Text
КАМЧАТСКАЯ ЭКСПЕДИЦІЯ
Ѳедора Павловича РЯБУШИНСКАГО,
снаряженная при содѣйствіи Императорскаго Русскаго Географическаго Общества
БОТАНИЧЕСКІЙ ОТДЪЛЪ.
Выпускъ II.
СПОРОВЫЯ РАСТЕНІЯ КАМЧАТКИ: 1) ВОДОРОСЛИ, 2) ГРИБЫ.
Подъ редакціей А. А. Еленкина,
Главнаго Ботаника, Завѣдывающаго Институтомъ Споровыхъ Растеній Императорскаго Ботаническагс
Сада Петра Великаго.
МОСКВА.
Типографія П. П. Рябушинскаго, Путинковскій пер., соб, домъ.
1914.
КАМЧАТСКАЯ ЭКСПЕДИЦІЯ
Ѳедора Павловича РЯБУШИНСКАГО,
снаряженная при содѣйствіи Императорскаго Русскаго Географическаго Общества.
БОТАНИЧЕСКІЙ ОТДЪЛЪ.
Выпускъ II.
СПОРОВЫЯ РАСТЕНІЯ КАМЧАТКИ: 1) ВОДОРОСЛИ, 2) ГРИБЫ.
Подъ редакціей А. А. Еленкина,
Главнаго Ботаника, Завѣдывающаго Институтомъ Споровыхъ Растеній Императорскаго Ботаническаго
Сада Петра Великаго.
ЕХРЕШТКЖ а КАМТСНАТКА,
ог^апізёе раг ТЬ. Р. НІАВОІІСНІК8КѴ
аѵес 1е сопсоиг8 йе 1а ЗосШё Ішрёгіаіе Віш Не (тёо^гакіііе.
5ЕСТІ0И сіе ВОТАЫІ01ІЕ.
Ь і ѵ г а і 8 о п И.
РІАМТЕ8 СПѴРТ06АМЕ8 (Іе КАМТСНАТКА: I) АІ_6ОЕ8, 2) СНАМРІ6ЛІ0М8.
8оіі8 Іа гёсіасііоп сіе А. А. Еіепкіп,
Воіапізіе еп СЬеТ ди Лагдіп Ішрёгіаі Воіапідие де Ріегге 1е Сгапд, СЬеі де ГІпзіііиі дез Ріапіез Сгуріо^атез.
МОСКВА
Типографія П. П. Рябушинскаго, Путинковскій пер., соб. домъ.
1914.
ОГЛАВЛЕНІЕ
Стр.
Предисловіе ко второму выпуску...................................... 1
А. А. Еленкинъ. Прѣсноводныя водоросли Камчатки.
(Съ 14 рисунками въ текстѣ и 1 отдѣльной таблицей).
Предисловіе......................................................... 3
Часть I. О распредѣленіи и сообществахъ прѣсноводныхъ водорослей
въ Камчаткѣ.
Глава 1. Общія замѣчанія о характерѣ сборовъ и распредѣленіи водо-
рослей въ Камчаткѣ....................................................... 19
Глава 2. О сообществахъ водорослей въ Камчаткѣ.
А. Сообщества фригидофилыіыя (Егщісіорііііае).......................32
I. Водныя сообщества.
Планктонныя сообщества........................................34
Сообщества, находящіяся въ зависимости отъ субстрата и растеній:
Донныя сообщества.............................................56
Сообщества текучихъ водъ (Кеорѣііае)..........................58
Сообщества стоячихъ водъ:
Дерновинныя водоросли (Ма°’піар1іі1ае)........................60
Болотныя водоросли (Раіѵкіорііііае)...........................61
11. Наземныя сообщества.............................................70
Б. Сообщества термофильныя (ТЬегторѣііае)..........................71
Литература по термофильнымъ сообществамъ......................77
Общіе выводы на основаніи литературныхъ данныхъ.............98
Подгруппа гипотермофильныхъ сообществъ (Нуроѣйегторііііаѳ). 107
Подгруппа мезотермофильныхъ сообществъ (МезоѣѣегторЬіІаѳ). 108
Подгруппа эвтермофильныхъ сообществъ (Еиіііѳгторііііае). . . 114
. Сравненіе термофильныхъ сообществъ Камчатки съ термофиль-
ной' флорой другихъ странъ...............................126
Литература по альгологическимъ сообществамъ:
1. Сообщества холодныхъ водъ.................................138
2. Водоросли теплыхъ и горячихъ водъ.........................140
IV
Часть II. Критическій списокъ прѣсноводныхъ водорослей Камчатки.
КсІііяорЬусеае.
Сем. СЬгоососсасеае.................................................147
» Сйатаезіріюпіасеае...............................................155
» ОзсШаѣогіасеас...................................................157
» Мозѣосасеае......................................................174
» Всуѣопетаѣасеае..................................................193
» 8ѣі§’опетаіасеае.................................................195
» Ніѵиіагіасеае....................................................203
СІіі’узотопайіііеае.
Сем. Сйготиііпасеае...........................................213
» Нутепотопабасеае.................................................215
» Осѣготопасіасеас.................................................218
Неіегосопіае.
Сем. СопГегѵассае...........................................................219
ВіпоПа^еІІаіа.
Сем. Регідіпіасеае..........................................................220
Асопіае.
а. Соп]и^аіае.
Сем. Ху§’петасеае . .........................................• • 222
» ВезтіОіасеае.....................................................225
Ь. Васіііагіаіез.
Сем. Яаѵісиіасеае...................................................261
» СутЪеПасеае......................................................278
» Сотріюпетасеае............................................... . . 285
» Соссопеісіасеае..................................................289
» АсІіпапІЬасеае...................................................290
» Міѣгзсѣіасеае....................................................291
» 8игіге11асеае ...................................................296
'> Ріаѣотасеае .....................................................298
» Мегісііопасеае...................................................309
» Рга^ііагіасеае...................................................310
» 8ѣгіаѣе11асеае...................................................325
» Еипоѣіасеае......................................................326
» ХапіЪіорухібасеае................................................332
» СозсіпосИзсасеае.................................................333
» Меіозігасеае.....................................................333
СЫогорЬусеае.
Сем. Ѵоіѵосасеае.................................................. 341
» Ріеигососсасеае..................................................343
» Нусігодісѣуасеао.................................................344
» Ргоѣососсасеае...................................................347
» Раітеііасеае.....................................................352
Сем. ІЛоігісЬасеае..................................................354
» Віавіозрогасеае..................................................362
» СЪаеѣорЬогасеае ........................................... . . . 370
» СЬгооІѳрібасеае.................................................373
» СоІеосЬаеіасеае.................................................374
» Оесіо^опіасеае .................................................375
» СІаборЬогасеае . ...............-...........................376
» ѴаисЬегіасеае...................................................379
Скагаіев.
Сем. Сііагасеае...........................................................380
ВкоЛорІіусеае.
Сем. Ьетапеасеае..........................................................381
» Неітіпѣѣосіасііасеае.............................................381
Указатель литературы къ критическому списку прѣсноводныхъ водоро-
слей Камчатки . 385
Дополненіе.................................................................397
Сем. Ѵоіѵосасеае 398
А. А. Еленкинъ. Морскія перидинеи и діатомовыя Камчатки.
(Съ 1 рисункомъ въ текстѣ).
Предисловіе................................................................405
Критическій списокъ морскихъ перидинеи и діатомовыхъ Камчатки.
ВіпоПа§;е11аіа.
Сем. Регібіпіасеае . 413
» ПіпорЪузісіасеае................................................414
Васіііагіаіез.
Сем. Маѵісиіасеае..................................................416
» СотрЬопетасеае..................................................418
» Соссопеібасеае . .’.............................................418
» МіѣязсЬіасеае...................................................419
» ТгасѣузрЬепіасеае . 421
» Рга^ііагіасеае . 421
» ІлсторЬогасеае . 425
» 8ѣгіаіе11асеае . 426
» ВЬігозоІепіасеае................................................427
» Відбиіріііасеае 428
» СЬаеѣосегасеае..................................................429
» Хапіѣіорухібасеае...............................................432
» Созсіпосіізсасеае...............................................434
» Меіозігасеае....................................................441
» Азіегоіатргасеае ...............................................445
Литература . .........................................................446
VI
В. П. Савичъ. Альгологическій объѣздъ Авачинской губы въ маѣ 1909 г,
(Съ 7 рисунками въ текстѣ).
Предисловіе.............................................................451
Побережье Култучной косы и Петропавловское озеро........................453
Побережье у Меженной горы...............................................455
Въ «Ковшѣ»..............................................................456
Наружный рейдъ .........................................................459
Раковая бухта ......................................................... 459
Отъ Липунскаго мыса до прохода къ морю................................461
Тарьинск'ая губа........................................................462
Отъ мыса Козакъ—въ Моховую бухту................................466
Отъ Моховой до «Ковша»..................................................467
Поѣздка на катерѣ.......................................................467
Заключенія..............................................................467
Н. Н. Воронихинъ. Морскія водоросли Камчатки.
Предисловіе . 475
Критическій списокъ морскихъ водорослей Камчатки.
СЫогорЬусеае.
Сем. ІЛѵасеае.....................................................478
» Сіасіорііогасеае..............................................483
РЬаеорЬусеае.
Сем. Есѣосаграсеае...............................................486
» Епсоеііасеае.................................................487
» Зѣгіагіасеае.................................................488
» Пезтагезѣіасеае .............................................489
» СЬогбагіасеае................................................490
» Ьатіпагіасеае................................................491
» Еисасеае . 498
КЬоЛорЬусеае.
Сем. Вап^іасеае............................................504
» Оі^агѣіпасеае............................................... 505
» Кйо(іорйу11і(іасеае..........................................507
» Шюбутепіасеае................................................507
» Пеіеззегіасеае...............................................511
» Віюсіотеіасеае...............................................512
» Сегатіасеае..................................................513
» ОІоіозірЬопіасеае............................................513
» Питопѣіасеае.................................................514
» СогаШпасеае..................................................514
Таблица для опредѣленія родовъ морскихъ водорослей Камчатки.............515
Литература..............................................................521
VII
А. С. Бондарцевъ. Грибы, изъ семействъ Роіурогеае, ТІіеІерІюгеае и Нуб-
пеае, собранные на Камчаткѣ В. П. Савичемъ.
Сѳм. Роіурогеае . 527
» Тііеіерйогеае . 533
» Нусіпеае..........................................................533
В. К. Траншель. Грибы и миксомицеты Камчатки.
(Съ 1 рисункомъ въ текстѣ).
Предисловіе ................................................................537
Критическій списокъ миксомицетовъ и грибовъ Камчатки.
Мухо^азіегез................................................................540
Гип^і:
РЪусотусеіез.
Сііуѣгісііпеае . ...........................................541
Регопозрогіпеае ......................................................541
Ргоіотусеіез.
Ргоѣотусеѣасеае..............................................................542
Азсотусеіез.
Ргоѣосіізсіпеас.......................................................542
Реяігіпеае . 543
Рѣасісіііпеае ........................................................544
Нузіегііпеае..........................................................545
Ріесѣазсіпеае ........................................................545
Регізрогіаіез 545
Нуросгеаіез...........................................................546
Поѣйісіеаіез 548
Зрйаегіаіез . 549
ВазіАіотусеіез.
ИзШа^іпеае 550
Тіііеѣіпеае . 551
Іігебіпаіез . 552
Тгетеіііпеае........................................................ 570
ЕхоЬазібііпеае........................................................570
Нутепотусеѣіпеае 571
Еип^і ітрегГесіі.
ЗрЪаегорзібаІез.......................................................572
Меіапсопіаіез.........................................................573
Нурйотусеіез . 574
Резюме работъ второго выпуска на нѣмецкомъ языкѣ.
Нёзитё.
А. А. Еіепкіп, Иіе 8йзз"ѵѵаззега1§еп Катѣзсііаѣка’з.........................579
А. А. Еіепкіп, Иіе Меегезаі^еп Катѣзскаіка’з аиз сіеп Кіаззеп сіег Иіа-
іотееп ипсі РегісИпееп................................................591
VIII
X. X. АѴогопісІііп, Віе Меегезаі^еп КатѣзсЬаѣка’з.......................592
V. Р. 8аѵіся, Аі^оіо^іесйе Ехсигзіопоп пасіі (іеп Аѵаізсйа-ВисЪѢ іт Маі
1909 .................................................................. 593
А. 8. ВопЛаггетг, Рііяе аиз сіеп Еатіііеп бег Роіурогеае, Тѣеіерйогеае ипб
Нубпеае, -ѵѵеісйе ѵоп Ѵ.Р. 8аѵіся аиГ Катѣзсііаіка ^езаттеіѣ луигОеп. 594
УѴ, ТгатвзсЬеІ, Віе Рііге ипсі Мухотусеѣеп Катізсііаѣка ’з..............595
Алфавитный указатель латинскихъ названій видовъ, родовъ и семействъ . . 597
Замѣченныя опечатки.....................................................613
Примѣчанія В. Л. Комарова къ спискамъ грибовъ Камчатки....................01 ;
Предисловіе ко второму выпуску.
Участниками Ботаническаго отдѣла экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго
былъ собранъ въ Камчаткѣ чрезвычайно разнообразный и обильный
матеріалъ по споровымъ растеніямъ (водорослямъ, грибамъ, лишайни-
камъ и мхамъ). Матеріалъ этотъ, переданный для изслѣдованія въ
Институтъ Споровыхъ Растеній Императорскаго Ботаническаго Сада
Петра Великаго, былъ распредѣленъ между слѣдующими лицами:
обработку прѣсноводныхъ водорослей, а также морскихъ перидиней и
діатомовыхъ взялъ на себя А. А. Еленкинъ, лишайниковъ — В. П. Са-
винъ, мховъ — А. А. Еленкинъ совмѣстно съ В. П. Савичемъ и Л. Г.
Раменскимъ, трутовыхъ грибовъ (вмѣстѣ съ сем. ТЬеІерЬогеае и Нусіпеае)—
А. С, Бондарцевъ; разработку же остальной обширной коллекціи гри-
бовъ и миксомицетовъ любезно согласился взять на себя В. А. Тран-
іиелъ (въ Императ. Академіи Наукъ), а морскихъ водорослей — Н. Н.
Воронихинъ (въ Императ. Академіи Наукъ), который принялъ также
дѣятельное участіе и въ обработкѣ вышеупомянутой коллекціи грибовъ
совмѣстно съ В. А. Траншелемъ.
Въ настоящее время вполнѣ уже закончена систематическая обра-
ботка водорослей и грибовъ, занявшая второй выпускъ Бота-
ническаго отдѣла трудовъ экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго. Всего здѣсь
приводится 638 видовъ, не считая разновидностей и формъ (прѣсно-
водныхъ водорослей 347 видовъ, морскихъ перидиней и діатомовыхъ
52 вида, морскихъ водорослей 39 видовъ, трутовыхъ и нѣкот. др.
грибовъ 21 видъ, остальныхъ грибовъ и миксомицетовъ 179 видовъ),
изъ которыхъ нѣкоторые являются новыми для науки (9 видовъ и 27
разновидностей и формъ изъ прѣсноводныхъ водорослей, по одной
разновидности изъ морскихъ діатомовыхъ и морскихъ водорослей,
7 видовъ и нѣсколько формъ изъ грибовъ).
Слѣдуетъ также замѣтить, что большинство приведенныхъ здѣсь
видовъ указывается впервые для Камчатки, такъ какъ страна эта до
экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго была изслѣдована очень мало по отно-
шенію къ споровымъ растеніямъ. Только флора морскихъ водорослей,
благодаря нѣсколькимъ морскимъ научнымъ экспедиціямъ, была изу-
чена довольно хорошо (извѣстно около 60 видовъ), но и то экспеди-
ція Ѳ. П. Рябушинскаго, несмотря на кратковременные сборы этихъ
растеній, прибавила къ ранѣе извѣстнымъ еще 15 видовъ, а къ мор-
скимъ діатомовымъ (извѣстно было 28)—еще 20 видовъ.
По литературнымъ даннымъ для Камчатки было указано около
60 видовъ грибовъ, а экспедиція Ѳ. П. Рябушинскаго прибавила къ
нимъ около 180 видовъ, т.-е. въ 3 раза больше. Но больше всего
оказалось новаго по прѣсноводнымъ водорослямъ Камчатки, для кото-
рой всего было указано лишь 25 видовъ, а матеріалы экспедиціи при-
бавили къ нимъ до 320 видовъ, т.-е. въ 13 разъ больше. Такимъ обра-
зомъ, въ общей суммѣ къ числу уже извѣстныхъ грибовъ и водорослей
изъ Камчатки (около 170 видовъ) экспедиція Ѳ. П. Рябушинскаго при-
бавила до 540 видовъ, т.-е. увеличила наши знанія по отношенію къ
этому отдѣлу растительнаго міра Камчатки болѣе чѣмъ въ 3 раза!
Правда, коллектированіе споровыхъ растеній шло далеко неравно-
мѣрно. Планктонъ Авачинской губы и морскія водоросли собирались
настолько кратковременно, что трудно было ожидать особеннаго богат-
ства и разнообразія въ доставленномъ матеріалѣ. Главная цѣль бота-
ническаго отдѣла экспедиціи заключалась въ изслѣдованіи внутреннихъ
областей Камчатки. Но и здѣсь не на всѣ споровыя растенія могло
быть обращено достаточно вниманія. Напр., въ то время, какъ почти
всѣ отдѣлы прѣсноводныхъ водорослей оказались собранными доста-
точно равномѣрно и сравнительно обильно, коллекція грибовъ, довольно
богатая по числу видовъ, представлена очень неравномѣрно по отдѣ-
ламъ: лучше всего и разнообразнѣе здѣсь собраны паразиты, тогда
какъ сапрофитовъ оказалось сравнительно мало, и даже нѣкоторые
большіе отдѣлы грибовъ совершенно отсутствуютъ въ коллекціи; такъ,
напр., здѣсь нѣтъ пластинчатыхъ гименомицетовъ (А^агісіпеае). Это и
понятно, такъ какъ коллектированіе пластинчатыхъ и другихъ крупныхъ
и мягкихъ грибовъ представляетъ большія затрудненія въ техническомъ
отношеніи для неспеціалистовъ и даже, вообще, едва ли было возможно
при условіяхъ постоянныхъ передвиженій съ мѣста на мѣсто и необхо-
димости во время вьючнаго пути ограничивать объемъ коллекцій,
тѣмъ болѣе, что спорологи, участвовавшіе въ экспедиціи, ставили себѣ
главной задачей сборы лишайниковъ, мховъ и водорослей, грибы же
коллектировались ими лишь мимоходомъ постольку, поскольку по-
зволяло время и мѣсто.
XI
И дѣйствительно, если сборы грибовъ оказались сравнительно
небольшими, то коллекціи другихъ споровыхъ, т.-е. водорослей, мховъ
и особенно лишайниковъ, отличаются обиліемъ и равномѣрностью со-
браннаго матеріала. И если сборы водорослей все же носятъ нѣсколько
случайный характеръ, такъ какъ спеціалиста-альголога въ экспедиціи
не было, то того же нельзя сказать про мхи и лишайники, которые
собирались лицами (Л. Г. Раменскій и В. П. Савичъ), хорошо знако-
мыми съ этими растеніями. Коллекція мховъ и лишайниковъ въ настоя-
щее время разрабатывается въ Институтѣ Споровыхъ Растеній Импе-
раторскаго Ботаническаго Сада Петра Великаго и критическіе списки
ихъ будутъ помѣщены въ слѣдующихъ выпускахъ Ботаническаго
отдѣла трудовъ экспедиціи, посвященныхъ споровымъ растеніямъ.
Общее число видовъ мховъ и лишайниковъ, какъ теперь выясняется,
будетъ не менѣе 700. Такимъ образомъ, изслѣдованная флора споро-
выхъ Камчатки составитъ въ общей сложности около 1400 видовъ.
Но, разумѣется, значеніе криптогамическихъ изслѣдованій, произ-
веденныхъ экспедиціей Ѳ. П. Рябушинскаго, не ограничивается только
систематическимъ богатствомъ привезеннаго матеріала. Большую цѣн-
ность представляютъ также біологическія наблюденія участниковъ
экспедиціи надъ условіями произрастанія споровыхъ растеній на мѣстѣ
ихъ нахожденія. Такъ, очень интересны въ этомъ отношеніи изслѣдо-
ванія В. П. Савина надъ морскими водорослями и прибрежнаго план-
ктона, изложенныя имъ въ отдѣльной статьѣ „Альгологическій объѣздъ
Авачинской губы въ маѣ 1909 г.“. Съ другой стороны, богатые сборы
прѣсноводныхъ водорослей, несмотря на нѣкоторые пробѣлы въ біоло-
гическихъ наблюденіяхъ на мѣстѣ, все же дали возможность А. А.
Еленкину довольно подробно разработать нѣкоторые вопросы біоло-
гическаго характера, напр., относительно альгологическихъ сообществъ
Камчатки (особенно по фитопланктону), а также относительно „термо-
фильныхъ" водорослей, обитающихъ въ теплыхъ и горячихъ водоемахъ,
которыми такъ богата эта страна. Слѣдуетъ замѣтить, что біологія и
систематика термофильныхъ водорослей въ литературѣ разработаны
сравнительно мало, а потому богатѣйшіе сборы этихъ водорослей,
произведенные, главнымъ образомъ, В. П. Савинемъ^ въ связи съ
точными измѣреніями 1° воды и нѣкоторыми біологическими наблюде-
ніями, представляютъ весьма цѣнный матеріалъ не только для выясне-
нія тѣхъ вопросовъ, которые уже разработаны А. А. Еленкинымъ въ
его трудѣ, здѣсь напечатанномъ, но также являются основаніемъ и
для послѣдующихъ работъ въ этомъ направленіи, имѣющихъ цѣлью
XII
выясненіе нѣкоторыхъ біологическихъ проблемъ, пока еще мало за-
тронутыхъ.
Тѣмъ большую цѣнность для біологическихъ обобщеній предста-
вляютъ сборы мховъ и лишайниковъ, которые коллектировались Л. Г.
Раменскимъ и В. П, Савичемъ, при весьма детальныхъ наблюденіяхъ
относительно нахожденія этихъ растеній въ природныхъ условіяхъ су-
ществованія. Очень благопріятнымъ обстоятельствомъ для всесторон-
няго изслѣдованія привезеннаго матеріала является и то, что разра-
ботка мховъ и лишайниковъ происходитъ въ Институтѣ Споровыхъ
Растеній, при участіи обоихъ коллекторовъ, которые, такимъ образомъ,
имѣютъ возможность въ полной мѣрѣ утилизировать всѣ свои наблю-
денія и для систематики, и для біологическаго очерка по этимъ расте-
ніямъ изъ Камчатки.
Конечно, крйптогамическіе сборы и наблюденія Камчатской экспе-
диціи, даже по мхамъ и лишайникамъ, не исчерпываютъ вполнѣ флору
этой страны. Но важно то, что экспедиція Ѳ. П. Рябушинскаго поло-
жила солидное основаніе для дальнѣйшаго детальнаго изученія крипто-
гамической флоры Камчатки, которая до сихъ поръ являлась почти
что іегга іпсо^пііа въ этомъ отношеніи.
А. А. Еленкинъ.
14 февраля 1914 г.
Институтъ Споровыхъ Растеній
Императорскаго Ботаническаго Сада
Петра Великаго.
А. А. ЕЛЕНКИНЪ.
Прѣсноводныя водоросли
Камчатки.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Предлагаемый критическій списокъ и очеркъ сообществъ прѣсно-
водныхъ водорослей Камчатки составленъ на основаніи разработанныхъ
мною богатыхъ сборовъ экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго, дополненныхъ
коллекціей Б. В. Перфильева, при чемъ была принята во вниманіе
также вся извѣстная мнѣ литература по прѣсноводнымъ водорослямъ
этой области.
Экспедиціей Ѳ. П. Рябушинскаго мнѣ были переданы слѣдующія
коллекціи:
1) Коллекція Л. Г. Раменскаго, собранная въ 1908 г. и состоящая
изъ 233 пробирокъ (матеріалъ законсервированъ въ формалинѣ); кол-
лекція эта, кромѣ прѣсноводныхъ водорослей, заключаетъ въ себѣ
также сборы морскихъ водорослей (планктонъ и пр.) и образчики со
мхами, торфомъ и пр. Прѣсноводные сборы водорослей (120 проби-
рокъ) состоятъ изъ пробъ планктона (35 пробирокъ), собиравшагося
сѣткой Арвіеіп’а.т) въ озерахъ, и матеріала (85 пробирокъ), собран-
наго руками и драгой у береговъ и на днѣ различныхъ водоемовъ,
какъ-то: озеръ, болотъ, ручьевъ, рѣчекъ и пр. Сборы производились
съ 4 іюня по 13 сентября въ окрестностяхъ Петропавловска, въ „Ближ-
немъ" озерѣ, въ „окнищахъ" Паратунской тундры, Микижинскомъ
озеркѣ, „Дальнемъ" озерѣ, въ промоинѣ у Свѣтлаго ключа, въ рѣкахъ
Тихой и Тополовой, въ Коряцкой рѣчкѣ, въ Большомъ „Гречишномъ"
озеркѣ, въ Начикинскомъ озерѣ, въ озеркѣ вулкана „Шапочка", въ
Калахтырскомъ озерѣ, рѣкѣ Калахтыркѣ и пр. Изъ горячихъ ключей
сборовъ очень мало (только нѣсколько пробъ изъ Начикинскихъ теп-
лыхъ ключей). Наземныхъ водорослей въ коллекціи Раменскаго совер-
шенно не имѣется.
2) Коллекція В. П. Савина, собранная въ 1908 и 1909 г. Первая
коллекція, состоящая изъ 27 пробирокъ, представляетъ почти исклю-
чительно сборы изъ горячихъ ключей: Паратунскихъ и Начикинскихъ
1) Замѣчу, что «планктонъ» въ коллекціи Л. Г. Раменскаго большей частью не-
типиченъ, т.-е. засоренъ бентонными организмами, такъ какъ планктонные сборы обык-
новенно производились забрасываніемъ сѣти съ берега.
4
(1°=28—78° С.); сборы производились отъ 19 іюня по 3 сентября. Вто-
рая коллекція (сбора 1909 г.) состоитъ изъ 121 пробирки, въ числѣ
которыхъ имѣется 31 пробирка съ морскимъ планктономъ, 3 пробирки
съ морскими водорослями и 4 съ грибами и образчиками почвы.
Остальныя 83 пробирки представляютъ сборы прѣсноводныхъ водо-
рослей, изъ которыхъ 16 пробирокъ занято планктономъ. Эти сборы
производились съ 5 іюня по 3 сентября въ бассейнѣ рѣки Авачи, въ
Малкинскихъ, Пущинскихъ, Щапинскихъ горячихъ ключахъ, въ торфя-
ныхъ лужахъ и болотахъ Большой и Малой Кирганикской тундры, въ
Кроноцкомъ озерѣ, въ кратерныхъ озерахъ вулкана Узокъ (съ холод-
ной и горячей водой 45°—60° С.) и пр. Особенно интересны и обильны
сборы изъ горячихъ источниковъ, въ которыхъ растительная жизнь
интенсивно проявляется при і°=30°—75° С.
Кромѣ того, въ сборахъ 1908 и 1909 гг. имѣется небольшая кол-
лекція водорослей изъ „наземныхъ" и „воздушныхъ" сообществъ.
3) Коллекція В. Н. Лебедева, собранная въ 1909 г. и состоящая
изъ 70 пробъ въ стеклянныхъ банкахъ. Изъ нихъ 57 банокъ предста-
вляютъ планктонныя пробы, взятыя въ районѣ работъ Усть-Камчат-
ской станціи, съ 21 мая по 2 сентября, изъ рѣки Озерной, Попереч-
наго залива, рѣки Камчатки, Большого залива, залива Калахчина, озера
Нерпичьяго, озера Култучнаго, озера Столбового, озера Азабачьяго,
залива Тахирки, залива Кудахала, озера Сергучихина и пр. Этотъ ма-
теріалъ цѣненъ особенно въ томъ отношеніи, что пробы здѣсь пред-
ставляютъ большей частью вполнѣ типичный (чистый) планктонъ, безъ
примѣси какихъ-либо постороннихъ организмовъ. Остальныя 13 ба-
нокъ заняты пробами, взятыми посредствомъ драгъ въ районѣ работъ
той же станціи съ 28 іюля по 3 сентября.
4) Коллекція В. Л. Комарова, собранная въ 1909 г: и состоящая
изъ 7 пробъ въ стеклянныхъ банкахъ. Изъ нихъ 5 банокъ занято
планктономъ изъ озера Машура (сборы производились 9 іюля); осталь-
ныя двѣ представляютъ сборы водорослей изъ торфяного болота (до-
лины р. Халыгера, сборъ 24 сентября) и долины Кашхана (сборъ 24 іюня).
Кромѣ того, изъ озера у с. Машура собрана въ довольно значитель-
номъ количествѣСЬага 1 г а § і 1 і 8 Пезѵ., въ формѣ гербарныхъ образ-
цовъ (въ іюлѣ), а также имѣются Двѣ коробки водорослей въ сухомъ
состояніи изъ горячихъ ключей горы Узона (при і°=40°—80° С. и
і°=30—65° С., сборы 25 августа).
5) Коллекція Б. В. Перфильева, х), собранная въ 1910 г. Эта кол-
лекція состоитъ изъ 36 стеклянныхъ банокъ, занятыхъ сборами водо-
1) Б. В. Перфильевъ не участвовалъ въ экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго.
5
рослей изъ Налочевскаго озера и его притоковъ (16, 17 и 18 сентября)
и 4 банки съ водорослями изъ озерка на перешейкѣ въ Тарьинской
бухтѣ (19 августа).
Наиболѣе обширными являются коллекціи Л. Г. Раменскаго, В. П.
Савина и В. И. Лебедева. Особеннымъ разнообразіемъ отличаются
сборы Л. Г. Раменскаго, давшіе много интересныхъ въ систематиче-
скомъ отношеніи формъ, преимущественно изъ отдѣловъ десмидіевыхъ
и діатомовыхъ водорослей. Сборы В. П. Савина, большая часть которыхъ
взята изъ горячихъ ключей, особенно богаты синезелеными водоро-
слями,.въ числѣ которыхъ оказалось нѣсколько новыхъ для науки видовъ.
Коллекція В. Н. Лебедева представляетъ, какъ было указано, большую
цѣнность въ отношеніи обильныхъ сборовъ типичныхъ образцовъ план-
ктона въ разнообразныхъ условіяхъ существованія: преобладаютъ здѣсь
діатомовыя и синезеленыя водоросли, изъ которыхъ нѣкоторыя не были
мною обнаружены въ планктонныхъ пробахъ предыдущихъ коллекцій.
Однако, и небольшія сравнительно коллекціи В. Л. Комарова и
Б. В. Перфильева также представляютъ немалый интересъ, такъ какъ
въ нихъ обнаружены мною нѣкоторыя формы водорослей, не найден-
ныя въ предыдущихъ коллекціяхъ. Такъ, напр., въ планктонныхъ про-
бахъ В. Л. Комарова изъ озера Машура въ большомъ количествѣ
встрѣчаются Ѵоіѵох аигеиз ЕНгЬ^., Ѵоіѵох § 1 о Ь а I о г ЕИгЬ^., Кі-
ѵиіагіа іпіегтедіа Ьеттегт., а въ коллекціи Б. В. Перфильева
изъ Налочевскаго озера въ огромномъ количествѣ представленъ Ыо-
8іос ргипИогте А§.,—виды, совершенно отсутствующіе въ коллек-
ціяхъ Раменскаго, Савина и Лебедева.
Разработка всѣхъ этихъ коллекцій, вмѣстѣ съ немногочисленными
литературными данными, дала въ общей сложности до 345 видовъ
прѣсноводныхъ г) водорослей, которыя располагаются слѣдующимъ
образомъ по отдѣламъ:
I. ЗсЬігорЬусеае.................... 90 видовъ
II. СЬгузошопасІіпеае.............. 6 „
III. Неіегосопіае.................. 1 „
IV. Віпойа^еііаіа.................. 4 „
х) Подъ прѣсноводными водорослями я разумѣю также и тѣ формы (особенно
среди діатомовыхъ), которыя встрѣчаются также въ солоноватой, соленой и даже мор-
ской водѣ, но обычно обитаютъ въ прѣсныхъ водахъ (особенно много такихъ формъ
въ группѣ т. н. «навикулоидныхъ» діатомовыхъ). Типично морскія діатомовыя (преиму-
щественно планктонныя формы) и перидинеи выдѣлены мною особо и списокъ ихъ
приведенъ дальше. Такое раздѣленіе, быть можетъ, не вполнѣ научно, но оно имѣетъ
большое практическое преимущество, такъ какъ позволяетъ легче оріентироваться среди
огромнаго числа діатомовыхъ, общая цифра которыхъ въ камчатскихъ сборахъ (вмѣстѣ
съ литературными данными) достигаетъ до 163 видовъ.
6
V. Асопіае
а. Соіц’иеаіае............. 76 вид.
Ь. ВасШагіа1е$ ............115 „
VI. СШогорІіусеае................... 47 п
ѴП. СЬагаІез ........................ 2 „
VIII. КЬойорІіусеае................ . 4 „
Всего . . . 345 видовъ.
Какъ слѣдуетъ изъ дальнѣйшаго изложенія, для Камчатки по ли-
тературнымъ даннымъ извѣстно пока лишь до 25 видовъ прѣсновод-
ныхъ водорослей. Слѣдовательно, по матеріалу экспедиціи Ѳ. /7. Рябу-
ишнскаго для Камчатки впервые приводится мною 320 видовъ. Обильно,
какъ и слѣдовало ожидать, представлены синезеленыя (8 с Ь і г о-
р Ь у с е а е), десмидіевыя (въ группѣ Соп]и§а1ае)и особенно д і а-
томовыя. Въ группѣ конъюгатъ число видовъ значительно больше
того, какое приводится мною въ спискѣ, но, къ сожалѣнію, большин-
ство видовъ родовъ 2у§пеша и Зріго^уга встрѣчается въ кам-
чатскихъ пробахъ лишь въ стерильномъ состояніи, что дѣлаетъ точное
опредѣленіе ихъ не только затруднительнымъ, но подчасъ даже совер-
шенно невозможнымъ х). Тоже самое слѣдуетъ сказать и относительно
отдѣла настоящихъ зеленыхъ водорослей (СЫогорЬусеае), ко-
торыя въ камчатскихъ сборахъ представлены очень обильно. Однако,
большая часть видовъ въ родахъ Оебо^опіит, ВиІЬосЬаеіе и
ѴаисЬегіа * 2) была обнаружена мною въ стерильномъ состояніи, а
между тѣмъ новѣйшая система ихъ базируется исключительно на орга-
нахъ плодоношенія.
Очень скудно представленъ отдѣлъ харовыхъ (СЬагаІез).
Сборы прѣсноводныхъ багрянокъ (КЬоборЬусеае) также не
обильны. Отдѣлы хризомонадъ (СЬгузотопабіпеае) и пе-
ридиней или динофлагеллатъ (ВіпоНа^еІІаіа) представлены
гораздо лучше и обильнѣе: среди нихъ встрѣчаются нѣкоторые доволь-
но рѣдкіе виды и формы. Наконецъ, отдѣлъ Неіегосопіае 3) за-
ключаетъ только одинъ видъ изъ рода СопГегѵа.
х) Точно опредѣлить (на основаніи формы и размѣровъ зигоспоръ) изъ сем. 2 у
петасеае удалось только 6 видовъ: 1 видъ 2у&пета и 5 видовъ Зріго^уга.
Между тѣмъ въ камчатскомъ матеріалѣ, насколько можно судить по внѣшнему облику
нитей, числу хроматофоровъ (лентъ) и пр.> имѣется не менѣе 20 видовъ рода Зріго^уга.
2) По органамъ плодоношенія удалось точно опредѣлить 2 вида изъ рода О е сі о~
§0 піи т, 1 видъ ВиІЬосЬаеіе и 1 видъ ѴаисЬегіа. Насколько можно судить
по внѣшнему облику стерильныхъ нитей, всѣ три рода (особенно Оесіо^опіиш и
ѴаисЬегіа) въ камчатскихъ сборахъ представлены гораздо большимъ числомъ видовъ.
3) Слѣдуя схемѣ Оіітаппз'а («МогрЬоІо^іе шкі Віоіо^іе <іег АІ^еп», I. Вапсі, 1904),
я выдѣляю сем. Сопіегѵасеае изъ СЫогорЬусеае и отношу его къ отдѣлу
7
Разработка вышеназванныхъ коллекцій дала 36 новыхъ для науки
формъ прѣсноводныхъ водорослей, изъ которыхъ 9 являются новыми
видами (5 изъ синезеленыхъ, 1 видъ изъ десмидіевыхъ, 1 изъ діато-
мовыхъ и 2 изъ зеленыхъ). Виды эти слѣдующіе:
1) АрЬапоіЬесе §1оЬоза Еіепк. поѵ. зр. (ЗсЬігорЬусеае).
2) РЬогтібіиш раііісіит Еіепк. поѵ. зр. „
3) „ іЬегторЬіІит Еіепк. поѵ. зр. „
4) И о з і о с КіаЬизсЬіпзкіі Еіепк. поѵ. зр. ,,
5) Кіѵиіагіа катізсЬаііса Еіепк. поѵ. зр. „
6) Созтагіит саіідит Еіепк. поѵ. зр. (Везтібіасеае).
7) Азіегіопеііа гі§2а§озіе11аіа Еіепк. поѵ. зр. (Васіііагіаіез).
8) Місгозрога Котагоѵіі Еіепк. поѵ. зр. (СЫогорЬусеае).
9) ЗсЬіго^опіит катізсЬаіісит Еіепк. поѵ. зр. „
Остальныя 27 формъ представляютъ слѣдующія новыя разновид-
ности и формы:
1) ОзсіІІаіогіа Мои§еоііі Кйіг. (ЗсЬігорЬусеае)
ѵаг. ша]ог тікі (поѵ. ѵаг.) „
2) Озсіііаіогіа іепиіз А§.
ѣ ііаѵісапз тікі (поѵ. іогта) „
3) Зрігиііпа саідагіа Тіісіеп.
і. р а 11 і сі а тікі (поѵ. іогша) „
4) ЬІозіос КіЫтапі Ьеттегт.
ѵаг. § 1 о Ь о з и т тікі (поѵ. ѵаг.) „
5) АпаЬаепа беіісаіиіа Ьеттегт.
і. катізсЬаііса тікі (поѵ. іогта) „
6) АпаЬаепа сігсіпаііз (Кйіг.) Напз§.
1. Ьуаііпозрога тікі (поѵ. іогта) „
7) Суііпбгозрегтит тісЬаіІоѵзкоёпзе Еіепк.
і. тіпиз тікі (поѵ. іогта) „
8) ТоІуроіЬгіх Іепиіз (Кйіг.) ЛоЬз. ЗсЬтібі
ѵаг. саііба тікі (поѵ. ѵаг.) „
9) НараІозірЬоп та)ог Тіідеп
і. р а 11 і <1 и з тікі (поѵ. кита) „
10 Зупига иѵеііа ЕЬгЬ§. (СЬгузотопабіпеае)
ѵаг. Іеѵіз тікі (поѵ. іогта) „
Неіегосопіае. Однако, я долженъ замѣтить, что нѣкоторые альгологи (напр., В. М.
Арнольда, «Введеніе въ изученіе низшихъ организмовъ»: «Морфологія и систематика зе-
леныхъ водорослей». 2-е изданіе, 1908, стр. 216) считаютъ такое выдѣленіе слишкомъ
искусственнымъ.
8
11)
12)
13)
14)
15)
16)
17)
18)
19)
20)
21)
22)
23)
24)
25)
26)
27)
Неігіит оЫоп^ит (Эе-Ву) Іліікет. (Везтісііасеае)
Е та]ог тікі (поѵа Гогта) „
Репіит таг^агііасеит (ЕЬгЬ§.) ВгёЬ.
Е та]ог тіМ (поѵа Гогта) „
Репіит сгаззіизсиіит Ве-Ву.
і. т і п о г тікі (поѵ. іогта) „
Сіозіегіит иіпа Роске
ѵаг. зігіоіаіо-рипсіаіит тікі (поѵ. ѵаг.) „
Еиазігит Ьібепіаіит Иае§.
ѵаг. т і п и з тікі (поѵ. ѵаг.) „
Зіаигопеіз рЬоепісепігоп ЕѣгЬ§. (Васіііагіаіез)
Е та^ог тікі (поѵ. іогта)
Віаіота е1оп§аіит А§.
1. зіеііаіит тікі (поѵ. Гогта) „
„ Г. тезоіеріо-зіеііаіит тікі (поѵ. іогта) „
„ Г. тіпиз-зіеііаіит тікі (поѵ. іогта) »
Віаіота Ьіетаіе (Ьуп^Ь.) НеіЬ.
ѵаг. катізсѣаіісит тікі (поѵ. ѵаг.) „
О<іопіі(Ііит Наггізопіі АѴ. 8т.
ѵаг. зехап^иіаіит тікі (поѵ. ѵаг.) „
Зупебга иіпа (ЫйгзсЬ.) ЕЬгЬ§.
ѵаг. бапіса Ѵап-Неигск.
1. Іаііог тікі (поѵ. іогта)
ЗіерЬапобізсиз НапігзсЬіі бгип.
Е та]ог тікі (поѵ. Гогта) „
Сусіоіеііа сотіа (ЕЬгЬ§.) Кйіг.
Е тахіта ті/іі (поѵ. Тонна) „
„ Етіпиііззіта тіііі (поѵ. іогта) „
Ооп^гозіга -ѴІГІСІІ8 Кйіх.
ѵаг. 8 а ѵ і с г і тіМ (поѵ. ѵаг.) (СЫогорѣусеае)
Ногтізсіа ѵаііба (Ыае§.) Еіепк.
ѵаг. К а т е п з к і і тіііі (поѵ. ѵаг.) „
Какъ видно изъ приведеннаго списка, новыми формами и видами
наиболѣе богатъ отдѣлъ синезеленыхъ водорослей (5 видовъ и 9 формъ).
Это вполнѣ понятно, если принять во вниманіе, что синезеленыя водо-
росли особенно хорошо представлены въ камчатскихъ коллекціяхъ,
благодаря обильнымъ сборамъ В. П. Савича изъ теплыхъ и горя-
чихъ ключей т). Считаемъ нелишнимъ отмѣтить здѣсь, и другіе, инте-
• Я) Коллекціи В.. П.. Савича изъ теплыхъ и горячихъ источниковъ Камчатки пред-
ставляютъ чрезвычайно цѣнный матеріалъ для подробнаго изученія морфологіи и біоло-
9
ресные или рѣдкіе виды изъ камчатскихъ сборовъ этого отдѣла водо-
рослей (ЗсЬігорЬусеае):
1) АрЬапосарза Піегшаііз Вг駧. найдена пока въ нѣкото-
рыхъ горячихъ источникахъ Европы и Японіи.
2)Арйапоі1іесе ЬиНоза (Мепе§Н.) НаЬепк. обнаружена въ
немногихъ горячихъ ключахъ Европы, Африки и Японіи.
3) Мегізторесііа Ійегтаііз Кіііг. принадлежитъ къ числу
довольно рѣдкихъ видовъ Европы; обитаетъ въ теплыхъ и холодныхъ
водахъ.
4) СЬатаезірйоп тіпиіиз (Розі.) ѣеттегт. является рѣд-
кимъ видомъ въ Европѣ.
5) ОзсіНаіогіа А^агбіііі Сот., какъ выяснилось въ настоя-
щее время, принадлежитъ къ числу довольно распространенныхъ план-
ктонныхъ организмовъ въ Европѣ. Однако, въ Сѣверной Америкѣ пока
указана только для одного мѣста (Міззоигі, Зі.-Еоиіз). Поэтому нахо-
жденіе ея въ планктонѣ камчатскихъ водъ представляетъ большой
интересъ.
6) Озсіііаіогіа Согііапа (Мепе§!г.) Сот. обитаетъ почти
исключительно въ горячихъ источникахъ (Европы и Сѣверной Америки);
этотъ видъ нерѣдко смѣшивался съ Озсіііаіогіа То г т о з а Богу,
также обнаруженной мною въ камчатскихъ пробахъ. Массовое нахо-
жденіе типичной О. Согііапа въ горячихъ источникахъ Камчатки
представляетъ интересъ въ систематическомъ и біологическомъ отно-
шеніяхъ.
7) Зрігиііпа аЬЬгеѵіаіа Веттегт. принадлежитъ къ числу
довольно рѣдкихъ видовъ Европы.
8) РЬогтібіиш ап^изііззітит еі С. 5. ѴѴезі предста-
вляетъ рѣдкій видъ, найденный въ нѣкоторыхъ мѣстахъ Африки,
Англіи и горячихъ ключахъ Исландіи.
9)РЬогті<1іит Іатіпозит (А§.) Сот. широко распростра-
ненъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ въ холодныхъ и особенно го-
рячихъ водахъ. Интересно массовое нахожденіе этого вида въ горячихъ
источникахъ Камчатки, преимущественно въ формѣ ѵаг. Ѵ7 е е б і і ТіІЛеп,
найденной пока только въ Сѣверной Америкѣ.
10) Ьуп§Ьуа Іітпеііса Ьеттегт., обитающая въ планктонѣ
гіи своеобразной группы термофильныхъ водорослей. Въ настоящій списокъ камчатскихъ
водорослей изъ этихъ коллекцій вошли тѣ виды и формы, которые могли быть точно
опредѣлены или достаточно полно описаны, какъ новыя систематическія единицы. Болѣе
детальная разработка коллекцій Савина, особенно въ біологическомъ отношеніи, соста-
витъ тему для отдѣльнаго обширнаго труда о термофильныхъ водоросляхъ, который въ
настоящее время мною уже разрабатывается.
10
озеръ, встрѣчается въ Европѣ и другихъ мѣстахъ. Принадлежитъ къ
числу интересныхъ видовъ.
11) Ьуп§Ьуа Кйі2Іп§іі ЗсктіЛІе, эпифитирующая на другихъ
водоросляхъ въ холодныхъ и теплыхъ источникахъ, встрѣчается мѣ-
стами въ Европѣ и нѣкоторыхъ другихъ частяхъ свѣта. Относится
къ числу рѣдкихъ водорослей.
12) Е у п § Ь у а Ьірипсіаіа Ьеттегт. пока найдена въ планк-
тонѣ немногихъ озеръ Европы (преимущественно сѣверной).
13) Ыозіос гіѵиіаге Кйіг., встрѣчающійся мѣстами въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ, принадлежитъ къ числу мало распространенныхъ
видовъ. Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ въ двухъ
пробахъ изъ Камчатки.
14)Ыозіос шизсогит А§. обычно встрѣчается на влажной
почвѣ; интересно нахожденіе его въ одномъ изъ горячихъ источниковъ
Камчатки.
15) Ыозіос ргипііогще А§.\ интересно массовое его нахожде-
ніе, но только въ одномъ озерѣ Камчатки.
16) Мозіос 2еНегзіе<НІі Агезскощг—рѣдкій видъ, найденный
до сихъ поръ свободно плавающимъ въ озерахъ сѣверной Европы и
нѣкоторыхъ другихъ мѣстъ (въ Австраліи и Аргентинѣ). Интересно
нахожденіе его въ Камчаткѣ, гдѣ онъ собранъ не въ озерѣ, но въ
„ключевой промоинѣ" осоковой трясины (вѣроятно, со дна).
17) АпаЬаепа Ьеттегтаппі Р. Ріскіег, интересно массовое
нахожденіе этого вида вмѣстѣ съ А. Поз ациае (Ьуп§Ъ.) ВгёЬ. ѵаг.
§ г а с 11 і 8 КІеЬ.
18)Нара1озірЬоп ЬіЬегпісиз ІГ. еі (7. 5. Ѵ7езі извѣстенъ
пока только изъ нѣкоторыхъ мѣстъ Англіи. Поэтому обильное нахо-
жденіе его въ Камчаткѣ представляетъ большой интересъ.
19) 81І§опета іотепіозит (Кіііг.) Ніегоп. встрѣчается мѣ-
стами въ Европѣ (особенно гористыхъ мѣстностяхъ) и пока указанъ
только изъ одного мѣста въ Сѣверной Америкѣ. Повидимому, интенсивно
распространенъ въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Сибири и въ Камчаткѣ.
20) Сарзозіга ВгеЬіззопіі интересно нахожденіе этого
довольно рѣдкаго вида, обитающаго обычно въ холодной водѣ, въ
одномъ изъ горячихъ источниковъ Камчатки.
21) Кіѵніагіа іпіегтебіа Ьеттегт. пока найдена только въ
Германіи. Поэтому заслуживаетъ особаго вниманія обильное нахожде-
ніе этой водоросли въ планктонѣ одного изъ озеръ Камчатки.
Остальные отдѣлы водорослей изъ камчатскихъ коллекцій менѣе
богаты интересными видами и формами. Такъ, изъ десмидіевыхъ
11
(ПезтісіІасеае) мы можемъ отмѣтить, какъ болѣе рѣдкіе виды:
ВосісНит ипбиіаіит Ваіі., Еиазігит р и 1 с Ь е 11 и т ВгёЬ.,
Еиазігит з І Ь і г і с и т Воійі, СозтагіитАгпеІІіі Воійі, Зіаига-
з і г и т Агпеіііі Воісіі и др.
Изъ діатомовыхъ (В а с 111 а г і а 1 е з) укажемъ: Р і п п и 1 а г і а
ВгеЬіззопіі (Кйіг.) РаЬепк., Маѵісиіаіапсеоіаіа Кіііг- ѵаг. іе-
пеііа А. 5., ВірІопеіз оѵаііз (Ніізе) Сіеѵе, Апотоеопеіз
зрЬаегорЬога (Кйіг.) Р/ііх., СутЬеІІа с і з іи Іа (Непгрг.) Кігскп.
ѵаг. зіЬегІса Огип., ОотрЬопета еетіпаіит (Еуп&Ь.) А§. ѵаг.
зіЬігісит Огип., Мегібіоп сопзігісіит Раі/з и др.
Изъ собственно зеленыхъ (СЫогорЬусеае) отмѣтимъ: одну
интересную форму Ресііазгит іеігаз (ЕкгЬ§.) Раі/з, а также Сое-
іазігит сатЬгісит Агскег, Оебо^опіит сгуріорогит
'Міііг., Оесіо^опіит Ііхі^зоЬпіі Ое-Ву, ВиІЬосЬаеіё папа
ѴШг. и др.
Изъ прѣсноводныхъ багрянокъ (РЬоборЬусеае) приведемъ:
Ьетапеа Пиѵіаііііз (ОШт.) А§., ВаігасЬозрегтит ѵа^ит
(Роік.) А§.
Изъ перидиней (ВіпоНа^еІІаіа) укажемъ: Регібіпіит
V/езііі Ьеттегт., Регібіпіит сіпсіит (Мйіі.) ЕкгЬ§.
Слѣдуетъ отмѣтить, что по прѣсноводной альгологіи Камчатки
въ ботанической литературѣ имѣются лишь очень скудныя данныя,
основанныя большей частью на случайныхъ сборахъ.
Такъ, С. А. А§агйк въ „Зузіета А1§агит“ (Ьипсіае. 1824), настр. 55,
приводитъ ВаігасЬозрегтит КатізсЬаіісит А§. для водъ
(очевидно, прѣсныхъ) Камчатки („іи ациіз КатізсЬаікае“). Этотъ видъ
является крайне сомнительнымъ.
Далѣе СНг. О. ЕНгепЬег§ въ небольшой статьѣ: „МісгозсорізсЬе
Апаіузе еіпі§ег ѵоп А. Егтап іп Ыопі-Азіеп ^езаттеііеп тегк\ѵйгс1і§еп
ог^апізсЬеп ЬеЬеп" (Егтап’з АгсЬіѵ II, 1842, ра§. 791—796), говоритъ о
пробахъ почвъ изъ Охотска и минеральныхъ источниковъ Малка въ
Камчаткѣ, въ которыхъ были найдены діатомовыя: Еипоііа Ьогеаііз
ЕкгЬ§., Иаѵісиіа ІІпеоІа ЕМ>%. иИаѵісиІа Іаеѵіз ЕкгЬ§. Всѣ
три вида являются крайне сомнительными.
А. Ѳ. Миддендорфъ въ своей статьѣ: „Путешествіе на сѣверъ и
востокъ Сибири“ (СПБ., 1860, II, стр. ХЫ—ХЫІ), приводитъ мѣстонахо-
жденіе Ыозіос ргипИогте А%. въ Камчаткѣ.
12
Въ коллекціи Р. Т. Сіеѵе ипй 7. О. Мбііег, „Эіаіотз ехзіссаіа"
(Іірзаіа. 1878) подъ п° 30 имѣется Соссопета катізсЬаіІспт
Огип. Этотъ видъ Огипоѵі) впослѣдствіи отнесъ въ качествѣ разновид-
ности къ СутЬеНа ^азігоісіез Кіііх., а Сіеѵе въ „Зупорзіз оі ІЬе
Наѵісиіоісі Оіаіотз", I (1894), ра§. 177, отождествилъ съ СутЬеНа
техісапа (ЕИгЬ§.) Сіеѵе.
Наконецъ, Р. Оиіѵиіпвігі въ своей работѣ: „А1§агит е Іаси Ва]са1
еі раепіпзиіа СатізсЬаіка а сіагізз. ргоі. сіг. В. ВуЬохѵзкі аппо 1877
герогШагит епитегаііо еі (ііаіотасеагит Іасиз Ваукаі сит іізсіет Шгі-
согит, ііаіісогит аіцие 1гапсо§а11ісогит Іасиит сотрагаііо" (іп „Ыиоѵа
Ыоіагізіа* зёг. П, 1801, ра§. 1—27, 300-305, 357—366, 407—417) при-
водитъ для Камчатки 19 видовъ водорослей (18 діатомовыхъ и 1 видъ
изъ синезеленыхъ): Ріпппіагіа ѵігісііз (ЕИгЬ§.) Кіііх., Р. Ь е ш і р-
1 е г а (Кіііх.) РаЬепІі., Р. Ь о г е а 1 і з (ЕйгЬ§.) Кігскп., Р. зіаигоріега
(Огип.) РаЬепк., р. рагѵа Огип., Ыаѵісиіа оЫоп^еИа Ыае§., Ы.
Іеѵіззіта Кіііх., Ы. Іітоаа (Кіііх.) Огип. у. Ігипсаіа Огип., Ы.
г о зі е 11 и т 8т., Ы. аррепсіісиіаіа Кіііх., Зскігопета ѵігі-
биіит РаЬк., ОотрЬопета оііѵасеит (Ьуп§Ь.) Кіііх., Вепіі-
сиіа ІЬегтаІІз Кіііх. р. тіпог Огип., В. Кйігіп^іі Огип., Хііх-
зсЬіа сигѵиіа (ЕкгЬ§.) 8т. а) іуріса Оиіѵи., К. раіеа (Кіііх.)
Огип., Зигігеііа зріепсіісіа Кіііх., ЕрііЬетіа ^іЬЬа Кіііх., Е.
§іЬЪеги1а (ЕкгЬ§.) Кіііх. ѵаг. ргобисіа Огип., Меіозіга зиМІе-
хіііз Кіііх.',—ОзсіПагіа паіапз Кіііх. х) Всѣ эти водоросли со-
браны въ одномъ мѣстѣ Камчатки, а именно изъ горячаго источника
„Банные ключи" (Ваппа) около Большерѣцка * 2).
Вышеприведенной литературой исчерпываются всѣ данныя о прѣ-
сноводныхъ водоросляхъ Камчатки, для которой, такимъ образомъ,
указано всего 25 видовъ; изъ нихъ 4 являются крайне сомнительными.
Указанія въ работахъ 7. 117. Ваііеу, А. Огипоѵи’з и Р. Т. Сіеѵе
относятся исключительно къ типично-морскимъ діатомовымъ Камчатки,
а потому работы эти будутъ приведены мною далѣе въ особой статьѣ.
Для изученія прѣсноводной альгологіи Камчатки имѣютъ большое
значеніе работы по водорослямъ Сибири, изъ которыхъ особенно
важны слѣдующія:
В. С. Козловскій, „Матеріалы для флоры водорослей Сибири",
х) Всѣ эти названія приведены точно изъ работы Оиііігіпзк'аго. Въ систематиче-
скую часть моей работы эти виды вошли иногда съ измѣненными названіями, соотвѣт-
ственно принятой мною номенклатурѣ.
2) Въ камчатскихъ коллекціяхъ экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго не имѣется сбо-
ровъ изъ этихъ ключей.
13
I и. II (Записки Кіевск. О-ва Естеств. Т. XI, 1888, стр. 395—437 и Т. XI,
1890, стр. 1—37).
/?. ВоШ, „ІІеЬег сііе СЫогорЬуПорЬусееп ЗіЬігіепз" (Воіап. СпігЫ.,
1885, ра§. 264) и „Вісіга§ ЙП Каппебоп ош ЗіЬігіепз СЫогорЬусеег*1
(Оіѵегз. а! К- Зѵепзк. Ѵеі. Акай. ІбгЬапсй. 1885, п° 2, ра^- 91—128).
О. Вог§е, „Еі Іііеі Ьідга§ іііі ЗІЬігіепз СЫогорЬуПорЬусё йога“
(ВіЬ. К. Зѵепзк. Ѵеѣ Акай. НапШ. 1891, Вй. 17, III, п° 2).
Сіеѵе еі Сгипою, „Веіігй^е хиг Кеппіпізз йег агсйзсЬеп Віаіоша-
сееп" (К. Зѵепзк. Ѵеі. Акай. Напйі. Вй. 17, п° 2, 1880).
/?. Оиі'юіпзк.і, „А1§агиш е Іаси Ва|са1 еі раепіпзиіа СатізсЬаЙса...
епитегаііо", см. выше (альгологическую литературу Камчатки).
Онъ же, „О ріопоѵѵеш гохзіейіепіи §1опбѵѵ іехіога Ваісаізкіе^о"
(Козтоз. Коск XV. Ьхѵо\ѵ, 1890, ра§. 498—505).
V. Оого^озіаізку, „Маіёгіаих роиг зегѵіг а Га1§оіо§іе сіи Іас Ваікаі
еі сіе зоп Ьаззіп" (Виіі. 8ос. Ітрёг. <1. Иаіиг. сіе Мозсои. Моиѵ. зёгіе,
1. XVIII, 1905, стр. 229—265).
С. Н. Озіеп/еій, „Веіігй^е хиг Кеппіпіз Йег А1§епЙога йез Коззо§о1-
Вескепз іп сіег погйхѵезШсЬеп Моп^оіеі, тіі зрехіейег ВегйскзісЬіі§ип§ сіез
РЬуіорІапкіопз" (Нейхѵі§іа, 1907, Всі. 46, 305—420).
Указанія относительно болѣе мелкихъ работъ по водорослямъ
Сибири, напр., ЕкгепЬег§’&, Кигіг'а, Зоттіег и нѣкот. др. можно найти
въ работѣ Н. Гайдукова, „Литературные источники къ русской флорѣ
водорослей" (Ботаническія Записки. Вып. XVII, 1901), а по фитопланк-
тону центральной Азіи въ работѣ С. Н. Озіеп/еій’а. (I. с., ра§. 371).
Изъ американскихъ работъ по водорослямъ особенное значеніе
для Камчатки имѣютъ:
Аііоп. Воипсіегз, „ТЬе АІ§ае о! А1азка“ (іп Наггітап Аіазка ехреййіоп.
Ѵоі. V. Сгуріо&атіс Воіапу. 1904, ра§. 153—250).
У. Тіідеп, „ОЬзегѵайопз оп зоте АѴезі-Атегісап іЬегтаІ А1§ае“
(ТЬе Воіапісаі Оахейе. Ѵоі. XXV, 1898, ра§. 89—105).
Она же, „Міппезоіа А1§ае“. Ѵоі. 1 (ТЬе МухорЬусеае оІХогіЬ Ате-
гіса апб Афасепі Регіона). 1910.
Въ общемъ расположеніи водорослей по отдѣламъ я придержи-
вался схемы, предложенной Г. Оіітаппв’омъ въ его работѣ: „МогрЬо-
1о§іе ипб ВІо1о§іе сіег А1§еп“, I. Вапб, 1904, при чемъ отдѣлъ синезе-
леныхъ (ЗсЬІхорЬусеае), слѣдуя Ъеттегтапп’у, ставлю на пер-
вое мѣсто.
Въ разработкѣ отдѣловъ и различныхъ группъ я пользовался
14
соотвѣтствующими монографіями и сводными работами преимущественно
современныхъ альгологовъ.
Такъ, отдѣлъ синезеленыхъ (ЗсЬігорЬусеае) разработанъ
мною, главнымъ образомъ, на основаніи извѣстной монографіи Е. Вог-
пеі еі СА. ЕІаНаиІі, „Кеѵізіоп сіез Ыозіосасёез Ьёіёгосузіёез" (Апп. йез
зс. паѣ Зёг. 7, іотез III—VII, 1886—1888), при чемъ приняты во внима-
ніе и другія монографіи, напр., М. Сотопі, „Мопо^гарЫе <1ез ОзсіІІа-
гіёез" (Апп. <1ез зс. паѣ Зёг. 7, іоше XV, 1891), а также сводныя ра-
боты: А. Еогіі, „8у11о§е МухорЬусеагит“ 1907 (Ѵоі. V іп Ое-Топі,
„Зуііо^е Аі^агиш"), Е. Ьепгтегтапп, „ЗсЬІ20рЬусеаеи (іп „Кгуріо^атеп-
Яога йег Магк ВгапсіепЬи㧓—„А1§еп“ I, 1910), У. Тіісіеп, „ТЬе Мухо-
рЬусеае оі ХогіЬ Ашегіса" (іп „МІппезоіа А1^ае“ Ѵоі. I, 1910). Изъ
этихъ сводныхъ работъ наиболѣе важной въ критическомъ отношеніи
я считаю работу Ьеттегтапп’а, которой и слѣдую въ большинствѣ
случаевъ (въ смыслѣ номенклатуры и порядка видовъ). Указанія на
болѣе мелкія работы, которыми я пользовался, по синезеленымъ во-
дорослямъ можно найти въ моей статьѣ: „Новые, рѣдкіе и болѣе ин-
тересные виды и формы водорослей, собранные въ Средней Россіи въ
1908—1909 гг.“ (Извѣст. Императ. СПБ. Ботанич. сада. 1909, Т. IX, п° 6,
стр. 121—153).
Въ отдѣлѣ хризомонадъ (СЬгузошопабіпеае) и пери-
диней (ВІпоНа^еІІаіа) я пользовался, главнымъ образомъ, пре-
красными сводными работами Ьеттегтапп’& „Р1а^е11аіае“ и „Регкііпіа-
1ез“ (1. с.).
Въ отдѣлѣ Асопіае обширная группа десмидіевыхъ (Вез-
шій і а с е а е изъ подотдѣла Сопіи^аіае) разработана мною, глав-
нымъ образомъ, на основаніи классической, недавно вышедшей и не
вполнѣ еще законченной монографіи 117. апд С. 8. ІѴезі’ъ., „А. шопо-
§гарЬ оі ІЬе ВгіѣізЬ Везшісііасеае". Іюпсіоп. Ѵоі. I (1904). Ѵоі. II (1905).
Ѵоі. III (1908). Ѵоі. IV (1912), при чемъ я пользовался также и болѣе
старыми монографіями, напр., /. Раі/з’а, „ТЬе ВгііізЬ Резшійіеае" 1848.
Ьопсіоп; Р. М. Ьипііеіі, „Ве Везшібіасеіз, диае іп Зиесіа іпѵепіае зипі“
(Асіа зос. Зсіепѣ Ирзаііепзіз. 1871); /. В, Оеіропіе, „Зресішеп Везші-
йіасеагшп зиЬаІріпагиш". 1876—78. Тигіп; А. Ое-Вагу, „ИпіегзисЬип^еп
йЬег йіе Рашіііе йег Сопіи§аіеп“. 1858. Ьеіргі^; О. Вог§е, „Вейга&е гиг
АІ^епЙога ѵоп ЗсЬхѵейеп" (Агкіѵ іог Воіапік иі^іГѵеі аі К. Зѵепзка
Ѵеіепзкарзакайешіепз І ЗіоскЬоІш. 1906. Вапй. 6, п° 1) и болѣе мел-
кими работами, каковы вышецитированныя ВоШі, Вог^е и др. Родъ
Зрігоёуга (2у§пешасеае изъ подотдѣла Сопіпёаіае) опредѣ-
лялся, главнымъ образомъ, по прекрасной монографіи Р. Реііі, „Зріго-
16
дуга дез епѵігопз де Рагіз“. Рагіз. 1880. Разумѣется, были приняты
также во вниманіе сводный трудъ Ое-Топі, „Зуііоде Аідагит" Ѵоі. I,
зесііо 2. Раіаѵіі 1889 и новѣйшая литература.
Въ томъ же отдѣлѣ Асопіае еще болѣе обширная группа діа-
томовыхъ (В а с і 11 а г і а 1 е з) разработана мною на основаніи цѣлаго
ряда новыхъ монографій: Р. Т. Сіеѵе, „Зупорзіз оі Йіе ИаѵісиіоІд Віа-
іошз* I. II (Копді. Зѵепзка Ѵеіепзкарз-Акадепйепз Напдііпдаг. 1894.
Вд. 26, п° 2; 1895, Вд. 27, п° 3); Н. ѵап-НеигсІг’а, „Тгайё дез ВІаіотёез".
Апѵегз. 1899; Н. ЗсНйп/еІЛ^а, „Оіаіотасеае Оегтапіае". Вегііп. 1907,
при чемъ я пользовался также и болѣе старыми трудами, въ особен-
ности классической монографіей Ж ЗтііН'л, „А Зупорзіз оі ійе ВгйізЬ
Віаіошасеае“. Ѵоі. 1. II (1853—1856) и работами А. Огипош’а: „Оіе
бзіеггеісйізсЬеп ВІаіошасееп пеЬзі АпзсЫизз еіпідег пеней Агіеп ѵоп
апдегп ЕокаІіШеп ипд еіпег кгйізскеп ИеЬегзісЫ дег ЬізИег Ьекаппіеп
Оайипдеп ипд Агіеп“ (Ѵегііапді. 2оо1. Воѣ Оез. 1862. Вд. XII. АѴіеп);
„ИеЬег еіпіде пеие ипд ипдепйдепд Ьекаппіе Агіеп ипд Оайипдеп ѵоп
Віаіошасееп" (1. с. 1863. Вд. XIII. АѴіеп). Въ группѣ „навикулоидныхъ"
діатомовыхъ я, по возможности, придерживался вышецитированной
работы Сіеѵе, „Зупорзіз оі іііе Каѵісиіоід Віаіотз", въ отношеніи но-
менклатуры видовъ, объема систематическихъ единицъ и пр. Въ осталь-
ныхъ группахъ я большей частью близко слѣдовалъ порядку семействъ
и родовъ и номенклатурѣ видовъ въ сводной работѣ Ое-Іопі, „Зуііоде
Аідагиш** Ѵоі. II, зесѣ 1—3 (Васіііагіеае) 1891—1897, сочиненіи, не ли-
шенномъ извѣстныхъ недостатковъ, но представляющемъ довольно
полную, хотя и не критическую сводку діатомовыхъ всего свѣта.
Точно такъ же и въ отдѣлѣ настоящихъ зеленыхъ водорослей
(СЫогорйусеае) я, главнымъ образомъ, слѣдовалъ Ое-Топі, „Зуі-
іоде Аідагит" Ѵоі. I, зесі. 1 — 2 (СЫо горѣусеае ехсі. Сопіида-
іае), 1889, прибѣгая въ случаѣ надобности къ болѣе современнымъ и
спеціальнымъ монографіямъ и работамъ, какъ, напр., Р. СНойаі, „Аідиез
ѵегіез де Іа 8иіззе“ 1902 (іп „Веійаде гиг КгуріодашепЙога дег ЗсЬѵѵеіг",
Вапд I, НеЙ 3); К. Нігп, „МоподгарЬіе ипд ІсоподгарЬіе дег Оедодо-
піасееп" (Асіа Зосіеі. Зсіепѣ іеппісае. 1900, Т. XXVII); Т. Е. Нагеп,
„ТЬе ІЛоіЬгісасеае апд СЬаеіорЬогасеае о! іЬе Ідпйед Зіаіез" (Мешоігз
оі іЬе Тоггеу Воіапісаі СІиЬ, 1901—1902, рад. 135—250); АГ. ѴѴНІе,
„АІдоІодізсЬе МійЬеіІипдеп" (РгіпдзЬеіш’з ЛаЬгЬііскег. Вд. XVIII, 1887)
и другія болѣе новыя работы и замѣтки этого автора. Изъ старыхъ
работъ, имѣющихъ отношеніе къ настоящимъ зеленымъ водоро-
слямъ, слѣдуетъ отмѣтить С. Ыа^еіі, „Оайипдеп еіпгеііідег А1деп“
1849 и А. Вгаип, „Аідапіт ппісеііиіагіит депега поѵа еі тіпиз содпііа"
1885, которыми мнѣ приходилось нерѣдко пользоваться.
16
Изъ опредѣлителей по прѣсноводнымъ водорослямъ я чаще всего
пользовался слѣдующими: А. РаЬепкогзі, „Ріога Еигораеа А1§агиш ациае
биісіз еі зиЬшагіпае. 3 Ѵоі. Бірзіае. 1864—68; О. Кігскпег, „АІ^епНога
ѵоп 8сЫезіеп“ 1878 (іп Сокп’з Кгуріо§ашепЙога ѵоп ЗсЫезіеп. И. Вапд,
1. Нйійе); ІГ. Мі§иІа, „А1§еп“ (СуапорЬусеае, Оіаіошасеае, СЫогорЬу-
сеае) іп „КгурІо§атеп-Р1ога ѵоп ВеиізсЬІапб, ВеиізсЬ-ОзіеггеісЬ ипд сіег
ЗсЬѵгеіх". 1907. Вапй II, Теіі 1, и особенно А. Нап$@іг§, „Ргойгошиз сіег
Аі^епЙога ѵоп ВбЬтеп". Рга§. 1886—88. Изъ старинныхъ атласовъ по
водорослямъ особенно часто приходилось справляться у КМгіп^а
въ его классическихъ „ТаЬиІае РЬусоІоеісае" Сепі. I—XIX. ЫогбЬаизеп.
1849—69.
Изъ общихъ работъ по систематикѣ и морфологіи водорослей,
кромѣ вышецитированнаго труда Р. Оіітаппз'г, систематической схемы
котораго я придерживаюсь, слѣдуетъ отмѣтить: Еп§1ег ипд Ргапіі,
„ВІе паійгІісЬеп РПапхепіатіііеп" (Сопіиеаіае ѵоп ѴРНІе; С Ы о-
горЬусеае ѵоп ДА ѴРШе; ЗсЬіхорЬусеае ѵоп О. Кігскпег, Р1 а-
Йе 11 аіа ѵоп О. 8епп; Регідіпіасеае еі ВасіПагіасеае ѵоп
Р. 8скйіі) и новѣйшее дополненіе къ водорослямъ въ этомъ изданіи,
„ЫасВіга^е гиш I. Теіі, 2. АЬі.“ 1911, а также учебникъ В. М. Арнольда,
„Введеніе въ изученіе низшихъ организмовъ: морфологія и система-
тика зеленыхъ водорослей", 2-е изданіе, 1908, и особенно превосход-
ную книгу О. 8. ѴРезі’а., „А. ігеаіізе оп іЬе ВгііізЬ йезЬѵгаіег А1§ае“
СашЬгі§е. 1904, которая заключаетъ прекрасно составленныя описанія
родовъ прѣсноводныхъ водорослей Европы, но особенно цѣнна въ
томъ отношеніи, что въ ней приводится много оригинальныхъ рисун-
ковъ, изображающихъ нерѣдко мало извѣстные виды.
Кромѣ альгологическихъ коллекцій, имѣющихся въ Споровомъ
гербаріи Императ. СПБ. Ботаническаго сада, я пользовался, при опре-
дѣленіи водорослей камчатскихъ сборовъ, еще слѣдующими отдѣль-
ными изданіями:
1) Вгеиіеі С. Р., „Ріога §егшапіса“: Сгуріо^атіа Сепі. I—IV.
2) Оезтагіёгез А В. Н. А, „Ріапіез сгуріо^ашез бе Ргапсе".
3) Рипк Н. С., „Сгуріо§атізсЬе Оеѵѵасйзе Ьезопбегз сіез РісЬіеІ^е-
Ьіг§ез“. НеЙ 1—24.
4) Нешгі,п§8, „РЬусоіИеса тагсЬІса" Разс. I, II.
5) Кегпег, „Ріога Аизіго-Нйп^агіса ехзіссаіа".
6) ЫЬегі М. А., „Ріапіез сгуріо§атез дез Агдеппез".
7) Мои§еоі I. В., Кезііег, С. еі Зскітрег, ГК. Р., „Зіігрез Сгуріо-
§атае Ѵо§езо-РЬепае“.
8) РасіЬогзкі М., „РкусоіЬеса роіопіса". Разс. I, II.
17
9 Тіійеп Т, „Ашегісап А1§ае“.
10) ѴѴезіепсІогр О. В. еі ѴѴаІІеуз А. С., „НегЬіег сгуріо§ашіцие
ои соііесііоп бе ріапіез сгуріо§ашез еі а^атез циі сгоіззепі еп Ве1§іцие“.
11) ѴУііігосІг V. В. еі Ыогсізіеііі О., „А1§ае ациае (іиісіз ехзіссаіае
ргаесірие Зсапбіпаѵісае циаз афесііз а1§із тагіпіз сЫогорііуІІасеіз еі
рЬусосЬготасеіз дізігіЬиегипі** еіс. Іірзаіа. Разс. 1—35.
12) ХаНІЬгііскпег А., „Кгуріо§атае ехзіссаіае**, ебііае а Мизео Ра-
Іаііпо ѴіпбоЬопепзі.
Изъ этихъ коллекцій для насъ особенно важное значеніе имѣетъ
классическое изданіе ѴѴііігоск еі Ыопізіеііі (1. с.), заключающее въ
себѣ до 1612 номеровъ (видовъ и формъ) прекрасно засушенныхъ,
б. ч. прѣсноводныхъ водорослей (за исключеніемъ діатомовыхъ). Образ-
чики эти въ большинствѣ случаевъ (за исключеніемъ рода 8ріго§уга
и нѣкот. др.) хорошо могутъ быть изслѣдованы подъ микроскопомъ,
такъ что представляютъ прекрасный матеріалъ для сравненія съ кам-
чатскими водорослями. Хороши также въ этомъ отношеніи коллекціи,
изданныя Тіійеп, Неппіпрз, КасіЬогзкі, Кегпег и ХаМЬгискпег (11. сс.).
Остальныя имѣютъ, главнымъ образомъ, историческое значеніе, и поль-
зовался я ими рѣдко.
Каждый изъ видовъ приводимаго далѣе, во второй части моей
работы, списка прѣсноводныхъ водорослей Камчатки снабженъ:
1) краткой синонимикой, 2) указаніями на ехзіссаіа (преимущественно
на ѴѴііігоск еі Ыогсізіесіі), 3) критическими примѣчаніями относительно
тѣхъ или другихъ интересныхъ его особенностей, при чемъ всегда
приводятся микроскопическіе размѣры его органовъ, по собственнымъ
изслѣдованіямъ, и даются краткія указанія относительно его географи-
ческаго распространенія (въ Сибири, Старомъ и Новомъ Свѣтѣ) и
условій мѣстообитанія; 4) въ концѣ приводится подробный списокъ
мѣстонахожденій его въ Камчаткѣ.
Новые для науки виды и формы, кромѣ болѣе или менѣе подроб-
ныхъ діагнозовъ (описаній) на русскомъ языкѣ, снабжены также ла-
тинскими діагнозами въ подстрочныхъ примѣчаніяхъ.
Въ работѣ приняты слѣдующія сокращенія:
Ехз. = ехзіссаіа.
Примѣч. = примѣчаніе.
Мѣстон. = мѣстонахожденіе (въ Камчаткѣ).
Въ сокращеніяхъ же собственныхъ именъ и фамилій авторовъ и
ихъ работъ я слѣдовалъ, главнымъ образомъ, Ое-Топі, „8у11о§е А1§а-
18
гит“ (см. въ томѣ I перечень главнѣйшихъ альгологическихъ работъ
подъ заглавіемъ „ВІЫіоійеса Рйусоіоеіка", стр. I—СХХХІХ).
Относительно правописанія латинскихъ названій замѣчу, что я
слѣдовалъ болѣе или менѣе установившимся правиламъ въ ботаниче-
ской литературѣ, такъ какъ примѣненіе проекта международной тран-
скрипціи русскихъ географическихъ названій на латинскомъ языкѣ,
предложеннаго Постоянной Біогеографической Комиссіей Императ.
Русскаго Географическаго Общества, представляетъ въ данномъ слу-
чаѣ нѣкоторыя неудобства. Такъ, напр., звуки ш и ч по правиламъ выше-
означенной Комиссіи должны по-латыни писаться вѣ и Ыі. Такимъ
образомъ, слѣдуетъ, напр., писать не 8сЬіго§опіиш катівсЬаѣісшп, а
8Ьіго§опіит катізѣаНсит. Между тѣмъ, правописаніе такихъ названій,
какъ 8сЬІ2О§опіиш, ЗсЬІгорЬусеае и пр., давно уже установилось и обще-
принято въ ботанической литературѣ, и мѣнять его является крайне
неудобнымъ. Аналогично этому и названіе „Камчатка" съ его произ-
водными я предпочитаю писать по-латыни также по старому образцу,
передавая звукъ ч черезъ івсѣ, а не черезъ ізй. Звукъ к также пере-
даютъ различно: пишутъ Катізсйаіка и СатізсЬаіса. Я лично придер-
живаюсь перваго обозначенія, но въ производныхъ пишу, напр., Кат-
ізсйаіісиз. Однако, въ видовыхъ названіяхъ старыхъ авторовъ считаю
пока болѣе правильнымъ точно передавать и соотвѣтствующую, при-
нятую ими транскрипцію.
Что же касается первой части моего труда, гдѣ излагаются общія
данныя о распредѣленіи и сообществахъ прѣсноводныхъ водорослей
въ Камчаткѣ, то здѣсь для краткости всѣ названія видовъ и формъ,
обнаруженныхъ мною въ изслѣдованномъ матеріалѣ, приводятся безъ
именъ авторовъ. Исключеніе въ этомъ отношеніи составляютъ лишь
названія водорослей, цитированныя мною по литературнымъ источни-
камъ; при такихъ названіяхъ всегда приводятся имена авторовъ.
ЧАСТЬ I.
О распредѣленіи и сообществахъ прѣсновод-
. ныхъ водорослей въ Камчаткѣ.
Глава 1. Общія замѣчанія о характерѣ сборовъ и распредѣ-
леніи водорослей въ Камчаткѣ.
Въ настоящемъ очеркѣ я имѣю въ виду сообщить въ общихъ
чертахъ тѣ данныя относительно распредѣленія прѣсноводныхъ водо-
рослей и сообществъ .ихъ въ Камчаткѣ, какія удалось сдѣлать при
разработкѣ обширнаго альгологическаго матеріала экспедиціи Ѳ. П. Ря-
бушинскаго. Въ предисловіи къ систематическому списку прѣсноводныхъ
водорослей мною были сообщены подробныя свѣдѣнія относительно
состава и времени сбора альгологическихъ коллекцій названной экспе-
диціи, къ которымъ были присоединены еще сборы Б. В. Перфильева
1910 г. (не участвовавшаго въ экспедиціи). Поэтому здѣсь ограничусь
самымъ необходимымъ, чтобы дать общее представленіе о географи-
ческомъ районѣ альгологическихъ изслѣдованій въ Камчаткѣ.
Коллекціи В. П. Савича 1908 г. и коллекціи Л. Г. Раменскаго того
же года собраны въ южной Камчаткѣ приблизительно въ одномъ и
томъ же районѣ, а именно въ бассейнѣ рѣки Паратунки и верхняго
теченія рѣки Начики, при чемъ Л. Г. Раменскій кромѣ того коллекти-
ровалъ въ бассейнѣ рѣки Авачи и въ окрестностяхъ Калахтырскаго
озера. Сборы Б. В. Перфильева 1910 г. были произведены тоже въ
южномъ районѣ Камчатки.
Коллекціи В. П. Савича 1909 г. были собраны въ бассейнѣ рѣки
Камчатки (южной и частью средней), въ окрестностяхъ западной части
Кроноцкаго озера и въ вулканѣ Узонъ, т.-е. въ центральной Камчаткѣ.
Отсюда же и небольшіе сборы В. Л. Комарова того же года.
2'
20
Наконецъ, сборы В. Н. Лебедева 1909 г., произведенные въ районѣ
Усть-Камчатской станціи, захватываютъ сѣверную часть центральной
Камчатки.
Такимъ образомъ, изслѣдованный районъ въ альгологическомъ
отношеніи обнимаетъ часть южной и часть центральной Камчатки.
Слѣдуетъ замѣтить, что, несмотря на обиліе альгологическихъ
сборовъ за два года экспедиціи, ни въ какомъ случаѣ нельзя быть
увѣреннымъ, что участниками экспедиціи собраны всѣ наиболѣе типич-
ныя формы водорослей для обслѣдованнаго района Камчатки, не
говоря уже о болѣе рѣдкихъ видахъ, изъ которыхъ многіе легко могли
быть пропущены. Дѣло въ томъ, что коллекторъ альгологическаго
матеріала поставленъ въ несравненно болѣе трудныя условія (въ смыслѣ
успѣшности сборовъ), чѣмъ коллекторы другихъ отдѣловъ споровыхъ.
Бріологъ, лихенологъ и даже микологъ въ большинствѣ случаевъ
уже простымъ глазомъ хорошо видитъ, съ какими формами имѣетъ
дѣло, тогда какъ альгологъ, безъ помощи микроскопа, лишь очень
рѣдко можетъ судить о цѣнности собраннаго имъ матеріала въ ка-
ждомъ отдѣльномъ случаѣ. Конечно, такія водоросли; какъ „хары“,
„водяная сѣточка", крупныя формы Козіос, Кіѵпіагіа, кустики
Ваігасйозрегпіиіп, эгагропильныя формы СІайорЬога и пр.,
легко узнаются съ перваго взгляда, но вѣдь такихъ формъ, которыя
не могутъ бытъ пропущены опытнымъ альгологомъ, въ сущности очень
мало. Остальное представляется невооруженному глазу обыкновенно
въ формѣ простыхъ пли войлочныхъ нитей, спутанныхъ кустиковъ,
аморфной „слизи“ или „мути“, разнообразныхъ окрасокъ, по оттѣнку
которыхъ иногда можно судить о присутствіи или преобладаніи зеле-
ныхъ, синезеленыхъ или діатомовыхъ водорослей. Но и тутъ нерѣдки
неожиданности: зеленоватая масса иногда оказывается сплошь состоя-
щей изъ діатомовыхъ; наоборотъ, буроватые комки часто образованы
настоящими зелеными или синезелеными водорослями. Нерѣдки также
случаи, когда на первый взглядъ интересная проба, напр., густая муть
пли слизь оказываются подъ микроскопомъ болѣе или менѣе сильно
дезорганизованной массой, непригодной для опредѣленія. Опытному
альгологу иногда удается отличить простымъ глазомъ настоящія
„нитчатки" (сем. Зу&петасеае), но безъ помощи микроскопа онъ
рѣдко можетъ судить о степени пригодности собраннаго матеріала
для опредѣленія, такъ какъ въ стерильномъ состояніи почти всѣ
2у§петасеае не опредѣлимы. То же относится и къ „ложнымъ"
нитчаткамъ изъ отдѣла настоящихъ зеленыхъ водорослей, напр.,
Оебо^овіііт и ѴавсЬегіа, современная систематика которыхъ
21
построена исключительно на формѣ органовъ воспроизведенія. Правда,
спеціалисту-альгологу во время экскурсій извѣстную помощь можетъ
оказать употребленіе карманнаго микроскопа (т. и. „Аі^евзнсЬег"), но
вполнѣ понятно, что для коллектора, не спеціалиста по водорослямъ,
этотъ приборъ не можетъ имѣть особаго значенія. Между тѣмъ въ
числѣ участниковъ ботаническаго отдѣла экспедиціи не было спеці-
алиста-альголога.
Благодаря этому обстоятельству, богатыя количественно альголо-
гическія коллекціи экспедиціи оказались пригодными для системати-
ческой обработки не въ полномъ объемѣ: нѣкоторая часть пробъ была
въ болѣе или менѣе дезорганизованномъ состояніи, а значительная часть
пробирокъ, содержащая обильно собранный, но стерильный матеріалъ по
8ріго§уга, 2у§пета, Оейо^опіит, ѴаисЬегіа и пр., не могла
быть использована для опредѣленія по изложеннымъ выше причинамъ.
Тѣмъ не менѣе въ общемъ альгологпческіе сборы экспедиціи
нужно признать относительно богатыми въ систематическомъ отноше-
ніи, такъ какъ общая цифра точно опредѣленныхъ мною видовъ въ
этихъ коллекціяхъ вмѣстѣ съ немногочисленными литературными дан-
ными (345 вид.) приближается, а иногда даже превосходитъ число
видовъ, приводимыхъ альгологами, изслѣдовавшими болѣе или менѣе
обширные районы Европейской и Азіатской Россіи. Такъ, Козловскій *)
для Томской губерніи приводитъ всего 340 видовъ, Дорогостайскій * 2)
за два года изслѣдованія озера Байкала и значительной части его
бассейна (имъ захваченъ обширный районъ, а именно части Иркутской
губерніи, Забайкальской области и сѣверной Монголіи) даетъ цифру
только около 290 видовъ (всего въ спискѣ значится 350 формъ водо-
рослей); я не сравниваю здѣсь нашъ списокъ съ извѣстной работой
СІ-иітпзІс'аго 3) по водорослямъ Байкала (и частью Камчатки), такъ какъ
въ его спискѣ приводятся главнымъ образомъ діатомовыя (изъ общаго
числа 135 видовъ на діатомовыя приходится 122 вида). Въ Европей-
ской Россіи Артари4) для Московской губ. приводитъ всего около
х) В. С. Козловскій, „Матеріалы для флоры водорослей Сибири". I (Записки Кіевск.
О-ва Естествоисп. Т. IX. 1888, стр. 395—437). II (ІЫб. Т. XI. 1890, стр. 1—37).
2) V. Отдкіаізку, „Маіёгіаих роиг зегѵіг а Га1§о1о8іе сіи ]ас Ва'ісаі еі сіе зоп
Ьаззіп" (Виііеііп бе Іа Зосіёіё Ітрёгіаіе без Маіигаі. сіе Мозсои. Моиѵеііе зёгіе. Т. XVIII.
1905, ра^. 229—265).
3) К. Оиітпзкі, „А1§агит е Іаси Ваукаі еі е раепіпзиіа КагаізсЬаіка а сіагізз.
ргоГ. Ог. В. ОуЪоѵігзкі аппо 1877 герогіаіагшп епитегаііо еі ёіаіотасеагит Іасиз Ваукаі
сит іізбет іаігісогит, ііаіісогит аіцие Ггапсо-^аПісогит Іасиит сотрагаііо" (Киоѵа
Ыоіагізіа. 8ег. II. 1891, ра^. 1-27, 300—5, 357—66, 407—17).
4) А. Р. Агіагі, „Ьізіе сіез а1§иез оЬзегѵёез бапз 1е §оиѵегпетепІ сіе Мозсои“
(Виіі. 8ос. Каі. Мозсои, 1885, ра^. 124—144) и „Маіегіаих роиг зегѵіг а Гёіисіе без
а1§иез би ^оиѵегпетспі бе Мозсои“ (ІЫб., 1886, ра^. 164—185); въ эти работы не вошли
синезеленыя водоросли.
22
200 видовъ,, а Ивановъ х) вмѣстѣ съ прежними литературными данными
указываетъ для Московской губ. около- 400 видовъ. Большое число
видовъ (438) приведено Ивановымъ * 2) для озера Бологое и его окрест-
ностей (въ Новгородской губ.) за 3 года изслѣдованій, но нужно при-
нять во вниманіе, что Ивановъ во время работъ на Біологической Станціи
въ Бологомъ былъ прекрасно обставленъ въ лабораторномъ отношеніи,
т.-е. имѣлъ возможность все время пользоваться микроскопомъ, ставить
опыты съ культурами водорослей и постоянно производить наблюденія
надъ свѣжимъ матеріаломъ. Поэтому въ спискѣ его имѣется значитель-
ное число видовъ изъ сем. Оейо&опіасеае, Ѵапсѣегіасеае и
2у§петасеае (всего около 40 видовъ). Алексенко 3) для Харьковской
губ. приводитъ около 300, а для Полтавской около 400 видовъ.
Принимая во вниманіе, что въ камчатскомъ матеріалѣ не могло
быть опредѣлено по вышеуказаннымъ причинамъ до 50 видовъ изъ
вышеназванныхъ семействъ, мы получимъ для изслѣдованнаго района
Камчатки въ общемъ сумму видовъ, очень близкую къ числу водо-
рослей, извѣстныхъ до сихъ поръ изъ Московской, Новгородской и
Полтавской губ.
Слѣдуетъ замѣтить, что всѣ эти сравненія имѣютъ очень прибли-
зительный характеръ (какъ выяснится изъ дальнѣйшаго) и сдѣланы
мною лишь съ цѣлью показать, что при первоначальныхъ, болѣе или
менѣе детальныхъ альгологическихъ изслѣдованіяхъ какой-либо зна-
чительной области цифра 300—400 видовъ является обычной.
Разумѣется, число видовъ водорослей какъ въ Камчаткѣ, такъ и
въ каждой изъ изслѣдованныхъ областей въ Сибири и въ Европейской
Россіи (средней и южной) гораздо больше 400, что съ очевидностью
слѣдуетъ изъ сравненія ихъ съ хорошо изученными въ альгологиче-
скомъ отношеніи областями Западной Европы. Такъ, напр., въ Силезіи
х) Л. А. Ивановъ. „Матеріалы для флоры водорослей Московской губерніи" (ІЬі<1.,
1899, ра§. 350—393); въ эту работу не вошли діатомовыя водоросли.
2) Онъ же, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной области" (Труды
Прѣсноводной Біологической Станціи Императ. СПБ. Обіц. Естествоисп. Т. Т. 1901.
СПБ. Стр. 1—152).
3) М. А. Алексенко, „Очеркъ водорослей СЫогозрогеае окрестностей г. Харькова"
(Труды Испыт. Природы Императ. Харьковскаго Универс. Т. XX], 1887, стр. 141—
278). Приводится 223 вида.
Его же, „Къ флорѣ водорослей Лебединскаго и отчасти Сумскаго уѣздовъ Харь-
ковской губ." (ІЪісІ., Т. XXVIII, 1893—1894, стр. 83—132). Приводится 293 вида.
Его же, „Матеріалы для альгологіи Полтавской губ." (1Ьі<4., Т. XXV. 1890—1891,
стр. 47—88 и Т. XXVI, 1981—1892, стр. 45—67). Приводится 310 видовъ.
Его же, „Флора водорослей Днѣпровскихъ плавней и торфянниковъ въ предѣлахъ
Полтавской губ." (ІЬісІ., Т. XXVII, 1892—1893, стр. 59—123). Приводится 372 вида.
23
Кігскпег’у і) извѣстно было до 1878 г. около 750 видовъ, а.теперь число
это, вѣроятно, значительнѣе. Поэтому нужно думать, что общее число
прѣсноводныхъ водорослей въ пслѣдованномъ районѣ Камчатки не
можетъ быть менѣе 800. Такимъ образомъ, приведенная мною цифра
(345 вид.) прѣсноводныхъ водорослей изъ Камчатки, составляющая
около половины предполагаемаго ихъ числа, является уже довольно
солидной и, во всякомъ случаѣ, дастъ возможность сдѣлать нѣкото-
рые общіе выводы, къ которымъ, однако, слѣдуетъ относиться съ
извѣстной осторожностью.
Такъ, напр., интересно сравнить 1 2) камчатскія водоросли по со-
ставу отдѣльныхъ систематическихъ группъ съ вышеуказанными спи-
сками изъ разныхъ областей Сибири и Европейской Россіи. Обильнѣе
всего въ камчатскихъ коллекціяхъ представлены синезеленыя, десмп-
діевыя и діатомовыя. Сравнивая нашъ списокъ спнезеленыхъ (90 изъ
345 видовъ, т.-е. 26%) съ соотвѣтствующими списками Козловскаго изъ
Томской губ. (около 20 изъ 340 видовъ, т.-е. 6%), Дорогостайскаго изъ
оз. Байкала (14 изъ 290 вид., т.-е, 5%), Иванова изъ Московской губ.
(около 50 изъ 400 вид., т.-е. 12%), Иванова изъ оз. Бологое Новгород-
ской губ. (46 изъ 438 вид., т.-е. 10%), мы видимъ, что онъ значи-
тельно превосходитъ ихъ числомъ видовъ, какъ въ абсолютномъ ихъ
числѣ, такъ и въ процентномъ отношеніи. Это обстоятельство до из-
вѣстной степени можно объяснить тѣмъ, что значительная часть тер-
мофильныхъ водорослей, интенсивно распространенныхъ на Камчаткѣ,
падаетъ именно на отдѣлъ синезеленыхъ.
Но даже, если исключить изъ камчатскаго списка типично термо-
фильныя водоросли, отдѣлъ синезеленыхъ здѣсь все-таки превосходитъ
соотвѣтствующіе списки ихъ у вышеуказанныхъ авторовъ3). Отсюда можно
притти къ ложному выводу, что синезеленыя почему-то болѣе интен-
сивно распространены качественно и количественно въ Камчаткѣ, чѣмъ
въ другихъ областяхъ Сибири и въ Европейской Россіи. Выводъ этотъ
несомнѣнно ложенъ, такъ какъ мои личныя изслѣдованія въ Средней
1) О. КігсНпег, „А1§еп“ іи СоЬн’з Кгуріо§атепС1ога ѵоп ЗсМезіеп. Всі. II, Наійе 1.
Вгезіаи. 1878.
г) Хотя объемы видовыхъ единицъ во всѣхъ сравниваемыхъ спискахъ не всегда
совпадаютъ, но въ общемъ разница эта настолько незначительна (по отношенію къ
общему числу видовъ того или другого отдѣла), что ею можно пренебречь, особенно
имѣя въ виду очень приблизительный характеръ нашихъ сравненій.
3) Замѣчу, что отдѣлъ синезеленыхъ въ изслѣдованномъ районѣ Камчатки значи-
тельно превосходитъ то число, которое приведено въ моемъ спискѣ, такъ какъ сюда
не вошли многія наземныя синезеленыя (напр., Оіоеосарза, многіе виды изъ О 8 с і 1-
Іаіогіа, Xо8іос, Зсуіопеша Зіі^опета, и пр.), несомнѣнно распростра-
ненныя на Камчаткѣ такъ же интенсивно, какъ и въ другихъ странахъ.
24
Россіи показали съ достаточною убѣдительностью, что синезеленыя
здѣсь распространены настолько сильно и такъ разнообразны, что мнѣ
удалось даже установить нѣсколько новыхъ для науки формъ и ви-
довъ * 2) исключительно по матеріалу, собранному въ Подольскомъ уѣздѣ
Московской губ. (въ окрестностяхъ села Михайловскаго).
Такимъ образомъ, скудные списки синезеленыхъ въ работахъ
вышеприведенныхъ авторовъ объясняются просто тѣмъ обстоятель-
ствомъ, что этимъ отдѣломъ водорослей до сихъ поръ у насъ почему
то мало интересовались, а поэтому не достаточно тщательно ихъ со-
бирали и изучали.
Дѣйствительно, легко убѣдиться, что въ хорошо изученныхъ об-
ластяхъ Западной Европы отдѣлъ синезеленыхъ по числу видовъ
очень значителенъ и мало уступаетъ другимъ отдѣламъ водорослей.
Такъ, Кігскпег (1. с.) для Силезіи изъ общаго числа 794 вида при-
водитъ 183 вида, т.-е. 23% синезеленыхъ; 195 вид., т.-е. 25% діато-
мовыхъ; 225 вид., т.-е. 28% конъюгатъ и 180 вид., т.-е. 23% настоя-
щихъ зеленыхъ. Напздігд 2) для Богеміи даетъ 301 видъ синезеленыхъ,
227 вид. конъюгатъ и 230 вид. настоящихъ зеленыхъ водорослей; къ
сожалѣнію, эти числа не могутъ быть выражены въ процентныхъ от-
ношеніяхъ, такъ какъ діатомовыя имъ не разработаны. Мы здѣсь не
приводимъ числа видовъ синезеленыхъ для Бранденбургской флоры
по новѣйшей и прекрасной работѣ Ъеттегтапгі &3), такъ какъ сюда
включены всѣ европейскіе и даже многіе экзотическіе виды, пока еще
неизвѣстные въ Европѣ. Однако, въ общемъ можно сказать, что въ
Обширныхъ, хорошо изслѣдованныхъ въ альгологическомъ отношеніи
областяхъ Европы процентное отношеніе синезеленыхъ къ общему
числу водорослей не бываетъ меньше 20% и доходитъ до 30%. Это
слѣдуетъ изъ сводной (компилятивной) работы Мідиіа 4), въ которой
на 3000 видовъ водорослей (синезеленыхъ, діатомовыхъ и зеленыхъ въ
широкомъ смыслѣ), извѣстныхъ изъ центральной Европы (Германіи,
Австро-Венгріи и Швейцаріи), приходится 620 вид., т.-е. 21% синезеле-
х) А. А. Еленкинъ, „Новые, рѣдкіе и болѣе интересные виды и формы водорослей,
собранные въ Средней Россіи въ 1908—1909 и 1910 гг.“ (Извѣст. Императ. Спб. Бота-
нич. Сада. 1909. Т. IX, в° 6, стр. 10—34 и 1911, Т. XI, п° 6, стр. 162—170).
2) А. Напедмд, „Ргосіготиз сіег АІ§епПога ѵоп ВдЪтеп“. I. II. 1886—1892.
3) Е. Ьеттеітапн, „А1р;епи I (Зсііігорйусееп, Еіа&еііаіеп, Регійіпееп) іп Кгур-
Іо^атепПога сіег Магк ВгапбепЬиг^ ипсі ап^гепгепсіег СеЬіеіе. Ьеіргі^. 1910.
4) ІР. Мідиіа, „А1^еп“ (Суапоркусеае. Оіаіотасеае. СЫогоркусеае) іп Кгуріо^а-
тепііога ѵоп БеиІзсЫапсІ, Веиізсй-Оезіеггеісіі ипсі сіег 8сЬ\ѵеіг. Вапб II. Теіі 1. Сега.
В. 1907. Общее число видовъ доходитъ здѣсь до 3000 (2995), но извѣстная часть ихъ
(сравнительно небольшая) падаетъ па типично морскія формы (особенно изъ отдѣла
діатомовыхъ).
25
ныхъ. Такъ какъ въ числѣ зеленыхъ и особенно діатомовыхъ въ ра-
ботѣ Мідиіа приводится сравнительно много типично морскихъ формъ,
то процентное отношеніе спнезеленыхъ (въ числѣ которыхъ очень мало
морскихъ формъ) къ общему числу прѣсноводныхъ водорослеіі должно
быть большимъ. Въ вышецитированной работѣ Кігскпег’а о силезскихъ
водоросляхъ имѣется очень интересная сравнительная табличка (стр. 12),
изъ которой оказывается, что для центральной Европы въ вышеука-
занныхъ предѣлахъ до 1878 г. было извѣстно (по ВаЪепкогзі’у, но съ
поправками Кігскпег’а) до 1688 видовъ прѣсноводныхъ водорослей.
Исключая отсюда 18 вид. (Гіогійеае и Гасасеае). остается 1670 видовъ,
изъ которыхъ 525 вид., т.-е. 32% приходится на долю синезеленыхъ.
На самомъ дѣлѣ это процентное отношеніе должно быть меньше, такъ
какъ приведенныя цифры діатомовыхъ (375 вид.) и конъюгатъ (391 вид.)
для этой областіг слишкомъ малы: однѣхъ конъюгатъ (типично прѣсно-
водныхъ водорослей) теперь извѣстно для центральной Европы около
700 видовъ. Поэтому можно принять, что отношеніе синезеленыхъ къ
общему числу прѣсноводныхъ водорослей (за исключеніемъ харъ, ба-
грянокъ, флагеллатъ и перидиней) въ центральной Европѣ выразится
приблизительной цифрой около 25%, что составляетъ приблизительно
*/4 часть всей суммы водорослей.
Какъ видимъ, найденное нами процентное отношеніе спнезеле-
ныхъ (26%) для Камчатки очень близко подходитъ къ соотвѣтству-
ющимъ процентнымъ отношеніямъ этихъ водорослей въ Силезіи (23%)
и центральной Европѣ (25%). Разумѣется, абсолютное число водо-
рослей въ Камчаткѣ впослѣдствіи, т.-е. при дальнѣйшихъ изслѣдова-
ніяхъ, сильно возрастетъ, но интересно отмѣтить, что даже и теперь
процентныя отношенія главныхъ отдѣловъ водорослей, насколько уда-
лось подмѣтить, довольно близки къ обычнымъ, т.-е. къ тѣмъ, какія
наблюдаются въ хорошо изслѣдованныхъ областяхъ западной Европы х).
х) Просматривая работы по водорослямъ различныхъ областей Европы (ВаЬеп-
козгі’ь, Кігсііпег Нтъдітд'ѣ, Мідиіа), мнѣ бросилось въ глаза, что процентное отноше-
ніе главныхъ отдѣловъ (синезеленыхъ, діатомовыхъ, конъюгатъ и настоящихъ зеле-
ныхъ) къ общему числу водорослей въ каждой области колеблется обычно въ предѣ-
лахъ 20%—30%. Приблизительно въ этихъ же предѣлахъ колеблются отношенія глав-
ныхъ отдѣловъ водорослей къ общему ихъ числу и въ изслѣдованномъ районѣ Кам-
чатки. Это обстоятельство, на мой взглядъ, указываетъ, что уже и теперь альгологпче-
ская флора Камчатки представлена нормально, т.-е., что главныя группы водорослей
собраны здѣсь достаточно полно и равномѣрно, такъ какъ находятся въ болѣе пли
менѣе обычныхъ отношеніяхъ другъ къ другу. Замѣчу, что До сихъ поръ еще трудно
установить для различныхъ областей Европы точныя отношенія различныхъ отдѣловъ
водорослей другъ къ другу. Между тѣмъ подобнаго рода данныя были бы чрезвычайно
26
При детальномъ сравненіи камчатскихъ синезеленыхъ съ европей-
скими, слѣдуетъ отмѣтить нахожденіе здѣсь довольно значительнаго
количества новыхъ для науки, а также болѣе или менѣе рѣдкихъ ви-
довъ и формъ, перечисленныхъ мною въ предисловіи къ списку
прѣсноводныхъ водорослей Камчатки (см. выше). Слѣдуетъ также ука-
зать, что многіе виды представлены очень обильно въ камчатскихъ
коллекціяхъ; это свидѣтельствуетъ объ ихъ интенсивномъ распростра-
неніи въ Камчаткѣ. Однако, многихъ обычныхъ формъ въ Европѣ,
напр., изъ родовъ Місгосузѣіз, Сі-отрЬозрЬа егіа, Соеіозрѣае-
гінпі, Озсіііаіогіа, РЬотті йіит,. 8суѣопета и пр., мнѣ пока
не удалось обнаружить въ камчатскихъ пробахъ.
Группа десмидіевыхъ представлена въ нашихъ коллекціяхъ
довольно большой цифрой (70 вид.). Это число значительно уступаетъ
списку десмидіевыхъ въ работѣ Воіді’а * *) (129 видовъ), изслѣдовав-
шаго матеріалъ, собранный въ районѣ Енисейской и Тобольской губ.
(устье р. Енисея, бассейнъ р. Оби къ Кунгуру), и въ работѣ Иванова
(1. с.) о Бологовскомъ озерѣ (гдѣ приведено 140 видовъ изъ этой
группы), но превосходитъ цифру десмидіевыхъ въ работѣ Вогде2)
(44 вида), а также въ выше цитированныхъ работахъ Козловскаго и
Дорогостайскаго (57 видовъ). Отсюда слѣдуетъ, что камчатскія коллек-
ціи (въ смыслѣ разнообразія видовъ) оказались не особенно богатыми
этимъ отдѣломъ водорослей. Болѣе важнымъ является то обстоятель-
ство, что въ количественномъ отношеніи камчатскіе сборы были очень
бѣдны десмидіевыми. Хотя эти водоросли попадались во многихъ про-
бахъ (особенно въ коллекціяхъ Л. Г. Раменскаго), но мнѣ ни разу не
случилось обнаружить ихъ въ очень значительномъ количествѣ: боль-
шей частью приходилось выискивать отдѣльные ихъ экземпляры изъ
массы другихъ водорослей. Это тѣмъ болѣе странно, что значительная
часть пробъ была взята изъ торфяныхъ (сфагновыхъ) болотъ, т.-е. изъ
мѣстообитаній, казалось бы, очень благопріятныхъ для массоваго раз-
витія десмидіевыхъ. Я считаю необходимымъ отмѣтить этотъ фактъ,
по не рѣшаюсь сдѣлать отсюда выводъ, что условія изслѣдованнаго
цѣнны для сравненія ихъ съ данными для другихъ областей. Считаю необходимымъ
особенно подчеркнуть, что вышеприведенныя числовыя сравненія камчатскихъ водо-
рослей съ европейскими имѣютъ лишь очень приблизительный характеръ и сдѣланы
мною лишь съ цѣлью хоть нѣсколько освѣтить тѣ данныя, которыя получены мною
для альгологіи Камчатки.
*) й. Воісіі, „ПеЬег йіе СЫогорНуІІорѣусееп ЗіЬігіепз“ (Воі. СепігІЫ. 1885, ра^
264) и „Вісіга§ Ш1 Каппебоп ош ЗіЬігіепа СЫогорйу11орЬусеег“ (Оіѵегз. аГ К. Зѵепзк.
Ѵеі. Акай. ібгЬапсІ]. 1885, ра{*. 91—128).
2) О. Вогде, „Еі Іііеі Ьісігар Ш1 ЗіЬігіеіш СЫогорЬуІІоркусё Г1ога“ (Вік. К. Зѵеизк.
Ѵеі. Акай. НашП. 1891, Вск 17).
27
района Камчатки не благопріятствуютъ количественному развитію де-
смидіевыхъ, такъ какъ очень возможно, что коллекторами были слу-
чайно пропущены водоемы съ богатой флорой этихъ водорослей. Болѣе
интересные виды и формы отмѣчены мною въ предисловіи къ прѣсно-
воднымъ водорослямъ Камчатки.
Отдѣлъ діатомовыхъ наиболѣе богато представленъ въ нашихъ
коллекціяхъ и въ качественномъ, и особенно въ количественномъ от-
ношеніяхъ. Всего здѣсь обнаружено до 115 видовъ. Эта цифра нѣ-
сколько меньше числа діатомовыхъ, приводимыхъ въ вышецитирован-
ныхъ спискахъ Козловскаго (145 впд.) п Дорогостайскаго (150 видовъ),
но почти совпадаетъ съ числомъ діатомовыхъ у Оиігѵіпзк’аго (122 вида).
Во всякомъ случаѣ, въ противоположность десмидіевымъ, камчатскія
коллекціи обнаружили въ количественномъ отношеніи необыкновенно
интенсивное развитіе этихъ водорослей. Однако, интересно отмѣтить,
что нѣкоторыя обычныя діатомовыя совершенно не были обнаружены
въ камчатскихъ пробахъ или найдены въ очень незначительномъ ко-
личествѣ; такъ, напр., Меіозіга атепагіа, не представляющая рѣд-
кости въ Европѣ и являющаяся очень характерной формой для Бай-
кала (Сгиіюіпвкі 1., с., ра§. 15: „пшпегозіззіте іп Іасп ВаукаГ*), была об-
наружена мною въ очень незначительномъ количествѣ, всего лишь
въ двухъ пробахъ.
Отдѣлъ настоящихъ зеленыхъ водорослей въ камчатскихъ
коллекціяхъ представленъ всего лишь 47 видами. Какъ было указано
выше, это число на самомъ дѣлѣ гораздо больше, такъ какъ многіе
виды изъ сем. Оейо^опіасеае и Ѵаисѣегіасеае, найденные въ
стерильномъ состояніи, не могли быть опредѣлены. Слѣдуетъ отмѣ-
тить въ камчатскихъ сборахъ полное отсутствіе видовъ Бгарагпаі-
<1іа, которые вообще широко распространены въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ, а въ Сибири особенно характерны для Байкала: „рагті Іез
аі^иез ѵегіез 1е §епге БгарагпаЫіа іцщге еп ріиз §гап<1 потЬге еі
айеіпі ісі ип «іе^гё сіе йёѵеіорретепс ехсеззіі. 1е сііе сіапз та Іізіе зузіе-
таіідие Іез сіііпепзіопз сіез ехетріаігез дие і’аі гепсопігёез: еііез зиграз-
зэпі диеідиеіоіз <іе 2—3 Гоіз сеііез сіе сігарагпаісііз гепсопігёез аіііеигз.
Сеііе ехиЪёгапсе ргорогііопеііе сіе сеііиіез еі сіи іѣаііиз епііег з’ёіеші зиг
ргездие Іоиз Іез гергёзепіапіз (іез сігарагпаісііз Ъаісаіаізез. Реиі-ёіге поиз
ігоиѵопз-поиз ісі еп ргёзепсе сГипе зогіе рагіісиііёге сі’аі^иез §ёап!ез, зі
ѵоиз ѵоиіег, сіие а сіез сопйіііопз рагіісиііёгетепі ГаѵогаЫез сіе ѵіе еі сіе
сІёѵеІорретеЩ" (Дорогостайскій, 1. с., стр. 230). Въ очень небольшомъ
количествѣ и только въ одной пробѣ была найдена „водяная сѣточка"
(Яусігосіісііоп геіісиіаіит); водоросль эта, какъ извѣстно, хотя
28
и широко распространена, но отличается непостоянствомъ своего мѣсто-
обитанія: въ нѣкоторые годы встрѣчается иногда массами и вслѣдъ за
тѣмъ совершенно исчезаетъ на нѣсколько лѣтъ; поэтому о распро-
страненіи ея на Камчаткѣ пока нельзя сказать ничего опредѣленнаго.
Отдѣлъ прѣсноводныхъ багрянокъ представленъ крайне скудно:
виды Ваѣгасѣозрегшит обнаружены пока всего лишь въ трехъ
пробахъ.
Не особенно богаты также (качественно и количественно) отдѣлы
хризомонадъ и динофлагеллатъ: такъ всюду обычный въ
планктонѣ СегаНнт ѣігнпйіпеііа найденъ только въ одной
пробѣ; чрезвычайно рѣдки также нѣкоторыя обыкновенныя перидинеи,
какъ, напр., Регійіпінш ѣаЪнІаІиш (обнаруженъ только въ одной
пробѣX
Однако, насколько преждевременно дѣлать какіе-либо широкіе
выводы, основываясь на отсутствіи въ камчатскихъ коллекціяхъ нѣко-
торыхъ обычныхъ формъ, можетъ служить слѣдующій характерный фактъ:
въ небольшой коллекціи В. Л. Комарова изъ озера Машура обнаружены
мною въ большомъ количествѣ такіе довольно обычные виды, какъ
Ѵоіѵох аигенз и Ѵоіѵох ёіоѣаіог, а также нѣкоторые другіе
планктонные организмы, ни разу не встрѣтившіеся въ обширныхъ сбо-
рахъ Л. Г. Раменскаго и В. П. Савина. Точно также и коллекція Б. В.
Перфильева дала въ очень значительномъ количествѣ Козіос ртипі-
Гогте, который совершенно отсутствуетъ въ предыдущихъ коллек-
ціяхъ. Отсюда вполнѣ ясно, что нѣсколько новыхъ коллекцій несо-
мнѣнно обогатили бы нашъ списокъ еще новыми и, вѣроятно, обычными
формами.
Такимъ образомъ, въ своихъ выводахъ мы можемъ пока основы-
ваться только на томъ, что собрано въ большомъ количествѣ, и крайне
осторожно относиться къ тому, что представляетъ пока „рѣдкость" пли
отсутствуетъ въ камчатскихъ коллекціяхъ.
Основываясь на альгологическихъ коллекціяхъ изслѣдованнаго
района Камчатки, мы можемъ различнымъ образомъ распредѣлить ма-
теріалъ по прѣсноводнымъ водорослямъ.
Прежде всего, принимая во вниманіе топографическія условія и
относительное богатство сборовъ, можно распредѣлить матеріалъ па
слѣдующія группы:
1) Озера, пруды и болота (сфагновыя и гипновыя), откуда имѣются
наиболѣе богатые сборы.
29
2) Ручьи, ключи и небольшіе водоемы съ холодной и горячей
водой. Сборы имѣются какъ изъ холодныхъ ручьевъ (1° отъ + 1,8° С.),
такъ и изъ горячихъ источниковъ, образующихъ небольшіе водоемы
съ теплой или горячей водой (1° 16°—78° С.), въ которыхъ развивается
обильная термофильная растительность." Особенно обильны сборы изъ
горячихъ ключей и водоемовъ.
3) Рѣки изслѣдованы очень мало.
Съ почвы и коры деревьевъ сборы очень незначительны.
Далѣе, основываясь на химическомъ составѣ воды, можно выдѣ-
лить слѣдующія группы:
1) Воды солоноватыя (съ болѣе пли менѣе обильнымъ содержа-
ніемъ морскихъ солей); прибрежные сборы изъ лагунъ, болотинъ,
устьевъ рѣкъ.
2) Воды прѣсныя не известковыя; большинство сборовъ.
3) Воды прѣсныя известковыя; сборы изъ нѣкоторыхъ горячихъ
ключей.
Затѣмъ можно принять за критерій распредѣленія водорослей
высоту надъ уровнемъ моря, напр., раздѣлить матеріалъ на 1) рав-
нинные. п 2) горные сборы, съ соотвѣтствующими болѣе мелкими под-
раздѣленіями.
Наконецъ, основываясь на воды, можно раздѣлить матеріалъ
на такія группы:
1) Воды холодныя (ручьи п озера съ 1° 1,8°—6° С.); небольшіе
сборы изъ холодныхъ горныхъ ручьевъ и кратерныхъ озеръ въ кол-
лекціяхъ Л. Г. Раменскаго и В. П. Савича.
2) Воды съ болѣе или менѣе нормальной температурой лѣтомъ
(1° до 16° С.); наиболѣе обильные сборы.
3) Воды теплыя (і° 16°—30° С.); обильные сборы.
4) Воды горячія (1° 30°—78° С.); обильные сборы.
Кромѣ того нужно принять еще во вниманіе группу водорослей,
селящихся на почвѣ, камняхъ, корѣ деревьевъ и пр., т. е. ведущихъ
воздушный образъ жизни. Водоросли этого рода, въ зависимости отъ
температуры окружающей среды, можно подраздѣлить: 1) на группу,
обитающую при обычныхъ условіяхъ существованія, и 2) на груп-
пу, селящуюся на ненормально прогрѣтой почвѣ вблизи горячихъ ис-
точниковъ.
Въ послѣдующемъ изложеніи мы постараемся, насколько это воз-
можно безъ личныхъ наблюденій, распредѣлить изслѣдованный нами
матеріалъ по сообществамъ, слѣдуя общепринятой схемѣ: сообщества
30
планктонныя, донныя, болотныя, дерновинпыя, текучихъ водъ, назем-
ныя, воздушныя. •
Однако, въ данномъ случаѣ примѣненіе этой схемы, какъ мы
видѣли, осложняется тѣмъ обстоятельствомъ, что помимо сборовъ,
при обычныхъ условіяхъ существованія, намъ необходимо еще счи-
таться съ водорослями, собранными при ненормально высокой темпе-
ратурѣ. Эти водоросли можно назвать термофильными; по условіямъ
своего обитанія онѣ также составляютъ планктонныя, донныя, болот-
ныя и др. вышеуказанныя сообщества. Спрашивается, куда собственно
отнести эти термофильныя сообщества? Распредѣлить-лп ихъ между
вышеуказанными сообществами холодныхъ водъ, какъ подгруппы,
характеризующіяся болѣе высокой температурой окружающей среды,
или же разсматривать ихъ отдѣльно?
Съ перваго взгляда кажется довольно естественной болѣе деталь-
ная группировка указанныхъ сообществъ на основаніи разницы въ
температурѣ: такъ можно, напр., сообщества стоячихъ или текучихъ
водъ подраздѣлить на холодныя, теплыя или горячія. Однако, при
такой группировкѣ мы сейчасъ же наталкиваемся на рядъ затрудне-
ній: какъ, напр., точно разграничить флору холодныхъ и теплыхъ
водъ или куда отнести сообщества водорослей въ водоемахъ съ низ-
кой, но постоянной годовой температурой?
Поэтому, въ силу извѣстныхъ теоретическихъ и даже практиче-
скихъ соображеній, я считаю болѣе правильнымъ подраздѣлить всѣ
альгологическія сообщества Камчатки на двѣ большія и самостоятель-
ныя біологическія группы: 1) фригидофильную и 2) термофильную.
Къ первой (фригидофильной) я отношу всѣ наземныя и водныя
сообщества водорослей не только Камчатки, но вообще умѣренной и
арктической зоны, характеризующіяся нормальными условіями обита-
нія. Ко второй (термофильной) группѣ я отношу тѣ же сообщества,
но обитающія при необычныхъ условіяхъ существованія, т.-е. на про-
грѣтой почвѣ и въ водоемахъ, питаемыхъ горячими источниками.
Однако, нельзя сказать, .что термофильная группа водорослей, срав-
нительно съ фригидофильной, характеризуется исключительно только
ненормально высокой температурой окружающей среды (т. е. воды,
воздуха и почвы). Какъ увидимъ далѣе, къ термофильнымъ сообще-
ствамъ необходимо отнести также сообщества, обитающія въ водоемахъ
съ низкой, но постоянной годовой температурой выше 0°.
Такимъ образомъ, критеріемъ для подраздѣленія этихъ біологи-
ческихъ группъ является не столько низкая или высокая температура
сама по себѣ, сколько разница въ годовой температурѣ окружающей
31
среды. Другими словами, для фршидофилъныхъ сообществъ характерны
рѣзкія смѣны температуры и въ большинствѣ случаевъ г) перерывъ
вегетаціонной жизни, вслѣдствіе болѣе или менѣе значительнаго
періодическаго пониженія температуры ниже 0°, а для термофильныхъ—
характерна непрерывная вегетація при болѣе пли менѣе постоянныхъ
годовыхъ температурахъ выше 0°.
Подробнѣе этотъ вопросъ будетъ затронутъ нами далѣе, при опи-
саніи термофильныхъ сообществъ, а пока мы приведемъ здѣсь для
общей оріентировки схематическую таблицу (на латинскомъ языкѣ),
дающую общее представленіе объ основахъ принятой нами группи-
ровки сообществъ.
8сЬета іогтайошіт аі^агит іп КатізсЬаіка ге^іопіЬиздие агсйсів еі гопа
іетрегаіа.
А. АёгорЫ-
Іае.
В. А д и а е И I а е.
I. Ггі^ійорііііае.
Саіог ациае аппииз
ѵаМе іпсопзіапз:
Ггі&ісіо Іетроге іпГга
0° гесиггепз, аезіаіе
і°О — 30° С.
II. ТЬегторЬіІае.
Саіог а^иае аппииз ріиз тіпизцие сопзіапз,
зетрег зирга 0°.
а. НуроіЬег-
торНіІае.
іо о — 15° С.
Ь. МезоНіег-
торЫІае.
ѣ° 15 — 30° С.
с. ЕиіЬегторЬі-
Іае.
1° 30 —85» С.
1. Ріапсіоп.
2. ВепіЬоз.
3. ШіеорЬіІае.
4. Ма^тарЬіІае.
5. Раішіорѣііае.
1. Ріапсіоп.
2. ВепіЬоз.
3. ШіеорЫІае.
4. Ма^тпарііііае.
5. Раіийорііііае.
Перейдемъ теперь къ детальному описанію альгологическихъ со-
обществъ Камчатки, начиная съ группы фригидофиловъ, т.-е. водорос-
лей, живущихъ, при обычныхъ условіяхъ существованія, въ холодныхъ
водахъ.
*) Какъ извѣстно, нѣкоторыя (очень немногочисленныя) водоросли (особенно
діатомовыя) могутъ вегетировать въ теченіе цѣлаго года, развиваясь зимой подъ ледя-
нымъ покровомъ въ толщѣ воды и на днѣ не промерзающихъ рѣкъ, прудовъ и озеръ.
Условія существованія такихъ сообществъ, конечно, сильно отличаются отъ нормаль-
ной жизни водорослей въ періоды, когда водоемы свободны отъ ледяныхъ и снѣговыхъ
покрововъ, несомнѣнно измѣняющихъ условія освѣщенія и химическій составъ воды.
32
Глава 2. О сообществахъ водорослей въ Камчаткѣ.
А. Сообщества фригидофильныя.
(РгідіЛоркіІае).
Прежде чѣмъ приступить къ детальному описанію сообществъ
(т. и. „формацій") прѣсноводныхъ водорослей въ Камчаткѣ, я приведу
ту схему подраздѣленій флоры водорослей на біологическія группы,
которой буду слѣдовать въ дальнѣйшемъ изложеніи. Замѣчу, что по
образу жизни различаютъ двѣ большія біологическія группы: 1) вод-
ныхъ п 2) наземныхъ сообществъ. Первая изъ нихъ очень обширна и,
въ свою очередь, заключаетъ въ себѣ двѣ подгруппы: а) планктонныя
сообщества, зависящія только отъ воды, и Ъ) сообщества, находящіяся
въ зависимости, кромѣ воды, отъ субстрата и другихъ растеній. Группу
планктонныхъ сообществъ, согласно Л. А. Иванову х), составляютъ
„организмы, взвѣшенные пли плавающіе въ толщѣ воды, сво-
бодной отъ представителей другихъ формацій“. Такимъ образомъ, эти
сообщества представляютъ болѣе простой типъ въ смыслѣ зави-
симости отъ внѣшнихъ физико-химическихъ воздѣйствій внѣш-
ней среды, т.-е. въ данномъ случаѣ только воды 2), чѣмъ сообщества
второй группы, существованіе которыхъ, кромѣ воды, обусловливается
сложными вліяніями отчасти физическаго характера (субстратъ), от-
части же біологическими факторами (другими растеніями, напр., мхами
и цвѣтковыми, съ которыми онй образуютъ болѣе или менѣе нераз-
рывное цѣлое—симбіозъ въ широкомъ значеніи этого слова).
Слѣдуетъ отмѣтить, что обѣ подгруппы сообществъ въ смыслѣ
мѣстообитанія представляютъ извѣстный параллелизмъ. Такъ, планк-
тонъ прудовъ, озеръ и лужъ можно сопоставить съ соотвѣтствующими
донными, а также болотными сообществами и сообществами стоячихъ
водъ, а планктонъ рѣкъ и ручьевъ — съ сообществами текучихъ водъ
и соотвѣтствующими донными. Вышеуказанныя подраздѣленія можно
выразить слѣдующей схемой:
х) Л. А. Ивансвъ, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной области"
(Труды Прѣсноводной Біологической Станціи Императ. Спб. Обіц. Естесвоисп. Т. Т.
1901, стр. 136).
-) Жизнь планктона въ цѣломъ зависитъ только отъ воды, по если противо-
поставлять „фитопланктонъ" „зоопланктону", то зависимость каждой группы здѣсь,
разумѣется, гораздо сложнѣе, такъ какъ обусловливается, кромѣ физико-химическихъ
факторовъ, также взаимодѣйствіемъ біологическаго характера растеній на животныя и
обратно.
33
I. Водныя сообщества.
а) Планктонныя сообщества.
1) Планктонъ озеръ.
2) Планктонъ прудовъ.
3) Планктонъ лужъ.
4) Планктонъ рѣкъ.
5) Планктонъ ручьевъ.
6) Сообщества, находящіяся въ зависимости отъ субстрата
и растеній.
6) Донныя озеръ.
7) Донныя прудовъ.
8) Донныя лужъ.
9) Донныя рѣкъ.
10) Донныя ручьевъ.
11) Текучихъ водъ.
12) Стоячихъ водъ:
а) Дерновинныя;
Ъ) Болотныя.
II. Наземныя сообщества.
13) Воздушныя (древесныя).
14) Наземныя (почвенныя).
Изъ этихъ сообществъ въ камчатскихъ сборахъ лучше всего пред-
ставлены планктонныя сообщества озеръ, небольшихъ водоемовъ (пру-
довъ) и отчасти рѣкъ, а также сообщества болотныя, стоячихъ и от-
части текучихъ водъ. Донныя сообщества представлены очень неполно,
а наземныя почти совершенно отсутствуютъ.
Какъ уже было упомянуто въ предисловіи къ прѣсноводнымъ
водорослямъ, въ камчатскихъ коллекціяхъ (В. П. Савича) особенно
обильно собраны термофильныя водоросли. Эти водоросли образуютъ
сообщества, которыя могутъ быть распредѣлены въ соотвѣтствующія
біологическія группы, отмѣченныя выше, т.-е. отнесены къ сообще-
ствамъ планктоннымъ, доннымъ, текучихъ и стоячихъ водъ. Однако,
въ силу нѣкоторыхъ теоретическихъ и практическихъ соображеній, я
предпочитаю разсматривать сообщества этого рода отдѣльно, выдѣляя
ихъ въ особую группу термофильныхъ водорослей, которую мы опишемъ
въ особой главѣ.
34
/. Водныя сообщества.
Планктонныя сообщества.
Какъ уже было указано въ предисловіи къ прѣсноводнымъ водо-
рослямъ, наиболѣе „чистыя" и богатыя планктонныя коллекціи имѣ-
ются въ сборахъ В. Н. Лебедева изъ района Усть-Камчатской станціи
(лѣтомъ 1909 г.). Матеріалъ здѣсь собранъ изъ озеръ, большихъ рѣч-
ныхъ заливовъ и рѣкъ, главнымъ образомъ, въ области впаденія рѣки
Камчатки. Этотъ районъ В. Н. Лебедевъ1) характеризуетъ слѣдующимъ
образомъ: „Областью впаденія р. Камчатки я называю мѣстность, исто-
рія которой связана съ фактомъ впаденія главной рѣки полуострова.
Это—обширная равнина до 80 вер. длиною и до 30 вер. шириною, огра-
ниченная на западѣ хребтами Коврижкой и Токинцемъ, на востокѣ —
хребтомъ, выходящимъ къ Камчатскому мысу, на югѣ—Камчатскимъ за-
ливомъ, а на сѣверѣ—рядомъ меридіональныхъ хребтиковъ. Въ пре-
дѣлахъ этой равнины расположено оз. Нерпичье, низовья р. Камчатки
и огромное количество удлиненныхъ заливовъ и озерковъ. Вся эта
мѣстность несомнѣнно образована совмѣстной дѣятельностью рѣки и
моря, при участіи вѣкового поднятія... Когда море стояло на высотѣ
нижней террасы, морская вода черезъ прорывъ между Коврижкой и
Токинцемъ должна была заливать низкую котловину между Коврижкой
и Щековскимъ хребтомъ—нынѣшнее Азабачье озеро" (1. с., стр. 38).
„Полную противоположность Азабачьему озеру представляетъ собою
озеро Нерпичье. Это—огромный, плоскій прибрежный водоемъ, почти
не затѣненный горами и на пространствѣ нѣсколькихъ сотъ квадрат-
ныхъ верстъ открытый постоянно бушующимъ морскимъ вѣтрамъ. По
происхожденію Нерпичье озеро—бывшій заливъ океана, отдѣленный
отъ него совмѣстною дѣятельностью р. Камчатки и морскихъ волнъ"
(1. с., стр. 22). Такимъ образомъ, оба озера, хотя и морского происхо-
жденія, но въ настоящее время утратили всякую связь съ моремъ.
Тѣмъ не менѣе, озеро Нерпичье очень богато хлористыми соедине-
ніями, „превосходя въ этомъ отношеніи огромное большинство даже
Померанскихъ озеръ, за исключеніемъ только прибрежныхъ солонова-
тыхъ бассейновъ" (1. с., стр. 25). По изслѣдованіямъ В. Н. Лебедева,
вода оз. Нерпичьяго содержитъ 92 миллигр. хлора на литръ. Такое
ненормальное количество хлористыхъ солей Лебедевъ объясняетъ „вы-
мываніемъ солей изъ новѣйшихъ морскихъ отложеній" (1. с., стр. 25).
Интересно отмѣтить, что Азабачье озеро, напротивъ, „не взирая на
х) В. Н. Лебедевъ, „Предварительный отчетъ объ изслѣдованіи водъ Камчатки въ
1908—1909 г.“ (Извѣст. Императ. Русск. Геогр. О-ва. Т. ХЕѴІІ, 1911).
35
разсказы камчадаловъ о его, будто бы, солености и даже подземной
связи съ моремъ, оказалось однимъ изъ самыхъ прѣсныхъ водоемовъ
района" (1. с., стр. 20). „Точно также устье рѣки Камчатки оказалось
чрезвычайно бѣднымъ хлористыми соединеніями (1. с., стр. 41), тогда
какъ заливы рѣки Камчатки содержатъ еще болѣе хлористыхъ соеди-
неній, чѣмъ Нерпичье озеро, что объясняется болѣе интенсивнымъ
вымываніемъ солей изъ почвы въ узкихъ заливахъ" (1. с., стр. 45).
Принимая во вниманіе сравнительно недавнюю связь озера Нер-
пичьяго съ моремъ и обиліе въ немъ (и заливахъ р. Камчатки) хло-
ристыхъ соединеній, можно бьіло-бы ожидать нахожденія здѣсь въ
планктонѣ какихъ-либо морскихъ реликтовыхъ формъ, приспособив-
шихся къ болѣе прѣсной водѣ. Однако, планктонъ всего этого района
оказался типично прѣсноводнымъ: ни одной морской формы, напр., изъ
діатомовыхъ или перидиней здѣсь не было обнаружено. Мало того,
составъ планктона въ озерахъ, заливахъ и рѣкахъ, несмотря на разно-
образіе химическихъ и физическихъ (напр., температурныхъ) условій,
оказался всюду почти одинаковымъ. Послѣ этихъ предварительныхъ
замѣчаній обратимся къ детальному выясненію состава фитопланктона
этой мѣстности.
Собственно въ озерахъ (Нерпичье, Култучное — часть Нерпичь-
яго, Столбовое, Азабачье) планктонные сборы производились съ 28 іюля
по 12 августа. Здѣсь найдены слѣдующія водоросли:
1) АрЬапіготепоп йоз ацпае сс.х).
2) АпаЬаепа йоз ацпае ѵаг. §гасі!із 1. та]ог с.
3) АпаЬаепа Ьепнпегтаппі с.
4) АпаЬаепа зрігоісіез г.
5) АпаЬаепа тасгозрога ѵаг. сгазза 4-
6) . АпаЬаепа сігсіпаііз й Ьуаііпозрога 4-
7) Меіозіга сгеппіаіа (разныя формы) с.
8) Рга^'ііагіа ѵігезсепз -{-•
9) Зупейга аспз ѵаг. ащщзііззіта 4-.
10) БіпоЪгуоп зосіаіе ѵаг. зііріШпт сс.
11) Маііотопаз іазіі^аіа г.
12) Регійіпішп іаЬпІаіпт гг.
13) 8уппга пѵеііа ѵаг. Іеѵіз сс.
14) Епйогіпа еіе^апз 4-.
і) Относительное количество того или другого организма опредѣлялось очень при-
близительно, „на глазъ", при чемъ я пользуюсь общепринятыми обозначеніями: сс—очень
обильно, с—обильно, г—мало, гг—очень мало: 4- обозначаетъ нѣчто неопредѣленное,
среднее между с и г.
36
15) Рапйогіпа шогит -|-.
16) (Іопіит ресіогаіе гг.
17) Ресііазігит биріех +.
Изъ нихъ особенно обильно (почти во всѣхъ пробахъ и въ очень
значительномъ количествѣ) собраны синезеленыя: Арііапіготепоп Пой
адиае, АпаЪаепа Ьештегтаппі и АпаЪаепа Пой адиае ѵаг. ^гасіііз Г. та)ог;
остальныя синезеленыя встрѣчались рѣже; изъ нихъ очень интересна
АпаЪаепа сігсіпаіій ѣ Ъуаііпозрога. Изъ діатомовыхъ особенно обильно
представлена Меіозіга сгеппіаіа (въ различныхъ формахъ); нерѣдки
также Рга^Пагіа ѵігезсепз и Зупеіга аспз ѵаг. ап^изііззіша. Изъ хризо-
монадъ были собраны въ очень большомъ количествѣ ИіпоЪгуоп йосіаіе
ѵаг. зіірііаіит и Зупига иѵеііа ѵаг. Іеѵій; послѣдняя обнаружена только
въ двухъ пробахъ, но зато представлена здѣсь очень обильно.
Планктонъ озера Азабачьяго, которое въ химическомъ отношеніи
является значительно болѣе прѣснымъ, чѣмъ озеро Нерпичье, отли-
чается отъ этого послѣдняго главнымъ образомъ отсутствіемъ сине-
зеленыхъ водорослей; зато здѣсь обильно представлены діатомовыя:
Меіозіга сгепиіаіа, Рга^ііагіа ѵігейсепй и Зупейга аспз ѵаг. ап&изііззіта.
Планктонъ озера Столбового, которое, по изслѣдованіямъ В. Н. Лебедева,
находится уже въ стадіи развитія пруда и очень бѣдно хлористыми
соединеніями, представленъ только одной пробой, содержащей слѣ-
дующія водоросли: Арііапіготепоп Поз адпае, АпаЪаепа шасгозрога ѵаг.
сгазза, АпаЪаепа сігсіпаііз і. Ъуаііпозрога, Рга^ііагіа ѵігезсепз и Ресііаз-
Ігиш сіиріех. Изъ нихъ АпаЪаепа шасгозрога и АпаЪаепа сігсіпаііз не
найдены въ другихъ озерахъ. Наконецъ, между Нерпичьимъ озеромъ
и заливомъ его Култучнымъ никакой существенной разницы въ со-
ставѣ планктона не удалось обнаружить, за исключеніемъ только того,
что въ послѣднемъ почти совершенно отсутствовали хризомонады.
Въ большихъ рѣчныхъ заливахъ (Большомъ, Поперечномъ, Ка-
лахчинѣ, Тахиркѣ, Кудахалѣ), которые, по химическому составу воды
очень близки къ оз. Нерпичьему, за время отъ 21 мая по 23 августа,
найдены тѣ же формы водорослей, что и въ озерахъ, за исключеніемъ
только Маііошопаз ТазН^аІа, Зуппга иѵеііа, Регійіпіиш ІаЪиІаіиш, Рап-
йогіпа шогит, (Іопіит ресіогаіе и Рейіазѣгит сіиріех. Новыми оказались:
ОзсШаіогіа А^агсііпі, найденная только въ одномъ заливѣ (Тахирка),
но довольно обильно; Кіѵиіагіа есѣіпиіаіа, обнаруженная въ нѣсколь-
кихъ пробахъ, но не обильно; Азіегіопеііа гі^га^озіеПаи и Піаіота
еіоп^аіит і. зіеііаіит—обѣ діатомовыя встрѣчаются обыкновенно вмѣстѣ
и обнаружены въ очень значительномъ количествѣ въ большинствѣ
пробъ. Интересно также отмѣтить здѣсь нахожденіе АпаЪаепа сігсіпаііз
3?
С Ьуаііпозрога, обнаруженной довольно обильно въ нѣсколькихъ про-
бахъ.
Наконецъ, въ рѣкахъ (Озерной и Камчаткѣ), за время съ 21 мая
по 24 августа, были найдены слѣдующія планктонныя формы водо-
рослей:
1) Арііапігошепоп йоа ациае сс.
2) АпаЪаепа йоз ациае, ѵаг. ^гасіііз ѣ ша)ог с.
3) АпаЪаена Ьетшегшаппі с.
4) Меіозіга сгепиіаіа +.
5) Віаіота еІопдЩит 1. зіеііаѣит сс.
6) Азіегіопеііа гщга&оаіеііаіа -р.
7) Ега^Иагіа ѵігезсепа -(-.
8) СЬгузозрЪаегеІІа Іоп^ізріпа гг.
9) Зупига иѵеііа (1. іуріса) г. ч
10) БіпоЪгуоп аосіаіе ѵаг. зіірііаіит +.
11) Еибогіпа еіе^апа г.
12) РеЛіазігит Вогуапшп г.
13) Рейіазігит Лиріех г.
Изъ нихъ новыми, по отношенію къ выше разсмотрѣннымъ сбо-
рамъ, являются: СЬгузозрЬаегеІІа Іоп&ізріпа, Зупига иѵеііа (1. іуріса) и
Рейіазѣгиш Вогуапиш. Всѣ они найдены въ очень незначительномъ
количествѣ.
Такимъ образомъ, мы видимъ, что планктонъ обѣихъ рѣкъ ни-
чѣмъ существенно не отличается отъ планктона озеръ и заливовъ,
собраннаго за то же время.
Слѣдуетъ замѣтить, что не всѣ пробы оказались вполнѣ „чи-
стыми“. Въ нѣкоторыхъ обнаружены, напр., Озсіііаіогіа Іішоза (очень
мало), Сіозіегіиш йісГутоіосит (въ небольшомъ количествѣ) п Бузі^опіит
ѵагіапз (въ довольно значительномъ количествѣ), которые едва ли
можно считать настоящими планктонными организмами. Нѣкоторыя
другія пробы (напр., п°2—6, 12, 13, 14, 16, 31, 47, 55) были явственно
засорены частичками почвы и въ нихъ среди типично планктонныхъ
водорослей встрѣчались болѣе или менѣе обильно такія діатомовыя,
какъ, напр., Ріппиіагіа шаіог, Сгошрѣопеша ^етіпаіит, Зіаигопеіз рЬае-
пісепігоп, Біаіота Ьіетаіе, Сутаіоріеига зоіеа, С. еііірѣіса, разные виды
йигігауа и пр., которые, очевидно, попали въ планктонъ случайно со
дна или изъ береговой зоны.
Что же касается состава планктона изслѣдованной области, то
его слѣдуетъ считать типично озернымъ, но нѣсколько обѣдненнымъ,
по сравненію съ планктономъ нѣкоторыхъ озеръ Средней Россіи и
Сравнительная таблица планктонныхъ сборовъ В. Н. Лебедева изъ озеръ, рѣчныхъ заливовъ и рѣкъ района Усть-
Камчатской станціи, произведенныхъ лѣтомъ 1909 года.
СОСТАВЪ ФИТОПЛАНКТОНА. Мѣсто нахож- денія. Озера Нерпичье и Култучное. Озеро Столбовое. Озеро Азабачье. Заливъ Тахирка. Заливы: Большой, Поперечный, Калахчинъ, Куд ахалъ. Рѣки Озерная и Камчатка.
Время сбора. 28/ѵп—12/ѵш 1/ѴіП 15/ѵп—19/ѵп 10/ѵп 21/Ѵ—23/ѴІІІ 21 /ѵ—24/ѵш
1. Озсіііаіогіа А^агсІЬіі с
2. АрЬапіготепоп ііоз адиае с с сс сс сс
3. АпаЬаепа Поз ациае ѵаг. ^гасіііз с + С с
4. АпаЬаепа Іеттегтаппі с + "Г с
5. АпаЬаепа зрігоісіез . , г г Г
6. АпаЬаепа тасгозрога ѵаг. сгазза + +
7. АпаЬаепа сігсіпаііз Г. Ьуаііпозрога. + +
8. Ніѵиіагіа есЬіпиІаіа +
9. БіпоЬгуоп зосіаіе ѵаг. зіірііаіит с с с +
10. Маііотопаз ГазЫ^аіа г
11. СЬгузозрЬаегеІІа Іоп^лзріпа г г
12. Зупига иѵеііа Г. іуріса . . • • г
13. , „ ѵаг. Іеѵіз с с
14. Регісііпіит ІаЬиІаіит г г
15. Віаіота еіоп^аіит Г. зіеііаіит (и друг. звѣздч. формы). сс с с
16. Ега^ііагіа ѵігезсепз + с с с +
17. Зупесіга асиз ѵаг. ап^изііззіта + с +
18. Азіегіопеііа гі^а^озіеііаи сс гг
19. Меіозіга сгепиіаіа (разныя формы) с с с +
20. Еибогіпа еіе^апз + г г
21. Рапбогіпа тогит +
22. Оопіит ресіогаіе гг
23. Ресііазігит (іиріех + + г
24. Ресііазігиіп Вогуапит О г
39
Западной Европы. Такъ, напр., для планктона озеръ Селигеръ, Глубокое
и Бологое (въ Средней Россіи), какъ показываютъ мои наблюденія х) и
изслѣдованія другихъ авторовъ * 2), наиболѣе характерными являются
слѣдующія формы водорослей: 1) Арііапіготепоп Поз адиае, 2) АпаЪаепа
Поз адиае, 3) АпаЪаепа зрігоісіез, 4) Кіѵиіагіа есіііпиіаіа, 5) (ІотрЪозрЪа-
егіа Кае^еііапа, 6) Сегаііит Ьігипбіпеііа, 7) Азіегіопеііа §гасі11іта,
8) ТаЪеІІагіа іепезігаіа, 9) Рга^ііагіа сгоіопепзіз, 10) Зіаигазігит щ'асііе,
11) Рейіазігит (разные виды). Какъ видимъ, нашъ планктонъ тоже
характеризуется обиліемъ синезеленыхъ (АрЬапігошепоп и АпаЪаепа),
но отличается отсутствіемъ хроококковыхъ формъ, которыя (особенно
СгошрЪозрЬаегіа Иае^еііапа) чрезвычайно характерны для вышеупомяну-
тыхъ озеръ. Поэтому планктонъ изслѣдованной мѣстности въ Камчаткѣ
съ нѣкоторымъ правомъ можетъ быть отнесенъ къ типу такъ называе-
мыхъ „Иозіосасеепзее".
При болѣе детальномъ сравненіи, оказывается, что общими планк-
тонными видами у насъ и въ средне-русскихъ озерахъ являются:
1) АрЪапігошепоп Поз адиае, 2) АпаЪаепа Поз адиае, 3) АпаЪаепа зрігоі-
йез, 4) АпаЪаепа шасгозрога, 5) Кіѵиіагіа есЬіпиІаіа, 6) Меіозіга сгепи-
Іаіа, 7) Б'га&ііагіа ѵігезсепз, 8) Зупейга асиз, 9) Азіегіопеііа ^гасіШша,
10) БіпоЪгуоп зосіаіе ѵаг. зѣіріШиш, 11) Йупига иѵеііа (і. іуріса),
12) Еийогіпа еіе^апз, 13) Рапйогіпа шогит, 14) Рейіазігит йиріех,
15) Ресііазігит Вогуапит. Это число (15) составляетъ ровно третью
часть всѣхъ формъ (45), приводимыхъЛ. А. Ивановымъ (1. с., стр. 143—
144) для планктона озера Бологое и сосѣднихъ водоемовъ. Изъ формъ,
болѣе или менѣе обычныхъ въ планктонѣ средне-русскихъ озеръ, но
отсутствующихъ у насъ, отмѣтимъ: Ѵоіѵох аигеиз, Маііошопаз асагоійез,
БіпоЪгуоп суіішігісшп ѵаг. йіѵег^епз, Цго^іепа ѵоіѵох, Сегаііит Ъігишіі-
пеііа, Йсепейезтиз диайгісашіа, Йѣаиго^епіа гесіап&иіагіз, Воігуососсиз
Вгаипіі, Зіаигазігит ^гасііе, МісгосузНз ісЫуоЪІаЪе, (лотрЪозрЬаегіа
Иае^еПапа, СІаНігосузІіз аеги&іпоза, Гга^ііагіа сгоіопепзіз, ТаЪеІІагіа
Іепезігаіа ѵаг. азіегіопеііоісіез. Съ другой стороны, въ нашемъ планк-
тонѣ обнаружены: АпаЪаепа сігсіпаііз П Ъуаііпозрога, Озсіііаіогіа А§аг<11ііі,
Азіегіопеііа гщга^озіёііаіа, Віаѣоша еІоп^аШш П зіеііаішп, Маііошопаз
іазіщаіа, Регіііпіиш ІаЪиІаіиш, Зупига иѵеііа ѵаг. Іеѵіз, СЬгузозрЬаегеІІа
!) А. А. Еленкинъ, „Предварительный отчетъ о командировкѣ лѣтомъ 1908 г. на
оз. Селигеръ Тверской губ., Осташковскаго уѣзда“ (Извѣст. Императ. Спб. Ботанич.
Сада 1909, т. IX, п° 1, стр. 15—17).
2) Е. Н. Балахонцовъ, см. „Труды Гидробіологической Станціи на Глубокомъ озерѣ"
1907, стр. 390; Л. А. Ивановъ, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной об-
ласти" (Труды Прѣсноводной Біологич. Станціи Императ. Спб. Обіц. Естеств,
Т.І. 1901).
4о
Іоп^ізріпа, Сгопіипі ресіогаіе. Изъ нихъ у насъ особенно обильно рас-
пространена форма Віаіота еіоп^аіит і. зіеііаіит и другія звѣздча-
чатыя формы этого вида, которыя какъ бы замѣщаетъ здѣсь ТаЬеІІа-
гіа іепезігаіа ѵаг. азіегіопеііоійез. Звѣздчатыя формы В. еіоп&аіит
обычно смѣшаны здѣсь съ Азіегіопеііа гі&га&оаѣеііаіа, которая является
новымъ видомъ и какъ бы замѣщаетъ въ камчатскихъ водахъ обычную
въ Европѣ Азіегіопеііа ^гасііііта.
Е. Н. Балахонцевъ *) для планктона Ладожскаго озера приводитъ
очень большое число (111) типично (настоящихъ) планктонныхъ водо-
рослей, изъ которыхъ только 14 формъ являются общими съ на-
шимъ планктономъ, а именно: йупига иѵеііа, ВіиоЪгуоп зосіаіе ѵаг.
зіірііаіит, Регідіпіит ІаЪиІаіит, Меіозіга сгепиіаіа (М. ііаііса), Ві-
аіота еіоп&аіит, Зупейга асиз ѵаг. ап^изііззіта, Рапсіогіпа тогит,
Еийогіпа еіе^апз, Ресйазігит Вогуапит, Рейіазігит сіиріех, АпаЪае-
па тасгозрога, АпаЪаепа зрігоібез, Арііапіготепоп Йоз ациае, Озсіі-
Іаіогіа А&агсИііі. „Представителямъ Віпойа^еііаѣае и Сопщ^аіае, —
говоритъ Балахонцевъ (1. с., стр. 24), — принадлежитъ лишь незна-
чительная роль въ жизни планктона, наибольшее значеніе въ немъ
имѣютъ діатомовыя, синезеленыя и единственный предста-
витель Неіегосопіае; изъ Ріа&еііаіае виды ВіпоЪгуоп". Болѣе де-
тально характеръ фитопланктона Ладожскаго озера выражается: „1) въ
обиліи формъ СЬгузотопайіпеае... 2) въ слабомъ развитіи ВіпоПа^еІ-
іаіае... 3) въ сильномъ развитіи Сопіегѵа йераирегаіа; 4) въ очень силь-
номъ развитіи Васіііагіаіез, въ особенности: Азіегіопеііа, ТаЪеІІагіа Іепе-
зігаіа ѵ. азіегіопеііоійез, Меіозіга ізіапйіса, Еііігозоіепіа, АШіеуа и 8у-
песіга асиз ѵ. ап^изѣіззіта; 5) въ слабомъ ростѣ другихъ видовъ Меіо-
зіга и весьма умѣренномъ развитіи Ега^ііагіа сгоіопепзіз; 6) въ силь-
номъ развитіи йрйаегосузііз Зсѣгоеіегі и замѣтномъ количествѣ Воігу-
ососсиз; 7) въ разнообразіи формъ изъ рода Рейіазігпт, изъ которыхъ
однако ни одна не является достаточно численной; 8) въ большомъ
числѣ видовъ АпаЪаепа, при чемъ обращаетъ на себя вниманіе отсут-
ствіе среди нихъ широко распространенной А. йоз адиае; только А. Ьеш-
шегшаппі и А. зрігоійез ѵ. шахіша достигаютъ . значительныхъ коли-
чествъ; въ умѣренномъ развитіи Арѣапігошепоп йоз адиае; 9) въ очень
сильномъ развитіи СготрйозрЪаегіа Кае^еііапа и необыкновенной бѣд-
ности другихъ Сіігоососсасеае; 10) въ присутствіи ОзсШаІогіа гиЪезсепз
и О. А^агсйш, но только послѣдней въ значительномъ количествѣ;
11) въ большомъ числѣ формъ Резтійіасеае, замѣтныхъ количествъ,
х) Е. Н. Балахонцевъ, „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера".
Спб. 1909. Стр. 23—24.
41
правда, не обнаруживающихъ, но заключающихъ въ себѣ виды, рас-
пространенные по преимуществу въ сѣверныхъ озерахъ" (1. с.,
стр. 122—123).
Такимъ образомъ, наиболѣе рѣзкимъ отличіемъ нашего планктона
отъ Ладожскаго является отсутствіе (ІотрЬозрЬаегіа Хае^еііапа и дру-
гихъ хроококковыхъ, слабое развитіе зеленыхъ водорослей (количе-
ственное и качественное) и полное отсутствіе десмидіевыхъ.
Тѣмъ не менѣе нашъ планктонъ обнаруживаетъ извѣстныя черты
сходства съ Ладожскимъ озеромъ, хотя и въ меньшей степени, чѣмъ
со средне-русскими озерами.
Балахонцевъ въ своей работѣ приводитъ характеристики фито-
планктона 3 типовъ озеръ, а именно: 1) средне-европейскихъ, 2) аль-
пійскихъ и 3) сѣверныхъ озеръ, для сравненія ихъ съ Ладожскимъ,
но приходитъ къ заключенію, что „Ладожское озеро, совмѣщая въ себѣ
черты перваго и третьяго типовъ, представляетъ собой въ отношеніи
фитопланктона типъ комбинированный, составленный изъ признаковъ
перваго и третьяго, при чемъ черты послѣдняго находятъ въ немъ бо-
лѣе сильное выраженіе" (1. с., стр. 143).
Я полагаю, что нашъ планктонъ по своему составу ближе всего
подходитъ къ первому типу, представляя обѣдненный типъ равнин-
ныхъ озеръ Средней Европы, съ которыми его сближаетъ интенсивное
развитіе АрЬапігошепоп йоз адпае, нѣкоторыхъ формъ АпаЪаепа (осо-
бенно же присутствіе А. зрігоійез, отсутствующей въ озерахъ второго
и третьяго типовъ), а также нахожденіе ОзсіПаіогіа А^агйіііі, Кіѵиіагіа
есѣіпиіаіа, и интенсивное развитіе нѣкоторыхъ діатомовыхъ. Во вся-
комъ случаѣ, онъ имѣетъ мало общаго со вторымъ типомъ, т.-е. ти-
помъ альпійскихъ озеръ, которыя отличаются слабымъ ростомъ Меіо-
зіга, отсутствіемъ Арѣапігошепоп и многихъ формъ АпаЪаепа (А. Ьеш-
шегшаппі, А. шасгозрога, А. зрігоійез), и еще меньше—съ третьимъ ти-
помъ сѣверныхъ озеръ, которыя характеризуются сильнымъ развитіемъ
ТаЪеІІагіа іепезігаѣа ѵаг. азѣегіопеііоійез, йотрііозрйаегіа Хае^еііапа,
ЗрЪаегосузйз йсѣгбіегі и присутствіемъ многихъ планктонныхъ десмп-
діевыхъ.
Возможно даже, что нашъ планктонъ представляетъ особый типъ,
такъ какъ хорошо отличается отъ всѣхъ установленныхъ типовъ от-
сутствіемъ хроококковыхъ водорослей и вмѣстѣ съ тѣмъ характери-
зуется интенсивнымъ развитіемъ новаго для науки вида Азіегіопеііа
2І§2а&08іе11аіа и звѣздчатыхъ формъ Біаіота еіоп^аіиш. Слѣдуетъ за-
мѣтить, что этотъ послѣдній видъ, по словамъ Балахонцева, является
„довольно обычной формой въ планктонѣ прудовъ, рѣкъ и озеръ, так-
42
же въ солоноватыхъ водахъ" (1. с., 213). Относительно его мѣстона-
хожденія онъ замѣчаетъ: „въ планктонѣ Ладожскаго озера не частая
форма, попадавшаяся въ Шлиссельбургской губѣ спорадически въ не-
многихъ экземплярахъ; въ большомъ количествѣ, повидимому, въ от-
крытомъ озерѣ (за о. Коневцомъ). Тамъ же (близъ Сортанлакса) въ
планктонѣ она указана и Сіеѵе, а также въ бухтѣ у г. Сердоболя. Не
часто и въ р. Невѣ" (1. с.). Однако, этотъ видъ нигдѣ не указывается,
какъ характерная планктонная форма. Тѣмъ болѣе интересно, что
звѣздчатыя формы этого вида являются чрезвычайно характерными
для нашего планктона, замѣщая здѣсь, повидимому, ТаЪеІІагіа іепе-
зігаіа ѵаг. азіегіопеііоійез, съ которыми имѣютъ большое сходство въ
расположеніи лучей, имитируя вмѣстѣ съ тѣмъ Азіегіопеііа гі^га^о-
зіеііаіа (см. примѣчанія въ систематическомъ спискѣ).
Хотя планктонъ В. Н. Лебедева и представленъ большимъ коли-
чествомъ образчиковъ (57 пробъ), собиравшихся довольно регулярно
въ теченіе 3 лѣтнихъ мѣсяцевъ 1909 г., вслѣдствіе чего оказалось
возможнымъ выяснить въ общихъ чертахъ его составъ и характеръ,
но все-таки сборы эти только за одинъ годъ не могутъ считаться на-
столько полными, чтобы можно было окончательно выяснить типъ
планктона изслѣдованнаго Лебедевымъ района водной области впаденія
рѣки Камчатки.
Относительно періодичности колебаній его состава многаго также
нельзя сказать. Замѣчу только, что діатомовыя держались все лѣто,
безъ какихъ-либо существенныхъ измѣненій въ своемъ составѣ: уста-
новить же максимумъ и минимумъ развитія отдѣльныхъ формъ не
оказалось возможнымъ; синезеленыя интенсивно развивались въ іюлѣ
и особенно въ августѣ; изъ хризомонадъ БіпоЪгуоп зосіаіе ѵаг. зіірі-
іаішп держался въ болѣе или менѣе значительномъ количествѣ все
лѣто; другія, какъ, напр., Зунига нѵеііа ѵаг. Іеѵіз, развивались не
равномѣрно, то появляясь въ значительномъ количествѣ, то совер-
шенно исчезая. Относительно же вертикальнаго распредѣленія планк-
тона пока ничего нельзя сказать, такъ какъ пробы брались большей
частью съ незначительной глубины (обычно 1—3 метра, рѣже 4—6
метровъ; очень рѣдко глубже). Замѣчу также, что температура воды
въ поверхностныхъ слояхъ во второй половинѣ іюня, въ іюлѣ и ав-
густѣ колебалась отъ 12° до 15° С., а въ концѣ мая и началѣ іюня
отъ 5° до 10° С.
Такимъ образомъ, общее заключеніе о фитопланктонѣ области
впаденія рѣки Камчатки можно выразить такъ: преобладающими фор-
мами въ пашемъ планктонѣ являются синезеленые и бурые (діатомовыя и
43
хризомонады) организмы; зеленымъ же (количественно и качественно)
принадлежитъ послѣднее мѣсто, что именно и характерно въ большин-
ствѣ случаевъ для озернаго планктона. Въ данномъ случаѣ особенно ин-
тересно то обстоятельство, что между озернымъ и рѣчнымъ планкто-
номъ мы не могли установить никакихъ существенныхъ различій:
планктонъ рѣкъ Камчатки и Озерной также характеризуется преобла-
даніемъ синезеленыхъ и бурыхъ организмовъ въ тѣхъ же самыхъ фор-
махъ, что и въ озерѣ Нерпичьемъ, тогда какъ обычно т) въ планктонѣ
рѣкъ преобладаютъ зеленыя водоросли (для Волги, по Балахонцеву, до
43%), а синезеленыя занимаютъ послѣднее мѣсто (для Волги около
5%).
Впрочемъ, въ данномъ случаѣ сходство озернаго и рѣчного планк-
тона до извѣстной степени объясняется тѣмъ обстоятельствомъ, что
типично озерный планктонъ Нерпичьяго озера и заливовъ Камчатки,
очевидно, массами заходитъ въ рѣки Озерную и нижнее теченіе рѣки
Камчатки, совершенно маскируя здѣсь тѣ первоначальныя отношенія
въ рѣчномъ составѣ планктона, которыя, вѣроятно, наблюдаются выше
соединенія рѣки Камчатки съ Нерпичьимъ озеромъ. Нѣчто подобное
можно, напр., видѣть въ составѣ фитопланктона истока рѣки Невы,
который, по изслѣдованіямъ Балахонцева2), „опредѣляется тѣми же
группами, которыя были установлены и для Ладожскаго озера, и господ-
ствующія формы остаются тѣ же; различіе заключается въ томъ, что
нѣкоторыя формы, бывшія тамъ, не встрѣчены здѣсь, съ другой сто-
роны, есть нѣсколько формъ, которыя не найдены въ озерѣ; главнымъ
образомъ отличіе это касается формъ, чуждыхъ планктону" (1. с.,
стр. 65).
Однако, сравненіе истоковъ р. Невы съ нижнимъ теченіемъ р. Кам-
чатки не можетъ быть полнымъ, такъ какъ Нева беретъ начало не-
посредственно изъ Ладожскаго озера, тогда какъ р. Камчатка соеди-
няется съ оз. Нерпичьимъ только въ нижнемъ теченіи и поэтому, ка-
залось, должна была бы занести немало планктонныхъ формъ (осо-
бенно зеленыхъ водорослей) изъ верхняго теченія въ нижнее къ сво-
ему устью. Къ такимъ формамъ, можетъ быть, относится Сіозіегінт
йісіутоіосит, обнаруженный въ небольшомъ количествѣ въ нѣ-
которыхъ планктонныхъ пробахъ Лебедева. Видъ этотъ относится соб-
*) Е. Н. Балахонцевъ, „Матеріалы для изученія фитопланктона Волги по наблюде-
ніямъ съ 15 іюня по 4 сентября 1901 г.“. (Отчетъ о дѣятельности Волжской біологиче-
ской станціи за лѣто 1901 г. Саратовъ, 1902) и „Наблюденія надъ фитопланктономъ
Волги за лѣто 1902 г.“. (Ежегодникъ Волжской біологич. станціи. Саратовъ. 1903).
*) Ё. Н. Балахонцевъ, „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера".
Спб. 1909.
44
ственно къ числу болотныхъ формъ, но найденъ былъ Ёалахонцевымъ
въ планктонѣ рѣки Морьи и Морьинской бухты въ незначительномъ
количествѣ (1. с., стр. 176). Изъ діатомовыхъ сюда же, можетъ быть,
относится и Ьузі^опінш ѵагіапз, обычно встрѣчающійся въ илу на днѣ,
но обнаруженный въ довольно значительномъ количествѣ въ нѣкото-
рыхъ нашихъ планктонныхъ пробахъ. Балахонцевъ (1. с., стр. 205) при-
водитъ Ь. ѵагіапз также и для планктона, особенно планктона рѣкъ;
форма эта въ небольшомъ количествѣ была имъ найдена въ планк-
тонѣ р. Невы, р. Морьи, р. Паши, р. Свири, р. Волхова, р. Мги и
р. Тосно.
Перейдемъ теперь къ планктоннымъ сборамъ Л. Г. Раменскаго
въ 1908 г. Сборы эти не очень обильны, большей частью засорены неплан-
ктонными организмами и, по самому ходу работъ, вслѣдствіе постоян-
наго передвиженія экспедиціи съ мѣста на мѣсто, носятъ нѣсколько
случайный характеръ. Наиболѣе интересный и почти „чистый" план-
ктонъ собранъ въ Калахтырскомъ озерѣ 13 сентября (п°п° 229, 231 и
232) и въ разливѣ рѣки Калахтырки 10 сентября (п° 219). Описаніе
этого озера дано въ отчетѣ Л. Г. Раменскаго (приложеніе къ XIII главѣ
работы В. Л. Комарова „Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 г.“,
стр. 168—170, въ ботаническомъ отдѣлѣ трудовъ экспедиціи).
„По своему характеру и по составу растительности Калахтырское
озеро,—говоритъ Раменскій,—является вообще какъ бы переходомъ отъ
настоящихъ чистыхъ озеръ, въ родѣ Ближняго, Дальняго, Начикин-
скаго, и торфяныхъ озеръ-окнищъ, въ родѣ оз. Верхняго въ дельтѣ
р. Авачи". Глубина озера сравнительно очень небольшая (не свыше
13 метровъ), „на большей же части площади озера дно находится на
5—10 метровъ". По наблюденіямъ Раменскаго, озеро въ это время года
богато „цвѣло" планктономъ. Это „цвѣтеніе", очевидно, обусловлива-
лось интенсивнымъ развитіемъ синезеленой водоросли АрЬапігошепоп
йоз ациае, обнаруженной мною въ огромномъ количествѣ въ пробѣ
п° 232 изъ середины Калахтырскаго озера и въ пробѣ п° 219 изъ разлива
рѣки Калахтырки; этотъ разливъ носитъ болотный характеръ, такъ
какъ „зарастаетъ болотными травами". Изъ другихъ синезеленыхъ
сравнительно въ небольшомъ количествѣ найдены Сйгоососсиз Іиг^ійпз
и Мегізшорейіа еіе&апз, изрѣдка встрѣчающіеся въ планктонѣ, и Місгосузііз
рпіѵегеа—непланктонный организмъ, захваченный, очевидно, случайно.
Очень интересно массовое нахожденіе въ Калахтырскомъ озерѣ новой
для науки діатомеи Азіегіопеііа гі^га^озіеііаѣа, обнаруженной особенно
обильно въ пробѣ п° 229, взятой собственно изъ его „култука". Такимъ
названіемъ Раменскій обозначаетъ восточный заливъ озера, со всѣхъ
45
сторонъ окруженный торфомъ. Интересно отмѣтить, что А. гі^гад-озіеПаи
развилась здѣсь почти безъ примѣси другихъ организмовъ: въ незна-
чительномъ количествѣ найденъ только Арѣанігошепоп йоз адиае.
Въ другихъ пробахъ изъ Калахтырскаго озера эта діатомея попадалась
рѣже, хотя въ пробѣ н° 231 изъ середины озера собрана также довольно
обильно, но въ смѣси съ Сѣгоососснз Іш^ійнз, Мегізторейіа еіе&апз и
животнымъ планктономъ.
Хотя изъ этихъ кратковременныхъ и позднихъ сборовъ трудно
составить себѣ опредѣленное представленіе о характерѣ фитопланктона
Калахтырскаго озера, но, во всякомъ случаѣ, важно отмѣтить тотъ
фактъ, что обильно развившіяся здѣсь водоросли АрЬапіготепоп йоз
адиае и Азіегіопеііа гі&га&озіеііаѣа являются также весьма характерными
планктонными организмами, для области впаденія рѣки Камчатки
(колл. В. Н. Лебедева), гдѣ Азіегіопеііа гі&га^озіеііаѣа держалась все
лѣто, а АрЬаніготепоп йоз ацнае обильно развился въ августѣ.
Остальные планктонные сборы Раменскаго въ большинствѣ случаевъ
сильно засорены непланктонными водорослями. Такъ въ пробѣ (п° 74)
изъ Микижинскаго озерка (горизонтальный ловъ у берега съ палки;
30 іюня) обнаружено до 15 видовъ водорослей (йсуіопета, Зіщопета,
много десмидіевыхъ), въ числѣ которыхъ нѣтъ ни одной типично
планктонной формы, за исключеніемъ, можетъ быть, ХапіІііШшп апіі-
Іораешп; эта форма, по ЬеѵапАег'у, принадлежитъ къ самымъ частымъ
планктоннымъ десмидіевымъ финляндскихъ озеръ. Однако, по Е. Н. Бала-
хонцеву („Ботанико - біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера",
стр. 190—191), типично планктонная форма (і. реІаДса ВаІасНопе.) этого
вида въ отличіе отъ болотной характеризуется присутствіемъ слизи,
которой мнѣ не удалось обнаружить на нашихъ экземплярахъ.
Въ планктонной пробѣ (п° 82) изъ „Хароваго" озерка (ловъ съ
берега качественной сѣткой на палкѣ; 3 іюля) обнаружено до 20 видовъ
(много діатомовыхъ) водорослей, въ числѣ которыхъ есть нѣсколько
типично планктонныхъ организмовъ, а именно изъ синезеленыхъ: Місто-
сузііз аегн^іпоза, М. еІаЪепз, Ьуп&Ъуа Ъірипсіаіа; изъ зеленыхъ Войуо-
соссиз Вгашгіі (въ небольшомъ количествѣ); изъ перидиней Сегайнт Ьігнп-
сііпеііа (довольно обильно). Особенно интересно нахожденіе этой послѣд-
ней формы, нигдѣ болѣе не обнаруженной въ камчатскихъ коллекціяхъ.
Діатомовыхъ здѣсь много и собраны онѣ обильно, но изъ нихъ только
ТаЪеІІагіа іепезігаѣа (типичная форма) и Т. йоссніоза могутъ , считаться
планктонными, хотя и не вполнѣ характерными для планктона орга-
низмами.
Въ планктонной пробѣ (п° 90) изъ „Торфяного" озерка по дорогѣ
46
изъ Паратунки въ Микижпну (ловъ съ берега .качественной сѣткой на
палкѣ; 6 іюля) обнаружено до 10 видовъ водорослей, въ числѣ кото-
рыхъ типично планктонными организмами являются изъ синезеленыхъ
Місгосузііз аегп^іпоза, а изъ хризомонадъ ВіпоЪгуоп суііпігісит ѵаг.
сііѵег^епз.
Въ планктонной пробѣ (п° 142) изъ длиннаго окнища въ тундрѣ
у южнаго конца Начикинскаго озера (12 августа; ловъ качественной
сѣткой съ берега) обнаружены въ изобиліи совершенно непланктон-
ныя водоросли Зііё’опета, Зсуіопета, Нараіозірііоп ІііЪегпісиз (главная
масса) и много десмидіевыхъ. Изъ типично планктонныхъ организмовъ
здѣсь оказался только ВіпоЪгуоп суііпйгісшп ѵаг. йіѵег&епз, собранный
необыкновенно обильно.
Въ планктонныхъ пробахъ (п° п° 143, 144) изъ Начикинскаго озера
(вертикальные ловы съ 24 и 16 метровъ глубины, 13 августа) собраны
въ огромномъ количествѣ діатомовыя: Меіозіга ^таппіаи и ТаЪеІІагіа
йосспіоза. Изъ нихъ первая относится къ числу типично планктонныхъ
организмовъ. Въ очень небольшомъ количествѣ здѣсь найдена также
Азіегіопеііа гі^га^озіеііаіа. Сборы эти довольно чистые въ планктонномъ
отношеніи и лишь немного засорены донными діатомовыми и Зріго^уга.
Въ планктонной пробѣ (п° 146) изъ култука Начикинскаго озера
(главный плесъ, горизонтальный ловъ; 15 августа) обнаружено до
15 видовъ (много діатомовыхъ), въ числѣ которыхъ типично планктон-
ными организмами являются изъ діатомовыхъ Рга^ііагіа ѵігезсепз (въ
очень значительномъ количествѣ), изъ зеленыхъ Рапйогіпа тогшп
(мало), изъ перидиней Регійіпішп АѴезііі (очень мало); найдены также
ТаЪеІІагіа іепезігаіа (типичная форма) и Т. йосспіоза. Такимъ образомъ,
фитопланктонъ Начикинскаго озера характеризовался въ это время
почти исключительнымъ развитіемъ діатомовыхъ.
Въ планктонной пробѣ (п° 172) изъ Большого озерка вулкана
Шапочки (горизонтальный ловъ у берега; 19 августа) -обнаружено до
10 видовъ, изъ числа которыхъ только Рга§і1агіа ѵігезсепз, найденная
въ очень значительномъ количествѣ, является типично планктоннымъ
видомъ.
Въ планктонной пробѣ (п° 178) изъ Большого „Гречишнаго"
озерка (горизонтальный ловъ съ берега; 23 августа) точно такъ же обна-
ружена только Гтаё'йагіа ѵігезсепз (очень обильно).
Мы не приводимъ здѣсь цѣлаго ряда другихъ планктонныхъ
сборовъ (напр. пробы п°п° 84, 97, 107, 108, 110, 122, 128, 152, 153, 156,
169, 180, 181, 212), такъ какъ въ нихъ встрѣчаются или непланктон-
ныя водоросли, или развитъ исключительно зоопланктонъ.
47-
Такимъ образомъ, планктонъ „Хароваго" и „Торфяного" озерковъ
во время сборовъ характеризовался развитіемъ хроококковыхъ, хризо-
монадъ и перидиней, а Начикинскаго, Гречишнаго и озерка вулкана
Шапочки—почти исключительно развитіемъ діатомовыхъ. Различіе это
можетъ быть и случайно, отчасти же можетъ обусловливаться и
характеромъ этихъ водоемовъ, такъ какъ „Харовое" и „Торфяное"
озерки представляютъ мелкіе, дѣятельно заболачивающіеся водоемы,
а Начикинское, Гречишное и Большое озерко вулкана Шапочки отно-
сятся къ типу настоящихъ озеръ.
Для наглядности приведемъ здѣсь списокъ типичныхъ формъ
фитоплатктона, обнаруженныхъ въ сборахъ Раменскаго:
1) АрЪапігошепоп йоз адиае сс.
2) Місгосузііз аеги§іпоза 4-.
3) Місгосузйз еІаЪепз +.
4) Ъуп^Ъуа Ъірипсіаіа г.
5) Сегаіішп ЬігипйіпеИа +.
6) Регійіпіит ЛѴезѣіі гг.
7) БіпоЪгуоп суііпсігісит ѵаг. (ііѵег^епз с.
8) Азіегіопеііа гі^га^озіеііаіа сс.
9) Меіозіга ^гапиіаіа с.
10) Рга^ііагіа ѵігезсепз сс.
11) Воігуососсиз Вгаипіі г.
12) Рапбогіпа тогит г.
Къ часто встрѣчающимся въ нашемъ планктонѣ, но не вполнѣ
характернымъ видамъ нужно отнести ТаЪеІІагіа іепезігаіа (Г іуріса) и
Т. йосспіоза.
Въ этомъ спискѣ интересно отмѣтить присутствіе хроококковыхъ
(хотя и въ небольшомъ количествѣ), которыхъ совершенно не было
въ планктонѣ области впаденія рѣки Камчатки. Съ другой стороны,
здѣсь бросается въ глаза отсутствіе видовъ АпаЪаепа, которые, наобо-
ротъ, чрезвычайно характерны для области впаденія рѣки Камчатки.
Замѣчу, что виды АпаЪаепа очень характерны также для планктона
озера Машура (колл. В. Л. Комарова), а потому отсутствіе ихъ въ
сборахъ Л. Г. Раменскаго скорѣе всего объясняется случайными при-
чинами.
Въ коллекціи В. П. Савича 1909 г. очень немного прѣсноводныхъ
планктонныхъ сборовъ. Изъ нихъ особенно интересенъ планктонъ Кро-
ноцкаго озера, въ которомъ взяты пробы 12 августа (п° п° 80, 81, 82)
и 15 августа (п° п° 86, 87, 88).
48
Въ первыхъ трехъ пробахъ, взятыхъ въ одномъ изъ западныхъ
заливовъ, обнаружены слѣдующія типично планктонныя формы: Меіозіга
сгепиіаіа и Ега^Пагіа ѵігезсепз (въ значительномъ количествѣ), и Азіе-
гіопеііа ётасііііта (очень мало). Въ остальныхъ трехъ найдены также
Меіозіга сгепиіаіа и Рга^ііагіа ѵігезсепз (довольно обильно), и кромѣ
того Азіегіопеііа іогшоза (очень обильно) и БісіуозрЬаегішп риІсЪеІІит
(въ значительномъ количествѣ). Такимъ образомъ, здѣсь обнаружены
три новыхъ планктонныхъ организма для Камчатки: изъ діатомовыхъ
два вида Азіегіопеііа, а изъ зеленыхъ БісѣуозрЪаегіиш риісііеіінт.
Эти виды, особенно Азіегіопеііа, чрезвычайно характерны для озеръ
Европы.
Въ пробахъ планктона изъ второго срединнаго озера вулкана
Узона, взятыхъ 25 августа (п° п° 105 и 106), среди массы зоопланктона
обнаружена очень обильно только Рга^ііагіа ѵігезсепз.
Въ интересномъ же кратерномъ озерѣ (съ холодной водой, —5,5°С.)
того же вулкана (проба п° 104), кромѣ дезорганизованныхъ діатомо-
выхъ, не обнаружено никакихъ планктонныхъ организмовъ.
Особеннаго вниманія заслуживаютъ планктонные сборы В. Л. Кома-
рова 1909 г. изъ озера Матура. Сборы эти сдѣланы 9 іюля и содер-
жатся въ 5 пробиркахъ. Здѣсь обнаружены слѣдующія типично план-
ктонныя водоросли:
1) АпаЪаепа Поз адиае ѵаг. ^гасіііз і. та]ог с.
2) АпаЪаепа зрігоійез +.
3) Ьупй'Ъуа Іітпеііса гг.
4) БіпоЪгуоп зосіаіе ѵаг. зіірііаіит с.
5) ВіпоЪгуоп суііпсігісит ѵаг. йіѵегёепз +.
6) Маііошопаз іазіі&аіа с.
7) Маііошопаз саийаіа г.
8) СЪгузозрЬаегеІІа Іоп^ізріпа +.
9) Меіозіга сгепиіаіа с.
10) Меіозіга §гапи1аіа +.
11) Ѵоіѵох аигеиз сс.
12) Ѵоіѵох ^ІоЪаіог с.
13) Еийогіпа еіе^апз +
14) Рапйогіпа шогит г.
Кромѣ того, здѣсь въ очень значительномъ количествѣ найдена
Шѵиіагіа іпіегшейіа, которая, можетъ быть, также относится къ числу
типично планктонныхъ водорослей (см. примѣчаніе къ этому виду въ
критическомъ спискѣ) Въ небольшомъ количествѣ здѣсь обнаруженъ
Козіос сагпеиш, до нѣкоторой степени тоже планктонный организмъ,
49
иногда вызывающій даже „цвѣтеніе воды“, какъ на это указываетъ
Ъеттегтапп (ВгапДепЪ. АІ&еп I, ра^. 166).
Новыми видами для фитопланктона Камчатки здѣсь являются:
Ьуп&Ъуа Ііпшеііса, Маііотопав саийаіа, Ѵоіѵох аигеиз и V. ДоЪаіог.
Особенно интересно здѣсь интенсивное развитіе двухъ послѣднихъ
видовъ, нигдѣ болѣе не обнаруженныхъ въ Камчаткѣ. Заслуживаетъ
также вниманія ихъ совмѣстное нахожденіе въ планктонѣ большого
озера, тогда какъ обычно наблюдается, что Ѵоіѵох ^ІоЪаІог, въ проти-
воположность V. аигеиз, попадается только въ мелкихъ водоемахъ х).
Хотя сборы изъ озера Машура ограничиваются только однимъ
днемъ, но они настолько богаты (количественно и качественно) хара-
ктерными планктонными формами, что я считаю нелишнимъ нѣсколько
подробнѣе остановиться на этомъ озерѣ. Описаніе его мы находимъ
въ работѣ В. Л. Комарова'. „Путешествіе по Камчаткѣ" (въ трудахъ
экспедиціи, 1. с., стр. 235—239). Озеро представляетъ относительно
довольно большой водоемъ; длина его не менѣе 3 верстъ, при различ-
ной, но всюду небольшой ширинѣ. Для болѣе полной его характери-
стики приведемъ здѣсь отрывокъ изъ вышеуказанной работы Комарова:
„9 іюля мы собрали нашу брезентовую лодку, и я поѣхалъ изслѣдо-
вать озеро. Пробравшись- съ трудомъ черезъ прибрежныя заросли, я
выѣхалъ на средній небольшой плесъ его. Температура воды у дна
его 21°, на поверхности мѣстами болѣе. Всюду разсѣяны какъ бы
дымчатые островки: это цвѣтетъ рдестъ (Роіашо^еіоп регіоііаіиз); по
дну сплошной коверъ изъ ряски (Ьешпа ігізиіса) и молодого стрѣло-
листника (За^іМагіа); у берега на упавшихъ въ воду прутьяхъ много
зеленой бодяги; озеро цвѣтетъ, и мѣстами вода его превращена въ
густую кашу изъ колоній ручейницы (Ваѵиіагіа) и волчка (Ѵоіѵох).
Далѣе на западъ озеро суживается, вода его дѣлается много чище, и
оно пріобрѣтаетъ видъ рѣки, текущей между лѣсными берегами. Лѣсъ
на берегу переходитъ въ чистый ельникъ. Здѣсь воды у поверхно-
сти 18,5°, а на поверхности ила, т.-е. на глубинѣ двухъ аршинъ,—14,5°“.
Отсюда видно, что озеро Машура по размѣрамъ и общему харак-
теру растительности нѣсколько напоминаетъ плесы озера Бологое,
которое подробно было изслѣдовано Л. А. Ивановымъ (1. с.) въ альго-
логическомъ отношеніи. Мы имѣемъ здѣсь сравнительно много общихъ
характерныхъ фитопланктонныхъ формъ (Ѵоіѵох аигеиз, Еийогіца еіе^апз,
Ранйогіпа шогиш, Маііошопаз саийаіа, ПіпоЪгуоп зосіаіе ѵаг. зіірііаіиш,
х) Л. А. Ивановъ, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной области"
(Труды Прѣсноводной Біологической Станціи Императ. СПБ. Общ. Естеств. Т. I, 1901
стр. 52—53),
4
50
ВіпоЪгуоп суііийгісит ѵаг. йіѵег^епз, АпаЪаепа йоа ациае ѵаг. §гасі1іа,
АпаЪаепа арігоісіеа, Меіозіга сгепиіаіа), но бросается въ глаза отсутствіе
АрЪапігошепоп Йоз ациае и хроококковыхъ, которыя въ это время года
могли бы здѣсь встрѣчаться въ болѣе или менѣе значительномъ коли-
чествѣ. Замѣчу, впрочемъ, что въ одной изъ планктонныхъ пробъ
мнѣ попалась въ очень незначительномъ количествѣ одна форма
Місгосузѣіз (?), которую не удалось точно опредѣлить.
Очень характерно для озера Машура присутствіе въ огромномъ
количествѣ видовъ БіпоЪгуоп, особенно Б. зосіаіе ѵаг; зіірііаіпт; от-
носительно этой формы Ивановъ (1. с., стр. 147) говоритъ, что она „изъ
СЪгуаошопайіпае сильнѣе всего размножается; количество ея колеблется
періодически нѣсколько разъ въ лѣто". Не менѣе характерно отмѣ-
ченное Комаровымъ „цвѣтеніе" воды, вызванное волчкомъ (Ѵоіѵох) и
ручейницей (Шѵиіагіа). Ивановъ (1. с.) также указываетъ для озера
Бологое, что, хотя „зеленыя водоросли въ фитопланктонѣ озеръ играютъ
весьма незначительную роль, встрѣчаясь только отдѣльными недѣли-
мыми", но „однажды (6—VIII, 1897) озеро „цвѣло" вольвоксомъ, что
можно было наблюдать непосредственно, конечно, благодаря величинѣ
его колоній, а не ихъ числу". Для озера Бологое и многихъ другихъ
озеръ Средней Россіи, какъ указано было выше, также чрезвычайно
характерно присутствіе Шѵиіагіа есіііпиіаіа. Относительно этой формы
Ивановъ (1. с., стр. 146) говоритъ, что она, „благодаря своей величинѣ,
замѣтна простымъ глазомъ, но по количеству недѣлимыхъ (вѣрнѣе,
колоній) стоитъ далеко позади большинства другихъ организмовъ... Про-
растаніе начинается въ началѣ мая, послѣ чего, болѣе или менѣе равно-
мѣрно прибывая, достигаетъ шахіпшт’а въ срединѣ іюля, а затѣмъ
постепенно уменьшаясь, окончательно исчезаетъ въ концѣ августа
или началѣ сентября". То же самое отмѣчено мною и для озера Сели-
геръ т) Тверской губ.: „со второй половины іюня стала появляться
Стіоеоігісіііа (Шѵиіагіа) есЬіпиІаІа Р. ШсМ., обусловливая вмѣстѣ съ
Арііапігоіпепоп и АпаЪаепа цвѣтеніе воды въ іюлѣ, но во множествѣ
попадавшаяся также и въ августѣ." Е. И. Балахонцевъ („Ботанико-
біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера", стр. 124) указываетъ,
что „характерной формой для многихъ средне-европейскихъ равнинныхъ
озеръ можетъ быть еще названа Сгіоеоігісіііа (Шѵиіагіа) есіііпиіаіа". Слѣ-
дуетъ замѣтить, что, по Е. Ъеттегтапп’у(„к\^и I іп „Кгуріо^ашепйога
йег Магк ВгапЪепЪиг^", ра§. 248), изъ всѣхъ видовъ Шѵиіагіа „единствен-
’) А. А. Еленкинъ, „Предварительный отчетъ о командировкѣ лѣтомъ-1908 г. на
оз. Селигеръ, Тверской губ., Осташковскаго уѣзда“ (Извѣст. Императ. Спб. Ботаническ.
Сада. 1909. Т. IX, по 1, стр. 16). - .
61
ной планктонной формой является К. есЬіпиІаіа". Всѣ другіе виды
этого рода обычно прикрѣпляются къ водянымъ растеніямъ; только нѣко-
торые, какъ В. різшп и особенно В. паіапз, впослѣдствіи плаваютъ сво-
бодно. Но насколько мнѣ извѣстно, они не вызываютъ „цвѣтенія" воды.
Тѣмъ болѣе интересно отмѣтить фактъ „цвѣтенія" воды въ озерѣ Ма-
піура, обусловленный другимъ видомъ Віѵпіагіа, который мною до
извѣстной степени условно отнесенъ къ В.іпіегтесііа (см. систематическую
часть работы); біологія этого вида пока еще не выяснена, но весьма
возможно, что онъ является, по крайней мѣрѣ въ озерѣ Машура, ти-
пично планктоннымъ, организмомъ.
Въ общемъ можно сказать, что по составу., фитопланктона (раз-
витію АпаЪаепа, особенно А. зрігоійез, Віѵпіагіа, Меіозіга, Ѵоіѵох) озеро
Машура приближается къ типу равнинныхъ средне-европейскихъ озеръ,
хотя, разумѣется, сборы изъ этого озера еще слишкомъ недостаточны,
чтобы можно было вполнѣ опредѣленно высказаться по этому поводу.
Для большей "наглядности помѣщаемъ здѣсь сравнительную та-
блицу прѣсноводныхъ планктонныхъ сборовъ изъ коллекцій Л. Г. Рамен-
скаго, В. Л. Комарова, В. П. Савича. Сопоставляя нашу таблицу со
сравнительной таблицей характерныхъ чертъ фитопланктона въ раз-
личныхъ группахъ озеръ Европы (см. работу Е. Н. Балахонцева, „Бота-
нико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера", стр. 140—141), мы
уже съ большей опредѣленностью можемъ указать на значительное
сходство фитопланктона озеръ Камчатки съ типомъ равнинныхъ озеръ
Средней Европы. Сходство это еще болѣе бросается въ глаза, если мы къ
29 планктоннымъ формамъ нашей таблицы прибавимъ еще недостающія
здѣсь 12 формъ изъ планктонныхъ сборовъ В. Н. Лебедева (области
впаденія рѣки Камчатки): АпаЪаепа Ьеішпегтаппі, А. шасгозрога, А.
сігсіпаііз, Озсіііаіогіа А^агйіііі, Віѵніагіа есЬіппІаіа, Біаіота еіоп^аіит
(разныя формы зіеііаішп), Вупейга аспз ѵаг. ап^изііззіта, Регійіпіит іа-
Ьиіаіит, Вупига иѵеііа, Сопіит ресіогаіе, Ресііазігит. йиріех п Р. Во-
гуапит. Въ самомъ дѣлѣ, по Е. Л. Балахонцеву (1. с., стр. 124), всѣ
средне европейскія равнинныя озера характеризуются: „1) сильнымъ
развитіемъ Меіозіга, представленной главнымъ образомъ 4 видами:
М. ѵагіапз х), М. ^гапиіаіа (съ варіэт.), М. ііаііса * 2) (съ варіэт.) и М. <1і-
зіапз (сшп ѵ. Іаеѵіззіша); точно также хорошимъ ростомъ другихъ діа-
*) Этотъ видъ у насъ приводится подъ названіемъ Ьузі^опіит ѵагіапз (Ац.)
Ре-Топі. Изрѣдка встрѣчается въ камчатскихъ планктонныхъ пробахъ, но не при-
надлежитъ къ числу характерныхъ планктонныхъ организмовъ, почему и не приводится
въ таблицахъ.
2) Этотъ видъ приводится у насъ подъ названіемъ Меіозіга сгепиіаіа (ЕЬгЬ§.),
Кйіг.
4'
Сравнительная таблица планктонныхъ сборовъ изъ коллекцій Л. Г. Раменскаго (1908 г.), В. Л. Комарова (1909) и
В. И. Савича (1909).
СОСТАВЪ ФИТОПЛАНКТОНА. Мѣсто нахож- денія и время сборовъ. „Харовое" озерко. Колл. Ра- менскаго № 82. 3/ѵп 1908. „Торфяное" озерко. Колл. Ра- менскаго № 90. 6/ѵп 1908. Начикинское оз. Колл. Ра- менскаго №№ 143, 144, 146. 13 и 15/ѵш 1908.' Большое озерко вулкана Шапоч- ки. Колл. Ра- менскаго № 172. 19/ѵпі 1908. Большое Гречишное озерко. Колл. Ра- менскаго . № 178. 23/ѵіп 1908. Калахтырское оз. и разливъ р. Калахтырки. Колл. Рамен- скаго №№ 219, 229, 231, 232, 10 и 13/іх 1908. Озеро Ма- шура. Колл. Комарова. 9/ѵп 1909. Кроноцкое озе- ро. Колл. Са- вича №№ 80, 81, 82, 86, 87, 88. 12 и 15/ѵіп 1909. Срединное озе- ро вулкана Узона. Колл. Савича №№ 105 и 106. 25/ѵш 1909.
1. Місгосузііз аегп^іпоза + +
2. Місгосузііз еІаЬѳпз +
3. Ьуп^Ьуа Ьірипсіаіа 4. Ьуп^Ьуа Іітпеііса Г ГГ
5. АпаЬаепа Поз ациае ѵаг. §гасі1із. С
6. АпаЪаепа зрігоісіез 7. АрЬапіготепоп Поз ациае . . . С С +
8. Віѵиіагіа іпіегтегііа С
9. ВіпоЬгуоп зосіаіе ѵаг. зйріШліт. с
10. ВіпоЬгуоп суііпсігіс. ѵаг (Зіѵег^епз. С 4-
11. Маііотопаз ГазН^аи с
12. Маііотопаз саисіаіа Г
13. СЬгузозрЬаегеІІа Іоп^ізріпа . . . 14. Сегаііит Ьігипіііпеііа 15. Регісііпіит ЛѴезііі 16. Азіегіопеііа гі^га^озіеііаіа . . . 17. Азіегіопеііа іогтоза + ГГ СС 4- сс
18. Азіегіопеііа ^гасііііта ГГ
19. Рга^ііагіа ѵігезсепз СС С С СС с С С
20. Меіозіга ^гапиіаіа с +
21. Меіозіга сгепиіаіа 22. ТаЬеІІагіа Гепезігаіа (Г. Іуріса) . + 4- с с
23. ТаЬеІІагіа Поссиіоза 24. Ѵоіѵох аигеиз + + с с
25. V оіѵох ^ІоЬаІог с
26. Ешіогіпа еіе&апз 4-
27. Рапйогіпа тогит г г
28. Воігуососсиз Вгаипіі 29. ВісіуозрЬаегіит риІсЬеІІит. . . Г 4-
53
томовыхъ— Рга^ііагіа сгоіопепзіз, Рг. ѵігезсепз, Зупейга асиз ѵ. йеііса-
Ііззіта, АиЬеуа; Азіегіопеііа обычно развивается хорошо; 2) слабымъ
развитіемъ видовъ Сусіоѣеііа; 3) небольшимъ распространеніемъ и весьма
умѣреннымъ развитіемъ ТаЪеІІагіа Іепезігаіа ѵ. азѣегіопеііоійез; 4) боль-
шимъ количествомъ формъ одноклѣточныхъ СЫогорЬусеае—въ особен-
ности родовъ: Рейіазігиш, Зсепеіезтиз, Зіаиго^епіа, СЬойаѣеІІа, Ьа^ег-
Ьеітіа, Оосузііз еіс. Принадлежащая къ этой группѣ ЗрЬаегосузііз
хотя и встрѣчается, но никогда не обнаруживаетъ интенсивнаго раз-
витія. Хорошаго развитія достигаютъ также Ѵоіѵосаіез — Ѵоіѵох, Рап-
іогіпа, Ешіогіпа, СЫатуйотопаз, РЬасоіиз еіс. 5) изъ Ріа^еііаіае въ
особенности обращаютъ на себ^і вниманіе СЬгузопюпайіпеае—ВіпоЪгуоп,
Маііотопаз, Зуппга, Бго^іепа; Обычно также нахожденіе Еи&іепасеае:
Соіасіиш, РЬасиз, ТгасЬеІошопаз; 6) изъ ВіпоПа&е11аІае самая частая
форма—Сегайит Ьігипсііпеііа, въ значительномъ также количествѣ мо-
гутъ быть находимы нѣкоторые виды Регійіпішп (іаЪпІаІит, сіпсѣит,
тіпітит), 7) наиболѣе характерной группой являются МухорЬусеае,
представленныя многочисленными формами АпаЪаепа и Місгосузііз;
очень большихъ количествъ достигаютъ АрЬапіготепоп и СоеІозрЬае-
гішп; всѣ эти формы нерѣдко образуютъ такъ называемое „цвѣтеніе
воды". СотрЬозрЬаегіа Еае§е1іапа хотя и попадается во многихъ озе-
рахъ, но массоваго развитія не обнаруживаетъ. Характерной для мно-
гихъ озеръ можетъ быть еще названа О-ІоеоігісЬіа есЬіппІаѣа т); 8) Без-
іпісііасеае представлены очень ограниченнымъ количествомъ формъ,
среди которыхъ болѣе обычны нѣкоторые виды Сіозіегішп и Зіапгазігит
(^гасііе и рагайохшп)."
Отсюда мы видимъ, что всѣ 8 пунктовъ, отмѣченныхъ Балахон-
цевымъ, являются въ большей (пункты 1,2,3, 5, 6) или меньшей (пункты
4, 7, 8) степени также характерными и для планктона Камчатскихъ
озеръ, хотя мы и замѣчаемъ у насъ отсутствіе такихъ организмовъ,
какъ, напр., Аййеуа (изъ діатомовыхъ), 81аиго§епіа, Сіюсіаіеііа, Ба^ег-
Ьеішіа, Оосузііз (изъ зеленыхъ), а также группы Еп§1епасеае. Осо-
бенно важнымъ отличіемъ является слабое развитіе въ нашемъ планктонѣ
хроококковыхъ; наиболѣе характерныя изъ нихъ для средне-европей-
скихъ равнинныхъ озеръ, какъ виды СоеІозрЬаегіиш и отчасти Сош-
рЬозрЬаегіа Бае^еііапа1 2), у насъ даже совершенно отсутствуютъ.
1) У насъ приводится подъ именемъ Кіѵпіагіа есЬіпиІаІа (Ев&1. Воі.) Р. КісМ.
2) Замѣчу, что ОотрЬозрЬаегіа Ыае^еііапа является одной изъ характернѣйшихъ
фитопланктонныхъ формъ озеръ Средней Россіи. Въ планктонѣ озера Селигеръ я на-
ходилъ эту водоросль въ очень значительномъ количествѣ со второй половины іюня и
по вторую половину августа. У насъ этотъ видъ обычно смѣшивали съ СоеІозрЬаегіиш
Кііігіп^іагшт Ыае&., какъ на это впервые указалъ Е. И. Балахмцсеь. Въ работѣ Л, А,
54
Въ началѣ нашего біологическаго очерка о прѣсноводныхъ водо-
росляхъ Камчатки я настоятельно указывалъ, что въ своихъ выводахъ
мы можемъ пока основываться только на томъ, что собрано въ боль-
шомъ количествѣ, и крайне осторожно относиться къ тому, что пред-
ставляетъ шока рѣдкость или отсутствуетъ въ камчатскихъ коллек-
ціяхъ. Однако, принимая во вниманіе, что въ планктонныхъ сборахъ
В. Н. Лебедева, производившихся довольно регулярно въ теченіе всего
лѣта 1909 г., хроококковыя совершенно отсутствуютъ, а въ другихъ,
довольно многочисленныхъ сборахъ онѣ представлены очень слабо въ
качественномъ и количественномъ отношеніяхъ, при чемъ Соеіозрѣае-
гішп и Сгошрііозрйаегіа отсутствуютъ у насъ во всѣхъ сборахъ, я ду-
маю, что мы едва ли можемъ считать это отсутствіе чисто случайнымъ
явленіемъ. Поэтому въ данномъ случаѣ съ извѣстнымъ правомъ мы
можемъ учитывать и этотъ чисто отрицательный признакъ, включая
его въ число характерныхъ чертъ для фитопланктона Камчатки.
Съ другой стороны, нашъ планктонъ довольно существенно отли-
чается отъ типа средне-европейскихъ равнинныхъ озеръ присутствіемъ
въ очень значительномъ количествѣ такихъ діатомовыхъ, какъ Азіе-
гіопеііа гі^га^озІеПаШ и Біаіота еіоп&аіит. Первая изъ нихъ является
новымъ видомъ для науки г), а интенсивное развитіе второй (особенно
въ чисто планктонныхъ формахъ зіеііаіит) не указано ни для одного
планктоннаго типа озеръ Европы.
Такимъ образомъ, резюмируя все вышеизложенное, мы приходимъ
Ивънсва, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной области", для оз. Бологое
приводится СоеІозрЬаегіит Кйігіп^апит Хае^., очевидно, тоже по ошибкѣ вмѣсто
СотрѣозрЬаегіа ІМае^еІіала (Пп^ег) Ьеттегт. (См. объ этомъ А. А, Еленкинъ, „Пред-
варительный отчетъ о командировкѣ лѣтомъ 1908 г. на оз. Селигеръ", 1. с., стр. 16—17).
х) Въ систематической части своей работы я очень подробно останавливаюсь
на описаніи Азіегіопеііа /і^а^озіеііаіа, которая морфологически хорошо отличается
отъ А. ^гасііііша и поэтому должна разсматриваться, какъ самостоятельный видъ.
Правда, въ европейской литературѣ послѣдняго времени по прѣсноводному планктону
(см. работу А. Сіеѵе-Еиіег, „Ваз Васіііагіасееп-Ріапкіоп іп Сехѵаззегп Ьеі ЗіоскЬоІт"
іп „АгсЬіѵ Гііг НубгоЬіоІо^іе иші Ріапкіопкипбе" Вб. VI, 1911, ра&. 211) имѣется ука-
заніе относительно одной формы АзіегіопеПа ^гасіІГіша, а именно Г. іаЬеПагіоібез, ко-
торая, можетъ быть, окажется тождественной съ А. гі^га^озіеВаіа. Къ сожалѣнію,
форма ІаЬеВагіоібез, насколько мнѣ извѣстно, не описана подробно въ систематиче-
скомъ отношеніи. Однако, въ Европѣ она, во всякомъ случаѣ, встрѣчается рѣдко и
обычно смѣшивается съ типичной А. ^гасіВіша: „теЬгтаЬ ипіег бег НаирИогт Ье-
оЬасЫеС; пасѣ І)г. УѴеесгЪе.д-Ъ'лп^ аисЬ іп бапізсЬеп 8ееп" — говоритъ Сіеѵс-Е'ліег (1. с.).
Поэтому, если даже впослѣдствіи окажется, что А. гі^а^озіеііаіа и А. ^гасіІІішаГ. ІаЬеІ-
іагіоібез одно и то же, то все-таки для планктона сѣверныхъ европейскихъ озеръ она не
можетъ считаться характерной, тогда какъ для прѣсноводнаго планктона Камчатки эта
форма или, правильнѣе, видъ является по интенсивности распространенія чрезвычайно,
характернымъ и какъ бы замѣщающимъ А. ^гасіИііпа, которая, наоборотъ, здѣсь встрѣ-
чается очень рѣдко.
55
къ заключенію, высказанному мною еще раньше относительно фито-
планктона области впаденія рѣки Камчатки (колл. В. Н. Лебедева), а
именно, что фитопланктонъ Камчатскихъ озеръ въ общемъ ближе всего
подходитъ къ типу средне-европейскихъ равнинныхъ озеръ, но въ то же
время отклоняется отъ него нѣкоторыми существенными признаками:-
слабымъ развитіемъ хроококковыхъ (полнымъ отсутствіемъ Соеіозрігаегіит
и Оотрйозрігаегіа) и интенсивнымъ развитіемъ двухъ діатомовыхъ Азіе-
гіопеііа гідгадозіеііаіа и Біаіота еіопдаіит. Поэтому возможно, что фи-
топланктонъ Камчатскихъ озеръ долженъ бытъ отнесенъ къ особому типу,
неизвѣстному въ Европѣ.
Общая сумма типично планктонныхъ формъ, обнаруженныхъ въ
камчатскихъ прѣсноводныхъ коллекціяхъ, достигаетъ у насъ до 40.
Число это довольно значительное, почти равняясь числу формъ (45),
приводимыхъ Л. А. Ивановымъ (1. с.) для фитопланктона озерной
области Новгородской губ., и составляя болѣе трети формъ (111), при-
водимыхъ Е. Н. Балахонцевымъ (1. с.) для Ладожскаго озера. Если же
прибавить сюда не типичныя для планктона, но нерѣдко встрѣчаю-
щіяся въ планктонѣ формы, какъ, напр., Ьузі&опіит ѵагіапз, нѣко-
торые виды Сіозіегішп, ХапіЬіііит и многіе другіе виды десмидіевыхъ,
синезеленыхъ и діатомовыхъ, то въ планктонѣ у насъ окажется не
менѣе 60 формъ. Однако, разобраться въ вопросѣ, какія изъ этихъ
формъ' принадлежатъ къ „настоящимъ“ планктоннымъ организмамъ
и какія относятся, напр., къ торфяной группѣ водорослей, сумѣвшихъ
приспособиться къ жизни въ толщѣ воды, какъ это тщательно сдѣ-
лано Балахонцевымъ (1. с.), пока для насъ не представляется возмож-
нымъ, въ виду „засоренности" значительнаго числа планктонныхъ
пробъ, недостатка въ "матеріалѣ, а главное — въ виду отсутствія лич-
ныхъ изслѣдованій и наблюденій на мѣстѣ, которыми только и можно
рѣшать подобнаго рода вопросы.
Вотъ почему всѣ сомнительныя планктонныя формы (особенно
изъ десмидіевыхъ) оставлялись мною безъ вниманія, а отмѣчались
лишь тѣ, принадлежность которыхъ къ планктону твердо установлена
литературными данными, или же такія, какъ, напр., Азіегіопеііа гі&-
га^озіеііаіа или Віаіота еіопдаіит, которыя были найдены при усло-
віяхъ, не допускавшихъ ни .малѣйшаго сомнѣнія въ ихъ принадлеж-
ности къ типично планктоннымъ организмамъ. Только относительно
Віѵиіагіа іпіегтейіа я пока не могу высказаться вполнѣ опредѣленно,
но все-таки- склоненъ думать, что въ нашемъ планктонѣ она скорѣе
всего представляетъ типично планктонную форму.
56
Сообщества, находящіяся въ зависимости отъ субстрата и растеній.
Донныя сообщества. Подъ донными сообществами я собственно
разумѣю глубоководную, полусапрофитную область прудовъ, озеръ и
рѣкъ, въ которой развиваются глубоководныя формы С1|і<іорѣога,
ѴаисЬегіа, а также діатомовыя, хризомонады, динофлагеллаты, эвгле-
новыя, синезеленыя и нѣкоторыя одноклѣтныя зеленыя, частью при-
способившіяся къ сапрофитному образу жизни, вслѣдствіе недостатка
или отсутствія свѣта на болѣе значительныхъ глубинахъ. Эти сооб-
щества „имѣютъ особенный интересъ — говоритъ Л. А. Ивановъ (1, с.,
стр. 148),—благодаря тому, что роспространеніе формъ, живущихъ на
днѣ, связано съ большими препятствіями, чѣмъ какихъ-либо другихъ.
Поэтому изслѣдованіе дна нашихъ озеръ можетъ дать цѣлый рядъ
еще не описанныхъ формъ съ весьма ограниченнымъ распростране-
ніемъ." И дѣйствительно, на днѣ озера Бологое Ивановъ констатиро-
валъ интенсивное распространеніе такого интереснаго въ біологиче-
скомъ и систематическомъ отношеніяхъ вида, какъ ѴаисЬегіа ше&азрога
Іѵап., описаннаго имъ впервые.
Къ сожалѣнію, въ камчатскихъ коллекціяхъ мы имѣемъ очень
мало пробъ, взятыхъ со дна глубокихъ водоемовъ. Большая часть
„донныхъ" пробъ относится къ прибрежной зонѣ. Наиболѣе интерес-
ными являются донные сборы В. И. Лебедева, взятые въ районѣ работъ
Усть-Камчатской станціи въ 1909 г. Всего имѣется до 13 пробъ, взя-
тыхъ драгою со дна озеръ Нерпичье, Култучное, Азабачье, заливовъ
Тахирка и Поперечнаго, рѣки Озерной.
Образчики эти—пробы ила, въ которомъ мы находимъ дезоргани
зованные растительные остатки съ
ныхъ слѣдующими видами:
Ріппиіагіа шаіог.
Ріппиіагіа тезоіеріа.
81аигопеіз рЬоепісепігоп.
СутЪеІІа Іапсеоіаіа.
СутЪеІІа сізіиіа.
АтрЬога оѵаііз.
СготрЬопета ^еттаіит.
КЬоісозрЬепіа сигѵаіа.
ПіігзсЬіа зццпоіііеа.
№і28сЬіа зі^та.
8игігауа Ъізегіаіа.
Зигігауа Ііпеагіз.
массой діатомовыхъ, представлен-
Зигігауа зріепсіійа.
Сутаіоріеига еііірііса.
Сутаіоріеига зоіеа..
Віаіота Ьіетаіе.
ОйрпНйіит тиіаЬіІе.
8упе<іга иіпа.
Зупейга асиз.
Зупесіга гасііапз.
Рга^ііагіа ѵігезсепз.
Сузіоріеига Іиг^ііа.
Сузіюріеига &іЪЪа.
Сузіоріеига геЪга.
57
8іерЬапоііІ8си8 Напігзсѣіі.
Созсіпойізсиз Іасизігіз.
Ьузі&опіит ѵагіапз.
Меіозіга сгепиіаіа.
Сусіоіеііа апіідиа.
Сусіоіеііа Мепе^Ьі піана
Сусіоіеііа орегсиіаіа.
Замѣчу, что діатомовыя въ этихъ пробахъ большей частью по-
падались съ дезорганизованнымъ или совершенно исчезнувшимъ со-
держимымъ клѣточекъ. Въ спискѣ мы находимъ также типично планк-
тонныя формы, какъ Рга&ііагіа ѵігезсепз, Меіозіга сгепиіаіа, Созсіпо-
йізсиз Іасизігіз, которыя попали на дно въ отмершемъ состояніи. Изъ
нихъ Созсіпойізсиз Іасизігіз представляетъ несомнѣнно типичный планк-
тонный организмъ, не отмѣченный мною для планктона области впа-
денія рѣки Камчатки лишь потому, что не былъ обнаруженъ мною
въ планктонныхъ пробахъ изъ этой мѣстности.
Остальныя діатомовыя частью занесены сюда случайно изъ при-
брежной зоны, частью представляютъ организмы, приспособившіеся
къ донной жизни. Къ послѣднимъ нужно отнести, напр., Ріппиіагіа
та]ог, АтрЬога оѵаііз, Иіігзсѣіа зі^тоШеа, Сутаіоріеига зоіеа, нѣко-
торыя Зигігауа, такъ какъ экземпляры ихъ частью сохранили содержи-
мое своихъ клѣточекъ въ нормальномъ видѣ. Впрочемъ, и этотъ кри-
терій едва ли можетъ считаться вполнѣ надежнымъ, такъ какъ воз-
можно, что экземпляры съ не поврежденнымъ содержимымъ клѣточки
(имѣющіе, такъ сказать, видъ „живыхъ" организмовъ) занесены на
дно лишь недавно и впослѣдствіи также обречены на гибель. Разу-
мѣется, судя по литературнымъ даннымъ, нѣтъ никакого сомнѣнія въ
томъ, что среди* діатомовыхъ существуютъ типично донные виды. Я
имѣю въ виду только сказать, что выяснить этотъ вопросъ, по отно-
шенію къ изслѣдованымъ мною сборамъ изъ Камчатки, представляется
крайне труднымъ и въ сущности даже невозможнымъ дѣломъ, безъ
личныхъ изслѣдованій на мѣстѣ. Считаю только необходимымъ обра-
тить вниманіе на то, что въ донныхъ камчатскихъ пробахъ, какъ въ
коллекціи В. Н. Лебедева, такъ и другихъ, меня поражаетъ качествен-
ное и количественное преобладаніе мертваго дезорганизованнаго мате-
ріала надъ „живымъ". Получается впечатлѣніе, что жизнь здѣсь не
прозябаетъ, а именно постепенно отмираетъ. Впрочемъ, то же самое
мы видимъ, напр., въ спискахъ діатомовыхъ „донниковъ" Ладожскаго
озера въ работѣ Е. Н. Балахонцева (1. с., стр. 11—15), гдѣ мы находимъ
очень мало формъ, отмѣченныхъ какъ „живыя".
Въ другихъ „донныхъ" пробахъ изъ коллекцій Л. Г. Раменскаго
и В. П. Савича мы встрѣчаемъ приблизительно тѣ же діатомовыя, что
и въ коллекціи В. Н. Лебедева. Приведу еще болѣе интересный составъ
58
діатомоваго ила со дна кратернаго озера вулкана Узона (проба п° 107)
изъ коллекціи В. П. Савича 1909 г.: Каѵісиіа тайіоза, Ы. гЬупсЬосерЬаІа,
АшрЬірІеига реііисісіа, СутЪеІІа сізіиіа, АтрЬога оѵаііз, (ІотрЬопета
сопзігісіит, О. аситіпаіит, КіігзсЬіа зі^тоісіеа, И. раіеа, Осіопіібіит
тиіаЪіІе, Сузіоріеига зогех. Здѣсь также замѣчается очень мало экзем-
пляровъ, сохранившихъ свое содержимое; большей частью попадаются
пустыя панцырныя оболочки.
Кромѣ діатомовыхъ въ глубоководныхъ донныхъ пробахъ кам-
чатскихъ коллекцій почти не обнаружено какихъ-либо другихъ орга-
низмовъ.
Сообщества текучихъ водъ (Веоріѵііаё). Для этихъ сообществъ необ-
ходимо движеніе воды. Сюда относятся не только формы ручьевъ,
рѣкъ и т. п., по, какъ справедливо отмѣчаете Л. А. Ивановъ (1. с.,
стр. 129), также обитатели озеръ, селящіеся у самой границы воды,
гдѣ даже при незначительномъ волненіи постоянно (Происходитъ дви-
женіе воды.
Мы остановимся здѣсь, главнымъ образомъ, на обитателяхъ ручь-
евъ и рѣчекъ. Изъ типичныхъ Кеорііііае мы можемъ отмѣтить для
Камчатки, напр., Ваігасііозрегтшп топіШогте, Ьетапеа йиѵіаііііз, Теі-
газрога суііпсігіса, -Зіі^еосіопіит іепие, Сіасіорііога ігасіа, Кііігосіопіит
ІгіегоДурІіісит, Місгозрога Йоссоза, Ногтізсіа зиЫіІіз, И. гопаіа. По-
видимому, сюда же нужно отнести и Ногтізсіа ѵаіійа ѵаг. Катепзкіі,
которая была найдена Л. Г. Раменскимъ въ очень значительномъ ко-
личествѣ одинъ разъ въ рѣкѣ Поперечной на камняхъ подъ водой
(п° 174; 23 августа), а другой разъ тоже на подводныхъ камняхъ, въ
устьѣ ручья, впадающаго въ сѣверный конецъ Калахтырскаго озера
(и° 222; 11 сентября). Чрезвычайно интересно также интенсивное на-
хожденіе въ нѣкоторыхъ рѣкахъ Камчатки двухъ видовъ изъ родовъ
8сЬІ20§опішп и ІІогтійіит, представители которыхъ обычно относятся
къ обитателямъ наземныхъ сообществъ. Такъ, Ногтійіит рагіеііпит
собранъ въ 1909 г. В. И. Савичемъ въ очень значительномъ количе-
ствѣ въ рѣкѣ съ Кроноцкаго озера (п°п° 94, 95; 18 августа) и въ рѣкѣ
съ Кихпинича (п°п° 120, 121; 3 сентября), а новый для науки видъ
8сЬіго§опіит катізсЬаіісшп въ изобиліи собранъ въ 1908 г. Л. Г. Ра-
менскимъ въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой, подъ Краснымъ Ярчикомъ
(п° 118; 29 августа).
Замѣчу, что Л. А. Ивановъ (1. с.) въ своей вышецитированной
работѣ въ числѣ Кеорііііае совершенно не приводитъ діатомовыхъ и
синезеленыхъ водорослей. Я не вижу никакихъ основаній исключать
ихъ изъ этихъ сообществъ, если только не придерживаться его ха-
59
рактеристики, что формамъ КеорЬіІае „обще въ морфологическомъ от-
ношеніи образованіе корешковъ, необходимыхъ, конечно, для прикрѣ-
пленія къ субстрату". Полагаю, что для ПеорЬіІае характернымъ при-
знакомъ является вообще прикрѣпленіе водорослей къ субстрату, а
способъ прикрѣпленія (посредствомъ корешковъ у нитевидныхъ зеле-
ныхъ водорослей или посредствомъ слизи у синезеленыхъ или діато-
мовыхъ) здѣсь не имѣетъ никакого существеннаго значенія.
Какъ извѣстно, нѣкоторыя діатомовыя плотно прикрѣпляются къ
субстрату всей створкой (Соссопеіз) или пояскомъ (Сузіоріеига), не об-
разуя какихъ-либо спеціальныхъ органовъ для этой цѣли. Между тѣмъ
нѣкоторые виды изъ этихъ родовъ эпифитируютъ на водоросляхъ и дру-
гихъ подводныхъ растеніяхъ въ быстро текущихъ водахъ и потому
должны быть отнесены къ типу Ееорѣііае. Многія другія діатомовыя
развиваютъ особыя слизистыя ножки или влагалища для скрѣпленія
п прикрѣпленія къ. субстрату колоніальныхъ формъ. Замѣчательно,
однако, что виды Біаіота, нерѣдко встрѣчающіеся въ быстро теку-
щихъ ручьяхъ, не образуютъ какихъ-либо особо дифференцированныхъ
органовъ прикрѣпленія., къ субстрату. Связь съ субстратомъ здѣсь
происходитъ только посредствомъ слизистой подушечки, выдѣляемой
изъ особой поры въ клѣточной оболочкѣ діатомеи х). Изъ нихъ осо-
бенно интересно: отмѣтить Біаіота Ьіетаіе ѵаг. катізсЬаіісшп, найден-
ную Л. Г. Раменскимъ въ горномъ ключѣ между 1-ой и 2-ой (отъ На-
чика) вершинами Шапочки, въ верховьяхъ Уздеца (п°п° 167 и 167а).
По словамъ Раменскаго, ключъ этотъ .небольшой, но стремительный и
отличается чрезвычайно низкой 1° воды * 2), у выхода его—всего лишь
1, 8° С. Эта водоросль образуетъ здѣсь бурые наплывы, обрастая камни
и заполняя воду. Какъ выяснилось при микроскопическомъ изслѣдо-
ваніи, эти наплывы состоятъ почти исключительно изъ длинныхъ
лентъ (колоній) Б. Ьіёшаіе ѵаг. капйясЬаіісит, между которыми лишь
въ очень незначительномъ количествѣ встрѣчаются другія діатомовыя.
Эта форма обнаружена мною и во многихъ другихъ ручьяхъ Кам-
чатки. <
Что же касается синезеленыхъ водорослей, то среди нихъ мнѣ не
удалось обнаружить въ Камчатскихъ коллекціяхъ типичныхъ р.еофи-
ловъ (напр., изъ родовъ РЬогшійіит, ТоІуроНігіх, йсуіопета и пр.).
*) См. И. Зеко.гІеШ, „Оіаіотасеае Оегтапіае", ра§. 28. Болѣе подробныя свѣдѣнія
имѣются въ работѣ О. Мйііеі’г, „Катшегп ипб Рогеп іп бег 2еНѵап<і сіег Васі11агіасѳеп“
(БеиізсЬ. Воіап. везеІІзсЬ. 1898—1901).
2) Интересно отмѣтить необыкновенно широкіе предѣлы колебаній температуры,
въ которыхъ развивается эта* водоросль. Такъ, В. Т1. Савичъ нашелъ И. Ьіешаіе въ
Верхне-Паратунскомъ торячемъ-ключѣ при і°—55° С.
60
Сообщества стоячихъ водъ. Здѣсь различаютъ группу дерновин-
ныхъ водорослей (Ма^шаШае) и группу болотныхъ водорослей (Раіи-.
йоШае).,
Дерновинныя водоросли, какъ говоритъ Л. А. Ивановъ (1. с., стр. 131),
„предпочитаютъ тихія стоячія воды съ высокой температурой и яркимъ ос-
вѣщеніемъ. Селятся онѣ вездѣ, гдѣ есть подобныя условія: на подвод-
ныхъ растеніяхъ, покрывающихъ дно мелкихъ прудовъ, въ заводяхъ,
рѣкъ, въ маленькихъ бухточкахъ ручьевъ, въ болотахъ, оставшихся по-
слѣ ихъ пересыханія, наконецъ, въ озерахъ онѣ поселяются въ береговой
зонѣ преимущественно на болѣе мелкихъ частяхъ, въ полосѣ между
берегомъ и камышами". Ивановъ характеризуетъ это сообщество рядомъ
прикрѣпляющихся формъ, какъ Оейо^опіит, ВиІЪосЬаеіе, Арѣапосѣаеіе,
СоІеосЬаеіе, нитчатыми конъюгатами, Сопіегѵа и цѣлымъ рядомъ зеле-
ныхъ одноклѣтныхъ формъ, какъ ШоеосЬаеіе Ъісогпіз1), нѣкоторыя
ОрЬіосуѣіиш, КігсЬпегіеІІа, Аріосузііз, ЗсЬігосЫашуз, Зсепейезтив, Роіуе-
(Ігіит, СИоеосузііз, Рейіазігит, Соеіазігит, КЬарЬійіит, Воігуососсиз,
Оосузііз, а также нѣкоторыми десмидіевыми; кромѣ того, онъ указыва-
етъ здѣсь на существованіе ряда одноклѣтныхъ формъ, обладающихъ
собственнымъ движеніемъ, какъ Сгуріотопаз, Тгасѣеіотопаз, Регійіпіит,
Сгутпосііпішп. Изъ синезеленыхъ Ивановъ приводитъ только СоеІозрЬае-
гішп Кйігіп&іапшп, а относительно діатомовыхъ не говоритъ ни слова.
Между тѣмъ и синезеленыя, и діатомовыя несомнѣнно играютъ такую
же видную роль среди дерновинныхъ водорослей озерной области
Нижегородской губ. * 2), какъ и въ другихъ мѣстахъ Средней Россіи.
Какъ показали мои личныя наблюденія надъ растительностью озера
Селиі’ера Тверской губ. и особенно альгологическія изслѣдованія въ
Подольскомъ уѣздѣ Московской губ.3), дерновинныя сообщества здѣсь,
помимо зеленыхъ и другихъ организмовъ, отмѣченныхъ Ивановымъ,
характеризуются присутствіемъ многочисленнаго ряда формъ изъ діа-
х) Родъ ОІоеоЬаеіе нѣкоторые альгологи (напр., Ивамоеъ, 1. с., стр. 75 и О. 8.
Жеві, „А Ігеаіізе оп ійе ВгііізЬ ГгезЬчаіег а1§ае“ 1904, ра^. 344—345) относятъ къ сине-
зеленымъ, но по строенію протопласта и способу размноженія, какъ показали изслѣ-
дованія Рейнглрда, его несомнѣнно нужно относить къ настоящимъ зеленымъ водо-
рослямъ.
2) Впрочемъ, въ той же работѣ Ивансвъ, при описаніи прибрежной зоны Боло-
товскаго озера (стр. 41—43), куда въ значительной степени относится и дерновинное
сообщество, останавливается довольно подробно на діатомовыхъ и частью на сине-
зеленыхъ. :
3) Наблюденія мои относительно альгологическихъ сообществъ въ Подольскомъ
уѣздѣ Московской губ. еще не опубликованы. Пока вышли въ свѣтъ только система-
тическіе очерки подъ заглавіемъ: „Новые, рѣдкіе и болѣе интересные виды и формы
водорослей, собранные въ Средней Россіи въ 1908—1910 гг.“ („Извѣст. Императ. Спб.
Ботанич. Сада“. Т. IX, 1909, п® 6 и т. XI, .1911, п® 6).
61
Томовыхъ и сине-зеленыхъ. Къ первымъ нужно отнести, напр., Ьузі^о-
пішп ѵагіапз, различные колоніальные виды О-отрЬопета, Епсуопета,
Зупесіга, СутЪеІІа, ТаЪеІІагіа ПоссЪІоза и Т. іепезігаіа, а также много-
численные виды Ріппиіагіа, КаѵіСиІа; нерѣдко встрѣчаются виды Су-
зіоріепга и др.; ко вторымъ—напр., нѣкоторые виды СЬгоососспз, Мегіз-
торебіа, СііашаезірЬоп, многія изъ Озсіііаіогіасеае Иозіосасеае, особенно
виды АпаЪаепа и Суііпсігозрегтит (напр., С. МісЬаіІоѵзкоёпзе), а также
йсуіопета сгізрит, НараІозірЬоп іопііпаііз, нѣкоторые Саіоіѣгіх, Кіѵи-
Іагіа и др.
Болотныя водоросли, по Л. А. Иванову (1. с., стр. 132), представля-
ютъ „очень близкую группу къ предыдущей, какъ по условіямъ суще-
ствованія, такъ и по составу формъ*'. Сюда относятся водоросли, се-
лящіяся въ болотахъ среди мховъ 8рЬа<щит и Нурпшп. Ивановъ ха-
рактеризуетъ эти сообщества болѣе тонкими нитчатыми формами (напр.,
Оейо^опіит ІІгі^зоЬпіі, О. тіпиз, ВиІЪосЪаеіе роіуапйга, 8ріго§уга іепиіз-
зіта, 8р. Іоп^аіа), массой десмидіевыхъ, какъ колоніальныхъ, такъ
и одиночныхъ, и крайней бѣдностью діатомовыми. Изъ синезеленыхъ
онъ приводитъ виды СЬгоососсиз, Мегізторейіа, СоеІозрЬаегіит, 8іі§о-
пета осеііаіит и НараІозірЬоп Вгаипіі, отмѣчая „постоянство, съ ко-
торымъ послѣдняя форма сопровождаетъ всегда эту комбинацію мохо-
выхъ водорослей". Относительно одноклѣтныхъ зеленыхъ Ивановъ го-
воритъ, что „здѣсь встрѣчаются почти всѣ указанныя въ группѣ дерно-
винныхъ водорослей".
Такимъ образомъ, наиболѣе существеннымъ отличіемъ болотныхъ
сообществъ отъ дерновинныхъ является необыкновенное-богатство ихъ
десмидіевыми и крайняя бѣдность діатомовыми.
Послѣ этихъ предварительныхъ замѣчаній перейду къ камчат-
скимъ сборамъ, изъ которыхъ наибольшее значеніе для разсматривае-
мыхъ сообществъ имѣютъ коллекціи Л. Г. Раменскаго. Въ его коллек-
ціяхъ преобладаютъ сборы водорослей изъ озеръ прибрежной зоны и
болотъ (преимущественно торфяныхъ) изъ такъ наз. „окнищъ", топей,
лужъ и т. п. Чисто болотныхъ сборовъ (изъ „тундры", топей, лужъ)
очень мало. Казалось бы, что между озерами съ одной стороны и бо-
лотами („окнищами", лужами, топями) должна была бы существовать
извѣстная разница въ составѣ альгологической флоры. Прибрежная
флора озеръ береговой зоны а ргіогі должна болѣе или менѣе соот-
вѣтствовать составу дерновинныхъ сообществъ, а флора болотъ („ок-
нищъ", топей, лужъ) ближе стоять къ типу чисто болотныхъ сооб-
ществъ. Однако, мнѣ не удалось здѣсь установить какой-либо существен-
ной (принципіальной) разницы. Сборы Раменскаго какъ изъ озеръ, такъ
62
и изъ болотъ характеризуются сильнымъ развитіемъ діатомовыхъ и
нерѣдко синезеленыхъ, умѣреннымъ развитіемъ десмидіевыхъ (по край-
ней мѣрѣ въ количественномъ отношеніи) и сравнительно слабымъ—
зеленыхъ одноклѣтныхъ водорослейх). Ни въ' одной пробѣ мнѣ не
удалось обнаруяшть исключительнаго развитія десмидіевыхъ въ ущербъ
діатомовымъ и другимъ водорослямъ. Въ общемъ всѣ эти сборы по
составу растительности носятъ характеръ дерновинныхъ сообществъ,
съ извѣстной примѣсью чисто болотныхъ формъ.
Такой же характеръ носятъ соотвѣтствующіе сборы В. П. Савича
•и Б. В: Перфильева.
Поэтому приходится охарактеризовать камчатскіе сборы, какъ про-
межуточный типъ между дерновинными и болотными сообществами,
приближающійся, однако, по умѣренному развитію десмидіевыхъ и
обилію діатомовыхъ, къ группѣ, дерновинныхъ водорослей.
Для выясненія состава альгологической флоры прибрежной зоны
озеръ и болотъ прежде всего приведемъ списки найденныхъ. въ нихъ
формъ, обозначая при каждой формѣ ея мѣстообитаніе: озера буквами
„оз.“, окнища—„ок.“ и болота (тундра: топи, лужи)—„б.“.
Синезеленыя.
1. ЗупесЬососспз аегиДпозиз б. 2. СЬгоососсиз іигщсіиз оз. б. 16. Йрігиііпа аЪЪгеѵіаіа оз. 17. РЬогтіііит аиіитпаіе оз.
3. СЬгоососсиз раііійиз б. 18. ЬупДэуа Кйігіпщі оз.
4. АрЬапоІЬесе зіащііпа б. 19. ЬупДэуа аезіиагіі ок.
5. Місгосузііз риіѵегеа оз. 20, Козіюс Ііпскіа оз.
6. Мегізторейіа Даиса б. 21. Иозіюс різсіпаіе оз.
7. Мегізпюрейіа іепиіззіша 22. ѢГозіюс гіѵиіаге оз.
ок. б. 23. Ыозіюс зрЬаегісит оз.
8. СЬатаезірЬоп тіпиіиз оз. 24. Лозіюс КіЫтапі ѵаг. йі°Ьо-
9. СЬатаезірЬоп іпсгизіапз оз. зит оз.
10. Озсіііаіюгіа Іітоза оз. 25. Иозіюс ѵеггисозит ок.
11. Озсіііаіюгіа Мои^еоНі ѵаг. 26. АпаЪаепа саіюпиіа б.
таіог оз. 27. Суііпйгозрегтит зіащіаіе оз.
12. Озсіііаіюгіа іепиіз ок. 28. Суііпсігозрегтшп МісЬаіІоѵ-
13. Озсіііаіюгіа іггі^иа оз. зкоёпзе 1. тіпиз оз.
14. Озсіііаіюгіа сЬаІуЪаеа ок. 29. Зсуіюпета тігаЪПе оз. ок.
15, АгіЬгозріга Іеппегі б. 30. Тоіуроіѣгіх іюпиіз оз.
х) Нитевидныя зеленыя (Оейо^опіит, ѴаисЬегіа) и особенно зигнемовыя развиты
довольно обильно, но значительная часть ихъ'не могла быть точно опредѣлена, такъ
какъ была обнаружена въ стерильномъ состояніи.
63
31. Нараіозіріюп іопііпаііз ок.
32. Нараіозіріюп ЫЪегпісиз ок.
33. 8іі$опета осеііаіит оз. ок.
34. Зіі^опета іпіогте ок.
35. ВісЬоіЬгіх Ваиегіапа оз.
36. Віѵиіагіа різит оз.
37. Віѵиіагіа паіапз оз.
Настоящія нитчатки (сем. Худпетасеае).
38. 2у^пета зіеіііпит ок. 41. Йріго^уга іпзі^піз оз.
39. 8рігоёуга іепиіззіта оз. 42. Зріго^уга рогіісаііз ок.
40. 8ріго§уга ѴеЪегі оз.
Десмидіевыя.
43. Хеігіит оЪІои^ит I. таіиз б.
44. Репіит ІіЪеІІиІа оз. ок. б.
45. Репіит паѵісиіа ок.
46. Репіит сгаззіизсиішп б.
47. Рёпіит сигіит оз.
48. Репіит тіпиіит ок. б.
49. Сіозіегіит супіЬіа ок.
50. Сіозіегіит йісіутоіосит ок. б.
51. Сіозіегіит созіаіит б.
52. Сіозіегіит иіпа ѵаг. зігіоіаіо-
рипсіаіит ок.
53. Сіозіегіит ѵепиз оз.
54. Сіозіегіит сііапае б.
55. Сіозіегіит топііііегит оз.
56. Сіозіегіит зігі^озит оз.
57. Сіозіегіит іиг&іс1ит б.
58. Сіозіегіит Ііпеаіит оз. ок. б.
59. Сіозіегіит ВаИзіі оз.
60. Сіозіёгіит гозігаіит оз. б.
61. Сіозіегіит. зеіасеит оз.
62. Босійіит ипсіиіаіит ок.
63. Ріеигоіаепіит ігаЬесиІа ок.
64. Теітетогиз тіпиіиз ок.
65. Еиазігит зіпиозит ок. б.
66. Еиазігит Ъійепйіит ѵаг. ті-
пиз ок.
67. Еиазігит сііѵагісаіит ок.
68. Еиазігит риІсЬеІІит ок.
69. Еиазігит Ьіпаіе ок.
70. Еиазігит Йепіісиіаіит ок.
71. Еиазігит ресііпаіит оз. ок.
72. Еиазігит §еттаіит ок.
73. Еиазігит зіЫгісшп б.
74. Місгазіегіаз йтЪгіаіа оз.
75. Созтагіит ипйиіаіит ок.
76. Созтагіит зиЪіитійит оз. ок.
77. Созтагіит пііійиіит ок.
78. Созтагіит рзеийоругатійа-
іит оз.
79. Созтагіит диасігаіит б.
80. Созтагіит ехі^иит ок.
81. Созтагіит Мепе^Ъіпі оз. б.
82. Созтагіит диабгііагіит оз.
ок. б.
83. Созтагіит огЪісиІаіит оз. ок.
84. Созтагіит гепііогте оз. ок.
85. Созтагіит Рогііапит оз. ок.
86. Созтагіит таг^агііИегит оз.
87. Созтагіит АгпеПіі б.
88. Созтагіит рипсіиіаіит оз. б.
89. Созтагіит Віуіііі ок.
90. Созтагіит Ъоігуііз оз. ок.
91. Созтагіит сгепаіит ок. б,
92. Созтагіит Ъігеіит оз. б.
93. Созтагіит ІеігаорЬіЬаІтит б.
94. ХапіЫЛіит агтаіит ок.
95. ХапіЫйіит апіііораеит оз.
ок.
64
96. ХапіЬійіит сгізіаіит оз. ок. 103. 8іаигазігит зроп^іозит ок.
97. Зіаигазігит Ыгзиіит ок. 104. 8рЪаегойэзта ехсаѵаіит оз.
98. 8іаигазігит роІуігісЪит оз. 105. НуаІоіЬеса сііззіііепз оз.
99. Зіаигазігит Агпеіііі ок. 106. Везтісііит 8\ѵаг1гіі оз. ок.
100. 81аигаз1гит рипсіиіаіит б. 107. Безтісііит Ваііеуі оз. ок.
101. Зіаигазігит Й'гасііе ок. 108. Оезтійіит суііпігісит ок.
102. Йіаигазігит таг^аніасеит 109. Оутпогу^а топіШогтіз оз.ок.
оз. б.
Діатомовыя.
110. Ріппиіагіа поЪіІіз оз.
111. Ріппиіагіа тарг оз. б.
112. Ріппиіагіа ѵігі<іі8 оз. ок. б.
113. Ріппиіагіа рагѵа оз.
114. Ріппиіагіа ё'іЪЪа оз.
115. Ріппиіагіа тезоіерѣа оз. ок.
116. Ріппиіагіа іпіеггиріа оз. б.
117. Яаѵісиіа гасііоза оз.
118. Хаѵісиіа сгуріосерЬаІа оз. ок.
119. Хаѵісиіа Іапсеоіаіа оз.
120. Хаѵісиіа ризіііа оз.
121. Хаѵісиіа іпПаіа оз. ок.
122. Хаѵісиіа ририіа оз. ок.
123. Біріопеіз оѵаііз оз.
124. 81аигопеіз рЬоепісепігоп 1.
таіог оз. ок. б.
125. 8іаигопеіз апсерз оз.
126. АтрЬірІеига реііисійа оз.
127. Ргизіиііа гЪотЪоійез ок. б.
128. СутЪеІІа паѵісиШогтіз оз.
129. СутЪеІІа Іапсеоіаіа оз. ок.
130. СутЪеІІа сутЪііогтіз оз.
131. СутЪеІІа сізіиіа оз.
132. Епсуопета іиг^ійит оз.
133. Епсуопета ѵепігісозит оз.
134. АтрЪога оѵаііз оз.
135. СготрЪопета §етіпаіит оз.
136. Оотріюпета сопзігісіит оз.
137. СготрЪопета аситіпаіит оз.
138. СготрЪопета §гасі1е оз.
139. СготрЪопета оііѵасеит оз.
140. ВЪоісозрЪепіа сигѵаіа оз.
141. Соссопеіз рейісиіиз оз.
142. Соссопеіз ріасепѣиіа оз.
143. АсітапІЪез соагсіаіа оз.
144. АсЬпапіЬез тісгосерііаіа оз.
14 5., МІгзсЪіа рагѵиіа б.
146. №І28сЪіа зщтоісіеа оз. ок. б.
147. КіѣгзсЪіа зі^та ок. б.
148. ЫіігзсЬіа раіеа оз. б.
149. Напігзсіііа атрЬіохуз оз.
150. 8игігауа зріепйісіа оз.
151. Сутаіоріеига зоіеа оз.
152. Біаіота ѵиі^аге оз. ок.
153. Біаіота Ігетаіе оз.
154. Ойопііііит тиІаЪіІе оз. ок.
155. Ойопійсііит Наггізопіі оз.
156. Мегіііоп сігсиіаге оз. ок. об.
157. Мегйіоп сопзігісѣит оз.
158. Зупейга иіпа оз. ок.
159. 8упе<іга асиз оз.
160. 8упейга гайіапз оз.
161. Ега^ііагіа ѵігезсепз оз.
162. Ега^ііагіа сарисіпа оз. ок.
163. Ега&ііагіа сопзігиепз оз.
16 4., ТаЪеІІагіа іепезігаіа оз. б.
165. ТаЪеІІагіа Йосспіоза оз. ок. б.
166. Сузіоріеига іиг^ійа оз.
167. Сузіоріеига зогех оз.
168. Сузіоріеига §'ЪЪа оз.
65
169. Сузіоріеига геЬга оз. 170. Еипоііа агсиз оз. 178. Меіозіга сіізіапз оз. 179. Меіозіга ^гапиіаіа оз. ок.
171. Еипоііа шаіог оз. ок. 180. Меіозіга сгеииіаіа оз. ок.
172. Еипоііа гоЪизІа б. 181. Меіозіга Воезеапа оз. ок. б.
173. Рзеийоеипоііа Іипагіз оз. 182. Меіозіга агепагіа оз.
174. Рзеийоеипоііа Ъісерз оз. 183. Сусіоіеііа сотіа оз.
175. Рзеийоеипоііа Пехиоза оз. 184. Сусіоіеііа Мепе^Ьіпіапа оз.
176. Сегаіопеіз агсиз оз. ок. 185. Сусіоіеііа орегсиіаіа оз.
177. Ьузі^опіит ѵагіапз оз. ок. б.
Настоящія зеленыя водоросли.
186. Нуйгоііісііоп геіісиіаіиш оз. 198. Воігуососсиз Вгаипіі оз. б.
187. Ресііазігит Вогуапиш оз. 199. Шоеосузііз ѵезісиіоза оз.
188. Ресііазігит йиріех оз. 200. СНоеосузІіз §і§аз оз.
189. Рейіазігит Іеігаз оз. б. 201. Сіоеосузііз іпіизшпит ок.
190. Соеіазігит зрЬаегісит оз. 202. СоІеосЬаеІе огЪісиІагіз оз.
191. Соеіазігит сатЪгісит оз. 203. СоІеосЬаеІе зсиіаіа оз.
192. Йсепесіезтиз Ьци^аіиз оз. 204. СІайорЬога ігасіа оз.
193. ЗсепеЦезтиз диа<1гісашіа оз. 205. СІаОорЬога ^Іотегаіа оз.
194. Йсепейезтиз оЫідииз оз. 206. ОеЛо^опіит сгуріорогит оз.
195. КЬарЬійіит роІутогрЬит оз. 207. Оейо^опіит ІІгі^зоЬпіі оз.
196. Теігаёігоп тіпітит оз. 208. ВиІЪосЬаеІе папа оз. ок.
197. Теігаёсігоп саисіаіит оз.
Неіегесопіае.
209. СопСегѵа ЪотЪусіпа оз. ок. б.
Перидииеи.
210. Регійіпішп сіпсіит ок.
Хризомонады.
211. ІЭіпоЪгуон суіішігісит ѵаг. (Нѵег^епй ок. оз.
Харовыя.
212: СЬага Іга§і1із оз.
Багрянки.
213. ВаігасЬозрегтит ѵа^ит ок.
Такимъ образомъ, общая сумма всѣхъ видовъ, обнаруженныхъ въ
стоячихъ водахъ (прибрежной зонѣ озеръ, „окнищахъ", топяхъ, болот-
ныхъ лужахъ), выражается числомъ 213. Замѣчу, что сюда вошли и
нѣкоторые типично планктонные организмы, какъ, напр., Рга^ііагіа
5
66
ѵігезсепз, Гг. сарисіпа1), Меіозіга ^гапиіаѣа, М. сгепиіаіа, которые обна-
ружены въ болѣе или менѣе значительномъ количествѣ среди при-
брежной растительности и даже въ болотахъ * 2). Заносы ихъ въ при-
брежную зону обычно объясняются дѣйствіемъ вѣтровъ. „Каждая ча-
стица воды, — говоритъ Л. А. Ивановъ (1. с., стр. 141), — а вмѣстѣ съ
ней взвѣшенные въ ней планктонные организмы катятся, описывая
эллипсы, къ берегу. . Понятно, что при такомъ условіи наблюдается
скопленіе планктонныхъ организмовъ у того берега, куда дуетъ вѣ-
теръ". Мы здѣсь не будемъ касаться вопроса, насколько долго они
могутъ сохранить свою жизнеспособность при такихъ условіяхъ суще-
ствованія, но считаемъ лишнимъ вычеркивать указанные виды Гга-
ё'ііагіа и Меіозіга изъ списка, такъ какъ несомнѣнно, что они могутъ
вести двойной образъ жизни, встрѣчаясь въ планктонѣ и въ болотахъ.
Въ процентныхъ отношеніяхъ по отдѣламъ всѣ вышеприведен-
ныя водоросли распредѣляются слѣдующимъ образомъ:
Синезеленыя 37 видовъ . . . . . 17,3%
Зигнемовыя 5 „ . • . , 2,3%
Десмидіевыя 67 31,4%
Діатомовыя 76 . . . . . 35,7%
Зеленыя 23 »> Ю,8%
Неіегосопіае 1 • • • • • 0,5%
Перидинеи 1 „ • . . • 0,5%
Хризомонады 1 V 0,5%
Харовыя 1 „ .... 0,5%
Багрянки 1 „ * * 0,5%
Всего 213 видовъ юо%
Слѣдовательно, въ качественномъ отношеніи (по числу видовъ)
здѣсь преобладаютъ діатомовыя (35,7%), за ними идутъ десмидіевыя
(31,4%) и синезеленыя (17,3%); зеленыя же (10,8%) и зигнемовыя
(2,3%) представлены сравнительно слабо3). Наконецъ, Неіегесоійае,
0 Ега&ііагіа сарисіпа является типично планктоннымъ организмомъ, который
въ качествѣ такового не отмѣченъ мною раньше лишь потому, что не попадался въ
планктонныхъ сборахъ.
2) Слѣдуетъ замѣтить, что Ега^ііагіа ѵігезсепз и особенно Меіозіга сгепиЫа
кромѣ планктона большихъ водоемовъ нерѣдко встрѣчаются и въ болотахъ („8итрГ-
§гаЬеп“, см., напр., ЗсИдпІеШі, „Віаіотасеае (1егтапіае“, ра^. 74, 75). Рга^Пагіа сари-
сіпа и особенно Меіозіга ^гапиіаіа являются болѣе типичными планктонными орга-
низмами, но при извѣстныхъ условіяхъ, повидимому, могутъ обитать и въ небольшихъ
болотныхъ водоемахъ среди прочей растительности.
3) Замѣчу, что по указаннымъ выше причинамъ (см. стр. 20) значительная часть
сборовъ зигнемовыхъ и нитевидныхъ зеленыхъ не могла быть точно опредѣлена. При-
нимая ихъ общее число до 50 видовъ, мы будемъ имѣть слѣдующія процентныя отно-
шенія: зигнемовыхъ и всѣхъ зеленыхъ до 30%, діатомовыхъ до 30%, десмидіевыхъ до
26% и синезеленыхъ до 14%.
67
перидинеи, хризомонады, харовыя и багрянки занимаютъ послѣднія
мѣста (0,5%), составляя въ общей сложности 2,5%.
Далѣе интересно выяснить въ каждомъ отдѣлѣ водорослей отно-
шеніе ихъ къ мѣстообитанію.
Въ отдѣлѣ синезеленыхъ изъ общаго числа 37 видовъ только въ
озерахъ найдено 20 формъ (54%), только въ болотахъ („окнищахъ"
и пр.)—14 формъ (40%); остальныя три формы встрѣчаются смѣшанно,
т.-е. и въ озерахъ, и въ болотахъ. Слѣдовательно, синезеленыя въ
озерахъ качественно нѣсколько преобладаютъ.
Зигнемовыя также нѣсколько преобладаютъ въ озерахъ.
Десмидіевыя, какъ и слѣдовало ожидать, преобладаютъ въ боло-
тахъ. Изъ общаго числа 67 видовъ только въ болотахъ найдено 35
формъ (52%), только въ озерахъ—12 формъ (18%); остальныя 20 формъ
(30%) встрѣчаются смѣшанно. Интересно отмѣтить здѣсь очень зна-
чительный процентъ смѣшанныхъ формъ.
Діатомовыя, наоборотъ, какъ и должно, преобладаютъ въ озерахъ.
Изъ общаго числа 76 видовъ только въ озерахъ обнаружено 48 формъ
(63%), только въ болотахъ—всего лишь 4 формы (5%); остальныя 24 фор-
мы (32%) встрѣчались смѣшанно, что составляетъ, какъ и въ группѣ
десмидіевыхъ, очень значительный % общаго числа діатомовыхъ.
Настоящія зеленыя водоросли также преобладаютъ въ озерахъ.
Изъ общаго числа 23 видовъ только въ озерахъ было найдено 19
формъ (83%), только въ болотахъ—всего лишь 1 форма (4%); осталь-
ныя 3 формы (13%) встрѣчаются смѣшанно. Слѣдуетъ оговориться,
что отношенія эти цриблизительныя, такъ какъ значительное число
нитевидныхъ зеленыхъ водорослей (такъ же какъ и зигнемовыхъ), по
причинамъ, указаннымъ выше (стр. 20), не могло быть опредѣлено
точно. Тѣмъ не менѣе, какъ видно изъ камчатскихъ коллекцій, боль-
шая часть стерильныхъ нитевидныхъ водорослей также собрана въ
прибрежной зонѣ озеръ, такъ что вышеуказанныя отношенія въ об-
щемъ довольно близки къ дѣйствительности.
Такимъ образомъ, вышеприведенныя процентныя отношенія до из-
вѣстной степени какъ бы указываютъ на качественное преобладаніе десми-
діевыхъ въ болотахъ и діатомовыхъ въ озерахъ. Однако среди тѣхъ и дру-
гихъ мы находимъ значительный процентъ смѣшанныхъ формъ, т.-е.
формъ, встрѣчающихся и въ озерахъ, и въ болотахъ (для десмидіевыхъ
смѣшанныхъ формъ 30%, для діатомовыхъ—32%). Это обстоятельство мѣ-
шаетъ, какъ было указано выше, раздѣлить камчатскіе сборы на чисто
болотные и озерные, такъ какъ почти всѣ пробы характеризуются
именно смѣшаннымъ типомъ.
5*
68
Кромѣ того сейчасъ мы принимали во вниманіе только качест-
венныя различія. Еще больше значенія имѣютъ количественныя отно-
шенія, которыя мы пока не въ состояніи выразить болѣе точно въ
процентахъ, а должны довольствоваться лишь приблизительнымъ под-
счетомъ организмовъ въ каждой пробѣ, т.-е. довольствоваться впечат-
лѣніемъ „на глазъ".
Въ общемъ можно сказать, что во всѣхъ пробахъ изъ болотъ
(„окнищъ" и т. п.) десмидіевыя въ количественномъ отношеніи отли-
чаются умѣреннымъ развитіемъ, тогда какъ синезеленыя, діатомовыя,
зеленыя и зигнемовыя здѣсь обыкновенно преобладаютъ въ смыслѣ
интенсивнаго развитія.
Для иллюстраціи сказаннаго приведемъ нѣсколько примѣровъ.
Такъ, въ коллекціи Л. Г. Раменскаго, въ пробахъ и ° 44—46 изъ
„окнищъ" Паратунскаго болота (27 іюня), мы находимъ: изъ сине-
зеленыхъ Нараіозіріюп ЫЪегпісиз (главная масса), Зсуіопета тігаѣііе
(много), 8іі§опета осеііаіит и 81. іпіогте (много), Мегізторейіа и
Ьуп^Ьуа въ небольшомъ количествѣ; изъ зеленыхъ Сгіое с сузііз іпіизіопит
и ВиІЪосѣаеіе папа — довольно обильно; далѣе до 25 видовъ десми-
діевыхъ, не отличающихся особенно интенсивнымъ развитіемъ; нако-
нецъ, нѣсколько діатомовыхъ, изъ которыхъ ТаЪеІІагіа Поссиіоза и
Ыіігзсѣіа зіщпоісіеа обнаружены довольно обильно.
Въ его же пробахъ п ° п ° 67, 68 изъ „окнищъ" того же Пара-
тунскаго болота (29 іюня) мы видимъ, правда, довольно интенсивное
развитіе десмидіевыхъ (до 15 видовъ, изъ которыхъ особенно обильны
Сіозіегіит (іійутоіосит и Созтагіит огЪісиІаіит) и синезеленыхъ
(особенно Озсіііаіогіа іепиіз, О. сЬаІуЪаеа, Козіос ѵеггисозит), но въ
то же время находимъ здѣсь и „діатомовый налетъ въ мелкихъ частяхъ
окнищъ" (по выраженію Раменскаго), состоящій изъ Ріппиіагіа таіог,
Зіаигопеіз рѣоепісепігоп, Ргизіиііа гЬотЪоійез и пр.
Въ его же чисто болотной пробѣ п 0 98 изъ тундры за Тундро-
вымъ озеркомъ (9 іюля) мы констатируемъ среди сфагновъ рѣшитель-
ное преобладаніе діатомовыхъ (Ргизіиііа гІіотЪоісІез — очень обильно,
Ріппиіагіа та^ог и Р. ѵігійіз—обильно) надъ десмидіевыми (Сіозіегіит
Ііпеаіит и С1. сіійутоіосит, Репіит).
Въ его же болотной пробѣ п ° 100 изъ болота въ устьѣ оврага,
недалеко отъ Авачинской тундры (10 іюля), мы находимъ интен-
сивное развитіе Сопіегѵа ЪотЪусіпа и массу діатомовыхъ, особенно
Мегійіоп сігсиіаге.
Тоже самое мы наблюдаемъ и въ сборахъ В. П. Савича. Такъ, въ про-
бахъ п° п° 61, 62, 63, 64 (коллекціи 1909 г.) изъ торфяныхъ лужъ
69
Кирганикской Большой и Малой тундры (4 и 6 іюля) мы находимъ
довольно много десмидіевыхъ (до 15 видовъ) и синезеленыхъ (до
6 видовъ), но въ то же время наблюдаемъ интенсивное развитіе (коли-
чественное и качественное) діатомовыхъ; всего здѣсь обнаружено до
15 видовъ діатомовыхъ, изъ которыхъ особенно обильны: Ріппиіагіа
шаіог, Р. іпѣеггиріа, Зіаигопеіз рЬоепісепІгоп, Мегійіоп сітсиіаге, ТаЪеІ-
Іагіа іепсзігаіа, бупейга иіпа, Ьузі^опіит ѵагіапз, Меіозіга сгепиіаіа.
Для сравненія возьмемъ еще нѣсколько озерныхъ пробъ береге-
вой зоны.
Такъ, въ пробахъ п ° п ° 33, 34 коллекціи Л. Г. Раменскаго изъ
Ближняго озера (водоросли на камняхъ у берега; 20 іюня) мы нахо-
димъ массу нитчатокъ (2у^пета, брігоёуга), ВиІЬосѣаеіе папа, много
одноклѣтныхъ зеленыхъ (Сгіоеосузііз Дё'аз, СИ. ѵезісиіоза—очень обильно
рѣже виды бсепейезтиз, Ресііазігит), мало спнезеленыхъ, немного дес-
мидіевыхъ и массу діатомовыхъ, особенно Хаѵіспіа гасііоза, бупейга
иіпа, Мегісііоп сітсиіаге, Сутаіоріеига зоіеа, ТаЪеІІагіа Дсссиіоза.
Въ его же пробѣ п ° 74 изъ Микижинскаго озерка (горизонталь-
ный ловъ у берега съ палки; 30 іюня) мы констатируемъ сильное раз-
витіе синезеленыхъ (бсуіопеша шігаЫІе и бй^опета осеііайші), много
ВиІЬосііаеіе папа, довольно обильное развитіе десмидіевыхъ (особенно
Безшійіит блѵагіиіі) п скудное діатомовыхъ.
Впрочемъ, обычно въ озерныхъ пробахъ береговой зоны преобла-
даютъ діатомовыя, хотя и десмидіевыя нерѣдко встрѣчаются довольно
обильно (въ качественномъ отношеніи).
Изъ приведенныхъ примѣровъ ясно видно, насколько трудно
(даже невозможно) по камчатскимъ сборамъ установить принципіаль-
ныя отличія (въ смыслѣ Л. А. Иванова) озерной береговой флоры отъ
болотной. Можно отмѣтить только, что въ озерахъ преобладаютъ діа-
томовыя, въ болотахъ же — десмидіевыя, но и тутъ, какъ мы видѣли,
иногда наблюдаются обратныя отношенія. Въ частности замѣтимъ, что
зеленыя одноклѣтныя водоросли, не особенно разнообразныя по составу,
особенно часты въ озерной береговой зонѣ, а интересный видъ изъ
синезеленыхъ НараІозірЬоп ЫЬегпісиз и Вайасйозрегшит ѵа^ит (изъ
багрянокъ) пока найдены только въ „окнищахъ".
Отмѣчу еще интересную флору ключевой промоины въ осоковой
трясинѣ у Свѣтлаго ключа (колл. Л. Г. Раменскаго п 0 104, 105, 106;
сборы 16 іюля), которая по своему составу напоминаетъ типъ дерно-
винныхъ сообществъ. Здѣсь найдены обильныя заросли бріго^уга,
бсуіопета тігаЪіІе, НараІозірЬоп (опйпаііз и масса діатомовыхъ (Ріп-
пиіагіа, Баѵісиіа, Меіозіга, Рга^ііагіа, Ойопййішп, СутЪеІІа и пр.),
70
Совершенно неожиданнымъ является здѣсь нахожденіе въ довольно
значительномъ количествѣ Шзіос Яеііегзіееіііі, который обычно обитаетъ
въ другихъ условіяхъ существованія (смотри систематическую часть
работы).
//. Наземныя сообщества.
Небольшіе сборы наземныхъ водорослей изъ Камчатки имѣются
только въ коллекціи В. П. Савича. Поэтому мы можемъ очень мало
сказать о распредѣленіи этихъ водорослей по сообществамъ въ Кам-
чаткѣ.
