота національних гвардійців,
мол Лайливий вислів; прокльон. Але й
воно туди ж! Диви, не інак - на здиба-
нку повешталася! Трахала б тебе рота
національних гвардійців (В. Врублев-
ський, Текля з Марією та ще хтось
третій); Трахати як Сидорову козу, мол
Інтенсивно здійснювати / здійснити
статевий акт. <...> що вона волочиться
з одним крутим гавриком, певно,
дівчинку тягне трахатися, її ж треба
трахати, як Сидорову козу, а не парити їй
мозги літературою та іншою мурою
(А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі). БСРЖ, 596, СУМС, 264, ТСРОЖ, 219,
ЯБМ, 2, 426
\. що Намагатися полагодити якийсь
прилад, механізм тощо. / все б нічо, та
ТРАХАТИСЯ
325
ТРЕМ
я ще й трахати [комп'ютер] не
скінчив, як заходить Петя. КСМС.
ТРАХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (з
ким); мол.; жрм. Вступати у статевий
контакт, здійснювати статевий акт.
< > чи то я так влаштована, чи то
моє «гостро трагічне світовідчуття»,
як антена комашиного вусика, всюди
виловлює запах горя, і я крекчучи повзу
на нього, замість весело трахатися з
молодим здоровим бичечком <...>
(О Забужко, Польові дослідження з
українського сексу); Що ж, з одного
боку, без неї буде трохи тяжко в плані
фізіологічному, трахається вона дуже
добре, щодо легких збочень не
комплексує <...> (В. ЇСожелянко, Чайна
ейфорія); От у Бриниха всі гарні й добрі.
Нюхають заборонений кокаїн, трахаю-
ться в туалетах, а діди стріляють з
газових пістолетів по моїх улюблених
тваринах - котах (Kr, 2001, № 24).
БСРЖ, 596, СУМС, 264, ТСРОЖ, 220, ЯБМ,
2, 426
ТРАХНУТИ, -ну, -неш, док. 1. кого;
мол, жрм Здійснити статевий акт.-
Знаєте звичай: наречена має
протанцювати по колу з кожним бажаючим І
поки я, щаслива дурепа, танцювала, він
заманив найближчу подругу до ванни і
там її трахнув (А. Дімаров, Сповідь
стукача); <...> настрій баби залежить
від того, наскільки добре її трахнуть
(А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера); Підчепила чергового
мальчіка і принципово його не трахну-
л<з Настрій не той був (Я. Івченко,
Сидром набутого імунітету). БСРЖ, 596;
СЖЗ, 100, СУМС, 264; ЯБМ, 2, 426.
2. що; крим. Украсти щось. БСРЖ, 596,
СЖЗ, 100, ЯБМ, 2, 426
3. чого; жрм. Випити спиртного. <...>
Може, ми разом ту водку доп 'см? Ну,
воює нєт! - сказав Шурик <...>.- Ти
свою трахнула (В. Шевчук, Сонце в
тумані). БСРЖ, 596, ЯБМ, 2, 246. ¦ Трахнути
по самі бакенбарди (на повну
шишку), кого; мол. 1) Обдурити когось.
2) Здійснити інтенсивний статевий акт.
СУМС, 159
ТРАХНУТИЙ, -а, -є; мол Дієпр. пас.
мин. ч. до ТРАХАТИ.- А я вэюе п *яна в
дим, тричі трахнута власним
продюсером, проте теж весела і щаслива
(А. Мухарський, Попса для еліти).
* Образно. Моя віра в доброту і
порядність трахнута як сирітка (В.
Цибулько, Ангели і тексти).
ТРАХНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док. (з
ким); мол. Здійснити статевий акт.- Ти
мені дуже сподобався і я пропоную
тобі зі мною трахнутись (Ю. Покальчук,
Те, що на споді); Правду кажучи, я
хотів з нею трахнутись, але не тут, де
було повно підглядачів (А, Мухарський,
Попса для еліти). БСРЖ, 596
ТРАХОДРОМ, -у, ч.; мол. Велике дво-
або триспальие ліжко. СУМС, 264
ТРАХОМУДІЯ, -її, ж.; мол. Дурниця,
нісенітниця. / що, хай меле всілякі
дурниці на кшталт привітання, хай несе
всіляку <...> трахомудію... (Ю. Андрухо-
вич, Дванадцять обручів).
ТРЕМ, -а, ч.; мол. Трамвай. Туди тільки
тремом дістатися можна. БСРЖ, 596.
¦ Від англ. tram.
ТРЕНЕР 2
ТРЕНЕР, -а, ч; мол.; жарт. Пляшка з
алкоголем, що розпивається в даний
МОМенТ. БСРЖ, 596, СУМС, 264
ТРИДЦЯТНИК, -а, ч; мол., жрм.
Тридцять років. <...> зараз би їй мало бути
під тридцятник, ми з нею приблизно
одного віку <...> (С. Жадан, Історія
культури початку століття).
ТРИКУТНИК, -а, ч. ¦ Бермудський
трикутник, жрм; жарт. Центральний
палац урочистих подій у Києві. Дружина
дуже пишалась, що вони їхали в «чай-
ці» і що розписувались в старовинному
особняку на Печерську, а не в «бермуд-
ському трикутнику» на проспекті
Перемоги, куди було перенесено Палац
Щастя через декілька років після
їхнього весілля (Є. Кононенко, Дати).
ТРИМАТИ, -аю, -аєш, недок. (що); маф
Контролювати район, базар, приватне
підприємство тощо Співробітники
управління карного розшуку головного
управління МВС України в Київській
області знешкодили банду, яка
«тримала» аеропорт «Бориспіль» (УМ,
24.05.2000); <...> нещодавно «Мотиля»
(Олександра), який, подейкують,
«тримає» Червоноградщину, заарештували
«за хуліганство» (КО, 1999, № 41).
ЯБМ, 1, 274
ТРИНДА, -и, ж.; жрм Базікання,
теревені. Тринда пішла.
ТРИПАК, -у, ч.; мол.; пов. Трипер.-У
неїтрипак! (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії). БСРЖ, 598
ТРИП-ДАЧА, -і, ж.; мол.; жарт.-ірон
Шкірно-венерологічний диспансер. Цей
гігант сексу весною шукає любовних
пригод, а потім усе літо проводить на
\6 ТРУБА
трип-дачі (ПСУМС) БСРЖ, 598, СУМС,
264, ЯБМ, 2, 430
ТРИПЕРДАЧА, -і, ж.; мол ; жарт.-ірон
Те саме, що ТРИП-ДАЧА. <...> там
охорона і грати на вікнах, як в тюрмі,
оскиїьки цей заклад званий в народі
непристойним словом «трипердача»
підпорядковується не медицині, а
міністерству внутрішніх справ,
сиріч-мусором (П. Вольвач, Кляса).
ТРИПЕРЕНОСЕЦЬ, -сця, ч 1. мол,
ірон Людина, яка хвора на трипер
2. мн. трипереносці; ірон.-зневажл
Назва роману О Т. Гончара
«Прапороносці».
ТРІЙНИК, -а, ч.; крим. Літр горілки
БСРЖ, 598, СЖЗ, 101
ТРОЛЬ, -я, ч.; мол Тролейбус.
ТРОМБОН, -а, ч.; тюр Кухоль. Тепер
про тромбон Коли тюремного кухля
прикладаєш денцем до цегляної кладки,
щоб через стіну перебазарити з
братвою у сусідній хаті,- він робиться, як
музичний інструмент, в якого дмуть
лохи з симфонічного оркестру (А. Ку-
дін, Як вижити у в'язниці).
ТРОН, -у, ч.; мол.; жарт. Унітаз.
ТРОП, -а, ч.; нарк. Психотропний
препарат. < . > жменька тропів, від яких
мені було добре, і купа тропів, від яких
мені було зле (С. Процюк, Тотем).
ТРОС, -а, ч; нарк Вена. СУМС, 264
ТРОХ, ¦Пахне трохом, мол Комусь
дістанеться небагато.
¦ Від літер, трохи.
ТРУБА, -и, ж. 1. крим. Самовар. СЖЗ,
101, ЯБМ, 2, 431.
ТРУБКА
327
- ТРУСИТИ
2. крим Цигарка. // мол, парк. Порожня
цигарка «Біломорканал», в яку
забивають КОНОПЛІ. БСРЖ, 598; СЖЗ, 101; СУМС,
264, ЯБМ, 2, 431.
3. нарк. Вена. БСРЖ, 598, СУМС, 264
4. крим. Анальний отвір. БСРЖ, 598, сжз,
101
5. мн труби, труб; мол Широкі від
стегон джинси. На Дзьодзеві були чорна
шкірянка, джинси-«труби» і світло-ко-
ричневі тупоносі мешти (А. Кокотюха,
Повернення сентиментального
гангстера). БСРЖ, 598 // Вузькі ДЖИНСИ. СУМС,
264
6. мол, жрм. Підземний перехід. Гадає-
те, мені - насолода сидіти в цій ках-
льованій «трубі», сусідячи зі шльондра-
ми, жебрачками та алкоголіками,
копіюючи на папері обличчя, більшість із
яких не те що малювати. дивитися на
них нема охоти (О. Яровий, Чекання
несподіванки); «Труба» - народна
назва підземної частини майдану
Незалежності (ВК, 03.04.2001). БСРЖ, 598,
СЖЗ, 101.
7. жрм; несхвальн. Безвихідна ситуація,
крах, невдача. Труба - «глуха» справа
(СлЄНГ-ЛІкбез4). БСРЖ, 599, СЖЗ, 101,
СУМС, 264, ЯБМ, 2, 431
¦ Повна труба, кому. Крах, кінець Із
приходом тих протиприродних нашому
світові Сил наступить повна труба
(Л. Дереш, Поклоніння ящірці).
8. мол. Телефонна трубка. Змалку Леся
полюбляла «висіти на телефоні». І
навіть вилежуючись на ліжку, чверть
доби проводила із «трубою» біля вушка
(CM, 12.01.2001). БСРЖ, 599, СУМС, 264.
9. МОЛ. СТІЛЬНИКОВИЙ Телефон. БСРЖ, 599
10. мн. труби, труб; мол. Макарони.
ПСУМС, 70
¦ Труби горять. 1) жрм. Про сильну
спрагу при похміллі. Пошукай
погризти щось, труби з ранку горять!
(А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 599 2) мол.
Про необхідність відвідати туалет.
СУМС, 264 Труби залити, мол.
Напитися спиртних напоїв, сп'яніти.- Труби
залив -1 щасливий,- каже Тюля і
сміється (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії).
ТРУБКА, -и, ж.; мол. Те саме, що ТРУ-
БА9. Я зібрав гроші і хочу купити собі
нову трубку.
ТРУЗЕР, -а, ч.; трузери, -ів; мол Штани.
БСРЖ, 599, Масько, 34.
ТРУНА, -и, ж. 1. крим. Велика
господарча сумка; саквояж. БСРЖ, 140, СЖЗ, 101,
ЯБМ, 2, 246.
2. крим. Гардероб. СЖЗ, 101
3. жрм; жарт.-ірон Трюмо.
ТРУСАЛЬДІ, невідм., мн.; мол. Труси.
ТРУСАРДІ, невідм., мн.; мол. Те саме,
що ТРУСАЛЬДІ.-^ тобі скажу, шо в
заграниці всьо равно, як бабки получа-
ти,- повернулася до теми Ліля, таки
знайшовши коло узголів'я на підлозі
свої символічні, як вона ix називала,
трусарді (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів,); <...> і трішки порвані
трусарді / у тому місці про яке не кажуть
(В. Цибулько, Майн кайф).
ТРУСАРДІНІ, невідм., мн.; мол. Те саме,
що ТРУСАЛЬДІ.
ТРУСИТИ, шу, -сиш, недок. (кому що);
мол. Говорити про щось незначне або
ТРУХА •
нецікаве. <. > вони й далі трусять
щось у тому ж дусі, мовляв, можеш
без проблем зупинитись у нашому
гостинному домі, наповненому зіпсованою
сантехнікою < . > (С. Жадан, Біґ Мак).
¦ Пор. НАТРУСИТИ.
ТРУХА, -й, ж.; мол Холодна погода
СУМС, 264
ТРУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим , мол.
1. Відчувати страх, боятися чогось. Ти,
чувишка, не трухай, погутаримо
трохи, а там ще й додому проведемо
(М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 600,
СЖЗ, 101, ЯБМ, 2, 432
2. Про еякуляцію під час статевого акту
або при мастурбації. БСРЖ, 600, СЖЗ, 101
ТРЮМ, -у, ч.; крим. Тюрма. [Може,
авторові слід було] відтягти
п'ятнадцять діб у «трюмі»..? (Kr, 2002, № 3).
БСРЖ, 600
ТУБЗАСАДА, -и, ж.\ шк. Те саме, що
ТУБЗИК.
ТУБЗИК, -а, ч.; гик Туалет. БСРЖ, 601
ТУГРИКИ, -ів, мн; оюрм; жарт. Гроші.
Я одніс одержані «тугрики» в
ощадкасу і ще дорогою, пам 'ятаю, подумав, а
чи не справити Марійці весільну
сукню? (А. Дімаров, Містечкові історії);
Я віддав сусідові куртку за ті самі
гроші, за двісті зелених американських
тугриків (В. Кожелянко, Чайна
Ейфорія); Однак, якіцо пан чи пані
перекачали «тугрики» незаконно за кордон, до
них Феміда буде більш суворою (якіцо
викриє)' рахунки конфісковуватимуть
(ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 601; ЯБМ, 2, 434
¦ Від назви грошової одиниці Монголії.
8 ТУПОРИЛИЙ
ТУДИ, ¦Туди-сюди, гірн. 1) Кліть для
перевезення шахтарів.- Чого
сидимо?-Ждемо туди-сюди. ФССГД, 176
2) мол.; жарт. Статевий акт.
ТУЛИТИ, -лю, лиш, недок. 1. кому
Розповідати або пояснювати щось
комусь.- Пачіму ти не заплатиш, чорт
ти неплатьожний? Ти шо, блотнєє
Яшкі Касова7 А він дальше мені
тулить' бо я-Климів кум! (П. Вольвач,
Кляса).
2. безос, кого; нарк Давати ефект від
куріння марихуани. Скільки вже
скурили і зовсім не тулить. ПСУМС, 70
3. Йди геть! Забирайся! В одній із них
[кімнат] стояв телевізор, на якому
лежала записка «Гроші в коридорі,
хавайте й туліть додому» (С. Сорокін,
Щоденник наркомана).
ТУНДРА, -и, ч їж; крим, мол.; ірон
або несхвальн. Дурна, нетямуща
людина. БСРЖ, 602, СЖЗ, 102, ЯБМ, 2, 435.
ТУПО, присл; мол. Просто, всього-на-
всього. Просто тупо спіймав її за руку
і наїхав . (Я. Івченко, Синдром
набутого імунітету); Коли мені було сім років,
я мріяла про те, щоб на всій землі було
сонце. В сімнадцять я марила про
неземну любов і прекрасного принца на
білому коні. Тепер мені сорок, і я просто
тупо хочу грошей (Анекдот).
ТУПОРИЛИЙ, -а, -є; крим, жрм; зне-
важл Дурний; недотепний. На тебе
недовірливо зиркають молоді намакія-
жені мармизи дівчаток-продавчинь із
дурненькими суворими оченятами, наче
хочуть сказати, що лох тупорилий до
нас завітав <...> (А. Дністровий,
Невідомий за ВІКНОМ). ЯБМ, 2, 435
ТУРБОКАЙФ 329
ТУРБОКАЙФ, -а, ч.; авто. Про відчуття
водія потужного авто під час різкого
ривка автомобіля вперед.
ТУРБОШОК, -у, ч.; мол. Емоції радости,
захоплення. Я в турбошоці*
ТУРИСТ, -а, ч.\ байк Комфортабельний
мотоцикл для тривалих подорожей.
ТУСЕР, -у, ч.\ мол. Те саме, що ТУСІВ-
КА2. СУМС, 265.
ТУСІВКА, -и, ж. 1. крим, мол Зустріч,
зібрання молодіжних угруповань,
компаній СЖЗ, 102, ЯБМ, 2, 435
2. мол Компанія, група людей,
об'єднаних за спільними інтересами, віком,
справою тощо. Тусівка mym [у Львові]
вужча, тісніша й має дещо
оксамитово-сімейний характер (День, 1999,
№ 20). Літературна тусівка
Театральна тусівка БСРЖ, 603, СУМС, 264
3. мол/, муз. Збірний концерт. Тоді
отримали запрошення на музичну myci-
вку «Джаз-імідж» у Римі
(Смолоскипи, 1998, № 2).
ТУСІВНИК, -а, ч.; мол Людина, яка
активно відвідує ТУСІВКИ.
«Випадковий гість» одразу ж обізвав когось
«підаром» Усвідомивши, що «підари»
тут у більшості, «тусівник» покірно
дав себе вивести (ПІК, 2001, № 13).
БСРЖ, 604 // Людина, яка залюбки
проводить час у певній компанії. БСРЖ, 604,
СУМС, 264
ТУ С Л А, -и, ж.; мол. Те саме, що ТУ-
СІВКА2, 3.
ТУСНЯ, -і, ж., збірн.\ мол Те саме, що
ТУСТВКА2. Я подивився йому в
очі - маніакально добрі очі-й одразу
збагнув, що маю справу з представни-
ТУСУВАТИСЯ
ком молодіжної християнської тусні
(М. Бриних, Голосіння з-під снігу);
Підліткова тусня збиралася десь в
іншому місці (А. Стасюк, Дев'ять). БСРЖ,
603, СУМС, 265.
ТУСНЯК, -у, ч ; мол Те саме, що ТУСІ-
ВКА1.
ТУСОН, -а, ч.\ мол. Те саме, що ТУСІВ-
КА2. <...> кліпмейкер і теледизайнер,
звати якого чи то Ярема, чи то Яро-
мир <. .>, а прізвище - Волшебник, що
дає підстави всьому тусонові кликати
його Волшебнером <...> (Ю. Андрухо-
вич, Дванадцять обручів).
ТУСУВАННЯ, -я, с\ мол. Дія за знач.
ТУСУВАТИ, ТУСУВАТИСЯ. Та Львів
артистичний жив у своєму
споконвічному ритмі-у хвилях зустрічей,
розмов, тусувань, акцій. (В. Неборак,
Повернення в Леополіс).
ТУСУВАТИ, -ую, -уєш, недок; мол.
Збиратися групами (за інтересами, віком
і т. ш.), проводити час у компанії
друзів, однодумців. Окремі групи
утворюють також: трансвестити з їхніми
перевдяганнями чи люди, котрі загалом
не «тусують» у середовищі, а живуть
постійними парами чи сім'ями (що є
великою рідкістю серед геїв) (ПіК,
2001, № 13). БСРЖ, 603
ТУСУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок.
1. мол. Те саме, що ТУСУВАТИ. Розко-
мплексуйся! І з нами тусуйся! (УМ,
20.10.1999).
2. мол. Ходити, прогулюватися в
певному місці. Трава довколишнього
моріжка пахла милом і бензином, бо тусува-
лися тут люди, хворі не лише любов 'ю,
але й асфальтовою недугою; їхньою
ТУФЛЯРИ
330
TbOPKA
единою ідеєю й метою
було-вижити .. (І. Павлюк, Мова молекул); А
щодо роботи, то яка може бути робота,
коли ті, з ким він мав нібито
працювати, смажилися на пляжах, <...> тусу-
валися під міськими кав'ярнями <...>.
(ТТ. Щегельський, Хата-читальня). БСРЖ,
603, СУМС, 265
ТУФЛЯРИ, -їв, мн ; мол. Черевики. Мась-
ко, 35.
ТУФТА, -и, ж. 1. крим. Гра в карти без
Грошей. БСРЖ, 604, СЖЗ, 102, ЯБМ, 2, 437
2. крим. Вид шахрайства, коли під
виглядом доброякісних товарів
продаються неякісні, підробка. Лабораторний
аналіз показав, що в цих консервах під
маркою місцевих м'ясних продуктів
пропонується «туфта»
закордонного виробництва - переважно польські
м ясні консерви для котів і собак (УМ,
17.05 2001). БСРЖ, 604, СЖЗ, 102, ТСРОЖ,
226, ЯБМ, 2, 437 ¦ Туфту ВСуііуТИ.
ПІДМІНИТИ гарні речі неякісними. БСРЖ, 604,
СЖЗ, 102, ТСРОЖ, 226, ЯБМ, 2, 437.
¦ Ймовірно, з тюрк takta-«дошка» як
назва для пачки паперу, уживаної об-
манцями замість опакованої в банку
В'ЯЗКИ банкнотів. Горбач 1966, 27
3. крим., мол.; несхвальн. Вигадка,
дурниця, брехня. Адже та туфта про
викрадену копію, яку з моєю допомогою
запустив Таверне і яка дуже
допомогла мені, облетіла весь світ (А. Кокотю-
ха, Шлюбні ігрища жаб); Прапорщик
повалив американця, заломив йому руку
і вимагав, щоб той зізнався, де він
навчився танцювати гопак. «У якій роз-
відшкопі? Га, Джоні? Давай без туф-
muf Бо я все перевірю1» (В. Діброва,
Збіговиська). БСРЖ, 604, СУМС, 265, ЯБМ,
2,437 ¦ Гнати (втирати) туфту, крим.,
мол., несхвальн. Говорити дурниці;
уводити в оману, обдурювати когось.-Я
ж знаю, що пообіцяв тій
«француженці» звести зі мною, а тепер туфту
гониш про брата, аби тільки не
виглядати перед нею базікалом - Ніякої туф-
ти- забожився Булат.- Можеш сам у
неї спитати* (В. Врублевський, Замах
на генсека); -Все буде добре,-я сиджу
і втираю їй якусь туфту <...> (С. Жа-
дан, БіҐ Мак). БСРЖ, 604, ТСРОЖ, 226, ЯБМ,
2, 437.
4. крим., мол.; несхвальн Щось
недоброякісне; річ або явище, яке низько
оцінюється. Туфта - погана музика
(СЛЄНГ-Л1К6Є36). БСРЖ, 604, ЯБМ, 2, 437
ТУХЕС, -а, ч.; крим. Зад, сідниці У
жирний тухес / А їдиш штик вженем
тобі' (Ю. Позаяк, Шедеври). БСРЖ, 604,
ЯБМ, 2, 437
¦ 3 їдиш, tuchis, tuches Дзендзелівський,
274
ТЬОЛА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ТЬОЛКА.- Знаєги шо, мудак? Твоя тьола в
мене буде по десять разів на день
раком ставати (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці).
ТЬОЛКА, -и, э/е., мол Дівчина, молода
жінка.- Я так зрозуміла з реклами, що
це мексиканська молодіжна комедія
про траву, пляжі і пиво, а ще там двоє
друзів закохуються в одну тьолку
(С. Пиркало, Не думай про червоне.
Роман не для молодшого шкільного
віку). БСРЖ, 587
ТЬОРКА, -и, ж; мол. Бесіда, розмова.
¦ Гнилі тьорки, мол Те саме, що гни-
тюбик :
лий базар, див БАЗАР. Звичайно, за
таких обставин найлегшим було би
всю цю біду перевести на гнилі тьорки,
але тьорки не пройдуть, бо я говорю
українською, як і всі гопи, наріки, бан-
дюки і пацани в Тернополі... (А.
Дністровий, Тибет на восьмому поверсі).
ТЮБИК, -а, ч.; мол. ¦ Скинься в
тюбик-там вогко і прохолодно. Заклик
ПОВОДИТИСЯ ТИХІШе. Дзюбишина-Мельник,
16
ТЮЛЕНЬ, -я, ч. 1. крим. П'яний. СЖЗ,
102.
2. мол. Підліток, у якого недавно почали
рости вуса.
ТЮЛЬКА, -и, ж. 1. крим , мол.; жарт ,
несхвальн. Брехня, вигадка. СЖЗ, 102,
СУМС, 265, ЯБМ, 2, 440
2. крим. Беззмістовна і непотрібна
розмова; теревені. ЯБМ, 2, 440. ¦
Травити тюльку. Див. ТРАВИТИ.
ТЮТЮН, -у, ч. ¦ Смішний тютюн,
крим., нарк. Гашиш. БСРЖ, 579; СЖЗ, 94.
ТЯГА, -и, ж.; мол. 1. Сильне
бажання.- Слухай, якщо маєш тягу (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії).
БСРЖ, 606
УБАЦАНИЙ, -а, -є, ч Про людину в
стані алкогольного чи наркотичного
сп'яніння. Це був отой типовий п 'яний чи
убацаний стан, коли важливим є
навіть не процес переміщення (Я. Івчен-
ко, Синдром набутого імунітету).
1 УБОЙНИЙ
2. Задоволення, приємність. Ми
відпускаємо Іванку й мовчки дивимося, як
вона віддаляється до мантелеп зі своєї
групи. Закурюємо. От вівця, всю тягу
наламала (А. Дністровий, Пацики)
СУМС, 265
3. Електричка Тільки зрідка у «тязі»
хтось поступиться місцем літній
людині (ПІК, 2002, № 4). СУМС, 265
4. Затяжка цигаркою при курінні.
ТЯГНУТИ, -ну, -неш, недок. 1. що;
крим ¦Тягнути строк. Відбувати
строк покарання у місцях позбавлення
волі. Усі, хто в концтаборах був
старший, пішли тягнути строк на Колиму
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину), <.. >
вчорашні злочинці, які тепер керують
різноманітними фірмами, дуже не
хочуть повертатися в атмосферу своєї
юності, коли «тягли» перший строк
(УМ, 12.05.2001). БСРЖ, 607, СЖЗ, 102
2. мол. Коштувати Взимку «десятка» з
фіатівським движком трохи більше
чотирьох штук тягла (С. Бортніков,
Чистильник). СУМС, 265.
ТЯТЯ, -і, ж.; мол Те саме, що ГЕНДЕ-
ЛИК. СУМС, 265
УБИТИСЯ, уб'юся, уб'єшся, док.; нарк,
Прийняти дозу опіятів або накуритися
анаші. БСРЖ, 608, СУМС, 266
УБОЙНИЙ, -а, -є; мол.; схвальн
Чудовий, прекрасний; який сильно й прием-
у
УБУХАТИСЯ
332
УКУРЕНИЙ
но впливає. [Руслан:] Я знаю
одного фотографа, який займається
виключно слайдами Він за це отсидів три
роки І, якщо до них підібрати музику,
щось таке зовсім убойне, то, я вам
кажу, що це буде залізний абзац! (В.
Діброва, Поетика застілля); <...>
групи «Далеко», «Армада», «Моторола»
<...> вліпили таку дозу убойного року,
що ні пером описати, ні матом
виразити (МТ, 1999, № 16). БСРЖ, 608
УБУХАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док; мол.,
жрм. Упитися спиртними напоями.
Хоч би раз хтось посидів із ним1
Відпустив би нас. Ми б десь пішли
Убухалися б. Або в кіно якесь (В. Діброва,
Збіговиська).
УДАВ, -а, ч. 1. мол.; жарт
Довготелесий чоловік. СУМС, 266.
2. арм Солдат строкової служби у
перші 6 МІСЯЦІВ. Балабін.
УДАРИТИ, -рю, -рипі, док.; крим. 1.
кого. Здійснити статевий акт. БСРЖ, 609;
СЖЗ, 103
2. що Украсти. БСРЖ, 609, сжз, юз, ябм, 2,
445
УДОВБАНИЙ, -а, -є, парк.; мол Який
знаходиться під дією наркотиків для
КурІННЯ. СУМС, 188
УЖАЛИТИСЯ, -люся, -алишся, док.
1. нарк Увести наркотик у вену. БСРЖ,
610, СУМС, 172, СЖЗ, 103, ЯБМ, 2, 446
2. мол. Випити спиртного. БСРЖ, 610,
СУМС, 172.
УЗУРПАТОР, -а, ч ; мол; ірон -зневажл.
Людина з повільною реакцією, дурень.
СУМС, 266
УКАТРУПИТИ, -плю, -пиш, кого; мол
Убити.- А хочеш - укатрупимо їх? -
змовницьки підморгнув Кент (Є. Коно-
ненко, Великомученице кумо).
¦ Пор. у мол. жаргоні 1930-50-х pp. за-
катрупити-«вбти». Горбач 1966, 41
УКОЛОТИСЯ, -олюся, -олешся, док.,
крим Зробити ін'єкцію наркотику. Раз
я спустився в підвал, думав, там буде
круто вколотись,- його лице враз
стало наляканим (Л. Дереш, Поклоніння
ЯЩірцІ). СЖЗ, 103, ЯБМ, 2, 448
¦УКОЛОТИСЯ кавою, інтел ; жарт. Випити
кави. Специфічним кавоманським
виразом с «вколотись кавою» чи «ширну-
тись кавою» (Т. Даниленко, Алкоголь і
кава як одвічні антагоністи).
УКРАЇНЕЦЬ, -нця, ч. ¦Щирий
українець, мол.; ірон. Єврей, сумс, 266.
УКРАХА, -и, ж.; шк., студ Українська
мова. Дзюбишина-Мельник, 16
УКРАША, -і, ж; мол, шк. Вчителька
української мови та літератури. Укра-
ша, тобто вчителька української,
просто смішила, бо очі заводила під лоба і
лопотіла: «ну що за діти, не учаться,
а все зволікають і зволікають1» (Kr,
2001, № 22).
УКСУС, -у, ч.; мол.; жарт. Собака. Як я
тікав, коли за мною уксус гнався!
СУМС, 266
УКУРЕНИЙ, -а, -є; нарк. Те саме, що
УДОВБАНИЙ -Юля була в шоці. Але
потім ми - укурені - почали ржати, і
вона теж: почала (І. Карпа, 50 хвилин
трави).
УЛЮЛЮК 2
УЛЮЛЮК, -а, ч.; мол,; жарт.-ірон.
Агітуючий християнин, місіонер. СУМС,
266
УМ AT, -у, ч.; мол. Про щось смішне,
потішне. Новий учитель
фізкультури-повний умат (ПСУМС). БСРЖ, 612;
СУМС, 266.
УМАТНИЙ, -а, -є; мол,; схвальн.
Смішний, веселий; дотепний, який дає
привід для сміху і веселощів. Уматний
гість, СУМС, 266
УН1ВЁР, -у, ч.; студ. Університет. Вона
вперше не пошкодувала, що
провалилася до універу (Б. Жолдак, Бог буває).
БСРЖ, 613, СУМС, 266
УНІТАЗ, -а, ч.; муз Туба. ПСУМС, 71.
¦ Давати клятву унітазу, мол;
Dfcapm.-ipoH. Блювати. СУМС, 266
Кришка унітазу, мол.; жарт.-ірон.
Широка пласка кепка. СУМС, 212. Лякати
унітаз, мол. Те саме, що давати клятву
унітазу. <...> Васько Мейдик,
зачинившись в туалеті, «лякав унітаза»,
звільняючи шлунок від смердоти, якою його
пригощали петеушники з сусіднього
гуртожитку.. (В. Врублевський, Замах
на генсека). БСРЖ, 613; СУМС, 266.
Обійматися з унітазом, мол. Бути дуже
П'ЯНИМ. СУМС, 266
УПАСТИ, -аду, -адеш, док. (де); жрм.
Зупинитися, присісти десь. БСРЖ, 613;
ПСУМС, 15.
УПС, вигук Для вираження переляку,
тривоги, здивування власній помилці.
Масько, 36
¦ Від англ. oops\
* урльоп
УРАГАН, вигук; мол. Вираження
захоплення, здивування або незадоволення,
осуду. СУМС, 266
УРАГАННИЙ, -а, -є; мол. Який викликає
захоплення, схвалення. <...> Карл-Йо-
зеф (ерекція не проходила) саме
відвернувся від стіни, коли раптом усе
закінчилося ураганним оргазмом <.. >
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
УРЁЛ, -а, ч.; мол ; зневажл. Підліток-ху-
ЛІган. БСРЖ, 614; СУМС, 266
УРИТИ, -ию, -иєш, док. 1. кого Убити
когось,- Якщо ти зараз кинеш
слухавку, тобі хана Ми тебе уриємо, чуєш?
(С. Жадан, Депеш мод).
2. Піти, поїхати кудись; зникнути. <...>
Грабович образиться і уриє в Гарвард
(К. Москалець, Вечірній мед).
УРІЗАТИ, -іжу, -іжеш, док.; жрм.
Випити спиртного. Дак ми як урізали - поки
дві банки не спорожніли, жоден і не
відсунувся (В. Дрозд, Життя як життя).
УРКАН, -а, ч.; мол Те саме, що ВУРКА.
Правда, віруючі там тільки батьки та
кілька старших дітей, Толя ж і всі
хлопці за ним-уркани і босота (П. Воль-
вач, Кляса).
УРЛА, -й, ж, 1. крим Крадена річ.
БСРЖ, 614
¦ Від тат. urlagan - «крадений». Грачев,
Мокиенко, 171
2. збірн.; жрм; зневажл. Агресивні під-
літки-хулігани. <...> невже ти і
справді не пам 'ятаєиі початку / чіпка
пролетарська урла / діти розпущеного
комсомолу (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову). БСРЖ, 614.
УРЛЬОП, -у, ч; мол. Канікули. СУМС, 266
¦ Від польськ. urlop - «відпустка».
УРОД
УРОД, -а, ч. 1. парк. Цигарка, з якої
витрушено тютюн, щоб набити туди
марихуани. СУМС, 267
2. мол ; презирл Психічно ненормальна і
небезпечна для оточуючих людина.
СУМС, 267.
УРЮК, -а, ч.; кріт.; ірон або зневаэюл
Казах, татарин. БСРЖ, 615, ЯБМ, 2, 453. //
Житель Середньої Ази- Ти, Яромурче,
хто,? - Тобто? - Урюк? - Тобто? - Ну,
тобто Схож на чучмека (Р. Кухарук,
Любити ХЛОПЧИКа) Югановы, 229
ФАГОС, -у, ч.; крим.; згруб Відмова,
яка супроводжується дулею. БСРЖ, 618,
СЖЗ, 105
ФАЗА, -и, ж. ¦Плюнути на фазу,
мол.; жарт. Вимкнути світло у
приміщенні. БСРЖ, 618, Кав'кж, 67
ФАЗАН, -а, ч; крим. 1. ірон або зне-
важл. Китаєць. БСРЖ, 618, СЖЗ, 105.
2. зневаэюл Недосвідчений злодій. БСРЖ,
618, СЖЗ, 105
3. зневаэюл Підліток. БСРЖ, 618, СЖЗ, 105,
ЯБМ, 2, 459
4. арм Солдат строкової служби у
період від року до півтора. За наказом
міністра оборони Пашків призив
перетворився в привілейовану касту «фазанів»,
тобто тих, хто прослужив рік (П. Во-
львач, Кляса). БСРЖ, 618 // Солдат,
звільнений у запас. ЯБМ, 2, 459.
і ФАЙЗЕР
УСА, невідм., ж; мол США
¦ Від англ. USA
УСИНОВИТИ, -влю, -виш, док (кого),
мол ; жарт Дати комусь грошей.
Мало тебе нагодувати, тебе ще й
усиновити? СУМС, 267.
УСОХНУТИ, -ну, -неш, док ; крим , мол
Замовкнути. <...> Ти чудовий хлоп, я
тебе пригощаю. Усохни1 За свої беру
(О Яровий, Чекання несподіванки)
БСРЖ, 615, ЯБМ, 2, 454
5. Обман, афера. БСРЖ, 618, СЖЗ, 105
ФАЗЕНДА, -и, ж.; жарт 1. жрм
Дача, садово-городня ділянка. <...>
злиденні викладачі технікумів
(перепрошую, коледжів), що, тримаючись за
пів ставки як за підробіток до мізерної
пенсії, вже ні про що не говорять в
учительській, як тільки про насіння для
«фазенди» (Кг, 2001, № 20). БСРЖ, 618,
СУМС, 267
2. мол. Будь-який дім, житлова споруда
Його «фазенда» також знаходиться
практично у центрі села (УМ,
23 03 2001) БСРЖ, 618
¦ Від португ. fazenda - маєток. Слово
поширилося після демонстрації у
1990 р бразильського телесеріялу
«Рабиня Ізаура».
ФАЙЗЕР, -а, ч : мол Батько
¦ Від англ father
і-
t>
фАЙКА і
фАЙКА, -и, ж.; крим. Цигарка, люлька.
БСРЖ, 618, СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 459 ¦ ФаЙка
дурна. Цигарка з наркотичною
речовиною СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 459
¦ Від укр. діял файка - «люлька».
ФАЙЛО, -а, с; коми. Файл.
ФАЙНИЙ, -а, -е; крим.; схвальн Вірний,
надійний (про людину). БСРЖ, 619, СЖЗ,
105, ЯБМ, 2, 458.
¦ Від укр. діял. файний - «гарний,
хороший».
ФАК1, -у, ч.; студ. Факультет. БСРЖ, 619,
псумс, 72. ¦ Хто ти за факом?, мол.
Яка в тебе спеціальність, професія?
СУМС, 267
ФАК2, -у. ч.: мол Статевий акт.- Тисяча
фунтів за один фак! - він уже готовий
оволодіти нею, але клята дурепа
пручалась (А. Мухарський, Попса для
еліти) * Образно. Навіки я рідному
вдячний філфаку / За те, що навчився
духовного факу! (Ю. Позаяк, Шедеври).
БСРЖ, 619 ¦ Від любові до
ненависті-один фак.
¦ Трансформація вислову від любові до
ненависті - один крок. ФФак тикати
(тикнути), мол. Уживається на
позначення непристойного жесту, що
полягає в піднятті середнього пальця і
виражає негативне ставлення або відмову.
< > а крізь биіі хмари виднівся
маленький закіптюжений силует
Центуріона, який матюкався, молився,
ствав-плакав і тикав факи <. .>
(В Солодько, Четверта революція).
¦ Від англ. fuck
ФАКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (з
ким); мол., крим. Вступати у статеві
135 ФАНЕРА
І ВІДНОСИНИ З КИМСЬ. БСРЖ, 619, СЖЗ, 105,
ЯБМ, 2, 459.
ФАКЕЛ, -а, ч.; крим.; жарт. Синець під
ОКОМ. БСРЖ, 619, СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459
ФАКЕР, -а, ч.; мол Людина, яка веде
активне статеве життя. [Ольга:] ... А
де твій йобар тепер? [Дубравка:]
Культурні люди кажуть факер (М. Га-
вран, Усе про жінок). БСРЖ, 619
ФАКТ, -у, ч; крим.; жарт. Статевий
акт. БСРЖ, 619, СЖЗ, 105
¦ Див. ФАК2.
ФАКТОРІЯ, -ії, ж.; нарк. Місце збуту
наркотиків. БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2,
459.
ФАКУША, -і, ж.; крим.; жарт. Жінка.
БСРЖ, 620, СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 459.
¦ Див. ФАК2.
ФАЛУВАТИ, -лую, -луєш, недок. (кого),
крим Схиляти когось до статевого
Зв'язку. БСРЖ, 620, СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 460.
¦ Від амер. розм to fall for -«відчувати
потяг».
ФАН, -а, ч.; мол. Фанат, пристрасний
прихильник (як правило, музичного
гурту, виконавця, спортивної команди).
Фани ще на білоруській території не
змогли порозумітися між: собою (ВК,
27.03.2001). БСРЖ, 636, ПСУМС, 72
¦ 3 англ. розм.: fan - «прихильник,
фанат».
ФАНЕРА, -и, ж 1. муз. Фонограма;
спів під фонограму. За кордоном
«фанера» і живий звук кардинально
відрізняються цінами на квитки, у нас же
ніякої різниці, оплата однакова (УїСС,
1999, № 33). БСРЖ, 620, СУМС, 267
І 2. Крим ГрОШІ. БСРЖ, 620, СЖЗ, 105
ФАНЕРНИЙ
336
ФАРТЙТИ
3. Крим. Документи. БСРЖ, 620, СЖЗ, 105
4. мол Грудна клітка. БСРЖ, 620, СУМС,
267
¦ Пролетіти як фанера над
Парижем, мол.\ жарт -ірон Зазнати
невдачі, провалитися, програти. Ігор Сердюк
на попередніх виборах пролетів, як
фанера над Парижем, то мусив гибіти
біля телефонів <...> (В. Шкляр, Ключ)
БСРЖ, 620, ФССГД, 236
¦ Вислів походить від жарґону
естрадних артистів. Париж: первісно мало
співзначення «культурна, вимоглива
аудиторія, яка не приймає халтуру»,
Тобто СПІВ ПІД фонограму. Отин 2004, 271
ФАНЕРНИЙ, -а, -є. 1. муз. Який
виконується під фонограму. На ТБ і радіо
з'являються нові передачі, присвячені
живому звуку і слову; втомлені від
«фанерної» клоунади слухачі із
задоволенням це сприймають (УМ,
28.03.2000); <...> є на нашій
благословенній землі і такі населені пункти, де
добре «йдуть» фанерні шоу (В.
Неборак, Повернення в Леополіс). БСРЖ, 620
2. мол.; несхвальн. Фальшивий,
підроблений. * Образно Не влила вам у
плоть ваша муза фанерна / Кучерявої
крові, корчів справжніх страждань. .
(П. Вольвач, Марґінес).
ФАНТОМАС, -а, ч мол. Алкоголік.
СУМС, 267
ФАНФУРИК, -а, ч.; крим. Одеколон,
який п'ють алкоголіки СЖЗ, 105, СУМС,
268, ЯБМ, 2, 469
ФАРА, -и, ж., частіше мн. фари, фар.
1. Крим., жрм. Очі. БСРЖ, 621, СЖЗ, 105,
ЯБМ, 2, 463
2. Крим Окуляри. СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 463
3. мол. Легкова машина, таксі. БСРЖ, 621,
СУМС, 268
ФАРАОН, -а, ч.\ крим 1. мол
Міліціонер.- Не боїшся фараонів, шо так
їздиш?-питаю в нього (А. Дністровий,
Пацики). СЖЗ, 105, СУМС, 268, ЯБМ, 2, 461
2. Сторож. СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 461
ФАРМАЗОН, -а, ч ; крим Шахрай, який
збуває фальшиві діяманти. БСРЖ, 621,
СЖЗ, 105. // Шахрай, який підробляє
документи. БСРЖ, 621, СЖЗ, 105
ФАРМАЗОНИТИ, -шо, -ниш, недок.;
крим. 1. Обманювати когось. БСРЖ, 621,
СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 461
2. мол Говорити про щось незначне,
неістотне, теревенИТИ. БСРЖ, 621, СУМС,
268
ФАРТ, -у, ч ; крим., жрм. Щастя, талан,
везіння. Ми з Ольгою фарт хлопцям не
перебили < .> (С. Бортніков, Карателі);
У сумочці - документи, кілька
карбованців і дуже дорога авторучка,
подарована українці прозаїком на фарт
(О. Думанська, Ексклюзив). БСРЖ, 621,
СЖЗ, 105; СУМС, 268, ЯБМ, 2, 461
¦ 3 him. мисливського жарґону, де Fahrt
означало «слід, залишений дичиною»
БСРЖ, 621.
ФАРТЙТИ, -тить, недок (кому), безос;
крим, жрм Щастити, везти.
[Артур:] Ну що ж, друже Борисе, мушу
визнати, що замріяним теж іноді
фартить (О. Миколайчук-Низовець,
Територія «Б», або Якщо роздягатися - то
вже роздягатися); 3 часу її появи у
товаристві банді почало страшенно «фа-
ртити» (CM, 06.03.1998). БСРЖ, 621,
СУМС, 268, ЯБМ, 2, 461
ФАРТОВИЙ 2
ФАРТОВИЙ, -а, -е; крим,; схвальн.
1. Спритний, щасливий (про злодія).
БСРЖ, 622; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 462. ¦ Фарто-
вий хлопець. Засуджений; постійний
мешканець в'язниці. СЖЗ, 105, ЯБМ, 2,462
2. мол. Успішний, відзначений
щасливими подіями. Фартовый день. // Такий,
що приносить щастя, везіння. Провина
«талісману», який проте і цього разу
виявився «фартовым» для бандитів
(CM, 06.03.1998). БСРЖ, 622.
3. Про людину, якій щастить.
4. МОДНО ВДЯГНенИЙ. БСРЖ, 622, СЖЗ, 105,
ЯБМ, 2, 462
ФАРЦА, -и; мол 1. ж. Спекуляція;
скуповування речей в іноземців з метою
спекуляції. Один на п 'ятому курсі,
коли справа дійшла до розподічу і
аспірантури, нашептав кому слід в деканаті
про готельні варіанти, «фарцу» з
інтуристами в туалетах, сертифікате
операції, які «вони» погані, а він
хороший (В. Тарнавський, Міські мотиви).
БСРЖ, 622; ЯБМ, 2, 462
¦ Від англ. for sale,
2. збірн. Товари іноземного виробництва
для перепродажу. З усім його багном,
всім сутеренним гноєм-/ Ціною на
жінок, фарцу і анашу-/ Я місто це
ношу, /Мов камінь на душі <...> (О. За-
бужко, Диригент останньої свічки).
3. ч. Фарцівник (той, хто скуповує
товари у іноземців). За столиками сиділи
фарци, валютники і повії (Ю. Винни-
чук, Тз «Записок пройдисвіта»). // ж., у
знач, збірн - Не люблю фарцу, якщо
чесно Гнилуватий народець <...> (А. Ко-
котюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ,
622
7 ФАЧКА
ФАРШ, -у, ч.; мол.; жарт.-ірон. Гроші.
БСРЖ, 622; СУМС, 268. ¦ Повний фарш,
мол. Про сучасне і досконале технічне
оснащення автомобіля, комп'ютера
тощо.
ФАРШИРОВАНИЙ, -а, -є; мол. Багатий,
забезпечений. ¦ Карась
фарширований, мол. Багата людина.
ФАСОН, -у, ч. ¦ Фасон тримати, крим.
Поводити себе гордо, з гідністю. БСРЖ,
622; СЖЗ, 105, ЯБМ, 2, 463
ФАТЕР, -а, ч. 1. крим., мол. Батько.
БСРЖ, 622, СЖЗ, 105
¦ Від нім. Vater. БСРЖ, 622.
2. крим. Ватажок злочинної групи. СЖЗ,
105.
ФАУСК, -у, ч.; крим. Біжутерія. БСРЖ,
622, СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 463
ФАУСТ, -у, ч.; мол. Пляшка
алкогольного напою місткістю 0,75-0,8 л. СУМС,
268
ФАУСТПАТРОН, -а, ч.; жрм; жарт.
Пляшка спиртного місткістю 0,75 л.
Горілчаний «фаустпатрон»
випромінював майже ніжність, раптовий
сплеск нових почуттів (С. Процюк,
Червона троянда, чорна троянда). БСРЖ,
622, ЯБМ, 2, 463
ФАЦЕТ, -а, ч.; мол.; зах. Молодий
чоловік, хлопець. Визнаю -/я став у чергу
фацетів зарослих <...> (В. Неборак,
Розмова зі слугою). СУМС, 268.
¦ 3 польськ. розм. facet- «тип, особа»; з
mi.facetus - «елеґант». Горбач 1966,32.
ФАЧИК, -а, ч.; мол.; жарт. Чоловічий
статевий орган.
ФАЧКА, -и, ж.; мол,; жарт. Жінка,
легкодоступна для статевих зносин.
22 — 5-1468
ФАЯ 2
ФАЯ, фаі, ж.\ крим. Хвойний ліс. БСРЖ,
622; СЖЗ, 106: ЯБМ, 2, 464.
ФЕЙС, -а, */., мн. фейси; мол. Обличчя.
Ноги в неї криві, волосаті, груди
обвислі, задниці воопше нема, волоссячко
облізле, зате фейс, яку моделі
(Синопсис станіславський необов'язковий);
Фейсом на торт (УМ, 21.06.2001);
Приємно роздивлятися на звороті
обкладинки знайомі мистецькі фейси (Kr,
2001, № 6). БСРЖ, 636; СУМС, 268.
¦ Від англ. face.
ФЁЙСЕЗ, -у, ч.; парк. Сильнодієвий
галюциноген (ЛСД). СУМС, 268
ФЁНЕЧКА, -и, ж 1. сист. Намисто,
браслет зі шкіри, бісеру, обов'язковий
атрибут зовнішносте хіпі. Моє щастя
не різало вени, може - фенечки на за-
п 'ястях (І. Бондар-Терещенко, Повтеб-
ня). <...> він - із купою старечих замо-
рочок /з нетлями у кишенях піжами /з
фенечками на жилавих зап'ястях <...>
(С. Жадан, Балади про війну і
відбудову); БСРЖ, 623.
2. мол.\ частіше мн фенечки. Будь-яка
прикраса, дрібний аксесуар. Я вийшла у
своєму повсякденному вигляді, тобто
волосся «у хвостик», повні руки «фене-
чок», штани-кльош (ПІК, 2001, № 5).
БСРЖ, 623; СЖЗ, 106, ТСРОЖ, 232.
¦ Від англ. things - «атрибути».
ФЕНЬКА, -и, ж; мол Те саме, що ФЕ-
НЕЧКА.- Зараз ти захворієш ще
більше,—кидає дівка, вся у «феньках»
(О. Ульяненко, Ізгої). СУМС, 268
ФЁНЯ, -і, ж.; мол 1. крим.
Кримінальний жаргон. Тости вже не
виголошуються, компліменти теж:. Натомість
чути лише мат і «феню» (С. Бортні-
8 ФЕРТИК
ков, Карателі); / не буде пророцтв,
буде «феня» (П. Вольвач, Бруки і стерні);
Автор же пропонує сприйняття
головного героя своїх романів нам із вами,
кому - серйозно і філософічно,
кому-на фені «па панятіям» (Kr, 2001,
№ 7); БСРЖ, 624, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 464
¦ Феня в ботах. Людина (не злодій),
яка вивчає злодійський жаргон. СЖЗ,
106, ЯБМ, 2, 464
2. мол., крим ; жарт. Зад; сідниці. БСРЖ,
624, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 464 ¦ До фені кому
що; мол. Когось не цікавить щось,
хтось байдужий до чогось.- А чи не
мокро зараз у садку? - Мокро, не мокро,
мені тепер до фені,- приречено мовив
мій приятель (В. Шевчук, Біла нитка
печалі); Інородним богам українського
ефіру до фені був народ з усіма його
клопотами (Г. Тарасюк, Гаспид і
Маргарита); Тобі чи до фені, чи, може, до
дупи (Гігієна, 1993, № 13) БСРЖ, 624,
ТСРОЖ, 234
ФЕРМЕНТ, -у, ч.\ крим.; жарт. Червоне
ВИНО. БСРЖ, 624, СЖЗ, 106.
ФЁРТИК, -а, ч.; мол. Кінець; крах. <...>
коли приходить критичний момент,
робиться тихий loverlovergoodbye, і
фертик (І. Карпа, 50 хвилин трави),
< .> але авторитет і сталі успіхи
прийдуть лише тоді, коли рівень
продажів визначатиметься не попсою, а
нормальною «середньою»
белетристикою, розрахованою на задоволення
запитів нормального «середнього»
читача,— не ідіота, не люмпена, не бомжа,
не слухача радіо «Шансон» ... Вони в
принципі не читачі, а ми-здуру, чи
з намови - зорієнтовуємо український
фЕРШТЕЙН З
книжковий ринок або на них, або на ву-
зькоспеціалізованих фахівців, і фертикі
(УС, 2003, ч. 23).
фЕРШТЕЙН, невідм., у знач* питальної
частки. Чи зрозуміло? ...Гарний привід.
Можна затулитися благородною
метою... Ферштейн? (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці).
¦ 3 нім. verstehen - «розуміти».
ФЕСТ, -у, ч ; мол. Фестиваль.
Неординарні знахідки йдуть своєю дорогою,
намагаючись не ідентифікувати себе з
тусівкою фесту (ПІК, 1999, № 31).
БСРЖ, 624, СУМС, 268
ФЕСТ-ГУЛЯТИ, -яю, -яєш, недок.; зах.
Тс саме, що ФЕСТИВАЛИТИ1.
ФЕСТИВАЛИТИ, -валю, -валиш, недок.;
мол. 1. Приємно, весело проводити
час. <...> і ей б фестивалили від
забігайлівки до забігайлівки <„> (Є. Паш-
ковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 624,
СУМС, 268.
2. Здійснювати статевий акт. СУМС, 268.
ФЕСТИВАЛЬ, -ю, ч.; крим., мол., нарк.
Вечірка із спиртним і / чи
наркотиками. Частину викраденого зразу ж
виміняли на горілку для продовження
«фестивалю», інше сховали в підвалі
(УМ, 20.04.2000). БСРЖ, 624, ЯБМ, 2,465.
ФІАЛКА, -и, ж.; студ. Студентка
філологічного факультету.
ФІҐА, -и, ч.; крим.; зневажл. Працівник
МІЛІЦІЇ. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.
ФІҐАНУТИСЯ, -уся, -ёшся, док.; мол
Ударитися. СУМС, 268
9 ФІЗІЯ
ФІҐАРИТИ, -рк>, -риш, недок. 1. крим.
Курити. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2,465.
2. (за ким); крим. Стежити за ким-не-
будь. БСРЖ, 624, СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 465
3. мол. Інтенсивно виконувати якусь
ДІЮ. Фіґарити вечерю. БСРЖ, 624; СУМС,
268
ФІҐАРКА, -и, ж.; крим. Цигарка. БСРЖ,
624, СЖЗ, 106
ФІҐАЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол.
Інтенсивно виконувати якусь дію. <...> про
те, як я душила й фіХачила по писку
білявку, що тебе цілувала (І. Карпа, 50
хвилин трави).
¦ Пор. ЗАФІҐАЧИТИ.
ФІҐВАМ, у знач вигуку; мол. Виражає
неввічливу відмову задовольнити
чиєсь прохання.- Позич десятку.- Фіґ-
вам. СУМС, 269
¦ Жарт, контамінація фіґ& + вам.
ФІҐНЯ, -і, ж.; мол.; несхвальн. 1.
Дурниця, нісенітниця. Астрологи завше
морозять фіґню (С, Пантюк, Іменник).
БСРЖ, 625; СУМС, 268, ТСРОЖ, 234
2. Щось погане, низької якости; те, що
викликає несхвалення.- Kemami, Борік,
шо ти за фігню поставив?! Нема
нормальної музики? (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 625 *
3. Щось не варте уваги, незначне.- Ти
уявляєш <...> скільки коштує
гелікоптер?...-Фігня, у нас круті спонсори
(К. Москалець, Вечірній мед).
ФІҐОВИЙ, -а, -є; мол.; несхвальн.
Поганий, кепський. Фігова кава. Фіґове
Життя. БСРЖ, 625, СУМС, 268.
ФІЗІЯ, -ії, ж.; мол.; зневажл. Обличчя.
Відгодовані й не спотворені розумовою
22*
ФІЛОЛОХ
340
ФІОЛЕТОВО
діяльністю фізії випромінюють здоро-
в 'я і віру в завтра (А. Кудш, Як
вижити у в'язниці). * Образно. Скільки фізій
у шклах тих загусло! (В. Неборак, Епос
про тридцять п'яту хату). БСРЖ, 625
¦ Слово було відоме бурс.-сем. арго.
ФІЛОЛОХ, -а, ч.; студ.; жарт Сту-
дент-філолог.
ФІЗРА, -и, ж.; студ., шк Фізкультура.
БСРЖ, 625.
ФІКСА, -и, ж; крим, мол. Зубний
протез, золота коронка. Батурін сидів на
задній парті, за спиною в Пашка, і,
блискаючи фіксами, хрипів всякі доте-
пи та відповіді на хитромудрі формули
(П. Вольвач, Кляса); Сяють фіксами
зуби передні <...> (П. Вольвач, Кров
зухвала). БСРЖ, 626; СЖЗ, 106; СУМС, 268,
ЯБМ, 2, 466
¦ Від нім. арґ. Fuchs - «золото», вимова
на їдиш -fiks. Горбач 1966, 27
ФІКСАТИЙ, -а, -є; крим. Той, хто має
коронки або зубні протези. БСРЖ, 626,
СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 466
ФІЛЕ, невідм., с; комп. Файл.
ФІЛКЙ, -їв, -ів, мн.\ крим., мол.
Гроші.-Маєш які-та філки? (Л. Дереш,
Поклоніння ящірці). БСРЖ, 626, СУМС,
268, ЯБМ, 2, 466
ФІЛОН, -а, ч.; крим. Нероба; ледар. //
СимуЛЯНТ. СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 466 ¦ ФІЛОН
чистий. Людина, яка вдало симулює
психічне захворювання. СЖЗ, 106, ЯБМ, 2,
466
ФІНҐАЛ, -а, ч.\ мол.; жрм. Синець під
оком. Він по-фраєрськи ноги закинув
одна на другу. Чувак. Має під оком
фітол. Любить си бити? (Р. Кухарук,
Любити хлопчика). * Образно. Коли
ранок туман прикладає до свіжих фін-
галів <...> (А. Охрімович, Фанданго
КрИЦІ). БСРЖ, 626, СУМС, 269.
ФІНІШУВАТИ, -ую, -уєш, док.; мол
1. Бути в депресії. Третій місяць
фінішую СУМС, 269.
2. Відчувати оргазм.
ФІНТ, -у, ч 1. жрм Виверт, хитрість;
обман. БСРЖ, 627 ¦Робити / зробити
фінт вухами, жрм. Схитрувати,
використати якийсь виверт для досягнення
своєї мети. Той факт, що Президент
накладає щоразу вето па прийнятий
цей Закон, змусив депутатів зробити
такий «фінт вухами» (УС, 2001, ч. 15).
БСРЖ, 627
¦ 3 англ. feint - «обманний рух або
випад» (напр., у боКСІ, фехтуванні). Грачев,
Мокиенко, 174
2. мол.; несхвальн Дивний, непередбачу-
ваний вчинок. / ось він, бідаха, крізь
дим, сльози, габу любосного туману,
який його оповив, крізь любасний одур,
який і витворював отакі з ним фінти,
побачив мимолітне видіння <.. >
(В. Шевчук, Місяцева зозулька із
ластів'ячого гнізда); Фінт наліво О. Блохін
увійшов до парламентської команди
комуністів (УМ, 07.06.2001). БСРЖ, 627
ФІНТИТИ, фінчу, фінтиш; жрм;
несхвальн. Вивертатися, викручуватися. Я
обіцяю не фінтити. ЯБМ, 2, 468
ФІОЛЕТОВИЙ, -а, -є; мол. П'яний. СУМС,
269
ФІОЛЕТОВО, безос.-пред. кому; мол;
несхвальн. Абсолютно байдуже,
нецікаво, все одно. Проте мені це фіолетово
<...> не так важливо-я все одно до-
ФІШ
341
ФНО
пишу цього листа до останніх трьох
крапок <...> (Ю. Андрухович,
Дванадцять обручів);-Якщо ти
заперечуєш-я зроблю все, щоб ця зустріч
стала останньою. Ллє, по-моєму, тобі
«фіолетово» <...> не без жалю
констатувала Таня і, не озираючись, рвонула
за браму... (С. Бортніков, Чистиль-
НИК-2). БСРЖ, 627, СУМС, 269.
ФІШ, -у, Ч.\ Крим. Риба. БСРЖ, 627, СЖЗ,
106, ЯБМ, 2, 469
¦ ВІД НІМ. Fisch. БСРЖ, 627
ФІШКА, -и, ж. 1. частіше мн. фішки,
Крим Гроші. БСРЖ, 627, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2,
469.
2. мол Подія. Мілленіум - наймодніша
фігика у світі і практично весь шоу-бо-
монд готується до цього особливо
(МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 628, СУМС, 269.
3. мол. Особливість, сутність,
специфічна риса, тенденція і т. ін. <...> вся
фішка в тому / що до суду ще треба до-
жгити <...> (С. Жадан, Балади про
війну і відбудову); Щодо дизайнерської
концепції, то Євген Карась та
Олександр Друганов на сторінках альбому,
здається, перебрали майже всі відомі
художні «фішки», якими бавилися
впродовж: минулого десятиліття
дизайнери (Кг, 2001, № 20). БСРЖ, 73
¦ Від англ. feature - «особливість,
характерна риса».
4. мол. Обличчя людини у стані
алкогольного похмілля. ФІШКА - обличчя з
бодуна (Синопсис станіславський
необов'язковий).
ФЛАКОН, -а, ч.\ мол. Пляшка зі
спиртним. <...>а гуцули воює п 'яні настільки,
що погоджуються знову взяти водяру,
добре, кажуть вони, й беруть у Васі
ще кілька флаконів <...> (С. Жадан,
Депеш мод). СУМС, 269
ФЛЕЙМ, -а, ч.; мол. Суперечка, сварка.
Масько, 38
¦ Від англ. flame - «полум'я».
ФЛЕТ, -у, «/.; мол Квартира, бсрж, 629,
СУМС, 269
¦ Від англ. flat.
Ф Л ET-ХАТА, -и, ж.\ крим Притон;
місце збору злочинців. СЖЗ, 106
ФЛОП, -а, ч.; комп 1. Гнучка дискета.
Стишов, 72
2. ДИСКОВОД. БСРЖ, 628.
ФЛОПАК, -а, ч.\ комп. Те саме, що
ФЛОП. Стишов, 72
ФЛЮГЕР, -а, ч. 1. крим., мол. Ніс.
БСРЖ, 629, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 470
2. Крим Капелюх. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106,
ЯБМ, 2, 470
ФЛЯГА, -и, ж.\ мол. Пляшка вина.
СУМС, 270.
ФЛЯЖЧИНА, -и, ж\ мол Те саме, що
ФЛЯГА. СУМС, 270
ФЛЯНДЕР, -а, ч ; мол. Пляшка зі
спиртним. СУМС, 270
ФЛЯШКА, ФЛЄШКА, -и, ж.\ мол, жрм,
зах Те саме, що ФЛЯНДЕР. Тримаючи
у правій руці літрову фляшку
ізраїльської «Стопки», а у лівій-горнятко, з
якого Костика позавчора пригощали
чаєм, Бамбула суворо питав одного з
вахтерів < ..> (К Москалець, Вечірній
мед);-Дякую, старий. Зараз сходимо,
візьмемо флєшку... (Там само).
ФНО, невідм , с; жрм, муз Фортепіано.
ФОЛ
342
ФОРШМАК
ФОЛ, -а, ч; крым. 1. Велика сумка.
БСРЖ, 629, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 470
2. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 629,
СЖЗ, 106.
3. спорт. Дрібне порушення у
спортивних іграх.
ФОЛЬКС, -а, ч.; жрм. Автомобіль
«Wolkswagen». Через три тижні він
приїхав у Теклівку за кермом вороного
фолькса <...> (В. Яворівський, Вовча
ферма).
ФОЛЬЦ, -а, ч.\ авто. Те саме, що
ФОЛЬКС.
ФОМКА, -и, ч; крим. Невеликий лом (як
правило, роздвоєний на кінці), що
використовується для зламування замків.
<...> що можна говорити про
надійність <...> вхідних дверей, коли їх
легко відкривають «фомкою» дітлахи
12-14 річного віку (CM, 14.07.2000); До
крамниці «Хліб», що по вулиці Вовчине-
цькій, п 'яні рецидивісти добралися з
допомогою «фомки» (Там само). БСРЖ,
629; ЯБМ, 2, 470.
ФОНАЙЗЕР, -а, ч.; муз. Будь-який шум
під час виконання музичного твору.
Тільки сіли грати, як почалося: і в
апараті фонайзер, і на вулиці фонайзер.
СУМС, 270
ФОНЙТИ, фоню, фониш, недок. 1. муз.
Шуміти (про музичні інструменти).
2. муз. Погано грати.
3. мол. Говорити дурниці або
непристойності.
ФОНО, невідм., с.\ жрм, муз.
Фортепіано. Іноді з п %ятого поверху до Павла на
третій долинають звуки «фоно»-то
Скорик овома пальцями тренькає під
настрій якусь блатну мелодію <. >
(П. Вольвач, Кляса).
ФОНТАН, -у, ч. ¦ Не фонтан, жрм, не-
схвальн. Про те, що оцінюється
негативно, несхвально. Хоча Пашку в його
роботах подобається лише техніка, а
власне, в сенсі дотепності, як на Паш-
ків погляд, Пружинін явно не фонтан
(П. Вольвач, Кляса). Усе фонтаном!
Усе чудово. Дзюбишина-Мельник, 16.
ФОРА, -и, ж. ¦ Дати / давати фору
кому спорт., жрм. Зарані давати комусь
перевагу, зарані ставити когось у більш
вигідні умови. Діставати / дістати
фору (фори), жрм. Діставати перевагу,
більш вигідні умови у чомусь. Ця
скотина спить чутливо. Комарі й інші
кусючі комахи йому не заважають, але
наближення людини розбудить його
миттєво. Хотілося ж застати його
зненацька, дістати хоча б пару секунд
фори... (А. Кокотюха, Шлюбні
ігрища жаб).
¦ Від нім. Vorteil - «перевага, вигода»
БСРЖ, 630
ФОРЕЛЬ, -і, ч.; крим.; жарт -ірон.
Психічно хвора людина. БСРЖ, 630, сжз, 106,
ЯБМ, 2, 471
ФОРИНТИ, -ів, мн.\ крим. Гроші. БСРЖ,
630, СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 471
¦ Від назви грошової одиниці
Угорщини.
ФОРС, мн. форси, -ів; крим. Гроші
БСРЖ, 630; СЖЗ, 106, ЯБМ, 2, 471.
¦ Від франц. force - «сила». Горбач 1966,
24
ФОРШМАК, -у, ч.\ жрм\ жарт.
Магазин «Фуршет». Ти у форшмак будеш
ФОТИК
343
ФРАЄР
іти? ¦ Глухий форшмак, крим.
Велика ганьба. СЖЗ, зо
ФОТИК, -а, ч.; мол. Фотоапарат. Педро
купив собі шорти і плавки, фотик,
чотири альбоми (Р. Кухарук, Любити
хлопчика).
ФОТКА, -и, ж.; крим.\ жарт. Обличчя.
БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471.
ФОТКАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.
Фотографувати. СУМС, 270
ФОФАН, -а, ч.\ мол. Те саме, що КРАБ.
Ти як із старшим розмовляєш, хапаю
його й по голові даю дружнього
фофана (А. Дністровий, Пацики).
ФРАЄР, -а, ч.\ крим. 1. Жертва злодія,
шулера. БСРЖ, 631 // Потенційна жертва
злодія. БСРЖ, 631, СЖЗ, 106. ¦ Ставити
фраєра. Тіснити жертву групою,
загороджувати від інших (при здійсненні
карманної крадіжки). БСРЖ, 631; СЖЗ, 96;
ЯБМ, 2,378. Фраєр захарчований, крим.
Досвідчений злодій, що добре знає
кримінальне законодавство і неухильно
додержує злодійських традицій. БСРЖ,
632, СЖЗ, 106 Фраєр зуб за два шніфти,
крим. В'язень, який інформує
адміністрацію про справи інших в'язнів. СЖЗ,
106-107 Фраєр співає. Потерпілий
волає на допомогу. БСРЖ, 631; СЖЗ, 107;
ЯБМ, 2, 475.
2. Людина чесна, далека від злочинного
світу.- Мені не подобаються оті фрає-
ри на алеї (В. Гужва, Плато над
прірвою). БСРЖ, 631; ЯБМ, 2, 474. ¦ Набуш-
мачений фраєр. Людина, яка добре
знає злодійські звичаї, але не належить
ДО ЗЛОДІЇВ. БСРЖ, 631; СЖЗ, 70, ЯБМ, 2, 474
Фраєр вічний, жарт.-ірон. Людина,
ЯКа ПОГаНО чує. БСРЖ, 632; СЖЗ, 106; ЯБМ,
2, 474.
3. мол.\ ірон. або зневажл Наївна,
недосвідчена людина. // Людина, яку легко
обдурити.- Ти, синку, здається,
хлопчисько душевний і довірливий; так я тобі
хочу дати добру пораду, не будь
фраером, не води додому перших стрічних.
Обчистять за здорово живеш (М. Оме-
льченко, Свято біди). * Образно. Вода
виходить з берегів, пригод шукає / у
цьому місті, що дурне, неначе фраєр /з
Нового Світу (Г. Безкоровайний,
Західний вітер); МВФ не фраєр, його не
обдуриш (ПіК, 2000, № 9). БСРЖ, 632; ЯБМ,
2, 474.
¦ Від нім. жарг. Freier-«HQ злодій».
Горбач 1966, 23
4. несхвальн. Недосвідчений злодій. БСРЖ,
632; СЖЗ, 106.
5. жрм. Модно вдягнений хлопець, чо-
ЛОВІБС. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 474
6. мол. Людина, яка багато Із себе вдає і
дуже себе любить. Він аж ніяк не був
фраєром і якщо ходив зі складним
ножем у кишені, то це означало тільки
одне: що вільної лісової хвилини він
любить повправлятися в метанні цього
ножа і найчастіше попадає ним куди
слід <...> (Ю. Андрухович,
Центрально-східна ревізія). ПСУМС, 74
7. Відповідальний працівник. БСРЖ, 632,
СЖЗ, 106, СУМС, 70.
8. мол. Будь-яка особа чоловічої
статі.- Привіт, фраєр,-кинув Зорба
бармену, пірнаючи рукою в кишеню за
кастетом (Ю. Кузнецов, Лабіринт).
БСРЖ, 632
ФРАЄРНУТИСЯ
344
ФРЕЙ
¦ Жадоба фраєра згубила, жрм.
Хтось постраждав через власну
жадібність. З тим автоматом усе
виявилось складнішим. Недарма кажуть,
що «жадоба фраєра згубила» (CM,
02.07.1999).
