Similar

Історія філософії. Том 3. Філософія XIX століття і новітня

Українська радянська енциклопедія Т.11. Кн.1

Українська радянська енциклопедія Т.7

Українська радянська енциклопедія Т.3

Text 
                    )і
!І
МІНІСТЕРСТВО ВИЩОЇ І СЕРЕ.4НЬОЇ
СПЕUІАJІЬНОЇ ОСВІТИ УКРАІНСЬКОЇ РСР
~~~~6:~-~ЕНт~':и~~ИИ, •
КАБІНЕТ ПО, СЕРЕ4НІИ
СПЕЦІдІІЬНІИ ОСВІТІ
ОСНОВІ ПСІХО!ІОfІ••
І ПЕ.LІ,tfОrІКИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ СfРШМІХ
• СІ1ЕЦ1дЛЬНКХ ~ЧБОВИХ ЗдКЛЯДІВ
киїь 1968


МtНІСТЕРСТВО ВИЩОЇ . І .СЄРFДНЬОЇ СПЕЦІ/JІНЮЇ
ОСВІТИ УРСР
РЕСПУБЛІКАНСІ:RИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ RАБІНЕТ
•
ПО СЕРЕДНІЙ СПЕЦІАЛЬНІЙ ОСВІТІ
ОСНОВИ ПСИХОJІО7ІЇ ТА ПFJW'ОГІКИ
Методичні рекомендац!І
для викладачів середніх спеціальних
НЩ3ЧЗ.ЛЬНИХ закладів
'
КиІв- І96'8


У цих ре!{Омендацjях висвітлюються.найважливіші питання
психолог і і й nедv.гог і ки, як і лежать в основ і навчально-виховного 0
процGсу. •
Реко~:ендац: і призначакт:,ся для ви.к.г.адач ів сер,щн іх спе­
ціальних учuов,;х заклад і в, які но ·мпють в ідnов і дно і підготовки в
га.луз і психоr.ог і і й nедз.гог і ки. Парагршj 1 ~ ,
!О і І І П,;ршого роз­
д і лу '~а ІЗ,:<,, 15, ,б, 22 і 23 друг-.1го написані доцентом, канди­
да'l'оw. педагогічних наук В.J.Абраменком; параграфи І, 2, 4, 5, t. , ,
7, 8, 9 перuюl'О та 12, !7, !8, !9, "О; 21 другого розділу - доцен­
·r·ом, канди,r.,атом педагогічних наук 11-: . І.1рославським.
Вс і побюzання та зауваження по даних ре'·оt,1ендац і ях просимо
надсилD.'ГИ на_ адресу Ресн,v6л і канськuго нау'<ово-методичного кабінету
по середr:ій спеціальній осьіті MR~CO Yh:P: Киів-І35, бульвар Шев- -=­
ченка, 78.


Ровд!л:·І
ОСНОВИ ПСИ.ліll!ОГІ l
§ {. Психо - оРІЯ та ' Уі- .1,1,fсце В CИ-C'rWf науки
Словv "психолог!," в nереклмі в стаІJода<1ньоі грець ~; оі ь~.ови
оsначає: "наука про дУІІІJ'" / nсюхе - J. _Jwa, логос - ·
слово, науюз../ .
Однак у поня'І.'ТЯ: "д_уша" рівні філJсофські шкл1~ вкладаюrь про·rилеж­
ний зміст. Прогре .; наукоюоі психологи з~"яsаний з перемого ю мг.~rе­
nіалістичних поглядів над ідеалістичними.
Психолог і я вивчав психічні процеси - ·
з Ідчут~_•я, сприхмання,
па..~"ять, уяву, :.:ис.чекня, мову почуття , волю; психічн! ста;-:и -
тані, наприклад, Ю{ сх в ил ьованtсть, бадьоріс ть, піднесеність, за­
хоплення або розчарованість, пригніченість, млявість і т.п. ·; пси­
хічні властивості ссоби стості - sдіб:~ості, спрг.:мова.:-~ість-, темпера-
• мент, характер •ед ін.
На противагу ідем! sму , що розгллдає психіку mr nрш::в якоїсь
надприродно!, t1е .атерtальноі "дУ!!!і~,-: справдf »аукова психологія,
спир3.ючись на мі:.Qшй фундамент діа::&1<тv.чного мa•l'epiaJifsмy, пояснює
психtку як функцію мозку, властивість високорозвиненоІ матеріУ,
в tдо6раж0 ння о<і " єктивно і дійсності. Б. І .Л ен ін, m-:и~' особливо ціну­
вав психологію за Ії значення для розвитку ~·еорії пізнання діа.леr, ­
тиm;ого матеріалізму, писав: " •••матерія , приро,r..а, буттяt фізичне
т;'
в первинне, а .п_,vх, свідомість, відчуття, психічне - вторинне .. . •;
"психічне ••• в вищий про,цукт матерії /тобто фізичного/, є Ф'JНКЦі'1
того особливо складного куска матері і ,який зветься мозком людш-п-r 112~
f/ В . І.Ленін, Матеріалізм і емпіріокритицизм. Твори,вид .4-е,
т . І4, стор. І29.
2/ Там же, стор. 206.
3


·1·9му зивчечня зако~оміркос-rе~ психtк~ тісно пов•яване з ана.uйзом
1юр7,ових процесtв, ~ зЩtонами вищоІ нервовоІ дІяльнос~rІ з ученНЯІІІ
;,р,; реф:rев:торну д !я.льнlеть мовку. розробл~ним велИКЮІи росІйсьЮDОІ
фі з і о~огами І .1{; Сеч~аевщr. І ~П.Павловим - ' 1'8 Іх ПОСJІі,ЦОІЩИRЗМИ.
, .,,,,,,
·:
✓•.•-.
,
.
:
:
.
Нервова система 'і'а П центрІf-СПИ1,!-!ИЙ і гОJІовний мозок - регу­
люють в:ааеtнШИ ор:rан}зt.Іу. •8 на:f!'КОJІИІПНЇМ сереДОВИЩ0М ЗS. ДОПОМОl"ОЮ
ме:t.анізuів, як! sвутьс,g рефлексаі.m,' тобто відповіддю орган!за,у на
зовнl1,.,1і подразнення: '1вс! акти сві.,цомого і несвtдоиого житт.я за
• с1,особом поход:же_ння з рщ1J1екс~" / І ~М.Сеченов/ ~ РозрtзНЯЮ'rь рефлекси
беsуиов~f, П[ЩJСДХ~!;що :регулють безпосередн і nосsійні :жит'l'ЄВі фующі!
/;-,дпри.і.'Іr'lД, nІдси~-ікування дитиною руки при уко.п і, слино11идіnеmш • _
пр~; цотраплянні rжі в порохнину рота і ~.д./, І умовні, що грунту­
ються на уг·!)ореюН ~СОБЮ,С: зв"язків у корі ГОЛОВНОl'О мозк:у •
Умови t р&:j_Jлекс~- утворю!Щ'ЬСН на OCHOIJ f безу},!ОІJНИХ і sа.бвsпечую'l'Ь
·,
І
мож.,--шзості т.онко0І індивідуально! nоведіНІ{И , пристосування до мінли-
вю: ~'.мов життя завдяки :відповіді на сигнали, що надходч1;ь ів навко­
т.:-~:пн:ього середовища,- За цими сигналами тваржи ~кають !--г.J, tw.nрик­
.і'Ш.д, за пеJ3ним вапvхоu або п Ід час дресирування - при ::>.а11алюванн і
лаш1очrш, дnзонику . тощо, я:а: це ілюструється широко в ідоІІ.!ИІ4И досл і­
дами І .П .Пашюва НІ3.Д собаками.
Саме вища нервова дfял:ьність з іІ сигнальною ф-уніщією,вдІІ!с­
і нrо:заною за допо!о!ог,ою механ і 814,У умовних рефле1<с tв, в Н складними
формами аьалізу ! с.интезу, вtдноwень збудження і гальмування забез­
печує відображеин.е: Б І,\ОЗRу суб"екта об "е.нтивноі дійсності .
Сш'Н8.льна діял:ьнlсть l.!оеку у тварин, nов"яsана n механізма.Ш!
пс:,~хfчііого вtдобрsження, обмщується першою сигнальною систв11ою -
це В:іаЧй'l'Ь, ЩО НВ.1'КОЛИШНЇ ІlОДраЗНИКИ /прещшrи та ЇХНі :влаСТИВОСТ j/
безпссєрвдньо дію-rь ва органи чуттів /аналіsатори, m-:t :вюrючають в
4


собі: а/ рецептори, б/ провtдиt пшя:хи і в/ в!дповідні дfля::нки в
корІ головного мозку/: органи зору, слуху, смаку, нюху, дотиК"J -
внасл 0lдок чого виникають відчуття і сприймання.
у вищих тварин - мавп. дельф!нів, наприклад, перша сиrналь­
н~і' система лежить в основі своєрідно і розумово! д!ільностІ, завдя-
ки чому поведінка цих 'l'варин, !хня здатність орієнтуватись у
сКJІаднЩ: проблемних ситуаціях /особливо в процесі Іх дресv.руван-
ня/ ха~:вктеризуеться 11исокою вправлюваністю l великою різноманіт-
и Іс'l'Ю. У лкщини перша сигнальна система ще б tш,ше удосконмюється,
оскільки вона органічно пов"язуеться з . специр!чно людсьrюю другою
сигнальною системою, відсутньою у тварин і розвиненою у людини :ІJ
процес І праці f мовного сп tлкування. На в ідw іну в ід першо і cиr<F.aJrь­
нo! системи, В другій - ПОДμJ.ЗНИКВ.МИ 6 слова, аа ДОПОМОГОЮ ЯКИХ
JЩЦ){на позначав вс і і будь-як і ,юнкретн і предмети, явища і абстракт­
и І поняття. Вfдзначаючм всеосяжну роль сло1:~а у відображенні дій­
сності, І.П.Павлов писав, що воноnсзв"язано з усіма зовнішніми і
внутрішніми подра..зненнт.и:, що надходять до великих n і :в куль, вс і
ІХ СИГНаJІfзуе, BCf іх заміняв f TOJ.!Y може ВИКЛИУ.НТИ BCf Ті діЇ 1
реакціІ організму I які зумовлюють ті подразнення:" r/. З ц;ш зв"я-
зана f св tдом і сть - вищий продукт розвитку матер і і •
особлива властивС:сть мозку /що роЗВЮГJЛася в процес і еволю­
ц 11/ - rоtтивно, дійово відображати Аfйсність, дає моЕЛивtсть жи-.
вим Істотам доцільно відповідати на навколишні впливи, забезпечую­
чи iw TЮif самим різноманітне орієнтування в середовищі та в умовах
життя:, коригуваннл св~вt поведінки і ді.яnьності.
І/ И.П.Па.злов, Полное собрание сочинений, иад.2, т.ІУ,~.429.
5


Психіка. .1щц1с,и має дещо спільне з психічнЮоІи проявшm у
1зарин. Водночас псv.хіка людини, істоти с~цІальноІ, має глибокі
ю,існі відмінності від психіки тварин, обумовленоІ в своеиу розвит­
ку лише 6іо.,1сгі"LШИМ способом життя. Ігнорування цих якісних від­
м!нностей, біологізація психіки лищини ~риаводить до приниження ро­
лі свідомості, до реакційних Р3-Систських і фашис~rських теорій. Про­
ти поді6нv.х теор:й активно вис-rупають всі прогресивні психологи І,
·sвича" · ,о, с,-сампєред радщ~сьІ< і вчені.
Людська ncv,. _x ! ка, св і дом.і с•.rь залежать в Ід •rого, як формую1'ься
пrянавмь~-:а, трудова, громадська діяльність JЩЦИНИ в умовах суспіль­
ного бу·r'Ія. Так, у результаті перемоги Велико і Жовтневоі соцtалІстич­
ноі револю:1,і і та перебудови суспільства на соціалістичних мсада.х
у на;пій кр: іні сформувався тип новоі людини , ~щій ~щастив! високі
У.Ор.3.ЛЬ!10-ПСлХОЛОГіЧ!і! ЯКОСТі : КОЛ0КТИВіЗМ, соціаліСТИЧНИЙ патрІО'fИВМ
r їнтернqfона..1із м , любов д о праці тг. ін . Бажливю.1 при цьому в влас­
на діsльність , а,,;тивніС'l'Ь кожної особис•.rост! . які зале:жf;ТЬ від вихо­
вання і самовихован,rя. Сприймання , пам"ять , увага, здібності, харак­
'.'ер ТОІJ~о не тільки проявляються в ,ція.11ьності, а й формую"І·ься у ній.
• Оволодіння закономірностями психіки є однtею з найВ8.жливіших
rире.цумов успіш hо і педагогічної діяльності, забезпечення скеровано­
го формування у вихованців, учнів на.дійної систем~ sнань, умінь і
навичок, комуніс·rичноі цілеспрямованості особис·rості, Ії гармоній­
ного розвитку, професійноі і громадсько-трудової активності.
Лщцина як предмет виховання стає складним обnектом вивчення
суспільних і природничцх наук в Ух взаємоsв"язку - філософії, істо­
рії, кібернетики, права, педагогіки, психології. б1олог!і, фізіоло­
Ріїта ін.
б


С-
Про бл еми психологfі лкщини зачіпають іі рі зноманітн і житте-
в І вваємини в природн.,м. техн ічиим середовищем, суспільством. Су­
часний .,соціал ьний і науково-технічний прогрес пов"я заний з розв"я­
sаннтt цих проблем, а тому значення психолог і і в систе11. і наукоrюго
П f87іання світу дуже велике. Це значення знаходить свій вияD і в
т ому, що до числа сформованих, класичних ГВJl'Jзей психолог!11<'.и:х
знань - таких, як загальна, вікова, педагогічна психологія, психо­
логія праці, творчості тощо, - нині дода.mься нові, cyмi:mf з іr>.:ііИ­
ми науками, галуа І психолог і і: кібернетична психологія, ію.:енер1-1.а
психологія, космічна психологія та tн.
Нtвнан! за допомогою спостереження, експерименту та інu:их
наук ових методів, закони психічних нвищ використовуються в сзою чер­
гу Іншими науками, в різних сферах теоретичн о і і пра.Етичн о ї діяль­
н ості лкщей.
В умовах побудови комунізму психол о гія набуває ще біль~ого
значення в розвитку суспіл~ства, зо~реw~, в еличе зний вклад вносхть
в теорі ю практику ко~істичного виховання: .
..,
Озброєний зн.анням · основ пс ихологі ї людини я.к суб"єкта праці,
п і знання І спіл кува ння, викладач здатний акт:v.в:~ о і творчо вг,л:шати
на qюрмування по тр tбних якос •rей у молодого спе ц іа.1Jіста. навпа:ки,
без психолог і і педагог приречений діяти ~~аосл іп , в ін не sможе за-
.
~.
•
безпечити розумного керівництва навчальним процесом, ос:{ ільки не
здатний /без належноі психолог і чної осві·rи/ рахуватися з пс ихічни­
ми процесами , _станами , властJ_DЗостmm учнів , з !хні ми віковщ.гл й
індивідуальними особливостями, а також не зможе самого себе готува.­
ти до педагогічних впливів на ,особисtfс'J.'Ь і колектив тих , кого ві~
виховує і навчає .
?


§ 2 • . Психологі.Іl
завдання навчання
Завдання ос&іти , навчання в СРСР визначаються метою кому­
нІстичного виховання - підгото~кою всебічно і гар,онійно розвинених
будівників комунізму, ЯRі поєдІ:fУЮТЬ в собі духовне багатство, мо­
ральну чистоту і фізичну досконалість. •
Так само., як І се!)8дня загал.ьн оосв і •rн.я ШRола , середи і спе-
• ціа.льні учб n вІ заклади - технікуми, училища
--
повинні насамперед
•sабезп<')чити учням мtцне засвоєння основ наук , формувати у них висо-
І<у комунJстичну свідомість, готувати до праці, до життя. В будь-
якій формі освіти ді 'тей і дорослих необхідно виховувати любов до
праці, фізично: І pl зумов0 І, стюгJлювати тв орче сmвле11ня до неі .
При цьому в технікумах і училищз.х, порівняно з масовою, вагально­
освітньою т~олою, в значн о більшому обсязі вивчаються предмети ,
ав"язані з спеціальністю,. І предмети професіонального циклу ,оскіль-
ки середні спеціальні учбові заклади рішають сп ецифі чні вавдання
навчання: вони покликані дати фахову теоретичну 1 пμ,.к~еичну підготов ­
ку майбутнім спеціЕиІІстам , розвинути в них любов і творче ставлення
до обраної профес!І, "вабезпечити підготовку кадрів, озброєних гли­
боким знаннЮ,І своєї спеціальності і таких, що мають широю1:й громад­
сько-політичний кругозір"!/. Відповідно зменшено і обсяг вивчення
н.зспеціальних предмет Ів •.
Вироблення якостей св Ідомост І , розуму і харак•rеру особистос ті
з навчанні яавжди залежить від того, як психологічн о роввивається
учень, які цсихологі'Q}Jі умови входять в основи навч::~.ннл.
І/ Постанова ЦВК СРСР від І9.ІХ-І9'З2 р. "Про навчальні програми
і режЮІІ у вищій школі : технінумах".
8


Психологія потрібна викладачам, щоб врахувати фактори пси­
хічного розвитку учнів, керувати цим розвиТЕом, забезпечувати .вихо­
вуюче навЧ'!ння в найширшому розумінні цього слова: виховувати фізич-
ні, розумові, моральні, трудові й естетичні якості.
'{J
Основою реалізаціІ навчальних завдань в середньому учбовому
заклад! в урок. ~володіння викладачем загальними і прикладлими пси­
хологічними закономірностями процесу навчання забезпечує йowJ У.ожди­
в!сть належним чином регулювати всі найважливіші прояви психічної
діяльності учнів на уроці: активність стійкість fхньоі уваги, ба­
гатство І сипу сприймань, раціональне міцне запам"ятання. творчий
:характер мислення і уяви, емоційну настроєність і вольові діі.
Ефективне керівництво вироблення умінь і навичок також значною мі­
рою залежить від того , наскільки викладач добре володі~ знанням
психологічних . основ тієї або інши діяльності.
Оскільки до середніх спеціальних учбових закладів прийУя.mь­
ся особи в ід 15 до ЗО років, перед ви1tладаЧШ,{и винr..шє ряд серйоз­
них проблем врахування в Jдмінностей психологічних особл ивостей тако­
го різного ва віком контингенту учні в у іх навчанні та .вихоnаюіі .
Відомо , що вих ователь також виховується і сw.овиховується.
1.ля підвищення майст ерності і власного удосконалення в1⁄4кладачевt
•
с:,
н еобхідно вест и спос тереження над своїм внутрішнім життям j науково
о бгру нтовувати заходи щод о вибору зас обів саморо звит1-:у і самовихо ­
вання.
Отже , розв"язання завдань навчан ня вю.шгає t>..асшmеред заа.ння:
а/ загально ї психоло гі ї , яка вивчав загальні занономїрнос~j
психіки ;
б/ ві к ово ї психолог і і. то бто психолог ічних оообіll!востей "І· ого
'J. бо іншого віку,
9


в/ педе.гогічнрІ психоиогіі, тобто nсихоJ1огічни:х. особливостеІІ
вих овання і навчання:.
Корисно також ознайомитися з елементами соціальноі лср.холо­
г і і , інженерної психології, патопсихологіІ і кІбернетичноі психоло­
гіу.
§ 3. Проблема навчання. вихованнfJ і розвитку ·учнів
:аз.вана проблема є принципово . важливою в психології ! педа­
гог і ці. В і д і І пра.вУ..льного розуміння багато залежить в постановц і
та розв nяз~нні всіх питань навчально -виховно ї роботи.
Fа.дянсьl{а ПСИХ()Логія і педагог іка розглядают ь псю:Ічний роз­
вл•rок в ід нар одження: до зр і л ост І Ю{ с кладний, су перечлшшй проце с
фоμ!у' вання l, .;обистост і. Псих ічний і і розвиток, форму ваннн не є
" с&М оро зкрит тя:" первісно sаУ..ладени..-к: у nрирод і дитини пеш;и:х як о стей.
Це є складний г.роцес саморуху, який 5умонлений впливом р,:,цу природ­
них і ссц!альних факторів і який має внутріn,-нім джерел о~~ , с вог о роз­
в,:тху :а нутр і шн j супеr,ечнr ~т ! .
Одш-1м хз факторfв психічного розвитку є природн і :,;л::сти в ост І
J!юд11r:и /б ! ол ог і чн о успадкован ! властивос-r· і/, нк і в сво і й су1,упност і
! Е з.r~.е:tо s в"яз:ху ІЖ С'l"Jпають я:к матер і альна основа скж~дних п с ихічних
утвоr;;0;,ь осо6истос~.• ! , в тому числі поведінки й харак'І·еру, та визна­
ч&ю-:;- ь і хню форму , динам ічні риси .
Роsр! ::1w...оть первинні і вторинн і природні :аластивості людин и.