Къ такъ называемому воздушному сообществу (Аёторѣііае) принадле-
жатъ здѣсь два вида: ТгеіііероЫіа осіогаіэ, собранная на корѣ березы
(Веіиіа Етшапі), и Ріеигососсиз ѵи1^агІ8—всюду обыкновенный видъ,
обнаруженный здѣсь на стволахъ лиственницы, на корѣ другихъ де-
ревьевъ и обработанномъ деревѣ.
Нѣсколько разнообразнѣе представлены въ коллекціи водоросли
типично наземныхъ сообществъ (О-еорІііІае). Наиболѣе обыкновененъ здѣсь
Иозіос соштипе, собранный въ изобиліи на почвѣ въ альпійской обла-
сти, но несомнѣнно широко распространенный и на равнинѣ. Вмѣстѣ
съ И. соштипе обнаружены также и нѣкоторыя другія синезеленыя:
БісЬоЙігіх ёурзорйііа, (Ноеосарза зап^иіпеа, 8іі§опета раппііогте и
8іі§опета іотепіозшп на почвѣ среди мховъ и лишайниковъ.
Особенно интересенъ 8іі§опета іотепіозит, собранный также
въ изобиліи на обнаженныхъ скалахъ по морскому хребту отъ Тарь-
инской бухты. Эта водоросль, повидимому, широко распространена въ
Сибири; по крайней мѣрѣ, я находилъ ее въ большомъ количествѣ
на скалахъ во время своего Саянскаго путешествія (въ 1902 г.).
Изъ зеленыхъ водорослей на почвѣ мною обнаружена здѣсь въ
небольшомъ количествѣ Ргазіоіа стізра, которая, вѣроятно, широко
распространена въ Камчаткѣ. Ногішсіішп рагіеііпиш въ качествѣ пред-
ставителя наземной формаціи мною здѣсь не былъ обнаруженъ. Очень
обильные сборы этой водоросли были сдѣланы изъ двухъ рѣкъ, т.-е.
въ условіяхъ обитанія, въ которыхъ Н. ратіеііпит до сихъ поръ не
находили. Однако, самъ по себѣ фактъ нахожденія этой водоросли въ
Камчаткѣ указываетъ на то, что она, вѣроятно, болѣе или менѣе широко
распространена здѣсь и на почвѣ, въ качествѣ представителя назем-
ной формаціи.
71
Б. Сообщества термофильныя.
(Ткегторігііае).
Къ термофильнымъ сообществамъ я отношу группу водорослей,
обитающихъ въ горячихъ источникахъ и водоемахъ, питаемыхъ горя-
чими ключами, температура которыхъ у. мѣста выхода ихъ на поверх-
ность земли всегда (въ теченіе цѣлаго года) выше температуры окру-
жающей среды (воздуха и почвы). Такимъ образомъ, сюда войдутъ не
только источники и водоемы съ ненормально высокой температурой х)
воды (30—80°С), но также водоемы со средней (15—30°) п даже съ
низкой температурой воды (ниже 15°), разумѣется, при непремѣнномъ
условіи, что водоемы эти находятся въ связи съ горячими ключами.
На первый взглядъ можетъ показаться страннымъ и даже пара-
доксальнымъ, что къ термофильнымъ сообществамъ я отношу расти-
тельность водоемовъ двухъ послѣднихъ категорій, особенно же водоемы
съ температурой ниже 15°.
Какъ уже указывалось выше, растительность этихъ водоемовъ
могла бы быть распредѣлена въ разсмотрѣнныя уже нами біологиче-
скія группы, т.-е. отнесена къ сообществамъ планктоннымъ, доннымъ,
текучихъ и стоячихъ водъ. Тѣмъ не менѣе я считаю болѣе правиль-
нымъ и съ теоретической, и съ практической точекъ зрѣнія разсмат-
ривать термофильныя сообщества въ указанномъ объемѣ отдѣльно,
выдѣляя ихъ въ особыя біологическія группы. Обоснованіемъ для
такого взгляда могутъ служить слѣдующія соображенія.
1) Физическія свойства. Температура воды водоемовъ, питаемыхъ
горячими источниками, прежде всего обусловлена геологическими
подземными факторами, которые не зависятъ отъ внѣшней среды и
являются до извѣстной степени постоянными. Выходя изъ глубины
на поверхность земли, источникъ такъ или иначе измѣняетъ свою
первоначальную температуру, подъ вліяніемъ окружающей среды: чѣмъ
дальше мы будемъ измѣрять температуру воды отъ мѣста выхода
горячаго источника, тѣмъ она будетъ холоднѣе, пока не станетъ посто-
янной, въ зависимости только отъ внѣшней среды. Однако, первона-
чальная температура можетъ быть настолько высокой, что нерѣдко
образуются даже довольно обширные водоемы съ горячей или теплой
водой, которые часто наблюдаются въ Камчаткѣ (напр. озерки и
прудки Щапинскихъ ключей, кратерныя озера вулкана Узона и пр.).
Съ другой стороны, температура такихъ водоемовъ въ лѣтнее время
можетъ приблизительно равняться или даже быть ниже температуры
*) Всѣ нижеприведенныя температуры отнесены къ лѣтнему времени года.
72
окружающей среды, что обусловливается, напр., значительной при-
мѣсью водъ изъ холодныхъ источниковъ, также питающихъ данный
водоемъ и понижающихъ температуру воды, притекающей изъ горя-
чихъ источниковъ. Подобный случай мы, напр., имѣемъ въ нѣкоторыхъ
кратерныхъ озерахъ вулкана Узона, гдѣ температура т. н. Большого
срединнаго озера, по наблюденіямъ В. П. Савича въ концѣ августа
1909 г., равняется 11,5°С. По мѣрѣ же приближенія къ горячимъ источ-
никамъ „можно было констатировать правильное повышеніе темпера-
туры воды на полградуса, на каждыя двѣ сажени, отъ 11,5 до 14ой г).
Понятно, что пониженіе температуры въ такомъ озерѣ будетъ обусло-
вливаться, съ одной стороны, пониженіемъ температуры воздуха, а съ
другой — пониженной температурой воды холодныхъ источниковъ.
Однако, пониженіе это до извѣстной степени все время будетъ умѣ-
ряться дѣйствіемъ притока воды изъ горячихъ источниковъ: осенью
и весной такой водоемъ будетъ все-таки теплѣе водоемовъ, питаемыхъ
только холодными источниками, а зимой вода здѣсь или совсѣмъ не
замерзнетъ, * 2) или замерзнетъ, но только при температурѣ значи-
тельно ниже нуля. Слѣдовательно, въ физическомъ отношеніи такіе
водоемы сильно отличаются отъ прочихъ водоемовъ, питаемыхъ только
холодными источниками, такъ какъ температура первыхъ обусловли-
вается комбинаціей подземныхъ постоянныхъ факторовъ, т. е. постоян-
нымъ притокомъ воды съ высокой і°, и внѣшнихъ измѣнчивыхъ усло-
вій, а температура вторыхъ находится въ зависимости почти исключи-
тельно только отъ температуры окружающей среды.
Разница же въ физическихъ условіяхъ не можетъ не отразиться
г) См. В. Л. Комаровъ, „Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 гг.", стр. 316—
317. Замѣчу, что указанная температура воды 11,5сС. для большей части этого озера,
очевидно, обусловливается притокомъ горячей воды, такъ какъ въ то же самое время
температура другого „холоднаго" кратернаго озера равнялась всего лишь 5,5°С.
2) Незамерзаніе многихъ водоемовъ давно уже отмѣчено въ литературѣ мно-
гими путешественниками по Камчаткѣ. В. Н. Лебедевъ въ своей работѣ: „Предвари-
тельный отчетъ объ изслѣдованіи водъ Камчатки въ 1908—1909 гг.“, говоритъ: „еще
Краштинниксвъ отмѣтилъ такую бросающуюся въ глаза особенность Камчатки, какъ
незамерзаніе огромнаго количества ручьевъ и озерковъ по всему полуострову и въ
частности въ верхнемъ теченіи р. Камчатки" (стр. 13). В. Л, Комаровъ (1. с., стр. 408)
также указываетъ, что въ Камчаткѣ „кромѣ горячихъ, немало ключей съ постоянной
температурой, которые зимой не замерзаютъ и весной даютъ около себя первыя про-
талины и первую зелень". Интересно описаніе одного такого ключа на стр. 45: „кромѣ
горячихъ ключей у подножія увала, ниже селенія Паратунскаго, есть еще нѣсколько
ключей съ болѣе высокой, по словамъ жителей, зимней температурой. Наиболѣе круп-
нымъ изъ нихъ является такъ называемый Молочный ключъ (саженяхъ въ 100 ниже
селенія, его температура 11°—18 іюня въ 2 ч. дня и 16э—26 іюня въ 2 ч. дня). Онъ
лежитъ у самой подошвы увала, на краю лугового выгона, и образуетъ значительный
прудокъ".
73
на условіяхъ вегетаціи, т.-е. на біологіи живущихъ тамъ организ-
мовъ.
2) Біологическія свойства. Изъ вышеизложеннаго слѣдуетъ, что
условія жизни въ водоемахъ, образованныхъ горячими ключами, суще-
ственно отличаются отъ холодныхъ водоемовъ даже въ томъ случаѣ,
если температуры ихъ въ теплое время года одинаковы.
Слѣдуетъ замѣтить, что въ большихъ озерахъ Камчатки, какъ
видно изъ наблюденій Б. Н. Лебедева х), Л. Г. Раменскаго * 2) и В. Л. Ко-
марова температура лѣтомъ не бываетъ особенно высокой, колеблясь
въ поверхностныхъ слояхъ обыкновенно въ предѣлахъ 12—14°С., но
мелкіе заливы и озера нагрѣваются уже значительно сильнѣе. Такъ,
въ бухтѣ у „Ключика" озера Азабачьяго, по наблюденіямъ Лебедева
(1. с.) 17 іюля 1909 г., температура достигала до 18°С., а температура
озера Машура, по наблюденіямъ Комарова (1. с.) 9 іюля 1909 г., была
отъ 18° до 21°; по его же наблюденіямъ температура озерокъ на водо-
раздѣлѣ Сельдевой рѣчки въ серединѣ іюня 1908 г. достигала до 19°С.
Прогрѣваніе болотъ лѣтомъ въ Камчаткѣ несомнѣнно достигаетъ еще
большей температуры, вѣроятно, не менѣе 25°—30°С. въ солнечные дни,
какъ это установлено для болотъ Европейской Россіи 3 4).
Между тѣмъ въ иныхъ „теплыхъ" источникахъ и водоемахъ Кам-
чатки, напр., въ нѣкоторыхъ „Пущинскихъ" ключахъ, по наблюденіямъ
В. П. Савича 27 іюня 1909 г., температура достигала всего лишь 17—19°С.,
т.-е. меньше, чѣмъ въ прогрѣтыхъ озерахъ и болотахъ. Въ другихъ
теплыхъ водоемахъ Камчатки часто наблюдается температура воды 20—
25°С., т.-е. приблизительно равная прогрѣтости холодныхъ водоемовъ.
Тѣмъ не менѣе условія жизни тамъ и здѣсь очень различны.
Прежде всего суточная разница между дневной и ночной температу-
рами несомнѣнно будетъ гораздо меньше въ теплыхъ водоемахъ, чѣмъ
холодныхъ, особенно же въ болотахъ, гдѣ суточныя колебанія темпе-
ратуры могутъ доходить до 30°С. *).
г) В. Н. Лебедевъ, „Предварительный отчетъ объ изслѣдованіи водъ Камчатки"
(Извѣст. Императ. Русск. Географ. Обіц. Т. ХЬѴТГ, 1911).
2) См. В. Л. Комаровъ, „Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 іт.“. Ботани-
ческій отдѣлъ въ трудахъ Камчатской экспедиціи.
3) См. Л. А. Ивінсву, „Наблюденія надъ водной растительностью озерной обла-
сти" (I. с., стр. 132).
4) Л. А. Ивановъ (1. с., стр. 132) говоритъ: „болотныя водоросли выносятъ смѣны
температуры еще болѣе рѣзкія, чѣмъ дерновинныя. Среди лѣта въ іюнѣ и іюлѣ можно
наблюдать въ болотахъ настолько сильное пониженіе температуры, что моховой покровъ
смерзается, тогда какъ днемъ температура доходитъ до 25—30°С“.
Нужно думать, чтъ болота Камчатки въ этомъ отношеніи мало чѣмъ отличаются
отъ болотъ Средней Россіи.
74
Далѣе, и это самое главное, періоды вегетаціи вѣ теплыхъ водо-
емахъ будутъ гораздо длиннѣе, чѣмъ въ холодныхъ. Въ послѣднихъ
жизнь продолжается не болѣе 5—6 мѣсяцевъ въ году, тогда какъ въ
не замерзающихъ водоемахъ организмы могутъ вегетировать въ теченіе
цѣлаго года.
Въ схематической таблицѣ, приведенной выше (стр. 31), мы
назвали альгологическія сообщества, обитающія въ холодныхъ водахъ
при обычныхъ условіяхъ существованія, фригидофилъными, въ отличіе
отъ сообществъ термофильныхъ, развивающихся въ не замерзающихъ
водоемахъ. Въ физическомъ отношеніи различіе между ними обусловли-
вается колебаніями температуры отъ 0° въ теченіе года: для первыхъ
характерно періодическое пониженіе температуры ниже 0°, для вто-
рыхъ — колебанія температуры всегда выше 0°; слѣдствіемъ этого
является біологическое различіе, т.-е. зимніе перерывы вегетаціонной
жизни первыхъ и непрерывная вегетація вторыхъ.
Поэтому, по крайней мѣрѣ теоретически, мы въ правѣ разсматри-
вать біологическую группу растительности въ холодныхъ водоемахъ
(1° ниже 15°С.), питаемыхъ горячими ключами и не замерзающихъ
зимой, какъ особыя сообщества. Тѣмъ болѣе основаній разсматривать
отдѣльно сообщества теплыхъ водоемовъ съ температурой 15°—30°С.
Наконецъ, сообщества горячихъ водоемовъ (30—80°) уже по одной
только ненормально высокой температурѣ имѣютъ всѣ данныя для
выдѣленія ихъ въ рѣзко обособленную біологическую группу. И дѣй-
ствительно, если альгологическая флора не замерзающихъ холодныхъ и
теплыхъ водоемовъ сравнительно мало отличается по составу отъ
озерной и болотной растительности, то флора горячихъ водоемовъ
носитъ уже весьма характерныя и своеобразныя черты, хорошо отли-
чающія ее отъ другихъ сообществъ.
Такимъ образомъ, мы можемъ раздѣлить термофильныя сообще-
ства на слѣдующія группы, принимая за критерій лѣтнюю температуру
воды источниковъ и водоемовъ:
1) Гипотермофильныя сообщества. Нуроікегторкііае (1° ниже 15° С).
2) Мезотермофильныя сообщества. Мезоікегторкііае (і° 15°—30°С).
3) Настоящія термофильныя сообщества. Еиікегторкііае (1° 30°—80°С).
Такимъ образомъ, резюмируя все изложенное, мы можемъ ска-
зать, что главной отличительной чертой термофильныхъ сообществъ яв-
ляется не столько высокая температура водоемовъ, гдѣ они обитаютъ,
сколько непрерывная вегетація въ теченіе года.
Слѣдуетъ, однако, замѣтить, что мы не можемъ установить абсо-
лютнаго различія между фригидо - и термофильными сообществами
75
Дѣло въ томъ, что жизнь фригидофпльныхъ сообществъ совершенно
замираетъ зимой только въ насквозь промерзшихъ мелкихъ водоемахъ.
Въ болѣе глубокихъ прудахъ, озерахъ и рѣкахъ нѣкоторые жпвотные
п растительные организмы все время продолжаютъ жить, хотя и въ
небольшомъ количествѣ, на днѣ водоемовъ и въ толщѣ воды х) при
і° 0—4° С. подъ слоемъ льда. Немногочисленныя относящіяся сюда
водоросли (главнымъ образомъ діатомовыя) до извѣстной степени также
составляютъ термофильныя сообщества, но вполнѣ ясно, что, благодаря
ненормальнымъ условіямъ существованія (уменьшенію свѣта, недо-
статку кислорода въ водѣ и пр.), группа эта сильно отличается отъ
термофильныхъ сообществъ, обитающихъ при той же низкой темпера-
турѣ (0—4° С.), но въ открытыхъ водоемахъ, всегда свободныхъ отъ
ледяного покрова. Поэтому сообщества, живущія зимой подо льдомъ
(планктонныя и донныя), я предложилъ бы назвать псевдотермофи лъ-
ными. Группа эта представляетъ естественный переходъ отъ фригидо-
фильныхъ къ термофильнымъ сообществамъ.
Съ другой стороны, можно также установить переходную группу
отъ термо къ фригидофильнымъ сообществамъ. Дѣло въ томъ, что во-
доемы, питаемые горячими источниками, настолько разнообразны по
лѣтней температурѣ, что кромѣ не замерзающихъ водоемовъ должны
существовать и замерзающіе иа болѣе или менѣе продолжительное
время, при значительномъ пониженіи зимней температуры окружающей
среды ниже 0°. Слѣдовательно, растительность такихъ водоемовъ бу-
детъ характеризоваться болѣе, или менѣе длительнымъ перерывомъ
вегетаціонной жизни и должна быть отнесена къ фригидофильнымъ
сообществамъ. Но съ другой стороны, если перерывы нормальной веге-
тативной жизни будутъ здѣсь непродолжительны пли даже случайны
(въ зависимости отъ ненормальнаго и кратковременнаго пониженія
зимней температуры), то составъ флоры такихъ водоемовъ едва ли бу-
детъ сильно отличаться отъ гипотермофильныхъ сообществъ. Такимъ
образомъ, подобнаго рода сообщества составятъ переходъ отъ термо-
къ фригидофильнымъ и могутъ быть названы псевдофриггідофилъными.
Изъ сказаннаго слѣдуетъ, что псевдофригидофильныя сообщества,
характеризуясь также развитіемъ жизни подъ толщей льда, предста-
вляютъ переходъ къ псевдотермофильнымъ сообществамъ и обратно.
*) О такъ наз. „зимнемъ планктонѣ" см., напр., Арзіеіп, „Ваз Зііззхѵаззегріапкіоп",
1896, ра&. 127; Балахонцевъ, „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго озера",
1909; Раушенбахъ и Бенингъ, „Замѣтка о зимнемъ планктонѣ Волги подъ Саратовымъ",
1912. О жизни прѣсныхъ водъ зимою см. БаиіегЬотп, „ІІеЬег <1іе УѴіпіегГаппа еіпі§ег
беѵгаззег <іег ОЬеггѣеіпеЬепе" (Віо1о§. СепігаІЫаН. В<1. XIV, п° 11. 1894); общія свѣ-
дѣнія—у Ламперта, „Жизнь прѣсныхъ водъ" 1900, стр. 827.
76
Такимъ образомъ, обѣ эти группы связываютъ между собою взаим-
ными переходами фригидо - и термофильныя сообщества, что можно
изобразить слѣдующей схемой:
Сообщества 1).
Фрпгидофильныя
Псевдотермофильныя
Термофильныя
Псевдофригидофильныя
Въ заключеніе замѣчу, что химическія свойства сами по
себѣ едва ли могутъ имѣть значеніе принципіальнаго различія
между горячими и холодными водоемами, хотя по химическому со-
ставу воды горячіе источники часто сильно отличаются отъ рѣкъ,
озеръ и болотъ * 2). Нагляднѣе всего химическое различіе сказывается
на флорѣ известковыхъ и неизвестковыхъ горячихъ ключей, но по-
добныя же различія наблюдаются и въ холодныхъ водоемахъ съ из-
вестковой и неизвестковой водой3). Примѣси другихъ солей (напр.,
’) Направленіе стрѣлокъ указываетъ на взаимную связь между сообществами.
-) В. Л. Комаровъ въ своей работѣ: „Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 гг.“,
на стр. 408, даетъ интересную схему подраздѣленія Камчатскихъ ключей отчасти по
ихъ химическому составу. Онъ раздѣляетъ ихъ на четыре группы: „во-первыхъ, ключи,
непосредственно связанные съ фумароллами въ старыхъ кратерахъ (Узонъ), дающіе
обильные выцвѣты извести и сѣры съ 1° до 100°, нерѣдко непостоянной, и отличающіеся
обильнымъ притокомъ воды, которая сливается мѣстами въ цѣлые горячіе пруды. Во-
вторыхъ, желѣзо-известковистые съ 1° до 45°, строящіе около себя коническія или пло-
скія сооруженія изъ накипей и глины (Щапинскіе и Пущинскіе). Обѣ первыя группы
сильно минерализованы, и вода ихъ отличается рѣзкимъ непріятнымъ вкусомъ, хотя и не
во всѣхъ отдѣльныхъ ключахъ. Къ третьей категоріи принадлежатъ ключи, выбивающіеся
изъ рѣчныхъ отложеній по берегамъ рѣкъ съ 1° 50—70° и съ почти чистой водой, со-
держащей лишь ничтожную примѣсь сѣрнистаго газа, кремневой кислоты, натровыхъ
и известковыхъ солей. Это—самая большая категорія, куда относятся наиболѣе попу-
лярные на полуостровѣ Паратунскіе, Малкинскіе, Начикинскіе и Апачинскіе ключи.
Наконецъ, къ послѣдней, четвертой группѣ я причисляю Верхне-Паратунскій ключъ,
выбѣгающій изъ склона горы высоко надъ рѣкою; температура его 70°“.
3) Какъ извѣстно, среди цвѣтковыхъ и мховъ существуетъ небольшая группа
такъ наз. „известковыхъ" растеній (см. по этому поводу мою работу, „Флора мховъ
Средней Россіи" 1909. I, стр. 187—189), точно также и среди водорослей наблюдается
біологическая группа (Каікаі^еп), предпочитающая известковыя воды. Эти водоросли
характеризуются отложеніями известковыхъ инкрустацій внутри или снаружи ихъ тѣла.
Слѣдуетъ, однако, замѣтить, что подобныя „известковыя" водоросли, напр., хары, не-
рѣдко могутъ жить въ известковыхъ и неизвестковыхъ водахъ, при чемъ одни и тѣже
виды въ первомъ случаѣ откладываютъ известь, а во второмъ нѣтъ. Съ другой сто-
роны, напр., ВісЬоіЬгіх саісагеа съ обильнымъ отложеніемъ извести была обнаружена
Тіісіеп въ водахъ, бѣдныхъ карбонатами. Наконецъ, даже нѣкоторыя аэрофильныя водо-
росли, какъ Зсуіопеша .Гиііаппш, могутъ выдѣлять известковую инкрустацію. Такимъ
образомъ, присутствіе известковой инкрустаціи не всегда связано съ обиліемъ карбо-
натовъ въ водѣ. См. по этому поводу ОІІтаппз, „МогрЬо1о§іе ипсі Віоіо^іе бег АІ^еп"
І1,ра^. 133—134; Ьеттеттапп, „ВгапбепЪ. АІ^еп" І,ра§. 24—25,
77
сѣрнистыхъ и желѣзистыхъ), специфическихъ для нѣкоторыхъ горя-
чихъ источниковъ, но встрѣчающихся также и въ холодныхъ водахъ,
вѣроятно, оказываютъ нѣкоторое вліяніе на составъ и развитіе альго-
логической флоры ’). Однако, выяснить сейчасъ степень и значеніе
этого вліянія въ горячихъ источникахъ не представляется возмож-
нымъ, такъ какъ оно маскируется, съ одной стороны, вліяніемъ из-
вестковыхъ солей, а съ другой—главнымъ факторомъ, т.-е. темпера-
турными вліяніями.
Прежде чѣмъ приступить къ детальному описанію термофиль-
ныхъ сообществъ Камчатки, я считаю необходимымъ изложить содер-
жаніе извѣстной мнѣ литературы относительно этого вопроса.
Замѣчу, что многочисленныя указанія относительно термофиль-
ныхъ водорослей крайне разбросаны въ обширной альгологической
литературѣ. Тѣмъ не менѣе, помимо мелкихъ замѣтокъ, мы имѣемъ
нѣсколько солидныхъ работъ, спеціально посвященныхъ этому во-
просу, къ разсмотрѣнію которыхъ мы сейчасъ и перейдемъ * 2).
Литература по термофильнымъ водорослямъ.
Еще въ старинныхъ работахъ С. А. АдагсНга („АиГгаЫипё’ еіпіё’ег
іп йеп озІеггеісЬізсЬеп Ьапіегп ^ейшйепеп, пеней СгаПип^еп ипй Аіѣеп
ѵоп А1^еп“ іп „Р1ога“ 1827 и „Без Сопіегѵез ІЬегтаІез іе СагІзЪасГ* іп
„АІтапасЬ іе СагІзЪасГ* 1837), Согсіа (іп „АІтапасЬ іе СагІ8ЪасГ‘
1835—1870), ЗскъѵаЬе („ИеЪег ііе АІ&еп іег СагІзЪаіег чѵагтеп <3ие11еп“
іп „Ьіппаеа“ 1837), Р. 8. Веддіаіо („Беііеіегте Еи^апее“, Раіоѵа 1838),- 6г.
Мепедкіпі („Беііе АІ^Ье ѵіѵепіі пеііе Тегте Еи§апее“ іп „Пеііе ѢГиоѵо
х) Сѣрнистыя и желѣзистыя соединенія, какъ извѣстно, оказываютъ сильное
вліяніе на флору бактерій, вызывая появленіе специфическихъ организмовъ сѣро-п
желѣзобактерій, но на флору водорослей, сколько мнѣ извѣстно, соли эти особаго влія-
нія не имѣютъ. Относительно вліянія магнезіи и сѣры Оіітаппз (1. с.) говоритъ: „Ма$-
пезінт шіб ЗсішеГеІ &еЬеп ги пеппеп8\ѵегіеп Ветегкип^еп кёіпе Ѵегап1аз8и陸, а отно-
сительно желѣза мы даже не находимъ никакихъ указаній въ его работѣ. Впрочемъ,
какъ видно изъ работы ТгІЛеп („Воіапісаі ѲагеНе** Ѵоі. XXV, 1898, ра&. 91—92), нѣко-
торыя зеленыя водоросли, какъ СопГегѵа ша]ог, способны выдѣлять инкрустаціи изъ
окиси желѣза и гипса.
2) Считаю необходимымъ сдѣлать оговорку, что въ настоящемъ очеркѣ я не имѣю
въ виду привести исчерпывающую литературу по этому вопросу. Подробная разра-
ботка литературы по термофильнымъ водорослямъ, въ связи съ детальными изслѣдо-
ваніями соотвѣтствующихъ камчатскихъ сборовъ въ біологическомъ и морфологиче-
скомъ отношеніяхъ, составитъ тему для отдѣльной обширной работы, которою я въ
настоящее время занятъ. Настоящій же очеркъ носитъ скорѣе характеръ предвари-
тельнаго отчета къ будущей моей работѣ по этому вопросу, хотя замѣчу, что все наи-
болѣе существенное въ систематическомъ и отчасти біологическомъ отношеніяхъ изло-
жено и здѣсь достаточно подробно, чтобы дать общее представленіе о характерѣ
термофильныхъ сообществъ Камчатки.
78
ВісегсЬе еіс. <1е1 ргоі. В.а&а22Іпі“ 1844 и „Еіепсо сіеііе АІ^Ье Деііе
іегте Еи^апее" іп „(тиісіа аііе іегше Еи^апее <іе1 Поіі. Еозсагіпі" 1847),
а также въ работахъ Кйігіпд’а, ЕкгепЬегд’а и другихъ старыхъ альго-
логовъ мы находимъ описанія нѣкоторыхъ термофильныхъ водорослей
(спнезеленыхъ изъ ОясіПаіогіасеае, немногихъ зеленыхъ и діатомовыхъ)
изъ разныхъ мѣстностей Европы (преимущественно изъ знаменитыхъ
Карлсбадскихъ горячихъ ключей).
Однако, первой работой, составившей эпоху въ изученіи термо-
фильныхъ водорослей, нужно считать блестяще написанный очеркъ
Р. Сокп.'а „ПеЬег <1іе АІ^еп сіез КаІзЪасІег йргийеіз, шіі ПйскзісЫ аиі сііе
Віійиііё' сіез 8ргисІе1зіпіегз“ (АЪЬашП. <1. ЗсЫезізсЬ. 6-езеІІзсЬ. 1862. НеЙ
II, ра§\ 35—55), въ которомъ, помимо систематической разработки
изслѣдованнаго имъ матеріала по водорослямъ, онъ выдвигаетъ біо-
логическія проблемы, имѣющія значеніе и въ настоящее время. Сокп
очень подробно останавливается на морфологическимъ описаніи сине-
зеленой водоросли Мазіщосіасіиз Іатіпозиз, которая приводилась еще
Кйігіпд’омъ подъ именемъ Мегігошугіа Іашіпоза, но которую Сокп от-
носитъ къ новому роду Мазііёосіасіиз. Замѣтимъ, что въ настоящее время
эту водоросль относятъ къ роду НараІозірЬоп; повидимому, она встрѣ-
чается въ горячихъ источникахъ всего свѣта. Далѣе Сокп выясняетъ
систематическое положеніе другой водоросли РізсЬега ІЬетпіаІіз, кото-
рую Зскгѵаіе (впервые описавшій эту водоросль изъ карлсбадскихъ
горячихъ источниковъ) и Кйігіпд неправильно относили къ зеленымъ.
Сокп доказалъ, что ЕізсЬега ІЬегтаІіз должна быть причислена къ от-
дѣлу синезеленыхъ; въ настоящее время ее относятъ къ роду РізсЬегеІІа.'
На другихъ синезеленыхъ и діатомовыхъ онъ останавливается сравни-
тельно мало, нерѣдко ограничиваясь лишь приблизительными опредѣ-
леніями найденныхъ имъ формъ.
Наиболѣе же интересны біологическія наблюденія Сокп’а, надъ
отложеніемъ углекислой извести термофильными водорослями. Фактъ
этотъ уже былъ отмѣченъ еще раньше и другими альгологами
(напр., ЗскъоаЬе), но Сокп впервые освѣтилъ это явленіе съ болѣе
широкой точки зрѣнія. По его наблюденіямъ оказывается, что отло-
женіе накипной корки углекислой извести (т. н. ,,Ка1кзіпІег“) на гра-
нитной облицовкѣ шпруделя тѣсно связано съ жизнедѣятельностью
термофильныхъ водорослей; эта корка откладывается лишь въ тѣхъ
мѣстахъ (при і°ниже 44°Н.), гдѣ начинается жизнь термофильныхъ водо-
рослей (синезеныхъ);при болѣе высокой температурѣ органическая жизнь
здѣсь замираетъ и вмѣстѣ съ тѣмъ наблюдается полное отсутствіе
известковой накипи. Это обстоятельство даетъ поводъ Сокп’у задаться
79
двумя вопросами біологическаго характера: 1) Происходитъ ли отло-
женіе накипи углекислой извести (Зііііег) исключительно только при
посредствѣ растительныхъ организмовъ? и 2) можно ли считать, что
образованіе мощныхъ известковыхъ отложеній шпруделя (йргийеізсѣаіе),
на которыхъ расположена значительная часть города Карлсбада, обя-
зано своимъ происхожденіемъ подобной же дѣятельности синезеленыхъ
водорослей? На первый вопросъ С'окп отвѣчаетъ до извѣстной степени
отрицательно, такъ какъ отложеніе известковой накипи (Зіпіег) можетъ
обусловливаться и другими физико-химическими факторами, помимо
растеній. Что же касается второго вопроса, то Сокп приходить къ за-
ключенію, что образованіе мощныхъ известковыхъ отложеній (8ргшіе1-
зсѣаіе) могло быть обязано чисто физическимъ процессамъ, но что от-
ложенія эти въ теченіе 3—4 послѣднихъ столѣтій несомнѣнно про-
исходили и при участіи растительной жизни, какъ это наблюдается
въ настоящее время въ Маломъ Шпруделѣ.
Интереснымъ дополненіемъ въ систематическомъ отношеніи къ
работѣ Сокп’а является статья А. Напздігд’а, „Веііга^е гпг Кеппіпізз
сіег Ьбѣтізсѣеп Тѣегта1а1§епйога“ (ОезѣеггеісНіксІіе Воіапізсѣе /еіізсѣгііі.
1884. XXXIV, ра&. 276—284), въ которой приводится критическій спи-
сокъ синезеленыхъ водорослей, найденныхъ имъ въ горячихъ источ-
никахъ Карлсбада: Сѣго'ососснз теѣгапіпиз Иа§., йрігнііпа зиЪШіззіта.
КйІ2. ѣ. Іѣегтаііз Кѣѣ., Ьуп§ѣуа атрѣіѣіа (А§.) Напз&. а. &епиіпа
Нанз^. и ѣ. Іатіпоза Напз^., Ьун§ѣуа еіе^анз (А^.) Напз^. а, §'епиіпа
Напзё'. и. ѣ. зтага^сПпа (Кйіг.) Напз§., Ьуп&Ьуа Іисійа (А$.) Напз^.,
Саіоіѣгіх іѣегтаііз Напз§’., Мазііёосіасіиз Іатінозиз Соѣп; изъ зеленыхъ—
8іі^еос1опіит іепие Кйіг. ѵаг. ипПогте Кігсѣп. Эту группу водорослей
Напздігд называетъ термальной, (Тѣегтаіе А1§еп), считая ее свойствен-
ной только горячимъ минеральнымъ источникамъ, въ отличіе отъ
группы термофильныхъ водорослей (Тѣегпаорѣііе АІ&еп), которыя встрѣ-
чаются въ чистыхъ горячихъ и теплыхъ водахъ, отводимыхъ изъ па-
ровыхъ фабрикъ. Особенно богатая флора такихъ водорослей была
обнаружена въ горячей водѣ (30—40° С.) фабрики г. Колинъ на Эльбѣ
(Коііп ан йег ЕІЬе). Изъ синезеленыхъ термофильныхъ водорослей
Напздігд приводитъ: Ьуп^Ъуа сотрасіа (Тіінг.) Напз§., Ь. іепеггіта
(Кйі2.) Нап’з§'.. Ь. ІерШгісѣа (Кйіг.) Напз§., Ь. Іеііиіз Напз§'. ѣ) аеги-
^іпео-соегиіеа (Кігсѣп.) ѵаг. ипсіпаіа Напз^. и <і) Птоза (Кігсѣп.) ѵаг.
апітаііз (А§.) Кйіг., Ь. тетѣгапасеа Тѣиг. с) ЬИогтіз Кіііг. и ѣ) іпае-
циаііе (Ыае^.), Ь. сѣаіуѣеа (Мегѣ) Напз§., Ь. Егбіісѣіі (К№.) а) вепиіпа
(Кігсѣп.) ѵаг. саіійа Напз^., Місгосоіеиз іеггезігіз Оезт. Ь) Ѵаисѣегі
(Кіііг.) Кігсѣп., Ыозіос зрѣаегісит Ѵаисѣ., Суііпйгозрегтит тасгозрег-
80
типа Кйіг.; а изъ зеленыхъ — ѴаисЬегіа зеезіііз ВС. и Созтагіит Мс-
пе^іііпі ВгёЪ. Термофильныя водоросли, конечно, могутъ встрѣчаться и
въ горячихъ минеральныхъ источникахъ. Такъ, для Карлсбада Напз-
дігд приводитъ также: Ьуп^Ьуа сотрасіа, Ь. тетЪгапасеа ѵаг. Ъі-
Іогтіз, Місгосоіеиз Іеггезігіз, Суіішігозрегтит тасгозрегтит. Такимъ
образомъ, различіе термальной группы отъ термофильной обусловли-
вается тѣмъ, что водоросли первой группы встрѣчаются только въ
горячей водѣ минеральныхъ источниковъ, при опредѣленно высокой
температурѣ, тогда какъ водоросли второй группы обычно живутъ въ
холодныхъ водахъ и лишь приспособляются къ ненормальному суще-
ствованію при высокой температурѣ: „теіпег АпзісЪі пасЬ, — говоритъ
Напздігд (1. с., стр. 281),—ѣаЪеп іЬегторЫІе АІ^еп фіе Вайщкеіі, аисѣ
іи лѵагтеп Ѵ^аззег ги чѵаскзеп ип<і зісЬ йазеІЬзі аисіі ги ѵегтеіігеп, егзі
а11тй1і@ ипй 2\ѵаг сіигсЬ Айарііоп еггеісЬѣ“. Къ этой же группѣ термо-
фильныхъ водорослей Напздігд относитъ также аэрофильныя водо-
росли, обитающія на стѣнахъ теплицъ и пр. Замѣчу еще, что, по на-
блюденіямъ Напздігд’а, наиболѣе выносливыми водорослями къ высокой
температурѣ Карлсбадскаго іппруделя являются Мазіщосіабиз Іаті-
позиз и формы Ьупё'Ьуа атріііЬіа 1), растущія при температурѣ нѣ-
сколько ниже 60° С. Эта температура почти совпадаетъ съ наблюде-
ніями Сокп’а., который для Карлсбадскихъ горячихъ источниковъ ука-
зываетъ предѣлъ органической жизни около 44° В.=55° С.
То же самое слѣдуетъ также изъ наблюденій С. А. Адагсік’а (1. с.),
тогда какъ Зскн'аЬе (1. с.) наблюдалъ развитіе синезеленыхъ въ шпру-
делѣ при значительно болѣе высокой температурѣ до 70° С. Однако,
недавнія изслѣдованія А. Ылѵепзіеіп а надъ Нараіозіріюп Іатіпозиз и
жизнью въ горячихъ ключахъ Карлсбада („ИеЪег <1іе Тетрегаіпг§тепгеп
сіез ЬеЪепз Ъеі <1ег ТЪегта1а1§'е Мазіі^осіасіиз Іатіпозиз Соѣп“ іп „Ве-
гісЬіе а. ИеЩзсЪ. ВоІапізсЪ. аезеПзсЬаЙ" Вй. XXI, 1903, ра§\ 317—323)
скорѣе говорятъ въ пользу данныхъ АдагАК Сокп’а, & Напздігд’ а. Изъ
наблюденій Ъогѵепзіеіп’а, продолжавшихся непрерывно въ теченіе
1х/2 лѣтъ, слѣдуетъ, что предѣлъ органической жизни въ ппгруделѣ
нужно считать даже болѣе низкимъ, не превышающимъ 52° С.: „іт
*) „Іп <іеп Віппеп <іег. Зіпіегкгизіе; <1игсЬ лѵеІсЬе <іаз Ьеіззе Зргийеіѵѵаззег іп сііе
Тері аЬПіеззЬ, зоіѵіе ап <іеп Зіеііеп, ѵѵеІсЬе «Зігесѣ ѵоп діезет ѴѴаззег Ьезргіігі \ѵег<іеп,
ѵѵіе 2. В. ап сіет ипіегеп ТЬеііе сіез ЗргисІеІкогЬез, ап еіпі^еп Йіеііеп ипіег сіег Зргисіеі-
соіопасіе іт ВеНе <іег Тері ѵегтб^еп сѵесіег Ьуп§Ьуа атріііЬіа а) ^епиіпі ипсі Ь. атрЬі-
Ьіа Ь) Іатіпоза, посЬ Мазіі^осіасіиз Іатіпозиз ги ѵе^еіігеп. Егзі ат оЬегеп Вапсіе сіез
8рги<іе1когЬез, ап сіеп Капсіегп сіег Віппеп, іп сіет Каікзіпіег ипсі ап ашіегеп кйЫегеп
Уіапсіогіеп (ипіег 60° С.) ЬаЬеп зісЬ (Не сігеі оЬеп ап^еіиЬгіеп &е§еп ЬоЬе Тетрегаіигеп
ат ѵѵепі^зіеп етрГіпШісЬеп СагІзЬасІег ТЬегтаІаІвеп ап^езіесіек" (Напзді,д, 1. с., ра§. 280)-
81
Ьаиіе теіпег 1‘/2 іаЬгі^еп ЦпІегзисЬип§еп, сііе ги іесіег ЗаЬгезгеіі ег-
Гоі^'іеп, іапй ісЬ ап <1еп Рипкіеп, \ѵо сііе А1§’еп іт Зргтіеіхѵаззег §-е-
йіеЬеп, піе еіпе Тетрегаѣиг йЬег 52°, зеііеп еіпе зоІсЬе ѵоп 51°, Ьаий^ег
еіпе зоІсЬе ѵоп 50°, §еѵгбЬп1ісЬ аЬег 49° С.; аисЬ апйеге Тетрегаіпгеп
зіпй пісЫ зеіѣеп" (1. с., ра§. 318).
Такимъ образомъ, въ Карлсбадскихъ источникахъ предѣлъ жиз-
ненной температуры для развитія водорослей (синезеленыхъ) нужно
считать точно установленнымъ, но едва ли эти наблюденія могутъ
быть обобщены въ томъ смыслѣ, что жизнь синезеленыхъ вообще и
въ частности НараІозірЬоп Іатіпозиз всегда и всюду замираетъ при
температурѣ выше 52°. Противъ такого обобщенія говорятъ изслѣдо-
ванія другихъ альгологовъ, какъ, напр., О. 8. ТГезі’а, У. Тіиіеп, о кото-
рыхъ мы скажемъ ниже, а также многочисленныя и точныя наблюде-
нія въ Камчатскихъ горячихъ источникахъ.
Правда, лабораторные опыты Ьдюепзіеіп’а надъ НараІозірЬоп Іаті-
позиз какъ будто говорятъ за то, что предѣлъ жизни этой водоросли
опредѣляется температурой 52°, такъ какъ въ лабораторной обстановкѣ
искусственное возвышеніе температуры воды въ культурахъ только до
53° вызывало уже полное ея отмираніе. Однако, на это можно воз-
разить слѣдующее: возможно, что НараІозірЬоп Іатіпозиз въ Карлс-
бадскомъ нтруделѣ представляетъ особую біологическую расу, кото-
рая или совершенно потеряла способность приспособиться къ болѣе
высокимъ температурамъ, или требуетъ для этого болѣе постепенныхъ
и осторожныхъ манипуляцій, чѣмъ въ опытахъ Ьбшепзіеіп’а. Напри-
мѣръ, постепеннымъ повышеніемъ температуры на 0,1° въ теченіе мно-
гихъ дней, можетъ быть, удалось бы приспособить эту водоросль къ
жизни при температурѣ, значительно превышающей 52°.
Съ другой стороны, чрезвычайно интересны лабораторные опыты
Ъбгоепзіеігіа, надъ пониженіемъ температуры. Изъ этихъ опытовъ ока-
залось, что НараІозірЬоп Іатіпозиз продолжалъ развиваться послѣ за-
мораживанія его при температурѣ—19,3° С., при чемъ выяснилась еще
одна интересная подробность, а именно, что если эту водоросль долго
культивировать при комнатной температурѣ, то она постепенно утра-
чиваетъ способность выносить болѣе высокія температуры. Замѣчу,
что эти опыты, интересные сами по себѣ, находятся въ полномъ про-
тиворѣчіи съ біологическими наблюденіями въ природѣ. Въ самомъ
дѣлѣ, невольно напрашивается вопросъ: если НараІозірЬоп Іатіпозиз
такъ легко можетъ приспособиться къ болѣе низкимъ температурамъ,
то почему же онъ не развивается при тѣхъ же условіяхъ, напр., въ
болѣе холодныхъ мѣстахъ Карлсбадскаго шпруделя при температурѣ
6
82
15—20° ? Самъ Ъдгсепзіеіп говоритъ, Что при такой температурѣ онъ не
наблюдалъ этой водоросли въ шпруделѣ: „іш АЪПиззе (іез йргийеіз
(іогѣ, 5ѵо зісЬ Йргийеічгаззег пііі Теріѵаззег ѵегтеп^і, §еЫ сііе ТЬегтаІ-
аІё'епПога іп еіпе зсЫіеззІісЬ Ъеі 15—20° ІеЪепйе йЪег. Боск зіск
ипзеге Ѵегзискзаіде пгскі ипіег Леп ІеігдепаппІеп“ (1; с.,ра§. 318). Вообще,
на основаніи всѣхъ литературныхъ данныхъ, можно сказать, что Нара-
ІозірЬоп Іашіпозпз принадлежитъ къ типично термофильнымъ и космо-
политическимъ водорослямъ, развивающимся нормально при темпера-
турѣ выше 30° С. Есть, правда, указанія, что водоросль’ эту находили
и въ холодной водѣ (ЪаиіегЪогп), но показанія эти, во всякомъ случаѣ,
очень скудны. Единственнымъ объясненіемъ такого противорѣчія
между лабораторнымъ опытомъ и наблюденіями въ природѣ можетъ
служить довольно избитая ссылка на „конкурренцію“ между организ-
мами, т.-е. на „борьбу за существованіе“ между ними: вѣроятно, при
обычной температурѣ воды, НараІозірЬоп Іашіпозпз вытѣсняется болѣе
приспособленными конкуррентами и живетъ лишь тамъ, гдѣ эти по-
слѣдніе существовать уже не могутъ. Однако, этому объясненію про-
тиворѣчивъ то обстоятельство, что НараІозірЬоп Іашіпозпз прекрасно
уживается съ цѣлымъ рядомъ другихъ синезеленыхъ (напр., нѣкото-
рыми Озсіііаѣогіа, РЬогшісІіит Іатіпозит, СаІоіЬгіх ѢЬегшаІіз и пр.), при
температурѣ выше 30°; при болѣе же низкой температурѣ онъ исче-
заетъ, а спутники его нерѣдко остаются. Поэтому нужно признать, что
вопросъ этотъ очень сложенъ и не разрѣшается пока ни лаборатор-
ными опытами, ни тѣмъ болѣе отвлеченными дедукціями, а можетъ
быть выясненъ только длительными наблюденіями въ природныхъ
условіяхъ существованія этой водоросли. Тѣмъ не менѣе слѣдуетъ
сказать, что если опыты Ъдгѵепзіеіп’а въ настоящее время пока еще
и не могутъ разъяснить намъ біологію НараІозірЬоп Іашіпозпз, то
во всякомъ случаѣ они являются стимуломъ для дальнѣйшихъ ра-
ботъ въ біо-физіологическомъ направленіи.
Работой Ьдіѵепзіеіп а заканчиваются изслѣдованія надъ Карлсбад-
скими горячими ключами. Въ общемъ трудами С. А. Адагсік’а, Екгеп-
Ъегд’а,, Гізскег’а, Согсіа, НскъѵаЬе, Кйігіпд’а,, Сокпа, Напздігд’а устано-
влено до 50 видовъ для Карлсбадскихъ шпруделей, но въ литературѣ
пока еще не имѣется критической сводки всѣхъ этихъ водорослей.
Приведемъ еще содержаніе интересной работы С. ІзіѵапЦіх) по
г) Благодаря любезности С. М. Вислоухі, которому приношу здѣсь живѣйшую бла-
годарность, я пользовался французскимъ переводомъ работы І8ІѵапЦі, которая перво-
начально появилась на венгерскомъ языкѣ въ журналѣ „Ма^уаг Нбѵёпіапі Ьарок“,
Т. XV, 1892, стр. 57—69. На французскомъ языкѣ эта статья появилась въ 1905 г. и
спеціально предназначалась для членовъ Ботаническаго конгресса въ Вѣнѣ въ 1905 г.
83
термофильнымъ водорослямъ одного горячаго источника въ Венгріи.
Въ небольшой статьѣ, подъ заглавіемъ: „Ріоге тісгозсорідие Лея Йіегтея
сіе Гйе Маг§'іі,8гі§;еЁ“ (Вшіарезі, .1905), онъ даетъ критическій списокъ
термофильныхъ водорослей горячаго источника на островѣ Маг^ііз-
гі^еі (въ окрестностяхъ Будапешта) и въ общедоступной формѣ
касается условій ихъ произрастанія. Списокъ его содержитъ до 50 ви-
довъ. Изъ синезеленыхъ онъ приводитъ: СЬгоососсиз Іиг§'ісІиз (Кйіг.)
Иае^., СЬг. раІІЫиз Ыае&., СЬг. соЬаегепз (ВгёЪ.) Иае&., СЯоеосарза іиіѵа
Кйі2., И. атЪі&иа Иае§., Мегізторесіішп ѵіоіасеит (ВгёЪ.) Кйіг., 8рі-
гиііпа зиЫіІіззіта Кйіг. Ъ. ІЬегтаІіз Мепе^Ь., НурЬсоіЬгіх аеги^іпеа
КаЪепЬ., Озсіііагіа ЕгбІісЬіі КйІ2., О. сЬаіуЪеа Мегі., О. зрігаііз Сагт.,
О. Іепиіз А§. а. ѵігійіз Кйіг., О. еіе&апз А§., РЬогтісІіит Іатіпозит
(А§.) Сот., Ьуп^Ъуа Иаѵеапа вгип., МазІі§опета ІЬегтаІе 8сЬ\ѵаЪе,
Мазіі^осіасіиз Іатіпозиз (Кйіг.) СоЬп; изъ діатомовыхъ—АтрЬога оѵаііз
КйІ2., СутЪеІІа §азігоі(1е8 Кйіг., Епсуопета ѵепігісозит Кйіг., Мазіо-
ёіоіа 8тііЬіі ТЬхѵаіІ. і. Іуріса и ѵаг. атрЬісерЬаІа Вгип., Иаѵісиіа Ви-
йепзіз Вгип., И. аррепйісиіаіа Кйіг., И. сгурІосерЬаІа Кйіг. ѵаг. іпіег-
тейіа Вгип. и ѵаг. Іапсеоіаѣа Кйіг., И. Ьитіііз Бопк., И. КоізсЬуі
Вгип., И. Реізопіз Вгип., И. зрЬаегорЬога Кйіг. I. тіпог Вгип., И. атрЬіз-
Ъаепа Вог§., И. Іітоза Кйіг., ѴапЬеигскіа гЬотЬоійез ВгёЪ., Ріеиго-
зі^та зсаіргоійез ВаЪепЬ., ВотрЪопета йісЬоѣотит ЛѴ. 8т., АсЬпапЙіез
тіпиііззіта Кйіг., ЕрііЬетіа ^’ібЪа Кйіг., Е. Аго'из Кйіг., Е. 2еЪга
Кйіг.., Зупесіга Иіпа (ИіігзсЬ.), Ѵап-Неигск, ИіІгзсЬіа ІЬегтаІіз (Кйіг.)
Вгип., И. тіпиііззіта ЛѴ. 8т., Сусіоіеііа Кйігіп^іапа СЬаиѵ.; изъ дес-
мидіевыхъ— Созтагіит Іеѵе ВаЪепЬ., С. сгепаіит ВаИз, Мезоіаепіит
ЕпйІісЬегіапит Иае§.; изъ зигнемовыхъ — 8ріго§уга сіесітіпа (Мйіі.)
Кйіг., Мезосагриз зр.; изъ зеленыхъ — 8іі§еос1опіит ІЬегтаІе А. Вгаип,
ІЛоІЬгіх Іепиіз Кйіг.
Въ описательной части своей работы ІзіѵапЦі даетъ общее пред-
ставленіе о горячемъ источникѣ этого острова; по химическому составу
воды онъ относится къ типу сѣрнисто-известковистыхъ ключей и сте-
каетъ со скалъ въ формѣ водопада, температура котораго въ верх-
ней части равняется 43,5° С., а въ нижней 39—40,5°. Внизу водопадъ
образуетъ бассейнъ, въ которомъ температура доходитъ до 35° С. Въ
широкихъ канавкахъ, инкрустированныхъ известью, на днѣ разви-
вается синевато-черноватый бархатистый покровъ, образованный нитями
различныхъ Озсіііагіа, Мазііё’осіайиз Іатіпозиз, Мазіі^опета ІЬегтаІе,
НурЬеоіЬгіх аеги^іпеа. Стѣнки канавокъ, образованныя арагонитомъ,
имѣютъ желтовато-коричневатый оттѣнокъ; онѣ омываются горячей
водой лишь временами; здѣсь расположены дериовинки НурЬеоіЬгіх и
6*
84
другихъ отмершихъ водорослей, среди которыхъ вегетируютъ діато-
мовыя; изъ нихъ особенно характерна ІЯаѵісиІа Вийепзіз, вмѣстѣ съ
которой встрѣчается и Иаѵісиіа КоІзсЬуі. Далѣе на влажныхъ скалахъ,
согрѣваемыхъ парами воды, находятся крупныя слизистыя скопленія,
состоящія изъ массы клѣточекъ десмидіевой водоросли Созтагіит Іеѵе.
Въ пещеристыхъ углубленіяхъ и защищенныхъ мѣстахъ можно найти
желтоватыя слизистыя скопленія, образованныя діатомовой водорослью
МазіоДоіа Зтііѣіі и синезеленой — О-Іоеосарза іиіѵа, среди которыхъ
живутъ и другія водоросли, напр., Мегізторейіа ѵіоіасеа и Врігиііиа
зиЫПіззіта. Въ нижней части водопада и въ бассейнѣ при темпера-
турѣ .35° по краямъ развиваются 8ріго§уга и Мезосагриз, на камняхъ—
81і§еос1опіит Иіегтаіе, на доскахъ — Озсіііагіа Іепиіз, О. сЬаІуЪеа,
О. е1е§апз; далѣе на песчаномъ днѣ ручья находится богатая расти-
тельность, образованная діатомовыми, среди которыхъ особенно инте-
ресна Шѵісиіа Реізопіз. Въ общихъ чертахъ Ізіѵап//і останавливается
также на процессѣ отложенія синезелеными водорослями углекислой
извести въ формѣ накипей зернистаго арагонита (йіпіег).
Мы не» будемъ останавливаться здѣсь на прочихъ работахъ от-
носительно альгологической флоры горячихъ источниковъ на конти-
нентѣ Европы, напр., въ Италіи и Франціи: Мепедкіпі (1. с.), Беддіаіо
(1. с.), Бизсаііопі, „8и11е Мийе е зиІГ Нараіозіріюп Іатіпозиз <1. іегте йі
ѴаИіегі" („Ма1ріДііа“, 1895, IX), Н. Зеггез, „ѢГоІе зиг ГАпаЪаепа йе Іа
Еопіаіпе СЬаийе йе Бах“ (Виіі. йе Іа 8ос. сіе Вогйа А Вах, 1880, ра§. 13),
М. I. Ткоге, „АІ^из Дез зоигсез іЬегтаІез йе Вах“ (ІЪій., 1885) и др., а
перейдемъ теперь къ разсмотрѣнію нѣкоторыхъ другихъ работъ, каса-
ющихся термофильной флоры о. Исландіи, Гренландіи и внѣевропей-
скихъ странъ.
Для насъ особенно интересна статья Сг. 8. ЖезГа, „Оп зоте АІ^ае
ігот Ьоі зргіп§з“ (ТЬе Лоигпаі оі Воіапу ВгШзЬ апй Ротещи. Ьопйоп,
1902. Ѵоі. ХЬ, ра§. 241), въ которой приводится также списокъ термо-
фильныхъ водорослей изъ горячихъ источниковъ Исландіи („АІ^ае
(гот Ьоі зргіп^з іп Ісе1ап<1“, 1. с., ра§. 242—247), гдѣ развитіе водо-
рослей констатировано нерѣдко при очень высокой температурѣ воды
(50—85° С.), т.-е. значительно выше предѣловъ, установленныхъ для
Карлсбадскихъ источниковъ. Замѣтимъ, что Ж. Н. Бгеюегг) приводитъ
') ТУ. Впіѵі -, „ОЬзегѵаііопз оп ІЬе ргезепсе оГ 1іѵіп§ зресіез іп Ьоі апй заііпе
ѵгаіегз іп СаІіГогпіа" („ТЬе Атегісап Іоигпаі оі Зсіепсе апй Агіз*. Зесопсі зегіез-
Ѵоі. ХЫ. 1866, ра§. 391—393): „іп іЬезе сѵагт тіпегаі уѵаіегз Іотѵ Гогтз оГ ѵе^еіаііоп
оссиг. ТЬе іетрегаіигез сѵеге сагеГиІІу оЬзенѵесІ іп тапу сазез. ТЬеЬі&Ьезі іетрегаіиге
поіесі іп ѵЬісЬ ІЬе ріапіз ѵгеге §гоѵіп§ ѵѵаз 93° С. (аЬоиі 200° Г.). Виі іЬеу тееге тозі
аЬипбапі іп ѵгаіегз оГ ІЬе іетрегаіиге 52° іо 60° С. (125° іо 140° Е.). Іп ІЬе Ьоііег
86
для водорослей въ горячихъ источникахъ Калифорніи еіце болѣе
высокій предѣлъ температуры, а именно 93° С. Для Исландіи изъ
синезеленыхъ ТѴезі указываетъ: СаІоіЬгіх рагіеііпа ТЬиг. ѵаг. іЬегтаІіз
Сг. 8. ЛѴезі (і° 24° С.), С. ерірЬуііса ДѴезі еі И. 8. АѴезі (і° 38° С.),
НісЬоіЬгіх сотрасіа (А§.) Вогн. еі РіаЬ. (і° 55° С.), Мазіі^осіайиз Іаті-
иозиз СоЬп (і° 40°—55°—85° С.), Иозіос тизсогит А§. (і° 55° С.), И. рги-
пііогте А§. (і° 49° С.), Аиіозіга іЬегтаІіз Сг. 8. ДѴезі (і° 55°—61° С.),
Рііогтісішт Іигісіит (Кйіг.) Сгот. (і° 38° С.), РЬ. Іатіпозит (А§\) 0-от.
(і° 24° С.), РЬ. ап^изііззітит ДѴезі еі Сг. 8. ЛѴезі (і° 40°—55°—85° С.),
РЬ. іепие (МепеДі.) Сгот. (і° 85° С.), РЬ. зиЪиШогте О-от. (і° 55° 0.),
Озсіііаіогіа Птоза Кйіг. (і° 49° С.). О. ргоЬозсісІеа О-от. (і° 24°—38°—40° С.),
О. питісііса Сгот. (і° 40° С.), СЬгоососсиз Ьеіѵеіісиз Иа§. (і° 24°); изъ
діатомовыхъ—АтрЬога Иогтапіі ВаЪепЬ. (і° 49°—55° С.), Ыаѵісиіа ѵігі-
сііз Кйіг. (і° 38°—60°—85° О.), И. Ъогеаііз (ЕЬгЪ^.) Кйіг. (і° 40°—55° С.),
И. ВтеЪіззопіі Кйіг. (і° 24°—49° С.), И. ДЪЪа (ЕЬгЬд;.) Кйіг. (і° 30°—
—50°—55° С.), Ы. оЫоп^а Кйіг. (і° 61° С.), И. осиіаіа ВтёЪ. (і° 55° С.),
И. тиііса Кйіг. ѵаг. диіпдиепойіз (і° 55° С.), К. зиЬсарііаіа Сгге$.
(і° 38°—49° С.), ѴапЬеигскіа гЬотЬоійез (ЕЬгЪ§\) ВгёЪ. (і° 49°—55° С.)
и ѵаг. захопіса (ВаЪепЬ.) ѴѴезі еі В. 8. ЛѴезі (і° 24°—38°—49°—55° С.),
СготрЬопета §тасі1е ЕЬгЪ§. (і° 40°—49°—55° С.), АсЬпапіЬез тісгосерЬаІа
(Кйіг.) Сггип. (і° 55° С.), А. Ііпеатіз (V. 8т.) Вгип. (і° 30°—50° С.),
А. Іапсеоіаіа (ВгёЪ.) Сггип. (і° 24° С.), А. Нип^агіса. Сггип. (і° 30°—50° С.),
ЕрііЬетіа іигДсІа (ЕЬгЪ§'.) Кйіг. (і° 38°—85° С.), Е. ДЪЪа Кйіг. ѵаг.
ѵепігісоза (Кйіг.) Ѵап-Неигск (і° 24°—49°—55°—61°—85° С.), Е. Агциз
(ЕЬгЪ§.) Кйіг. (при тѣхъ же температурахъ, что и предыдущій видъ),
Е. ^іЬЬегиіа (ЕЬгЪ§.) Кйіг. (вмѣстѣ съ предыдущимъ, но менѣе обиль-
но), Ешіоііа Атсиз ЕЬгЪ§. (і° 30°—50° 0.), Е. ехі^иа (ВтёЬ.) ВаЪепЬ.
(вмѣстѣ съ предыдущимъ), 8упе<1га ІЛпа (ИіігзсЬ.) ЕЬгЬ^'. ѵаг. Іапсеоіаіа
(Кйіг.) Ѵап-Неигск (і° 49° С.), ТаЪеІІагіа Йосспіоза (КоіЬ) Кйіг. (і° 30°—
50° С.), 8игіге11а оѵаііз ВгёЪ. (і° 40° 0.) и ѵаг. тіпиіа (ВтёЪ.) Ѵап-Неигск
(вмѣстѣ съ типичной формой), НапігзсЬіа АтрЬіохиз (ЕЬгЪ§-.) Сі-гип.
(і° 40° С.), ИіігзсЬіа соттиіаіа Сггип. (і° 38° С.), Н Бепіісиіа Сггип.
(і° 24° О.), И. йіззіраіа (Кйіг). Сггип. (і° 38°—49°—85° С.), К. Ііпеагіз
(А§.) ЛѴ. 8т. ѵаг. іепиіз (ЛѴ. 8т.) Сггип. (і° 40° С.), Ы. раіеа (Кйіг.)
ЛѴ. 8т. (і° 38—49° С.) и ѵаг. іопіісоіа Сггип. (і° 55° О.), И. соттипіз
ВаЪепЬ. (і° 40°—55° С., И. атрЫЪіа Сггип. (вмѣстѣ съ предыдущимъ), *
зргіп^з Иіе ріапіз арреагесі іо Ье оГ ІЬе зітріезі кіпсі, аррагепііу зітріѳ сеііз, оГ а
Ьгі^Ьі §гееп соіог, Ьиі іЬеу тѵеге ехатіпесі опіу лѵіій а §оо<1 роскеі Іепз. Іп іЬе іѵаіег
Ьеіоуѵ, аЬоиі 60—65° С., йіатепіоиз СопГегѵае Гогтей сопзШегаЫе таззез, оГ а ѵегу
Ьгі^Ы ^гѳеп соіог.11 •
86
Меіозіга (іізіапз Кіііх. ѵаг. піѵаііз (Ѵ. 8т.) Ѵап-Неигск (і° 24°—55° С.),
М. сгепиіаіа Кйіг. (і° 49° С.); изъ десмидіевыхъ — Теітегтогиз Іаеѵіз
(Кйіг.) ВаИз (і° 55° С.), Созтагіит Ноітіепзе Ьиті. ѵаг. іпіе&гит Ілпкі.
(1° 60° С.), С. ап^иіозит ВгёЬ. (і°55° С)., С. зиЪагсіоит(Ьа^егЬ.) ВасіЪ. (1° 55°
С.); изъ зеленыхъ—Ногтізсіа зиЪііІіз (Кйіг.) Бе-Топі (і° 30°—50° С.).
Изъ синезеленыхъ особенно обильно былъ представленъ Мазіі^о-
сіааиз (Нараіозіріюп) Іатіпозиз, который вмѣстѣ съ РЬ. ап^изііззітит
и РЬ. іепие былъ найденъ при столь высокой температурѣ, какъ
85° С. Нѣкоторыя діатомовыя, какъ ЕрііЬетіа іиг§і<1а, Е. §іЬЪа ѵаг.
ѵепігісоза, Е. Аг^из, Е. ^іЬЪегиІа, ИіігзсЬіа йіззіраіа, также были обна-
ружены при і° 85°. Къ сожалѣнію, ЪѴезІ ничего не говоритъ о содер-
жимомъ ихъ клѣточекъ; возможно, что при столь высокой темпера-
турѣ содержимое ихъ, какъ и въ камчатскихъ экземплярахъ, было дез-
организовано. Особенно интересно нахожденіе въ горячихъ ключахъ
Исландіи четырехъ видовъ десмидіевыхъ при высокой температурѣ
(55°—60°); этотъ фактъ заслуживаетъ тѣмъ большаго вниманія, что
всѣ три упомянутыхъ вида изъ рода Созтагіит до сихъ поръ были
находимы въ холодныхъ водахъ сѣверныхъ областей: „іоиг зресіез оі
Безтійз \ѵеге оЬзегѵесІ, іЬгее оі мгЬісЬ іпбісаіе іЬе абарііоп оі йізііпсііу
погіЬегп іурез іо Ше іп Ьоі 5ѵаіег“ (1. с., ра§. 242). Изъ зигнемовыхъ
былъ обнаруженъ только одинъ, точно не опредѣленный видъ (2у$пета
зр.), а изъ зеленыхъ—Ногтізсіа зиЪііІіз. По этому поводу ТѴезі дѣ-
лаетъ интересное замѣчаніе, что виды 2у§петасеае и Сопіегѵасеае
были обнаружены въ большомъ количествѣ въ горячихъ и теплыхъ
источникахъ Новой Зеландіи и Вестъ-Индіи (см. УогНзіеЛі, „ЕгезЬдѵ.
А1^. оі Иеѵ/ 2еа1. апсі Аизіга1.“ іп „Коп^'1. 8ѵ. Ѵеі.-Акай. Наш11.“,
Вй. 22, 1888, п° 8 и ТѴезі, „ЕгезЬхѵ. А1§. ігот Жезі Іпсііез'1 іп „Іоигп.
Ьіпп. 8ос.“, Воіап., XXX, 1894). Этотъ фактъ, по моему мнѣнію, осо-
бенно интересенъ въ томъ отношеніи, что указываетъ, повидимому, на
важное различіе состава альгологической флоры горячихъ ключей
южныхъ областей (тропическихъ и субтропическихъ) и южнаго полу-
шарія отъ сѣверныхъ, гдѣ термофильныхъ зеленыхъ пока еще обна-
ружено очень мало. Всего ТѴезі приводитъ для Исландіи 56 видовъ
термофильныхъ водорослей.
Изъ работъ по альгологической флорѣ горячихъ источниковъ
Сѣверной Америки особенно важны труды Ж. Н. Жее<Га и <1. ТМеп,
занимавшихся изслѣдованіемъ горячихъ ключей такъ называемаго
Іеллоустонскаго Національнаго Парка (Хеііоѵъіопе Иаііопаі Рагк).
Жеей въ своихъ роботахъ („Еогтаііоп оі Тгаѵегііпе апсі Зііісеоиз
Віпіег Ъу іЬе Ѵе^еіаііоп оі Ноі 8ргіп§з“ іп „Верогі И. 8. 6-еоІос. 8игѵеу“,
87
1887—1888. ДѴазЬіп^іоп 1889, ра§. 619—676 и „ТЬе ѵе^еШіоп оі Ноі
8ргіщ>'8“ іп „Атегікап Шіигаіізі" 1889, XXIII, ра§. 394) подробно опи-
сываетъ процессы отложенія известковаго травертина и кремневаго
синтерах) при посредствѣ водорослей.
Замѣтимъ, что труды Жеей’а имѣютъ преимущественно геологи-
ческій характеръ; очень цѣнны нѣкоторыя его біологическія наблю-
денія, но состава альгологической флоры онъ касается очень мало.
Въ общемъ РКеей (іп „Вер. II. 8. О-еоіос. 8итѵеу“ 1. с., ра§. 676) при-
ходитъ къ слѣдующимъ заключеніямъ: 1) „растительная жизнь извест-
ковыхъ водъ МапппоіЬ Ноѣ 8ргіп§з обусловливаетъ образованіе травер-
тина и является очень важнымъ агентомъ для подобнаго рода отло-
женій: „іѣе ріапі Іііе оі ІЬе саісагеопз МаттоіЬ Ьоі 8ргіп§’8 хѵаіегз
саизез ІЬе сіерозіііоп оі ігаѵегііпе, апй із а ѵегу ітрогіаій а^епі іп ІЬе
іогтаііоп о! зисЬ йерозііз"; 2) „растительность горячихъ щелочныхъ
водъ Сгеузет Вазіпз выдѣляетъ кремневыя соединенія изъ воды по-
средствомъ жизненныхъ процессовъ самихъ растеній, образуя отложе-
нія кремневаго синтера: „ІЬе ѵе^еіаііоп оі іЬе Ьоі аікаііпе іѵаіегз о( іііе
б-еузег Вазіпз еіітіпаѣез зіііса ітот ІЬе таіег Ьу ііз ѵііаі §гочѵіЬ апі
ргойпсез (іерозііз о Г зііісеопз зіпіег“; 3) „толщина и протяженіе отло-
женій, обусловленныхъ растительной жизнью горячихъ источниковъ,
указываетъ на важное значеніе этой растительности, какъ геологиче-
скаго агента'1: „ІЬе ІЬе ІЬіскпезз аші ехіепі оі ІЬе сіерозйз ргойисей Ъу
ІЬе ріапіійе оі іЬегта! хѵаіетз езіаЫізЬез іЬе ітрогіапсе о! зисЬ ѵе§е-
Саііоп аз а §ео1о§іса1 а§епі.“
Однако, авторъ почти не касается состава альгологической флоры
Іеллоустонскаго парка. Только въ главѣ: „РіЪгоиз ѵагіеііез оі АІ^оиз
зіпѣег" (1. с., ра§. 665), онъ указываетъ болѣе точно СаІоіЬгіх §-ур80-
рЬііа КйІ2., Мазіі^опета ІЬеппаІе и ЬерШЬтіх (НурЬеоіЬгіх) Іашіпоза
(=РЬогті<ішт Іатіпозит), какъ на образователей кремневаго синтера* 2).
х) Замѣчу, что ТѴееіі подъ „синтеромъ" разумѣетъ исключительно кремневыя от-
ложенія, тогда какъ Соііп (см. выше) подъ синтеромъ разумѣлъ известковыя отложенія.
2) „ТЬіз зіпіег із ГогтесГЬу ІЬе ^голѵІЬ оГ ІЬе ІіШе аі^ае — СаІоІЬгіх ^урзорѣііа
Кіііг. —‘ог ІЬе ]оип& Гогт, Мазіі^опета іЬѳгтаІе, ІЬе Іаііег оііѵе-соіогеі апй Гогтіп^
ІЬе зіпіег а11и<іе<і Іо Іаіег іп ІЬе зесііоп оГ ІЬе зіпіег ѵѵаііз оГ ІЬе сгаіег оГ ІЬе Ехсеі-
зіог Оеузег. ТЬе зесопсі Гогт із ДЬгопз, аші осспгз іп гои^Ь, зігаѵѵ-ііке таззез, аѵііЬ
ІЬаІсЬей аггап^етепі. А соагзе ѵагіеіу із йие іо а Ьгі^Ы гесі зресіез оГ аі&ае — Ьер-
ІоІЬгіх — а ііпег ѵагіеіу Іо ЬерІоіЬгіх (ог НурЬеоІЬгіх) Іашіпоза, а зресіез Гоипгі Ггот
135° Іо 185° Е. ап<1 гап^іп^ іп соіог Ггот ѵѵЫІе Іо ЙезЬ, ріпк, уеііоіѵ, аші ге<і Іо §гееп,
аз ІЬе ѵаіег сооіз.* Замѣчу, что мнѣ лично образованіе кремневыхъ отложеній, при
помощи водорослей, кажется мало вѣроятнымъ. Въ настоящее время я занятъ этимъ
біологическимъ вопросомъ, изучая богатый матеріалъ по термофильнымъ водорослямъ
вмѣстѣ съ известковыми и кремневыми отложеніями, который былъ собранъ В. А. Ду-
бянскимъ (въ 1912 г.) въ Іеллоустонскомъ паркѣ и любезно переданъ имъ мнѣ для из-
слѣдованія. Результаты моихъ работъ будутъ опубликованы мною особо въ ближай-
шемъ будущемъ-
88
Высшая температура, при которой Жеей констатировалъ жизнь водо-
рослей въ горячихъ ключахъ Іеллоустонскаго парка, равняется 85° С.
Особенно интересны его наблюденія (см. его вторую работу, 1. с.)
надъ измѣненіями окраски водоросли въ зависимости отъ темпера-
туры. Такъ, НурЬеоіЬгіх Іатіпоза (=РЬогтісІіит Іатіпозит) при 85° С.
имѣетъ бѣлый цвѣтъ, а при 83° С.— мясокрасный (при этихъ темпе-
ратурахъ наблюдается лишь аморфная масса, въ которой можно кон-
статировать только слѣды нитей этой водоросли); при 73° С.—свѣтло-
желтый оттѣнокъ (при этой температурѣ наблюдается уже явственная
структура нитей Н. Іатіпоза); при 68° С. — желтозеленый цвѣтъ, при
60° С.—ярко-зеленый, при 54° С.—темно-зеленый, при 50°:—оранжевый,
при 43° С.—красный, при 30° С.—коричневый (при і° 68°—54° С. на-
блюдается наиболѣе интенсивное развитіе Н. Іатіпоза).
Замѣчу, что измѣненіе цвѣта синезеленыхъ и другихъ водорослей
несомнѣнно можетъ обусловливаться вліяніемъ температуры окру-
жающей среды, но для меня все же является очень сомнительнымъ,
чтобы переходъ, напр., бѣлаго цвѣта аморфной массы (при 85° С.) въ
мясокрасный (при 83° С.) обусловливался исключительно только из-
мѣненіемъ окраски НурЬеоіЬгіх (РЬогтісІіит) Іатіпоза. Вѣроятнѣе
всего, что въ данномъ случаѣ варьяція цвѣта вызывалась развитіемъ
какихъ-либо другихъ организмовъ, напр., бактерій. Вообще, наблюде-
нія Жеей’а, очень интересныя сами по себѣ, требуютъ болѣе деталь-
ныхъ изслѣдованій для всесторонняго выясненія и освѣщенія этого
вопроса.
Между прочимъ Жеей (1. с., ра§. 627) приходитъ къ заключенію,
что термофильная флора такихъ отдаленныхъ другъ отъ друга обла-
стей, какъ Исландіи, Новой Зеландіи, Японіи и Соединенныхъ Шта-
товъ, очень однообразна по своему составу, характеризуясь немно-
гими растительными труппами, виды которыхъ большей частью тож-
дественны: „іЬе йога із ѵегу шіііогш іп сЬагасіет, Ьеіп§ Іітііей іо а
іелѵ §гопрз, апй іЬе зресіез іЬетзеІѵез Ъеіп§ ійепіісаі іо а §геаі ехіепі."
Въ своей вышецитированной работѣ 6г. 5. Жезі вполнѣ справедливо
указываетъ на ошибочность такого заключенія, ссылаясь на свои соб-
ственныя изслѣдованія горячихъ ключей Исландіи („іЬіз I саппоі
аІіо^еіЬег а§тее лѵііЬ, аз еѵеп іЬе іеѵ? соііесііопз йош Ісеіапй Ьаѵе а
іаігіу (Ііѵегзе сЬагасіет, апй іЬе пптЪег оі зресіез із поі зта11“), а
также на работу ЗсктіЛІе („ІІеЪег сііе іторізсЬе айікапізсЬе ТЬегтаІ-
аі^епйога" іп „Еп^іег’з Воі. ІаЬгЪйсЬегп" 1901, Вй. XXX, НеЙ 2) от-
носительно термофильныхъ водорослей Африки и на статью Л. ТіЫеп
(„Оп зопае Аі^аі Зіаіасіііез оі іЬе Уеііолѵзіопе Хаііопаі Рагк“ іп „Воіап.
89
О-агеІІе", 1897, 1. XXIV, п° 3), изслѣдовавшей альгологическую флору
горячихъ ключей Іеллоустонскаго парка. Оказывается, что флора
всѣхъ этихъ мѣстъ въ каждомъ отдѣльномъ случаѣ носитъ до-
статочно своеобразный характеръ. Такъ, изъ 16 видовъ, приводи-
мыхъ ЗсЪпМІе, общими съ исландскими ключами являются только
РЬогтМіит Іатіпозит и Мазіі^осіасіиз (НараІозірЬоп) Іатіпозиз, а изъ
водорослей Іеллоустонскаго парка, приводимыхъ ТМеп,—только одинъ
видъ РЬогтМіит Іатіпозит.
Замѣчу, что въ своей вышецитированной работѣ ТМеп описы-
ваетъ интересное явленіе, наблюдавшееся ею въ гейзерахъ Іеллоустон-
скаго парка, а именно—сталактитообразныя массы, образованныя сине-
зелеными водорослями ЗсЬігоІЬгіх саісісоіа; (Иоеосарза ѵіоіасеа, 8упе-
сЬососсиз аеги^іпозиз. По внѣшнему конусовидному облику и концен-
трическому строенію внутри (какъ видно изъ рисунковъ на табл. ѴШ,
приложенной къ ея работѣ), эти массы, образованныя водорослями,
чрезвычайно напоминаютъ настоящіе сталактиты. Подобныя же сталак-
титообразныя тѣла можетъ образовать и РЬогтМіит Іатіпозит, хотя
обычно эта синезеленая водоросль, чрезвычайно распространенная въ
горячихъ ключахъ Іеллоустонскаго парка, растетъ въ видѣ безформен-
ныхъ слабо зернистыхъ кожистыхъ пленокъ.
Мы остановимся подробнѣе на позднѣйшей работѣ У. ТМеп подъ
заглавіемъ: „ОЪзегѵаІіопз оп зоте АѴезІ Атегісап ТЬегтаІ А1§ае“ („ТЬе
Воіапісаі Сгаге11е“ 1898, Ѵоі. XXV, ра§. 89—105, ѵѵіІЬ ріаіез VIII—X)
въ которой приводится критическій списокъ термофильныхъ водорослей,
кромѣ Іеллоустонскаго парка, также изъ горячихъ ключей слѣ-
дующихъ мѣстностей: „8а11 Ьаке 8іІу, ПіаЬ“, „Хаіигаі ЗиІрЬиг 8ргіп&
аі ВапН, АІЪетІа", „Ноѣ 8ргіп§з іп ІЬе ге§іоп оі ІЬе Сазсайе тоипіаіпз,
Оте^оп.“
Изъ синезеленыхъ ТМеп приводитъ: СаІоІЬтіх ІЬегтаІіз (8сМѵаЬе)
Напз§. (1° 34°, 49°—50°, 49°—54,5° С.), Віѵиіагіа Ьаетаіііез (ВС.) А^.,
НараІозірЬоп та]ог ТіМ. (1° 51°, 54°, 55° С.), ЗсЬігоІЬгіх саісісоіа (А&.)
Сгот., Эутріоса ІЬегтаІіз (Кйіг.) Сгот., РЬогтМіит Іатіпозит (А&.)
О-от. (1° 30°, 41°, 51°—55°, 63°, 75,5° С.), и Іогта Ѵеейіі ТіМ. (1° 49°—
54,5 С.), РЬ. Іепие (Мепе&Ь.) Сгот. (1° 33° С.), РЬ. гиЬгит ТіМ., Озсіііа-
Іогіа ргіпсерз ѴаисЬ. (1° 38°, 42°, 58° О.), О. Іепиіз А#., О. атрЫЪіа
А§., О. ^етіпаіа Мепе^Ь. (1° 47,5° О.), Зрігиііпа тарг (Кйіг.) ТіМ.
(1° 41°, 49°—54,5° С.), 8р. саМагіа ТіМ., ЗупесЬососсиз аеги^іпозиз Иае^.,
(Иоеосарза ѵіоіасеа (Согсіа) ВаЪепЬ., СЬгоососсиз ѵагіиз А. Вг. (1° 41°,
49° С.); изъ зеленыхъ — Оейо^опіит сгепиіаіо - созіаіит МІіІІг. ѵаг.
аигеит ТіМ., Ногтізсіа ЙассМа (Кйіг.) Ьа^егЬ. ѵаг. саМагіа (Кйіг.)
90
Нап8§. (і° 23° 0.), Сопіегѵа шаіог (Кйіг.) ЖаЬепЬ. Гогіпа іегги§іпеа Тіій.
(1° 74° С.) и Іогша §урзорпу1а Тіісі. (ѣ° 66° С.), Місгозрога ашоепа
(Киіг.) КаЬепЬ. Г. ѣЬегтаІіз ТіІД. (1° 38°, 41° О.), М. ЛѴеейіі ТіМ.
(1° 49° С.), ВЬігосІопіит Ьіего&ІурЬісипі (А§.) КШг. ѵаг. аігоЬгиппеит
Тіісі. (1° 24°, 38° С.), Ргоѣососсиз Ъоѣгуоійез (Кйѣг.) КігсЬп. іогша саі-
(іагіиз Тіісі. (1° 38° С.). Діатомовыя не приводятся.
Въ этомъ спискѣ, состоящемъ изъ 24 видовъ (17 синезеленыхъ
и 7 зеленыхъ) интересно отмѣтить въ систематическомъ отношеніи
значительное количество новыхъ для науки формъ и видовъ. Новыми
видами являются НараІозірЬоп шаіог, Зрігпііпа саійагіа (изъ сине-
зеленыхъ) и Місгозрога АѴеейіі (изъ зеленыхъ). Новыми формами—
РЬогтійіиш Іатіпсзпт ѣ АѴееДіі (изъ синезеленыхъ) и Оейо&општ сге-
ппІаіо-созШит ѵаг. аигеит, Сопіегѵа шаіог і Іеггищпеа и ѣ ^урзорЫІа,
Місгозрога атоепа 1. іЬегтаІіз, Шіігосіопіит ЬіегоДурЬісит ѵаг. аіго-
Ьгиппешп, Ргоіососсиз Ъоігуоійез ѣ саійагіиз (изъ зеленыхъ). Всего, слѣ-
довательно, приводится 3 новыхъ вида и 7 новыхъ формъ.
Въ біологическомъ отношеніи интересно отмѣтить: во 1) значи-
тельное количество зеленыхъ водорослей, которыя, какъ мы видѣли
раньше, въ горячихъ источникахъ сѣверныхъ областей развиваются
очень скудно; съ другой стороны, заслуживаетъ также вниманія от-
сутствіе десмидіевыхъ въ спискѣ Тіійеп, но остается не выясненнымъ
вопросъ, дѣйствительно ли ихъ не было въ собранномъ матеріалѣ,
или же онѣ не были опредѣлены, какъ и діатомовыя, которыхъ также
нѣтъ въ спискѣ, но которыя внѣ всякаго сомнѣнія были въ матеріалѣ,
изслѣдованномъ ТМеп-, во 2) заслуживаетъ особаго вниманія высокая
температура (50°—75,5° С.), при которой были собраны нѣкоторыя
водоросли, напр., РЬогтійіпш Іашіпозит, Сопіегѵа шаіог ѣ іетщіпеа;
эта температура значительно выше предѣла органической жизни,
установленнаго для Карлсбадскаго шпруделя, но вполнѣ согласуется
съ данными О. 8. ТѴезі’а, и другихъ авторовъ, а также наблюденіями
въ Камчаткѣ; 3) чрезвычайно интересны двѣ новыя формы Сопіегѵа
шаіог, изъ которыхъ одна 1. (егидіпеа покрывается корочкой окиси
желѣза: „ѢЬезе а!§ае аге іп рагі соаіей ѵпіЬ Рег О3, оп ІЬе шагщпз оі
ІЬе роо!з“, а другая ѣ §урзорЬі!а инкрустирована кристаллами гипса:
„1огіпіп§ ѵѣііе ог уеІІохѵізЬ шаззез; Шашепіз іпсгпзІеД ѵѵіЬЬ егізіаііз оі
ёурзиш."
Кромѣ того, большинство видовъ снабжено очень важными и ин-
тересными примѣчаніями относительно систематики и біологіи.
Перейдемъ теперь къ разсмотрѣнію альгологической флоры горя-
чихъ ключей въ субтропической и тропической зонахъ. Неостанавли-
91
ваясь на работахъ ЕкгепЪегд’а, („ИеЪег йіе іп йег Ьеіззеп (^иеНе (іез Ніо-
Таепіа-РІиззез іп Аігіса іт Іппегп ѵоп МозатЪік ѵогкоттешіеп тікго-
зкорізсЬеп Ощ'апізтеп" іп „МопаізЪег. й. К. Акабетіе ги Вегііп", 1848),
Агскег’а („А1§еп шні КЬігоросІеп аиз Ьеіззеп Оиеііеп аиі йеп Агогеп" іп
„<2иагі. йоигп. оі тісгозс. зсіепс.“ 1874) н др., мы приведемъ здѣсь со-
держаніе работъ ТУ. апй Сг. 8. ТѴезГа и ТУ. всктйііе.
ТУ. апсі Сг. 8. ІѴезі въ своей работѣ: „Оп зоте ігезЬ\ѵаіег АІ&ае
ітот ТЬе ѴГезі Іпсііез" („ТЬе Лоитпаі оі ІЬе Ьіппеап 8осіеіу“. .1895.
Ѵоі. XXX, ра§. 264—280), приводятъ списокъ изъ 63 видовъ прѣсно-
водныхъ водорослей, собранныхъ на островахъ Ботіпіса и 8і.-Ѵіп-
сепі; изъ нихъ слѣдующіе виды найдены въ теплыхъ и горячихъ
источникахъ („лѵагш апй Ьоі зігеатз“, безъ болѣе точнаго ука-
занія температуры): 1) Сапіегѵа ЪопіЪусіпа А§. і. шіпог ѴУіІІе,
2) ВЬігосіопіпт Вещ'й'гепіапит Наиск. ѵаг. йотіпісепзе ДѴ. апсі Сг. 8.
ТѴезі, 3) 2у§пета расЬуйегтит V. апсі Сг. 8. ЛѴезі и ѵаг. сопіегѵоійез
IV. апсі Сг. 8. АѴезі, 4) Теітетогиз іаеѵіз Ваііз. Всѣ эти 4 вида от-
носятся къ водорослямъ съ зелеными хроматофорами; изъ значитель-
наго числа синезеленыхъ (35 видовъ) ни одинъ не приводится для
теплыхъ и горячихъ водъ, а изъ діатомовыхъ только Ртизіиііа гЬош-
Ьоісіез Бе-Топі ѵаг. захопіса Бе-Топі указана „іп зігеатз соісі, тапп
апсі Ьоі.“
О. 8. ТѴезі въ небольшой замѣткѣ: „А1§ае ігот а Ноі-8ргіп^ іпіЬе
Маіау Репіпзпіа“ (см. его вышецитированную работу „Оп.зоте Аій'ае
ігот Ьоі зргіп§з“ іп „ТЬе «Тоигпаі оі Воіапу": Ѵоі. ХЬ, 1902,
ра§. 247—248), приводитъ три вида водорослей, собранныхъ въ одномъ
горячемъ сѣрномъ источникѣ на Малайскомъ полуостровѣ: 8утріоса
Іарріі Сг. 8. Ѵезі, РЬогтісІіит огіепіаіе Сг. 8. АѴезі (изъ синезеленыхъ)
и Біаіота еіоп&аіит А&. ѵаг. ЕЬгепЬегщі (Кйіг.) Ѵап-Неигск (изъ діа-
томовыхъ).
ТУ. ЗсктіАІе въ своей работѣ: „НеЬег сііе ІторізсЬе аігікапізсЬе ТЬег-
гпа1а1§епі1ога“ (см, А. Епдіег, „Веііга^е гиг Ріога ѵоп Аігіса“. XXII іп
Епдіег’з „ВоіапізсЬе ІаЬгЪйсЬег", Вй. XXX, 1902, ра§. 240—253), при-
водитъ для горячихъ (при і° выше 40° С.) источниковъ тропической
Африки 17 видовъ синезеленыхъ и 1 стерильную спирогиру: 1) СЬго-
эсоссиз іиг^ійиз (Кйіг.) Ыае§. (і° 40° О.); 2) СЬгоососсиз ІЬегтаІіз Кйіг.
'і° 40° и 52° О.); 3) СЬгоососсиз Соеігеі 8сЬті«і1е („іп зіейепй
іеіззет 8рги<іе1“); 4) АрЬапоіЬесе Ноеігеі ЗсЬтійіе; 5) СготрЬозрЬаегіа
аропіпа Кйіг. (і° 40° С.); 6) Озсіііаіогіа зиЪЪгеѵіз 8сЬті(і1е (і° 52° С.);
7) Озс. ^етіпаіа Мепе^Ь. (і° 52° С.); 8) Озс. асшпіпаіа Сгот. (і° 52° С.);
)) Озс. іепиіз А§. („іп зіейепй Ьеіззет 8ргийеГ‘); 10) РЬогтійіит Ѵаі-
92
йегіае (ВеІрЬ.) 8сЬтій1е (1° 65° С.); 11) РЬ. Іатіпозит (А§.) Сгот.;
12) РЬ. Тгеіеазеі вот.; 13) Зрігиііпа Кеитаппіі 8сЬті<11е (1° 46° и
52° О.); 14) Зрігиііпа ІаЪугіпІЬИогтіз (Мепе^Ь.) Сгот. (1° 46° и 52° С.);
15) Зрігиііпа зиЪііІіззіта Кйіг. (1° 45° О.); 16) Мазіі^осіайид Іатіпозиз
ОоЬп (1° 50° В,.); 17) СаІоіЬгіх айісапа ЗсЬтійІе (1° 52° С.). По мнѣнію
ЗсЪтМе, изслѣдованная имъ флора горячихъ источниковъ тропиче-
ской Африки мало отличается отъ термофильной флоры Европы: „сііе
ІгорізсЬе ТЬегтаШога Дег ипІетзисЫеп (^иеііеп ѵоп сіег еигораізсЬеп
\ѵепі§ ѵегзсЬіесІеп ізІ.“ Какъ увидимъ далѣе, такой взлядъ ЗсктіЛІе
на самомъ дѣлѣ является весьма мало обоснованнымъ.
Наконецъ, приведемъ еще двѣ работы, въ которыхъ имѣются ука-
занія относительно альгологической флоры теплыхъ и горячихъ источ-
никовъ умѣренной зоны южнаго полушарія.
О. Шогсізіесіі въ своей обширной работѣ: „РгезЬ-хѵаІег А1§ае соііесіесі
Ъу Г)г. 8. Вег^геп іп Ке\ѵ-2еа1ап<1 ап<1 Аизігаііа" (Коп&І. Зѵепзка
Ѵеіепзкарз-Акасіетіепз НапсПіп^аг. В<1. 22, п° 8. 81оскЬо1т. 1888), при-
водитъ довольно много видовъ, найденныхъ въ горячихъ источникахъ
Новой Зеландіи („Ьоі зргіп^з, Ьоі гіѵиіеіз", но безъ точнаго указа-
нія 1°): 1) СоІеосЬаеІе зсиіаіа ВгёЪ., 2) Оесіо^опішп ипбиіаіит (ВгёЪ,)
А. Вг., 3) ТгепІероЫіа іоІііЬиз (Ь.) АѴаІІг., 4) ОІайорЬога саШсота Кйіг.,
5) 01. ігасіа (ѴаЫ) Кйіг., 6) ВЬігосіопіит Ьіего§1урЬісит (А§.)иКйІг. В
ЛѴакіІепзіз Наиск., 7) Оопіегѵа ЪотЪусіпа А§. I. §епиіпа КѴіІІе, 8) Ооп-
іегѵа зіа^погшп Кйіг., 9) ОЫогососсит зр., 10) ОЬагасіит епзііогте
Негт., 11) СозтагіитВоігуііз (Вогу) Мепе§.,12) О. зиЪрипсІиІаІит Когсізі.,
13) С. атоепит НаИз р. тейіоіаеѵе Когсізі. 14) 0. рзеийорасЬуйегтит
Когсізі., 15) 0. оЪзоІеІит НапІгзсЬ. Ъ. рипсіаіит Мазк., 16) С. пііісіиіит
Ве-Коі., 17) С. тіпиіит Беір., 18) 0. Іищібит ВгёЪ., 19) Тгіріосегаз
ѵегіісіііаіит Ваіі. ѵаг. зирегЪит (Мазк.) Когсізі., 20) ТоІуроіЬгіх Іапаіа
ЛѴагІт., 21) Т. Іепиіз Кйіг., 22) Козіос соттипе ѴаисЬ., 23) АпаЪаепа
зр., 24) Озсіііагіа Кйігіп^іапа Кае§. Ъ. Ъіпагіа Когсізі., 25) О. Іітоза
(ВоІЬ.) А§. Ъ. апітаііз (А§.) Кйіг., 26) АрЬапоІесе зр., 27) Оіоеосарза
та§та (ВгёЪ.) Кйіг., 28) ОЬгоососсиз Іиг&ісіиз (?). Объ условіяхъ на-
хожденія и произрастанія всѣхъ этихъ водорослей дается очень мало
свѣдѣній; всѣ данныя по этому поводу ограничиваются только слѣ-
дующими словами & Вегддгеп’а: „іп ІЬе гіѵиіеіз ігот Ьоі зргіп§з іп ІЬе
Ноі Ьаке Візігісі іп’ ІЬе погІЬегп ізіаші ІЬе А1§ае аге, езресіаііу
РЬусосЬтотасеае, Ъиі Іікехѵізе Сопіегѵасеае апсі 2у§петасеае, Іо Ъе
: іоипй ^гоѵбп§ іп ^геаі аЪипсІапсе." Замѣчу, что почти всѣ виды, ука-
занные для горячихъ источниковъ Новой Зеландіи, были найдены
также и въ холодной водѣ. Во всякомъ случаѣ, здѣсь очень интересно
93
отмѣтить весьма значительное количество (19 видовъ) водорослей съ
зелеными хроматофорами, которыя въ численномъ отношеніи даже
превосходятъ синезеленыя (всего 9 видовъ). Какъ можно видѣть изъ
вышеприведенной литературы по горячимъ источникамъ, подобнаго
рода соотношеніе представляетъ исключительное явленіе.
О. Вогде въ своей работѣ: „А1§еп апз АщепНпа шкі Воііѵіа"
(„АгсЬіѵ йіг Воіапік“, В<1. VI, 1906, ра§. 1—13), приводитъ для теплыхъ
и горячихъ источниковъ (1° 20°—54° С.) Аргентины и Боливіи 14 ви-
довъ синезеленыхъ и одну стерильную спирогиру: 1) СаІоіЬгіх Йіег-
таііз (8сЬтаЪе) Напз&. (1° 37°—40° С.); 2) РЬогшісІіит Ггащіе (Мепе^Ь.)
Сгот. (40° С.); 3) РЬ. огіепіаіе ДѴезі (39°); 4) РЬ. Іатіпозпт (А§.) Сгот.
(36,5°—39°); 5) РЬ. атЪі^ппт Сгот. (39°); 6) РЬ. іаѵозит (Вогу) Пот.
(40—46°); 7) РЬ. аиіитпаіе (А§.) Сгот. (39°); 8) Озсіііаіюгіа ап^изііззіта
ѴТе8і; (52°), 9) Озс. атрЫЪіа А§. (40—46°); 10) Озс. апітаііз А§. (39°);
11) Озс. іогтсза Вогу (52°, 54°, 47,5°, 48°, 36,5°); 12) Озс. сЬаІуЪаеа
Мегі. (36,5°); 13) Йрігиііпа зиЪШіззіта Кйіг. (36,5°); 14) 8р. ІаЪугіпіЬі-
І0ГІПІ8 Мепе^Ь. (39°); 8ріго§уга зр. (20,5°).
Интересно отмѣтить, что, въ противоположность ново-зеландской
термофильной флорѣ, составъ водорослей изъ горячихъ источниковъ
Аргентины и Боливіи довольно близокъ къ термофильной флорѣ умѣ-
ренной зоны сѣвернаго полушарія.
Въ русской литературѣ имѣется очень мало работъ по термо-
фильнымъ водорослямъ.
Изъ нихъ особенно слѣдуетъ отмѣтить работу Л. Змѣева, „Нѣ-
сколько данныхъ для изученія низшихъ водорослей на Кавказскихъ
минеральныхъ водахъ". Спб., 1872 („Журн. воен.-мед"., ч. СХІѴ. 1872).
На основаніи своихъ пятилѣтнихъ наблюденій, авторъ подробно описы-
ваетъ составъ альгологической флоры теплыхъ и горячихъ источни-
ковъ Пятигорска (1° 17—37° В.) и Желѣзноводска (1° 19°—33° В.). Осо-
бенно богатая и разнообразная флора обнаружена имъ въ многочислен-
ныхъ источникахъ Пятигорска: Большомъ провалѣ (1° 34° В.), Але-
ксандро-Николаевскомъ (1° 37° В.), Сабанѣевскомъ (1° 34° В.), Констан-
тиновскомъ (1° 33° В.), Варваціевскомъ (1° 34° В.), Порнягинскомъ
(1° 35° В.), Михайловскомъ (1° 35° В.), Александровскомъ (1° 36 В.),
Ермоловскомъ (1° 36° В.), Николаевскомъ (1° 32° В.), Теплосѣрныхъ
(1° 30° В.). Въ предѣлахъ этихъ температуръ, т.-е. 30°—37° В.=37,5°—
46° С., имъ найдены слѣдующія водоросли. Изъ синезеленыхъ: 1) Роіу-
сузііз йгта (ВгёЪ.) ВЪ., 2) Озсіііагіа іеппегіта Кг., 3) О. Птоза А§.
94
Г. зпЫпзса Кг., 4) О. ^гасііііша Кг., 5) О. апііііагіа йиг§. I. рЪузойез
(Кг.) КЪ., 6) О. Іепиіз А§. 1. Іег^езііпа Кг., 7) О. Мои^еоііі Кг., 8) О.
тарт ѴаисЬ., 9) РЬогтісІіит Вогуапит і. Йехиозит Кг., 10) РЬ. Ііпсіо-
гіит Кг., 11) РЬ.ѵиІ^аге 1. риЫісит Кг., 12) Зрігиііпа зиЫіІізз’та Кг.
I. ІЬегтаІіз (Мепе&Ь.), 13) Зутріоса ІЬегтаІіз Кг., 14) Нуйгосоіеит
ВгеЬтіі Иаед., 15) Суіітігозрегтит тасгозрегтит Кг., 16) Суі. та)из
Кг., 17) АпаЪаепа ѵіаііз Кйіг., 18) Зсуіопета іЬегтаІе Кг., 19) Тоіу-
роіЬгіх (Рзіогіа (Мйіі.) Кг., 20) Мазіі^осіайиз Іатіпозиз (Кг.) СоЬп,
21) Ьутпасііз тіпиіиіа Кг., 22) 2опо1гісЬіа Кшігеапа (Кг.), 23) 2опо1г.
Неегіапа (Ка§,), 24) РогрЬугійіит сгиепіит (А§.) Каец. Изъ водорослей
съ зелеными хроматофорами: 1) 8ріго§уга диіпіпа, 2) 2у§о§опіит егісеіо-
Іогит Кг., 3) 2у§\ сгаззит Кг., 4) Сіозіегіит Ііпеаіит ЕЬг., 5) Ргоіо-
соссиз ѵігійіз А§., 6) Ріеигососсиз тіпог (Кг.), 7) Ріеигососсиз ѵиі^агіз
Мепе&Ь., 8) СЫогососсит ^Іотегаіит (А§.), 9) СИоеосузІіз атріа (Кг.),
10) СЬаеІотогрЬа геіісиіаіа Кг., 11) Ногтізсіа аедиаііз I. саіепіГогтіз
(Кг.), 12) ІЛоІЬгіх сгепиіаіа Кг., 13) ІЛоІЬгіх йиг§епзіі Кг., 14) И. Іепег-
гіта Кг., 15) И. гіѵиіагіз К&’., 16) Місгозрога Поссоза ТЬиг. Изъ діато-
мовыхъ: 1) Ріппиіагіа тарг КЪ., 2) Р. ѵігійиіа (Кг.) КЪ., 3) Р. ВгеЪіз-
зопіі (Кг.) КЪ., 4) Р. сопорз ЕЬг., 5) Р. йізрЬаепіа ЕЬг., 6) Р. еііірѣіса
КЪ., 7) Иаѵісиіа айіпіз ЕЬг. ѵаг. саисазіса 8те)е\ѵ, 8) Ы. аррепйісиіаіа
Кг. и I. оЫиза ЕЬг., 9) И. таг^іпаіа Ьесѵіз, 10) К ѵиіріпа Кг., 11) И.
ѵісЬіепзіз Наіте, 12) К. сгурІосерЬаІа Кг., 13) И. сизрійаіа Кг. 1. Іиіѵа
(ЫіІгзсЬ.) ЕЬг., 14) И. Ъіпосиіагіз 01§а 8те)еѵ, 15) И. ^гасіііз ЕЬг.,
16) Егизіиііа захопіса 1. адиаііса КЪ. и ѵаг. Іогіасеа КЪ., 17) Ріеиго-
зі^та сигѵиіит РгіІзсЬ.,18) Ріеигозі&та аситіпаіит Сі-гип., 19) СутЪеІІа
ёазігоійез ѵаг. Ьеіѵеііса Кг., 20) С. айіпіз Кг., 21) С. ѵепігісоза А§.,
22) С. тасиіаіа Кг., 23) С. ехсіза Кг., 24) О. рейісиіиз Кг., 25) С. ЕЬгеп-
Ъег^іі Кг., 26) Соссопета Іапсеоіаіит ЕЬг., 27) АтрЬога аропіпа Кг.,
28) Сі-отрЬопета {2,1асіа1е (Кг.), 29) Сг. ѵиій'аге 1. оЫизит Кг., 30) Сг.
йісЬоІотит Кг. 1. айіпе, 31) С. сарііаіит ЕЬг., 32) АсЬпапІісІіит тісго-
серЬаІит Кг., 33) 81аигопеіз асЬпапіЬез (ЕЬг.) Кг., 34) Соссопеіз ১ге-
§а!а Кг., 35) КіІгзсЬіа ІЬегтаІіз (ЕЬг.) Аиегзхѵ., 36) Вепіісиіа ІЬегтаІіз
Кг. 1. Ріаіі&огзк 8те)еѵ, 37) ТаЪеІІагіа Іепезігаіа (Ьуп^Ъ.) Кйіг.,
38) ЕрііЬетіа рогсеііиз Кг., 39) Е. 1иг§ісІа Кг., 40) 8игіге11а Тегтоіоѵіі
8піе)еѵ, 41) Еипоііа аіріпа Кг.
Списокъ этотъ даетъ довольно ясное представленіе о характерѣ
термофильной флоры Кавказскихъ горячихъ источниковъ. За недо-
статкомъ мѣста мы здѣсь не будемъ приводить подробные списки
водорослей въ' другихъ источникахъ, а укажемъ только, что при
1° 17°—23°В. = 21°—29°С. въ пятигорскихъ источникахъ обнаружено:
95
3 синезеленыхъ, 1 зеленая и 7 діатомовыхъ; при .1° 27°—33°В,=34°—41°С;
въ желѣзноводскихъ источникахъ—11 синезеленыхъ, 4 зеленыхъ и
13 діатомовыхъ. Слѣдовательно, мы видимъ, что синезеленыя и діато-
мовыя численно всюду преобладаютъ надъ зелеными, какъ и слѣдо-
вало ожидать. Къ сожалѣнію, несмотря на многочисленныя примѣча-
нія о жизни водорослей, изъ работы не ясно, насколько интенсивно
были развиты синезеленыях) сравнительно съ зелеными и діатомовыми,
но чрезвычайно важно слѣдующее замѣчаніе автора: „Обиліе діатомей
зависитъ отъ невысокой температуры; чѣмъ холоднѣе, тѣмъ ярче ко-
ричневый цвѣтъ; кисловодскій+7° самый обильный ими источникъ"
(1. с., ра§. 40).
Очень интересны также біологическія наблюденія Змѣева относи-
сительно участія водорослей въ образованіи минеральныхъ туфовъ,
хотя необходима еще болѣе детальная разработка этого важнаго вопроса.
Повидимому, авторъ смотритъ на этотъ процессъ, какъ на чисто
механическій результатъ застоя воды и осажденія солей въ пленкахъ
водорослей. Условія же образованія осадковъ, онъ, между прочимъ,
усматриваетъ въ „пониженіи температуры стоячей воды, вслѣдствіе
быстраго развитіе органическихъ процессовъ" (1. с., ра&. 58). Положе-
ніе это ни на чемъ не обосновано и вообще совершенно непонятно,
какимъ образомъ развитіе органическихъ процессовъ само по себѣ
можетъ понижать температуру окружающей среды? Однако, чрезвы-
чайно важны фактическія наблюденія автора надъ образованіемъ
органическихъ и неорганическихъ наслоеній туфа въ горячихъ источ-
никахъ. „Къ зимѣ,—говоритъ онъ, — дальнѣйшее увеличеніе осадка
опережаетъ развитіе водорослей, только нѣкоторыя нити которыхъ
какъ бы пробиваются чрезъ неорганическій пластъ, скрѣпляя его.
Весной развитіе водорослей снова беретъ верхъ, и въ нѣсколько дней
готова новая пленка, лежащая на неорганическомъ пластѣ. Прямые
опыты со вкалываніемъ палочекъ и дощечекъ надъ разными накло-
неніями въ мѣстахъ образованія туфа показали, что въ теченіе года
обыкновенно образуется одинъ слой неорганическій и одинъ органи-
ческій... Хотя изъ небольшого количества наблюденій и нельзя вы-
х) Только на стр. 58 своей работы, по поводу участія водорослей въ образова-
ваніи минеральныхъ туфовъ, авторъ между, прочимъ, говоритъ: «Черезъ нѣсколько дней
все пространство, занятое водой, покрывается зеленой пленкой, состоящей преимуще-
ственно изъ видовъ отдѣла осциллярій или сцптонемъ; съ поверхности пленки вы-
дается вверхъ и внизъ лѣсѣ постоянно движущихся ворсинокъ тѣхъ же осциллярій съ
діатомеями между ними". Отсюда можно сдѣлать заключеніе, что синезеленыя въ из-
слѣдованныхъ имъ горячихъ источникахъ Кавказа, какъ и слѣдовало ожидать, разви-
ваются наиболѣе интенсивно.
96
вести точныхъ законовъ, но замѣтно, что чѣмъ длиннѣе и су-
ровѣе зимы, тѣмъ толще минеральный осадокъ, стоящій, разумѣется,
въ прямомъ отношеніи съ насыщенностью воды. Видъ водоросли,
какъ кажется, не имѣетъ вліянія на величину неорганическаго осадка.
Органическій же слой толще и долговѣчнѣе при нитчатыхъ водоро-
сляхъ, а зерновыя черезъ нѣсколько лѣтъ оставляютъ лишь налетъ,
иногда цвѣтной — зеленый, или, какъ въ туфѣ горячей воды въ Пя-
тигорскѣ, мясного цвѣта отъ такого же цвѣта пленокъ*1 (1. с., ра§.
58—59).
Органическіе слои настолько хорошо сохраняются, что, по сло-
вамъ автора, „слоевъ за 20 еще можно опредѣлить видъ нѣкоторыхъ
водорослей, не говоря уже о діатомеяхъ “. Эти наблюденія очень
интересны, но, очевидно, относятся къ горячимъ источникамъ съ не-
постоянной годовой температурой, такъ какъ „наслоеніе11 туфовъ
объясняется здѣсь пониженіемъ температуры воды въ зимнее время.
Къ сожалѣнію, Змѣевъ нигдѣ не говоритъ о своемъ отношеніи
къ теоріи Сокп'а, приписывающаго аналогичное явленіе — образова-
ніе известковыхъ синтеровъ карлсбадскаго шпруделя — исключи-
тельно жизнедѣятельности водорослей, выдѣляющихъ инкрустаціи
(см. выше, стр. 78).
Интересны также его наблюденія надъ образованіемъ такъ назы-
ваемаго „гороховаго камня11, Вопросъ этотъ тѣсно связанъ съ зага-
дочной водорослью, такъ называемою „ІЛѵа ІЬегтаІіз11 нѣкоторыхъ
авторовъ, которая, какъ оказалось на самомъ дѣлѣ, представляетъ
пленки различныхъ водорослей, выпячивающіяся полушаровидно и
въ формѣ пальца перчатки, подъ вліяніемъ газовъ, развивающихся
внутри такой пленки. Если въ такихъ шарообразныхъ или пальце-
образныхъ скопленіяхъ начинаютъ отлагаться соли, то путемъ мине-
рализаціи изъ нихъ постепенно образуется „гороховый камень11, ко-
торый „представляетъ массу круглыхъ, величиною съ горошину и
болѣе, бѣлыхъ или желтыхъ, смотря по осадку, ячеекъ съ цвѣтными
перегородками изъ водорослей; внѣшняя его поверхность предста-
вляетъ желтыя и зеленыя бугроватости11 (1. с., ра§. 60).
Химическій составъ воды, по его наблюденіямъ, не оказываетъ
существеннаго вліянія на составъ термофильной флоры. Авторъ очень
долго останавливается на выясненіи вопроса, что изъ себя предста-
вляетъ такъ называемый „глиринъ11 или „барежинъ11 старинныхъ авто-
ровъ, и приходитъ къ заключенію, что эта аморфная масса есть про-
дуктъ жизнедѣятельности низшихъ организмовъ.
Въ общемъ работа Змѣева, несмотря на нѣкоторые недостатки,
Мѣстонахожденіе Нозіос КіаЬи$сИіп$кіі. Водоросль эта лежитъ комочками среди бѣлыхъ камней
по ключевому разливу Начикинскаго горячаго источника (1° воды 28—32° С.)
Пленки синезеленыхъ водорослей (изъ РЬогткІіит Іатіпозит, РЬ. Ѵаіскпапит, ОзсіІІаіогіа Тогтоза),
плавающія на водѣ у краевъ горячаго ключевого прудка (і° воды 32° С.) Щапинскихъ источниковъ.
Берегъ прудка образованъ бѣлыми известковыми туфами.
97
представляетъ большой интересъ даже въ настоящее время, какъ
одна изъ немногихъ работъ по русскимъ термофильнымъ водорослямъ.
Далѣе необходимо указать работу й. Сгіігоіпзкі: „Аіедгиш е Іаси
Ва]са1 еі раепіпзиіа Сашізсѣаіка а с!.. ргоЕ бг. В. БуЪотазку аішо 1877,
героіШагит епитегаііо", которую мы подробно цитировали въ преди-
словіи къ настоящей работѣ. Оиігоіпзкі приводитъ для „Ея иныхъ “ го-
рячихъ источниковъ Камчатки 18 видовъ діатомовыхъ и одинъ изъ
синезеленыхъ. Почти всѣ эти виды обнаружены мною въ холодныхъ,
теплыхъ и горячихъ водахъ Камчатки. Къ сожалѣнію, авторъ не ука-
зываетъ, при какой температурѣ были произведены эти сборы. Но
такъ какъ діатомовыя вообще не имѣютъ особаго значенія, какъ тер-
мофильные организмы, то списокъ его въ этомъ отношеніи не пред-
ставляетъ для насъ особаго интереса.
Гораздо большее значеніе имѣетъ для насъ работа Дорогостайскаго:
„Маіёгіаих роиг зегѵіг а Га1§о1о§іе сіи Іас Ваікаі еі Де зоп Ьаззіп".
(„Виіі. 8ос. Ітрёг. Д. Паіигаі. Де Мсзсс.и“. Иоиѵ. 8ёгіе. Т. XVIII, 1905,
рад. 229), въ которой, между прочимъ, описывается термофильная
флора водорослей Туркинскихъ горячихъ источниковъ. Температура
здѣсь въ поверхностныхъ слоясь воды достигала до 45°В=56°С. Доро-
гостайскій говоритъ, что первое мѣсто по интенсивности развитія за-
нимаютъ здѣсь синезеленыя: „Ісз аі^иез рѣусосЬтошасёез у оссирепі Іа
ргешіёге ріасе раг Іеиг ргоіизіоп еѣ тесоиѵгепі сошріёіетепі за зигіасе
еі Іез аЪогДз Де Іеигз тетЪгапез ѵегі !опсё“ (1. с., ра§. 236). Къ сожа-
лѣнію, составъ флоры синезеленыхъ былъ изслѣдованъ авторо мъ, по
видимому, очень поверхностно, такъ какъ въ спискѣ водорослей мы
находимъ для этихъ источниковъ всего лишь два и при томъ мало
характерныхъ вида для термофильной флоры синезеленыхъ, а именно
ОзсШаіогіа зиЪШіззіша Кйіг. и О. ргінсерз Ѵаисѣ. Трудно допустить,
чтобы здѣсь дѣйствительно отсутствовали другіе представители сине-
зеленыхъ, особенно изъ рода РЬэгтіДінт. Среди нитей синезеле-
ныхъ Дорогостайскій находилъ діатомовыя водоросли, изъ которыхъ
особенно типичными являются: ЕріОіетіа §іЪЪегн!а Сггин. ѵаг. ргойисіа
Стгип., Каѵісиіа ѵігіДіз Кйіг., Шгзсіііа іііегтаііз (Е1ігЪ§.) Аиег., Иаѵісиіа
тезоіеріа ЕіігЪд.-. ѵаг. іѣегтез ЕІігЪ§. и пр. Особенно же интересно на-
хожденіе здѣсь въ большомъ количествѣ зеленой водоросли 8сѣгое-
Дегіа зеіідега Ьештегпі., которую авторъ нигдѣ болѣе не встрѣчалъ:
„Дапз сеііе зоигсе еі Дапз 1е Ъаззіп ци’еііе Іогше, і’аі гешагдиё Де §гап-
Дез циапіііёз Де ЗсЪгоеДегіа зеіі§ега Ьепппегш. дие іе п’аі ріиз іашаіз
геігоиѵёз аіііеигз". Заслуживаетъ также особаго вниманія интересный
симбіозъ, обнаруженный авторомъ въ горячихъ Туркинскихъ источни-
98
пикахъ между дафніями и зеленой водорослью СЬагасіиш 1оп§ірез
А. Вг., которая въ громадномъ количествѣ покрывала тѣла этихъ жи-
вотныхъ: „1е пошЪге сГіпсІіѵісІиз Сѣагасіит ёіаіі зоиѵепі іогі §гапф і’еп
аі сотріё диеідиеіоіз ріиз йе 80. Ье йарЬпі па^еаіі аѵес сейе сѣаг^е
аизві іасііетепі дие Іез йарѣпіз ІіЪгез Де сеііе сѣаг^е. Ргёз сіе 8 йарЬпіз
<іе 10 (80%) ёіаіепі сопіатіпёз раг сез а!§иез“.
Замѣчу, что случаи симбіоза подобнаго рода очень мало извѣстны
въ литературѣ, а потому представляютъ особенный интересъ. Однако,
едва ли этотъ симбіозъ связанъ съ высокой температурой воды, такъ
какъ совершенно аналогичное явленіе (симбіозъ ракообразныхъ съ
разными видами СЬагасішп) и притомъ выраженное необыкновенно
интенсивно мпѣ пришлось наблюдать въ теченіе трехъ лѣтъ, какъ
постоянное явленіе, въ планктонѣ одного холоднаго прудка въ Мо-
сковской губерніи (село Михайловское, Подольскаго уѣзда),
Общіе выводы на основати литературныхъ данныхъ.
Какъ видно изъ всего вышеизложеннаго, въ географическомъ
отношеніи до настоящаго времени болѣе или менѣе подробно изслѣ-
дована альгологическая флора горячихъ источниковъ арктической и
умѣренной зонъ сѣвернаго полушарія (Исландія, Сѣверная Америка,
Европа. Сибирь, Кавказъ); о термофильной флорѣ субтропической и
тропической зонъ мы имѣемъ довольно скудныя свѣдѣнія (Африка,
Азорскіе острова, Малайскій полуостровъ, Вестъ-Индія); еще меньше
мы знаемъ по этому вопросу изъ умѣренной и субарктической зонъ
южнаго полушарія (Новая Зеландія, Аргентина).
Однако, на основаніи всѣхъ этихъ данныхъ, мы все же можемъ
сдѣлать нѣкоторые выводы общаго характера. Исходя изъ теоретиче-
скихъ соображеній, слѣдовало бы ожидать, что альгологическая флора
водоемовъ съ ненормально высокой температурой воды должна была
бы быть всюду на земномъ шарѣ болѣе или менѣе однороднаго состава,
такъ какъ условія произрастанія здѣсь всюду обусловливаются одина-
ковыми предѣлами температуры. Повидимому, ТѴеед стоялъ именно на
такой точкѣ зрѣнія, когда утверждалъ, что флора горячихъ источни-
ковъ всего свѣта „характеризуется однообразнымъ составомъ раститель-
ности", но уже ТѴезі справедливо оспаривалъ такой взглядъ, исходя
•изъ фактическихъ данныхъ. Въ самомъ дѣлѣ, насколько можно видѣть
изъ соотвѣтствующихъ литературныхъ данныхъ, составъ термофильныхъ
водорослей тропиковъ довольно рѣзко отличается отъ флоры горячихъ
источниковъ умѣренной и особенно арктической зоны. Правда,
99
8скті(11е также приходитъ къ заключенію, что „изслѣдованная имъ
тропическая термофильная флора мало отличается отъ Европейской"
Однако, при болѣе точномъ отношеніи къ этому вопросу дѣло пред-
ставляется совершенно иначе. Въ дѣйствительности изслѣдованная
имъ флора обнаруживаетъ извѣстное сходство только съ сѣверо-
африканскими и итальянскими горячими источниками: изъ 17 видовъ
общими съ Италіей являются только 10 видовъ; изъ остальныхъ же
семи видовъ о представляютъ новыя для науки формы, 1 космополитъ
и 1 извѣстенъ пока только въ горячихъ ключахъ Америки. Слѣдо-
вательно, изъ 17 почти одна треть видовъ совершенно неизвѣстна въ
Европѣ. Такимъ образомъ, сходство африканской термофильной флоры
съ итальянской является очень условнымъ, а при сравненіи съ болѣе
сѣверными областями сходство становится еще меньше: такъ, съ сѣ-
верной Европой мы имѣемъ только 4, а съ Исландіей всего лини»
2 общихъ вида!
Но особенно интересно то обстоятельство, что не только флоры
горячихъ источниковъ такихъ отдаленныхъ другъ отъ друга областей,
какъ Сѣверная Америка, Исландія и Европа, неодинаковы по своему
составу, но даже близкіе горячіе источники Европы въ общемъ имѣютъ
различную флору. Такъ, напр., между Исландіей и Сѣверной Америкой
изъ общихъ синезеленыхъ мы можемъ отмѣтить только РЬогшісІіит
Іатіпозит- и РЬ. іепие; между Исландіей и Европой — НараІозірЬон
Іатіпозиз, РЬсгтійіит Іатіпозит и РЬ. іепие; между Сѣверной Америкой
и Европой—8 утріе са ІЬегтаІіз, РЬогтібіит Іатіпозит, РЬ. іепие. Изъ
зеленыхъ же и десмидіевъ нѣтъ ни одной общей, формы. На діатомо-
выхъ мы пока не будемъ останавливаться.
Съ другой стороны, для Исландіи очень характерной формой
является новый видъ изъ синезеленыхъ, описанный И'езі’омъ, а именно
Аиіозіга ІЬегтаІіз, обнаруженный въ большомъ количествѣ („іп §геаі
аЪип<іапсе“) при і° 55—61° С.; видъ этотъ до сихъ поръ нигдѣ больше
не былъ найденъ, ни въ Европѣ, ни въ Америкѣ. Для Сѣверной Аме-
рики характерны неизвѣстные въ Европѣ ВараІозірЬоп таіог, Зрігиііпа
саИагіа (изъ синезеленыхъ), Місгозрога Ѵеейіі и рядъ другихъ новыхъ
формъ изъ зеленыхъ. Наконецъ, обращаясь къ Европѣ и сравнивая,
напр., флору Карлсбадскаго шпруделя съ горячими ключами острова
Маг§іі82І§еі въ Венгріи, мы находимъ, кромѣ общихъ видовъ, цѣлый
рядъ формъ, характерныхъ для каждаго источника въ отдѣльности.
Особенно интересно массовое нахожденіе Созтагіит Іеѵе при высокой
температурѣ на о. Маг§іізгі§еі, тогда какъ десмидіевыя совершенно не
были констатированы въ Карлсбадскомъ шпруделѣ.
100
Изъ всего вышеизложеннаго слѣдуетъ, что собственно космопо-
литовъ изъ термофильныхъ водорослей имѣется очень мало,—не болѣе
2 видовъ изъ синезеленыхъ: НараІозірЬоп Іатіпозиз и РЬогтісІіит
Іатіпсзит. При этомъ слѣдуетъ замѣтить, что наиболѣе типичный изъ
нихъ, а именно НараІозірЬоп Іашіпозпз, встрѣчающійся обычно при очень
высокой температурѣ и почти неизвѣстный въ холодныхъ водахъ,
настолько измѣняетъ свой обликъ въ горячихъ источникахъ разныхъ
областей, что его приходится расчленять на отдѣльныя формы или
виды. Такъ, въ Сѣверной Америкѣ НараІозірЬоп Іашіпозпз, по даннымъ
ТШеп, замѣняется очень близкимъ видомъ НараІозірЬоп ша]ог, а въ
Камчаткѣ, по моимъ излѣдованіямъ, этотъ послѣдній, въ свою очередь,
замѣщается особой формой раііісіиз шіЬі. Что же касается РЬогшійіиш
Іашіпозиш, который обычно сопровождаетъ НараІозірЬоп Іатіпозиз при
очень высокой температурѣ (до 85° С), то слѣдуетъ замѣтить, что водо-
росль эта нерѣдко была находима въ холодной водѣ, такъ что ее
едва ли даже можно считать типичной термофильной формой. Осталь-
ной составъ термофильной альгологической флоры крайне непостоя-
ненъ и образованъ отчасти специфическими формами (обычно описы-
ваемыми подъ видовыми названіями „ІЬегтаІіз" и „саІіДпз"), въ боль-
шей же части—водорослями холодныхъ водъ, которыя приспособились
къ высокимъ температурамъ.
Поэтому я склоненъ думать, что въ термофильной флорѣ настоя-
щаго времени вовсе не имѣется какихъ-либо реликтовыхъ элементовъ
предшествовавшихъ геологическихъ эпохъ, когда температура на
землѣ была очень высокой. Вѣрнѣе всего предположить, что вря из-
вѣстная намъ теперь термофильная растительность состоитъ изъ во-
дорослей холодныхъ водъ, приспособившихся къ высокимъ темпера-
турамъ, при чемъ нѣкоторыя изъ этихъ водорослей образовали на-
столько стойкія расы (какъ, напр., НараІозірЬоп Іашіпозпз), что при
естественныхъ условіяхъ существованія въ природѣ обычно уже не
встрѣчаются при низкихъ температурахъ. Разумѣется, этотъ взглядъ
можно оспаривать, по крайней мѣрѣ, по отношенію къ болѣе типич-
нымъ термофиламъ, напр., НаракзірЬоп Іашіпозпз, который, можетъ
быть, и является реликтовой формой прежнихъ геологическихъ эпохъ,
хотя этому противорѣчитъ его легкая приспособляемость къ холод-
нымъ температурамъ въ лабораторной обстановкѣ, какъ это слѣдуетъ
изъ работъ Ъбгоепзіеіп’а,. Но по отношенію къ флорѣ. термофильныхъ
водорослей въ цѣломъ высказанная точка зрѣнія едва ли можетъ
встрѣтить серьезныя возраженія, такъ какъ находитъ себѣ подтвер-
жденіе, главнымъ образомъ, въ необыкновенно пестромъ и неодно-
101
родномъ составѣ термофильной флоры, которая измѣняется соотвѣт-
ственно составу растительности тѣхъ областей, гдѣ находятся горячіе
источники: такъ, въ сѣверныхъ областяхъ, напр., въ Исландіи мы на-
ходимъ среди космополитовъ и арктическіе элементы флоры (напр.,
Созшагіиш Ноітіеизе, С. ап^иіозит, С. зиЪагсіоит); въ Средней Европѣ
мы видимъ значительную примѣсь формъ мѣстной флоры; въ южной,
папр., въ Италіи прибавляются нѣкоторыя южныя формы, а сѣверныя
отсутствуютъ; наконецъ, въ тропикахъ можно констатировать значи-
тельную примѣсь экзотическихъ формъ (напр., СЬгоососсиз б-оеігеі, Са-
ІоіЬгіх аігісапа, ТоІуроѣЬгіх ііірапепзіз и пр.).
Теперь перейдемъ къ вопросу о предѣльныхъ температурахъ
(шахішиш и тіпітит) для жизни водорослей въ горячихъ источни-
кахъ. Какъ видно изъ литературныхъ данныхъ, максимальные темпе-
ратурные предѣлы жизни водорослей здѣсь устанавливаются очень
различію. Одни, какъ ЕкгепЬегд, Агскег, Вгегѵег, а изъ болѣе новыхъ
ІѴеесІ, ТѴсіі, ТШеп, наблюдали развитіе жизни при столь высокой
температурѣ, какъ 75°, 85° и даже 93°С., другіе, какъ АдагТк, Сокп,
Напздігд, Ъогоепзіеіп, ограничившіеся, впрочемъ, изслѣдованіемъ одного
только Карлсбадскаго шпруделя, устанавливаютъ этотъ предѣлъ зна-
чительно ниже, около 55° и даже, по изслѣдованіямъ Тбгѵепеіегп’а. въ
природѣ и лабораторіи, только до 52°С.
Замѣчу, что показанія РКеей'а, ТѴезіа и ТШеп съ одной стороны,
и данныя изслѣдователей Карлсбадскаго шпруделя съ другой—вполнѣ
сравнимы между собой въ біологическомъ отношеніи, такъ какъ выше-
приведенные максимальные предѣлы температуры касаются преиму-
щественно однихъ и тѣхъ же организмовъ изъ синезеленыхъ водо-
рослей, а именно НараІсзірЬсв Іатіпсзиз и РЬогтісІіит Іатіпсзит.
Мы указали уже, что данныя для Карлсбадскаго шпруделя.
несомнѣнно вѣрныя сами по себѣ, не слѣдуетъ обобщать въ томъ
смыслѣ, что температура 52°С. является предѣломъ жизни водорослей
и въ горячихъ источникахъ другихъ странъ. Правда, ІАыепзІеіп и др.,
напр., Р!еЦег („РПапгеирЬузіоІо^іе" II, 1904, ра§. 89) особенно настаиваютъ
на томъ, что къ показаніямъ лицъ, наблюдавшихъ развитіе водорослей
при очень высокихъ температурахъ, слѣдуетъ относиться съ большой
осторожностью, такъ какъ невольныя ошибки здѣсь очень возможны.
По этому поводу РіеЦет приводитъ даже интересный примѣръ (1. с.,
стр. 89), какъ горячій ручей, имѣвшій въ поверхностныхъ слояхъ
температуру 44,3—45°С., по наблюденіямъ Норре Веуіег’а., оказался въ
болѣе глубокихъ слояхъ отъ притока холодныхъ ключей значительно
холоднѣе, всего 25,1°С.; обитавшія здѣсь рыбки цѣпенѣли, попавши
102
въ поверхностные слои. Конечно, ошибки въ подобныхъ случаяхъ
вполнѣ вѣроятны и особенно возможны по отношенію къ водорослямъ,
такъ какъ дѣйствительно онѣ могутъ иной разъ случайно заноситься
теченіемъ или какъ-нибудь иначе изъ болѣе холодныхъ мѣстъ въ
мѣста съ очень высокой температурой. Понятно, что коллекторъ, со-
бравшій водоросли при такихъ условіяхъ, невольно вводитъ въ за-
блужденіе альголога, изслѣдующаго зафиксированный матеріалъ, по
которому иногда довольно трудно составить себѣ опредѣленное пред-
ставленіе о жизненности организмовъ, собранныхъ при высокой тем-
пературѣ. Особенно это относится къ мелкимъ формамъ діатомовыхъ
и одноклѣтпыхъ зеленыхъ водорослей, которыя, благодаря небольшимъ
размѣрамъ и неприкрѣпленности къ субстрату, легко могутъ перено-
ситься водой съ мѣста на мѣсто.
ІѴезі, напр., приводитъ много діатомовыхъ (около 17 видовъ), об-
наруженныхъ имъ въ горячихъ ключахъ Исландіи при температурѣ
выше 52°С., а для 6 видовъ указываетъ. даже температуру до 85°С.
Къ сожалѣнію, онъ ничего не говоритъ о томъ, въ какомъ состояніи
было содержимое клѣточекъ этихъ діатомовыхъ, которыя обычно жи-
вутъ въ холодныхъ водахъ. Между тѣмъ этотъ вопросъ очень важенъ,
такъ какъ единственнымъ критеріемъ жизненности діатомовыхъ при
столь высокой температурѣ можетъ служить только нормальный об-
ликъ ихъ содержимаго; нахожденіе же пустыхъ панцырныхъ оболо-
чекъ само по себѣ, разумѣется, ровно ничего пе доказываетъ. Напр.,
въ камчатскомъ матеріалѣ діатомовыя, обнаруженныя мною при тем-
пературѣ выше 50°С., неизмѣнно оказывались совершенно пустыми
внутри. Это обстоятельство ясно говоритъ, что о жизненности озна-
ченныхъ діатомовыхъ, при такихъ условіяхъ существованія, не можетъ
быть рѣчи (по крайней мѣрѣ, въ горячихъ камчатскихъ источникахъ).
Очевидно, что онѣ были сюда занесены случайно: можетъ быть, вы-
мыты изъ почвы болѣе холодныхъ мѣстъ. Поэтому я отношусь пока
очень скептически къ показаніямъ ІѴезі’а и другихъ относительно
произрастанія діатомовыхъ при температурѣ выше 50°С.
Напротивъ, ниже 50° (особенно при 30—40°) въ камчатскихъ сбо-
рахъ довольно часто попадали діатомовыя съ хорошо сохранившимся
содержимымъ. Это обстоятельство, во всякомъ случаѣ, даетъ право
считать вполнѣ возможной жизнь этихъ организмовъ при означенной
температурѣ. Подтвержденіе сказаннаго мы находимъ, напр., въ ра-
ботахъ Сокп’а,, РеЛгсіпо и особенно ІзІѵапЦі, которые наблюдали раз-
витіе живыхъ діатомовыхъ при 1° до 50° въ мѣстахъ ихъ нахожденія.
Къ сожалѣнію, подобнаго рода наблюденія іп зііи надъ живымъ мате-
103
ріаломъ, имѣющія рѣшающее значеніе, не всегда возможны, такъ какъ
нерѣдко (напр., въ камчатскихъ сборахъ) приходится дѣлать заклю-
ченія только на основаніи уже собраннаго и фиксированнаго мате-
ріала. Единственнымъ критеріемъ „жизненности" изслѣдованныхъ ор-
ганизмовъ въ такомъ случаѣ является только нормальный обликъ со-
держимаго ихъ клѣточекъ. Такъ какъ почти всѣ экземпляры одно-
клѣтныхъ зеленыхъ и десмидіевыхъ, обнаруженные мною въ камчат-
скихъ коллекціяхъ, при высокой температурѣ отличались неповре-
жденными хроматофорами и нормальной зеленой окраской, то я ду-
маю, что „жизненность" ихъ при этихъ условіяхъ нахожденія едва ли
можетъ подвергаться сомнѣнію тѣмъ болѣе, что найдены онѣ въ зна-
чительномъ количествѣ, а это обстоятельство исключаетъ до извѣстной
степени возможность случайнаго заноса.
Еще болѣе увѣренъ я въ „жизненности" синезеленыхъ, обнару-
женныхъ мною при температурахъ значительно выше 50°С., такъ какъ
водоросли эти развиваются въ видѣ пленокъ и дерповинокъ, плотно
прикрѣпляющихся къ субстрату, и были собраны въ большомъ коли-
чествѣ іп зііп. Слѣдовательно, о случайномъ заносѣ ихъ сюда не мо-
жетъ быть и рѣчи. Содержимое ихъ клѣточекъ было вполнѣ нор-
мально, хотя нерѣдко отличалось болѣе блѣднымъ оттѣнкомъ, чѣмъ
при болѣе низкихъ температурахъ.
Это обстоятельство заставляетъ меня относиться съ довѣріемъ и
къ показаніямъ другихъ авторовъ относительно развитія синезеленыхъ
и зеленыхъ при очень высокихъ температурахъ даже въ томъ случаѣ,
если изслѣдованія (какъ, напр., ТУы’омъ) производились надъ зафи-
ксированнымъ матеріаломъ, собраннымъ другими лицами. Возможно,
какъ слѣдуетъ изъ наблюденій Вгеыег’а, что предѣлъ жизни нѣкото-
рыхъ водорослей доходитъ до температуры 93 °С., т.-е. близкой къ
точкѣ кипѣнія воды. Теоретически для жизни нѣкоторыхъ организ-
мовъ можно допустить даже болѣе высокую температуру, такъ какъ
свертываніе бѣлка, обусловливающее смерть организма, происходитъ,
напр., въ спорахъ нѣкоторыхъ бактерій при продолжительномъ нагрѣ-
ваніи значительно выше 100°С. Поэтому Р/еЦег („РПапгепрЬувіоІо^іе-.
Вй. II, 1904, ра§. 90) допускаетъ возможность развитія органической
жизни даже при 100°С/ „ѴеЪгі§еп8 Іаззі зісіі пісЫ ЪеЬапріеп, сіазз еіпе
Епім'іскеіип^ ѵоп Ог^апізшеп Ъеі 100°С. ппшб§1ісѣ І8і.“ г).
х) Далѣе, на стр. 294 своего извѣстнаго учебника, Р/еЦег подробнѣе касается
этого вопроса: „ЗсЬоп біе ТЬаізасЬе, база §еи-іззе РДапгеп Ьеі 20-40’С. аЬзіегЬеп,
Ьеѵгеізі, база іп біезет Раііе біе Тббіипй пісѣі ѵоп бег Соа§и1аііоп без Епѵеіззез бигсѣ
ІѴагтѳ аЬЬап§і.. Йепп тѵепп аисЬ бигсѣ еіпе зоісѣе Соа^иіаііоп, \ѵіе бигсЬ еіпе іебе
рІбІгІісЬе 2егзІбгип§ бег Зігисіиг, баз ЬеЬеп оЬпе Рга^е зо^іеісѣ ѵегпісЫеі ѵѵігсі, зо
104
Такимъ образомъ, на основаніи всего вышеизложеннаго, мы при-
ходимъ къ заключенію, что предѣлъ жизни синезеленыхъ въ горя-
чихъ источникахъ опредѣляется температурой не менѣе 85° С., зеле-
ныхъ—около 70° С., десмидіевыхъ—около 55° С. Относительно же діато-
мовыхъ пока нельзя сказать ничего вполнѣ опредѣленнаго, но во
всякомъ случаѣ предѣлъ изъ жизни опредѣляется температурой по
менѣе 50° С.
Еще труднѣе, на основаніи литературныхъ данныхъ, выяснить
минимальные предѣлы температуры для жизни водорослей въ горя-
чихъ источникахъ. Такимъ предѣломъ можно было бы, конечно,
вполнѣ условно признать ту температуру воды, при которой источ-
никъ считается въ общежитіи „теплымъ**, т.-е. начиная приблизи-
тельно отъ 30° С. Я лично, на основаніи нѣкоторыхъ соображеній,
о которыхъ скажемъ ниже (при описаніи сообществъ), принимаю
этотъ предѣлъ отъ 30° С. и, слѣдовательно, отношу альгологическую
растительность въ предѣлахъ 30—90° С. къ группѣ настоящихъ (ти-
пичныхъ) термофильныхъ сообществъ. Однако для большинства тер-
мофильныхъ водорослей температура 30° вовсе еще не является ми-
нимальнымъ предѣломъ ихъ жизни. Въ теплыхъ источникахъ съ
температурой 20— 30° С. и даже холодныхъ ниже 20° С. многія изъ
нихъ развиваются такъ же хорошо, какъ и въ горячихъ водахъ.
Строго говоря, съ чисто физіологической точки зрѣнія мы не
знаемъ даже ни одной типично термофильной водоросли, т.-е. такой,
у которой минимальный предѣлъ жизни опредѣлялся бы температурой
ниже 30° С. Въ самомъ дѣлѣ, мы уже видѣли изъ физіологическихъ
опытовъ Ъдгоепзіеіп’а., что минимальная температура для Нараісзіріюп
Іатіпсзиз неожиданно оказалась далеко ниже точки замерзанія воды,
при чемъ выяснилось, что въ лабораторной обстановкѣ эта водоросль
легко приспособлялась къ комнатной температурѣ воды. Такимъ обра-
зомъ, Нараіозіріюп Іатіпозиз лишь біологически можно относить къ
типично термофильнымъ водорослямъ, такъ какъ онъ очень характе-
ренъ для источниковъ съ высокой температурой и обычно въ при-
родныхъ условіяхъ не встрѣчается ниже 30° С. Что же касается дру-
гихъ специфически термофильныхъ водорослей, описанныхъ, напр.,
подъ видовыми названіями „саіісіиз** и „йіеппорЬіІиз", то нѣкоторыя
Ъехѵѳізеп сіосЬ сііе Ьеі 75°С. ^есіеПіепсіеп РЯапгѳп, (іазз сііе Ехізіепг ѵоп Ог^апізтеп
аисЬ іп ѳіпег Тетрегаіиг тб&ІісЬ ізі, іп чѵеіекег (іаз Нйітегепѵеізз ^егіппі. ІІеЬгі^епз
соа^иіігеп пісЬЬ аііе Епѵеіззкбгрег, ипсі (Іа гисіеіп Ѵег^скіебепе ЗіоіТе сііе Сгесгіппип^ без
АІЬитіпз ѵегЬіпбегп, зо ^ѵйгбе зо&аг сііе Ехізіѳпг біезеэ РгоіеіпзіоіТез Ог^апівтеп ги-
Іаззеп, сііе Ьеі 100°С. тасЬзеп*-
105
изъ нихъ впослѣдствіи были найдены и въ холодной водѣ. Поэтому
ни объ одномъ такомъ видѣ мы не можемъ съ увѣренностью утвер-
ждать, что онъ не можетъ встрѣтиться въ природѣ при низкой тем-
пературѣ.
Наоборотъ, нѣкоторые виды сѣверыхъ областей, какъ, напр.,
Созіпагішп Ноітіепзе, С. ап^иіозпт, С. зиЬагсіоигп (въ спискѣ И7е$і’а), не-
ожиданно были найдены въ горячихъ ключахъ при высокой температурѣ
(около 55° О.), а С. Іеѵе въ горячемъ ключѣ Венгріи (списокъ ІеіѵапНі)
обнаружилъ даже весьма интенсивное развитіе. Поэтому о минималь-
ныхъ предѣлахъ температуры для большинства термофильныхъ водоро-
слей мы пока ничего точнаго сказать не можемъ, за исключеніемъ только
того, что предѣлы эти во всякомъ случаѣ лежатъ гораздо ниже
температуры „горячихъ" и „теплыхъ" источниковъ. Отсюда слѣдуетъ,
что понятіе о термофильныхъ сообществахъ, какъ растительности го-
рячихъ и теплыхъ источниковъ, несмотря на свою элементарность, въ
сущности остается совершенно неопредѣленнымъ, такъ какъ при этомъ
не выясняется, что мы должны разумѣть подъ такими сообществами въ
смыслѣ ихъ объема, какъ групповой біологической единицы, разви-
вающейся при вполнѣ опредѣленныхъ біофизическихъ условіяхъ. Къ
сожалѣнію, въ литературѣ почти совершенно не затронутъ вопросъ
о точномъ разграниченіи термофильной флоры отъ другихъ сооб-
ществъ. Только Напздггд пытался кое-что сдѣлать въ этомъ отношеніи,
противопоставляя термальныя сообщества, развивающіяся въ естествен-
ныхъ горячихъ источникахъ, термофильнымъ сообществамъ, расту-
щимъ въ горячихъ сточныхъ фабричныхъ водахъ. Основа такого
подраздѣленія, базирующаяся на извѣстныхъ различіяхъ въ составѣ
флоры, является чисто біологической, но едва ли имѣетъ значеніе въ
принципіальномъ отношеніи, такъ какъ нами уже выяснено, что во-
дорослей, обитающихъ исключительно только въ горячихъ источни-
кахъ, почти не существуетъ въ природѣ. Изслѣдованая Напедігд’оаъ
термофильная флора по составу дѣйствительно отличается отъ тер-
мальной флоры Карлсбадскаго шпруделя, но пѣть никакихъ основаній
думать, что та же термофильная растительность по можетъ развиться
приблизительно въ томъ же составѣ въ любомъ природномъ горячемъ
или тепломъ источникѣ. Это вполнѣ допустимо, если вспомнить, на-
сколько различны по своему составу флоры горячихъ источниковъ
даже въ одной только средней Европѣ. Поэтому дѣленію Напедігд а,
какъ біологически мало обоснованному, я не придаю особаго значе-
нія, а названіе „термальная" флора, во избѣжаніе путаницы, оставляю
совершенно въ сторонѣ, разумѣя подъ термофильными сообществами
106
флору какъ искусственныхъ, такъ и естественныхъ горячихъ во-
доемовъ.
Какъ видимъ, Напздігд коснулся вопроса только о подраздѣленіи
флоры горячихъ водъ. Относительно же болѣе важнаго вопроса, т.-е.
принципіальныхъ отличій термофильной флоры отъ другихъ сооб-
ществъ, въ литературѣ не имѣется никакихъ данныхъ.
Помимо біологическихъ отличій, которыми характеризуется со-
ставъ термофильной флоры, предварительно необходимо еще точно
опредѣлить тѣ физическія условія среды, при которыхъ развиваются
термофильныя сообщества. Другими словами, важно найти біо-физи-
ческій принципъ, на основаніи котораго могутъ быть объединены въ
одно біологическое цѣлое сообщества термофильныхъ водорослей.
Изъ вышеизложеннаго видно, что такимъ обобщающимъ критеріемъ
не могутъ быть температурныя различія воды сами по себѣ, такъ-
какъ мы не въ состояніи опредѣлить минимальные предѣлы темпера-
туры для развитія термофильныхъ водорослей.
Между тѣмъ вполнѣ ясно, что, несмотря на громадныя различія
температуры, сообщества горячихъ и теплыхъ источниковъ, равно
какъ сообщества источниковъ съ холодной, но постоянной годовой
температурой, характеризуются своеобразными условіями жизни, объ-
единяющими ихъ въ одно біологическое цѣлое и отличающими ихъ
отъ другихъ сообществъ.
Такимъ объединяющимъ біо-физическимъ принципомъ является
постоянство (въ извѣстныхъ предѣлахъ выше точки замерзанія) годо-
вой температуры воды водоемовъ, питаемыхъ горячими источниками.
Обоснованія итого принципа, благодаря которому установлены мною
группы Енйіегорііііае, МезоЙіегшорЬііае и НуроіЬепиорЬіІае, были под-
робно мотивированы раньше.
Само собой разумѣется, что группы Мезо- и НуроОіегпюрЬіІае
установлены мною только для сѣверной и умѣренной зонъ, которыя
характеризуются рѣзкими колебаніями температуры въ теченіе года.
Въ тропической и субтропическихъ зонахъ (за исключеніемъ высоко-
горныхъ областей) температура водоемовъ настолько постоянна въ те-
ченіе года, что здѣсь собственно всѣ сообщества могутъ быть названы
термофильными. Изъ нихъ группа ЕніЬегшоріііІае выдѣляется ненор-
мально высокой температурой. Теперь перейдемъ къ детальному опи-
санію сообщества, термофильныхъ водорослей Камчатки.
107
Подгруппа гипотермофильныхъ сообществъ.
(Нуроікегторкііае)
Къ этой подгруппѣ я отношу сообщества водорослей, обитающія
въ холодныхъ незамерзающихъ водоемахъ (ниже 15° С.), съ постоянной
(въ извѣстныхъ предѣлахъ) температурой воды въ теченіе года. Та-
кихъ водоемовъ въ Камчаткѣ очень много. „Еще Крашенинниковъ,—
говоритъ В. Н. Лебедевъ („Предварительный отчетъ объ изслѣдованіи
водъ Камчатки въ 1908—1909 г.“, стр. 13),—отмѣтилъ такую бросаю-
щуюся въ глаза особенность Камчатки, какъ незамерзаніе огромнаго
количества ручьевъ и озерковъ по всему полуострову и въ частности
въ верхнемъ теченіи р. Камчатки. Эти незамерзающіе ручьи и озерки,
изливаясь въ главную рѣку, обусловливаютъ рядъ явленій какъ мѣст-
наго, такъ и общаго характера. Рядъ протоковъ (какъ, напр.. Молодка
въ верхнемъ теченіи р. Камчатки) вовсе не замерзаетъ, на главной
рѣкѣ всю зиму держатся значительныя полыньи, у нѣкоторыхъ бере-
говъ рѣка не замерзаетъ на нѣсколько верстъ (напр., близъ селенія
р. Козыревки)... При небольшой, сравнительно, скорости теченія р. Кам-
чатки, причину аномаліи естественно предположить въ ненормально
высокой температурѣ тѣхъ почвенныхъ слоевъ, изъ которыхъ выходятъ
родники, питающіе р. Камчатку. Часть этихъ родниковъ (напр., близъ
селеній Ключевскаго, Ушковъ и Козыревки) прямо пріурочена къ ла-
вовымъ потокамъ".
Изъ этого описанія видно, что не только мелкіе источники и
озерки Камчатки, но и болѣе обширные водоемы, какъ, напр., протоки
и даже большія рѣки въ нѣкоторыхъ своихъ частяхъ не замерзаютъ
зимою. Вполнѣ понятно, что жизнь водорослей въ такихъ водоемахъ
должна отличаться нѣкоторыми особенностями, зависящими отъ боль-
шей продолжительности вегетаціоннаго періода. Помимо біологиче-
скихъ отличій, возможно, что составъ флоры здѣсь нѣсколько иной,
чѣмъ другихъ водоемовъ, замерзающихъ зимой.
Къ сожалѣнію, въ камчатскихъ коллекціяхъ очень мало сборовъ
водорослей изъ такихъ водоемовъ. Только въ коллекціи В. П. Савича
1909 г. мы находимъ двѣ планктонныя пробы (п°п° 105 и 106) изъ
Срединнаго озера вулкана Узона (С 11,5°—14° С.), взятые въ концѣ
августа. Но планктонъ этотъ отличался изобиліемъ животныхъ и срав-
нительно бѣденъ водорослями: въ большомъ количествѣ обнаружена
лишь Егащіагіа ѵігезсепз; въ небольшомъ количествѣ найдены также
нѣкоторыя непланктонныя діатомовыя, напр.. Зупейга иіпа.
108
Береговыхъ же сборовъ водорослей изъ такихъ водоемовъ въ
камчатскихъ коллекціяхъ совершенно не имѣется.
Замѣчу, что къ сообществамъ гипотермофильныхъ водорослей
по условіямъ жизни очень близко примыкаютъ сообщества, обитающія
въ водоемахъ, которые характеризуются ненормально позднимъ за-
мерзаніемъ. Нужно думать, что удлиненіе вегетаціоннаго періода и
здѣсь такъ пли иначе отражается на біологіи водорослей. Возможно
даже, что обитающія при такихъ условіяхъ водоросли также могутъ
быть выдѣлены въ особыя сообщества, которя можно назвать псевдо-
фригидофилъными (см. выше стр. 74—76), по для этого, разумѣется, не-
обходимы длительныя наблюденія на мѣстѣ надъ біологіей такихъ
водоемовъ.
Пока же мы можемъ говорить только теоретически о гипотермо-
фильныхъ и примыкающихъ къ этой подгруппѣ сообществахъ.
Подгруппа мезотермофальныхъ сообществъ.
(Мезо Іііегторігііае).
Къ мезотермофильной группѣ я отношу сообіцества водорослей,
которыя развиваются въ „теплыхъ11 водоемахъ (1° 15—30° С), питаемыхъ
горячими источниками. Эта группа является промежуточной (откуда и
предложенное мною названіе) между растительностью холодныхъ водое-
мовъ, съ постоянной годовой температурой ниже 15° С. (РзепсіоНіеппо-
рѣііае), и флорой водъ, которыя въ общежитіи мы называемъ „горя-
чими11 (выше 30° С.).
Низшая (минимальная) температура, а именно 15° С. принята
мною условно на томъ основаніи, что въ лѣтнее время предѣлъ 15° С.
является для Камчатки обычно максимальной температурой водоемовъ
(рѣкъ, озеръ), не имѣющихъ связи съ горячими источниками; какъ мы
видѣли, температура здѣсь лѣтомъ обычно колеблется въ предѣлахъ
12—14° С. и сравнительно рѣдко въ очень прогрѣтыхъ бассейнахъ
достигаетъ до 20° С. и болѣе градусовъ. Разумѣется, въ болѣе те-
плыхъ странахъ, напр., въ Японіи, южной Европѣ или на Кавказѣ ми-
нимальный предѣлъ температуры мезотермофильныхъ сообществъ
лучше принять нѣсколько выше, напр., отъ 20° С.
Высшая же (максимальная) температура „теплыхъ “ водоемовъ, а
именно 30° С. тоже выбрана мною условно на томъ основаніи, что
означенная температура представляетъ вмѣстѣ съ тѣмъ, повидимому,
максимальный предѣлъ прогрѣваемое™ болотъ въ лѣтнее время. Та-
109
кимъ образомъ, предѣлы температуры мезотермофильныхъ сообществъ
соотвѣтствуютъ колебаніямъ температуры выше обычной нормы въ водое-
махъ, не питаемыхъ горячими источниками.
Слѣдовательно, благодаря выбраннымъ мною предѣламъ, мезо-
термофильныя сообщества съ одной стороны удобно противопоставить
(для сравненія) съ флорой другихъ водоемовъ, гдѣ въ лѣтнее время
температура можетъ колебаться въ тѣхъ же предѣлахъ, а съ другой—
максимальнымъ предѣломъ 30° С. мезотермофильныя сообщества рѣзко
отдѣляются отъ эвтермофильныхъ, которыя развиваются уже при выс-
шихъ температурахъ, совершенно не наблюдаемыхъ въ обычныхъ
условіяхъ существованія водорослей, по крайней мѣрѣ, въ умѣренной
зонѣ.
Прежде всего приведемъ общій списокъ водорослей, обнаружен-
ныхъ мною въ Камчаткѣ прп температурѣ 15—30° С.
Синеэеленыя.
1) СЬгоососсиз іиг§'і(1из 20—30° С.
2) АрЬапосарза Сгеѵіііеі 17—19° С.
3) АрЬапоіЬёсе Ьиііоза 28—30° С.
4. Мегізторейіа іЬегшаІіз 20—30° С.
5. Озсіііаіюгіа Іішоза 17—19° С.
6. Озсіііаіюгіа іюпиіз I. іуріса 17—19° С.
„ „ 1. Паѵісапз 24° С.
7. Озсіііаіюгіа іогтсза 31,5° С.
8. Зрігиііпа зиЪШіззіта 31,5° С.
9; РЬогтійіит ѵаШегіапит 31,5° С.
10. РЬогтійіит іюпие 28—30° С.
11. РЬогтійіит Іатіпозит 31,5° С.
12. РЬогтЫіит ипсіпаіиш 17—19° С.
13. Ыозіюс КіаЪизсЬіпзкіі 28—32° С.
14. Зсуіюпета шігаЪіІе 17—19° С.
15. СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз 28—30° С.
16. ОісЬоіѣгіх сотрасіа 28—32° С.
Десмидіевыя,
17. Созтагіит саІЫит 28—30° С.
Діатомовыя.
18. Ріппиіагіа ѵігійіз 17—19°. 25—35°. 20—30° С.
19. Ріппиіагіа §іЪЪа 24° С.
20. Ріппиіагіа аррепсИсиІаіа 25° . 25—35,5° С.
110
21. Ріппиіагіа іпіеггиріа 20—30° С.
22. Апотоеопеіз зркаегоріюга 25—35° С.
23. АтрЬірІеига реііисійа 25°—35° С.
24. Ргизіиііа гЪотЪоійез 17—19°. 24°. 25—35° С.
25. СутЪеІІа сізіиіа 17—19°. 24° С.
26. АтрЬога оѵаііз 17—19°. 25—35° С.
27. Сі-отрЬопета аситіпаіит 25—35° С.
28. НіігзсЫа рагѵиіа 17—19° С.
29. КіігзсЪіа раіеа 17—19° и 24° С.
30. Біаіота Ъіетаіе 17—24° С.
31. Мегійіоп сігсиіаге 17—24° С.
32. Зупебга асиз 17—19° С.
33. Ргаоііагіа ѵігезсепз 17—19° С.
34. ТаЪеІІагіа Йосспіоза 17—19° п 24° С.
35. Сузіоріеига іиг&ійа 17—24° С.
36. Сузіоріеига зогех 17—19° С.
37. Сузіюріеига §іЪЪа 17—24° С.
38. Ьузі^опіит ѵагіапз 17—19° С.
Зеленыя.
39. Місгозрога Котагоѵіі 25° С.
40. Ногтізсіа гопай 20—30° С.
41. ВЫгосІопіит Ъіего^ІурЪісит 1. іурісит и ѵаг. аігоЪгиппеит
17—19° и 28—30° С.
42. ѴаисЪегіа зеззіііз 17—19° С.
Слѣдовательно, всего у насъ имѣется 42 вида, а именно синезеле-
ныхъ 16, діатомовыхъ 21, зеленыхъ 4 и десмидіевыхъ 1. Замѣчу, что
сюда же мною отнесены и такія водоросли, какъ Озсіііаіогіа іогтсза,
йрігиііпа зиЪШіззіта, РЬогтійіит ѵаійегіапит и РЪ. Іатіпобит, кото-
рыя были обнаружены при температурѣ на 1,5° выше предѣльной,
т.-е. при 31,5° С.
Сборы этихъ водорослей производились, главнымъ образомъ,
В. П. Савичемъ въ Начикинскихъ (1908 г.), Пущинскихъ (1909 г.) и
Щапинскихъ (1909 г.) теплыхъ ключахъ, а также въ тепломъ „Ути-
номъ прудѣ" (Узонъ, 1909), при чемъ всюду точно указана тем-
пература. Кромѣ того, Л. Г. Раменскій въ 1908 г. сдѣлалъ небольшіе
сборы въ Начикинскихъ ключахъ, но безъ указанія температуры.
Такъ какъ тѣ же виды собраны и Савичемъ при температурѣ 20—30°С., то
приблизительно къ этой же температурѣ я отношу и сборы Раменскаго.
111
Описаніе Начикинскихъ горячихъ источниковъ имѣется въ ра-
ботѣ В. Л. Комарова („Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 гг.“,
стр. 110—111). Кромѣ горячихъ ключей съ очень высокой температу-
рой, здѣсь расположены теплые ручейки съ температурой 22°, 26—28°.
28°, 28—32°С. Сборы въ коллекціи Савича взяты отсюда при темпера-
турѣ 28—32°С. (п°п° 5915, 5933 и 5936). Здѣсь обнаружены въ довольно
значительномъ количествѣ изъ сннсзеленыхъ: Рііогтісііипі іепие. Ві-
сЬоіЬгіх сотрасіа, СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз и особенно Иозіос КіаЬизсЬіпзкіі.
послѣдній видъ собранъ отсюда также Раменскимъ. По словамъ обоихъ
коллекторовъ, шаровидныя тѣла этого ностока массами лежатъ въ
большомъ разливѣ ручья среди камней и постоянно омываются те-
плой водой. Изъ зеленыхъ довольно обильно развитъ КЬіяосІопішп
Ьіего^ІурЬісит, главнымъ образомъ, въ типичной формѣ. Интересно
отмѣтить обильное развитіе одной стерильной спирогиры (Зріго^уга зр.)
„въ окнищахъ болота (у подножія горы Зеркало), въ которое впадаетъ
второй теплый ключъ съ і° 28°С.“ (п° 5933). По устному сообщенію
В. П. Савича, температура „окнища" также достигаетъ до 28°С.
Среди нитей РЬогтібіит и Кііігосіопіит попадается въ довольно
значительномъ количествѣ новый видъ изъ десмидіевыхъ, описанный
мною подъ названіемъ Созтагіит саіійит; эта водоросль не обнаружена
мною ниже 28°С., особенно же интенсивно развивается при высокой
температурѣ (53°С.). Сравнительно въ небольшомъ количествѣ найдены
здѣсь изъ синезеленыхъ СЬгоососсиз іиг^іііиз, АрІіапііЬесе Ьиіісза іі
Мегізторейіа ІЬегтаІіз, изъ діатомовыхъ Ріппиіагіа ѵігійіз и Р. гпіег-
гиріа, а изъ зеленыхъ Ногтізсіа гопаіа (нѣсколько нитей въ плохомъ
состояніи, которыя, можетъ быть, попали сюда случайно).
Описаніе Пущинскихъ источниковъ дано на стр. 211 работы
Комарова (1. с.). Главный ключъ имѣетъ температуру до 40° С. Кромѣ
того здѣсь расположены группы ключей и теплыхъ ручьевъ съ болѣе
низкой температурой: 17—19°, 22°, 24° С. Вода въ нихъ желѣзо-из-
вестковистая. Отсюда въ концѣ іюня Савичемъ взято довольно много
пробъ (п°п° 48—54), при температурѣ 17—24° С. Изъ синезеленыхъ
здѣсь обнаружены въ очень значительномъ количествѣ АрЬапосарза Сгге-
ѵіііеі и Озсіііаіогіа іепиіз, которая при температурѣ 24° представлена
почти исключительно формой Гіаѵісапз, отличающейся желтоватымъ
цвѣтомъ своихъ нитей. Зеленая водоросль Кііігосіопіит Ьіего^ІурЬісит
при 1° 17—19° С. представлена преимущественно типичной формой
и развита скудно; изъ ручья же при і° 24° она соорана въ огромномъ
количествѣ и, главнымъ образомъ, въ формѣ ѵаг. аігоЬгиппеипі. Эта
интересная разновидность первоначально была описана ТИдеп для
112
Іеллоустонскаго парка. О зависимости темной окраски этой водоросли
отъ температуры мы скажемъ дальше, въ главѣ объ эвтормофильныхъ
водоросляхъ. Изъ другихъ синезеленыхъ здѣсь въ небольшомъ коли-
чествѣ были обнаружены: РЬогтійіит ипсіпаіліт, Озсіііаіогіа Іітсза.,
бсуіюпета тігаЪіІе и СаІоіЬгіх зр. Вмѣстѣ съ ВЬігосІопіит изъ зеле-
ныхъ здѣсь обильно развилась ѴаисЬегіа зеззіііз. Не мало также най-
дено діатомовыхъ: Ріппиіагіа ѵігійіз, Егизіиііа гЬотЪоійез, СутЪеІІа
еізіиіа, АтрЬога оѵаііз, ЪШязсЬіа рагѵиіа, И. раіеа, Біаіота Ьіетаіе,
Мегійіоп сітсиіаге, бупейга асиз, Рга^Пагіа ѵігезсепз, ТаЪеЦагіа Поссиісза,
Сузіоріеига ііигщйа, С. зогех, С. адЪЪа, Ьузщопіит ѵагіапз. Изъ нихъ
въ болѣе значительномъ количествѣ попадались только Мегібіоп сіг-
сиіаге и виды Сузіоріеига; остальныя встрѣчались рѣдко, но въ боль-
шинствѣ случаевъ всѣ имѣли нормальный „жизненный*' обликъ.
Описаніе Щапинскихъ ключей мы находимъ въ работѣ Комарова
(1. с.) на стр. 261—264. Ключи эти образуютъ ванны и бассейны съ
теплой, желѣзо-известковистой водой (Ь° 23—37° С.). Водоросли со-
браны Савтвмъ въ началѣ августа при температурѣ 25°. 31,5°. 32,5°.
35,5° С. (п° п° 69—75). Изъ синезеленыхъ мы здѣсь находимъ въ боль-
шомъ количествѣ РЬогтібіит Іатіпозит; менѣе обильно развиты: РЬ.
ѣепие, РЬ. ѵаійегіапит, Озсіііаіюгіа іогтоза; очень рѣдко встрѣчается
брігиііпа зиЪШіззіта. Изъ діатомовыхъ особенно интересна и попа-
дается довольно часто Апотоеопеіз зрЬаегорЬога; рѣже встрѣчаются
Ріппиіагіа ѵігійіз, Р. аррепйісиіаіа, Р. зиЬсаріііаѣа, АтрЬірІеига реііи-
сісіа, Ргизіиііа гЬотЪоійез, АтрЬога оѵаііз, ОотрЬопета аситіпаѣит.
Наконецъ, въ тепломъ „Утиномъ прудѣ" (изъ кратера Узона)
Савичемъ въ концѣ августа взято нѣсколько планктонныхъ пробъ
(п° 108—111), очень богатыхъ животными организмами; діатомовыхъ
и синезеленыхъ здѣсь совсѣмъ нѣтъ. Вообще, изъ водорослей здѣсь
обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ только одинъ
новый для науки видъ, описанный мною подъ именемъ Місгозрога
Котагоѵіі.
Зато проба п° 112 изъ того же пруда оказалась необыкновенно
богатой діатомовыми, представленными только однимъ видомъ Ріппи-
іагіа §іЪЪа; клѣточки этой водоросли отличались вполнѣ нормальнымъ
обликомъ съ хорошо сохранившимися хроматофорами.
Такимъ образомъ, мы видимъ, что сборы водорослей изъ те-
плыхъ источниковъ характеризуются комбинаціей своеобразныхъ формъ,
особенно изъ отдѣла синезеленыхъ. Въ самомъ дѣлѣ, изъ 16 найден-
ныхъ здѣсь синезеленыхъ 1? формъ, а именно АрЬапосарза ОтеѵіПеі,
АрЬачоіЬесе Ьиііоза, Мегізторейіа ѢЬегтаІіз, Озсіііаіюгіа іюпиіз і. Па-
113
ѵісапз, Врігиііпа зиЪШіззіта, РЬогтісІіит іепие, РЬ. ѵаісіегіапит, РЬ.
Іатіпозит, РЬ. ипсіпаіит, Яозіос КіаЪизсЬіпзкіі, СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз,
БісЬоіЬгіх сотрасіа не обнаружены, среди другихъ сообществъ въ
Камчаткѣ, при чемъ ОзсіШогіа іепиіз 1. Паѵісапз и Исзкос КіаЪизсЬіпзкіі
являются даже новыми для науки. Конечно, мы не можемъ утвер-
ждать, что всѣ эти формы не встрѣчаются вообще въ холодныхъ во-
дахъ Камчатки, но важно болѣе или менѣе интенсивное развитіе ихъ
именно въ теплой водѣ, гдѣ онѣ являются характерными формами,
образуя въ цѣломъ извѣстную біологическую группу, которую необхо-
димо выдѣлить въ особое сообщество. Во всякомъ случаѣ, такой ком-
бинаціи формъ изъ синезеленыхъ мы не находимъ въ другихъ ранѣе
разсмотрѣнныхъ нами сообществахъ.
Съ другой стороны, наша флора теплыхъ водъ характеризуется еще
другимъ, хотя и отрицательнымъ признакомъ, а именно слабымъ раз-
витіемъ зигнемовыхъ, десмидіевыхъ и зеленыхъ, тогда какъ въ раз-
смотрѣнныхъ уже нами дерновинно-болотныхъ и реофильныхъ со-
обществахъ водоросли съ зелеными хроматофорами занимаютъ домини-
рующее положеніе. Между тѣмъ въ теплыхъ водахъ Камчатки мы
можемъ констатировать интенсивное развитіе только одной спирогиры
(8ріго§уга зр.), одной десмидіевой (Созтагіиш саіійит) и двухъ зеле-
ныхъ (ВЬігосІопіит Ьіего^ІурЬісит и ѴаисЬегіа зеззіііз). Правда, Созта-
гіит саіійит и КЬігосІопіит Ьіего&ІурЬісит ѵаг. аігоЬгиппеит явля-
ются своеобразными формами, несомнѣнно пріуроченными къ те-
плымъ и горячимъ водамъ, такъ какъ не были найдены въ холодныхъ
водоемахъ, а напротивъ, какъ увидимъ далѣе, особенно интенсивно
развиваются при очень высокихъ температурахъ. Однако, въ общем'ь
мы съ увѣренностью можемъ констатировать незначительное въ каче-
ственномъ отношеніи (въ смыслѣ разнообразія видовъ) развитіе всѣхъ
водорослей съ зелеными хроматофорами.
Что же касается діатомовыхъ, то ихъ найдено здѣсь довольно
много—21 видъ, т.-е. даже больше, чѣмъ синезеленыхъ, но всѣ онѣ
обнаружены и въ холодныхъ водахъ Камчатки, гдѣ въ общемъ раз-
виваются гораздо интенсивнѣе, за исключеніемъ только Ріппиіагіа
{цЪЬэ, которая, повидимому, является типичнымъ представителемъ
именно термофильныхъ сообществъ, такъ какъ въ холодной водѣ
встрѣчается рѣдко, а при температурѣ 25° С., напротивъ, была раз-
вита необыкновенно интенсивно и найдена также при очень высокой
температурѣ.
Такимъ образомъ, мезотермофильныя сообщества въ Камчаткѣ
можно характеризовать слѣдующими отличительными признаками:
114
1) интенсивное (въ количественномъ и качественномъ отношеніяхъ) раз-
витіе и своеобразная комбинація синезеленыхъ водорослей; 2) слабое (въ
качественномъ отношеніи) развитіе водорослей съ зелеными хроматофорами;
3) довольно обильное (по разнообразію формъ) развитіе діатомовыхъ, при
очень незначительномъ количествѣ характерныхъ формъ.
Замѣчу, что разсмотрѣнныя нами сообщества мезотермофиловъ
по мѣсту обитанія относятся отчасти къ реофиламъ (сборы изъ ручьевъ),
отчасти же—къ дерновинно-болотной группѣ (сборы изъ бассейновъ,
прудковъ, озерковъ, окнищъ). По недостатку матеріала и личныхъ
наблюденій, я не могу пока точно разграничить эти сообщества, т.-е.
указать, какія [именно формы характерны для ручьевъ и какія для
водоемовъ со стоячей водой.
Несомнѣнно, что и планктонныя сообщества представляютъ здѣсь
также много своеобразнаго; это доказываетъ нахожденіе въ планктонѣ
„Утинаго пруда" такой своеобразной формы, какъ Місгозрога Кошагоѵіі.
Къ сожалѣнію, планктонныхъ пробъ взято отсюда очень мало и
притомъ всѣ онѣ оказались богатыми, главнымъ образомъ, животными
организмами.
Подгруппа эвтермофильныкъ сообществъ.
(Еиікегторкііае).
Переходимъ теперь къ разсмотрѣнію подгруппы эвтермофильныхъ
сообществъ Комчатки. Къ этой подгруппѣ я отношу водоросли, про-
израстающія при температурѣ 30 — 93° С. Максимальный предѣлъ
температуры я беру по Вгегѵег'у, но въ Камчаткѣ тахішит опредѣ-
лился только 75,7° С.
Въ указанныхъ предѣлахъ температуры были найдены слѣдую-
щія водоросли:
Синезеленыя.
1. Арѣапосарза іііегтаііз 53° С.
2. АрѣапоіЬесе ^ІоЪоза 53°. 41—44° С.
3. СЬатаезірЬоп іпсгизіапз 35—40° С.
4. СЬатаезірЬоп сопіегѵісоіа 35—40° С.
5. Озсіііаіогіа ргіпсерз 41°. 50°. 55° С.
6. Озсіііаіогіа сЬаІуЪаеа 40—45° С.
7. Озсіііаіогіа атрЫЪіа 65,5° С.
8. Озсіііаіогіа. §етіпаіа 65,5° С. 60—71° С.
9. Озсіііаіогіа Гогтоза 31,5° О. 53° 0.
115
10. Озсіііаіогіа Соіііапа 50°. 55°. 53° С.
11. Зрігиііпа таіог 41—44°. 40—45° С.
12. Зрігиііпа зиЪШіззіта 31,5° С.
13. 8ріги1та саЫагіа Ь раііійа 75,7° С.
14. РЬогтісІіит ап^изііззітит 55—60° С.
15. РЬогтісІіит іепие 44°. 50°. 55—60° С.
16. РЬогтісІіит ѵаійегіапит 31,5° С.
17. РЬогтЫіит Іатіпозит і іурісит и 1. Ѵ/еедіі 31,5°. 40—45°.
44°. 50°. 53°. 55—66°. 60—71°. 65,5°. 75,7° С.
18. РЬогтісІіит раііісіит 55—60° С.
19. РЬогтісІіит ІЬегторЬіІит 65,5°. 75,7° С.
20. Зутріоса ІЬегтаІіз 65,5°. 75,6°. 60—71° С.
21. Иозіос тизсогит 55° С.
22. Ьіозіос КіаЪизсЬіпзкіі 32° С.
23. ТоІуроіЬгіх Іепиіз ѵаг. саіійа 53° С.
24. НараІозірЬоп Іатіпозиз 41°. 44°. 55—60° С.
25. НараІозірЬоп таіог і. раПійиз 55°. 66,5°. 71°. 75,7° С.
26. Сарзозіга ВгеЪіззопіі 53° С.
27. СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз 30°. 35—40° С.
28. ВісЪоіЬгіх сотрасіа 32° С.
Десмидіевыя.
29. Созтагіит гепііогте 55—60° С.
30. Созтагіит саіійит 53° С.
Зеленыя.
31. Рейіазігит Вогуапит 1. §епиіпит и Г. Іоп&ісогпе 53° С.
32. Зсепейезтиз диасігісаисіа ѵаг. зеіозиз 53° С.
33. Місгозрога атоепа 1. ІЬегтаІіз 41°. 44° С.
34. Стоп^гозіга ѵігійіз ѵаг. Йаѵісгі 30—40° С.
35. ВЬігосІопіит Ьіего§1урЬісит. ѵаг. аігоЪгиппеит 30°. 41—44°
40-45° С.
Діатомовыя.
36. Ріппиіагіа ѵігійіз 30°. 35°. 41°. 44°. 40—45°. 53° С.
37. Ріппиіагіа ВгеЪіззопіі 55—60° С:
38. Ріппиіагіа §іЪЪа 55° С.
39. Ріппиіагіа аррепйісиіаѣа 30—35°. 40—45°. 53° С.
40. Ріппиіагіа зиЪсаріІаіа 35,5° С.
8
116
41. Апотоеопеіз зрЬаегорЬога 35,5-' С.
42. АтрЬірІеига реііисійа 35,5° С.
43. Ггизіиііа гЬотЪоійез 35,5° С.
44. СутЪеІІа ЕЬгепЪег§іі 53°. 55° С.
45. АтрЬога оѵаііз 35.5° С.
46. СготрЬопета аситіпаіит 35,5° С.
47. АсЬпапіЬез Іапсеоіаіа 53° С.
48. ИіігзсЬіа іЬегтаІіз 60° С.
49. Біаіота Ьіетаіе 55° С.
50. Зупейга иіпа 41° С. 55° С.
51. Сузѣоріеига §іЪЪа 55°—66° С.
52. Сузіоріеига геЪга 55° С.
Такимъ образомъ, всего у пасъ имѣется 52 вида, а именно сине-
зеленыхъ 28, діатомовыхъ 17, зеленыхъ 5 и десмидіевыхъ 2.
Сборы эти производились В. П. Савичемъ въ Начикинскихъ (1908 г.),
Паратунскихъ (1908 г.), Малкинскихъ (1909 г.), Пущинскихъ (1909 г.),
Щапинскихъ (1909 г.) ключахъ и горячихъ источникахъ въ кратерѣ
вулкана Узонъ (1909). Кромѣ того имѣется небольшая коллекція, со-
бранная ѣ. Л. Комаровымъ изъ горячихъ ключей Узона (1909 г.).
Въ Начикинскихъ горячихъ ключахъ при температурѣ 55—66° С
изъ синезеленыхъ обнаруженъ въ огромномъ количествѣ РЬогтійіит
Іатіпсзит 1. іурісит и I. Ѵеейіі; изъ діатомовыхъ здѣсь найдена
только Сузіоріенга ^іЪЪа съ пустыми панцирями.
Описаніе Паратунскихъ ключей имѣется въ работѣ Комарова
(1. с.) на стр. 43—45. Отсюда В. И. Савичемъ взяты пробы при очень
высокой температурѣ 44 — 71° С.
При температурѣ 44—50° С. (п°п° 2300—2305) мы находимъ здѣсь
изъ синезеленыхъ въ большомъ количествѣ: РЬогтійіит Іатіпсзит
1. Іурісит и 1. Ѵеейіі, РЬ. іепие, Озсіііаіюгіа Согііапа, О. ргіпсерз;
рѣже встрѣчаются АрЬапоѣЬесе ^ІоЪсза, Зрігиііпа шаіог, НараІозірЬоп
Іатіпозиз. Изъ зеленыхъ тугъ очень обильно развиты ВЬігосІопіпт
Ьіего^ІурЬісшп ѵаг. аІгоЪгиппеит и одна стерильная спирогира (8ріго-
йуга зр.); рѣже попадаются Місгозрога атоепа Г. іЬегтаІіз и одинъ
стерильный видъ эдогонія (Оейо^опіит зр.). Изъ діатомовыхъ найдены
Ріппиіагіа ѵігісНз и Зупейга иіпа (нормальные экземпляры).
При температурѣ 55—60° С. (п°п° 2152. 2155—58) изъ синезеле-
ныхъ особенно обильно развиваются РЬогтійіпт Іатіпсзит I. ІѴеейіі
ОзсіПаіогіа Согііапа и НараІозірЬоп та]ог і. раііійиз; менѣе обильны
Иозіос тпзсогит (только въ одной пробѣ п° 2152), РЬогтійіит ѣепие,
РЬ. ап^изііззітит, НараІозірЬоп Іатіпозиз; очень рѣдко встрѣчаются
117
РЬогтійіит раііійит и Озсіііаіогіа ргіпсерз. Изъ десмидіевыхъ здѣсь
въ очень незначительномъ количествѣ обнаруженъ Созтагіит гепііогте
(п° 2157), а изъ діатомовыхъ найдены: Ріппиіагіа ѵігійіз, Р. §іЪЪа,
СутЬеНа ЕЬгепЪег&іі, Сузіоріеига геЪга, Вупейга иіпа, большей частью
съ пустыми панцырными оболочками.
Наконецъ, при температурѣ 60—71° С. обнаружены только сине-
зеленыя: РЬогтійіит Іатіпсзит I. ЛѴеейіі, Озсіііаіогіа ^етіпаіа и На-
раіозірѣоп та]ог і. раііійиз—всѣ въ очень значительномъ количествѣ;
кромѣ того здѣсь была найдена' также Вутріоса ІЬегтаІіз, но мало,
Описаніе Малкинскихъ ключей мы находимъ на стр. 189—191 въ
работѣ В. Л. Комарова (1. с.). Отсюда взяты пробы В. П. Савгічем<>
также при очень высокой температурѣ 53°. 65,5° и 75,7° С.
При температурѣ 53° С. (п° п° 42. 43. 44) обнаружены въ очень
большомъ количествѣ изъ синезелнныхъ: АрЬапоіЬесе §1оЪоза, АрЬа-
посарза ІЬегтаІіз, Озсіііаіогіа Согііапа; менѣе обильно развиты: Озсіііа-
іогіа іогтоза, РЬогтійіит Іатіпозит, ТоІуроІЬгіх Іепиіз ѵаг. саіійа,
Сарзозіга ВгеЪіззопіі; въ очень незначительномъ количествѣ найдена
здѣсь также (Поеосарза зр., которую не удалось опредѣлить точно.
Изъ десмидіевыхъ обнаруженъ въ значительномъ количествѣ Ссзта-
гіит саіійит, а изъ зеленыхъ—Рейіазігит Вогуапит Г. ^епиіпит и С
Іоп&ісогпе, Всепейезтиз циайгісаийа ѵаг. зеіозиз (мало) и одинъ стерильный
видъ эдогонія (Оейо§опіит зр.). Изъ діатомовыхъ—довольно хорошо сохра-
нившіяся Ріппиіагіа аррепйісиіаіа и АсЬпапіЬез Іапсеоіаіа, но не обильно.
При температурѣ 65,5° С. (п° 41) была найдена изъ синезеленыхъ
въ довольно значительномъ количествѣ Озсіііаіогіа атрЫЪіа; рѣже
встрѣчались: Озсіііаіогіа ^етіпаіа, РЬогтійіит Іатіпозит, Вутріоса ІЬег-
таІіз и НараІозірЬоп та|ог 1. раііійиз. Изъ діатомовыхъ въ небольшомъ
количествѣ попадались лишь пустые панцыри.
При температурѣ 75,7° С. (п° 40) въ огромномъ количествѣ былъ
обнаруженъ лишь НараІозірЬоп та)ог 1. раііійиз; другія синезеленыя
встрѣчались рѣдко: РЬогтійіит Іатіпозит, РЬ. ІЬегторЫІит, Вутріоса
ІЬегтаІіз и Врігиііпа саійагіа і. раііійа. Изъ діатомовыхъ въ неболь-
шомъ количествѣ также встрѣчались лишь пустые панцыри.
Въ- Пущинскихъ ключахъ при температурѣ 35—40° С. (п° 55)
необыкновенно обильно была развита зеленая водоросль ВЬігосІопіит
Ьіего§1урЬісшп ѵаг. аІгоЪгиппеиіп, съ эпифитирующими на ней синезеле-
ными СЬатаезірЬоп іпсгизіапз (очень обильно) и СЬ. сопіегѵісоіа (мало).
Въ довольно значительномъ количествѣ здѣсь также были обнаружены
изъ сйнезеленыхъ СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз, а изъ зеленыхъ — Сгоп^гозіга
ѵігійіз ѵаг. Ваѵісгі.
118
Въ Щапинскихъ ключахъ при температурѣ 35,5° С. (п° 75) обильно
развились изъ синезеленыхъ РЬогтісІіит Іатіпозит и Озсіііаіогіа іог-
тоза. Изъ діатомовыхъ попадались въ небольшомъ количествѣ: Ріппи-
іагіа ѵігісііз, Р. аррепйісиіаіа, Р. зиЪсарііаіа, Апотоеопеіз зрЬаегорЬога,
АтрЬірІеига реііисісіа, Ггизіиііа гЬотЪоісіез, АтрЬога оѵаііз, СотрЬопета
аситіпаіит, но большей частью съ хорошо сохранившимся содержимымъ
клѣточекъ.
Описаніе горячихъ ключей кратера Узона имѣется въ работѣ
В. Л. Комарова (1. с.) на стр. 307—319. Эти ключи особенно интересны
въ томъ отношеніи, что образуютъ особый типъ, такъ какъ „непосред-
ственно связаны съ фумаролами въ старыхъ кратерахъ, Даютъ обиль-
ные выцвѣты извести и сѣры съ ѣ° до 100°, нерѣдко непостоянной и
отличаются обильнымъ притокомъ воды, которая сливается мѣстами въ
цѣлые горячіе пруды" (Комаровъ, 1. с., стр. 408). Отсюда В. П. Савичемъ
взяты пробы при температурѣ 40—60°С.
При температурѣ 40—45°С. (п°п° 99—103) здѣсь найдены РЬогті-
сІіит Іатіпозит і. Іурісит и і. ѴГеесІіі, и КЬігосІопіит. Мего^ІурЫсит
ѵаг. аігоЪгиппеит—въ очень большомъ количествѣ; Озсіііаіогіа сЬаІу-
Ъаеа и Зрігиііпа таіог—встрѣчаются рѣдко. Изъ діатомовыхъ изрѣдка
попадалась Ріппиіагіа аррепйісиіаіа съ хорошо сохранившимися хрома-
тофорами.
При температурѣ 60°С. (п° 98) мы находимъ здѣсь въ огромномъ
количествѣ только РЬогтісІіит Іатіпозит і. іурісит и I. АѴеейіі;
кромѣ того здѣсь же попадается много пустыхъ панцырей діатомовыхъ
(преимущественно Шѵісиіасеае), изъ которыхъ болѣе интересна ИіігзсЬіа
іЬегтаІіз, обнаруженная мною только въ одной.этой пробѣ.
Сопоставляя всѣ эти данныя, мы можемъ сказать, что флора го-
рячихъ источниковъ еще въ большей степени, чѣмъ флора теплыхъ
водъ, характеризуется своеобразнымъ составомъ синезеленыхъ. Въ са-
момъ дѣлѣ, изъ 28 видовъ синезеленыхъ 20 нигдѣ болѣе не обнару-
жены въ Камчаткѣ; сюда относятся: АрЬаіюсарза іЬегтаІіз, АрЬапоіЬесе
ёІоЪоза, СЬатаезірЬоп сопіегѵісоіа, Озсіііаіогіа атрЫЪіа, О. ^етіпаіа,
О. Согііапа, Зрігиііпа таіог, 8р. саійагіа I. раПійа, РЬогтісІіит ап§и-
зііззітит, РЬ. іепие, РЬ. Іатіпозит, РЬ. раПійит, РЬ. іЬегторЫІит,
Зутріоса іЬегтаІіз, Яозіос тизсогит, ТоІуроіЬгіх іепиіз ѵаг. саіійа,
НараІозірЬоп Іатіпозиз, Н. таіог I. раііійиз, Сарзозіга ВгеЪіззопіі, Са-
ІоіЬгіх іЬегтаІіз. Изъ нихъ новыми для науки являются три вида и
три формы: АрЬапоіЬесе ёІоЬоза, РЬогтісІіит раШсІит, РЬ. ІЬегторЫІит,.
Зрігиііпа саШагіа і. раііісіа, ТоІуроіЬгіх іепиіз ѵаг. саіісіа и НараІозірЬоп
таіог 1. раПійиз. Всѣ эти виды и формы, разумѣется, могутъ быть
11»
найдены и въ холодной водѣ, но въ цѣломъ они несомнѣнно пред-
ставляютъ рѣзко очерченное сообщество горячихъ водъ, для которыхъ
постоянными формами являются: АрЬапоІЬесе §1оЪоза, Озсіііаіогіа
ргіпсерз, О. Согііапа, РЬогтійіит іепие и особенно РЬ. Іатіпозит, На-
раІозірЬоп Іатіпозиз и Н. та^ог 1. раііійиз.
Большинство синезеленыхъ обнаружено при температурѣ ниже
60°; выше этой температуры развиваются: Озсіііаіогіа атрЬіЬіа, О.
^етіпаіа, Зрігпііпа саПагіа і. раііійа, РЬогтійішп Іатіпозит (особенно
его форма ЛѴеейіі), РЬогтійіит ІЬегторЬіІит, Зутріоса ѢЬегтаІіз, На-
раІовірЬоп та]ог і. раііійиз; изъ нихъ предѣльную для Камчатки тем-
пературу 75,7°С. выносятъ только Зрігиііпа саійагіа I. раіііба, РЬогті-
йіит Іатіпозит I. Ѵеейіі, РЬ. ѢЬегторЬіІит и НараІозірЬоп тарг іраі-
Іійиз; впрочемъ, какъ мы видѣли, только Н. та|ог і. раііійиз разви-
вался при этой температурѣ очень обильно; остальныя были обнару-
жены здѣсь лишь въ незначительномъ количествѣ.
Изъ десмидіевыхъ въ горячихъ источникахъ мы находимъ только
два вида Созтагіит гепііогте и С. саіійшп; изъ нихъ только послѣдній
является характернымъ (обнаруженъ въ значительномъ количествѣ
при ѣ° 53°С.).
Изъ зеленыхъ наиболѣе характерной формой является КЬігосІо-
піит Ьіего§1урЬісит ѵаг. аѣгоЬгиппеит, обильно развивавшійся при
температурѣ 40—45°С. Интересно отмѣтить, что темная окраска содер-
жимаго клѣтки этой разновидности, повидимому, обусловливается
вліяніемъ высокой температуры, такъ какъ при болѣе низкой темпера-
турѣ, напр., 24°С. нерѣдко попадаются нити со свѣтло-зеленымъ содер-
жимымъ клѣточекъ, что характерно для типичной формы КЪ. Ьіего§-
ІурЬісит, а при температурѣ 17—19°С. встрѣчалась уже исключи-
тельно только типичная форма.
Изъ другихъ зеленыхъ ни одна форма не отличалась интенсив-
нымъ развитіемъ: Місгозрога атоепа і. іЬегтаІіз и два стерильныхъ
вида Оейо^опіит были найдены въ незначительномъ количествѣ (при
1;° 40—53°); болѣе обильно развивалась Стоп^гозіга ѵігіДіз ѵаг. Ваѵісгі
({,° зо—40°), Рейіазігшп Вогуапит і. §епиіпит и і 1оп§ісогпе (1° 53°) и
Зсепейезтиз диайгісаиііа ѵаг. зеіозиз (і° 53°).
Интересно также отмѣтить обильное развитіе одного стерильнаго
вида спирогиры (8ріго&ута зр.), при довольно высокой температурѣ
(44—50°).
Такимъ образомъ, для горячихъ источниковъ Камчатки нами об-
наружено до 10 водорослей съ зелеными хроматофорами. Это число
нельзя назвать значительнымъ сравнительно съ числомъ синезеленыхъ
120
(28 видовъ). Слѣдуетъ также замѣтить, что интенсивнымъ развитіемъ
отличались только два вида (Шнгосіопіит Ьіего^ІурЬісит и бріго^уга
зр.), при чемъ жизнь всѣхъ указанныхъ зеленыхъ формъ ограничена,
повидимому, предѣломъ 55°С. (за исключеніемъ только Созтагіит
гепііогте, обнаруженномъ при 1° 55—60°С.), тогда какъ для синезеле-
ныхъ предѣлъ этотъ значительно выше. Поэтому съ увѣренностью
можно сказать, что эвтермофильныя сообщества, какъ и мезотермо-
фильныя, характеризуются сравнительно слабымъ развитіемъ водорос-
лей съ зелеными хроматофорами.
Что же касается діатомовыхъ, то слѣдуетъ замѣтить, что всѣ онѣ,
за исключеніемъ Ріппиіагіа §ІЫэа, Апощоеопеіз зрЬаегорЬога и КійгзсЬіа
ІЬегтаІіз, являются характерными обитателями холодныхъ водъ. За-
ходя въ теплыя или горячія воды, онѣ (за рѣдкими исключеніями
въ родѣ Ріппиіагіа §іЪЪа) не отличаются интенсивнымъ развитіемъ; по
крайней мѣрѣ, въ камчатскихъ горячихъ ключахъ діатомовыя попа-
даются только единичными экземплярами, при чемъ главнымъ обра-
зомъ встрѣчаются при температурѣ 30—40°С. Выше этого предѣла
преобладаютъ уже клѣточки съ дезорганизованнымъ содержимымъ, а
выше 55°С. попадаются лишь исключительно экземпляры съ пустыми
панцырями. Интересно также отмѣтить, что общее число діатомовыхъ
(17 видовъ), обнаруженныхъ нами въ горячихъ источникахъ, меньше
числа діатомовыхъ (21) въ теплыхъ водахъ Камчатки. Это обстоятель-
ство ясно указываетъ на то, что діатомовыя, какъ и водоросли съ зе-
леными хроматофорами, мало характерны для термофильныхъ сооб-
ществъ, особенно горячихъ водъ.
Замѣчу, что разсмотрѣнныя нами эвтермофильныя сообщества
относятся отчасти къ реофиламъ, отчасти же къ дерновинно-болотной
группѣ. Я пока не имѣю достаточныхъ данныхъ для того, чтобы раз-
граничить эти сообщества, т.-е. указать, какія формы являются типич-
ными для текучихъ *). и какія—для стоячихъ водъ. Эвтермофильный
планктонъ, вѣроятно, отличается своебразными особенностями, но въ
камчатскихъ коллекціяхъ, къ сожалѣнію, не имѣется соотвѣтствующихъ
сборовъ.
На основаніи всего вышеизложеннаго, изслѣдованныя нами эвтер-
мофильныя сообщества Камчатки мы можемъ характеризовать слѣ-
дуюіцими признаками: 1) интенсивное (въ количественномъ и каче-
1) Слѣдуетъ замѣтить, что, по наблюденіямъ И’еегі’а (И. сс.), водоросли при
4° 70—85°С. могутъ жить исключительно только въ текучей водѣ. Слѣдовательно, со-
общества въ этихъ предѣлахъ температуры должны быть отнесены къ реофиламъ.
121
ственномъ отношеніяхъ) развитіе и своеобразная комбинація синезеленыхъ
водорослей; 2) довольно слабое (въ качественномъ отношеніи) развитіе
водорослей съ зелеными хроматофорами; 3) не обильное (качественно и ко-
личественно) развитіе діатомовыхъ, при очень незначительномъ количествѣ
характерныхъ формъ.
Эта характеристика въ общихъ чертахъ совпадаетъ съ приведен-
ной выше характеристикой мезотермофильныхъ сообществъ. Въ част-
ности же между обѣими группами сообществъ можно установить из-
вѣстныя различія, которыя обусловливаются, главнымъ образомъ, не-
одинаковымъ составомъ синезеленыхъ водорослей. Въ самомъ дѣлѣ,
мезотермофильныя сообщества заключаютъ 16 видовъ синезеленыхъ,
тогда какъ въ эвтермофильныхъ число синезеленыхъ доходитъ до 28,
т.-е. увеличивается почти вдвое. Замѣчу, что процентное отношеніе
синезеленыхъ водорослей, не обнаруженныхъ въ холодныхъ водахъ
Камчатки, является почти одинаковымъ (75% и 70%) въ обоихъ слу-
чаяхъ. Однако, по качественному составу обѣ группы рѣзко отли-
чаются другъ отъ друга. Такъ изъ 36 видовъ термофильныхъ сине-
зеленыхъ мы можемъ насчитать только 8 общихъ формъ, а именно:
Озсіііаіогіа іогтоза, Врігиііпа зиЫіІіззіта, РЬогтійіит ѵаійегіапит,
РЬ. Іепие, РЬ. Іатіпозит, Хозіос ВіаЪизсЬіпзкіі СаІоІЬгіх ІЬегтаІіз и
БісЬоІЬгіх сотрасіа; всѣ эти водоросли обнаружены при температурѣ
около 30°С., а эта температура принята нами, какъ условная граница
между теплыми и горячими водами. При этомъ оказывается, что изъ
перечисленныхъ общихъ или, правильнѣе сказать, „промежуточныхъ"
формъ только РЬогтійіит Іатіпозит, РЬ. Іепие и отчасти СаІоІЬгіх
ІЬегтаІіз развиваются значительно выше 30°С. (почти не встрѣчаясь
ниже этой температуры). Поэтому эти виды правильнѣе отнести къ
типичнымъ эвтермофиламъ; въ такомъ случаѣ число общихъ или про-
межуточныхъ формъ оказывается не болѣе 5. При этомъ слѣдуетъ за-
мѣтить, что составъ синезеленыхъ мезотермофиловъ въ сущности до-
вольно пестрый: въ разныхъ мѣстообитаніяхъ мы обычно находимъ и
разныя формы. Напротивъ, синезеленые эвтермофилы. при извѣстной
пестротѣ формъ, характеризуются нѣсколькими болѣе или менѣе по-
стоянными видами; къ ихъ числу относятся: АрЬапоІЬесе ^ІоЪоза,
Озсіііаіогіа ^етіпаіа, О. іогтоза, 0. Согііапа, Зрігиііпа таіог, Вутріоса
ІЬегтаІіз, НараІозірЬоп іатіпозиз, Н. тарг I. раііійиз и особенно РЬог-
тійіит Іатіпозит, обнаруженный почти во всѣхъ источникахъ при
1° 30—75,7°С.
Діатомовыя, какъ мы уже указывали, являются мало характер-
ными въ качествѣ термофильныхъ организмовъ. Въ горячихъ источ-
122
никахъ нами обнаружено всеі'О лишь 7 видовъ, не найденныхъ въ
теплыхъ водахъ, а именно: Ріппиіагіа ВгеЪіззопіі, Р. зиЪсарііаіа, Сут-
Ъеііа ЕЬгепЪегщі, АсЬпапіЬез Іапсеоіаіа, ЫіігзсЬіа іЬегтаІіз, Зупейга
иіпа, Сузіоріеига геЪга. Изъ нихъ Ріппиіагіа ВгеЪіззопіі, Р. зиЪсарііаіа,
АсЬпапіЬез Іапсеоіаіа и МігзсЬіа іЬегтаІіз не были обнаружены въ хо-
лодныхъ водахъ Камчатки. Замѣтимъ, что, за исключеніемъ МігзсЬіа
іЬегтаІіз, остальные 3 вида являются типичными представителями хо-
лодныхъ водъ; слѣдовательно, нахожденіе ихъ при высокой темпера-
турѣ можетъ объясняться и случайнымъ заносомъ. Что же касается
ИіігзсЫа іЬегтаІіз, то она обнаружена при 60°С. въ незначительномъ
количествѣ и въ дезорганизованномъ состояніи (пустыя панцырныя
оболочки). Такимъ образомъ, о жизнеспособности ея въ горячихъ во-
дахъ я ничего не могу сказать положительнаго. Во всякомъ случаѣ,
К. іЬегтаІіз является здѣсь единственнымъ представителемъ эвтермо-
фильныхъ діатомовыхъ, если не считать Ріппиіагіа §іЪЪа и Апотоео-
пеіз зрЬаегорЬога, найденныхъ также и въ теплыхъ водахъ Камчатки.
Нехарактерность діатомовыхъ, какъ термофильныхъ организмовъ,
особенно наглядно доказывается въ камчатскихъ сборахъ постепеннымъ
уменьшеніемъ ихъ (въ количественномъ и качественномъ отношеніяхъ)
при возрастающей температурѣ.
Того же самаго слѣдовало бы ожидать и по отношенію къ водо-
рослямъ съ зелеными хроматофорами. Однако, въ изслѣдованномъ
мною матеріалѣ мы видимъ какъ бы обратное явленіе: внезапное уве-
личеніе зеленыхъ водорослей въ горячихъ водахъ (8 видовъ) сравни-
тельно съ теплыми (5 видовъ). Впрочемъ, я думаю, что такого скачка
на самомъ дѣлѣ нѣтъ: это наблюденіе скорѣе всего объясняется слу-
чайными причинами. Въ самомъ дѣлѣ, кромѣ общихъ формъ съ теп-
лыми водами, т.-е. КЬігосІопіит Ьіего^ІурЬісит ѵаг. аігоЪгиппеит и
Созтагіит саіійит, въ горячихъ водоемахъ обнаружены также Созта-
гіит гепііогте, Рейіазігит Вогуапит и Зсепейезтиз циайгісаиба, кото-
рые являются типичными представителями холодныхъ водъ; поэтому
нужно думать, что всѣ эти водоросли встрѣчаются и въ теплыхъ
водахъ Камчатки и лишь случайно тамъ не были собраны. Слѣдо-
вательно, въ качествѣ типичныхъ эвтермофиловъ остаются только
Сгоп^гозіга ѵігісііз ѵаг. Заѵісгі и Місгсзрога атоепа 1. іЬегтаІіз, такъ
какъ относительно двухъ стерильныхъ видовъ Оейо^опіит и 8рі-
го§уга мы пока ничего не можемъ сказать положительнаго. Принимая
во вниманіе эти соображенія, мы видимъ, что количество мезо-и эвтер-
мофильныхъ зеленыхъ водорослей сравнивается; такимъ образомъ, въ
123
горячихъ водахъ наблюдается не увеличеніе, а просто замѣна нѣкото-
рыхъ зеленыхъ формъ другими.
Но все-таки нужно думать, что водоросли съ зелеными хромато-
форами въ общемъ являются болѣе типичными термофилами, чѣмъ
діатомовыя, такъ какъ мы констатировали при высокой температурѣ
интенсивное развитіе двухъ видовъ (КЬігосІопіпт Ьіего^ІурЬіспт и
Зруго^уга зр.) и нѣсколько типично термофильныхъ формъ: Сгоп^тозіга
ѵігійіа ѵаг. 8аѵісгі, Місгозрога атоепа і. ІЬегтаІіз и Созтагіит саіійит,
найденныхъ въ болѣе или менѣе значительномъ количествѣ.
Однако, слѣдуетъ замѣтить, что съ другой стороны водоросли съ
зелеными хроматофорами, подобно діатомовымъ, имѣютъ сравнительно
низкій жизненный предѣлъ температуры, исчезая при температурѣ
выше 55°С. (за исключеніемъ только Созтагіит гепііогте, найденнаго
въ небольшомъ количествѣ при 55—60°С.).
Такимъ образомъ, на основаніи всего вышеизложеннаго, мы при-
ходимъ къ слѣдующимъ выводамъ:
1) Различія между эвтермофилъными и мезотермофилъными сообще-
ствами рѣзче всего выражаются въ отдѣлѣ синезеленыхъ водорослей; въ
группѣ водорослей съ зелеными хроматофорами также наблюдаются нѣко-
торыя различія (замѣна однѣхъ формъ другими); въ отдѣлѣ же діатомо-
выхъ никакихъ существенныхъ различій не оказывается.
2) Отличія же мезо-и эвтормофилъныхъ сообществъ отъ другихъ ранѣе
разсмотрѣнныхъ нами сообществъ Камчатки также основываются, глав-
нымъ образомъ, на своеобразномъ составѣ синезеленыхъ водорослей: особенно
характерны въ этомъ отношеніи эвтормофилъныя сообщества, заключающія
28 видовъ синезеленыхъ, изъ которыхъ 20 не были обнаружены въ холодныхъ
водахъ Камчатки. Группа водорослей съ зелеными хроматофорами въ мезо-
и особенно эвтермофилъныхъ сообществахъ по своему составу также пред-
ставляетъ нѣкоторыя, довольно существенныя отличія отъ другихъ сооб-
ществъ. Слабѣе всего эти различія выражены въ отдѣлѣ діатомовыхъ
водорослей. ...
Теперь коснемся вопроса относительно вліянія химическаго со-
става воды на термофильную растительность. Какъ мы видѣли, всѣ
камчатскіе горячіе источники можно раздѣлить на двѣ группы: 1) сильно
и 2) слабо минерализованную.
Къ первой группѣ относятся сѣрно-известковые ключи Узона и
желѣзо-известковые Щапинскіе и Пущинскіе ключи. Ко второй группѣ
могутъ быть причислены всѣ остальные источники (Паратунскіе, Мал-
кинскіе, Начикинскіе), откуда производились сборы водорослей.
124
Для наглядности приведемъ здѣсь отдѣльно списки водорослей
обѣихъ группъ, при чемъ діатомовыя, какъ мало характерныя, оставимъ
въ сторонѣ.
I. Группа сильно минерализованныхъ источниковъ.
Синезеленыя:
1. АрЬапосарза СтгеѵіПёі—Пущинскіе кл.
2. СЬатаезірЬоп іпсгизіапз „ „
3. СЬатаезірЬоп сопіегѵісоіа „ „
4. Озсіііаіогіа Ііінова „ „
5. Озсіііаіогіа іепиіз 1. іуріса „ „
. „ і. Паѵісапз „
6. Озсіііаіогіа сЬаіуЪаеа—Узонъ.
7. Озсіііаіогіа іогтоза—Щапинскіе кл.
8. брігиііпа таіог—Узонъ.
9. Зрігиііпа зиЪііІіззіта—Щапинскіе кл.
10. РЬогтісІіит ѵаШегіапит „ „
11. РЬогтісІіит Іатіпозит „ „
„ „ —Узонъ.
12. РЬогтісІіит ипсіпаіит—Пущинскіе кл
13. Всуіопета тігаЪіІе „ „
15. СаіоіЬгіх іЬегтаІіз „ „
Зеленыя:
15. ѴаисЬегіа зеззіііз—Пущинскіе кл.
16. Сгоп&гозіга ѵігісііз ѵаг. йаѵісяі—Пущинскіе кл.
17. ВЬігосІопіит ЬіегоДурЬісит ѵаг. аігоЪгиппеит Пущинскіекл.
» л „ п Узонъ.
II. Группа слабо минерализованныхъ источниковъ.
С и н е з е л е н ы я:
1. СЬгоососсиз іиг^ісіиз—Начикинскіе кл.
2. АрЬапосарза ІЬегтаІіз—Малкинскіе кл.
3. АрЬапоіЬесе Ъиііоза—Начикинскіе кл.
4. АрЬапоіЬесе §1оЪоза—Малкинскіе кл.
„ Паратунскіе кл.
5. Мегізторесііа іЬегтаІіз—Начикинскіе кл.
6. Озсіііаіогіа ргіпсерз—Паратунскіе кл.
125
7. Озсіііаіогіа атрЫЪіа—Малкинскіе кл
8. Озсіііаіогіа ^етіпаіа „ ,
,, ,, Паратунскіе кл.
9. Озсіііаіогіа іогтоза—Малкинскіе кл.
10. Озсіііаіогіа Согііапа
» „ Паратунскіе кл.
11. Зрігиііпа та]ог „ „
12. Зрігиііпа саійагіа 1. раііійа—Малкинскіе кл.
13. РЬогтійіит ап^изііззітит—Паратунскіе кл.
14. РЬогтійіит іепие „ „
„ „ Начикинскіе кл.
16. РЬогтійіит іатіпозит ,
„ „ Паратунскіе кл.
„ . Малкинскіе кл.
16. РЬогтійіит раііійит—Ларатунскіе кл.
17. РЬогтійіит іЬегторЫІит—Малкинскіе кл.
18. Вутріоса ІЬегтаІіз—Малкинскіе кл.
„ „ Паратунскіе кл.
19. Ыозіос тизсогит .. »
20. Ыозіос ВіаЪизсЬіпзкіі—Начикинскіе кл.
21. ТоІуроіЬгіх іепиіз ѵаг. саіійа—Малкинскіе кл.
22. НараІозірЬоп Іатіпозиз—Паратунскіе кл.
23. НараІозірЬоп та]ог Р раііійиз—Паратунскіе кл.
„ „ „ Малкинскіе кл.
24. Сарзозіга ВгеЪіззопіі . „ „
25. СаІоІЬгіх ІЬегтаІіз—Начикинскіе кл.
26. БісЬоіЬгіх сотрасіа . ,
Десмидіевыя:
27. Созтагіит гепііогте—Паратунскіе кл.
28. Созтагіит саіійит—Малкинскіе кл.
„ „ Начикинскіе кл.
Зелены я:
29. Рейіазігит Вогуапит Р ^епиіпшп и Р Іоп^ісогпе Малкинскіе кл.
30. Всепейезтиз диайгісаийа ѵаг. зеіоза л »
31. Ногтізсіа яопаіа—Начикинскіе кл.
32. Місгозрога атоепа Р ІЬегтаІіз—Паратунскіе кл.
33. ВЫгосІопіит Ьіего§1урЬісит ѵаг. аігоЪгиппеит Паратунскіе кл.
Начикинскіе кл.
126
Такимъ образомъ, въ первой (сильно минерализованной) группѣ
источниковъ найдено всего 17 видовъ, во второй (слабо минерализо-
ванной)—почти въ два раза больше, до 33 видовъ. Общими въ обѣихъ
группахъ являются только четыре вида: йрігиііпа шаіог, РЬогшійіиш
Іатіпозит, СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз (изъ синезеленыхъ) и ВЬігссІопіпт
ЫегоДурЬісит ѵаг. аігоЪгишіеит (изъ зеленыхъ).
Если принять во вниманіе, что указанные, сильно минерализо-
ванные источники богаты, главнымъ образомъ, известковыми соедине-
ніями, къ которымъ наиболѣе чувствительны растенія, то подобное
разнообразіе флоры и увеличеніе числа видовъ въ источникахъ, бѣд-
ныхъ известковыми солями, слѣдуетъ считать вполнѣ нормальнымъ
явленіемъ, такъ какъ, по теоріи Сопіе^еап а,1) известь оказываетъ специ-
фически ядовитое, отталкивающее дѣйствіе (гериізіоп) на извѣстную
группу растеній („саісійі&ез"), необходима же она въ большомъ количе-
ствѣ только численно небольшой группѣ („саісісоіез").
Среди водорослей послѣдняя группа внѣшнимъ образомъ характе-
ризуется болѣе или менѣе обильнымъ отложеніемъ извести на поверх-
ности ихъ тѣла. Однако, нельзя сказать, что .известковыя" водоросли
строго пріурочены къ водамъ, богатымъ известковыми •„ соединеніями.
Одни и тѣ же виды (напр., нѣкоторые СЬагасеае) могутъ жить и въ
известковыхъ, и неизвестковыхъ водахъ; иногда даже отложеніе из-
вестковыхъ инкрустацій наблюдается въ слабо минерализованныхъ
водахъ.
Однако, въ общемъ известковые ключи, конечно, болѣе богаты
водорослями, способными откладывать известь, чѣмъ слабо минерали-
зованные источники. Конечно, изъ числа 17 видовъ, обнаруженныхъ
нами въ сильно минерализованныхъ источникахъ первой группы, да-
леко не всѣ характеризуются обильнымъ отложеніемъ извести.. Какъ
видно изъ коллекціи В. Л. Комарова, наиболѣе дѣятельное участіе въ
образованіи известковыхъ туфовъ источниковъ Узона принимаютъ
синезеленыя водоросли родовъ Озсіііаіогіа и особенно РЬогтійіит. Де-
тальное изслѣдованіе этого вопроса составитъ тему для отдѣльной
работы.
Сравненіе термофильныхъ сообществъ Камчатки съ термофильной
флорой другихъ странъ.
Сравнивая термофильныя сообщества (мезо- и эвтермофильныя)
Камчатки съ флорой теплыхъ и горячихъ водоемовъ другихъ странъ,
х) Сопіе)еап, „бёо^гарЬіе Ьоіапідие*. Раі'іе. 1881
127
мы можемъ сказать, что въ общемъ по своему составу они обнару-
живаютъ извѣстное сходство и съ европейской, и съ американской
термофильной флорой умѣренной и арктической зонъ, хотя въ то же
время наблюдаются и нѣкоторыя различія, которыя мы постараемся
выяснить детальнѣе.
Прежде всего мы видимъ, что соотношенія между отдѣлами
синезеленыхъ, діатомовыхъ и зеленыхъ здѣсь приблизительно такія
же, какъ въ Европѣ и въ Америкѣ: численно преобладаютъ синезеле-
ныя и діатомовыя; зеленыхъ же сравнительно ма.ио, но нѣкоторыя изъ
нихъ являются очень характерными.
Далѣе слѣдуетъ отмѣтить, что по интенсивности развитія термо-
фильныя синезеленыя въ Камчаткѣ такъ же, какъ въ Европѣ и въ
Америкѣ, занимаютъ первое мѣсто и притомъ очень разнообразны по
своему составу. Въ теплыхъ и горячихъ источникахъ Камчатки обна-
ружено мною до 36 видовъ, изъ которыхъ только 8 найдены также
и въ холодной водѣ. Но, разумѣется, число синезеленыхъ, общихъ
для горячихъ и холодныхъ водъ, на самомъ дѣлѣ здѣсь значитель-
нѣе, такъ какъ нѣкоторые виды несомнѣнно лишь случайно не были
собраны при обычныхъ условіяхъ существованія, напр., АрЬапосарза
Огеѵіііеі, Озсіііаіогіа атрЬіЪіа, РЬогтісІіит ипсіпаіит, Сарзозіга ВгеЪіз-
зопіі, БісЬоіЬгіх сотрасіа и пр. Тѣмъ не менѣе съ увѣренностью
можно сказать, что высокая температура оказываетъ благотворное
вліяніе на развитіе синезеленыхъ, такъ какъ интенсивность роста и
число видовъ этихъ водорослей замѣтно повышаются въ горячихъ
водоемахъ сравнительно съ теплыми, какъ это было подробно пока-
зано нами выше.
Изъ термофильныхъ синезеленыхъ общими между Камчаткой и
Европой являются: 1) СЬгоссоссиз іиг§іаиз, 2) АрЬапосарза ІЬегтаІіз,
3) АрЬапоіЬесе Ъиііоза, 4) Мегізторейіа іЬегтаІіз, 5) Озсіііаіогіа ргіп-
серз, 6) Озсіііаіогіа іепиіз, 7) Озсіііаіогіа сЬаІуЪеа, 8) Озсіііаіогіа атрЬі-
Ьіа, 9) Озсіііаіогіа §етіпаіа, 10) Озсіііаіогіа іогтоза, 11) Озсіііаіогіа Сог-
ііапа, 12) Врігиііпа таіог, 13) Зрігиііпа зиЪііІіззіта, 14) РЬогтіаіит
іепие, 15) РЬогтіаіит ѵаіаегіапит, 16) РЬогтіаіит Іатіпозит, 17) РЬог-
тіаит ипсіпаіит, 18) Зутріоса іЬегтаІіз, 19) НараІозірЬоп Іатіпозиз,
20) СаіоіЬгіх іЬегтаІіз.
Между Исландіей и Камчаткой: 1) Озсіііаіогіа Іітоза, 2) РЬогті-
аіит іепие, 3) РЬогтіаіит ап§из1іззітит, 4) РЬогтіаіит Іатіпозит,
5)..Нозіос тизсогит, 6) НараІозірЬоп Іатіпозиз, 7) СаіоіЬгіх іЬегтаІіз
(?), 8); БісЬоіЬгіх сотрасіа.
Между Камчаткой и Сѣверной Америкой (по Тіійегі): 1) Озсіііа-
128
іогіа ргіпсерз, 2) Озсіііаіогіа іепиіз, 3) Озсіііаіогіа атрЫЬіа, 4) Озсіііа-
іогіа §етіпаіа, 5) Зрігиііпа таіог, 6) Зрігиііпа саійагіа, 7) РЬогтійіит
Іатіпозит, 8) РЬогтійіит іепие, 9) Вутріоса ІЬегтаІіз, 10) Нараіозі-
рЬоп та]ог, 11) СаІоІЬгіх ІЬегтаІіз.
Такимъ образомъ, общими между Камчаткой, Европой, Исландіей
и Сѣверной Америкой являются всего лишь 2 вида: РЬогтійіит іепие,
РЬогтійіит Іатіпозит, и одинъ сомнительный СаІоІЬгіх ІЬегтаІіз.
Что касается этого послѣдняго вида, то съ увѣренностью можно ска-
зать, что экземпляры, обнаруженные мною въ Камчаткѣ, тождественны
съ европейскими и американскими образчиками СаІоІЬгіх ІЬегтаІіз.
Напротивъ, СаІоІЬгіх рагіеііпа ѵаг. ІЬегтаІіз, описанная Т7е$і’омъ для
Исландіи, хотя и очень близка къ нашей Саіоігіх ІЬегтаІіз (=Мазіі-
<?опета іЬегтаІе ЗскиіаЬе), но все же хорошо отличается отъ нея нѣко-
торыми признаками (см. въ систематической части нашей работы
примѣч. къ С. ІЬегтаІіз).
Оба вида РЬогтійіит являются въ сущности космополитами, рас-
пространенными во всѣхъ частяхъ свѣта въ холодныхъ и горячихъ
водахъ. Однако, РЬогтійіит Іатіпозит является болѣе типичнымъ
термофиломъ, чѣмъ РЬ. іепие, который обитаетъ, преимущественно въ
холодныхъ водахъ Европы (Англіи, Франціи, Германіи, Швеціи,
Австріи, Венгріи, Италіи, Россіи), Азіи, Америки и пр., тогда какъ
РЬ. Іатіпозит, наоборотъ, особенно характеренъ для большинства го-
рячихъ источниковъ Европы (особенно Карлсбадскихъ, Буда-Пештскихъ
итальянскихъ) и другихъ частей свѣта. Интересно также отмѣтить,
что въ Камчаткѣ, наряду съ типичной формой РЬ. Іатіпозит, очень
распространена также форма ДѴеейіі, которая первоначально была опи-
сана ТМеп для Іеллоустонскаго парка.
Какъ мы уже видѣли изъ вышеприведеннаго очерка литературы по
термофильнымъ водорослямъ, наиболѣе типичнымъ термофиломъ являет-
ся. НараІозірЬоп Іатіпозиз. Видъ этотъ подъ различными синонимами,
былъ указанъ для горячихъ источниковъ почти всего свѣта. Такъ
А. Рогіі въ „ЗуПс^е МухорЬусеагит" 1907 (см. Ве-Топі, „Зуііоде АІ^а-
гит“ Ѵоі. V) на стр. 567 приводитъ слѣдующія географическія дан-
ныя относительно распространенія НараІозірЬоп Іатіпозиз: „іп іЬегтіз
саІійіогіЬиз Оаіііае ай Бах (I. Ткоге), Иёгіз (Сгау, Ъогіеі), (Іегтатае ай
Вайеп-Вайеп (Яеііег, Напздігд) еі іп Питіпе ВЬепо (ѣаиіегЬоггі) еі ргоре
ЕІЪегіеІй (Воуегз), ВоЬетіае ай СагІзЪай еі раззіт (7. АдагЛк, ЗскюаЪе,
Ногйзіесіі, Кйігіпд, Сокп, Напздігд, Рогіі, Зсктиіа еіс.), Нип§агіае іп іпз.
8. Маг^агеіЬае ай Вийат (Ізіѵап//і), Ііаііае іп іЬегтіз Аропіпіз (ѴапвеПі,
Веддіаіо Мепедкіпі еіс.). Ѵаійегіапіз (СНЬеТІі, Визсаіопі), ай Висо йе]
129
РіотЬо (Вогпеі, Магга еіс.), Аігісае тегійіопаііз ай ИЬаопйие (МепукатсІІ),
Азіае (Вогпеі); іп ІЬегтіз ай 8. Вегпагйіпо СаШ. Атег. Ьог. (Зеіскеіі),
Атегісае ай СодиітЬо СЫІепзіит (вау); іп Аециаіогіа (Ьадегкеіт), 8.
Раиіо, В.іо йе Заііпаз, Рогіо 8а1ѵо, Кіо Ригиз іп Вгазіііа (Біскіе) іп іпз.
Агогісіз (Воігіііі) еі іп Иоѵа 2е1апйіа (вгютого)“. Къ этимъ даннымъ слѣ-
дуетъ еще прибавить показаніе ѴИ. Зсктіііе относительно нахожденія
этого вида въ горячихъ источникахъ тропической Африки. Такимъ
образомъ, Н. Іатіпозиз является космополитической водорослью, но
обитающей почти исключительно въ горячихъ источникахъ всего
свѣта и притомъ обычно при очень высокой температурѣ. Это тѣмъ
болѣе удивительно, что искусственные опыты Ьогоепзіеіп’а, какъ мы
видѣли, доказали легкую приспособляемость этой водоросли къ хо-
лодной водѣ.
НараІозірЬоп Іатіпозиз былъ обнаруженъ мною въ горячихъ
источникахъ Камчатки, но сравнительно въ небольшомъ количествѣ.
Гораздо болѣе распространенною оказалась здѣсь форма, очень близкая
къ Н. Іатіпозиз, но отличающаяся болѣе крупными размѣрами клѣ-
точекъ, что сближаетъ ее съ НараІозірЬоп шаіог, описаннымъ впервые
ТМеп для Сѣверо-Американскихъ горячихъ источниковъ. Замѣча-
тельно, что Н. шаіог какъ бы замѣщаетъ въ Сѣверной Америкѣ Н.
Іатіпозиз. По крайней мѣрѣ, Л". ТШеп не приводитъ этого послѣд-
няго ни для Іеллоустонскаго парка, ни для другихъ горячихъ источни-
ковъ: «іЬе Уеііотаіопе зресіез (Н. шаіог) оссигей іп зііісеоиз таіегз опіу,
аі Іеазі іі \ѵаз поі йізсоѵегей аі МаттоіЬ Ноі 8ргіп§з, хѵЬеге іЬе жйегз
сопіаіп саісіит сагЪопаіе“. Однако, интересно отмѣтить, что наша
форма, близкая къ Н. шаіог, отличается отъ этого послѣдняго блѣд-
нымъ оттѣнкомъ содержимаго клѣточекъ. Конечно, само по себѣ от-
личіе это не очень велико, особенно, если вспомнить, что цвѣтъ во-
дорослей сильно измѣняется въ зависимости отъ температуры, какъ
это слѣдуетъ изъ наблюденій ТКеей’а, особенно по отношенію къ РЬог-
тійіит Іатіпозит. Тѣмъ не менѣе я считаю необходимымъ выдѣлить
эту форму въ особую систематическую единицу, Г. раііійиз, связанную
съ Н. шаіог, такъ какъ никакихъ переходовъ между типичнымъ Н.
Іатіпозиз и нашей формой мнѣ не удалось найти.
Кромѣ НараІозірЬоп шаіог Г. раііійиз въ горячихъ источникахъ
Камчатки при очень высокой температурѣ обнаружено мною еще
нѣсколько блѣдноокрашенныхъ синезеленыхъ: РЬоттійіит раііійит,
РЬогтійіит іЬегторЫІит, Озсіііаіогіа іепиіз I. Паѵісапз и Зрігиііпа
саійагіа !. раііійа. Эта послѣдняя форма стоитъ очень близко къ Зрі-
гиііпа саійагіа, впервые описанной ТМеп для Іеллоустонскаго парка,
9
130
но отличается блѣдноокрашеннымъ содержимымъ. Вообще, слѣдуетъ
замѣтить, что очень высокая температура воды, повидимому, вызы-
ваетъ поблѣднѣніе окраски синезеленыхъ; такъ, помимо вышеуказан-
ныхъ блѣдноокрашенныхъ формъ, живущихъ при температурѣ 55°—
75° С., нити РЬогтісІіит Іатіпозит, обнаруженныя въ тѣхъ же пре-
дѣлахъ температуры, отличались обыкновенно также блѣдноокрашен-
нымъ содержимымъ. Этотъ фактъ вполнѣ согласуется съ вышепри-
веденными наблюденіями ТѴеесІ’а для Іеллоустонскаго парка и Тіі&еп.
Послѣдняя при і° 75,5° С. наблюдала эту водоросль, „Гогтіп§ ріиту
зігіп^з, ъѵкііе ог Іідкі уеііогѵіек іп соіог". Однако, едва ли разнообразныя
измѣненія цвѣта РЬогтібіит Іатіпозит такъ опредѣленно пріурочены
къ различнымъ температурамъ, какъ на это указываетъ Жеей. Такъ,
ТШеп при температурѣ 51—55° С. наблюдала разнообразные оттѣнки
этой водоросли: „іп оѵегііолѵ сѵаіег оі зртіп§ лѵЬеге іЬе оій іогтаііоп
такез а Ьагсі, Ъі11о\ѵу ог іеггасей іпсііпе, іЬе аі^ае ехіепсі йоѵт іЬе
іпсііпе іог а (іізіапсе оі іхѵепіу іееі, іогтіп§ лѵісіе гІЬЪопз оі §гееп аііег-
паііп§ лѵіѣЬ Ъапсіз оі ріпк, уеііотѵ, лѵЫке, апсі а сіагкег §гееп“, а при
температурѣ 63° С.—„іогтіп^ Ъгосѵп аші §тееп Іауегз ѵѣісЬ іигп &гау
ог ЫаскізЬ оиі оі іЬе дѵаіег". Поэтому можно думать, что разнообраз-
ные оттѣнки въ окраскѣ этой водоросли, помимо вліянія температуры,
обусловливаются и другими факторами, напр., различнымъ возрастомъ
дерновинъ, примѣсью другихъ организмовъ и пр. Такъ, напр., нѣко-
торыя пробы изъ горячихъ источниковъ Камчатки, особенно при і°
выше 70° С., имѣли явственно красноватый оттѣнокъ. Однако, подъ
микроскопомъ синезеленыя водоросли и въ томъ числѣ РЬогтісІіит Іа-
тіпозит всегда оказывались окрашенными въ желтовато-бѣловатый
или зеленоватый оттѣнки, красноватый же цвѣтъ всей массы зависѣлъ
отъ обильнаго скопленія между нитями какихъ-то безструктурныхъ
постороннихъ включеній (бактерій?) краснаго цвѣта. Съ другой сто-
роны, толстыя пленки Рііогтісііит іепие снаружи имѣли иногда жел-
товато-буроватый оттѣнокъ, а внутри оказывались зелеными; то же
самое констатировала и ТМеп для РЬ. іепие: „іп соіог зигіасе зЬоѵѵей
а гап§е Ъеіхѵееп іегги^іпеиз апсі осЬгасеиз, іЬе іпіегіог Ъеідѵееп ѵігісііз апсі
ргазіпиз". Такимъ образомъ, пока мы можемъ только отмѣтить „вы-
цвѣтаніе" синезеленыхъ, какъ видимое воздѣйствіе очень высокихъ
температуръ на жизнь этихъ водорослей. Что же касается другихъ
измѣненій окраски, то они, вопреки мнѣнію Жеей’а, обусловливаются,
помимо температуры, вліяніемъ цѣлаго ряда -другихъ, еще мало вы-
ясненныхъ факторовъ.
Мы выяснили уже черты сходства флоры термофильныхъ сине-
131
зеленыхъ Камчатки съ флорами горячихъ источниковъ другихъ обла-
стей умѣренной зоны сѣвернаго полушарія. Остановимся теперь на
нѣкоторыхъ различіяхъ. Прежде всего необходимо отмѣтить рядъ но-
выхъ для науки видовъ и формъ, обнаруженныхъ мною въ горячихъ
камчатскихъ источникахъ: АрЬапоіЬесе ^ІоЪоза, РЬогтійіит раііійит,
РЬ. іЬегторЫІит, Козіос ШаЪизсЬіпзкіі, а изъ формъ — Озсіііаіогіа
Іепиіз і. Йаѵісапз, Зрігиііпа саійагіа і. раііійа, ТоІуроіЬгіх іепиіз ѵаг.
саіійа, НараІозірЬоп тарг і. раііійиз. Изъ нихъ особенно интересными
и типичными являются Яозіос КіаЪизЫпзкіі и НараІозірЬоп шарт ѣ
раііійиз, такъ какъ обнаружены они въ очень значительномъ количе-
ствѣ, первый—въ теплыхъ источникахъ, а второй—въ горячихъ клю-
чахъ съ очень высокой температурой. Между прочимъ, какъ мы уже
видѣли, эта послѣдняя форма до извѣстной степени сближаетъ кам-
чатскую термофильную флору съ сѣверо-американской.
Помимо своеобразной группы новыхъ для науки формъ и видовъ,
характеризующихъ термофильную флору синезеленыхъ Камчатки,
интересно еще отмѣтить нахожденіе здѣсь изъ этого же отдѣла водо-
рослей такихъ видовъ, какъ АрЬапосарза (Зтеѵіііеі, СЬатаезірЬоп іпсгиз-
іапз, СЬатаезірЬоп сопіегѵісоіа и Сарзозіга ВгеЪіззопіі, которые въ дру-
гихъ странахъ пока были найдены только въ холодныхъ водахъ.
Перейдемъ теперь къ термофильной группѣ водорослей съ зеле-
ными хроматофорами. Группа эта, какъ въ Камчаткѣ, такъ и въ
другихъ областяхъ умѣренной зоны сѣвернаго полушарія, предста-
влена довольно скудно. Въ противоположность .синезеленымъ, общихъ
зеленыхъ формъ для Камчатки, Европы, Исландіи и Сѣверной Аме-
рики совершенно не оказалось. Только КЬігосІопіит Ьіего^ГурЬісит
ѵаг. аігоЪгиппеит является общей и притомъ очень характерной фор-
мой между Камчаткой и горячими источниками Іеллоустонскаго парка
въ Сѣверной Америкѣ. Какъ мы уже видѣли, форма эта обнаружена
мною во многихъ горячихъ источникахъ Камчатки, при сравнительно
не очень высокой температурѣ (28—45° С.), гдѣ она развивается бо-
лѣе или менѣе интенсивно и, такимъ образомъ, является очень ха-
рактерной термофильной водорослью. ТМеп, описавшая впервые эту
форму для Іеллоустонскаго парка, также указываетъ на роскошное ея
развитіе въ теплыхъ и горячихъ водахъ: „іп зЬаІІохѵ іѵаіег, ріазіетей
іо зигіасе о! §гоипй тозі Іихигіапі іп з1о\ѵ сиггепі". Мы указывали уже
на интересную зависимость окраски клѣточнаго содержимаго этой
водоросли отъ повышенія температуры (см. стр. 111).
Я не останавливаюсь здѣсь на другой общей формѣ между Кам-
чаткой и Іеллоустонскимъ паркомъ—Місгозрога ашоепа С ІЬегтаІіз,
9*
132
такъ какъ во 1) форма эта была обнаружена мною въ небольшомъ
количествѣ, а во 2) отождествлена мною условно съ М. атоепа I. ѢЬег-.
пк1І8, описанной ТіІЛеп очень неопредѣленно и поверхностно для го-
рячихъ источниковъ Іеллоустонскаго парка: „іб із <НШси1ѣ ѣо йесійе
лѵЬеіЬег ѢЬіз ріалѣ зѣоиій Ъе сіаззей аз а Сопіегѵа ог а Місгозрога, аз'
ѣЬе зѣтисѣпге оі ѢЬе сЫогорІазѣійз соній поѣ Ъе тайе оиѣ“.
Что же касается остальныхъ видовъ и формъ, то они частью
являются новыми для науки, какъ Созтагіит саіійит, Місгозрога
Котагоѵіі, Сгоп^гозіга ѵігійіз ѵаг. Заѵісгі, частью пока извѣстны только
для холодныхъ водъ, какъ Созтагіит гепііогте, Рейіазѣгит Вогуапит,
Зсепейезтиз диайгісаийа, частью же не могли быть опредѣлены точно,
какъ виды Зріго&уга и Оейо^опіит, найденные въ стерильномъ со-
стояніи.
Во всякомъ случаѣ, по отношенію къ точно опредѣленнымъ ви-
дамъ съ зелеными хроматофорами мы можемъ констатировать, что
всѣ они (за исключеніемъ ВЬігосІопіиш Ъіето^ІурЬісит ѵаг. аѣтоЪгиппеит
и, можетъ быть, Місгозрога. атоепа ѣ ѢЪегтаІіз) являются термофиль-
ными только для Камчатки. Интересно отмѣтить, что и въ другихъ
областяхъ умѣренной зоны сѣвернаго полушарія составъ термофиль-
ныхъ зеленыхъ невеликъ по числу видовъ и отличается удивитель-
нымъ непостоянствомъ. Такъ, напр., въ горячихъ источникахъ средней
Европы (ІвіѵапНІ) найдены: Созтагіит Іеѵе, С. сгепаѣит, Мезоѣаепіит
ЕпйІісЬегіапит, 8ріго§уга йесітіпа, 8ѣі§еос1опіит ѢЬегтаІе, Ногтізсіа
ѣепиіз; въ Исландіи (в. 5. ТРезі)—Ногтізсіа зиЪѣіІіз, Теѣтетогиз Іаеѵіз,
Созтагіит Ноітіеизе, С. ап^иіозит, С. зиЪагсѣоит; въ Сѣверной Аме-
рикѣ (ТШегі)—Оейо§опіит сгепиІаѣо-созШит, Сопіегѵа тарг, Місгозрога
атоепа, Місгозрога Ѵеейіі, ВЬігосІопіит Ьіего^ІурЬісит, Ргоѣососсиз
Ъоѣгуоійез; въ Сибири (Дорогостайскій)—ЗсЪгоейегіа зеѣі^ега, СЬагасіит
1оп§ірез. Какъ видимъ, при поразительномъ разнообразіи, здѣсь нѣтъ
ни одной общей формы!
Какъ мы уже указывали выше, діатомовыя, по крайней мѣрѣ въ
Камчаткѣ, являются въ общемъ еще менѣе типичными термофильными
организмами, чѣмъ водоросли съ зелеными хроматофорами: въ противо-
положность. этимъ послѣднимъ почти Ьсѣ діатомовыя, обнаруженныя
мною въ теплыхъ и горячихъ источникахъ Камчатки, развивались
здѣсь довольно скудно, являясь типичными представителями холод-
ныхъ водъ. Только Ріппиіагіа §іЪЪа и Апотоеопеіз зрЬаегорѣога предста-
вили исключеніе въ этомъ отношеніи. Тѣмъ не менѣе діатомовыя, за-
ходящія въ теплыя и горячія воды, какъ въ Камчаткѣ, такъ и въ
другихъ областяхъ умѣренной зоны сѣвернаго полушарія, въ каче-
133
ствейномъ отношеніи представлены болѣе богато, чѣмъ зеленыя термо-
фильныя водоросли, и кромѣ того составъ ихъ отличается большей
устойчивостью.
Такъ въ камчатскихъ теплыхъ и горячихъ водахъ мною обнару-
жено до 29 видовъ діатомовыхъ, т.-е. немногимъ менѣе, чѣмъ синезе-
леныхъ. Изъ нихъ Ріппиіагіа ѵігісііз, Р. аррепйісиіаіа, Апотоеопеіз
зрЬаегорЬога, Ргизіиііа гЬотЪоісіез, АтрЬога оѵаііз, КіігзсЬіа ІЬегтаІіз,
Зупейга иіпа, Сузіоріеига §іЪЪа, С. яеЪга, Ьузі§опіит ѵагіапз и нѣк. др.
найдены также въ европейскихъ горячихъ источникахъ. Общими съ
исландскими гейзерами (6г. 8. ^Ѵезі) являются: Ріппиіагіа ѵігісііз, Р.
ВгеЪіззопіі, Р. §іЪЪа, Р. зиЪсарііаіа, Ргизіиііа гЬотЪоісіез, АсЬпапіЬез
Іапсеоіаіа, ИіігзсЬіа раіеа, Зупесіга иіпа, Сузіоріеига іиг&ійа, С. §іЪЪа.
Общими съ Туркинскими горячими источниками Сибири (Дорогостайскги)
являются: Ріппиіагіа ѵігісііз и КіігзсЬіа іЬегтаІіз. Такимъ образомъ,
среди діатомовыхъ, обитающихъ въ горячихъ водахъ, наблюдается из-
вѣстная общность формъ, образующихъ какъ бы устойчивую группу,
особенно въ родахъ Каѵісиіа (въ широкомъ смыслѣ), КіігзсЬіа и Су-
зіоріеига. Но въ большинствѣ случаевъ эта группа состоитъ изъ ви-
довъ, обычно обитающихъ въ холодной водѣ и лишь приспособляю-
щихся къ жизни при болѣе высокихъ температурахъ. Болѣе или менѣе
типичныхъ термофиловъ среди діатомовыхъ очень мало. Къ числу ихъ
нужно отнести, напр., ИіігзсЬіа іЬегтаІіз, Бепіісиіа іЬегтаІіз, Апотоео-
пеіз зрЬаегорЬога и нѣкот. др. Однако, нельзя сказать, чтобы эти виды
являлись непремѣнными спутниками термофильной флоры. Въ кам-
чатскихъ горячихъ источникахъ, какъ уже было указано, діатомовыя
въ. общемъ развиты довольно скудно, при чемъ типичные термофилы,
за исключеніемъ Апотоеопеіз зрЬаегорЬога, отсутствовали или попада-
лись очень рѣдко: въ болѣе значительномъ количествѣ встрѣчались
здѣсь формы холодныхъ водъ, напр., нѣкоторые виды Сузіоріеига,
Ріппиіагіа ѵігісііз и особенно Ріппиіагіа &іЪЪа.
Тоже самое мы находимъ и въ другихъ странахъ. Такъ для Карлс-
бадскаго шпруделя Сокп отмѣчаетъ интенсивное развитіе Ріппиіагіа
аррепсіісиіаіа („ат Ьаий^зіеп іп Ъгаипеп ЙсЫеіттаззеп ѵогкоттепсіе“) и
АтрЬога сойеаеіогтіз ѵаг. РізсЬегі („пісЫ тіпсіег Ьаий&“); Для горячаго
источника острова „Маг&іізгі§еі“ указываетъ: Яаѵісиіа Висіеп-
зіз („зе ргора^е аЪопіаттепі сіапз Геаи сЬаи(1е“), Мазіо^іоіа ЗтііЬіі и
Каѵісиіа Реізопіз, какъ на особенно характерныя формы; для исланд-
скихъ гейзеровъ 6г. 8. ТѴеві отмѣчаетъ: Сузіоріеига іиг^ііа, С. §іЪЪа и
С. Аг§из, какъ „тоге ог Іезз аЪипсіапі“ въ разныхъ мѣстахъ и при
очень разнообразныхъ температурахъ, а также Ргизіиііа гЬотЪоісіез и
134
ѵаг. захопіса („іѣіз зресіез уѵаз іп аЪип<іапсе“); для Туркинскихъ горя-
чихъ ключей Дорогостайскій, какъ очень типичныя формы приводитъ:
Сузіоріеига ^іЪЪегиІа ѵаг. ртойисіа, Ріппиіагіа ѵігійіз. Почти всѣ эти
формы являются типичными представителями холодныхъ водъ. По-
видимому, интенсивное развитіе ихъ при высокой температурѣ вызы-
валось какими-либо специфическими особенностями той области, гдѣ
находятся горячіе ключи. Тѣмъ не менѣе особеннаго вниманія заслу-
живаетъ тотъ фактъ, что изъ громаднаго числа діатомовыхъ только
немногіе виды, преимущественно изъ родовъ Ыаѵісиіа (въ широкомъ
смыслѣ), ПіігзсЬіа и Сузіоріеига, выработали въ себѣ способность при-
способленія къ жизни при высокихъ температурахъ.
Какъ мы уже указывали, численныя соотношенія между термо-
фильными синезелеными, зелеными и діатомовыми въ Камчаткѣ при-
близительно такія же, какъ и въ другихъ горячихъ источникахъ умѣ-
ренной и арктической зоны сѣвернаго полушарія. Приведемъ нѣ-
сколько примѣровъ:
Термофильныя водоросли Камчатки.
36 видовъ синезеленыхъ . •.............48%.
9 „ зеленыхъ.........................12%.
29 „ діатомовыхъ...........• .... 40%.
Всего 74 вида. 100%.
Термофильныя водоросли острова „Маг^Изгі^еі"
въ Венгріи.
18 видовъ синезеленыхъ.................48%.
6 „ зеленыхъ....................12%..
24 „ діатомовыхъ..................50%.
Всего 48 видовъ.
100%.
Термофильныя водоросли Исландіи.
16 видовъ синезеленыхъ.................29%.
6 „ зеленыхъ.....................11%.
37 „ діатомовыхъ..................60%.
Всего 56 видовъ. 100%.
Какъ видимъ, во всѣхъ трехъ случаяхъ зеленыя водоросли со-
ставляютъ меньшинство и притомъ процентное отношеніе ихъ отли-
чается постоянствомъ. Синезеленыя и діатомовыя составляютъ боль-
135
шинство, при довольно измѣнчивыхъ отношеніяхъ другъ къ другу
въ Камчаткѣ діатомовыхъ было обнаружено нѣсколько меньше, чѣмъ
синезеленыхъ; въ двухъ другихъ примѣрахъ, наоборотъ, діатомовыя
болѣе или менѣе значительно преобладали надъ синезелеными.
Въ настоящее время по тѣмъ отрывочнымъ даннымъ, которыя
имѣются въ литературѣ, трудно еще составить себѣ опредѣленное
представленіе о составѣ экзотической термофильной флоры. Тѣмъ не
менѣе не безынтересны нѣкоторыя сопоставленія въ этомъ отношеніи
между Камчаткой, тропиками и умѣренной зоной южнаго полушарія.
Въ работѣ ЗсктМе, изслѣдовавшаго нѣкоторые горячіе источники
тропической Африки, приводится 17 термофильныхъ синезеленыхъ.
Мы видѣли уже, что сходство африканской термофильной флоры съ
итальянской и европейской вообще, вопреки мнѣнію Зскт/Ше, является
очень условнымъ: общихъ видовъ, напр., съ сѣверной Европой мы
насчитали всего четыре. Для Камчатки это число нѣсколько больше:
въ спискѣ ВсКті&Іе мы находимъ 6 видовъ, общихъ съ Камчаткой:
1) СЬгоососсиз ішщйиз, 2) Озсіііаіогіа Іепиіз, 3) Озсіііаіогіа §етіпаіа,
4) РЬотті(ііипі ѵаііегіапит, 5) РЬогтісІіит Іатіпозит, 6) НараІозірЬоп
Іатіпозиз. Изъ нихъ РЬогтісІіит Іатіпозит и НараІозірЬоп Іатіпозиз
являются термофильными космополитами, а СЬгоососсиз іищісіиз и
Озсіііаіогіа іепиіз—обычные космополиты холодныхъ водъ. Такимъ об-
разомъ, наибольшій интересъ представляютъ только два вида—РЬогті-
йіпт ѵаМегіапит и особенно Озсіііаіогіа ^етіпаіа, которые являются
болѣе или менѣе типичными термофилами Европы и Сѣверной
Америки.
Интересно отмѣтить, что среди термофильныхъ водорослей Новой
Зеландіи въ обстоятельной работѣ Яот&зіеііі’а, мы находимъ въ отдѣлѣ
синезеленыхъ только три общихъ вида съ Камчаткой, а именно:
СЬгоососсиз іигщПиз (со знакомъ вопроса), Озсіііаіогіа Іітсза и ТоІуро-
іЬгіх іепиіз. Всѣ эти виды мало характерны, какъ термофильныя формы,
обитая обычно въ холодной водѣ.. Между тѣмъ Вегддгеп, собравшій
эту коллекцію водорослей, вполнѣ опредѣленно указываетъ, что сине-
зеленыя (какъ и зеленыя) въ горячихъ источникахъ Новой Зеландіи
росли въ большомъ изобиліи,: „іп іЬе гіѵиіеіз ігот Ьоі зргіп^'з іп іЬе Ноі
Ьаке Иізігісі іп іЬе потіЬетп ізіапй іЬе АІ^ае аге, езресіаііу РЬусосЬго-
тасеае, Ьиі Іікеччзе Сопіегѵасеае апсі 2у^петасеае, іо Ъе Іоипй §го’ѵѵіп§
іи §геаі аЪипйапсе".
Съ другой стороны, въ этой же коллекціи насчитывается 19 ви-
довъ водорослей съ зелеными хроматофорами, которыя, по словамъ
Вегддгеп’а,, также развивались очень обильно въ горячей водѣ. Среди
136
нихъ мы находимъ только одинъ общій видъ съ Камчаткой, а именно
ВЫгосІопішп Ьіего§1урЬісит, но для Новой Зеландіи приводится особая
форма его—і. ЛѴакііепзіз. Интересно также отмѣтить, что зеленыя водо-
росли (19 видовъ) численно здѣсь въ два раза превосходятъ синезе,-
леныя (9 видовъ): отношеніе это является необычайнымъ, такъ какъ
въ другихъ мѣстахъ мы всюду констатировали обратное явленіе,—
синезеленыя значительно превышали числомъ видовъ зеленыя во-
доросли.
Однако, возможно, что здѣсь мы имѣемъ дѣло просто съ какимъ-
либо случайнымъ, а вовсе не съ характернымъ явленіемъ для горя-
чихъ источниковъ Новой Зеландіи и вообще умѣренной зоны южнаго
полушарія. Такъ, въ вышецитированной работѣ Вогде по водорослямъ
Аргентины и Боливіи приведенъ списокъ термофильныхъ формъ изъ
14 видовъ синезеленыхъ и одной зеленой. Слѣдовательно, отношеніе
тутъ совершенно обратное. Общими съ Камчаткой здѣсь являются
6 синезеленыхъ: 1) Озсіііаіюгіа сІіаІуЪеа, 2) Озсіііаіюгіа атрЫЪіа,
3) Озсіііаіюгіа іогтоза, 4) Зрігиііпа зиЪіаІіззіта, 5) РЬогтійіит Іатіпо-
зит, 6) СаІоіЬгіх іЬегтаІіз. Всѣ эти виды являются болѣе или менѣе
характерными термофилами, что указываетъ, по крайней мѣрѣ въ
данномъ случаѣ, на извѣстное сходство термофильной флоры умѣрен-
ной зоны южнаго полушарія съ умѣренной зоной сѣвернаго полу-
шарія.
На основаніи всего вышеизложеннаго мы можемъ придти къ слѣ-
дующимъ заключеніямъ:
I. Термофильная флора х) синезеленыхъ водорослей Камчатки
качественно и количественно развита очень интенсивно и слагается:
1) изъ небольшого числа космополитическихъ формъ, присущихъ
горячимъ источникамъ всего міра;
2) изъ значительнаго числа формъ, болѣе или менѣе постоян-
ныхъ въ горячихъ источникахъ умѣренной и арктической зоны;
3) изъ формъ, извѣстныхъ пока только изъ холодной воды;
4) изъ значительнаго числа формъ, новыхъ для науки.
Такимъ образомъ, термофильныя синезеленыя Камчатки пред-
ставляютъ въ цѣломъ своеобразную флору, отчасти промежуточную
между европейскими и сѣверо-американскими горячими источниками,
отчасти характеризующуюся рядомъ новыхъ формъ.
Ц Подъ „термофильной" флорой я разумѣю здѣсь мезо — и эвтермофильную
группу.
137
П. Термофильная флора водорослей съ зелеными хроматофорами
численно (качественно) представлена довольно слабо и слагается:
1) изъ одной формы, обнаруженной въ горячихъ источникахъ
Сѣверной Америки;
2) изъ формъ, извѣстныхъ пока только изъ холодной воды;
3) изъ формъ, новыхъ для науки.
Какъ видно, эта небольшая группа термофильныхъ водорослей
очень своеобразна по своему составу.
III. Термофильная флора діатомовыхъ водорослей въ Камчаткѣ
численно (качественно) развита довольно обильно, но представлена
почти исключительно формами холодныхъ водъ. По своему составу
эта группа водорослей въ горячихъ и теплыхъ источникахъ Камчатки
довольно близка къ флорѣ горячихъ водъ умѣренной и арктической
зоны.
Литература по альгологическимъ сообществамъ.
1. Сообщества холодныхъ водъ.
1. Арзіеіп, С. «Баз 8й88\ѵаз8егр1апкѣоп. Меѣііосіе ипДВезиІѣаѣе сіег диапѣіѣа-
ѣіѵеп Ипѣегзискип^». Кіеі и. Беіряі§. 1896.
2. Васіітапп, Н. «Ѵег^ІеісѣепДе 8ѣиДіеп йЬег сіаз Рѣуѣоріапкѣоп ѵоп 8ееп
ЗскоѣѣІапДз ипД сіег 8с1пѵеІ2».—АгсЫѵ. і. НуДгоЬіоІ. и. РІапкѣопкипДе. ВД. III.
Н. I. 1907.
3. Балахонцевъ, Е. Н. «Матеріалы для изученія фитопланктона Волги по
наблюденіямъ съ 15-го іюня по 4 сентября 1901 г».—Отчетъ о дѣятельности
Волжской біологической станціи за лѣто 1901 г. Саратовъ, 1902.
4. Балахонцевъ, Е. Н. «Наблюденія надъ фитопланктономъ Волги за лѣто
1902 г».—Ежегодникъ Волжской біологической станціи. Саратовъ, 1903.
5. Балахонцевъ, Е. Н., «О фитопланктонѣ нѣкоторыхъ озеръ Ростовскаго
у. Ярославской губ. и двухъ озеръ Владимірской губ.»—Ежегодникъ Волжской
біологической станціи. Саратовъ, 1903.
6. Балахонцевъ, Е. Н., «Фитопланктонъ р. Невы». Глава въ: Скориковъ, А. С,,
«Наблюденія надъ планктономъ р. Невы».—Тр. О-ва Испытателей Природы при
Императорскомъ Харьковскомъ Университетѣ. Т. XXXIX. 1904.
7. Балахонцевъ, Е. Н., «Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго
озера». СПБ. 1909.
8. Вогде, О. «Зйззтаззегріапкѣоп аиз Дег ІпзеІМиІІ».—Воѣапівка Коѣізег. 1897.
9. Вогде, О,, «Зск'ѵѵеДізскез 8й88\ѵа8зегр1апкѣоп».—Воѣапівка Коѣізег, 1900.
10. Вбгдезеп, Е. апД Оеіеп/еІА, С. Н., «Ркуѣоріапкѣоп о! Бакез іп ѣЬе
^Еоегбез». Р. II. СорепЬа^еп, 1903.
11. Вгеііт, V. ипД 2е(ІегЪаиег, Е., «Веіѣга^е яиг РІапкѣопипѣегзискип^ аі-
ріпег 8ееп».—ѴегііапД]. Д. К. К. 2оо1.-Воѣ. Сезеіі. іпАѴіеп. ВД. ЫѴ — ЬѴ.
1903—1905.
12. Вгект, 7.—«ВеоЬасЬѣіш^еп йЬег Даз Ріапкѣоп іп Деп 8ееп Дег Озѣаіреп».
Агсіііѵ I. НуДгоЬіоІ. и. РІапкѣопкипДе. ВД. I. Н. 4. 1906.
139
13. Вгиппікаіег, 3. «Р1апкѣоп-8ѣиЗіеп. I. Баз РЬуѣорІапкѣоп сіез Бопаизѣго-
тез Ьеі ДѴіеп».—ѴегЬапЗІ. а. К. К. 2оо1. - Воѣ. Оезеіі. іп ДѴіеп. Ва. Б. 1900.
14. Вгиппікаіег, </., Ргоѵаяек 8., и. ІѴеіізІеіп В,., «Ѵогіайй^е МіѣѣЬеіІип^
йЬег ааз Ріапкѣоп аез Аѣѣегзеез іп ОЬегбзѣеггеісЬ».— Оезѣеггеісіі. Воѣ. 2еіѣзсЬг.
АѴіеп, 1903.
15. Ьогодозіаізку, V., «Маѣегіаих роиг зегѵіг а Гаі^оіо^іе аи Іас Ваісаі еѣ ае
зоп Ьаззіп».—Виіі. ае Іа 8ос. аез Жѣигаіізѣез ае Мозсои. № 2 1904.
16. Еленкинъ, А. А., «Предварительный отчетъ о командировкѣ лѣтомъ
1908 г. на оз. Селигеръ»(Тверской губ., Осташковскаго уѣзда).—Извѣстія Импер.
СПБ. Ботанич. Сада. п.°1. 1909 г.
17. НиіЦеШі-Кааз, Н. «Ріапкѣоп іппогѵе^ізсЬепВішіепзееп».—Віоі. СепѣгЫ.
Ва. XVIII. 1898.
18. Ивановъ, Л. «О фитопланктонѣ Глубокаго озера Московск. губ., Рузскаго
уѣзда».—Работы гидробіологической станціи, учр. на Глубокомъ озерѣ отдѣломъ
ихтіологіи. Кн. I. Москва. 1900.
19. Ивановъ, Л. «Наблюденія надъ водной растительностью Озерной области».
—Тр. прѣсноводн. біологич. станціи Имп. СПБ. О-ва Естеств. Т. I. Петербургъ.
1901.
20. Кеіззіег, С. «Моѣія йЬег ааз Ріапкѣоп аез АЬег-оЗег ДѴоИ^еп-8еез іп 8аІ2-
Ьи㧻.—ѴегЬапЗІ. 3. К. К. 2оо1.-Воѣ. Оезеіі. іп ДѴіеп. ВЗ. Ы. 1901.
21. Кеіззіег, С. «Міѣѣеііип^еп йЬег Заз Ріапкѣоп Зез Оззіасііег 8еез іп Кагп-
ѣеп».—Оезѣегг. Воѣ. 2еіѣ. ВЗ. БѴ. 1905.
22. Кеіззіег, С. «Веіѣга^ яиг Кеппѣпізз Зез Ріапкѣопз еіпі^ег кіеіпегеп 8ееп
іп Кагпѣеп».—Оезѣегг. Ьоѣ. 2еіѣ. ВЗ. БѴІ. 1906.
23. Кеіззіег, С. «РІапкѣопзѣиЗіеп йЬег Зеп АѴогѣЬег-8ее іп Кагпѣеп».—Оезѣегг.
Ьоѣ. 2еіѣ. ВЗ. БѴІ 1906.
24. Кеіззіег, С. «Коѣія йЬег Заз Аи^изѣ- Ріапкѣоп Зез Оагаа-8еез».—Оезѣегг.
Ьоѣ. 2еіѣ. ВЗ. БѴІ. 1906.
25. Ьеттетапп, Е. «Бег §гоззе АѴаѣегпеѵегзѣогІег Віппепзее. Еіпе Ьіоіо-
^ізсЬе 8ѣиЗіе».—ГогзсЬип^зЬ. а. 3. Ьіоі. 8ѣ. яи Рібп. Т. VI. АЬѢ. 11. 1898.
26. Ьеттетапп, Е. «Баз РЬуѣорІапкѣоп засЬзізсЬег ТеісЬе».—ЕогзсЬип^зЬ.
а. 3. Ьіоі. 8Ѣ. хи Рібп. Т. VII 1899.
27. Ьеттетапп, Е. «Веіѣга^е хиг Кеппѣпізз Зег Ріапкѣопаі^еп. VII. Баз
РЬуѣорІапкѣоп Зез 2\ѵізсЬепаЬпег Меегез».—Вег. 3. ЗеиѣзсЬ. Ьоѣ. Оезеіі. ВЗ.
XVIII. 1900.
28. Ьеттетапп, Е. «Веіѣга^е хиг Кеппѣпізз Зег Ріапкѣопаі^еп. XIX. Баз
РЬуѣорІапкѣоп Зег Аиз^гаЬепзееп Ьеі Рібп».—ЕогзсЬип^зЬ. а. 3. Ьіоі. 8ѣ. хи Рібп.
Т. XI. 1904.
29. Ьеттетапп, Е. «Баз Ріапкѣоп зсЬтѵеЗізсЬег Оетаззег».—Агкіѵ Ібг Во-
ѣапік. ВЗ. 2. 8ѣоскЬо1ш. 1904.
140
30. Ьеттегтапп, Е. «Баз Ріапкіоп еіпі^ег Теісііе іп йег Пт§е§епй’йег Вге-
тегЬаѵеп».—АгсЬіѵ й. НуйоЬіоІ. и. Ріапкіопкипйе. Вй. I. Н. 3. 1906.
31. ЬеѵапЛег, Н, М. «2иг Кеппіпізз йег Раипа еі Ріога' ііппізсііег Віппеп-
зееп».—Асіа 8ос. рго Раипа еі Ріога Реппіса. Ѵоі. XIX. 1900.
32. ЪеѵапЛег, К.М. «Веііга^е яиг Раипа еі Ріога йег зйззеп Оечѵаззег ап йег
Мигтапкйзіе».—Асіа 8ос. рго Раипа еі Ріога Реппіса. Ѵоі. XX. 1900—1901.
33. Ьеѵапсіег, К, М. «2иг Кеппіпізз йез Ріапкіопз еіпі^ег Віппепзееп іп Виз-
зізсЬ-ЪаррІапй»—Резізсііг. ійг Раітеп № 11. Неізіп^іогз. 1905.