9. мол, жрм; зах Залицяльник;
коханець. Якщо там лежав трояк, то я
вже знав, що у матері черговий фраєр,
і віявся куди попало (Ю. Покальчук, Те,
що на споді).
¦ Від польськ. діял. frajer -
«залицяльник». Пор. нім. Freier- «жених».
ФРАЄРНУТИСЯ, -уся, -ёшся, док
1, крим., мол; несхвальн. Опинитися в
незручному становищі;
оскандалитися.- Помилився дедушка. Фраєрнувся.
Або просто косив під ворожбита
(П. Вольвач, Кляса); Ні чорта
собі - фраєрнулась! / Устругнула, бач,
телеграмку. /Зустрічай /повернулась /
прибуваю дев'ятій ранку / Зустрічай
свою втрату!.. <...> „Порожньо на
пероні (О. Забужко, Диригент останньої
СВІЧКИ). БСРЖ, 632, ЯБМ, 2, 474
2. мол. Удавати із себе багату,
респектабельну людину. < > я хотів би з нею
спати у готелях Монте-Карло / о
добродію багатий фраєрнутись треба
гарно / барахло нове купити і літаючу
тарілку <...> (В. Неборак, Літаюча
голова).
ФРАЄРОК, -рка, ч. Пестл. до ФРА-
ЄРЗ-6. Фраєрок зомлів і впав на
підлогу (С. Бортніков, Карателі).
ФРАЄРША, -і, ж. 1. крим. Жінка, яка
ніде не працює, але матеріяльно
забезпечена. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107, ЯБМ, 2, 475.
2. мол. Ж. до ФРАЄР6. Узнала,
наприклад, що всі чоловіки кругом дурні й
рогаті Ну, про те, що дурні, Милоська
воює й сама потроху почала
здогадуватись (Стьопці завдяки), а от чому
рогаті - збагнула не одразу й не сама
Фраєрша підказала: - А таво рогатш,
што ми їм рогі наставляїм Ізміняш
тоїсть (В. Врублевський, Тріщини).
ФРАЗІЄР, -а. ч.: мол. Зачіска. СУМС, 70
¦ Від польськ. fryzura.
ФРАНКО, -а. ¦Тван Якович Франко,
інтел Купюра вартістю 20 гривень. Як
справжньому поетові, я дав йому
«Jeana Яковича Франка» і побажав
ночувати в різних місцях з Василем
Івановичем (В. Шкляр, Ключ).
ФРАНТ, -а, ч.\ крим. Свідок. БСРЖ, 632,
СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 475.
ФРАНЬО, невідм, ч.\ мол.; зах. Базіка.
ФРАНЯ, -і, ж; студ.у шк. Французька
мова.
ФРЕЙ, -я, ч.\ крим. 1. Багата людина
БСРЖ, 632, СЖЗ, 107, ЯБМ, 2, 476
2. несхвальн. Людина, яка тримається
гордовито; гордій. БСРЖ, 632, СЖЗ, 107,
ЯБМ, 2, 476
3. Табірний інтелігент, сжз, 107, ябм, 2,
476
4. несхвальн. Недосвідчений злодій. СЖЗ,
107, ЯБМ, 2, 476.
5. Чоловік, хлопець.- Ти, фрей, зараз же
дістань пару пляшок горілки, а твою
телицю ми залишаємо під заставу
(М. Омельченко, Свято біди).
¦ Від нім. frei- «вільний, вільна». БСРЖ,
632
ФРЕНДА :
ФРЕНДА, -и, ж.\ мол. Дівчина; подруга.
¦ 3 англ. friend.
ФРЕНЧ, -а, ч; крим Піджак. СЖЗ, 107,
ЯБМ, 2, 476
ФРЕШ, -а, ч; студ. Студент-першокур-
сник.
¦ Від англ. fresh.
ФРЁЯ, -ї, ж.; крим. Жінка, яку залишив
чоловік або співмешканець. БСРЖ, 632;
СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476
ФРИЗУРА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ФРАЗІЄР. СУМС, 270.
ФРІДРІХШТРАССЕ, невідм., с.\ мол.
Блювання. СУМС, 70.
ФУҐАС, -а, ч.; мол.; жарт. Те саме, що
ФАУСТ. БСРЖ, 633; СУМС, 270
ФУРА, -и, .ж.; мол.; жарт. Машина.
ПСУМС, 74
ФУ РИК, -а, ч. 1. крим. Пляшка
одеколону, настоянки ліків, які уживають
алкоголіки і токсикомани. СЖЗ, 107
2. токс. Токсичний клей. Той вар *ят
нанюхається фурика й гонить біса.
СУМС, 270
ФУРЙЧИТИ, -ричу, -ричиш; недок.;
крим., мол. Діяти, працювати,
функціонувати (про якийсь механізм). Наш
холодильник не фуричить. БСРЖ, 634, ЯБМ,
2, 477
ФУТЛІ, -тель, мн.; мол.; жарт. Туфлі.
ФУФА, -и, ж.; мол. Фуфайка. СУМС, 270.
5 ФУЦЙН
ФУФЛЙЖНИЙ, -а, -є; крим; несхвальн.
Поганий, КепСЬКИЙ. БСРЖ, 635, СЖЗ, 107
ФУФЛЙЖНИК, -а, ч ; крим 1. мол ;
несхвальн Брехун; людина, яка не
виконує СВОЇХ обІЦЯНОК. БСРЖ, 635, СУМС, 270,
ЯБМ, 2, 478.
2. Боржник. // карт. Людина, яка не
повернула картярський борг. БСРЖ, 635,
ЯБМ, 2, 478.
ФУФЛЙТИ, -лю, -лиш, недок.; крим.
Обманювати; не виконувати своїх
обіцянок. БСРЖ, 635, СЖЗ, 107.
ФУФЛО, -а, ч. 1. крим Свідома брехня.
БСРЖ, 635, СЖЗ, 107, ЯБМ, 2, 478. ¦ ФуфлО
гнати (штовхати), крим. Говорити
неправду. / Бетман фуфло гонить, не
хрін занятием... Вот в мене... кранти
почті-мамка на трасу пішла.. (Г. Та-
раСЮК, Новели). БСРЖ, 635; СЖЗ, 107; ЯБМ,
2, 478.
2. мол.; зневажл Про щось погане,
неякісне, не варте уваги. Ну й фуфло
[театральну виставу] москвичі привезли!.
БСРЖ, 635; СУМС, 270
3. мол Фальшива валюта. СУМС, 270
ФУЦАН, -а, ч; мол.; схвальн
Шанований МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК. СУМС, 270
ФУЦЙН, -а, ч.; крим. 1. Донощик. БСРЖ,
639.
2. Потерпілий, жертва злочину. У той
вечір, правда, Пашок з Беном побили
двох фуцинів, але то вже по п 'яні, і не
на базарьчику, а за гаражами, де
разом пили (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 636
ХАБАРИК
346
ХАВІРА
X
ХАБАРИК, -а, ч.; крим. Недопалок.
БСРЖ, 637, СЖЗ, 107, ЯБМ, 2, 480
ХАВА, -и, ж.; крим,; згруб Рот. БСРЖ,
637, СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 480
ХАВАЙКА, -и, ж.\ крим. Харчові
продукти. БСРЖ, 637, СЖЗ, 107, ЯБМ, 2, 480
ХАВАЛО, -а, с 1. крим., мол.; згруб. Те
саме, що ХАВА.- Роззявляй хавало, ну!
(Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 637
2. крим. Обличчя. ЯБМ, 2, 480. // мол.
Негарне обличчя. Ну в нього й хавало!
ХАВАЛЬНИК, -а, ч. 1. крим., мол.;
згруб. Те саме, що ХАВА. Той, доктор,
тільки розкрив хавальник, як я
його красномовність загасив відразу
(О. Ульяненко, ІЗГОЇ). СЖЗ, 107; ЯБМ, 2,
480
2. мол. Те саме, що ХАВАЛ02. ¦
Торгувати хавальником (мордою,
харею), мол.; жарт -ірон. або несхвальн.
Поводитися таким чином, щоб
привернути до себе увагу. Потім якась
нелегка понесла мене вдруге на ті місцини. І
так я їздив щопонеділка, щедро
торгуючи своїм хавальником (О. Ульяненко,
Ірка). СУМС, 271.
ХАВАНЙНА, -и, ж.; мол. їжа.
ХАВАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. що;
крим., мол. їсти, споживати їжу.-Хворі
стільки не хавають! <...> (А. Кокотю-
ха, Шлюбні ігрища жаб). * Образно. Й
сонце хавають ясени (І. Павлюк,
Іменник). БСРЖ, 637, ПСУМС, 74; СЖЗ, 107, ЯБМ,
2, 480.
2. кого, що; мол. Сприймати щось із
схваленням, уподобанням. [ А д а м
Жоржевич:] Та я їбав бриться, я і
так себя хаваю от і до (Л. Подерв'ян-
ський, Герой нашого часу); Звісно, не
всі «хавають» ритмічні квадрати
Нового Орлеану (ПІК, 2001, № 17);
Словом, [критик] насолоджується
розумінням прочитаного. Або, послуговуючись
молодіжним сленгом, можна сказати
«хаває» поета (Kr, 2001, № 18). БСРЖ,
637; ПСУМС, 74
¦ 3 циган, мови: te has - «харчуватися»,
Aava~«l*M». Баранников, 155. Пор. В укр.
мові: хавкати - «їсти, харчуватися»,
хава - «щелепа». Грачев, Мокиенко, 176
ХАВІР, -а, ч; крим. Особа, якій в разі
небезпеки кладуть до кишені вкрадену
річ, гроші. БСРЖ, 637, СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481
¦ Не виключена можливість впливу
українських слів із семантикою
«ховати». Грачев, Мокиенко, 176
ХАВІРА, -и, ж.; крим. 1. Притон
злодіїв. Кутаючись у задубілу шкірянку, він
за північ придибав до хавіри вусатої
Марфи (О. Ульяненко, Сталінка); <...>
Шура, він же завзятий картяр, іподро-
мник, знавець завулків і нічліжних хавір
на добрій половині совдепії <...> (Є. Па-
шковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 637,
СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 481
2. Місце зберігання крадених речей і
заборонених предметів; схованка. БСРЖ,
637, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 481.
3. мол. Квартира, кімната; житло. «Хаві-
ру» він собі купив за гаражну
покрівлю: померла баба Ганна, <...> і її внука
продала Степанові хату за триста ка-
ХАВКА
347
ХАЙ
рбованців, разом з мишами, лелечим
гніздом з лелеками і квітами-гайстра-
ми попідвіконню (Г. Тютюнник,
Вибрані твори); Але найперше впадала у вічі в
тій хавірі,- це табличка <...> (Л. Коно-
нович, Мертва грамота); <...> От коли
ми приватизуємо цього
магазинчика-буде «Прима», буде і до
«Прими».-За чим затримка? Дорого?*-Ця
хавіра коштує копійки. Начальство не
відпускає: вичікують, хто більше
дасть на лапу (А. Морговський, Фіф-
ті-фіфті, або у кропиві зґвалтований).
БСРЖ, 637, СУМС, 271; ЯБМ, 2, 481.
¦ Від давньоєвр. chower - «спільнота,
ТОВарИСТВО, Друг, Товариш». Грачев, Мо-
киенко, 176 Можлива також і
контамінація хов (від укр. ховати; див. коментар
до слова ХАВІР) та іменників
квартира, квартера, фатера. Отин2, 186.
ХАВКА1, -и, ж.\ крим., мол. 1. Те саме,
що ХАВАНИНА.-Дай хавки, Тамарко!
<...> (В. Шевчук, Сонце в тумані); <...>
вона тутешня, сам подумай: хавка,
квартира, музон - добазарилися про
зустріч <...> (Є. Пашковський, Безодня).
БСРЖ, 637; СУМС, 271; ЯБМ, 2, 481.
2. Тс саме, що ХАВА. БСРЖ, 637; СЖЗ, 108
ХАВКА2, -и, ж.; крим. Собака. БСРЖ, 638;
СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.
ХАВЛО, -а, с. 1. крим. Те саме, що
ХАВА.- Закрий хавло і відпрацьовуй
гроші,- сказав братан, не перестаючи ту-
зитй мене по пузу (О. Ульяненко,
Ізгої). ¦ Хавло залити. Напитися
спиртних Напоїв, сп'яніти. БСРЖ, 638, СЖЗ, 108;
ЯБМ, 2, 481
2. мол. Те саме, що ХАВАНИНА.
ХАВЧИК, -а, ч.\ мол. їжа, харчі.-Хавчик
нам з волі передали? (С. Бортніков,
Літературний проект «Спецагенти»); <...>
самотній нічний кіоск, обвішаний
невеликими кольоровими лампочками, де
продається пиво, цигарки, алкоголь та
дрібний хавчик (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії). БСРЖ, 638; СУМС, 271
ХАЄР, -а, ч.\ хаєри, -ів, мн.\ сист., мол.
Довге волосся. <...> і ось місцеві рок-зі-
рки вилабують «один до одного»
класичні «драбини до неба» і «дими над
водою», відпускають хаєри під Планта
чи обтягуються шкірою під Джіма
Моррісона (В. Неборак, Повернення в
ЛеоПОЛІс). БСРЖ, 639, СУМС, 271
¦ Від англ. hair.
ХАЗА, -и, ж.; крим. 1. Притон
декласованих елементів; злодійське кубло.
Місто [Прага], в якому вони [українці]
конають і пиячать, сплять по хавірах і
хазах, попадаються на крадіжках у
маркетах (Ю. Андрухович, Місце
зустрічі Germaschka). БСРЖ, 638; СЖЗ, 106,
ЯБМ, 2, 481.
2. і мол Будинок, квартира. Тихо
розповзається по хазах / ніким не присилене
покоління (І. Андрусяк, Іменник). БСРЖ,
638, СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 481.
¦ Від угор. hdz- «дім»; слово у формі
хаза було відоме укр. арґо XIX ст.
ХАЙ, вигук; мол.
Привіт.-Хай!-привітав її Вектор посмішкою
контуженого американця (В. Слапчук, Коротка
стрілка жіночого годинника). БСРЖ, 638,
СУМС, 271.
¦ Від амер. розм. hi! (своєю чергою, від
традиційної формули how are you?)-
«привіт!».
ХАЙКА :
ХАЙКА1, -и, ж.; мол. Знайомство. Хайка
(рубрика у газеті «Молодь Закарпаття»,
де друкують оголошення про
знайомства).
¦ Див. ХАЙ.
ХАЙКА2, 1. -и, ж.; крим., жрм. Єврейка.
БСРЖ, 638, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 482
¦ Від єврейського жіночого імені Хая.
БСРЖ, 638
2. мн. хайки, хайок; арм. Важкі
армійські чоботи. СУМС, 271
ХАЙЛО, -а, ч.; крим.; згруб. Глотка, рот.
БСРЖ, 639, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 482
ХАЙНУТИ, -ну, -непі, док.; крим.
Випити; КОВТНУТИ ЩОСЬ. БСРЖ, 639, СЖЗ, 108
ХАЙР, -а, ч; сист, мол. Те саме, що
ХАЄР. Малаямам мав довжелезне, аж
поза плечі волосся, т зв «хайр», як
кажуть у певних колах просунутої
молоді (Л. Дереш, Культ).
ХАИРАТИЙ, -а, -є; мол. 1. Про людину
з довгим волоссям. СУМС, 271.
2. мн. хайраті, -их; жарт. Люди
творчих професій (напр., художники,
музиканти). Цеацура
ХАЙ РАТНИК, -а, ч.\ мол., сист. Шнурок
чи пов'язка для волосся (круг голови).
А от різні хіпійські «прибамбаси» - фе-
нічки, шнурочки, хайратники,
сумочки-вона просто обожнювала (УМ,
08.05.2003). БСРЖ, 639, СУМС, 271
ХАКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. комп.
Зламувати, змінювати програму. Хакати -
зламувати програми, сайти (КСМС).
БСРЖ, 639
2. студ., шк. Списувати. Він постійно
хакає у мене.
3. кого; мол Обдурювати кого-небудь.
18 ХАЛЯВА
ХАКЕР, -а, ч.; комп 1. жрм
Програміст, який зламує програми.
Найстрашніше те, що хакери тепер
об'єднуються в могутні синдикати і
протистояти їм дедалі важче (День,
17.08.1999). БСРЖ, 639, СУМС, 271
2. жарт. Програміст високої
кваліфікації. БСРЖ, 639.
ХАП А, -и, ж.; крим. Хабар. БСРЖ, 640,
СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 483.
¦ Від давньоєвр. salo - «кухня». БСРЖ,
640.
ХАЛАМИДНИК, -а, ч.; крим; зневажл
Дрібний ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 640, СЖЗ, 108, ЯБМ,
2, 483.
ХАЛДЕЙ, -я, ч. 1. крим., мол. Офіціянт.
<...> він допив каву, поклав на стіл
купюру.-Віддаси халдеєві, скажеш-від
мене (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 640, сжз,
108, ЯБМ, 2, 483
2. крим Людина-на побігеньках. БСРЖ,
640, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 483
3. крим. Учитель загальноосвітньої
школи при ВТУ. БСРЖ, 640, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2,
483.
¦ 3 рос; утворене від діял. халда -
«нахаба; розпусна, нахабна жінка». За ін.
версією, лексема походить з Біблії:
халдей -житель азіятської країни Халдея.
Грачев, Мокиенко, 177.
ХАЛТУРИТИ, -рю, -риш, недок.; крим
Красти в квартирі, де лежить покійник.
БСРЖ, 640, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 483
ХАЛТУРКА, -и, ж.; крим. Краватка.
БСРЖ, 640, СЖЗ, 108.
ХАЛЯВА, -и, ж. 1. крим., мол.
Задоволення потреб, отримання чого-небудь
за чужий рахунок, безкоштовно. Боже,
ХАЛЯВНИЙ 349
як ми любимо халяву! Та й як її не
любити-це у нас в менталітеті (ПІК,
2001, № 21); Ходім, бо ще накриють на
гарячому - не міг ніяк відтягнути калу-
танина від «халяви» (CM, 22.05.1998);
Досить часто наївність громадян» які
мріють про «халяву», значно
переростає їхню свідомість (Там само,
05.02.1999). БСРЖ, 641; сумс, 271. ¦ На
халяву, крим., мол. Безкоштовно, за
чужий рахунок, чужим коштом. Туа- \
лет, що біля головного залізничного
вокзалу, безкоштовно обслуговує
працівників охоронних органів, а для дітей та
інвалідів - знижка 50 %, попри це
постійними клієнтами «на халяву» тут є
вокзальні цигани (ВЗ, 10.09.2001); «Ще
б пак! - хихикнула друга.- На халяву та
не випити!» (В. Врублевський, Замах
на генсека); Я, звичайно, не проти, а
чого ж на халяву не посидіти десь у
пабі (Ю. Покальчук, Те, що на споді);
Пройдисвіти грають на людській
слабинці: заробити на «халяву» гроші
(CM, 13.08.1999). БСРЖ, 640; ФССГД, 238,
ЯБМ, 2, 77 ¦ На халяву і оцет
солодкий, мол.у жрм. Приємно те, що
дістається задарма. БСРЖ, 641. Халяву
давити, жрм. Займатися безплідною
діяльністю.
¦ Можливо, від давньоєвр. Khalav-
«молоко». В давнину в єврейських
містечках бідним дітям при синагогах
безкоштовно видавали молоко.
2. мол.; несхвальн. Безвідповідальність,
недбале ставлення до справи; непрофе-
сіоналізм, халтура. Було зрозуміло, що
«найкращий співак України» <...> не
міг дозволити собі «халяви» (УМ,
13.06.2000); А головне, розумієш: якщо І
ХАЛЯВНИК
зробив халтуру-халяву, душу не
залучив, значить - це просто робота Я за
цю халяву отримав стіки-то грошей, а
якщо я піду штовхати бензин або щось
іще-я отримаю набагато більше
(О. Скрипка, День, 17.08.1999). БСРЖ,
641. ¦Давити халяву, жрм.
Байдикувати, НІЧОГО НЄ робити. ФССГД, 238
3. Крим. ПОВІЯ. БСРЖ, 640, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2,
484.
4. крим. Дівчина, жінка. БСРЖ, 640; СЖЗ,
108 ¦Зачепити халяву, жрм.
Познайомитися з дівчиною. ФССГД, 238.
¦ Пов'язане з однозвучною українською
і білоруською лексемою у значенні
«верхня трубчаста частина чобота, що
прикриває литку». Метафора
взуття - жінка - семантична універсалія,
що виявляється у різних слов'янських і
неслов'янських мовах. Мокиенко, 373.
Див. ВЗУТИ.
5. крим., мол. Щось нікчемне,
непотрібне. БСРЖ, 641
ХАЛЯВНИЙ, -а, -є; мол. Безкоштовний;
такий, що отримують за чужий рахунок
або даром. Спільники, приятелі,
симпатичні .-жінки - доста зняти слухавку,
запропонувати щось халявне (А.
Моравський, Смерть у Золотих Пісках);
Герой випадково вселяється до чужої
квартири, невідомий власник якої
вручає йому від неї ключ, а сам зникає
Героєві не дає спокою таке загадкове
халявне «винаймання», і він починає
розшукувати зниклого (Kr, 2001, № 14);
Паркування тепер буде «халявним»9
(ВЗ, 03.09.2001). БСРЖ, 641; ТСРОЖ, 239.
ХАЛЯВНИК, -а, ч.\ мол. Людина, яка
користується чим-небудь безкоштовно
ХАЛЯВЩИК
350
ХАНУРИК
або за чужий рахунок; нахлібник,
нероба. «Наша Україна»' тут «халявників»
найбільше (ПіК, 2002, Ш 5). БСРЖ, 641.
ХАЛЯВЩИК, -а, ч.\ мол. Те саме, що
ХАЛЯВНИК. А може, це і був якийсь
незнаний фірмовий алкоголь з
Порохової Вежі? Сміливці і халявщики
куштували. Але щось воно не дуже йшло
(В. Неборак, Повернення в Леополіс);
Вихід із цієї ситуації енергетики
бачать такий: різко збільшити
нормативне споживання електроенергії для
тих абонентів, які не мають
лічильників. Тоді «халявщики» самі подбають
про економне витрачання продукції
міських електромереж: (УМ, 03.02.2000).
БСРЖ, 641; ТСРОЖ, 240.
ХАМ, -а, ч.\ крим. Чоловічий статевий
Орган. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484
ХАМИ, -ів, мн.\ жрм\ жарт. Жителі м.
Хмельницький.
ХАМЛО, -а, с; крим Горілка. БСРЖ, 641,
СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484.
ХАМУЗОМ, присл., крим. Усі разом.
СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484
ХАНА, -и, ж., також: у знач, безос-
пред, кому; крим у жрм. 1. несхвальн
Кепський стан справ, повний провал,
крах. Якщо ми і далі будемо
зневажати їхні закони - нам хана... (С. Бортні-
ков, Карателі); Дека геть скис, майже
не говорить, певно, переживає своє
прощання з університетом, тільки б
він знову не запив, бо тоді вже
точно - хана, тоді вже його ніхто не
врятує (А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі). БСРЖ, 642, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484
2. Смерть, Загибель. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108,
ябм, 2,484. ¦ Хана причалу, крим. Про
виявлений міліцією притон наркоманів.
БСРЖ, 642, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484.
ХАНҐОВЕР, -а, ч.; мол. Алкогольне
похмілля. СУМС, 272
¦ Від англ. розм. hangover.
ХАНДРА, -и, ж; парк. 1. Наркотик
БСРЖ, 642, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 484
2. Наркотичний голод. БСРЖ, 642, СЖЗ,
108, ЯБМ, 2, 484.
ХАН ИГА, -и, ч. і ж.\ жрм\ зневажл
П'яниця, який опустився. Вірили від
дурної перекупки аж до останнього хани-
ги на Чоколівці (О. Ульяненко, Жиган),
Він відразу ж замовив горілку і
заговорив з якимись ханигами, ханиги тут
теж: очевидно були своїми, вони весело
плескали Джона Леннона по плечу,
говорили всілякі гадості на адресу уряду і
парламенту, взагалі виявляли дивну
для ханиг політичну заангажованість
(С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 642, СЖЗ, 108,
ЯБМ, 2, 485
¦ Від рос. канига - «яма, куди скидають
НеЧИСТОТИ». ЯБМ, 2, 485.
ХАНКА, -и, ж. 1. кріш. Горілка. БСРЖ,
642; СЖЗ, 108 // СамОГОН. ЯБМ, 2, 484.
2. парк. Опій, наркотик на опійній
основі. БСРЖ, 642, СУМС, 272
3. нарк. Вивар із бинтів, просякнутих
наркотичною речовиною. СУМС, 272.
ХАНУРИК, -а, ч ; жрм\ зневажл 1.
Брудна, погано одягнена, фізично слаба
ЛЮДИНа. БСРЖ, 642, СЖЗ, 108
2. Алкоголік. <...> подібні дива
пояснювались магнетизмом Лаври, котра
зманювала особистостей: <...> художника
в павільйоні ганчір'яних декорацій, ха-
нуриків, що, гортаючи Кафку,
жбурляли на кручі одеколонні пляшки <...>
ХАНЧИК
351
(Є. Пашковський, Безодня), бсрж, 642,
ЯБМ, 2, 485.
ХАНЧИК, -а, ч.; жрм\ жарт.-ірон.
Алкоголік, п'яниця. У нашому дворі
завжди ханчики тусуються.
ХАПКА, -и, ж.; нарк Затяжка цигаркою
з марихуаною чи коноплями. <..*>
ставитимете одне одному алкоголь і
ділитиметеся останньою хапкою до-
брого приальпійського драпу... (С. Жа-
дан, Біґ Мак).
ХАПНУТИ, -ну, -неш, док.; нарк.
Зробити затяжку при курінні цигарки з
наркотичною речовиною.- Хапнемо зараз
пару тяг, якщо буде бажання -можна
і після вечора (Л. Дереш, Культ). СУМС,
272
ХАПОНУТИ, -ну, -неш, док.; мол.
Випити спиртний напій.- Можеш хапонуть,
братка-грань стакана зблискує від
світла лампочки, що горить під під '&-
дом. Пашок на відстані вловлює їдкий
запах дріжджів (П. Вольвач, Кляса).
ХАПОЧКА, -и, ж.; нарк. Пестл. до
ХАПКА. СУМС, 272.
ХАПЧИК, -а, ч.; крим. Недопалок, бсрж,
643, СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 485
ХАРЁ, невідм.; крим., жрм. 1. безос-
предик. Досить.- Інаф, інаф.
По-англійськи, тобто харе-Борік знову
трусить долонею над стопарем (П.
Вольвач, Кляса). БСРЖ, 653; СУМС, 272; ЯБМ, 2,
486
2. Добре, гаразд.- Хоре,- мовив він <...>-
ми завтра ждем тебе з перейм
автобусом (Б. Жолдак, Бог буває). ЯБМ,
2, 486
— ХАТА
ХАРИТИ, -рю, риш, недок., кого.
1. Здійснювати статевий акт. БСРЖ, 643,
СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 486.
¦ Від циган, хаг- «чоловічий статевий
орган». БСРЖ, 643.
2. Обмацувати кишені жертви (при кар-
манній крадіжці). БСРЖ, 643, СЖЗ, 108,
ЯБМ, 2, 486
3. безос; мол. Не хочеться. Розумієте, я
надто ледачий, я жахливо ледачий, а
тому свій час ціную понад усе.,. Щоби
витрачати його на дурниці, треба
бути.^, ну, не знаю... Харить мене-*це
все, що я вам можу сказати. І все.
Жодних пояснень. Харить мене, харить
(М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
СУМС, 272.
4. безос, кого; нарк. Про абстинентний
синдром. <„> а мене, пацани, вже
харить-соплі метрові, у нирках
крутить, ну його в баню! (А. Дністровий,
МІСТО уПОВІЛЬНенОЇ ДІЇ). СУМС, 272.
ХАРІУС, -а, ч; крим. 1. Дім, у якому
мешкають близькі, рідні. СЖЗ, 108, ЯБМ,
2, 486
2. Жінка як сексуальна партнерка. БСРЖ,
643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 486
ХАРКА, -и, ж.; крим. Коханка,
співмешканка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 486
¦ Див. ХАРИТИ1.
ХАРЧБЛОК, -у, ч.; пол. Передвиборчий
політичний блок «ЗаЄдУ» («За єдину
Україну») у 2002 р. «Харчблок
вдавиться „Яблуком14»? (УМ, 14.02.2002).
ХАТА, -и, ж.; крим. 1. Злодійське
кубло. БСРЖ, 644, СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487.
2. жрм. Дім, квартира. Хата в нього
шикарна, в центрі. З усіма вигодами!
(А. Кокотюха, Тупик для втікача).
ХАТЕЕС
352
ХАЧИК
БСРЖ, 644; СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 486 ¦ Велика
хата, інтел За часів СРСР: 1) Головна
споруда КДБ у багатьох великих
містах. Югановы, 208. 2) Споруда ЦК КПУ в
Києві на вул. Банковій; відповідний
інститут керівництва. Перед тим його з
Павличком викликали до парткому Cni-
лки, де тоді верховодив Богдан Чалий, і
передали наказ, що надійшов з «великої
хати» (тодішня жаргонна назва ЦК):
звільнити зі служби кількох неблагона-
дійних (В. Шовкун, Система проти
«я»). Виставити (ставити) хату, крим
Здійснити квартирну крадіжку.
Познайомившись із 17-річним Віталієм Н,
мати якого теж: була на заробітках,
Микола запропонував «виставити»
чиюсь «хату», аби роздобути грошей
(День, 20.08.1999). На хату, мол.
Додому. Він розповідає йому, як краще
проїхати «на хату», нагадуючи, що вчора
дав ключ (О. Ульяненко, Вогненне
око); Вона не вірила байці про якогось
там відставника-порноаматора,
гадала, що Бурмило хоче її заманити на
«хату» й здати «на гурт» (В. Врублев-
ський, Замах на генсека). Хата темна,
крим Квартира на замку. БСРЖ, 644,
СЖЗ, 108, ЯБМ, 2, 487
ХАТЕЕС, невідм., ч.; мол., нарк. Те
саме, що ЕКСТЕЗІ.
ХАТИНКА, -и, ж.; жрм\ ірон. Дорогий,
престижний приватний будинок. <...>
колоритна постать донецького
підприємця Кубова, який щовечора
зазирає в чарку, гамуючи страх зробитися
мішенню для кілера, а по «хатинці»
якого треба ходити лишень з мобіл-
кою, бо щоразу наражаєшся на ризик
заблукати (Kr, 2001, № 21); У Криму не
забули про скандал річної давності з
показом по телебаченню тоді ще
споруджуваного палацу з коментарями
фахівців - скільки ця «хатинка» може
коштувати (ПіК, 2002, № 9), Бо хоча
хатинка й коштує майже три з
половиною мільйони доларів, за голлівудсь-
кими стандартами це просто курінь
якийсь - усього три спальні й тільки
один басейн! (УМ, 03.06.2003).
ХАУН, -а, ч.\ мол.; зневажл. Молодий
чоловік, хлопець. «Хаун»-слово
багатозначне, але з презирливим відтінком
незнайомець, зневажуваний тип, де-
градант, бродяга, несимпатичний
суб'єкт, одне слово, будь-хто не
«старий» (О. Яровий, Квартали ностальгій)
ХАХАР, -я, ч ; жрм. Коханець,
співмешканець. Ото воює як завели мову про
чоловіків та хахарів <...> (В. Врублев-
ський, Тріщини).
ХАЧ, -а, ч.; мол.; зневаоюл Житель
Кавказу. До нас підсів якийсь апокаліптич-
ний хач / обізвав Джевуса йогом <...>
(А. Коваленко, Молоде вино), бсрж, 644
ХАЧИК, -а, ч.; жрм; зневажл 1.
Вірменин. БСРЖ, 644
¦ Від поширеного вірменського імені
Хачик та прізвища Хачикян. БСРЖ, 644,
ТСРОЖ, 241
2. Представник кавказьких народностей
<...> Боб знайшов замовників, двох ха-
чиків, котрі будували щось на
передмісті й потребували хорошої деревини
<...> (С. Жадан, Біг Мак); Чомусь
господарями «найжирніших» великих «се-
конд-хендів» економічно вигідного
розташування є представники країн Бли-
хвіст 35:
зького Сходу. Кількість «хачиків», «ха-
санів» та «рафіків» вже сягнула
критичної маси (ПІК, 2001, Ш 9). БСРЖ,
644, СУМС, 272.
ХВІСТ, хвоста, ч 1. крим.; несхвальн.
Злодій, який провинився перед
спільниками. БСРЖ, 644, СЖЗ, 109
2. крим. 9 жрм. Стеження, негласне
спостереження. БСРЖ, 644; СЖЗ, 109, ЯБМ, 2,
487 ¦ Канати на хвості, крим.
Стежити за ким-небудь; іти слідом за кимсь.
БСРЖ, 241, СЖЗ, 50, ЯБМ, 1, 407. Відрубати
(обрубати) хвіст (хвости). 1) крим.
Уникнути переслідування. Це раніше,
тільки звільнившись з ув'язнення, я
мріяв поквитатися з ним і в такий спосіб
«обрубати хвости» (С. Бортніков, Чис-
тильник-2). БСРЖ, 645. 2) мол.
Відмовити комусь у дармовій випивці, їжі і
под. БСРЖ, 645, СУМС, 272. Падати
(упасти, сісти) на хвіст кому. 1) крим.
Установити стеження, спостереження за
кимсь. <...> циганська сім'я тимчасово
«кинула якір» у Жовтневому районі
обласного центру, двічі вислизала з-під
нагляду правоохоронців, котрі «сіли на
хвіст», аби збути важкий наркотик
(УМ, 26.02.1999). БСРЖ, 644, СЖЗ, 93,
ЯБМ, 2,334 2) мол., нарк.\ несхвальн
Напрошуватись до когось у товариство з
надією отримати щось (звичайно
випивку, їжу, наркотики) за чужий
рахунок. <...> візьмем зо п 'ять флакончиків
еліксиру, то як, подруга впаде на
хвіст? <...> (Є. Пашковський, Безодня).
БСРЖ, 644, СУМС, 272, ФССГД, 181. 3) ЖИТИ
за чужий рахунок. Ігор був щедрою
людиною, тому хлопці часто були не від
ХЕЗТРЕСТ
того, щоб упасти йому на хвіст.
ФССГД 181
3. студ Академічна заборгованість
БСРЖ, 645; СУМС, 272
¦ Бити хвостом, крим.
Підлабузнюватися; ДОГОДЖаТИ. БСРЖ, 645, СЖЗ, 109;
ЯБМ, 2, 487. Відкинути хвоста, крим.;
несхвальн. Померти. БСРЖ, 645, СЖЗ, 109,
ЯБМ, 2, 487. Накритися хвостом, крим.
Уникнути покарання,
відповідальносте. БСРЖ, 645; СЖЗ, 109, ЯБМ, 2, 487 ХвІСТ
розпустити, мол. Про стан пихатосте й
самозакоханосте. ПСУМС, 75
ХВОРОБА, -и, ж. ¦ Асфальтова
хвороба, крим. Травми, отримані після
падіння у нетверезому стані, сжз, 12, ябм,
1, 43.
ХЁВРА, -и, ж.; крим Злодійська
компанія. БСРЖ, 645, СЖЗ, 109, ЯБМ, 2, 488
¦ Від давньоєвр. hevrah - «спільнота,
товариство». БСРЖ, 645
ХЕЗАЛЬНИК, -а, ч.\ крим. Туалет.
Дві-три халупи, мусорник і пару
буржуйок. Ну там ще хєзальник який-
небудь (Ю. Андрухович, Дванадцять
обручів). БСРЖ, 646, СЖЗ, 109
ХЁЗАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим.,
мол. Справляти велику нужду. БСРЖ,
646, СЖЗ, 109, СУМС, 272, ЯБМ, 2, 488.
¦ Від новогрецьк. хєСса -
«випорожнюватися»; слово було відоме укр. арґо
XIX ст.
2. крим. Викручуватися у розмові. СЖЗ,
109, ЯБМ, 2, 488.
ХЁЗНИК, -а, ч ; крим Те саме, що
ХЕЗАЛЬНИК. БСРЖ, 646, СЖЗ, 109
ХЕЗТРЕСТ, -а, ч.; крим. Те саме, що
ХЕЗАЛЬНИК. сжз, 109
53
23 — 5-1468
ХЕР
354
ХІМІЯ
ХЕР, -а, ч; 1. э/е/ш; зг/губ. Чоловічий
статевий орган БСРЖ, 646
2. мол/, вульт. Поганий хор. СУМС, 273.
ХЕРЩАТИК, -а, ч.\ жрм; вульх.
Хрещатик.
ХИЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. (куди);
крим, мол. Іти, гуляти. Хиляй і тягни
випивон! А твою бабусю ми залишимо
в заставу (М. Омельченко, Свято біди).
БСРЖ, 646, СЖЗ, 109, СУМС, 273, ЯБМ, 2, 489
2. мол Відповідати певним вимогам.
БСРЖ, 646, СУМС, 273
ХИМКА, -и, ж.\ нарк. Вивар з макової
СОЛОМКИ. СУМС, 273
ХИСТ, -у, ч ; крим Схильність до якоїсь
ДІЯЛЬНОСТИ БСРЖ, 648, ЯБМ, 2, 491
¦ Хист блатний. Здібність до
злодійства. БСРЖ, 648, СЖЗ, 109, ЯБМ, 2, 491
ХИТАТИ, ¦ Хитати будку, спорт
(футб) Футбольний ритуал, що
полягає у розхитуванні футбольними
фанатами вагона метро. Хитати юрту, мол.
Здійснювати статевий акт. ПСУМС, 82.
ХИТРОВАН, -а, ч ; мол ; жарт. Хитрун;
крутій.- Він хитрован. Ну й ми, слава
Богу, не діти Доїть мене на чотири
цицьки1 (Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
БСРЖ, 648.
ХІВРЯ, -і, ж.; мол., жрм. Негарна
дівчина.
XIЛЬДА, -и, ж.; мол. 1. Те саме, що
ХІВРЯ.
2. ірон. Дівчина, яка не має постійного
сексуального партнера.
ХІЛЯДКА, -и,ж.;мол Дім, квартира;
кімната «Хілядка» - це житло, кімната
(О. Яровий, Квартали ностальгій).
ХІМІК, -а, ч. 1. нарк. Людина, яка
виготовляє наркотики у підпільній
лабораторії БСРЖ, 647
2. крилі В'язень, який відбуває
покарання на примусових роботах. БСРЖ, 647,
СЖЗ, 109, ЯБМ, 2, 490
3. жрм Шахрай. БСРЖ, 647, сжз, 109, ябм,
2, 490 // Шахрай, який спеціалізується
на виготовленні фальшивих
документів.
ХІМІК-ЛІРИК, хіміка-лірика, ч; мол;
жарт.-ірон Студент-хімік, який
виготовляє наркотики сумс, 273
ХІМІЧИТИ, -чу, -чиш, недок 1. що,
нарк. Виготовляти наркотики у
підпільній лабораторії. БСРЖ, 647
2. крим Шахраювати. БСРЖ, 647, СЖЗ, 109,
ЯБМ, 2, 490
ХІМІЯ, -її, ж 1. крим., жрм. Саморобні
спиртні напої; сурогат. БСРЖ, 647, сжз,
109, ЯБМ, 2, 490
2. мол. Все спиртне, крім самогону.
СУМС, 273
3. крим Шахраювання. БСРЖ, 647, СЖЗ,
109, ЯБМ, 2, 490.
4. крим., тюр. Об'єкт, де працюють
умовно звільнені; примусові роботи.
Однією з наших головних задач була
перевірка документів в осіб, що ошивали-
ся біля гуртожитку, в якому селили
громадян, засуджених на «хімію»
(С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 647,
СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490
5. нарк. Наркотик, який виготовляється з
хімічної речовини. Він всього лиш
поклав у кишеню одну ампулу з «хімією»
(Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 647
ХІМОЗА 2
ХІМОЗА, -и, ж.; шк.; жарт.-ірон.
Вчителька хімії, неприваблива зовні.
Занюхана хімоза.
XIП, -а, ч; мол. Хіпі, член хіп-системи.
БСРЖ, 648, СУМС, 273
ХІПАР, -я, ч.; мол. Те саме, що ХІП Мій
старший друг і колега Берні, відомий
літературний діяч, куратор кількох
літературних майданчиків Відня,
колишній хіпар і активіст <...> (С. Жадан,
Біґ Мак). БСРЖ, 648
ХІПОБЛУД, -а, ч.; мол Хіпі або інший
представник неформальної молоді.
Коли вони прийшли на призначене
місце-тінисту алейку парку, де вельми
зручно робити облави на хіпоблу-
дів-там уже тіснилося чоловік
приблизно двадцять (Л. Дереш, Культ).
СУМС, 273.
ХІПОВИЙ, -а, -є; мол. Помітний,
ефектний (про одяг, аксесуари тощо). Вона
просила Батька принести нитки, бо
хотіла власноруч вив 'язати собі довгий
хіновий светр (О. Думанська, Ексклю-
ЗИВ). БСРЖ, 648, СУМС, 273
ХІПУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол.
1. ВеСТИ СПОСІб ЖИТТЯ ХІПІ. БСРЖ, 648,
СУМС, 273
2. Одягатися незвично, подібно до хіпі
БСРЖ, 648, СУМС, 273.
XIПУШКА, -и, ж.\ мол. Дівчина-хіпі.
СУМС, 273
ХЛАМ, -у, ч. ¦ У хлам п'яний
(напитися), жрм Про стан сильного
алкогольного СП'ЯНІННЯ. БСРЖ, 649, СУМС, 273;
ФССГД, 242
ХЛІБОРІЗКА, -и, ж.\ крим., мол.;
жарт.-ірон Рот-Закрийте тій суці
5 ХЛЯТИ
хліборізку! (А. Дністровий, Місто
уповільненої дії); А молодики з перфектно
розвиненими хліборізками щодень
переконували беззубих шахтарів, що
головна загроза для них - це карієс (Г. Тара-
сюк, Гаспид і Маргарита). БСРЖ, 649
ХЛОП, -а, ч; жрм.\ зах. Хлопець,
молодий чоловік. Володька-здоровий хлоп,
з порядної родини, пристойно
заробляв - чим не влаштовував ЇР (А.
Моравський, Тінь птеродактиля); Але
знаєте, хлопе-mo, як кльозетовий папір
липнуть до кождої дупи (Поступ,
01.04.2000).
¦ Від польськ. розм chlop - «хлопець,
чоловік».
ХЛОПАКА, -и, ч.; зах. Те саме, що
ХЛОП. Прибацаний хлопака
спокійнісінько дудлить з ним пиво і слухає його
ідіотські балачки (Kr, 2001, № 18).
ХЛОПНУТИ, -ну, -неш, док., кого; мол
1. Убити,
2. нарк. Уколоти когось наркотичною
речовиною. Хлопни мене, звертається
до мене (А. Дністровий, Пацики).
ХЛОПЧИК, -а, ч. ¦Вічно посланий
хлопчик, мол. Співак Ю. Юрченко.
¦ Від назви пісні «Я йду».
ХЛЯТИ1, -яю, -яєш, недок.; мол; зах.
Пити алкогольні напої; пиячити. То це
зараз я тримаю себе в руках і майже
не хляю, а років так із три тому мій
фас і профіль знали в усіх
витверезниках України (Ю. Андрухович, Москові-
ада).
¦ Від польськ. розм. chlac - «дудлити
горілку».
23*
хляти —— ;
ХЛЯТИ2, хливу, хливёш, недок. (куди);
Крим. ІТИ КУДИСЬ. БСРЖ, 650, СЖЗ, 109
ХМЕЛЬНИК, -а, ч.\ мол.; жарт.
Медичний ВИТВереЗНИК. СУМС, 273
ХОБІТ, -а, ч.; мол. Нестримний потяг
щось робити, який виникає раптово.
¦ Напав хобіт. У когось з'явилося
нестримне бажання щось робити.
ХОБОТ, -а, ч; 1. крим. Ніс. БСРЖ, 650,
СЖЗ, 109, ЯБМ, 2, 496.
2. тюр ; жарт.-ірон Великий строк
тюремного ув'язнення. БСРЖ, 650, СЖЗ, 109,
ЯБМ, 2, 496
ХОВА, -И, Ж.; Крим РОТ. СЖЗ, 109
ХОВАЙСЯ, невідм., у знач, вигуку; мол.
Вираження незадоволення або осуду.
Вона захоплено вигукує, що тут так
тепло, а в неї дубак, що просто
ховайся (А. Дністровий, Тибет на восьмому
поверсі). СУМС, 273. ¦ Ховайся в жито
(в кукурудзу)!, жрм. Емоційна реакція
на щось страшне. ФССГД, 99,139
Ховайся, хто може! мол. Те саме.
ХОВЙРИТИ, -йрю, -ириш, недок. (що);
крим. Ховати щось. БСРЖ, 650, СЖЗ, 109,
ЯБМ, 2, 496.
ХОДИКИ, -ків, мн ; мол.; жарт
Годинник. СУМС, 273
ХОДИТИ, -джу, -дині, недок.; крим.
Красти. БСРЖ, 650, СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496 і
ХОДКА, -и, ж. 1. крим., міл. Судимість,
строк відбування покарання. До речі,
що ж до «Артура», то він вже мав
кілька «ходок до зони» (Поступ,
15.07.1999); Тепер молодикові вже 22 і
він хизується декількома «ходками» за
грати (CM, 12.10.2001). * Образно.
<.. > твій президент мотає другу ходку І
56 ХОХЛЯНДІЯ
І (С. Жадан, Балади про війну і
відбудову). БСРЖ, 651, СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 497
2. мол. Один статевий акт.
ХОДУЛЯ, -і, ж., частіше мн. ходулі, -їв,
I Крим. Нога. БСРЖ, 651, СЖЗ, 109, ЯБМ, 2,
497.
ХОМ'ЯЧОК, -чка, ч.; комп.
Комп'ютерна «МИШа». Дзюбишина-Мсльник, 15
ХОР, -у, ч ; крим., мол. Групове
зґвалтування. БСРЖ, 653 ¦ Кинути на хор
кого; мол. Здійснити груповий статевий
акт Два місяці тому ми тут кинули на
хор одну викладачку-хвойду з
педагогічного університету <. .> (А.
Дністровий, Місто уповільненої дії). Хором
пестити, крим. Здійснювати груповий
статевий акт. СЖЗ, по
ХОСЁ, ¦ Хосе ігнасіо. Людина з
великими губами. Цікаво, як з таким хосе
ігнасіо цілуватися?
¦ Від імені героя бразильського серіялу
«Просто Марія».
ХОХЛЙ, -ів, мн.; мол.; жарт. Диско-
клуб «XXL» у м. Херсон.
ХОХЛОБАКСИ, -ів, мн.; жрм; жарт-
ірон Українські купоно-карбованці, що
були в Україні в обігу після скасування
радянських рублів до запровадження
гривні B вересня 1996 p.).
Вісімнадцять мільйонів хохлобаксів
неоплаченого податку того варті (В. Яворівсь-
кий, Вовча ферма). БСРЖ, 654
ХОХЛЯНДІЯ, -ії, ж.; жрм; жарт-ірон,
зневажл Україна. <...> тепер в Хохлян-
дії є льон / блищить він ніби еру
еской банькі <...> (В. Цибулько, Майн
кайф).
ХОХМА 3:
ХОХМА, -и, ж. 1. жрм. Щось сказане
чи розказане з метою викликати сміх.
Єврейська хохма: Суркіс програв.,,
через антисемітизм (ВК, 16.06.1999);
Навіть соцгалка там, даруйте за
хохму, із людським (тобто b жіночим)
обличчям (Kr, 2001, № 6); Одеські
хохми вийшли в Інтернет (УМ,
03.04,1999); «Хохма» на івриті означає
«мудрість». Звідси одеська традиція |
передавати знання через анекдот
(ПІК, 1999, № 8). БСРЖ, 654; СЖЗ, ПО,
СУМС, 274, ТСРОЖ, 242, ЯБМ, 2, 501
2. Крим. Фокус. БСРЖ, 654, СЖЗ, ПО, ЯБМ,
2, 501
¦ Від давньоєвр., де слово виступало у
значенні «мудрість; розумний вислів».
БСРЖ, 654
ХОХМЙТИ, -млю, -мйш, недок.; жрм.
Жартувати, шуткувати. А коли почав
трясти її, гадаючи що вона, як
водиться, хохмить<...> (Б. Жолдак, Бог
буває); Хіба не бачиш, що хохмлю. А коли
хохмити перестанемо, гріш ціна нашій
дружбі (В. Шевчук, Горбунка Зоя).
БСРЖ, 654, ЯБМ, 2, 501.
ХОХМОЧКА, -и, ж.; жрм\ пестл. до
ХОХМА.- Без хохмочок жить скучно
(В. Шевчук, Горбунка Зоя).
ХРЕСТ, -а, ч.\ мол. Хрещатик.
Зустрілися на Хресті.
ХРІН, -а, ч; жрм. Чоловічий статевий
орган. БСРЖ, 654, ЯБМ, 2, 502.
¦ На хрін (кого, що). Вираження
презирства, зневаги, бажання позбавитись
когось, чогось. [Вєнік:] <...> Так
двері відчинив і у двір кинув [жабу] на
хрін (Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу). Ні (ані) хріна. 1) (не мати, не- І
— — хрон
має). Абсолютно нічого. 2) (не
розуміти, не знати). Нітрохи, ніскільки.- Що
пояснювати? Я ні хріна не розумію
(А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). БСРЖ, 654. Один
хрін. Одне й те ж, абсолютно те саме.
Це неподалік Бессарабського ринку,
якщо повернути в місто з лівого
боку-якого?-а якого захочете, один
хрін спершу не втрапите <...> (О. Уль-
яненко, Ізгої). БСРЖ, 654. Хрін (тобі,
вам). Ніхто нічого не одержить.
Відібрати! Хрін вам усім! Нате,
вдавіться f (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб). Хрін його знає. Невідомо.- Хрін
його знає, товаришу майоре... Ні, це не
до вас, Харченко, це приказка така є!
(А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
Якого хріна, лайл. Чому, для
чого.- Якого хріна кричиш? Стає не
виспався і був похмурий (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб).
ХРІНОВИЙ, -а, -є; мол., жрм. Поганий,
кепський. Сірий дощ, дошкульний
вітер - / отаке хрінове літо. /
Прохолодно, похмуро, нордично, незвично (УМ,
01.06.2001). СУМС, 274, ЯБМ, 2, 502.
ХРОН, -а, ч. 1. мол., жрм; зневажл.
Алкоголік, п'яниця. «А Джек Лондон
<...>! Він теж був страшенний хрон!..»
(О. Яровий, Чекання несподіванки^;
Михаїл Комар був київським хроном,
відомим у своєму мікрорайоні на Ширмі
завдяки своїй алкоголічній мудрості
(С. Пиркало, Не думай про червоне:
Роман не для молодшого шкільного
віку). СУМС, 274.
2. нарк. Наркоман, який систематично
вживає наркотики. СУМС, 274.
хронйдло :
ХРОНЙДЛО, -а, с. і ч.; жрм. Те саме,
що ХРОНІ. [Клава:] Яка любов,
хронйдло старе. За що тебе любити?
Ти зі стільця плигни, вся любов відпаде.
Ти на себе в дзеркало подивися (Н.
Ворожбит, Житіє простих).
ХРОНО, невідм.у с; мол.; жарт -ірон
Вино «Гроно Закарпаття». СУМС, 274
ХРОНЬ, -і, ч. і ж.; мол., жрм; зневажл
Те саме, що ХРОНІ. ФХронь
нещасна. Те саме. Хронь негцасна!
Кожного дня підмітає біля витверезника
ФССГД, 245
ХРОНЯЧИТИ, -чу, -чиш, недок.; мол
ПИЯЧИТИ. СУМС, 274
ХРУСТИ, -їв, мн.; крим.9 мол. Гроші.
Звідтіля постають пакунки з
американськими доларами Блаженна посмішка
нарешті протинає лице КЕЦИКА
[Кецик:] Зелень... [Бемц:] Зєльо-
нка... [Кецик:] Капуста [Бемц:]
Хрусти (Б. Жолдак, Голодна кров)
БСРЖ, 655, ЯБМ, 2, 503. // крим Грошові
купюри, що лежать у кишені без
гаманця, сжз, по
ХРУЩОВА, -и, ж.\ жрм; ірон.-зневажл.
1. П'ятиповерховий будинок з
малометражними квартирами, побудований в
середині 1950-х - 60-х pp., за часів
правління М. С. Хрущова. Ми ув'язнені
тут - / між: «хрущоб» і соборів Мазе-
пиних <...> (О. Забужко, Диригент
останньої свічки). БСРЖ, 656, ТСРОЖ, 243,
ТСРЯ, 662
2. Малогабаритна квартира у такому
будинку. Разом ходили до оперного
8 ХУНОЧКА
Слухали Едіт Шаф у його
двокімнатній «хрущобі» (С. Антонишин,
Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 656,
ТСРОЖ, 243
¦ 3 рос. мови. жарт, контамінація
Хрущов + трущоба ТСРОЖ, 244
ХРЮНДЕЛЬ, -ля, ч; мол.; жарт. Ніс
СУМС, 274
ХРЯМОТИНА, -и, ж.; мол Те саме, що
ХАВЧИК. СУМС, 274
ХРЯЦАЛКА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ХРЯМОТИНА. СУМС, 274
ХРЯЦАТИ, -аю, -аєш, недок (що); мол
їсти. Матір сідає навпроти й мовчки
спостерігає, як я хряцаю (А.
Дністровий, Пацики). СУМС, 274
ХУДОБА, -и, ж ¦ Велика рогата
худоба, мол.; жарт.-ірон. Тролейбус.
¦ Див. РОГАТИЙ.
ХУДОЖНИЦЯ, -і, ж.; спорт.
Спортсменка з художньої гімнастики. БСРЖ,
656, Стишов, 107.
ХУНА, -и, ж.; крим ; зневажл. Жінка
легкої поведінки. [Толян (до
Штиря):] Ти гля, яка шмара... [Штир]
Ніштяк так хуна Іди, пощекочи (О. Ір-
ванець, П'ять п'єс); [Тван Опана-
с о в и ч : ] Та біс їх зрозуміє, тих хун,
он краще-вино стоїть, пий... (Л. По-
дерв'янський, Герой нашого часу)
БСРЖ, 657, СУМС, 274, ЯБМ, 2, 508
ХУНОЧКА, -и, ж.; крим , мол. Пестл. до
ХУНА. Хуночок з собою взяли б у бага-
жнічек <.. > (Л. Подерв'янський,
Пригоди хтивих павіанів).
ЦАП
359
ЦИВІЛЬНИЙ
ц
ЦАП, -а, ч. ¦ Цап медальний, мол. Те
саме, що МУДАК. СУМС, 221.
ЦАЦКІ-ПЄЦКІ, невідм Щось незначне,
не варте уваги. Сохо-це вам не цац-
кі-пєцкі (С. Пиркало, Не думай про
червоне: Роман не для молодшого
шкільного віку).
ЦВАЙКА, -и, ж.\ шк. Двійка,
незадовільна оцінка. Цвайка тобі на екзамені
гарантована. БСРЖ, 658.
¦ Від нім. zwei.
ЦВЙРКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. крим
Плювати крізь зуби. ЯБМ, 2, 510.
¦ Пор. у бурс-сем. арго: цирка -«той,
хто плюс крізь зуби».
2. мол. Говорити дурниці. СУМС, 274
ЦВІРКУН, -а, ч.\ мол. Людина, яка
говорить ДурНИЦІ. СУМС, 274
ЦЕБРО, -а, с; частіше мн. цебра, -бер;
мол. Жіночі груди.
ЦЕНТРОВИЙ, 1. -а, -є; крим., нарк.,
мол Якісний, гарний. БСРЖ, 660, сумс,
274; ЯБМ, 2, 515
2. -ого; крим.; схвальн. Товар найвищої
ЯКОСТИ. БСРЖ, 660, СЖЗ, ПО, ЯБМ, 2, 515
3. -ого; нарк. Гашиш із Середньої Азії.
СЖЗ, 110, ЯБМ, 2, 515.
ЦЕНТРЯК, -у, ч.; 1. нарк. Первісний
продукт, з якого видобувають
наркотик. СУМС, 274
2. крим., мол Товар найвищої якости;
гарна, цінна річ. БСРЖ, 660, СУМС, 274;
ЯБМ, 2, 516
ЦЕПИТИ, -плю, -пиш, недок. (кого);
нарк. Давати ефект від куріння
наркотичних речовин. А гашиш не цепив
мене! Я зразу поняв: наркотики - то не
для мене1 (Л. Дереш, Архе).
ЦЕПУРА, -и, ж.; крим , мол Масивний
золотий ланцюг, який носять на шиї.
Золоті «цепури» по сорок грамів,
масивні «гайки». Крутизна! (С. Бортніков,
Карателі); Получка, обручка і цепура
щезли, як «з білих яблонь дим» (з пісні
гурту «Брати Гадюкіни»). БСРЖ 661,
СУМС, 274, ЯБМ, 2, 515.
ЦИБУЛИМИР, -а, ч ; письм. Те саме, що
ЦИБУЛЯ.
ЦИБУЛЯ, -і, ж., письм. Поет
Володимир Цибулько. Корнійчука, Олійника,
Галана та інших товаришів оточили
Маланюк, Ольжич, Самчук і п'яний
Цибуля (В. Даниленко, Дзеньки-брень-
ки)
ЦИВІЛ, -а, ч.; сист. Людина, що веде
загальноприйнятий спосіб життя, не є
членом хіп-системи; пересічний
обиватель. Існувала навіть приказка -
«краще найостанніший тусовщик, аніж:
найліпший „цивіл"» (ПІК, 1999, № 35);
Це банальні цивіли відчувають обри-
дження до смороду, смітника та
поневірянь чужгим страшним світом, а
бомжі - «туристи» відчувають від
житейського споду майже священне
піднесення... (Там само, 2001, № 18).
БСРЖ, 661, СУМС, 275
ЦИВІЛЬНИЙ, -а, -є; мол.
Загальноприйнятий; який не стосується хіп-системи
або інших неформальних молодіжних
об'єднань. БСРЖ, 661 // Пристойний, га-
ЦИКЛ 2
рний Мама зв'язала мені цивільний
светр СУМС, 275
ЦИКЛ, -у, ч ; нарк, Циклодон. СУМС, 275.
ЦИМБАЛИ, -ів, мн. ¦По цимбалах,
мол. Все одно, байдуже. Натиснувши
кнопку з числом потрібного поверху (а
Васі Мочалкіну було, власне кажучи, по
цимбалах, на якому поверсі сходити,
адже всюди його приймали як брата
й любили), він-барвисто
висловлюючись - полинув угору (Ю. Андрухович,
Московіада).
ЦИНКОНУТИ, -ну, -непі, док. (кому що);
крим. 1. Своєчасно повідомити щось.
-Хтось із «лохів»,—розповідавН
колега,-«цинконув» про те, що знає
будинок, дощенту заповнений усілякими
гарними речами (CM, 23.06.2000).
СЖЗ, ПО
2. Попередити про небезпеку. БСРЖ, 662,
СЖЗ, ПО; ЯБМ, 2, 517
ЦИНКУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; крим.
1. Говорити. БСРЖ, 662, СЖЗ, 111
2. Непомітно передавати крадене. БСРЖ,
662, СЖЗ, НІ
3. Спостерігати за працівниками міліції.
БСРЖ, 662, СЖЗ, 111.
4. мол. Спостерігати за кимсь, чимсь.
БСРЖ, 662, СЖЗ, 111, СУМС, 275, ЯБМ, 2, 517.
ЦИРК, -у, ч. 1. крим. Груповий секс.
БСРЖ, 662, СЖЗ, 111, ЯБМ, 2, 518
2. мол Місце зустрічі байкерів. СУМС,
275 ¦ Цирк на дроті, жрм. Про дивне,
чудернацьке явище. А це ж дивина, це
ж цирк на дроті! (Ю. Покальчук, Те,
що на споді). І
D ЦОФНУТИЙ
ЦИРЛА, -и, ж.; мол.; зневажл Жінка
чи дівчина, переважно тілиста. СУМС,
275
ЦИТАДЕЛЬ, -і, ж. ¦ Цитадель розміру
XXL, мол.; жарт.-ірон. Тілиста
дівчина.
ЦІ ДЮК, -а, ч.; комп.; жарт. Те саме, що
СІДЮК.
ЦІЦЕРОНИ, -ів, мн.; мол. Великі жіночі
груди.
¦ Слово вживалось у бурс.-сем. арґо.
ЦМУЛИТИ, -лю, -лиш, недок. (що),
жрм, мол. Пити (переважно
спиртні напої). <...> з тупим і ледачим
виразом цмулитиме собі в холодку
пиво <...> (Є. Пашковський,
Щоденний жезл); Врешті-решт, в чиєму
домі вони п'ють7 Чиє вино цмулять?
(Є. Кононенко, Віра, Надія, Яна);
Скількись часу ми обоє цмулили
коньяк,- я з шийки, а собайло хлебтав
просто з миски на підлозі (Л. Кононович,
Мертва грамота); Сиджу в кав'ярні,
цмулю каву, / Ніщо не провіща револь-
ту, /Проваджу бесіду цікаву /Про
Маркеса і Верхню Вольту (Ю. Позаяк,
Шедеври).
ЦОФНУТИЙ, -а, -є; мол.; зневажл
Дурний; несповна розуму. Але не слід
забувати, що тваринка та ховається на
японському острові Хокайдо з
японськими звичками і традиціями Тож:
знайти її може японець. І лише такий
цофнутий напів-гіпі, як герой роману
(Kr, 2001, № 18).
¦ Від польськ. розм. cofniety w
rozwoju - «недорозвинений».
цуцик і
ЦУЦИК, -а, ч. 1. жрм. Пляшка з
алкогольним напоєм (звичайно горілкою,
коньяком) місткістю 0, 25 л. Оглянувся,
чи не видно когось знайомого,-мовби
нікого,-сховав до порожнього кошеля
«цуцика» (чвертка) і плодово-ягідне...
(А. Дімаров, Містечкові історії).
ЧАБАР, -а, ч.; крим. Гроші. БСРЖ, 663;
СЖЗ, 111.
ЧАД, -у, ч.; крим.у парк. Стан
алкогольного або наркотичного сп'яніння. БСРЖ,
663, СЖЗ, ПІ; ЯБМ, 2, 519 ¦ ПОВНИЙ чад,
мол Вираження захоплення, захвату.
Круто-дуже добре, цілком пристой-
но, чудово. Синон.: кайф, клас, повний
чад (КСМС),
ЧАЙКА, -и, ж. 1. крим. Людина, яка
швидко і багато їсть. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111.
2. тюр. Тюрма; ВТУ. БСРЖ, 663, СЖЗ, 111.
ЧАЙКОВСЬКИЙ, -ого, ч.; крим., мол.;
жарт. Чай. БСРЖ, 663, СЖЗ, 111; ЯБМ, 2,
520 ¦Ганяти Чайковського, жрм.
Пити чай, чаювати. ФССГД, 248
ЧАЙНИК, -а, ч. 1. мол.; жарт. Голова.
Записуйте, бовдури. Беріть ручки і
записуйте, бо ваші примітивні чайники
все одно нічого не запам'ятають
(Ю. Винничук, Груші в тісті); <...> ти
даремно йому чайника розбила - він
допомогти обіцяв (А. Кокотюха, Тупик
ДЛЯ втікача). БСРЖ, 664; ТСРОЖ, 245,
ПСУМС, 77
І ЧАЛИТИ
2. мол. Те саме, що ШІСТКАЗ.
3. мол.; мн. цуцики, -ів. Молодші брати
та сестри.
4. жарт. Мобільний телефон.
¦ Конотація «як собака - завжди
поруч».
2. мол., комп., спорт., авто; грон, або
несхвальн. Людина, недосвідчена в
певній галузі; новачок. Вірус для
«чайників» розсекретив дані одного зі
стратегічних міністерств України (УМ,
02.08.2001). БСРЖ, 664, ПСУМС, 77; ТСРОЖ,
244. ¦Чайником прикинутись, мол.,
жрм. Удати із себе необізнаного. Йому
говорять, а він чайником прикинувся,
як не до нього. ФССГД, 248
3. крим Друг, приятель. СЖЗ, 111, ЯБМ, 2,
520
4. крим. Таксі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2,
520.
5. мол. Невелике кафе, де можна випити
чаю. Чайник (чіпок) - чайна серед
піску. Там купуєм солодкого, два стакани
сметани, пляху пива (Р. Кухарук,
Любити хлопчика).
чАлити, -лю, -лиш, недок. 1. що; тюр.
Відбувати строк покарання у ВТУ.
БСРЖ, 664; СЖЗ, 111.
2. (куди). Іти кудись. БСРЖ, 664, СЖЗ, ill,
ЯБМ, 2, 520
ч
чалитися :
ЧАЛИТИСЯ, -люся, -лишся, недок; крим.
Притягатися до кримінальної"
відповідальносте; перебувати у місцях
позбавлення ВОЛІ. БСРЖ, 664, СЖЗ, 111, ЯБМ, 2, 520.
ЧАЛКА, -и, ж.\ кріш 1. Перебування в
ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664,
СЖЗ, 111, ЯБМ, 2, 520
2. Тюрма. БСРЖ, 664, СЖЗ, 111, ЯБМ, 2, 520
ЧАО-КАКАО, невідм. у знач виг:, мол.,
жрм. До побачення. А він пішов
Чао-какао (П. Вольвач, Кляса).
ЧАТИТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок; комп.
Спілкуватися за допомогою чатів Ін-
тернету БСРЖ, 665
ЧАХАНКА, -и, ж.; крим Дівчина, жінка.
БСРЖ, 664, СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 521.
ЧАЧА, -і, ж.; мол Самогон. ПСУМС, 77
ЧЁБА, -и, ч. і ж. 1. Масивна,
мускулиста людина. ПСУМС, 77.
2. Бридка, негарна зовні людина;
потвора. ПСУМС, 77. // Людина з великими
вухами.
¦ Від назви головного персонажа
мультфільму «Чебурашка».
ЧЁБАК, -а, ч.\ мол Ліжко. ПСУМС, 77.
ЧЕБУРАТОР, -а, ч ; мол 1. Те саме, що
ЧЕБА2. ПСУМС, 77.
2. Те саме, що КРУТИК. КСМС.
ЧЕКУХА, -и, ж.; крим. Те саме, що
ЧЕКУШКА. СЖЗ, 112
ЧЕКУШКА, -и, ж.\ крим., жрм. Чвертка
@,25 л) горшки. Кілька хвилин
знадобилося, перш ніж: з 'псувалося, за чим він
прийшов-по другу «чекушку» (ВЗ,
21.07.2000). ЯБМ, 2, 522
ЧЁЛЯ, -і, ж; муз. Віолончель. ПСУМС, 77
ЧЁМБО-РЁМБО, невідм., ч ; мол. Те
саме, що ЧЕБУРАТОР2. К.смс
І ЧЕРПАК
ЧЁМЕР, -а, ч ; мол Те саме, що ЧЕМЕР-
ГЕС-Л інтересно, горить чемер чи
ні? <..> (П Вольвач, Кляса)
ЧЕМЕРГЁС, -у, ч; крим., жрм Само-
гон- Загризи, загризи, Пашок Чемер-
гес ще той, петлюрівський (П.
Вольвач, Кляса); Ми й без твоєї горшки
обійдемось купим у баби Польки чемерге-
су (Чабаненко 1992, 4, 211). БСРЖ, 667,
СЖЗ, 111, ЯБМ, 2, 525
ЧЕНДЖ, -у, ч.\ мол Кіоск обміну валют
ПСУМС, 76
¦ Від англ. change.
ЧЕПУШЙЛО, -а, січ; мол 1. Дурень
ПСУМС, 77
2. Алкоголік. Чепушило-алкоголік (Сленг-
лікбез5).
ЧЕРВ'ЯК, -а, ч., коліп. Комп'ютерний
вірус.
ЧЕРЕП, -а, ч; мол. Батько.
ЧЕРЕПАХА, -и, ж ¦ Випустити
черепаху, мол. Справити велику нужду.
СУМС, 276
ЧЕРЕПУШКА, -и, ж.; мол Голова <. >
я думаю, що ті кілька місяців і підірвали
Боба, вибили йому з черепушки останні
фіксатори й зупинити його вже було
неможливо (С. Жадан, Біг Мак)
ЧЕРМЁТ, -а, ч.\ мол; зах Стара
машина. БСРЖ, 668
ЧЕРПАК, -а, ч 1. тюр. Роздавач їжі в
їдальні ВТУ. БСРЖ, 669, СЖЗ, і 12, ЯБМ, 2, 531
2. арм. Солдат строкової служби, який
відслужив рік. З такої нагоди Ванічкін,
який дослужився вже до старшого
сержанта і йшов на заслужений
«дембель», урочисто перевів нас у
«черпаки» (В. Верховень, Квадрат, вписаний в
ЧЕСТЬ
363
ЧИФІР
коло); <...> тут же здійснив фатальну
помилку, відвівши новоспеченого
«черпака» в прозорий акваріум <...> (П. Во-
львач, Кляса). БСРЖ, 669; СЖЗ, 112, СУМС,
276 ¦Прикидатися черпаком, жрм.
Удавати з себе дурня. ФССГД, 249
ЧЕСТЬ, вигук; мол Дружнє привітання
СУМС, 276
¦ Від польськ. czesc.