,1ер.иий l{дас первинних 1 найбільш загаль них природних властив ос т оіі,
та.к а:еаних шди:stдуал ьно-тv.пови.х, С'І'ан овш:п sагаль1-ю сома•1·ичні /к он­
с ти•rуц;оnаJrьні • особливос.ті фіsи чно і будсн11 оргнніЗМ'J лю,цин и/, ней1,о­
дина.міtші /осо6J1ив ості нерв ов о ї системи/ та fti,)Ji 1:,нит ом о-фіз і и10гіч­
,.,і ВJІнС'!'И" • і орГі.:іІ&.ІJ,\' .J!'JJДИН:і, які існую·:гt hJ. ,щлЧJJrJОму й молеЕу•-
lJ


с
JJЯPHOJ.\Y р І БНЯХ І/.
Вважається, що в своїй сукупності. аде не с:;,:ремо, .fіК це зж~
· бувало в психології раніше, ці первинні природні влг.стивості :з~~св.­
люють утворення вторинних природних властивостей лкщv.ни: те!!mе'раа..~­
ту /> задатк ! в, орган і чних потреб тощо. Остака і , бу~чи інтегральюt­
ки пох!дними вс і е і структури орган і зму, і снують лише на мол.ярном-.1
рівн!, тобто на рівні організму в цілому, і вист-Jпають m- на.:іел,zча
природна основа емоцій і характеру, здібностей і інтересів. мотш;а­
цІ І поведінки та інших явищ психічного життя ЛІQЦини. Тештеrw,:ент,
органічні потреби й інші вторинні природні властивості слід розгля­
дати як утворення, що виμ~жають собою єдність природнсго та психf~
ного, навколо яких виникають складні форми г.сихtчиоі діяльності. Про
це свідчать численні данf сучасних досліджень в га.лузіJі:ологіі 1 фі­
а t олог fl, нейрофі з І олог І і , як і по ·;азують, наприклад, п:,о виниУ-не!-!НЯ
органіtІНих потреб у fжі. воді, задоволення статевого інстинкту тощо
розпочинається s хімічних перебудов всередені ~рга.ні:;му, зигхо~тЬ>
вtдображения у вигляді пе~них: відчуттів, у збудженні відповідних
центрів пtдкорки, а потім і в активізації складної нервово-п~?.х:ч­
ноі діяльності кори великих півкуль головного мозку.
Природне в тажv.х утвореннях визначено і визнач2ється яа ксж:­
!-іому віRово:му етапі су~гJ~tстю первиннv.х природних властив~тей;
психічне - в tдобрш:уаальною діяльністю нервової С?.стем-;о на рJ:вні
ембріона, но8онародженого 1 т.д. Цим і по.ясню;;;ться. ~рr.І{JЩД, з~і­
нюваність: "дtJмаскуваmш" темперw,tенту, перетворення задатків у
І/ Б~г~·Ананьев. Важная проблема современной nедаrогической·
антропо:логии /онтогенетичесКІІе свойС'l'ва человека и их
взаимосвязь/, "Советская педаrогим" • _1966, » І.
ІІ


здібнпстІ на різних' вікових етапах осо6истостІ. що формується , іх
соціальна цінність, яка набувавться в процесі розвитку І виховання.
Другий І особдивий кдас первинних природних властивостей
становлять в!ково-статеві властивості ІндивІдУального розвитку,
тобто вікові особливості, які. характерv,ауючи пенні фази онтогенетич­
ного роsвиТУ,,У, безпосередн110 пов "яsані з явищами статевого дЩ)орміз­
му і багатозначно виявляються в процесі росту і дозрівання. зріло­
сті і \;таріння. Всі вони відіграють.ваииву роль у психічному роз-
. витку
людини.
;і,і:щ усіма nрироднимv1 Еіластивостяt,1и існують складні внутрішні
за..1ежності. З одного боку, ці внутрішні зале"JІ'JіостІ визн.<tчаються
яагальною мьрf!о-фІаіологічною органі .зацією лкщини ~к виду І разом
з тю.t sазна:ль зміu у Rв"язку із зміною самих природних властивостей
під :впливом ·валежностей ,індивіда, від умов зовніwньо~о сеfJедовища
/життєвих обставин і системи виховання/ та його активності /спосо­
бу діяльнос.ті/.:. З другого боку. вважається, що ці вмєм9зв"язки
. природних . властивос~R
визначаm•ь · структури ІндивідУальнуго фізич­
ного і псюсt чноrо розвитку людшІИ, ступ і нь і і готовності 1 до ЕУt>Актив-
.
.
НОГО С,ПриІмання npor:piui ВИХОВЩШЯ І навчання та до перебудови П ід
впливом останніх.
• Але людина в пере.цуСі'11 nродУКТ суспільних впливів, продукт
1взаємо,ціl з об"вх~внОІО реап~ісm, з обставинами РТ'І'Я. Уже від
; народ:Іtення ЛІЩЮІа nри.пучав'fЬС" J,o суспtльноrо досвіду і культури,
;.а потtк. І са,ма ·прJІСтупае ДО C'i'BOpeHHJi певни,r цінностей. Процес іі .
'і' - ро;витху і ФОРО'ванна ~ еусп іJІЬНО обуковле~' в ньому соціапьне і
-природне не :вИltJJJ)qВИь одНе одного, а ВИЯВJІ.ІІJ)!'ЬСЯ взаємообумовлени-
••.
·.
•
:.
.
•.
.. ми,
D9НИ стано~ь орrанtчну е;ІtНіст~:


СоцtмьнІ фа! 1'ори І/ психічного роsвит1су /:,~атерtальні й
культуунt умови та морально-психологічна атмосфера життя, впливи
навколишнього середовища, цілеспрямоване виховання:, акти:вна діяль­
нІ9ть Індивtда/ е вирішальними у <fх)рмуванн! особистасті. Вони визна-
~ ;..,,
чають основну сторону психічних уtворень, поведінки f. хараrстеру -іх
вмfс~• П!д впливом цих факторів розвивається свідомість і самосвr­
домі сть -ін.цив іда, формую'l'ься "Ідеальн і ", внутришн t qnктори його роз­
витку: вравки поведінки , переконання, самовиховання. Зовнішні
внутрішні фактори впливають на осооистість, зумовJІ1Сючи Ії фоlJМУван­
ня, не паралельно, а в певних вsаємовв"язках, в певній взаємозалеж­
ності. СерЕ\д них провідним є виховання sx свідомий І цілеспрямо:вг.~
ний процес, що проектує особистість /А.С.Макаренко/ t слрю.ювуе,
визначає хід ї і формування.
о
Виховання в с ім"і І учбоізих закла.nах ГОТ'JЄ п і,цростаюче пако­
л lннл до життя, озброює його знаннями, вмінннми і навиЧУJllf.И, нз.гро-
•
✓
..
•
. .._ W '"!'t'lll 'rt,
ма,фrеними лкщст:зом у галу з і науки, виробництва і ку лиури. Особлv.во
важливий період пси:хІчн~о роsвиТК'J - це період 1-1.ЕШЧD.Н):'І Я: і вv,хован­
ня в учбових закладах, коли навча1,ня С'l'ає провідно:о, о~ноr:ною
д іsшьнf стю дітей, п і,пд і тк ів · і юнак і в. Тут , у :1роцесі навчання основ
наук і оволод!ння трудовою про:ресі єю під керівництвс\1 іrедагога, зов­
с iw ло-новому органі зов§еться все життs учн t в, іх ставп є н:ія: до ро-
• в~еникts, дорослих і суспtльства, інтенс1-1вно здійснюється і.х всєбіч­
\ ний r~сих:fчний ро5Вито!t, ~анн.а: .морально! поведін:~ш і .кc~i<:'r.Irn:c;'o
характеру.
, 1/ Термін "фактори" sикористовує~ьс~ наwи в mирок~му і вузм:01,у 1
ВШJ.ченнt. В першому випадку ПІД (j}а.'{ТОрами лсих1чного роз:аить.-;;
розуиієт~_,ся спадковість, середовище , і вихованн,:r. В другому
всередин I кожного s цих трьох загальних факторr в видrлЯJо'.с•ься,
нкщо можна так висловитися, часткові фактори, що відіграють
пев1-1у роль у психічному розвитку особистості.


Керівна рол~ правильного вихqвання,у психічному розвитку,
форуУве.нні особистості здtйснюеться в процесі вsавмин між виховате­
лями І вихованцm,,~и за допомогою вимог суспільств.а, яхt ставляться
через вк.х:ова.телів до вихованців~
Навчання, вихованю.~ І психічниІІ розвиток<>?обистостt взае­
!І(озв"язані i.ciil; собою. Психічниtt розвиток здtйснюеться в умовах нав­
чання і виховання, обуr,щвдюеться ними. на кожному етапі вікового
розви•r -у вони nевним чином. реалізую'!Ь природні мож.пивостІ особисто­
с·r і, що формує'l·ьо я, і готують І І до виконання сво Іх нових вимог І
завдань. Отже, виховання і навчання самі зміНQJТься в зв"язку з
розвитком особистості f в аалежності від і і вікових та індивідуаль­
них особливостей. Останні відкривають для виховання і навчання но­
ві можливос~і, нов! резерви~
Внутрішнім джерелом психічного розви·.rку індЇfІвіда. в внутріш­
ні суперечності . як t можна визначити як руш Нlн і сили, що визначають
ЯRісну перебудову психічноr-о життя ЛІОдини. Ця перебудова, відбуваєть­
ся в Л!)оцесі вІдоб~No~ьноі дІялЬНостІ внаслідок ваашо1оді І CФOi:uo-.
ваних raнime психїчних особливоотеt з новими впливами о6~е.ктивноІ
дійсності.
Відомо, що внутрішні суперечності виникають не самі по со­
бі, а ~ резjльтаток діі на особистість рівних природних і соціальних
фа.Rторів розвитку. Вони утворооться і визрівають поступово в процесі
: нагром>l,ЦЖеин.н, точніше, згущення усвідомлюваних індивt,цумом фізично­
, ro стану свого організму та вовнІшніх впливів, у процесі схоплення
. свід омі стю
невідповідності між тим, що~особистістю, досягнуто, що У
•jнеІ. •1!Ха в• ·і -:им, що· вона мохе або 8е може досягти.


На xozнouy певнбмувtковоuу е'1'Мl розвитку різноманітні
психtчнt явs,ща. в стілкf 1 водночас такі результати попереднього
психt~оrо розвитку f вихованн.я особистості,· sшl пfддаІО'l'ься змінам."'
Разом з тиu вони містять в собf rотовнlсі~.. суб•в1tта до сприймання
певних сторін дійсності, програми його дій , спрямованих на ре.аліsа-
\.:.1
•
•
./.•_
. ціІ)
цfеІ готовності , t проrрgми порівняно ~ fйких: можливих реакцій
на передбачувані вми:ви середовищз., ІНакість надходження ново!
lяро~-щІІ , кfльхtст ь 11 ацу~.п:ювання в досвід{ . особистості стає
3⁄4,;; .
вапехно в Ід того, нас к tльки нов_е в tдцов ідае , сп !~чне TO'lGJ, що
оообис'!'ІСТЬ готова сприйняти і ВІUПОЧИ'l'И в своє надбання . В-;дь-mtг.
невІдповfднfсть ново І інфорwац іІ тому , що ос обистf сть уже має і що
воиа чекав одержати, виступав в форw і суперечності, подолання я:коУ
в КІІЩевому nІдсуику в не що іюпе , як установленн~ того , що саме з
новоІ fнJ)ормаці І буде нею nрийнwr о , а що вfдюшуто , щ6 викличе у
')
не І реахцІю вадово.nенюt, а що - неза.дово.nенн я.
К Ільи t сть того, що приймається і вfдкидаєт ься , задовольняє
t не ведово.пьня е і в усьоr.о обсяrу tврормац f І , .яка надходить • е
~
'
поиазником сntввtдношення r.ti.:&t загsJІЬНИМ рі внем психічного роsв И ТІ'J'
.
,
•
-
особис то ст і /або рівнем розвитцу окремих психічних nроцесів/ •
'
'
сис'І'еми обuвхтивних вп.nивІs, показником в:.:fню:вання психіки в ході
. ви хо вання
_І розвитцу •
. Надбання
хожного індивіда l, отже, справжнім джер1:JJ: ом йог о
розвитку будуть суперечнос'l'і 9 JПti він усвідомив і арозумів 'внз.сл ідо1~
сющцноІ самостійної розумово і дІапьності. Неусвідсмле!d t ж cy -
пepetrnocтf можуть сприйматися індиві.цоu по механізму н4 с.11іду вання
або навіювання і тільки в деяхій мtрі бути ДіІ:ерелом його роsвит:~9.
Пояснимо це на простому nриющц 1.
І5


УчнІ однієі групи звикли в підручниках позначати чорнилом
f
к~~.цями те, що ім задавали для самостійного опрацювання. Коли
учням висловлювали аа.уважения, що так робити не м,ожна, то вони, по­
силд 1"\ЧИСЬ на ав•rоритеrr одного ts педагогів, жваво відповідали: "НІ,
мo.-rna ! ". Тривалий ча<; учн І не усв ІдоJdJlювали супере чи ост і ~"~ ожна
-
.,
не можна" цього коюtретного випадку, хоч п Ід впливоw виwог ряду пе-
дагог ів !нодf уиикаци бру.nнити книги, але в цілому, як і раніше,
npoдoF~вa.r • відмічати в підручниках заццаиня звичним способом. ·
Ц,;~: кошtре'l'нз. суперечність була усвідомлена ними і. стала джерелом
зміни іхньuго ставлення до пJдручникtв лише по закінченні, навчаль­
ного року. Приводом стала пропозиція обміняти використані книги на
інші, я:кf буду'іJ по .•Jібиі в иастуш1ому навЧllЛьному · роцt. Серед одер ...
жаню: nідручників учнt · вv.явили не тільки чисті, майже нові підручни ­
ки, ,а Й так ! • _3 НКІWИ працюват и уже не МО:ЖНІ:l. • •
І
Уже найперший момент зародження внутрішніх су11еречнос1•ей
уяг,,л яєтьс.є одночасно і момеп•rом зародження потреб. Цf рівноманітні
•
j
•
за своІм змхстом по тре би стаиовл т·ь серцевину :конкретних суперечно-
стей , а. !х реалізація sдійснюе'і'ЬС.я по меха н ізму комnенс~~'ці І - · лІк ві -
.
І
даці: цевідпоn tднос-1'і ін:рормаці і ~ що надходить , досвідовf індивіда
у ви гляд і леrчюг о а.бо важкого адаптування п ершо ~: в дР'Jгому - і ана­
; ход и ть вмв у r:ю вн юс пере жи ваннях і реал ьних, що мають соціальну
, s нач;ушість, діях суб n єкта.
І
В pea.nisaц i I потреб nереживання д іr су бnєкта WІИваються,
• виступаючи я:в: едине ц fле в характеристиці процесу подолання супереч­
Еостей. При цьому в Іtожн:ому окремому випадку пережи ван ня в і,цбивають
стуnін~,, pis вo:мaнf'.L'HOC'l' i і бага1'ств о емоціонадьного :жит·rя особисто­
сті. а діі - с1-упін ь Ії розумов о і й вольової активності,
Іб


Оtrаовне прQ'rИРfЧЧя особистості, яка розвиваеться, - це
протиріччя мtж'новими можливостями, що постJйІ-Jо виникають у неІ,
умадок 11 життя, який тах чи tнаКІІІе стримув спонукання до активноУ
дf.яльнос,тf в більш широхих, нtх раніше, напрямкзх. На коmому вfково­
ку етапі тахе протирічtш характеризуЄ'І!ься спецаріt!НИМ проя:вФ.(
ptmcr психічного роввwrв;у особистостf, нарОД'ІіУЄ у відповідній собі
фор~! потребу в са14овизначенні, в реалі заці t яхоf і долається.
Так; у допідлtткові роки протиріЧttЯ uix моЖJІИВОС'l'ЯМИ дитини
способсu 11 ииття виріщується через потребу у ес•щовизначенні ,
що висоrупає, головню~ чином, у формі прагнення до самостійності.
В роЮІ О'fроцтВ4 потреба :в саuовизначенні виступає в більш
широкі й і чt'l'кf й фор,:t - в прагненні підлітка пt зна'l'и Jt самого себе,
визначити своІ нахили і можпивостІ, укрІ:пити свої інтереси і т.п.
Реалізація дано! по'!'реби в цьоwу віці BYJ40B.moo процес формуванн.я .
світогляду ШJІ.ЯХ()І( укріплення його }дейно-полtтичноі, моральної
основи і становлення методологічного пtдхо.цу до пізнання реальної
дfйсвостf; приводить до утвореШUІ стійких систем: "~деал - інтерес
-
мрія", яхf вислоВ.ІШD'rь життєві ~wагнення :морально-харатерологtч-:
...
.
вого обліку особистості підлітка.
Інші прЬ'l'Ирfччя і потреби підліткового вt:ку залежать від
основного протиріччя і ло'!'реби в с&1овизначенні.
Тах, напршuщц, період ста'!'евого дозрівання супроводж;уєтьс.я
.
о
.
.
у пtдлітRІв виюmненням рццу порівняно стійхих суперечностей, усвl-
доІІJІЮваних з різною глибиною в кіру поступового наростання статевої
потреби від неясної "МJІостІ" до потяrу до осіб другої статі,
встановлення зв"явків наростаючої ПО'l'реби s пеВНИІІЦІ явища.'.tИ в своє­
му органівкі і подіями в навв:о.пиmн:ьоuу середовищі. Цей ряд супере~
ностей вивначається усвідоwхенням підлітком фізичних зиів свого ор­
ганізму /ламання голосу; фор,,у:вання в:істяка за чоловічим f жіНОЧИ!,f
типами тощс/ і резу.nьтатtв зрушення в дія.пьнос'l'і-jвегетативноі
17


нервово! системи /~f,~~ості, зниження r.~рацевдатності, невмоти­
вовано! зм!ни . настрщо -rощо/ в план! зtстав.пення самооцінок своеІ
особистості з реащ,ню.~и і мюuоши реакціmт до себе s боку ото-qую­
чих осtб.
У цьому ряд і суперечностей оди ією з важливих і , можливо,
)
най б !Jrьш сюmдних в суперечність utж потягом пtдпlтків різно! статі
один до одного ! наявню,1 у них .цосв !дом спілкування ula собою .
Оста.нш,,.,го в1;Я1ЗJІяється недостатньо для вияву сиwпат ІІ до осіб дру­
гої с'rаті • що на перІІІЮС по~:в,х /у uолодшому п і дл ітковому ві ц і / ком­
пенсує ться зовнішнім антагонізмом обох сторін , який набував р і зних
форм вираженн.і! /н:щрик.·щ11, , }іезначні • образи" • що Іх зав,цать х.поп­
чики дівчаткам , • "ч;у . .r.ивість " дівчаток до подібних •обра в "/, а
дD.лf f пошув:rо..ІИ в ідпов ідно І і1tрор.мац! і • здатно! ширше розгорнути
"к<;т бачення .життя ~ і задовольнити емоційні залити f праг нення пtд­
л іт:к !в . Таку tнрормацію c•.rapmf підл і тки f юна ltи одержують /за окре ­
МІf.',~ :винят:кг.ми . де іщ,ормат ором В~ІС'Тj'Пае вуJІИЦщ' ГОЛ ОВЮ11'іІ чином
чераз художню літера.-rуру, 1JІУ ЗИку, радіо і 'l'еJJ єбачення, роль яких
JJYЖe :sелю,а. у життf .Учн !в лерех ідно:rо ! юнаць1юго віку. Так, у юна­
.ків спос~•ерf:;:•ае'!:'ЬСЯ пtдвищений t С'1'і йкий ін терес до ~sичнп або
.rr.1вv.чн:о офорw1ених передач по радіо і телебаченню, де легкоf
масичноУ ~rsшш.
В юнацькому віцf /Іб-25 рок і в/ основне протиріччя особисто­
с·.rі, :n:a. формуєтьсл, висловлюе ще вr,nци й рівень Ії психічного ро в ви~
ку, а rro·rpe6a в С&Іовиsначеннf ви ступав в основному в gюрмІ nрофе-
тв


('
Подалання внутрішніх суперечностей характеризує зміст пси-
хологічного життя в п вні моменти часу І разом з тим процес склад­
ноІ якісноІ перебудови особистості • на різних етапах вікового роз­
витку, тобто винmснення нового в психічному житті людv.ни I що фop­
МJD'l"~,g_.
§ 4. Засво 1f1іНЯ навчальн_ого ·матеріалу основн!
умови його ефективності
Вище в!дзначалося, що найперше завдання учбових закладів -
це забезпечити засвоєння основ наук. Що ж треба мати на у ваз і п ід
цим васвоенням?
()
Засвоєння - це таке св ідоr ;а перероблення змі СТ'J і стру1,тури
виуQУваного матеріалу, яке вабевпеQУЄ міцність і р.озумність його
• вберігання в пам"ятl, зв"язок в раніше на~утими знанН,1Ми, :вміння
застосувати засвоєне в ир~хтичній діяльності: раніше "ч,ужий" мЕ.те­
рlал став для учня "своїм", його надбаннm.t /Н.Д.Левітов/.