34. Магззоп, М. «2иг Кеппіпізз йег Ріапкіопѵегііаііпіззе еіпі^ег Сетаззег
йег ІІт^еЬип^ ѵоп Вегііп».—Рогзскип^зЪ. а. й. Ъіоі. 8і. т Рібп. Т. VIII. 1904.
35. Озіеп/еІЛ, С. Н. «8іийіез оп Рііуіоріапкіоп. I. Хоіе оп Рііуіоріапкіоп
о! і^ѵо Ьакез іп Еазіегп Хопѵау».—Воіап. Тійзкгііі. Вй. XXV. К]'оЬеп1іаѵп, 1903.
36. Озіеп/еШ, С. Н. «8іийіез оп Рііуіоріапкіоп. II. А затріе ігот а Ьаке іп
Ісеіапй. III. Рііуіоріапкіоп ігот зоте Тагпз пеаг ТііогзЪаѵп» (8ігошо іп іЬе Рое-
гбез).—Воіап. Тійзкгііі. Вй. XXVI К)оЪеп1іаѵп. 1904.
37. Озіеп/еісі, С. Н. «Веііга^е яиг Кеппіпіз йег АІ^епйога йез Коззо^оі - Ве-
скепз іп йег погйхѵезііісііеп Моп§о1еі, шіі зрегіеііег Вегйскзісіііі^ип^ йез РЬуіор-
Іапкіопз».—«Нейѵй^іа». Вй. Х1Ѵ1. 1907.
38. РііагЛ. Е. «8иг Іа Погиіе реіа^іцие йе йіѵегз Іасз йез Аірез еі Лига».—
Виіі. йе ГНегЬіег Воіззіег. Т. V. 1897.
39. Раушеноахъ Вл. А. и Бенингъ А. Л. «Замѣтка о зимнемъ планктонѣ
рѣки Волги подъ Саратовомъ».—Изъ «Работъ Волжской Біологической Стан-
ціи». Т. IV, № 1. Саратовъ 1912.
40. Рейнгардъ, Л. «Первыя свѣдѣнія о фитопланктонѣ р. С. Доні^а».—Тр.
О-ва Испыт. Природы при Имп. Харьк. унив. Т. XXXIX. Вып. II. 1904.
41. Шмидле, В. «Водоросли высокогорныхъ озеръ Кавказа» (^Зсктісііе, Ж.
А1§еп аиз йеп Носіізееп йез Каиказиз).—Тр. Тифлисс. бот. сада. Вып. II. 1897.
II. Водоросли теплыхъ и горячихъ водъ.
1. Адагсік, С. А., «АиіяаЫші^ еіпі^ег іп йеп Озіеггеісіі Ьапйегп §еіип-
йепеп пеиеп Саііип^еп ипй Агіеп ѵоп АІ^еп» (Ріога ойег Ве^епзЬиг^. 2еііип§.
1827).
2. Адагйіг, С. А. «Без СопГегѵез іѣегтаіез йе СагІзЬай» (Аітапасіі йе
СагІзЬай. 1834).
3. Апй^шзку, Е., «ПеЬег йіе Ѵе^еіаііоп іп йеп Вайегп ѵоп АЬапо» (Сі-гаеіе
ипй АѴаІіііег'з йоигпаі ійг СЫгиг^іе ипй Аи^еп - КгапкЬеііеп, 1831; Аппаіеп йег
Скетіе ипй РЬагтасіе. 1832).
4. Апйгеіегозку, Е., «Коіе зиг Іез Ѵе^еіаих диі сгоіззепі аиіоиг еі йапз Іез
еаих іЬегтаІез й'АЬап» (Аппаіез 8с. Хаіиг. Воіап., 1835; ЕйіпЬиг^Іі Хеѵг Рііііоз.
Лоигп. XIX. 1835).
141-
5. Агскег, Ж., «Коіез оп а соііесііоп шайе йот Еигпаз Ьаке, Аяогез». (Лоигп.
Ыпп. 8ос. Воіап. Ѵоі. XIV, 1874).
.6. Агскег, Ж., «АІ^ае апсі ВЬіяороаа йот іЬе Ноі 8ргіп§з о! Аяогеп». (Оиагі.
«Іоигп оі Місг. 8с. Ѵоі. XVI, 1874, ра$. 107).
7. Веддіаіо, Р. 8., «Беііе іеппе Еи^апее». Райоѵа, 1838.
8. Вісктоте, А. 8., іп «Тгаѵеіз іп Еазі Іпсііап АгсЬіреІа^о».
9. Вііііпдз, К., іп «Апп. Вер. II. 8. Оеоі. апсі Сгео^г. 8игѵеу о! ѢЬе Теггііогі-
ез» іог 1871, ра$. 69, 70, 105, 136; іог 1872, ра&. 55. 107, 131, 250, 752.
10. Віаке, <7. іп Вапа, «Мапиаі оі С-еоІо^у» 3 ей. 1880, ра$. 611.
11. ВогЪаз, «Вийарезі ёз кбгпуёке пбѵёпуяеіе» 1879, ра#. 32.
12. Вогде, О., «АІ^еп аиз Аг^епііпа ипсі Воііѵіа» (Агкіѵ ібг Воіапік Всі. 6.
Ѵрзаіа и. ЗіоскЬоІт. 1906. п.4, ра^. 1—13).
13. Вогпеі, Е&., еі Ріакаиіі, Ск,, «Веѵізіоп сіез Ыозіосасёез Ьёіёгосузіёез,
сопіепиез йапз Іез ргіпсіраих ЬегЬіегз (1е Ггапсе» I—IV (Апп. 8сіепс. Хаі. 1887—88).
14. Втетг, Ж. Н., «ОЬзегѵаііопз оп іііе ргезепсе оі 1іѵіп§ зресіез іп Ноі апсі
8а1іпе АѴаіегз іп СаШогпіа» (ТЬе Атегісап Лоигпаі оі 8сіепсе апсі Агіз. Хе\ѵ Наѵеп.
Зесопй 8егіез. Ѵоі. ХЫ. 1866, ра$. 391—393.)
15. Вгиеддег, С. 6г., «Вйпйпег АІ^еп» (СЬгоососсасеае, Хозіоссасеае), СЬиг,
1863.
16. Визсаііопі, «8и11е Мийе е зиІГНараІозірЬоп Іатіпозиз (1. іегте сіі Ѵаі-
йіегі» (МаІрі^Ьіа, 1895, IX)..
17. Сазііе, А., «Оп іЬе ассіітаіізаііоп оГ ог^апізтез іо Ьі§Ь іетрегаіиге».
(см. ВаѵепрогІ).
18. Сазітасапе, Р., «8а§^іо зиііа Йога сііаіотасеа сіеііе созі сіеііе Мийе сіеііе
Тегте сіі Ѵаісііегі» (ІѴоіагізіа III, 1888, п. 9, ра^. 384—386).
19. Сокп, Р., «ПеЬег сііе А1§еп (іез КагІзЬасІег Зргисіеіз, тіі ВйскзісЬі аиі
сііе Віісіип^ (іез Зргисіеізіпіегз» (АЬЬапЛип^еп сіег ЗсЫезізсЬеп ОезеІІзсЬаЙ йіг
ѵаіегІапсІізсЬе Сиііиг. АЫЬеіІ. 1. Жіилѵізз. и. Месішп. 1862. НеЙ II. Вгезіаи,
ра$. 35—55).
20. Сокп, Р., «ПеЬег еіпе ^гбпІапаізсЬе ТЬегтаІаІ^е» (ѴіегипазесЬгі^зіег
ааЬгез - ВегісЬі аег ЗсЫезізсЬеп ОезеІІзсЬаЙ Йіг ѵаіегІапаізсЬе Сиііиг. Іт ЯаЬге
1886. Вгезіаи. 1887, ра^. 196—197).
21. Сотзіоск, Тк. іп«Верогі оі Весопп. Ы. Ж. ДѴуотіп^ іп 1873, Ьу Сарі.
ДѴ. «Іопез, II. 8. АѴаг. Сері.» ра§. 190, 194, 207, 210, 228, 231, 238.
22. СогЛа, А. С. «ОЬзегѵаііопз тісгозсорідиез зиг Іез апітасиіез аез
еаих іЬегтаІез ае СагІзЬаа» іп «АІтапасЬ ае СагІзЬаа» 1835 1840.
23. Вапа, В. іп «Мапиаі о! Оеоіо^у» 3 еа. 1880, ра§. 612.
24. ВаѵепрогІ, С. Ж. іп «АгсЬіѵ I. ЕпічѵіскеІип^зтесЬапік» 1895. Ва. II, ра^.
233.
25. Ваѵіз, «ТЬе ѵе^еіаііоп оі іЬе Ноі Зргіп^з оі Уеііочѵзіопе» (Зсіепге. 1897,
ра§. 138).
142
26. Беіропіе, I. В., «Ьеѣѣега аі Боѣѣ. Сг. С-агеІІі» (Сгагг. Мей. Іѣаі., 1857).
27. Бе-Топі, «8у11о§е АІ^агшп ошпіиш Ьисиздие со^піѣагиш» Ѵоі. I. II. V.
28. Бе ІѴМетап, «АІ^иез гаррогѣ. раг Я. Маззагѣ» (Аппаі. сіе Виіѣепяог§,
1897. 8ирр1. I) еі. «АІ^иез сіе Іа Йоге йе Виіѣепхог^», 1900.
29. Богодозіаізку, V., «Маѣегіаих роиг зегѵіг а Гаі^оіо^іе сіи Іас Ваісаі еѣ
сіе зоп Ьаззіп» (Виііеѣ. сіе Іа 8ос. Ітр. сіез Хаѣигаіізѣез сіе Мозсои. Аппёе 1904. Хои-
ѵеііе зёегіе. Т. XVIII. Мозсои. 1905, ра§. 235—236.).
30. ЕісНтІЛ, С., «Веізе аиѣ й. Казрізсііеп Меег ипсі й. Каиказиз». 8ѣиѣѣ-
^агйѣ. 1837. Всі. I, зесѣіо II, ра$. 183.
31. Эйхвальдъ, «О минеральныхъ водахъ Россіи» (Журн. Военно-Медиц.
1860, ч. 77.)
32. ЕктепЪегд, С. 6г., «ІТеЬег сііе іп йег кеіззеп С^иеііе сіез Віо-Таепѣа-ЕІиззез
іп АІгіка іш Іппегп ѵоп МозатЬік ѵогкоттепйеп тісгозкорізсііеп Ог^апізтеп»
(МопаѣзЬ. й. К. Акай, ш Вегііп, 1848).
33. ЕкгепЪегд, С. 6г., іп «МопаѣзЬег. й. Вегііп. Акай.» 1858, ра§. 493.
34. біиітпзкі, В., «АІ^агит е Іаси Ваукаі еѣ е раепіпзиіа Катѣзсііаѣка
а сіагізз. ргоГ. Бг. В. ВуЬотсзкі аппо 1877 герогѣаѣагит епитегаѣіо еѣ йіаѣотасеа-
гит Іасиз Ваукаі сшпіізйет ѣаѣгісогит, іѣаіісогит аѣдие ігапсо-^аііісогит Іасиит
сотрагаѣіо» (Хиоѵа Хоѣагізіа. 8ег. II, 1891, ра$. 1—27; 300—5; 357—66; 407—17).
35. Напздігд, А., «Веіѣга^е хиг Кеппѣпізз йег Ьоішіізсііеп Тііегтаіаі^еп-
йога» (Оезѣеггеісііізсііе Воѣапізсііе Хеіѣзсіігіѣѣ. XXXIV. АѴіеп, 1884, ра§. 276. 284).
36. Напздігд, А., «Ргойготиз йег АІ^епйога ѵоп ВоЬтеп». Рга§. 1886—8.
37. Б-оеНзіеНег іп «Веізе йег Оезѣ. Еге^аѣѣа Хоѵага».
38. Ноокет, <1. Б. іп «Нітаіауап Тгаѵеіз» Ѵоі. I, ра&. 27, 379.
39. Ноокег, Ж., іп «йоигпаі оі а Тоиг іп Ісеіапй». Ѵоі. I. ра§. 160.
40. Норре-8еуІег іп <<Р{Ійдег8 Агсіііѵ 1. Рііузіоі.» 1875. Вй. XI. ра^. 118.
41. Іззеі, В., «8и11а ѣеггпоЬіозі пе§1і апітаіі адиаѣісі» 1906 (Аѣѣі 8ос. Ьі^изѣг.
8с. Хаѣ. е Сгео^г. XVII, ра§. 72).
42. Іззеі, В., 8и11а Ьіоіо^іа ѣегтаіе» (Іпѣегпаѣ. Веѵие й. $ез. НуйгоЬуоІо-
§іе. I, 1908, ра§. 29).
43. ІзіѵапЦі, бгу., «Еіоге тісгозсорідие йез ѣііегтез йе Гііе Маг^іѣзхі^еѣ.
Вийарезѣ. 1905, ра^. 1—16 (Тгайиіѣ йи ѣехѣе Ііоп^гоізе раги йапз Іез «Ма^уаг Хб-
ѵёпуаѣапі Ьарок» XV, 1892, ра§. 57—69).
44. ^пдкикп, Ег., «йаѵа, зеіпе б-езѣаіѣ» Ѵоі. 2, ра§. 864, 866, 868, 870, 873
45. Кйіеіпд, Е. Т., «Зресіез АІ^агит». Ьірзіае. 1849.
46. Ьаийег-Ілпйзау, Ж., «ТЬе Еіога оѣ Ісеіапй» (Тііе ЕйіпЬиг^Іі Хеѵг РЫ-
ІозорЫсаІ-йоигпаІ. Хелѵ Зегіез Гог Йиіу 1861 ВеГ. іп «Воѣапіске 2еіѣи炙. 1861,
ра§. 358—359.)
47. Ьбъоепзіеіп, А., ІІеЪег йіе Тетрегаѣиг^гепхеп йез ЬеЪепз Ьіе йег Тйег-
таіаі^е Мазѣі&осіайиз Іатіпозиз Сокп» (Вегісііѣе й. Беиѣзсіі. Воѣапізсіі. Сгезеіі-
скаіѣ. Вй. XXI, 1903, ра§. 317—323).
143
48. Ігутапп, В. Р іп «Ргеііш. Верогіз, Сгеоі. 8игѵ., Ларап», 1874, 1877, 1879.
49. Магё, Н. еі ЗсКгатт, «АІ^иез <іе Іа Оиасіеіоире» 2 ейіі. Ваззе Тегге,
1870—77.
50. МепедМпі, Сг., «Сопзресіиз Аі^оіо^іае Еи&апеае» (Сотт. те<1. IV, ра§.
231—335). Раіаѵіі 1837.
51. Мепедкіпі, Сг., «Пеііе А1§;Ье ѵіѵепіі пеііе Тегте Еи^апее» (Кеііе Ыиоѵа
ВісегсЬе есс. сіеі. ргоі. Ва^ахгіпі). Расіоѵа. 1844.
52. Мепедкіпі, Сг., «Еіепсо (іеііе АІ&Ье йеііе іегте Еи^апее» (Сгиісіа аііе
іегте Еи^апее <1е1 Бой. Еозсагіпі). Расіоѵа. 1847.
53. Мепедкіпі, Сг., «Мопо^гарЫа Мозіосіііпеагит Ііаіісагит» (Аііі В. Асасі.
8с. сіі Тогіпо, зег. II, Ѵоі. V, ра$. 1—144. 1846).
54. Мопіадпе, «Еіога СЫІепа» VIII, 1852, ра§. 387.
55. Мопіадпе іп Саеіп, «Сопіегѵез (Іез еаих сіе Ѵаісііегі» (Аппаіез сіе Іа 8ос.
сГНусігоІо^іе тесіісаіе <1е Рагіз, V), 1859, ра§. 10.
56. Мозеіу іп «Ѵоуа^е оі Н. М. 8. Сііа11еп§ег». Ѵоі. I, рагі 1, ра§. 563, 654.
57. Моееіеу, Н. М., «Хоіез оп ЕгезЬтаіег А1§ае оЬіаіпесі аі Йіе Воі1іп§ 8ргіп§з
аі Еигпаз 8і. МісііаеГз, Агогез апсі ікеіг Хеі§1іЬоиг1іоосІ» (Лоигп. Ьіпп. 8ос. Воіап.
1874, Ѵоі. XIV, ра^. 321—325).
58. Рісоіиссі, Сг., «Аппаіізі тісгозсоріса сіеііа ргеіеза тисііа^іпе сЬе зі іогта
зиііе асдие іегто-тіпегаіі сіеі ТатЬиго, сіі 8епо§а11а е сіеііа Веіе пеІГІзоІа сІеІГ
ІзсЬіа» (Вепсііс. сіеііа В. Асасі. сіеііе 8с. сіі ІЧароІі, 1842, ра§. 252—256).
59. ЛогОзіеіІі, О., «Егезіі-АѴаіег АІ^ае соііесіесі Ьу Вг. 8. Ве㧧геп іп Хесѵ
2еа1апс1 апсі Аизігаііа» (Коп§1. Вѵепзка Ѵеіепзкарз-Акасіетіепз НапсПіп^аг.
Вапсі. 22, п. 8. 8іоскЬо1т, 1888, ра§. 1—98).
60. Оіітаппз, Р., «Могрііоіо^іе ипсі Віоіо^іе сіег А1§еп». II Вапсі, 1905, ра§.186.
61. Ратгу, С. С. іп «Атегіс. ІЧаіигаІізі» 1874 ра§. 178.
62. Реаі, А. С., «Ьііе іп Ноі Зргіп^з» іп «ЕіпаІВері. II. 8. беоі. апсі Сео^г.
8игѵеу Тегг.», 1878. Ѵоі. II ра§. 359.
63. РеЛіеіпо, Р. А., «РосЫ зіийі зиііе Віаіотее ѵіѵепіі ргеззо аісипе іегте
сіеі ГІзсЬіа» (Аііі сіеііа В. Асасіетіа сіеііе 8сіепхе ЕізісЬе е. Маіетаіісііе. Ѵоі. III,
1867. Ыароіі).
64. Ре&ісіпо, Р. А., «Росііе оззегѵагіопі зиііа ѵе^еіагіопе ргеззо 1е іегте»
(Вепйісопіо йеііа В. Асайетіа йеііе 8сіепге Еізісііе е Маіетаіісііе. Еазсісоіо 5—
та&оро 1873. Хароіі.).
65. Реттопсііо еі Ѵат&Мй, В., «Іпіогпо аііе созі Йеііе Миііе йеііе Тегте сіі
Ѵаісііегі ргеззо Сипео, Ріетопіе: Моіа ргеѵепііѵа» (Моіагізіа II, 1887, п.8, ра§.
333—337.).
66. Реггопсііо еі ѴагаЫа, Ь., «Іпіогпо аііе созі йеііе Миііе Йеііе Тегте сіі
Ѵаісііегі» (Аііі Соп§г. Сгіііо^. іп Рагта 1887).
67. РМег, Ж., «Рііапхепрііузіоіоёіе». II. Вапсі. Ьеіргі^, 1904, ра§. 88, 91,
295.
144
68. Роіііпі, С., «8и11е А1§Ье ѵіѵепіі пеііе іегте Еи^апее». Мііапо, 1817.
69. ВаЬепІіогзІ, «Йога Еигораеа АІ^агит адиае сіиісів еі зиЬтагіпае». 3 Ѵоі.
Ьірзіае. 1864—68.
70. Веіп, «Ѵогкоттеп ѵоп А1§еп іп ТЬегтаВѵаззег ѵоп ЬоЬег Тетрегаіиг
(8ііяип§зЬег. й. МіейеггЬеіпізсЬег СгезеІІзсЬаіі Гйг Хаіиг-ипй Неіікипйе хи Вопп.
Вопп. 1896. 2тѵеііе НаИіе, ра§. 117—118).
71. ВісМег, Р., «Ізі 8рЬаегояу§а ЙасоЬі А§. еіп 8упопут ѵоп Мазіі^осіа-
йиз Іатіпозиз Сокп»; «ДѴеііегез йЬег 8р1іаего2у§а ЙасоЬі А&». (Нейѵѵі&іа. 1882—83).
72. КоЪегз, Ж. В., «Оеоіо&у о! іііе Ѵіг^іпіаз» ра^. 107, 586.
73. ЗсктіМе, Ж., «ПеЬег сііе ігорізсЬе аігікапізсЬе ТЬегтаІаІ^епЙога» іп
Епдіегз «Веііга^е яиг Еіога ѵоп Аігіса. XXII (Епдіег’з Воіапізсііе ЙаЬгЬйсЬег ійг
8узіетаіік, РНапхеп^езсЬісЬіе ипй РПапгеп^ео^гарЬіе. Ьеіряі^. Вй. XXX. 1902,
ра§. 240).
74. 8скпеігІег, 7. В., «8иг Іа гезізіапсе (іез ѵё^ёіаих а йез саизез диі аііегепі
Геіаі погтаі сіе Іа ѵіе» (АгсЬ. 8с. рЬуз. еі паіиг. Сгепёѵе, 1889. 3 зег. Ѵоі. XXI,
ра§. 240).
75. ЗскгѵаЪе, «ПеЬег сііе А1§еп йег СагІзЬайег уѵагтеп (^иеііеп» (Ьіппаеа.
1837).
76. Вепез, Н., «Хоіе зиг ГАпаЬаепа сіе Іа Ропіаіпе СЬаисІе сіе Бах (Виіі.
сіе Іа 8ос. сіе Вогйа а Бах, 1880, Аппёе V, ра§. 13—23. Веі. іп«Воіапізск. Сепігаі-
Ыаіі», 1880, Егзіег ЙаЬг§ап§, п. 9,10, ра§. 257).
77. 8кеу, «Міпегаі ДѴаіегз оі Хелѵ 2еа1апй» (Тгапз. Хеѵг. 2еа1апсІ Іпзі. Ѵоі. X,
ра^. 433).
78. 8репзег, №. 7. іп «Тгапз. Хе\ѵ 2еа1апй Іпзі.». Ѵоі. XV, ра^. 302.
79. ТМеп, 7. Е., «Оп зоте А1§а1 8іа1асіііез оі іііе Ѵе11о\ѵзіопе Хаііопаі
Рагк» (ТЬе Воіапісаі Оаяеііе. СЬіса^о. Ѵоі. XXIV. 1897, ра§. 194—199).
80. ТМеп, 7. Е., «ОЬзегѵаііопз оп зоте АѴезі Атегісап ТЬегтаІ АІ^ае» (ТЬе
Воіапісаі Оагеііе. СЬіса^о. Ѵоі XXV. 1898, ра§. 89—105).
81. ТМеп, 7., «Міппезоіа АІ^ае». Ѵоі. I. 1910.
82. Ткоте, М. 7., «8иг Іез аі^иез (іез еаих іЬегтаІез» («Іоигп. сіе Місго^г., Рагіз,
1885. Ѵоі. IX, ра§. 320).
83. Ткоге, М. 7., «АІ^иез (іез зоигсез іЬегтаІез йе Бах» (Виіі. йе Іа 8ос. йе
Вогйа й Бах, 1885).
84. Тгеѵізап М 8. Ъеоп V., «Саіаіо&о йеііе АІ^Ье ѵіѵепіі пеііе іегтаіі Еи§а-
пее» (Аііі В. Ізі. Ѵеп., 8ег. II, іото XVI, ра§. 2063). Ѵепеяіа 1871.
85. Тгеѵізап Лі 8. Веоп V., «Ргозреііо йеііа Йога Еи&апеа». Райоѵа. 1842.
86. ѴапЛеШ, «Біззегіаііо йе Аропіпіз іЬегтіз». Раіаѵіі, 1758.
87. Вармингъ, Е., «Ойкологическая географія растеній» (Переводъ подъ
редакціей М. Голенкина и В. Арнольди). Москва, 1901, стр. 196—197.
88. №ееЛ, Ж. Н., «Гогтаііоп о! Тгаѵегііпе апй 8і1ісеоиз 8іпіег Ьу іЬе Ѵе§е-
145
Іаііоп оі Но! 8ргіп§'8» (ХіЫЬ Аппиаі ВерогІ оі ІЬе Ппііесі 8ІаІез Сеоіо^ісаі йигѵеу
Іо ІЬе 8есгеІагу оі ІЬе іпіегіог. 1887—1888. АѴазЬіп^Іоп. 1889, ра&. 619—676).
89. ІѴееЛ, IV. Н., «ТЬе ѵе^еіаііоп оі НоІ 8ргіп§*з» (Атегісап Хаіигаіізі. XXIII,
1889, ра$. 394—400. Веі. іп «ВоІапізсЬ. СепІгаІЫаІІ». ХЬІѴ. 1890, ра§. 399).
90. 1Ѵе§1, IV. апсі Сг. 8., «Оп зоте РгезЬтсаІег АІ^ае ігот ІЬе АѴезІ Іпсііез»
(ТЬе Яоигпаі оі ІЬе Ьіппеап 8осіеІу. Воіапу. Ьопсіоп. Ѵоі. XXX, 1895, ра&. 264—
280).
91. ЖЫ, Сг. 8., «Оп 8оте аі&ае ігот Но! 8ргіп§’з»: I. АІ^ае ігот НоІ 8ргіп&
іп Ісеіапсі»; II. «АІ&ае ігот а НоІ 8ргіп§- іп ІЬе Маіау Рспіпзиіа» (ТЬе Тоигпаі оі
Воіапу. Ьопсіоп. Ѵоі. ХЬ, 1902, ра^. 241—248).
92. ТѴоогі, Н. С., «Хоіез оп зоте А1§аэ ігот а Саіііопііап НоІ-8ргіп§з» іп
«Атегіс. «Іоигп. 8с.» 2 зег. Ѵоі. 46, ра&. 31.
93. Змѣевъ, Л. «Нѣсколько данныхъ для изученія низшихъ водорослей на
Кавказскихъ минеральныхъ водахъ». СПБ. 1872. (Журн. Военн.-Мед. Ч. СХІѴ,
1872).
ЧАСТЬ II.
Критическій списокъ прѣсноводныхъ водо-
рослей Камчатки.
Отдѣлъ ЗсНіхорІіусеае.
Сем. Сіігоососсасеае.
Родъ 8упесЬососси8 Иае§.
I. 8упесііососсиз аегидіпо$и$ Маед.
ЕІП2. АІ§\ ра§. 56, ІаЬ. I, й&. Е. 1; Бе-Топі, 8у11. А1&. V. ра&. 27;
Ьеттегт., АІ^. Вгапй. I. ра&. 46; Тіісіеп, Міппезоіа, АІ&ае 1. ра&. 11, іаЬ.
I, й^. 11;—8упесЬососси8 сгаззиз Агсіі. іп Місг. Іоигп. 1867, ра&.
87; Ве-Топі, 8у11. А|<*. V, ра& 27;—Зупссйососси 8 та] о г 8сІгтоеі. іп
ЗсЫез. 6е§. Воі. 8есі. Вег. 1883, ра§. 188.
Ехв.: ІѴіііг. еі Яотіізі., А1^. п° 792.
Примѣч. Наша форма характеризуется очень, крупными размѣ-
рами клѣточки 17,6—26,4 р. ширины и 33,2—44,5 р. длины и, такимъ
образомъ, занимаетъ промежуточное мѣсто между типичной формой
этого вида(7—15 и 14—26 р.) и ѵаг. тахішиз Ьеттегт. (1. с.), которая
характеризуется 39—42 р. ширины и 48—56 р. длины. Въ сущности
наша форма по своимъ размѣрамъ почти вполнѣ соотвѣтствуетъ виду,
описанному Агскег’омъ подъ именемъ ЗупесЬососспз сгаззнз
Агск. (1. с.): 20 р. ширины и 35 р. длины, еіце ближе подходя къ
сгаззіог Ъадегк. (Воіап. Моііз. 1886, ра§. 137). Всѣ эти формы Ъет-
тегтапп (1. с.) съ полнымъ основаніемъ относитъ къ ЗупесЬососсиз
аеги^іпозиз ЬТаед.
148
8. аеги^іп08іі8 распространенъ въ Европѣ; встрѣчается также
въ Сѣверной Америкѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ хо-
лодной водѣ, но найденъ также въ теплыхъ источникахъ въ Италіи.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Въ лужахъ сфагновой Кирганикской
малой тундры. 6/ѴП (п°п° 62, 63, 64).
Родъ СЬгоососсий №ае&.
2. СЬгоососсиз іигдісіиз (Кйіг.) Иаед.
Еіпг. АІ?. ра?. 46; Ве-Топг 8уІ1. АІ?. V ра?. 11; Ьеттегт., АІ?
Вгаші. I ра?. 53;—Ргоіососсиз іиг?і<іи8 Кйіг., ТаЬ. рЬусоі. I, іаЪ.
V Гі?. 1 а еі р.;—СЬгоососсиз сЬаІуЬаеиз ВаЪепк., АІ?. ехз. п°
1144;—СЬгоососсиз пііпиіиз ѵаг. заііпиз Напвд., Ргобг. I.
ра?. 162.
Ехз. \Ѵіііг. еі Когізі., АІ?. п° п° 100, 250, 472, 699, 799; ВаЪепк.
АІ?. п° п° 104, 1144, 1333.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ клѣточки (по одиночкѣ или
по 4 вмѣстѣ) до 15,5 у. въ діам., а съ оболочкой до 25 у. въ діам.
Содержимое клѣточекъ ярко синезеленое.
СЬ. іиг?і<1и8 широко распространенъ въ Европѣ и другихъ ча-
стяхъ свѣта; указывается также и для Сибири. Обитаетъ какъ въ прѣс-
ной, такъ и въ солоноватой и даже морской водѣ. Обычно встрѣчается въ
холодной водѣ, но ѵаг. іЬегтаІіз (Кйіг.) ВаЪепк. описана для горячихъ
ключей и найдена во многихъ мѣстахъ Европы. Однако, эта разновид-
ность, судя по описанію, почти ничѣмъ не отличается отъ типичной
формы („сеііиііз сііатеіго раиіо тіпогі“)- Въ Начикинскихъ теплыхъ
ключахъ изъ КОЛЛ. Раменскаго (п° 163) и Савича (п° 5936) мною обна-
ружена типичная форма этого вида.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Торфяное озерко по дорогѣ изъ
Паратунки въ Микижину. 6/ѴІІ (п° 90). За тундровымъ озеркомъ,
тундра. 9/ѴІІ (п° 98). Начикинскіе теплые ключи. 18/ѴІІІ (п° 163).
У средины Калахтырскаго оз., вертик. ловъ съ 11 м. глуб. 13/ІХ (п°231).
Колл. Савича 1908. Начикинскій горячій ключъ, і° 28—30°. VIII (п° 5936).
3. СЬгоососсиз раііійиз Иаед.
Еіпг. Аі?. ра?. 46, іаЬ. I, Гі?. А. 2; Ве-Топг, 8у11. АІ?. V ра? 19;
Веттегт., АІ?. Вгапсі. I ра?. 55; Тгійеп, Міппезоіа А1?ае I ра?. 9.
Ехз. УѴіііг. еі Когйзі., АІ?. и0 400.
Примѣч. Клѣточки въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ 8—12,5 у.
въ діам. (съ оболочкой); содержимое ихъ свѣтло зеленовато-желтова-
тое; оболочки безцвѣтныя. По размѣрамъ и формѣ клѣточекъ наши
149
экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ образчикамъ изъ вышецитиро-
ванной коллекціи ІѴііітосІс’ а и НотАвіеЛі'а (1. с.).
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ д также указывается для
нѣкоторыхъ другихъ частей свѣта.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ
Кирганикской малой тундры. 6/ѴІІ (п° 62—64).
Родъ АрЬапосарйа Кае§.
4. АрКапосарза бгеѵіііеі (Назз.) ВаЬепН.
К1. Епг. А1§. II ра&. 50; Ве-'Іопі, 8у11. А1§. V ра§. 73; Веттегт.
А1&. Вгапй. I ра§. 60; Тіісіеп, Міппезоіа АІ§;ае I ра&. 28, іаЬ. II, 7.
Примѣч. Клѣточки въ колоніяхъ нашихъ экземпляровъ имѣютъ
4—5,5 [л. въ діам.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указанъ также для Сѣвер-
ной Америки. Обычно обитаетъ въ холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Пущинскіе горячіе ключи (известк.
вода); 1-й ключъ при і°=17—19° С. 24/ѴІ (п° 48, 49, 50, 51, 52).
5. АрКапосарза Шегтаііз Вгіідд.
Вііпйп. А1^. (іп йаІігезЬег. й. ЫаіигГ. Сіез. СгаиЫіпсІепз 1863) ра§. 244
°п 2; ВаЬепк., ЕІ. Еиг. А1&. II ра§. 50; Напзд., Ргой?. II ра§. 158; Ве-
Топі, 8у11. А1&. V ра§ 74; Веттегт., у!&. Вгапй. I ра&. 61.
Примѣч. Напздігд (1. с.) описываетъ эту водоросль слѣдующимъ
образомъ: „Ьаё’ег §'е1аііпб8, Гогтіоз. Ѵе§еі. Ееііеп ки§е!і§ ссіег еІІірѣівсЬ,
2,5—4,2 [л. йіск, тіі Ыап^гйпет ІпЬэНе ипй аиі^еідзіеп бгаІІегіЬйІІеп,
іт ^етеіпзатеп, ІагЫсзеп (таііегйа^ег йісѣі уе!іаий“. Кромѣ типичной
формы онъ различаетъ еще ѵаг. тіпог: „ѵе^еі. Ееііеп еіхѵа 1 у., йіск,
ки°‘е1і§ (рипсИбгті^), зопзі ѵгіе йіе іурізсііе Рогт.“
А. іѣегтаііз найдена въ горячихъ ключахъ Европы, а также
въ Японіи (1° источника 55°); по Веттегтагіу (1. с. ра^. 33) эта во-
доросль выдерживаетъ 1° до 68, 75°. С.
Къ сожалѣнію, мнѣ неизвѣстны ни гербарные образчики, ни
рисунки этой водоросли.
Въ горячихъ источникахъ Камчатки (сборы В. П. Савича 1909 г.,
п° 42, 43, 44, 4° воды 53°) массами попадается безформенная и без-
цвѣтная слизь, заключающая шаровидныя или немного эллиптическія
клѣточки, имѣющія 2,2—3,2 |л- въ діам.; содержимое клѣточекъ свѣтло
синезеленаго оттѣнка. По внѣшнему облику водоросль эту необходимо
отнести къ роду Арѣапосарза. По условіямъ же обитанія и раз-
мѣрамъ она ближе всего подходитъ къ вышецитированному діагнозу
150
А. іЬегтаІіз. Замѣчу, что изрѣдка вмѣстѣ съ типичной формой
попадаются очень мелкія клѣточки до .1 р.. въ діаметрѣ, которыя, оче-
видно, нужно отнести къ I. тіпог Напвд.
Мѣстон. Коля. Савича 1909. Малкинскіе горячіе. ключи (не из-
вестковые). На камняхъ въ дельтѣ горячаго ручья, і°=53° С. 13/ѴІ
(п° 42, 43, 44).
Родъ (хіоеосарйа Кйіх.
6. біоеосарза запдиіпеа (Ад.) Кіііг.
РЬус. §епег. ра§. 174; ТаЬ. РЬус. I, іаЪ. 22, Гі§. 6; Ве-Топі, 8у11. А1&.
V ра^. 36; Ъеттегтп. А1§. Вгапй. I, ра§. 66; Тіісіеп, Міппезоіа А1&. I ра§. 23;
—Раітеііа вап^піпеа Ад., 8узі. АІ§. рад. 15.
Ехз. УѴіііг. еі Вогсізі. АІ§. п° 499.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ незначительномъ ко-
личествѣ въ коллекціи В. ІІ. Савича 1909 г. на почвѣ вмѣстѣ съ
БісЬоіѣгіх ^урзорѣііа (Кйіг.) Вогп. еі Віак.
Наши экземпляры по своей окраскѣ, строенію и размѣрамъ
близко подходятъ къ типичнымъ образчикамъ этого вида: колоніи
20—50 р.. и до 100 р. въ діаметрѣ; клѣточки шарообразныя, 4—9 р.
въ діам., съ блѣднозеленоватымъ содержимымъ, по одиночкѣ или
по нѣскольку вмѣстѣ, окруженныя ярко-красными оболочками, кото-
рыя снаружи имѣютъ болѣе блѣдный оттѣнокъ.
Сгі. запдиіпеа встрѣчается во многихъ мѣстахъ Европы, осо-
бенно на сѣверѣ. Указана также для Гренландіи. Обитаетъ на скалахъ.
Мѣстол. Колл. Савича 1909. Вторая половина перевала изъ бассейна
р. Щапиной въ сторону Кроноцкаго озера. Альпійская зона. На почвѣ,
среди мховъ. VIII (п° 6608).
Родъ АрЬалоіЬеее Уае§.
7. Арііапоіііесе зіадпіпа (Зргепд.) А. Вг.
іп ВаЪепк. А1&. ехз. п° 1572; Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 76; Веттегт.,
А1§. Вгапй. I, ра&. 71; Тіісіеп, Міппезоіа АІ&ае I ра(г. 32, іаЬ. II, 15;
—СоссосЫогіз зіа^піпа вргепд. Ьіпп. Вузѣ ѵе?. IV, I, ра^. 372.
Ехз. ІѴіііг. еі Вогсізі. А1&. п° 794.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки 3—5 р. ширины
и 3—5 р. длины съ блѣдно синевато-зеленымъ содержимымъ.
Этотъ видъ распространенъ въ Европѣ, а также указывается
для Сѣверной Америки.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Кирганикская малая тундра. 6/ѴІІ
(п° 62—64).
151
8. АрЬапоіЬесе ЬиІІоза (Мепедіі.) ВаЬепіі.
И. Еиг. А1§. II ра§. 65; Бе-Топі, 8у]1. А1&. V ра&. 84;—Раітеііа
Ьиііоза Кйіг., ТаЬ. РЬус. I, іаЬ. 14, III;—Місгосу 81 і 8 Ьиііоза
Мепедіі., КозіосЬ. ра§, 79, п° 6, 4аЬ. X, Гі§. 3 еі 3 а—Ь.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ
въ одной пробѣ изъ горячихъ ключей Камчатки (сборы В. II. Савича
1908, н° 5936, 4° 28—30’ С). Въ нашихъ экземплярахъ клѣточки уд-
линенно-эллиптическія 3,5—4 р. ширины и 5—6 іл. длины, съ синева-
то-зеленоватымъ содержимымъ. АрЬ. Ъиііоза обитаетъ въ теплыхъ
и горячихъ ключахъ: приводится для Италіи (источникъ „Ва44а^1іа“
25° В.), для Японіи (источникъ „Тоскіпоіа“ 55°) и пр.
Мѣстоя. Колл. Савича 1908. Начикинскій горячій ключъ 4° 30—28 С.,
у мѣста впаденія ключа въ р. Начику среди ракушекъ. VIII (п° 5936).
9. АрЬапоіЬесе дІоЬоза ЕІепк. поѵ. $р.
Опис. Клѣточки въ большинствѣ
случаевъ правильно шаровидныя, 6,6—
8,8 [х. въ діам., очень рѣдко шаровидно
эллиптическія, 7,5—9 р. ширины и 8—11
р. длины, съ блѣдно сине-зеленымъ, ино-
гда почти безцвѣтнымъ содержимымъ,
простыя или по двѣ вмѣстѣ, погружен-
ныя въ безцвѣтную и безформенную
слизь.1).
Примѣч. Вышеописанная водоросль
личествѣ обнаружена мною въ сборахъ
горячихъ источниковъ Камчатки (п° п°
собу размноженія клѣточекъ, которыя дѣлятся только въ одномъ на-
правленіи и погружены въ слизь, эта водоросль должна быть отне-
сена къ роду АрЬапоіЬесе Лаед. („Теі1пп& сріег гиг Еап§-засЬзе“),
тогда какъ по шаровидной ихъ формѣ скорѣе подходитъ къ роду
АрЬапосарза Лаед. (,,2е114еі1нп<>еи пасЬ аііеп В.ісЬ4ип^еп‘‘). Впро-
чемъ, различіе это, можетъ быть, и не являётся существеннымъ, такъ
какъ Ъеттегтапп въ ,,А1ё'еп“ I (Кгур4о§атепЯога сіег Магк Вгапсіеп- і)
і) АрЬапоіЬзсс 8’ІоЬояіі Еіеи'с. поѵ. зр. Зігаіо деіаііпозо, тпоііі, раііісіо куаііпо-
аеги§іпозо; сеіінііз §1оЬозіз, 6,6—8,8 р. іп сііат., гагіззітѳ §1оЬозо-оѵа1іЬиз, 7,5—9 р.
Іаі. еі 8—11 р. Іоп^., 8іп§и1із ѵеі Ьіпія, сопіепіи раііісіе аеги^іпео.
НаЬИ. Іп ГопііЬиз іЬегіпаІіЬиз КатізсЬаікас („Маікіпзкце к1іисгі“ 1° 53° С.) 1е&.
К. Р. 8аѵісг 1909.
ОЬз. АрЬапоі. ^еіаііпозае (Р. Непп.) Ьеттегт. ргохіта, зеЗ сеііиіія
та)огіЬиз еі каЬііаііопе Ьепе Зійегі.
Рис. 1. Аркапойіесе §1оЬоза ЕІепк.
поѵ. зр. Три пижпія клѣточки на-
ходятся въ стадіи дѣленія. Увели-
ченіе около 600 разъ.
въ очень значительномъ кб-
В. II. Савича (1909 г.) изъ
152
Ьиг§, 1910, стр. 67) говоритъ: ,Діе Агіеп ѵоп АрЬапоіЬесе пп-
ІегзсЬеійеп зісЬ ѵоп АрЬапосарза апззсЫіеззІісЬ сІпгсЬ сііе 1ап§1ісЬеп
Хеііеп; аіз ОЬег§ап§зіогт капп АрЬапоіЬесе й'еіаііпоза (Непп.)
Ьеттетт. аиі^еіаззі лѵепіеп, <1а Ьіег сііе 2е11еп Іазі ки§'е!і§ зіпсГ1. Пре-
красные образчики этого послѣдняго вида имѣются въ коллекціи Неп-
піпдз’а, „РЬусоіѣеса МагсЬіса“ (п° 43). По внѣшнему облику они очень
напоминаютъ нашу водоросль, но отличаются значительно меньшими
размѣрами клѣточекъ (4 р.. ширины и 4—5,5 у.. длины).
Я полагаю, что указанное различіе, въ связи съ обитаніемъ на-
шей водоросли при столь высокой 1°, является достаточнымъ основа-
ніемъ для выдѣленія ея въ самостоятельный видъ, но въ то же время,
желая подчеркнуть ея морфологическую близость къ А. § е 1 а 1 і п с з а
и принимая во вниманіе характеръ дѣленія клѣточекъ, я считаю
необходимымъ свой новый видъ отнести къ роду АрЬапоіЬесе,
тѣмъ болѣе, что между правильно шаровидными клѣточками нашей
водоросли въ рѣдкихъ случаяхъ попадаются и шаровидно-эллиптиче-
скія, имѣющія, какъ указано, нѣсколько большіе размѣры и по
формѣ уже приближающіяся къ типичнымъ представителямъ этого
рода.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Главный Паратунскій горячій ключъ,
1° 44 С. у мѣста выхода и Г 41 С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ купаются.
Изъ бассейна отовсюду. ДНИ (п° 2305).
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые).
На камняхъ въ дельтѣ горячаго ручья, 1° 53° С. 13/ѴІ (п° п° 42, 43, 44).
Родъ МІСГОСУ8ІІ8 КІІІХ.
10. Місгосузііз еІаЬепз (Мепедіі.) Кйіг.
ТаЬ. Рііус. I, ра&. 6, ІаЬ. VIII; Ве-Топі, 8уІ1. А1§. V ра§. 88; Тіісіеп,
Міппезоіа А1§. I ра^. 35; Веттегт., А]§. Вгапй. I ра&. 73;—МісгоЬаІоа
еіаЬепз ВгёЬ. іп МепедК. КозіосЬ. ра&. 104.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Колоніи шаровидныя. Клѣ-
точки удлиненныя, 1,5—2 <>.. ширины и 2,5—4,5 р. длины.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ, Сѣверной Америкѣ; указы-
вается и для нѣкоторыхъ другихъ частей свѣта. Нерѣдко встрѣ-
чается въ планктонѣ стоячихъ водъ; иногда даже вызываетъ „цвѣте-
ніе" воды.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ „Хароваго“ озерка.
З'ѴП (п° 821
] 53
II. Місгосузііз аегидіпоза Кйіг.
ТаЬ. РЬус. I, іаЪ. VIII; Веттегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 75; —Р о 1 у с у 81 і 8
аегидіпоза Кйіг., 8рес. А1§аг. ра§. 210;—СІаіЬгосузііз аеги^і-
поза (Кйіг.) Неп/теу іп Місг. <Іоигп. 1856 ра§. 53, іаЬ. IV, й§\ 28—36;
Ве-Топі, 8у11. А1;г. V, ра^. 94; Тіісіеп, Міппезоіа АІ^ае I, ра§. 37.
Ехз. ѴѴіііг. еі КогЛеі., А1§. п° 795. 1473.
Примѣч. Типичные экземпляры, но въ небольшомъ количествѣ.
Колоніи шаровидныя или удлиненныя, часто сѣтчато-разорванныя.
Клѣточки округлыя, 3—4 и. въ діам.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ, а также указывается и для нѣкоторыхъ другихъ частей
свѣта. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ. Часто встрѣчается
въ планктонѣ стоячихъ водъ, вызывая обильное ..цвѣтеніе" воды.
Принадлежитъ къ числу типично планктонныхъ организмовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ ,,Хароваго“ озерка.
3/ѴІІ (п° 82). Планктонъ изъ Торфяного озерка по дорогѣ изъ Пара-
тунки въ Микижину. 6/ѴІІ (п° 90).
12. Місгосузііз риіѵегеа (Ѵ/оосІ) Мідиіа.
Кгуріо^атепЙ. ра§. 36; Веттегт., Аіаг. Вгапй. 1 ра^, 77; Ве-Топі,
8у11. А1§. V ра§. 92;—Апасузііз риіѵегеа (ІѴооЛ) ІѴоІІе, ЕгезЬіѵ.
АІ^ае іаЬ. 210;—Апасузііз §1аиса ІѴоІІе іп ІѴііІг. еі Когсізі., А1§.
ех8. п° 796;—Роіусузііз риіѵегеа (ІѴоой) Напзд., Ргосіг. II ра§. 145;—
Місгосузііз іпсегіа ѵаг. е!е§апз Ъеттегт.., РогзсЬип^зЬег. б. Ьіоі.
8іаі. іп Рібп Теіі X, ра§. 150.
Ехз.: УѴіііг. еі Когсізі., А1§. п° 796.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 231) въ формѣ округлыхъ или
удлиненныхъ колоній съ болѣе или менѣе явственной слизистой обо-
лочкой. Отдѣльныя клѣточки 2—2,5 и., въ діам., съ блѣдно-зеленымъ
содержимымъ, тѣсно скученныя.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У средины Калахтырскаго оз.,
вертик. ловъ съ 11 м. глубины. 13/ІХ (п° 231).
Родъ Мегійторейіа Меуеп.
13. Мегізторесііа діаиса (ЕГігЬд.) Маед.
Еіпх. А1§. ра&. 55, іаЬ. I В, й^. 1; Кйіг., ТаЬ. РЬус. V, ІаЬ. XXXVIII;
Ве-Топі, 8у11. АІ&. V ра&. 105; Веттегт., А1§. Вгапб. I ра&. 85; ТіІЛеп.,
Міппезоіа А1&. I ра&. 43, іаЬ. II й^. 35.
154
Ехз. УѴіііт. еі Ногсізі., А1^. п3 300.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки почти шаровид-
ныя, 4—6 у. въ діам., тѣсно скученныя, блѣдно синезеленыя.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ; приводится и для другихъ частей свѣта. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ; встрѣчается иногда въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. За Тундровымъ озеркомъ, тундра.
9/ѴІІ (п° 98). Колл. Савича 1909. Въ торфяныхъ лужахъ Кирганикской
большой тундры. 4/ѴІІ (п° 61).
14. МегІ8пюре(1іа іепиіззіта Ьеттегт.
Іп Воі. СепігаІЫ. Вй. 76, ра§. 154; ЕогзсЬип^зЬег. й. Ьіоі. 8іаі. іп
Рібп VII, іаЬ. I, й§. 21; А1§. Вгапй. I ра§. 85; Ре-Топі, 8у11. А1§. V
ра&. 108; ТМеп, Мігіпезоіа АІ&. I ра§. 45, іаЬ. II, й§. 37.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ рисункамъ
Теттетгпапгіь (11. сс.). Клѣточки кругловатыя, мелкія 1,5—2 у. въ
діам.. тѣсно сближенныя, блѣдно синезеленыя.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ; встрѣчается иногда
въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Паратунское болото. 27/ѴІ(п° 44).
Колл. Савича 1909. Кирганикская малая тундра. 6/ѴІІ (п° п° 62,
63, 64).
15. Мегізторесііа еіедапз А. Вг.
Іп Кйіг. 8р. Аід. ра{?. 472; ТаЬ. Рііус. V, іаЬ. XXXVIII; Бе-Топі,
8у11. А1&. V ра§. 104; Ъеттетт., А1§. Вгапй. I ра§. 85; ТМеп, Міппезоіа
А1§. I ра§. 42, іаЬ. II, й§. 33.
Ехз.: УѴіиг. еі Шогііві., А1§. п° 401.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки шаровидныя или
немного удлиненныя, 5—7 у. ширины и 6—9 у. длины, болѣе или
менѣе тѣсно скученныя, ярко синезеленыя.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ; указывается также для другихъ частей свѣта. Обитаетъ
въ стоячихъ водахъ, встрѣчается также въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У средины Калахтырскаго оз.,
вертик. ловъ съ 11 м. глубины. 13ДХ (п° 231).
16. Мегізморегііа йіегтаііз Кійг.
ТаЬ. РЬус. V, іаЬ. XXXVIII, й§. 4; Напзд.. Ргойг. П ра§. 142; Бе-
Топі, 8у11. АІ^. V ра&. 108; Беттегт., А1&. Вгапй. I ра§. 86.
155
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ рисунку
Кй(гіпд’& (1. с.). Колоніи достигаютъ до 20—45 у. ширины; клѣточки
шаровидныя или удлиненныя, 2,5—3 у., въ діам.
Обнаруженъ въ незначительномъ количествѣ въ Начикинскихъ
теплыхъ ключахъ (колл. Раменскаго п° 1.63 и Савича п° 5936).
Этотъ видъ приводится для теплыхъ источниковъ нѣкоторыхъ
мѣстъ Европы. Обнаруженъ также и въ холодной водѣ: въ прудахъ
и болотахъ; въ планктонѣ не наблюдался.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Начикинскіе теплые ключи. 18/ѴІІІ
(п° 163). Колл. Савича 1908. Начикинскій горячій ключъ, 1° 28—30°
С. VIII (п° 5936).
Сем. СЬатаезірІіопіасеае.
Родъ СЬатаезірЬоп А. Вг. еі (хгип.
17. СЬатаезірІіоп тіпиіиз (Козі.) Ьеттегт.
Аіц. Вгаші. I ра§. 98;—8р1іаего§опіит тіпиіит Возі., К.
Акасі. Кгак. ВН. X ра§. 305. .
Примѣч. Наши экземпляры въ формѣ прямыхъ, почти цилиндри-
ческихъ гонидангіевъ, 3 у., ширины и 5—6 у. длины.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ на нѣкоторыхъ водо-
росляхъ, напр., СІаборЬота ігасіа.
СЬ. тіпиіиз принадлежитъ къ числу рѣдкихъ видовъ; встрѣ-
чается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ на различ-
ныхъ водоросляхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Култукъ Калахтырскаго оз. 12/ІХ.
(и0 226).
18. СІіатаезірІіоп іпсгизіапз бгип.
іп ВаЪепк., И. Еиг. А1§. II ра§. 149; Ьеттегт., А1§. Вгаші. I ра&. 99;
І)е-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 136; ТіШеп, Міппезоіа А1§ае I ра§\ 55; іаЬ.ІІІ,
Й§. 29, 30.
Ехв. УѴіііг. еі ЛтогсІ8і., А1^. п° 899.
Примѣч Эта водоросль обнаружена мною въ огромномъ количе-
ствѣ на нитяхъ В, к і 2 о с 1 о п і п т Іііего^ііурііісит ѵаг. а і г о Ь г и п-
пеит ТіІДеп изъ горячихъ Пущинскихъ ключей (сборы В. И. Савича
1909 г. п° 55, при і° 35—40° С); нити Кііігосіопіит мѣстами по-
крыты ею почти сплошь.
Гонидангіи, 7—30 у. длины, эллипсоидные или цилиндрическіе,
156
но расширяющіеся кверху (1—3 р. внизу, 4—6 р. въ діам. наверху),
заключающіе 1—2 клѣточки; гонидіи имѣютъ въ діам. до 2 р. По
внѣшнему облику наша водоросль вполнѣ соотвѣтствуетъ рис. 29 и
30 изъ вышецитированной работы Тіісіеп.
Водоросль эта обыкновенно встрѣчается въ холодной водѣ, но
Зіпіепіз (см. Тіісіеп 1. с. ра§. 56) приводитъ ее также для горячихъ
ключей Вестъ-Индіи: „дпжіп$ оп ап Оейо^опіиш, іп лѵагш зргіп§з“.
СЪ. іпсгизіапз обнаруженъ мною также и въ холодной водѣ
на нѣкоторыхъ водоросляхъ, напр., СІайорЬога ігасіа.
СЪ. іпсгизіапз распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ и текучихъ водахъ на
различныхъ водоросляхъ и водныхъ растеніяхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой,
подъ Краснымъ Ярчикомъ, 29/VII (п° 117). Култукъ Калахтырскаго
озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909. Третій Пущинскій ключъ при і° 35—40 С. 24/ѴІ
(п° 55).
19. СИатаезірІіоп сопТегѵісоІа А. Вг.
♦
іп КаЬепІг., ЕІ. Еиг. А1§. II ра§. 148; Веттегт., А1§. Вгапсі I ра§.
99; Ве-Топі, 8у11. Аі?. V ра§. 138;—СЬашаезірЪоп г а с і 1 із Сгот.
іп Впіі. сіе Іа 8ос. Ъоі. Де Егапсе і. 43 ра§. 337, іаЬ. IX, й§. 1—4.
Ехз. ІѴіііг. еі Ногсізі., А1§. п°п° 293, 1198.
Примѣч. Вмѣстѣ съ СЬашаезірЬоп іпсгизіапз вгип. на ни-
тяхъ КЪігосІопіиш Ьіегоо-ІурЪісит изъ горячихъ Пущинскихъ
ключей (сборы В. П. Савгіча 1909 г. п° 55, при і° 35—40’ С) мѣстами из-
рѣдка встрѣчаются гонидангіи, имѣющіе по 8—9 клѣточекъ, которыя
сплошь превращаются въ шаровидные гонидіи. По внѣшнему облику
они вполнѣ соотвѣтствуютъ рисунку Кігскпег’а, изображающему СЪ.
со піегѵісо] а (см. Епдіеге и РгапіѴв ,,Віе паійгІісЪеп РПапгепІаші-
Іі8п.“ I Теіі, 1 АЪі. а, ра§. 60, й". Н), а также образчикамъ изъ вы-
шецитированной коллекціи іѴііігоск’а еі Когсізіеіііа. Поэтому фор-
мально я отношу ихъ къ СЪ. сопіегѵісоіа, хотя возможно, что они
представляютъ лишь форму СЪ. іпсгизіапз, такъ какъ по величинѣ
и внѣшнему облику гонидангіевъ и гонидіевъ ничѣмъ не отличаются
отъ этого послѣдняго вида. Въ сущности оба вида, хотя и относятся
къ разнымъ секціямъ у Ве-Топі (1. с.), на самомъ дѣлѣ очень близки
другъ къ другу, такъ какъ все отличіе сводится лишь къ тому, что
у СЪ. іпсгизіапз гонидангіи 1—2-клѣтные, тогда какъ у СЪ.
сопіегѵісоіа они многоклѣтные.
157
Сіі. сопіегѵісоіа распространенъ преимущественно въ Европѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ и текучихъ водахъ на различныхъ водорос-
ляхъ. Въ планктонѣ найденъ на Воігуососсиз. Обычно встрѣчается
въ холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Третій ключъ при 1° 35—40° С. 24/ѴІ
(п° 55).
Сем. Озсіііаіогіасеае.
Родъ Озсіііаіогіа ѴапсЬ.
20. Озсіііаіогіа Птоза Ад.
Оізроз. А1§. 8иес. ра^. 35; Веттегт. А1&. Вгапй. I ра§. 108; Ое-Топі
8у11. А1§. V рац\ 154; Тіі&еп, Міппезоіа Аідгае I рад;. 65, ІаЬ. IV 6.
Ехз. ІѴіііг. еі Когбзі., А]§. п° п° 287, 495, 997, 1184, 1185, 1186.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ діам. 14—15,4 р. и отно-
сятся къ типичной формѣ. Изрѣдка встрѣчаются образчики, имѣющіе
8—9 р. въ діам., которые по внѣшнему облику подходятъ къ ѵаг.
Іаеіе-аети&іпоза Кйіг. (ТаЬ. рѣусоі., ІаЬ. ХЫ, й»'. 2; ехз. Неп-
піпдз, РЬук. іпагсійса п° 96).
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Ев-
ропѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ или медленно
текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Путинскіе горячіе ключи (не изве-
стковая вода). Первый ключъ при 1° 17—19° С. 24/ѴІ (п° 48, 49, 50,
51, 52). Кроноцкое озеро въ береговой зонѣ на камняхъ у устья
рѣки. 12/ѴПІ (п° 84). Въ рѣчкѣ съ вулкана ,Унана“ въ старицахъ.
14/ѴПІ (п° 85).
Колл. Лебедева 1909. Рѣка Озерная (близъ нижн. устья). 21/Ѵ (п° 1).
Рѣка Камчатка противъ завода (сред.). 24/ѴПІ (п° 56).
21. Озсіііаіогіа ргіпсерз ѴаисЬ.
Нізі. йез СопГ. 1803 ра§. 190, іаЬ. XV, 1і§. 2; Ое-Топі, 8у11. А1§. V
ра§. 150; Веттегт., А1§. Вгапй. I ра§. 109; ТМеп, Міппезоіа А1§. I радг. 63.
Ехз. ѴѴіііг. еі КогЛзі., А1§. п° п° 286, 393, 494, 1187, 1534; Неппіпдв,
РЬук. тагсЬ. п° 95.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Діаметръ нитей 18—21 р.,
длина клѣточекъ около 5 р. Собрано въ небольшомъ числѣ экзем-
пляровъ,
158
Этотъ видъ встрѣчается обычно въ холодной водѣ; приводится
также Тіійеп („Воіапісаі (1агеПе“ 1898, ра?. 101) для американскихъ
горячихъ источниковъ (1° 19—58° С).
Обнаруженъ мною въ довольно значительномъ количествѣ въ
нѣкоторыхъ пробахъ изъ горячихъ ключей Камчатки (сборы В. П.
Савича 1908 г. п° 2158, Г— 55° 0; п° 2305, 1° 44° и др.).
О. ргіпсерз широко распространена преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается также для Сибири. Оби-
таетъ обычно въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 106).
Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выходящій
изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на островкѣ
среди воды съ 1° 55° С. 24/ѴІ (іГ 2158). Третій Паратунскій горячій
ключъ (что къ мосту). У выхода его 4° 50° (п° 2300, 2301, 2302, 2303,
2304). 6/ѴП. Главный Паратунскій горячій ключъ, 1° 44° С. у мѣста
выхода и 1° 41° С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ купаются. Изъ бассейна
отовсюду. 6/ѴП (п° 2305).
22. Озсіііаіогіа Моидеоііі Кйіг.
ТаЪ. РЬус. I ра?. 30, іаЬ. ХЫ, й?. 10; Ве-Топг, 8у11. АІ?. V, ра?.
149; Веттегпг., АІ?. Вгапй. I, ра?. ПО.
Примѣч. Наши экземпляры нетипичны. Ширина нитей 7,5—9,5 р..,
длина клѣточекъ 3—4 р.; конечныя клѣточки закругленныя, но нити
къ концамъ «е утонченныя; содержимое клѣточекъ болѣе или менѣе
густо выполнено псевдовакуолями.
Слѣдуетъ замѣтить, что О. Мои?еоііі въ сущности стоитъ
очень близко къ Озсіііаіогіа гиЪезсепз ВС. (,,зес. ісопет
КиеІгіп?іапат а сі. вотопі ргаеіегтіззат Ьаес зресіез О. гиЪезсепіі
ѵаійе ргохіта ѵі(1еіиг“. Ве-Топі 1. с.), но отличается отъ нея не утон-
чающимися нитями и отсутствіемъ калиптры на конечной клѣточкѣ.
Поэтому наши экземпляры я отношу къ О. Мои?еоііі, хотя они отли-
чаются отъ типичной формы нѣсколько большими размѣрами нитей.
На основаніи этого отличія я выдѣляю нашу форму въ особую раз-
новидность ѵаг. таіог тіЬі ’).
') Озсіііаіогіа Моидеоііі Кйіг. ѵаг. таіог тІЫ (поѵ. ѵаг.) ІгісЬотаІіЬиз сгаззіогі-
Ьиз, 7,5—9,5 р. а іуро (ІіГГегІ.
НаЫі. Іп Іаси зрЪа?пеіо ай ѵіат іпіег ра?оз Рагаіипка еі МікізКіпа а Ь. О. Ва-
тепзігі} аппо 1908. (п° 90) Іесіа.
159
Замѣчу, что по размѣрамъ нитей наша форма совершенно со-
отвѣтствуетъ Озсіііаіогіа іепиіз Ад., но этотъ послѣдній видъ
отличается отсутствіемъ псевдовакуолей и характеризуется присут-
ствіемъ двухъ рядовъ зернышекъ у поперечныхъ перегородокъ.
О. Мои^еоііі Кйіг. встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ
въ стоячихъ водахъ (въ илу), но иногда попадается и въ планктонѣ
(по Реттегтаппу).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ торфяного озерка
по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴІІ (п° 90).
23. Озсіііаіогіа іепиіз Ад.
А1&. Бес. II ра^. 25; 8у1І. А1&. Зсапй. ра§. 105; Сгот., Мопо&г. ра§.
220, ІаЬ. VII, іі§. 2—3; Ое-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 166; Реттегт., А1^.
Вгапй. I ра§. ПО; ТМеп, Міппезоіа А1§ае I ра^. 71, іаЬ. IV, Гі§. 17, 18.
Ехз. ТѴіііг. еі-Когсізі., А1§. п° п° 394, 588, 677, 997, 1190, 1192, 1193,
1196.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; діаметръ нитей 6—8 у.
Этотъ видъ встрѣчается обыкновенно въ холодной водѣ, но при-
водится также ТМегг („ОЬзегѵаііопз оп зоте ЛѴезі Атегісап іЬегта!
А1§ае“ іп „Воіапісаі Оагеііе11 XXV, 1898, ра§. 101, іаЬ. IX, Нд. 20) и
для теплыхъ источниковъ: „ѵѵаіег іері<1.“
. Въ матеріалѣ изъ теплыхъ Путинскихъ ключей при і° 17—19° С.
встрѣчается типичная форма этого вида съ синевато-зеленоватой ок-
раской нитей; при і° въ 24° С. здѣсь почти исключительно попада-
ются нити, отличающіяся золотистымъ цвѣтомъ содержимаго, но во
всѣхъ другихъ отношеніяхъ совпадающія съ типичной формой, ха-
рактеризуясь, между прочимъ, двумя явственными рядами зернышекъ
вдоль поперечныхъ перегородокъ. Эту форму я называю I. Паѵісапз
шіЬіх).
Замѣчу, что і. Паѵісапз отличается отъ О. іепиіз, описанной
ТМеп (1. с.) для теплыхъ источниковъ, цвѣтомъ и размѣрами нитей:
„зітаіит Ыаск ог ригрІізЪ (аіго-ѵіоіасеиз); Шатепіз йііиіе ригрІізЬ-Ыаск
(аіго-суапеиз), зігаі^Ьі ог зотехѵЬаі Йехиоиз, сопзігісіеі аі іЬе біззері-
тепіз, Іог іЬе тозі рагі 8—13 у. іп біатеіег, поі аііепиаіе аі арех,
зігаі§Ьі ог Ъиі зІі^ЬіІу агсиаіе аі ехігетіііез11...
Интересно отмѣтить, что переходъ синезеленаго оттѣнка нитей
О. іепиіз въ желтовато-золотистый (Г. Паѵісапз тікі) здѣсь, по- *
*) Озсіііаіогіа іепиіз А^. і. Паѵісапз тіііі (поѵ. Гогта) соіоге Гіаѵо а ѣуро йіГГегІ.
НаЬіі. Іп ІЬегтіз „РизсЬсхіпзкііе к!іис2і“ (Г—24° С.) аЬипсіапіег а V. Р. Раѵісг
іппо 1909 (п° 53, 54) Іесіа.
160
видимому, также обусловливается повышеніемъ температуры. Еще
болѣе рѣзкій примѣръ подобнаго же измѣненія въ цвѣтѣ содержимаго
клѣточекъ мы имѣемъ въ нитяхъ КЬігосІопіит Ьіего^іурѣі-
сиш ѵаг. аігоЪгиппеит ТіІЛеп, которыя въ изобиліи встрѣчаются
вмѣстѣ съ О. іепиіз. (См. примѣч. къ В,1і. Ьіего§1урЬісит).
О. іепиіз широко распространена преимущественно въ Ев-
ропѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ; обычно
встрѣчается въ холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Паратунскія болотныя окнища
29/VI (п° 67): I. іуріса.
Колл. Савича 1909. Пущинскіе горячіе ключи (не известковая вода);
ключъ при і° 17 —19° С. 24/ѴІ (п° 48 — 52): і. іуріса; ключъ при
і° 24° С.24/ѴІ (п° 53, 54): I. Паѵісапз тікі.
24. Озсіііаіогіа іггідиа (Кйіг.) Сот.
Мопо^г. ра§. 218, ТаЬ. VI, йд. 22—23; Ре-Топі, 8у11. А1;г. V ра§. 163;
Регптеггп. А1§. Вгаші. I ра§;. 111;—ОзсіПагіа іггідиа Кгііг., РЬус.
§епег. ра§. 189; ТаЬ. рііус. I ра§. 30, ТаЪ. ХЫТ, й§. 4.
Ехз. ]ѴШг. еі ^гсізі. А1§. п° 1183.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 211) имѣютъ нити 9—11 р.. ши-
рины; длина клѣточекъ въ 2—4 раза короче ширины; содержимое ихъ
блѣдно-зеленое; конечная клѣточка выпуклая, съ утолщенной оболочкой.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ и текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Озеро Кочковатое. 31/ѴПІ (п° 211).
25. Озсіііаіогіа сііаІуЬаеа (Мегіепз) Сот.
Мопоцт. ра§- 232, ТаЬ. VII, й^. 19; Яе-Топі, 8у1І. А1^. V ра&. 185; Рет-
гпегт., А1§. Вгаші. I ра§. 111; ТгЫеп, Міппезоіа Аіѵае 1 ра&. 82, ТаЬ. IV,
й§. 36.
Примѣч. Этотъ видъ встрѣчается въ холодныхъ и горячихъ во-
дахъ. Экземпляры изъ горячихъ источниковъ Камчатки типичны: нити
имѣютъ 9—12 р.. въ діам.; длина клѣточекъ приблизительно равняется
х/2 ширины; конечная клѣточка закругленная.
О. сѣаІуЪаеа встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. ІІаратунское болото, окнища.
29. VI (п° 67).
Колл. Савича 1909. Вулканъ Узонъ въ кратерѣ: водоросли при
40—45 С. 25/ѴПІ (іі° 99—103).
161
26. ОзсіІІаіогіа атрЬіЬіа Ад.
іп „Е1ога“ X ра§. 632; Сгот., Мопо^г. Озсііі. ра§. 221; ТаЬ. VII,
Гі§. 4—5; Ве-Топі, 8у11. АІ^. V ра^. 169; Веттегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 111;
ТіІЛеп, ОЬзегѵаі. оп Зоте ІѴезі Атегіс. іЬегтаі АІ^ае іп „Воіапіс. Сааеііе»
XXV ра§. 102, іаЬ. IX, й?. 21; Міппезоіа АІ^ае Іра§. 73, ІаЬ. IV, й§. 19—20.
Ехз. Шйг. еі ВогАві., А1&. п°п° 771, 775, Ь. 997; Тіісіеп, Атегіс.
А1§ае Сепі. VI п° 594.
Примѣч. Эта водоросль встрѣчается какъ въ холодной, такъ и
въ горячей водѣ.
Наши экземпляры изъ горячихъ источниковъ Камчатки (сборъ
В. П. Савича 19о9 г. п° 41, і° 65,5°) характеризуются нитями 1,5—2,2 у.
въ діам. и вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію и рисункамъ этого вида
у Тіісіеп („Воіапіс. Сгагеііе", 1. с.). Въ нашемъ матеріалѣ водоросль эта
образуетъ пленки красноватаго оттѣнка; это явленіе, по словамъ
Тіісіеп (1. с.), обусловливается присутствіемъ особыхъ бактерій: „іЬе
гей апй егап^е соіогз іп іЬіз таіегіаі аге санзей Ьу іЬе ргезепсе оі Ъас-
іегіа".Нормально пленки О.атрЫЬіа имѣютъ красивый синезеленый
оттѣнокъ („зігаіо рпІсЬге аеги^іпео").
О. атрЫЬіа довольно широко распространена въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсныхъ и солоноватыхъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не из-
вестковые). На камняхъ, средина русла ручейка і° 65, 5° С. 13/ѴІ
(п° 41).
27. ОзсіІІаіогіа детіпаіа МепедК.
Сопзресі. А1§. Еіі§апеае ра?. 9; Сот., Мопо^г. ОзсіП. ра§. 272,
ТаЬ. VII, й^. 6; Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 172; Веттегт,., А1^. Вгаші I
ра^. 112; Тіісіеп, ОЬзегѵаі. оп зоте АѴезі Атегіс. ІЬегтаІ Аідгае іп „Воіап.
Сгагеііе" XXV ра§. 102, ІаЬ. IX, й§. 22; Міппезоіа АІ^ае I ра§. 74.
Ехз.: Тіісіеп, Атегіс. АІ^ае. Сепі. II п° 191; Сепі. VI п° 595.
Примѣч. Эта водоросль встрѣчается какъ въ холодной, такъ и
въ горячей водѣ. Тіісіеп (1. с.) указываетъ і° воды до 47,5° С.
Наши экземпляры типичны; діаметръ нитей 3—4 у.. Въ сборахъ
В. П. Савича 1909 г. (п°41, і° 65,5° С) и 1908 г. (п° 2154, і° 60°—71° С)
эта водоросль обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ.
О. детіпаіа встрѣчается мѣстами въ Европѣ, Сѣверной Аме-
рикѣ и другихъ частяхъ свѣта.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки“. Въ горячей части ключа і отъ 60
до 71° С. (у выхода послѣдняго). 24/ѴІ (п° 2154).
162
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи. На камняхъ,
средина русла ручейка і° 65,5 С. (п° 41). 13/ѴІ.
28. Озсіііаіогіа АдаггіНіі бот.
Мопо§г. <1. Озсіііаг. ра&. 205; Ве-Топі, 8у1І. А1§. V ра^. 149; Ъет-
тегт., Вег. <1. йеиізсіі. Ъоі. (тез. (1900) ра§. 141—143, іі§. 2—4; А1&.
Вгапсі. ра§. 114; Тіі&еп, Міппезоіа А1§ае I ра§. 62, іаЪ. IV, 2.
Ехз. Неппіпдз, РІіук. тагсй. п° 48. а; ІѴіііг. еі ІЯогсІзі., А1§. ехз. п° 1531.
Примѣч. Эта водоросль встрѣчается въ нѣкоторыхъ планктон-
ныхъ пробахъ изъколл. Лебедева (вмѣстѣ съ Арііапігошепоп Поз
адиае, АпаЪаепа Поз адиае и пр.), но сравнительно не въ боль^
шомъ количествѣ. По внѣшнему облику прямыхъ или слабо изогну-
тыхъ нитей она очень походитъ наАрЬапігошепоп Поз адиае,
но отличается (помимо отсутствія гетероцистъ и споръ) не перешну-
рованными, одинаковой длины клѣточками по всему протяженію
нити до самаго конца. Къ концамъ нити иногда немного суживаются;
конечныя клѣточки выпуклыя и нерѣдко имѣютъ калиптру х). Въ на-
шихъ экземплярахъ ширина нитей 4—5 у.; содержимое клѣточекъ
густо выполнено псевдовакуолями; конечныя клѣточки выпуклыя, но
калиптра б. ч. отсутствуетъ. По внѣшнему облику и размѣрамъ наши
экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ прекраснымъ образчикамъ изъ
колл. ѴѴгііг. еі ІУогИзі., АІ»'. ехз. п° 1531.
О. А^агбЬіі встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Является типично планктоннымъ организмомъ прѣсныхъ водъ
(озеръ и прудовъ).
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. Заливъ Тахирка 10/ѴІІ (п° 44).
29. Озсіііаіогіа іогтоза Вогу.
Пісі. сіазз. сГЬізі. паі. XII (1827) ра§. 774; Сот., Мопо§г. ра^. 230;
іаЪ. VII, 6; Ве-Топг, 8у1І. А1§. V ра&. 182; Ъеттетт., А1§. Вгапсі.
I ра§. 116; Тіі&еп, Міппезоіа АІ&ае I ра§. 80, іаЬ. IV, 33.
Ехз. ТѴіііг. еі Вогйзі., А1§. п° 677 (рг. р.), 1182.
Примѣч. Этотъ видъ встрѣчается въ холодныхъ и горячихъ во-
дахъ. Нити имѣютъ 4—6 у. въ діам., слегка перешнурованы и на
концахъ утончены; клѣточки обыкновенно почти квадратныя; конечная
клѣточка тупо конусовидная.
х) Хорошее описаніе этой водоросли мы имѣемъ въ недавно вышедшей работѣ
С- М. Вислоуха, „брігиііпа Паѵоѵігепз шіЬі (поѵа зр.) и цвѣтеніе воды, вызванное во-
дорослью Озсіііагіа А^агбЬіі 6ого.“. (Извѣст. Императ. СПБ. Ботанич. Сада. 1911, т. XI.
стр. 155—158, съ рисункомъ въ текстѣ).
163
Рядомъ съ типичной формой О. іогшоза -въ горячихъ источни-
кахъ Камчатки (сборы Б. И. Савича-1909 г. п9п° 42—44, 4° воды 53° С.)
чаще встрѣчается форма, которую необходимо отнести къ .Озсіііа-
іогіа Согііапа (Мепедк.) Сот.
О, іо г то з а распространена преимущественно въ Европѣ и въ
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Селеніе Начика, 20/ѴІІІ (п° 5935).
Собрано въ т. н. „кислыхъ ямахъ" для „кислой рыбы". Яма, гдѣ въ
прошломъ году сохранялась гнилая рыба, теперь пуста, такъ какъ
рыба пошла на кормъ собакамъ, и остатки гнилья съ водой образо-
вали жижицу, покрытую сверху зеленой пленкой.
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые).
На камняхъ въ дельтѣ горячаго ручья і° 53° С. 13/ѴІ (п° 42—44).
Щапинскій теплый ключъ. Планктонъ въ водоемѣ (не известковая
вода) 4° 31,5 С. 1/ѴІІІ (п° 69—74).
30. Озсіііаіогіа Согііапа (МепедК.) Сот.
Мопо?г. Озсііі. ра?. 231, іаЬ. VII, іі?. 17; Бе-Топі, 8уЛ. АІ?. V ра?. 183;
ТіШеп, Міппезоіа А1?ае I ра?. 81, іаЬ. IV, й?. 34;—ОзсіІГагіа Согііапа
Мепедк., Сопзр. АІ?. Еи?. ра?. 8; Кйіг., ТаЬ. РЬус. I ра?. 28, іаЬ. XI.,
й?. II;—поп Озсіііаіогіа Согііапа Р.Біскіег іп IVі(іг. еіЫогс'іві., АІ?.
ехз.. п° 677., диае (іезіе Бе-Топі еі Беттегтапгі) а<1 О. Гогтозат Богу
регііпеі.
Примѣч. Эта водоросль встрѣчается въ горячихъ источникахъ.
По своему внѣшнему облику она довольно близка къ О. іогтоза,
но отличается большимъ діаметромъ нитей, постепенно утончающихся
къ вершинѣ, которая бываетъ изогнутой или волнистой („ігісЬота-
ііЪиз... арісет ѵегзиз 1оп?іззіте еі зепзіт аііепиаііз, а<1 ехігетшп агси-
аііз ѵеі ипсіиіаііз"); конечная клѣточка тупо коническая, иногда очень
длинная (до 14 р.); кромѣ того, нити отличаются ломкостью („ігісЬо-
таііЪиз Іга?і1іЬиз“).
Всѣ эти признаки характеризуютъ нашу форму, которая въ очень
значительномъ количествѣ обнаружена мною въ горячихъ источни-
кахъ Камчатки (особенно въ сборахъ Б.П. Савича 1909 г. п°п° 42, 43,
44,. і° воды 53° С). Нити здѣсь имѣютъ 5,5—7,7 р., рѣже до 8,8 р., въ
діам. и постепенно утончаются къ вершинѣ, гдѣ обыкновенно болѣе
или менѣе сильно изгибаются; конечная клѣточка имѣетъ до 2—2,5 р.
ширины и до 12 р. длины; остальныя клѣточки чаще квадратныя и
слегка перешнурованы.
и*
164
Нити отличаются большой ломкостью, такъ что въ большинствѣ
случаевъ распадаются на отдѣльные участки. Содержимое клѣточекъ
зернистое, блѣдно-зеленое или чаще синезеленое съ грязноватымъ
оттѣнкомъ.
ОзсіІІаіогіа Согііапа встрѣчается мѣстами въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ.
МЬстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на
островкѣ среди воды съ 1° 55 С. 24/VI (п° 2158). Третій Паратун-
скій горячій ключъ (что къ мосту); у выхода его і° 50° С. 6/ѴП
(п° 2300—2304).
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые).
На камняхъ въ дельтѣ горячаго ручья і° 53° С. 13/ѴІ. (п° 42—44).
Родъ АгШговріга йіігепЪег^.
31. АгіЬгозріга Іеппегі (Кйіг.) ЗііхепЬегд
іп „НесИѵі&іа" I (1852) ра&. 32; Сот., Мопо^г. ра§. 247, іаЪ. VII, й§. 26;
Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 206; Ъеттегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 117; Тіісіеп,
Міппезоіа А1§. I ра&. 85, іаЬ. IV, й&. 44.
Ехз. ѴѴіііг. еі Шогсіві., А1§. п°п° 192, 1196.
Примѣч. Найдены типичные экземпляры. Нити 6—8 р. въ діам.,
образующія спираль 11—15 р. въ діам. Этотъ видъ встрѣчается
мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/ѴП (п° 62—64).
Родъ йрігиііпа Тигр.
32. Зрігиііпа аЬЬгеѵіаіа Іеттегт.
ЕогзсЪип^зЬег. <1. Ъіоі. 8іаі. іп Рібп., III Теіі, (1895) ра&. 64,
й§. 12—15; А1§. Вгапсі. I ра°'. 119; І)е-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 216.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количе-
ствѣ въ нѣкоторыхъ пробахъ, но экземпляры наши вполнѣ соотвѣт-
ствуютъ описанію и рисункамъ Ъеттегтапп’а (1. с.). Нити имѣютъ
3—4 р. въ діам. и достигаютъ 30—50 р. длины, образуя спираль
9—11 р. въ діам.
8р. аЪЪгеѵіаіа встрѣчается мѣстами въ Европѣ; принад-
лежитъ къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
165
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ торфяного озерка
по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴП (п° 90). Большое Гре-
чишное озерко. 30/ѴП (п° 121).
33. Зрігиііпа та]ог Кйіг.
РЬус. §еп. (1843) ра§. 183; Сот., Мопо&г. ра§. 251, ІаЬ. VII, й&. 29;
Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 210; Беттегт., А1§\ Вгапсі. I ра§ 120; Тіісіеп,
Міппезоіа А1§ае I ра§. 87, іаЬ. IV, П§. 46.
Примѣч. Этотъ видъ встрѣчается въ холодной и горячей водѣ.
Наши экземпляры типичны. Нити имѣютъ до 1,5 >і. въ діам., образуя
спираль до 3 р.. въ діам.
8 р. та] о г широко распространена въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ прѣсныхъ или солоноватыхъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Главный Паратунскій горячій ключъ,
1° 44° С. у мѣста выхода и і° 41° С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ ку-
паются. Изъ бассейна отовсюду. 16/ѴПІ (п° 2305).
Колл. Савича 1909. Вулканъ Узонъ, въ кратерѣ; вода при і° 40—
45° С. 25/ѴПІ (п° 99—103).
34. Зрігиііпа виЫіІіззіта Кйіг.
РЬус. §епег. (1843) ра§. 183; ТаЬ. РЬус. I ра§. 26, іаЬ. 37, й&. VI;
Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 212; Беттегт., АІ§. Вгапсі. I ра§. 120; Тіійеп,
Міппезоіа А1§ае I ра§. 88, іаЪ. IV, й§. 47.
Примѣч. Этотъ видъ встрѣчается въ холодной и горячей водѣ.
Наши экземпляры типичны. Нити имѣютъ 0,5—1 ц. въ діам., образуя
спираль до 2,5 ц. въ діам.
8р. знЪііІіззіша встрѣчается мѣстами въ Европѣ, Сѣверной
Америкѣ и другихъ частяхъ свѣта; указывается также и для Сибири.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Щапинскій теплый ключъ. Планктонъ
въ водоемѣ; водоросли въ главномъ бассейнѣ при 1° 31,5° С. (извест-
ковая вода) 1/ѴШ (п° 69—74).
35. Зрігиііпа саЫагіа Тіійеп.
ОЬзегѵаііоп оп зоте лѵезі Атегісап іЬегта! А1§ае іп „Воіап. Сагеііе11
Ѵоі. XXV, 1898, ра&. 103, іаЬ. VIII, й§. 20; Міппезоіа АІ&ае I ра&. 89,
іаЪ. IV, й§. 78; Ве-Топі, 8у1І. А1&. V ра§. 216.
Примѣч. Этотъ видъ найденъ Тіісіеп въ сѣрнистомъ источникѣ
изъ Канады; даетъ она слѣдующій діагнозъ этой водоросли: „зігаінт
166
лѵісіеіу ехрапбеб, сіагк аеги?іпоп8; ігісЬотез аеги?іпоиз, зЬогІ, зотелѵііаі
8Ігаі?Ьі апсі зіій, іогтіп? а ѵегу Іах зрігаі хѵіѣіі а ііатеіег оі 1,5 у.,
0,9 и. іп Пііскпезз; Іигпз 3,2 у. йізіапі ігот еасѣ о!Ьег.“
Въ горячемъ ключѣ изъ Камчатки (сборъ В. П. Савича 1909 г.
п° 40, і° воды 75,7° С.) мнѣ попалось нѣсколько спиральныхъ нитей,
которыя по внѣшнему облику совершенно соотвѣтствуютъ выше при-
веденному описанію и рисункамъ изъ работы ТМеп, но отличаются
блѣдно-зеЛеновато-желтымъ содержимымъ клѣточки. Хотя у меня мате-
ріала и слишкомъ недостаточно, чтобы съ полной увѣренностью отожде-
ствить нашъ организмъ съ 8. саЫагіа, но такъ какъ разница между
двумя этими водорослями заключается только въ окраскѣ содержи-
маго клѣточки, то я считаю возможнымъ отнести нашу водоросль къ
виду, описанному ТМеп, выдѣляя ее въ особую форму і. раііійа тіЬі2).
Типичная 8р. саЫагіа пока извѣстна только изъ Сѣверной
Америки.
Мѣстон. Колл. Савича 1909.. Малкинскіе горячіе ключи (не извест-
ковые) 1° 75,-7° С. (13/ѴІ (п° 40).
Родъ РЬогтійіит Кіііх.
36. РКогтісііит апдизііззітит \А/. еі 6. 8. \Л/езі
іп ІѴеІгѵ., РгезЬѵ.'. АГг. АІ?. (Доигп. о! Воѣ. 1897) ра?.. 298; Ве-Топі,
8у11. АІ?. V ра?. 224.
Примѣч. Этотъ видъ первоначально былъ описанъ изъ Африки,
но потомъ указанъ также С. 8. ЖезЫмъ для Англіи и горячихъ клю-
чей Исландіи, при 1° 40—85° С.
Наши образчики изъ Верхне-Паратунскаго горячаго ключа (сборы
В. II. Савича 1908 г. п° 2157, при і° 55—60°) вполнѣ соотвѣтствуютъ
описанію Рѣ. ап?п81І88Ітит, характеризуясь очень тонкими ни-
тями (до 0,8 у., въ діам.), съ блѣднозеленоватымъ содержимымъ; клѣ-
точки довольно длинныя (до 3 у.); конечная, клѣточка не головчатая.
Этотъ видъ не слѣдуетъ смѣшивать съ Озсіііаіогіа ап?п-
8іІ88Іта Ж. апсі С. 8. ІѴезі (1. с. ра?. 300), найденной также въ
Африкѣ, но указанной впослѣдствіи для Англіи и Сѣверной Америки
(см. ТМеп, Міппезоіа А1?ае I ра?. 76).
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,.
г) Врігиііпа саМагіа ТіМеп I. раІІМа шіЬі соіоге раііібо а іуро (ШГегі.
НаЬіі. Іп ІЬегтіз „МаІкіпзкЦе к1іис2І“ (і°=75,7° С.), а Г. Р. Заѵісг аппо 1909
(п° 70) зрагзе Іесіа.
167
выходящій изъ „Горячей сопки". Изъ воды при і° 55—60° С. 24/ѴІ
(п° 2157).
37. РЬогтісІіит іепие (Мепедіі.) Сот.
Моподг. ра^. 169, іаЬ. IV, й§. 23—25; Бе-Топі, 8у11. А1§-. V расъ 227;
Ііійеп, Міппезоіа АІ^ае I ра&. 98, іаЬ. IV, Гі§. 63—65; Ъеттегт., А1§.
Вгапсі. I ра§. 125.
Ехз. ТѴіііг. еі ІЯогіІзІ., АІ§;. п° 1190.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; діаметръ нитей до 2 р.
Встрѣчается нерѣдко въ горячихъ источникахъ Камчатки вмѣстѣ съ
РЬ. Іатіпозит, отъ котораго отличается легкой перешнуровкой
нитей.
РЬ. іепие мѣстами встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ въ горячихъ и холодныхъ источникахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки". Изъ воды при і° 55—60° С. 24/ѴІ
(п° 2157). „Третій" Паратунскій горячій ключъ (что къ мосту). У вы-
хода его Г 50° С 6/ѴП (п° 2300—2304). Главный Паратунскій горячій
ключъ 4° 44° С. у мѣста выхода и і° 41° С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ
купаются. Изъ бассейна отовсюду. 6/ѴП (п° 2305). Начикинскій горя-
чій ключъ, 4°. 30—28° С. у мѣста впаденія ключа въ р. Начику, среди
ракушекъ. 20/ѴПІ (п°5936).
38. РЬогтісІіит ѵаісіегіанит (Оеір.) Сот.
Мопо§г. рад. 167, іаЬ. IV, й§. 20; Ре-Тоиг, 8у11. А1§. V ра§. 223;
Тікіеп, Міппезоіа А]§ае I рад. 98, іаЬ. IV, Н&. 66; Ъеттетт., А1§. Вгапсі. I
ра§. 126.
Примѣч. Этотъ видъ съ трудомъ отличается отъ РЬ. Іатіпо-
зит и РЬ. іепие, главнымъ образомъ, конечной клѣточкой, которая
является здѣсь округлой, а не конусообразной. Въ изслѣдованномъ
мною матеріалѣ изъ горячихъ источниковъ Камчатки изрѣдка встрѣ-
чались нити 2—2,5 р.. въ діам., у которыхъ конечная клѣточка была
закруглена. Поэтому я полагаю, что эти экземпляры должны быть
отнесены къ РЬ. ѵаісіегіапит.
Замѣчу, что РЬ. ѵаісіегіапит встрѣчается какъ въ холодной
водѣ, такъ и въ горячихъ источникахъ Европы, Азіи и Америки.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Щапинскій теплый ключъ (извест-
ковая вода). Планктонъ въ водоемѣ; водоросли въ главномъ бассейнѣ,
і° 31,5° С. 1/ѴІП (п° 69-74).
168
39. РЬогтісііит Іатіпозит (Ад.) бот.
іп „Доигп. <1е Воіап.“ IV, (1890) ра&. 355; Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§-.
225; Веттегт., А1§. Вгаші. I ра&. 126; Тіі&еп, Міппезоіа А1§ае I ра§.
96, ІаЬ. IV, Гі&. 62;—Озсіііаіогіа Іашіпоза Ад. іп „Е1ога“ X (1827)
ра&. 633.
Ехз. ІѴіМг. еі Шогсізі., А1§. п°п° 771, 775.а, 995.
Примѣч. Эта водоросль встрѣчается (преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ) какъ въ холодныхъ, такъ и въ горячихъ во-
дахъ, при чемъ, по ІѴевсГу и Веттегапп’у (1. с. ра§. 33), выдержи-
ваетъ і° до 87,5° х).
Наши экземпляры изъ горячихъ камчатскихъ источниковъ
(і° воды 41°—75,7° С.) довольно близко подходятъ къ I. Ѵеейіі
Тіісі., которую Тіісіеп (В, іапіс. вагеііе, 1898, ра§. 99—100, іаЪ. IX, іщ. 16)
описываетъ слѣдующимъ образомъ: „зігаіит аеги^іпоиз; Шатепіз оЙеп
зігоп^іу Ъепі; зЬеаіЬ поі ѵізіЪІе; ігісѣотез раіе аеги^іпоиз, поі сопзігіс-
іей аі іоіпіз, лѵіііі арех зѣагріу Ъепі, ЪгіеЙу аііепиаіе апй поі сарііаіе,
2,5—3 (х. іп (ііатеіег, іЬе йіззерітепіз §епега!1у іізііпсі; агіісиіаііопз
1,5—2,5 іітез аз 1оп§ аз іЬе йіатеіег; ргоіоріазт соттопіу сопіаіпіп«-
дгапиіез; йіззертепіз зотеіітез тагкей Ъу рапиіез; арісаі сеіі аси-
іеіу сопісаі; по саіуріга". Однако, рядомъ съ этой формой, которая
преобладаетъ, попадаются также болѣе тонкія нити, имѣющія
1,5—2,5 р. въ діаметрѣ, т.-е. приближающіяся къ типичной формѣ
этого вида.
РЬогтійіит Іатіпозит довольно широко распространенъ
въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ, особенно въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки*. Водоросли по горячему песку на
островкѣ среди воды съ і° 55° С. 24/ѴІ (п° 2152). Тамъ же. Въ горячей
части ключа, і° 60—71° С. (у выхода послѣдняго). 24/ѴІ (п° 2154).
Тамъ же. Въ водѣ съ і° 55° С. нѣсколько дальше выхода, чѣмъ
п° 2154. 24/ѴІ (п° 2155). Тамъ же, что и п° 2152 (п° 2158). 24/ѴІ.
„Третій" Паратунскій горячій ключъ (что къ мосту). У выхода его
і° 50° С. 6/ѴП (п° 2300—2304). Главный Паратунскій горячій ключъ;
і° 44° С. у мѣста выхода и 1° 41° С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ купаются.
*) „РЬ. Іатіпозит ізі ап <іег ЗіпІегЬіМип^ бег Сеузігз Ьеіеі1і§1 ипё ^ебеіЫ посЬ
ііррі^ Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп+87,5 С“. (Ьеттегт., 1. с. ра§. 122). 6?. 8. ѴГезі въ
статьѣ ,Оп зоте АІ^ае Ггот Ьоі зргіп^з." (ТЬе Лоигпаі оГ Воіапу, 1902, стр. 245) ука-
зываетъ РЬ. Іатіпозит при 1° 24° С. ТіІЛеп въ своей работѣ «ОЬзегѵаііопз оп зоте
ѴѴезЬ Атегісап іЬегта! АІ^ае* (ТЬе Воіапісаі (Захейе 1899, стр 98—100) приводитъ
для РЬ. Іатіпозит въ горячихъ источникахъ предѣлы температуры 30—75,5° С.
169
Изъ бассейна отовсюду. 6/ѴП (п° 2305). Начикинскіе горячіе ключи,
при Г 66 до 55° С. 16/ѴІІІ (п° 5794).
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые):
п° 40, 1° 75,7° С.; п° 41, 1° 65,5° С; п° 42, 1° 53° С. 13/ѴІІІ (п° 40—42).
Щапинскій теплый ключъ (известковая вода). Планктонъ въ водоемѣ:
водоросли въ главномъ бассейнѣ. 1° 31,5° С. 1/ѴІІІ (п° 69—74). Вулканъ
Узонъ, въ кратерѣ: 1° 60° С 25/ѴІІІ (п° 98). Тамъ же при 1° 40—45° С.
25/ѴІІІ (п° 99—103).
40. РЬогтісІіит раііісіит ЕІепк. поѵ. зр.
Опис. Нити прямыя, съ тонкими, но ясно замѣтными влагали-
щами, не синѣющими отъ хлоръ-цинкъ-іода; діаметръ нитей 17,6 (х;
клѣточки довольно узкія, 6—7р.. длины, съ неясно замѣтными пере-
городками, слегка перешнурованныя въ мѣстахъ соединенія; конечныя
клѣточки округлыя. Содержимое нитей слегка зеленоватое, но очень
блѣднаго оттѣнка, почти безцвѣтное и слабо зернистое.1)
Примѣч. Нашъ новый видъ близокъ къ РЬогтійіит сіп-
сіппаіит Іігідзокп (іп Ьеттегтапп, „А1§еп йег Магк ВгапйепЪш’ё*1
I, 1910,ра§. 127), отъ котораго, однако, хорошо отличается очень блѣд-
нымъ, почти безцвѣтнымъ содержимымъ клѣточекъ, большею ихъ
длиною, легкой перешнуровкой нитей, а также мѣстообитаніемъ въ
горячей водѣ.
Водоросль эта обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ и
лишь въ одной пробѣ изъ горячихъ Верхне-Паратунскихъ ключей
Камчатки (сборы Б. П. Савича 1908 г. п° 2157).
Замѣчу, что РЬогтісІіит раііісіит тіЬі не имѣетъ ничего
общаго съ РЬогтісІіит раііісіит Каед. = НурЬеоіЬгіх р а 1-
Іійа (Каед.) Кйіг.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки11. Изъ воды при і° 56—60° С. 24/ѴІ.
(и° 2157).
*) РЬогтісІіит раііісіит ЕІепк. поѵ. 8р.: Йііз гесііз, ѵа^іпіз ІепиіЬиз, зесі сііз-
ііпсііз, сЫогозіпсісо іосіигаіо поп соегиІезсепІіЬиз; ІгісЬотаііЬиз раііісіе ѵігезсепііЬиз,
Геге іпсоіогаііз, асі §епісиіа Іеѵііег сопзігісііз, арісе гоіипсіасіз, 17,бц. сгаззіз; агіісиііз
сііат. ІгісЬотаііз ЬгеѵіогіЬиз, 6—7р.. 1оп§із, сііззерітепііз поп сіізііпсіе сопзрісиіз, соп-
іепіи сеііиіагшп ^гапиіозо.
Оі>з. Наес зресіез РЬогтісІіо сіпсіппаіо Іігідвоіт заііз зітіііз ѵісіеіиг,
зесі соіоге, агіісиііз 1оп§іогіЬиз, Іеѵііег сопзігісііз, ЬаЬіІаііопе іп ас]иа саіісіа еі саеі.
Ьепе аЬ ео сіійегЬ. А РЬогтісІіо раііісіо Баед. = НурЬеоЬЬгіх раііісіа
(Каед.) Кйіг. 1оп§е сіізіаі.
НаЬіІ. Іп ГопііЬиз іЬегтаііЬиз КатізсЬаікае („ѴегсЬпце Рагаіипзкце к!іисхі“) асі
55—60° С. 1е§. V. Р. Каѵісг. 19ѵ8 (п° 2157).
170
41. РКогтісііит ипсіпаіит (Ад.) бот.
іп „йоигп. йе Воіап." IV рад. 335; Мопо§г. ра§. 184—185, іаЬ. V, й§. 21—22;
Ве-Топі, 8у11. Аід. V ра§. 250; Ьеттегт., А1§'. Вгапй. I ра§\ 131; ТМеп,
Міппезоіа А1§ае I ра§\ 106, іаЬ. V, іщ. 16, 17.
Ехз. УѴіііг. еі Когсізі., АІ^. п° 96. Ь, 289, 786. а.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Нити 7— 9,5 р. въ діам., къ
концамъ изогнуто утонченныя; конечная клѣточка головчато-конусо-
видная, съ калиптрой. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ довольно
значительномъ количествѣ.
Замѣчу, что В. Сиігѵіпзкі въ своей работѣ „АІ^агшп е Іасп Ваукаі
еі е репіпз. КатізсЬаіка... епитегаііой приводитъ для Камчатки водо-
росль подъ названіемъ О з с і 11 а г і а гпрезігіз Ад.=РЬогтійіит
гирезіге (Кйіг.) Кігекп. „Ьопд. сеіі. = 4,8р. Раі. сеіі. — 4,8р. Іп гіѵиіо
с іЬегтіз Вгппа ай ВоІзІЬегеск Йиепіе іп КатізсЬаіка" (п°134, ра^. 17).
Какъ извѣстно, О. гпрезігіз (Ад.) является синонимомъ РЬог-
т і й і и т ипсіпаіит (Ад.) Сот., но размѣры, которые приводитъ
6гиігоіпзкі для своей водоросли, болѣе подходятъ къ РЬогтійіит
аиіитпаіе (Ад.) Сот., куда по 1)е-Топі (1. с. ра§. 199) также от-
части относится О. гпрезігіз Ад.
Р Ь. и п с і п а і и т довольно широко распространенъ въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ обычно въ холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Пущинскіе горячіе ключи (известковая
вода), 1-й ключъ при і° 17—19° С. 24/ѴІ (п° 48—52).
42. РКогтісііит аиіитпаіе (Ад.) бот.
Мопо&г. ра§. 187, іаЬ. V,- й§. 23—24; Бе-Топі., 8у11. А1§. V ра§. 252;
Веттегт., А1§\ Вгапй. 1 ра§'. 132; ТИЛеп, Міппезоіа А1§ае .1 ра§. 107,
іаЬ. V, й§. 18, 19.
Ехз. УѴіііг. еі Когсізі., А1§. п°п° 291, 786. Ь рг. р.; 1173, 1174, 1525.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Нити 4—7;±. въ діам., къ
концамъ коротко утонченныя; конечная клѣточка головчато-закруглен-
ная съ калиптрой. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ ко-
личествѣ экземпляровъ.
Очень возможно, что сюда относится Озсіііагіа гпрезігіз
Лу.=РЬогтійіит гирезіге (Кйіг.) Кігекп., которую В. Сиігоіпзкі
приводитъ для Камчатки. См. примѣчаніе къ РЬогтійіит ип-
сіпаіит (Ад.) Сот.
РЬ. аиіитпаіе широко распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ обычно на влажной землѣ.
171
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Кроноцкое озеро на камняхъ у устья
рѣки. 12/ѴІІІ (н° 84).
43. РИогтігііит іііегторііііит ЕІепк. поѵ. зр.
Опнс. Слоевище образуетъ зеленовато-буроватую (оливковаго от-
тѣнка) тонкую пленку. Нити различно изогнутыя, 2—2,4^. въ діам.,
не перешнурованныя или рѣже слабо перешнурованныя, къ концамъ
иногда утонченныя, зеленовато-желтоватыя. Влагалища очень узкія,
часто незамѣтныя, расплывшіяся, отъ хлоръ-цинкъ-іода не измѣ-
няющія цвѣта. Клѣточки квадратныя или чаще цилиндрическія (до
6р.. длины) имѣютъ очень ясныя поперечныя перегородки; содержимое
ихъ большей частью немного зернистое, рѣже гомогенное. Конечная
клѣточка удлиненно конусовидная.1)
Рис. 2. РЬогіпісііиіп ЬЬегторЬіІиш ЕІепк. -поѵ.
зр. Три нити при увеличеніи около 800 разъ. (Ориг. рис.).
Примѣч. Эту водоросль нужно отнести къ группѣ ВИДОВЪ Р11 о г-
іііійіиш, которые характеризуются тонкими нитями, не превосходя-
щими Зр,. въ діам,, при чемъ нити обыкновенно не перешнурованы,
а на концахъ являются утонченными или головчатыми, какъ, напр.,
Р11. ѣепие (Мепедк.) Сгот., РЬ. ѵаійегіапит (Оеір.) Сгот., РЬ. 1а-
тіпозит (Ад.) Оот.
РЬогтЫішп ІЬегшорЬіІиіп ЕІепк. поѵ. зр.: зігаіо оііѵасео, іѳпиі, теіпЬгапа-
сео; ѵаИе ехрапзо; Шіз ѵагіе Яехиозіз, сіепзе іпѣгісаѣіз; ѵа^іпіз ІепиіЬиз, тисозіз, ріе-
гитцие іпсопзрісиіз, іп тисит атогрЬит оіппіпо сШНиепЫЬиз, сЫоггіпс. іосіиг. поп
соегиІезсепііЬиз; ІгісЬотаііЬиз Ьаѵезсепіі-ѵігісііЬиз, а<1 &епісиіа поп сопзігісііз аиі
гагіиз іеѵііег сопзігісііз, арісе іпЬепіит аНепиаііз, 2—2,4р. сгаззіз; агіісиііз циасігаііз
ѵеі заеріиз Іоп^іогіЬиз, 2,5—6 р-. Іоп^із; сііззерітепііз Ьепе сопзрісиіз, (іізілпсііззіппз;
сопіепілі ріегитцие ^гапиіозо аиі гагіиз Ьото^епео; сеііиіа арісаіі асиіе сопіса;
саіуріга пиііа.
НаЬіі. Іп ГопііЬиз іЬегтаІіЬиз КатЬзсЬаікае („Маікіпзкуе кііисгі“) асі 65,5°—75,7° С.
1е§. V. Р. 8аѵіс^. 1909.
ОЪзегѵ. РЬ.Чііегторкііит а РЬ. іепиі, РЬ. Іатіпозо ёі РЬ. ѵаИе-
г і а п о- соіоге е(/ геасііопе Ьепе сіійегі.
172
Однако, наша водоросль отличается отъ нихъ желтовато-зеле-
нымъ (не синеватымъ) оттѣнкомъ содержимаго нитей и отсутствіемъ
реакціи оболочекъ на хлоръ-цинкъ-іодъ (у всѣхъ трехъ вышеприве-
денныхъ видовъ оболочки синѣютъ отъ этого реактива). Кромѣ того,
поперечныя перегородки у РЬ. іЬегторЫІит всегда очень ясно
замѣтны, тогда какъ у приведенныхъ видовъ онѣ большею частью
плохо видны.
Замѣчу, что настоящихъ перешнуровокъ въ мѣстахъ поперечныхъ
перегородокъ наша водоросль большею частью не образуетъ; лишь
изрѣдка встрѣчаются мѣста, гдѣ клѣточки какъ бы закругляются,
вслѣдствіе чего образуются перешнуровки нитей, но это сравнительно
очень рѣдкіе случаи.
Нерѣдко отдѣльныя нити распадаются на отдѣльные участки
различной длины.
Ближе всего наша водоросль подходитъ къ РЬ. Іатіпозит
ѵаг. ДѴеейіі ТіЫеп, но во всякомъ случаѣ не образуетъ къ ней пере-
ходовъ, какъ я могъ въ этомъ убѣдиться, на основаніи собственныхъ
изслѣдованій.
Наконецъ, замѣчу, что РЬ. іЬегторЬіІиш не имѣетъ ничего
общаго съ ЗсЬігоіЬгіх саіісіа Бе ТѴМ. („А1§. ггрр. раг Д. Маз-
загі“ іп „Апп. беВиііеп20Гё“ 1897, зиррі. I, ра§. 36, іаЬ. XXII, іі§. 1—5)
и съ РЬогтісІіит саіійит (К. В. Н.) Сот., (іп „Лсигп. йе Всіапідие"
IV рае;. 355).
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не из-
вестковые) 1° 75,7° С. и 1° 65,5° С. 13/ѴІ (п° 40, 41).
Родъ ЬуіщЪуа С. А§.
44. ІупдЬуа Іітпеііса Іеттегт.
іп „Воіап. СепігаІЫ." Вй. 76 (1898) ра§. 154; А1§. Вгапсі. I ра§. 135; Бе-
Топі, 8у11. А1§. V ра§. 286.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ
среди другихъ водорослей. Діаметръ нитей до 2;х; конечная клѣточка
закругленная. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ рисунку
Беттегтапп’а, въ „А1§. Вгапсі." (1. с. ра§. 102, (ц>‘. 8).
В. Іітпеііса мѣстами встрѣчается въ Европѣ и другихъ
странахъ свѣта; принадлежитъ къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
Обитаетъ въ планктонѣ озеръ.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909. Озеро Машура 9/ѴІІ (п° 1—5).
173
45. І_упдЬуа Кіііхіпдіі $сЬті(ІІе
іп „АІ1§. Воіап. 2еіізсІіг.“ (1896) III ра^. 58; Ре-Топі, 8у11. АІ§. V ра^. 280;
Реттегт., АІ§. Вгапй. 1 ра§. 136;—ЬеіЫепіа Магіепзіапа Кйіг. іп
„Воіап. 2еіі.“ (1647) рад. 193; ТаЬ. РЬус. I, іаЬ. XXVIII, 1.
Примѣч. Наши экземпляры типичны, въ формѣ прямыхъ или
слабо изогнутыхъ нитей, 2—3,2р. ширины. Влагалища узкія и без-
цвѣтныя. Клѣточки 1,5—2р. ширины и 0,5—1р. длины, блѣдно сине-
зеленыя; конечная клѣточка закругленная.
Обнаружена въ довольно значительномъ количествѣ на нитяхъ
СІайорЬога ігасіа вмѣстѣ съ видами СііаиіаезірЬоп и раз-
личными діатомовыми.
Ь. Кііігіп§;іі встрѣчается мѣстами въ Европѣ и другихъ
частяхъ свѣта въ теплыхъ и холодныхъ источникахъ. Принадлежитъ
къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Култукъ Калахтырскаго озера.
12/ІХ (п° 226).
46. ЬупдЬуа Ьірипсіаіа Іетгпегіп.
іп „ГогзсЬип^бЬег. й. Ъіоі. 8іаі. іп Р1бп“, VII, ра§. 133, іаЬ. II, 6§. 48; Аі».
Вгапй. I ра§. 136; Ре-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 288.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію
этого вида, данному Реттегтапгісмъ. Нити слабо спирально изогну-
тыя, 1,5—2,2р. ширины, клѣточки 1,5—6р. длины; каждая клѣточка
имѣетъ по 2 блестящихъ зернышка вблизи поперечныхъ пере-
городокъ.
Обнаружена въ незначительномъ количествѣ. Ь. Ъірипсіаіа
встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ планктонѣ озеръ. При-
надлежитъ къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ „Харового" озерка
3/ѴІІ (п° 82).
47. ІупдЬуа аезіиагіі (Мегіепз) ЬіеЬт.
Ветегк. Тіііао- Ш йапзке . АІцН. Кгбуегз Тійзкг. (1841) ра§. 492;
Ре-Топі. 8у11. А1§. V рац. 262; Реттетт., А1§. Вгапй. I ра&. 140; ТМеп,
Міппезоіа А1§ае I ра§'. 120, іаЬ. V, 40—41.
Ехз. РѴійг. еі Когсізі., АІ&. п° п° 281—285; 1163—1165.
Примѣч. Наши образчики вполнѣ типичны. Діам. нитей 10—25 р.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественновъ Европѣ
174
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ;
встрѣчается также въ теплыхъ источникахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 45).
Родъ 8утр1оса Кіііг.
48. Зутріоса іКегтаІіз (Кйіг.) ВаЬепІі.
И. Еиг. А1§. II ра". 153; Сот., Мопо§г. ра§. 114, іаЬ. II, й§. 15—16;
Ре-Топі, 8у11, А1&. V ра§. 307; ТМеп, Міппезоіа Аідае I ра§. 130, іаЬ V,
Гі§;. 52.
Ехз. ТШеп, Атегіс. АІ^ае, Сепі. III п° 294.
Примѣч. Эта водоросль обнаружена мною въ незначительномъ
количествѣ въ нѣкоторыхъ пробахъ изъ горячихъ Камчатскихъ клю-
чей. Нити 1,5—3 р. въ діам.
,8. ІЬегтаІіз встрѣчается мѣстами въ горячихъ источникахъ
Европы, Сѣверной Америки и другихъ частей свѣта.
Мѣстон. Колл. Савчча 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки". Въ горячей части ключа 1°. отъ 60°
до 71° С. (у выхода послѣдняго. 24/ѴІ (п° 2154).
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые):
і° 75,7 С. и 4° 65, 5° С. 13/ѴІ (п° 40, 41).
Сем. Мозіосасеае.
Родъ Ковіос Ѵаисіі.
49. Мозіос Ііпскіа (Воііі) Вогп.
іп Вогпеі еі Ткигеі, Хоіез аі^оі. ра§. 86, іаЬ. XVIII, Й&. 1—12; Ре-
Топі, 8у11. АІе;. V ра§\ 391, Репггпегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 164;—Віѵпіагіа
Ііпскіа Воік., Иеие Веііг. 2. Воі. I ра§\ 265.
Ехз. УѴіІіг. еі Ріогсізі., А]§. п° 1331.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ (п° 175) вегетативныя клѣ-
точки . боченкообразныя, 3,5—7,5 ширины; гетероцисты 5—6,5 у. въ
діам. Споры не удалось обнаружить.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ, Сѣ-
верной Америкѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ; сначала плотно прикрѣпляется къ субстрату, потомъ плаваетъ
свободно.
175
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Большое „Гречишное" озерко у
р. Поперечной, култукъ. 23/ѴШ (п° 175).
50. Мозіос різсіпаіе Кіііг.
РЬус. §епег. ра?. 208; ТаЬ. Рііус. II ра^. 4, ІаЬ. 11, Гі8-. III; Ве-Топі,
8у11. А1§. V ра&. 393; Веттеггп., А1§\ Вгапсі. I ра^. 165; Тіісіеп, Міппезоіа
АІ^ае I ра§. 166, ІаЬ. VII, іі§. 2.
Ехз. ІѴіііг. еі Рогсізі., А]§\ п° 398.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Вегетативныя клѣточки
коротко боченкообразныя, до 4 р. ширины; гетероцисты шарообразныя,
до 5 р. въ діам.; споры шарообразныя, 6—7 р въ діам., съ безцвѣтной
гладкой оболочкой, по нѣскольку рядомъ.
№. різсіпаіе довольно широко распространенъ въ Европѣ,
Сѣверной Америкѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ стоячей
водѣ; сначала прикрѣпляется къ субстрату, потомъ плаваетъ свободно.
МЬстон. Колл. Раменскаго 1908. Планктонъ изъ .,Хароваго“
озерка. 3/ѴІ1 (п° 82).
51. Мозіос гіѵиіаге Кйіг.
ТаЬ. РЬус. II ра§. 3, ІаЪ. X, 3; Ве-Топі, 8у1]. А1". V ра§. 395;
Веттегт., А1§. Вгапсі. I ра§'. 165; ТіЫеп, Міппезоіа А1§'. I рац’. 167.—Хоп
№озіос гіѵиіаге Егіагезку іп 2аЫЬтекп., Кгурі. ехз. п° 421.
Ехз. 'іѴіііг'. еі ІЯогсІзі., А1<у п° 885.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ вегатативныя клѣточки почти
шаровидныя или нѣсколько боченкообразныя, 3,5—7 р въ діам.; гете-
роцисты шаровидныя или немного удлиненныя, 4,5—6 р въ діам.;
споры боченкообразныя или цилиндрическія, 6 р. ширины и до 12 а
длины, съ гладкой безцвѣтной оболочкой. Такимъ образомъ, наша
форма нѣсколько отличается своими размѣрами отъ типичной формы
№. гіѵиіаге, но различіе это настолько несущественно, что я считаю
возможнымъ отождествить ее съ №. гіѵиіаге.
Обнаружена въ довольно значительномъ количествѣ.
Замѣчу, что подъ именемъ №. гіѵиіаге Ргіагзгку въ 2аЫЪгиск-
пег’з, Кгурі. ехз. п° 421 описалъ новый видъ, который, можетъ быть,
представляетъ одну изъ формъ №озіос ѵеггисозит. Во всякомъ
случаѣ, по законамъ номенклатуры названіе этого вида должно быть
измѣнено, напр., на№озІосРі1агз2куі.
№. гіѵиіаге мѣстами встрѣчается въ Европѣ и другихъ частяхъ
свѣта. Принадлежитъ къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
176
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІ1 (п° 106). Горизонтальный ловт>
изъ „Сосѣдняго" озерка, рядомъ съ „Большимъ Гречишнымъ". 31/ѴІІ.
(п° 123).
52. Мозіос сагпеит Ад.
8узІ. (1824) рае. 22; Ре-Топі, 8у11. А1&. V ра§. 395; Веттегт., А1^.
Вгапй. ра&. 166; ТМеп, Міппезоіа АІ^ае I ра§. 167, ІаЬ. VII, й§. 3.
Ехз. Жг/іг. еі Когсізі., А)§. п° п° 194, 1324, 1512.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Вегетативныя клѣточки
почти шаровидныя или рѣже удлиненно цилиндрическія, 3—4 р ши-
рины и 5—6 р длины; гетероцисты нѣсколько удлиненныя, около 6 р
ширины; споры эллиптическія, 6 р ширины и 8—9 р длины, съ глад-
кой безцвѣтной внѣшней оболочкой; въ нашемъ матеріалѣ встрѣ-
чается очень рѣдко.
И. сагпеит довольно широко распространенъ въ Европѣ;
встрѣчается и въ другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ стоячихъ или
слабо текучихъ водахъ; сначала плотно прикрѣпляется къ субстрату,
потомъ плаваетъ свободно и можетъ даже вызвать „цвѣтеніе" воды
(по Веттегтапгіу).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ.. 16/VII (п° 106).
Колл. Комарова 1909. Озеро Машура. 9/VII (п° 1—5).
53. Мозіос тизсогит Ад.
Гіізр. ра&. 44; 8узІ. АІ^. ра&. 19; Кйіе., ТаЬ. РЬус. II, ІаЬ. II. й§. 4;
Ре-Топі, 8у11. Аід. V ра§. 400; Веттегт., А1§. Вгапй. I ра§. 168; ТМеп,
Міппезоіа А1&. I рац\ 169, ІаЬ. VII, й§. 12—14.
Ехз. Жг’Мг. еі Когсізі., А1§. п° п° 590, 888, 1335.
Примѣч. Этотъ видъ обычно встрѣчается на влажной почвѣ среди
мховъ, но приводится Р. 8. ТѴезі’омъ для горячихъ источниковъ Ислан-
діи, при і° 55° С. Обнаруженъ также мною въ небольшомъ количествѣ
въ Верхне-Паратунскомъ горячемъ ключѣ (сборы В. ІІ. Савича 1908 г.,
п° 2152, Г 55° С.).
Наши экземпляры вполнѣ типичны. Вегетативныя клѣточки ко-
ротко боченкообразныя, 3—4 р ширины и 5,2—6,6 р длины, гетеро-
цисты почти шаровидныя, 5,5—7 р въ діам. Споры овальныя, 4—7 р
ширины и 8—10 р длины, съ гладкой желтовато-коричневой оболоч-
кой,-расположенныя цѣпочками по нѣскольку вмѣстѣ.
177
Споры въ нашемъ матеріалѣ имѣются въ изобиліи. Расположеніе
ихъ цѣпочками настолько характерно для Я. тизсогиш, что едва-ли
можетъ явиться сомнѣніе въ принадлежности нашего ностока къ
этому виду, несмотря на необычныя условія его нахожденія, подтвер-
ждаемыя, впрочемъ, Сг. 8. ѴѴезі’омъ.
Я. тнзсогнт довольно широко распространенъ въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ; указывается также и для другихъ частей, свѣта.
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на
островкѣ среди воды съ Г 55° С. 24/ѴІ (п° 2152).
54. КІозіос соштипе Ѵаисіі.
ІІізі. сіез СопГ. й’еаи <іоисс (1803) ра&. 222, ІаЬ. XVI, Гі&. 1; Кйіи.,
ТаЬ. Рііус. II, іаЬ. VI, Гі§. 1; Ве-Топі, 8у11. АІ&. V ра^. 404; Веттегт.,
А1|а’. Вгапсі. I ра^. 169; ТіІЛеп, Міппезоіа А1§\ I ра§-. 171, іаЬ. ѴШ, Й§. 1.
Ехз. ѴѴіііг. еі Когсізі., А1§;. п° п° 497 а. Ь. с. б; 589; 686 а—с; 889,
890, 891, 1326, 1327 а. Ь.; 1328 а. Ь.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ значительномъ коли-
чествѣ въ сборахъ В. П. Савича 1909 Г.
. Экземпляры вполнѣ типичны. Вегетативныя клѣточки коротко
боченкообразныя или чаще шаровидныя, 4,4—6 р въ діам. Гетеро-
цисты 6—7 р въ діам.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Вторая половина перевала изъ бас-
сейна рѣки Щапиной, въ Кроноцкую сторону. Альпійская зона. ѴШ
(іГ 6351).
55. Мозіос зрііаегісит Ѵаисіі.
Нізі. (іез СопГ. (1803) ра&. 223, іаЬ. XVI, Гі§. 2; Ве-Топі, 8у11. А1&.
V ра&. 409; Веттегт., А1§\ Вгапсі. I ра§'. 171; Тіісіеп, Міппезоіа А1^. I
ра^ 173, іаЬ. ѴШ, Гі^. 2.
Ехз. ѴѴіііг. еі ІУогсІвЬ, А1§. п° п° 99, 685.. , -
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Вегетативныя клѣточки
почти шаровидныя 4—5,5 р ширины и до 8 р длины, съ гладкой
коричневатой внѣшней оболочкой.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
Я. зрііаегісит довольно широко распространенъ въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также для другихъ частей свѣта*
Обитаетъ на влажной почвѣ и въ. стоячихъ водахъ, плотно прикрѣ-
пляясь къ подводнымъ растеніямъ.
12
178
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. „Большое Гречишное11 озерко у
р. Поперечной; култукъ. 23/ѴШ (п° 175).
56. АІозіос КіЫтапі І_еттегт.
іп „Веі . <1. йеиізсЬ. Ьоі. 6гез.“ 1900 ра§'. 31; А1§. Вгапй. I ра&. 172; Бе-
Топі, 8у11. V ра§. 417.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 200, 201) имѣютъ правильную
шаровидную форму (до 2 миллим. въ діам.), чѣмъ приближаются къ
Яозіос соегиіеиш ЪупдЪ., отъ котораго отличаются меньшей ве-
личиной, постояннымъ отсутствіемъ влагалищъ вокругъ нитей и
обильнымъ содержаніемъ псевдовакуолей въ клѣточкахъ. Эти два
послѣдніе признака сильно сближаютъ нашу форму съ Я. КіЫтапі,
которая характеризуется слѣдующимъ образомъ: „Ьа^ег ГгеіясЬлѵігп-
тепй, Іап&іісіі, тіі іезіег ІагЫозег АиззепзсЬісЬі, 112—450 р. Ъгеіі ипй
139—600 р 1ап§, іт ѴГаззег \ѵеі88 егзсЬеіпепй. Еййеп ѵіеііасіі §еѵпіпйеп.
ЗсЬеійеп іеЫепй. 2е11еп іазі ки§е1і§, тіі Рзеийоѵакиоіеп, 4—7 р Ъгеіі.
Сігепггеііеп іазі ки§е1і§, 6—8р Ъгеіі. Баиеггеііеп ипЪекаппі“ (Ьеттегт.,
Аіе;. Вгапй. 1. с.).
Въ нашихъ экземплярахъ гетероцисты имѣютъ 8—8,8 р. въ діам.,
вегетативныя клѣточки округлыя или боченкообразныя, 6—6,6 р ши-
рины, при чемъ всегда переполнены псевдовакуолями (поэтому нити
кажутся черными подъ микроскопомъ).
Присутствіе псевдовакуолей до извѣстной степени указываетъ,
что мы имѣемъ дѣло съ планктонной формой. Это обстоятельство и
заставляетъ меня сблизить нашу форму именно съ Я. Кійітапі,
а не съ Я. соегиіеиш, хотя она собственно и занимаетъ среднее
мѣсто между ними.
Правильно шаровидный обликъ колоній и значительно большая
ихъ величина, чѣмъ у Я. КіЫтапі, заставляютъ меня выдѣлить
нашу форму въ особую разновидность, которую я называю ѵаг. дІоЬозшп
тіііі1), хотя она, можетъ быть,представляетъ и самостоятельный видъ.
Я. КіЫтапі встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ
планктонѣ озеръ. Принадлежитъ къ числу рѣдкихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Верхнее озеро. 30/ѴШ (п° 200, 201). *
2) Козіос КіЫтапі Ьеттегт. ѵаг. ^ІоЬозшп тіЫ зігаіо та)оге зрЬаегоісіео
(ёІоЪозо) а іуро сіійегі.
Оѣз. Наес ѵагіеіаз та^пііисііпе еі Гогта ікаШ ѵаісіе асі Козіос соегиіеиш
ЬупдЪуе ассесііі, зесі сеііиііз рзеисіоѵасиоііз (ѵасиоііз аёго&епіз) бепзе сотріеііз еі Гііа-
тепііз ѵа&іпае ргоргіае сагепііЪиз Ъепе аЬ ео (ШГегі. Ео тосіо теііиз сит № КіЫтапі
соіцип&ѳпсіа езі, диатдиат роііиз зресіет ргоргіат зізііі. Сеіегит ЪаЬііц еі сіітепзіо*
піЪиз сеііиіагит (6—6,6 у. іп біат.) еі Ъеіегосузіагит (8—8,8 р-) а X. КіЫтапі еі
К. соегиіео іеге поп сіійегі.
НаЬіі. Іп Іаси «ѴегсЪпеіе» а 7_>. О. Еатепзкі] аппо 1908 (п° 200, 201) Іесіит.
179
57. Мозіос ѵеггисозит ѴаисК.
Ніві. аез СопГ. (1803) ра§-. 225, ІаЬ. XVI, й®. 3; Кйіг., ТаЬ. РЬус. II
ра§. 3, іаЬ. IX, 2; Ве-Топі, 8у1І. Аір. V ра&. 419; Ъеттегт., АІ§-
Вгапа. I ра§. 172, Тіісіеп, Міппезоіа А1§.. I ра§. 179, іаЬ. VIII, й<г. 11—16.
Ехз. ІѴіііт. еі Когіізі., А1§. п° п° 682, 683, 790, 1339.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ большомъ количествѣ
среди другихъ синезеленыхъ водорослей, въ формѣ небольшихъ ша-
рообразныхъ тѣлецъ, 2—3 миллим. въ діам., и крупныхъ безформен-
ныхъ массъ. Вегетативныя клѣточки боченкообразныя, 3—4 у.. ширины;
гетероцисты до 6 р. въ діам.; споры попадаются рѣдко, съ гладкой
желтоватой внѣшней оболочкой; онѣ имѣютъ овальную форму, 5—5,5 р..
ширины и 6—7,2 р.. длины.
Тамъ же въ очень небольшомъ количествѣ была обнаружена
форма, которая отличалась отъ типичной довольно явственнымъ ра-
діальнымъ расположеніемъ трихомъ. Форма эта, можетъ быть, относится
къ ѵаг. рзеисІо-Ееііегзіейііі Кіоскт. (іп ЯаЫЬгискп., Кгурі. ехз.
п° 631): „сІШегі аЪ ірза зресіе іЬаІІо рагѵо (тао'пііибіпе издие ай писіз
аѵеііапае), заііз йгто, ѵагіе еі ргоіинйе (Ііззесіо, ІоЬіз ігге§и1агііег ѵоіиііз,
ігісЬотаііЪиз гайіапііЪиз іп (Пззерітепіа теііиз сопзігісііз, агіісиііз раиіо
1оп§іогіЪиз“; съ другой стороны, возможно, что она представляетъ
одну изъ формъ К. рагшеііоійез Кйіг., которая тоже характери-
зуется радіальнымъ расположеніемъ нитей. Вслѣдствіе небольшого
количества матеріала, вопросъ этотъ пока не можетъ быть рѣшенъ
съ достаточною точностью.
№ ѵеггпсозит довольно широко распространенъ въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для другихъ частей свѣта.
Обитаетъ въ стоячихъ и текучихъ водахъ; сначала плотно прикрѣ-
ляется къ камнямъ, потомъ плаваетъ свободно.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Паратунское болото, окнища. 29/ѴІ
(п° 67, 68).
58. Мозіос рпіпііогте Ц.) Ад.
Бізр. А1§. 8иес. ра^. 45; 8узі. А1§-. ра§. 45; Кйіг., РЬус. бепег. ра&.
205; ТаЬ. рЬус. II, ра§. 2, ІаЬ. IV, й§. 4; Вогп. еі Біак., Веѵіз. ра§. 215;
Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 418; Веттеггп., А1§. Вгапсі. I ра§. 172; Тіісіеп,
Міппезоіа АІ^ае I ра&. 178, іаЬ. VIII, й&. 9—10;—ІЛѵа ргппііогтіз
Ъ., Еіога Зиесіса ра&. 433.
Примѣч. Этотъ видъ въ очень значительномъ количествѣ былъ
собранъ Б. В. Перфильевымъ въ 1910 г. изъ Налочевскаго озера. По
180
своему внѣшнему облику и внутреннему строенію наши образчики
вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію, изображеніямъ и гербарнымъ
образчикамъ К. ргипііогте изъ коллекцій Спороваго Гербарія
Императ. СПБ. Ботаническаго Сада: тѣла правильно шарообразныя,
отъ 0,5 см., чаще 1—1,5 см., рѣже до 2 см. и больше въ діам., снаб-
женныя крѣпкой, кожистой оболочкой снаружи и мягкія, гомогенно
слизистыя внутри, съ радіальными перегородками, сходящимися къ
центру. Вегетативныя клѣточки 4,5—6,2 ц ширины, округлыя, немного
сжатыя или иногда нѣсколько. удлиненныя; гетероцисты округлыя,
7—9 р. въ діам.; влагалища безцвѣтныя, но большей частью ясно
замѣтныя. Къ периферіи нити располагаются спутанными клубками,
къ центру—болѣе или менѣе радіальными рядами.
Замѣчу, что эта водоросль очень подробно была описана А. А.
Райченко въ прекрасной статьѣ „О синезеленой водоросли ѢГоаіос рги-
пііогте А§агс11і“ (Труды Троицкосавско - Кяхтинскаго Отдѣленія
Приамурскаго Отдѣла Императ. Русскаго Географическаго Общества.
Т. ѴШ. Вып. 3, 1905, стр. 55—63, съ 4 рис. въ текстѣ).
Интересно также отмѣтить то обстоятельство, что К; ргипі,-
іотше, собранный въ большомъ количествѣ Б. В. Перфильевымъ въ
Налочевскомъ озерѣ,.. совершенно отсутствуетъ въ ботаническихъ
коллекціяхъ участниковъ экспедиціи Рябушинскаго. Отсюда слѣдуетъ,
что водоросль эта, во всякомъ случаѣ, не имѣетъ широкаго распро-
страненія въ Камчаткѣ, встрѣчаясь только мѣстами; но тамъ, гдѣ
условія благопріятствуютъ ея развитію, она, повидимому, произра-
стаетъ очень интенсивно.
И о з 1 о с ргипііогте приводится для Камчатки МіМепсІог-^’омъ
(ЗіЪігізсЬе Кеізе IV. 1 Ьеіі. 4, 1864, [ао\ХЫ—ХЫІ) и Вознесенскимъ
(см. Райченко, 1. с. ра§. 62).
Область географическаго распространія этого вида очень велика:
И о 81 ос ргипііогте указывается для многихъ мѣстъ Европы,
Россіи (Европейской и Сибири), Сѣверной Америки; приводится
также для о. Мадейры, Южной Америки и другихъ странъ ’).
Замѣтимъ, что въ средней Азіи (преимущественно Китаѣ) распро-
страненъ К' е.йпіе Ветк. еѣ Мопі.,—видъ очень близкій къ К рги-
піГогте. Насколько можно судить по діагнозамъ, К. ейиіе очень
’) Интересно отмѣтить, что 6?. 8. ІѴезі въ своей работѣ «Оп 8оте АІ^ае ігот
Ьоі Бргігцр (ТЬе Іоигпаі оГ Воіапу. 1902, ра§. 244) указываетъ нахожденіе М. ргипі-
Гогте Ад. (нетипичной формы) въ одномъ источникѣ Исландіи съ очень высокой
температурой воды (1° 49° С.).
181
мало отличается отъ Ы. ргипііогтеи, можетъ быть, представляетъ
только форму этого послѣдняго вида.
Мѣстон. Колл. Перфильева 1910. На илистомъ днѣ Налочевскаго
озера въ огромномъ количествѣ. 17/ІХ, 18/ІХ (п° п° 19, 25, 35, 36).
59. Мозіос 2еііегзіеіІііі Агезсііид.
АЦ. 8сап(1. ехз. іазс. IX п° 386; Вогп. еі Пак., Кеѵ. IV ра§, 220;
Ве-Топі, 8у11. А1&. V ра^. 423; Беттегт., А1§. Вгапд. I ра§. 173.
Ехз. УѴІііг. еі Попізі., А]§. п° 193.
Примѣч. Эта интересная водоросль обнаружена мною въ коли-
чествѣ нѣсколькихъ экземпляровъ въ одной изъ пробъ колл. Л. Г. Ра-
менскаго 1908 г. (п° 106). По внѣшнему облику и внутреннему строенію
наши образчики вполнѣ соотвѣтствуютъ оригинальнымъ экземплярамъ
этого вида изъ колл. "ІѴііігоск’а еі Погйзіейі’а (1. с.). Они имѣютъ форму
небольшихъ шариковъ, 5—10 миллим. въ діам., очень твердой кон-
систенціи, образуя на поверхности массу довольно мелкихъ бугорковъ,
такъ что кажутся зернистыми. Цвѣтъ ихъ темно-зеленый. На микро-
скопическихъ срѣзахъ цѣпочки расположены болѣе или менѣе лучи-
стыми (радіальными) рядами отъ центра къ периферіи. Вегетативныя
клѣточки мелкія, округлыя или овальныя, до 4 ц ширины и 5,6 р.
длины; гетероцисты же, напротивъ, довольно большіе, въ 2—4 раза
крупнѣе (8—16 въ діам.), расположенные по одиночкѣ или по нѣ-
скольку въ рядъ.
Этотъ своеобразный видъ Вотеі еі Віакаиі (1. с.) выдѣляютъ
въ особую секцію IX. 2еііегзіе<іііапа.
-И. Яеіегзіесіііі распространенъ, главнымъ образомъ, въ озе-
рахъ Швеціи, Даніи и Финляндіи, въ формѣ свободно плавающихъ
тѣлъ („ІіЪеге паіапз"). Поэтому заслуживаетъ особаго вниманія нахо-
жденіе этого вида въ Камчаткѣ, гдѣ онъ собранъ не въ озерѣ, но въ
„ключевой промоинѣ" осоковой трясины (повидимому, на днѣ).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴП (п° 106).
60. Мозіос НіаЬизсІііпзкіі ЕІепк. поѵ. зр.
Опис. Слоевище свободное, болѣе или менѣе шаровидное,
0,5—2 сантим. въ діам., иногда даже нѣсколько безформенное, твердое,
хрящеватой консистенціи, оливково-желтоватое или черноватое, мѣ-
стами иногда безцвѣтное, снаружи складчато-волнистое, какъ бы
крупно-бугорчатое, легко распадающееся, особенно въ старости, на
182
отдѣльные комплексы бугорковъ; внутри слоевище сплошное или
мѣстами образующее болѣе или менѣе обширныя полости, что осо-
бенно часто наблюдается въ крупныхъ экземплярахъ. Нити короткія,
извилистыя, расположенныя въ безпорядкѣ (не радіально изъ центра),
къ периферіи—болѣе густо, чѣмъ внутри слоевища; периферическія
влагалища окрашены въ коричневато-желтый цвѣтъ; внутри слоевища
влагалища также ясно замѣтны, но окрашены въ свѣтло-желтоватый
оттѣнокъ или безцвѣтныя: на микроскопическомъ срѣзѣ слоевища
границы влагалищъ, являясь болѣе темными, образуютъ какъ бы
мраморный рисунокъ. Трихомы образованы извилистыми, небольшими
и рѣдко расположенными цѣпочками изъ почти шаровидныхъ или
2.
Рпс. 3. Ы о з і о с КіаЪпзсИіпзкіі Еіепк. (поѵ. зр.). Фиг.
1—2—два экземпляра (внѣшній ихъ обликъ); фиг. 3—4 —тѣ-же
экземпляры въ разрѣзѣ: внутри видны небольшія полости. Всѣ
фигуры въ натуральную величину. (Ориг. рпс.;.
эллиптически удлиненныхъ клѣточекъ неодинаковой величины: шаро -
видныя клѣточки имѣютъ 2,5—4 у.., рѣже до 5 у.. въ діам., эллипти-
ческія—2,2—3,5 |х. ширины и 4,4—6,6 у., длины; гетероцисты по вели-
чинѣ мало отличаются отъ прочихъ клѣточекъ: онѣ шарообразныя и
имѣютъ 4,4—5 р. въ діам. Очень часто цѣпочки состоятъ изъ плоха
образованныхъ, болѣе или менѣе дезорганизованныхъ клѣточекъ; къ
периферіи цѣпочки располагаются болѣе густо, чѣмъ внутри слоевища.
Споры не обнаружены О-
]) Козіос КіаЬизсЫпзкіі Еіепк. поѵ. зр.: Шаііо ІіЬего, ігге^иіагііег ^ІоЬозо,.
0,5—2 сш. іп діат., сіиго, сЪопсІгоідео, оііѵасео-іиіезсепіе ѵеі .оііѵасео-пі^гісапіе, ѵеі
(Іетит раззіт Геге іпсоіогаіо, ехіиз ріісаіо шкіиіаіо, циазі §гоззе ѵеггисозо, аеіаіе іп
ІоЬиІоз Гасііе зесіепіе; іпіиз зоіісіо ѵеі раззіт саѵііаіез заііз та^паз Гогтапіе. Егііз
ЬгеѵіЬиз Пехиозіз, зіпе огбіпе (ГізрозіЬіз (поп а сепіго гайіапііЬиз), аб зирегНсіет ѵегзиз
сіепзіиз іпігісаііз. Ѵадіпіз атрііз, ехіегіогіЬиз Гизсо Іиіеіз, іпіегіогіЬиз диодие сіізІіпсНз,.
зесі Іиіеоііз аиі куаііпіз, зесііопет тісгозсорісат Шаііі диазі тагтогеат Гогтап-
ііЪиз. ТгісИотаііЬиз іпаедиаІіЬиз, Іахіззіте (іізрозИіз, агіісиііз зиЬ^ІоЪозіз, 2,5—4 |х.>
185
Примѣч. Этотъ видъ въ изобиліи былъ мною обнаруженъ въ
пробахъ изъ Начикинскихъ теплыхъ ключей (колл. Л. Г. Раменскаго
п° 163 и колл. В. И. Савича 1908 г. п° 5915, 1° 28—32° С.).
Рис. 4. X о з і о с КіаЪизсЬіпзкіі ЕІепк. (поѵ. зр.). Часть слоевища въ разрѣзѣ,
при увеличеніи около 80 разъ. (Ориг. рис.).
По внѣшнему облику очень твердыхъ, бугристыхъ шаровъ онъ
нѣсколько напоминаетъ ЯозЪос йеиегзѣесіііі Агезсіі. (этотъ
гагіиз изцие асі 5 «л. іп сііат., аиі еіііріісе оЫоп^із, 2,2—3,5 р.. Іаі. еі 4,4—6,6 р.. 1оп&.
теііепііЬиз, заере таіе Гогтаііз. Неіегосузііз аЬ агіісиііз сеіегіз та^пііисііпе (еге поп
(ііѵегзіз, ^ІоЪозіз, 4,4—5 р.. іп сііат. Зрогіз поп ѵізіз.
ОЬзсгѵ. Наес зресіез іЬаІІо ІіЬего, сімго, сѣопсігоісіео, ріиз тіпиз §1оЬозо
еі ехіиз дйазі ѵеггисозо асі X о з і о с Хеііегзіесіііі Атезсіі. зресіаі, зесі Шіз а
сепіго поп гасііапііЬиз, ѵа^іпіз іпіиз сіізііпсііз, Ьеіегосузііз а сеіегіз агіісиііз та^пііи-
сііпе Геге поп (ііѵегзіз, сіеГесіи регісіегтісііз, соіоге іЬаІІі еі ЬаЪііаііопе іп ациа Іерісіа
Ъепе аЬ ео біПегі.
А зресіеЬиз отпіит зесііопит Ьи^из ^епегіз позіга зресіез циодие Іоп^е сіізіаі.
Ео іпосіо позігит X о з і о с зресіет ргоргіат еі Ьопат еззе риіо, циат X о з і о с К і а-
ЬизсЬіпзкіі тікі іп Ьопогет ѵігі сіагіззіті Тіі. Р. ВіаЪизскіпзкі/, ог^апізаіогіз
ехрейіііопіз іп КатізсЬаікат, потіпо.
Наес зресіез Гогіаззе зесііопет ргоргіат X. ВіаЬизсЬіпзкіапа тікі
зізііі, циае тео зепзи асі зесііопет IX. Хеііегзіесіііапа Вогп. еі Віак. (Кеѵ. IV)
іЬаІІо ^ІоЬозо сіиго, іп ІоЬиІоз Гасііе зесесіепіе, каЬііидие (поп сіізрозіііопе) агіісиіогит
ігапзііит озіепсііі.
НаЬіі. X. КіаЬизскіпзкіі аЬипсіапіег іп адиа іерісіа іЬегтагит „Хасгікіп“
зкЦе к1іис2іи а Ь- О. Катіепзкі$ (п° 163) еі V. Р. Заѵісг (п° 5915, і° 28—32° С) аппо
1908 езі Іесіі.
184
видъ также обнаруженъ мною въ Камчаткѣ), но хорошо отъ него
отличается внутренней структурой слоевища, а именно разбросан-
нымъ (не радіальнымъ) расположеніемъ нитей, не сливающимися вла-
галищами внутри слоевища, а также гетероцистами, которыя по своей
величинѣ почти не отличаются отъ вегетативныхъ клѣточекъ; кромѣ
того, цвѣтъ слоевища, очень крупные бугры на его поверхности и
полости внутри также хорошо отличаютъ нашъ видъ отъ К. / И е г-
зіейі'іі.
Замѣчу, что слоевище Я. геііегзіесіііі окружено кожистымъ
перидермомъ, хотя и не сильно развитымъ, какъ я въ этомъ убѣ-
дился собственными изслѣдованіями.Нашъ Я о з і о с такого перидерма
почти совершенно не образуетъ: на микроскопическихъ срѣзахъ слое-
Рис. 5. ІМозѣосВіаЪизсіііпзсіі ЕІепк. (поѵ. зр.). Фиг. 1—4—четыре
цѣпочки вегетативныхъ клѣточекъ, взятыя у периферіи слоевища; увеличеніе
около 400 разъ. Фиг. 5—6—двѣ цѣпочки изъ болѣе глубокихъ слоевъ слое-
вища; увеличепіе около 800 разъ. (Ориг. рис.).
вища, правда, замѣчается очень тонкій слой, окружающій снаружи
внутреннюю массу, но, при раздавливаніи кусочковъ слоевища сте-
клянной палочкой, ткань его довольно легко распадается на отдѣль-
ные участки (влагалища). Такимъ образомъ, можно съ увѣренностью
сказать, что нашъ Я о 8 і о с не имѣетъ кожистаго внѣшняго слоя,
столь характернаго для видовъ секцій: VI. Соттипіа, VII. Ргипі-
іогтіа и VIII. Ѵеггисова (Вогп. еі Пак. Веѵ. IV), и поэтому не мо-
жетъ быть включенъ въ какую-либо изъ этихъ секцій, хотя по внѣш-
нему облику нѣсколько походитъ на виды секціи Ѵеггпсоза, осо-
бенно Я. ѵеггисозпіп (Ъ.) Т'аиск., но, помимо отсутствія перидерма,
хорошо отъ нихъ отличается свободнымъ слоевищемъ, хрящеватой кон-
систенціей и внутреннимъ его строеніемъ.
Слѣдовательно, остаются секціи I—V, изъ которыхъ секціи I—III
не имѣютъ ничего общаго съ нашимъ видомъ. Точно также нашъ
Яозіос едва ли можно помѣстить въ секціи IV. Іпігісаіа и V. Ни
185
іпИиза1), такъ какъ обѣ онѣ характеризуются слоевищемъ, которое
сначала является шаровиднымъ, но впослѣдствіи становится плоскимъ
или неправильно распростертымъ.
Во всякомъ случаѣ, К. ВіаЪизсЪіпзкіі не подходитъ ни къ
одному изъ видовъ этихъ секцій и, вообще, не похожъ ни на одинъ
изъ описанныхъ до сихъ поръ ностоковъ, въ чемъ я могъ убѣ-
диться изъ соотвѣтствующихъ діагнозовъ, а также изслѣдуя довольно
богатый матеріалъ изъ Спороваго гербарія Императ. СПБ. Ботаниче-
скаго Сада (въ томъ числѣ прекрасную коллекцію ІѴііігосРь еі Логсі-
зіееіі’й прѣсноводныхъ водорослей).
Такимъ образомъ, едва ли можетъ подлежать сомнѣнію, что
И. ВіаЪизсйіпзкіі является хорошимъ новымъ видомъ и, монетъ
быть, даже долженъ быть выдѣленъ въ особую секцію В і а Ъ и 8 с 1і і п-
зкіапа тікі, которая, несмотря на отсутствіе перидерма и другія
отличія, должна быть поставлена въ непосредственную близость съ
секціей Яеііегзіесіііапа Бот. еі Ріак.
Новый видъ я называю въ честь Ѳ. Л. Рябушинскаго, организатора
научной экспедиціи на Камчатку, гдѣ этотъ интересный ностокъ
былъ найденъ въ большомъ количествѣ.
Замѣчу, что въ горячихъ источникахъ до сихъ поръ найдено,
насколько мнѣ извѣстно, только три вида этого рода: 1) Козіос
тпзсогппі Ад., обычно встрѣчающійся на влажной почвѣ среди
мховъ, но указывается также О. 8. Жезломъ для горячихъ источни-
ковъ Исландіи при 1° 55° С.; этотъ видъ также обнаруженъ мною въ
горячихъ ключахъ Камчатки; 2) К о 81 о с ргппііогте (Ь.) Ад., обычно
встрѣчающійся въ холодной водѣ, но указанъ тѣмъ же альгологомъ
для горячихъ источниковъ Исландіи при 1° 49° С; 3) И о 81 о с саіі- *
г) Въ секціи Н и т і Г и з а приводится одинъ видъ, а именно М о з I о с е 1 а I і -
п о 8 иго ЪскоивЪое, который по описанію внѣшняго облика нѣсколько напоминаетъ
нашъ Козіос: „ІЬаІІо ^еіаііпозо, ігге^иіагііег ехрапзо, ЬиІІаіо-ІиЪегсиІаіо, та^пИи-
сііпіз Ггисіиз Оіезе еі иііга, Гизсезсепіе; Лііз Дехиозіз, Іахе ітріісаііз; ѵа&іпіз ехіегіогіЬиз
сіізііпсііз Іиіео-Гизсіз, Іахіз, іпІегіогіЬиз Ьуаііпіз сопйиепііЬиз; ІгісЬотЬШиз 4ц. сгаззіз,
сопіогтіЬиз; Ііеіегосузііз еіііріісіз, 5р.. Іаііз, 6—Юр.. 1оп§із; зрогіз оЫов^із, 6—8р.. сгаззіз,
8—14р.. Іоп^із. арісіЬиз ігипсаііз ІеѵіЬиз, ерізрогіо тіпиіе ^гапиіозо—азрего, раіісіе-
Гизсезсепіе" (Ре-Топі, 8у11. А1§. V, ра&, 399). Этотъ видъ представляетъ большую
рѣдкость: пока найденъ только въ одномъ мѣстѣ сѣверной Африки и въ одномъ мѣстѣ
Италіи. Изъ приведеннаго описанія трудпо составить себѣ ясное представленіе, насколько
по внѣшнему облику Ы. § о 1 а I і п о з п іп походитъ па Ы. В і а Ъ и з с Ь і п з к і і, хотя
сходство здѣсь и выражается въ формѣ шаровидно бугорчатаго слоевища (величиною
въ маслину). Однако, Ы. ^еіаііпозпт, какъ показываетъ видовое названіе, характе-
ризуется желатиновымъ, т.-е. мягкимъ слоевищемъ („ІЬаІІо ^еіаііпозо"), тогда какъ
К. ВіаЬизскіпзкіі отличается твердой, хрящеватой консистенціей слоевища.
Кромѣ того, оба вида хорошо отличаются другъ отъ друга размѣрами и формой
вегетативныхъ клѣточекъ и гетероцистъ.
186
йагіиш ТѴоосІ (Ргезівѵ. А1°’. оі II. 8. ра^. 34, іаЪ. II, Іі§. 2), найден-
ный пока только въ Калифорніи въ одномъ горячемъ источникѣ: „іп
Ьоѣ 8ргіп§,'8; 1° 110—120° Р. апсі 124—135° Р. Вепіоп’в 8ргіп<>‘, Одѵеп’з
Ѵаііеу".
Этотъ послѣдній видъ, насколько можно судить по описанію; не
имѣетъ ничего общаго съ нашимъ востокомъ1), но чрезвычайно инте-
ресенъ въ морфологическомъ отношеніи, такъ какъ образуетъ нити
двоякаго рода, рѣзко отличающіяся другъ отъ друга по формѣ и ве-
личинѣ клѣточекъ; къ сожалѣнію, описаніе этого вида, данное
ІРоой’омъ, составлено не достаточно точно. А. Рогіі (іп Ве-Топі, 8у11.
А1§. V ра§-. 409 еі 423) считаетъ Я. саіійагіиш видомъ, близкимъ
къ К. соттипе Ѵаиск:. „сшп № соттипі Ѵаиск. сотрагапйа 8ре-
сіез, пізі со11есііііа“, но страннымъ образомъ помѣщаетъ его въ своей
сводной работѣ два раза: одинъ разъ подъ п° 29 въ секціи Сошпіипіа,
а другой разъ подъ п° 50 въ секціи Ѵеггисоза.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Начикинскіе теплые ключи. 18/VIII
(п° 163).
Колл. Савича 1908. Начикинскіе теплые ключи, по поверхности
широкаго разлива при і° 28—32° С. 20/ѴІІІ (п° 5915).
Родъ АпаЪаепа Вогу.
61. АпаЬаепа тасгозрога КІеЬ.
іп „РогсЬип^зЬег. <1. Ьіоіоу. 8іаі. іп Р1бп.“, III Теіі, ра§'. 13; іп „Р1ога“
(1895) ра§. 2, ІаЬ. IV, 16—18; Ъетпгегт., А1§. Вгапсі. ра§. 180; Ве-Топі,
8у1І. А1§. V рае. 439.
Примѣч. Въ нѣкоторыхъ планктонныхъ пробахъ колл. Лебедева
были обнаружены мною кругообразно или полукружно изогнутыя
нити АпаЪаепа, состоящія изъ округлыхъ вегетативныхъ клѣточекъ
довольно крупныхъ размѣровъ (8—9 р. въ діам.), густо заполненныхъ
псевдовакуолями; гетероцисты тоже шаровидныя, до 10 р.. въ діам.
Къ сожалѣнію, мнѣ попадались лишь незрѣлыя, овальныя споры (до
20 [л. длины и 12 р.. ширины), обыкновенно по одной между вегета-
тивными клѣточками. Поэтому не оказалось возможнымъ точно опре-
>) Считаю нелишнимъ привести здѣсь діагнозъ Мозіос с а 1 і сі а г і и т ІѴоогі.:
„ріапі тазз іпсІеГтііеІу ехрапсіей, еііііег тетЬгапасеоиз согіасеоиз ог §е1аііпоиз, Ьгі^Ьі
ог биіі оііѵе §гееп ог оііѵе Ьгосѵп, іггедиіагіу аші сіееріу зіпиаіе, ГтаІІу пеаііу Іасіпіаіе:
Гііаіпепіз 2 р.. (?) іп йіатеіег, оссигіп» іп ісѵо Гогтз; іЬе опе зтаіі, іѵіііі суііпбгісаі
сеііз, зсаііегесі Ъеіегосузіз аші (Пйіиепі зЬеаіЪз, іГ апу; ІЬе оіЬег Гогт ѵегу 1аг§е, сѵііЬ
дІоЬозе ог оЫоп§ сеііз апсі Ііеіегосузіз поі сіійегепі Ггот іЬе оіЬег се!1з“.
187
дѣлить систематическое положеніе нашей формы. По внѣшнему облику
вегетативныхъ клѣточекъ и гетероцистъ она близко подходитъ къ
А. шасгозрога Ѵаг. сгазза КІеЪ. (іп „Еіога" ра§. 30, іаЬ. IV,
іі$. 19—20), хотя, съ другой стороны, возможно, что представляетъ
одну изъ формъ АпаЪаепа ЗсЬегешеііеѵі ЕІепк. (см. „Извѣст.
Императ. СПБ. Ботанич. Сада". 1909. Т. IX п° 6, стр. 125—138).
А. шасгозрога встрѣчается въ нѣкоторыхъ мѣстахъ Европы.
Обитаетъ въ планктонѣ озеръ, представляя типичный планктонный
организмъ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. Озеро Столбовое,. 1, ѴШ (п° 30).
62. АпаЬаепа саіепиіа (Кйіг.) Вогп. еі ЕІаІі.
Кеѵ. IV ра§. 233; Ве-Топі, 8у11. А1&. V ра§'. 447; Еепгпгегт., А1^.
Вгаші. I ра§\ 182; Тікіеп, Міппезоіа А1§ае I ра§. 191, ІаЬ. IX; Гі§. 17;—
8рЬаегогу§а саіепиіа Кйіг., 8р. А1§. (1849) ра^. 893;—АпаЬаепа
ЗшііЬіі ТѴіііг. еі Еогсіяі., АІ§. ехз. п° 197.
Ехз. ІѴіііг. оі Когсізі., А1^. п° 197.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Вегетативныя клѣточки
боченкообразныя, 6—8 р. ширины; гетероцисты шаровидныя или чаще
удлиненныя, 6—9 р. ширины и 9—12 р. длины; споры цилиндриче-
скія, обыкновенно слегка перешнурованныя по серединѣ, 8—10 р.
ширины и 15—26 р. длины, по нѣскольку вмѣстѣ.
А. саіепиіа встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, плавая свободно или прикрѣ-
пляясь къ субстрату.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Въ торфяныхъ лужахъ „Киргани-
кской" большой тундры. 4/ѴІІ (п° 61).
63. АпаЬаепа йеіісаіиіа Іеттегіп.
іп „Воі. СепігаІЬі." Вй. 76, ра§. 155; АІ§. Вгапсі. I ра§. 183; Ве-Топі,
8у11. А1^. V ра§. 447.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ вегетативныя клѣточки удли-
ненныя, 4—4,4 р. ширины и 5—7 р. длины, съ псевдовакуолями; гете-
роцисты также удлиненныя, 5 р. ширины и до 11 р. длины, съ сильно
вздутою внѣшнею оболочкою, которая въ оптическомъ разрѣзѣ имѣетъ
квадратныя очертанія; споры встрѣчаются очень рѣдко: онѣ почти
цилиндрическія, 8 р. ширины и 14—16 р. длины, удаленныя отъ гете-
роцистъ. Нити прямыя или слегка изогнутыя, одиночныя и свободно
плавающія. Наша форма по облику и размѣрамъ вегетативныхъ клѣ-
188
точекъ и споръ вполнѣ соотвѣтствуетъ типичной А. йеіісаііиіа,. но
отличается гетероцистами, которыя у типичной формы почти-шаро-
видныя, 4—5 у., въ діам., и не имѣютъ вздутой внѣшней оболочки.
Это отличіе я не считаю существеннымъ, а потому полагаю, что
нашу форму можно отождествить съ А. (Іеіісаѣиіа, выдѣливши ее
только въ особую форму I. кашізсЬаІіса тіЬі х).
Обнаружена въ небольшомъ количествѣ въ одной изъ планктон-
ныхъ пробъ.
А. йеіісаѣиіа встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ
планктонѣ озеръ и прудовъ. Принадлежитъ къ числу рѣдкихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. У средины Ближняго озера,
горизонтальный ловъ. 12/ѴІ (п° 16).
64. АпаЬаепа Ьеттегтаппі Р. йісіііег.
ГогзсЬип^зЬег. <1. Ьіоі. 8іаѣ. іп Рібп X Теіі, ра§. 153; Ъеттегт., Аіе;.
Вгапсі. I ра§. 184; Ве-Топі, 8у11. А1&. Ѵо]. V ра^. 143;—АпаЬаепа Гіов-
адиае КІеЪ. іп „Еіога" (1895) ра§. 27, іаЬ. IV, 21—22.
Ехв. ТѴй/г. еі Шогсізі., А1§. ехв. п° 1473.
Примѣч. Вегетативныя клѣточки округлыя или немного удлинен-
ныя, 4,5 — 6,5 р. въ діам.; гетероцисты 6 — 6, 5 <і. въ діам. Споры
овальныя или цилиндрическія съ закругленными концами, слабо изо-
гнутыя, 8 — 10 [і. ширины и 15—25 р. длины, по нѣскольку другъ возлѣ
друга. По внѣшнему облику нитей очень походитъ на А. і 1 о з а д и а е
ѵаг. ^тасіііз КІеЪ., но отличается спорами, расположенными по нѣ-
скольку другъ возлѣ друга, и поэтому должна быть отнесена къ А.
Ьеттегтаппі, хотя этотъ послѣдній видъ и характеризуется нѣ-
сколько большей величиной вегетативныхъ клѣточекъ и споръ.
Въ камчатскомъ матеріалѣ (колл. Лебедева) А. По8 адиае ѵаг.
^гасіііз и А. Ьеттегтаппі встрѣчаются обыкновенно вмѣстѣ;
вопросъ относительно возможной связи этихъ формъ я пока оставляю
открытымъ.
Замѣчу, что въ нѣкоторыхъ планктонныхъ пробахъ изъ колл.
Лебедева встрѣчаются большія кучки споръ съ остатками вегетатив-
ныхъ клѣточекъ, что вполнѣ соотвѣтствуетъ наблюденію Ъеттегтапгіъ
(1 с.): „аш ВсЫизз йег Ѵе§еіаІіоп8регіо<1е йпйеп зісЬ іш Ріапкѣоп посЬ
1ап§е сііе ги ЛісЫеп Наиіеп ѵегеіпі^ѣеп Ьаиетгеііеп1*.
1) АпаЬаепа йеіісаіиіа Беттегт. I. катІзсЬаІіса тіЫ кеіегосузііз е1оп§аіІ8,
5 р.. ІаЬ. еі 11 р. Іоп^., ѵа&іпа ехіегпа Ьуаііпа а тетЬгапа Іоп^е зерагаіа, диазі диа-
сігаіа, ргаесііііз (ІіГГегІ.
НаЫІ. Іп Іаси ,В1ізЬпе)е* аппо 1908 (п° 16) а Ь. О. Ватепвку Іесіа.
189
А. Ь е ш т е г т а п п і встрѣчается преимущественно въ Европѣ. Оби-
таетъ въ планктонѣ озеръ и прудовъ, часто вызывая „цвѣтеніе" воды.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. г. Р. Озерная (близъ нижняго устья)
8/ѴІІ (п° 39). Большой заливъ (конецъ). 24/ѴІ (п° 17). Большой заливъ
(противъ завода) 25/ѴІ (п° 21). Озеро Нерпичье бл. устья р. Тарховки
28/ѴІІ (п° 23). Оз. Култучное (часть оз. Нерпичьяго) 9/ѴІП (п° 24
Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) сред. 10/ѴПІ (п° 25) и
бл. устья р. Бѣлоноговской (и 26). Озеро Нерпичье, между м. Тонкимъ и
остр. Сивучьимъ 11/ѴПІ (п° 27). Оз. Нерпичье, заливъ Вонючій 12/ѴІЦ
(п° 28). Заливъ Тахирка 1.0/ѴІІ (п° 44). Заливъ Кудахалъ 10/ѴТІ (п°45).
Заливъ Поперечный 11/ѴП (п° 46) и 22/ѴПІ. (п° 50) Заливъ Калахчинъ
(слѣпой конецъ) 22/ѴПІ (п° 51). Большой Заливъ (слѣпой конецъ)
22/ѴПІ (п° 52).
65. АпаЬаепа Поз адиае (І-упдЬ.) ВгёЬ.
іп Беттегт., А1§. Вгапсі. ра§'. 185; Басктапп, Агсіі. Г. НуйгоЬіоІо^іе
и. Ріапкіопкипсіе Ва. III, 1908, ра&. 64—66, Гі§. VII, 2 еі 5; Бе-Топі, 8у1І.
А1§-. V ра§. 441; ТНЛеп, Міппезоіа АІ^ае I ра&. 189, іаЬ. IX. 14.
Ехз. ІѴіііг. еі’ЕогсІві., АІ§\ п°п° 496, 893.
Примѣч. По внѣшнему облику нитей наши экземпляры весьма
близко подходятъ къ разновидности егасіііз КІеЪ. („Йога" 1895,
ра§. 268; іаЪ. IV, іі§. 23 еі 24), но отличаются нѣсколько большими
размѣрами вегетативныхъ клѣточекъ и гетероцистъ, а именно вегета-
тивныя клѣточки имѣютъ въ ширину. 4,5—6,5 [*., а въ длину—5—7,5 р.;
гетероцисты—въ ширину 6,5 р., вт длину—6 р., т.-е. почти совершенно
шаровидныя; эта форма была; описана мною въ статьѣ: „Новые, рѣдкіе
и болѣе интересные виды и формы водорослей, собранные въ Средней
Россіи въ 1908 — 1909 г.г.“. (Извѣст. Императ, СПБ. Ботанич. Сада,
1909. Т. IX, п° 6, стр. 143—145) подъ именемъ 1. та) о г Еіепк., но
споры въ матеріалѣ изъ Камчатки отличаются нѣсколько меньшими
размѣрами, приближаясь къ типичной ѵаг. ^гасіііз КІеЬ.
А. 11 о 8 а д и а е представляетъ одинъ изъ распространеннѣйшихъ
планктонныхъ организмовъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Указы-
вается и для другихъ частей свѣта. Обитаетъ въ планктонѣ озеръ и
прудовъ, часто вызывая „цвѣтеніе" воды.
.Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Калахчинъ (слѣпой ко-
нецъ) 5/ѴІ (п° 12). Поперечный заливъ 23/ѴІ (п° 16). Большой заливъ
(конецъ) 24/ѴІ (п° 17). Большой заливъ (широк. мѣсто) 24/ѴІ (п° 18).
Р. Озерная (верхнее устье) 25/ѴІ (п° 19). "Заливъ Калахчинъ (слѣп.
конецъ) 25/ѴІ (п° 20). Большой заливъ (противъ завода) 25/ѴІ (п° 21).
190
Оз. Култучное (часть оз. Нерпичьяго) 9/VIII (п° 24). Оз. Азабачье, верх-
нее устье 19/ѴІІ (п° 36). Р. Озерная (верхнее устье) 8/ѴП (п° 38). Боль-
шой заливъ (слѣпой конецъ) 9/ѴІІ (п° 40). Большой заливъ (широкое
мѣсто) 9/ѴП (п° 41). Большой заливъ (противъ Консервн. зав.) 9/ѴІІ
(п° 42). Заливъ Тахирка 10/ѴП (п° 44). Заливъ Кудахалъ 10/ѴІІ (п° 45).
Заливъ Поперечный 11/ѴП (п° 46). Р. Камчатка противъ завода сред.
11 /VII (п° 47). Большой заливъ (противъ завода) 21/VIII (п° 49). Попе-
речный заливъ 22/ѴПІ (п° 50). Заливъ Калахчинъ (слѣп. конецъ)
22/ѴІІІ (п°51). Большой заливъ (слѣпой конецъ) 22/ѴІП (п° 52). Боль-
шой заливъ (широкое мѣсто) 23/ѴІП (п° 53).
Колл. Комарова 1909 г. Оз. Машура 9/ѴІІ (п° 1—5).-
66. АпаЬаепа сігсіпаііз (Кйіг). Напзд.
„Оезіегг. Ьоі. ХеіізсЬг. (1884) Вй. 34, ра§. 390, іаЬ. I, Й§. 12—14;
Ьеттегт., АІ§. Вгаші. 1 ра§. 187, й§. 6—7 іп ра§. 159;—(Іуііпйгозре-
гга ига сігсіпаіе Кйіг., ТаЬ. рЬусоІ. I, іаЬ. 97, й§. 2;—поп А. сігсі-
паііз ВаЬ. іп Ве-Топі, 8у11. А1§’. V ра§. 443.
Примѣч. Въ нѣкоторыхъ планктонныхъ пробахъ изъ колл. Лебе-
дева были мною найдены въ довольно значительномъ количествѣ раз-
нообразно изогнутыя нити (въ формѣ полукруга, 8—образно и даже
въ видѣ рыхлыхъ клубковъ), состоящія изъ удлиненно эллиптическихъ
вегетативныхъ клѣточекъ 3—4 р. ширины и 5—12 р. длины, болѣе или
менѣе обильно заполненныхъ псевдовакуолями; гетероцисгпы почти
округлыя или чаще нѣсколько удлиненныя, 4,5—5,5 р. шир. и 5—7 р.
длины; споры по одной, рѣже по двѣ между вегетативными клѣточ-
ками, удлиненно цилиндрическія, слегка искривленныя, съ закруглен-
ными концами, 4,5—6 р. ширины и 20—35 р. длины. Всѣ эти признаки
почти вполнѣ точно совпадаютъ съ изображеніемъ и описаніемъ
А. сігсіпаііз (КгИг.) Напвд. (1. с.), за исключеніемъ только цвѣта
оболочки споръ, которая въ нашихъ экземплярахъ всегда оказывалась
совершенно безцвѣтной, тогда какъ у А. сігсіпаііз споры хара-
ктеризуются коричневатой внѣшней оболочкой: „БапеггеПеп... тіі §1аі-
іег, ЪгаипІісЬег АиззепзсЬісЫ" (Ьеттеггпапп, 1. с.). Поэтому нашу форму
можно назвать і. ѣуаііпозрога тіЬі х).
А. сігсіпаііз встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ
т) АпаЬаепа сігсіпаііз (КіПг.) Наиз^. 1. Ьуаііпозрога шіЫ зрогіз іпсоіогаііз
(ерізрогіо Ьуаііпо) а іуро сИйегі.
НаЬИ. Іп Іасп „8іо1Ьоѵоіе“, зіпи „Кис1ака1“ еі саеі. Іос. а V. К. ІеЪе^еѵ аппо
1909 (п°30, 41, 442, 5) аЬишіапІег Іесіа.
191
стоячихъ водахъ; сначала плотно прикрѣпляется къ субстрату, потомъ
плаваетъ свободно и вызываетъ иногда „цвѣтеніе" воды.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Оз. Столбовое, около 200 саж.
1/ѴІІ (п° 30). Большой заливъ (широкое мѣсто) 9/ѴІІ (п° 41). Большой
заливъ (прот. Консервн. зав.) 9/ѴІІ (п°42). Заливъ Кудахалъ 10/ѴІІ
(п° 45).
67. АпаЬаепа зрігоісіез КІеЬ.
іп „Е1ога“ (1895) ра§. 28, ІаЬ. IV, Й^. 11—13; Беттетт. А1&. Вгапсі.
ра§. 187; Бе-Топі, 8у11. Аі§. V ра&. 445.
Примѣч. Вегетативныя клѣточки имѣютъ 6,5—8,5 р. въ діам.,
гетероцисты — до 11 р. въ діам.; высота и ширина оборотовъ около
45 р. Обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ.
А. зрігоісіез встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ
плактонѣ озеръ и прудовъ, представляя типичный планктонный
организмъ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Оз. Нерпичье, заливъ Вонючій
12/ѴІІІ (п° 28). Заливъ Тахирка 10/ѴІІ (п° 44). Большой заливъ (про-
тивъ завода) 21 /VIII (п° 49).
Колл. Комарова 1909 г. Оз. Машура 9/ѴІІ (п° 1—5).
Родъ АрЬапіяотепоп Могг.
68. АрЬапіхотепоп йо$ адиае (Ь.) Найз.
Оп ІЬе ХозіосЬ. ра§'. 340, іаЬ. IX, й§'. 6; Ботп. еі Ріаіъ., Кеѵ. IV ра§.
241; Ъеттегш., А1§. Вгапсі. I ра§\ 192, й§. 10—12 іп ра§. 159; Бе-Топі;
8у11. А1§\ V ра§. 469;—Вуззиз Поз адиае Ь., 8р. РІ. (1753) п°1168»
ТіЫеп, Міппезоіа АІ^ае 1 ра>§. 198, ІаЬ. X, й§\ 1.
Ехз. ІѴіііг. еі Богйві., А1$. п°п°278 а еі Ь, 496,1341, 1342; Неппгпдз,
РЬус. тагсЬіса п°486, с.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ вегетативныя клѣточки имѣютъ
4,5—5 р. ширины; гетероцисты 5—6 р. шир.; споры цилиндрическія
5,5—6,6 р. ширины и до 7,5 р. длины. Изслѣдованный матеріалъ отно-
сится къ типичной формѣ этого вида.
АрЬ. 11 оз адиае широко распространенъ въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ; указывается также для другихъ частей свѣта. Обитаетъ
въ планктонѣ озеръ и прудовъ, часто вызывая „цвѣтеніе" воды; пред-
ставляетъ типичный планктонный организмъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У средины Калахтырскаго оз.
вертик. ловъ съ 11 м. глуб. 13/ІХ (п° 231 и 232).
192
Колл. Лебедева 1909 г. Большой заливъ (конецъ) 24/ѴІ (п°Г<,
Большой заливъ (прот. завода) 25/ѴІ (п° 21). Озеро Нерпичье бл. устья
р. Тарховки 28/ѴІІ (п° 23). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго),
9/ѴІІІ (н° 24) и 10/ѴІІІ (п° 25). Озеро Култучное бл. устья р. Бѣло-
ноговской 10/ѴІІІ (п°26). Оз. Нерпичье, заливъ Вонючій 12/ѴІІІ (п°28).
Оз. Столбовое около 200 саж. 1/ѴІІІ (п° 30). Р. Озерная (верхнее устье)
8/ѴІІ (п° 38). Р. Озерная (близъ нижняго устья) 8/ѴІІ (п° 39). Большой
заливъ (слѣпой конецъ) 9/ѴІІ (п° 40). Поперечный заливъ 22/ѴПІ (п° 50).
Заливъ Калахчинъ (слѣпой конецъ) 22/ѴПІ (п° 51). Большой заливъ
(слѣпой конецъ) 22/ѴПІ (п° 52). Р. Озерная (бл. нижняго устья) 23/ѴІП
(п° 54). Р. Камчатка противъ завода (среди.) 24/ѴПІ (п° 56).
Рсдъ Суііпйгсйрегтит Кйіг.
69. Суіітігозрегтит зіадпаіе (Кйіг.) Вогп. еі ЕІаК.
Кеѵ. IV ра§'. 250; Бе-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 472; Ъеттегт., А1§'
Вгапй. ра§. 195; Тіісіеп, Міппезоіа АІ§. ра§. 198, ІаЬ. X, й§. 2; — Апа-
Ьаепа зіа^паііз Кйіг., РЬус. ^епег. ра§. 210, ТаЬ. рііус. I, іаЬ. 93,
йё- VI.
Ехз. УѴіІіг. еі КотАзі., АІ?. п°п°896, 1378, 1349.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Вегетативныя клѣточки ци-
линдрическія, 4—4,5 р. ширины и 5—12 р. длины; гетероцисты почти
шаровидныя или удлиненныя, 6 — 7 р. ширины и 8 — 14 р. длины;
споры закругленно цилиндрическія, 10 — 14 р. ширины и 28—36 р.
длины, съ гладкой, желтокоричневой внѣшней оболочкой.
С. зіаёпгііе широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ на влажной землѣ или въ стоячихъ во-
дахъ, плавая свободно или прикрѣпляясь къ субстрату.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Планкт. КрОноцкаго озера 15/ѴІП
(п° 86—88).
70. СуІіпОгозрегтит тісііаііоѵзкоёпзе Еіепк.
іп Виііеі. Йи Йагй. Ітрёг. Воіапідие йе Уі.-РёіегзЬоигё- Т. XI, 1911,
п°6, раё- 162—166.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ споры имѣютъ 7—8 р. шир.
и 10,5—12 р. длины; гетероцисты—4 р. ширины и 5,2 р. длины; веге-
тативныя клѣточки 3,5 р. ширины и 5,2 р. длины. Споры по одиночкѣ
или по двѣ въ рядъ.
193
Наши экземпляры отличаются отъ типичныхъ нѣсколько мень-
шими размѣрами, и потому я ихъ отношу къ I. тіпог тіѣі
Этотъ видъ, первоначально найденный мною въ Московской губ.,
обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ въ одной изъ пробъ колл.
Раменскаго,
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Верхнее оз. 30/ѴІІІ (п° 200).
Сем. Зсуіопешаіасеае.
Родъ йсуіопета А§.
71. Зсуіопета тігаЬІІе (ОіІІѵѵ.) Вогп.
Хозіос. Ііеіегос. (іп 8узІ. Аіу. йе С. А. Ау. (1889) рау. 12; Ве-Топі,
8у11. Аіу V рау 517; Тіісіеп, Міппезоіа Аіуае I рау 222, іаЬ. XIII Гіу. 2—5;
Веттегт., Аіу. Вгапсі рау. 212;—СопГегѵа тігаЪіІіз Віііго., Вгіі. СопГ.
іаЬ. 96;—СаІоіЬгіх тігаЫІіз Ад., 8узі. Аіу. рау. 70;—бсуіопета
Гіуигаіпт Ад., 8узі. Аіу. рау. 38;—бсуіопета саІоіЬгісІюісіез
Кйіг., 8рес. Аіу. рау. 307.
Ехз.: УѴііІг. еі Вог<Ві., Аіу. ехз. п° п° 582, 878, 1320.
Примѣч. Ширина нитей 14—20 р..; ширина вегетативныхъ клѣ-
точекъ 7, 5—1.1 р. Влагалища желтоватыя, но нерѣдко также со-
вершенно безцвѣтныя. Эта послѣдняя форма съ безцвѣтными влага-
лищами должна быть отнесена къ ѵаг. Ьергіеигіі (Мопі.) Вогп. (1. с.).
Вѣтвленіе у обѣихъ формъ встрѣчается очень часто. 8с. тігаѣііе
широко распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ на влажной почвѣ и въ стоячихъ водахъ; обычно
встрѣчается въ холодной водѣ, но иногда растетъ и въ теплыхъ
ключахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44). Микижинское озерко. 30/ѴІ (п° 74). Паратунская тундра,
окнища. 6/ѴП (п° 91). У свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осо-
ковой трясинѣ. 16/ѴП (п° 105). Тундра у южнаго конца Начикинскаго
озера, длинное окнище, горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴШ (п° 142).
Колл. Саегіча 1909 г. Пущинскіе горячіе ключи (известк. вода),
1-й ключъ при 1° 17—19° С. 24/ѴІ (п° 58—52).
2) Суііпёговрсгтит тісЬаіІоѵвкоёпве ЕІепк. 1. тіпог тіЫ Ьеіегосузііз (4 ц. Іаі.
еі 5,2 і?.. Іопу.) еі зрогіз (7—8 [/. Іаі. еі 10,5—12 р. Іопу.) тіпогіЬиз а іуро ОіГГегі.
НаЬіі. Іп Іаси „ѴегсЬпе)е“ а Ь. С. Еатпзіу аппо 1908 (п°200) Іесіит.
194
Родъ ТоІуроіЬгіх Кйіг.
72. ТоІуроіЬгіх іепиіз (Кйіг.) ІоКз. ЗЬтісіі етепсі.
Воі. Тібззкг. Всі. XXII, ра§. 413; Веттегт., А]§. Вгапсі. ра§. 217
Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 545; ТШеп Міппезоіа АІ&ае I, ра$. 229;—Тоіу-
роііігіх Іапаіа ІѴагіт. іп ВаЪепк. А1§. п° 768; Ве-Топі 8у11. А1§. V, ра§.;
542; ТШеп, Міппезоіа А1§ае I, ра§. 230, іаЪ. XIV й§. 1;—ТоІуроіЬгіх
тизсісо 1 а Кйіг., РЬус. §епег. ра§. 227;—ТоІуроіЬгіх р у § т а е а Кйіг.
1. с.;—ТоІуроіЬгіх ПассМа Кйіг., 1. с. ра§. 228;—ТоІуроіЬгіх
риІсЬга Кйіг., ]. с.
Ехз. ЧѴіііг. еі КогОзі., АЦ-. п° п° 184, 186, 486, 487, 580, 670, 671,
672, 763, 882, 1508.
Примѣч. Ширина нитей въ нашихъ экземплярахъ 8,8—12,2 у..
Вегетативныя клѣточки квадратныя 7,7—10,8 [і. ширины. Влагалища
тонкія безцвѣтныя, потомъ желтѣютъ. Гетероцисты 'цилиндрическія,
обыкновенно по 2. Вѣтвленіе довольно обильное.
Т. іепиіз Кйіг. и Т. Іапаіа РРагйп. не отличаются другъ отъ
друга специфическими видовыми признаками. Поэтому, слѣдуя Вет-
тегтапп'у, лучше ихъ соединить вмѣстѣ: „г^ѵізсЬеп йег іурізсЬеп.
Т. Іапаіа ТѴагіт. ипсі сіег гіегІісЬеп Т. іепиіз Кйіг. $іЬі ез аііе
шб^ІісЬеп /хѵізсЬепіогтеп, зо база еіпе ИпіегзсЬеісІип^ пісЬі §'иі тб^ІісЬ
ізі“ (Веттегт. 1. с.).
Обѣ водоросли широко распространены преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаютъ въ стоячихъ или медленно
текучихъ водахъ на подводныхъ растеніяхъ, камняхъ и пр.
Въ нѣкоторыхъ пробахъ колл. В. ТВ Савича изъ горячихъ Малкйн-
скихъ ключей (п° 42, 43, 44, при і° 53° С) мною обнаружены въ
небольшемъ количествѣ нити ТоІуроіЬгіх, которыя отличаются
отъ Т. іепиіз рѣдкимъ вѣтвленіемъ и болѣе толстыми влагалищами
(2—3 р.. толщины). Нити имѣютъ въ діаметрѣ 10—14 у..; вегетативныя
клѣточки квадратныя, 6,6—8,8 р.. ширины; гетероцисты цилиндриче-
скія до 15 |х. длины, встрѣчаются очень рѣдко и даже иногда неза-
мѣтны въ мѣстахъ ложнаго вѣтвленія нитей. Старыя нити имѣютъ
нерѣдко темно оливковую окраску, боковыя же ихъ вѣтвленія
идущія большей частью параллельно главной нити, обыкновенно
слабо окрашены, съ безцвѣтными или желтоватыми влагалищами и
слабо зеленоватымъ содержимымъ клѣточекъ. Рядомъ, въ томъ же
матеріалѣ встрѣчаются такія нити, которыя по своему внѣшнему
облику ничѣмъ существенно не отличаются отъ типичныхъ формъ
Т. іепиіз, но представляютъ несомнѣнные переходы къ вышеопи-
195
санной формѣ. Поэтому нашу форму я не могу считать самостоятель-
нымъ видомъ, и разсматриваю ее, какъ особую разновидность Т. і е-
и и і з, которую называю ѵаг. саіійа тіЬі 1).
Замѣчу, что Т. Іепиіз ѵаг. саіійа шіііі имѣетъ также много
общаго съ Т. еі і 8 і о г і а Кйіг.-, тѣмъ не менѣе, мнѣ кажется болѣе правиль-
нымъ соединить ее съ Т. іепиіз, которая образуетъ съ ней несо-
мнѣнные переходы. Т. іепиіз встрѣчается въ холодной водѣ и, такимъ
образомъ, ѵаг. саіійа представляетъ форму, приспособившуюся къ
высокой температурѣ.
Въ горячихъ источникахъ о. Явы („Т]ірапаз.» 48° саі) и о. Суматры
найдена Тоіуроіѣгіх ііірапепзіз Ве-'ѴѴіІІЛ. (А1§. гарр. раг
I. Маззагі іп „Апп. сіе Виііепгогё11 1897, 8ирр1. I ра§-. 34, іаЬ. XIV.
(і§-. 1—17), но, судя по описанію и рисункамъ, она не имѣетъ ничего
общаго съ нашей формой. Что же касается Тоіуроіѣгіх іѣегшаііз
Кйіг. (РЬус. Сепег. ра§\ 228), то видъ этотъ по Бе-'Іопі (8у11. Аід. V
ра§. 557) является крайне сомнительнымъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Большое Гречишное озерко у
р. Поперечной; култукъ 23/ѴПІ (п° 175); типичная форма.
Колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи, на камняхъ въ
дельтѣ горячаго ключа, при і°—53° С. 13/ѴІ (п° п° 42, 43, 44): ѵаг.
саіійа шіѣі.
Сем. Зіі^опетаіасеае.
Родъ Нараіозіріюп Кае§.
73. НараІозірЬоп іопііпаііз (Ад.) Вогп.
Іп Виіі. йе іа 8ос. Воі. йе Ггапсе 1889, ра& 155; Ве-Топі, 8у1і. АІ^.
V ра§. 568; Ъеттегт., А1§. Вгапй. I ра§. 224; Тіісіеп, Міппезоіа АІ^ае I,
ра&. 239, іаѣ. XIV, й§. 13;—СаІоІЬгіх Гопііпаііз Ад., 8узі. А1&. ра§. 70.
Ехз. ѴѴіііг. еі КоОзі., А1§. п° п° 51, 94, 95, 390, 867, 869, 1505.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Ширина главныхъ нитей
18—22 р.; ширина вѣтвленій 8—13 р.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
*) Тоіуроіѣгіх іепиіз ѵаг. саіі<1а шіѣі а Гогтіз Сурісіз Т. іепиіз (Кйіг.) V ЗсіипіЛі
(іпсі. Т. Іапаіа ѴѴагіт.) ѵа§іпіз сгаззіогіЬиз (2—3 р. сгазз.) еі Гііатепііз (10—14 р.
іп біатЛ рагсе рзѳиЗогатозіз, Ьеіегосузііз суііпсігісіз, ехітіе гагіз йійегі.
НаЬіі. Іп іЬегтіз „Маікіпзкце кііисхі* а V. Р. Заѵісх іп КатізсЬаіка аппо 1909
(п° 42, 43, 44; і°—53° С) Іесіа.
196
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ на подводныхъ
растеніяхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ 16/ѴП (п° 105).
74. Нараіозірііоп ИіЬегпісиз Ѵі/. еі 6. 8. Ѵі/езі.
Лоигп. оі ІЬе Коу. Місг. 8ос. (1896) ра$. 163; Тгапз. оГ іЬе Коу.
ІгізЬ Асай. Ѵоі. XXXII, 8есі. В., Рагі. I, ра§. 72, іаЪ. III, й§. 12—17;
ѣеттегт., А1&. Вгапй. ра&. 225; Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра&. 572.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина нитей 8,5—10 у..,
ширина вегетативныхъ клѣточекъ 4,4—5,5 [х., а длина ихъ въ
1—8 разъ больше ширины. Гетероцисты безцвѣтныя, 4,5—5 р. ширины;
длина ихъ въ 1,5—3 раза больше длины. Вѣтвленія попадаются до-
вольно часто, при чемъ вѣтви почти всегда уже главной нити: ширина
ихъ 6,6—7,7 р.
Какъ видно изъ вышеприведенныхъ данныхъ, наши экземпляры
почти до мельчайшихъ подробностей соотвѣтствуютъ виду, описан-
ному V/. еі Сг. 8. ЛѴезі’омъ подъ именемъ НараІозірЬоп ЫЪег-
пісиз. Сходство увеличивается еще въ томъ отношеніи, что въ на-
шихъ экземплярахъ двѣ вѣтви иногда располагаются другъ возлѣ
друга, какъ это отмѣчено и для Н. ЬіЪегпісиз.
Этотъ видъ очень близокъ къ Н. іпігісаіиз 17. ѴѴееі (Лоигп.
оі Воі-. Ѵоі. XXX, ра§. 271), который отличается отъ Н. ЬіЪегпісиз
главнымъ образомъ болѣе узкими нитями (4—7 ширины) и вѣтвями
такой же ширины, какъ и главная нить.
Обнаруженъ въ значительномъ количествѣ.
Н. ЬіЪегпісиз пока извѣстенъ только изъ нѣкоторыхъ мѣстъ
Англіи. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ. Относится къ числу рѣдкихъ
видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (іГ 44). Тундра у южнаго конца Начикинскаго озера, длинное
окнище; горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴІІІ (п° 142).
75. НараІозірЬоп Іатіпозиз (Кйіг.) Напзд.
ІІеЬег (іѳп РоІутогрЬізтиз йег А1§еп (Воіап. СепігаІЫ. 1885; XXII
рац. 78); Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§. 565; Тіісіеп, Міппезоіа А1|?ае I ра^. 240;—
Мегіхотугіа Іашіпоза Кйіг., РЬус. ^еп. ра^. 232; ТаЬ. РЬус. ра&. 1.3,
II, іаЬ. 45, Йр;. 1;—Мазііросіайиз Іатіпозиз Сокп іп АЪЬапйІ. йег
197
ЗсЫез. (ЗезеІІзсЬ. 1. ѵаіегі. Сиііііг. 1862, II, ра§. 39;—АпаЪаепа саіійа
Кйіг., 8р. АІ&аг. ра§. 289; ТаЬ. Рііуе. I ра§. 51, ІаЬ. 94, й§. III.
Ехз. Ѵ7іііг. еі АІ& п°п° 758, 759, 760, 761.
Примѣч. Эта водоросль найдена въ горячихъ источникахъ всего
свѣта (въ Европѣ, Азіи, Африкѣ, Америкѣ, Новой Зеландіи), при 1°
около 50°.
Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ образчикамъ изъ кол-
лекціи ѴѴііігоск’а и АогйзЫ^’а (1. с.). Молодыя нити очень напомина-
ютъ нѣкоторые виды АпаЪаепа. Старыя нити имѣютъ 4,5 — 6 и.
въ діам.; гетероцисты интеркалярныя и встрѣчаются рѣдко. Вѣтвленія
состоятъ частью изъ округлыхъ, частью изъ удлиненно-цилиндриче-
скихъ клѣточекъ. Типичная форма этого вида обнаружена мною въ
очень небольшомъ количествѣ въ нѣкоторыхъ горячихъ камчатскихъ
ключахъ (сборы В. П. Савича 1909 г., п° 2157, при 1° 55—60° С и др.).
Мѣстон. Колл. Савича 1908. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „горячей сопки". Изъ воды съ 1° 55 -60° С 24/ѴІ
(п° 2157). Главный Паратунскій горячій ключъ, 1° 44° С. у мѣста вы-
хода и 1° 41 С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ купаются. Изъ бассейна ото-
всюду 6/ѴІ (п° 2305).
76. НараІозірЬоп таіог Тіігіеп.
ОЬзегѵаІіопз оп зоте ѴѴезІ Атегісап ІЬегтаІ АІ&ае (Воіапіс. (тахеііе
1898 ра§. 97, ІаЬ. IX, й§. Ю—13); Міппезоіа А1§ае I ра§. 240, ІаЬ. XV,
й&. 1—4; Ве-Топі, 8у11. АІ§. V, ра§. 565. *
Ехз. Тіійеп, Атег. А]§., Сепі. II, п° 167.
Примѣч. Этотъ видъ съ трудомъ отличается отъ Н. Іатіпозиз.
Въ сущности единственнымъ морфологическимъ отличіемъ отъ этого
послѣдняго вида является болѣе значительный размѣръ клѣточекъ,
достигающихъ иногда до 11 въ діам. Другое отличіе, на которое
указываетъ ТШеп (Воіапіс. С-агеПе, 1. с.), имѣетъ чисто біологическій
характеръ: „ап ітрогіапі сЬагасіег оі ІЬе Іаііег ріапі (Н. Іатіпозиз)
із ііз ЬаЫІ оі іогтіп§ сгузіаіз оі Ііте, ассогсИп# Іо Сокп, ѵЬо зіийіесі
ІЬе ріапі аі СагІзЬай. ТЬе Уеііодѵзіопе зресіез (Н. та] о г) оссигей іп
зііісеоиз ѵаіегз опіу, аі Іеазі іі хѵаз поі йізсоѵегей аі МаттоіЬ Ноі
Зргіп&з, лѵЬеге ІЬе хѵаіетз сопіаіп саісіит сагЪопаіе".
По ТШеп (1. с.), Н. таіог встрѣчается въ горячихъ американ-
скихъ источникахъ при і° 50—60°; оптимальный ростъ этой водоросли
наблюдается при і° 54°.
Въ матеріалѣ изъ горячихъ камчатскихъ ключей (сборы В. И.
Савича 1909 г. п°п° 40—41, 1° воды 65,5°—75,7° С. и 1908 г. п° 2152,
198
1° воды 55° С.) главная масса водорослей (пленки грязно-желтовато-
зеленоватаго цвѣта) состоитъ изъ сплетенія нитей, которыя состоятъ
изъ весьма разнообразныхъ клѣточекъ, имѣющихъ то цилиндрическую,
то эллипсоидную, то правильно шарообразную форму, чаще 3—6 у..,
рѣже до 10 іх. въ діаметрѣ. Нити мѣстами вѣтвятся. Изрѣдка попа-
даются интеркалярныя гетероцисты, боченкообразной формы, 7—8 [х.
ширины и 9—15 |х. длины. По внѣшнему облику наша водоросль
вполнѣ соотвѣтствуетъ описанію и рисункамъ НараІозірЬоп та-
Рис. 6. Двѣ нити НараІозірЬоп шаіог Тіісіеп. і. р а 11 і (і[іі з ЕІепк.,
при увеличеніи до 500 разъ. (Ориг. рис.).
І о г изъ вышецитированныхъ работъ Тіісіеп, но рѣзко отличается отъ
этого вида блѣдно желтоватымъ цвѣтомъ (съ едва замѣтнымъ зелено-
ватымъ оттѣнкомъ) содержимаго клѣточекъ. Между тѣмъ содержимое
клѣточекъ Н. шаіог характеризуется ярко синезеленымъ оттѣнкомъ
(„ЪгіеМ Ыие-§гееп іп со1ог“), что хорошо можно наблюдать и въ ори-
гинальныхъ образчикахъ этой водоросли изъ вышецитированной кол-
лекціи ТМеп. Поэтому я полагаю, что нашу водоросль, во всякомъ
случаѣ, слѣдуетъ выдѣлить въ особую систематическую форму, кото-
рую я называю і. раПідиз тіЬі ]) и отношу ее къ Н. таіст.
Я не берусь здѣсь судить, насколько хорошо въ видовомъ смыслѣ
Н. та)ог отличается отъ Н. Іатіпозиз (Кйіг.) Напзд. Очень воз-
1) НараІозірЬоп шаіог Ті1<1еп 1. раІІНиз шіЬі соіоге раПійо (Іиіеоіо-ѵегезсепіі)
а іуро сіійегі.
НаЪіі. Іп іЬегтіз КатізсЬаікае („Рагаіипзкіі кііисг” еі .Маікіпзкце кііисхі";
і° 55°—75,7° С) а V. Р. Заѵісг аппіз 1908 (п° 2152, 2159/ еі 1909 (п° 40,41) аЬипсІап-
іѳг Іесіиз.
199
можно, какъ это полагаетъ Зеіскеіі (Рііус. Ві-г.-Атег. п° 858), что II.
та]ог специфически не отличается отъ Н. Іатіпозиз. Въ такомъ
случаѣ Н. т а і о г и форму раііійиз придется считать лишь формами
этого послѣдняго вида.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
выходящій изъ „горячей сопки". Водоросли по горячему песку на
островкѣ среди воды съ 1° 55 С. 24/ѴІ (п° 2152). Тамъ же, что и Хе 2152:
въ очень горячей водѣ, і° отъ 60 до 71° С. 24/ѴІ (п° 2159).
Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые)
1°=75,7° С. 13/ѴІ п° 40 и і°=65,5° С. п° 41.
Родь 8іі§опеша А§.
77. Зіідопета осеііаіит (ОіІІѵѵ.) ТЬиг.
Езз. Сіазз. ИозіосЬ. ра?. 380; 1)е-Топі, 8у11. АІ?. V ра?. 578; Рет-
тегт., А]?. Вгапй. I, ра?. 231; ТМеп, Міппезоіа АІ?. I, ра?. 246, іаЬ. XV,
Гі?. 15—17.
Ехз. ІѴіііг. еі ІУогсІзі., АІ?. п°п° 868, 869. а; Нетгпс/з, РЬус.
тагсЬ. п° 33.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина главныхъ нитей 35—
40 |і., вѣтвленій—24,5—30 у.. Влагалища главныхъ нитей обыкновенно
желтовато-коричневатыя, вѣтвленій—безцвѣтныя. Вегетативныя клѣ-
точки большей частью расположены въ одинъ рядъ, рѣже — въ два
ряда. По размѣрамъ и внѣшнему облику наша форма ближе всего
стоитъ къ ѵаг. Вгаипіі (Кйіг.) Ніегоп. (іп „Нейхѵі?іа“ ВД. XXXIV,
ра?. 159).
Эта водоросль обнаружена мною въ довольно значительномъ ко-
личествѣ.
8і. осеііаіит широко распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ на влажной почвѣ и въ сто-
ячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 45). Микижинское озерко, горизонтальный ловъ у берега.
30/ѴІ (п° 74). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴП (п° 91). Тундра у
южнаго конца Начикинскаго озера, торфъ изъ „ямы" съ 22 м. глуб.
12/ѴІП (п° 142).
78. Зіідопета раппііогте (Кйіг.) Ніегоп.
іп „Нейѵп?іа“ Вй. XXXIV (1895) ра?. 164; Ре-Тоггі, 8у11. АІ?. V
ра?. 580;. Ретгпегш., АІ?. Вгапй. I ра?. 232; ТМеп, Міппезоіа А1?ас
200
ра§. 245;—ЗігозірЬоп раппііргтіз Кйіг., РЬус. бгепег. рац. 219;
ТаЬ. РЬус. II, іаЬ. 36, іі§. 2.
Примѣч. Этотъ, видъ обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ въ
сборахъ В. П. Савича 1909 г.
Макроскопически нити образуютъ густыя сплетенія въ формѣ
чернокоричневыхъ плотныхъ подушечекъ; подъ микроскопомъ нити
сильно вѣтвистыя, 15—30 у.. въ діам., съ желто-коричневыми влага-
лищами; вегетативныя клѣточки однорядныя или многорядныя (2—4-ряд-
ныя), 8—12 у.. ширины. Гетероцисты латеральныя, встрѣчаются рѣдко.
Гормогоніи 10 у.. ширины и до.40 у.. длины.
Этотъ видъ очень близокъ къ 81. іотепіозит (Кйіг.) Ніегоп., отъ
котораго отличается, главнымъ образомъ, латеральными гетероцистами
и многоряднымъ расположеніемъ вегетативныхъ клѣточекъ.
Мѣстон. Колл. Савича. 1909. Вторая половина перевала изъ бас-
сейна рѣки Щапиной въ Кроноцкую сторону. Альпійская зона. VIII.
(к° 6608).
79. 8іідопета іотепіозит (Кйіг.) Ніегоп.
іп „Неблѵі§іа“ Вб. XXXIV (1895) ра§. 166; Ве-Топі, Зуіі. А1§. V
ра^. 581; Веттегт., А1§. Вгапб. I ра&. 233; ТМеп, Міппезоіа АІ^ае 1
ра§. 246;—ЗігозірЬоп іотепіозиз Кйіг. іп Воіап. Хеіііт^ (1847)
ра^. 196; ТаЬ. РЬус. II р,а§. 10, ІаЬ. XXXV, Іі§. 3;—ЗігозірЬоп аіріппз
Кйіг., ТаЬ. РЬус. . II, ІаЬ. XXXV, Гі§. 2.
Примѣч. Эта водоросль въ очень значительномъ количествѣ была
собрана на скалахъ В, П. Савичемъ въ 1908 г. и въ небольшомъ коли-
чествѣ на землѣ въ 1909 г. Наши экземпляры по внѣшнему облику и
строенію нитей вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію и описанію ти-
пичныхъ формъ 81. іотепіозит: макроскопически нити образуютъ
густыя сплетенія въ формѣ чернокоричневыхъ плотныхъ подушечекъ
до 2 миллим. высотою; подъ микроскопомъ нити кажутся сильно вѣт-
вистыми и имѣютъ 20—32 р. въ діам., съ желто-коричневыми влага-
лищами; вегетативныя клѣточки однорядныя (рѣдко мѣстами двуряд-
ныя), закругленно квадратныя, 10—12 у., ширины; гетероцисты интер-
калярныя, желтоватыя, закругленно квадратныя или нѣсколько сжа-
тыя; гормогоніи попадаются довольно часто и имѣютъ 10 у., ширины
и 40—80 у., длины.
Этотъ видъ очень близокъ къ 81і & оп еша раппііогше (Кйіг.)
Ніегоп. (іп „Небѵѵі^іа" Вб. 34, ра°-. 164), но едва-ли можетъ быть со-
единенъ въ одинъ видъ съ этимъ послѣднимъ. Замѣчу, что Напздігд
(„Рп бг(.тиз“ II рао. 23) описываетъ 8іі§опота іотепіозит подъ
201
двумя названіями: 8іі?опеша раппИогте. ѵаг. р. аіріппт
(Кйіг.) Напзд. и ѵаг. у. сотрасіпт (Кйіг.) На/пвд.
Замѣчу, что 81. іотепіозит, повидимому, довольно широко
распространенъ въ Сибири: по крайней мѣрѣ, я находилъ его въ
большомъ количествѣ на скалахъ во время своего Саянскаго путеше-
ствія (въ 1902 г.).
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ, особенно въ гори-
стыхъ мѣстностяхъ; въ Сѣверной Америкѣ пока указанъ только для
одного мѣста: приводится )Ѵо1,Іе подъ именемъ ЗігозірЬоп риіѵі-
паіиз аіріпиз (Кйіг.) ІѴоІІе. Обитаетъ исключительно на влажныхъ
скалахъ. ., .
Мѣстон. Колл. Савича 1908. На скалахъ, обнаженіяхъ породъ, по
морскому хребту отъ Тарьинской губы. 1/Ѵ (п° 2042).
Колл. Савича 1909. Вторая половина перевала изъ бассейна рѣки
Щапиной въ Кроноцкую сторону. Альпійская зона. .VIII (п° 6351).
80. 8іідопета іпіогте Кйіг.
8рес. АІ?. ра?. 319; ТаЬ. Рііус. II ра?. 11, ІаЬ. XXXVIII, Іі?. 3;
Ве-Топі, 8у11. АІ?. V ра?. 585; Веттегт., АІ?. Вгапсі. I ра?. 233; ТМеп,
Міппезоіа А1?ае I ра?. 249, іаЬ. XV, й?. 21.
Примѣч. Наши экземпляры очень близко подходятъ къ изобра-
женію и описанію этого вида. Толщина главной нити 40—60 р.. Веге-
тативныя клѣточки образуютъ до 5 рядовъ, 16—18 р.. въ діам. Гете-
роцисты латеральныя.
Эта водоросль встрѣчается преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ. Обитаетъ. на влажной почвѣ и въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища 27/ѴІ
(п° 45). Паратунская тундра, окнища 6/ѴІІ (п° 91).
Родъ Сарзозіга Кйіг.
81. Сарзозіга ВгеЪіззопіі Кйіг.
8рес. АІ?. ра?. 344; Вот. еіРгак., Веѵіз. ра?. 79; Ве-Топі, 8у11. АІ?. V
ра?. 592; ТіИеп, Міппезоіа АІ?ае I ра?. 251; ІаЬ. XVI й?. 1; Веттегт.,
А]?. Вгапсі. I ра?. 235, й?. 9 іп ра?. 228; — 8іі?опета гопоігісЬо-
і <1 е з Когсізі. іп ІѴіііг. еі Когсізі., АІ?. ехз. п° 183.
Ехз. Игйг. еі Когсіві., АІ?. п°п° 183 (ѵійі); 1609 (поп ѵійі).
Примѣч. Этотъ интересный видъ обнаруженъ мною въ нѣкото-
рыхъ пробахъ колл. В. П. Савича изъ горячихъ Малкинскихъ ключей
202
(п°п° 42, 43, 44, при 1° 53° С.)- Сравнивая наши образчики съ образ-
цами этого вида въ колл. ТѴііігоск’а еі ТІогЛзіейі'ь. п° 183, гдѣ эта водо-
росль была описана, какъ новый видъ Зѣі^опеіпа копоІгісЪо-
ійез1), я не могу найти между ними какой-либо существенной раз-
ницы. По Бе-Топі (1. с.) С. ВгеЪіззопіі характеризуется слѣдую-
щимъ образомъ: „Ггошіе сгизіасео сопйиепѣе ѵеі зиЪЪетізрЪаегіса, &е1а-
ііпоза, сіепза, пі§го-ѵігі<1і, 1—3 тт. аііа, іпѣиз гопіз ѵігійіЪиз еі Іиіеіэ
сопсепігісіз ѵагіе^аіа; Шіз гесііз, (іепзіззіпіе зііраііз, ігге^иіагііег гатозіз,
ѣогиіозіз, 7,5 р. сгаззіз; гатіз айргеззіз, зігісііз, іазѣі^іаііз; сеііиііз зиЪ-
§1оЪозіз, 4—5 |і. Іаііз, аеги^іпеіз, йізіапііЪиз; ѵа§іпа сгазза, ^еіаііпоза,
Ьаий Іатеііоза, Ьуаііпа ѵеі Іиіеа; Ъеіегосузііз іпіегсаІагіЪиз ѵеі Іаіега-
ІіЪиз". Въ нашихъ образчикахъ точно также характерно чередованіе
желтыхъ и зеленыхъ участковъ. Нити прямыя, съ болѣе или менѣе
сильно прижатыми вѣтвями. Вегетативныя клѣточки кругловатыя или
боченкообразныя, 4,5—5,5 р.. Ширины и 5—6,5 у., длины, съ синевато-
зеленымъ содержимымъ. Влагалища узкія, безцвѣтныя или чаще
желтоватыя. Діаметръ нитей до 8 р. Гетероцисты боковыя, но попа-
даются довольно рѣдко.
Такимъ образомъ, между нашей водорослью и типичной С. Вге-
Ъ і з з о п і і не представляется возможнымъ установить какихъ-либо
систематическихъ отличій, хотя во внѣшнемъ обликѣ нитей нашей
формы замѣчаются все-таки нѣкоторыя отклоненія, которыя съ тру-
домъ поддаются точному опредѣленію. Такъ, напр., общая масса ни-
тей нѣсколько компактнѣе, чѣмъ у типичной С. ВгеЪіззопіі, вѣтви
не всегда прижаты къ главной нити, а болѣе или менѣе отъ нея от-
клоняются (иногда почти подъ прямымъ угломъ) и пр. Конечно, всѣ
эти отличія недостаточны для установленія систематической формы.
Я остановился на систематическомъ положеніи нашей водоросли
такъ долго именно потому, что условія ея мѣстообитанія являются
исключительными (і°—53° С), тогда какъ 0. ВгеЪіззопіі пока из-
вѣстна только изъ холодной воды.
О. ВгеЪіззопіі встрѣчается преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ на подводныхъ
предметахъ (камняхъ, деревѣ, раковинахъ, стебляхъ, листьяхъ и пр.).
Мѣстон. колл. Савича 1909. Малкинскіе горячіе ключи; на кам-
няхъ въ дельтѣ горячаго ключа; 1° воды 53° С. 13/ѴІ (п°п° 42, 43, 44).
Ъ Въ „Іпііех §епѳга1із Газсіспіогит 1—20" этого изданія (Разс. 21) на стр. 51
ошибка въ опредѣленіи исправлена авторами: Зіідопета зопоігісЪоісіез
отождествлена съ давно уже извѣстнымъ видомъ Сарзозіга ВгеЪіззопіі Іііііг.
203
Сем. Піѵиіагіасеае.
Родъ СаІоіЬгіх С. А. А§.
82. СаІоіЬгіх ІЬегтаІіз (ЗсЬѵѵаЬе) Напзд.
Веііг. хиг Кеппіп. бег ЬоЬтізсЬ. ТЬегта1а1§епД. (Оезіегг. Воі. 2еіі-
зсЬгій XXXIV, 1884) ра&. 279; РгоОг. II ра&. 50; Ве-Топі, 8у11. А1&. V
ра&. 625; Тіісіеп, ОЬзегѵаііопз оп зоте ІѴезі Атегіс. іЬегта! АІ&ае (Воіа-
пісаі Оахеііе Ѵоі. XXV, 1898) ра§. 94; іаЬ. IX, й§. 1, 2, 3, 4, 5; Міппезоіа
Аі&ае I ра§. 268, іаЬ. XVIII, й§. 1—5; — Мазіі^опета іЬегтаІе
ЗскгсаЪе іп м „Ьіппаеа" 1837 ра§. 112; КМг., 8р. А)§. ра^. 326; ТаЬ. РЬус. II,
ра§. .13, ІаЬ. 46, і. I.
Ехз. ТіІЛеп, Атег. А1§. п° 287; Кегпег. Гіога ехз. Апзіго - Нип^агіса
п° 3188 еі 3189. а.
Примѣч. Наши экземпляры изъ горячихъ Пущинскихъ ключей
(сбора В. И. Савича 1909 г. п° 55, при і° 35—40° С.) вполнѣ соотвѣт-
ствуютъ описанію, рисункамъ и образчикамъ изъ вышецитированныхъ
работъ и ехзіссаіа Тіісіеп.
Нити имѣютъ 8,5—9,2 у., въ діам. и постепенно утончаются въ
длинный волосокъ; влагалища неслоистыя или слабо слоистыя, без-
цвѣтныя, но ближе къ основанію нити желтоватыя и даже коричне-
ватыя; клѣточки свѣтло-синевато-зеленоватыя, 5—7,5 [л. въ діам., ци-
линдрическія или боченкообразныя; гетероцисты базальныя, рѣдко
интеркалярныя.
Тіісіеп въ „Міппезоіа А1^ае“ I (стр. 270) указываетъ, что Бг. 8еі-
сКеІІ разсматриваетъ образчики, изданные ею въ Атег. А1§. п° 287
подъ именемъ СаІоіЬгіх іЬегтаІіз, какъ Оаіоііігіх рагіеііпа
(ТТаед.) Ткмг.; такой взглядъ, по ея словамъ, едва ли возможенъ: „ііііз
зсагсеіу зеетз рсззіЫе". И дѣйствительно, изслѣдованные мною образ-
чики изъ ея коллекціи, которые, какъ сказано, вполнѣ соотвѣтствуютъ
нашимъ экземплярамъ, во всякомъ случаѣ хорошо отличаются отъ
типичной СаІоіЬгіх рагіеііпа. Разумѣется, возможно,что С. і Ь е г-
таііз представляетъ лишь одну изъ формъ С. рагіеііпа (которая
очень полиморфна), приспособившуюся къ высокой температурѣ воды,
но такое предположеніе требуетъ еще дальнѣйшихъ морфологиче-
скихъ и экспериментальныхъ изслѣдованій. Во всякомъ случаѣ, пока
еще переходы между этими видами неизвѣстны. Такъ, напр., С. ра-
гіеііпа ѵаг. іЬегтаІіз ІѴеві (см. 6г. 8. ТѴеві, „Оп зоте А1§ае ігот
Ьоі 8ргіщ>’8“ іп „Лопгпаі оі Воіапу“ Ѵоі. ХЬ, 1902, ра§. 243, іаЪ. 439,
204
17—20), хотя по внѣшнему облику и походитъ на С. іЬегтаІіз,
но хорошо отъ нея отличается значительно большими размѣрами ни-
тей и клѣточекъ („сгазз. Ш. 11—19 у..; сгазз. ѣгісіі. 6,7—11,5 у.“), а также
слоистостью влагалища: „іЬіз ѵагіеіу із йізѣіпёшвЬей ігот аіі оіЬег
іогтз оі С. рагіеііпа Ъу ііз іЬіскег апсі тоге Іатеіісзе зЬеаіЬ", го-
воритъ ІѴезі. Въ сущности форма эта такъ же далеко отстоитъ отъ
типичной С. рагіеііпа, какъ и отъ С. ІЬегтаІіз. Впрочемъ, слѣ-
дуетъ замѣтить, что ТМеп въ „ОЪзегѵаііопз оп зоте ЛѴезЬ Атегісап
іЬегтаІ А1§ае“ приводитъ нѣсколько большую толщину нитей
(„10—13, у., гагеіу 18 у. іп <1іат.“) С. ІЬегтаІіз, чѣмъ въ „Міппезоіа
А1§ае“ (1. с.), гдѣ діаметръ показанъ только 8—10 у.
Замѣчу, что С. ІЬегтаІіз встрѣчается при очень высокой тем-
пературѣ (по Тіійеп 49—54,5° С), но хорошо развивается и при бо-
лѣе низкой: „ѵегу сопппоп іп соійег рогііопз оі оѵегііолѵз; ѵагуіп^ іп
соіог ігош итЪтіпиз іо сазіапеиз апсі /'иіідіпеиз; §годѵіп§ іп зшаіі ізіашіз
ог іогтіп§ зтосіЬ зпгіасез; іетрегаіпге 34° С.*
Для меня неясно, почему ТМеп („ОЬзегѵаі. оп зоте ЛѴезі Атегіс.
іЬегт. А1§ае“. ра§. 95—96) полагаетъ, что СаіоіЬгіх §урзорЬу1а
Кд. и Мазіі^опета іЬегтаІе (синонимъ СаіоіЬгіх іЬегта-
Ііз) въ работѣ ТѴеей’а („БѴгтаііоп оі ігаѵегііпе апсі зііісеопз зіпіег Ъу
іЬе ѵе^еіаііоп оі Ьоі зргіпо’з" іп „II. 8. С-еоІ. 8пгѵ. 9 іЬ. Апп. Кер.“ 1889)
представляютъ одно и тоже растеніе: „іЬегеіоге іЬе і^о іогтз патеб
Ъу Мг. ІѴеесІ аге сопзісіегесі іо Ъе іЬе зате р1апі“. Во всякомъ случаѣ,
СаіоіЬгіх ёурзорЫІа, которую въ настоящее время относятъ къ
роду БісЬоіЬгіх, хорошо отличается отъ СаіоіЬгіх іЬегтаІіз.
Интересно отмѣтить, что наша С. іЬегтаІіз обитаетъ въ из-
вестковой водѣ, при чемъ нити ея (какъ и нити КЬігосІопіит
ЬіегоёІурЬісит) болѣе или менѣе сильно инкрустированы углекис-
лой известью, что именно характерно для БісЬоіЬгіх §урзорЫ1а
(Кйіг.) Вогп. еі Віак., тогда какъ СаіоіЬгіх іЬегтаІіз, по словамъ
ТМеп, „йоез поі сЬагасіегізіісаІІу зесгеіе 1іте“. Конечно, такой біоло-
гическій признакъ, какъ условія мѣстообитанія, едва ли можно счи-
тать постояннымъ и, во всякомъ случаѣ, нахожденіе нашей водо-
росли въ известковой водѣ ясно указываетъ, что С. іЬегтаІіз, при
случаѣ, можетъ быть и типично „известковымъ" растеніемъ.
Слѣдуетъ замѣтить, что изъ рода СаіоіЬгіх многіе виды, напр.,
С. Сазіеіііі (Мазз.) Вогп. еі РІаН., С. саіісіа Р. Викі., С. Кипігеі
Р. Віскі., С. ерірЬуііса ТУ. еі В. 8. ІѴезі, упомянутая уже С. ра-
гіеііпа ѵаг. іЬегтаІіз Ст. 8. ТѴезі, встрѣчаются въ горячей водѣ,
но всѣ они болѣе или менѣе хорошо отличаются отъ С. ІЬегтаІіз.
205
Мѣстон. колл. Савича 1908 г. Начикинск. горяч. ключъ 1° 30—28° С.
у мѣста впаденія ключа въ р. Начику среди ракушекъ. 20/ѴШ
(п° 5936).
Колл. Савича 1909 г. Путинскіе горячіе ключи (известковая вода).
Третій ключъ при 1° 35—40° О 24/ѴІ (п° 55).
Родъ ІНсЬоіЬгіх Хапапі.
83. ВісИоіНгіх Ваиегіапа (Огип.) Вогп. еі Яаіі.
Кеѵ. I; Бе-Тогіі, Ууіі. А1^. V ра&. 640; Бетгпегіп., А1§. Вгапй. I, ра§. 247;
ТМеп, Міппезоіа А1§. I. ра&. 276, іаЬ. XVIII, й&. 18; — Мазіі^опета
Ваиегіапит Стип. іп БаЪепк., И. Еиг. А1§. II ра&. 227.
Ехз. еі БогМі., А1§\ п°п° 581, 752, 853.
Примѣч. Наши образчики типичны. Нити образуютъ кисточко-
образные пучки, извилистые, до 1 сантим. длины, 16—20 у., ширины.
Влагалища узкія, безцвѣтныя или желтоватыя; трихомы 6—9 у., ши-
рины; гетероцисты шаровидныя или полушаровидныя.
Обнаруженъ сравнительно въ небольшомъ количествѣ. Этотъ
видъ встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ, рѣже текучихъ водахъ на подвод-
ныхъ растеніяхъ и камняхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли подъ водой, на кам-
няхъ у береговъ сѣверн. конца Калахтырскаго озера. 11/ІХ (п° 223).
84. ОісНоіНпх дурзорКіІа (Кйіг.) Вогп. еі Яаіі.
Веѵ. I ра§. 377; Бе-Топі, 8у11. А1§;. V ра^. 642; Беттегт., А1&. Вгапй.
ра§. 247; ТМеп, Міппезоіа А1&. I ра§-. 278, ІаЬ. XIX, й§. 2; — ЗсЬігозі-
рЬоп (гурзорМІиз КШг.,Рііус.§епег.ра§. 234; ТаЬ.Рііус. II, іаЬ. 51, й&. 3.
Ехз. ТѴіііг. еі ЯогДзі., АІ?. п°п° 859, 1308, 1503.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ довольно значитель-
номъ количествѣ въ коллекціи Б. П. Савича 1909 г. на почвѣ среди
мховъ.
По общему облику и размѣрамъ нитей, вегетативныхъ клѣ-
точекъ и гетероцистъ наши образчики вполнѣ соотвѣтствуютъ изо-
браженію и описанію Б. ^урзорЪіІа, а также гербарнымъ образ-
цамъ этого вида въ колл. ІѴііігоск’а и Ботсівіесіі’а, но отличаются
полнымъ отсутствіемъ известковыхъ инкрустацій. Впрочемъ, этотъ
послѣдній признакъ, какъ чисто біологическое явленіе, далеко не
является постояннымъ: „Гайеп... гиіѵеііеп тіі Каік іпкгизііегі“.
206
Нити въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ до 18 у., толщины; вла-
галища толстыя, желто-коричневыя, слоистыя, разорванныя и рас-
ширяющіяся кверху; вегетативныя клѣточки 6—7 у., ширины и та-
кой же приблизительно длины, кверху постепенно утончающіяся въ
діаметрѣ, образуя длинные и тонкіе отростки, въ которыхъ длина
клѣточекъ значительно превосходитъ ширину; гетероцисты шаровид-
ныя или удлиненныя.
В. §’урзорѣі1а широко распространена въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ на известковыхъ скалахъ, влажныхъ стѣнахъ, сы-
рой почвѣ, на мхахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Вторая половина перевала изъ бас-
сейна рѣки Щапиной въ сторону Кроноцкаго озера. Альпійская зона.
На землѣ среди мховъ. VIII (п° 6608).
85. ОісЬоіИгіх сотрасіа (Ад.) Вогп. еі ЕІаІі.
Кеѵ. I ра§. 379; Ве-Топі, 8у11. Аіу. V ра§. 643; Вепішегпі., Аіу. Вгапсі 1
рау. 247; ТМеп, Міппезоіа Аіу. I рау. 277;—бсуіопета сотрасіит
Ад., Бізр. Аіу. 8иес. (1812) рау. 39.
Примѣч. Наши образчики типичны. Нити образуютъ густые
пучки до 1 миллим. высоты, 9—14 р.. ширины; влагалища желтовато-
коричневатыя, явственно слоистыя, разорванныя и воронкообразно
расширяющіяся кверху; трихомы блѣдно-оливковыя, до 6 у. въ діам.;
гетероцисты шаровидныя или немного удлиненныя. Обнаруженъ мною
въ значительномъ количествѣ на поверхности шаровъ Иозіос Віа-
ЪпзсЬіпзкіі тікі.
Замѣчу, что Б. сотрасіа по общему облику очень близко
стоитъ, съ одной стороны, къ БісЬоіЬгіх уурзорЫІа (Кйіз.) Вогп.
еі Пак., отъ которой отличается только меньшими размѣрами нитей
и трихомъ, а, съ другой стороны, очень напоминаетъ СаІоіЬгіх ра-
гіеііпа (Ваед.) Ткиг., отъ которой отличается вѣтвленіемъ нитей
типа ВісЬоіЬгіх. Объ этихъ отличіяхъ подробно говоритъ Веіскеіі
(см. ТМеп, 1. с.).
Б. сотрасіа встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ или текучихъ водахъ на камняхъ, бал-
кахъ, подводныхъ растеніяхъ и пр. Обычно встрѣчается въ холодной
водѣ, но, какъ показываютъ сборы В. П. Савича, эта водоросль мо-
жетъ выносить довольно высокую температуру (28°—32° С.).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинскіе теплые ключи.
207
Водоросли съ бѣлымъ налетомъ. Всюду у выхода ключиковъ (горя-
чихъ) и немного внизъ. 18/ѴІІІ (в° 163).
Колл. Савича 1908 г. Начикинскіе горячіе ключи, по поверхности
широкаго разлива при 1° 28—32°. С. 20/ѴІП (п° 5915).
Родъ Віѵиіагіа (ВоіЬ) А§.
86. Віѵиіагіа різит Ад.
8узі. (1824) ра&. 25; Вв-Топі, 8у11., А1&. V ра&. 653; Беніінегт., АІ^.
Вгаікі. I ра§. 252; ТіІИеп, Міппезоіа Аір. I ра&. 284, іаЬ. XIX, й§. 6; —
(ЗІоіоігісЬіа різиіп ТЬмг. іп Апп. <і. 8с. паіиг. 6 зёг., і. 1, ра§. 382.
Ехз. ’ѴѴгііг. еі ІХотсІві., А1&. п°п° 188, 387, 660, 754, 864; Непміпдх,
РЬук. тагсіі. п° 85.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Слоевище образуетъ очень
твердые, черноватые шарики. Трихомы 5—6,5 у., ширины. Гетероцисты
шаровидныя, 11—12 у. въ діам. Споры цилиндрическія 10 -12 у. ши-
рины и 70 у.—140 у. длины. Нити, при раздавливаніи, съ трудомъ
отдѣляются другъ отъ друга.
Обнаружена сравнительно въ небольшомъ количествѣ. В. р і з и іп
широко распространена преимущественно въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ рѣже текучихъ водахъ на подвод-
ныхъ растеніяхъ; иногда плаваетъ свободно.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Изъ болотнаго залива „Харо-
ваго“ озерка, у восточнаго конца Дальняго озера. 2/ѴІІ (п° 79).
87. Віѵиіагіа іпіегтесііа Іеттегт.
А1&. Вгапсі. I ра§. 253.
Примѣч. Въ планктонѣ изъ оз. Машура (сборъ В. Л. Комарова
1909 г.) мною обнаружена въ очень значительномъ количествѣ Еіѵи-
1а г іа, которая характеризуется слѣдующими признаками: слоевище
въ формѣ очень мягкихъ, свободно плавающихъ шариковъ, 3—5 милл.
въ діам.; нити расположены радіально и рыхло, легко отдѣляясь
другъ отъ друга при надавливаніи, влагалища узкія и безцвѣтныя.
Трихомы свѣтло синевато-зеленыя, 5,5—7 у., обыкновенно 6,6 у. ши-
рины, вытянутыя въ очень тонкіе и длинные, извилистые волоски;
вегетативныя клѣточки квадратныя или чаще болѣе или менѣе сильно
удлиненныя, цилиндрическія, съ перешнуровками; гетероцисты чаще
всего шаровидныя, 10,5—11,5 у. въ діам., рѣже эллиптическія, 11 у.
208
ширины и 15,4 |л. длины, еще рѣже цилиндрически эллиптическія
11р.. ширины и до 33 р.. длины. Споръ не удалось обнаружить.
Какъ извѣстно, родъ Віѵпіагіа въ настоящее время дѣлится
на 2 секціи: 1) Е п г і ѵ и 1 а г і а и 2) & 1 о і о і г і с Ь і а, которыя отли-
чаются другъ отъ друга лишь въ томъ отношеніи, что у видовъ пер-
вой секціи споры неизвѣстны, тогда какъ у видовъ второй секціи
онѣ имѣются. Дѣленіе это, конечно, чисто условное, такъ какъ весьма
вѣроятно, что и у видовъ секціи Епгіѵпіагіа впослѣдствіи будутъ
найдены споры.
Если стать на формальную точку зрѣнія, то нашу форму слѣ-
довало бы отнести къ секціи Епгіѵпіагіа. Однако, наша форма не
подходитъ ни къ одному виду изъ этой секціи, такъ что ее пришлось
бы описать, какъ новый. видъ. Съ другой стороны, весьма возможно
предположить, что наша форма просто еще не успѣла образовать
споры. Такое предположеніе является тѣмъ болѣе вѣроятнымъ, что
матеріалъ изъ оз. Машура собранъ 9 іюля, т.-е. сравнительно рано,
когда еще только начинается интенсивное развитіе Віѵиіагіа.
--' Относя нашу форму къ секціи Сгіоіоігісѣіа, мы видимъ, что
она во всѣхъ отношеніяхъ (за исключеніемъ споръ) очень близко под-
ходитъ къ К. і п і е г іп е <1 і а, къ виду, недавно описанному Ьеттеттапп’
омъ: „Ьа^ег кп§е1і§, ѵѵеісѣ, 3—7 ішп. §го88. Гайеп \ѵепі§ег йісѣі, ё'ебгапД,
Йитсѣ Вгиск Іеісѣі ѵопеіпапйег ги ігеппеп. Йсѣеійеп еп§, (агЪІоз. Тгі-
сѣоте Ъ1аи§тйп, 5,5—8 ;л. Ъгеіі, іп Іап^е, ѵіеИасѣ де'ѵипйепе, ййппе
Наагзріігеп аиз^его^еп. Ѵе§еШіѵе Ееііеп Іап^ег аІ8 Ъгеіі, зеііепег диай-
гаіізсѣ. (Ігепггеіеп ки^еііё осіег ІапДісѣ, 9,5—14 р.. Ъгеіі, еіпгеіп сйег ги
гчѵеіеп. Баиеггеііеп гуііпйгізсѣ, шіі §1аПег, іагЫсзег АиззепзсѣісЫ, оѣпе
Зсѣеійе 11 Ъіз 13,5 ;л., тіі йегзеІЪеп 14—15 у.. Ъгеіі, 55—135 у. 1апй’.“
„Ппіегзсѣеійеі зісѣ ѵоп В. різит Ад. йигсѣ йазхѵеісѣе Ьа^ег, ѵоп
К. ВаЪепѣогзііі (Вотпеі) Ьеттегт. ипй В. заііпа Кйіг. Йитсѣ сііе
Іап^егеп Ееііеп ипй йіе Іап^еп, ййппеп, ѵіеИасѣ ^еѵѵипйепеп Наагзріігеп".
Такимъ образомъ, вышеприведенное описаніе нашей формы
вполнѣ соотвѣтствуетъ діагнозу В. іпіегшейіа. Поэтому провизорно
я считаю наиболѣе правильнымъ ихъ отождествить, хотя, разумѣется,
вопросъ о положеніи въ системѣ нашей формы точно можетъ быть
выясненъ лишь въ томъ случаѣ, если у нея будутъ найдены споры.
Замѣчу, что наша форма, можетъ быть, является типично планк-
тоннымъ организмомъ. Въ такомъ случаѣ біологически она отличается
отъ В. іпіегшейіа, такъ какъ Ъеттегтаті указываетъ, что един-
ственнымъ планктоннымъ видомъ изъ рода Віѵпіагіа является
В. есѣіппіаіа: „йіе еіпгі^е Ріапкіопіогт ізі В. есѣіпиіаіа; зіе
209
Ъезіѣгѣ аіз 8сЬѵсгеЪетіііе1 Сгаііегѣе, іп 1ап§е, сійппе Наагзріігеп аиз^его-
ё'епе ТгісЬоше ипсі (тазЫазеп гмчзсЬеп <1еп ТгісЬотеп. Біе 2е11еп епіЬаІ-
іеп гаЫгеісЬе Рзеисіоѵакиоіе" Ьеттегтапп., 1. с. ра^. 248). Наша форма,
во всякомъ случаѣ, псевдовакуолей не содержитъ, хотя содержимое
ея клѣточекъ довольно богато зернышками анабенина.
Съ другой стороны, возможно, что наша форма, подобно нѣкото-
рымъ другимъ видамъ Віѵпіагіа (напр., В. паіапз), сначала ве-
детъ сидячій образъ жизни и лишь впослѣдствіи отрывается отъ
субстрата и плаваетъ свободно. Къ сожалѣнію Веттегтапп очень мало
говоритъ о біологіи В. іпіегшесііа, ограничиваясь указаніемъ: „іп
зіеЬепсіеп О-е^аззет", но такъ какъ слоевище у этого вида шаровид-
ное, то весьма вѣроятно, что В. іпіегшесііа впослѣдствіи также
ведетъ свободный образъ жизни.
В. іпіегшесііа пока найдена только въ Германіи. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909 г. Въ планктонѣ озера Машура.
9/ѴІІ (п° 1—5).
88. Ніѵиіагіа паіапз (Несіѵѵ.) \Л/еІѵ/.
8упорз. ХозіосЬ. Аизіг. іпіег. (1836) ра§.17; Ве-Топі, 8у11. А1§. V ра§.
648; Веттегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 253; ТіІЛеп, Міппезоіа А1§. I ра§. 285,
іаЬ. XIX Я^. 7, іаЬ. XX, й§. 1—3;—СтІоіоігісЬіа паіапз (НеЛго.) Ва-
Ъепк., ПеиізсЫ. Кгуріо&ашепЯ. ра§. 90.
Ехз. ТѴіііг. еі Когсіеі., А]§. п°п° 187, 753, 1311; Неппіпдв, РЬук.
тагсЬ. п° 37.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Трихомы 7—9 р.. ширины;
гетероцисты шаровидныя, 9—10 р.. въ діам.; споры цилиндрическія,
10—12 р.. ширины и до 80 р.. длины.
В. паіапз широко распространена преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, сначала плотно
прикрѣпляясь къ субстрату, потомъ плавая свободно.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ Торфяного
озерка по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴІІ (п° 90).
89. Ніѵиіагіа есЬіпиіаіа (8тііІі.) Вогп. еі ЕІаИ.
іп Виіі. 8ос. Воі. бе Ег. XXXI ра§. 76; Ве-Топі, 8у11. А1?. V ра§. 657;
Веттегт., А1§. Вгапсі. I ра&. 255; Тіісіеп, Міппезоіа А1§. I ра§. 286, іаЬ.
XX, й§. 4;—СтІоіоігісЬіа есЬіпиІаіа (8тіік) Р. Віскі. іпВогзсЬип^з-
14
210
Ьег. <1. Віоі. 8іаі. 2іі Рібп II, ра§. 31—47;—СопГегѵа (Віѵиіагіа) есЬі-
пиіаіа 8т. іп Еп§]. Воі. (1804) ІаЬ.. 1378.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Трихомы у осно-
ванія 8—10 у. ширины. Гетероцисты до 10 у. въ діам. Споры 10—
14 у. ширины и до 38 у. длины. Содержимое клѣточекъ переполнено
псевдовакуолями.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ въ
нѣкоторыхъ планктонныхъ пробахъ изъ' колл. Лебедева.
В. есЬіпиІаіа распространена преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ планктонѣ стоячихъ, рѣже текучихъ
водъ. Представляетъ типично планктонный организмъ, нерѣдко вы-
зывающій „ цвѣтеніе “ воды.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Поперечный заливъ 22/ѴПІ (п° 50).
Калахчинъ заливъ 22/ѴПІ (п° 51). Большой заливъ (слѣпой конецъ)
22/ѴПІ (п° 52).
90. Віѵиіагіа катізсііаііса Еіепк. поѵ. зр.
Опис. Слоевище въ формѣ болѣе или менѣе полыхъ, небольшихъ
шариковъ, 1—3 миллим. въ діам., свѣтло-зеленаго оттѣнка, которые
раздавливаются съ нѣкоторымъ трудомъ, но нити хорошо отдѣляются
другъ отъ друга. Влагалища узкія, совершенно безцвѣтныя; ширина
ихъ 7—11,5 у., по всей длинѣ нити почти одинаковыя. Трихомы ту-
поватыя съ немного утонченными конечными клѣточками или коротко
заостренныя, но не вытянутыя въ длинные волоски и не выступающія
изъ слоевища. Вегетативныя клѣточки коротко эллиптическія (осо-
бенно нижнія), бочепкообразныя или почти цилиндрическія, перешну-
рованныя, 4,4—6,6 у. ширины и 6,6,—11 у. длины. Гетероцисты слегка
эллиптическія или шаровидныя, до 11 у. въ діам. Споры цилиндриче-
скія, очень длинныя, прямыя или различно изогнутыя, съ утолщен-
ной оболочкой па закругленныхъ концахъ, 6,8—10 у. ширины (съ
влагалищемъ до 11,5 у,, ширины) и. 50 -300 у., рѣже до 450 у-, длины 2).
9 Віѵиіагіа к.ипівсЬпНеа Еіепк, поѵ. зр.: Ггопсіе шіпиіа, 1—3 шт. Іаіа, §1оЬоза,
іпіизріиз тіпиз саѵа, аеГиірпеа, заііз тоШ; Яііз Іахе сопзосіаііз.ргеззіопе Гасііе зесейепіі-
Ьиз; ѵа&іпіз ап^изііз, суііпіігісо аециаІіЬиз, 7—11,5 у. Іаі. ТгісЬотаііЬиз арісе Іеѵііег
аііепиаііз, зесі іп рііит поп ргосіисііз; агіісиііз раііісіе аеги§іпеіз, зрЬаегісо-оЫоп^із ѵеі
оЫоп^о-суІіпсІгісіз, сопзігісііз, 4,4—6,6 у. Іаі. еі 6,6—11 у. 1оп§. Неіегосузііз зрЬаегісо-
оЫоп^із ѵеі зрЬаегісіз издие а<1 11 у. іп (ііат. Зрогіз суііпйгісіз, 1оп§іззітіз, гесііз,
ѵеі ѵагіе сигѵаііз, арісіЬиз тетЬгапа іпсгаззаіа «іізііпсіе гоіипбаііз, зіпе ѵа§іпа
6,8—10 у. Іаі. (сит ѵа^іпа издие асі 11,5 у. Іаі.) еі 50 —300 у., гагіиз издие асі 450 у. 1оп§.
ОЬзегѵ. Иозіга Віѵиіагіа аЪ огапіЬиз зресіеЪиз зесііопіз 01 о і о і г і с Ь і а
бізііпциііиг, ай Віѵиіагіат ВаЬепЪогзііі (Вогп.) Веттегт., В. з а 1 і п а т
211
Рис. 7. Віѵпіагіа кашізскаііса ЕІепк. поѵ. зр. Шесть нитей: а—гетероциста,
Ь—спора, с—вегетативныя клѣточки, (1—влагалище. При увеличеніи около 500 разъ.
(Ориг. рис.).
Кйіг. еі В. рипсЬиІаіат (Т/іиг.) Іеттегт., сіеГесіи рііі ассесіепз, зесі поііз аііаііз
Ьепе аЪ Ыз сіШегЬ. Ео тосіо поѵат зресіет зізШ, циат Віѵиіагіа катізсЬа-
Ьіса потіпо.
НаЬ. Іп Іаси КаІасЬЬугзкоз’е іп саиІіЪиз РоіатоёеЬопіз еЬ ПЪеге паіапз а
А. 6г. Еатепзкі] (п° п° 225, 226) аппо 1908 Іесіа.
212
Примѣч. Эта Кіѵніагіа обнаружена мною сравнительно въ
небольшомъ количествѣ въ пробахъ изъ Калахтырскаго озера (колл.
Раменскаго 1908 г. п° 225 и 226), гдѣ она частью прикрѣпляется къ
стеблямъ Роіато^еіоп, частью плаваетъ свободно.
Она хорошо отличается отъ всѣхъ видовъ секціи (ЯоіоігісЬіа;
по отсутствію длинныхъ волосковидныхъ окончаній трихомъ примы-
каетъ къ Віѵпіагіа КаЪепЬогзііі (Вогп.) Веттегт., В.. заііпа
Кйіг. и В. рипсіиіаіа (ТТиіг.) Веттегт., но, какъ видно изъ выше-
приведеннаго діагноза, не можетъ быть отождествлена ни съ однимъ
изъ этихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Разливъ 1-ый рѣки Калахтырки,
драгой съ 1‘Д метра глубины, среди Роіатоёеѣоп регіоііаіит.
12ДХ (п° 225); култукъ Калахтырскаго озера, со стеблей Роѣато-
§еѣотъ 12/ІХ (п° 226).
II. СНгузотопасІіпеае.
(Хризомонады).
Сем. Сііготиііпасеае.
Родъ Маііошопаз Регіу.
91. Маііошопаз саигіаіа Іѵап.
іп Виіі. йе ГАсай. Ітрёг. й. 8с. Ві.-РёіегзЬ. V 8ег.. Т. XI, ра§. 250—
251, ІаЬ. В.; Труды Прѣснов. Біолог. Ст. Императ. Спб. Общ. Ест. Т. I
(1901), стр. 112—113, рис. II; Веттегт., А1§. Вгапй. I ра.°'. 432.
Примѣч. Въ планктонныхъ пробахъ колл. В. Л. Комарова среди
Маііотопаз ІазИ^аіа 2ас1і. мною было обнаружено нѣсколько эк-
земпляровъ, которые по внѣшнему облику и размѣрамъ (82 р. длины
и 25 ;л. ширины) клѣточки очень близко стоятъ къ М. сапйаіа,
подробно описанной Л. Ивановымъ изъ оз. Бологое (Новгор. губ.)
и оз. Глубокое (Моск. губ.). Этотъ видъ впослѣдствіи былъ най-
денъ также въ Германіи. Отличается онъ отъ М. Газіі^аіа, глав-
нымъ образомъ, овальными чешуйками и нерѣдко вѣтвящимися иглами.
Вотъ какъ описываетъ Л. Ивановъ М. сапйаіа въ своей работѣ „На-
блюденія надъ водной растительностью озерной области" (Труды
Прѣснов. Біолог. Ст. Императ. Спб. Общ. Ест. 1. с.): „Отличается отъ
всѣхъ остальныхъ видовъ прежде всего формой тѣла. Задній конецъ
его вытянутъ и притомъ такъ сильно, что образуется нѣчто вродѣ
хвоста. Размѣры превосходятъ размѣры всѣхъ доселѣ описанныхъ
формъ, а именно: длина 50—85 р.., шир. 18—25 р.. Чешуйки часто не
несутъ на поверхности сходящихся подъ угломъ линій и мѣсто при-
крѣпленія иглы находится нѣсколько отступя отъ края. Особенно
характерны иглы этой формы. Въ длину онѣ достигаютъ 70 р., въ
нижней части почти прямыя, въ верхней трети онѣ нѣсколько изги-
баются. Эта верхняя изогнутая часть иглы по одному краю пиловидно
зазубрена. Число зазубринъ очень непостоянно: то ихъ всего 4—5, то
214
ими покрывается почти вся игла до низу. Наконецъ, еще одна харак-
терная особенность иголъ этой формы—это способность вѣтвиться на
различной высотѣ отъ основанія... Тождественъ ли этотъ видъ съ
М. Іазіідаіа 2аск., я, за отсутствіемъ подробнаго описанія этого по-
слѣдняго, не могу сказать “.
Въ настоящее время Ъеттегтапѣ (1. с). признаетъ, что М. іазіі-
§аіа и М. саіійаіа представляютъ два разныхъ вида.
Что же касается нашей формы, то чешуйки у нея, насколько
удалось замѣтить, не круглыя, а овальныя; иглы пилообразно зазу-
бренныя, но развѣтвленій ихъ мнѣ не удалось обнаружить. Основы-
ваясь на размѣрахъ, общемъ обликѣ клѣточки и формѣ чешуекъ у
нашей формы, я формально отношу ее къ М. саийаіа, хотя думаю,
что между М. іазіі&аіа и М. сапйаіа возможны переходы. Къ со-
жалѣнію, изъ - за недостатка матеріала я пока не могу рѣшить
этотъ вопросъ вполнѣ опредѣленно.
М. саийаіа распространена преимущественно въ Европѣ. Оби-
таетъ въ планктонѣ стоячихъ и текучихъ водъ. Относится къ числу
типично планктонныхъ организмовъ.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909 г. Озеро Машура. 9/ѴІІ (п° 1—5).
92. Маііотопаз іазіідаіа 2асІі.
ГогзсЬпп^зЪег. X ра§. 259, іаЪ. II, 15; Веттегт., Агкіѵ Г. Воѣ.
Вй. II п° 2, ра&. 118; АІ&. Вгапй. I ра§. 433.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 76 р. длины и 20 р.. ши-
рины, и такимъ образомъ размѣрами клѣточки нѣсколько отличаются
отъ типичной формы этого вида (по Веттегтапп’у-. длина клѣточки
67—70 р., ширина 14 р..). Однако, во всѣхъ другихъ отношеніяхъ наша
форма вполнѣ соотвѣтствуетъ изображенію и описанію этого вида
(11. сс.): такъ, чешуйки у нея имѣютъ правильно округлую форму, а
иглы, пиловидно зазубренныя на концахъ, никогда не развѣтвляются,
что нерѣдко наблюдается у Маііотопаз саийаіаІѵап., которая ха-
рактеризуется овальными чешуйками. Впрочемъ, оба эти вида тѣсно свя-
заны другъ съ другомъ (см. примѣчаніе къ М. саийаіа).
Обнаружена мною сравнительно въ небольшомъ количествѣ въ
планктонныхъ пробахъ колл. В. Л. Комарова изъ оз. Машура, а так-
же въ очень незначительномъ количествѣ въ одной изъ планктон-
ныхъ пробъ колл. Лебедева.
М. Газіі&аіа встрѣчается преимущественно въ Европѣ. Обита-
етъ въ стоячихъ водахъ, особенно прудахъ. Относится къ числу ти-
пично планктонныхъ организмовъ.
215
Мѣстон. Колл. Комарова 1909 г. Озеро Машура. 9/ѴІІ (п° 1—5).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій. 12/ѴІІ
(п° 28).
СЬгувозрЬаегеІІа ЬапіегЪ.
93. СИгузоарНаегеІІа Іопдізріпа ЬаиіегЬ.
іп 2оо1о§. Апхеід. (1896), 2оіІ8СІіг. Г. лѵі88. 2оо1. Вй. 45, рад; 381 —
384, іаЬ ХѴІП, іі§. 12—16; Кеттегт., А1§. Вгапсі. I ра§. 434; — Асіі-
по§1епа кіеЬзіапа ЯасК., ЕогзсЬип^зЬег. 4. Ыоі. 8іаі. іп Рібп V Теіі,
ра&. 5—7, ІаЬ. I, Гірг. 4—4а;—Зупига кіеЬзіапа (/лісіг.) Кеттегт.,
РогзсЬип^зЬег. 1. с. VII Теіі, ра§. 110; Вег. й. йеиІзсЬ. Ьоіап. СгезеІізсЬ.
(1904) ра?. 20—21.
Примѣч. Этотъ интересный организмъ обнаруженъ мною въ одной
пробѣ изъ колл. Лебедева (п° 15: р. Озерная, бл. нижн. устья) и въ
нѣсколькихъ пробахъ изъ колл. Комарова (оз. Машура), гдѣ встрѣ-
тился въ небольшомъ числѣ экземпляровъ, въ формѣ колоній, имѣю-
щихъ 45—65 (х. въ діам.; отдѣльныя грушевидныя клѣточки, снабжен-
ныя каждая 2 длинными иглами, имѣли 15 р. длины и 10 р. ширины,
въ каждой клѣточкѣ можно было различить два хроматофора, но жгу-
тиковъ (вслѣдствіе плохой фиксировки матеріала въ формалинѣ) мнѣ
не удалось обнаружить. Во всякомъ случаѣ, внѣшній обликъ наблю-
давшихся мною колоній, а также размѣры и форма клѣточекъ на-
столько совпадаютъ съ изображеніемъ и описаніемъ СЬгузозрйае-
геііа Іопдізріпа ЬаиіегЪогп’ь., что едва ли можетъ возникнуть со-
мнѣніе въ тождествѣ этихъ организмовъ. Единственнымъ отличіемъ
нашей формы является нѣсколько большая величина колоній.
Сііг. 1оп§ізріпа встрѣчается преимущественно въ Европѣ, въ
планктонѣ стоячихъ водъ, особенно прудовъ съ богатою раститель-
ностью. Принадлежитъ къ числу типично планктонныхъ организмовъ.
Мстон. Колл. Комарова 1909 г. Озеро Машура. 9/ѴІІ (п° 1—5).
Колл. Лебедева 1909 г. Р. Озерная (бл. нижняго устья). 23/VI
(п° 15).
Сем. Нутепотопагіасеае.
Родъ 8упига ЕЬгЬ&.
94. Зупига иѵеііа ЕІігЬд.
Іпйіз. 1838 ра^. ,60, ІаЬ. Ш, Гі§. IX; 8іеіп, Ог§апізт. III, 1, іаЬ. XIII
іі§. 24—28; ІаЬ. XIV, АЫ. I, Гі§. 1—7; КІеЬз, 2ейзсЬг. Г. хѵізз. 2ооі. Вй.
216
55, ра§. 418, ІаЬ. XVIII, 8 а—Ь; Вскег/еИ, Вег. <і. (іеиізсіі. Ьоі. СгезеІІзсЬ.
(1904) ра&. 443; Ьеттегт., А1§. Вгапсі. ра&. 442, іі&. 25—26 іп ра§. 424*
Примѣч. Типичная форма этого организма была обнаружена мною
въ небольшомъ количествѣ только въ одной пробѣ изъ колл. Лебедева
(п° 15: р. Озерная, бл. нижн. устья). Отдѣльныя клѣточки колоній
имѣли явственные шипики на оболочкахъ и по своему внѣшнему об-
лику, внутреннему строенію и размѣрамъ (до 30 <і. длины и 12—15 р..
ширины) вполнѣ соотвѣтствовали изображенію и описанію 8. иѵеііа
ЕкгЪд.
Въ двухъ другихъ пробахъ изъ колл. Лебедева (п° 28: оз. Нер-
пичье, заливъ Вонючій; п° 29: оз. Нерпичье, заливъ Широкій) была
мною найдена въ очень значительномъ количествѣ форма, которая от-
личается клѣточками, имѣющими почти совершенно гладкую оболочку,
Во всѣхъ же другихъ отношеніяхъ эта форма вполнѣ соотвѣтствуетъ
8. иѵеііа. Клѣточки здѣсь образуютъ шаровидныя или немного
удлиненныя (слегка эллипсоидныя) колоніи, 40—65 р.. въ діаметрѣ,
состоящія изъ компактно или рыхло расположенныхъ клѣточекъ, сро-
стающихся въ центрѣ своими ножками. Отдѣльныя клѣточки груше-
видной формы имѣютъ въ длину 25—35 р., а въ ширину 9—15 р.,
причемъ длина ножки (12—15 р.) приблизительно равна или немного
менѣе длины расширенной части клѣтки (13—20 р.). Хроматофоръ ко-
рытообразный зеленовато-коричневатаго оттѣнка; въ нѣкоторыхъ слу-
чаяхъ удается разсмотрѣть длинные жгутики. Клѣточная оболочка,
какъ сказано, всегда гладкая; только при очень большихъ увеличені-
яхъ (особенно съ иммерсіей) оболочка кажется нѣсколько неровной съ
поверхности; тѣмъ не менѣе мнѣ ни разу не пришлось (въ пробахъ
п°п° 28 и 29) обнаружить на ней хотя бы короткихъ, но типичныхъ
шипиковъ. Въ литературѣ, кромѣ 8. иѵеііа, приводится еще 8 у п и г а
геіісиіаіа Ъеттегт. („Агкіѵ Г. Воі.“ В<1. И, п° 2, ра§. 119), характери-
зующаяся сѣтчатой оболочкой клѣточекъ, съ короткими шипиками въ
углахъ сѣти: „НііПе иііі пеігагіі^еп Ѵегйіскип^зІеізЬеп Ъезеіхі, ап <1еп
Ескеп сіег Мазекеи кигхе Вогзіеи іга§еп(1.“. Размѣры клѣточекъ этого
вида 21 |л. въ длину и 11 |*. въ ширину. Очевидно, наша форма не
имѣетъ ничего общаго съ геіісиіаіа, такъ какъ поверхность клѣ-
точной оболочки, хотя и не совсѣмъ ровная въ нашемъ матеріалѣ, не
имѣетъ, однако, ничего похожаго на сѣтчатую структуру х).
х) Замѣчу, что С. М. Вислоухъ въ своей статьѣ, „Раіаііпеііа сугіорТіога ЬапіегЬ.
Г. игіпог шіЬі (поѵа Гогта) и 8упига геіісиіаіа Ьетт.—двѣ новыя для Россіи хризо-
монады" (Извѣст. Императ. Спб. Ботанич. сада, Т. X, 1910, стр. 181—185) относи-
тельно обнаруженной имъ впервые для Россіи (въ планктонѣ Черной рѣчки, впада-
217
Такимъ образомъ, нашу форму необходимо выдѣлить или въ
особый видъ, или связать съ 8. иѵеііа, на которую она очень похо-
дитъ. Мнѣ кажется болѣе правильнымъ связать эти формы, такъ какъ,
по наблюденіямъ Ъеттегтапп’а,, длина шипиковъ у 8. иѵеііа очень
варьируетъ: „сііе Нііііе ізі тіі кигхеп Вогзіеп Ьезеігі, іт йЬгі^еп аЬег
§1аіі; (ііе Вогзіеп зіпсі теізіепз пиг китх, 2еіСлѵеі1і§ аЬег хіетіісіі 1ап§, йосЬ
ІіаЪе ісіі Ьізіап^ кеіпе Ьезііттіе РегіойігіШі іп Діезег Вехіе1іип§- ГезізіеІІеп
кбппеп“ (А1§. Вгапй. ра&. 442). Поэтому возможно, что 8. иѵеііа въ из-
вѣстной стадіи развитія или, подъ вліяніемъ какихъ-либо внѣшнихъ
воздѣйствій окружающей среды, можетъ терять свои шипики. Въ та-
комъ случаѣ наша форма не можетъ быть выдѣлена въ системати-
ческую единицу, какъ разновидность или форма. Однако, возможно,
какъ это отчасти слѣдуетъ изъ наблюденій Іюттегтапп’а., что мы
имѣемъ двѣ систематическія формы 8. иѵеііа съ длинными и корот-
кими шипиками, а въ такомъ случаѣ возможно признать и существо-
ваніе третьей гладкой формы, которую я пока называю, ѵаг. Іеѵіз
гоіііі. 1).
Замѣчу еще, что 8. иѵеііа образуетъ споры съ гладкими обо-
лочками (см. Ъеттегт. 1. с. и рис. 26 на стр. 424). Если еще воз-
можно предположить, что рыхлыя колоніи нашей формы представляютъ
начальную стадію развитія споръ, вслѣдствіе чего оболочка ихъ поте-
ряла шипики, то такое предположеніе совершенно недопустимо отно-
сительно компактныхъ колоній нашей формы, которыя, по своему
строенію и явственному присутствію жгутиковъ, безусловно предста-
вляютъ вегетативную стадію этой водоросли, но также совершенно ли-
шены шипиковъ.
8. иѵеііа извѣстна преимущественно изъ Европы и представля-
етъ типично планктонный организмъ, обитающій въ разнообразныхъ,
даже солоноватыхъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Р. Озерная (бл. нижняго устья)
23/ѴІ (п° 15). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій 12/ѴІІІ (п° 28). Оз. Нер-
пичье, заливъ Широкій 12/ѴІІІ (п° 29). * і)
ющей въ Сестрорѣцкій Разливъ) 8 у п и г а геЬіспІаЬа говоритъ, что „разсмотрѣть
типичное для этого вида сѣтчатое утолщеніе оболочки, со щетинками въ углахъ сѣти,—
дѣло не легкое, такъ какъ вся эта структура, чрезвычайно нѣжна и прозрачна”. Въ
виду этого я обратилъ особенное вниманіе на структуру оболочки изслѣдованной мною
формы, но никакихъ утолщеній и щетинокъ (шипиковъ) мнѣ не удалось здѣсь под-
мѣтить.
і) Бупига иѵеііа ЕЬгЬ^. ѵаг. Іеѵіз шіЬі тетЬгапа сеііиіагит Іеѵі а іуро сІіЩегб.
НаЬП. Тп Іаси „Мегріс2,)е“ а Г. № ІлЪесЦеѵ аппо 1969 (п° 28, 29) аЬипсІапіег Іесіа.
218
Сем. Осііготопадасеае.
Рсдъ ВіпоЪгуоп Е Ъ г Ь
95. ОіпоЬгуоп зосіаіе ЕЬіѣд.
ІпГ. ра$. 125, ІаЬ. VIII, й'§. 9; Беттегт., А1^. Вгапй. рад;. 462.
Примѣч. Наши экземпляры по внѣшнему облику кустиковъ и
размѣрамъ конусообразныхъ клѣточекъ (55—62 р.. длины) вполнѣ под-
ходятъ къ ѵаг. зіірііаіпт (8іелп) Беттегт. (I. с. ра^. 463).
Б. зосіаіе пока извѣстенъ преимущественно изъ Европы въ
озерахъ и прудахъ и представляетъ типично планктонный организмъ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Р. Озерная (бл. нижн. устья) 23/ѴІ
(п° 15). Большой заливъ (широк. мѣсто) 24/ѴІ (п° 18). Большой за-
ливъ (прот. завода) 25/ѴІ (п° 21). Оз. Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴІІІ
(п° 29). Большой заливъ (широкое мѣсто) 9/ѴІІ (п° 41). Большой заливъ
(прот. Консервн. Зав. 9/ѴІІ (п° 42).
Колл. Комарова 1909 г. Оз. Машура 9/ѴІІ (п° 1—5).
96. ОіпоЬгуоп суііпгігісит ІтІіоТ.
✓
Іп йаЬгезЬег. й. паіигГ. Сгез. ОгаиЬипйѳпз, Вй. XXX ра?. 136; Бет-
тегт., іп Вег. й. БепізсЬ. ЬоЬап. СгезеІізсЬ. (1900) ра§. 516, ІаЬ. XIX, й^.
1—5; А1§. Вгагій. ра&. 466, й^. 6 — 11, 13 іп ра§. 451 еі іі§. 7—8 іп
ра&. 465.
Примѣч. Наши экземпляры по внѣшнему облику кустиковъ, раз-
мѣрамъ и формѣ бокальчиковъ вполнѣ соотвѣтствуютъ ѵаг. йіѵег-
§епз (Ьпко{) Бетт. (1. с.) й§. 6—8 іп ра§. 451.
Б. суііпйгіспш пока извѣстенъ преимущественно изъ Европы
въ озерахъ и прудахъ и представляетъ типично планктонный орга-
низмъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планкт. изъ Торфяного озерка
по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину 6/Ѵ1І (п° 90). Тундра у юж-
наго конца Начикинскаго озера, длинное окнище; горизонтальный
ловъ у берега 12/ѴІІІ (п° 142).
Колл. Бочарова 1909 г. Оз. Машура 9/ѴІІ (п° 1—5).
III. Неіегосопіае.
(Гетеро конты).
Сем. Соігіегѵасеае.
Родъ Сопіегѵа (Ь.) Ьа^егЬ.
97. Сопіегѵа ЬотЬусіпа (Ад.) Ьадегіі.
Хііг Епілѵіск. еіпіё. Сопіегѵасееп ра&. 412; Ве-Топг, 8у1і. А]§. I ра&. 216.
Ехз. ѴѴгііг. еі Вог&ві., А1§. п°п° 402, 427, 428, 519, 1072.
Примѣч. У формы изъ пробы п° 11 (Колл. Савича 1909) діаметръ
нитей 6—9 |л. По описанію она ближе всего подходитъ къ ѵаг. &е-
пиіпа ІѴШе („От. СопГ.“ іаЬ. I—II); см. ІѴШг. еі ПогЛві., А1§. ехз. п° 428.