ЧЕТВЕРТАК, -а, ч ; жрм. 1. Двадцять
п'ять гривень (або інша грошова
одиниця). <...> Де зденервований мудак
<...> / Комусь за драний четвертак /
Вивершував фігурний вислів (А. Охрі-
мович, Фанданго криці). БСРЖ, 670, ЯБМ,
2, ,533
2. Двадцять п'ять років. Свій
«четвертак» Кличко відсвяткував нокаутом
(ВК, 27.03.2001).
ЧИЖИКИ, чижиків, мн.; мол. Кеди.
СУМС, 276
ЧИКАЛДЙКНУТИ, ЧИКАРДЙКНУТИ, -ну,
-неш, док; мол, крим. Випити
алкогольний напій одним духом. СЖЗ, 112,
СУМС, 276, ЯБМ, 2, 534
ЧИКАТИ, -аю, -аєш, недок. (що, кого),
мол. Різати, наносити ножові
поранення комусь. БСРЖ, 671; ПСУМС, 77
ЧЙКИ-ЧЙКИ, невідм., у знач безос-
пред Те саме, що ЧІКІ-ПІКІ. <...> Ти
тільки проконтролюй, щоб все було чи-
ки-чики (В. Слапчук, Коротка стрілка
жіночого годинника).
ЧИНАР, -я, ч ; мол. Те саме, що
ЧИНАРИК. <...> чинаря стрільнеш собі
культурно / й нумо мріяти і вивіски
читать <...> (І. Бондар-Терещенко,
Поэтебня); /, закуривши чинаря, / Я
повертався, мов «чайки із Кафи» (П. Во-
львач, Бруки і стерні). БСРЖ, 672
ЧИН АРИК, -а, ч 1. крим., жрм
Недопалок. <...> скочило з ліжка з
чинариком на губі <. > (Є. Пашковський,
Безодня). БСРЖ, 672, СЖЗ, 112, СУМС, 276, ЯБМ,
2, 536
¦ Від кубансько-кавказького «букові
горішки», чинар -«бук, платан». Горбач
1966, 26
2. крим Людина низького зросту, сжз, 112
ЧИСТО, присл; мол. Тільки, лиш;
просто, всього-на-всього.- Ну шо, чуваки,
може, давайте чисто вип'єм?.. (С. Пи-
ркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 673.
ЧИСТЯК, -у, ч. 1. крим, тюр. Білий
ХЛіб. СЖЗ, 112, ЯБМ, 2, 537.
2. нарк Якісний наркотик. БСРЖ, 673 //
Чистий морфін в ампулах. СУМС, 276.
3. жрм. Медичний спирт.
ЧИСТЯЧОК, -чку, ч; жрм. Пестл до
ЧИСТЯКЗ. <...> молода мимра дякує,
роздобрилась на чистячок, спирт є
спирт <...> (Є. Пашковський, Безодня).
ЧИТАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. 1.
Пити спиртні напої. СУМС, 276
2. нарк. Курити марихуану під час
шкільних уроків.
¦ Читати ботаніку, крим Розповідати
про те, що всім відоме. БСРЖ, 166, СЖЗ,
112, ЯБМ, 2, 537 Читати Стругацьких,
мол; жарт-ірон. Блювати. СУМС, 259
ЧИФІР, ЧЕФІР, -у, ч.; 1. крим.; заст.
Чай, кава. <. .> Та відійди від дверей,
бачиш, чефір пливе..-Іван поставив
склянки з густо завареним чаєм і
причинив двері перед носом у
стриженого - Бродять тут усякі . (В. Сичевсь-
кий, У кожного своє пекло); <...> якщо
ЧІКІ-ПАКІ 2
той клопіт для тебе не перестав бути
актуальним, раджу проробити
експеримент з чаєм (не плутати з чифіром!)
(І. СвІТЛИЧНИЙ, ГОЛОС ДОби). БСРЖ, 674.
¦ Від чихирь («міцне червоне вино»),
яке походить з тюрк, cakir- «червоне
ВИНО». Фасмер, 4, 368.
2. нарк., эюрм. Міцний настій чаю
E0-грамова пачка чаю на 0,5 л води),
що вживається як наркотик, переважно
в місцях позбавлення волі,- Розплющ-
те широко очі й відкрийте ротик-
наказав мені цей зовні безневинний Оноп-
рієнко, такий безневинний, що
прикінчив десятки людей і тепер, замість
того, щоб довічно попивати чефір десь
там у житомирському ізоляторі,
відкрив приватну психіатричну клініку
(В. Шкляр, Кров кажана); Вдома я
заварив собі справжнього чаю, це ще не
тюремний чифір, але чотири ложечки
«Сера Томаса» на кухоль свій ефект
дають (В. Кожелянко, Чайна ейфорія).
БСРЖ, 674, СЖЗ, 112, ЯБМ, 2, 537
ЧІКІ-ПАКІ, невідм.9 у знач, безос.-пред.;
мол. Те саме, що ЧІКІ-ШКІ. < ... >
Всьо буде нормально. Побачиш, есьо
буде чікі-пакі. Ця біда пройде (А.
Дністровий, Пацики). СУМС, 276.
ЧІКІ-ПІКІ, невідм., у знач, безос.-пред.;
крим. Чудово, прекрасно. Просто я
дуже хотів би, щоб у тебе все було чі-
кі-пікі Щоб наступний твій чоловік
був не слабодухим нудним алкоголіком,
а принаймні вдячним і стриманим
мазохістом (Ю. Андрухович, Московіа-
да). БСРЖ, 672.
ЧІКІ-ЧІКІ, невідм., у знач, безос.-пред.;
мол. Те саме, що ЧТКІ-ПІКІ.- Слухай.
4 ЧМИР
Ти хочеш премію Гонгадзе? Я голова
жюрі, так що можемо все зробити чі-
кі-чікі Комар носа не підточить
(С. Криштопа, Жах на вулиці В'язнів).
ЧІКСА, -и, ж.; мол Дівчина як
сексуальний об'єкт. ЧІКСА - дівчина, яка
більш-менш «шарить по поняттям»
(Синопсис станіславський
необов'язковий). БСРЖ, 672, СУМС, 276.
ЧІПЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. (кого); мол
Схиляти когось до статевого акту.
БСРЖ, 660; КСМС. ¦ Чіпляти ха-ха, мол
Голосно сміятися. СУМС, 276
ЧІПОК, -пка, ч; мол Те саме, що
ЧУВАК. СУМС, 276
ЧІПОЛІНО, у знач вигуку, кому; мол.
Крах, кінець СУМС, 276.
ЧЇЦА, вигук; мол. Сигнал, яким
попереджають про наступ міліції. СУМС, 276
ЧІЧІ, -ів, мн.; мол. Окуляри. СУМС, 276.
ЧЛЕНОВОЗ, -а, ч.; жрм; жарт-ірон,
зневаоюл Урядова автомашина Така
дорожня мода досить похапцем
прийшла на Україну, про що свідчать
нутрощі «членовозів» (ПІК, 2002, № 5)
БСРЖ, 674
ЧМИР, -я, ч. 1. крим.у жрм. П'яниця
(здеґрадований). БСРЖ, 675; СЖЗ, 113,
ЯБМ, 2, 538
2. жрм, мол; зневажл. Неохайна,
неприємна ЛЮДИНа. БСРЖ, 675, СЖЗ, 113,
СУМС, 276
3. Нікчемна, нешанована людина. Женя
Островський, доармійський Павлів
приятель, взагалі презирливо кривить
губи: «Лохмандєй. Я з ним в лагєрі
сидів. Даси такому чмирю сухарик на
ниточці, шоб ковтнув, і водиш по зоні, як
ЧМИРЯКА
365
ЧОВНИК
козла на вірьовці Лох слойоний!»
(П. Вольвач, Кляса).
4. крим. Похмура, непривітна, замкнена
людина. ЯБМ, 2, 538.
5. арм. Солдат, що опустився і здеґраду-
вав в умовах ДЩІВЩИНИ. БСРЖ, 675.
ЧМИРЯКА, -и, ч.; мол.; зневажл, лайл.
Те саме, що ЧМИРЗ. Коли вп'яте про-
лупала фраза «Нікада не забуду, як
реб'ята підлетіли вгору—і
опадають.. »-я взагалі засумнівався, чи був
рейнджер на тій війні-з неї рідко
поверталися балакучими Як виявилося,
був. Знайомий пояснив: «Та! Чмиряка.
Він автомата тільки на присязі
тримав Друкував у штабі на машинці...»
(О. Яровий, Чекання несподіванки).
ЧМО, с. і ч.; крим., мол., жрм\ зневажл.
Неприємна людина, яка викликає
відразу, огиду.- Чмо цей твій Педро .
Невже ти не бачиш, wo він має із тебе
зиск? <. .> Ти мене ще не знаєш,
ви.. - Та, що там знати Нитик і
чмо.- Чмо? - Ротік зривається з
місця, та Педро хапає у руки залізне
полінце. Ротік хвилю мовчить і тупає пріч
(Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ,
675, СУМС, 276; ТСРОЖ, 252; ЯБМ, 2, 538
¦ Чмо болотне (болотяне), жрм. Те
саме. Боже, цей блаженний, цей пиячи-
сько падлючий, цей гунцвот, це чмо
болотне.,, геть, ущент зруйнував, на
порох перетер усе її жтття! (Г. Тара-
сюк, «Лексикон сороміцький» до
студій з української цноти); БСРЖ, 675;
фссгд, 250. Чмо ходяче, жрм. Те саме.
«Ти чмо ходяче, куди ти знову
бредеш?» - кричала мама до замурзаної
Дзвінки <...> (Н. Зборовська,
Українська Реконкіста). Чмо японське, жрм.
Те саме. [Данко:] Не розмишлять!
Чмо японське... Іттіть! (Л. Подерв'ян-
ський, Герой нашого часу).
¦ 3 рос. мови: абрев. від «человек
морально опустившийся». Грачев, Мокиенко,
182. За ін. тлумаченням - абрев. від
«человек Московской области» ТСРОЖ, 253
ЧМОШИСЬКО, -а, с. і ч.\ жрм. Згруб. до
ЧМО. <...> таке не одне воно, чмошись-
ко, що нипає, де б поцупити стихаря
<...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл).
ЧМОШНИЙ, -а, -є; мол; зневажл.
Неприємний зовні, огидний. Чмошне
таке, сопельки течуть (Р. Кухарук,
Любити хлопчика). БСРЖ, 675.
ЧМОШНИК, -а, ч.\ жрм\ зневажл
Людина з низьким соціяльним статусом,
неприваблива зовні й неприємна.-
Шукайте свої голови, чмошники бездарні1
(Ю. Андрухович, Московіада); <...>
з'явився цілий ринок наркологічних послуг,
що навперебій пропонують зробити із
будь-якого чмошника повноцінного
члена суспиіьства <...> (ПІК, 2001, № 41).
ЧМУРЙДЛО, -а, с. і ч.; жрм Те саме,
що ЧМО. <...> а скільки ти бився над
ними, витесуючи з тисячолітніх дубів
цих змистеччених буратіно, і все
виходило як не п 'янь, так рвань, як не чму-
ридло, такхамидло <...> (Є.
Пашковський, Безодня).
ЧОВНИК, -а, ч.; ком., жрм Приватний
торговець, який їздить за кордон і
повертається назад, щоб продати товар,
куплений по низькій ціні, за більш
високу ціну. Сучасні «човники», котрі
завалили ніжинський, як і інші ринки,
іноземним товаром, самі того не знаючи,
ЧОВНИКАРКА
366
ЧОРТ
успадковують традиції старого
міста... (День, 1999, № 1); На думку
О Ткаченка, народні депутати мають
розробити заходи щодо пом'якшення
податкового тиску на підприємців та
так званих човників, серед яких
мільйони громадян України (ВК, 1999, № 4),
Відтак флотилія «човників»
перетягала через кордон усе більші пакунки з
цигарками (ПіК, 1999, № 34). БСРЖ, 666,
СУМС, 276, ТСРОЖ, 245, ЯБМ, 2, 522
ЧОВНИКАРКА, -и, ж. Ж. до ЧОВНИК.
Для тих же, хто в ресторані був хіба
що на весіллі у троюрідної сестри-чов-
никарки, і то сидів у кінці столу, як
бідний родич (бо так і с), цей вислів [ми
всі на межі бідності, тільки по різні її
боки] -як ніж:у серце (ДТ, 04.10.2003).
ЧОВНИКОВИЙ, -а, -є; жрм. Який
стосується ЧОВНИКА, пов'язаний з його
діяльністю. Вишукані імпортні
товари замінив «човниковий» ширпотреб
(День, 1999, № 21). ТСРОЖ, 246
ЧОМБА, -и, ж.; мол.; зневажл. Те саме,
що КАТАКОМБА. СУМС, 277
ЧОПЕР, -а, ч; байк. Мотоцикл з
«рогатим» кермом, дворівневим сидінням.
ЧОРНЕ, -ого; парк Морфій,
виготовлений кустарним способом. Під чорним
все стає ясно. Особливо стосовно
простору в цьому місці (Дереш,
Поклоніння ЯЩІрЦі); СУМС, 277
ЧОРНИЙ, -ого. ¦Чорний перевізник,
авто. Маршрутний мікроавтобус, який
не має відповідної документації. Нині
на дорозі немає жодної несертифіко-
ваної машини, яка б мала нашу
ліцензію і не мала сертифікату
Держстандарту. Хоча трапляються «чорні»
перевізники, які їздять без документів
(ЛГ, 24.07.2003).
ЧОРНИЛО, -а, с; крим.у мол., жрм:
жарт -ірон Дешеве червоне вино
низької якости.- Ex! - відкоркував чергову
пляшку «чорнила» -Якби я не послав з
перепою до трахнутої матері декана,
то нічого не було б і цього разу1
(В. Врублевський, Замах на генсека)
БСРЖ, 668, СУМС, 277, ЯБМ, 2, 529
ЧОРНОЖОПИЙ, -ого; крим.; презирл.,
вульґ Кавказець.- Давно пора показати
цим чорножопим, хто господар у місті
<...> (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). ЯБМ, 2, 529
ЧОРНОТА, -и, ж.\ жрм. Те саме, що
ЧОРНУХА. Блискучий жест під
назвою «Купуйте бублики» <...> також
претендував на одну з трьох премій,
але з огляду на «чорноту» зображення
персонажів і подій, що з ними
відбуваються, удостоюється премії
заохочувальної (Kr, 2001, № 4).
ЧОРНУХА, -и, ж.; жрм Те, що
пов'язане із смертю, стражданням, злочинами,
засмучує своїм змістом. Так звана «чо-
рнуха» властива не тільки ЗМІ, але й
багатьом їхнім читачам та глядачам
<...> (День, 17 08.2001). БСРЖ, 669
ЧОРТ, -а, ч. 1. крим., мол. Міліціонер;
працівник правоохоронних органів.
Чорти охороняють і сопуть (М. Марк,
Хохляцький апокаліпсис) БСРЖ, 671
2. мол. Хлопець, молодий чоловік. <...>
за нами приїдуть чорти на дутому
зеленому Daewoo Legania, і ми з ними
поїдемо в «Прагу» блядувати, пити
коньяк за 250 грн (Синопсис станіславський
необов'язковий). БСРЖ, 671
ЧОРТІ1ЛО
367
ЧУВЙШКА
3. мол.; зневаясл. Невихований,
некультурний хлопець, переважно з села.
СУМС, 277 ¦Чорт вокзальний, мол
Бездомний, який живе на вокзалі.
ПСУМС, 15
ЧОРТЙЛО, -а, с и; мол; зневажл Те
саме, що ЧОРТЗ. СУМС, 277
ЧОХОЛ, -хла, ч.\ мол Бюстгальтер
СУМС, 277
ЧПОК, у знач вигуку, мол. Кінець, крах.
СУМС, 277
ЧУБЧИК, -а, ч.; мол Дівчинка.
Чубчик - мала за віком дівчина. (Сленг-лік-
без5).
ЧУВА, -и, -и, ж ; мол Те саме, що
ЧУВИХА. Обидві богині-це здоровенні,
масласті, невизначеного віку агресивні
чуви (Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу).
ЧУВАК, -а, ч; крим, мол. Молодий
чоловік; юнак. <...> а перед випускними
екзаменами на озері трапилося
знайомство з чуваком, стриженим під війсь-
кового <...> (Є. Пашковський, Безодня)
БСРЖ, 676, СЖЗ, 113, СУМС, 277, ЯБМ, 2, 539
¦ Від циган, чхаво - «хлопець, юнак (не
циган)».
ЧУВАЧОК, -чка; ч.; мол. Пестл. до
ЧУВАК. <...> Костик подумав, що Бамбу-
ла таки має здібності візіонера - перед
ним працювали двоє чувачків з
лопатами <...> (К. Москалець, Вечірній мед);
От скажи, ти розумний: де могли ті
чувачки з острова в Полінезії,
аборигени, чи як їх там, де вони могли взяти
книжки? (Л. Дереш, Поклоніння
ящірці) ¦ Стильний чувачок, мол.
Молодий чоловік з неординарною поведш- І
кою Стильний чувачок просто так
гуляє, / Стильний чувачок нікого не
кохає, / Стильний чувачок - хлопець
екзотичний, / Погляд еротичний, егоїст
класичний (з пісні «Стильний чувачок»
у виконанні автора тексту і музики
К. Гнатенка); Урешті-решт і до
радикальної переоцінки сексуальної інакшо-
сті в суспільстві, внаслідок чого
вчорашній збоченець - лепруватий грішник
у контексті християнської
культури-нині перетворився на «стильного
чувачка», творця нової моди та
нових психо-моральних орієнтирів (ПІК,
1999, № 11).
ЧУВЕНЬ, -вня, ч ; мол Те саме, що
ЧУВАК.- Чувень, це ж на шару. Мені
тут стіко талонів на халяву дали <...>
(Б. Жолдак, На небі).
ЧУВИРЛА, -и, ж ; крим , мол Негарна
дівчина, жінка. Ну й чувирлу він із
собою привів! БСРЖ, 676
ЧУВЙРЛО, -а, ч і. с; крим., жрм ; пре-
зирл. Нерозумна, недалека людина.
ЧУВИХА, -и, ж.\ мол, крим, жрм.
Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 676, СЖЗ, 113,
сумс, 277, ябм, 2,539 ¦ Чувиха на
ферматі, мол Вагітна жінка. СУМС, 268
¦ Від муз. терміна фермата - «зупинка
темпу, що виражається у збільшенні
довготи звуку чи павзи». ¦
Шедевральна чувиха, крим. Вродлива дівчина.
СЖЗ, 115
ЧУВЙШКА, -и, ж.; мол Пестл до
ЧУВИХА.- їх, яка чувишка, з такою і
прошвирнутися бульваром не
соромі - сказав Сашко <...> (М. Омельче-
нко, Свято біди).
ЧУЙКА 2
ЧУЙКА, -и, ж.; мол. Передчуття;
інтуїція. Історія з квартирантами видасть-
ся непевною, підозріло там щось. В
Пашка «чуйка» (П. Вольвач, Кляса); А
чуйка його ніколи не підводила
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів);
У Етни, окрім художньої чуйки, був
іще більший талант: зверхність і
марнота (І. Карпа, 50 хвилин трави).
ЧУКОТКА, -и, ж.\ шк. Задня парта у
класі.
ЧУМА, -и, ж.; крим. 1. Повія. БСРЖ, 677;
СЖЗ, ИЗ, ЯБМ, 2, 541 // мол. Негарна
дівчина СУМС, 277
2. Кокаїн. БСРЖ, 677, СЖЗ, 113, ЯБМ, 2, 541
3. у знач, вигуку. Вираження захоплення.
ЧУМНИЙ, -а, -є; мол. П'яний. <...> а
потім прокинувся чумний Бамбула і
відчинив браму <...> (К. Москалець,
Вечірній мед). БСРЖ, 677
ЧУМОВОЗ, -а, ч.; мол/, жарт. 1.
Швидка допомога психіятричної лікарні.
БСРЖ, 677, СУМС, 277.
2. Дотепна людина, яка веселить інших.
ЧУРБАН, -а, ч., жрм; зневажл Житель
Кавказу, Середньої Азії. Саме це
дозволило Стасові відкинути останні
вагання. Він уб 'є Басмача, цього чурбана,
худобину вузькооку (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 677.
ЧУРКА, -и, ч і ж.\ жрм; зневаэюл.
1. Недалека, розумово відстала
людина. БСРЖ, 768, СЖЗ, 113, ЯБМ, 2, 541
2. Те саме, що ЧУРБАН. БСРЖ, 768, СЖЗ,
113; СУМС 277, ЯБМ, 2, 541.
ЧУХАН, -а, ч.; крим, мол.; зневаэюл
Нечепурна, неохайно вдягнена людина.
S ЧЮВЙРЛО
<...> такого чухана запрошувати в
культурне опшество! (Є. Пашковський,
Безодня). БСРЖ, 768, СУМС, 277, ЯБМ, 2,
542.
ЧУХАСИ, -ів, мол.; жарт. Джинси
СУМС, 277
ЧУХАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол.; жарт
Іти. <...> А тепер чухай звідси?
(В. Шкляр, Кров кажана). СУМС, 277
ЧУХРАЇ, ЧЮХРАЇ, -їв, мн.; нарк.
Свербіж тіла, пов'язаний з уживанням
наркотиків. Кілька секунд я нічого не
відчуваю, як раптом все моє тіло
всередині наелектризовується,
напружується <...> чюхраї охоплюють мою
голову, груди, оюивіт (А. Дністровий, Па-
цики).
ЧУЧМЕК, -а, ч; жрм; зневаэюл. 1. Те
саме, що ЧУРКА. БСРЖ, 768, сжз, 113
2. Президент України Л. Д. Кучма.
¦ Пор. КУЧМАК.
ЧУЧУНДРА, -и, ж ; мол Негарна
дівчина.
ЧУШКА, -и, ч. 1. тюр.; зневаэюл Зде-
ґрадований в'язень, який зазнає
знущань співкамерників. СЖЗ, 114, ЯБМ, 2,
542
2. ж.; мол; зневаэюл. Те саме, що
ЧУХАН. СУМС, 277
3. ж\; зневаэюл Опущена вокзальна
повія.
ЧЮВЙРЛО, -а, ч. і с; мол Те саме, що
ЧУВИРЛА. Дурак, вернися до неї,
вернися, підскакує до мене Іра, ти ж
сліпий, подивися на яке чювирло горохове
ти проміняв Ляню... (А. Дністровий,
Пацики).
ШАБАШКА
369
ШАКАЛ
Ш
ШАБАШКА, -и, ж.; крим., жрм. Робота
вигідна, «ліва». З 'псувалося, документи
в нього викрав нечистий на руку
земляк, напарник по «шабашці» <...>
(УіСС, 2000, № 4). СЖЗ, 114, ЯБМ, 2,543.
ШАБАШНИК, -а, ч.; жрм; заст. Член
бриґади, який виконує роботу за
наймом. Кмітлива «Віра» наймає у
Полтаві бригаду будівельників -
«шабашників» (УМ, 23.03.2001); Командував
цією збірною збирачів-вантажників
колишній виконроб, досвідчений
«шабашник» радянських часів з Донецька (ПІК,
2002, Jfe 5). БСРЖ, 679.
ШАБЕЛЬКА, -и, ж. ¦ Кинути
шабельку, мол Виблювати. <...> на
будь-якому перехресті <...> я готовий показати
історичні місця й оповісти цілу
сагу - де, коли, скиїьки, чого і з ким було
випито; де один розкомплексований
поет поклав на стіл ноги; де
ексцентричний бард вивергнув надлишок
спожитого, чи, як ми казали, «кинув
шабельку» (вловіть національний
колорит!) <...> (О. Яровий, Квартали носта-
льгій).
ШАБЙТИ, -блю, -биш; -блю, -биш, не-
док.; нарк. Курити цигарки з
наркотичною речовиною. БСРЖ, 679; СЖЗ, 114,
ЯБМ, 2, 543
ШАБЛЯ, -і, ж. ¦ Брати до рук шаблю,
мол. Здійснювати статевий акт.-Ось
думаю, що якось давно не брав я до рук
шаблі...-1 він ліг на неї, зводячи їй ноги
догори і вбоки, а вона втомлено
зітхнула і лиш протягнула: «Оце так-так!
Ну-у-у...» (Ю. Покальчук, Те, що на
споді).
ШАБОЛДА, -й, ж.; Крим.; презирл
Жінка леГКОЇ ПОВеДІНКИ. БСРЖ, 679; СЖЗ, 114,
ЯБМ, 2, 543.
ШАВАТИ, -аю, -аєш, недок.\ крим їсти.
БСРЖ, 680, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 543
ШАЙБА, -и, ж. 1. крим., мол. Великий
перстень. Діксі затряс кистю,
оздобленою золотими шайбами (О. Ульяненко,
Рецидив). БСРЖ, 680
2. мол. Чоловік високого зросту,
кремезної статури. <...> це, треба зізнатися,
був справжнісінький шайба... Під два
метри зростом, тугий, накачаний, а
глибоко запалі очі так близько
поставлені одне до одного, що нагадували
дуло двостволки (В. Шкляр, Елементал).
СУМС, 278
3. Гастроном на Печерську в м. Києві.
4. мн. шайби, шайб; крим. Гроші. БСРЖ,
680, СЖЗ, 114 ¦ Шайбу засадити
(загнати), крим ; жарт Здійснити статевий
акт. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 543.
ШАЙБАЛИ, -їв, мн.; мол. Те саме, що
ШАЙБА4. СУМС, 278.
ШАЙТАН, -а, ч.;мол. 1. Некмітлива
людина, переважно з провінції. СУМС, 278.
2. несхвальн. Людина, яку не поважає
ОТОЧеННЯ. СУМС, 278
ШАКАЛ, -а, ч; зневажл. 1. тюр.
Засуджений, який грабує співкамерників.
БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544
2. крим., жрм. Нахабна людина. <...>
здимів у пошуках того шакала й пад-
24 — 5-1468
ШАЛА
370
ШАМПАНЬЙОЛА
ли — <...> амбала на кликуху Кран
(Г. Цимбалюк, Останні проводи). БСРЖ,
680, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 544
ШАЛА, -и, -и, ж.; нарк. Гашиш. БСРЖ,
79, СУМС, 278 // Напівфабрикат гашишу,
що становить собою подрібнене листя
й насіння індійських конопель.
Хочеться ширятися хапкою, палити план
чи хоч би й шалу (С. Набока, Те, що
відбулось, було життям). БСРЖ, 79, ЯБМ,
2, 544
ШАЛАВА, -и, ж.; крим. 1. оюрм; зне-
важл. Повія; жінка легкої
поведінки - Це намисто,- закричав Чавела,-
носила чесна циганка. Циганка, навіть,
коли голодна, може гадати, дурити,
може вкрасти, але курвити не буде.
У-у, шалава... (Г. Шкляр, Дівчина з ка-
лєпним); Взагалі та зокрема, Ця
шалава не дріма <...>(М. Фішбейн, ...і щастя
це - хвилини півтори); <...> той, якого
по доброті душевній ти вирвав із
богемної тічки пилососних шалав і
зашмарканих гоміків <...> (Є. Пашковський,
ЩоДЄННИЙ ЖЄЗЛ). БСРЖ, 680, СЖЗ, 114,
ЯБМ, 2, 544 // крим. Вулична дівчина.
СЖЗ, 114
2. Крадійка. БСРЖ, 680
¦ 3 рос. мови: діял. шалава, шалавый-
«очманілий» (шальной); «недоумок»;
«навіжена Жінка». Грачев, Мокиенко, 183
ШАЛ АЛА, -и, ж; мол.; зневажл. Повія,
яка опустилася. ШАЛАЛА <...> дає за
мінімальну плату. З шалалою
асоціюється тупа рогульська морда,
часто-густо п'яна, на голові - дурдом, помада
розмащена по писку, надмір тугш на
одній з вій, сигарета в зубах (Синопсис
станіславський необов'язковий).
¦ Можливо, від шалава.
ШАЛАШОВКА, -и, ж.; крим.; зневажл
Те саме, що ШАЛАВА 1. <...> шалашо-
вка, звичайно, трипером нагородила,
оце підлікуюсь, роздеру мотюгальника
суці і на Жданов звалю <...> (Є. Пашко-
ВСЬКИЙ, Безодня). БСРЖ, 681, ЯБМ, 2, 544
ШАЛМАН, -у, ч; крим. 1. Притон
декласованих елементів; нічліжка. БСРЖ,
681, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 544
¦ Від тюрк, salma - «споруда, будова».
2. Пивна, закусочна. БСРЖ, 681, СЖЗ, 114.
ШАМАТИ, -аю, -аєш, недок.; крим., мол.
Те саме, що ШАВАТИ. БСРЖ, 681,
ПСУМС, 79, ЯБМ, 2, 545
ШАМОВКА, -и, ж ; крим. їжа. БСРЖ, 681,
СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 545
ШАМОТИНА, -и, ж.; мол. Те саме, що
ШАМОВКА. СУМС, 278
Ш AM ПАН, -а, ч.; мол., жрм
Шампанське. <...> ти п *єш шампан /я - виключно
руську <.. > (І. Бондар-Терещенко,
По8тебня).
Ш AM ПАНА, -и, ж.; мол Те саме, що
ШАМПАН. За неї вип'ю я шампани
<...> (Ю. Позаяк, Шедеври).
ШАМПАНОВСЬКИЙ, -ого; жрм Те
саме, що ШАМПАН.
ШАМПАНЬ, -ю, ч.; мол., оюрм. Те саме,
що ШАМПАН.-Bun'єіи
чогось?-спитала, підводячись. Я
кивнула.-Шампань? Лікер? Горілка? (В. Врублевсь-
кий, Нардепка).
ШАМПАНЬЙОЛА, -и, ж; мол. Те саме,
що ШАМПАН. [Гамлет:] Піти би
випити у барі шампаньйоли <...>
(Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу).
ШАМПУНСЫСЕ 2
ШАМПУНСЬКЕ, -ого; мол. Те саме, що
ШАМПАН. Журналісти, коментуючи
акцію «Книжка року 2000», набагато
частіше писали про «шампунське» та
іншу фуршетологію, проте вкрай рідко
згадували про <...> три кращі книжки
з кожної номінації (Кг, 2001, № 9).
ШАМПУНЬ, -ю, ч.; мол, жрм. Те саме,
ЩО ШАМПАН. БСРЖ, 682, СУМС, 278,
ЯБМ, 2, 545.
ШАМПУСИК, -у, ч ; мол , жрм Те саме,
що ШАМПАН. А так чувак нічо
Любить мартіні, шампусик, картоп-
лю-фрі з відбивною (Синопсис станіс-
лавський необов'язковий).
ШАН, -у, ч; нарк. Гашиш. БСРЖ, 682,
СЖЗ, 224, ЯБМ, 2, 545
ШАНХАЙ, -ю, ч. 1. крим. Злодійське
кубло. БСРЖ, 682, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 546
2. жрм. Самовільно забудована окраїна
міста. Крок-/ Захоплює щастя
солодкими спазмами Бо мрія, бо ти Бо
«Шанхай» і димок. 11 все уже є /-хоч
нічого й не сказано.. (П Вольвач,
Бруки І стерні). БСРЖ, 682, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2,
546
ШАПОЧКА, -и, ж. ¦Червона
шапочка. 1. арм Солдат, звільнений у запас
ІЗ ВІЙСЬК МВС. БСРЖ, 682, СЖЗ, 112
2. мол Міліцейський відділок. СУМС, 278
ШАРА, -и, ж.; мол. 1. Шанс,
можливість. Шари не буде. БСРЖ, 683
2. Те, що дістається задарма. Шара для
ветеранів. У міському транспорті
Черкас пільговиків прибуло (УМ,
08 05.2003). ¦ Дівка-на-шару.
Монумент незалежности на Майдані
Незалежності в м. Києві. <...> близько 1:30
людей не було хіба що поблизу «Ді-
1 ШАРАГА
вки-на-шару» на Майдані
Незалежності <.. > (ПІК, 2003, № 18) Зірвати
(взяти, зняти) шару. Отримати щось
задарма. СУМС, 278 На шару.
Безкоштовно, даром. Але радянщина щезла, отож:
нюхати безцільно, «на шару»,
жебрацькі аромати та ялозити рукавами по
жирних «стоячих» столах не хотілося
(О. Яровий, Квартали ностальгій), Я
люблю подорожувати, але на шару не
виходить, тож: все «зайве» витрачаю
на подорожі (Л. Подерв'янський, УМ,
08.05 2001). БСРЖ, 683, СУМС, 278.
¦ 3 офенської мови: шарма, шармой,
шаром - «даром». Бондалетов, 341.
ШАРАБАН, -а, ч 1. крим., жрм\ зне-
важл. Голова. БСРЖ, 683; СЖЗ, 114
2. крим Автомобіль; таксі. СЖЗ, 114; ЯБМ,
2, 546 ^По шарабану кому що; мол
Байдуже, все одно. Вони таки дістали
вже всіх - всіх, крім атеїстів, яким
завжди все по шарабану (М. Бриних,
Голосіння з-під снігу).
ШАРАГА, -и, ж.; крим. Злодійська
компанія. <...> вони з дільничим колись
разом носилися по розкуркулених
українських степах, не одну дівку
перелюбили, та й з 33-го на одній роботі,-
тільки дільничий здебільше спеціалізувався
на поетах, а Піскаренко — яка
«шарага» привалить (О. Ульяненко, Сталін-
ка). БСРЖ, 683, СЖЗ, 114 // мол.; зневажл.
Компанія. Він так імпозантно пішов
до виходу, що його провела очима
навіть п'яна компанія. Лукава, треба
сказати, шарага, бо звернула на мене
увагу тільки тоді, коли я залишився
сам (В. Шкляр, Елементал)
24*
ШАРАШКА 2
¦ 3 рос. літер, шарить - «шукати
навпомацки, ритися, перебирати, мацати
потемки»; звідси шарага -«це той, хто
шукає і краде» Отин2, 75. За ін.
версією-див. коментар до ШАРАШКА.
ШАРАШКА, -и, ж.; жрм; несхвальн.
Несолідне підприємство або
організація, де можна працювати суто
символічно. Після армії-знову праця на
заводах та по різних «шарашках» (М.
Холодний, Передмова...); <.. > довкола
снують люди, вже йдуть з роботи не
тільки з ближніх заводів, а й із тих,
куди возять заказними автобусами, з
усіляких шарашок і просто з дому
(П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 683, ЯБМ, 2,
547
¦ Шарашка, шарага - секретний
науково-дослідний або проектний інститут,
де під контролем органів безпеки
працювали вчені й інженери, як правило,
засуджені за «саботаж будівництва»,
«підрив воєнної міці СРСР» (термін
з'явився у 1930-х pp.).
ШАРИКОВ, -а, ч.; мол.; ірон. Розумово
відстала і небезпечна для оточуючих
людина. СУМС, 279
¦ Від прізвища головного героя фільму
«Собаче серце», знятого за
однойменним романом М. О. Булгакова.
ШАРИТИ, -рю, -риш, недок.; мол.;
схвальн Гарно розумітися на чомусь,
швидко, добре мізкувати. Мишка
зневажливо йому кидає. «Ти не шариш у
нормальній музиці!» (А. Дністровий,
МІСТО уПОВІЛЬНеНОЇ ДІЇ). БСРЖ, 684,
СУМС, 278
\ ШАРОВЙЧКА
ШАРМАНКА, -и, ж.\ муз. Будь-який
клавішний або струнний музичний
інструмент. БСРЖ, 684, СУМС, 279
ШАРОВИЙ1, -а, -є, мол 1.
Безкоштовний; той, що дістається даром. Невдовзі
«мобільні» версії популярних пісень,
тем з кінофільмів, котрі
замінюють дзвінок-виклик, перестануть бути
«шаровими» і офіційно
продаватимуться до 5 доларів кожна (УМ,
13.12.2000); 27 червня громадські
організації вирішили остаточно
розбестити столичних підлітків, влаштували в
Києві одночасно декілька «шарових»
концертів (МТ, 1999, № 13), Рокери
дали фірмі «гарбуза» і подарували
25 «шарових» пісень народу (УМ,
14.09 2000); «Шарове» пиво наливають
там! (ВЗ, 03.09.2001). СУМС, 279
¦ Див. ШАРА.
2. Легкий. В мене завтра іспит; він хоч
і шаровий, але треба готуватися
СУМС, 279
ШАРОВИЙ2, -ого, </.; тюр. В язень,
який вживає наркотики. БСРЖ, 684, сжз,
114, ЯБМ, 2, 548
ШАРОВИК, -а, ч.; мол.; несхвальн
Людина, яка отримує щось даром або за
чужий рахунок. За покликанням це були
істинні «шаровики», себто вміли otcu-
ти за чужий кошт, прилипаючи до
будь-яких компаній, де їм могла
перепасти дещиця (В Тарнавський, Міські
МОТИВИ). БСРЖ, 684
ШАРОВЙЧКА, -и, ж.; мол. Ж. до
ШАРОВИК. Тут як тут з * являлася
страшна шаровичка Галина Юмениха, вона
не могла не дочути щирого запрошення
на качку і горілку, бо її хата стояла
ШАРОВНЯ
373
ШИЗ
поряд з хатою Миколи Краснокутсько-
го (Н. Зборовська, Феміністичні
роздуми).
ШАРОВНЯ, -і, ж.; крим., мол
Більярдна. БСРОЖ, 684, СУМС, 279; ЯБМ, 2, 548
ШАХА, -и, ж.; тюр Засуджений, який
прислужує авторитетному в'язню. СЖЗ,
114, ЯБМ, 2, 549.
ШАХМАН, -у, ч ; крим., пов. Місце
зустрічі ПОВІЙ. БСРЖ, 685, СЖЗ, 114, ЯБМ, 2, 549
ШАХНА, -и, ж.; крим. Жіночі геніталії.
БСРЖ, 685; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 549.
ШАХТА, -и, ж.; парк Рана на руці (у
вені) від постійних уколів в одне місце.
Коновал сидить за кухонним столиком
і розглядає на своїх руках чорні шахти
від проколів, які тягнуться вздовж: вен
рівними ланцюгами (А. Дністровий, Па-
цики).
ШВЕЦЬ, шевця; крим Злодій, який
краде верхній ОДЯГ. БСРЖ, 686, СЖЗ, 115, ЯБМ,
2, 550
ШВОРИТИСЯ, -рюся, -ришся, недок.;
кріт Здійснювати статевий акт. <..>
вони не переставали творитися,
витискаючи з себе всю свою тваринність
(Ю. Андрухович, Дванадцять обручів).
БСРЖ, 686, СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 550
ШЁВА, -и, ч. 1. жрм; спорт. Футболіст
Андрій Шевченко.
2. мол. Купюра вартістю 100 гривень.
¦ Від прізвища Т. Г. Шевченка, чий
портрет зображено на відповідній купюрі.
Пор. ТАРАСИК.
ШЁВ1, невідм, с; авто Автомобіль
марки «Chevrolet».
ШЕЛЬМА, -и, ж. 1. мол. Молода
дівчина, ксмс
2. Крим. ШинЄЛЬ. БСРЖ, 687, СЖЗ, 115.
ШЁМЕНТОМ, присл; крим. Швидко,
миттєво (сходити, зробити тощо). СЖЗ,
115, ЯБМ, 2, 552.
ШЕФ, -а, ч. 1. тюр Начальник колонії.
БСРЖ, 688, СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554.
2. жрм. Начальник, бос. Шеф до себе
викликає. Югановы, 249.
3. шк Директор школи. БСРЖ, 688.
4. студ Керівник курсової або
дипломної роботи. БСРЖ, 688
5. жрм. Водій таксі або іншої машини,
яку зупиняють для того, щоб доїхати
кудись за плату.- Здачі не треба, шеф*
(В. Врублевський, Замах на генсека).
БСРЖ, 688, СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554.
ШЕФЙНЯ, -і, ж. до ШЕФ2, 3, 4.
ШЙБЗИК, -а, ч.\ крим. Людина
маленького зросту. СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 554
ШИЗ, шиза, ч., мн. шизй, -ів; мол. Те
саме, що ШИЗА 2. Поете-соплісте,
/Нецікаво ж за сльози сісти. / Більше ко-
ристи-/За формальний шиз /Весело в
зоні повіс-ит-ись (С. Либонь, Пропала
грамота); - Шизи! Ну вийди, скажи
розумно, сядь почесно Ні, закортіло
йому націоналізму нам підкинути
(Л. Федорук, Хомут) * Образно. Він
бачить холодні / зелені зірки /їв оці /
горить жовтий шиз (Ю. Позаяк,
Шедеври). ¦ Шизи перемкнуло, мол. Про
дивну, неадекватну поведінку. <...> то
я вступився за чокнутого, мовляв,
шизи перемкнуло, зрозумійте каліку <...>
(Є. Пашковський, Безодня).
ШИЗА 2
ШИЗА, -и, ж, мн шйзи; мол. 1.
Шизофренія. БСРЖ, 688
2. Тимчасове потьмарення свідомости,
яке виявляється у неадекватності,
ненормальності поведінки. Уважно
стежиш за його серйозним, майже мета-
фізичним, обличчям і хочеш йому
сказати, що все це шиза, старий, <...>
(А. Дністровий, Невідомий за вікном).
БСРЖ, 688, СУМС, 279 ¦ ШіІЗа КОСИТЬ
(наші ряди). Те саме. Нас косить не
Смерть, / а вселенська Шиза / І
замість летіть,-нас викачують в пір'я
(Смолоскипи, 1998, № 1).
ШЙЗИЧКА, -и, ж; мол., жрм; несх-
вальн. або жарт Божевільна, психічно
ненормальна жінка. [Валентина:]
Ну, і хто ж у такому випадку я?
Придуркувата, шизичка (В. Лігостов, Як я
не став знаменитим психотерапевтом)
ШИЗІТИ, -ію, -ієш, недок.\ мол
Божеволіти; поводити себе як психічно
ненормальна людина. Одна справа «шизіти»
під какофонію рекламної паузи,
інша-заробити дещицю грошей за цей
час (День, 05.02.1999).
ШЙЗКА, -и, ж.; мол., жрм. Те саме, що
ШИЗИЧКА.
ШИЗО, невідм., с і ч.; мол.; несхвальн.
Божевільна, психічно ненормальна
людина. БСРЖ, 689
ШИЗОВИЙ, -а, -є; мол. Божевільний.
СУМС, 279
ШИЗОЇДНИЙ, -а, -є; мол.; жарт.-ірон
або несхвальн. Дивний, абсурдний (про
людину, явище). Зрештою, ми купуємо
[гашиш] / мій приятель Джон Вінстон
Леннон, як і належиться старому ши-
зоїдному європейському інтелектуалу,
X ШЙРИВО
хоче спробувати товар прямо на місці
(С. Жадан, Біґ Мак); Шизоїдна
стаття
ШИЗОНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док,
мол. Збожеволіти; почати поводити
себе як психічно ненормальна людина
Мабуть, я шизонувся, коли думки про
найкращі миті з минулого приносять
мені біль (В. Канюс, Сентиментальний
блюз).
ШИЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол
Нервувати, дратуватися з якогось
приводу,- Не шизуй! - гарикнув Мореман - В
аварію ми з нею потрапили. Я ось
живий, а вона там лишилась... Дотяв
тепер? (Г. Цимбалюк, Останні проводи)
БСРЖ, 689
ШИЗУХА, -и, ж.; мол ; несхвальн. Те
саме, що ШИЗАЬ Після її майже
езотеричного прояву іиизухи, розмірковуєш
над почутим (А. Дністровий,
Невідомий за вікном). БСРЖ, 689
ШЙКСА, -и, ж.; жрм; зневажл.
Дівчина, жінка.
¦ 3 їдиш: shixe - «дівчина (не єврейка)»
Пор. польськ. розм.: siksa - «дівчи-
на-підліток».
ШИПА, -и, ж.; мол. Людина з
розкуйовдженим волоссям.
¦ Від англ. sheep.
ШИПУН, -а, ч. ¦ Пускати шипуна.
Псувати повітря, випускаючи гази з
кишечника. СУМС, 279
ШЙРИВО, -а, с; нарк. Наркотик для
внутрішньовенного введення. На фіга
мені його шириво Мені потрібна
любов, незалежно, хто її створив
(О. Ульяненко, Ізгої); - Вадима можна
ШЙРКА
375
ШИФРУВАТИСЯ
було б назвати симпатичніш, якби не
його рудизна та не очі-якісь
непритомні Оторочені рудими ж віями.
Може, від ширива? (П. Вольвач, Кляса).
БСРЖ, 690, СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 556
ШЙРКА, -и, ж.; нарк 1. Шприц для
ін'єкцій наркотику. <...> з'являються
цупкі та в 'їдливі ідеї життя за чужий
рахунок, зубожілого і примарного
існування верхи на голці наркотичної
«ширки» чи «плавання» під слизькими
стінками зачарованих склянок (УМ,
30 03.1999). БСРЖ, 690, СЖЗ, 115, ЯБМ, 2,
556
2. Наркотики для внутрішнього
введення. Праведним же трудом заробити
на «ширку» важко (УМ, 03 08 2001).
БСРЖ, 690, СЖЗ, 115, СУМС, 279, ЯБМ, 2, 556
// Саморобний наркотик, який
отримують з маковок. «Ширку», як відомо,
виготовляють з макової соломки, яку
обробляють із використанням будь-якого
розчинника, соди та оцтового
ангідриду (ШК, 2003, № 3). БСРЖ, 690 *
Образно. Усе частіше сьогоднішні видавці
(принаймні російські) пропонують біб-
ліонаркоманам замість сумнівної
ширки чистий героїн [пречудові книжкові
серії] (Kr, 2001, № 18).
ШИРНУТИСЯ, -нуся, -нёшся, док; нарк.
Зробити ін'єкцію наркотику. [Хлопці]
одразу заявили, що зранку ширнулися і
під кайфом попрямували шмонати
кишені пасажирів, щоб купити ще по
дозі (УМ, 28.03.2000). БСРЖ, 691; СУМС,
279, ЯБМ, 2, 556 ¦ ШирнуТИСЯ кавою,
інтел.; жарт Випити кави.
Специфічним кавоманським виразом є
«вколотись кавою» чи «ширнутись кавою» І
(Т. Даниленко, Алкоголь і кава як
одвічні антагоністи).
ШИРЯЛОВО, -а, с; нарк 1. Наркотики
в ампулах.- Ти, кстаті, малий, не
дуже присідай на цю байду,-Аркаша
цокнув нігтем по майже порожній
пляшці - Тим більше, на ширялово Зустрів
на базарі недавно Рудика Каже:
«Аркаша! Подимаю такой воздух-
кар-р-р-раул! І всьо ж ано па вєнє і
уходіт» (П. Вольвач, Кляса). БСРЖ, 691
2. Уведення наркотиків
внутрішньовенно. БСРЖ, 691.
ШИРЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок.;
нарк. Уводити собі наркотики
внутрішньовенно. [Сука:] Колись і я,
дівчатком молоденьким, / Курила план,
ширялася потроху <...> (Л. Подерв'ян-
ський, Герой нашого часу). БСРЖ, 691,
СЖЗ, 115, СУМС, 279, ЯБМ, 2, 557.
ШИТИ, шию, шиєш, недок.] крим 1.
кого Убивати. БСРЖ, 691, СЖЗ, 115
2. кому що; крим , жрм Необгрунтовано
звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ,
691 ¦ Шити справу комусь, крим. Те
саме СЖЗ, 115
ШИФРУВАТИСЯ, -руюся, -руєшся,
недок ; мол.; жарт. 1. Приховувати
щось, не розголошувати якусь
інформацію про себе. Як на волі, так і у в 'яз-
ниці, людина видає себе дрібницями,
необережними поглядами і словом.
Надто яскраво це виявляється тоді,
коли новоприбулий шифрується
(поводиться зачаєно), а згодом зривається,
не витримавши внутрішньої напруги
(А. Кудш, Як вижити у в'язниці). БСРЖ,
І 692
ШИШКА
376
ШКВАРКА
2. Ховатися. Дружбан Котяра в курсі
всіх справ. Він сам, падлюка,
шифрується (А. Кокотюха, Останній раз).
СУМС, 280
ШИШКА, -и, ж.; крим. 1. Чоловічий
статевий орган. БСРЖ, 692, СЖЗ, 115; ЯБМ,
2, 557
2. Гаманець із грішми. БСРЖ, 692, СЖЗ,
115; ЯБМ, 2, 557
3. жрм. Впливова, авторитетна особа.
СЖЗ. 115, ЯБМ, 2, 557.
ШІСТКА, -и, ж. 1. крим. Офіціянт.
БСРЖ, 689, СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 553.
2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689,
СЖЗ, 115, СУМС, 280; ЯБМ, 2, 553
3. крим Найнижча ланка в ієрархії
злочинного світу. Він не зробився
шісткою при Колиці, тому що був
особистістю з міцним характером. <.. >.
Ніколи не гнувся ні перед ким на волі, не
став попихачем і в зоні (В. Сичевсь-
кий, У кожного своє пекло). СЖЗ, 115,
ЯБМ, 2, 553.
4. крим., мол. Людина, яка виконує не-
кваліфіковану або брудну роботу. //
Рядовий працівник. БСРЖ, 689, СЖЗ, 115;
ЯБМ, 2, 553.
5. мол., жрм. Людина з невисоким соці-
яльним статусом. <...> / все підсилає
своїх шісток, ублюдків, провокатюг і
підуськує тебе <...>, аби покинув
писати... (Є. Пашковський, Щоденний
жезл), / абсолютно всі - і гості, і
шістки, що ix супроводжували, і шістки
господаря - дивилися на Дмитра як на
пусте місце (А. Кокотюха, Повернення
сентиментального гангстера). СУМС,
280, ЯБМ, 2, 553.
¦ Від шістка - «гральна карта». ТСРОЖ,
255.
6. спорт, (футб.). Нижній кут воріт.
ШІСТАКА, -и, ч. і ж; мол Те саме, що
ШІСТКА5.
ШКАЛИК, -а, ч.; жрм. 1. Пляшка зі
спиртним.- Коли по-мирному, то в мене й
шкалик десь завалявся, щось довго
тебе не було (В. Шевчук, П'ятий номер)
// Графин із горілкою.
2. Чарка; келишок. На столику -
розкоркована плящина коньяку, шкалики і
диктофон (В. Неборак, Повернення в Ле-
ополіс); <...> накупив Грицько на гроші
колгоспні півсотні тарілок, бо де
п 'ють, там і б 'ють, та шкаликів
сотню <...> (А. Дімаров, Ціп-ціпи).
¦ Від голандського schaal - «чаша». Ели-
стратов, 582
3. мн шкалики; крим. Взуття. БСРЖ, 692,
СЖЗ, 115
ШКАФ, -а, ч.\ мол., жрм. Те саме, що
ШАЙБА2.
ШКАР, -а, ч. 1. крим. Кишеня брюк.
БСРЖ, 692.
2. мн. шкари, -рів; крим., мол. Джинси,
штани.- Ні, ти тільки глянь, яка в
нього класна варенка, і шкари фірмові, і
кросівки «Адідас»... (В. Сичевський, У
КОЖНОГО СВОЄ пекло). БСРЖ, 692, СЖЗ, 115
3. мн шкари, -рів; мол. Черевики,
взуття. БСРЖ, 692, СУМС, 280
ШКАРА, -и, ж.; жрм. Страшна жінка.
ШКВАРКА, -и, ж.; крим.; ірон. 1.
Людина низького зросту. БСРЖ, 693, СЖЗ,
115; ЯБМ, 2, 558.
2. Засуджений підліток, який морально і
фізично опустився. СЖЗ, 115 ¦ Шквар-
ка заширена, нарк.; ірон. Людина, ви-
ШКЕТ
377
ШЛЕПЕР
снажена наркотиками, бсрж, 693, сжз,
115.
ШКЕТ, -а, ч.; крим. 1. Підліток. БСРЖ,
693, СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 558
2. Недосвідчений злодій-одинак. СЖЗ,
115.// МОЛОДИЙ ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 693; ЯБМ, 2,
558
3. жарт. Людина низького зросту. /
бережись цього шкета в синьому
костюмі Не бережись - тримайся подалі
(О. Ульяненко, Богемна рапсодія).
БСРЖ, 693, СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 558
¦ Від англ. scout - член організації
скаутів. Грачев, Мокиенко, 188. За ІН.
версією - від нім арґ. Scheker - «вуличник»,
їдиш seqec - «хлопець (не єврей)».
Горбач 1966, 23.
ШКЙРЛА, -и, ж.; крим. Співмешканка
злодія. БСРЖ, 693, ЯБМ, 2, 558 // Коханка.
СЖЗ, 115.
¦ 3 циган, мови. БСРЖ, 693
ШКОДА, -и, ж.; крим. 1. тюр В'язень,
який краде в співкамерників. БСРЖ, 693,
СЖЗ, 115
2. Дрібний хуліган; капосник. БСРЖ, 693;
СЖЗ, 115, ЯБМ, 2, 558.
ШКОЛА, -и, ж.; студ. Будь-який вищий
навчальний заклад. БСРЖ, 693, СУМС, 280
ШКРАБ, -а, ч, ми шкраби, -ів, мол
Взуття. СУМС, 280
ШКРЕК, -а, ч.; мол. Жаба. СУМС, 280
ШКРЯБАТИ, -аю, -аєш, недок.; муз.;
жарт.-ірон. Невміло грати на
струнних Інструментах. БСРЖ, 694, СУМС, 280.
ШКУРА, -и, ж; крим. 1. Верхній одяг.
БСРЖ, 694, СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 560
2. несхвальн. Ненадійна жінка. БСРЖ, 694,
СЖЗ, 116, ЯБМ, 2, 560.
3. Жінка легкої поведінки; повія. БСРЖ,
694, СЖЗ, 116
4. ч.; несхвальн. Донощик. СЖЗ, 116
5. муз Пластик на барабанах, переважно
поганої якости. СУМС, 280
¦ Метр шкури, ложка синьої крові,
жрм. Про дуже худу людину. ФССГД,
157.
ШЛАНГ, -а, ч. 1. крим Чоловічий
статевий орган великого розміру. БСРЖ, 694,
СЖЗ, 116
2. крим. Дуже п'яна людина. БСРЖ, 694,
СЖЗ, 116.
3. крим.; зневажл. Недоумкувата,
розумово відстала людина. БСРЖ, 694, СЖЗ,
116, ЯБМ, 2, 561 ¦Прикинутися (при-
кидатися) шлангом, мол.; жарт.
Удати з себе наївну, невинну або слабу
людину. БСРЖ, 694, СУМС, 281.
4. мол.; несхвальн Ледар, нероба. Тарас
[Шевченко] *- пияк і шланг, особливо на
службі (Ю. Андрухович, Bad company).
¦ Шланг гофріруваний. Те саме.-
Там всі службу хавають, а цей, шланг
гофріруваний, как говоріхща.. (П. Воль-
вач, ЮіЯСа). БСРЖ, 694, СУМС, 280, ЯБМ, 2,
561.
5. мол.; жарт.-ірон. Висока людина.
СУМС, 280
6- мн. шланги, -ів. Великі жіночі груди.
ШЛАНГІСТКА, -и, ж.; мол; жарт.-
ірон. Жінка з великими грудьми.
ШЛАНГУВАТИ, -ую, -уєш, недок.; мол.;
жарт Прикинутися наївною
людиною, яка не розуміє чогось. СУМС, 280
ШЛЕПЕР, -а, ч.; мол. Те саме, що ЛОХ.
СУМС, 281
шлюз
378
ШМОН
¦ 3 їдиш: schlep - «незграбна або тупа
людина».
ШЛЮЗ, невідм., у знач, вигуку; мол
Крах, кінець. СУМС, 281.
ШЛЬОМКА, -и, ж.; тюр. Миска.-
Шльомка від слова «шолом», бо вона, в
натурі, схожа на каску часів Великої
Вітчизняної (А. Кудш, Як вижити у
В'ЯЗНИЦІ). ЯБМ, 2, 561
ШЛЬОНДРА, -и, ж.; мол., жрм, зне-
важл Те саме, що ШМАРА1. Й найо-
станніша иільондра мріє / Про вірну і
ніжну любов <...> (Ю. Позаяк,
Шедеври).
ШЛЬОЦИК, -а, ч; мол Неслухняний
ХЛОПЧИК. СУМС, 281
ШМАЛЬ, -і, ж.; нарк. 1. Будь-який
наркотик (в основному кустарного
виробництва). Дехто влипає в
кримінал - приторговує на дискотеках екс-
тезі, героїном та іншою «шмаллю»
(ПіК, 2001, № 6). БСРЖ, 696, СУМС, 281,
ЯБМ, 2, 563.
2. Коноплі, які використовують при
курінні. Не схоже, що вона курила
шмаль, але й не схоже, що вона
божевільна (А. Дністровий, Невідомий за
вікном). БСРЖ, 696
ШМАРА, -и, ж. 1. крим., мол.; зневажл.
Жінка легкої поведінки; повія. Вони
виповзли звідкись із пітьми, наче з
місячного кратера <...> двоє пацанів,
пострижених під полубокс, і одна шмара з
початою пляшкою в руці (Ю. Андрухо-
вич, Центрально-східна ревізія). БСРЖ,
696, СЖЗ, 116, ЯБМ, 2, 563
2. крилі., мол. Дівчина, жінка. БСРЖ, 696,
СЖЗ, 116, СУМС, 281; ЯБМ, 2, 563.
3. крим Коханка, співмешканка злодія
БСРЖ, 696, СЖЗ, 116, ЯБМ, 2, 563
4. нарк. Гашиш. БСРЖ, 696, СЖЗ, 116
ШМАРЛЯ, -і, ж.; мол.; зневажл. Те
саме, ЩО ШМУРДЯК1. СУМС, 281.
ШМАРОВИДЛО, -а, с; мол.; жарт
Косметика. <. .> / дівулі з грубо
вималюваними поверх шкіри личинами (зчисти
шмаровидло - і оголиться гладенька
яйцеподібна поверхня, як на полотнах
Де Кіріко) <...> (О. Забужко, Польові
дослідження з українського сексу)
LUMAPOBO3, -а, ч; крим. Сутенер
БСРЖ, 696; СЖЗ, 116
ШМАТОК, -тка, ч.; мол, жрм Тисяча
грошових одиниць - Скільки ? -
затрясся водій-П'ять шматків! (В. Врубле-
вський, Замах на генсека)
ШМОН, -у, ч. 1. крим, мол. Обшук
<. .> коли зависло нове слово «рекет»
замість «шмон» <...> (О. Ульяненко,
Сталінка); Припиніть гармидер!
Будете галасувати - влаштуємо шмон з
упередженням* (Л. Федорук,
Хомут);-У мене був шмон. Чуєш7
(В. Врублевський, Замах на генсека)
БСРЖ, 697, СЖЗ, 116, СУМС, 281, ТСРОЖ, 259,
ЯБМ, 2, 566
2. арм., мол. Перевірка. БСРЖ, 697.
¦ Від рос. діял. шмонить - «брехати,
шахраювати; підмовляти когось на
крутійство, махлювати». Грачев, Мокиснко,
191. За ін. версією-від давньоєвр
Sh 'топе - «вісім». За переказом, на
початку XX ст. в Одеській тюрмі о
восьмій годині вечора проводили перевірку
особистих речей в'язнів.
ШМОНАТИ З
ШМОНАТИ, -аю, -аєш, недок 1. кого;
крим , жрм Обшукувати когось,
влаштовувати обшук десь. <...> справжнім
кордоном між двома світами тоді
була Берлінська стіна, а смуга поблизу
Перемишля, де нас шмонали
прикордонники-так собі, для ока світової
громадськості (В. Дрозд, Життя як
життя); Але перше, що я побачила на
пероні метрополітену - це двох міліці-
янтів, які «шмонали» якесь «лице
підозрілої національності» (ПіК, 2001,
№ 5). БСРЖ, 697, СУМС, 281
2. арм. Влаштовувати перевірку. БСРЖ,
697
ШМОТКА, -и, ж, частные мн. шмотки,
-ток; жрм Одяг, носильні речі -Ігор
Петруня Його я знаю добре.
Спеціаліст по шмотках (А. Кокотюха,
Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 697, СУМС, 281,
ТСРОЖ, 260, ЯБМ, 2, 566.
ШМУДАК, -а, ч.; муз. 1. Бубон. СУМС,
281
2. Саморобний маракас. СУМС, 281
ШМУРДЙЛО, -а, с; мол. Те саме, що
ШМУРДЯК1. Пубертатний період
характерний тим, що, окрім розминок
«шмурдилом» та шарпання за гітарні
струни, присутній загострений, але ще
неокреслений якимись межами
сексуальний потяг (ПіК, 2001, № 8).
Ш МУР ДЯК, -у, ч ; мол. 1. зневажл ,
жарт -ірон. Вино поганої якости.
[Генерал Власов:] Ха, / Його
труїли ми неоднократно / Та вся
отрута в його організмі / Вмить
перетворюється на шмурдяк молдавський
(Ті. Подерв'янський, Герой нашого
часу); - То що, бичі вдома? - Вона знехо-
79 ШНУРОК
І тя кивнула <...> - Ой, як добре1 Зараз
шмурдяку вип гємо. (Л. Кононович, Я,
ЗОМбІ). БСРЖ, 697; СУМС, 281. // Будь-ЯКИЙ
спиртний напій поганої якости. То -
вишукані дорогі напої, а то-просто, що
трапиться під руку шмурдяк, одне
слово (В. Палинський, Канцлер своєї
величності); Головне, Романа витягну
із лабет зміїних, провітриться -1 про
шмурдяк забуде (А. Морговський, Фіф-
ті-фіфті, або у кропиві зґвалтований);
Коньяк за кордоном-/ Сциклистий
шмурдяк1 (Ю. Позаяк, Шедеври); <...>
заливаюсь перваком, цей-во шмурдяк
мені на заварку схоэюий <...> (Є. Паш-
ковський, Безодня).
2. крим. Самогон. БСРЖ, 697, СЖЗ, 116
ШНЕК, -у, ч.; мол Те саме, що ШТИН.
ШНИР, -я, ч ; крим. Днювальний у бара-
ці. Ця ничка не була
функціональною-про неї знали в зоні всі-від
«шниря» до «хазяїна» (О. Червінський,
Ничка). БСРЖ, 698, СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 568
ШНОБАК, -а, ч.; мол. 1. Ніс. СУМС, 281.
2. Людина з довгим носом.
ШНОБЕЛЬ, -беля, ч. 1. крим, мол.,
жрм\ жарт. Ніс (частіше великий).
<...> а по шноблеві як? <...> (Є. Пашко-
ВСЬКИЙ, БезОДНЯ). БСРЖ, 698, СЖЗ, 116,
СУМС, 281; Чабаненко 1992, 4, 242
¦ Від нім. Schnobel- «дзьоб». БСРЖ, 698
2. мол Людина з великим довгим носом.
ШНОБИК, -а, ч , мн. шнобики, -ів; крим.
Окуляри. СЖЗ, 116
ШНУРОК, -рка, ч.; мол 1. Батько // мн.
шнурки. Батьки. БСРЖ, 699, СУМС, 281
¦ Шнурки в ботинках. Батьків немає
вдома Шнурки в склянці. Батьки
І ВДОМа. БСРЖ, 699, СУМС, 281
79
ШНЯГА
380
ШПИЛЬКА
2. ірон -зневаэ/сл. Те саме, що ШІСТ-
КА5.
¦ Шнурки погладити, жрм. Не
поспішати або й не думати виконувати
якусь дію,- Чи скоро воює ти там? -
Аякже, зараз шнурки поглажу й
бігтиму. ФССГД, 257
ШНЯГА, -и, ж 1. крим Чоловічий
статевий орган. БСРЖ, 699, СЖЗ, 116
2. мол. Якийсь предмет; річ; явище. Мо-
жливо, думав я, десь, на якомусь
заводі, під якимось верстатом, на пустирі
або деінде припадає курявою зразок
такої хитромудрої шняги, чи штуки,
чи фіґовини, що Гумовий трос
врешті-решт обірветься, і я опинюся
наглухо замкнутим у безмежно вузькому
світі одної-єдиної назви (Л. Дереш,
Архе).
ШНЯПАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол Іти
СУМС, 281
ШОБЛА, -и, ж.; ШОБЛО, -а, с.
1. крим Збіговисько злодіїв, повій.
2. мол.; жарт. Компанія.- Ти чогось
усе-таки не збагнув. Ми на тебе
полювали, чи ти шобло привів? Тепер
хвостом крутиш? (В. Гужва, Плато над
прірвою). БСРЖ, 699, СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.
ШОБЛЯК, -а, ч.; жрм. Те саме, що ШО-
БЛА2. <...> шобляки професійних
авантюристів, нездар, невдах <...> (Є. Па-
шковський, Щоденний жезл).
ШОКОЛАДНИЙ, -а, -є; мол. Гарний,
відмінної якости. Пашок з Беном в добрих
стосунках, в дуже добрих стосунках,
вони з ним в «шоколадних», як кажуть
у таких випадках (П. Вольвач, Кляса).
ШОПА, -и, ж.; крим 1. Задня кишеня
штанів. БСРЖ, 700; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569 І
2. Сарай. БСРЖ, 700, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 569
3. Склад БСРЖ, 700, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 569
ШОСТИЙ, -а, -є. ¦ Твій номер шостий,
жрм. Не втручайся у справи інших.
ФССГД, 171.
ШОХА, -и, ж.; жрм. Те саме, що ШІСТ-
КА2. Чабаненко, 4, 244
¦ Від діял. шоха - «шістка (гральна
карта)».
ШПАКІВНЯ, -і, ж.\ муз. 1. Колонка
музичної апаратури. СУМС, 282
2. Домра, балалайка. СУМС, 282
ШПАНА, -и, збірн; крим 1. Члени
тюремної СПІЛЬНОТИ. БСРЖ, 701; ЯБМ, 2, 569
2, жрм. Хулігани; неавторитетні
злочинці. БСРЖ, 701
ШПАРИТИ, -рю, -риш, недок (кого),
крим Здійснювати статевий акт. БСРЖ,
701, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 572
ШПИЛИТИ, -лю, -лиш, недок. 1. крим,
карт Грати (в карти, в рулетку). БСРЖ,
701, СЖЗ, 117
2. парк Нюхати кокаїн. БСРЖ, 701, СЖЗ,
117
3. кого; кріт., мол Те саме, що
ШПАРИТИ. БСРЖ, 701, СЖЗ, 117, ПСУМС, 81
ШПИЛЬ, -я, ч.; карт. Те саме, що
ШПИЛЬОВИЙ. Павшук сам якось
розповідав про свого приятеля з
Мангишлаку, віртуоза-«шпиля», котрий,
буцімто, не знав поразок і після підйому,
раніше, ніж: умитись, ламав однією
рукою карточну колоду на всі лади <...>
(П. Вольвач, Кляса).
ШПИЛЬКА, -и, ж.; мол.; жарт.
Чоловічий статевий орган. ¦ Рибку з'їсти й
на шпильку сісти, мол. Бажати, щоб
одночасно відбулись дві (або більше)
шпильовий
381
ШТИГЕЛЬ
взаємовиключні події; бажати
неможливого. <...> чого питається, заміж:
вискакувала, кортіло рибку з'їсти й на
шпильку сісти <...> (Є. Пашковський,
Безодня),
ШПИЛЬОВИЙ, -ого; карт., крим.
Любитель грати в карти, в рулетку.
«Сугроб», він же - кафе «Сніжинка», в ті
часи був пристанищем картярської
еліти, професіоналів, яких чомусь
називали шпильовими <...> (П. Вольвач,
Кляса). БСРЖ, 701.
ШПЙНДИК, -а, ч.; мол. Те саме, що ШИ-
БЗИК.
ШПИЧКА, -и, ж.; мол.; жарт Те саме,
що ШПИЛЬКА. Отож, тільки
трапився більш-менш годящий кущик,
метнув спішно у траву піджачка, завалив
Милоську, як колій свинку,-1 «ввійшла
у її тіло шпичка» (В. Врублевський,
Тріщини).
ШПІЛІНДРЙКАТИСЯ, -аюся, -аєшся, не-
док.; мол. Здійснювати статевий акт.
ШПІЛІНДРИКНУТИСЯ, -нуся, -нешся,
док.; мол. Здійснити статевий акт.-
Чувак, а ти шпіліндрикнутись хочеш?
(Б. Жолдак, Топінамбур, сину).
ШПІЛЯТИ, -яю, -яєш, недок. 1. мол.,
муз. Грати. СУМС, 282.
¦ Від нім spielen.
2. кого; мол. Те саме, що
ШПІЛІНДРЙКАТИСЯ. СУМС, 282
ШПОК, -у, ч ; жрм. Суміш пива з
горілкою, спінена ударом у закритому
посуді. <...> хлопець Геня тіпнувся, неначе
пиво з горілкою, як коли їх, змішавши в
склянці й затуливши долонею, рвучко
вдарити об коліно-в народі таку
вибухову суміш називають «шпоком»
<...> (Б. Жолдак, Антиклімакс).
ШПОКНУТИ, -ну, -неш, док. (кого).
1. крим. Зґвалтувати. БСРЖ, 702, СЖЗ,
117, ЯБМ, 2, 573.
2. крим., мол. Те саме, що
ШПІЛІНДРИКНУТИСЯ. Коли хлопець хоче дівку
молоду шпокнути, він їй чого тільки не
наобіцяє, а потім зробить своє
опівночі під кущем і бувай здорова,
чорноброва ' (Ю. Андрухович, Московіада).
БСРЖ, 702, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 573.