Якщо у1:1ень правильно відтворює задане, ue ще не св tдчить
про те, що він засвоїв матеріал. Добре засвоєння :характеризується
глибокою усвtпоWІеністю, ~"язком в життям, розумінням мотJІивостей
використання набутих знань на виробництв і, в громадській д іяльнос1· і •
Засвоєння на будь-якому уроці передбачае врахування осно:а­
них психологічних його Іtомпонент І ~з. Це - · увага, інтерес, го•r-оuн і сть
докласти необхідних фізичних і розумовт,~х зусиль. Це процеси беsпосе­
реднього - -qуттввого овна.йомлення s матеріалом івtд-qуття, сприйманнлl
19
,1
.,'
І


спостереженщ~ /мислє: ·!-ІЯ/ необхідність .поТРібних з:!ставлень, увагаль­
нень, сут:ень і умовиводів; ровв"язування_задач з tx перевіркою/,
активної роботи пам"яті і уяви.
§ 5. Від'(УТТЯ І спр~ймання
Процес пізнання починається в відчуття, тобто з відображен­
ня в Мt'"ку ш_дини •окремих властивостей препмет ів і явищ об"єктивно­
го світу при іх безпосередньому впливові на органи чуттів, на аналі­
затори. Відзначаючи роль відчутт Ів у пізнанні , В . І .Ленін писав :
"Інакшє, як через відчуття, ми ні про які форми речовини і ні про
як! форми руху нічог~ дізнатися не можемо"І/. Відчуття - результат
впливу · влас•r1.1востей ма'І·ер і і на органи чутт І в.
Споt.атку здатність мати відчуття або чутливість є пuиро,цже ­
ною. В подальшому діапазон ріRНИХ видіе чутлизості п 'ід впливом життя
і вv.ховання все більше визначається виро бленИІМумов норе~І:u~екторними
ВВ" ЯЗІ{іlМИ,
.
·.,,~ ..
На в і пм іну в ід Ч)".І.'JІивост і тварин, яка за деякими умовн ІО.Іи
константами переважає чутливість людини /пор . нюх у собак'и, дале-
кість зору у орла/ , остання, пuоте, в . цілому набагато досконаліша
чутливості тварv,н. Це знаходить свое пояснен~я в тому, що в ід чуття
людини визначає ться не тільки І і природною організац ією, а й І і су -
сnі~ьно - трудовою діяльні стю, а також скерованою зміною чутливост і
:в проце сі навчання і виховання . Завдяки другій сигнальній системі ­
:мов і_, Hf'JIІi в ідчуття стають усвідомленими . Навиваючи вголос або в д:ум­
ц1, характеризуючи словом або сл овосполученням кольори, запахи , Rву­
ки тошо, люди виражають своє усв! домле1шя сш:щ~,фічни:х властивостей ,
,шосте~ , шо належать речам або явищам об "ек'.сивного св і'і'У.
І/ В.І.Лєнtн . Твори, вид.4-е, т.14, c•rop.2?'7.
20


Природна чутливість людини доповнюється також можливостями,
які дають йому техніка, спеціальні прилади /оптико-лока.ці~ні при­
строf/іщо дозволяють безмежно розширювати вивчення дійсності.
Відчуття розрі"зняються ва якістю, тобто природою об"єктів ,
що'')Jх вони відображають, а саме: зорові - відчуття світла і кольо­
рів; слухові - відчуття музичних тонів f шумів /людська. мова в1<.лючае
в собі і те, І друге/; шкірні - відчуття дотику /таК'l'ильні/, поверх­
невого тепла, холо,цу І больов І ; нюхові - відчуття запаху; смакові ,
рухові /кінестетичні/ - відчуття рухів власного тіла; статичні
-
відчуття по11оження свого тіла, р!вноваги; органічні - голоду, спра­
ги, нудоти, внутрішніх болів; дотикові - складні відчуття, які вклю­
чають в собі вваємовпливи шкірних і рухових /особливо чітко реалі­
зуються в рухах рук по об"єктах, маніпулювання з ними/.
..
,'
о
Крім відмінностей за якіс·ію, відчуття розрівняються ТЮ{ОЖ
ва силою /Інтенсивністю/ і тривалістю.
Роль відчуттів у житті .людини надзвичайно різноманітна: вони
лежать в основі "живого ~поглццанняw /Б.І.Ленін/ і створоють поча.т~
кове, елементарне орієнтування в нав~rолиmній дійсності; завдл:ки
емоц ! ональному тон,; сприяють п ідмесенню або занепаду сил, підвищенню
е.бо зниженню прщевдатнос::rJ. Вони є пе:рекrмовою розумового . розвитку
особистості: Тому іх с11.Іі всебічно враховувати і в навчальному про­
цес!.
До спІльни.х закономірностей відчу'і"l'ів, на які необхідно зва­
жати з метою регулювання умов нuчально-виробничоf діяльності• забез­
печення 6 Ільшоf ЇЇ продукТйвності і :коирорту, належать: а/ чутл~
вість f пороги; б/ адапт~ія; в/ вза~одfя відчуттів; · г/компон­
сація . .
:J
21


(
.G,nіввjдношення1lутливості
по-
ро г ! щв . Щоб бути відчу'1'им, подразник·/свtтло, sвук, дотик/
має досJІГІі'.И пе1щ,о і сили. Така м tн !мальна велиtmна подраsника, при
,НR НІ ВІ-'ІНИкае ледве ЛІ'!.! 1тне відчуття, назиJЗаеться абсолютним поро­
j' ОМ відчуття. ~а допомогою цієї фІвичноt· величини -можна познача'1'И
,т.ак звану абсолютну чу тлив і сть: вона є величино~1 обернено пропор-
ц! анальною абсолютному nорогов і : Е = + .Вииористовуеться і так
. звании
лорjг розрізнення. тобто t~інімальна відмінність між подрав-.
никами, при mdй виникає ледsе помітна різниця у вІдчуттлх. Це кон-
стантна в певних межах величина виражається :вона дробом: для
сві•;ла 1бо- , rвуку т6- і т.д.
,'
Ад а пта ц І я - прис'І'осу:еання аналізаторів, яке поля- ·
-
1
гає-в зміні' іхньої чутливості до діючого подразника /хододового,
теплового, тактильного, . світлового, нюхового тощо/; Значення адап­
таці і мnже бути ян позитивним /зниження t/УТливостІ до неприємних
запахів у лабораторії, на виробництві, пристосування до 1 осв!тлено-
стt робочого місця/, так і негативним /непоміtmння osнaiciu об"є~тfв,
як і в важ..1ивими сигналами, наприклад, св і тлової сигнал і заці і на
'l'l)a.ІfCПO:p'l' і/. ,
Ваае:модія відчуттів•Чутливістьдо_якого-
небудь подразника залежить не тільки від си.,іи останнього, а й від
t!ого взаємоді і а іНІІІИМИ подразниками. В межах одного ви.цу відчуттів
це мо:1r.на, на.приклад, проілюструвати явищами од1:tочасних t послідов­
них контрастів. Взаємно підсилюють одне одного кольори: білий і чор-. ,,
н~й, синій і жовтий. червоний і велеиий. Це вtшорис'І'овуєтьсн в тех-
ниці безпеки на виробництві /скажtмо,у верстатобудуванні/ :: на
';..1),':Інспорт.і, в книгодрJ:куваннt, в таблицях, плакатах 'l'li інших нв.в-
-.
чальиюс пос Ібниках.
22 •,


Компенсація.Відчуттяможу-'fьqе-вноюvіроюпі,цмі­
нювати, дублювати одне одного, що належит·ь до явищ котпе-нсац! і.
Так, С'ліпІ, сліпоглухі мають тонку нюхову, дотико ву і рухову чут­
ливість t на основ! цього в спеціально організованих у-v.овв:х навчан­
н~fдооягають високого рівня розвитку особистості /Ольrо ~короходо-
• ва/.
~ процес і навчання необхідно враховувати динаміку_ чутли­
вості, ff віковІ й Індивідуальні особливості у ріsних учнів. Ван.ли­
во в навчанні активно впливати на розвиток відчуттів, У р~:щі про­
фесій вимагається виняткова чутливість до певного роду rtодμз.зників
/музикант, дегустатор/, в діяльності ж вона розвивається~ Так,
ШJІіфувальники вчаться розрізняти на око просвіти до О,000~ ~r.J,
тоді як звичайно лн:ди розрівняють просвіт не більш ніж ·o,or мм .
•'
'
о
J1'.юди , що займаються красіння.1 ТІ"Jll{Ин, розрівняють майже '60 вілтін- ,
ків чорного кольору. В шофер і в І п ілот і в розвива.ється: здатні сть
.по
в вуку мотора визначати як і сть його роботи.
1{}тттеве nівнання.,дtйсяості обов"явково включає в co'(Si від­
чу'l"l'я, але не вводиться до них. На основ і .«~мплексн о і ді ють1rост і
ана.п f затор і в відчутт я зв" язуються одне з ьдь--им, і в МОЗJ\У виникає
предметне відображення дійсності - с -н р ·и й манн я. Сприй -
~.анням називається відо~uаження предме1rВз і явищ в сукупності
і.хнІх мастивостей і частин при беsпосереднь~ ЇХ. впливі на аналі­
ватори.
До найважливіших властиJЗостей сприймання належать й ого ці­
лІснtсть, осмисленість і вибірковість. Цілісність проявляється в
валежності спри ймання частин від сприймання цілого і навпаки. Тг::}(,
ребро геометрично! фігури може вважатися mt сторона 'l'}Жн:утника,
як його висота f лк сторона rрші /наприклад, в триnутн!й пірамі::, : /.
23


· сукупність ліній н~ рисунку rrооекціІ утворюе про екцію, а кожна І я
ліній в компонент ціеі проекцІt.
Ос:~шсленІсть слрий:мання полягає в усвІдомленні, ос:мисленні
преЛЬІетів 1 Іхніх властивостей, в Іх пlвнаванні і словесному позна -:
ченні. Сприймання так чи інакше включає в собі едніст ь одиничного
•
,
. І sагального, чуттєвого І логічного. Все це дозволяв людині осмис-
лено. розумно коJ:Мстуватися пред:мета:ми та їх вображенюши в nрак­
тичн і 11 і н: ~чал ьн і II робот і , включати щойно сприйняте в систему ра-
-
н іше здобутих знань. Так, знаючи вагальн і принципи буnови верста­
та, учень nізнв. е в раніш невідомrо,у дпя нього типові верстата т ех
верстат.
Вибірко~ість сприймання означає здатн і сть виді J1ення у ві ­
дображуваному певних об"єкт ів. Усе і нше в тих або Інших умов ах
сприймання виступає inr фон . Спі вв ідноше ння між об"ектом і фоном
досит ь дищ1мічні, залежать в і д м._ду об"витивних і суб"єктивних
умов. Із останнfх вкажемо на с тан потре б, інтересів ос:обистості,
на яж l в свою чергу можна впливати, спеціа;1ь но виділяючи в по яс нен-
•н! навчал ьного матёр іе.лу або в пос ібниках необхідні предм,3тн і в ід­
ношення. Корисними з цього погляду в sастосу вання мовн~ і голо со­
вщс зас обів; контрастні підкреслюван ня вел ичин и , кольору предметів
на наочних посібн~,,;ка:х:, у книгах; п ос тановка спеціальних завдань ,
наприклад , обведення ~он,тур і в і перемальовування для виділенн~
певних· особливостей предме та; акценти, повтори в музиці f сп { вах
•ra ін. - ними користуються, зокрема, композитори для ст варення
пере~ючого ест етично го с приймання і настрою .
_Для
тренування, переві рки /а також у в! й аьк овJ й справt/ ви- ·
корис товуют ься прийоми з1•ладжуванн я вt дмінн ос тей між о б"е:ктс14
фоно~,s /кв.:nтиики а загад1tа.Ми, конт_урн І карти або дикtанти, КОJІИ
TBRCT читає'J.'ЬСЯ ввич,з,йно t маску вання на місце в ост і тощо/ .
24


Види сприймар·ш роsрІзняються ва поовідними аналіза'1'оJ:ЄМИ
в даній ситуаціf: сприймання предмета або його зображення -зорове,
u
'
.
спри!.Імання мови, муяики - слухове, обмацування в темряві
-
дотико~
ве І т.д.
о
Крім того, важливу роль в Ід І грають складні види спри~.мання,
яких не можна звести до діяльності лише одного аНВJІізато~, наприк­
лад, сщри!Ьmння простору, часу, РУХ!/. В осно-ві Іх лежать ~!но­
кулярний зір /співдружні рухи обох очей/, взаемодfІ зору, кtне­
стевіf, юоху і слуху. В навчальній діяльності це виявляється в
точності виявлення і копіювання nл.ощинноІ й об"вмноІ фор, преДJ.Іе­
та, визначення відстаней вfд предметів, у побудові діяльності в
певному темпі t ритмі, вра:хуванні рівних видів руху предметtа у
навколишньому середовищ!.
Q
Пізнання предметів t явищ, різноманітність Іхніх чуттєвих
проявів досягається в навчальному процесі ва допомогою •різних за­
собів унаочнення. Це передусім предметна наочність - деталі машини,
частини рослин, харчав!\ m~одуК'І'и, демонстрування дослідів. Проте
не завжди можливо або доцільно представляти предмет в натурально­
му виглsщі, тому широко застосовується І sобра:.в;увальна /картини,
макети, таблиці, плакати, муШDtі, діафільми, кінЩJі'Іьми/ та сло­
весна наочність /яскра~й опис у мові вимадача фажтів, подій,
наприклад, в ІсторlІ нашоІ Ві'І'ЧИsни/.
Великий російський педагоr к.д.Ушинсьиий /1824-1870/ рішу-
.
.
..
че в tдстоював наочні сть у навt· ,ни І: "Цей хfд навчання, в ід конк-
ретного до абстрак'fНого, вfд уявлення до .цумки, 'fаІЩй прЩJодний
і грунrуєтьс.і на таких ясних психt~ законах, що відкидати йоfо
необхідність може .пиmе той, хто взага.пі відкидав иеобJСідність ра.-
25


ху~~Д'ИСJІ В Н,ЦВЧІіНН Jr З 11ЮІОГОЮ JЩЦСЬКО.І природи ВВагаJІ і · і ДИТЯЧОЇ
особщшо"• •І/
ПоИХОJІОГІЧНо обгрунтований вибір наочності в тому або Іншо­
му в1ша,;~ nоJ1егшув васвоення навчаJІьного матеріалу, сприяє жвавості
t міцност і йо.-,о sаnам"ятання. Разом в ТІ'.~ наочність не повинна бути
на.пм:ірнщо, сш~оціллю, Інакше вона з'явиться навіть mкіДJІивою. Між
, словесними наоuними впливами uають бути віп.ношення вдності, nід-
nорР.дкс :за.но і sавдання" розумового щввитку учн Ів.
Q('.обливе значення ДJІЯ пізнання .ційсності мав цiJlecnpm.1oвa­
нe, свідомо організоване сприймання, яке називають спостереженням.
При сnос:тереженнях ВІ'1<ористовую'l'ь спеціальні прийоми ров•1'ашування
ВИJЧJВ-:1НИХ прздметів і послідо,вного оsнайомле~1ня в їхніми частина.ми.
1 властивос ·• .пМи. Спостереження протоколюють у спеціальню: схемах
або щоденниках, фіксують у зарисовках і фото-, кіновйоwщх.
• Дуже цінною якістю спеціаліста е спостере:жливість, тобто
здатність ДО швидких І точних спостережень /Н.Д.Левітов/, : Лрофесіо­
нально-техн і чна освіта вslU'a.n і переnбачs:є високий роsви·1·ок культури
спостережливості.
Отже, сприймання - не дзеркальний акт відображення речей , а
відображення в тій або Іншій мірі осмислене, усвідомлене. яке вклю­
чав в собі вrшиви раніш утворених у досвіді тимчасових нервових
І
•
•
'
.
.
зв"язкtв та індивідуальноІ позиці! суб"єкта /апперцепція/. Будучи
ізизначенимоб"ективними властивостями предметів t явІ-'.щ. сприймання
залежит1, від рццу с.уб"ективних особливосо;rей того, хто сприймав, його
віпQвих та Індивідуальних можливостей. Так, у nіддітків, порівняно
·І/ К.Д.Vщинский. Собр'іние сочинений, т.б, АПН РСФСР, 1949, сто1:~. 266.
26


в коло~ вfкоu, рtвко вростає другосигнВJІьна регуляція просто­
рового орієнтування, ,авдяки чому вони можуть, наприJІлад, нан осит*
nросто~овІ орієнтири в рівних відношеннях на креслення. план І т.д.
о
§б.Увага в навчальному процесі
В процес! навчання учень вобов"яааний переробити в своїй
св Ідомос~ і дуже великий обсяг інфоJЖ,Іац іі . Така переообка вимагає
насампередв'·осередженості уваги.
Ів ·величевноJ маси подразників , як! діють на психіку учня
в кожний даний момент, вІн здатний ясно І чітко сприйняти або
осмислити лише окремі з них: психічна діяльність виб!ркова. Ця сто­
рона fl, яка виявляється в цілеспрямованост! й зосередженості на
якому-небудь об " екті, І дістала назву уваги. · ЗайнЯ'J.'ИЙ пошуrшu ло-
о
гарирма в таблиц і або а цікавіст1, спостерігаючи дослід, я:ііlій демон-
струє викладач, учень водночас не помічає багато в того, що відбу­
в1-1ється навколо нього ,- його психічна діяльність спрямоІЗана й зосе­
реджена лише на п евних о~"єктах, тобто вfн уважний до них. Причиною
цього · в те , що в кор! головного мозку виникають _оптимальні вог.нищз.
вбудження , по.в"язані в даними об"єктами , тоді як tнш і : ;ркові центри
вагальмовані , а т ому навко лишнє в даний момент наче не пом і чається
суб" ектом . Ця та i нmt освбливості уваги враховуються в різних про­
фесіях.
Викладачам , майстрu~ виро бничого навчання дуже важливо зна­
ти вакономfрност і встановлення і п ідтримання активної й стійr,оі
у ваги протягом ypl"· J та і нших вцці в навчальних занять . Лише при на­
леж ні й уваsі sабе sпеqуєтьс я яскраве f чітке сприймання нав іт ь v.a:;;))
помітних ознак обwектlв , б іл ьш продуктивним стає мислення~ змен­
щу ється можлив і сть недогляn ів, помилок /під ч;:з.с вик онання: нав чал ь­
них завдань/, аварі й на виробницт в t f Т]:)9.нспор')і.
27


в и д и у. в а г и • Роврі~няють ІЩІ,Іо~зільну і довільну .
уваrу. Мимовільна увага характеризується ~• що вона виЩtкав без
постановки мети бути уважним. ніби сама по собі: наприклад, рапто­
вий різш звук мимоволі відволікав від читаЮІя підручника; так С8МР
не потребують особливих вуси.пь зосередж~_ння уваги мхоІШD)ЧИЙ філ~
чи ціklіва ровповідь. Уміле використання педагогом МЮІовільноt уваги,
яка Пfд.крІПJJЮЄ'l'ЬСЯ :КИВИМ інтересом Д-0 ВМЇС'!У уроду, ЙОГО окремих
ко~.mоІ-'"Нтfв - прикладів, цікавих вавдаІ:JЬ, яскравих оnисtв чи розпо-
•
.
від!, - сприяє зас~зоєнню матеріалу і вюа~уе втоІ4Люваність від занsrrь,
Новизна, ориІ'ІнальнІсть, яскравість, ·несподіВЩІіоть, сила подразІ:іИКа,
контрастні переходи - все це збущв мимовільну увагу.
Викори~аннп мимовільно! уваrи особливо потр-ібне в робо,.-f ВІ
nІдхі'1'КШ~і, хоч ІІ значення не втрачається і · в роботі в
юнаками та дорослими. Однак основніим видом уваги, ва якиІt повиЮІ І
І
.
орієнтуватися педагоги . в здійсненні навчально-вихощюго 11роцесу, в
доDільна увага. Вона базується на тому, що учень усвід,>~яє потребу,
І
ставить перед собою мету бути уважним до певних об"єктІn, докладав
І
•
спецtмьнюс вусиль, щоб, скажімо,•цілком зосередитися ш~ rюясненні
•
.
1.
складного матеріалу роев•яваннt .ізаіккоі задачі. пе.ревtрці тих або
інших даних тощо. При довільнl й увазі відбувається та,кож свідоме
вольове вtдхилеfІНЯ, ізоляцtя вІд сторонніх подравtЩків. Так, готую­
чись до занять, вимвдач·~щушуе себе не зJЗаЖати на ходtння членів
ci}l"f по кімнаті, на звуки музики, що лунають з сусіднього буди/ШУ ,
вtдганяе wшовІльнІ .цумки І образи, що виникають в його уяв!, як
.
.
такІ, що за:важають роботі •
Д.Uа тривалого пtдтриманна довільно ! уваги у важких умовах
іІ:fже іСТО'!'НЮd в усвідомлення відповtда.льнос т і за доР'JЧеtіУ спр~ву ,
очІхуваЮUІ оерйозно І І квалfф Іковано і перев ірки , . оц і нки, заліку .