Въ другихъ пробахъ встрѣчаются преимущественно типичныя
формы этого вида; діам. нитей 8—12 р.., рѣже до 14 р..
С. ЬотЬусіпа въ различныхъ формахъ встрѣчается преимуще-
ственно въ Европѣ. Обитаетъ обыкновенно въ стоячихъ, рѣже въ мед-
ленно текущихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Болото въ устьѣ оврага, на
6-й верстѣ пути изъ Николаевска на хуторъ; въ х/« в. отъ дороги, у
Авачинской тундры. Въ ямахъ водоросли, образующія подъ водой
большіе комы 10/ѴІІ (п° 100).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ ручьѣ изъ озерка у стока по
берегу бухты Раковой 27/V (п°11). Водоросли въ верховьяхъ р. Кам-
чатки въ ямахъ съ водой высохшихъ протоковъ 22/ѴІ (п° 46).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, подъ обрывомъ.
16/ІХ (п° 15).
IV. ОіпоіІадеІІаіа.
(Динофлагеллаты).
Сем. Регісііпіасеае.
Родъ Сегаііпт 8сЬгапк.
98. Сегаііит Н ігипсі іпеііа (0. Е. М.) ЗсЬгапк.
іп Ьепітегт., А1§. Вгапй. I рао'. 640—648; Й§'. 9—10 іп ра§. 629;
й§. 1—58 іп ра§. 639.
Примѣч. Этотъ видъ, какъ извѣстно, необыкновенно сильно варь-
ируетъ въ своемъ внѣшнемъ обликѣ, но не образуетъ сколько-нибудь
устойчивыхъ формъ въ систематическомъ смыслѣ: „(ііе Агі ізі аиззегог-
йепШсІі Гогшепгеісіі, база шап іазі Гііг )ейез Селѵкззег еіпе Ьезопсіеге Ьокаі-
Гогт аиізіеііеп капп; лѵеісіі §егіп§еп ДѴегі аЬег йегагіі§е Ьокаіѵагіеіаіеп
ІіаЪеп, егкеппі тап зеііг Ьаій пасѣ ИпіегзисЬип^ еіпез ^гбззегеп Маіегіаіез
аиз <іеп ѵегзсінейепзіеп 6е\ѵаз8сгп“,—говоритъ Ъеттегтапп (1. с. ра&. 643).
Интересно отмѣтить, что С. ЬігипйіпеІІа обнаружена мною
только въ одной пробѣ изъ колл. Раменскаго 1908 г. (п° 82), но зато
въ очень значительномъ количествѣ. Наша форма ближе всего под-
ходитъ къ рис. 3 и 51 на стр. 639 вышецитированной работы Ьет-
тегтапп’&і апикальный рогъ прямой; антапикальныхъ роговъ обыкно-
венно два; иногда замѣчается третій зачаточный антапикальный рогъ.
Длина всей клѣточки колеблется въ предѣлахъ 200—280 р.., чаще
всего достигая около 250 р. С. ЬігипйіпеІІа очень широко распро-
страненъ въ Европѣ въ прудахъ и озерахъ. Относится къ числу ти-
пично планктонныхъ организмовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ Харового озерка
3/ѴІІ (п° 82).
Родъ Регійіпшт ЕЬгЬ§.
99. Регісііпіит іаЬиІаіит (ЕКгЬд.) СІар. еі І_асІіт.
Еіий. зиг Іез Іпіиз. ра§. 403; 8іеіп, Ог§апізіп. ІП, 2, ІаЬ. XI, й^. 9—18;
Мсііііііпд, Регій, ра§. 69, ІаЬ. ПІ, й^. 21; Репчненн., А]§. Вгапй. I ра§’. 664.
221
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки до 52 р. длины
и 44 р. ширины.
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ. Р. ІаЬиІаіит
широко распространенъ въ Европѣ въ озерахъ и прудахъ. Относится
къ числу типично планктонныхъ организмовъ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье (бл. устья р. Тар-
ховки) 28/ХІІ (п° 23).
100. Регісііпіит Ѵ/езііі Ьеттегт.
Тгапз. о! ІЬе Коу. 8ос. оі ЕйіпЬиг^Ь. Ѵоі. ХЫ, Рагі. III (1905) ра§\ 495,
А—Б; А1§. Вгапсі. I ра§. 676 (с. ісоп.);'—Регісііпіит ІаЬиІаіит
ѵаг таеапсігіса ІмиіегЪ. (?), ѴѳгЬ. й. Каіигіі.-Мей. Ѵегеіпз хи Неійе1Ьег§
Ы. Е. Вй. VII ра§. 604;—Регісііпіит таеапйгісит Вгеііт, Хаіипѵ.-
тесі. Ѵег. іп ІппзЬгиск (1907) ра§. 112.
Примѣч. Наши экземпляры характеризуются почти шаровидными
клѣточками около 46,5 р. въ діаметрѣ. По внѣшнему облику, формѣ
и расположенію табличекъ вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію Ъеттег-
тапп’а (1. с.).
Р. АѴезііі мѣстами встрѣчается въ Европѣ, особенно въ планк-
тонѣ озеръ. Принадлежитъ къ числу типичныхъ планктонныхъ орга-
низмовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ, горизонт. ловъ 15/ѴПІ (п° 146).
101. Регісііпіит сіпсіит (МііІІ.) ЕНгЬд.
ІпГиз. ра§. 257, іаЬ. XXII, 22; Віеіп, Ог§апІ8т. III, 2, ІаЬ. XII,
Гі§. 9—19; Всігііііпд, Регій. ра§. 70, ІаЬ. III, 22; Ьеттегт., А1§. Вгапй. I
ра?. 677.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
и описанію этого вида. Клѣточки почти совершенно шаровидныя, до
55 р. въ длину и 53 р. въ ширину.
Обнаруженъ въ очень небольшомъ количествѣ, при чемъ содер-
жимое клѣточекъ было большей частью почти совершенно дезор-
ганизовано.
Р. сіпсіит мѣстами встрѣчается въ Европѣ въ прудахъ и озе-
рахъ. Принадлежитъ къ числу типично планктонныхъ организмовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
29/ѴІ (п° 67).
V. Асопіае.
(Аконты).
а. Сопіидаіае. (Конъюгаты).
Сем. 2у§пешасеае.
Родъ Ху^пета (А§.) Ве-Ву.
102. Нудпета зіеіііпит (Ѵаисіі.) Ад.
8узі. ра§. 77; Ве-Ву, Соіуи^. ра§. 78; ВаЪепк., ЕІ. Еиг. А1§аг. III
ра$г. 249; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 730.
Ех8. ТѴіііг. еі Вогсізі., А]§. п°іі° 1383, 1539.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; діаметръ нитей 26—32 р.;
зиготы встрѣчаются очень рѣдко, почти шаровидныя, около 33 р.
въ діам.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ верховьяхъ р. Кам-
чатки въ ямахъ съ водой высохшихъ протоковъ 22/ѴІ (п° 46).
Родъ 8ріго§уга Ыпк.
103. Зрігодуга іепиіззіта (Назз.) Кйіг.
8рес. АІ§. ра§. 437; ТаЬ. РЬус. V, ІаЬ. XXIX, Гі^. 2; Реііі, 8ріго&. ра&. 6,
іаЬ. I, Гі§. 1, 2, 3; Ве-Топі, 8уІ1. А]§. I ра§. 765; — Ху^пета іепиіз-
зітит Назз. іп Апп. Каі. Нізі. X (1842) ра&. 41.
Ехй. УѴіііг. еі Вогйзі., А1§. п° 401.
Примѣч. Вегетативныя клѣточки имѣютъ 10—12 р. въ діам. По
своему внѣшнему облику, расположенію ленты (1), строенію перего-
родки и пр. онѣ вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію и описанію
223
этого вида. Зигоспоры имѣютъ 24,-5—26 р. въ ширину и до 60 у., въ
длину и характеризуются золотисто - желтой оболочкой. По своему
внѣшнему облику, размѣрамъ и окраскѣ онѣ также вполнѣ соотвѣт-
ствуютъ типичной формѣ этого вида. Обнаружена мною въ неболь-
шомъ количествѣ. Этотъ видъ довольно широко распространенъ пре-
имущественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Горизонтальный ловъ изъ со-
сѣдняго озерка, рядомъ съ Большимъ Гречишнымъ 31/ѴІІ (п° 123).
104. Зрігодуга \Л/еЬегі Кйіг.
РЬус. ?епег. (1843) ра?. 279, іаЬ. XIV, й?. 3; ТаЬ. РІіус. ІаЬ. XXX,
й?. 1; Реііі, 8ріго?. Рагіз (1880) ра?. 9, іаЬ. I, й?. 10—12; Ре~Топі, 8у11.
АІ?. I, ра?. 768.
Ехз. ѴѴгііг. еі Ыогсізі., А]?. п° 1381.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки 23—28 р.. въ діам.,
съ одной лентой. Зиготы встрѣчаются очень рѣдко; онѣ имѣютъ оваль-
ную форму, 26—28. |л. ширины и 40—42 р. длины. Клѣточки съ зиго-
тами не раздувшіяся.
Этотъ видъ съ трудомъ отличается отъ 8р. Сгі-еѵіііеапа (Назз.)
Кйіз., у которой клѣточки имѣютъ одну или двѣ ленты, а клѣточки
съ зиготами всегда являются болѣе или менѣе сильно раздувшимися.
8р. 'ѴѴеЬегі обнаружена мною въ большомъ количествѣ, но зиготы
встрѣчаются очень рѣдко.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ болѣе или менѣе стоячихъ водахъ:
рвахъ, канавахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Горизонтальный ловъ у берега
Въ озеркѣ Шапочки 19/ѴІП (п° 172).
105. Зрігодуга бгеѵіііеапа (Назз.) Кйіг.
8рес. ра?. 738; ТаЬ. РЬус. V. іаЬ. XXX, й?. 4; Реііі, 8ріго?. Рагіз
ра?. 10, іаЬ. И, й?. 1—6; Ре-Топг, 8у11. АІ?. I ра?. 769;—2у?пета ?ге-
ѵіііеапит Назз., Вгіі. ГгезЬѵѵ. АІ?. ра?. 179, іаЬ. XXXI, й?. 1—2.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 213) имѣютъ овальныя зигоспоры,
30—35 р. ширины и 60—65 у., длины, которыя располагаются въ сильно
раздутыхъ клѣточкахъ. Нити 26—30 р. ширины; длина ихъ въ 3—5 разъ
больше. Хроматофорная лента одна, очень рѣдко двѣ. Поперечныя
перегородки имѣютъ кольцеобразныя утолщенія. Всѣ эти признаки
224
соотвѣтствуютъ классическому описанію 8р. Сггеѵіііеапа въ моно-
графіи Реііі (1. с.), при чемъ нашу форму необходимо отнести къ
Го г та В этого автора, которая соотвѣтствуетъ 2у§пета <1і<ііісіит
На.88. (1. с. ра§. 158, іаЬ. XXXVII, й§. 4) и КЬупсЬопета ѵезісаіит
Кйіг. (8рес. ра§. 443; ТаЬ. РЬус. V, ІаЬ. XXXII, Гі§. 4): „сеііиіез ігоіз й
диаіге Соіз ріиз 1оп§иез дие 1аг§ез; Іез сеііиіез зрогііёгез ігёз гепДёез еі зои-
ѵепі сопігасіёез". Реііі, 1. с.).
8р. Сггеѵіііеапа распространена мѣстами въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Авача. На голомъ иловатомъ
пескѣ, подъ водой, массами 1/ІХ (п° 213).
106. $рігодуга іпзідпіз (Назз.) Кйіг.
8рес. А1^. ра^. 438; ТаЬ. Рііус. V, іаЬ. XXXI, й^. 4; Реііі, 8ріго§.
ра&. 13, ІаЬ. III, й^. 1—2; Ве-Топі, 8у11. А1§. I, ра§. 772;—Ху§пета іп-
зі^пе Назз., Вгіі. ГгезЬлѵ. А]§\ ра§. 440, іаЪ. СШ, й§. 1—2.
Ехз. УѴіііг. еі Когсізі., Л1§. п° 958. 1373.
Примѣч. Вегетативныя клѣточки въ нашихъ экземплярахъ имѣ-
ютъ 46—48 |х. въ діам., но по своему внѣшнему облику, расположе-
нію и числу лентъ (3), строенію перегородокъ и пр. вполнѣ соотвѣт-
ствуютъ типичной формѣ этого вида. Зигоспоры имѣютъ 42—44 р.. въ
ширину и 100—130 |х. въ длину и характеризуются коричневатой
оболочкой. Такимъ образомъ, наша форма размѣрами зигоспоръ
сильно отличается отъ типичной 8р. іпзі^піз и приближается къ
ѵаг. Гаііах Напзд. (іп „Нейлѵі§іа“, 1888 ра§. 253), которая характери-
зуется: яху§оііз зпЬасчіе оѵоібеіз ѵеі зиЪоѵаіо-еПіріісіз, таіигіз 45—60 у..
Іаііз, 75—120 у. 1оп§із, тетЬгапа тесііа Гизса Іеѵі ргаеШііз".
Замѣчу, что наши экземпляры всѣ однодомны, что наблюдается
также и у ѵаг. Гаііах: „Шіз... сііоісіз ѵеі топоісіз, §упап(1гіз“, тогда какъ
типичная 8р. іпзі^піз обыкновенно двудомна. Обнаружена мною въ
довольно значительномъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Большое Гречишное озерко
ЗО/ѴІІ (п° 119).
107. брігодуга рогіісаііз (МііІІ.) СІеѵе.
8ѵепзк. ра§. 22, іаЪ. V; Реііі, 8ріго§. ра§. 21, іаЬ. V, й&. 8—12; Ве-
Топі, 8у11. А1§. I ра^. 743; — Йріго^уга диіпіпа КМг., РЬус. §епег.
ра&. 279, іаЬ. 15, й§. 1.
225
Ехз. ТѴіііг. еі ВогАеІ., АІ§. п° 363.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Нити 44—46 р. въ діам.
Зигоспоры эллиптическія, 42 р. ширины и 60—62 р. длины.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ очень большомъ количествѣ,
но зигоспоры встрѣчаются рѣдко. 8р. рогіісаііз встрѣчается мѣ-
стами въ Европѣ, но обнаружена также и въ другихъ частяхъ свѣта.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 105).
Сем. Ое$ті(1іасеае.
Родъ Кеігіит (№ае&.) €г. 8. УѴезі.
108. Меігіит оЫопдит (Ое-Ву) І_йікет.
ХеІІтетЬг. Везшій. (1902) ра§. 407; Ж. апсі &. 8. ]Ѵезі, Мопо&г. Вг.
Везт. I (1904) ра^. 66, ІаЬ. XIII, й&. 1—3; — Репіит оЫоп&ит Ве-
Ву, Соп)'и§. ра&. 73, іаЬ. VII, О. й§. 1—2; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 864;
УѴоНе, Везт. II. 8. ра§. 34, ІаЬ. V, й§. 17.
Ехз. УѴіііг. еі ВогАзі., А1§. п°п° 848, 991.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 30—35 р. ширины и 70—150 р.
длины, отличаясь отъ типичной формы (20—26 р. шир. и 96—135 р.
длины) значительно большей величиной. Во всѣхъ же другихъ отно-
шеніяхъ вполнѣ отвѣчаетъ описанію и изображенію, данному Ве-Вагу
(1. с.). Поэтому я считаю нашъ варіететъ только формой этого вида и
называю ее Г. та|из тіЫ1).
X. оЫопдит обнаруженъ мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ преимущественно въ торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ болотцѣ у торф. озерка
Шапочки. 19/ѴІП (п° 170).
Родъ Репіит ВгёЪ.
109. Репіит ІіЬеІІиІа (Еоске) Когсізі.
ВогпЬ. Везт. (1888) ра§. 184; Ж. апй О. 8. ТѴезі, Мопо§г. Вгіі.
Везт. 1 (1904) ра&. 73, іаЬ. VII, й§. 6—7;—Репіит сіозіегіоійез,
Ваі^з, Вгіі. Везт. ра§. 152, ІаЬ. XXXIV, й|і. 4; Ве-Топг, 8у11. А1§. I ра§ 860. і)
і) Меігіит оЫоп§ит (Ве-Ву) Ъйікет. Г. ша)‘и8 тіЫ сеііиііз таіогіЬиз (30—35 р.
ІаЬ. еі 70—150 р. Іоп^.) а Іуро сіійегб.
НаЫі. Іп зіаепо ргоре Іасит „8сЬаросхка“ а А. О. Ватепзку аппо 1908 (п° 170)
Іесішп.
15
226
Ехз. ІѴгііг. еі Могйзі., АІ?., п° 264.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 130—140 |і. въ длину и 24—
25 р. въ ширину. По внѣшнему облику и размѣрамъ они довольно
близко подходятъ къ ѵаг. іпіегтесііит Ноу еі Візз. (8соіі. Пезт.
1894 ра?. 252).
Изображеніе и описаніе этой разновидности дано также въ ука-
занной монографіи Ж. аші Сг. 8. ІѴезі’а (1. с. ра?. 74, іаЬ. VII, й?. 11):
длина клѣточки 102—132 р., ширина 19—29 р.
Обнаружена мною въ довольно значительномъ количествѣ.
Вмѣстѣ съ вышеуказанной разновидностью встрѣчается также
форма, имѣющая значительно большіе размѣры: 150—180 р. въ длину
и 30—42 р. въ ширину. Эта форма должна быть отнесена къ ѵаг.
іпіеггиріиш Ж. аші 6г. 8. ТѴезі (1. с. ра?. 74, іаЬ. VII, й?. 9,10). Об-
наружена мною сравнительно въ небольшомъ количествѣ.
Р. ІіЬеІІнІа довольно широко распространена преимущественно
въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Изъ болотнаго залива „Хароваго" озерка
(у вост. конца Дальняго оз.) 2/ѴІ1 (п° 79). Паратунская тундра, окнища
6/ѴП (п° 91). За Тундровымъ озеркомъ, тундра 9/ѴІІ (п° 98).
НО. Репіит паѵісиіа ВгёЬ.
Ілзі. Пезт. ра?. 146, іаЬ. II, й?. 37; Ве-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 861;
Ж. аші 6г. 5. ІІѴезі, Мопо?г. Вгіі. Пезт. I (1904) ра?. 75, іаЬ. VII, й?.
12—15, 19.
Ехз. ЖШг. еі Еог-Изі., АІ?. п° 1147.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 35—46 р..,
ширина 10—13 |л.
Этотъ видъ мѣстами встрѣчается преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44).
III. Репіит тагдагііасеит (ЕЬгЬд.) ВгёЬ.
іп Ваі/з, Вгіі. Пезт. ра?. 149, іаЬ. XXV. й?. Іа, Ъ, с; іаЬ. XXXIII.
й?. 3; Ве-Топг, 8уІ1. АІ?. I ра?. 855; Ж. апсі Сг. 8. ІѴезі, Моп. Вгіі. Вез-
шій. I (1904) ра?. 83, іаЬ. ѴШ, й?. 32—35;—Сіозіегіпт таг?агііа-
сеит ЕЬЪд., Іпйіз. ра?. 95, іаЬ. VI, й?. 13.
227
ЁХз. ІѴіііг. еі Ногсізі., А1§. п° 847.
Примѣч. Наши экземпляры по своему внѣшнему облику вполнѣ
соотвѣтствуютъ изображенію и описанію этого вида въ монографіи
IV. апсі &. 8. 1Ѵе8і’&, но отличаются нѣсколько большими размѣрами
клѣточки, а именно: длина клѣточки 150—190 у., ширина 20—35 и.
(по IV. апб &. 8. ТѴезі’у: длина 73—170 у.., ширина 12,5—26 р..). По-
этому я называю нашу форму I. тарз тіЬі 1).
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ въ одной изъ
пробъ колл. Раменскаго.
Р. таг^агііасеит приводится также для Сибири ВоЖомъ
(ЗіЬіг. СЫогорЬ. ра^. 120), причемъ онъ даетъ слѣдующіе размѣры для
этого вида: „1оп§. 122,4 р.; Іаі. тах. 21,6 у..; Іаі. тіп. 13,2 р.“.
Р. таг§агііасеит мѣстами встрѣчается въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ или слабо текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ протокѣ за Коряцкой рѣч-
кой, подъ Краснымъ Ярчикомъ. 29/ѴІІ (п° 118).
112. Репіит сгаззіизсиіит Ое-Ву.
Соіуи§. ра&. 73, ІаЬ. V, Гі§. 5—7; Ре-Топі, 8у1І. А1§. Ѵоі. I ра§. 865;
Випй, Везт. Зиес. ра^. 87; IV. апсі 6г. 8. ТѴезі, Моп. Вгіі. Везтій. I (1904)
ра&. 96, іаЬ. VIII, іі§. 4—5.
Ехз. ТѴіііг. еі. ТѴотйзі., А1|і. п° 1399 Ь.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 17—18 р. въ ширину и 38—
52 |і. въ длину, отличаясь значительно меньшими размѣрами отъ
типичной формы (по РК. апИ Р. 8. Р7е$г’у: длина 57—70 р., ширина
20—23 р.). Во всѣхъ другихъ отношеніяхъ наши экземпляры довольно
близко подходятъ къ описанію и изображенію этого вида у Ре-Вагу
(1. с.). Поэтому мы считаемъ нашъ варіететъ формой и называемъ его
I. іпішіз тіЬі * 2).
Этотъ видъ обнаруженъ въ немногихъ мѣстахъ Европы. Обитаетъ
въ стоячихъ водахъ.
х) Репіит таг^агііасеит (ЕЬгЬ?.) I. та)из тіЬі сеііиііз та]'огіЬи8 (20—35 р. Іаі.
еі 150—190 р. 1оп§.) а іуро йійегі.
НаЬіі. Іп гіѵиіо ргоре ,Когіагка)а гіесгка" а Ь. О. Ватепзкі/ аппо 1908 (п° 118.
Іесіит.
2) Репіит сгазяіизсиіит Ие-Ву I. тіпиз тіЬі сеііиііз тіпогіЬиз (17—18 р Іаі.
еі 38—54 р. 1оп§.) а іуро бійегС.
НаЬіі. Іп зіа^по ргоре Іасит ,8сЬаросгка“ а ѣ. Сг. Ватепзку аппо 1908 (п° 170)
Іесіит.
15*
228
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ болотцѣ у торфяного озерка
Шапочки. 19/VIII (п° 170).
113. Репіит сигіит ВгёЬ.
іп Кйіг., 8рес. А1§. ра§. 167; IV. апсі 6г. 6'. ІѴезі, Мопо^г. Вгіі. Везт. I
(1904) ра^. 97, ІаЬ. X, Гі§. 21, 22;—ВізрЬіпсііит сигіит Неіпзсіг.,
А1§епЙ. ра§. 178; Напзд., Ргойг. ра§. 104; Не-Топі, 8у11. А1§. I, ра§. 878;:—
Саіосуііпсігиз сигіиз І)е-Ву, Сопрі^. ра§. 72.
Ехз. ІѴіііг. еі Ногсізі., А]§. п° 91, 989а еі Ь; 1146, 1395.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 17—18 р. въ ширину (истмъ
15—16 р.) и 30—32 р. въ длину. Поверхность оболочки точечная. За-
нимаютъ среднее мѣсто между ѵаг. ехі§иит Напзд. (Ргосіг. ра§. 184)
и ѵаг. §1оЬозит ТѴіІІе (Еегзк. Хоѵ. Зеті^'а ра§. 56, ІаЬ. XIII, й§. 72).
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ на влажныхъ скалахъ и въ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ торфяного озерка
по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴП (п° 90). Въ болотцѣ
торфяного озерка Шапочки. 19/VIII (п° 170).
114. Репіит тіпиіит (ВаІІз) СІеѵе.
8ѵегі§. Везт. (1864) ра§. 493; И7, апсі Сг. 8. ]Ѵезі., Мопо^г. Вгіі. Вез-
шій. I (1904) ра&. 101, іаЬ. X, іі&. 1—2;—Восійіит тіпиіит Ваі/з,
Вг. Везт. ра§. 158, іаЬ. XXVI, й§. 5;— Ріе игоіаепіит тіпиіит
Веір., Везт. зиЬаІр. ра&. 131, іаЬ. XX, Н§. 17—21; Ве-Топі, 8у11. А1§. I
ра§. 904.
Ехз. ИѴіііг. еі ВогЛзі., А1§. п° п° 177, 848.
Примѣч. Наши экземпляры очень близко подходятъ къ Г. т а) и з
Імпй. (Везт. 8иес. 1871 ра§. 87): длина клѣточки 240—275 р., ширина
15,4—17,5 р. Изображеніе и описаніе этой формы дано также въ ука-
занной выше монографіи IV. апсі &. 5. ТѴезі’а, (1. с. ра§. 103, іаЪ. X,
й§. 4), гдѣ приводится длина клѣточки 170—270 р., ширина 12,5—18 р.
Обнаружена мною въ довольно значительномъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается преимущественно въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ. Обитаетъ въ болотахъ, особенно торфяникахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴП (п° 91). За тундро-
вымъ озеркомъ, тундра. 9/ѴІІ (п° 98).
229
Родъ Сіовіегішп МіжзсЬ.
115. СІозіегіит супііііа Бе-Моі.
Пезт. Ііаі. (1867) ра§. 65, іаЬ. VII, й§. 71; Ре-Топі, 8у11. А1§. I
ра§. 841; РѴ. аші О. 8. ІѴезі, Мопо^г. Вгіі. Безтій. I (1904) ра§. 113, іаЬ.
XI, й§. 1—3.
Ехз. ѴѴіііг. еі Ногсізі., АІ§. п° п° 811, 843.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 80—105 р. длины и 12—15 р
ширины; оболочка блѣдно коричневатая, продольно штриховатая. По
размѣрамъ и внѣшнему облику они совершенно соотвѣтствуютъ изо-
браженіямъ и описанію этого вида.
Замѣчу, что этотъ видъ отъ нѣсколько на него похожихъ С1.
Д е п п е г і ВаІ[з, С1. р а г ѵ п 1 и т Хаед. и С1. ѵ е п и з Кйіг. хорошо отли-
чается гитриховатой оболочкой, а также присутствіемъ въ каждой
конечной вакуолѣ только одного тѣльца. Впрочемъ, этотъ послѣдній
признакъ не могъ быть мною обнаруженъ, такъ какъ въ нашемъ ма-
теріалѣ клѣточное содержимое было дезорганизовано.
Обнаруженъ мною въ очень небольшомъ количествѣ. Этотъ видъ
встрѣчается мѣстами въ Европѣ и нѣкоторыхъ другихъ частяхъ свѣта.
Обитаетъ въ болотахъ, особенно въ торфяникахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
2/VI (п° 44).
116. СІозіегіит (Іісіутоіосит Соіѣа.
Аітап. і. СагІзЬ. (1835) ра(г. 125, іаЬ. V, 64, 65; Ваірз, Вгіі. Вез-
шій. ра&. 168 п° 10, іаЬ. XXVIII, йй'. 7, Ре-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 822.
Ехз. ѴѴіііг. еі Яогсізі., А1&. п° п° 177, 178, 250, 475.
Примѣч. Наши экземпляры почти совершенно совпадаютъ по
внѣшнему облику съ діагнозомъ этого вида. Ширина клѣточекъ
35—40 р., длина 530—550 р. Пиреноидовъ 12—16, т.-е. нѣсколько
больше, чѣмъ показано для типичнаго С1. йібутоіосит (10—14
пиреноидовъ). Оболочка почти безцвѣтная, иногда болѣе или менѣе
сильно коричневатая, безъ ясно замѣтной штриховатости.
Обнаруженъ въ нѣкоторыхъ пробахъ въ очень значительномъ
количествѣ.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г, Паратунское болото, окнища
230
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). За тундровымъ озеркомъ, тундра 9/ѴІІ
(п° 98).
Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Калахчинъ (слѣпой конецъ) 5/ѴІ
(п° 12).
117. СІозіегіит созіаіит Соггіа.
іп АІтапасЬ <1е СагІзЬ. (1835) іаЬ. V, Гі§. 61—63; Ваі/з, Вгіі. Пезт.
ра§. 170 п° 12, іаЬ. XXIX, Гі§. 1; Ве-Топі, 8у11. А]?. I ра§. 833.
Ехз. УѴіііг. еі Вогсізі., А1§. п° п° 811, 842, 843.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 240—256 р..,
ширина 36—40 р.
Этотъ видъ распространенъ мѣстами преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой
тундры. 6/ѴП (п° 62, 63, 64).
118. СІозіегіит иіпа Еоске.
РЬуз. 8іис1. (1847) ра§. 59, іаЬ. III, й§. 30; Ж. апй С. 8. ІѴезі, Мо-
по§г. Вгіі. Пезт. I (1904) ра§. 127;—Сіозіегіит йігесіит Агск.,
Пезсгірі. пеѵ/ Созт. (1862) ра§. 249, іаЬ. XII, й&. 23, 24; Ве-Топі, 8у11.
А1§. I ра§. 823.
Ехз. ТѴіііг. еі Вогдзі., А1§. п° п° 180, 370, 574, 1392, 1490, 1491.
Примѣч. Наши образчики имѣютъ 220—260 р. длины и 11—15 р.
ширины; клѣточки слабо изогнутыя, на концахъ немного утонченныя,
9—11 р. ширины, туповатыя; оболочка коричневатая, продольно штри-
ховатая (12—14 штриховъ). По размѣрамъ и внѣшнему облику наша
форма очень близко подходитъ къ изображенію и описанію С1. иіпа,
но отличается въ томъ отношеніи, что продольные штрихи здѣсь не
сплошные, какъ у типичной формы, а состоятъ изъ очень мелкихъ
точекъ (бугорковъ). Поэтому нашу форму я считаю необходимымъ
выдѣлить въ особую разновидность, которую называю '.ѵаг. зігіоіаіо-
рипсіаішп тіііі 1).
Замѣчу, что у С1. іпіегтейіит ВаІ[з (Вгіі. Пезт. ра§. 171, іаЬ.
XXIX, й§. 3 и 2. Ь) имѣется разновидность ѵаг. зсиіріит ВасіЪ.
(Пезт. поіѵе, 1889 ра§. 75, іаЬ. VII), которая также характеризуется
*) СЬвіегіит иіпа Гбске ѵаг. кігіоіаіо-рипсіаіит тікі зігііз зігіоіаіо-рипсіаііз
йізііпсііз (12—14) а іуро сІіЯегі.
НаЬЛ. Іп зіа^по „Рагаіипзкоіе* а I. &. Ватепзкі/ аппо 1903 (п° 44) Іесіит.
231
зернистыми штрихами, хотя зернышки здѣсь удлиненныя: „лѵіѣЬ 9 ѵі-
зіЫе зігіае, еасЬ Ъеіп§ сотрозесі оі а зегіез оі оЫоп§ §гапи1ез, 2—3 у. іп
1еп§ІЬ“ (ТУ. апсі Сг. 8. ТѴезі, ]. с. ра§. 126), но наша форма безусловно
хорошо отличается внѣшнимъ обликомъ и размѣрами, какъ отъ ти-
пичнаго С1. іпіегтесііит, такъ и отъ разновидности зсиіріит.
Замѣчу, что эти два вида (т.-е. 01. иіпа и 01. іпіегтесііиіп) смѣ-
шивались нѣкоторыми альгологами, но какъ справедливо сказано въ
монографіи IV. апсі Сг. 8. ІѴезі’а, они хорошо отличаются другъ отъ
друга: „Зоте а1§о1о§і8із Ьаѵе сопѣізеа іЬіз зресіез лѵііЬ 01. іпіегте-
(ііит Ваі/з, Ъиі іЬозе оЬзегѵегз саппоі Ьаѵе зееп Ьоііі зресіез; 01. иіпа
із тисЬ Іезз сигѵесі іЬап 01. іпіегтесііиіп; іі із гаіЬег тоге еіоп^аіе
апсі із Іезз аііепиаіеі іоѵ/агсіз ІЬе ехігетіііез. ТЬе зігіоіаііопз оі 01. иіпа
аге ехсеесИіпДу сіеіісаіе апсі ігот 14 іо 20 аге ѵізіІЬе асгозз іЬе сеіі, лѵЬе-
геаз іЬозе оі 01. іпіегтесііит аге ѵегу зігоп§ апсі опіу 8 Іо 10 аге ѵі-
8ІЫе“ (1. с., ра§. 128).
01. иіпа ѵаг. зігіоіаіо-рипсіаіит тікі обнаружена мною въ
довольно значительномъ количествѣ.
Типичная форма 01. иіпа встрѣчается преимущественно въ
Европѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
119. Сіозіегіит ѵепиз Кйіг.
РЬус. §егт. ра§. 130; Ваі/з, Вгіі. Везт. ра§. 220, іаЬ. XXXV, 12;
Ве-Топі Зуіі. А1§. I ра§. 841;—Сіозіегіит Біапае <і. Ѵепиз КІеЬз,
Ргеизз. Везт. 1. I.
Ехз. ТѴіііг. еі Вогйзі., А1§. п° п° 1490 1491.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 176) имѣютъ 60—77,5 у., въ длину
и 9,5—11 у. въ ширину. Представляютъ типичную форму этого вида.
С1. ѵепиз встрѣчается мѣстами въ Европѣ и нѣкоторыхъ дру-
гихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Большое Гречишное озерко у
рѣки Поперечной, култукъ. 23/ѴІІІ (п° 176).
120. Сіозіегіит гііапае ЕЬгЬд.
Іпі.: ра§. 92, іаЬ. V, іі§. XVII; Ве-Топі, Зуіі. А1§. I ра§. 838.
Ехз. ѴТіііг. еі ВогЛзі., А1§. п°п° 181, 261, 844, 1390.
Примѣч. Наши экземпляры относятся къ типичной формѣ. Длина
клѣточки 115—134 у., ширина 14 у.
232
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Приводится Воісіі’омъ для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Водоросли изъ рѣчки „Гремучки”,
впадающей въ р. Начику. 3/ІХ (п° 6016).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирга-
никской большой тундры 4/ѴІІ (п° 61). Водоросли Кирганикской малой
тундры 6/ѴІІ (п° 62—64).
121. Сіозіегіит топііііегит (Вогу) ЕКгЬд.
Іпіиз. ра&. 91 (рг. р.), іаЬ. V, іі&. 16; Бе-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 845;—
Ьипиііпа топііііега Богу, Нізі. Хаі. <1. ХоорЬ. (1824) II, іаЬ. III,
22, 25, 27.
Ехз. УѴіііг. еі Ъіагсі&і., А1§. п°п° 88, 826, 839, 845.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 193) имѣютъ 225—300 р. длины и
35—40 р. ширины.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Первое описанное торфяное
озерко у Авачинскаго залива 28/ѴІІІ (п° 193).
122. Сіозіегіит зігідозит ВгёЬ.
Ьіз/е ра§. 153, іаЬ. II, іі§. 43; Бе-Топі, 8у11. А1&. I ра§. 829.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина клѣточки до
260 р., ширина до 18 р.
Этотъ видъ приводится также ВоИі’омъ (8іЫг. СЫогорЬ. ра§. 122)
для Сибири, который даетъ слѣдующіе размѣры клѣточки: длина
360 р., ширина 16,8 р.
С1. бігі^озит встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко. 5/VII (іГ 36). Водоросли Кро-
ноцкаго озера у устья рѣки на камняхъ 12/ѴІІІ (п° 84).
123. Сіозіегіит іигдісіит ЕІігЬд.
Іпі. ра§. 95, іаЬ. VI, й§. 7; ВаЦз, Вгіі. Везшій. ра§. 165, іаЬ. XXVII,
іі&. 3; Бе-Топі, 8у11. АІ§. I ра§. 827.
233
Ехз. Ѵ7іііг. еі ІТотсІзі., АІ?. п°п° 381, 383, 385, 382, 1139, 1140, 1141,
1142.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина клѣточки до
700 [х., ширина 65 |х.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ; указывается для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли Кир-
ганикской малой тундры. 6/ѴП (п° п° 62—64).
124. СІозіегіит Ііпеаіит ЕЬгЬд.
АЫі. (1833) ра?. 238; Вмі/з, Вгіі. Везшій. ра?. 173, ІаЬ. XXX, Гі?. 1;
Ве-Топі, 8у1І. АІ?. I ра?. 838.
Ехз. Ѵ7іііг. еі, Вогсізі., АІ?. п°п° 571, 649. Ь.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ отъ 400 ;х. до 600 р. въ длину
и 17,5—20 р. въ ширину. Оболочка слабо коричневатая съ продоль-
ными полосками, которыя въ нѣкоторыхъ экземплярахъ слабо замѣтны
но въ другихъ выражены очень сильно.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ
болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
29/ѴІ (п° 67). За тундровымъ озеркомъ, тундра. 9/ѴІІ (п° 98). Верхнее
озеро. 29/ѴІП (п° 199). Култукъ Калахтырскаго озера 12/ІХ (п° 226).
125. СІозіегіит КаИзіі ВгёЬ.
Іп Раі/з, Вгіі. Везшій, ра?. 174, ІаЬ. XXX, Гі?. 2; Ве-Топі, 8у1
АІ?. I ра?. 847.
Ехз. Ѵ7іііг. еі Вогсізі., АІ?. п°п° 175, 559.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина клѣточки
до 400 [х., ширина до 50 р..
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока ш
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли Кро-
ноцкаго озера у устья рѣки на камняхъ. 12/ѴІІІ. (п° 84).
234
126. Сіозіегіит гозігаіит ЕКгЬд.
ІпГ. ра§. 97, іаЬ. VI, й§. 10; Баі^з, Везшій. ра§. 175, іаЬ. XXX,
й&. 3; Бе-Топі, 8у11. АІ§. I ра§. 851.
Ехз. Ѵ7іііг еі ІЯоѵсІзі., А1§. п°п° 176, 846 а еі Ь; 1493, 1494.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки 320—520 р.. длины
и 19—28 |л. ширины.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ; указывается для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ во-
дахъ, прудахъ, озерахъ и пр,
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой
тундры 6/ѴІІ (п° 62—64). Водоросли Кроноцкаго озера, у устья рѣки
на камняхъ 12/ѴІІІ (п° 84).
127. Сіозіегіит зеіасеит ЕНгЬд.
АЬЬ. (1833); ІпГиз. ра^. 97 п° 113, іаЬ. VI, й^, 9; Иаі/з, Вгіі. Везшій.
ра§. 176, п° 20, іаЬ. XXX, й§. 4; Бе-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 850;—Сіо-
зіегіит гозігаіит ѵаг. зеіасеит КІеЬз, Везт. Ргеизз. ра§. 18.
Ехз. Ѵ7іііг. еі когсізі., А1§. п° 89.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 211) имѣютъ 450—500 р. длины и
12—14 |і. ширины. Оболочка слабо коричневатая съ нѣжными, но ясно
замѣтными продольными полосками. Клѣточки вытянуты въ очень
тонкія и длинныя, прямыя окончанія съ немного согнутыми верхуш-
ками. Въ нашихъ экземплярахъ длина превосходитъ ширину прибли-
зительно въ 36 разъ.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ
болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Озеро Кочковатое. 31/ѴІІІ (п° 211).
Родъ БосіЛіит ВгёЪ.
128. Оосійіит ипйиіаіит ВаіІ.
Місгозс. ОЬз. іп ЗтііЬ СопігіЬ. іо Кполѵіей^е (1850) ра§. 36, іаЬ. 1,
й§. 2; Бе-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 874; 117. апй Сг. 8. ІѴезі, Мопо^г. Вгіі.
Везт. I (1904) ра&. 194, іаЬ. XXVII, й§. 7—10.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Ширина клѣточки
12—13,4 (х., длина 215—245 р.. Контуры клѣточекъ правильно и сплошь
волнистые. Каждая половина клѣточки у основанія является склад-
235
чатой, при чемъ между складками у самаго основанія располагается
рядъ блестящихъ зернышекъ. Складчатость основанія полуклѣточекъ
является признакомъ, хорошо отличающимъ родъ Босісііит отъ ви-
довъ рода Ріеигоіаепіит. Признакъ этотъ выраженъ очень типич-
но у всѣхъ нашихъ образчиковъ, которые вполнѣ соотвѣтствуютъ опи-
санію и рисункамъ въ монографіи ІГе^’а.
Б. ипсіиіаіит первоначально описанъ изъ Сѣверной Америки.
Въ Европѣ онъ является сравнительно рѣдкимъ видомъ.
Обнаруженъ мною въ довольно значительномъ количествѣ, но не
обильно.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
Родъ Ріеигоіаепіит Ьтае§.
129. Ріеигоіаепіит ІгаЬесиІа (ЕіігЬд.) Маед.
Сгаѣѣ. еіпг. А1§. ра§. 104, іаЬ. VI, й§. А; Ве-Топі, 8у11. А1§\ I ра§. 895;
Ж. апсі Сг. 8. ТѴезі. Мопо^г. Вгіі. Безт. I (1904) ра^. 209, іаЬ. XXX
іі§. 11—13;—Сіозіегіит ІгаЬесиІа Екг-Ъд., АЬЬ. (1830) ра§. 62, 70;
ІпГиз. ра?. 93, іаЬ. VI й§. 2.
Ехв. Ѵ7ИІГ. еі Еогсізі., А1?. п°п° 1479, 1488.
Примѣч. Наши экземпляры по описанію и рисункамъ подходятъ
къ ѵаг. гесіит (Веір.) Ж. еі Сг. 8. ТѴезі (1. с. ра§. 212, іаЬ. XXX,
й§. 9—10): длина клѣточки 240—245 р.., ширина 22 р.
Ріеигоіаепіит гесіит Веір. (8ресіт. Безт. зиЬаІр. ра§. 225,
іаЬ. XX, й§. 8 — 11) разсматривался, какъ самостоятельный видъ.
Ж. апсі Сг. 8. УѴезі въ указанной выше монографіи не безъ основанія
разсматриваютъ эту форму, какъ разновидность Р1. ігаЬесиІа: „іі із
ітроззіЫе іо геіаіп Р1. гесіит Веір. аз а зресіез зерагаіе Ігот Р1. іга-
ЬесиІа (ЕкгЪд.) Еад.; іі опіу сіііГегз іп іЬе зотехѵЬаі зіпаііег зіхе о! іЬе
зігаі§Ьіег іаіегаі таг^іпз о Г іЬе зетісеііз*.
Эта форма обнаружена мною лишь въ очень небольшомъ коли-
чествѣ.
Р1. ігаЬесиІа широко распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (8° 44).
236
Родъ Теішетогиз Ка1І8.
130. Теітетогиз тіпиіиз Ве-Ву.
Соп). (1858) ра§. 41, 74, ІаЬ. V, Й§. 10; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 868;
Ж. апй &. 8. ХѴееі, Мопо§г. Вгіі. Везшій. I (1904) ра&. 223, іаЬ. XXXII,
Гіе. 17—19.
Примѣч. Наши экземпляры въ общемъ типичны, но отличаются
нѣсколько большей длиной и шириной клѣточки: длина 52—77 р.,
ширина 19—26,5 р., ширина истма 17—22 р. (по Ве-Топі длина 67—70 р.,
ширина 20—25 р.; по ѴРЫ’у длина 52—65 р., ширина 19—21 р., ши-
рина истма 18,5 р.). Оболочка клѣточки нѣжно точечная, концы ея
нѣсколько утонченные и съ явственными выемками.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Т. тіпи-
іиз распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
Родъ Еиазігит Е1ігІ)§.
131. Еиазігит зіпиозит Іепогт.
іп ЬегЬ. 1845 зес. Ваі/з, Вгіі. Везшій, ра§. 85; Ве-Топі, 8у11. А1§. I
ра&. 1098; — Еиазігит сігсиіаге р ВаІ{з 1. с. ра&. 85, іаЬ. XVI,
й§. ЗЪ—с.
Ехя. УѴИіг. еі Нотёізі., А1§. п°п° 251, 811.
Примѣч. Наши образчики типичны. Длина клѣточки 64—65 р.;
ширина 37 р.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и нѣкоторыхъ дру-
гихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/ѴП (п° 62—64).
132. Еиазігит Ьійепіаіит №ед.
Сгаіі. еіпгеіі. А1§. ра&. 122, іаЬ. VII В, й§. 1 а—Г; IV. аіій 6г. 8.
ІѴезі, Мопо§г. Вгіі. Везт. II (1905) ра§. 39, іаЬ. XXXVII, й^. 1С—19; —
237
Еиазігит еіе^апз (ВгеЪ.) Кйіг. ѵаг. зресіозит ВоІЛі, Везт. Огбп-
Іапй (1888) ра§. 9, ІаЬ. I, й§. 10, 11; Ве-Топг, 8у11. А1§. I ра§. 1102.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 30—33 у., длины и 20—24 р.
ширины; ширина истма 5,5—6,5 у.
Такимъ образомъ, наша форма сильно отличается по размѣрамъ
отъ типичнаго Е. ЬійепіаіитКаед.(длина 51—61 у..,ширина 32—39 у..,
ширина истма 6,3—11 у..), но по своему облику почти совершенно со-
отвѣтствуетъ фиг. 17, изображающей типичную форму Е. Ьісіепіа-
іи т въ указанной выше монографіи ТГ. аті <8. 8. ІѴезі’ь, отличаясь
только значительно меньшими размѣрами, большею закругленностью
полуклѣточекъ и болѣе утонченными конечными лопастями.
По своимъ размѣрамъ наша форма стоитъ близко къ типичному
Е. еіе^апз (ВгёЬ.) Кйіг. (см. монографію 17. аті 6г. 5. ІѴезі’а ра§. .78,
іаЬ. XXXVIII, й§. 16—21), но хорошо отъ него отличается присутстві-
емъ двухъ ясныхъ шипиковъ на конечныхъ лопастяхъ каждой полу-
клѣточки, которые характерны для Е. Ьійепіаіит. Правда, такіе-же
шипики замѣчаются у Е. гозігаіит ВаІ(з и Еиазігит Тигпегіі
ТѴезі (см. указанную монографію ра§. 35 и 37; іаЬ. XXXVII, й§. 11—13
и 9—10), но во всѣхъ другихъ отношеніяхъ наша форма несомнѣнно
гораздо ближе стоитъ къ Е. Ыйепіаіит, чѣмъ къ этимъ видамъ.
Поэтому я считаю наиболѣе правильнымъ присоединить нашу
форму въ качествѣ разновидности къ Е. Ъійепіаіит и называю ее
ѵаг. тіпнз тіЫ х). Обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ.
Еиазігит Ьійепіаіит распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІІІ (п° 142).
133. Еиазігит (Ііѵагісаіит Ьипсі.
Пезт. 8иес. (1871) ра§. 21, іаЬ. II, й§. 5; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра^.
1100; IV. аті &. 8. УѴезі, Мопо§т. Вгіі. Пезт. II (1905) ра&. 42, іаЬ. XXXVIII
Іі§. 3—4.
Ехз. ТѴіііг. еі Ког<1зІ., А1§. п°п° 554, 680, 1259, 1298.
Примѣч. Наши экземпляры типичные: длина 36—42 р., ширина
*) Еиавігиш Ыгіепіаіипі Хае^. ѵаг. тіпив тіЫ сеііиііз тіпогіЬиз (20—24 р. Іаі.
еі 30—33 р. 1оп§.; Іаі. ізіЬті 5,5—6,5 р.) а іуро біГГегі.
НаЬіі. Іп іипсіга ргоре рагіет аизігаіет Іасиз „Ыас2ікіп8ко)е“ а Ь. С. Ватепзку
аппо 1908 (п° 142) Іесіит.
238
истма .6—7 |х., вполнѣ соотвѣтствуя Изображенію и описанію этоГо
вида. Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ распространенъ мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно въ торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІІІ (п° 142).
134. Еиазігит риісііеііит ВгёЬ.
Ьізіе Безт. (1856) ра§, 124, іаЬ. I, й&. 5; Ве-Топі, Зуіі. А1&. I ра§. 1106;
И7-, апсі 6. 8. ТѴезІ, Мопо^г. Вгіі. Безт. II (1905) ра§. 46, ІаЬ. XXXVIII,
й§. 14, 15.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 37—40 р.. длины и 29—33 |х.
ширины; ширина истма 7,5 [х. По своимъ размѣрамъ и внѣшнему об-
лику они вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію и изображенію этого вида.
Е. риІсЬеІІит встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ: Принадлежитъ къ числу довольно рѣдкихъ видовъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
135. Еиазігит Ьіпаіе (Тигр.) ЕЬгЬд.
іп ТѴ. апсі 6. 8. ІѴезІ, Мопо^г. Вгіі. Безт. II (1905) ра§. 51,
іаЬ. XXXVIII, й^. 28, 29; ВаЦз, Вгіі. Безт. ра§. 90. іаЬ. XIV, й&. 8;
Ве-Топі, Зуіі. А1§. I ра§. 1084.
Ехз. УѴіііг. еі ІТогйеі., А1$г. п°п° 252, 559, 658.
Примѣч. Наши экземпляры отчасти типичны (15—26 р.. длины и
13—19 |х. ширины), отчасти приближаются къ ѵаг. еІоЬаіпт Імпй.
(Безт. Зиес. ра^. 23, іаЬ. II, й§. 7). См. изображеніе и описаніе этой фор-
мы въ монографіи IV. апсі 6. 8. ІѴехі’а (I. с., ра§. 54, іаЬ. XXXVIII, й§. 35).
Типичная форма обнаружена мною въ довольно значительномъ
количествѣ.
Е. Ьіпаіе распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ, указывается для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ во-
дахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
136. Еиазігит сіепіісиіаіит (Кігсііп.) Вау.
Лоі. Соп). сіи тісіі сіе Егапсе (1884) ра§. 335; Ве-Топі, Зуіі. А1&. I
ра&. 1106; IV. апсі 6. 8. ТѴезі, Моподт. Вгіі. Безт. II (1905) ра§. 56,
239
іаЬ. ХХХІХ, й&. 1—4;—Еиазігит Ьіпаіе ѵаг. р. Ваі/з, Вгіі. Безт.
(1848) іаЬ. XIV, й§. 8 а, Г.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 22—25 р. длины и 19—20 р.
ширины; ширина истма 6 р. По размѣрамъ и внѣшнему облику они
типичны, и вполнѣ соотвѣтствуютъ фиг. 4 на табл. XXXIX изъ ука-
занной монографіи ТѴ. апй 6г. 8. РГезі’а.
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ. Е. (іепіісиіаіит
встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, осо-
бенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
137. Еиазігит ресііпаіит ВгёЬ.
іп Ваі/з, Вгіі. Безт. ра§. 86, ІаЬ. XIV й&. 5 а, 6, 4—Г; Ве-Топі,
8у11. А1§. 1 ра§. 1068; IV. ап<1 6г. 8. ТѴезі, Мопо^г. Вгіі. Безт. II (1905)
ра&. 60, іаЬ. XXXIX, й§. 10—12.
Ехз. ІѴіііг. еі Ногсізі., А1§. п° 475.
Примѣч. Наши экземпляры довольно типичны, но отличаются отъ
соотвѣтствующихъ рисунковъ болѣе суженными конечными лопастями.
Длина клѣточки 70—80 р., ширина 47—48 р., ширина истма 12 р.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
распространенъ преимущественно въ Европѣ. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Микижинское озерко, горизонтальный ловъ
у берега 30/ѴІ (п° 74).
138. Еиазігит деттаіит ВгёЬ.
іп Ваі/з, Вгіі. Безт. ра§. 87, іаЬ. XIV, й&. 4; Ве-Топі, 8у11. А1&. I
ра§. 1070; РЕ. апй 66 8. ІѴезі, Мопо§г. Вгіі. Безт. II (1905) ра&. 63,
іаЬ. XXXIX, й§. 19.
Ехз. ТѴіііг. еі Ыогсізі., А1§. п° 554.
Примѣч. Наши экземпляры типичны, вполнѣ соотвѣтствуя выше-
цитированнымъ описаніямъ и рисункамъ. Длина клѣточки 50—70 р.,
ширина 41—47 р., ширина истма 12—14 р.
Обнаруженъ сравнительно въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ
болотахъ.
240
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
139. Еиазігит зіЬігісит ВоІсП.
8іЬіг. СЫогорЬ. (1885) ра?. 99, іаЬ. V, й?. 2; Ре-Топі, 8у11. АІ?. I
ра?. 1075.
Примѣч. Наши образчики вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію и
описанію этого вида у Воійі’а, (1. с.). Длина клѣточки 16—18,5 у..,
ширина 13,8 у..; ширина истма 3,5 у..
Е. зіЬігісит принадлежитъ къ числу рѣдкихъ видовъ: пока
указанъ для Сибири, Японіи и Порто-Рико. Обитаетъ въ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1909 г. Водоросли Кирганикской малой
тундры. 6/ѴІІ (н° 62—64).
Родъ Місгайіегіа» А§.
140. Місгазіегіаз йтЬгіаіа Наііз.
Вгіі. Везшій. ра?. 71, іаЬ. VIII, й?. 2; Ре-Топі, 8у11. АІ?. I. ра?, 1131.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки до 160 |х. длины
и 130 у., ширины.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ очень небольшомъ количествѣ.
М. ГітЬгіаіа распространена въ Европѣ, Сѣверной Америкѣ;
указывается также для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундровое озерко у Тихой
рѣчки. 9/VII (п° 97).
Родъ Созтагіит Согсіа.
141. Созтагіит ипсіиіаіит Сопіа.
іп Аіт. <іе СагІзЬай (1839) ра?. 243, іаЬ. V, й? 26; ВаЦе, Вгіі. Везт.
ра?. 97, іаЬ. XV, й?. 8; Ре-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 972; IV. апй Сі. 8. ТѴезі,
Мопо?г. Вгіі. Везт. II (1905) ра?. 178, іаЬ. ЫХ, й?. 1,2,3,5.
Ехз. ТѴіііг. еі ІХогсІзі. АІ?. п° 473.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 52—60 у.,
ширина 39—46,5 у..; ширина истма 13—15,5 у-
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ.
С. ипйиіаіит распространенъ преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44).
241
142. Созтагіит зиійитісіит Моггізі.
іп ѴѴіііг. еі ЛЪпЫ., А1§. ехз. (1878) п° 172; 1889, іазс. XXI, ра# . 44,
сит Й§.; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 950; Ж. апсі Сг. 8. Жея^, Моложе. Вгіі.
Безт. 11 (1905) ра?. 192, іаЬ. ЬХШ, й§. 18—20.
Ехз. ІѴгііг. еі ІУогИзі., А1§. п° п° 172, 507, 832.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 30—36 р.. длины и 26—30 р.
ширины; ширина истма 8—9,5 р. По общему облику и размѣрамъ
вполнѣ подходятъ къ типичной формѣ этого вида.
Обнаруженъ мѣстами въ довольно значительномъ количествѣ.
С. зиЬіитісіит довольно хорошо отличается отъ С. іитісіит
ІмпЛ., но очень близокъ къ С. пііісіиіит Ве-Ріоі., какъ по внѣшнему
облику, такъ и по размѣрамъ. Все различіе между ними въ сущности
сводится къ тому, что у С. зиЬіитісіит полуклѣточки пирами-
дально-полукруглыя, ау С. пііісіиіит онѣ пирамидально-трапеце-
..видныя: „С. пііісіиіит апсі С. зиЬіитісіит аге аізо ѵегу сіозеіу ге-
Іаіесі, Ьиі іЬе зетісеііз о! іЬе Іаііег аге іписЬ тоге гоипбесі, хѵіііі Ьгоасіег
Ьазаі ап§)ез, тоге сопѵех зісіез, апсі а Іезз ап^иіаг арех“ (Ж. апсі (?. 8. ІѴееІ,
.1. с. ра§. 198).
Руководствуясь этимъ признакомъ, я довольно хорошо могъ раз-
личить. эти виды въ матеріалѣ изъ Камчатки, хотя долженъ все-таки
оговориться, что видовая самостоятельность ихъ мнѣ кажется очень
сомнительной.
Созтагіит зиЬіитісіит встрѣчается мѣстами преимуще-
ственно въ Европѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44). Изъ болотнаго залива „Хароваго* озерка (у восточнаго
конца Дальняго оз.) 2/ѴП (п° 79).
143. Созтагіит пііісіиіит Бе-ІЫ.
Безт. Ііаі. (1867) ра&. 72, іаЬ. III, й^. 26; Вё-Топі, Зуіі. А]§. I
ра§. 935; Ж. апсі 8. 8. Жея/, Мопо&г. Вгіі. Безт. II (1905) ра&. 197,
•іаЬ; ЬХІѴ, й§. 1-3.
Ехз. Жйіг. еі ІУогсІзІ., А1§. п° 561.
Примѣч. Наши экземпляры по внѣшнему облику и размѣрамъ
типичны. Длина 30—36 р.., ширина 22—27 р.; ширина истма 7,5—9 р.
Замѣтимъ^ что къ- этому виду очень близокъ Созтагіит рзеи-
сіо пііісіиіит Лог'&зі.; который отличается отъ С. пііісіиіит, глав-
нымъ образомъ, присутствіемъ двухъ пиреноидовъ въ каждой поло-
винѣ клѣточки. Такъ какъ наши экземпляры имѣютъ дезорганизован-
іб'
242
ное клѣточное содержимое, то главный признакъ различія между этими
двумя видами въ данномъ случаѣ отпадаетъ. Во всѣхъ же другихъ
отношеніяхъ, т.-е. по внѣшнему облику клѣточки и размѣрамъ (у
О. рзеіісіопііійиіит длина 42 р., ширина 33 р.; ширина истма 10 р..),
наша форма вполнѣ соотвѣтствуетъ описанію С. пііійиіит.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ экземпляровъ.
Объ отличіи С. пііійиіит отъ С. зиЫитійит см. примѣча-
ніе къ этому послѣднему виду.
С. пііійиіит встрѣчается мѣстами въ Европѣ, Сѣверной Аме-
рикѣ, Азіи. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины.
144. Созтагіит рзеисіоругатігіаіит Іиімі.
Безт. 8иес. ра§. 41. іаЬ, II, 18; Ре-Топі, 8уП. АІ§. I, ра&.
946.
Ехз. ТѴШг. еі ІУогИві., А1§. п° 82, 1283.
Примѣч. Наши образчики имѣютъ 43—45 р. длины и 28—30 р.
ширины. Истмъ до 12 р. ширины.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ сто-
ячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ Хароваго озерка
3/ѴІІ (п° 82).
145. Созтагіит циагігаіит Наііз.
Созтагіит диасігаіит Раі/з іп Тгапзасі. оііЬе Воі. 8ос. ЕйіпЬ.
II, ра§. 151, п° 9, іаЬ. XVI, й§. 9; Вгіі. Безтіб. ра§. 92, (рг. р.),іаЬ.ХѴ,
й§. Іа, 1Ь; ТѴ. ап<1 6г. 5. ТѴезІ, Мопо§г. Вгіі. Безт. III (1908) ра§. 57,
іаЬ. ЬХХ, й§. 6—8;—БізрЬіпсііит диаігаіит Напвд., Ргосіг.
ра§. 244; Ре-Топг, 8у11. А1(г. I ра&. 882.
Примѣч. Наши экземпляры типичны, длина клѣточки до 56 р.,
ширина до 35 р.; ширина истма до 20 р. Въ небольшомъ количе-
ствѣ.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ преимущественно
въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для Сибири.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно среди мховъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ
Кирганикской большой тундры 4/ѴІ'І..(н° 61).
243
146. Созтагіит ехідиит АгсН.
іп Ргос. ЭиЫ. Каѣ. Нізі. 8ос. (1864) ра§. 49, ІаЬ. I, й§\ 32—33; Бе-
Топі, 8у11. А]§. 1 ра§. 954; ТУ апй Б. 8. ІѴезі, Мопо§г. Вгіі. Везт. ПІ
1908) ра§. 63, ІаЬ. ЬХХ, й§. 17—19.
Примѣч. Наши экземпляры соотвѣтствуютъ типичной формѣ этого
вида: длина клѣточки 14—21 р„ ширина 9—13 р.; ширина истма 3—5 р.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44).
147. Фозмагіит МепедЫпі ВгёЬ.
іп РаѴ[8 Вгіі. Везшій. ра§. 96, п° 8, іаЬ. XV, й§. 6; Бе-Ву, Соп)и^.
ІаЬ. VI, й§. 33 еі 34; Бе-Топі, 8у11. А1§. Ѵоі. 1 ра§. 937.
Ехз. ТѴіііт. еі УѴотсІзі., А1&. п° 566 а еі Ь; 1077, 1123.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 24,2 р., въ ши-
рину 15,4 р.; ширина истма 6,5 р. По размѣрамъ близки къ типич-
ной формѣ, которую приводитъ ВоІЛі для Сибири: я1оп§. 19,2—32,4 р.;
Іаі. 14,4—19,2 р.; Іаі. ізіЬш. 6—7,2 р.“.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно среди
мховъ, а также на влажныхъ скалахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34). Микижинское озерко, горизонтальный
ловъ у берега. 30/ѴІ (п° 74). Въ болотцѣ у торфяного озерка Шапочки.
19./ѴПІ (п° 170).
148. Созтагіит циасігИагіит 1_ипсІ.
Везт. 8иес. ра§. 32, іаЬ. III, й§. 112; Бе-Топі, 8у11. АІ§. I ра§. 1022.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 40 р. въ длину и до 33 р.
въ ширину; ширина истма 14 р. Обнаруженъ сравнительно въ не-
большомъ количествѣ экземпляровъ.
Этотъ видъ мѣстами встрѣчается преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Планкт. изъ Хароваго озерка. 3/ѴП
(п° 82). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴІІ (п° 91). Налетъ водорослей
на днѣ Большого окнища, у 1-й стоянки на Начикинскомъ озерѣ.
7/VIII (п° 132).
16*
244
149. Созтагіит огЬісиіаіит КаМз.
іп Апп; Ма?. Хаі. Нізі. XIV (1844) ра?. 392, ІаЬ. II, й?. 2; Вгіі.
Безт. ра?. 107, іаЬ. XVII, Гі?. 5; ІаЬ. ХХХП1, Гі?. 9; Ж. апй &. 8. ѴѴезі,
Мопо?г. Вгіі. Безт. III (1908) ра?. 149, ІаЬ. ЬХХѴІІ, й?. 15—17; Бе-
Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 962 (рг. тах. р.).
Примѣч. Наши образчики соотвѣтствуютъ отчасти типичной
формѣ, отчасти Г. таіог Ж. аші О. 8. ІѴезІ. (I. с. іаЬ. ЬХХѴІІ, й?. 18).
Типичная форма имѣетъ 35—36 р.. въ длину и 19—21 |*. въ ширину;
ширина истма 7—8 р.. По своему облику и размѣрамъ она вполнѣ
соотвѣтствуетъ описанію и вышецитированнымъ рисункамъ этого
вида (по Ж. аші (3. 8. Жеаі’у длина 35—38 р.., ширина 18—20 р.., ши-
рина истма 6,5—8 р..; по ВоІДі’у, „ЗіЬіг. СІф)горЬ.“, длина 31,2—34,8 р..,
ширина 22,8—23 р.., ширина истма 9,6—11 р..).
Р. т а) о г, обнаруженная мною вмѣстѣ съ типичной формой,
имѣетъ 50—52 р.. въ длину и 28 р. въ ширину; ширина истма 10,5 р.
(по Ж. аші (3. 8. ЖеаГу длина 55 р., ширина 28 р.; ширина истма
12,5 р.), но она нѣсколько отличается отъ соотвѣтствующаго рисунка
въ томъ отношеніи, что имѣетъ болѣе длинный истмъ, немного напо-
миная Созтагіит ізіЬтіит Жеаі. (]. с. ра?. 145, іаЬ. ЬХХѴІІ,
й?. 7—10). Впрочемъ, этотъ послѣдній (очень рѣдкій видъ) хорошо
отличается отъ С. огЬісиІаіпт общей формой клѣточки, располо-
женіемъ бугорковъ и величиной. Оба эти вида (равно какъ и С. е х с а-
ѵаіит Могсізі.) объединяетъ совершенно округлая форма клѣточки,
если ее разсматривать сверху.
С. огЬісиІаіпт обнаруженъ мною въ значительномъ коли-
чествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ,
особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г,- Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Микижинское озерко, горизонтальный
ловъ у берега. 30/ѴІ (п° 74). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴІІ(іГ 91).
150. Созтагіит гепИогте (КаИз) АгсЬ.
іп Іоигп. оГ Воіапу III (1874) ра?. 93; Ве-Топі, 8у1і. А]?. I ра?. 982;—
Созтагіит таг?агііііегит ѵаг. геиіГогте Ѣ.аІ['з, Вгіі. Безт.
ра?. 200, іаЬ. XVI, Й?. 2. а—с.
Ехз. Жйіг. еі Могсізі., АІ?. и° 73.
245
Примѣч. Наши образчики типичны. Длина клѣточки 59—66 р.,
ширина 50—54 р.; ширина истма 15—18 р.
Этотъ видъ встрѣчается обычно въ холодной водѣ, но мною была
обнаружена въ очень незначительномъ числѣ экземпляровъ въ одномъ
изъ горячихъ источниковъ Камчатки (сборы В. И. Савича 1908, п° 2157,
V 55—60") форма, которая по своимъ размѣрамъ и облику вполнѣ со-
отвѣтствовала типичному Созтагіит гепііогте (Ваі/'з) Атск.
Встрѣтился также въ значительномъ количествѣ въ холодной
водѣ изъ нѣкоторыхъ мѣстъ Камчатки, гдѣ, повидимому, интенсивно
распространенъ.
Этотъ видъ распространенъ мѣстами преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро. 20/ѴІ (п° 34).
Изъ болотнаго залива Хароваго озерка (у вост. конца Дальняго оз.).
2/ѴІІ (п° 79). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴП (п° 91).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выхо-
дящій изъ „Горячей сопки". Изъ воды при і°55—60° С.
151. Созтагіит Рогііапит Агсіі.
іп Оиагі. «Іоигп. Місг. 8с. VIII (1860) ра^. 235, ІаЬ. 11; Ве-Топі, 8уІ1.
А]§. 1 ра&. 986; IV. аші С. 8. ТѴеэі, Мопо^г. Вгіі. Безт. III (1908) ра&. 165,
іаЬ. ЬХХХ, й§. 4—7; — Созтагіит огЬісиІаіит Ве-Ву, Сощ. (1858)
ра§. 41, іаЪ. VI, Гщ. 49—60; Веір., Пезт. зиЬаір. (1877) ра&. 11, іаЬ. VII,
й§. 46—48. — Моп Созтагіит огЬісиІаіит Ваі/'в (Іі. сс.).
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 26—30,5 р. въ длину и 22,5—
26,4 р. въ ширину; ширина истма 7,5—9,2 р. Какъ по размѣрамъ, такъ и
по внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣтствуютъ ѵаг. перЬгоібит
ТѴіііг. (Сгоіі. ОІ. зОіѵ. А1§. 1872 ра&. 57), которая изображена и описана
также въ указанной монографіи IV. апсі Ст. 8. ІѴеві’а, (]. с. ра§. 167,
іаЬ. ЬХХХ, й{г.1О—11): „ІЬіз ѵагіеіу із йізііп^иізЬей Ьу іЬе Гогт оі ііз веті-
сеііз, лѵЬісЬ аге сопзійегаЫу йаііепесі аі іЬе ѵѳпігаі тагДп; іЬе (хгапиіез аге
гаіЬег зтаііег іЬап іп ІЬе іуре, Ьці іЬеу Ьаѵе а зітйаг йізрозіііоп іп ѵегіісаі
зегіез*. Этотъ видъ, ііо общему облику, нѣсколько напоминаетъ С. ог-
ЬісиІаіит Ваі/в и С. ізіЬтіит \Ѵезі, но, помимо ряда другихъ
признаковъ, хорошо отъ нихъ отличается эллиптической формой клѣ-
точки, при разсматриваніи ея сверху.
Обнаруженъ въ довольно, значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
распространенъ мѣстами преимущественно въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
246
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
29/ѴІ (п° 67). Изъ болотнаго залива Хароваго озерка (у восточн. конца
Дальняго оз.). Тундра у южнаго конца Начикинскаго озера, торфъ
изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІП (п° 142).
152. Созтагіит тагдагііИегит (Тигр.) Мепедк.
8упорз. іп Ьіпп. 1840 ра§. 219; ВаЦз, Вгіі. Пезт. ра§. 100, іаЬ. XVI,
1і§. 2; Ре-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 979; Воісіі, 8іЬіг. СЫогорЬ. ра§. 107.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 36—40 р., ширина
28—33 р.; ширина истма 11—15 р. Этотъ видъ довольно широко рас-
пространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; ука-
зывается также и для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, осо-
бенно въ торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планкт. изъ Хароваго озерка.
3/ѴП (п° 82).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли Кроноцкаго
озера у устья рѣки на камняхъ. 12/ѴІІІ (п° 84).
153. Созтагіит АгпеІІіі Воісіі.
8іЫг. СЫогорЬ. ра§. 107, ІаЬ. V, іі§. 15; Ве-Топг, 8у11. А1§. I ра§. 994.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ лишь въ количествѣ немногихъ
экземпляровъ. Длина 60—64 р., ширина 48—52 р.; ширина истма 16—
18 р.; толщина 33—34,5 р. Оболочка клѣточки густо покрыта боро-
давочками.
Этотъ видъ впервые былъ описанъ для Сибири ВоЫі’омъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли въ
торфяныхъ лужахъ Кирганикской большой тундры. 4/ѴІІ (п° 61).
Водоросли Кирганикской малой тундры. 6/ѴІІ (п° 62—64).
154. Созтагіит рипсіиіаіит ВгёЬ.
Ьізіе ра§> 129, п° 24, ІаЬ. I, 16; Ре-Топі, 8у11. АІ&. I ра§. 961.
Ехз. ТѴіііг. еі ІТогйзі., А1§. п°п° 471, 1081.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 24—30 р.,
ширина 22—27 р.; ширина истма 8—9 р. Этотъ видъ по общему облику
походитъ на Созтагіит таг ^агіИіегит (Тигр.) Мепедк., но отли-
чается значительно меньшими размѣрами.
247
С. рипсіиіаіит довольно широко распространенъ преимуще-
ственно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для
Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Микижинское озерко, горизон-
тальный ловъ у берега. 30/VI (п° 74). ’
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/ѴІІ (п° 62-64).
155. Созтагіит ВІуНіі Ѵ/іІІе.
Иог&ез Еегзкѵ. А1§. (1880) ра§. 25, іаЬ. I, й§. 7; 17. апсі С. 8. ІѴезі,
Мопо&г. Вгіі. Безт. 111 (1908) ра§. 225, ІаЬ. ЬХХХѴІ, Гі§. 1—4.
Примѣч. Наши экземпляры довольно типичны: длина 17,5—20 у..,
ширина 14—15,5 у.; ширина истма 4,5—5,5 у., но по внѣшнему облику
нѣсколько приближаются къ ѵаг. поѵае-зуіѵае 17. ап<1 С. 8. ТѴезІ (1. с.,
ра§. 227, іаЬ. ЬХХХѴІ, й§. 5—6), которая отличается нѣсколько большими
размѣрами (длина 20,5—22 у..,ширина 17,5—19 у.; ширина истма 5,5 у..).
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
С. Віуіііі принадлежитъ къ числу очень характерныхъ видовъ
рода Созтагіит съ шероховатой оболочкой. Распространенъ пре-
имущественно въ Европѣ (особенно Англіи: „іі Ііаз а ѵегу ѵѵісіе сіізігі-
Ьиііоп іп іЬе ВгііізЬ Ізіапсіз. 17. апсі С. 8. ІѴе&І, 1. с. ра§. 227), а также
въ Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца. Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІІІ (п° 142).
156. Созтагіит Ьоігуііз (Вогу) МепедК.
іп „Ьіппаеа” (1840) ра§. 220; Ве-Топі, 8у11. А1§. I, ра§. -979; —Не-
іегосагрёііа Воігуііз Вогу іп Бісііоп. сіазз. (1823) іаЬ. 8.
Ехз. ТѴііІг. еі Шогсізі., А1§. ехз. п°п° 79, 826, 1295, 1267, 1479.
Примѣч. Наша форма характеризуется слѣдующими размѣрами:
длина клѣтки до 84 у., ширина до 70 у., ширина истма 20 у. Такимъ
образомъ, по своей величинѣ эта форма нѣсколько отличается отъ типа,
приближаясь къ разновидностямъ рзепйозресіозит Зскаагзскт. и
риІсЬгит 8скаагзскт. (іп „Моіагізіа14 1886 ра§. 236), отъ которыхъ
однако, въ свою очередь, отличается нѣсколько меньшею длиною,
но большею шириною
С. Ьоігуііз принадлежитъ къ числу очень распространенныхъ
видовъ въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ.
248
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Култукъ Начикинскаго озера, главный
плесъ, горизонтальный ловъ. 15/ѴІІІ (п° 146).
157. Созтагіит сгепаіит ЙаМз.
іп Тгапзасі. оЕ ІЬе Воі. 8ос. о! ЕйіпЬ. II, ра?. 150, ІаЬ. XVI, Гі?. 6;
Вгіі. Везшій. ра?. 96, ІаЬ. XV, й?. 7; Ве-Топі, 8у11. А]?. I ра?. 941.
Ехз. ТѴЙг. еі Тіогсізі., АІ?. п° 80, 1117.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 34—37 у..,
ширина 21—22 у..; ширина истма 14 у.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ преимущественно
въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для Сибири.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, медленно текущихъ, рѣчкахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
29/ѴІ (п° 67).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/ѴІІ (п° 62—64).
158. Созтагіит Ьігеіит ВгёЬ.
іп ВаЦв Вгіі. Везшій. ра?. 102, п° 18, іаЬ. XVI, й?. 5; Ве-Топг, 8у11.
АІ?. I ра?. 1018.
Ехз.: ЖгМг. еі ВогЛві., АІ?. п° 77, 560, 972, 1266.
Примѣч. Длина клѣтки 77—80 у., ширина 44—45 у.; ширина
истма 28 у. По описанію и размѣрамъ наши образчики ближе всего
подходятъ къ ѵаг. іпіегтейіпш (ГегзкѵапйзаІ?ег Ега Ыоѵа)а 8еіп-
Ца, ра?. 35, іаЬ. XII, й?. 15): „зетісеіінііз а Іаіеге ѵізіз Іеге сігсиІагіЬиз, а
ѵегіісе сопзресііз еіііріісіз, поппитцпат ІаіегіЬиз ѵіх ѵізіЬіІііег ігіипйи1аііз“
(см. Ве-Топг, 1. с.). Впрочемъ, этого послѣдняго признака,, т.-е. легкой
волнистости по бокамъ клѣточки, въ нашихъ Экземплярахъ мнѣ це
удалось обнаружить.
С. Ьігеіиш встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой
тундры 6/ѴІІ (п° 62—64). Водоросли Кроноцкаго озера у устья рѣч^и
на камняхъ. 12/ѴІІІ (п° 84).
159. Созтагіит іеігаорИІИаІтит (Кйіг.) ВгёЬ.
іп ВаЦв, Вгіі. Везшій, ра?. 98, іаЬ. XVII, й?. 11 еі іаЬ. XXXIII, Еі?. 8;
Ве-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 981.
249
Ех§. ТѴіііг. еі НогИзі., А1§. п°п° 827, 1286.
Примѣч. Длина клѣточки 105—114 у., ширина 75—77 у., ширина
истма 22—24 у. Бородавочки на вершинахъ клѣточки почти неза-
мѣтны. По описанію наши экземпляры ближе всего подходятъ къ
ѵаг. Ьипёеіііі ТѴіііг. („От Соіі. осіі Оеіапсіз Збіѵаііепзаі^ег ра&. 56):
„ѵеггисіз тіпогіЬиз, іп арісе (зиЬгеіизо) зетісѳііиіае пиіііз; тетЬгапа сіепзѳ
&гапи1аіорипсіаіа“ (см. Ве-Топі, 1. с. ра§. 982).
ВоЫі приводитъ для Сибири типичную форму этого вида.
С. іеігаоріііііаітит довольно широко распространенъ пре-
имущественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой
тундры. 6/ѴІІ (п° 62—64).
160. Созтагіит саіісіит ЕІепк. поѵ. зр.
Опис. Клѣточки небольшихъ размѣровъ, въ длину нѣсколько
больше, чѣмъ въ ширину: 24—26 у. длины и 19—20 у. ширины; щель
очень узкая и глубокая, ширина истма 6—7,2 у. Обѣ половины клѣ-
точки эллиптически трапецевидныя, т.-е. съ усѣченными, но немного
вогнутыми вершинами; бока слегка выпуклые и явственно кренули-
рованные (съ 3 волнистыми зубчиками съ каждой стороны), а базаль-
ные углы закруглены. Съ боковыхъ сторонъ обѣ половины клѣточки
широко эллиптическія или почти шаровидныя, 10—11. у. ширины.
Сверху клѣточка имѣетъ эллиптическую форму, 8—11 у. ширины,
иногда съ немного вздутыми боками. Клѣточная оболочка почти глад-
кая или нѣжно-зернистая1).
Примѣч. Эта водоросль обнаружена мною въ значительномъ ко-
личествѣ въ сборахъ В. И. Савича 1909 г. (п°п° 42, 43, 44 1° воды 53° С.)
изъ горячихъ камчатскихъ ключей. Содержимое клѣточекъ въ боль-
шинствѣ случаевъ хорошо сохранилось: ясно различимо строеніе * V.
х) Созтагіит саіійит ЕІепк. поѵ. зр.: рагѵит 24—26 у. 1оп(*. еі 19—20 у. Іаі.,
тесііо ргоГипбе сопзігісіит, зіпи Ііпеагі ап§изІібзіто ехігето атрііаіо; ізіЬто 6—7,2 у. ІаЪ.,
зетіееііиііз ігарехоіеіео еіііріісіз, иігодие роіо ІаЪе, вей сопсаѵіизсиіе ігипсаііз, ап^иіів
іпГегіогіЬиз гоіипсіаііз, ІаіегіЬиз Іеѵіззііпе сопѵехіз еі сіізііпсіе сгепиіаііз; а Іаіѳге ѵізіз
Гегѳ сігсиІагіЬиз, 10—11 у. сгазз.; а ѵегіісе— еіііріісіз, іпіегбит тесііо иігіпдие іитоге
рагѵо, 8—11 у. іаі.; тетЬгапа Іаеѵі ѵеі зиЫіІіззіт.е §гапи1аіо-рипсіаіа.
НаЬіі. Іп СопііЬпз іЬегтаІІЬиз КатізЬаІкаѳ („Маікіпзкуе кііисгі*) ай 53° С. 1е§.
V. Р. Ваѵісг. 1909.
ОЬзегѵ. Заііз ргохітит Созтаг.іо Оаггоіепзі Гоу апсі Візз. (8еоіі. Везт.
1894, ра{>. 101, ІаЬ. 111, й^. 4), зесі поііз зирга аііаііз еі ЬаЫіаІіопе Ьепе аЬ ео сіійегі;
а Созтагіо ІахісЬоп4го Імпй. ₽. зиЬипсіаіо ВоІМ (8іЫг. СЫогорЬ.ра&. 101,
іаЬ. V, й{>. 4) 1оп§ѳ сіізіаі.
250
блѣдно-зеленыхъ хлоропластовъ съ однимъ пиреноидомъ въ каждой
половинѣ клѣточки; впрочемъ, попадаются иногда клѣточки и съ де-
зорганизованнымъ содержимымъ. Во всякомъ случаѣ, совершенно
ясно, что водоросль эта при столь высокой і° вполнѣ приспособилась
къ условіямъ своего обитанія. Попадались также изрѣдка экземпляры
въ стадіяхъ дѣленія. Въ біологическомъ отношеніи представляетъ
большой интересъ фактъ нахожденія одного изъ представителей дес-
мидіевыхъ при такой высокой і°.
6г. 8. ІѴезі въ своей статьѣ „Оп зоте АІ^ае Ггот Ьоі зргіп^з"
(ТЬе «Гоигпаі оі Воіапу. Ьопйоп. Ѵоі. ХЬ, 1902, ра^. 241) приводитъ для
горячихъ источниковъ Исландіи 3 вида Созтагіит. Виды эти
слѣдующіе: С. Ьоітіепзе Імпсі. ѵаг. іпіе^гит Імпсі. (і°—60° С);
С. ап^иіозит ВгёЬ. ѵаг. сопсіппит (ВаЪепк.) ІѴезі аші 6г. 8. ТѴезі
(і°-55°); С. зиЬагсіоит (Ьадегк.) ВасіЪ. (і°—55°). Однако, всѣ эти
виды не имѣютъ ничего общаго съ нашей формой. Въ систе-
матическомъ отношеніи наша водоросль по внѣшнему облику очень
напоминаетъ Созтагіит и п <і и 1 а і и т Согіа (этотъ видъ обнаруженъ
мною въ одной изъ пробъ колл.
Раменскаго). Типичная форма С.
и п <і и I а і и т характеризуется
довольно крупными размѣрами,
но ѣ т і п о г ТК. аші 6г. 8. ТѴезі
(Мопо^г. Вг. Безт; Ѵоі. II, 1905,
ра§. 149: „Іеп^іЬ 34 р..; ЬгеайіЬ
27,5 р.; ЬгеайіЬ оіізіЬтиз 11 р.“),
1. тіпіта бгиіго. (1. с. „Іеп^ІЬ
17—22 п.; ЬгеадіЬ 16—17 р.; ЬгеайіЬ оі ізіЬтиз 5 р.“) и ѵаг. тіпиіит
ІѴіііг. (1. с. „1еп§і1і 21—28 р.; ЬгеасІІЬ 18—21 р.; ЬгеасЬЬ оі ізіЬтиз 8,5—
10 р.“) довольно близки по размѣрамъ къ нашей формѣ. Однако, всѣ
формы С. ипйиіаіит характеризуются полушаровидными (не усѣ-
ченными) половинами клѣточекъ, тогда какъ у нашей формы полу-
клѣточки болѣе или менѣе явственно трапецевидныя, съ некренули-
рованными вершинами.
Въ этомъ отношеніи наша водоросль стоитъ гораздо ближе къ
Созтагіит Саггоіепзе Воу аші Вгзз., 8соіі. Безт,. 1894 ра&. 101-,
ТаЬ. II, й§. 4 (см. Ж. апсі 6г. 8. ТѴезі, Мопо^г. Вгіі. Безт; Ѵоі. ПІ. 1908,
ра§. 12, іаЬ,; БХѴІ, й§. 7, 8), который въ монографіи IV. аші 6г. 8.
ТѴезі'а, (1. с.) характеризуется; слѣдующимъ образомъ: „сеііз гаіЬег зтаіі,
Р/в іітез Іоп&ег іЬап Ьгоасі, йееріу сопзігісіей, зіпиз ѵегу паггоѵг ѵгііЬ а
бііаіей арех; зетісеііз ігипсаіе-ругатібаіе, зісіез ирсѵагсііу сопѵег^іп^ аші
Рис. 8. С о з т аг іи т саіісіит ЕІепк. (поѵ.
зр.). а- клѣточка съ широкой стороны; Ь клѣ-
точка съ узкой стороны (сбоку); с и с—клѣточка
сверху. Увеличеніе около 700 разъ. (Ориг. рис.).
251
зіі^йііу сопѵех, лѵіѣ1і іѣгее іо йѵе едпаі чпйиіаііопз, арех хѵісіеіу ігчпсаіё
Ьчі ОізііпсЫу сопѵех (зошеіітез оЬзсигеІу ріісаіеб). 8ісіе ѵіе\ѵ оЕ зетісеіі
зиЪсігсиІаг. Ѵегіісаі ѵіеѵѵ еііірііс, гаііо оЕ ахез аЬоиі 1:1,6. СеІІ хѵаіі
зрагзеіу апсі сіеіісаіеіу рчпсіаіе. Ьеп§іЬ 27—31 у..; ЬгеасШі 20—25 |*.;
Ъгеа<Ші оЕ ізікетчз 9—11 р..“х).
Какъ видно изъ описанія, наша форма отличается отъ С. б аг-
гоіепзе прежде всего значительно меньшими размѣрами: максималь-
ныя величины всѣхъ трехъ измѣреній нашей водоросли представ-
ляютъ минимальные предѣлы измѣреній С. Сгатгоіепзе.
Кромѣ того усѣченныя вершины полуклѣточекъ у нашей формы
нѣсколько вогнуты и никогда не бываютъ ясно выпуклыми („сіізііпсііу
сопѵех“), какъ у С. Сгатгоіепзе.
У Созтагіит ѵепизѣит (ВгеЪ.) АтсК. (см. монографію Ж.
апсі бг. & ЖезГа. Ѵоі. III, 1908, ра§. 8, іаЪ. ЬХѴІ, й& 1—6) и С. Ке-
іпзсйіі Агсіл,. (1. с. ра§. 12, іаЬ. ЬХѴІ, й§. 9—11), видовъ очень близ-
кихъ къ С. Оаггоіепзе, также замѣчается нѣкоторая вогнутость
усѣченныхъ вершинъ полуклѣточекъ, но оба эти вида, какъ слѣ-
дуетъ изъ описанія и рисунковъ, ни по внѣшнему облику, ни по
размѣрамъ непохожи на нашу форму.
При разсматриваніи сверху наша водоросль имѣетъ эллиптиче-
скую форму, при чемъ отношеніе осей здѣсь равняется 1:2, т.-е.
толщина клѣтки меньше, чѣмъ у С. Оаггоіепзе, что ясно также
изъ бокового положенія нашей водоросли ,(см. рис. 8 фиг. Ъ).
Однако, въ нѣкоторыхъ экземплярахъ нашей водоросли, при
разсматриваніи ихъ сверху, замѣчаются боковыя вздутія со стороны
малой оси эллипса (см. рис. 8, фиг. с нижняя), которыми характеризуются
вышеупомянутый С. КеіпзсЬіі, а также С. Еопіі^епчт Когсізі. (іп
„Воіапізка Хоіізег“ 1878 ра§. 72 еі іп „НесЬѵі§іа“ 1878 ра§. 104; см.
также ТѴіііг. еі Когсізі., А1&. ехз. п°171, и монографію Ж. апсі &. 8. ХѴезі’а,
Ѵоі. II, 1905, ра§. 147, іаЬ. ЫХ, й§. 16, 17). Этотъ послѣдній видъ
нѣсколько напоминаетъ нашу водоросль, но отличается отъ нея
внѣшнимъ обликомъ и размѣрами, а именно у нашей формы длина
клѣточки превосходитъ ширину, тогда какъ у С. Еопіі§епит длина
и ширина почти одинаковы (20—26 у. «20—25 ;л.). Впрочемъ Зсктісііе
і) Въ монографіи ѴГ. апсі С-. 8. ѴГезі'а, (1. с.) указывается также на извѣстное
сходство и различіе между С. ипсічіаіипі и С. Оаггоіепзе: „ІѴе Ьаѵе аігеасіу
зімпѵп іііаі. С. аіріпиш (7 асіЪ.) Ве-Топі із тѵііііоиі йоиЫ а згоаіі Гопп оГ С ипсіи-
Іаіиш СогЛа, Ьеіп§ ісіепіісаі іп зіге апсі ^епегрі оиіііпе іѵііЬ С ипсіиіаіиіпѵаг.
тіпиіит УѴіііг. (ѵісіе ѵоі. II, ра#. 149—150). С. Оаггоіепзе Воу апсі Візз. сііДегз
Ггот іЬе іаііег іп ііз ѵѵійеіу ігипсаіе арех чѵЫсЬ із ѵгіПіоиі ипсіиіаііопз".
252
описываетъ форму С. Гопіі&елит, у которой длина также прево-
сходитъ ширину (29 р. * 23 р.).
Съ другой стороны, наша водоросль по внѣшнему облику и
размѣрамъ клѣтки нѣсколько напоминаетъ Созтагіит іахісйопсі-
гит Ітпсі. ѵаг. зиЪипйаіит Воісіі (8іЬіг. СЫогорЪ. ра§. 101, іаЪ. V,
й§. 4), который имѣетъ въ длину 27,6 р., а въ ширину 26,4 р. (при
ширинѣ истма 7,2 р. и толщинѣ клѣточки 16,8 р.), но хорошо отли-
чается отсутствіемъ системы бугорковъ, характерныхъ для этой
формы: „зетісеііиіае зегіеЪиз Ъіпіз ігапзѵегзіз зиЬгесііз, аііега зиЪЛогзаІі 2
ѵеггисиіагит, аііега тебіапа 3 ѵеіт. огпаіае" (ВоЫі, 1. с.). Бугорки эти,
какъ видно изъ приложеннаго рисунка (табл. V, й§. 4 с.) къ работѣ
Воісіі'а,, особенно хорошо замѣтны, если разсматривать клѣточку со
стороны вершины. Въ нашихъ экземплярахъ я не могъ обнаружить
никакихъ признаковъ подобнаго рода бугорковъ, а потому полагаю,
что наша водоросль не имѣетъ ничего общаго съ формой С. іахі-.
сііопйгит, описанной ВоЫі’отъ для Сибири.
Наконецъ, Созтагіит ^етіпаіит Ілтй. (Безт. 8иес. ра§. 31,
іаЪ. III, й§. 8)—видъ, по размѣрамъ клѣточки (24—27 р. =» 25—28 р.)
довольно близкій къ нашей водоросли, хорошо отличается отъ нея
болѣе или менѣе квадратной формой („атЪііи зиЪдиайгаіит") и свое-
образнымъ расположеніемъ бугорковъ, которыхъ совершенно нѣтъ на
клѣточной оболочкѣ нашей водоросли.
Такимъ образомъ, наша водоросль ближе всего стоитъ къ С.
Оаггоіепзе, но отличается отъ него настолько постоянными призна-
ками (а также мѣстообитаніемъ), что я считаю возможнымъ выдѣ-
лить ее въ особый самостоятельный видъ, который называю Созта-
гіит саіійит тікі.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Начикинскій горячій ключъ,
і°30—28 С. у мѣста впаденія ключа въ р. Начику, среди ракушекъ.
20/ѴІІІ (п°5936).
Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи (не известковые).
На камняхъ въ дельтѣ теплаго ключа і°53°С. 13/ѴІ (п°42—44/
Родъ ХапіЫЛіит ЕЬгЪ§.
161. Хапіімсііит агтаіит ВгёЬ.
іп Ваі/в, Вгіі. Безтісі. ра§. 112, ІаЪ. XVIII; Ве-Топі, 8уІ1. А1?. I,
ра§. 916;—8сйіхасапіЬіит агтаіит Ьи/псі.
Ехз. УѴіііг. еі ІУогИзі., А1§. ехз. п°п°75, 168, 264, 822, 1297.
253
Примѣч. Нащи экземпляры вполнѣ подходятъ къ типичнымъ
формамъ этого вида. Размѣры клѣточки: 122—135 у., длины и 65—72 ц.
ширины. Истмъ до 30 р. ширины.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, преимущественно
торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п°44) и 29/ѴІ (и°67). Тундра у южнаго конца Начикинскаго
озера, длинное окнище; горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴІІІ (п°142).
162. ХапіЬісІіит апіііораеит (ВгёЬ.) Кйіг.
8рес. А1§. ра§. 177; РмЦз, Вгіі. Безт. ра§. 114, іаЬ. XX, 1;
Ве-Топі, 8у1І. А1§. I ра§\ 920; IV. аші О. & УѴезі, Мопо^г. Вгіі Безт. IV
(1912) ра§. 63, ІаЬ. СѴШ, й?. 7—18.
Ехз. Жг'йг. еі. Богсізі., А1§. п° п° 244, 470, 574, 823.
Примѣч. Наши образчики типичны. Длина клѣточки (безъ ши-
повъ) 45—60 р., ширина (безъ шиповъ) 41—52 р.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. X. апіііо-
р а е и ш широко распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44). Микижинское озерко, горизонтальный ловъ у берега
30/ѴІ (п° 74). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴП (п° 91).
163. ХапіКісІіит сгізіаіит ВгёЬ.
іп Ваі/з, Вгіі. Безт. ра§. 115, іаЬ. XIX, й^. 3, а—с; Ве-Топг, 8уІІ.
АІ§. I ра&. 923; Ж. апсі &. 8. УѴезі, Мопо^г. Вгіі. Безт. (1912) IV ра§. 70,
іаЬ. СХ, й§. 8—9; іаЬ. СХІ, й§. 1.
Ехз. УѴгііг. еі Вогсізі., А1§. п° 971.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ (не считая шиповъ) въ
длину 44—46 р. и въ ширину 35 р.; ширина истма 13,5 р'.'По размѣ-
рамъ и внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣтствуютъ изображеніямъ
и описанію типичной формы этого вида.
Обнаруженъ въ очень небольшомъ количествѣ. X. сгізіаіпіп
встрѣчается преимущественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; ука-
зывается также и для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото,- окнища.
29/ѴІ (п° 67). - Микижинское озеро, горизонтальный ловъ у берега.
30/ѴІ (п° 74).
254
Родъ ЗіаигазЬ'ит Меуеп.
164. Зіаигазігит Ыгзиіит (ЕЬгЬд.) ВгёЬ.
іп ЛаІ[з, Вгіі. БезтЫ. ра§. 127, іаЪ. XXII, Гі?. 3; Ве-Топі, 8у11.
АІ?. I ра?. 1165;—ХапіЬійіит Ьігзиіит ЕкгЪд., АЬЬ. (1833)
ра?. 318.
Ехз. УѴіііг. еі. Еогсізі. п° 816.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у Еаі/з'ъ, (1. с.) и экземплярамъ изъ колл. УѴіііг.
еі Еогсізі.
Длина 46—52 у..; ширина 33—36 у..; ширина истма 16—18 у..
Приводится Во^’омъ (8іЬіг. сЫогорЬ. ра?. 112) для Сибири, но
безъ указанія размѣровъ.
8і. Ьігзиіит распространенъ мѣстами преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІІІ (п° 142).
165. Зіаигазігит роІуігісНит Регіу.
КІ. ЬеЪепзі. ра?. 210, іаЪ. XVI, й?, 24; Ве-Топі, $уІІ. АІ?. I
ра?. 1169.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ (не считая шиповъ) въ длину
40—44 у., и въ ширину 34—36 у..; ширина истма 10 у.. Оболочка
усажена длинными шипами.
По внѣшнему облику наша форма вполнѣ соотвѣтствуетъ изо-
браженію этого вида у &. 8. 'ІѴезі, „ТЬе ВгііізЬ ГгезЪ’ѵѵаіег А1?ае“ (1904)
ра?. 172, Гі?. 165. П.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ экземпляровъ. 81. ро-
1 у і г і с Ь и т встрѣчается въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Европы. Обитаетъ
въ стоячихъ водахъ, особенно торфяникахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Микижинское озерко, горизон-
тальный ловъ у берега. 30/VI (п° 74).
166. §іаига$ігиш АгпеІІіі ВоІЫ.
8іЬіг. СЫогорЬ. ра?. 112, іаЬ. V, й?. 21; Ве-Тогіі, 8у11. АІ?. I
ра?. 1170.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ подходятъ къ описанію и
. изображенію этого вида въ работѣ БоІЛі’э,: длина 35,5—38 у.., ширина
30—32 у..; ширина истма 12 у..
255
8і. Агпеіііі пока указанъ для Сибири.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища
27/ѴІ (п° 44).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36).
167. Зіаигазігит есіііпаіит ВгёЬ.
іп Ваі/з Вгіі. Безт. ра§. 215, ІаЪ. XXXV, 24; Ве-'Іопі, 8у11. А1;г.
I ра§. 1171.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у Ваі^'ь, (1. с.). Длина 35—52 р., ширина 28,5—35 р.; ши-
рина истма 12—14 р.
Видъ этотъ несомнѣнно очень близокъ къ 8і. Ьігзиіит: „іЬіз
зресіез арреагз, Ігот М. <1е ВгёЪіззоп’з (ігалѵіп^з, іо Ъе сіозеіу аіііесі іо
Йіаигазігит Ьігзиіит апсі 8. іе!ііегит“ (ВаІ$ 1. с.), но отли-
чается отъ него меньшими размѣрами и характеромъ шипиковъ, по-
крывающихъ оболочку.
Приводится для Сибири ВоИі’омъ (8іЪіг. СЫогорЬус. ра^. 113) но
даетъ онъ нѣсколько меньшіе размѣры клѣтки: длина 33,6 р.
ширина 28,8 р.
8і. есЬіпаіпт встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ
болотахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко 5/ѴІ (п° 36).
168. Зіаигазігит рипсіиіаіит ВгёЬ.
іп ВаІ[з, Вгіі. Безт. ра§. 133, іаЪ. XXII, 1; Ве-Топі, 8у11. А1?.
Ѵоі. I ра?. 1190.
Ехз. УѴіііг. еі Могсізі., А1&. п° п° 72, 556 а еі Ь; 1112.
Примѣч. Наши экземпляры относятся къ типичной формѣ.
Длина клѣточки 33—35 р., ширина 29—34 р.; ширина истма 12,5 р.
Этотъ видъ приводится Воісіі’тіъ для Сибири: длина 33,6—37,8 р.,
ширина 28,8—36 р., ширина истма 12,6 р.; имъ же указаны еще
двѣ формы (Ъ и с), нѣсколько отличающіяся отъ типа размѣрами
клѣточекъ.
8і. рипсіиіаіит довольно широко распространенъ, преиму-
щественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ.
256
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ
Кирганикской большой тундры 4/ѴІІ (п° 61).
169. Зіаигазігит дгасііе Каііз.
Вгіі. Безт. ра&. 136, ІаЪ. XXII, й§. 12; Ве-Топі, 8у11. А1&. I
ра&. 1209.
Ехз. ІѴііІг. еі Еогсізі., А1§. п° 524.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 46—50 у.., ширина
60—62 у..; ширина истма до 10 у.
По внѣшнему облику вполнѣ соотвѣтствуетъ рисунку у
НаЦз'дс (1. с.).
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣверой Америкѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/VI (и° 67).
170. біаигазігит тагдагііасеит (ЕИгЬд.) МепедК.
іп „Ьіппаеа“ (1840) ра^. 227; Ве-Топі, 8у11. АІ^. I ра&. 1228;—Реп-
Іазіегіаз таг^агііасеа ЕкгЪд., ІпГ. ра&. 144, ІаЪ. X, Гщ. 15;—
РЬусазІгит тагдагііасеит Кгі/г., РЬус. Сгегт. ра^. 138;—Оопі-
Ъсузііз таг^агііасеа -Нага.,Вгіі. РгсзЪхѵ. А1§. ра§. 356.
Ехз. ІѴіііг. еі Еогсізі., А1&. п° 1291.
Примѣч.'Наши экземпляры ‘имѣютъ 28,6—30,8 у., въ длину и
столько же въ ширину; ширина истма 8,8—10,2 у.; Клѣтка сверху
имѣетъ 4 угла. По размѣрамъ и внѣшнему облику наша форма
довольно близко подходитъ къ ѵаг. Ігигісаіит ВоШі (Зіийіег ра§. 35,
ІаЪ..II, й$. 48; іи „Хоіагізіа" 1888 ра§. 603): „Іеге Іат Іощщт диат Іаіит
ѵеі раиіо Іаііиз; зетісеііиііз <іогзо (іи тесііо) Ігипсаіо, гасіііз еі.а Ггопіе еі
а ѵегіісе ѵізіз іи арісе Іаіе гоіиисіаііз ѵеі зиЪІгиисаІіз, а ѵегіісе ѵізіз
4—^оиііз, Іаіегійиз пои ргоГипсІе сопсаѵіз. Іп Огоепіапбіа. Пітепз. 31,2—
33,6 у..' 31,2—38,6 у..; Іаі. ізІЬті 12—10,8 у.., 1оп§. Іаіег. а ѵегіісе ѵіз.
24—28,8 у..“
Вмѣстѣ съ предыдущей формой встрѣчаются экземпляры, клѣ-
точки . которыхъ имѣютъ сверху 5 угловъ. Длина и ширина клѣто-
чекъ (съ боковой стороны) равняется 22 у..; ширина истма 8,8. у. Они
почти вполнѣ, соотвѣтствуютъ изображенію, которое РоЫі даетъ для
своей формы (3. зиЪІіІе („8іЬіг. СЫогорЪуІІ." ра&. 115—116, ІаЪ. V, й&.
26), но нѣсколько отличаются размѣрами.
257
Разновидность (3. зпЬііІе Воісіі характеризуетъ слѣдующимъ
образомъ: „зетісеііиіае а ѵегіісе ѵізае 5—гайіаіае; гасіііз ^гасіІіогіЪиз
циат іп Гогт. а, таг^іпе ^гапиіаіо - йепіісиіаіо, арісет ѵегзиз аііепиаііз,
арісе ігипсаіо ѵеі Іеѵіззіте етаг^іпаіо. Ьоп§. 20,4 у..; Іаі. 27,6 у..“ 8і.
таг^агііасеит довольно широко распространенъ преимущественно
въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; приводится также для Сибири.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ болотцѣ у Торфяного
озерка Шапочки. 13/ѴІІІ (п° 170). Верхнее озеро. 29/ѴІІІ (п° 199).
171. Зіаигазігит зропдіозит ВгёЬ.
іп Мепе^Ь. 8уп. Везшій. (1840) ра&. 229; Иаі/з, Вгіі Везт. ра§. 141,
іаЪ. ХХШ, %. 4; Ре-Топі, 8у11. А1^. I ра§. 1174.
Ехз. ѴѴгііг. еі Ногііеі., А]§. п° 821.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у РаЦе’ъ, (1. с.) и рисунку у ѣоІЛі’ъ, (8іЪіг. СЫогорЪ. ра§.
118, іаЪ. VI, Гі§. 31). Длина 46 у.., ширина 41 у..
8і. зроп^іозиш распространенъ мѣстами въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ; приводится также и для Сибири. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, торфъ изъ ямы съ 22 м. глубины. 12/ѴІІІ
<гп° 142).
Родъ 8рЬаего2О8та СоМа.
172. 8рЬаего2о$та ехсаѵаіит НаИз.
іп Апп. оі Ыаі. Нізі. V, ра^. 15, іаЬ. III, Гі&. 8; Вг. Везт. ра§. '67,
іаЪ. VI, Гі§. 2; Ре-Іопг, 8у11. А1&. I ра§. 790.
Ехз. ТѴіііг. еі ]УогсІ$і., А1&. п°547.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Ширина клѣточекъ
8—9,5 у.., длина 14—17 у..
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
довольно широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Микижинское озерко, горизон-
тальный ловъ у берега 30/ѴІ (п° 74).
17
258
Родъ Нуаіойіеса Е1ігЬ$.
173. Нуаіоіііеса сііззіііепз (Зтіііі) ВгёЬ.
іп Раі/а Вгіі. Безтій. ра?. 51, п° 1, ТаЬ. I, Гі?. 1; Сооке, Вгіі. Безт.
ра?. 7, ТаЬ. III, Гі?. 1; УѴоІІе, Безт. Б. 8. ра?. 22, ТаЬ. I, Гі?. 3—5; Ве-
Топі, 8у11. АІ?. I, ра?. 785.
Ехз. ТѴііі/г. еі ТІотсШ., АІ?. п° п° 69, 369 Ь. (рг. р.), 536. 546, 565
(рг. т. р.), 804, 838 (рг. т. р.), 1105, 1106, 1451 (рг. р.), 1452.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ нити шириной 23 — 25 у..,
продольныя стѣнки которыхъ (въ каждой клѣточкѣ) немного волнистыя
(Газсііз ипіиіаіо сгепаііз). Клѣточки почти квадратныя, съ мелко-точеч-
ной оболочкой. Нити заключены въ довольно широкія (до 60 у.. тол-
щины) слизистыя влагалища, имѣющія поперечно полосатую структуру.
Мѣстами эти влагалища становятся очень тонкими и даже совершенно
исчезаютъ. Въ тѣхъ случаяхъ, когда они хорошо развиты, они на
протяженіи всей нити мѣста отъ мѣста имѣютъ перетяжки.
Ближе всего наша форма приближается къ ѵаг. рипсіаіа Ъеттегт.-.
„Еайеп ?ега<іе осіег ІеісЬі ?екгитті, (ІеиіІісЬ ?езсЬеі(іеі. ЗсЬеійѳ зеЬг \ѵеіі,
еілѵа 102 р. сііск, диегдевігег^,. Йеііеп еіѵѵа 24 — 25 у.. сііск. 13 —16 р.
Іап?. МетЬгап зеЬг Геіп рипкііегі" (по Мідиіа, А1?еп, 1, 1907, стр. 558).
Замѣчу, что слизистыя влагалища въ водѣ очень плохо замѣтны
и явственно выступаютъ только послѣ прибавленія какого-либо кра-
сящаго вещества, напр., сафранина, при чемъ поперечная слоистость
выступаетъ необыкновенно рѣзко.
Н. (Ііззіііепз широко распространена преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Авача. На голомъ иловатомъ
пескѣ, подъ водой, массами. 1/ІХ(п°213). Авачинское озерко, горизон-
тальный ловъ съ берега 1/ІХ. (п° 214).
Родъ В е 8 т і А і и т А§.
174. Оѳзтігііит $ѵ/агігіі Ад.
8узі. АІ?. ра?. 9; Ве-Топі, 8у1І. АІ?. I, ра?. 780.
Ехэ. ЖШг. ѳі Вогсізі., Аі?. ехз. п° п° 160, 802, 1251, 1253.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина клѣточки 37—41 у..,
длина 15,5 —17,5 у.. Эти размѣры почти совершенно совпадаютъ
съ данными Артари и моими собственными наблюденіями въ
Средней Россіи, а также болѣе или менѣе соотвѣтствуютъ размѣрамъ
269
экземпляровъ въ коллекціи ]Ѵііігоск’а и ІЯогсізіесІі’а (см. выше), но от-
личаются отъ данныхъ нѣкоторыхъ другихъ авторовъ, напр.,Напздігд’а
„Рго(ігопі“. II, п° 299), который указываетъ ширину клѣтки въ пре-
дѣлахъ 24 — 27 у., а длину въ 2 или 3 раза меныпую. Замѣтимъ, что
по размѣрамъ клѣточки наша форма очень близка къ разновидности
йііезіасит Ьеттег-тапп’а, которая характеризуется шириной 40 у. и
длиной 13 у.., а также отличается тонкой пунктирностыо оболочки
(„ХеІІтетЬгап Геіп ріткііегі"); этого послѣдняго признака въ нашихъ
образчикахъ или не замѣчается вовсе, или онъ выраженъ (мѣстами)
очень слабо. По внѣшнему облику клѣточки наши экземпляры ближе
всего подходятъ къ формѣ ВгеЬіззопіі Кйіг.., которая характери-
зуется обрубленно тупыми („ІоЬіз ігипсаііз"), а не закругленными или
заостренными лопастями клѣточки, какъ это наблюдается у Г. а га Ъ1 у-
обоп (Іігідз.') РмЪепк. и Г. ЕаІГзіі ВаЪепІі. (см. Ве-Топі, 1. с.).
Б. 8 а г і 2 і і широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ въ
стоячихъ водахъ, особенно въ торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Микижинское озерко, горизон-
тальный ловъ у берега. ЗО/ѴІ (п° 74). Планкт. изъ „Хароваго" озерка
3/ѴІІ (п° 82). Паратунская тундра, окнища. 6/ѴІІ (п° 91). Тундровое
озерко у Тихой рѣчки. 9/ѴІІ (п°97). Тундра у южнаго конца Начикин-
скаго озера, длинное окнище, горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴІП
(п° 142). Первое описанное торфяное озерко у „Авачинскаго залива".
28/ѴП1 (п° 193, 194). Второе описанное торфяное озерко у „Авачинскаго
залива", горизонтальный ловъ. 28/ѴІІІ (п° 195).
175. Оѳзтісііит Ваііеуі (КаИз) Ое-Ву.
Соіци^. ра^. 70; ТѴоІІе, Пезт. V. 8. ра$г. 27, іаЬ. II, й§. 8 —12; Ве-
Топі, 8у11. А1§. I ра§. 782;—Аріо&опит Ваііеуі Ваірз, Вгіі. Певткі.
ра₽. 208, ІаЬ. XXXV й§ 1.
Ехз. Жгйг. еі Ногсізі., А1$. п° 539.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ нити имѣютъ 24—25 у. ши-
рины, съ почти совершенно прямыми продольными стѣнками.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро. 20/ѴІ (п° 34).
Паратунское болото, окнища. 29/ѴІ (п° 67). Авача. На голомъ иловатомъ
пескѣ, подъ водой, массами. І/ІХ (п° 213). Авачинское озеро, горизон-
тальный ловъ съ берега. І/ІХ (п° 214).
17*
260
176. Оезтііііит суііпгігісит Сгеѵ.
Сгурі. ЕІ. ТаЬ. 293; Ве-Топі, 8у11. А1§. I,. ра&. 783; Пісіуторгіит
СггеѵіПіі Кйіг., РЬусоІ. §епег. ра§. 166.
Ехз. ХѴіііг. еі Вогсізі., А1§. ехз. п°п° 67, 801.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина клѣточки 33 — 46 р.,
длина 24—26 р.; ширина нити съ влагалищемъ 55—66 р. По своимъ
размѣрамъ наша форма занимаетъ среднее мѣсто между типичной
X). с у 1 і п <1 г і с и т (большинство авторовъ указываетъ ширину клѣточки
60—80 р. безъ влагалища) и Б. диайгаішп Яогіізі. (ширина 25 р.;
длина 19—20 р.). Этотъ послѣдній видъ Воісіі приводитъ для Сибири.
Однако, по внѣшнему облику наша форма почти совершенно
соотвѣтствуетъ экземплярамъ изъ колл. ХѴіііт. еі Яог&зі., а также ри-
сунку Веіропіе („8рес. Безтісі. зиЬа!р.“), который указываетъ форму,
по своимъ размѣрамъ вполнѣ совпадающую съ нашей (46 р. ширины
и 25 р. длины).
Б. суІіпйгіспт широко распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно
торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера, длинное окнище, горизонтальный ловъ у берега.
12/ѴПІ (п° 142).
Родъ (Іупшогу^а ЕЬгЬ^.
177. бутпогуда топііііогтіз ЕІігЬд.
іп МопаізЬег. Вегі. Акасі. (1840); Ве-Топі, 8у11. А1§. I, ра§. 798;—
Оутпогу^а В а т Ь и з і п а (Вг'ёЬ.уРаеоЪз., Арег^п ра§. 213;—В а т Ь и з і п а
ВгеЬіззопіі Киіх., РЬус. §епег. ра§. 140.
Ехз. УѴіІіг. ёі Вогсізі., п° п° 363, 464, 803.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ размѣры клѣточки: 17,5—20 р.
ширины и 22—35 р. длины, т.-е. вполнѣ соотвѣтствуютъ типичной
формѣ этого вида.
Сг. топіШогтіз широко распространена преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для Сибири. Оби-
таетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). Микижинскоё озерко, горизонтальный
ловъ у берега. 30/ѴІ- (п° 76). Тундровое озерко у Тихой рѣчки. 9/ѴІІ
(п° 97). Тундра у южнаго конца Начикинскаго озера, длинное окнище;
горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴПІ (п° 142).
261
Ь. ВасіІІагіаІез. (Діатомовыя).
Сем. Маѵісиіасеае.
Родъ Ріппиіагіа ЕЬгЪ§.
178. Ріппиіагіа поЫІіз ЕКгЬд.
АЬЬ. (1840) ра§. 20; Ж. 8т., Вг. Оіаі. I ра^. 54, ІаЬ. XVII, й^. 161;
СІеѵе, 8уп. Ыаѵ. ВіаІ. II рац. 92;—Хаѵісиіа поЫІіз Кйіг., Васііі. ра§.
98, ТаЬ. IV, Й§. 24; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 9 (ехсІ. ѵаг. 6 а с 1 у 1 и 8
ЕКгЬд)', всіібп/., Віаі. Оегт. ра§. 178, ТаЬ. XII, й&. 213.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 300—320 р... въ ши-
рину 50—56 |х., приближаясь къ максимальнымъ размѣрамъ этого
вида (по СІеѵе 1. с.: длина 250—350 р.., ширина 34—50 р..).
Встрѣчается въ Европѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ
исключительно въ прѣсной водѣ.
; Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Верхнее озеро. 29/ѴШ (и0 199).
179. Ріппиіагіа тарг (Кйіх.) ВаЬепЬ.
Зііззѵѵ. Віаі. ра§. 42, ІаЬ. VI, й§. 5; 8т., ВгіС БіаС I рац. 54, ІаЬ.
ХѴШ, й§. 162;* СІеѵе, 8уп. Ыаѵіс. Біаі. II ра&. 89;—Ха ѵі си Іа та^ог
Кйіг., Васііі. ра§. 97, ІаЬ. IV, Гі§. 19, 21; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 10.
Примѣч. Наши экземпляры представляютъ типичные образчики
этого вида. Длина клѣточки 200—250 р.., ширина до 30 р..
Видъ этотъ широко распространенъ въ Европѣ; встрѣчается въ
Америкѣ; указанъ также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
29/ѴІ (п° 67). За тундровымъ' озеркомъ, тундра. 9/ѴІІ (п° 98).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ ручья
на перевалѣ изъ Поперечной въ Малку. 11/ѴІ (п° 37). Ключевое озерко,
ниже Пущино. Илъ на днѣ густымъ слоемъ. 26/Ѵ1 (п° 57—59). Водо-
росли „Кирганикской малой тундры". 6/ѴІІ .(п° 62—64).
Колл. Лебедева 1909 . г. Озеро Норпичье, близъ устья р. Тарховки.
28/ѴІІ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р.. Бѣлоноговской. 9/ѴІІІ (п° 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ -Вонючій
12/ѴПІ (п° 3. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴІІІ (п° 4. Н.).
262
Р. Камчатка противъ завода (сред.). 6/ѴІ (п° 13). Большой заливъ
(широкое мѣсто) 24/ѴІ (п° 18). Р. Озерная (верхнее устье). 25/ѴІ (п° 19)
Озеро Азабачье, верхнее устье. 19/VII (п° 36). Р. Камчатка противъ
селенія (сред.). 24/ѴІІІ (п° 55).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75 метр.
16/ІХ (п° 1 — 6). Тамъ же, подъ обрывомъ, 16/ІХ (п° 7,8); въ залив-
чикѣ. 16/ІХ (п° 9,10).
180. Ріппиіагіа ѵігісііз ЕКгЬд.
ІпГ. ра§. 182; Сіеѵе, 8упорз. Иаѵіс. Біаі. II ра&. 91; Хаѵісиіа ѵігі-
йіз (ЗИгвск.) Кйіг., ВасіІІ. ра§. 97; іаЪ. IV, 18, іаЪ. XXX, й§. 12;
Ве-Топі, 8уІ1. А1&. II, ра§. 11.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина створки 155—170 р..,
ширина 20—25 и.. На 10 р. приходится 6—8 поперечныхъ полосокъ.
Этотъ обычный видъ распространенъ въ холодной водѣ, но
С. 8. \Ѵе&і приводитъ его также и для горячихъ источниковъ
Исландіи (1° 38—85° С.). Мною Р. ѵігійіз также обнаружена въ нѣ-
которыхъ горячихъ источникахъ Камчатки (і° до 60° С.), при чемъ
иногда попадались совершенно нормальныя, недезорганизованныя
клѣточки (при Г ниже 55° С.) В. Сиігѵіпвкі приводитъ также Р. ѵігійіз
для Камчатки: „іпіег ОзсШагіат паіапіет іп гіѵиіо е іЬегтіз Ваппа ай
ВоІзсЬецеск іп КатізсЬаіка Пиепіе". („А1§аг. ѳ Іаси Ваукаі еі е репіпз.
КатІ8сЬаіка“ п° 10, ра§. 4).
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ и Америкѣ; ука-
зывается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной
водѣ, но приводится также для горячихъ источниковъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 104, 105, 106). Начи-
кинскіе теплые ключи. 18/ѴШ (п° 163). За тундровымъ озеркомъ,
тундра. 9/ѴІІ (п° 98).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выхо-
дящій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на островкѣ
среди воды съ і° 55 С. 24/ѴІ (п° 2152, 2157). Главный Паратунскій
горячій ключъ, 4° 44 С. у мѣста выхода и 1° 41 С. всюду въ бассейнѣ,
гдѣ купаются. Изъ бассейна отовсюду. 16/VIII (п° 2305), Начикинскіе
горячіе ключи, і° 28—30°. VIII (п° 5936).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ изъ
Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Малкинскіе горячіе ключи,
1° 53° С. 13/ѴІ (п° 42—44). Водоросли изъ ручья на перевалѣ изъ
Поперечной въ Малку. 11/ѴІ (п° 3 ). Пущинскіе теплые ключи, і°
263
17—19° С. 24/ѴІ (п° 48—52). Щапинскіе горячіе ключи, 1° 25—35,5° С.
1/ѴІІІ (п° 69—74). Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирганикской
большой тундры. 4/ѴІІ (п° 61). Водоросли Кроноцкаго озера у устья
рѣчки на камняхъ 12/ѴПІ еп0 84). Кроноцкое озеро, черный илъ со
дна, съ глубины 6-ти саженъ. 15/ѴИІ (п° 89). Водоросли на камняхъ
Кроноцкаго озера. 15/ѴІІІ (п° 91, 92). Вулканъ Узонъ, въ кратерѣ во-
доросли при і° 40—45 С. 25/ѴПГ (и° 99—103). Холодное кратерное озеро
Узона і° 5,5 С. Илъ со дна. 25/ѴІІІ (п° 107).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метр. 16/ІХ [(п° 1,6). Тамъ же, подъ обрывомъ, 16/ІХ (п° 7,8); въ
заливчикѣ 16/ІХ (п° 9, 10'.
181. Ріппиіагіа Ьогеаііз ЕІігЬд.
ѴегЪ. іаЪ. 1, II й§. 6; Сіеѵе, 8уп. Яаѵіс. Віаі. II ра§. 80; Хаѵісиіа
Ъогеаііз Кйіг., ВасШ. ра§. 96, іаЬ. XXVIII, й§. 68, 72; Пе-Топі, 8у11.
А1§. II ра§. 20.
Примѣч. В. Сиіигіпвісі приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „іп
гіѵиіо е ІЬегтіз Ваппа асі Во]зсІіег]'еск іп КатізсЬаіка йиепіе“. („А1§. е
Іаси Ваукаі еі е репіпз. КатізсЪаіка11 п° 14, ра§. 4—5).
По Сіеѵе (1. с.) длина клѣточки 30—60 р.., ширина 7—8 р..
Этотъ видъ распространенъ въ Европѣ и Америкѣ; указывается
также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Въ камчатскихъ пробахъ мною не обнаруженъ, хотя несомнѣнно
встрѣчается въ Камчаткѣ.
182. Ріппиіагіа ВгеЬіззопіі (Кйіг.) КаЬепІі.
ЕІ. Еиг. А1§. I ра§. 222; Сіеѵе 8уп. Иаѵіс. Віаі. II ра§. 78;—Каѵісиіа
ВгеЪіззопіі Кйіз., Васііі. ра§. 93, іаЬ. III, й&. 49; іаЪ. XXX, й§. 39;
І)е-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 23;—Ріппиіагіа зіаигопеііогтіз И7. 8т.,
Вг. Оіаі. I ра§. 57, СаЪ. XIX, й§. 178.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина клѣточки 40—46 р..,
ширина со стороны створки 10—11 р..
Этотъ видъ обычно встрѣчается въ холодной водѣ, однако при-
водится 6г. 8. ІУезі’омъ для горячихъ ключей Исландіи при
1° 24—49° С.
Р. ВгеЪіззопіі обнаружена также мной въ горячемъ источникѣ
Камчатки (сборы В. И. Савича 1908 г. п° 2157, при 1° 55—60°) въ не-
большомъ количествѣ и большей частью съ дезорганизованнымъ со-
держимымъ клѣточекъ.
264
Этотъ видъ распространенъ въ Европѣ, преимущественно въ
сѣверной и въ альпійскихъ областяхъ, указывается также для Сибири.
Обитаетъ исключительно въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій ключъ, выхо-
дящій изъ „Горячей сопки". Водоросли изъ воды съ 1° 55—60° С-
24/ѴІ (п° 2157).
183. Ріппиіагіа зіаигоріега (Вгип.) НаЬепЬ.
ЕІ. Еиг. А1§. I ра§. 222; СІеѵе, 8уп. Хаѵіс. Біаі. II ра§. 82;—Хаѵі-
сиіа зіаигоріега вгип. іп ІѴіеп. ѴегЬапЛ. (1860) ра§. 516, ІаЪ. II,
й&. 18; Ве-Топі, 8уІ1. А]&. II ра§. 25.
Примѣч. В. Сиігѵіпвкі приводитъ для Камчатки Р. Зіаигоріега
|3. рагѵа Сгип.: „КатізсЬаікае іп гіѵиіо е іЬегтіз Баппа аб Во1зсЬег)еск
Йиепіе" („А1§. е Іаси Ваукаі еі е репіпз. КатізсЬаіка" п° 16, ра§. 5).
По СІеѵе (I. с.) длина клѣточки 90—120 р., ширина 12—13 р..
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Америкѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
184. Ріппиіагіа рагѵа бгед.
іп Місг. Іоигп. II (1854) ра&. 98, іаЬ. IV, й§. 11; СІеѵе, 8уп. Хаѵ.
Біаі. II ра§. 87; 8сКбп/., Біаі. Оегт. ра§. 176, іаЬ. XII, й&. 209;—Хаѵі-
сиіа рагѵиіа БаЦз, іп РгіісК. ІпГ. ра&. 908; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§.
25;—Хаѵісиіа ^іЪЬа ѵаг. Ьгеѵізігіаіа Ѵап-Неигск, 8уп. ра§. 78,
іаЬ. VI, й§. 5.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 65—74 р.. длины и 11—13 р.
ширины и, такимъ образомъ, почти совпадаютъ съ максимальными
размѣрами этого вида по СІеѵе (1. с. 40—70 р.. длины и 7—13 р.. ши-
рины). По своему облику и размѣрамъ относятся къ типичной формѣ.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ, особенно въ сѣверныхъ об-
ластяхъ и Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. „Большое Гречишное" озерко
у р. Поперечной; култукъ. 23/ѴПІ (п° 175).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5 —
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6).
185. Ріппиіагіа діЬЬа ЕІігЬд.
ѴегЪ. іаЬ. I, II, й§\ 8; Ж. 8т., Вг. Біаі. I, іаЬ. XIX, й§. 180; СІеѵе,
8уп. Хаѵіс. Біаі. II ра§. 82;—Хаѵісиіа §іЬЪа Кіііг., Васііі. ра^. 98, іаЬ.
XXVIII, й§. 70; Ве-Топі, Зуіі. А1&. II ра&. 27.
265
Примѣч. На и экземпляры отличаются отъ типичной формы нѣ-
сколько большей шириной створки. Длина клѣточки 48—55 у., тпи-
рина 8—9 [х. Поперечныхъ полосокъ . 9—10 на 10 у..
Этотъ видъ приводитъ также О. 8. ІѴеяі для горячихъ источ-
никовъ Исландіи (1° 55°).
Въ коллекціи В. И. Савича Р. §іЬЬа была обнаружена мною въ
горячихъ источникахъ (сборы 1908 г., п° 2152, при і° 55° С.), но
большей частью содержимое клѣточекъ было дезорганизовано.
Та же форма въ огромномъ количествѣ экземпляровъ (почти безъ
примѣси другихъ діатомовыхъ) была найдена въ тепломъ „Утиномъ
прудѣ" при 1° 25° (Колл. Савича 1909 г. п° 112). Почти всѣ экземпляры
имѣли здѣсь вполнѣ нормальный обликъ, съ хорошо сохранившимися
хроматофорами.
Въ небольшомъ количествѣ (вполнѣ типичная форма) этотъ видъ
найденъ также въ пробахъ колл. Б. В. Перфильева изъ Налочевскаго озера.
Р. §іЬЬа встрѣчается въ Европѣ, Америкѣ; указана также для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. и 1909 г. Верхне-Паратунскій горячій
ключъ, выходящій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку
на островкѣ среди воды съ і° 55 С. 24/ѴІ (п° 2152). Тёплый „Утиный
прудъ" 1° 25° С. 25/ѴПІ (п° 112).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ. 16/ІХ
(п° 9, 10).
186. Ріппиіагіа зиЬсарііаіа Сгед.
іп Місг. Доигп. (1856) IV, ра&. 9, ІаЬ. I, й§. 30; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс.
Віаі. II ра^. 75;—Хаѵісиіа зиЪсарііаіа ВаЦз іп Ргіісіь. ІпЬ ра§. 902;
Пе-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 28.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 35—39 у., въ ши-
рину (со стороны створки). 5—6 у. Число поперечныхъ штриховъ
около 12 на 10 у. По описанію они вполнѣ соотвѣтствуютъ типичной
формѣ этого вида. Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ въ одномъ
горячемъ источникѣ.
Слѣдуетъ замѣтить, что этотъ видъ очень близокъ къ Р. арреп-
сіісиіаіа, отъ котораго отличается большей величиной клѣточки и
меньшимъ числомъ штриховъ на 10 у. (у Р. аррепйіспіаіа при-
ходится 16—18 штриховъ на 10 у.).
Р. зпЪсарііаіа распространена преимущественно въ сѣверной
Европѣ. Обитаетъ въ прѣсныхъ и обычно холодныхъ водахъ, но ука-
зывается также и для горячихъ источниковъ.
266
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Щапинскіе горячіе источники,
второй ключъ, і° 35,5° С. 1/ѴІП (п° 73, 74).
187. Ріппиіагіа аррепсіісиіаіа (Ад.) Сіеѵе.
8уп. Каѵіс. ЛЭіаІ. II ра#. 75;—Егизіиііа аррепйісиіаіа Ад.,
Ісоп. АІ#. іаЬ. I;—Ыаѵісиіа аррепйісиіаіа Кіііг., ВасіІІ. ра#. 93, ІаЬ.
III, й#. 28 еі ІаЬ. IV, й#. 1—2; Ве-Топі, 8у11. АІ#. II ра#. 28.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 24—32 р.. длины и 4—5 р..
ширины (со стороны створки); по внѣшнему облику и размѣрамъ они
вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію и описанію типичной формы
этого вида. Обнаруженъ мною только въ теплыхъ и горячихъ водое-
махъ, мѣстами въ довольно значительномъ количествѣ.
В. Сиігѵіпхкі приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „Катізсйаікае
іп гіѵиіо е іііеппіз Ваппа асі ВоІ8сЬег)ескйиепіе“ („АІ#. е Іаси Ваукаі еі е
репіпз. Катізсііаіка" п° 36, ра#. 7).
Р. аррепіісиіаіа распространена въ Европѣ; указывается
также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсныхъ и солоноватыхъ холод-
ныхъ водахъ, но встрѣчается также и въ горячихъ источникахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи, при
і° 53° С. 13/ѴІ (п° п° 42—44). Щапинскіе горячіе ключи, при і° 25—
35,5° С. 26/ѴІІ (п° п° 69—74). Вулканъ Узонъ въ кратерѣ, і° 40—45° С.
25/ѴІІІ (п° 99, 100).
188. Ріппиіагіа тезоіеріа (ЕІнѣд.) V/. 8т.
Вгіі. Віаі. I ра#. 58, іаЬ. XIX, й#. 182; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. II
ра#. 76;—Хаѵіспіа тезоіеріа ЕкгЪд., Атег.іаЬ. IV, II, й#. 4; Ве-Топі,
8у11. АІ#. II ра#. 32.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину до 50 р., а въ
ширину до 10 р.. и, такимъ образомъ, по своимъ размѣрамъ вполнѣ
соотвѣтствуютъ типичной формѣ этого вида.
Относительно связи Р. тезоіеріа съ Р. іпіеггиріа ИЛ 8т.
см. примѣчаніе къ этому послѣднему виду.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Америкѣ; указанъ также
для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной холодной водѣ; для горячихъ ис-
точниковъ приводится ѵаг. і Ь е г т е з (ЕкгЪд.) Ѵап-Неигск, которая, между
прочимъ, указывается Дорогостайскимъ для горячихъ минеральныхъ
источниковъ Турки (въ Сибири).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 104).
267
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ ручья на
перевалѣ изъ Поперечной въ Малку. 11/ѴІ (п° 37). Водоросли Кро-
ноцкаго озера у устья рѣчки на камняхъ. 12/ѴІІІ (п° 84).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго
истока. 19/ѴІІ (п° 7. А.).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, въ заливчикѣ 16/ІХ (п° 9, 10).
189. Ріппиіагіа іпіеггиріа \А/. 8т.
Вгіі. Біаі. I ра§. 59, іаЪ. XIX Гі§. 184; II ра&. 96 (ѵаг. (3.); СІеѵе,
8упорз. Ыаѵіс. Віаі. II ра§. 76; Хаѵісиіа тезоіеріа ѵаг. зіаигопеі-
Го г т і з дгип. іп Ве-Топі, 8уІ1. АІ§. IIра&. 32;поп Каѵісиіа іпіеггиріа
(Ваіі) Кйіг. іп Ве-Топі, 8у1І. А1§. II ра&. 70, диае ѳзі Біріопеіз іпіег-
гиріа Кйіг. іп СІеѵе, 8упорз.'Хаѵіс. Біаі. I ра&. 84.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у Втіік’а. (I. с.), которое СІеѵе (1. с.) относитъ къ Г. зіаигопеі-
Гогшіз: „сепігаі агеа а ігапзѵегзе іазсіа“. Длина створки 60—75 у.,
ширина 13—14 у.. На 10. у., приходится 10—14 поперечныхъ полосокъ.
Эта форма тѣснымъ образомъ (переходами) связана съ Ріппи-
іагіа тезоіеріа ЕкгЪд., съ которой она иногда встрѣчается вмѣстѣ
(напр., въ колл. Савгіча 1909 г. п° 36). Самъ СІеѵе (1. с.) признаетъ эту
связь: „Р. тезоіеріа із пеагіу соппесіей аѵіііі Р. іпіеггиріа". Воз-
можно, что Р. іпіеггиріа представляетъ лишь форму Р. те 8о 1 еріа,
но такъ какъ СІеѵе считаетъ ихъ самостоятельными видами, то я при-
держиваюсь пока его взгляда, тѣмъ болѣе, что непосредственныхъ
переходовъ между ними мнѣ пока не пришлось обнаружить.
Р. іпіеггиріа встрѣчается въ Европѣ; указана также для Си-
бири.. Обитаетъ въ прѣсной, рѣже солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго" озерка.
3/ѴІІ (п° 82). У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой
трясинѣ. 16/ѴП (п° 104). Начикинскіе теплые ключи. 18/ѴШ (п° 163).
Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1908 г. Начикинскій горячій ключъ, і° 28—30° С.
ѴШ (п° 5936).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ изъ
Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Ключевое озерко ниже Пу-
щино. Илъ на днѣ густымъ слоемъ. 26/ѴІ (п° 57—59). Водоросли
Кирганикской малой тундры. 6/ѴП (п° 62—64). Водоросли на камняхъ
268
Кроноцкаго озера. 15/ѴІІІ (п° 91,92). Холодное кратерное озерко
Узона. 25/ѴІІІ (п° 104). Теплый „Утиный прудъ", і° = 25 °С. 25/ѴІІІ
(п° 112).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6).
190. Ріппиіагіа Ііетіріега (Кйіг.) Сіеѵе.
8уп. Яаѵіс. Віаі. II ра?. 85;—Хаѵісиіа Ьетіріега Кйіг;., ВасіІІ.
ра?. 97, іаЬ. XXX, й?. 11;—Ріппиіагіа аситіпаіа IV. 8т., Вг. Біаі.
іаЬ. XVIII й?. 164.
Примѣч. В. Оиігѵіпзкі приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „сшп
Р. ѵігійі іп Катізсііаіка" („АІ?. е Іуси Ваукаі еі е репіпз. Катізсйаіка"
п° 11, ра?. 4).
По Сіеѵе (1. с.) длина клѣтки 50—80 у., ширина 12—13 ;л.
Встрѣчается въ Европѣ, Америкѣ; указывается также и для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Родъ № а ѵ і си 1 а Во г у.
191. Иаѵісиіа гайіоеа Кйіг.
ВасіІІ. ра?. 91, ІаЬ. IV, й?. 23; Пе-'1опі, 8у11. А!?. II ра?. 42; Сіеѵе
8упорв. Хаѵіс. Віаі. II ра?. 17;—Ріппиіагіа гайіоза ВаЬепІг., Зйззлѵ.
Віаі. ра?. 43, іаЬ. VI, й?. 9; IV. 8т., Вгіі. Біаі. I ра?. 56, іаЪ. XVIII,
й?. 173.
Примѣч. Наши образчики относятся къ типичной формѣ. Длина
70—85 р., ширина створки 12—17 р.
Обнаружена мною въ значительномъ количествѣ .во многихъ
пробахъ.
Этотъ видъ въ различныхъ формахъ широко распространенъ
въ Европѣ, особенно сѣверныхъ и альпійскихъ областяхъ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Второй ручей по пути отъ
Тарьинской бухты къ Ближнему озеру. 9/ѴІ (п° 11). Дальнее оз.
южный берегъ близъ западнаго конца. 3/ѴІІ (п° 83). Въ протокѣ за
Коряцкой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117, 118). Большое Гречишное озеро.
30/ѴІІ (п° 119, 120, 121).
Колл. Савича 1909 г. Илъ со дна Холоднаго кратернаго озера
Узона. 25/ѴІІІ (п° 107).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
269
0,75 метр. 16/ІХ (п°. 1—6). Тамъ-же, подъ обрывомъ 16/ІХ (п° 7, 8); въ
.заливчикѣ 16/ХІ (п° 9, 10).
192. Юаѵісиіа іѣупсКосерІіаІа Кіііг.
ВасШ. іаЬ. XXX, й?. 35; И7. 8т., Вгіі. Сіаі. I ра^. 47, іаЬ. ХѴГ
й§. 132; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра^. 44; Сіеѵе, 8уп. Ыаѵіс. Оіаі. II
ра&. 15.
Примѣч. Наши экземпляры типичны и вполнѣ соотвѣтствуютъ
рис, И7. 8тііК’& (1. с.). Длина створки 39—47 р,, ширина 9,5—11 р.
На ,10 р. приходтся 10—12 поперечныхъ полосокъ.
По Сіеѵе (1. с.), длина створки 40—60 р., ширина, 10—13 р.; по-
перечныхъ полосокъ 10—12 на 10 р.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; встрѣчается
также въ Сѣверной Америкѣ; указанъ и для Сибири. Обитаетъ какъ
въ прѣсной, такъ и въ солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Илъ со дна
второго срединнаго озера вулкана Узона съ і° 11,5° С и мѣстами съ
горячей водой отъ ключей. 25/ѴІІІ (и° 107).
193. Иаѵісиіа егуріосерііаіа Кйіг.
ВасіП. ра^. 95, іаЪ. III, й&. 26; IV. 8т., Вг. Віаі. I ра§-. 53, іаі).
XVII, Гі§. 155; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 46; Сіеѵе, 8уп. Иаѵ. Віаі.
II ра{г. 14.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 25—29 р., ширина
створки 6—7 р.
; , .Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указанъ также для Сибири.
Обитаетъ преимущественно въ прѣсной водѣ, но нѣкоторыя формы
встрѣчаются и въ солоноватой водѣ.
< Въ Камчатскихъ пробахъ обнаруженъ мною въ значительномъ
количествѣ.
.< , : Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли въ ручьѣ,, у его
впаденія въ море; небольшой ручей съ обрыва, растекающійся
по .галечнику берега, близъ Петропавловска 4/ѴІ (п° 3). Второй
ручей по . пути отъ Тарьинской бухты къ Ближнему озеру. 9/ѴІ
(п° 11). Планктонъ изъ „Хароваго“ озерка. 3/ѴП (п° 82). Дальнее озеро,
южный берегъ близъ западнаго конца 3/ѴП (н° 83). Болото въ
устьѣ оврага, на 6-ой верстѣ пути отъ Николаевска на хуторъ; въ
Ѵі в. отъ дороги, у Авачинской тундры. 10/ѴІІ (п° 100). У Свѣтлаго
270
ключа, ключевая промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 104, 106).
Водоросли изъ ручья, по пути изъ Завойки въ Коряки. 23/VII (п° 110).
Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой 29/ѴІІ (п° 117). Большое Гречишное
озерко. 30/ѴІ-І (п° 119, 120, 121).
194. Иаѵісиіа Іапсеоіаіа Кйіг.
Васііі. ра§. 94, ІаЪ. XXX, й§. 48; іаЪ. ХХѴШ, й§. 38; Ве-Топі,
8у11. А1&. И ра§. 57; СІеѵе 8у11. Хаѵіс. Біаі. И ра§. 21;—Ріппиіагіа
ѵігійиіа IV. 8т., Вг. Біаі. I, ІаЪ. XVIII й§. 175.
Примѣч. Наши экземпляры отчасти типичны (длина 30—46 у..,
ширина створки 8—10 у..), отчасти приближаются къ ѵаг. іепеііа
А. 8., отличаясь меньшей шириной створки (до 6 у..).
Этотъ видъ обнаруженъ мною сравнительно въ небольшомъ
колцчествѣ.
X. Іапсеоіаіа распространена въ Европѣ, особенно въ
сѣверныхъ и альпійскихъ областяхъ; указана также и для Сибири.
Встрѣчается преимущественно въ прѣсной водѣ; нѣкоторыя
разновидности обитаютъ также въ солоноватой водѣ и даже
въ морѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Большое Гречишное озерко
у р. Поперечной; култукъ. 23/ѴІІІ (п° 176).
Колл. Савича 1909 г. Ключевое озерко ниже Пущино. Илъ на днѣ
густымъ слоемъ. 26/ѴІ (п° 57 — 59). Водоросли на камняхъ Кроноцкаго
озера. 15/ѴПІ (п° 91, 92).
195. Маѵісиіа ризіііа ѴѴ. 8т.
Вгіі. Піаі. I ра§. 52, іаЪ. XVII й§. 145; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра^.
129; СІеѵе, 8уп. Ыаѵіс. Віаі. II ра§. 41.
Примѣч. Наши экземпляры типичны и вполнѣ соотвѣтствуютъ
рис. ТѴ. 8тіік’а, (1. с.). Длина створки 42 у.., ширина 20,5 у.. На 10 у.,
приходится 16—18 поперечныхъ полосокъ.
По СІеѵе (1. с.), длина створки 30—47 у.., ширина 15—25 у..; по-
перечныхъ полосокъ 13—18 на 10 у..
Встрѣчается преимущественно въ Европѣ. Типичная форма оби-
таетъ въ прѣсной или слегка солоноватой водѣ; разновидности—въ
солоноватой водѣ или въ морѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по
дорогѣ изъ Петропавловска въ Завойко 5/ѴІ (п° 36). Водоросли на
камняхъ Кроноцкаго озера 15/ѴПІ (п° 91, 92).
271
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ.
16/ІХ (п° 9, 10).
196. Маѵісиіа сизрісіаіа Кіііх.
Вас. ра?. 94, іаЪ. III, й?. 24 еі 37; IV. 8т., Вг. Віаі. I ра?. 47,
іаЬ. XVI, Й?. 131; Сіеѵе, 8уп. Иаѵ. Віаі. I ра?. 109; Ве-Топі, 8у11. А1?_
II ра?. 136.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 80—86 р.., ширина
(со стороны створки) 18,5—21 р.
Обнаружена въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ;
встрѣчается также въ Америкѣ; указывается для Сибири.
Обитаетъ, главнымъ образомъ, въ прѣсной водѣ, но нѣкоторыя
формы встрѣчаются и въ солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ рѣчекъ съ перевала
на Малку, текущихъ въ бассейнъ р. Выстрой. 12/ѴІ (п° 38, 39).
197. Маѵісиіа іпііаіа Кйіг.
ВасіІІ. ра?. 99, іаЬ. III, й?. 36; ѴГ. 8т., Вг. Віаі. I. ра?. 50, іаЬ.
XVII, й?. 158; Ве-Топі, 8у11. АІ?. II. ра?. 149;—Хаѵісиіа 1іип?агіса
(Тгип. ѵаг. сарііаіа ЕІггЬд. іп Сіеѵе, 8уп. Иаѵ. Віаі. II ра?. 16.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у IV. 8тііІі’ь, (1. с.). Длина 21—26 р.., ширина створки
6—7 р.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и въ Сѣверной Америкѣ.
Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли въ ручьѣ, у его
впаденія въ море; небольшой ручей съ обрыва, растекающійся по
галечнику берега; близь Петропавловска. 4/ VI (п° 3). У Свѣтлаго ключа,
ключевая промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴП (п° 104). Водоросли
изъ ручья, по пути изъ Завойки въ Коряки. 23/ѴП (п° 110). Большое
Гречишное озерко. 30/ѴП (п° 119, 120, 121).
198. Маѵісиіа ририіа Кіііх.
ВасіІІ. ра?. 93, іаЪ. XXX, й?. 40; Ве-Топі, 8у1І. АІ?. II. ра?. 162;
Сіеѵе, Зупорз. Ыаѵ. Віаі. 1 ра?. 131.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида изъ работы Сіеѵе еі Сѵип., Агсі. Віаі. ра?. 45, іаЬ. II й?.
272
53 (подъ именемъ Хаѵіспіа рприіа ѵаг. ^епиіпа). Въ слѣдующей
работѣ Сіеѵе (1. с.) относитъ ѵаг. §еппіпа къ типичной формѣ X. ри-
риіа, для которой приводитъ слѣдующіе размѣры: длина створки
22—37 р., ширина 7—9 у.. На 10 р. приходится 13—15 поперечныхъ
полосокъ.
Наши экземпляры имѣютъ 22—35 р. длины и 7—9 у., ширины.
Поперечныхъ полосокъ приходится 13—14 на 10 р.
Встрѣчается преимущественно въ Европѣ; приводится также и
для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴИ (п° 104). Большое Гречишное
озерко. 30/Ѵ1І (п 119, 120. 121).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36).
199. Маѵісиіа Іаеѵіззіта Кйіг.
ВасіІІ. ра^. 96, іаЪ. XXI, й§. 14; IV. 8т., Вг. Віаі. II ра^. 91; Ве-Топі,
Ну 11. А]^. II. ра§. 164.
Примѣч. В. Сиігоіпзкі приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „гіѵп-
1І8 е іііегшіз Ваппа ай Воізсііегіеск іп Катізсііаіка Япепіе" („А1§. е Іаси
Ваука] еі е репіпз. Катізсііаіка" п° 27, ра§’. 6).
Замѣчу, что Сіеѵе въ своей монографіи „8уп. Хаѵіс. Віаі.“ I (ра§.
137) относитъ X. Іаеѵіззіта Кйіе. (подъ знакомъ вопроса) къ Хаѵі-
с и 1 а рзеийо-ЬасіІІпт Огип. Послѣдній видъ (по Сіеѵе, ]. с.) имѣетъ
35—45 р. длины и 10—15 р. ширины. Встрѣчается преимущественно
въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
200. Маѵісиіа ріасепіа ЕКгЬд.
Місг. іаЪ. XXXIII, 12, й§. 23; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. II. ра§. 4;
Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 183;—Хаѵіспіа гозіеІІитТѴ. 8т., Вг. Віаі.
II ра§. 93; Сггип., ѴегЪ. (1860) ра§. 550, іаЪ. VI, й§. ІО.
Примѣч. В. Сгиігоіпвкі приводитъ для Камчатки „X а ѵ і с и 1 а гоз-
іеііит 8т., Сггип., Хаѵ. іаЪ. VI, 2, й§. 10. Іп гіѵиіо е іЬегтіз Ваппа ай
ВоІ8сйег]’еск іп Катізсііаіка Йиепіе“ („А1§. е Іаси Ваукаі еі е репіпз.
Катізсііаіка" п° 34, ра§. 6), которая, по синонимикѣ въ монографіи
Сіеѵе (1. с.), должна быть отнесена къ X. ріасепіа ЕкгЪд: длина
клѣточки 37—39 р.; ширина 15—17 р. Встрѣчается въ Европѣ. Оби-
таетъ въ прѣсной водѣ.
273
201. Маѵісиіа Іеѵіз ЕКгЬд.
Мікго§. ра§. 90; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 191.
Примѣч. ЕкгегіЬегд въ „МісгозкорізсЬе Апаіузе еіпі^ег ѵоп А. Егтап
іп Хогй-Азіеп ^езаттеііеп тегклѵіігйі^еп ог&апізсЬеп ЬеЪеп“, 1842, приво-
дитъ подъ такимъ названіемъ видъ для источниковъ Малка въ Камчаткѣ.
Діагноза К. іеѵіз не имѣется.
202. Маѵісиіа Ііпеоіа ЕКгЬд.
Вег. (1843) ра&. 104,-—ХопХаѵісиІа Ііпеоіа Сгпт., Біаі. Рг. «Іоз.
Ьапй. ра&. 52, іаЪ. А. й^. 45—46.
Примѣч. ЕкгепЪегд въ „ Місгозсорізсііе Апаіузе еіпі^ег ѵоп А. Егтап
іп Могсі-Азіеп ^езаттеііеп тегктеіігсіщеп ог^апізсЬепЬеЪеп", 1842, приводитъ
подъ такимъ названіемъ видъ для источниковъ Малка въ Камчаткѣ.
Діагнозъ этой формы мнѣ неизвѣстенъ.
Редь Саіопеі» СІеѵе.
203. Саіопеіз зііісиіа (ЕКгЬд.) СІеѵе.
8уп. Каѵіс. Біаі. I ра§. 51;—Хаѵісиіа Іітоза Кйіе., Васііі. ра§.
101, іаЬ. III, й&. 50: Ве-Топі, 8уіі. А1&. II ра&. 147.
Примѣч. В. Сиігѵіпзкі приводитъ для Камчатки „Хаѵісиіа
Іітоза (Кйіг). Сггіѵп. у. ігипсаіа Сгип. Хаѵ. іаЬ. III, й§. 8, с еі 9.
КатізсЬаіка іп гіѵиіо е іЬегтіз Ваппа асі ВоізсЬецеск Йиепіе“ („А1§. е
Іаси Ваукаі еі е репіпз. КатізсЬаіка“ п° 28, ра§. 6).
Несомнѣнно, эта форма относится къ С а 1 оп еіз зі1ісиІа(ЖгЬ^.
СІеѵе, которая чрезвычайно богата разнообразными формами. Типичная
форма, по СІеѵе (1. с.) имѣетъ 33—80 р. въ длину и 6—15 р. въ ширину.
Видъ этотъ широко распространенъ въ Европѣ, встрѣчается въ
Америкѣ; указывается также и для Сибири.
Несомнѣнно встрѣчается и въ Камчаткѣ. Обитаетъ въ прѣ-
сной водѣ.
Родъ Ріріопеіз ЕЬгЬ§.
204. Оіріопеіз оѵаііз (Ніізе) СІеѵе.
8уп. Хаѵіс. Біаі. I ра^. 92;—Ріппиіагіа оѵаііз Ніізе іп ВаЪепк.,
Аі§. п° 1025;—Хаѵісиіа оѵаііз А. 8., Аіі. VII, й§. 33, 34, 35, 36;
РК. 8т,- Вг. Біаі. іаЬ. XVII й&. 153. а; Вскоп]'., Віаі. Сгегт. ра§. 139, іаЬ.
VII. й§. 87;—Ыаѵісиіа еЛірііса А. 8., Аіі. VII й§. 30; Ѵап-Неигсіс.,
18
274
8уп. іаЬ. X, Гі#. 10 (іпіга); Уоп Хаѵіспіа еііірііса Кйіг., ВасіІІ. ра#.
98, іаЬ. ХКХ Гі#. 55.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 50—55 р. въ длину и
22—24,5 р.. въ ширину. На 10 ц. приходится 15—17 полосокъ. По
длинѣ нѣсколько превосходитъ типичную форму В. оѵаііз, во всѣхъ
же другихъ отношеніяхъ вполнѣ ей соотвѣтствуетъ: „V. Ьгоайіу еііір-
іісаі, поі сопзігісіей іп іЬе тісісііе. Ь. 35—43 р..; В. 20—26 р. Сепігаі по-
сіиіе ѵегу 1аг#е, гоипйей. Гііггоаѵз ѵегу паггоѵѵ, сіозеіу Гоііолѵіп# іЬе сепігаі
посіиіе апсі ііз Іюгпз. Тгапзѵегзе го\ѵз оГ аіѵеоіі 13 іо 19 іп 0,01 пип., га-
«Ііаіе аі іііе епйз. Рипсіа 13 іо 20 іп 0,01 тт. Гогтіп# ігге#и1аг 1оп#ііи-
сііпаі го«з.“ (Сіеѵе, 1. с.).
Отъ Віріопеіз еііірііса (Кйіг.) Сіеѵе 1. с. уже съ перваго взгля-
да хорошо отличается значительно большей величиной.
В. Сиігѵіпзкі приводитъ для Камчатки „Яаѵіси Іа оЫоп#еПа
Ваед. Сгип. Ьтаѵ. іаЬ. II, Гі#. 4. Іп гіѵиіо е іііегтіз Ваппа асі ВоІзсЬеіуеск
іп Катізсііаіка Г1иепіе“ („АІ?. е Іасп Ваукаі еі е репіпз. КатізсЬаіка"
п° 24, ра#. 5).
Я затрудняюсь сказать, куда собственно надлежитъ отнести
форму, которую приводитъ Сиігѵіпзкі. Дѣло въ томъ, что Сіеѵе въ
своей монографіи (1. с.) относитъ Хаѵіспіа оЫоп#е11а Ваед. въ
качествѣ разновидности къ Віріопеіз оѵаііз (1. с., ра#. 93), а, съ
другой стороны, Иаѵісиіа оЫоп#е11а Сгип. разсматривается имъ
въ той же монографіи (1. с., ра#. 128), какъ разновидность Наѵіспіа
Коіаеапа ВаЪепк.
Б. оѵаііз встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У истока р. Калахтырки. 13/ІХ
(п° 230).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метр. 16/ІХ (п° п° 1—6).
Родъ Апстэеопеі» Нііг.
205. Апотоеопеіз зрЬаегорЬога (Кіііг.) Ріііг.
Вас. ра#. 77, іаЬ. III, Гі#. 10; Сіеѵе, Зупорз. Хаѵіс. Віаі. II ра#. 6;
Каѵіспіа зрЬаегорЬога Кйіг., ВасіІІ. ра#. 95, іаЪ. IV, Гі#. 7;IV. 8т.,
Вг. Віаі. I ра#. 52, ІаЬ. XVII, Гі#. 148; Ве-Топі, 8у11. АІ#. II ра#. 140.
Примѣч. Этотъ интересный видъ сравнительно въ небольшомъ
количествѣ обнаруженъ мною въ пробахъ изъ горячихъ Щапинскихъ
275
ключей (сборы В. П. Савича въ 1909 г. п° п° 69—74). Наши образчики
имѣютъ въ длину 75—80 р. и въ ширину 20—22 р. По внѣшнему
облику и структурѣ они вполнѣ соотвѣтствуютъ типичной формѣ этого
вида. Содержимое клѣточекъ въ большинствѣ случаевъ имѣло нор-
мальный обликъ.
А. в рѣаегорѣога мѣстами встрѣчается въ Европѣ, а также въ
Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсной или слегка солоноватой водѣ. По Ве-
Топі этотъ видъ попадается также и въ горячихъ источникахъ: „іп
адиіз (іііісіз дніеііз пес поп іп адпіз саіісіія іііегтагпт рег Еигорат ра8зіт“
(Ве-Топі, 1. с.).
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Щапинскіе теплые ключи (извест-
ковая вода). Планктонъ въ водоемѣ; водоросли въ главномъ бассейнѣ
1° отъ 25° С. до 35,5° С. 1/ѴПІ (п° 69—74).
Родъ йійигопеів ЕЬгЬ§.
206. Зіаигопеіз рЬоепісепТгоп ЕКгЬд.
Ѵеіѣ. I. II, V, й§. 1; Ж. 8т., Вгіі. Біаі. I ра§. 59, ІаЪ. XIX, й§.
185; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 204; Сіеѵе, 8уп. Маѵ. Віаі. I ра^. 148;
8е1гбп[., Віаі. Сгегт. ра§. 183, ІаЬ. X, й§. 117.
Примѣч. Наши экземпляры изъ колл. Л. Г. Раменскаго (п° 67,
106, 199) имѣютъ въ длину 220—250 у.., въ ширину 40—45,5 р. На
10 р. приходится 13—16 штриховъ. По своей величинѣ они довольно
значительно превосходятъ максимальные размѣры этого вида (по Сіеѵе
1. с, длина типичной формы 70—200 р., ширина 28—40 р.) и всѣхъ
его разновидностей (по ширинѣ близки къ ѵаг. Ваііеуі ЕІггЪд., но
длиннѣе). Во всѣхъ же другихъ отношеніяхъ совершенно отвѣчаютъ
рисункамъ и описанію 8. рѣоепісепігоп. Поэтому я разсматриваю
нашу форму, лишь какъ незначительное отклоненіе отъ типа, и назы-
ваю ее і. та]ог тіМТ).
Типичные экземпляры этого вида (150—175 р. длины и 30—35 р.
ширины) вмѣстѣ съ Г. шазог обнаружены мною въ нѣкоторыхъ про-
бахъ изъ колл. Лебедева и Савича. 84. ріюепісепігоп широко рас-
пространенъ въ Европѣ; встрѣчается также въ Америкѣ; указанъ для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
*) Зіаигопеіз рЬоепісепігоп ЕЪгЬ^. Г. ша]ог тікі сеііиііз таіогіЬиз (Іаі. 40—45,5 р.,
1оп§. 220—250 р.), а іуро ѢЙегі.
НаЬіі. Іп зіа^по .,Рагаіипзкоіе“ (п° 67), іпГопіе „Зѵіеііуі кііисг' еііпіаси „УегсЬ-
пфе“ а Ь. в Кагпепвкі/ аппо 1908 Іесіа. Іп соЬесІіопіЬиз а V. Р. Яаѵгсг (іп гіѵиіо іпіег
оррібит Реігараѵіоѵзк еі ра§шп Заѵо)ко) еі ЪеЪеА^еѵ (іп Іаси „Кегрісгіе") аппо 1909
Іесііз сит іуро аиіет Ііаес Гогта іпѵепііиг.
18*
276
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
29/ѴІ (ч° 67). У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой
трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 106). Верхнее озеро. 29/ѴІІІ (п° 199).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли въ торфя-
ныхъ лужахъ Кирганикской большой тундры. 4/VII (п° 61). Водоросли
Кирганикской малой тундры. 6/ѴП (п° 62—64).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки.
28/ѴІІ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴПІ (п° 3. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴПІ (п° 4. Н.).
Р. Камчатка противъ селенія (сред.). 24/ѴІІІ (п° 55).
207. Зіаигопеіз апсерз ЕКгЬд.
Атег. ра§. 134, ІаЪ. 2, I, й&. 18; Ве-Топі, 8у11. А1&. Ѵоі. II ра§.211;
ТР. 8т., Вгіі. Піаі. I ра&. 60, іаЬ. XIX, й&. 190; Сіеѵе, 8уп. Иаѵ. Віаі. I
ра&. 147; 8сНдѣ/., Біаі. Оегт. ра^. 182, ІаЬ. X, й^. 116.
Примѣч. Наши экземпляры изъ колл. Раменскаго и Савича имѣютъ
въ длину до 120 р., а въ ширину (со стороны створки) 17,5 р. Утол-
щенія на концахъ створки мало замѣтны. Относятся къ типичной
формѣ.
Экземпляры изъ п° 199 имѣютъ въ длину 39,5—86,5 р., въ ши-
рину 8,8—15,5 р. и характеризуются головчато-расширенными концами
створокъ. Эта форма очень близко подходитъ къ ѵаг. атрйісерйаіа
Кйіг. (ВасіІІ. ра§. 105, іаЪ. XXX, Г. 25; IV. 8т., 1. с.), которую Сіеѵе (1. с.)
характеризуетъ такъ: „V. Іапсеоіаіе. Ь. 40—80 р.; В. 9—15 р. 8ігіае 21
іо 22 іп 0,01 шт. НіБІіпсЫу рипсШѳ**.
Среди экземпляровъ изъ п° 199 (изъ колл. Раменскаго) нерѣдко
встрѣчаются также образчики, которые отличаются сравнительно узкою
створкой и большими головчатыми утолщеніями. Они имѣютъ въ
длину 39,6—44 р., въ ширину 8,8—11 р. Можетъ быть эта форма
представляетъ Ѵаг. гесіа Сіеѵе (1. с.): „V. Ипеаг. Ь. 45 р.; В. 9 р. Зігіас
23 р. іп 0,01 тт. РгезЪ лѵаіег: Кпоріо, Е’іпіап<і.“. Эта разновидность, какъ
видно изъ діагноза, слишкомъ недостаточно описана.
81. апсерз распространенъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ;
указывается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой
водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли изъ ручья, по пути
изъ Завойки въ Коряки. 23/ѴІІ (п° ПО). „Большое Гречишное" озерко
277
у р. Поперечной, култукъ. 23/ѴПІ (п° 175). Верхнее озеро. 29/ѴШ
(пв 199).
- Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36).
Родъ Атріііреіига КіИх.
208. АтрЫрІеига реІІисіВа Кйіг.
Васііі. ра&. 103, ІаЬ. III, й§. 52; ТК. 8т., Вг. ПіаІ. I ра§. 45, й§\ ІаЬ.
XV 127; Ве-Топі, Зуіі. А1§. II ра^. 227; СІеѵе, Зуп. Хаѵіс. ПіаІ. I ра§. 126.
Примѣч. Наши образчики типичны. Длина 80—100 у.., ширина
створки 7—9 [і. Поперечныя полоски замѣтны съ большимъ трудомъ
ихъ приходится около 40 на 10 р.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ въ
холодныхъ и частью теплыхъ водахъ.
А. реИпсійа встрѣчается преимущественно въ Европѣ; указы-
вается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной (обычно холодной)
или слегка солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Щапинскіе теплые ключи, 1° 25—
35,5° С. 1/ѴІІІ (п° 69—75). Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера.
15/ѴПІ (п° 91, 92). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана Узона
1° 11,5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ ключей. 25/ѴІІІ (п° 107)
Родъ ГгиДиІіа А§'.
209. Егизіиііа гНотЬоіВев (ЕКгЬд.) Ое-Топі.
Зуіі. А1^. II ра§. 277; СІеѵе, Зуп. Хаѵ. Піаі. 1 ра^. 122;—Хаѵісиіа
гѣотЬоісІев ЕкгЪд., Ѵеіѣг. 1. 3, I, 15; Кйіг., Васііі. ра§. 94, ІаЬ.
XXVIII, «е. 45; іаЬ. XXX, Й§. 44; Ж. 8т.., Вг. Піаі. I раё. 46,іаЬ.ХѴІ,
й§\ 129;—Ѵапііенгскіа. гЬотЬоійез ВгёЪ., Езз. Мопо^г. ѴапЬ. ра§.
4, п° 3.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 70—122 р., въ ши-
рину (со стороны створки) 16—22 р. По своимъ размѣрамъ, внѣшнему
облику и строенію они вполнѣ соотвѣтствуютъ изображеніямъ и опи-
санію типичной формы этого вида.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ въ холод-
ныхъ и частью теплыхъ водахъ.
В. Сиігѵіпвкі приводитъ для Камчатки ЗсЬігопета ѵігібпіпт
ЛаЪк., Кігекп. АІ§. ра§. 186. Ьоп§. 48 р. Іп гіѵпіо е іЬегтіз Ваппа ай
278
Воізсііеі'іеск іп КатізсЬаіка йпепіе“ („Л1?. е Іаси Ваукаі еі е репіпз. Катіз-
сЬаіка" п° 50, ра?. 8). Эта водросль представляетъ синонимъ С о 11 е іо-
лета ѵігійпіит ВгёЬ. іп Кйіг., 8рес. АІ?.. ра?. 105. Сіеѵе въ своей
монографіи: (I. с. ра?. 123) разсматриваетъ ее, какъ разновидность
Егпзіпііа гЬотЪоісіез ЕкгЪд.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Америкѣ; указанъ также
и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ, но при-
водится также для горячихъ источниковъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44) и 29/ѴІ (п° 67). За тундровымъ озеркомъ, тундра. 9/ѴІІ
(п° 98). Пересыхающій ручей по дорогѣ изъ Николаевска къ торфя-
ному озерку, не доходя до его тундры. 10/ѴІІ (п° 99).
Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе теплые ключи, 4° 17 — 19°С. 24/ѴІ
(п°п° 48—52). Пущинскіе теплые ключиі024°(поп°53, 54). Щапинскіе го-
рячіе ключи, і° 25—35° С. 1/ѴШ (п° п° 69—74).
Сем. СутЬеІІасеае.
Родъ СутЬНІа А§.
2ІО. СутЪеІІа ЕКгепЬегдіі Кіііг.
ВасіІІ. ра?. 79, іаЬ. VI, й?. 11; 8т., Вг. Віаі. I ра?. 17, іаЬ. II, й?.
31; Ве-Топі, 8у11. АІ?. II ра?. 349; Сіеѵе, 8уп. ЬТаѵіс. Віаі. I ра?. 165.
Примѣч. Напіи экземпляры типичны. Длина 88—120 р., ширина
створки 31—34 р. Поперечныхъ полосокъ 7—9 на 10 р.
Этотъ видъ обычно встрѣчается въ прѣсной холодной водѣ, но
обнаруженъ мною также и въ нѣкоторыхъ горячихъ источникахъ
Камчатки.
С. Е Ь г е п Ь е г ? і і широко распространена въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ исключительно
въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой.
29/ѴІІ (п° 117).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выхо-
дящій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на остро-
вкѣ среди воды съ і° 55 С. 34/ѴІ (п°2182. 2157). Малкинскіе горячіе
ключи, і°53°С. 13/ѴІ (п°42—44).
279
211- СутЬеНа еизрігіаіа Кйіг,
Вас. ра?. 79, іаЬ. III, й?. 40 (поп. IV. 8т., Вг. Віаі. Іра?. 18, ІаЪ. II,
й?. 22); Ре-Топі, 8у11. АІ?. II ра?. 350; Сіеѵе, 8уп. Хаѵ. Віаі. I ра?, 166.
Примѣч. Сіеѵе (1. с.) приводитъ этотъ видъ =для Камчатки, безъ
болѣе точнаго указанія относительно мѣстонахожденія.
С. сизрісіаіа характеризуется довольно крупными размѣрами
клѣточекъ: 40—95 у.. длиною и 14—24 у., шириною (по Сіеѵе I. с.). По
своему внѣшнему облику она очень походитъ на С. п а ѵ і с и 1 і і о г т і з
Аиегзгѵ., но отличается болѣе крупными размѣрами.
С. сизрісіаіа распространена въ Европѣ; указывается также и
для Сибири. Встрѣчается исключительно въ прѣсной водѣ.
212. СутЬеНа паѵісиіііогтіз Аиегзѵѵ.
іп ТмЪепк., АІ?. ехз. п°1065; Сіеѵе, 8уп. Каѵіс. Віаі. I ра?. 166;—
СутЬеНа сизрісіаіа IV. 8т., Вг. Віаі. I ра?. 18, іаЬ. II, й?. 22 а;—
СутЬеНа сизрісіаіа ѵаг. паѵісиШ’огтіз Ре-Топі, 8уП. АІ?. II
ра?. 350.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 30—42 у., въ длину и 10—15 у., въ
ширину. По внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
СутЬеНа сизрісіаіаЖ. 8т. (1. с.), которое Сіеѵе (1. с.) отождествляетъ
съ С. паѵісиіііогтіз Аиетвгѵ., хотя и съ нѣкоторыми оговорками.
„НеіЬегд (Сопзр. Сгіі. ра?. 108) гетагкз іЬаі С. сизрісіаіа IV. 8т. із
поі іЬе зресіез оі Кйігіпд, Ьпі роззіЫу С. паѵіспіііогтіз, оГ іѵІіісЬ Ііе
?іѵез зеѵегаі іі?игез (Р1. I й?. 3), іѵііісіі Ьоіѵеѵег аге тпсЬ тоге зітііаг іо
С. атрііісерѣаіа іѣап іо іЬіз зресіез“.
С. паѵіспіііогтіз, съ одной стороны, стоитъ очень близко къ
С. атрЬісерѣаІа Раед., отъ которой, по словамъ Сіеѵе (1. с.), она
отличается лишь болѣе широкимъ центральнымъ полемъ („С. паѵиіі-
сиіііогтіз сіозеіу гезетЫез С. атркісерЬаІа, Ггот ѵгЬісЬ іі із сііз-
ііп?ігізЬе<1 Ьу іЬе 1аг?ег сепігаі агеа"), съ другой—по внѣшнему облику
очень напоминаетъ С. сизрійаіа Кйіг;., отъ которой отличается зна-
чительно меньшими размѣрами.
С. паѵісиіііогтіз распространена преимущественно въ сѣвер-
ной Европѣ; указана также для Сибири. Встрѣчается исключительно
въ прѣсной водѣ.
Обнаружена мною сравнительно въ небольшомъ количествѣ.
Мѣстон. Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ
0,5—0,75 метр. 16/ІХ (п°п°1—6). Тамъ-же, въ заливчикѣ 16/ІХ (п°п°9,10).
280
213. СутЬеІІа аециаііз ѴѴ. 8т.
Вг. Біаі. II ра§. 84; СІеѵе, Зуп. Маѵіс. Віаі. I ра§. 170; 8ск0гъ^., ЫаІ.
Сѳгт. ра§. 197, ІаЪ. X, й<у 134; Ве-Топі, ЗуП. А1§. II ра§. 359;—Сут-
ЪеІІа оЫчва Сггед. іп Місг. Лоигп. (1855) ра§. 5, ІаЪ. I, й§._9; Ве-Топі,
Зуіі. А1§. II ра§- 351.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
и описанію этого вида, но отличаются нѣсколько меньшими размѣ-
рами: длина 28—37,5 р., ширина створки 5—6,5 р.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
СутЪеІІа аечиаііз встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинское озеро, вертикальный
ловъ съ 24 м. глубины 16/ѴІІІ (п° 152) и съ 16 м. глубины (п° 153).
214. СутЬеІІа аНіпіз Кйіг.
Вас. ра§. 80, іаЬ. VI, й§. 15; IV. 8т., Вг. Біаі. I ра§'. 18, іаЪ. XXX
й§. 250; Ве-Топі, Зуі]. А1§'. II ра§'. 352; СІеѵе, Зуп. Ыаѵіс. Біаі I
ра?. 171.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 26—30 р., ширина
створки 7—9 р.
Этотъ видъ встрѣчается преимущественно въ Европѣ, указы-
вается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Второй ручей по пути отъ
Тарьинской бухты къ Ближнему озеру. 9/ѴІ (п° 11). Въ протокѣ за
Коряцкой рѣчкой. 29/VII (п° п° 117, 118).
215. СутЬеІІа даеігоісіее Кйіг.
Васііі. ра&-. 79, іаЪ. VI, й§. 4,Ъ; Ве-Топі, Зуіі. А1§. II, ра§. 361; Ѵап-
Неиг-ск, Тг. й. Біаіот. ра^. 146:—С утЪеПа азрега (ЕкгЪд.) СІеѵе, Хаѵі-
сиі. I рар. 175; 8скИп/., І)іаіот. Оегт. ра&. 200;—С утЪеПа Іапсеоіаіа
ѵаг. аз ре га (ЕкгЪд.) Сгип. іп Ве-Топі 1. с. ра&. 363.
Примѣч. Для Камчатки приводится ѵаг. катізсЪаііса Сгип.,
М. Т. Р. 3—2—10, А. 8скит. Аііаз. іаЪ. 10, й§. 31 (Соссопета
катізсііаіісит (Згип, іп СІеѵе еі Моеіі., Віаі. п° 30). Эта форма мнѣ
неизвѣстна.
СІеѵе въ „Зупорзіз о! іііе Хаѵісиіоісі Віаіотв" I (ра§. 177) отожде-
ствляетъ эту форму съ СушЪе 11 а техісапа (ЕкгЪд.) СІеѵе: „V.Іітаіе
ѵпіЪ гоипбей Ігипсаіе ешіз. Ь. 0,09 іо 0,14; В. 0,026 іо 0,036 гат. Ме-
(ііап Ііпе Ъепі іѵіік гейехей іегтіпаі йззигез. Ахіаі агеа паггоіѵ Ііпеаг,
281
сепігаі зтаіі огЬісиІаг. Зіі^та іп ІЬе тісМІе оі іііе сепігаі посіиіе,
тгііѣоиі (іізііпсі йззиге. 8ігіае 7 (тіййіе) іо 9 (епйз) іп 0,01 тт. гайіаіе
іп іііе тісісііе ап<1 аііегпаіеіу Іоп^ег апсі зііогіег, пеагіу рагаііеі аі іЬе епйз,
соагзеіу рипсіаіе".
Типичныя формы С. ^азігоісіез распространены преиму-
щественно въ Европѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ
прѣсной водѣ.
С. техісапа пока извѣстна изъ Америки и Камчатки; обитаетъ
также въ прѣсной водѣ.
216. СутЬеІІа Іапсеоіаіа (ЕКгЬд.) КігсКп.
А]§\ Зсѣіез. ра^. 188; Ве-Топі, 8у11. АІ^. II, 1, ра§. 362; Ѵап-Неигск,
Тг. (1. Біаіот. ра§. 146; Зсквп}., Біаіот. Оегт. ра§. 199; Сіеѵе, 8уп. Иаѵіс.
Віаі. I ра§. 174;—Соссопета Іапсеоіаіит ЕкгЪд., ра§. 224, іаЪ.
XXIX, й?. 6; 8т., Вг. Віаі. I ра§. 75, іаЪ. XXIII, і& 219.
Примѣч. Наши экземпляры характеризуются длиной до 170 у..;
ширина створки до 30
Обнаружена во многихъ пробахъ, хотя нигдѣ не была встрѣчена
въ очень значительномъ количествѣ.
Этотъ видъ распространенъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ; ука-
зывается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Второй ручей на полпути отъ
Тарьинской бухты къ Ближнему озеру. 9/ѴІ (п° 11). У Свѣтлаго
ключа, ключевая промоина въ осоковой трясинѣ 16/ѴІІ (п° 106).
Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117). Култукъ Начикинскаго
озера, главный плесъ; на днѣ. 14/ѴІП (п° 145) и 15/ѴІІІ (п° 146).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ рѣчекъ
съ перевала на Малку, текущихъ въ бассейнъ р. Быстрой. 12/ѴІ
(п° 38, 39). Ключевое озерко ниже Пущино. Илъ на днѣ густымъ
слоемъ. 26/ѴІ (п° 57—59).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго
истока. 19/ѴП (п° 7. А.).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ 16/ІХ (п° 7, 8);
въ заливчикѣ 16/ІХ (п° 9, 10).
217. СутЬеІІа сутЫіогтіе (Кіііх.) ВгеЬ.
АІ§. Еаіаізе ра$. 49, іаЪ. VII; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 363; Сіеѵе,
8уп. Ыаѵіс. Віаі. I ра§. 172;—Егизіпііа сутЪіГогтіз Кйіг. іп „Ьіп-
282
паеа“ (1833) VIII ра§. 539. ТаЬ. XIII, й§. 10;—Соссопета сутЬі-
Гогте ЕІггЪд., Іпйіз. ра&. 225, іаЬ. XIX, й§. 7; Ж. 8т., Вг. Віаі. I ра&.
76, іаЬ. XXIII й§. 220.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 34—38,5 р. въ длину и до
10 р. въ ширину (со стороны створки) и, такимъ образомъ, должны
быть отнесены къ Ѵаг. рагѵа (Ж. 8т.) Ѵап-Неигск. (Ууп. ра§\ 64, ІаЬ.
II, й&. 14). Эта разновидность первоначально была описана 8тіік’ожъ
(1. с.), какъ самостоятельный видъ подъ именемъ Соссопета раг-
ѵит Ж. 8т. (1. с. ра§. 76, іаЬ. XXIII, й§. 222). Въ послѣднее время
>8с/гсіи/еИ7 въ „Віаіотасеае Сіегтапіае“ (1907) ра&. 198 также считаетъ
ее самостоятельнымъ видомъ, но мнѣ кажется, что эту форму лучше
соединить съ С. сутЫГогтіз, такъ какъ все различіе между ними
заключается только въ размѣрахъ клѣточки.
Обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ.
С. суіпЬіГогтіз распространена преимущественно въ Европѣ;
указана также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Большое Гречишное озерко.
30/ѴІІ (п° 119, 120, 121). Начика у кедровника, тихая протока подъ
горой. 6/ѴІІІ (п° 130).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6).
218. СутЬеНа сізіиіа (Нетрг.) КігсКп.
АІ&. 8сЫе§. ра§\ 189; Ве-Топі., 8у11. А1§. II ра^. 365; Сіеѵе, 8уп.
Хаѵіс. Віаі. I ра§. 173;—Соссопета сівіиіаНетрг. іп Кйіг., ВасіІІ.
ІаЬ. VI, й&. ].
Примѣч. Экземпляры, найденные мною въ кол. Лебедева и Савича,
ближе всего подходятъ къ описанію и изображенію Ѵаг. зіЬегіса
Сгип. (іп Сіеѵе еі Сгипогѵ, Агсі. Віаі. ра§. 25, ІаЬ. I, й^. 11). Длина на-
шихъ экземпляровъ 77—80 р., ширина 24—26 р. Поперечныя полоски
нѣжно точечныя, 11 —15 на 10 р.; шовъ довольно сильно изо-
гнутый.
Экземпляры изъ другихъ пробъ приближаются къ типичной
формѣ этого вида.
Особенно обильно С. сізіиіа обнаружена въ пробѣ п° 83 изъ
колл. Раменскаго. Въ небольшомъ количествѣ найдена также въ те-
плой водѣ.
Замѣчу, что типичная форма С. сізіпіа, по Сіеѵе 1. с., имѣетъ
70—160. р. длины и 18—25 р. ширины.
283
Эту форму СІеѵе (1. с.) приводитъ для Камчатки, безъ болѣе
точнаго указанія мѣстонахожденія.
С. с і з 1 и 1 а широко распространена въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной или
слегка солоноватой, но обычно холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 33). Планкт. изъ „Хароваго" озерка. 3/ѴІІ
(п° 82). Дальнее оз., южный берегъ близъ западнаго конца. 3/ѴІІ
(п° 83). Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой. 29/Ѵ1І (п° 118). Култукъ Ка-
лахтырскаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе теплые источники, 1° 17—19° и
24° С. 24/ѴІ (п° 48—54). Водоросли Кроноцкаго озера у устья рѣки на
камняхъ 12/ѴІІІ (п°84.) Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера 15/ѴПІ
(п° 91, 92). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана Узона съ
1° 11, 5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей. 25/ѴІП
(п° 107). Водоросли въ рѣчкѣ съ Кихііинича. 3/ІХ (п° 120, 121).
Колл. Лебедева 1900 г. Заливъ Тахирка 10/ѴП (п° 8 Н).
Родъ Епсуопета Кйіг.
219. Епсуопета іигдісіит (бгед.) бгип.
іп А. 8скт., Аііаз ІаЪ. X, й§'. 49—53, 56, 60—62; ІаЬ. ЬХХІ, й§. 7;
І)е-Топі, 8у11. А1&. II ра&. 372;—С у тЬ е 11 а і и г &'і (і а Сгед. іп Місг.
Лоигп. (1856) IV, ра§. 5, ІаЬ. I, й§. 18; РаЬепН., Г]. Еиг. А1§. I ра§. 79;
СІеѵе, Зуп. Хаѵіс. Віаі. I ра§. 168;—Хоп СутЬеІІа 1 н г & і сі а Назв.
диае ЕрііЬетіат іиг^ійат зізііі.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 48—52 [±. длины и 12—14 р..
ширины. По внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію
и изображенію этого вида.
Е. I и г § і а и т распространенъ преимущественно въ сѣверной Евро-
пѣ; указывается также и для Сибири. Встрѣчается въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли подъ водой на камняхъ
у береговъ сѣвернаго конца Калахтырского озера. 11/ІХ (п° 223).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера.
15/ѴІП (п° 91, 92).
220. Епсуопета ѵепігісозит (К'Нг.) Ѵап-Неигск.
Зуп. ра§. 66,іаЬ.III,й^. 15—17, 19;—Егизіиііа ѵепігісоза Кйіг.,
Зуп. ра§. 11, й§. 7;—СутЬеІІа ѵепігісоза Кйіг., Васііі. ра^. 80, іаЬ.,
284
VI. й§. 16; Сіеѵе, 8уп. Каѵіс. Віаі. I ра?. 168; Ве-Топі, 8у11. АІ?. ра?. II
373 (рг. р.); — Епсуопета ргозігаіпт Кйіг., ВасіІІ. ра?. 82, іаЬ.
XXV. 6?. 7 (поп Мопета ргозігаіпт Ветк.)-,—Епсуопета саез-
рііозит Кйіг., 8р. АІ?. ра?. 61; ИЛ 8т., Вг. Віаі. II ра?. 68, (аЬ. IV,
й?. 346;—Епсуопета Аиегз\ѵа1йіі ВаЪепк., Зііззѵгазз. Віаі. ра?.,24,
іаЬ. VII, й?. 2;—СутЪеІІа таспіаіа IV. 8т., Вг. Віаі. I, іаЬ. II, й?.
23 (і. Сіеое).
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 26—30 р. длины и 7—9 р.
ширины. По своему внѣшнему облику и размѣрамъ они вполнѣ со-
отвѣтствуютъ описанію этого вида въ томъ объемѣ, какъ его пони-
маетъ Сіеѵе (1. с.), который соединяетъ СутЬеІІа ѵепігісозит
Кйіг. съ Епсуопета саезрііозит Кйіг., такъ какъ но видитъ
между ними никакихъ специфическихъ отличій: „I аш ппаЪІе іо йпЯ
апу сіейпііе Іііпіі Ьеілѵееп ійезе зресіез апсі аз іѣеіг сіізііпсііѵе сѣагасіегізіісз
аге ѵегу ігііііп? аші зпЬ]есі іо ?геаі ѵагіаііоп, I йаѵе ппііесі іѣет“.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго
озера. 15/ѴІІІ (п° 91, 92).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ.
16/ІХ (п° 9, 10).
Родъ Атрііога Е1ігЬ§.
221. АтрЬога оѵаііз (ВгёЬ.) Кіііі.
ВасіІІ. ра?. 107, іаЪ. V, й?. 35 еі 39; Ве-Топі, 8у11. АІ?. II, ра?.
411; Ѵап-Неигск, Тг. <1. Віаіот. ра?. 127; 8скбпф, Віаіот. Сгегт. ра?. 209;
Сіеѵе 8уп. Хаѵіс. Віаі. II ра?. 104.
Примѣч. Клѣточки нашихъ экземпляровъ имѣютъ въ длину 45—
55 |а.; ширина ихъ со стороны створки до 25 р..
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; встрѣчается
также въ Сѣверной Америкѣ; указывается и для Сибири. Обитаетъ
въ прѣсной, обычно холодной водѣ, но нѣкоторыя формы встрѣ-
чаются также и въ солоноватой водѣ. Указанъ также для горячихъ
источниковъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ протокѣ за Коряцкой рѣч-
кой. гЭ/Х^ІІ (п° 117, 118/. Култукъ Начикинскаго озера, главный
плесъ его, на днѣ. 14/ѴІІІ (п° 145) и 15/ѴШ (п° 146). Култукъ Калах-
тырскаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
285
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Пущинскіе теплые
ключи, і°17—19° С. 24/ѴІ (п° 48—52). Ключевое озерко ниже Пущи-
но. Илъ на днѣ густымъ слоемъ. 26/ѴІ (п° 57, 58, 59). Щапинскіе
горячіе ключи, 1° 25—35° С. 1/ѴПІ (п° 69—74). Водоросли на камняхъ
Кроноцкаго озера. 15/ѴПІ (п° 91, 92). Илъ со дна второго срединнаго
озера вулкана Узона съ і° 11, 5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ
бьющихъ ключей. 25/ѴІІІ (п° 107).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки.
28/ѴИ (п° 1. И.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ
устья р. Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ
Вонючій. 12/ѴІП (п° 3. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴІП
(п° 4. Н.). Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго истока. 19/ѴИ
(п° 7 А.).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же въ заливчикѣ. 16ДХ (п° 9, 10).
Сем. (іотрііопетасеае.
Родъ (хотріюпета
222. ботрКопета Кегсиіеапит ЕІігЬд.
Вег. 1845 ра&. 78; (ігип., А1§. Казр. Меег. ра§. 108, іаЬ. ПІ, іі§. 3.
Пе-Топі, ЗуП. А1(?. И ра§. 420;—СготрЬопета Ьегсиіеапит ѵаг.
гоЬизіит Сгиѣ., А1&. Казр. Меег. ра§. 108, С;—СготрЬопеіз Ьегси-
іеапит Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. I ра&. 73.
Примѣч. Этотъ видъ найденъ пока въ Сѣверной Америкѣ. Ти-
пичная его форма, по Сіеѵе (I. с.), характеризуется булавообраз-
ными створками 60—100 р.. длины и 20—22 у.. ширины. Сгипогѵ (1. с.)
приводитъ для Камчатки ѵаг. гоЬизіит, которая отличается отъ
типа только большей шириной створки и болѣе булавообразнымъ ея
обликомъ: „Ьгоабег, тоге сіаѵаіе" (Сіеѵе, 1. с. ра&. 74). Эта форма въ
камчатскихъ сборахъ мнѣ не попадалась.
Замѣчу, что Сіеѵе (1. с.) выдѣляетъ этотъ видъ вмѣстѣ съ двумя
другими (СготрЬопета еіе^апз Сгип. и Сг. т а т і 11 а ЕкгЪд.') изъ рода
НотрЬопета въ особый родъ СготрЬопеіз Сіеѵе, который отли-
чается отъ СотрЬопета присутствіемъ болѣе или менѣе явствен-
ныхъ продольныхъ линій по бокамъ серединной линіи (шва) и струк-
турой створки, несущей кромѣ реберъ еще двойные мелкоточечные
ряды, чередующіеся съ ребрами. „I Ьаѵе іогтесі ІЬіз пехѵ ^епиз,—гово-
286
ритъ СІеѵе 1. с., Гог зоте зресіез Гогтегіу сопзібегей аз Ье1оп^іп§ іо Оот-
рЬопета, Ьпѣ <1іГ6егіп§ ігот іі ЪоіЬ іп іке зігисічге аші іп іііе ргезепсе оі
іке 1оп§ііисІіпа1 1іпез“. Я не берусь судить, насколько эти признаки
достаточны для обособленія рода ОотрЬопеіз, такъ какъ не имѣлъ
возможности изучить относящіеся сюда виды, но замѣчу, что Е. Зскйіі
въ своей родовой сводкѣ Васіііагіасеае (іп Епдіег’з п. Ргапіі’в,
„Віе паііігІісЬеп РПапгепіатіІіеп" I Теіі. 1 АЫ. Ь, 1896, ра§. 136) не только
не признаетъ рода ОотрЬопеіз, но даже не выдѣляетъ его въ
особую секцію.
Этотъ видъ обитаетъ въ прѣсной водѣ.
•223. ботрКопета детіпаіит (І_упдЬ.) Ад.
Зузі. 1824 ра§. 12; Ж. 8т., Вгіі. Віаі. I ра§. 78, іаЬ. XXVII, Гі§. 235;
Бе-Топі, Зуіі. А1§. II ра§. 420; СІеѵе, Зуп. Хаѵіс. Віаі. I ра§. 186;—
Есіііпеііа §етіпаіа БупдЪ., Пусіг. іаЪ. ЬХХ.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію.
этого вида. Длина клѣточки 100—125 р.., ширина 35—40 р.
Ѵаг. зіЬігіса вгип. отличается отъ типа нѣсколько меньшей
длиной клѣточки (по СІеѵе 1. с. длина 80—90 р., ширина 35 р.); форма
эта въ очень небольшомъ количествѣ обнаружена мною вмѣстѣ съ
типичной формой въ нѣкоторыхъ пробахъ колл. Б. Б. Перфильева.
О. детіпаіит встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ;
приводится также и для Сибири. Обитаетъ исключительно въ
прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго
озера. 15/ѴПІ (п° 91, 92).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴІІІ
(п° 4. Н.). Р. Камчатка (противъ селенія) (сред.). 23/ѴІ (п° 14). Р. Кам-
чатка, противъ завода (сред.). 24/ѴПІ (п° 56).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, подъ обрывомъ, на
корняхъ въ водѣ. 16/ІХ (п° 7, 8). Тамъ же, въ заливчикѣ, 16/ІХ
(п° 9,10). На днѣ Налочевскаго озера, у берега въ илу. 17/ІХ (п° 19, 26).
224. ботрііопета сопзігісіит ЕІігЬд.
АЪЬ. (1831) ра§. 63; Ве-Топі, Зуіі А1§. II ра§. 421; 17. 8т., Вгіі.
Віаі. I ра§. 78, іаЬ. ХХѴШ, й§. 263; Ѵап-Неигск, Зуп. ра§. 123, іаЬ.
XXIII, іі(у 6; 8сКбпф, Віаі. Сегт. ра&. 190, іаЪ. XI, 153; СІеѵе, Зуп.
Хаѵіс. Віаі. 1 ра&. 186.
287
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 38—42,5 у.. длины и 9—10 [л.
ширины. По своему облику они вполнѣ отвѣчаютъ типичной формѣ.
Вмѣстѣ съ' типичной формой мѣстами (напр., въ пробахъ изъ
колл. В. П. Савича) попадается также ѵаг. сарііаіпт (ЕкгЪд.) Ѵап-
Неигск (8уп. ра&. 123, іаЪ. XXIII, й^. 7).
Этотъ видъ очень распространенъ въ Европѣ; указанъ также и
для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. „Большое Гречишное" озерко
у р. Поперечной; култукъ 23/ѴІП. (п°175). Култукъ Калахтырскаго
озера. 12/ІХ. (п°226).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера
15/ѴІП (п°91, 92.). Илъ со дна второго средняго озера вулкана Узона
съ 1° 11, 5°. С. и мѣстами съ горячей водой изъ бьющихъ ключей
25/ѴШ (п°107.).
225. ботрИопета асіітіпаіит ЕІігЬд.
Іпі. ра§. 217 п°ЗО8, іаЪ. ХѴШ, й§. IV; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра§.
423; IV. 8т., Вгіі. Біаі. I ра§. 79, іаЬ. ХХѴШ, й§. 238; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс.
Віаі. I ра§. 184; Вскопіі., Віаі. бегт. ра§. 189.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ длина 35—50 р.; ширина
7—9 р. По своему облику вполнѣ отвѣчаютъ типичной формѣ этого
вида, отличаясь только меньшей длиной.
Вмѣстѣ съ типичной формой въ нѣкоторыхъ пробахъ обнаружена
мною также ѵаг. согопаіпт (ЕкгЪд.) ВаЪепк. и очень рѣдко—ѵаг.
іиггіз (ЕктЪ.) Сіеѵе.
Въ небольшомъ количествѣ найдена также въ теплыхъ водахъ.
б. асишіпаіит распространена въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ; указывается также для Сибири. Обитаетъ исключительно въ
прѣсной, обычно холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго" озерка
3/ѴП (п°82.), „Большое Гречишное" озеро у р. Поперечной; култукъ
23/ѴШ(п°173). Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ (п°226).
Колл. Савича 1909 г. Щапинскіе горячіе ключи, і°25—35°С. 1/ѴПІ
(п°69—74). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана Узона съ
і° 11,5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей 25/ѴШ
(п°107).
226. ботрііопета дгасііе ЕИгЬд.
ГпГ. ра§. 217, іаЬ. ХѴШ, й§. 3; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. I радг. 182;
Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 426 (рг. р.);—ботрЬопета дгасііе ѵаг. йіс-
288
Ьоіотит IV. 8т., Вг. Віаі;. I ра?. 79, ІаЬ. XXVIII, й?. 240;—поп Оотр-
Ьолета йісЬоіотит Кйіг., 8уп. Віаі. (1833) ра?. 569, й?. 48, диой
ай СготрЬопета іпігісаіит Кйіг.., зесиз Сіеѵе (1. с.), регііпеі.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 40—45 р. длины и до 6 р.
ширины. По своему внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣтствуютъ
изображенію этого вида въ работѣ Зтіік’а (1. с.) и, слѣдовательно,
должны быть отнесены къ ѵаг. йісЬоіотит (ТУ. 8т.) Сіеѵе.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
Встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для Сибири (?)
Обитаетъ исключительно въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго
озера. 15/ѴШ (п°91,92).
227. ВотрКопета оііѵасеит (ЬупдЬ.) Кйіг.
ВасіІІ. ра?. 85, іаЬ. VII, й?. 13, 15; IV. 8т., Вг. Віаі. I ра?. 80,
ІаЬ. XXIX, й?. 244; Бе-Топі, 8у1І. АІ?. П ра?. 433; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс.
Віаі.. I ра?. 187.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 18—25 р., ширина
створки 5—7 р.
Обнаруженъ мною въ изобиліи въ одной изъ пробъ колл. Рамен-
скаго (п°83).
К. Сиіъѵіпзкі также приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „іп гі-
ѵиіо е іЬегтіз Ватта ай ВоІзсЬегіеск іп КатізсЬаіка йиепіе" („АІ?. е Іаси
Ваукаі еі е репіпз. КатізсЬаіка" п°70 ра?. 10).
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; указывается также
и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Дальнее озеро; южный берегъ
близъ западнаго конца 3/ѴІП (п°83).
Колл. Перфильева. 1910 г. Налочевское озеро, вблизи берега.
18/ІХ (п°30).
Родъ ШюісойрЬепіа бгип.
228. ВЬоісозрйепіа сигѵаіа (Кйіг.) бгип.
АІ?. Хоѵага ра?. 8; Ве-Топі, 8у11. АІ?. П, ра?. 437; Ѵап-Неигек, Тг.
й. Віаіот. ра?. 275; Зсігбпф, Віаіоіп. Сегт. ра?. 193; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс.
Віаі. II ра?. 165;—СготрЬопета сигѵаіит Кйіг., ВасіІІ. ра?. 85
іаЪ. ѴШ, й?. I.
Примѣч. Клѣточки въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ 20—40 р. дли-
289
ны. Замѣчу, что Сіеѵе (1. с.) приводитъ для типичной формы этого вида
слишкомъ небольшіе предѣлы колебанія въ длинѣ клѣточки, а именно
15—25 |л.
ВЪ. спгѵаіа широко распространена въ Европѣ и Америкѣ;
указывается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и соленой водѣ
(прибрежной морской зоны).
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинское озеро, съ 2—3 м.
глубины 15/ѴШ (п°148.) и съ 5—7 м. глубины (п°149.) Въ Авачинскомъ
заливѣ, въ необнажаемой при отливѣ зонѣ. 28/ѴШ (п°189.) Култукъ
Калахтырскаго озера 12/ІХ (п°226).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера
15/ѴШ (п°91,92.).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки
28/ѴП (п° 1. Н.) Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской 9/ѴШ (п° 2 Н.) Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій
12/ѴШ (п° 3. Н.) Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴШ (п° 4. Н.)
Заливъ Тахирка 10/ѴП (п° 8. Н.).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, вблизи берега. 18/ІХ
(п°30).
Сем. СоссопеШасеае.
Родъ Соссопеів ЕЬгЪ§.
229. Соссопеіз ресіісиіиз ЕКгЬд.
Іпіиз. ра§. 194, іаЬ. XXI, Гі&. 11; 17. 8т., Вг. Віаі. I ра&. 21, ІаЪ.
Ш, Гі^. 31; Сіеѵе, 8уп. Ѵаѵіс. Віаі. ,П ра§. 169; Ре-Топі, 8у11. А1&. П ра§.
452.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 15—28 р., ширина
створки 10—18 р.
Обнаружена въ огромномъ количествѣ на нѣкоторыхъ водорос-
ляхъ, напр., Сіайоріюга Г г асі а.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; встрѣчается
также въ Америкѣ; указанъ для Сибири. Обитаетъ главнымъ обра-
зомъ в7> прѣсной, но встрѣчается также и въ соленой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Нитчатки съ камней въ чертѣ
отлива, къ К отъ Петропавловска. 4/Ѵ1 (п° 4—9). Култукъ Калахтыр-
скаго озера 12/ІХ (п° 226).
290
230. Соссопеів ріасепіиіа ЕКгЬд.
Іпіиз. ра§. 194; IV. 8т., Вгіі. Віаі. I ра§. 21, ІаЪ. Ш, йр-. 32; СІеѵе,
Зуп. Хаѵіс. Віаі. II ра§. 169; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра§. 454.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 11—30 р., ширина
7—18 р.
Обнаружена въ очень значительномъ количествѣ на нѣкоторыхъ
водоросляхъ.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; приводится для
Америки; указанъ также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, соло-
новатой и морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Калахтырскаго озера,
12/1Х (п°226.).
Сем. АсІіпапіЬасеае.
Родъ АсЬпапіЬев Вогу.
231. АсЪпапіІіез соагсіаіа (ВгёЬ.) Вгип.
іп СІеѵе еі Стт., Агсі. Віаі. ра§. 20; СІеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. II ра$.
192; Ве-Топі, 8у11. АІ§. II ра§. 476; 8скоп{\, Віаі. бгегт. ра§. 122, іаЬ.
ХШ, йр'. 241;—А с Ь п апііі і сіі и т соагсіаіит ВгёЬ. іп IV. 8т., Вг.
Віаі. П ра§. 31, іаЬ. ЬХІ, й&. 379.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 22—34 р., ширина
8 р.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
АсЬпапійез соагсіаіа встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ; указывается также и для ' Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и
солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Приустьевый разливъ ручья
1-го къ югу отъ устья Гришкиной рѣчки у Начикинскаго озера.
16/ѴИІ (п°155).
232. АсІіпапІІіез тісгосерііаіа (Кйіг.) Вгип.
іп СІеѵе еі Сгпгп., Агсі. Віаі. ра^. 22; СІеѵе, 8уп. Иаѵіс. Віаі. П ра&.
188; Ве-Топі, 8у11. А1§\ П ра&. 483;—АсЬпаніЬійіит тісгосерЪаІит
Кйіг., Васііі. ра§. 75, іаЪ. ПІ. 13. 19; IV. 8т. Вг. Віаі. II ра§. 31,
ІаЬ. ЬХІ, й?. 380.
291
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 9—21 у.., ширина
створки 3,5 у.
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ. АсЬпапіЬез
іпісгосерЬаІа встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кроноцкаго озера у
устья рѣки на камняхъ. 12/Ѵ1І1 (п°84).
233. АсИпапіИез Іапсеоіаіа (ВгёЬ.) бгип.
іп Сіеѵе еі Сги/п., Агсі. Віаі. ра&. 23; Ве-Топі, 8у11. А1§. П ра&. 486;—
АсЬпапіЬійіпт ІапсеоіаіитВгёЬ.іпКйі&. 8рес. А1§. ра§. 54, 8т.
Вг. Віаі. П ра§\ 30, іаЪ. XXXѴП, іі§. 304; Сіеѵе, 8уп. Хаѵіс. Віаі. П
ра&. 191.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 19—24 у., въ пти-
рину 5—6 у. (со стороны створки). Этотъ видъ былъ обнаруженъ мною
въ небольшомъ количествѣ въ формѣ отдѣльныхъ клѣточекъ, не сое-
диненныхъ въ колоніи, въ одномъ горячемъ источникѣ. Характерную
его особенность представляетъ строеніе верхней створки, гдѣ узкій
ложный шовъ въ серединѣ образуетъ подковообразное расширеніе,
заходящее только на одну сторону (см. IV. 8тіік, 1. с.). Эта особен-
ность хорошо замѣтна въ нашихъ экземплярахъ.
А. Іапсеоіаіа довольно широко распространена въ Европѣ.
Обитаетъ въ прѣсныхъ, обычно холодныхъ водахъ, но указывается
также и для горячихъ источниковъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи, і°53°С.
13/ѴІ (п°42—44).
Сем. МІІ28СІ1Іасеае.
Родъ Кіігйсіііа На88аІ1.
234. Мііхзсйіа ІЬегтаІіз (ЕЬгЬд.) Аиегзѵл
іп ВаЪепк., А1&. зиЬ п°п° 1064,1266; Сггип. іп АѴіеп. ѴегЬашіІ. (1862) ра§.
569, іаЬ. ХП, йц. 22; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра&. 512;—Ріппиіагіа
іЬегтаІіз ЕкгЪд., АЬЬ. (1841) ра§. 21;—бигігеііа ІЬегтаІіз Кйіг.,
ВасіІІ. ра§. 60, іаЬ. III, й§\ 46.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 80—87 у., ширина
створки—10 у.
292
Этотъ видъ приводится для горячихъ источниковъ Европы, но
встрѣчается также и въ холодной водѣ.
Мною обнаружены въ небольшомъ количествѣ пустые панцыри
этой діатомовой въ горячемъ источникѣ вулкана Узона при і° 60° С.
(колл. В. И. Савича 1909 г. п° 98) среди дезорганизованныхъ Хаѵі-
с и 1 а с е а е.
X. і 1і е г т а 1 і 8 встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Вулканъ Узонъ, въ кратерѣ: въ
водѣ при 1° 60 С съ иломъ. 25/ѴІІІ (п° 98).
235. МіігзсИіа рагѵиіа V/. 8т.
Вг. Віаі. I ра&. 41. іаЬ. XIII, й§. 106; Сіеѵе еі Сггип., Агсі. Віаі.
ра§. 79; Ве-Топі, 8у11. АІ§. II ра§'. 513.
Примѣч. Наши образчики типичны. Длина 30—36 р., ширина
створки 5—6 р.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ, но въ
разныхъ пробахъ.
X. рагѵиіа встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья на перевалѣ
изъ Поперечной въ Малку. 11/ѴІ (п° 47). Пущинскіе теплые ключи:
известковая вода, 1-й ключъ при і° 17—19° С. 24/ѴІ (п° 48—52).
Водоросли Кирганикской малой тундры. 6/ѴП (п° 62—64).
236. йіІгвсНіа йепіісиіа бгип.
іп Сіеѵе еі Спт., Агсі. Віаі. ра&. 82; Ве-Топі, 8у11. АІ&- II ра^. 518;—
Вепіісиіа Кііігіп^іі Огип. іп ДѴіеп. ѴегЬапЛ. (1862) ра§. 548,
іаЬ. XII, Й&. 15.
Примѣч. В. Сгиігѵіпвкі приводитъ этотъ видъ подъ именемъ Вѳп-
іісиіа КиІ2Іп§іі Сггип. для Камчатки: „КатізсЬаікае іп гіѵиіо е іЬегтіз
Ваппа ай ВоІзсЬег/еск Г1иепіе“ („А]§. е Іаси Ваукаі еі е репіпз. Катізсііаіка4*
п° 81, ра&. 11).
X. б е п I і с и ] а (по Ве-Топі, 1. с.) имѣетъ до 86 р. длины. Встрѣчается
въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
237. І\1И28сІііа зідтойіеа (МііхзсК.) ѴѴ. 8т.
Вгіі. Віаі. I ра§. 38, іаЬ. XIII, йе 104; Ве-Топі, 8у11. А1&. II
раЕ- 528;— ВасіІІ а г іа 8і§тоібеа Віігсіг., Веііг. (1817) ра&. 104.
293
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ. Обитаетъ въ
прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 106).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/ѴІІ (п° 62—64). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана
Узона съ 1° 11,5° С и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ клю-
чей. 25/ѴІ1І (п° 107).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тар-
ховки. 28/ѴІІ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго)
близъ р. Бѣлоноговской 9/ѴІП (п° 2. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Во-
нючій 12/Ѵ‘ІП (п°3. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴІІІ (п°4. Н).
Озеро Азабачье, верхнее .устье озернаго истока 19/ѴИ (п° 7. А). Боль-
шой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11). Р. Камчатка противъ селе-
нія (сред.) 23/ѴІ (п° 14).
238. ІЧііхнсІііа яідта (Кйіг.) Ѵі. 8т.
Вгіі. Біаі. I ра§. . 39, іаЬ. XIII, 108; Ве-Топі, 8у11. А1&. II
ра§\ 530;—8 у п е <1 г а яі^та КИія., ВасШ. ра§-. 67, іаЬ. XXX, 114.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 127,6—142,4 у.,
въ ширину 10—11 у.. и должны быть отнесены къ типичной формѣ
этого вида.
Въ нѣкоторыхъ пробахъ вмѣстѣ съ типичной формой встрѣ-
чаются также образчики, имѣющіе до 140 у., въ длину и 5 у., въ ши-
рину; по своему внѣшнему облику и размѣрамъ они должны быть
отнесены къ ѵаг. сигѵиіа (ЕкгЪд.) Вгип. (=ХіігясЬіа сигѵиіа
IV. 8т., Вг. Біаі. II ра&. 89).
В. Сиігѵіпвкі также приводитъ эту форму для Камчатки: „Хііх.
ясіііа сигѵиіа (ЕкгЪд) 8т. а. іуріса Оиігѵ. Маі. Рагя. II, 1890 ра§\30
п° 210. КатіясЬаікае іп гіѵиіо е ѢЬегтія Ваппа ай ВоІ8сЬег)еяк Пиепіе“
(„АІ&. е Іаси Ваукаі еі е репіпя. КатізсЬаіка11 п° 84, ра§. 11).
X. яі^та распространена преимущественно въ Еропѣ, гдѣ оби-
таетъ большей частью въ солоноватыхъ водахъ, особенно въ при-
брежной морской зонѣ, но встрѣчается также и въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища.
27/ѴІ (п° 44). Кочковатая, илистая, затопляемая, солоноватая, вонючая
болотина у с. Авачи, у залива. Водоросли на вонючемъ черномъ илѣ
ковромъ. 28/ѴШ (п° 190).
294
Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирга-
никской большой тундры. 4/ѴИ (п° 61).
Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Тахирка. 10/ѴИ (п° 8. Н.).
239. Мі12$сЬіа раіеа (Кіііх.) V/. 8т.
Вг. Віаі. II ра&. 89; Сгип. іп ЛѴіеп. ѴегѣапЛ. (1862) ра^.579,іаЪ. XII,
й^. 3; Ве-Топі, 8у1І. А1&. II ра&. 450.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 23—42 у.., ширина
створки 5 |л. Вмѣстѣ съ типичной формой встрѣчаются экземпляры,
имѣющіе створку 3,5 р. ширины, которые должны быть отнесены къ
ѵаг. (ІеЬіІіз (Кйіг.) Сгип. (іп Сіеѵе еі Сгип., Агсі. Віаі. ра§. 96). Обна-
ружена также въ теплыхъ водахъ.
В. Сиігѵіпзкі также приводитъ этотъ видъ для Камчатки: „Каші-
зсЬаікае сиш ХіігзсЬіа сигѵиіа (ЕкгЪд.) 8т.“ („А1$. е Іаси Ваукаі еі
е репіпз. КатізсЬаіка" п° 87, ра§. 11).
X. раіеа широко распространена въ Европѣ; указывается также
и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ его. 14/ѴІІІ (п° 145). Горизонтальный ловъ у берега
въ озеркѣ горы Шапочка. 19/ѴІІІ (п° 172). Озеро Кочковатое. 31 /VIII
(п° 211).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кирганикской малой тундры.
6/Ѵ1І (п° 62—64). Пущинскіе теплые ключи, і° 17—19° и 24° С. 24/ѴІ
(п° 48—54). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана Узона
съ і° 11,5° С и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей.
25/ѴПІ (п° 107).
240. І№г$сКіа асісиіагіз (Кіііг.) ѴѴ. 8т.
Вгіі. Віаіот. I ра§. 43, ІаЪ. XV. й§. 122; Ве-Топі, 8у11. А1§. II,
ра&. 549; Ѵап-Неигск, Тг. <1. Віаіот. ра&. 404; 8скбп/., Віаіот. Сгегт.
ра§. 228; — ХіігзсѣіеПа асісиіагіз ВаЬепк., ЕІ. Еиг. А1&. I
ра§. 164; — 8 у пе <1 г а асісиіагіз Кйіг., ВасіІІ. ра§. 63, іаЬ. IV
й§. 3.
Примѣч. Длина клѣточекъ въ нашихъ экземплярахъ 55—65 р.,
ширина 5 р. По своему внѣшнему облику онѣ вполнѣ соотвѣтствуютъ
изображенію и описанію этого вида. Вмѣстѣ съ типичной формой въ
очень небольшомъ количествѣ мнѣ попалась форма, лунообразно
изогнутая, которая, вѣроятно, относится къ ѵаг. сіозіегіоііез Сгип.
іп „УѴіеп. ѴегЬап<11.“ (1862) ра§. 582, іаЬ. XII, й§. 19: „Зрііхеп пасЬ еіпег
295
Зеііе ^екгіітті, 80 (іазз іт ІеЬепйеп йизіашіе зоІсЬе Еогтеп кіеіпеп Сіо-
зіегіеп аЬпйсЬ зеЬеп“ (Отипогѵ, 1. с.). Во всякомъ случаѣ, по внѣшнему
облику она вполнѣ соотвѣтствуетъ вышецитированному изображенію
въ работѣ Оггтого’л.
X. асісиіагіз встрѣчается въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ,
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ его; на днѣ. 14/ѴІГІ (п° 145) и 15/ѴІІІ (п° 146).
Родъ Ііепіісиіа Кйіг.
241. Оепіісиіа ІЬегтаІіз Кйіг.
ВасіІІ. ра&. 43, іаЬ. XVII, йо\ 6; Сггип., іп АѴіеп. Ѵегіі. (1862) ра§. 549;
іаЬ. XII, й&. 28; Ве-Топг, 8у11. Аіц'. II ра&. 558.
Примѣч. К Сиігѵіпзкі приводитъ для Камчатки „Б. ІЬегтаІіз
р. тіпог Огип. Оезі. Віаі. іаЬ. ХИ, й^. 14. Іп гіѵиіо е іЬегтіз Ваппа
ай ВоІзсЬефск іп Каті8сЬаіка“ („ АІ». е Іаси Ваукаі еі е репіпз. Каті-
зсЬаіка" п° 79, ра§. 11).
Б. ІЬегтаІіз приводится для нѣкоторыхъ теплыхъ источниковъ
Европы. Обитаетъ въ прѣсной водѣ,
Родъ НапІ28сЫа Огип.
242. Напіхзсіііа атрЬіохуз (ЕКгЬд.) бгип.
іп Сіеѵе еі Огип., Агсі. Віаі. ра&. 103; Ве-Топі, 8у1І. А1§. ра^ 561; Ѵап-
Неигск, 8уп. ра§. 168, ІаЬ. ЬѴІ, й&. 1—2, іур. п°367;—Еипоііа атрЬі-
охуз ЕКг-Ъд., ѴегЬг. ра§\ 125, іаЬ. 1, 1, й$г. 26;—ХіігзсЬіа атрЬіохуз
Ж. 8т., Вг. Віаі. 1 ра§. 40, іаЬ. XIII, й§. 105; 8сКоп[., Віаі. Оегш.
ра§. 215, іаЬ. XIV, й§. 261.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 176) имѣютъ 55—54,5 р. въ длину и
5—6,6 р. въ ширину. Приближаются къ ѵаг. іпіегтейіа Огип. іп
Ѵап-Неггтсіс, 8уп. ра§. 169, іаЬ. ЬѴІ, й§. 4, ра§. 48: „тейіосгіз, сігсііег 80 р.
1оп§а, рипсііз сагіпаііЬиз 4 зігііздие сігсііег 11 іп 10 р“.
Н. атрЬіохуз широко распространена въ Европѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной или рѣже солоно-
ватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. „Большое Гречишное" озерко
у р. Поперечной; култукъ. 23/ѴПІ (п° 176),
296
Сем. 8игігеііасеае.
Родъ 8пгігауа Тигр.
243. Зигігауа Ьізегіаіа (ЕКгЬд.) ВгёЬ.
А1§. Раіаіаѳ і. VII; IV. 8т., Вгіі. Віаі. 1 ра§. 30, ІаЬ. VIII,. й^. 57;
Ве-Топі, 8уІ1. А1&. 11 ра&. 567;—Бигігеііа Ьіігопз ЕкгЪд. ѴегЬ. і. 111,
V, Й?. 5.
Примѣч. Въ коллекціи Лебедева, кромѣ типичныхъ экземпляровъ
этого вида, часто встрѣчаются образчики, имѣющіе (со стороны
створки) правильно эллиптическую форму 130—170 у. длины и
55—65 у. ширины. Форма эта ближе всего подходитъ къ ѵаг. е 11 і р-
ѣіса Реііі (іп „Реиіііе без з’еипез Хаіигаіізіез" 1888 п° 212 ра&. 106,
іаЬ. IV, й§. 12; іп „Ноіагізіа" 1888 ра§. 625: „ѵаіѵіз еіііріісіз, 136—182 у.
1оп&. еі 63—72 р. Іаі., зирегйсіе рипсііз пі&гіз, ігге&иІагіЬиз, зрагзіз поіаіа;
созііз иі іп іуро (іізрозіііз, 2—2^2 іп 10 у. А іуро Гогта ехаеіе еііірііса
ѵаіѵагит <1іГСегІ“), но не имѣетъ на поверхности черныхъ точекъ, о ко-
торыхъ говоритъ Реііі. Во всѣхъ другихъ отношеніяхъ, кромѣ пра-
вильно эллиптическихъ створокъ, наша форма ничѣмъ не отличается
отъ типичной Зигігауа Ьізегіаіа.
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и
солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье, заливъ Широкій.
12/ѴІІІ (п° 4. Н.). Р. Камчатка противъ завода (сред.). 6/Ѵ1 (п° 13),
26/Ѵ1 (п° 22) и 11/ѴШ (п° 47). Р. Камчатка противъ селенія (сред.)
24/ѴШ (п° 55). Р. Камчатка противъ завода (сред.). 24/ѴШ (п° 56).
224. Зигігауа Ііпеагіз ѴіІ. 8т.
Вгіі. Віаі. I ра§. 31, іаЬ. VIII, й&. 58. а; <8'сАоп/., Біаі. Сегт. ра^. 231,
іаЬ. XVI, й§. 297 (зиЬ потіпе &еп.Зигігеііа); Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§.
568 (зиЬ пот. &еп. Зигігауа).
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ узколинейную форму со сто-
роны створки, съ немного заостряющимися концами. Длина 90—130 у-.,
ширина створки 20—30 у. Эти размѣры немного больше величины,
приводимой для этого вида 8скбп/еІсІі’омъ ((1. с. „Іап^ 45—120 у., Ьгеіі
14—24 у.“).
8. Ііпеагіз встрѣчается мѣстами въ Европѣ; указывается также
и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
297
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Тахирка 10/ѴІІ (п°13.).
Р. Камчатка противъ завода (сред.) 6/ѴІ (п°13;) Р. Камчатка противъ
селенія (сред.) 24/ѴШ (п°55.).
245. Зигігауа зріѳпсіісіа (ЕІігЬд.) Кіііг.
ВасіІІ. ра?. 62, ІаЬ. VII, іі^. 9; Ве-Топі, 8у11. АІ?. II, ра?. 571;—
8 и г і г е 11 а г о Ъ и з 1 а ѵаг. з р 1 ѳ п Й і 4 а (ЕкгЪд.) Ѵап-Неигск, Тг. а. Віаіот.
ра?. 371; Вскдп/., Віаі. (Іегт. ра?. 233.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина клѣточки
175—200 у.., рѣже до 220 у.., ширина со стороны створки (въ наиболѣе ши-
рокой части) 70—80 у.. Обнаружена въ очень значительномъ количествѣ.
В. Сгиііѵіпвкі приводитъ также этотъ видъ для Камчатки: „іп гіѵиіо
е іЬегтіз Ваппа ай ВоІзЬедеск іп КатізсЬаіка Пиепіе" („АІ?. е Іаси Ваукаі
еі е репіпз. КатізсЬаіка", ра?. 12).
8. зріепйісіа встрѣчается въ Европѣ; указывается также для
Сибири; обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/VII (п°104). Култукъ Начикинскаго
озера, главный плесъ его; на днѣ 14/ѴІІІ (п°145.) Верхнее озеро
29/ѴШ (п° 199.).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близь устья р. Тарховки
28/VII (п° 1. Н.) Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской 9/ѴІІІ (п° 2. Н.) Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій
12/ѴШ (п° 3. Н,) Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴШ (п°4. Н.)
Большой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п°11). Р. Камчатка противъ
завода (сред.) 6/ѴІ (п°13.) Р. Озерная (бл. нижняго устья) 23/ѴІ (п° 15).
Р. Камчатка противъ завода (сред.) 26/ѴІ (п°22.) и ІІ/ѴП (п°47). Р.
Камчатка противъ селенія (сред.) 24/ѴШ (п°55). Р. Камчатка противъ
завода (сред.) 24/ѴШ (п°56.)
Родъ Сутйіоріеига ѴѴ. 8т.
246. Сутаіоріеига еііірііса (ВгёЬ.) V/. 8т.
іп Апп. Каі. Нізі. (1851) ра?. 133, й?. 10—11; Вгіі. Біаі. I, ра?. 37,
іаЪ. X, Гі?. 80 а—Ь; Ое-Тогіі, 8у11. А]?. II ра?. 598;—Зпгігѳііа еііір-
ііса, БгбЬ. іп КйВ. Вас. ра?. 61, іаЬ. XXVIII, Гі?. 28.
Примѣч. Наши экземпляры, широко эллиптическіе со стороны
створки, относятся къ типичной формѣ этого вида: длина створки
100—110 у.., ширина ея 55—60 у..
298
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Тахирка 10/ѴІІ (п°8. Н.).
Р. Камчатка противъ завода (сред.) 6/ѴІ (п° 13). Р. Камчатка противъ
селенія (сред.) 24/ѴШ (п°55). Р. Камчатка противъ завода (сред.)
24/ѴШ (п°56.).
247. Сутаіоріеига зоіеа (ВгёЬ.) Ѵі/. 8т.
іп Апп. Хаі. Нізі. (1851) ра§. 12, ІаЬ. Ш, Гі§. 9; Ре-Топі, 8у11. АІ§.
II, ра§. 599; Ѵап-Неитск, Тг. (1. Оіаіот. ра&. 367; 8екбѣ[., Піаіот. Сгепп.
ра&. 229.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ длина клѣточки до 170 у.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указывается также для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро. 20/ѴІ (п° 34).
Култукъ Начикинскаго озера, главный плесъ его; на днѣ. 14/ѴШ
(п° 145.).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки
28/ѴП (п° 1. Н.). Озеро Култучное, (часть озера Нерпичьяго) близъ
устья р. Бѣлоноговской 9/ѴПІ (п’ 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Во-
нючій 12/ѴІП (п° 3. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴШ
(п° 4. Н.), Р. Камчатка противъ завода (сред.) 6/ѴІ (п° 13). Р. Кам-
чатка, противъ селенія (сред.) 24/ѴШ (п° 55.).
Сем. Оіаіошасеае.
Родъ Біаіота Б. С.
248. Оіаіота ѵиідаге Вогу.
іп Пісѣ. сГЬізі. паі. (1828); Кйіг., ВасіІІ. ра&. 47, іаЬ. XVII, й^. 15
(1—4); ТѴ. 8т., Вг. Біаі. II ра§. 39, ІаЬ. ХЬ, й§. 309; 8скдп/., Біаі. Оегт.
ра&. 96, ІаЬ. V, 28, 28а; Ѵап-Неигск, Тг. сі. Біаі. ра^. 348, іаЬ. XI,
й&. 765; Ре-Топі, 8у11. А1&. II ра§- 635.
Примѣч. Наши экземпляры, обнаруженные въ небольшомъ коли-
чествѣ, вполнѣ типичны и по внѣшнему облику соотвѣтствуютъ изо-
браженію этого вида въ работѣ РК. 8тгік’&, т.-е. относятся къ типич-
ной формѣ. Длина клѣточекъ 50—60 у., ширина эллиптическихъ ство-
рокъ 10—12 у.
299
Замѣтимъ, что въ типичныхъ формахъ этотъ полиморфный видъ
хорошо отличается отъ Біаіота еіопдаіпт Ад. своими широко
прямоугольными клѣточками со стороны пояска и эллиптическими
створками. Тѣмъ не менѣе между обоими видами существуютъ какъ бы
переходы, напр., въ разновидностяхъ &гапае-(ТУ. 8т.) вгип., соп-
зігісіит вгип, Ііпеаге вгип., у которыхъ створка приближается
къ линейно ланцетовидной или узко линейной формѣ, нерѣдко съ
ясно головчатыми концами (см. И і а і о га а §гап<іе IV. 8т., ].с. ІаЬ. ХЬ,
310; ѵаг Ііпеаге Ѵап-Неигск, 1. с., іаЬ. XI, іцг. 466). Особенно по-
учительна въ этомъ отношеніи ѵаг. ЕЬг епЬег^іі (КіШ.), описанная
первоначально Кйігіпд’омъ, какъ самостоятельный видъ (Віаіо та
ЕЬгепЬег^іі Кйіг., Васііі. ра&. 48, іаЬ. XVII, й§. 17, 1—3), которую
вгипого (іп „ЛѴіеп. Ѵег1іап<і1“. 1862 ра&. 364) относитъ къ В. ѵпі^аге
Вогу, а Ѵап-Неигск (1. с., ра^. 350)—къ Б. еіоп^аіит Ад.
Съ другой стороны, Б. еіоп^аіиш въ разновидности тіпиз
вгип. (1. с., ра;?. 362) представляетъ переходъ къ Б. ѵиі&аге ѵаг.
Ьгеѵе вгип. (1. с., ра§. 363), такъ какъ обѣ эти формы характеризу-
ются коротко эллиптическими створками.
Въ сущности между обоими видами очень трудно установить
принципіальное различіе ни со стороны створокъ, ни со стороны
пояска: и тамъ, и здѣсь форма створокъ колеблется отъ эллиптической
до узко линейно-ланцетовидной— съ туповатыми или головчатыми кон-
цами, а поясковъ—отъ широко и правильно прямоугольной до удли-
ненно прямоугольной съ болѣе или менѣе вогнутыми боками и рас-
ширенными концами. Въ общемъ можно только сказать, что для
В. ѵпі§аге болѣе характерны широко прямоугольные пояски со
штриховатыми полосками (концы реберъ) по бокамъ и эллиптическія
створки, а для Б. еіоп^аіиш—узкіе, удлиненно прямоугольные
пояски, часто сжатые по серединѣ, съ рядомъ бугорковъ (концы
реберъ) по бокамъ и ланцетовидно-линейныя створки, нерѣдко съ
головчатыми окончаніями.
Вообще, я склоненъ считать Б. ѵиі^аге и Б. еіоп^аіпт само-
стоятельными видами, но полагаю, что группировка ихъ формъ ну-
ждается еще въ дальнѣйшей разработкѣ. Кромѣ того замѣчу, что
Б. ѵиі&аге очень рѣдко встрѣчается въ планктонѣ, тогда какъ
Б. еіоп&аіит является болѣе планктоннымъ организмомъ, особенно
въ формахъ зіеііаіит тікі (см. примѣчаніе къ этому послѣднему
виду).
Б. ѵиі&аге чрезвычайно широко распространенъ въ прѣсныхъ
водахъ Европы; указывается также и для Сибири.
300
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро. 20/ѴІ (п° 34).
Пересыхающій ручей по дорогѣ изъ Николаевска къ торфяному
озерку, не доходя до его тундры. 10/ѴП (п° 99).
249. Оіаіота еіопдаіит Ад.
8узі. (1824) ра§. 4; Кйіг., ВасіІІ. ра&. 48, іаЪ. XVII, Гі^'- 18; IV. 8т.,
Вгіі. Віаі. II ра&. 40, іаЬ. ХЬ, й§. 311, іаЬ. ХЫ, 311; Де-ІЪпг, 8у1І. Аід.
II ра§. 636; Всіібп/., Віаі. Оегт. ра&. 97, іаЬ. V, Гі§. 29.
Примѣч. I. Наши экземпляры по своему облику въ большинствѣ
случаевъ вполнѣ соотвѣтствуютъ рисункамъ Ж. ВтііК’л (1. с.) натабл.
ХЫ фиг. 311 р., т.-е. относятся къ ѵаг. тезоіеріиш (Кйіг.) Опіи.
(іп „УѴіеп. Ѵегііасіі*. 1862 ра^. 362), при чемъ клѣточки располагаются
не только зигзагообразно, но также и лучисто (обыкновенно по 3,
рѣже—по 4 луча), имитируя своимъ расположеніемъ АзіегіопеІІа
гі^гаеозіеііаіа тікі. Внѣшнее сходство съ этимъ послѣднимъ ви-
домъ особенно увеличивается еще тѣмъ обстоятельствомъ, что клѣ-
точки нашихъ экземпляровъ (что очень характерно для ѵаг. шѳзо-
] е р і и т) нѣсколько суживаются въ серединѣ и расширяются къ кон-
цамъ (со стороны пояска). Длина клѣточекъ 40—60 у., (рѣже до 100 у.,
длины), ширина ихъ 2—3 р.. (со стороны створки). Въ камчатскихъ
пробахъ изъ коллекціи В. Н. Лебедева цѣпочки ѵаг. тезоіеріиш
встрѣчаются въ изобиліи и смѣшиваются обыкновенно съ Азіегіо-
пеііа гі^га&озіеііаіа, которая здѣсь тоже располагается въ формѣ
3—4 лучевыхъ, рѣже 5—6 лучевыхъ звѣздъ, связанныхъ зигзаго-
образно.
Въ тѣхъ же пробахъ (вмѣстѣ съ ѵаг. тѳзоіеріпт) нерѣдко
встрѣчаются зигзагообразныя цѣпочки формы того же вида, которая
характеризуется удлиненно-прямоугольными (не сжатыми по срединѣ)
клѣточками со стороны пояска, но во всѣхъ другихъ отношеніяхъ
вполнѣ соотвѣтствуетъ ѵаг. тезоіеріпт. Эта форма должна быть
отнесена къ типичной формѣ этого вида, изображенной у Ж. Зтіік’а.
(1. с. іаЪ. ХЬ, Гі&. 311). Клѣточки обѣихъ этихъ формъ со сто-
роны створки имѣютъ узколинейную или чуть ланцетовидную форму
(2—3 у*, ширины) съ болѣе или менѣе явственными головчатыми окон-
чаніями. Изрѣдка попадаются экземпляры, у которыхъ концы створки
не головчатые, а просто закругленные. Эта форма, очевидно, предста-
вляетъ ѵаг. іепие (Ад.) Ѵап-Неигск („Тгаііё (іез Біаіотёз" ра&. 349,
іаЪ. XI, 468). Кромѣ того въ литературѣ еще указаны не обнару-
женныя мною ѵаг. ЬуЪгійпт (хгип, ѵаг. ЕЪгепЪег^іі (Кйіг.) Ѵап-
301
Неитск и ѵаг. е п и і п и пі Огип. (?), отличающіяся отъ предыдущихъ
разновидностей лишь болѣе развитыми головчатыми окончаніями со
стороны створки. Однако, едва ли всѣ эти формы заслуживаютъ на-
званія разновидностей, такъ какъ различія между ними крайне не-
Рис. 9. Оіаіота е1оп§аіит А§. іогтае зіеііаіае Еіепк. Фиг. 1.а и І.Ь, 2 —
I. зіеііаіит (іурісит) Еіепк. (увеличеніе фиг. 1 а и І.Ь около 400 разъ; фпг. 2—
около 300 разъ); фиг. 3 и За, З.Ь—і. тезоіеріо-зіеііаіит Еіепк. іувелич. фиг.
З.а и ЗЬ около 400 разъ; фиг. 3—около 300 разъ); фиг. 4.а и 4.Ь, 4 и 5—і. тіпиз—
зіеііаіит Еіепк. (увелич. фиг. 4 и 5 около 300 разъ; фиг. 4. а и 4.Ь - околи 400 разъ).
Буква а обозначаетъ клѣточку со стороны пояска, буква Ь—со стороны створки. Всѣ рис. ориг.
значительны; скорѣе всего это индивидуальныя варьяціи, которымъ
съ трудомъ можно приписать значеніе систематическихъ формъ.
Гораздо болѣе заслуживаетъ названія разновидности форма, ко-
торая изрѣдка встрѣчается въ планктонныхъ сборахъ В. Н. Лебедева
тоже въ видѣ зигзагообразныхъ цѣпочекъ. Форма эта характеризуется
302
короткими и широкими прямоугольными поясками до 17,5 у., длины;
со стороны створокъ клѣточки эллиптическія до 6,6 р.. ширины. Наши
экземпляры по своему облику и структурѣ вполнѣ соотвѣтствуютъ
изображеніямъ этого вида подъ именемъ ѵаг. у въ цитированной выше
работѣ Втіііі’л (ІаЬ. ХЫ, іі§. 311 у.): „Ггизіиіез шіпиіе, ѵаіѵе еіііріісаі".
Сггипот (іп „ЛѴіеп.Ѵегѣапйі". 1862 ра§. 362) называетъ ее ѵаг. р. тіпиз:
„ЗЛаіеп кигг шиі Ьгеіі ІапзеЙЕбгтіо’, Ггизіеіп ѵоп бег Наирізеііе &езеЬеп
циасігаіізсіі осіег Ьгеіі ііпеаг Ъізѵѵеііеп еітаз кеі1іогті§". Въ изслѣдован-
номъ мною матеріалѣ мнѣ не удалось обнаружить прямыхъ переходовъ
между ѵаг. ш і п и з и вышеразсмотрѣнными формами этого вида. Тѣмъ
не менѣе, какъ показываютъ рисунки 8тіі1і’&, переходы эти несомнѣн-
но существуютъ.
Ліаіота еіоп^аіиш, какъ и всѣ виды этого рода,характери-
зуется присутствіемъ поперечныхъ реберъ (созіае) на створкѣ; ребра
эти въ видѣ непрерывныхъ, поперечныхъ полосокъ ясно видны на
створкахъ всѣхъ формъ Б. еіоп^аіпт; со стороны пояска онѣ яв-
ственно замѣтны также въ формѣ блестящихъ бугорковъ по бокамъ
пояска. Благодаря этому признаку, всѣ формы В. еіоп&аіит легко
отличаются отъ похожей по внѣшнему облику Азіегіопеііа гі§га-
§0 8Іе11аіа тіііі (см. примѣчаніе 2 къ описанію этого вида).
Замѣчу, что прекрасные рисунки (микрофотографіи) зигзагооб-
разныхъ колоній Л. еіоп^аіпт, которая, очевидно, относится къ
формѣ зіеііаіит тіііі, приводятся въ работѣ В. А. Раугиенбаха и
А. Л. Бенинга, „Замѣтка о зимнемъ планктонѣ рѣки Волги подъ Са-
ратовомъ" (Работы Волжской Біологической Станціи. Т. IV п° 1. Са-
ратовъ. 1912. Табл. II, фиг. 3 и 4), гдѣ на фиг. 4, при увеличеніи въ
330 разъ, ясно замѣтенъ рядъ штриховатыхъ бугорковъ по бокамъ
пояска.
Примѣч. П. Переходя къ окончательной систематической груп-
пировкѣ формъ Ліаіота еіоп^аіит, я полагаю, что, выдѣливши
отсюда типичную форму, всѣ остальныя лучше всего объединить въ
двѣ разновидности, одну подъ названіемъ 1) ѵаг. тезоіеріпт (Кйіг.)
тіііі (съ формами іеппе, ЬуЪгісІит, ЕѣгепЬег^іі и ^ениіпит)
и другую— 2) ѵаг. тіпиз &піп., т.-е. придерживаться группи-
ровки, предложенной еще ТѴ. втйіг’омъ (]. с.), который буквой а. на-
зывалъ типичную форму, буквой р.—ѵаг. тѳзоіеріит и буквой у.—
ѵаг. тіпиз; четвертая разновидность подъ буквой 8. мнѣ неизвѣстна,
но вѣроятно относится къ ѵаг. тіпиз.
Интересно отмѣтить, что сильно распространенная въ нашемъ
планктонѣ ѵаг. тезоіеріит, равно какъ и типичная форма этого
303
вида, представлены не только зигзагообразными цѣпочками, но осо-
бенно часто образуютъ звѣздчатыя колоніи, наподобіе АзіегіопеІ-
Іа. Мнѣ кажется, что эта особенность не случайная, а именно указы-
ваетъ на типично планктонный образъ жизни нашихъ формъ. Полную
аналогію для даннаго случая мы находимъ у ТаЪеІІагіа Генезѣ-
гаіа (ЬупдЪ.} Кйіг., гдѣ типично зигзагообразная форма замѣщается
въ планктонѣ своеобразной разновидностью ѵаг. азіегіопеііоійез
Сггип., также имитирующей виды А з і е г і о п е ] 1 а. Поэтому мнѣ кажется
вполнѣ логичнымъ выдѣлить нашу звѣздчато зигзагообразную ѵаг.
тезоіеріит (вмѣстѣ съ типичной Б. е 1 о п & а і и т) въ особую планк-
тонную форму, которую я называю I. зіеііаінт тіііі1), придавая ей
болѣе біологическое, чѣмъ систематическое значеніе. Эта форма хара-
ктерна именно для планктона, тогда какъ Б. еіопдаіит вообще едва-ли
можетъ считаться типичнымъ планктоннымъ организмомъ, хотя и при-
водится для планктона прудовъ, рѣкъ и озеръ.
Во всякомъ случаѣ, Б. еіопдаіит не является характернымъ
планктоннымъ видомъ для озеръ Европы и Россіи (см. сравнительную
таблицу характерныхъ формъ фитопланктона озеръ Европы въ работѣ
Е. Н. Балахони,ева, „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго
озера", стр. 140—141).
Интересно отмѣтить, что для Байкальскаго озера Б. еіопдаіит
совершенно не приводится въ спискахъ бгЫмтг^аго („А^агпт е ]аси * і
х) Піаіота еіопдаіит Т. зіеііаіит тіііі, Г. шезоіеріо-^іеііаіит тіЫ еі Г.
тіпия-зіеііаіит тіііі Ггизіиііз іп соіопіаз гі^га^озіеііаіаз ТаЬеИагіае Гепезіга-
і а е (ЬупдЬ.) Кйіг. ѵаг. азіегіопеііоісііз Сгип. асі іпзіаг сіізрозіѣіз а Гогтіз
ѣурісіз сііГГегипі.
ОЬз. Отпез Гогтаз Біаіотаііз е 1 о п а і і тео зепзи ео тосіо сіізропепсіаз
еззе риіо: 1) асі Гогтат іурісат тікі отпез Гогтае регііпепі сит ігизіиііз е Гасіе
соппесііѵаіі ѵізіз ап^изіе гесіап^иіагііег еіоп^аііз, ѵаіѵіз Іапсеоіаііз ІіпеагіЬизѵе, арісі-
Ьиз сарііаііз, гоіипсіаііз аиі оЬіизіизсиІіз. 8уп : Біаіота еіоп^аіит Ад. рг. р..
Б. еіопдаіит ѵаг. а. II/. 8тіі1і\ Б. іепие Кйіг. ѵаг. р. погтаіе Кйіг., ѵаг. а.
п о г т а 1 е Сіип. еі ѵаг. о. еіопдаіит Сгип. Бізсегпепсіит езі Гогтае погтаіез а
Гогтіз з і е 11 а і і з тіііі (ріапсіопісіз); 2) асі ѵаг. тезоіеріиш (Кйіг.) тіііі отпез Гог-
тае регііпепі сит Ггизіиііз е Гасіе соппесііѵаіі ѵізіз тесііо сопзігісіиііз, ѵаіѵіз иі іп
Гогта іуріса тіііі. 8уп.: Б і аіо т а тезоіеріиш Кій г. Б. еіопдаіит Кйіг',
Б. еіопдаіит ѵаг. р. IV. Зтіікс, Б. іепие Кйіг. ѵаг. у. тезоіеріиш Сіип.
Бізсегпепсіипі езі диодие Гогтае погтаіез а Гогтіз тезоіеріо-зіеііаііз тікі
(ріапсіопісіз); 3) асі ѵаг. тіпиз Сгип. Гогтае сит Ггизіиііз е Гасіе соппесііѵаіі ѵізіз
диасігаііз аиі Іаіе гесіап^иІагіЬиз, ѵаіѵіз еіііріісіз аиі Іаіе іапсеоіаііз. 8уп: Біаіота
іепие а. т о п і 1 і Г о г т е Кйіг., р. іпіегтесііит Кйіг/, у. с и п е а і и т Кйіг: Б. е 1 о п-
§аіит ѵаг. у, IV. Зтіііі/, Б. іепие ѵаг. р. тіпиз Сгип. Бізсегпепсіит езі диоцие
Гогтае погтаіез а Гогтіз тіпиз-зіеііаііз тікі (ріапсіопісіз).
НаЬіі. Біаіота еіопдаіит іп отпіЬиз Гогтіз, ргаесірие зіе 11 аііз іурі
еі ѵаг. т е з о 1 е р і і, іп озііо Питіпіз ,,КатізсІіаікае“ аЬипсіапіег а V. К. ЬеЪе^ею аппо
1909 (п°п° 1, 7, 8, 11, 12, 15, 18, 19, 21, 38, 42, 46) Іесіа, иЬі Ггедиѳпіег сит Азіегіо-
пеІІа гі^га&озіеііаіа тікі іпѵепііиг.
304
Наука)... епшпегаііо") и Дорогостайскаго („Маіегіаих роиг зегѵіг а 1’аІ?о]о?іе
<1и ]ас Ваісаі еі <іе 8оп Ьаззіп11).
Тѣмъ болѣе важно отмѣтить и подчеркнуть планктонный хара-
ктеръ Б і а і о т а е1оп?аіит для области устья р. Камчатки, гдѣ этотъ
видъ въ формѣ зіеііаіит (ѵаг. тезоіеріит и типичной Б. еіоп-
?аіит) является однимъ изъ характернѣйшихъ планктонныхъ орга-
низмовъ.
Въ заключеніе представимъ группировку изслѣдованныхъ мною
формъ Б. е!оп?аіит слѣдующей схемой:
Біаіот а е1оп?аіпт Ад. (1. с.).
1) Г. іурісит тікі. 8уп.—Б. е1оп?аіит ѵаг. а. IV. Втіік (1. с.);
Б. іепие Кйіг. ѵаг. (3. погтаіе Кйіг., ВаеіПаг. іаЬ. XVII, іі?. 10
(6,9—14); ѵаг. а. погтаіе Сггип (іп „АѴіеп. Ѵегѣапс11“. ра?. 362); ѵаг.
о. е1оп?аіит Сггип. (1. с. ра?. 363). Характеризуется со стороны по-
яска удлиненно прямоугольными клѣточками, а со стороны створокъ
ланцетовидной или узколинейной формой съ головчатыми, закруглен-
ными или туповатыми концами. Здѣсь можно различить:
а) ѣ погтаіе Кйіг., характеризующаяся линейной или зигзаго-
образной формой колоній;
Ъ) 8 і е 11 а і и ш тікі, отличающаяся звѣдчато-зигзагообразными ко-
лоніями.
2) Ѵаг. тезоіеріпт (Кйіг.') тікі. 8уп.—Біаіота тезоіер-
іит Кйіг., 1. с., іаЬ. XVII, Л?. 16 (1—3); Б. е!оп?аіит Кйіг., 1. с.,
іаЪ. XVII, Я?. 18 (1—2); Б. е!оп?аіит ѵаг. (3. Ж. Втіік (]. с.); Б. іе-
пие Кйіг. ѵаг. у. тезоіеріит (Ігип. (1. с.). Сюда же относятся несо-
мнѣнно Б. е!оп?аіит ѵаг. ЬуЪгійит Сггип. іп Ѵап-Неигск, Тгаііё <1.
Біаіот. ра?. 350, іаЬ. XI, й?. 469 и, можетъ быть, ѵаг. ЕЪгепЬег?іі
(Кйіг.) (іпп., которую Ѵап-Неитск (1. с.) включаетъ въ число формъ
Б. ѳ1оп?аіпт, а (ітгѵпогѵ (I. с., ра?. 364) относитъ къ В. ѵи1?аге
Вог-у. Что же касается Б. е!оп?аіпт ѵаг. ?епиіпит &гип. іп
ВскОп/еІАі, Біаіот. Сгегт. ра?. 97, то мнѣ эта форма совершенно неиз-
вѣстна; во всякомъ случаѣ, ѵаг. ?епиіппт Сгггт. (1. с., ра?. 363),
отнесенная этимъ авторомъ къ Б. ѵи1?аге Богу, не имѣетъ ничего
общаго съ вышеуказанной формой подъ тѣмъ же названіемъ, отне-
сенной 8скбп/еІ<іі’ом.ъ (1. с.) къ Б. е1оп?аіпт.
Эта разновидность отличается только явственно вогнутыми бо-
ками пояска, вслѣдствіе чего концы его замѣтно расширены; въ осталь-
номъ то же, что у типичной формы. Здѣсь такъ же, какъ и въ типич-
ной формѣ, можно различить:
305
а) Г. іуріспт тікі;
Ъ) Г. тезоіеріо-зіеііаіит тікі.
3) Ѵаг. тіпиз Сггип., 1. с. Зуп.—Біаіота іеппе Кйіг. ѵаг. [3.
тіпиз вгип. ]. с.; О. еіоп&аіпт ѵаг. у. Ж. 8иіік., 1. с.; В. іепие 0.
топііііогте Кйіг:., ВасіП. ІаЬ. XVII, й§. 10 (5,8); 0. іпіегтейіит
Кйіг., 1. с, ІаЪ. XVII, й§. 9 (3,4, 7); у. сипваіит Кйіг., 1. с., ІаЬ. XVII,
й§. 9 (1,2). Сюда же, вѣроятно, относится уродливая (со стороны створ-
ки) форма, описанная Ж. Втіік’ожь (1. с.) подъ именемъ Б. еіоп^а-
Іит ѵаг. 8. („Ггизіиіез йізіогіей ігге§и1аг“) и изображенная имъ на табл.
ЬХ Й?. 311. 8.
Эта разновидность характеризуется со стороны пояска квадрат-
ными или короткими, широко прямоугольными клѣточками; со сторо-
ны створки клѣточки имѣютъ широко ланцетовидную или эллиптиче-
скую форму. Колоніи обыкновенно зигзагообразныя, но изрѣдка (осо-
бенно въ планктонѣ) встрѣчаются и звѣздчатыя формы.
Здѣсь также можно различить:
а) і. іурісит тікі',
Ь) I. т і п и з - 8 іѳ 11 а 1 и т тікі.
Б. еіоп&аіит довольно широко распространенъ въ прѣсныхъ
и даже солоноватыхъ водахъ всей Европы. Указывается также для
Средней Азіи (Аральскаго моря и Сыръ-Дарьи).
Встрѣчается также въ планктонѣ прудовъ, рѣкъ и озеръ, хотя
и не является характерной планктонной формой прѣсныхъ водъ
Европы.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Р. Озерная (близъ нижняго устья)
21/Ѵ (п° 1). Поперечный заливъ 3/ѴІ (п° 7). Большой заливъ (противъ
завода) 3/ѴІ (п° 8). Большой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11). За-
ливъ Калахчинъ (слѣпой конецъ) 5/ѴІ (п° 12). Р. Озерная (бл. нижняго
устья) 23/ѴІ (п° 15). Большой заливъ (широкое мѣсто) 24/ѴІ (п° 18).
Р. Озерная (верхнее устье) 25/ѴІ (п° 19). Большой заливъ (прот. за-
вода) 25/Ѵ1 (п° 21). Р. Озерная (верхнее устье) 8/ѴІІ (п° 38). Большой
заливъ (противъ Консервн. зав.) 9/ѴІІ (п° 42). Заливъ Поперечный
11/ѴІІ (п° 46).
250. Оіаіота Кіетаіе (ЬупдЬ.) НеіЬ.
Сопзр. ра§. 58; Ве-Топі, 8у11. А1§. 11. ра§. 636; Ѵап-Неигск, Зуп. ра^.
16ц, іаЪ. Ы, й§. 1—2; 8ек0п/., Біаі. вегт. ра&. 98, ІаЬ. V, й$. 30. 31; —
Ойопіійіит Ьіетаіе Кйіг., Васііі. ра§. 44, ІаЪ. XVII, й&. 4; Ж. 8т.,
306
Вг. Віаі, II ра?. 15, іаЬ. XXXIV, Я?. 289;—Рг а?і1агіа Ьіетаііз
ЬупдЬ., НуйгорЬуі. Вап. іаЬ. ЬХШ. Е.
Примѣч. Форма, собранная въ огромномъ количествѣ Л. Г. Ра жен-
скимъ (п° 167 и п° 167, а), отличается слѣдующими признаками отъ
типичнаго Б. Ьіетаіе: во 1) длиннѣйшими лентами, состоящими изъ
плотно прилегающихъ другъ къ другу клѣточекъ; эти ленты по сво-
ей длинѣ вполнѣ соотвѣтствуютъ нѣкоторымъ видамъ Гга?і1агіа;
между тѣмъ для В. Ьіетаіе характерны короткія ленты: „Ргизіеіп ги
Ісигвеп Вапйегп ѵегеіп?і“ (8сН&п/., ]. с.; 8скйІі, „Васіііагіаіез" іп Епдіег’з и
РгапіГз „Рйапхепіатіііеп* I, 1. Ь., ра?. 111), во 2) большею длиною
клѣточекъ (до 70,5 р.); для В. Ьіетаіе приводится нѣсколько мень-
шая длина (по Вассагсіо до 50 р.; по 8ск6п[еІ<1і’у до 60 р.); въ 3) боль-
шимъ числомъ реберъ: встрѣчаются экземпляры, имѣющіе до 18 ре-
беръ на створкѣ.
Во всѣхъ другихъ отношеніяхъ наша форма вполнѣ соотвѣт-
ствуетъ В. Ьіетаіе и характеризуется такимъ же разнообразіемъ
внѣшняго облика клѣточекъ, какъ и эта послѣдняя.
Вслѣдствіе неспецифичности вышеуказанныхъ отличій, какъ
видовыхъ признаковъ, я считаю болѣе правильнымъ разсматривать
нашу форму, какъ разновидность В. Ьіетаіе и называю се ѵаг.
катізсЬаііспт тіЬі Т).
Ѵаг. катізсЬаіісит характеризуется слѣдующими размѣрами
клѣточки: длина 30—70,5 р.; ширина створки 8—12 р. Обыкновенно
же длина колеблется отъ 30 р. до 50 р., а ширина отъ 8 р. до ІО р.,
т.-е. почти въ тѣхъ же предѣлахъ, что и В. Ьіетаіе. Число реберъ
въ большинствѣ случаевъ тоже не превышаетъ 12, что опять таки
является характернымъ для В. Ьіетаіе.
Среди нормальныхъ лентъ попадаются въ значительномъ коли-
чествѣ также довольно узкія, состоящія изъ короткихъ клѣточекъ
(12—14 р. длины) съ широко эллиптическими створками (8—9 р. ши-
рины), имѣющими всего лишь 2—4 ребра.
Эти экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ ѵаг. т е з о <і о п (ЕкгЪд.)
(Ігип. (іп „УѴіеп. ѴегЬапсІІ" 1862, ра?. 357; Рга?і1агіа те8о(іоп ЕкгЪд.,
Аппаі. Меіеог. 1839, іаЬ. II, й?. 9; Ойопіійіпт тезой оп Кйіг.,
ВасіІІ. ра?. 44, ІаЬ. XVII, й?.; IV. 8т., Вгіі. Віаі. П ра?. 16, іаЬ. 34, й?. 288):
Піаіота Ьіетаіе (Ьуп^Ь.) НеіЬ. ѵаг. катізсЬаіісит тіЫ Ггизіиііз таіогіЬиз
(30—70,5 р. Іоп?. еі 8—12 р. Іаі.), 10—18 созіаііз, іп саіепаз (Газсіаз) 1оп?іззітаз агсіе
соп)ипсііз а іуро сіій’егі.
НаЬіі. Іп Гопіе Ггі?і<іо (1°—1,8° С.) іпіег саситіпа топііз „8сЬаросгка“ а Ъ. О.
Ватепакд аппо 1908 (п°п°.167, 167 а) аЬипсІапііззіте Іесіит.
307
„ѵаіѵіз тіпиііззітіз, 12—25 у.. Іопрз, Ьгеѵе о ѵаіо-Іапсеоіаііз, созііз 2—4;
іп адиіз Итрійіз топіапіз сит зресіѳ раззіт".
Въ другихъ пробахъ изъ колл. Раменскаго, Лебедева и Савича
встрѣчаются въ изобиліи образчики, которые относятся къ типичной
формѣ этого вида.
Интересно нахожденіе этого вида въ горячихъ источникахъ Кам-
чатки (сборы В. П. Савича за 1908 г., п° 2152, при і° 55°С. и др.),
хотя здѣсь попадаются почти исключительно дезорганизованные эк-
земпляры. Б. Ьіетаіе широко распространенъ въ Европѣ, особенно
въ холодныхъ горныхъ рѣчкахъ; указывается и для Сибири. Обитаетъ
въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли въ ручьѣ, у его
впаденія въ море; небольшой ручей съ обрыва, растекающійся по
галечнику берега; близъ Петропавловска. 4/ѴІ (п° 3). Второй ручей
по пути отъ Тарьинской бухты къ Ближнему озеру 9/ѴІ (п° 11).
Изъ ручья по пути изъ Завойки въ Коряки 23/ѴІІ (п° 110). Въ про-
токѣ за Коряцкой рѣчкой 29/ѴІІ (п°п° 117. 118). Большое Гречишное
озерко ЗО/ѴП (п° 119—121).
Горный ключъ между 1-ой и 2-ой (отъ Начики) вершинами Ша-
почки, въ верховьяхъ Уздеца; і° у выхода 1,8° С. Ключъ небольшой,
стремительный; водоросль образуетъ бурые наплывы, обрастая камни
и заполняя воду. Эти наплывы, какъ видно изъ собраннаго матеріа-
ла, состоятъ почти исключительно изъ длинныхъ лентъ Біаіота
Ьіетаіе ѵаг. катізсЬаіісит, между которыми въ очень незначи-
тельномъ количествѣ встрѣчаются нѣкоторыя другія діатомовыя.
19/ѴІІІ (п° 167, 167а).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выходя-
щій изъ „Горячей сопки*. Водоросли по горячему песку на островкѣ
среди воды съ і° 55° С. 24/ѴІ (п° 2152). Водоросли изъ рѣчки „Гре-
мучки“, впадающей въ рѣку Начику. 3/ІХ (п°п° 6016).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ ручьѣ изъ озерка у стока по
берегу Раковой бухты 27/Ѵ (п° 11). Водоросли изъ рѣчекъ съ пере-
вала на Малку, текущихъ въ бассейнъ р. Быстрой. 12/ѴІ (п° 38, 39).
Пущинскіе теплые ключи, і° 17—19° и 24° С. 24/ѴІ (п°п° 47—54).
Водоросли въ рѣчкѣ съ Кихпинича. 3/ІХ (п° 120, 121).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴШ
(п° 4, Н.). Устье р. Бушуевой (главный притокъ Азабачьяго озера).
15/ѴІ1 (п° 31). Р. Камчатка противъ завода (сред.) 24/ѴШ (п° 56).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метр. 16/ІХ (п°п° 1—6). Тамъ-же, подъ обрывомъ 16/ІХ(п°п°7, 8); въ за-
ливчикѣ (п°п° 9,10); на камняхъ 17/ІХ (п° 27). 20*
308
Родъ Ойопіійіит Кйіг.
251. Осіопіісііит тиіаЫІе ѴѴ. 8т.
Вг. Віаі. И ра?. 17, іаЪ. XXXIV, іі?. 290; Ве-Топі, 8у11. А!?. II ра?.
639;—Рга?і1агіа тиіаЫІіз Сггип. іп ІѴіеп. ѴегЬапбІ. (1862) ра?. 369.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ громадномъ количествѣ,
особенно въ пробахъ изъ колл. В. П. Савича (п°п° 57, 58, 59) и въ очень
разнообразныхъ формахъ, которыя вполнѣ соотвѣтствуютъ рисункамъ
изъ вышецитированной работы IV. 8тіік’& (й?. 290, ах—а5 и і^—Г5).
О. тиіаЬііе широко распространенъ въ Европѣ; указывается
также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Пересыхающій ручей по дорогѣ изъ
Николаевска къ торфяному озерку, не доходя до его тундры 10/ѴІІ
(п° 99). У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой трясинѣ.
16/ѴІІ (п° 104, 106). Изъ ручья, по пути изъ Завойки въ Коряки 23/ѴІІ
(и0 110). Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117, 118). Кул-
тукъ Калахтырскаго озера 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909 г. Ключевое озерко ниже Пущино: илъ на днѣ
густымъ слоемъ. 26/ѴІ (п° 57—59). Водоросли Кроноцкаго озера,
у устья р. на камняхъ. 12/ѴІІІ (п° 84) и 15/ѴПІ (п° 91, 92). Илъ со дна
второго срединнаго озера вулкана Узона съ і°11,5 С и мѣстами съ го-
рячей водой отъ бьющихъ ключей 25/ѴІІІ (п° 107).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ 16/ІХ (п° 7, 8); въ за-
ливчикѣ (п° 9, 10); на камняхъ 17/IX (п° 27).
Колл. Лебедева. 1909. Озеро Нерпичье, заливъ широкій. 12/ѴІІІ
(п° 4. Н).
252. Осіопіісііит Наггізопіі ѴіІ. 8т.
Вг. Віаі. II ра?. 18, ІаЬ. ЬХ, й?. 373; Ве-Топі, 8у11. А1?. II ра?. 639;
—Ега?і1агіа Наггізопіі Сггип., іп ІІѴіеп. ѴегЬапсіІ. (1862), ра?. 368,
іаЪ. XII, й?. 35—36.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ клѣточки 20—24 у., длины
и относятся къ типичной формѣ. Очень рѣдко попадались клѣточки,
имѣвшія довольно глубокую перетяжку по серединѣ, такъ что со сто-
роны створки кажутся образованными шестью углами равной вели-
чины. Описанія этой формы я нигдѣ не нашелъ и поэтому считаю ее
новой разновидностью, которую называю Ѵаг. зехапдиіаіит тіііі х).