ШПОРА, -и, ж. 1. крим. Голка для
нанесення татуювання. БСРЖ, 702, сжз, 117,
ЯБМ, 2, 573
2. шпори, шпор; крим Капронові або
Гумові кільця, що надягаються на
статевий орган під час статевого акту. БСРЖ,
702, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 573
3. студ. Шпаргалка. <...> її сірі очі
взагалі ніколи не зосереджувалися на
близьких предметах, це він точно
підмітив. Коли тягнув «шпору» (Б. Жолдак,
Спокуси); Посібник ледачого студента
або «шпора» була, є і буде (ПІК, 2001,
№ 17). БСРЖ, 702, СУМС, 282
ШТАТНИК, -а, ч; крим., мол.
Громадянин США. БСРЖ, 702, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 573
ШТЕМП, -а, ч 1. мол. Хлопець,
молодий чоловік. Зараз, здається, он теж:
Яцик стоїть з якимось штемпом
навпроти дверей райсуду (П. Вольвач,
Кляса). СУМС, 282 // ХлОПЄЦЬ неВИСОКОГО
зросту.
2. крим.; зневажл Працівник карного
розшуку. СЖЗ, 117
ШТИГЕЛЬ, -ля, ч.; мол. Цигарка. СУМС,
282.
штимп
382
ШТУКА
ШТИМП, -а, ч.\ мол. 1. Тупий чоловік, з
яким важко спілкуватися. СУМС, 282.
2. Те саме, що ШТЕМШ. Торгаші
хочуть якусь срань під Шафутінського, а
багаті штимпи з командою
проституток замовляють «Дим над водою»
(М. Марк, Хохляцький апокаліпсис).
¦ Від нім. Stumper - «партач». Горбач,
1966, 24
ШТИН, -у, ч.; мол. Сморід. Це інше небо
музики, де під завивання доказу клубо-
чить синій дим, де стоїть штин від
випитого, де гримлять незрозумілі
нікому суперечки, де світ водночас
no-жорстокому реальний, але
романтичний (Kr, 2001, № 12). СУМС, 282
¦ Від нім. stinken - «смердіти».
ШТИНЯТИ, -яю, -яєш, недок.; мол
Смердіти.- Звідки тобі знати, що то марі-
хуана? - настала черга Андрусі бути
заскоченою - Бо вона штиняє але
сюди, на цілий вагон, вчадіти можна
(К. Москалець, Вечірній мед). СУМС,
282
ШТИНЯВЧИКИ, -ів, мн.; мол.; жарт.
Чоловічі шкарпетки.
ШТОВХНУТИ, -ну, -непі, док. (що);
жрм Продати щось.- Позичила я
тисячу доларів і поїхала в Польщу за
товаром. Думала, наберу дешевого одягу і
штовхну у своєму Брянську.. (С. Борт-
ніков, Карателі).
ШТОПОР, -а, ч. ¦ Бути в штопорі, мол
Стан важкого похмілля після випитого,
яке супроводжується поганим
фізичним самопочуттям, гнітючим настроєм,
відчуттям безвиході. Сьома ранку-я в
штопорі. Який тупий біль! Я більше
ніколи не буду стільки (А. Дністровий,
Пацики). Входити / увійти в штопор.
1) жрм. Запити (про початок запою)
2) мол. Потрапити в дуже складне
становище.
ШТОРИ, штор; мол Окуляри.
ШТОРИ-окуляри (Синопсис стані славсь-
кий необов'язковий) // Сонцезахисні
окуляри. Коновал у нових чорних
круглих окулярах, виглядає, як повний
придурок-Які в тебе круті
штори,-скидаю з нього окуляри й міряю (А.
Дністровий, Пацики). СУМС, 282
ШТОРМИТИ, безос, кого; мол. 1. Стан
алкогольного похмілля. <...> після
вчорашньої пиятики в ресторані
«Світанок» біля Збаразького повороту
почуваюся голімо Штормить конкретно.
(А. Дністровий, Пацики).
2. Відчувати неприємні емоції. Юрія
Хусточку штормить (ВЗ, 15 06.2001).
ШТОС, -у, ч ; мол. Те саме, що
ПРИКОЛІ. СУМС, 282
ШТРИХ, -а, ч. 1. крим. Літня людина.
БСРЖ, 703, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 574.
2. мол. Людина, суть якої незрозуміла.
СУМС, 282
3. мол. Чоловік, хлопець. Нічогенький
штрих!
ШТРІМФЛІ, -ів, мн; мол Те саме, що
СИРНИКИ. СУМС, 282
ШТРУКСИ, -ів, мн.; мол. Вельветові
штани, сумс, 282
ШТУКА, -и, ж.; крим, мол. Тисяча
грошових одиниць. Як обіцяв - дві штуки
буде (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища
жаб); Скільки «штук баксів» вивіз з
України черговий московський «за-
ШТУКАТУРКА 2
йка»? (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 703, СЖЗ,
117, СУМС, 283; ЯБМ, 2, 574.
¦ Один ув'язнений програв іншому в
карти цигарки. Дві штуки, як було
домовлено. Переможець зажадав дві
тисячі ЦИГарок. Смирнов, 268
ШТУКАТУРКА, -и, ж.; мол.; жарт-
ірон 1. Косметика. [Його очі] < ..>
помічають не менш привабливу щілину
між: ногами в шатенки, яка, витягти
із сумочки каталог всілякої
штукатурки, старанно його переглядає
(Синопсис станіславський необов'язковий).
БСРЖ, 703, СУМС, 283
2. мол. Дівчина з пофарбованим
волоссям. Штукатурка - «перефарбована»
дівчина (Сленг-лікбез5).
ШТУРПАК, -а, ч.; жрм; зневажл.
Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на
халяву «Агдам» з якимись штурпаками на
вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже
європеєць)
¦ Від укр. діял. штурпак - «дурень,
бовдур».
ШТУЦЕР, -а, ч 1. мол. Те саме, що
ШТУКА-А ви чули, що два дні тому
брати Яйця програли штуцер зелених*
(А. Дністровий, Місто уповільненої
ДІЇ). СУМС, 283
2. крим.; жарт. Ніс. БСРЖ, 704, СЖЗ, 117;
ЯБМ, 2, 575.
3. крим.; жарт. Чоловічий статевий
орган. БСРЖ, 704, СЖЗ, 117, ЯБМ, 2, 575
ШУБА, -и, ж.; у знач вигуку; мол.
Сигнал небезпеки. БСРЖ, 704, СУМС, 283
ШУГАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок.,
чого; мол. Боятися, лякатися чогось.
Шугатись - безпідставно чогось боятись
(СлЄНГ-Л1кбез2). БСРЖ, 705
З - ШУХЕР
ШУЗ, -а, ч„ частіше мн. шузи, -ів;
крим., мол. Взуття, черевики Гурвінок
підбира з полу красівий, важкий шуз
Незнайки і пиздить ним у телевізор
(Л. Подерв'янський, Герой нашого
часу); Ти знову купиш стройові німецькі
шузи (з пісні гурту «Скрябін») БСРЖ,
705, СЖЗ, 117, СУМС, 283, ЯБМ, 2, 576
¦ Від англ. shoes.
ШУЛЯ, -і, ж.; мол. Те саме, що ШТОС.
СУМС, 283.
ШУМАХЕР, -а, ч.; мол Водій
маршрутного таксі, який з метою зробити
більше рейсів постійно перевищує
швидкість.
¦ Від прізвища знаменитих німецьких
гонщиків - братів Шумахерів.
ШУРИ-МУРИ, мн.;жрм Флірт; любовні
пригоди. Хабарництво, пиятики з
будь-якого приводу і «просто так»,
розпуста - «шури-мури старих перду-
нів, Ґвалтування бутончиків-першокур-
сниць на заліках чи екзаменах,
безкінечний оральний секс» <...>-ніщо не
залишалося поза увагою правдолюбця
(А. Морговський, Тінь птеродактиля).
¦ Від франц. cher amour - «дороге
кохання» або від турецького surmur-
«сум'яття». Фасмер, 4, 490 За ін.
версією-від давнього нім. арґ. Schory
Mory - «статевий акт». Горбач 1966, 28
ШУРХІТ, -хоту, ч.; мол. Бурхливі події,
сенсації. Мафія наших глухонімих
наробила шурхоту в Парижі (УМ,
13.02.2001).
ШУХЕР, -у, ч.; крим. 1. Сигнал про
небезпеку. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118, ЯБМ, 2, 578
2. Конфлікт, сварка. БСРЖ, 707, сжз, 118,
ЯБМ, 2, 578
ШУХЛЯДА 2
3. Обшук. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118
4. Метушня, шум.-Знаєш, одягай їй
труси, щоб без шухеру, щоб нам не
навісили того, чого не було (М. Омельче-
нко, Свято біди); Адже хлопи їй
розповіли, що крадіжку викрито та який з
того вийшов «шухер» (СМ, 20 04.2001).
БСРЖ, 707, ЯБМ, 2, 578 ¦ СТОЯТИ На шу-
хері, крим., мол. Стояти на сторожі,
попереджаючи співучасників про
небезпеку.-Аяе ми тут, поряд, на шухері,
так що можеш спокійно (Ю. Покаль-
чук, Те, що на споді); Один з них
відчиняв цвяховиривачем металеві віконниці,
інший присвічував йому ліхтарем, а
третій стояв на шухері (CM,
09.04.1999). * Образно. Тільки явір
стоїть на шухері /Літ, напевне, зо cm
ЩАСТЯ, -я, с; мол.; ірон. Венерична
хвороба. СУМС, 283.
ЩИПАТИ, -аю, -аєш, недок.; крилі
Вчиняти кишенькові крадіжки. БСРЖ, 709;
СЖЗ, 118, СУМС, 283, ЯБМ, 2, 581.
ЩИПАЧ, -а, ч ; крим, мол. Кишеньковий
ЗЛОДІЙ. БСРЖ, 709, СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 581.
ЩІЛИНА, -и, ч.; мол ; вульґ. Жіночі
геніталії. Взявши стаканчик соку, вона
присіла за третім столиком в першому
ряду. Заклала ногу за ногу. Щілина між
її ногами виходить просто по
периметру перед Сергієвими очима (Синопсис
станіславський необов'язковий).
¦ Едемна щілина, інтел. Те саме.
Вона не пручалась, як не пручалась і його
ЩУПАТИ
підряд / І тому він такий зашуганий
<...> (С. Пантюк, Іменник). БСРЖ, 707,
ЯБМ, 2, 388.
¦ Від нім. Sucker-«нишпорка, шукач»
Грачев, Мокиснко, 193.
ШУХЛЯДА, -и, ж.\ мол Щелепа. СУМС,
283
ШУЦМАН, -а, ч.\ крим, тюр.
Засуджений, який займається громадською
роботою. Хай мусорня попробує тепер з
блатняками За нами, може, не будуть
жаліть, а шуцманів, то не раз
згадають (А. Шевченко, Болюче відчуття
полону). ЯБМ, 2, 578
ШУШАРА, -и, ж.\ крим, тюр. В'язень,
який краде у співкамерників. БСРЖ, 707,
СЖЗ, 118, ЯБМ, 2, 578
рукам, що побігли прожогом по її тілу,
як не пручалась і рукам Славка, що
роздягали її знизу, водночас масуючи
пальцями їй між ногами, торкаючись едем-
ної щілини. (Ю. Покальчук, Те, що на
споді).
ЩУКА, -и, ж.; крим. Засуджений на
тривалий строк з конфіскацією майна
БСРЖ, 709, СЖЗ, 118
ЩУПАТИ, -аю, -аєш, недок (кого, що);
крим. Перевіряти когось, щось. БСРЖ,
709, СЖЗ, 118
¦ Щупати ноги. Готуватися до втечі.
БСРЖ, 709; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 581 Щупати
плечі. Готуватися до пограбування.
БСРЖ, 709, СЖЗ, 118, ЯБМ, 2, 581.
34
Ц
ЩУРИТИ
385
яловий
ЩУРИТИ, кого, безос.\ нарк. Те саме,
що В'ЮЧИТИ.
ЩУЧКА, -и, ж.\ крим Плоскогубці.
БСРЖ, 709, СЖЗ, 118, ЯБМ, 2, 581
Ю
ЮВЕЛІР, -а, ч.\ крим. Злодій, що краде
ВИКЛЮЧНО ЗОЛОТІ Вироби. БСРЖ, 712, СЖЗ,
118.
ЮВІЛЯР, -а, ч. 1. крим., нарк. Людина,
яка вперше спробувала наркотик. БСРЖ,
712, СЖЗ, 118
2. крим. Підліток, який уперше здійснив
статевий акт. СЖЗ, 118
ЮЗАТИ, юзаю, юзаєш, недок. (що);
комп. Використовувати, застосовувати.
Юзати - користуватися чимсь (КСМС).
БСРЖ, 713.
¦ Від англ. to use.
ЮЗЕР, -а, ч.; комп. Користувач
комп'ютера. Юзер - користувач комп 'ютера
(КСМС). БСРЖ, 713.
ЮЗЕЦЬ, у знач, вигуку, безос.-пред ,
кому, мол. Крах, кінець. СУМС, 283
ЮРТА, -и, ж ¦Хитати юрту, мол.
Здійснювати статевий акт. Приходжу
красіво, а в моїй хілядці якийсь гнійний
хаун шатає юрту (О. Яровий,
Квартали ностальпй) СУМС, 283
ЯБЛУЧНИК, -а, ч.; пол. Член політичної
партії / фракції «Яблуко». Бродський
сказав, що партія і фракція «Яблуко»
намагатимуться створити в
суспільстві і парламенті, на противагу
комуністам і націоналістам, «третю
політичну силу» - «яблучників», «чесних
людей», які виступатимуть за «право
кожного громадянина стати
багатим» (ПІК, 1999, № 33); V дебатах
будуть брати участь лідер прогресивних
соціалістів Наталя Вітренко та
«яблучник» Михайло Бродський.
ЯГА, -и, ж.; мол Мати
ЯЙЦЕГОЛОВИЙ, -ого; мол. Те саме, що
БРИТОГОЛОВИЙ. <...> був поміж
ними один посивілий крем 'язень, який
явно не тягнув на «яйцеголового» (А. Га-
расим, Одні).
ЯЙЦЕТРЯСКА, -и, ж.\ мол; вульґ.
Дискотека.
ЯКІР, мн. якорі, -ів, байк Передні
гальма швидкісних потужних мотоциклів
ЯЛОВИЙ, -ого, ч.\ мол В'єтнамець.
25 — 5-1468
ялово і
ЯЛОВО, у знач, вигуку, безос.-пред.;
мол; схвальн. Добре, чудово.
Ялово -дуже круто, чудово (КСМС).
ЯНКІ-ТАНКІ, невідм., с; авто; жарт.
Автомобіль марки «Porshe».
ЯНТАР, -ю, ч\ крим. Вино. БСРЖ, 716,
СЖЗ, 119, ЯБМ, 2, 593
ЯПОНЕЦЬ, -нця, ч; жрм. Товар,
автомобіль японського виробництва.
Велика спокуса виграти за гривню
справжній «японець» чи праску,
ЯПОНКА, -и, ж.\ авто Автомашина
японського виробництва.
ЯРМО, -а, с; мол.; ірон.-зневажл
Арка-райдуга, яка з'єднує скульптурні
групи робітників - росіянина й
українця - у монументі Возз'єднання України
З РОСІЄЮ В M. КИЄВІ. СУМС, 284
ЯЩИК, -а, ч; жрм. 1. Телевізор - Тобі
сподобалося9 Ящик дивився? (А. Коко-
тюха, Повернення сентиментального
гангстера); «Ящик» (телевізор, себто)
для багатьох ніби домашня тваринка.
Завжди дома є хтось живий (ПіК,
2001, № 21). СУМС, 284, ТСРЯ, 696
¦ Бздливий ящик, мол. Брехлива
особа. СУМС, 284 Чорний ящик, мол.;
жарт -ірон Сильний стан
алкогольного сп'яніння, при якому людина може
не пам'ятати власних адреси, телефону
ЯЩІРКА
або здатна тільки назвати координати,
за якими її можна допровадити до
певного місця. А найголовніше - не
доходити до станів, що характеризуються
двома авіаційними термінами
«автопілот» і «чорний ящик» В останньому
випадку людина здатна тільки назвати
свою адресу, за якою її потрібно
доставити, чи свій (чи не свій) номер
телефону (ПіК, 2002, № 38).
¦ Пор. обігрування подібної ситуації в
анекдоті: П'яний нахиляється до
віконця міськдовідки' - Дайте мені адресу
Павла Власенка.-А як ваше
прізвище? - Павло Власенко...
¦ Від термінологічного значення
словосполучення чорний ящик-«об'єкт
вивчення, структура і внутрішні процеси
якого невідомі або дуже складні»,
своєю чергою, від «дуже міцна сталева
коробка, в який знаходиться магніто-
фон-самописець, що фіксує всі технічні
параметри польоту літака, вертольота».
2. мол.; жарт.-ірон. Голова. БСРЖ, 716,
СУМС, 284.
3. комп. Комп'ютер.
4. муз. Чохол для гітари. СУМС, 284
ЯЩІРКА, -и, ж; крим 1. Негарна
жінка. СЖЗ, 120
2. Повія, яка опустилася СЖЗ, 120
Покажчик синонімів
АВДІОПЛЕЄР: валькман, дебільник.
АВТОБУС: бас, бус, лоховоз, резина,
скотобус.
АВТОМАТ: калаш, калашник, сучка.
АВТОМАШИНА (легкова): агрегат,
апарат, бляшанка, віз, возик, газ, кар,
кара, колесо, мотор, тачила, тачка,
фара, фура, шарабан;
«Audi»: аудюха, бочка;
«BMW»: беемвешка, беемвуха, беем-
ка, бемло, беха, бочка, бімер;
«Volvo»: вольвак, крокодил;
«Dacia»: дача;
«Jeep»: джипарик, джипоїд, коробка,
могила;
«Жигулі»: газон, жигуль, копійка;
«Запорожець»: горбатий, запор;
«Mercedes»: кубик, мере, мерело, ме-
рсюк, очкарик, слон;
«Peugeot»: пижик;
«Porshe»: американець, янкі-танкі;
«Scania»: вафля;
«Wolkswagen»: фолькс, фольц;
міліцейська: акваріум, мигавка, мен-
токрилий мусоршмідт.
АЗЕРБАЙДЖАНЕЦЬ: азер (айзер), азе-
рбон, азік.
АЗІЯТ: чурка, урюк.
АЛКОГОЛІК, П'ЯНИЦЯ: алік, алкалоїд,
алкан, алканавт (алконавт), алкаш,
алкашист, алкашистяга, алкашуга,
баклажан, бахус, бормотолог, бормотуш-
ник, бухар, бухарик, бухарін, бухен-
вальд, бухля, дрінкмен, зюзік, зюзьмак,
композитор, пиворак, синій, синько,
синюх, синяк, сливняк, спиртоболіст,
спиртометр, фантомас, ханига,
ханурик, ханчик, хрон, хронидло, хронь, че-
пушило, чмир, чмошник.
АЛКОГОЛІЧКА: алкашниця, бухарочка,
синюшниця, синюха, синячка.
АЛКОГОЛЬНЕ СП'ЯНІННЯ (стан):
армагеддон, вафлі, в пополамі,
готовальня, дупель, кайф, на баньці, на
кочерзі, пиломатеріяли, повний повалій,
прихід, п'яний в драбадан / в дупу / в дю-
пель / в сосиску / в хлам, реанімація,
російська нерухомість, чад, чорний
ящик.
АЛКОГОЛЬНИЙ НАПІЙ: бух, бухало,
бухло, випивон, дршк, кайф, кера, кір,
пальне, пійло, хімія;
коньяк: конина, коняка, смерть
бомжа;
низької якости: бормотуха, компот,
паливо, політура, шмурдяк;
25*
БАЙДУЖЕ
388
ВЕЧІРКА
100 грам: соцький, стограм.
БАЙДУЖЕ, все одно: до лампочки, до
фені, коленіарно, монопенісуале,
паралельно, по барабану, попейболу,
пополам, пофіґ, по цимбалах, по шарабану,
рожево-малиново, фіолетово.
БАТЬКИ: олди, паренти, пахани, рода-
ки, старі, шнурки;
батьки вдома: батареї гарячі,
шнурки в склянці.
БАТЬКО: бос, файзер, фатер, череп.
БЕЗДОМНИЙ: бич, бичкомер, бомж,
чорт вокзальний.
БЕЗКОШТОВНИЙ: на халяву, на шару,
халявний.
БИТИ: валити в клуню, виписувати ка-
челі, гасити, ковбасити, копати, мазати,
пиздити, пиздячити, пресувати, товари-
ти;
бути побитим: блювати
позаторішньою паскою, отримати звізди.
БІЗНЕСМЕН: бізнесовець, бізнесюк, бі-
знюк, спекуль.
БІЙКА: бушидо, коцалка, махач, мочи-
лово.
БІЛА ГАРЯЧКА: біла мама, білка (в
гості завітала), білочка (накриває),
білочку спіймати (уловити), білуга, білянка,
танець-біляк.
БІЛОРУС: бульбаш, зюзюк, сябр, сябру-
шка.
БІЛОРУСКА: бульбашка, зюзючка, сяб-
рушка.
БЛЮВАННЯ: блювейф, блювотер, бу-
ратіно, піца, птеродактиль, реверс,
рига, ригалетто, струглі, фрідріхштрассе.
БЛЮВАТИ: викликати джина, іхтіандра
(викликати, годувати, лякати), кинути
шабельку, лякати унітаз (давати клятву
унітазу), пускати павлша, смичкувати,
стругати, травити, читати стругацьких;
виблювати: поїхати в Ригу [через
Горлівку], ригалетто поїхав у Ригу,
стругнути.
БОЄЦЬ загону спеціяльного
призначення: берко, санітар.
БРЕХАТИ: баки забивати, баланду
запускати (ганяти), гнати (арапа, бодягу,
платівку, фуфло), біса гнати, бузити,
вісьмерити, грузити, заливати, крутити
динамо, лапшати, клеїти / ліпити /
ставити / тулити горбатого, розводити,
травити.
БРЕХНЯ: балда, буза, заліпуха, лажа,
лапша.
БЮСТГАЛЬТЕР: бюстик, парашут,
чохол
ВАТАЖОК ЗЛОЧИННОЇ ГРУПИ:
король, пахаи, тато, фатер.
ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ЧОГОСЬ: вагон,
грядка.
ВЕЛИКИЙ, дужий: амбал, бик (бича-
ра), бурмило, вузький лоб, широкі
плечі, гевал (гевало), громила, драб, качок,
качило, плуг, сила, товстолобик, чеба,
чебуратор, шайба, яйцеголовий.
ВЕНА: канат, дорога, трос, труба,
шахта.
ВЕНЕРИЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ:
щастя;
сифіліс: венера, люїс, сифак, сифон;
трипер: трипак, три пера.
ВЕРТОЛІТ: бетономішалка, борт,
вертушка, джміль, млин.
ВЕЧІРКА з великою кількістю людей,
яка може тривати невизначений час:
зависалово;
еротична: беде;
ВЗУТТЯ
389
ГОМОСЕКСУАЛ
зі спиртним і / чи наркотиками:
бордельєро, сейшн, сейшак,
фестиваль.
ВЗУТТЯ: гади, гівнодави, колесо,
педалі, шкалики, шкари, шкраби, шузи.
ВИНО: вайн, винник, винидло, винище,
дурман, янтар;
«Аромат степу»: ася;
«Біле міцне»: белцман, біоміцин;
«Гроно Закарпаття»: хроно;
«Дари осені»: дося,
«Золота осінь»: зося;
«Ізабелла»: два євреї, ізя з белов;
«Слов'янське»: славік;
дешеве: гектопаскаль, пійло;
дешеве, поганої якости: бормота,
бормотуха, жужка, марганцівка,
пійло, подлоягідне, чорнило, шмарля,
шмурдило, шмурдяк;
натуральне: натуралка;
кріплене: кріпиш, кріпляк;
плодоягідне: антрамент,
подлоягідне;
портвейн: вогнегасник, Петро
Петрович, портосик, портюша, чорнило,
саморобне вино: баян саморобний;
сухе: сухар, сухарик, суховій,
сушняк;
червоне: красняк, фермент.
ВИПИТИ (алкогольний напій):
бахнути, бухнути, вдарити по соцькому,
вдути, вижлуктити, влупити, вмазати, дри-
нькнути, забанячити, закалдирити,
засадити, крякнути, лигнути, мекнути,
накотити, осідлати, прийняти на груди,
роздавити (пузир, сливу), ужалитися,
урізати, хапонути, чикардикнути;
випити, відзначивши якусь подію:
банку роздавити, замогоричити, за-
первачити, скрапнути.
ВІДЕОМАГНІТОФОН: бачик, відак (ві-
дек, відик).
ВІДПОЧИВАТИ: відриватися,
відтягуватися, розслаблятися.
ВІНЧЕСТЕР: віник, вінт, вінч.
ВІОЛОНЧЕЛЬ: вілочлен, челя.
ВІРМЕНИН: ара, арік, армен.
ВІРУС комп'ютерний: бацила, вір, жук,
звір, черв'як.
ВОЗИК РУЧНИЙ: колимага, кравчучка,
кучмачка, кучмовоз, кучмочка.
ВОЛОССЯ: стріха, хаєр, хайр.
ВОША: квартирант, мустанг, стасик.
ВУХО, ВУХА: антена, локатори, радари.
ГАЛЮЦИНАЦІЯ: галюн, галюник, галя,
глюк, малімони, причандали.
ГАМАНЕЦЬ: лопата, лопатник, порося,
сармак, шишка.
ГАРНИЙ:
чудовий: класний, кльовий, офіґез-
ний, офіґенний, охрінезний;
якісний: грамотний, таложний,
солідний, центровий.
ГОВОРИТИ: базарити, базлати, бакла-
нити, ботати, бухтіти, каркати, квакати;
говорити дурниці: воняти,
друшляки пускати.
ГОДИННИК: клок, котли.
ГОЛКА шприца для уведення
наркотику: дріт, спиця, стріла, струна;
тоненька: інсулінка, капшярка.
ГОЛОВА: байда, балабас, балда, гарбуз,
дах (дашок), диня, кабіна, кавун, казан,
каністра, кардан, каструля, качан,
клуня, криша, кумпол, купол, маклабан,
чайник, черепушка, шарабан, ящик.
ГОМОСЕКСУАЛ: блакитний, гей,
голубець, голубий, гом, гомик, гомосек, го-
ГОРІЛКА
390
ДІВЧИНА, ЖІНКА
ша, педик, педрило, підар, підарасник,
підармон, підер, підерал, сестричка;
активний: дятел, півень (півник);
пасивний: батон, гребінь.
ГОРІЛКА: бичий кайф, біла, біленька,
бімбер, бодяга, вакса, вода (вогняна,
мертва, свиняча), водичка, де не плаває
рибка, водичка (поросяча, пташина),
водяра, водясик, газ, казенка, керосин,
колєнвал, медицина, ряжанка, сльози
радості, хамло, ханка;
літр горілки: га, трійник;
0,25 л: цуцик, чекушка, чекуха;
0,5 л: палітра, рідкий долар;
суміш горілки з пивом: йорж,
шпок.
ГРАБУВАТИ: брити, виставити, вішати,
вставити, дербанити.
ГРИВНЯ: гребінь, гривашка, гривнюк,
гривняк, гриня, гришик, гришка.
ГРОШІ: акча, аржан, бабки (бабло), ба-
боси, башки, башлі, голуби, дріжджі,
дукати, гульдени, драхми, зуза,
капуста, крейцери, лаве (лавуха), манка, нал,
налічман, папір (папірчики), пеньонзи,
повітря, прайс, рижики, сармак (сарма-
чило), тугрики, фанера, фарш, філки,
фішки, форинти, форси, хрусти, чабар,
шайбали, шайби;
100 грошових одиниць: катя, каті-
нька, ствол;
1000 грошових одиниць: кілограм,
кілограмчик, косар, косенька, кусок,
тонна, шматок, штука, штуцер;
100 000 грошових одиниць: качан,
штука;
1 000 000 грошових одиниць:
лимон.
ГРУДИ жіночі: балкон, балони, бу-
бі-лубі, відра, вуха (спанієля), дойки,
молокозавод, цебра, ціцерони, шланги.
ГРУПОВИЙ СЕКС: бутерброд,
вертоліт, групен-секс, груповичок, групову-
ха, груповушка, катрусин кінозал,
колгосп, процес, свінг, хор, цирк,
шведський бутерброд.
ГУРТОЖИТОК: гурт, гуртак, гуртня, гу-
ртяга.
ҐІТАРА: акустика, балалайка, бандура,
весло;
погана: дерево, дошка.
ДВІРНИК: антон, гарбіджмен.
ДЕПРЕСІЯ: даун, депра, депресняк, де-
пресуха, кум мучить, смур, смурняк.
ДИВНА ПОВЕДІНКА: клініка, креза,
шиза
ДИВНО СЕБЕ ПОВОДИТИ:
виконувати клініку, крезячитися;
намагаючись привернути увагу:
випендрюватися, видрачуватися, ви-
дрючуватися, вийожуватися, вима-
хуватися.
ДИРЕКТОР ШКОЛИ: ботинок, даря,
дьоріш.
ДИСКОТЕКА: бичарня, бичка, булкот-
ряс, бункер, гоцалка, дискар, дискара,
дискогопалка, дискогопанка, диского-
панці, дискуха, скачки, яйцетряска.
ДИТИНА: кіндер, пацик.
ДЖИНСИ: джини, джойси, джопси, лі-
вайси, мармури, мармурки, чухаси,
шкари.
ДІВЧИНА, ЖІНКА: баба, бабаська, бес-
кида, василіса, вівця, вовчиця, ґерла,
ґьорлиця, ґьорлфрендка, даша, дірка,
жаба, зозуля, кадра, камбала, клава,
клавіша, клюшка, кобила, кобилка, ко-
ДІД
391
ДУРЕНЬ
біта, коза, криса, курка, курочка,
лошиця, мавпа, маленька, мантелепа, мару-
ха, матильда, метелик, м'ясо, подруга,
профура, риба, соня, телиця, теличка,
телятина, тітка, тьола, тьолка, факуша,
френда, халява, чаханка, чікса, чува,
чувиха, шикса;
дівчата: гагри, коні;
гарна, приваблива дівчина: голівуд,
мальвіна, морковка, чувиха
шедевральна;
для задоволення сексуальних
потреб: багатоверстатниця, двір, двори-
на, дунька, клава, ксюша,
промокашка, свиня, свіжина, харіус;
доступна для статевих зносин: ба-
руха, слаба на передок, фачка;
з пофарбованим волоссям:
короста, штукатурка;
з села: маланка, бичка;
коханка: кадра, курва, маруха,
мочалка, френдка, харка, шкирла, шмар-
ла;
легкої поведінки: амазонка, бікса,
жаба, камбала, кішка, клізма, кончі-
та, курва, лахудра, лярва, мітла,
мочалка, профура, прошмандовка,
скотина (скотинка), сонце, хуна, чікса,
шаболда, шалава, шкура, шльондра,
шмара;
мала за віком (дівчина): батон, бе-
цалка, ґерла, клюшка, пепсіколка,
піпетка, соска, чубчик, шельма;
негарна: алігатор, гриф, кляча,
коробка, крокодил, протигаз,
термоядерна війна, хівря, хільда, шкара, чуви-
рла (чювирло), чума, чучундра,
ящірка;
неохайна: лушпайка, мочалка;
середнього віку: лошиця, матрона;
похилого віку: рудера;
тілиста, повна: духовка, кабуча,
кобила, мама, м'ясо, ракушка,
телятина, цирла, цитадель розміром XXL,
штанпстка;
тілиста, із слабкими розумовими
здібностями дівчина: бичка,
ракушка, телятина;
фриіідна: дошка, колода;
худа: макаронина.
ДІД, чоловік похилого віку: ветеран,
старпер.
ДІМ: хавіра, хаза, харіус, хата, хатинка,
хілядка.
ДОБРЕ, ЧУДОВО: алмазно, відпад, все
вище даху, кайф, клас, кльово, колійо-
ва справа, космо, круто, нехило, окей-
но, окесчки, пафосно, повний чад,
солідол, стецово, ялово.
ДОКУМЕНТ: аусвайс, ксива.
ДОЛАР(И) США: бак, бакс, баксота, ба-
ксюк, грін, зелененький, зелений,
зеленка, зелень, капуста, папери,
папірчики.
ДОНОЩИК, ІНФОРМАТОР: дятел,
качка, сексот, стукач.
ДОСАДА, РОЗЧАРУВАННЯ
(вираження почуття): абзац, йокелемене, йо-
пересете, Йосип кобзон, Йосипів дід,
пересете.
ДРУГ, ТОВАРИШ: аміго, батон,
другая, друганчик, дружбан, кадр, керя,
корефан, кореш, корешочок, кумпель,
накателло.
ДУМАТИ, метикувати: калампоцати,
кілешувати, кілішкувати.
ДУРЕНЬ: альоша, баняк, броньовик,
валет, валянок, ванька, гриць, демон, до-
ДУРНИЙ — :
вбодятел, дупель, дятел, Іван, толя,
трилітровий слоїк, тундра, узурпатор,
чепушило;
дурний, агресивний, примітивний:
даун, кончелига, кончемир, кончен-
ник, криша без сьомої дощечки,
лось;
дурний, упертий: йо, муфлон;
дурний, з претензією на високий со-
ціяльний статус: стопир;
дурний, наївний: горніст;
дурний, некмітливий (тупий):
бивень, броньовик, бульо-мульо, буль-
тер'єр, валянок, гальмо, ґумовець,
даун, два вальти в командировці, де-
в'ятиміліметровий ствол, довбак,
довбень, довбло, довбонутий, дода,
кірзак, мудило, неодупа, пробій,
п'ятнадцять пачок маргарину, тормоз
(на ручняку), узурпатор, штимп;
дурний, розумово обмежений: бем-
бнутий, вася пітерський /
приморожений (сватівський), валет, в голові
маргарин, відморожений, відморо-
зок, дупель, імбецил, король
чотирьох вальтів;
дурний, шкідливий: дебіл, депад,
дурбецил, кінь (цап) педальний,
мудак, мудило, педрило, урод,
шариков.
ДУРНИЙ (прикметник): галімий,
загальмований, припудрений, цофнутий.
ЕЛЕКТРИЧКА: залізна собака, собака,
тяга.
ЄВРЕЙ: абраша, аїд, козак
єрусалимський, маланець, паяльник, щирий
українець.
2 ЗНАЙОМИТИСЯ / ПОЗНАЙОМИТИСЯ
ЖАДІБНИЙ, СКУПИЙ: асмодей, жлоб,
жлобина, жлободром, жмот (жмут), ку-
гут, скес.
ЖАРТУВАТИ: замолоджувати,
приколюватися.
ЖЕРТВА ЗЛОЧИНУ: вівця, дятел, лох,
пасажир, фраєр.
ЖИВІТ: авторитет, барило, бжух,
бункер, кендюх, курдюк, мамон, матрац
ЗАВАГІТНІТИ: влетіти, залетіти, підза-
летіти.
ЗАВАДИТИ просуванню якоїсь
справи: компот запохабити, пересрати
малину.
ЗАД, сідниці: балкон, бандура, булки,
гепа, гудок, дула, дупло, попенгаген,
станок, тухес.
ЗАКУСИТИ: загризти, занюхати.
ЗАКУСКА: загризон, закусон, закусь.
ЗАХОВАТИ щось у потаємне місце:
заникати, затихарити, затусувати.
ЗАЦИКЛЕНИЙ НА НАВЧАННІ:
заточка, заучка.
ЗЛОДІЙ:
досвідчений: авторитет, академік,
вуркаган (уркаган), жиган, жигани-
сько, пахан, фраєр захарчований;
недосвідчений: баклан, рогатий,
фазан, фраєр, фрей, шкет;
рецидивіст: аристократ, ветеран;
кишеньковий: аристократ, жульман.
ЗЛОЧИННЕ УГРУПОВАННЯ: братва,
бригада.
ЗНАЙОМИТИСЯ / ПОЗНАЙОМИТИСЯ
з дівчиною: зачепити халяву;
з метою здійснення статевого акту:
знімати / зняти (вола, телицю),
зірвати, кадритися, клеїти, підірвати,
пікапити.
ЗНАК @
393
ЛІЖКО
ЗНАК @: блямба, бобик, вухо, жаба,
жабка, кракозябла, песик, собака,
собачка.
ЗОЛОТИЙ: іржавий, рижик, рижуха.
ІТИ: брита, валити, гребти, канати, кос-
тиляти, маслати, пензлювати, пхнати,
хиляти, чухати, шевелити поршнями
(матнею).
ЇЖА: берло, лариса, рубон, тормозок, ха-
вайка, хаванина, хавка, хавчик, хрямо-
тина, хряцалка, шамотина;
несмачна: баланда, бевка.
ЇСТИ: берляти, точити, хавати, хряцати,
шавати, шамати.
КАВКАЗЕЦЬ: абрек, азер (айзер), блек,
носоріг, хач, хачик, чорножопий,
чурбан, чурка;
який торгує на базарі: банабак,
гірський козел.
КАРБОВАНЕЦЬ: кербел, краб.
КАФЕ (невелике): генделик (ганделик),
кнайпа;
невисокого рівня, де продають
спиртне і закуски: гадючник,
забігайлівка, конюшня, свинюшник,
синька, стекляшка;
де відпускають спиртне на розлив:
Наливайка, розливайка, стаканерія.
КВАРТИРА: вписка, флет, хавіра, хаза,
хата, хілядка.
КЕПКА широка, пласка: аеродром,
кришка^ унітазу.
КІНЕЦЬ, КРАХ: абзац, амба, амбець,
аут, вахмурки, вила, гайка (гайки),
гаплик, гілка, глеваха, глина, голий вася,
ґамба, джузеппе, дрова, кабздець,
капець, квітка, кірдик, клямка, кода,
коньки, кранти, ландиш, ласти, (мертві)
бджоли, паніка, пасют, пілікало, пінок-
кю, пінцет, пуцькаклямка, рушта,
сливи, тапочки, торба, труба, фертик, хана,
чіполіно, чпок, шлюз, юзець.
КІОСК З ОБМІНУ ВАЛЮТ: будка,
кантор, чендж.
КОМПАНІЯ: контора, тусівка, тусня,
шарага;
весела: гоп-компанія;
неприємна: гадючник;
нецікава: колгосп.
КОМП'ЮТЕР: комп, комплюхтер, ком-
путер, персик, пісюк, тазик, тачка,
ящик;
модифікації «Пентіюм»: пентюх.
КОНСЕРВАТОРІЯ: дискоманія, конса,
консерва.
КОНОПЛІ:
афганські: афганка;
індійські: індюха.
КРОСІВКИ: адіки, коржі, кроси, ребаки,
тапки.
КУРИТИ: фіґарити;
цигарки з наркотичною речовиною:
шабити;
затягтися цигаркою з марихуаною:
хапнути.
КУРТКА: афганка, бушлат, джуд, кур-
тяк, танкер;
шкіряна: кажан, кожак, кожан;
з емблемою спортивного клубу:
клубняк;
з косим коміром: косуха.
ЛЕДАЧИЙ: філон, діланг.
ЛЕСБІЯНКА: буча, лесбі, лесбійка, лес-
бо, лесбос, лесбуха, лизьбіяна, рожева.
ЛИСИЙ: кшдер-сюрприз, плейшнер.
ЛІЖКО: бамбетель, чебак;
велике: сексодром, траходром.
ЛІКАР
394
НАРКОТИК, НАРКОТИКИ
ЛІКАР: айболит, ліпило.
ЛОЖКА: весло, триб, лопата
МАГНІТОФОН: гамнітохфон, маг, магік,
магнік, мафон, мильниця, мильничка
МАКІВКИ: мачиння;
перемелені на м'ясорубці: солома,
соломка, тирса.
МАТЕРИНСЬКА ПЛАТА (комп'ютера):
борда, мама, мамка, мамця, материнка
МЕДИЧНИЙ ВИТВЕРЕЗНИК: зеленка,
тверезяк, хмельник.
МЕНСТРУАЦІЯ: гості, менстра, місячка,
червона армія, червона гвоздика.
МІЛІЦІОНЕР: афен, балон, бобик, гад,
гапон, глухар, жолудь, зіна, зіновський,
кольорова воша, кріт, лягавий (падло),
мент, ментряга, ментяра, мільтон, мін-
тон, мусор, мусорило, мусоряка,
мухомор, півень, поліцай, свистунець,
синій, сука, фараон, фіґа, чорт;
дільничний: батюшка;
міліцейський відділок: лягавка, ля-
гавня, ментовка, ментура.
МІСЦЕ, де продають старі речі,
товари: ведеенха, плюшкінський базар.
МОТОЦИКЛ: баварець, байк, кросач,
круйзер, німець, совкоцикл, турист, чо-
пер;
«ІЖ»: їжак, їжачок;
«Kawasaki»: кава;
«Мінськ»: макака;
«Suzuki»: сюзі.
МОНУМЕНТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ
З РОСІЄЮ у м. Києві: дрючба
народів, навіки раком, ярмо.
МУЗИКА: лаба, лабанджос, музон.
МУЗИЧНЕ УЧИЛИЩЕ: музбурса, музи-
лище, музло.
НАБРИДАТИ: висіти на вухах,
діставати, доклепуватися, кумарити;
повідомляючи велику кількість
інформації: грузити, закумарювати, на-
грузити;
людина, яка набридає іншим:
довбанат, достоєвський.
НАБРИДНУТИ: дістати, доклепатися,
доколупатися, дотиркати, забембати,
задовбати / задовбувати, задрати, зака-
нати, заколупати, закумарити, замана-
ти, замахати, замуляти, запецкати.
НАЇВНИЙ: мудак, наївняк, олень,
пальцем роблений, фраєр.
НАКОПИЧУВАЧ НА ЛАЗЕРНИХ
ДИСКАХ: седе, сідюк, цідюк.
НАПИТИСЯ (спиртних напоїв):
вгаситися, набухатися, надратися, на-
дринкатися, нажертися, нажлуктитися,
нажльоктатися, назюзюкатися,
накваситися, накидатися по саму зюзю, на-
кирятися, наллятися бухлом, насинячи-
тися, нахлятися, синьки накидатися,
сліпи (хавло) залити.
НАРКОМАН: бобер, ботанік, двигун,
макодзьоб, нарик, наркалига, наркаш,
нарком, наркомщик, наркот, наркота,
наркотня, наркоша;
людина, що курить апашу, гашиш:
планер, плановик;
люди, які вживають «білі»
наркотики: біла гвардія, біле братство, білі
справи.
НАРКОТИК, НАРКОТИКИ: антрацит,
балда, кайф, мацанка, марафет,
наркота, хандра, хімія, ширялово;
будь-яка наркотична речовина для
куріння: драп, директор, трава,
чистяк, шмаль;
НАСОЛОДЖУВАТИСЯ
395
ОКУЛЯРИ
гашиш: анаша, галька, гаш,
грамофон, ґандж (ґанджа), ґанджибас (ґа-
нджюбас), ґранж, джа, дим,
директор, драп, мацанка, палюшка, план,
смішний тютюн, травичка, травка,
шала, шан, шмара;
із Середньої Азії: центровий.
героїн: біле сонце пустелі, гера;
для внутрішнього введення: шире-
во, ширка, ширялово;
ефедрин: джеф, соплевич;
кокаїн: кока, коко, кокс, чума;
марихуана: макуха; мар'я Іванівна;
погане самопочуття від
передозування наркотиків: ковбасити, мара-
мулити;
сірникова коробка марихуани:
вагон, корабель, пакет;
стан наркотичної ейфорії:
в'ючити, грицати, крити / накривати, мар-
мулядити, пацючити, щурити;
уводити / увести наркотик:
мазати / вмазати, втиратися / втертися,
колотися/ уколотися, ужалитися,
ширятися / ширнутися;
який виготовляється з хімічних
речовин: ХІМІЯ.
НАСОЛОДЖУВАТИСЯ: балдіти,
відтягуватися, кайфувати, качумати, кума-
ритися, ловити / зловити / піймати
кайф.
НАХАБНИЙ: арап, шакал.
НЕДОПАЛОК: бекас, беник, бичок, пе-
гасик, хабарик, хапчик, чинар.
НЕЗАДОВІЛЬНА ОЦІНКА, двійка:
коник, твікс, цвайка.
НИЗЬКИЙ: баскетболіст, бждонц, блоха
в скафандрі, курдупель, шибзик,
шкварка, штемп.
НІКЧЕМНИЙ: гондон (гандон), кондом,
лох.
НІС: бушприт, дюндель, нюхало,
нюхальник, п'ятак, рубильник, сопатка,
флюгер, хобот, хрюндель, шнобак,
шнобель, штуцер;
алкоголіка: слива.
НОГА, НОГИ: кеглі, клешня, клюшка,
колеса, копита, лижа, масли, протез,
ратиця, стропила, ходулі.
ОБДУРИТИ: взути, відпердолити, від-
шампурити, влупити (на вірочку),
кинути, наколоти, намахати, розвести,
трахнути по самі бакенбарди, урвати
понт.
ОБДУРЮВАТИ: арапа заправляти,
випасти на зраду / ізмєну, вішати лапшу
на вуха, втирати окуляри, понти
колотити, свистіти, фуфлити, фуфло гнати
(штовхати).
ОБЛИЧЧЯ: бадло, будка, вивіска, віза,
гризло (гризла), гудок, дупа, картка,
лобешник, мармиза, мордопис,
паспорт, пачка, п'ятак, ряха, співальник,
табло, фейс, фізія, фотка;
з похмілля: фішка;
повне, одутле: афіша.
ОБМАН: буза, кидалово, кидняк, кидок.
ОБМЕЖЕНИЙ, примітивний: дятел,
жлоб, збуй, лохан, лохус.
ОДЯГ: ганчірки, кишка, прикид, скін.
ОКУЛЯРИ: бінокль, ілюмінатори, лінзи,
очкуляри, фари, чічі, шнобики, штори;
сонцезахисні: велосипеди, сліпі.
ОНАНІСТ
396
ПОВІЯ
ОНАНІСТ: дрочитель, дрочко, дрочуган,
дрочун, мазутчик.
ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА «Windows»:
винь, вінда, віндовоз.
ОХОРОНЕЦЬ: драб, викидайло, виши-
бала, ганмен, компресор, санітар,
сирота.
ПАЛИЦЯ міліцейська ґумова: гума-
нізатор, демократизатор, мусорфалос.
ПАТРОНИ: бананчики, горох, маслюки.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
(УНІВЕРСИТЕТ): пед, педель, педуха.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ наркотику: переде-
зе, передоз, передозняк.
ПЕРСТЕНЬ чоловічий масивний:
болванка, гайка, гармидер, гаайба.
ПИВО: бірце, єлаха, пивасик.
ПИТИ (спиртні напої*); пиячити:
алкати, банячити, бахнути, бодяжити,
бухати (забухати), голитися, гудіти,
давити (заливати) сливу, дрінкати (дрінь-
чити), жлоктати, жлуктати, забанячити,
закладати, запервачити, калдирити,
квасити, кваситися, киряти, кирячити,
ковбасити, лигати, сидіти на бутильку
(стакані), синячити, сливити, собачити,
хронячити, цмулити, читати.
ПИЯТИКА: баняк, бодун, бордельєро,
бух, бухалівка, бухалово, бухлянка, ви-
пивон, дестрой, дрінк, кера, кір, побу-
хайлівка.
ПИЯЦТВО: сині справи, синька, слива,
літрбол; підйом-переворот, чемпіонат з
літрболу;
на природі: зелений ресторан,
зелена конференція.
ПІДЖАК: кліфт, лейбик, лепінь, френч.
ПІДЛІТОК аґресивно налаштований:
гоблін, гоп, гопник, жужик, жужман,
пацан, урел (урла).
ПІСТОЛЕТ: бодяга, волина, макар,
пушка.
ПІТИ, ПОЇХАТИ кудись: звалити,
здиміти, здриснути, злиняти, сканати,
умиватися.
ПЛЯШКА:
зі спиртним: ампула, банка, батл
(ботл), батя, бомба, вагон, ваня, віз,
книга, пляндер, пляха, плящина,
пузир, слоїк, тренер, флакон, флєшка,
фляндер, фляшка;
пляшка алкогольного напою
місткістю 0,75-0,8 л: бомба, нуль-сімка,
фауст, фаустпатрон, фугас;
пляшка вина: фляга, фляжчина;
пляшка вина місткістю 0,75-0,8 л:
більшовик;
1 л: вогнегасник;
пляшка горілки: грілка,
монографія, Пузир Петрович, снаряд;
пляшка горілки місткістю 1 л:
кілограм;
пляшка порожня з-під прохолодних
напоїв: балон, балсанка, клізма;
пляшка з-під вина (одна): монах.
ПОБИТИ когось: відвішати, відфейсу-
вати, дати звізди, замочити, змісити в
синьку;
побити обличчя: відрихтувати,
загасити табло.
ПОВІЯ: багатоверстатниця, бедка, бікса,
бублик, кадра, катакомба, кішка, кончі-
та, клізма, курва, лярва, лярвочка,
мітла, мочалка, нічний метелик, подушка,
попилюшка, свердловина, скотина, ско-
поводитися визивно
397
П'ЯНИЙ
тинка, соска, сонце, халява, чума,
шалава, шалашовка, шльондра, шмара, хуна;
висококласна: еммануель, путана;
вокзальна повія: банова бікса;
молода: батон, бецалка, дівчина 96-ї
проби;
молода невеликого зросту: муха;
неохайна: соска;
повія-слов'янка з колишнього
СРСР: наташа;
яка віддається на природі:
пейзажистка;
яка обслуговує шоферів дальніх
рейсів на певній ділянці траси:
дальнобійниця;
яка обслуговує клієнтів на
автотрасах: трасовичка;
яка опустилася: прошмандовка, ша-
лала, ящірка.
ПОВОДИТИСЯ ВИЗИВНО, ЗУХВАЛО;
НАМАГАТИСЯ ЗВЕРНУТИ НА СЕБЕ
УВАГУ: випендрюватися, видрачува-
тися, видрючуватися, вимахуватися,
вистьобуватися.
ПОГАНИЙ: безпонтовий, відстійний, га-
лімий, гнилий, гондошний, довбаний,
дрековий, лажовий, фіговий, фуфлиж-
ний, хріновий.
ПОЗБАВИТИ когось свого
товариства: бортонути, відшити.
ПОЛЯІ? бзденик, зденек, пияк, подляк,
пшек.
ПОМЕРТИ: боти (коні) двинути,
відкинути хвоста, втикнути, двинути коні,
жмурика (в жмурка) зіграти, заробити
сосновий костюм, зіграти в дерев'яний
бушлат, зістрибнути, кинутися, костюм
(дерев'яний костюм, дерев'яний
бушлат, макінтош) одягти, крякнути, ласти
склеїти / відкинути / завернути /
звернути / здвинути/ скласти, ляснути, на
коду похилитись, скопититися.
ПОПІЛЬНИЧКА: бичарня, бичкарня.
ПОХМІЛЛЯ алкогольне: ахмирка,
бодун, бу-бу, кумар, ханговер;
у стані похмілля: з бодуна, на
підсосі.
ПРАПОРЩИК: макаронник, прапор.
ПРАЦЮВАТИ: батрачити, ішачити, па-
хати.
ПРЕЗЕРВАТИВ: абажур, гальмо,
гондон (гандон), ґума, през, презик,
тормоз.
ПРИКРІСТЬ, неприємність: западло,
падлянка.
ПРИТОН: бунгало, гадючник, кумарня,
малина, флет-хата, хаза, хавіра, хата,
шалман, Шанхай.
ПРІЗВИСЬКО, кличка: кликуха,
поганяло, псевдуха.
ПСИХІЯТРИЧНА ЛІКАРНЯ: гагри, гле-
ваха, дурдом, дурка, крейзіхаус.
ПСИХІЧНО НЕНОРМАЛЬНИЙ:
бамбук, бивень, блаженний, вар'ят,
довбонутий, джузеппе, дупель, клавесин,
крейзі, підісланий, припарений,
припарок, чувак з гусьми.
П'ЯНИЙ (іменник): дух, заєць, миша,
потухлий, синьолобий, тюлень, шланг.
П'ЯНИЙ (прикметник): бухий,
вгашений, вкиряний, вмазаний, готовий, го-
товченко, дринканутий, дринькнутий
(дршькнутий), забуханий, мекнутий,
набанячений, начитаний, синій (у
каліку), фіолетовий
РАДІО
398
СТАТЕВИЙ АКТ
РАДІО: брехунець;
у тюремній камері: півень;
перша програма: колгоспник.
РЕБРО, РЕБРА: батареї, бебехи.
РОЗУМІТИ / ЗРОЗУМІТИ щось:
в'їжджати / в'їхати, вкидуватися, вкурюва-
ти / вкурити, врубатися / врубитися,
втикати / втикнути, втягнути, бичити,
доганяти / догнати, хавати / прохавати,
шарити / прошарити;
зрозуміти: врити, дати дупля,
догнати, зварганити, знятися з ручника,
прохавати, прошарити.
РОЗУМНИЙ: ботан, гідроцефал.
РОЗУМОВО ОБМЕЖЕНИЙ: бивень,
вузьколобий, жлоб, понеділок, чурка,
шланг.
РОТ: амбразура, бульбоїд, ворота, гиго-
тальник, гризло, жувало, жувальник,
пахнюк, пілікалка, сурло, хава, хавало,
хавальник, хавка, хавло, хайло,
хліборізка, хова.
РУБЛЬ (КАРБОВАНЕЦЬ): дерев'яний,
•кербел, кербуль, керебе, рябчик.
РУКА, РУКИ: граби, грабки, граблі,
кеглі, клешня, протез.
САДОВО-ГОРОДНЯ ДІЛЯНКА:
ішачка, фазенда
САМОГОН: бімбер, божевільна вода,
газолін, гаро, гомира, горе, дурман, дуст,
молоко (від скаженої корови), сам
жене, самограй, самопал, сем, смага, сме-
рдогон, чача, чемер, чемергес, шмурдяк;
високої якости: коньяк «Три
гички», рукопис,
з буряків: буряківка, бурячиха, три
гички;
міцний: божевільна водичка.
СИНЕЦЬ: автограф, бланж, блямба, фш-
гал;
під оком: факел.
СМІЯТИСЯ: випадати, дерти лаха, лаха-
ти, потухати;
голосно сміятися: втухати, іржати,
кінчатися, чіпляти ха-ха.
СОЛДАТ:
демобілізований: дембель, дембеля-
ка, дембіл;
до складання присяги: запах;
що прослужив півроку на флоті:
карась;
що прослужив рік: годок, черпак,
фазан;
що прослужив від 1,5 до 2 років:
дід;
у перші 6 місяців строкової служби:
дух, зелений, шдгузник, салабон,
салага, синок, удав.
СПАТИ: вухо давити, давити масу, дру-
шляти, кемарити, кімати, масувати,
сидіти на спині.
СПЕРМА: вафля, спускачка.
СПИРТНИЙ НАПІЙ: анестезія,
антидепресант, бух, випивон, гримуча суміш,
керосин, пійло.
СТАТЕВИЙ АКТ: бум-бум, дриґ-дриг,
пила, перепих, процес, туди-сюди, фак;
здійснювати / здійснити з кимсь:
барати, боротися, вдути, вжарити,
взути, виграти, витрахати, відпердо-
лити, відтрахати, відхарити, відшам-
пурити, вставити, давати / дати,
драти / відідрати, грати (на гітарі), до-
СТАТЕВІ ОРГАНИ
399
- ТЮРМА
вбати, дрючити, жаліти, жарити,
жаритися, жигати, журити, засадити,
зірвати, натягнути, оформляти /
оформити, педрати, пекти, перепих-
нутися, петрушити, пилососити,
поротися), поштрикатися,
розслаблятися, трахати / трахнути, трахатися /
трахнутися, ударити, факатися, фес-
тивалити, харити / вихарити, хитати
юрту, шайбу засадити (загнати),
шаблю брати (взяти) до рук, шворити-
ся, шпарити, шпилити, шпіліндрика-
тися / шпіліндрикнутися, шпокнути;
вивершувати / вивершити:
вибухати / вибухнути, вкінчити, доїхати,
завершити, кінчати / кінчити,
метнути ікру.
СТАТЕВІ ОРГАНИ:
жіночі статеві органи: ворота,
гітара, гудок, дірка, імперія, люся, оби-
зянка, передок, пиріжок, шахна,
щілина (едемна);
чоловічий статевий орган: антена,
апарат, балда, банан, бен, болт,
брехунець, буйок, гвинт, еклер, залупа,
кінець, ковбасина, коряга, друг,
дружок (милий), патик, пістон, пістон-
чик, порося, пуцаліи, смичок,
стрижень, торпеда, фачик, фол, хам, хер,
хрін, шишка, шланг, шняга,
шпилька, шпичка, штуцер.
СТИПЕНДІЯ: степан, пенсія.
СТУДЕНТ: скубент, спудей, студюзус.
ТАКСІ: апарат, газ, мотор, тачка, фара,
чайник.
ТАТУЮВАННЯ: масть, розгін, тату, та-
тушка.
ТЕЛЕВІЗОР: дурящик, ящик.
ТЕЛЕФОН: дріт, толя;
дисковий: трактор;
мобільний: дебілка, дебільник, мо-
бш, мобіла, мобілка, мобільний, мо-
більник, мобільчик, стільник, труба,
трубка, цуцик.
ТЕЩА: агресор, згнара.
ТОВСТИЙ: бройлер, сальцесон.
ТРАМВАЙ: кінь, трем.
ТРОЛЕЙБУС: велика рогата худоба,
резина, рогатий, сарай на прив'язі, троль.
ТРУНА: броньовик, (дерев'яний)
бушлат, костюм.
ТРУСИ: парашут, трусальді, трусарді,
трусардші.
ТУАЛЕТ: відділ збуту, дабл, демон
відливу, дзвонилка, гальюн, клюзет, КСП,
однометрова кімната, тубзик, тубзаса-
да, хезальник, хезник, хезтрест;
справити велику нужду: бандероль
відправити, випустити черепаху,
метнути кізяк, похезати, хезати;
справити малу нужду: відлити,
злити баки, матвія викрутити,
поміняти рибам воду, подзвонити
(їжачкові) на батьківщину (пейджер),
прив'язати коня;
ходити / сходити в туалет:
відкласти личинку, даблити / продаблити-
ся, збирати гриби, пустити джина.
ТЮРМА: академія, батарея, кіча, крита,
критка, трюм, чайка, чалка;
сидіти у тюрмі: баланду їсти, зону
топтати, небо в клітинку бачити.
УБИТИ 400 ЧЛЕН УГРУПОВАННЯ РЕКЕТИРІВ
УБИТИ: валити, вальнути, завалити, за-
ковбасити, замокрушити, замочити,
зробити, кокнути, мочити, покласти,
пришити, стопорнути, укатрупити.
УДАРИТИ: вмазати, дати в рогоьий
відсік, засадити;
ударити в обличчя: засадити по
рогах, зафінтилити;
ударити в щелепу: дати в бороду;
ударити по нирках: дати бокал
пива
УКРАСТИ: глісанути, зайванити, зварга-
нити, змитрити, одірвати, підрізати,
скомунячити, спюнерити, спірити, сти-
брити, стирити, ударити.
УНІВЕРСИТЕТ: бурса, бурситет, універ.
УНІТАЗ: гніздо, очко, ощадкаса, теща з
зонтиком, трон.
УСТАНОВА: контора;
несолідна: шарашка.
ФОТОАПАРАТ: фотик;
невеликого розміру: ідіот,
мильниця.
ХОДИТИ: вишивати, носити тіло,
тасуватися.
ХЛОПЕЦЬ, чоловік: белдик, бембик,
вася, гицель, грінго, дермантин, Дон
Педро, кадр, келдиш, кент, кентяра,
клієнт, крендель, кріль, мужик,
мухомор, пацик, перець, персонаж, пряник,
субчик, суслапан, типаж, хаун, фраєр,
фрей, фуцан, хлоп, чіпок, чорт, чувак,
штрих, штурпак;
добрий знайомий: бандит, боєць, ке-
ря;
з великою сексуальною потенцією:
жигун, трахаль, трахальник;
з села: бик (бичара), бульо-мульо,
жлоб, кікос, кирило, кугут, лох,
мозоль, плуг (плужара), рогатий, ра-
гуль (рогуль), рогомет, рогопил,
чорт (чортило), шайтан;
з яким разом пиячать: накателло,
керя;
звертання: бойовик, братан, брател-
ло, братка, браток, братушка,
братуха, земляк, мужик, старий;
коханець: бойфренд, фраєр, хахар,
сексуально стурбований: жеребець,
кнур (кнуряка).
ХРЕЩАТИК: Витріщатик, Гапкенштрас-
се, сон скаженого кондитера, Херща-
тик, Хрест.
ХУДИЙ: геракл засушений, глист у
корсеті (скафандрі), молоток, набір кісток
на батарейках, радіатор.
ХУЛІГАН: архаровець, асмодей, баклан,
вурка (урка), вуркаган.
ЦИГАРКА: бацила, гарочка, дим,
нікотинова паличка, пахітоска, трамвай,
труба, файка, фігарка, штигель;
гасити недопалену цигарку: бич-
кувати, дупкувати;
«Біломор-канал»: Берімор-кемел;
«Ватра»: ватруа, ватруха, ватряк;
«Camel»: верблюд;
«LD»: Леонід Данилович;
«LM»: Леонід Макарович.
ЧЛЕН УГРУПОВАННЯ РЕКЕТИРІВ,
характерною ознакою зовнішности
якого є кругла стрижена голова,
накачаний торс: братан, браток,
братка, братуха, братушка, бритоголовий,
ЧОБОТИ А
відморозок, качило, качок,
товстолобик, яйцеголовий.
ЧОБОТИ: агресори, берці, буци, колесо,
прогари, стручки.
ШАМПАНСЬКЕ: шампан, шампана, ша-
мпань, шампаньйола, шампунське,
шампунь, шампусик;
суміш шампанського зі спиртом:
бомба, ведмідь білий, північне сяйво.
ШАПОЧКА в'язана, яка облягає
голову: гандонка, підарка.
ШПРИЦ
ШКАРПЕТКИ брудні: бумеранги,
карасі, пітники, сирники, стояки, штиняв-
чики, штрімфлі.
ШОФЕР: водило, драйвер, колега, шу-
махер,
дальніх рейсів: дальнобійник;
громадського транспорту:
тракторист.
ШПРИЦ: агрегат, апарат, баян, двійка,
голка, кобила, одиниця, машина,
машинка, трактор, трійка, ширка.
I
26 — 5-1468
Додатки
Додаток 1
Лексико-семантичні групи арґо
Умовні скорочення джерел:
Арк. 1
Аркушин, Г. «„Старицька мова" (Арґо сліп-
щв-жебраків Західного Полісся)». Slavia
orientalis, 1996, т. 14, № 2, с. 229-277.
Арк. 2
Аркушин, Г. «Арґо лаборів». Siana orientalis,
2002, т. 41, № 3, с. 447-471.
Боржк.
Боржковский, В. «Лирники». Киевская
старина, 1889, т. XXVI, № 9, с. 653-708.
Гнат.
Гнатюк, В. «Лірники* Лірницькі пісні,
молитви, слова, звістки і т. п. про лірників
повіту Бучацького». Етнографічний збірник,
вип. 2.-1896, с, 1-76.
Дзендз. 1
Дзендзелівський, Й. «Арго волинських
лірників». У виданні: Дзендзелівський Й.
Українське і слов'янське мовознавство.
Збірник праць.-Львів: Наукове т-во
ім. Т. Г. Шевченка, 1996, с 310-348.
Дзендз. 2
Дзендзелівський, Й. «Арґо нововижвівських
кожухарів на Волині». У виданні:
Дзендзелівський Й. Українське і слов'янське
мовознавство. Збірник праць.-Львів: Наукове
т-во ім. Т. Г. Шевченка, 1996, с 245-285.
Дзендз. З
Дзендзелівський, Й. «Про арґо спиських дро-
тарів». У виданні: Дзендзелівський Й.
Українське і слов'янське
мовознавство. Збірник праць.-Львів: Наукове т-во
ім. Т. Г. Шевченка, 1996, с 307-309.
Дзендз. 4
Дзендзелівський, Й. «Про арго українських
ремісників (колківське кравецьке арґо на
Волині). У виданні: Дзендзелівський Й.
Українське і слов'янське мовознавство.
Збірник праць.-Львів: Наукове т-во
ім. Т. Г. Шевченка, 1996, с 286-305.
їв.
Иванов, В. В. «Невли», Статистический
листок.-Харків, 1883, № 10, с 153-156.
Студ.
Лірники. Студия Кирила Студинсько-
го.- Львів, 1894.
Мал.
Малинка, А. Н. Кобзари и лирники.-
Чернигов, 1903.
Ник.
Николайчик, Ф. «Отголосок лирницкого
языка». Киевская старина.- 1890, т. XXIX,
с. 121-129.
Тіх.
Тиханов, П. «Черниговские старцы (Псалки
и криптоглоссон)». Труды Черниговской
губернской архивной комиссии, вып. 2.-
Чернигов, 1899-1900, с. 65-158.