28


екзамену. To;,w для забезпечення пnодуктивності навчаль;-,<.1 т роботи
на к~жному уроці потрібно в тій або іншій мірі передбачати виrtuі-.r.а.Р.­
ня учнями самостійних завдань на оцінк-у /ви"тавляється _ в1~кладачом
відразу и.бо після перевір~<и вдома/, що 'Іідвлщує ступінь довfльноі
уваги до пояснення, .:",емонстрацій, формуJГ,овання заь..цаР-., тощо.
Взагалі n ідтримс1.ню; довільно r ува,...и ставить серйозні вимог;:
до орган і заці і зан -тть, цо методики іх проР"дення. Дов іг.ь;,.а у Rо.гз. -
це не легке навантаження на нерюву сис~ .;му. ос,,6люзо IJ
підпіткояому віці. Тому педагоги повинні рег"}лювати її pv.::·1.- 1
силу, включаючи певну розр~щку .е трива.л і сr,•ани напружено І уваги
/ж.арт, цJнавий П!JИКЛад, перехід до іншого, порівняно простого зав­
дання 1·а Ін./ .
Довільна у вага може непомітно переходи~и в мv.мовільну.
Останн.я дешо віnмінна нід звичайної, а тому психологи називають
І і вторинною мимов;льною або пісшщсвільною ув11Гою /і-і.Ф.Добринін/.
Так, читання не знайомого текСТ'J в технічному rjрнал Ї спершу вимагаs
великого ступення довільності ува!'и; в міру того, як учrчь оволо­
діває матеріа;_оv ; дальше читанні! не потребує помітних зусиль з
його боку і суп_говод:ж;:vє•rься: почутт~щ задоволення, радості пізнання:.
Такі переходи частіше спrетерfгаються в учнів з роsвиненими rrі2на­
вальними інте{ tами і нахилами - вони звикли наполегливо працювати,
долати труднощі у .навчанні.
Післлдовільна ув.-"га в також вищою фор,юІtJ про:ресіональноі
уваги /К.К.Платонов/11. Будучи в цілому позитивною, післF,,цовільна
увага іноді зв"яsана з своєрідною втратою виробничої пильності
І/ R.К.Г1латонов. Вопросн психологии труда, М. ~ I962 t стор. 52~[3~
29


/оскідьк.и 13 цьо;,~у JY зі у-rрудНЮ6ться переключення уваги на нові зов­
нішні поД}."іlзники/, що може стати причиною.браку в роботі або нещас­
ного випа,ЦЕу. Шслядовільва увага в умовах виробничого навчання не
в:кj~;~чає, отже, необхіднос'!І переходу знову в довільну .
!!.арешті, :Іо{8.йстерність в органІsец!І уваги учнів валежить
від уміння педагогів розбирати~я в усіх зовнішніх проявах уваги,
ЯIOfJ,,P, Є поза, Міміка, ВИра.8 ОЧ6Й, 88.ГаJІЬНа руХЛИІ3іСТЬ /ЯСК~ВОЮ
ознак с ува~ ,1 до розnов ід! 11икладаt:Щ в.- НІЩ(Іікла.д, ц Ілковита тиша
в аудитор 1І: "слухають, затомувавп1и подих"/.
Забезпечення продуктивності уваги залежить в ід врахування
• і і властивостей, спецІально f роботи по Іх розвитку • .до вrrастивостей
уваги людини }Іалежать: обсяг, концентрація, стійкість , розподіль­
ність, пере··лючоння.
Обсяг у в аги - це кількість об"~:ктів, ~І одночасно
охоплюються увагою за OJI):i'J мить. Психологічні досл ідженнн показуют~ ,
ще, у дорослої людини обсяг уваги дорівнює 4-6 об"єктш., , не зв"яза­
ним м ;ж собою /окремі букви, геоме1тричн І ф)рми/; що в Ін розщирювть­
ся залежно від попереднього ознайо~1ення з виучуванЮІИ о(,"вктами
/наприклад, за допомогою фіЛJ,иу, екскурс І і/ і від можливоО'l'Ї об"ед­
нати увагою об"єкт в одне ціле або в значно більші групи. Так, пере­
хід sв"язаних букв у слово або групування деталей на навча.ІІЬжvу rша­
;каті роаширюв об<;яг увиги: Надто швидка мова викладача може створи­
ти бар"вр для розуміння саме через перебільшення можливостей обсягу
уваги,
Концентр ація у в аги , тобто та або інша зо-
серещеніст:ь уваги на конкретному об"єктt, характеризується С'І'упенем
відвеDтання від сторонніх об"єктів . Належна концентрація уваги за­
бевпечуе необхідний активний вв"явок свідомості з істотнИJ.І.и завдан -
30


• нями, особливостями о6"екта. В цьому разі вона, як правило, під-
кр і плюється д іюm в об"єктом /звичайно, це мо~ть бути І ді і в ~yr,i-
цl/. Об'ов"нsок педагога - домогтися на уроцІ справжньої, розумово і
зайнятості учнів, яка б протистоял_а пасивному слr.-::анню його розпо -
(1
'
від ! або механічному вИRонанню завдань.
СтІйкІсть уваги таксамобаауетьсяна.діР..ль-.
ному стан_! психІки відносно тих або інших об "ект ів і оsначає здат­
нІсть трмвалоІ восередженості.
Для пfдлІткІв більш властиве, порівняно з юнаками і ,г,срос-~
лими, значне відвертання уваги, але завдЮtИ вмілій організаціі
навчзльноІ роботи в урахуванням особливостей цього віку в основно­
му ццається домnгтисл належноі стійкості !хньо.І уваги на уроці.
Важnивою обставиною, яка впливає на сті йІtість У,,!12-"И, є ба­
гатство зв"явків у виучуваному об::'єкті. Б!,пний, одноманітний ;,а
сво!м характером матерfаJІ f способи його виющпу t налрин:лод, моно­
тонна нова педагога, притумюють сприймання уроку, ЗhИЖ)'ють с•rtй-
к !С'l'Ь уваги.
Урок повинен актив ізувати численні sв"я sки в мa•repi ani, що
вивчавтьс:л, давати рі аноман tтну поживу рщн.моЕ ! і nо1г1~rтЮіі; інаю:119
роавиюється нудьга, в·тонлюваність) ОJ',?<''Г;і учнf ааv,маються стаnонн і­
ми справrоm, а іншt :кун~ь.
Р.оsпод льнІст,, уваги :еюптнєтьсятод!1
коли суб"єк•rові треба охоnити нею ряд власшuс дій /наприклад, слу­
хання і записування при ю нспект"ванні пеrщ! ї/. Деяк і професі і /шо-
сЬеn. щ~ановщик, педагог/ ставлять спецЇа..JJ:ьнt Dимоги до розподільна­
сті уваги.
)
Переn:дючення уваги. Інодівиникаєнеобхідніст:.
, ruвндrro f впевнено пере~лючити уваr'У ::i одного ·об"ві,те. на іР..:пий. -Цf1
злас·пшfс•rь "'іИявляється особливо ве.жли.еою в дія.J,ності педагога,
31


~ілота, оператора та ін. 'ГоМУ при підготовці та:ких спеціалістів
:корисно спеці.1.Льно 'r:tJенувати переrtmочення_уваги, як це, скажімо,
ро!'Jитьсн в кссмонав,;иці, ::>.а допомогою червоно-чорної таблиці. Q
розсіяність уLаги -широковtдомийпрспв
неу;зажност і , вона харсіктеризується нерозвиненістю переключзння ува­
ги і є наслідком а6о нестримної рухливості, або ж надзвичайної
коїщен'rраці і "застрявання" уваги на певп1х об"єктах. 'Іл~часова роз-
е ія:н і сть СЕ ' дчи~ь .:)о r~едосиплянн.я,. в•rому, нездужання, про недостат­
нк. орган : зован і сть, відсутні С'l'Ь звички до порядку. Rюцо ж розе : я-
н і сть є постійною рисою суб"єкта, 'J ") це 110 Iш&,1ик значноі інsртttцQ'Л
нІЗрзовоі діяльності, і в такому разі професff, яхt пов"11зані s
екстрен1⁄2МИ вw,огами до переr~1Ючення увrги, йоиу протипоказані.
§?.П,ам "ять
Пережите, ви.вчене завжди аашшJа.f' якісь ст.іди у нашій пам"я-
ті. Пам"я1'Ь - складний психічний г.рояв відображу:юльноі ·діяльноС'І' і
.мрзк_у •• БКJ!ЮЧіl>о :r собі І!роцеси запам"ято11:,•ва, .ня, зберігання і · відтво ­
ре ння:. Jроце3и па м"яті поширю~льсл на всі сфери д!яльностІ людини ,
що видно з класифіr<ацtі видів пш1 11я.ті. Розрізняють такі видv. шщ"н­
ті: е,пов1::сн о-догічна, обр;::.зна, рухова, емоціон льна ,
Ва.ииве м!сца в процесі пам"я:ті надс,rмть уявленням, ·roб'ro
обрз.s&.,: предметів, явищ, яхі раніше не сприймалися. Лю;rr..и відріз1"1-
.-.
-J'rься: веr.икою рrsноманітністю в розвитку уя:в,r,.ень, їх точності тощо:
в одІ-!ИХ перев&в:ають зоров і, в інших - слухові, в
·rpe'I'ix - рухові
'1·.:ц. В окгемих осіб ті або інші уявлення досm0ають RИНЯ'l' КоваІ си­
ю~. Така зорова пам"ять Jула у художР'Ака Левітана, слухова - у т,uм-­
пиштора l-а.хманfнова. Подібнt уявлення наs иваються ейде'l'ичними.
32


Пам"ять відіграв величезну роль в розумовому розвитку
засвоєнні знань, умінь f навичок, без яких немислима rіродукт~вна
дія.льність людини. ЇІ роль винятково зростає у зв"язку в завданнями
комуністичного будівництва: будівництво новоІ'о суспільства і форму-
· вання новоІ ,щцини вимагають вмбtчноі освіченості й грудиціі. На
це вказував. ще В.І~JІенін на fil з"Ізді :коuсwолу: "КомуніС'І'ом стати
можна тільки тодІ, копи збаrатиш свою пам"ять знанням всіх тих ба­
гатс'l'В, яаf в1tробило nюдство" 1/ .
Проходячи складний mлях розвитку з раннього дитинства до
sрf.пост І , пам"ять особщ.tво удосконатовться в період систематично­
rо навчання в ІПRОЛі І вузі•
Процеси шш"шІ моіqп. відбуватися ненавмисно, коли бачене,
чуте тощо sаnам 11ятовувться ніби саио по собі, без постановки ~lети
вапа11.йати /entsoди s :кtнщ,І.пьмІв,1;визначні яскраві подІІ в житті
•.. кожного/, воно наче врfsувться в нашу пам"ять . Уміла організація
занять вИJtJІВ.Дачеu так само спираеться на моuивості 1.r и м о в f л ь-
нОГО 8а!'!аМ"Я '1'аННЯ /ДOi;JlЇД'І:GННЯп.l.зtнче:.ша
АЬ.Спршвrі7~ Але основою для розв"язання СІі.ЛадНИХ навчальних вироб-
ничихпроблемвнавцисна,.цовІльна ппм"ять, коли
. працівник,
учень свідомо 11106JлfвJ7ють сво ! зуси.пnя, щоб зат~.м"ятати
І вfдтворити фlR'l'и, .цумки, рухи тощо. Нерідко висуваються і додат­
кові виног~: щось запв~."ятати t відтворити з найбільшою свідоміс'l'Ю,
повно~rою,· точнtсm, послідовністю. Д1ія цього організовується ~пе­
цtальна дfяn~нfсть заучування~ ЯJШ передбачав ряд прийомі.з: поділ
~теріапу на cuCJioвt частини; групування~ вмістОіІ; .аи,ці.пення
rоловних думок у . кожній fs частшt; простщування з~"азхів у виуvу- .
• ваном,у iїaтepfa.u;f f SB"ЯBKfB НОВОІ'О 8 ранfше ВИВЧ8НИМ~ •
І/ В.І.JІенtв. Твори; вид. 4-е, ir.ЗI 9c-top.25I. •
зз


Активне, осмислене заучування. nротилежне зубрячці, тобто
6ага-rоJ_:О.зо:вому пасивному сприйманню та пов:rоренню, і п ід.кріnдJQеться
різмоманітною роботою уqнів з матеріалом, що вивчається, а саме:
складанням тез, конспектів, схем, зарисовками , діаграмами, підготов-
1t0ю доповіді і т.д. Робота з програмованими посібниками і навчаю­
ч;,,11,и машинами, як і регулюють пода-qу кадр Ів ін:рорuаці І в Ідпов ідно до;
і ндив і,цуа.,1ьних можливостей оптимального заучування матеріалу ~~
учнем, особливо сприяє підвищенню ~ост і навчання . Дуже корисно ці
види роботи застосовувати у навчанні старших п ідліт1, ів, во.кре ма f! .
метою виявленн~. і posвИ'l'ity в них точності геометричних, Щ>ІІС'ft'УКТИВ­
но - технічних, астрономічних та інших уявлен ь .·
Відтворенню , пригад,уванню протистоїть пооцес вабу;~3ШШs.
Ос обливо неприємно в Ін виявляється І переживаеться п ід чао Іс»t'tfоль­
,юго усного і письмового опитування , екзаменів і заліків .
Педагогам треба враховувати і ствьрювати певн і ум ови, ,o j
переШJ,одх-.ають забуванню т,го , що слJд м іц;Ю і m~щко ~пам"ята~vи
учня:м.
По-перше . необхідно повторювати - і пов'! о~ но NІJЯЧЩ[
слідах , а не тоді . 1ср11и матеріал уже sабуто . ,ЦQСЖ~ ~,
що особ1:иво lнтенсищ-10 Яде забування в перші години і протяго1~1 пер­
шої доби після початкового ваучування . Тому на кожному уроц і апід
винаходити активні форми sакріПJІення вивченего і далі СИС'І'ематично
його nовторюват~. Справа, звичайно, не в кількості повто~нь , а в
.
.
о
правильній Іх opraнisaцf І.
По-друге.,цосл Ід11tе~-уt$!И доведено несприятливий ,вnлив на sаучу­
ва~ня чергу вань великого за обсягом складног о t приступного uатеріа- •
лу, що слтд врахов;увати при с:кладанн і розкладу і в організаці і само ­
стійної рuбота уr.-нів<,І.явища ре '!'роав: ти1шого і проаК'rивного гальмування/
34


Для вапам"ятання формального матеріалу /дат, ширрів, термі­
нів, циррови:х даних тощо/ іноді користуються: мнемо-тсхн!чнимх nрхйо­
мами. Наприклад, щоб відтворити в точній nослі_ловності основні
колі.ори спектра, добирають і sayчyitll'ь наnам"ять таке речення:, де
поча~ова буква у кож.ному слові є початковою буквою назви кольору
легко асоціюється в останньою.
Нарешті, слід всіляко тренувати в процесі навчання вихо­
вання основні якості пам"яті: швидкість запам"ятання, м!цність sбе­
рІгання , точність відтворення і готовн!С'l'Ь до швидного відтворення.
Вивчаючи Індив ідуальн і особливості пнм"яті своіх учнів, педагог дає
в JдповіднІ рекомендаці І щодо використання цих особпивостей, наприк­
лад, вор о воІ f слуховоІ пам"ятІ , здатності швидко асоціювати і т . д.
Педагоги повинні враховуват~~також можливості тимчасовv.х
поwшень пам" яті, вв"яsани.х з ва.хворюванням, не:здужанням , фізи~:..::н им и
і психічними траr::мами. В цьому раві слід проявити належний так'.r, не
поспішати в виставленням негативної оцінки, а навпаки, підбадьорити
порадами t тим сприяти якнайшвидшому відновленню нормп.11ьноі діш..ь­
ності пам"ятf.
Вина.хід людиною пристроїв з машшшою пам"яТ'l'Ю створює мо~r.ли­
вості ще більшою мірою концентрувати сили тодськоі пам"лті на іде.r.х,
ТВОРЧИХ завданнях, роЗР'3⁄4НТажj'ЮЧИ ЇЇ . від друГОрядНИХ 8В 11ЯЗКЇБ І :з-а.ха­
_раlІJуВаRНЯ-формаЛЬНИМИ одиницями.
§ 8. Розумова дімьнtсть у процесі·
засвоєння знань
Мислення - головний пізнавальний процес, який полягає в
опосередко.nаному t узагальненому вt.цображеЩІі дійсності.
Не все доступно безпосередньому пізнанню~ Наприклад, швид­
хість світла безпосередньо s!іфіксувати, ві~ти або сприйняти не .


иожливо, але ІІ можна. встанові'і'І'И опосередковано, за допомогою
обчислень і мlркування. Те саме отосувться і будови атома, пове­
дінки електрона , ~закону вартосі' І , мо:рі.пьни:х нор,, і т .д.
V.ислення нерозривно пов•язане з мовою, яка і забезпечує
mодині оцосередковавість і уааrальненlС'l'Ь у пізнанні . Слова авдsють
собою "абстраrування від ДЇЙСНОС'l'l і допусиають уsагальне~, - •
писав І .П.Павлов. - що t становить наше • .• спеціально .пщцське
вище МИСЛЄ!с'НЯ, яка CTBOJ;D3 СП6РЩУ ~МЬНОJЩЦСЩІ емпіризм, а
вріІmт і й иaylf.Y - зиарцп.ця вищого орtвнту.вання mqцини в щз.вщ>лишньо- •
му _ світі і в ос~бі самІй" 1/. 3ав.цяки .1~1овt ~і ·в~е~ня осщ~слено .
.
.
..
.
груnую-.rься, узаrальНDО'l'ься, ЮІасиріК}'Ю'.rЬСЯ і мщуть бути врозуиіли-
)Ш, тоб~rо сп і ввtднесенаш в певну групу, ще фактів, законів
залежностей.
Психмог tчні труднощt розуміння і пов"язанt з НШ4И помилки
.
.
кореняться · саме в нерозвиненоотt узаральнен ь ш..вно~о роду або в
невмінні узагальнювати г-;шовні, fс'l'отні зв "явки і відношення .
Для миолзюц·1 тqцШІИ .ВJІастм.ві безм61'Ші моюrивості моделюввн-
•
.
.
-
.
•
.
ня д і йсності в с~tдоиості. Як ! звичайні иатеріальні моделf t так і
~ОДІ3Лі - ЩЮд.У}('r~ ме.шого мис.nеющ
-
можу~ь nеребу.цовуве.тись, ЗJІІlіНЮ­
:за'!'ись. уточнmоо!fшся . що сприяв прогресу H8l«~ і mt 'f'l'Я суспільс'l'ва .
в . цьсцу мисп:енмю в амаЧ1-11Ш мірі до1rtомагвmь npoцecr1 у я JЗ и •
'l'OO'L 'O у-mореи~ номх образів .na основі попередніх оприй1т.ш. _
уявп:ею,~ Відобрахене і перетворене в тццсь1Шt голові доrрмагае пере­
будовува'І!щ Юt'fі'я" :матеріально- втітоощюь у І!инаходзх І ділах .mццей.
~ ~- ; слід розуміu по.пu~rеюш ,JІенінсьмх •re op H р і.цоб~хщеШ-Ія
с:ро те, що в сво'і.й свtдомос~! шщюш. ие тіль.m ві,цс-брацув об"єк'N'Jз- •


ний св!т, а й 'l'Ворить його. Jщцина не маже вlдмfнити, лtквt,цува~rи
об"ев:тивні закони природи, але вона здатна їх правильно t доцільно
~юtористовувати. Матерія, об"ективний світ - первинне; свідомість,
·,
мислення - вторинні.
Разом і тим мислення базуеться на даних чуттєвого пізнання
І не може функцtонувати у відриві від живого споглядання, лра~t'-'ики.
Вtдсутнlсть належного зв"язку мfж мис.nенням t чуттевиv. дос­
:вf.цом, практикою призводить до поверхових, нелрв.вильних висновків,
'l'еорІй. Мае мІсцL і протилежна помиmш - н~ооцtнка абс'l'рактиого,
теоре'l'ичного uи~ленна; яке в фе ВВЮІИВЮІІ для разв"язання складних
теоретичних І щ:а:ктиттих rrроблем, що постають перед суспільством.
Мислення тqцини не тільки проявляється, а й формується в
дJяльності. Дуже велика при цьому рс:;~ь таких проблемних ~итуацtй,
в яких максимально поси.пюмься харахте~иа для мислення властивість -
спрямованість на розв"язання ва,цачl. Створюючи танt ситуації, які
дозво.ІLЯІО'1'ь також формувати певнt: .розумовJ діі й операції, педаго­
ги '1'ИМ СШІИІІ одержують ключ до Rерівництва всією розуwовою 1діяль­
нlс'l'Ю учнів.
Прогрз.мовані посібники і техніtn-!е обладнання при вмілому lx
:вmtористаннІ значно збільщують мою1ивості усnі!Шіого Rеруванн.ч і сшtо­
керування --ровуv~во11 .ідіяльнfстю учнів на уроці І в домашній робо­
't'і.
Досить ефективними в такаа: творчі вавдання, що не мають го­
'lових ВJІrоритків дпя роsвnяsання, наперед готових відповідей. Таки­
ми мож.у~ь бf'l'JI, зокреШl, деякі курсові і диплоwі проекти. 3а цих
уиов мислення став пошуковим, вдавться.до певних стрітегіА, гіnо-rез.