’) ОіопШіит Наггіяопіі УѴ. 8т. ѵаг. яехап&иіаіит тікі Ггизіиііз зехапйиіаііз а
іуро дИ'Гегі.
Накіі. Іп Іаси іпіег ра§оз РизсЬсгіпо еі ЗсЬаготу а V. Р. Ваѵісг аппо 1909
(п° 57—59) сит іуро Іесіит.
309
О Наггізопіі распространенъ въ Европѣ; указывается также
для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Ключевое озерко между с. с. Пу-
щино и Шаромы. Илъ на днѣ густымъ слоемъ 26/ѴІ (п° 57—59).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (и° 7—8).
Сем. МегіШопасеае.
Родъ Мегійіоп
253. Мегісііоп сігсиіаге (бгеѵ.) Ад.
Сопзр. ра§. 40; Кйіг, ВаеШ. ра&. 41, ІаЪ. VII, 16; IV. 8т., Вг.
Віаі. II ра^. 6, іаЬ. XXXII., й^. 377; Пе-Топі, 8уІ1. А]?. II, ра§. 642; Ѵап-
Неигск, Тг. <1. Віаіот. ра§. 347; ВсНбпф, Віаіот. бгегт. ра§. 95;—Есііі-
пеііа сігсиіагіз Стеѵ. іп ІѴегпегіап Зосіеіу IV ра§. іаЬ. 213 іаЬ.
VIII, йе. 2.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина клѣточки
22—26,5 р., рѣже до 50 р.
Обнаруженъ въ очень значительномъ количествѣ во многихъ про-
бахъ; особенно обильны и хороши экземпляры изъ колл. Раменскаго
(п° 119), гдѣ нерѣдко встрѣчаются ленты, нѣсколько разъ винтообразно
закрученныя, какъ это изображено у 8тіік’& (1. с.) на табл. XXXII, й§.
277, Ь. Найденъ также и въ теплыхъ источникахъ.
М. сігсиіаге широко распространенъ въ Европѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Второй ручей по пути отъ
Тарьинской бухты къ Ближнему озеру 9/ѴІ (п° 11). Ближнее озеро,
водоросли на камняхъ у берега 20/ѴІ (п° 33). Болото въ устьѣ оврага,
на 6-ой верстѣ пути отъ Николаевска на хуторъ; въ х/4 в. отъ дороги,
у Авачинской тундры 10/ѴІІ (п° 100). У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ 16/ѴІІ (п° 104). Въ протокѣ за Коряц-
кой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117, 118). Большое Гречишное озерко. 30/ѴІІ
(п° 119-121).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ рѣчекъ съ перевала на Малку,
текущихъ въ бассейнъ р. Быстрой. 12/ѴІ (п° 38, 39). Пущинскіе го-
рячіе ключи; известковая вода, 1-й ключъ при і° 17—19° и 24° С.
24/ѴІ (п° 48—54). Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирганикской боль-
310
іпой тундры. 4/ѴІІ (п° 61). Кроноцкое озеро, илъ со дна на глубинѣ
6-ти саженъ. 15/ѴШ (п° 89). Водоросли на камняхъ Кроноцкато озера.
15/ѴІІІ (п° 91, 92).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (п° 7, 8).
254. Мегісііоп сопзігісіит ВаІІз.
іп Апп. апб Ма§. XII ра§. 458, іаЬ. ХѴПІ, й§. 2; ИЛ. 8т., Вг. Віаі.
II ра§. 7, іаЬ. XXXII, й§. 278; Пе-Топі, 8у1І. А1§. II ра§. 643; 8сЪ,бп{.
Віаі. бтегт. ра§. 95.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина створки 22—28 р.
Обнаруженъ сравнительно въ небольшомъ количествѣ.
М. сопвігісіиш встрѣчается преимущественно въ Европѣ.
Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой
29/ѴІІ (п° 117).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ 16/ХІ
(п° 9, 10).
Сем. Гга^ііагіасеае.
Родъ 8упе<1га ЕЬгЪ§.
255. Зупесіга риІсЫІа (КаІІз) Кйіг.
ВасіІІ. ра§. 68, іаЬ. XXIX, й§. 37; IV. 8т., Вгіі. Віаі. I. ра§. 70, іаЬ.
XI, й§. 84, іаЬ. XXX., й§. 84; Пе-Топі, 8у11. АІ?. II ра§. 651.
Примѣч. Длина створки 60—70 р.; ширина 3, 5 р. Рвеибопобпіиз
ясно замѣтный. Клѣточки сидятъ вѣерообразными колоніями.
8. рпісііеііа распространена въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной
и солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера 1/ѴІ (п° 29).
256. 8упесІга иіпа (МіігзсЬ.) ЕКгЬд.
Іпі. ра§. 211, іаЬ. XVII, й^. 1; Пе-Топі, 8у11. А1§. II, ра§. 653; Ѵап-
Неигск, Тг. б. Віаіот. ра§. 310; 8скбп{., Віаіот. Оѳгт. 105.
Примѣч. Длина клѣточекъ нашихъ экземпляровъ 170—230 р.;
ширина со стороны створки 6—7 р. По внѣшнему облику клѣточки
311
наіпи экземпляры частью относятся къ типичной формѣ этого вида,
частью же довольно близко подходятъ къ ѵаг. сіапіса(Кйіг.) Ѵап-
Неигск, 1. с. (іаЬ. X, іі§. 415), но отличаются нѣсколько большой ши-
риной (по Мідиіа, АІ^еп I, 1907, стр. 193, ѵаг.йапіса характеризуется
150—230 |л. длины, 4—5 |л. ширины. Поэтому можно назвать ее I.
Іаііог тіЫ х).
Въ коллекціи Лебедева встрѣчаются также экземпляры свыше
300 |х. длины и 6—7 р.. ширины. Они подходятъ къ описанію ѵаг. 1 о п-
^івзіта (IV. 8т.) Вгип., но обыкновенно не искривлены на концахъ.
8. иіпа въ разнообразныхъ формахъ является очень распространен-
нымъ видомъ въ Европѣ, Сибири и Сѣв. Америкѣ. Обитаетъ въ прѣс-
ной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на кам-
няхъ у берега. 20/ѴІ (п° 33, 34). Дальнее озеро, южный берегъ близъ за-
паднаго конца. 3/ѴІІ (п° 83). Пересыхающій ручей по дорогѣ изъ Ни-
колаевска къ торфяному озерку, не доходя до его тундры. 10/ѴІІ (п° 99).
У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴП
(п° 105). Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117, 118.). Рѣка
Начика у кедровника, тихая протока подъ горой. 6/ѴП (п° 129,130,131).
Култукъ Начикинскаго озера, главный плесъ его; на днѣ. 14/ѴПІ
(п° 145) и 15/ѴПІ (п° 146). Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ
(п° 226).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выходя-
щій изъ „Горячей сопки". Водоросли по горячему песку на островкѣ
среди воды съ і° 55°“. С. 24/ѴІ (п° 2158). Главный Паратунскій горячій
ключъ і° 44° С. у мѣста выхода и і° 41° С. всюду въ бассейнѣ, гдѣ ку-
паются. Изъ бассейна отовсюду. 6/ѴП (п° 2305).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли въ торфяныхъ
лужахъ Кирганикской большой тундры. 4/ѴП (п° 61). Водоросли Кро-
ноцкаго озера у устья рѣки на камняхъ. 12/ѴІІІ (п° 84). Въ рѣчкѣ съ
вулкана „Унана" въ старицахъ 14/ѴПІ (п° 85). Планктонъ Кроноцкаго
озера. 15/ѴПІ (іГ 86—88). Второе срединное озеро вулкана Узона
съ і° 11,5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей.
25/ѴІІІ (п° 105—107). Водоросли въ горномъ ручьѣ съ Узона. 28/ѴПІ
(п°119). Водоросли въ рѣчкѣ съ Кихпинича 3/ІХ (п° 129, 121).
г) НупеДга иіпа (Кійгяск.) ЕЬгЬ^. ѵаг. Дапіса Ѵап-Неигск I. Іаііог тіЫ Ггизіиііз
ІаЬіогіЪиз (6—7 р.) а ѵаг. сі а п і с а сііГГѳгІ.
НаЪіі. Іп соПесііопіЬиз а Ь. С. Еатепкц, Ѵ.Р.Ваѵісг еіѴ.У. ЪеЪесІіеѵ Іесііз сит
іуро раззіт іпѵѳпііиг.
312
Колл. Лебедева 1909 г. Поперечный заливъ 3/ѴІ (п° 7). Озеро Аза-
бачье, верхнее устье озернаго истока. 19/ѴІІ (п° 7 А). Заливъ Тахирка
10/ѴІІ (п° 8 И). Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго истока 19/ѴІІ
(п° 36).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метра. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (п° 7, 8);
на камняхъ 18/ІХ (п° 30).
257. Зупесіга асиз Кйіг.
ВасіІІ. ра§. 68, іаЬ. XV й§. 7; IV. 8т., Вгіі. Біаі. I ра§. 72. ІаЬ. XII,
й§. 94; Пе-Топі, 8уП. А1§. II ра^. 656.
Примѣч. Наши экземпляры очень узкіе и длинные (200—250 р..
длины) подходятъ ближе всего къ ѵаі-. а п § и в і і 8 зіта Огип. (іп Ѵап-
Неигск, 8уп. ра&. 151, ІаЬ. XXXIX, й§. 10). Эта разновидность особенно
часто встрѣчается въ планктонныхъ пробахъ (напр., въ колл. Л. Г. Ра-
менскаго 1908 г., п° 16).
Мѣстами въ изобиліи распространена и типичная форма этого
вида,
8. асив довольно широко распространена въ Европѣ; указыва-
ется также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У средины Ближняго озера, го-
ризонтальный ловъ 12/ѴІ (п° 16). Ближнее озеро, водоросли на ка-
мняхъ у берега 20/ѴІ (п° 33, 34). Дальнее озеро; южный берегъ близъ
западнаго конца 3/ѴП (п° 83).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли Кроноцкаго оз., у устья рѣчки
на камняхъ 12/ѴПІ (п° 84). Пущинскіе теплые ключи, і° 17—19° С
24/ѴІ (п° 48—52). Илъ со дна второго срединнаго озера вулкана Узона
съ і° 11,5° С. и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей.
25/ѴІІІ (п° 107).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки.
28/ѴП (п° 1. Н). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской 9/ѴПІ (п° 2 Н). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій
12/ѴПІ (п° 3 Н). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴПІ (п° 4 Н).
Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго истока 19/ѴІІ (п° 7. А). Заливъ
Тахирка 10/ѴІІ (п° 8 Н). Большой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11).
Заливъ Калахчинъ (слѣпой конецъ). 5/ѴІ (п° 12). Большой заливъ (про-
тивъ завода) 25/ѴІ (п° 21). Оз. Азабачье (южн. часть), бухта у „Клю-
чика“. 17/ѴІІ (п° 32—35).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ 16/ХІ
(п° 9, 10).
313
258. Зупесіга гасііапз Кйіг.
ВасіІІ. ра&. 54, іаЬ. XIV, й&\ VII, 1—4; Ве-Топі, 8у11. АІ&. II ра^. 657.
Примѣч. Клѣточки въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ 50—80 ;л.
длины.
8. гайіапз встрѣчается въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Дальнее оз.; южный берегъ
близъ западнаго конца. 3/ѴП (п° 83). Большое Гречишное озеро. 30/ѴІІ
(п° 119—121).
Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Тахирка. 10/ѴІІ (п° 8 Н).
Родъ Айіегіопеііа Наззаіі.
259. АзіегіопеІІа іогтоза Назз.
Місгозс. ехатіп. оі‘ іііе ДѴаіег (1850) ра§\ 10; Місг. «Іоигп. VIII, ІаЬ.
VII, й§. 8; Ѵап-Неитск, Тгаіі. й. Віаі. ра§. 321, іаЬ. XI, 439; 8сНбп{.,
Віаі. (тегт. ра§. 110; Ве-Топі, 8у11. А1^. II ра.§. 678.
Примѣч. Этотъ видъ найденъ въ очень значительномъ количе-
ствѣ, но исключительно только въ планктонѣ Кроноцкаго озера (колл.
В. П. Савича 1609 г. п°п° 86, 87, 88). Наши экземпляры вполнѣ ти-
пичны, образуя 7—8 лучевыя колоніи. Клѣточки имѣютъ въ длину
обычно 50—60 [х., рѣже больше. Со стороны пояска онѣ имѣютъ сильно
раздутыя окончанія при основаніи (въ мѣстахъ соединенія колоніи),
достигая здѣсь въ ширину до 6,6 р..; напротивъ, противоположные
концы ихъ утолщены очень слабо, имѣя въ ширину здѣсь всего 3,2 р..
(ширина средней, наиболѣе узкой части 2, 8 р.); точно также чрезвы-
чайно характернымъ признакомъ для этого вида со стороны створки
является болѣе сильное расширеніе базальнаго головчатаго утолщенія,
сравнительно съ противоположнымъ концомъ.
А. Гогтоза является типично планктоннымъ организмомъ, ши-
роко распространеннымъ въ озерахъ, прудахъ и рѣкахъ Европы и
Сѣверной Америки; приводится также и для Сибири.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Планктонъ Кроноцкаго озера. 15/ѴІІІ
(п° 86, 87, 88).
260. АзіѳгіопеІІа дгасііііта (Напіі.) НеіЬ.
Сопзр. ра§. 68, іаЪ. VI, й§. 19; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра^. 678; 8сН0п/.,
Віаі. Сіегт. ра§. ПО, іаЬ. VI, й§. 48, 48, а; — АзіегіопеІІа Гогтоза
Навв. ѵаг.^гасіГііта {Напіе.) Сгип. іп Ѵап-Неигск, 8уп. ра§\ 155, іаЬ.
314
51, іід. 22; Тгаіі. <1. Біаі. ра&. 321, іаЬ. XI, 440;—Біаіота §га-
сіЛіта Напіг. іп ВаЪепк., А1§. ехз. п° 1104 (сит ісопе).
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ лишь въ незначительномъ ко-
личествѣ только въ планктонѣ Кроноцкаго озера (коллекція Савича
1909 п° 80, 81, 82). Наши экземпляры (до 70 у. длины и 2 у. ширины)
вполнѣ типичны, образуя 6—8 лучевыя колоніи: клѣточки со стороны
пояска почти одинаково раздуваются къ концамъ; со стороны створки
онѣ имѣютъ головчатыя утолщенія на концахъ, мало отличающіяся
по величинѣ (базальное утолщеніе, т.-е. въ мѣстахъ соединенія коло-
ніи, нѣсколько шире конечнаго); средняя часть створки нѣсколько
расширена. Этими признаками. А. §гасіНігаа хорошо отличается отъ
А. і о г т о з а, хотя слѣдуетъ замѣтить, что многіе альгологи соединяютъ
ихъ вмѣстѣ, считая А. ^гасііііта лишь разновидностью А. Г о г т о з а.
Однако, прямыхъ переходовъ между ними я не замѣчалъ, а потому
считаю ихъ отдѣльными видами. У насъ въ озерахъ и рѣкахъ Сред-
ней и Сѣверной Россіи преобладаетъ А. §гасі11іта. Е. Н. Бала-
хонцёвъ въ своей работѣ „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ла-
дожскаго озера" (СПБ. 1909) говоритъ: „ А. Гогтоза—въ планктонѣ
Ладожскаго озера и р. Невы круглый годъ; совершенно маскируется
ѵаг. $ г асі 11 і та, почему картины жизни этого вида не представлялось
возможнымъ выяснить" (1. с., стр. 219).
Географическое распространеніе, повидимому, то же, что и для
А. Гогтоза.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Планктонъ Кроноцкаго озера, въ од-
номъ изъ западныхъ заливовъ 12/ѴПІ (п° 80, 81, 82).
261. АзіегіопеІІа гідгадозіеііаіа ЕІепк. поѵ. $р. Э-
Опис. Клѣточки 48—106 у. длины (обычно 50—70 у. длины); со
стороны створки онѣ узко и правильно линейныя (2—2,5 у. ширины) съ
немного расширенными головчатыми окончаніями (3,2—3,5 р. ширины),
имѣющими на обоихъ концахъ одинаковую или почти одинаковую тол-
г) Азіегіопеііа хіехаеозіеііаіа ЕІепк. поѵ. зр.: ѵаіѵіз ап^изіе ИпеагіЬиз, 48—106 у.
(заеріиз 50—70 у.) іоп^із, 2—2,5 у. іаііз, иігодие Гіпе аедиаіііег ѵеі гагіззіте зиЬаедиа-
Ііѣѳг іпсгаззаііз (3,2—3,5 у. Іаііз), зиЬсарііаііз; зігііз зиЬііІіззітіз, питегозіз, і’еге іпсоп-
зрісиіз, рзешіогарЬе ап^изііззіта агеацие Ьуаііпа гоіипсіаіа іп иігоцие Гіпе іпіеггирііз.
Ггизіиііз еГасіе соппесііѵаіі ѵізіз, оззіГогтіЬиз (Азіегіопеііае {? г а с і 11 і т а е асі
іпзіаг), тесііо сопзігісііз (2,2—3,3 у. іаііз), арісіЬиз оЫизе іитісііз (4,4—6,6 у. ІаЪ.) иіго-
цие Гіпе аедиаііЬиз ѵеі гагіиз (іеогзшп ІаііогіЪиз, Ьазі соппаііз зіеііаіо 3—4 (гагіззтѳ
5—6) гасііапііЬиз еі 2І^-ха§ асі іпзііг іпіег зе соіципсііз, ЬаЬііи соіопіагшп ТЬаіаз-
зіопета пііхзЬіоісіет Сгип., Віаіота еіоп&аіит Ад. ѵаг. тезоіер-
іит (Кйіг.) Сгип. Г. зіеііаіит тікі, ТаЬеііагіат Гепезігаіат (ЬупдЪ.)
Кйіг. ѵаг. азіегіопеііоібет Сгип. аетиіапііЬиз.
ОЬв. А. хі^ха^озіеііаіа зігисіига ѵаіѵагшп еі Гогта Ггизіиіагит е іасіе
316
щину; ложный шовъ очень узкій въ видѣ тонкой линіи; поперечная штри-
ховатость очень нѣжная, едва замѣтная (только при очень сильныхъ
$
Рис. 10. Азіегіопеііа гі^га^озіеПаіа ЕІепк. (поѵ. зр.). фиг. 1 и 2 зиг-
загообразныя колоніи (фиг. 1 — при увеличеніи около 100 разъ, фиг. 2—при увелич. ок іло
300 разъ); фиг. За — клѣточка со стороны пояска, фиг. 3Ь — клѣточка со стороны створки
(увелич. около 400 раз.); фиг. 4—часть створки, при увеличеніи около 800 разъ (съ иммер-
сіей и съ компенсаціоннымъ окуляромъ): видны поперечная штриховатость створки, ложный
шовъ и безструктурное поле на утолщенномъ ея концѣ.
соппесііѵаіі заііз зітіііз езі АзіегіонеПае ^гасіИітае {Напіз.) НеіЬ, диае
Ггизіиііз иігодиѳ Гіпе аедиаІНег диодиѳ іпсгаззаііз а саеіегіз АзіегіопеПіз (іізсег-
пііиг, зесі ѵаіѵіз ап^изіе Ііпеаііз, поп іитібіз тебіо, еі ЬаЬііи гі^га^озіеііаіо соіопіагшп
Ьепе аЬ еа сііГГегЬ.
НаЬМ. А. 2і§2а§08Іе11аЬа езі Гогта ріапсіопіса іп ІасиЬиз озШ Ііитіпіз
„КатІзсЬаіка" ипасит Б. еіоп^аіо ѵаг. тезоіеріо Г. зіеііаіо а V. ЪёЬе-
(ііеѵ аппо 1909 (п° 11, 12, 14, 15, 18, 21, 41,42,47,51) аЬипбапіег.Іесіа. Іп Іаси Ыасгі-
кіпзк<ое (п° 143) зрагзе еі іп ]аси Ка1асЬіугзко]ѳ (п° 229. 231. 232) аЬипбапііззіте еі
ригіззіте (п° 229) а Ь. 6г. Ватепзкід аппо 1908 Іѳсіа. .
316
увеличеніяхъ), при чемъ въ головчатыхъ утолщеніяхъ каждаго конца
створки ясно замѣтно безструктурное, свѣтлое, кругловатое поле, не
соединяющееся съ ложнымъ швомъ. Со стороны пояска клѣточки
имѣютъ косточкообразную форму (какъ у А. &гасіііііпа), характери-
зуясь суженной средней частью и сильно расширенными туповатыми
окончаніями; средняя суженная часть имѣетъ въ ширину 2,2—3,3, |х.,
а расширенныя окончанія 4,4—6,6 [і. толщины, при чемъ расширенія
съ обоихъ концовъ имѣютъ одинаковую или почти одинаковую тол-
щину; рѣже базальныя утолщенія шире конечныхъ. Клѣточки распо-
ложены въ 3—4 лучевыя (очень рѣдко 5—6 лучевыя) колоніи, связан-
ныя между собою зигзагообразно наподобіе ТЬаіаззіопеша пііх-
8 с ѣ і о і й е 8 Сггип., Біаіота еіоп^аіит Ад. ѵаг. тезоіѳріит (Кіііи)
Сггип. Г. зіеііаіит тікі, ТаЬеІІагіа Гепезігаіа (ЬупдЪ.) Кіііг.чаг.
авіегіопеііоійез Сггип.
Примѣч. I. Наша форма представляетъ типично планктонный
организмъ, обнаруженный мною въ большомъ количествѣ въ планктон-
ныхъ пробахъ области впаденія рѣки Камчатки (колл. В. Н. Лебе-
дева 1909 г., п°п° 11, 12, 14, 15, 18, 21, 41, 42, 47, 51) и изъ нѣкото
рыхъ озеръ (Начикинскомъ и Калахтырскомъ; колл. Л. Г. Раменскаго
1908; п° 142, 229).
По микроскопической структурѣ и внѣшнему облику клѣточекъ
она несомнѣнно должна быть отнесена къ сем. Ега^ііагіасеае 1),
а именно къ первой группѣ (по Ве-Топі), заключающей роды 8 у п е й г а
ЕкгЪд., ТЬаіаззіоіЬгіх Сіеѵе еі Сггип., Тѣаіаззіопета Сгггт. и
АзіегіопеІІа Назз., хотя обнаруживаетъ также извѣстное сходство
и съ родомъ Ега&ііагіа изъ второй группы.
Замѣчу,что роды Тііаіазіоііігіх и Тііаіаззіопеша содержатъ
въ себѣ исключительно морскія формы и хорошо отличаются первый
зубчатыми или крену лированными краями створки (см. Ѵап-Неигск,
„Тгаііё (іез Оіаіотёез*1, ра§. 321), второй—рядомъ ясно замѣтныхъ бу-
горковъ, расположенныхъ по краямъ створки (1. с., ра§. 314 и 319).
Различіе же между родами 8 у п е й г а и АзіегіопеІІа въ сущности
не очень значительно, такъ какъ по мискроскопической структурѣ
клѣточекъ эти роды почти не отличаются другъ отъ друга. Различіе
ихъ сводится, главнымъ образомъ, къ неодинаковому типу симметріи
створокъ, а именно у 8упейга обѣ половины створокъ симметричны
относительно поперечной срединной линіи, тогда какъ у Азіегіо-
т) Сем. Ега§і1агіасеае характеризуется продольной симметріей створки,
поперечной ея штриаоватостью и отсутствіемъ настоящаго шва, узелковъ, реберъ
внутреннихъ перегородокъ и киля.
317
п е 11 а (и ТкаІаззіоіЬгіх) верхняя половина створки несимметрична
по отношенію къ нижней. Этотъ признакъ, дѣйствительно, очень ха-
рактеренъ для такихъ видовъ, какъ, напр., Азіегіопеііа Го г т о з а
Назз., А. ^аропіса Сіеѵе, А. кагіапа Сгип., А. поіаіа Сгип., но
у широко распространенной въ прѣсной водѣ А. § г а с і 11 і т а (Напіг.)
НеіЬ. несимметричность обѣихъ половинъ клѣточки выражена очень
слабо и чаще всего даже совершенно незамѣтна, какъ это слѣдуетъ
изъ моихъ личныхъ наблюденій и соотвѣтствующихъ діагнозовъ дру-
гихъ авторовъ (см., напр., Бе-Топі, „8у11о§е АІ^апіт" II ра§. 678: „А.
Кгасііііта—ѵаіѵіз... иігодие Гіпе аедиаіііег іпсгаззаІІ8“, а также см. рис.
у V ап-Неигск’& 1. с. ІаЬ. XI, Гі§. 440, Зскбп/'вкіі’а, „Біаіотасеаѳ Сіегта-
піае* іаЬ. VI, й^. 48 и 48а., Е. Н. Балахонцевъ, „Ботанико-біологиче-
скія изслѣдованія Ладожскаго озера" табл. IX, Гі^. 22).
У нашей формы верхняя и нижняя половины клѣточекъ въ большин-
ствѣ случаевъ вполнѣ симметричны и со стороны створки, и со стороны
пояска: лишь въ рѣдкихъ случаяхъ базальное утолщеніе (въ мѣстахъ
соединенія звѣздчатыхъ колоній) нѣсколько шире конечнаго. Поэтому
нашу форму съ нѣкоторымъ правомъ можно было бы включить въ
число видовъ 8 у п е й г а и даже Е г а § і 1 а г і а. Замѣчу, между прочимъ,
что большинство видовъ 8 у пей г а не планктонные организмы (къ на-
стоящимъ планктоннымъ формамъ относятся: Зупейга аспз Кйіг.
ѵаг. йеіісаііззіта Сгип. и ѵаг. ап^изііззіта Сгип., а также
8. асііпазіг оійез Беттегт.), тогда какъ Гга^Нагіа содержитъ
много, а Азіегіопеіі а—исключительно планктонныя формы. Конечно,
эти чисто біологическія различія не имѣютъ для насъ существеннаго
значенія, и я упоминаю объ этомъ лишь вскользь.
Гораздо важнѣе различія, касающіяся микроскопической стру-
ктуры и формы отдѣльныхъ клѣточекъ, а также способа ихъ соеди-
ненія въ колоніи. Въ родѣ Гга^ііагіа клѣточки со стороны пояска
характеризуются прямоугольной формой; створки (разнообразной формы)
имѣютъ вполнѣ ясную штриховатую структуру, которая хорошо за-
мѣтна и по бокамъ со стороны пояска. Очень характерно для Г г а § і-
Іагіа плотное соединеніе своими створками клѣточекъ въ колоніи въ
формѣ длинныхъ лентъ. Зигзагообразныя колоніи, хотя иногда здѣсь и
наблюдаются, но представляютъ, повидимому, ненормальное явленіе.
Въ родѣ Зупейга клѣточки обыкновенно сильно вытянутыя, со сто-
роны пояска болѣе или менѣе удлиненно прямоугольныя или немного
суженныя къ концамъ; со стороны створки (разнообразной формы) онѣ
также имѣютъ ясно штриховатую структуру, большей частью хорошо
замѣтную и по. бокамъ поясковъ. Клѣточки живутъ отдѣльно или чаще
318
соединены въ пучковато-радіальныя или вѣерообразныя колоніи на
особыхъ ножкахъ. Въ родѣ Азіегіопеііа клѣточки, какъ было уже
указано, въ большинствѣ случаевъ несимметричны (по отношенію къ
верхней и нижней половинамъ); если же симметричны (какъ у Азіе-
гіопеііа егасііііта), то характеризуются своеобразной костевидной
формой со стороны пояска. Со стороны створки штриховатая структура
при обычныхъ увеличеніяхъ почти совершенно незамѣтна; бока поя-
ска тоже кажутся совершенно гладкими, безструктурными. Соединеніе
въ колоніи обыкновенно звѣздчатое.
Изъ всего вышеизложеннаго ясно видно, что наша форма по
внѣшнему облику костевидныхъ клѣточекъ со стороны пояска, мало
замѣтной структурѣ створки и способу колоніеобразованія (см. діа-
гнозъ выше) хорошо отличается отъ Вга^ііагіа и бупебга и при-
ближается къ роду Азіе г іопеЛа. Поэтому, мнѣ кажется, что нашу
форму правильнѣе всего включить въ число видовъ Азіѳгіопеііа,
тѣмъ болѣе, что извѣстная несимметричность обѣихъ половинъ клѣ-
точки, хотя и въ слабой степени, но все-таки замѣтна на нѣкоторыхъ
нашихъ экземплярахъ. Что же касается микроскопической структуры
клѣточки х) и хроматофоровъ, то въ этомъ отношеніи наблюдается
полное сходство нашей формы съ извѣстными мнѣ видами Азіегіо-
пе 11 а, т.-е. съ А. і'огтоза Ная$. и А. ^гасііііта (Вапіе.) НеіЬ.
По внѣшнему облику клѣточекъ, особенно со стороны поясковъ 2),
и почти полной симметричности ихъ половинъ (верхней и нижней),
наша форма ближе всего напоминаетъ А. §гасі11іта, но хорошо отъ
нея отличается узко линейными, невздутыми посерединѣ створками
и 3—4 лучевыми колоніями, соединенными въ зигзагообразныя цѣ-
почки. Отъ другихъ прѣсноводныхъ видовъ этого рода, т.-е. А. Гог-
тоза Назе., А. ВаІГзіі Ж. 8т., А. іпПаіа НеіЬ., наша форма хорошо
отличается симметричностью обѣихъ половинъ клѣточки. Изъ морскихъ
видовъ этого рода только А. Віеакеіеуі Ж. 8т. нѣсколько напо-
минаетъ нашу форму по внѣшнему облику клѣточки со стороны поя-
ска; этотъ видъ не особенно полно описанъ (Ж. 8тіік, „А зупорзіз
оі іЬе ВгііізЬ Віаіотасеае" II ра§. 82: „ігизіпіез Ііпеаг, епіаг^есі аі іЬе Ьазе“),
но насколько можно судить по рисункамъ (Ѵап-Неигск, „Тгаііё йез Эіа-
іотёез" іаЬ. XXX. 838; Мідиіа, „Кгуріо^атеп-ЕІога ѵоп ИеиѣзсЫапсі"
х) Микроскопическая структура створки (штриховатость) Авіегіопеііа выясня-
ется только при очень сильныхъ увеличеніяхъ (особенно при помощи иммерсіи и ком-
пенсаціонныхъ окуляровъ).
*) Интересно отмѣтить, что костевидныя клѣточки нашей формы иногда бываютъ
слегка искривлены, что мнѣ приходилось наблюдать также у А. §гасі11іта.
319
Всі. II, 1, ІаЬ. VII С, Гі§. 19), онъ занимаетъ промежуточное положеніе
между А. Гогтоза и А. &гасі!1іта, приближаясь къ послѣдней
слегка раздутыми посерединѣ створками (Мідиіа, ]. с., ра&. 198: „8сЬа-
Іеп зсѣтаі Ііпеаі, ап Аеп Епсіеп ипй іп Дег Міііе ІеісЫ ап^езсЬлѵоПеп"), а
къ первой—довольно ясной асимметричностью клѣточныхъ половинъ.
Интересно также отмѣтить,что А. Віеакеіеуі, кромѣ типично звѣзд-
чатыхъ, можетъ, повидимому, образовывать и зигзагообразныя колоніи.
Кромѣ этого, нѣсколько сомнительнаго случая г), я нашелъ еще нѣ-
сколько указаній въ литературѣ относительно зигзагообразнаго соеди-
ненія колоній въ родѣ АзіегіопеІІа * 2). Такъ у Кігсііпет’а, („А]&еп“
іп СоНп’ь „Кгуріо&атеп-КІога ѵоп ВсЫезіеіГ. 1878, ра^. 209) въ характе-
ристикѣ рода АзіегіопеІІа говорится: „2еЛеп шеізі тіі сіеп зіагке-
геп Епсіеп зіегпГбгті^ ап еіпапйег Ьап&епй, зеііеп іп Хіск2асккеііеп“. Осо-
г) У Мідиіа (1. с.) относительно А. Віеакеіеуі мы находимъ слѣдующее
указаніе: „(Ііе игзрйп^ІісЬ зіегпібгті^еп Коіопіеп Ібзеп зісіі зраіег гшѵеііеп іп Яіскга-
сккеііеп аиі“. Однако, къ этому показанію нужно отнестись съ извѣстной осторож-
ностью. Дѣло въ томъ, что нѣкоторыя формы Б і а і о т а еіоп^аіит по внѣшнему
облику зигзагообразно звѣздчатыхъ колоній могутъ имитировать формы АзіегіопеІІа,
вслѣдствіе чего ихъ очень легко смѣшать. Такъ по изслѣдованію Сіеѵе апсі Мегезсіі-
Іогозку („Коіез оп зоте Кесѳпі РиЫісаііопз сопсегпіп^ Біаіотз* іп Аппаіз апсі Ма§а-
гіпе оГКаіига! Нізіогу. 8ег. 7. Ѵоі. X, 1902), А. Віеакеіеуі, найденная Кагз^-п’омъ
въ Кильской бухтѣ („БіеВіаіотееп сіег Кіеіег ВисЬі" іп АѴіззепзсЬ. Меегезипіегзисііип^еп.
1899. АЬі. 4, ра§. 28, Гі&. 10), относится къ В і а і о т а еіоп^аіит ѵаг. іепие
(Ад.) Ѵап-Неигск. Подробнѣе вопросъ объ отношеніи АзіегіопеІІа къ формамъ
В. еіоп^аіит будетъ изложенъ нами дальше во 2 примѣчаніи.
2) Замѣчу, что въ работѣ А. Г. Генкеля, „Матеріалы къ фитопланктону Каспій-
скаго моря по даннымъ Каспійской экспедиціи 1904 г.“ („Зсгіріа Воіапіса". Разс.
XXVII, 1909) на табл. 26, фиг 111, я нашелъ намекъ на зигзагообразно звѣздчатое изо-
браженіе какой-то А зіегіопе 11 а(?), которую Генкелъ называетъ АзіегіопеІІа
Го г т о з а Назз. Къ сожалѣнію, о характерѣ соединенія колоній Генкелъ ничего не
говоритъ въ текстѣ (стр. 114, 177—178), ограничиваясь только утвержденіемъ, что имъ
найдены въ планктонѣ Каспійскаго моря около устьевъ Волги АзіегіопеІІа Го г-
т о з а Назз. іуріса и А. § г а с і 11 і т а (Напія). Однако, то, что имъ изображено
на табл. 26 (фиг. III—VI) подъ именемъ А. іогтоза Назз., ни въ какомъ случаѣ
не можетъ быть отнесено ни къ этому виду, никъ А. ^гасііііта, ни къ А. Віе-
акеіеуі, ни вообще къ какому-либо изъ извѣстныхъ, видовъ АзіегіопеІІа. Это
или новый видъ, или, какъ сейчасъ выяснится, вѣроятнѣе всего невѣрное изображеніе
А. г а с і 11 і т а или А. Віеакеіеуі. Дѣло въ томъ, что на фиг. 111, IV и V эта
діатомовая изображена въ формѣ колоній (3—8 лучевыхъ звѣздъ), т.-е., слѣдовательно,
со стороны поясковъ Однако, со стороны пояска ни одинъ видъ АзіегіопеІІа не
имѣетъ клѣточекъ, симметрично раздутыхъ въ средней части, что явственно изобра-
жено на рисункахъ. Фигура же VI, по формѣ клѣточки не отличающаяся отъ преды-
дущихъ рисунковъ, очевидно, представляетъ створку этой діатомеи, такъ какъ на
утолщенныхъ концахъ ея нарисованы два овала, долженствующіе изображать безстру-
ктурные участки. Этотъ рисунокъ въ очень грубомъ изображеніи соотвѣтствуетъ А. §га-
сі 11 іт а или А. Віеакеіеуі со стороны створки, но ни въ какомъ случаѣ не
можетъ относиться къ А. Го г т о з а. Такимъ образомъ, получается курьезное и въ
сущности совершенно невозможное явленіе: форма створки (VI) на рисункахъ Ген-
деля вполнѣ соотвѣтствуетъ по внѣшнему облику формѣ пояска (III, IV, V).
320
бенно же интересное указаніе имѣется въ работѣ А. Сіеѵе-Еиіег’а, .,Біе
Васіііагіасееп-Ріапкіоп іп Сгелѵаззегп Ьеі 8іоскѣо1т“ („Агсѣіѵ Йіг НуйгоЬіо-
Іо^іе ітй Р1апкіопкипйѳ“. Ваий VI, 1911, ра§. 211),гдѣ приведена Азіе-
гіопеііа §гасі11іта Г. іаЬеіІагіоійез со слѣдующимъ примѣ-
чаніемъ: „ѵѵеісііі ѵоп сіег іурізскеп Гогт йигск гит Теіі хіскхаскГбгті^ѳ
Ѵегкеііип§ йег Хеііеп аЬ. МеЬгтаІз ипіег йег Наирііогт ЬеоЬасЫеі, зіеіз
тіі пиг еіпег ЬеійегзеШ^ ап пасЬЬаггеІІеп Ьайепйеп 2еІ1е“. Трудно ска-
зать, насколько наша АзіегіопеПа отличается отъ Г. іаЬеІІагіоі-
й с з, такъ какъ подробнаго описанія этой послѣдней формы, насколько
мнѣ извѣстно, въ литературѣ не имѣется.
Разумѣется, само по себѣ такого рода соединеніе колоній не пред-
ставляетъ чего-либо слишкомъ исключительнаго, такъ какъ, наблюда-
ется въ видѣ нормальнаго или случайнаго явленія въ нѣкоторыхъ
родахъ: ТЬаІаззіопета, Біаіота, ТаЪеІІагіа, Рга&ііагіа идр.
Замѣчу, что у АзіегіопеПа, кромѣ обычно звѣздчатыхъ колоній,
мы находимъ также спиральную (у А. кагіапа Сггип.) и линейно пря-
мую, но скрученную форму (у А. поіаіа Сггип.) колоній. Поэтому
здѣсь вполнѣ возможно ожидать и зигзагообразно-звѣздчатой формы,
хотя для рода АзіегіопеПа, во всякомъ случаѣ, такого рода коло-
ніи представляютъ исключительное явленіе.
Такимъ образомъ, наша форма хорошо отличается отъ всѣхъ ви-
довъ АзіегіопеПа, какъ формой клѣточекъ (со стороны створки),
такъ и внѣшнимъ обликомъ колоній, почему я считаю необходимымъ
выдѣлить ее въ особый самостоятельный видъ, который называю Азіе-
гіопѳііа гі^га^озіѳііаіа тікі, выражая этимъ названіемъ хара-
ктерный обликъ нашихъ колоній, который безусловно является нор-
мальнымъ и очень характернымъ для этого организма, обнаруженнаго
мною во многихъ пробахъ изъ разныхъ мѣстъ Камчатки, при разно-
образныхъ условіяхъ существованія.
Возможно, что наша АзіегіопеПа окажется тождественной съ
АзіегіопеПа ^гасПИта Г. ІаЬеіІагіоійез, упомянутой въ ра-
ботѣ Сіеѵе-Еиіег’а (см. выше), но такъ какъ въ Камчаткѣ она безусловно
преобладаетъ надъ Азіегіопеііа § г а с і 11 і т а и отличается отъ нея
постоянными признаками, то во всякомъ случаѣ должна быть выдѣ-
лена въ самостоятельный видъ. Что же касается моего названія „2і§-
га^озіеііаіа", то оно имѣетъ пріоритетъ въ томъ смыслѣ, что сопро-
вождается подробнымъ описаніемъ, тогда какъ названіе „іаЬе11агіоійез“
представляетъ лишь потеп пийит.
Примѣч. II. Слѣдуетъ замѣтить, что зигзагообразно-звѣздчатая
форма колоній является очень характерной для нѣкоторыхъ настоя-
321
щихъ планктонныхъ діатомовыхъ. Такъ, напр., наша форма чрезвы-
чайно походитъ въ этомъ отношеніи на ТЬаІаззіопѳша пііхзсіііоі-
сі е в Сггип. (морской планктонный организмъ), но по структурѣ створки
и внѣшнему облику клѣточекъ не имѣетъ съ ней ничего общаго (хотя
слѣдуетъ замѣтить, что въ систематическомъ отношеніи Азіегіопеііа,
ТЬаІаззіопета и ТйаІаззіоіЬгіх вообще очень близки другъ къ
ДРУГУ)- Гораздо дальше отстоитъ въ систематическомъ отношеніи
Азіегіопеііа хіеха^озіеііаіа отъ сильно распространенной въ
нашихъ озерахъ ТаЬеІІагіа Гепезігаіа (ВупдЬ.)Кйіг:. ѵаг. азіегіо-
пе Поі сіез ССпт. (см. прекрасное изображеніе этой формы въ работѣ
Е. Н. Балахонцева, „Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго
озера“, табл. IX, фиг. 20).
Несмотря на извѣстное сходство въ расположеніи колоній, эта
форма уже внѣшнимъ обликомъ клѣточекъ (не говоря о детальной ихъ
структурѣ) настолько хорошо отличается отъ А. гі&ха^озіеііаіа,
что смѣшать ихъ совершенно невозможно, даже при поверхностномъ
изслѣдованіи планктона. Напротивъ, нашъ видъ очень легко смѣшать
съ нѣкоторыми формами Біаіота еіоп^аіит Ад., съ которыми
онъ нерѣдко встрѣчается вмѣстѣ въ планктонѣ камчатскихъ водъ
(колл. В. Н. Лебедева, 1909 г.), такъ какъ имитируетъ ихъ не только
внѣшнимъ обликомъ колоній, но также формой и размѣрами клѣто-
чекъ, какъ со стороны пояска, такъ и со стороны створки.
Какъ извѣстно, родъ Б і а 1 о т а характеризуется, между прочимъ,
такимъ постояннымъ признакомъ, какъ присутствіе реберъ (созіае) со
стороны створки. Со стороны пояска ребра эти хорошо замѣтны по
бокамъ его, въ формѣ короткихъ толстыхъ штриховъ или бугорковъ.
Благодаря этому признаку, можно безошибочно отличить всѣ формы
Б. еіоп^аіит отъ Азіегіопеііа, разсматривая колоніи даже только
со стороны поясковъ, а тѣмъ болѣе,—изслѣдуя клѣточки со стороны
створокъ. Въ коллекціи В. Н. Лебедева, какъ было сказано, В і а і о іп а
е 1 о п § а 1 и т, главнымъ образомъ, въ формѣ звѣздчато-зигзагообразной
тезоіеріо-зіеііаіит тікі перемѣшана съ А з і е г і о п е 11 а хі^га-
§озіе11аіа. Уже при сравительно небольшихъ увеличеніяхъ (около
300 разъ) можно отчетливо разсмотрѣть рядъ блестящихъ бугорковъ
по бокамъ поясковъ и непрерывныхъ поперечныхъ реберъ со стороны
створокъ въ клѣточкахъ этой діатомовой, тогда какъ у А. гі^га^о-
зіеііаіа края поясковъ и вся поверхность створки являются совер-
шенно гладкими (тонкая штриховатость створки обнаруживается только
при очень сильномъ увеличеніи). Такъ какъ въ указанныхъ пробахъ
Б. еіоп^аіит нерѣдко доминируетъ и даже иногда совершенно
21
322
маскируетъ А. '/і^ха^оуіеііаіа, то, разумѣется, эту послѣднюю
здѣсь очень легко просмотрѣть. Разобраться въ этомъ вопросѣ мнѣ
особенно помогли пробы изъ Калахтырскаго озера Камчатки (колл.
Л. Г. Раменскаго 1908 г.), гдѣ А. гі^га^озіеііаіа представлена не-
обыкновенно обильно, а Б. оіоп^аіпт совершенно отсутствуетъ.
Замѣчу, что прекрасные рисунки (микрофотографіи) зигзагообраз-
ныхъ колоній В. с 1 о п § а і и ш, которыя, очевидно, относятся къ формамъ
зіеііаіит тікі, приводятся въ работѣ В. А. Раушенбаха и А. Л. Ве-
ттга, „Замѣтка о зимнемъ планктонѣ рѣки Волги подъ Саратовомъ"
(Работы Волжской Біологической Станціи. Т. IV, п° 1, Саратовъ, 1912,
табл. II, фиг. 3 и 4), гдѣ на фиг. 4, при увеличеніи въ 330 разъ, ясно
замѣтенъ рядъ штриховатыхъ бугорковъ по бокамъ пояска.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинское озеро, вертикаль-
ный ловъ. 13/ѴІІ1 (п° 143). Култукъ Калахтырскаго озера, горизонталь-
ный ловъ. 13/ІХ (п° 229). У средины Калахтырскаго озера, вертикаль-
ный ловъ съ 11 метровъ глубины. 13/ІХ (п° 231). Тамъ же, горизонталь-
ный ловъ. 13/ІХ (п° 232).
Колл. Лебедева 1909 г. Поперечный заливъ 3/ѴІ (п° 7). Большой
заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11). Заливъ Калахчинъ (слѣп. конецъ)
5/ѴІ (п° 12). Р. Камчатка противъ селенія (сред.) 23/ѴІ (п° 14) Р. Озер-
ная (бл. нижняго устья) 23/ІѴ (п° 15). Большой заливъ (широкое мѣ-
сто) 24/ѴІ. (п° 18). Большой заливъ (противъ завода) 25/ѴІ (п° 21).
Р. Озерная (верхнее устье) 8/ѴІІ (п° 38). Большой заливъ (широкое
мѣсто) 9/ѴІІ (п° 41). Большой Заливъ (противъ Кожевен. завода) 9/ѴІІ
(п° 42). Р. Камчатка (противъ завода) (сред.) 11/Ѵ1І (п° 47). Заливъ
Калахчинъ (слѣпой конецъ) 22/ѴПІ (п° 51).
Родъ Ега^ііагіа Ьуп§Ь.
262. Егадііагіа ѵігезсѳпз КаІТз.
іп Апп. ап<1. Ма§. XII, ІаЬ. II, й§. 6; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§.
681; Ж. 8т., Вг. Віаіот. 11 ра§. 22, іаЬ. XXXV, Гф. 297; 8ск(іп/., Біаі.
СІегт. ра$. 99, іаЬ. V, іі§. 33. 33а.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ длина створки 22—30 р.., рѣже
до 60 р..; ширина 4,5—6,2 р..
Ег. ѵігезсепа очень широко распространена въ Европѣ; ука-
зывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ; часто
встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Дальнее озеро; южный берегъ
323
близъ западнаго конца 3/ѴП (п° 83). Болото въ устьѣ оврага, на
6-ой верстѣ пути отъ Николаевска на хуторѣ; въ Ѵ2 в. отъ дороги,
у Авачинскаго тундры 10/ѴІІ (п° 100). Въ протокѣ за Коряцкой
рѣчкой 29/ѴІІ (п° 117). Большое Гречишное озерко. 30/ѴП (п°п°
119—121). Горизонтальный ловъ у берега въ озеркѣ Шапочки. 19/ѴШ
(п° 172).
Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе теплые ключи, 1° 17—19° С.,
24° С. 24/ѴІ (п° 48—54). Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ изъ
Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ рѣчекъ съ
перевала на Малку, текущихъ въ бассейнъ р. Быстрой 12/ѴІ (п°п° 38,
39). Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирганикской большой тундры
4/ѴП ( п°61). Плактонъ Кроноцкаго озера въ одномъ изъ запади, за-
ливовъ. 12/ѴПІ (п°п° 80—82). Водоросли Кроноцкаго озера у устья
р. на камняхъ 12/ѴПІ (п° 84). Планктонъ Кроноцкаго озера. 15/ѴШ
(п° 86—89). Второе срединное, озеро вулкана Узона съ 1° 11,5 С.
и мѣстами съ горячей водой отъ бьющихъ ключей 23/ѴШ (п°п° 105,
106/
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки
28/ѴІІ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴПІ (п° 3. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴШ (п° 4. Н.).
Большой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11). Р. Камчатка противъ
завода (сред.) 6/ѴІ (п° 13), противъ селенія (сред.) 23/ѴІ (п° 14).
Р. Озерная (бл. нижняго устья) 23/ѴІ (в° 15). Большой заливъ (широк.
мѣсто.) 24/ѴІ (п° 18). Р. Озерная (верхнее устье). 25/ѴІ (п° 19)’. Большой
заливъ (прот. завода). 25/ѴІ (п° 21). Озеро Нерпичье, бл. устья Тарховки
28/ѴІІ (п° 23). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) сред. 10/ѴПІ
(п° 25), Озеро Култучное бл. устья р. Бѣлоноговской 10/ѴШ
(п° 26а, 26Ь.). Озеро Столбовое, около 200 саж. отъ восточнаго берега.
І/ѴПІ (п° 30). Устье р. Бушуевой (главн. притокъ Азабачьяго озера)
15/ѴП (п° 31). Оз. Азабачье (бухта у „Ключика") 17/ѴП (п° 33, 34, 35).
Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго истока. 19/ѴІІ (п° 36). Р. Озер-
ная (верхнее устье) 8/ѴІІ (п° 38). Большой заливъ (прот. Консервн.
зав.) 9/ѴІІ (п° 42). Заливъ Поперечный. 11/ѴП (п° 46). Р. Камчатка про-
тивъ завода (сред.) 11/ѴП (п° 47). Заливъ Калахчинъ (слѣп. конецъ).
22/ѴШ ( п° 51). Большой заливъ (слѣп. конецъ) 22/Ш (п°52). Р. Кам-
чатка противъ селенія (сред.) 24/ѴШ (п° 55).
Колл. Перфиѣева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75
метра. 16/ІХ (п° 1—6). Тамъ-же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (п° 7,8). Тамъ-же
въ заливчикѣ. 16/ІХ (п° 9, 10).
324
263. Егадііагіа сарисіпа Оезтаг.
Сгурі. й. Ггапсе ей. I, п° 453; Кіііг., Васііі. ра§. 45, ІаЪ. XVI, й§. 3;
И7. 8»г., Вг. Віаі. II ра&. 22, іаЪ. XXXV, й§. 296; Ве-Топі, 8у11. А1^. II
ра&. 688.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ длина створки 30—40 у..,
рѣже до 90 у..; ширина до 5 у,.
Г г. сарисіпа очень широко распространена въ Европѣ и дру-
гихъ частяхъ свѣта; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ
прѣсной (очень рѣдко въ солоноватой) водѣ; нерѣдко встрѣчается въ
планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега 20/ѴІ (п° 33). Пересыхающій ручей по дорогѣ изъ
Николаевска къ торфяному озерку, не доходя до его тундры. 10/ѴІІ
(п° 99). Болото въ устьѣ оврага, на 6-ой верстѣ пути отъ Николаевска
на хуторъ; въ Ѵ4 в. отъ дороги, у Авачинской тундры. 10/ѴІІ (п° 100).
У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴП
(п° 104). Изъ ручья по пути изъ Завойки въ Коряки. 23/ѴІІ (п° 110).
Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой. 29/ѴІІ (п° 117, 118). Большое Гре-
чишное озеро. 30/ѴІІ (п°п° 119, 120, 121).
264. Егадііагіа сопзігиепз (ЕКгЬд.) бгип.
іп ІѴіеп. ѴегЬапсИ. (1862) ра§. 371; Ве-Топі, 8уІ1. А1§. II ра§. 688;—
Ойопіійіпт ТаЪеІІагіа Ж. 8т., Вг. Піаі. II ра§. 17. іаЬ. XXXIV,
й§. 291.
Примѣч. Наши экземпляры (изъ колл. В. П. Савича, п°п° 57, 58,
59, сборы 1909 г.) характеризуются перетяжкой по срединѣ створки
и поэтому должны быть отнесены къ ѵаг. Ьіпойіз (ЕкгЪд.) Сггип. (1. с.),
вполнѣ соотвѣтствуя изображенію этой формы въ работѣ Ж. 8тіік'и
(1. с., %. 291 В.).
Г г. соп8ігиеп8 довольно широко распространена въ Европѣ;
указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ; встрѣ-
чается также въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Ключевое озерко между с. с. Пу-
щино и Шаромы; илъ на днѣ густымъ слоемъ. 26/Ѵ1 (п°п° 57—59).
325
Сем. 8іг іаіе 11 а се ае.
Родъ ТаЬеПагіа ЕЬгЬ§.
265. ТаЬеПагіа (епезігаіа (ЬупдЬ.) Кіііг.
ВасіІІ. ра§. 127, ІаЬ. XVII. й§. 22; ІаЬ. ХѴШ, Йе. 2 еі ІаЬ. XXX,
73; Ве-Топі, 8у11. А1§. II, ра§. 743; Ѵап-Неигск, Тг. й. Віаі. ра§. 356;
^скбп/., Віаіот. бегт. ра§. 91.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ длина клѣточекъ 59,4—69 р..
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ; указы-
вается также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ; нерѣдко
встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго" озерка
3/ѴП (п° 82). Горизонтальный ловъ изъ „ Сосѣдняго “ озерка, рядомъ съ
Большимъ Гречишнымъ. 31/VII (п° 123). Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ, горизонт. ловъ. 15/ѴШ (п° 146). Култукъ Калахтыр-
скаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли въ торфяныхъ лужахъ Кирга-
никской большой тундры. 4/ѴІІ (п° 61).
266. ТаЬеПагіа ііоссиіоеа (ПоіЬ.) Кйіг.
ВасіІІ. ра§\ 127, іаЬ. 17, іі§. XXI; Ве-Топі, 8у11. А1^. II, ра§. 744;
Ѵап-Неигск, Тг. б. Віаіот. ра^. 357; Зсігбп}’., Віаі. Оегт. ра^. 91;—
Сопіегѵа Гіоссиіоза Влік, Саіаі. (1797) I ра§. 292, іаЬ. IV, й&. 4 еі
іаЬ. V, йе. 6.
Примѣч. Наши экземпляры представляютъ типичную форму этого
вида. Длина клѣточки до 22 р..
Этотъ видъ широко распространенъ въ Европѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ;
иногда встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро. 20/ѴІ (п° 34).
Паратунское болото, окнища, 27/ѴІ (п° 44). Микижинское озерко,
горизонтальный ловъ у берега. 30/ѴІ (п° 74). Планктонъ изъ „Хароваго“
озерка. 3/ѴІІ (п° 82). За тундровымъ озеркомъ, тундра. 9/ѴІІ (п° 98).
Горизонтальный ловъ изъ Сосѣдняго озерка, рядомъ съ Большимъ
Гречишнымъ. 31/ѴП (п° 123). Тундра у южнаго конца Начикинскаго
озера, длинное окнище, горизонтальный ловъ у берега. 12/ѴШ (п° 142).
Начикинское озеро; вертикальный ловъ съ 24 метр. глубины. 13/ѴШ
326
(п° 143) и съ 16 метр. глуб. (п° 144). Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ, горизонт. ловъ. 15/ѴІІІ (п° 146). Изъ большого окнища
у 1-ой стоянки на Начикинскомъ озерѣ. 7/ѴІІІ (п° 147).
Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе теплые ключи, 1° 17—19° и
24° С. 24/ѴІ (п°п° 48—54). Водоросли Кроноцкаго озера въ устьѣ рѣчки,
на камняхъ 12/ѴІІІ (п° 84).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
—0,75 метр. 16/ІХ (п°п° 1-6).
Сем. Еипоііасеае.
Родъ Сузіоріеига ВгёЬ.
267. Сузіоріеига іигдісіа (ЕКгЬд.) Кипге.
Кеѵів. &еп. ріапіаг. II ра§. 891; Пе-Топі, 8у11. А1§. II, ра&. 777 (іпсі.
ѵаг. ^ганиіаіа Вгип.)',—Ер і і Ь е т і а іигдісіа (ЕктЬд.) Кйіг., ВасіІІ.
ра^. 34, іаЬ. V, й^. 14;—ЕрііЬетіа ^гапиіаіа Кйіг., 1. с. ра§.
35, ІаЬ. V, й§. 20; Вскбпф, Віаіот. Сгегт. ра§. 203;—ЕрііЬетіа іиг-
§і<1 а Ѵап-Негѵгсіс, Тг. <1. Біаіот. ра§. 294 (іпсі. ѵаг. §гапи1аіа).
Примѣч. Длина клѣточки до 150 р..; ширина ея со стороны
створки 17,5 р.. По внѣшнему облику длинныхъ и узкихъ, мало изо-
гнутыхъ клѣточекъ, наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ ѵаг.
^гапиіаіа [ЕкгЪд.) Впт. Выдѣлить эту форму въ самостоятельный
видъ, какъ это сдѣлали Кйігіпд, а въ послѣднее время Вскбп^еійі,—
нѣтъ никакихъ основаній, такъ какъ С. іигдісіа почти ничѣмъ не
отличается отъ формы ^гапиіаіа (ср., напр., хорошіе рисунки изъ
книги Яскбп/еісіі’а,, ]. с., ТаЬ. 14, й§. 244, 245, 246 и 247).
С. іигдісіа довольно широко распространена въ Европѣ и дру-
гихъ частяхъ свѣта; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ
прѣсной (обычно холодной) и соленой водѣ, но встрѣчается также и
въ горячихъ источникахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинская рѣчка, у кедро-
вника, тихая протока подъ горой, водоросли на ея днѣ. 6/ѴІІІ
(п°п° 129—131). Култукъ Начикинскаго озера, главный его плесъ; на днѣ.
14/ѴШ (п° 145.) и 15/146). Горизонтальный ловъ у берега въ озеркѣ
Шапочки. 19/VIII (п° 172).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья на перевалѣ изъ По-
перечной въ Малку 11/ѴІ (п° 37). Пущинскіе горячіе ключи (извест-
327
ковая вода): 1-й ключъ при і°’17 до 19° и 24° С.. 24/ѴІ (п°п° 48—54).
Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера. 15/ѴПІ (п°л° 91, 92).
Колл. Комарова 1909 г. Озеро Машура 9/ѴІІ (п°п° 1—5).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ Тарховки 28/ѴГ
(іГ .1. Н.) Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
р. Бѣлоноговской 9/ѴІІІ (п° 2. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій
12/ѴІІІ (п° 3. Н.) Озеро Нерпичье, заливъ Широкій 12/ѴІІІ (п° 4. Н.).
Озеро Азабачье, верхнее устье озернаго истока. 19/ѴІІ;..(п° 7.. А.).
Заливъ Тахирка. 10/ѴІІ (п° 8. Н.).
268. Сузіоріеига зогех (Кйіг.) Кипге.
Вѳѵіз. Оен. ріапі. II ра§. 891; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра§\ 780;—'
ЕрііЬешіа зогех Кйіг., Васііі., ра&. 33, іаЬ. V, й&. XII, 5. а. Ь. с.;
17. 8т., Вгіі. Віаі., I ра&. 13, іаЬ. I й§. 9.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 28—34 р., ширина
створки 9—10 р..
Этотъ видъ обнаруженъ мною сравнительно въ небольшомъ ко-
личествѣ.
Видъ этотъ широко распространенъ въ Европѣ; указывается
также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и соленой водѣ;
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе горячіе ключи (извест-
ковая вода): .1-й ключъ при і° 17 до 19° О. 24/ѴІ (п°п° 48—52). Водоросли
на камняхъ Кроноцкаго озера 15/ѴПІ (п° 91,92). Илъ со дна-второго
срединнаго озера вулкана Узона съ 1° 11,5° С и мѣстами съ горячей
водой отъ бьющихъ ключей. 25/ѴПІ (п° 107).
269. Сузіоріеига діЬЬа (ЕКгЬд.) Кипге.
Веѵіз. Сгеп. ріапі. II ра^. 891; Ве-Топі, 8у11. А1§. II, ра§. 780;—
ЕрііЬетіа &іЬЬа (ЕкгЪд.) Кйіг., ВасШ. ра$. 35, іаЪ. IV, й§. 22;. Ѵап-
Неигк, Тг. й. Віаіот. ра§. 296;—ВЬораІойіа §іЬЬа О. Мйіі. іп ЗскИп^.,
Віаіот. Сгегт. ра§. 206.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ типичной
формѣ; длина клѣточекъ 175—200 р.; ширина со стороны створки
до 18 |л.
Этотъ видъ обычно встрѣчается въ холодной водѣ, но С. 8. УѴезІ
приводитъ его для горячихъ источниковъ Исландіи (24 —85° С). Мною
также обнаруженъ въ одной пробѣ изъ Камчатскихъ горячихъ источ-
никовъ (сборы В.П. Савича 1908 г., п° 5794, і° 55—66° С) и теплыхъ
водъ, но въ небольшомъ количествѣ.
328
В. (хиігоіпзкі приводитъ этотъ видъ также для Камчатки: „іп гі-
ѵиіо е ІЬегтіз Ваппа ай ВоІ8сЬег)еск іп КатізсЬаіка йиепіе. 8ресітіпа е
КатізсЬаіка 1оп§ііийіпет 192 р.. еі 65 зігіаз іп 100 р.. ЬаЬепі". е
Іаси Ваукаі еі е репіпз. КатізсЬаіка" п° 112, ра§. 14).
С. § і Ъ Ь а широко распространена въ Европѣ и другихъ частяхъ
свѣта; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной
(обычно холодной) и соленой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908г. Планктонъ изъ „Хароваго" озерка.
3/ѴП (п° 82). Большое Гречишное озерко. 30/ѴІІ (п°п° 119—121). Кул-
тукъ Начикинскаго озера, главный плесъ его; на днѣ. 14/ѴШ (п° 145)
и 15/ѴШ (п° 146). Горизонтальный ловъ у берега въ озеркѣ горы Ша-
почки. 19/ѴІІІ (п° 172). Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ (п°- 226).
Колл. Савича 1908 г. Начикинскіе горячіе ключи. Водоросли въ
водѣ съ і° 55—66° С 16/ѴІІІ (п° 5794).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ рѣчекъ съ перевала на Малку,
текущихъ въ бассейнъ р. Быстрой. 12/ѴІ (п° 38, 39). Пущинскіе го-
рячіе ключи (известковая вода): 1-й ключъ при і° 17 до 19° и 24° С.
24/ѴІ (п°п° 48—54). Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера 15/ѴШ
(п°п° 91, 92).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье близъ устья р. Тарховки
28/ѴІІ. Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья р. Бѣло-
ноговской. 9/ѴШ (п° 2, Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій. 12/ѴШ
(п° 3. Н.). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴШ (п° 4. Н.). Озеро
Азабачье, верхнее устье озернаго истока. 19/ѴІІ (п° 7. А.) Заливъ
Тахирка. 10/ѴІІ (п° 8. Н.).
270. Сузіоріеига хеЬга (ЕНгЬд.) Кипхе.
Кеѵіз. Оеп. ріапі. II ра§. 891; Ве-Топі, 8уП. А1&. II, ра&. 784;—
ЕрііЬетіа ХеЬга (ЕкгЪд.) Кйіг., ВасіІІ. ра§. 34, іаЬ. V, й§. 12,Ь еі
іаЬ. XXX, Й§. 5; Ѵап-Неигск, Тг. Й. Віаіот. ра§. 296; 8скдп/'., Віаіот.
Оегт. ра§. 205;—Еипоііа ИеЬга ЕкгЪд., ІпГ. ра§. 191, іаЬ. XXI, й§. 19.
Примѣч. Длина клѣточки въ нашихъ экземплярахъ 45—54 р..;
ширина со стороны створки 13,2—14 р-
Рядомъ съ типичной формой нерѣдко встрѣчается также ѵаг.
ргоЬозсійеа (Кйіг.) Сгип. (іп „УѴіеп. ѴегЬапйІ". 1862 ра§.329, іаЬ. VI,
й§. 5), которая отличается болѣе изогнутыми створками съ утолще-
ніями на концахъ.
Этотъ видъ обычно встрѣчается въ холодной водѣ, но обнару-
женъ также мною въ горячихъ источникахъ Камчатки (напр., сборы
329
В. П. Савича 1908 ,г. п° 215.7 и 2158 при 1° 55° С.) въ довольно значи-
тельномъ количествѣ.
С. геЬга довольно широко распространена въ Европѣ, указы-
вается также и для 'Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной,
и соленой водѣ.
Мѣстон: Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго" озерка
3/ѴП (п° 82). Начикинское озеро съ 2—3 м. глубины и 5—7 м. глуб.
15/ѴШ (п°п° 148 и 149).
Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ, выхо-
дящій изъ „Горячей сопки"; водоросли по горячему песку на островкѣ
среди воды съ 1° 55° С. 24/ѴІ (п°п° 2157, 2158).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли на камняхъ Кроноцкаго озера.
15/ѴШ (п°п° 91, 92).
Колл. Лебедева 1909 г. Заливъ Тахирка. 1.0/ѴП (п° 8. Н.).
271. Сузіоріеига діЬЬегиІа (ЕКгЬд.) Кипхе.
Веѵіз. Оеп. ріапі. II ра&. 891; Ре-Топі, 8у11. А]§. II ра§’. 786;—Еи-
гіоііа діЬЬегиІа ЕкгЪд., АЬЬ. (1841) ра§'. 414;—ЕрііЬетіа §ІЪЬе-
гиіа Кйіг., ВасіІІ. ра§. 35, ІаЬ. XXX, й§. 3.
Примѣч. К. Снігѵіпзкі приводитъ для Камчатки: „ЕрііЬетіа
§ і Ь Ь е г и I а (ЕЬгЬд.) Кйіг:. ѵаг. ргосіисіа Стп. Іп гіѵиіо е ІЬегтіз Вапна
ай ВоІзсЬецѳск Диепіе іп КатізсЬаіка" („А1§. е Іаси Ваукаі еі е репіпз.
КатізсЬаіка" п° 115, ра§. 14).
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Америкѣ; указывается
также для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной (обычно холодной) и морской
водѣ, но приводится также и для горячихъ источниковъ.
Родъ Еипоііа ЕЬгЬ§.
272. Еипоііа агсиз ЕКгЬд.
Іпі. ра§. 191, іаЬ. XXI, й&. 22; И7. 8т., Вг. Віаі. II, іаЪ. XXXIII,
й§. 283; Ре-Топі. 8у11. А1&. II ра§. 790;— Цітапіійіит аііепиаіит
ВаЬепІг., Зіізздѵ. Віаі. ра§. 19, іаЬ. 1, й§. 10.
Примѣч. Наши экземпляры отчасти типичны; отчасти относятся
къ ѵаг. Ь і <1 е п з Ѵап-Неигск. Длина 60—90 <л., ширина створки 3—4 |л.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
Еипоііа агсиз встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ.
Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. „Большое Гречишное" озерко
у р. Поперечной; култукъ. 23/ѴПІ (п° 176).
330
273/ Еипоііа шаіог (ѴѴ. 8т.) НаЬепИ.
ЕІ. Еиг. А1§. I ра§. 72; Ве-Топі, 8у11. Л1§. II ра§. 791, Рап-Неигск,
Зуп. ра^. 142, іаЪ. XXXIV, й?. 14; Тг. <1. Віаі.; ІѴ. 8т., Вг. Віаі. II ра§.
14, іаЪ. XXXIII, й?. 286.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 80—125 р. въ длину и
7—10,5 р.. ширины.
Е. та] о г встрѣчается въ Европѣ; указывается также и для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото, окнища 27/ѴІ
(п° 44). Въ болотцѣ у торфяного озерка горы Шапочки 19/ѴІП (п° 170).
274. Еипоііа гоЬизіа Наііз.
іп РгіізсЬ. ІпГ. ра§. .763; Ве-Топі, ,,8у11. АІ&. И ра&. 802;—Еипоііа
(ііайета {ЕкгЪд.) ТГ. 8т., Вг. Віаі. I ра§. 17, іаЬ. II, й§. 20.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 100 р. въ длину и 14 р.
въ ширину. Со спинной стороны имѣется до 12 волнъ; слѣдовательно,
наша .форма относится къ ѵаг. йойесаойоп (ЕкгЪд.). Обнаружена мною
въ небольшомъ количествѣ.
Е. г.оЪ и зі а распространена въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта.
Обитаетъ въ прѣсной, водѣ. ।
Мѣстон, Колл. Раменскаго 1908 г. За тундровымъ озеркомъ, тун-
дра. 9/ѴІІ (п° 98).
275. Еипоііа Ьогеаііз ЕІігЬд.
Мікго&еоі. ра^. 90; Ргііск.,Іпі) ра§. 764;,Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра&. 805.
Примѣч. ЕкгепЪегд въ „Місгозсорізсііе Апаіузе еіпі^ег ѵоп А. Егтап іп
Хогй-Азіеп о-езаттеііеп тегкчгигйі^еп ог&апізсйеп ЬеЬеп", 1842, приводитъ
этотъ видъ для источниковъ Малка въ Камчаткѣ.
Діагноза Е. Ьогеаіів не имѣется... '
і; Родъ' Рвешіо еипоііа Огип.
276. Раеисіоеипоііа Іипагіз (ЕКгЬд.) бгип.
.Віаі. іпз. Вапка ра§. 7; Ве-Топі, Зуіі. А1§. II ра&. 808:—8у пей г. а
Іипагіз ЕкгЪд. іп АЪЬ. Вегі. Акай. (1831) ра§. 87; ТѴ. 8т., Вг. Віаі. I
ра§і 6.9, іаЪ. XI, й^. 82;—Еипоііа Іипагіз (тгин. іп Ѵам-Негѵгск Зуп.
ра&. 144,іаЬ. XXXV, й§. 3—4; 8скоп/., Віаі. Оегт. ра§. 110,. іаЪ. VI,йц. :58^
? Примѣч. Наши экземпляры типичны, до 60 р. длины. Въ пробахъ,
собранныхъ Б. В. Перфильевымъ изъ Налочевскаго. озера, обнаружена
331
мною въ небольшомъ количествѣ форма, которая по своему внѣшнему
облику должна быть отнесена къ ѵаг. Ьііипагіз (ЕкгЪд.) Сггип (1. с.).
Этотъ видъ очень распространенъ въ Европѣ; встрѣчается также
и въ Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Въ торфяныхъ лужахъ Кирганик-
ской малой тундры. 6/ѴП (п°п° 62, 63, 64).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метр. 16ДХ (п°п° 1—6).
277. Рзешіоеипоііа Ьісерз (ЕИгЬд.) бгип.
Віаі. іпз. Валка ра#. 8; Пе-Топі, 8у11. АІ#. II ра#. 809;—Еипоііа
Ьісерз ЕкгЪд., Ашегіс. іаЬ. I, й#. 24; Кйіг., ВасіІІ. ра#. 37, ІаЪ. XXIX
й#. 65;—8упебга Ьісерз IV. 8т., Вг. Віаі. I ра#. 69, іаЬ. XI, й#. 83;—
Еипоііа і'іехи.оза ѵаг. Ьісарііаіа Сгип. іп Ѵап-Неигск, Тгаіі. <3. Віаі.
ра#. 304, іаЬ. IX, й#. 388.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 30 р.. длины и, по своему
внѣшнему облику, вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію и изображенію
этого вида въ работахъ Ж. 8тіік’& (I. с.) и Ѵап-Неигск’ъ (1. с.). Замѣчу,
что Рз. Ьісерз отличается отъ Рз. Пехиоза (ВгёЪ.) Сгип. только
нѣсколько большей шириной створки и болѣе вздутыми концами.
Различіе это настолько незначительно, что Ѵап-Неигск (1. с.) и Бскбпіеійі
(Віаі. Оегт. ра#. 119—120) соединяютъ эти виды вмѣстѣ. Весьма воз-
можно, что это вполнѣ правильная точка зрѣнія. Однако, я пока при-
держиваюсь взгляда Сгипогѵ'а, и Пе-Топі, которые раздѣляютъ эти виды,
такъ какъ имѣющійся у меня матеріалъ слишкомъ недостаточенъ для.
выясненія этого вопроса.
Е. Ьісерз обнаружена мною въ пробахъ Б. В. Перфильева изъ
Налочевскаго озера въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Оби-
таетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ
0,5-0,75 метр. 16/ІХ (п°п° 1—6).
278. Рзешіоеипоііа ііехиоза (ВгёЬ.) бгип.
Віаі. іпз. Вапка ра#. 8; Пе-Топі, 8у11. АІ#. II ра#. 809;—Зупейга
й е х и о з а ВгёЪ. іезіе Кйігіпд-,—Е ипоііа Ііехиоза Кйіг., 8р. АІ#. ра#. 6;
Ѵап-Неигск, 8уп. ра#. 144, іаЬ. XXXV, Й#. 9—10; Тгаіі. й. Віаі. ра#. 304,
іаЬ. IX й#. 387.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 30 [і. длины и, по своему-
332
внѣшнему облику, вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію и изображенію
этого вида въ работахъ Ѵап-Неигск’& (11. сс.). Этотъ видъ обнаруженъ
мною въ небольшомъ количествѣ; въ Европѣ указанъ для немногихъ
мѣстъ.
Объ отличіяхъ Р8. ііехиоза отъ Р 8. Ь і с е р з (ЕкгЪд.) Сггші. см.
примѣчаніе къ этому послѣднему виду. Рз. Гіехиоза встрѣчается въ
Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Савима 1909 г. Кроноцкое озеро въ береговой
зонѣ. 12/ѴІІІ (п° 84).
Родъ СегаіопеівЕЬгЪ^.
279. Сегаіопеіз агсиз (ЕНгЬд.) Кйіг.
ВасіІІ. ра§. 104, ІаЬ. VI, й§. 10; Ве-Топі, 8у11. Д]§. 11 ра§. 814;—Еипо-
ііа агсиз Ж. 8т., Вг. Віаі. I ра&. 15, ІаЪ. II, 15.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Длина 40—70 р.., ширина
створки 4—6 р.
Этотъ видъ обнаруженъ мною въ очень значительномъ количе-
ствѣ въ одной изъ пробъ колл. Раменскаго и во многихъ пробахъ Пер-
фильева.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ; указы-
вается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Пересыхающій ручей по до-
рогѣ изъ Николаевска къ торфяному озерку, не доходя до его тундры
10/ѴП (п° 99).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро,на глубинѣ 0,5—0,75 метр.
16/ІХ (п°п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ 16/ІХ (п° 7,8); въ заливчикѣ
16/ІХ (9,10).
Сем. ХапіЫорухідасеае.
Родъ 8іер1іапо(1І8Сіі8 ЕкгЬ§.
280. Зіерііапосіізсиз НапігзсВіі бгип.
іп Сіеѵе еі Сггип., Агсі. Віаі. ра§. 115, ІаЬ. VII. Гі§-. 131; Ве-Топі,
8у11. А1&. II ра§. 1151.
Примѣч. Найденные мною экземпляры въ колл. Лебедева вполнѣ
соотвѣтствуютъ изображенію и описанію этого вида въ работѣ Сіеѵе и
333
Сги/ѣогѵ'ъ, (1. с.), но отличаются значительно большимъ діаметромъ клѣ-
точки (26—30 р.), тогда какъ типичная форма 8і. Напігзсіііі характе-
ризуется 9—17 р. въ діаметрѣ. Поэтому нашу форму я называю I. таіог
тіііі. 1).
По своимъ размѣрамъ наша форма приближается къ Йіерііапо-
(іізси8 е!е?апз Вгип. (,,йізсо йіат. 35—45 р.“), но такъ какъ этотъ
видъ извѣстенъ лишь въ ископаемомъ состояніи (изъ Японіи), то я и
не рѣшаюсь ихъ отождествить.
81. Напігзсіііі встрѣчается въ Европѣ и Сѣверной Азіи и
принадлежитъ къ числу рѣдкихъ видовъ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴШ (п° 3 Н). Озеро Нерпичье заливъ Широкій. 12/ѴШ (п° 4 Н).
Сем. Со$сіпо(1і$сасеае.
Родъ Созсіпойізсиз ЕЬгЬ§.
281. Со$сіпо(1і$сіі$ Іасизігіз бгип.
іп Сіеѵе еі Сггип., Агсі. Віаі. (1880) ра?. 114; Ѵап-Неигск, Тг. (і.
Віаі. ра?, 533, ІаЬ. ХХПІ, Гі?. 669; 8скбп/.~ Віаі. Оегш. ра?. 84, іаЬ. II,
Гі?. 325; Ве-Топі, 8у11. АІ?. 11 ра?. 1290.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; клѣточки имѣютъ въ діа-
метрѣ 45—50 р.
Встрѣчается въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта; указывается
для береговъ Сибири. Обитаетъ въ прѣсной и морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴПІ (п° 3 Н).
Сем. Меіозігасеае.
Родъ Ьузі^опіпт Ідпк.
282. кузідопіит ѵагіапз (Ад.) Эе-Топі.
АІ?. АЬузз. (1891);іпВиіі. 8ос. Ітр. Хаѣ. <і. Мозсои (1892) п° 1; 8у11. АІ?. П,
ра?. 1328;—Меіозіга ѵагіапз Ад., Сопзр. (1830) ра?. 64; Ѵап-Неигск,
Тг. 4. Віаіот. ра?. 441; Вскдп/., Віаіот. Сіегт. ра?. 72.
х) ЙіерЬапоіІівсив НапіязсИп бгип. I. таіог тіЬі Ггизіиііз ІаііогіЬиз (25—30 к.)
а іуро сІИГегІ.
НаЪИ. Іп Іаси „Ыегрісг]е“ а ЬеЪе(і]еѵ аппо 1909 (п° 3. Н еі 4. Н) Іесіиз.
334
Примѣч. Діаметръ створокъ въ нашихъ экземплярахъ 15—26 у..;
рѣже до 35 у..
Этотъ видъ принадлежитъ къ числу распространеннѣйшихъ діа-
томовыхъ въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта; указывается также и
для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, обычно холодной водѣ; встрѣча-
ется иногда въ планктонѣ рѣкъ и озеръ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Большое Гречишное озерко.
30/Ѵ1І (п°п° 119, 120, 121). Начикинская рѣчка, у кедровника, тихая
протока подъ горой. 6/ѴІП (п°п° 129, 130. 131). Тундра у южнаго конца
Начикинскаго озера, длинное окнище, горизонтальный ловъ у берега.
12/ѴТІІ (п° 142). Култукъ Начикинскаго озера, главный плесъ, горизон-
тальный ловъ. 15/ѴІІІ (п° 146). Начикинское озеро, ловъ съ 2—7 метр.
глубины. 15/ѴШ (п°п° 148, 149). Заливъ у Авачи. 28/ѴПІ (п° 188).
Култукъ Калахтырскаго озера 12/IX (в° 226).
Колл. Савича 1909. Водоросли въ ручьѣ изъ озера у стока къ
берегу Раковой бухты. 27/Ѵ (п° 11). Водоросли изъ ручья на перевалѣ
изъ Поперечной въ Малку 11/ѴІ (п° 37).
Пущинскіе теплые ключи, і° 17—19° С. 24/ѴІ (п°п°48—52). Водо-
росли изъ Кирганикской малой тундры. 6/ѴІІ (п°п° 62—64). Водоросли
на камняхъ Кроноцкаго озера. 15/ѴШ (п°п° 91, 92). Илъ со дна озера
вулкана Узона. 25/ѴШ (п° 107).
Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье близъ устья рѣки Тарховки.
28/VII (іГ 1. Н). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
рѣки Бѣлоноговской. 9/VIII (п° 2. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Во-
нючій. 12/ѴІІІ (п° 3. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴШ
(п° 4. Н). Поперечный заливъ. 3/ѴІ (п° 7). Большой заливъ противъ
завода 3/ѴІ (п° 8). Большой заливъ (широкое мѣсто) 5/ѴІ (п° 11). За-
ливъ Калахчинъ (слѣпой конецъ) 5/ѴІ (п° 12). Рѣка Камчатка, про-
тивъ селенія. 23/VI (п° 14). Рѣка Озерная, близъ нижняго устья. 23/ѴІ
(п° 15) Поперечный заливъ. 23/ѴІ (п° 16). Рѣка Озерная, верхнее устье.
25/ѴІ (п° 19). Озеро Столбовое, около 200 саж. отъ восточнаго берега.
1/ѴПІ (п° 30). Рѣка Камчатка, противъ селенія. 24/ѴШ (п° 55). Рѣка
Камчатка, противъ завода. 24/ѴШ (п° 56).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75 метр.
16/ІХ (п°п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (п°п° 7, 8); въ за-
ливчикѣ (п°п° 9—10); на днѣ 17/ІХ (п°іГ 19—20).
283. І_у8ідопіит зиЫІехіІе (Кйіг.) Еіепк.
Меіозіга зиЪГІехіІіз Кйіг., ВасіІІ. ТаЬ. 2, й&. XIII, 1—9; Ва-
Ъепк., 8іі88>ѵа88. Віаі. ра§. 13, іаЬ. П, й§. 6; Ж. 8т., Вг. Віаі. II ра§. 59
(рг. р.); 8еЪлп/., Віаі. Сгегт. ра§. 72, іаЬ. I, й§. 3.
335
Примѣч. Іі. (Тиігѵіпзкі приводитъ для Камчатки „Меіозіга зиЬ-
Гіехіііз Кйіг. Вас. іаЬ. 2, й$. XIII. Сгаззііпйо йіатепіі 10—22 у.. Іп
гіѵпіо е іііегтіз Ваппа ай ВоІ8с1іег]'еск іп Катізсііаіка йиепіе" („А1^. е
Іаси Ваукаі еі е репіпз. Катізсііаіка11 п° 121, ра§. 15).
Слѣдуетъ замѣтить, что Ве-Топі, въ „8у11о§е А1^агиіп“ II, не при-
знаетъ самостоятельнаго видового значенія Меіозіга зпЬПехіІіз.
По его мнѣнію, Меіозіга зпЬПехіІіз Ж. 8т., Вг. Піаі. II ра$. 57,
й§. 331 представляетъ лишь синонимъ Ь у з і о п і и т .1 и е г § е п з і і (Ад.)
Тгег., а Меіозіга зпЫІехіІіз Кйіг., Васііі. іаЬ. 2, й§. XIII, 1—9:
„заііет ех рагіе ѵійеіиг еайет зресіез ас Ьузі^опіпт топііііогто
(Мйіі.) Віпк“ (Ве-Топі, I. с. ра§. 1349).
Противъ такого взгляда говоритъ уже то обстоятельство, что Ьу зі-
§ о п і и т .1 и е г § е п з і і и Ь. ш о п і 1 і Г о г т е встрѣчаются въ морской или
солоноватой водѣ, тогда какъ Меіозіга зпМІехіІіз Кйіг. приво-
дится ВаЪепкогві’омъ и Кі^скпе^,омъ исключительно только для прѣсной
воды. 8скбп(еІЛі (1. с,) считаетъ Меіозіга зиЫІехіІіз хорошимъ
самостоятельнымъ видомъ, который не часто встрѣчается въ Германіи:
„іп кіеіпеп ВасЬеп Ъіз іп йіе Вег&е йпгсіі йаз ОеЬіеі, пісЬі Ь&и駓. Тѣмъ
не менѣе видъ этотъ несомнѣнно очень близокъ и къ Ьузі^опіпт
«Іпегеепзіі, и къ Ь. топііііогте, а поэтому его надлежитъ отне-
сти къ роду Ьузі^опіпт.
Родъ Меіозіга А§.
284. Меіозіга йізіапз (ЕіігЬд.) Кйіг.
Васііі. іаЬ. II, й§. 12; ТѴ. 8т., Вг. Піаі. II ра§, 58, іаЬ. ЬХІ, іі§. 385;
Ве-.Топі, 8у11. А1&- II ра$. 1333; Зскоп/., Піаі. Оегт. ра&. 73, іаЬ. I, й§.
6 еі 6. а;—Сгаііопеііа йізіапз ЕкгЪд. іп Вег. б. ВегІ. Акай. (1836);
ІпГ. ра§. 170, іаЬ. XXI, Й?. 4.
Примѣч. Этотъ видъ обнаруженъ мною въ небольшемъ количе-
ствѣ въ пробахъ Б. В. Перфильева изъ Налочевскаго озера (п°п° 1—6).
Наши экземпляры имѣютъ въ діам. 7—9 у. и по внѣшнему облику
должны быть отнесены къ ѵаг. піѵаііз (IV. 8т.) Вгип (Піаі. АІр. Онга
ра§. 135. іаЬ. I, й^. 4). Эту форму Ж. 8тіік (1. с.) первоначально опи-
салъ, какъ самостоятельный видъ, подъ именемъ Меіозіга піѵаііз
Ж. 8т. (1. с. ра&. 58, іаЬ. ЫП, й^. 336), но она въ сущности очень
мало отличается отъ типичной М. йізіапз, и поэтому ее правильнѣе
разсматривать, какъ форму этого послѣдняго вида.
М. йізіапз встрѣчается въ Европѣ. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
336
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5— 0,75 ме-
тра. 16/ІХ (п°п° 1—6).
285. Меіозіга дгапиіаіа (ЕКгЬд.) НаІІз.
іп Ргіісіг. ІпГ. ра?. 820; Ве-Топг, 8у11. А]?. II, ра?. 1334; 8скдп(, Віаі.
(тегт. ра?. 76; Ѵап-Неигск, Тг. (і. Віаіот. ра?. 444;—ОаПіопеПа ?га-
пиіаіа Екг-Ъд., ѴегЬг., ра?. 127;—ОгіЬозіга рипсіаіа 1У. 8т., Вгіі.
Віаі. II ра?. 62, іаЬ. 53, й?. 339.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ діаметръ створокъ 7—8 р.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта;
указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Болото въ устьѣ оврага, на
6-ой верстѣ пути отъ Николаевска на хуторъ; въ х/4 версты отъ до-
роги у Авачинской тундры. 10/ѴІІ (п° 100). У Свѣтлаго ключа, клю-
чевая промоина въ осоковой трясинѣ 16/ѴІІ (п° 104). Большое Гречиш-
ное озерко. 30/ѴП (п°п° 119, 120, 121). Начикинское озеро, вертикаль-
ный ловъ съ 16—24 метр. глубины. 13/ѴПІ (п°п° 143, 144).
Колл. Комарова 1909. Озеро Машура. 9/ѴІІ (п°п° 1—5).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, въ заливчикѣ. 16/ІХ
(п°п° 9, 10).
286. Меіозіга сгепиіаіа (ЕІігЬд.) Кіііх.
Вас. ра?. 35, іаЬ. II, й?. 8; Ве-Топі, 8уИ. А]?. II ра?. 1335; Ѵап-
Неигск, Тгаіі. <1. Віаі. ра?. 443, іаЬ. XIX, й?. 618;—Меіозіга ііаііса
Кйіг., 1. с. Г. 6; 8скопф, Віаі. бгегт. ра?. 74, іаЪ. I й?. 7.
Примѣч. Наши экземпляры отчасти типичны, съ ясно замѣтными
зубчиками между дисками, отчасти принадлежатъ къ ѵаг. іепиіз
(Кйіг.), отчасти—къ ѵаг. Віпсіегіапа (Кйіг.), которыя я отношу,
слѣдуя Ѵап-Неитск’у (1. с.), въ качествѣ разновидностей или формъ
къМ. сгепиіаіа (ЕкгЪд.) Кйіг. Всѣ эти формы нерѣдко встрѣчаются
вмѣстѣ въ одной и той же пробѣ и связаны другъ съ другомъ мно-
гочисленными переходами.
Діаметръ нитей въ нашихъ экземплярахъ обыкновенно 4,5—7,5 р..,
рѣже 10—16 (л.
М. сгепиіаіа встрѣчается въ Европѣ, Сѣверной Америкѣ;ука-
зывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунская тундра: окнища
6/ѴП (п° 91). Болото въ устьѣ оврага, на 6-ой верстѣ пути отъ Нико-
лаевска на хуторъ; въ х/4 версты отъ дороги у Авачинской тундры.
337
10/ѴІІ (п° 100). У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой
трясинѣ. 16/Ѵ1І (пвп° 104,105, 106). Большое Гречишное озерко. 30/Ѵ1І
(п°п° 119, 120, 121).
Колл. Савича 1908 г. Водоросли изъ рѣчки „Гремучки", которая
впадаетъ въ р. Начику у села. 3/ІХ (п° 6016).
Колл. Савича. 1909. Въ ручьѣ у стока по дорогѣ изъ Петропа-
вловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ Кирганигской малой
тундры 6/ѴП (п°п° 62—64). Планктонъ Кроноцкаго озера въ одномъ изъ
западныхъ заливовъ. 12/ѴПІ (п°п° 80—82). Кроноцкое озеро, въ берего-
вой зонѣ. 12/ѴПІ (п° 84). Глубинный и поверхностный планктонъ Кро-
ноцкаго озера. 15/ѴШ (п°п° 86—88).
Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье, близъ устья р. Тарховки.
28/ѴІІ (п° 1. Н). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго) близъ устья
рѣки Бѣлоноговской. 9/Ѵ1ІІ (іГ 2 Н). Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴШ (п° 3. Н). Озеро Нерпичье, заливъ Широкій. 12/ѴШ (п° 4. Н).
Большой заливъ противъ завода. 21/V (п° 2). Большой заливъ, широ-
кое мѣсто. 24/ѴІ (п° 18). Рѣка Озерная (верхнее устье). 25/ѴІ (п° 19).
Озеро Култучное близъ устья рѣки Лѣвой Ольховой 9/ѴПІ (п° 24). Озеро
Култучное близъ устья рѣки Бѣлоноговской 10/ѴШ (п° 26). Устье
рѣки Бушуевой (главный притокъ Азабачьяго оз.). 1.5/ѴП (п° 31). Озеро
Азабачье. 15—17/ѴІІ (п°п° 32—35). Рѣка Озерная (верхнее устье) 8/ѴІ1
(п° 38). Большой заливъ (широкое мѣсто). 9/ѴІІ (п° 41).
Колл. Комарова 1909. Планктонъ озера Машура. 9/ѴІІ (п°п° 1—5).
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—0,75 ме-
тра. 16/ІХ (п°п° 1—6). Тамъ же, подъ обрывомъ. 16/ІХ (тГіГ 7, 8); въ
заливчикѣ 16/ІХ (п°п° 9, 10); у берега 17/ІХ (п°п° 16—18).
287. Меіозіга Коезеапа НаЬепІі.
Бііззхѵ. Віаі. ра". 13, ІаЬ. X; Пе-Топі, 8у11. А1§. II ра&'. 1337; Всіібпф,
Віаі. (іегга. рац. 75, ІаЬ. I, іі^. 8;—ОгНіозіга зріпоза Сгеѵ. іп Апп.
8с. Иаі. зег. 2, Ѵоі. XV, ІаЪ. IV, й§. 14—17; Ж. 8т., Вг. Віаі. II ра§. 61,
ІаЪ. ЬХІ, ГІ&-. 386.
Примѣч. Наши экземпляры относятся къ типичной формѣ этого
вида. Діаметръ клѣточекъ 16—30 р.. По внѣшнему облику онѣ вполнѣ
соотвѣтствуютъ прекраснымъ рисункамъ, которые приведены въ ра-
ботѣ втіік’а (1. с.) для этого вида.
М. Коезеапа встрѣчается въ Европѣ; указывается также для
Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунская тундра, окнища.
22
338
6/ѴП (п° 91). Болото въ устьѣ оврага, на 6-й верстѣ пути отъ Нико-
лаевска на хуторъ; въ Ѵ4 версты отъ дороги у Авачинской тундры.
10/ѴІІ (п° 100). У Свѣтлаго ключа, ключевая промоина въ осоковой
трясинѣ. 16/ѴІІ (п°п° .1.04—106). Большое Гречишное озерко. 30/ѴІІ
(п°п° 119—121).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ ручья у стока по дорогѣ
изъ Петропавловска въ Завойко. 5/ѴІ (п° 36). Водоросли изъ Кирга-
нигской малой тундры. 6/ѴП (п°п° 62—64).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, на глубинѣ 0,5—
0,75 метра. 16/ІХ (п°п° 1—6). Тамъ же въ заливчикѣ. 16/ІХ (п°п° 9—10).
288. Меіозіга агепагіа Мооге.
іп ІІаЦ’з Апп. Хаі. Нізі. XII, ІаЬ. IX, 4; Ве-Топі, 8у11. АІ&. II,
ра§. 1338; Ѵап-Неил-ск, Тг. й. Віаіот. ра§. 443; Вскоп/., Віаіот. Оегт.
ра&. 75;— Огііюзіга агепагіа IV. Ят., Вг. Віаіот. II ра§. 59, іаЪ.
ЫІ, й§-. 334.
Примѣч. Створки нашихъ экземпляровъ имѣютъ въ діаметрѣ
83,5 у. Обнаружена мною въ очень небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указывается также для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинское озеро, съ 2—3 метр.
глубины. 15/ѴПІ (п° 148).
Колл. Перфггльева 1910 г. Налочевское озеро, на днѣ у берега.
17/ІХ (п°п° 19—20).
Родъ Сусіоіеііа Кйіг.
289. Сусіоіеііа апіідиа V/. 8т.
Вгіі. Віаі. I ра§\ 28, іаЪ. V, 49; Ве-Топі, 8у1І. А1§. II ра§. 1352.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 15—20 у., въ діам.
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ; указывается также для Си-
бири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева-1909 г. Заливъ Тахирка. 10/ѴІІ (п° 8. Н.).
290. Сусіоіеііа сотіа /ЕКгЬд.) Кйіг.
8рес. А1^. ра^. 21; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра&. 1353;—Візсоріеа
сотіа ЕІггЪд. іп Вег. Вегі. Акай. (1842) ра^. 267.
Примѣч. Створки плоскія (не волнистыя); діаметръ ихъ 10—28 у.
Обнаружена въ довольно значительномъ количествѣ въ нѣкото-
339
рыхъ планктонныхъ пробахъ ’) (напр., въ коллекціи Л. Г. Раменскаго
1908 г., п° 11).
Вмѣстѣ съ типичной формой нерѣдко встрѣчаются скопленія
чрезвычайно мелкихъ клѣточекъ, плоскія створки которыхъ имѣютъ
4,4—5 у., въ діам. Эту форму я называю Г. тіішііззіта тіЬі* 2) и отношу
къ С. со тіа, хотя, возможно, что она представляетъ и самостоятель-
ный видъ.
Въ колл. Раменскаго п° 83 была также обнаружена форма, ко-
торая вполнѣ соотвѣтствуетъ типичной С. со тіа, но отличается
большими размѣрами клѣточекъ до 50 у. въ діам,; я называю ее
1. тахіта тіЫ3).
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта,
указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Второй ручей по пути отъ
Тарьинской бухты къ Ближнему озеру. 9/ѴІ (п° 11). У середины
Ближняго озера, горизонтальный ловъ. 12/ѴІ (п° 16). Ближнее озеро,
водоросли на камняхъ у берега. 20/П (п° 33). Дальнее озеро, южный
берегъ близъ западнаго конца. 3/ѴІІІ (п° 83).
291. СусІоіеІІа МепедИіпіапа Кйіг.
ВасіІІ. ра§. 50, іаЪ. XXX, й&. 68; Ре-Топі, 8у11. А1&. II рад. 1354;—
СусІоіеІІа Кіііхіп^іапа ТУ. 8т., Вгіі. Віаі. I ра§. 27, іаЬ. 47;
поп ТІисаіі., пес (Лгаиг:.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ діаметрѣ 12—18 у.
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ. Оби-
таетъ въ прѣсной водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У середины Ближняго озера,
горизонтальный ловъ. 12/ѴІ (п° 16). Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 33). Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ
(п° 226).
Колл. Савина 1909 г. Планктонъ Кроноцкаго озера въ одномъ изъ
0 Сг. 8. П’ез/, «ТЬе ВгііізЬ ігезЬхѵаіег А1§ае» 1904, также указываетъ, что С. с о т і а
часто обильно встрѣчается въ планктонѣ: „із оГіеп аЬшхіапі іп ІЬе ріапкіоп* (ра^. 276).
2) СусІоіеІІа сотіа (ЕЬгЬ^.) Кйіг. Г. тіпиііззіта тіііі Ггизіиііз тіпогіЬиз (4,4—5 у.
іп сііат.) а іуро сІіПегі.
НаЬіі. Іп ІасиЬиз „В1ізЬпіеіе“ еі «Ваіпіеіе* аЬ,6'. Патепвку аппо 1908 (п°п° 33,83)
сит іуро раззіт соііесіа.
3) СусІоіеІІа сотіа (ЕЬгЬе.) Кйіг. і'. тахіта тіііі Ггизіиііз таіогіЬиз (изцие ай
50 у. <ііаіп.) а іуро біГГегі.
НаЬіі. Іп Іаси „Ва1піе)е“ а Ь. О. Натеп«ку аппо 1908 (п° 83) соііесіа.
22*
340
западныхъ заливовъ. 12/ѴШ (п°п° 80—82). Водоросли на камняхъ
Кроноцкаго озера. 15/ѴШ (п°п° 91, 92).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Нерпичье, близъ устья Тарховки.
28/ѴШ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго), близъ
устья рѣки Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.). Заливъ Тахирка. 10/ѴІІ
(п° 8. Н.).
292. СусІоіеІІа орегсиіаіа (Ад.) Кйіг.
8уп. Віаі. ра§. 7, Г. 1; ЪѴ. 8т., Вгіі. Віаі. I ра§. 28, іаЬ. V. ІІ&. 48;
1)е-Топі, 8у11. А1§;. II рад\ 1354.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ діаметръ клѣточекъ 12—16
рѣже до 25 р..
Этотъ видъ довольно широко распространенъ въ Европѣ; ука-
зывается также и для Сибири. Обитаетъ въ прѣсной, рѣже солоно-
ватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У средины Ближняго озера,
горизонтальный ловъ. 12/ѴІ (п° 16). Дальнее озеро, южный берегъ
близъ западнаго конца. 3/ѴІІ (п° 83).
Култукъ Калахтырскаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Савича 1909 г. Планктонъ Кроноцкаго озера въ одномъ изъ
западныхъ заливовъ. 12/ѴШ (іі°п° 80—82).
Колл. Лебедеіа 1909 г. Озеро Нерпичье, близъ устья рѣки Тар-
ховки. 28/ѴІІ (п° 1. Н.). Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго), близъ
устья рѣки Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.). Заливъ Тахирка. 10/ѴІІ
п° 8. Н.).
VI. СЫогорЬусеае.
(Зеленыя). '
Сем. Ѵоіѵосасеае.
Родъ Ѵоіѵох Іі.
294. Ѵоіѵох дІоЬаіог (к.) ЕКгЬд.
ІПІИ8. ра§. 68,іаЬ. IV; 8іеіп, ІпГиз. III, ІаЬ. 18; Ие-Топі, 8у11. А1&. I рад. 536.
Ехз. УѴіііг. еі Когсізі., А]§. п° 731 а еі Ь.
Примѣч. Наши образчики вполнѣ типичны. Колоніи достигаютъ
до 800 р.. въ діам. Обильно.
Изрѣдка въ колоніяхъ попадаются ооспоры (40—50 р. въ діам.)
съ характерной для этого вида звѣздчатой внѣшней оболочкой.
V. ^ІоЬаіог нерѣдко встрѣчается въ планктонѣ прѣсныхъ водъ;
широко распространенъ въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909. Озеро Машура 9/ѴП (п° 1—5).
295. Ѵоіѵох аигеиз ЕКгЬд.
Іпйіз. ра§. 71, ІаЬ. IV, Гі^'. 2; Напзд., Ргосіг. ра§. 101; Ве-Тот, 8у11.
А1§. I ра§. 536;-—Ѵоіѵох іпіпот 8(еіп, Іпйіз. ра&. 47, іаЬ. XVII.
Ехз. ѴѴІііг. еі КотЛзі.. АІд;. п°п° 154, 731 аеі Ь.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Колоніи достигаютъ
до 400 |л. въ діам. Очень обильно.
Ѵоіѵох а п г е и 8 нерѣдко встрѣчается въ планктонѣ прѣсныхъ
водъ; широко распространенъ въ Европѣ, Сибири, Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909. Озеро Машура 9/ѴП (н°п° 1—о).
Родъ Ешіогіпа ЕйгЬд.
296. Ешіогіпа еіедапз ЕКгЬд.
іп МопаізЬег. 4. Акаѣ <1. ЧѴіззепзсІі. хи Вегііп (1831) ра&. 78 еі 152,
ІаЬ. II, 1і§. 10; Юе-Іопі, 8у11. А1&. I ра§. 537;—Рапйогіпа еів^апз
Ощагіі., /оорЬуі. ра§\ 317, п° 2.
342
Ехй. УѴШг. еі Еотсізі., А1§’. п° 155.
Примѣч. Въ камчатскомъ матеріалѣ встрѣчается вполнѣ типич-
ная форма.
Е. с 1 е § а п 8 распространена въ прѣсныхъ водахъ Европы, Сибири,
Америки.
Мѣстон. Колл. Комарова 1909. Озеро Машура 9/VII (п°п° 1—5).
Колл. Лебедева 1909. Рѣка Камчатка противъ селенія 23/ѴІ (п°14).
Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій. 12/ѴІІІ (п° 28). Озеро Нерпичье, за-
ливъ Широкій. 12/ѴІІІ (п° 29). Рѣка Камчатка противъ селенія 24/ѴІІІ
(п° 55).
Родъ Рапйогіна Вогу.
297. Рапсіогіпа тогііт (МііІІ.) Вогу.
Епсусі. тёіЬ.; ЕкгЪд., ІпГ. ра§\ 53, п° 70, іаЪ. II, 33; ])е-Топі,
8у11. АЦ>\ I, ра{*. 539.
Ехз. еі Котіізі., А1§. о0 1576 а еі Ъ.
Примѣч. Въ камчатскомъ матеріалѣ встрѣчается вполнѣ типич-
ная форма. Обнаружена мною въ немногихъ пробахъ и въ небольшомъ
количествѣ.
Р а п б о г іп а ш о г и т широко распространена въ прѣсныхъ водахъ
Европы, Сибири, Сѣверной Америки.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Начикинскаго озера,,
главный плесъ. 15/ѴПІ (п° 146).
Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій. 12/ѴІІІ
(п° 28).
Колл. Комарова 1909. Оз. Машура. 9/ѴІІ (іг 1—5).
Родъ (хОПІШП МІІІІ.
298. бопіит ресіогаіе МііІІ.
Ѵегтіит 1іІ8і. ра&. 60; ЕКгЬд., ІпГ. ра&. 56, п° 72, іаЪ. III, 1;
Напзд., Ргобг. ра§. 105, п° 141, й§. 51; Ве-Топі, 8у1І. АІ&. I ра&. 541.
Примѣч. Наши экземпляры типичны, но обнаружены мною въ
очень небольшомъ количествѣ.
Сг о п і и на р е с і о г а 1 е распространенъ въ прѣсныхъ водахъ Евро-
пы, Сибири и Сѣверной Америки; встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909. Озеро Нерпичье, заливъ Вонючій.
12/ѴІП (п° 28).
343
299. бопіит зосіаіе (Оиіапі.) \Л/агт.
іп Воіап. Тісіззкгій, 3. К, I Всі. ра?. 69—84; Нагни/. Річхіг. ра?. 105
п° 142; Ве-Топі, 8у]1. АІ?. I ра?. 542;—бопіит іеігаз Л. Вг. іп Кігсіігі.,
АІ?. 8сЫез. ра?. 90.
Ехз. ІѴіііг. еі Иогііві., АІ?. п° 50.
Примѣч. Колоніи въ нашихъ экземплярахъ состоятъ изъ 4 клѣ-
точекъ, расположенныхъ крестообразно. Клѣточки овальныя, 16 ц.
длины и 9 р. ширины.
Обнаруженъ въ очень небольшомъ количествѣ въ одной пробѣ
изъ колл. Раменскаго, вмѣстѣ съ Р а п <1 о г і п а т о г и т (Мйіі.) Воту.
Распространенъ въ прѣсныхъ водахъ Европы; встрѣчается также
въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Култукъ Начикинскаго озера,
главный плесъ. 15/ѴШ (п° 146).
Сем. Ріеигососсасеае.
Родъ Р 1еигососсий' Мепе^Ь.
300. РІеигососсиз ѵиідагіз Мепедіі.
Хозіосіі. ра?. 38; СІгоЛаі, А1?иез ѵегіез сіе Іа Зиіззс (іп „Вейга?е гиг
Кгуріо?аіпепЛога сіег 8сЬлѵеіг“. Вапй I, ПеГі 3), 1902, ра?. 278—281, Гі?.
191, 192, 193, 194; Бе-Топі, 8уІ1. АІ?. I ра?. 688 (рг. р.);—Сузіосос-
сиз Ьиіпісоіа Наед., Еіпх. А1?.ра?. 85, іаЬ. III. Е.;—СЫогососсит
ѣитісоіа ВаЬепк., ЕІ. Еиг. А]?. III ра?. 58 (рг. р.).
Примѣч. Эта водоросль въ значительномъ количествѣ собрана
В. II. Савичемъ на корѣ лиственницы (у основанія ствола) и другихъ
древесныхъ субстратахъ. Наши экземпляры представляютъ различныя
стадіи развитія этого вида, вполнѣ соотвѣтствующія рисункамъ изъ
вышецитированной работы Скоіаі.
Р1. ѵи1?агіз является однимъ изъ распространеннѣйшихъ ви-
довъ въ Европѣ на корѣ всевозможныхъ породъ, влажныхъ стѣнахъ,
на влажной почвѣ, деревѣ и пр.
Мѣстои. Колл. Савича 1908. Лѣсъ подъ с. Щапино, у основанія
ствола лиственницы. 1/ѴІІІ (п° 5415).
Колл. Савича 1909. Село Машура, мостъ черезъ рѣчку, на ку-
сочкѣ дерева. VII (п° 5480). Лѣсъ у подножія вулкана Кихпинича, со сто-
роны моря у рѣчки, текущей съ сѣверной стороны его. На кускѣ
коры. IX (п° 6497).
344
Сем. Нугігодісіуасеае.
Ро дъ Ну(1гг ЛкЧуоп' ІШЬ.
301. Нусігосіісіуоп геіісиіаіит (Ь.) Ъадегіі.
Вісіг. ііП Зѵогі^ез А1"Г1. рац\ 71; Ве-Топі, 8у1І. Аід;. I ра^. 562;—Соп-
Гегѵа геіісиіаіа В., 8р. РІ. ра§\ 1635;—Нусігосіісіуоп пігіси-
Іаіит Воік, Тепі. Гіог. Сіегт. ра§. 531; ЛйАг., ТаЪ. РЬус. V, іаЪ. ЫП.
Ехй.: УѴгііг. еі ІВотсІаІ., А1§. п°п° 523; 716. а оі Ь; 717; 1560.
Примѣч. Эта водоросль обнаружена мною въ небольшомъ коли-
чествѣ въ одной пробѣ изъ колл. Раменскаго вмѣстѣ съ Иогіпівсіа
а о па Іа (}ѴеЪ. еі Мокт) Агезсіг.
Нусігосіісіуоп г сііс и ] аі и іп распространенъ мѣстами въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ или медленно
текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Восточный конецъ Дальняго озера.
2/ѴІІ (п° 80).
Родъ Рейіавігит Меуп.
302. Ресііазігит Вогуапит (Тигр.) Мепедіі.
Зупорз. ра§'. 210; Ваі/в, Вгіі. Орзтіс!. ра^. 187, п° 10, іаЪ. XXXI,
й§. 9. а; Ъгаед., Еіпг. АІ&. ра§’. 95, ІаЪ. V, В, й^. 1; Втаин, АІ§. ипісеіі.
ра§'. 86; Ве-Топі, 8у11. АІ§\ I ра§г. 576;—ПіегеПа Вогуапа Тигр. іп
Мет. йи Миз. й’ііізі. паі. XVI ра§'. 319, іаЪ. ХПІ, й§. 22.
Ехв. ТРй/г. еі Яотеізі., А]§. п°п° 52, 1235, 1237.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ краевыя клѣточки до 12 р.
ширины съ длинными отростками. Колоніи обычно состоятъ изъ 32 клѣ-
точекъ. По внѣшнему облику приближаются къ ѵаг. Іоп^ісогпе
ВеіпзсИ (ЛІ^епіІ. тіііі. Г’гапк. п°п° 96—97, ІаЪ. VII, Не;. 6).
Особеннаго вниманія заслуживаетъ нахожденіе этого вида въ
горячихъ источникахъ Камчатки (сборы В. П. Савича 1909 г. п°п° 42,
43, 44, і° воды 53°), гдѣ водоросль эта попадается не часто (вмѣстѣ съ
Озсіііаіогіа сгііепіа), по отличается ярко-зеленымъ, вполнѣ нор-
мальнымъ содержимымъ своихъ клѣточекъ. По внѣшнему облику
форма эта ближе всего стоитъ тоже къ ѵаг. 1оп§-ісогпе; рѣже здѣсь
попадается ѵаг. §еп и іпи т Кігскп. (А1%-. 8сЫез. ра". 95): ценобіи состоятъ
большею частью изъ 16 клѣточекъ; краевыя клѣточки съ хорошо раз-
345
витыми длинными безцвѣтными отростками; ширина клѣточекъ 18— 21 у..
Фактъ нахожденія одного изъ видовъ Рейіазігпт, при столь высо-
кой 1° воды, представляетъ большой интересъ и, насколько мнѣ из-
вѣстно, до сихъ поръ еще не указанъ въ литературѣ.
Р. Вогуапиш широко распространенъ преимущественно въ
Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно
озерахъ. Встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. На камняхъ подъ водой у бе-
реговъ сѣвернаго конца Калахтырскаго озера. 11/ІХ (п° 223).
Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи; на камняхъ въ
дельтѣ теплаго ключа; 1° 53° С. 13/ѴІ (п°п° 42, 43, 44).
Колл. Лебедева 1909. Рѣка Озерная (близъ нижняго устья). 21/Ѵ
(п° 1). Рѣка Озерная (верхнее устье). 25/ѴІ (п° 19). Рѣка Озерная
(верхнее устье) 8/ѴИ (п° 38).
Колл. Перфилъееа 1910. Озеро Налочевское, у берега 17/ІХ(п°19).
Тамъ же, у берега на глубинѣ 0,25—0,5 метр. 18/ІХ (п° 30).
303. Ресііазігит сіиріех Меуеп.
ВеоЪ. ИЬет АІ^епЯ. ра§. 772, ХЫІІ іі§. 6—10, 16—19; Ре-Топі, 8у11. А1&.
I ра§. 578;—Р е сііазігит регіизит Кйіг., РЪус. Сгегт. ра§. 143 (рг. р.).
Ехз. ДѴіііг. еі Когсіві., А1§. п°п° 524, 1237, 1562.
Примѣч. Наши экземпляры образуютъ ценобіи большей, частью
въ 32 клѣточки и по внѣшнему облику приближаются къ типичной
формѣ этого вида. Краевыя клѣточки имѣютъ въ ширину 15—20 р.
Обнаруженъ мною въ довольно значительномъ количествѣ въ
разныхъ пробахъ.
Обычный видъ, распространенный въ прѣсныхъ водахъ Европы
и Сѣверной Америки; нерѣдко встрѣчается въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. „Ближнее" озеро, на камняхъ
у берега. 20/ѴІ (п° 34). Паратунское болото, окнища. 27/ѴІ. (п° 44).
Колл. Лебедева 1909. Рѣка Озерная (близъ нижняго устья). 21/Ѵ
(п° 1). Поперечный заливъ. 3/ѴІ (п° 7). Рѣка Озерная (верхнее устье).
25/ѴІ (п° 19). Озеро Нерпичье, близъ устья р. Тарховки. 28/ѴИ (п° 23).
Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго. 9/ѴШ (п° 24 а и Ъ). Озеро
Култучное (часть оз. Нерпичьяго). 10/ѴІІ.І (п° 25). Озеро Култучное
близъ устья рѣки Бѣлоноговской 10/ѴТІІ (п° 26 а и Ь). Озеро Нер-
пичье, между м. Тонкимъ и остр. Сивучьимъ 11/ѴПІ (п° 27). Озеро
Нерпичье, заливъ Вонючій. 12/ѴІІІ (п° 28). Озеро Столбовое, около
200 саж. отъ восточнаго берега і/ѴШ ,п° 30). Рѣка Озерная (верхнее
устье). 8/ѴП (п° 38). Рѣка Озерная (бл. нижняго устья). 23/МП ;п° 54)
346
Колл. Перфильева 1910. Налочевское озеро, у берега на глубинѣ
0,25-0,5 метр. 18/ІХ (п° 30). Въ озеркѣ на перешейкѣ въ Тарьинской
бухтѣ 19/ѴПІ (п°п° 41—44).
304. Ресііазігит іеігаз (ЕІігЬд.) ВаІІз.
Апп. апсі Ма§. XIV, ра§. 469, іаЬ. XII, йц. 4; Ве-Топі, ЗуІІ. А1§. I
ра&. 581;—Ресііавігит ЕйгепЬсг^іі (Сотсіа) А.Вг., Аф\ ІІпіс. ра&. 97,
ІаЬ. V, Н, й§. 1—4;—Місгазіегіаз іеігаз ЕктЬд., Іпі. рай'. 155,
п° 182, ІаЬ. XI, й§-. 1;—Рейіааігит Ъігайіаіит Ваіфв, Вгіі. Пезт.
ра§. 183, іаЬ. XXXI, й§’. 3. а—Ь; й§. 4. а—с.
Ехз. еі Погсізі., А1§'. п° 1236.
Примѣч. Наши экземпляры по внѣшнему облику соотвѣтствуютъ
йу. 3 а—Ь въ работѣ Ваіфз’л, Вгіі. Везт. іаЬ. XXXI, но отличаются въ
томъ отношеніи, что ценобіи состоятъ изъ 32 клѣточекъ (4+12 -|-16),
что характерно для типичнаго Р. Ьігайіаіпш Меуеп. (ВеоЬ. пеЬег еіпх.
А1§спГогтеп іп Коѵ. Асі. Ьеор. XIV, 2, ра&. 773, іаЬ. 43, й^. 21—22).
Однако, у этого послѣдняго вида, какъ видно изъ діагноза и рисун-
ковъ въ работѣ А. Вгаип’а,, „АІ^агпш СпісеЛиІагіііт §епега поѵа еі ті-
ті8 со^пііа", іаЪ. VI, й^. 1—14 (гдѣ онъ приводится подъ именемъ
Ресііа8ітпт гоіпіа А. Вг.), между внутренними клѣточками це-
нобія всегда имѣются пустые промежутки (лакуны), тогда какъ въ
нашихъ экземплярахъ клѣточки прилегаютъ довольно плотно другъ
къ другу. Поэтому съ формальной точки зрѣнія я считаю болѣе пра-
вильнымъ отнести нашу форму къ Р. іеігаз, хотя я долженъ все-
таки замѣтить, что вышеупомянутая форма Ваіфв’а. (I. с. й§. 3. а—Ъ)
несомнѣнно представляетъ переходъ къ типичному Р. Ьігасііаііі т,
такъ что оба эти вида, т.-е. Р. іеігаз и Р. Ьігасііаіііт, можетъ
быть, лучше было бы соединить вмѣстѣ, разсматривая ихъ, какъ
одинъ видъ.
Наша форма интересна еще въ томъ отношеніи, что имѣетъ нѣ-
сколько вытянутыя ценобіи (90 р. длины и 60 р. ширины). Перифери-
ческія клѣточки имѣютъ 14—16 р. въ длину и въ ширину. По своему
внѣшнему облику онѣ вполнѣ соотвѣтствуютъ типичному Р. Ьіга-
Оі аіпт.
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
Р. іеігаз встрѣчается преимущественно въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Изъ болотнаго залива „Харо-
ваго‘- озерка (у восточнаго конца Дальняго озера). 2/ѴП (п° 79).
347
Сем. Ргоіососсасеае.
Родъ Соеіазігит №ае§.
305. Соеіазігит зрііаегісит Цаед.
баи. еіпгеіі. АІд. ра§. 98, іаЪ. V, іц>-. С. 1; Ве-Топі, ЗуП. А]§. I ра§. 570;—
Соеіазігит Ъіае^еііі ИаЬепК., И. Еиг. А1§'. III ра^. 79 (рг. р.).
Ехз. ѴѴіііг. еі ІВогсІзі., А1§. п°п° 53, 1241.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки 8—15 ;і. въ діам.;
ценобіи болѣе или менѣе шаровидныя.
Обнаруженъ, въ небольшомъ количествѣ въ нѣкоторыхъ пробахъ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ и
Америкѣ; указывается также и для Сибири. Обитаетъ въ стоячихъ
водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ. Встрѣчается также въ план-
ктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега 20/ѴІ (п° 34). Планктонъ изъ Торфяного озерка, по
дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴП (п° 90).
306. Соеіазігит сатЬгісит Агсііег.
іп Місг. «Іоигп. (1868) ра§. 65; Напзд., Ргойг. ра&. 267; Ве-Топі, 8уІІ.
А]^. I ра§. 571.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію
этого вида у в. 6'. ]Ѵезі’а, „ТЬе ВгііізсЬ ітезЬлѵаіег А]§ае“ 1904, стр. 213,
87.а. Клѣточки угловатыя, 6—8 ц. ширины; ценобіи болѣе или
менѣе шаровидныя.
Обнаруженъ въ очень незначительномъ количествѣ.
С. с а т Ь г і с ч т указанъ для нѣкоторыхъ мѣстъ Европы (особенно
Англіи) и Сѣверной Америки. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно
торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
Родъ йсепейевпш» Меуеп.
307. Зсепейезтиз Ьцидаіиз (Тигр.) Кйіг.
Зуп. Віаі. ра§\ 607; Напзд., Ргосіг. ра&. 114; Ве-Іопі, Зуіі. Аф. I
ра§. 563;—Асііпапіііез Ъі^и^а Тигр., Арег?.. ог§ап. ра^. 310,іаЪ. ХШ.
348
й?. 4;—Ас Іі папііі е8 диас!і,і)и?а Тигр., І.с.ДаЪ. XIII, Гі?. о;—8сепе-
іі е 8 т и 8 і] и а сі г і с а и <і а [3. е с о г п і 8 (ЕкгЪд.') Ваі/в, Вгіі. Безт. ра?. 190,
ІаЪ. XXXI, Гі?. 12 1і—і;—8ссп есіевши 8 0Іііи8іі8 Мсуеп іп Лога Асі.
Ьеор. XIV, 2, ра?. 775, іаЪ. ХЫІІ, Гі?. 30, 31.
Ех8. ѴѴіііг. еі Еогіізі., АІ?. іі°п0 453, 524, 718, 724.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Ценобіи изъ 4—8 клѣто-
чекъ, имѣющихъ овальную форму 7—17 р-. длины и 4—7 |л. ширины,
и расположенныхъ въ одинъ или два ряда.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
широко распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣверной Аме-
рикѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ среди другихъ водорослей. Встрѣ-
чается также въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озерко, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
308. Зсепейезтиз диасігісаиііа (Тигр.) ВгёЬ.
АІ?. Га1аІ8. ра?. 66; Ве-Топі, 8у1]. АІ?. I ра?. 565; Ьеттегт., іп Хог-
сіізсіі. Ріапкі. II ІлеГ. (1903) XXI ра?. 14.
Ехз. Ѵ7іИг. еі Когсіві., АІ?. поіі° 451, 452, 525, 562.а еі Ь; 566,
719, 1236.
Примѣч. Наши экземпляры представляютъ типичную форму,
соотвѣтствующую рис. 47 изъ выше цитированной работы Веттег-
таліп’а..
Особеннаго вниманія заслуживаетъ нахожденіе этого вида въ го-
рячихъ источникахъ Камчатки (сборы В. II. Савича. 1909 п°п° 42, 43,
44, і° воды 53° С.), гдѣ въ небольшомъ количествѣ обнаружена мною
форма, приближающаяся къ ѵаг. зеіоза Кігскп. (АІ?. 8сЫез. ра?. 98):
колоніи состоятъ изъ 8 клѣточекъ, имѣющихъ 12,5—14 у., ширины и
4,5 |і. длины; кромѣ четырехъ безцвѣтныхъ и длинныхъ отростковъ
на углахъ колоніи, нѣкоторыя серединныя клѣточки также снабжены
на концахъ однимъ или двумя короткими и безцвѣтными отростками.
Фактъ нахожденія одного изъ представителей рода 8 с е и е (1 е 8-
ши8, при столь высокой температурѣ, представляетъ большой біоло-
гическій интересъ и, насколько мнѣ извѣстно, до сихъ поръ еще не
отмѣченъ въ литературѣ.
Повидимому, эта водоросль вполнѣ приспособилась къ столь не-
обычнымъ условіямъ существованія, такъ какъ содержимое ея клѣто-
чекъ отличается вполнѣ нормальнымъ зеленымъ оттѣнкомъ. Дезорга-
низованныхъ экземпляровъ въ указанныхъ пробахъ В. ТІ. Савича мнѣ
совершенно не попадалось.
349
Зсепесіезтпз диасігісаийа (Тигр.) ВгеЪ. широко распро-
страненъ преимущественно въ Европѣ, Азіи и Сѣверной Америкѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ. Встрѣчается нерѣдко въ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Ближнее озеро, водоросли на ка-
мняхъ у берега 20/ѴІ (п° 34). Микижинское озерко, горизонт. ловъ
у берега ЗО/ѴІ (п° 74). Планктонъ изъ „Хароваго“ озерка, съ берега.
3/ѴІІ (а° 82). Планктонъ изъ Торфяного озерка, по дорогѣ изъ Пара-
тункп въ Микижину. 6/ѴП (п° 90). Первое торфяное озерко у Авачип-
скаго залива. 28/ѴПІ (п° 193).
Колл. Савича 1909 г. Малкинскіе горячіе ключи: на камняхъ въ
дельтѣ ручья і° 53° С. 13/ѴІ (п° 42, 43, 44).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, у берега. 17/ІХ (п° 19).
Озерко на перешейкѣ въ Тарьинской бухтѣ 19/ѴПІ (п°п° 41—44).
309. Зсепесіезтиз оЫіцииз (Тигр.) Кйіг.
Зуп. Піаі. рад. 609; Напзд., Ргойп ра§. 116; Ве-Топі, Зуіі. АЦ. I
рае;. 566;—А сііпапіііез о Ы і д и а Тигр., Ареіч;.. ог§ап. ра§\ 312, ІаЪ. ХШ,
іі§-. 9;—Зсепейезтиз асиіиз Меуеѣ, ВеоЬ. иѣег АЦепГогт. рае:. 775,
іаЪ. ХЬШ, ІЦ'. 32; Ііаіфз, Вгіі. Безт. іаЪ. XXXI, й". 14.
Ехз. УѴіііт. еі Ногсізі., А1§\ п° 1079.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Ценобіи изъ 4—8 клѣточекъ,
имѣющихъ заостренно эллиптическую форму; 6—22 р. длины й 3—7 у.
ширины.
Обнаруженъ въ довольно значительномъ количествѣ. Этотъ видъ
встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ, свѣтлыхъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
Колл. Перфильева 1910 г. Озерко на перешейкѣ въ Тарьинской
бухтѣ. 10/ѴПІ (п°п° 41—44).
Родъ КЬарЫДіит Кйіг. (=АпкІ8Ігойе8ти8 Соійа).
310. ПИарНісІіит роіутогрііит Егезеп.
іп АЫіапсІІ. Йег ЗепскепЬ. паіиіТ. Оезеіізсіі. II ра§. 199, іаЬ. VIII
Пе-Топг, 8у11. АЦ-. I ра§. 592.
Ехз. УѴіііт. еі Ногйзі., А1$. п°п° 730а еі Ь; 1080, 1243а еі Ъ.
Примѣч. Обнаруженъ въ различныхъ формахъ, преимущественно
350
ѵаг. асісиіаге (Л. Вг.) ВаЬепН. и ѵаг. ГпзіГогте (Сог&а) ВаЪепк., но
встрѣчается обыкновенно въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго"
озерка, съ берега. 3/ѴП (п° 82).
Родъ Теігаёйгоп Кіііх.
311. Теігаёсігоп тіпітит (А. Вг.) Напзд.
іп „Нес1\ѵі?іа“ (1888) ра?. 131; Ве-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 601;—Ро-
Іуесігіпт тіпітит А. Вг., АІ?. ѴпісеЛ. ра?. 94; Веіпзск, іп „Коіагізіа"
(1888) п°11 ра?. 499, іаЬ. IV, й?. 2. Ь, і’.;—Роіуебгіііт ріпасійіпт
Веіпзск., А1?епй. Ггапк. ра?. 80, ІаЬ. Ш, і'і?. 3; Напзд.ра?. 121,
п° 173.
Ехз. ѴѴгііг. еі Вогсізі., АІ?. п° 1573 а еі Ь.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки сверху квадрат-
ныя (съ немного вогнутыми сторонами), сбоку—эллиптическія. Ши-
рина 6,5—12 у.., толщина 3—5 у..
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами, преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ. Встрѣчается въ
планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ Торфяного
озерка, по дорогѣ изъ Паратунки въ Микижину. 6/ѴП (п° 90).
312. Теігаёгігоп саигіаіит (Сопіа) Напзд.
іп „Не<і\ѵі?іа“ (1888) ра?. 131; Ве-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 603;—Ро-
Іуейгіига саийаіит (Согйа) Вадегк. іп К0п?1. Ѵеіепзк. Ебіѣ. (1882)
ра?. 67; Напзд., Ргодг. ра?. 121, п° 172; Веіпзск іп „Хоіагізіа11 (1888)
ра?. 503, іаЬ. IV, й?. 9. а.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки пятиугольной
формы до 14 р. ширины.
Обнаруженъ въ небольшомъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ стоя-
чихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
351
Родъ ВісіуоярЬаегіит ^аед.
313. ОісіуозрИаегіит риІсКеіІит \Л/оосі.
ГгезсЛвѵ. А1§. Хогік Атег. ІаЬ. X; Яапзд., Ргосіг. ра§\ 130; Ве-Іопі,
8у11. Аід. I рад. 660.
Ехз. ѴѴіііг. еі Могсі-зі., Аід. п°п° 157, 180, 239, 728 а еі Ь; 842, 1081.
Примѣч. Наши образчики образуютъ большія шаровидныя коло-
ніи (около 80 [х. въ діам.). Клѣточки небольшія, правильно шаровид-
ныя, 4—5 |і. въ діам.
Очень возможно, какъ полагаетъ ТФоНе (Егезсіпѵ. А1§. С. 8. рад. 186),
что этотъ видъ представляетъ одну изъ формъ Пісіуозрііаегіііт
ЕІігепЪег&іаііит Мгед., но во всякомъ случаѣ типичная форма
этого послѣдняго характеризуется болѣе крупными овальными клѣ-
точками.
О. ри!сііеIIиіп встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной
Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотахъ,
а также въ планктонѣ озеръ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Кроноцкое озеро (планктонъ). 15/ѴШ
(п°п° 86, 87, 88).
Родъ Воігуососсия Кйіг.
314. Воігуососсиз Вгаипіі Кйіг.
8рес. А1^.ра&. 892; Сооке, Вгіі. ігезіпѵ. ра§. 17, іаЬ. VII, Йд. 2;
Ве-Топі, 8у11. АІ§’. I рад. 674.
Ехз. ТѴіііг. еі Шогсізі., А1§. п°п° 524, 527, 723, 1574.
Примѣч. Наши экземпляры принадлежатъ къ типичной формѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами въ Европѣ и Сѣверной Амери-
кѣ. Обитаетъ въ планктонѣ стоячихъ водъ, особенно озеръ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Планктонъ изъ „Хароваго“
озерка, съ берега. 3/ѴІІ (п° 82). Начикинскіе теплые ключи, но съ
прохладныхъ мѣстъ. 18/ѴШ (п° 163). Первое торфяное озерко у Ава-
чинскаго залива. 28/ѴШ (п° 193).
Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Кирганикской малой тундры.
6/ѴІІ (іі°п° 62, 63, 64).
352
Сем. Раішеііасеае.
Родъ Теігаврога Ьіпк.
315. Теігазрога суііпсігіса (\Л/ІпЬд.) Ад.
8узі. ра?. 188, п° 2; Кйіг., ТаЪ. РЬус. I, ІаЬ. XXX; Не-'іопі, 8уП. А1§. I
рад:. 650.
Ехв. ]Ѵіііг. еі ИотсЫ., Аф'. п°п° 55. 243. 645.
Примѣч. Наши экземпляры образуютъ очень длинныя цилиндри-
ческія нити. Клѣточки шарообразныя до 14 р. въ діам. По внѣшнему
облику и внутреннему строенію наша форма очень близко стоитъ къ
Г. гіѵиіагіз еіоп^аіа ІѴйіг. еі Иогсізі. (1. с. п° 243), отличаясь
только немного меньшими размѣрами клѣточекъ.
Т. с у 1 і п й г і с а распространена преимущественно въ Европѣ (осо-
бенно сѣверной) и въ Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, стоя-
чихъ водахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Начикинская рѣчка у кедров-
ника, тихая протока подъ горой, водоросли на ея днѣ. 6/ѴШ
(п°п° 129. 130. 131).
Родъ Сгісеосуяѣія Кае§.
316. біоеосузііз ѵезісиіоза Иаед.
Еіпхеіі. АІд'. ра§. 66, іа»'. IV р. ; Напзд., Ргойг. ра§. 135, п° 215;
Не-Топі, 8у11. А1^. I ра§. 668;—6-]оеосу8іі8 атріа ВаЪепІі. ѵаг. ѵе-
8ісиІ08а (Иаед.) Кітсіѵп., А]§. 8сЫе8. ра§. 112;—б-іоеосарза шопо-
со с с а Кіііі;., ТаЪ. РЬус. I, ІаЬ. ХХШ.
Ехв. ѴѴіііг. еі Ногйзі., А1§. п°п° 445. 532.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки удлиненныя,
6—8 р„ ширины и 12—14 |л. длины, обыкновенно по 2—4, собранныя
въ шаровидныя слизистыя колоніи до 50 р.. въ діам.
Собрана довольно обильно.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами, преимущественно въ Европѣ и
Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, на влажныхъ кам-
няхъ, мхахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
353
317. СІоеосузііз дідаз (КіПг.) ІадегК.
Війга§ іііі 8ѵегі§еа АІ^Нога (3883) ра^- 63; Напзд., Ргойг. ра§. 136
п° 218; Бе-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 670;—Ргоіососсиз §і§*аз Кйіг., РЬус.
6-егіп. ра&. 145, п°11;—ОІоеосарза атріа Кіііг., 8р. А1&. ра§. 216;
ТаЬ. РЬус. I, іаЬ. XIX, й§. I, 1—2;—Сгіоеосузііз атріа ВаЪепк., ЕІ.
Еиг. А1§. Ш ра&. 29.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки шаровидныя,
12—17,5 р. въ діам. (по Бе-Топі 9—12 р. въ діам., но Сг. 8. \Ѵезі, „ТЬе
ВгііізЬ Ь'езЬ\ѵаіег А1§ае“, 1904, стр. 246, приводитъ величину клѣтокъ,
близкую къ нашей: „іЬе сеііз аге §іоЬозе апсі 10—17 р. іп <ііаіпеісг“),
окруженныя нѣсколькими концентрическими слизистыми оболочками,
по одиночкѣ или чащи собраны въ шаровидныя слизистыя колоніи,
заключающія 2—8 клѣточекъ, 50—150 р. въ діам.
Обнаружена въ очень значительномъ количествѣ.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами, преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, болотахъ и озе-
рахъ, особенно на камняхъ и подводныхъ растеніяхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34).
318. біоеосузііз іпіизіопит (Зсіігапк) V/. еі 6. 8. ѴѴезі.
іп Сг. 8. ІѴезі, Вгіі. ігезЬѵгаі. А1§ае (1904) ра§г. 246, 113. А—Е;—
Ьергагіа іпіизіопит 8скгапк., іп Асі. Асасі. Мопас. (1811) рар. 12;—
Ргоіососсиз іпіизіопит Кігекп., АІ&. 8сЫез. ра§. 103; Бе-Топі, 8уП.
А1§. I ра&. 702;—СЫогососсит іпіизіоппт Мепедк., ХозіосЬ.
ра§. 27, п° 2, іаЬ. II, й§. 3;—Ргоіососсиз Мепе^Ьіпіі Кйіг. іаЬ.
РЬус. I, іаЬ. III.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки шаровидныя,
30—35 р. діам. (обычно поодиночкѣ), окруженныя толстой, концен-
трически слоистой, слизистой оболочкой, 75—100 р. въ діам.
Обнаружена въ значительномъ количествѣ.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ.
Обитаетъ въ стоячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Паратунское болото: окнища.
27/ѴІ (п° 44). Паратунская тундра: окнища. 6/ѴІІ (п° 91).
354
Сем. Шоігісііасеае.
Родъ Ногтізсіа Гг. (=Ът1оіЬгіх Кйіг ).
319. Ногтізсіа зиЫіііз (Кйіг.) Ве-Топі.
8у11. АІ?. I ра?. 159;—ШоіЬгіх зиЫіііз Кйіг, РЬус. Сгсгш.
ра?. 197; ТаЬ. РЬус. II, іаЪ. 85; Напвд., Ргосіг'. ра?. 59.
Ехз.: (Ѵіііг. еі. Когсізі., А]?. п° 1231.
Примѣч. У нашей формы діаметръ . нитей 5—6 у.. По описанію
она ближе всего подходитъ къ ѵаг. ?еппіпа (Кйіг.) Кігскп. (АІ?.
8сЫсз. ра?. 77).
Встрѣчаются также дерновины этой водоросли съ болѣе толсты-
ми нитями 6—9 [л. въ діам. По описанію онѣ близко подходятъ къ
ѵаг. 8іа?погит (Кйіг.) Кігскп. 1. с.
Н. зиЬііІіз въ разнообразныхъ формахъ распространена пре-
имущественно въ Европѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, ручьяхъ, кана-
вахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ окрестностяхъ Петропав-
ловска, ручей у его впаденія въ море. 4/ѴІ (п° 3).
Колл. Савича 1909 г. Въ ручьѣ изъ озерка у стока по берегу
Раковой бухты. 27/Ѵ (п° 11). Ключевое озерко между с.с. ІІущино и
Шаромы. 26/ѴІ (п° 56).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ. 16/ІХ
(п°п° 9,10). Тамъ же, на камняхъ въ водѣ. 16/ІХ (п°п° 11—15),
320. Ногтізсіа гопаіа (ЛЛ/еЬ. еі Моііг.) АгезсК.
іп Асіа 8ос. ІІрзаІ. (1866) ра?. 12, ІаЬ. И; Ве-Топі, 8уІ1. АІ?. I ра?. 1631
ехсі. ѵаг. ѵа 1 і<1 а (Каед.) ВаЪепк.-,—Соиіегѵа 2 о п а і а (ѴеЪ. еі Мокг.,
Веізе ра?. 97, іаЬ. I, й? 7, а—Ь;—Ьуп?Ьуа гопаіа Назваі, Вгіі. ЕгезЬѵѵ.
АІ?. ра?. 220, іаЬ. ЫХ, П?. 1—6;—ШоіЬгіх гопаіа Кйіг., РЬус. ?епег.
ра?. 251., ІаЬ. ЬХХХ.
Ехз. ѴѴіііг. еі Когсізі., АІ?. п°п° 128. а, 635; ЯакІЬгискп., Сгурі.
п° 240; Тіісіеп, Атег. АІ?. п°п° 131. 554.
Примѣч. Ширина нитей въ нашихъ экземплярахъ 15—30 у..,
рѣже до 40 р.. Встрѣчаются также формы, которыя довольно близко
подходятъ къ ѵаг. ѵагіапз (Кйіг.) ВаЪепк. (ГІ. Еиг. АІ?. III ра?. 362;
ІѴіііг. еі Когйві., 1. с. п° 128. а) и ѵаг. іпаедпаііз (Кйіг?) ВаЪепк.
(1. с.)_
355
Н. гопаіа въ разнообразныхъ формахъ принадлежитъ къ числу
водорослей, сильно распространенныхъ преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, озерахъ и пр.
, Мѣстон. Колл Раменскаго 1808 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 33). Дальнее озеро, обрывъ южнаго бере-
га. 2/ѴІІ (п° 78). Восточный конецъ Дальняго озера. 2/ѴІІ (п° 83).
Начикинскіе теплые ключи: ниже по теченію на обмываемыхъ водою
камняхъ. 19/ѴІІІ (п° 168).
Колл. Савича 1908 г. Начикинскій горячій ключъ, і° 28—30° С.
VIII (п° 5936).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, въ заливчикѣ. 16/ІХ
(п° 10). Тамъ же, на камняхъ 16/ІХ (п°п° 11,15); 17/ІХ (п° 27); 18/ІХ (п° 30).
321. Ногтізсіа ѵаіісіа (Иаед.) Еіепк.
Шоііігіх ѵаіісіа Паед. іп Кіііз., 8рес. А1§. ра§. 348; ТаЬ. РЬус. II,
ІаЬ. ХСІѴ;—Ногтізсіа гопаіа ѵаг. ѵаіісіа НаЬепк., ЕІ. Еиг. А1§. III
ра§. 362; Пе-Топі, 8у11. АІ& Iра§. 164;—Шоііігіх гопаіа ѵаг. ѵаіісіа
Напзд., Ргосіг. ра§. 58.
Ехз. ѴѴіііг. еі ПогИві., А1§. п° 128, Ь еі с.
Примѣч. I. Въ камчатскихъ сборахъ колл. Л. Г. Раменскаго
(п°п° І74 и 222) въ огромномъ количествѣ обнаружена мною форма,
которая по описанію и размѣрамъ нитей довольно близко подходитъ
къ ШоіЬгіх ѵаіісіа Паед.'. „саезріііЬиз издсіе асі 2 йт. 1оп§із, Лаѵез-
сепіі-ѵеі зогсіісіе ѵігійіЬиз, ріегитдие ІиЬгісіз; сеПиІіз 45—75 ц.
сгаззіз, йіатеіго 3—4—ріо ЬгеѵіогіЬиз, гагіззіте зиЬаедпаІіЬпз, ГгисііГегіз
тойісе іитійіз, гоіипйаііз; тетЬгапа сгаззіззіта, ІатеПоза, ѵіх ѵеі поп асі
зеріа сопзігісіа" (Пе-Топі, 1. с.). Сравнивая наши экземпляры съ образ-
Рис. 11. „Ногтізсіа ѵаіісіа сНае^.І Еіепк. Ѵаг. Ватепзкіі Еіепк. (поѵ-
ѵаг.). Нить водоросли при увеличеніи около 100 разъ.
чиками изъ колл. ХѴіііг-оск'а, еі Погйзіе&І'а (1. с.), гдѣ эта форма при-
водится подъ названіемъ Пагшізсіа гопаіа Г. ѵаіісіа (Паед.), мы
видимъ между ними большое сходство въ общемъ обликѣ нитей,
съ тѣмъ однако довольно существеннымъ отличіемъ, что внѣшняя,
нѣсколько ослизнившаяся оболочка въ нашихъ образчикахъ является
болѣе толстой, а главное—образуетъ сильно развитыя выпуклины,
23*
356
такъ'что кажется извилистой по всему протяженію. Между тѣмъ въ
образчикахъ ТѴііігоск’а и Когсізіесіі’а выпуклостей почти совершенно не
замѣчается, что вполнѣ согласуется съ вышеприведеннымъ діагно-
зомъ: „тетЬгапа сгаззіззіта, Іатеііоза, ѵіх ѵеі поп а& зеріа сопзітісіа“.
Кромѣ того наши образчики (особенно п° 174) отличаются отъ
типа значительно большими размѣрами, а именно нити имѣютъ въ
діаметрѣ 70—100 у., (въ пробѣ п° 222 нити имѣютъ въ діам. большей
частью 45—70
Всѣ эти отличія заставляютъ меня выдѣлить нашу форму въ
особую разновидность, которую я называю ѵаг. Катепзкіі тікі1) въ
честь Л. Г. Раменскаго, собравшаго эту интересную форму.
Замѣчу, что отъ хлоръ-цинкъ-іода оболочки нашей водоросли
розовѣютъ и потомъ пріобрѣтаютъ красивую фіолетовую окраску.
Впрочемъ, эта реакція не всегда явственно выражается.
Примѣч. II. Въ настоящее время большинство авторовъ соеди-
няетъ въ одинъ видъ Ногтізсіа ѵаіісіа и Ногтізсіа гопаіа,
разсматривая первую, какъ разновидность или форму послѣдней. Из-
слѣдованный мною матеріалъ изъ Камчатки показываетъ, что такой
взглядъ едва ли является правильнымъ. Конечно, съ чисто формаль-
ной точки зрѣнія можно, пожалуй, усмотрѣть переходы между
ІИ ѵ а 1 і Л а и разнообразными формами Н. 2 о п а і а: ѵаг. § е п и і п а (7&Ц.г.)
Напзд., ѵаг. аііепиаіа (Кйіг.) ВаЪепк., ѵаг. ресііпаііз (Кйіг.) ВаЪепк.,
ѵаг. іпаедиаііз (Кйіг.) ВаЪепк., ѵаг. ѵагіапз (Кйіг.) ВаЪепк., ѵаг.
гі^ісіиіа (Кйіг.) Напзд.,• ѵаг. сопсіппа (Ве-Коі.) ВаЪепк. Однако, даже
съ формальной точки зрѣнія сразу бросается въ глаза, что діаметръ
нитей вышеперечисленныхъ формъ колеблется приблизительно въ
предѣлахъ 12—40 р.., тогда какъ у Н. ѵаіісіа діаметръ рѣзко отли-
чается предѣлами колебаній: 45—75 р.., а въ нашихъ экземплярахъ
даже до 100 р.. Впрочемъ, здѣсь особенно важенъ не максимальный,
а именно минимальной (45 р..) предѣлъ колебаній Н. ѵаіісіа, который
представляетъ максимальный предѣлъ (а, можетъ быть, даже перерывъ)
колебаній діаметра нитей Н. гопаіа. Но, помимо этихъ,чисто біоме-
трическихъ соображеній, внѣшній обликъ нитей И. ѵ а ] і (1 а (особенно
ѵаг. Вашепзкіі) настолько сильно отличается отъ формъ Н хопаіа, * Е.
-1) Ногтізсіа ѵаШа (№ае&.) ЕІепк. ѵаг. Катепзкіі тіііі сеікіііз сгаззіогіЬиз (70—100
[л. іп сііаіп.), тетЬгапа сгаззіззіта асі зеріа ріегитцие ѵакіе сопзігісіа а іуро (іійегі.
Оѣз. Ногтізсіат ѵаіісіат (Раед.) ЕІепк. а Ногтізсіа гопаіа
(ІѴеЪ. еі Мокг) Агезск. сіізсегпешіат еі асі зресіет ргоргіат зепзи сі. Еаедеіі (іисеп-
(іат теііиз еззе риіо.
НаЬіі. Наес ѵагіеіаз іп Ііитіпе „Роріегіесгпаіа" еі іп Іаси „КаІасМугзкоіе" а
Е. (Р Ііапіепзкі/ аЪипсІапІег Іесіа, аппо 1908 (п° 174, 222).
357
что связывать эти двѣ водоросли въ одинъ видъ мнѣ кажется совер-
шенно невозможнымъ.
Замѣчу, что Ценковскій („2иг МогрЬо1о§іе <1ег ІЛоігісЬееп" іп „ВііП.
йе 1’Асай. йез. зсіепс. йе 8і.-РёіегзЬоиг§, і. IX, 1876) и нѣкоторые дру-
гіе альгологи, по моему мнѣнію, нерѣдко слишкомъ увлекались сое-
диненіемъ видовъ и родовъ, разсматривая, напр., формы рода
Ногтозрога ВгёЪ., характеризующагося толстыми ослизнившимися
оболочками, какъ стадіи развитія ШоіЬгіх (=I I о г т і з с і а). Такой
взглядъ имѣлъ, конечно, свои основанія, какъ своего рода протестъ
противъ безчисленныхъ и большей частью плохо продуманныхъ и
мало обоснованныхъ „видовъ11 старыхъ систематиковъ. Одна-
ко, какъ показываютъ наблюденія и изслѣдованія современ-
ныхъ авторовъ, многое, отвергнутое Ценісовскимъ, имѣетъ право
на самостоятельное существованіе. Такъ, напр., извѣстный
знатокъ водорослей Сг. 8. ХѴезі въ своей работѣ, „А ігеаіізе оп ІЬе
ВгііізЬ ГгѳзЬдѵаіег А1§ае“ (1904), на стр. 77 говоритъ слѣдующее:
„Сіепколѵзкі апй оіЬегз Ьаѵе ге&агйей іііе §епиз Н о г іп о з р о г а аз а шеге зіаіе
ог сопйіііоп оі ШоіЬгіх, Ьііі I ііііпк іііаі із ореп іо іппсЬ йоиЫ“.
ГІ. ѵаіійа представляетъ собственно переходъ отъ Ногтізсіа
къ родамъ Ногтозрога ВгёЪ. и Шоеоіііа Кйіг., которые характе-
ризуются развитіемъ болѣе или менѣе явственнаго слизистаго влага-
лища вокругъ нитей. Въ нашихъ экземплярахъ такое влагалище мѣ-
стами выражено довольно хорошо. Однако, Н. ѵаіійа несомнѣнно
нужно отнести къ роду Ногтізсіа, такъ какъ хроматофоръ здѣсь не-
сетъ нѣсколько (иногда очень много) пиреноидовъ, тогда какъ по
Сг. 8. ТѴезі’у родъ Ногтозрога характеризуется только однимъ пи-
реноидомъ въ каждомъ хроматофорѣ, а въ родѣ 61 о е о і і 1 а Ст. 8. УѴезІ
даже наблюдалъ отсутствіе пиреноидовъ: „I Ьаѵе поі оЬзепѵѳй апу руге-
поійз іп іЬез сЫогоріазіз о! іЬіз §еппз“ (1. с. ра§. 78).
Н. ѵаіійа обнаружена мѣстами въ Европѣ въ рѣчкахъ, кана-
лахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Рѣка Поперечная, обрывъ; во-
доросли подъ водой на камняхъ. 23/ѴПІ (п° 174). Калахтырское озеро,
сѣверный его конецъ; водоросли въ устьѣ ручья, на камняхъ. 11/ІХ
(п° 222).
Родъ Місговрога Тішг.
322. Місгозрога ііоссоза (Ѵаисіі.) ТИиг.
КесІіегсЬ. зиг Іез гоозрогез йез АІ^иез раі>-. 12, ІаЬ. XVII, 4—7;
Нагеп, ІЛоіЬгіс. апй СЬаеіорЬог. Нпіі. 8іаі. (іп Меш. Тогг. Воіапіс. СІиЬ.
358
1901-1902, ра?. 173, ІаЬ. XXIV, й?. 1—4); Ие-Топі, 8уІ1. АІ?. I ра?. 226;—
Сопіега Гіоссоза Ад., 8узі. А!?, ра?. 89;—РгоІіГега Поссоза
Ѵаиск., Нізі., СопГ. іаЬ. XIV, й?. 3.
Ехз. ХѴіііг. еі Иог&зі., АІ?. п° 423.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина клѣточекъ 16,5—
17,5 р., длина до 35 р. Клѣточныя оболочки довольно тонкія; хрома-
тофоръ нерѣдко продиравленный. Наша водоросль во всѣхъ отноше-
ніяхъ соотвѣтствуетъ типичной М. Поссоза. Обнаружена въ сравни-
тельно небольшомъ количествѣ.
М. і 1 о с с о з а распространена въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ
въ стоячихъ и текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Въ рѣчкѣ съ Кихпинича. 3/ІХ.
(п°п° 120, 121).
323. Місгозрога атоепа (Кіііх.) НаЬепК.
И. Еиг. АІ?. III ра?. 321; Ве-Топі, 8у11. АІ?. I ра?. 227; Нагеп,
ІЛоіЬгіс. апй СйаеіорЬог. Ѵпіі. 8іаі. (іп Мет. Тогг. Воіапіс. СІиЬ. 1901—
1902. ра?. 170, іаЬ. ХХШ, й?. 1).
Ехз. ѴРіііг. еі Ногеізі., АІ?. п°п° 218. 938. 1071.
Примѣч. Этотъ видъ встрѣчается обычно въ холодной водѣ. Въ
одной изъ пробъ изъ горячихъ ключей Камчатки (сборы В. II. Са-
вича 1908 г., п° 2305, і° 44° С) мною обнаружена въ небольшомъ ко-
личествѣ форма, которая по размѣрамъ и описанію очень близко под-
ходитъ къ М. атоепа ѣ ІЬегтаІіз ТМеп (Воіапісаі.багеііе, 1898,
ра? 92, іаЬ. VIII, (і?. 12); „сіагк ?гееп, зігіп?у; сеііз суііпйгіса], 11 — 14 р.
іп йіатеіег, Ъеіоге біѵізіоп 2—3 іітез аз Іоп? аз лѵісіе, аііег йіѵізіоп едпаі
іо ог а Іііііе тоге іЬе йіатеіег іп 1еп?ІЬ; тетЬгапе зтооііі, йеіісаіе, іігіп;
сеіі сопіепіз йпеіу ?1апп1аг, Ьгі?Ьі ?гееп; йіатепіз поі сопзігісіей аі, зеріа-
ііопз“.
Эта форма найдена ТМеп въ американскихъ горячихъ источни-
кахъ при і° 38—41° С. ........_.....
По поводу положенія этой формы въ системѣ она замѣчаетъ:
„іі із біійспіііо йесИе тѵЬеіЬег іЬіз ріапі яЬоиійЬе сіаззей аз а Сопіегѵа
ог а Місгозрога, аз іЬе зігисіпге оі іЬе сЫогорІазіійз соній поі Ье тайе
опі*‘. Съ другой стороны, Нагеп (I. с. ра?. 181) очень скептически от-
носится къ этой формѣ, дѣлая слѣдующее замѣчаніе: „ІЬаі іЬіз Гогт
Ьаѵіп? а йіатеіег оГ 11—14 р<, зЬочій Ьѳ аззосіаіей дѵііЬ а зресіез
гап?іп? Ггот 20—24 р„ іп а ?ешіз оі зчсЬ йпе йізііпсііопз аз Місго-
зрога, із а тапііезі . аЬзигсІііу“. Однако, Нагеп забываетъ, что
359
столь извѣстный альгологъ, какъ ТѴіІІе, нашелъ возможнымъ отнести
къ М. атоепа въ качествѣ разновидности описанную ймъ форму
^гасіііз (см. ТѴіНе, „Регзкѵапсізаі^ег Гга Коѵа]а 5ет1)а" ра§. 65, ІаЬ. XIV,
Гі&-. 90), которая по ширинѣ клѣточекъ очень близко подходитъ къ
Г. ІЬегтаІіз, а именно ѵаг. ^гасіііз ]ѴШе характеризуется „сеііиііз
12—18 р. Іаііз, апіе сііѵізіопет Зіатеіго 3—4—рІо Іоп^іогіЬиз, розі йіѵізіо-
пет со сігс. I1/* 1оп§іогіЬпз“.
Наши образчики, по Н-образному строенію оболочки и внѣш-
нему облику зернистаго хроматофора, выстилающаго внутри всю
клѣточную оболочку, безусловно должны быть отнесены къ роду
Місгозрога, и по внѣшнему облику очень близко подходятъ къ
М. атоепа, отличаясь отъ типичной формы, только меньшимъ діа-
метромъ клѣточекъ, а именно 13—15 р. ширины и до 22 р. длины.
Такимъ образомъ, нашу форму можно было бы отнести къ ѵаг.
§гасі!із, но по условіямъ мѣстообитанія, я полагаю, что ее правиль-
нѣе отождествить съ Г. ІЬегтаІіз ТМ., хотя отождествленіе это все
же является до извѣстной степени условнымъ.
М. атоепа встрѣчается мѣстами въ Европѣ и въ Сѣверной
Америкѣ въ стоячихъ и текучихъ, обычно холодныхъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Главный Паратунскій горячій ключъ
і° 44° С. у мѣста выхода и і° 41° С. въ бассейнѣ (п° 2305).
324. Місгозрога Котагоѵіі ЕІепк. поѵ. зр. *)•
Нити тонкія, короткія (изъ 15—30 клѣточекъ) или длинныя,
свѣтло-зеленыя. Клѣточки 7,4—8,8 р. ширины и 8,4 р. или 12,4—17,6 р.
длины (т.-е. длина равна ширинѣ или превосходитъ ее въ РД—2 ра-
за). Оболочка безцвѣтная, довольно тонкая, въ мѣстахъ поперечныхъ
перегородокъ несжатая. Хроматофоръ представляетъ разнообразно
Місгозрога Котагоѵіі ЕІепк. поѵ. зр: Гііатепііз ІепиіЬиз, ЬгеѵіЬиз (15 -30 сеііиііз
Гогтаііз» аиі е1оп«;а1і8. Іаеіе ѵігісПЬиз, Сеііиііз 7,4—8,8 у.. Іаі. еі 8,4 у., ѵеі 12,4—17,6 р.
Іоп^. (сііатеіго аеяиаІіЬиз ѵеі Iх 2 —2 Іоп^іогіЬиз, тетЬгапа Ьуаііпа, заі іепиі, а<1 зеріа
поп созігісіа. СЬготаіорЬогіз Іаеіе ѵігісІіЬиз Іатіп-т рагіеіаіет іепиііег ѵеі Іаіе го-
іитіаіо регГогаіат ГогтапііЬпз.
ОЬз. Місгозрога Котагоѵіі (ІітепзіопіЬизсеііиіагит Місгозрогае Ь а-
иіегЬогпі Зскюісііе, М. а Ь Ь г е ѵ і а і а е (. аЪепІі.) адегк., М. зіа^погит (Кйіг.)
Імдегк., М. іитібиіае Нагеп, М. циасігаіае Нагеп еі М. \Ѵее<1 і і ТгІЛ. ассе-
сііі. ОЬзегѵапсІит езі Місгозрогат ѴѴеесііі оЬ зігиеіигат сЬготоіорЬогі зесиз сі.
Нагеп а Місгозрогіз гетоѵепёат еі а<і §епиз ТгіЬопета СопСегѵат) <іи-
сепсіат еззе. Хозіга Гоппа зігисіига сЬготаіорЬогі заііз зітіііз езі Місгозрогае
іитібиіае еі ргаесірие М. диасігаіае, зесі аЬ Ьіз еі отпіЬиз зирга аііаііз Гогтіз
поііз ѵагііз ріиз тіпизцие Ьепе (Іійегі; ео т<кіо, иі ѵісіеіиг, зресіет ргоргіат зізііі.
НаЬіі. Наес зресіез іп Іаси іерісіо „Сііпу) ргисі*, і°25° С., іпіег апітаііа ріап-
•сіопіса заііз аЬитіапіёг а V. Р. Заѵісг аппо 1909 (п° 108—111) езі Іесіа.
360
продырявленную постѣнную пластинку, окрашенную въ свѣтло-зеле-
ный оттѣнокъ.
Примѣч. Наша форма обнаружена въ значительномъ количествѣ
въ планктонѣ теплаго „Утинаго пруда" при температурѣ 25° С.
(сборы В. П. Савича 1909 г. п°п° 108—111). Н-образное стро-
еніе клѣточной тонкой (не превышающей въ толщину 1 р.)
оболочки хорошо замѣтно послѣ обработки препарата ѣдкимъ
кали и особенно сѣрной кислотой, но въ нѣкоторыхъ случа-
яхъ строеніе это удается разсмотрѣть и въ водѣ, особенно въ
тѣхъ мѣстахъ, гдѣ нить случайно ломается, при чемъ въ оптическомъ
разрѣзѣ съ каждой стороны ясно замѣтны 17-образныя половины
оболочки съ заостренными концами. По строенію же хроматофора
наша форма несомнѣнно должна быть отнесена къ роду Місгозрога.
Правда, этотъ родъ характеризуется въ типѣ хроматофоромъ,
состоящимъ изъ небольшихъ дисковъ, соединенныхъ перемычками,
но, какъ показали изслѣдованія Т. Е. Нагеп’а, („ТЬе ІЛоіЬгісасеае апсі
СЬаеіорЬогасеае оі ІЬе Ппіѣесі Зіаіез" іп „Метоігз оі іііе Тоггеу Воіапісаі
С1пЬ“, 1901—1902), здѣсь нерѣдко наблюдается сліяніе дисковъ въ
продыравленныя или сѣтчатыя пластинки, выстилающія болѣе или
менѣе сплошнымъ слоемъ всю клѣточную оболочку съ внутренней
стороны: „сЬгошпіорЬоге а ^гапиіаг Ьапсі ог зЬееі соѵегіп§ тоге ог Іезз
сотріеіеіу ІЬе оиіег се11-\ѵа11 апй ІЬе йіззерітепіз, зотеіітез регГогаіе ог
геіісиіаг" (1. с., ра§. 167). Наша форма характеризуется именно такимъ
сплошнымъ (замкнутымъ/ но разнообразно продырявленнымъ хрома-
тофоромъ: въ однѣхъ клѣточкахъ замѣчается только мелкая продыра-
вленность хроматофора, въ другихъ клѣточкахъ, и это въ большин-
ствѣ случаевъ, наблюдаются также крупныя, болѣе или менѣе округ-
лыя отверстія, которыя часто располагаются по одному у обоихъ кон-
цовъ клѣточки.
По своимъ размѣрамъ наша форма ближе всего стоитъ къ М і с г о-
з р о г а ЬаиіегЬогпі Бсктісііе, М. аЬЬгеѵіаіа (ВаЪепк.) Еадетк.,
М. зіа^погиш (Кйіг.) Імдегк., М. Іишійиіа Нагеп, М. диайгаіа
Нагеп и М. \Ѵеейіі2Ш. Возможно, что она представляетъ форму ка-
кого-либо изъ этихъ видовъ, но, во всякомъ случаѣ, хорошо отличается
отъ нихъ различными признаками.
Такъ. М. ЬаиіегЪогпі характеризуется клѣточками 8—11 у..
ширины и приблизительно такой же длины или короче, съ толстыми
(до 2 у..) оболочками; нити явственно перешнурованы въ мѣстахъ со-
единенія клѣточекъ и большей частью спирально изогнуты.
М. аЬЬгеѵіаіа обычно отличается красноватымъ цвѣтомъ ни-
361
тей, окрашенныхъ окисью желѣза („саезрііиііз ріегитдие осЬга Геггн-
еіпеа со1огаіі8“); клѣточки имѣютъ 5—10 |л. въ ширину и въ 1Ѵ2—3
раза больше въ длину.
М. в і а § п о г и т х) характеризуется клѣточками около 8 р.. въ діа-
метрѣ и 1—3 раза больше въ длину; пластинчатый хроматофоръ рас-
полагается здѣсь лентообразно (см. Нагеп, 1. с. ра,?. 177, іаЬ. XXIV,
й§. 12, 13).
Рис. 12. Місгозрога Кошагоѵіі Еіепк. (поѵ. зр.). Двѣ пити: а—при увеличеніи
въ 200 разъ; Ъ—при увеличеніи въ 600 разъ. На пижнемъ рисункѣ Ь двѣ среднія клѣ-
точки - пустыя; остальныя три имѣютъ продыравленныя хроматофоры.
М. іитійиіа отличается немного вздутыми клѣточками отъ лег-
кихъ перешнуровокъ въ мѣстахъ ихъ соединенія; клѣточки имѣютъ
6,7—9,5 ширины и до 2 разъ больше въ длину; хроматофоръ про-
дырявленный, выстилающій большую часть внутренней оболочки клѣ-
точки: „сііготаіоріюге гаіЬег (іепзе, соѵегіп^ тозі оГ ѢЬе оігіег сеІІ-дѵаІГ4
(Нагеп, 1. с. ра§. 178, іаЬ. XXIV, 8—11).
М. диасігаіа характеризуется почти квадратными клѣточками,
5,5—7 у., въ поперечникѣ (иногда длина ихъ въ два раза короче ши-
рины); хроматофоръ также продыравленный, выстилающій почти всю
внутреннюю оболочку клѣточки: „сііготаіоріюге ойеп соѵегін? йіе (Ііззѳ-
рітепіз аз лѵеіі аз йіе оиіег \ѵа11“ (Нагеп, 1. с., іаЬ. XXIV, Гі§. 14—15).
Наконецъ,, относительно Місгозрога АѴееііі, описанной ТіІЛеп
для горячихъ источниковъ Іеллоустонскаго парка и найденной при тем-
г) Замѣчу, что К. }ѴШе въ своей работѣ «АІ^оІо^ізЬе МіПеіІив^еп» (Ргіп^зЬеіш’з
ЯаЪгЬйсІі. 1. хѵіззепсЬ. ВоЬапік. ВсЕ ХѴШ, 1897, ра&. 463) даетъ нѣсколько рисунковъ
(табл. XVII, фиг. 43 —56), изображающихъ С о п Ге г ѵ а з I а % п о г и іп Кйіг. (=М і с г о-
зрога зіа^погйт ЪадетЪ,.). Фиг. 44 изображаетъ нить этой водоросли съ „вакуо-
лями" въ клѣточкахъ, напоминающими по первому взгляду отверстія въ хлоропластахъ
нашей водоросли. Однако, тщательное микроскопическое изслѣдованіе содержимаго
клѣточекъ нашей водоросли (при большихъ увеличеніяхъ) показало мнѣ, что крупныя
свѣтлыя пятна округлой формы, располагающіяся обычно по два къ концамъ клѣточ-
ки, представляютъ дѣйствительно отверстія въ хроматофорѣ, не имѣющія ничего об-
щаго съ вакуолями.
362
пературѣ 49°С. („ Воіапіс. бгагеііе". 1898; ра?. 93, іаЬ. ѴШ, й?. 13), слѣ-
дуетъ замѣтить, что видъ этотъ по размѣрамъ клѣточекъ (7—9 р. ши-
рины и 0,5—3 раза больше въ длину) довольно близокъ къ нашей
формѣ, но по строенію хроматофоровъ, вѣроятнѣе всего, относится къ
ТгіЬопета (СопГегѵа), какъ на это указываетъ Нагеп (1. с. ра?. 181):
„іЬе сЬгошаіорЬогез сегіаіпіу Ьаѵе ІЬе арреагапсе оі іЬе ТгіЬопета“.
Отсюда видно, что наша форма по строенію хроматофора, пожа-
луй, ближе всего подходитъ къ М. іитійиіа и М. диайгаіа, но
отличается большей его продыравленностыо, а также размѣрами и
обликомъ клѣточекъ.
Поэтому я описываю нашу форму какъ самостоятельный видъ,
который называю Місгозрога Котагоѵіі тікі въ честь В. Л. Ко-
марова, извѣстнаго ботаника, начальника ботаническаго отдѣла Кам-
чатской Экспедиціи.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Теплый „Утиный прудъ" при і°25°С.
Планктонъ съ глубины 5—10 саженъ. 25/ѴШ (п°п° 108—111).
Сем. В1а$іо$рогасеае.
Родъ Ргазіоіа А^.
325. Ргазіоіа сгізра (І_ідІіН) Ад.
8р. АІ?. ра?. 416; Кйіг:., РЬус. ?епег. ра?. 295; ТаЬ. РЬус. V, ІаЬ. 40,
1і?. Ь; Ве-Топі, 8уІ1. АІ?. I ра?. 142;—Шѵа сгізра Ыдкі/., ЕІог. 8соі.
II ра?. 972; — 8 с Ь і 2 о ? о о і и іп сгізрпт Вау, КесЬ. зиг 1е йеѵоірррет.
еі Іа сіаззііісаііоп йе циеідиез а1?иез ѵегіоз (1891) ра?. 86; Скосіаі, А1?иез
ѵегіез йе ]а 8иіззе (іп „Веііг. гиг Сгуріо?. й. 8сЬхѵеІ2“) 1902 ра?. 3^2;—
Погтійіит тигаіе (ВупдЪ.) Кйіг., РЬус. Сгепп. ра?. 193.
Ехз. УѴіііг. еі БогсЫ.., АІ?. п°п° 47 а еі Ь; 147, 436 а еі Ъ; 437, 639,
.1059, 1603.
Примѣч. Наши экземпляры типичны, вполнѣ соотвѣтствуя по
микроскопическому строенію пластинки выіііецитированнымъ ехзіссаіа.
Клѣточки квадратныя 5—8 р. ширины или прямоугольныя 8—9 р.
ширины и 3—4 р. длины. Участки съ тетрадами .ясно образованы и
ясно отграничены.
Я не буду входить здѣсь въ детальное обсужденіе вопроса относи-
тельно взаимной связи между Ргазіоіа сгізра и Ногтійіпт ра-
гіеііпит Кйіе. Замѣчу только, что переходовъ между .нймия не_на-
363
блюдалъ, а поэтому, слѣдуя старымъ авторамъ, считаю ихъ разными
видами и отношу къ различнымъ родамъ.
Рг. сгіз р а обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ въ кол-
лекціи 13. П. Савича 1909 г. на почвѣ у селенія Машура (п° 5480), какъ
представитель наземной- формаціи.
Водоросль эта, вѣроятно, не представляетъ здѣсь рѣдкости, осо-
бенно вблизи жилыхъ мѣстъ.
Замѣчу, что Ногтібіпт тигаіе (ЬупдЪ). Кйіг. 1), какъ это
принимаютъ Ско&аі (1. с.) и другіе авторы представляетъ лишь стадію
развитія Р г. с г і з р а. По крайней мѣрѣ, мнѣ не разъ приходилось на-
блюдать явственные переходы между ними.
Что же касается Н о г т і б і п т р а г і о і і п н т Кйіг. = ЗсЬіхо^о-
піит тигаіе Кйіг., то,какъ сказано,водоросль эта, вѣроятнѣе всего,
представляетъ самостоятельный видъ, не связанный съ Ргазіоіа
сгізра, хотя нѣкоторые альгологи, напр, Раишіегг, и соединяютъ ихъ
вмѣстѣ. Интересно отмѣтить, что оба эти вида были обнаружены
также въ Аляскѣ, при обычныхъ условіяхъ существованія, на влаж-
ной почвѣ. По этому поводу Заипсіегз (въ Наггітап’з „Аіазка ехребіііоп“
Ѵоі. V, 1904, ра^. 176) говоритъ слѣдующее: „Ногтійіит рагіѳіі-
пит (Ѵаиск.) Кйіг., аз п \ѵ ііпйег8іооб, іпсіибез і\ѵо Гогтз іЬаі лѵеге 1оп§
сопзібегей сіізііпсі зресіез, апб іЬаі іп ІЬеіг іиііу беѵеіореб сопбіііоп аге оі
диііе бійегепі ЬаЬіі,-іке ГіІіГогт Щоііігіх рагіеііпа апб іЬе теіпЬга-
пасеоиз Ргазіоіа сгізра. Іп іЬе зрссітепз соііесіеб аі Такиіаі ЬоіЬ
Гогтз аге іо Ье іоипб, еасѣ аррагепііу изиаііу оссиггіп§ Ьу іізеІГ, Ьиі ЬоіЬ
зотеіітз іо^еікег. 'Піе зресіез оссчгз оп йатр §гоипб, поі Ике тозі оіЬег
аі&ае зчЬіпег^ей".
Встрѣчается ли Ногтійічт рагіеііппт Кйіг. въ Камчаткѣ,
при обычныхъ для этой водоросли условіяхъ существованія, т.-е. въ
качествѣ представителя наземныхъ сообществъ,—я не могу судить,
за отсутствіемъ соотвѣтствующаго матеріала. Но чрезвычайно интере-
сенъ тотъ фактъ, что водоросль эта была мною обнаружена въ боль-
шомъ количествѣ въ пробахъ изъ колл. В. II. Савича 1909 г., взятыхъ
изъ рѣкъ (см. ниже).
Ргазіоіа сгізра широко распространена въ Европѣ и Америкѣ;
обитаетъ на сыроватой почвѣ, древесномъ субстратѣ (особенно вблизи
жилыхъ мѣстъ), старыхъ крышахъ и т. п.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Село Машура, мостъ черезъ рѣчку.
VII (п° 5480).
1) Этотъ видъ слѣдуетъ отличать отъ водоросли Н о г т і 4 і и т рагіеііппт
Кйіг., которая представляетъ синонимъ 8с.Ьіго§опіит тигаіе Кйіг.
364
Родъ йеЬіго^опіііт Кіііг.
326. ЗсЫходопіит катізсііаіісит ЕІепк. поѵ. $р.
Опнс. Пластинки однослойныя, лентообразныя, очень узкія —
0,5—1 миллим. ширины, но очень длинныя—10—20 сантим. длины, пе-
рекрученно извилистыя, грязновато зеленоватаго оттѣнка, Клѣточки
,Г' ?' у 'у г
I > *і-, Ій сХ і ...А *- 1 V *-’• •
2.
Рис. 13. Зсіііго^опіиіп катізсііаіісит ЕІепк. (поѵ. зр.). Фиг. 1—часть лен-
тообразной пластинки при увеличеніи около 80 разъ. Фнг. 2—часть края пластинки при
увеличеніи около 400 разъ: клѣточки расположены четырьмя продольными рядами, сбли-
женными по два. Ориг. рис.
квадратныя 6,5 »х. ширины или прямоугольныя, 6—11 «а ширины и
2—3 |л. длины, располагаются вдоль пластинки явственно параллель-
ными рядами (до 30 рядовъ и больше), по одному или сближенными
по два, вслѣдствіе чего иногда образуются слабо разграниченныя въ
продольномъ направленіи тетрады клѣточекъ; однако, явственно отгра-
ниченныя тетрады, характерныя для рода Р г а 8 і о 1 а, здѣсь совершенно
отсутствуютъ. Содержимое клѣточекъ блѣдно-зеленовато-желтоватое;
строеніе ихъ соотвѣтствуемъ типу сем. Віазіозротасеае х).
х) 8сЬІ2о§опіит катізсІіаНсит. ЕІепк. поѵ. $р.: іігаііо тетЪгапасѳо ап^изіо
Ііпсагі 0,5—1 тт. Іаі., іоп^іззіто, 10—20 ст. ѳі иііга 1оп§., ріісаіо сгізраіо, зогйійе
ѵігійі. Сеііиііз диайгаѣіз 6,5 </. Іаі. аиі ап^иІагіЬиз, 6—11 р.. Іаі. еЬ 2—3 1оп&. рег зегіез
зіп^иіаз (30 еЬ иііга) ѵеі Ьіпаз Іоп^ііиШпаІез рагаііеіаз (іізрозіЬіз. Теігасіез сѳііиіагит
іпЬѳпішп Гоппапіиг, зе(1 ѵііз іпЬегяШіаІіЪиз ІгапзѵегзаІіЬиз поп зерагаійиг, диат оЬ гет
ісігасіез іп агеоіаз агеаздие диайгаіісаз ১ге$аіі отпіпо (ІезипЬ. Скіогоріюга раііісіе
ѵігісіе Гіііѵезсеііііа; зігисіига сѳііиіагит иі іи Гат. ВІазЬозрогасеае.
ОЪа. Насс аі&а Іуро (ИзрозКіотз сеііиіагит поітиіііз. зресіеЪиз ^епегіз Е п I е г о-
365
Примѣч. Эта водоросль по типу расположенія клѣточекъ соотвѣт-
ствуетъ нѣкоторымъ видамъ рода Е п I е г о га о г р 1і а, напр., Е. а и і е о 1 а
(Ад.) Кйіг., Е. ре г си гз а (Ад.) I. Ад. и пр., но по типу строенія од-
нослойной плоской пластинки должна быть отнесена либо къ роду
М о п о 8 і г о т а, либо включена въ сем. Віавіозрогасеае. Однако,
въ родѣ Мопозігота никогда не наблюдается правильнаго распо-
ложенія клѣточекъ; поэтому нашу водоросль необходимо включить въ
сем. Віазіоврогасеас, т.-е. отнести къ родамъ Ргазіоіа или 8сѣі-
2 о § о п і п іп. Виды рода Ргазіоіа въ узкомъ объемѣ этого рода (Е и р г а-
зіоіа (Ѵіііе), какъ извѣстно, характеризуются тетраобразнымъ располо-
женіемъ клѣточекъ, образующихъ болѣе или менѣе явственно отгра-
ниченные участки, включенные другъ въ друга и раздѣленные без-
цвѣтной тканью. У нашей водоросли, какъ видно изъ діагноза, явствен-
ныхъ, хорошо отграниченныхъ другъ отъ друга тетрадъ не замѣча-
ется, такъ какъ клѣточки располагаются здѣсь только продольными
рядами, иногда сближенными по два. Правда, секція В рода Ргазіоіа,
по Ве-Топі (1. с., ра§. 144), отчасти характеризуется такимъ продоль-
нымъ расположеніемъ клѣточныхъ рядовъ: „ѵіас іійегзііііаіез агеаз ргіп-
сіраіез сеііиіапші зерагапіез, а зіірііе рег Ггопсіет зирегпо Ііпеагет ѵеі си-
пеаііт сіііаіаіат Іопдііийіпаіііег ехсиггепіез зиЪрагаПеІае, пипс та^із соп-
зрісиае (Р. саіорѣуііа, Р. зіірііаіа, Р. Ниѵіаііііз), пипсіпігопйе
абиіііоге зирете тіпиз сіізііпсіае аиі оЪзоІеіае (Р. Согписоріаѳ). Тоже
самое говоритъ и Скоска („А1§иез ѵегіез сіе Іа 8иіззе“ 1902, ра§. 344), ха-
рактеризуя родъРгазіоіа: „ійаііе теіпЪгапеих—Гоііасё, а сеііиіез сіізро-
зеёз еп зёгіез ои еп ^гоиррез диаіегпез". Однако, во всѣхъ изслѣдован-
ныхъ мною подъ микроскопомъ видахъ этой секціи тетраобразное рас-
положеніе клѣточекъ выступаетъ очень явственно и большей частью
маскируетъ продольное расположеніе ихъ рядами.
По мѣсту обитанія (въ водѣ) и внѣшнему облику пластинки наша
водоросль ближе всего стоитъ къ Ргазіоіа ПиѵіаіШз (Зоттеі/.)
Агезск., которая характеризуется слѣдующими признаками: „саезрііоза
Іаеіе ѵігісііз, 12—25 тш. Іоп&а, зиЪіпсІе иііга; іііаііо Ипеагі ѵеі с Ьазі йіі-
тогрЬае гезропсіеі, зесі зігисіига ІЬаІІі топозіготаііеі ехріапаіі а4 ^епега Мопо-
зігота ѵеі Р г а з і о 1 а т сіисегісіа езі. А М о п о з I г о т а і е іатеп йізрозіііопе
сеііиіагит зетрег гедиіагі сіійегі. Ео тосіо іпіег Віазіозрогасеаз іпзегепйа езі.
АЬ отпіЪиз зресіеЬиз §епегіз Ргазіоіае сеііиііз пипциатІеігасіезіпагеоіаз агеаздие
ёізііпсіаз а^ге^аіоз ГогтапііЬиз <П§позсііиг еі асі йе,іиз 8с1ііхо§опіит сіисепсіа
езі. НаЬііаііопе іп адиа еі ІіаЬііи ехіегпо іЬаПіпо асі Ргазіоіат Гіи ѵі аііі ѳчп
(8оттег[.) Агезск. ассесііі, зесі соіоге, іЬаІІо ап^изііоге еі Іоп^іоге, еі ёізрозіііспе сеііи-
іагит 1оп§е аЬ еа (ЗізІаЬ.
НйЪ. Іп Катізсііаіка іп Гіитіпе Когіагка^а, ргоре Кгазпуі Іагсхік а Ъ. О. Ватіеп-
скц аипо 1908 (п° 118) аЬипсіапІег Іесіа.
366
Гогті ѵеі сітеаіо іапсеоіаіо оЬоѵаіоѵе, іп арісе оЫизо; сеііиііз іи Іеігайез
сопзосіаііз, агеоіаз іпіізііпсіаз ГогтапііЬиз*1 (Ве-Топі, 1. с. ра§. 145). Я имѣлъ
возможность весьма детально ознакомиться съ этимъ видомъ изъ раз-
ныхъ мѣстообитаній по прекраснымъ образцамъ коллекціи ѴѴііігоск’а
и ШгЛзіеЛі’& („А1§ае ехзісаіае" п°п° 46 а оі Ь; 1234), и могу сказать,
что продольное расположеніе клѣточекъ рядами здѣсь совершенно маски-
руется тетраобразнымъ ихъ расположеніемъ.
Во всякомъ случаѣ, отождествить нашу водоросль съ Ргазіоіа
Гіиѵіаііз не представляется возможнымъ. Помимо явственно выра-
женнаго расположенія клѣточекъ параллельными рядами въ продоль-
номъ направленіи, наша водоросль отличается отъ Рг. Н и ѵ і а I і 1 і з
цвѣтомъ, а также болѣе узкой и значительно болѣе длинной пластин-
кой (въ типѣ длина пластинки у Р. Гіиѵіаіііі» 12—25 миллиму въ
экземплярахъ ТѴіНгоск'а, и Аоп&ЫРа—до 5 сантим.; по Скосіаі, 1. с.,—
до 11 сантим.).
Однако, величина клѣточекъ, ихъ форма и строеніе въ общемъ
соотвѣтствуютъ изслѣдованнымъ мною видамъ рода Р г а 8 і о 1 а и осо-
бенно напоминаютъ клѣточки Ргазіоіа сгізра (ІлдкЦ.) Ад., которая,
по Ве-Топі (1. с.), относится къ секціи А. этого рода, характеризую-
щейся слѣдующими признаками: „ѵіае іпіегзНііаІез агеаз сеИиІагшп ргіп-
сіраіез, а зіірііе рег Ггопйеш зіірегпе та^із (ШаШат ПаЬеІІаНт ехсиггепіез,
тіпс та^із сопзрісиаѳ (Р. Г и г Ги г а с е а, Р. с г і з і а (. а), пипс іп Ггопйе асіиі-
Ноге тіпиз йізііпсіаѳ аиі ѵіх <іі§по8сеп(1ае (Р: сгізра, Р. апіагсііса,
Р. техісапа)".
На основаніи тщательнаго микроскопическаго изслѣдованія боль-
шинства видовъ этого рода, я нахожу, что обѣ секціи не представляютъ
сколько-нибудь устойчивыхъ отличій другъ отъ друга, и потому могъ бы
сравнивать нашу водоросль и съ Ргазіоіа сгізра, разсматривая ее,
напр., какъ своеобразную форму этого вида. Однако, такое приравни-
ваніе мнѣ кажется слишкомъ натянутымъ,такъ какъ Рг. сгізра еще
болѣе,чѣмъ Рг. Пиѵіаіііз, отличается отъ нашей водоросли и внѣш-
ней формой, и строеніемъ пластинки, и условіями обитанія. Такимъ
образомъ, отнести нашу водоросль къ роду Ргазіоіа (въ узкомъ
смыслѣ) не представляется возможнымъ. Тѣмъ не менѣе по строенію
пластинки и клѣточекъ она должна быть включена въ сем. Віазіо-
зрогасеае ІѴіІІе.
* Въ настоящее время УѴіІІе ') принимаетъ, что семейство это со-
держитъ только одинъ родъ Ргазіоіа Ад., который онъ дѣлитъ на
’) См. Я. И’гПе въ Гпдіег'з и. РгапіѴз .Біе паІйгІісЬеп РЛапгепГаіпіІіеп" (МасЬ-
Іта§е зшп I Теіі, 2 АЫ., Ьеірхіц. 1911, ра$- 73—75).
367
3 секціи: 1)Ногті<1іит (КіИг.) УѴШе характеризуется простыми нитями
изъ коротко цилиндрическихъ клѣточекъ; сюда, между, прочимъ отно-
сятся Н о г т і <1 і п т т и г а 1 е (ЬупдЪ.) Кйіг. и Н. с г е п и 1 а і и т Кйіх.;
2) ЗсЬіго^опіит (Кйіе.) ѴѴгІІе—характеризуется срастаніемъ нитей
рядами въ пластинку; сюда между, прочимъ, относится Бсіііго^опіит
Хеезіі Кйіг.; 3) Еи ргазіоіа ЖШе—характеризуется пластинчатой
формой слоевища, въ которой округло-угловатыя клѣточки сближены
по четыре (въ тетрады), располагаясь явственно отграниченными другъ
отъ друга участками (см. выше); сюда относятся: Р г аз іо Іа Пиѵіа-
ііііз (Воттег/.) Агезск., Р. саІорЬуПа (Сагт.) Кйіг., Р. ГигГигасеа
(Мегі.) Мепедк., Р. зіірііаіа Вгікг, Р. сгізра (Ьідкір.) Ад.
Каждая изъ этихъ секцій заключаетъ опредѣленные виды и ха-
рактеризуется довольно постоянными признаками. Поэтому, мпѣ ка-
жется, что секціи эти, согласно старымъ авторамъ, лучше разсматри-
вать, какъ самостоятельные роды. Слѣдуя схемѣ \ѴіІІе, нашу водоросль
необходимо включить въ родъ ЗсЬіго^опіпт. Однако, ни одинъ
изъ видовъ этого рода, напр., 8сЬ. Іпііапчт Мепедк., 8сЬ. Кеезіі
Кйіг., 8сЬ. Вогуапит Кйіг. и пр. невозможно отождествить съ
нашей водорослью ни по внѣшнему облику пластинки, ни по размѣ-
рамъ клѣточекъ, ни по мѣсту обитанія (всѣ виды этого рода отно-
сятся къ наземнымъ обитателямъ). Что же касается Зсіііго^опічт
тчгаіе Киіг., то этотъ видъ, представляющій синонимъ Погтійіпга
рагіеііпит Кйіг., лучше отнести къ этому послѣднему роду, такъ
какъ эта наземная водоросль въ типѣ характеризуется простыми ни-
тями (см. ниже синонимику и описаніе этого вида). Впрочемъ, слѣ-
дуетъ указать, что, по мнѣнію нѣкоторыхъ авторовъ (напр., ѴѴіІІе, 1. с.),
Погтійчіт рагіеііпчт Кйіг. представляетъ лишь стадію развитія
Ргазіоіа сгізра: „<ііе ^еіѵбЬпІісЬзіе Агі. Ргазіоіа сгізра (Ад.) Ме-
педіі... ізі зеЬг АѵесЬзеІпй, Ьаіб аіз чпѵеггсѵеі^іе, еіпГасІіе Гайеп (=ІІогті-
йіпіп рагіеііпчт Кйіе.), Ьаісі тіі гасііаіеп Ьап^зіеііііп^еп (=6ауе11а
роіугіііга Возепѵ.) чпй Ьаіі аіз ^екгаизеЙе ХеІШасЬеп" (ІѴШе 1. с.,
ра§. 75).
Тѣмъ не менѣе не всѣ альгологи согласны въ этомъ отношеніи
съ ІѴШе. Такъ СкоЛаі („АІ&чез ѵегіез (Іе Іа Зіііззе'’ іп „Вейга^е гчг Кгу-
ріо^атепПога бег 8сЬ\ѵеіг“ Вапсі I, Пей ІП, 1902, ра". 342—345) отно-
ситъ эту водоросль къ роду 8сЬі2о§опічт и называетъ ее 8 с 1і і 2 о $ о-
іі іи т т ч г а 1 е Кйіг., отличая ее отъ 8сііІ2о§опічт сгізрчт (ІлдІгЦ.)
Сгау,т.-е. Ргазіоіа сгізра (Ьідкі/.) Ад. Въ то же время оба эти вида
Ско&аі отличаетъ отъ рода Ргазіоіа въ тѣсномъ значеніи, куда онъ
относитъ Ргазіоіа Нчѵіаіііз (Зоттег/.) АгезсЪ.
368
Въ указанномъ трудѣ СИіойаІ, между прочимъ, приводитъ изобра-
женія (по работѣ Ѳау) стадій развитія 8 с Іі і г о § о п і и т с г і з р и т, изъ
которыхъ фиг. А. и В. (рис. 250) нѣсколько напоминаютъ нашу водо-
росль. Тѣмъ не менѣе я не нахожу возможнымъ, по вышеизложен-
нымъ соображеніямъ, считать нашу водоросль шизогоніальной стадіей
развитія Ргазіоіа сгІ8ра = 8с!іІ2о§опіит сгізрпт или Ногті-
й і п т рагіеііпи т=8 с Іі і 2 о § о п і и т тигаіе, такъ какъ она хорошо
отличается отъ обоихъ этихъ видовъ постоянствомъ своего внѣшняго
облика и внутренняго строенія, т.-е. полнымъ отсутствіемъ переходовъ
къ типамъ Ногтійіит и Ргазіоіа, не говоря уже о необычныхъ
условіяхъ существованія ея въ водѣ.
Такимъ образомъ, на основаніи всего вышеизложеннаго, я не на-
хожу возможнымъ отождествить нашу водоросль съ какимъ-либо уже
извѣстнымъ видомъ рода Зсііігоё’опіит, а тѣмъ болѣе съ видами
родовъ Н о г т і сі і и т и Ргазіоіа. Поэтому я считаю нашу водоросль
новымъ для науки видомъ и,относя еѳ къ роду Зсіііго&опіпт, на-
зываю ес 8сІіі2оопіит катізсЬаіісит гпгкг поѵ. зр.
Въ біологическомъ отношеніи этотъ видъ особенно интере-
сенъ тѣмъ, что собранъ въ очень значительномъ количествѣ въ
водѣ (въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой; колл. Л. Г. Раменскаго 1908 г.
п° 118). Между тѣмъ всѣ виды сем.. Віазіозрогасеае, за исключе-
ніемъ только Рг. Пиѵіаііііз, являются типичными представителями
наземныхъ сообществъ, обитая на почвѣ, стѣнахъ, обработанномъ де-
ревѣ, крышахъ, скалахъ и пр. Какъ сказано, исключеніе въ этомъ
отношеніи представляетъ только Рг. Гіиѵіаііііз, найденная въ хо-
лодныхъ горныхъ и арктическихъ ручьяхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Въ протокѣ за Коряцкой рѣчкой,
подъ Краснымъ Ярчикомъ. 29/ѴП (п° 118).
Родъ Ногтійіит Кйіх.
327. Ногтісііит рагіеііпит Кйіг.
Рііус. Оегт. ра§. 193; Ве-Тогъі, 8у11. АІ^. I ра§. 157;—8с1ііго§опі-
ит рагіеііппт Кйіг., РЬус. Оепег. ра§. 427;—Озсіііагіа рагіеіі-
па Ѵаиск. (?), „Нізі. сіез Сопіегѵез" ра§. 196;—ЗсЬіго^опіит тига-
1 е Кйіг., Рііус. Оепег. ра&. 246; 8рес. А]§. ра§. 350; Оау, „8иг Іез ІЛо-
ііігіх аёгіепз“ ра§. 71; Бе-Іопі, 8у11. А1§. I ра§\ 153; Скойаі, „АІ^иез ѵегіез
сіе Іа 8иіззе“ (іп „Веііг.хиг Кгуріо§. й. Зхѵсііеіг") 1902, ра§. 34.3.
Ехв. ІѴіііг. еі Когіізі., А1^. п° 1447.
369
Примѣч. Эта водоросль обнаружена мною въ очень значительномъ
количествѣ въ нѣсколькихъ пробахъ изъ коллекціи В. П. Савича
1909 г. (п°п° 94, 95, 120, 121), взятыхъ изъ рѣкъ (Кроноцкаго озера
и съ Кихпинича).
Между тѣмъ Ногтісііит рагіеііпит является типично
наземной водорослью, которая обитаетъ на влажной почвѣ, стѣнахъ,
скалахъ, стволахъ деревьевъ, старыхъ крышахъ и пр. Нигдѣ въ лите-
ратурѣ я не могъ найти ни малѣйшихъ указаній, что водоросль эта
встрѣчается также погруженной въ воду. Возможно, что въ мѣстона-
хожденіяхъ, указанныхъ В. П. Савичемъ, водоросль эта была случайно
затоплена водой; если же она, дѣйствительно, интенсивно распростра-
нена въ камчатскихъ рѣкахъ подъ водой, то фактъ этотъ въ біоло-
гическомъ отношеніи представляетъ очень большой интересъ.
Во всякомъ случаѣ, тщательное сравненіе нашихъ образчиковъ
изъ колл. Савича съ соотвѣтствующими ехзіссаіа Ногш. рагіеіі-
п и т показало мнѣ съ полной очевидностью, что наша водоросль дол-
жна быть отнесена къ типичной формѣ этого вида, который' характе-
ризуется слѣдующими признаками по Ве-Топі (1. с.): „зігаіо іепиі, зае-
ріиз (зіссо) зиЬзегісео-пііепіе, ріиз тіпиз Іаіе ехрапзо; йіатепііз зіп^иііз,
ИаѵоѵігійіЪиз, Яехиозо-іпігісаііз, гі^ійіизсиііз, 9—24 (заеріиз 18—14 у.)
сгавзіз; сѳііиііз ѵе^еіаііѵіз ІаШийіпе зиЬаесріаІіЬиз ѵеі асі сіітісііит Ьгеѵіогі-
Ьиз, тетЪгапа іепиі, Ііуаііпа, Ьото^опеа, ѵіх ги§и1оза сіопаііз". Съ другой
стороны, синонимъ этого вида ЗсМго^опіит тигаіе Кйіг., кото-
рый Ве-Топі считаетъ самостоятельнымъ видомъ, характеризуется имъ
такъ: „йіатепііз ріегитдпе 2 ѵеі ріигіЬиз Іаіегаіііег асіпаііз (гагіиз зіп^иііз);
сеііиііз (іп диоцие йіатепіо) 10—13, гаго 15—18 у. сгаззіз, Йіатеіго 2 —
4—рІо ЬгеѵіогіЬиз, ай зеріа заере Іепііег ипйиіаіосопзігісйз, тетЬгапа
сгаззіизсиіа Ісуаііпадие Лопаііз".
Изъ этихъ діагнозовъ видно, что обѣ водоросли принципіально
ничѣмъ не отличаются другъ отъ друга. Наша водоросль, какъ видно
изъ нижеслѣдующаго ея описанія,. можетъ быть отнесена какъ къ
8с 1і. тигаіе, такъ и къ Ногт. рагіеііпит. Діаметръ нитей нашей
формы колебался въ предѣлахъ 15—18 у.., обычно 17,6 у.; длина
клѣточекъ въ 2—4 раза меньше ширины; оболочка довольно толстая,
безцвѣтная, мѣстами слегка волнистая. Однако, соединенія нитей въ
два и болѣе рядовъ мною не было обнаружено. Впрочемъ, наша во-
доросль въ этомъ отношеніи вполнѣ соотвѣтствуетъ образчикамъ изъ
колл. ѴѴііігоск’ь, и КогсШЮъ (1. с.), подъ именемъ Ногтійіит рагі-
еііпит (Ѵаисіі.') Кйіг., гдѣ имѣются также только однорядныя нити,
но .нѣсколько меньшаго діаметра (13—14 у.).
24
370
8 с Ь. тигаіе широко распространенъ въ Европѣ и найденъ также
въ Сѣверной Америкѣ, но извѣстенъ здѣсь исключительно только, какъ
представитель наземнаго сообщества водорослей.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Въ рѣкѣ Кроноцкаго озера. 18/ѴПІ
(п°п° 94. 95). Въ рѣкѣ с. Кихпинича. 3/ІХ (п°п° 120. 121).
Сем. Сііаеіорііогасеае.
Родъ 8іі§еос1опіит Кйіх.
328. Зіідеосіопіит іепие (Ад.) НаЬепІі.
Р1. Еиг. А1§. III ра^. 377; Сооке, Вгіі. Егезіілѵ. А1^. ра§. 189, іаЬ.
ЬХХПІ, Й§. 3; ТѴоІЛе, ЕгезЬѵѵ. А1&. II. 8. ра?. 110, ІаЪ. ХСѴІ, Й&. 6; Ве-
Топі, 8уИ. А1&. I ра§. 197;—Вгаратаійіа іепиіз Ад., 8узі. ра§. 57.
Ех8. Жійг. еі Погсізі., А1&. п°п° 29, 514, 1429.
Примѣч. Нити въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ 7,7—8,8 р.. ши-
рины; въточки часто вытянуты въ длинные волоски.
Этотъ видъ въ разнообразныхъ формахъ распространенъ пре-
имущественно въ Европѣ и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ,
озерахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Калахтырское озеро, у береговъ
его сѣвернаго конца. 11/ІХ (п° 223).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, подъ обрывомъ.
16/ІХ (п° 15).
Родъ (Іоіщтойіга Кйіг. (=8іегеососси8 Кйіг.).
329. бопдгозіга ѵігісііз Кйіг.
воп§гозіга ѵігійіз (Кйіг.) Ве-Топі, 8у11. АІ§. I ра§. 254; Скойаі,
Аі^иез ѵегіез сіе Іа ЗиІ88е іп „Веііга^е гиг Кгуріо^атепПога йег 8с1іѵ/еіг“
Вапй I, НеЙ 3 (1902) ра§. 295;—Зіегеососсиз ѵігійіз Кйіг. іп „Ьіп-
паеа“ ѴШ (1833) ра§. 379;—бтоп&гозіга зсіегососсиз Кйіг., РЬус.
Сгепѳг. ра§. 283; 8рес. А1§. ра§. 423 (рг. р.); ВаЪепк., ЕІ. Еиг. А1&. ПІ
ра&. 387;—ТгепіѳроЫіа ѵігійіз ЖШе іп Напзд., Ргойг. ра&. 90 (іп
поіиіа).
Примѣч. Скойаі (1. с.) даетъ хорошее описаніе этого вида: „ІЬаІІе
гатрапі, ріиз ІасЬе цие йапз Гезрёсе ргёсёйепіе (Сіоп^гозіга йе Ва-
гу а п а ВаЪепк.), ётеііапі ип ^гапй потЪге Йе йіатепіз йгеззёз, зоиѵепі
371
топіІіГогтез, зеггёз Іез ипз сопіге Іез аиігез; сеііиіез Ъазіііаігез соигіез;
гатійсаііопз сіісЬоіотідиез ои ігі-рІигісЬоіотідиез; тетЬгапез зоиѵепі
ёраіззіез, сагасіёгез сіи сопіепи зетЫаЫе а сеих сіе Гезрёсе ргёсёйепіе;
сеііиіез 10 р. сіе Іаг^еиг. Миійріісаііоп раг сеііиіез сіёЬасЬёез". Прекрасный
рисунокъ О. ѵігісііз приводится въ работѣ 6г. & ТѴезі’а, „А. ігеаіізе
оп іііе ВгііізЬ Ггезіпѵаіег А1^ае“ (1904), на стр. 92. й§. 33. а, Ъ, с.
Въ Пущинскихъ горячихъ ключахъ изъ колл. В. И. Савича 1909 г.
(п° 55, при 1° воды 35°—40°С) среди нитей ВЬігосіопіит Ьіего-
^ІурЬісит и СаіоіЬгіх ІЬегтаІіз мнѣ пришлось обнаружить въ
довольно значительномъ количествѣ короткія нити водоросли, которая
по внѣшнему облику нѣсколько подходитъ къ вышеприведенному
діагнозу и рисункамъ С. ѵігісііз. Нити состоятъ здѣсь изъ 2—4—5,
рѣже 10 клѣточекъ, болѣе или менѣе округлыхъ, или нѣсколько
угловатыхъ, снабженныхъ довольно толстыми оболочками, частью
лиловѣющими, частью синѣющими отъ хлоръ-цинкъ-іода (впрочемъ,
реакцію эту не всегда удается обнаружить). Содержимое клѣточекъ
желтовато-зеленоватое. Пластинчатый хроматофоръ съ довольно круп-
нымъ пиреноидомъ ясно виденъ въ каждой клѣточкѣ. Нити большей
частью не вѣтвятся, но клѣточки нерѣдко имѣютъ боковыя вздутія.
Рѣже приходилось наблюдать нити съ боковыми вѣтвленіями, и въ
такомъ случаѣ онѣ вполнѣ соотвѣтствовали рисункамъ С. ѵігісііз
(особенно а и с) изъ вышецитированной работы С. 8. ІѴезі’а. Размѣры
клѣточекъ 10—12 р.., рѣже до 15,5 р.. въ діам.
Рис. 14. Сгоп^гозіга ѵігісііз Кйіг, ѵаг. Заѵісиі ЕІепк. (поѵ. ѵаг.). По серединѣ
изображена вѣтвистая нить, вверху и внизу — короткія нити этой водоросли. Всѣ фигуры
сдѣланы при увеличеніи около 600 разъ. Ориг. рис.
Такимъ образомъ, нѣтъ никакого сомнѣнія, что по внѣшнему облику
и внутреннему строенію клѣточекъ наша форма ближе всего подходитъ
24*
372
къ родамъ бтоп^гозіга Кйіг;., АсгоЫазІе Беіпзск. иЬеріозіга Боггі,
которые отличаются другъ отъ друга, главнымъ образомъ, характе-
ромъ плодоношенія. Такъ какъ плодоношенія въ нашихъ образчикахъ
мнѣ не удалось обнаружить, то рѣшеніе вопроса о принадлежности
нашей водоросли къ тому или другому роду нѣсколько осложняется.
Однако, наша форма по внѣшнему облику настолько отличается отъ
извѣстныхъ до сихъ поръ видовъ родовъ Ьеріозіга и АсгоЫазіе,
что едва-ли имѣетъ . съ ними что-либо общее. Напротивъ, она, какъ
уже было отмѣчено выше, очень напоминаетъ виды боп&гозіга
(= біегеососсиз) и ближе всего стоитъ къ О. ѵігійіз, особенно по раз-
мѣрамъ клѣточекъ.
Однако, отождествить ее съ типичной .0. ѵігісііз едва-ли пред-
ставляется возможнымъ. Прежде всего она отличается внѣшнимъ ма-
кроскопическимъ обликомъ, не образуя подушечекъ, инкрустирован-
ныхъ известью, характерныхъ для 6г. ѵігійіз: „ѢІіаІІе іпсгизіё йе саі-
саіге, риіѵіпиіё; соиззіпеіз йе 1 тт. а 2 тт. сіе Іаг^еиг ип реи тоіпз Ьаиі,
йпаіетепі, ргойиізапі раг сопйиепсе аѵес Іез ѵоізіпз, Йез сгойіез Й’ип ѵегі-
Іаипаіге, аззег ёіепйиез роиг соиѵгіг йез саіііоих епііегз; зигГасе ипіе ои
таттеіопёе" {Скосіаі, 1. с.). Затѣмъ, нити нашей формы большей
частью очень короткія и не вѣтвятся, напоминая по внѣшнему обли-
ку нѣкоторыя формы Тгепіероѣііа итЪгіпа {Кйіг.) Вогп., лишен-
ныя гематохрома1). Кромѣ того максимальная величина предѣла коле-
банія діаметра клѣточекъ нашей водоросли (15,5 |і.) нѣсколько отли-
чается отъ типичной формы 6г. ѵігійіз, имѣющей лишь 10 [1. въ діам.,
хотя слѣдуетъ замѣтить, что (?. 5. ІѴезі (1. с.) приводитъ для 6г. ѵі-
гійіз нѣсколько большіе предѣлы колебаній (8—12 р.). Всѣ эти отли-
чія заставляютъ меня выдѣлить нашу форму въ особую разновидность
ѵаг. 8аѵісхі тіЬі* 2), которую я называю въ честь Б. П. Савича, собра-
вшаго эту водоросль.
Замѣчу, что необычныя условія существованія, при высокой
температурѣ (30°—40° С), могли вызвать нѣкоторыя измѣненія во
внѣшнемъ обликѣ типичной 6г. ѵігійіз, которая такимъ образомъ
пріобрѣла черты, характерныя для нашей формы, но съ другой сто-
г) Наша форма едва ли можетъ имѣть что-либо общее съ видами рода Т г е п I е-
роМіа Магі.., такъ какъ всѣ онѣ принадлежатъ къ наземнымъ водорослямъ и ти-
пично характеризуются присутствіемъ гематохрома.
2) Яоіщгозіга ѵігісііз Кйіг. ѵаг. 8аѵісгі шіЫ Гііашепііз ЬгеѵіогіЬиз 2—5, гагіиз
10—сеІІиІагіЬиз, гатоз Іаіегаіез гаго етіИепііЬиз, іп риіѵіпиіоз поп соп^езііз, сеііиііз
та^бгіЬиз, 10—12 у.., гагіиз 15,5 у., іп сііат. а Іуро сіійегі.
НаЬіі. Іп іЬегтіз „РизсЬсаіпзкііе кііисгі" (і° 30’—40° С.) а V. Р. Заѵісг аппо
1909 (п° 55) Іесіа.
373
роны возможно также, что наша форма окажется и самостоятельнымъ
видомъ. Во всякомъ случаѣ, пока я полагаю болѣе правильнымъ счи-
тать ее лишь разновидностью 6. ѵігісіі8.
Типичная 6г. ѵігійіе довольно широко распространена въ Евро-
пѣ. Обитаетъ на разныхъ подводныхъ предметахъ (камняхъ, деревѣ
и пр.), въ текучихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе горячіе ключи: третій
ключъ при 1° 30°—40° С. 24/ѴІ (п° 55).
Сем. Сіігооіерійасеае.
Родъ ТгепіероЫіа Магі.
330. ТгепіероКІіа ойогаіа (ѴѴіддегз) СЬогіаі.
АІ&иез ѵегіез йе Іа 8иі85е (іп Веііга&е хиг Кгуріо§атепі1ога йег 8сй\ѵеіх
Вапй I, Ней 3), 1902, ра§. 361;—ТгепіероЫіа ойогаіа УѴіііг., 8сапй.
Ѵаехі. іаЪ. IV ра§. 16; Ве-Топі, 8у11. А1^. I ра§. 237;—СЪгооіериз ойо-
гаіит Ад., 8у8І. А1§. ра§. 35;—СЬооІериз Ьеіиііпит ВаЪепк.,
Кгурі. Еіог. ѵ. ЗасЪз. ра&. 255;— СЪ гооі е рив птЬгіпит Кйіг., РЬус.
Сгепег. ра§. 283;—Ргоіососсиз итЬгіпиз Кйіг., 1. с. ра&і 169, ІаЬ.
VII, й&. 2;—ТгепіероЫіа птЬгіпа Вогп. іп ІѴШе, Аідо]. МіііЪеіЕ
ра&. 426;—ТгепіероЫіа ВіеізсЫі (ВаЪепк.) IVіііе, 1. с. ра&. 432.
Ехз.: ѴѴіііг. еі Когсізі., А1^. п°п° 42, 915, 916, 1423.
Примѣч. Эта водоросль въ значительномъ количествѣ собрана
В. П. Савичемъ На корѣ березы (Веіиіа Егт’апі).
Въ нашихъ экземплярахъ діаметръ клѣточекъ 15—26 р.; содер-
жимое ихъ совершенно лишено гематохрома, такъ что нити въ массѣ
(макроскопически) имѣютъ желтовато-зеленоватый оттѣнокъ; въ смо-
ченномъ состояніи не имѣютъ никакого запаха.
Такимъ образомъ, наши экземпляры, по размѣрамъ клѣточекъ и
отсутствію фіалковаго аромата, вполнѣ соотвѣтствуютъ типичнымъ
формамъ ТгепіероЫіа птЬгіпа (Кйіг.) Вогп. Однако, я считаю
болѣе правильнымъ слѣдовать Ско&аі (1. с.), который соединяетъ въ
одинъ видъ Тг. ойогаіа (ВупдЪ.) ѴѴіііт., Тг. птЬгіпа (Кйіг.) Вогп.
и Тг. В1 еі8сЫі (ВаЪепк.) ТѴіІІе подъ общимъ названіемъ Тг. ойогаіа
(УѴіддегв) Ско&аі.
Всѣ перечисленныя формы широко распространены въ Европѣ
374
и Сѣверной Америкѣ на корѣ различныхъ, преимущественно листвен-
ныхъ породъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Начикинское озеро, западный бе-
регъ, на корѣ Веіиіа Егтапі. 1/ѴШ (п° 5791).
Сем. Соіеосііаеіасеае.
Родъ СоІеосЬаеІе ВгёЬ.
331. СоІеосЬаеІе огЬісиІагіз РгіпдзИ.
іп ЙаЬгЬ. II, іаЬ. I 5, ІаЬ. Ш й&. 6—7, ІаЬ. VI 1—2; Напзд.,
Ргойг. ра^. 39 п° 19; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 8.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки 8—12 р. ширины
и 16—20 р. длины.
Обнаружена въ очень небольшомъ количествѣ на Роіато^еіоп.
Этотъ видъ встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ; указывается также и для Сибири.
Обитаетъ на подводныхъ растеніяхъ и погруженныхъ въ воду
камняхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Култукъ Калахтырскаго озера.
12/ІХ (п° 226).
332. СоІеосЬаеІе зсиіаіа ВгёЬ.
іп Апп. й. 8с. паіиг. (1844) ра&. 29, іаЬ. II; Напзд., Ргойг. I ра&. 40,
п° 20; Ве-Топі, 8уП. А1§. I ра&. 9;—РЬуНасіійіит зеіі^егит Кйіг.,
8рес. АІ§. ра&. 424; ТаЬ. РЬус. IV, іаЬ. 89, Й&. 1.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Клѣточки болѣе или менѣе
квадратныя, 24,5—32 р. ширины, часто со щетинками.
Обнаружена въ довольно значительномъ количествѣ на поверхно-
сти слоевища X о 8 і о с Хеііегзіейііі Агезск.
Этотъ видъ распространенъ преимущественно въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ. Обитаетъ на подводныхъ растеніяхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. У Свѣтлаго ключа, ключевая
промоина въ осоковой трясинѣ. 16/ѴІІ (п° 106).
375
Сем. Ое(1о§опіасеае.
Родъ Оейо§опішп Ьіпк.
333. Оесіодопіит сгуріорогит ѴѴіНг.
Оізроз. Оѳй. 8иес. ра&. 19; Ргоіг. Ое<іо&. ра&. 7, п° 2; Ве-Іопі, 8у11.
АІ§. 1 ра§. 33.
Ехз. ХѴііЛт. еі ІЯогскі., А1&. п°п° 507, 607.
Примѣч. Вегетативныя клѣточки 8—10 ц. ширины. Оогоніи по-
одиночкѣ, сжато-шаровидныя, около 25 р.. въ діам. Антеридіи 3—5-
клѣтныя. Наши экземпляры по внѣшнему облику и размѣрамъ вполнѣ
соотвѣтствуютъ описанію этого вида.
Обнаруженъ мною въ небольшомъ количествѣ.
О. сгуріорогиш встрѣчается мѣстами въ Европѣ (особенносѣ-
верной) и Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Озерко рядомъ съ Большимъ
Гречишнымъ. 31/ѴІІ (п° 123).
334. Оесіодопіит ИіідзоНпіі Ое Ву.
ПеЪ. Ое<іо&. шкі ВиІЬ. ра&. 56, ѣаЬ. Ш; ІѴШг., Ргобг. Мопо&г. Ое<іо&.
ра&. 16, п° 31; Сооке, Вгіі. Ггезінѵ. А1&. ра&. 156, іаЪ. ЫХ, Гі&. 3; Ре-Топі,
8у11. А1§. I ра§. 44.
Примѣч. Вегетативныя нити 8—10 р. въ діам. Оогоніи 35—38 р.
ширины и приблизительно такой же длины, снабженныя характер-
ными, 8—10 конусовидно складчатыми выростами посерединѣ. Анте-
ридія 1—2-клѣтныя.
По своему внѣшнему облику, размѣрамъ и пр. наши экземпляры
вполнѣ соотвѣтствуютъ изображенію и описанію этого вида.
Обнаруженъ мною сравнительно въ довольно значительномъ ко-
личествѣ.
О. ІЬгі&зоЬліі встрѣчается мѣстами въ Европѣ (особенно въ
сѣверной). Обитаетъ въ стоячихъ водахъ, особенно торфяныхъ болотамъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Озерко рядомъ съ Большимъ
Гречишнымъ. 31/ѴІІ (п° 123).
Родъ ВиІЬосЬаеіе
335. ВиІЬосИаеІе папа ѴѴіНг.
Ое<1ое. поѵ. ра^. 7, іаЬ. 1, Н&. 9; Ргоіг. Мопо&г. Ое<іо§.раё. 50, п° 17;
Напзд., Ргойг. ра^. 50, п° 54; Ре-Топі, 8у11. А1§. I ра^. 24.
376
Примѣч. Наши экземпляры почти вполнѣ соотвѣтствуютъ опи-
санію и рисунку изъ вышецитированной работы ІѴііігоск’а, но отли-
чаются нѣсколько большей длиной ооспоръ, которыя, при ширинѣ 25 |*.,
достигаютъ длины до 50 у..
Эта водоросль обнаружена мною въ значительномъ количествѣ
во многихъ пробахъ, большей частью съ ооспорами.
В. папа встрѣчается мѣстами въ Европѣ. Обитаетъ въ озерахъ
и торфяныхъ болотахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Ближнее озеро, водоросли на
камняхъ у берега. 20/ѴІ (п° 34). Паратунское болото, окнища. 27/ѴІ
(п° 44). Микижинское озерко, у берега. 30/ѴІ(п° 74). Болотный заливъ
„Хароваго" озерка (у восточнаго конца Дальняго озера). 2/ѴІІ (п° 79).
Тундра у южнаго конца Начикинскаго озера: длинное окнище, гори-
зонтальный ловъ у берега. 12/ѴШ (п° 142).
Сем. Сіадорііогасеае.
Родъ СІайорЬога Кйіг.
336. СІасіорІіога ігасіа (ОіІІѵѵ.) Кйіг.
РЬус. Оепег. ра§. 263; 8рес. А1§. ра§. 410; І)е-Топі, 8у11. А1^. I ра&. 288.
Ехз. ѴѴіііг. еі Яогйзі., АІ?. п°п° 37а еі Ъ; 125, 126, 208, 293, 942,
1031, 1032, 1033, 1035, 1046,1134.
Примѣч. Наша форма характеризуется очень толстыми и очень
длинными нитями, которыя очень рѣдко вѣтвятся. Главныя нити
имѣютъ 80—195 р.. ширины и характеризуются необычайно толстой,
слоистой оболочкой. Длина клѣточекъ въ 1,5—2,5 раза больше ихъ
ширины. Содержимое ихъ зеленовато-буроватое.
По всѣмъ признакамъ нашу форму нужно отнести къ ѵаг. 1 а с п-
зігіз Вгапй (іп „НесВѵі&іа" ХЬѴШ, 1908, стр. 46), которая весьма по-
дробно была изслѣдована этимъ авторомъ.
Замѣчу, что совершенно идентичная форма въ очень значитель-
номъ количествѣ была найдена мною въ Московской губ. х).
Въ Камчаткѣ эта форма, повидимому, распространена также очень
интенсивно.
х) См. А. А. Еленкинъ, „Краткій предварительный отчетъ объ изслѣдованіяхъ
низшихъ споровыхъ въ окрестностяхъ с. Михайловскаго (Московской губ., Подольскаго
уѣзда) въ теченіе лѣтнихъ мѣсяцевъ 1910 г.“ (Извѣст. Императ. Спб. Ботанич. Сада.
Т. XII, 1912, вып. 1, стр. 46). ‘
МТ
С1. Ігасіа въ разнообразныхъ формахъ распространена пре.
имущественно въ Европѣ и Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, озе-
рахъ и пр.
Мѣстон. Колл, Раменскаго 1908 г. На камняхъ въ чертѣ отлива, къ
сѣверу отъ Петропавловска. 4/ѴІ (п°п° 4—9). Въ протокѣ за Коряцкой
рѣчкой, подъ Краснымъ Ярчикомъ. 29/ѴІІ (п° 117). Култукъ Калахтыр-
скаго озера. 12/ІХ (п° 226).
Колл. Перфильева. 1910 г. Налочевское озеро, у берега на кор-
няхъ подъ водой. 17/ІХ (п° 17). Тамъ же, вдоль каменистаго берега
на камняхъ 18/1Х (п° 32). Озерко на перешейкѣ въ Тарьинской бухтѣ
19/ѴПІ (п°п° 41—44).
337. СІасІорКога діотегаіа (І_.) Кйіг.
РЬус. &егт. ра&. 212; Ве-Топі, 8уП. А1§\ I ра^. 295.
Ехз. УѴіііѵ. еі ПогАзі., А1&. п°п° 123а еі Ь; 214, 215, 1038, 1039,
1430.
Примѣч. Наши образчики относятся къ типичной формѣ этого
вида. Собрано обильно.
Этотъ видъ въ разнообразныхъ формахъ сильно распространенъ
преимущественно въ Европѣ и Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, озе-
рахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Верхне-Паратунскій горячій ключъ,
въ холодной части ключа, въ саженяхъ 5—6 отъ выхода, послѣ впа-
денія холоднаго ручья. 24/ѴІ (п° 2153).
Колл. Перфильева 1910 г. Налочевское озеро, у берега на корняхъ
подъ водой. 17/ІХ (п° 16). Тамъ же, на крупныхъ камняхъ вблизи бе-
рега 18/ІХ (п° 30). Озерко на перешейкѣ въ Тарьинской бухтѣ 19/ѴІІІ
(п°п° 41—44).
Родъ ВШгосІопшш Кйіг.
338. НЫгосІопіит ЬіегодІурЬісит (Ад.) Кйіг.
РЬус. §епег. ра&. 205; ВаЪепк., ЕІ. Еиг. АІ&. III ра§. 329; КггсЪп.,
А1&. 8сЫез. ра^. 80, Ве-Топі, 8у11. А1^- I ра&. 281.
Ехз.: ѴѴіііг. еі ПогАзІ., А1&. п°п° 629 а еі Ь; 630, 944, 945, 1436,
1437.
Примѣч. Наши экземпляры частью типичны, частью приближа-
ются къ ѵаг. аіго-Ъгиппеит ТМеп („ОЬзегѵаііопз оп зоте ІѴезі Ате-
гісап іЬегта! А]§ае“ іп „Воіапісаі 6ахеііе“ Ѵоі XXV, 1898 ра^. 93. іаЬ. ѴШ,
ііе. 14, 15, 16, 17).
378
Интересно отмѣтить, что въ матеріалѣ, собранномъ В. П. Савичемъ
въ Камчаткѣ изъ Пущинскихъ горячихъ ключей, этотъ видъ наиболѣе
обильно встрѣчается при і° 35—40°С., при чемъ большинство нитей
имѣетъ здѣсь коричневато-буроватое содержимое, вполнѣ соотвѣтствуя
по внѣшнему облику, описанію и рисункамъ ѵаг. аігоЬгиппеит изъ
вышецитированной работы ТМеп: „іп 1оп§ зігіп&з, йагк Ьголѵп (Гиіі^і-
пеиз); погтаі ѵе^еіаііѵе сеііз 15—22 |л. іп (ііатеіег, Іезз ікап опсе аз 1оп§
іо ііігее іітез іоп^ег іЬап \ѵі<1е, ѵегу ѵагіаЫе іп зіхе іп іЬе зате Гііатепі,
гагеіу ргобисіп^ зЬогі гііізоіііз; сеіі сопіепіз (ехатіпеб лѵЬеп ГгезЬ) сіагк
Ьголѵп, ^гапиіаг". Наши нити нормально имѣютъ почти такіе же раз-
мѣры (15—24 |і. въ діам.), какъ указано у ТМеп, при чемъ мѣстами
клѣточки вздуваются совершенно такъ же, какъ на рис. 17 вышеци-
тированной ея работы. Ризоидообразные выросты встрѣчаются не
часто.
При і° 24° С изъ тѣхъ же источниковъ видъ этотъ собранъ менѣе
обильно, при чемъ вмѣстѣ съ ѵаг. аігоЬгиппеит нерѣдко попа-
даются нити со свѣтло-зеленымъ содержимымъ клѣточекъ, что хара-
ктерно для типичной формы Кіі. Іііего^іур Ьісит („Іаеіе ѵеі раііійе
ѵігі<іе“).
Наконецъ, при і° 17—19° изъ Пущинскихъ ключей видъ этотъ
попадается только отдѣльными нитями, которыя большею частью от-
носятся къ типичной формѣ.
Поэтому весьма вѣроятнымъ является предположеніе, что темная
окраска содержимаго нитей обусловливается повышеніемъ темпе-
ратуры.
Замѣчу, что нити КЬ. Ьіего^ІурЬісит при і° 35—40° (колл.
В. П. Савича, 1909, п° 55) въ большинствѣ случаевъ были густо по-
крыты эпифитирующей водорослью изъ синезеленыхъ СЬатаезір-
Ііоп іпсгизіапз Спт. и отчасти Сіі. сопіегѵісоіа А. Вг.
КЬ. Ьіего&іурѣісит въ разнообразныхъ формахъ распростра-
ненъ преимущественно въ Европѣ и Америкѣ. Обитаетъ въ холодныхъ
и горячихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Главный Паратунскій горячій ключъ;
і° 44°С у мѣста выхода и і° 4ГС въ бассейнѣ. (п° 2305).
Начикинскіе горячіе ключи; і° 30—28°С у мѣста впаденія ключа
въ р. Начику, среди ракушекъ. VIII (п° 5936).
Колл. Савича 1909 г. Пущинскіе горячіе ключи; і° 17 —19° и
24° С. 24/ѴІ (п° 48—54). Вулканъ Узонъ, въ кратерѣ; і° 40 — 45°С.
25/ѴІІІ (п°п° 99—103).
379
Сем. ѴаисЬегіасеае.
Родъ ѴаисЬегіа ВС.
339. ѴаисЬегіа зеззіііз (ѴаисЬ.) ОС.
Е1. Ег. ра§. 63; Кігскп., А1&. ЗсЫез. ра^. 82; Ве-Топі, 8у11. А1&.
1 ра&. 398.
Ехз. УѴіііг. еі ^гд,8і., А1^. п°п° 231, 456, 1582.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Нити до 70 р. въ діам.
Оогоніи найдены въ небольшомъ количествѣ; ооспоры, почти зрѣлыя,
попадаются очень часто.
Этотъ видъ широко распространенъ преимущественно въ Европѣ
и Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, канавахъ и т. п.
Мѣстон. Колл. Раменскаго. 1908. Второй ручей по пути отъ Тарьин-
ской бухты къ Ближнему озеру. 9/VI (п° 11). Ручей по пути изъ За-
войки въ Коряки. 23/Ѵ1І (п° 110).
Колл. Савина 1909. Пущинскіе горячіе ключи; і° 17—19°С. 24/ѴІ
(п° п° 48—52).
VII. СЬагаІез
(Харовыя).
Сем. СНагасеае.
Родъ СЬага (Ѵаіі.) А.’Вг.
340. СЬага ігадіііз Оезѵаих.
іп Ьоіз. Ьоі. Ыоі. (1810) ра§\ 137; Мідиіа, Оіе СЬагасееп іп ВаЪепк.
Сгуріо^.-ГІога В(1. V ра^. 722, й&. 146; Ноіія, А1§. Вгапй. ра&. 115.
Примѣч. На нашихъ экземплярахъ имѣются не вполнѣ зрѣлыя
споропочки и антеридіи.
Этотъ видъ въ разнообразныхъ формахъ чрезвычайно широко
распространенъ въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ
озерахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Изъ болотнаго залива „Харо-
ваго“ озерка (у восточнаго конца Дальняго озера). 2/ѴІІ (п° 79) и 3/ѴІІ
(п° 81).
Родъ Міеііа А§.
341. ІѴііеІІа ііехіііз (І_. ех р.) Ад.
8узі. А1^. (1824) рар. 124; Мідиіа, Сѣагас. (іп ВаЬепкогзІ'5, Кгуріо^а-
шепйога V Вапф 1897) ра§. 132, й^. 37;—СЬага соттиіаіа Вирг.,
Веііг. ра&. 9; 8утЬ. ай Ьізі. рі. Возз. ра§. 77 (і. Мідиіа 1. с.).
Примѣч. Этотъ видъ подъ именемъ СЬага соттпіаіа приводится
Виргескі’омъ также и для Камчатки въ его работѣ: „ВізігіЬиііо Сгур-
іо^ашатит ѵазсиіагіит іп Ітрегіо Воззісо“ (Веііг. 2. РПапхепкипсІ. 4. Виза.
ВеісЬз, III, 1845).
VIII. ПНосІорІіусеае.
(Багрянки).
Сем. Ьетапеасеае.
Родъ Ъетапеа Вогу.
342. Ьетапеа ііиѵіаііііа (ОіІІѵѵ). Ад.
іп Асі. Ноіт. (1814), ІаЬ. II, й§. 2; Кйіг., ТаЬ. РЬус. VII, іаЬ. 82;
Ве-Топі, 8у11. А1§. IV ра&. 41;—йасЬегіа Пиѵіаііііз 8ігоЛ., Ьётап.
ра&. 70, ІаЪ. I Й&. 7 Ьіз; ІаЬ. II, Йд. 14; ІаЪ. III, й^. 15-19, 21, 23; ІаЪ. VI,
й§. 47-50; ІаЬ. VII, й^. 62-63; ЪаЪ. VIII, й&. 81.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; нити съ хорошо развитыми
антеридіальными бугорками.
Этотъ интересный видъ обнаруженъ мною сравнительно въ не-
большомъ количествѣ въ одной изъ пробъ колл. Б. И. Савича.
Ь. Гіиѵіаііііз встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ
и Сѣверной Америкѣ. Обитаетъ въ рѣчкахъ, ручьяхъ, водопадахъ
и т. п.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли изъ ручья на перевалѣ
изъ Поперечной въ Малку. 11/ѴІ (п° 37).
Сем. Неітіпіііосіайіасеае.
Родъ ВаігасЬоврегтпт КоІЪ.
343. Ваігасііозрегтит топііііогте КоіК.
ЕІ. Сіегт. (1800) III, ра§. 450; Зіто'Л., ВаігасЬозр. ра&. 309, іаЬ. II,
й§. 1—3,5; іаЬ. III, й^. 1—9; ІаЬ. VI, й^. 1—8; Ве-Топі, 8у11. А]&. IV, ра&. 50.
Ехй. ѴѴіііг. еі НогАві., А1§. п°п° 1009, 1353, 1354, 1355 а еі Ь;
.1356 а. еі Ь.
382
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны и съ плодоноше-
ніемъ.
Этотъ видъ обнаруженъ въ очень небольшомъ количествѣ (обрывки
нитей) въ одной изъ пробъ колл. Савича.
В. топііііогте распространенъ мѣстами преимущественно въ
Европѣ. Обитаетъ въ озерахъ, рѣчкахъ и т. п.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли въ горномъ ручьѣ съ Узона.
28/ѴІП (п° 119).
344. ВаігасЬозрегтит ѵадит (Коііі) Ад.
8узі. ра&. 52; 8ігоЛ., ВаігасЬозр. ра&. 259, іаЪ. XXXIV, й&. 1;
іаЬ. XXXVIII, й&. 1—12; Ве-Топі, 8у11. А1&. IV, ра^. 58;—ВаігасЬо-
зрегтит топііііогте ѵаг. ѵа^ит ВоНі, Тепі. ЕІ. 6-егт. III ра&. 482.
Ехз. ІѴгііг. еі Уоп&А, АІ^. п°п° 102, 103.
Примѣч. Наши экземпляры стерильны, но по внѣшнему облику
и микроскопическому строенію они вполнѣ соотвѣтствуютъ п° 102 изъ
вышецитиров. ехзіссаіа ѴѴіііг. еі Когсізі., и рис. й^. 1. В и С изъ ра-
боты О. 8. ЖезГа, „А ігеаіізе оп ІЬе ВгііізЬ Ггезіілѵаіег А1§ае“ (1904)
рад. 37, характеризуясь болѣе или менѣе равномѣрнымъ расположе-
ніемъ вторичныхъ вѣточекъ, безъ образованія ясныхъ мутовокъ, что
служитъ хорошимъ отличительнымъ признакомъ отъ ВаігасЬозрег-
тит топііііогте Воік: „ІЬе Іаііег (В. ѵа^ит) із йізііп^шзЬесі ігот
ІЬе іогтег (В. топііііогте) Ъу ІЬе тоге ог Іезз шгііогт Йеѵеіоретепі
оі ІЬе Іаіегаі ЬгапсЬез аіоп^ ЬоіЬ ІЬе поіез апсі іпіегпоіез оі ІЬе іпіегіог
рогііопз оі ІЬе ргітагу ахіз.“ (6г. 5. ІѴезі, I. с. ра§. 38).
Видъ этотъ обнаруженъ мною въ довольно значительномъ коли-
чествѣ въ пробахъ Раменскаго и Комарова.
В. ѵа^ит встрѣчается мѣстами преимущественно въ Европѣ и
Америкѣ. Обитаетъ въ озерахъ, рѣчкахъ, торфяныхъ болотахъ и пр.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Тундра у южнаго конца Начи-
кинскаго озера: длинное окнище. 12/ѴІІІ (п° 141).
Колл. Комарова 1909. Сѣверное основаніе Шипунскаго мыса, до-
лина рѣки южнаго Халыгера; ванна среди торфяныхъ болотъ. 24/ІХ.
345. ВаігасЬозрегтит катізсЬаіісит Ад.
8узі. А1§. (1824) ра&. 55.
Примѣч. С. А. АдагсІК (1. с.) приводитъ слѣдующій діагнозъ этого
вида: „ігопсіе топіІИогті, гатіз аііепиаііз, агіісиііз ргітагііз зиЬсуІіпйгісіз
383
біатеіго аедиаІіЬиз гатиііз ѵегіісіііотит айепиа(із“. „А§. Ісоп. ТаЪ. 20“.
„Іп адиіз КатізсЬаікае11.
Замѣчу, что С. А. АдагЛкъъ „бузіета Аі^агит" приводитъ слѣдующіе
виды ВаГгасЬозрегтит: В. ѵа^ит, В. іигит, В, ЬатЬизіпит,
В. Ііеітіпіозит, В. топіІіГогте и В. КатізсЬаіісит. Изъ
этихъ видовъ В. ЬатЬизіпит Вату является синонимомъ В. ѵа§ит.
Остальные виды (за исключеніемъ В. Катізсііаіісит) признаются
и въ настоящее' время. Такимъ образомъ, совершенно ясно, что
устанавливая особый видъ В. КатізсЬаіісиш, АдагЛк усматри-
валъ въ немъ какія-то опредѣленныя отличія отъ прочихъ видовъ.
Для выясненія этихъ отличій приведемъ здѣсь діагнозы этихъ видовъ
по АдагЛк’у: В. ѵа^иш „Ггопсіе сіісііоіота суііпсігіса аедиаіі, гатіз арісе
іпсгаззаЫз“; В. сіигит „Ггопйе топіііГогті Лига гатозіз^іта, гатіз аііѳпиа-
ііз, ѵегіісііііз (іізііпсйз &1оЬозіз“; В. Ьеітіпіозит „Ггопсіе зиЬріппаіо ѵіг-
§аіа, іпГегпе пиба, гатіз зітрІісіЬиз асиііз, ѵегіісіПіз сотргеззіз соп1і(щіз“;
В. топіІіГогте „Ггопсіе топіііГогті гатозіззіта, гатиііз асиііизсиііз,
ѵегіісііііз саиііпіз зиЬбізііпсііз ^ІоЬозіз, гатогит сопГ1иепНЬиз“. Изъ этихъ
крайне неопредѣленныхъ діагнозовъ, во всякомъ случаѣ, видно, что
В. КатізсЬаіісиш ближе всего стоитъ къ В. топіІіГогте, но
чѣмъ собственно онъ отличается отъ В. топШГогте,—установить
теперь не представляется возможности. Очевидно, какія-либо отклоне-
нія во внѣшнемъ обликѣ дали поводъ С. А. АдагЛк’у установить новый
видъ, являющійся,вѣроятно, лишь формой В. топіІіГогте, который,
какъ извѣстно, чрезвычайно сильно варьируетъ во внѣшнемъ обликѣ,
подъ вліяніемъ разнообразныхъ условій существованія и въ зависи-
мости отъ возраста экземпляровъ („зресіѳз тіге ѵагіаі рго аеіаіе іпйіѵі-
йиогшп еѣ іосі паіаііз сопсііііопіЬиз'1).
Такимъ образомъ, В. КатізсЬаіісит слѣдуетъ признать крайне
сомнительнымъ видомъ.
Замѣчу еще, что въ литературѣ среди формъ и въ синонимикѣ
видовъ рода ВаігасЬозрегтиш я нигдѣ не могъ найти никакихъ
указаній относительно В. КатізсЬаіісит.
Однако, просматривая трудъ Кйігіпд’а,, „бресіез АІ^агшп" (1849),
мнѣ на стр. 358 удалось найти этотъ видъ, но уже отнесеннымъ къ
роду Бгарагпаісііа, подъ названіемъ Бг. КапіізсЬаііса I. Ад.,
съ діагнозомъ, приведеннымъ уже выше и съ примѣчаніемъ: „НаЬііиз
ВаігасЬозрегті (п. ѵ.)“.
Мнѣ неизвѣстно, на какомъ основаніи I. Сг. АдагЛк включилъ
этотъ видъ въ родъ Бгарагпаісііа, но противъ такого отнесенія
говорятъ слѣдующій соображенія. Во 1) С. А. Адагсік’у хорошо былъ
384
извѣстенъ родъ Вгарагпаійіа Вогу (1803), который имъ былъ зна-
чительно расширенъ (въ „Зузіета АІ^агат" 1824, стр. 57); поэтому
едва-ли можно предположить, что такой извѣстный альгологъ, какъ
С. А. АдагЛк могъ бы смѣшать В аіг асѣ о зр е гві и т съ Бгараг-
паісііа. -Во 2) слѣдуетъ имѣть въ виду, что представители рода
Бгарагпаійіа до сихъ поръ еще не обнаружены въ Камчаткѣ,
тогда какъ виды Ваігасіюзрегтмт найдены здѣсь въ довольно
значительномъ количествѣ.
Указатель литературы къ критическому списку
прѣсноводныхъ водорослей Камчатки.
1. Адатсік, С. А. «Бізрозіііо аі^агшп Зиесіае». ЪипДае. 1810—1812.
2. Адат&к, С. А. „Аптагкіп^аг от з1а§ѣеѣ Ъетапеа, заті Ьезкгііпіп^
от іѵешіе пуа агѣег Дегаі“. (Коп§1. Ѵеі. АкаД. НапДІіп^аг. XXXV, 1814,
ра&. 33).
3. Адагсік, С. А. «8упорзіз А1§’агит ЗсапДіпаѵіае». Ъипсіае. 1817.
4. Адатсік, С. А. «Зресіез аі&агит гіѣе со^шііае». Ѵоі. Т, II. СггірЬізѵаІДіае.
1821, 1828.
5. Адатсік, С. А. «8узѣета аі^агит». Ъипсіае. 1824.
6. Адатсік, С. А. «АиІ2аЫип§’ еіпі^ег іп Деп оезіеггеісЬізсЬеп ЪапДегп §'еіип-
Депеп Сгаѣѣип§’еп ипД Агіеп ѵоп А1§еп» («Еіога» X, п°п° 40, 41). Ве§епзЪиг§’. 1827.
7. Алексенко, М. А. «Очеркъ водорослей СМогозрогеае окрестностей г. Харь-
кова» (Труды Испыт. Природы Императ. Харьковскаго Универс. Т. XXI, 1887,
стр. 141—278).
8. Алексенко, М. А. «Къ флорѣ водорослей Лебединскаго и отчасти Сумскаго
уѣздовъ Харьковской губ.» (ІЫД. Т. XXVIII, 1893—1894, стр. 82—132).
9. Алексенко, М. А. «Матеріалы для альгологіи Полтавской губ.» (ІЫД.
Т. XXV, 1890—1891, стр. 47—88 и Т. XXVI, 1891—1892, стр. 45—67).
10. Алексенко, М. А. «Флора водорослей Днѣпровскихъ плавней и торфян-
пиковъ въ предѣлахъ Полтавской губ.» (ІЬіД. Т. XXVII, 1892—1893, стр. 59—123).
11. Атскет, IV. «ТИе БезтіДіеае оі Хопѵау» (Доигпаі оі Воіапу. Ѵоі XII,
ра§;. 89). ЪопДоп. 1874.
12. Агскег, IV. «Безсгірііоп оі петс зресіез оі Місгазіегіаз, Зіаигазігиш,
Созтагіит, Сіозіегіит, Зрігоіаепіа апД АпкізІгоДезтиз», 3 рарегз лѵіЙі соі. рі.
ЪопДоп. 1867.
13. Атезскоид, <7. Е. «ОЬзегѵаііопез рЬусоІо^ісае рагіісиіа ргіта: Ъе Сопіег-
ѵасеіз поппи11із»,сит4 ѣаЪЦАсі. Ве§. 8ос. 8сіепі. зег. III, ѵоі. VI). Прзаііае. 1866.
14. Арнольди, В. М. «Введеніе въ изученіе низшихъ организмовъ: морфо-
логія и систематика зеленыхъ водорослей», 2-е изданіе, 1908.
15. Атіаті, А. «Ъізіе Дез А1§’иез оЬзегѵёез Дапз 1е §’оиѵегпешепі Де Мозсои»
25
386
(Виіі.йеіа 8ос. Ітр. сіез Хаіигаіізіез сіе Мозсои, 1. БХ, п° 3, Мозсои, 1885, р. 125).
16. Агіагі, А. «Маіегіаих роиг зегѵіг а Рёіийе (Іез А1§иез йи §’оиѵегпетеп1
сіе Мозсои» (ІЬій. 1886, п° 3).
17. Васктапп, Н. «Ѵег§1еіс1іепйе Зіийіеп йЬег йаз Ркуіоріапкіоп ѵоп 8ееп
ЗскоНІапйз шій йег 8с1пѵеІ2» (АгсЫѵ йіг НуйгоЬіо1о§*іе ипй Ріапкіопкипйе. Вй. II,
1908, ра§\ 1).
18. Ваііеу, <1. 17. «Місгозсорісаі ОЬзегѵаІіопз тайе іп 8оиИі Сагоііпа, Сеог§’іа
апй Еіогійа» (Зтіікзопіап СопІгіЪиІіопз, ѵоі. II, 1850).
19. Балахонцевъ, Е. Н. «Ботанико-біологическія изслѣдованія Ладожскаго
озера». СПБ. 1909.
20. ВоШ, В. «ІІеЬег йіе СЫогорІіуІІорІіусееп 8іЬігіепз» (Воіап. СпІгІЬ.,
1885, ра§. 264).
21. ВоШ, В. «Війга§ 1І11 Каппейотеп от 8іЬігіепз СЫогорЪу Порку сеег»,
т. 2. Крігіаі. (Оеіѵ. Ѵеі. Акай.). 81оскко1т 1885.
22. Вотде, О. «Еі Іііеі Ьійга^ 1І11 8іЬігіепз СЫогорку Порку сё йога» (Вік.
К. 8ѵепзк. Ѵеі. Акай. Напйі. 1891, Вй. 17, III, п° 2).
23. Вотде, О. «Веіігао’е гш АІ^епйога ѵоп 8сктейеп» (Агкіѵ Гбг Воіапік
иі^ііѵеі аі К. 8ѵепзка Ѵеіепзкарзакайетіепз і 81оскко1т. 1906. Вапй. 6, п° 1).
24. Вотпеі, Е. еі Гіакаиіі, С. «Веѵізіоп йе Мозіосасёез кёіёгосузіёез сопіе-
пиез йапз Іез ргіпсіраих кегЬіегз йе Егапсе» I—IV (Апп. зсіепс. паі. 1887, 1888).
25. Вотпеі, Е. еіЕІакаиІі, С. «8иг Іа йёіегтіпаііоп йез Віѵиіаігез диі Гогтепі
йез йеигз сГеаи» (Виіі. 8ос. Ъоі. Рг. Т. XXXI, 1884, ра§. 76—81).
26. Вотпеі, Е. еі Ткитеі, 6г. «Хоіез аі^оіо^ідиез: гесиеіі й’оЪзегѵаІіопз зиг
Іез аіо’иез». Рагіз. 1876—80.
27. Вотяі, А. «Ыоіе аііа тогіоіо^іа е Ьіоіо^іа йеііе АІ^ке Нсосготасее»,
соп 10 Іаѵ. (Хиоѵо §іогп. Ьоі/ііаі. ѵоі. X п° 3, XI, п° 4, XIV, п° 4). Різа 1878—82.
28. Вотгі, А., «81ийі а1§о1о§'ісі». Разс. I (1883) Меззіпа; Разс. II(1895) Раіегто.
29. Вотявсхуи). «Біе бизэтаззег - Васіііагіасееп (Біаіотасееп) Йез зййлѵезі-
ііскеп Виззіапйз, іпзЬезопйеге йег Сіоиѵегпетепі Кіеѵ, Сегпі^оуѵ ипй Роііаѵга»
I. Ьіе%. Нізіогізсііез. А11§’етеіпе Сііагакіегізііск йег Васіііагіасееп, тіі 2 сііго-
тоІііЬо^г, Тай Кісхѵ. 1873.
30. Воту сіе 8. Ѵіпсепі <1. В. «Мётоіге зиг Іез §епгез Сопіегѵа еі Вуззиз».
Вогйеаих. 1727.
31. Вогу сіе 8. Ѵіпсепі <1. В. «Бісііоппаіге сіаззідие йЪізІоіге паіигеііе».
Рагіз. 1822—1831.
32. Вгапсі, Е. «2иг МогрЬо1о§’іе ипй Віоіо^іе й. Сгіепя^еЬ. Юіігосіопіпт
ипй Сіайоркога» («Нейѵй§іа>> Вй. 48. Бгезй., 1907).
33. Вгаип, А. «А1§агшп ипісеііиіагішп §епега поѵа еі тіпиз со^пііа», с. 6 ІаЪ.
аеп. Бірзіае 1855.
387
34. ВгёЫзеоп, А. (Ве). «А1§иез йез епѵігопз йе Еаіаізе» (Мёшоігез йе Іа 8ос.
Акай, йе Еаіаізе Воі. 1835).
35. ВгёЬІ880п, А. (Ве). «Безсгірііоп йе йеих поиѵеаих ^епгез й'АІ^иез
Йиѵіаіііез», аѵес 2 рі. соі. (Аті. зсіепс. паѣ. 1844, ѵоі. 1).
36. ВтёЪІ88оп, А. (Ве). «Ъізіе йез Безтійіёез оЬзегѵёез еп Ваззе-йогтапйіе»
(Мёт. 8ос. й. 8с. Ыаі. йе СйегЪоиг§’ 1856).
31. Вгеиіеі, С, Р. «Йога ^егтапіса ехзіссаіа: Сгур1о§’атіа». Сепі. I—IV.
38. Вгиеддет, С. 6?/«Вйпйпег А1§еп: Сйгоососсасеае, Ыозіосііасеае». СЬиг. 1863.
39. Вгип, 3. «Біаіотёез йез Аірез еі йе йига еі йе Іа гё^іоп 8иіззе еі йап-
<?аізе йез епѵігопз йе Оепёѵе», аѵес 9 ріапсйез. Сгепёѵе. 1880.
40. Вгип, 7. еі Тетрёге, Р «Біаѣотёез Гоззііез йи йароп: езресез тагіпез
ег поиѵеііез йез саісаігез аг^іііеих йе 8епйаі еі йе Тейо». 9 ріапсйез. (Мёт. 8ос.
Рііузі^. еі Нізі. Хаі. йе Сгепёѵе. Т XXX п° 9. Сгепёѵе, 1889).
41. СкоНаі, В. «А1§иез ѵегіез йе Іа 8иіззе». 1902 (іп «Веііга^е япг кгуріо-
§атепйога йег 8сЪлѵеІ2». Вапй I, НеЙ'З).
\ (42. Сіепкоюзкі, В. «Хиг МогрЬоІо^іе йег ІЛоЙігісііееп», тіі 2 ІагЬ. Тай
(Виіі. йе ГАсай. йез 8сіепс. йе 8.-Рё1егзЬоиг§ 1. IX, 1876, р. 531—872).
43. Сіарагёйе еі Ъасктапп. «ЕІийез зиг Іез Іпіизоігез еі Іез Вііігоройез».
Сгепёѵе еѣ В&1е. 1858—1861.
' 44. Скѵе, Р. Т.'а «Зупорзіз оі Йіе Ыаѵісиіоій Біаіотз». I. II (Коп§1. Зѵепзка
Ѵеіепзкарз-Акайетіепз Напй1іп§’аг. 1894. ВапйеІ 26, п° 2 еі 1895 Вапйеі
27, п° 3).
і^4 5. Сіеѵе, Р. Т. «Ебгзёк йіі еп Мопо^гай біѵег йі 8ѵепзка агіегпа аі
Аі^іатіііеп Ху^петасеае». (Ыоѵ. Асѣ. ге§’іае 8ос. 8сіеп1. Іірзаііепзіз 1868).
46. Сіеме, Р. Т, «Війга§ іііі Каппейотеп от 8ѵегі§ез 8біѵайепза1§’ег а!
ЬтіІіетБезтійіеаеИОеГѵегз. а! К. ѵеѣ. Акай. БогЬапйІ. 20,п° 10). 8іоск1ю1т1863.
47. Сіеѵе-Еиіет, А. «Баз Васіііагіасееп-Ріапкіоп іп веѵгаззегп Ьеі 8іоск-
йоіт» (АгсЪіѵ йіг НуйгоЬіоІо^іе ипй Ріапкіопкшійе. Вй. VI, 1911, ра§\ 211).
48. Сіеѵе, Р. Т. еі Огипого, А. «Веііга^е гиг Кеппіпізз йег АгсйзсЪеп Біа-
іотееп», тіі 7 Таі. 8іоскко1т. 1880.
49. Сіеѵе, Р. Т, апй Моііег, I. В. «Біаіотз ехзіссаіа». Брзаіа. 1878.
50. Сооке, М. С. «Хоѣез оп ЬгійзЬ Безтійз» (вгеѵіііеа. 1880—81).
51. Сооке, М. С. «Вгііізіі РгезЬѵаіег АІ^ае, ехсіизіѵе о! Безтійіеае апй
Біаіотасеае», ѵг. 180 соі. ріаѣез. Ьопйоп. 1882—84.
52. Согйа, А. С. <1. «ОЬзегѵайопз тісгозсорідпез зиг Іез апітасиіез йез
еаих Йіегтаіез йе СагІзЬай» (Аітапасіі йе СагІзЬай. 1835—1840).
.. 53. Ве-Вату, А. «Ппіегзисііип^еп иеЬег йіе Еатіііе йег Соп]и§аіеп» (Ху§пе-
тееп и. Безтійіееп) т. 8 Киірегіай Ьеіряі§. 1858.
54. Ве-Вагу, А. «ПеЪег йіе А1§еп§’ай. Оейо^опішп ипй ВиІЬосІіаеІе», т. 3
соі. Крйі. РгапМигі. 1864.
25
388
55. Ве-СапШІе, А. Р. «Ріоге Егап^аізе». іоте 2 (III ейіі.). Рагіз. 1805.
56. Веі/ропіе, В. В. «8ресітеп Резтійіасеагит зиЪаІріпагит» (Мет. В.
Асасі. сіеііе 8сіепге йі Тогіпо зег. II, іот. XXVIII). Тогіпо. 1873.
57. Везтагіётез, Т. В. Н, <1. «Ріапіез сгуріо^атез йе Егапсе», Ейіііо
I, іазс. I—ХЫѴ, 1825—51, Ейіііо II, іазс. I—XXXVII, 1836—51, Ейіііо поѵа
іазс. I—XVI, 1853—60.
58. Ве-Топі, I. В. «8у11о§е А1§’агит отпіит Ьисиздие со§'пііагит». Ѵоі. I
(1889), Ѵоі. II (1891—1892), Ѵоі. IV (1897), Ѵоі. V (1907).
59. Віікоуп, Е. 17. «ВгііізЬ. Сопіегѵае». Ьопйіпі, 1809.
60. Вотодозісшку, V. «Маіёгіаих роиг зегѵіг а Гаі^оіо^іе Ли Іас Ваікаі еі йе
зоп Ъаззіп» (ВиІІ. 8ос. Ітрёг. Л. Хаіиг. йе Мозсои. Ыоиѵ. зегіе, і. ХѴШ, 1905,
стр. 229—265).
61. Віуаг&іп, Г. «Нізіоіге; Наіигеііе йез Хоорѣуіез», аѵес рі. 22. Ра-
гіз. 1841.
62, ЕЪтепЪегд, С. В. «Веііга§е гиг Кеппіпізз сіег Іпіизогіеп ипсі ікге §ео§та-
рЬізсѣе ѴегЪгеііипо». (АЬЬапйІ. сі. Вегі. Акай. й. ДѴіззепзсЬ. 1830).
63. ЕктепЪетд, С. В. «ПеЬег йіе Епілѵіске1ші§’ ипй ЬеЬепзйаиег йег Іпіизіопз-
іЬіегсЬеп». (АЬЬапйІ. й. К. Акай, ги Вегііп. 1831).
64. ЕктепЪетд, С. В, «Ріе ІпйгзіопзіЬіегсЬеп аіз ѵоіікотшепе Ог§апізтеіі:
Еіп Вііск іп йаз ііеіеге ог§’апізсЬе ЬеЬеп йег Хаіиг». ИеЪзі еіпет Аііаз ѵоп ѵіегипй-
зесЬзі§’ соіогігіеп Киріегіаіеіп, ^егеісііпеі ѵот ѴеНаззег, 2 Ѵоі. Беіргі§’. 1836—38.
65. ЕктепЪетд, С. В. «ВеоЬасЬіип§’еп йЬег йіе ѴегЪгеііип§’ йез ]еігі лѵігкеп-
йеп кіеіпзіеп ог^апізсііеп ЬеЬепз іп Азіеп, АизігаІіеп ипй Аігіка ипй йЬег йіе ѵог-
ЬеггзсЬепйе Ві1йип§’аиз йез ОоІііЬкаІкез йез Лига - Еогтаііоп аиз кіеіпе роіуіка-
іатіеп ТЬіегеп». (МопаізЬег. йег К. Акай, ги Вегііп, 3 Тііеііе. 1843).
66. ЕктепЪетд, С.В. «Мікго^еоіо^іе: йаз Егйеп ипй Ееізеп зсЬайепйеп АѴігкеп
йез ипзісЬіЬаг к1еіпепзе1Ьзі8іапйі§’еп ЬеЬепз аій йег Егйе». В. Іи. II. Ьеіргі^. 1854.
67. ЕктепЪетд, С. В. «Раз ЫбгйІісЬе Аіпегіка. Ріе Ѵегеіпі§’іеп 8іааіеп,
Саіііогпіеп ипй Оге§’оп тіі аііет Гезііапй ипй йеп Іпзеіп Ьіз гит Хогйроі» (8ирр1.
ай Мікго§ео1о§’іе). Ьеіргі§’. 1856.
68. ЕктепЪетд, С. В. «Місгозсорізсііе Апаіузе еіпі^ег ѵоп А. Егтап іп
Могй-Азіеп §’езатте1іеп тегкѵѵйгйі§’еп ог^апізсЪеп ЬеЬеп» (Егтап’з Агсіііѵ II,
1842, ра§\ 791—796).
69. Еленкинъ, А. А. «Предварительный отчетъ о командировкѣ лѣтомъ
1908 г. на оз. Селигеръ Тверской губ., Осташковскаго уѣзда» (Извѣст. Императ.
СПБ. Ботанич. Сада 1909. Т. IX, п° 1).
70. Еленкинъ, А. А. «Новые, рѣдкіе и болѣе интересные виды и формы
водорослей, собранные въ Средней Россіи въ 1908—1909 и 1910 г.г.» (Извѣст.
Императ. СПБ. Ботанич. Сада. 1909. Т. IX, п° 6, стр. 10 — 34 и 1911. Т. XI, п° 6,
стр. 162—170).
389
71. Еленкинъ, А. А. „Краткій предварительный отчетъ объ изслѣдова-
ніяхъ низшихъ споровыхъ въ окрестностяхъ с. Михайловскаго (Московской
губ., Подольскаго уѣзда) въ теченіе лѣтнихъ мѣсяцевъ 1910 года“. (ІЬій., 1912.
Т. XII, п°1, стр. 46—49).
72. Епдіег ипй Ргапіі. «Біе паійгіісііеп Рйапгепіапііііеп» I Теіі, АЬі. 2,1897;
АЫ. 1. Ь, 1896; АЬі. 1. а ипй 1. Ь, 1900. АІ^еп (Соп]и§аіае ѵоп IV. ТѴШе, СЫого-
рЬусеае ѵоп2Ѵ. ТѴШе, 8сЬігорЬусеае ѵоп О. Кігскпет, Р1а§’е11аіа ѵоп 6г. 8епп, Регі-
йіпіасеае еі Васіііагіасеае ѵоп Е. Ескйіі). «ХасЫга§' гиш I Теіі, 2 АЫ». 1911.
73. Еогіі, А. «8у11о§’е МухорЬусеагит». 1907 (см. Ве-Топі, «Зуііо^е А1§а-
гит» Ѵоі. V).
74. Егезепіиз, 6г. «ПеЬег йіе А1§’епо’аііипо’еп Рапйогіпа, Оопіит ипй ВЬа-
рЫйіит», т. соіог. Киріегі. (АЬЬапйІ. ЗепскепЬ. ХаіигЬ. СгезеІІзсЬ). Ргапкіигі
а. М. 1856.
75. Еипк, Н. С. «Сгуріо^апіізсЬе Се\ѵасЬзе Ьезопйегз йез РісЫеІ&еЬіг^ез».
НеЙ 1—24. Беірзі^. 1806—22.
76. Гайдуковъ, Н. «Литературные источники къ русской флорѣ водорослей»
(«Ботаническія Записки». Вып. XVII, 1901).
77. бгау, Е. «Еззаі й'ипе топо^гарЫе Іосаіе йез Соіци^иёез». (Веѵие йез
Зсіепс. Хаі. 3 зёг., іоте III, 1883). МопіреШег, 1884.
78. Ѳау, Е., «8иг Іез соп]и^иёез йи тійі йе Іа Ргапсе» (Виіі. 8ос. Воі. Ргапсе.
1885, Зеззіоп а АпііЬез).
79. бгау, Е. «8иг Іез ІЛоіЬгіх аёгіепз» (Виіі. 8ос. Воі. й. Ргапсе. Т. 35.
Рагіз, 1888).
80. бгау, Е. «ВесЬ. зиг Беѵеі. еі Іа Сіаззіі. циеІдиезАІоиез ѵегіез». Рагіз, 1891.