406
сакральні, релігійні поняття;
предмети церковного вжитку,
церковнослужителі:
Ісус Христос - Фес {Арк, % 1);
акафіст -рёпсник (Боржк., Студ.);
Бог -Хвесь (Боржк., Студ.), Фез (Студ.),
Клес (Дзендз. 1), Ойґо (Дзендз. 2);
Божа Мати - Фёсня Маниця (Арк. 1);
диякон -лепсур (Мал.);
дзвін - кудон (Студ.), калайман (Мал.);
домовик - похазник (Дзендз. 1);
душа - духомка (Боржк.);
дяк- асмодёй (Боржк.), псальник (Студ.);
подкарховник (Дзендз. 1);
ікона - охвиста (їв.), йонтик (Дзендз. 2),
клес (Дзендз. 1), феснік (Арк. 1);
миропомазання - шмиргуваня (Дзендз. 4);
молитва - шатернщя (Боржк., Студ.);
молитва «Отче наш» - пацьорёник
(Дзендз. 2);
молитвини - саврошини (Студ.);
молитися - йонтикуватись (Дзендз. 2), ма-
хтатца (їв.), шатровати (Дзендз. 1);
образ -бараї (Боржк., Студ.);
паламар, піп - клёцник (Дзендз. 1), ка-
ламайщик (Мал.);
тп-корх (Арк. 2, Боржк., Дзендз. 1,
їв., Студ.); галах, расій, коцубей
(Дзендз. 2, Дзендз. 4); попись-
ко-коршйсько (Дзендз. 1); попа-
дя - ґалашйха, коцюбеіха (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), клюцниця (Дзендз. 1), корха
(Боржк., Студ.); попович - корхйник
(Боржк.); попова дитина - корхиня
(Студ), коршеня (Дзендз. 1), ґалашиня
(Дзендз. 4);
побожна людина, благочестивий
священик -хусит;
священик - каухвир (Мал);
хрест - клюсник (Боржк., Студ.), ста-
вер, хвест (Дзендз. 1); хреститися-
ставрочнитися, хвёститися (Дзендз. 1),
церква, ікона, свято - божелянка, бо-
жёнка (Дзендз. 4); церковна служба,
відправа, пісня - псалниця (Дзендз. 1),
демонічні образи:
чорт, домовик - Герду ховшинь (Арк. 1,
Дзендз. 1), койдиш (Дзендз. 2), спин
(Студ.), темих, хверть (Боржк.), цебел,
шварц'ю, кадиш (Дзендз. 4);
чортиця, відьма - койдунйха (Дзендз. 2),
хошнєха (Дзендз. 1);
одяг, взуття, аксесуари:
білизна -манатя (Боржк., Гнат., Студ),
запаска - фартійка (Студ.);
жакет - маринарчик, (Дзендз. 2);
жилетка, безрукавка - камізельчик
(Дзендз. 2);
капелюх, кашкет - вислюжник (Гнат.),
гйтель (Дзендз. 2);
кожух - бармат (Мал.), бармус (Боржк.),
веклик (Дзендз. 1), пелц (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
коротка куртка, піджак - куцак
(Дзендз. 4), йобик; короткий
піджак -кірцун (Дзендз. 2), первичак
(Дзендз. 4);
личаки - шандали (Мал.);
онуча -чуна (Дзендз. 1), шпортек
(Дзендз. 2);
пальто - мантйлОу пальтенус (Дзендз. 2),
панталони - насики (Боржк.);
407
платок - фулюста (Мал.), хвелюстка
(Боржк., Студ.);
ремінь - обрутник (Студ.);
рукавиця - накёвиця (Студ.), махйр-
ниия (Гнат.), рутавниця (Боржк.,
Студ.), хамутниця (Дзендз. 1), п'ятер-
ниця (Дзендз. 4);
свита - сип 'яга (Боржк., 1в.), гунька
(Дзендз. 2), манатник (Дзендз. 1),
сурмёна (Дзендз. 4); сорочка -ма-
натка (Арк. 1, Боржк., 1в., Студ.),
ширёнъка (Дзендз. 2), обранка, сірван-
ка (Дзендз. 4);
спідниця - настижниця (Мал.), чух-
ниця (Гнат.), юнйця (Арк. 1), шпортёк
(Дзендз. 2);
туфля - штивелах, туфлёвус (Дзендз. 4);
хустка - хвелюстка (Боржк.), галясниця
(Арк. 1), фащёйла (Дзендз. 2);
черевики - бучмакй (Гнат.);
чобіт - антуб, штйву (Дзендз. 4), ло-
бот, худёра (Дзендз. 1, Арк. 1), дпук
(Гнат.), штйбель (Дзендз. 2); взути
чоботи -вклёвити (Студ.);
шапка - камуха (Арк. I, Боржк.,
Дзендз 1, Студ.), гйтиль (колк.);
шарф - фащёйл (Дзендз. 2);
штани -гузи, мурналі (Дзендз. 2),
насхки (Боржк.), стіги, ходйри (Арк. 1,
Дзендз. 1), драйгй (Дзендз. 4);
шуба - бармус (Боржк.);
деталі одягу і взуття:
ґудзик -клиз (Дзендз. 4);
застібка - застіжморник (Студ.);
кишеня -жёпа (Дзендз. 2), карман
(Арк. 1), швёня (Студ.), таила, чёба
(Дзендз. 4);
комір - камар (Дзендз. 2), комірчах
(Дзендз. 4);
латка - латкёуса (Дзендз. 4);
петелька на одязі, дірка - дзюрчйк
(Дзендз. 2); дірка - дучайка (Дзендз. 4);
петелька для ґудзика - петельчак
(Дзендз. 2);
пола - полёнус (Дзендз. 2), полёвуса
(Дзендз. 4);
постіл - крупёнус (Дзендз. 2), лапёнь,
шкробатник (Дзендз. 1), верезун
(Дзендз. 4);
пояс - звертій (Боржк.); вузький
ремінний пояс довжиною до 1,5 м, щоб
знімати мірку для покрою одягу -мірчйк,
суміра (Дзендз. 2);
рукав -миньок (Дзендз. 2), ф'юртник
(Дзендз. 1), п'ятерёнь (Дзендз. 4);
шматок (сукна, кожушини та ін.)-
лйіус, штйкель, кічкур (Дзендз. 2,
Дзендз. 4); шматок, що залишився
після розкрою тканини -лазуха (Дзендз. 4);
шнурок-шпурило (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
харчові продукти, страви, напої:
борошно - трусня (Арк. 1, Арк. 2,
Гнат., Дзендз. 1, їв.), трусйха
(Дзендз. 4), малйга (Дзендз. 2);
борщ -ботень (Боржк., Дзендз. 1,
Студ.), борщйха (Арк. 1), бали, борще-
вус, єнта (Дзендз. 4);
булка, бублик - ашпурка (Мал.), пух-
талка (Студ.), бейґіл (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), бухлавка, кубара (Дзендз. 1),
булчах (Дзендз. 4);
вареники - ставрёники (Боржк., Студ.),
савраснік (Арк. 1), тиргіжники (Арк. 2),
сьдбрик (Дзендз. 4);
вариво - скурляня (Дзендз. 1);
віто-бушно (Гнат.), олимче (Арк. 1),
вайн (Дзендз. 2);
галушка - глота, клейда (Дзендз. 2),
треца, стйранка (Дзендз. 1);
горілка - артйха (Дзендз. 4), гартйха
(Боржк., Студ), амёра (Арк. 1), арба,
коргонка, бішмійська (Дзендз. 1),
гардибалка, карафйловка, шнапс
(Дзендз. 2); напитися горілки - накіри-
тись (Арк. 1, Дзендз. 1, Дзендз. 2);
горохвяник (млинець із
гороху)-вахлай (їв.);
гриби -баглаї (Гнат.); І
груша - барлах (Дзендз. 4);
гусь -арбутка (Боржк., Студ.);
закуска - закусьморанка (Дзендз. 1),
заштикльовка, захйлка (Дзендз. 2);
їжа, страва -зуброваня (Дзендз. 3),
тройка (Дзендз. 1), хилка (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
калач -лучкач (Дзендз. 1);
каша - дроботйха, крутавиця, кашйха
(Дзендз. 2), лекша (Арк. 1, Боржк.,
Студ.)* лухта (їв.), ри(е)ґеша (Арк. 1,
Дзендз. 4), тіпурка (Дзендз. 1);
кваша -букша (Боржк., Студ.);
картопля варена, товчена,
картопляне пюре -голйга (Дзендз. 2), дуляс
(Дзендз. 4);
квасоля -пасольчах (Дзендз. 4);
ковбаса - тартаса (Боржк., Студ.),
рахманка (Дзендз. 2), сталйха
(Дзендз. 4);
крупи - крихти (Гнат.);
куліш, крупник - крохотник (Дзендз. 1);
кутя - тяхуть (Дзендз. 1);
мак -макёус (Дзендз. 4); І
масло - весло (Арк. 1, Дзендз. 1, Студ.),
гомелос (Дзендз. 1), путир (Дзендз. 2),
пйтер (Дзендз. 4);
мед -муляс (Дзендз. 1, Студ.), гоник
(Дзендз. 2), гойник (Дзендз. 4), гомер-
ляс (Ник.);
млинець - котох (їв.); їлнець (Дзендз. 1);
молоко - алімо (Арк. 1), сливуха (їв.),
гальмо (Арк. 2, Гнат., Дзендз. 1, їв.,
Ник., Студ.), малахатина (Дзендз. 2),
мейлах, мйдлах, мйтлахо (Дзендз. 4);
м'ясо - крісо (Боржк., Студ.), мерхло
(Мал.), мисара (Арк. 2), креме (Арк. 1,
Дзендз. 1), флейш (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
кйрха (Дзендз. 4);
общ-троїн (Дзендз. 1);
олія - шахлямёнт (Дзендз. 2);
огірок - бурдёль (Дзендз. 4);
оселедець - алюшник (Боржк.), псалиж-
ник (Мал., Дзендз. 1), галусник
(Арк. 1), усюток (Дзендз. 4);
паляниця - бухлавиця (Дзендз. 1);
пампушка - пухтавка (Боржк.);
паска - ашпурка (Мал.);
печиво -ламахи (Боржк.);
пиво, вино-б*/? (Дзендз. 2), вовчак
(Боржк., Арк. 1), головчак (Гнат.),
сімцо (Дзендз. 1), імбір (Дзендз. 4);
пиріг -пундій (Арк. 1, Гнат., Дзендз. 1,
Студ.), кундиляка, саврасник (Дзендз. 1),
рохтай (їв.), сьобрик, сюбер (Дзендз. 4);
вид пирога з товченої картоплі без
начинки - голик (Дзендз. 2);
пиріжок - по(у)ндійочок (Дзендз. 1);
пряник - бубхлійдшниКу тарпнйк
(Дзендз. 1), гомалясник (їв.);
риба -псалка (Арк. 1, Боржк., Гнат.,
їв., Ник., Студ.), фиш (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
409
редька -редъкёуса (Дзендз. 4);
сало - кресло (їв.), шпіґ (Арк. 1), хазир
(Дзендз. 2), кёрха (Дзендз. 4);
самогон - самошвйлка (Дзендз. 2), хир'-
янська (Дзендз. 1); пити спиртні
напої - чихрйти (Дзендз. 2);
сир-келз (Дзендз. 2), терен (Арк. 1),
кіз, сирёвус, убер (Дзендз. 4);
сирник - сирнекёус (Дзендз. 4);
сіль-галусть (Боржк., Мал., Студ.),
гануска (їв.), алгус, залц (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
сметана - антимоси (їв.), ковирхнина
(Грат.), мёцта (Дзендз. 1), сметанник
(Дзендз. 2), сметанчах (Дзендз. 4);
суп - крихотник (Дзендз. 1), тюфтій
(Дзендз. 4); суп з моркви - ковтунйця
(Дзендз. 1);
сухарі - сухморники (Гнат.), кунсо, су-
хмаТ (Боржк., Студ.);
тісто - ковісто (Боржк., Студ.);
узвар -яч (Арк. 1);
фрукти, садовина- садовёнус (Дзендз. 2);
хліб - кумса, хлівошник (Студ.), сопіи
(їв.), суме(и)р (Арк. 1), Тейт*
ка (Дзендз. 2, Дзендз. 4), бройт
(Дзендз. 4), білий круглий хліб,
паляниця - палінка (Дзендз. 4);
холодець - дригонй (Дзендз. 1);
цибуля - цйбах (Дзендз. 4);
цукор - оми(е)лясник, солудкемне
(Дзендз. 1, Студ.), кремус (Мал.),
трот (Арк. 1), алгуст (Дзендз. 1),
шахрай (Дзендз. 2), цукрёвус (Дзендз. 4);
чай - снопник (Мал.), чаюха (Дзендз. 2);
часник - креміз (Студ.), карапник
(Арк. 1), коноблик, часнокєус (Дзендз. 4);
шкварка - шкварочниця (Дзендз. 1);
щось смачне - натройок (Дзендз. 1);
юшка - юхтовка (Арк. 1);
яблуко - бархало, апел (Дзендз. 4);
яєчня -кітешня (Дзендз. 1), отрочниця
(Дзендз. 2);
яйце -кіта (Дзендз. 4, Студ.), яврята
(їв.), кейбило, отрук (Дзендз. 2),
махлєйна (Дзендз. 1);
яловичина -махлятина (їв.);
частини тіла людини:
бік -бокулас (Дзендз. 1), бочйха
(Дзендз. 2);
волосся -барват (Боржк., Студ.), ши-
мёсь (Арк. 1), шпараґа (Дзендз. 2),
чупринчах (Дзендз. 4);
вуса-и/ojtw (Дзендз. 2);
вухо - слухомка (Боржк., Студ.), слихто
(Арк. І, Гнат., Дзендз, 1), рйґел
(Дзендз. 2), ушёйдо (Дзендз. 4);
голова - главда, гловда (Арк. 1, Гнат.,
Дзендз. 1), лабзійка (їв.), гвамозда, ка-
чава (Мал.), мозковня (Дзендз. 4),
москутні (Арк. 1), мозґут (Дзендз. 2);
горло - еорленус (Дзендз. 2);
груди- физяттщі (Мал.); жіноча грудь-
манґа (Дзендз. 3), макус, сйксавка
(Дзендз. 4), цисалка (Дзендз. 1);
губа-фёйко (Студ.), баглайка (Гнат.),
лєпа9 мухоїда (Дзендз. 2); губи - бёфи
(Дзендз. 4);
живіт - антёбникь антёбус (Дзендз. 4),
басалій (Дзендз. 1), бишмій
(Дзендз. 1), кимро (Мал.), кутень
(Дзендз. 3), сібрушіє (Дзендз. 2);
зад -етил (Боржк., Студ.), стига
(Арк. 1, Арк. 2, Дзендз. 1, Дзендз. 4,
Мал., Ник.), пашковня (Дзендз. 4);
зуби - кусморника (Боржк., Студ.), мое-
кутні (Гнат.), баглаі (Арк. 1);
зуб - глуд (Дзендз. 2), хйлач (Дзендз. 4);
кулак -тузун (Дзендз. 2), кулакёвус
(Дзендз. 4); дуля - фаюн (Дзендз. 4);
кров - красинка (Боржк., Студ.), кро-
венус (Дзендз. 2), рохва (Дзендз. 1);
лице, пика, морда - камза, мордёнус
(Дзендз. 2), піка (Дзендз. 4);
лоб-лобевус (Дзендз. 4);
ніс - носкотинь (Студ.), нис (Мал.),
цьхач (Гнат.), сапок (Арк. 1), нюх
(Дзендз. 2), сікнач (Дзендз 1), носёйд
(Дзендз. 4);
нога-беш (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
ходуха (Боржк., Студ.), ходня (Арк. 1,
Арк. 2, Студ.), хвидерка (їв.), кирмага
(Дзендз. 3);
очі-зікра (Боржк., Дзендз. 4, Студ.),
улепки, вершадки (Мал.);
палець -ухірник (Мал.), сшиґізйнець
(Дзендз. 2), фіртнік (Арк. 1);
плечі -плйхті (Боржк., Студ.), стипра
(Гнат.), плечёнус (Дзендз. 2), плечіхі
(Дзендз. 4);
розум, мозок -козум (Дзендз. 1);
рот - трайман (Мал.), хвёйло (Гнат.),
хламут (Арк. 1), тройник (Дзендз. 1),
хйрка (Дзендз. 1, Мал., Ник.);
рука -рутавка (Боржк., Студ.), херута
(Студ.), гарютка (їв.), хырка (Мал.),
фіртка (Арк. 1), кирмага (Дзендз. 3),
п'ятерня (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
серце - сердеус (Дзендз. 4);
стан, статура в одязі - штейн (Дзендз. 2);
статеві органи: чоловічий статевий
орган -анох (Дзендз. 4); псул (Арк. 1,
Арк. 2, Боржк., Дзендз. 1), тютя
(Арк. 1), мошня; жіночий статевий
орган -туха (Боржк.), сухтя (Арк. 1,
Арк. 2, Дзендз. 1), макуса, птуха
(Дзендз. 4);
черево - комрій (Боржк., Студ);
чуб -чимиса (Мал.), шимёс (Арк. 1);
шкіра -рухта (Дзендз. 1), бикавйця,
лейда (Дзендз. 4);
язик-лелшзу (Арк. 1), яз (Дзендз. 2),
хилач (Дзендз. 4);
зовнішність, фізичні, вікові,
статеві ознаки людини:
багатий - посий (Дзендз. 1), cmo-
дий (Студ.), багатьохий, гамесний
(Дзендз. 2);
безногий, зі скаліченою ногою-
безходйрний (Дзендз. 1);
бідацький - шопшйцький (Дзендз 2);
бідний - непосний (Дзендз. 1), туя
(Гнат.), біднецький, бідньохий (Дзендз. 2),
нестодий (Студ.);
босий - боейвний (Арк. 1, Боржк.),
борсёцький (Дзендз. 2);
боягуз - шкитун (Дзендз. 1), босхал-
ник (Дзендз. 2); боягузка - шкитунка
(Дзендз. 1);
брехун -брехочник, скилягиник (Дзендз. 1),
гунтай (Дзендз. 2); брехуха - брехоч-
ниця, скилунка (Дзендз. 1), гунтйця
(Дзендз. 2);
бридкий, гидкий - шварций (Дзендз. 2);
брудна жінка - копта (Арк. 2);
вагітна - набамбірана (Дзендз. 2), юко-
вата (Дзендз. 4);
веселий - весельохий (Дзендз. 2);
високий, великий - гальомий (Боржк.,
Гнат., Студ.), аловний (Арк. 1), гальоб-
ний (Дзендз. 4);
вошивий - єнташний (Дзеидз. 2);
вухатий - слихтатий (Дзендз. 1);
гарний, добрий, хороший,
чесний, щедрий, радий,
задоволений - чирецький, чйрий (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), сяйний (Студ), клёвий
(Боржк., Дзендз. 1, Студ.);
голий - голёцький (Дзендз. 2);
головатий - главдатий (Дзендз. 1);
голосний - голосньохий (Дзендз. 2);
глухий - неслухтавий (Дзендз. 1), глу-
ховірний (Дзендз. 2);
грішний - влочний (Дзендз. 1);
грубий - юковатий (Дзендз. 4);
добрий - клёвий, трепёлий (Боржк.,
Студ.);
дурена - іимурнячка (Дзендз. 1);
дурний, дурень, божевільний - зу-
чаний (Дзендз. 2), ховшень, чмурко
(Арк. 2), шмурнйй (Соржк., Дзендз. 1,
Ник., Студ.), вихтомляний (Дзендз. 4);
дурнуватий, дуже дурний - шмурнячии
(Дзендз. 1);
животатий - басалійний (Дзендз. 1);
забруднений - замажмораний (Дзендз. 1);
дуже забруднений - захйжаний
(Дзендз. 1); забруднений, вимазаний
калом - захіжекий (Арк. 1);
забудько - забитляйко (Дзендз. 1);
забудькувата жінка, дівчина - заби-
тляйка (Дзендз. 1);
засватаний, жонатий - вкрйшаний
(Дзендз. 2);
заспаний - закиманий (Дзендз. 1);
здоровий - йамровий (Арк. 1), нетроя-
шний (Студ.);
знайомий - знакомётер (Дзендз. 2);
зрячий - вліпугиний (Боржк., Студ.);
зубатий - москатий (Дзендз. 1);
коханий - скулібний (Дзендз. 1);
крикун - криксун (Дзендз. 1);
ледар, лежень - поклюжник (Дзендз. 1);
ледарка, лежебока - поклюжниця
(Дзендз. 1);
лівша -манькёт (Дзендз. 2);
лінивий -лобуснйй (Дзендз. 1);
лобуряка, силач -лобус (Дзендз. 1);
лобурка, силачка - лобусниця
(Дзендз. 1);
ловелас - шлягун (Боржк.);
молода (наречена) - кіріпела (Дзендз. 1),
крисуха (Дзендз. 2), молодьоха
(Дзендз. 4); молодий -молодьохий
(Дзендз. 2, Дзендз. 4), тряпелий (їв.);
жгітх-кіріпелий (Дзендз. 1), крисун
(Дзендз. 2), хусин (Дзендз. 4);
мордатий, з великим лицем - камзул,
камзулястий (Дзендз. 1);
недобрий, злий - неклёвий (Боржк.,
Дзендз. 1), никоготни (Арк. 1), учий
(Дзендз. 4);
недотепа - лимеха (Дзендз. 2);
нежонатий - невкрйшаний (Дзендз. 2);
нехворий - неямуровий (Арк. 1);
низький -мікрий (Студ.);
німий - негаврйдний (Дзендз. 1), нерйт*
лавий (Дзендз. 2);
носатий - нюховатий (Дзендз. 2), сік-
натий (Дзендз. 1);
обірванець - обсурпанець (Дзендз. 2);
обманщик - обманйчник (Дзендз. 1);
обманщиця - обманйчниця (Дзендз. 1);
плакса, плаксун - пликсун, пликсуня
(Дзендз. 1);
повільний - помальохий (Дзендз. 2);
погана людина -скіл (Дзендз. 1);
поганий, негарний, некрасивий - шо
пший (Дзендз. 2);
412
подорожній - постружний (Дзендз. 1);
покійник: коли помер молодий чоловік,
хлопець - па(о)ґрубанець (Дзендз. 2),
пахрубаний (Дзендз. 2); коли помер
старий чоловік - пейтір (Дзендз. 2),
халя (Студ.);
покійниця - поврутниця (Дзендз. 1);
померлий - поврутянищ сповручанищ
схалівший (Дзендз. 1), поґрубаний
(Дзендз. 2);
п'яний - кірний (Дзендз. 1, Арк. 2),
накіраний (Дзендз. 4);
п'яниця - трака (Боржк., Студ.), чих-
рун (Дзендз. 2), пуйник, кірусник
(Дзендз. 4); жінка-п'яниця - кірниха,
чихрунка (Дзендз. 1, Дзендз. 2),
пуйниця (Дзендз. 4);
роботящий, працьовитий - тябурний
(Дзендз. 1);
розпутний, проститутський - скульмо*
шенський (Дзендз. 2);
розумний - мозґутний, розумньохий
(Дзендз. 2, Дзендз. 4), нешмурний
(Студ.), клевотний (Дзендз. 1), ямро-
вий (Арк. 1);
рукатий - ф 'юрткатий (Дзендз. 1);
сварливий чоловік - лоботник
(Дзендз. 1);
сильний, що має силу - лобусний
(Дзендз. 1), гальобний (Дзендз. 1),
здоровецький (Дзендз. 2);
скупа людина, скупій, скнара -здеп
(Дзендз. 3), скупецький (Дзендз. 2);
сліпий - калип (Мал.), беззікрий, слепо*
тень (Дзендз. 2), невелепний (Дзендз. 4);
сліпуватий, підсліпуватий - каліпно-
ватий (Дзендз. 1);
сміливий - смільдхий (Дзендз. 2);
смердючий - скунєчий (Дзендз. 1);
сонний, заспаний - киманний, кіманнии
(Дзендз. 1);
спільник - ставйньчик (Студ.);
сплюх, соня - кймасник (Дзендз. 1);
старий - йорий (їв., Студ.), гирай
(Мал.);
той, що йяе-пнавий (Дзендз. 1);
учений - налікораний (Дзендз. 1);
хворий -лібйтний> халівний (Дзендз. 1),
троняшний (Боржк., Студ.), тонющий,
ямуровий (Арк. 1), хорёцький (Дзендз. 2);
хвора -халіуша (Арк. 1);
хитрий - штикльовний (Дзендз. 2), хи-
трьохий (Дзендз. 4);
чарівний, чарівливий - шарівницькии
(Дзендз. 1); чарівник - шарівнйк
(Дзендз. 1); чарівниця - шарівнйця
(Дзендз. 1);
абстрактні назви людського
буття:
гріх -крим (Боржк.);
досада - досадомка (Боржк.);
любов - скульбаня (Дзендз. 1);
прохання - зітальня (Дзендз. 1);
обман - обшуковірка (Дзендз. 2);
сміх - смійоханка (Дзендз. 2), хлістань
(Дзендз. 1);
родинні назви:
батько - бателянко (Дзендз. 2), батій
(Боржк., Студ.), бастій (Гнат.), баш-
тйй (Арк. 1, Дзендз. 1, Дзендз. 4);
брат -яндрус (Боржк., Студ.), бра-
тёлянко (Дзендз. 2), брацьора (Арк. 2),
брёйдир (Дзендз. 2);
413
донька - й(і)онуска (Боржк., Студ.),
нюньчичка (Студ.), ондрушиха
(Дзсндз. 1), дочкеуса, каравона
(Дзендз. 4);
дядина - кодня (Дзендз. 1);
дядько - курдймипь (Боржк., Студ.), ко-
ден (Дзендз. 1), парное (Дзендз. 4);
мати -маниця (Арк. 2, Боржк., Гнат.,
Дзендз. 1, Дзендз. 4);
невістка - трипёля (Арк. 1);
онук - внукевус (Дзендз. 4);
онука - внукёвуса (Дзендз. 4);
рідня - шабасниї (Дзендз. 1);
сестра -л(а) ндруска (Боржк., Студ.),
сестрелянка (Дзендз. 2);
син - й(і)онус (Арк. 1, Боржк., Студ.),
нюньчик (Студ.), андрус, ондрух
(Арк. 1, Дзендз. 1), манько (Арк. 2,
Дзендз. І), синёлянко (Дзендз. 2),
синёйд (Дзендз. 4);
тесть - бахтій (Боржк.); ^
тітка - курдймилька (Боржк., Студ.),
лобзёйка (Дзендз. 1);
соціальні назви людей:
людина - кир 'ян (Арк. 1), лахмій (їв.),
лох (Мал.), моздир (Боржк., Гнат.);
люди -хирани (Боржк., Гнат., Студ.),
манько (Дзендз. 1, Арк. 2);
за статтю, віком:
дитина - балабос, отрук, отроча
(Дзендз. 2, Дзендз. 4), хведня (Боржк.),
свирйт (Студ.), хвизенок (Мал.),
мокре (Арк. 1, Дзендз. 1), ходенюк
(Дзендз. 1);
дівка - кревоха (їв.);
дівчина - кара(і)вона (Арк. 1, Арк. 2,
Боржк., Дзендз. 1, Дзендз. 4, Студ.),
карига, кривоха (Гнат., Мал., Арк. 1),
цуба (Арк. 2), кралюса (Дзендз. 4);
дівчинка - гиряня (їв.), кара(і)во(у)нка
(Дзендз. 1), крельчина, михрачка
(Дзендз. 2), кралюска (Дзендз. 4);
дід, старий цщ-зун (Дзендз. 2),
псалник (Боржк.), гикред (Арк. 1,
Дзендз. 1, їв., Мал.), зейд (Дзендз. 4);
діти - отроки (Дзендз. 4);
жінка, баба-раха (Арк. 1, Боржк.,
Студ.), рахта (Дзендз. 1), цуба (Арк. 2,
Боржк., Гнат., Мал., Студ.);
молода жінка -ряха (їв.), рянжа
(Мал.), курятинка (Дзендз. 3), ма-
ньчйха, тапчйха (Дзендз. 4);
молодиця - трипёльга (Дзендз. 1), чмй-
ха (Дзендз. 2), краля, крйса (Дзендз. 4);
мати, баба - ґребенастка (Дзендз. 2);
немовля, хлопчик - отрочок (Дзендз. 4);
стара жінка, баба - ґребуха (Дзендз. 2),
реха (Дзендз. 2), шкрёдиха (Дзендз. 1),
куба (Дзендз. 4); бабуся -кубуся
(Дзендз. 1);
старий, батько, дід - іребенастий, Тре-
бун (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
хлопець, парубок - терпелюк (Боржк.),
лобус (Мал.), лопцук (Дзендз. 4),
бобзюк (Арк. 1), кондій, лобзай
(Арк. 1, Дзендз. 1), манько (Арк. 2,
Дзендз. 1), шейтіц (Дзендз. 2), парное
(Дзендз. 4);
хлопчик - хвидя (їв.), лабзюк (Мал.),
михрач (Дзендз. 2);
чоловік -мех (Арк. 1), лох (Арк. 1,
Мал.), манько, манюс, парное, тапко,
many с (Дзендз. 4);
414
номінації жінок, чоловіків:
бабій, потіпаха, волоцюга - белькун
(Дзендз. 1), журжій (Дзендз. 1), скуль-
мошник (Дзендз. 2);
гість -гостёлянко (Дзендз. 2), хир'ян
(Дзендз. 1), шость (Огуд.);
гостя - гостёлянка (Дзендз. 2);
гуляща жінка - кольба (Боржк., Студ.),
бальхва (Арк. 1);
донощик, виказувач - донехчик
(Дзендз. 1);
коханка - скульбанка (Студ.);
кум -ставрочник (Дзендз. 1);
кума - ставрочниця (Дзендз. 1);
лайливо про жінку - сухтя (Дзендз. 1);
повія - маштабей (Арк. 1), бельха,
журжа, поклюжнищ (Дзендз. 1), ску~
льмоха (Дзендз. 2); бути бабієм,
повією -клюжити (Арк. 1, Арк. 2,
Дзендз. 1, Студ.);
покритка - покривошнщя (Боржк.,
Студ.);
товариш, друг-манько (Арк. 2,
Дзендз. 1), полуандрус (Мал.), табко
(Арк. 1), шнайдер (Дзендз. 2), шапко
(Дзендз. 4);
за соціяльним станом:
арештант, в'язень - цюпник (Дзендз. 2);
багач - стотень (Боржк., Студ), га-
месун (Дзендз. 2), посач (Дзендз. 1),
багатієвус (Дзендз. 4); багачка-
посачка (Дзендз. 1);
бандит, розбійник - шпикун (Дзендз. 2);
бідняк, біднота - бідньох (Дзендз. 2),
кухтій (Боржк., Студ.), поврутник
(Дзендз. 1); біднячка - поврутниця
(Дзендз. 1);
більшовик - альоник (Арк. 1);
бурсак із нижчої духовної
школи - тхур;
військовий - гавелювськйй (Дзендз. 2);
господар - ґазда (Дзендз. 2), парнас
(Дзендз. 4); господиня,
хазяйка -ґаздиня (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
дитина жебраків - зіталня (Дзендз. 1);
жебрак - жебравчйк (Дзендз. 2), зі-
талник (Дзендз. 1); жебрачка,
старчиха -бёйбир (Дзендз. 2), зіталнщя
(Дзендз. 1);
жовнір - ґорґуль (Гнат., Студ.);
жулик - жулъкёус (Дзендз. 4);
злодій - клімута (Гнат.), союн (Дзендз. 2),
махлйшник (їв.), пуйник (Дзендз. 4);
злодійка - клймуска (Дзендз. 1),
покупка (Дзендз. 2), пуйниця (Дзендз. 4);
квартирант - похацник, рітвірант
(Дзендз. 1);
крадій - клімутник (Боржк., Студ.);
купець - куплах (Дзендз. 2), упулник
(Дзендз. 1); купчиха, торгівка-
упул(ь)ниця (Дзендз. 1);
мужик, дядько ~ вуйко; мужичка -
алтуга (Дзендз. 2);
мужик, селянин -лох (Арк. 1);
наглядач - надуліпущик (Мал.);
наймит - наюхник (Гнат.), тябурник
(Дзендз. 1), наймичка - тябурниця
(Дзендз. 1);
начальник - качагурник (їв.), бшшій
(Дзендз. 1), накачйтель (Боржк.);
односелець - свійськії (Арк. 1);
офіцер - юртин (Дзендз. 1);
пан - каврій (Гнат., Боржк.), пуриц
(Дзендз. 2), гаврій, плінтур (Дзендз. 1),
антёбник, парное (Дзендз. 4);
пані -пурицйха (Дзендз. 2), ховрячка
(Ник.), гаврійка, плінтурка (Дзендз. 1),
антёбниця, (Дзендз. 4); панич - ховря-
чонок (Ник.); паненя - пуриценя
(Дзендз. 2), ховрешня (Ник.), ківреня
(Дзендз. 1);
покритка - покривошниця (Боржк.);
поліцай - башмай (Дзендз. 1);
пристав - галъомий накачйтелъ (Боржк.);
робітник, наймит - клёвник (Дзендз. 1),
швйлник (Дзендз. 2); робітниця,
наймичка - клёвниця (Дзендз. 1), швил-
ниця (Дзендз. 2);
розбійник, забіяка -махлишник (їв.),
роскульник (Гнат.), куланик (Дзендз. 1),
розпізусник (Дзендз. 4);
сектант-суботник - шабатурник
(Дзендз. 2);
селянин -харе, шкахёл (Дзендз. 2,
Дзендз. 4); селянка - хареючка, шка-
хёлка (Дзендз. 2, Дзендз. 4), хоранка
(Дзендз 1), селюк (зневажл.) -рик
(Дзендз. 2);
служниця - слугониця (Боржк , Студ.);
солдат - бецак (Боржк., Гнат.), бацмай,
боргул (Дзендз. 1); гавель (Дзендз. 2),
парнас (Дзендз. 4);
солдатка, жінка солдата - бацмайка
(Дзендз. 1);
соцький - накаторсъкий (Боржк., Студ.);
спекулянт -мошёлъник (Дзендз. 2);
спекулянтка - мошельнічка (Дзендз. 2);
старець - зёйча (Дзендз. 2);
старчиха -зёйдиха, зуниха (Дзендз 2),
каліпіїха (Арк. 1);
староста - гальобник, ставрогиник
(Дзендз. 1), й(і)оруста (Боржк., Студ.),
мозґут, пшдта (Дзендз. 2);
старшина -рбстний (Дзендз. 1), яр-
шина (Боржк., Студ.);
сусід - похазник (Дзендз. 1), сусіденко
(Дзендз. 2), парнас (Дзендз. 4);
сусідка - похазниця (Дзендз. 1), сусіденка
(Дзендз. 2);
торгівка - пропульниця Aв );
хабарник - шкірник (Дзендз. 2);
хазяїн, господар - курдёмиль (Дзендз. 1),
лабзей, похазний (Дзендз. 1, їв.);
хазяїн квартири - пошатйрний (їв);
хазяйка, господиня - курдемйлька, лоб-
зёйка (Дзендз. 1), похазниця (Боржк.,
Дзендз. 1, Студ.);
хлоп-могйр (Студ.);
християни - кувестіяне (Боржк., Студ.);
шпигун, сищик, слідець, нишпо-
pa-зікрун, капйло (Дзендз. 2), шмон
(Дзендз. 4);
за професією:
візник - возмонник (Студ.);
касир - Тілтивнйк (Дзендз. 2);
коваль - жуклєй (Дзендз. 1), шуклій-
ник9 ковізник (Боржк., Студ.), мйкас
(Дзендз. 2);
косар -махляр (Дзендз. 1);
кравець - кравтун (Дзендз. 1), шнайдер
(Дзендз. 2, Дзендз. 4);
кравчиня, жінка кравця - шнайдрйха
(Дзендз. 2), кравтйна (Дзендз. 1);
учень кравця - челядник (Дзендз. 4);
купець - вошарник (Гнат.), купцёус
(Дзендз. 4);
кухар - наютник (Студ.); кухарка -
наютничка (Студ.);
416
лікар -лікорник (Боржк., Дзендз. 1),
дохтурёник (Дзендз. 2); лікувати -лі-
корити (Боржк., Дзендз. 1);
лісник - буштиранчик, оксйнник
(Дзендз. 1), урліс (Дзендз. 2);
мельник -млиношник (Дзендз. 1);
мисливець - сймлик (Дзендз. 1);
міліціонер - скіл (Арк. 2), скіц (Арк. 1),
качурник (Арк. 1, Дзендз. 1);
молотник -лопотник (Боржк.);
музикант - курашник (Боржк., Студ.),
шпиленус (Дзендз. 2), кудрйпник
(Гнат.), куфаник (Дзендз. 1);
пастух - обстйрник (Студ.) авлйдник
(Боржк., Студ.);
пекар - кипурник (Дзендз. 1);
писар -рёпсник (Дзендз. 1), шрайбун
(Дзендз. 2);
поліцай - бікуцель (Студ.), копистій
(Дзендз. 2), плінтур, скиць (Дзендз. 1);
поліцейський - шуліцейський (Боржк.),
бікуцельський (Гнат.), копистійський
(Дзендз. 2), парное (Дзендз. 4);
продавець - проґілтовник (Дзендз. 2),
пропулник (Дзендз. 1); продавчи-
ня - пропулниця (Дзендз. 1);
ремісник - швйлник (Дзендз. 2);
різник -махлйшник (Студ.);
співак - псалник (Дзендз. 1);
становий пристав - постишной при-
стеклярной (Мал.);
столяр - швйлник (Дзендз. 2);
сторож -родшув (Дзендз. 1), сторо-
жёус (Дзендз. 4);
стражник - клёшник (Дзендз. 1);
стрілець - кулашник (Боржк., Студ.);
суддя - патрйчник (Дзендз. 1);
ткач -ткочник (Дзендз. 1); тка -
ля - ткочниия (Дзендз. 1);
урядник - скерётник (Боржк., Студ.),
зітник (Гнат.);
учитель - вкорник (Студ.), лікорник
(Дзендз. 1); учителька - лікорниця
(Дзендз. 1);
фінансер (особа, яка стежила, щоб
ніхто після встановлення державної
монополії на тютюн без дозволу його не
сіяв) - матланник (Гнат.);
швачка, кравчиня - швйдличка
(Дзендз. 1);
швець -лопухар (Студ.), швйдлик, ши-
ворник (Дзендз. 1), шустер (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
шинкар - гертйшник (Боржк.), кнайп-
чйк (Дзендз. 2), хавёльник (Дзендз. 1);
шинкарка - хавёльниця (Дзендз. 1);
етноніми:
єврей -ґудзь (Боржк., Студ.), хец
(Студ.), г(ґ)удлай (Гнат., Мал.), ґутліґ
(Арк. 1, Арк. 2, Дзендз. І), кудлайчик
(Вол.), хиль (Дзендз. 2), хелик,
хил (Дзендз. 4); єврейчик - ґудзеня
(Боржк., Студ.); єврейка - ґудзійка,
кудлайка (Боржк., Дзендз. 1, Студ.),
хёйла (Дзендз. 2), хеліїха (Дзендз. 4);
єврейська дитина -кудлаєня (Дзендз. 1),
хилиня (Дзендз. 4);
жидок -ґудзик (Гнат.), кгудь (Ник.);
жидівка - ґеийха (Студ.);
кацапи - шулі(й)нці (Боржк., Студ.);
лях-ланюс (Боржк., Студ.), маґлит
(Гнат.);
німець - кли(і)мтур (Арк. 1, Гнат.,
Студ.), клюнтур (Дзендз. 1);
німкеня - клюнтурачка (Дзендз. 1);
поляк -мацъко (Дзендз. 2), плінтур
(Дзендз. 1), парное, полякевус (Дзендз. 4);
полька - мацунка (Дзендз. 2), плін-
турка (Дзендз. 1);
росіянин - кацун (Мал.), батуз (Гнат.),
гальомйк (Дзендз. 2); росіянка-
гальомйчка (Дзендз. 2);
українець - алт (Дзендз. 2), чохол
(Мал.); українка - алтуга (Дзендз. 2);
чахлушка (Мал.);
циган - шандрак (Арк. 1, Боржк.,
Студ.), куганъ, махряль (Мал.), ми-
кас, фурдиґан (Дзендз. 2), циганеус
(Дзендз. 4); циганка -махрялъка (Мал.),
фурдиґанка (Дзендз. 2), шадрачка
(Арк. 1, Дзендз. 1); циганча - фурди-
Таня (Дзендз. 2), шадрача (Дзендз. 1);
чех-л*ш#ш/ (Дзендз. 1); чешка -л*л-
тлйцка (Дзендз. 1);
швед-o/do (Гнат.);
номінації зі сфери
лірницько-жебрацького побуту, діяльности:
арго лаборів - лабурська мова (Арк. 2);
арго сліпців - стариця мова (Арк. 1);
дід (невчений) - шкред (Арк. 1, Гнат.,
їв., Мал.);
дружина лабора- лабурка (Арк. 2);
жебрак - кубрак (Гнат.), лебій (Боржк.,
Студ.); жебрати - кізітати кумси
(Студ.);
збирач пожертвувань на церкву -ла-
бур (Арк. 2);
звертання одного сліпця до
іншого -браці (Арк. 1);
квартира, найнята для перебування
дротаря під час дротарки - господа
(Дзендз. 3);
ліра, бандура, кобза - курга (Боржк.,
Студ.), глабушниця (Мал.);
ліра, гармошка - комза, куграйка, куфа
(Арк. 1, Дзендз. 1);
лірник - либішчак (Гнат.), куфреник
(Дзендз. 1); лірник вчений з хлопа,
або дід вчений, що має титул
«майстер» -липко (Гнат.);
палиця - бікута, пальчах (Дзендз. 4,
Студ.), буиїтурака, кульбаче, гичебир
(Арк. 1);
партач, поганий робітник - фушер-
мейстр (Дзендз. 3);
поводир сліпця - вондій, похожов-
нік (Арк. 1, Дзендз. 1), повандзо-
рик (Боржк.); поводирка - похожовни-
ця (Дзендз. 1);
старець, жебрак, сліпець - каліп (Арк, 1,
Арк. 2), гинарець (Мал.); сліпачка,
жебрачка - каліпниця (Дзендз. 1);
те, що належить сліпцям-жебра-
кам -старйцій (Арк. 1);
товариш-жебрак - колега (Арк. 1);
торба - шёнька (Гнат., Студ.), захарбеля
(Боржк.), шабста (Мал.), шахта
(Арк. 1);
учень дротаря, невисокий на зріст-
кйтняк (Дзендз. 3); неслухняний,
недбалий учень дротаря - фітюлік
(Дзендз. 3);
хабарник - бабархник (Дзендз. 1);
ящик із матеріялом (дротом, бляхою)
та інструментами, який дротар
носив на плечах - торба, цідило
(Дзендз. 3);
27 — 5-1468
418
обряди:
весілля-янйга (Боржк., Студ), йомка
(Дзендз. 1), крйса (Дзендз. 2),
веселёуео (Дзендз. 4);
вечорниці - кімачнйці (Дзендз. 1);
сватання -янйчиня (Боржк., Студ.);
свято - йонтик (Дзендз. 2), клее
(Дзендз. 1), патерик (Арк. 1), сяно
(Студ.); Великдень, всяке велике
свято - патрйк (Дзендз. 1);
свята -свяхта (Студ.);
поминки - трійка (Дзендз. 1);
похорон -холя;
хрестини - старохи (Боржк., Студ.),
хвёстини (Дзендз. 1);
хвороби:
віспа - сйвпау сйкса (Дзендз. 1);
гарячка - жора (Дзендз. 1);
короста - кусьморка (Дзендз. 1), скули-
ма (Дзендз. 2);
лихоманка - трасомниця (Боржк., Студ);
мозоля - зоман (Дзендз. 1), мозулёнус
(Дзендз. 2);
рана -ранчйк (Дзендз. 2);
тиф - трунька (Гнат.), буфтин
(Дзендз. 1);
хвороба - тіхмурка (Дзендз. 1);
холера - тругнячка (Гнат.), халепа
(Арк. 1);
назви дій:
биття, покарання, лайка:
бити, вбивати - копсатщ кулати (Арк. 2,
Боржк., Студ.), шпикнарити (Дзендз. 2);
битися - кулатися (Дзендз. 1, Арк. 1),
пизйтися (Дзендз. 2), пізатися, упізй-
ти (Дзендз. 4);
вдарити кулаком - тузунути (Дзендз. 2),
втопити - вснопити (Дзендз. 1);
душити - душовірити (Дзендз. 2), тих-
мурити (Дзендз. 1); задушити - вдух-
морити (Арк. 1);
лаяти, сварити, клясти - гунтати
(Дзендз. 2), лабати (їв.), клєночити
(Дзендз 1);
напасти - нападйчити (Дзендз. 1);
сваритися -лобонитися (Дзендз. 1);
змінюватися:
більшати - альомніїиати (Дзендз. 1);
меншати -мекрішати (Дзендз. 1);
дешевшати - шедвіти (Дзендз. 1);
лорожчатп-обшарніти (Дзендз. 1);
ширити, розширювати - зекувати
(Дзендз. 2);
фізичні дії людини:
брати - гі(є,о)перити (Арк. 1, Дзендз. 1),
сурпити (Дзендз. 2), забрати в
тюрму - закаплошити (Арк. 1);
бритися, голитися - махлічитися
(Дзендз. 1);
бруднити, мастити - мазьморити
(Дзендз. 1), маскорити (Студ.);
взяти - возьміцькати (Дзендз. 4);
виймати - тагонити (Дзендз. 1), вйюх-
ти (Студ.);
віддати - отдяхнити (Боржк.);
відібрати - відоймити (Студ.);
відсунутися - оттруґатися (Дзендз. 2);
відчепити - одчипорити (Боржк., Студ.);
419
відчинити - відклюжити (їв.), одкап-
лошити, оттагонити, офнйпити
(Дзендз. 1), одскрипотати (Боржк.,
Студ.);
вішати - тагонити (Дзендз. 1);
вмиватися - оплінчуватись (Арк. 1);
гонити, проганяти - каргонити (Арк. 1);
готувати - шухлювати (Арк 2);
грати - куграти (Боржк., Дзендз. 1,
Студ), лабати (їв.); грати на
музичному інструменті- шпилити (Дзендз. 2),
грітися - грівошитись (Студ.), дуласи-
тися (Дзендз. 1);
дати - всчйрити (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
втякнути (Дзендз. 1), гурити (Арк. 1),
дяхнити (Боржк.); пригостити -утяк-
нути (Арк. 1); давати
милостиню - дікшйти (Дзендз. 1);
дерти, рвати - панихоїти (Дзендз. 2);
дзвонити - кудонити (Боржк., Студ.);
діставати - достикляти (Дзендз. 1);
допомагати - дошвйлювати (Дзендз. 2);
зав'язати - застіжморити (Студ.);
загнати - закогонити (Студ.);
загубити - загубочити (Дзендз. 1), згу-
бйохати (Дзендз. 2);
заперти - закаплднити (Боржк., Студ.);
заробляти - заклёвлювати (Дзендз. 1);
зачинити - закопилити, затагонити
(Дзендз. 1), заклюжити (їв.);
защібати - заклевити (Дзендз. 1);
зв'язати, замкнути, занести - затруха-
ти (Дзендз. 2);
зв'язувати, з'єднувати - плінчити
(Дзендз. 1);
зібрати -- добитляти (їв.); збирати-
злобуськати (Боржк.);
знімати мірку для покрою одягу - су-
мірити (Дзендз. 2);
кидати - ки(і)доч(ш)ити (Дзендз. 1,
Дзендз 4); скинути - зврутити
(Дзендз. 1); .
кинути, залишити роботу - вимкнути
(Дзендз. 3), поврутити (Дзендз. 1);
кінчати, кінчити - кончовірити
(Дзендз. 2), нончати (Дзендз. 1);
класти - кладйчити, ковлати (Дзендз. 1),
клюжити (Боржк., Студ.);
купатися - топитися (Дзендз. 1);
кусати - кумсати (Арк. 2), кусморити
(Боржк., Дзендз. 1, Студ.);
ламати -ломусити (Дзендз. 1), храм-
сати (Арк. 2);
лежати - жалити (Дзендз. 1),
клюжити (Арк. 1, Арк. 2, Боржк, Дзендз 1,
Студ), лежинати (Дзендз 2);
лягати - кладйчитися (Дзендз. 1);
лити - чанити (Боржк., Студ),
тагонити, хйлти (Дзендз. 1);
розливати -розкургувати (Дзендз. 1);
ловити - лавдчити (Дзендз. 1);
мацати - моняти (Дзендз. 1);
милити, намилювати - кймлати
(Дзендз. 1);
мити - комити (Дзендз. 1), лінчити
(Студ.), шпагувати (Дзендз 2);
митися - клёвитися (Дзендз. 1);
нести - таганити (Боржк., Студ.), нёх-
тити (Дзендз. 1), труґати (Дзендз. 2),
тарагунити (Дзендз. 4);
обірвати - обсурпити (Дзендз. 2),
обтертися - обтахтитися (Дзендз. 1);
одягнутися - втарагунитися (Дзендз. 4);
палити -лйпити (Дзендз. 1), дулити
(Студ);
порватися - обмёйсеритися (Дзендз. 2);
27*
420
посидіти, відпочити - посицкорити
(Арк. 2);
поставити - посйчити, постикляти
(Арк. 1);
приймати, прийняти - ярнити
(Дзендз. 1);
стелитися - барлйчитися (Дзендз. 1);
стригти - махлічити (Дзендз. 1);
стріляти - шпикнарити (Дзендз. 2);
сушити - сухморити (Дзендз. 1, Боржк.,
Студ.);
товкти, м'яти - тухтати (Дзендз. 1);
трясти - трасомити (Боржк., Студ.);
узяти -зяпёрити (Боржк.);
умитися -уваксуватися (Дзендз. 4);
утиратись -утернусаться (Мал.);
чіпляти- чекоритщ чіпочити (Дзендз. 1);
страви:
варити, готувати їжу; смажити - кдх-
тити (Дзендз. 2), круляти (Боржк.,
Дзендз. 1, Студ.), ти(і)пурити
(Дзендз. 1), кухнарити, кухтьорити
(Дзендз. 4);
вкусити, відкусити - вхилйти (Арк. 2);
годувати - томрити (Дзендз. 1);
закусити - закусьморити (Дзендз. 1);
засмажити - стіпурити (Дзендз. 1);
їсти - троїти (Арк. 2, Боржк., Дзендз. 1,
Студ.), трепати (Дзендз. 1), троя-
шити (їв.), хилй(а)ти (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), бреить (Мал.), зубровати,
футровати (Дзендз. 3); поїсти
-потроїти (Арк. 2, Дзендз. 1);
вечеряти -кучирбати (Дзендз. 1);
квасити - квасйлити (Дзендз. 1);
куштувати - куиїтувірити (Дзендз. 2);
покуштувати - потруїти (Дзендз. 1);
пити - кй(і)рити (Арк. 1, Арк. 2,
Боржк., Дзендз. 1, Дзендз. 2, Дзендз. 4,
їв., Студ.), терить (Мал.);
посолодити, засолодити — втруґати
шахраю (Дзендз. 2);
причащатися - таребитися (Дзендз. 1);
солити - галусити (Дзендз. 1), залцу-
вати (Дзендз. 2, Дзендз. 4), алгусити
(Дзендз. 1);
моральні дії:
брехати - аврйдити (Боржк.), гаврйди-
ти (Студ.), брехочити (Дзендз. 1);
красти - клг(и)мати (Боржк., їв., Студ.);
noimu, сурпити (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
япёрити (Арк. 2); вкрасти - воскі-
тйти (Дзендз. 4);
обманути, ошукати, казати
неправду - вшуковірити, гунтати (Дзендз. 2),
обманичити (Дзендз. 1), обцембёру-
вати (Дзендз. 4);
псувати - пшотйти (Дзендз. 2), спа-
щйти (Дзендз. 4);
пересування у просторі:
бігти - бігурати (Гнат.), бігунчити
(Дзендз. 1); тікати - уханджовуеати
(Дзендз. 1), пандити (Дзендз. 4);
блудити - блодочити (Дзендз. 1);
вести - віндерити (Дзендз. 1);
везти - візорити (Дзендз. 1), тара-
гунити (Дзендз. 2);
вернутися - споврутитися (Дзендз. 1);
впасти - впадйчити (Дзендз. 1);
421
вставати - встекляти (Дзендз. 1);
встати -устекляти (Дзендз. 1);
втікати - скипати (Арк. 2), впан-
джувати (Дзендз. 2), втікочувати
(Дзендз. 1);
доганяти - догонйчувати (Дзендз. 1),
допанджувати (Дзендз. 2);
їхати - гардувати (Боржк., Дзендз. 1),
Тсати (Дзендз. 2), Порити (їв.),
ярдувати (Студ.); приїжджати -/ша-
ти (Арк. 2);
йти -пнати (Боржк., Гнат., Студ.),
пандати, пандьошити, тарагунитися
(Дзендз. 4), хліяти (їв.), скітити
(Боржк.); люди ідуть -хар'яни качать
(Арк. 1); хоцигт-ханджувати (Боржк.,
Студ.), пандати (Дзендз. 2);
перейти - помінчити (Студ.); обійти,
минути, проминути - обпандйти
(Дзендз. 2);
лазити - лазьохати (Дзендз. 2), тахти-
тца (їв.); лізти - тагонити (Дзендз. 1),
тарагунитися (Дзендз. 4);
падати - пандзюрити (їв.), падичити
(Дзендз. 1);
пошкандибати - поханьзяти (Арк. 1);
скакати - скакомити (Студ.), скапй-
чити (Боржк., Дзендз. 1);
сходитись - сханжовуватися (Арк. 1);
танцювати - шванцювати (Дзендз. 1);
упасти -упандьошити (Дзендз. 4);
уставати - встйчувати (Боржк.);
утекти - вимкнути (Дзендз. 3);
утікати -ускітати (Арк. 2);
сільськогосподарська діяльність,
інша праця:
в'язьтп-кусьторити (Дзендз. 1);
жати - махлйчити (Арк. 1), мёйсарити
(Дзендз. 4);
копати - копочити (Дзендз. 1),
косити - клёвляти (Арк. 1), махлічити
(Дзендз. 1), мёйсарити (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
лагодити, латати -антубити (Дзендз. 2);
полатати - поклёвити (Дзендз. 1);
молоти - дриголити, комлити (Дзендз. 1);
молотити -лопотити (Боржк., Студ.),
тамлити (Дзендз. 1);
оббирати картоплю, яйця тощо-
стрйжити (Дзендз. 1);
обгортати (картоплю) - покочити
(Дзендз. 1);
орати - йортити, равити (Дзендз. 1),
скіпйти (Дзендз. 2), барлйджити
(Гнат.);
палити, топити в печі - дуласити
(Дзендз. 1), чйжити (Дзендз. 4);
пасти(ся) - nacopumu (Дзендз. 1, Боржк.,
Студ.);
пекти - топурити (Дзендз. 1), печйчи-
ти (Дзендз. 2), скалити (Дзендз. 4);
пиляти -махляти (Дзендз. 1);
мёйсарити (Дзендз. 4);
пом'яти, потерти - помінчити
(Дзендз. 1);
прати-лінчити (Студ.), пленити (Ник.),
рабти (Дзендз. 1), шпагувати
(Дзендз. 2);
працювати - тябурити (Дзендз. 1),
кревляти (їв.), гивйлити, шнипорити
(Дзендз. 1, Дзендз. 2), клевотити
(Боржк., Студ.);
ралити -яролити (Дзендз. 1);
рвати - дермонити (Боржк., Студ.),
ратвити, тарвити (Дзендз. 1);
різати — макувати (Студ.), махловати
(Дзендз. 1), мёйсарити (Дзендз. 4);
рубати -махловати, таврити (Дзендз. 1),
гекати (Дзендз. 2);
сіяти - сгвдчити (Дзендз. 1);
ткати - можёрити, ткочити (Дзендз. 1);
чистити - шпагувати (Дзендз. 2);
шити - папахо іти, швйлити (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), шнипорити (Дзендз. 1);
вишивати - вишвйлювати (Дзендз. 4);
інтелектуальна діяльність:
боятися - шкутитись (Боржк.);
злякатися - злобонитися, спутатися
(Дзендз. 1), зляковіритися (Дзендз. 2),
страхмурити(ся) (Дзендз. 1);
забути - забётляти (Боржк., Студ.);
зашумати, споврутити (Дзендз. 1), за-
будькошити (Дзендз. 2);
згадати, додуматися - дошуматися
(Дзендз. 1);
здурити - шмурити (Дзендз. 1, Студ.);
знати - сіврати, скумити (Боржк.),
сюрати (Студ.), кантйти, кантувати
(Дзендз. 2), знахтіти (Дзендз. 4);
лякати -лякошити (Дзендз. 2);
писати -бутачить, пихторитъ (Мал.),
письморити (Арк. 1), репсати
(Дзендз. 1), шрайбувати (Дзендз. 2);
рахувати-лш5/?ш?ш, рахвити (Дзендз. 1),
считнарити (Дзендз. 2);
учити -укдрити (Дзендз. 1);
хотіти - хотати (Дзендз. 2), волити
(Арк. 2, Боржк., Дзендз. 1, їв.);
читати -рапсати (Боржк., Студ.), чи-
mowumu (Дзендз. 1);
чути, слухати - слйхтити, слухомити
(Боржк., Дзендз. 1, Студ.), слуховірити
(Дзендз. 2);
говоріння:
брехати - гунтати (Дзендз. 2), лабати
(їв.), скилячити (Дзендз. 1);
відповісти - одгаврйдити (Дзендз. 1);
говорити - кантйти (Студ.), кантйчи-
ти (Дзендз. 4), говредати (їв.),
пберати, рйтлати (Дзендз. 2), ґандзі-
ти (Дзендз. 1), бётляти, дзёнъгати,
сюрати (Дзендз. 4);
запитувати - питдчити (Дзендз. 1),
питати, розпитувати - питьохати
(Дзендз 2);
кричати - криксати (Боржк.);
називатися - назікоритись (Студ.);
наказати - скантовати (Арк. 1);
просити - про(у)сьохати (Дзендз. 2),
зітати (Дзендз. 1);
оповідати - спомйкувати (Студ.);
розповідати -розрйтлювати (Дзендз. 2);
співати - псалити (Дзендз. 1, їв.,
Боржк., Студ.), зйнькати (Дзендз. 4);
співати молитви - пошатрувати
(Арк. 1), співохати (Дзендз. 2);
почуття, процеси мислення:
вінчатися - в рянйчитися, йомчитися,
юнйчитися (Дзендз. 1);
влюбитися - вкйшатися (Дзендз. 2),
вскулібатися (Дзендз. 1);
любитися) - кульбати(ся) (Дзендз. 1, Боржк.,
Студ.), любонити (Дзендз. 4);
423
домовлятися, доходити згоди в
чомусь - догаврйджуватися (Дзендз. 1),
дорйтлятися (Дзендз. 2);
обіймати-об"шчувати (Дзендз. 2);
помиритися - почйритись (Дзендз. 2);
пробачити, простити - прозікрйти
(Дзендз. 2);
сватати(ся), женити(ся) - крйсати(ся)
(Дзендз. 2), янйчити(ся) (Боржк,
Студ.); цілувати(ся); любити(ся) -
кйшати(ся), клемерзати(ся) (Дзендз. 2),
халістати (Боржк., Студ.), клєста-
ти(ся), колятй(ся), хваляти (Арк. 2,
Дзендз. 1), похвалятися, хваляти
(Дзендз. 4);
слухові, зорові сприйняття:
дивитися, бачити - елі пати (Арк. 1,
Арк. 2, Боржк., Студ.),уікрати, сівера-
ти (Дзендз. 1, Дзендз. 4);
нюхати-нюховірити (Дзендз. 2), пйх-
тити (Боржк.), хуняти (Дзендз. 1);
чути, слухати - слухтйти (Дзендз. 4);
фізичний
і психічний стан людини:
багатіти - посити (Дзендз. 1);
боліти - болюнати (Дзендз. 4);
боятися - бойохатися (Дзендз. 2),
цуратися (Дзендз. 1, Студ.), шкутитись
(Арк. 2, Боржк., Студ.);
бутп-бетляти (Дзендз. 4, Боржк.,
Студ.), будьошити (Дзендз. 2); бути
злим - скотитись (Студ.);
виспатися - вйдмушитися (Дзендз. 2),
вйкіматися (Дзендз. 1);
вмирати, вмерти - коліти, сповручува-
тись (Дзендз. 1), пейґирити, спатруба-
тися (Дзендз. 2), халити (Боржк.,
Студ.), спергатися, зантубитися
(Дзендз. 4);
вміти - скуміжити (Дзендз. 1);
встати, пробудитися - стругатися
(Дзендз. 2);
втомитися - заямрйти (Арк. 1);
грішити - влочити (Дзендз. 1);
ждати -пастикляти, слякати (Боржк.,
Студ.);
жити - живйчити (Дзендз. 2), зітдми-
ти (Боржк., Студ.), кирдймити (Гнат.),
махловати (Студ.), риговати (Арк. 2,
Дзендз. 1), рогувати (Арк. 1),
живонати (Дзендз. 4);
захворіти - зашколіти (Арк. 1);
з'їхати з глузду - зшмурйти (Боржк.),
звиштомитися (Дзендз. 4);
змерзнути - здубаситися (Дзендз. 4);
лінуватися - поклюжитись (Дзендз. 1);
мерзнути - ізіверзати (їв.), калтенуси-
ти (Дзендз. 2), сівйрити (Боржк.);
міняти(ся) - мінькошити(ся) (Дзендз. 2);
мовчати - зуцити (Дзендз. 4);
мокріти -макйчити (Дзендз. 1);
одуріти - ошмуріти (Дзендз. 1);
плакати - пликсити (Боржк., Студ.),
сурмити (Дзендз. 2), плакунати
(Дзендз. 4);
повіситися - забатузитись (Боржк.);
починати - чанити (Дзендз. 1);
пощастити - пошиховірити (Дзендз. 2);
правити - правошити (Боржк.);
пропасти - пропандйчити (Дзендз. 1);
проснутися, пробудитися -
проминатися (Дзендз. 1);
424
розлютуватися - скакантйтись (Боржк.,
Огуд.);
сердитися - парутити (їв.);
сидіти - качйти (Арк. 1, Арк. 2, Боржк.,
Дзендз. 1, Огуд.), синдюгати (їв.), си-
ткорити (Арк. 2), сидунати (Дзендз. 4);
спочивати - зецати (Дзендз. 2);
сміятися - лохатись (Боржк., Огуд.),
люфтатися (Гнат.), скірити (Арк. 1),
смійохатися (Дзендз. 2), хлистатися
(Дзендз. 1), взяхати, шкіритися
(Дзендз. 4); скалити зуби - скиляши-
тися (Дзендз. 1);
соромитися - стидуватися (Дзендз. 4);
спати - булькати, люляти (Дзендз. 3),
дмушйти (Дзендз. 1), кимати (Арк. 1,
Дзендз. 1, їв., Студ.), чмушити
(Дзендз. 4);
сподіватися -+ трабичитися (Дзендз. 1);
старіти - йорі ти (Дзендз. 1);
стояти - стйчити (Дзендз. 1, Дзендз. 4,
Арк. 2, Боржк., Студ., Ник.), стекляти
(Дзендз. 1), штейцати (Дзендз. 2);
утопитися - вдельчитись (Боржк., Студ.);
хворіти -трунйти (Гнат., Боржк., Студ.),
халіти (Дзендз. 1, Арк. 1), лібйти
(Дзендз. 1), хорецькувати (Дзендз. 2);
хотіти - фатати (Дзендз. 4);
чарувати - шарувати (Дзендз. 1);
чекати - чековірити (Дзендз. 2), ячити
(Дзендз. 1);
чхати - пйхтити (Студ.);
природні процеси та стани:
горіти - бёнятись (Арк. 1), дуляситця
(їв.), скалитися (Дзендз. 4);
світити, горіти - сквардіти (Дзендз. 1);
стосунки між людьми:
брати - берйцькати (Дзендз. 4);
виручити, виручати - вйсурпити
(Дзендз. 2);
давати - вголувати (Дзендз. 4);
заставляти - заставочувати (Дзендз. 1);
злучати - шлягати (Боржк.);
змусити - застекляти (їв.);
зустріти - зустрічити (Дзендз. 1);
купити - заплагонити (Арк. 1), куп-
нарити, кухнорити (Дзендз 2, Дзендз. 4),
опулити (Арк. 2, Боржк.);
мовчати, не говорити - некантити
(Дзендз. 1), неґіберати (Дзендз. 2),
сапати (Арк. 2);
обмінятися - обміньчитися (Дзендз. 1);
отримувати - закривати (їв.), хватати
(Дзендз. 4);
платити - платошити (Боржк.), ґіл-
тувати (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
побиратися - ханжувати (їв.);
показати - покантйти (Студ.);
поховати - покатрати (Боржк.);
похоронити - похотрати (Дзендз. 1);
проганяти - кургонити (Дзендз. 1,
Арк. 1);
продавати - ґілтувати (Дзендз. 2), про-
пуляти (Дзендз. 1);
просити - прохукати (Дзендз. 4);
рознести, розміняти гроші -розтру-
ґати (Дзендз. 2);
сваритися -зучитися (Дзендз. 4);
служити - слугонит и (Боржк., Дзендз. 1,
Студ.);
слухатися, бути слухняним - слухові-
ритися (Дзендз. 2);
спекулювати - мошельнічати (Дзендз. 2);
спіймати - злобуськати (Боржк., Студ.);
сповідати(ся) - спомйкувати (Студ.);
судити - патрйчити (Дзендз. 1);
схопити, зловити, впіймати - зіперити
(Дзендз. 1), скурати (Дзендз. 4);
ховати(ся) - хотрати(ся), шадрати
(Дзендз. 1), хасатися (Дзендз. 2);
чіпати, зачіпати - чіпорити (Дзендз. 1);
назви свійських тварин:
баран - нерхлют (Мал.), мерхлій (Гнат.),
бекавець (Дзендз. 2), веклик, ґиветник
(Дзендз. 1); вівці -мёхли (Боржк.,
Гнат.), бирха (їв.), нерхлюшка (Мал.),
векла9 шветниця (Дзендз. 1), бекун,
овцёуса, шутка (Дзендз. 4); ягня - век-
леня, тветня (Дзендз. 1);
бик, бугай - гавратник (Дзендз. 1),
локс, сюбёр (Дзендз. 2), бугаєвус
(Дзендз. 4); корова - авлйда (Боржк.,
Студ.), евлютка, кулиба (Мал.), гав-
рйтка, бй(е)йлш, улйпка (Арк. 1,
Дзендз. 1, Дзендз. 4), гематка (Арк. 2),
рёвуха (Дзендз. 2, Дзендз. 4); телиця,
теличка - гаврйдочка (Дзендз. 1),
рёвушка (Дзендз. 2), бельмйчка (Дзендз. 4);
теля - гавриденя (Дзендз, 1), євлю-
дьонок, кулибьонок (Мал.), кёрбило
(Дзендз. 2), ревеня, ревушеня (Дзендз. 4);
бичок -рёвус (Дзендз. 4);
віл-явлйд (їв., Боржк., Студ), еволют
(Мал.), бёкавиця (Дзендз. 2);
гусак -гербалник (Дзендз. 1), ґйґавець
(Дзендз. 2), ґенцьор (Дзендз. 4);
гуска - арбутка (Боржк.), гербалка (Мал.,
Дзендз. 1), ґйгавиця (Дзендз. 2), ґенцьо-
риха (Дзендз. 4); гусеня - ґигавиня
(Дзендз. 2);
індик -гавур (їв.), стешак (Мал.),
плавук (Дзендз. 1);
качка - варначка (Студ.), сапавка
(Боржк., Студ., Ник.), кудица (їв.),
квакавиця (Дзендз. 2), качкёуса
(Дзендз. 4); качур, селезень - квакун
(Дзендз. 2), сапок (Мал.), качкёус
(Дзендз. 4); селезень - сапок (Мал.);
кінь -волот (Арк. 1, Арк. 2, Боржк.,
Гнат., Дзендз. 1, їв.), мотень (Боржк.),
лавак (Мал.), ферт (Дзендз. 2,
Дзендз. 4); кобила -лавачка (Мал.),
волотйха (Гнат., Дзендз. 1, їв.),
фертйця (Дзендз. 2), фертйха
(Дзендз. 4); лошиця, лошичка ~ *сшї-
тичка (Дзендз. 1); лоша - волотеня
(Дзендз. 1), лаватьонок микрий (Мал.),
ферте(и)ня (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
кіт -мотень (Боржк.), тац (Дзендз. 2),
котернаус (Дзендз. 4); кішка-гацйха
(Дзендз. 2), мотинь, матахвошка, са-
мостошка (Мал., Студ.); кошеня - га-
ценя (Дзендз. 2), мотеня (Дзендз. 1),
кутерня (Дзендз. 4);
коза -козениця (Дзендз. 2), цйбла
(Дзендз. 1), козёвуса (Дзендз. 4);
цап - козёнус, ціґун (Дзендз. 2);
козеня - козёнець (Дзендз. 2);
курка - варнага (Боржк.), карнавка9
ки(а)тарачка (Дзендз. 1, їв.); кітни-
ця (Арк. 1, Дзендз. 1), кокущйця
(Дзендз. 2), кішеле (Дзендз. 4);
півень- варнак (Мал.), кітник (Дзендз. 1),
кокущек, пікно, пітун (Дзендз. 2),
дзйнгель (Дзендз. 4); курча - кітеня
(Дзендз. 1);
осел -волот (Студ.);
пес, собака - гунт(д) (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), скіц (Боржк., Студ.), скилун
426
(Дзендз. 1), ски(і)ль (Арк. 1, Дзендз. 4,
Мал.); сука - гунтйця (Дзендз. 2),
ске(і)лісса (Боржк., Дзендз. 4, Студ.);
цуценя - гунтеня (Дзендз. 2,
Дзендз. 4), ски(і)луня (Дзендз. 1);
свиня - керх (Студ.), шкунниця
(Дзендз. 1), чухно Aв.), хруня, хруля
(Дзендз. 2, Дзендз. 4), руня (Дзендз. 4);
кабан - кирхун, шкунник (Дзендз. 1),
косуся (їв.); сібер, хрущ хрулъ, цябёр
(Дзендз. 2, Дзендз. 4); порося - кир-
хуня (Боржк., Студ.), ки(і)рше-
ня (Дзендз. 1), крисиня (Арк. 1),
хрул(н)еня (Дзендз. 4);
череда, гурт корів - гаврйтники, рёста
(Дзендз. 1);
дикі тварини:
ведмідь - мухтень, ярівський (Дзендз. 1);
вовк-лит (Гнат., Боржк., Студ.), лйдус
(Дзендз. 1, Мал.), люпа (Дзендз. 2);
вуж, гадюка - зверглій (Студ.); гадюка-
мідяниця - зривак, сипйця (Дзендз. 1);
жаба-я/жутка (Дзендз. 1);
заєць - кравондзёй (Дзендз. 1);
лисиця - катух, ликус Aв.);
миша - цмиг (Мал.), пасінка (Гнат.), па-
лагіндра (Дзендз. 1);
птахи, комахи, риби, паразити:
бджола - бзйка (Дзендз. 2), пчолёвуса
(Дзендз. 4);
блоха - калута (Гнат.), плйця (Дзендз. 2);
воша- цйза (под., Студ.), єнта (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
гнида - подцизачник (Дзендз. 1);
голуб - фіявин (Гнат.), обрушень (Боржк.,
Студ.);
горобчик - гудлайчик (Мал), тарандій