.
•
.
.
-
Одна.в: подібні омадні вавданв.я: маJJть ОПир!lтися на поп~реднв ово.под!н-
ня sагальЮІїІИ надійними методами мимення - роеумовими діями f опера-
37


ц іями , беа яких иf будь-Ю:tе просте, ні будь-ЯКА творче мислення
!-10 МОL'П1:В ! •
Онерац ір а н а л і а у пол.яrав в ровподtлі цілого на час-
т;,Jни і розгляданні окрошц частин або сторін, граней предмета /ана­
Jrіз будови машив, умо;з r;ироо'ництва, речення, мувичноf фраsи, крес­
лєзня , поведінки, хара~и.>еру людини та ін./. 3 ним тісно зв"яsана
іншаоперація-синтезу
~-
об"еднаннв: частин в одно ціле. Ва..r­
л:шою роаумо~юю операцfеює п о р і в н я ин я. 'l'реба сист ематично
виrшристовува'rи в навчанні можливості порівняння подібних і відмін ­
них об"єктів ?:а їх овнак . Але при цьоиу педагог повинен sабеsпечи­
'l'И не поспішн ий ,'пОСJ1rдоJ3ЮІ!! Іх огшщ .і запам"ятаншз:, інакше виниЮІе
плутанина. Де.я:к1 учrі-і значно в!дсtають у розвитку ці є І опера.ці і і
потребують додаткових індиві.цуа.льних завдань для відповідного 'і'ре­
нування.
А 6 стр агу в ан н · я полагае в тому, що; осмислюючи
я.-кесь явище , ми відхиляємося:, а.бстрагувмося в ід ряду його оsнак і
•розглядаємо окрему ма.стив і с•rь або окрему ознаку . Наприклад, вид t -
л лєм о швидкtс ть якогось т!ла, залишаючи осторонь величину, вагу та
інші й ого ознаки . 3 цією опера.ці·вю тісно пов"яsана операція узагал:ь­
. нення
-
виділена ознака мисли1•1,ся .як типова , групова.
Конкретивація •- операція, обернена узагальнен­
ню й абстрагуванню. Учні повинні вміти конкретивувати засвоюва не
поняття~ підтверджувати його nри.ІUІадом, і люстрацією, поясненнта,
дослідом. У практі:ІЦ і навчання ін оді спостерігаються недо.q іки кон­
:кретl'!зацlt загальних положень, а саме: одноманітніст,~:,, примітив­
ність прикладів , недостатній аналіз прийомів роботи 'тощо .
.П
он я тт я - це відображення в свtдомостІ людей вагаль-
ш-tх істотних властивостей, яко·стей предмет ів і явищ. Думна черев
,,


уsагал.ьне1-шя а:5стр.:~гувннюr, 8а учас·rю й інших: опера.цій, рухається:
до пізнання р'3чей від поняття до понаттz: .від ОД)іншчного понят'l'Я:
до :видово:rс, 9 в ід нього до родового t 'І' .д. • a.;,i; до нs.й більш 8ага.льнv.х
катеl'орt1{ /матерія, причина '1.'8. жи./,, Ус:ві,дошюючи! осмr11сJ1І01ОІ:!И навко­
лишній с:ві1• н:а. основі прюt'l'ЮtИ f мовнаго еn~;~п;уваннн, людинз, оволс~
д t ває понят'!'ЯМИ, створsними :з про1Jес r ~сш fльно- ! сторичного роs'вит­
ку t та Іх- повначеннн.щ,1 J' мов і"
В процес! 39.СВОЄННJ:і ПО!-JЯ'l'І> :В tдбувае>r.ься. 03!W.ЙOMJ'IдJ-lliЯ З р ! $-
НИМИ сторона~.~и :виуtWваних. предметtJS l Ш3ИЩ 1 а '!·ому в навч.з.ннf важ­
ливо ва.безпечити доста1•ю.о варіацtю ознак цих пpG.Jмe'l' ів і явищ r Ух
:відношень иіж собою. В проТИІідЖJ-ЮМУ р-азі, яж свідчать доС1,tд1кення,
учнl не вn і зндю•rь ра.ніш відомих їм об"1єитfв, t віднощен9 , mrщo DОР.:И
DИЯІІJrПься в : нсsвичних Д.ІJЯ rхвього сr.~рий:Іі.&аw,:м у:мовІ:.ІХ~
Засвоєння понять sдійснюється ь формі суд же .в ь 1
уМОБИВОДіЕ.
Сп і:ев ідношення понять, суджень у.мовив од і в s r.югля,цу . вироlі"•
лення НО}J\І правильного ююле~:.ня: :еивчае л о г і к а • Психолоr•tя Jr
вивчав ці форми розумово! д!.нл:ьноотf .m, прояв свідомості, суб"єкта
:в едиостf s ЇНІ!Шl\Ш І'ШЮ.)Ч!ШМИ Щ)(Щесами.
В· суджеин ! ващци щось у-твер,ц,щуетьш-r 1:160 3е.u.еречуетьсл
щодо будь-яких яв~1Щ е.60 подій: "С'!'J{дент-~ любл1rrr:. ~вою nросt:юію".
"Я не БС'l'ИГn,У за:r.іНЧІіТ"h цю деталь". Коли ЕВі. лідставх д:soz. е.бо 1,іль­
нох су1~ень складається нове, його наsимють умовиводом. u.ac~o воно
супроводжується. словнми "отже", "'значить", "таЮІІм чищ>м'1 0 11 а цьо!'о
можна sробити висновок" та tн.
39


Розгорнута фор.ш одного аб о кількох умовиводів називасться
.
.
.
111 іркуванням. І нод!, ЗШlі сть те,го I щоб дати розгорнуте обг_wнтуван­
ня у!,(овиводУ , тобто ЗШІі ~ть міркування , викладачі повtдомляют ь уч­
НRМ готові умовиводи, нанизуючи Іх ОДЮf на одного. Це знижує рівен1;,
усвідомлення, активного осягнення розумом виучуваного матеріалу І
•
.
може призвести до догWJ.тиаму в навчанні , тобто оперування: готовими
положеннями як Істинами , без переконаності в Іхній правильності J
обгрунтова.ност І •
Коли лц.цина мисJ1ить, вона , по сут і, завж;ци розв"язув ту "б о
інщу ро~ову задачу, щось встановлюе~ шу:кав , переь1ряв. Задача ця
може бути настільки елемен тарною .що розв "язуеться: без помітних зу­
силь, араву, миттєво. Однак у навЧЕJІ ьні й f виробнич і й діяльності ,
та і в побуті nеред людин ою постають дуже см адні задач і, які вима ­
га!О';l'~ значних зус иль, щсу І т.п. В розв"язання такого роду задач
в ключа.ється ряд послі довних e'l•an і в: постано в:ка питання /що тре6а
роав " яза ти в sадачі/; ана.л із дащп; визначення гіпо те::~ щодо найбіл ьш
вдалого роsв"я зання вадачі, ПO'JJYR і реалізація щл яхів роsв ~ яsання
і, нарешті, його переві рка.. Ровв"яs~ння задачі та.ким сп особо м в има~
гав різноманітних міркувань та пра1tтичних спроб і дій. чог о посл ідов­
но треба навча'l'И учнів.
Нв. вдійснення такого навчання спрт.юванІ й навчаюч і п ро гра.­
ми і тренажери /напримад, для визначення несправно сті рад і оапараТ"у­
ри; програми для них складаються в використан:шм 3tогічних структур,
,
.
що Ві~обра.жа.ют1, відношення мі~ діями ремонтника 'l'a іх результатами/•
Активіsу10чи роботу мислення ;учнів під час навчальних занять,
.
.
r<еруючи розумовими діями, операціями та п~Jf.:це:,ом ровв"язування задач ,
пгдагоги Еодночас виховують певні :Іі"Кост і ро3умовоІ діяльності: rY
широту, шацц:~tість, гнучкість, послідовнtс·rь, глибину, к{~Jt.!'ь .
..~
.
-
.
~-,,,
.,: ~
~.
40


о
"
У yчaf'd старшого віху мислення став біпьm абстраи"'Ним• хоч
в бер Іга.ють своє вначення: і інш і види мислення: образне• або худОІІ.-
"
не, -ra наочно-дійова. У деяких про:ресІлх на _перший план виступав
той або інший вид мислення: у РЧеного - математика
-
абстрактне
/теоретичне/; у водf.-, автомобіля: - наочно-дійове; у художника
-
наочно-образне. В середні!! спецІапьній о~вІтІ найбільшу у.Ізаrу СJІІд
звертати нв. розвит~к якостей, притаJШННИХ ттрофесІйним особливостям
мислення. що набуваються в тІй або інmВі дtяльностІ.
•~J1ьтура мислення тісно пов "я: зана з культурою мови. Тому,
необхtдно :в пnоцесІ н~вчання достатню уваrу приділяти розnитху воІх
видів мови: усно:, писемної, ВУ'JтріmньоІ /тобто мови "в думці".
так званого "внут~mн"-ого мовJ,_ення"/~,Що ж до- мови пеДіlrога. то · во­
на нас&,шеред повинна відлоРідати вимогам SІr:ІстовностІ, доступності•
виразності та вмінню впливати в потрібному ш-прямt на учнів /нака­
зом, прохаІ-ІНmІ, порадою, повчанням O rьоясненнsщ тощо/.
§ 9. Емоційно
-
вОJІьовt компонен'l'И
sасвоення знань
Людина sавжди переживав так чи Інаюпе сво І ді І, взаємини
,)
в іншими JЩЦЬМИ і все навкоJІИDП-16 - tнаюпе кажучи. у неІ вининають
рfян! емоцfІ O gочуття: звдовОJІення t незв,цоволення 0 .пюбовІ І нена­
вист І , ~_лощі в і смутку, гордост f чи обурення, вагання чи впевнено,..
стІ в чомусь і т.д. Почуття мають складну фізіопогfчну прйроду, :11е
"
достатньо ще в.ивче~, в основі якої ~ежать взаємовідносини ~ори \
І'ОJіО!ЗНОІ'О KOB:ry і Пfдкfр:п; ·прИЧО!q-В ОСtавніїособша роJІЬ ,
на.пе:тrь апивуючим вп.uивам тах sваноl ре'rпу.uярвоі фораацІ 1!. •
41


,)
EwoцfRнe Jn1TTЯ учнів 6агатоман fтно ВИЯВІlЯdТЬСЯ В Н&ВчаJ!Ь­
Нfй дfяльностІ. Тут все впл~щав , навt·rь на_вко.nишнв фізичне серевt:-' )
вище /1!овн Ішне афор.шення, яручн f сть облаnt1'і.НІіЯ, темпера туре, -а Щilf:J
мfщеннf t т.д./, a.ne ІіВ.Іnfльший вплив сп;_)Іlвдяє сама нав 1tа.nьна дія.n.J)­
~Іоть, ІІ процеси, змtст , ре~ультати.
ло,
В.І.Ленін зазначав , що бея людських емоцій "нt~оли r.e
нема .І "УТН не чоzе лщцоькогп ТJІ у к а н н я Істини" І/.
.
.
Успішно І оригінально ровв "пзав задачу - учень радів !
б1ва.:.
ця
І)Мfсть ще більша, ющо рівом з ним lf переживають товариш!, ~олек- 1
'І'ИВ. Сипляться невдачі, .Сіайщий або несправе.цливий ви~uщцач , тщ:1а- .
ришІ - виникає пригн t ченhй настрій , ЯЩІЯ по тім може ~.егативно позна ­
читись і на навчанн 1. 1nf пн t ~ ть керів ництва ПО'С(У'!'Т~ та еьюціІ!ними
ота.нами учи ів пол яrав в тому , що вони :света не цом t 'l'ні бевп Jсередньо
або • Інод~t ~снуються протилежними /удаваяі веселощі/ . о
·,:,
Сам вЮtлс,цач повине н бути чу3⁄41нtІМ , Це спрt~яє "Ідвертос ~ і в
боку учнів, що до зволяє nронимjу•rи в іх:нІ почу'М'Я• В вв"явну в ЦЮІ
А .С.М!Щаренко закликав педагогів не ховатися "від уqня за рівним
І'ОJХОсом, він и t коли до вас не піде~ він найтоtгfе, це.йнебе sпечніше
пережива.ни.а обов" яsкоJЗо від вас сховав . Та і кого п о тягне ~о людин и
s р!вн им голо~,оu?"
Q
,,.
,,
'
КрJм елеиентарн_их емоцій-С'І'раху • гніву , ва,цоводенна тощо , ·
акм м~а cnoo~~plraти І в НЩІІОВШІТИ , JІlКЩЯМ як соцfадЬЩіМ Істотам
вдас•rив І :sищt почуття : МОрідЬВі, Інтелек'l'уальн l; естетичні . · Вони
CПpaв.timD'l'::. :в0.11ичезни й вrщив на вс t потреб!'! , і нте реси лщцини,· на ticю
особм,~~tсть т~ І ! став..Jення до .цtІсност і. Ось чnи.v слlд дбати про
• rеихсз~юш в у чн ів л.Jбові до ЩІ.вчання, до об~ної прсфесіІ.
І/ В. І .Ленін, 1нори, в~,.ц.4- е , '1' • .20, стор.233 ,
2/ А.С .V.ака.ренко. И~(lSР,анньrе пе.11.агогиче ские сочшшния , М. ,l'чn едг иu,
r.,45, стор . I'lO .
42


В ходt навtnння І виховання необхідно на,головних напрямах
r
.
виховувати сильні, глибокі, стtйк1 f дІйовІ, пристрс.снf почуття -
• почуття соцt'1ЛІстичного патрfотиsму І пролетарського tнтернацІона­
літ,у, дружби, обов"нsку, сумління; колективізму, есте-mчнІ почуття
'l'a !н.
Iн'!'V'mo пов"аsані з розумовою діяльнІсТІО так sвані , fнтелек­
туальні почуття: цікавість. ж'3,Цібні9ть до анан~, допитливість, ди­
:,:,ування, суш.ів, упевне:.1Ість - в них проявлРЮться ра,цощІ f муки
п !знання, 'l'ворчос"'І. До fнтелек•1уальних почуттів деякj психОJІоги
відносять ще поч;;•ття rумору, :роні І, почуття нового/0.Г.Новальсі'~/.
Навча.л~на дtял~,нtсть різнобічно зв.чtпае також в о л ь о -
в у . $ру особ~стgсті. тобто sда'l'tІість свідомо керувати собою, до­
лати зовнішні і внутріш~.і перешкоди, що ст.оять на 111J1яху досягнення
мети. Волику р-.,ль у цьом-у відіграє :виховання. Педагоги допомагають
вибору f усJ:Іідомленню мети, виховують дисциплінованtсть, мужність f
(.J
.
, ца~з sятість , наполегливість t непохитність, потрібні д.11я ІІ досягнен-
·-вя:. Вони також допомагають у .складанні ,програми саtювиховання
сnрияють '!Тіленню fi в іІ[ИТТЯ.
:rчнІ пv-рІзному усвідомлюють ту або Інщу мету 1 sасоби 11
J
дооягнеНІ-.А. В тому ра.ві, коли вони наче миковільно t.цуть до кети,
це називають потягом /д;ив. у Пушкіна : "Не:вольно к зтим грусNo бе.;,
о
·.
регам меня влечет неведомr'.я сила"/. Нерідко потяг/рос."вnечение"/
супроводжується гострим емоцtйним sабарвлєнням, ЩО пІдкрІ11ЛЮS його
ще більше. Rор.-,сно збулить потяг до гевноt . нщ,ки, до пfsІfJ.ння ')уль­
турних цінностей, до сусі:Іfльно кори~шоІ праці та. ін.
Б а ж а н н я вfдріsняється від потягу, tH.iit;;m довільним ви.-
.
.
бором мети, хоч емоційно воно mкaw; може СІШЬНО переJtИватися /н~
приклад, бажання вступити до того або fflllloгoнyrYy/.
43


Хотfння·_
в~nьова мобіnІ~ованість на вибір шляхів
васобtв для досш:-нення мети. Недарма кажуть: "хто хоче, той
доб•вться".
о
iJa в tдм tну в tд еJІе•1ентарних вольових прояв fв складна або
вnасне вольова дfя харахтериsуєтьсяподоланням
бtnьm-менш sн11чних труднощів та етапами досягнення мети: постанов­
кою 'І& обговореННЯJ~І "'ети, : :рийняттям рішення та виконання його.
:ГаиІ во.uьовІ діl супроводиуються яск:~:аво вираженими с•.rанами, як!
дістали наsву ВОЛЬОІ''!Х зусиль /у пр1'СТИХ ВОJІЬОБИХ діях вони в, але
непом І тн і/.
Слабиfсть волі mq:в.з і проявляється у п:~;агненні діяти по
лtнt! найменшого опору, в п.:~:агнеІ;:\Ні уникнути пов"ява!-fЮС в трудноща -
ми вольових вус !ль. Це лежить в основ І ровумов v...: л іношів, на що
"нев.цужають" 01tpeмf ytn1i /такий учень, студе~т Іноді не може ров­
в"я:еати задачі нё_ 'l'OJIY 1 8'0 Не Вмів, а TOJ.\Y I ЩО не ВИСТаwе СИЛИ '
BOJI І/. Нав lJальна праця, як і будь-яиа Інша , - справа нелегка J не
J
)
ва~щци цікава. Тому завжди повинно бу'l·И місце пошукоІ:Jі шляхів • фор-
мування у :кожного учня, з урахуванням його вtков1-1х та ІндивІдуалр_.
них моzпивостей, готовності до зростання зусиль у прщt і rюстійно і
ввичии до такого зусИJІJІя.
Q
,.§ ІО. r}ІІраованtс•rь особис'l'ост t, і І Rді бності,
темперамент t характер
~щ,но здійснюваний навчщ~ьно-~иховний процес грун'l~єть­
ся ва всебtчном-у вивченні внутрішнього світу кожного учня як осоfис­
'1'6С'І'І Ів усім найоИJЩЦнІшим згустком 11 особливостей. Учень не тtль-
.
.
.
.ІШ
об"'JКТ виховання І на~чання, він також і осІ)бистість, суб"єкт
_педаrогІчного процесу, від якості відбиття в свідомості якого sапе-
а:ить ефективність виховних вплив ів. Зокрема дл.н н:ращого керівництва
44


навчально-виховним nщщесои педагогові необхідно вивчати і пост! йно
врв.ховувати в своій роботі ~ахі синтетичні утзорення особистост !,
що хар&кте?иаують Ії s рівних сторін, ВЕ спрямованість, здібності.
теlf.Перамент і характер.
С п р я· м ,;; :в а н t с т :ь вира:хав основне життєве пр.'lГнен-
ня особистостї I І f а.ктивнїсть ставлення: до дН!с;-юстf. що визна-
чаються с~стемою мотивів, спонукань, як! й ха.ра.ктери~Jють ідейh"У та
моральну позиціf особистостtо Як різні мотиви І спонукання аисту­
nають світогляд! переконання, мрfІ й ідеали. п о~реби n інтереси
л~нио Вони в формою прояву спрямованості особистості.
С І!!. і т о г л я. д - це система погл;щів на пnиро,цу С'JС-
пІльствоо Розрізняють свtтогл,щ суспtл:ьства в _:цілому·, масу о;..'J)е-
моУ особистості , які• по сут! 1 сnжвпадаю".'Ь, але :від:мtнні sa 06сF1Гом,
.
.
·.)
глибиною f стуnене!і д f ввост і • В · ;ві тогдяд людини входять пол і ,:,:•ичні ,
1110:раJІьні, ,естетичні. економtчнf • природничі та хнші :аоглF.ди . m:f в
сво і~ сукупності свідчать про 'l'Ой а.бо tнший ступ fю, ус& ідоv.лення,
осмислення mодиною реальЩ>І дійсності, npo глиб оке чи неглибоке і 'f
розум І ння .
Свf~оrляд є надбаннЮІ. особистост! і с~ан овить основу Ії
спряиованос':L'І о В сво Іх діях і ЗЧ'і'.НКах, у роав"яsв.нні рf3НИХ життє­
вих питано т,щ:ина керувт~н r,воtии поглядами. 3 ними спfввідносять-­
ся і ними регулюються Н поведtнка та ді і. Сві'l•ог.11.F.nв :визначаючи
спрям ован! сть особистості , В жит тав f поsиц іі і прагнення, надає і ,
характеру ! всьому Н ск.11аду nевРоІ визначеності і стійкостf~
sмістовності t 'І'ВSІ\ЦОС'l' ! • цільності ! дtевості. Погляди, які стали
принциr.:.ш.и поведінки і діяльності людини~ програмою життя, є пере;)
!(онаннями, якими неухильно вона керується в своє~· житт!.
45


Фор~,,'Ування комуністичного світогляду у підростаючих поколtнь
;Jіj:,бувr.ється посТ'Jпово, починаючи з раннього віку, пІд впливом обста ­
:ё,Ш! ЖИ'l'ТЯ ! виховання /впливу оточуючих дитину дорослих, ІхнІх вис-
ла,, шс:;;зн:ь , поведінки ! діяльност і, ШКОJJJ,ї, яка озброює учні в системою
,:т шп, про розвиток :природи і суспільства і т.д./. ВІдповідальний
і.1(:1 ріод формування світогляду як системи погляд!в, пршщипІв t правил
пришщдв на підлітковий 1 юнацький вік, кош~ світогляд завдяки опа­
нув&І'П'J~~ основ нау1<, під впливом коле ктиву учнів, громадськоf ,цуьши
оціноr< набуває оsнак :завершеності_.