81. Генкель, А. Г. «Матеріалы къ фитопланктону Каспійскаго моря по
даннымъ каспійской экспедиціи 1904 г.» («Ботаническія Записки». Вып. XXVII.
СПБ. 1909).
82. бготопі, М. «Мопо§тарЬіе йез ОзсіПагіёез» (Апп. йез 8с. Хаі., 8ёг. 7,
іоше XV, 1891).
83. бготопі, М. «Яоіе зиг 1е §епге Ріюгшійіит» (Виіі. 8ос. Воі. Рг., іоте
XXXIV, 1887).
84. бгоіг, Н. «Хиг Зузіетаіік й. Оаііипо' ѴаисЬегіа» («Ріога», Вй. 83. Маг-
Ьиг§, 1897).
85. бггеѵіііе, К. К. «ЗсоііізЬ сгуріо^атіс Ріога». Ѵоі. I—VI. ЕйіпЬиг§;1і.
1823—29.
86. бггеѵіііе, Е. К. «А1§’ае Ьгііаппісае». ЕйіпЬиг^Ь. 1830.
87. б/типою, А. «Біе ОезіеггеісЫзсЬе Біаіотасееп, пеЪзі АпзсЫизз еіпі^ег
пеиеп Агіеп ѵоп апйегег Бокаіііаіеп ипй еіпег кгііізсЬеп ІТеЬегзісЬі йег ЬізЬег
Ьекаппіеп ваііип^еп ипй Агіеп», I — II, тіі 7 Тай (ѴегЬапйІ. йег К. К. Хооіо-
^ізсЬ. Воі. везеіізсіі. іп ДѴіеп 1862. Вй. XII. ДѴіеп).
390
88. бггипогѵ, А. «ПеЪег еіпі^е пеие ипсі ип§*епй§;епй Ьекаппіе Агіеп ипй
(хаііип^еп ѵоп Віаіоіпасееп» (ІЬісІ., 1863. Вй. XIII. ДѴіеп). Д
89. Сггипого, А. «Оіе Оіаіошееп ѵоп Кгапг йозеіз Ьапй». 5 Таіеіп. (Оепк.
Акай. ДѴізз. ДѴіеп. Вй. ХЬѴІІІ. ДѴіеп. 1884).
90. Стльпого, А. «А1§еп ипй Віаіошасееп аиз йет Казрізскеп Мееге» (Ог.
О. Зсітеійег’з Яаіигѵѵізз. Веііг. 2. Кеппі. й. Каиказизіапйег. 2 Тай Огезйеп. 1878).
91. Оиігоіпзкі, В. «О ріопо^ѵет гогзіейіепіи ^Іопбчѵ ]егіога Ваісаізкіе^о»
(«Козтоз». Воск. XV. Ілѵодѵ, 1890, ра§\ 498—505). * Т
92. Оиігсіпзісі, В. «АІ^агит е Іаси Ва]са1 еі раепіпзиіа Сашізсііаіка а сіа-
ГІ88. ргоі. йг. В. БуЬолѵзкі аппо 1877 герогіаіагит епитегаііо еі йіаіотасеагшп
Іасиз Ва^саі сит іізйет іаігісогит, ііаіісогит аЦие Йапсо§'а11ісогшп Іасиит
сотратаііо» (іп «Хиоѵа Хоіагізіа». 8ёг. II, 1801, ра§\ 1—27, 300—305, 357—366,
407—417).
93. Напздігд, А. «Ргойготиз йег АІ^епЙога ѵоп ВоЬтеп», тіі Рі§. іт
Техіе. Рга§. 1886—88.
94. Напздігд, А. «Веііга§’е гиг Кеппіпізз йег Ьёіітізсііеп Ткегтаіаі^еп-
Йога» (Оезіегг. Воі. 2еіізсЬг. Ѵоі. XXXIV, 1884, ра§. 276—284). \ <
95. Напздігд, А. «ГеЬег йеп Роіутогрііузпіиз йег АІ^еп», тіі 2 Тай (Воі.
СепігаІЫаіі). Саззеі, 1885.
96. Напздігд, А. «ГеЬег аегорЬуі. Агіеп й. Оаіі. Ноппійіит Кіг., 8с1ііго-
^опіит Кіг. ипй Ногтізсіа (Кг.) Агезсіі.» («Нога» Вй. 71. Ве^епзЬ., 1888)1
97. Наззаіі, А. Н. «Нізіогу оі Йіе ВгііізЬ ЕгезНѵаіег А1§ае, іпсіийіп^
йезсгірііоп оі іііе Безтійіеае апй Біаіотасеае», 2 ѵоі. дѵ. 103 соі, рі. Ьопйоп. 1852.
98. Наззаіі, А. Н. «ОЬзегѵаііопз оп Йіе §епега 2у§пета, Тупйагійеа апй
Мои^еойа чѵіЙі йезсгірйопз оі печѵ зресіез» (Апп. апй Ма^аг. о! Хаі. Нізі. 1842).
99. Нагеп, Т. Е. «ТЬе ІЛоЙігісасеае апй Сііаеіорііогасеае о! Йіе ІТпііей
8іаіез» (Мешоігз оі Йіе Тоггеу Воіапісаі СІиЪ, 1901—1902, ра§. 135—250).
100. НеіЪетд, Р. А. С. «Сопзресіиз сгійсиз Сіаіошасеагшп Оапісагшп».
Кгійзк оѵег8І§і оѵег йе Бапзке Оіаіошеег. Мей 6 Таѵіег. К]оЬеп1іаѵп. 1863.
101. Неппіпдз «РІіусоЙіеса шагсіііса». Газс. I, II.
102. Ніегопутиз, О. «Веійа§’е гиг Могрііоіо^іе ипй Віоіо^іе йег АІ^еп».
(Веііг. 2иг Віоі. й. РЙ. Вй. V).
103. Нігп, К. «Мопо^гарЬіе ипй Ісопо^тарЬіе йег Оейо^опіасееп» (Асіа
8осіеі. 8сіепі. Реппісае. 1900. Т. XXVII).
104. Ноііг, Ь. «Сііагасееп» (іп «Кгуріо§ашепЙога йег Магк ВгапйепЬиг§’».
IV Ваий. 1 НеЙ. 1902. Ьеіргі§’).
105. ІюапоЦ, Ъ. «Веііга§ 2иг Кеппіпіз йег Могріюіо^іе ипй 8узіетаіік
йег СЬгузотопайеп» (Виіі. йе ГАсай. Ітрёг. йез 8с. йе 8і.-РёіегзЬоиг§. 8ёг. V,
Вй. XI, п° 4).
391
106. Ивановъ, Л. А. «Матеріалы для флоры водорослей Московской гу-
берніи» (Виіі. 8ос. Хаі. Мозсои, 1899, ра§\ 350—393).
107. Ивановъ, Л. А. «Наблюденія надъ водной растительностью озерной
области» (Труды Прѣсноводной Біологической станціи Императ. СПБ, Общ.
Естествоиспыт. Т. I. 1901. Спб. 1—152).
108, ІтМизег, Ь. «Епілѵіскі. ипй Рогтепкгеіз ѵоп Ргазіоіа» («Ріога». Вй. 72.
МагЬиг^, 1889).
109. ^соЬзеп, 7. Р. «Арегсщ зузіетаііцие еі сгііідие зиг Іез Безтійіасёез
йи Бапетагк», Т. II Та!. (Воѣ. ТійззкгіГі. 1874. К]оЬепЬаѵп).
110. ^взеп, С. Р. 6. «Ргазіоіае §епегіз АІ^апті топо^гарЬіа». Кіііае. 1848.
111. Кетпег. «Ріога Аизіго-Ьип§’агіса ехзіссаіа».
, 112. Кігскпег, О. «А1§епйога ѵоп ЗсЫезіеп». Вгезіаи 1878 (іп Сокп’в, Кгур-
іо^атеп-РІога ѵоп ЗсЫезіеп. 2ѵѵеіѣег Вапй. Егзіе НаІЙе).
113. КІеЬакп, И. «Оазѵакиоіеп, еіп Везіапйіеіі йег 2е11еп йег таззегЫй-
іеЬіІйепйеп Рііусосіігоіпасееп». («Ріога» 1895).
114. КІеЬз, Сг. «ПеЬег йіе Рогтеп еіпщег Оаііші^еп йег Безтійіасееп Озіргеиз-
зепз» (АЫіапйІ. 8епкепЬег§). Кбпі§зЬег§. 1879.
115. КІеЬз, Сг. «Р1а§е11аіеп-8іийіеп» I—II (2еіізсЬг. і. чѵізз. 2оо1. Вй. 55).
116. Козловскій, В. С. «Матеріалы для флоры водорослей Сибири». I и II
(Записки Кіевск. О-ва Естеств. Т. IX, 1888, стр. 395—437 и т. XI, 1890, стр. 1—37).
117. Киеігід, Р. Т. «РЬусоІо^іа ^епегаііз», сит 80 іаЬ. соіог. Беіргі§’. 1843.
118. Киеігіпд, Р. Т. «Зупорзіз Піаіотеагит ойег ѴегзисЬ еіпег зузіе-
шаіізсЬеп 2изаттеп8Іе11ипо’ йег Біаіотееп» (Аиз йег «Ьіппаеа» ѵоі. VIII, Ье-
зопйегз аЬ^ейгискі. 7 Таі. Наііе. 1834).
119. Киеігіпд, Р. Т. «Зресіез АІ^агит». Ьірзіае. 1849.
120. Киеігіпд, Р. Т. «ТаЬиІае рЬусоІо^ісае». Сепі. I—XIX. Хогйііаизеп.
849—69.
121. Ъадеткеіт, Сг. «Війта§ ѣііі Каппейотеп от ЗіоксЬоІтзігасіепз Рейіаз-
ігёег, Ргоіососсасёег осЬ Раітеііасёег», т. Тай II, III. (Оеіѵегз. аі Коп^І. Ѵеіепзк.
Акай. РбгЬапйІ. 1882, п° 2). Зіосккоіт. 1882.
122. Ъадеткеіт, Сг. «Війга§ ѣііі Зѵегі^ез Аі^йога», т. И. Т. (1. [с. 1883,
п° 2, р. 37—78). ЗіоскЬоІт. 1883.
123. Ъадеткеіт, Сг. «2иг ЕпЬѵіскеІип^з^езсЫсЬіе еіпі§’ег Сопіегѵасееп». (Ве-
гісЫе й. йеиізсЬ. Ьоі. ОезеІІзсЬаЙ. Вегііп. 1887).
124. Ъадеткеіт, Сг. «ПеЬег й. Рогірйапхшщ ѵоп Ргазіоіа» (Вег. йеиізсЫ
Ьоі. Оез. Вй. X. Вегііп, 1892).
125. ЪаиІетЪотп, К. «Біа^позеп пеиег Ргоіояоеп аиз йет ОеЬіеіе йез ОЬег-
гЬеіпз». (2оо1о§\ Апг. 1896).
126. Ьеттегтапп, Е. «Ріа^еііаіае, СЫогорЬусеае, СоссозрЬаегаІез ипй 8і-
Іісойа^еПаіае» («ХогйізсЬез Ріапкіоп» ѵоп К. Вгапйі, Біеі. 2. Кіеі, 1903).
392
127. Ьеттеттапп, Е. «А1§еп» I (ЗсЬігорЬусееп, Еіа^еііаіеп, Регійіпесп)
іп «Кгуріо§'апіепйога йег Магк ВгапйепЬиг^ ипй ап^гепяепйег СгеЪіеІе». Огііѣег
Вапй. 1910. Ьеіргі^.
128. ЪіЪегі, М. А. «Ріапіез сгуріо^атез йез Агйеппез», іазс. I — VI, (п.
1—600).
129. ЪіеЪтап, Г. «Ветагкпіп^ег о§ Ті11а§’ ііі йеп йапзке АІ^ейога». К]о-
ЬепЬаѵп. 1841.
130. Ыдкі/ооі, «Ріога зсоііса». 1777.
331. Ілтсіеіі, Р. М. «Ое Оезтійіасеіз, диае іп 8иесіа іпѵепіае зипі» (Асіа
8ос. 8сіепі. Грзаііепзіз. 1871).
132. ЬупдЪуе, Н. С. «Тепіатеп НуйгорЬуіоІо^іае Бапісае», сит 70 іаЬ
аеп. Наіпіае. 1819.
133. Мепедкіпі, Сг. «Зупорзіз Безтійіеагит Ііисиздие со^пііагит». (Меі
(тіогпаіе Ьіппаеа. Наііае. 1840).
134. Мепедкіпі, Сг. <<Мопо§гарЫа МозіосЫпеагит». (Аііі В. Асай. 8с. йі
Тогіпо зег. II, ѵоі. V, р. 1—144, соп 17 іаѵоіе соіогаіе). Таигіпі. 1846.
135. Меуеп, Р «ВеоЪасМип^еп йЬег еіпі^е піейеге АІ^епіогшеп». (Моѵа
Асіа Асай. Ьеор. Сагоі. 1829).
136. Мідиіа, ТѴ. «Оіе СЬагасееп ОеиізсЫапйз, Оезіеггеіскз ипй йег ЗсЫѵеіг»
(іп КаЬегікогзі’з Кгуріо^атеп-РІога ѵоп СеиізсЫапй, Оезіеггеісй ипй йег ЗсЫѵеіг.
V Вапй. 1897. Ьеіргі^).
137. Мідиіа, Ж. «АІ^еп» (СуапорЬусеае, Біаіотасеае, СЫогорЬусеае) іп
«Кгур1о§’атеп-Р1ога ѵоп СеиізсЫапй, Веиізсіі-Оезіеггеісіі ипй йег ЗсЫѵеіг». 1907.
Вапй II, Теіі 1.
138. Мопіадпе, С. «С^иеідиез тоіз зиг 1е Мозіос ргшіііогте, езрёсе поиѵеііе,
іоиі а Іа Гоіз роиг Іа Ріоге Ргап^аізе» (Веѵие Воіапідие I, 1845—46).
139. Мопіадпе, С. «ІІп йегпіег тоі зиг 1е Мозіос ейиіе йе Іа Сйіпе» (Веѵие
Воіапідие II, 1846—47).
140. Моидеоі, <1. В., Безііет, С. еі Вскітрет, IV. Р. «Зіігрез Сгуріо^атае
Ѵо^езо-гЬепапае диаз іп ЕЬепі іпіегіогіз зирегіогіздие пес поп Ѵо§’езогшп ргае-
іесіигіз со11е§’египі» еіс. ѵоі. I—XV. Вгиуегіі 1810—64.
141. Миеііег, О. Р. «Ѵегтіит іеггезігіит еі Йиѵіаііит зиссіпсіа Нізіогіа»
Наіпіае еі Ьірзіае 1773—77.
142. Баедеіі, С. «6-аііип^еп еіпяеііі^ег А1§’еп», тіі 8 ТаЬ ХйгісЫ 1849.
143. ІѴопІзіесІі, С. Е. О. «Оезтійіасеае ех іпзиііз 8реізЪег§епзіЬиз еі Веегеп
Еііапй соііесіае». 8іоскЬо1т. 1872.
144. ІХотскіедЛ, С. Р. О. «Безтійіеае агсіоае» (Оеіѵегз. К. Ѵеі. Акай. Рбгіі.
1875, п° 6).
145. Еогсізіе^і, С. Р. О. «Везтійіёег ігап ВогпЬоІт» (Ѵій. Мейй. М. Е.).
К]оЪеп1іаѵп. 1888.
393
146. Уогсізіесіі, С. Р. О. «Іпйех Оезтійіасеагиш». Ъшійае, 1896; «Зирріётеп
ішп». ВегоЕ, 1908.
147. Оіітаппз, Р. «МогрЬоІо^іе ипй Віо1о§іе йег А1§еп». I Вапй, 1904;
II Вапсі, 1905. йепа.
148. Озіеп/М, С. Н. «Веііга§’е гиг Кеппіпіз йег АІ^епЙога йез Коззоо’оі-
Вескепз іп йег погйтезіІісЬеп Моп§’о1еі, тіі зрегіеііег ВегискзісЬіі§’ип§’ йез РЬуіо-
ріапкіопз»- («Нейлѵі^іа». 1907, Вй. 46, ра§. 305—420.)
149. Регіу, М. «2иг Кеппіпізз кіеіпзіег ЬеЪепзіогтеп пасЬ Ваи, Рипкііопеп,
Зузіетаіік, тіі ЗрегіаІѵеггеісЬпізз йег іп йег ЗсЬѵеіг ЪеоЪасЬіеіеп». Міі XVII ТаЕ
Вегп. 1852.
150. Реііі, Р. «8ріго§’уга йез епѵігопз йе Рагіз», аѵес 12 рІапсЬез. Рагіз. 1880.
151. Ргіпдзкеіт, У. «Веііга^е гиг МогрЬо1о§іе ипй Зузіетаіік йег А1§*еп».
(йаЬгЬ. I. ѵиззепзсЬ. Воіапік. Вегііп. 1850—60).
152. Ргііскагсі, А. «Біаіотасеае іп а Нізіогу оі Іпіизогіа іпсіийіп^ іііе Сезті-
йіасеае апй Оіаіотасеае ВгііізЬ апй Еогеі§*п». Ейіііоп 1845,1852 апй 1861. Ьопйоп.
153. КаЬепкогзІ, Ь. «Ьіе зйззтаззег-Біаіотасееп», тіі 10 ТаЕ Ьеіргі§’. 1853.
154. КаЬепкогзі, Ъ. «Кгуріо§’атеп-Е1ога ѵоп 8асЬзеп, йег ОЬег-Ьаизііг,
ТЬйгіп§еп ипй ХогйЬбЬтеп, тіі ВегйскзісЬіі§ип§ йег ЪепасЬіЪагеп Ьапйег».
Егзіе АЬіЬеіІип^’. Ьеірхі§\ 1863.
155. ВаЪепкогзі, Ъ. «Еіога Еигораеа А1§агит адиае йиісіз еі зиЬтагііпе»,
3 ѴоЕ Ьірзіае. 1864—68.
156. ВасіЪогзкі, М. «РЬусоіЬеса роіопіса». Еазс. I, II.
157. Райченко, А. А. «О синезеленой водоросли Ыозіос ргипііогте А^агйЬ
(Труды Троицко-Кяхтинскаго отдѣленія Приамурскаго отдѣла Императ. Русскаго
Географическаго Общества. Т. VIII. Вып. 3, 1905, стр. 55—63, съ 4 рисунками
въ текстѣ).
158. КаЦз, <1. «Оп іЬе ВгііізЬ зресіез оі Мегійіоп апй б-отрЬопета» (Апп.
апй Ма§аг. оі Иаі. Нізі. ѴоЕ XII, 1844).
159. ВаЦз, Р «Оп іЬе Оіаіотасеае» (ІЬій. ѴоЕ XI, 1843; ѵоЕ XIII, 1844;
ѵоі. XIV, 1845).
160. Ваі/з, 3. «ВгііізЬ Ьезтійіеае», ѵѵііЬ 35 ріаіез. Ьопйоп. 1848.
161. Ваі/з, Р «Оп іЬе ХозіосЬіпеае» (Апп. Иаі. Нізі. V, 1850 еі ЕйіпЬ. Воі.
8ос. Тгапз. IV, 1853).
162. Веіпзск, Р, Т. «Оіе А1§’епЙога йез тііііегеп ТЬеіІз ѵоп Егапкеп», тіі
13 ТаЕ НйгпЬег§’. 1867.
163. Кеіпзск, Р. Р. «Еатіііае Роіуейгіеагит Мопо§гарЬіа», сит 5 ТаЬ.
(Хоіагізіа 1888, п. 11, р. 493—216, Т. IV—VIII).
164. КіаЪіпіпе, В. «Ъез СЫогорЬусёез йез епѵігопз йе КЬагкочѵ» аѵес ркпсЬе
(Виііеііп йе Іа Зосіёіё Ітрёгіаіе йез паіигаіізіез йе Мозсои, аппёе 1888, п. 2,
р. 289—447).
394
165. Еіскіет, Р. «бІоіоігісЫа есЫпиІаіа, еіпе АѴаззегЫйіе (Іез 6т. ипй К1.
Рібпег Зеез». (ЕогзсЬип^зЬег. й. Ьіоі. 8іаі. іп Рібп. II Теіі).
166. Ко8Іа{іп8ку, 7. «8рЬаего§опішп потсу гойгау лѵойогозіоаѵ зіпусЬ». (В. Ак.
Кгак, X. ра§\ 280—305, іаЬ. I. Итакой. 1883).
167. Коік, А. 6г. «Тепіатеп Ріогае §’егтапісае». Ьеіргі^. 1788—1880.
168. Воік, А. 6г. «Яеие Веііга§е гиг Воіапік». ІТЬеіІ. Егапкіигі а. М. 1802.
169. Коитедиёге, О., Виргау, М. еі Моидеоі, А. «АІ^иез й’еаи йоисе йе Егапсе».
Сепі. I—XII Тоиіоизе 1883—89.
170. ЗскегНеІ, А. «Хоіігеп гиг Кеппіпіз йег СЬгузошопайіпеае» (Вег. й.
йеиізсЬ. Ьоі. без. 1904).
171. Зскііііпд, А. <Р «Оіе Зйздѵаззег-Регійіпееп» («Еіога», 1891).
172. Зскііііпд, А. Л. «2изаттепзіе11ип§ йег іп йег ІЛп§еЬип§ ѵоп МйпсЬеп
ѵогкоттепйеп Зйззтаззегрегійіпееп». (Вег. Ъауег. Ьоі. без. IV, 1896).
173. Зекоп/еІсИ, Н. «Віаіотасеае бегтапіае». 1907. Вегііп.
174. Зектісііе, Ж. «Хоі. ги еіпі^еп Зйззтаззегаі^еп» («Нейѵгі§іа». Вй. 41.
Бгезйеп, 1902).
175. Зектісііе, Ж. «Ветегк. ги еіпі^еп Зйззхѵаззегаі^еп» (Вег. ЙеиізсЬ. Ьоі.
без. Вй. 21. Вегііп, 1903).
176. Зскгоеіет, С. А. «Хеие Веііга§е гиг АІ^епзкипйе ЗсЫезіепз» (61. йаЬгезЬ.
8сЫез. без. і. ѵаіегі. Сикиг. 1883, ра&. 178—189).
177. Зігосіоі. «Ьез ВаігасЬозрегтез, ог^апізаііоп, іопсііоп еі йёѵеіоррепі,
сіаззііісаііоп», аѵес рІапсЬез. (Рагіз, 6. Маззоп, 1884).
178. Зігосіоі. «КоиѵеІІе сіаззііісаііоп йез аі^иез й'еаи йоисе йи §епге
ВаігасЬозреппит». (Сотрі. Вепй. Асай. 8с. іоте 76, ра§. 1216 еі 1335).
179. Зігосіоі. «Еіийе апаіотідие, ог^апо^ёпідие, рЬузіоІо^ідие зиг Іез
АІ^иез й'еаи йоисе йе Іа іатіііе йез Ьетапеасёез». (Апп. 8с. Хаі. Воі. зег.
V, і. XVI; 1872).
180. Зтіік, I. Е. апй ЗогѵетЬу, I. «Еп^ІізЬ Воіапу». Ьопйоп. 1790—1814.
181. Зтіік, IV. «Зупорзіз оі іЬе ВгііізЬ Віаіотасеае, лѵіііі гетагкз оп іЬеіг
Зігисіиге, Еипсііопз апй БізігіЬиііоп, апй іпзігисііопз іог соііесііп^ апй ргезегѵіп§
зресітепз», 2 ѵоі. ѵчііі 58 ріаіез Ьу Тиііеп АѴезі. Ьопйоп, 1853—56.
182. Зоипсіегз, А. «ТЬе А1§ае оі Аіазка» (іп Еаггітап Аіазка ехрейіііоп.
Ѵоі. V. Сгуріо§’атіс. Воіапу. 1904, ра§’. 153—250).
183. Зіеіп, Р. «Аиі йіе Епіѵгіске1ип§’з§езсЬісЬіе йег ІпіизіопзіЫеге». Ьеір-
гі§, 1854.
184. Зіеіп, Г. «Вег Ог^апізтиз йег ІпіизіопзіЫеге». III. Теіі, 1 Наіііе.
Ьеіргі§, 1878.
185. ЗіігепЪетдег, Е. «Зрігиііпа ипй АгіЬгозріга» («Нейѵй&іа», 1852).
186. Ткигеі, 6г. «ВесЬегсЬез зиг Іез гоозрогез йез А1§’ие8 еі іез апіЬёгі-
395
йіез йез сгуріо§'ашез», аѵес 31 рі. (Аші. 8сіепс. паі. 3 8ёг., іоте XIV, XVI).
Рагіз. 1850—53.
187. Ткитеі, Сг. еі Вотпеі, Е. «Еззаі Ае сіаззііісаііоп йез Хозіоскіпёез» (Аші.
8сіепс. Яаі. 6 зёг., I. I). Рагіз, 1875.
188. Тіісіеп, <1. «ОЬзегѵаііопз оп зоте ДѴезі-Атегісап ікегтаі АІ^ае» («Тііе
Воіапісаі Оагеііе». Ѵоі. XXV, 1898, ра§\ 89—105).
189. ’ ТМеп, Т. «Атегісап АІ^ае» (ехзіссаіа).
190. ТМеп, 7. «Тке Мухоркусеае оі Яогік Атегіса» іп «Міппезоіа А1§ае».
Ѵоі. I, 1910; Міппеароііз.
191. Титріп, Р. <1. «8иг диеідиез ѵё§ёіаих шісгозсорідиез», аѵес рі. соі,
Рагіз, 1827.
192. Ѵап-Неигск, Н. «Зупорзіз сіез Біаіотёез йе Веі^ідие», рр. 235. Сорепка-
§еп, Апѵегз, 1885.
193. Ѵап-Неигск, Н. «Тгаііё йез Біаіотёез». Апѵегз. 1899.
194. Ѵаискег, 7. Р. «Нізіоіге йез Сопіегѵез й'еаи йоисе аѵес рі., зиіѵі йе
Гкізіоіге йез Тгетеііез еі йез ІЛѵез й’еаи йоисе». Сгёпёѵе, 1800.
195. Вислоухъ, С. М. «Раіаііпеііа сугіоріюга БаиіегЪ. і. тіпог тікі (поѵа
іогта) и 8упига геіісиіаіа Бетт.—двѣ новыя для Россіи хризомонады» (Извѣстія
Императ. СПБ. Ботанич. Сада. Т. X, 1910, стр. 181—185).
196. Вислоухъ, С. М. «Зрігиііпа йаѵоѵігепз тікі (поѵ. зр.) и цвѣтеніе воды,
вызванное водорослью Озсіііагіа А^агйкіі Оот.» (ІЬій. Т. XI, 1911, стр. 155—158).
197. ТѴагтіпд, Е. «Еіп ѵіеггеііі^ез (топішп» (Теігатопаз зосіаііз Би]*агйіп)
(Воіапізк Тіййззкгій ІІІ. В., I. Віпй, р. 69—84, т. I ТаЪ.). К]оЪепкаѵп, 1876.
198. УѴеЪег, Е. еі Мокт, Е. М. И. «Хаіигкізіогізске Веізе йигск еіпеп Ткеіі
8ск\ѵейепз». Сгбіііп^еп, 1804.
199. УѴеІтізск, Е. «8упорзіз Иозіоскіпеагшп Аизігіае іпіегіогіз». ДѴіеп, 1836.
• 200. ТѴеІюіізск, Е. «Зузіетаіізске Аиігакіип^ йег Зйззтаззегаі&еп Ппіег-
оезіеггеіскз» (АЪкапйІ. гооІ.-Ъоіап. Ѵегеіпз іп АѴіеп. 1857).
201. ТѴезі, Сг. 8. «А ігеаіізе оп іке Вгііізк ігезктаіег АІ^ае». СатЪгі^е, 1904.
202. ІѴезі, Ж. апй Сг. 8. «А топо^гарк оі іке Вгііізк Безтійіасеае». Ѵоі. I
(1904), ѵоі. II (1905), ѵоі. ІІІ (1908), ѵоі. IV (1912). Бопйоп.
203. ТѴезіеМогр, Сг. В. еі ТѴаІІеуз, А. С. «НегЬіег сгуріо§'атідие ои соііесііоп
йе ріапіез сгуріо^атез еі а^атез диі сгоіззепі еп Веі^ідие». Разс. I—XXVIII.
Соигігаі, 1844—59.
204. ТѴіІІе, V. «А1§’о1о§ізске Мііікеііип^еп» (Ргіп^зкеіт’з ЙакгЪйскег XVIII,
р. 425—518, Таі. XVI—XIX).
205. ТѴіІІе, И. «Зіийіеп йЬег Скіогорііусееп» («ѴійепзкаЪззеІзк. 8кгіііег.
М. Яаі. К1.». Скгізііапіа, 1901).
2б6. ТѴШе, И. «А1§о1ізске Яоіігеп» I—XXI («Иуі Ма^агіп Іог Хаіигѵі-
йепзкаЪегпе», 1900—1910).
396
207. ТѴііІгоск, V. В. «Оейо§опіасеае поѵае іп 8иесіа іесіае.» (Воі. Хо-
іізег, п° 1. ЕеЬг. 1872).
208. ТѴііігоск, V. В. «Ргойготиз Мопо^гаріііае Оейо§’опіеагипі» (Моѵ. Асі.
Ве§\ 8ос. 8с. Грз. зег. III, ѵоі. IX, 1874, т. Таі.).
209. ТѴШгосІс, V. В. еі БогсЫейі, О. «АІ&ае адиае йиісіз ехзіссаіае ргаесірие
8сапйіпаѵісае». Еазс. 1—35. ІТрзаІа.
210. ЖШе, В. «ЕгезЪтаіег А1§ае оі іііе Ппііей 8іаіез», дѵіііі соі. ріаіез,
2 ѵоі. ВеіЫеЬет. 1887.
211. ТѴоІІе, В, «Безтійз оі іііе ІІпііей 8іаіез апй Ьізі о! Атегісап Рейіа-
зігитз». ВеіЫеІіепі Ра. 1884.
212. Жоой, Н, С. «Ргойготиз оі а зіийу оі іііе Егезііѵѵаіег А1§ае оі еазіегп
ХогіЬ. Атегіса». (Ргосеесі. оі іііе Атег. Рііііоз. 8ос. ѵо]. XIX, 1869, р. 119—145).
213. ^аскагіаз, О. «Бгеі пеие Рап2егПа§’е11аіеп сіез Зйззчѵаззегз» (Еогзс1іші§;8-
Ъег. сі. Ьіоі. 8іаі. іи Рібп. X Теіі).
214. 2ас1іагіа8, О. «Віоіо^ізсііе Сііагакіегізіік йез Кііпкегіеісііз ги Рібп».
(ІЬій.).
215. Яаскагіаз, О, «2иг Кеппіпіз йег піейегеп Йога ипй Еаипа Ііоізіеіпізсііег
Моогзйтріе». (ІЫй.).
216. 2сМЬгис^пет, А, «Кгуріо^атае ехзіссаіае», ейііае а Мизео Раіаііпо
ѴіпйоЬопепзі.
Дополненіе.
Въ то время, какъ рукопись моей работы о прѣсноводныхъ водо-
росляхъ Камчатки уже кончалась печатаніемъ, выяснились данныя
о нахожденіи въ Камчаткѣ еще 2 видовъ водорослей, представляю-
щихъ большой интересъ какъ въ систематическомъ отношеніи, такъ
особенно въ смыслѣ формаціонномъ, такъ какъ оба вида сильно рас-
пространены въ Камчаткѣ и поэтому имѣютъ большое значеніе для
характеристики альгологическихъ сообществъ этой страны. Виды эти
слѣдующіе:
1) Наешаіососсиз р 1 пѵіаііз Ріоі.—организмъ, вызывающій
явленіе такъ-назыв. „кровавой воды“. Водоросль эта была собрана
В. П. Савичемъ въ покоющемся состояніи на камняхъ вмѣстѣ съ под-
водными лишайниками въ горныхъ рѣчкахъ. Такъ какъ сборы эти
производились съ лихенологическою цѣлью, то всѣ образчики попали
въ коллекцію лишайниковъ, которую въ настоящее время разрабаты-
ваетъ В. II. Савичъ. Этимъ обстоятельствомъ и объясняется то, что
вышеуказанная водоросль была обнаружена здѣсь случайно и лишь
недавно, во время микроскопическаго изслѣдованія подводныхъ лишай-
никовъ, почему своевременно и не попала въ мой списокъ прѣсновод-
ныхъ водорослей Камчатки.
2) СЫатуйотопаз піѵаііз (Ваиек) УѴШе—организмъ, обусло-
вливающій явленіе такъ-назыв. „краснаго снѣга". Въ переданныхъ
мнѣ для изслѣдованія альгологическихъ коллекціяхъ изъ Камчатки
этой водоросли не оказалось, но, какъ теперь выяснилось, явленіе
„краснаго снѣга" въ горныхъ областяхъ часто наблюдалось участниками
ботаническаго отдѣла Камчатской экспедиціи Ѳ. I/. Рябушинскаго, а
также и Б. В. Перфгілъевымъ 1) въ 1911 г.
Такъ какъ явленіе это широко распространено въ полярныхъ и
горныхъ областяхъ сѣвернаго полушарія, при чемъ специфическимъ і)
і) Б. В. Перфильевъ не участвовалъ въ экспедиціи Ѳ. Л. Рябушинскаго. Въ 1910 г.
имъ была собрана въ Камчаткѣ небольшая коллекція водорослей, которая вошла въ
мой списокъ. Въ 1911 г. на снѣговыхъ поляхъ Авачпнской сопки имъ была найдена
въ значительномъ количествѣ Сіі 1 а т у сі о т о п аз піѵаііз, которая въ видѣ за-
клеенныхъ микроскопическихъ препаратовъ была мнѣ недавно передана для изслѣ-
дованія.
398
его возбудителемъ считается водоросль СЫатусіотопаз піѵаііз,
то я полагаю необходимымъ помѣстить въ дополненіи къ списку прѣ-
сноводныхъ водорослей Камчатки и этотъ видъ.
Обѣ вышеуказанныя водоросли относятся къ сем. Ѵоіѵосаееае
(см. стр. 341); мы помѣщаемъ ихъ ниже, продолжая номера по списку
(п°п° 346 и 347) и придерживаясь принятаго мною порядка въ сино-
нимикѣ, сокращеніяхъ, примѣчаніяхъ и пр.
Сем. Ѵоіѵосаееае.
Родъ Наетаіососспв (А§.) ѴѴіІІе.
346. Наетаіососсиз ріиѵіаііз Ноѣ
„ВеоЬасІііип^еп йЬег Наетаіососсиз ріиѵіаііз” іп Хоѵ. Асі. Асай. Ьеор.
Саго]. Т. XX (1844) ра§. 415, ІаЪ. XXIV еі XXV; ІѴіІІе, А1§о1о§ізс1іе Хоіі-
хеп X іп Хуі Ма^ахіп іог ХаіигѵісІепзкаЪ. (1903). Віпсі. 41, Неіі 1—2.
ра§. 104;—Наетаіососсиз Согіае Мепедк., Хозіосіі. ра§. 20, п° 1,
ІаЬ. I, й§. 5;—II аетаіососсиз т и с о з и з Моггеп, В.ес1і. зиг Іа гиЬе-
Гасі. сіез еаих (1841), іаЬ. VI, й&. X—XX;—? Ѵоіѵох Іасизігіз СгігоЛ.,
ВесЪ. сЫт. еСтісг. зиг Іез СопГегѵез, Вуззез еі Тгетеііез (1802) ра§. 54
еі 706;—Наетаіососсиз Іасизігіз Возіа/., „8иг ГНаетаіососсиз Іаси-
зігіз“ (1875) ра§. 139; Ве-Топі, 8у11. А1§. I ра§. 552 (рг. р.); — Зрііае-
геііа Іасизігіз ІѴіііг. )іп Напзд. Ргойгот. ра§\ 105, й§. 52; СкоЛаі,
„А1§иез ѵегіез <іе Іа 8иіззе“ іп’Веііг. х. Кгурі. <і. Есйлѵеіх (1902) Ѵоі. I, 3,
ра&. 140, 64;—С Ыату сіо соссиз ріиѵіаііз А. Вгаип, Ѵеі^'ип^.
іші. Хаѣ (1851) ра§. 147;—Рг оі ососси з ріиѵіаііз Кйіг., РЪусоІ. бгегт.
(1845) ра§’. 146; ТаЬ. РЪусоІ., іаЬ I, й§. 1Ргріососсиз топозрегтиз
Сотсіа іп Віигт Беиізсііі. Ріога II,НеГі25;—Ргоіозрйаѳгіа ріиѵіаіізеі
Р г. С о г сі а е Ігеѵіз, 8а&§іо <іі ипа Мопо^г. <1. А1§1іе соссоіаііе (1848) ра&. 28.
Ехз. ВеіскепЪаск, ЕІ. Сгепп. ехз. п° 208; Кетпет, РІ. ехз. Аизіго-Нип-
!?агіса п° 797; ѴѴіііг. еі Когйзі., А]&. п°п° 156, 733, 1580.
Примѣч. Изслѣдованные мною образчики (изъ колл. В. П. Савича
1908 г., п° 5661) представляютъ темно-красную, почти черную, очень
тонкую корочку на камняхъ, которая образована частью различными
синезелеными водорослями, главнымъ же образомъ содержитъ шаро-
видныя клѣточки, 20—30 у., въ діаметрѣ, съ болѣе или менѣе утол-
щенной оболочкой и ярко оранжево-краснымъ содержимымъ, обусло-
вленнымъ присутствіемъ гематохрома. Нѣкоторыя клѣточки находятся
въ пальмеллевидной стадіи развитія.
399
Наша водоросль какъ по внѣшнему облику, такъ по размѣрамъ
и окраскѣ клѣточекъ вполнѣ соотвѣтствуетъ покоющейся стадіи II а е-
таіососспз р 1 и ѵ і а 1 і 8 въ вышецитированныхъ ехзіссаіа, особенно
изъ колл. ТѴііігоск’а, и Рогйзіейі’а п° 1580 к, гдѣ еще сохранилось
много клѣточекъ, окрашенныхъ гематохромомъ, а также и образчи-
камъ изъ другихъ коллекцій, имѣющихся въ гербаріи Института спо-
ровыхъ растеній Императорскаго Ботаническаго Сада (напр., образчи-
камъ Еііаввоп’ь. изъ Швеціи подъ именемъ 8р1іаеге11а Іасизігіз).
Какъ извѣстно, II. ріпѵіаііз обусловливаетъ явленіе такъ-наз.
„кроваваго" или „краснаго дождя", или „кровавой воды", вслѣдствіе
массоваго развитія этого организма въ дождевыхъ лужахъ, прудкахъ,
канавахъ и тому подобныхъ водоемахъ 1). Въ 'Камчаткѣ, насколько
мнѣ извѣстно, участники экспедиціи Ѳ. ТІ. Рябушинскаго этого явленія
не наблюдали. Тѣмъ не менѣе феноменъ этотъ, вѣроятно, наблюдается
періодически и въ Камчаткѣ, такъ какъ водоросль эта, повидимому,
здѣсь сильно распространена въ покоющейся стадіи.
По крайней мѣрѣ, по словамъ В. П. Савича, камни съ темно-кра-
сной корочкой (подобные изслѣдованнымъ мною образчикамъ) онъ на-
ходилъ „въ мѣстахъ съ проточной водой на глубинѣ не болѣе аршина,
а обычно меньше, въ горныхъ рѣчкахъ, большей частью въ ихъ вер-
ховьяхъ; въ заиленныхъ же тихихъ мѣстахъ эта водоросль не встрѣча-
лась". Кромѣ р, Начики В. И. Савичъ „собиралъ эту водоросль также въ
Коряцкой рѣчкѣ и наблюдалъ въ рѣчкахъ Малкинскаго перевала".
Относительно синонимики этой водоросли замѣчу, что я придер-
живаюсь названія, принятаго ІѴіІІе въ цитированной выше работѣ,
см. также „УасМга&е гпіп I Теіі, 2 АЫ., 1911 (ЕпдІсСз и Ргапіі’з „Біе
паііігІісЬеп РГІапгепІатіІіеп"), который вполнѣ справедливо считаетъ пер-
вымъ авторомъ ея Еіоіою'а., хорошо описавшаго и издавшаго эту водо-
росль подъ названіемъ Наетаѣососсиз ріпѵіаііз (см. ехзіссаіа Веі-
скепЪаск'а. 1. с. и вышецитированную литературу), а не Сігоб-Скапігапз
(1. с.), описаніе котораго, подъ именемъ Ѵоіѵох 1 а с и 81; г і з (I. с.),
очень неполно и относится, вѣроятно, къ Е и § 1 е п а зап^иіпеа ЕкгЪд.
Что же касается родового названія II а е т а і о с о с с и з Ад. (1828),
то ТѴіІІе (1. с.) считаетъ это наименованіе болѣе правильнымъ, чѣмъ
названіе ЗрЬаегеІІа, установленное Ваттег/сісіі’омъ еще въ 1824 г.,
но относящееся къ другой водоросли—8 р Ь а е г е 11 а піѵаііз 8оттет[.,
вызывающей явленіе такъ-назыв. „краснаго снѣга". Эту водоросль
IV іііе (1. с.) относитъ къ роду СЫатусіотопаз (см. ниже).
х) Подобное явленіе можетъ вызываться и другими водорослями, напр., Е и § 1 е п а
8апр;иіпеа ЕкгЪд. и РогрЬугісііигп сгиепЬит (Ад.) Ѵаед.
400
Н. ріиѵіаііз довольно широко распространенъ въ Европѣ и Сѣ-
верной Америкѣ, но наблюдается также и въ другихъ частяхъ свѣта,
являясь, вѣроятно, космополитической водорослью.
Мѣстон. Колл. Савича 1908 г. Рѣка Начика выше села Начика,
по всему дну на большихъ галечныхъ камняхъ 13/ѴІІІ (п° 5661).
Родъ СЫатуйотопа» ЕЬгЪ^.
347. СЫатусІотопаз піѵаііз (Ваиег) МЛІІе.
Аі^оіо^ізсііе Хоіігеп X іп Хуі Ма^агіп Гог Хаіш-ѵійепзкаЬете (1903),
Віпй 41, НеЙ 1—2, ра&. 147, іаЬ. III, й§. 44, 45 еі іаЬ. VI, й^. 25;—
Пгейо піѵаііз Ваиег іп 9иагі. йоигп. оі Ьіі., 8с. апй Агіз (1819) Ѵоі.
VII, ра§г. 222, іаЬ. VI;—8р1іаеге11а піѵаііз Воттег/., „От йеп гбйе
8пе“ іп Ма^а/. Іог Хаіпгѵійепзк. (1824) IV ра&. 249; Сііобаі, „8ііг Іа Еіоге
йез пеі§ез сіп соі йез Есапйіез" іп Виіі. йе ГНегЬ. Воізз. (1896) ра&. 880,
іаЬ. XI, й§. 1—24; „А]§иез ѵегіез йе Іа 8ігіззе“ іп Веііг. г. Кгурі. й.
бсіпѵеіг (1902) Ѵоі. 1,3, ра&. 141, й&. 65;—Ргоіососспз піѵаііз Ад.,
8узі. А1&. (1824) ра&. 13;—Наетаіососеп з піѵаііз Ад., Ісоп АІ§.
епгор. (1828) ІаЬ. XXII;—Раітеііа піѵаііз Ноок. іп Раггу’з 2 Ѵоу.
(1825) ра&. 328;—Тгетеііа піѵаііз ВоЪ. Вгогѵп іп Возз. Ѵоу. 8ирр1.
ра&. 44;—Нуз§іпчт піѵаіе Регіу, К1. ЬеЬепзіогт. (1852) ра§. 95,
іаЬ. XIII;—Н аетаіососсиз Іаспзігіз (СгігоЛ.) Возіа/. іп Ре-Топі, 8у11.
А1^. I ра^. 552 (рг. р.).
Ехз. ’ѴѴііІг. еі Когсізі., А1(?. п°п° 233, 234, 272 Ь., 520.
Примѣч. I. Въ переданной мнѣ альгологической коллекціи изъ
Камчатки я не нашелъ образчиковъ СЫатуйотопаз піѵаііз..
Однако, какъ теперь выяснилось, эта водоросль, вызывающая своеобраз-
ное явленіе такъ-назыв. „краснаго снѣга" въ горныхъ областяхъ, несо-
мнѣнно широко распространена въ зонѣ вѣчныхъ снѣговъ Камчатки,
такъ какъ наблюдавшееся здѣсь участниками экспедиціи Ѳ. II. Рябу-
шинскаго покраснѣніе снѣга можетъ вызываться почти исключительно
однимъ только этимъ организмомъ х).
По этому поводу В. Л. Комаровъ любезно сообщилъ мнѣ нѣкоторыя
данныя, которыя я и привожу здѣсь: „СЬІаіпусІоіпопаз піѵаііз
г) Возможно, что покраснѣніе снѣга можетъ вызываться также и другими хла-
мидомонадами. Такъ ѣадетііеііп для вѣчныхъ снѣговъ тропической Америки описалъ
нѣсколько хламидомонадъ, вызывающихъ здѣсь покраснѣніе снѣга; впрочемъ, Скосіаі
(1. с.. стр. 142) предполагаетъ, что эти формы представляютъ лишь стадіи развитія
Сііі. піѵаііз. Во всякомъ случаѣ, эта послѣдняя водоросль распространена всюду
въ полярныхъ и горныхъ областяхъ сѣвернаго полушарія и считается специфическимъ
организмомъ, обусловливающимъ покраснѣніе снѣга. Несомнѣнно, что Камчатка въ
этомъ отношеніи не представляетъ исключенія.
401
встрѣчается въ Камчаткѣ во всей снѣговой зонѣ горныхъ хребтовъ
и отдѣльныхъ вулкановъ, на снѣговыхъ поляхъ, лежащихъ на одномъ
мѣстѣ въ теченіе цѣлаго ряда лѣтъ, хотя бы въ теплое время года
они изрѣдка и стаивали. Такъ мы встрѣтили эту водоросль въ снѣгахъ
Паратунской долины (іюнь 1908 г.), у Начикинскаго озера (августъ
1908 г.), у Кроноцкаго перевала и у вулкановъ Крашенинникова и
Узона (августъ 1908 г.). Б. В. Перфильевъ собиралъ ее на снѣговыхъ
поляхъ Авачинской сопки лѣтомъ 1911 года“.
Другой участникъ экспедиціи В. П. Савичъ относительно этого
явленія сообщилъ мнѣ слѣдующее: „Во время горныхъ экскурсій
какъ въ 1908 г., такъ и въ 1909 г. на слежавшемся снѣгѣ наши шаги
часто оставляли красноватые слѣды, ярко выдѣлявшіеся среди бѣлаго,
а чаще грязновато-бѣлаго (съ примѣсью вулканическаго пепла) снѣга.
Это явленіе имѣло мѣсто, напр., на горѣ „Зайкинъ Мысъ" (въ до-
линѣ р. Паратунки) во второй половинѣ іюня и въ тѣхъ же числахъ
на горѣ „Вабій Камень", а въ концѣ іюля на горѣ „Красный Ярчикъ"
(верховья р. Коряцкой) и въ другихъ мѣстахъ".
Заклеенные препараты СЫатуботопаз піѵаііз со снѣговыхъ
полей Авачинской сопки недавно были переданы Б. В. Перфильевымъ
мнѣ и Б. Л. Комарову. Эти препараты, ислѣдованные мною подъ ми-
кроскопомъ, не оставляютъ ни малѣйшаго сомнѣнія въ томъ, что въ
Камчаткѣ распространена типичная СЫатуботопаз піѵаііз. Ге-
матохромъ прекрасно сохранился въ шаровидныхъ клѣточкахъ (10—25 р.
въ діам.) протококковидной стадіи; изрѣдка попадаются также и зиго-
споры съ характерной для нихъ бугорчатой оболочкой.
Примѣч. П. Эта водоросль, какъ извѣстно, описывалась подъ
очень разнообразными названіями (см. синонимику выше). Еще срав-
нительно недавно многіе альгологи соединяли Наетаіососсиз ріп-
ѵаііз и СЫатусІотопаз піѵаііз въ одинъ видъ (см., напр., Пе-
Топі, 8у11. А1§., 1. с.), но другіе указывали на извѣстныя отличія между
ними, хотя и относили ихъ къ одному роду (8рЬаеге11а).
Такъ, напр., Скосіаі (1. с.) по этому поводу высказалъ слѣдующее
мнѣніе: „8раеге11а піѵаііз, дие Іа ріирагі без аиіеигз гёипіззепі & Іа
8. Іасизігіз, езі епсоге іпсотріёіетепі ёіибіёе. .Те пе засііе раз ди’оп
аіі щзди’а ргёзепі оЬзегѵё бе зіабе соггезропбапі а сеіиі диі езі іурідие
роиг 1е уепге еі Гезрёсе 8. Іасизігіз. Раг сопіге, Іез зіабез Ргоіососсиз
еі Іез ёіаіз бе біѵізіоп, аіпзі сріе Іез хоозрогез сЫатуботопабіпёез, зопі
зетЫаЫез бапя Іез беих. II зе роиггаіі серепбапі дие сез беих езрёсез Гиз-
зепі бізііпсіез. Оп а бёсгіі, еп еГіеі, без гу&оіез Ііззез роиг 1е 8. Іаси-
зігіз, іапбіз дие сеііе бе 8. піѵаііз зегаіепі ѵеггифіеизев („ѴѴііігоеІС).
2(>
402
ІГШе въ цитированной выше обстоятельной своей работѣ дока-
зываетъ, что виды эти необходимо не только разсматривать отдѣльно,
но даже относить къ различнымъ родамъ. Главное отличіе между ними
онъ усматриваетъ въ стадіи зооспоръ, когда онѣ образуютъ оболочку,
а именно въ родѣ Наетаіососсиз (куда онъ относитъ Н. ріиѵіаііз)
далеко отстоящая оболочка соединяется съ протопластомъ водоросли
тонкими нитями (псевдоподіями), тогда какъ въ родѣ С Іі 1 а т у (іо-
то п а з (куда онъ относитъ С Ы. піѵаііз) такихъ нитей (псевдоподій)
не замѣчается.
Что же касается родового названія 8 р Ь а е г е 11 а, установленнаго
8отіпегГе1<іі’омъ еще въ 1824 г., которое является синонимомъ
С Ыату сіо топ аз, то ІѴіІІе изъ-за практическихъ соображеній уни-
чтожаетъ это названіе, хотя оно имѣетъ пріоритетъ передъ родовымъ
названіемъ СЫ ату <1 о топаз, установленнымъ ЕЬгепЬег§’омъ въ
1833 г.: „АѴег геіп ійеогеіізсѣ (іаз Ргіогііаізргіпсір ^епаи (іигсЬ&еГйЬгі ѵег-
Іап^і, ипй сіаііег аііе ргакіізсЬеп КискзісЬіеп Ьеі 8еііе зіеііі, лѵігй ѵіеііеіскі
Ьеііаиріеп, сіазз, сѵепп сііе ѵоп ЗоттегГеЫі іт ЛаНге 1824, аиГ§езіе11іе
8рЬаеге11а піѵаііз тіі бег Саііип§ СЫату сіотопаз ѵегеіпі^і кігсі,
сііе гиегзі ѵоп ЕЬгепЬег^ іт ДаЬге 1833, аиі^езіеііі хѵогйеп, зо зоіі сіег
Наііип^зпате 8рЬаеге11а 8отт. аіз бег аііеге ѵогхи^зЬегесЬііё'і зеіп ѵог
сіет щп^егеп СЫатуіотопаз ЕіігЬд. Ісіі Ятіе сіасіигск піоіііз Діг сііе
ЛѴіззепзсЬаГі §елѵоппеп, ск^едеп ѵіігсіе ез зісЬегІісЬ (ііе Мііііе тіі зісіі ГйЬгеп,
(іазз аііе біе гаЫгеісІіеп СЫатусІо топаз Агіеп шп^еіаиГі лѵегсіеп тііззеп,
ѵойигсЬ ІеісЬі Ѵегтггип^ Ііегѵог^егиіеп сѵегсіеп сѵіігсіе" (1. с., ра§. 96).
Мнѣ лично вышеизложенные доводы ІѴіІІе въ пользу отнесенія
этихъ двухъ видовъ къ разнымъ родамъ и измѣненія родовыхъ на-
званій кажутся весьма убѣдительными, но слѣдуетъ отмѣтить, что
не всѣ альгологи согласны въ этомъ отношеніи съ ТГгИе. Такъ извѣ-
стный альгологъ С. 8. ^Ѵезі въ своей работѣ, „А ігеаіізе оп іііе Вгііізіі
Ггезѣсѵаіег А1§ае“ (1904), попрежнему относитъ оба эти вида къ роду
Зрііаегеііа, при чемъ замѣчаетъ: „ТѴіІІе Ііаз гесѳпііу аііешріесі іо зНосѵ
іЬаі Наетаіососсиз із іЬе соггесі пате оі іііе депиз, Ьиі I Таіі іо зее
іНе геазоп Гог зисЬ а сЬап§е“ (1. с. ра&. 189).
СЫатусІотопаз піѵаііз, какъ уже было упомянуто, широко
распространена на снѣговыхъ поляхъ полярныхъ и высокогорныхъ
областей сѣвернаго полушарія, но встрѣчается, вѣроятно, и въ южномъ
полушаріи, представляя, быть можетъ, космополитическую водоросль.
Мѣстон. Колл. Перфильева 1911 г. На снѣговыхъ поляхъ Авачин.
ской сопки (доставлены заклеенные препараты). 18/ѴІІ.
А. А. ЕЛЕНКИНЪ.
Морскія перидинеи и діатомовыя
Камчатки.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Какъ уже было упомянуто въ предисловіи къ моей работѣ „Прѣс-
новодныя водоросли Камчатки'*, въ альгологическихъ коллекціяхъ
Л. Г. Раменскаго и В. И. Савича имѣются также сборы морского план-
ктона и нѣсколько пробъ водорослей прибрежной зоны (въ пробир-
кахъ). Такихъ сборовъ было сдѣлано не особенно много и производи-
лись они въ теченіе короткаго промежутка времени, а именно:
1) въ коллекціи Л. Г. Раменскаго, собранной въ 1908 г., имѣется
18 пробирокъ съ морскимъ планктономъ изъ разныхъ мѣстъ Авачин-
скаго залива (изъ Петропавловской гавани 2 іюня, изъ Тарьинской
бухты 10—22 іюня, изъ залива у села Авачи 28 августа) и 25 про-
бирокъ съ морскими водорослями въ чертѣ отлива (въ окрестностяхъ
Петропавловска 4 іюня, у мыса Кутхи 14 іюня, у села Авачи 28 и
29 августа);
2) въ коллекціи В. И. Савича, собранной въ 1909 г., имѣется
31 пробирка съ морскимъ планктономъ изъ разныхъ мѣстъ Авачин-
скаго залива (25—28 мая и 2 іюня) и 3 пробирки изъ Петропавлов-
скаго соленаго озера (лагуны, во время приливовъ затопляемой мор-
ской водой; сборы произведены 1 іюня).
Изъ этихъ сборовъ мною выдѣлены морскія перидинеи (Піпо-
Гіа^еііаіа) и діатомовыя (Васіііагіаіез), составившія при-
водимый ниже критическій списокъ.
Морскія перидинеи (найдено 4 вида), какъ извѣстно, всѣ от-
носятся къ типично планктоннымъ организмамъ; въ камчатскихъ про-
бахъ ихъ обнаружено немного—всего 4 вида: Регійіпіпт Іепіісн-
1 а г е (ЕкгЪд.) Лбгдепв., Р. й е р г е 8 8 и т Ваіі., БіпорЬузіз а с и I а ЕктЬд.,
О. погѵе^іса Сіар. еі Ъаскт.
Типично планктонныхъ морскихъ діатомовыхъ найдено значи-
тельно больше (12 видовъ): Вга^ііагіа осеапіса Сіеѵе, Сііаеіо-
сегаз іегез Сіеѵе, СЬ. іасіпіозиш 8скіШ, С 1і. Ьгеѵе Вскйіі, 8се 1 е-
іопста созіаіит (бВеѵ.) Сіеѵе, Тііаіавзіозіга Хогйепзкібійі
406
Сіеѵе, Т Іі. § г а ѵ і сі а Сіеѵе, Асііпосусіиз В а И з і і (ТУ. 8т.) Ваі/'з, С о 8-
сіпобізсиз 8иЬЬи11іеп8 Лбгд. ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз тікі, Ь у 8 і-
(гопіипі топіІіГогте {Мйіі.) ЫЛ.,Ъ. <Тиг§епзіі {Ад.)Тгеѵ., СгаШ-
опеііа питтиіоісіез {Вііігѵ.) Вогу. Къ нетипичнымъ планктоннымъ,
неритическимъ діатомовымъ нужно отнести, напр., ВіііиІрЬіа аигііа
{ВупдЪ.) ВгёЬ. и Рагаііа зиісаіа {ЕкгЪд.) Сіеѵе—обѣ обнаружены въ
незначительномъ количествѣ. Такимъ образомъ, въ камчатскомъ мор-
скомъ планктонѣ мнѣ удалось обнаружить всего 16 (18) видовъ, изъ
которыхъ особенно обильно были собраны Зсеіеіопета созіаіит,
Созсіпойізсиз з и Ъ Ь и 1И е п з ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз, оба вида
Т 1і аі аз зі о зі г а и Бузі^опіит, бгаіііопеііа питтиіоісіез,
Сііаеіосегаз Іасіпіозит и Сіі. Ъгеѵе. Интересно отмѣтить, что
въ планктонныхъ пробахъ Л. Г. Раменскаго (1908) была обнаружена
въ огромномъ количествѣ и почти исключительно Зсеіеіопета со-
зіаіит, тогда какъ въ пробахъ В. И. Савича, собранныхъ въ слѣ-
дующемъ году (1909), но приблизительно въ то же время года (ко-
нецъ мая и начало іюня), этого вида совершенно не оказалось. Кое-
какія данныя о распредѣленіи фитопланктона въ Авачинскомъ заливѣ
можно найти въ работѣ В. И. Савича (см. ниже) относительно распредѣле-
нія морскихъ водорослей въ Авачинскомъ заливѣ. Мы поневолѣ должны
пока ограничиться этими данными, такъ какъ сдѣлать какіе-либо бо-
лѣе широкіе выводы, напр., сравнивая фитопланктонъ Авачинскаго
залива съ хорошо изученнымъ фитопланктономъ Мурманскаго берега1),
мы не имѣемъ никакой возможности, потому что сборы камчатской
экспедиціи въ этомъ отношеніи слишкомъ недостаточны и кратковре-
меины. Тѣмъ не менѣе собранный матеріалъ имѣетъ большое значеніе,
какъ начало работъ въ этомъ направленіи и особенно цѣненъ въ чисто
систематическомъ отношеніи: большой интересъ представляетъ, напр.,
описанная мною форма Созсіпойізсиз зиЬЬиІІіепз ѵаг. сопѵехо-
сопсаѵиз, который, можетъ быть, тождественъ съ Созсіпойізсиз
Ь о ге аіі з Ваіі.
г) См. А. К. Линко, „Изслѣдованія надъ составомъ и жизнью планктона Варенцова
моря".Спб. 1907 (Экспедиція для научно-промысловыхъ изслѣдованій у береговъ Мурмана).
Матеріалъ сборовъ экспедиціи по фитопланктону за время 1898—1903 былъ опре-
дѣленъ Р. Т. Сіеѵе, а далѣе (въ послѣдніе годы) раз[ абатывался мною. Подробные
списки опредѣленнаго матеріала напечатаны въ „Журналахъ” экспедиціи. Кромѣ оке-
аническихъ сборовъ (въ Баренцовомъ морѣ), экспедиціей въ большомъ количествѣ
также собранъ береговой планктонъ (у береговъ Мурмана, главнымъ образомъ, въ Ека-
терининской гавани). Мною лично въ теченіе лѣтнихъ мѣсяцевъ 1905 и 1906 гг. по-
дробно изслѣдовался фитопланктонъ въ Екатерининской гавани. Предварительная
замѣтка помѣщена въ моей статьѣ, „Письмо съ Мурманской Біологической Станціи*
глава 2. „Фитопланктонъ Екатерининской гавани и ближайшихъ окрестностей" (Извѣст.
Императ. Спб. Ботанич. Сада. Т. V, 1905, п° 5—6).
407
Остальныя діатомовыя въ морскихъ сборахъ Л. Г. Раменскаго и
ѣ. П. Савича относятся къ числу береговыхъ формъ, обитающихъ на
днѣ и подводныхъ предметахъ или эпифитиру тощихъ на растеніяхъ.
Изъ нихъ болѣе интересными являются: Хаѵісиіа еіе^апз IV. 8т.
ѵаг. сизрійаіа Сіеѵе; Зулейга аГГіпіз Кйі'. ѵаг. іаЬиІаіа (Ад.)
Ѵап-Неигск; Зулей га катізсЬаііса Спт., которую, по моимъ из-
слѣдованіямъ, лучше считать разновидностью Зулейга аШпіз Кйіг.;
ЬісшорЬога ^гасіііз (ЕкгЪд.) (тгип. ѵаг. еіоп^аіа (Кй1я.) Ре-Топі;
В Іі а Ь й о и е т а а г с и а і и т (ВупдЪ.) Киія.; К і I х 8 с 1і і а г е ѵ е г з а ТУ. 8т.
Г. с г а з з і о г ті/гі и нѣк. др.
Слѣдуетъ замѣтить, что по морскимъ перидинеямъ Камчатки въ
литературѣ не имѣется никакихъ данныхъ. Относительно же морскихъ
діатомовыхъ существуетъ сравнительно много указаній въ работахъ
Ваііеу^ Сгипогоѣ, Сіеѵе и Ѵап-Неигсісй.
Особенно цѣнна въ этомъ отношеніи работа 7. ТУ. Ваііеу, „Коіісе
оі ілісгозсоріс Гогілз іп іііе зоипйіл§ о! іііе зеа оГ Катізс1іаіка‘; (Атегіс.
йоигл. оГ Зсіепсе апй Агіз. 8ег. 2. Ѵоі. 22. Ыедѵ Наѵеп. 1856, ра§. 1—6,
сшп іаЬ.), въ которой подробно описываются и частью изображаются
на отдѣльной таблицѣ наиболѣе интересныя діатомовыя (а также жи-
вотные организмы), обнаруженныя въ пробахъ, взятыхъ лейтенантомъ
Вгооке со дна Камчатскаго моря на глубинѣ 900—2700 футовъ 56° и
60° сѣверной широты г). Ваііеу даетъ здѣсь слѣдующій списокъ видовъ
г) Въ замѣткѣ „Оп зоіпе зресііпепз оі сіеер зеа Ьоііот, Ггот ЪЬе Зеа оГ Каті-
зсііаіка, соііесіесі Ьу Ьіеиі. Вгооке", помѣщенной въ томъ же журналѣ за тотъ же годъ
(1. с. Ѵоі. 21, ра^. 284—285), Ваііеу даетъ общіе выводы относительно изслѣдованнаго
имъ матеріала, при чемъ особенно интересны его замѣчанія относительно географиче-
скаго распространенія и условій нахожденія обнаруженныхъ имъ формъ: „іЬезе сіеро-
зііз оГ ілісгозсоріс ог^апізіпз, іп іЬеіг гісЬпезз, ехіепі, апсі Іііе Ьі^Ь іаіііийез аі іѵЬісЬ
іііеу оссиг, гезетЫе іЬозс оГ іЬе Апіагсііс ге&іопз, уѵіюзе ехізіепсе Ьаз Ьееп ргоѵесі Ьу
ЕІгтегіЬегд; апй іЬе оссигепсс оГ іЬезе погШегп зоипйіп^з оі АзіеготрЬаІиз апб
СІіаеіосегоз, із апоікег зігікіщ* роіпі оГ гезетЫепсе. ТЬеяе ^епега, Ьслѵеѵег, аге
поі ехсіизіѵеіу роіаг Гогтз, Ьиі, аз 1 Ьаѵе гесепііу сіеіегіпіпеб, оссиг аізо іп іЬе ОиІГ
оГ Мехісо, апсі аіощ? іЬе ОиІГ Зігеат".
„Тке регГесі сопсііііоп оГ іЬе ог^апізтз іп іЬезс зоипйіп&з, апсі ІЬе Гасі іЬаі зоте
оГ іііет геіаіп іЬеіг зоГі рогііопз, іпсіісаіе іЬаі іЬеу іѵеге ѵегу гесепііу іп а ііѵіщ* сопйі-
ііоп, Ьиі іі сіоез поі Гоііоѵ іЬаі іііеу \ѵеге ііѵіп^ \ѵЬеп соііесіесі аі зисЬ іттепзе (ІерЬЬз.
Аз атоп& іЬет аге Гогтз іѵкісіі аге кпоіѵп іо Ііѵе а!оп$ іЬе зііогез аз рагазііез ироп
АІ^ае, іі із сегіаіп іЬаі а рогііоп аі Іеазі Ьаѵе Ьееп саггіебЬу осеапіс сиггепіз, Ьу
сіііГі ісе, Ьу апітаіз іѵЬісЬ Геей ироп іЬет, ог Ьу оіЬег а^епіз, іо іііеіг ргезепі розі-
ііоп. Іі із Ііепсе ргоЬаЫе іЬаі аі! тсеге гетоѵесі Ггот зЬаІІоіѵег іѵаіегз іп ѵйіісіі іііеу
опсе Ііѵесі".
408
подъ заголовкомъ Біаіотасеае1): Асііпізсиз 8ігіи8Екг., *А8іе-
готрЬаІиз Вгоокеі В. (іі&. 1), *Сѣаеіосего8 ГигсіІІаІитВ.
(й§. 4), *Со8сіпо<іі8си8 Ьогеаііз В., *С. с г а 8 8 и 8 В., С. ессепігі-
сиз Екг., С. Ііпеаіиз Екг., С. Осиіиз 1 гі(1 і8 Еііг., С. зиМіііз
Екг., *С усіоіеііа регіепиізі?., Б е п і і с и 1 а? 1 а и I а В., Б е п I і с е 11 а
аигііа Екг. (Гі$. 26—28), *Біс 1 а<1 іа Мііга В. (й§. 6), Бісіуосііа
Зресиіит Екг., Бісіуорухіз сгисіаіа Екг., баіііопеііа зиі-
с,а Іа Екг., бгугозу^та?, *ВЬІ2 0 8 0Іепіа ІіеЪеѣаіа В. (й&. 18, 19),
Зупіепігіит Біайета (зеѵегаі ѵагіеііез), Ріппиіагіа реге^гіпа
Екг., 8 у п е (1 г а ?, Тгісегаііит? Виды, отмѣченные звѣздочкой, впер-
вые описаны Ваііеу, болѣе или менѣе подробные ихъ діагнозы (частью
съ рис. на отдѣльной таблицѣ) приведены ниже. Такимъ образомъ,
изъ 22 перечисленныхъ имъ формъ 7 оказались новыми для науки.
Однако, слѣдуетъ замѣтить, что изъ приведеннаго списка „діатомо-
выхъ" слѣдуетъ исключить: 1)Асііпізси8 Зігіиз Екг. (іп Вег. ВегІ.
Акай. 1844 ра^. 68), который по изслѣдованіямъ Вскйіі’й, (іп „Ыеріипіа“
1891, ра§. 10) относится къ „Оушпазіег Зігіиз і'скйіі", и 2) Бісіу-
осііа Зресиіит Екг., который въ настоящее время носитъ названіе
БізЬерІіапиз Зресиіит (ЕкгЪд.)Наеск. и относится къ группѣ 8і 1 і-
соПа§е11аіае. Слѣдовательно, изъ 22 указанныхъ формъ Ваііеу
приводитъ для Камчатки всего 17 точно опредѣленныхъ видовъ изъ
діатомовыхъ.
Слѣдуетъ замѣтить, что хотя матеріалъ для изслѣдованія былъ
взятъ съ большой глубины Камчатскаго моря * 2), но всѣ обнаружен-
ныя здѣсь діатомовыя (за исключеніемъ Бепііспіа Іаиіа Ваіі., из-
вѣстной пока только въ ископаемомъ состояніи) относятся къ числу
нынѣ живущихъ водорослей, распространенныхъ частью въ морскомъ
планктонѣ, частью въ прибрежной зонѣ, напр., Яаѵісиіа (Ріппи-
іагіа) реге^гіпа (ЕкгЪд.Кйіг., обнаруженная также и мною въ зна-
чительномъ количествѣ въ илу у береговъ Авачинскаго залива. Изъ
чисто планктонныхъ видовъ здѣсь особенно интересны СЬаеіосегоз
Гигсі11аіит.7і, Зупіепйгіптсііайета ЕкгЪд., БісІайіаМііга В.,
Всѣ названія приведены точно изъ работы Ваііеу. Въ систематическую
часть моей работы эти виды вошли иногда съ измѣненными названіями, соотвѣт-
ственно современной, принятой мной номенклатурѣ.
2) Скг. (}. ЕкгегіЬегд въ своей статьѣ „БеЬег сііе Меегезог^апізтеп іп 16200 Риза
ТіеГе" (МопаізЬег. <1. К. Ргеизз. Акасі. <1. ІѴізз. Вегііп. 1856, ра^. 197), говоря объ из-
слѣдованіяхъ Ваііеу дна Камчатскаю моря, высказываетъ предположеніе, что найден-
ные тамъ организмы были въ живомъ состояніи, тогда какъ Ваііеу (см. предыдущее
подстрочное примѣчаніе) считаетъ ихъ мертвыми и занесенными изъ поверхностныхъ
слоевъ воды, гдѣ они обычно живутъ.
409
Созсіпо Дізсиз Ьогеаііз В. и Вііігозоіепіа ЪеЬеіаіа В. Изъ
нихъ въ морскомъ планктонѣ изъ Камчатки мною обнаружена только
одна форма Со8сіпо<іі8си8 зиЬЬиІІіепз Лігд. ѵаг. сопѵехо-сопса-
ѵиз тікі, которая стоитъ очень близко къ С о 8 с і п о Д і з си 8 Ь о г е а-
1 і 8 и, можетъ быть, даже съ нимъ тождественна. КЬігозоІепіа ІіеЪе-
іаіа Ваіі. представляетъ широко распространенный въ сѣверномъ
полушаріи, но типично океаническій планктонный организмъ и поэтому у
береговъ Камчатки можетъ быть обнаруженъ лишь случайно. Напротивъ,
Сѣаеіосегаз Гигсеііаіпт Ваіі. х), Сііаеіосегаз Діабета
(ЕкгЪд.) Сгап. = 8 у п Д е п Д г і и т Д і а Д е т а ЕкгЪд. и Сііаеіосегаз
тііга (Ваіі.) С/еие=Віс1аДіа Мііга В. являются типично неритиче-
скими планктонными организмами сѣверныхъ морей, а потому несо-
мнѣнно болѣе или менѣе широко распространены (въ извѣстное время
года) и у береговъ Камчатки. Изъ нихъ особенно интересенъ въ мор-
фологическомъ и систематическомъ отношеніяхъ Сііаеіосегаз Гиг-
с е 11 а ѣ и т, обнаруживающій, какъ показали мои изслѣдованія мурман-
скаго планктона * 2), интересныя особенности (полиморфизмъ) въ обра-
зованіи споръ. Поэтому приходится особенно сожалѣть, что видъ этотъ
отсутствуетъ въ планктонныхъ сборахъ экспедиціи, такъ какъ матеріалъ
изъ Камчатки могъ бы способствовать выясненію нѣкоторыхъ еще тем-
ныхъ вопросовъ, связанныхъ съ образованіемъ споръ у С Ь.Ги г с е 11 а і и га.
Далѣе въ трудахъ Сгипоіѵ’а., Сіеѵе и Ѵап-Неигск’а, мнѣ удалось
найти указанія относительно нахожденія 11 видовъ морскихъ діатомо-
выхъ у береговъ Камчатки.
Такъ въ работѣ А. Сгипоіѵ’а,,„Оіе озіеггеісііізсііеп Піаіоіпасееп пеЬзі
АпзсЫизз еіпцгег пеиеп Агіеп ѵоп апДегеп Ьокаііі&іеп ипсі еіпег кгііізсііеп
ѴеЪегзісЬі сіег Ьізііег Ьекаппіеп Саііип^еп ипсі Агіеп" (Ѵегіі. /ооі. Воі.
Сіез. 1862, ВД. XII. \Ѵіеп), мы находимъ описаніе двухъ новыхъ для
науки видовъ: 8 у п е Д г а сатізсііаііса Сгип. (ра&. 504) и 8 і г і а і е 11 а
сатізсііаііса Сгип. (ра§. 427).
Въ слѣдующей его работѣ, „ПеЬег еіпі^е пеие ипй ип§епіі§епД Ъе-
каппіе Агіеп ипй Саііип^еп ѵоп Віаіотасееп“ (1. с. 1863, ВД. XIII), дано
описаніе новаго для науки вида Соссопеіз іпіеггиріа Сгип. (ра^.
144), извѣстнаго пока только изъ Камчатки.
і) Ваііеу пишетъ СИ. Гпгсіііаіит, но всѣ послѣдующіе изслѣдователи при-
держиваются наименованія Гигсеііаіит, хотя правописаніе ГигсіПаіит съ
грамматической точки зрѣнія (отъ латинскаго слова „Гигсіііа” вилы) является вполнѣ
правильнымъ.
2) А. А. Еленкинъ, „О зимующихъ спорахъ (Оаиегзрогеп) у Сііаеіосегаз Гигсеі-
іаіит Ваіі.” (Ботаническій Журналъ Императ. Спб. Общества Естествоиспытателей.
1907, п°п° 5—6, стр. 128—131).
410
Въ его же работѣ, „АІ^епппй Оіаіошасееп аиз йет КазрізсЬеп Мееге“
(іп Вг. О. Зсііпеійег’з Хаіигіѵізз. Веііг. г. Кеппі. <1. Каиказизійпйег. 1878),
имѣется описаніе новаго для науки вида (Іотріібпета катізсѣа-
іісит Сгип. (ра§. 109).
Въ работѣ Р. Т. Сіеѵе еі А. Спѵпош, „Веііга^е гиг Кеппіпізз йег
агсіізсііеп Біаіотееп" (К. 8ѵ. Ѵеі. Акай. Напйі. Ѵоі. XVII, 1880), мы на-
ходимъ указанія относительно нахожденія у береговъ Камчатки 4 ви-
довъ: Зупейга (тоиіагйі ВгёЬ. (ра§. 107), Зіерііапойізсиз азі-
гаеа (ЕкгЪд.') Сгип. (ра§. 114), Ройозіга атЬі^иа Сгип. (ра&. 118)
и Нуаіойізсиз зиЪііІіз Ваіі. (ра§. 116). Изъ нихъ для Ройозіга
аЬті^иа описана новая разновидность ѵаг. Сатізсііаііса Сгип.
Въ трудѣ Ѵап-Неигск’а,, „Зупорзіз йез Біаіотёез йе Веі^ідпе" Ап-
ѵегз. 1880—85, мы находимъ два новые для науки вида: Зсерігопеіз
катізсі) аііса Сгип. (іаЪ. XXXVII, (щ. 6) и Ьісторѣога катізсііа-
ііса Сгип. (іаЬ. ХЬѴІ, й&. 5).
Наконецъ, въ трудѣ Р. Т. Сіеѵе, „Зупорзіз оі’ ійе Каѵіспіоій Біа-
іотз“ Р. II (К. 8ѵ. Ѵеі. Акай. Напйііп^аг. Вй. 27, п° 3, 1895) указана для
береговъ Камчатки Соссопеіз зсиіеііппі ЕкгЪд. ѵаг. огпаіа Сгип.
Такимъ образомъ, изъ этихъ 11 видовъ 6 видовъ и одна разно-
видность (ОотрЬопета катізсйаіісит Сгип., Соссопеіз іпіег-
ги рIа>Сгип., Зсерігопеіз катізсііаііса Сггип., Зупейга сатізс-
1і аііе а Сгип., Ьіспюріюга катізсііаііса Сгип., Зігіаіеііа
сатізсііаііса Сгип. и Ройозіга а т Ь і § и а Сгип. ѵаг. сатізсііаііса
Сгип.) были впервые описаны для Камчатки т). Изъ нихъ (лотркопета
катізсііаіісит и Зупейга сатізсііаііса были впослѣдствіи
найдены и въ другихъ мѣстахъ. Остальные являются, такъ сказать,
эндемичными для Камчатки, такъ какъ пока нигдѣ больше не обнару-
жены. Однако, насколько можно судить по діагнозамъ (см. ниже въ
критическомъ спискѣ), всѣ они большей частью мало характерны и
съ трудомъ отличаются отъ близкихъ, хорошо извѣстныхъ видовъ.
За исключеніемъ Зупейга сатізсііаііса, которую правильнѣе счи-
тать разновидностью Зупейга аПіпіз Кйіг., мнѣ пока не удалось
обнаружить ни одного изъ вышеприведенныхъ видовъ въ камчатскихъ
морскихъ коллекціяхъ.
Слѣдовательно, для Камчатки изъ морскихъ діатомовыхъ пока
г) Замѣчу, что Н. Гайдуковъ въ своей работѣ „Литературные источники къ рус-
ской флорѣ водорослей' (Спб. 1901) изъ морскихъ діатомовыхъ (кромѣ работы Ваііеу)
указываетъ для Камчатки только слѣдующіе виды: Зупейга Сатізсііаііса Сгип.,
Зігіаіеііа Сатізсііаііса Сгип., Сотрііопета Сатізсііаіісит Сгип.
и Нуаіойізсиз зиЪііІіз Ваіі.
411
указано въ литературѣ всего 28 видовъ. Такимъ образомъ, изъ 48 при-
водимыхъ мною въ спискѣ морскихъ діатомовыхъ 20 видовъ указы-
ваются мною впервые для Камчатки.
При разработкѣ морскихъ діатомовыхъ я пользовался моногра-
фіями, указанными выше въ предисловіи къ моей работѣ „Прѣсновод-
ныя водоросли Камчатки", а также цѣлымъ рядомъ новыхъ работъ
по діатомовымъ морского планктона, изъ которыхъ важнѣйшими яв-
ляются слѣдующія:
Н. Огап, „Біе Біаіотееп йег агкіізсііеп Мееге. I Теіі: Біе Біаіотееп
без Р1апкіопз“ 1904 (іп Г. Коетег’з ипй Г. 8сЬаийіпп’з Еаипа Агсііса. Вй. III,
ЬіеГ. 3); Его-же, „Біаіотееп" іп К. Вгапйі’з ипй С. Арзіеіп’з МогйізсЬез
РІапкіоп. Бгіііе ЬіеГегип§. XIX. 1905; С. Н. Озіеп/еІЛ, „РЬуіорІапкіоп Ігот іЬе
8еа агошій іііе Еаегбез" (Воіапу оі іке Раегбез. II. Беі Иогйізке Рогіар.-.
СорепЬа^еп. 1903); Его-же, „Тііе РЬуіорІапкіоп оі ѢІіе Агаі 8еа апй ііз
АШиепіз, іѵіій ап Епитегаііоп оГ ѢІіе А1§ае оЬзегѵей" (Научные резуль-
таты Аральской экспедиціи. Вып. VIII въ Извѣстіяхъ Туркестанскаго
Отдѣла Императ. Русскаго Географическаго Общества. Т. IV. Спб.
1908); Его-же, „Магіпе ріапкѣоп Ігот іке Еазі-Огеепіапй 8еа. I, Ьізі оГ
йіаіотз апй Яа§е11аіез“ (Ваптагк-екзрейійопеп ііі Ѳгбпіапйз Логйбзікузі
1906—1908. Віпй ІІІ, п° 11. Кбйепііаѵп. 1910); Его-оісе, „Бе Бапзке Іагѵапйез
РІапкіоп і аагепе 1898 —1901. РЬуіорІапкіоп о§ Ргоіогоег" (Г). К§1. Бапзке
Ѵійепзк. 8е1зк. Зкгійег, 7. Каекке, паіигѵійепзк. о& таійет. АГй. IX, 2.
Кбйепйаѵп, 1913). А. Г. Генкелъ, „Матеріалы къ фитопланктону
Каспійскаго моря по даннымъ Каспійской экспедиціи 1904 г.“
(Ботаническія Записки. Вып. XXVII. Спб. 1909). Кромѣ того,
по морскимъ діатомовымъ слѣдуетъ отмѣтить работу Е. бзігир,
„Магіпе Віаіоіпёег Гга Озі&гбпіапй" 1895 (Заегігук а! „Меййеіеізег отСгтбп-
1апй“. ХѴШ), содержащую много прекрасно исполненныхъ рисунковъ
новыхъ для науки видовъ и формъ.
По морскимъ перидинеямъ (БіпоГіа^еІІаіа)я пользовался, глав-
нымъ образомъ, слѣдующими работами: Е. Сіарагё&е еі А. Еасктапп,
„Ёіийез зиг Іез Іпйізоігез еі Іез Вііігоройез'1. Ѵоі. I. Ратіз-бгепёѵе (1858—59);
Е. Авгдепзеп, „Ргоіорііуіеп ипй Ргоіогоеп іт РІапкіоп аиз Йег погѵ/скізсііеп
АѴезікйзіе" (Вег&епз Мизеитз АагЪа^. 1899, п° VI); Н. Ѳгап, „Баз РІап-
кіоп йез Яопѵе^ізсііеп Хогйтеегез" (Керогі оп Хопѵе§іап Еізсііегу-апй Ма-
гіпе-Іпѵезіі&аііопз Ѵоі. II, 1902, п° 5); О. Раиізеп, „Р1апкіоп-Іпѵезіі§аііопз
іп іііе іѵаіегз гоипй Ісеіапй іп 1903“ (Меййеіеізег Гга коттіззіопеп Гог каѵип-
412
сіегзб^еізег. Зегіе Ріапкіоп. Віпсі I, п° 1, 1904); Его-же, „Оп зоте Регісіі-
пеае апй Ріапкіоп-Піаіотз" (1. с. Віпсі I, п° 3, 1905); Его-же, „ТЬе Регісіі-
піаіез оГ іііе Папізк АѴаіегз" (1. с. Віпсі I, п° 5, 1907).
Въ расположеніи видовъ, критическихъ къ нимъ примѣчаній и
въ сокращеніяхъ я придерживался того же порядка, какъ и въ моей
работѣ „Прѣсноводныя водоросли Камчатки".
Критическій списокъ морскихъ перидинеи и
діатомовыхъ Камчатки.
ОіпоіІадеІІаіа (Регісііпіаіез).
(Перидинеи).
Сем. РегісІіпіасеае.
Родъ Регійіпіпш ЕІігЬд.
I. Регііііпіит Іепіісиіаге (ЕіігЬд.) □бгдепз.
РгоіорЬуі. и. Ргоіох. Хопѵе§. ІѴезікІізіе (1899) ра§. 37;— Регіііі-
піит (Иѵег^епз ЕІігЪд. 8. зіг. іп Огап, Ріапкі. Нопѵе§. Ионітѳег. (1902)
ра§. 191;—Р егісИпіит йіѵег^епв рІепіісиіаге ЕкгЪд. іп МопаізЬег.
4. Вегі. Акай. (1844) ра§. 76.
Примѣч. Въ морскихъ камчатскихъ пробахъ встрѣчается очень
рѣдко, поэтому вполнѣ точное опредѣленіе этого организма было за-
труднительно. Однако по внѣшнему облику ближе всего подходитъ
къ описанію Р. Іепіісиіаге, какъ понимаетъ этотъ видъ Е. Логдеп-
зеп (1. с.).
Р. Іепіісиіаге является типично планктоннымъ, океаническимъ
организмомъ, распространеннымъ въ сѣверной и умѣренной зонахъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Авачинская губа. На рейдѣ про-
тивъ кладбища. 25/V (п* 3). Планктонъ Авачинскаго залива у мыса
Липунскаго 27/Ѵ (п°п° 12—13).
2. Регііііпіит ііергеззит ВаіІ.
Ыоі. оп пе\ѵ зрес. аші Іосаііі. о! тісгозс. ог&ап. (1854) ра§. 12, 33.
34; Лбгдепз., РгоіорЬ. и. Ргоіог. Ріапкі. Иоте§. ЛѴезікіізіе (1899) ра§. 36;
Сгтап, Ріапкі. Ногѵе^. Ыогіітеег. (1902) ра^. 191;—Регііііпіит йіѵег-
414
^епз ѵаг. гепііогте ЕіігЬд., Ыоѵ. щелега тагіз ргоіипсіі іп МопаізЬег. <1.
Вегііп. Акай. (1854) рар;. 240.
Примѣч. Въ морскихъ камчатскихъ пробахъ обнаруженъ мною
въ небольшомъ количествѣ, но экземпляры вполнѣ соотвѣтствуютъ
изображеніямъ и описанію этого вида.
Р. йергеззиш является типично планктоннымъ, океаническимъ
организмомъ, распространеннымъ въ сѣверной и умѣренной зонахъ,
часто вмѣстѣ съ Р. Іепіісиіаге,
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Авачинская губа. На рейдѣ про-
тивъ кладбища. 25/Ѵ (п° 3). Планктонъ Авачинскаго залива у мыса
Липунскаго. 27/Ѵ (п°п° 12—13).
Сем. Оіпор1іу$і(1асеае.
Родъ Біпорііувій ЕЪгЪ§.
3. Оіпорііузіз асиіа ЕіігЬд.
іп АЫіапсІІ. Вегііп. Акай. (1839) ра§. 151; Лгдепв. РгоіорЬ. и. Ргоіог. Ріапкі.
Хогіѵер;. ІѴезікйзіе (1899) ра§. 28, ІаЬ. I, Гі§. 2; Сгап, Ріапкі. Хопѵерг.
Хогйтеег. (1902) рар;. 182;—ВіпорЬузів ѵепігісоза Сіар. еі Ъаскт.,
Еіий. Іпйі8. еі ВЬіхор. Ѵоі. I (1858—59) ра^. 408, іаЬ. 20, йр;. 20.
Примѣч. Вполнѣ типичная форма этого вида обнаружена мною
(вмѣстѣ съ ВіпорЬузіз погѵе^іса Сіар. еі Еаскт.) въ очень не-
большомъ количествѣ.
БіпорЬузіз асиіа является типично-планктоннымъ, океаниче-
скимъ организмомъ, распространеннымъ въ сѣверной и умѣренной
зонахъ, часто вмѣстѣ съ ВіпорЬузіз погѵе^іса Сіар. еі Еаскт.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Во внутренней гавани Петропавлов-
ска, „Ковшѣ". 25/Ѵ (п° 1). Раковая бухта между первымъ и вторымъ
ея заливами (по ходу маршрута) 25/Ѵ (п° 5). Раковая бухта во втор,
заливѣ. 25/Ѵ (п° 7). Планктонъ Авачинскаго залива у мыса Липунскаго.
27/Ѵ (п° 13).
4. Оіпорйузіз погѵедіса Сіар. еі Іасііт.
Еіий. Іпйіз. еі КЬігор. Ѵоі. I (1858—59) рар;. 407, іаЬ. XX, йр;. 19; Збгдепв.,
РгоіорЬ. и. Ргоіои. Ріапкі. погіѵер'ізсіі. ІѴезікизіе (1899) рар;. 29, іаЬ. I,
Гір;. 3—6; Сгап, Ріапкі. Хогіѵер;. Ѵогйтеег. (1902) рар;. 183.
Примѣч. Этотъ организмъ встрѣчается очень рѣдко въ морскихъ
415
камчатскихъ пробахъ (всего обнаружено 4 экземпляра), такъ что из-
слѣдованіе его было нѣсколько затруднительно, но все же я безъ
особыхъ колебаній отношу его именно къ Б. п о г ѵ е і с а, а не близ-
кому къ нему виду Б. асиіа ЕкгЪд. (въ смыслѣ Мгдепзеѣ’а, и бггап’а).
Дѣйствительно, наши экземпляры по внѣшнему облику почти совер-
шенно соотвѣтствуютъ описанію и рисункамъ въ вышецитированной
работѣ Еігдепнепь, въ которой онъ даетъ подробную характеристику
этого вида и приводитъ его отличія отъ Б. аса! а. Наши экземпляры
имѣютъ въ длину до 70 [л., а въ ширину до 50 у., и по своему обли-
ку чрезвычайно близки къ фиг. 4 вышецитированной таблицы въ
работѣ 'ІОгдепзеп’^.
Біпорііузіа погѵе^іса является типично-планктоннымъ, оке-
аническимъ организмомъ, распространеннымъ въ сѣверной и умѣрен-
ной зонахъ, часто вмѣстѣ съ Б. асиіа ЕкгЪд.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Во внутренней гавани Петропа-
вловска, „Ковшѣ" 25/Ѵ (п° 1). Раковая бухта между первымъ и вто-
рымъ ея заливами (по ходу маршрута) 25/Ѵ (п° 5). Раковая бухта во
втор, заливѣ. 25/Ѵ (п° 7). Планктонъ Авачинскаго залива у мыса Липун-
скаго. 27/V (п° 13).
(Діатомовыя).
Сем. Иаѵісиіасеае.
Родъ .Ѵаѵісиіа Вогу.
5. Маѵісиіа регедгіпа (ЕКгЬд.) Кйіг.
Васііі. ра&. 97, іаЬ. ХХѴПІ, іі§. 52; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра§. 38;
СІеѵе, Віаі. Ѵе§а ра^. 466; Зуп. Жѵ. Віаі. ІІра&. 18;—Ріппиіагіа реге-
§гіпа ЕкгЪд., Атег. ра§'. 133, ІаЪ. I, й§. 5—6; Ж. 8т., Вгіі. Віаі. I
рае. 56, іаЬ. ХѴШ, Й*. 170.
Примѣч. Наши экземпляры (п° 190 и 190.а) имѣютъ въ длину
44—72,8 р., въ ширину 11—16,5 р. На 10 р. приходится 7—9 штри-
ховъ. По внѣшнему облику и размѣрамъ очень близки къ ѵаг. тепіа-
сч8 8скит., которую СІеѵе (8уп. Хаѵ. Віаі.) характеризуетъ такъ:
„V. еііірііс-іапсеоіаіѳ. Ь. 36—66 у..; В. 10—19 р. Зігіае 7 іо 8,5 іп
0,01 тт.“.
Обнаружена въ довольно значительномъ количествѣ.
7. Ж. Ваііеу, „іѴоі. Місгозсор. Еогіпз оі іЬе 8еа оі Катізсііаіка"
(Атегіс. «Іоигп. о! Зсіепсе ап<1 Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 2), при-
водитъ также этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой
со значительной глубины.
Ы. регедгіпа распространена въ соленой и солоноватой водѣ
въ Европѣ, Сибири и Сѣверной Америкѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Кочковатая, илистая, затопляе-
мая, солоноватая, вонючая болотина у с. Авачи, у залива. Водоросли
на вонючемъ черномъ илѣ, ковромъ. 28/ѴШ (п° 190 и 190.а).
6. Цаѵісиіа еіедапз ѴѴ. 8т.
Вг. Віаі. I ра§. 49, ІаЬ. XVI, Гі&. 137; Ве-Топі, Зуіі. А1§. II ра&. 146;
СІеѵе, Зуп. Жѵ. Віаі. II ра^. 68;—Хоп Сгип, іп Жіеп. ѴегЬ. 1860 ра&. 534,
417
іаЪ. II, й§. 37, диае іезіе Ве-Топі еі Сіеѵе X. аінркізЬаепае ѵаг. Ееп-
2ІІІ 8І8ІІІ.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ въ длину 77—81,5 р.., въ
ширину 22,5—26 р.. Концы створки оканчиваются туповатыми носи-
ками. Сіеѵе (1. с.) даетъ слѣдующій діагнозъ типичной формы: „V. Іап-
сеоіаіе, ѵѵііЬ аспіе епйз. Ь. 100 р..; В. 27 р.. Месііап Ііпе дѵіій Дізіапі сепі-
гаі рогез ап<1 зетісігсиіаг іегтіпаі йззигез. Ахіаі агеа ѵегу паггоѵѵ; сепігаі
агеа іаг^е, огЬісиІаг. 8ігіае 9 іп 0,01 тт, зігоп^іу (Ііѵег^епі іпійе ткісііе,
сопѵѳг^епі аі іЬе еп<І8“.
Такимъ образомъ, наша форма отличается отъ типа нѣсколько
меньшей длиной, туповатыми носиками створокъ и, кромѣ того, ко-
личествомъ штриховъ, которыхъ приходится 12 на каждые 10 р.. Во
всѣхъ же другихъ отношеніяхъ она совершенно совпадаетъ какъ съ
рисункомъ ѴР. Зтіііі’а, (1. с.), такъ и съ описаніемъ Сіеѵе.
Этотъ послѣдній приводитъ еще единственную форму И. еіе-
§апз подъ названіемъ ѵаг. сиврійаіа Сіеѵе (I. с.): „V. гозігаіе. Ь. 80 р..;
В. 20 р.. 8ігіае сіозег, аЬоиі 12 іп 0,01 тш,“. Эта разновидность, за ис-
ключеніемъ нѣсколько меньшей ширины, совершенно совпадаетъ съ
нашей формой.
Кстати отмѣчу здѣсь, что у Ве-Топі (I. с.) говорится: „8ігіі8...26—
30 іп 10 р..“ Это очевидное недоразумѣніе. У Зтіііі’а, (1. с.) сказано:
„8ігіае...24 іп 001"“. Если перевести въ микроны длину, которую вы-
ражаетъ IV. 8тіік (-0020" іо -0032") въ линіяхъ, то получимъ прибли-
зительно то же количество штриховъ на 10 р.., которое приводитъ Сіеѵе.
Типичная форма приводится для Европы (преимущественно
Англіи); ѵаг. спзрійаіа—для Атлантическихъ береговъ Сѣверной
Америки.
Обитаетъ въ солоноватой и морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Кочковатая, илистая, затопляе-
мая, солоноватая, вонючая болотина у с. Авачи, у залива. Водоросли
на вонючемъ черномъ илѣ, ковромъ. 28/ѴШ (п° 190).
Родъ Ріеигові^та ЛѴ. 8т.
7. РІеигозідта еіопдаіит V/. 8т.
Вгіі. Віаі. 1 ра§\ 64, іаЬ. XX, Де-199; Сіеѵе, 8уп. Ыаѵіс. Віаі. I ра§. 38;
Сгип., Агсі. Віаі. радч 50;—Ріеигозі^та апёиіаіит ѵаг. еіоп^а-
і и т Ѵап-Неигск, 8уп. ра§. 115, іаЬ. XVIII, й§. 7; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра^. 233.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 270 р.. въ длину и до 30 р..
въ ширину.
418
Этотъ видъ встрѣчается въ Европѣ и Америкѣ (у морскихъ бе-
реговъ). Обитаетъ въ соленой и морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Лебедева 1909 г. Устье р. Бушуевой (главы, при-
токъ Азабачьяго озера). 15/ѴІІ (п° 31).
Сем. бошрЬопешасеае.
Родъ СготрЬопета
8. ботрЬопета катізсііаіісит Егип.
Віаі. Казр. Меег. ра^. 109, іаЬ. Ш, й§. 4; Сіеѵе, Віа!. Ѵе§а ра§. 463;
Ѵап-Неигсіі-, 8уп. ІаЬ. XXV, Гі§. 29, Ве-Топі, 8у11. А1^. II ра^. 432; Сіеѵе,
8уп. Хаѵіс. Віаі. I. ра§\ 188.
Примѣч. Этотъ видъ приводится для прибрежной зоны Камчатки:
„ай Ріііоіат азріѳпіоійеат іп тай КатІзсЬаіісо". Точное мѣсто-
нахожденіе не указано.
Приводимъ діагнозъ этого вида по Ве-Топі (1. с.): „шейіосге 57—70
< 9—11 р..; ѵаіѵіз еІоп^аіо-сІаѵаеіогтіЬив, арісіЪиз оЫизіз, гЬарІіе Іаііизсиіа,
арісіЬиз ап^изіаіа, тесііо сопзрісие атрііаіа; зігііз ігапзѵегзіз Йеіісаііззіте
рипсіаііз, іп ѵаіѵае тесііо гайіапііЬиз, 12—15 іп 10 р-.“.
По Сіеѵе (1. с.) (г. к а т і 8 с Ь а I і с и т характеризуется слѣдующимъ
образомъ: „ѵ. еіоп^аіесі, сіаѵаіе, лѵііЬ гоипйей арех апй паггодѵег Ьазіз
Зігіае 12 іо 16 іп 0,01 ішп. гайіаіе іп іііе тіййіе, ѵѳту ііпеіу рппсіа1е“.
„Сг. катізсЬаііспіп із Ьу ѵаг. саіііогпіса Сгип. пеагіу соппесіей
лѵіЫі 0. ехі§ппт Кйіг. ѵаг. расѣусіайа ВѵёЬ., Ыіе йѵо Іайег ѵагіѳііез
Ьеіп§ йізііп§иі8Ііей опіу Ьу іЬе зотесѵЬаі тоге ѵізіЫе ахіаі апй сепігаі агеа
оГ іЬе і'огтег. Іп ІЬе Саре ІѴапкагета таіегіаі оссиг Гогтз оГ (3. катіз-
бсЬаіісит дѵііЬ ипііаіегаі ахіаі агеа“.
Указывается для береговъ Сѣверной (арктической) Америки и
Сибири. Обитаетъ исключительно въ морской водѣ.
Сем. СоссопеіЛасеае.
Родъ Соссопеі» ЕИгЪ».
9. Соссопеіз зсігіеііит ЕіігЬд.
ІпГ. ра§. 194, іаЬ. XIV, Гі§. 8; Ве-Топі, 8у11. А1§\ II ра§. 444; Ѵап-
Неигсіс, Тг. й. Віаѣ. ра&. 287, іаЬ. ѴПІ, 338, 339; Сіеѵе, 8уп. Хаѵ. Віаі.
II ра§. 170.
419
Примѣч. Для Камчатки приводится ѵаг. огпаіа вгип. іп СІеѵе
(I. с.), которая имѣетъ 37—47 р. длины и 26—33 р. ширины (по
СІеѵе, 1. с.).
Кромѣ Камчатки эта разновидность указывается для сѣверной
части Тихаго океана.
Типичная форма С. зсиіеііит широко распространена по мор-
скому побережью Европы и Сѣверной Америки. Всѣ формы этого вида
обитаютъ исключительно въ морской водѣ.
10. Соссопеіз іпіеггиріа бгип.
іп АѴіеп. ѴегЬапбІ. (1863) ра&. 144, ІаЬ. ХШ, %. 14; А1§. Хоѵага
ра§. 14; Ѵап-Неигск, Зуп. іаЬ. XXX, 3—4; Ве-Іопі, 8у11. АІр'. II ра^.
458; СІеѵе, Зуп. ѣтаѵ. Віаі. II ра§. 177.
Прим Ьч. Этотъ видъ приводится пока только для Камчатки
Огиіиж’ымъ („ай а!§аз ех Катізсііаіка"), безъ болѣе точнаго указанія
мѣстонахожденія.
По СІеѵе (1. с.) длина его 32—62 р., ширина 24—40 р. Ве-Топі (1. с),
приводитъ слѣдующій діагнозъ С. іпіеггиріа: „ѵаіѵіз Іаіе оѵаііз
30—58 ѵ 22—38 р., зігііз зиЬгасІіапііЬиз іпаг^іпет еі Ппеат тейіат
ѵег8П8 (іі8ііпсіі88ііпі8, іп 8раііо іпіег)асепіі іепиіззітіз, іп 8ресітіпіЬиз поп-
пиіііз ііііс ѵіх сопзрісиіз, іп аіііз реграисіз а таг^іпе Ііпеат ѵегзиз раиііаііт
сІесгезсепііЬиз, тесііо поп сгаззіогіЬиз, 9х/2—И іп Ю Р-, пойиііз сепігаііЬиз
іп отпіЬиз ѵаіѵіз сопэріснія, іегтіпаИЪиз а ѵаіѵае арісіЬиз ѵаМе гетоііз".
„Ѵаіѵа іпГегіог зиЬітіГоппііег габіаіііег зігіаіа, зегіеЬиз рипсіогит ѵегзиз
таг^іпет ѵаІійіогіЬиз йопаіа, зирегіог іпіег зігіаз ѵаіійаз асі таг&іпет еі іп
тесііо зраіпіт отпіпо Іеѵе ргаеЬепз".
Обитаетъ исключительно въ морской водѣ.
Сем. МіІ2$с1ііасеае.
Родъ МігзсЬіа Навваіі.
11. ІШгзсКіа геѵегза ѴѴ. 8т.
Вг. Піаі. I ра^’. 43, Гі§. 121; ВаЪепІі., Г1. Еиг. А1&. рад. 164; Вгип.,
Оезіѳг. Піаі. ра§. 563; Всіі&п/., Піаі. Степи. ра§\ 228, іаЬ. XV, Гі^. 290;—
(?) ХіігзсЬіа гозігаіа (Згип. іп СІеѵе еі Сгип., Агсі. Піаі. ра§. 101;
Ве-Топі, Зуіі. А1§. ра§. 550;—поп Хіізгзсѣіа Іоп^іззіта ѵаг. геѵег-
за (Згип. іп СІеѵе еі (Згші., Агсі. Піаі. ра^'. 100.
420
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ до 86 у.. въ длину и 11,5 у..
въ ширину. По внѣшнему облику они очень походятъ на изображеніе
X. геѵегза, данное IV. 8тгік’омъ (1. с.), но нѣсколько отличаются
меньшею длиною и большей шириною (по Сскбп/еіііі’у 1. с. длина 100—
150 у.., ширина 7—9 у..).
Сіеѵе и Сгипогѵ (1. с. ра§. 101) считаютъ X. г е ѵ е г з а Ж. 8т. лишь
формой X і і г § с ѣ і а гозігаіа Сгип\ этотъ, послѣдній видъ характе-
ризуется между прочимъ рогами (концами), частью прямыми, частью
согнутыми въ одну сторону, при чемъ Сіеѵе замѣчаетъ: „Іііегѣег §ейбгі ѵіеі-
іеісііѣ йіе тіг ітЬекаппіе Агі X.геѵегзаЖ. 8т. аіз Гогт тіі іп епі#е§еп8еі2-
іег КісЫип§ §еЬо§епеп Нбгпегп" (1. с.). Я предпочитаю въ этомъ вопро-
сѣ слѣдовать 8ск6п/еІсІі’у, который считаетъ X. геѵегза самостоя-
тельнымъ видомъ. Во всякомъ случаѣ, наша форма ближе къ
X. гозігаіа, чѣмъ къ ХііхзсЪіа Іоп^іззіта ѵаг. геѵегза Сгип.
(I. с.), относительно которой Сіеѵе говоритъ слѣдующее: „ипіегзсЪеійеѣ
зісЬ ѵоп X. Іоп^іззіта тіг йагсіі йіе іп ѳп(#е§епзеІ2ісг Кісѣіип^ теЬг
ойег іѵепі§ег ^вЬо^епеп Пбгпег, ипй теізі кіеіпеге Оезіаіі. Ьап^е 70— 200 у..
База Ьіегііег X. геѵегза Ж. 8т. ^еЬбгі, #1апЬе ісѣ пісЫ, йа Втіік зеіпег
Агі ипзісЫЬаге Кіеірипкіе ипй 19 ипйеиііісѣе Оиѳгзігеііеп іп 0,01 тт.
хизсІігеіЫ, лѵаз ип§еІакг аиГ теіпе X. гозігаіа раззі, лѵеіске ]ейосЬ іп
йегзеІЬсп КісЫип§ ^еЬо§епе Пбгпег 1іаі“.
Дѣйствительно, у нашей формы точки на килѣ совершенно неза-
мѣтны, полосокъ же приходится около 20—25 на 10 у.. Такимъ образомъ,
нашу форму я считаю необходимымъ отнести къ Хііхзсіііа геѵегза
Ж. 8т., но, вслѣдствіе нѣкоторыхъ отклоненій въ размѣрахъ, выдѣляю
ее въ особую форму и называю і. сгаззіог тіііі1).
Типичная X. геѵегза указывается для нѣкоторыхъ мѣстъ Евро-
пы. Обитаетъ въ солоноватыхъ приморскихъ водахъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Въ Авачинскомъ заливѣ, въ
необнажаемой при отливѣ зонѣ. 28/ѴІТІ (п° 189).
Родъ Пепіісиіа Кйіг.
12. Оепіісиіа Іаиіа Ваіі.
Місг. Оі#апізт. ра&. 9, ІаЪ. IX, Гф. 1—2; Сгип. іп АѴіеп. ѴегЬапйІ.
(1862) ра§. 547; Ве-Топі, 8у11. АІ§\ II ра#. 559.
Примѣч. Л Ж. Ваііеу, „Хоі. Місгозсор. Еогтз о! йіе 8еа о! Каті-
Ъ МІіхзсЪіа геѵегза ѴѴ. 8т. і. сгаззіог тіЫ: ѵаіѵіз ІаііогіЬиз еі ЬгеѵіогіЬиз
(11,5 у. Іаі. еі 85 у. Іог#.) а іуро (ІіСГегі.
НаЬіі. Іп зіпи тагіпо Аѵасха а Ъ. Сг. Нгтепеекі) аппо 1908 (п° 189) Іесіа.
421
8с1іаіка“ (Ашегіс. йочгп. оЕ Зсіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. ХХП, 1856, рае;. 2),
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины.
Впрочемъ, слѣдуетъ замѣтить, что (Зтипоіѵ (1. с.) считаетъ этотъ
видъ очень близкимъ и, вѣроятно, даже тождественнымъ съ Бепіі-
сиіа еіе^апв Кйія. (Васііі. ра&. 44, іаЪ. XVII, іі§\ 5). Этотъ же по-
слѣдній видъ, найденный въ Европѣ, обитаетъ, насколько мнѣ извѣ-
стно, исключительно въ прѣсной водѣ. Такимъ образомъ, показаніе
Ваііеу является нѣсколько сомнительнымъ.
Типичная Г). 1 а и I а найдена въ ископаемомъ состояніи въ Кали-
форніи.
Сем. Тгасііузрііепіасеае.
Родъ 8серігопеі§ ЕіігЬд.
13. Зсерігопеіз катізсііаііса бгип.
іп Ѵап-НеигсЬ, 8уп. іаЪ. XXXVII, іі§. 6 (потеп); Ве-Топі, 8у11. А1^.
II ра?. 648.
Примѣч. вгипогѵ (1. с.) приводитъ этотъ видъ для береговъ Кам-
чатки. По замѣчанію Ве-Топі (I. с.): „ѵаіѵіз ай 120 р. Іоп^із". НаЬ. ай
огаз Катізс1іаікае“.
За недостаткомъ описанія, пока ничего опредѣленнаго нельзя
сказать объ этой формѣ.
Обитаетъ въ морской водѣ.
Сем. Гга§і1агіасеае.
Родъ 8упейга ЕіігЬд.
14. Зупейга боиіагйі ВгёЬ.
іп Сіеѵе еі Спт., Атсі. Віаіот. ра&. 107, ІаЪ. VI, Гі§. 119; Ве-Топі,
8уП. А1§. II, рад. 655.
Примѣч. Сіеѵе еі (Зтітогѵ (1. с.) приводятъ этотъ видъ для Кам-
чатки со слѣдующимъ діагнозомъ: „8. (Іопіагйі ВгёЫезогг іп Ііііегіз.
Зсііааіеп іп йег Міііе еісѵаз ѵсгеп^і, ап йеп Епйеп 2п§езріігі, 0,057—0,080 тт.
1ап§, 0,009 тт. Ьгеіі, іп йег Міііе 0,008 тт.: (фіегзігеКеп 10і/2 іп 0,01 тт.,
ап йеп Епйеп зсІпѵасЬ гайіаі іп йег Міііе аиі еіпет Газі дпайгаіізсЬеп Капте
422
зеЬг тай (Ьеі зсінѵаскег Ѵег^гбззегип^ і'еЫепй). Виепоз Аугез, Рогіогісо,
КатізсЬаіка, йепіззеу“.
8. Сгоиіагйі, вѣроятно, встрѣчается въ морской водѣ. Въ мор-
скихъ пробахъ колл. Раменскаго и Савича видъ этотъ мною не найденъ.
15. Зупейга аНіпіз Кйіг.
Васііі. ра§. 68, іаЬ. XV, й§\ 6, 11; ІаЪ. XXIV, й§. 1,5; Ж. 8т., Вгіі.
Віаі. I ра§. 73. ІаЬ. XII, й°'. 97; Бе-Іоггі, 8у11. А1§. II, ра&. 661.
Примѣч. Кромѣ типичной формы 8. аГГіпіз (длина створки до
100 у., при ширинѣ 5—6 у..), въ нашемъ матеріалѣ встрѣчаются экзем-
пляры, у которыхъ длина створокъ до 160 у.,при 6—7 у. ширины. По внѣш-
нему облику они ближе всего подходятъ къ ѵаг. іаЬиІаіа {Ад.} Ѵап-
Неигск (см. Ж. 8т., 1. с. й§. 96, какъ самостоятельный видъ). Сгипогс
въ своей работѣ, „Біе бзіеггеісйізсііеп Віаіотасееп" (ѴегЬапйІ. <1 к. к.
зоо1о§.-Ьоіапі8сЬ. СгеэеІІвсІіаЛ іп ЛѴіеп. Вапй. XII, 1862, ра§. 403—404) го-
воритъ слѣдующее относительно 8. аШпІ8 и 8. ІаЬпіаіа: „тіг зсЬеі-
пеп Ьеійе Агіеп пісЫ ^епіі^епй зрегійзсЬ ѵегзсЬіейеп хи зеіп; 8. ІаЬиІаіа
І8І іт Сіапгеп ^гбззег лѵіѳ 8. айіпій, Ьеі егзіегег йпйе ісіі 28—33, Ьеі
Іеіхіегег 36—44 Зігеііеп іп 0,001”, ипй баз ізі еіхѵа аііез дѵаз зісіі хпг СЬа-
гакіегізігип^ Ьеійег Агіеп за&еп Іаззі, йепеп зісЬ аІ8 кіеіпзіе ипй ат хагіе-
8Іеп ^езігеіііе Агі 8. рагѵа Кйіг. апзсЫіеззі“. Въ такомъ же смыслѣ
высказываются СІеѵе и (Ргйпого въ своей болѣе поздней работѣ „Веі-
іга^е хпг Кеппіпізз йег АгкіізсЬеп Віаіотееп" (1880, стр. 105): „8. іаЬи-
Іаіа ... §еЬі йигсіі хаЫгеісйе ПеЬег^ап^зіогтеп ѵоіізіапйі^ іп йіе пасЬзіе
(8. аГйпіз) йЬег".
Въ изслѣдованныхъ мною экземплярахъ число поперечныхъ штри-
ховъ колебалось въ предѣлахъ 10—18 на 10 у.
Объ отношеніи 8. аШпіз и разновидности ея іаЬиІаіа къ
8. катізсЬаііса см. ниже въ примѣч. къ этому послѣднему виду,
Зупейга аГГіпіз широко распространена въ Европѣ. Обитаетъ
въ солоноватой и морской водѣ, особенно въ прибрежной морской зонѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера. 1 /VI (п° 30, 31). (На ЕпіеготогрЬа).
16. Зупейга катізсЬаііса бгип1).
іп "ѴУіеп. Ѵегііапйі. (1862) ра§. 404, іаЬ. ѴШ, й§. 6; СІ. еі Сгип.,
Агсі. Віаі. ра§. 106; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 663.
х) Оттого пишетъ 8 у п е (1 г а СатізсЬаііса, но я придерживаюсь принятой
мною транскрипціи, т.-е. всюду пишу Зупесіга катізсЬаііса.
423
Примѣч. Наши экземпляры очень варьируютъ въ длинѣ клѣто-
чекъ, 150—260 |а., при ширинѣ створки 7—9 <л.
Этотъ видъ въ сущности очень-близокъ къ Зупейга аі'ѣіпі
Кйіг., отъ котораго отличается присутствіемъ въ серединѣ створки
поля, лишеннаго поперечныхъ полосокъ: „зігііз ігапзѵсгзіз аЬЬгеѵіаііз....,
іп ѵаіѵае тейіо рег зраііит Іоп^іпзсіііиш аЬзепііЬиз" {Ве-Топі, 1. с.).
Вотъ какъ характеризуетъ этотъ видъ А. Сгипогѵ, впервые его
описавшій (1. с.): „Зупейга ѵаіѵіз ап^изіе Іапсеоіаііз арісіЬиз зпЬсарііи-
]аііз, зігііз ігапзѵегзіз Ьгеѵіззітіз таг^іпаІіЬмз 36 іп 0,001", іп тейіа ѵаіѵае
рагіе йейсіепііЬиз. Ьоп^іі: 0,006—0,007". „НаЬііаі іп тагі СатізсЬаіісо“.
„Ѵепѵапйі тіі ^гоззеп Гогтеп сіег Зупейга аГГіпіз ипй іаЬиІаіа,
ѵоп Ьеійеп йчгсЬ йаз ГеЫеп йег 8ігеіІчп§ аиі еіпег {П'оззеп Зігеске іп йег
Міііе йег Зсѣаіеп ѵегзсЬіейеп, еіп ѴегЬаІіпізз, сѵаз ісЬ Ьеі ^епеп Ьіз |еігі поск
піе ЬеоЬасМеі 1іаЬе“. „Зеііеп аиі А1§еп аиз йет МеегЬизеп ѵоп КатізсЬаіка
Впослѣдствіи этотъ видъ болѣе подробно изучили Сіеѵе и Стипои>,
на основаніи матеріала съ береговъ Финмаркена (сѣверная Норвегія)
и о. Шпицбергена (1. с.) „Віе Огі§іпа1ехетр1аге ѵоп КатізсЬаіка зіпй Ьіз
0,008 тт. Ьгеіі, ипй ЬаЬеп 12—13 зеЬг кигхе РиегзігеіГеп іп 0,01 тт.,
ѵѵеісііе аиі еіпег гіетіісіі 1ап§еп Зігеске іп йег Міііе Геііісп. Ехетріаге ѵоп
ЗрііхЬег^оп зосѵіе тапсііе ѵоп Гіпптагк зіпй зеііг аЬпІісІі, ат Іеіхіегеп Гип-
йогіе ѵагіігі йіезе Агі аЬег іп еіпег АѴеізе, йазз йіе ехігетзіеп Гогтеп §аг
кеіпе АеЬпІісЬкеіі тіі еіпапйег ЬаЬеп, ѵѵйЬгепй еіпе 1ап§е КеіЬе ѵоп ІІеЬсг-
§ап§зіогтеп, аиз йепеп ісЬ пиг еіпі^е ЬегаизЬеЬеп хѵііі, йеп ХчзаттепЬапё
кіаг тасЬеп".
Сіеѵе и Сгипогѵ различаютъ здѣсь слѣдующія разновидности:'
1) Ѵаг. тіпог. ЗсЬааІеп 0,006—0,0008 тт. Ьгеіі, тіі 16—17 зеЬг
кигхеп і)изгзігеі(еп іп 0,01 тт. Кіпптагк.
2) Ѵаг. іпіегтейіа. ЗсЬааІеп 0,007—0,008 тт. Ьгеіі, (ЗиегзігеіГеп
еісѵаз Іап^ег, 15—16 іп 0,01 тт. Гіпптагк. Таѣ VI, III,
3) Ѵаг. Кз’еІІтапі. ЗсЬааІеп 0,009—0,010 тт. Ьгеіі, Ьіз 0,28 тт.
1ап§, (^ііегзігеіГеп посЬ еіѵсаз Іап^ег, 16—18 іп 0,01 тт. Кіпптагк, ЬаиГі^.
Таѣ VI, йё. 112.
4) Ѵаг. соппесіепз. АеЬпІісЬ йег ѵогіёеп, йіе (^чегзігеііеп ГеЫеп
іп йег Міііе, аЬег пиг аиі еіпег Зеііе. Гіпптагк.
5) Ѵаг. ГіпптагсЬіса. ()чегзігеі!еп 18—20 іп 0,01 тт., оіі посЬ
еіѵѵаз Іап^ег \ѵіе Ьеі Йег ѵаг. К^еіітапі, аЬег аисЬ кііггег, іп йег Міііе
&аг пісііі ипіегЬгосЬеп осіег пиг зо ѵѵепід ѵегкигяі, йазз зіе еіпеп кіеіпеп
Іап^ИсЬеп Каит ітеііаззеп. ІѴігй Ьіз 0,40 тт. 1ап§ ипй 0,01 тт. Ьгеіі, котті
аЬег аисЬ ѵіеі кіігхег ипй пиг 0,08 тт. Ьгеіі ѵог. Гіпптагк. Таѣ VI, й^. 113.
Я нарочно привелъ подробныя описанія всѣхъ этихъ разновид-
424
ностей съ цѣлью показать, что не существуетъ никакой границы ме-
жду формами 8. катізсІіаііса и 8. аШпіз. Въ самомъ дѣлѣ, ѵаг.
соппесіепз тѣсно связываетъ типичныя формы 8. сашізсііаѣіса съ
ѵаг. ііпптагскіса, которая въ своихъ болѣе короткихъ, сплошь
штриховатыхъ формахъ („іп йег Мійе §аг пісііі нпіетЬгосІіеп") рѣши-
тельно почти ничѣмъ не отличается отъ нѣкоторыхъ формъ 8. аШ-
іі і з, такъ какъ у этого послѣдняго вида число поперечныхъ штри-
ховъ также можетъ доходить до 18 на 10 у.
Такимъ образомъ, остается только ширина створки, которая у 8. а Г-
Гіпіз, по діагнозу Сіеѵе и Отипого’л (1. с. ра§. 105), нѣсколько меньше
(5—6 у..), чѣмъ у 8. катізеііаѣіеа (6—10 у..). Однако, у 8. іаЬп-
Іаіа, которую Сіеѵе и Сгипого (1. с.) склонны считать разновидностью
8. аНіпіз (см. выше), наблюдается уже большая ширина створки
(до 7 у.) и, такимъ образомъ, даже и это отличіе едва ли можетъ счи-
таться видовымъ признакомъ.
Въ изслѣдованномъ мною матеріалѣ я наблюдалъ, какъ типич-
ную 8. аГГіпіз, такъ и разновидность ея іаЬпІаіа, вмѣстѣ съ ко-
торой встрѣчались формы, близкія къ типичной 8. катізсііаііса
и разновидности ея Гіпптагсіііса (до 260у. длины, 8—9у. ширины,
съ почти сплошной штриховкой).
Такимъ образомъ, я думаю, что 8. катізсііаііса лучше счи-
тать разновидностью 8. аШпіз, но такъ какъ Сіеѵе и Сгипогѵ не вы-
сказались вполнѣ опредѣленно относительно этого вопроса, то я пока
слѣдую ихъ номенклатурѣ.
Считаю нелишнимъ процитировать здѣсь интересное примѣчаніе
изъ работы Сіеѵе и Сгипогѵ’а, (1. с.) относительно формъ 8. катізсѣа-
ѣіса: „йаз Біийіпт йег Ьіег ЬезсЬгіеЪепеп Гогтеп ізі Іібсіізі ІеЬггеісІі ипй
геі^і, іѵаз аиз еіпег Агі теегйеп капп, іѵепп зіе ипіег ^еіѵіззеп Ѵтзіапйеп
2іі іѵагіігеп Ъе§іппі. Іпіегеззапі ізі йаЬеі зрегіеП, йазз йіе Іап^зіеп Гогтеп
Ьіег йіе ат гагіезіеп §езігеіЙеп зіпй“.
(хгипогѵ (1. с.) о мѣстонахожденіи 8. катізсііаііса говоритъ
слѣдующее: „зеіісп апГ АІ^еп аиз МеегЪизеп ѵоп КатізсЬаіка".
Кромѣ Камчатки этотъ видъ найденъ у Шпицбергена и Финмаркета.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера І/ѴІ (п° 30, 31).
Родъ Гга^Пагіа ЬуіщЬ.
17. Егадііагіа осеапіса Сіеѵе.
Віаѣ. Агсі. Зеа (1873) ра&. 22, іаЪ. IV. 25; Сгап, Віаі. Ыогй.
Ріапкі. (1905) XIX ра§. 114; Ве-Топі, 8у11. А1§. П ра^. 685.
425
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ ширина нитей 24—28,5 р.
По облику нитей и клѣточекъ, имѣющихъ по 2 хроматофора, распог
ложенныхъ по продольной линіи пояска, а также по широко ланцето-
видной формѣ створокъ, наша форма вполнѣ соотвѣтствуетъ описанію
и рисункамъ въ работахъ СІеѵе и Сгап’а. Въ камчатскихъ пробахъ
встрѣчается рѣдко.
Этотъ видъ представляетъ планктонный неритическій организмъ,
широко распространенный въ Ледовитомъ океанѣ, гдѣ онъ нерѣдко
встрѣчается вмѣстѣ съ видами Сііаеѣосегаз и Кіііхозоіепіа.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Авачинская губа. На рейдѣ про-
тивъ кладбища 25/Ѵ (п° 4). Раковая бухта меледу первымъ и вторымъ
ея заливами (по ходу маршрута) 25/Ѵ (п° 5). Планктонъ Авачинскаго
залива, Узовская бухта. 27/V (п° 14).
Сем. Ьісторііогасеае.
Рсдъ Ьісторіюга А%.
18. І_історИога Диегдепзіі Ад.
Сопзр. ра;т. 42: Ѵап-Неигск, 8упорз. ІаЬ. 46, й§. 10—11; Ве-Іопі,
8у11. А]§. II ра^. 732;—РойозрЬепіа Диег^епзіі (Л^.) Кйіг.., Васііі.
ра§. 121, ІаЬ. IX, й§. 12; ТѴ. 8т., Вгіѣ. Біаі. I ра&. 83, іаЬ. XXV, й§. 228.
Примѣч. Створки въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ 57—75 р.
въ длину. По внѣшнему облику принадлежатъ къ типичной формѣ.
Обнаружена въ значительномъ количествѣ.
Встрѣчается въ Европѣ и другихъ частяхъ свѣта. Обитаетъ въ
соленой и морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера. 1/ѴІ (п° 30, 31).
19. ИсторКога дгасіііз (ЕіігЬд) бгип.
іп „Неахѵійіа" (1867) ра§. 34; Ѵап-Неигск, Зупорз. ІаЬ. 46, й§. 13;
Не-'[опі, 8у11. А1§. II ра&. 732;—РосІозрЬепіа дгасіііз ЕІігЪд., Іп/.
ІаЬ. XVII, й§. 6; Кйіг., Васііі. ра§. 121, ІаЬ. IX, й§. 10.
Примѣч. Створки въ нашихъ экземплярахъ имѣютъ до 90 р. въ
длину. По внѣшнему облику приближаются къ ѵаг. е 1 о п § а 1 а (Кйіг.) Не-
Топі. (См. КЬірісІорІіога еіоп^аіа Кйіг., Васііі. ра&. 122,іаЬ,X,й§.6).
Ь. дгасіііз встрѣчается преимущественно въ Европейскихъ
моряхъ.
426
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера. 1/ѴІ (п° 30, 31).
20. Ысторііога катізсііаііса бгип.
іп Ѵап-Неигск, 8упорз. ІаЬ. 46, !!§. 5 (потеп); Ве-Топі, 8у11. А1§'. II
ра§. 734.
Примѣч. Спитого (1. с.) приводитъ этотъ видъ для береговъ Кам-
чатки. По замѣчанію Ве-Топі-. „зігіае 6 іп .10 у.. Ргпзііііа е Гасіе соппе-
сііѵаіі ѵіза еайеш Гете Тонна ас іііа ЬісторЬогае «Тиег^епзіі Ад“.
„НаЬ. асі огаз КатізсЬаікае“.
Приведенный діагнозъ очень недостаточенъ, чтобы составить ясное
представленіе объ этой формѣ, которая, повидимому, очень близка къ
ЬісторЬога Диег^епзіі Ад., обнаруженной мною въ Камчаткѣ.
Сем. 8ігіаіеііасеае.
Родъ ВІіаМопета Кііія.
21. КІіаЬсІопета агсиаіит (ЬупдЬ.) КіИг.
Васііі- ра§. 126, ІаЬ. XVIII, Гі§. 6; IV. 8т., Вгіі. Віаі. II, ра°-. 34,
ІаЬ. ХХХѴПІ, й§. 305; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра&. 762;—ІЛаіота агси-
аіит ВупдЪ., Нуйгоріі. ра§. 180, іаЬ. 62.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны. Длина 37—80 р..,
ширина створки до 15 р. По внѣшнему облику они вполнѣ соотвѣт-
ствуютъ рисункамъ этого вида изъ работы IV. 8тіік’& (1. с.).
Обнаруженъ мною въ довольно значительномъ количествѣ въ
пробахъ изъ морской воды.
Этотъ видъ распространенъ въ прибрежной морской зонѣ Европы
и Сѣверной Америки; указывается также для береговъ Сибири. Оби-
таетъ исключительно въ морской водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Нитчатки съ камней въ чертѣ
отлива, къ сѣверу отъ Петропавловска. 4/ѴІ (п° 4—9).
Родъ 8йіаіе11а А&.
22. 8ігіаіеІІа катізсИаііса бгип. г)
іп ІѴіеп. ѴегЬапсП. (1862) ра§'. 427, ІаЬ. ѴШ, 10, а. Ь. с.; Ве-Топі,
8у11. А1§. II ра§. 767.
*) Сггипогѵ пишетъ ЗЬгіаіеПа Саіпізсііаііса, но я, слѣдуя принятому
мною правописанію, буду придерживаться начертанія 8 і г і а і е 11 а катізсѣаііса.
427
Примѣч. Оттого (1. с.) описалъ этотъ видъ для прибрежной зоны
Камчатскаго моря: „ЬаЬііаі іп тагі КатізсЬаіісо аіііз аі^із іпзійепз". Болѣе
точнаго мѣстонахожденія не указано.
Оригинальный діагнозъ 8іг. катізсііаііса слѣдующій: „8ігі-
аіеііа тіпог, біззерітепіез ріегшпдие 8, ѵаіѵіз Іаіе Ііпеагі оЫоп^із арісіЬиз
гоіипйаііз, зігііз рипсіаііз 42—45 іп 0,001", посіиііз іегтіпаІіЬиз тахітіз.
Ьоп§іі. ѵаіѵагит 0,0007"—0,0016", Іаіісі. ѵаіѵ. 0,00025—0,0004", Іаіісі. а
Іаіеге ргітагіо: 0,0008"—0,0012".
ІсЬ ѵѵаг 1ап§е хлѵеііеІЬаЙ, говоритъ Сггиіюіс, оЬ ісЬ сііезе Агі пісЫ
Ьеззег хи ВЬаЪбопета зіеііеп зоіііе, йа Ьезопйегз йіе §гоззеп Епйкпоі-
іеп ІеЬЬаіі ап ВііаЪйопета агсйаіит егіппегіеп. Па аЬег біе бгбззе
йегзеІЬеп Газі Ьеі аііеп Сгаііип^еп ^гоззеп Ѵегапйепт^еп ипіегііе^і, ЬаЬе
ісЬ (Ііе хагіе Зігѳійт^ аіз тазз^еЬепсІ Ьеігасіііеі ипй сііезе іпіегеззапіе Агі
Ыег еіп§егеі1і(Л
Считаю нелишнимъ привести здѣсь еще діагнозъ этого вида по
Ве-Топі, (1. с.), такъ какъ размѣры здѣсь выражены въ микронахъ:
„е тіпогіЬиз, Ггизіиііз е іаеіе соппесііѵаіі ѵізіз 20—30 <х. Іаііз, йіззерітепіа
ріегитдие 8 ргаеЬепііЪиз; ѵаіѵіз Іаіе Ііпеагі оЫоп^із, 17—40 « 5-—10 р.,
арісіЬиз гоіипйаііз, агеіз ех зігіііз ІегтіпаІіЬиз та§'піз; зігііз рипсіаііз,
16—17 іп 10 р..“.
Какъ видно изъ описанія и рисунковъ, 81 г. катізсііаііса,
дѣйствительно, очень напоминаетъ ВЬаЬйопета агспаіит (ВупдЪ.)
Кйіг., который въ довольно значительномъ количествѣ обнаруженъ
мною въ нѣкоторыхъ морскихъ пробахъ изъ прибрежной зоны.
8ігіаіе 11 а катізсЬаііса мною не найдена въ морскихъ про-
бахъ ИЗЪ КОЛЛ. Раменскаго и Савина.
Сем. КЬіговоІепіасеае.
Родъ КЫиозоІепіа Еіігі)".
23. ВКігозоІепіа КеЬеіаіа ВаіІ.
„Ыоі. Місгозсор. Еогтз о Г Ше 8еа о Г КатізсЬаіка“ іп Атегіс. йонгп,
оі 8сіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII (1856) ра§. 5, іаЪ. I, 18- 19;
СІеѵе, Піаі. Ѵе^а ра§. 486, іаЬ. VI, й§. 69; Спіп., Піаі. Рг. йоз. Ьапй.
ра§. 44, іаЬ. V, й§. 48—50; Сгагг, Піаі. іп Хогб. Ріапкі. XIX (1905) ра#. 55,
й§. 67. а—Ь.; Ве-Топі, 8у11. А]§. II ра&. 829.
Примѣч. Б. Ж. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ для
Камчатскаго моря, при чемъ указываетъ, что К. ІіеЬеіаіа является
428
очень обыкновеннымъ организмомъ въ изслѣдованныхъ имъ глубинахъ
Камчатскаго моря, а также встрѣчается и въ Охотскомъ морѣ: „іЬіз
із опе оі Іііе тозі соттоп Гогтз іп іііезе зоітйіп^з, апй аізо осетъ іп іЬе
8еа о? ОсЬоізк“.
Н. Сггап въ „Віаіотееп йег агкіізсЬеп Мееге" (іп Воетег’з и. Всігам-
сііпп’з, „Каппа Агсііса" В. ІИ, Ьіеі. 3, 1904, ра§. 524—527) отнесъ къ
ВЬ. ЬеЬеіаіа Ваіі. въ качествѣ формы также ВЬ. Ьетізріпа Неѣз.
(„ПеЬег йіе Везііштип" йез Ріапкіопз" 1887, ра". 84, іаЬ. V, й§. 39), ко-
торая, по его изслѣдованію, представляетъ лишь форму такъ назы-
ваемаго сезоннаго диморфизма. Форма же, которую описалъ и изо-
бразилъ Ваііеу изъ Камчатскаго моря, названа имъ Г. Ь і е т а 1 і з (3-гап;
она характеризуется короткимъ, толстымъ и нѣсколько закруглен-
нымъ окончаніемъ: „арех ехрапйей, Іаіегаііу сотргеззей апй Ьаѵіп^ а
гоипйей апй геіпзе епй“ (Ваііеу, 1. с.), тогда какъ у I. зешізріпа
(Непз.) Сггап окончаніе вытянуто въ длинной волосокъ.
ВЬ. ЬеЬеіаіа представляетъ океаническій планктонный орга-
низмъ, распространенный въ сѣверныхъ моряхъ.
Сем. ВШиІрНіасеае.
Родъ Ві(1(1иІрНіа (Сггау) бгип.
24. Віййиіріііа аигііа (І_упдЬ.) ВгёЬ.
Сопзій. Віаі. ра§. 12; Ж. 8т., Вг. Віаі. I ра§. 49, іаЬ. ХЬѴ, Гі§. 319;
Вгап, Могй. Ріапкі. XIX ра§. 105, Іі§. 137;—Ойопіеііа аигііа Ад.,
Сопзр. ра&. 56; Ве-Топі, 8)11. А1§. II ра§. 862;—Віаіота аигііит
ВупдЪ., Нуйгорііуі. Вап. ра". 182, іаЪ. ЬХІІ, й§. В.;—Вепіісеііа аи-
гііа ЕкгЪд., Мікго§ео1. іаЬ. XXXV А, ХХШ, й?. 7.
Примѣч. Наши экземпляры типичны. Ширина клѣточекъ 35—50 р.
Обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ въ морской водѣ
прибрежной зоны.
В. IV. Ваііеу, „Хоі. Місгозсор. Б'огтз оі іііе 8еа оі КатізсЬаіка"
(Атегіс. «Гоигп. оі йсіепсе апй Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 2, іаЬ. I
Гі". 26. 27. 28) также приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря
изъ пробы, взятой со значительной глубины.
ВіййиІрЫа аигііа является довольно обычной формой въ
429
морской водѣ прибрежной зоны Европы и Сѣверной Америки; встрѣ-
чается также въ морскомъ планктонѣ, но сравнительно рѣдко.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. На камняхъ въ чертѣ отлива,
къ сѣверу отъ Петропавловска. 4/ѴІ (п° 4).
25. ВіМиІрЫа риІсИеІіа бгау.
Аіт. о! Вгіі. Ріапіз. I ра§. 294; ІУ. 8т;, Вгіі. Піаі. II ра^. 48,
ІаЬ. ХЫѴ, Й^. 321; Ве-Топі, 8у11. А1^. IIра§\ 870;—Юіаіота ВіййиІрІіі-
апит Ад., 8узІ. ра§. б.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; ширина клѣточекъ 62 р..
Обнаружена въ морской водѣ въ незначительномъ количествѣ.
Интересно отмѣтить, что въ одной пробѣ (прѣсной воды) изъ
колл. Лебедева мною обнаружены совершенно дезорганизованные эк-
земпляры этой діатомеи, имѣющіе до 70 у.. длины и до 50 |і. ширины.
Нахожденіе здѣсь этой морской діатомеи, вѣроятно, обусловливается
какимо-либо случайными причинами.
Этотъ видъ встрѣчается въ прибрежной морской зонѣ Европы и
другихъ частей свѣта.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. На камняхъ въ чертѣ отлива,
къ сѣверу отъ Петропавловска. 4/ѴІ (п° 4).
Колл. Лебедева 1909 г. Озеро Култучное (часть оз. Нерпичьяго)
близъ устья р. Бѣлоноговской. 9/ѴПІ (п° 2. Н.).
Сем. Сііаеіосегасеае.
Родъ СЬаеіосегаз ЕіігЬд.
26. СІіаеіосегаз тііга (ВаіІ.) Сіеѵе.
Віаіотз йот Вайіп’з Вау апй Паѵіз Зігаіі (1896) ра§. 8, ІаЬ. II,
й§. 1—2; Стгап, Піаі. іп Могй. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 75, 89 а. Ь;—
Вісіайіа шііга ВаіІ., „Поі. Місгозсор. Гогтз оі ІЬе Зеа оіКатІ8сЬаІка“
іп Атегіс. Доигп. оі 8сіепсе апсі Агіз, 2 Зег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 4,
ІаЬ. I, 6; Ве-Топі, 8уІ1. А1§\ II ра&. 1002.
Примѣч. Р Ж. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ (исклю-
чительно по весьма характернымъ зимующимъ спорамъ) для Камчат-
скаго моря изъ пробы, взятой со значительной глубины.
СІі. шііга является неритическимъ планктоннымъ организмомъ,
распространеннымъ у береговъ полярныхъ морей. Этотъ видъ очень
близокъ по строенію вегетативныхъ клѣточекъ къ СІі. й е с і р і е п в Сіеѵе.
430
27. Сііаеіосегаз іегез Сіеѵе.
іп ВіЬап? і. К. 8ѵ. Ѵеі.-Акай. Нап(П. ВО. 22, ай. 3, п° 5 (1896) ра?. 30,
Гі?. 7; втаѣ, Віаі. ЪГогсІ. Ріапкі. XIX (1905) ра?. 76, й?. 91 а. Ь.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 32—48 р. въ діам. По внѣш-
нему облику, размѣрамъ и строенію клѣточекъ они очень близки къ
изображенію и описанію СИ. іегез Сіеѵе. Обнаруженъ въ очень не-
большомъ количествѣ въ нѣкоторыхъ морскихъ пробахъ изъ колл.
Савича, вмѣстѣ съ С Ь. Іасіпіозиш Некйіі и С Ь. Ь г е ѵ е Ссіѵйіі.
СЬ. іегез представляетъ типично планктонный, неритическій
организмъ сѣверныхъ морей.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ во внутрен-
ней гавани Петропавловска, Авачинской губѣ и Раковой бухтѣ.
25—26 V (пѴ 1—10).
28. Сііаеіосегаз Іасіліозит Зсіійіі.
Агі. СЬаеіос. и. Рега?а11іа (1895) ра?. 38, й?. 5а, Ъ, с; Сггап, Біаі.
ХогйізсЬ. Ріапкі. XIX (1905) ра?. 82, Й?. 99.
Примѣч. Ширина нитей въ нашихъ экземплярахъ 15,5 р.—33 р.
(рѣже до 45 р.). По внѣшнему облику онѣ почти вполнѣ соотвѣтству-
ютъ описанію и изображенію этого вида у Сгап’а (1. с.), т.-е. каждая
клѣточка имѣетъ два ясно замѣтныхъ хроматофора, каждый съ однимъ
центральнымъ пиреноидомъ; клѣточки не соприкасаются углами, а
связаны другъ съ другомъ перекрещивающимися щетинками; про-
странства между клѣточками очень широкія, почти прямоугольныя,
съ легкимъ вдавленіемъ внутрь (вслѣдствіе небольшой выпуклости
клѣточки со стороны створки); конечныя щетинки явственно отлича-
ются отъ прочихъ своей длиной и толщиной, но рѣдко бываютъ па-
раллельными другъ-другу, обыкновенно образуя болѣе или менѣе
значительный уголъ расхожденія, тогда какъ по Стап’у (1. с.): „Епй-
Ьогзіеп... іп Ъгеііег ОигіеІапзісЬі Газі рагаііеі". Полагаю, однако, что это
послѣднее отличіе нашихъ экземпляровъ отъ типичной СЬ. Іасіпіо-
з и ш не имѣетъ особо важнаго значенія. Зимующихъ споръ не най-
дено, но и безъ нихъ указанные признаки носятъ настолько опредѣ-
ленный характеръ, что едва ли возможно сомнѣніе относительно при-
надлежности нашей формы къ Сіі. Іасіпіозиш.
Встрѣчается въ значительномъ количествѣ, особенно въ пробѣ
п° 1 изъ колл. Савича.
СЬ. Іасіпіозиш представляетъ типично планктонный, нерити-
ческій организмъ сѣверныхъ морей.
431
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ во внутренней
гавани Петропавловска, Авачинской губѣ и Раковой бухтѣ. 25—26/Ѵ
(п°п° 1—10).
29. Сйаеіосегаз Ьгеѵе ЗсКіііі.
Агі. СЬаеіос. и. Рега^аПіа (1895) ра§. 38, іаЬ. IV—V, й§. 4а, Ь; (хгап,
Піаі. ПогбізсЬ. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 83, іі". 100.'
Примѣч. Вмѣстѣ съ СЬ. іасіпіозиш, но рѣже въ нашихъ про-
бахъ встрѣчаются также экземпляры, которые отличаются присут-
ствіемъ только одного хроматофора въ клѣточкахъ, при чемъ уголъ
расхожденія конечныхъ щетинокъ значительно больше, чѣмъ у СЬ.
Іасіпіозиш (около 90°). Эти признаки вполнѣ соотвѣтствуютъ СИ.
Ьгеѵе, по діагнозу Сгап’а (1. с.): „тіі бег ѵогікеп Агі (СІі. Іасіпіо-
з и т) паЬе ѵегѵгапбі, ппг бигсЬ (ііе Го1§епбеп Мегктаіе ѵогзсЬіебеп: іп ]'ебег
2е1Іѳ ппг еіп СЬготаіорЬог, бег бег еіпеп 8сЬа1е ап&еіа^егі ізі. Вогзіеп
іааѣ (*егабе, пісЬі зо лѵеіі. ѵоп бег АрікаІеЬепе епііегпі. Біе ЕпбЬогзіеп бі-
ѵепрегеп іп Ьгеііег (З-игѣеІапзісІіѣ ип^еіаЬг ит 90°“.
Эта форма въ камчатскихъ пробахъ встрѣчается гораздо рѣже
СЬ. Іасіпіозиш и, кажется, представляетъ переходы къ этому по-
слѣднему виду. По крайней мѣрѣ, въ одномъ случаѣ я наблюдалѣ
въ одной и той же нити клѣточки какъ съ однимъ, такъ и съ двумя
хроматофорами.
Однако, у меня слишкомъ мало данныхъ, чтобы окончательно
рѣшить, представляетъ ли С Іі. Ьгеѵе самостоятельный видъ или
только форму СЬ. Іасіпіозиш. Поэтому пока я придерживаюсь въ
этомъ отношенніи взглядовъ &гагі&.
СЬаеіосетаз Ьгеѵе представляетъ типично планктонный, не-
ритическій организмъ сѣверныхъ морей.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ во внутренней
гавани Петропавловска, Авачинской губѣ и Раковой бухтѣ 25—26/ѴІ
(п°п° 1—10).
30. Сйаеіосегаз біабета (ЕКгЬд.) Сгап.
РгоіорЬуіа (1897) ра$. 20, іаЬ. II, й§'. 16—18; Піаі. Пбгбізсіі. Ріапкі.
XIX (1905) ра§. 84, іі§. 102. а. Ь;—Зупбепбгіит біабета ЕкгЪд.,
Вег. (1845) Г. 155; Ве-Топі, Зуіі. А1&. II ра§. 1005.
Примѣч. -I. IV. Ваііеу, „Поі. Місгозсор. Еогтз о Г іііе 8еа о Г Каті-
з1іаіка“ (Атегіс. Лоигп. оі 8сіепсе апб Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII. 1856, ра§. 2,
іаЪ. I, іі§'. 24—25), приводитъ этотъ видъ (подъ именемъ 8упбеп-
бгіпт Піабета) для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со зна-
432
чительной глубины, при чемъ имъ изображены (1. о., й§. 24—25) хара
ктерныя зимующія споры, которыя, какъ показалъ Сгап (11. сс.), пред-
ставляютъ лишь стадію развитія Сііаеіосегаз Діабета.
СЬ. Діабета представляетъ планктонный, неритическій орга-
низмъ, распространенный въ сѣверныхъ моряхъ.
31. Сііаеіосегаз (игсеііаіиш Ваіі.
„Хоі. Місгозсор. Гогтз оі іЬе 8еа оі КатізсЬаіка" іп Атег. Лоигп.
оі Бсіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII (1856) ра§. 3, ІаЪ. I, й§\ 4; Сіеѵе еі
Сгип., Агсі. Віаі. (1880) ра§. 120, ІаЬ. ѴП, й§-. 136; Ве-Топі, 8у1І. А1&. II
ра§. 994; Еіепісіп, „Ваиегзрогеп Ьеі Сііаеіосегаз йігсеііаіит Ваі1“. іп Лоигп.
Воіапідие бе Іа 8ос. Ітр. б. Хаіиг. б. Зі.-РёіегзЬоиг^. 1907, п° 5—6, ра§.
128—131, іаЬ. V; Сгап, Віаі. ХогбізсЬ. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 95,
іі^. 121. а еі Ь.
Примѣч. 7. Ж. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ для
Камчатскаго моря исключительно лишь по зимующимъ спорамъ, ко-
торыя изображены имъ на таблицѣ (рис. 4).
Подробное описаніе этого интереснаго вида имѣется въ моей
работѣ „О зимующихъ спорахъ (Ваиетзрогеп) у СЬаеіосегаз йігсеііаіит
Ваі1“. (Ботаническій Журналъ Императ. Спб. Общества Естеств. 1907,
п° 5—6, стр. 128—131, табл. V).
СЬ. Гигсеііаіиш мною не найденъ въ морскихъ пробахъ изъ
колл. Раменскаго и Савича, несмотря на то, что, по словамъ Ваііеу,
видъ этотъ очень обыкновененъ въ Камчатскомъ морѣ и также обна-
руженъ имъ въ Охотскомъ морѣ: „ііііз зресіез іѵЬісЬ із опе о! іЬе ші-
пиіезі оі ііз &епиз із циііе соттоп іп іііе 8еа о! КатізсЬаіка апб Л Ьаѵе
аізо Гоипб іі іп тиб іакеп Ггот Ьеаб оі а іѵііаіе саріигеб іп іЬе 8еа о!
ОсЬоізк14.
СЬ. іигсеііаіит представляетъ типично планктонный, нерити-
ческій организмъ сѣверныхъ морей.
Сем. Хапііііорухісіасеае.
Родъ Рухійісиіа ЕЬгЬ§.
32. Рухібісиіа сгисіаіа ЕКгЬд.
ѴегЪг. іаЬ. 3, VII, й§\ 6; Ве-Топі, 8у11. А1&. II ра§. 1148;—Вісіуо-
рухіз сгисіаіа ЕІігЬд. іп Вег. Вегі. Акаб. (1844) ра§. 267;—Созсі-
побізсиз сгисіаіиз Кйіг;., ВасіІІ. ра^. 132, іаЬ. ХХѴІП, й&. 10.
433
Примѣч. 3. ТИ. Ваііеу, „Коѣ. Місгозсор. Еогпіз оі іііе Зеа оі- Каші-
зііаіка" (Атегіс. Лоигп. оі Зсіепсе апй Агіз, 2 Зег. Ѵоі.-XXII, 1895, ра§. 2),
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины.
Родъ Зіерііаподізсиз ЕіігЬд.
33. ЗіерЬапо(ІІ8си$ азігаеа (ЕіігЬд.) бгип.
іп Сіеѵе еі (хггѵѣ., Агсі. Піаі. ра^. 114; Ве-Топі, Зуіі. А1§\ II ра§, 1152.
Примѣч. Приводится для Камчатки Ѵап Неигск’омъ (см. Ве-Топі,
1. с.).
Обитаетъ въ морской водѣ; обнаруженъ въ нѣкоторыхъ мѣстахъ
Европы и Азіи. Принадлежитъ къ числу рѣдкихъ и мало изученныхъ
видовъ,
Родъ 8се1еіопета (хгеѵ.
34. Зсеіеіопета созіаіит (бгеѵ.) Сіеѵе.
іп „Ѵе§а-Ехре<ііі. ѵеіепзк. ]акііао“. В<1. ІП, 1883, ра§. 18; Ве-Топі
Зуіі. А1§. II ра§\ 1157; Сгап, Піаі. Когсіізсіі. Ріапкі. XIX, 1905, ра&. 15;—
Меіозіга созіаіа Сгеѵ., Т. М. 8. XIV, ра&. 77, ІаЬ. ѴШ, іі§. 3—6.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны.
Эта водоросль обнаружена мною въ огромномъ количествѣ въ
морскихъ планктонныхъ пробахъ изъ колл. Раменскаго.
8. созіаіит является типичнымъ планктоннымъ, неритическимъ
организмомъ въ сѣверныхъ моряхъ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Морской планктонъ изъ гавани
Петропавловска 2/ѴІ (п° 1—2); изъ Тарьинской бухты. 10/ѴІ—22/ѴІ
(п°п° 12, 13, 19, 20, 25, 26, 27, 28, 36).
Родъ ТЬа1а»8ІО8Іга Сіеѵе.
35. ТКаІа$8І08іга Могёепзкіёііііі Сіеѵе.
Оп Піаі. Ггот іііе Агсі. Зеа (1873) ра§. 6, іаЬ. II, 1; (Ргап, Піаі.
Когйізсіі. Ріапкі. XIX (1905) ра®. 16, Й§. 9; Піаі. агкіізей. Мееге (1904)
ра§. 517; Ве-Топі, Зуіі. А1&. II ра&. 1161.
Примѣч. Клѣточки нашихъ экземпляровъ вполнѣ типичны
(17,6 —28 р-. въ діам.), со стороны пояска явственно восьмиугольной
формы, съ шипиками по краямъ. Кромѣ центральнаго слизистаго
434
стержня явственно также замѣтны слизистыя нити, соединяющія пти-
пики сосѣднихъ клѣточекъ х).
Типично планктонный морской организмъ. Обыкновенно встрѣ-
чается вблизи береговъ (неритическая форма), но иногда заходитъ
далеко въ открытое море.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г.
Морской планктонъ во внутренней гавани Петропавловска, Ава-
чинской губѣ, Раковой бухтѣ, между Узовской и Богатырской, посре-
ди прохода въ море, 25—27/V (п°п° 1—10; 14—16).
36. ТНаІаззіозіга дгаѵіііа Сіеѵе.
Віаі. Вайіп'з Вау (1896) ра§. 12, іаЬ. II, 14—16; Сгап, Віаі.
Агкі. Мееге (1904) ра§. 518; Віаі. КЪгсііэсіі. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 18,
й&. 12.
Примѣч. Наши экземпляры вполнѣ типичны, клѣточки 30—38,5 р.
въ діам.
Типично планктонный, морской неритическій организмъ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ въ Авачинской
губѣ и между Узовской и Богатырской, посреди прохода въ море.
25—27/Ѵ (п°п° 3—4; 14—16).
Сем. Со$сіпо(1і$сасеае.
Родъ Асііпосусіий І ІігЬ".
37. Асііпосусіиз КаІТзіі (Ѵі/. 8т.) ВаІІз
іп РгіісЬ. Іпі. ра§. 835; іаЪ. V, Йд. 84; Ѵап-Неигск, Зупорз. ра§. 215,
іаЬ. 123, 6; Ве-Топі, 8у1І. А1§. II ра§. 1170;—Еиробізсиз Каіізіі
ТУ. 8т., Вгіі. Віаі. II ра§. 86.
Примѣч. Найденъ въ очень небольшомъ количествѣ экземпля-
ровъ, но въ типичной формѣ для этого вида. Діаметръ диска до 70 р.
Встрѣчается въ моряхъ разныхъ частей свѣта.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ за сигнальнымъ
мысомъ въ губѣ. 2/ѴІ (п° 33).
Эти нити не всегда ясно замѣтны, но въ матеріалѣ изъ Камчатки явленіе это
б. ч. выражено очень типично. СІгап (Эіаі. МогсІізсЬ. Ріапкі. ]. с., ра§. 16) въ хара-
ктеристикѣ рода ТЬаІаззіозі га говоритъ относительно ятихъ нитей слѣдующее:
«ЗсЬаІеп... тіі кіеіпеп ВогпсЬеп ат Капсіе, сІигсЬ \ѵе1сЬе ЗсЫеітІасІеп аиз^езсЬіесІеп
\ѵегсІеп кбппеп».
435
Родъ СО8СІПО4І8ОП8 ЕЬгЬ§.
38. Созсіпосіізсиз ехсепігісиз ЕНгЬд.
іп АЪЬапсП. Вей. (1839) ра§. 146; Ж. 8т., Вг. Віаі. I ра§. 23, ІаЬ. Ш,
38; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра^. 1210; Сгап., Віаі. ЫогсіізсЬ. Ріапкі. XIX
(1905) ра§. 29, й&. 29.
Примѣч. I. IV. Ваііеу, „Коѣ. Місгозсор. Еоппз оі ІЬе 8еа оі Каті-
зсііаіка" (Атегіс. Лоигп. оі Зсіепсе ап<1 Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII, 1856, ра^. 2)
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины.
39. Созсіпоііізсиз Ііпеаіиз ЕКгЬд.
іп АЫіапсИ. Вегі. Акай. (1838) ра§. 129; Ве-Топі, 8у11. А1§. II рая;.
1216; Сггап. Віаі. Могсіізсіі. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 30, й§. 30.
Примѣч. I. 17. Ваііеу, „Лоі. Мігсозсор. Гоппе оі іііе, 8еа оі Каті-
зсЬаіка" (Атегіс. Лоигп. оі Зсіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 2)
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины.
40. Созсіпосіізсиз зиЬііІіз ЕКгЬд.
іп АЫіапсіІ. Вегі. Акай. (1841) ра§. 412, іаЪ. 1, Ш, й&. 18, іаЬ. 3, VII,
й&\ 4; Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра{?. 1232; Сгап, Віаі. Хогсіізсіі. Ріапкі. XIX
(1905) ра§. 37, й§. 39.
Примѣч. I. Пл. Ваііеу, „Ыоі. Місгозсор. Гогтз оі іііе 8еа оі Каті-
зс1іаіка“ (Атегіс. Лоигп. оі Зсіепсе апсі Агі8, 2 Зег. Ѵоі. XXII, 1856,
ра§. 2) приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взя-
той со значительной глубины.
41. Созсіпосіізсиз сгаззиз ВаіІ.
,,Хоі. Місгозсор. Еогтз оі іЬе 8еа оі КатізсЬаіка" іп Атегіс. Лоигп.
оі Зсіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII (1856) ра^. 4; Ве-Топі, 8у11. А1§. И
ра§. 1261; (лгит., Віаі. Гг. Лоз. Ьапсі. (1884) ра§. 74.
Примѣч. I. IV. Ваііеу (1. с.) описалъ этотъ видъ для Камчатскаго
моря, указывая на его обычность въ этой глубинѣ: „а соттоп зресіез
іп іЬезе зоипсііп^з". Формы этого вида указаны (?гшгогГымъ (1. с.) для
Земли Франца-Іосифа.
Въ морскихъ пробахъ изъ колл. Раменскаго и Савича С. с г а 8 8 и з
мною не обнаруженъ.
436
42. Созсіпо(1і$сіі8 осиіиз-ігійіз ЕіігЬд.
іп ЛЫіапйІ. Вегі. Акай. (1839) ра§. 147; Місго^еоі. іаЪ. ХѴШ, й^. 42;
ІаЬ. ХЬХ, й§’. 2; Ве-Топі, 8у11. АІ^. II ра§. 1275.
Примѣч.,/. IV. Ваііеу, „Коі. Місгозсор: Еогтз оі ІЬе Зеа оі Каті-
зсЬаіка" (Атегіс. йоигп. оі Зсіепсе апй Агіз, 2 Зег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 2)
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины, при чемъ,указываетъ, что его экземпляры не
вполнѣ соотвѣтствуютъ описанію ЕкгепЪегд’а,: „іп ІЬезе зоипйіп^з іЬеге
із а сопзійегаЫе пишЬег оі іаг^е Созсіпойізсі ійепіісаі ѵйіЬ а зресіез
оссиггіп§ ІО88І1 аі КісЬтопй, Ѵіг^іпіа, ѵѵЬісЬ I зиррозе іо Ье С. Оси-
Іи 8 -1 г і й і 8 о! ЕкгепЬегд, Ьиі ЕктепЪегд’& іі^иге оі іЬаі зресіез іп
Мікго§ео1о^іе рі. XVIII, й§. 42, дѵаз ргоЬаЫу йгалѵп ігот а 8та11 зресітеп;
аз іЬе зресіез ЬоіЬ іп іЬе гесепі апй Гоззіі зресіез оііеп асдиігез а зіге поі
тисЬ іпіегіог іо іЬаі оі Со8сіпойі8си8 (Іі^аз. Му теазигетепіз оі
зресітепз іп іЬезе зоипйіп^з §іѵе ііз йіатеіег аз 11т іо 12т, апй іііе сеііз
іѵііеге 1аг§езі іѵеге 8 іп Iя*, теазигей іп іЬе йігесііоп оі іЬе гайіі. ТЬе
8іаг ог гозсііе оі іЬе сепіге із іогтей Ьу зіх ог тоге роіу&опаі сеііз".
Слѣдуетъ замѣтить, что въ настоящее время вгап („Ріаіотасееп"
іп ИогйізсЬ. Ріапкіоп XIX, 1905, ра§. 32—34) считаетъ С. оси Іи з ігі-
йіз ЕкгЬд. сборнымъ видомъ, который заключаетъ въ себѣ 3 вида:
С. зиЬЪиІІіепз Літд., С. сепігаііз ЕкгЪд. и С. сопсіппиз
Ж. 8т.
43. Созсіпоііізсиз зиЬЬиІІіепз Ібгдепз.
Ргоіізіріапкіоп (1905) ра&. 94, іаЬ. VI, іі§. 2; 8г ап, Біаіош. Хог-
йізсіі. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 32, й(г. 32;—Созсіпойізсиз гайіаіиз
ѵаг. Ьогеаііз Сігип., Біаіот. Гг.-йозерЬ-Ьапй (1884) ІаЬ. С. і. 1;—Соз-
сіпойізсиз осиіиз ігійіз ЕкгЪд., з. зіг. Огап, Ріапкі. й. поглѵ. №огйт.
(1902) ра§. 168; Біаіот. агкіізсЬ. Мееге I (1904) ра§. 519, іаЪ. XVII,
й&. 17—19.
Примѣч. I. Наша форма имѣетъ 130—185 р. (рѣже до 210 р.) въ
діаметрѣ. Структура створки типично радіальная, вслѣдствіе чего не
можетъ быть ни малѣйшаго сомнѣнія, что форму нашу надлежитъ
помѣстить среди видовъ секціи Вайіаіі. Въ недавнее время С. Н.
Озіеп/еісі въ своей работѣ „ТЬе РЬуіорІапкіоп оі іЬе Агаі 8еа апй ііз
Айіиепіз, дѵіііі ап Епитегаііоп оі іЬе'АІ^ае оЪ8егѵей“ („Научные резуль-
таты Аральской Экспедиціи", вып. VIII въ „Извѣст. Туркест. Отд.
Императ. Русск. Географ. Общ.“ Т. IV. Спб. 1908) предложилъ раз-
дѣлить виды этой секціи на двѣ группы, на основаніи отсутствія или
437
присутствія ряда бугорковъ вблизи края створки, изъ которыхъ ,два
бугорка отличаются большей величиною и расположены несимметрично
(не по радіусу) относительно другъ друга. Эту вторую группу онъ
называетъ Віарісиіаіі1). Въ нашихъ экземплярахъ (прокаленныхъ)
я не могъ обнаружить ни малѣйшихъ слѣдовъ вышеупомянутыхъ
бугорковъ, поэтому изслѣдуемый Совсіпоіізсиз необходимо отнести
къ группѣ типичныхъ К а сіі аіі.
Разсматривая нашу діатомею со стороны пояска, мы видимъ,
что строрки съ краевъ являются сильно выпуклыми; слѣдовательно,
нашъ видъ, во всякомъ случаѣ, не относится къ С. г асііаіиз ЕкгЬд.^
у котораго створки совершенно плоскіе. Напротивъ, по внѣшнему
облику пояска и выпуклымъ съ краевъ створкамъ нашъ видъ очень
близокъ къ С. зиЬЬиІІіепз съ тою лишь разницей, что во всѣхъ
(весьма многочисленныхъ) просмотрѣнныхъ мною экземплярахъ сред-
няя часть створокъ является болѣе или менѣе сильно вогнутой
внутрь. Эта вогнутость хорошо замѣтна даже при разсматриваніи
створки сверху, но особенно хорошо видна со стороны пояска, если
установить микрометрическій винтъ такъ, чтобы получился оптическій
разрѣзъ клѣточки (см. рис. 1-а). О вогнутости створокъ упоминаетъ
также и О-тап („МогсіізЬ. Ріапкі. 1. с.), но указываетъ, что этотъ признакъ
встрѣчается у болѣе мелкихъ экземпляровъ: „бсііаіеп иЬг^ІазГбгті^
§'еѵ?б1Ьі, ап йеп кіеіпегеп Іпйіѵііиеп ой тіі ДасЬег ойег зсйлѵасіі копкаѵег
Міііе". Однако, во всемъ разсмотрѣнномъ мною матеріалѣ (п°п° 1—10,
1 Считаю нелишнимъ привести здѣсь характеристику этой группы по Ов'еп-
/е^’у: «гасііаіе аггапретепі оГ агеоіез \ѵііЬ зоте Іаг^ег агеоіез іп ІЬе сепіге, а зіп^іе
го\ѵ оГ зтаіі арісиіі пеаг іЬе Ьогсіег оі іЬе ѵаіѵе. Атоп^ ІЬе арісиіі і\ѵо
аге Іаг^ег іЬап ІЬе оІЬегз; іЬе гасііі Ггот іЬезе іо ІЬе сепіге Гогт ап ап§1е
аѵЬісЬ із Іаг^ег ІЬап 90°, Ьиі зтаііег іЬап 180» (1. с. ря&. 146). Терминъ
«арісиіі» мнѣ кажется лучше всего перевести на русскі і языкъ словомъ «бугорки»,
которое вполнѣ соотвѣтствуетъ нѣмецкому «Нбскегп». Этотъ послѣдній терминъ упо-
требляетъ Огап (1 с.), характеризуя Созсіпосіізсиз с е п і г а 1 і з ЕІігЪд. и С. с о п-
сіппиз ]Ѵ. т. леілѵаз іппегЬаІЪ сіез Капсіез еіпе КеіЬе ѵоп кіеіпеп Нбскегп*, ]. с.
ра§. 33 еі 34 , для которыхъ присутствіе ряда мелкихъ бугорковъ недалеко отъ края
является очень постояннымъ признакомъ. Оз (п[еЫ (1. с ра&. 148 констатировалъ
здѣсь кромѣ того два несимметричныхъ, часто слабо замѣтныхъ бугорка («іЬеілѵоазу-
теЛгіса! арісиіі ѵегу зтаіі, ойеп Гаіпііу сІізсегпіЫе»), почему оба эти вида оьъ также
относитъ къ группѣ Віарісиіаіі.
Какъ своего рода курьезъ отмѣчу, что А. Г. Генкелъ въ своей таблицѣ для опре-
дѣленія видовъ роіа Созсіпосіізсиз «Матеріалы къ фитопланктону Каспійскаго
моря по даннымъ Каспійское экспедиціи 1904 г.» въ «Бсгіріа Воіапіса» Газс. XXVII.
Спб. 1909, стр 107) отличаетъ Созсіпосіізсиз габіаіиз ЕІігЪд. отъ С. Ь і с о-
пісиз Ьгеет. какими-то «двумя незамѣтными дырами». Такъ какъ С. Ьісопісиз
характеризуется присутствіемъ двухъ несимметричныхъ бугорковъ арісиіі , а у, С. га-
сііаіиз ихъ не имѣется, то очевидно, что Генкелъ терминъ «арісиіі» перевелъ сло-
вомъ «дыры» Дальнѣйшіе комментаріи къ столь «свободному» переводу, конечно, со-
вершенно излишни.
438
п° 13) вогнутость створокъ является очень постояннымъ признакомъ
мнѣ ни разу не удалось встрѣтить здѣсь не только выпуклой, но
даже плоско выпуклой (съ плоской серединой) створки. Всѣ онѣ не-
измѣнно болѣе или менѣе вогнуты внутрь. Поэтому я полагаю, что
нашу форму, необходимо выдѣлить въ особую разновидность, которую
я называю ѵаг. сопѵехо-сопѵи» тікі1).
Интересно отмѣтить также штриховатость, которая ясно замѣтна
по периферіи створки, при разсматриваніи ея сверху. Однако, эта
штриховатость, повидимому, не имѣетъ ничего общаго со штрихова-
тостыо краевъ Оозсіпобізсиз таг^іпаіиз ЕкгЪд. (см. Огап., I. с.
ра§. 35: „Еапсіхопе гайіаі ^езігеіЙ"), такъ какъ створки, при разсматриваніи
ихъ сбоку, имѣютъ совершенно такую же ячеистую структуру, какъ и
сверху. Въ оптическомъ же разрѣзѣ, со стороны пояска, створки также
окружены краемъ съ ясно замѣтной штриховатостыо (см. рис. 1-а и Ъ).
Рис. 1. Со8сіпо(1і8си8 зиЪЬпНіепз Я б г ѵаг сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк.
Схематическія зображенія клѣточки со стороны пояска. На фиг. а изображены выпукло-
вогнутыя оболочки обѣихъ створокъ (со стороны пояска), когда микрометрическій винтъ
установленъ такимъ образомъ, что виденъ оптическій разрѣзъ клѣточки. На фиг. Ъ изобра-
жена клѣточка (со стороны пояска) при поворотѣ микрометрическаго винта такимъ образомъ,
что видны наружные, плоско-выпуклые края обѣихъ створокъ съ ячеистой структурой;
верхняя и нижняя створки имѣютъ ложно штриховатую оболочку (въ оптическомъ разрѣзѣ),
которая, загибаясь къ центрамъ створокъ, образуетъ здѣсь вдавленія (какъ видно на фиг. а'.
Обѣ фигуры схематизированы при увеличеніи около 200 разъ. Ориг. рис.
Это доказываетъ, что штриховатая краевая полоска предста-
вляетъ собою толщу оболочки, видимую въ оптическомъ разрѣзѣ, а
не штриховатость въ собственномъ смыслѣ этого слова* 2).
х) Сойсіпойізсиз зиЪЪиШепз Ібг^. ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз тіЫ зирегГісіе сепіго
ріиз тіпиз (іергезза Депііег сопсаѵа', ѵегзиз таг^іпет сопѵехиіа а Іуро сііНегѣ.
ОЪз. Наес ѵагіеіаз Гогіаззе сит Созсіпобізсо Ъогеаіі Ваіі. ібепііса езі,
зесі оЬ сопГизіопет іп зупопутіа ^Созсіпобізсиз Ьотеаііз ЕіігЬд.}, теііиз потеп
поѵиіп еі сіаге. Козіга Гогта ІгапзИиз тапііезіоз асі Созсіпобізсит зиЬЬиПі-
спіет Лігд. ргаеЬеЬ, ео тосіо ай Ьапс зресіет, иЬ ѵагіеіаз, теііиз сіисепбат еззе риіо.
НаЪ. Іп зіпи Аѵасга ріигітіз Іосіз а 7. Р. Заѵісз аппо 1909 (п°п° 1—10, 13)
аЬипсІапіег Іесіиз.
2) У типичныхъ формъ С. зиЬЬиПіепз краевая штриховатость незамѣтна
потому, что створки здѣсь правильно-выпуклыя. У ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз
створки выпукло-вогнутыя, вслѣдствіе чего на границѣ выпуклости и вогнутости обра-
зуется выдающійся край, въ которомъ просвѣчиваетъ внутренняя структура клѣточ-
ной оболочки.
439
Что касается размѣровъ діаметра створокъ, то предѣлы ихъ ко-
лебаній значительно превосходятъ данныя Огап’а (1. с., діаметръ створки
65—150 р..). Однако, въ своей послѣдней работѣ Озіеп/ёій („Магіпе
ріапкіоп ігот іЬе Еазі-Сггеепіапй 8еа“ іп „Баптагк-екзресІШопеп іі]
Ѳгбпіапйз Логсібзікузі 1906—1908. Віпсі. ТТТ, п° 11. КбЬепЬаѵп. 1910.
ра§-. 266), отводящій здѣсь много мѣста критическому изслѣдованію
этого вида, указываетъ размѣры діаметра створокъ С. зиЬЪиІІіепз,
очень близкія къ наблюденнымъ мною: „аз іо іііе зіае оі іііе зресіез
Ідгдепзеп ^іѵез а сііатеіег оі изиаііу 50—100 р., апсі Огап зауз 65—150 р.,
іѵЬіІе ту теазигетепіз ехіепсі іі іо 240 р. (185 р. аз теап оі 20 теази-
геіпепіз) іог іііе погтаі ѵе^еіаііѵе се!1з“.
Общій обликъ клѣточки со стороны пояска у нашихъ экземпля-
ровъ вполнѣ соотвѣтствуетъ описанію и рисункамъ Огап’а, (1. с.),
іі&. 52. с.) и Озіеп/еІЛ’з. (1. с., й§\ 2): спайка каждой половины здѣсь
составлена изъ 2—4 воротничкообразныхъ поясковъ, изъ которыхъ
непосредственно примыкающій къ створкѣ отличается наибольшей
шириной.
Замѣчу, что въ своей послѣдней вышецитированной работѣ
ОзіепрзІсГу удалось найти на створкахъ С. зиЪЪиШепз рядъ крае-
выхъ бугорковъ и между ними два болѣе крупные несимметричные
бугорка, что заставило этого автора отнести С. зиЪЬиШепз1) также
къ группѣ Віарісиіаіі. Какъ уже было мною сказано вначалѣ, я
при самомъ тщательномъ изслѣдованіи прокаленнаго матеріала не
могъ обнаружить даже слѣдовъ этихъ бугорковъ, что вполнѣ согла-
суется съ данными ^гдепзеп’ь и вгап’ъ. Нисколько не сомнѣваясь
въ правильности наблюденій 0зіеп/еІ<1’& надъ матеріаломъ изъ Грен-
ландіи, я все-таки думаю, что онъ не правъ, придавая такое большое
значеніе этимъ бугоркамъ, какъ систематическому признаку, для раз-
граниченія двухъ группъ въ секціи Васііаіі. Мнѣ кажется, что этотъ
Вотъ что говоритъ Озіеп/М по этому поводу; „Ше ѵаіѵез аге соагзеіу агео-
Іаіесі іп а гасііаіе таппег, апсі іп сопігасіізЕіпсЕіоп іо ІЬе сіезсгірііопз оЕ ІЬе (лѵо диоіесі
аиіогз ^огдепзеп апсі вгап* I Ьаѵе Еоипсі ІЬаі, аЬ а сегіаіп асЦизЕтепЕ, а зіп^іе го\ѵ
оЕ ѵегу зтаіі роіпіз ог арісиіі аге сІізсегпіЫе а ІіШе іпзісіе ІЬе таг&іп апсі ЕигЕЬег
азуттеігісаііу атоп^ ІЬет, ілѵо Іаг&ег арісиіі ог кпоіз, аЕ а сіізЕапсе Егот опе апоЕЬег
оЕ ЬеЕѵѵееп 120° апсі 150°. ТЬе арісиіг ѵѵЬісЬ аге (ііЕГісиІІ Іо зее, ЬезЕ ироп і§піЕіесі та-
Еегіаі тоипЕесі іп зЕугахЬаІзат, зЕапсі гаіЬег сіозеіу, аз ЬеЕуѵееп (дѵо изиаііу 3—4 гасііі
оЕ агеоіез огі^іпаЕе. ТЬе ехізЕепсе оЕ ЕЬе Мѵо Іаг^ег арісиіі зЬолѵз ІЬаі С. зиЬЬиІ-
Ііепз тизЕ Ъе геЕеггесі іо ЕЬе (хгоир Віарісиіаіі сгеаЕесі Ьу те іп 1908 („\Ѵізз. Ег^еЬп
а. Агаізее Ехр.“, ЬіеЕ. VIII 8Е.-РеЕегзЬиг§, 1908, ра§. 147). ГигіЬег іпѵезЕі^аЕіопз тизі
аесісіе, іЕ аіі зресіез оЕ ІЬе ЕЬезесЕіо КасііаЕі Ваііг. роззезз ІЬезе Ьѵо арісиіі; ЬіЕЬегЕо
Іііеу Ьаѵе Ьееп ЕоипсІ іп С Ьісопісиз Вгеет., С. агаіепзіз Озі/., С. Огапіі
Сгоидіі., С. сепЕгаИз ЕкгЪд. апі С. сопсіппиз Ж.“ (ОзіепГеІсІ, „Магіпе рІапкЕоп
ігот ІЬе ЕазЕ-бгеепІапсІ Зеа", 1. с.).
440
признакъ, будучи постояннымъ и характернымъ отличіемъ для однихъ
видовъ, напр., С. Ъісопісиз Вгеет, С. Сігапіі Сіоидк. и пр;, у дру-
гихъ видовъ, какъ, напр., С. зиЬЬиІІіепз, является весьма непосто-
яннымъ, хорошо замѣтнымъ лишь у нѣкоторыхъ формъ этого послѣдняго
вида. Если это такъ, то подраздѣленіе Озіеи/еИ’омъ секціи Кайіаѣі
базируется на очень шаткихъ основаніяхъ. Впрочемъ, самъ Озіеп/еЫ
(см. вышецитированное примѣчаніе) предполагаетъ возможнымъ, что не-
симметричные бугорки впослѣдствіи будутъ найдены у всѣхъ видовъ
секціи На сіі аіі, что опять-таки уничтожаетъ систематическое зна-
ченіе группы Віарісиіаіі.
Я остановился подробнѣе на этомъ вопросѣ потому, что выясне-
ніе значенія несимметричныхъ бугорковъ, какъ постояннаго признака
для цѣлой группы видовъ, дѣйствительно имѣетъ очень большую
важность въ систематическомъ отношеніи. Вотъ почему мнѣ и кажется
необходимымъ отмѣтить фактъ, несогласный съ наблюденіями ОзіепіёІЛ’ъ.
Примѣч. II. Возможно, что наша разновидность тождественна съ
Созсіпобійсив Ьогеаііз Ваііеу (см. ниже примѣчаніе къ этому виду),
но по номенклатурнымъ соображеніямъ я считаю необходимымъ оста-
вить за ней новое названіе сопѵехо-сопсаѵиз тікі.
Мѣстооб. Морская вода. Типично планктонный организмъ. Соз-
сіпосіізсиз зиЬЬиПіепз, равно какъ большинство видовъ рода Со-
зсіпосіізсиз представляютъ типично океаническія формы1).
Тѣмъ болѣе интересно массовое нахожденіе одной изъ формъ
С. зиЪЬиІІіепз у береговъ Камчатки и даже во внутренней гавани
Петропавловска. Это указываетъ на возможность неритическаго образа
жизни для С. зиЬЬиІііепз.
Мѣстон. Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ изъ гавани
Петропавловска, Авачинской губы, Раковой бухты, Авачинскаго за-
лива у мыса Липунскаго. 25—27/Ѵ (п°п° 1—10; 13).
44. Созсіпосіізсиз Ьогеаііз Ваіі.
„Хоі. Місгозсор. Когтя оГ ІЬе 8еа оі КатізсЬаіка“ іп Атег. Лоигп.
оі Зсіепсе апсі Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII (1856) ра§. 3; Ве-Топі, 8у11. А]§. II
ра&. 1274;—Созсіпосіізсиз Осиіиз Ігійіз ѵаг. Ьогеаііз Сіеѵе,
Віаі. Ѵе§а ра§. 488; Сгип., Піаі. Рг. Лов. Ьапсі ра§. 77.—Лоп Созсіпо-
<1 ізси8 Ьогеаііз ЕкгЪд. іп Вег.Вег]. Акасі. (1861) ра§. 294.
Примѣч. I. ІГ. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ для *
х) См. Н. Сгап, ,ДЭіе Віаіотееп йег агкіізсйеп Мееге“ I. (іп „Гаипа Агсііса11
ѵоп Воетег и. і.сііагиііпп. Вапсі. Ш, 3, 1904).
441
Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со значительной глубины. Впослѣд-
ствіи С. Ьогеаііз Ваіі. былъ найденъ также въ Беринговомъ морѣ, у
береговъ Японіи, Китая, Калифорніи и въ нѣкоторыхъ другихъ мѣстахъ.
Ваііеу (1. с.) слѣдующимъ образомъ описываетъ Созсіпойіз-
си8 Ьогеаііз: „сііяс Ьаѵіп§ аі ііе (іергеззеб сепіге, а сопзрісиоиз зіаг і'ог-
тей оі аЬоиі зіх 1аг§е сеііз. ТЬе гезі о! ІЬе зигіасе соѵегеі лѵіііі іпіеггир-
іесііу гасііапі Ііпез оГ рготіпепі Ьеха^опаІ сеііз, лѵііісЬ іпсгеазе ге^иіагіу
ігот пеаг іЬе сепіге іо іЬе сопѵех таг§іп оГ іііе зЬеІІ Віатеіег 7т іо 8т
Ьаг^езі сеііз 5 іо 6 іп 1 т ТЬіз гезетЫез ІЬе ргосесІіп§ (Созсіпобіз-
сиз Осиіиз-Ігісііз ЕкгЪд. , Ьиі іЬе сеііз Гогтіп^іЬе зіаг аге тоге гоип-
йесі апсі іііе оіЬег сеііз аге Іаг^ег іЬап іп С. Оси Іиз-Ігісііз “. По Ве-
Топі (1. с) этотъ видъ характеризуется слѣдующими признаками:
„йіат. 150—250 р.; зпрегйсіе сепіго Іепііег йергезза, ѵегзиз таг^іпет соп-
ѵехиіа, гозиіа сепігаіі заере бізііпсіа ех агеоііз та&піз 6—8 сопз.ііиіа; агео-
Ііз сеіегіз ѵегзиз гозиіат 3—31/2, ргоре таг§іпет 2 іпЮ р.., рарііііз сепіга-
ИЬиз йізііпсііз; зегіеЬиз оЫідиіз зесипбагііз тапііезііз; таг^іпе оЬзсиго,
сПзапсіо, зігііз сопіегііз поіаіо“.
Изъ этихъ діагнозовъ видно, что С. Ьогеаііз Ваіі. очень близокъ
и, можетъ быть, даже тождественъ (въ чемъ, однако, я не вполнѣ увѣ-
ренъ) съ описанной нами разновидностью С. зиЬЬпІІіепз Тбгд. ѵаг.
сопѵехо-сопсаѵиз тікі. Если тождество окажется несомнѣннымъ,
то по соображеніямъ, изложеннымъ мною выше (см. примѣч. къ С. з и Ь-
ЬиІІіепз), придется С. Ьогеаііз Ваіі. разсматривать,какъ разновид-
ность С. зиЬЬиІІіепз Тбгд. Но даже и въ этомъ случаѣ едва ли бу-
детъ удобно сохранить для этой разновидности названіе Ьогеаііз,
такъ какъ въ число синонимовъ С. з и Ь Ь и 1И е п з Тбгд. входитъ также
и Созсіпо(іізсиз Ьогеаііз ЕкгЪд. (іп Вег. Вегі. Акай. 1861 ра§. 294)
= С. гайіаіиз ѵаг. Ьогеаііз О-гип. (Віаі. Рг. йоз. Ьапсі 1884, ра§. 72),
что неминуемо вызоветъ путаницу въ синонимикѣ этого вида.
Сем. Меіозігасеае.
Родъ Ьуаі^опіит Ьілк.
45. Іузідопіит топііііогте (МЛ.) Ьіпк.
іп Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§. 1328;—Меіозіга Воггегі Огеѵ.
іп Ноок., Вгіі. ЕІ. II ра&. 401; Ж.Й'ш., Вгіі. Віаі. II ра§. 56, ІаЬ. I, Гі§. 330;
Сггап. Віаі. НогсІізсЪ. Ріапкі. XIX ра§. 12, I.
Примѣч. Наши экземпляры типичны; клѣточки имѣютъ въ діам.
442
до 48, 5 р.; эти размѣры нѣсколько больше тѣхъ, которые приводитъ
Ве-Топі (1. с.: „ігизіиііз 25—40 р. (ііат.“), но очень близко подходятъ
къ діагнозу бггап’а (1. с.: „Зсѣаіеп... 25—60 р. іт Пигсѣтеззег").
Обнаруженъ мною въ очень значительномъ количествѣ, но исклю-
чительно въ морской водѣ въ прибрежномъ планктонѣ.
Бузі^опіит топіІіГогте очень распространенъ въ прибреж-
номъ морскомъ планктонѣ Европы; встрѣчается также въ солонова-
той водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908 г. Водоросли съ камней въ чертѣ
отлива, къ сѣверу отъ Петропавловска. 4/ѴІ (п°п° 4—9).
Колл. Савича 1909 г. Морской планктонъ изъ Авачинской губы
и Петропавловскаго соленаго озера. 25/Ѵ и 1/ѴІ (п°п° 3, 4; 29—31).
46. Іузідопіит -Іиегдепзіі (Ад.) Тгеѵ.
іп Ве-Топі, 8у11. А1§. II ра§, 1330;—Меіозіга «Тиг^епзіі Ад.,
8узі. ра&. 9; Ѵап-Неиг'ск, Тг. (1. Піаі. ра§. 442, іаЬ. XVIII, й&. 612; Сгап,
Піаі. Могбізсіі. Ріапкі. XIX (1905) ра&. 12;—Меіозіга виЫІехіІів ТГ.
8т., Вгіі. Піаі,II ра§. 57, іаЬ. Ы й§. 331.
Примѣч. Наши экземпляры имѣютъ 11—14 р. въ діам.
Этотъ видъ особенно распространенъ въ сѣверной Европѣ, какъ
морскбй неритическій планктонный организмъ. Встрѣчается также въ
солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Раменскаго 1908. Горизонтальный ловъ изъ Ава-
чинскаго залива. 28/ѴІП (п° 191). Авачинскій заливъ. 28/ѴІП (п° 192).
Колл. Савича 1909. Водоросли изъ Петропавловскаго соленаго
озера. 1/ѴІ (п°п° 29—31).
Родъ (хаіііопеііа Вогу.
47. баіііопеііа питтиіоіііез (Оіііѵл) Вогу.
Пісі. сіазз. (1825); Ве-Топі, 8уИ. А1§. II ра&. 1331;—СопГегѵа пига-
тиіоісіез Вгіігѵ., Сопѣ (1809) ра§. 43, іаЬ. В;—Моіозіга питтиіоі-
ае 8 Ад., 8узі. ра§. 8; ТГ. 8т., Вг. Піаі. II ра§. 55, іаЬ. 49, й$г. 329; Сгап,
Піаі. ХогбізсЬ. Ріапкі. XIX (1905), ра§. 12.
Примѣч. Шарообразныя клѣточки въ нашихъ экземплярахъ снаб-
жены явственными, кольцеобразными килями, которые располагаются
подъ ихъ вершинами. Діаметръ клѣточекъ 22—25 р.
Этотъ видъ въ значительномъ количествѣ обнаруженъ мною въ
нѣкоторыхъ морскихъ пробахъ колл. Савича.
443
Тамъ же встрѣтились въ числѣ немногихъ экземпляровъ цѣпочки
шаровидныхъ клѣточекъ, у которыхъ кили располагаются на верши-
нахъ клѣточекъ, какъ это характерно для ѵаг. ЬурегЬогеа Сгип. іп
Ѵап-Неигск 8упорз. ІаЬ. 85, й§. 3—4. Эта форма въ настоящее время
принимается за самостоятельный видъ (см. Сгап, 1. с. ра&. 13), но въ
данномъ случаѣ я предпочитаю слѣдовать Ѵап-Неигск’^.
Къ этой именно формѣ относятся, вѣроятно, зимующія споры,
расположенныя попарно и снабженныя толстой оболочкой, которыя
иногда попадаются въ пробахъ Савича.
Сг. п и т т и 1 о і сі е 8 распространенъ въ Сѣверной Европѣ и Сѣвер-
ной Америкѣ, какъ морской неритическій планктонный организмъ.
Встрѣчается также въ солоноватой водѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Водоросли изъ Петропавловскаго
соленаго озера. 1/ѴІ (п°п° 30, 31).
Родъ Рагаііа НеіЬ.
48. Рагаііа зиісаіа (ЕКгЬд.) Сіеѵе.
Агсі. Віаі. 1873 ра§. 7; Ве-Топі, 8у11. А1§г. II ра§. 1349; Сгап, Віаі.
ХогсІізсЬ. Ріапкі. (1905) ра§. 14; — (Іаіііопеііа зиісаіа ЕкгЪд., Вег.
(1840) іаЪ. Ш, й§. 5;—Меіозіга зиісаіа Кйіг., ВасіІІ. ра§. 55, ІаЬ. II,
й§. 7;—О гііюзіга тагіпа IV. 8т., Вг. Віаі. II ра§. 59, іаЪ. ЫП, й§. 338.
Примѣч. Въ нашихъ экземплярахъ (Савичъ: п°п° 1—10) нити имѣютъ
17,5—19 р.. ширины. Обнаружена мною въ небольшомъ количествѣ.
I. IV. Ваііеу, „Коі. Місгозсор. Еогтз оі іЬе 8еа о! КатізсЬаіка"
(Атегіс. Лоигп. оі Зсіепсе апй Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII, 1856, ра§. 2), также
приводитъ этотъ видъ для Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со
значительной глубины.
Р. зиісаіа распространена въ морской водѣ прибрежной зоны
преимущественно Европы и Сѣверной Америки; встрѣчается также въ
неритическомъ планктонѣ.
Мѣстон. Колл. Савича 1909. Морской планктонъ изъ гавани Петро-
павловска, Авачинской губы, Раковой бухты. 25—26/Ѵ (п° 1—10).
Родъ Сусіоіеііа Кйіг.
49. СусІоіеІІа регіепиіз Ваіі.
„Хоі. Місгозсор. Гогтз оі іііе 8еа оі КатізсЬаіка" іп Атегіс. Доигп.
оі Зсіепсо аікі Агіз, 2 8ег. Ѵо]. XXII (1856) ра§г. 4.
Примѣч. I. И7. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ для Кам-
444
чатскаго моря изъ пробы, взятой со значительной глубины, причемъ
даетъ слѣдующій діагнозъ: „зсЬеІІ тіпиіе, з1і?Ьі1у сопѵех, ѵегу іЬіп, ѵѵііЬ
ѵегу тіпиіе сеііз ог сіоіз аггап?есІ іп а гасііапі таппег. Віатеіег аЬоиі 2
Сеііз 30 ог 40 іо 1т, аггап?еіі зо аз іо ргосіисе гасііапі Ііпез апсі ессепігіс
вчгѵез. ТЬе тагкіп?з аге зсагсеіу ѵізіЫе Ьу ап ехсеііепі 1/2—іпсЬ оуесііѵе,
Ьиі Ьесоте диііе сіізііпсі ипсіег а 1/і—іпсЬ оіуесііѵе дѵЬееп зееп Ьу оЫідие
1і?Ы“.
Ве-Топі, 8у11. А1?. II ра?. 1359 п° 58 (п° 54.69) даетъ только названіе,
не приводя діагноза этого вида, считая его, вѣроятно, сомнительнымъ.
Родъ РоЛойіга
50. Росіозіга атЬідиа бгип.
іп Лоигп. В. Місг. 8ос. (1879) ра?. 689, іаЬ. XXI й?. 4; СІеѵе еі вгип.,
Агсі. Віаі. ра?. 118; Ве-Топі, 8у11. АІ?. II ра?. 1362.
Примѣч. СІеѵе еі Сгипогѵ (1. с.) приводятъ для береговъ Камчатки
ѵаг. катізсЬаііса Сггип. со слѣдующимъ діагнозомъ: „Ьіз 0,255 ппп.
?гозз, тіі 0,035 ппп. ?гоззет ѴтЪіІісиз. РипкігеіЬеп 16—18, ат Кап<іе
24 іп 0,01 ппп, КатізсЬаіка зеііеп".
Какъ видно изъ діагноза, ѵаг. катізсЬаііса отъ типичной
формы („(іізсо 45—170 р. 4іат.“) этого вида сильно отличается раз-
мѣрами.
Эта форма мною не обнаружена въ морскихъ пробахъ колл. Ра-
менскаго и Савича.
Родъ Нуаіойійсий ЕЬгЬ^.
51. Нуакміізсііз зиЫіІіз Ваіі.
Ыеѵѵ 8рес. ра?. 10, й?. 12, М. Л. (1861) ра?. 179; Ве-Топі, 8у11. АІ?.
II ра?. 1366; Сгип. еі СІеѵе, Агсі. Віаі. (1880) ра?. 116.
Примѣч. Сгтипѵ еі СІеѵе (1. с.) приводятъ этотъ видъ для бере-
говъ Камчатки со слѣдующимъ замѣчаніемъ: „іп Ьоііеп Вгеііеп?га<іеп
зсЬеіпі ііе Агі іЬге ?гоззіе АпзЪіІЛип? хи еііап?еп, зіе ѵѵігсі Ьеі КатізсЬаіка
Ьіз 0,125 тт. ?гозз тіі 0,065 тт. ?гоззет ВтЫІісиз".
Н. зиЬііІіз указывается для перувіанскихъ и калифорнійскихъ
береговъ Америки, у береговъ Явы и пр.
Относится къ числу типично морскихъ діатомовыхъ.
445
Сем. А$іего1атргасеае.
Рсдъ АаіеготрЬаІіій ЕЬіЬ^.
52. Азіеготрііаіиз Вгоокеі Ваіі.
„Хоі. Місгозсор. Еогтз о? ІЬе 8еа оі КатізсЬаіка" іп Атег. Лоигп. оі
Зсіепсе апй Агіз, 2 8ег. Ѵоі. XXII (1856) ра^. 2, іаЬ. I, Гі§. 1; Ве-Топі,
8у11. А1§. II ра§. 1412;—Азіегоіатрга Вгоокеі Сггеѵ. іп Тгапз. Місг.
8ос. (1860) ра§. 119, іаЬ. IV, іі§.18;—Асііпо^гатта Вгоокеі ЕІігЪд.
іп АЬЬ. Вегі. Акай. 1872 ра®. 254.
Примѣч. I. IV. Ваііеу (1. с.) впервые описалъ этотъ видъ для
Камчатскаго моря изъ пробы, взятой со значительной глубины. Впо-
слѣдствіи А. Вгоокеі былъ найденъ въ Беринговомъ морѣ и въ глу-
бинахъ Атлантическаго океана, но встрѣченъ также и на поверхности
моря вблизи о. Явы (Сіеѵе, „Віаі. оі Лаѵа" ра§-. 10).
Литература къ работѣ „Морскія перидинеи и
діатомовыя Камчатки"О-
1. Адатсік, С. А. «Сопзресіиз сгііісиз Біаіотасеагит». Ьшійае. 1830—1832.
2. Ваііеу, Р Т7. «Моіісе оі тісгозсоріс іогтз іп Йіе 8оипйіп§; оі Йіе зеа оі
КатізсЬаіка» («Атегіс. йоигп. оі Зсіепсе апй Агіз». 8ег. 2. Ѵоі. 22. Ие^ѵ Наѵеп.
1856, ра§. 1—6, сит іаЪ.).
3. Ваііеу, <7. IV. «Оп зоте зресітепз оі йеер зеа Ьоііот, ігот Йіе Зеа оі
КатізсЬаіка, соііесіесі Ьу Ьіеиі. Вгооке» (ІЬіск Ѵоі. 21, ра§. 284—285).
4. Ваііеу, 7. Т7. «Иетс зресіез оі Біаіотасеае. 0. й. М. 8. Ѵоі. III, ра§. 93.
Ьопйоп. 1855.
5. ВтеЬіззоп еі Сгосіеу. «Сопзійёгаііопз зиг Іез Біаіотёез». Еаіаізе. 1838.
6. Сіарагёоіе, Е. еі Ьасктапп, <1. «Еіийез зиг Іез Іпіизоігез еі Іез ВЬігоро-
йез». Ѵоі. I. Рагіз—Оепёѵе (1858—59).
7. Сіеѵе, Р. Т. «Ехатіпаііоп оі Біаіотз іоипй оп Йіе зигіасе оі Йіе 8еа
оі Лаѵа». 3 ріаіез. ВіЬ. к. 8ѵ. Ѵеі. Ак. Напйі. Вй. I, п° 2. 8іоскЬо1т. 1873.
8. Сіеѵе, Р. Т. «Біаіоіііз соііесіей йигіп§’ Йіе ехрейіііоп оі Йіе Ѵе^а». 4 Ріа-
іез. Ѵе§а-Ехрей. Ѵеіепзк. АгЬеі. йакііа^еі. Вй. III. 8іосЬко1т. 1883.
9. Сіеѵе, Р. Т. «8упорзіз оі Йіе Иаѵісиіоій Біаіотз». Р. I. II (К. 8ѵ. Ѵеі.
Акай. Напйііп^аг. Вй. 26, 27, 1894, 1895).
10. Сіеѵе, Р. Т. «Біаіотз ігот Ваіііп’з Вау апй Баѵіз 8ігаіі.» 8іоскЬо1т
1896 (ВіЬапё і. К. 8ѵ. Ѵеі.-Ак. Напйі., Вй. 22, аій. 3, п °4).
11. Сіеѵе, Р. Т. «Ріапкіопипйегзбкпіп^аг, Ѵе^еіаЪіІізкі Ріапкіоп». Зіоск-
Ьоіт 1896 (ІЬій. Вй. 22, аій. 3, п° 5).
12. Сіеѵе, Р. Т. еі Стипого, А. «Веііга^е гиг Кеппіпізз йег агсіізсЬеп Біаіо-
тееп» (К. 8ѵ. Ѵеі. Акай. Напйі. Ѵоі. XVII, 1880).
13. Еленкинъ, А. А. «Письмо съ Мурманской Біологической станціи»;
глава 2. «Фитопланктонъ Екатерининской гавани и ближайшихъ окрестностей»
(Извѣст. Императ. СПБ. Ботанич. Сада. Т. V, 1905, п° п° 5—6).
г) Здѣсь пропущены нѣкоторыя работы общаго содержанія, приведенныя въ ука-
зателѣ къ критическому списку прѣсноводныхъ водорослей Камчатки.
447
14. Еленкинъ, А. А. «Фитопланктонъ» въ «Краткомъ отчетѣ Л. Л. Брейт-
фуса о работахъ экспедиціи для научно-промысловыхъ изслѣдованій у береговъ
Мурмана въ 1906 году». СПБ. 1907, стр. 23—26.
15. Еленкинъ, А. А. «О зимующихъ спорахъ (Ваиегзрогеп) у СЬаеіосегаз
іигсеііаіит Ваіі» (Ботаническій Журналъ Императ. СПБ. Общества Естество-
испытателей. 1907, п° п° 5—6, стр. 128—131).
16. ЕктепЪетд, Скт: С. «ІЛЬег сііе Меегезог^апізтеп іп 16200 Гиза Тіеіе» (Мо-
паізЬег. <і. К. Ргеизз." Акай. (1. ДѴізз. Вегііп. 1856, ра§\ 197).
17. ЕктепЪетд, Скт. Сг. «Біе зузіетаіізсЬе СЬагакіегізіік йег пепеп тікгоз-
корізсЬеп Ог^апізтеп йез ііеіеп АіІапіізсЬеп Осеап» (ІЬій. 1854, ра&. 191).
18. Гайдуковъ, Н. «Литературные источники къ русской флорѣ водорослей»
(СПБ. 1901).
19. Генкель, А. Г. «Матеріалы къ фитопланктону Каспійскаго моря по дан-
нымъ Каспійской экспедиціи 1904 г.» (Ботаническія Записки. Вып. XXVII.
СПБ. 1909).
20. Сгап, Н. Н. «Ргоіорііуіа: Віаіотасеае, 8і1осоі1а§е11аіа апй Сі1іоі1а§е1-
Іаіа». СЬгізііапіа. 1897 (Веп Иогзке ИогйЬаѵз-Ехрейіііоп 1876—78, Неііе 24).
21. СІтап, Н. «Ваз Ріапкіоп йез Иопѵе^ізсЬеп Могйтеегез» (Керогі оп
Мопѵе§іап ЕізсЬегу-апй Магіпе-Іпѵезіщаііопз Ѵоі. II, 1902, п °5).
22. Сгап, Н. «Віе Віаіотееп йег агкіізсЬеп Мееге. I Теіі. Віе Віаіотееп
йез Ріапкіопз» 1904. (іп Г. Воетег’з ппй Г. ЗсЬаийіпп’з Гаипа Агсііса. Вй. III,
Ьіеі. 3).
23. Сггап, Н. «Віаіотееп» іп К. Вгапйі’з ипй С. Арзіеіп’з ХогйізсЬез Ріапк-
іоп. Вгіііе Ьіеіегип^. XIX. 1905.
24. Ѳтеѵіііе, К. К. «А топо&гаріі оі іііе §-епиз Азіегоіатрга, іпсіийіщ»' Азіе-
готркаіиз апй Зраіап^ійішп». Т. М. 8. Ѵоі. VIII, п. з. ра§\ 102, Р1. III—IV. Ьоп-
йоп. 1860.
25. Отеѵіііе, К. К. «Везсгірііопз оі пеіѵ апй гаге Віаіотз», зегіе XVIII—XX.
Т. М. 8. Ѵоі. XIV, п. з. Ьопйоп. 1866.
26. СІгипоіо, А. «Віе бзіеггеісЬізскеп Віаіотасееп пеЬзі АпзсЫизз еіпі§ег
пеиеп Агіеп ѵоп апйегеп Ьокаіііаіеп ипй еіпег кгііізсііеп ПеЬегзісІіі йег ЬізсЬег
Ьекаппіеп Саііип^еп ипй Агіеп» (ѴегЬ. 2оо1. Воі. Сез. 1862, Вй. XII. ІѴіеп).
27. Стипою, А. «ПеЬег пеие ипй ип§епй°;епй Ьекаппіе Агіеп ипй Саііип-
§еп ѵоп Віаіотасееп» (1. с. 1863, ВЙ. XIII).
28. Стипоіѵ, А. «Кеізе зеіпег Ма)езіаі Еге^аііе Иоѵага ит йіе Егйе». Во-
іапізсЬ. ТЬеіІ. Вй. I. А1§еп. Міі 2 Таіеіп. ІѴіеп. 1867.
29. Ѳтипои', А. «Віаіотееп аиі 8аг§аззшп ѵоп Нопйигаз, дезаттеіі ѵоп
Ьіпйі§» іп «Ней\ѵі§іа». Вй. VI п° п° 1—2. Вгезйеп 1867.
30. Стипоіѵ, А. «А1§еп ипй Віаіотасееп аиз йет КазрізсЬеп Мееге» (іп
Вг. О. ЗсЬпеійег’з Иаіинизз. Веііг. 2. Кеппі. й. Каиказпзіапйег. 1878).
448
31. Оттого, А. «Біе Біаіошееп ѵоп Егапг «Іозеі’з Ьаші.» 5 Таіеіп. Бепк.
Ак. ДѴізз. ДѴІеп. Вй. ХЬѴІІІ. ДѴіеп. 1884.
32. Л)тдепзеп, Е. «РтоіорЬуіеп ипа Ргоіогоеп іт РІапкіоп аиз аег попѵе-
§ізсЬеп ДѴезікйзіе» (Вег^епз Мизеитз АагЬа§. 1899, п° VI).
33. Зотдепзеп, Е. «Ргоіізіепріапкіоп аиз ает Когатееге іп аеп ЯаЬгеп 1897—
1900. Вег^еп. 1901. (Вег^епз Мизеитз аагЬа§ іог 1900, п° 6).
34. Зотдепзеп, Е. «Ргоіізіріапкіоп. Вег^еп. 1905 (Вег^епз Мизеитз зкгіііег)
35. Линко, А. К. «Изслѣдованія надъ составомъ и жизнью планктона Ва-
ренцова моря». СПБ. 1907 (Экспедиція для научно-промысловыхъ изслѣдованій
у береговъ Мурмана).
36. Озіеп/еШ, С. Н. «РЬуіорІапкіоп ігот іЬе Зеа агошіа іЬе Еаегбез» (Во-
іапу оі іЬе Гаегбез. II. Беі Хогаізке Рогіа^. СорепЬа^еп. 1903).
37. Озіеп/еіоі, С. Н. «ТЬе РЬуіорІапкіоп оі іЬе Агаі 8еа апа ііз Аіііиепіз,
ѵѵііЬ ап Епитегаііоп оі іііе АІ&ае оЬзегѵеа» (Научные результаты Аральской экспе-
диціи. Вып. VIII въ Извѣстіяхъ Туркестанскаго Отдѣла Императ. Русскаго
Географическаго Общества. Т. IV. СПБ. 1908.)
38. Озіеп/еісі, С. Н. «Магіпе рІапкіоп ігот іЬе Еазі-Огеепіапа 8еа. I, Ьізі
оі аіаіотз апа І1а§е11аіез» (Баптагк-екзреаіііопеп ііі Огбпіапаз Яогабзікузі
1906—1908. Віпа. ІІІ, п° 11. КбЬепЬаЪп. 1910).
39. Озіеп/еМ, С. Н. «Бе Бапзке іагѵапаез РІапкіоп і аагепе 1898—1901.
РЬуіорІапкіоп о§ Ргоіогоег» (Б. К§1. Бапзке Ѵіаепзк. 8е1зк. Зкгіііег, 7. Каекке,
паіигѵіаепзк. о§’ таіЬет. Аіа. IX, 2. КбЬепЬаѵп, 1913).
40. Озітир, Е, «Магіпе Біаіотёег іга Озі^гбпіапа» 1895 (Заегігук аі «Меа.
аеіеізег от Огбпіапа». XVIII).
41. Раиізеп, О. «Р1апкіоп-Іпѵезіі§’аііоп8 іп іЬе таіегз гоипа Ісеіапа іп 1903»
(Меааеіеізег іга коттіззіоппеп іог Ьаѵипаегзб^еізег. 8егіе РІапкіоп. Віпі I,
п° 1, 1904).
42. Раиізеп, О. «ТЬе Регіаіпіаіез оі іЬе БапізЬ ДѴаіегз» (1. с. Віпа I, п°5,1907).
43. Раиізеп, О. «Оп зоте Регіаіпеае апа Ріапкіоп-Біаіотз» (1. с. Віпі, I,
п °3, 1905).
44. Есіійіі, Р. «Агіеп ѵоп СЬаеіосегаз ипа Рега^аіііа. Еіп Веііга§ гиг НосЬ-
зееііога» (ВегісЬіе а. БеиізсЬ. ВоіапізсЬ. СезеІІзсЬ. 1895. Ва. XIII).
45. Ѵап-Неигск. «Зупорзіз іез Біаіотёез ае Веі^ідие». Апѵегз. 1880—85.
В. П. САВИЧЪ.
Альгологическій объѣздъ
Авачинской губы
ВЪ МАѢ 1909 Г.
Альгологичеокій объѣздъ Авачинокой губы
въ маѣ 1909 г.
Связанный маршрутомъ вглубь страны, я не имѣлъ возможности
удѣлить много времени изслѣдованію водорослей обширной Авачинской
губы. Мнѣ удалось лишь сдѣлать пятидневный объѣздъ названной
губы съ утра 25 мая по вечеръ 29-го на небольшой шлюпкѣ „Камча-
далкѣ", любезно предоставленной въ мое распоряженіе на эти дни на-
чальникомъ Петропавловскаго уѣзда С. М. Лехомъ, отпустившимъ еще
со мной двухъ бывалыхъ камчатскихъ казаковъ въ качествѣ гребцовъ.
Кромѣ того, еще наканунѣ поѣздки по заливу я весь день экскур-
сировалъ по берегу бухты между горами Никольской и Меженной, за-
нимаясь исключительно водорослями, и успѣлъ изучить всю формацію
дна въ зонѣ, обнажающейся во время двухъ суточныхъ отливовъ. За-
тѣмъ, уже послѣ поѣздки, а именно 30 и 31 мая, я продолжалъ эти ра-
боты въ обѣ стороны Петропавловскихъ береговъ и, наконецъ, 2-го іюля
совершилъ полдневную экскурсію на катерѣ Камчатскаго Торгово-
Промышленнаго Общества, благодаря любезности тогдашняго довѣ-
реннаго названнаго Общества г. Вильдемана, когда прорѣзалъ губу
поперекъ отъ Петропавловска къ Тарьинской бухтѣ и побывалъ въ
послѣдней.
Во время всѣхъ этихъ поѣздокъ и экскурсій мои изслѣдованія
состояли въ драгированьи на разныхъ глубинахъ водорослей, въ сбо-
рахъ послѣднихъ въ полосѣ отлива и записи видѣнныхъ альгологиче-
скихъ формацій, затѣмъ въ ловлѣ планктона двумя сѣтками, малой
безъ конуса и большой съ конусомъ, измѣреніяхъ солености и тем-
пературы воды и, наконецъ, въ мѣстахъ ночныхъ стоянокъ и дневныхъ
высадокъ на берегъ я коллектировалъ цвѣтковыя и всѣ прочія споро-
выя растенія.
Планомѣрности работы значительно мѣшала неблагопріятная по-
года частью съ дождемъ, частью съ значительнымъ вѣтромъ, развив-
29*
Карта моихъ маршрутовъ въ Авачинской губѣ.
Рис. 1.
Объясненіе знаковъ.
-----------1-ый маршрутъ 25—29/Ѵ 1909.
_ — — . 2-ой маршрутъ на катерѣ 2/ѴІ.
—> указыв. направленіе,
о планктонъ.
з запись формацій водорослей.
і глубинныя 1°.
В драгировка.
А палатка (ночевка).
х экскурсія на шлюпкѣ съ крейсера „Шилка", водорослей не собиралъ.
453
ійимъ въ бухтѣ сильное волненіе, отчего пришлось отказаться отъ
попытки проникнуть на нашей небольшой шлюпкѣ въ проходъ къ
морю, а также пришлось отказаться отъ большого количества воз-
можныхъ измѣреній глубинныхъ температуръ, такъ какъ удержать
лодку на одномъ мѣстѣ не всегда было возможно, несмотря на всѣ усилія.
Напомнимъ, что Авачинская губа прекрасно уже описана въ гео-
графическомъ и геологическомъ отношеніяхъ К. Дитмаромъ *), который
изслѣдовалъ послѣднюю пятьдесятъ лѣтъ назадъ до моей поѣздки, на
что ему понадобилось также всего пять дней. Мы нашли побережье
губы почти въ томъ же положеніи, какъ это было при Дитмарѣ, и если
и оказались кое-какія измѣненія, то они касались человѣческой дѣя-
тельности, какъ, напр., устройства колоніи прокаженныхъ на берегу
Раковой губы или консервнаго завода на берегу Тарьинской, такъ
что при нашемъ описаніи, чтобы не повторять Дитмара, мы будемъ
держаться прямой нашей задачи и маршрута* 2), а за географическими
и геологическими подробностями отсылаемъ читателя къ упомяну-
тому труду К. Дитмара.
Побережье Култучной косы, и Петропавловское озеро.
Первая моя экскурсія 24 мая началась отъ „кошки" (косы), отдѣ-
ляющей Петропавловское озеро (оно же „Култучное" и „Верхнее")3)
Рис. 2. Петропавловское озеро, отдѣленное Култучной косой отъ Авачинской губы.
Слѣва склонъ Никольской горы, справа Меженной горы.
К, фонъ*Дитмаръ, «Поѣздки и пребываніе въ Камчаткѣ въ 1851—1855 гг."
Спб. 1901 г., ч. 1, стр. 83—112.
2) См. карту на рис. 1.
з) См. рисунки и снимки №№ 4,5,8 и 9, а также текстъ на стр. 13—14 въ работі
В. Л. Комарова, „Путешествіе по Камчаткѣ въ 1908—1909 гг.“ („Камчатская Экспед
Ѳ. П. Рябушинскаго". Ботаническ. отд., вын. I. Москва, 1912).
454
(см. рис. 2) отъ Авачинской губы; эта кошка лежитъ между Николь-
ской и Меженной горами и состоитъ изъ намытаго песку и мелкаго
гравія, какъ и дно Авачинскаго залива въ этомъ мѣстѣ.
Вся прибойная зона усѣяна большимъ количествомъ выброшен-
ныхъ волнами водорослей, морскихъ звѣздъ, ежей и медузъ, при чемъ
они быстро засушиваются солнцемъ и ихъ можно найти по всей
„кошкѣ" вглубь, что свидѣтельствуетъ о перекатываньи воды въ
большія волненія и бури изъ залива въ озеро черезъ „кошку".
Здѣсь изъ выброшенныхъ водорослей х) были всюду найдены,
главнымъ образомъ, кустики Гисиз еѵапезсепз А&. во всевозможныхъ
весеннихъ формахъ, растущихъ въ бухтѣ, и красные цилиндрическіе
мѣшечки багрянки Наіозассіоп йгтига (Р. еі В.) Кирг., толстые отъ на-
бившагося внутрь песку. Затѣмъ немало Мопозігота Гизсит (Р. еі К.)
ІѴіііг., меньше VIѵа Іасіиса (Ь.) Ье «Тоііз. [3. Іаіінзіта (Ь.) Тініг., Наіозас-
сіоп тісгозрогит Кирг., КЬобутепіа раітаіа Огеѵ., мѣстами Ьатіпагіа
(Іепіі^ега КіеПт, Ьатіпагіа Воп^агсііапа Р. еі К., Аіагіа йзіиіоза Р. еі К.
и Саііутепіа йсЬтііхіі Ве-Топі, а въ 1908 году въ это же время здѣсь
можно было видѣть еще А^агшп Тиглей Р. еі К.
Въ водѣ же залива, омывающаго всю „кошку", не было замѣчено
ни одной прикрѣпленной водоросли на чистомъ песчаномъ днѣ.
Посрединѣ „кошка" прорѣзывается небольшой рѣчкой—стокомъ
Петропавловскаго озера, при чемъ въ большой приливъ подъ напоромъ
морскихъ волнъ она часто имѣетъ обратное теченіе, неся въ озеро
морскую воду, отчего и озеро, и рѣчка имѣютъ соленую воду и въ нихъ
можно найти морскія водоросли.
Въ этой рѣчушкѣ я нашелъ всего одну прикрѣпленную водо-
росль, именно кустики различной величины Гисиз еѵапезсепз А§\ Г. сог-
пиіа КіеПт. * 2), которые не образовывали зарослей, но были разбро-
саны тамъ и сямъ на крупной галькѣ. Тамъ же изрѣдка плавали не-
большіе экземпляры Наіозассіоп Ягтшл (Р. еі К.) Кирг. Однако, при пе-
реходѣ рѣчного устья въ море, всякая прикрѣпленная растительность
исчезала.
Если же направиться по этой рѣчкѣ къ ея истоку—Петропавлов-
скому озеру, то Гисиз еѵапезсепз А&. мало-по-малу также исчезаетъ, а
въ самомъ озерѣ можно найти только Епіеготогрѣа соіпргезза (Ь.) Огеѵ.,
х) Всѣ названія морскихъ водорослей даны по опредѣленію Н. Н. Воронихина,
а перидиней и діатомовыхъ по опредѣленію А. А. Еленкина.
2) Эту форму, опредѣле іную Н. Н. Воронихинымъ какъ Г согпиіа КіеПт., япон-
скій альгологъ проф. Уепсіо считаетъ за Гисиз іпйаіиз ѴаЫ. Г. есіепіаіиз Возепѵ. См.
ниже Н. Н. Воронихинъ „Морскія водоросли Камчатки" примѣч. къ Рис. еѵапезсепз;
это же мнѣніе я слышалъ отъ ТепЛо и лично.
455
которой особенно много на сѣверо-восточной сторонѣ озера. Зато планк-
тонъ въ этомъ озерѣ довольно богатый. Не имѣя въ эти дни подъ
руками нашей брезентовой лодки, я бралъ планктонныя пробы съ бе-
рега такимъ способомъ: привязавъ малую планктонную сѣтку къ длин-
ной бичевкѣ, я забрасывалъ сѣтку подальше въ озеро и сейчасъ же
принимался бѣжать по берегу (но не отъ берега), таща сѣтку; при
такомъ способѣ сѣтка прекрасно шла по поверхности и не прямо къ
берегу, но подъ острымъ угломъ; нужна была только ловкость быстро
подобрать веревку, когда сѣтка близка уже отъ берега, чтобы послѣд-
няя не задѣла илистаго дна, что мнѣ удавалось вполнѣ. Однако,
благодаря присутствію въ большомъ количествѣ по всему озеру во-
дяныхъ растеній (Вирріа тагіііта и др.), планктонной сѣткой частью
были захвачены и непланктонныя діатомовыя, живущія на этихъ ра-
стеніяхъ. Во взятыхъ такимъ образомъ пробахъ изъ этого озера ока-
зались слѣдующіе организмы растительнаго планктона: много Ьукі^о-
піит йиег^епзіі (А§.) Тгеѵ., Ьузі^опіит топііііогте (Міііі.) Ілпк., СгаШопеІІа
питтиіоійез (ВіІІхѵ.) Вогу и очень немного Асііпосусіиз ВаІГвіі 0Ѵ. 8т.)ВаИ8.
Кромѣ того, здѣсь были обнаружены еще слѣдующія непланктонныя діа-
томовыя: Зупейга ртіісііеііа (Ваій) Кйіг., Зупейга айіпіз Кйіг., Зупейга катІ§-
скаііса (тгип., Ысторіюга ^гасіііз (ЕЬгЬ^.) Сггип. и ЬісторЬога йиег&епзіі А&.
Побережье у Меженной горы..
Идя по кошкѣ далѣе къ Меженной горѣ и до села Сѣроглазка,
берегъ и дно становятся каменистыми, съ крупными осколками обна-
женій породъ Меженной горы; благодаря такому субстрату, раз-
вивается цѣлая заросль водорослей съ сильнымъ преобладаніемъ
бурыхъ.
Такъ какъ я изслѣдовалъ этотъ берегъ въ часъ наибольшаго от-
лива а) и сверхъ того забирался въ воду, насколько позволяла болот-
ная обувь, то могъ изслѣдовать дно на большомъ протяженіи отъ
настоящаго берега и былъ сразу же удивленъ, замѣтивъ, что заросли
водорослей большей частью кончались на крайней границѣ полосы
отлива; если же и шли вглубь, то не дальше, чѣмъ еще на одинъ ар-
шинъ протяженія, да и то онѣ частью высовывались изъ воды.
Также я не могъ нигдѣ обнаружить зональности въ разселе-
ніи красныхъ, бурыхъ и зеленыхъ водорослей: всѣ онѣ росли пере-
мѣшанно другъ съ другомъ, какъ у самаго берега, такъ и въ наи-
і) О приливахъ и отливахъ у Петропавловска см.: Ьепіг, „ГІиІ ипй ЕЬЬе“,
НатЬигЁ 1879 (Зупанъ стр. 264). Наибольшій отливъ бываетъ до 6 футовъ.
456
большей найденной здѣсь для нихъ глубинѣ и даже не обнаруживали
никакихъ тенденцій къ разселенію по различнымъ глубинамъ для
каждаго класса.
Здѣсь рѣшительно всѣ камни были заняты обширными зарослями
Рисиз еѵапезсепз А§. изъ всевозможныхъ формъ, которыя въ большинствѣ
японскій проф. Тепсіо считаетъ только весенними разнаго возраста,
т.-е. сезонными формами, отчего онъ и не признаетъ К]'е11тап’овскихъ
формъ.
Но наши образчики Н.Н. Воронихинъ все же отождествилъ съ слѣ-
дующими формами, изъ которыхъ больше всего Г. іуріса К]е11т., очень
много Г. согппіа К]е11т., затѣмъ ѣ тасгосѳрЬаІа К^ейт. Всѣ эти формы
расли перемѣшанно другъ съ другомъ, при чемъ дѣйствительно бро-
салось въ глаза огромное количество молодыхъ.
Среди Гасиз еѵапезсепз отдѣльными зарослями, выдаваясь изъ
намытаго на основанія ихъ песку,—много Ьатіпагіа (іепіі^ега К]е11т.,
Ьатіпагіа Вопдагбіапа Р. еі К., Ьатіпагіа зресіез, не опредѣленная изъ-за
стерильности и отсутствія у насъ въ Петербургѣ хорошихъ гербаріевъ
морскихъ водорослей Тихаго океана, а также иногда попадалась Ьа-
тіпагіа Воп^агбіапа Г. ЪіГигсаіа Р. еі. В. На обтрепанныхъ волненіемъ
фукусахъ очень много Руіаіеііа іііогаііз (Ь.) К^еПго. ѵаг. оррозііа Кискиск.
Изъ зеленыхъ — много Мопозігота йізсит (Р. еі В) АѴіііг. всюду,
какъ примѣсь.
Изъ немногихъ багрянокъ — побольше Наіозассіоп тісгозрогшп
Вирг. и ВЬобутепіа раітаіа Сггеѵ., немного Саііутепіа Зсіітііхіі Ве-Топі и
всюду большей частью свободные кустики Наіозассіоп йгтшп Вирг.
Здѣсь же найденъ одинъ образчикъ бурой водоросли, которая
оказалась новой формой—Муеіорѣуспз іпіезііпаііз Заипсіз. Г. сотріапаіа
ѴѴогопісЬ., при чемъ интересно отмѣтить, что въ типѣ этотъ видъ для
сѣверо-запада Тихаго океана еще не указанъ, на сѣверо-востокѣ же
указанъ для Аляски 1).
Въ „Ковшѣи.
Въ понедѣльникъ 25 мая я началъ свой объѣздъ губы на шлюпкѣ
съ внутренняго рейда Петропавловской бухты, называемаго жителями
„Ковшомъ" (см. рис. 3.)* 2), который отграниченъ отъ Авачинской губы
съ запада частью Никольской горы и всей Сигнальной горой съ
х) ЯаипЛега, А1§ае іп Наггішап Аіазка Ехресі. Сгуріо^ат. Воіапу, V. 5,1904, Ые\ѵ.-
Легс. р. 184.
2) См. сним. и рис. №№ 3 и 4 въ цитиров. работѣ В. Комарова, стр. 8 и 10.
457
Сигнальнымъ мысомъ, а съ юга длинной песчаной „кошкой", идущей
отъ восточнаго материковаго берега на протяженіи 260 саженъ, при
ширинѣ въ 6 —15 саженъ, но, не доходя Сигнальной горы, „кошка"
круто обрывается, кончаясь узкой стрѣлкой и оставляя глубокій, хотя
Рис. 3. Внутренній рейдъ—«Ковшъ» и почти весь Петропавловскъ. Тонкая полоса среди
водной поверхности—«кошка», отграничивающая «Ковшъ» отъ наружнаго рейда; на ней виденъ
памятникъ битвы 1854 г. Справа склонъ Никольской горы и вдается въ губу Сигнальная гора.
и очень узкій водный проходъ изъ „Ковша" къ наружному рейду
(см. рис. 4.).
Глубина „Ковша", по моимъ наблюденіямъ, во время утренняго
прилива доходила до 6 саженъ посрединѣ, а у прохода на 2—4 сажени
больше.
Прежде чѣмъ сѣсть въ лодку, воспользовавшись утреннимъ от-
ливомъ, я обошелъ весь обнажившійся изъ-подъ воды городской бе-
регъ. Дно его оказалось песчанымъ, нѣсколько заиленнымъ и сильно
загрязненнымъ отбросами города и океанскихъ судовъ, особенно много
было битаго бутылочнаго стекла.
Изъ растительности больше всего было Хозіега тагіпа Ь. отдѣль-
ными разбросанными зарослями, мѣстами немного ЕпіеготогрЬа сот-
ргезза (Ь.) Огеѵ. и Гисиз еѵапезсепз А§. і іуріса К)е11т. и Г. согпиіа
К]е11т.; разъ попался также одинъ экземпляръ ЕпіеготогрЬа зрес., похожій
на ЕпіеготогрЬа ргоШега к%.; кромѣ того, имѣлись экземпляры во-
дорослей, выброшенныхъ волнами, или оставшіеся по отливѣ изъ сво-
бодно плававшихъ: Наіозассіоп йгтиш (Р. еі В.) Вирг., Наіозассіоп
тісгозротшп Вирг., Аіагіа іепиііоііа 8еісЬ. Г. іуріса ЗеісЬ., ЕпіеготогрЬа
сотргезза (Ь.) Сггеѵ. и СІаборЬога захаііііз (Вирг.) Ве-Топі.
Сваи пристани Камчатскаго Торговопромышленнаго Общества всѣ
покрыты различной флорой и богатой фауной. Изъ водорослей на пер-
вомъ планѣ въ большомъ количествѣ замѣчались: ЕпіеготогрЬа сот-
458
ргезза (Ь.) Сггеѵ., много РуіаіеІІа Ііѣогаііз К]е1ш. ѵаг. оррозііа Киск. и не
мало Мопозігота йізсит (Р. еі В.) АѴіііг.
Драгировалъ я „Ковшъ" по различнымъ направленіямъ, но, увы,
главная добыча состояла изъ ила, бутылокъ, морскихъ ежей и звѣздъ;
ясно было, что для развитія водорослей не было благопріятныхъ ус-
ловій, но, тѣмъ не менѣе, одна драга, приблизительно на срединѣ рейда,
принесла ВЬойутепіа раітаіа Сггеѵ.' и Наіозассіоп тісгозрогит Кирг. съ
глубины 5 саженъ, но, пожалуй, правильнѣе предположить, что
драга захватила уже свободно плававшіе экземпляры, такъ какъ
на такой глубинѣ я далѣе нигдѣ въ бухтѣ ни разу не нашелъ водо-
рослей х).
Сначала я проѣхалъ по „Ковшу“ съ наблюдателемъ метеорологи-
ческой станціи нашей же экспедиціи М. П. Умаровымъ и съ нимъ же
производилъ наблюденія надъ глубинной температурой водъ „Ковша":
я—термометромъ Негретти-Замбра, а Умаровъ—батометромъ Метео-
рологической экспедиціи. Результаты были таковы:
Негретти-Замбра: Батометръ:
Глубина: і°С: Глубина: і°С:
Поверхность 8,5 Поверхность 8,5
1 саж, 6,65 1 метр. 8,5
2 „ 5,0 3 „ 3,7
3 „ 4,0 5 „ 2,2
4 „ 1,6 8 ,, 1,6
6 „ (ДНО) 1,3 12 „ (дно) 1,3
Сходясь въ начальныхъ и конечныхъ измѣреніяхъ, наши при-
боры разнились въ показаніяхъ 1° срединныхъ глубинъ; измѣренія же
мы производили одинъ на кормѣ, другой на носу шлюпки.
Изъ планктонныхъ организмовъ * 2), кромѣ животнаго планктона,
еще не обработаннаго, въ „Ковшѣ" оказались: Рагаііа зпісаіа (ЕЬгЬ§.)
СІеѵе, ТЬаІаззіозіга Мопіепзкіоісііі СІеѵе, Созсіпойізсиз зиЬЬиІІіепз Збг§. ѵаг.
сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк., СЬаеіосегаз Іасіпіозиш ЗсЫііі и СЬаеіосегаз Ьгеѵе
ЗсЬйіі, а также немного ВіпорЬузіз погѵе&іса Сіар. еі ЬасЬш. и БіпорЬу-
зіз асиіа ЕЬгЬ&.
Соленость воды оказалась 1,0166 (собственно удѣльн. вѣсъ).
г) Въ 1908 году въ Тарьинской губѣ драгировалъ Л. Г. Раменскій и также на
глубинахъ, не обнажающихся въ отливъ, не нашелъ ни одной водоросли. Еще раньше
насъ драгировалъ, главнымъ образомъ, въ Раковой бухтѣ докторъ Ѳ. А. Дербек , и въ его
сборахъ драгой содержались исключительно зоологическіе сборы (< ни были переданы
мнѣ); этимъ же изслѣдователемъ привезены хорошіе сборы изъ окрестностей Влади-
востока и остр. Сахалина. Дербекъ драгировалъ въ Авачинской губѣ лѣтомъ.
2) Растительный планктонъ весь опредѣленъ А. А. Еленкинымъ.
459
Наружный рейдъ.
Окончивъ работу въ „Ковшѣ", я выѣхалъ далѣе на наружный
рейдъ (см. рис. 4) х), гдѣ уже сразу далъ себя чувствовать усилив-
шійся вѣтеръ. Нѣсколько разъ заброшенная драга не принесла рѣ-
шительно ничего изъ водорослей съ чистаго песчанаго дна, кромѣ
двухъ морскихъ ежей; то же и противъ кладбища. На берегу (восточ-
номъ—материковомъ) не оказалось даже выброшенныхъ экземпляровъ
водорослей. Зато здѣсь обнаруженъ очень богатый растительный
планктонъ, но совершенно одинаковый на всемъ протяженіи отъ на-
ружнаго рейда до Раковой губы и даже въ послѣдней.
Рис. 4. Наружный рейдъ. Сигнальный мысъ съ угольной станціей, «кошка» съ выброшенной
на неё въ бурю шхуной и часть «Ковша».
Здѣсь оказалось: больше всего Созсіпоііізсііз зиЬЬпІіепз Дог§. ѵаг.
сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк. и СЬаеіосѳгаз Іасіпіозит ЗсЬіііі., затѣмъ ТЬаІаззіо-
зіга Ыогепзкібісііі Сіеѵе, СЬаеіосегаз Ьгеѵе ЗсЬіііі, рѣже Ьузі^опіит топіІі-
Гогте (Мйіі.) Ьіпк, Ега&ііагіа осеапіса Сіеѵе и ТЬаІаззіозіга ^гаѵісіа Сіеѵе,
значительно меньше Регііііпіит Іепіісиіаге (ЕЬЬ&.) Дбг&., Регііііпіит (іергеезит
ВаіІ., Біпорііузіз асиіа ЕЬгЬ^., СЬаеіосегаз іегез Сіеѵе и совсѣмъ мало Бі-
порЬузіз погѵе&іса Сіар. еі ЬасЬт.
Раковая бухта.
Въ семь часовъ вечера температура поверхностнаго слоя воды
упала до 6°С, при і° воздуха въ 5,3° (измѣреніе при помощи праще-
вого термометра); измѣреніе производилось уже сейчасъ за входомъ въ
х) См. также рис. 3 и 4 въ цитир. раб. В. Л. Комарова.
4бб
Раковую бухту. Въ томъ же мѣстѣ въ девять часовъ вечера і° воды
была 5°С, при 1° воздуха 5,5° и значительномъ туманѣ.
Здѣсь же на берегу, между первой бухточкой и второй отъ входа
въ Раковую по сѣверо-восточному берегу послѣдней, мы разбили нашу
палатку и скоротали темный вечеръ у огня костра за разсказами моихъ
бывалыхъ спутниковъ о Чукотскомъ краѣ.
Непривѣтливо встрѣтило насъ утро 26-го мая. Проснувшись, къ
моему огорченію, я услышалъ, какъ дождь барабанилъ по холсту па-
латки. Кругомъ занесло,—дождь, туманъ. Температура воздуха въ семь
часовъ утра 6,5°, а воды въ бухтѣ 5,5°.
Несмотря на дождь, я сдѣлалъ сухопутную экскурсію сначала ко
входу въ Раковую губу по отливу. На первомъ мысу Раковой отъ
входа на камняхъ въ прибойной полосѣ и зонѣ отлива и прилива я
нашелъ заросли Рисиз еѵапезсепз А§. Г. іуріса К]еІ1т. и Г. согпиіа К]е11т.,
много Мопозігота іизсшп (Р. еі К.) АѴіііг. и среди обѣихъ немного СИоіореІ-
ііз (іига (Кирг.) I. А?., СІайорЬога агсіа (Віікѵ.) Кйіг. и ІліЬоіЬатпіоп зрес.
Затѣмъ побережье между обоими заливчиками, среди которыхъ
я сталъ на якорь, несмотря на большей частью каменистый грунтъ
(особенно по многочисленнымъ мысамъ), значительно развитыхъ фор-
мацій не имѣетъ и къ перечисленнымъ на главномъ мысу водорослямъ
можно добавить Ьатіпагіа Воп^агсНапа Р. еі К., КЬойутепіа раітаіа
Сггеѵ., Наіозассіоп йгтит Кирг.
Посреди этихъ двухъ бухточекъ проходитъ ручей, въ отливъ
дающій въ отливной зонѣ цѣлую дельту. Вода въ этомъ ручьѣ совер-
шенно прѣсна, такъ какъ ручей и у берега имѣетъ замѣтный скатъ. Въ
„дельтѣ" же,исчезающей въ приливъ подъ морской водой, въ отливъ
вода также прѣсная, но тѣмъ не менѣе вся „дельта" занята кустиками
Рисиз еѵапезсепз А% і. Іуріса К]е11т. и прикрѣпленной къ нему или
камнямъ РуіаіеІІа іііогаііз ѵаг. оррозііа Киск.
Отъ этого ручья вглубь бухты растительность становится болѣе
богатой. По берегу нависли скалы, дно становится сильно каменистымъ
и мѣстами изъ цѣльной сланцевой породы; послѣднее обстоятельство
дѣлаетъ его ровнымъ, террасовиднымъ. Формаціи чередуются. То раз-
вивается описанная выше, то вся формація состоитъ изъ густыхъ за-
рослей одного Гисиз еѵапезсепз і. іуріса К]е11т„ то къ послѣднему при-
бавляется очень много Мопозігота іизсит (Р. еі К.) ѴѴіііг. ѵаг. зріепйѳпз
(Кирг.) Козепѵ. и разбросано АтрЬігоа сгеіасеа (Р. еі К.) АгезсЬ., затѣмъ,
идя по полосѣ отлива далѣе вглубь Раковой, Мопозігота исчезаетъ, ста-
новится больше АтрЬігоа сгеіасеа АгезсЬ. и, наконецъ, развертывается
самая богатая формація Раковой губы изъ тѣхъ же Риспз еѵапезсепз А%.,
461
но прибавляются і. сопігасіа К]е11т. и і. гиіііз К)е11т., затѣмъ Мопозігота
йізсит ѵаг. зріепбепз (Вирг.) Вовепѵ., КЬойутепіа раітаіа бгеѵ., СПоіореІііз
Лига (Вирг.) I. А§., АтрЫгоа сгеіасеа (Р. еі В.) АгезсЬ., меньше Ріііоіа азріе-
поісіея (Тигп.) А§., совсѣмъ мало Адагит Тигпегі Р. еі В., хотя выброшеннаго
на берегъ достаточно, и найденъ одинъ экземпляръ Тигпегеііа Мегіеп-
зіапа (Р. еіК.) ЗсЬтііг. Соленость воды здѣсь=1,0187 (удѣльный вѣсъ).
Но и здѣсь, сколько я ни пытался увидѣть заросли водорослей
глубже отливной зоны, этого мнѣ не удалось. Для окончательнаго
рѣшенія этого вопроса рѣшилъ снова прибѣгнуть къ драгѣ. Къ че-
тыремъ часамъ дождь почти прекратился, и мы сняли палатку и дви-
нулись далѣе вглубь Раковой бухты. Во все время хода лодки драги-
рую на разныхъ глубинахъ, но тамъ, гдѣ дно никогда не обнажается.
Драга то идетъ ровно, то цѣпляется за камни, то тяжелѣетъ отъ
множества морскихъ звѣздъ, ежей или песку, но водорослей нѣтъ
совершенно. Въ промежуткахъ ловлю планктонъ,—такъ почти до ко-
лоніи прокаженныхъ. Не доѣзжая этой колоніи, сворачиваю въ неболь-
шую, замѣтную по картѣ Дитмара (стр. 86) бухточку. Драгирую, но
опять водорослей на глубинахъ болѣе 1 сажени въ приливъ нѣтъ.
Температура воды на поверхности 8°, а дна, на глубинѣ 4 саженъ, 4°
при 1° воздуха въ 7,4° (въ 6 ч. вечера).
Затѣмъ поворачиваю къ противоположному берегу и, держась его,
ѣду обратно и вскорѣ становлюсь лагеремъ напротивъ нашей послѣд-
ней стоянки на берегу ручья въ Кожевенской бухтѣ, посвящая оста-
токъ вечера растительности скалъ и лѣса.
Утро 27 мая снова непривѣтливо: сѣро, туманъ. Кончаетъ моросить
дождь въ 7 ч. утра, і° воздуха 7,5° и поверхность воды въ бухтѣ 7,5°.
Ручей, у котораго стоимъ, течетъ изъ небольшаго прѣснаго озер-
ка, въ немъ оказались: Ногтізсіа зиЫіііз (Кіііг.) Ве-Топі ѵаг. §епиіпа
(Кіііх.) Кігсіт., Сопіегѵа ЬотЬусіпа (А§.) Ьа^егЬ. ѵаг. §гепиіпа АѴіІІе (не-
много) и Біаіота Ьіетаіе (Ьуп^Ь.) НеіЬ.—типичные представители
прѣсноводныхъ водорослей1).
Морскихъ водорослей по южному берегу почти нѣтъ, кромѣ не-
многочисленныхъ кустиковъ Гисиз еѵапезсепз і іуріса КіеПт. и АтрЪігоа
сгеіасеа АгезсЬ.
Отъ Липунскаго мыса до прохода къ морю.
Начиная огибать Липунскій мысъ при нашемъ выходѣ изъ Ра-
ковой губы въ проходъ къ морю, я взялъ планктонную пробу, въ
которой оказался одинъ только видъ РегіЛпіит Іепіісиіаге (ЕЬгЬ§\) Ліг§., і)
і) См. А. А. Еленкинъ, „Прѣсноводныя водоросли Камчатки".
462
а вторичная ловля минутъ черезъ 15 на траверзѣ самаго мыса приба-
вила къ этому организму еще Созсіпосіізсиз зиЬЬиІІіепз ^г§. Ѵаг. сопѵехо-
сопсаѵиз ЕІепк. и немного БіпорЬузіз погѵеоіса Сіар. еі Ьаскт. А вначалѣ
прохода къ морю въ Узовской бухтѣ отъ Раковаго маяка оказались
уже другіе представители, а именно: много ТЬаІаззіозіга ^гаѵісіа СІеѵе
и ТЬаІаззіозіга УогйепзкіоИіі СІеѵе, а также въ средней дозѣ Егадііагіа
осеапіса СІеѵе. Въ планктонѣ же, взятомъ посрединѣ начала упомяну-
таго прохода между Чересновской бухтой и Богатыревской съ проти-
воположной стороны губы, оказались въ среднемъ количествѣ тѣ же
ТЬаІаззіозіга ^гаѵісіа СІеѵе, ТЬаІаззіозіга МогйепзкібИіі СІеѵе, но и только.
Проба на соленость воды дала здѣсь 1,0147 (удѣльный вѣсъ).
Что касается флоры прикрѣпленныхъ водорослей, то здѣсь уже
встрѣтились болѣе богатыя формаціи. Береговыя скалы стали очень
высоки, ихъ осколки, подчасъ очень крупные, разбросаны всюду по
берегу и въ водѣ, мѣстами скалы опускаются прямо въ море. Драга
то и дѣло цѣпляетъ, и при очень усилившемся волненіи приходится
отказаться отъ ея услугъ, да и это не мѣняетъ дѣла, такъ какъ и здѣсь
водоросли ютятся ближе къ берегу или на подводныхъ камняхъ,
обнажаемыхъ въ отливъ.
Здѣсь я нашелъ цѣлыя заросли Епсиз еѵапазепз А%. Г. іпасгосе-
рЬаІа К)е11ш., Ьатіпагіа (Іепіі^ега Щеііт., Аіагіа іепиіЫіа ЗеісЬ. Е іуріса
ЗеісЬ., РуіаіеІІа Іііогаііз (Ь.) К)е11т. ѵ. оррозііа Киск., ЗсуіозірЬоп Іотепіагіиз
(ЬупДэ.) <Е А§., въ очень большомъ количествѣ Мопозігота іизсит (Р. еі К.)
ѴѴіііг., одѣвающую темно-зеленой пленкой камни, и меньше СІайорЬога
захаііііз (Вирг.) Бе Топі, тамъ и сямъ АтрЬігоа сгеіасеа (Р. еі В.) АгезсЬ.,
СаНутепіа ЗсЬтіігіі Бе Топі, ВЬосІутепіа раітаіа Сггеѵ., и немного Сгі^агііпа
осЬоіепзіз (Вирг.) К)е11іп.
Тарыінская губа.
Такъ какъ сильные морскіе валы шли съ моря въ проходъ изъ
бухты, а лодка наша была мала, то мнѣ пришлось отказаться не только
отъ попытки проникнуть къ выходу въ океанъ, но и отъ посѣщенія Бога-
тыревской бухты; поставивъ парусъ, мы кое-какъ достигли Артушкина
мыса, отдѣляющаго собственно Авачинскую губу отъ Тарьинской
бухты.
Я осмотрѣлъ часть мыса, обращеннаго къ Авачинской губѣ; здѣсь,
сколько ни старался, я не могъ отыскать больше двухъ водорослей,
но сразу же обратилъ вниманіе, что имѣю дѣло съ особой формой
Епсиз’а, какъ я думалъ тогда—особымъ видомъ. Это оказался Епсиз
еѵапезсепз А§. Е гшііз К)е1іп., а вторая найденная водоросль была
463
Епіегоіпогрііа зрес., похожая на Е. ргоІіГега А§.; мѣстами они росли
вмѣстѣ, мѣстами отдѣльными замкнутыми зарослями на камняхъ, раз-
бросанныхъ среди крупно-песчанаго, съ гравіемъ дна. Скалы Артушкина
мыса не высокія, но все же есть и довольно большія. Здѣсь оказалась
интересная лишайниковая растительность, которую я и принялся со-
бирать.
Обогнувъ немного Артушкинъ мысъ, я тамъ встрѣтилъ еще ме-
нѣе развитую флору водорослей. Только нѣсколько дней позже, когда
во время второй поѣздки на катерѣ взялъ пробу на соленость (=1,0089),
я понялъ причину отсутствія флоры, обусловленную малой соленостью
воды. Здѣсь, повидимому, проходитъ теченіе, несущее воду со всѣхъ
многочисленныхъ рѣчекъ и ручьевъ, впадающихъ въ неглубокую
Тарьинскую бухту.
При сильномъ волненіи въ бухтѣ не представилось возможности
взять глубинныхъ температуръ; лишь одинъ разъ была закинута
драга, давшая отрицательные результаты, и затѣмъ мы съ трудомъ
пристали къ скалистому, невысокому и небольшому островку Хле-
балкину, окруженному со всѣхъ сторонъ подвижными рифами и со-
стоящему сплошь изъ застывшей лавы, красныхъ и сѣрыхъ цвѣтовъ.
Казалось бы, что здѣсь всѣ условія по грунту благопріятны для раз-
витія флоры водорослей, но я, кромѣ Мопозігоіпа йізсит (Р. еі К.) АѴіііг.
ѵаг. зріепйепз (Кирг.) Козепѵ. въ небольшомъ количествѣ, ничего больше
здѣсь не видѣлъ. Дитмаръ (стр. 109) также говоритъ только о безчис-
ленныхъ раковинахъ Муіііиз, иглокожихъ и ракообразныхъ,совершенно
не упоминая водорослей. На островкѣ растетъ Веіпіа Егтапі, цвѣло много
травъ и на нагроможденныхъ по берегу обломкахъ лавъ, частью заливае-
мыхъ въ сильныя волненія, развилась пышная лишайниковая флора
Планктонъ, взятый между о. Хлебалкинымъ и мысомъ Кутха (лѣ-
вый мысъ у входа въ Сельдевую бухту), далъ огромное количество
рачковъ (изъ Сореросіа) и ни одного растительнаго организма.
Соленость же воды здѣсь оказалась 1,0168 (удѣльн. вѣсъ), т.-е.
вода была гораздо болѣе соленая, чѣмъ у мыса Артушкина, но не-
много менѣе, чѣмъ въ Раковой бухтѣ.
Температура воды здѣсь же (въ 6х/2 ч. вечера) на поверхности
10°, на глубинѣ 1 саж.—8,0°, 3 саж.—5,7° и на днѣ, при глубинѣ въ
6 саж.—2,0°.
Высадившись у мыса Кутхи, мы нашли себѣ пристанище у сто-
рожа Рыбнаго завода, да и къ тому же одинъ изъ моихъ гребцовъ
оказался его сыномъ и воспользовался моей поѣздкой, чтобы пови-
даться съ родителями.
464
Вечеромъ (9 ч.) температура воды залива въ поверхностномъ
слоѣ упала только до 8,5° при 1° воздуха 7,5°.
' Утромъ 28 мая я обошелъ берегъ Тарьинской губы въ сѣверо-
сѣверо-западномъ направленіи, воспользовавшись отливомъ. Весь этотъ
берегъ ровный, песчаный, къ нему выходятъ двѣ долины,—одна озера
Дальняго и другая—озера Ближняго. Дно моря песчаное, съ мелкимъ
гравіемъ, мелкое. Всюду немногочисленные образчики большей частью
свободно плавающей Мопозігота іизсит (Р. еі В.) АѴіііг. ѵаг. зріѳпйепз
(Вирг.) Возепѵ., но ни одного Гисиз’а.
Рис. Б. Берегъ Тарьинской губы у мыса «Козакъ». На переднемъ планѣ чернѣютъ заросли
обнаженныхъ въ отливѣ водорослей, а еще ближе комья выброшенныхъ ляминарій и фукусовъ.
Въ 7 ч. утра і° воды моря 11,5° при і° воздуха 13°; день выдался
солнечный, но съ вѣтромъ, и мои спутники уговариваютъ переждать, од-
нако, въ десять часовъ выѣзжаю по направленію къ мысу Козакъ.
Планктонъ, взятый на срединѣ у выхода изъ Тарьинской бухты
далъ только немного СозсіпоОізсив ниЬЬиШепз Лбг^. Ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз
ЕІепк., какъ и у выхода изъ Раковой.
Соленость воды отсюда къ берегу мыса Козакъ оказалась одна
изъ наибольшихъ 1,0216 (удѣльный вѣсъ), а температура воды при
сильно нагрѣтомъ самомъ поверхностномъ слоѣ въ 13,7°, но на глубинѣ
465
1 фута—въ 6,2°, на глубинѣ 3 саж.—въ 4,0°, 6 саж,—въ 1,3° и на
днѣ въ 11 саж. глубины 1,0°.
Здѣсь же по всему берегу1) отъ начала скалъ до самаго мыса
Козакъ (см. рис. 5) одинъ изъ богатѣйшихъ участковъ въ общемъ
бѣдной весенней флоры водорослей Авачинскаго залива. Каменистый
грунтъ и наибольшая соленость воды, очевидно, сыграли свою роль.
Берегъ образованъ хребтомъ, съ сѣвера отграничивающимъ Тарьинскую
губу, и состоитъ весь изъ вулкани-
ческихъ породъ: трахитовъ, базаль-
товъ и даже потоковъ лавъ, которыя
образуютъ высокія разрушающіяся
скалы, покрытыя вверху березовымъ
лѣсомъ (см. рис. 6).
Наибольшаго развитія, и опять-
таки только въ прибрежной по-
лосѣ приливовъ и отливовъ, до-
стигаетъ Гиспв еѵапезсепз А$. Г.
гпсііз КдеИт., который представленъ
этой же формой, но въ меньшемъ
количествѣ и на противоположномъ
берегу Артушкина мыса; съ нимъ
очень много и мѣстами цѣлыя за-
росли Ьатіпагіа Воп^агйіапа Р. еі К. і.
еііірііса К]е11т., Ьатіпагіа эрес. и много
Аіагіа іетііГоІіа 8еісЬ. 1 Іуріса 8еісЬ.
Всѣ они или сидятъ на камняхъ,
или немного, а то и на половину тор-
чатъ изъ засыпавшаго ихъ песку,
намытаго волненіемъ. Камни между Рис. 6. Скалы Тарьинской бухты. Въ этомъ
мѣстѣ наиболѣе богатыя заросли водорослей,
ними, а иногда и въ отдѣльныхъ
заросляхъ, покрыты Мопозігота іизсшп (Р. еі К.) АѴіііг. ѵаг. зріепсіепз
(Кирг.) Козепѵ., которой такъ богата Тарьинская бухта, и обычными по
всей Авачинской губѣ Мопозігота Гизсит (Р. еі К.) ХѴіііг. ѵаг. іурісит и
Сіайорйога захаііііз (Кирг.) Ве-Топі. Всюду, какъ примѣсь: КЪойутепіа
раітаіа Стеѵ. въ типичной формѣ, Наіозассіоп йппиіп (Р. еі. К.) Кирг. и
Наіозассіоп тпісгозрогит Кирг.; тамъ и сямъ широкое красно-кровяное
слоевище Саііутепіа ЗсЪтіігіі Ве-Топі и мѣстами понемногу СИогдагіа
аЬіеііпа Кирг.
х) См. рис. 11 и табл. 1 въ цитиров. раб. В. Л. Комарова,
30
466
Вся эта флора, представленная многочисленными экземплярами
растеній, жалась къ берегу и заходила при наибольшемъ отливѣ въ
глубину не болѣе одного фута; слѣдовательно, громадное большин-
ство водорослей періодически, два раза въ сутки, обнажалось и при
благопріятной погодѣ было подвержено непосредственному дѣйствію
солнечныхъ лучей. Въ этотъ день всѣ водоросли наощупь были теп-
лыя, но высохнуть не успѣли.
Отъ мыса Козакъ—въ Моховую бухту.
Попробовалъ еще разъ подрагировать, результата никакого. Бла-
годаря ясному солнечному дню, видно, какъ на ладони, морское дно
на глубинѣ нѣсколькихъ саженъ. Видны камни, галька, неясныя очер-
танія неровностей дна, но нѣтъ никакого намека на флору водорослей.
Огибая на шлюпкѣ мысъ Козакъ по направленію къ Турпанной
бухтѣ, я взялъ планктонную пробу: въ ней было очень немного Созсі-
поііізсиб зчЬЬиІіепз Тбг§. ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк., а въ Турпанной
бухтѣ соленость оказалась уже незначительной = 1,0085 (удѣльный
вѣсъ). Отсюда по всему сѣверному берегу тянется песчаное дно, на-
мытое рѣками Паратункой и Авачей. Здѣсь вода чрезвычайно опрѣс-
нена, посрединѣ между устьями Паратунки. и Авачи всего 1,0020
(удѣльнаго вѣса) и, конечно, подводной флоры нѣтъ, но планктонныя
пробы дали снова въ небольшомъ количествѣ Созсіпойізспз зиЬЬпШепз
Ябг&. ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк.
Къ десяти часамъ вечера мы пристали въ Моховой бухтѣ и рас-
кинули палатку.
Утро 29 мая встрѣтило насъ непривѣтливо. Разыгралась сильная
буря съ дождемъ. Прояснѣло немного только за полдень.
Моховая бухта, внутри песчаная, съ мелкимъ и крупнымъ граві-
емъ, имѣетъ только одну живущую въ ней водоросль (Лѵа Іасіиса (Ь.)
Ье Лоііз. р. Іаііззіта ТЬиг.; ее даже, сверхъ обыкновенія, вытащила драга
съ глубины въ одну сажень при приливѣ. Но у мыса Моховой бухты,
гдѣ дно каменистое, можно найти небольшія заросли, состоящія изъ
Еисиз еѵапезсепз А&. Г. іуріса К]е11т., затѣмъ Г. тасгосерЬаІа К]е11т.;
Ьатіпагіа зрес., мѣстами Аіагіа іепиііоііа 8еіс1і. Г. Іуріса 8еісЬ.; всѣ камни
съ Сіасіорііога захаііііз (Кирг.) Ве-Топі, а частью, мѣстами много, мѣста-
ми меньше—ІЛѵа Іасіиса р. Іаііззіта ТЬиг., ЕпіеготогрЬа сотргезза Сггеѵ. и
Мопозігота ііізсит (Р. еі К.) ДѴіііг., немного ЗсуіозірЬоп Іотепіагіиз (Ьуп^Ь.)
I. А&., всюду и очень много свободно плавающихъ ВЬойутепіа раітаіа
(хгеѵ., Наіозассіоп тісгозрогит Вирг. и кое гдѣ СаІІутепіа 8сЬтіі/.іі Ве-Топі.
467
Планктонныя пробы бухты и далѣе, къ югу до самаго Сигналь-
наго мыса дали исключительно густой животный планктонъ изъ мно-
гихъ представителей Сореройа.
Отъ Моховой до Ковша.
Сѣроглазочная бухта вполнѣ напоминаетъ по флорѣ Моховую
бухту, такъ что останавливаться на описаніи ея считаю излишнимъ.
Флора же водорослей у Меженной горы описана выше.
Наибольшая соленость воды оказалась у Никольской горы=1,0243
(удѣльный вѣсъ).
Къ сожалѣнію, поздній часъ и сильный вѣтеръ не дали намъ
возможности остановиться для изслѣдованій у Никольской и Сигналь-
ной горъ, и мы, съ трудомъ обогнувъ Сигнальный мысъ и лавируя среди
заливавшихъ лодку волнъ, около 9 часовъ вечера вошли въ „Ковшъ",
вернувшись такимъ образомъ въ Петропавловскъ 29 мая.
Поѣздка на катерѣ.
Во время моей поѣздки 2 іюня на катерѣ у меня была спеціаль-
ная цѣль взять пробы воды и планктона со средины бухты, чего я
не смогъ сдѣлать изъ-за погоды при своемъ объѣздѣ 25—29 мая.
Я взялъ нѣсколько планктонныхъ пробъ, изъ нихъ одну у Си-
гнальнаго мыса, другую нѣсколько подальше и двѣ приблизительно
посрединѣ Авачинской губы по линіи Петропавловскъ—мысъ Козакъ.
Во всѣхъ этихъ пробахъ оказался исключительно животный
планктонъ изъ массы какого-то ракообразнаго (Сореройа), а расти-
тельный совершенно отсутствовалъ.
Соленость воды въ бухтѣ посрединѣ была 1,0121 (удѣльный
вѣсъ).
Заключенія.
Интересно сопоставить и сравнить данныя солености и темпера-
туръ воды, полученныя мною весной, съ данными, приводимыми за
осеннее время участникомъ зоологическаго отдѣла нашей экспедиціи,
гидрологомъ В. Н. Лебедевымъ1) за тотъ же 1909 годъ. і)
і) В. Н. Лебедевъ, .Предварительный отчетъ объ изслѣдованіи водъ Камчатки
въ 1908—1909 г.“, въ .Извѣст. Импер. Русск. Географ. Общ." Т. ХЬVII, вып. I, 1911 г.
(стр. 61—64).
30*
468
Мои наблюденія 25—29 мая надъ температурой водъ залива:
Средина Ковша. Залив- чикъ Ра- ковой губы. Тарьинская губа между о. Хлебалки- нымъ и мы- сомъ Кутха. Тарьин- ская губа близъ мы- са Ко- закъ.
Мѣсто:
1-°С 1° 1° 1°
Поверхность: 8,50 8,0 10,00 13,70
1 футъ глубины: 6,20
1 сажень „ 6,65 8,00
2 » п 5,00
3 4,00 5,70° 4,00
4 п » 1,60 4,00 (дно)
5
6 », >> 1,30 (дно) 2,00 (дно) 1,30
11 1,0 (дно;
25/Ѵ 26/Ѵ 27/Ѵ 28/Ѵ
Облачно. Дождь. Солнце. Вѣ- Солнце.
теръ. Вѣтеръ.
Наблюденія В. Н. Лебедева 9 октября надъ температурой воды
ЗЭіЛИВЯ!
Средина залива, между м. Сигналь- нымъ и м. Козакъ. Къ западу отъ Никольской горы.
1°С 1°
Поверхность: 8,58 8,40
1 метръ глубины. 8,35 8,40
3 „ 8,26 8,37
6 8,28 8,27
П „ 8,50 7,76 х
20 „ 6,81 6,40
25 „ 5,00 4,50
х) Напечатано 8,76, но въ присланныхъ мнѣ авторскихъ оттискахъ рукою автора
исправлено.
469
Такимъ образомъ, поверхностныя температуры въ сущности одина-
ковы, но осенняя вода прогрѣта болѣе равномѣрно, а донная темпе-
ратура повысилась за лѣто на 4—3 градуса.