(Гнат.);
крик гусей -ґеґання (Дзендз. 2);
муха -шума (Арк. 1);
овеча вовна - шашка (Дзендз. 1),
вовнёуса (Дзендз. 4);
овеча шкура - шкурчйк (Дзендз. 2);
перо - перёнус (Дзендз. 2);
риба - плюстйрка (Дзендз. 1);
ріг -пикота (Боржк.), пікота (Студ.);
безрогий - безткотннй (Боржк.);
хвіст - оґунейда (Дзендз. 2),
назви предметів побуту,
домашнього вжитку:
бавовняна тканина - цайг (Дзендз. 4);
білет на поїзд, папір -шпарґал
(Дзендз. 2);
бляха, жерсть - бляхёус (Дзендз 2),
полотно (Дзендз. 3);
борона - боренчйк (Дзендз. 2);
бочка -бочёус (Дзендз. 2);
бритва -махлійка (Дзендз. 1), мёйсерка
(Дзендз. 2);
буква -рёпсал (Арк. 1);
бутель місткістю приблизно 2,5 л-
штавёрник (Дзендз. 1);
валіза, чемодан - валіщйк (Дзендз. 2);
вила залізні - глудаші (Дзендз. 2);
відро - відерчйк, кібіл, кублёнус
(Дзендз. 2), дорво, кедро (Дзендз. 1),
токарка (Гнат.), відревусо (Дзендз. 4);
віник -михтор (Арк. 1, Арк. 2), шпагун
(Дзендз. 2);
віск-вакс (Дзендз. 2);
427
вовна - мерхлі чка, вйкла (Арк. 1),
шпараґа (Дзендз. 2);
вулик - бзйчник (Дзендз. 2), милясник
(Боржк., Студ.);
газета -лоскарнюха (Арк. 1);
гаманець - тілтивнйк (Дзендз. 2);
глечик - ковтурниця (Боржк., Студ);
гній -осняк (Боржк., Студ.);
годинник - самоходки (Арк. 1), годин-
чйк (Дзендз. 2), дзеґарія (Дзендз. 2),
хвильник (Студ.);
голка - шнипорка (Мал.), будавка (Гнат.,
Дзендз. 1), нуде(и)ль (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
горщик - ковтур (Арк. 1, Боржк., Ник.,
Студ.), скітельник, тіпурник (Дзендз. 1),
граблі - вихровці (Арк. 1), раклі
(Дзендз. 1);
гребінець - гребінчик, єнтачник
(Дзендз. 2), сквардошник (Дзендз. 1);
ґудзик - кнйплах (Дзендз. 2);
дзвін - калайман (Мал.), кудовник і
(Боржк., Студ.);
дзеркало - дивйло (Дзендз. 2), з/к/ю
(Дзендз. 4);
діжа - ґейтурник, діженус (Дзендз. 2),
сумашниця (Дзендз. 1);
документ - шпархал (Дзендз. 2);
домовина, труна - поґрубанка (Дзендз. 2);
драбина -рабринчйк (Дзендз. 2);
дріт - дротелянко (Дзендз. 2), я/Wa
(Дзендз. 3);
дрова - брудьки, тенти (Арк. 1),
буиїтираки (Дзендз. 1), голі/ (Дзендз. 2),
обрутки (Боржк., Дзендз. 1, Студ.),
древёвуса, олц (Дзендз. 4);
залізо - куві зо (Студ.); І
І замок -закаплднник (Боржк., Гнат.,
Студ.), сухорбйтник (Дзендз. 1),
громошник (Мал.), со(у)пйль (Дзендз. 2);
казан, баняк - геру горёник (Дзендз. 2);
калитка (шкіряний гаманець) -мошня;
канапа -канапчах (Дзендз. 4);
капшук на тютюн - матланник (Студ.);
кварта - ставёрка (Студ.);
ключ - капошник (Студ.), одгромошник
(Мал.), ключёнус, шлйшел (Дзендз. 2);
книга -рёпсаня (Боржк., Студ.);
колесо - колещйк (Дзендз. 2), крутило
(Боржк., Дзендз. 1, Студ.);
корзина - козубёнус (Дзендз. 2);
корито - коритчик (Дзендз. 2);
коробка, кошіль із соломи,
лика - корупёнус (Дзендз. 2), коробчах
(Дзендз. 4);
коса-лшхлсгя, махлійка (Дзендз. 1);
кошик - кошикевус (Дзендз. 4);
крейда - гирайб (Дзендз. 2);
лава-хя'яяа (Дзендз. 1); лавоч -
ка - сидуха (Арк. 1);
лампа, кресало - дулясниця, скварда
(Арк. 1, Дзендз. І), скаловня (Дзендз. 4);
лист -сівмо (Дзендз. 1); листок
паперу - шпаргалка (Дзендз. 2);
ліжко -бет (Дзендз. 2), кімалка
(Дзендз. 1), поклюжко (Арк. 1),
лижкёвус (Дзендз. 4);
лінійка, за допомогою якої кравець
розкреслював крейдою сукно - бекута
(Дзендз. 4);
ложка - карабёльна (Боржк.), квеватка
(їв.), трёпка, троячка (Арк. 1), лёфеле
(Дзендз. 2), лефа (Дзендз. 4);
лопата - кулопата (Студ.), лопатчйк
(Дзендз. 2);
428
люлька -матлійка (їв., Боржк., Студ.),
фаєнус (Дзендз. 2), люлькёус (Дзендз. 4);
макітра -макутерчйк, герінка (Дзендз. 2);
матерія -матіралус (Дзендз. 4);
матрац -манатник (Дзендз. 1);
мило -кймло (Дзендз. 1), миле(н)ус
(Дзендз. 2, Дзендз. 4);
миска - скитёльня (Боржк., Студ.),
мищй(а)к (Дзендз. 2, Дзендз. 4), джур-
ка (їв.); полумисок - скатёля (Студ.),
скетёльник (Дзендз. 1);
мішок - пйхтор, шарабан (Арк. 1), зек
(Дзендз. 2), юк (Дзендз. 4), манатник,
са(о)харбітник (Дзендз. 1);
молоток - гамал, иіпикун (Дзендз. 2);
мотузка - батузник (Боржк.); мотузок,
шнурок - гитрйкиль (Дзендз. 2), моту-
зёвус (Дзендз. 4);
наперсток - фінґерес (Дзендз. 2), на-
пізник (Дзендз. 4);
нитка -худима (Дзендз. 2), цвірна
(Дзендз. 3), шнипорка (Дзендз. 1),
фудим (Дзендз. 4);
ніж -нёхер (Студ.), махлій (Дзендз. 1,
їв.), махор (Мал.), махлйч (Боржк.,
Студ.), мёйсер (Дзендз. 4);
ножиці - махорниці (Мал.), мёйсери
(Дзендз. 2, Дзендз. 4);
оксамит -лоскотень (Дзендз. 1);
окуляри -зікра (Дзендз. 2);
олівець - шрайбун (Дзендз. 2);
паливо -лапиво (Дзендз. 1);
палиця, кий, тичка - штек (Дзендз. 2),
щебир (Арк. 1);
папір - лепсурка (Мал.), лоскарня
(Арк. 1), меклєйка (Дзендз. 1),
папирчёк (Дзендз. 2);
паспорт, будь-який документ - об-
минт (Дзендз. 1), шпарґал (Дзендз. 2);
пила -махлайка (Дзендз. 1), мейсе-
ренка, пильник (Дзендз. 2);
плита - плитёвуса (Дзендз. 4);
плуг - плугёнус (Дзендз. 2), барлйчник,
воптун (Дзендз. 1);
пляшка - жоклейка (Мал.), буклєйка,
ставра (Арк. 1), бутельчйк, флйха
(Дзендз. 2), пляхта (Арк. 2), пляшчах
(Дзендз. 4), сковарда (Дзендз. 1);
250-грамова пляшка горілки - чи-
кутка (Дзендз. 2); півлітрова
пляшка -штаверка (Дзендз. 1);
подушка - пухка (Арк. 1); мала
подушечка - плёток (Дзендз. 2), китель
(Дзендз. 2);
полотно, тканина -полотнёус (Дзендз. 4),
лёймент (Дзендз. 2), лоскотиро
(Боржк., Студ.);
постіль - барлочна (Дзендз. 1), по-
клюжниця (Боржк., Студ.);
праска -утюгёус (Дзендз. 4);
пряжа, кужіль -мйкуси (Дзендз. 2);
ремінь - обрутник (Студ.);
рубель - скитёльник (Студ.);
ручка для писання - фирткальня
(Арк. 1);
рушник -лоскутенце (Мал.), шпагун
(Дзендз. 2);
рюкзак-кж (Дзендз. 2);
рядно -рундо (Дзендз. 2);
сажалка - котлас (Дзендз. 1);
самовар - самокурлян (Мал.);
сани - ирчаки (Мал.), саньчйк (Дзендз. 2);
свічка - свігорниця (Арк. 1, Арк. 2),
лефт (Дзендз. 2), лйхтавка (Дзендз. 4);
серп - серпёнус (Дзендз. 2);
сито - трусник (Боржк., Студ.), три-
ховйло (Гнат., Дзендз. 1);
429
сірник - дулісник (Мал.), швёйбил
(Дзендз. 2), швабил (Дзендз. 4);
січка - махльованка (Дзендз. 1);
січкарня - махльошниця (Дзендз. 1);
сковорода - типурня (Дзендз. 1);
скриня - сображник (Мал.);
собача будка - скиляшниця (Дзендз. 1);
сокира - товпйга (Студ.), гак, гакус
(Арк. 1, Дзендз. 4), махлійка (Дзендз. 1);
стакан - стеклян (Мал.), шклянчах
(Дзендз. 4);
стрічка, за допомогою якої кравець
знімав мірку -шлях (Дзендз. 4);
ступа - лекшуниця (Боржк., Ник.);
сукно - ґе(и)вант (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
^ нуско (Дзендз. 1);
сумка -шабста (Мал.);
тарілка - патскитник (Мал.), тарілчйк
(Дзендз. 2);
торба -захарбёля (Боржк., Студ.), су-
хорбйтниця (Дзендз. 1), шахта
(Арк. 1, Арк. 2, Дзендз. 1), шёнька
(Студ.), торбёвуса (Дзендз. 4);
цебер, цебрик - вушёнус, цябрій
(Дзендз. 2), цебрекёвус (Дзендз. 4);
чарка -жоклія (Боржк., Студ.),
тельбушок (Гнат.), карабка (їв.), стеклян
(Мал.), ґлуз (Дзендз. 2), рюмкёуса,
тлизун (Дзендз. 4); чарка
горілки - жуклєйка (Дзендз. 1); невелика
чарка на 25-30 г, штамперлик-
фітюлік (Дзендз. 2);
чашка - кубарка (Арк. 1);
швейна машина -машинчйк, машин-
чах (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
шматок - кумат (Боржк., Дзендз. 1,
Студ.), манаточка (Дзендз. 1);
щітка - маскорник (Студ.);
І зброя:
пістолет - подкулник (Дзендз. 1);
револьвер - шпикун (Дзендз. 2);
рушниця - куланка (Дзендз. 1), шпикун
(Дзендз. 2);
дорогоціннрсті, прикраси:
золото -золотёнус (Дзендз. 2);
коралі - патёри (Гнат.);
мщь-мідьчак (Дзендз. 2);
перстень - нахйрник (Дзендз. 1);
подарунок, гостинець - гостелёнус
(Дзендз. 2);
сережки -рйґлаші (Дзендз. 2);
срібло - серебрёнус (Дзендз. 2);
інтер'єр, домашнє начиння:
вбиральня - пашковнйк (Дзендз. 2);
вікно - зікро (Арк. 1, Боржк., Дзендз. 1,
Дзендз. 2, Дзендз. 4, їв., Студ.);
горище - горёник (Дзендз. 2);
цах-свігра (Студ.), кувирх (Гнат.);
двері - дверенуси (Дзендз. 2), скрипота
(Гнат., Студ.), дверчахй (Дзендз. 4);
дверцята до плити, грубки,
печі - затруганець (Дзендз. 2);
домівка - шома (Дзендз. 1, Арк. 1);
дошка - дощенус (Дзендз. 2);
жорна - дергунця (Дзендз. 1);
кіл, кілок - коленус (Дзендз. 2);
кімната - світлоха (Студ.), сянки (Мал.),
похаз (Гнат.);
комин - свистак (Студ.), коминчик
(Дзендз. 2), комёнус (Дзендз. 4);
комора -ромока (Дзендз. 1), поклит
І (Дзендз. 4);
куток - тавок (Дзендз. 1);
ліжко - поклюжко (Арк. 1);
перелаз -рилаз (Дзендз. 1);
підлога - клюжниця (Студ ), подлущйк,
поленус (Дзендз. 2);
піч, груба- дуласниця, степир (Дзендз. 1),
пихтира (їв.), пекел, сгпебра (Арк. 1),
скепа (Дзендз. 2), ви(о)скепа, чмухес
(Дзендз. 4); сажа -калупня (Арк. 1);
пліт, тин - заборёник, плутёнус
(Дзендз. 2);
полиця -лапка (Дзендз. 1), поличйк
(Дзендз. 2);
припічок, поверхня печі, де сплять,
лежанка - банка (Дзендз. 3);
світлиця - шорниця (їв.);
скриня - закатлоха (Боржк., Студ.),
сображник (Мал.), скринёус (Дзендз. 2);
скринька - скринник (Дзендз. 2);
стеля -ляста (Дзендз. 1);
стіл - требух (Студ.), трепез (Арк. 1,
Дзендз. 1, Ник.);
стілець - качурник (Мал.), трепезник
(Дзендз. 1), ферт (Дзендз. 2), штиль
(Дзендз. 2); стіна -паста (Дзендз. 1),
стінчйк (Дзендз. 2);
стовп - стовпёнус (Дзендз. 2);
табурет - покачнік (Арк. 1), зецавка,
таборетчйк (Дзендз. 2), табуреткёву-
са (Дзендз. 4);
черепиця - черепенус (Дзендз. 2);
шафа - шафчйк (Дзендз. 2);
шибка - зікрйна (Дзендз. 2);
рослини, дерева, садовина,
городина:
береза - берещйк (Дзендз. 2), березёвуса
(Дзендз. 4);
біб - гаврйшник (Боржк., Студ.), букшій
(Гнат.), гёрбус (Дзендз. 2);
буряк - ботняк (Боржк., Дзендз 1,
Студ), кремёд (Студ.), бурякёвус
(Дзендз 4);
верба - вербевуса (Дзендз. 4);
вишня - стеблюшниця (Боржк., Студ.),
вишнёвуса (Дзендз. 4), лйґавиця, хлама
(Дзендз. 2), хвикоронка (Дзендз. 1),
хвинаропошниця (Мал.);
вільха - ольхёуса (Дзендз. 4);
гарбузи - дуліби (Гнат.), гарбусевус
(Дзендз. 4);
горіхи - лустаї (їв.), рйхман (Дзендз. 2),
юріх (Дзендз. 1);
горох - арбис (Дзендз. 4), гаврйш
(Боржк., Дзендз. 1, Студ.), вахлай
(Дзендз. 1), гербіс (Дзендз. 2);
гречка - суячка (Студ.), сёвяска (Боржк.,
Студ.), татарчйк (Дзендз. 2)
гриб-бдгол (Дзендз 1), бореник
(Дзендз. 2);
груша, грушка - хруставка (Боржк.,
Дзендз. 1, Студ.), хтавка (Студ.), ви-
слючка (їв.), грухтовня (Арк. 1), пику-
за (Дзендз. 2), барлах, грушёвуса
(Дзендз. 4);
дерево, деревина- буштираче (Дзендз. 1),
голц (Дзендз. 2), деревчйк (Дзендз. 2),
обруток (Студ.), дервйхо (Дзендз. 4);
дуб -дублас (Дзендз. 4);
жито - ґейтка (Дзендз. 2, Дзендз. 4), зі-
тко (Боржк., Дзендз. 1, Студ.),
кавун -древус (їв.);
капуста- л опуха (Арк. 1, Гнат.,
Дзендз. 1), шйпта (Дзендз. 2), крейт
(Дзендз. 4);
картопля - гайдавёра (Дзендз. 2), ти-
рйжник (Студ.); картоплина - гай-
дашйна (Дзендз. 2);
квасоля - гаврйшниця (Боржк., Студ.),
гёрбиз (Дзендз. 2);
клен -клинёвус (Дзендз. 4);
коноплі - канапи (Дзендз. 2), конопалки
(Гнат.), кидро (Дзендз. 1);
кукурудза -ризавка (Боржк., Студ.),
сапсаї (Гнат.), кабза (Дзендз. 2),
кокурузёвус (Дзендз. 4); качан -ка~
чанёвус (Дзендз. 4);
морква - ковша (Дзендз. 2), моракёвус
(Дзендз. 4); печена морква, сушена
морква - ковтун (Дзендз. 1);
огірок - охмурень (їв.);
слива, сливка - тернавка (Боржк., Студ.),
хвйсна (Дзендз. 1), степлйга (Гнат.),
сломиса, хлама (Дзендз. 2);
соняшник - бозюток (Дзендз. 4);
сосна - сосневуса (Дзендз. 4);
цибуля - бурдуля, мундуля (Дзендз. 1),
мерзуля (Гнат.), чупіґа (Дзендз. 2);
часник - карапник (Арк. 1), кнобель
(Дзендз. 2), крёмесник (Дзендз. 1),
морзнйк (Боржк., Студ.);
яблуко -апел (Дзендз. 4), веслюко
(Боржк.), гаустук (Арк. 1), гёпело
(Дзендз 2), квасник (Дзендз. 1);
яблуня - віслюжниця (Гнат., Студ.), ве-
слачка (Мал.), квасниця (Дзендз. 1),
яблонёвуса (Дзендз. 4);
ягода - хвинаропка (Мал.), красінка
(Студ.), стёблюк (Боржк., Студ.),
хвёстник (Дзендз. 1);;
квітка - квитёнус (Дзендз. 2);
лъоя-лёйнус (Дзендз. 2);
мак - орносноп (Гнат.), муґін (Дзендз. 2);
маківка -муґіна (Дзендз. 2);
овес-чдяли/ (Гнат.), бурвінь (Студ.),
ґубер (Дзендз. 2), убер (Дзендз. 4),
щупель (Арк. 2);
просо -цесо (Боржк., Студ.), cupno
(Дзендз. 1);
пшениця -яшкурниця (Боржк., Студ.),
вейц (Дзендз. 2), супёрка (їв.),
пшеничах (Дзендз. 4);
пшоно - булло, крим (їв.), дробот
(Дзендз. 2), чисо (Дзендз. 1, Арк. 1);
сіно-вихро (Дзендз. 1, Боржк., Арк. 1,
Студ), ґгей (Дзендз. 2, Дзендз. 4);
січка - цьвахта (Студ.);
скирта -рйста (Дзендз. 1);
сніп - снопёнус (Дзендз. 2);
солома - вислюга (Гнат.), бичёвус
(Дзендз. 2), соломчах, стройбс
(Дзендз. 4);
трава- вихро (Мал.), травёвус (Дзендз. 4);
черешня -хвикоронка (Дзендз. 1);
ячмінь - бурвінь (Гнат.), ґершин, дэ/серш
(Дзендз. 2), крихтин (Дзендз. 1);
елементи ландшафту:
базар - базарчик (Дзендз. 2), кёрмаш
(Мал.), ошар (Гнат., Арк. 1), шуст
(Арк. 1), шармарок, ювар (Дзендз. 1,
Арк. 1);
болото - гаквина (Дзендз. 2), шалото
(Боржк.);
вулиця -фірка (Дзендз. 1), шулиця
(їв.);
город - свіврод (Студ.);
двір - дворёник (Дзендз. 2), хвірт
(Дзендз. 1, Боржк.); постоялий двір-
хворт постишной (Мал.);
дорога - вострока (Ст.), дорожчйк
(Дзендз. 2), протоні, турйга (Арк. 1),
струга, ф'юртка (Дзендз. 1);
земля - терйга (Боржк., Огуд.), метро-
піл (Дзендз. 1), землйха (Дзендз. 4);
кладовище -могильчакй (Дзендз. 2);
ліс-оксим (Арк. 1, Арк. 2, Боржк.,
Гнат., Студ.), вогиут (Студ.), боріник
(Дзендз. 2), буштираче (Дзендз. 1),
гаєвус (Дзендз. 4);
луг - вихрятник (Мал.);
місто - шусто, сівгород (Боржк., Студ.),
смород (їв.); містечко -містіленок
(Дзендз. 2);
озеро - ахтар (Арк. 1);
пасіка - бзйка (Дзендз. 2), мілясниця
(Гнат.);
пасовисько - шапйсько (Дзендз 1);
паша -шапа (Дзендз. 1);
подвір'я - вихор (їв.), хвірт (Боржк.),
протопіл, фірка (Дзендз. 1), хаз
(Ник.);
поле - землиця, поленус (Дзендз. 2),
стропі(й)ля (Боржк., Студ.), трахла
(Арк. 1), микропи (Дзендз. 1);
рів-рівошник (Студ.);
річка - дильма (Гнат.), гаква, річінус
(Дзендз. 2), дильгута (Мал.);
сьц-садінус (Дзендз. 2);
село-висюта (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
хори (Боржк., Дзендз. 1, Студ.);
став -дільман (Студ.);
стежка, доріжка - стружка (Дзендз. 1);
трясовина - провачка (Дзендз. 1);
цвинтар - поврутні (Дзендз. 1);
яма, льох -ямчйк (Дзендз. 2);
ярмарок - шармарка (Дзендз. 1);
споруди:
вулик - вулєвус (Дзендз. 4);
в'язниця -лямос (Студ.), бікуция (Гнат.);
дім-шш (Гнат.), хаз (Ник.);
залізнична станція, вокзал - станчйк
(Дзендз. 2);
каплиця, капличка - клюснарка (Гнат.),
клюцарка (Дзендз. 1);
клуня, комора - кілія (Дзендз. 1),
коморчйк, стодолінус (Дзендз. 2),
кутйга (Боржк., Студ.);
колодязь - делюжник (їв.), золкун
(Дзендз. 1), колодчйк, студнінус
(Дзендз. 2), колодязіус, крининчах
(Дзендз. 4);
костьол - костелянко (Дзендз. 2);
крамниця - склепенус (Дзендз. 2), хавла
(Дзендз. 1);
криниця - дійниця (Студ.), сівраниця
(Боржк.);
кузня - жуклєйка (Дзендз. 1), ковізнщя
(Боржк., Студ);
лавка - кулижна (Мал.);
льох, пивниця -льотчик, шпік
(Дзендз. 2), льохіус (Дзендз. 4);
магазин - шулйтка (Арк. 1);
млин - скрутник (їв.), дергун (Гнат.);
вітряк - дмухтейник (Мал.); водяний
млин - трухтевник (Мал.);
пекарня - кипурня (Дзендз. 1);
ресторан - галус (Дзендз. 2);
свинарник - хруньовйк (Дзендз. 2);
тік, стодола -лопотня (Боржк., Студ.);
туалет - котйранка, фізанка (Арк. 1),
хй(і)жник (Дзендз. 1), пащуха
(Дзендз. 4);
тюрма - закаплошниця, качниця
(Дзендз. 1), цюпа (Дзендз. 2), ка-
латушка (Дзендз. 4);
хата -хаза (Арк. 1, Арк. 2, Боржк.,
Дзендз. 1, їв., Мал., Студ.), пдха
(Арк. 1), ґазда (Дзендз. 4); кімната,
квартира - ґазда (Дзендз. 2), рітвіла
(Дзендз. 1);
хлів - кирхушник, хвилотник (Боржк.,
Дзендз. 1, Студ.), куліжник (Арк. 1);
церква - галалёя (Дзендз. 2), клюса,
ключа (Боржк., Дзендз. 1, Мал., Студ.);
шинок -каня (Боржк., Студ.), капеля
(Дзендз. 1, Студ.), похаз (Арк. 2,
Студ.), кальма (їв.), кірнувка (Дзендз. 1);
школа -лікорниця (Дзендз. 1),
школену с (Дзендз. 2);
природні явища:
весна - снопка (Арк. 1, Студ.);
вітер - дмухней (Мал.), вйхтор (Арк. 1),
вітреус (Дзендз. 4);
вогонь - дулик (Мал.), дуляс (Арк. 1,
Студ.), зікро, скаловня (Дзендз. 4);
вода - гаква (Дзендз. 4), дёлька (Арк. 2,
Боржк., Гнат., їв., Студ.), васер
(Дзендз. 2, Дзендз. 4);
гній -хєжник (Дзендз. 1), гиейс
(Дзендз. 2);
град (атмосферні опади) - градёнус
(Дзендз. 2);
дим -бухт (Дзендз. 1), димчак
(Дзендз. 2), димёус (Дзендз. 4);
дощ-рахтій (Арк. 1, Боржк., Студ.),
трухтей (Мал.), дайкочник (Вол.),
шлйхта (Дзендз. 2);
жар - дуляснік (Арк. 1);
28 — 5-1468
зима-сіверниця (Боржк., Дзендз. 1),
калтовйна (Дзендз. 2);
зірка -зираця (Дзендз. 1);
камінь - камінчак (Дзендз. 2), пётрусь
(Дзендз. 1), пітрос (Студ.);
лід -люденус (Дзендз. 2);
літо - снопко (Гнат.), скаляка (Дзендз. 4);
місяць - сянник (Студ.), макодій
(Дзендз. 1), монат (Дзендз. 2);
мороз, холод -морозёнус (Дзендз. 2),
сіверик (Дзендз. 1), дубасянка
(Дзендз. 4);
небо - охвестник (Мал.);
пісок - піщенус (Дзендз. 2), сопок
(Дзендз. 1);
світ - патрйк (Дзендз. 1), сюн (Арк. 1);
сльота -рахта (Гнат.);
сніг -сі вер (Боржк., Студ.), білус
(Дзендз. 1), шней (Дзендз. 2);
сонце -сянко (Боржк., Студ.), свірко
(Арк. 1), зікро (Дзендз. 2);
часові поняття:
вечір -кувечер (Боржк., Студ.), вечо-
рик (Дзендз. 2); вечорниці - вечорйха
(Дзендз. 2);
вівторок - вторчйк (Дзендз. 2), кй-
мач (Дзендз. 1, Мал.), вторнікеус
(Дзендз. 4);
вчора - вчеренус, талітеї днйха
(Дзендз. 2), кучёрба (Боржк., Студ.),
бівчора (Дзендз. 4);
година - хвйльниця (Студ.);
день - днйха (Дзендз. 2), кудинь (Боржк.,
їв., Студ.), світлик (Мал., Студ.),
судёник (Дзендз. 4), курас (Дзендз. 1);
завтра - кузавтра (Боржк., Студ.);
434
місяць - макадій (Арк. 1), монат
(Дзендз 2);
неділя - мёргуля (Гнат.), клец
(Дзендз. 1);
ніч -дмух (Дзендз. 2), кеміть (Боржк.,
Студ), кймач (Арк. 1), меркать
(Мал.), чмухис (Дзендз. 4);
ночувати - кемітати (Боржк.);
північ - півдмухус (Дзендз. 2), п(о)ів-
кймача (Дзендз. 1);
полудень - півднйха (Дзендз 2), пів-
кудень (Дзендз. 1);
понеділок - мергульник (Гнат.), по-
недільник (Дзендз. 2), понедільчах
(Дзендз 4);
п'ятниця - п 'ятнёнус (Дзендз. 2), п 'ят-
нёуса (Дзендз 4);
ранок -ранчйк (Дзендз. 2);
рік-кіндик (Студ), курик (Дзендз. 1),
юр (Дзендз. 2), рокёус (Дзендз. 4);
середа - середенус (Дзендз. 2), сердйха
(Дзендз. 4);
субота - соботка (Боржк.), суботёнус,
шабатура (Дзендз. 2), суботчах
(Дзендз. 4);
сьогодні - бисокуднг (Арк. 1), бісаі
днйхи (Дзендз. 2), бісьодня (Дзендз. 4);
тиждень -клеч (Дзендз. 1), сунделія
(Дзендз 2), тижнёвус (Дзендз. 4);
цього року - бисьовкйндика (Арк. 1);
час -кузач (Боржк., Студ.), кучас
(Гнат.);
четвер - четвер(г)тенус (Дзендз. 2,
Дзендз 4);
гроші:
гривеник -хвилиник, марушник, лапши-
на (Мал.);
гріш, півкопійки -повшикута (Дзенда. 2),
ховняк, хобёнь (Дзендз. 1); стара
польська монета вартістю 10
грошів - цегенка, цегінка (Дзендз. 2);
курка (Дзендз. 3); гульден - клймтур
(Гнат.);
гроші -хобні, ховняки (Арк. 2, Боржк.,
Гнат., Дзендз. 1, Студ.), алімци
(Арк. 1), п(е)лтй, гёлтус, х(ш)йхоти
(Дзендз. 2, Дзендз. 4), дюкати, ла-
вий, сробни(і) (Мал.); дрібні -бана
(Дзендз. 4);
двогривенний - двиняхвилъник (Мал.);
злотий (польська грошова
одиниця) -русень (Дзендз. 1);
карбованець - ски(і)тельник (Боржк),
хрустень (їв.), цалютний (Мал.), алі-
мець (Арк. 1), кёрблах (Дзендз. 2), ґелт
(Дзендз. 4),
копійка - батузка, трахвирка (їв.),
иона, хдбник (Дзендз. 1), шикута
(Дзендз. 2); 2 кои.-двиня батуг
(Мал.), зютно-батузень (їв.); З коп.-
скиретно-батузень (їв.); 4 коп.-сиса-
рнев-батузень (їв.); 5 коп. (монета)-
пянджик (їв.), спинак (Мал.); 5 рублів
(банкнот) - повцегінки (Дзендз. 2);
10 коп.- хвильник (їв.), 20 коп.- семи-
хвильник (їв.);
крейцер - хобин (Гнат.);
купюра вартістю 10 рублів -джй~
Танка (Арк. 2),
купюра вартістю 25 рублів - акцйус
(Арк. 2);
півзлотого - пуврусня (Дзендз. 1);
п'ятиалтинний - тнжунатцитъ (Мал);
четвертак - тисурак (Мал.);
фізіологія: і
блювати, плювати - плюсати, рикати
(Дзендз. 1);
випорожнятися - пащйти (Дзендз. 4);
випускати гази із живота -штё-
нькати (Дзендз. 2); зі звуком
випускати гази - буцати, буцнути (Дзендз. 1);
вмочитися, обмочитися - вкухторати-
ся (Дзендз. 1), куторати, сюрати
(Дзендз. 4); помочитися - вйпохто-
ратися (Дзендз. 1), вйпашитися
(Дзендз. 2);
завагітніти - забамбірити (Дзендз. 2);
здійснювати статевий акт-кмб-
лити(ся), пильгучитися (Арк. 2,
Дзендз. 1), стикляти (Арк. 1);
кал - дрек, пашко (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
ха(и)ло (Боржк., Гнат., Дзендз. 1),
гумир (Дзендз. 2); пронос - хизачка
(Дзендз. 1);
родити - випинати (Дзендз. 1);
родився — окордемився (Мал.);
сеча - куфтиранє, кухтираня (Дзендз. 1);
смердіти - смердьохати (Дзендз. 2),
шкуніти (Дзендз. 1), шкулйти (Арк. 1),
шкутити (Дзендз. 4);
справити велику нужду - хёзитись
(Огуд.), хизити (Боржк., Студ), вйпа-
щитися (Дзендз. 2);
справляти малу нужду - котерти, ре-
монити (Арк. 1);
чухати(ся) - коиіморити(ся), чухмори-
ти (Дзендз. 1);
шмаркати(ся) - русмати(ся) (Дзендз. 1); І
28*
ознаки:
колір:
білий - беластий (Дзендз. 1), плівний
(Арк. 1), вайсовий (Дзендз. 2), більохий
(Дзендз. 4);'
жовтий - жовтецький (Дзендз. 2);
зелений - зеленёцький (Дзендз. 2), зеле-
ньбхий (Дзендз. 4);
рябий - мраморний (Дзендз. 2);
синій - синьохий (Дзендз. 2);
сірий - сірьохий (Дзендз 4);
червоний - красймний, червонястий
(Дзендз. 1);
чорний - калупний (Арк. 1), череняс-
тий (Дзендз 1), йорньдхий, шварц
(Дзендз 4);
ясний, світлий -уліпний (Дзендз. 1),
ясньохий (Дзендз. 2);
порядковий номер, числа:
вісімдесятий - ахцикний (Дзендз. 2),
восьмий - ахтний (Дзендз. 2);
двадцятий - цванциковий (Дзендз. 2),
дев'яностий - найцикний (Дзендз. 2);
дев'ятий - найний (Дзендз. 2);
десятий - цейний (Дзендз. 2);
другий - цвейчий (Дзендз. 2);
п'ятий - фйнифний, фйнфий (Дзендз. 2);
сімдесятий - зибинциковий (Дзендз. 2);
сороковий - фёрцикний (Дзендз. 2);
сотий - тузйцький (Дзендз. 2), со-
тёнусний (Дзендз. 2);
сьомий - зібиній (Дзендз. 2);
тисячний - тисацький (Дзендз. 2);
третій - драйчий (Дзендз. 2);
тридцятий - драйсикний (Дзендз. 2);
436
четвертий - ферцій (Дзендз. 2);
шістдесятий -зёхциковий (Дзендз. 2);
шостий - зёбсний (Дзендз. 2);
вісім - ахт (Дзендз. 2), вісінтя (Арк. 1),
отімера (Студ.), вохтимер (Мал.);
вісімдесят - ахцик (Дзендз. 2);
цъа-двиня (Мал., Студ.), двойня
(Арк. 1), цвей (Дзендз. 2);
двадцять - двойня декун (Арк. 1),
цванцик (Дзендз. 2);
дев'ять- девенже (Мал.), шй (Дзендз. 2);
дев'яносто - найцик (Дзендз. 2);
десять - декан (Арк. 1, Ник.), цеге(і)нка
(Дзендз. 2);
один - він, ін (Дзендз. 2), йони (Арк. 2,
Арк. 1);
п'ятдесят, півсотні - повтузиня, фйф-
цик (Дзендз. 2), пувавтовоза (Арк. 1);
п'ять-пєнджа (Арк. 2), фйниф
(Дзендз. 2);
сім - зйбин (Дзендз. 2), семптіна, тіма-
ра (Студ.);
сімдесят - зйбинцик (Дзендз. 2);
сорок - ферцик (Дзендз. 2);
сто - автовоз, савосень, тавосня (Арк. 1),
сотёнус, тузинь (Дзендз. 2);
тисяча - гальовна, марка (Арк. 1),
тавзенъ, тисак (Дзендз. 2);
три-драй (Дзендз. 2), екера (Студ.);
третина - скірівна (Дзендз. 1);
тридцять - драйсик (Дзендз. 2);
чотири - сі capa (Арк. 1, Студ.), шесур
(Мал.), фер (Дзендз. 2);
шістдесят -зехцик (Дзендз. 2);
шість-зеке (Дзендз. 2), шандра (Арк. 1,
Мал., Студ.);
розмір:
вузький - вуськоновйй (Дзендз. 2);
глибокий - гальобний (Дзендз. 1);
дрібний - дрібньохий (Дзендз. 4);
короткий - керц (Дзендз. 2), тацовськйй
(Дзендз. 2), мотпнячий (Дзендз. 1);
малий -мальохий (Дзендз. 2, Дзендз. 4),
микрий (їв., Мал.);
низький -мехри (Арк. 1);
широкий (про одяг) - зекуватий
(Дзендз. 2);
вік:
молодий - трипали (Арк. 1);
старий - гирай (Мал.), й(і)орий (Боржк.,
Дзендз. 1, їв., Ник., Студ.);
на дотик:
гарячий - скалуватий (Дзендз. 2), ска-
лянйй (Дзендз. 4);
гострий -гострецький (Дзендз. 2), гос-
трочний (Дзендз. 1);
мокрий -макйчий (Дзендз. 1);
м'який - м 'якоший (Дзендз. 2);
твердий - твердьохий (Дзендз. 2);
теплий - дулясний (Студ.), тепльохий
(Дзендз. 2);
холодний - дубосяний (Дзендз. 4);
на смак:
гіркий - гуркоший (Дзендз. 2), неклевий
(Студ.);
кислий - буквасний (Арк. 1), кисльохий
(Дзендз. 2, Дзендз. 4);
пісний - поеньохий (Дзендз. 4);
солодкий -милясний (Дзендз. 1), соло-
дькоший (Дзендз. 2), залцований
(Дзендз. 4);
солоний - галусний (Арк. 1, Дзендз. 1),
залцовий (Дзендз. 2);
матеріяльно-речовинні ознаки:
бархатний -лоскотнішій (Дзендз. 1);
винний - сінцовий (Дзендз. 1);
кров'яний -рохв'яний (Дзендз. 1);
лляний -лёйнусовий (Дзендз. 2);
маковий -мутіновий (Дзендз. 2);
масляний - путирний (Дзендз. 2);
медовий - гониковий (Дзендз. 2), му-
лясний (Дзендз. 1);
паперовий -меклєйний (Дзендз. 1), па-
пирчаковий (Дзендз. 2);
пивний - вірний (Дзендз. 2);
піщаний - сопнйй (Дзендз. 1);
полотняний; той, що з тканини;
той, що з підкладкою -лейментний
(Дзендз. 2), лоскотёрний (Дзендз. 1);
просяний - сирп 'яний (Дзендз. 1);
пшеничний - вейцовий (Дзендз. 2),
яшпурний (Дзендз. 1);
пшоняний - бухловий, чиснявий
(Дзендз. 1), дроботовий (Дзендз. 2);
риб'ячий - плюстйрчаний, псаломча-
ний (Дзендз. 1); рибний - фйшний
(Дзендз. 2);
садовий - саденусовий (Дзендз. 2);
сальний - крісний (Дзендз. 1), хазирний
(Дзендз. 2);
санний - насний (Дзендз. 1), саньчико-
вий (Дзендз. 2);
свинячий - хрунячий (Дзендз. 4);
сільський - висютський (Дзендз. 4);
сливовий - сломиськийу хламовий
(Дзендз. 2), стернавчаний, хвисновий
(Дзендз. 1);
сніговий - шнейовий (Дзендз. 2);
собачий - гунтовськйй (Дзендз. 2), скил-
уський (Дзендз. 1), скільний (Арк. 2),
скілячий (Дзендз. 4);
солом'яний - бичёусний (Дзендз. 2),
вислужний (Дзендз. 1), соломчаховий
(Дзендз. 4);
срібний - серебренусовий (Дзендз. 2);
суконний - швантний (Дзендз. 4);
хлібний - кумсоеищ сум(і)ерний
(Дзендз. 1);
хлібний, житній - ґейтковий (Дзендз. 2);
цибуляний - бурдуляний (Дзендз. 1);
цукровий - омелясний (Дзендз. 1);
часниковий - кремесний (Дзендз. 1);
черепичний - черепёнусний (Дзендз. 2);
шкіряний -рухтанйй (Дзендз. 1), шку-
рчаковий (Дзендз. 2);
яблучний - гепелний (Дзендз. 2);
ягідний -хвестновий (Дзендз. 1);
яєчний - кітешній (Дзендз. 1), отруч-
нйй (Дзендз. 2);
ячмінний - ґершиновий, джершний
(Дзендз. 2), крихтйльний (Дзендз. 1);
риси характеру:
ласкавий - кумуніський (Студ.);
сварливий, брехливий - гунтуватии
(Дзендз. 2);
сердитий - сердитьохий (Дзендз. 2),
стотий (Дзендз. 1);
сумний, невеселий- топити (Дзендз. 2);
хазяйський - харсівський (Дзендз. 4);
438
стан:
густий - муґіноватий (Дзендз. 2), гус-
тьохий (Дзендз. 4);
легкий -легкоший (Дзендз. 2),
новий - новецький (Дзендз. 2), новйвний
(Боржк., Огуд.);
пахучий - пахньохий (Дзендз. 2), ямро-
вий (Арк. 1);
порваний - помахльований (Дзендз. 1),
посурпланий (Дзендз. 2);
рідкий - іубероватий, рідкоший
(Дзендз. 2);
свіжий - свіжохий (Дзендз. 4);
холодний, зимовий - калівний (Дзендз 1),
калтёнусний, студенусний, холодньо-
хий (Дзендз 2);
чистий - чистьохий (Дзендз. 2);
ознаки інших ознак:
багато - альомно (Дзендз. 1), багатьохо
(Дзендз. 2), noco (Арк. 2, Боржк.,
Дзендз. 1, їв., Студ.), гальобно
(Дзендз. 4);
бігом -мургом (Боржк.);
бідно - бідньохо (Дзендз. 2), непосо
(Дзендз. 1);
близько - близькошо (Дзендз. 2), ку-
близько (Студ.), нешелёко (Дзендз. 1);
вдвох - вдвойньох (Дзендз. 1);
весело - весельохо (Дзендз. 2);
видно -уліпущо (Дзендз. 1),
втрьох - втройньох (Дзендз. 1);
гарно - кливотно (Арк. 1); гарно,
добре, чесно, вигідно - чйро (Дзендз. 2);
гидко - трухно (їв.); брудно,
гидко - шварцово (Дзендз. 2);
гірко - гуркошо (Дзендз. 2);
голосно - голосньохо (Дзендз. 2);
голяка - гольдхо (Дзендз. 2);
густо - густьохо (Дзендз. 4);
давно - давнєче (Дзендз. 1), шовго (їв );
далеко - далікошо (Дзендз. 2), шалёко
(Боржк., Студ.), шелёко (Дзендз. 1);
далі -шанше (їв.);
дешево - дешевецько (Дзендз. 2), шёдво
(Дзендз. 1), дешевльохо (Дзендз. 4);
добре -клёво (Боржк., Студ);
довго - довгдхо (Дзендз. 4);
додому - додоменику (Дзендз. 2), дошо-
ми (Арк. 1);
дома - вдомёнику (Дзендз. 2);
дорого - обшармо (Дзендз. І);
жарко - жарецько, скалувато (Дзендз. 2),
скаляно (Дзендз. 4); теперно (Дзендз. 1);
завтра - завтрйха (Дзендз. 2);
зимно, холодно - сі верно (Дзендз. 1,
Студ), сіводно (Боржк., Студ);
легко -легкошо (Дзендз. 2);
мало, мала кількість - крихтавочка
(Дзендз. 1), мёхро (Арк. 1), мекрёнь-
ко (Дзендз. 1), мальохо, штйкілик
(Дзендз. 4);
можливо -можньохо (Дзендз. 2);
мокро -макйчо (Дзендз. 1),
надворі - надворенику (Дзендз. 2);
негарно - неклёво (Боржк., Дзецдз 1);
недобре - потляво (Арк. 1);
неможливо - нескумажно (Дзендз. 1);
непогідно - несянно (Студ.);
обережно - помёхреньку (Арк. 2);
пахуче - пахньохо (Дзендз. 2);
пів пляшки - повштаври (Дзендз. 1);
пізно - по(у)зньохо (Дзендз. 2);
поволі - помеклєнько (Студ.);
повільно -помйхро (Дзендз. 2);
439
погано, зле -неклёво (Студ.), нехухо
(Арк. 2), шмурно (Дзендз. 1), учо
(Дзендз. 4);
погідно - сянно (Студ.);
половина - нухтолйна (Дзендз. 1), по-
ловинча(й)к (Дзендз. 2), шоловйна
(Боржк., Студ.);
помалу - помекро (Дзендз. 1);
по-батьківськи - по-бателянськи
(Дзендз. 2), по-баштгвськи (Дзендз. 1);
по-братськи — по-андрухівськи
(Дзендз. 1), по-брателянсъку, по-
брёйтарську (Дзендз. 2);
по-всьому, кінець - по-вшецъкому
(Дзендз. 1);
по-дівочому - по-каравонсъкому
(Дзендз. 1), по-крёлюсному (Дзендз. 2);
по-господарському - по-курдёмильсъки
(Дзендз. 1);
по-дідівськи - по-шкредівськи (Дзендз 1);
по-доброму - по-клёвому (Дзендз. 1);
по-дурному - по-зучаному (Дзендз. 2),
по-шмурному (Дзендз. 1), по-виштом-
ляному (Дзендз. 4);
по-єврей ськи - по-іудзійськи, по-ку-
длайськи (Дзендз. 1), по-хвилювську
(Дзендз. 2), по-хылйвсъки (Дзендз. 4);
по-жебрацькому - по-зітальнщьки
(Дзендз. 1);
по-жіночому - по-мамзёльську, по-рё-
хівську (Дзендз. 1), по-чмиховську
(Дзендз. 2);
по-злодійськи - по-климаськи (Дзендз. 1),
по-поюнсъки (Дзендз. 2), по-пуйницька
(Дзендз. 4);
по-котячому-по-мотнячому (Дзендз. 1);
по-кравецьки - по-кравтунськи
(Дзендз. 1), по-шнайдерськи (Дзендз. 2,
Дзендз. 4);
по-купецьки - по-упульницъки (Дзендз. 1);
по-ледарському - по-поклюжницьки
(Дзендз. 1);
по-лірницькому - по-куфринськи
(Дзендз. 1);
по-материнському - по-манйцьки
(Дзендз. 1);
по-міському - по-шустанськи (Дзендз. 1);
по-наймитськи - по-табурнщьки
(Дзендз. 1);
по-німецьки - по-клюнтурськи
(Дзендз. 1);
по-овечому - по-веклёному (Дзендз. 1);
по-панськи - по-ґаврійськи, по-ківреії-
ськи, по-плштурськи (Дзендз. 1),
по-пурицовськй (Дзендз. 2), по-ан-
тебівськи (Дзендз. 4);
по-півнячому - по-кітнячи (Дзендз. 1);
по-польськи - по-мацьковську (Дзендз. 2),
по-п'янтурацьки (Дзендз 1);
по-попівськи - по-коршівськи (Дзендз. 1);
по-російськи - по-гальомовську
(Дзендз. 2);
по-свинячому - по-кіршачи (Дзендз. 1);
по-селянськи, по-сільському - по-ви-
сюцьки, по-харсівську (Дзендз. 2),
по-хорницьки (Дзендз. 1);
по-собачому - по-гунтовському
(Дзендз. 2), по-скилячому (Дзендз. 1);
по-сусідськи - по-похазнщьку (Дзендз. 1);
по-українськи, по-селянськи, по-му-
жицьки - по-алтувському (Дзендз. 2),
по-шкахёльськи (Дзендз. 4);
по-циганськи - по-фурдиґанськи
(Дзендз. 2), по-шадрацьки (Дзендз. 1);
по-чеськи - по-маґлйцьки (Дзендз. 1);
по-чортячому - по-хошинєчу (Дзендз. 1);
по-чужому -по-чужівному (Дзендз. 1);
по-якому -яківсько (Дзендз. 1);
440
потрібно - потрепше (Дзендз. 1, Мал.),
потрібньохо (Дзендз. 2);
рано -курано (Дзендз. 1), ранёцько
(Дзендз. 2);
1*щко-уберовато, рідьохо (Дзендз. 2),
убером (Дзендз. 4);
розумно -розумньохо (Дзендз. 2);
скупо - скупецько (Дзендз. 2);
сміливо - смільохо (Дзендз. 2);
солодко - солодькошо (Дзендз. 2);
солоно - алгусно (Дзендз. 1);
стоячи - стекляючи (Дзендз. 1);
страшно - скудно (їв.);
сумно, невесело - шопшецько (Дзендз. 2);
темно - невліпушно, шмурно (Дзендз. 1);
тепло - тепльохо (Дзендз. 2);
тупо - тупёцько (Дзендз. 2);
тяжко - кувезно (Ник.);
хитро - штикльовно (Дзендз. 2), хит-
рьохо (Дзендз. 4);
холодно - калівно (Дзендз. 1); сту-
дёнус, холодньохо (Дзендз. 2), дубосяно
(Дзендз. 4);
четвертина - цісарівна (Дзендз. 1);
чисто - чистьохо (Дзендз. 2);
швидко -сорко (Дзендз. 1), хутькохо
(Дзендз. 2);
ясно, світло -ліпно (Боржк., Студ.), яс-
ньохо (Дзендз. 2);
транспортні засоби:
автобус - шемёна (Арк. 1);
автомашина - кургавка, шемёна (Арк. 1);
вагон - вагончик (Дзендз. 2);
велосипед - котень (Арк. 2);
віз -Тсавка (Дзендз. 2), котинь (Арк. 1,
Боржк., Студ.), гарда, йорчик (Дзендз. 1);
машина -машинчйк (Дзендз. 2);
повозка - грамозка (Мал.);
поїзд - йорчик (Дзендз. 1), кургон
(Арк. 1), машинчйк (Дзендз. 2);
пором - дёлюшник (Боржк., Студ.);
сани-няси (Дзендз. 1);
трамвай - трамвайчик (Дзендз. 2);
займенники:
ваш -табівський (Дзендз. 1);
ввесь - вгиацкий (Дзендз. 1);
він-біси (Арк. 2);
він-беєн (Мал.), ліпко (Арк. 2), ман
(Арк. 1);
вона-бивона (їв.), біячка (Арк. 2);
вони -беєни (Мал.);
все -всёськи (Боржк.), вшацке (Дзендз. 1);
інший -двойня (Арк. 1);
мені -маньку (Мал.);
мп-маньки (Мал.);
мій-манівський (Дзендз. 1, Арк. 1);
наш - манейський (Боржк.);
ніхто - ніконто (Дзендз. 1);
нічого - никонта (Дзендз. 1);
сьм-сабасній (Боржк., Студ.);
свій - сабівський (Дзендз. 1);
такий - таківний (Дзендз. 1);
ти-табон (Мал.), тапко (Дзендз. 1,
Арк. 2);
тобі -табонь (Мал.);
той - тёнтий (Дзендз. 1), той (Арк. 1);
хто, що -конто (Дзендз. 1, їв.);
цей-біцій (їв.);
щось -контос (Дзендз. 1);
я-бія (Арк. 2), ман (Мал.), манис
(Дзендз. 4); я хочу - ман еоліт (Мал.),
441
я вою (Студ.), манько (Дзендз. 1,
Боржк.);
який - біякш (їв.), яківний (Дзендз. 1);
якийсь-яківнись (Дзендз. 1);
абстрактні поняття, процеси:
арешт -цюпа (Дзендз. 2);
біг -пандавка (Дзендз. 2);
біда, лихо -шопша (Дзендз. 2);
бідота, багато чогось поганого -won-
шиня (Дзендз. 2);
бійка, війна - купавка (Дзендз. 1), коп-
саня (Боржк.), шпиканйна (Дзендз. 2),
пізанка, пізйха (Дзендз. 4);
бруд, пляма - шмура (Студ.);
вигода -лахва (Арк. 2);
відпуск - шатёрник (Дзендз. 1, Боржк.,
Студ.);
вміння - шкуміня (Дзендз. 2);
добро, багатство - чираня (Дзендз. 2);
життя - живйчанка (Дзендз. 2), ри-
гованє (Дзендз. 1);
записка, розписка, довідка, взагалі
щось написане - шрайбинка (Дзендз. 2);
заробіток -заклевок (Дзендз. 1);
здоров''я -ярмолайня (Арк. 1);
злодійство - клймуство (Дзендз. 1);
знахідка - знапитьошанка (Дзендз. 2),
знёхтка (Дзендз. 1);
зустріч, побачення - вліпаня (Дзендз. 1),
зікрення (Дзендз. 2);
кінець, смерть -хана (Арк. 2);
клятва - клєночка (Дзендз. 1);
крадійство - клімута (Боржк., Студ.);
крик - крикс (Дзендз. 1);
купання, купіль - man 'яня (Дзендз. 1);
купівля - купнаринка (Дзендз. 2), упул-
ниця (Дзендз. 1);
лайка - гумир (Дзендз. 2), гунтавиця
(Дзендз. 2), халя (Дзендз. 1);
мова, мовлення - гаврйденє (Дзендз. 1),
кднта (Арк. 1);
молотьба - тамлетя (Дзендз. 1);
музика, танці, забава з музикою-
шпйлянка (Дзендз. 2);
наука, навчання -лікорка, укореня
(Дзендз. 1);
обійми, обнімання - об 'їмчуванє
(Дзендз. 1);
обмін -міньчин (Дзендз. 1);
обшук -шуковіранка (Дзендз. 2);
оранка - йоранка (Дзендз. 1);
переплата - перетілтовка (Дзендз. 2);
пиляння -махланя (Дзендз. 1);
пиятика, випивка, могорич - чихра-
нйна (Дзендз. 2), кіранки, кірка
(Дзендз. 4); кірниця (Дзендз. 1,
Дзендз. 2);
підпис - шрайб (Дзендз. 2);
пісня - піснеус (Дзендз. 2), псалка
(Дзендз. 1);
плата, платіж; спекуляція - гілтовка
(Дзендз. 2), плагонка (Дзендз. 1);
плач - плакоханка, сурм (Дзендз. 2),
пликс (Дзендз. 1);
похорон - похотранє (Дзендз. 1);
поцілунок - поклєстунок (Дзендз. 1);
початок - тапчок (Дзендз. 1);
продаж - пропулянка (Дзендз. 1), прохі-
лтовка (Дзендз. 2);
рахунок, рахування - рахвинє (Дренщ. 1);
різнпця - мохлєйниця (Дзендз. 1);
робота, праця - швйлка (Дзендз. 2),
швйло (Дзендз. 4);
442
розмова, бесіда - гаврйдня (Арк. 2),
гіберанйна, рйтлав(н)ка (Дзендз. 2),
бётлянка, сюранка (Дзендз. 4);
розповідь -рйтлавня (Дзендз. 2);
розум -мозґут, розумник (Дзендз. 2),
тезунт (Дзендз. 4);
сварка -гонта (Дзендз. 2), лобонка
(Дзендз. 1);
світло - світомка (Боржк., Студ);
сила -силенус (Дзендз. 2);
служба - слугомка (Боржк., Студ);
слух - слихтанє (Дзендз. 1);
смерть - смертенус (Дзендз. 2), тіх-
мурниця (Дзендз. 1), порута (Дзендз 4);
сповідь - трабность (Дзендз 1);
старість - йдристь (Дзендз. 1),
суд - патрйк (Дзендз. 1);
схованка -хасанка (Дзендз. 2);
танець - шванець (Дзендз 1), скаком-
ник (Гнат.);
ткання - ткочення (Дзендз. 1);
торгівля - тарвільня (Дзендз. 1);
хабар -рабарх (Дзендз. 1);
холод - калтенус (Дзендз. 2);
чекання -яченя (Дзендз 1);
шиття - швйдленя (Дзендз. 1),
шлюб - штавёра (Боржк., Студ.);
щось погане, неякісне - пашок
(Дзендз. 2);
етикетні формули:
добрий вечір -клёва кймач! (Арк. 1);
добрий день (привітання) - клёвий ку-
динь1 (Арк. 1), чйра днйха (Дзендз. 2),
до побачення-до впуліпаня (Арк. 1);
паління тютюну:
курити - баншпи (Боржк.), скалити
(Дзендз. 2);
нюхальна табака -матлоха (Ник.,
Студ);
папіроса - патрощик (Дзендз. 2);
тютюн- баклун (Боржк.); матлак (Студ),
махра (Арк. 2), тютюнёус (Дзендз. 4);
цигарка -матлійка (Боржк.), матлос,
бекас (лаб.), бённик (Гнат.), махлайося,
бенус, мапро (Арк. 1).
Додаток 2
Бурсацько-семінарські жарґонізми
і сталі вирази у творах
І. П. Котляревського
Ад. ¦ Копирснути в ад. Згинути.
Похилю Енея до Плутона, І Або і сам в ад
копирсну (Ен.).
Амалик. Неотеса. Без крику крадуть
слимаки І Гусей, курей, качок, індиків І
У гевалів і амаликів (Ен.).
Артикул. ¦ До артикулу. Як слід А
потім смерть до артикулу І їм
воздала косою честь (Ен.).
Асмодей. Чорт. Мов запорожці-чуприн-
дирі, І Що їх не втне і Асмодей,
Кликнувши ж в поміч Асмодея, І Взяла на
себе вид Енея (Ен.). ¦ Вспалати
духом Асмодея. Розсердитися. Пізнав
пан^Турн пана Енея, І А Турна тож
Еней пізнав; І Вспалали духом
Асмодея, І Один другого б розідрав (Ен.).
Ахинея. ¦ Гонити ахинеї. Говорити
дурниці А то сидить в брилі, в кереї І
З товстою книжкою в руках, І І всім,
бач, гонить ахинеї, 11 спорить о своїх
правах (Ен.).
Баба. ¦ Скакати тісної баби по
лавках. Назва гри. Скакали по полу веге-
рі, І В тісної баби по лавках (Ен.).
Бабак. Бабій. Не втне, бачу, Панько
Оришки! І Хто б сподівавсь, що Турн
бабак (Ен.).
Базаринка. Судове відшкодування за
скалічення. Ти базаринку любиш
брати, І А людям в нужді помагати І Не
дуже, бачу, поспішивсь (Ен.).
Балагур. Веселун. Сей більше мав
других одваги, І Сміленький був і балагур
(Ен.).
Балагурна (година). Пізня година. Як
тілько темна та пахмурна І Із неба
зслизла чорна ніч; І Година ж стала
балагурна (Ен.).
Баляндраси. ¦ Понести баляндраси.
Танцювати. / молодиці-цокотухи І Тут
баляндраси понесли (Ен.).
Баляси. ¦ Точити баляси. Фліртувати.
[Тетяна:] А я ж вам хіба бороню
ходити до мене, хоть би і не годилось
вам так учащати? Бороню на себе
дивитись, розговорьовати і баляси
точити? (М.-ч.).
Баскалачитися. Супротивлятися.
Сивилла в дальший путь таскала, І Не
баскалачивсь би та йшов (Ен.).
1 Назви цитованих творів Котляревського подано скорочено в дужках після цитати
(Ен.) - «Енеіда», (Н. П.) - «Наталка Полтавка», (М.-ч) - «Москаль-чарівник».
444
Батько. ¦ Загвоздити в батька.
Проклинати, ображати, зачіпаючи честь
батька. Но баба зараз розлучила, І
Енею в батька загвоздила, І Щоб довго
не базікав тут (Ен.).
Бахур. 1. Немовля. 2. Розпусник. З Ене-
єм бахурі всі схожі, І Щоб враг
зрадливих всіх побрав;
Квартал був цілий волоцюг, І Моргух,
мандрьох, ярижниць, п 'яниць 11 баху-
рів на цілий плуг (Ен.).
Бахурувати. Жити в розпусті.
Глузують, як хотять, із вас, І Але з другими
бахурують, І Свої ж жінки нехай
горюють, І Коли водилось се у нас (Ен.).
Бебехи. ¦ Надсадити бебехів
(бебехами). 1. Про побої. Сюди на кулаки лиш
ближчеі ІЯ бебехів вам надсажу (Ен.).
2. Надвередити (надірвати) здоров'я.
[Тетяна:] Ти, може, його
скалічиш? Не надсади його бебехами
(М.-ч.).
Бендюг. Віз. Колеса, бендюги і кари 11
самиї церковні мари І В депо пушкар-
ськеє тягли (Ен.).
Бісики. ¦ Пускати бісики. Залицятися.
Полюбиться ії він мосці 11 буде бісики
пускать (Ен.).
Бочки. ¦ Пиндючити бочки.
Залицятися. Пиндючили якіїсь бочки, І
Мостили в пазусі платочки, ІВ копгорих не
було грудей (Ен.).
Брага. Горілка. / кубками пили слив *ян-
ку, І Мед, пиво, брагу, сирівець, І
Горілку просту і калганку;
Цебри сивушки там стояли 11 браги
повнії діжки (Ен.).
Бридня. Дурниця. Латин сей, хоть не
дуже близько, І А все олимпським був
рідня, І Не кланявся нікому низько, І
Для його все була бридня (Ен.).
Буки-барабан-башта. Не пов'язані
речі. [Виборний:] Так се так не во
гнів сказати: буки-барабан-башта,
шануючи Бога і вас (Н. П.).
Бути // стати шкереберть. Згинути.
Хто рачки ліз, а хто простягся, І Хто
був шкереберть, хто качався, І Хто
бив, хто різав, хто колов (Ен.).
Валити. Піти, йти. Надута, горда, зла
личина, І 3 великим воїнством валить
(Ен.).
Варенуха. Горілка. [Виборний:] Не
стидно, хоть на сватанні і через край
смикнув окаянної варенухи (Н. П.).
Ввильнути. Втекти. Його котора не
любила 11 скрізь за ним, де був,
слідила, І Нігде од неї не ввильнув (Ен.).
Вежа. Тюрма. [Возний:] Не
прогнівайся, стара. Дочка твоя - теє-то як
його - нарушаєть узаконенний
порядок. А понеже рушники і шовковая
хустка суть доказательства
добровольного і непринужденного єя согласія
бить моєю сожительницею, то в
таковом припадкі станете пред суд,
заплатите пеню і посидите на вежі
(Н. П.).
Веремія. 1. Буря. Пустіть лиш з неба
веремію І І покажіте чудасію;
Хто мав к чому яку кебету, І Такого
той шукав бенькету, І Всі веремію
підняли (Ен.). 2. Галас. [Тетяна:] Я
рада була, що на Финтиків кошт
погодується слуэюивий. Но сей служивий
таку веремію підняв, як чорт в лотоках
(М.-ч.).
Верзун. Постіл (вид взуття). Тепер він
берега пустився 11 так злиденно іскри-
445
вився, Що став похожим на верзун
(Ен.).
Верлань. Горлань. Горлань, верлань,
кулачник страшний І І щирий кун-
дель-степовик (Ен.).
Вижлоктити. Випити горілки. Розм'як
Зевес, як після пару, 11 вижлоктив під-
пінка чару (Ен.).
Виканючити. Видерти хабар.
[Возний:] Ох! правда, правда; даже і в
повітовом суді, і во всіх присутствен-
них містах униніє воспослідовало; ма-
лійшая проволочка ілі прижимочка
просителю, як водилось перше,
почитається за уголовное преступленіє; а
взяточок, сиріч - винуждений подаро-
чок, весьма-очень іскусно у істця ілі
отвітчика треба виканючити (Н. П.).
Вирва. ¦ В три вирви. Геть! Тікай!
Дали нам греки прочухана І І самого
Енея-пана І В три вирви вигнали
відтіль (Ен.).
Висікака. Задирака. Ого! Провчу я висі-
каку 11 перцю дам йому, і маку, І По-
тямить, якова-то я (Ен.).
Висок. ¦ Затопити в висок. Вдарити,
побити; про побої. / саме в міру
підмостився, І В висок Дареса затопив: І З
очей аж іскри полетіли... (Ен.).
Витрішки. ¦ Продавати витрішки.
Стояти без ^іла. [Виборний:] Та
що його питати: він по городу гав
ловив та витрішки продавав (Н. П.).
Витяжка. ¦ Йти в витяжку.
Ризикувати. Венера по-драгунськи - сміло І К
Зевесу в витяжку іде (Ен.).
Вихрити. Про побої. Бова з Полканом
як водився, І Один другого як вихрив
(Ен.).
Віз. ¦ Докласти воза. Провчити,
набити. [Михайло:] Борони боже!
Якби я свою підстеріг в чім, тут би їй і
доклав воза (М.-ч.).
Візок. Гра в карти. В хлюста, в пари, в
візка іграли 11 дамки по столу совали;
Гуляли часто до півночі І В ніска, в
пари, у лавки, в жгут, І У памфиля, в
візка і в кепа (Ен.).
Віра. ¦ Величати по-сербськи віру.
Клясти. Всі роз'ярились через міру; І
По-сербськи величали віру; І Хто чим
попав, то тим локшив (Ен.).
Влизнути. Втекти. Тебе диявол не
пізнає, І 3 кістками чорт тебе злигає, І
Уже від мене не влизнеш (Ен.).
Ворс. ¦ Нам'яти ворсу. Провчити,
набити. [Михайло:] Вона у мене
добра і вірна жінка, тільки дуже жвава,
жартлива і глузлива. Уже коли
попадеться їй хоть трохи тюх-тюх-серде-
га, то такого і підніме на зубки і рада
завести до того, хоть би сьому
йолопові і ворсу нам'яли (М.-ч.).
Втерти. Випити горілки. Поки не випив
півквартівки І 3 імбером пінної
горілки І І кухля сирівцю не втер (Ен.).
Галити. 1. Підбунтовувати, підганяти.
Хіба, читателі, пождіте, І
Вгамуйтесь трохи, не галіте;
Жлукта і улики на пушки І Робить
голили на захват;
Все вешталося, все кишало, І На бой
дивитись всяк голивсь (Ен.). 2. Кричати.
[Тетяна;] Що ти так галиш, нена*
че хто женеться за тобою (М.-ч.).
Ганусна. Горілка. Турн осушивсь після
купання 11 ганусною підкрепивсь (Ен.).
446
Гардовати. Перебувати, гуляти. Потім
до лісу почвалав, І Де гардовав Евандр
з попами (Ен.).
Гарцювати. Залицятися. Іще як сами
дівовали І Та з хлопцями як гарцюва-
ли, І Тай по дитинці привели (Ен.).
Гарячий. Горілка. / ті, що фиш-миґи
возять, І Що в боклагах гарячий
носять, І Там всі пеклися крамарі (Ен.).
Гевал. Неотеса. Без крику крадуть
слимаки І Гусей, курей, качок, індиків І У
гевалів і амаликів (Ен.).
Гирявий. Короткострижений. Живі
сюди примандровали, І Бач, гиряві, чого
хотять (Ен.).
Глитати. їсти. Служили у троян два
брати, І Із них був всякий Голіаф; І
Широкоплечий і мордатий, 11 по вівці
цілком глитав (Ен.).
Глузи. ¦ Робити глузи. Насміхатися /
всі його так підкомандні І Кричали,
лаяли троян; І Робили глузи їм досадні, І
Гірш нівечили, як циган (Ен.).
Година. ¦ Нишпорна година. Вечірня
година. [Возний:] Бачив я
многих -1 ліпообразних, і багатих, но
серце моє не імієть - теє-то як його - к
ним поползновенія Ти одна заложила
ему позов на вічнії роки, і душа моя
ежечасно волаєть тебе і послі нишпо-
рной даже години (Н. П.).
Гречка. ¦ В гречку скакати. Жити в
розпусті. Щоб часто в приданках
були 11 до півночі там гуляли, 11 в гречку
деколи скакали (Ен.).
Грінка. ¦ Убити добру грінку.
Виграти. Дидону мав він мов за жінку, І
Убивши добру в неї грінку, І Мутив, як на
селі москаль (Ен.).
Губа. ¦ Дути губу. Пишатися,
парадувати. Урядники з атаманами І Новими
чванились шапками, 11 ратник всякий
губу дув (Ен.)
Гу-гу. ¦ Ні гаріля (гич, гугу). Ніщо;
мовчати. Турн з серця скриготав
зубами, І Що в кріпості всі ні гу-гу;
А далі вперлися в будинки І Підземного
сього царя, І Ні гич, ні гариля
пилинки, І Було все чисто, як зоря (Ен.).
Ґави. ¦ Ловити ґав. Стояти без діла.
[Виборний:] Та що його питати:
він по городу гав ловив та витрішки
продавав (Н. П.).
Ґаплики. ¦ Утяти до гапликів.
Наїстися досита. [Михайло:] Утяв до
гапликів (М.-ч.).
Ґлевтяк. Хліб. Аж баба хліб Бровку
шпурнула 11 горло Глевтяком заткнула
(Ен.).
Давати. ¦ Давати добру хльору
(рожен, хазалія). Про побої. Панам,
підпанкам і слугам І Давали в пеклі добру
хльору, І Всім по заслузі, як котам;
Чи я ж тобі та не годила? І Хіба ріжна
ти захотів;
Зевес не дурно похвалявсь; І Получиш
добру хазалію, І Він видавить з тебе
олію, І От тілько йще тут поварись
(Ен.).
Дати. ¦ Дати березової припарки (за-
тьору, кабаки, киселя, ляпаса, ляща,
маку, накарпас, перегону, прасу,
перцю, тришия, тьху, цибульки під ніс,
швабу). Про побої. А также пану Ге-
ленору І Смертельного дали затьору;
Хто ні сусіль, тому кабаки І Давав Пал-
лант і всі бурлаки, 13 Аркадії що з ним
прийшли;
447
/ власть твою собі присвоють, 11 всім
дадуть нам киселя;
Та для тебе общаюсь І Енеєві я ля-
пас дать;
За кучму сю твою велику І Як дам ляща
тобі я в пику, І То тут тебе лизне і
чорт;
Ого! Провчу я висікаку 11 перцю дам
йому, і маку, І Потямить, якова-то я;
Так порався Низ з Евріалом, І Дали ру-
тульцям накарпас;
І, мов на поступки, хотілось І Рутуль-
иям перегону дать;
Смертельного задавши прасу, І Як пса
покинув на піску;
Сердита лаяла, кричала, І Себе, латина
проклинала 11 всім давала трития;
Спіши свій городок спасати; І Ти мусиш
ворогам тьху дати, І Ти сам-повір
моїм словам;
Дарес од страху оправлявся 11 до Енте-
ла підбирався, І Цибульки б дать йому
під ніс,
Еней, ізбувши сучу бабу, І Якмога
швидше на човни, І Щоб не дала Юнона
швабу, І Що опинився б в сатани (Ен.).
¦ Дати тягу. Втекти. Но греки, як
спаливши Трою, І Зробили з неї скирту
гною, І Він, взявши торбу, тягу дав;
Через поріг перевалився, І До стані
швидше тягу дав;
І дожидався тілько ночі, І Що якДидо-
на зімкне очі, І Щоб не прощавшись
тягу дать (Ен.).
¦ Дати драла. Те саме, що дати тягу.
Еней же думав, що воює спала, 11
тілько що хотів дать драла» І Аж ось Ди-
дона за чуб хвать (Ен.).
Деренівка. Горілка. Пили сикизку, де-
ренівку 11 кримську вкусную дулівку, І
Що то айвовкою зовуть (Ен.).
Дзиґа. Дівчина, жінка. А вам, олимпські
зубоскалки, І Моргухи, дзиґи, фшляр-
ки, І Березової дам припарки (Ен.).
Дзіндзівер-зух. Герой. Заглйньмо, Тури
що коверзує, І Троянцям рать яку
готує, І Бо Турн і сам дзіндзівер-зух
(Ен.).
Діптянка. Повія. Були і тії там
панянки, І Що наряжались на показ, І
Мандрьохи, хльорки і діптянки, І Що
продають себе за час (Ен.).
Діти. ¦ Гуртові діти. Байстрюки. А
діти гуртові кричали, І Своїх паньматок
проклинали, І Що не дали на світі
жить (Ен.).
Дмухнути. 1. Піти, йти. Сицилія, земля
багата, І Вона мені щось по знаку. І
Дмухнім лиш, братця, ми до неї І
Збувати горесті своєї... (Ен.); 2. Пити
горілку. Примчали з казанок сивухи, І Ен-
тел її разком дмухнув 11 од сієї він
мокрухи І Скрививсь, наморщивсь і зівнув
(Ен.)
Драти. ¦ Драти навтіки. Те саме, що
дати тягу Як кажуть, підобравши
клунки, І Ану! Чим тьху навтіки драть
(Ен).
Дрочитися. Сердитися. / грімко так на
них гукнув: І «Мовчіть!., чого ви задро-
чились? І Чи бач, у мене розходились!»;
Од річі сей Турн роз 'ярився, І Як
втопленик, посинів ввесь; І Дрижали губи,
сам дрочився, І Зубами клацав, мовби
пес (Ен.).
Дряпічка. Хабарник. Нептун іздавна
був дряпічка, І Почув Енеїв голосок; І
448
Шатнувся зараз із запічка, І Півкопи
для його кусок (Ен.).
Дулет. Жіночий одяг. Були в свитках,
були в охвотах, І Були в дульєтах і в
капотах, І Були всі грішні жіночки
(Ен.).