:\1 р І 'і '- ~е- образи бажаного майбутнього,
ВК.ІІ)(Jqеного в
:1;::1,1·r·1:· ✓: суспільства. В своіх мрlях: .mодина програмує, передбачав свое
подш:1.,ищ ІО-І'l'ТЯ і дfя.т;ьність. Це порощ;;уе у неі цІлеспрямованІсть І
повснf:дшшо стимулює до активного подолання труднощів у реалізаціІ
CE,ON основного життєвого прагнення. Мрtя освіттое життєвий шлях
оео6,:~тості; робить його шо1істовНИ1d і ц!лісюш ~ надав йому певноJ
сус п! льної значущості, вия:вляючи місце t роль особи в житті конкрет­
~-:;,:,гс r, олективу і суспільс·rва в цілому. Все скавв.не відрі8НЯе кр!ю
від марення і мрійли:аостf.
Мрі і ях обрааи бажаного майбутнього, вк.тооченого в хи~-тя
суспіл ьства, набувЄJСІrь стійхості й дtевос'і' І, стаиь органічно
пов"яsаними а перспективою nсд_а.льшого життя й діяльностх особисто­
стt вже в учнів пеμшис курс1в те:хнікуwtв /училищ/. ВІл:ьшtсть цих
учнtв nов"язус сsоюwрію в перспективою життя nісля аакінчення
навчального закладу, яка уявляється ік ях входження в світ творчості,
трудової діяльності.
Іде а ли, так сmю, як і upii, є обра8аШ! бажаного, але
вони в _більш ,дЇЄООІІі\І n.uaнt &ИражаJ.Jть спрямованість особистості .
Ідеал - це- обраs" .яхий служить nр~кла,цом для особис•rості в ді.ах і
:вчинжах, у поведінці й діяльності. Це вища ме'!'а :життєвих прагнень
46


1'
людини, , в ~ій більш повно виявтооrься І і пере~{онання, :ж:ит-rє::::;8
позиція. Ідеал хврактеривуе рівень морального ро~витку особ:исrос·1•f,
і і щлеспрямованfсть у майбутнє. В ю,ому відбивасться peaJ!ьRe, ото­
чуюче людину життя у :еиг;щ~l певних зразк!в поведінки і стаzщ,зю-~и .
до р!аних сторін дtйсностf. їдеальний образ виступr:~є для оеоб;ю1ост!
як абІрний, уваr•альнений або конкретний образ людини, за нрккладом
якої, !ндив!д будує своє особисте t громадське життя:, удосrсона.,ооє
себе. Для особистостї Ідеал є основний J вищий мотив дія.льноиі :1
поведінки, на нього вона рівняється, ним керується в свосv,у с:,мони­
хованнІ, в своєму роs:еи'l'ку, в здійсненні життєвих цілей. Ідеа.л: Е(JИ-
рає в себе все краще, що є :в теперішньому і майбутньому для ос:обиетості.
виховне вначення ідеалів у становленні t розвитку особ:1ст(>СТ!,
особливо :в старшому пІдлі'і'ко:ео!.\}" f юнацькому вfці, дуже велию).
Іх вивчення ! фОJJ"'1'В8ННЯ в учнівської :молоді - одне з нзt<,за:ж.л;шfших
вавдань педагог І в будь-якого навчального закладу. За дан:ими досл і-,
дzень~ tдеапв учнів-nідлн'І:'кі в відображают:ь все краще, що є :в нап:і й
дtйснос'l't, чик u:ве Радянська Країна, до чого вона йде в своє::.. ~ r роз­
витку; а Іх фом-вання в умовах 1tомуністичн ого вихс,вання і наг.ча:rня
здІйсюоється одночасно і в єдності з формуваюu:ш світогт.я,цу. Це
знаходить с:вf Іt вияв насамперед у виборі ідеалу о Так, ідеалом для 89
!а 100 ви:вчеFшх НамJ'ІІ підліткхв е людиv вfдцан! справі комунізму, вір­
ні своему обовwязку, ~ужн} й ріщучfр сміливі й наполегливі, чесні й
правдиві, справедпив2 ! чуйні о Серед них - видат-лі діяч! нашо'і rдр­
тН ! держави, repol грома,ц.rтськоf t Велико! Вітчизняної во'3н, герої-•
піонери і комсомольці і радянські :космонавти, знатні виробничнщс1,
герої творів радянськоl літературиа бать1tм, вчителі та ін.
Це знаходить свж й вияв ! в тому .як старші підлітки утзшr<>Ть
собt прийнятий в нашій країні моральний ідеал особистост; ,нової
людини, втілення в моральному кодексі будівника комунізму.
47


Oдe_f;.m.нt нами дані свідчать, що тав:f уявлення мав біл:ьшtсть
пtдлІткі:в /82 Ї8 ІОО/, в них rчнf . JІЮ,цину иайбу'l'НЬОГО надfЛЯЮ'!'Ь ДБ().»
ма - п,;ятьма цінними .юtостяии. Яюцо всі навоонt .ЯВ:ОС'l'І t зібрати ра­
sом /Іх пон~ 2oj то матимемо ці.пісний портрет mодини хоuунІстичноN,
сус~хльства~ Це оуде JD.vДИН& "чесна~ працьовита, правдива І скромна,
:висококультурна свідvма, розумнап допитлива, во.rrьо:вs ! смfлива 8 чуй­
на: спра:вед.зmвзt господар '"розумних машин"! жоснона:вт, відкривач
нових п.,-rанет 0 людина витринана ! впевнuна в собі, в:олепивіст, вихова­
на і ввfч.пюз - , енер:r!йне. і жит'!'ерадfсна, тал.ановита І фізично роз~е­
на, патрf от~ вlддана справt комуніШІІ,)' а :еlрна своє~ обов".язху бберех­
.:rива" і 'l'.д. В цьому збірному noprpe'f't · новоІ тодини учнf-під.nітки
відобра:а~-.вют:ь не <rfльхи те краще, що аластиве передовик радзнськю.1
л:ц,"J,Ш.І 'J '?A тепер 0 але ,; те, що е НЕІІ,.ІИМ сусцулЬНИJ.І Ідеалом~ б~ротьба ва
яr.:ий і становить еміс~ виховної. роботи а учнівсьЕою ~о.подц;ю.
Звідси :випливе.в~ що ~бов''явон; кожного педагога, 1i раз! вtд­
СутF.ос·rі ідеалу в того або tншого учня, - :rmити невfдкладчих ааход1в
ДJL<'{. s".ясування ЇЇ rtрИЧИ.'Ч: і ВіДНОВЛ0ННЯ НОрі« J3 f.ндиВfдУІІЛЬ:.оuу pOSBИ'rIC.j
оооб:истостf. 1 цf при~ мо~ть бути рtsноманfтниии І ,uм:к'r:ь ск.лад~m•
.ми. Найбіш,:и поширена а fuiX поJІЯГае <юь у чему,, Шдлі~:ки І юнаки
д1⁄4.."-'1:іfі'ЬСЯ на дорослих, в середовищt •яких :еони спtлкуmьщ;: t в ЯШDІИ
sD~.язані пе:ан;,,.:.ru 3sає.1,!инаw іродиннию~~ нє.вчальНИШІ~ виробничими та
ін~/, ER на. нос!Ув:морtJІ;,ЮІХ нори9 суспільних ідеалів, mt на осіб~ що
вт !.r::01..оть в собі вищі прИ!Щ'ИІШ соцlа;п,ноr справедливості~ Якщо оточуючі
ztо:іодь дорос.:n:1 /бr,тьrm; вчителі та ін./ 148Ю'l'Ь та:кf ' ЯRост.t~ є д,пя неІ
;35 ірцем повєдfнхи, с~а?JЮННЯ де інmих людей, до праці, до рідного краю,
до .Зl•rчиsни в цl.nому. І иавnІUШ~s:кщо дороСJІ~ _не :мают1::, ьідповrдних ююс:­
·rз1., 'l'O _це дезорганізує детrу час•.rину МОJІОДЇ, nозбавллє іІ :ві,rи :в ідеа­
JШ суспtльства, сцустощув, збtднює ! ! власні, особис'l'і tдeaJr.ti. One,
дорослі ~-:з nо,;п.ниt забува~rи про с:вою в~дповtдальнtсть аа виховнння
підроотаючоr•о nо.tоліБЮ! ! в цf й галуа і.
48


П отре би І Інтереси. Пtд по'l'рЄбою ях од­
вfвю з форм вияву сnря11ованооті особистості роsумfвться нужда тодию
в чомусь, необхfдному для•f f життя та роsви''!'иу •
Ровр І вняють потреби матер Іальн і і .цухоnн ! о Вс f вони у лхщи­
ни ~'l'Ь соцtапьний хара.втер.
МатерІальнf потреби станоВШІть основу uттв.цІяльнос'l'f орrа~
нІsму JЩЦИНИ І в nервиННЮІИ. Це орrанІчнІ потреби в І:кf, noвf'I'pt,
водf, sв,цоволеннt статевого fнстиюtту 'і'ОЩО • по'l'реби в одяrу, ШІТJІІ
І 'і'.д. Духовні ПО'!'реби в сnецирtчно JЩЦСЬКЮL'і! поt"ребШ.И. До них на­
лежать nо'l'реби 11 праці, 11 пІвнаннf навколишнього oвiiry ! науковій
творчостf, в естетичнfЯ насолоді /потреби в ~сі nобу!'у Q zиr.я в
цй.nому, в мистецтві/, у спfnкуваннf з fНІІІЮ(И JЩЦШИ, в rроwа,цсьиій
дfuьностІ.
ПоіfР0б• виступають як 001ивне. споцуu.uьца сила, ~отиви_ пов~•
д!t!Xll й дfяльності JЩЦИНИ. Вони спонукать ff до розу11овоl !t вольо­
воі uтивностf, спрямовано І на '!'еоретичне й прахтичне. розв"яsаюш
пnвво важливих · завдань. Іх задоволення чи незадоволенн_я sизначає
f стан емоційного :киття тодини.
В житті учнів важливе значення має потреба :е еР.анШl...х:, у нав­
чанні O поча!l'КІіі фо~вання яко і прющд8.ІО'!'ь ще на ранній та дощкlльню
вік і виявляються в необ:l_tдност t збагачення досвt.цу дітей O постійно­
го одерж.анн.я нових :ерахень в ід навколишнього серещовища, в сп fл."()'­
ванн f І здfйсненнІ ІіК'тВНП дfй f рухtво Щвнавальна потреба sнахо­
дить свfй вияв у допитJШВостї учнfв.& у Іх бажанні вчи'1'ИС.ІІ! nос•rійно
нагро~вати яовf внання, набува'f.'и нових унію. ! навичок. Ії з11:±ц­
нення і ДаJІЬІПІІЙ роввиток в учнВв у процес! навчання і виховання -
-
важливий обов"язок педаг ога будь-оо! спецtальностt O оск!ль:ки во­
на в необхtдною умо:воm у.цосконапення рtвно:кані'fііих. здtбностей учнів.
49


основою для виникнен_ня навчальних, на~·кових, техн І чню:: і прсхресtАних
Інтересі 11.
Шд tнте~сами розуміють вибіркове ставлення особистості до
пре,д,ІlетІв і явищ реальноІ дійсності , яке грун'!'ується K'l Іх еuоцtй­
ній пр~_._вабливос~і й прагненні оволодіти ним и. Значення Інтересів у
'
-
житт І й д Ія.11ьнос'1' І людини величезне" Інтереси спрmювують життя лю­
дей, надають йому повноти і вмtстовності. Вони спонукають особис~ 1о'1'ь
до цтn1і()'f ~ tяльноет--t t е- оди І вхr 1' основних умо в високо І проду:ктив­
ност І розумово І чи фІвичноІ пре.ці.
Про"l'е не · вctu ін'!'Е!ресmа аnастив-ий одшшовиА р t веІ',ь дІввостt.
З цього п.ог.1rя,пу -Іх поділяють на tн'l'ереси слаб к о ї ,_,а І нтереси високоІ
актиеност і. Перш І Ші.Кіть переважне споглядальний харз.ктер, Іх прояв
обмежується ~прийманням об"є:r;та • привабливого для дюдини. Друг І - це
справді дійс,ві Інтереси, вони спрямовані на гл ибоке п!аннння предме - •
'J.'г. і найповніше овол.одfння ниu. Такі інтереси в с~'имула11и розвитку
оо~... .. ______.,..
..,.i,;;,... -. . ;:- . •--
.........
.__._, .. .
-
За своїw змІсто)( tнтереси людей дуже ріаноман t тні, що виsш~­
чавться різноманітністю предметів і явищ реадьного світу тв людськоІ
дfяпьності. Звичайно Іх об"еднують у в елин і групи Інтерес ifJ: матерt ­
ош,ні • суспільні тs. духовні. До матеріальних належать інте1:еси, які
гrо•нтуютьои на потребах .ІЩЦини в Іхі • хитлі, одягу тощо. Суспільнt
, Інтереси nов"яванt в гроwьдською t орr10.ніваторською діяльніс'l'!О люди­
ни. Духовні Ін1·ереси становлять рtзно1~U1.Нітнf пізнавальні інтереси
/нв.Бча.nьнf й иауно11t Інтереси в га.пузі математики , фізики, rуuанІтар­
ни:х nредме'l'Ів, !нтер'еси в різних галузях тe:xнt rrn тощо/ та естетичні
інтереси в р~іа галузях .мистецтва. Люди вІдрtвняються wіж собою
• за о~•рою, тобто mzpo~oю І sмІстовн!сm, сполученням fнтересів . _
&йіS'~.nш доц Ідьне СПО.1Іj'Ч6НИЯ інтерес і В 'l'аке t .!tOJlИ нав_RОЛО основного ,
50


{
суспtльно значущого інтересу, який визначає життєву цtлеспр.m,,оваиtс'І'ь
особистості, об"еднан! Інш} різносторонні, глибокі і зм!стовні ін'fе­
реси.
Під час наВtтльно-Dиховного процесу треба ІЗИвчати t формува­
ти Інтереси учнів. Педагогам слід ващци пам"ятати, що нема таких
учнів, у яких не було б тих або tнших f нтерес!в. 3 виховного погля­
'/ІУ цінно виявити ак-rивні Інтереси, визначити Іх 11:ориснtсть у розвит­
"!ГJ особис'l'Ості '1'8. ев "язок У х s навчальною діяльнfстю учнів. Це дас ть
мохливість всsнови ти найбільш ефективні ш."ІЯХИ І засоби педагогічно­
го вrшиву а метою формування у них активних навчальних , технічних
професійних Інт ересів.
З д f б но ст І • Про sдібноС'1'Ї ЛІІЩЮІИ судять по стабіль­
ності результатів I f роботи в певній галувf. Іна кше здібностt не
бу.цуть ви.явлен і. Вони Існують тІльм щодо конкре 'l'НоІ дёsшьно.ст f або
хількох вид ів fI. В останньому ви1щцку ШU!;,УТЬ про р fsно стороннt
здfбностІ .nюдини.
Пі д вдІбн о стsши розуміють структуру та:киz пспічних влас ти­
вост ей, якостей особисто~t, наявність нко! Іі1 сприятливою дnя ви.к о­
нання певноІ дІнльностІ, тобто відповідає вимоr!ІJ\І цІвf дfвnьн ості
до зволяє .ищцинt досягти в ній високих результатів.
Людські здІбtюсті не в природжентт. Воwл rю:.-л:чають(;л : rооn-
11\УІОТьсн Б ходl виховання оо діяльності о Але Іх розвиток , формува:-ц·і:іі
в fдбувається не на •tШстому ІЯ tсц І 00 , визна qв,еться не лише вих: оваЮШІ..А
і д!я.льнtсm, ~ значною мірою 13алези'l'ь і від ripиpoдw.x передумов -
природжених анатомо-ФІвtоло~fчни- особливостей органівьrJ та нерво-
во І систе1.m, ях l звичайно наеиваються аадатшщ~1. Наr1р~шлад, якщо лю­
дина народжується в зада~кшm доброrо слуху або голосу, ~о в процесі
вагального І fіУЗИчноr о виховання, занять нуsикою або cп!J3ai,(l{j 'li. аа
і нших сприятливих обставин у неІ розвинуться иузичнf або вошижьні
51


здlбнос'І'Іо
Лхщи роsрtзняються иіж собою за р{внем розвитку тих або
tнmих зд!бностейо В цьому плані говорять про людей здібних, якt nо­
каsують ви.сов:! результати, в певнВІ дІ.яльності, талановитих, як!
Уають ду1tе Бисокt показники в одній або р кількох видах дІя.nьностt,
f rен f8J!ьни:х • яи і проХJЩЦапrь нов І пшяхи в науці , мистецтв І , л І<rе­
ра, тур і, в rехніцІ й виробнт.щ'fіІІ о
Розрізняють також вагмьн! ~д!биостІ і спеціальні.
Загальн! вдібностІ нерідко вuивають обдарованістю. Іх фор­
мування пов"явуеться в рег.лівацІєю аадs~ткfв людини в nрсцесІ всебіч­
ного -І І розвитку t виховання; вони в результат І функцj.н загального
• роввитву дітей і учнів у процесі вдlйснення розумrnого, трудового,
фізичного, м орального й естетичного виховання і Noра:а.аю·гь творчf
•
'
J.tож.nивості особистості в різних вv.дах діяль_нос.тІ, il го'!·овнІоть до
роззитку в р!зних напртіЦ . І/
До загЛJІьних вдfбностеІt в Ідносять системи tн1•еJІбК'fУІ:J.льни:х,
вольових ! ємоцНtнь:х мас<J:•ивос-rей /особливості розвитку ув.аги
сприймання, тu,;"я·rх й уяви, мисдення і мови, силу волі I ВІІіІ~ня до­
ЛцТИ 1'Р'Jднощі, sа.хомення роботою ~ощо/ та Індивідуальних психоло­
гічних особливостей особистостІ /праце~атність і працьовитtсть,
наполегливі сть! саиост!йність, позитивне ставлення й Інтерес до
рівних видlв діяльності, :вш.~огпивtст.ь до себе та tн./, необхідних
для успtшного оволодіння внанняuи , вмінНЯІLИ і навиttКаlm в рівних га­
лузю.: науии t прак'l'ИКИ та для продуктивного виконання будь-якоІ
дішьностt. Веа 'РО8ВИ'l'КJ заrальни:х здібностей неuоnивІ успіхи І в
.
ЖОДНОl!У з окремих ВИ.ЦЇВ діЯJІЬНОС'1't.
І/ Б.Г •.Анаш,*в• Форшрование одаренности . Сб."Снлонности и
сnособности", ивд. ЛГУ, л.,1962 .
52


Спецfмьнf едІбноо'!'І - це матема'l'ИЧНІ, жІ'!'ераоrуриІ, муаІічнІ,
teDІчиІ , педаrоrІчиІ 'fa ІИІІІ е,цІбное'!'І • lx C'l'tпьп, скІ.пьп видІ•
lІІЩСЬКОі дJuьнoo'l't. Ко.11На е них винпав на основ! 88.rІUlЬВП в,цJб­
нО(.І!RІІ.\ 8 ІХИЬОІІ СХJІадовою чаС'!'ИНОІІ І JtOНJtpe'l'НOII форwОІІ :вuву .. І
~о• в процес! про.я:виеRНJІ JЩЦИВІС в певвІІ, сnецІuьнtІ rщst
АІU.ЬНОС'1't 1І. СпецІuьнІ в,цfбнос'!'f мо~'l'Ь прооа'l'Иоя руае рuо,особ"
.пиво :в ru;yв І ка '1'8матп11 , муеИЮІ , вобрu;ува.п1>Но І .ц Іаьноо'l' І • ие
НаІЧІІ,О'l'J• вони BИtDIRlW'l'Ь у учнів ПІДJІІПОВОІ'О І І)Н8ЦЬКОІ'О вІиу ра-
8СІІІ 8 форкуианнлм у них ~иоеих , '!'еПІІЧНИХ J rqюфесftшп IR'fepeclв"
Прu,.~ІІD нuчання f вnховаюш, ocoCSmtвo в ив.вІ двІ, roc'l'po
С'f&ІІВ'fЬ ПИ'.t&.НRЯ про дfаrиостп:у f ро8~'1'0К ваІ'R.ІІЬВП f спецІапьвіа
цІбвоотеІ в умовах НUЧ!ЗііВЯ і ВПОJЗ&НІШ t 'f.д"2/ .