Что касается солености воды, то если сравнить мои данныя1) за
тотъ же періодъ 25—29/Ѵ съ данными Лебедева отъ 9 и 10/Х (1. с.
1) См. карту солености (рис. 7).
470
стр. 63 [37]), можно увидѣть, насколько соленость осенней воды выше
и равномѣрнѣе въ губѣ, чѣмъ соленость воды весенней. Да это и
понятно—рѣки Авача и Паратунка, вмѣстѣ съ изряднымъ числомъ
горныхъ рѣчушекъ и ручьевъ весной, въ самый разгаръ таянія снѣ-
говъ, слишкомъ много вливаютъ въ губу прѣсной воды, чтобы она не
оказала извѣстнаго вліянія на соленость. Вся эта вода направляется
къ проходу въ океанъ, и оттого южные и сѣверные берега бухты
имѣютъ гораздо болѣе соленую воду, чѣмъ средина губы. Жалко, что
Лебедевымъ не взяты пробы у самыхъ мысовъ Козакъ и Сигнальнаго,
именно съ тѣхъ мѣстъ, которыя мнѣ и весной дали океанскую соле-
ность, наибольшую въ то время для бухты. Также практичнѣе было
бы взять, какъ это сдѣлано нами, пробу посреди между устьями
Авачи и Паратунки, лишь немного отступая вглубь бухты, такъ какъ
сюда устремляются и здѣсь смѣшиваются воды этихъ двухъ большихъ
рѣкъ, и теченіе ихъ оставляетъ въ сторонѣ, по всей вѣроятности
(судя по флорѣ водорослей), даже Моховую бухту. Если Лебедевъ
бралъ пробу на соленость, давшую ему 28,62 „близъ устья р. Авачи",
сѣвернѣе устья, то, если бы проба была взята южнѣе устья, а еще
лучше между Авачей и Паратункой, думается, цифры получились бы
все же значительно ниже.
Одно несомнѣнно, что, дѣйствительно, въ общемъ бухта опрѣ-
сняется незначительно, и даже весной можно найти океанскую1) соле-
ность (напримѣръ, моя проба у Никольской и Сигнальной горы, по-
срединѣ между ними=1,0243 удѣльнаго вѣса).
Такимъ образомъ, изъ необходимыхъ условій для развитія флоры
морскихъ водорослей въ самой губѣ* 2) налицо удобный грунтъ и до-
статочная соленость и если, тѣмъ не менѣе, изслѣдованная мною флора
оказалась недостаточно богатой, то, быть можетъ, лѣтняя флора зна-
чительно разнится отъ весенней, такъ какъ значительно пониженныя
температуры весеннихъ водъ, въ связи съ пониженіемъ солености,
могутъ вліять на развитіе, ростъ и обиліе (полоса прилива и отлива)
весенней флоры.
Такимъ образомъ оказалось:
1. Весенняя флора Авачинской губы имѣетъ только около 30 пред-
ставителей3) морскихъ водорослей, не считая формъ и разновидностей.
*) Макаровъ С. О. «Витязь» и «Тихій океанъ». Спб. 1894. Карта IV; В. Н.
Лебедевъ. 1. с. стр. 61—62 (35—36).
®) Оставляя въ сторонѣ соображенія относительно океанской половины прохода
къ океану.
3) См. работу Н. Н. Воронихина „Морскія водоросли Камчатки" (ниже).
471
2. Эти водоросли обитаютъ почти исключительно въ полосѣ при-
лива и отлива, т.-е. при . наибольшемъ приливѣ—на глубинѣ около
1 сажени.
3. Кромѣ того, водоросли ютятся у мысовъ, гдѣ каменистое дно,
и наибольшаго развитія достигаютъ тамъ, гдѣ вода наиболѣе солена.
4. Въ Авачинской губѣ весной оказалось 11 видовъ *), еще не
указанныхъ для Камчатскихъ береговъ, и два вида, не указанныхъ для
сѣверной части Тихаго океана 2).
5. Въ моментъ изслѣдованія уже многія водоросли дали плодо-
ношеніе.
6. Мои сборы весенняго фитопланктона въ Авачинской губѣ дали
всего до 16 видовъ планктонныхъ водорослей (изъ нихъ 4 перидинеи
и 12 діатомовыхъ). Всѣ они еще не указаны для Камчатки и Кам-
чатскаго моря3).
7. Наиболѣе развитый растительный планктонъ въ послѣднихъ
числахъ мая 1909 г. былъ въ Петропавловской гавани и Раковой гу-
бѣ; въ остальной части залива почти весь планктонъ былъ животнаго
происхожденія и только въ проливѣ къ морю было достаточно пред-
ставителей растительнаго міра.
8. Наибольшая соленость воды была замѣчена у Никольской го-
ры и у мыса Козакъ въ Тарьинской губѣ, наименьшая на сѣверо-за-
падномъ берегу залива и посрединѣ, до самаго начала прохода къ
океану, съ постепеннымъ повышеніемъ въ сторону прохода; средняя
для губы соленость была въ Петропавловской гавани, Раковой губѣ * * * * 9 * 11
1. Мопозігота Огеѵіііеі'ТЬиг.) ХѴіііг. Г іуріса Козепѵ. еіГ. агсііса (ѴѴіііг.) Козепѵ.
2. Мопозігота ГизситіР. еі П.) АѴіііг. 3. СіаборЬога захаііііз (Кирг.) Ве-Топі. 4. РуіаіеІІа
іііогаііз (!>.). К)еіІт 5. МуеІорЬусиз іпіезііпаііз Заипсі. 6. Аіагіа іепиііоііа ЗеісЬ. Г.
іуріса ЗеісЬ. 7. Іатіпагіа <1епІі§ега Кіеііт. 8. Оі^агііпа осЬоіепзіз (Кирг.) Кіеііт.
9. Саііутепіа ЗсЬтіігіі (ЗсЬтіг.) Ое-Топі. 10. Витопііа ГіІіГогтіз Огеѵ. 11. АтрЬігоа
сгеіасеа (Р. еі К.) АгезсЬ. (№ 1 и 10 собралъ только Л. Г. Раменскій въ 1908 г.).
а) 1. Саііутепіа ЗсЬтііхіі (ЗсЬтіз.) Ве-Топі. 2. МуеІорЬусиз іпіезііпаііз Заипсі.
ѵаг. сотріапаіа ТѴогопйЬ. 'поѵ. ѵаг.).
3) 1. Регісііпіит іепіісиіаге (ЕЬгЬ§.) 1бг§., 2. Регісііпіит сіергеззит Ваіі., 3. Бі-
порЬузіз асиіа ЕЬгЬ§., 4. БіпорЬузіз погѵе§;іса Сіар. еі ЬасЬт., 5. Егадііагіа осеапіса
СІеѵе, 6. СЬаеіосегаз іегез СІеѵе, 7. СЬаеіосегаз Іасіпіозиш ЗсЬіііі, 8. СЬаеіосегаз
Ьгеѵе ЗсЬіііі, 9. ТЬаІаззіозіга Ногсіепзкіоісііі СІеѵе, 10. ТЬаІаззіозіга §гаѵісіа СІеѵе,
11. Асііпосусіиз КаІГзіі (АѴ. 8т.) КаіГз, 12. Созсіпобізсиз зиЬЬиІІіепз 1бг§. ѵаг. сопѵехо-
сопсаѵиз ЕІепк., 13. Еузі&опіит топіІіГогте (МііІІ.) Еіпк, 14. Ьузі^опіит Диег&епзіі
(А&) Тгеѵ., 15. СаІІіопеІІа питтиіоібез (ВіІІѵѵ.) Вогу, 16. Рагяііа зиісаіа (ЕЬгЬ^.)
СІеѵе. Нѣкоторые изъ этихъ видовъ были собраны также Л. Г. Раменскимъ въ 1908 г.
въ Авачинской губѣ; кромѣ того, имъ же здѣсь въ изобиліи была найдена типично
планктонная діатомея Зсеіеіопета созіаіит (Огеѵ) СІеѵе (въ Петропавловскомъ
„Ковшѣ” и Тарьинской бухтѣ), которой совершенно не оказалось въ моихъ сборахъ
1909 г. (см. выше работу А. А. Еленкина, „Морскія перидинеи и діатомовыя Камчатки11).
472
и отчасти Тарьинской бухтѣ и, надо полагать, въ Моховой и Сѣрогла-
зочкой. Вообще же соленость губы значительная.
9. Весеннее время и связанное съ нимъ половодье рѣкъ сказа-
лись на опрѣсненіи воды Авачинской губы, для чего интересно со-
поставить полученныя нами цифры съ цифрами осеннихъ измѣреній
В. Н. Лебедева (]. с. стр. 36).
10. Наибольшая температура поверхности воды за пять’дней коле-
балась днемъ отъ 6° до 13,7°С., а ночью отъ 5° до 8°С., донная темпе-
ратура, въ зависимости отъ глубины и мѣста наблюденія, колебалась
отъ 1° до 4°С., причемъ наименьшая измѣренная глубина дна была
4 саж., а наибольшая 11 саженъ. (Осеннія 1° см. Лебедевъ 1. с.)
11. Максимумъ дневной температуры воздуха за этотъ періодъ
колебался отъ 6° до 15°С и ночной отъ 6° до 9°С.
Н. Н. ВОРОНИХИНЪ.
Морскія водоросли Камчатки.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Первыя болѣе или менѣе достовѣрныя свѣдѣнія о водоросляхъ
Камчатки находятся въ трудѣ Самуила Готтлиба Гмелина, Нізіогіа
Гисогит, описавшаго 18 видовъ, собранныхъ Крашенинниковымъ
и Стеллеромъ, бывшими на Камчаткѣ въ періодѣ 1737—1743 гг.
Исключивъ изъ списка Гмелина нѣсколько видовъ, частью недостаточно
подробно описанныхъ, частью такихъ, нахожденіе которыхъ въ омы-
вающихъ Камчатку моряхъ представляется мало вѣроятнымъ х), полу-
чимъ 13 видовъ, существованіе которыхъ на Камчаткѣ было подтвер-
ждено затѣмъ позднѣйшими изслѣдователями.
Горнеръ, Лангсдорфъ и Тилезіусъ, участники экспедиціи Кру-
зенштерна (1803—06), нѣсколько увеличили число извѣстныхъ для
Камчатки водорослей. Часть собранныхъ Горнеромъ и Тилезіусомъ
водорослей были изображены Турнеромъ въ трудѣ его „Еисі зіѵе ріап-
іагиш Гисогит §епегі ісопѳз, йезсгірііопез еі Ііізіогіа", прочія описаны
К. Агардомъ въ его Зресіез аі^агит. Нѣкоторые образчики сборовъ
Лангсдорфа упоминаются Рупрехтомъ въ Тап&е йез ОсЬоізкізсііеп
Меегез, другіе оставались неопредѣленными въ гербаріи Санктъ-Пе-
тербургскаго Ботаническаго Сада и вошли въ настоящую статью.
Натуралистъ экспедиціи Коцебу (1815—18), Шамиссо, былъ въ
Петропавловскѣ лѣтомъ 1816 г. Собранныя имъ и спутникомъ его
Вормшильдомъ (ѴѴогшзкіоІй) водоросли описаны К. Агардомъ въ Зре-
сіез и Зузіета АІ^апіт, частью изображены имъ же въ Ісопез аі^агит
іпѳйііае, частью описаны Я. Агардомъ въ статьѣ „Іп Ьізіогіат аі^агпт
зутЬоІае".
Сборы Ридера, бывшаго на Камчаткѣ съ экспедиціей Врангеля
(1825—27) и остававшагося въ Петропавловскѣ въ 1828—36 гг., обрабо-
таны Рупрехтомъ и вошли въ его трудъ „Тап&е йез ОсЪоізкісІіеп Меегез".
х) Къ такимъ видамъ относятся: ІЛѵа ргіарнз, Рисиз іпугіса, Рисиз ІигЬіпаіиз.
Сомнительными видами являются: Рисиз реисебапіГоІіиз и Рисиз роІурЬуІІиз; послѣдній,
по свидѣтельству Постельса и Рупрехта (ІПизСгаС. ЛІ^агит, р. 11), представляетъ изъ
себя неполный образчикъ Аіагіа зрес.
476
Нѣсколько образчиковъ водорослей, собранныхъ Стюартомъ, спут-
никомъ Ридера, а также Кузмищевымъ, сборы котораго относятся,
вѣроятно, къ 1826 г., находятся въ гербаріи Санктъ-Петербургскаго
Ботаническаго Сада и указаны въ настоящей статьѣ.
Почти одновременно съ экспедиціей Врангеля были снаряжены
экспедиціи Лютке на „Синявинѣ" (1826—29) и Станюковича на „Мюл-
лерѣ" (1826—29). Въ этихъ экспедиціяхъ принимали участіе натура-
листы Мертенсъ, Постельсъ и Кастальскій, сборы которыхъ, частью
описанные Мертенсомъ въ журналѣ Ьіппаеа за 1829 г., легли въ основу
классическаго труда Постельса и Рупрехта „ІИизігаііопее А1§агишеіс“.
Въ 1844, 46—48 гг. на Камчаткѣ собиралъ водоросли И. Возне-
сенскій, коллекціи котораго хранятся въ гербаріи Академіи Наукъ.
Онѣ были опредѣлены Рупрехтомъ и опубликованы въ приложеніи
къ труду „Тап§е без ОсЬоізкізсЬеп Меегез".
Водоросли, описанныя въ настоящей статьѣ, собраны Ботаниче-
скимъ отдѣломъ Камчатской экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго, посѣ-
тившей Камчатку въ 1908—09 гг. Большинство сборовъ сдѣлано од-
нимъ изъ участниковъ Ботаническаго отдѣла, В. П. Савичемъ, кото-
рый драгировалъ въ Авачинскомъ заливѣ и прилегающихъ къ нему
бухтахъ въ концѣ мая и началѣ іюня 1909 г.х). Въ сентябрѣ того же
года В. Л. Комаровъ и В. П. Савичъ собирали на побережьѣ Кроноц-
каго залива водоросли, выброшенныя прибоемъ и растущія въ полосѣ
отлива. Л. Г. Раменскій драгировалъ въ концѣ іюля 1908 г. въ Тарьин-
ской бухтѣ 2).
Къ общему списку водорослей (около 60 видовъ), указанныхъ
для Камчатки прежними изслѣдователями, коллекція экспедиціи Ѳ. П.
Рябушинскаго прибавила 15 видовъ: Мопозігота Сггеѵіііеі Г. іуріса и
Г. агсііса, М. Гизсшп, СІаборЪога захаііііз, Руіаіеііа Шогаііз, Муеіорѣусиз
іпіезііпаііз Г. сотріапаіа, ЗіісіуозірЬоп іогііііз, Аіагіа іепиіГоІіа, А. ргаеіоп^а,
Ьатіпагіа йепіі&ега 1. Ьгеѵірез, РогрЬуга тіпіаіа Г. атрііззіта, Оі^агііпа
ОСІЮІѲП8І8, СаПорѣуІІіз гЬіпсЬосагра, Саііутепіа бсЬтіігіі (?), Битопііа йіі-
іогтіз, АтрЬігоа сгеіасеа. Изъ нихъ новыми для бассейна сѣверной
части Тихаго океана являются Саііутепіа ЭсКтіігіі (?) и МуеІорЬуспз
іпіезііпаііз і. сотріапаіа.
х) См. выше статью В. Л. Савича, „Альгологическій объѣздъ Авачинской губы".
2) Въ слѣдующемъ ниже систематическомъ спискѣ водорослей при указаніи мѣсто-
нахожденій фамилія В. П. Савича, сдѣлавшаго большинство сборовъ, всюду опущена.
477
Коллекція водорослей Камчатской экспедиціи была обработана
мною въ Ботаническомъ музеѣ Императорской Академіи Наукъ.
Осенью 1912 г. въ музеѣ Академіи занимался проф. К. Теп<1о, кото-
рый любезно согласился просмотрѣть обработанную мной коллекцію,
сдѣлалъ рядъ цѣнныхъ указаній и сообщилъ интереснѣйшія свѣдѣнія
по біологіи тихоокеанскихъ водорослей. За любезное содѣйствіе проф.
Ѵеікіо моей работѣ считаю долгомъ принести ему мою глубокую при-
знательность.
Критическій списокъ морскихъ водорослей
Камчатки.
СЫогорЬусеае.
Сем. Шѵасеае.
I. Мопозігота СгеѵіІІеі (ТІіиг.) Ѵ7іііг. (Козепѵ. етепсі).
Мопозігота бтеѵіііеі (ТИиг.) ѴѴіЙг. Козепѵіп^е, СггОпІ. Наѵа1&, р. 946.
а іуріса Козепѵ.
Мопозігота Огеѵіііеі (ТИиг.) ЛѴіѢѣг. а іуріса. Возепѵ., Ѳтбпі. Наѵаі^.
р. 947, йе. 50.
„ „ „ ,, Возепѵ. А1&. (тгоепі. р. 151, й§. 50.
,, бггеѵіііеі ДѴійгоск, Мопозіг., р. 57, ІаЪ. IV, й^. 14.
Мѣстонах. Мысъ у Соленаго Озера у входа въ Раковую бухту,
по камнямъ въ полосѣ прибоя, Ѵ/1909, № 4992.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Курильскіе остро-
ва, Атлантическій океанъ у береговъ Европы и Сѣверной Америки,
западная и восточная Гренландія, Норвежское полярное море, Бѣ-
лое море.
Примѣч. Толщина слоевища около 20 ц., клѣтки его на попереч-
номъ разрѣзѣ—съ тонкими стѣнками.
у. агсііса (ѴѴШг.) Возепѵ.
Мопозігота бггеѵіііеі (ТЬш-.) АѴійг. у агсѣіса Возепѵіп^е, бггопі.
Наѵа1&. р. 949, й&. 51.
,, „ „ „ Козепѵіп^е, А]§. бггоепі. р. 152,
й^. 51.
„ агсіісшп ЛѴііігоск, Мопозіг., р. 44, і. 2 й^. 8.
. „ Ве-Топі, 8у11о&е I, р. 105.
479
Мѣстонах. Лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на
глубинѣ около 1 фута, 21/ѴІ 1908, соб. Л. Раменскій; Авачинская
губа, Раковъ Маякъ, Ѵ/1909, № 5016; Тарьинская бухта, у мыса Ко-
закъ, Ѵ/1909, № 5040.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Курильскіе остро-
ва, Атлантическій океанъ у восточной и западной Гренландіи, Нор-
вежское полярное море.
Описаніе. Образцы водоросли, собранной Л. Раменскимъ, пред-
ставляютъ изъ себя полые мѣшки клиновидной формы, расширяю-
щіеся отъ основанія кверху. Высота водоросли 5—7 сант., ширина
—1,5—2 сант. въ верхней части. Въ низшей части слоевища клѣтки,
при разсматриваніи ихъ съ поверхности, представляются вытянутыми
четырехугольниками со скошенными короткими сторонами, длиною
до 40 р.. при ширинѣ въ 13,5—15 р.. Въ средней части слоевища
клѣтки округлы или же четырех-многоугольны съ закругленными
углами, діаметромъ въ 13—16 р. Иногда онѣ вытянуты въ направленіи
длины водоросли, прямоугольны, измѣряясь 13—18 р.. хЮ—12 р.. Тол-
щина оболочекъ клѣтокъ съ поверхности—1,5—2,5 р..
Клѣтки образуютъ неясные продольные ряды. Толщина слоеви-
ща на поперечномъ сѣченіи—25—30 р..; клѣтки въ сѣченіи квадратны
или овальны, съ толстыми внѣшней и внутренней оболочками (до
6—8 р..).
Прочіе образчики пластинчатой формы, толщиной въ 30—35 р..
въ средней части слоевища, съ утолщенными (до 8 р..) клѣточными
стѣнками на поперечномъ сѣченіи.
2. Мопозігота іизсит (Р. еі Н.) ѴѴіііг. (Козепѵ. ететі.).
Мопозігота Гизсит Козепѵ., А1^. бггоепі. р. 145, й§. 47, 48.
„ „ ЛѴііігоск, Мопозіг., р. 53, ІаЬ. 4, і. 13.
п „ Наиск, Меегезаі^еп, р. 425.
„ „ К]’е11тапп, АІ{г. Аге. 8еа, р. 299.
„ „ „ Вегіп§. А1§. р. 54.
„ „ Ве-Топі, НуПо&е I. р. 109.
„ „ баипсіегз, Аіазк. АІ&., р. 173.
ІЛѵа йізса Розі. еі Кирг., ІП. АІ§. р. 21.
Ехзісс. М. Гизсит. ЛѴіііг. іп Ріапіае ізіашіісае а Мизео Воіапісо Наи-
піепяі «іізігіЬиіае. 1893, 1е{г. ЬипбЬеск.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4979; Моховая бухта, Ѵ/1909,
480
№ 5041, № 5053; берегъ Кроноцкаго залива близъ р. Семячикъ,
ІХ/1909, № 6531.
Распростран. Сѣверная часть Тихаго океана у береговъ Аляски,
Курильскіе острова, Шпицбергенъ, Новая Земля, Бѣлое море, Нор-
вежское полярное море, европейское побережье Атлантическаго океана,
Гренландія, Исландія.
Описаніе. Толщина слоевища въ средней части водоросли 25—35 у.
На поперечномъ сѣченіи клѣтки большею частью квадратны, выпіин. въ
17—19 ’у..; толщина внѣшней оболочки 2—3 у.. Длина водоросли
7—11 сант.; она очень сходна съ образцами Ріапіае ізіапйісае, отли-
чаясь значительно меньшими размѣрами.
Кромѣ типичной М. іизса среди сборовъ Камчатской экспедиціи
встрѣчаются формы, отвѣчающія описанію БІѵа зріепйепз ВпргесЫ.
Возепѵіп§е соединяетъ эту водоросль съ М. Гизсит и предполагаетъ
возможнымъ разсматривать ее, какъ разновидность М. Гизсшп1), отли-
чающуюся отъ типа утолщеніемъ внѣшнихъ клѣточныхъ стѣнокъ.
ѵаг. зріепііепз (Кирг.) Козепѵ.
Мопозігота Ьізсіпп (Р. еѣ В.) АѴійг. ѵаг. зріеініеііз Возепѵіп^е, Аіг.
(хгоепі., р. 147.
Моповѣгота зріепсіепз ЛѴійгоск, Мопозіг., р. 50, ѣ. 3, Г. 12.
„ „ I. А^агаЬ, ТіП. А1§. 8узі. VI, р. 112,1. 3, Г. 91—92.
„ „ Кіеіітап, Вегіп^. А1§. р. 54.
„ - , Ве-Топі, 8у11о^е I, р. 107.
(Лѵа зріепсіепз Виргесііі, Тап§. ОсЬ. Меег., р. 410.
Мѣстонах. Раковая бухта между вторымъ и третьимъ заливами
отъ входа, прикрѣплена къ камнямъ въ водѣ полосы отлива, Ѵ/1909,
№ 5012; Тарьинская бухта у рѣчного завода, Ѵ/1909, № 5052.
Рупрехтъ (1. с.). указываетъ эту водоросль для юго-западнаго
побережья Камчатки по сборамъ Вознесенскаго (ІХ/1847).
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Курильскіе остро-
ва, Берингово море у Берингова острова и Алеутскихъ острововъ,
Атлантическій океанъ у береговъ Гренландіи и Норвегіи.
Описаніе. Длина наибольшихъ экземпляровъ—около 10 сант. На
поперечномъ разрѣзѣ въ средней части слоевища клѣтки представля-
ются четырехугольными съ закругленными углами и вытянутыми въ
вертикальномъ направленіи. Толщина слоевища въ средней части
водоросли 48—52 у.., толщина наружныхъ стѣнокъ клѣтокъ—5—6 у..,
радіальныхъ—1—1,5 у..
х) Козепѵ., А1&. (Згоепі. р. 147.
481
3. ІЛѵа Ьасіиса (І_.) 1_е □оііз.
ІЛѵа Ьасіиса (Ь.) ТЬпг. Ье-Лоііз, Аі^. таг. СЬегЬоиг^, р. 38.
ѵаг. гі§і(1а (А§.) Ье Іоіів.
ІЛѵа Ьасіиса а гі§і<1а Ье Лоііз, А1§. таг. СЬегЬоиг^, р. 38.
„ „ Ве-Топі, 8уі1о§е, I, р. 111.
» „ ЗеісЬеІІ, Оагсіпег, А1§. ЫогіЬѵгезі. Атег., р. 209.
ІЛѵа гі^ійа а гі^ісіа .Ь А§аг6Ь, ТіП А1&. Зузіет,, ІІІ, р. 168.
ІЛѵа сгазза Щеіітап, 8ре(зЬег§. ТЬаІ., II, р. 44, іаЬ. 3.
„ „ „ А1§. Аге. 8еа, р. 293.
ІЛѵа гі^ісіа „ Вегіп§. А1&., р. 53.
Мѣстонах. Лагуна у Тарьинской бухты; заросли на днѣ, на
глубинѣ около 1 фута, 21/ѴІ 1908, соб. Л. Раменскій; берегъ Кро-
ноцкаго залива у устья р. Жупановой, ІХ/1909, № 6520; тамъ же близъ
устья р. Семячика, ІХ/1909, № 6531.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣверной Америки отъ
Аляски до острова Ванкувера, Берингово море, Сѣверный Ледовитый
океанъ у береговъ Европы, Атлантическій океанъ по берегамъ Евро-
пы и Сѣверной Америки, Средиземное, Черное море.
Примѣч. Размѣры пластинокъ доходятъ до 20 сант. х 15 сант.,
мѣстами онѣ продыравлены мелкими отверстіями. Толщина слоевища
у основанія—150 у.., въ верхней части—40 у.
Соотвѣтствующія величины въ образцахъ ІЛѵа Іасіиса а. гі^Иа въ
гербаріи Ье Лоііз (А1§;. таг. СЬегЬ.)—109 у.., 40 у.
ѵаг. Іаііззіта (Ь.) ТЬпг.
ІЛѵа Ьасіиса (3 іаііззіта ТЬиг. Ѵоіе зиг іа зупопутіе, р. 24.
„ „ „ Ье «Іоііз, А1§. таг. СЬегЬ., р. 39.
„ гі^ісіа 8 тугіоігета <1. А^агсІІі, ТіП АІ§. 8узі. VI, р. 169.
„ Іасіиса тугіоігета Заипйегз, Аіазк. А1§. р. 174.
„ Іаііззіта Розі. еі Вирг.. 111. А1§., р. 21.
„ „ ВиргесЬі, Тап§. ОсЬ. Меег., р. 395.
Мѣстонах. Авачинская губа, Тарьинская бухта, полоса отлива,
7/ѴІ 1908, соб. В. Комаровъ; Моховая бухта, Ѵ/1909, № 5053. Рупрехтъ
(Тап{*. ОсЬ. Меег., р. 410) указываетъ эту водоросль для юго-западнаго
побережья Камчатки.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ по берегамъ Сѣверной Амери-
ки до Калифорніи, Охотское море, Атлантическій океанъ у береговъ
Европы и Сѣверной Америки, Средиземное, Черное море.
31
482
Примѣч. Повидимому, сюда же относится V. іепезѣгаѣа Розѣ, еѣ Вирг.
(111. А1§. р. 21. ѣаЬ. 37). Образцы этого вида въ гербаріи Академіи
Наукъ (зрес. огі^іпаііа, собранные у Петропавловска, ехр. Ьііѣк.) отли-
чаются отъ типичныхъ образчиковъ обиліемъ отверстій; по облику и
толщинѣ слоевища они сходны съ ѵаг. Іаѣіззіша.
4. Епіегошогрйа іпѣезііпаііз (Ь.) 1_іпк.
Епѣеготогрііа іпѣезѣіпаііз АЫпег, Епѣеготогрйа, р. 15; й§. 1 а, Ь.
„ „ Я. А§агйЬ, Тііі АІ&. 8узѣ. VI. р. 131.
„ „ Кіеіітап, А1§. Аге. Зеа, р. 287.
, „ Наиск, Меегезаі&еп, р. 426.
„ „ Бе-Топі, буііо&е, I, р. 123.
„ „ Заітсіегз, АІазк. А1§. р. 175.
Мѣстонах. Рупрехтъ (Тап§. ОсЬ.Меег.р.4Ю) указываетъ эту водоросль
для юго-западнаго побережья Камчатки по сборамъ Вознесенскаго
(ІХ/1847).
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски до Калифорніи, у
береговъ Японіи, Норвежское полярное море, Сѣверный Ледовитый
океанъ у береговъ Америки, Атлантическій океанъ у береговъ Евро-
пы. Сѣверной Америки, Исландіи и Гренландіи, Баффиновъ заливъ.
і. аѣѣеппаіа АЫп.
ЕпѣеготогрЬа іпѣезѣіпаііз р. аѣѣеппаѣа, Аіііпег, Епѣеготогрііа, р. 16. >
„ „ «. суііпсігасеа .1. А^апіЬ, ТШ А1^. 8узѣ. VI
р. 131.
„ „ „ Наиск, Меегезаі^еп, р. 426.
,, „ „ Баипйегз, Аіаз. А1§\ р. 175.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья рѣки Жупановой,
принесена приливомъ, ІХ/1909, № 6534.
Распростран. Вмѣстѣ съ типичнымъ видомъ. Узкіе экземпляры
Епѣеготогрііа іпѣезѣіпаііз указаны Рупрехтомъ для Охотскаго моря (Тап^.
ОсЬ,. Меег. р. 396).
Примѣч. Ширина слоевища 1—1,5 мил. На поперечномъ разрѣзѣ
высота клѣтокъ около 19 р., ширина—8—11 р..; толщина внутренней
стѣнки около 3 р.
5. Епѣеготогрііа сотргезза (І_.) бгеѵ.
Епѣеготогрііа сотргезза СгеѵШе, А1§. Вгіѣ. р. 180, ѣ. 18, ехс. ѵагіеѣ.
„ „ Розѣ, еѣ Кирг., 111. А1^. р. 21.
„ „ Нагѵеу, РЬусоІ. Вгіѣ. ѣ. 335.
483
ЕпіеготогрЬа сотргезза АМпег, ЕпіеготогрЬа, р. 31, Гі$г. За, Ь.
„ „ Наиск, Меегезаі^еп, р. 428.
, „ 3. А^апіЬ, Тііі А]§. 8узі. VI, р. 137,
„ „ Щеіітап, А]&. Агс. 8еа, р. 289.
„ „ Кіеіітап, Вегіп§. А1&. р. 52.
у, „ Ве-Топі, Зуііо^е, 1, р. 126.
ІЛѵа епіѳготогрЬа р сотргезза Во Доііз, А]§. таг. СІіегЬ. р. 44.
Гербарій. Имп. Акад. Н. Сборы Кастальскаго (Камчатка).
Мѣстонах. Петропавловскъ, Авачинская губа, Ковшъ, полоса
отлива, съ пристани Камч. Торг.-Пром. Общ., Ѵ/1909,№№ 4988,4989:
Авачинскаягуба, Моховая бухта, Ѵ/1909, № 5053; побережье Кроноцкаго
залива, прибойная зона, въ Семячинскомъ соленомъ озерѣ у устья
рѣки Большой Семячикъ, ІХ/1909, № 6522.
Распростран. Побережье сѣвернаго Тихаго океана, отъ берега
Аляски до Калифорніи, Японія,Берингово море, Охотское море, Сѣверный
Ледовитый океанъ у береговъ Америки, Азіи, Европы, Атлантическій
океанъ у береговъ Европы, Сѣверной Америки, Исландіи, Гренландіи.
Примѣч. Образцы № 6522, длиной до 35 сант. при ширинѣ въ
1 сант., собраны вмѣстѣ съ разновидностью гасетоза АІЬп. Прочіе
образчики характеризуются слегка черноватымъ оттѣнкомъ слоевища,
напоминающимъ окраску ЕпіеготогрЬа іазсіа Розі. еі Кирг., по строенію
клѣтокъ отвѣчаютъ описаніямъ Е. сотргезза.
ѵаг. гасетоза АЫп.
ЕпіеготогрЬа сотргезза с. гасетоза АЫпег, ЕпіеготогрЬа, р. 33.
„ „ „ К)е11тап, АІ&. Агс. 8еа, р. 289.
„ „ „ Кіеіітап, Вегіп§. А]§. р. 52.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья рѣки Жупановой,
ІХ/1909, № 6519; побережье Кроноцкаго залива, прибойная зона, въ
Семячинскомъ соленомъ озерѣ у устья рѣки Большой Семячикъ,
ІХ/1909, № 6522.
Примѣч. Толщина водоросли 1—2 мил.
Сем. Сіасіорііогасеае.
6. СІагіорНога захаііііз (Кирг.) Ое-Топі.
СІаіорЪога захаііііз Ое-Топі, Эеізскеі, А1&. Могсі. Ат. р. 223.
Сіайоркога захаііііз Ое-Топі, 8у11о&е I, р. 311.
СопГегѵа захаШіз КиргесЫ, Тап&. ОсЪ. Меег. р. 400, 403.
484
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Сборы Вознесенскаго съ мыса
Пихта Охотскаго моря.
Мѣстонах. Авачинская губа, Ковшъ, выброшена прибоемъ Ѵ/1909,
Л? 4991; тамъ же, съ пристани Камч. Торг.-Пром. Общ. Ѵ/1909,
№ 4989; Авачинская губа, Раковъ маякъ, на камняхъ, № 5016; Ѵ/1909,
'Гарьинская бухта у мыса Козакъ, Ѵ/1909, на камняхъ у берега,
5040; Авачинская губа, Моховая бухта, выброшена на берегъ,
Ѵ/1909, № 5053.
Распростран. Сѣверная часть Тихаго океана, Охотское море.
Описаніе. Образуетъ невысокіе, до 5 сант. кустики, вѣтви кото-
рыхъ слегка скручиваются въ рыхлые пучки; вѣтв и прямыя,
отходятъ подъ острымъ угломъ латерально, нерѣдко односторонне.
Въ нижней части слоевища клѣтки даютъ тонкія ризоидообразныя
нити. Толщина стволиковъ почти одинакова на всемъ протяженіи
водоросли, 100—165 р..; высота клѣтокъ въ 2—3 раза больше ширины,
иногда въ верхнихъ частяхъ—въ 4—5 разъ (по Рупрехту до 6 разъ).
Толщина ризоидообразныхъ нитей 27—40 у.., высота ихъ клѣтокъ въ
6—8 разъ больше ширины. Отъ СІаборЬога агсіа (ВіПѵѵ.) Кіііг., около
которой должна быть поставлена СІ. захаііііз, отличается толщиной
нитей и отношеніемъ длины клѣтокъ къ ихъ ширинѣ.
Такъ для молодыхъ нитей СІ. агсіа въ діагнозахъ показано это
отношеніе, какъ 8—12:1, чего у СІ. захаііііз я никогда не встрѣчалъ.
Толщина нитей образчиковъ сборовъ Вознесенскаго дистигаетъ
190 |*.
По Рупрехту (Тап&. Осѣ. Меег. р. 403) вѣтви водоросли не спле-
таются даже въ старыхъ экземплярахъ; мнѣ кажется это замѣчаніе
не точнымъ, такъ какъ въ сборахъ Вознесенскаго вѣтви этой водо-
росли всегда слегка сплетены въ очень рыхлый пучокъ.
7. СІагіорііога агсіа (ОіІІѵѵ.) Кіііг.
СІасІорЬога агсіа (Віііѵл) Кйіг., Зресіез, р. 417.
„ „ „ ТаЪ. РЬусоІ. IV, Т. 74.
„ „ Нагѵеу, РЬусоІ. Вгіі. і. 135.
„ „ „ Иег. Вог. Атег. III, р. 75.
„ „ Наиск, Меегезаі&еп, р. 445.
„ „ Ве-Топі, Зуііо&е, I, р. 335.
» „ Заипйегз, Аіазк. А1{г. р. 178.
Зроп^отогрЬа агсіа (ВіІЬѵ.) Кйіг. ЩеПтап, А1&-. Агс. 8еа, р. 304.
„ „ „ Вегіп§-. А1§. р. 54.
Сопіегѵа агсіа Еп§1. Воіап., і. 2098.
485
Мѣстонах. Мысъ у Соленого озера у входа въ Раковую бухту,
на камняхъ въ полосѣ прибоя, Ѵ/1909, № 4992.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Берингово море,
Карское море, Бѣлое море, Норвежское полярное море, Сѣверный Ле-
довитый океанъ у береговъ Америки, Атлантическій океанъ у бере-
говъ Европы и Сѣверной Америки, къ сѣверу отъ Ныо-Іорка, Баффи-
новъ заливъ.
Опнсаніе. Водоросль нѣсколько отличается отъ описаній. Толщина
нитей въ средней части слоевища 80—100 (—120) р.., въ верхней—
50 -90 р..; высота клѣтокъ въ 2—5 разъ больше ширины; въ средней
части водоросли клѣтки нерѣдко имѣютъ бутылкообразную форму.
Нити мѣстами вовсе лишены вѣтвей, мѣстами же почти отъ каждой
клѣтки отходятъ короткія, нерѣдко согнутыя, простыя или развѣт-
вленныя нити, съ помощью которыхъ главные стволики сплетаются
въ тяжъ. Въ нѣкоторыхъ экземплярахъ наблюдаются въ большомъ
числѣ хлорофиллоносныя ризоидообразныя вѣтви, толщиной въ 30—
50 р,., высота клѣтокъ которыхъ въ 10—12 разъ превышаетъ ихъ
толщину.
По описаніямъ водоросль приближается къ СопГегѵа зсораеіогтіз
Кирг. (Тап§. ОсЬ. Меег., р. 404), которую Зашкіегз (Аіазк. А]?, р. 178) и
8еісЬе11 (А1§. Ыогіѣлѵезі. Атег., р. 227) разсматриваютъ, какъ самостоя-
тельный видъ, характерный для побережья къ сѣверу отъ Кали-
форніи, а Нагѵеу (ѣтег. Вог. Атег. ІП, р. 76), изслѣдовавшій экземпляръ
Рупрехта, считаетъ лишь губчатой формой Сіасіорііога агсіа (Піііѵѵ.) Кіііг.
Отличіемъ камчатскихъ экземпляровъ отъ С1. зсораеіогтіз является
меньшая толщина стволиковъ.
РЬаеорЬусеае
Сем. Есіосаграсеае.
8. РуіаіеІІа Іііогаііз (Ь.) К]еІІт.
РуіаіеІІа Іііогаііз Кіеіітап, Віс1га§ 8кап<1. Екіосагр. р. 99.
„ „ „ А1§. Аге. 8еа, р. 281.
„ „ „ Вегіп§. АІ^. р. 51.
„ „ Бе-Топі, 8у11о§е III, р. 531.
Есіосагриз Іііогаііз Розі. еі Кирг., ІП. А]§. р. 21.
„ „ Нагѵеу, РЬус. Вгіі. і. 197.
„ „ Кискиск, Есіосаг. Кіеі. р. 6.
Распростран. Тихій океанъ отъ береговъ Аляски до Калифорніи,
Курильскіе острова, Берингово море, Сѣверный Ледовитый океанъ,
Бѣлое море, Атлантическій океанъ у береговъ Европы, Сѣверной Аме-
рики, Исландіи, Баффиновъ заливъ.
8нЪзр. оррозііа Кискиск.
Есіосагриз Іііогаііз, зиЬзр. оррозііиз Кискиск, Есіосаг. Кіе]. р. 33.
Мѣстооб. На стволикахъ Еисиз еѵапезсепз, Г. іпасгосерііаіа.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, №№ 4978, 4979, 4982; Авачинская
губа, Ковшъ, полоса отлива, съ пристани Камчатскаго Торгово-ІІром.
Общества, Ѵ/1909, № 4989; Авачинская губа, Раковъ маякъ, Ѵ/1909,
№ 5017; Тарьинская бухта у рѣчного завода, Ѵ/1909, № 5052; устье
р. Жупановой, выброшена на берегъ, ІХ/1909. .V» 6534; вторая бухта
Раковаго залива отъ входа, въ руслѣ ручья по отливѣ, Ѵ/1909, А? 5013.
Примѣч. Всѣ камчатскіе экземпляры относятся къ группѣ орро-
зііа. Отъ Г. іуріса Киск. отличаются главнымъ образомъ болѣе тонкимъ
слоевищемъ въ 21,5—24 (—27) р. и отсутствіемъ волосковъ на кон-
цахъ вѣточекъ. Здѣсь клѣтки до конца вѣтви несутъ хроматофоры;
487
послѣдняя клѣточка заострена и лишь въ нѣкоторыхъ случаяхъ слегка
оттянута въ безцвѣтный носикъ.
Приближаясь въ этихъ признакахъ къ Г. гиріпсоіа Киск., они
отличаются отъ нея незначительной толщиной многоячеистыхъ спо-
раніевъ (14,5—27 р..). У нѣкоторыхъ образчиковъ (№ 5052) многоячеи-
стые спорангіи достигаютъ значительной длины до 825 у., (чаще 350—
400 р..), напоминая въ этомъ признакѣ Г. тасгосагра (Розі.) К]е11т., отъ
которой отличаются характеромъ вѣтвленія.
Образцы № 6534, со стволикомъ въ 35 р. толщины, ближе дру-
гихъ къ Г. іуріса, но также характеризуются отсутствіемъ волосковъ.
№№ 4978, 5013, 5052—съ многоячеистыми спорангіями.
№№ 4978, 4989, 6534—съ одноячеистыми спорангіями.
Сем. Епсоеііасеае.
9. МуеІорНусиз іпіезііпаііз Заипд.
Муеіорѣусиз іпіезііпаііз 8аип(і. Аіазк. АІ^. р. 184, р]. 47.
„ „ ЗеІсЬеП, Оагйпег, УогіЬѵѵезі. Атег. р. 241.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски.
I. сотріапаіа тіѣі.
Мѣстонах. Авачинская губа между Никольской и Меженной го-
рой, полоса отлива, на камнѣ, Ѵ/1909, № 4978.
Описаніе. Слоевище лентовидное, полое, не вѣтвящееся, къ концамъ
утончающееся, внизу переходящее въ плотную ножку. На поперечномъ
разрѣзѣ обнаруживаетъ 2—4 ряда округло-многоугольныхъ тонко-
стѣнныхъ болѣе или менѣе крупныхъ клѣтокъ; снаружи къ нимъ
примыкаютъ 2—4 ряда мелкихъ толстостѣнныхъ клѣтокъ, окрашен-
ныхъ пигментомъ.
Отъ клѣтокъ наружнаго слоя отходятъ свободныя окрашенныя
периферическія , нити; между ними помѣщаются спорангіи обратно-
яйцевидной формы, развивающіеся изъ клѣтокъ наружнаго слоя.
Высота водоросли около 7 сант., ширина слоевища—1 мил.; длина
периферич. нитей 60—80(—110) у.., размѣры спорангіевъ 40—50 р..х
(22)—27—30 у.. Отъ М. іпіезііпаііз Заипй. отличается сжатымъ слое-
вищемъ. .
488
10. Зсуіозіркоп Іотепіагіиз (купдЬ.) 4 Ад.
Зсуѣозірііоп Іотепіагіиз I. А&агсііі, 8рес. I, р. 126.
„ „ Наиск, Меегезаі^еп, р. 390.
„ „ Ве-Топі, 8у11о^е ІІІ, р. 485.
„ „ К}е11тап, А1§\ Аге. 8еа, р. 258.
т, г. „ Вегіпё’. А1§. р. 49.
„ „ 8ашіс1ег8, Аіазк. А1^. р. 185.
„ „ Окатига, Ісопез, ІаЪ. 30.
„ Кііит у Іотепіагіиз С. А§аг<1Ь, 8рес. I, р. 162.
Скопіа Іотепіагіа Нагѵеу, Рііус. Вгіі. рі. 285.
Мѣстонах. Авачинская губа, Раковъ маякъ, Ѵ/1909, 5016,
5017; Авачинская губа, Моховая бухта, Ѵ/1909, 5041, 5042;
лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на глубинѣ 1 фута,
21/ѴІ 1908, собралъ Л. Раменскій.
Рупрехтъ указываетъ ІІарІозірЬоп Іотепіагіиз для Авачинской гу-
бы и Ширкиной бухты (Тап§. ОсЬ. Меег., р. 369).
Распростран. Тихій океанъ, по всему побережью Сѣверной Аме-
рики до Калифорніи, Японія, Курильскіе острова, Японское море, Мур-
манское море, Норвежское полярное море. Атлантическій океанъ у
береговъ Европы и Сѣверной Америки, Исландіи, Гренландіи, Баф-
финовъ заливъ, Средиземное и Черное море.
Примѣч. Образчики №№ 5041,5042 съ многоячеистыми спорангіями
вполнѣ типичны.
Сем. $ігіагіасеае.
II. $Іісіуо8ІрІіоп іогііііз (Кирг.) Кеіпке.
ЗіісіуозірЬоп іогііііз Кеіпке, Аііаз сіепі. Меегеза1§., ІаЬ. 31—32, р. 47
„ „ Козепѵіп^е, (ЗтоепІ. Наѵа1§., р. 868.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е, III, р. 468.
ЗсуіозірЬоп іогііііз Киргесііі, Тап^. ОсЬ. Меег., р. 373.
РЫозозрога іогііііз Агезсііои^, Бе аі^із поппиі. ш. Ваііісі, р. 34.
„ „ К^еИтап, ЗреізЬ. ТЬаІ. II, р. 40, 1. 1, й&. 21.
„ „ А1&. Аге. 8еа, р. 264.
„ „ Вегіп^. А1?. р. 50.
БісіуозірЬоп іогііііз ОоЫ, Вгаипіап^е, р. 15, іаЪ. 2 Г. 12—16.
Ехзісс. біісіуозірѣоп іогііііз Кеіпке. Ріапіае §гоеп1апс1ісае а Мизео
Наипіепзі ДізігіЬиіае. Ехред. Вапіса іп (хгоепіапйіат отіепіаіет 1891—92.
489
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья рѣки Жупановой,
принесена прибоемъ, ІХ/1909, № 6534.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски и Японіи, Берин-
гово море, Охотское море, Сѣверный Ледовитый океанъ, Бѣлое море,
Атлантическій океанъ у береговъ Европы, Исландіи, Гренландіи,
Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Образцы съ многоячеистыми спорангіями.
Сем. Бе$таге$ііасеае.
12. Оезтагезііа асиіеаіа (Ь) Ьтх.
Безтагезііа асиіеаіа -I. А&агсИі, Зресіез I, р. 167.
„ „ ІІагѵеу, РЬус. Вгііап., і. 49.
„ „ К)е11тап, А1§. Агк. Зеа, р. 261.
„ „ я Вегіп^. А1&. р. 50.
» „ І)е-Топі, 8у11о&е, III, р. 458.
„ „ Заипіегз, Аіазк. А1§., р. 186.
„ іпіегтесііа Розі. еі Кирг., ІИ. А1§. р. 13, I. 26.
Зріпиіагіа „ КиргесЫ, Тап§. Осіі. Мееі'., р. 375.
Гисиз асиіеаіиз Тигпег, Нізіог. Гис., і. 187.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Безтагезііа іпіегтесііа (ехрей. Ьйік.,
Петропавловскъ); Зріпиіагіа іпіегтесііа (Вознесенскій, 1849, Камчатскій
Носъ); 8. іпіегтесііа ѵаг. йізсезсепз (Кастальскій, Петропавловскъ).
Мѣстонах. Берегъ океана близъ устья р. Березовой, 16/ІХ
1909 (соб. В. Комаровъ); берегъ Кроноцкаго залива у устья Тихой
рѣки, ІХ/1909, №№ 6515, 6523, 6526; Семячинское соленое озеро у
устья р. Болып. Семячика, ІХ/1909, № 6521; КирегсЫ (Тап§. ОсЪ.
Меег., р. 375) указываетъ сборы Ридера для Тигиля.
Распростран. Тихій океанъ, побережье Сѣверной Америки до Ка-
лифорніи, Курильскіе острова, Берингово море, Охотское море, Сѣ-
верный Ледовитый океанъ (исключая береговъ Сибири и Сѣверной
Америки), сѣверный Атлантическій океанъ до береговъ Франціи,
побережье Сѣверной Америки, Исландія, Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Образчики въ гербаріи Камчатской экспедиціи совер-
шенно тождественны съ указанными образцами изъ гербарія Академіи
Наукъ. Они отличаются признаками, характеризующими Н. асиіеаіа
Гогта (3 у <1. А^агсПі’а (1. с. р. 168); именно вѣточки ихъ въ большин-
ствѣ случаевъ сидятъ пучками, расположеніе которыхъ на слоевищѣ
очередное. Въ молодыхъ частяхъ растенія вѣточки одиночныя, оче-
490
редныя. Очереднымъ расположеніемъ вѣтокъ отличается отъ О. асиіеаѣа
Г. тесііа Л АёагсІЬ, въ числѣ синонимовъ которой ЙеѣсЬеІІ и Оагсіпег
(А1&. Хогѣкѵезѣ. Атег. р. 246) указываютъ Зріпиіагіа іпѣегтейіа Кирг.
Экземпляры гербарія Камчатской экспедиціи достигаютъ размѣ-
ровъ 1 метра.
Образцы № 6521 отличаются незначительной вѣтвистостью. Всѣ
образчики безъ опушенія и шипообразныхъ вѣточекъ.
Сем. СЬогдагіасеае.
13. Сйоічіагіа ЛадеІІИогтіз (МиеІІ.) Ад.
СКогсІагіа На^еІІіГогтіз С. А^агйѣ, 8рес., I, р. 166.
„ „ А&агсііі, 8рес. I, р. 66.
„ „ „ ТП1 А1^. 8узѣ. IV, р. 64, 1. 3, (!§. 1.
„ „ Розѣ. еѣ Кирг., 111. А1&. р. 21.
„ „ Кеіпке, АѢ1. йенѣ. Меегезаі^. р. 57. ѣ. 39, і 1—7.
„ „ К]с]1тап, Вегіп§. АІ&. р. 48.
,, „ Ве-Топі, 8у11о§е III, р. 432.
„ „ Заипйегз, Аіазк. А1§., р. 188.
Рисиз ПаёеШГогтіз Тигпег, Нізѣогіа Гис., ѣаЬ. 85.
Ехзій. СЬогсІагіа Да^еШГогтіз, Вбг^езеп, А1^. таг. Гаегоепзез.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива близъ рѣки Семячика,
ІХ/1909, № 6530.
Гербаріи. Имп. Акад. Наукъ. Образцы, собранные у Петропавлов-
ска (Ехр. Ідіѣк.) и въ окрестностяхъ дер. Явины (Вознесенскій, ІХ/1847,
ср. КиргесЬѢ, Тап§. Осй. Меег., р. 410). Для Камчатки вообще, безъ
точнаго указанія мѣстонахожденія, эта водоросль показана Тигпег’омъ
по образчикамъ Ногпег’а, С. А^агсПі’омъ (I. с.) и <1. А^агбЬ’омъ (1. с.).
Имп. Вотан. Садъ. Образцы сборовъ Кузмищева и Лангсдорфа
(изъ Камчатки).
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски,'Курильскіе острова,
Берингово море, Охотское море, Сѣверн. Ледов. океанъ у береговъ
Азіи и Европы, Атлантич. океанъ у береговъ Европы и Сѣв. Америки,
Исландіи, Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Собранные образчики несутъ одноячеистые спорангіи
(54—65 |*. х 21—27 р..).
Крупные экземпляры съ рѣдкими удлиненными вѣтвями, въ свою
очередь скудно развѣтвленными. Сходны съ образцами Вбг^езеп’а въ
гербаріи Имп. Акад. Наукъ, но значительно крупнѣе ихъ.
491
14. СКопіагіа аЬіеііпа Кирг
СЬогйагіа аЬіеііпа Кірг. іп Гагіохѵ, Ьізіе таг. а1§. оі ІІпіі. 8іаі. р. 357.
„ » <Ь А§агсШ, Тііі А1§. 8узі. IV, р. 74, і. 3, іцг. 2.
„ „ Ве-Топі, 8у1Іо§е, 111, р. 434.
„ „ Окапгіта, Ісопез, іаЬ. 85.
„ » ЗеісЪеІІ, Пагсіпег, А1§. ЫогШ-ѵѵезі. Атег., р. 251,
іаЬ. 18.
Мѣстонах. Тарьинская губа у мыса Козакъ, Ѵ/1909, № 5040.
Въ герб. Имп. Ак. Наукъ имѣются образчики этой водоросли, со-
бранные Ридеромъ въ Ширкиной бухтѣ у мыса Асачи и Вознесенскимъ
въ Петропавловскѣ (ѴІІ/1848).
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣвер. Америки до Кали-
форніи, Японія, Курильскіе острова, Японское море.
Примѣч. Образчики высот. въ 6—8 сант., съ многоячеистыми
спорангіями; они ближе всего къ мелкимъ, мало развѣтвленнымъ
экземплярамъ изъ сборовъ Вознесенскаго.
Сем. Ьатіпагіасеае.
15. Аіагіа ІепиіТоІіа ЗеісІіеІІ і. іуріса ЗеісЬеІІ.
Аіагіа іепиііоііа Зеісіі. С. іуріса Зеісіі. 8еіс1іе11, Сгагйп. Аіц. ХогИпѵезі.
Атег., р. 273 рі. 22.
Ехйіс. Аіагіа Сепийоііа 8еісЬ. РЬусоіЬ. Вог. Атег. ХЬѴ. 1901.
Мѣстонах. Авачинская губа, Ковшъ, выброшена прибоемъ, Ѵ/1909,
№ 4991; Раковъ маякъ, Ѵ/1909, №№ 5016, 5017, 5018; у мыса Козакъ,
Ѵ/1909, № 5040, Моховая бухта, Ѵ/1909, № 5053; лагуна у Тарьинской
бухты, заросли на днѣ, на глубинѣ 1 фута, 21/ѴІ 1908, соб. Л. Ра-
менскій.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски.
Описаніе. Ножка короткая, длиною отъ основанія до начала мѣста
прикрѣпленія спорофилловъ въ 1—5 сант. (у одного молодого экзем-
пляра— 7 сант.), у основанія цилиндрическая, выше сжатая, перехо-
дящая въ сжатый спорофиллоносный участокъ (длина въ 2—9 сант.).
Пластинка овально-ланцетовидная, у молодыхъ экземпляровъ сужи-
вающаяся къ основанію, гладкая, у старыхъ—коротко-низбѣгающая,
слегка складчатая. Жилка, ширин. въ 0,3—0,6 сант., незначительно
выдающаяся надъ пластинкой, въ поперечномъ сѣченіи овальная, на
492
краяхъ постепенно переходящая въ пластинку. Спорофиллы у молодыхъ
экземпляровъ широкіе, короткіе, нерѣдко едва превосходящіе длиной
ширину, лопатообразные, внизу внезапно переходящіе въ черешокъ дли-
ной въ 0,5—1 сант.; у взрослыхъ экземпляровъ спорофиллы вытянуты,
удлиненно-овальной формы, болѣе^или менѣе постепенно переходящіе
въ черешокъ, по краю нерѣдко складчатые. Размѣры ихъ 6,5—23 сант.
х (1,5)—4—6—(7,5) сант.; сорусы занимаютъ нижнюю треть или поло-
вину поверхности спорофилловъ, оставляя свободнымъ узкій край.
Наиболѣе крупные экземпляры въ сборахъ Камчатской экспе-
диціи измѣряются въ длину 66—70 сант., при 12—13 сант. ширины.
Количество спорофилловъ колеблется отъ 4 до 15, не считая
остатковъ черешковъ на вполнѣ взрослыхъ образчикахъ.
Въ нѣкоторыхъ случаяхъ пластинки водоросли разсѣчены попе-
речными трещинами, доходящими до жилки, почти перисто.
Кромѣ сборовъ Л. Раменскаго всѣ образчики А. іеппіГоІіа въ гер-
баріи Камчатской экспедиціи стерильны. Такіе стерильные образцы
съ широкими спорофиллами очень напоминаютъ по формѣ Аіагіа іга-
^іііз, описанную баипйегз въ Аіазк. А1§., р. 189, рі. 54. Вмѣстѣ съ тѣмъ
образчики А. іеппііоііа чрезвычайно близки также къ А. Руіаіі (Бе Іа Руі.)
.1. А^., отличаясь отъ нея только сжатостью ножки.
16. Аіагіа ргаеіопда К)еІІт.
Аіагіа ргаеіопда К)’еПтап, Вегіп^. А1&. р. 38, I. 4, іі§. 1—4.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е, ІІІ, р. 330.
„ евспіепіа Розі. еі Впрг., 111. А1§. р. 11 рагііт.
Гербаріи. Имп. Акад. Наукъ. „РЬаз&апоп аіаішп ап РЬ. таг^іпаішп
)иѵеп., роііпз поѵ. 8рес.?“ (близъ Явины, сборы Вознесенскаго); „Аіагіа
езспіепіа а. ап&изШоІіа Р. еі В. (ехрей.Ыіікеапа, 1е§. Мегіепз, 8іп. А\ѵаівсЬа);
„Аіагіа езсиіепіа р ріппаіійба" (Петропавловскъ; Розіеіз, 1849,?; „Аіагіа
езспіспіа" (Вознесенскій 1848)?
Имп. Ботан. Садъ. Сборы Мегіепз’а (Камчатка).
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива близъ р. Семячика,ІХ/1909,
.№ 6507.
Распростран. Тихій океанъ, у береговъ Сѣв. Америки до Кали-
форніи, Берингово море у Берингова острова.
Описаніе. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи одинъ неполный
экземпляръ этой водоросли. Высота ея—82 сант. (верхній конецъ пла-
стинки оторванъ), длина ножки вмѣстѣ со спорофиллоносной частью—
15 сант. (основаніе ножки также оторвано). Ширина пластинки—6 сант.;
493
жилка на поперечномъ срѣзѣ плоская, ширин. въ 6 мил., на краяхъ
переходящая въ крылья.
Длина спорофилловъ 5—6,5 сант. при ширинѣ въ верхней части
въ 1—2 сант.; форма ихъ эллиптически яйцевидная, слегка утончаю-
щаяся къ основанію въ короткій черешокъ или же вытянутая, ланце-.
товидная. Сорусы занимаютъ почти всю поверхность спорофилловъ,
оставляя узкій край н небольшой участокъ на вершинѣ.
Образчики водоросли въ гербаріи Акад. Наукъ съ этикеткой
„РЬаз^опоп аЫит ап РЬ. таг^іпаіит ріѵепііе'1.... измѣряются въ длину
20—83 сант. при ширинѣ пластинокъ въ 5—10,5 сант.; длина ножки
1,5—6 сант., изъ нихъ на долю спорофиллоноснаго участка приходятся
0,5—3 сант., ширина жилки въ сухомъ состояніи—0,3 сант.; на попе-
речномъ разрѣзѣ она овальной формы съ краями, постепенно пере-
ходящими въ крылья. Размѣры спорофилловъ—2—8 сант. х0,8—2 сант.,
сорусы занимаютъ всю поверхность ихъ, исключая узкаго края и не-
большого участка на вершинѣ.
Тѣми же признаками характеризуется образчикъ гербарія Акад.
Наукъ съ этикеткой „АІ. езсиіепѣа а. ап^изѣііоііа Р. еѣ В.“. Размѣры его—
80 х 6,5 сант., ножка длиною въ 10 сант., спорофиллоносный участокъ
ея слегка сжатый, длиною въ 12 сант. Спорофиллы (8x0,8 сант.) по-
крыты сорусами по всей поверхности, исключая края и конца.
По всей вѣроятности, къ А. ргаеіоп^а слѣдуетъ отнести указанные
выше со знакомъ вопроса неполные экземпляры АІ. езсіііепѣа сборовъ Воз-
несенскаго и АІ. езсиіепѣа ріппаѣійсіа изъ гербарія Постельса (образецъ
длиною около 2 метр., ширин. въ 8 сант., изрѣзанный поперечными тре-
щинами, безъ ножки и спорофилловъ).
17. Аіагіа іізіиіоза Розі. еі Нирг.
Аіагіа йзіпіоза Розѣ, еѣ Вирг., III. А1§. р. 11, ѣаЬ. 16.
„ „ I. А^агйЬ, Зресіез I, р. 144.
„ „ КіеІІтап, Вегіп&. А1§. р. 40.
„ „ Бе-Топі, ЗуІІо^е, III р. 332.
„ „ Зашніегз, Аіазк. А1§. р. 190, рі. 57.
Гербаріи. Имп. Акад. Наукъ. „Рѣаз^апоп йзѣиіозит" (Вознесенскій,
ІХ/1847).
Имп. Ботан. Садъ. Сборы Зіеѵгагѣ (Камчатка; жилка пластинки).
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Ме-
женной горой, полоса отлива, выброшена на берегъ, Ѵ/1909, № 4983:
Авачинская губа, Раковъ маякъ, Ѵ/1909, № 5018.
494
Экземпляры Вознесенскаго собраны въ Явинѣ, на юго-запад. бе-
регу Камчатки (ср. ВиргесЫ, Тап?. ОсЬ. Меег. р. 409); по свидѣтельству
Тилезіуса, на Камчаткѣ у маяка и въ Раковой бухтѣ.
Распростран. Тихій океанъ, побережье Сѣв. Америки отъ Калифор-
ніи, Курильскіе остр., сѣв. Японія, Берингово море.
Примѣч. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи имѣются образцы
этой водоросли длиной въ 340 сант. при ширинѣ пластинки въ 7 сант. и
жилки въ 0,7 сант.; образчики стерильны со спорофиллами длиной въ
1 сант. и меньше. Другіе экземпляры, безъ спорофилловъ, характери-
зуются чрезвычайно узкимъ и тонкимъ слоевищемъ, завернувшимся
по длинѣ водоросли, такъ что при первомъ взглядѣ кажется, что водо-
росль состоитъ всего изъ одной жилки.
Аіагіа зрес.
Кромѣ перечисленныхъ выше аларій въ гербаріи экспедиціи на-
ходятся еще два образчика, къ сожалѣнію, неполныхъ, такъ что точ-
ное опредѣленіе ихъ не представляется возможнымъ. Одинъ образецъ
собранъ на берегу Кроноцкаго залива, близъ рѣки Семячика ІХ/1909
(№ 6513), другой—на томъ же побережьѣ близъ устья Тихой рѣки
ІХ/1909 (№ 6524). Длина водоросли—60 сант.; пластинка у одного изъ
экземпляровъ цѣльная, у другого почти перисто-надрѣзная, ширин.
въ 2—3 сант., съ жилкой въ 4—4,5 мил., жилка на разрѣзѣ плоская
или эллиптическая, круто переходящая въ крылья. Ножки и споро-
филловъ—нѣтъ. Очень возможно, что эти образцы должны быть отне-
сены къ виду Аіагіа ап?из!а КіеПт.
18. Адагит Тигпегі Розѣ еі Кирг.
А?агит Тигпегі Розі. еі Кирг., 111. АІ?. р. 12, іаЬ. 22.
„ ,. <1. А?агсІЬ, Зресіез, I, р. 141.
„ „ ЩеПтап, Вегіі?. АІ?., р. 42.
,. “ Ве-Топі, Зуііо?. III, р. 334.
„ „ Заипйегз, Аіазк. АІ?., р. 195.
Гисиз А?агит Тиніег, Нізі. Гис. I. 75.
Гисиз Сіаіѣгиз Езрег, Еисі, і. 128.
Гисиз сгіЬгозиз Мегіепз )ип., Ілппаеа, IV, р. 52.
Ьатіпагіа А?агит С. А?аг<1Ь., Зресіез, I, р. 109.
Гербаріи. Имп. Акад. Наукъ. Образцы Ногпег’а (Камчатка) и Мегіепз’а
(Авачинская губа).
Имп. Бот. Садъ. „А?агит Іаіит, А?. Тигпегі Г. Іаііог В.“, собранъ
у Карагинскаго острова; „А?агит ]іп?иеГогте езі А?. Тигпегі, Гогта
495
ап&изііог К. 1850“, собранъ въ Петропавловскѣ; А&агит Титегі въ
гербаріи Мегіепз (Камчатка); сборы 8іе\ѵагі (Камчатка).
Мѣстонах. Авачинская губа, Раковая бухта, между 2-мъ и 3-мъ за-
ливами отъ входа, Ѵ/1909, № 5014; берегъ Кроноцкаго залива у устья
р. Тихой, ІХ/1909, №№ 6510, 6511, 6524, 6525; у устья рѣки Жупано-
вой ІХ/1909, № 6519 и № 6687 (20/ІХ 1909, собр. В. Комаровъ).
Мегіепз, Постельсъ и Рупрехтъ указываютъ эту водоросль
для Авачинской губы; Постельсъ и Рупрехтъ также для Карагинскаго
острова.
^Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣв. Америки до Кали-
форніи, Японія, Берингово море, Сѣв. Ледовитый океанъ у береговъ
Америки, сѣв. Атлантическій океанъ у береговъ Гренладніи и Сѣв. Аме-
рики до 42° сѣв. широты.
Примѣч. Заипйегз (1. с.) предполагаетъ возможнымъ разсматри-
вать А. Титегі, какъ разновидность А. Сітеііпі Мегі. Зеісііеіі и Сагсіпег
(А1&. НогіЬдѵезі. Атег., р. 265) говорятъ, что изученіе различныхъ формъ
А§агит привело ихъ къ убѣжденію въ необходимости соединить опи-
санные Постельсомъ и Рупрехтомъ виды А^агшп въ одинъ видъ. Весьма
вѣроятно, что знакомство въ природѣ съ этими формами вполнѣ оправды-
ваетъ заключенія американскихъ альгологовъ; что же касается образ-
чиковъ изъ сборовъ Камчатской экспедиціи, то они всецѣло отвѣчаютъ
экземплярамъ А. Тпгпеті въ гербаріи Рупрехта какъ по консистенціи
слоевища, такъ и по характеру рѣзко очерченной жилки.
Наибольшіе образцы изъ гербарія Камчатской экспедиціи имѣютъ
пластинку въ 35 сант. длины и 23 сант. ширины. Ширина жилки -
0,6 сант., діаметръ нѣкоторыхъ отверстій въ пластинкѣ доходитъ до
1 сант.
Проф. Ѵепйо опредѣляетъ нѣкоторые образчики изъ коллекціи
Камчатской экспедиціи, какъ А^агит 6-теІіпі Мегі.
19. ТІіаІІаззіорІіуІІит СІаіЬгиз (бтеі.) Розі. еі Кирг.
ТЬаІаззіорЬуІІит СІаіЬгиз Розі. еі Кирг., 111. А1§'. р. 11. іаЪ. 18.
„ Л А^агсПі, Зресіез I, р. 139.
„ „ Щеіітап, Вегіп^. А1§. р. 42.
„ КозепіЪаІ, Хиг Кеппіпізз Масгосузі. ипсі ТЬаІаз-
зіорЬуІІит, р. 105.
я „ Ве-Топі, Зуііо^е ІП, р. 336.
Гисиз СІаіЬгиз Стеііп, Нізі. Гис., р. 211, іаЬ. 33.
„ „ Мегіепз, Ыппаеа, IV, р. 49.
, „ С. А^агіЬ, Зресіез I, р. 123.
496
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья р. Жупановой
15—20/ІХ 1909, №№ 6516, 6688.
Мегіспз, Постельсъ и Рупрехтъ указываютъ эту водоросль для
Авачинской губы.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Курильскіе острова,
Берингово море.
Примѣч. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи—нѣсколько экзем-
пляровъ этой водоросли. Высота ихъ 30 — 47 сант., толщина ножки
1 сант. или немного болѣе. Нѣкоторые—съ плодоношеніемъ.
Въ гербаріи Акад. Наукъ лежитъ образецъ ТЬ. СІаіЬгиз изъ сбо-
ровъ Вознесенскаго съ помѣткой Рупрехта: „іпіег аі^аз е .Таѵіпа зесісот-
тиіайіт сгесіо Ггпзігит сит аИіз е зіпи АлѵаізсЬа".
20. Ьатіпагіа (Іепіідега КіеІІт.
Ьатіпагіа сіепй^ега К]е11тап, Вегіп§. А1&. р. 45, і. 2, іі§’. 10—14.
„ „ „ Ве-Топі, 8у11. Ш, р. 342/
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4977; Раковъ маякъ, Ѵ/1909,
№ 5018; Тарьинская губа у мыса Козакъ, Ѵ/1909, № 5040.
Распростран. Берингово море, Аляска, Японія.
Описаніе. Ножка длиной до 7 сант., діам. въ 7 мил., цилиндриче-
ская, вскорѣ сжатая. Пластинка темно-бурая, почти черная, раздѣлен-
ная по длинѣ до основанія на мечевидныя доли, къ вершинѣ и осно-
ванію утончающіяся, мѣстами продырявленныя.
На поперечномъ разрѣзѣ ножки обнаруживается рядъ частыхъ
узкихъ слизевыхъ каналовъ, расположенныхъ почти непосредственно
подъ поверхностнымъ слоемъ клѣтокъ. На поперечномъ сѣченіи пла-
стинки видны за внѣшнимъ слоемъ пигментированныхъ клѣтокъ сред-
ній слой крупныхъ овальныхъ клѣтокъ, [рѣзко отграниченныхъ отъ
центральной, густо сплетенной ткани; въ среднемъ слоѣ иногда уда-
ется видѣть слизевые каналы.
Длина пластинки у крупнѣйшаго экземпляра—95 сант. Образцы
Камчатской экспедиціи стоятъ ближе къ Г. Ьгеѵірез, установленной 8еЬ
сЬеП и багйпег въ ихъ работѣ АІ^. Когіінѵ. Атег., р. 259.
21. Ьатіпагіа Вопдапііапа Розі. еі Кирг.
Ьатіпагіа Воп^агбіапа РозЬ еі Кирг., ІП. А1§. р. 10, іаЬ. 13, 14.
„ „ Ье Иоііз, Ехатеп, р. 586, 590.
„ „ КіеІІтап, Вегіщг. А1§. р. 43.
497
Ьатіпагіа Воп^агЗіапа баипсіегз, Аіазк. А1&., р. 193.
НаГ^у§іа Воп^агбіапа АгезсЬои^, ОЬзегѵ. РЬус., IV, р. 5.
АгіЬгоіЬатппз Воп^агйіапиз Я. А^агйЬ, Ое Ьатіпагіеіз, р. 28.
(?) ,, „ Ое-Топі, Зуііо^е, III, р. 370.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски и Японіи.
Постельсъ и Рупрехтъ (]. с.) указываютъ эту водоросль для Ава-
чинской губы.
і. еііірііса КіеПт.
Ьатіпагіа Воп^агйіапа Г. еііірііса ЩеПтап, Вегіп§. А1&. Р- 44.
„ „ а. раітаіа Розі. еі Кирг., ІП. А1{?. іаЬ. 13.
НаГ^у§іа Воп&агсііапа I. ногтаііз Агезсіюи^, ОЬз. РЬус. IV, р. 5.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4977; Тарьинская бухта у мыса
Козакъ, № 5040; лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на
глубинѣ около 1 фута, 21/ѴІ 1908, соб. Л. Раменскій.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Берингово море.
Примѣч. Размѣры пластинки у крупнѣйшаго экземпляра 108 сант.
Х47 сант.
і. Ьііпгеаіа Розі. еі Кирг.
Ьатіпагіа Воп^агсііапа ЬіГигсаіа Розі. еі Кирг., ІП. А1&. ІаЬ. 14.
„ „ „ КіеПтап, Вегіп$. А1§., р. 44.
Нафу&іа Воп&агсііапа Г. йігсаіа Агезсіюи^, ОЬз. РЬус., IV, р. 5.
Мѣстон. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива Ѵ/1909, № 4977.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Берингово море.
Примѣч. Встрѣчается вмѣстѣ съ предыдущей разновидностью.
22. Агііігоіііатпиз Ьііісіиз (бтеі.) Вирг.
АгіЬгоіЬатппз Ыйсіиз ВиргесЫ, Тап§. ОсЪ. Меег. р. 350.
„ „ ,1. А^агсІЬ, Бе Ьатіпагіеіз, р. 28.
„ „ АгезсЬои?, ОЬзегѵ. РЬусоІ., IV, р. 14.
„ „ Ое-Топі, 8уПо§е, III, р. 369.
„ гасіісапз ВиргесЫ, Аі^епзШтте, р. 68.
Ьатіпагіа Ьійсіа Розі. еі Вирг., 111. А1&. р. 10, іаЬ. 15.
„ „ Ье ііоііз, Ехат., р. 583 и 590.
Гисиз Ыіісіиз ОтеИп, Нізі. йіе., р. 201, і. 29, П»-. 2.
„ „ С. А^агсІЬ, Зресіез, I, р. 122.
Гисиз согписоріае Мегіепз, Ьіппаеа, IV, р. 55.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ, Ьатіпагіа ЫГісІа (Петропавловскъ,
ехресі. Ьііікеапа); АгіЬгоіЬатппз гасіісапз (Явина, Вознесенскій, 1847).
32
498
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у рѣки Семячика; ІХ/1909,
№ 6508: для Камчатки этотъ видъ указанъ Гмелиномъ по сборамъ
Штеллера; Мегіепз, Постельсъ и Рупрехтъ указываютъ его для Ава-
чинской губы.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Японіи, Берингово море,
у Берингова острова, Алеутскіе острова.
Примѣч. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи всего одинъ экземп-
ляръ этой водоросли, совершенно тождественный съ образчиками въ
гербаріи Акад. Наукъ. Длина водоросли—140 сант., ширина пластинки
2,5 сант.
Сем. Еисасеае.
23. Еисиз еѵапезсепз Ад.
Рисиз еѵапезсепз С. А^агсІЬ, Зресіез I, р. 92.
„ „ I. А&агііі, Зресіез I, р. 210.
„ „ „ ЗреІзЬег?. А1§. (ТіП.) р. 40—41.
„ „ К)е11тап, Вегіп§. А1§., р. 34.
„ „ Ве-Топі, ЗуІІо^е ІІІ, р. 201.
„ „ Зеісііеіі, СіагПпег, А1§. ЫогЙвѵезі. Атег., р. 281.
„ „ Уепсіо, Рисасеае, р. 14, рі. 1, й§. 1—2.
Рисиз ѵезіеиіозиз Розі. еі. Кирг., 111. А1§., р. 12 (рагііт?).
Наіубгіз ѵезіеиіоза ВиргесЫ, Тап§. ОсЬ. Меег., р. 345 (рагііт?).
Рисиз іпПаІиз 0 еѵапезсепз Козепѵіп^ѳ, Сггбпі. Наіа]§., р. 834.
Мѣстонах. Для Камчатки эта водоросль указана еще С. А&агіЬ’омъ
(1. с.) по образчикамъ Шамиссо.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣверн. Америки и Япо-
ніи, Берингово море, Охотское море, Сѣверн. Ледовитый океанъ, Бѣ-
лое море, сѣвер. Атлантическій океанъ у береговъ Сѣверн. Америки,
Исландія, Баффиновъ заливъ.
, Примѣч. По словамъ Рупрехта *), наиболѣе распространеннымъ,
если не единственнымъ видомъ рода Рисиз, встрѣчающимся въ сѣвер-
ной части Тихаго океана, является Рисиз ѵезіеиіозиз Ь., какъ въ типич-
ной формѣ, такъ и въ формѣ, приближающейся по развитію жилки
къ Рисиз еѵапезсепз А^., который, по мнѣнію Рупрехта, является лишь
незначительной разновидностью Рисиз ѵезіеиіозиз. Другой изслѣдова-
тель водорослей Тихаго океана, К)е11іпап, высказываетъ предположе-
ніе * 2), что Рупрехтъ имѣлъ дѣло главнымъ образомъ съ Рисиз еѵа-
’) Розіеіз еі КиргесЫ, „111. А1§.,“ р. 15; ЕиргесМ, ,,Тапд. Осіі. Меег.," р. 346.
2) Кіеіітап, „А1&. Мигтап. Меег.,“ р. 26.,
499
пезсепз, и въ работѣ своей о водоросляхъ Берингова моря *) говоритъ,
что нѣкоторыя формы Еисііз еѵапезсепз являются характерными и един-
ственными представителями этого рода въ Беринговомъ морѣ.
Среди обильнаго матеріала, собраннаго Камчатской экспедиціей,
возможно различить нѣсколько группъ формъ, болѣе или менѣе отвѣ-
чающихъ діагнозамъ формъ Еисііз еѵапезсепз, установленныхъ К]е11-
тап’омъ. Однако всѣ эти формы связаны рядомъ переходовъ, такъ
что во многихъ случаяхъ точное разграниченіе ихъ становится затрудни-
тельнымъ.
Очень возможно, что слѣдовало бы отказаться отъ предложеннаго
К]'е11тап'омъ дѣленія Рисиз еѵапезсепз; японскій ученый Уешіо, напр.,
считаетъ Щеіітап’овскія формы не болѣе, какъ незначительными варіа-
ціями, зависящими отъ условій произрастанія ’).
Кромѣ колебаній въ ширинѣ слоевища и общемъ обликѣ его,
у нѣкоторыхъ образчиковъ въ сборахъ Камчатской экспедиціи наблю-
даются колебанія и въ другомъ признакѣ, считающемся характернымъ
для вида Рисиз еѵапезсепз, именно въ степени рѣзкости жилки въ
верхнихъ участкахъ слоевища.
Такъ, напр., встрѣчаются образчики съ тонкимъ и узкимъ (шир.
3—4 мил.) слоевищемъ свѣтло-бураго цвѣта и съ ясно вараженной,
даже въ верхнихъ сегментахъ, жилкой. Уешіо •) говоритъ, что если
считать ширину слоевища и отсутствіе жилки въ верхнихъ сегмен-
тахъ признаками, характеризующими Рисиз еѵапсезсепз А§., то узко-
словищныя формы съ замѣтной жилкой должны быть отнесены къ
Рисиз іпііаіиз Ѵаііі. Г. ейепіаіиз Козепѵ., что онъ и сдѣлалъ въ своей
работѣ объ японскихъ фукусахъ.
Долженъ замѣтить, что образчики изъ гербарія Камчатской экспе-
диціи, опредѣленные мной какъ Рисиз еѵапезсепз Г. согпиіа К]е11т.,
очень схожи съ описаніемъ и изображеніемъ Рисиз іпііаіиз Г. ейепіаіиз,
даннымъ Уепсіо 4) въ его „ТЬе Рисасеае оі Іарап“.
1. іуріса К]е11т.
Рисиз еѵапезсепз А&. Г. іуріса Кщіітап, ЗреізЬ. ТЬаІІ. II, р. 3—4.
я „ „ К)е11тап, А1&. Аге. Зеа, р. 202.
„ я „ ЗеісЬеІІ, бгагбпег, А1&. Могііісѵезі. Атег.
р. 282.
!) Кіеіітап „Вегіп^. АІ^.", р. 34.
2) Уепсіо, Рисасеае, р. 14—16.
3) Уешіо, Рисасеае, р. 17.
4) Уепсіо, Рисасеае, р. 17 іаЬ. I, Пв. 3.
32*
500
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. „Гисиз -ѵезісиіозиз Ь. Г. йігсаіа, поп
езі Гисиз йігсаіиз А^. оЪ созіат, КатізсЬаіка".
Имп. Ботанич. Садъ. Сборы Мегіепз (Камчатка).
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4978; въ рѣкѣ отъ Петропавлов-
скаго озера въ Авачинскую губу, отъ моста до устья, Ѵ/1909,
№№ 4986, 4987; Авачинская губа, Ковшъ, полоса отлива, Ѵ/1909,
№ 4988; мысъ у Соленаго озера у входа въ Раковую (лѣв.) бухту,
на камняхъ въ полосѣ прибоя, Ѵ/1909, А? 4992; Раковая бухта между
вторымъ и третьимъ заливами отъ входа, прикрѣпленный къ камнямъ
въ полосѣ отлива, Ѵ/1909, №№ 5011, 5012; вторая отъ входа бухта
Раковой губы, въ руслѣ ручья по отливѣ, Ѵ/1909, № 5013; Кожевен-
ская бухта, камни № 5031; Авачинская губа, Моховая бухта, Ѵ/1909,
№№ 5041, 5051, 5053.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски; Сѣверный
Ледовитый океанъ у береговъ Европы; Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Сюда я отношу формы высотой до 7—16 сант., шириной
въ 5—8 мил., съ болѣе или менѣе ясно замѣтной жилкой и простыми
овальными плодовыми тѣлами, шириной въ 5—8 мил.. и длиною въ
1—2г/2 сант.
Я отнесъ сюда также образчики гербар. Академіи Наукъ (Г. ѵезі-
сиіозиз й Гигсаіа) съ крупными, длиною въ 4—5 сант., нерѣдко нѣ-
сколько разъ развѣтвленными плодовмѣстилищами и слоевищемъ, ши-
риной въ 6—8 мил. съ пропадающей въ верхнихъ частяхъ его жилкой.
Плодовыя тѣла у этихъ образчиковъ постепенно и значительно
утончаются къ вершинѣ, отличаясь по формѣ отъ типичныхъ гесѳріа-
сиіа Г. еѵапезсепз. Впрочемъ, случаи такого устройства плодовыхъ
тѣлъ у Г. іуріса описаны К]е1Ітап’омъ (А]§. Мпгт. р. 27). Точно такіе
же экземпляры находятся въ гербаріи Спб. Ботаническаго Сада съ
этикеткой, „Г. іпііаіпз Ь., рго ѵега зресіе ІіаЬео. Аііііііі Ногпег а ПІіогіЬпз
КатізсЬаіісіз, 1806“, съ припиской „Еисиз еѵапезсепз А§-. Ісоп. Газс. П“.
I. гийіз КіеПт.
Еисиз еѵапезсепз А&. й гийіз Кіеіітап, Вегіоц. А]р-., р. 34—35.
„ еѵапезсепз С. А^агсІЬ, Ісопез іпесі., іаЪ. 13.
„ ѵезісиіозиз Розі. еі Вирг., 111. А1^., ІаЬ. 25.
Гербаріи. Имп. Акад. Наукъ. Экземпляры Еисиз съ этикеткой „Ай
рогіит Реігі еі Раиіі, СатізсЬаі., 1е^. АѴозпеззепзку, 1848 іпіііо іиШ“; Гисиз
еѵапезсепз А§. Г. Г. ѵезісиіозі, собранныя Кастальскимъ въ Камчаткѣ.
501
Мѣстонах. Раковая бухта между 2 и 3 заливами отъ входа, на
камняхъ; Ѵ/1909, № 5015; Артушинскій лѣсъ передъ входомъ въ
Тарьинскую бухту, полоса отлива, прикрѣпленно, Ѵ/1909, № 5019;
Тарьинская бухта у мыса Козакъ, Ѵ/1909, № 5040.
Распростран. Сѣверный Тихій Океанъ у береговъ Аляски, Берин-
гово море.
Описаніе. Слоевище въ формѣ кустика съ хорошо выраженной
въ нижнихъ сегментахъ жилкой; ширина слоевища 1—1,5 сант., сег-
менты линейные, нижніе—клиновидные. Плодовыя тѣла очень большія,
снизу не рѣзко отграниченныя, рѣдко простыя, чаще нѣсколько разъ
развѣтвленныя; сегменты линейно-эллиптическіе, къ вершинѣ утон-
чающіеся. Скафидіи крупные.
Образцы въ гербаріи Камчатской экспедиціи большей частью
стерильны, высота обычно около 10 сант., рѣдко достигаютъ 17 сант.
Экземпляры гербарія Академіи Наукъ также стерильны, за
исключеніемъ одного образчика, со слоевищемъ шириной въ 1—1,3 сант.
I. шасгосерѣаіа Кіеііш.
Рпспз еѵапезсепз Д§\ I. тасгосерііаіа К]е11т., Вегіп^. А1&., р. 34.
„ „ „ Заііпйегз, Аіазк. Аіе., р. 196, рі.
62, Гі§-. 1.
„ „ „ „ йеісЬеІІ, Оагйпег, А1&. КогіЬѵѵезі.
Атег., р. 282.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. „Рисиз ѵезіеиіозиз (ІП. А1&.), КатізсЬаіка
а<1 рогіит 8і. Реігі еі Раиіі, ехр. Ы1ік.“.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4978; Авачинская губа, Раковъ
маякъ, Ѵ/1909, № 5016; Моховая бухта; Ѵ/1909, №№ 5042, 5051; ла-
гуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на глубинѣ около одного
фута, 21/ѴІ 1908, собралъ Л. Раменскій.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски, Берин-
гово море.
Примѣч. Я отношу сюда формы съ кустовиднымъ слоевищемъ,
линейными сегментами, шириной въ 5—-7 мил., крупными плодовыми
тѣлами, длиной въ 2,5—3,5 сант,, шириной 1—1,5 сант., простыми,
эллипсоидальными или вильчато-развѣтвленными, слегка округлен-
ными на вершинѣ, снизу болѣе или менѣе рѣзко отграниченными
отъ стерильной части слоевища. Скафидіи крупные. Образцы, собран-
502
ные Л. Раменскимъ, отличаются свѣтлой, зеленовато-бурой окраской,
болѣе тонкимъ слоевищемъ и вздутіями длиной до 3 сант. съ обѣихъ
сторонъ жилки.
{. согпиіа Кіеііш.
Рисиз еѵапезсепз і. согпиіа К]'е11т., Вегіп§. АІ§., р. 34.
„ „ „ Заипйегз, Аіазк. А1^., р. 196, рі. 62,
й§. 2.
„ „ „ ЯеісііеІІ, бгагсіпег, А1§. МогіЬлѵезі.
Атег., р. 283.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Одинъ образчикъ изъ лежапіихъ въ
гербаріи подъ этикеткой „Рисиз ѵезісиіозиз с. ѵаг. (111. А1&.), КатізсЬ.,
асі рогіит Реігі еі Раиіі, ехрей. Ьйік“.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, полоса отлива, Ѵ/1909, №№ 4978, 4982; Авачинская губа
Ковшъ, полоса отлива, Ѵ/1909, №№ 4980, 4988, 4991; въ рѣчкѣ изъ
Петропавловскаго озера въ Авачинскую губу, отъ моста до устья,
Ѵ/1909, 4986, 4987; мысъ у Соленаго озера у входа въ Раковую
(лѣв.) бухту, на камняхъ въ полосѣ прибоя, Ѵ/1909, №№ 4992, 4993;
Раковая бухта, между вторымъ и третьимъ заливами отъ входа, при-
крѣплены къ камнямъ въ полосѣ отлива, Ѵ/1909, № 5014; Моховая
бухта, Ѵ/1909, № 5053; лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ,
на глубинѣ около одного фута, 21/ѴІ 1908, собралъ Л. Раменскій.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ отъ береговъ Аляски до
штата Вашингтонъ, Берингово море.
Примѣч. Сюда относятся формы, нижніе сегменты которыхъ ли-
шены крыльевъ и состоятъ изъ одной жилки; верхніе сегменты—ли-
нейные, шириной въ 4—5 мил. Плодовыя тѣла снизу болѣе или менѣе
хорошо очерченныя, простыя или вильчато-развѣтвленныя, длиною въ
2—4 сант., при ширинѣ въ 0,5—1 сант. съ крупными скафидіями.
Связанъ переходами съ Г. тасгосерііаіа.
1. сопігасіа К]е11т.
Рисиз еѵапезсепз А§. і. сопігасіа Кіеііт., Вегіп§. А1§., р. 34.
„ „ , ВеісЬеІІ, Сгагбпег, А1§. Хогііітеезі.
Атег., р. 284.
Мѣстонах. Раковая бухта между вторымъ и третьимъ заливами
отъ входа, прикрѣплены къ камнямъ въ полосѣ прибоя Ѵ/1909,
№5014.
503
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ, у береговъ Аляски, Берин-
гово море.
Примѣч. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи два экземпляра
этой формы, съ плодоношеніемъ. Слоевище вильчато-развѣтвленное,
шириной въ 3—4 мил., съ хорошо замѣтной, пропадающей въ верхнихъ
сегментахъ жилкой; концы верхнихъ сегментовъ тупые. Плодовыя
тѣла длиной въ 5 мил., шириной 3 мил., развѣтвлены вилочкой, сег-
менты овальные, скафидіи мелкіе.
I. ігге^піагік К|е11т.
Рисиз еѵапезсепз А§. Г. іггециіагіз К]'е11т., Вегіп^. А1&., р. 35.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива близъ р. Семячика; на
камняхъ, ІХ/1909, № 6509.
Распростран. Берингово море.
Примѣч. Подъ № 6509 лежатъ 5 экземпляровъ этой водоросли,
съ плодоношеніями. Водоросль вѣтвится неправильно-дихотомически;
сегменты коротки, большинство ихъ состоитъ изъ широкой жилки
безъ крыльевъ, верхніе сегменты крылатые, узкіе, шириной до 2 мил.,
съ мало замѣтной жилкой. Плодовыя тѣла хорошо очерченныя снизу,
овальныя или вытянутыя, иногда обратно сердцевидныя. Длина ихъ
4—15 мил., при ширинѣ въ 2—6 мил. Высота водоросли—до 8 сант.
ПНодорНусеае.
Сем. Вап§іасеае.
РогрЬуга зрес.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива близъ р. Сѣмячика, ІХ/1909,
6531, 6532.
Примѣч. Неполные образчики водоросли съ однослойной пластин-
кой, толщиной въ средней части слоевища около 55 у.. По строенію
и окраскѣ схожа съ РогрЬуга ѵиі&агіз іп Ье Лоііз, А1§. таг. СЬегЬоиг^,
№ 196, отличаясь большей толщиной пластинки.
Точное опредѣленіе водоросли затруднительно въ виду непол-
ноты образцовъ.
24. РогрЬуга тіпіаіа (Ад.)
р атрііззіта (КіеПт.) Козепѵ.
РогрЬуга тіпіаіа (А§.) р атрііззіта Возепѵіп^е, Огопі. Наіа1§'. р. 827.
„ „ „ Возепѵіп&е, А1&. (Зтоепі., р. 83. .
Віріоіегта атрИззітппі Кіеіітап, А]§. Агс. 8еа, р. 188, іаЪ. 17,
6§. 1—3, іаЬ. 18. 1—8.
РогрЬуга атрііззіта (КіеПт.) ЗеісІіеП, бгагйпег, А1^. УогіЬлѵезі. Атег.
р. 290.
Мѣстонах. Устье рѣки Жупановой, принесено приливомъ,
ІХ/1909, № 6535.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Америки, отъ шт. Ва-
шингтонъ до Аляски, Японія, Норвежское полярное море, Гренландія.
Описаніе. Пластинки водоросли неполныя, длиной въ 13 сант.,
шириной не болѣе 7 сант., блестящія, складчатыя, свѣтло-фіолетово-
краснаго цвѣта, двуслойныя, толщиной въ 55 р. въ средней части
слоевища. Клѣтки съ поверхности б. ч. четырехугольныя, на попе-
речномъ сѣченіи почти квадратныя съ толстыми наружными и боко-
выми стѣнками.
505
Сем. 6і§агііпасеае.
25. бідагііпа осЬоіепзіз (Кирг.) КіеІІт.
Оі&агііпа осЬоіепзіз (Вирг.) К]е11т. Ве-Топі, Зуііо^е IV, р. 228 (потеп),
СЬопйгиз таті1І08іі8 ѵаг. осЬоіепзіз ВиргесЬі, Тап§. Осіі. Меег., р. 317.
Мѣстонах. Авачинская губа. Раковъ маякъ, Ѵ/1909, № 5016.
Распростран. Охотское море.
Описаніе. Экземпляры гербарія Камчатской экспедиціи характе-
ризуются плоскимъ слоевищемъ, шир. не болѣе 2 мил., расширяю-
щимся до 5 мил. только въ мѣстахъ отхожденія нѣсколькихъ вѣ-
точекъ. Водоросль вѣтвится въ нижней своей части дихотомически, въ
верхней— большею частью политомически. Сегменты къ основанію
своему нѣсколько утончаются; конечные сегменты слегка расширяются
къ вершинѣ и большей частью тупо округлены на верху. Выросты
съ цистокарпами эллиптической формы, очень немногочисленны, рас-
положены на конечныхъ сегментахъ и по краю ихъ; въ каждомъ вы-
ростѣ по 1—2 цистокарпа.
Водоросль тождественна съ образцами Рупрехта въ герб. Акад.
Наукъ (СЬопйгиз татіііозиз ѵаг. осЬоіепзіз В. изъ Охотскаго моря).
Близка къ описанію Сгфагііпа расійса 1<іе11т. (Вегіп^. А1§., р. 31
іаЬ. 1, й 21—22), отличаясь отъ нея узкимъ слоевищемъ.
26. СаІІорКуІІіз гИупсІіосагра Вирг.
СаШрЬуПіз гЬупсЬосагра ВиргесЬі, Тап§\ Осіі. Меег., 260, ІаЬ. 13.
СаІІорЬуІІіз гЬупсЬосагра Магіепз, Тап^. Озі. Азіепз, р. 132.
„ „ ЩеПтап, Вегіп&. А1§., р. 30.
„ , Бе-Топі, Зуііо^е, IV, р. 284.
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья Тихой’ рѣки,
ІХ/1909, №№ 6510, 6511.
Распростран. Берингово море у Берингова острова, Охотское море,
Восточно-Китайское море у Нагасаки, Японское море.
Примѣч. Два экземп. съ цистокарпами въ гербаріи Камчатской
экспедиціи очень схожи съ й оЬіизіІоЬа Вирг. (Тап&. ОсЬ. Меег., іаЬ. 13, Ь.)
и гербарн. образчиками Акад. Наукъ, собранн. Вознесенскимъ у Аяна.
27. Саііутепіа ЗсЬтіігіі (ЗсКтііг) Ое-Топі.
Саііутепіа зап^иіпеа йсЬтііг іп Коісіегир-Возепѵіпй'е, Сігоепі. ]1аіа]$.,
р. 819, іаЬ. II, Г. 4.
,, „ „ Ьез А1&. таг, йи Огоепіапй. р. 79.
506
СаНутепіа ЗсЬтііхіі Ве-Топі, 8у11о§е, IV, р. 298.
Мѣстонах. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, Ѵ/1909, № 4982; Авачинская губа, Раковъ маякъ, Ѵ/1909,
№ 5018; Тарьинская бухта у мыса Козакъ, Ѵ/1909, № 5040; Моховая бухта,
Ѵ/1909, №№ 5041, 5042; берегъ Кроноцкаго залива бл. р. Семячика,
ІХ/1909, №№ 6509, 6529.
Распростран. Запади, побережье Гренландіи, Лабрадоръ.
Описаніе. Водоросль представляетъ пластинку округлыхъ очер-
таній, у молодыхъ экземпляровъ суживающуюся къ основанію въ
очень короткую ножку, у болѣе старыхъ широко сердцевидную у осно-
ванія. Пластинка несимметричная, мѣстами продиравленная, непра-
вильно лопастная съ лопастями широкими, иногда покрывающими
другъ друга своими краями, слегка складчатыми. Край пластинки
городчатый или зубчатый. Діаметръ пластинки въ крупныхъ экзем-
плярахъ доходитъ до 30—35 сант.
На попереч. разрѣзѣ обнаруживаетъ внутренній слой изъ узкихъ
гифъ, переплетенныхъ съ ризоидами; кнаружи этотъ слой посте-
пенно переходитъ въ слой вытянутыхъ клѣтокъ, перемѣшанныхъ съ
ризоидами. Эти вытянутыя клѣтки отличаются нѣсколько большей
толщиной по сравненію съ центральными гифами и къ периферіи ста-
новятся короче, болѣе округлыми, переходя въ внѣшній коровой слой
мелкихъ окрашенныхъ клѣточекъ, расположенныхъ въ 2—3 ряда анти-
клинически и соединенныхъ въ паренхимообразную ткань. Экземпляры
съ прокарпами; цистокарповъ не наблюдалъ.
Водоросль очень близка къ описанію С. ЗсЬтіігіі, отчего я и ото-
ждествляю ихъ, хотя послѣдняя не приводится въ спискахъ тихо-
океанскихъ водорослей.
Не могу не отмѣтить также чрезвычайнаго сходства въ анатоми-
ческомъ строеніи камчатской С. бсінпііхіі съ Ігісіаеа рпзіиіоза Розі. еі
Кирг. (ІИ. А1^., р. 18, іаЬ. 32), описанной этими авторами для Камчатки.
Отъ гербарныхъ образчиковъ I. рпзіиіоза наша водоросль нѣсколько
отличается формой пластинокъ и консистенцій слоевища, которое
у I. рпзіиіоза чрезвычайно легко остуденяется при размачиваніи, на
что указывали уже авторы, описавшіе ее.
507
Сем. Кйодорііу 11 ідасеае.
28. ТигпегеІІа Мегіепзіапа (Розі. еі Вирг.) ЗсЬтііх.
Титегеііа Мегіепзіапа Зсіітііх, Зузіет. БеЬег. Гіогісі., р. 441.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е IV, р. 323.
„ „ Заишіегз, Аіазк. А1^. р. 199.
„ „ 8еіс1іе1І, Сгагсіпег, А1§. Логііпѵезі. Атег. р. 309.
Ігібаеа Мегіепзіапа Розі. еі Кирг., 111. А1§., р. 18. ІаЬ. 33.
ЗсЬіхутепіа Мегіепзіапа <1. А^аічіЬ, Зрес. II, р. 174.
„ ,, „ Ерісгіз.,р. 121.
„ „ Кіеіітап, Вегіпр;. А1^-, р. 32.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. I. Мегіепзіапа, Петропавловскъ (Ехр.
Ьйікеапа).
Мѣстонах. Раковая бухта, между вторымъ и третьимъ заливами
отъ входа, Ѵ/1909, № 5014. Постельсъ и Рупрехтъ (]. с.) указываютъ
на частое нахожденіе этой водоросли въ Авачинской губѣ.
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣвер. Америки (штатъ
Вашингтонъ, Аляска), Курильскіе острова, Берингово море.
Примѣч. Въ гербаріи Камчатской экспедиціи находится одинъ
небольшой обломокъ съ цистокарпами. По строенію и консистенціи
слоевища этотъ образецъ очень сходенъ съ экземплярами гербарія
Акад. Наукъ, отличаясь расположеніемъ цистокарповъ, которые здѣсь
немногочисленны и разсыпаны группами.
Сем. Кііодутепіасеае.
29. ЙКогіутепіа раітаіа бгеѵ.
КЬойутепіа раітаіа Нагѵеу, РЬус. Вгііап. і. 217.
„ Д. А^агсііі, Зрес. II, р. 376; Ерісгіз. р. 329.
„ „ Наиск, Меегезаі^еп р. 163.
,, „ К]ѳ11т., А1§’. Агс. Зеа р. 147.
„ „ Бе-Топі, Зуііо^е IV, р. 512.
„ „ Заітсіегз , Аіазк. А1^. р. 200.
Наіутепіа раітаіа С. А^агсІЬ, Зрес., р. 204.
п „ Розі. еі Кирг., ІИ. АІ&. р. 18, іаЬ. 34.
Гисиз раітаіиз Тигпег, Нізіог, Рис., р. 114, іаЬ. 115.
Сгпіеііп, Нізі. Рис. р. 189, іаЬ. 26 (зес. С. А&.).
508
Мѣстон. Авачинская губа, заливъ между Никольской и Межен-
ной горой, Ѵ/1909, №№ 4981, 4982; Ковшъ, выброш. прибоемъ, Ѵ/1909,
Л» 4990; тамъ же № 4991; Раковая бухта, между первымъ и вторымъ
заливами отъ входа, Ѵ/1909, № 5012; Раковъ маякъ, Ѵ/1909, №№ 5016,
5017; Тарьинская бухта у м. Козакъ, Ѵ/1909, № 5040; Моховая бухта
Ѵ/1909, №№ 5041, 5042, 5053; берегъ Кроноцкаго залива бл. р. Семя-
чика, ІХ/1909, № 6531; Тарьинскаябухта, 7/ѴІ 1908, соб. В. Комаровъ;
лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на глубинѣ около 1 фута,
21/ѴІ 1908, соб. Л. Раменскій.
Для Камчатки эта водоросль указана еще Гмелиномъ (1. с.).
Распростран. Тихій океанъ у береговъ Сѣвер. Америки до Кали-
форніи и Японіи, Берингово море, Курильскіе острова, Японское море,
Сѣвер. Ледовит. океанъ отъ Новой Земли до Гренландіи, Бѣлое море,
Атлантич. океанъ у береговъ Европы • и Сѣвер. Америки до Ныо-Іорка,
Исландія, Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Образцы этой водоросли въ гербаріи Камчатской экспе-
диціи по характеру слоевища могутъ быть разбиты на двѣ группы.
Представители одной характеризуются болѣе или менѣе простымъ
широкимъ слоевищемъ, приближаясь къ описанію 1. іуріса зиЫ. пікіа
у Кіеіітап’а (]. с.). Размѣры такихъ образцовъ—6—11 сант. длины и
2—3 сант. ширины.
Другую группу образуютъ экземпляры съ невысокимъ (до 6—8 сант.),
узкимъ (до 3 — 5 мил.) слоевищемъ, по краю котораго отходятъ
болѣе или менѣе обильныя пролификаціи.
Такіе образцы совершенно тождественны съ экземплярами гер-
барія Акад. Наукъ, лежащими подъ этикетками: Раітагіа ехрапза, ѵаг.
(Петропавловскъ, Вознесенскій 1848), Наіутепіа раітаіа ѵ. ргоіііега
(Уналашка, Кастальскій; Петропавловскъ, ехр. Ьііікеапа).
Нѣкоторые образчики В. раітаіа въ сборахъ Камчатской экспе-
диціи—съ тетраспорангіями.
30. Наіозассіоп зассаіит Кйіх.
Наіозассіоп зассаіиш Кіііх. Уеп<іо, Иоіез оп а!§ае пе\ѵ I. Дарап р. 129.
Рисиз зассаіиз Тигпег, Нізіог. Гис., р. 104, ІаЬ. 241 Я&. сГ. зіпізіга.
Наіутепіа зассаіа С. А^агсііі, Зресіез, р. 207 рагііт.
Нитопііа НубгорЬога Розі. еі Вирг., 111. А1&., р. 19, і. 35, іі§-. с.
Наіозассіоп НубгорЬога <1. А§агсІЬ, Зресіез II, р. 358 рагііт.
„ „ „ Ерісгізіз, р. 258.
„ „ Бе-Топі, Зуііо^е, IV, р. 604.
509
Наіозассіоп ^ІапіЙогте КііргесЫ, Тап§. Осіі. Меег., р. 279, ІаЬ. 16.
ІЛѵа ДапЛГогтіз Отеі. Нізіог. Гпс., р. 232?
Гербаріи. Имп. Ботан. Садъ. Камчатка (Кузьмищевъ). Имп. Акад.
Наукъ. Иаіоз. Дапсіііогте, сборы Вознесенскаго у дер. Явины (1847).
Мѣстонах. Авачинская губа, Ковшъ, по берегу, выброшенная при-
боемъ, Ѵ/1909, № 4991; берегъ Кроноцкаго залива у устья рѣки Ти-
хой, ІХ/1909, №№ 6511, 6515.
Для Камчатки вообще эта водоросль указывается Гмелиномъ,
Тигпег’омъ и С. А^агсІІі’омъ по сборамъ Штеллера, Тііезіиз’а и Ногпег’а.
Рупрехтъ даетъ мѣстонахожденія: близъ дер. Явины (Тап§-. ОсЬ. Меег.,
410), на юго-зап. берегу Камчатки (Вознесенскій 1847), Авачинская и
Жировая бухты.
Распростран. Сѣверн. Тихій океанъ у береговъ Сѣв. Америки до
сѣв. Калифорніи, Курильскіе острова, Охотское море.
ПримЬч. Подъ Ка 4991 находятся мелкіе экземпляры, выс. до
1—2 сант., шир. въ 1 сант., эллиптической формы съ почти незамѣт-
ной ножкой. Они отличаются отъ типичныхъ Н. зассаіит консистен-
ціей слоевища, сходной съ Н. шісгозрогшп. Изъ образцовъ въ гербаріи
Акад. Наукъ къ этой формѣ стоятъ ближе другихъ экземпляры,
собранные въ Охотскомъ морѣ въ Лебяжьей бухтѣ.
Подъ №№ 6511, 6515 лежатъ крупные, совершенно выцвѣтшіе
экземпляры, выс. 7 сант., шир. въ 1—2,5 сант., сходные какъ по облику,
такъ и по анатомическому строенію съ образцами въ герб. Акад.
Наукъ, собранными Вознесенскимъ у Кадьяка (въ 1842).
Одинъ экземпляръ въ конвертѣ № 6511 раздѣленъ на двѣ лопа-
сти, широкую и узкую, боковую у основанія водоросли, что напоминаетъ
рис. „д“ таблицы 16 у Рупрехта (Тап&. ОсЬ. Меег.).
31. Наіозассіоп ііппит (Розѣ еі Кирг.) Вирг.
Наіозассіоп йгтпт КиргесЫ, Тап^. ОсЬ. Меег., р. 292.
„ „ 3. А§аг(1Ь, Зресіез-II, р. 357.
» „ „ Ерісгіз., р. 259.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е, IV, р. 605.
„ „ ЩеПтап, Вегіп^. АІ&., р. 29.
„ „ Заипйегз, Аіазк. А1^., р. 200.
Витопііа іігта Розѣ еі Кирг., 111. А1&., р. 19, іаЬ. 35, 1. Ь. еі ІаЬ. 40,
1. 82—83.
Наіозассіоп НубгорЬога <1. А^агйЬ, Зресіез II, р. 358 рагііт.
Рисиз зассаіиз Мегіепз, Ьіппаеа, р. 56 рагііт.
„ „ Тигпег, Нізіог. Гис. р. 104. іа.Ь, 241 сіѳхіга.
510
Наіутепіа зассаіа С. А^агсІЬ, Зресіез, I, р. 207.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Экземпляры, собранные въ Петропа-
вловскѣ (ехрей. Ьііікеапа; Вознесенскій, ѴІІ/1848); на юго-зап. берегу
Камчатки у дер. Явина (Вознесенскій, ІХ/1847).
Мѣстонах. Авачинская губа, между Никольской и Меженной го-
рой, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4982; „Ковшъ", выброш. прибоемъ,
Ѵ/1909, № 4991; Тарьинская бухта у мыса Козакъ, Ѵ/1909, № 5040;
тамъ же, камни у подножья скалы, полоса прилива, ѴІ/1908, соб.
В. Комаровъ; берегъ Кроноцкаго залива у устья Тихой рѣки; ІХ/1909.
Тигпег указываетъ эту водоросль для Камчатки по сборамъ Тііезіиз’а;
Мегѣепз, Постельсъ и Рупрехтъ указываютъ ее для Авачинской
губы.
Распростран. Сѣверн. Тихій океанъ у береговъ Аляски, Японія,
Курильскіе острова, Берингово море.
Примѣч. Экземпляры гербарія Камчатской экспедиціи типичны,
нерѣдко съ пролификаціями.
32. Наіозассіоп тісгозрогит Кирг.
Наіозассіоп тісгозрогит КиргесЫ, Тап^. ОсЬ. Меег., р. 277, іаЬ. 15.
„ „ Т. А^агсііі, Ерісгіз., р. 259.
„ „ Бе-Топі, Зуііо^е, IV, р. 606.
„ „ Заишіегз, Аіазк. А]§., р. 200.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Н. тісгозрогит, сборы Вознесенскаго
изъ Петропавловска (ѴП/1848).
Мѣстонах. Авачинская губа, между Никольской и Меженной го-
рой, полоса отлива, Ѵ/1909, Я»№ 4978, 4982; „Ковшъ", выброшена при-
боемъ, полоса отлива, Ѵ/1909, № 4991; тамъ жа, полоса отлива, глуб.
4—5 саж., Ѵ/1909, № 4990; Тарьинская бухта, у мыса Козакъ, Ѵ/1909,
№ 5040; Моховая бухта, Ѵ/1909 №№ 5041, 5042, 5053.
Распростран. Сѣвер. часть Тихаго океана у береговъ Аляски;
Курильскіе остр., Охотское море, Желтое море (Вей-хай-Вей).
Примѣч. Образчики гербарія камчатской экспедиціи по облику
стоятъ ближе всего къ рисункамъ „а“ и „в“ табл. 15 у Рупрехта (1.с.);
встрѣчаются тетраспорангіи.
011
Сем. 0е1е$$егіасеае
33. Оеіеззегіа зіпиоза (боосі. еі ѴѴоосІ.) І_тх.
Веіеззегіа зіпиоза ЬупДэуе, Нуйг. сіап., р. 7. ІаЪ. 2.
„ „ Розі. еі. Кирг., 111. А1§., р. 14.
» „ Нагѵеу, РЬусоІ. Вгіі., іаЬ. 259.
„ » <1. А&агсііі, Зрес. II, р. 691; Ерісгіз., р. 486.
» „ К)е1Ітап, Вегіп§-. А1§\, р. 25.
„ я Ве-Топі, 8у11о§е, IV, р. 705.
„ „ Заітсіегз, Аіазк. А]&\, р. 201.
„ сгепаіа Киргесііі, Тап§'. Осіі. Меег., р. 231.
Еисиз зіпиозиз Тигпег, Нізі. йіе., іаЪ. 35.
„ сгепаіиз (тіпеііп, Пізі. Гис., р. 184, іаЬ. 24, Г. 1.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. В. зіпиоза, сборы изъ Авачинской
губы (Мегіепз), Петропавловскъ (ехр. Ьйік. „В. зіпиоза 111. А1§. пііЫ пипс
ѵаг. зеггаііІоЪа К.), Тигиль (Ридеръ, 1831).
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья р. Тихой, ІХ/1909,
№ 6510; тамъ-же, устье р. Жупановой, ІХ/1909, №№ 6518, 6519, на
РііІоіа азріепіоісіез.
Рупрехтъ (Тап^. Осіі. Меег., р. 411) указываетъ эту водоросль по
сборамъ Ридера съ вост. побережья Камчатки. Для К. вообще эта
водоросль указана Гмелиномъ.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски и Япо-
ніи, Берингово море, Охотское море, Сѣверный Ледовитый океанъ,
Бѣлое море, Европейское побережье Атлантическаго океана съ сѣвера
до Португаліи, сѣверо-американское побережье Атлантическаго океана
до Ныо-Іорка, Исландія, Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Камчатскіе образчики стерильны, характеризуются уз-
кимъ слоевищемъ въ 1 сант. ширины, невысокимъ ростомъ (до 10 сант.)
и отличаются отъ типичныхъ В. зіпиоза пиловиднымъ краемъ пласти-
нокъ, главнымъ образомъ молодыхъ, отвѣчая такимъ образомъ опи-
санію ѵаг. зеггаііІоЪа у Рупрехта (1. с., р. 231).
34. Веіеззегіа зеггаіа Розі. еі Кирг.
Веіеззегіа зеггаіа Розі. еі Киргесііі, 111. А1§. р. 15.
„ „ Л А^агсііі, Зресіез II, р. 696; Ерісгіз., р. 497.
„ „ Киргесііі, Тап§. Осѣ. Меег., р. 244.
„ „ Заишіегз, Аіазк. А1§., р. 202.
Ріегійіига (?) зеггаішп Ве-Топі, ЗуПо&е IV, р. 715.
„ „ Зеісііеіі, Сгагсіпег, А1§. Хогізіііѵезі. Атег., р. 324.
512
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Камчатка (Ог. Мегіепз).
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива у устья р. Жупановой,
ІХ/1909, № 6518, на Ріііоѣа азріепіоійез.
Рупрехтъ (Тап?. Осі). Меег., р. 245) указываетъ О. зеггаіа для
Авачинской губы.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски.
Примѣч. Ширина слоевища едва превышаетъ 1 мил., высота
его—7 сант. Водоросль близка къ РІегіДшт аіаішп Д. А?., отличаясь
изрѣзанностыо края слоевища, особенно въ верхнихъ частяхъ его
Образецъ въ гербаріи Камчатской экспедиціи безъ плодовъ.
Сем. К1іо(1ошеІасеае.
35. КНосІотеІа Ьагіх (Тигп.) Ад.
ВЬоЛошеІа Ьагіх С. А?агс11і, 8рес. I, р. 376.
„ „ Розі. еі Кирг., Ш. АІ?., р. 14, ІаЬ. 38 И.
<1. А?агсІЬ, Зресіез II, р. 886.
„ „ К]еПтап, АІ?. Аге. Зеа, р. 117.
„ Вегіп?. А]?., р. 24.
Ве-Топі, 8уПо?е IV, р. 1131.
„ „ Заипбегз, Аіазк. АІ?., р. 202.
Визсагіа Ьагіх ВиргесЫ, Тап?. Осіі. Меег., р. 219.
Рисиз Ьагіх Тигпег, Нізі. Гис., р. 23, ІаЬ. 207.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. В. Ьагіх, Камчатка (ехресі. Ьйік.);
Ширкина бухта (Ридеръ); Петропавловскъ (Вознесенскій, 1848).
Мѣстонах. Берегъ Кроноцкаго залива близъ р. Семячика,
ІХ/1909, № 6528.
Распростран. Тихій океанъ у берега Сѣверной Америки до сѣ-
верной Калифорніи, Берингово море, Курильскіе острова, Японское
море сѣверный Ледовитый океанъ у береговъ Сѣверной Америки.
Примѣч. Образцы Камчатской экспедиціи совершенно тожде-
ственны экземплярамъ въ гербаріи Академіи Наукъ; съ тетраспоран-
гіями.
513
Сем. Сегашіасеае.
36. Ріііоіа азріепіоігіез (Тигп.) Ад.
Ріііоіа азріепіокіез С. А^агсІЬ, Зресіез I, р. 387.
„ „ Розі. еі Кирг., 111. А1§., р. 15, іаЬ. 29.
„ „ 3. А^агсіЬ, Зресіез II, р. 98; Ерісгіз., р. 77.
» „ К/еПтап, Вегіп§. А1§., р. 32.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е IV, р. 1379.
„ „ Ваипбегз, Аіазк. АІ§., р. 203.
„ „ Окатига, Ісопез ІаЬ. 48.
Рисиз азріепіоійез Тигпег, Нізі. іис., і. 62.
Гербарій. Имп. Ботанич. Садъ. Камчатка (Мегіепз). Имп. Акад.
Наукъ. Р. азріепіоібез изъ Камчатки (Кастальскій; ЬегЬ. СЬатіззо), Петро-
павловска (ехресі. Ьйікеапа; Вознесенскій, 1848).
Мѣстонах. Раковая бухта, между вторымъ и третьимъ заливами
отъ входа, на камняхъ, Ѵ/1909, № 5014; берегъ Кроноцкаго залива у
р. Тихой, ІХ/1909, №№ 6512, 6533; у рѣки Семячика, ІХ/1909, № 6514;
близъ устья рѣки Жупановой, ІХ/1909, № 6518; близъ устья рѣки
Березовой, 15/ІХ 1909, № 6687, собралъ В. Комаровъ.
Для Камчатки вообще эта водоросль указана Тигпег’омъ (экз.
Ногпег’а) и С. А§аг<іЬ’омъ (экз. Мегіепз и Сііаіпіззо). Рупрехтъ (Тап§.
ОсЬ. Меег., р. 335) указываетъ эту водоросль для Камчатскаго Носа.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Сѣверной Аме-
рики до Калифорніи и Японіи, Берингово море, Курильскіе острова.
Примѣч. Экземпляры гербарія Камчатской экспедиціи съ тетра-
спорангіями.
Сем. Оіоіозірііопіасеае.
37. біоіореіііз Лига (Кирг.) 1 Ад.
Оіоіореіііз бита I. А^агЬЬ, Ерісгіз., р. 276.
„ „ К]е11ш., Вегіп§. А1§., р. 28.
„ „ Ве-Топі, 8у11о§е, IV, р. 1535.
Витопііа (Іига ВиргесЬі, Тап^. ОсЬ. Меег., р. 310.
Гербарій. Имп. Акад. Наукъ. Витопііа Лига В., Петропавловскъ
(Вознесенскій, ѴП/1848).
Мѣстонах. Мысъ у Соленаго озера у входа въ Раковую (лѣв.)
бухту, на камняхъ въ полосѣ прибоя, Ѵ/1909, № 4992; Раковая бухта,
между вторымъ и третьимъ заливами отъ входа, на камняхъ въ по-
лосѣ отлива, Ѵ/1909, № 5012.
Распростран. Берингово море, Курильскіе острова,
33
514
Высота образчиковъ доходитъ до 3 сант., ширина немного болѣе
1 мил.; совершенно тождественны съ образцами въ гербаріи Академіи
Наукъ. ----------
Сем. Оитопііасеае.
38. Оитопііа ІіІИогтіе бгеѵ.
Витопііа ііШогтіз Огеѵ., АІ^. Вгіі., р. 165, ІаЬ. 17.
„ .. Нагѵеу, РЬус. Вгіі., і. 59.
„ I. А^атШі, Зрес. II, р, 349; Ерісг., р. 257.
.. „ Кіеіітап, А1§. Агс. Зеа, р. 204.
Ве-Топі, Зуііо^е, IV, р. 1621.
ЗеісЬеІІ, Сгагсіпег, АЫ ХогіЬуѵезі. Атег., р. 352.
Окатига, Ісопез, ІаЬ. 16.
„ сопіогіа КиргесЫ, Тап^. ОсЬ. Меег., р. 295.
Наіутепіа Гііііогтіз С. А^агйЬ, Зресіез I, р. 214.
Гисиз сопіогіиз бгтеііп, Нізі. Гис., р. 181, іаЬ. 22, й§. 1.
Мѣстонах. Лагуна у Тарьинской бухты, заросли на днѣ, на глу-
бинѣ около 1 фута, 21/ѴІ 1908, собралъ Л. Раменскій.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски, Берин-
гово море, Охотское море, Курильскіе острова, Сѣверный Ледовитый
океанъ у береговъ Европы, Атлантическій океанъ у береговъ Европы,
Исландія, Баффиновъ заливъ.
Примѣч. Высота водоросли до 10—15 сант., ширина 1—2 мил.;
главный стволикъ несетъ обильныя, простыя, длинныя вѣтви. Ство-
ликъ внутри почти полый; тетраспорангіи, 60 р.. х 36 р.., крестообразно
подѣленные.
Сем. Согаіііпасеае.
39. АтрИігоа сгеіасеа (Розі. еі Вирг.) Агезсіі-
АтрЫгоа сгеіасеа АгезсЬ. іп <1. А^аіЛЬ, Зресіез, II, р. 533.
„ „ Кіеіітап, Вегіп§. А1&., р. 20.
„ „ Ве-Топі, Зуііо^е, IV, р. 1811.
„ „ ЗеісЬеІІ, Сгагйпег, А1§. КогіЫѵезі. Атег., р. 359.
Согаіііпа сгеіасеа Розі. еі Кирг., 111. А1§., р. 20, іаЬ. 40, Г. 104.
Мѣстонах. Раковая бухта, между вторымъ и третьимъ заливами
отъ входа, на камняхъ, Ѵ/1909, № 5011; Авачинская губа, Раковъ
маякъ на камняхъ, на прибоѣ.
Распростран. Сѣверный Тихій океанъ у береговъ Аляски до Британ.
Колумбіи, Японія, Берингово море, Японское море.
Примѣч. Тождественна съ оригинальными экземплярами Розіеіз
и КиргесЫ, собранными Кастальскимъ у Уналашки.
Таблица для опредѣленія родовъ морскихъ водо-
рослей Камчатки.
(Въ скобкахъ указаны роды водорослей, извѣстные для Камчатки по
литературнымъ даннымъ).
Водоросли, окрашенныя хлорофилломъ въ зеленый цвѣтъ, иногда
съ бурымъ оттѣнкомъ. — 2.
1 Водоросли, окрашенныя фикофэиномъ въ бурый или черно-бурый
цвѣтъ. — 4.
Водоросли, окрашенныя фикоэтририномъ въ красный цвѣтъ —14.
Слоевище водоросли пластинчатое или мѣшковидное. — 3.
Слоевище водоросли трубчатое, простое или развѣтвленное.
2 Епіеготогрка.
Слоевище водоросли нитевидное, развѣтвленное, построенное изъ
одного ряда клѣтокъ. СІаАоркога.
Слоевище мѣшковидное, вскорѣ большей частью разрастающееся
3 въ однослойную пластинку, нерѣдко буроватаго цвѣта. Мо-
позігота.
. Слоевище пластинчатое, листообразное, двуслойное. Ѵіѵа.
( Органы размноженія заключены въ своеобразныя шаровидныя
вмѣстилища (скафидіи), погруженныя въ ткань плодоваго
4 тѣла. — 5.
Органы размноженія устроены различно, но никогда не бываютъ
заключены въ скафидіи. — 6.
' Слоевище плоское, лентовидное, кожистое, дихотомически раз-
вѣтвленное, съ болѣе или менѣе ясно замѣтной
срединной жилкой. Плодовыя тѣла развиваются на концахъ
вѣтвленій. Еисиз.
Слоевище сильно развѣтвленное, состоитъ изъ явственно выра-
женныхъ удлиненныхъ и укороченныхъ (листообразныхъ)
побѣговъ. Плодовыя тѣла образуются изъ видоизмѣненныхъ
укороченныхъ побѣговъ. (Сузіоркуііит).
33*
516
I Слоевище образуетъ на субстратѣ черно-бурыя корки паренхи-
матическаго строенія. Одноячеистые спорангіи, сопровождае-
мые парафизами, развиваются въ поверхностныхъ бородав-
чатыхъ сорусахъ.
Слоевище нитевидное, развѣтвленное, построенное изъ одного
6 { ряда клѣтокъ. Одноячеистые спорангіи образуются изъ видо-
измѣненныхъ вегетативныхъ клѣтокъ, округлой формы,
расположены четками. РуіаіеІІа.
Слоевище цилиндрическое, простое или развѣтвленное. — 7.
Слоевище листообразное или ремневидное, цѣльное или съ от-
верстіями, растетъ вертикально; крупныя водоросли. — 10.
_ I Слоевище простое, большей частью полое. — 8.
11 Слоевище развѣтвленнное — 9.
' Органы размноженія (одноячеистые спорангіи) яйцевидные или
овальные помѣщаются среди радіальныхъ многоклѣтныхъ
периферическихъ нитей. Муеіоркусиз.
Органы размноженія (одноячеистые спорангіи) продолговатой или
овальной формы образуются среди одноклѣтныхъ булаво-
3^ видныхъ парафизъ, покрывающихъ слоевище почти сплош-
нымъ покровомъ. (Ског&а).
Органы размноженія (гаметангіи), большая часть сопровождаемые
одноклѣтными обратно-яйцевидными парафизами, покрыва-
ютъ поверхность слоевища сплошнымъ покровомъ. — 8су-
I іозіркоп.
( Слоевище цилиндрическое, построено изъ вытянутыхъ широкихъ
клѣтокъ, перемѣшанныхъ съ тонкими нитевидными клѣт-
ками и переходящихъ на поверхности въ короткія, простыя,
свободныя членистыя нити, расположенныя перпендикулярно
къ поверхности слоевища. Одноячеистые спорангіи разви-
ваются у основанія периферическихъ нитей, многоячеи-
стые—изъ нижнихъ члениковъ ихъ. Скогйатіа.
Слоевище сжатое, построенное изъ двухъ слоевъ клѣтокъ, окру-
жающихъ центральную членистую клѣточную ось. Внутрен-
ній слой состоитъ изъ крупныхъ вытянутыхъ и мелкихъ
округлыхъ клѣтокъ; внѣшній, коровой слой—изъ мелкихъ
округло-угловатыхъ клѣтокъ. Везтагезііа.
Слоевище цилиндрическое, развѣтвленное, клѣточнаго строенія,
плотное или полое. Многоячеистые спорангіи, одиночные или
группами, образуются изъ покровныхъ клѣтокъ, слегка
і выдаваясь надъ поверхностью слоевища. Зіісіуозіркоп.
517
10
Слоевище состоитъ изъ стволика, наверху переходящаго въ ли-
стообразно расширенную пластинку. — 11.
Слоевище состоитъ изъ стволика, наверху переходящаго въ рем-
невидную пластинку, отходящую отъ стволика спирально.
Агікгоіігатпиз.
/ Слоевище цѣльное. — 12.
[ Слоевище съ округлыми отверстіями. — 13.
Слоевище съ жилкой, проходящей вдоль срединной линіи листо-
образной части его; слизевые каналы отсутствуютъ. Споран-
гіи развиваются на особыхъ спорофиллахъ. Аіагіа.
Слоевище безъ срединной жилки; слизевые каналы большею
частью имѣются. Спорангіи развиваются на поверхности
листообразной части пластинки. Імтіпагіа.
13
14
15
16
17
Слоевище не развѣтвленное, съ жилкой, проходящей вдоль сре-
динной линіи пластинки. Адагит.
Слоевище развѣтвленное, безъ срединной жилки; листообразная
пластинка отходитъ отъ стволика спирально. Тігаіаззіо-
ркуііит.
Слоевиіце инкрустировано известью, членистое, цилиндрическое
или сжатое, развѣтвленное. — 15.
Слоевище не инкрустировано известью. — 16.
Слоевище вѣтвится большей частью дихотомически; плодовмѣсти-
лища разсыпаны по поверхности члениковъ. Атркігоа.
Слоевище вѣтвится дихотомически или перисто; плодовмѣсти-
лища образуются на вершинахъ вѣточекъ. (СогаІНпа).
Слоевище плоское, пластинчатое, листовидное. — 17.
Слоевище нитевидное, цилиндрическое или сжатое, развѣтвленное,
плотное или полое. — 28.
Слоевище мѣшкообразно вздутое или трубчатое, полое, простое
или развѣтвленное, клѣточнаго строенія. Наіозассіоп.
Пластинки съ ясно замѣтной, большей частью перисто развѣт-
вленной жилкой, проходящей вдоль срединной линіи слое-
вища, переходящаго книзу въ развѣтвленный стволикъ.
Веіеззегіа.
Пластинки безъ срединной жилки. — 18.
518
< Слоевище листообразное, цѣльное или разсѣченное, состоитъ, по
крайней мѣрѣ въ безплодныхъ участкахъ, изъ одного или
двухъ рядовъ клѣтокъ. — 19.
Слоевище построено изъ двухъ или нѣсколькихъ слоевъ
ткани. — 20.
I
19
20
21
22
Слоевище построено изъ одного или двухъ слоевъ клѣтокъ;
органы размноженія образуются непосредственно изъ веге-
тативныхъ клѣтокъ слоевища, которое въ такихъ участкахъ
состоитъ нерѣдко изъ нѣсколькихъ слоевъ клѣтокъ. РогрКута.
Слоевище построено изъ одного слоя клѣтокъ; органы размно-
женія (цистокарпы) образуютъ на поверхности слоевища,
нерѣдко по краю его, бородавчатыя вздутія. (Кііоркуііит).
Слоевище въ формѣ широкой листообразной пластинки, цѣльной
или лопастной, рѣже вильчато раздѣленной. — 21.
Слоевище болѣе или менѣе узкое, цѣльное или развѣтвленное.—23.
г
Слоевище состоитъ изъ двухъ слоевъ клѣтокъ — внутреннихъ,
рыхло расположенныхъ, анастомозирующихъ между собой,
цилиндрическихъ клѣтокъ и внѣшнихъ, мелкихъ, образую-
щихъ четковидныя радіальныя нити, соединенныя между
собой въ ткань. (Ітііаеа).
Слоевище состоитъ изъ трехъ слоевъ ткани; внѣшній покровный
слой слагается изъ мелкихъ окрашенныхъ клѣтокъ, пере-
ходящихъ во внутренній покровный слой изъ рыхлосвя-
занныхъ удлиненныхъ или округлыхъ клѣтокъ, сопрово-
ждаемыхъ ризоидами; центральный слой состоитъ изъ тон-
кихъ нитевидныхъ клѣтокъ, переплетающихся съ ризои-
дами. — 22.
Гонимобластъ образуетъ сильно развѣтвленный пучокъ. Саііу-
тепіа.
Гонимобластъ раздѣленъ на нѣсколько или много участковъ. —
ТигпегеИа.
I Тетраспорангіи подѣлены крестообразно. — 24.
| Тетраспорангіи подѣлены рядами или косо крестообразно. — 27.
24
Слоевище нитчатаго строенія; внутренній слой ткани состоитъ
изъ цилиндрическихъ вытянутыхъ клѣтокъ, анастомозиру-
ющихъ между собой, внѣшній слой изъ радіальныхъ четко-
видныхъ нитей, слагающихся въ покровный слой. — 25.
Слоевище клѣточно-нитчатаго или клѣточнаго строенія. — 26.
519
25
26
Слоевище дихотомически развѣтвленное; цистокарпы образуютъ
бородавчатыя возвышенія на поверхности слоевища; ядро
лишено нитчатаго покрова. (Скопсігиз).
Слоевище сжатое или плоское, большей частью дихотомически
развѣтвленное. Цистокарпы образуются въ простыхъ или
развѣтвленныхъ плодущихъ вѣточкахъ; ядро съ нитчатымъ
покровомъ. (Зідатііпа.
Тетраспорангіи разсыпаны на поверхности слоевища, нерѣдко въ
сорусахъ. Слоевище узкое или широко-лентовидное, къ осно-
ванію суженное въ черешокъ, дихотомически или пальчато
развѣтвленное; построено изъ двухъ слоевъ тканей: внѣш-
ній изъ мелкихъ окрашенныхъ и внутренній изъ крупныхъ
удлиненныхъ или округло-многоугольныхъ клѣтокъ. Вко-
Нутепіа.
Тетраспорангіи разсыпаны по поверхности слоевища. Слое-
вище дихотомически, лопастно или почти перисто разсѣчен-
ное, построено изъ двухъ слоевъ тканей; внѣшній изъ ра-
діальныхъ четковидныхъ нитей, соединенныхъ въ покровную
ткань, внутренній—изъ крупныхъ округлыхъ клѣтокъ, со-
провождаемыхъ ризоидами. Саііоркуіііз.
Слоевище вильчато, пальчато или перисто развѣтвленное; по-
строено изъ клѣтокъ въ центрѣ болѣе или менѣе
крупныхъ, сопровождаемыхъ короткими ризоидами, кнаружи
постепенно мельчающихъ. Тетраспорангіи собраны группами
въ конечныхъ вѣтвленіяхъ. (Еиікога).
Слоевище дихотомически развѣтвленное, по краю нерѣдко съ
пролификаціями; построено изъ немногихъ рядовъ округло-
многоугольныхъ клѣтокъ. Тетраспорангіи разбросаны по
слоевищу или же образуются въ краевыхъ пролификаці-
яхъ. {ВкосІоркуШз).
Слоевище нитевидное, развѣтвленное, построенное изъ одного
ряда клѣтокъ, частью или сплошь покрытыхъ корой.
(Сегатіит).
Слоевище цилиндрическое, сжатое или плоское, развѣтвленное,
различнаго строенія, но всегда съ членистой центральной
осью, иногда ясно различимой лишь въ молодыхъ участкахъ
водоросли. — 29.
Слоевище плотное или полое, различнаго строенія, но всегда
безъ членистой центральной оси. — 33.
520
Цистокарпы внѣ слоевища или погруженные; ядро округлое
29
или округло-почковидное, покрытое безцвѣтной оболочкой,
окружающей собранные въ безпорядкѣ карпоспоры. — 30.
Цистокарпы внѣ слоевища, съ яйцевиднымъ или шаровиднымъ
перикарпомъ, построеннымъ изъ клѣточекъ, съ базальной
плацентой, отъ которой отходятъ короткія спорогенныя нити;
конечные членики ихъ превращаются въ карпоспоры.—31.
Слоевище плоское, перисто-развѣтвленное; цистокарпы располо-
жены на концахъ вѣточекъ и окружены покровными ни-
тями. Ріііоіа.
30 Слоевище цилиндрическое, плотное, вскорѣ полое, большей частью
незначительно дихотомически развѣтвленное. Цистокарпы
погружены во внутренній слой коровой ткани, образуя на
поверхности водоросли замѣтные бугорки, Оіоіореіііз.
Слоевище цилиндрическое, членистое, развѣтвленное; построено
изъ болѣе или менѣе вытянутыхъ клѣтокъ, груп-
пирующихся правильными этажами вокругъ членистой осе-
вой нити (строеніе полисифонное), голыхъ или болѣе
или менѣе покрытыхъ корой. (Роіуаіркопіа).
Слоевище цилиндрическое или плоское, развѣтвленное, постро-
енное изъ различной формы клѣточекъ, окружающихъ чле-
нистую центральную ось. — 32.
( Слоевище цилиндрическое. Ркойотёіа.
( Слоевище плоское. (Осіопікаііа).
Слоевище полое или почти полое, цилиндрическое, развѣтвлен-
ное, построенное изъ нитей, внутри очень рыхло сплетен-
ныхъ, вытянутыхъ по длинѣ водоросли, анастомозирующихъ
между собой и переходящихъ кнаружи въ радіальныя ко-
роткія четковидныя нити, образующія покровную ткань.
Тетраспорангіи погружены въ покровную ткань и подѣлены
крестообразно. Витопііа.
Слоевище плотное. — 34.
34
Слоевище въ формѣ развѣтвленнаго, болѣе или менѣе
толстаго стебля, несущаго мутовчато расположенныя округ-
лыя, большею частью глубоко изрѣзанныя по краю пла-
стинки, въ центрѣ охватывающія стебель. (Сопзіапііпеа).
Слоевище цилиндрическое, сжатое или плоское, различнымъ об-
разомъ развѣтвленное; цистокарпы образуются въ простыхъ
или развѣтвленныхъ плодущихъ вѣточкахъ, (лідагііпа.
Литература.
1. Адатсік, С, Зресіез Аі^агит, Ѵоі. I. СггурЫз\ѵа1с1іае,1821. Ѵоі. II. Сту-
рЫае, 1828.
2. Адатсік, С. Ісопез А1§’агит іпейііае, Ъипсіае, 1846.
3. Адатсік, 7. Іп Ьізіогіат а1§’агит зушЬоІае. Ъіппаеа, 15, 1841, р. 1.
4. Адатсік, 7. Зресіез, Сепега еі Огсііпез АІ^агит. Ѵоі. 1—3 (Ерісгізіз зуз-
іетаііз Погісіеагит). 1848—1876.
5. Адатсік, 7. Бе Ъатіпагіеіз зутЬоІаз оііегі. Асіа Ипіѵегзііаііз Ъипсіепзіз.
Ъипа, 1867—1868.
6. Адатсік, <1. Війга§’ іііі каппейотеп аі ЗреізЬег§’еіі8 А1§ег. Коп^І. Зѵепзка
Ѵеіепзкарз-Акасіетіепз Напсііш^аг; Ва. 7. 1869.
7. Адатсік, <1. Ті11а§’^ іііі 1бге§аепс1е АЙіапсІІіп^. ІЬій.
8. Адатсік, 7. Війга^ іііі каппейотеп аі Сгбпіапсіз Ъатіпагіеег осіі Еисасеег.
Коп^І. Зѵепзка Ѵеіепзкарз-Акасіетіепз Напйііп^аг, Всі. 10, 1871—1872.
9. Адатсік, 7. ТІ11 АІ^егпез Зузіетаіік. IV. Асіа Нпіѵегзііаііз Ъипсіепзіз.
Ъипа, Т. 17, 1880—81; VI, іЬіа. Т. 19, 1882—83.
10. АЫпет, К. Віага§ іііі каппеаошеп от ае Зѵепзка іогтетпа оі аі^зіа^іеі
ЕпіеготогрЪа. Зіоскіюіт, 1877.
11. Ашіетзоп, С. Ъізі оі Саіііогпіап тагіпе АІ^ае, ѵѵііЬе поіез. 2ое, II, 1891,
р. 217.
12. Апсіетзоп, С. Зоте пелѵ апа зоте оіа аі^ае Ьиі гесепііу гесо^пігеа оп іЬе
Саіііогпіа соазі. 2ое, IV, 1893—94, р. 358.
13. Атезскоид. Бе АІ^із поппиіііз тагіз Ваііісі еі Ваішзіепзіз, Воіапізка
Моіізег, 1876, р. 33; Неа^ѵі^іа, Ва. 15, 1876, р. 139.
14. Атезскоид. ОЬзегѵаііопез Ркусоіо^ісае. IV. Коѵа асіа Ке^іае Зосіеіаііз
Зсіепііагит Црзаііепзіз. Зег. III. Ѵоі. XII, 1884.
15. Бородинъ, И, Коллекторы и коллекціи по флорѣ Сибири. Труды Ботанич.
Музея Имп. Акад. Наукъ, Вып. ГѴ, 1908.
16. Бе-Топі. Зуііо&е АІ^агшп, Ѵоі. I—IV, 1889—1903.
17. Епдіет, А. шіа Ртапіі, К. Біе паійгІісЬеп Рііапгепіашіііеп. Т. I, АЬі. 2,
Ъеіргі^, 1897.
18. Езрет, Ск. Ісопез Гисогшп сит сЬагасіетіЬиз зузіетаіісіз зупопітіз
аисіогит еі аезсгірііопіЬиз поѵагит зресіегит. ЫйгпЬег^. 1797.
522
19. Еагіоъо, Ж. Ьізіе оі іЬе тагіпе аі^ае оі іЬе ІІпііей Зіаіез. Ргосеейіп^з оі
іЬе Атегісап Асайету оі Агіз апсі Зсіепсез. X. 8. ѵоі. 2. 1875, р. 351.
20. Еагіоы, 17. Магіпе А1§'ае оі Хехѵ Еп§’1апй. АѴазЬіп^іоп, 1881.
21. Гайдуковъ, Н. Литературные источники къ русской флорѣ водорослей.
Зсгіріа Воіапіса, XVII, 1901.
22. Оерр.8. СЬіпезе тагіпе А1§'ае. йоигпаі оі Воіапу. Ѵоі. 42, 1904, р. 161.
23. втеііп, 8. Нізіогіа іисогшп. Реігороіі, 1768.
24. ОоЫ, Сііг. Сіе Вгаипіап^е йез ЕіппізсЬеп МеегЬизепз. Мёшоігез йе 1'Асай.
Ішрёг. йез Зсіепсез йе 81. РёіегзЬоиг§\ 7 зёгіе. XXI. 1874.
25. вгеѵіііе, К. АІ^ае Вгііаппісае. ЕйіпЬоиг§’, 1830.
26. Еагѵеу, И7. РЬусо1о§іа Вгііаппіса. Ѵоі. 1—3; Ьопйоп, 1846—1851.
27. Нагѵеу, 17. Ыегеіз Вогеаіі-Атегісапа. Рагі. 1—3, "ѴѴазЬіп^іоп, 1851—1858.
28. Наиск. Сіе Меегеза1§’еп СеиізсЫапйз ипй ОезіеггеісЬз, іп КаЬепЬогзі’з
Кгуріо^ашеп-Иога ѵ. СеиізсЫапй, ОезіеггеісЬ ипй йег ЗсЬѵеія, Вй. 2. 1885.
29. е/опззоп, Н. ТЬе тагіпе АІ^ае оі Зееіапй. Воіапізк Тійзкгііі, Вй. 24,
1902, р. 127; Вй. 25, 1903, рр. 141, 337.
30. <1оп88оп, Н. ТЬе тагіпе А1§ае оі Еазі Огееп1апй(1904). Меййеіеізег от
Огбпіапй, 30, АЫ. 1, 1907, р. 1.
31. Куеіітап, Г. Війга§ іііі каппейотеп от 8капйіпаѵіепз Есіосагреег осЬ
Тііоріегійег. 8іоскЬо1т, 1872.
32. К]Мтап, Г. От 8реізЬег§’епз тагіпа, кіогоіуіііогапйе ТЬаІІорЬуіег.
1. ВіЬап§* іііі К. Зѵепзке Ѵеі. Акай. Напй1іп§аг. Вй. 3. 1875—1876. II. ІЫй.,
Вй. 4, 1876—1878.
33. К'іеіітап, Г. ПеЬег йіе А1§’епѵе§’еіаііоп йез МигтапізсЬеп Меегез. Моѵа
асіа Ке§іае Зосіеіаііз Зсіепііагит Іірзаііепзіз. Ѵоі. ехіга огйіпет ейііит. 1877.
34. КуеПтап, Г. .ТЬе А1§ае оі іЬе агсііс 8еа. Коп^І. Зѵепзка Ѵеіепзкарз—
Акайет. Напй1іп§аг. Вй 20, II, 1882—1883.
35. К]е11тап, Г. От Вегіп^зЬаіѵеіз А1§’і1ога. Коп§1. 8ѵепзка Ѵеіепзкарз—
Акайет. Напйііп^аг. Вй. 23, II, 1888—1889.
36. Коісіегир-Еозепѵіиде Ъ. Огоеіапйз Наѵаі^ег (1893) іп Меййеіеізег от Огое*
іапй, 3, Аій. 3. 1894, р. 765.
37. КоШегир Козепѵіпде Ь. Ьез Аі&иез тагіпез йи Огоепіапй. Аппаіез Всіепсез
паіигеііез, 7 зег., Т. 19, 1894.
38. Коійетир Козепѵіпде Ь. Сеихіете тетоіге зиг іез аі^иез тагіпез йи Огоеп-
Іапй. Меййеіеізег от Огоепіапй. 20, 1899.
39. Коісіетир Козепѵіпде Ъ. ТЬе тагіпе А1§ае оі Саптагк. Рагі. 1. Ме-
тоігез йе ГАсайетіе Коуаіе йез бсіепсез еі йез Ьеіігез йе Сапетагк, Сореп-
Ьа^ие, 7-те зегіе, зесі. йез Зсіепсез, і. VII.
40. Кискиск. Р. Веііга^е гиг Кеппіпізз йег Есіосагриз-Агіеп йег Кіеіег
ГбЬгйе. ВоіапізсЬез СепігаІЫаіі. Вй. 48, 1891. р. 1.
523
41. Кйігіпд. Біа^позеп ипй Вешегкип§’еп хи пеиеп ойег кгііізЬеп А1§еп.
Воіапізсііе 2еііип§ 1847. рр. 1, 22.
42. Кйігіпд. Зресіез АІ^агит. Ьірзіае, 1849.
43. Кйігіпд. ТаЬиІае РЬусоІо^ісае. МогйЬаизеп, 1845—1869.
44. Ье Поіъз. Ехатеп йез езрёсез сопіопйиез зоиз 1е пот сіе Ьатіпагіа
йі^ііаіа аисі. еіс. Коѵа асіа Асасіет. Саезагеае Ьеороійіпо-Сагоііпае паіигае
сигіозогит. Ѵоі, 25, рагз розіегіог, р. 529.
45. Ъе <ІоИз. Ьізіе сіез АІ^иез тагіпез сіе СЬегЬоиг^. Рагіз, 1863.
46. Литвиновъ Д. Библіографія флоры Сибири. Труды Ботан. Музея Имп.
Акад. Наукъ, вып. V. 1909.
47. ЪупдЪуе. Тепіатеп НуйгорЬуіо1о§'іае сіапісае. Найііае, 1819.
48. Магіепз. 6г. Біе Тап^е іп «Біе РгеиззізсЬе Ехрейіііоп пасЬ Озі-Азіеп».
Вегііп, 1866.
49. Маізитига. 7. Іпсіех ріапіагшп іаропісагит зіѵе епшпегаііо ріапіа-
гит отпіит ех іпз. Кигііі, Ѵезо, №рроп еіс. Ьисиздие со§тіііагит. Ѵоі. I.
Сгуріо§’атае. Токіопі, 1904.
50. Мегіепз. Н. 2\ѵеі ЬоіапізсЬ-^іззепзЬаЙісЬе ВегісЬіе ѵоп Бг. НеіпгісЬ
Мегіепз, ИаіигіогсЬег аиі йег ^е^ешѵагіі^еп ВиззізсЬеп Епійескип^згеізе ат
Вогсі сіез Зіпіаѵіп, сарі. ѵ. Ьйікепз, ^езскгіеЪеп іп ОсіоЬег 1827 іп Катізсііаіка
еіс. Егзіег ВегісЬі йЪег ѵегзсіііейепе Рисиз Агіеп еіс. Ьіппаеа, Вй. 4, 1829, р. 43.
51. Окатига. К. Ісопез оі Йарапезе АІ^ае. Ѵоі. I. Токуо, 1907—1909: ѵоі.II,
№ 1—7, 1909—1910.
52. Розіеіз А. еі ЕиргесМ Р. ІПизігаііопез А1§’агит іп іііпеге сігса огЬет
Іиззо Ітр. №со1аі I аідие аизрісііз паѵагсЬі Рг. Ьйіке аппіз 1826—1829 іп ос.
Расійсо ітргітіз зеріепігіопаіі ай Ьіііога Воззіса Азіаіісо-Атегісапа соііесіа-
гит. Реігороіі, 1840.
53. Кеіпке, Аііаз БеиізсЬег Меегезаі^еп. Вегііп, 1889—1892 г.
54. Козепікаі, О. 2иг Кеппіпізз ѵоп Масгосузііз ипй ТкаІаззіорЬуІІит; Ріога,
1890, р. 105.
55. КиргесМ. Р. Ветегкип^еп йЪег йеп Ваи ипй йаз ІѴасЬзіЬит еіпі^ег
^гоззеп А1§еп-8іатте еіс. Метоігёз йе ГАсай. Ітрёг. йез зсіепсез йе 8аіпі-Рё-
іегзЪ. VI зёг., Т. VI. 1849., р. 59.
56. ЕиргесМ, Р. Тап§е йез ОсЬоізкізсЬеп Меегез іп Міййепйогйз ЗіЬігізсІіе
Веізе, Вй. 1, ТЬ. 2, 1851.
57. ЕиргесМ^ Р. Иеие ойег ипѵоіізіапйі^ Ъекаппіе Рйапгеп аиз йет Мо-
гйі. Ткеііе йезЗіійеп Осеапз. Мётоігез йе ГАсайётіе йе 8і.-РёіегзЬоиг§, 8с. паі.
Т. VII, 1852.
58. Ваипсіегз. А1§’ае іп Наітітап Аіазка Ехрейіііоп. Ѵоі. 5. Сгуріо§’атіс
Воіапу, НеѵЧогк, 1904.
524
59. Всктііг, Рг. ЗузіешаіізсЬе ІІеЬегзісЬі сіег ЬізЬег Ьекаппіеп Сіаііип^еп
сіег Еіогісіееп. Ріога, 1889, р. 435.
60. Зеіскеіі, IV. апсі бгагсіпег, РІ. А1§ае оі ХогіЬтезіегп Ашегіса. ІІпіѵег-
зіѣу о! Саіііогпіа РиЫісаііопз. Воіапу, Ѵоі. 1, 1902—1903, р. 165.
61. вогѵегЬу’з Еп^ІізЬ Воіапу, Ьопсіоп, 1790—1814.
62. Ткигеі. Моіе зиг Іа зупопутіе (іез ІЛѵа Іасіиса еі Іаііззіта Ь. Метоігез
сіе Іа Зосіеіё сіез зсіепсез паіиг. сіе СЬегЬоиг§’ Ѵоі. 2, 1854, р. 17.
63. Тигпет. Рисі зіѵе ріапіагит іисогит §-епегі ісопез сіезсгірііопез еі
Ызіогіа. Ьопсіоп; Ѵоі. 1—4, 1808—1819.
64. Ѵіскегз, А. Ьізіе (іез а1§иез тагіпез сіе Іа ВагЬасІе. Аппаіез сіез
Зсіепсез Хаіигеііез, 9 зегіе, Т. 1, 1905, р. 45.
65. УѴіНтоск. Рогзбк іііі еп топо^гарЬі біѵег а1§з1а§іеі Мопозігопіа.
ЗіоскЬоІт, 1866 (К. Акайетізк АіЬапсІІіп^).
66. Уепсіо. К. ТЬе Рисасеае оі ^рап. ТЬе Яоигпаі оі іЬе Со11е§*е оі Йсіепсе
Ітрегіаі ІІпіѵегзііу оі Токуо. Ѵоі. XXI. 1906—1907.
67. Тепсіо. К. Моіез оп А1$ае пе^ѵѵ іо Тарап. ТЬе Воіапісаі Ма^агіпе. Токуо.
Ѵоі. XXIII. 1909. р. 117.
А. С. БОНДАРЦЕВЪ.
ГРИБЫ ИЗЪ СЕМЕЙСТВЪ РОЬѴРОКЕНЕ,
ТНЕІ.ЕРНОКЕНЕ и НѴВМЕПЕ,
СОБРАННЫЕ НН КЛМЧЯТКЬ В. П. СНВИЧЕМЪ.
Грибы изъ семействъ Роіурогеае,
ТЬеІерЬогеае и Нусіпеае,
собранные на Камчаткѣ В. П. Савичемъ.
Сем. Роіурогеае ).
I. Роіурогиз зиірііигеиз (ВиІІ.) Егіез.
Вгіез, 8узі. Мус. I, р. 357. (1821).
Зассагсіо, 8у11. VI, р. 104.
8уп.: Воіеіиз зиірііигеиз ВиІІ., НегЬ. ЕІ., іаЪ. 429. (1788).
Роіурііиз зиІрЬигеиз Кагзі., Веѵ. Мус. 3,9, р. 17. (1881).
Г е о г р а ф. р а с п р. въ прилежащихъ странахъ * 2): Сибирь, Сѣв.
Америка.
Мѣстон. № 6551 — Станъ у рѣки Малой Николки по дор. изъ
с. Щапино въ с. Толбачикъ, на Ьагіх. VII—1909.
2. Роіурогиз ѵагіиз Ргіез.
Вгіез, 8узі. Мус. I, р. 352. (1821).
Вассагсіо, 8у11. VI, р. 84.
8уп.: Роіурогиз Ъасііиз \Ѵеіпт., Возз., р. 311.
Роіурогиз Воііопіі Возік., 28, іаЬ. 24 еі іаЬ. 20.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь.
Мѣстон.: № 5296—по дорогѣ изъ с. Малки въ с. Ганалъ на топо-
ляхъ. VI—1909.
*) См. Р. ВассагНо, Зуі'о^е Риіщогит. Ѵоі. VI. 1888. Литература по грибамъ
Камчатки указана ниже въ работѣ В. А. Траишеля.
2) Географическое распространеніе указывалось, какъ на основаніи литератур-
ныхъ свѣдѣній, такъ и на основаніи имѣющагося въ моемъ распоряженіи гербарнаго
матеріала.
528
3. Еотез ідпіагіиз (I.) Егіез.
Егіез, 8узі. Мус. I, р. 375. (1821).
Зассагсіо, 8у11. VI, р. 180.
8уп.: Воіеіиз ідпіагіиз А.. 8р. Р1. р. 1176. (1753).
Роіурогиз пі^гісапз Егіез, 8узі. Мус. I, р. 375. (1821).
Готез і&піагіиз (Зііі., Сііат р. Гг. 1, р. 687. (1878).
РЬеШпиз і§піагіиз Оиёі., ЕпсЬ. Рип§. 172. (1886).
Примѣч. Готез ідпіагіиз является однимъ изъ самыхъ распростра-
ненныхъ трутовиковъ на Камчаткѣ и причиняетъ весьма существен-
ный вредъ лиственнымъ породамъ.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія, Сѣв. Америка.
Мѣстон. № 244—г. Петропавловскъ, лѣсокъ на Никольской горѣ
на Веіиіа Егтапі. V—1908. № 4—долина р. Камчатки с. Ключи на Ве-
Іиіа Егтапі. VI—1908 (собр. 3. К. Безайсъ). №№ 5300 и 5288—по дорогѣ
изъ с. Малки въ с. Ганалъ на ольхахъ. VI—1909. № 6593—на берегу
моря близъ р. Березовой на березахъ. IX—1909. № 6552 с. Кирганикъ
на осинахъ VII—1909.
4. Еотез іотепіагіиз (I.) Егіез.
Егіез, 8узС Мус. 1, 374. (1821).
Зассагсіо, 8у11. VI, р. 179.
8уп.: Воіеѣиз Готепіагіиз В., 8р. Р1. р. 1176. (1753).
Роіурогиз Іотепіагіиз Егіез, 8узѣ. Мус. I, р. 374. (1821).
Готез Готепіагіиз (З-іІІ., Сііатр. Гг. I, р. 686. (1878).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: повсюду.
Мѣстонах. № 5786 — у с. Коряцкій Острогъ на Веіпіа Егтапі.
VII—1908. № 6553 — с. Мильково на березѣ. VII — 1909. № 5299—
между- с. Малка и с. Ганалъ на Веіиіа аІЬа. VI—1909.
5. Еотез арріапаіиз (Регз.) ѴѴаІІг.
ІѴаІІг., Б. Кг. ГІ. II, р. 591.
Егіез, Ерісг. р. 465. (1838).
8ассатсІо, 8у11. VI, р. 176.
8уп.: -Роіурогиз (Ігуасіеиз Возік., 27, іаЬ. 9.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь.
Мѣстон.: № 5288—по дорогѣ изъ с. Малка въ с. Ганалъ на ольхѣ.
VI—1909. № 5297—по дорогѣ изъ с. Малка въ с. Ганалъ на тополяхъ.
VI—1909. № 6550—лагерь у поворота на с. Малка изъ Коряцко-На-
чикинскаго тракта на Веіпіа аІЬа VI.—1909.
529
6. Еотез ипдиіаіиз (8сИаеЙ.) 8асс.
8ассаг<іо, 8у11. VI, 167. (1888).
Мигііі, Атегіс. И., V. 9, р. 98.' (1908).
8уп.: Воіеіиз ипдиіаіиз 8скае$., Рип^. Ваѵаг. IV, р. 88, рГ. 137,138. (1774).
Воіеіиз ріпісоіа 8и>., 8ѵ. Ѵеі.-Асай., Нашіі., р. 88. (1810).
Роіурогиз ріпісоіа Ггіез, 8узі. Мус. I, р. 372. (1821).
Ротііорзіз ріпісоіа Кагзі., Веѵ. Мус. 3,9 р. 18. (1881).
Воіеіиз таг^іпаіиз Ретз., ОЬз. Мус. II, р. 6. (1799).
Роіурогиз таг^іпаіиз Ргіез, 8узі. Мус. I, р. 372. (1821).
Готез таг^іпаіиз Сгііі., СЬатр. Рг. I, р. 683. (1878).
У Зассагсіо приводятся три самостоятельныхъ вида—Котез рі-
пісоіа Г г., Р. ипдиіаіиз (ЗсЬаеГГ.) 8а сс. и К. таг^іпаіиз Рг.
Достаточно уже бѣглаго разсмотрѣнія ихъ діагнозовъ, чтобы видѣть
между ними большое сходство. Подъ Р. ріпісоіа подразумѣваютъ тру-
товикъ, встрѣчающійся обычно на хвойныхъ; плодовое тѣло его
копыто - или подушкообразной формы, поперечно полосатое, у осно-
ванія часто болѣе или менѣе бугристое. Край тупой, иногда закруг-
ленный, чаще же направленный впередъ; въ первомъ случаѣ шляпка
болѣе бугристая, у основанія желтовато-бурая, къ краю блѣдная,
во второмъ — ровная, красно-бурая, позднѣе почти черная, съ рѣзко
отграниченной желто-охристой зоной по краю. Р. таг^іпаіиз растетъ на
лиственныхъ породахъ, по описанію онъ ничѣмъ не отличается отъ
Р. ріпісоіа. Указанное въ діагнозѣ чередованіе зонъ наблюдается не-
рѣдко у обоихъ трутовиковъ. Что же касается Р. ипдиіаіиз, то при-
надлежность его къ Р. ріпісоіа не подлежитъ сомнѣнію; онъ нѣсколько
отличается только отсутствіемъ окрашенныхъ зонъ и болѣе свѣтлой
окраской шляпки, что легко объясняется полиморфизмомъ. На осно-
ваніи всего высказаннаго, нельзя не присоединиться къ мнѣнію
МиггіП’я (Ыотіѣ Атегіс. РІ., Ѵоі. 9, р. 2, р. 98), соединяющаго всѣ три
вида въ одинъ подъ названіемъ Р. ипдиіаіиз (ЗсЬаеГГ.) 8асс.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон.: № 5299—между с. Малка и с. Ганалъ на Веічіа Егтапі.
VI—1909; № 6549—между с. Щапино и с. Толбачикъ на ели. VII—1909;
№ 6553— с. Мильково на березѣ. VI—1909.
7. Роіузіісіиз Ыгзиіиз Егіез.
Егіез, 8узі. Мус. I, р. 367 сшп зуп. (1821).
8ассатЛо, 8у11. VI, р. 257.
34
530
8уп.: Воіеіиз Ьітзиіиз И7и1/'.,іп Яасц. Соіі. II, р. 149. (1788) (пес Воіе-
іиз ѣігзиіиз 8сор. 1772).
Роіурогиз Ыгзиіиз Ргіез, 8узІ. Мус. I, р. 367. (1821).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Сѣв.
Америка.
Мѣстон. № 287—Петровская гора у г. Петропавловска на Веіиіа
Егтапі. VI—1908; № 2095—долина р. Паратунки близъ с. Паратунскіе
Ключи на Веіиіа Егтапі. VI—1908.
8. Роіузіісіиз ѵегзісоіог (I.) Ргіез.
Ргіез, Зузі. Мус. I, р. 378 счт зуп. (1821).
Васеагсіо, 8у11. VI, р. 253.
8уп.: Воіеіиз ѵегзісоіог Р., 8р. рі. р. 1176. (1753).
Роіурогиз ѵегзісоіог Ргіез, Зузі. Мус. I, р. 369. (1821).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон.: № 6553—с. Мильково на березѣ. VII—1909.
9. Роіузіісіиз ѵеіиііпиз Ргіез.
Ргіез, Зузі. Мус. I, р. 368 сит зуп. (1821).
Зассат&о, 8у11. VI, р. 258.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь.
Мѣстон. № 6553—с. Мильково на березѣ. VII—1909.
10. Роіузіісіиз регдатепиз Ргіез.
Ргіез, Ерісг. Мус. р. 480. (1838).
Засеатсіо, 8у11. VI, р. 242.
Примѣч. Этотъ трутовикъ, который еще ни разу мнѣ не встрѣ-
чался въ Европейской Россіи, повидимому, очень распространенъ на
Камчаткѣ. Собраны довольно многочисленные типичные образцы.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь.
Мѣстон. № 5352—по дорогѣ изъ с. Кирганикъ въ с. Машурана
Веіиіа аІЬа. VII—1909. № 6554—с. Мильково—на Аіпиз Ыгзиіа. VII—1909.
№ 6678—с. Щапино на осинахъ. VII—1909.
II. Роіузіісіиз гасііаіиз (8о\ѵ.) Ргіез.
Ргіез, Зузі. Мус. I, р. 369. (1821).
Зассагйо, 8у11. VI, р. 247.
8уп.: Воіеіиз гасііаіиз 8огѵ., Еп&І. Рип§1 рі. 196. (1799).
Роіурогиз сисиііаіиз Вегк. еі Сигі., Сігеѵіііеа I, р. 51. (1872).
631
Іпопоіив гасііаіиз Кагзі., Кеѵ. Мус. 3,9, р. 19. (1881).
Примѣч. Собраны молодые, но, во всякомъ случаѣ, типичные
образцы.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Сѣв.
Америка.
Мѣстон.: № 5683—с. Мильково на Аіпиз Ііігзиіа. VII—1909.
№ 6613—долина р. Камчатки близъ с. Щапино на ольхѣ. VII—1909.
12. Тгатеіез сіппаЬагіпа (Іасд.) Егіез.
Ргіез. Ѵоѵ. 8утЬ. р. 98. (1851).
Зассагйо, 8у11. VI, р. 353.
8уп.: Воіеіиз сіппаЬагіпиз Расд., ЕІ. Аизіг. IV, р. 2. (1776).
Роіурогиз сіппаЬагіпиз Ргіез, 8узі. Мус. I, р. 371. (1821).
Руспорогиз сіппаЬагіпиз (Расд.) Кагзі., Кеѵ. Мус., р. 18. (1891).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон.: № 6672—близъ с. Кирганикъ на осинѣ. VII—1909.
13. Тгатеіез діЬЬоза (Регз.) Егіез.
Ргіез, Ерісг. р. 492. (1838).
ЗаееагНо, 8у11. VI, р. 337.
8уп.: Еаесіаіеа §іЬЬоза Регз., 8уп, р. 501. (1801).
Ваейеіеа зіпиоза Регз., Мус. Еиг. 3, р. 8. (1825).
Примѣч. Въ коллекціи имѣется только одинъ маленькій и не
вполнѣ типичный образчикъ этого трутовика.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь.
Мѣстонах. № 6673—между с. Щапино и с. Толбачикъ на ивѣ.
VII—1909.
І4. Тгатеіез зиаѵеоіепз (Ь.) Егіез.
Ргіез, Ерісг. р. 491. (1838).
Зассагсіо, 8у11. VI, р. 338.
8ун.: Воіеіиз зиаѵеоіепз Р., 8р. Р1. р. 1177. (1753).
Роіурогиз зиаѵеоіепз Рг., 8узі. Мус. I, р. 366. (1821).
Примѣч. Собраны довольно многочисленные и очень типичныя
образцы этого трутовика. Въ Европейской Россіи я никогда не встрѣ-
чалъ его на березахъ, на тополяхъ же въ исключительно рѣдкихъ
случаяхъ.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія,-Туркестанъ и Сѣв. Америка.
34*
532
Мѣстон.: № 6673—между с. Щапино и с. Толбачикъ на ивахъ.
VII—1909; № 6682—с. Мильково на Веіиіа Егтапі. VII—1909; №. 5287—
по дорогѣ изъ с. Малка въ с. Ганалъ на тополяхъ. VI—1909.
15. Оаесіаіеа ипісоіог (Виіі.) Егіез.
Ргіез, 8уві. Мус. I, р. 336. (1821).
Вассапіо, 8у11. VI, р. 377.
8уп.: Воіеіиз ипісоіог Виіі., НегЬ. Рг. рі. 408. (1788).
Воіеіиз сіесіріепз ВсКгай., 8ріс. РІ. бгѳгт. р. 169. (1794).
Зізіоігета сіпегеит Регз., 8уп. Рип^. р. 551. (1801).
РЬуІІосІопііа Ма^пизіі Кагзі., НесВѵі^іа XXII, р. 163. (1883).
Примѣч. Собрано довольно много типичныхъ образцовъ этой Бае-
сіаіеа; повидимому, она очень распространена на Камчаткѣ.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон. № 6014—с. Начика, долина р. Уздецъ на 8а1іх. ѴШ/1908.
№ 5786—у с. Коряцкій Острогъ на Веіиіа Егтапі. ѴП—1908.
№ 5298—между с. Малка и с. Ганалъ на Веіиіа Егтапі. VII—1909.
16. ІепхИез заеріагіа (Ѵ/иІІ.) Егіез*).
Ргіез, Ерісг. Мус. р. 407. (1838).
Вассапіо, 8у11. V, р. 639. (1887).
8уп.: А§агісиз заеріагіиз ТѴиІ]\ іп Яасд. Соіі. I, р. 347. (1786).
Баесіаіеа заеріагіа Ргіез, ОЬз. Мус. I, р. 105. (1815).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон. № 6672—близъ с. Кирганикъ на осинѣ. VII—1909.
17. Іепгііез Ьеіиііпа (Ь.) Егіез.
Ргіез, Ерісг. Мус. р. 405. (1838).
Вассагйо, 8у11. V, р. 638. (1887).
8уп.: А^агісиз Ъеіиііпиз В., 8р. РІ. р. 1176. (1753).
Баесіаіеа Ьеіиііпа ВеЪепі., Ргосіг. ЕІ. Хеош. р. 371. (1804).
Ьепгііез Пассісіа Ргіез, Ерісг. Мус. р. 406. (1838).
Ьепгііез ѵагіе^аіа Ргіез, Ерісг. Мус. р. 406. (1838).
*) ВассагЛо родъ Ьѳпхііез относитъ къ сем. А^агісіпеае; другіе авторы, какъ
Епдіег (Піе паіигІісЬ. РЯапгѳпі. Т. I, АЫ. 1) причисляютъ его къ Роіурогеае, что, на
мой взглядъ, вполнѣ основательно.
533
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: повсемѣстно.
Мѣстон.: № 5295—по дорогѣ изъ с. Малка въ с. Ганалъ на бе-
резахъ. VI—1909.
Сем. ТЬеІерЬогеае.
18. Зіегеит ригригеит Рег$.
Ргіез, Нут. Еиг. р. 639. (1871).
8ассаг(1о, 8у11. VI, р. 563.
8уп.: Аигісиіагіа геЯеха ВиІІ., рі. 483.
Аигісиіагіа регзізіепз 8оіѵ. рі. 388, 1. 1.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Мон-
голія, Сѣв. Америка.
Мѣстон. № 4996—въ Раковой бухтѣ Авачинскаго залива на бе-
резахъ. V—1909; № 6674—между с. Щапино и с. Толбачикъ на Аіппз
Ыгзиіа. VII—1909.
19. Нутепосііаеіе іаЬасіпа (8о\ѵ.) І_ёѵ.
Вёѵ., іп Апп. 8с. Хаі. 1846 р. 152.
Засеагсіо, 8у11 VI, р. 590.
8уп.; Зіегеит ІаЬасіпит Рг., Ерісг. р. 550. (1838).
ТЬеІерЬога іаЬасіпа Рг., 8узІ. Мус. I, р. 437. (1821).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Сѣв.
Америка.
Мѣстон.: № 6681—въ долинѣ р. Камчатки на ивахъ. VII—1909.
Сем. Нудпеае.
20. Нуііпит согаііоісіез 8сор.
8сор., Сагп. 2 р. 472;
Ргіез, 8у8І. Мус. I, р. 408. (1821).
Засеагсіо, 8у11. VI, р. 446.
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь, Ман-
чжурія и Сѣв. Америка.
Мѣстон.: № 6689—с. Маіпура—с. Щапино на валежникѣ по бер.
р. Камчатки. 1909.
534
21. Ігрех рагагіохиз (ЗсНгагі.) Егіез.
Ргіез, Ерісг. I, р. 522. (1838).
ЗассагЛо, 8уІ1. VI, р. 490.
8уп.: Нугіпит рагайохит Зсктай., 8ріс. і. 4, Г. 1.
ЗікШгѳта йі§ііаіит Регз., 8уп. Гип^. р. 553. (1801).
Географ. распр. въ прилежащихъ странахъ: Сибирь и Сѣв.
Америка.
Мѣстон.: № 5352 по дорогѣ изъ с. Кирганикъ въ с. Машура на Ве-
іиіа аІЬа. VII—1909.
в. ТРАНШЕЛЬ.
Грибы и миксомицеты Камчатки.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Грибы, перечисленные въ этомъ спискѣ, были собраны во время
Камчатской экспедиціи Ѳ. И. Рябушинскаго въ 1908 и 1909 годахъ
В. Л. Комаровымъ, В. И. Савичемъ и Л. Э. Безайсомъ. Большинство
экземпляровъ собралъ В. Л. Комаровъ. Поэтому въ спискѣ имя кол-
лектора приводится только для образцовъ, собранныхъ г. г. Савичемъ и
Безайсомъ.
Въ опредѣленіи коллекціи грибовъ дѣятельное участіе принималъ
Н. Н. Воронихинъ. Нѣкоторые новые виды описаны нами сообща.
Въ литературѣ свѣдѣнія о грибахъ Камчатки весьма скудны.
Мнѣ извѣстно только три сочиненія, въ которыхъ упоминаются виды
грибовъ, собранныхъ на полуостровѣ.
Въ 1816 г. Камчатку посѣтилъ А. Шамиссо, принимавшій участіе
въ кругосвѣтномъ путешествіи „Рюрика11 подъ командою Коцебу.
Имъ собраны во время весьма недолгой стоянки въ Петропавловскѣ
всего два вида грибовъ, описанные Шлехтендалемъ въ трудѣ „Рип&оз а
ѵіго сіагіззіто АйаІЬегіо сіе СЬатіззо еіс. зиЪ аизрісііз ВошапхоИіапіз іп
іііпеге сігса іеггагит ^ІоЬит соііесіоз епитегаѵіі поѵоздие сіезсгірзіі
Вг. С. Сг. ЕіігепЬег&“, помѣщенномъ въ „Ногае рЬузісае Вегоііпепзез*,
Воппае, 1820. Виды эти „Саеота (СГгейо) іпіегзііііаіе п. зр.“ и „Саеота
(Пге<1о) Возае?11 (ср. въ спискѣ №№ 129 и 130).
Въ томъ же плаваніи принималъ участіе Вормшельдъ (ІѴогтзІуоІсІ),
сошедшій съ „Рюрика" на Камчаткѣ. О продолжительности его пре-
быванія на Камчаткѣ я не имѣю свѣдѣній. Вормшелъдъ собралъ, по-
видимому, большую коллекцію грибовъ. Коллекція эта была въ ру-
кахъ Эл. Фриса.
Въ сочиненіи „Еііаз Ргіез, „Зузіета тусоіо&ісит, зізіепз йт^огит
огйіпез, ^епега еі зресіез, Ііис издие со&пііаз, ѵоі. II, бгурЬізАѵаШіае 1823“
и въ„ЕІепс1іиз йт^огит, зізіепз соттепіагіит іп Зузіета тусоіо^ісит, ѵоі. I
еі II, СггурЬізѵаЫіае 1828“ того же автора Камчатка упоминается, какъ
мѣстонахожденіе для 60 видовъ, частью новыхъ, причемъ у нѣкото-
рыхъ цитируется „ЛѴогтзкіоІсі, Ріога Сатізсііаііса іпес!“. Я считаю не-
538
лишнимъ перечислить эти виды, съ указаніемъ, гдѣ возможно, со
временныхъ названій ихъ, а также, для видовъ, собранныхъ во время
экспедиціи Ѳ. П. Рябушинскаго, номеровъ нашего списка.
Зузіета тусоіо^ісит, II, р. 7—Могскеііа езсиіепіа (Ь.) Регз. р ѵиі^агіз Регз.;
р. 18—Неіѵеііа ІпГиІа ЗсЪаеГГ.; р. 32—ѴіЬгіззеа гітагит Ег. (п. зр.); р. 59—Регіга іиЬе-
гоза Виіі. [= Зсіегоііпіа і. Риск.]; р. 71—Регіга Ьитоза Гг. [=Нитагіа Ъ. Сооке];
р. 83—Реяіга Ііетізрііаегіса [= Ьаскпеа Ь. (-И11.]; р. 93— Резіга ріа^ориз
АѴогтзк. (п. зр.), іп Гоіііз ^гатіпеіз, еі р зіірііе еѵісіепііоге, іп гатиііз с1е]есііз КиЪі
ігіЯогі [= Базузсурііа рі. 8асс.]; р. 105—Регіга ѵіііоза Регз. [= СурЬеІІа ѵ. Кагзі.]
р. 132—Регіга сіігіпа ВаізсЪ [= Неіоііит сіігіпит Ег., № 19 нашего списка]; р. 143,
—Регіга сіпегеа ВаізсЪ [= Моііізіа с. Кагзі ];р. 158—Резіза сотріапаіа Ег. (п. зр.), іп
гатиііз Аіпі согйаіае (въ ЕІепсЪиз Еип&огит II р. 14, Фрисъ этотъ видъ называетъ
8агеа сотріапаіа); р. 187—Сепап&іит Веіиіае Ег (п. зр.1 [= 8сіегосіеггіз Веіиіае Тгап
гзскеі, №22 списка]; р. 215—Тгетеііа еіе^апз Ег. (п. зр.) а. Іаеѵіз еі р зиЪрІісаіо-^угоза,
гатиіоз Веіиіае оЬѵезііепз; р. 234—НутепеІІа пі&га Ег. (п. зр.), асі саиіез ріапіагит
[= Нутепорзіз п. 8асс.]; р. 333—ЗрЪаегіа Гизса Регз. [= Нурохуіоп Г. Ег., № 51 списка];
р. 334—ЗрЪаегіа тиШГогтіз Ег. [Нурохуіоп т. Ег., № 52 списка]; р. 344—ЗрЬаегіа
ІоЬаіа АѴогтзк. (п. зр.), іп согіісе ігипсогит Ріпі зііѵезігіз [= Нурохуіоп 1. 8асс.];
р. 351—Зркаегіа 8іі^та НоГГт. р циасігісосса Ег. [= Біаігуре 8іі&та Бе Ыоі.]; р. 354
—ЗрЬаегіа еирііогеа Ег, (п. зр.), асі гатоз Веіиіае [= Біаігуре еирЪ. Сооке], р. 362
—8ркаѳгіа сотраг .Ег. (п. зр.), іп гатіз Ъеіиіі^піз [= ?]; р. 375—Зркаегіае ѵеіаіае Регз,
айіпіз Гип^из,—асі гатоз Веіиіае ігізііз—[= БіарогіЬе зр.?]; р. 380—8ркаегіа Ргипазігі
р Аіпі Ег. (п. Г.) [въ Еіепсііиз Гип^огит II, р. 77 приводится синонимъ 8рЪ. аІпіГга^а
\ѴаЫ.=Еиіуре11а аІпіГга^а 8асс., № 48 списка]; р. 389—8рЬаегіа СоШсиІиз АѴогтзк.
(п. зр.), іп согіісе гатогшп Ріпі ру^теае ДѴогтзк. [= Ѵаіза С. Сооке]; р. 391—ЗрЬаегіа
агасііпа Ег. (п. зр.), асі гатоз агЬогит |= Ѵаіза а. Сооке]; р. 403—Зркаегіа сепігіреіа
Ег. (п. зр.), іп 8а1ісіз зресіе [= ?]; р. 403—8ркаегіа атЬіепз Регз., Ъ іп Рориіо, с іп
Коза [= Ѵаіза атЬіепз Ег.]; р. 404—Зркаегіа зііІЬозіота Ег. арариіа Ег. [= Мѳіапсопіз
зі. Тиі.]; р. 412—8ркаегіасоссіпеа Регз. [= Хесігіа с. Ег.]; р. 4і9—8ркаегіа агипсііпасеа
8о\ѵ. [= Ьеріозркаегіа а. 8асс.]; р. 437—8р1іаегіа тигісеііа Ег. (п. зр), іп Гоіііз ехзіссаііз
Сеогит [= ?]; р. 458—8ркаегіа тогіГогтіз Тосіе [= Вегііат.Бе Хоі.]; р.459—8рЬаѳгіа
Риіѵіз ругіиз Регз. [= Меіапотта р.р. Еиск.]; р. 459—8ркаегіа риіѵегасеа ЕЬгЪ. [Ко-
зеШпіа риіѵ. Еиск.]; р. 505—8ркаегіа Бетаііит Регз. [= Ѵегтісиіагіа Б. Ег.]; р. 507—
Зркаегіа асиіа Мои^. еі Хѳзіі. |= Ьеріозрііаегіа а. Кчгзі.];р.516—8ркаегіа іиЪаеГогтіз
Тосіе [= (Зпотопіеііа і. 8асс.]; р. 526—Зркаегіа Азіегоша Ег. (п. зр.), іп Гоіііз ехзісс.
Сопѵаііагіае ЫГоІіае [= Зркаегеііа А. Кагзі.]; р. 543—Суіізрога хапіЬозрегта Ег.
(п. зр.) іп гатіз 8а1ісіз; р. 545—Суіізрога аігоѵігепз УѴогтзк. (п. зр.), іп гатіз аіпеіз
ср. Хаетазрога аігоѵігепз ^сг., № 163]; р. 556—ВоіЬійеа Негасіеі Ег., (п. зр.), іп
іоіііз Негасіеі ігіГоІіаіі [= РйуПасЪога Н. Еиск., № 42 списка); р. 560—БоіЫсІеа
Нітапііа ₽ аігатепіоза Ег. (п. ѵаг), іп саиІіЬиз Ап&еіісагит [= Азсозрога Нітапііа
Вект?]; р. 562—Воікісіеа Ап^еіісае Ег. (п. зр.), іп Гоіііз Ап^еіісае [= Ркуііасііога А. Еиск.,
№ 41 списка]: р. 568—Кііуіізта КЬосіосіепсІгі Ег. (п. зр.), іп ра&іпа зирегіоге Гоііогит
етогіиогит ВЬосІосІепйгі [№ 26 списка]; р. 571—ВЬуіізта Ъузіегіоісіез Ег. (п. зр.), іп
саиІіЪиз ехагісііз Сасаііае Ъазіаіаѳ; р 572—РЪасісІіит ЪетізрЪаегісит Ег. (п. зр.), іп
согіісе Ъеіиіі&по, Нузіегіі риіісагіз сотез; р. 573—РЪасісІіит аіпеит Ег. [= СІііЪгіз а.
КеЬіп]; р. 580—Нузіегіит риіісаге Регз. [№ 29 списка]; р. 590—Нузіегіит Роіу^опі Ег.
539
(п. зр.), іп гатіз етогіиіз Роіу&опі; р. 591—Нузіегіит сиіті^епит Гг. [= ЬорЬобегтіит
с. Кагзі]; р. 593—Нузіегіит арісиіаіит АѴогтзк. (и. зр.) [= ЬорЬосІегтіит а. БиЪу];
р. 599—Ьеріозігота Гііісіпит Рг.; р. 599—кѳріозігота ЗрігеаеЕг.
ЕІепсЬиз Гип&огит, I, р. 25 — А&агісиз (Ріеигоіиз) гіп^епз Ег.;р. 72—Баесіаіеа тоіііз
₽ Л. тетЪгапасеа (ІѴогтзк.) Рг., іп ігипсіз Ьеіиііпіз [= Тгатеіез тоПіз Ег.]; Фрисъ
указываетъ, что микологическая флора Камчатки и Салтдалена (въ Норландіи) очень
схожи. Вормшельдъ на Камчаткѣ собралъ Баебаіеа Ьеіиііпа (= Ьепгііез Ь.), заеріагіа
(= Ьѳпзііез з.), ипісоіог, зиаѵеоіепз (= Тгатеіез. обогиз, ср. стр. 90) и тетЪгапасеа
(= Тгатеіез). Среди трутовиковъ (Роіурогасеае) изъ Камчатки, собранныхъ Ворм-
гиелъдомъ, нѣтъ ни одного новаго вида.
ЕІепсЬиз Гип^огит, II, р. 105—ЗрЬаегіа Ьігеііа Мои&. еі Хезіі. [= ВіарогШе
Ь. Еиск.]; р. 133—РЬасібіит Раіеііа а аірезігіз Рг. [= Неіегозркаегіа Р. Сгеѵ. ѵаг.
аірезігіз Рг.; конидіальную стадію этого гриба составляетъ Неіегораіеііа сегеозрегша
Ьіші, № 162 списка].
Въ статьѣ Апсіегзогіъ, „Хоіез оп сегіаіп Игеііпеае апі Ѵ8Ша&іпѳае“
въ «Тоигпаі оГ Мусоіо^у, VI, 1891, р. 125, помѣщено описаніе Риссіпіа
Катізсйаікае п. зр., собранной Брейтомъ близъ Петропавловска во время
Сѣверо-Американской экспедиціи для изслѣдованія сѣверной части
Тихаго океана 1853—1856 г. Ср. № 130 списка.
Другія ботаническія работы, въ которыхъ упоминались бы
виды грибовъ Камчатки, мнѣ не извѣстны.
Нижеприводимый критическій списокъ грибовъ и миксомицетовъ
Камчатки состоитъ изъ 179 видовъ. Въ числѣ ихъ имѣется нѣсколько
новыхъ формъ и 7 новыхъ видовъ: 1) Ваіапзіа? Ъогеаііз Тгапжскеі
п. зр., 2) Риссіпіа Ріеигозрѳгші Тгапязскеі еі ^огопіскіп п. зр.,
3) Риссіпіа Агіетізіае погѵе&ісае Тгапгзскеі еі \Ѵогопіскіп п. зр.,
4) Аесіііит Ріеигозрегті Тгапязсііеі еі ЖоготсДш, 5) Хаета-
вро г а аігоѵігепз Васяеіѵзкі п. зр., 6) Оѵиіагіа іепза Тгапязскеі
п. зр., 7) АгіЬгіпіит катізсііаіісит Тгапязскёі еі ТМогопісМп п. зр.
Критическій описокъ миксомицетовъ и грибовъ
Камчатки.
Муходазіегез.
(Мнксомицеты).
I. Оісіутіит піѵеит (Нозі.) МасЬг.
зиЬзр. Ьуаіііі (Мазз.) Ьізіег (С1юп<1гіо<іегта Ьуаіііі Мазз.).
На прошлогоднихъ стебляхъ травъ въ заросли шеламайника
(Еііірепйиіа кашізсЬаііса Мах.) близъ устья р. Каримчиной (бассейнъ
р. Паратунки, зона лѣсная), 23/ѴІ 1908 г. Спорангіи на ножкахъ, діам.
ихъ немного болѣе 1 тт. Споры фіолетовыя, съ шипиками на поверх-
ности, около 14 |і. въ діам. Капиллицій непрозрачный, буровато-чер-
ный, шириною въ 3,5 р-, съ узловыми расширеніями,
2. Зіетопіііз іизса КоіК.
Начика, въ лѣсу, 1908 г., № 6149, собр. В. Савичъ.
3. Ьусодаіа ерігіепсігит (Ь.) Ег.
Начика, ивовая (8аііх засііаііпепзіз Ег. Зсіітійі) рощица по берегу
р. Уздеца, ѴШ 1908 г., собр. В. Савичъ.
4. Тгісіііа (Іесіріепз (Регз.) МасЬг.
Начика, ивовая рощица по берегу р. Уздеца, ѴШ 1908 г., собр.
В. Савичъ.
Г и п д і
(Грибы).
РЬусошусеіез.
Сііуігідіпеае.
5. РНузосІегта МепуапіКіз Ое-Ву.
На листьяхъ МепуапіЬез ігііоііаіа Ь., покоящіяся споры. Близъ села
Машуры (басс. р. Камчатки), 6/ѴІІ. 1909 г.
6. ОгорЫусііз Ііетізрііаегіса (8ред.) Зугі
(ЦгорЫусІіз Кгіе^егіапа Ма§пиз).
На листьяхъ Ап&еііса геГгасіа Рг. 8сЬтісІІ (новый хозяинъ!). Близъ
села Начика (бассейнъ р. Большой), ѴШ 1908 г.
Регопойрогіпеае.
7. РІазторага ризіііа (Ое-Ву) Зсіігбі.
На листьяхъ Сгегапіит егіапіЬит БС. Бассейнъ р. Паратунки, VI.
1908 г.
8. РІазторага піѵеа (Опдег) Зсіігбі.
На листьяхъ АпШгізсиз зііѵезігіз Нойт. Село Ключи (басс. р. Па-
ратунки, зона лѣсная), 18/ѴІ 1908 г. Близъ села Пущина (басс. р. Кам-
чатки, зона лѣсная), 23/ѴІ 1909 г.
9. РІазторага рудтаеа (Опдег) Зсіігбі.
На листьяхъ ТЬаІісігит тіпиз Ь. Безъ указанія мѣста сбора,
.1908 г.
10. Вгетіа Ьасіисае (Опдег) НедеІ.
На листьяхъ Ми1§е<ішт зіЬігісшп Ьезз. Близъ села Апачи (басс,
рѣки Большой, зона лѣсная), 18/ѴІІІ 1908 г.
54 2
II. Регопозрога Рісагіае ТиІ.
На листьяхъ Вапипсиіиз герепз Ь. Близъ села Малки, 14/ѴІ
1908 г.
12. Регопозрога рагазіііса (Регз.) ТиІ.
На АгаЬіз реігаеа Ьат., вмѣстѣ съ Риссіпіа НоІЬоеІІіі (Ногпет.) Возіг.
Галечникъ по берегу Гришкиной рѣчки (близъ Начикинскаго озера,
басс. р. Большой, зона субальпійская), 8/ѴШ 1908 г.
Ргоіотусёіез.
Ргоіоту сеіасеае.
13. Ргоіотусез тасгозрогиз ІІпдег.
На Спісііит а^апеп8е Огийе. Въ долинѣ Холзана (басс. р. Большой,
зона субальпійская), 27/ѴІТІ 1908 г.
Азсотусеіез.
Ргоіойійсіпеае.
14. ТарНгіпа папа -Іоііапз. ѵаг. КурегЬогеа -ІиеІ.
(Зѵепзк Воіапізк Тійзкгій, 1912, Всі. 6, Ь. 3). На листьяхъ Веіиіа
Іаропіса 8іеЬ. Близъ с. Николаевскаго (басс. р. Паратунки, зона лѣсная),
8/ѴП 1908 г. Аски (съ обѣихъ сторонъ листьевъ) 21x7—8 р.., споры
3,5 р, часто даютъ конидіи. Въ листовой паренхимѣ имѣется мицелій.
Какъ видъ, такъ и разновидность Ліеі указываетъ на Веіиіа обогаіа
изъ Скандинавіи. Первоначально видъ былъ описанъ на Веіиіа папа Ь.
Такъ какъ въ сумкахъ развиваются конидіи, то я камчатскіе экземпляры
отношу къ разновидности ЬурегЬогеа Лие1. Пораженіе растенія вполнѣ
соотвѣтствуетъ экземплярамъ .ТоЪапзоп’а на Веіиіа папа Ь.
15. ТарНгіпа аіріпа .Іоііапз.
На Веіиіа Егтапі Сііат. У сел. Тигиль (басс. р. Тигиль) 1/ѴІІ
1909 г., собр. Э. Безайсъ. (№ 164).
Экземпляръ на Веіиіа Егтапі вполнѣ подходитъ къ описанію по-
раженія растенія и строенія гименія Т. аіріпа. Видъ былъ извѣстенъ
на Веіиіа папа, но въ 1909 г. Ліеі (Зѵепзк. Воіап. ТИзкгіГі, 1909, Всі. 3,
Н. 2, р. 185) даетъ указанія о нахожденіи этого вида и на Веіиіа
ѵеггисоза ЕЬгІі.
543
Регіяіпеае.
16. ЬасКпеа ІіѵШа (Зсііит.) 6ІІІ.
На гниломъ деревѣ. Начика, ивовая рощица по берегу р. Уздеца,
ѴШ 1908 г., № 5911, собр. В. Савичъ. Аски 150x15 у.; споры 17—18Х
Х10—13 у.
17. ОазузсурИа іизсоііуаііпа Кеііт.
На листьяхъ Шіобосіепсігоп сйгузапіЬит Раіі. Близъ села Ганала
(зона субальпійская), 18/ѴІ 1909 г. Апотеціи на ножкѣ, около 1 тт.
въ діам. Волоски на апотеціи бурые, гладкіе, безъ кристалловъ, 120 у.
дл., 4 у. піир. Аски 43X6 у, причемъ ножка около 7 у. Споры 9—10 х
2,5—3 у, одноклѣтныя, овальныя, заостренныя книзу, одно- или дву-
рядныя. Парафизы, шириною въ 4 у, на концахъ нѣсколько заострен-
ныя, чѣмъ напоминаютъ родъ Ьасііпчт. БазузсурЬа іизсоііуаііпа была опи-
сана по образцамъ на стволахъ ВЬосІосІеікігоп, а не на листьяхъ.
18. СЫогозрІепіиш зр. зіегіі.
Зеленая древесина Заііх засііаііаеіізіз Ег. Зсіітісіі. Близъ села На-
чика, на берегу р. Уздеца, ѴШ 1908, № 6028, собр. В. Савичъ.
19. Неіоііит сіігіпит (Несіѵѵ.) Ег.
На гнилыхъ старыхъ вѣтвяхъ. На западномъ берегу Начикин-
скаго озера, островки Веіиіа Егтапі СЬат. по берегу, ѴШ 1908 г., собр.
В. Савичъ. Аски 115X6—7 у., споры 7X3,5 у.
20. Тарезіа Іизса (Регз.) Еиск.
На обнаженномъ отъ коры обломкѣ дерева. Стоянка у р. Попе-
речной, между сел. Коряцкимъ и Начикомъ, ѴШ 1908 г., № 5736, собр.
В. Савичъ.
21. Ыіріега Ьусііпібіз (Еиск.) 1_іп(І. I. ОіапіКі поЬіз.
Зрогіз сіаѵаііз, сигѵиііз ѵеі зиЬгесііз, іпаедиаіііег Ьірагііііз, 18—20 х 5 у.
На сухихъ стебляхъ и листьяхъ Біапіііиз герепз ѴѴіІЫ. У подножія
Коряцкой сопки, альпійская область, 17/ѴП 1908 г.
Образцы хорошо подходятъ къ описанію Міріега Ьусііпійіз (Еиск.)
Ьіпй: „Еип^і (Міегошусеіез) соПесіей іп Агсііс ЫогіЬ АтегісаЬу іііе Б)Оа ехре-
<1іііоп“; СЬгізііапіа, 1910, р. 13. Видъ этотъ былъ извѣстенъ на Меіапб-
гушп ареіаіпт.
22. бсіегосіеггіз Веіиіае (Ег.) поЬіз.
На корѣ Веіиіа Егтапі СЬат. Лѣсъ въ долинѣ между Тарьинской
губой и Ближнимъ озеромъ, VI 1908 г., собр. В. Савичъ, № 2013.
544
Ароіііесіа ^ге^агіа ѵеі саезрііоза, е согіісе егитрепііа, ^ІоЬозо-йергезза,
зеззіііа, ргітііиз сіапза, йетшп гітіз ігге&иІагіЪиз арісе йеЫзсепііа, аіга,
сігса 1—1,5 тт. іп йіат. Азсі сіаѵаіі, іп рейісеііит Іоп^ит аііепиаіі, сігса
162 |л. Іоп&і, 22 р. Іаіі, 8 зрогі;—<1. Зрогае осіоііае, іп рагіе зирегіоге азсі
зиЪрагаІіѳІае, Ііпеагі-Іапсеоіаіае, иігіпдие асиіае, ай Ьазіп ріиз диат ай арі-
сет аііепиаіае, гесіае ѵеі зиЬгесіае, Ііуаііпае, 17—25 - сеііиіагез, 82—110 х
6,25—7,5 [л. Рагарііузае Іііііогтез, ^гаппііз тіпиііззітіз бізсіз іпсгизіаіае.
Счт 8 с 1 е г о й е г г і з е г і а і а (Рг.) Ееіѵт сотрагапйа, зей азсіз еі зрогіз
таіогіЬиз еі йізрозіііопе ароіЬесіогит поп зегіаіі йіГГегі. Ап іапіит Гогта поп
зегіаіа ііиріз іип^і, зрогіз регТесіе еѵоіиііз?
Я считаю образцы гриба, имѣющіеся въ коллекціи экспедиціи
Ѳ. П. Рябушинскаго, за описанный Е. Ргіез’омъ изъ Камчатки Сепап-
ршп Веіиіае (Зузіета тусоіо^ісит, II, р. 187). Удлиненныя, многоклѣточ-
ныя споры заставляютъ отнести этотъ грибъ къ роду Зсіегойеггіз и
сблизить его съ Зсіегойеггіз зегіаіа (Гт.) Кеііт., встрѣчающимся въ
Европѣ на корѣ Веіиіа аІЬа. Макроскопически камчатскій видъ отли-
чается отъ европейскаго тѣмъ, что апотеціи у перваго расположены
группами безъ особаго порядка, тогда какъ у второго они располо-
жены въ линію, выступая наружу черезъ чечевички березовой коры.
Болѣе существенны различія въ величинъ и строеніи споръ. Тиіазпе
(Зеіесіа Еип§. Сагр. Ш, р. 160—161; описаніе это перепечатано у Каг-
зіеп, Мусоіо&іа Кейтса I, р. 225—226) описываетъ споры какъ линейно-
ланцетные (не упоминая о перегородкахъ, „ріазшаіе оіеозо герегіаз"),
35—45 р- дл., 3—4 р- шир. РЫПірз (Машіаі оі іііе Вгііізіі Бізсошусеіез,
1887, р. 348—349) говоритъ, что споры „рзеийо-тиііізеріаіае 55—85 х 2—3 р.“.
Но, повидимому, какъ Тиіазпе, такъ и РЫПірз имѣли передъ собой не
вполнѣ зрѣлыя споры. Ср. также КеЬт, въ КаЪепЬогзі’з Кгуріо&атеп-
Еіога, I Вй. Ш АЫ., р. 211.
РЬасіЛііпеае.
23. Сгуріотусез Ріегійіз (НеЬепі.) ВеКт.
На листьяхъ Ріегійіит адиіііпшп КйЬп. Кладбищенская гора у
Петропавловска, 18/ІХ 1908 г.
24. ВИуіізта заіісіпит (Регз.) Рг.
На листьяхъ 8а1іх Раііазіі Апйегз. Гора Чемушка, близъ с. Начика
(басс. р. Большой, зона субальпійская и альпійская), 31/ѴШ 1908 г.
Кратеръ вулкана Узона, 24/ѴШ 1909 г.
25. ВЬуіізта Апсіготегіае (Регз.) Рг.
На листьяхъ Апѣютейа роіііоііа Ь. Близъ села Кирганика (басс.
р. Камчатки), 4/ѴІІ 1909 г.
545
26. ЙКуіізта НИосІосІепіІгі Ег.
На листьяхъ К1іо<іо<1еп(1гоп катізсЬаіісит Раіі. Край Сараевъ въ
долинѣ Холзана (басс. р. Большой, система р. Банной, зона субаль-
пійская), 27/ѴПІ 1908 г.
Этотъ видъ извѣстенъ только съ Камчатки, откуда онъ былъ
описанъ въ 1823 г. по экземплярамъ МѴогтзі^оід,’& (Зузіеша тусо!о§і-
сшп, ѵоі. II, р. 567 — 568). Въ матеріалѣ, собранномъ Камчатской
экспедиціей, на листьяхъ имѣются стерильные склероціи изъ сильно
остудененныхъ гифъ и остатки стадіи Меіазтіа, съ конидіями около
3 х 2 р.
27. ЙКуіізта Іопісегісоіа Р. Непп.
На листьяхъ Ьопісега СЬатіззоі Вчп^е. „Узкое мѣсто" въ долинѣ
Коряцкой (басс. р. Авачи, зона лѣсная), 3/ІХ 1908 г.
Нуйіегііпеае.
28. ЬорКоіІегтіит Ріпазігі (ЗсЬгаб.) СІіеѵ
На отмершей хвоѣ Ріпиз ршпііа Кѳ§’., незрѣл. апотеціи. Близъ
Петропавловска 3/ѴІ 1909 г.
29. Нузіегіиш риіісаге Регз.
На стволахъ старыхъ березъ, Веіиіа Егіпаві СЬат. Близъ Петро-
павловска: склоны Петровской горы, V 1908 г., № 208; Никольская
гора, V 1908 г. № 240; Меженная гора, VI 1908, № 307. Всѣ образцы
собралъ В. Савичъ.
Ріесіайсіпеае.
30. Атуіосагриз епсерІіаІоіОез Сигг.
На древесинѣ, выброшенной моремъ и совершенно избитой.
На берегу океана, у устья р. Карау, 19/ІХ 1909. Аски 36x25 р.; споры
по 8 въ аскѣ, 10 р. въ діаметрѣ. Объ этомъ интересномъ грибѣ, свой-
ственномъ выброшенной моремъ древесинѣ, имѣется обстоятельное
изслѣдованіе 6. Ьішіаи, ІІеЬег ЕпОѵіскеіип^ ипй Егп’аЬгип^ ѵоп Атуіосаг-
риз епсеркаіойіез Сигг. (Небхѵі^іа, В6. 38,1, 1898, р. 1—19, ТаГ. I & II).
Сиггеу нашелъ его въ Англіи, Возігир въ Даніи и Ілпйт на Рюгенѣ.
Регіврогіаіей.
31. ЗрИаегоІНеса Нитиіі (ОС.) Вигг.
На Зап^иізогЬа іепиііоііа ГізсЬ. Близъ села Начики (басс. р. Боль-
шой, зона лѣсная), VIII 1908 г. (Два пятнышка вмѣстѣ съ РЬга^тібіпт
сагЬопагіпт). На Еііірепйпіа катізсЬаііса Мах. Въ березнякахъ на морен-
35
546
ныхъ увалахъ по долинѣ р. Начики, повыше прохода ея черезъ хре-
бетъ (басс. р. Большой, зона лѣсная), 17/ѴП 1908 г. (на соцвѣтіяхъ).
„Узкое мѣсто" въ долинѣ Коряцкой (басс. р. Авачи), 4/ІХ 1908 г. (на
листьяхъ). На бегаппіт егіапіЪпт ВС. Безъ указанія мѣстонахожденія,
1908 г. (только на черешкахъ и главныхъ жилкахъ листьевъ).
32. ЗрКаегоіКеса Нитиіі ѵаг. іиіідіпеа (Зсіііесііі.) 8аІт.
На Тагахасшп сегаіорНогит НС. Близъ села Милькова (басс.
р. Камчатки), 1/ѴП 1909 г.
На Реііісіііагіз гезиріпаіа Ь. Кустарныя заросли на Кладбищенской
горѣ близъ Петропавловска, 15 и 18/ІХ 1908 г. У Кроноцкаго озера,
12/ѴП 1909.
33. Егузірііе Роіудопі ОС.
На ТЬаІісігит зр. Березовый мысъ у Тарьинской бухты (Авачин-
ской губы), 8/ѴІ 1908.
34. ЕгузірКе Сісііогасеагит ОС.
На АгЬетізіа ѵпі^агіз Ь. Близъ села Завойки (басс. р. Авачи, зона
лѣсная), 8/ІХ 1908.
35. МісгозрЬаега АІпі (ОС.) ѴѴіпіег.
На Ьопісега СЬатіззоі Вп^е. „Узкое мѣсто1' въ долинѣ Коряцкой
(басс. р. Авачи, зона лѣсная), 3/ІХ 1908, вмѣстѣ съ ВЬуіізша іопісегісоіа.
Собранные экземпляры относятся (по йаітоп’у) къ типической формѣ
вида, а не къ I. Ьопісегае, такъ какъ придатки перитеціевъ имѣютъ
закрученныя конечныя вѣтви, какъ у американскихъ формъ М. АІпі
на Ьопісега.
Нуросгеаіеа.
36. Иесігіа ІісЬепісоІа (Сез.) 8асс.?
(РегііЬ. іттаіпгіз).
На РеЖ§ега зр. Побережье р. Паратунки у бывшаго села Нико-
лаевскаго, VII 1908, собр. В. Комаровъ. Гора „Средній мысъ", долина
р. Гремучей противъ горы Какнанъ, VII 1908, № 118, собр. В. Савичъ.
Близъ села Начики, 1908 г., № 5945, собр. В. Савичъ.
На РеІЫ^ега егшпрепз АѴаіп. Петропавловскъ, Петровская гора,
VI 1908, № 283, собр. В. Савичъ.
37. Роіузіідта осіігасеит (ѴѴаКІепЬ.) 8асс.
На листьяхъ Ргипиз Райиз Ь. Село Завойка (басс. р. Авачи, зона
лѣсная), 12/ѴП 1908.
547
38. СІаѵісерз ригригеа (Ег.) Тиіазпе.
На Аіоресигиз аіріпиз Л. Е. 8тіІЬ. Начикинскій перевалъ (долина
Коряцкая, басс. р. Авачи, зона верхнелѣсная), 3/1Х 1908 г.
На Ні&гарЫз апіпйіпасеа Тгіп. Ивняки долины р. Уздеца близъ
села Начики (басс. р. Большой, зона лѣсная), 1/1X1908 г. Приморская
тундра на берегу океана близъ устья р. Илькиной, 10/ІХ 1909 г.
(вмѣстѣ съ Риссіпіа).
На Еіутиз тоіііз Тгіп. Кошка на берегу Охотскаго моря у
устья р. Большой, ѴІП 1908 г.
39. Ваіапзіа (?) Ьогеаііз ТгапгзсІіеІ (п. зр.).
На плодахъ Сагех зрагзійога
8іеас1. Близъ села Начики (басс.
р. Большой), 1/ІХ 1908 г.
біготаіа е ІгисѣіЪиз Сагісіз
епазсипі, ІепіИогтіа, ребісеііо Ьге-
ѵіззіто, 3—4,5 тт. іп (ііат., сігса
2 тт. сгазза, оЬ озііоіа регШіесіогит
^гапиіоза, іпіиз йізсо-сіпегеа, е сеі-
Іиііз рзетіорагепсЬутаІісіз, сігса
12—15 р.. іп сііат., сит рагіеііЪиз
іепиіЬиз йдзсіз сопіехіа. РегіШесіа
(іттаіига) сігса 75x50 у.., іппаіа,
ипит зігаіит іогтапііа, озііоііз ѵіх
рготіпепііЬиз.
Колоски осоки на первый
взглядъ кажутся пораженными
Сіпігасііа Сагісіз. Въ женскихъ
колоскахъ многія завязи совер-
шенно не развиваются, частью
развиваются какъ будто нормаль-
но, а вмѣсто нѣкоторыхъ мѣше-
чковъ (по 1—3 въ колоскѣ) си-
дятъ довольно крупныя, отъ
3—4,5 тт. въ поперечникѣ, чер-
ныя съ буроватымъ оттѣнкомъ,
нѣсколько сплющенныя (около
2 тт. толщ.) тѣла—строма гри-
ба. Съ поверхности они мелко
зернисты отъ густо расположен-
Рис. 1. Колоски осоки, пораженные грибкомъ
ВаІапзіаЪогеаІіз Тгапизсѣѳі п. зр.
На рисункѣ стромы грибка въ формѣ кругло-
ватыхъ темныхъ тѣлецъ обозначены буквою а.
548
ныхъ устьевъ перитеціевъ. Если сдѣлать разрѣзъ черезъ строму такъ,
чтобы 'разрѣзъ прошелъ черезъ середину стромы къ ея основанію, то
видно, что строма вырастаетъ изъ плодика осоки, разрывая при этомъ
мѣшечекъ. Плодикъ заполненъ рыхлой сѣробурой грибной тканью, об-
разующею также внутреннюю ткань стромы. Плодикъ образуетъ какъ бы
очень короткую ножку гриба, который, разорвавъ мѣшечекъ, расши-
ряется въ округлую, плотную строму. Вся строма построена изъ
псевдопаренхиматичной ткани мелкихъ клѣтокъ (около 12—15 р.. въ
поперечникѣ) съ тонкими бурымп стѣнками, при чемъ рыхлость внут-
ренней ткани гриба зависитъ отъ того, что здѣсь ткань разрывается, обра-
зуя много пустотъ. Близъ поверхности стромы ткань остаётся плотной
и здѣсь тѣсно расположены въ одинъ слой полости перитеціевъ (около
75 р.. высоты, 50 |л. ширины), лишенныя (въ незрѣломъ состояніи)
дифференцированныхъ собственныхъ стѣнокъ. Устья перитеціевъ не
выдаются надъ поверхностью стромы. Полости перитеціевъ заполнены
бѣлой тканью, сумки совершенно не развиты.
Хотя грибъ не имѣетъ еще сумокъ и споръ и, поэтому, даже
опредѣленіе рода должно казаться сомнительнымъ, я его описываю,
чтобы обратить на него вниманіе изслѣдователей.
Близкій къ описанному грибъ встрѣчается нерѣдко въ Мань-
чжуріи и Южно-Уссурійскомъ краѣ на плодахъ Сагех йізраіаіа Вооі.
ВоС1іі(1еа1е8.
40. РЬуІІасКога дгатіпіз (Регз.) РискеІ
На листьяхъ Тгізеішп Наѵезсепз Р. В. Лѣсъ по высокимъ море-
намъ у подножія г. Чемушки въ долинѣ р. Уздеца близъ сел. Начики
(басс. р. Большой, зона лѣсная), 31/ѴПІ 1908 г., стерильно. Близъ Кро-
ноцкаго озера, 11/ѴІП 1909 г., стерильно. На Саіата^гозііз Ьап^зйогйі
Тгіп. На берегу океана бл. р. Тихой, 12/ІХ 1909 г. На Аіоресигпз іеппіз
Кот. и Роа зр. Безъ указанія мѣста сбора, 1908 г. На неизвѣстномъ
злакѣ. На берегу океана, близъ устья р. Ольховой, 10/ІХ 09, стерильно.
41. РКуІІасЬога (?) Апдеіісае (Рг.) РискеІ.
На листьяхъ Ап§еііса геігасіа Рг. ВсЬтійІ. Село Начика (басс. р.
Большой), 29/ѴПІ 1908 г., стерильно.
42. РКуІІасЬога (?) Негасіеі (Рг) РискеІ.
На листьяхъ Негасіешп Іапаіііт МісЬ. ѵаг. йчісе ГізсЬ. Село Начика
(басс. р. Большой), 2/ѴПІ 1908. Стерильно, вмѣстѣ съ спермогоніями.
Въ послѣднихъ споры 2,5—3x1 ц-
549
43. ОоІКШеІІа Ьеіиііпа (Гг.) Засс.
На листьяхъ Веіиіа Мі<Иеп<іогЮі Тгаиіѵ. еі Меу. Близъ села Тол-
бачика (басс. р. Камчатки), 20/ѴП 1909 г., стерильно.
8рЬаегіа1е§.
44. ЗрЬаегеІІа зіеііагіпеагііт (КЫі.) Кагзі.
На Аізіпэ агсііса Еепхі. Гора за Начикинскимъ озеромъ, 10/ѴШ
1908 г. Перитеціи 155 у., въ діам., аски 55x20 у., споры 20x5 у., без-
цвѣтныя, двуклѣтныя.
45. ІеріозрИаегіа сиітісоіа (Гг.) Аиегзѵь
На Тгізеіит зиЬзрісаіит Р. В. Устье р. Быстрой у бывшаго села
Николаевскаго (басс. р. Паратунки), 1908 г., № 2383, собр. В. Савичъ.
Діаметръ перитеціевъ 180 у., аски 63x8 у., споры въ 2 ряда, зелено-
ватыя, съ 5 перегородками, 20X3—4 у..
46. МеіазрИаегіа Етреігі (ГискеІ) Засс.
На листьяхъ Етреігит пі^гит Ь. Кратеръ Узона, 23/ѴШ 1909 г.
Перитеціи съ углубленіемъ сверху, споры 18x7 у., четырехклѣтныя,
безцвѣтныя.
47. РугепорКога сИгузозрога (МіеззІ.) Засс.
На Аізіпѳ тасгосагра Еепг]. Горы за Начикинскимъ озеромъ, 10/ѴШ
1908 г. Діаметръ перитеціевъ 250 у., аски 85—100x28—30 у., споры
непрозрачныя, въ 2 ряда, съ 7 перегородками, 25—30x10—13 у..
На Аізіпе агсііса Еепхі. Горы за Начикинскимъ озеромъ, 10/ѴШ
1908 г., вмѣстѣ съ ЗрЬаегеіІа зіеііагіпеагшп Кагзі.
48. ЕиіуреІІа аіпіігада (ѴѴаКІ.) Засс.
(Ѵаіза аіпі&ада Ег.).
На Аіпиз Ііігзиіа Тигсг. Село Мильково, 1909 г., № 6679, собр.
В. Савичъ. Плохо выраженные экземпляры. Аски съ ножкой 100x5 у.,
безъ ножки 25—36x5 у-, споры 7x2,5 у..
49. Меіапсопіз АІпі ТиІ.
На вѣтвяхъ Аіпиз Ггиіісоза Вирг. Долина ручья, впадающаго въ
озеро между Меженной горой и Петровской горой, близъ Петропав-
ловска, V1908 г., собр. В. Савичъ. Вмѣстѣ съ ВіетрЬуІіит Ма&пизіапит 8асс.
50. Нурохуіоп тиііііогте Гг.
(Нурохуіоп ёгапиіозит Виіі.).
На корѣ Веіиіа Егтапі СЬат. Село Начика, долина р. Уздеца,
1908 г., собр. В. Савичъ. Петропавловскъ, Меженная гора, VI 1908 г.,
№ 314, собр. В. Савичъ.
550
На корѣ Аіпиз Ггиіісоза Кирг. Село Начика, по подножью горы
Зеркало, близъ горячихъ ключей, ѴШ 1908, № 5931, собр. В. Савичъ.
По берегу Ближняго озера, VI 1908 г., № 2064, собр. В. Савичъ.
51. Нурохуіоп іизсит (Регз.) Рг.
На корѣ Аіпиз. По берегу Ближняго озера, VI 1908 г., № 2069,
собр. В. Савичъ.
52. ОаШіпіа сопсепігіса (Ег.) Сез. еі Ое-Моі.
[Паійіпіа ІиЬегоза (8сор.) Зсіігбіег].
На стволахъ 8а1іх засЬаІіпепзіз Рг. 8сІипійі. Село Начика, по бе-
регу р. Уздеца, VIII 1908, собр. В. Савичъ. Споры 11—12x7 р..
Вазііііоту сеіез.
ХМіІа^іпеае.
53. ІІзііІадо Аѵепае (Регз.) .іепзеп.
На соцвѣтяхъ Аѵепа заііѵа Ь. Безъ указанія мѣста сбора, 1908 г.
54, ІІзііІадо ѵіоіасеа (Регз.) ТиІ.
Въ пыльникахъ Зіеііагіа 1оп§;і(о]іа М11Ы. Близъ Начикинскаго озера,
8/ѴШ 1908 г.
55. ІІзііІадо ѵіпоза (Вегк.) ТиІ.
Въ соцвѣтіяхъ Охугіа йі^упа Саіпрій. Долина р. Холзана, у по-
слѣдняго снѣга (басс. р. Большой, система р. Банной, зона субаль-
пійская), 26 и 27/VІІІ 1908 г. Гора Крашенинникова (басс. Кроноцкаго
озера), 19 и 20/ѴПІ 1909 г.
55. ЗрНасеІоіііеса іпііогезсепііае (ТгеІ.) Іаар.
(Ѵзіііа^о іпПогезсепііае Маіге).
Въ соцвѣтіяхъ Роіу^опшп ѵіѵірагіип Ь. Близъ села Николаевскаго
(басс. р. Паратунки, зона лѣсная) 10/ѴІІ 1908 г.
57. ЗрНасеІоІЬеса Роіудопі-аіріпі Сгисііеі.
На Ро1у§оішт ипйиіаіит Мигг. Кроноцкій перевалъ (басс. р. Кам-
чатки), 7/ѴПІ 1909 г.
Образцы совершенно сходны съ оригинальными экземплярами
изъ Швейцаріи. См. „Хоіе зиг <1еих почѵеаих рагазііез йи Ро1у§опит аірі-
пит Ь.“, раг Р. Сгискеі, въ Виіі. йе ГНегЪіег Воіззіег, 2-е зёгіе, і. VIII 1908.
551
58. Сіпігасііа Сагісіз (Регз.) Мадпиз.
На Сагѳх зрагзШога (ЛѴаЫепЬ.) 8іѳшіе1. Безъ указанія мѣста сбора,
1908 г.
На Сагех іѣігойез МеіпзЬ. (С. ребііогтіз С. А. М. у іѣігіпа Ки-
кепіЬ). Близъ сел. Кирганика (басс. р. Камчатки), 4/ѴІІ 1909 г.
На Сагѳх Іііпоза Ъ. Берегъ океана у устья р. Тихой 10 и 12/ІХ 1909 г.
На Сагех Місісіеініогйіі Ег. 8сЬт. Перевалъ изъ долины Холзана
къ Уздецу, близъ сел. Начики (басс. р. Большой, зона субальпій-
ская), 27/ѴІІІ 1908 г. Начикинское озеро, моховое болото, 12/ѴІІІ 1908 г.
На Сагех раііійа С. А. М. Близъ сел. Машуры (басс. р. Камчатки),
14/ѴП 1909 г.
На Сагех йіаікіга Зсіігапк. Близъ сел. Машуры (басс. Камчатки),
12 и 13/VII 1909 г.
На Сагех Ьуп^Ьуеі Ногпет. Бассейнъ Кроноцкаго озера, 17/ѴШ1909 г.
59. Сіпігасііа зиЬіпсІиза (Кбгп.) Мадпиз.
На Сагѳх Іаеѵігозігіз Віуѣѣ (С. гЬупсЬорііуза С. А. М). Берегъ океана
близъ устья р. Вахиля, 26/ІХ 1909 г.
ТШеШпеае.
60. ТіІІеііа зігіаеіогтіз (ѴѴезіепсІ.) ѴѴіпіег,
На листьяхъ и цвѣтоносахъ Саіата^гозііз зр. Безъ указанія
мѣста сбора, 1908 г. Споры съ шипами, 12,8x10 у., или 12 р. въ діам.
61. Епіуіота йапипсиіі (Вопогѣ) ЗсКгбі.
На листьяхъ Капчпсиіиз герепз Ь. Берега р. Тополовой (басс. р.
Авачи, долина Коряцкая, зона лѣсная), 4/ІХ 1908 г.
62. ІІгосузііз Апетопез (Регз.) ЗсКгоеі-
На листьяхъ Апетопе петогоза Ь. ѵаг. катізсйаііса Кот. Николь-
ская гора близъ Петропавловска, березовый лѣсъ, 28/Ѵ и 5/ѴІ 1908 г.
На листьяхъ Капчпсчііз піѵаііз Ь. Гора Чемушка, близъ сел. На-
чики (бассейнъ р. Большой, зона субальпійская) 31/VIII 1909 г. Кра-
теръ Узона, 31/ѴІП 1909 г.
63. ТиЬигсіпіа Тгіепіаііз Вегк. еі Вг.
На листьяхъ Тгіепіаііз еигораеа Ь. ѵаг. Ьогеаііз. Въ березнякахъ
близъ села Ключи (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 25/ѴІ и 5/ѴП
1908 г., конидіи. Въ густой травѣ между зарослями Аіппз ігчіісоза
Кирг.; гора Чемушка, близъ сел. Начики (бассейнъ р. Большой, зона
субальпійская) 31/ѴІП 1908 г.
552
ІТгейіпаІеа.
64. Соіеозрогіит сітісііидаіит ТІіііт
На листьяхъ СітісдГида зітріех ДѴогтзк. „Узкое мѣсто“ въ долинѣ
Коряцкой (басс. р. Авачи, зона лѣсная) 4/ІХ 1908 г.
65. Соіеозрогіит Зепесіопіз (Регз.) |_ёѵ.
На Зепесіо раітаіив Раіі. Долина Коряцкая (басс. р. Авачи, зона
лѣсная), 4/Х 1908 г., телейтоспоры. Лѣсъ изъ Веіиіа Егтапі между
„Узкимъ мѣстомъ*1 и Горѣлой рѣчкой, 3/ІХ 1908 г. (басс. р. Авачи,
зона лѣсная), 3/ІХ 1908, телейтоспоры.
На Сасаііа ііазіаіа Ь. „Узкое мѣсто11 въ долинѣ Коряцкой (басс.
р. Авачи, зона лѣсная), 4/ІХ 1908 г., телейтоспоры.
На Сасаііа аигісиіаіа ВС. Лѣсъ изъ Веіиіа Егтапі въ долинѣ Ко-
ряцкой у устья Горѣлой рѣчки (басс. р. Авачи, зона лѣсная), 4/ІХ
1909 г. тел. Формы Соіеозрогшт на Сасаііа аигісиіаіа и Сасаііа Ьавіаіа
относимъ условно, до изслѣдованія ихъ біологіи, къ Соіеозрогіит Зепе-
сіопіз Ьёѵ. Названіе Соі. Сасаііае (ВС.) Еискеі къ нимъ не примѣнимо,
такъ какъ относится въ грибу, паразитирующему на видахъ А<іѳпо8іу1е8
(=Саса1іа аиі. ѵеіег. рр.).
66. Соіеозрогіит Заиззигеае ТІіііт.
На листьяхъ Заизвигеа Тііезіі ЬебЬ. Близъ сел. Начики (басс.
р. Большой, зона лѣсная), ѴШ 1908 г. уредо- и телейтоспоры. Бере-
зовый лѣсъ въ долинѣ Коряцкой (басс. р. Авачи, зона лѣсная), 4/ІХ
1908 г., тел. Урочище Кипѣлое близъ сел. Щапиной, 2/ѴІІІ 1909 г.,
уредосп. и телейтоспоры.
Телейтоспоры занимаютъ на нижней поверхности листа округлые
участки въ 0,5 сант. въ поперечникѣ. Кучки телейтоспоръ подъ ку-
тикулой образуютъ выпуклыя подушечки, діаметромъ въ 60—100 р,
часто сливающіяся другъ съ другомъ. Телейтоспоры 60—70x20—28 р,
съ студенистымъ утолщеніемъ оболочки на вершинѣ въ 20—28 р вы-
соты.
67. Соіеозрогіит зр.
Зіаіиз аесіОтеиз. На хвоѣ Ріпиз ритііа Ке^. По склону сопки
Ближняго озера (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 11/ѴІ 1908 г.
(вмѣстѣ съ эцидіями Сгопагіішп, находящимися на вѣтвяхъ). „Узкое
мѣсто11 въ долинѣ Коряцкой, на скалистомъ склонѣ (басс. р. Авачи,
зона лѣсная) 3/ІХ 1908 г. (очень мало). Близъ Петропавловска, 3/ѴІ
1909 г. (очень мало, вмѣстѣ съ Ьоріюііегтіит).
553
Клѣтки перидія съ одной стороны густо- и мелкобугорчатыя, съ
другой болѣе грубо бугорчатыя; споры эллипсоидальныя или почти
шаровидныя, 27—35x20—24 у., съ бугорчатой оболочкой, причемъ съ
одного бока споры бугорки ниже и расплывчатые. При сравненіи гриба
на хвоѣ Ріпиз ршпііа съ эцидіями видовъ Соіеозрогіпт (напр., Соіео-
зрогіит Іпиіае Кипге) на хвоѣ Ріпиз зііѵсзігіз, существенныхъ различій
нельзя было замѣтить.
68. СКгузотуха Саззапсігае (Реск) Тгапгзсіі.
На листьяхъ Саззапсіга саіусиіаіа Б. Боп. Низовья бассейна
р. Паратунки (зона лѣсная), 10/ѴІІ 1908 г., уредоспоры. Край Авачин-
ской тундры, торфяники (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 11/ѴП
1908 г., уредо- и телейтоспоры. Близъ с. Кирганика (басс. р. Кам-
чатки), 4/ѴІІ 1909 г., уредоспоры.
69. СКгузотуха НКоіІосІеімІгі (ОС.) Ое-Ву.
На листьяхъ Шюйоііепсігоп сЬгузапіІішп Раіі. Гора Бабій камень
(басс. р. Паратунки, зона субальпійская) 24/ѴІ 1908 г., телейтоспоры.
Долина Холзана (басс. р. Большой, зона субальпійская), 27/ѴПІ 1908 г.,
уредоспоры.
70. СКгузотуха Ѵ/огопіпі Тгапгзсіі. (?).
На Ьейит раіизіге Ь. Близъ сел. Щапиной, 27/ѴІІ 1909 г.
Опредѣленіе основывается на образованіи метелъ, совершенно
сходныхъ съ метлами, образуемыми грибомъ СКгузотуха ДѴогопіпі Ті'.,
и по присутствію въ межклѣтникахъ коры побѣговъ метлы грибницы,
какъ у названнаго гриба. Листьевъ съ спороношеніями нѣтъ; у СЬгу-
зотуха АѴогопіпі кучки телейтоспоръ развиваются весною на первыхъ
листьяхъ молодыхъ побѣговъ и листья эти скоро засыхаютъ и от-
падаютъ.
71. СКгузотуха НатізсКіае ІадегК.
На листьяхъ Рігоіа зесшміа Ь. Безъ указанія мѣста сбора, 1999 г.,
уредосп.
72. Сгопагііит Реііісиіагіз (Біеіг.) Птіг.
На листьяхъ Рейісиіагіз гезиріпаіа Б. Бассейнъ р. Авачи, VII
1908 г., телейтосп. Въ ивнякахъ по берегу Уздеца, сел. Начика басс.
р. Большой, зона лѣсная, 2/ІХ 1908 г. Кладбищенская гора у Петро-
павловска, кустарныя заросли, 15 и 18/ІХ 1908 г. (вмѣстѣ съ ЗрЬае-
гоіѣеса). Близъ сел. Щапиной (басс. р. Камчатки), 26/ѴП 1909 г.
У Кроноцкаго озера, 12/ѴІІІ 1909 г. (вмѣстѣ съ ЗрЬаегоіѣеса). Кратеръ
Узона, 24 и 25/ѴПІ 1909 г., телейтоспоры.
554
Сгопагіішп РеЛсиІагіэ (Віеіг.) Ьішіг. былъ извѣстенъ только на Ресііси-
Іагіз раіизігіз. Ь (изъ Эстляндіи, Финляндіи, Олонецкой и С.-Петербургской
губ.) и на Реіісиіагіз Зсерігит Сагоііпит Ь. (изъ Финляндіи). Воз-
можно, что Сгопагііііт на Рейісиіагіз гезиріпаіа, распространенный на
Камчаткѣ, окажется біологически особымъ видомъ. Изъ другихъ частей
Сибири Сгопагіішп на Рейісиіагіз неизвѣстенъ. Въ Тобольской губ. и въ
Монголіи близъ Троицкосавска на Редісиіагіз гезиріпаіа найденъ видъ
Соіеозрогіит. Интересно отмѣтить, что въ Сѣв. Америкѣ, въ штатахъ
Вашингтонѣ и Калифорніи, встрѣчается Сгопагіішп соіеозрогіоійез (Б.
еі И.) АгіЬ. на близкомъ къ Рейісиіагіз родѣ СазШІѳ)а; этотъ видъ имѣ-
ется въ Гербаріи Академіи Наукъ изъ Якутскаго округа на Сазііііеіа
раііііа КіЬ.
73. Сгопагііііт зр.
Сгопагіішп гіЬісоіа Біѳіг.?, зіаіиз аесібіпеиз.
На вѣтвяхъ Ріпиз ршпііа Ке§1. Подъемъ къ восточной вершинѣ
сопки Ближняго озера, въ районѣ Тарьинской бухты (басс. р. Пара-
тунки, зона лѣсная), 11/ѴІ 1908 г.
Съ нѣкоторымъ сомнѣніемъ относимъ эту эцидіальную форму
къ Сгопагііііт гіЬісоіа, такъ какъ на видахъ ВіЬез этотъ грибъ еще
не найденъ на Камчаткѣ. Но морфологически грибъ на Ріпиз ршпііа
не отличается отъ эцидіальной стадіи Сгопагіішп гіЬісоіа—Регійегтіит
ЗігоЬі КІеЬ., извѣстной на Ріпиз СетЬга, Ріпиз ЗігоЬиз и нѣкоторыхъ
другихъ видахъ Ріпиз. На Ріпиз ршпііа на Курильскихъ островахъ
найденъ Регісіегтішп кигііепзе Оіеі. (Р. Біеіеі, Сгейіпеае заропісае VI, іп
ЕпДег’з Воі. ІаЬгЬ. 37 ВД., 1 Неіі, 1905, р. 107), отличающійся отъ Регійег-
іпіит ЗігоЬі, по словамъ автора, болѣе крупными спорами.
74. Нуаіорзога Роіуросііі-Огуоріегігііз (Моид. еі МезіІ.) Мадпиз.
На Пгуоріегіз Ьіппеапа С. СЬгізіепз. ѵаг. (іізіипсіа Вирг. Долина Ко-
ряцкая, въ березнякахъ (басс. р. Авачи), 27/ѴІІ 1908 г., толстостѣнныя
уредоспоры.
75. Риссіпіазігит Расіі (Кге еі ЗсКт.) Сіеі.
(ТЬесорзога агеоіаіа (Ѵга11т.) Ма^п).
На шишкахъ Рісеа а]апепзіз ЕізсЬ., эцидіи—Аесійіит зігоЪіІіпит
(АІЬ. еі ЙсЬлѵ.) Кеезз. Малая Николка, близъ с. Щапиной (басс. р. Кам-
чатки), 22/ѴТ 1909 г.
76. Риссіпіазігит (ТЬесорзога) Ѵассіпіогит (І_іпк) ОіеіеІ.
На Ѵассіпішп Ѵіііз іііаеа Ь. Безъ указанія мѣста сбора, 1908 г.,
уредоспоры.
655
77. Риссіпіазігит РоіепііІІае Котагоѵ.
На РоіепііІІа Гга^агіоідез Ь. По тропамъ у сел. Завойки (басс.
р. Авачи, зона лѣсная), 7/ѴШ 1908 г., уредо- и телейтоспоры.
78. Риссіпіазігит агсіісит (Ьадегіі.) ТгапхзсІіеІ.
На ВиЬиз агсіісиз Ь. Въ ложбинѣ за береговымъ валомъ среди
ЕІутиз у Болыперѣцкаго устья (берегъ Охотскаго моря), 21/ѴПІ
1908 г., уредоспоры. У подножія горы Зеркала, близъ сел. Начики,
среди Аіпиз Ьігзиіа (басс. р. Большой), 29/ѴПІ 1908 г., уредо-и телей-
тоспоры.
79. Риссіпіазігит Рігоіае (Регз.) ВіеіеІ.
На Рігоіа тіпог Ь. У Ближняго озера (басс. р. Паратунки, зона
лѣсная), 14/ѴІ 1908 г., уредоспоры.
На Рігоіа зесишіа. Близъ с. Малки, 13/ѴІ 1909 г., уредоспоры.
80. Меіатрзогісііит Ьеіиііпит (Регз.) КІеЬ.
На Веіиіа Егтапі СЬат. По берегу р. Ближней Мутной, близъ
сел. Завойки (долина р. Авачи, зона низовая), 7/ІХ 1908 г., уредоспоры.
Берегъ океана близъ устья Семячика, 12—14/ІХ 1909 г., уредо- и
телейтоспоры, вмѣстѣ съ РЬуІІозіісіа Веіиіае.
На Веіиіа ^аропіса 8іеЬ. Начикинскій перевалъ (басс. р. Большой,
зона лѣсная), 3/ІХ 1908 г., уредо- и телейтоспоры.
81. Меіатрзога Тгетиіае ТиІ.
На листьяхъ Рориіиз Тгетиіа Ь. Близъ сел. Машуры (басс. р. Кам-
чатки, зона лѣсная), 10/ѴП 1909 г., уредоспоры. С. Камаки (басс.
р. Камчатки), 6/ІХ 1909 г., уредо- и телейтоспоры, собр. Э. Безайсъ.
82. Меіатрзога Іагісі-Репіапсігае КІеЬ.
На 8а1іх репіапбга Ь. Берегъ Кроноцкаго озера, 12, 16 и 17/Ѵ1ІІ
1909 г., уредо- и телейтоспоры.
83. Меіатрзога ерііеа (Кхе еі 8сКт.) ТІіііт.
(М. Ьагісі-ерііеа КІеЬ.?).
На 8а1іх оЫоп&йоІіа Тгаиіѵ. Берегъ Кроноцкаго озера, 17/ѴШ 1909 г.,
уредо- и телейтоспоры (іеі. ЬурорЬуІІае).
На Заііх РаІІазіі Апйегз. У горы Крашенинникова (басс. Кроноц-
каго озера), 19/ѴПІ 1909 г., ур. и тел. (іеі. ЬурорЬуІІае). Кратеръ вул-
кана Узона, 27/ѴПІ 1909 г., ур. и тел. (Мет).
556
На 8а1іх ігізііз. Берегъ океана близъ устья р. Березовой, 16/ІХ
1909 г., ур. и тел. (8огі іеі. рагѵі, атрііі^епі, ргаесірие ерірЬуНі. Ап Меі.
ВіЬезіі-ѵітіпаІіз КІеЪ.?). Берегъ океана близъ устья р. Халигера, 24/ІХ
1909 г., ур. и тел. (ісіет).
На .8а1іх геіісиіаіа Ь. Кроноцкій перевалъ (басс. Кроноцкаго озера),
9/ѴПІ 1909 г., ур. и тел. (іеі. Ііурорііуііае).
На 8а1іх ЬегЬасеа Ь. Близъ сел. Щапиной, 6/ѴІІІ 1909 г., ур. и
тел. (иг. еі іеі. атрЬщепае).
На Заііх зр. Близъ сел. Толбачика (басс. р. Камчатки), 20/ѴІІ
1909 г., ур. около сел. Ключей, 17/ѴІ 1908 г., ур. (собр. Э. Безайсъ).
84. Саеота Ьагісіз (ѴѴезіепіІ.) Ѵ/іпіег.
На хвоѣ Ьагіх сіаітгіса Тіігсг. Близъ сел. Кирганика (басс. р. Кам-
чатки), 4/ѴІІ 1909 г.
Эцидіальная стадія одного изъ видовъ Меіашрзога, паразитирую-
щихъ на 8а1іх или Рориіиз.
85. ІІготусез геіісиіаіиз (ТКііт.) ВиЬак
На листьяхъ АПіит ѵісіогіаіе Ь. Близъ сел. Ключи (басс. р. Па-
ратунки, зона Лѣсная), 16/ѴІ 1908 г., эцидіи и телейтоспоры. Лѣсъ
изъ Веічіа Егтапі между „Узкимъ мѣстомъ" и Горѣлой рѣчкой, въ
долинѣ Коряцкой (басс. р. Авачи, зона лѣсная), 3/ІХ 1908 г., тел.
Близъ сел. Малки, 13/ѴІ 1909 г., эцидіи. Близъ сел. Завойки, 7/ѴІ
1909 г., эцидіи.
Часть сборовъ эцидіевъ, можетъ быть, относится не къ этому
виду, а къ Риссіпіа зеззіііз аисі. (Р. АѴіпіегіапа Ма^пиз, Р. АПіі-РЪаІагійіз
КІеЪ.). Среди эцидіевъ изъ сел. Ключей часть имѣетъ какъ будто бы
болѣе крупныя чашечки и споры въ 17,5 — 20 у. въ попер.,
другіе имѣютъ болѣе мелкія чашечки и споры въ 22—25 у. въ попер.
Послѣдніе, по ихъ нахожденію вмѣстѣ съ телейтоспорами, должны
относиться къ Бготусез геіісиіаіиз, другіе принадлежатъ, вѣроятномъ
Риссіпіа зеззіііз.
86. ІІготусез Ѵегаігі (ОС.) ЗсКгбі.
На Ѵегаігит аІЬит Ь. Верховья Щапинской рѣки бл. села Ща-
пиной, 4/ѴПІ 1909 г., телейтоспоры.
87. ІІготусез Роіудопі (Регз.) РискеІ.
На Роіубопит аѵісиіаге Ь. У горячихъ ключей близъ сел. Малки,
12/ѴІ 1909 г., эцидіи и уредоспоры.
557
88. ІІготусез сагпеиз (Меев) Нагіоі
(ІІгот. Іарропісик Ьа&егіі.)
На Азіса^аіив аіріпиз Ь. Сел. Завойка (басс. р. Авачи, зона лѣс-
ная), 14/ѴП 1908 г., эцидіи.
89. Ікотусез ЕаЬае (Регз.) Ое-Ву.
На ЬаІЬугнз тагііітпв Ві^еі. Кладбищенская гора у Петропавлов-
ска (зона приморская), 15/ІХ 1908 г., телейтоспоры. Берегъ океана
близъ р. Ольховой, 12/ІХ 190) г., тел.
90. Ікотусез Несіузагі - оЬвсигі (ОС.) Сагезііа еі Ріссопе.
На Нейуяагит оЬзсигит Ь. Бассейнъ Кроноцкаго озера, 9, 13,
18/ѴІІІ 1909 г., телейтоспоры и, очень мало, эцидіи.
91. Оготусез бегапіі (ОС.) ОНИ еі ѴѴагіт.
На Сгегапімт егіапіЬит БС. Близъ сел. Ключи (басс. р. Паратунки,
зона лѣсная), 26/ѴІ 1908 г., вмѣстѣ съ Риссіпіа Оегапіі-зііѵаіісі. Безъ
указанія мѣста сбора, 1908 г., эцидіи, уредо- и телейтоспоры. Лѣсъ
березовый между Узкимъ мѣстомъ и Горѣлой рѣчкой, въ долинѣ Ко-
ряцкой (басс. р. Большой), 3/ІХ 1908 г., тел. Берега р. Половинной
близъ села Завойки (басс. р. Авачи, зона лѣсная), 9/ІХ 1908 г., те-
лейтоспоры. Близъ сел. Ганала, 16/ѴІ 1909 г., эцидіи, вмѣстѣ съ
Риссіпіа. Берегъ океана близъ устья р. Ольховой, 11/ІХ 1909, тел.
92. Ікотусез Зоіісіадіпіз (ЗоттІ.) №е$$І.
На Зоіісіа^о Ѵіг^аигеа Ь. Верхняя опушка березняковъ на горѣ
Шапочкѣ, бл. села Начики (басс. р. Большой, зона субальпійская),
14/ѴШ 1908 г. Близъ сел. Начики, по оврагу горячаго ключа (зона
лѣсная), 29/ѴШ 1908 г. Близъ сел. Шаромы (басс. р. Камчатки),
26/ѴІ 1909 г.
93. Риссіпіа $е$$іІіе ЗсітеісІ. 8. I.
(Риссіпіа Бі^гарЬійів ЗорріЙ).
На Бі&гарЫз агипсііпасеа Тгіп. Долина р. Калахтырки въ окрест-
ностяхъ Петропавловска, 15/ІХ 1908 г., тел. Приморская тундра близъ
устья р. Илькиной, 10/ІХ 1909 г., тел. Берегъ океана бл. р. Тихой,
11/ІХ 1909 г., уредо- и тел.
На МаіапіЬеіпшп каіпйсЬаІісит (бтеі.) Кот., зіаі. аесіб. Близъ
сел. Ключей (басс. р. Паратунки), 25/ѴІ 1908 г., вмѣстѣ съ Риссіпіа
Ма^апНіеті. Близъ сел. Малки, 13/ѴІ 1909 г. Близъ сел. Ганала, 17/ѴТ
1909 г.
558
94. Риссіпіа Адгоругі ЕІІ. еі Еѵ.
На черешкахъ Сіешаііз (Аіга&епе) оскоіепзіб Роіг., зіаі. аесісі. Близъ
сел. Кирганика (басс. р. Камчатки), 2/ѴП 1909 г.
95. Риссіпіа ЕІуті ѴѴезіетІ.
(Козігиріа ЕІуті Ьа^егіі.).
На ЕІутиз тоіііз Тгіп. Берегъ Кроноцкаго озера, 11/ѴІП 1909 г.,
телейтоспоры.
Телейтоспоры 72 х 12 р, 3—4-клѣточныя, утолщеніе на вершинѣ
до 3—5 |Л высоты.
На ТЬаІісігит тіпиз Ь. (зіаі. аесісі.). Село Ключи (басс. р. Пара-
тунки, зона лѣсная), 15/ѴІ 1908 г. Близъ сел. Ганала, 15/ѴІ 1909 г.
Близъ сел. Толбачика (басс. р. Камчатки), 20/ѴІІ 1909 г.
Сборы эцидіевъ, по крайней мѣрѣ отчасти, относятся, можетъ
быть, и не къ этому виду, такъ какъ эцидіи на ТЬаІісіппп образуютъ
и нѣкоторые другіе виды Риссіпіа, паразитирующіе на другихъ зла-
кахъ, напр., Риссіпіа регзізіепз Ріолѵг., на Адгоругиш.
96. Риссіпіа Гесіисае РІоѵѵг.
На Ьопісега ейиііз Кігіі., віаі. аесісі. Близъ сел. Кирганика (басс.
р. Камчатка 3/ѴП 1909 г., эцидіи.
97. Риссіпіа Іопдізсіта ЗсЬгоі. (?).
На 8есіит катізсЬаіісит Еі8сЬ., 8іаі. аесісі. Петропавловскъ, Ме-
женная гора, склонъ къ морю, 28/V 1908 г.
Эцидіи на 8есіит катізсЬаіісит вполнѣ сходны съ эцидіями на
Зесіит асге, принадлежащими къ Риссіпіа 1оп§і88Іща на Коеіегіа, но от-
сутствіе послѣдняго рода на Камчаткѣ заставляетъ предполагать, что
и другой какой-нибудь видъ ржавчинныхъ грибовъ даетъ на Зесіит
эцидіи такого же строенія. х)
98. Риссіпіа Сагісіз (8сКит.) ПеЬепі.
На Пгііса сііоіса рІаѣурЬуІіа ѴѴесМ., зіаі. аесісі. Село Ключи (басс.
х) Кромѣ перечисленныхъ видовъ Риссіпіа, развивающихъ уредо- и телейтоспоры
на злакахъ, въ коллекціи имѣются еще слѣдующія формы въ стадіи уредоспоръ:
На Вгопгаз сіИаіиз Ь. Село Завойка, сухіе выгоны (басс. р. Авачи), 9/ІХ 1908 г.
(игесіозогі рагарЬузаіі).
На Тгізеіит Паѵезсепз Р. В. Село Начика (басс. р. Большой), 31/ѴІІІ 1908 г.
(итесіозогі рагарЬузаіі).
559
р. Паратунки, зона лѣсная), 25/ѴІ 1908 г. Близъ с. Малки, 14/ѴІ
1909 г. Близъ с. Машуры, 26/Ѵ 1909 г; х).
99. Риссіпіа ВіЬе$іі-Сагісі$ КІеЬ.
На КіЬез ігізіе Раіі., 8Іаі. аесісі. С. Кирганикъ (басс. р. Камчатки),
4/ѴІІ 1909 г.
100. Риссіпіа гиресігіс ІиеІ (?).
На баиззигеа Тііезіі ЬесІЬ., зіаі. аесісі. Близъ сел. Начики (басс.
р. Большой), VIII 1908 г. Близъ сел. Кирганика, (басс. р. Камчатки),
3/ѴІІ 1909 г. Близъ сел. Пущина (басс. р. Камчатки), 24/ѴІ 1909 г.
Эцидіи на Зачззигеа Тііезіі принадлежитъ, вѣроятно, къ виду Рис-
сіпіа на Сагех. До сихъ поръ извѣстны два вида Риссіпіа, разви-
вающіе эцидіи на Заиззигеа аіріпа: Риссіпіа гирезігіз <1ие1 (на Сагех гире-
8ІГІ8) и Рисс. ѵа^іпаіае ІиеІ (на Сагех зрагзіііога). По описанію эцидіи
на Заиззигеа Тііезіі болѣе подходятъ къ описанію эцидіевъ перваго
вида.
101. Риссіпіа сііоісае ІѴІадпиз (?).
На Сігзіит катізсЬаіісипі ЬейЬ. зіаі. аесісі. „Горячая гора", по
краямъ Горячаго ключа (басс. р. Паратунки, зона лѣсная) 23/ѴІ 1908 г.
Берегъ горячаго ключа на р. Сику (басс. р. Большой, зона лѣсная),
25/ѴІП 1908 г. Долина Холзана (басс. р. Большой, зона субальпій-
ская), 27/ѴПІ 1909 г. Берегъ р. Камчатки бл. с. Пущина, 24/ѴІ 1909 г.
102. Риссіпіа оЫопдаіа (Ііпк) ѴѴіпіег.
На Ъихиіа гиіезсепз РізсЬ. Окрестности Петропавловска, 2/VI
1909 г., ур. и тел.
103. Риссіпіа Маі'апіИеті Оіеі.
На Ма]апіѣетшп катізсііаіісит (ОшеІ.) Кот. Сел. Ключи (басс.
р. Паратунки), 25/ѴІ 1908 г., вмѣстѣ съ эцидіями Риссіпіа зеззіііз. Гора
Чемушка близъ сел. Начики (басс. р. Большой, зона субальпійская),
31/ѴПІ 1908 г.
*) Въ коллекціи имѣются слѣдующіе сборы видовъ Риссіпіа на видахъ Сагех, опре-
дѣленіе которыхъ является невозможнымъ:
На Сагех Іаеѵігозігіз Віуіі. (=С. гЬупсЬорЬуза С. А. М.). Острова на р. Начики
близъ сел. Авачи, заглохшая протока(басс. р. Большой, зона лѣсная), 18, 24 и 25/ѴІП
1908 г., уредо- и телейтоспоры. Уредоспоры крупныя, яйцевидныя, бурыя, толстостѣн-
ныя, съ 3, иногда 2 парами, 31—32,5 x 20—24 р.
На Сагех сІгуторЬіІа Тигсз. (=С. огіЬозіасЬуз ѵаг. бгуторігііа Махіш). Сел.
Начика, ивняки по Уздецу (басс. р. Большой, зона лѣсная), 29/ѴІІІ 1908 г., телей-
тоспоры.
На Сагех раіііба С. А. М. (=С. зіссаіа Вооіі р.р.). Сел. Начика, березовый лѣсъ
на моренныхъ холмахъ въ долинѣ Уздеца и луговыя болота въ долинѣ Уздеца, 31/ѴШ
1908 г., тел.
На Сагех Іоп^егозігаіа С. А. М. Берегъ океана близъ устья р. Илысиной, сухія
полянки съ группами березъ въ долинѣ рѣки, 9ДХ 1909 г., тел. Долина Коряцкая
(басс. р. Авачи, зона лѣсная), 4/ІХ 1908 г., тел.
560
Г04. Риссіпіа Ѵегаігі ОиЬу.
На Ѵегаігиш аІЬит ѵ. охузѳраіит Тигсх. Близъ сел. Ключи (басс.
р. Паратунки, зона лѣсная), 26/ѴІ 1908 г., уредо- и телейтоспоры.
На ЕріІоЪіпш ^Іапйиіовит, зіаѣ. аесісі. Ольховое ключевое болото у
подножія горы за дер. Сѣроглазной въ окрестностяхъ Петропавловска
(зона приморская), 2/ѴІ 1908 г. По террасамъ мореннаго увала Паратун-
ской долины, близъ сел. Ключи, у Ключиковъ, въ тѣни (басс. р. Па-
ратунки, зона лѣсная), 19/ѴІ 1908 г. Село Ключи (басс. р. Паратунки,
зона лѣсная), 25/ѴІ 1908 г.
105. Риссіпіа рипсіИогтіз Оіеі. еі Ноіѵѵ.
На Китех адиаіісиз Ь. На островѣ р. Начики близъ сел. Апачи
(басс. р. Большой, зона лѣсная), 18/ѴП 1908 г., ур. и тел. Берегъ
океана близъ устья р. Тихой, 12/ІХ 1909 г., тел.
Грибъ этотъ былъ до сихъ поръ извѣстенъ изъ Калифорніи и
Мексики. Опредѣленіе камчатскихъ образцовъ было подтверждено од-
нимъ изъ авторовъ вида, г. 77. Дителемъ. Въ 1912 г. тотъ же видъ
полученъ мною отъ г. 77. Михно. изъ окрестностей г. Троицкосавска,
Забайкальской обл., а въ 1913 г. собранъ В. Л. Комаровымъ въ Южно-
Уссурійскомъ краѣ.
106. Риссіпіа Охугіае Еиск.
На Охугіа йі&упа СатрМ. Подножіе вулкана Кихпинича,1/ІХ 1909 г.,
тел. и ур.
107. Риссіпіа Роіудопі-ѵіѵірагі Кагзі.
На Роіу^ошпп ѵіѵірагиш Ъ. Близъ сел. Толбачика (басс. р. Кам-
чатки), 20/ѴІІ 1909 г., телейтоспоры (29x18 р) и уредоспоры. Под-
ножіе вулкана Кихпинича, 1/ІХ 1909 г., тел. (29 р). Близъ сел. Нико-
лаевскаго (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 10/ѴП 1908 г., тел. (не
длиннѣе 29 р).
108. Риссіпіа Візіогіае (8іг.) ОС.
На Роіу^опит ѵіѵірагиш Ъ. Близъ сел. Начики, на сухой почвѣ на
лугахъ въ долинѣ Уздеца (басс. р. Большой, зона лѣсная), 31/ѴШ
1908 г., ур. и тел. (36 р, 39 р).
109. Риссіпіа Роіудопі аіпрЬіЬіі Регз.
На Сегапіиш егіапіЪит НС., зШ. аесій. (АесіШит зап^иіпоіепіит
Ьіпсіг.). Близъ сел. Начики (басс. р Большая, зона лѣсная), 14/ѴІІІ
1908 г. Близъ сел. Ключи (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 26/ѴІ
1908 г., вмѣстѣ съ Ътгош. бегапіі и Риссіпіа Сгегапіі зііѵаіісі, молод. эцидіи.
561
Аесійіит ѵіоіазсепз Тгеіеазе на Сегапіит егіапійит БС. съ Аляски
(Наггітап Аіазка Ехресііііоп, ѵоі. V, Сгуріо^атіс Воіапу, 1904, р. 37), какъ
мнѣ кажется, не отличается отъ эцидіевъ Бготусез Ѳегапіі ОііЬ еі
ІІѴагіт. Тгеіеазе сравниваетъ свой видъ съ „АесИіит Сгегапіі“, но подъ
послѣднимъ названіемъ онъ подразумѣваетъ, повидимому, Аесібіпт
зап^иіпоіепіит Ыпсіг., обычный въ Америкѣ на (Іегапіит тасиіаіит,
тогда какъ Бготусез (Зегапіі въ Америкѣ не извѣстенъ. Указываемыя
авторомъ отличія Аесійіит ѵіоіазсепз отъ Аесійіиш (тегапіі какъ разъ
соотвѣтствуютъ отличіямъ эцидіевъ Цготусез Оегапіі отъ эцидіевъ Рис-
сіпіа РоІу^опі-атрІііЬіі Регз.
НО. Риссіпіа СаІіИае Ыпк.
На СаІіЬа раіизігіз Ь. Берега Начикинскаго озера (басс. р. Боль-
шой, зона лѣсная), 11/ѴІІІ 1908 г., ур. и тел.
III. Риссіпіа изіаііз Вегк.
На Вапипсиіиз піѵаііз Ь. Перевалъ въ бассейнѣ Кроноцкаго озера,
10/ѴПІ 1909 г.
112. Риссіпіа НоІЬоеІІіі (Ногпет.) Козіг.
На АгаЬіз реігаеа Ьат. Близъ сел. Ключей (басс. р. Паратунки,
зона лѣсная), 17/ѴІ 1908 г. Галечники на берегу Гришкиной рѣчки,
близъ Начикинскаго озера (басс. р. Большой, зона субальпійская),
8/VIII 1908 г. Скалы по берегу моря между Петропавловскомъ и Ра-
ковой бухтой (зона приморская), 20/ІХ 1908 г. Близъ Петропавловска,
28/Ѵ 1909 г.
На Егузішит ѵіг^аіит КоіЬ. Вершина Правой Щапинской рѣки,
близъ сел. Щапинской 3/ѴІІІ 1909 г.
113. Риссіпіа Захіігадае ЗсЬІесШ.
На 8ахіІга§а йаѣигіса Раіі. Верховья Щапинской рѣки, 5/ѴПІ 1909 г.
114. Риссіпіа КіЬіз ОС.
На ВіЬез ігізіе Раіі. Близъ сел. Толбачика (басс. р. Камчатки),
20/ѴП 1909 г.
115. Риссіпіа бегапіі-зііѵаіісі Кагзі.
На Сегапіит егіапіЬит БС. Тарьинская бухта (Авачинская губа),
опушка лѣса, 11/VI 1908 г. Сел. Ключи, березовый лѣсъ (басс. р. Па-
ратунки, зона лѣсная), 26/ѴІ 1908 г. Сел. Николаевское (басс. Пара-
тунки), VII 1908 г. Близъ г. Петропавловска, 5/ѴІ 1909 г. Близъ сел.
Завойки, 7/ѴІ 1909 г. Близъ сел. Ганала, 16/ѴІ 1909 г., вмѣстѣ съ
36
562
эцидіями Цготусез Сгегапіі. Близъ сел. Пущина (басс. р. Камчатки, зона
лѣсная), 23/ѴІ 1909 г. Близъ сел. Шаромы (басс. р. Камчатки), 26/ѴІ
1909 г.
116. Риссіпіа Еегдиссопіі Вегк. еі Вг.
На Ѵіоіа раіизігіз Ь. Берега Начикинскаго озера (басс. р. Боль-
шой, зона лѣсная) среди густого шеламайника, 11/ѴІІІ 1908 г. Гора
Чемушка, близъ сел. Начики (басс. р. Большой, зона субальпійская),
31/VIII 1908 г.
На Ѵіоіа Зеікігкі Сгоісііе. У подножія вулкана Кихпинича, 1 и 4/ІХ
1909 г.
117. Риссіпіа Сігсаеае Регз.
На Сігсаеа аіріпа Ь. По оврагу горячаго ключа у сел. Начики
(басс. р. Большой, зона лѣсная), 23/ѴІІІ 1908 г.
118. Риссіпіа РІеигозреггпі ТгапізсІіеІ еі ѴѴогопісІііп поѵ. $р.
На Ріеигозрегтит аизігіасит НоГГт. Песчаный валъ на берегу
Тарьинской бухты (зона приморская), 7/VI 1908 г. Близъ сел. За-
войки, 7/ѴІ 1909 г., вмѣстѣ съ эцидіями (АесіШчт Ріеигозрегті). Близъ
сел. Коряцкаго, 9/ѴІ 1909 г. Камчатская вершина, 21/ѴІ 1909 г.
8огі іеіеиіозрогііегі атркі^епі, ргаесірие Ьурорііуііі ѵеі реѣіоіісоіі, рагѵі
вей ріегитдие іп ^ге^ез ріиз тіпиз та§поз ргаесірие іп реііоііз (издие
6—7 тт.) еі зесиз пегѵоз сіепзе соп^езіі, тох пшіі, Іасіпііз ерійегтібіз Іасе-
гаіае сігситсіаіі, оЬзсиге сазіапеі, риіѵегиіепіі. Теіеиіозрогае еііірзоійеае ѵеі
оѵаіае, заере ап^иіаіае ѵеі ігге^иіагез, 25—32x 18—25 ерізрогіит іепие,
аедиаіе, (Шиіе Ьгиппешп, зиЫеѵе, іапішп Ипеіз раисіз е ѵеггисиііз сотрозі-
ііз, ріиз тіпиз Іоп&іітііпаІіЪиз огпаіит; рогі рарііііз Ьуаііпіз ѣитіІіЬиз іесіі,
сеііиіае зирегіогіз аЬ арісе ріиз тіпиз издие асі зеріит гетоіиз, сеііиіае
іпіегіогіз ріегшпдие асі зеріит сіізрозііиз; рейісеііиз ігащііз, Ьуаііпиз.
119. Риссіпіа Наіепіае Агііі. еі Ноіѵѵ.
На Наіепіа зіЪігіса Вогкѣ. Долина р. Банной, на сухихъ лугахъ съ
одинокими березами (басс. р. Большой, зона лѣсная), 26/ѴІП 1908 г.