Дулівка. ¦ Кримська дулівка.
Горілка. Пили сикизку, деренівку 11
кримську вкусную дулівку, І Що то айвовкою
зовуть (Ен.).
Дунути. ¦ Дунути во всі лопатки.
Побігти. Стьогнув зикратого хлистом; І
І шапку на очі насунув, І Во всі
лопатки в лагер дунув, І Що коник аж вертів
хвостом (Ен.).
Дутель. ¦ Із'їсти дутеля. Згинути.
Шпигнув в висок над правим оком, І Гі-
бсон і дутеля із'їв (Ен.).
Жгут. Гра в карти. Гуляли часто до
півночі ІВ ніска, в пари, у лави, в жгут, І
У памфиля, в візка і в кепа, І Кому ж із
них була domena, І То в гроші грали в
сім листів (Ен.).
Завіскритися. Заплакати. Прийшла
Венера, іскривившись, І Заплакавши і за-
віскрившись, І І стала хлипать перед
ним (Ен.).
Загалити. Розмахнутися (у планах).
[Возний:] Що правда, то правда;
трохи крутенько заголили, так і те ж
треба сказати, що всякий господар
для себе ж і строїть (Н. П.).
Загнать. ¦ Загнать в трістя к чортам.
Запропастити. Та вже для тебе
общаюсь І Енеєві я ляпас дать; І Я хутко,
миттю постараюсь ІВ трістя його к
чортам загнать (Ен.).
Задирать. 1. Дражнити. Як ось мара в
лиці Енея, І В кереї бідного Сихея, І
Явилась Турна задирать (Ен.). 2.
Битися. Зібрав і кінних, і піхотних І І всіх
для битви шиковав; 11 розбишак самих
одборних І Під кріпость задирать
послав (Ен.).
Задня. Зад. Бо голова між: ніг
вплелася, І А задня вгору піднялася; І Умер
фигурно неборак (Ен.).
Задор. Невдача. Щоб швидше
поспішить к Енею І Похвастать храброс-
тю своєю І І Турнів показать задор
(Ен.).
Задробити. Заворушитися, забігати. Чи
се ж таки до діла робиш, І Що й досі
тута загулявсь? І Та швидко і не так
задробиш; І Зевес не дурно похвалявсь
(Ен.).
Закамешкатися. Заворушитися,
забігати. Троянці всі заворушились, І
Завештались, закамешились І На жертву
приганять биків (Ен.).
Запорощати. Кричати. На його грізно
закричала, І Залаяла, запорощала, І Що
аж Еней весь затрусивсь (Ен.).
Заріза. Різун, забіяка, розбійник. А
часть, розсипавшись по лісу, І Піймали
одного зарізу, І То Евріала-молодця
(Ен.).
Зарюмати. Заплакати. Троянські плакси
тут ридали, І Як на завійницю
кричали, І Еней зарюмсав басом сам (Ен.).
Зацідити. Про побої. Піп зараз взяв
вола за роги І І в лоб обухом зацідив
(Ен.).
Зашморг. ¦ Дивитися зашморгом.
Люто глядіти. Як вість така прийиїла
до Турна, І То так мерзенно іскри-
вивсь, І Що твар зробилась
нечепурна, 11 косо, зашморгом дививсь (Ен.).
Заюрити. Розсердитися. Дидона кріпко
заюрила, І Горщок з вареною розбила
(Ен.).
Збитися. ¦ Збитися з плигу.
Розгубитися. Еней од страху з плигу збився, ІВ
умі сердега помішавсь 11 зараз сам не
свій зробився (Ен.).
Зґедзатися. Збунтуватися.
[Виборний:] Прощайте! Гляди ж,
Наталко, не зґедзайся, як старости
прийдуть! Пам'ятуй, що ти общала
матері (Н. П.).
Злигатися. Зв'язатися (шлюбом). Тепер
же, коли хоч, злигаймось І І нумо
жить так, як жили (Ен.).
Зуби. ¦ Іграти на зубах. Цокотіти
зубами. Троянці з ляку задрижали, І Як
лиху помогти - не знали; І Іграли
тілько на зубах. ¦ Стяти зуби. Вмерти. Я
роздавлю тебе, як жабу, І Зітру,
зімну, мороз як бабу, І Що тут і зуби ти
зітнеш (Ен.).
Зубоскалка. Дівчина, жінка. А вам, оли-
мпські зубоскалки, І Моргухи, дзиґи,
фиґлярки, І Березової дам припарки
(Ен.).
Ізвомпити. Злякатися. Дарес ізвомпив
сіромаха, І Бо був Ентел непевна
птаха, І Як чорноморський злий козак
(Ен.).
Ізслизнути. Побігти. Сивилла грошики в
калитку, І Піднявши пелену і свитку,-
І Ізслизла, мов лихий злизав (Ен.).
Із'ян. ¦ В із'ян. На шкоду. Нехай
турбуються латинці, І Готовляться
проти троян, І Нехай видумують
гостинці І Енею нашому в із'ян (Ен.).
Кабак. 1. Голова. Од злости Турн те
компонує, І Мов сатана йому диктує, І
Сам чорт заліз в його кабак (Ен.). І
¦ Хукнути в кабак. Піддати думку.
Як ось і сердобольна мати І Енею
хукнула в кабак (Ен.). 2. Гарбуз. ¦
Піднести печеного кабака. Дати відмову
залицяльникові. [Возний:] Наталка
многим женихам піднесла печеного
кабака; глядя на сіє, і я собі на умі
(Н. П.).
Кабака. Кров. Еней піджав хвіст, мов
собака; І Мов Каїн, затрусивсь увесь; І
Із носа потекла кабака' І Уже він
знав, який Зевес (Ен.). ¦ Зімнути на
кабаку. Про побої. Зімну всього я на
кабаку, І На смерть зувічу, мов
собаку, І Як битися-я научу (Ен.).
Кагал. Гурт Еней в кагал сей як
убрався, І Щоб зближатися к порому; І То з
Палінуром повстрічався, І Штурмано-
вав що при йому (Ен.).
Казань. Повчання. Якусь тобі він
казань скаже, /Дорогу добру в Рим пока-
ж, с, І Побачиш, як живу і я (Ен.).
Канцелюжка. Канцелярист, писака.
[Михайло:] Достається од неї
деколи, як поприїжджають, от тим
цвентюхам, канцелюжкамі Та й сміш-
ні-бо вони собі, такі необачні, такі
легкодухі; всьому дивуються, всього
бояться (М.-ч.).
Карабкатися. 1. Повзти. 2. Рачкувати у
нетверезому стані. Рутульці дралися
на стіни, І Карабкалися, як жуки (Ен.).
Карачун. Смерть, кінець. [Солдат:]
Ну, стой, не шевелись, І
Навытяжку,-бодрись, І Гляди повеселее! І
А то-те карачун, І Бумажной ты
шалун! I Вмиг будешь почестнее
(М.-ч.).
Каша. ¦ Наварити каші. Наробити
лиха. А що, як викравшись помалу, І За-
29 — 5-1468
450
братися в рутульський стан? - /
Шептав Низ в ухо Евріалу.-1 То каші
наварили б там ¦ Зварити каші. Про
побої. Проворно скочивши, здригнувсь- І
«Хто, як, Дарес?-ну стійте наші! І
Зварю пану Даресу каші, І Горілки
дайте лиш нап'юсь» (Ен.).
Кендюх. Шлунок, живіт. / вийняв
тельбухи з кишками, І Розклав гарненько їх
рядами І І пильно кендюх розглядав
(Ен.).
Кеп. Гра в карти. Гуляли часто до
півночі ІВ ніска, в пари, у лави, в жгут, І
Упамфиля, в візка і в кепа, І Кому ж із
них була domena, І То в гроші грали в
сім листів (Ен.).
Кирпа. Ніс. По локті руки засукає, І За
пояс поли затикає, І Очками кирпу
осідлав (Ен.). ¦ Гнути кирпу. Гордитися.
[Возний:] Ох, ох, ох!.. Стара не
страшна, так молода кирпу гне
(Н. П.).
Кисіль. ¦ Наварити киселя. Про
побої. Проллю троянську кров -
латинську, І Вмішаю Турна скурвасинську, І Я
наварю їм киселя (Ен.).
Клювати. Дрімати. А що? -Ірися
щебетала.- І Сидиш без діла і клюєш (Ен.).
Клюкнути. Пити горілку. Еней оставив
із носатку І Було горілки про запас, І
Но клюкнув добре по порядку, І
Розщедривсь, як бува у нас (Ен.).
Кобенити. Клясти. Венера лайки не
стерпіла, І Юнону стала кобенить; 11
перепалка закипіла, І Одна одну хотіла
бить; Кричав, буцімто навіжений, І І
кобенив народ хрещений, І Як водиться
в шиньках у нас (Ен.).
Коверза. ¦ Водити коверзу.
Планувати. Анхиз Dice був тогді внизу, 1І, похо-
жавши по долині, І Об миленькій своїй
дитині І Водив по мізку коверзу (Ен.).
Колобродити. Хоробрувати. Еней тут
добре колобродив І І всіх на чудо
потрошив (Ен.).
Комезитися. Заворушитися, забігати
Коли б вона та не бісилась, І Замовкла
і не комезилась, І Щоб ти се сам їй із-
велів (Ен.).
Коробитися. Мучитися. Коробилась
душа Енея, І Що Турн троянців так
локшив (Ен)
Красовуля. Чарка Одважних стали
обнімати, І їм дяковать і ціловати, І І
красовулю піднесли (Ен.).
Кружати. Пити горілку. Зібравшися, всі
паненята І Ізнов кружати начали, І
Пили, як брагу поросята, І Горілку так
вони тягли (Ен.).
Крюк. Крутій. Но і у Турна був
сутяга, І Брехун, юриста, крюк, підтяга, 11
діло Турна защищав (Ен.).
Крючок. Поліційний канцелярист.
[Финтик.] Я-бездільник,
признаюсь, 11 дурак письменний! І Я- прони-
ра, і крючок, І І хапун отменный
(М.-ч.).
Кулак. ¦ Трубити в кулак (з голоду).
Голодувати Кожухи, свити погубили І
І з голоду в кулак трубили, І Така нам
лучилась пеня (Ен.).
Куля. ¦ Злити кулю. Обманути. Таку
Юнона зливши кулю, І Перевернувшися
в зозулю, І Махнула в вирій
навпростець (Ен.).
Купка. ¦ Валяти на купку. Про побої.
Авентій був розбійник з пупку, І Всіх
тормошив, валяв на купку, І Дивився
бісом, гадом, сторч (Ен.).
451
Кургикати. Співати (як журавлі).
Гребці і весла положили, І Та сидя люлечки
курили І І кургикали пісеньок (Ен.).
Курище. Дим. Розжеврілось і
закурилось, І Блакитне полом 'я взвилось; І Од
диму сонце закоптилось, І Курище к
небу донеслось (Ен.).
Курохват. Бурсак. Обмок в поту, якби
купався, І Мов з торгу в школу
курохват (Ен.).
Кучма. ¦ Дати кучму. 1. Насміхатися.
2. Наробити лиха. За кучму сю твою
велику І Як дам ляща тобі я в пику, І
То тут тебе лизне і чорт;
Як пан Еней так забавлявся, І То лиха
він собі не ждав, І Не думав і не
сподівався, І Щоб хто з Олимпа кучму дав
(Ен.).
Лава. Гра в карти. Гуляли часто до
півночі І В ніска, в пари, у лави, в жгут, І
У памфиля, в візка і в кепа, І Кому ж із
них була domena, І То в гроші грали в
сім листів (Ен).
Лагоминець. Те саме, що ласощохлист.
/ ті були там лагоминці, І
Піддурювали що дівок (Ен.).
Лакомина. Смакощі. Там лакомини
різні їли, І Буханчики пшеничні білі, І
Кислиці, ягоди, коржі І І всякі-разні
витребеньки (Ен.).
Лапки. ¦ Розікласти лапки. Зміцніти.
Заздалегідь було змовлятись, І Як з
пан-Енесм управчятись, І Поки лапок
не розіклав (Ен.).
Ласощохлист. Ласун. Ласощохлисти
походжали, І Всі фертики і паничі, І
На пальцях ногтики кусали, І Розпри-
ндившись, як павичі (Ен.).
Лещата. ¦ Бити лещатами по спині.
Назва гри. Палили клоччя, ворожили, І
По спині лещатами били, І Загадовали
загадок (Ен.).
Лизень. Язик. Просілне з ушками, з
грінками 11 юшка з хляками, з кишками, І
Телячий лизень тут лежав (Ен.).
Лист. ¦ Сім листів. Гра в карти.
Гуляли часто до півночі І В ніска, в пари, у
лави, в жгут, І У памфиля, в візка і в
кепа, І Кому ж із них була domena, І То
в гроші грали в сім листів (Ен.).
Лід. ¦ Посадити на лід. Про побої То-
гді і мусять тут остаться 11 нехотя
до нас прижаться; І Ось так на лід їх
посадім (Ен.).
Лоб. ¦ Розміжчити лоб. Про побої. Я
бебехів вам надсажу; І На очі вставлю
окуляри, І Сюди, поганці-бакаляри! І Я
всякому лоб розміжжу (Ен.).
Локшити. Про побої. Махне
мечем - врагів десятки І Лежать,
повиставлявши п 'ятки; І Так в гніві сильно
їх локшив (Ен.).
Ляс. ¦ До лясу. Геть! Тікай! До лясу!
Турна розбишаки, І Вам більше рясту
не топтать (Ен.).
Ляси: ¦ Ляси / баляси (точити,
підпускати). Залицятися. Точила всякії
баляси 11 підпускала разні ляси, І Енею
тілько б угодить (Ен.).
Мазка. Кров. Гей, хто зо мною вийде
битись, І Покуштовати стусанів? І
Мазкою хоче хто умитись? І Кому не
жаль своїх зубів;
Ударив, як пузир, об дрогу, І Мазка із
трупа капотить (Ен.).
Мазнути. Вдарити; про побої. Так Турн,
Палланта підпустивши, І Зо всіх сил
келепом мазнув (Ен.).
29*
452
Макітра. Голова. Вхвативсь за бороду
кудлату /1 злому Трої супостату І
Макітру одділив од плеч (Ен.).
Малахай. Гостроверха шапка з
навушниками На грудях з бляхою ладунка, І
А ззаду з сухарями сумка, ІВ руках
ногайський малахай (Ен.).
Мандрьоха. Повія. Квартал був цілий
волоцюг, І Моргух, мандрьох, яриж-
ниць, п 'яниць 11 бахурів на цілий плуг
(Ен.).
Манишки. Білизна. Манишки
офіцерські прала, І З стрючком горілку
продавала І І мерзла вніч, а вдень пеклась
(Ен.).
Мартопляс. Веселун. / кинув в
Карфагену оком, І Аж там троянський
мартопляс (Ен.).
Мозчити. Про побої Так ісполинськії
дрючини І Мозчили голови і спини, І І
всіх молотять, мов снопи (Ен.).
Мокруха. Горілка Примчали з казанок
сивухи, І Ентел її разком дмухнув 11 од
сієї він мокрухи І Скрививсь,
наморщивсь і зівнув (Ен.).
Моргуха. Дівчина, жінка. Латин дочку
мав чепуруху, І Проворну, гарну і
моргуху, І Одна у нього і була (Ен.).
Мордаси. ¦ Втерть мордаси. Про
побої. А также пхнув він драгомана І І
до латинського султана, І Щоб і сьому
мордаси втерть (Ен.).
Москаль. ¦ Підпустити москаля.
Обманути. Були бурлаки сі моторні, І Тут
познакомились той час, І 3 диявола
швидкі, проворні, І Підпустять
москаля якраз (Ен.).
Мот. Волоцюга. Моти, картьожники,
п 'янюги 11 весь проворний чесний род;
Ярижники і всі п 'янюги; І Обманщики
і всі моти (Ен.).
Мотяга. Те саме, що мот. Відчими
йшли, тесті-скуп'яги, І Зяті і своя-
ки-мотяги (Ен.).
Мугир. Згрубіле від «мужик». Пошили
сині всім жупани, І На спід лее білиі
каптани,- І Щоб був козак, а не мугир
(Ен.).
Мусовать. Думати. Мені дай зараз за
роботу, І То я приймуся мусовать, І Як
нам до пекла довалитись (Ен.).
Набалдашник. ¦ Прясти
набалдашник. Перебувати, гуляти. Де ваш
Еней - жіночий празник? І Пряде з
бабами набалдашник (Ен.).
Налигатися. Наїстися. Еней з дороги
налигався 11 пінної так нахлестався, І
Трохи не виперсь з його дух (Ен.)
Налягати. Переслідувати, здоганяти.
Олимпські нами управляють, І Вони на
мене налягають, І Пред ними тілько я
смирюсь; Як, знаєш, лис хвостом
виляє, І Як дуже Дойда налягає, 11 як
чухрай угонку дав (Ен).
Натасувати. Про побої. Мене Амата
ублагала І І так боки натасовала, І
Що я Енею одказав (Ен.).
Нахлистатися. ¦ Нахлистатися по
саме нільзя. Напитися горілки. Сей, сидя
на кормі, хитався, І По саме нільзя
нахлистався І Горілочки, коли прощавсь
(Ен.).
Носок. Гра в карти. Гуляли часто до
півночі І В ніска, в пари, у лави, в
жгут.. (Ен.).
Обдутись. Напитися горілки. / весь
обдувся, як барило, І Було на світі все
немило .. (Ен.).
453
Обіжратися. Напитися горілки. В сей І
день його отець опрягся, І Як чикилди-
хи обіжрався,-1 Анхиз з горілочки
умер (Ен.).
Облизень. ¦ Піймати облизни.
Зазнати невдачі Венера, облизня піймавши, І
Слізки пустила із очей (Ен.).
Оддертися насухо. Втекти. В виски
було кому як впнеться, І Той насухо не
обдереться, І Такий ляхам був Желіз-
няк (Ен.).
Околіти. Вмерти. Іду з Енеєм
поштурхаться, І В моїх проступках
оправдаться- І Убить - і околіть готов (Ен.).
Оклад. ¦ Вбгатися в оклад. Убратися
Се що без родичів остались... 11
сиротами називались, ІА послі вбгались і в
оклад (Ен.).
Окошитися. Притихнути, всістися.
Еней хотів, щоб окошилась І Біда і
більш не продовжилась, І Щоб не
пропали всі з коша;
Іще не все тут окошилось, І Іще брела
ватага лих (Ен.).
Окуляри. ¦ Вставити окуляри на очі.
Про побої. Я бебехів вам надсажу, /
На очі вставлю окуляри, І Сюди, поган-
ці-бакаляри1 І Я всякому лоб розміж-
жу (Ен.).
Оскілки. ¦ Дивитись оскілками.
Люто глядіти. Харон, таких гостей
уздрівши, І Оскілками на їх дививсь, І Як бик
скажений заревівши, І Запінивсь дуже
і озливсь (Ен.).
Остервенитися. Розсердитися. Наш Ев-
ріал остервенився, І Забув, що на
часок зайшов.. (Ен.)
Охвота. Фартух. Ану! Черкнім-а для
охоти І Тобі я дам на дві охвоти, І
Були в свитках, були в охвотах, І Були в
дульєтах і в капотах (Ен.).
Охмелиться. Протверезіти. Ну, к
чорту! Швидше охмеляйся, І Збирать
союзних поспішайся, І На нову Трою
напади (Ен.).
Пальонка. Горілка. Приїхавши од Тур-
на з балу, І Пальонки дома ковтонув
(Ен.).
Памфиль. Гра в карти Гуляли часто до
півночі І В ніска, в пари, у лави, в
жгут, І У памфиля, в візка і в ке-
па... (Ен.).
Паністара. Зад. Чи хочеш, щоб тобі я
дав І По паністарій блискавками (Ен.).
Пара. Гра в карти. Гуляли часто до
півночі І В ніска, в пари, у лави, в жгут...
(Ен).
Пас. ¦ Сказати пас. Уступити. Се ж
ласка божая для нас; І Одкиньте
страх і не робійте, І Прийшлось
сказать Енею. пас (Ен).
Паця. ¦ Грати в паці. Назва гри. А
доки в паці будеш грати? І 3 дівками
день і ніч ганяти 11 красти голубів у
всіх (Еи.).
Пащекуха. Цокотуха. Мовчать!
Прескверна пащекухо! -1 Юнона злобна
порощить (Ен.).
Пащиковать. Сваритися. Жінки! Коли
б ви більше їли, І А менш пащиковать
уміли, І Були б в раю ви за сіє (Ен.).
Пендос. Грек. Се гречеськії проскіно-
си, І Із Біломор 'я все пендоси, І 3 Мо-
реа, Дельта, Кефалос (Ен.).
Пеня. Клопіт. Кожухи, свити
погубили 11 з голоду в кулак трубній, І Така
нам лучилась пеня (Ен.).
Перелоги. Очманшість після похмілля.
Енея заболіли ноги, І Не чув ні рук, ні
454
голови; І Напали з хмелю перелоги, І
Опухли очі, як в сови (Ен.).
Перехватить. Попоїсти. [Солдат:]
Я, право, дурново ничево не думаю.
Однак, хозяйка, нет ли у тебя чево
поужинать или хоть так перехватить
(М.-ч.).
Перенос. Розпуста. Поки дівки од пере-
чосу I До самого товстіли носу, І Що
сором послі до вінця (Ен.).
Печаль. ¦ Топити печаль в питейнім
морі. Випити горілки. К Лависі од
любви був в горі, І Топив печаль в
питейнім \морі. І Так в армії колись велось
(Ен.).
Пика. Лице. За кучму сю твою велику І
Як дам ляща тобі я в пику, І То тут
тебе лизне і чорт;
Поб'ю всю пику, зуби, морду, І Аж не
тзна вас дідько сам (Ен.).
Пиріжок. ¦ Піднести пиріжок.
Підлещуватися. / щоб к ним лучче
підмоститься І І пред Юноной заслужиться, І
То піднесла їм пиріжок (Ен.).
Писати. ¦ Писати по землі мисліте.
Заточуватися. / весь обдувся, як
барило, І Було на світі все немило, І
Мисліте по землі писав (Ен.).
Підлабузнитися. Підлещуватися. /
підлабузнивсь до Киприди, І Як до
просителя писець (Ен.).
Підпінок. Горілка. Розм 'як Зевес, як
після пару, 11 вижлоктив підпінка чару, І
На все ізвол Юноні дав (Ен.).
Підсипатися. Залицятися. Уже мене
давно не любиш, ІА тічьки п 'яний і
голубиш. І Одсунься геть-не
підсипайсь;
Пан Турн щось дуже підсипався І Царя
Латина до дочки (Ен.).
Підтичити. Про побої. Та не
втечеш,- кричить,- паничу! І Ось зараз я
тебе підтичу, І Се не в кукли з Лависей
грать (Ен.).
Підтіпанка. Повія. Де ся підтіпанка
вмішалась, І То верб 'я золоте росло; І
Земля б щасливою назвалась, І Коли б
таке пропало зло (Ен.).
Підтруняти. Підбунтовувати,
підганяти. Паллант був першийграз на битві, І
Кричав, жидки як на молитві, І Арка-
дян к бою підтруняв (Ен.).
Пінна. Горілка. Еней з дороги
налигався 11 пінної так нахлестався, І Трохи
не виперсь з його дух;
Уже закушовав смачненько, І Хто
добре пінної лигнув (Ен).
Пінненька. Горілка. / з Марсом у
куточку стала, І 3 Зевеса добре глузовала; І
А Бахус пінненьку лигав;
Тягли mym пінненьку троянці, І Не вом-
пили сициліанці, І Чекали добре
назахват (Ен.).
Піти. ¦ Піти до чорта на шабаш.
Згинути. Еней, не милуя чванливих, ІВ Ме-
зентія всадив палаш; І Дух вискочив в
словах лайливих, І Пішов до чорта на
шабаш (Ен.).
Плакса. Плаксива людина Троянські
плакси тут ридали, І Як на завійницю
кричали, І Еней зарюмсав басом сам
(Ен.).
Плечі. ¦ Покропити плечі. Про побої
Та смерть ізбавила косою, І Що кат
легенькою рукою І Плечей йому не
покропив (Ен.)
Плохутка. Боягуз. Сивилла бачить, що
не шутка, І Бо дуже сердиться Ха-
рон; І Еней же був собі плохутка; І
Дала стариганю поклон (Ен.).
455
Плошатися. Битися. Однаково ж сам
не плошайся, I 3 аркадянами
побратайся, I Вони латинцям вороги (Ен.).
Плут. Волоцюга. Паливоди і волоцюги, І
Всі зводники і всі плути, І Ярижники і
всі п 'янюги, І Обманщики і всі моти
(Ен.).
Плутня. Обман. Побравшись за руки,
ходили ІІ все о плутнях говорили (Ен.).
Подлипать. Залицятися. [Солдат:]
Изволь, проучу ево путем и отважу
подлипать к чужим женам (М -ч.).
Поколіти. Згинути. Щоб ні горіли, ні
боліли, І На чистому щоб поколіли, І
Щоб не оставсь ні чоловік (Ен.).
Полосити. Про побої. Тут хвись!
шабельки засвистіли, І Цок-цок!-і іскри
полетіли; І Один другого полосять
(Ен.).
Понеділковати. Відпочивати. Іди,
небого, не журися, І Попонеділкуй,
помолися, І Все буде так, як я сказав (Ен.).
Попасти. ¦ Попасти на слизьку.
Зазнати невдачі. Агу! Троянці
схаменулись, І Та всі до Турна і сунулись; І Пан
Турн mym на слизьку попав (Ен.).
Порощити. Кричати. Мовчать1
Прескверна пащекухо! -1 Юнона злобна
порощить (Ен.).
Посулити. Пообіцяти. / посулив їх за
услугу І Землі, овець і дать по плугу, І
В чиновні вивесть обіщав (Ен.).
Потіпаха. Повія. Якіїсь мучились там
птахи 13 куделями на головах; І Се че-
сниї, не потіпахи, І Були тендітні при
людях (Ен.).
Потягатися. Битися. Еней тебе лиш ви-
зиває, І А нас, латинців, не займає, І
Іди з троянцем потягайсь (Ен.).
Почухрати. Піти, йти. Він, швидко
поробивши човни, І На синє море
поспускав, І Троянців насажавши повні, 11
куди очі почухрав (Ен.).
Прах. ¦ Перемізжити в прах. Про
побої / блюдолизів, ложкомоїв І Впрах,
вдребезги перемізжив (Ен.).
Придзиґльованка. Дівчина, жінка. Там
придзиґльованки журились, І Що
нікому вже підморгнуть (Ен.).
Провести. Обманути. О тату сильний,
величавий! І Ти всякий помисл зриш
лукавий, І Тебе ніхто не проведе (Ен.).
Пронира. Поліщйний канцелярист.
[Финтик:] Я-бездільник,
признаюсь, 11 дурак письменний! І Я-
пронира, і крючок, І І хапун отменний
(М.-ч.)
Проскіноси. (Грецькі) передові
частини Се гречеськії проскіноси, І Із Біло-
мор 'я все пендоси, І 3 Мореа, Дельта,
Кефалос (Ен.).
Пудофет. Ледачий. Так ви, бачу, всі
легкодухи, І Передо мною так, як мухи, 11
пудофети наголо (Ен.).
Пуцьверинок. Малий. О пуцьверинку
Купидоне! І Любуйся, як Дидона
стогне. . / Щоб ти маленьким був пропав
(Ен.).
П'ята. ¦ Накивати п'ятами. Втекти.
Забравши деяких троянців, І
Осмалених, як гиря, ланців, І П'ятами з Трої
накивав (Ен.).
Ралець. Подарунок, хабар. Пустіть
лиги з неба веремію 11 покажіте
чудасію, І А я вам піднесу ралець;
Аркадці! лицаря візьміте! І В ралець к
Евандру однесіте (Ен.).
Річ. ¦ Уджиґнути річ. Сказати
промову. Тоді до війська обернувся, І Прока-
456
шлявся і раз смаркнувся, 11 річ таку їм
уджиґнув (Ен.).
Розглагольствувати. Розмовляти.
[Возний:] Що ти тут, старосто
мій - теє-то як його - розглагольству-
єш з пришельцем (Н. П.).
Роздабарювати. Розмовляти.
[Виборний:] Що ви тут так довго розда-
барюєте (Н. П.).
Розкудкудакатися. Кричати. Но зла
Юнона, суча дочка, І
Розкудкудакалась, як квочка,-1 Енея не
любила-страх (Ен.).
Розплющити. Вбити, вбивати. Як міх з
пашнею, повалився, І І Фар на теє ж
нахопився, І Розплющив і сього Еней
(Ен.).
Розприндитися. Пишатися, парадувати.
Ласощохлисти походжали, І Всі
фертики і паничі, І На пальцях ногтики
кусали, І Розприндившись, як павичі
(Ен.).
Розчовпати; розчовпти. Зрозуміти.
Трохи мене ти не морочиш, І Не розчо-
впу, що ти пророчиш,-/ Еней Сивиллі
говорив (Ен.); [Михайло:] Як же
то так? Чи ви мене справді морочите,
чи на глуз піднімаєте? Я нічого тут не
розчовпу собі (М.-ч.).
Ряст. ¦ Топтати ряст. Жити. До лясуі
Турна розбишаки, І Вам більше рясту
не топтать;
Трохи-трохи не прослезився І І Турна
ряст топтать пустив (Ен.).
Садити. Танцювати. Еней, матню в
кулак прибравши 11 не до соли
примовлявши, І Садив крутенько гайдука (Ен.).
Світелка. Хата. Нептун лее зараз взяв
мітелку І І вимів море, як світелку, І
То сонце глянуло на світ;
Латин, так дома спорядивши, І Кругом
все в хатах оглядав, І Світелки, сіни
обходивши, І Собі убори добирав (Ен.).
Сивуха. Горілка Сивушки зараз ковто-
нули І По ківшику, і не здригнули, І І
докосились до потрав;
Зевес тоді кружав сивуху 11 оселедцем
заїдав;
Пили на радощах сивуху І І їли сім *яну
макуху, І Покіль кликнули їх за стіл
(Ен.).
Сикизка. Горілка. Пили сикизку, дерені-
вку 11 кримську вкусную дулівку, І Що
то айвовкою зовуть (Ен).
Сентябрь. ¦ Дивитись сентябрем.
Люто глядіти. Латин од муки
схаменувся, І Олимпським трохи помоливсь; І
Наморщивсь, сентябрьом надувся І І
смутно на вельмож: дививсь (Ен.).
Сількісь! Добре, гарно. «Іноси!
сількісь! як мовляла»,-/ Юноні Юпитер
сказав. І
Богиня з радщ танцювала, І А Зевс
метелицю свистав (Ен).
Скиксовать. Промахнутися. Рутульці
ж стали розмишляти, І Що Турн їх
може скиксовать (Ен.).
Скуйовдити. Підбунтовувати,
підганяти На сей то час Ютурна-мавка І В
рутульський подоспіла строй, 11 там
вертілася, як шавка, 11 всіх скуйовдила
собой (Ен).
Скупиндря-скурвасинська. Скупий.
Земелька ся була Латинська, І
Завзятий цар в ній був Латин; І Старий
скупиндя-скурвасинська, І Дрижав, як
Каїн, за алтин (Ен.).
Слизнути (ізслизнути, послизнути).
Згинути. Піди лиш ти к чортам, плю-
457
гава, І Невірна, капосна, халява1 І
Нехай ізслизне твій Дарес (Ен.).
Слимак. Монастирський служка. Без
крику крадуть слимаки І Гусей, курей,
качок, індиків І У гевалів і амаликів
(Ен.).
Слинити. Плакати. То ми тобі таки
щось скажем, ї А може, в пекло шлях
покажем, І Іди, утрись і більш не
слинь (Ен.).
Смерть. ¦ Зувічити на смерть. Про
побої. Зімну всього я на кабаку, І На
смерть зувічу, мов собаку, І Як
битися-я научу (Ен.).
Содом. Галас. Прибігла фурія із пекла, І
Яхидніша із всіх відьом, І Зла, хитра,
злобная, запекла, І Робила з себе скрізь
содом (Ен).
Сокотіти. Говорити Сказали- Люди
тут бормочуть, І Язиком дивним нам
сокочуть, І І ми їх мови не втнемо
(Ен.).
Сонько. Сплюх. Враги троянські
почивали, І Од трусів вилазки не ждали; І
Оставмо ж сих хропти соньків (Ен.).
Спина. ¦ Стригти по спині. Про
побої. Близ сих плили дуби Аванта, І Він
був страшнійший од сержанта; І Бо
всіх за все по спині стриг (Ен.).
Сплющити. Вбити, вбивати. Низ
шаблею мазнув по пупу, І Зад з головою
сплющив вкупу, І Що із Серрана
вийшов рак (Ен.).
Субітки. ¦ Давати субітки. Про побої
Еней від них не одступався, І
Тройчаткою всіх приганяв; І І хто хоч трохи
ліновався, І Тому субітки і давав (Ен.).
Супліковати. Просити. Тепер тебе я
суплікую І Мою уважить долю злую 11
постояти за троян (Ен.).
Супонити. Про побої. Зикратого мечем
супонить, І Та ба! мари не підстьобне
(Ен.).
Суціга. Хитра, пронозлива людина;
пройдисвіт. Ти знаєш, він який суціга, І
Паливода і горлоріз; І По світу як ще
побіга, І Чиїхсь багацько виллє сліз
(Ен.).
Тарадайка. Віз. Но можна стіл ним
застилати, І І перед ліжком
простилати, І І тарадайку закривать (Ен.).
Таскати. Піти, йти. Сивилла в дальший
путь таскала, І Не баскаличивсь би та
йшов (Ен.).
Теревені. ¦ Правити теревені.
Говорити дурниці. Чого передо мной
лукавиш, І Не дівочка я двадцять літ, І ї
теревені-вені правиш, І Щоб тільки
заморочить світ (Ен ).
Тертий. Досвідчений. Прямий, як
сосна, величавий, І Бувалий, здатний,
тертий, жвавий, І Такий, як був Нече-
са-князь (Ен.).
Тимфа. ¦ Дати тимфи. Пустити в ніс
дим (жарт із вдуванням сонному в ніс
диму зі спаленої бавовни). Боги в Оли-
мпі стали чхати; І Турн їм ізволив
тимфи дати, І Богинь напав від чаду дур
(Ен.).
Тичок. ¦ Подуть тичка. Битися. Так
Геленор з червоним Ликом, І Роздігши-
ся до сорочок, І Між: вештанням,
содомом, криком, І Пробралися подуть
тичок (Ен.).
Тімаха. Сплюх. Знайшли Ентела-сіро-
маху, І Що він під тином гарно спав, І
Сього сердешного тімаху І Будити
стали, щоб устав;
Поклон сі перші оддали І Тімасі нашому
Енею 13 його старою попадею (Ен.).
458
Тормошити. Про побої. Лвентій був
розбійник з пупку, І Всіх тормошив,
валяв на купку, І Дивився бісом, гадом,
сторч;
І всім богам, що пеклом правлять 11
грішних тормошать і давлять, І Щоб
гніву ш не навести (Ен.).
Трепать. їсти. / прийнялися всі
трепать; І Наиіися і нахлистались, І Що
деякі аж повалялись... І Тогді і годі
поминать (Ен.).
Тройчатка. Нагай. Еней від них не од-
ступався, І Тройчаткою всіх
приганяв; 11 хто хоч трохи ліновався, І Тому
субітки і давав (Ен.).
Тузити. Про побої. Як тілько в крі-
пость протаскався, І Тузити зараз і
прийнявся, І Хто тілько під руку
попавсь (Ен.).
Убирати. їсти. Все військо добре
убирало, І Аж поза ухами лящало, І Один
перед другим хватав (Ен.).
Убиратися. Втекти. Пандар погибель
бачив брата, І Злякався, звомпив,
замішавсь 11 од рутульська стратилата І
Якмога швидче убиравсь (Ен.).
Увильнути. Те саме, що убиратися. Як
ось Волсент гульк із долини І 3 полком
латинської дружини. І Біда! як нашим
увильнуть (Ен).
Уджиґнути (весілля). Справити
весілля. [Виборний:] Аби рушники
були, а за прибори на весілля не
турбуйтеся: наш возний - чоловік, не взяв
його кат —на свій кошт таке бундючне
весілля уджиґне, що ну (Н. П.).
Укутати. Випити. [Виборний:] До
мене заїжджав засідатель наш, пан
Щипавка; так уже, знаєте, не без
того,- випили по одній, по другій, по
третій, холодцем та ковбаскою закусили,
та вишнівки з кварту укутали, та й,
як то кажуть, і підкріпилися (Н. П.).
Уладити. Про побої. Фарона першого
погладив І По тім 'ю гострим
кладенцем 11 добре так його уладив, І Що сей
вильнув наверх денцем (Ен.).
Уплітати. Втекти «Покиньмо кров
врагам пускати, І Пора нам відсіль
уплітати»,- І Низ Евріалові сказав (Ен.).
Утори. ¦ Слабий на утори.
Невитриманий. Богині в гніві также баби І І
также на утори слаби, І 3 досади
часом і брехнуть (Ен.).
Фертик. Елегантний. Ласощохлисти
походжали, І Всі фертики і паничі, І
На пальцях ногтики кусали, І Розпри-
ндившись, як павичі (Ен.).
[Солдат:] А при том я хоть и москаль, а
ручаюсь тебе, что жена твоя, по всем
моим замечаниям, ниткова шаловства
с этим фертиком не имела (М.-ч.).
Фига. ¦ Піднести оцтом фиги. Про
побої. Тобі там буде не до чмиги, I Як
піднесуть із оцтом фиґи, І То зараз
вхопить тебе лунь (Ен.). ¦ Показати
фигу. Обманути. А що? - сказав,-чи
поживились7 І От з Діомидом ви
носились, ІА він вам фигу показав (Ен.).
Фиґи-миґи. Блискітки. / ті, що фи-
ґи-миґи возять, І Що в боклагах
гарячий носять, І Там всі пеклися крамарі
(Ен.).
Фиглярка. Дівчина, жінка. А вам, олим-
пські зубоскалки, І Моргухи, дзиги, фи-
ґлярки, І Березової дам припарки (Ен.).
Финтити. Пишатися, парадувати.
Зробився Турн наш бісноватим, І Реве, як
ранений кабан, І Гаса, финтить своїм
459
зикратим; / Що ваш против його По-
лкан (Ен.).
Фільтіфікетний. Манірний. / панночок
фільтіфікетних, І Лакеїв гарних і
дотепних І Багацько дуже щось було
(Ен.).
Фурцювати. Танцювати. Тепер їй, бачу,
не до соли, І Уже, підтикавши десь по-
ли, І Фурцює одобре навісна (Ен.).
Халяндри. ¦ Скакати халяндри.
Танцювати. У вікон школярі співали, І
Халяндри циганки скакали, І Іграли в
кобзи і сліпці (Ен.).
Хват. ¦ Чорнильний хват.
Канцелярист. [Солдат:] Меня зовут-Ли-
хой! І Солдат я не плохой, І И
храбрости полата. І Хоть с места - докажу, I
В капусту искрошу І Тебя, чернильна
хвата (М.-ч.).
Хвататися за ким. Поспішати Еней не
чув аж підошов, І Хватаючися за ягою
(Ен).
Хвіст. ¦ Вкрутити хвоста. Про побої.
Дай моєму Даресу сили, І Йому хвоста
щоб не вкрутили (Ен.). ¦ Надути хвіст.
1. Похнюпитися, знесилитися. Не йди в
дорогу без запасу, І Бо хвіст од голоду
надмеш (Ен.). 2. Оп'яніти. За ним і вся
його голота І Тягла, поки була охота, І
Що деякий і хвіст надув (Ен.).
Хиріти. Спати. Но к ній Енея не
пустили, І Прогнали, трохи і не били, І Бо
хиріла їх госпожа (Ей ).
Хлиснути. Випити горілки. А деякії
так хлиснули, І Що де упали - там
заснули (Ен.).
Хлист. Нагай. Стьогнув зикратого
хлистом; 11 шапку на очі насунув, І Во всі
лопатки в лагер дунув, І Що коник аж
вертів хвостом (Ен.).
Хлистати. Пити горшку. Наїлися і
нахлистались, І Що деякі але повалялись
(Ен.).
Хльорка. Дівчина легкої поведінки. З
обстриженими головами, / 3
підрізаними пеленами, І Стояли хльорки наголо
(Ен.)
Хлюст. Назва гри в карти. В хлюста, в
пари, в візка іграли 11 дамки по столу
совали (Ен).
Холоші. Штани. Чи знав ти, що такеє
гроші? І Мав без матні одні холоші, 11
тілько слава, що в штанах (Ен.).
Храбрувати. Битися Козацтвоf лицарі!
трояне' І Храбруйте! наша, бач, бере;
Против Енея не храбруйте, І Для нас
здається він святим (Ен).
Цвентюх. Канцелярист. [Михайло:]
Достається од неї деколи, як попри-
їжджають, от тим цвентюхам, кан-
целюжкам! Та й смішні-бо вони собі:
такі необачні, такі легкодухі; всьому
дивуються, всього бояться (М.-ч.).
Цівка. ¦ Смикнути цівкою. Випити
горілки. Хотів посліднім поділитись, І
Щоб до кінця уже напитись, 11 добре
цівкою смикнув (Ен.).
Цмок. Поцілунок. Захоч-і вродиться
все зразу, І Все в світі ждеть твого
приказу, І За твій смачний і ласий
цмок (Ен.).
Цьохля. Дівчина, жінка Ірися, цьохля
проклятуща, І Завзятіша од всіх
брехух, І Олимпська мчалка невсипуща, І
Крикливіша із щебетух (Ен).
Чвирк. Ніщо. Як збрешеш, то хоча
надсядься, І На ласку послі не
понадься, І Тоді від мене возьмеш чвирк
(Ен.).
460
Чепуха. ¦ Нагородити чепухи.
Говорити дурниці. Ходили там чи не
ходили, І Як ось вернулись і назад 11 чепухи
нагородили, І Що пан Еней не був і рад
(Ен.).
Черк. Поцілунок. Венера зараз одгада-
ла, І Що в добрий час сюди попала, І
Вулкана в губи зараз черк (Ен.).
Черкнути. 1. Побігти. Покинувши із рук
нагайку, І Запряг він миттю чортоп-
хайку, І Черкнув із неба, аж курить
(Ен.). 2. Випити горілки. Ану!
Черкнім - а для охоти І Тобі я дам на дві
охвоти (Ен.).
Чикилдиха. Горілка В х\ей день його
отець опрягся, І Як чикилдихи
обіжрався,-1 Анхиз з горілочки умер (Ен.).
Чимчиковать. Піти, йти. Ходім лиш в
пекло-там отець І Нас твій давно
вже дожидає 1І, може, без тебе
скучає І Ану, пора чимчиковать (Ен.).
Чмелі. Очманілість після похмілля
¦ Слухати чмелів. Бути очманілим.
Хіба б уже та не Юнона, І Щоб не
вказала макогона, І Ще й досі слухає
чмелів (Ен.).
Чмига. ¦ Не до чмиги. 1. Погано. Тобі
там буде не до чмиги, І Як піднесуть
із оцтом фиґи, І То зараз вхопить
тебе лунь (Ен.). 2. Не слід. [Тетяна:]
Ти підкрався, як той злодій, до чужої
хати; І Ти один тут-не до чмиги з
нами буїиовати (М.-ч.).
Чубити. Про побої. Що через їх синки в
ледащо ! Пустилися, пішли в нінащо, І
А послі чубили батьків (Ен).
Чуприндир. Козак (простий). Гребнули
раз, два, три, чотири, І Як на!-у
берега човни; І Троянці наші чуприндирі І
На землю скщь—як там були (Ен.)
Чупрун. Те саме, що чуприндир.
Недавно з кошельком ходив, І Но, бач,
безокая фортуна І Зробила паном із
чупруна (Ен.).
Шабас. Кінець. Ся річка Зевсом обіща-
на І І з берегами нам оддана. І
Греби!-от закричу шабас (Ен.).
Швендати. Піти, йти. Як мооюна швид-
че укладайтесь, І Зо всіми клунками
збирайтесь, І До моря швендайте
якраз (Ен.).
Швендювати. Те саме, що швендати.
Не знав троянець ні один, І Куди, про
що і як швендюють, І Куди се так
вони мандрують (Ен.).
Шкарбун. Старцюган. А ти з сідою
бородою, І Пане добродію Нептун! І
Сидиш, мов демон, під водою, І Ізморщив-
шись, старий шкарбун (Ен.).
Школа. ¦ Жидівська школа. Галас
Жидівська школа завелася, І Великий
крик всі підняли (Ен).
Шмигнути. Втекти. Латинці до лісу
слідили І Одважних наших розбишак 11
часовими окружили, І Що з лісу не
шмигнеш ніяк (Ен.).
Шнапс. Горілка. [Солдат:] Что
прикажу, все здесь родится. I И пить,
и есть, и веселиться I Мы примемся
сейчас; I Зажмурьте правой глаз, I
Скажите громко: шнапс (М.-ч).
Штрикати. Різати ножем. Гарячим
дьогтем заливали, І Ножами під боки
штрикали, І Щоб не хапались умирать
(Ен.).
Шумиха. Блискітки. Шумиха, оливо,
свинець, І Блищали міді там і криці, І
Всі убрані були світлиці (Ен.).
Щеголяти. Пишатися, парадувати
Частенько на соломі спала, / В шинелі сі-
рігі щеголяла, I Походом на візку
тряслась (Ен.).
Яєшня. ¦ В яєшню зм'яти. Про побої.
Всі за свого богів молили, І Щоб
власною своей рукой І Ізміг врага в яєшню
зм'яти (Ен.)
Ярига. Ледащо. Там правив каюком Ти-
гренко, І Із Стехівки то шинкаренко, І
І віз з собою сто яриг (Ен.).
Ярижник. Волоцюга. Паливоди і
волоцюги, І Всі зводники і всі плути; І Яри-
жники і всі п 'янюги, І Обманщики і всі
моти (Ен.)
Ярижниця. Ледащиця. Квартал був
цілий волоцюг, І Моргух, мандрьох, яри-
жниць, п'яниць І І бахурів на цілий
плуг (Ен.).
Яритися. Розсердитися. Скажітьі тог-
ді чи дуже спиться, І Як доля проти
нас яриться І І як для нас фортуна
зла;
Вулкан потіє і трудиться, І Всіх лає,
б'є, пужа, яриться, ІК роботі приганя
майстрів;
Завзятость всіх опановала, І Тут
всякий пінив і яривсь (Ен.).
Ярміз. Нелад. Но те Юнона
повернула, 11 в голові так коверзнула, І Щоб
зараз учинить ярміз (Ен.).
Ярун. Волоцюга Боєць, ярун і
задирака, І Стрілець, кулачник і рубака, І І
дужий був з його хлопак (Ен).
Ящик. ¦ Одкладовать в довгий
ящик. Відкладати справу.
[Виборний:] А наїцо ж і одкладовать в
довгий ящик, адже ми не судді (М.-ч.).
Додаток З
Лексико-семантичне поле
бурсацько-семінарського жарґону
ЛСП «Людина»
дівчина, жінка:
дівчина - малина;
за віком: молода дівчина - коза,
стара-кляча, баба - бабуленція;
зовнішність жінки: дуже погана - кро-
кос, дуже груба й здоровенна - попадя
з кучі, красива - пенелопа;
повія-бляха, льотка, мадйстка, хлібу-
шко\
хлопець, молодий чоловік: чадо, раб
божий',
сексуальні характеристики: любодій-
ник - баран, краснооюопий, повіян,
ударник, цілок;
соромливий хлопець - красна девица',
діти: клейнички;
родинні стосунки:
батько -бад, батсша, папінька,
мати -мамінька, дід-дядик, тітка-цьо-
ця, дружина, жінка -супружниця;
за професією, родом занять:
дяк - тснословець, асмодёй, попадя -
попадька, хапокнишка, архієрей - архе-
рейство, диякон - диявол, чернець -
манашисько, священик - книш,
бородач, хапокниш, субінспектор - суб, кан-
целярійний урядник - крючок, канце-
люра, урядники консисторії -
консисторські блохи, губернатор - хібер,
артист - артіфекс, артист-музика - сан-
чю, візник - вознйця, шахрай - клігер,
розбишака - гоц, жулик- мазурик,
сутенер - альфонс, кнур, супник,
горнична - горняк, служниця - мадона,
солдат - картоха, картонка, лепйоха,
кухарчук - куфтик;
за соціяльним станом:
мужик - вуйко, гадь, гадюка, ґадзон, геп,
ефіоп, кожушина, мудь, очкур, паздир
(паздирко), халуй, міщанин-кишкоїд-
ник, панночки - пернаті, панночка -
скрипочка, бідний - капцан, назорей,
фотограф - фоторґафчик;
за національністю,
місцем проживання:
єврей-єрусалимський гражданин, пей-
сач, схарія, угорець, виходець з
Угорщини -веньґа, українець, українофіл -
гетьманець, хохол, обливанець,
українка - хохлуша, галушниця, росіянин -
кацап, кацалап, кацапура, лапотник, ко-
робошник, маркитан, пилипон,
поляк- ляшуга, пшеляк, циган-ціван, з
іншої країни - заблуда;
частини тіла, органи:
обличчя - фізия, рило, голова-руль,
рот - макоєди, очі - балухи, око - зрєніє,
463
губа - варґа, здорова шия - карчило,
борода - цапка, ніс - кутка, нюхало,
храпи, чобіток, маленький - конопка,
здоровий - кушка, носик, здорові
вуха -клямпдни, горло - дудка, вуса-ro
нса, жіночі груди -роспологи,
стегна-лжЫя, жіночі стегна - круп, зад-
гузіца, ґузно, гармата, іжиця, корза,
личко, пані, Сіракузи, живіт - благоут-
робіє, шлунок, "живіт - стомах;
статеві органи-те, що сцит\
жіночий -бобрик, волосянка, вульва, зьвіз-
да, купа, пірґили, теє, тинди-ринди,
шабатура; чоловічий - біда, кіч,
пакостник плоті, поліно, поштурховисько,
пробойник, провертило, пула, пуц,
пуцак, пуцик, пуцюрина, пуцьочка,
пуцьочок, третя нога;
зовнішність, фізичні якості:
з червоним обличчям - залупінський,
рум'яний - краснокожий, зачервонітися
від духоти - закаплунитися, зі
скривленим обличчям - квас, білявий,
кучерявий хлопець- кугут;
осібний зачіс голови - алекок,
обстригтися кружком -під ринку, волосся на
потилиці - ай, пук волосся посеред
потилиці - брехунка, рущій-едем, рудь-
ка, лисина-сіяніє, сонце,
окатий - баньковатіш, балухатий, пуль-
катий^пулькач, косоокий - заєць, у
кого брови зрослися - мурзуфлос, з
пронизливим поглядом -медуза,
підсліпуватий - сліпцун;
довгоносий -глагол, кеклюс, безносий-
курка\
людина з великими вухами - вітрак,
капловухий, кляпатий',
довгоногий - цибатий, кривий - кривун-
дяча;
безвусий і безбородий - шутий;
волосся під губою - шпунка;
шепелявий в розмові - зуньо, сьвіша, з
писклявим голосом - пістон, високий,
тонкий голос - буна, з невиразною,
неправильною вимовою - гугнйвий;
товстий- дубина, кабан, гладка -
положительна, худий - гитара, хабёта,
високий - довгань, довгий,
довготелесий - журавлик, малий на зріст,
сутулий - курдупель, неповороткий - вулий-
куватий, маґлеба (маґельниця - валик
для катання білизни), маґула, мазило,
флейтух, птахоподібний чоловік -люазо;
здоровий - дубина, кат, крепок, кріпдс-
ті, тилибей, здоровий, страшний,
лютий - гайдамака, здоровенний,
дурний - бельбас, неповороткий - вулийку-
ватий, здоровий, загартований -
спартанець, великий - максим;
туалет, прибирання:
прибиратися до дівчат — сторцуватися,
прибиратися (про дівчат) - кашерува-
тися, підмалюватися - підшмарувати-
ся, дзеркальце, що вміщується в
кишені - тарахкальце,
фізіологія:
в туалет іти / сходити-do вітру, йду
тебе згадувать, кусати горіхи,
спорожнюватися - вишні садити,
екскременти -мотузя, насмердів - насунув
гвоздями, шпака розпустити,
смердіти - підпускати, подихати, попахува-
ти, смердячий чоловік - бздюх, кади-
стий, менструація - регуляція, она-
нізм -малакія, займатися онанізмом-
врацати, онітувати, масло бити, ню-
464
тувати, сперма - хльох, малафш, рига-
ти -врацати, еревето, иноварюн, ню-
тувати, їжа, вернена назад -рйха,
запах поту-яшг;
хвороби:
будь-яка венерична хвороба - орден,
пранці (сифіліс) — вечера, заразитися
венеричною хворобою - злапати,
зловити, слабий на пранці —язвений, хто
виніс операцію після слабування на
пранці - четвертований, короста -
віспа козацька, хворий на грижу -хйла-
вай, підірваний, швайбиш;
психічні, розумові якості:
людина з низькими тваринними
інстинктами, виродок - виблядок, вйпердок,
вишкварки, дурень - баран, барон, бель-
бас, патик, пень, пеньок, постіл,
розумаха, зайці в голові скачуть, малошед-
іиий, придуркуватий - бзік, не
розуміє - дивиться як баран в аптику;
хитрий - шкурка, хитрий, верткий
-рогалик, хитрувати - спринцувати;
ханжа - парастасник;
простак - деревня;
підлиза - сраколйз;
боязкий - дрисун;
безотвітний чоловік - вівця;
лукавий - кобчуга;
плаксивий - кнюх;
недосвідчений - молодий в яйцях,
вчений та не битий - вчений та недрукова-
ний, безпутник-злохудожна душа;
від якого важко відчепитися - причепа,
нудний -лірник, мймра;
несимпатичний, неприємний,
невживчивий - возмутйтельний;
симпатичний -редзь;
цікавий, непосидючий - встіпський,
запальний, гарячий - калений;
мовчазний, нтш-рйба, щупак,
флегматик - лінивець;
звички, вдача:
витирання носа не хусткою, а
пальцями - двуперстіє, підтягувати носом-
шморгати носом;
людина, яка не має голосу -як сопілка
без дна;
людина, яка вмочується вночі - вольно-
пожарний, секун, сикса;
той, хто багато 'ість-ядца;
що перед усіх бурсаків сідає за стіл з
їжею - кур 'єр.
ЛОТ «Емоції»
страх - мулька, намуляти, напустити,
перепуд, боюся-потерпаю, лякати -
пудити, злякатися - сернути;
лють - бендюги;
біда — сорок святих і Юра аж попадала
шкура;
дії, що стосуються емоційно-психічної
сфери:
позирати, надіятися - дуфати;
спіймати облизня - облизатися, зазнати
невдачі - облизати макогін;
мудрувати - мудретвувати;
задаватися, величатися - воображати,
високо нестися - дерти носа,
надутися - нажабитися, напиндючитися, від-
квасити губу;
оскандалити, обезчестити — збити
фамілію, уводити в неславу - публикувати;
докучати, налізати - дзявкати, пиздячи-
ти;
гніватися - піритися, пороти гарачку,
І фукати;
465
дрочити, зачіпати - загравати,
розсердити -розпекти, заплакати -
засміятися на кутні;
підлизуватися - пресмикатися,
піддобрювання — приподоблєніє.
ЛСП «Навчання»
вчителі, професура:
учитель - мучитель, професор Святого
Письма - ісполін, просвітитель юних,
професор екзегетики - арон, професор
церковного уставу й канонів - дяк,
надзиратель - насиратель, пудель;
учні:
учні, бурсаки - школа, бурсак - бурс,
жартівлива назва бурсаків у
Кам'янці -книш, бурсак, подібний на сову-
пугач, учень гімназії, гімназист-
смназйст, семінарист - свинарист,
ритор, учень класу риторики у духовній
семінарії - бургій, бургієць, витія,
горобець, горобчик, оратай, реторва, учень
військової школи - штик, учень
підготовчого класу - кишка; теолог; учень
старшого класу семінарії - богослов,
студент - студентій, новий, молодий
учень - новак, давній учень - мученик,
старий, невеликий бурсак; бурса-
чок - кйхоть, долітній бурсак - кум,
заможний бурсак -пан, учень старшого
класу, що на своїй квартирі є
начальством над молодшими учнями - старший,
другокурсник у класі - старик, учень,
що погано навчається - гебес, франто-
вий бурсак - бурсак в пенсне,
навчальні предмети:
латинь - латйня, всесвітня історія -
гражданська, наука апологетики -
основне, історія церкви — церковна,
наука моралі - нравствене, урок -пенца,
важкі уроки (завдання) - бики, збірка
слів, вибраних із грецького чи
латинського тексту - вокабули;
учнівський побут, навчання:
кондуїт - книга животная, книга
живота, шпаргалка - гармонійка, у кінці
навчального року спалення журналу для
записування вчинків (поведінки)
семінаристів - всесожженіє;
задні парти - Кавказ, Камчатка, Сахалін,
гирі до гімнастичних вправ - колодки;
останній, богословський клас духовної
семінарії; учні цього класу - богосло-
вія;
пляма чорнильна - жид, намочена в
чорнилі бавовна - диктура;
інспекторська перевірка у семінарії -
бути на вловах, на влови ходити;
колодка на шию тому учневі, якого при-
ловлено, що говорить
по-українськи - нота;
взяти поганий бал - вхопити; здати
іспит добре - здержати критику,
прогорів на іспитах аж засвистіло - диякон
свиснув,
втікати з лекцій або з церкви - врізати,
не вважати на лекції - ловити жупчи-
ки,
церковний спів:
церковні наспіви - гласи, співати
тоненьким голоском на верхніх нотах
-горішком брати, взяв форте - гаркнув,
аж дим пішов, півтони в
музиці - дієзяча, півчий в архієрейському
хорі - кундій, противний носовий
голос - козитон, добре співати -
запікати, співати гнусавим голосом -
цмокати;
30 — 5-1468
466
вчитися - нарізувати, терти лямку,
трубити, вчити - штовхати,
ледве-ледве встигати в читанні - брести,
вчитися голосно, бубоніти під ніс -
бумкати, засісти за науку - засісти,
підтягтися - тдкурмегатися, відповідати
погано - закалімпоцити, написати -
настрочити, списати - стягнути,
залишитися ще рік у тому самому
класі - попасати, запустити очі в
книжку - запустити журавля.
ЛСП «Помешкання»
помешкання - вобітація, будинок, де
живуть казеннокоштні бурсаки - казна,
квартира семінариста, постій із
харчуванням - стація, інтернат для
бурсаків - общежйтеля, туалет - дальній
восток, доменок, шафа.
ЛСП «Ігри, розваги, витівки»
гра в камінь - камінь, семінарська
гра — кінь, гра в м'яч-мета, сракач,
бурсацька гра-тісна баба, гра
вовчком з цурками - цурка;
вид грубої витівки - пинфа, підставити
кому-небудь ногу, щоб той упав - під-
чипйти;
танцювати - насталити ноги;
фокус - нумер;
притон - вастерчія, злачне місце,
Каліфорнія, вертеп, господиня в
публічному домі - балабуста, відвідування при-
тонів - поход.
ЛСП «Церква, сакральні
поняття»
до церкви -до храму святого;
антихрист - анцйхрист;
ангел - аньолик.
ЛСП «Служба у війську»
солдат - картоха, картонка, лепйоха,
маскуліна, патруль, людина, яка йде до
війська за своєю волею -вольнопйор,
служити у війську - канарейку співати.
ЛСП «Одяг, взуття, аксесуари»
одяг - одіяніє, одежа з грубого
сукна -лубок, довга одежа - дудка, одежа
з ґудзиками в два ряди - двустволка;
штани - рейтузи, вузенькі штанці -ре-
йтузня, широкі штани -чорне море,
штани зеленого кольору - зилитоха,
ширінька - ворота, не застебнув
штанів, так що видно ґудзик на ширінь-
ці- вчепив медаля;
куртка з одним рядком ґудзиків -
одностволка, коротка куртка - кацавейка,
пальто - паліто, спідниці - дрйпи,
поли - омети, шапка - кепка, кепочка,
жилетка - камізелька, сорочка - срачі-
ца, краватка - гальштук, цуцик,
манишка - пецек, язичок, манишка, окрема від
сорочки - обмань, картуз - туртузик,
носова хустинка - шмаркатильний;
чоботи - бути, дзьомухй, високі підбори
в чоботях-корёчки, подерті
черевики - салазки.
ЛСП «Гроші»
гроші - бацула, пеньондзи, пенязі,
карбованці - кёрбили, рубель -рублик.
ЛСП «Харчові продукти, їжа,
напої»
сало-оші, салості, сир -сири,
картопля -характер, хліб-хліби, пеніс,
млинці-бш/е/ внучі, здоровенні
пироги -божі постоли, коржі з
маком -шуляки, локшина -рубки, лотарі-
467
фми, тістечка - пирожні, локшина з
сиром - клюцкості, каша - каші, мас-
no-маслй, гречана каша-мишакй,
холодець - гишкй, жидівський холодець -
курачі дзьоби, вінегрет - сатира, суп-
кандьор, супйк, розсіл - ґелєр, кислі
яблука - квасниці, цукерок -либушок,
цукор - сахарі;
зельтерська вода - зейська вода, зіньська
вода, чай-чш;
їсти - молотити, затирати,
запихатися, строщити, червака морити,
з'їсти -запхати горло, підопхати кишку,
злупити, підкріпитися - підживитись,
їсти на чужий кошт-об'їсти, їдець-
теребій;
голод - октвіт розводить тарабари,
мучити голодом - сотати кишки.
ЛСП «Моральність»
донос:
донощик, підглядач - диявол, прісна
душа, пташка з закованим носом, синок,
соглядатий, тихолаз, шпак, ябедник,
нав(у)шник, спекулатор, суб, цензор,
шпиги - вуха, доносити на вчинки
семінаристів, ябедничати - присолодювати
язик;
вкрасти - піддобрити, підцапати, підцо-
брити, потягнути, спйздити, спурити,
спущати, стібрити, цапнути,
шатнути;
обдурювати / обдурити когось:
шахрувати -мохати, дурити,
обманювати - туманити, обдурити - обкалімю-
цити, піддурити, підбити на щось
лихе - підмдхати, підштурхати,
брехня - фабула;
спокушати - під 'юдювати;
підла людина - штучка;
хабаря давати - від Ъдного давати, при-
їздного давати;
вступати у позашлюбні зв'язки (скакати
в гречку) - бугаювати, капусту різати,
податись на любов, попікати дівчат,
пуцувати, попихати, позашлюбні
зв'язки (скакання в гречку) - суниці,
незаконні діти -баранці.
ЛСП «Куріння»
міцний тютюн -бакун, поганий
тютюн -бафра, запридуха, дуже
міцний - вишемоцний, дрібний, потертий
тютюн - патеруха, махорка - зайчик,
мархотня;
курити-диміти, підкурувати,
смоктати, закурити цигарку - замолячити,
накурити - накадити, начадити,
напорошити, насунути, ходім курити-
ідьом погибать;
цигарка - цибушок, дудочок, мала
люлька - цупечка, саморобна цигарка
-куртка, книжечка з грубим папером на
цигарки - біблийка, папірець на
цигарки - бібула, недопалок - аришт,
багаття, цигарниця-портютю;
курій - табачна душа.
ЛСП «Спиртне»
спиртні напої:
горілка - воодушевлєніє, онтвиця, красо-
вуля, православна, горілка, підправлена
кавуном - кавунівка, проста горілка-
водка православного вєроісповєданія,
казенна горілка в пляшці з білою
сургучевою головкою -митрополит, осад
на дні фляжки з горілкою - дзйґвас,
сороківка горілки A/ 40 відра)-
сорокоуст, напої хмільні, випивка -
вино і Сікер, добре вино - нектар;
зо*
468
пиятика - возліяніє, могорич -
консоляція;
пияк- бусель, вуж, пійца; п'яний
-мочащийся к стіні, дуже п'яний - труп,
п'яні очі - очі соловейком, стан
алкогольного сп'яніння - підпияхом (ми
випили), веселими ногами, валяння на землі
у п'яному стані - слухати джмелів;
пити / випити - дріїзнути, дьорнути,
хлиснути, цокнути, дути пиво, горівку,
мокнути, торкнути, телепнути,
прополоскати дудку, напитися,
упитися - вбратися, ґольтути, нализатися;
закуски - закусмёнти.
ЛСП «Залицяння, секс»
залицяння - зальоти, залицятися -
кресати, уміти залицятися до
дівчини - керувати;
статевий акт-любов, попиханіє,
здійснювати статевий акт - бобра бити,
грати на волосянці, заправляти, махати,
наярівать;
жар жіночий під час злягання - тд-
машка;
затвердіти, стати годним до роботи (про
чоловічий статевий орган) - настом-
бурчитись, настопдрчитись;
сексуальні характеристики чоловіка:
падкий до жінок -баран, любодій-
ник - красножопий, повіян;
сексуальні характеристики жінок:
повія - бляха, льотка, мадистка,
коханка - кузинка.
ЛСП «Карти»
грати в карти -різати;
карти до грання - картини, варанйці,
пари в картах - парцята, місце
відсутнього партнера в картярській грі -
дідок, людина, яка спостерігає гру-
фортуна.
ЛСП «Товариське життя»
компанія - комуна, дружний - комунис-
тий, щирий, близький приятель - сока-
шник, товариш - компанист.
ЛСП «Биття, покарання, лайка»
ударити-блиснути, вчистити,
свиснути, пахнути, пальнути, запенделити,
закалімпбцити, залимпачити, мигнути,
шмальнути, ударити в
лице-креснути, заїхати, ударити по шиї-
вгріти, ударити рукою по
обличчю — вліпити, свічки посвітити,
вдарити під ніс - закоперчити, сильно
вдарити - врепіжити, поперти, обкрови-
ти - об'юшити, розбити до крові
-розклеїти носа;
потиличник - ошийник, поличники -
мордаси;
набити - вчистити, накидати,
оженити, налупити, піддюжурити, пигульку
підсунути, чеснути, вибити палицею
або лозиною - витяти;
удар у вухо - заушеніє, пальцями по
голові - щиглі, в потилицю - ошийник, у
бік - стусак, у голову через
повернення кулаком поміж волосся - грушка,
цибуля, тілесне покарання - в палю
[дати], кара, покарання - ігляга, по-
бої- щури, товченики;
бити - гатити, гилити, хиротонізувати,
лупити, лушпарити, мастити,
пушити, сушити реберце, битися-буца-
тися;
висікти різками - вичистити
маточники, списати іжицю, дати в палю, дати
гарячих;
469
хабар спекуляторові, щоб легше бив-
підмаслок, кубан;
бійка семінарів з шевцями -
полтавський бій;
нагай - плітка, скдрпій;
кара -пляга;
лайка -головомойка, провчання, наука,
вилаяти - маточники вичистити,
лаяти, пробирати -милити голову,
наказ - насланяь
витручування за двері - афронт, викин-
штейн, вигнати - викурити;
кімната, куди викликають для
розправи - зборня;
прогнати зі школи - кишнути, турнути;
вчений та не битий - вчений та недруко-
ваний.
ЛСП «Мовлення, розмова»
говорити - роздебендювати;
розмова - балу-балу;
щось не до речі вимовити - впороти,
бозна-що балакати - городити,
розводити антимонію, балакати дурниці
-морозити, пуста балачка - антимонія;
погано балакати чужою мовою -ґан-
делябати;
нудно балакати, оповідати - постоли
морщити, розмовляти по-мужицьки,
по-українськи -мужйчити;
лестива мова, підлизування - єлей,
гутірка - теревені.
ЛСП «Дії»
скоро йде, поспішає - пече, йти
дрібно - стебнівкою ходити, піти
куди-небудь - податися, піти геть -
постьобати, утрясти, важко ступати -
помпувати, утекти - дримнути, деркнути,
драла дати, скакати -цибати,
гуляти - спацирувати;
робити щось - бомкати, бомки
стріляти, зробити -заделать, щось добре з
запалом зробити - вдарити,
вшкварити;
бачити - вйдіти;
сопіти - носом грати;
голитися - пошкрябатися;
спати - валетом сплять, душити
комара, пухнути, дрімати - жупчики
ловить;
умерти - задерти ноги;
сміятися: бричкою сміятись,
насміхатися з дяківських дітей - піддувати дяків;
просити - канючити;
вимолюватися - вихреставатися;
крик - возглас, закричати, заплакати -
возопити ко Господу;
просвяткувати - прокуликати;
подарувати -удружити;
зарізати - закацапити.
ЛСП «Власні імена»
Аркадій - Кадьо, Володимир - Вєдик,
Григорій - Ґесто, Ґжесьо, Іот-Йон-
чик, Калістрат - Калісрака, Леонід -
Льоно, Михайло - Меша, Олександр -
Сашко, Петро - Песо.
ЛСП «Загальні назви»
бульвар - бульваріяд;
корчма в Кам'янці - попівська діра;
тюрма - фурдита;
наказ - велєніє;
візит - візі та;
книга здоровенна - біблія;
револьвер - вольверт;
бричка, що дуже гаркає й
трусить - гаргарка;
470
І оказія, нагода, рай-лахва
перешкода - завода;
ризик -рез;
розум -кеп;
сморід - кадило.
підвода - субаква;
чарка - /аіхлик, красовуля, румашка;
кіл - дреколіс;
тлумок, вузол -завинєніє, завиньонток;
віз - колесниця;
ковдра - одіяло;
стілець - сидячка;
велика річ -махиня.