Т е 11,n е р а II е н '1' • 1кіияа пршmл~.яо nІ .цій~ до п:оzно.rе
:вповавца І ,цо хо.пех~щ учи!», ІК~'!'ави'flі nЕред rnu '1'ЄІ або Інша
RUЧl.1IЬR8 811БДQНМ, ТІ або Інші B!!МQ"f'i! 1.'QЩО бaf'&.'l'f зane."r.tl'I'Ь ВІД 'ffl ,:
ro, в пe~aror iionoдfe овоtм Nмпераен'!'ом, t Dlд ш~.111шя 111111 'l'OOUt\,,,
раuев'І,1 yчзfri
fII)
'l'el!Iepa!(eН'l' аа~од.uися ще в ДА.НОЕ') ~ . ~
дic'l'au оuи п ·:ухову основу ft tнтер~ре :ацtж, r~,з ~ ж1~1,"111У cт0.trl irt,
"ученв !.П.Нмло.оо пр:, е rмьні r: 'lr; \ia.nr:11J '1'Ш1'ї яищо nервоооі
tJ со~r;::нц:зшш o• ;м,Jб1100:refi 1~ оДD,р:>нностп.
e_u. "П1юбле ч ,11oror;1н.1r•1•є 1 • и, t І96~~
~ ' А.Г .Ru:вв.л в. ДцЗГnоо'fJ\Ка способ~юот"~1 ~з щ:~а1и•иnР μt>боТІ-r
учи'Юnа. Сб. "Смонв~О'ІП t r11пообц"uТl!1t,
1щц. Ш'1, Л., Ніб2.


дІяиьності .пю.цини 11 '1'емперамен'l' .ха~теризуе особис'fість щодо
врtвноваеностf або не врtвноваzеностt 11 _поведінки, особ.nиооотей
реахцtАна вПJІИви середовИП'1 , емоцtйноІ збудливості та швидкості
перебігу психічних процесів /сприймання І пам•ятІ, мислення і u ови
та ін./. Одн} люди - 11:1же збудливІ I окспресивні І враЗJІивІ; tнmt -
•
І
.
менш збудnивІ і вра8ЛИвІ; у одних людей психічні процеси /мислення
мова, вОJІьовt реаІЩіІ тощо/ здійсюоіоться швидко. , в інших - повільно
і т.д. ВсІ ~• ocoбlU!вoc'l'i зуиовпенt_ впастивостЮоІи нервово! діяльно­
С'l'І і знаходЯ'l'ь свій вияв у рухах , діях , у поведінці JІЮДИНИ .
Темперuаент не виражав вмlстово І сторони псих і ч~-,оі дtsшь­
ноот І оообистост і , 'l'Об'І'О не :визначав н і II св і тогл.вду I t( І Інтерес і в 1
нt Ідеалів. Це - ст1ика І на.йбІ.пьш загальна .характерис·rика динаміки
поведІнки rуб"еита .
Роерізнmсть чотири основних: види темпераменту : с ангвінічниІ! ,
:хОJІеричний I флегмаТІІІЧНИй і меланхо.п Ічню! •
Сангві н ік - .пюдина жвава, рухлива вразли ва, дJ,е схил ьна
до легко! й швидко! зміни переживань 9 відрізняеться барщ'Vю мі м і 1tою
t жестикуляцією, ІЩІидюш перебігом і зміною психt;тих П{'оце сів. 3
фізtо.поrfчноІ С'І'орони санrвінtчний темперамент .характеризуєть с я
і".4 сильний /С'Ііда нsрвових процес !в збудження і гал!,Іt(Jвання в показ­
ником працеsда\'Ності нервових мітин, нервовоf системи в цt.поuу
:вивначад'rься здатнісТІС нервових Mi'flrn переносити трива.лий вплив
смьних подразник ів, тобто сильно вбуДJІуватися і не менш сильно
гальмувати збудження/ 1 mt урівноважений /процеси вбудження і гальму -
І/ НR основ 1 вчення І .П .Павлооо. про вищу нервоцу д ія.nьн ІС'і·ь
ра,цянсь:а:J nоихологи інтенсивно розробляють проблеми 'fеш,ара­
мет~· t шт.стивос,.,є,й нврповоі систеWІ л~,!l/ІЮ-,. Днв.пр.'Щ!:
В.С.~ерл\.fН. Очерк •.rеории темпераиента, м., 1964; В.Д.Небw.и­
щr.· ., 0СІ·!Оl,І'.іf1 своt·ства 1иr;ЕНОй щюте,ш че.повем ,tJ, • І9бб, •1•а ін.


вання: рІннозначнt щодо сили /t яи рухливий тип вищоІ нервовоІ дtяль­
ностf /процеси вбудження й гальмування швидко змінюють один ОДЖ)ГО
п Ід ча~; пристосування нервово І системи, орган І вму до нових вш,11й а
середовища/.
Холерик - ЛDДИна гаряча, прsстрасна і запапьна, в pls'ttOI!
вutною ПOt\'fTTtв, пmидиа І порsвчаста, характеривується баrатою
жвавою мі.мікою, швидкістю перебігу психічних процес'tв. Хоnеричний
'І'емnерамент відповідав сильному і неврівноваженому, •невтримному"
/процеси збудженн.я nеревwкаю!ь Н!І.Д гальмуванням/ типові вервоноІ
дІяльностІ.
Флегматик - л~щина в пов Ільною реакц і вю, в fдр і зняеться сласі­
иою емоційною вбудлив!сm, рівним перебігом і sміною ПОt\'fТТів, спо­
хійні _сm і ровміреністю в руках, діях. Флегматичний те~ерамент
&ідповідае сильному, врівноваJІено~ 11 Інертному /процеси обудхенмя
І гальмування повільно вм іНРJть один одного/ типов І нервово і д fяль­
ност t.
..; .-i,;:
Меланхолік - Л1ОДЖі8. повільна, в слабкою реакцією, ванадто
враsлива, схильна до болtсноrо переживання. Іноді вовсім незначних
zиттввих труднощів, до ва.мкнутості, вІдрІвнявться мабиою виравнtсm
ПОt\'fТТів, сором"язливісТІІ. МеланхолІчний темперв.кент 'І!fдносять до
слабкого типу нервово! д~ьності, що, однак, не дає підстави вважа­
'fИ цеІІ тип темпераменту слабЮОІ або неrа'l'ИвнИІІ.
У жиТ'rі д:rже рІдхо кожна зустріти ЛІЩей в основними або, як
Іх ще навивають, •чисТИJ~ІИ" 'І'ИП!lМ'' теІІПеракенту. Звичайно зустрічають­
ся: люди в перехідними І промf][ЮВОІ фо~ темпераментttі і 'І'ИпІв нер­
вово! діяльностf.
55


Твп вищо І нервово І д,І я.nьнос•r І в nрироднОІІ основою ~МП8р!'­
•н'І'У /а' iraкoa вдІСіОС'l'ей t :харах~ру/, в нт,r JІІ)ДИ}ІІІ. иаро.щвтьоя.
А.Іе це не osнa1W.e, що ,,емnе.рамен-'1' ц іщщм eбYJilowieниR сnадков І C'J.'1 0.
І
.
Під впшmом обставин Pt''l'Я, .ціщ~.ьнос<rі, вихованн.я в~tнРІ'І'ЬОЯ 1
властивоо,J нервово! . скс-rеми, t ,вмперw1ен'l' людини . Це не '1'1.nьюs
О1'ВИ'l'Ь питання про цlnecqpswonP.нy sмltn 'l'емnераменту учнів у :ход І
~чаиня f вІІСХовация, а lt робить його иеоб:хfдюw. , Завдання пв.цаr оrа
ро.nяrав не в ,ому, щоб перебудува'l'и один темnері-11ен'1' ва JIOІJI I, а 1
. 'fOJIY, щоб на основ І розвіІ'rху в yt11{f~ uорuьно-вОJ1ьо щ,..~ рис хари'f►
'РУ допоuоrп ІІІ ОВQ.ІІОДІ'fИ ововю ПОВІЗДІНХОІ) , '1'00'1'0 П ()ДОJІа'l'И негатив­
НІ 'І'& ВІІfІциити пози,ивнІ сторонм свого тewepa14eн iry /•нримад, до­
поuоrп uеnанхоJІІковІ подо.uати ва.ша-~утtсть, бод t1щу врщщtвІсть І
роввину,н товарисьиІсть, впевненtоть у соб І ; хw1е1111 ковJ - подОJІа­
~• запuьн.с~ь І виховати стриuанІс(rь І т.д . / .
.
Х а р а и т е р • Індив ідуальн І психОJІог ІЧtІ t рІіМІ особис'l'о­
от І иайбt.пьш яскраво »JШВ.пенt в :хар11.в:терІ JІЮДІ,tНИ , Аді ur.:обистtсть •
Н8 ВВОДИТЬСЯ ДО характеру, ХОЧ знати останн Ій - це I no (:y•rt, ЗНS.'і'И
ОООбІІО'ffоть. Тах у реалr,ному ЖИТТІ JЩЦИ І робJІять : BO!ifl О-ід;ІJ11'1>
вваемини мІа собою· на основ І обопt:льнаго внаннf харцтену, тоб~rо
!fO:ro, що по суті, Іх об•вднув, а що роа•вдиуе .
XapaR'l'ep - це си.падие Інтегральне утворення сфоР14щw-11,а: у
процес І в tдображенна Ui"rЯ й .ц І ЯJІЬНОСТ І ст і ЙКП tндив tдуа.п:ьних РІІС
: р,.бо яиоотей, що ви13начаиь особ4ивостІ ставлення JЩЦИНИ до реальноІ
~~й"8о~І І пі виявпяютьоs в 11 поведінці. Стійке , ае ва~рІШІене
С'fа»пешш .nщцини до суоnІlІьства І праці, до Інших д:юДей І до себе
..,оІ сmнови'.L'І> :xaparrep І виражав опряuованІсть особиотостt. Тому
'
~
'
•
•
nовнtаіе :харахтер мщ;на визна1П1тк JШ ці.пі еве й Інт,гральне , 1:1с.новне
І вивнаЧІUІьие утворення, яхе виЯВJІ.явtься в об"вктивацІІ спра овано-


·-<~·
с'І'І особистость ва f1 с'l'В.вд~нням до д1йсноС'!'f у: ФO.IWt стf!!ких дtІ
'
~·\
\
~
•
вчини Ів.
Як ц.1лfсне духовне обличчя 11юдини особистість визі~ачае'fься
системою <~.бо син•Nнюu с1UІадних структур, що Ії станов.пять. - спря­
кованост! J! sдІбнос'fе!! ~ темпераменту І .хаrактеру. В цttfc~cт~111 _·
характеру нЗJіежить одне з найьаж.пивіших мtсць. В l!i;OiiJ Ї1спWІоrІя
·'
•
о
.
'
особистості sнаходи 'і'Ь свій повний і яt.хравий m1.яв: у ВfіС'1'013Н()• · став-
ленні ЛЮДИНИ ДО багатоманітних ЯЬдЩ ДЇЙСНОС'f:, · ю1:самперед, ДО сусnfл ь­
ст:ва, до :нJJІих ЛІО,І,.Jй й себе само І, в закрІпленихv звичних способах
.
о
поведінки особистість :розкривається рельщ~ніmе - чfпо про.ямяються
Н спр~ованfст:.,, динам!чнІ особливостІ поведінки /'І'емnеrв,мент/
реRульте"'Ивн ість,, ~wодук'І'ивність діШІЬНОС'І'і /здlбностf/. Об"еи'1'Ивую­
чи нs.йбільm повно І чітко найсмаДІН!ші> ;вваемини :всіх сторін /с-rрух­
тур/ особистос~ і g характер 'l'ИіІ СШООІІ дійсно в Ії своєрІдни:м цІлtс­
ниw складом, обличчям.
с
3а своєю будовою /стру1:"r-Jрою/ хар~.итер - це на.сшmеред скпа,~-
на вднfссь вмісту /:життєво! спрямованості особ.,істостf/ } форм проя-
ву даного sм!сту / сфор11.~)ваних стійк~ дfй і ,вчинків. ї&аНер і зви~ -
чон повед!нкм/. ОсновнИИ1 структурними компонентами хаІХІ,ктеру в:
.
,
а/ rюреко··ання. що вивнач~ють принцюfовІсть в '!'8.КИХ П JндивІдуаль-
них ЯJ<остях~ ях цілеспрямованість і принциповість 0 ВИІ60ГЛИВІС'fЬ до
себе і до інших~ 6/ мр їІ й Ідеали 9 потреби Я ін'l'ереси • що впливають
на особливості перебігу почу·r-rів ЛІЩИНИ ! визначать Ії :жи,-тєві праг­
нення, творчу а·:тивн ість; в/ інтелектуальні /спостережливІс'і'~•
о,цухотвореність або прозаІчність. глибина, гнучиІ~ть 1 рухливість _
мислення. товариськість або sамкнутість та ін./~ емоційні /вразли­
вість , чуйчfсть або черствість, увшtсть У9Що/-fа во.пьовt /рt~чість
і наполегливf~ть, витрю.mа і самостійнfсть~ дисЦИПJІінованість та
Ін./ властивос'l'f тодини, яхі над8m'Ь Іі харахтеру певноі
57


щ1оерідностJ, rl те1,щераа4еt,т - динамічна сторона хар..ктеру,
r•i oю об~мовлені •raкt Р.ого риси ~ ян урtвнс,важеніс'lь неврівновuе-
r,ість та ін.
о
У житті слостерІге~ться волика різноманітність в як і сній
nсю:ологіЧr3⁄4.ій ~рщ<теристиці людей , що вумовлює'!'ься рівнем, особли ­
·uостями розвитку і повднаннь: між собою -rаких основних властивостей ·
~_ра.ктеру , яrt моральна nих JDaн і сть І повнота /багатство вну'І'р іmньо-
го світу, різносторонність життєвих прагнень І рІвнома.нітнІсть дt .я.n ь­
ностГ лщцини/ , ціліпіс•rь /погодженість у прагненнях, І нтересах
поведінц іо,, ,ціяльнос·r і , єдність слова І діла/• вивнаt.еність /стій ­
кrсть поведtю(и , іі відповідн і сть поглядам і переконання людини/ ,
сма і твердість /енергі.я й упер:~; і ст ь у доU2Гн еннf П "С'і'авленоІ чет и/,
ур ! вноваженtсть . В цих в.1астивос тях з находи ть сві й найбільш загаль-
: .zй виJUJ структура. хаР3-RТеру ~ який уже ~х,ормувався .
~існ і особливост І стру ктури, будови характеру ~айб ільш іі.е­
тал ьно , роздрі бне но обпек тивуІО'l'ься, або виявnЯЮ'l'ься, в р і sноLІан t тних
рисах п оведі нки, к'fлькіс<rь яких визначитv. рухе важко. Тому рис и ха­
рактеру, як правило , кnасифі:~.ують по групах, 3ОК!'SМS. ро впод ! л.якrр,
Іх на так і: s/ моральні - поч,ут,..я: коJ1ективі зІ(У, пра вдиво ст і і чес­
:нос'І· і, відповідальності й обов"яз.ІГJ, справедnи во сті та ін . ; 6/ Інте•­
лектуальн f - сп ост ережnив і сть і .цопитлив і с•.rь, вдуа.шив і сть~ кw і тли-
в і сть ?а ін.;, в/ вол~ові - СА.Мо стtйнfсть і активні ст ь , напол егли­
вість, ініціативність та ін.; r/ еuоційн! - sапальнtсть , щирість
і чуйFіст:ь, образливість тощо. · Із скаsа.ного, nроте, не випливав ~ що
характер - це сума або ~укупн І С'l'Ь рис особи~то~т f . т. .. :к:е уяNoення
про хараи,рер було б JJYXЄ меха.нtст,1ЧНЮІ 1 хоч у :amт•ri час1•0 судять
про ~- або
іншу людину по одній або кількох вирааих'!Х і стійких ри­
сах особистості /"сиlливий.,., "наполегливий", "добрий", "жорстокий" ,
"розумний" І т.д./.
58


РцрІаняють в хаrвктері -rскож типові й ін.ци;,і.цуал;.,,-іf риси.
Хар:1.Rтер - це властивість конкретчоі людиЕи, .нла :к,1ве в певН'J істо­
ричну епоху, є членом rіевного суспільства, L в класово•,~у ·cyc::-.iJrь~
ств f ще й представником тс-•о е.С J і 1mroгo класу. Спільне в умовt.х
-життя, діяльності й "'ИХовання людей певної епохи й соціального~'
визначав фор,1ування у них ТИП()В!'Х рис х.ар,:,.ктер-1. Тасё, типовищ •ри­
СБ.МИ харантерv перєдово • радянської ЛІQЦИНИ є комуністиЧН& ідейність
і переконаність , принциповість, :-хатріотизм, почут•.rя ко.r:ективізму,
свідомв стаJЛення до праці і соцfалістич:Е)Ї в~асності, ініціатсв-
11ість, оптимізм І гумс:.н і вм, тvесніС'.'Ь і скромність , :..1:,,жніс'l'Ь t геро­
Узм, вимогливість до себе і до !нших.
8 органtчнfй єдності з 'l'ИПОВИРИ рv.с.&Ми :mpat:тepJ існують
й 1 1:1.дивіщальні риси, формувРння лких визначається специфічними
для кожної лкщини умовами життя і вихован~я /: ідмЇнностт.1и в сімо х­
ному вихованн і , в набува1rn і життєЕих вражень і т .д ./.
3 генет!,.:n-;сrі точки вору риси хаμштеру можна розпод,tлити
на опорні і смадні . Становлення опорних рис характеру передує фqр­
куванню складІіhХ іР.дивfдуальних рис. Опорні риси становлять основу
складних uис хар.:.ктеру. Наприклад, Зh)'ратність - прагнення: JІКЩ:t.ЕИ
до точності й ретельності в своіх діях і вчинках - є опорною рисою
характеру по в іS{ношенню до та.т{ИХ складних ін.цив ідуальних якостей, .я:к
органІвованість і дисцюшіноьаність: без прагнення до стараr:ності і
ретельності у виконанні чогось дисциплtнованість і організовг.ність
в певній мірі втрачають свою визначеність.
Розвиток і формування хаμ,.ктеру - процес посту:10:аий, який
здійснюєтrся на основі Tl'ПJ нервовоі систеl,!И f темпераменту протя­
гом усього життєвого шnях:у .пхщини . Вирішальними умовами становлення
харз.ктеру, тих або інших :характерологічних рис особистос•rі є обс -т.-
59


"' вци пття, діsльніс'І'ь, виховання
самовиховаЮІя. При цьому винят.:.·
ково важливе вначечня мав проблем.~ свідомого і ц tлеспрІО,Іо:ваного фор-
муваННJJ :характеру учнів у процесі навчання f виховання .
о
_
Завдання формуванн..; :характРuу в умсзах навчально-виховного
процесу попягае 'у розвитцу в учнів типош рис характеру передовоІ
.,
.
. ·р&АЯНсько І
JООДИНИ. Програмою зд !Аснення цього вавдання в моральний
аодекс будівник~ комуні~щу. Виховання комуністичного характеру спи-
-
-~
•
равться No nивчен.-q педагогами проявt.n характеру учнів, який фор-
.
.
l,Y8'l'ЬCS:, ~обто на Зh...ННЯ '!'ОГО, ЯК І риси шrе ШlЮ'!'Ь учні • ЯК Ці лиси
• у' ша проявлЯІJтьсяD як ! риси _ тількм починають sародхуватись, а які ,
ще в ідсутн І ! т •.ц. Це дозволяє шщагогам найнрШЦЮ& ч:инОІІ.І , найб ільm
~еnивно орrенfвувати виховні вRJІив и на особистість~ колектив
учнів.
§ І Іо Метод~ вив чення особис~ост.! у чн ів у
процес! навчанюr я виховw'ня
Усп tmне ровв"явання навчально-виховних завдань великою м t ­
р~ю визМ2.GВ.е~rьея вдe.,rnR;,,m вихователя пронмкнути у внутрІmн і й сз іт
в1дtова..чця~ v і вне"-1 ово.nодіння шш ме тодами ВИБ'!.,_;ННЯ оо обис то ст і
y-qi>ix1n
l.(1$ вивче r-пш г.рунтуеться не. '!'аних основних принципах , pos-
,
}
.
роблених уQрадянські!Іі психологtі • вгtдно s ЯІGІми :
І/ щ:'1.вильнв, вивчення учнt:а uoжmiвe лише в природюи умовах
ххи:ьоr•о . життя: х д tя.льност і , навчання J вюсованніі • в орган і чн і й ед­
аост ~ в навчально-:виховІuW процесоw ;
2/ особнс'!' f сть учня ед іД sивчатм. в анаJ1 і ~•мІJ:О-GЮ!'l'етичному
план f • що передбачz.1 ров~п.яд І! окрем их осо бливосте й ті ль~щ у ав "нв.--­
ку з ХіІІІІИМИ сторонами психічноі діяльності f_ з ціліс н ;,;м скшщом ,,, е і єї
ссо бис•rост і ;
бС


~
3/ вивче~НІ!'і учня провсдиться в тому колективі, членом якого
L'
:е tн в• і r..азок s mшченням особливоС'!' ей к11лективу • що 1JliS r.соми-
о
•
вість врахувати у виховних цілях усі впливи колективу н~ особистість0
особистість на колекти~е у середовищі .~щого вона формуЄ'!'ься;
,)
4/ судження про особис'!' І с~rь учня ІШЮ'l'Ь грунту ватис.~. лише на
. об"ективн.и. фік,.,ах ,
що .цопускаmь nерев tрку;
5/ особисті. сть учня с.ц ! :i, Dивчати .е Н розвитку O розкриваю-
чи t стор ію q,-ор,rування і те нденц ! і. до розвитцу в 11«айбутньому, що
вобов "язуе ррган Ічно поєднувати ц1з аивчення з цІлеспряиованм:м фор­
муванням, "проектуванням особис•t..)СТі" в умовах реального процесу
навчання t r,шховз.ння.