120. Риссіпіа бутпапіігае Тгапгзсііеі.
На Ьа^оііз &1аиса Саегіп. ѵаг. Сітеііпі Мах. Гора Крашенинникова
(басс. Кроноцкаго озера), 19/ѴПІ 1909 г. Кратеръ вулкана Узона,
23/ѴІІІ 1909 г. Луга на подъемѣ къ южному краю кратера Узона,
27/ѴПІ 1909 г. Безъ указанія мѣста сбора, 1908 г.
563
121. Риссіпіа рипсіаіа І_іпк.
На Саішт ѵегит Ь. У сел. Пущиной (басс. р. Камчатки), 25/ѴІ
1909 г., эцидіи, уредо и телейтоспоры. У сел. Щапиной (басс. р.
Камчатки), 28/ѴП 1909 г., тел. и ур. (іеі. 46—50x16 |і). Долина лѣвой
Щапиной рѣки (басс. р. Камчатки), 2/ѴІП 1909 г., ур. и тел. (іеі.
36—47,5x18 р.).
122. Риссіпіа гиЬѳіасіепз ІоКапз.
На Сгаііит Ьогеаіе Ь. У сел. Толбачика (басс. Камчатки), 20/ѴІІІ
1909 г. (Теі. сігса 50 р. 1оп§).
123. Риссіпіа Агіетізіае-погѵедісае ТгапгзсІіеІ еі ѴѴогопісЬіп поѵ. $р.
На Агіетізіа погѵе^іса Ргіез. Луга у кратера Узона, 22 и 25/ѴПІ
1909 г.
8огі іеіеиіозрогйегі гоіипйаіі, сігса 0,5—1 тт. іп йіат., ІіурорЬуІІі,
гагіиз еііат ерірЬуіИ ѵеі реѣіоіісоіі, зрагзі, іпіегйит сопЙиепіез, аігоГизсі.
Теіеиіозрогае еііірзоійеае, 32—37 х 18—24 р, иігіпдие гоіипсіаіае, а<і зеріит
ѵіх сопзігісіае; ерізрогшт Ъгиппеит, сгазяит, ѵеггисозит, зирга рогоз (ай арі-
сет еі іпіга зеріит) іпсгаззаіит (4—6 р); рейісѳііиз Гга^іііз. Бгейозрогаѳ
іртоіае. Теіеиіозрогае Риссіпіае Ваізатііае зітііез, зей тіпогез.
124. Риссіпіа ТгапіесКеІіі Оіеі.
На Сасаііа Ьазіаіа Ь. Верхнекамчатскъ, 29/ѴІ 1909 г. Близъ сел.
Машуры (басс. р. Камчатки), 9/ѴП 1909 г.
125. Риссіпіа Рісгісііз НагзІ.
На Рісгіз Ьіегасіоійез Ь. Дальнее озеро (басс. р. Паратунки, зона
лѣсная), 2/ѴП 1908 г., тел. и ур. Берегъ горячаго ключа на р. Сику
(басс. р. Большой, районъ сел. Апачи, зона лѣсная), 26/ѴШ 1908 г., тел.
126. Риссіпіа Тагахасі РІоѵѵг.
На Тагахасит сегаіорЪогшп БС. Кошка между Верхнимъ озеромъ
и моремъ у Петропавловска, 10/IX 1908 г., тел.
127. Риссіпіа тіпиззепзіз ТІіііт.
На Миі&ейшт зіЬігісит Безе. (=Басіиса зіЬігіса Ноок. еі ВепіЬ.).
Близъ сел. Пущиной (басс. р. Камчатки, зона лѣсная), 25/ѴІ 1909 г.,
эцидіи, ур. и тел.
Послѣ того, какъ стали извѣстны эцидіи (впервые описанные
у Біго, Бгеііпеае іеппісае, и имѣющіеся въ гербаріи Академіи Наукъ
изъ многихъ мѣстъ Сибири) этого вида, онъ оказался весьма близ-
36*
564
кимъ къ Риссіпіа ЬетізрЬаегіса (Реск) Е11. еі Еѵ. (на Ьасіиса [Миі^ейішп]
риІсЬеІІа изъ Сѣверной Америки) и къ нѣкоторымъ видамъ, паразити-
рующимъ на видахъ Ьасіиса въ восточной Азіи. Тщательное морфо-
логическое, а, по возможности, и біологическое сравненіе этихъ ви-
довъ очень желательно.
128. бутпозрогапдіит □ипірегі Ьк.
На 8огЪиз Аисирагіа Ь., зіаі. аесісі. Большая Николка близъ сел.
Щапиной, 23/ѴІІ 1909 г. Лѣвая вершина Щапинской рѣки близъ сел.
Щапиной, 31/ѴІІ 1909 г. Близъ сел. Щапиной (басс. р. Камчатки),
1/ѴІІІ 1909 г.
На ЗогЬиз затЬисіГоІіа Коет. Близъ сел. Начики (басс. р. Боль-
шой, зона субальпійская), ѴШ 1908 г. Близъ сел. Щапиной (басс. р.
Камчатки), 4/ѴІІІ 1909 г.
129. бутпосопіа іпІегзШіаІіз (8сКІесЫ.) Іадегіі.
(Сг. Рескіапа Тгоііег).
На КиЬиз агсіісиз Ь. Близъ Петропавловска, 1/ѴІ 1908 г. (рустѣ)
и 5/ѴІ 1909 г. (эцидіи). Сел. Ключи (басс. Паратунки, зона лѣсная),
16/ѴІ 1908 г. (эцидіи). Близъ сел. Завойки, 7/ѴІ 1909 г. (эцидіи).
Грибъ этотъ впервые былъ описанъ и .изображенъ Шлехтенда-
лемъ подъ названіемъ Саеота (Пгейо) іпіегзііііаіе по экземплярамъ, собран-
нымъ въ 1817 г. Шамиссо на Камчаткѣ, въ работѣ ЕЬгепЪег^’а: Гип^оз
а ѵіго сіагіззіто АйаІЬегіо йе СЬатіззо іп іііпеге сігса іеггагит §1оЪит соі-
Іесіоз епитегаѵіі поѵоздие йезсгірзіі еі ріпхііВг. С. 6. ЕІігепЪегд; (іп: Хсез ѵ.
ЕзепЬеск, Ногае рііузісае Вегоііпепзез, Воппае, 1820, р. 96, іаЪ. XX, й^.ХІП).
Грибъ этотъ распространенъ въ Сибири, Сѣв. Америкѣ и на сѣверо-
востокѣ Европы, рѣдокъ въ горахъ Западной Европы.
130. РКгадтійіит Яозае (Вагсіау) ТгапгзсІіеІ, п. сотЬ.
(=Риссіпіа Возае Вагсі., Р. КатізсЬаікае Апйегз., Сгутпосопіа Во-
зае Біго).
На Коза атЫуоііз С. А. Меуег. Близъ сел. Ключи (басс. р. Пара-
тунки, зона лѣсная), 20/ѴІ, 5/ѴП и 7/ѴП 1908 г. Близъ Петропавлов-
ска, 5/ѴІ 1909 г. (очень молодой экз., безъ тел.). Близъ с. Малки,
13/VI 1909 г. Коса, отдѣляющая р. Камчатку отъ залива, Консервный
заводъ, 3/ѴІ 1908 г., собр. Э. Безайсъ (пикниды).
Этотъ видъ упоминается Шлехтендалемъ въ вышеуказанной ра-
ботѣ подъ названіемъ „Саеота (Бгейо) Козае?“ изъ Камчатки, какъ то
видно по экземпляру Шамиссо въ гербаріи Императорской Академіи
обо
Наукъ въ С.-Петербургѣ; онъ былъ собранъ Шамиссо почти только въ
стадіи пикнидъ. Описанъ онъ былъ почти одновременно Барклаемъ изъ
Индіи въ 1889 г. подъ названіемъ Риссіпіа Возае Вагсі. и Андерсономъ изъ
Камчатки въ январѣ 1891 г. подъ названіемъ Риссіпіа КатізсЬаікае Апсіегз.
(Хоіез оп сегіаіп Игейіпеае ап<і Изіііа&іпеае, іп Доигпаі оі Мусоіо^у, ѵоі. 6,
1891, р. 125), по экземплярамъ изъ Петропавловска, собраннымъ Врей-
томъ во время Сѣверо-американской экспедиціи для изслѣдованія сѣ-
вернаго Тихаго океана въ 1853—1856 гг. Въ настоящее время грибъ
извѣстенъ изъ всей Сибири до Урала и до Олонецкой губ., изъ гор-
наго Туркестана, изъ сѣв. Индіи.
Грибъ этотъ былъ отнесенъ Барклаемъ и Андерсономъ къ роду Рис-
сіпіа. Въ 1901 г. Линдротъ (МукоІофзсЬе Міііеііип^еп, Асіа Зосіеіаііз рго
Еаипа еі Ріога Ееппіса, XX, № 9, р. 23—28, іі§. 6 еі 10) описалъ спер-
могоніи (пикниды) этого гриба (который онъ называлъ Риссіпіа Каті-
зсЬаікае Апсіегз.) и указалъ также на постоянное присутствіе въ нож-
кахъ телейтоспоръ перегородки, которая при отпаденіи споры расще-
пляется. Встрѣчающіяся въ кучкахъ иногда трехклѣтныя телейто-
споры, присутствіе, хотя и рѣдко, въ клѣткахъ телейтоспоръ двухъ
проростковыхъ поръ и, особенно, строеніе спермогоніевъ побудили
Линдрота высказать мнѣніе, что Риссіпіа Возае является промежуточ-
ной формой между родами Риссіпіа и РЬга^тісіішп, указавъ также,
что ближайшимъ видомъ могъ бы быть Рііга^тійіит Ъііосиіаге Піеі.
еі НоВѵ., найденный въ штатѣ Вашингтонѣ въ Сѣв. Америкѣ на Ро-
іепііИа ^еіісіа (=Р. ііаЬеШГоІіа Ноок.). Въ 1908 г. тотъ же авторъ (пе-
ремѣнившій къ этому времени свою фамилію на Ьіго) въ сочиненіи
ІІгейіпеае Ееппісае, р. 413, отнесъ Риссіпіа Возае на основаніи преобла-
данія двуклѣтныхъ телейтоспоръ въ родъ Оутпосопіа, рядомъ съ
типомъ этого рода Сг. іпіегзііііаііз Ьа^егіі., въ сем. РЬга^тійіасеае. Р. еі
Н. 8у<1о\ѵ въ Мопо^гарЬіа ІГгесІіпеагит, Ѵоі. III, Газс I, 1912, р. 82, по-
слѣдовали за Лиро, тогда какъ въ первомъ томѣ своей монографіи
они относили разсматриваемый видъ къ роду Риссіпіа.
Изслѣдуя ближе Оуіппосопіа іпіегзііііаііз Ьа§. и Риссіпіа Возае Вагсі.
я пришелъ къ убѣжденію, что эти два вида не могутъ быть соеди-
няемы въ одинъ родъ.
Родъ Сутпосопіа обыкновенно сближается съ родомъ Ріігактійіит
на основаніи строенія ихъ эцидіальной стадіи, лишенной перидія (саеота)
и строенія спермогоніевъ, состоящихъ изъ пучковъ прямыхъ, располо-
женныхъ вертикально къ поверхности листа стеригмъ, почему спермо-
гоніи являются открытыми и плоскими, а не бутыльчатыми съ вну-
тренней полостью, какъ у родовъ Риссіпіа и ІІготусез. Отъ рода Рііга^-
566
тійіит родъ Бутпосопіа отличаютъ обыкновенно (ср. Зуйоіѵ, 1. с.) дву-
клѣтными телейтоспорами и отсутствіемъ парафизъ у эцидіальной
стадіи. Если стать на эту точку зрѣнія, то отнесеніе Риссіпіа Козае
къ роду бутпосопіа было бы правильно, но при этомъ приходится ру-
ководствоваться исключительно первымъ изъ признаковъ рода, такъ
какъ у Рисс. Козае эцидіальной стадіи нѣтъ. Но тогда пришлось бы
отнести къ роду Сгутпосопіа и РЬга^тійіит Ьііосиіаге Б. еі И. и Рііг.
Ногкеііае Багг., такъ какъ у этихъ видовъ трехклѣтныя телейтоспоры
встрѣчаются еще рѣже, чѣмъ у Рііг. Козае ш., а парафизъ у извѣст-
ной для перваго изъ названныхъ видовъ эцидіальной стадіи нѣтъ.
Я нашелъ, однако, признакъ, который рѣзко отличаетъ родъ
РЬга^шійіит отъ рода Бутпосопіа. У всѣхъ до сихъ поръ изслѣдован-
ныхъ видовъ рода РЬга^тійіит базидіоспоры (споридіи) имѣютъ шаро-
видную форму. Этотъ признакъ включается въ характеристику рода
(Зуйоіѵ, 1. с. р. 89; Ей. Еізсііег, Бгейіпееп йегЗсЬіѵеіг, р. 400). Онъ счита-
ется характернымъ и для другихъ родовъ (ТгірЬга^тішп, Киеііпеоіа)
семейства или подсемейства РЬга^тійіасеае.
Весною 1912 г. я проращивалъ перезимовавшія телейтоспоры
Бутпосопіа іпѣегзШіаІіз (на КиЬпз захайііз изъ Левашева, С.-Петерб.
губ.) и нашелъ, что базидіоспоры у этого вида удлиненно-почковид-
ныя, 26x8 р.. Лѣтомъ 1913 г. мнѣ, по моей просьбѣ, П. С. Михно
прислалъ изъ Троицкосавска свѣжесобранныя споры Риссіпіа Козае,
которыя прекрасно проростали и образовали шаровидныя базидіоспоры,
10—11 р въ діаметрѣ, съ оранжевымъ содержимымъ. Это наблюденіе
окончательно убѣдило меня въ необходимости сблизить Риссіпіа Козае
съ родомъ РЬга^тійшт. Отдѣлить Риссіпіа Козае отъ рода РЬга^тійіит на
основаніи двуклѣточности телейтоспоръ не представляется возможнымъ,
такъ какъ у РЬга^тійіит Ьііосиіаге и РЬг. Ногкеііае телейтоспоры также
двуклѣтны, а, съ другой стороны, РЬг. Ьііосиіаге близокъ къ РЬг. Ега-
§агіазігі (НС.) ЗсЬгоЬ., имѣющему 3 — 4-клѣтныя телейтоспоры. Хара-
ктерная для Риссіпіа Козае скульптура телейтоспоръ, расположеніе бо-
родавочекъ продольными или косыми рядами, замѣчается также на
телейтоспорахъ РЬг. Ьііосиіаге и РЬг. Гга^агіазігі. Присутствіе перего-
родки въ ножкахъ телейтоспоръ, характерное для Риссіпіа Козае, на-
блюдается также у большинства споръ РЬг. Ьііосиіаге. Присутствіе въ
каждой клѣткѣ телейтоспоръ у Риссіпіа Козае только по одной про-
ростковой порѣ я не считаю достаточнымъ признакомъ для отдѣленія
этого вида отъ рода РЬга^тійіит, тѣмъ болѣе, что, съ одной стороны,
у Риссіпіа Козае, хотя и рѣдко, бываетъ по двѣ поры, а съ другой сто-
роны, у нѣкоторыхъ видовъ РЬга^тійіит (напр. у РЬга^тійіит Тогтеп-
567
ШІае Еиск.), неправильно на этомъ основаніи перенесенныхъ АгіЬиг’омъ
въ родъ КиеЬпеоіа, также клѣтки ‘ телейтоспоръ имѣютъ по одной
порѣ.
Что касается рода бутпосопіа, то форма его базидіоспоръ заста-
вляетъ выдѣлить его изъ сем. РЬга^тійіасеае и сблизить его съ ро-
домъ ТгасЬузрога Еиск. [Тг. АІсЬетіІІае (Регз.) Еиск.; Тг. теіозрога (ТЬеггу) т.].
Этотъ послѣдній родъ многіе авторы не признаютъ, соединяя его виды
съ родомъ Бготусез. Какъ мнѣ кажется, необходимость выдѣлить родъ
бутпосопіа изъ сем. РЬга&тійіасеае и невозможность отнести Сгутпо-
сопіа іпіегзііііаііз изъ-за строенія пикнидъ и эцидіевъ къ сем. Рчссіпіа-
сеае, съ одной стороны, а съ другой, сходство въ пораженіи видами ро-
довъ бутпосопіа и ТгасЬузрога питающихъ растеній, принадлежащихъ
къ тому же семейству розоцвѣтныхъ, является хотя бы только ко-
свеннымъ подтвержденіемъ самостоятельности рода ТгасЬузрога. Къ со-
жалѣнію, ни эцидіальная стадія, ни пикниды рода ТгасЬузрога неиз-
вѣстны. бутпосопіа и ТгасЬузрога составятъ семейство бутпосопіасеае т.,
занимающее промежуточное положеніе между семействомъ Риссіпіасеае
и сем. РЬта^тійіасеае.
131. РНгадтісІіит агсіісит ЬадегЬ.
На КиЬиз агсіісиз Ь. Берега р. Ближней Мутной близъ сел. За-
войки (долина р. Авачи, зона низовая), 7/ІХ 1908 г. Берегъ р. Авачи
ниже Хутора, 9/ІХ 1908 г. Ивняки въ долинѣ Оленьей рѣки (басс.
Кроноцкагоозера), 13/ѴШ 1909 г. Басс. Кроноцкаго озера, 16/ѴІІІ1909 г.
Всюду собраны телейтоспоры, 7—9-клѣточныя, 90—99x25—29 р..
Ср. Ѵіеи^еі, 2иг Кеппіпіз йег аиі йег байип^ КиЬиз ѵогкоттепйеп РЬга-
§тійіит-Агіеп, 8ѵепзк Воіапізк Тійзкгій, 1908, Вй. 2, р. 123.
132. РНгадтісІіит НиЬі-ІсІаеі (ОС.) Кагзі.
На КиЬиз Ійаеиз Ь. Сел. Ключи (басс. р. Паратунки) 5/VII 1908 г.,
эпид іи. „Узкое мѣсто" въ долинѣ Коряцкой (басс. р. Авачи, зона
лѣсная), 3/ІХ 1908 г., телейтоспоры. Кладбищенская гора у Петро-
павловска (зона приморская), 15/ІХ 1908 г., тел. Бассейнъ Кроноцкаго
озера, 10/ѴШ 1909 г., тел.
133. РНгадтісІіит Апсіегзопі ЗНѳаг.
На Роіепііііа Ггиіісоза Ь. Близъ сел. Завойки (басс. р. Авачи),
тундра недалеко отъ лѣваго берега р. Авачи и берега р. Ближней
Мутной, 7/ІХ 1908 г., тел.
568
134. Рйгадтісііит Возае асісиіагіз Ьіго.
На Коза асісиіагіз Ьіікіі. По р. Малой Николкѣ близъ сел. Щапи-
ной (басс. р. Камчатки), 23/ѴІІ 1909 г., уредо-и телейтоспоры.
135. РИгадтісІіит уехоепзе Казаі.
На Воза сикоза ТІіипЬ. Берегъ Авачинской губы, на кошкѣ между
Верхнимъ озеромъ и моремъ, близъ Петропавловска, 10/ІХ 1908 г., тел.
136. РНгадтісІіит атегісапит Оіеі.
На Коза атЫуоііз С. А. Меу. Сел. Ключи (басс. р. Паратунки,
зона лѣсная), 25/ѴІ, 6/ѴІІ 1908 г., эцидіи. Сел. Апача, на рѣчномъ
островѣ (басс. р. Большой), 18/ѴІІІ 1908 г., тел. „Узкое мѣсто “ въ
Коряцкой долинѣ (басс. р. Авачи), 3/ІХ 1908 г., тел. Сел. Завойка,
бер. р. Половинной (басс. р. Авачи), 9/ІХ 1908 г., тел. Кладбищенская
гора у Петропавловска, 15 и 18/ІХ 1908 г., тел. Близъ сел. Толбачика
(басс. р. Камчатки), 20/ѴІІ 1909 г., ур. тел. Близъ сел. Щапиной
(басс. р. Камчатки), 24/ѴІІ 1909 г., ур. тел.
Видъ, паразитирующій на Коза атЫуоііз, я идентифицирую съ гри-
бомъ на Воза йаѣпгіса Раіі., съ острова Сахалина и изъ пров. Немуро на
Хоккайдо, которыйУбазаг описываетъ и изображаетъ, какъ РЬга^тісІіит
атегісапит Біеі. Совершенно ли Идентична эта форма съ американ-
скимъ грибомъ, я затрудняюсь сказать. Всѣ три перечисленные выше
виды на Коза асісиіагіз, В. ги^оза и К. ашЫуоііз между собою очень
сходны. Ср. Казаі, Оп Ніе Дарапезе зресіез о! РЬга^тісіішп (герг. Ігот ІЬе
Тгапзасііопз оі ІЬеЗаррого Хаіпгаі Нізіогу Зосіеіу, Ѵоі. ІП, 1910).
137. РНгадтісІіит ІиЬегсиІаіит 1. МйІІег Т. та]ог Оіеіеі.
На Коза асісиіагіз Ьіпсіі. Близъ сел. Щапиной (басс. р. Камчатки),
24/ѴІІ 1909 г., эцидіи, (ур.), тел.
Эцидіоспоры съ типичной для вида скульптурой, телейтоспоры
6—8-клѣточныя.
138. РНгадтісІіит сагЬопагіит (ЗсНІесНІсІ.) ѴѴіпі.
(ХепойосЬиз сагЪопагіиз ЗсЫесЬМ.).
На Эап^иізогЪа іепиііоііа РісЬ. Сел. Начика (басс. р. Большой, зона
лѣсная), VIII 1908 г., эцидіи и тел. Сел. Начика, у горячихъ клю-
чей, 29/ѴІП 1908 г., тел. Устье Большой рѣки (зона приморская),
21/ѴПІ 1908 г., тел. Близъ сел. Малки, 14/ѴІ 1909 г., эц. Близъ
сел. Ганала, 15/ѴІ 1909 г., эц. Близъ сел. Пущиной, 23/ѴІ 1909 г. эц.
Близъ сел. Милькова (басс. р. Камчатки), 1/ѴП 1909 г., эц. и тел.
569
139. Аесісііит ТгіІІіі ВиггіІІ.
На ТгіІИиш оЪоѵаѣит Ригзй. Сел. Ключи (басс. р. Паратунки, зона
лѣсная), 20/ѴІ 1908 г. У Дальняго озера (басс. р. Паратунки),
2/ѴІІ 1908 г.
Эта форма принадлежитъ, вѣроятно, къ одному изъ біологиче-
скихъ видовъ цикла Риссіпіа зеззіііз, на Бі^гарЬіз агипйіпасеа.
140. Аесісііит Капипсиіасеагит ОС.
На Капипсиіиз асег Ь. ѵаг. Гора Чемушка близъ сел. Начики
(басс. р. Большой, зона субальпійская), 31/ѴІП 1908 г.
На Капипсиіиз піѵаііз Ь. Перевалъ въ бассейнѣ Кроноцкаго озера,
10/ѴІП 1909 г.
На Вапипсиіиз герепз Ь. Близъ сел. Малки, 13 — 14 VI 1909 г.
Близъ сел. Пущиной (басс. р. Камчатки), 26/ѴІ 1909 г. Близъ сел.
Шаромы (басс. р. Камчатки, зона лѣсная), 28/ѴІ 1909 г.
141. Аесісііит сітісііидаіит Зсііѵѵ.
(Аес. ЗЫгаіапит 8усі.).
На СітісіГи^а зітріех "ѴѴогіпзк. Сел. Ключи, лѣсная опушка (басс.
р. Паратунки, зона лѣсная), 26/ѴІ, 6/ѴІІ 1908 г. Близъ сел. Ганала
(зона лѣсная), 16/ѴІ 1909 г.
Дителъ (Епдіег’з Ьоі. ДаЬгЪ., 28. Вй., 1900, р. 288) отличаетъ Аесі-
<ііт сітісііи^аіит 8с1нѵ. (на СітісіГи^а гасетоза, изъ Сѣверной Америки),
отъ Аесій. ЗЬігаіапшп 8у<і. (на СітісіГи^а Гоеѣісіа Ь. ѵаг. зітріех НиіЬ и
С. іаропіса 8рг. изъ Японіи и на С. Гоеіісіа Ь. изъ Сибири) болѣе мел-
кими клѣтками перидія съ болѣе грубой скульптурой. Сравненіе экзем-
пляровъ съ Камчатки съ экземплярами изъ Сѣв. Америки (8у<іо\ѵ
Пгесі. 1343) показало, что скульптура клѣтокъ перидія одинакова въ
обоихъ образцахъ; клѣтки снабжены толстыми сосочками на внутрен-
ней стѣнкѣ.
142. Аесісііит Асопііі-МареІІі (ОС.) ѴѴіпѣ
На Асопіішп ГізсЬегі КсІіЬ. Въ березовомъ лѣсу на увалѣ близъ
сел. Ключей (басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 26/ѴІ 1908 г.
143. Аесісііит тіписзепзе ТІіііт.
На Миі^есііит зіЬігісит Ьезз. Склонъ горы у Дальняго озера (басс.
р. Паратунки), 25/ѴІ 1908 г., собр. Л. Раменскій. Близъ с. Николаевскаго
(басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 10/ѴП 1908 г., только пикниды.
Близъ сел. Завойки, 7/ѴІ 1909 г. Близъ сел. Милькова 1/ѴП 1909 г.
Въ отличіе отъ эцидіальной стадіи Риссіпіа тіпизкепзіз ТЫіт.,
поражающей цѣлые побѣги Миі^есііит, Аесісііит тіпиззепзе образуетъ
570
на нижней поверхности листьевъ небольшія группы, иногда кольце-
видныя, которымъ на верхней сторонѣ листьевъ соотвѣтствуютъ жел-
товато-бурыя пятна съ фіолетовой каймой, діаметромъ около 3 тт.
Эцидіи кубковидные; внѣшняя стѣнка клѣтокъ перидія толщиною до
7 |х, внутренняя до 3 р. Споры округлыя, 15—20 р въ поперечникѣ;
изъ оболочки споръ выдѣляются зернышки. Между эцидіями разбро-
саны пикниды.
144. АесШіііт сопѣ Аес. Огасипскіі ТЬііт.
На Агіетізіа ѵи!§агіз Ь. Село Ключи (басс. р. Паратунки, зона
лѣсная), 25/ѴІ и 5/VII 1908 г.
На Агіетізіа извѣстны эцидіи на Агіетізіа Вгасипсиіиз Ь. (Аес.Бга-
сшісиіі ТЬііт.) изъ Сибири и Туркестана и на АгС йгасипсиіоійез РигзЬ
изъ Сѣв'. Америки, принадлежащіе къ Риссіпіа ипіѵегзаііз АгіЬ. на Са-
гех зіепорЬуІІа. Вѣроятно, сюда же относится Аесібіит МагііапоіТіапит
ТЬііт. на родственной указаннымъ видамъ полыни Агіетізіа §]аиса Раіі.,
изъ Сибири. Вѣроятно, и эцидіи на Лгіетізіа ѵиі^агіз относятся къ виду
Риссіпіа, развивающему уредо- и телейспоры на осокахъ.
Эциціи расположены небольшими группами на нижней поверх-
ности листьевъ, кубковидные. Клѣтки перидія расположены правиль-
ными рядами, стѣнки ихъ наружныя утолщены до 7 р, внутреннія до
5 р. Споры шаровидныя, тонкостѣнныя, около 20 р въ попер.; изъ обо-
лочки выдѣляются зернышки, какъ у многихъ эцидіевъ видовъ, па-
разитирующихъ на осокахъ. Пикниды, повидимому, отсутствуютъ.
145. АесШіит РІеигозрегті ТгапгзсКіеІ еі ѴѴогопісІііп п. зр.
На Ріеигозрегтит аизігіасит НоКт. Близъ сел. Завойки, 7/VI 1909 г.,
вмѣстѣ съ Риссіпіа Ріеигозрегті п. зр. АесіОіа ргаесірие реііоіісоіі, іп
§ге§ез ігге^иіагез сопіегіа, гагіиз ЬурорЬуІІа, ризіиіііогтіа. Сеііиіае регійіі
ап^иІозо-^ІоЬозае, ітрегіесіе сопіехіае, рагіеіе ехіегпо 3,5 р, іпіегпо издие
2 р сгаззо. Зрогае ^ІоЬозае, ѵеггисозае, 21,6 р йіат. Аесібііз Риссіпіае
Візіогіае ВС. зітіііз іогта.
Тгетеіііпеае.
146. Ехісііа герапсіа Ег.
Петровская гора, Петропавловскъ, V 1908, № 216, собр. В. Савичъ.
ЕхоЪайіЛііпеае.
147. ЕхоЬазігііит репіазрогіит ЗКігаі.
На листьяхъ КЬосІосІепсІгоп сЬгузапІЬит Раіі. Близъ сел. Ганала
(зона субальпійская), 18/ѴІ 1909 г. Споры 15x4 р. Базидіи разсмот-
рѣть не удалось.
571
148. ЕхоЬазісІіит Ѵассіпіі (РискеІ) ѴѴогопіп.
На листьяхъ Ѵассіпіит Ѵіііз ійаеа Ь. Близъ сел. Машуры (басс.
р. Камчатки), 7/ѴІІ 1909 г. (Ьазісііае 4-зрогае, зрогае 8—10x2 р.).
149. ЕхоЬазісІіит Ѵассіпіі иіідіпозі Воисііег.
На листьяхъ Ѵассіпіит иіі^іпозит Ь. Тундра по гребню Красныхъ
горъ за Начикинскимъ озеромъ (басс. р. Большой, зона альпійская),
10/ѴПІ 1908 г. (Ъазійіае Ьізрогае, зрогае 20x8—10 р).
На Ѵассіпіит Ѵіііз ійаеа Ь. Близъ селенія Щапиной (басс. р.
Камчатки), 22—27/VII, 1912 г. (Ьазійііз попйшп таіигіз).
Этотъ видъ, свойственный горнымъ и сѣвернымъ странамъ, от-
личается хорошо отъ обычнаго ЕхоЬазійіит Ѵассіпіі гораздо болѣе круп-
ными спорами, двуспоровыми базидіями и тѣмъ, что цѣлыя вѣтви ра-
стенія, сами не утолщающіяся, несутъ сплошь листья, на всей ниж-
ней поверхности покрытые гименіемъ гриба. Послѣдній признакъ его
сближаетъ съ ЕхоЬазійіит Ѵассіпіі МугііПі (Еиск.) йиеі. Грибъ на Ѵассі-
пішп ѴШз ійаеа отношу сюда, такъ какъ пораженіе соотвѣтствуетъ
ЕхоЬазійішп Ѵассіпіі и1і§іпозі. На брусникѣ (также какъ и на голубикѣ
и черникѣ) извѣстны всѣ три названные вида. Ср. Н. О. ^еі, „Веі-
ітй&е зиг Кеппіпіз йег Пайип^еп ТарЬгіпа ипй ЕхоЬазійіит “ (Зѵепзк Воіа-
пізк Тійзкгій, 1912, Вй. 6, Ь. 3, р. 353—372, ТаГ. 7).
Ну тепотусеііпеае.
150. 8іегеит ригригеит Регз.
На стволѣ Веіиіа Егтапі СЬат. Лѣсъ по склону морскаго хребта
у Тарьинской бухты, VI 1908 г., № 219, соб. В. Савичъ.
151. Согіісіит сгиепіит (Регз). Зсіігбіег.
(Ьотаііпа сгиепіа Кагзі., Согіісіит заіісіпшп Ег., Суіійіа сгиепіа.
Негіег).
На вѣтвяхъ $аііх. Ниже Болыперѣцка, по р. Большой, 22/ѴШ
1908 г., по ивнякамъ массами. Рощица по берегу р. Уздеца у сел.
Начики (басс. р. Большой), VIII 1908 г., № 5914, собр. В. Савичъ.
Между сел. Щапиной и Толбачикомъ (басс. р. Камчатки), 1909 г.,
№ 6677, собр. В. Савичъ.
152. Согіісіит Іаеѵе Регз.
На вѣтвяхъ Веіиіа Егтапі Скат. Петропавловскъ, западный склонъ
и хребетъ Петровской горы, V 1908 г., собр. В. Савичъ, № 217.
Сѣверо-западный берегъ Ближняго озера, VI 1908 г., собр. Комаровъ,
№ 2074.
572
Ьусорегйіпеае.
153. Воѵізіа підгезсепз Регз.
Долина ручья у горы Зеркальца, у Петропавловска, VI 1909 г.,
№ 5070, собр. В. Савичъ.
154. Саіѵаііа саеіаіа (ВиІІ.) Могд.
Подъ сел. Мильковомъ на поляхъ и около тропы, VII 1909 г.
№ 5550.
Гпп§і ітрегіесіі.
Йрііаегорйійаіей.
155. РІіуІІозІісІа Веіиіае Оигіет.
На Веіиіа Егтапі СЬат. Берегъ океана близъ устья Семячика
12—14/ІХ 1909 г., вмѣстѣ съ Меіатрзогійічт Ьеічііпшп.
Пятна мелкія, буроватыя, ограниченныя нервами листа, сливаю-
щіяся въ небольшіе участки; пикниды скученныя, исключительно на
нижней поверхности листа, 55—90 у. въ поперечникѣ; споры прямыя,
съ легкимъ утолщеніемъ на концахъ, 3—3,5 х 1 р.
Грибъ на Веіиіа Егтапі довольно хорошо подходитъ къ описанію
РЬуІІозіісіа Веіиіае Оисі, найденной въ Голландіи на листьяхъ Веіиіа
аІЬа. Величина споръ послѣдней указывается 2,5—3x0,5 у..
156. РКуІІозіісіа ТгоІІіі ТгаіІ.
На ТгоПіиз раіиіиз ЗаІізЬ. Травяныя заросли по восточному берегу
Начикинскаго озера (басс. р. Большой), 11/ѴІІІ 1908 г., вмѣстѣ съ
Катиіагіа ТгоІІіі (Дасг.) Ьіпйг.
157. РІіуІІозіісіа СаНІіае ТгаішсІіеІ п. зр.
На листьяхъ СаІіЬа раіизігіз Ь. Сел. Начика (басс. р. Большой,
зона лѣсная), VIII 1908 г., вмѣстѣ съ Катиіагіа СаІІЬае Ьіпйг.
Руспійііз іп тагДпіЬиз тасиіагит, а Катиіагіа ТгоІІіі оЬзіііз, атрЫ-
§епіз, оЪзсиге Ьгиппеіз, §1оЬозіз, сігса 75—100 р йіат., арісе регіизіз; зро-
гиііз ЪасіІІагіЬиз, тесііз, Ьуаііпіз, сопііпиіз, 3—4 х 1 р.
158. РКота НегЬагит ѴѴезіетІ.
На мертвомъ стеблѣ зонтичнаго. Близъ сел. Щапиной, среднее
теченіе р. Камчатки, VII 1909 г. Споры 5—6 х 2,5 р, съ двумя каплями.
573
159. Суіозрога сіігузозрегта (Регз.) Ег.
На. корѣ Рориіиз зиаѵеоіепз ЕізсЬ. Сел. Начика, ѴШ 1908 г.,№ 5917,
собр. В. Савичъ.
160. РІасозрйаегіа ОпоЬгусЫіІіз (ОС.) 8асс.
На листьяхъ Небузагаш оЪзсигит Ь. Бассейнъ Кроноцкаго озера,
18/ѴІП 1909 г., вмѣстѣ съ Иготусез. Кратеръ вулкана Узона, 28/ѴІП
1909 г.
161. Зеріогіа катіі Ра$$ег.
На Ьатіит реііоіаіит Коуіе (Ь. аІЬит апсі. р.р.). Близъ сел. Ма-
шуры (басс. р. Камчатки), 8/ѴІІ 1909 г. Пикниды 180 у. въ поп.,
споры 40 х 1 у.
162. НеіегораіеІІа сегсозрегта (йозігир) Ипсі.
На отмершихъ стебляхъ Раггуа пшѣсаиііз (Б.) Ке^. Альпійскіе
луга по р. Кашханъ, басс. р. Камчатки, 24/ѴІ 1909 г.
Меіапсопіаіез.
163. Иаетозрога аігоѵігепз □асгеѵѵзкі поѵ. $р.
На стволѣ Аіпиз ігиіісоза Вирг. Петропавловскъ, 20/ІХ 1908 г.
„Асегѵиііз зиЬсиіапеіз, риіѵіпаііз, зиЪогЬісиІагіЬиз, регійегтіо іепиі іес-
ііз, аІЬіз. Зіуіозрогіз суііпйгасеіз, сигѵиііз ѵеі гесііз, 10—12 у 1оп§_, 2,5—3 у
сгазз., сопібіорііогіз сіепзе §ге§агііз, суііпйгасеіз зиіГиІііз; сіггЬіз Іоп§іззітІ8,
ипйиіаііз, йИГогтіЬиз, ѵігібіЬиз, ех согіісе егшпрепІіЬиз.
Іп гатіз согіісаііз АІпі йиіісозае Кирг.“.
Грибъ этотъ развился на толстомъ стволѣ Аіпиз Ггиіісоза, приве-
зенномъ В. Л. Комаровымъ для музея Императорскаго Ботаническаго
Сада, откуда онъ и былъ переданъ для изслѣдованія А. А. Ячевскому.
Кучки развиваются главнымъ образомъ около чечевичекъ. Конидіе-
носцы образуютъ ложе бѣлаго цвѣта, надъ которымъ, подъ припод-
нятыми верхними слоями коры, скопляются споры въ видѣ темнозе-
леной студенистой массы, выступающей затѣмъ черезъ разрывъ коры,
образуя очень длинные, завитые циррусы. Мнѣ кажется возмож-
нымъ, что грибъ, описанный выше, идентиченъ съ Суіізрога аігоѵігепз
АѴогтзк. арші Е. Егіез, Зузіета тусоі. II, р. 545, собраннымъ на Кам-
чаткѣ „іп гатіз аіпеіз".
164. Суііпсігозрогіит Негасіеі ЕІІ. еі Еѵ.
На Негасіеит Іапаішп МісЬ. ѵаг. (Іиісе ЕізсЬ. Сел. Начика (басс. р.
Большой), 2/ѴПІ 1908 г., вмѣстѣ съ РЬуІІасЬога.
574
165. Суііпсігозрогіит ѵегаігіпит басс. еі Ѵ/іпТег.
На листьяхъ Ѵегаігат аІЬшп Ь. Начикинское озеро (басс. р.
Большой, зона лѣсная), 11/ѴШ 1908 г. Споры 100—150 у. дл.
НурЬотусеіез
166. Оѵиіагіа сіепза Тгапгзсііеі п. зр.
На Сііатаепегіит ІаШоІіит 8\ѵее1 (ЕріІоЪіит ІаШоІіит Ь.). Галечный
берегъ Уздеца у сел. Начики (басс. р. Большой, зона лѣсная), 31/ѴШ
1908 г.
Маспіае Ьптпезсепіез огЫсиІагез ѵеі ігге^иіагез, ріегшпдие 4—5 тт. іп
біат., іпбейпііае, заере регіШесііз пі^гіз іттаіигіз йепзе таг§іпа(,ае ѵеі <1е-
тит оссираіае. Асегѵиіі сопісііорііогогит ЬурорЬуІІі, гагіиз атрЬі§епі, ^гізеі,
(Іепзе тасиіат іе^епіез. Сопісііорііогі саезрііозі, егесѣі, сопііпиі, Ьуаііпі, гесіі
ѵеі Пехиозі, йепіісиіоз ріигез (3—6) іегепіез, еіоп^аіі, издие 125 р 1оп§і,
4 р сгаззі. Сопісііа оЪоѵаіа, ѵеі еіоп^аіа, арісе гоіипйаіа, Ьуаііпа, сопііпиа,
гагіззііпе ипізеріаіа, 17—35 р 1оп§., 7,5—10 р сгазза.
167. Натиіагіа СаІіКае Іігніг.
На СаІШа раіизігіз Ь. Сел. Начика (басс. р. Большой, зона лѣс-
ная), VIII 1908 г., вмѣстѣ съ РЬуІІозіісіа.
168. Натиіагіа ТгоІІіі (Іасг.) І_іпсІг.
На Тгоіііиз раіиіиз ЗаІізЬ. Травяныя заросли по восточному берегу
Начикинскаго озера (басс. р. Большой), 11/ѴІН 1908 г., вмѣстѣ съ
РЬуПозіісіа.
169. СегсозрогеІІа СІіаегорКуІІі АсІегЬ.
На АпіЬгізсиз зііѵезігіз Нойт. Сел. Ключи, мѣстность „Зеленцо“,
нижняя терраса увала по ключикамъ (басс. р. Паратунки, зона лѣс-
ная), 26/ѴІ 1908 г.
Споры 63 х 5 р, безцвѣтныя, одноклѣточныя, рѣдко двуклѣточныя,
конидіеносцы короткіе, блѣдные.
170. АгіНгіпіит катізсііаіісит ТгапізсЬеІ еі ѴѴогопісКіп поѵ. зр.
На отмершихъ листьяхъ Сагех зр.? Болото у Ближняго озера
(басс. р. Паратунки), 18/ѴІ 1908 г.
Асегѵиіі сопійіорЬогогит издие 0,5 р іп біат., заере Зесиз пегѵоз Тоііі
зегіаііт сопйиепіез, пі^гі, Сопібіорііогі зиЫіуаІіпі, зерііз йізсіз огпаіі, издие
50 р 1оп§і, 4—6 р сгаззі; сеііиіа арісаііз ріегшпдие еИірзоібеа, 7 р Іаіа, 5 р
575
аііа. Сопійіа сигѵаіа, іпіегйшп аппиіоз ейогтапііа, а<1 арісез сопоійеа, оЬіизе
асиіаіа, издие 24 р. аііа, 8—10 р сгазза, зиЬораса; ерізрогішп ай Іаіега Ііпеа
арісез сощип^епіе, сигѵаіа, ѵіх сопзрісиа огпаіит.
АЪ АгіЬгіпіо сизрійаіо (Сооке еі Нагкпезз) п. (Сатріоо с. С. еі Н.) со-
аійііз оЬіизіизсиІіз, поп сизрійаііз, аЬ А. сигѵаіо К. еі 8сЬт. (Сатріоо с. Ьіпк)
сопійііз тико таргіЬиз йійегі.
Конидіи сидятъ на почти безцвѣтныхъ конндіеносцахъ, снабжен-
ныхъ многочисленными темными перегородками; клѣтки конидіенос-
цевъ цилиндрическія, 4—6 р толщ., [верхняя клѣтка поперекъ-эллип-
соицальная или почти шаровидная, обыкновенно 7—8 р толщ. и 5 р
высоты. Конидіи прикрѣпляются къ среднимъ клѣткамъ конидіенос-
цевъ серединой своей выпуклой стороны посредствомъ едва замѣтной
ножки. Конидіи сильно согнуты, смыкаясь иногда въ кольцо; концы ихъ
тупо-заостренные (приблизительно, какъ острый конецъ яйца), конидіи
темнобурыя, почти не просвѣчивающія; на обращенной къ наблюда-
телю сторонѣ конидіи при внимательномъ разсмотрѣніи можно замѣ-
тить тонкую, болѣе свѣтлую линію, идущую отъ одного конца споры
до другого, приблизительно параллельно изгибу конидіи (гребень?).
Родъ Сашріоиш Ьіпк мы соединяемъ снова съ АгіЬгіпішп, такъ какъ
признакъ, по которому этотъ родъ теперь отличаютъ отъ АгіЬгіпішп, имен-
но развитіе конидій не сбоку конидіеносцевъ, а на вершинѣ кондіенос-
цевъ, основанъ на неточномъ наблюденіи. У СатріоптснгѵаіитЬіпк конидіи
сидятъ также сбоку клѣтокъ конидіеносцевъ, какъ и у АгіЬгіпішп, ноу обо-
ихъ родовъ можно найти отдѣльныя клѣтки, похожія на недоразвитыя
конидіи, и на концѣ конидіеносца. АгіЬгіпішп Ъісогпе Козіг., повидимому,
идентиченъ съ Сашріошп сизрійаішп С. еі Н., а АгіЬгіпішп паѵісиіаге
Козіг. съ АгіЬг. сагісісоіа Кипхе. АгіЬгіпішп кашізсЬаіісшп п. очень близокъ
къ АгіЬг. сигѵаішп К. еі 8сЬт., отъ котораго отличается болѣе круп-
ными конидіями, а отъ А. сизрійаішп (С. еі. Н.) п. не вытянутыми въ
рожки концами конидіи. У обоихъ названныхъ видовъ на конидіяхъ
можно замѣтить такую же свѣтлую линію, какъ на конидіяхъ у АгіЬг.
катізсЬаіісшп п. Линкъ, устанавливая родъ Сашріошп, отличилъ его отъ
АгіЬгіпішп согнутыми конидіями, что является' не существеннымъ при-
знакомъ. Если же его принять, то нашъ видъ долженъ быть также
отнесенъ къ роду Сашріошп.
171. НарІоЬазійіит ТКаІісігі Егікзз.
На ТЬаІісігит тіпиз Ь. Сел. Ключи (басс. р. Паратунки, зона
лѣсная), 16/ѴІ 1908 г., на одномъ листѣ, вмѣстѣ съ эцидіями.
576
172. Еизісіаіііит «іергеззит (Вегк. еі Вг.) Засс.
На Ап^еііса геЕгасіа Рг. ЗсЬтісІІ. У Кроноцкаго озера, 17/VIII 1909 г.
173. Еизісіасііит гасііозит (ЬіЬ.) І_іпсі.
На листьяхъ Рориіиз Тгетиіа Б. Близъ с. Мапіуры (басс. р. Кам-
чатки, зона лѣсная), 10/ѴІІ 1909 г.
174. СІагіозрогіит МагііапоНіапит ТІіііт.
На листьяхъ Рориіиз зиаѵеоіепз ЕізсЬ. Близъ с.. Николаевскаго
(басс. р. Паратунки, зона лѣсная), 10/ѴІІІ 1908 г.
175. СІаііозрогіит аесиііісоіа ТЬііт.
На телейтоспорахъ Соіеозрогіит Заиззигеае ТЬііт. на Заиззигеа Ті-
Іезіі ЬесіЬ. Урочище Кипѣлое близъ сел. Щапиной (басс. р. Камчатки),
2/ѴІІІ 1909 г.
Конидіеносцы 200x3,5 у., конидіи наибольшія 22 х 3,5 у, четырех-
клѣточныя, чаще 7 х 3,5 у, одноклѣточныя.
176. Зсоіесоігісііит дгатіпіз Еиск.
На Еіутиз тоіііз Тгіп. Бассейнъ Кроноцкаго озера, 11/ѴТІІ 1909 г.
вмѣстѣ съ Риссіпіа ЕІуті.
Споры 40x12,5, бурыя, двуклѣточныя, конидіеносцы 100x7 у.
177. Зігогіезтіит дгапиіозит Ое Моі.
На валежникѣ. Еловый лѣсъ между р. Кимитиной и с. Машурой,
VII 1909 г., № 5375, собр. В. Савичъ.
178. Зіетрііуііит Мадпизіапит Засс.
На вѣтвяхъ Аіпиз Ггиіісоза Вирг. Долина ручья, впадающаго въ
Петропавловское (Верхнее) озеро между Меженной горой и Петров-
ской, V 1908 г., собр. В. Савичъ.
179. ПКасоШит сеііаге Регз.
На лиственичномъ валежникѣ (Ьагіх). Близъ хребта Кунчекла,
1909 г., № 5551, собр. В. Савичъ.
Отличается болѣе темнымъ, черно-бурымъ цвѣтомъ, незначитель-
нымъ количествомъ перегородокъ и большею шиповатостыо ихъ. По
толщинѣ (3,5 у) и характеру вѣтвленія совершенно соотвѣтствуетъ
образцамъ названнаго вида.
Резюме работъ второго выпуска
НА НѢМЕЦКОМЪ ЯЗЫКЪ.
А. А. ЕІвпкіп.
Біе 8іі88>ѵа88ега1&еп КатівсЬаіказ.
(II с 8 и т с).
Баб кгіііесЬе ѴегхеісЬпіе ипй йіе ВезсЬгеіЬипв йег Зиззѵаззегаізеп-
ветеіпвсЬаЙеп КатізсЬаіка ’з зіпй аиі Огипй йег ѵот Ѵегіаззег ЬеагЬеі-
іеіеп геісЬеп Заттіипдеп <1ег ТеіІпеЬтег ап йег Ехрейіііоп Тк. Р. ВіаЬи-
$скіп$кі'з и. хѵѵаг V. Р. 8аѵісг, Ь. О. Ватепзкі, V. А7. ЪеЬеЛеш ипй V. Ъ. Ко-
тагоѵ (1908 —1909) хизаттеп^езіеііі тѵогйеп; йіезе Коііскііопеп 5ѵиг-
йеп йигсЬ йіе баттіипв В. V. Рег/іІ]еѵ’$ (1910) ѵегѵоіізійпйі^і, ипй ѵот
Ѵегіаззег аііе іЬт Ьекаппіе Ьііегаіиг ііЬег йіе Зйззѵѵаззегаі^еп йіезсз СеЬіе-
іез іп ВеігасЬі дехо^еп.
Оіе ВеагЪеііипд аііег йіезег Коііекііопеп, йіе ѵот Ѵегіаззег іт Іпзіі-
іиі Йіг КгуріодатепрПапхеп ат КаізегІісЬеп ЪоіапізсЬеп Вагіеп Реіег йез
(Зтоззеп аиз&еіііЬгі тігйеп, егдаЬ тіі йеп ^епп^еп Ьііегаіигйаіеп (Ъіз 25 Аг-
іеп) іпздезаті 347 Агіеп, ѵоп йепеп 9 аіз пеие ійгйіе ѴГіззепзсЬаіі ЪегеісЬпеі
\ѵегйеп тйззеп: 1) АрііапоіЬесе §1оЬоза п. зр., 2) Р Ь о г-
тійіит раііійит п. зр., 3) Р Ь. іЬегторЫІит п. зр.,
4) Ыозіос В і а Ь и з с Ь і п з к і і п. зр., 5) Віѵиіагіа кат-
ізсЬаііса п. зр., 6) Созтагіит саіійитп. зр., 7) Азіе-
гіопеііа гіеха&озіеііаіа п. зр., 8) Місгозрога К о-
тагоѵіі п. зр., 9) ЗсЬіхо^опіит катізсЬаіісит п. зр.
Аиззегйет ѵигйеп ѵот Ѵегіаззег посЬ 27 Ѵагіеіаіеп ипй Рогтеп епійескі;
йіе ІаіеіпізсЬеп Віа^позеп йег пеиеп Агіеп ипй Рогтеп ЪеНпйеп зісЬ іт
гиззізсЬеп Техі іп йеп ипіегЬаІЪ йеззеІЪеп ЪеііпйІісЬеп Аптегкип^еп.
Аиі 0гипй іЬеогеіізсЬег ипй ргакіізсЬег Епѵй§ип^еп іеііі Ѵегіаззег
йіе Рогтаііопеп йег Зйззѵаззегаі^еп КатізсЬаіка’в іп 2 Огирреп: 1) /п<уг-
Лоркііе ипй 2) ікегторкііе.
2иг егзіеп Огирре хаЫі ег йіе Ѵе^еіаііоп йегіепі^еп ‘'ѴаззегЪескеп,
йіе іт ЛѴіпіег зеігіегеп, хиг хѵтеііеп Вгирре йіе Ѵеееіаііоп зоІсЬег ѴГаззег-
Ьескеп, йіе еіпе теЬг ойег тіпйег Ъезіапйі^е йаЬгезіетрегаіиг йЬег 0°,
іпіоі^е Зиііиезез ѵоп АѴаззег аиз Ьеіззеп «Зиеііеп, Ъез іхеп.
37
680
Віе Вгирре йег /гідиіоркііеп Рогтаііопеп Іеііі ег пасіі йет ііЫісЬ
ЗсЬета аиі 2 Ппіег^гирреп: 1) адиаерЫІе ипй 2) георЬіІе Рогтаііопе
Іп йег адиаеркііеп Спіег^гиррс зіпй йіе Ріапкіоп-Рогтаііопеп ат аизійі
ІісЬзІеп ЬезсЬгіеЬеп, лѵоЪеі йегѴегіазвег ги йет ЗсЫиззе котті, йазззі
й а 8 РЬуіорІапкіоп йег 8 е е п КатізсЬаіка’8 і
аПдетеіпеп йет Туриз йег т і 11 е 1 е и г о р й і з с Ь с
РІасЬзееп ат теівіеп пйЬегі; дІеісЬгеіІі^ лѵеісі
сз іейосЬ ѵоп іЬт йигсіі е і п і & е \ѵевепИісЬе Мег
таіе аЬ: й и г с Ь а с Ь \ѵ а с Ье' Е п і хѵ і с к е 1 и п е йег СЬго
соссасеае (ѵ о 11 з I а іі й і & е АЪхѵезепЬеіІ ѵоп Со
ІозрЬаегіит ипй ВотрЬозрЬаегіа) ипй іпіепз
ѵе Епіхѵіскеіип^ гѵеіег Віаіотееп: Авіегі
п е 11 а гі^гаговіеііаіа (пеие, ѵот ѴегГаззег ЬеасЬгіеЪепе Аі
ипй В і а I о т а еіоп^аіит іп таппі^ІаИі^еп 8іет(огтеп.
Ез ізі йаЬег іп б 1 і с Ь, й а з з й а з Р Ь у I о р 1 а п к і о
йег Зееи КатізсЬаіка’з ги еіпет Ъезопйеге
Туриз, йег Г й г Е и гора ипЪекаппІ ізі, & с г а Ь 11 хѵ е
й е п т и з з.
Віе Везатізитте йег іурізсЬеп Ріапкіопіогтеп, хѵеІсЬс іп йеи кап
зсЬаікізсЬеп Зііззхѵаззег - Коііекііопеп епійескі хѵигйеп, Ьеіга^і еіхѵа
Еогтеп.
Іп йеп Вгипй-Рогтаііопеп хѵигйеп Віаіотееп, іейосЬ ЬаирІзйсЫі
іт йезог^апізіегіеп Зизіапйе, епійескі.
Ѵоп А1$еп, хѵеІсЬе йіе георкгіе Рогтаііоп Ьіійеп, зіпй Ьезопй(
іпіегеззапі Ногтізсіа ѵаіійа ѵаг. Катепвкіі ипй В і
Іота Ьіеіпаіе ѵаг. к а т і з с Ь а і і с и т; йіе Іеігіе, ѵот Ѵ<
Іаззег ЪезсЬгіеЪепе ѴагіеШ, епіхѵіскеіі зісЬ &апг Ъевопйегз іпіепзіѵ
ВеЬіг^вдиеІІеп тіі зеЬг піейгі^ег Ѵг'аззег1етрега1иг (са. 2°С.).
Іп йеи Рогтаііопеп йег зіеЬепйеп Вехѵаззег хѵигйеп 213 Агіеп епійесі
Вісзе Аізепваттіипвеп зіеііеп еіпеп гхѵізсЬеп йеп тадтаркііеп ипй раі
Лоркііеп Рогтаііопеп зіеЬепйеп Туриз ѵог, хѵеІсЬег зісЬ іейосЬ пасЬ б
таззідеп Епіхѵіскеіипд йег Везтійіасееп ипй йет КеісЫит ап Віаіотее
йег тадтаркііеп Рогтаііоп пйЬегі.
Віе Ипіег^гирре йег деоркгіеп Рогтаііопеп ізі іп йеп катізсіи
кізсЬеп Заттіипееп зеЬг зсЬѵгасЬ ѵегігеіеп. Ѵоп йеп Ьіег ^еааіптеіі
АІ&еп капп тап аиі Іоідепйе, іпіегеззапіе Агіеп ЬіпАѵеізеп: Зіідопепо
Іотепіозит ипй Віоеосарза зап^иіпеа. Віз ги еіпе
ее\ѵіззеп Сггайе капп тап ги йіевег Рогтаііоп аисЬ С Ы а т у й о т о п і
піѵаііз апгеіЬеп, лѵеІсЬе іп йег ЬосЬаІріпеп Ве§іоп йез еѵгідеп 8сЬпе
аи( КатізсЬаіка зіагк ѵегЪгеіІеІ ізі.
581
2и йег Сггирре йег іііегторёііібп АІ^еп йЪег^еІіепй, егкійгі Ѵегіазвсг
хиегзі йіе ЫіегаІиг^езсЬісЫе іп Веігеіі йіезег Рга^с, шасЫ аіі&етеіпе
Ро1{?егип^еп ипй Іеііі йагаиі зеіпе еі^епеп АпзісЫеп ЬехіІ^ІісЬ йег
Ьіо-рЬузікаІійсІіеп ІІпіегзсЬеійипйзтегктаІе тіі, хѵеісііе йіе ІЬегто-
рЫІе Рогтаііоп йег А1$еп аіз еіпе Ьезопйеге ЬіоІодізсЬе Еіпііеіі сЬагакІе-
гізіегеп. Аиі Опцій йег Ьііегаіигйаіеп тасЫ Ѵегіаззег зоІсЬе Б'оідегип^еп.
ХѴепп тап ѵот іЬеогеІізсЬеп Зіапйрипкі аиздеЫ, тйззСс тап еіяепІІісЬ
енѵагіеп, йазз йіе АІдеп-РІога йег ’ТСаззегЬескеп тіі апогтаі ІюЬег Ѵаззег-
Іетрегаіиг аиі йет ЕгйЬаІІ йЬегаІІ теЬг ойег тіпйег &1еіс1іагІі&еп Везіап-
йез зеіп \ѵйгйе, йа йосЬ йіе Вейіп^ип^еп гит ѴГасЬзІит Ьіег йЪегаІІ йигсЬ
КІеісЪе Тетрегаіиг&гепгсп ^езеігізіпй. Ап еіпе зоІсЬе АпзісЫ Ьіеіі зіскаисЬ
17. Н. ІѴеесІ; віе ѵигйе іейосіі тіі ВесЫ зсіюп ѵоп Сё. 8. ТГеві аиі Сгипй іак-
ІізсЬег БаІепЬезІгіІІеп. Ѵегіаззег зеЫіезвІ зісЬ іп йіезет Рипкіс ѵоіізійпйі#
йег Меіпип# Сё. 8.1Ѵе$і’$ ап. Іп йег Таі, зоѵісі тап аиз епІзргесЬепйеп Ьііега-
іигйаіеп веЬеп капп, ипІегзсЬеійеІ зісЬ йег Везіапй ап ІЬегторЫІеп Аідеп
йег Тгореп гіетІісЬ зсЬагі ѵоп йег Ріога йег Ьеізвеп (^иеііеп йег тйззі^сп
ипй Ъезопйегз йег агкІізсЬеп 2опе. РгеіІісЬ котті 17. Зсктиііе ги йег ЗсЫивз-
Тоі^египв, йазз зісЬ йіе ѵоп іііт егіогвсЫе Ігорізсііс ІкеппорЬіІе Ріога ѵоп
йег еигораізсііеп дѵепі& ипіегзскеійеі, іейосіі Ьеі &епаиегет Веігасіііеп
йіезег Рга^е зіеііі зісЬ еіп апйегез Везиііаі Ііегаиз. Аиззегйет ег^іЫ зісЬ,
йазз пісЫ пиг йіе Ріогеп йег Ьеіззеп С^иеііеп зоІсЬег лѵеіі ѵоп еіпапйег ^еіе-
Зепеп ОсЬіеІе, ѵіе Когй-Атегіка, Ізіапй ипй Еигора, іп ВеІгеВ іЬгег 2и-
заттепзеігип$ пісЫ &1еісЬ Зіпй, вопйегп аисЬ йіе паііеп еигораізсііеп Ьеіззеп
(^иеііеп ѵеізеп іт аіі&етеіпеп еіпе ѵегзсЬіейепе Ріога аиі. Аиз йег 2изаттеп-
зіеііипд йег Ьііегаіигйаіеп іоі^і, йазз еі^епіІісЬе Козтороіііеп ипіег йеп
ІЬегторЫІеп АІ^еп зеііг \ѵепі^ ехізііегеп—пісЫ теЬг аіз 2 Агіеп ѵоп йеп Ыаи-
^гйпеп: НараІозірЬоп Іатіпозиз ипй Ріюгтійіит
Іатіпозит. НіегЬеі тизз Ьетегкі ѵ/егйеп, йазз йіе ат теізіеп ІурізсЬс
ѵоп іііпеп, НараІозірЬоп Іатіпозиз, \ѵе1сЬе ве'ѵбЬпІісЬ
Ьеі зеЬг ЬоЬег Тетрегаіиг ѵогкотті ипй іп каііет Ѵаззег іазі ипЬекаппІ
ізі, йегагі зеіпеп НаЪіІиз іп Ьеіззеп <3ие11еп ѵегзсЬіейепег НеЬісІе ѵегапйегі,
йазз тап ^егтсипдеп ізі віе іп Ьезопйеге Рогтеп ойег Агіеп аЬгидІіейегп.
НаЬег ізі Ѵегіаззег &епеі&1 амипеЬтеп, йазз іп йег ІЬегторЫІеп Ріога
йег Неёепхѵагі кеіпегіеі Веіікіеп-Еіетепіе ѵогІіегвеЬепйег ^соІо^ізсЬег
ЕросЬеп, аіз йіе Тетрегаіиг йег Егйс посЬ еіпе зеііг Ьоііе ѵаг, ѵогЬапйеп
зіпй. Ез чѵаге гісМі^ег апгипеЬтеп, йазз йіе ^апгс йеггеіі Ьекаппіе Иіег-
торЫІе Ѵе^еіаііоп аиз АІ^еп йег каііеп О-еіѵаззег ЬезІеЫ, хѵеІсЬе зісЬ аіітаіі-
ИсЬ йеп ЬоЬеп Тетрегаіигеп ап^ераззі ЬаЬеп, іѵоЬеі еіпі&е ѵоп йіезеп АІ^еп
зоІсЬе Ьезійпйіве Ваззеп Ьіійеіеп (ѵіс г. В. НараІозірЬоп Іаті-
п о з и з), йазз зіе Ьеі паІйгІісЬеп ЬеЬепзЬейіп^ипееп Ьеі піейп^еп
582
Тетрегаіигеп іп йег Хаіиг теізі пісЫ теЬг ѵогкотшеп. ХаійгІісЬ ка
тап йіезе АпзісЫ Ьезігеіісп, ѵепі^зіепз іп Веігеіі йег теЬг іурізсЬеп іЬ<
іпорЬіІеп А1$е (Н а р а 1 о з і р Ь о п 1 а т і п о з и з), \ѵе1сЬе ѵіеІІеісЫ аи
еіпе Веіікіепіогт ІгйЬегег {?ео1о|?І8сЬег ЕросЬеп йагзіеііі, оЪ^ІеісЬ Ьіег ѵ
сіегит іЬге Іеісіііе Апраззипз хи каііеп Тетрегаіигеп Ъеі ЬаЬогаіогіитзѵ<
зисЬеп, іѵаз аиз йеп АгЬеііеп А. Ьбісвпзівіп’з егзісЫІісЬ ізі, хѵійегзргісі
\Ѵаз йіе Рга^е йЬег йіе Ъе&гепхіеп Тетрегаіигеп (тахітит ипй тіі
тит) ійг йаз ЬеЬеп йег АІ^еп іп Ьеіззеп (}ие11еп апЬеІап^і, зо котті Ѵ<
Газзег аиі Огипй йег Ьііегаіигйаіеп ипй еі^епег ИпіегзисЬипдеп хи <3
ЗсЫиззЫвегипв, йазя йіе Махітпаідгепгв ійг йаз ЬеЬеп йег Ыаивгйпеп А1&
іп Ііеіззеп (^иеііеп йигсЬ еіпе Тетрегаіиг ѵоп пісііі ѵѵепі^ег аіз 85° С., (1
ргііпеп са. 70° С., йег Безтійіасееп са. 55° С. йеііпіегі ѵігй. Вехй^ІісЬ с
Оіаіотееп капп тап ѵогійиіі^ посЬ пісЬіз &апх Ъезііттіез за#еп, йосіі
аііепіаііз ІЬге ЬеЬепз^гепхе йигсЬ тіпйезіепз 50° С. Ъейіп$і. Ез ізі Ьі
зсЬѵгегег йіе Міпітаідгепге іезіхизіеііеп, йа ѵот геіп рЬузіоІо^ізсЬеп 8іаг
рипкі, аиГ Огипй йег ѴегзисЬе А. ІАюепзіеіп ’з тіі НараІозірЬоп 1 а по
п о з и з, пісЫ тіі ѵоііег ѴеЬегхеи^ип^ аиі іг^епй еіпе іурізсЬ іЬегторЬ
А1{?е Ьіп^е\ѵіс8еп іѵегйеп капп, йаз Ьеіззі аиі еіпе зоІсЬе, Ьеі йег йіе тіі
таіе ЬеЪепз^гепхе йигсЬ еіпе Тетрегаіиг пісЫ ипіег 30° С. Ьейіп^і ѵѵіі
Ніегаиз іоі^і, йаз йег Ве^гНІ ѵоп йег ІЬегторЫІеп Рогтаііоп, аіз йіе Ѵе$
іаііоп Ьеіззег ипй ѵгагтег (^иеііеп, ип^еасЬіеі іЬгез еіетепіагеп СЬагакіе
ЬізЬег іт кехѵіззеп 8іппе іп йег Ьііегаіиг посЬ пісЬі Ьезіітті аиі&екійгіі:
йа ѵог1аи(і$ посЬ ипЬекаппі ЫеіЫ, ѵгаз шг еі^епіІісЬ ипіег зоІсЬеп Рогш
ііопеп, іт Зіппе ІЬгез Птіап^ез аіз Сгирреп-ЕіпЬеіі, хѵеІсЬе зісЬ ипі
ѵоіікоттеп Ьезііттіеп Ъіо-рЬузікаІізсЬеп Вейіп^ип&еп епііѵіскеіі, ѵегзіеЬ
зоііеп. ВезеІеісЬеп, аиззег йет ѵот ЬіоІодізсЬеп 8іапйрипкі аиз хѵеі
Ье&гйпйеіеп ѴегзисЬе А. Напздігд’з, ѵгеІсЬег йіе«<Леппаіе» Ѵе^еіаііоп йег г
ійіІісЬеп Ьеіззеп С^иеііеп йег «ЛетюрАікп» Ѵе^еіаііоп х) Ьеіззег Йіеззепс
Оетейззег дедепйЪегзіеПіе, ізі іп йег Ьііегаіиг йіе Рга^е йЬег йіе &епа
АЬ^гепхипд йег іЬегторЬіІеп Ріога ѵоп апйегеп Рогтаііопеп посЬ ?аг піс
ЪегйЬгі хѵогйеи.
Аиз йіезет Огипйе ІйЬгі Ѵегіаззег зеіпе еі^епеп АпзісЬіеп ап:
2и йеп Леппоркііеп Рогтаііопеп Ьгіп^і ег йіеіепі^е АІ&епдгир
Ьіп, \ѵе!сЬе Ьеіззе Чиеііеп ипй йигсЬ Ьеіззе С^иеііеп ^езреізіе ѴГаззі
Ьескеп ЬелѵоЬпеп, йегеп Тетрегаіиг ап йег ЕгйоЪегіІасЬе зіеіз (ѵаЬгеі
йез еапхеп йаЬгез) Ьбііег аіз йіе Тетрегаіиг йез зіс ит^еЪепйеп Мейіи:
(Ьиіі ипй Егйе) ізі. Аиі йіезе ѴГеізе коттеп Ьіег пісЬі пиг йіе фиеііеп и
1) Ѵегіаззег ВаіІ <1еп Иатеп «ТЬегтаІ-РІога» (Ог ііЬегПйззі^, іпдѳт ег Ліе Ріога аі
Ьеіззеп Сеѵаззег, ипаЬЫіп§і^ ѵоп іЬгег НегкипГІ, еіпІасЬ «іЬегторЫІе» Ьепеппі.
583
ѴГавзегЬескеп тіі апогтаі ЬоЬег Тетрегаіиг1) йез 'ѴѴаззегз (80—80° С.)
Іііпги, зопйегп аисЬ <1іе ѴаззегЬескеп тіі тііііег (15 — 30°С.) ипй
зодаг тіі піейгівег ^аззегіетрегаіиг (ипіег 16°), паійгІісЬ Ьеі йег (езіде-
зеігіеп Вейіп^ипк, йазз йіезе ХѴаззегЪескеп тіі Ьеіззеп (^иеііеп ѵегЪипйеп
зіпй. 2иг Ве$г(іпйип8 еіпег зоІсЬеп АпзісЬі кбппеп Ызепйе Егхѵй^ип^еп
Йіепеп:
1) РкувікаІізсКе Еідеп$сІіа/Іеп. Віе Тетрегаіиг йег йигсіі Ьеіззе фиеііеп
&езреізіеп АѴаззегЪескеп ізі ѵогегзі ЙигсЬ ^еоіо^ізсііе ипіегігйізсЬе Еакіогеп
Ьевгйпйеі, хѵеІсЬе ѵот йиззегеп Мейіит пісЬі аЬЬйпві ипй Ъіз ги еіпет
Вехѵіззеп Огайе Ъезійпйід зіпй. Іп Йет йіе фиеііе аиз йег ТіеГе пасіі йег ЕгйоЪег-
Пасйе Шевзі, ѵег&пйегі зіе аиі іг^еий еіпе Ѵеізе йигсіі йіе Еіпѵпгкипд йез зіе
ит^еЪепйеп Мейіитз іЬге игзргйп^ІісЬе Тетрегаіиг: іе ѵѵеіѣег ѵот Ѵгзргипд
йег Ьеіззеп (^иеііе хѵіг йіе ЛѴаззегіетрегаіиг тевзеп хѵегйеп, ит зо кйііег
хѵігсі зіе зеіп, Ъіз зіе, пиг ѵот аиззегеп Мейіит аШіап^і^, Ъезі&пйів ЫеіЬеп
хѵігй. йейосіі капп йіе игзргйп&ІісЬе Тетрегаіиг йегагі ІіосЬ зеіп, йазз зісіі
оіі гіетІісЬ вгоззе АѴаззегЪескеп тіі Ьеіззет ойег йосЬ хѵагтеп ДѴаззег
Ъіійеп кбппеп. Апйегзеііз капп йіе Тетрегаіиг зоісііег ЛѴаззегЪескеп хѵаЬгепй
йез Зоттегз йег Тетрегаіиг йез шп^еЪепйеп Мейіитз іазі ^ІеісЬ ойег зо^аг
посЬ піейгівег зеіп, хѵаз г. В. йигсЬ Ьейеиіепйе ВеітізсЬип^еп ѵоп Ѵаззег
каііег (^иеііеп Ъейіпді зеіп капп, хѵеІсЬе іЬгегзеііз аиск йаз Вескеп зреізеп
ипй йіе Тетрегаіиг йез аиз Ьеіззеи (^иеііеп гиПіеззепйеи ХѴаззегз Ьейеиіепй
ЬегаЪзеігеп капп.
йейосіі ипіегзсііеійеп зісЬ іп рЬузікаІізсЬег Ніпзісііі еоІсЬе АѴаззег-
Ьескеп зсЬагі ѵоп йеп йЪгі&еп, йіе пиг ѵоп каііеп (^иеііеп ^езреізі ѵегйеп,
йа йіе Тетрегаіиг йег егзіегеп йигсіі еіпе КотЪіпаііоп ипіегігйізскег, Ьезіап-
Лідег Еакіогеп Ьейіп^і іѵігй, й. Іі. йигсіі Ьезійпйі^еп ЕиПизз ѵоп ^аззег
тіі ЬоЬег Тетрегаіиг, зоіѵіе аисЬ ЙигсЬ йиззеге ѵегапЛегІіске Вейіп^ип^еп;
йіе Тетрегаіиг йег яѵѵеііеп ізі іейосЬ аиззсЫіеззІісЬ ѵоп йег Тетрегаіиг
йез итвеЪепйеп Мейіитз аЫіап^і^. Вег ІІпіегзсЬіей гѵпзсЬеп йеп рЬузі-
каІізсЬеп Вейіп^ипцеп тизз зісЬ Іііег 2\ѵейе1зоЬпе аиі йіе Ѵеёеіаііопз-
Ъейіпвипвеп йиззегп, Й. Ь. ап йег Віоіо^іе йег йогі ІеЪепйеп Ог^аііізтеп.
2) ВіоІоді$с1іе Еідеп$ска/1еп. Аиз йет оЬеп деза^іеп Ы^і, йазз йіе
ЬеЬепзЪейіпкипееп йег ѵоп Ьеіззеп (^ііеіісп ^еЬіІйеіеп ѴаззегЪескеп зісЬ
іѵезепііісіі ѵоп йеп каііеп ѴаззегЪескеп зо^аг іп йет РаІІе ипіегвсЬеійеп,
\ѵепп іЬге Тетрегаіигеп іп йег хѵагтеп йаЬгезгеіі дІеісЬ зіпй.
Ѵог аііег Віп^еп іѵігй йіе Війегепг гхѵізсЬеп йег Та§- ипй ЫасЬііетре-
гаіиг іп хѵагтеп Ѵаззеіѣескеп ипЬейіп^і Ьейеиіепй ^егіп^ег зеіп, аіз іп каі-
іеп, іпзЬезопйеге іп Зйтріеп, хѵо йіе іЗ§1ісЬеп ТетрегаіигзсЬхѵапкип^еп
х) АПе апееійЬгіеп Тетрегаіигеп Ьегіекѳп зісЬ аиі <1іе ЗоттеггеИ.
584
Ьіз ги 80° 0. деіап^еп. ХѴеіІег, ипй йаз ізі зеііг хѵісЫід, зіпй йіе Ѵе^еіаііоп!
регіойеп іп чѵагтеп ^аззегЬескеп Ьейеиіепй Ійодег аіз іп каііеп. Іп Іеігіеге
йаиегі йаз ЬеЪеп пісЫ йЬег б—8 Мопаіе іт йаііге, ѵйЬгепй іп пісЫ гѵ
ігіегепйеп ѴГаззегЬескеп йіе Ог^апізтеп іт ЬаЫе йез #апгеп йаЬи
ѵе§еІіегеп кбппеп. Іп йег оЬеп апвеШЬгІеп зсЬетаІізсЬеп Таіеі (ра$. 81
паппіе йег Ѵегіаззег йіе Аідепіогтаііопеп, лѵеІсЬе ипіег деѵгёЬпІісЬѳ
ЬеЪепзѵегЬйІІпіззеп каііе Ве\ѵйззег ЬеѵоЬпеп, — Ігідійоркііе, гит ІІпІеі
зсЬіейе ѵоп йеп ікегторкііеп Рогтаііопеп, ѵеІсЬс зісЬ іп пісЫ гс
ігіегепйеп ѴГаззегЬескеп епіѵѵіскеіп. Іп ркузікаіізскег НіпзісЫ чѵігй йе
ИпіегзсЬіей гѵізсЬеп іЬпеп йигсіі йіе ТетрегаІигзсЬхѵапкип^еп ѵоп 0° а
іт Ьаиіе йез йаЬгез Ъейіп^І: Ійг егвіеге ізі йаз регіойізсЬе НегипІег^еЬе
йег Тетрегаіиг ипіег 0° сЬагакІегізІізсЬ, Гиг йіе гхѵеііеп — йі
ТетрегаІигзсЫѵапкипдеп іттег ГіЬег 0°; іпіоідейеззеп епІзІеЫ йег Ыс
Іодізске ІІпІегзсЫей, й. Ь. йіе ИпІегЬгесЬипя йег Ѵе^еіаііопзрегіойс іі
ѴЧпІег йег егзіегеп ипй йіе шпіпІегЪгосЬепе Ѵевсіаііоп йег гхѵеііеп. Багиг
ЬаЬеп чѵіг, ѵепі^зіепз іЬеогеІізсЬ, йаз КесЫ йіе ЬіоІо^ізсЬе Ѵе^еіаііом
§гирре іп каііеп ѴаззегЬескеп (1° піейгі^ег аіз 16° С.), ѵ’сісііе ѵоп Ьеіззе:
(^иеіісп зезреізі \ѵегйеп ипй іт Ѵіпіег пісЫ гиГгіегеп, аіз Ьезопйеге Роппа
Ііопеп ги ЬеІгасЫеп. ІТтзотеЬг Сгипй ЬаЬеп ѵлг йіе Рогтаііопеп ѵагте
Ѵ/аззегЬескеп тіі еіпег Тетрегаіиг ѵоп 16°—30° С. Ьезопйсгз ги ргііГеп
ЕпйІісЬ Ьезіігеп йіе Рогтаііопеп йег Ьеіззеп ЛѴаазегЬескеп (30—80°) зсЬо:
йигсЬ йіе апогтаі ЬоЬе Тетрегаіиг аііеіп аііе Баіеп ги іЬгет АизвсЬеійеі
іп еіпе зсЬагі ізоііегіе ЬіоІо^ізсЬе Вгирре. Іп йег Таі, хѵепп йіе АІ^еп-РІог.
йег пісЫ гиігіегепйеп каііеп ипй ѵагтеп ЛѴаззегЪескеп зісЬ ѵегЬаІІпіззтаззіі
пасЬ іЬгет Везіапй \ѵепі& ѵоп йег 8ее- ипй 8итрГѵе§еіаІіоп ипІегзсЬеійеІ
зо Іга&І йіе Ріога йег Ьеіззеп ѴаззегЬескеп зсЬоп зеЬг сЬагакІегізІізсЬе ип<
еі^епагіі^е Мегктаіе, йигсіі лѵеІсЬе зіе ѵоп апйегеп Рогтаііопеп §иІ гі
ппІегзсЬеійеп ізі.
Аиі йіезе АѴеібе кбппеп лѵіг, іпйет лѵіг йіе 8оттегІетрегаІиг йе
ХѴаззегз іп йеп (Эиеііеп ипй ѴаззегЬескеп аіз Кгііегішп аппеіітеп, йі
ІЬегторЫІеп Рогтаііопеп аиі Гоі^епйе Огирреп іеііеп:
1) НуроіЬегторЬіІе Рогтаііопеп (1° ипіег 16° С.).
2) МезоІЬегторЫІе Рогтаііопеп (1° 15°—30° С.).
3) ЕиіЬегторЫІе Рогтаііопеп (1° 30°—80° С.).
РоІ^ИсЬ кбппеп лѵіг, іпйет лѵіг аііез оЬеп епѵаЬпІе гизаттепіаззеп
за$еп, йазз Ліе коііе Тетрегаіиг Лег ІІѴазеегЪескеп, гсогіп йіе ікегторкііе^
Еоппаііопеп ІсЬеп, піскі іп йет Маезе йаз каирізаскііскзіе Ѵпіегзскіейз
тегктаі ізі, аіз йіе ипипІегЬгоскепе Ѵедеіаііоп гоакгепй йез дапееп йакгез.
Ез тизз іейосЬ Ьетегкі лѵегйеп, йазз \ѵіг кеіпеп аЬзоІиІеп ѴпіегзсЬіеі
гхѵізсЬеп (гідійо- ипй ІЬегторЬіІсп Рогтаііопеп Іезізіеііеп кбппеп. Ез Ьап
585
йеіі зісЬ йагит, йазз йаз ЬеЪеп йег Ігі^ійорЫІеп Рогтаііопеп іт АѴіпіег
пиг іп йигсЬ ипй йигсЬ &еГгогепеп кіеіпеп ѴаззегЪескеп ѵоіізі&пйі^ аЪзіігЪі.
Іп ііеіегеп ТеісЬеп, 8ееп ипй Ріііззеп йаиегі йаз ЬеЪеп еіпідег ііегізсЬег
ипй рПапгІісЬег Ог^апізтеп, оЬ^ІеісЬ аисЬ іп дегіп&ег Меп^е, аиі йет Войеп
йег ѴаззегЪескеп ипй іп йег Ѵаззегтаззе йіе &апхе 2еіі ЬіпйигсЬ. ВезЬаІЪ
хѵіігйе ісЬ ѵогзсЫа^еп йіеіепі^еп Рогтаііопеп, хѵеІсЬе іт АѴіпіег ипіег йег
Еізйеске (РІапкіоп- ипй ПгипйГогтаііопеп) ІеЬеп—рзешіо-ікегторкііе ги
Ьепеппеп. Віеве бгирре зіеііі йеп паійгІісЬеп ІІеЪегвапй ѵоп йеп йгі&ійо-
рііііеп хи йеп іЬегторЬіІеп Рогтаііопеп йаг. Аііе аиз^еза^іеп Егхѵ<і$ипдеп
йез Ѵегіаззег’з ЪегіеЬеп зісЬ пиг аиі йіе Ьеіззеп ипй хѵагтеп (^иеііеп йег
агкіізсЬеп ипй &етйззіёіеп 2опс, й. Ь. аиі зоісііе (ІеЬіеіе, хѵо йег Тетрега-
іигипіегзсЬіей гхѵівсііеп йег хѵагтеп ипй каііеп йаЬгезхеіі йигсЬ ЗсЬхѵап-
кип&еп іт СгеЬісіс йЬег ипй ипіег 0° Ьейіп^і ізі. Віе оЬеп гіііегіе зсЬе-
таіізсЬе ТаГеІ іп ІаіеіпізсЬег ЗргасЬе (ра&. 31) $іЪі еіпе йЬегзісЬіІісЬе
Ѵогзіеііипв ѵоп йет Ргіпсір йег Еіпіеііип^ йег ІЬегторЬіІеп Рогтаііопеп
іп (Ігирреп.
Зойапп &е1іі Ѵегіаззег гиг ВезсЬгеіЬип# йег іііегторііііеи СстеіпзсЬаі-
іеп КатізсЬаіка'в йЪег.
Віе Ипіег^гирре Нуроікегторіігіае ізі іп Йеп Заттіипдеп аиз Каті-
зсЬаіка зеііг зсЬхѵасЬ ѵегігеіеп. Ииг іп йег Коііекііоп V. Р. Заѵісг'з ѵот
.Таііге 1909 зіпй гхѵеі РІапкіопргоЪеп аиз йет 8ее Згейіппое йез Ѵиікапз
ІТзоп (і° 11,5—14°С) ѵогііапйеп, ѵ'еІсЬе Епйс Аи^изі епіпоттеп хѵигйеп.
Віезез РІапкіоп ипіегзсЬеійеі зісЬ іейосЬ йигсіі зеіпеп ВеісЬіит ап ііе-
гізсЬеп Ог^апізтеп ипй зеіпе ѵегЬаІіпізтаззіке Агтиі ап АІ^еп: іп &гбз-
зегеп Мевдеп хѵигйе пиг Рга^ііагіа ѵігезсепз веіипйеп; іп ипЪе-
йеиіепйег Меп&е хѵигйеп аисЬ еіпі^е пісЬірІапкіопізсЬе Віаіотееп ^еіипйеп,
г. В. 8 у п е й г а иіпа. Заттіип^еп ѵоп йеп ІЛет зоІсЬег ЛѴаззегЪескеп
ІеЫеп іп йеп Коііекііопеп аиз КатізсЬаіка ѵоіізіапйі^.
Ваз АІ^епѵеггеісЬпіз йег Ьпіег^гирре Мезоіііеі-торкііае, хѵеІсЬе Ьеі
еіпег Тетрегаіиг ѵоп 15—30°С. ?езатте1і ѵгагйеп, Ьейпйеі зісЬ аиі 8еііе
109—110 (іт гиззізсЬеп Техі). Іпзеезаті хѵегйеп 42 Агіеп тезоіЬегторЬіІег
Аідеп апдеійЬгі ипй ххѵаг 16 Ыаи^гйпе, 21 Віаіотееп, 4 ^гііпе ипй 1 Вез-
тійіасеае. НіегЬег зіпй ѵот Ѵегіаззег аисЬ зоІсЬе АІ^еп кеЪгасЬі хѵогйеп
хѵіе ОзсіПаіогіа іогтоза, Зрігиііпа зиЬііІіззіта,
РІюгтійіит ѵаійегіапит ипй РЬогтійіит Іаті-
позит, хѵеІсЬе Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп 1,5° йЪег Йіе Когт, й. Ь. Ъеі
31,5°С. епійескі хѵигйеп. Віезе АІ^еп хѵигйеп ЬаирізасМісЬ ѵоп V. Р. Заѵісг
іп йеп хѵагтеп Касхікіпзкі (1908), РизсЬсхіпзкі (1909) ипй ЗсЬсга-
ріпзкі (1909) (^иеПеп, зохѵіе аисЬ іт хѵагтеп «Пііпуі-ТеісЬ» (ІІзоп, 1909),
Везаттеіі, хѵоЪсі йЬегаІІ йіе ^епаие Тетрегаіиг ап^е^еЪсп ізі.
586
Аиззегйеш ваттеііе Ь. О. Иат#п$1сі іт йаЬге 1908 аисЬ еіпідез іі
йеп Ыасхікіпзкі С^иеііеп, іейосЬ оЬпе ТетрегаіигапдаЪе; (Іа аЪег йіезеІЬе;
Агіеп аисЬ 8аѵісг Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп 20 — 30° С. дезаттеіі Ьаі, а
Ьгіпді Ѵе г Гаазе г йіе Заттіипдеп Ватепзкі’з ипдеійііг хи йегзеІЬеп Тет
регаіиг Ьіп.
Біе тевоікегторкііеп АІдепдетеіпзсЬаііеп ѵоп КатізсЬаіка каш
тап ЙигсЬ іоідепйе ипіегзсЬіейІісЬе Мегктаіе сЬагакіегізігеп: 1) іпіеп
з і ѵ е (іп диапіііаііѵег ипй диаіііаііѵег НіпзісЬі) Епіѵгіскеіип;
ипй сідепагііде 2изаттепзіе11ипд Йег Маи
д г й п е п А 1 & е п; 2) з с Ь ѵ а с іі е (іп диаіііаііѵег НіпзісЬі) Е п і
\ѵ і с к с 1 и п д йег А 1 д е п тіі д г й п е п С Ь г о т а I о р Ь о
геп; 3) х і е т 1 і с Ь геісЫісЬе (пасіі йег Маппідіаііідкеіі йе
Еогтеп) Е п і \ѵ і с к е 1 и п д йег Біаіотееп, Ьеі ипЬе
йеиіепйзіег А п ъа Ь 1 сЬагакіегізіізсЬег Рогтеп
Сіе йигсЬдезеЬепеп ОетеіпзсЬаііеп йег тезоіЬегторЫІеп деЬбгеп пасі
іЬгет Ѵогкоттеп іеііз хи йеп Веоркгіае (Заттіипдеп аиз ВйсЬеп)
іеііз іейосЬ хи йеп Мадта- ипй Раішіоркгіае. ^едеп Мапдеі ап Маіегіа
ипй регзбпІісЬеп ВеоЬасЫипдеп, капп Ѵегіаззег йіезе ОетеіпзсЬаііеі
еіпзіхѵеііеп посЬ пісЬі депаи аЬдгепхеп, й. Іі. депаи ЬехеісЬпеп, чѵеІсЬ
Еогтеп ійг йіе ВасЬе ипй ѵеІсЬе ійг ХѴаззегЪескеп тіі яісЬепйет Ѵаз
зег сЬагакіегізіізсЬ зіпй.
2ѵеііе1зоЬпе Ъіеіеп аисЬ Ьіег йіе РІапкіоп-ВетеіпзсЬаііеп еЬепіаІІ
ѵіеі ЕідепійтІісЬез; йаз Ьехѵеізі йаз Ріпйеп еіпег зо огідіпеііеп Рогт, ѵгі
Місгозрога Кота г о ѵіі (пеие Агі), іт Ріапкіоп йез «Бііпуі
ТеісЬез» Ьеі і° 25° С.
Оаз ѴегхеісЬпіз йег Аідеп аиз йег Ппіегдгирре йег Еиікегторкііае
хѵеІсЬе Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп30—7б,7°С. дезаттеіі лѵигйсп, Ьеііпйеі зісі
аиі Зеііс 114—116 (іт гиззізсЬеп Техі).
Іт дапхеп ѵегйеп Ьіег 52 Агіеп еиікегторкгіег Агіеп аиідехаЫ
ипй х\ѵаг СуапорЬусеае—28, Сіаіотееп—17, дгйпе Аідеп—5 ипй 2 Вез
тійіеп.
Біезе Аідеп ^ѵигйеп ѵоп Ѵ.Р.Затсг іп йеп Ыасхікіпзкі (1908), Рага
іипзкі (1908), Маікіпзкі (1909), РизсЬсхіпзкі (1909) ипй ЗсЬсхаріпзк
(1909) С^иеііеп ипй іп Ьеіззеп Зргийеіп іт Кгаіег йез Ѵиікапз ІІзоп (1909
дезаттеіі. Аиззегйет ізі еіпе кіеіпе АІдепкоІІекііоп, ѵоп V. Ь. Кота
гоѵ іп Ьеіззеп фиеііеп йез Изоп (1909) дезаттеіі, ѵогЬапйеп.
Ез тизз Ьетегкі ѵегйеп, йазз вісЬ йіе йигсЬдезеЬепеп еиікеппоркгіеі
ОетеіпзсЬаііеп іеііз аиі Веоркііае, іеііз )ейосЬ аиі Мадта- ипй РаІиЛо
ркііае ЬехіеЬеп. ѴегіаззегЬаі ѵогійийд посЬ хи чѵепід Раіеп, ит йіезе Не
587
теіпзсЬаІІеп аЬгидгепгеп, й. Ь. хи ЬеаЬіттеп, лѵеісіле Рогтеп Ійг Піеззепйе 1)
ипй хѵеІсЬе Ніг зІеЬепйе Оеѵйззег ІурізсЬ зіпй. Бая еиікегторкіів Ріапкіоп
ипІегзсЬеійеІ зісЬ ѵаЬгзсЬеіпІісЬ йигсіі Ьезопйеге Еі^епІйтІісЬкеіІеп, іс-
йосЬ Ъеііпйеп зісЬ іп йеп Коііекііопеп аиз КатізсЬаіка Іеійег кеіпе епіз-
ргесЬепйеп Заттіип^еп. Аиі Огипй зеіпег ѴпІегзисЬип$еп, сЬагакіегі-
зіегі Ѵегіаззег йіе еиікегторкііеп ОетеіпзсЬаіІеп КатізсЬаіка ’з йигсЬ
(оі^епйе Мегктаіс: 1) і п і е п з і ѵ е (іи циапіііаііѵег ипй диаіііаііѵсг
НіпзісЫ) Е п і \ѵ і с к е 1 и п 8 и п й еі^епагіі^е 2 и я а т т е п-
зіеііипв йег Ъ 1 а и & г й п е п А 1 $ е п; 2) хіетіісіі
зсЬ\ѵасЬе (іп диаіііаііѵег НіпзісЫ) Е п і \ѵ і с к е 1 и п ? йег
АІ^еп тіі вгйпеп С Ь г о т а і о р Ь о г е п; 3) йгтІісЬе
(диаіііаііѵ ипй диапіііаііѵ) Епіигіскеіипд йег Віаіотееп
Ьеі еіпег ипЬейеиІепйеп АпхаЫ сЬагакіегізіі-
з с Ь е г Рогтеп.
Біезе СЬагакіегізІік ШИ іт аіі^етеіпеп тіі йег ІгйЬег сіііегіеп СЬа-
гакіегізІік йег тюоікеппоркііеп ОетеіпзсЬаііеп хизаттеп. Рагііеіі капп
тап іейосЬ хѵізсЬеп Ьеійеп ОетеіпзсЬаІІз-Огирреп цехѵіязе СпІегвсЫейс
(езізіеііеп, ѵеісііе ЬаирІзйсЫісЬ йигсЬ еіпеп ип^ІеісЬеп Везіапй йег Ыаи-
^гйпеп Аідеп еіп^езсЬгапкІ чѵегйеп. Іп йег Таі, епІЬаІІеп йіе теаовіегтл-
ркііеп ОетеіпзсЬаііеп 16 Агіеп Ыаидгйпег Аідеп, дѵйЬгепй Ьеі йеп еиЛег-
торкііеп йіе АпхаМ Ьіз 28 ЬеІга§1, й. Ь. зісЬ іазі ѵегйорреіі. Епѵаііпип^з-
дѵегі ізі, йазз йаз ргохепіиаіе ѴегЬаІІпіз йег Ыаивгііпеп АІ^еп, \ѵе!сЬе іп
каііеп Оеѵѵйззегп КатізсЬаіка ’з епійескі хѵигйеп, іп Ьеійеп Рйііеп іазі
$1еісЬ ізі (75% ипй 70%). ИасЬ іЬгет диаіііаііѵеп Везіапй ипІегзсЬеійеп
зісЬ Ъеійе Огирреп іейосіі зсЬагі ѵоп еіпапйег. 8о капп тап Ьеізріеізѵѵеізе
ѵоп 36 Агіеп ікегт&ркііег Ыаивгйпег АІ&еп пиг 8 аіі^етеіпе Рогтеп аиіхаЬ-
Іеп, ипй хѵѵаг: Озсіііаіогіа іогтоза, Зрігиііпа зиЬіі-
Ііззіта, РЬогтійіит ѵаійегіапит, РЬ. іепие, РЬ.
Іатіпозит, Ыозіос ВіаЪизсЬіпзкіі, СаіоіЬгіх
ІЬегтаІіз ипй ВісЬоіЬгіх сотрасіа; аііе йіезе А1?еп
ѵдігйеп Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп еіхѵа 30°С. епійескі ипй йіезе Тетрс-
гаіиг ѵйгй аіз Ьейіп&1е Огепхе ххѵізсЬеп лѵагтеп ипй Ьеіззеп Оехѵйззегп
апдепоттеп.
НіегЬеі зіеііі зісЬ Ьегаиз, йазз зісЬ ѵоп йеп аи^ехаЫіеп аііветешеп
Рогтеп пиг РЬогтійіит Іатіпозит, РЬ. іепие ипй іеіі-
\ѵеізе аисЬ СаіоіЬгіх ІЬегтаІіз Ьеі Ьейеиіепй ЬбЬегег Тетре-
*) Ез тизз ЬетегкС ѵегйвп, йазз пасЬ йеп ВеоЬаскіип^еп ІѴеей'з (11. сс.) (Ііе Аі^еп
Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп 70—86°С. аиззсЫіеззііск пиг іт Піеззепйеп ХѴаззег ІеЬѳп кбппеп.
РоІ^ІісЬ тбззеп йіе бетеіпзсЬайеп іппегЬаІЬ йіезег Тетрегаіиг^гепхеп ги йеп НеоркЯае
ЬіпееЬгасЬі хгегйеп.
588
гаіиг аів 30°С. (котші аисіі іаві піе ипіег йіезег Тетрегаіиг ѵог) епі
чѵіскеіі. ВаЬег ізі ез гісЫі^ег йіезе Агіеп ги йеп іурізсЬеп Еиікегто
ркііае ги гесЬпеп; яэ ііЬегзіеі^і йіе АпяаМ йег аіі^етеіпеп Рогтеп пісіі
5 Агіеп. Егѵй1тип8зѵ?егі ізі ЬіегЬеі, йазз йег Везіапй ап Ыаидгйпеі
тезоікегторкііеп іп ХѴігкІісІікеіі еіп гіетІісЬ Ъипіег ізі: ап ѵегзсЬіейепеі
ѴгоЬпогіеп ІеЬеп аисіі ^еіѵбЬпІісЬ ѵегзсЬіейепе Рогтеп. Іт Оевепіеіі, йі
Ыаи^гйпсп еийіегторкііеп сііагакіегізіегеп зісЬ, Ьеі еіпет ^е’й'іззеп Ъипіеі
ВигсЬеіпапйег йег Рогтеп, йигсЬ еіпі^е теЬг ойег тіпйег Ьезііттіе Агіеп
ги йіезеп ^еЬбгсп: АрЬапоіЬесе ^ІоЬоза, ОзсіПаіогі;
8 е т і п а і а, О. іогтоза, О. согііапа, Зрігиііпа таіог
Зутріоссі ііісгтаііз, НараІозірЬоп Іатіпозиз, Н
таіог I. р а 11 і й и з, ипй Ъезопйегз РЬогтійіит Іатіпо
з и т, хѵсІсЬсз Іазі іп аііеп (^исііеп Ьеі і°ЗО—75,7°С. спійескі ѵгагйе.
Біе Біаіотееп зіпй, ѵпе лѵігЬегеііз ігйЬег ѵегтегкіеп, аіз ікегторкіі
Ог^апізтеп \ѵепі& сЬагакіегізіізсІі.
Іп Ьеіззеп (}ие11еп зіпй пиг 7 Агіеп ѵоп Біаіотееп епійескі іѵогйеп, хѵеі
сЬе іп іѵагтеп Веіѵаззегп пісЫ ^еіипйеп лѵигйеп, ипй атеаг: Ріппиіагі;
В г е Ъ і 8 з о п і і, Р. з и Ь с а р і і а і а, СутЬеІІа ЕЬгепЬегвіі
А с Ь п а п і Ь е з 1 а п с е о 1 а і а, Иіігзсіііа ІЬегтаІіз, 8 у пейгі
и 1 п а ипй Сузіоріеига геЬга. Ѵоп іЬпеп зіпй Ріппиіагі;
В г е Ъ і з 8 о п і і, Р. зиЪсарііаіа, АсЬпапіЬез Іапсео
1 аіа ипй КііхзсЬіа іЬегтаІіз іп каііеи Зехѵаззет Катіз
сЬаіка’я пісЫ епійескі лѵогйеп. Ез тизз ипЪейіп^і посЬ Ъетегкі ѵегйеп
йазз тіі Аизпаііте ѵоп МіігзсЬ іа іЬегтаІіз, йіе йЬгі^еп 3 Агіеі
іурізсЬе Ѵегігеіег йег каііеп Склѵаззег зіпй; іоі^іісЬ тизз іЬг Ѵогкоттеі
Ьеі ЬоЬеп Тетрегаіигеп пиг аіз гиШН^е ЕгзсЬеіпип# егкіагі мгегйеп. ѴГа
ІейосЬ КіігзсЬіа іЬегтаІіз апЪеІап^і, зо хѵигйе зіе Ьеі 60°С. іі
ипЬейеиіепйег Меп^с ипй іт йезогвапізіегіеп Еизіапйе (Іееге РапгегЫіІІеп
епійескі. Аиі йіезе Ѵеізе капп Ѵегіаззег ѵоп іЫег ЬеЪепзійЬівкеіі іп
Ьеіззеп ЛѴаззег пісЫя розіііѵез еа^еп. АПепіаІІз егзсЬеіпі Ьіег И. ІЬеі
т а 1 і з аіз еіпгі^ег Ѵегігеіег йег еиікегторкііеп Біаіотееп, ѵгепп та)
Ріппиіагіа ^іЬЪа ипй Апотоеопеіз врЬаегорЬог.
пісЬі ЬіпгигйЫеп ѵѵііі, лѵеІсЬе аисЬ іп йеп хѵагтеп Оеѵгёззегп Кат(
зсЬаіка’з ^еіипйеп шігйеп.
Аіз йіеппоркііе Ог^апізтеп зіпй йіе Біаіотееп кеіпезхѵе^з сЬагг
кіегізіізсЬ, \ѵаз аисЬ іп йеп 8атт1ип$еп аиз КатізсЬаіка йигсЬ ІЬге аіітаі
ІісЬе Ѵегтіпйегипв (диапіііаііѵ ипй диаіііаііѵ) Ьеі біеі^епйег Тетрегаіг
кіаг Ъехѵіезеп ѵігй.
Ваз ^ІеісЬе тйззіе тап аисіі Ъегй^ІісЬ йег АІ^еп тіі §гйпеп СЬп
таіорЬогеп епѵагіеп. йейосЬ Ьетегкі тап іт ииіегзисЫеп Маіегіаі а'
589
оЬ ез ит^екеіігі хѵйге: еіпе рІбІгІісЬе Уег^гбезегипе йег АпгаЫ йег дгйпеп
Аідеп іт Ьеіззеп УГаззег (8 Агіеп) іт Ѵег^ІеісЬе гит хѵагтеп (5 Агіеп).
ѴеЪгі^епз ѵсгтиіеі йег Ѵегіаззег, йазз еіп зоІсЬег Зргипв іп АѴігкІісЬкеіІ
пісЬі ѵогкотті: йіезе ВеоЪасЫипд хѵігй еЬег йигсЬ гиПШі^е Огйпйе сг-
кійгі. Іп йег Таі хѵигйеп аиззег йеп аіі^етеіпеп Роппеп йез хѵагтеп ЛѴаз-
зегз, й.Ь. ВЬігосІопіит ЬіеговІурЬісит ѵаг. аігоЬгип-
пеит ипй Созтагіит саіійит, іп Ьеіззеп УГаззсгЬескеп аисЬ
посЬ Созтагіит гепііогте, Рейіазігит В о г у а п и іп
ипй Зсепейезтиз циайгісаийа епійескі, хѵеІсЬе ІурізсЬе
Ѵегігеіег йег каііеп Сеѵйззег зіпй; йаЬег тііззіе тап йепкеп, йазз аііе
йіезе А1@еп іп КатізсЬаіка аисЬ іт хѵагтеп ДУазяег ѵогкоттеп ипй пиг
вапа айійііік йогі пісЫ везаттеіі хѵигйеп.
Аиі Йіезе АѴеізе ЫеіЬеп аіз ІурізсЬе Еиікеппоркііае пиг (1 о п е г о-
зіга ѵігійіз ѵаг. 8 а ѵ і с г і ипй Місгозрога атоепа I.
ІЬегтаІіз. Ніегаиз іоі^і, йазз йіе АпгаЫ йег те$о ипй-еиікегторкііеп
дгйпеп Л1{?еп зісЬ аиз$1еісЫ ипй хѵігй аиі йіезе ХѴеізе іп Ьеіззеп Ѵехѵйззсгп
кеіпе Уег^гбезегип? йег АпгаЫ, зопйегп еіпіасЬ еіп Егзаіг еіпідег Роппеп
йигсЬ апйеге ЬеоЬасЫеІ. Мап тііззіе іейосЬ дІапЬеп, йазз йіе АІ^еп тіі
вгйпеп СЬготаІорЬогеп іт аіідетеіпеп ІуріясЬеге Ткегторкііае зіпй, аіз йіе
Віаіотееп, йа ѴегІаззег Ьеі ЬоЬег Тетрегаіиг еіпе іпіепзіѵе Епі-
хѵіскеіип# гхѵеіег Агіеп (ВЬігосІопіит ЬіегоеІурЬісит ипй
Зріго^уга зр.) ипй еіпі^ег ІурізсЬ ікегторкгіеп Агіеп копзіаіісгіе:
Сопвгозіга ѵігійіз ѵаг. Заѵісгі, Місгозрога атоепа
I. ІЬегтаІіз ипй Созтагіит саіійит, хѵеІсЬе іп еіпег теііг
ойег тіпйег Ьейеиіепйеп АпгаЫ ^еіипйеп хѵигйеп.
йейосЬ тизз Ьетегкі хѵегйеп, йазз апйегзеііз йіе Аідеп тіі $гйпеп СЬго-
таІорЬогеп, аЬпІісЬ йеп Віаіотееп, еіпе ѵегЬйІІпізтаззі^ піейгі^е Тетре-
гаіиг^гепге ійг іЬг ЬеЬеп Ьезіігеп, іпйет зіе Ьеі еіпег Тетрегаіиг ѵоп йЬег
55°С. ѵегзсЬхѵіпйеп (тіі АизпаЬте ѵоп пиг Созтагіит гепііогте,
хѵеІсЬез іп ипЪейеиІепйег Меп^е Ьеі 55—6О°С. деіипйеп хѵигйе).
Аиі Йіезе Ѵеізе коттеп хѵіг аиі Сгипй йез оЬеп егхѵЯЬпІеп ги (о1{?еп-
йеп Ег^еЪпіззеп:
1) Віе ѴпІегзсЬіейе гхѵізсЬеп йеп еиікеінюркііеп ипй
теыікегторкііеп ѴетеіпзсЬаІІеп ізі іп йеп Ыаивгйпсп
Аідеп атзсЬйгізІеп а и з 8 е р га 81; і п й е г А 1 & е п 8 г и р-
ре тіі ягйпеп СЬготаІорЬогеп ЬеоЪасЫеI’тап
аисЬ еіпіде ѴпІегзсЬіейе (йег Егзаіг еіпіесг
Рогтеп йигсЬ апйеге); іп йег АЫеіІипз йег Віаіо-
тееп ЬаЪеп зісЬ іейосЬ кеіпегіеі хѵезепІІісЬ
ѴпІегзсЬіейе Ьегаиз^езІеПІ.
690
2) Віе ІІпІегзсЬіейс х ѵ і з с 1і е п йеп те$о-и п й еиікег-
торкііеп ОетеіпзсЬаііеп ипййегГгйЬег й и г с Ь в е-
зеЬепеп бетеіпісЬаіНп К а т і з с Ь а і к а’в лѵегйеп
е Ьепіаііі ЬаирізАсЫісІі йигсіі йеп сівепагіі-
реп Везіапй йег Ъіаикгйпеп А1 § е п Ъе&гйпйеі:
Ьезопйеге сЬагакіегізіізсЬ зіпй іп йіезег В е х і е-
1) и п 8 йіе еиікегторкііеп ОетеіпвсЬаІіеп, ѵеіеііе 28
Агіеп Ы а и % г й п е г АI % е п епіЬаИеп, ѵоп йспеп 20
Агіеп іп йеп каііеп Осіѵйззегп К а т і з с Ь а і к а’з
пісЬі епійескі хѵигйеп. Б і с Аійеп^гирре тіі
?гйпеп СЬготаіорЬогеп йег тезо- ипй Ъезопйегз
й е г еиікегторкііеп О е т е і п з с Ь а I і е п, хѵеізі, пасЬ ІЬгет
Везіапйе, аисЬ сіпі^е хіетІісЬіѵезепіІісЬс V п-
ІсгзсЬіейс ѵоп йеп апйегеп Оетеіпзскаііѳп аиі.
Ат в с Ь іѵ а с Іі з I е п зіпй йіезе ѴпіегзсЬіейе іп йеі
А Ъ і е і 1 и п & йег Віаіотееп аиз^ергй^і.
Ѵеііег ЪегйЬгі Ѵегіаззег йіе Рга^е Ьегй^ІісЬ йег ЛѴігкип^ йег сЬеті-
зсііеп гиваттепзеіхипв йез Ѵазвегз аиі йіе іЬеппорЬіІе Ѵевеіаііоп. АП<
Ііеіззе фиеііеп КатізсЬаіка’з капп тап іп 2 Огирреп еіпіеііеп: 1) віагі
ипй 2) зсЬчѵасЬ тіпегаіізіегіе.
2иг егзіеп Огирре веЬбгеп йіе зсЬіѵеЙі^-каІкі^еп фиеііеп йез Пзоі
ипй йіе еіѳеп-каікі&еп ЗсЬсхаріпзкі ипй РизсЬсхіпэкі 9ие11еп. 2и
хіѵеііеп Огирре кбппеп аііеп апйегеп фиеііеп ^ехйЫі ѵѵегйеп (Рагаіипзкі
Маікіпзкі ипй Ыасхікіпзкі (^иеііеп), аиз йепеп йіе Аі&еп дезаттеИ хѵигйеп
Аиі Зеііе 124 (іт гиззізсЬеп Техі) ізі еіп ѴегхеісЬпіз йег АІ&еп аи
(^иеііеп йег егзіеп Огирре ап^еіііЬгі, аиі Зеііе 124—126 аиз йеп (^иеііеп йе
/лѵеііеп Огирре.
Іп йег егзіеп, зіагк тіпегаіізіегіеп (^иеПеп^гирре, зіпй іт ^апхе
18 Агіеп ееіипйеп лѵогйеп, іп йег гхѵеііеп, зсЬхѵасЬ тіпегаііезіегіеп, іаз
йорреіі зо ѵіеі, Ьіз 34 Агіеп. Веійе Огирреп Ъевііхеп пиг 4 {?етеіпзатс Агіег
Зрігиііпа таіог, РЬогтійіит Іатіпозит, Саіоі
Ьгіх ІЬегтаІіз (ѵоп йеп Ыаи&гйпеп) ипй ВЬіхосІопіиі
Ьіеговіуркісит ѵаг. аігоЪгиппеит (ѵоп йеп &гііпеп
2и1еІ2і ѵегвІеісЫ Ѵегіазвег іт ЗсЫизз-АЬзсЬпііі аизійЬгІісЬ йіе іке
торкііеп ОетеіпзсЬаііеп КатізсЬаіка’з тіі йег ікегторкііеп Ріога апйен
Ьапйеі*, хѵоЪеі ег хи пасЬзіеЬепйег ЗсЫиззіоІ^египё ^еіап^і:
1) Віе ікегторкііе Йога1) йег Ыаидгйпеп АІ^еп КатізсЬаіка’з і
Чиапіііаііѵ хѵіе диаіііаііѵ зеЬг іпіепяіѵ епіхѵіекеіі ипй зеіхі зісЬ хизаттеі
’) Ъ'піег «Ыіегторкііе» Нога ѵсгзІеМ ѴегГакег Ьіег <)іе »пел>-ипб ечОиітюрЫІе Огирре.
591
1) Аиз еіпег кіеіпеп АпгаЫ козшороІіІізсЬег Рогтеп, \ѵе1сііе йеп Ііеіз-
зеп (}ие11еп йег дапгеп МГеІі еідеп віпсі;
2) Аиз еіпег Ъейеиіепйеп АпгаМ Рогтеп, ѵеіеііе іп Йеп Ііеіззеп (^иеі-
Іеп йег детйззідіеп ипй агкіізсЬеп 2опе теііг ойег тіпйег Ьезійпйід зіпй;
3) Аиз Рогтеп, хѵеісііс еіпзіѵѵеііеп пиг аиз каііеп Сгсѵ'йззет
Ъекаппі зіпй;
4) Аиз еіпег Ьейеиіепйеп АпхаЫ ѵоп Роппеп, йіе пей іііг йіе ХѴіззеп-
зсііаіі зіпй.
Аиі йіезе Ѵ/еізе Ъіійеп йіе Ікегіѣоркгіеп Ыаидгйпеп Аідеп КатізсЬаІка'з
іт Ѳапгеп еіпе еідепагііде Ріога, ѵеІсЬе Іеііз гшзсЬеп йеі’іепідеп йег еиго-
рйізсЬеп ипй погйатегікапізсііеп Ьеіззеп (^иеііеп Ііеді, Іеііз зісіі йигсіі еіпе
ВеіЬе пеиег Рогтеп сЬагакІегізіегІ.
II. Віе Иіеппоркііе Ріога йег Аідеп тіі дгйпеп СЬготаІорЬогеп ізі
питтегізсЬ (диаіііаііѵ) хіетІісЬ зсіпѵасіі ѵегігеіеп ипй хѵігй гизаттеп-
девеігі:
1) Аиз еіпег Ропп, йіе іп Ьеіззеп (^иеііеп Когйатегіка’з епійескі
ѵигйе;
2) Аиз Рогтеп, ѵѵеіеііе Ъізііег пиг аиз каііет ^аззег Ьекаппі зіпй;
3) Аиз Рогтеп, йіе пей Іііг йіе АѴіззепзсЬаіІ зіпй.
Ніегаиз ізі егзісЫІісЬ, йазз йіезе кіеіпе Сггирре йег ИіегторЬіІеп А1-
дсп зеЬг еідепагіід іп Веігеіі іЬгез Везіапйез ізі.
III. Віе ікегторкііе Віаіотееп-Ріога КатізсЬаІка'з ізі питтегізсЬ
(чиаіііаііѵ) аіетІісЬ геісіі епімйскеіі, хѵігй іейосіі Іазі аиззсЫіеззІісІі йигсЬ
Рогтеп йез каііеп Ѵаззегз ѵегігеіеп. ЫасЬ іЬгет Везіапйе зІеЫ йіезе Аідеп-
дгирре йег Ьеіззеп ипй чѵагтеп (^иеііеп КатізсЬаІка'з йег Ріога іп Ьеіззеп
йе\ѵазяегп йег детйззідіеп ипй агкІізсЬеп 2опе хіетіісіі паііс.
А. А. ЕІелкіп.
Біе Меегезаі&еп КатіясЬаіка’в аиз йеп Кіаззеп йег Біаіо-
тееп ипй Регійіпееп.
(К. ё з и т ё).
Оаз кгіІізсЬе ѴеггеісЬпіз йіезег Регійіпееп ипй Віаіотееп ѵгагйе
ѵот Ѵегіаззег аиі Сгипй йег Коііекііопеп Ъ. 6г. Ватепвкі’з ипй V. Р. 8а-
ѵісг’$, йіе йіезеІЬеп іт РгйЬіаЬг 1908 ипй 1909 іп йег А'ѵаІзсІіа-ВисЫдезат-
теіі Ііаііеп, гизаттепдезіеііі.
Іп Йіезеп Коііекііопеп хѵигйеп 16 Ріапкіоп-Огдапізтеп (4 Регійіпееп
ипй 12 Віаіотееп) ипй 8 Агіеп Віаіотееп дейтйеп, хѵеІсЬе ги йеп Кйзіеп-
іогтеп деЬогІеп, йіе аиі йет бгипйе ипй аиі ипІегЬаІЬ йез Ѵ’аззегз Ъеііпйіі-
592
сЬеп Оейепзіапйеп ойег аисіі аи( Рііапгеи ІеЬеп. Ез хѵегйеп іпз^езаті
йеп Ьііегаіиг-Ваіа Ваііеу’з, Отипоѵо'з, СІеѵе’$ ип<1 Ѵап-Неигск'з 52 А
ап^еІйЬгЬ (4 Регійіпееи ипй 48 Віаіотееп); ѵот Ѵегіаязег ізі еіпе ійі
АѴіззепвсЬаіі ЪізЬег ипЪекаппіе пеие Ѵагіеіаі Соясіпойізсив з
Ьиііепв^гк- ѵаг. сопѵехо-сопсаѵиз ЕІепк. Іезі^еві
хѵогйеп, йегеп ІаіеіпізсЬе Віадповс іп йег ипіегЬаІЪ <1ег Тсхіез ЪеПг
сЬеп Аптегкипв аиі Зеііе 438 &е{?еЪеп ізі. Аііе Регійіпееп зіпй пей
КатізсЬаіка ипй ѵоп йеп Віаіотееп хѵегйеп ѵот Ѵегіаззег 20 Агіеп :
егзіеп Маіе ійг йіезез Вапй ап^еШІігі.
Віе Коііекііопеп хѵигйеп ѵот Ѵегіаззег іт Іпзіііиі Гйг Сгуріо^ап
рПапхеп ат Каізегіісііеп ЬоіапізсЬеп Оагіеп Реіег йез Сгоззеп ЪеагЪеі
Ч. М. Ѵ/огопіоІііп.
Біе Меегеваі&еп КатівсЬаіка’в.
(К ё з и ш ё).
Віе іп йіезет Агіікеі ЬеясЬгіеЬепеп АІ^еп хѵигйеп ѵоп йег Ьоіапізсіі
АЫеіІипк йег КатізсЬаіка-Ехрейіііоп Тк. Р. ВіаЬизскіпзкі’з ^езатт
хѵеІсЬе йіе НаІЪіпзеІ КатізсЬаіка іп йеп йаЬгеп 1908—1909 ЬезисЬіе.
теізіеп АІ^сп хѵигйеп ѵоп еіпет йег ТеіІпеЬтег йег ЬоіапізсЬеи АЪіеіІі
V. Р. Заѵісг ^езаттеіі, хѵеІсЬег іт АхѵаізсЬа-МеегЬизеп ипй іп йеп ап&і
хепйеп ВисЬіеп Епйе Маі ипй АпГап" йипі йез йаЬгез 1909 йга&іегіе.
Іт ЗеріетЬег йеззеІЬеп йаіігез заттеііеп V. Ь. Котагоѵ ипй V.
Заѵісг ат Зігапйе йег Кгопоакі-ВисЬі АІ^еп, хѵеІсЬе ѵоп йег Вгапйипг
гаиз &ехѵогіеп хѵигйеп ипй іп йег ЕЬЬепхопе хѵискзеп.
Ь. С. Ватепзкі йга&іегіе Епйе йиіі 1908 іп йег Тагіа-ВисЬі.
2ит аіі&етеіпеп ѴегаеісЬпіз йег АІ^еп (де^еп 60 Агіеп), йіе ѵоп <
ГгйЬегеп ЕгіогзсЬегп КатізсЬаіка’з аиі^егаЫі хѵигйеп, ій^іе йіе Коіі
ііоп Тк. Р. ІііаЬизскіпзкі’з хѵеііеге 15 Агіеп Ыпги.
Віе Аі^епкоііекііоп йег КатізсЬаіка-Ехрейіііоп хѵигйе ѵот Ѵеп
зег іт ВоіапізсЬеп Мизеит йег КаізегІісЬеп Акайетіе йег ѴіззепзсЬаі
ЬеагЪеііеі. Іт НегЪзі йез йаЬгез 1912 ЪезсЬйШдіе зісЬ іт Мизеит йег А
йетіе Ргоі. К. Теіиіо, хѵеІсЬег йіе ЬіеЪепзхѵигйі^кеіі Ьаііе йіе ѵоп Ѵег:
зег ЪеагЬеііеіе Коііекііоп йигсЬгизсЬеп, еіпе КеіЬс хѵегіѵоііег Ап^аЪеп і
аиззегзі іпіегеззапіе НасЬгісЬіеп йЬег йіе Віоіо&іе йег АІ^еп йез Зііі
Огеапз тасЬіе. Ваз кгііізсЬе ѴегаеісЬпіз епіЬаІі 39 Агіеп; іп йіезег 2
хѵигйе ѵот Ѵегіаззег еіпе Гйг йіе ‘ѴѴіззепзсЬаіі ЪізЬег пеие Ѵагіеіаі Муе
рЬусиз іпіезііпаііз ВаипЛ. ѵаг. сотріапаіа ТѴогоп'
ЬезсЬгіеЪеп. Аиззег йет ѵоп йеп ТеіІпеЬтет йег Ехрейіііоп дезаттеі
593
Маіегіаі, ѵигйеп Ьеі йег ВеагЪеіІип^ аисЬ йіе Меегезаі^еп КашІзсЬаІказ,
мгеІсЬе зісЬ іп йеп НегЪагіеп йег КаізегІісЬеп Акайетіе йег ѴіззепзсЬаіІеп
ипй йев КаізегІісЬеп ЪоІапізсЬеп Сагіепз Реіег йез Сгоззеп Ъеіапйеп, іп Ве-
ІгасЫ ^ехо^еи.
Бет кгіІізсЬеп ѴегхеісЬпіз $еЫ еіпе дезсЫсЫІісЬе ВезсЬгеіЪипв
йег Ьііегаіиг йЬег йіе Меегезаі^еп КатізсЬаіка’ ѵогаиз.з Ат ЗсЫиззе йег
АгЬеіі ізі еіпе Таіеі хиг Вевііттипв йег Мсегеваі^епагіеп йіезез Ьапйез
Ьві^еІй^І хѵогйеп.
V. Р. Заѵіоі.
АІ^оІо^іясЬе Ехкигвіопеп пасЬ йег АкаівсЬа-ВисЫ іт Маі 1909.
(В ё 8 и т ё).
ѴегГаззег ЪезсЬгеіЫ аизійЬгІісЬ зеіпе б-ІА&і&е Випйгеізе іп йег вепапп-
Іеп ВисЫ ѵоп Мог^епз йез 25 Ьіз хит АЪепй йез 29 Маі аиі еіпег кіеіпеп
ЗсЬаІирре, зочѵіе аисЬ зеіпе аІдоІодізсЬеп Ехкигзіопеп ап йеп Меегевкйвіеп
ат 24, 30 ипй 31 Маі ипй зеіпе ЗееіаЬгІаиі еіпет Киііег ѵоп Реігорахѵіохѵзк
пасЬ йег Тагіа-ВисЫ ат 2 йипі.
ѴГйЬгепй йіезег Веізеп ипй Ехкигзіопеп Ьезіапйеп йіе ВпІегзисЬип-
&еп йез Ѵегіаззегз: іп йет Бга^іегеп йег А1$еп іп ѵегсЬіейепеп ТіеГеп, іт
Заттеіп йегзеІЪеп іп йег 2опе йег ЕЪЪе ипй АпзсЬгеіЬеп йег АІ^епіогта-
ііопеп; зойапп іт Рап^еп йез Ріапкіопз тіііеіз гѵѵеіег Ыеіхе: еіпез кіеі-
пеп оЬпе Копиз ипй еіпез ртоззеп тіі йетзеІЬеп, іт Меззеи йез ЗаІх^еЬаІІез
ипй йег Тетрегаіиг йез ХѴаззегз; хиіеіхі заттеііе ег Ьеі йеп ЫасЫдиаг-
Ііегеп ипй Ьеі йеп АизвсЫІіипдеп ап йег Кйзіе Війіеп- ипй аііе апйегеп
СгурІо^атепрПапгеп. 2ит ВсЫизз котті Ѵегіаззег йигсЬ зеіпе ВеоЪ-
асЫип^еп ги пасЬзІеЬепйеп Роі^егип^еп:
1) Віе РгііЫіп&з-Ріога йег АѵаІзсЬа-ВисЫ ЬезІеЫ пиг аиз са. 30
Ѵегіеіегп йег Меегезаі^еп, Рогтеп ипй АЬаііеп пісЫ іпЪе^гШеп.
2) Віезе АІ^еп ЪеѵгоЬпеп іазі аиззсЫіеззІісЬ йіе 2опе йег ЕЬЬе ипй
Ріиі, й. Ь. Ьеі йег зіагкзісп Ріиі аиі еіпег Тіеіе ѵоп еІ\ѵа 1 Райеп (7 Ризз).
3) Аиззегйет зисЬеп йіе АІ^еп іЬг Ппіегкоттеп ап йеп Ѵог^еЬіг^еп,
ѵ?о зісЬ зіеіпі^ег бгипй Ъеііпйёі ипй еггеісЬеп йіе Махітаі-Епіѵгіскеіип^
ап йеп]епі$еп біеііеп, ѵго йаз Ѵаззег ат заІхЬаІІівзІеп ізі.
4) Іп йег АѵаІзсЬа-ВисЫ егѵѵіезеп зісЬ іпРгіПцаЬг 11 Агіеп, тозІсЬе ійг
йіе Кйзіеп йег КатІзсЬаІкаЬаІЪіпзеІ посЬ пісЫ ѵегтегкі зіпй ипй 2 АПеп,
йіе ійг йеп пбгйІісЬеп Теіі йез Зііііеп Огеапз ЬізЬег посЬ пісЫ ап^егеі^І ѵѵагеп:
Саііутепіа ЗсЬтіІхіі (З^ѵтііг) Ве-Топі ипй МуеІорЬусиз
іпіезііпаііз 8аипй. ѵаг. сотріапаіа ТѴогопгсЬ. (поѵ. ѵаг.).
5) Ѵ7аЬгепй йег ПпІегзисЬип^ ігисііііхіегіеп зсЬоп теЬгеге Аідеп.
38
694
6) Заттіипдеп (Іез РгйЬіаЬгзрІапкІопз іп <1ег АхѵаІзсЬа-ВисЫ
Ьеп іт дапгеп 16 Агіеп Ріапкіопаідеп,—4 Регійіпееп ипй 12 Біаіот»
АИе йіезе Агіеп зіпй ЪізЬег Іііг КатізсЬаіка ипй йаз КатІзсЬаІкізсЬе И
посЬ пісЫ апдегеіді деѵезеп.
7) Баз теізі епіхѵіскеііе ѵедеІаЪіІівсЬе Ріапкіоп епѵіез зісЬ Епйе і
1909 іт Наіеп ѵоп Реігораѵіоіѵзк ипй іп йег Накосаіа-ВисЫ; іт апйе
Теііе йез МеегЬизепз ѵгаг іазі йаз дапге Ріапкіоп ІіегізсЬеп Ѵгзрптдз і
пиг іп йег Меегепде, іп йег ВісЫипд пасЬ йет Мееге, Аѵагеп депйдепй 5
Ігеіег йез РІІапгепгеісЬез ѵогЬапйеп.
8) Бег дгбззіе ЗаІгдеЬаІІ йез Ѵ^аззегз ѵгигйе Ьеіт Ыікоізкег Ве
ипй ат Козак-ѴогдеЬігде іп йег Таца-ВисЫ ЬеоЬасЫсІ; йег дегіпдзіе-
йег погйѵгезІіісЬеп Кйзіе йез МеегЬизепз ипй іп йег Міііе Ьіз гит БигсЬд;
гит Охеап, тіі аІІтаЫідег Зіеідипд пасЬ йег Зеііе йез БигсЬдапдез
йег тііііеге ЗаІгдеЬаІІ ІОг йіе ВисЫ епѵіез зісЬ іт Наіеп ѵоп Реігорачѵіохѵ
іп йег Вакоѵѵаіа-ВисЫ ипй Іеііѵеізе аисЬ іп йег Тагіа-ВисЫ ипй ѵіе ап
пеЬтеп ізі аисЬ іп йег МосЬо\ѵа]'а ипй 8]егод1азіа-ВисЫ. Іт аіідетеіі
ізі йег ЗаІгдеЬаІІ йег ВисЫ еіп Ъейеиіепйег.
9) Баз РгйЬіаЬг ипй йег тіі іЫп ѵегЬипйепе ЬоЬе ѴГаззегзІапй
РІОззе йиззегіеп зісЬ аиі йіе Ѵегзйззипд йез Ѵаззегз іп йег АѵаІзсЬа-Вис
10) Біе ЬосЬзІе Тетрегаіиг іп йег ОЪегПасЬе йез ѴГаззегз 10 г 5 Т
зсЫѵапкІе ат Таде гѵізсЬеп 6° Ьіз 13,7°С., пасЫз гѵгізсЬеп 5 ипй 8°;
Тадезіетрегаіиг зсЫѵапкІе іт 2изаттепЬапде тіі йег Тіеіе ипй йег Ве
асМипдззІеІІе гѵізсЬеп 1° ипй 4°С., чѵоЪеі йіе дегіпдзіе Тіеіе йез Вой
4 Райеп, йіе дгбззіе 11 Райеп Ъеігид.
11) Баз Махішиш йег Тадезіетрегаіиг йег Ьиіі зсЬѵгапкІе ѵйЬп
Йіезег 2еіІ гтзсЬеп 6° ипй 15° С., йег пйсЫІісЬеп х^ѵізсЬеп 6 ипй 9° С.
Біе Меегезаідеп ѵигйеп ѵоп Ы. М. ЪѴогопіскіп, йаз РЬуІорІапк
ипй аііе Біаіотееп ѵоп А. А. Еіепкіп Ьезіітті.
А. 8. Вопйаггеш.
Рііхе аий йеп Еатіііеп йег Роіурогеае, ТЬеІерЬогеае ипй Н}
пеае, кеІсЬе ѵоп V. Р. 8аѵісх апі КатізсЬаіка деватт
іѵигйеп.
(К ё 8 и т ё).
Ѵегіаззег ійЬгІ еіп ѴеггеісЬпіз ѵоп Ріігеп йег оЪепдепаппІеп Раі
Ііеп ап, ѵеІсЬез аиз 21 Агіеп ЪезІеЫ; пеие Агіеп ипй Рогтеп ѵгагйеп
йег ѵоп V. Р. Заѵісг дезаттеііеп Коііекііоп пісЫ деіипйеп. Біе Коіі
Ііоп ѵгагйе ѵот Ѵегіаззег іп йег Сепігаі-біаііоп ійг РЬуІораІЬоІодіе
КаізегІісЬеп ЪоІапізсЬеп (Іагіеп Реіег йез Огоззеп ЬеагЪеіІеІ.
595
№ ТгаппоКеІ.
Віе Рііхе ішй Мухотусеіеп КатізсЬаіка’з.
(В ё з и т ё).
Віе Рііге ипй Мухотусеіеп, хѵеІсЬе іп йіезет ѴегаеісЬпіз аиідегАЫІ
зіпй, хѵигйеп хѵ&Ьгепй йег КатізсЬаіка-Ехрейіііоп Тк. Р. КіаЬизскіпзкі'з
іп йеп йаЬгеп 1908 ипй 1909 ѵоп йеп Неггеп V. Ъ. Котатоѵ, V. Р. Заѵісг
ипй Е. К. Везаіз &езатте11. Віе теізіеп Ехетріаге заттеііе V. Ъ. Котагоѵ.
Віезе Коііекііоп хѵигйе іт ВоІапізсЬеп Мизеит йег КаізегІісЬеи Акайетіе
йег ’ѴѴіззепзсЬаЙеп ЬеагЬеіІеі; Ъеі іЬгег Везііттипе паЬт аисЬ V. V. ІѴого-
піскіп ге^еп Апіеіі. Еіпі&е пеие Агіеп хѵигйеп ѵот Ѵегіаззег ипй ТѴогопг-
скіп детеіпзсЬаіІІісЬ ЪезсЬгіеЬеп.
Ваз апзеійЬгІе кгіІізсЬе ѴегаеісЬпіз йег Рііге ипй Мухотусеіеп Каті-
зсЬаіка ’з ЪезІеЫ аиз 179 Агіеп. ІТпІег іЬпеп ЪеПпйеп зісЬ еіпі&е пеие Гог-
теп ипй 7 пеие Агіеп: 1) В а 1 а п з і а (?) Ьогеаііз Тгапгзскеі п. зр.,
2) Риссіпіа Ріеигозрегті Тгапгзскеі еі ѴѴогопіскіп п. зр.,
3) Риссіпіа Агіетізіае погѵедісае Тгапгзскеі еі ІГо-
гопіскіп п. зр., 4) Аесійіит Ріеигозрегті Тгапгзскеі еі
ІУогопгсЛгп п. зр., 5) Ыетозрога аігоѵігепз ^асге^ѵзкі п. зр.,
6) Оѵиіагіа Йепза Тгапгзскеі п. зр., 7)АгІЬгіпіит Кат-
ІзсЬаІісит Тгапгзскеі еі ЛѴогопіскіп п. зр.
Віе ІаІеіпізсЬеп Віа^иозеп йег пеиеп Агіеп ЪеПпйеп зісЬ іт Техі. Вет
кгіІізсЬеп ѴегаеісЬпіз ізі еіпе везсЬісЫІісЬе ВезсЬгеіЪип^ йег Ьііегаіиг
йЪег Рііге КатізсЬаіка’з ѵогаизеезсЬіскІ хѵогйеп.
Алфавитный указатель латинскихъ названій видовъ,
родовъ и семействъ.
(Курсивомъ обозначены синонимы. Жирнымъ шрифтомъ отпечатаны новые
виды и формы, и тѣ страницы, на которыхъ приводятся описанія илн примѣ-
чанія къ растеніямъ, заключающимся въ этомъ томѣ)
аЪЪгеѵіаіа Ьеттегт. (Зрігиііпа)—164.
аЪЪгеѵіаіа (ВаЪепк.) Ьа&ѳгк. (Місгоз-
рога)—360.
аЬіѳІіра Вирг. (Скогсіагіа)—491.
Аскпапікасеае—290.
Аскпапікез Вогу—290.
асісиіагіз (Кйіг.) ЛѴ. 8т. (Ыіігзскіа)—
294.
ѵаг. сіозіегіоісіез Огип.—294.
асісиіагіз ЯаЬепк. (Ыіігзскіеііа)—
294.
асісиіагіз Кйіг, (Зупесіга)—294.
Асопііі-Мареііі (ВС.) ХѴіпі. (Аесі-
сііит)—569.
Асопіае—222.
АсгоЫазіе Веіпзсіі.—372.
Асііпосусіиз ЕкгЪ#.—434.
асиіеаіа (Ь.) Ьтх. (Везтагезііа)—
489.
асиіеаіиз Тигпег (Еисиз)—489.
аситіпаіа \Ѵ. 8т. (Ріппиіагіа)—268.
аситіпаіит ЕіігЬд. (Оотркопета)—
287.
ѵаг. согопаіит (ЕіігЬд.) ВаЪепк.—
287.
ѵаг. іиггіз (ЕкгЪ^.) СІеѵе—287.
асиз Кйіг. (Зупесіга)—812.
ѵаг. сіеіісаіізвіта Огип.—317.
ѵаг. апзизііззіта Огип.—317.
асиіа ЕкгЪ&. (Віпоркузіз)—414.
асиіиз Меуеп (Зсепесіезтив)—349.
асііпазігоісіез Ьеттегт. (Зупесіга)—
317.
аесійіісоіа Ткйт. (Сіасіозрогіит)—
576.
аециаііз \Ѵ. 8т. (СутЬеІІа)—280.
аегидіпоза (Кйіг.) Неп/теу (Сіаікго-
сузііз)—153.
аегидіпоза Кйіг. (Місгосузіів)—158.
аегидіпоза Кйіг, (Роіусузііз)—153.
аеги&іпозиз Ыае^. (Зупескососсиз)—
147.
ѵаг. тахітиз Ьеттегт.—147.
Т. сгаззіог Ьа&егк.—147.
аезіиагіі (Мегіепз) ЬеіЪт. (Ьуп^Ъуа)—
178.
аИіпіз Кйіг. (СутЪеІІа)—280.
аШпіз Кйіг. (Зупесіга)—422.
ѵаг. ІаЬиІаіа (А^.) Ѵап-Неигск—
422.
А^агсікіі Оот. (Озсіііаіогіа)—162.
Адагит С. Адагвк (Ьатіпагіа)—494.
Адагит Тигпег (Еисиз)—494.
А^горугі Е11. еі Еѵ. (Риссіпіа)—558.
Аіпі (ВС.) Ѵ^іпіег (Місгозркаега)—
546.
Аіпі ТиІ. (Мѳіапсопіз)—549.
а1пі]гада Рт. (Ѵаіза))—549.
аіпііга^а (\ѴаЫ.) Засс. (Еиіуреііа)—
549.
аіріпа Докапз. (Таркгіпа)—542.
аіріпиз Кйіг. (ЗігозірЬоп)—200.
атЪі^иа Огип. (Росіозіга)—444.
ѵаг. катізсЬаііса Огип.—444.
атегісапит Віеі. (Ркга^тісііит)—
568.
атоепа (Кйіг.) ВаЪепк. (Місгозрога)—
858.
Т. ІЬегтаІіз Тіісіеп—858.
ѵаг. згасіііз \Ѵі11е—359.
атркіЫа А^. (Озсіііаіогіа)—161.
атркісеркаіа Иае^. (СутЪеІІа)—279.
Атркіріеига Кйіг.—277.
атркіохуз ЕкгЪд. (Еипоііа)—295.
атркіохуз (ЕкгЬ&.) Огип. (Напіг-
вскіа)—295.
ѵаг. іпіегшесііа Огип.—295.
атркіохуз ѴГ. 8т. (Ыіігзскіа)—295.
атркізЬаепа (Иаѵісиіа)
ѵаг. Репгііі—417.
АтрЬога ЕкгЪя.—284.
атріа Кйіг. (Оіоеосарза)—353.
атріа ЯаЬепк. (Оіоеосузііз)—352. 353.
ѵаг. ѵезісиіоза (Яаед.) Кіпйп.—352.
атрііззіта (Кіеііт.) Зеіскеіі (Рог-
ркуга)—504.
атрііззітит КуеИтап (Віріосіегта)—
504.
АпаЪаепа Вогу—186.
апсерз ЕкгЬ^. (Зіаигопеіз)—276.
ѵаг. атркісеркаіа Кйіг.—276.
Апсіегзопі Зкеаг. (Ркга^тісііит)—567.
Апйготесіае (Регз.) Ег. (Вкуіізта)—
544.
598
Апетопев (Регв.) ЗсЬгОІ. (Іігосувіів)—
651.
Апкоіісаѳ (Рг.) Рискѳі (РЬуІІасЬога)
548.
апдиіаіит (Ріѳигові&та)
ѵаг. еіопдаіит Ѵап-Неигск—417.
ап^иіовит ВгёЬ. (Созтагіит)
ѵаг. сопсіппит (ВаЬепЪ.) ЛѴевІ—
250.
ап&иѳіівзіта ЛѴ. апсі О. 8. ЛѴевІ
(Овсі 1 Іаіогіа)— 168.
ап^изііззітит ЛѴ. еі 0.8. ЛѴевІ (РІюг-
тісііит)— 166.
Апотоеопеіз РГііг.—274.
апіагсііса (Ргазіоіа)—386.
апіііораеит (ВгёЪ.) Кйіг. (ХапіЫ-
сііит)—258.
апііциа ЛѴ. 8т. (Сусіоіеііа)—888.
Аркапіготепоп Могг.—191.
АрЬапосарза Каѳи-—149. 151.
Лркапоікѳсѳ Ыаек. —150.
аррепйісиіаіа (А&.) Сіеѵе (Ріппиіа-
гіа)—286.
аррепйісиіаіа Ад. (Ргивіиііа)—266.
аррепйісиіаіа Кйіг. (Иаѵіоиіа)—266.
арріапаіив (Регв.) ЛѴаІІг. (Ротев)—
528.
агсіа (ВіІНѵ.) Кйіг. (СІайорЬога)—
484.
агсіа (РіПи>.) Кйіг. (Зроп^отогрЬа)—
484.
агсіа Епді. (Соп{етѵа)—484.
агсіісит Ьа&егіі. (РЬга^тісііит)—567.
агсіісит (Ьадогіі.) ТгапгясЬеІ (Риссі-
піазігит)—555.
агсіісит УѴііітоск (Моповігота)—478.
атсиаіит ЬупдЬ. (Віаіот а)—426.
агсиаіит (Ьуп^Ь.) Кйіг. (ВЬаЬсіо-
пета)—426.
агсив (ЕЬгЬ^.) Кйіг. (Сегаіопѳів)—
882.
агсив ЕЬгЬв. (Еипоііа)—829.
ѵаг. Ьійепз Ѵап-Неигск—329.
агсиз УѴ. 8т. (Еипоііа)—332.
агепагіа Моогѳ (Меіозіга)—888.
агепатіа IV. 8т. (Огіііовіга)—338.
а гео Іа Іа (ЛѴаІІг.) Медп. (ТЬесорвога)—
554.
агтаіит ВгёЬ. (Хапіііісііит)—252.
агтаіит Ьипсі. (ЗсЬігасапІЬіит)—252.
Агпеіііі Воійі (Зіаигазігит)—254.
Атеіііі Во 1 сіі (Созтагіит)—246.
АгіетівІае-погѵе^ісае ТгапазсЬ. еі ЛѴого-
піоЬ. поѵ» зр. (Риссіпіа)—568»
АгІЬгозріга 8іігепЬѳгя.—164.
Авсоту сеіез—542.
азрега (ЕктЬд.) Сіеѵе (СутЬеІІа) —
280.
азр Іепіоійег Титпет (Рисив)—518.
азріепіоійев (Тит.) А#. (Ріііоіа)—
518.
АзіегіопеПа Назваіі—818.
Авіегоіатргасеае—445.
АзІеготрЬаІиз ЕЬгЬ^.—445.
азігаеа (ЕіігЬ&. Сгип. (ЗІѳрЬапосіів-
сиз).—488.
аііепиаіит КаЬепк. (Нітапіісііит)—
829.
аігоѵігепз іаехетакі поѵ. вр. (Ыае-
товрога)—578.
Аиетзіоаійіі КаЬепк. (Епсуопѳгг
284.
аигѳоіа (А^.) Кйіг. (Епіеготогрі
865.
аигеив ЕіігЬ^. (Ѵоіѵох)—841.
аигііа Ад. (Обопіѳііа)—428.
аигііа ЕктЬд. (Вепіісѳііа)—428.
аигііа (Ьуп&Ь.) ВгёЬ. (ВійсіиІрЫ
428.
аитііит ЬупдЬ. (Віаіота)—428.
аиіитпаіе (А^.) Сот. (РЬогтійіиі
170.
Аѵепае (Регв.) Лепзеп (Цвіііав
550.
ВасіПагіаІев—261.
Ьа&іиз УѴеіпт. (Роіурогиз)—527.
Ваііеуі Ка 1(з (АрЮ^опит)—259.
Ваііеуі (ВаИв) Ве-Ву. (Везтісііиг
259.
ЬатЬиѳіпит (ВаІгасЬозрѳгтит)—
388.
ВатЬизіпа (ВгёЬ.) ^соЬз. (Оуп
гу^а)—260.
Вап^іасеае—504.
Вагуапа ВаЬепЬ. (Соп^говіга)—87
Ваѳісііотусеіев—550.
Ваігасковрегтит Воііі—981.
Ваиегіапа (Сгип.) Вогп. еі Р
(ВісіюІЬгіх)—205.
Ваиетіапит Отип. (Мазіі^опета)—І
Веіиіае (Рг.) поЬів (Зсіегосіеггів)—I
Вѳіиіае Оидет. (РЬуІІовІісІа)—I
Ьеіиііпа (Рг.) Засс. (ВоІіііде 11а)—I
Ьеіиііпа (Ь.) Ргіев (Ьепгііев)—I
Ьеіиііпа ВеЬепі. (Ваедаіеа)—532.
Ьеіиііпит КаЬепк. (СЬгооІѳриз)—I
Ьеіиііпит (Регв.) КІѳЬ. (Меіат]
гісііит)—555.
Ьеіиііпиз Ь. (А^агісив)—532.
Віарісиіаіі—489. 440.
Ьісерз ЕктЬд. (Еипоііа)—331.
Ьісерв (ЕіігЬя.) Сгип. (Рвеисіоеи
Ііа)—881.
Ьісерз И7. 8т. (Зупейга)—331.
Ьісопісив Вгеет (Совсіпосіізсив)—А
Вісійиіріііа (Сгау) Сгип.—428.
Війсіиіркіасеае—428.
ВіМиІркіапит Ад. (Віаіота)—4
Ьійепіаіит Кае&. (Еиазігит)—і
ѵаг. тіпиз ЕІепк.—287.
Ы/міа Розі. еі Кирг. (Ьатіпагіа)—4
Ы^іЛиз Отеііп (Рисив)—497.
ЬіПсіиб (Отеі.) Вирг. (Агікгоікі
пив)—497.
Ы{топз ЕктЬд. (Зигігеііа)—296.
Ыіида Тигр. (АсЬпапіЬез)—347.
Ьі]и&аІив (Тигр.) Кйіг. (Зсепей
тив)—847.
Ыпаіе ѵаг. 0. КаІ(з (Еиазігит)—
Ьіпаіе (Тигр.) ЕкгЬ&. (Еиазігит)—І
Ьірипсіаіа Ьеттегт. (Ьуп^Ьуа)—)
Ьігасііаіит Меуеп (Ресііазігит)—(
Ыта&іаіит КаІ(з (Ресііазігит)—с
Ьігѳіит ВгёЬ. (Созтагіит)—248.
ѵаг. іпіегтесііит ЛѴіІІе—248
Ьізегіаіа (ЕЬгЬ^.) ВгёЬ. (Зигігауі
296.
• ѵаг. еііірііса Реііі—296.
Вівіогіае (81г.) ВС. (Риссіпіа)—(
599
Віазіоѳрогасеае—865.
Вісакеіѳуі \Ѵ. 8т. (Авгегіопеііа)—818
и 819.
Віеіескіі (КаЪепН.) ЛѴіІІе (ТгѳпІероЬ-
Ііа)—373.
Віуіііі АѴіІІе (Совтагіит)—247.
ѵаг. поѵае-вуіѵаѳ \Ѵ. апй С. 8.
ЛѴевІ—247.
Вопдат&іапа а. раітаіа Розі. еі Вирт.
(Ьат і пагіа)—497.
Вопдагйіапа Атезскоид (НаГдудіа)—
497.
ВопдатЛіапа (. (итсаіа Атезскоид (НаГ-
дудіа)—497.
Вопдагсііапа Рові. ѳЬ Нирг. (Ьатіпа-
рі 496
Г. еііірііса Кіеііт.—497.
Г. Ыіигсаіа Рові. еі Нирг.—497.
Вопдагйіапа Заипйёгв (Ьатіпагіа)—
497.
Вопдат&іапиг 3. АдагЛк. (АгІЬгоІЬат-
пив)-^-497.
ВоІІопИ Возік. (Роіурогиз)—527.
ЬотЬусіпа (Ад.) ЬадегЬ. (СопГегѵа)—
219.
ѵаг. депиіпа ЛѴіІІѳ—219.
Ьогеаіів ВаіІ. (Совсіпойівсив)—440.
Ъотеаііз ЕкгЪд. (Совсіпобівсив)—440.
Ьогеаіів ЕЬгЬд. (Бипоііа)—880.
Ьогеаіів ЕЬгЬд. (Ріппиіагіа)—263.
Ьогеаіів Кйіг. (Каѵісиіа)—268.
Ьогеаіів ТгапмоЬеІ поѵ. вр. (Ваіапвіа)—
547.
Воттеті Отеѵ. (Меіозіга)—441.
Вотуапа Титр. (Ніегеііа)—844.
Вогуапит Кйи. (ЗсЫходопіит)—367.
Вогуапит (Тигр.) МепѳдЬ. (Рейіа-
вігит)—844.
ѵаг. Іопдісогпе НеіпвсЬ.—344.
ѵаг. депипіит КігсЬп.—344.
Воігуососсив—157.
Воігуососсив Кйи.—851.
Воітуііз Вогу (Неіегосагреііа)—247.
Ьоігуіів (Вогу)МепедЬ. (Совтагіит)—
247.
ѵаг. рвѳисіовресіовит ЗсЬааг-
зсЬт.—247.
ѵаг. риІсЬгит ЗсЬаагвсЬт.—247.
Вгаипіі Кйи. (Воігуососсив)—351.
ВтеЪіззопіі Кйіг. (ВатЬивіпа)—260.
ВгеЬіввопіі Кйи. (Сарзовіга)—201.
ВтеЪіззопіі Кйіг. (Ыаѵісиіа)—263.
ВгеЬіввопіі (Кйи.) НаЬѳпЬ. (Ріппиіа-
гіа)—268.
Ьгеѵѳ ЗсЬйІІ. (СЬаеіосегаз)—481.
Вгоокеі ВаіІ. (АзІеготрЬаІив)—445.
Втоокеі ЕкгЪд. (Асііподгатта)—445.
Вгоокеі Отеѵ. (Авіегоіатрга)—445.
ВиІЬосЬаѳІе Ад.—875.
Ъиііоза Кйіг. (Раітеііа)—151.
Ъиііоза Мепедк. (Місгосувіів)—151.
Ьиііова (Мепедк.) НаЬепЬ. (АрЬапо-
ІЬесе)—151.
саеіаіа (ВиІІ.) Могд. (Саіѵаііа)—572.
саезрііозит Кйіг. (Епсуопѳта)—284.
саісіагіа Тіібеп (Зрігиііпа)—165.
!. раШйа ЕІепк.—166.
саіійа Оѳ ЛѴіІсі. (ЗсЬіхоіЬгіх)—172.
саіійа Кйіг. (АпаЬаепа)—197.
саіісіа Р. НісЫ. (СаІоіЬгіх)—204.
саіісіагіит ХѴоой (Ковіос)—185.
саіібит ЕІепк. поѵ. вр. (Совтагі-
ит)—249.
саіійит (К. В. Н.) Сот. (РЬогті-
йіит)—172.
Саіопѳів Сіеѵе—278.
саІорЬуІІа (Ргазіоіа)—865.
саіоіктіскоііез Кйіг. (Зсуіопѳта)—193.
СаІоіЬгіх С. А. Ад.—208.
СаІІЬае Ьіпсіг. (Катиіагіа) 574.
СаІІЬае Ьіпк (Риссіпіа)—561.
СаІІЬае (РЬуІІовІісІа)—572.
сатЬгісит АгсЬѳг (Соѳіавігит)—847.
Сарвоѳіга Кйіг.—201.
сарисіпа Вевтах. (Егадііагіа)—824.
сагЬопагіит (ЗсЫесЫсі.) ЛѴІпІ. (РЬгад-
тійіит)—568.
Сагісіз (Регв.) Мадпиз (Сіпігасііа)—
551.
Сагісів (ЗсЬит.) НеЬепІ. (Риссіпіа)—
559.
сагпеит Ад. (Ыовіос)—176.
сагпѳив (Ыѳев) Нагіоі (ІЗготусев)—557.
Саввапсігае (Реск) ТгапхвсЬеІ (СЬгу-
вотуха)—558.
Савіѳіііі (Мавв.)Вогп. еі ГІаЬ. (СаІоіЬ-
гіх)—204.
саіепиіа (Кйи.) Вогп. еі ГІаЬ. (Апа-
Ьаепа)—187.
саіепиіа Кйіг. (ЗрЬаѳгохуда)—187.
саийаіа Іѵап. (Маііотопав)—218.
саийаіит (Согйа) Напвд. (Теігаёсі-
гоп)—850.
саийаіит (Согіа) Ьадегк. (Роіуе-
сігіит)—850.
сѳііаге Регв. (НЬасойіит)—576.
Сегат іасеаѳ—518.
Сегаііит ЗсЬгапк—220.
Сегаіопѳів ЕЬгЬд.—882.
сепігаіів ЕЬгЬд. (Совсіпосіівсиѳ)—436.
сегсоврегта (Вовігир) Ьіпсі. (Неіего-
раіеііа) 578.
СЬаегорЬуІІі АйегЬ. (Сегсоврогеііа)—
574.
СЬаеІосегасеае—429.
СЬаѳІосѳгав ЕЬгЬ^.—429.
СЬаеІор Ьо гасеае—870.
сЬаІуЬаеа (Мегіепз) Сот. (Овсіііа-
Іогіа)—160.
скаІуЪаеиг КаЪепк. (СЬгоососсив)—148.
СЬатаевірЬопіасеае.—155.
СЬатаевірЬоп А. Вг. еі Огип.—155.
СЬатаезірЬоп—173.
СЬага (Ѵаіі.) А. Вг.—880.
СЬагасеае—880.
СЬагаІев—880.
СЫатусіотопав ЕіігЬд.—400.
СЬгооІерійасеае—878.
СЫогорЬусеае—841. 478.
СЬогсіагіасеае—490.
СЬготиІіпасеае—218.
СЬгоососсасеае—147.
СЬгоососсив Иаед.—148.
СЬгу вотопасіі пеае—218.
СЬгувоврегта (Регв.) Гг. (Суіоврога)—
578.
СЬгувоврЬаегеІІа ЬаиІегЬ.—215.
сЬгузоврога (№евв1.) Засс. (Ругепор-
Ьога)—549.
600
СЬуігісііпеао—541.
СісЬогасѳагит ВС. (ЕгузірЬѳ)—54в.
СітісіГияаіит ЗсЬлѵ. (Аесідіит)—
569.
сітісіГи^аіит ТЬйт. (Соіеовро-
гіит)—552.
сіпсіппаіит ІігіквоЬп (РЬогтісііит)—
169.
сіпсіит (Мйіі.) ЕЬгЬ&. (Регісііпіит)
221.
сіпетеит Ретз. (Зізіоігета)—532.
сіппаЬагіпа (Ласд.) Егіез (Тгатѳіез)—
581.
сіппаЪатіпиз Егіев (Роіурогиз)—531.
сіппаЪатіпиз Засд. (Воіеіив)—581.
сіппаЪатіпиз (^асд.) Катзі. (Руспорогив)—
531.
Сігсаеае Регв. (Риссіпіа)—5в2.
сітсіпаіе Кйіг. (Суііпсіговрѳгтит) —
190.
сігсіпаііѳ (Кйіг.) Напв&. (АпаЬаепа)—
190.
!. Ьуаііповрога ЕІепк.—190.
сітсіпаііз ВаЪ. (АпаЪаепа)—190.
сігсиіагѳ (Огеѵ.) А^. (Мегісііоп)—809.
сітсиіаге В. Ва1{з (Еиазігит)—236.
сітсиіатіз Отеѵ. (ЕсЫпеІІа)—309.
сізіиіа Нетрг. (Соссопета)—282.
сівіиіа (Нетрг.) Кігсііп. (СутЬеІІа)—
282.
ѵаг. віЪегіса Огип.—282.
сіігіпит (Несілѵ.) Ег. (Неіоііит)—548.
СІасіорЬога Кйіг.—87в.
СІасіорЬогасеае—87в.
СІасіорЬогасеае—488.
Сіаіктиз Е$рет (Еисив)—494.
Сіаіктиз Отеііп (Еисив)—495.
СІаіЬгиѳ (Отеі.) Рові. еі Вирг. (ТЬа-
ІаззіорЬуІІит)—495.
сіозіегіоісіез ВаІ(з (Репіит)—225.
Сіозіѳгіит НіігвсЬ.—229.
соагсіаіа (ВгёЬ.) Огип. (АсЬпапіЬев)—
290.
соатсіаіит Вт€Ь. (АсЬпапіМсііит)—
290.
Соссопеісіасеае—289. 418.
Соссопеіѳ ЕЬгЬ&.—289 .418.
Соеіазігит Маѳ&.—847.
соегиіеит Ьуп&Ь. (Мозіос)—178.
СоІеосЬаеіасеае—874.
СоІеосЬаеІе ВгёЬ.—874.
соттипѳ ѴаисЬ. (Мозіос)—177.
соттипе ѴаисЬ. (Мозіос)—186.
Соттипіа (секція)—186.
соттиіаіа Вирг. (СЬага)—380.
сотрасіа (А^.) Вогп. еі ЕІаЬ. (ВісЬоІЬ-
гіх)—20в.
сотрасіит Ад. (Зсуіопета)—206.
сотргевва (Ь). Огеѵ. (ЕпіеготогрЬа)—
482.
ѵаг. гасетова АЫп.—483.
сотіа ЕкгЪд. (Візсоріеа)—338.
сотіа (ЕЬгЬ^.) Кйіг. (Сусіоіеііа)—
888.
I. тіпиЯввіта ЕІепк.—889.
1. тахіта ЕІепк.—889.
сопсепігіса (Ег.) Сев. ѳі Вѳ-Иоі.
(Ваісііпіа)—550.
сопсіппив АѴ. 8т. (Совсіпосіібсив)—
436.
СопГѳгѵа (Б.) ЬавегЬ.—219.
СопГегѵасеае—219.
сопГѳгѵісоІа А. Вг. (СЬатаѳвірЬо
156.
сопГегѵісоІа А. Вг. (СЬатаевірЬо
878.
Соп] идаіае—222.
сопвігісіит ЕЬгЬ&. (ОотрЬопѳт
286.
ѵаг. сарііаіит (ЕЬгЬ&.) Ѵаі
Нѳигск—287.
сопвігісіит ВаИз (Мегісііоп)—810
сопвігиѳпв (ЕЬгЬв.) Огип. (Ег
Іагіа)—824.
ѵаг. Ьіпосіів (ЕЬгЬя.) Огип.—І
сопіотіа Виргескі (Витопііа)—5Р
Согаіііпасеаѳ—514.
согаііоісіѳв 8сор. (Нусіпит)—581
Сот&ае Мепедк. (Наетаіососсиз)—8
Сотйае Ттетз. (РгоіоврЬаегіа)—398
сотписоріае Мегіепз (Еисив)—497.
Согписоріаѳ (Ргазіоіа)—365.
Согііапа (Мепѳ^Ь.) Сот. (ОвсіІЬ
Іогіа)—168.
Согііапа Мепедк. (Озсіііагіа)—163.
Согііапа Р. Віскіет (Озсіііаіогіа)—1
Совсіпосіівсасеае—888. 484.
Соѳсіпосіівсиѳ ЕЬгЬ&.—888. 485.
Созтагіит Согсіа 240.
созіаіа Стеѵ. (Меіозіга)—433.
совіаіит Согсіа (Сіовіегіит)—280.
совіаіит (Огеѵ.) СІеѵе (Зсеіеіо-
пвта)—488.
стазза К^еіітап (ІЛѵа)—481.
сгазвіивсиіит Ве-Ву. (Репіит)—2!
I. тіпиз ЕІепк.—227.
стаззиз Атск. (ЗупесЬососсив)—147.
сгавѳив Ваіі. (Совсіпосіівсив)—485.
степа іа Виртеск і (Вѳіеввегіа)—511.
сгепаіит ВаІГв (Созтагіит)—248
степаіиз Стеііп (Еисив)—511.
сгепиіаіа (ЕЬгЬ&.) Кйіг. (Меіозіга)
886.
ѵаг. Віпсіегіапа (Кйіг.)—336.
сгѳпиіаіит Кйіг. (Ногтісііит)—Зв’і
сгеіасеа (Рові. еі Вирг.) АгезсЬ. (Аі
рЬігоа)—514.
стеіасеа Розі. еі Вирт. (СогаШпа)—51
сгіЪтозиз Мегіепз ?ип. (Еисив)—49
сгізра (Бі^ЬіГ.) А&. (Ргазіоіа)—86
сгізра Ілдкі}. (ІЛѵа)—362.
стізрит О ау (ЗсЫгодопіит)—362
сгівіаіа (Ргазіоіа)—366.
сгівіаіит ВгёЬ. (ХапіЬісііит)—25
стисіаіа ЕктЬд. (Вісіуорухіз)—432.
сгисіаіа ЕЬгЬя. (Рухісіісиіа)—482.
стисіаіиз Кйіг. (Созсіпойівсиз)—43
сгиепіа (Озсіііаіогіа)—344.
сгиѳпіит (Регз.) ЗсЬгбіег (Согіісіит)-
571.
сгуріосерЬаІа Кйіг. (Ыаѵісиіа)—26
сгуріорогит АѴіііг. (Оейо^опіит)-
875.
сиітісоіа (Ег.) Аиегзхѵ. (Беріо
рЬаегіа)—549.
сигіит ВгёЬ. (Репіит)—228.
ѵаг. ѳхі^иит Напз&.—228.
ѵаг. &1оЬовит АѴіІІе—228.’
ситіит Веіпзск. (ВізрЬіпсііит)—22
ситіиз Ве-Ву (Саіосуііпсігив)—228.
601
сигѵаіа (Кйіг.) Огип. (ВЬоісоврЬѳ-
піа)—288.
ситѵаіит Кйіг. (ОотрЬопета)—288.
сигѵиіа (ЕіігЬд.) 8т. (ЫіігзсЬіа)
а. іуріса Оиі\ѵ.—293.
сизрійаіа (СутЬеІІа)
ѵаг. паѵісиіііоттіз Ие-Топі—279.
сиврійаіа Кйіг. (СутЬеІІа)—279.
сизрісіаіа Кйіг. (Ыаѵісиіа)—271.
сизрійаіа ѴГ. 8 т. (СутЬеІІа)—279.
Сусіоіеііа Кйіг.—888.
Сусіоіеііа Кйіг.—448.
суііпсігіса (УѴІпЬд.) Ад. (Теігаз-
рога)—852.
Г. гіѵиіагів еіопдаіа ЛѴіііг. еі
Ыогсізі.—552.
суііпйгісит Огѳѵ. (Оѳвтісііит)—280.
суііпсігісит ІтЬоГ. (ВіпоЬгуоп)—218.
ѵаг. сііѵегдепв (ІтЬоГ.) Ьетт.—
218.
Суііпсіговрегтит Кйіг.—192.
Сутаіоріѳига АѴ. 8т.—297.
СутЬеІІа Ад.—278.
СутЬеІіасеае—278.
сутЫ{огте ЕкгЬд. (Соссогіета)—282.
сутЬІГогтів (Кйіг.) ВгёЬ. (Сут-
ЬѳІІа)—281.
ѵаг. рагѵа (\Ѵ. 8т.) Ѵап-Не-
игск—282.
сутЫ/огтіз Кйіг. (Ггивіиііа)—281.
супіЫа Ве-Ыоі. (Сіозіегіит)—229.
Сузіоріеига ВгёЬ.—826.
йѳсіріепѳ Сіеѵе (СЬаеіосегаз)—429.
сіесіріѳпз (Регв.) МасЬг. (ТгісЬіа)—540.
йесіріепз Зсктай. (Воіеіиз)—532.
Веіеззегіасеае—511.
йеіісаіиіа Ьеттегт. (АпаЬаепа)—187.
I. катівсЬаііса ЕІепк.—188.
йепва ТгапязсЪеІ поѵ. вр. (Оѵиіагіа)—
574.
йепіісиіа Огип. (ЫіігзсЬіа)—292.
Вепіісиіа Кйіг.—420.
Вѳпіісиіа Кйіг.—295.
йепіісиіаіит (КігсЬп.) Оау—288.
сіепіідега К]е11т. (Ьатіпагіа)—498.
сіергеззит ВаіІ. (Рѳгідіпіит)—418.
сіергеввит (Вегк. еі Вг.) 8асс. (Еизі-
сіайіит)—576.
Оезтісііасеае—225.
Везтісііит Ад.—258.
йіасіета (ЕЬгЬд.) Сгап (СЬаеіосегаз)—
481.
йіайета ЕкгЪд. (Зупйепсігіит)—431.
йіайета (ЕкгЪд.) V?. 8т. (Бипоііа)—
330.
йіапаѳ ЕЬгЬд. (Сіозіегіит)—281.
Віапае КІеЬз (Сіозіегіит)
&. Ѵепиз—231.
Оіаіота В. С.—298.
Віаіотасеае—298.
ВісЬоіЬгіх Хапагсі.—205.
йіскоіотит Кйіг. (ОотрЬопета) —
288.
ВісіуозрЬаѳгіит Ыаед.—851.
йісіисіит Назз. (Худпета)—224.
йісіутоіосит Согсіа (Сіозіегіит)—229.
йідііаіит Регз. (Зізіоігета)—534.
ВідтаркіЛіз Зоррііі (Риссіпіа)—557.
ВіпоЬгуоп ЕЬгЬд.—218.
ВіпоПадеІІаіа—220. 418.
ВіпорЬузісіасеае—414.
ВіпорЬузіз ЕЬгЬд.—414.
йіоісае Мадпиз (Риссіпіа)—559.
Віріопеіз ЕЬгЬд.—278.
йітесіит Агск. (Сіозіегіит)—230.
сіівзіііепз (ЗтііЬ) ВгёЬ. (Нуаіоі-
Ьеса)—258.
ѵаг. рипсіаіа Ьеттегт.—258.
йізіапз ЕкгЬд. (ОаШопеІІа)—835.
(іізіапз (ЕЬгЬд.) Кйіг. (Меіозіга)—
885.
ѵаг. піѵаііз (\Ѵ. 8т.) Вгип—335.
сіівіогіа Кйіг. (ТоІуроіЬгіх)—195.
сііѵагісаіит Ьипсі. (Еиазігит)—287.
йіѵегдепз ЕкгЪд. (Регійіпіит)—413.
р. Іепіісиіаге ЕкгЪд.—*113.
ѵаг. тепЦотте ЕктЪд.—414.
Восібіит ВгёЬ.—284.
ВоіЬісіѳаІез—548.
Вгаратаісііа Вогу—384.
йтуаіеиз Возік. (Роіурогиз)—528.
йиісів Стеііп (Рисиз)—507.
Витопііасеае—514.
йиріех Меуеп (Ресііазігит)—845.
Лита Киргескі (Витопііа)—513.
йига (Нирг.) 3. Ад. (Оіоіореіііз)—518.
сіигит (ВаігасЬозрегтит)—383.
есЬіпаіит ВгёЬ. (Зіаигазігит)—255.
есЬіпиІаіа (Віѵиіагіа)—208.
ѳсЬіпиІаіа (ЗтііЬ.) Вогп. еі ЕІаЬ.
(Віѵиіагіа)—209.
ескіпиіаіа 8т. (СопГегѵа)—310.
ескіпиіаіа (Зтіік) Р. Кіскі. (Оіоіо-
ігісЬіа)—209.
Есіосаграсѳае-—486.
ейиіе Вегк. еі Мопі. (Ыозіос)—180.
БЬгепЬегдіапит Маед. (ВісіуозрЬае-
гіит)—351.
ЕктепЬетдіі (Сотйа) А. Вг. (Ресііазі-
гит)—346.
БЬгепЬегдіі Кйіг. (СутЬеІІа)—278.
БЬгепЬегдіі Кйіг. (Віаіота)—299.
еІаЬепз ВгёЪ. (МісгоЬаІоа)—152.
еІаЬепз (МепедЬ.) Кйіг. (Місгосув-
ііз)—152.
еіедапз А. Вг. (Мегіяторесііа)—154.
еіедапз (ВгёЬ.) Кйіг.
ѵат. зресіозит ВоЫі (Еиазі-
гит)—237.
еіедапз Вгип. (ЗіерЬапосіізсиз)—833.
еіедапз ПщагЛ. (Рапйогіпа)—341.
еіедапз Огип. (ОотрЬопѳта)—285.
еіедапз ЕЬгЬд. (Еийогіпа)—841.
еіедапз Кйіг. (Вепіісиіа)—421.
еіедапз \Ѵ. 8т. (Маѵісиіа)—416.
ѵаг. сизрійаіа Сіеѵе—417.
еііірііса А. 8. (Ыаѵісиіа)—273.
еііірііса ВгёЪ. (Зигігеііа)—297.
еііірііса (ВгёЬ.) и7. 8т. (Сутаіоріеи-
га).—297.
еііірііса (Кйіг.) Сіеѵе (Віріопеіз)—
274.
еііірііса Кйіг. (Маѵісиіа)—274.
еіопдаіит Ад. (Ьіаіота)—299. 800.
304, 305, 327.
ѵаг. тезоіеріит (Кйіг.) Огип.—
300, 304.
ѵаг. іепие (Ад.) Ѵап-Неигск—300.
ѵаг. ЬуЬгісіит Огип.—300, 304.
602
ѵаг. БЬгѳпЬѳг&іі (Кйіг.) Ѵап-
Неигск—300,804.
ѵаг. вепиіпит Огип.—801,804.
ѵаг. р. тіпиз—802.
Г. зіеііаіит ЕІепк.—808, 805. 321.
1. тезоІеріо-віеПаішп ЕІепк.—808.
I. тІппз-зіеИаШт ЕІепк.—-808,805.
ѳіоп^аіит 8т. (Ріеигові&та)—-417.
ЕІуті Ьа^егЬ. (Нозігиріа))—558.
ЕІуті ЛѴезІепсі. (Риссіпіа)—558.
Етрѳігі (Еискѳі) Засс. (МѳІазрЬае-
гіа)—549.
епсерЬаІоісіез Сигг. (Атуіосагриз)—
545.
Бпсоѳііасѳае—487.
Епсуопета Кйіг.—288.
ЕпіеготогрЬа—885.
епіетототрка 0 сотргезза Ье 'Іоііз
(ІЛѵа)—483.
ерісіепсігит (Ь.) Ег. (Ьусо^аіа)—540.
ерірЬуІіса АѴ. еі О. 8. \ѴезІ (СаіоіЬ-
гіх)—204.
ерііеа (К&ѳ еі 8сЬт.) ТЬйт. (Меіатр-
ѳо га)—555.
езсиіепіа Розі. еі Кирг. (Аіагіа)—492.
Еиавігит ЕЬгЬ&.—288.
Бисіогіпа БЬгЬ&.—841.
Еипоііа ЕЬгЪ&.—829.
Еипоііасеае—826.
Еигіѵи Іагіа (сѳкц Ія)—208.
еѵапезсепз А%. (Рисив)—498.
Г. Іуріса К]е11т—499.
Г. гисііз КіеПт.—500.
1. тасгосерЬаІа КіеПт.—501.
Г. согпиіа КіеПт.—502. •
Г. сопігасіа КіеПт.—502.
Г. ігге^иіагів КіеПт.—503.
еѵапезсепз С. Адатсік (Еисиз)—500.
ехсаѵаіит Когсізі. (Созтагіит)—244.
ехсаѵаіит ВаІГз (ЗрЬаегогозта)—257.
ехсепігісиз ЕЬгЬ&. (Созсіпосіізсиз)—
485.
ехі^иит АгсЬ. (Созтагіит)—248.
ехі^иит Кйіг. (ОотрЬопета)
ѵаг. расЬусІасіа ВгёЬ.—418.
БхоЪавісіііпеае—570.
ГаЬае (Регз.) Ве-Ву. (ІЗготусез)—557.
Газіі^аіа 2асЬ. (Маііошопаз)—213
и 214.
Гепезігаіа (Ьуп^Ь.) Кйіг. (ТаЬѳІ-
Іагіа)—825, 303.
ѵаг. азіегіопеііоісіез Сгип.—303,
Зів, 321.
Еег^иззопіі Вегк. еі Вг. (Риссіпіа)—
562.
Еезіисае Ріоигг. (Риссіпіа)—558.
Еісагіае Тиіазпе (Регопозрога)—542.
{ідитаіит Ад. (Зсуіопета)—193.
ГіІіГогтіз Сггеѵ. (Витопііа)—514.
Рііит е Іотепіатіиз С. Адатсік (Зсуіо-
зірЬоп)—488.
/ітЬтіаіа ВаЦз (Місгазіегіаз)—240.
]ітта Розі. еі Вирт. (Оитопііа)—509.
Ііттит Виртескі (Наіозассіоп)—509.
Гізіиіоза Розі. еі Вирг. (Аіагіа)—498.
Ііассісіа Ртіез (Ьепгііев)—532.
Ріассііа Кйіг. (ТоІуроіЬгіх)—194.
Г1а&е11іГогтіз (Миеіі.) А^. (СЬогсіа-
гіа)—490.
Ііадеііііоттіз Титпет (Гисиз)—490.
ГГѳхіІіз (Ь. ех р.) А&. (Ыііеііа)—880.
Г1ѳхиоза(ВгёЬ.) Сгип. (Рзеисіоеипо-
Ііа)—881.
Ііехиоза ВгёЬ. (Зупейга)—381.
Цехиоза (Еипоііа)
ѵат. ЪісарііЛіа втип.—331.
{Іоссова Ад. (СопГѳгѵа)—358.
{Іоссоза Ѵаиск. (РгоИГѳга) 858.
Поссоза (Ѵаисіі.) ТЬиг. (Місговрога)—
857.
{Іосей Іоза Воік. (СопГѳгѵа)—825.
Поссиіоза (ВоІЬ.) Кйіг. (ТаЬеПагіа)—
825.
{Іоз адиае КІеЪ. (АпаЬаепа)—188.
Поз адиае (Ьуп^Ь.) ВгёЬ. (АпаЬаепа)—
162. 189.
1 та]ог ЕІепк.—189.
ѵаг. кгасіііз КІеЬ.—188. 189.
Поз адиае (Ь.) НаІГз (АрЬапіготепоп)
162. 191.
(Іоз адиае Ь. (Вузиз)—191.
ПиѵіаІПіз (Віііиг.) А%. (Ьетапѳа)—
881
ПиѵіаІПіз (Ргазіоіа)—365.
{Іиѵіаііііз 8іто&. (ЗасЬегіа)—381.
Іотепіатіиз Ртіез (Роіурогиз)—528.
Іотепіатіиз вііі. (Еотез)—528.
Іотепіатіиз Ь. (Воіеіиз)—528.
Готепіагіиз (Ь.) Егіез (Еотез)—528.
Гопіі^епит Ыогсіві. (Созтагіит)—251.
Гопііпаііз (А&.) Вогп. (НараІозірЬоп)—
195.
Іопііпаііз Ад. (СаіоіЬгіх)—195.
Гогтоза Вогу (Озсіііаіогіа)—162. 163.
Гогтоза Назз. (АзіегіопеПа)—313, 317,
318, 319.
ѵат. дтасіііітафатйг.) Отип.—313.
Ггасіа (СІайорЬога)—155, 173, 289.
Ггасіа (Віііиг.) Кйіг. (СІасіорЬога)—
376.
ѵаг. Іасизігіз Вгапсі—376.
Ега^ііагіа Ьуп^Ь.—822, 428.
Егакііагіасеае—810, 421.
Гга^Піз Везѵаих (СЬага)—880.
Егизіиііа А&. 277.
Еип^і—541.
Еип^і ітрегГесІі—572.
Гигсеііаіит Ваіі. (СЬаеІосегаз)—482.
ГигГигасеа (Ргазіоіа)—866.
Гизса (Регз.) Еиск. (Тарезіа)—548.
1изса Розі. еі Вирг. (ІЛѵа)—479.
Гизса ВоІЬ (Зіетопіііз)—540.
ГизсоЬуаІіпа ВеЬт (ВазузсурЬа)—548.
Гизсит (Регз.) Ег. (Нурохуіоп)—550.
Гизсит (Р. еі Н.) ХѴіІІг. (Возепѵ.
етепсі.) Мопозігота—479.
ѵаг. вріепйепв (Вирг.) Возепѵ.—480.
Оаіііопеііа Вогу—442.
Оаггоіепзе Во у апй Візз. (Созта-
гіит)—250.
вазігоісіез Кйіг. (СутЬеІІа)—280.
ѵаг. катІзсЬаІіса Огип.—280.
доіаііпоза (Непп.) Ьѳттегт. (АрЬа-
поіЬесе)—152.
дотіпаіа Мепе&Ь. (ОвсііІаіогіа) 161.
Зетіпаіит Ьипсі. (Созтагіит)—252.
Зетіпаіит (Ьуп&Ь.) А^. (ОотрЬо-
пета) 286.
603
ѵаг. віЫгіса Огип. 286.
детіпаіа ЬупдЪ. (ЕсЬіпеІІа)—286.
^еттаіит ВгёЪ. (Еиазігит)—289.
Оегапіі (ВС.) ОііЬ еі \Ѵагіт. (Уго-
щу сее)—557.
Оегапіі - вііѵаіісі Кагзі. (Риссіпіа)—
561.
&іЬЬа (ЕіігЬд.) Кипге (Сузіоріѳига)—
827.
діЬЬа'(ЕМЬд.) Кйіг. (ЕрііЬетіа)—327
діЬЪа О. Мйіі. (ВЬораІосііа)—327.
&іЬЬа ЕЬгЪ&. (Ріппиіагіа)—264.
діЬЬа Кйіг. (Иаѵісиіа)—264.
ѵаг. Ьгеѵізітіаіа Ѵап-Неигск—264.
ЗІЪЪѳгиІа Кйи. (ЕрііЬетіа)—329.
ѵаг. ргосіисіа Огип.—329.
діЪЪегиІа ЕкгЪд. (Еипоііа)—-329.
^іЪЬегиІа (ЕЬгЬ&.) Кипге (Сувіоріе-
ига)—829.
діЬЪоза Ретз. (Ваѳсіаіеа)—531.
ЗіЬЪоза (Регв.) Егіез (Тгатеіев)—581.
Оі&агіі пасеаѳ—505.
Оі^ав (Совсіпосіівсив)—436.
ві^ав (Кйи.) Ьа^егЬ. (Оіоеосувіів)—
858.
дідаз Кйіг. (Ргоіососсиз)—353.
діап&ііотте Киртескі (Наіозассіоп)—
509.
дІапЩоттіз Отеі. (ІЛѵа)—509.
&1аиса (ЕЬгЬ&.) Наѳ&. (Мѳгізторе-
сііа)—158.
діаиса УѴоІІе іп ѴГіііт. еі Ког&зі. (Апа-
сузііз)—153.
ЗІоЪаіог (Ь.) ЕЬгЪ&. (Ѵоіѵох)—841.
ЗІоЬоза ЕІепк. поѵ. зр. (АрЬапоіЬесе)—
151.
Оіоеосарѳа Кйи. 150.
Оіоеосузііз Ыае^.—852.
Оіоеоіііа Кйи.—357.
Оіоіоѳірііопіасеае—518.
ОІоіоігісЬіа (секція)—208.
&1отегаіа (Ь.)Кйи. (СІасіорЬога)—
877.
Оотріюпета А^.—285, 418.
ОотрЬопѳтасеае—285, 418.
Ооп^говіга Кйи.—870.
Оопіит Мйіі.—842.
Ооиіагсіі ВгёЬ. (Зупесіга)—421.
Згасііѳ ЕіігЬд. (Оотріюпета)—287.
ѵаг. сіісЬоіотит (АѴ. Зт.) СІеѵе—
288.
&гасі1ѳ КаІГз (Зіаигазігит) 256.
дтасііііта Напіг. (Віаіота)—314.
Згасііііта (Напіг.) НеіЬ. (Авіегіо-
пеііа)—818, 317, 318 и 319.
Г. ІаЬеІІагіоісіез—320.
Згасііів (ЕіігЬд.) Огип. (ЬісторЬога)—
425.
ѵаг. еіоп^аіа (Кйи.) Ве-Топі
425.
дтасіііз ЕкгЪд. (РойозрЬепіа)—425.
дтасіііз Ѳот. (СЬатаевірЬоп)—156.
Огапіі Оои^Ь. (Созсіпосіізсиз)—440.
дтапиіаіа ЕктЬд. (Оаіііопеііа)—336.
Згапиіаіа (ЕЬгЪ^) ВаІГв (Меіозіга)—
886.
дтапиіаіа Кйіг. (ЕрііЬетіа)—326.
Згапиіозит Виіі. (Нурохуіоп)—549.
Згапиіозит Ве-КГоі. (Зігосіезтіит)—
576.
вгатіпіѳ Еиск. (ЗсоІѳсоІгісЬит)—
576.
вгатіпів (Регв.) Еискѳі (РЬуІІа-
сЬога)—548.
ягаѵісіа СІеѵе (ТЬаІаввіовіга)—484.
Сггеѵіііеапа (Навв.) Кйи. (Зріго-
Яуга)—228.
дтеѵіііеапит Назв. (2у&пета)—223.
Огеѵіііеі (Навв.) КаЬепЬ. (АрЬапо-
сарва)—149.
Стеѵііііі Кйіг. (Вісіуторгіит)—260.
Огеѵіііеі (ТЬиг.) \Ѵіііг. (Козепѵ.
етепсі.) (Мопозігота)—478.
а іуріса Козепѵ.—478.
в. агсііса (\Ѵіііг.) Козепѵ.—478.
Оутпапсігае Тгапгзскеі (Риссіпіа)—
562.
Оутпогу^а ЕкгЬ^.—260.
^урзорЬуІа К&. (СаІоіЬгіх)—204.
КУРворЫІа (Кйи.) Вогп. еі ЕІаЬ.
(ВісЬоіЬгіх) 150,204, 205, 206.
дурзорМІиг Кйіг. (ЗсЫгозірЬоп)—250.
Наетаіососсив (А^.) \Ѵі11е—898.
Наіепіае АгіЬ. еі НоВѵ. (Риссіпіа)—
562.
НапігвсЫа Огип.—295.
НапігвсЬіі Огип. (ЗіерЬапосіізсиз)—
882.
!. та]ог ЕІепк.—888.
НараІозірЬоп Мае&.—195.
Наттігопіі Огип.(Егадііагіа)—308.
Наггізопіі \Ѵ. 8т. (Осіопіісііит)—
808.
ѵаг. зехап^иіаіит ЕІепк.—808.
ЬеЪеіаіа Ваіі. (КЬігозоІепіа)—427.
Г. Ьіетаіів Огап—428.
Г. зетізріпа (Непз.) Огап—428.
Несіузагі-оЬзсигі (ВС.) Сагезііа еі
Ріссопе (Ь'готусев)—-557.
НеІтіпіЬосІасііасеае—881.
Ьеітіпіозит (ВаігасЬозрегтит)—383.
Ьетіріѳга (Кйіг.) СІеѵе (Ріппиіагіа)—
268.
кетіріета Кйіг. (Маѵісиіа)—268.
ЬетізрЬаегіса (Зре^.) Зусі. (ІЗгорЬ-
Іусііз—541. -
Негасіеі Е11. еі Еѵ. (Суііпсігозрогіит)
—578.
Негасіеі (Ег.) Еискеі (РЬуІІасЬога?)—
548.
ЬѳгЬагит АѴеѳіепсі. (РЬота)—572.
кетсиіеапит СІеѵе (ОотрЬопеіз)—
285.
Ьѳгсиіеапит ЕкгЬ#. (ОотрЬопета)—
285.
ѵаг. гоЬизіит—285.
Неіегосопіае—219.
ЬіЪегпісиз \Ѵ. еі О. 5. ХѴезі (Нара-
ІозірЬоп)—196.
Ьіетаіе (Ьуп^Ь.) НеіЬ. (Віаіота)—
805.
ѵаг. катізсЬаііоит ЕІепк. 806.
ѵаг. тезосіоп (ЕЬгЬд.) Огип.—30
Ыетаіе Кйіг. (Осіопіісііит)—305.
МетаНз ЬупдЬ. (Егадііагіа)—306.
Ьіого^іурЫсит (А&.) Кйіг. (ВЬігосІо-
піит)—156. 2й7. 371. 877.
ѵаг. аіго-Ьгиппеит Тіісіеп—155.
160. 377.
604
Ьігзиіит (ЕЬгЬд.) ВгёЬ. (Зіаигазігит)
—254.
кітеиіит ЕкгЪд. (ХапіЬійіит)—245.
Ьігвиіив Ргіез (Роіувіісіиз)—529.
кігеиіиб IV иі/. (Воіеіиз)—530.
Ьігипбіпѳііа (О. Р. М.) ЗсЬгапк (Сега-
Ііит)—220.
НоІЬоеІІіі (Ногпѳт.) Вовіг. (Риссі-
піа)—5в1.
Ьоітіепзе Ьипсі. (Созтагіит)
ѵаг. іпіе&гит Ьипсі.—250.
Ногтісііит Кйіг. 868.
Ногтізсіа Рг. ( = ІЛоІЬгіх Кйіг.)—854.
китісоіа Яаед. (Сувіососсив)—343.
китісоіа ВаЪепк. (СЫогососсит)—343.
Нитиіі (ВС.) Вигг. (ЗрЬаегоІЬеса)—
545.
ѵаг. Гиіідіпеа (ЗсЫесЫ.) 8а1т.—
546.
кипдагіса Огип. (Ыаѵісиіа)
ѵаг. сарііаіа ЕкгЪа.—271.
Нуаіосііѳсиз ЕіігЬд.—444.
НуаІоІЬѳса ЕЬгЬд.—258.
Нусігосіісіуасѳае—844.
Нусігосіісіуоп ВоіЬ.—344.
Ну&горкога Адатік (Наіозассіоп)—
508, 509.
Ну&горкота Розі. еі Вирг. (Витоп-
ііа)—508.
Нуйпеае—588.
Нутепотопасіасеае—215.
Нутѳпотусеііпеае—571.
НурЬотусѳІез—574.
Нуросгеаіев—546.
Н у віегі і пеа е—545.
ідпіатіие Оііі. (Ротѳе)—528.
ідпіагіиг Ь. (Воіѳіив)—528.
ідпіагіиз (Ь.) Ргіев (Ротез)—528.
ідпіатіие $и61. (РЬеШпиз)—528.
іпсетіа ѵат. еіедапз Ьеттегт. (Місго-
сузііз)—158.
іпсгизіапз Огип. (СЬатаезірЬоп)—155,
378.
іпПаІа НеіЬ. (Азіегіопеііа).—318.
іпГІаІа Кйіг. (Иаѵісиіа)—271.
іп(1аіи8 р еѵапезсепз Позепѵіпде (Рисиз)
—498.
іпГІогезсепііае Маігѳ (Взіііадо)—550.
іпГІогезсепііае (Тгеі.) Лаар. (ЗрЬасе-
ІоіЬеса)—550.
іпГогте Кйіг. (Зіідопета)—201.
іп]изіопит Кігскп. (Ргоіососсиз)—353.
іп]изіопит Мепедк. (СЫогососсит)—
353.
іпГизіопит (ЗсЬгапк) ЛѴ. еі С. 8.
АѴезІ. (Оіоеосузііз)—353.
іпГизіопит Зскгапк. (Ьергагіа)—353.
іпгідпе Назз. (Худпета)—224.
іпѳідпів (Назз.) Кйіг. (Зрігодуга)—224.
ѵаг. Гаііах Напвд.—224.
іпіегтесііа Ьеттегт. (Віѵиіагіа)—
207. 208.
іпіеттейіа Розі. еі Вирг. (Везтагез-
Ііа)—489.
іпіеттеііа Киргескі (Зріпиіагіа)—489.
іпіегтесііит ВаІГз (Сіозіегіит)—230.
ѵаг. зсиіріит ВасіЬ.—230.
іпіегтиріа (ВаіІ.) Кйіг. (Каѵісиіа)—
267.
іпіеггиріа Огип. (СоссопеІз)—419.
іпіегтиріа Кйіг. (Віріопеіз)—267.
іпіеггиріа ЛѴ. 8т. (Ріппиіагіа)—2<
Г. зІаигопѳіГогтіз—267.
іпіегзііііаііз (ЗсЫесЫ.) ЬадегЬ. (Су
посопіа) 564.
іпіезііпаііз (Ь.) Ьіпк. (Епіеготогр
—482.
Г. аііепиаіа АЫп.—482.
а. суііпітасеа Ь. Ад.—482.
іпіезііпаііз Заипсі. (МуеІорЬусиз)
487.
Г. сотріапаіа УѴогопіоЬ.—487.
іпітісаіит Кйіг. (ОотрЬопета)—28
іггідиа (Кйіг.) Сот. (ОѳсіПаІогіа)-
160.
іггідиа Кйіг. (ОзсіПагіа)—160.
ізІЬтіит ЛѴезІ (Созтагіит)—244, 24<
ііаііса Кйіг. (Меіозіга)—836.
ИгідвоЬпіі Ве Ву (Оесіодопіит)-
375.
Іаропіса Сіеѵе (Азіегіопеііа)—317.
Лѳппегі (Кйіг.) ЗІігепЬегд. (АгіЬгоі
ріга)—164.
Леппегі ВаІГз (Сіозіегіит)—229.
Ьиетдепзіі (Ад.) Кйіг. (РосіоврЬѳпіа)-
425.
Лиегдепвіі Ад. (ЬісторЬога)—425, 42
Лиѳгдепвіі (Ад.) Тгеѵ. (Ьузідопіит)-
442.
Ьитдепзіі Ад. (Меіозіга)—442.
Лиііапит МепедЬ. (ЗсЬігодопіит)—
335. 367.
Липірегі Ьк. (Оутповрогапдіит)— 56'
катізоЬаііса ЕІепк. поѵ. зр. (Віѵи
Іагіа)—210.
катІзсЬаІіса Вгип. (Ьісторііога)—426
катізсііаііса Огип. (Зсерігопѳів)—
421.
катізсііаііса Вгип. (Зігіаіѳііа)—426.
катізсііаііса Огип. (Зупесіга)—422.
ѵаг. тіпог С1. аі Огип.—423.
ѵаг. іпіегтесііа С1. еі Вгип.—423.
ѵаг. Кіеіітапі СЬ еі Вгип.—423.
ѵаг. соппесіепв С1. еі Огип.—423.
ѵаг. Ріпптагсіііа С1. еі Огип.—423.
катізсііаіісит Ад. (ВаІгасЬозрегтит)
—882, 383.
катізоііаіісит ЕІепк. поѵ. зр. (ЗсЬіго-
допіит)—864.
катіѳсііаіісит Огип. (Соссопета)—
280.
катізсііаіісит Огип. (Оотріюпета)—
418.
ѵаг. саІіГогпіса Огип.—418.
катІзсЬаіісит ТгапгзсЬеІ еі УѴого-
пісЪІп поѵ. зр. (Агііігіпіит)—574.
кагіапа Огип. (Азіегіопеііа)—317.
КіЫтапі Ьеттегт. (Ыовіос)—178.
ѵаг. &1оЪозат ЕІепк.—178.
кІеЪгіапа Ъаск. (Асііпо^іепа)—215.
кІеЪгіапа (Яаск.) Ьеттегт. (8іпига)—
215.
Котагоѵіі ЕІепк. поѵ. зр. (Місгозрога)
—859.
Кгіе^егіапа Мадпиз (Вгоріііусііз)—
541.
Кипігеі Р. Вісііі. (СаІоіЬгіх)—204.
605
Кйігіпдіапа УГ. 8т. (Сусіоіеііа)—339.
Кйігіпдіі Огип. (Оепіісиіа)—292.
Кйігіпдіі ЗсЬтісіІѳ (Ьуп^Ьуа)—178.
Іасіпіовит ЗсЬйІІ (СЬаеІосѳгая)—480.
Ьасіиса (Ь.) Ье Лоіів (ІЛѵа)—481.
ѵаг. гі&ісіа (А^.) Ье Лоіів—481.
ѵаг. Іаііввіта (Ь.) ТЬиг.—481.
Іасіиса тупоітета Заипіетз (ІЛѵа)—
481.
Ьасіисае (Ѵп^ег) Ве&ѳ1 (Вгѳтіа)—
541.
Іасивігів (Оігосі.) ВовІаГ. (Наетаіосос-
сив)—400.
Іасизітіз Оітой. (Ѵоіѵох)—398.
Іасизігів Огип. (Созсіпосіізсиа)—888.
Іасизітіз Возіа{. (Наетаіососсив)—398.
Іасизітіз УРіСІг. (Зрііаегеііа)—398.
Іаѳѵѳ Регв. (Согіісіит)—571.
Іаѳѵіввіта Кйіг. (Ыаѵісиіа)—272.
Ьатіі Раввѳг. (Зеріогіа)—578.
Ьатіпагіасѳае—491.
Іатіпоза Ад. (Озсіііаіогіа)—168.
Іатіпоза Кйіг. (Мегіготугіа)—196.
Іатіпозит (А^.) Сот. (РЬогтісІіит)—
167, 168, 171.
Ѵаг. ХѴеѳйіі Тіісіеп—168, 172.
Іатіпозиз Сокп. (Мазіі&осіасіиз)—196.
Іатіпозиз (Кйіг.) Напв&. (НараІо-
зірЬоп)— 196. 197.
Іапаіа УѴагіт. (ТоІуроіЬгіх)—194.
Іапсеоіаіа (ВгёЬ.) Огип. (АсЬпап-
іЬез)—291.
Іапсеоіаіа (СутЪеІІа)
ѵаг. азрега (ЕкгЬд.) Огип.—280.
Іапсеоіаіа (ЕЬгЬ^.) КігсЬп. (Сут-
ЬеІІа)—281.
Іапсеоіаіа Кйіг. (Ыаѵісиіа)—270.
ѵаг. іепеііа А. 8.—270.
Іапсеоіаіит ВгёЬ. (АсЬпапІЬісііит)—
291.
Іапсеоіаіит ЕктЬд. (Соссопета)—281.
Іарропісив Ьадогіі. (ІІготусез)—557.
Іаііззіта Розі. еі Вирг. (ІЛѵа)—481.
Іаиіа Ваіі. (Ѳепіісиіа)—420.
ЬаиІегЬогпі ЗсЬтісіІѳ (Місговрога)—
360.
Ьагісі-ерііеа КІеЬ. (Меіатрвога)—555.
Ьагісі-Репіапсігае КІеЬ. (Меіатрвога)
—555.
Ьагісів ОѴевІепсі.) УѴіпІ. (Саеота)—
556.
Ьагіх Виртескі (Ривсагіа)—512.
Ьагіх (Тигп.) А^. (ВЬойотеІа)—512.
Ьагіх Титпет (Рисив)—512.
Ьетапеа Вогу—881.
Ьетапеасеае—881. •
Ьеттегтаппі Р. ВісЫег (АпаЬаепа)
—188.
Іепіісиіаге (ЕЬгЬ^.) ЛОг^ѳпз. (Регісіі-
піит)—418.
Ьеріовіга Воггі—372.
Іѳѵів ЕЬгЬ&. (Маѵісиіа)—278.
ИЬеІІиІа (Роске) Могсізі. (Репіит)—
225.
ѵаг. іпіегтейіит Воу еі Вівз.—
226.
ѵаг. іпіеггиріит АѴ.—226.
ІісЬепісоІа (Сев.) Засс. (Месігіа)—
546.
ЬісторЬога Л%.—425.
ЬісторЬогасѳаѳ—425.
Іітпеііса Ьеттегт. (Ьуп^Ьуа)—172.
Іітова А&. (Овсіііаіогіа)—157.
ѵаг. іаѳіѳ-аегизіпова Кйіг.—157.
Птоза Кйіг. (Ыаѵісиіа)—278.
Ііпскіа (ВоІЬ) Вогп. (Ковіос)—174.
Ііпскіа Воік (Віѵиіагіа)—174.
Ііпѳагіѳ АѴ. 8т. (Зигігауа)—296.
Ііпеаіит ЕкгЬ&. (Сіовіегіит)—288.
Ііпѳаіив ЕЬгЬк. (Совсіпосіівсив)—485.
Ііпѳоіа ЕкгЬ&. (Маѵісиіа)—278.
Нпеоіа Отип. (Маѵісиіа)—278.
Іііогаіів (Ь.) К]е11т. (РуІаіе 11а)—486.
Ніотаііз Розі. еі Вирт. (Есіосагрив)—
486.
Ііѵісіа (ЗсЬит.) ОіП. (ЬасЬпѳа)—548.
1оп&івріпа ЬаиІегЬ. (СЬгувоврЬаегеІІа)
—215.
Іопдіззіта (ЫіІгвсЫа)
ѵат. геѵегза Огип.—419.
Іопківвіта ЗсЬгбІ. (?) (Риссіпіа)—558.
Іотепіатіа Натѵеу (СЬогсіа)—488.
Іотѳпіагіив (Ьуп^Ь.) Л. А&. (Зсуіові-
рЬоп)—488.
Іопісегісоіа Р. Непп. (ВЬуІівта)—
545.
Іипагів (ЕЬгЬ^.) Огип. (Ргѳисіоѳипо-
Ііа)—880.
ѵаг. Ьііипагів (ЕЬгЬ^.) Огип.—331
Іипатіз ЕктЬд. (Зупейга)—330.
Іипатіз Отип. (Еипоііа)—330.
ЬусЬпійів (Риск.) Ьіпсі. (Ыіріега)
!. ЛіапіЬІ поЫв—548.
Ьусорегсііпеае—572.
Ьуп^Ьуа С. Ав.—172.
Ьувівопіит Ыпк—888. 441.
тасговрога КІеЬ. (АпаЬаепа)—186.
ѵаг. сгавза КІеЬ.—187.
тасгозрогив ІЗп^ег (Ргоіотусѳв)—542.
тамШа УГ. 8т. (СутЬеІІа)—284.
таеапйтісит Втект (Регісііпіит)—221
Ма^пивіапит Засс. (ЗІетрЬуІіит)—
576.
Мадпизіі Катзі. (РЬуІІойопІіа)—532.
Ма^апІЬеті Оіеі. (Риссіпіа)—559.
та)от Кйіг. (Маѵісиіа)—261.
та]ог (Кйіг.) ВаЪепЬ. (Ріппиіагіа)—
261.
таіог Кйіг. (Зрігиііпа)—165.
тауот Зсктоеі. (ЗупѳсЬососсив)—147.
таіог Тіісіеп (НараІозірЬоп)—197.
Г. раШйив ЕІепк.—198.
таіог 0Ѵ. 8т.) ВаЬѳпЬ. (Еипоііа)—
880.
Маііотопаз Регіу—218.
татіііа ЕЬгЬ&. (ОотрЬопета)—285.
татіііозиз (СЬопсігив)
ѵаг. оскоіепзіз Виртескі—505.
татдатііасеа ЕктЬд. (Репіазіегіаз)—
256.
татдатііасеа Назз. (Оопіосуѳііѳ)—256.
таг^агііасеит (ЕЬгЬв.) ВгёЬ. (Ре-
піит)—226.
!• та]ия ЕІепк.—227.
татдатііасеит ЕктЬд. (Сіовіегіит)—
226.
таг^агііасѳит (ЕЬгЬ^.) Мепе^Ь. (Зігаи-
газігит)—256.
606
ѵаг. Ігипсаіит Воісіі—256.
ѵаг. ?. зиЫіІѳ Воісіі—256. 257.
татдатііасеит Кйіг. (РЬусазІгит)—
256.
таг^агііИегит (Тигр.) Мепе^Ь. (Соз-
тагіит)—248.
ѵат. тепі(отте Ваі/в.—244.
таг^іпаіиз ЕіігЬд. (Созсіпосіізсив)—
438.
татдіпаіиз Ртіез (Роіурогиз)—529.
татдіпаіиз Сііі. (Еотев)—529.
татдіпаіиз Регз. (Воіеіив)—529.
татіпа ТГ. 8т. (ОНЬозіга)—443.
Магіепзіапа Кйіг. (ЬеіЫепіа)—173.
МагІіапоИіапит ТЬйт. (Сіасіозро-
гіит)—57в.
Меіапсопіаіез—578.
Меіозіга А&.—885.
Меіозігасеае—888. 441.
Мепе^Ыпіпа Кйи. (Сусіоіеііа)—889.
Мепе&інпі ВгёЬ. (Созтагіит)—248.
Мепедкіпіі Кйіг. (Ргоіососсиз)—353.
МепуапІЫз Ве-Ву (Рііузосіегта)—541.
Мегісііоп Аз.—809.
Мегі сі іо пасеае—809.
Мегівторесііа Мѳуеп—158.
Метіепзіапа 3. Адатік (ЗсЬігуте-
піа)—507.
Метіепзіапа Розі. еі Кирг. (Ігісіаѳа)—
507.
Мегіепзіапа (Розі. еі Вирг.) 8с1ітіи
(Тигпегеі Іа)—507.
тезосіоп ЕіігЬд. (Егадііагіа)—300.
тезосіоп Кйи. (Осіопіісііит)—306.
тезоіеріа ЕкгЪд. (Ыаѵісиіа) 266.
ѵаг. зІаитопеЦоттіз Огип.—267.
тезоіеріа (ЕіігЬд.) АѴ. 8т. (Ріппи-
іагіа)—2вв. 267.
ѵаг. ІЬѳгтѳз (ЕЬгЬ&.) Ѵап-
Неигск—266.
техісапа (ЕіігЬд.) СІеѵе (СутЬеІІа)—
280.
техісапа (Ргазіоіа)—366.
тісііаііоѵзкоёпве ЕІепк. (Суііпсігоз-
регтит)—192.
!. тіпог ЕІепк.—198.
Місгазіегіаз А&.—240.
тісгосерЬаІа (Кйи.) Огип. (Асііпап-
ІЬев)—290.
тістосеркаіит Кйіг. (Асііпапіііі-
сііит)—290.
Місгосузіів Кйи.—152.
Місгозрога ТЬиг.—857.
тісговрогит Вирг.(НаІозассіип)—510.
тіпіаіа (А^.) (РогрЬуга)—504.
3. атрііззіта (К]е11т.) Во-
вепѵ.—504.
тіпітит (А. Вг.) Напз&. (Теіга-
ёсігоп)—850.
тіпітит А. Вг. (Роіуѳсігіит)—3.50.
тіпог 8іеіп (Ѵоіѵох)—341.
тіпивзепзе ТЬйт. (Аесісііит)—589.
тіпиззѳпзіз ТЬйт. (Риссіпіа)—588.
тіпиіит Веір. (Ріеигоіаепіит) 228
тіпиіит (ВаИз) СІеѵе (Репіит)—228.
тіпиіит Ваі/г (Восісііит)—228.
тіпиіит Козі. (Зркаего^опіит)—155.
тіпиіиз Ве-Ву (Теітетогиз)—288.
тіпиіиз (Вові.) Ьеттегт. (СЬатае-
зірЬоп)—155.
тіпиіиз ѵаг. заііпиз Напзд. (СЬг
ососсив)—148.
тігаЪІІѳ (Віікѵ.) Вогп. (Зсуіопета)
198.
ѵаг. Ьергіеигіі (Мопі.) Вогп.—16
тітаЪИіз Ад. (СаІоіЬгіх)—193.
тітаЪИіз Ві11ѵ>. (СопГѳгѵа)—193.
тііга (Ваіі.) СІеѵе (Сііаеіосѳгаз)—421
тііта Ваіі. (Вісіасііа)—429.
топііііета Воту (Ьипиііпа)—232.
топіІИегит (Вогу) ЕЬгЬ&. (Сіозі
гіит) 282.
топіЩотте (ВаігасЬозрегтит)—38
ѵаг. ѵадит Воік—382.
топіІИогтѳ (Мйіі.) Ьіпк (Ьузід
піит)—441.
топіІИогтѳ ВоіЬ (Ваігасіюзрег-
тит)—881.
топіІИогтіз ЕіігЬд. (Оутпогу^а)
280.
топососса Кйіг. (ОІоѳосарза)—352.
топозрегтиз Сотіа (Ргоіососсиз)—36
Мопозігота—365.
тогит (Мйіі.) Вогу (Рапсіогіпа)
842, 343.
Мои^еоііі Кйи. (Озсіііаіогіа)—158
▼аг. таіог ЕІепк.—158.
тисозиз Моттеп (Наетаіососсиз)—
898.
іпиІІИогте Ег. (Нурохуіоп)—549.
тигаіе (ЬупдЪ.) Кйіг. (Ногтісііит)-
362.
тигаіе Кйи. (ЗсЬіхо^опіит)—363.36
тизсісоіа Кйіг. (ТоІуроІЬгіх)—194.
тизсогит А^. (Мозіос)—178, 185.
тиІаЫІѳ \Ѵ. 8т. (Осіопіісііиіп)—808
тиіаЪИіз Отип. (Егадііагіа)—308.
Муходозіегез—540.
Яаедеііі ВаЪепк. (Соеіазігит)—347.
папа ЛоЬапэ. (ТарЬгіпа)
ѵаг. ЬурегЬогеа Лиеі—542.
папа \ѴіІІг. (ВиІЬосЬаеІе)—875.
паіапз (Неіѵо.) ВаЪепк. (Оіоіоі-
гісЬіа)—209.
паіапз (НесЬѵ.) ЛѴеІхѵ. (Віѵиіагіа)-
209.
Ыаѵісиіа Вогу—288, 418.
паѵісиіа ВгёЬ. (Репіит)—228.
Маѵісиіасеае—281, 418.
паѵісиІИогтіз Аиегзчѵ. (СутЬеІІаУ
279.
Ыеезіі Кйи. (ЗсЫго^опіит)—367.
Мѳігіит (Мае&.) О. 8. ЛѴезІ—225.
пі^гезсепз Регз. (Воѵізіа)—572.
підтісапз Ргіез (Роіурогиз)—528.
Мііеііа А&.—880.
пііісіиіит Ве-Моі. (Созтагіит)—24
МіІгзсЬіа Наззаіі—291, 419.
ЫіизсЬіасеае—291, 419.
піігзсіііоісіез Огип. (ТЬаІаззіопета)-
316, 321.
піѵаіе Ретіу (Нуз^іпит)—400.
піѵаііз Ад. (Наетаіососсиз)—400.
піѵаііз Ад. (Ргоіососсиз)—400.
піѵаііз Вайет (ІІгесіо)—400.
піѵаііз (Ваиег) АѴіІІе (СЫатуйотс
пая)—397, 400.
піѵаііз Ноок. (Раітѳііа)—400.
піѵаііз ВоЪ. Втоѵоп (Тгѳтеііа)—40(
607
піѵаііз Воттет/. (ЗрЬаегеІІа)—400.
піѵеа (Вп^ег) 8сЬгбІ. (РІазторага)—
541.
піѵѳит (Возі.) МасЬг. (Війутіит)—
540.
поЬіІіз ЕЬгЬ&. (Ріппиіагіа)—261.
поЫНв Кйіг. (Ыаѵісиіа)—261.
ѵаг. йасіуіив ЕЬгЬ^.—261.
ЫогйепзкіОІйіі Сіеѵе (ТЬаІаззіовіга)—
483.
погѵе^іса Сіар. еі ЬасЬт. (Віпо-
рЬузіз)—414.
Ыозіос Ѵаисіі.—174.
Мовіосасеаѳ —174.
поіаіа Огип. (АзіегіопеПа)—317.
питтиіоійег Ад. (Меіозіга)—442.
питтиіоісіев (ВіІНѵ.) Вогу (Оаіііо-
пеііа)—442.
ѵаг. ііурегЬогеа Огип.—443.
питтиіоісіез Оі11и>. (СопГегѵа)—442.
оЫідиа Тигр. (АсЬпапіЬез) 349.
оЫідииз (Тигр.) Кйіг. (Зсепейез-
тив)—849.
оЫопдоІа (Ьіпк) ЛѴіпІ. (Риссіпіа)—
559.
оЫоп&еІІа Ыае&. еі Огип. (Ыаѵісиіа)—
274.
оЫоп^ит (Ве-Ву) Ьйікѳт. (Меі-
гіит)—225.
1. та]и8 ЕІепк.—225.
оЫопдит Ве-Ву (Репіит)—225.
оЫиза Отед. (СутЬеІІа)—280.
оЫизиз Меуеп (Зсѳпѳйевтив)—348.
осеапіса Сіеѵе (Рга^і Іагіа)—424.
осеііаіит (ВПНѵ.) ТЬиг. (Зіі&опета)—
199.
ѵаг. Вгаипіі (Кйіг.) Ніегоп.—199.
осЬоІепзіз (Вирг.) К]е11т. (Оі$аг-
Ііпа)—505.
осЬгасеит (ЛѴаЫепЬ.) Засс. (Роіу-
віі&та)—546.
ОсЬготопайасеае—218.
осиіив-ігісіів ЕЬгЬ&. (Созсіпойізсиз)—
486.
ѵат. Ьогеаііз Сіеѵе—440.
Ойопіійіит Кйіг.—808.
ойогаіа (ЛѴі^^егз) СЬойаІ (Тгепіе-
роЫіа)--—878.
ойогаіа ѴГіііг. (ТгепіероЫіа)—373.
ойотаіит А%. (СЬгооІерив)—373.
Оейокопіасеае—875.
Оейодопіит Ьіпк—875.
оііѵасѳит (Ьуп^Ь.) Кйіг. (ОотрЬо-
пета)—288.
ОпоЬгусЬісіів (ВС.) Засс. (РІасозрЬае-
гіа)—578.
орегсиіаіа (А^.) Кйіг. (Сусіоіеііа)—
840.
орровііа Кискиск (ЗиЬзр.)—486.
огЬісиІагів РгіпевЬ. (СоІеосЬаеІе)—874.
оіЫсиІаіит Ве-Ву (Созтагіит)—245.
огЬісиІаіпт НаІГз. (Созтагіит)—244.
ОвсііІаіогіа ѴаисЬ.—157.
Овсіііаіогіасеае—157.
оѵаііз А. В. (Ыаѵісиіа)—273.
оѵаіів (ВгёЬ.) Кйіг. (АтрЬога)—284.
оѵаііз (Ніізе) Сіеѵе (Віріопеіз) —278.
оѵаііз Ніізе (Ріппиіагіа)—273.
Охугіае Риск. (Риссіпіа)—560.
Райі (Кге еі ЗсЬт.) Віѳі. (Риссіпіа-
зігит)—554.
раіеа (Кйіг.) ЛѴ. 8т. (ЫіІгзсЫа)—
294.
ѵаг. йеЬіІів (Кйіг.) Огип.—294.
раііійа (Ыае&.) Кйіг. (ІІурЬеоІЬгіх)—
169.
раііісіит Ыае&. (РЬогтісІіит)—160.
раііійат ЕІепк. поѵ. зр. (РЬогті-
сІіит)—169.
раііійив Ыаея- (СЬгоососсиз)—148.
раітаіа С. Адагйк (Наіутепіа)—507.
раітаіа Огёѵ. (ВЬойутепіа)—507.
раітаіа Натѵеу (ВЬосіутепіа)—507.
раітаіиг Титпет (Рисив)—507.
Раітеііасеае—852.
Рапсіогіпа Вогу—842.
раппИогтѳ (Зіі&опета)—201.
ѵаг. р. аіріпит (Кйіг.) Напз&.—
201.
ѵаг. в. сотрасіит (Кйіг.)
Напз&.—201.
раппИогтѳ (Кйіг.) Ніегоп. (Зіі^о-
пета)—199.
раппі(огті8 Кйіг. (ЗіговірЬоп)—200.
ратайохит Вскгай. (Нусіпит)—534.
рагайохиз (ЗсЬгасі.) Ргіев (Ігрех)—
584.
Рагаііа НеіЬ.—448.
рагазіііса (Регв.) Тиі. (Регоповрога)—
542.
рагіеііпа Ѵаиск. (ОвсііІагіа)—368.
рагіеііпа (ІЛоІЬгіх)—363.
рагіеііпа (Мае^-) ТЬиг. (СаіоіЬгіх)—
203. 206.
ѵаг. ІЬегтаІіз С. 8. ЛѴевІ—203.
204.
рагіѳііпит Кйіг. (Ногтісііит)—362,
363 . 868.
ратіеііпит Кйіг. (ЗсЫгодопіит)—
368.
рагтеііоісіев Кйіг. (Ыовіос)—179.
рагѵа Кйіг. (Зупейга)—422.
рагѵа Сге&. (Ріппиіагіа)—264.
рагѵиіа ЛѴ. 8т. (Ыіігвсіпа)—292.
рагѵиіа ВаІ(з (Иаѵісиіа)—264.
рагѵиіит Каек* (Сіовіегіит)—229.
рагѵит ЛѴ. 8т. (Соссопета)—282.
ресііпаіит ВгёЬ. (Еиазігит)—289.
ресіогаіѳ МОП. (Оопіит)—842.
Рейіазігит Меуеп. —844.
Рѳйісиіагіз (Віеіг.) Ьіпйг. (Сгопаг-
Ііит)—558.
рейісиіиз ЕЬгЬ^. (Соссопеіз)—289.
реііисійа Кйіг. (АтрЫрІеига)—277.
Репіит ВгёЬ.—225.
репіазрогіит ЗЫгаі (БхоЬазійіит)—
570.
регсигза (А^.) Д. А^. (Епіеготог-
рЬа)—365.
ретедгіппа ЕктЬд. (Ріппиіагіа)—416.
реге^гіпа (ЕЬгЬ^.) Кйіг. (Ыаѵісиіа)—
416.
регдотепиз Ргіез (Роіузіісіиз)—580.
Регійіпіасеае—220. 418.
Регійіпіит БЬгЬ&.—220. 418.
Регізрогіаіез—545.
Регопозрогіпеае—541.
ретзізіепз ВоѵоетЬ. (АигісиІагіа)—533.
регіепиіз Ваіі. (Сусіоіеііа)—448.
608
регіизит Кйіг. (Ресііазігит)—345.
Регігіпеае—548.
РЬасісіііпеаѳ—544.
РЬаеорЬусѳае—483.
рЬоепісепІгоп ЕЬгЬд. (Зіаигопѳіз)—
275.
ѵаг. Ваііеуі ЕіігЬд.—275.
!. та]ог ЕІепк.—275.
РЬогтісііит Кйіг.—Івв.
РЬусотусеІев—541.
Рісгісіів Нагві. (Риссіпіа)—568.
ріпасійіит Веіпзск. (Роіуесігіит)—
350.
Ріпавігі (ЗсЬгасі.) Сііѳѵ. (ЬорЬосіѳг-
тіит)—-545.
ріпісоіа Зою. (Воіѳіив)—529.
ріпісоіа Ргіез (Роіурогиз)—529.
ріпісоіа Катзі. (Ротііорвів)—529.
Ріппиіагіа ЕіігЬд.—261.
Рігоіае (Регз.) Віеіеі (Риссіпіаві-
гит)—555.
рівсіпаіе Кйіг. (Ыозіос)—175.
різит ТИит. (ОІоіоІгісЬіа)—207.
рівит Ад. (Віѵиіагіа)—207.
ріасепіа ЕЬгЬд. (Ыаѵісиіа)—272.
ріасепіиіа ЕЬгЬд. (Соссопеів)—290.
Ріесіазсі пѳае—545.
Ріѳигососсасеае—848.
Ріеигососсиз МепедЬ.—848.
Ріѳиговідта XV. 8т.—417.
РІеигозрегтІ ТгапхвсЬеІ еі ХѴогопісЫп
поѵ. зр. (Риссіпіа)—562.
РІеигозрегтІ ТгапхвсЬеІ еі ХѴогопіоЫп
поѵ. зр. (Аесісііит)—570.
Ріѳигоіаепіит Ыаед.—285.
ріиѵіаііз Ріоі. (Наѳтаіососсив)—397.
898.
ріиѵіаііз А. Вгаип (СЫатусіососсив)—
398.
ріиѵіаііз Кйіг. (Ргоіососсиѳ)—398.
ріиѵіаііз Ттеѵіз. (РгоЮзрЬаегіа)—398.
Росіовіга ЕЬгЬд.—444.
Роіудопі ВС. (ЕгузірЬе)—546.
Роіудопі (Регз.) Рискеі (ІЗготусез)—
556.
Роіудопі-аіріпі СгисЬеІ (ЗрЬасеІоІ-
Ьеса)—550.
РоІудопі-атрЫЬіі Регв. (Риссіпіа)—
560.
Роіудопі-ѵіѵірагі Кагві. (Риссіпіа)—
560.
роІутогрЬит Ргевеп. (ВЬарЬісііит)—
849.
ѵаг. асісиіагѳ (А. Вг.) ВаЬепЬ.—
350.
ѵаг. ГивіГогте (Согсіа) ВаЬепЬ.—
350.
Роіуросііі-Вгуорірегісіів (Моид. еі
Ыевіі.) Мадпив (Нуаіорвога)—554.
Роіурогеае—527.
роІугЫга Вовепѵ. (Оауѳііа)—367.
роІуІгісЬит Регіу (Зіаигавігит)—254.
Рогііапит -АгсЬ. (Созтагіит)—245.
ѵаг. перЬгоісіит ХѴіІІг.—245.
рогіісаіів (Мйіі.) Сіеѵе (Зрігодуга)—
224.
Роіепііііае Котагоѵ (Риссіпіазігит)—
555.
Ргаеіопда К]е11т. (Аіагіа)—492.
ргавіоіа Ад.—862.
ргіпсерв ѴаисЬ. (Овсіііаіогіа)—1
рговігаіит Кйіг. (Епсуопета)—28-
ртозітаіит Вегк. (Монета)—284.
Ргоіососсасеае—847.
Ргоіосіівсіпеае—г542.
Ргоіотусеіѳв—542.
Ргоіотусеіасѳаѳ—542.
ртипі/огтіз Ь. (ІПѵа)—179.
ргипИогтѳ (Ь.) Ад. (Ыовіос)—1'
185.
рвеисіо-ЬасіІІит Огип. (Ыаѵісиіа]
272.
Рвеийоѳипоііа Огип.—880.
рвѳисіопііісіиіит Ыогсіві. (Созп
гіит)—241.
рвѳийоругатісіаіит Ьипсі. (Созп
гіит)—242.
Ріегісіів (НеЬепІ.) Неііт. (Сгурі
тусев)—544.
риіѵегеа (І&оой) УѴоІІе (Апасувіів)—Ц
риіѵегеа (ХѴоосі) Мідиіа (Місгосі
Іів)—158.
риіѵегеа (ЛѴоосІ) Напзд. (Роіусувіів)
153.
риІсЬеІІа Огау (ВісісіиІрЬіа)—429.
риІсЬеІІа (ВаІГз) Кйіг. (Зупесіга)
—810.
риІсЬеІІит ВгёЬ. (Еиавігит)—288
риІсЬсІІит ХѴоосі (ВісІуоврЬаегіит)
851.
риісіпа Кйіг. (ТоІуроІЬгіх)—194.
риіісаге Регв. (Нувіегіит)—545.
риіѵіпаіив аіріпиз (Кйіг.) ХѴоІІе
(ЗіговірЬоп)—201.
рипсіаіа И''. 8т. (ОгІЬовіга)—336.
рипсіаіа Ьіпк. (Риссіпіа)—568.
рипсІіГогтів Віеі. еі НоЬѵ. (Рис<
піа)—560.
рипсіиіаіа (ТЬиг.) Ьеттегт. (Віѵ
Іагіа)—212.
рипсіиіаіит ВгёЬ. (Созтагіит)—24
рипсіиіаіит ВгёЬ. (Зіаигавігит)—
255.
ририіа Кйіг. (Ыаѵісиіа)
ѵаг. депиіпа—272.
ривіііа XV. 8т. (Ыаѵісиіа)—270.
риѳіііа (Ве-Ву) ЗсЬгбІ. (Ріавто-
рага)—541.
ригригеа (Ргіез) Тиіавпе (Сіаѵісерв)
547.
ригригеит Регв. (Зіегеит) — 58
571.
рудтаеа (15пдег) ЗсЬгбІ. (Ріавто-
рага)—541.
рудтаеа Кйіг. (ТоІуроІЬгіх)—194.
Рухісіісиіа ЕЬгЬд.—482.
циасігаіа Нагеп (Місговрога)—360.
диа&гаіит Напзд. (ВіврЫпсІіит)*
242.
Яиасігаіит Ыогсізі. (Веѳтісііит)—26
диасігаіит ВаІГз (Созтагіит)—24
диайтісаийа (Зсепесіевтив)
р. есогпіз (ЕкгЪд.) Ваі/з—34$
диасігісаисіа (Тигр.) ВгёЬ. (Зсепесіе
тив)—848.
ѵаг. веіова КігсЬп.—348.
ЯиасігИагіит Ьипсі. (Созтагіит)—24
диа&тііида Тигр. (АсЬпапІЬев)—3'
диіпіпа Кйіг. (Зрігодуга)—224.
609
НаЬепЬогзІіі (Вогп.) Ьеттегт. (Ніѵи-
іагіа)—212.
Насііаіі—439.
гасііаіив (Созсіпосіівсив)
ѵаг. Ьогеаііз Огип.—441.
таёНаІиз Кагзі. (Іпопоіив)—531.
таЛіаіиз Зои). (Воіеіив)—580.
гасііаіиѳ (8олѵ.) Егіез (Роіувіісіив)—
580.
гасііапз Кйіг. (Зупесіга)—818.
таіісапз Виртескі (АгіЬгоІЬатпиз)—
497.
гасііоза Кйіг. (Маѵісиіа)—288.
тайіоза ВаЪепк. (Ріппиіагіа)—2Ѳ8.
гасііозит (ЬіЬ.) Ьіпсі. (Еизісіасііит)—
578.
НаІГзіі ВгёЬ. (Сіозіегіит)—288.
НаІГзіі ЛѴ. 8т. (Азіѳгіопеііа)—318.
Ваі/зіі 1Г. 8 т. (Еиросііѳсиз)—434.
НаІГзіі (\Ѵ. 8т.) ВаІГв (Асііпосусіиз)—
434.
Натізсіііае ЬакегЬ. (СЬгувотуха)—
558.
Напипсиіасеагит ОС.(Аесісііит)—589.
Напипсиіі (Вопогсі.) ЗсЬгбІ. (Епіу-
іота)—551.
гесіит Веір. (Ріеигоіаепіит)—235.
теЦеха Виіі. (Аигісиіагіа)—533.
Неіпзсіііі АгсЬ. (Созтагіит)—251.
гопіГогтѳ (НаІГз) АгсЬ. (Созтагіит)—
244.
герапсіа Ег. (Ехісііа)—570.
теіісиіаіа Ъ. (СопГегѵа)—344.
геіісиіаіа Ьеттегт. (8упига)—21Ѳ.
геіісиіаіит (Ь.) Ьа^егЬ. (Нусігосііс-
Іуоп)—844.
геіісиіаіиз (ТЬйт.) ВиЬак (ІЗготу-
сез)—558.
гѳѵѳгза \Ѵ. 8т. (МіІгвсЬіа)—419.
І. сгазвіог ЕІепк. 420.
НЬаЬсіопета Кйіг.—428.
Нііарііісііит Кйіг. (=Апкізігосіевтиз
Согсіа)—849.
гіііпсіюсагра Нирг. (Саііоркуііиѳ)—
505.
НЬігосІопіит Кйіг.—877.
НЬігозоІепіа ЕЬгіде. —427.
Нііігозоіепіасеаѳ—427.
Ніюсіосіепсігі (ВС.) Ве-Ву (СЬгузо-
туха)—558.
Ніюсіосіепсігі Ег. (Нііуіізта)—545.
Ніюсіотеіасѳае—512.
Ніюсіорііусеае—881, 504.
НЬосіорЬуІІісіасеае—507.
НЬосіутепіасеае—507.
НІюісозрЬепіа Огип.—288.
ткотЪоі&ез ВгёЬ. (Ѵапііѳигскіа)—277.
гЬотЬоісіез (ЕЬгЬ^.) Ве-Топі (Егизіи-
Ііа)—277.
гЬотЬоісіез ЕЬгЬ^. (Егизіиііа)—278*
ткотЪоійез ЕкгЪд. (Маѵісиіа)—277.
гЬупсЬосерЬаІа Кйіг. (Маѵісиіа)—289.
КіаЪизскіпзкіапа ЕІепк. (секція)—185.
ВіаЪизоЫпзкіІ ЕІепк. поѵ. зр. (Мозіос)—
181. 182. 206.
НіЬезіі-Сагісіз КІеЬ. (Риссіпіа)—559.
гіЬісоІа Оіеіг., зіаіиз аесісііпеиз (Сго-
пагііит)—554.
НіЬіз ВС. (Риссіпіа)—581.
тіді&а а тіді&а 3. Адат&к (ІЛѵа)—481.
тідійаЪ тутіоітета 3. АдатЗк (ІЛѵа)—
481.
тіді&а К)е11тап (ІЛѵа)—481.
гіѵиіаге Рііатзгку (Мозіос)—175.
гіѵиіаге Кйіг. (Мозіос)—175.
Ніѵиіагіа (НоІЬ) А&. 207.
Ні ѵ и Іа гі асеае—208.
гоЬизІа НаІГз (Еипоііа)—880.
ѵаг. сіосіесаосіоп (ЕЬгЬ^.)—330.
тоЪизІа (Зигігѳііа)
ѵат. зрІепЛіЛа (ЕкгЪд.) Ѵап-Неигск
—297.
Ноѳвѳапа НаЬепЬ. (Меіозіга)—337.
Нозаѳ асісиіагіз Ьіго (РЬга<тісііит)—
588.
Нозаѳ (Вагсіау) Тгапгзскеі, п. сотЬ.
(РЬгазтісііит)—584.
тогіеііит \Ѵ. 8т. (Маѵісиіа)—272.
тозігаіа Отип. (МіІгзсЬіа)—419.
гозігаіит ЕЬгЬ&. (Сіозіегіит)—284.
ѵат. зеіасеит КІеЪз —234.
гозігаіит НаІГз (Еиазігит)—237.
Ноіѳапа НаЬепЬ. (Маѵісиіа)—274.
гоіиіа А. Вг. (Ресііазігит)—346.
гиЬеГасіепз Лоііапз. (Риссіпіа)—588.
гиЬезсепз ВС. (Озсіііаіогіа)—158.
НиЫ-Ісіаеі (ВС.) Кагзі. (РЬга^ті-
сііит)—587.
тирезіте (Кйіг.) Кітскп. (Ріюгті-
сііит)—170.
тирезітіз Ад. (Озсіііагіа)—170.
гиревігіз Лиеі (Риссіпіа)—559.
зассаіа С. АдатЗк (Наіутепіа)—508,
510.
зассаіит Кйіг. (Наіозассіоп)—508.
зассаіиз Мегіепз (Еисив)—509.
зассаіиг Титпет (Еисив)—508, 509.
ваеріатіа Ргіез (Ваѳсіаіеа)—532.
заеріатіиз ХѴиІ(. (А^агісиз)—532.
заіісіпит (Регз.) Ег. (НЬуІузта)—544.
заііпа Кйіг. (Ніѵиіагіа)—212.
запдиіпеа (А^.). Кйіг. (Оіоеосарза)—
150.
запдиіпеа Ад. (Раітеііа)—150.
запдиіпеа ЕЬгЬ&. (Еи^іепа)—399.
запдиіпеа Зсктііг (Саііутепіа)—505.
Заиззигеае ТЬйт. (Соіеозрогіит)—552.
захаііііз Виртескі (СопГегѵа)—483.
захаііііз (Нирг.) Ое-Топі (Сіасіо-
рЬога)—488.
ЗахіГгадоѳ ЗсЫесЫ. (Риссіпіа)—581.
Зсѳіеіопета Огѳѵ.—488.
Зсепесіезтиз Меуеп—847.
Зсерігопеіз ЕЬгЬ&.—421.
ЗсЬегетеІіеѵі ЕІепк. (АпаЬаепа)—187.
ЗсЫгодопіит Кйіг.—884.
ЗсЬігорЬусеае—147.
ЗсЬтіІгіі (ЗсЬтіІг) Ое-Топі (Саііу-
тепіа)—505.
зсіетососсиз Кйіг. (Ооп^говіга)—370.
зсиіаіа ВгёЬ. (СоІеосЬаеІе)—874.
зсиіеііит ЕЬгЬ&. (Соссопеіз)—418.
ѵаг. огпаіа Огип.—419.
бсуіопета А^.—198.
бсуіопетаіасеае—198.
Зепесіопів (Регз.) Ьёѵ. (Соіеовро-
гіит)—552.
зеріагіа (\Ѵи1Г.) Егіез (Ьепгііез)—582.
зеггаіа Рові. еі Нирг. (Оеіеззегіа)—511.
39
610
зеттаіит Ве-Топі (Ріегісііит)—511.
зеззіііз ЗсЬпеісі. 8. 1. (Риссіпіа)—557.
8С88І1І8 (ѴаисЬ.) ВС. (ѴаисЬегіа)—
879.
веіасеит ЕЬгЬд. (Сіозіегіит)—284.
веіідетит Кйіг. (РЬуІІасІісііит)—374.
зіЫгісит Воісіі (Еиазігит)—240.
зідта Кйіг. (Зупесіга)—293.
зідта (Кйи.) \Ѵ. Зт. (ЫіІгвсЬіа)—298.
ѵаг. сигѵиіа (ЕЬгЬд.) Вгип.—293.
гідтпоііеа Кііггск. (ВасіПагіа)—292.
відтоісіеа (ЫІІгвсЬ.) \Ѵ. 8т. (Ы і Іа-
вс Ь іа)—292.
вііісиіа (ЕЬгЬд.) Сіеѵе (Саіопеіѳ)—278.
зіпиоза (Ооосі. еі УѴооЛ.) Ьтх. (Веіев-
зегіа)—511.
зіпиоза ЪупдЬуе (Веіѳзвегіа)—511.
гіпиоза Ретз. (Ваесіаіѳа)—531.
віпиоѳит Ьепогт. (Еиазігит)—286.
зіпиозиз Титпет (Рисив)—511.
8тіІкіі УѴШт. еі Кот&8І. (АпаЬаепа)—
187.
восіаіе (Ви]агсі.) ХѴагт. (Оопіит)—
848.
ѳосіаіѳ ЕЬгЬд. (ВіпоЪгуоп)—218.
ѵаг. віірііаіит (Зіеіп) Ьет-
тегт .—218.
воіеа (ВгёЪ.) \Ѵ. 8т. (Сутаіоріеига)—
298.
Зоіісіадіпів (ЗоттГ.) Ыіевві. (Ьго-
тусев)—557.
зогех Кйіг. (ЕріІЬетіа)—327.
вогех (Кйи.) Кипге (Сувіоріеига)—
827.
вр. (Аіагіа)—494.
вр. віегіі. (СЫоговрІепіит)—548.
вр. (Соіеозрогіит)—552.
вр. (Сгопагііит)—554.
вр. (РогрЬуга)—504.
Зрііаегіаіев—549.
врЬаегісит Ыаед. (Соѳіавігит)—847.
врЬаегісит ѴаисЬ. (Ыозіос)—177.
еркаеторкота Кйіг. (Ыаѵісиіа)—274.
ѳрііаегорііога (Кйи.) РГіи. (Апо-
тоеопеів)—274.
ЗрЬаегорзісіаІев—572.
Зрііаегоговта (Сопіа)—257.
гріпога втеѵ. (ОгІЬовіга)—337.
врігоісіез КІеЬ. (АпаЬаепа)—191.
Зрігодуга Ьіпк.—222.
Зрігиііпа Тигр.—164.
зріепсіісіа (ЕіігЬд.) Кйи. (Зигігауа)
297.
грІепЛепг Виргескі (Ыѵа)—480.
8рІепйеп8 ІѴіІІтоск (Моповігота)—480.
вропдіозит ВгёЬ. (Зіаигавігит)—257.
гиаѵеоіепг Рт. (Роіурогиз)—531.
зиаѵеоіепз Ъ. (Воіеіиз)—531.
зиаѵеоіепв (Ь.) Ргіез (Тгатеіев)—581.
зиЬагсІоит (ЬадегЬ.) ВасіЬ. (Соз-
тагіит)—250.
виЬЬиІІіепз ЛОгдепз. (Совсіпойівсиз)—
486.
ѵаг. оопѵехо-еопеаѵив ЕІепк.—488.
виЬсарііаІа Огед. (Ріппиіагіа)—265.
зиЪсарііаІа На 1(8 (Ыаѵісиіа)—265.
зиЬПехіІѳ (Кйи.) ЕІепк. (Ьувідо-
піит)—884.
зи Ь( Іехі ІізКйіг. (Меіозіга)—334.
8иЪ(ІехіІІ8 И7. 8 т. (Меіозіга)—442.
виЬіпсІива (КОгп.) Мадпиз (Сіпіі
сііа)—551.
зиЬІіІів ВаіІ. (Нуаіосіівсив)—444.
зиЬііІіѳ ЕЬгЬд. (Созсіпосіізсиз)—48
виЬІіІів (Кйи.) Ве-Топі (Ногтіѳсіа)
854.
ѵаг. депиіпа (Кйи.) КігсЬп.—36
ѵаг. віадпогит (Кйи.) КігсЬп.-
354.
зиЫіІіе Кйіг. (ІЛоІЬгіх)—354.
виЫіІівзіта Кйи. (Зрігиііпа)—165
виЫитісіит Ыогсіві. (Созтагіит)
241.
виісаіа (ЕЬгЬд.) Сіеѵе (Рагаііа)—44
зиісаіа ЕктЬд. (Оаіііопеііа)—443.
гиісаіа Кйіг. (Меіовіга)—443.
гиіркитеиз ВиІІ. (Воіеіив)—527.
виІрЬигеив (ВиІІ.) Ргіез (Роіуро-
гив)—527.
Зигігауа Тигр.—296.
Зигігеііасеае—-296.
віадпаіе (Кйи.) Вогп.еІРІаЬ. (Суіі
сігозрегтит)—192.
8ІадпаІІ8 Кйіг. (АпаЬаепа)—192.
віадпіпа (Зргепд.) А. Вг. (АрЬап
ІЬесе)—150.
гіадпіпа Зргепд. (СоссосЫогів)—150
віадпогит (Кйи.) ЬадегЬ. (Місі
врога)—360.
Зіаигавігит Меуеп—254.
8Іаитопеі(оттІ8 ТГ. (Ріппиіагіа)—26$
Зіаигопѳіз ЕЬгЬд.—275.
гіаигоріета Отип. (Ыаѵісиіа)—264.
віаигоріега (Огип.) ВаЬепЬ. (Ріпп
Іагіа)—264.
р. рагѵа Огип.—264.
віеііагіпѳагит (ВЬЬ.) Кагві. (ЗрЬе
гѳііа)—549.
віеіііпит (ѴаисЬ.) Ад. (2удпѳта)
222.
ЗІерЬапосііѳсиѳ ЕЬгЬд.—882, 488.
Зіегеососсив Кйи.—870.
Зіідеосіопіит Кйи.—870.
Зіідопета Ад.—199.
Зіідопетаіасеае—195.
віірііаіа (Ргазіоіа)—365.
зІгіаѳГогтів (’ѴѴеѳІепсі.) \ѴіпІ. (Тіі]
Ііа)—551.
Зігіагіасеае—488.
Зігіаіеііа Ад.—426.
Зігіаіеііасеае—825, 426.
вігідовит ВгёЬ. (Сіовіегіит)—282.
Зѵѵагиіі Ад. (Везтісііит)—258.
ѵаг. Зііевіасит Ьеттегтапп—21
Г. ВгеЬіввопіі Кйи.—259.
Ь атЫуойоп (Нгідз.) ВаЬепЬ.
259.
Г. НаІГвіі ВаЬепЬ.—259.
Зутріоса Кйіг.—174.'
ЗупесЬососсив Ыае^.—147.
Зупесіга ЕЬгЬ&.—810, 421.
Зупига ЕЬгЬв.—215.
ТаЪасіпа Рт. (ТЬеІѳрЬога)—533.
ІаЬасіпа (8о\ѵ.) Ьёѵ. (НутепосЬі
Іѳ)—588.
ІаЪасіпит Рт. (Зіегеит)—533.
ТаЬеІІагіа ЕЬгЬд.—825.
ТаЪеІІатіа НС 8т. (Осіопіісііит)
324.
611
ІаЬиІаіит (ЕЬгЬд.) Сіар. еі ЬасЬт.
(Регісііпіит)—220.
ѵаг. таеапйтіса ЬаиіетЬ.—221.
Тагахасі Ріолѵг. (Риссіпіа)—568.
ІахісЬопсігит Ьипсі. (Созтагіит)
ѵаг. виЬипсіаіит Во 161—252.
Іепие (Ад.) ВаЬепЬ. (Зіідеосіопіит)—
870.
іепие Кйіг. (Віаіот а)—304.
Іепие (МепедЬ.) Сот. (РЬогтісІіит)—
167, 171.
ІепиіГоІіа ЗеІсЬвП (Аіагіа)
Г. Іуріса ЗеісЬеІІ—491.
іепиіз Ад. (Вгарагпаібіа)—370.
іепиів Ад. (Озсіііаіогіа)—159.
Г. Паѵісапз ЕІепк.—159.
Іепиіѳ (Кйіг.) ЛоЬв. ЗЬтісіІ етепсі.
(ТоІуроіЬгіх)—194.
ѵаг. саіійа ЕІепк. 195.
іепиіввіта (Назз.) Кйіг. (Зріго-
дуга)—222.
Іѳпиіззіта Ьеттегт. (Мегівто-
ресііа)—154.
іепиіззітит Назз. (Зудпета)—222.
Іегез Сіеѵе (СЬавЮсегаз)—480.
Теітѳтогиз ВаІГв—286.
Теігабсігоп Кйіг.—850.
ІеігаорЫЬаІтит (Кйіг.) ВгбЬ. (Соз-
тагіит)—248.
ѵаг. Ьипсіеіііі ЛѴііІг.—249.
іеітаз А. Вт. (Сопіит)—343.
іеітаз ЕктЬд. (Місгавіегіаз)—340.
іеігаз (ЕЬгЬд.) ВаІГв (Ресііазігит)—
846.
Теігазрога Ьіпк—852.
ТЬаІаззіовіга Сіеѵе—488.
ТЬаІісІгі Егіквв. (НарІоЬавісііит)—
575.
ТЬеІерЬогеае—533.
ікеттаіе ЗскѵоаЬе (Мазіідопета)—
203 и 204.
ІЬегтаІіз Вгйдд. (АрЬапосарза)—149.
ѵаг. тіпог—149.
ІЬегтаІіз (СаіоіЬгіх)—371.
ІЬегтаІіз (ЕЬгЬд.) Аиегзчѵ. (Ыііг-
зсЬіа)—291.
ікеттпаііз ЕкгЬд. (Ріппиіагіа)—291.
ІЬегтаІіз Кйіг. (Вепіісиіа)—295.
р. тіпог Сгип.—295.
ІЬегтаІіз Кйіг. (Мегівторесііа)—154.
ІЬегтаІіз (Кйіг.) ВаЬепЬ. (Зут-
ріоса)—174.
ікеттаііз Кйіг. (Зигігѳііа)—291.
ІЬегтаІіз (ЗсЬѵѵаЬѳ) Напвд. (Са-
іоіЬгіх)—208.
ШеппорЪІІшп ЕІепк. поѵ. зр. (РЬог-
тісІіит)—171.
Тіііѳііпѳае—551.
ІЯрапѳпзіз Ве-ѴГі11сі. (ТоІуроіЬгіх)—
195.
ТоІуроіЬгіх Кйіг.—194.
іотепіозит (Кйіг.) Ніегоп. (Зіідо-
пѳта)—200.
іотепіогиз Кйіг. (ЗігозірЬоп)—200.
іогііііз Атезскоид (РЫозоврога)—488.
іогііііз ОоЫ (ВісіуовірЬоп)—488.
іогііііз (Вирг.) Веіпке (Зіісіуозі-
рЬоп)-—488.
іогііііз Виртескі (ЗсуіозірЬоп)—488.
ітаЬесиІа ЕкгЬд. (Сіовіегіит)—235.
ІгаЬесиІа (ЕЬгЬд.) Ыаед. (Ріеигоіае-
піит)—285.
ѵаг. гесіит (Эѳір.) \Ѵ. еі С. 8.
ХѴезІ—235.
ТгасЬузрЬѳпіасеае—421.
ТгапгзсЬѳІіі Віѳі. (Риссіпіа)—568.
Тгѳтеіііпѳае—570.
Тгѳтиіаѳ Тиі. (Меіатрвога)—555.
ТгепіероЫіа Магі.—878.
ТгіЬопета (СопГѳгѵа)—302.
Тгіепіаіів Вѳгк. еі Вг. (ТиЬигсіпіа)—
551.
Тгііііі Виггііі. (Аесісііит)—569.
Тгоіііі (Дасг.) Ьіпсіг. (ПатиІагіа)—
574.
Тгоіііі Тгаіі. (РЬуІІовіісіа)—572.
ІиЪегсиІаіит Л. Мйііег (РЬгадті-
сііит)
Г. тарг Віеіеі—568.
ЪлЬетоза (8сор.) ЗсктЫет (Ваісііпіа)—550.
іитісіиіа Нагѳп (Місговрога)—300.
іитісіит Ьипсі. (Совтагіит)—241.
іигдісіа (ЕЬгЬд.) Кипге (Сувіоріѳ-
ига)—826.
ѵат. атапиіаіа Втип—320.
іитдійа (ЕктЬд.)Кйіг. (ЕрііЬетіа)—320
іитдійа Стед. (СутЬеІІа)—283.
іитдііа Назз. (СутЬеІІа)—283.
іитдіИа Ѵап-Неитск. (ЕрііЬетіа)—320.
іигдісіит ЕЬгЬд. (Сіовіегіит)—282.
іигдісіит (Сгед.) Сгип. (Епсуопета)—
288.
іигдісіив (Кйіг.) Иаед. (СЬгоосос-
сив)—148.
ѵаг. іЬегтаІів (Кйіг.) ВаЬепЬ.—
148.
іитдійиз Кйіг. (Ргоіососсив)—148.
Тигпегі Рові. еі Вирг. (Адагит)—494
Тигпегіі ЛѴевІ (Еиазігит)—237.
иіпа Роске (Сіовіегіит)—280.
ѵаг. вігіоіаіо-рипсіаіит ЕІепк.—
280.
иіпа (ЫіігзсЬ.) ЕЬгЬд.—310.
ѵаг. сіапіса (Кйіг.) Ѵап-Неигск.
!. Іаііог ЕІепк.—811.
ѵаг. Іопдівзіта (\Ѵ. 8т.) Вгип.—
311.
ЫоігісЬасеае—854.
ІЛѵасеае—478.
итЬгіпа (Кйіг.) Вогп. (ТгепіероЫіа)—
372. 373.
итЬтіпит Кйіг. (СЬгооІерив)—373.
итЬтіпиз Кйіг. (Ргоіососсив)—373.
ипсіпаіит (Ад.) Сот. (РЬогтісІіит)—
170.
ипсіиіаіит Ваіі. (Оосісііит)—284.
ипдиіаіит Согсіа (Совтагіит)—240,
250.
Г. тіпог ДѴ. апсі С. 8. ХѴезі—250.
Г. тіпіта Сиіиг.—250.
ѵаг. тіпиіит АѴіііг.—250.
ипдиіаіиз ЗскаеЦ. (Воіеіив)—529.
ипдиіаіив (ЗсЬаеГГ.) Засс. (Еотез)—
529.
ипісоіог (ВиІІ.) Ргіез (Ваесіаіеа)—
582.
ипісоіот ВиІІ. (Воіеіив)—532.
Ѵгесііпаіев—552.
изіаііѳ Вегк (Риссіпіа)—561.
39*
612
ІЗзІіІакіпеае—550.
иітісиіаіит Яоік (Нусігосіісіуоп)—844.
иѵеііа ЕЬгЬв. (бупига)—215.
ѵаг. Іеѵіз ЕІепк.—217.
Ѵассіпіі (Еискеі) ЛѴогпіп (Ехо-
Ьазійіит)—571.
Ѵассіпіогит (Ьіпк) Вісіеі (Риссі-
піазігит (ТЬесорзога)—554.
Ѵассіпіі МугІіІИ (Еиск.) Лиѳі (Ехо-
Ьавісііит)—571.
Ѵассіпіі иіікіпові Воийівг (ЕхоЬа-
зісііит)—571.
ѵа^ит (НоіЬ) А&. (ВаІгасЬозрег-
тит)—882.
ѵаісіегіапит (Веір.) Оот. (РЬогті-
сііит)—167, 171.
ѵаіісіа (Мае^)- ЕІепк. (Ногтізсіа)—
855.
ѵаг. Катепвкіі ЕІепк.—856.
ѵаіісіа Иаед. (ІЛоіЬгіх)—355.
ѵагіапз (А^.) Ве-Топі (Ьузіяопіит)—
888.
ѵагіапз Ад. (Меіозіга)—388.
ѵатіедаіа Ргіез (Ьепгііѳз)—532.
ѵагіиз Егіез (Роіурогиз)—527.
ѴаисЬегіа ВС.—879.
ѴаисЬегіасеаѳ—879.
ѵеіиііпиз Егіез (Роіузіісіиз)—580.
ѵепітісоза Сіар. еі Ьаскт. (Віпо-
рЬувіз)—414.
ѵепітісоза Кйіг. (СутЪеІІа)—283.
ѵепітісоза Кйіг. (Егивіиііа)—288.
ѵепігісозит (Кйи.) Ѵап-Неигск
(Епсу о пета)—288.
ѵепиз Кйи. (Сіозіегіит)—229. 281.
ѵепизіит (ВгёЬ.) АгсЬ. (Созтагіит)—
251.
Ѵегаігі ВиЬу (Риссіпіа)—560.
Ѵегаігі (ВС.) бсЬгбІ. (ІЗготусез)—556.
ѵегаігіпит басс. еі \ѴіпІег (Суііпсігоз-
рогіит)—574.
Ѵеггисоза (секція)—180.
ѵеггисозит ѴаисЬ. (Мозіос)—175.179.
ѵаг. рзѳисіо-ХеІІегзІесіІіі біоскт.
179.
ѵетзісоіот Ртіез (Роіурогиз)—530.
ѵетзісоіот Ь. (Воіеіив)—530.
ѵегзісоіог (Ь.) Егіез (Роіузіісіиз)—580.
ѵезісаіит Кйи. (НЬупсЬопета)—224.
ѵевісиіоза Мае^. (Сіоеосузііз)—852.
ѵезісиіоза Ниртескі (Наіусігіз)—498.
ѵезіеиіозиз Розі. еі Кирг. (Еисив)—
498, 500.
ѵіпоза (Вегк.) ТиІ. (Сзіііа^о)—550.
ѵіоіасеа (Регз.) ТиІ. (ІЗзІіІаво)—550.
ѵігезсепз НаІГз (Егадііагіа)—822.
ѵігіеііз (ЕЬгЬя. (Ріппиіагіа)—262.
ѵігіеіів Кйи. (Ооп^гозіга)—870.
ѵаг. ЗаѵісхІ ЕІепк.—872.
ѵітіЛіз Кйіг. (біегеососсиз)—370.
ѵітіАіз (Кіігзск.) Кйіг. (Иаѵісиіа)-
262.
ѵіті&із УѴНІе (ТгѳпІероЫіа)—370.
ѵітіЛиІа IV. 8т. (Ріппиіагіа)—270.
ѵігійиіит ВгёЬ. (Соііеіопета)—271
ѵітіЛит КаЬк. (бсЬігопѳта)—277.
Ѵоіѵосаееае—841, 898.
Ѵоіѵох Ь.—841.
ѵиідоге Вогу (Віаіота)—298.
ѵаг. згапсіе (\Ѵ. бт.) Огип.—201
ѵаг. сопвігісіит Огип.—299.
ѵаг. Ііпеаге Огип.—299.
ѵаг. Ііпеаге Ѵап-Неигск—299.
ѵаг. БЬгепЪегкіі (Кйи.)—290.
ѵаг. Ьгеѵе Огип.—299.
ѵиідогіз Мѳпе&Ь. (Ріеигососсиз)—848
АѴеЬегі Кйи. (брігонуга)—228.
ХѴѳесііі Тіісі. (Місгозрога)—860.
АѴезІіі Ьеттегт. (Регісііпіит)—221.
ХѴогопіпі ТгапгсЬеІ (СЬгузотуха)-
558.
ХапіЬісііит ЕЬгЬе.—252.
ХапІЬіорухісіасеае—882 , 482.
уегоепве Казаі (РЬгедтІсііит)—568.
геЪта ЕктЪд. (Еипоііа)—328.
геЬга (ЕЬгЬ^.) Кипге (Сузіоріеига)-
828.
ѵаг. ргоЬозсісіѳа (Кйи.) Сгип.-
328
ЕеЪта (ЕктЪд.)Кйіг. (ЕрііЬетіа)—321
Хѳііегзіесіііапа Вогп. еі ЕІаЬ. (ееі
ція)—185.
Хеііѳгвіесіііі АгезсЬои^ (Мозіос)—18
2І$2а#08Іе11аІа ЕІепк. поѵ. зр. (Авіѳгі
пеііа)—814, 320 н 321.
гопаіа Наззаі (Ьуп^Ьуа)—854.
гопаіа Кйіг. (ІЛоіЬгіх)—354.
ѵат. ѵаіісіа Напзд.—355.
гопаіа (\ѴеЬ. еі МоЬг) АгезЬ
(Ногтізсіа)—854.
ѵат. ѵаіісіа (Яаед.) НаЪепк.—35
ѵаг. ѵагіапз (Кйіг.) НаЬепЬ.-
354.
ѵаг. іпаедиаііз (Кйіг.) НаЬепЬ.-
354.
ѵаг. &епиіпа (Кйіг.) -Напв^.—35
ѵаг. аііепиаіа (Кйіг.) НаЬепЬ.
356.
ѵаг. ресііпаііз (Кйіг.) НаЬепЬ.
356.
ѵаг. гі^ісіиіа (Кйіг.) Напз&.—ЗЕ
ѵаг. сопсіппа (Ве-Моі.) НаЬепЬ.
356.
гопаіа УѴеЪ. еі Мокт (СопГегѵа)—354
гопоітіекоі&ез Иот&зі. (біідопета)
201.
Ху&пѳта (А^.) Ве-Ву.—222.
Ху зпетасеае—222.
Замѣченныя опечатки
Страница. Строка. Напечатано: Слѣдуетъ:
60 2 (сверху) (Ма^та(ііае) (Ма#тарІііІае)
60 3 (сверху) (РаІидоЛІае) (РаЫорЬіІае).
60 14 (снизу) ОІоеоЬасіс ОІоеосЬаеіе
104 3 (снизу) Оесгіппип# Оегіппипк
104 16 (снизу) ниже не ниже
184 19 (снизу) РіаЬизсЫпзсіі РіаЬизскіпзкіі
193 1 (снизу) Ратпзкі] Ратепзкі]
201 7 (снизу} РгаН Еіак.
234 4 (сверху) Ыогзі Могдзі.
262 10 (сверху) (ЗіНзсН) (Ыііхзск.)
267 12 (сверху) &гип Сгип.
277 5 (сверху) АтрЫреІига АшрЪірІеига
323 3 (сверху) Авачннскаго Авачинской
323 12 (сверху) Плактонъ Планктонъ
341 11 (снизу) аеі а еі
349 17 (сверху) йЬег ііЬег
352 14 (снизу) Та^. IV ТаЬ. IV Г;
353 13 (снизу) рар. Ра8-
355 5 (снизу) Наппізсіа Ногтізсіа
428 9 (сверху) КЬ. Ьетізріпа КЬ. зетізріпа
438 24 (снизу) зображенія изображенія
468 5 (снизу) 7.76 1 7.76
539 13 (снизу) Врейтомъ Райтомъ
555 15 (сверху) ВНиІа Веіиіа
560 5 (сверху) Сѣроглазной Сѣроглазкой
560 16 (сверху) Дишелемъ Дителемъ
563 13 (снизу) Озеръ озеро
565 6 (сверху) Врейтомъ Райтомъ
571 10 (снизу) 8а1іх 8а1іх засЬаІіпеп-
зіз Рг.ЗсЬтісІІ.
572 10 (сверху) РЬуІІоЫісІа РЬуІІовііоіа.
Примѣчанія В. Л. Комарова къ спискамъ грибовъ
Камчатки.
Къ стр. 534.
„Коллекціи экспедиціи Ѳ. II. Рябушинскаіо не даютъ ни одного вида
мясистыхъ шляпныхъ грибовъ, а между тѣмъ и они, хотя и въ
незначительномъ количествѣ, встрѣчались на Камчаткѣ".
Изъ нихъ В. Л. Комаровъ отмѣчаетъ слѣдующіе виды:
1. Грибъ, очень близкій къ Воіеіиз зсаЬег ВиІІ. въ болоти-
стомъ березнякѣ у Начикинскаго озера. 7/ѴІІІ. 1908.
2. Грибъ, очень близкій къ Воіеіиз зиЪіоіпепіозизі. До-
вольно часто въ ельникахъ у с. Щапино и по Кроноцкой тропѣ.
30/ѴІІ. 1909.
'3. Воіеіорзіз г и Г а {ЗсНаЦ.) Р. Неплі. Въ осиновыхъ рощахъ
между Щапино и Толбачикомъ. 18 и 22/VII. 1909 г.
4. Аіпапііа тііесагіа (і.) Регз. Только въ хвойныхъ лѣсахъ
близъ Щапиной, рѣдко. VII. 1909.
Къ стр. 538.
В. Л. Комаровъ дѣлаетъ слѣдующее замѣчаніе къ списку грибовъ,
приведенныхъ В. А. Траншелемъ для Камчатки по литературнымъ дан-
нымъ: „часть ихъ, повидимому, собрана не на Камчаткѣ, какъ пока-
зываютъ названія питающихъ растеній: Ріпиз зііѵезігіз, КиЪчз ІгіЛога,
Аіпие согбаіа".
Къ стр. 550.
Къ п° 53 вмѣсто „безъ указанія мѣста сбора" должно быть:
„Петропавловскъ, опытное поле, завезено".