ЛСП «Абстрактні поняття»
жалоба - власяниця;
розум -мізки;
крик - возглас;
краса - доброта;
життя - живот;
ЛСП «Тварини, комахи, птахи»
порося - агнець, мавпа-марципан, ма-
mana, матуп, воші - звірі в голові,
воша - хвостата, ворона - кава, кавка,
кінь -пеґас, маленькі селянські
коні - суки.
ЛСП «Природа»
темрява, туман-вода, пейзаж - ґадзон,
сонце -олиф, хмари-хлябі.
Додаток 4
Лексико-семантичне поле молодіжного сленґу
кінця XX-початку XXI століття
ЛСП «Людина»
дівчина, жінка: вівця, ґьорлиця, тьорл-
френд, жаба, зозуля, клюшка, клава,
кобила, кобіша, коза, криса, мавпа, ма-
ндмуазель, м'ясо, подруга, телятина,
телиця, теличка, тітка, чува, чувиха;
вік: середнього віку - лошиця, стг-
$а-рудера, мала за віком - герла,
чубчик, шельма;
хлопець, молодий чоловік: вася, бел-
дик, дон Педро, гицель, кадр, кент,
клієнт, крендель, мужик, пацик, перець,
персонаж:, субчик, типаж:, хаун, фра-
єр, чіпок, чорт, добрий знайомий -
бандит, боєць, керя;
родинні стосунки: батько -бос, фай-
зер, фатер, череп, батьки - паренти,
пахани, родаки, шнурки, батьки
вдома - батареї гарячі, шнурки в склянці,
дядько - дяпан;
за віком: дитина - кіндер, пацик, дід-пе-
нсіонер - ветеран, старпер;
за професією, родом занять:
бізнесмен - бізнесовець, бізнесюк, бізнюк,
спекуль, охоронець - викидайло, виши-
бала, ганмен, компресор, санітар,
сирота, лікар - айболит, двірник - габрі-
джмен, сторож - антон,
водій-драйвер, жебрак, прохач - аскач, жінка, яка
торгує самогоном - альбіна, той, хто
займається незаконною кушвлею-про-
дажем валюти - валютник, менеджер -
менгер;
за соціяльним станом: з провінції або з
села - бик {бичка), бульо-мульо, кирило,
кікос, кугут, лох, маланка, рогатий, ра-
гуль {рогуль), ракло, рогопил, шайтан;
матеріяльно забезпечена молода
людина, що вдає із себе представника еліти і
підкреслює свою вищість над
іншими -мажор;
за національністю, місцем
проживання: білорус - зюзюк, азербайджанець-
азер {айзер), азербон, поляк - бзденик,
зденек, подляк, пшек, чех - пепічка,
єврей -аїд, маланець, щирий українець,
італієць - макаронник, американець -
америкос, негр -нігер, кавказець -
носоріг, хач;
частини тіла, органи: обличчя - бадло,
віза, гризло, гудок, дупа, картка,
мармиза, мордопис, співальник, табло,
фейс, фізія; щелепа - шуфляда;
голова- байда, балабас, дах, диня, казан,
казанок, кабіна, качан, маклабан,
чайник; лоб - кумпол; волосся - стріха,
хайр; рот-бульбоїд, гиготальник, жу-
вальник, пахнюк; нога (ноги) - клюшка,
лижа, стропила; кінцівки - варцаби;
рука (руки) - граби, граблі; ніс -дюн-
472
дель, нюхальник, рубильник, хрюндель,
шнобак; живіт - авторитет, барило,
бжух, курдюк, мамон; груди
жіночі -балкон, балони, відра, вуха
(спанієля), цебра, цщерони; вуха -радари;
ребра - бебехи; зад - балкон, бандура,
булки, гудок, дупа, попенгаген, тухес;
статеві органи: чоловічі - брусок, друг,
дружок (милий), патик, пісюн, пру-
тень, пуцалін, пуцюр, смичок,
стрижень, фачик, шпилька, шпичка;
жіночі -гудок, манда, обизянка, печера;
зовнішність, фізичні якості:
дівчини, жінки: негарна - коробка,
крокодил, протигаз, термоядерна війна,
чума; гарна -мальвіна; з
пофарбованим волоссям - штукатурка; тілиста,
повна - кабуча, мама, ракушка, цирла,
цитадель розміром XXL; дуже
худа - дошка; руда - морквинка;
хлопця, чоловіка: великий, дужий-
бик, бурмило, вузький лоб - широкі
плечі, гевал (гевало), драб, качок, качило,
плуг, сила, чеба, чебуратор, шайба,
яйцеголовий; лисий - кіндер-сюрприз,
плейшнер; низького зросту - курдупель,
бждонц, штемп; товстий -сальцесон;
рудий -п'ятсот вісімдесят третій,
татуювання -масть, розгін, тату, та-
тушка,
психічні, розумові якості:
дурний - баняк, ванька, гриць, демон,
дерев 'яний по пояс, дупель, дятел,
тундра, чепурило; дурний, агресивний,
примітивний -лось; дурний, впертий-
йо; дурний, із претензією на високий
соціяльний статус - стопир, дурний,
наївний - горніст; дурний,
некмітливий (тупий) - бивень, ґумовець, даун,
дев 'ятимшметровий ствол, довбак,
довбень, довбло, дода, неодупа, штимп;
дурний, розумово обмежений,
недоумкуватий - вася приморожений (світі-
вський), валет, дупель, імбецил, король
чотирьох вольтів; дурний,
шкідливий -депад, дурбецил, кінь педальний,
мудак, педрило, цап медальний; галімий
(як тисяча бубнів);
дівчина зі слабкими розумовими
здібностями - телятина;
агресивний:
емоційно та інтелектуально обмежена
людина, часто агресивна - відморозок;
успішний бізнесмен, який
відзначається зухвалою, агресивною
поведінкою - крутелик; член агресивного
націоналістичного молодіжного
угруповання -скін, скін-хед; агресивно
налаштований підліток (молодик) - гопник,
агресивні підлітки-хулігани->>/?лд;
психічні відхилення, ненормальність:
дивна поведінка, клінічна
ненормальність - клініка, креза, шиза, шизи
перемкнуло; дивно поводитися -
виконувати клініку, крезячитися; хтось
божеволіє, втрачає здоровий глузд та
самоконтроль-долг (стріха, криша) відлітає,
їде І поїхала у кого (кому), про те, що
викликає ненормальний стан
психіки - крезовий, крезушний; про дивну
або божевільну людину - крезанутий
(крейзанутий), відморожений;
щось нелогічне, дивне, неадекватне у
поведінці, думках людини - наворот,
надмірне захоплення чимсь - маньячи-
ти, поіханий;
психіятрична лікарня - дурка, крейзіха-
ус, швидка допомога психіятричної
лікарні - чумовоз; психічно
ненормальний - бамбук, вар 'ят, довбонутий,
Джузеппе, клавесин, крейзі, підісланий,
припарений, припарок, чувак з гусьми;
про людину у стані потьмарення свідо-
мости - вбитий',
дивний - бзікуватий, дивна звичка чи
риса характеру - прибабах, прибамбас;
розумова діяльність:
зрозуміти - в 'їхати, вкурити, врубити-
ся, втягнути, втикатися, втягнути,
догнати, зварганити, прохавати, про-
шарити; розумітися на чомусь - бичи-
ти, не розуміти - дуплитися, не
бачити берега;
думати - калімпоцати;
набридати - діставати, висіти на вухах,
повідомляти велику кількість зайвої
інформації - грузити, закумарювати,
набриднути - дотиркати, забембати,
задовбати, задрати, закапати, заколупа-
ти, закумарити, заманати, замахати,
замуляти, запецкати, людина, яка
набридає іншим - довбанат, достоєвсь-
кий, кумар;
інші якості:
з повільною реакцією - буратіно,
валянок, гальмо, затурканий, заштурцова-
ний, кірзак, пробій, п'ятнадцять пачок
маргарину, розумово відсталий -
бивень, понеділок, чурка, обмежений -
дятел, збуй, лохан, лохус;
неавторитетний у своєму
середовищі -вася, кета, оберпоц, {віспяний)
поц, поцмейстер, чмиряка, шайтан;
відсталий - консервативний;
несучасний - непросунутий;
неемоційна, байдужа людина -
відморожений, качумайло;
невезуча людина - васька;
розумний - ботан, гідроцефал;
непорядний - баклан;
нахабний - борзий;
не дотримується загальноприйнятих
норм поведінки, незалежний,
розкутий - відірваний, відв 'язаний;
фізіологія:
справити велику потребу - бандероль
відправити, метнути кізяк, випустити
черепаху, хезати, справити малу
потребу - відлити, злити баки, поміняти
рибам воду, прив'язати коня, ходити /
сходити в туалет - відкласти личинку,
даблити І продаблитися, збирати
гриби, пустити джина;
блювання - блювейф, блювотер,
буратіно, піца, птеродактиль, реверс, рига,
ригалетто, фрідріхштрассе,
блювати - викликати джліна, Іхтіандра
{викликати, годувати, лякати), кинути
шабельку, лякати унітаз {давати
клятву унітазу), пускати павліна, смичку-
вати, стругати, читати братів
Стругацких;
менструація - менстра, місячка, червона
армія, червона гвоздика;
завагітніти (про небажану вагітність)-
залетіти, підзалетіти, незапланована
вагітність - кіндер-сюрприз;
онаніст - дрочитель, дрочко, дрочуган,
дрочун, мазутчик;
сперма - спускачка;
хвороби, хворобливі стани:
хвороба - канцер, венеричні
захворювання - венера, люес, тріпак, щастя;
венеричний диспансер - трип-дача;
галюцинація - галюн, галюник, галя,
зірочки перед очима, що виникають від
запаморочення - вахмурки;
депресія - даун, депресняк, депресуха,
кум мучить, смур, смурняк.
474
ЛСП «Побиття»
бити - виписувати качелі, валити в
клуню, товарити, пиздячити, пиздити,
побти-замочити, змісити в синьку,
дати звізди, бути побитим - блювати
позаторішньою паскою, отримати
звізди, попасти під роздачу, ударити -
дати в роговий відсік, ударити в
щелепу -дати в бороду, ударити по
нирках -дати бокал пива, ударити в
обличчя - відфейсувати, відрихтувати,
загасити табло, уводити когось в стан
шоку сильним ударом, збивати з
ніг-вирубати, удар по голові-репан,
бійка -коцалка, махач, мочилово,
синяк - фшґал, бланк, побої - звіздар,
з'ясування стосунків шляхом
застосування фізичної сили - виписувати качелі.
ЛСП «Дії»
говорити - базарити, базлати, баклани-
ти, каркати, пиздіти; балакуча
людина -баклан, говорити дурниці -
друшляки пускати, людина, яка говорить
дурниці - цвіркун, говорити
неправдоподібне - травити мульку, розповідати
складні для розуміння речі - втуляти,
повідомляти зайву або непотрібну
інформацію - втуляти, грузити (ванта-
жити), закумарювати;
вилаяти, покартати - вставити
(пейджер, диню)',
мовчати - качумати;
іти - костиляти, петлювати,
перекидати кості, чухати, шевелити поршнями
(матнею), ходити - носити тіло;
прогулюватися, привертаючи до себе
увагу - вишивати;
спати - вухо давити, давити масу, дру-
шляти, масувати, сидіти на спині,
дрімати-качумати, заснути від втоми,
сп'яніння - вирубитися;
померти - двинути коні, зістрибнути,
кинутися, ласти склеїти;
інтенсивно виконувати / виконати
дію - забацати, задурачити, фіґарити.
ЛСП «Одяг, взуття, аксесуари»
одяг, головні убори - ганчірки, дорогий,
гарний одяг - прикид;
джинси - банани, варенки, джини, джой-
си, джопси, лівайси, чухаси; вельветові
штани - штрукси;
куртка - джуд, шкіряна - кажан, ко-
жак, кожан, косуха, з емблемою
спортивного клубу - клубняк, довга
тепла -танкер, з часів афганської
війни - афганка, довге драпове зимове
пальто чорного кольору - бушлат,
дублянка - дублон;
великий картуз із дашком - аеродром,
кришка унітазу, в'язана шапочка - ган-
донка, підарка, головний убір від
сонця - блейз;
брудні шкарпетки - бумеранги, карасі,
пітники, сирники, стояки, штрімфлі;
взуття - педалі, черевики - гади, гівно-
дави, шкари, шкраби, шузи,
кросівки -кроси, ребеки, танки, армійські
ботинки - агресори;
невеличка чоловіча сумочка для грошей,
документів - барсетка, маленька
чоловіча сумочка для грошей, документів,
різних дрібниць, що носиться на
руці - підераска, сумка - бег;
окуляри - ілюмінатори, штори, чічі,
сонцезахисні - велосипеди, сліпі;
грубий ланцюг - цепура;
мобільний телефон - дебільник, мобіл,
мобіла, мобільник, труба, трубка.
475
ЛСП «Гроші»
гроші -зуза, капуста, крейцери, манка,
папір {папірчики), пеньонзи, прайс,
долар(и) - бак, бакс, зелений, зеленка, І
зелень, капуста, двадцять п'ять
доларів - косяк;
гривня - гребінь, гривашка, гривняк, гри-
шка;
п'ятсот грошових одиниць - п 'ятихат-
ка, сто грошових одиниць - катя,
тисяча грошових одиниць - косенька,
кусок, тонна, шматок.
ЛСП «Житло, побут»
цім-вписка, хата, хатинка, хілядка;
ст'т-тейбл, ліжко - бамбетель, трахо-
дром, сексодром, чебер;
туалет - демон відливу, гальюн, одноме-
трова кімната, хезальник, хезтрест;
техніка фірми Panasonic - панас,
радіо -радейко, відеомагнітофон - бачик,
відек (відик), інструкція для
користування побутовою технікою - талмуд;
порожня пляшка з-під прохолодних
напоїв -балон, балсанка, клізма.
ЛСП «Транспорт»
наземний міський транспорт - сарай,
автобус-бас, бус, віз, возик, колеса,
с&отобус, трамвай з одним
вагоном - батарейка, легкова
автомашина - возик, точила (тачило), фара,
фура, таксі-газ;
жартівливі номінації окремих марок
машин, спільні для молодіжного сленгу
та сленгу автолюбителів: «BMW» - бе-
емвегика, беемвуха, беемка, бемло, бе-
ха, бочка, бімер, «Опель» - бочка,
«ГАЗ-66» - газон, «Запорожець» -
горбатий, «Жигулі»-жигуль, «Мерсе- І
дес» - мерс, «Фольксваген» - фолькс,
машина, переважно не дуже нова -
колимага, «Jeep» - коробка, невеликий
автомобіль -мильниця, міліцейська або
санітарна машина - мигавка, «Пежо»-
пижик, людина, яка має імпортний
автомобіль - важний коля, мотоцикл —
бат, марки «ІЖ» - їжак; автомобільна
аварія - горе.
ЛСП «їжа, харчові продукти»
їжа - берло, хаванина, хавчик, хрямоти-
на, хряцалка, шамотина,
несмачна - бевка;
їсти -точити, хряцати, шавати;
кава поганої якості - пійло;
сіль - посипуха;
кров'янка- спікере, м'ясні страви
-бацила;
голодна людина - вакуум.
ЛСП «Спиртне»
організація пиятики:
організатор пиятики - дистрибутор;
купити спиртне — затаритися, місце, де
можна дістати спиртне - ничка;
місце, де розпивають спиртне:
кафе - кнайпа, невисокого рівня, де
продають спиртне і закуски - конюшня,
свинюшник, де відпускають спиртне на
розлив - Наливайка, розливайка, стака-
нерія, заклади, де п'ють пиво-пивна
ятка, пивняк, реанімація;
алкогольні напої:
алкогольний напій -бух, бухло, дрінк,
кайф, хімія, виготовлений кустарним
способом - самопал, міцний - озвірин,
низької якості - бормотуха, шмурдяк;
маленька доза алкоголю -ленінградка;
476
вино - ваин, винник, винище, дешеве,
поганої якості - жужка, гимарля, иімур-
дяк, натуральне — натуралка {натура-
лочка);
горілка - бичий кайф, біла, біленька,
бодяга, водясик, медицина,
підроблена - катанка',
шампанське - шампана, шампань, шам-
паньйола, шампунське, шампунь, шам-
пусик;
коньяк - конина;
самогон-бімбер, сем, смага, чача,
високої якости - рукопис, пиво - бірце,
пивасик\
окремі сорти і марки алкогольних
напоїв. «Аромат степу»-ася,
біле-кисляк, «Гроно Закарпаття» - хроно
Закарпаття, «Золота осінь» -зося,
«Ізабелла»-/^ з беллов, кріплене - кріпиш,
кріпляк, плодово-ягідне - подлоягідне,
портвейн - вогнегасник, портюша,
сухе - сухар, червоне - красняк, коньяк
«Слънчев бряг» - смерть бомжа',
пляшка: зі спиртним - баняк, батл
(ботл), бомба, пляндер, пляха, пляшчи-
на, слоїк, тренер, флакон, фляндер,
пляшка алкогольного напою місткістю
0,7-0,8 л- бомба, фауст,
фаустпатрон, фугас, пляшка вина-флягя,
фляжчина, пляшка вина місткістю
0,7-0,8 я-більшовик, пляшка
горілки -снаряд, пляшка горілки
півлітрова - палітра;
склотара - кришталь;
пиятика:
пиятика - бух, бухалівка, бухалово, бух-
лянка, побухайлівка;
пияцтво - сині справи, синька, слива, лі-
трбол;
друг, із яким разом пиячать - накателло,
керя;
пити (спиртні напої), пиячити - банячи-
ти, бодяжити, бухати {забухати),
голитися, давити {заливати) сливу,
жлуктити, калдирити, квасити,
кваситися, кирячити, ковбасити, синячити,
сливити, собачити, хронячити, цмули-
ти, читати;
випити (алкогольний напій) - бухнути,
вмазати, дринькнути, забанячити, за-
калдирити, накотити, роздавити
сливу, ужалитися;
пиво чи вино, які вживають після
міцніших напоїв - поліровка;
пиття пива зранку - зарядка;
випивання надто великої кількості
спиртного - операція «бездоріжжя»;
розбавляти водою спиртне - кілешува-
ти;
повторно вжити алкогольний напій з
метою продовження, підсилення стану
ейфорії - догнатися;
той, хто п'є спиртне з шийки
пляшки - горніст;
закуска:
закусити - загризти, занюхати,
закуска - загризон, закусон, закусь, те, чим
запивають алкоголь - запивон;
стан алкогольного сп'яніння:
армагеддон, вафлі, в пополамі,
готовальня, кайф, на кочерзі, пиломатеріяли,
п 'яний в драбадан І в дупу І в дюпель І в
сосиску І у сраку І у хлам, реанімація,
російська нерухомість;
втрата контролю у стані
сп'яніння - автопілот;
п'яний - вгашений, вкирянии, готовий,
готовченко, дринканутий, дринькну-
тий (дрінькнутий), забуханий, синій {у
477
каліку), фіолетовий, потухлий, синьо-
лобий, тюлень, шланг;
танці п'яної пари - танго навприсядки;
алкоголік, п'яниця:
алкалоїд, алкаїиист, алкашистюга, ал-
кашуга, алконавт (алканавт), бухар,
бухарик, бухля, зюзік, зюзьмак, пиво-
рак, синій, синько, синюх, синюха,
синяк, бливняк, спиртометр, фантомас,
ханчик, хрон, чепурило;
ніс алкоголіка - слива;
алкоголічка - алкашниця, синюшниця,
синюха, синячка;
хворобливі, патологічні стани, пов'язані
з уживанням алкогольних напоїв,
похмілля - бодун, бу-бу, кумар, ханговер,
у стані похмілля - з бодуна, на підсосі,
обличчя з похмілля - фішка, день, коли
нічого не робиш через похмілля - день
святого будуна, похмелятися
-вмикати опохмелятор, біла гарячка - білка,
білочка, білуга, білянка, язик після
перепою -злітна смуга, запаморочення
голови при алкогольному
сп'янінні - вертоліт, впала п'яна
людина -асфальт піднімається,
медвитверезник - зеленка, тверезяк, хмельник,
машина медвитверезника - алло, ми
шукаєм таланти;
тверезий стан - тверезяк.
ЛСП «Секс»
статевий акт:
знайомитися / познайомитися з
дівчиною з метою здійснення статевого
акту - знімати І зняти (вола, телицю),
зірвати, підірвати, пікапити; статевий
акт - пила;
здійснювати статевий акт - боротися,
вдути, грати (на гітарі), взути,
жарити (вжарити), жаритися, жигати,
журити, оформляти І оформити,
мочити І заквасити пісюна, педрати,
пекти, перепихнутися, петрушити, пило-
сосити, пороти(ся), поштрикатися,
розслаблятися, трахати І трахнути,
відтрахати, трахатися І трахнутися,
факатися, фестивалити, хитати
юрту, шаблю брати (взяти) до рук, шпілі-
ндрикатися І шпіліндрикнутися,
вивершити статевий акт-вибухнути,
доїхати, завершити, кінчити (вкінчити),
метнути ікру;
презерватив - гальмо, гондон (гандон),
ґума, през, презик, тормоз;
груповий секс - групен-секс, груповичок,
груповуха, груповушка, Катрусин
кінозал, свінґ,
відсутність ерекції -російська
нерухомість;
сексуальні характеристики дівчини,
жінки:
легкої поведінки - профура, скотина,
скотинка, сонце, шльондра, для
задоволення сексуальних потреб
чоловіка - двір, дворина, драчка, ксюша, фач-
ка, дівчина, нестала в своїх
симпатіях -муха, коханка - кадра, урва,
мочалка, фриґідна - дошка, колода,
неохайна, вокзальна повія - катакомба, чом-
ба;
лесбіянка -лесбі, лесбійка, лесбо, лес-
бос, лизьбіяна;
сексуальні характеристики хлопця,
чоловіка:
з великою сексуальною потенцією - жи-
гун, трахаль, трахальник;
гомосексуаліст - блакитний, гей,
голубець, голубий, гом, гомик, гомосек,
478
тдар, підарасник, тдармон, підер, пі-
дерал;
незайманий хлопець - васильок.
ЛСП «Куріння»
цигарка - нікотинова паличка, штигель;
жартівливі номінації марок сигарет: «Бі-
ломор-канал» - Берімор кемел,
«Ватра» - ватруа, ватруха, ватряк,
«Camel» - верблюд, «LM» - Леонід
Макарович, «LD» - Леонід Даншович,
«Прима» - примак;
цигарковий дим - кумар;
закурити - пакнути, дати прикурити -
закинути зіппо;
недопалок - беник, бичок, чинар, гасити
недопалену цигарку - бичкувати, дуп-
кувати;
попільничка - бичарня, бичкарня;
перерва для куріння - пакур;
людина, яка не має своїх цигарок і
постійно бере їх у когось - снайпер,
стрілець;
неввічлива відмова дати цигарку - кури
бамбук.
ЛСП «Наркотики»
наркоман - наркаш, нарколига, нарком,
наркоша, люди, що вживають
героїн -біла гвардія, біче братство, білі
справи;
уводити / увести наркотик - вмазати,
колотися.
ЛСП «Товариське життя»
друг - дружбан, друган, кумпель;
компанія - контора, тусівка, тусня,
нецікава - колгосп, неприємна -
гадючник, весела - гоп-компанія, свій у всіх
компаніях - свояк, зустрітися з
друзями, приємно провести час у
компанії - тусуватися, позбавити
товариства -відшити, людина, що не має
певної компанії і ні з ким не
спілкується - відірваний;
зібрання молоді - тусер, тусла, тусняк.
ЛСП «Відпочинок, розваги»
відпочивати - відриватися,
відтягуватися, розслаблятися;
вечірка: з великою кількістю людей, яка
може тривати невизначений час - зави-
салово, зі спиртним і / чи
наркотиками - бордельєро, фестиваль, сейгин,
сейшак, галаслива - кримінал, еротично
забарвлена - беде, з негативними
наслідками - дестрой;
місця молодіжних зібрань:
дискотека - дискара, дискогопанці, бичарня,
бичка, яйцетряска, клумба у
парку -п'ятак, танцмайданчик у
парку - болото;
ігровий автомат - бандитка, альтанка
для відпочинку;
музика - лаба, лабапджос, музон, авдіо-
плеєр - валькман, дебільник,
магнітофон - гамнітохфон, маг, магік, магнік,
мафон.
ЛСП «Емоції»
бажання:
сильне бажання - тяга, не
хочеться -гнидить, облом, в падло;
позитивні емоції:
позитив - відліт, відтяг, вставляє,
веселе проводження часу - пруха, отримати
велике задоволення — відірватися в
космос, насолоджуватися - втикати,
кайфувати, ловити кайф, качумати, та-
479
шитися, ейфорія - обалдемуа, розсла-
бон, задоволення - тяга;
зіпсувати задоволення - пересрати
малину, людина, яка псує
задоволення - кайфолом;
веселе життя, гарне самопочуття -малина;
добре, чудово - алмазно, відпад, все
вище даху, кайф, клас, кльовіссімо, колі-
йова справа, космо, круто, нехило, оке-
єчки, пафосно, повний чад, солідол,
стецово, ялово;
гарний, чудовий - каталожний,
класний, офігенний, охрінезний, кльовий,
гарний, якісний -центровий, солідний;
захоплення - абзац, атас, потрясний;
почуття пристрасного запалу,
піднесеносте, натхнення; велика емоційна
напруга; пафос -драйв;
сміх:
сміх - таска, сміятися - випадати,
дерти лаха, лахати, потухати, втухати,
іржати, кінчатися, чіпляти ха-ха,
примушувати сміятися когось - гребти,
щось смішне - кора, веселити, смішити
когось - кори мочити, людина, яка
смішить інших -мочун, кінь, приколіст,
стьобник, смішний -приколъний, ума-
тний;
принижувати когось, насміхатися з
когось - козлити, стібатися, людина, яка
насміхається з когось - стьобник,
насміятися з когось, принизити
когось - закозлити, загнати під нари
мокрими трусами;
негативні емоції:
кінець, крах: абзац, амба, амбець, аут,
вахмурки, віта, гайка (гайки), гаплик,
глеваха, глина, ґамба, дрова, кабздець,
капець, клямка, кода, коньки, кранти,
ласти, (мертві) бджоли, паніка, па-
сют, пізно срати, пілікало, піноккіо,
пінцет, пуцькаклямка, рушта, сливи, сра-
кадошка, тапочки, торба, труба, хана,
чіполіно, чпок, шлюз;
байдужість: байдуже, все одно - до
лампочки, до фені, паралельно, по
барабану, попейболу, пополам, пофіґ,
рожево-малиново, по цимбалах, по
шарабану, фіолетово, стан байдужости,
апатії - пофіґізм, пофіґіст, ігнорувати
когось, щось, байдуже ставитися до
когось, чогось -мати, перестати
цікавитись чимось, перестати робити щось-
покласти;
розчарування, досада -абзац, блін, бля-
ха-муха, розчаруватися - обламатися;
відсутність чого-небудь - балун, йок;
поганий -лажовий, прибацаний, фуфли-
жний, хріновий, галімий, довбаний, гон-
дошний;
незадоволення - йокелемене, йоханий
бабай, йоперний театр, йосипів дід;
важкий душевний стан, негативні емоції,
переживання - облом.
ЛСП «Моральність»
обдурити / обдурювати - відпердолити,
відшампурити, влупити (на вірочку),
кинути, наколоти, помахати,
розвести, трахнути по самі бакенбарди,
урвати понт, вішати лапшу на вуха,
втирати окуляри, понти колотити,
свистіти, фуфло штовхати (гнати);
не виконувати своїх обіцянок; не
виправдовувати надій на інтимну
близькість - крутити динамо, не дотримати
обіцянки - продинамити;
брехун - андерсен, нечесна людина,
ошуканець - динамік, схильний до
обману - лажавий, брехня - балда, лап-
480
ша, локшина, неприемна й брехлива
інформація про когось, поширена з
метою його скомпрометувати - бомба,
зрадник - пацюк, ненадійна людина -
лажайло;
знущально-аґресивне, до певної міри
парадоксальне, мислення, ставлення до
чогось; відповідна поведінка - стьоб;
ухиляння від певних дій - відмазка, віз-
мазатися, закосити, ледар - шланг, фі-
лон;
інші дії, якості:
покарати, вилаяти за непослух,
невиконану роботу - вставити, втикати',
отримання чогось за чужий
рахунок -шара, халява, примусити
витратити гроші -розвести, розкрутити,
розколоти, отримання за чужий
рахунок -халявний, той, хто отримує-л;я-
лявник;
манірна або дивна поведінка з метою
привернути до себе увагу; снобізм,
піжонство - випендрас, той,, хто
демонструє свою позірну вищість - понтовий;
украсти - глісанути, зайванити, змит-
рити, спірити, стирити, стибрити,
скомунячити, спіонерити.
ЛСП «Робота»
працювати - батрачити, ішачити, паха-
ти, людина, яка тяжко працює
-батрак;
догана за невиконану роботу - етик.
ЛСП «Міліція»
міліціонер - афен, фараон, фіга, чорт;
сигнал, яким попереджають про появу
міліції - шуба, чіца;
дитяча кімната міліції - контора;
арештовувати - винтити.
ЛСП «Тварини»
кішка -коца, копілка, заєць-зш:а,
воша - мустанг.
Бібліографія
Художня література, публіцистика
Абраїмов Т. Евакуація. Комедія. // www.virteporg.
Андрусяк Тван. «Шарга». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 109, с. 3-11.
Андрухович Юрій. Дезорієнтація на місцевості- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999.
Андрухович Юрій. «З „Нового роману"». Потяг 76. Центрально-європейський
літературний часопис- Чернівці: Молодий буковинець, 2002, с 102-120.
Андрухович Юрій. «Мала інтимна урбаністика». Критика, 2000, № 1-2, с 9-11.
Андрухович Юрій. «Мальборк і хрестоносці». Критика, 2001, № 11, с. 31-34.
Андрухович Юрій. «Місце зустрічі Germaschka». Критика, 2002, № 5, с 33-36.
Андрухович Юрій Московіада,- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.
Андрухович Юрій. «Рекреації». Повість. Сучасність, 1992, № 1, с 27-85.
Андрухович Юрій. «Центрально-східна ревізія». У виданні: Анджей Стасюк, Юрій
Андрухович Моя Європа.- Львів, 2001.
Андрухович Юрій. Bad company. (У друці.)
Антонишин Світлана. «Дубль із майбутнього». Оповідання. Березіль, 1998, № 5-6,
с 122-129.
Антонишин Світлана. «Тюльпани на вісімнадцяте». Дзвін, 1999, № 2, с. 61-70.
Бондар-Терещенко Ігор. Поэтебня. Поезій книга IV.-Харків: Фоліо, 2001.
Бортніков Сергій. Карателі-Тернопіль, 2003.
Бортніков Сергій. Літературний проект «Спецагенти» (у друці).
Бортніков Сергій. Чистильник. Соло на пістолеті для безшумної стрільби.-
Тернопіль: Підручники і посібники, 2000.
Бортніков Сергій. Чистильник-2. Тест на співчуття-Тернопіль, 2000.
Бриних Михайло. «Голосіння з-під снігу». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 126, с 134-143.
31—5-1468
482
Верховень Володимир. «Квадрат, вписаний у коло». Повість-ретро. Березіль, 2002,
№ 7-8, с. 30-95.
Винничук Юрій. «Груші в тісті». Поступ, 01.03.2000.
Винничук Юрій. Із «Записок пройдисвіта». Березіль, 2004, № 9, с 3-40.
Винничук Юрій. «Обід». Потяг 76. Центрально-європейський літературний
часопис- Чернівці: Молодий буковинець, 2002, с 131-146.
Вольвач Павло. Бруки і стерні. Поезії.-Київ: Дніпро, 2000.
Вольвач Павло. «Кляса». Роман. Кур'єр Кривбасу.-2003, № 162, с. 47-109; № 163,
с 3-112; № 164, с. 14-87.
Вольвач Павло. Кров зухвала. Поезії-Київ: Український письменник, 1998.
Вольвач Павло. Мархінес- Запоріжжя, 1996.
Ворожбит Наталя. «Житіє простих. П'єса на одну дію». У виданні: У чеканні
театру. Антологія молодої драматургії.- Київ: Смолоскип, 1998, с 17-40.
Врублевський Василь. Замах на генсека. Повісті-Житомир: КВО «Житомирський
вісник», 1992.
Врублевський Василь. «Нардепка». Авжеж!, 1997, № 34-35, с 12-26; № 36, с. 6-13;
№ 37, с. 20-24; 1998, № 38-39, с. 40-47.
Врублевський Василь. «Текля з Марією та ще хтось третій». Міні-повість. У
виданні: Авжеж!, 1993, № 27, с 7-20.
Врублевський Василь. Тріщини. Проза.-Житомир: Видавництво «Авжеж!», 1998.
Гавран Миро. Усе про жінок. У виданні: Молода Україна, 2003, № 2, с 6-44.
Гаврилів Тимофій. Щоденник Одіссея. Четвер, 2002, № 15, с 38.
Гай Костянтин. «Жахи нашого майбутнього». Оповідання-версії. Авжеж!, 1997,
№ 34-35, с 5-7.
Гай Костянтин. «Звичайна буденна фантастична історія». Авжеж:!, 1998, № 40, с. 18.
Гарасим Андрій. Одні. Проза.-Київ: Смолоскип, 2000.
Голобородько Юрій. «Музика для себе». Вітчизна, 2001, № 9-Ю.
Грабовський Сергій. «Великий проект: відкрите суспільство, мас-медіа та свобода
слова». Сучасність, 1998, № 12, с 101-106.
Грабовський Сергій. «Ментальність шпани». Сучасність, 1998, № 3, с. 71-90.
Гримич Марія. Егоїст.- Львів: Кальварія, 2003.
Гримич Марія Магдалинки: Роман.- Львів: Кальварія, 2003.
Гримич Марія. Чи чуєш, Марго? Роман.-Львів: Аверс, 2000.
Гудзь Юрій. «Ісихія». Кур'єр Кривбасу, 2000, № 133, с 51-74.
Гужва Валерій. «Плато над прірвою». Повість. Вітчизна, 1998, № 1-2, с. 10-88;
№ 3-4, с 100-125.
Гужва Валерій. «Рай». Вітчизна, 1999, № 9-Ю, с 18-89.
483
Даниленко Володимир. «Дзеньки-бреньки». У виданні: Опудало. Українська проза,
сатира, гумор, іронія 80-90-х років двадцятого століття.-Київ: Генеза, 1997,
с 35-89.
Даниленко Володимир. «Кієвскій мальчик». У виданні: Квіти в темній кімнаті.
Сучасна українська новела. Найяскравіші зразки української новелістики за
останні п'ятнадцять років.-Київ: Генеза, 1997, с 92-104.
Даниленко Тетяна. «Алкоголь і кава як одвічні антагоністи (Трактат про
розмежування людства)». Українське слово, 2000, № 14, с 10.
Дереш Любко. АРХЕ монолог, який все ще триває. Четвер, 2003, № 19-20,
с 16-164.
Дереш Любко. Культ.- Львів: Кальварія, 2002.
Дереш Любко. Поклоніння ящірці. Четвер, 2002, № 16, с. 32-120.
Діброва Володимир. Вибгане.-Киів: Критика, 2002.
Діброва Володимир. Збіговиська.- Київ: Критика, 1999.
Діброва Володимир. «Поетика застілля». П'єса на дві дії. Кур'єр Кривбасу, 1998,
№ 105, с 10-70.
Діброва Володимир. Проект «Діброва». Четвер, 2002, № 14.
Дімаров Анатолій В тіні Сталіна. Повісті.-Київ: Дніпро, 1990.
Дімаров Анатолій. Містечкові історії. Київ: Радянський письменник, 1983.
Дімаров Анатолій. «Прожити й розповісти». Березіль, 1998, № 3-4; № 7-8.
Дімаров Анатолій. «Сповідь стукача». Березіль, 1992, № 9-Ю.
Дімаров Анатолій. «Ціп-ціпоньки». Київ, 2002, № 1-2, с 21-37.
Дністровий Анатолій. Місто уповільненої дії. Роман-Київ: Факт, 2003.
Дністровий Анатолій. На смерть Кліо.-Киів: Смолоскип, 1999.
Дністровий Анатолій. Невідомий за вікном.- Київ: Факт, 2001.
Дністровий Анатолій. Пацики. Конкретний роман: Роман.-Київ: Факт, 2005.
Дністровий Анатолій. Тибет на восьмому поверсі (у друці).
Дністровий Анатолій. «Учитель. П'єса на одну дію». У виданні: У чеканні театру.
Антологія молодої драматургії.-Київ: Смолоскип, 1998, с 93-107.
Довженко Отар. Я кохаю музику. Молода Україна, 2003, № 4, с 4-28.
Дрозд Володимир. «Життя як життя». Короткі оповідання. Березіль, 2002, № 5-6,
с 18-77.
Дудар Євген. Хунта діє. Сатира і гумор.-Київ: Орбіта, 1993.
Думанська Оксана. Ексклюзив.- Львів: Каменяр, 2002.
Жадан Сергій. Балади про війну і відбудову. Нова книга віршів.- Львів: Кальварія,
2001.
Жадан Сергій. Біг Мак.-Ктв: Критика, 2003.
Жадан Сергій. Депеш мод.- Харків: Фоліо, 2005.
зі*
484
Жадан Серий. Історія культури початку століття (у друці).
Жадан Сергій. Пенсі.- Харків, 1998.
Жиленко Ірина. Вечірка у старій винарні. Вірші.-Київ, 1994.
Жиленко Ірина. «Homo feriens». Сучасність, 1999, № 1, с. 27-54.
Жолдак Богдан. Антиклімакс- Київ: Факт, 2001.
Жолдак Богдан. Бог буває. Drive Stories.- Київ: Факт, 1999.
Жолдак Богдан. «Голодна кров». У виданні: Наша драма. Збірник п'єс- Київ, 2002,
с 171-191.
Жолдак Богдан. «На небі». У виданні: Опудало. Українська проза, сатира, гумор,
іронія 80-90-х років двадцятого століття.-Київ: Генеза, 1997, с. 247-253.
Жолдак Богдан. Спокуси,- Київ: Радянський письменник, 1991.
Жолдак Богдан. Топінамбур, сину. Extra drive stories-Львів: Кальварія, 2002.
Жолдак Богдан. «У режимі вставки». Березіль, 2001, № 7-8, с. 79-88.
Жураківський Андрій. Чудовий світ. Молода Україна, 2004, № 4, с. 119-122.
Забужко Оксана. Диригент останньої свічки. Поезії.-Київ: Радянський письмен-
нник, 1990.
Забужко Оксана. Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980-1998.-Харків: АКТА,
2000
Забужко Оксана. Польові дослідження з українського сексу. Роман.-Київ: Згода,
1996.
Забужко Оксана. Репортаж b 2000-го року. Збірка статей.-Київ: Факт, 2001.
Захарченко Василь. «У темпі вальсу». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 118, с 51-55.
Західний вітер. Поезії. Гордій Безкоровайний, Василь Махно, Борис Щавурсь-
кий.-Тернопіль: Лілея, 1994.
Зборовська Ніла, Ільницька Марія. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих
поцілунків.- Львів, 1999.
Івченко Володимир. «Миш'як». Київ, 1998, № 9-Ю, с 44-47.
Івченко Ярослава Синдром набутого імунітету. Молода Україна, 2003, № 3, с 4-54.
Іменник. Антологія дев'яностих.-Київ: Смолоскип, 1997.
Ірванець Олександр. «Прямий ефір». П'єса на одну дію з роллю режисера. Кур'єр
Кривбасу, 1999, № 117, с 75-87.
Ірванець Олександр. П'ять п'єс-Київ: Смолоскип, 2002.
Ірванець Олександр. «Рівне / Ровно (Стіна)». Нібито роман. Кур'єр Кривбасу, 2001,
№ 138, с 38-74.
Йовенко Світлана. «Хіба ти вбивця?». У виданні: Формула любові-Київ: Родина,
с 29-35.
Каїнська Олена. Письмо. Книга перша. Четвер, 2002, № 16, с 347-399.
Канюс Володимир. Сентиментальний блюз,-Івано-Франківськ, 1998.
485
Карпа Ірина. «50 хвилин трави (Коли помре твоя краса)».- Харків: Фоліо, 2004.
Квітка Цимис. «Лист до редакції». Критика, 2000, № 4, с 29-30.
Кирилова Алла. Засватана - невінчана.
Кісь Роман. Написи на румовищах. Сучасність, 1993, № 1, с 85-90.
Ковтун Володимир. «Пейзаж із собакою в дусі реалізму». Вітчизна, 1990, № 10.
Кожелянко Васильг^«Чайна ейфорія». Потяг 76. Центрально-європейський літера-
турний часопис- Чернівці: Молодий буковинець, 2002, с 44-67.
Кокотюха Андрій. «Вистава починається о сьомій вечора». У виданні: Іменник.
Антологія дев'яностих.-Київ: Смолоскип, 1997, с 162-171.
Кокотюха Андрій. «Шукачі скарбів. Пригодницький роман». Березіль, 2005, № 3-4,
с 60-137.
Кокотюха Андрій. Нейтральна територія. Роман.-Львів: Кальварія, 2002.
Кокотюха Андрій. «Останній раз». Березічь, 1999, № 5-6, с 35-133.
Кокотюха Андрій. Повернення сентиментального гангстера. Роман-Київ: Факт,
2001.
Кокотюха Андрій. «Стан війни». У виданні: Іменник. Антологія дев'яностих.- Київ:
Смолоскип, 1997, с 146-161.
Кокотюха Андрій. «Тупик для втікача, або гра з вогнем». Київ, 1996, № 7-8,
с 59-121.
Кокотюха Андрій. Шлюбні ігрища жаб. Кримінальні повісті та оповідання.- Київ:
Смолоскип, 1996.
Кононенко Євгенія. «Великомученице кумо...». Оповідання. Березіль, 1999, № 11-12,
с 61-68.
Кононенко Євгенія. «Відгоріли свічки». Березіль, 2003, № 7-8.
Кононенко Євгенія. «Віра, Надія, Яна». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 119-121,
с 420-428.
Кононенко Євгенія. «Дати». Оповідання. Березіль, 1999, № 11-12, с 54-61.
Кононенко Євгенія. Два оповідання: «Різними мовами». «Елегія про старість».
Літературна Україна, 04.12.1997.
Кононенко Євгенія. Зрада.- Львів: Кальварія, 2002.
Кононенко Євгенія. Імітація.- Львів: Кальварія, 2001.
Кононенко Євгенія. «Кароліна». Кур'єр Кривбасу, 1997, № 83-84, с 27-34
Кононенко Євгенія. Колосальний сюжет. Оповідання.-Київ: Задруга, 1998.
Кононенко Євгенія. «Найбільша божа благодать». Березіль, 1998, № 11-12,
с 85-100.
Кононенко Євгенія. «Рожеве світло на зупинці». Кур'єр Кривбасу, 1998, № 107-110,
с 10-12.
Кононенко Євгенія. Рубець на обличчі. Оповідання. Березіль, 2004, № 10, с 23-50.
486
Кононович Леонід. Кінець світу призначено на завтра. Роман.- Київ: Джерела М,
2001.
Кононович Леонід. Мертва грамота.- Львів: Кальварія, 2001.
Кононович Леонід. Феміністка. Роман.-Львів: Кальварія, 2002.
Кононович Леонід. «Я, Зомбі».- Сучасність, 1993, № 4, с 18-52; № 5, с. 13-42.
Коробчук Петро. Загальний вагон. Вибране. Вірші.-Одеса: Астропринт, 2001.
Косенко Валерій. «Карма». У виданні: Квіти в темній кімнаті. Сучасна українська
новела. Найяскравіші зразки української новелістики за останні п'ятнадцять
років-Київ: Генеза, 1997, с 193-202.
Красуцький Мар'ян. «Крик білої ворони». Вітчизна, 2001, № 5-6, с 16-59.
Криштопа Олег. Жах на вулиці В'язнів. Кур'єр Кривбасу, 2003, № 168, с 3-72.
Кудін Андрій^ Як вижити у в 'язниці. Практичний посібник по боротьбі з
тероризмом.-Львів: Кальварія, 2001.
Кузнецов Юрій. «Лабіринт». Українська мова в середній школі, 2000, № 4,
с 198-207.
Кустенко Олексій. «Спокуса». Вітчизна, 1991, № 12, с 22-100.
Кухарук Роман. «Любити хлопчика». Київ, 1998, № 9-Ю, с 48-114.
Лапінський Ігор. «Шо не ясно?». У виданні: Лесь Подерв'янський. Герой нашого
часу.- Львів: Кальварія, 2000, с 5-9.
Лижник Ярослав. «Міняйлів день». У виданні: Квіти в темній кімнаті. Сучасна
українська новела. Найяскравіші зразки української новелістики за останні
п'ятнадцять років-Київ: Генеза, 1997, с 203-209.
Литовченко Тимур. «Дульцінея». Київ, 1999, № 7-8, с. 63-79.
Лігостов Вільям. «Як я не став знаменитим психотерапевтом». Вітчизна, 1991, № З,
с 18-48.
Луканов Юрій. Козюльки.- Київ, 2004.
Лук'яненко Олександр. «Строк давності». Вітчизна, 1990, № 2, с 16-50.
Лучук Тарас. «Катулл у версіях Тараса Лучука». «Байдики». У виданні:
Королівський л/с-Львів: Класика, 2000, с 103-115.
Малко Роман. Шкіци (з натури). Поезії-Київ: Смолоскип, 2001.
Марк (Михайловський) Микола. Хохляцький апокаліпсис. Художня публіцистика,
оформлена в роман-хроніку.- Київ, 1998.
Маскульт. Есеї та поезії з нових книжок (Юрій Алдрухович, Андрій Бондар, Сергій
Жадан).-Київ: Критика, 2003.
Матіос Марія. Бульварний роман-Львів, 2003.
Махінчук Микола. «Володька Реке». Вітчизна, 1998, № 7-8, с 26-87.
487
Миколайчук-Низовець Олег. «Територія „Б", або Якщо роздягатися - то вже
роздягатися». Комедія на одну дію. У виданні: У чеканні театру. Антологія молодої
драматургії.-Київ: Смолоскип, 1998.
Мишкало Майкл. Майже європеєць. У виданні: Королівські ігри-Львів, 2000,
с 117-134.
Міщенко Дмитро. «А була ж колись любов». Вітчизна, 2001, № 11-12, с. 75-86.
Молоде вино. Антологія поезії. Упорядники: Максим Розумний, Сергій Руден-
ко.-Київ: Смолоскип, 1994.
Морговський Антон. «Салаїха, нера...» Четвер, 2002, № 15, с. 94-121.
Морговський Антон. «Смерть у Золотих Пісках». Кур'єр Кривбасу, 2001, № 139,
с 44-85.
Морговський Антон. «Тінь птеродактиля». Березіль, 2002, № 9-Ю, с. 81-129.
Морговський Антон. Фіфті-фіфті, або у кропиві зґвалтований. Роман
(філософсько-еротичний конспект).-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997.
Москалець Костянтин. Вечірній мед. Роман. Книга третя. Сучасність, 2003, № 4,
с 11-50.
Муратов Олександр. «Із сходинок життя». Київ, 2002, № 3, с. 92-114.
Мухарський Антон. Попса для еліти.- Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного
Дозвілля», 2002.
Мушкетик Юрій. «Микуся виходить заміж». Вітчизна, 1997, № 9-Ю.
Мушкетик Юрій. «На кавуни». Вітчизна, 2000, № 5-6, с 23-27.
Набока Сергій. «Те, що відбулось, було життям». Сучасність, 2003, № 5, с 28-33.
Неборак Віктор. Епос про тридцять п'ятухату. Вибрані поезії-Львів: Аз-арт, 1999.
Неборак Віктор. Літаюча голова. Вірші.-Київ, 1990.
Неборак Віктор. Повернення в Леополіс- Львів: Класика, 1999.
Неборак Віктор. Розмова зі слугою Поезії.-Івано-Франківськ, 1993.
Неборак Віктор. «Увертюра до роману „Пан Базьо та решта"». Перевал, 1993, № 1,
с 27-51.
Невидайло Микола, Невидайло Мирослав. «Останній із проклятих». Березіль, 1997,
No 9-Ю, с. 23-40.
Неждана Неда. «Той, що відчиняє двері». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 117, с 88-107.
Нова дегенерація. Вірші.-Івано-Франківськ, 1992.
Олійник Борис, «Хто нами править?». Дніпро, 2001, № 1-2, с 81-91.
Омельченко Микола. «Свято біди». Київ, 1999, № 7-8, с 80-104.
Охрімович Андрій. «Фанданго криці». Кур'єр Кривбасу, 2002, № 151, с 118-131.
Павлюк Ігор. «Біографія дерева племені поетів». Повість. Кур'єр Кривбасу, 2002,
№ 151, с 39-88.
Павлюк Ігор. «Мова молекул». Сучасність, 1998, № 10, с 11-37.
488
Павлюк Ігор. «Чому бувають некольорові сни». Кур'єр Кривбасу, 2001, № 145.
Палинський Віктор. Канцлер своєї величності.- Львів: СПОЛОМ, 1999.
Пашковський Євген. «Безодня». У виданні: Вечеря на дванадцять персон-Київ: Ге-
неза, 1997, с 170-341.
Пашковський Євген. Вовча зоря.-Киів: Молодь, 1991.
Пашковський Євген. Щоденний жезл.-Киів: Генеза, 1999.
Пиркало Світлана. Зелена Маргарита. Повість.-Київ: Смолоскип, 2001.
Пиркало Світлана. Не думай про червоне- Роман не для молодшого шкільного
віку-Київ: Факт, 2004.
Подерв'янський Лесь. Герой нашого часу,- Львів: Кальварія, 2000.
Подерв'янський Лесь. Жан Маре. Авдіозапис.
Подерв'янський Лесь. Король Літр. Авдіозапис.
Подерв'янський Лесь. Пригоди хтивих павіанів. Авдіозапис.
Позаяк Юрій. Шедеври.-Ктв, 1997.
Позаяк Юрій. Українські лімерики. Молода Україна, 2003, № 2, с 180-186.
Покальчук Юрій. Те, що на споді. Оповідання та повісті.- Львів: Кальварія, 1998.
Пономаренко Любов. «Невигадані правдиві історії». Літературна Україна,
01.07.1999.
Пропала грамота. Поезії.-Київ: Радянський письменник, 1991.
Процюк Степан. «Викрадені монологи». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 119-121.
Процюк Степан. «Love story (Майже сентиментально-клінічна)». Кур'єр Кривбасу,
2000, № 132, с 42-63.
Процюк Степан. «Там, де поплутано кольори». Кур 'єр Кривбасу, 1999, № 119-121.
Процюк Степан. «Тотем». Кур'єр Кривбасу, 2004, № 178-179, 181
Процюк Степан. «Червона троянда, чорна троянда». Фройдистська повість. Кур'єр
Кривбасу, 2001, № 138, с 12-37.
Ревчун Борис. «Школа радості». Вітчизна, 2001, № 11-12, с 148-151.
Роздобудько Ірен. Мерці. Роман.-Львів: Кальварія, 2001.
Рябчук Микола. «Критика за п'ятою графою». Березіль, 1999, № 11-12, с 173-178.
Самоцвіти- Київ, 1996.
Світличний Іван. Голос доби. Кн. 1. Листи з «Парнасу»,- Київ: Сфера, 2001.
«Синопсис станіславський необов'язковий». Четвер, 2002, № 13, с 123-133.
Сичевський Василь. «У кожного своє пекло». Кримінальний роман. Вітчизна, 2002,
№ 5-6, с 16-72.
Скоробагатько Ольга. «Тиха-тиха Зизань». Романтичний детектив. Дзвін, 1998, № 7,
с 64-73.
Скуратівський Василь. Жеребець. Берегиня, 2002, № 4, с. 63-74.
Слапчук Василь. «Втома воїна». Березіль, 1999, № 1-12, с 68-92.
489
Слапчук Василь. Коротка стрілка жіночого годинника. Кур'єр Кривбасу, 2003,
№ 162, с 22-46.
Слапчук Василь. Навпроти течії трави.
Слапчук Василь. «Небо в оці коня». Кур'єр Кривбасу, 2001, № 144, с 51-57.
Сняданко Наталя. Колекція пристрастей.- Львів: ЛА «Піраміда», 2001.
Соловей Олег. Маргінплії. Поезії-Донецьк, 1999.
Соловей Олег. Осінній Хадж. Поезії.-Донецьк, 2001.
Солодько Павло. «Четверта революція». Молода Україна, 2003, № 2-3.
Сорокін Сергій. «Щоденник наркомана». Молода Україна, 2003, № 4.
Старчевський Борис. «Провінціал з Країни Дурнів». Вітчизна, 2000, № 11-12,
с 22-113.
Стасюк Анджей. Дев'ять. Переклад з польської Наталі Чорпіти - Львів* Класика,
2001.
Тарасюк Галина. «Гаспид і Маргарита». Повість віртуальна. Березіль, 2003, № 3-4,
с 33-88.
Тарасюк Галина. Дама останнього лицаря. Новели. Оповідання.-Чернівці, 2004.
Тарасюк Галина. «Милосердний. День скаженої парасольки». Дзвіщ 2003, № 2,
с 15-23.
Тарасюк Галина. Мій третій і останній шлюб. Кур'єр Кривбасу, 2002, № 256,
с 35-61.
Тарасюк Галина. «Лексикон сороміцький» до студій з української цноти. Березіль,
2005, № 3-4, с 29-44.
Тарасюк Галина. «Новели». Березіль, 2002, № 9-Ю, с 31-60.
Тарасюк Галина. «Покоївка: Повість кримінальна». Березіль, 2003, № 3-4, с 88-131.
Тарасюк Галина. «Сни анахорета. Повість». Березіль, 2004, № 11, с 13-69.
Тарасюк Галина. «Стежкою вгору, що веде вниз». Березіль, 2001, № 3-4, с. 33-42.
Тарнавський Валентин. «Дерево життя». У виданні: Квіти в темній кімнаті.
Сучасна українська новела. Найяскравіші зразки української новелістики за останні
п'ятнадцять років-Київ: Генеза, 1997, с 328-342.
Тарнавський Валентин. Міські мотиви.- Київ: Радянський письменник, 1983.
Тарнавський Валентин. «Порожній п'єдестал». Вітчизна, 1990, № 2, с 51-104.
Тексти. Антологія прози.-Київ: Смолоскип, 1995.
Трач Ігор. Вірою живу. Поезії.-Стрий, 1993.
Тютюнник Григір. Вибрані твори,- Київ: Дніпро, 1981.
Ульяненко Олесь. «Богемна рапсодія». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 119-121,
с 254-279.
Ульяненко Олесь. Вогненне око. Роман.-Київ: Український письменник, 1999.
Ульяненко Олесь. «Жиган». Кур'єр Кривбасу, 1998, № 103, с 3-7.
490
Ульяненко Олесь. «Ізгої». Маленька повість. Березіль, 2003, № 1-2, с. 52-65.
Ульяненко Олесь. «Ірка». Кур'єр Кривбасу, 1999, № 114, с 82-88.
Ульяненко Олесь. Сєдой. Молода Україна, 2003, № 1, с 28-58.
Ульяненко Олесь. «Рецидив». Кур'єр Кривбасу, 2000, № 128, с 3-9.
Ульяненко Олесь. «Сталінка». Роман. Сучасність, 1994, № 9, с 21-76.
Ульяненко Олесь. Хрест на Сатурні. Кур'єр Кривбасу, 2004, № 176, 177.
Федорак Назар. Брудершафт із собою. Збірка віршів,-Київ: Смолоскип, 1997.
Федорук Леонід. «Хомут». Вітчизна, 2001, № 1-2, с 20-50.
Фішбейн Мойсей. «...і щастя це- хвилини півтори». Дніпро, 2001, № 1-2, с 51.
Холодний Микола. [«Передмова»]. У виданні: Павло Вольвач. Кров зухвала,- Київ:
Український письменник, 1998.
Цех поетів. Антологія віршів.-Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999.
Цибулько Володимир. Ангели і тексти.- Київ-Львів: Асоціація «Нова література»,
1996.
Цибулько Володимир. Майн кайф.- Львів: Кальварія, 2000.
Цибулько Володимир. Піраміда. Вірші та поеми.-Житомир, 1992.
Цибулько Володимир. «Чорна корова». Плерома, 1998, № 3.
Цимбалюк Григорій. «Останні проводи». Оповідання. Авжеж!, 1998, № 40, с 2-7.
Ципердюк Іван. Переселення квітня. Медитації.-Київ: Смолоскип, 1996.
Червінський Олександр. «Ничка». Життєво-лексикологічний етюд. День, 24.02.1999.
Чорногуз Олег. «Аристократ» із Вапнярки,-Київ: Радянський письменник, 1979.
Шевчук Анатолій. «Болюче відчуття полону». У виданні: Шевчук Анатолій. Чорний
човен неволі. Оповідання, повість.-Житомир, 1999, с. 54-93.
Шевчук Анатолій. Чорний човен неволі. Оповідання, повість.-Житомир, 1999.
Шевчук Валерій. «Біла нитка печалі». Кур'єр Кривбасу, 1998, № 102.
Шевчук Валерій. «Горбунка Зоя». Сучасність, 1995, № 3.
Шевчук Валерій. «Декоративна жінка». Сучасність, 2003, № 3-4.
Шевчук Валерій. «Місяцева зозулька із ластів'ячого гнізда». У виданні: Вечеря на
дванадцять персон.-Киіь: Генеза, 1997, с 13-85.
Шевчук Валерій. «П'ятий номер». Вітчизна, 1990, № 5, с 20-76.
Шевчук Валерій. «Розлучення по-українському». Березіль, 1998, № 11-12, с 34-65.
Шевчук Валерій. «Сонце в тумані». Київ, 1999, № 7-8, с 13-62; № 9-10, с. 69-98.
Шинкаренко Юрій. Самовбивгія.-Київ: Смолоскип, 2003.
Шкляр Василь. Елементал.- Львів: Кальварія, 2001.
Шкляр Василь. Ключ. Роман.-Львів: Кальварія, 1999.
Шкляр Василь. Кров кажана. Сучасність, 2002, № 12; 2003, № 1.
Шкляр Геннадій. «Дівчина з калєпним». Літературна Україна, 14.10.1999.
Шовкун Віктор. «Система проти „Я"». Київ, 1998, № 11-12, с 27-101.
491
Щегельський Павло. Хата-читальня. Роман.-Львів: Кальварія, 2001.
Яворівський Володимир. Вовча ферма.-Київ: Криниця, 2000.
Яворівський Володимир. Риба на березі. Новела. Березіль, 2001, № 3-4, с 22-32.
Яровий Олександр. «Квартали ностальгій». Літературна Україна, 09.07.2001, с. 6.
Яровий Олександр. Чекання несподіванки. Оповідання Повість.- Київ: Український
письменник, 1999.
Періодичні видання та їх умовні скорочення
«Березіль»
«Вечірній Київ» (ВК)
«Вітчизна»
«Влада і політика» (ВіП)
«Грані»
«Демократична Україна» (ДУ)
«Дзеркало тижня» (ДТ)
«Книжник-review» (Kr)
«Критика»
«Література-плюс» (JITS)
«Львівська газета» (ЛГ)
«Молодь Закарпаття» (МЗ)
«Молода Україна» (МУ)
«Політика і культура» (ПІК)
«PIO»
«Світовид»
«Спортивна газета» (СГ)
«Столиця»
«Україна молода» (УМ)
«Хрещатик»
«Ваше здоров'я»
«Високий замок» (ВЗ)
«Віче»
«Голос України» (ГУ)
«Гігієна»
«День»
«Експрес»
«Кримінальний огляд» (КО)
«Крок»
«Літературна Україна» (ЛУ)
«Людина і світ» (ЛІС)
«Музичний тиждень» (МТ)
«Молодь Черкащини» (МЧ)
«Поступ»
«Ровесник»
«Смолоскипи»
«Світ молоді» (CM)
«Україна і світ сьогодні» (УіСС)
«Українське слово» (УС)
«Час»
Наукова література
Балабін
Баранников
Бондалетов
В. В. Балабін. Сучасний американський військовий сленг як
проблема перекладу. Дис. канд. філол. наук.-Київ, 2002.
A. П. Баранников. «Цыганские элементы в русском воровском
арго». Язык и литература.- Ленинград, 1931, т. 7, с. 139-158.
B. Д. Бондалетов. В И. Даль и тайные языки в России -
Москва, 2004.
492
Вшшичук
Горбач 1966
Горбач 1993
Ємельянова, Малютша
Кав'юк 2001
Коровушкин 2005
Масько
Мокиенко 2003
Мокиенко 2001
Сербенська
Стишов
Фридман
Шовгун
Юкало
Nawacka
Ю. Винничук. Кнайпи Львова-Львів, 2000.
Олекса Горбач. «Арґо українських школярів і студентів».
Наукові записки Українського Вільного університету-Мюнхен,
1964-1966, № 8, с 174-224.
Олекса Горбач. Арго на Україні.- Мюнхен, 1993.
В. Б. Ємельянова, Ю. О. Малютіна. «Жаргонна фразеологія
Луганщини». Образне слово Луганщини: Тези регіональної на-
уково-методичної конференції з української мови- Луганськ,
2002.
В. Кав'юк. «Арґо неповнолітніх засуджених Ковельської
виховної колонії». Філологічні студії-Луцьк, 2001, № З,
с 60-68.
В. П. Коровушкин. Инвективная лексика и фразеология в
английском и русском военных подъязыках: контрастивно-со-
циолингвистический аспект. «Злая лая матерная...». Сборник
статей под ред. В. И. Жельвиса.- Москва, 2005, с. 376-420
Д. Масько. Український сленг та міжмовна інтерференція.
Культура слова, 2003, № 62, с. 34-39.
В. М. Мокиенко. Новая русская фразеология - Opole, 2003.
В. М. Мокиенко. «Украинские источники русского жаргона».
Українське і слов'янське мовознавство. На честь 80-річчя
проф. Йосипа Дзендзелівського.- Ужгород, 2001, с 365-375.
О. Сербенська. «Інноваційні процеси у мові сучасних засобів
масової інформації». Українська періодика, історія і
сучасність -Львів, 2000, с 232-235.
О. А. Стишов. Українська лексика кінця XX століття (на
матеріалі мови засобів масової інформації).- Київ, 2003.
М. М. Фридман. «Еврейские элементы „блатной музыки"».
Язык и литература-Ленинград, 1931, т. 7, с. 131-138.
Н. О. Шовгун. Формування українського сленгу в мовленнєвій
діяльності малих соціальних груп. Автореф. дис. канд. філол.
наук-Київ, 2000.
В. Я. Юкало. Мовні стереотипи в комунікації лікаря.-
Автореф. дис. канд. філол. наук.-Київ, 2003.
J. Nawacka. «O heteroseksualnej milosci i seksie w rosyjskim
zargonie mlodziezowym. Czasowniki». Wyraz i zdanie w jezykach
slowianskich, 3.-Wroclaw, 2002, с 205-208.
493
Лексикографічні джерела та їх умовні скорочення
БСРЖ В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. Большой словарь русского
жаргона.-СПб.: Норинт, 2000.
Быков Владимир Быков. Русская феня. Словарь современного
интержаргона асоциальных элементов-Смоленск: ТРАСТ-ИМА-
КОМ, 1993.
Грачев, Мокиенко М. А. Грачев, В. М. Мокиенко. Историко-этимологический
словарь воровского жаргона-СПб.: Фолио-пресс, 2000.
Дзендзелівський Й. Дзендзелівський. Українське і слов'янське мовознавство.
Збірник праць.-Львів: Наукове т-во ім. Т. Г. Шевченка, 1996,
с 350-351.
Елистратов В. С. Елистратов. Язык старой Москвы. Лингвоэнциклопеди-
ческий словарь.-Москва: Российские словари, 1997.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови в 7 /я.-Київ:
Наукова думка, 1983-2004.
ЖУМ Жаргон уголовного мира. Составитель Александр Житник.
Издание газеты «Кримінальний огляд».-Київ, 1996.
fCCMC «Коротенький словничок сучасного молодіжного сленгу».
Політика і культура, 2002, № 31, с 43.
Отині Е. С. Отин. «Материалы к словарю субстандартной лексики».
Восточноукраинский лингвистический сборник,- Донецк,
1998, вып. 4, с. 53-81.
Отин2 Е. С. Отин. «Материалы к словарю субстандартной лексики».
Восточноукраинский лингвистический сборник- Донецк,
1999, вып. 5, с. 80-193.
Отин 2004 Словарь коннотативных собственных имен.-Донецк, 2004.
Пласт ел «Пластовий словник». Вечірній Київ, 12.06.2002.
ПСУМС Перший словник українського молодіжного сленгу. Укладач
Світлана Пиркало. За редакцією Юрія Мосенкіса.- Київ, 1999.
Синишин Р. Синишин. «Матеріали до словника українського
комп'ютерного сленгу (А-В)». Шва та історія,- Київ, 2002, вип. 61,
с 23-25.
СЖЗ Словник жаргону злочинців. Упорядкування, передмова
О. І. Поповченка-Київ: TOB «Оберіг», 1996.
Сленг-ткбез! Вечірній Київ, 21.12.1993.
Оіенг-лікбез2 Вечірній Київ, 18.01.1994.
494
Сленг-мкбезЗ Вечірній Київ, 01.03.1994.
Сленг-ткбез4 Вечірній Київ, 09.08.1994.
Слет-лікбез5 Вечірній Київ, 18.10.1994.
Сленг-ткбезб Вечірній Київ, 14.06.1996.
Смирнов В. Смирнов. Полутолковый словарь одесского языка.- Одеса,
2002.
СРВ В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. Словарь русской брани (ма-
тизмы, обсценизмы, эвфемизмы).-СПб.: Норинт, 2003.
СУМ Словник української мови в 11 т.- Київ, Наукова думка,
1971-1980.
СУМС Світлана Пиркало. Словник українського молодіжного сленгу.
У виданні: Пиркало Світлана. Зелена Маргарита
Молодіжний роман. Видання 2-е, доповнене. Київ: Джерела М, 2002.
ТСРОЖ О. П. Ермакова, Е. А. Земская, Р. И. Розина. Слова, с
которыми мы встречались. Толковый словарь русского общего
жаргона. Ок. 450 слов. Под общим руководством Р. И Рози-
ной-Москва: Азбуковник, 1999.
ТСРЯ Толковый словарь русского языка конца XX в. Языковые
изменения. Под ред. Г. Н. Скляревской.-СПб., 2000.
Цеацура О. Цеацура. «Словник тлумачень музичного сленгу». Галах,
1999, № 4.
Чабаненко 1992 В. А. Чабаненко. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини.
Т. 1-4.- Запоріжжя, 1992.
Чабаненко 2001 В. А. Чабаненко. Фразеологічний словник говірок Нижньої
Наддніпрянщини-Запоріжжя, 2001.
Фасмер М. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. В
четырех томах,-Москва: Прогресс, 1987.
ФССГД В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. Фразеологічний словник cxid-
нослобожанських і степових говірок Донбасу-Луганськ:
Альма матер, 2002.
ФСУМ Фразеологічний словник української мови. У двох томах-
Київ: Наукова думка, 1993.
Югановы И. Юганов, Ф. Юганова. Словарь русского сленга (слова и
выражения 60-90-х годов). Под ред. А. Н. Баранова.- Москва:
Метатекст, 1997.
ЯБМ О. Б. Хоменко. Язык блатных, язык мафиози.
Энциклопедический синонимический словарь. В двух томах.-Киев:
ФОРТ-М, 1997.
Наукове видання
Леся Ставицька
УКРАЇНСЬКИЙ ЖАРГОН
Словник
Редактор Лада Кревс
Художник Андрій Шубін
Технічний редактор Майя Притикіна
Коректор Світлана Гайдук
Комп'ютерна верстка Святослава Бичка
Підписано до друку 25.08.2005. Формат 70 х 90/16.
Гарнітура Тайме. Папір офсетний. Друк офсетний.
Умови, друк. арк. 36,27. Умови, фарбовідб 37,79.
Обл.-вид. арк. 36,75. Зам. 5-1468
Видавець: СП «Часопис „Критика"».
ДК N° від 18.05.2005. Свідоцтво про реєстрацію KB 2690 від 21.04.97.
01001, Киів-1, а/с 255. www.krytykakiev.ua krytyka@krytykakiev.ua
Дистрибуція* тел.. +380-44 278-85-41
тел/факс: +380-44 270-54-00, office@krytykakievua
Представництво у Львові: +380-322 67-3696 natalyasereda@ukr.net
Надруковано у ЗАТ «ВІПОЛ».
03151, Киів-151, вул. Волинська, 60.
Ставицька, Леся
С76 Український жарґон. Словник: Містить близько 4070 слів і понад
700 стійких словосполучень.-К.: Критика, 2005. 496 с. Парал. тит. арк.
англ.
ISBN 966-7679-74-8
У словнику зібрано сучасну жарґонну лексику різнотипного соціядьного
походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила (жарґонізовану) розмовну
мову. Словник розкриває значення слова, подає його соціяльну та стилістичну
характеристику, а також короткий етимолопчний коментар. За джерельну базу словника
правили тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань,
зразки розмовної мови, що віддзеркалюють особливості українського жаргоновживан-
ня кінця XX - початку XXI ст. У додатках представлено лексико-семантичні групи
арго, бурсацько-семінарські жаргонізми XIX ст. та ЛСП сучасного молодіжного сленгу.
Словника адресовано найширшій читацькій авдитори; його можуть використати
філологи, письменники, працівники видавництв, перекладачі, соціологи.
ББК 81.2УКР-4