На основі вазначенv.х принцип ів '] радянськ ій nсихолог і і вюю'D
ристовуються рівні методF.І вивчення особистості учн!в 1/ . Деякими s
цих методів треба вол<..діти кожному педа гоговQ . Серед н~ - :методи
систематичн ог о об"ективного сr:юстереже!(НЯ n бес йди, мет оди ':\'вор! .е j
анкети пробних ~оручень, аналtв рез6льтатfв творчох дtЮІьнос'rі уч-•
нІв/контрольних R творчих робіт, малюнкf.в~ винаходхв, віршів тощо/,
метод е<rМчних бесід на різні теми s метою фо~ввнн д морА...ль них по•-·
нять І улвдень в f~ів.
І/ 3 питан!U! про метLди вивчення особистості учнів опубліковано
багато прщь. Серед них~ А.Г.Н:овалев , Принциmn и ме~.>одн
ИВуЧеНИЯ JІИЧНОСТИ ІШtОJІЬНИК2о fЧ9НН6 ВЗПИСКИ ЛП1И ММ .Герцена,
т.232, Л •.• !962; А.Г.Н:овадев» Психология личности~иsд.2,
М., 1965; В.А.Крут"'цкий s Изучение учащихся и индивидуаль-­
Нtій п одход к ним в процессе учебно-во спиТRтельной работ,,,
Сб •• "ВопросЬ! психологии нравственного развития: школьников" ,
Известия АПН РСФСР, вm. !23, М, 1962 , та ін .
61


СпостереженІО,і вва.жаеть::я основник метод:>н вивчення учнів.
{CTO'l 'HIOfllJ і,ІОМ8Н'rаЮ!І В ЙОГО орган І заці і r СЮЩЦаННЯ плану• ЯКИЙ ДОЗВО­
ЛЯЄ визначиТІ'J, що саме І в треба спостерігати і точність фіксу­
вання явищ 9 що спо стер і гаються. Остац ня досягає'!•ься рете.nьн І стю ва­
пис і в та вшtорис~ ряду технічних васобів, наприклад 9 фотографу­
вання о Цінність спостереження ва.лежить від тог~, на~кільки повно
охоrшені вивченнЯіі баrатома.чfтнl nро.Р.ви особистості ;у:чня в р!~:,ни.:
умовах його життя У&. діяльеос'!І /в нє.вчальному закладі А на вироб-
')
ництв і • :в спор~ивному аал і х в грома,цсt ~ІИХ місцях тощо/.
Методи бес і.цИ. твору анкети /запитаn ьни.ка/ є допоміжними,
що доповюоют'ь метод спостереження. Застосовуються вони з ue'.roю ви:-:­
вчmня ставлення учнів до '!'ИХ або інших явищ реальної дійснос~'r та
оцінок ними своіх якостей І якостей інших людей. Осьовні вимоги до
цих Ме'J!'одів: вони мають бути спрsшованими на розв"явання строго ви-
sначеного завдання, при іх застосуванні треба неухильно до~ержувати
етичності й педагогічного такту.
о
Названі методи /спостереження, бє~іди та ін./ мають ши-
року сферу застосування. Ниuи_можна охопити вивчення учня в навчаль­
ній 2 трудовий діяльності, в громадській ~обот! 9 встановити йvго
інтереси в гацу в! науки ! 'l'ехн і ки, мистецтва І л f те ратури, кіно ,
рад і о ! телебачення, сп орту тощо ~, вивчити m авмин:и серед уtІН і в у
колективі~ виявити особливості Ідеалів та ін.
Метод пробних доручень в одним в видів 'І."с1к званого природ­
ного експеримен~. Він має на меті не лише виявлRння того, як поводи­
тЮІе себе учень або група учнів при ВИКОНВJіНІ доручвння викладача -
в допоиогою його передбачається виховати /311іцнити або усунути/ в
учнtв Ті або інші риси особистості і встановити, sa яких умов ефек­
тивно sдІйснюються виховнf завдання.
б2


' З метою найбільш повного І правильного вивчення учня і ко­
лективу використовують не один, а иfлька методів, які доповнюmь с,
один одного х дозволЯЮ'rь одержати дані дпя еіставлення~ уточнення і
перевірки. При цьому вахпиве вначеJня 111\ють програми та іх деталіза­
ція в схемах вивчення учня й учнів,сьного колективу /в вгаданих пси­
хоnогічних працях навЕЩено такі , програми ! схеми/. ,Вонк орlвнтумь
спрямовують педагогів у цій галувй іхньої роботи.
Одержаний внаслідок всебічного вивчення особистості учня
І і КІ)лективу учнів/ матеріал осми,сJІЮеться, систематизувтьс.я А увагаль­
нюетьсн у виглцці псnолого-педагогtчноі :хараитеристзки. необхідно!
дпя плацування наступноі виховнrі роботи з класом в цілому і окреми­
ми учнями. Характеристику t•з. учня звичайно складають ва -rакою схемо~а
І. Загальнt відомості про учня:. 2. Фізичний розвиток і стан вдорСІ:в"я: .
3. Успішн !сть і ст'lвлення до навчально! Я трудово х д іял\>ност і. 4, За-•
гальний розумовий розвиток учня 5 його fнтереси й здібності . 5. Тем­
перш,~ент і :х.аь:актеро.пог !чн і особлив:,ст І особистост f учня. &. Загмь -,
нй ІВИСновю-1 і проповицfІ щодо подальшо! навчально-виховної роботи в
учнем.
Схема ха~ктеристики на К<~лектив групи мо:~:;е мат:~ такі ПИ•·
'!'ання: І. Загальні відомості про групу. 2 . Характеристика грухш як
колеК'l'иву /актив групиu йоrо роль в колек'l'ИБ і • ідейна спрямовані ~'Ь
групи, взаємини в колективJ ~ дисциnлінованtс','Ь t культура поведінки
групи/. 3 . С-rавлення :колективу до навчальн91 трудоfІо і діюrьнос т .і .
4~ Позаuасне :а:иття колективу . 5 . Вксновки .


РОЗДІЛ П
ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ
§І2, Предмет і ваr,ання педагог і ки
На всіх етапах розвитку шццського суспільства с таршt поко­
ління за.вжди здfйСНІJЮ'!'Ь рівними шляхами передачу нагромадженого за--
·-
о
'
гально-л:кщського досвіду наступно поиопІнням, тобто виховують нове
пок~ління - ді~ей, пfдnіткfв, юнаків. Саме вивчєННЮі·процесів і за-
''
:конtв виховання f займається наука• яг.звана n е д а г о г ! к о ю,
що в перекладі в грецько! буквально означає "водіння: д і тей" . Однак
•.)
розвиток сучасного суспільства зикликав необхід~;ість доповнити прdl-
блеиатику педагоrІчноІ науки питанняІ.UІ. виховання дорослихv зокрема ,
с.тУдентІв середніх спеціальних навчальних закладів і В;}' Вів .
Викладачам середніх спе~;,Іальних навчальних замад!в і май- "
страм виробничого навтання слід вивчити загальн:,::, і вікову педагог і ку
в повно.у обсязі~ оскільки, по-перше, в будь-як!й opep f вихов~оf
~~
.
діяльност! треба спиратися на вагальнf закономірності виховання , що
знаходять своє в tдображення в загальні!! педагогіці O по-друге , пра -
ц івr1ико1а ~чилищ f технікумів доводиться мати справу не nише s дорос ­
лими, а й з підлf'!'ками І4-15 років 9 юнаками Іб-І8 років t і ігноруван-
.
нв вfкових фізичних та психічних .~?їдмІнносrей в навчально-виховній
роботі призводить до серйозних негативних насхt.цв:!в; по-третє, необ­
хідно простежити становmння вікових особливостей, зрозуміти , ях во­
ни виникаІОТь f розвивають..т, - пише в цьому равt можна успішно працю­
вати. наприклад, в підлітком, у якого, як відомо, поєднуються риси
дитячності і врілос2і.
64


t<pl" названих вище n~aroгtчнu енаіІь, до 'l'~tiнol 011-
стеІСІІ nедагоrІп входЯ'l'Ь ще: спец~&.ІЩІа педаrогІиа /су~опедаrогІжа..
,крпоrіедагогІка, o.цiгtxfJpeнorntдarort~ І ~опЕІдts/, охремІ методи­
кх, Історія педагогІRИ.
Хоч вповаnня в sаГІЦЬЦОІJ І вІчнОІ> фующІ&11 суспІnьс'І'ва 1
Іоrо ЦІJІІ І характер ВМІВJ)ИЬСЯ в SUQНOC'fi ВІД суспtльно-Іс•.rорич-­
НІІХ умов. "/ клаСОВОІf,У сусuІ.ПЬСТВІ ВОНО ВІІВначаетьоя ПОJІІПКОІІ І
ін~rереоами панівних масtв І 'l'OlfY с.цуsить внара,цдяк вмtцненщ~ ltJl&-
coвoro пануВ8.НІ:Іа /рібовnасюtхІв, феодалів, бурк:уавІІ/. В '!Ой •е час
у недрuс цього суспільства винихаи'ь І прогресивні педаrоrІчні ІдеІ !
ахІ справляють глибокий ВПЩІВ на формування СПрівдІ наув;овоІ пе.цаго•~
гіки /Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, І.Г.ПеС'l'цоццІ, К.Д.УІІІИНсь:киі,
-
-·
-
-- ·.
-
К.О.ДобрОJІЮбов; І.Я.Фрвщо, Я.С.Го1-ебашвІжІ та Ін./~
Наукова педагогіка отоІть на міцному фундаменті дfа.пеа'1'1tч­
ного матерІалtвму.
На оаіові вченн.ч марксизму - певtнІаму І на дос.І}tдt cuцta
дfстичного будівництва Н.К.Крупською і А.С.Мuарениом бупистворен .
uасичн t прац І про виховання, в яких вввначено .його 88.ІtОНИ стооов1н.
практики UПtоли і вавд~щь коиуніс11и~:mого виховання, роsробnено осн() щ
системи народно! освітаt, юш за 50 років Існування РадянсьаоІ дер -~
l
.
•
!
•
-
•
--
ви досягu рвsу.ІІЬ'1'аttв, що мають :есесвІ'f1ц,о-Історичне вначенна. І
Раданська, педагоr І.ка - вищий еТІШ у роsви,.щу педаrоr tчнс
думки. ІІ вfдмІнною рисою в партІйцість: вона ровв•авуе вавданна
.саме комунlстичноrо виховання. Sавданш ра.цsнськоІ педаrогІки I t
сучаоноІІ,У етапі в ровкриття І tворче використання ва.коном:Jрноёте1
виховання, освіти І навчання в умовах будівництва комунtстичного
суспільства.
65'


Вихованн я роеглядається в широкому f вузькому ро­
зумІннІ ~ова. В ІІИрОкоuу ровумtннІ - це вплив на людину всього нав­
RОJІИІІНього: природи, суспільства, ctм"t, навчання. Як відзначала
Н.RЖруnська, - це вся сума впливів, увесь процес формування осо-
•
І
бистостt . ·пtд впливом усього уRJІаду :життя суспільства, навколишнього
СJередовища, трудово! R виробничо! д'яльності, панівних tдeR, права,
мистецтва, л І '1'0ратуриІІ.
У вуеькому розумІннt в~.ховання являв собою спеціально орга­
нізовані процеси вироблення ~ · молодого покоління НAJieinm:x поглядів ·
на :життя·· і морально-психолог Ічних: smостей особистост І. Це - nихоВІ1а
робо\'а.
r
Складовою частиною виховання е ос в І та, тобто оволо-
дtтtя - систематичними зv.аннями, вміннями і навичками. ЗдІйсяюється
ocвf'l'a в ход! н а в ч а н н я. Всі цt поняття зв"яванІ єдністю,
'·
взв.вмоnереходаuи.
.
.
__
,.,)VJ_Я рОЗ!J~.ІіІЩ Щ[ ,ЩJОІХ ІЩ@NoНЬ ПfU!ii:Qela, ВИ.ІІОріЮТОву..М.Хо-
.
Н1' І дан! Інших наук: соціологІІ, бІо.погІі, кібернетики та Ін. Але
особливо важливими для неІ є вв"явок в психологією, постійна опора
на вчення про сnри.І!мання, мислення, про особливості особистості тих,
кого ·навчаю'J.•ь І виховують. "Психолог І я, щодо свое І застосованос'l' і до
педагогіки, - писав R.Д.Уmинський,
-
і своєі необх!дностІ для педаго­
га, nосtдає перше місце між yc!wa науками..21.
І/ Н.И.Крупская. Педагогилеские соЧІμ-Іения, ~.2, изд.АПН РСФСР,
• 1957-1963, стор. 83, стор.363.
2/ R.Д.Ушинсіtмй. Человек как предмет восnитания. Собрание сочинений,
т.8, изд.АПН РС~Р, 1948-1952, стор. SЗ.
бб


§ ІЗ . Процес навt;;ШНЯ
.
.
.
В радянській школі - в середніх sагальноос~іmt:х;середні х
спеціальних і вищих учбових вающца:х: - навчання є коuун~стично вихо ­
вуючим. Воно вдійснюе завдання всебічного роввитку _молодого покОJІін­
НJJ, виховання дітей, підnітків, юнаків і дівча•r а:ктиВІіими борцями
ва комунізм. Воно спрямовано на підготовку молоді до дія.nьноІ ,
ініцtативноf участі в житті суспільства, в комуністичному будІвющт ­
вІ.
Навчаннявкточаевсобі викладання. -
діяльнІс'l' Ь
викладача-і учіння
-
діяльність учнів . Зміст викладання
виходить з прогμ,.ми навчального предмеw., яхою і вивначаетьсІІ д Іяю,••
ність викладача . В свою чергу вихладач спрямовує організовує
діяльність учнів .
На.вчан ня і е планомірно органіво~а спільwа дімьніс'l'Ь
педагога І. керованих ним учнів , спрямована на свідоме і міцне ·васво­
ення останні ми справд і наукових внань і відnов tдних внаннЮ~! умінь
.
а
.
і навичок. У ході тако! дія:льностt розвиваються пізнавальн і оили і
здібно сті учнів /сприймання і п~w"ять , уава, мислеюш і мова 8 ма•1•еми ­
тичні, технічні та Інші вдlбності/, учні овонодівають едементами
кулиури розумово! й фівичноі пμ,.ці, відбувається фор~.ування коиу­
нtстичного світогляду, характеру І поведінки 'учнів .
На перший погляд~ навчання уявляє•rься нескладнmа процесон
передачі знань виклsдачеu учням, процесом, що шшагав певно! актив ­
ності в оргNotзаціі й проведенні навчальних 89.нять лише від ви.клада .
ча. Насправді ж навчання - процес щже складний. його повноцінне
адІйснення не може бути беs а.итивност 1 s боку уЧНfІЗ .
67


1 процес f м~ nfд вtшJІ-вом педагога /оnазом, МІJІJ)НRом,
схеіІ.ОІ!, дос.n Ід8.ІnІ ora Ін./ учн І uy111eнl . сам І дt яп, вихонувати ряд
U'l'ИВН'--Х роsумо~их 1 фlвичних оперв.цНІ no овоJJодінNo внаниЯМJІ,
вмfннтm 1 иавичкамк, rio виробАеННІІ повиnвних ЯКОС'l'еІІ особистос'l'f
. /сприІt.N8.п,
аваnІsувати II увагцьнюва'1и Н&ВЧ8.11ЬttІІt матерІа.t, вии:о­
нуваТІІ кrрави ДJІВ ваи:рІплення по'!'.1Ібних навичок І t.д./. засвоенІ
в процесІ акпвноІ nІsнав8.!ІьноІ й вояьовоІ дfяпь~ьс,1 аваюur
с'!'&М'ь на,ц~анням учнІв, sнарJЩЦЯІІ Іхньоrо миспення, 110'1'ИВUІІ noвe­
дfmar, вну'І'рІшнtо орівн'l'JІf001ІИ в мв.йбу~rнІІ npoфecll, nporpurьи
tвfцtапвноt участІ в nродуи:,ивнtІ npщf.
Без амивноІ ДІЯПЬНОС'l' 1 учнtз не •оае dy'l'M CflP8JDDIЬOГO u-
,:- своенн.я наукових енань І в!дповІдних fм умtиь f нав$fчоtt . АRпвнІсть
,их, по навчавться, - це вагмьм. іІіІ$ОНоufрнІоть, ,иsпшенн.~r акоІ
сnо~ерІгае,ьОіl II yc fx сферах нав~s.ниs і виховання~ сtмеІноrо, до­
ІІІИ Іпьноrо 1 в Іnьноrо, оерtЩньоrо спец tальноrо І miщcro.
В перІод будtвниц'1'с хо.--..уи!:з~ иавчnии.і здJАсюов,ьса на рl&-·
я І lдеР. (."У ~: ::не f иауu. Ва'!ІвННЯ 'i(oxн:ort) н~тщ.nьиоttо ІtрtЩМета бущ-
1,,:,:1,N;: на ocl-'r.m ! наІtВМlUІв ІІІіІІХ еуче.сних .дооя:гнень II іАПОвідно І ra.ny-
1,i !'~!'і:и. Цв rtot;~JJooe лра."'Нення y1U1tв до oвo.1щittюu. :~ау11:ою f st11ІНJDs
('('.~
!Тр0!\2"J наf-!Ч~h''ЮІ ~ 1i8Лf.4m і ще 61JІЬІІО f &К'l'І!В t sац' t учи t в у ці 8-
'1
ггШІм1r..t r,ійсвостl.
'.Існоеиа ~е'!'а процесу не.в~ння саме п,)n:ЯГаf: в тону, щоб
~·
[• ..miirи молодь кІцRW!И внання:ми основ нaytr • nрояt11чимv. ідеями
ооs.єнтку на.у-ки, au fннтm творчо sастосогу·~ · .N i в 1 " і
• практиmн
nІ'ТJ"Ності одержані внанна. щоб пfдготуrзаr., ym1a' rr
,сі 10N


Підвищення рdлі самостійності учнів во6ов"явуе викладача
так 6у.цувати навчальний процес на кожному уроці, при підході до
вивчення кожно І нов о І теми , щоб перед учнями виникали ро зумов f ва ­
дач і , як І б еuоц і йно вахоплювали іх, викликали напруження думки 1
творчі пощуки розв"язку, прагнення до "відкриття" відповіді.
Процес навчання мав багато спільного, багато в чому родіб-·
ний до процесу наукового пізнання законів об"ектИБноІ дійсності,
класичне визначення якому дав В.І.Ленін: "Від живого споглядання
доабстрактногомис.нення і від нього допракти•··
ки - такий діалектичний пщях пtвнання
об"вктивноІ реальності"!/.
Істини, пtвнання
Пізнання починавться в сприймання людиною предм~•r!в
явищ внасл !док Іхнього вшrиву на його органи чут•rів. Але сприІ!ман••
ня не забезпечує проникнення в суть предмет І в і явищ . .· Ос • rа н н є •дос» ­
гаеться мисленням, яке абе,-трагуеться в ід .цругорядного і випадково •­
го в предметах і mзищах, осягає Іхню сутність, уаагальнюе г о.ц.овне
І основне, розкриває процес Іх роввитІ<у. PesyлЬ'l•атJ{ роботи іІ!ИСJrеннн
)
•
виступають як науков І в Ідкриття і виражаються в понm•тях f законах
науки, достовІрнІсть, істиннtсть яких пере~Ірявть~я в сусnільно -'l'РУ ·
довій, практичній д!яльнос~І .пкщей.
В процес І нав~а.ння учн І засвоюють знання, нк.t с•r~;ши надбан ,..
нmt суспільства, всього людс'l'ва, вчаться творчо користуватися НЮІИ
в своїй пj;щ ктицІ, · васвоюиь nровідні ідеі роsвитцу нау,ЮІ., : виробляю ­
чи в собІ , готовність до самостійного відкриття в майбутщ,оwу нових
І/ В. І .Ленін, Твори, вид. 4-е, т.38, стор, 15'7.
69


~зна нь . Таи само, як 1"'в науковому п і внанн і , н навчанні ед t йСіІІJЮТЬ-:­
ся вtдкриття, п!внається нове. Але в науці нові відкриття безпосе­
редньо стають нвдбаннЮІ суспільства, безпосередньо служа'і'ь сусп іль­
ству, ~ого ·розвиТRу. В нав"<llнн! х нове /оволодtння с ис'r'0і!іОЮ І'Інань,
ровв"явв.ння 88.Дач, оволодіння вироби~ навичка.о~& ін./ ~ tд-
11tримвться учнем споtmт~ безпосередньо для себе, переживае•.<!'ься
них як tворча радість, а потім уже - оnосе~ кова~і о
-
дпя. сус~нль­
ства • Останнє В звичайноа,у вжитку Н8.ЙЧRСТ fПІВ Н&ВМВЄІ!)'!'Ь <r epi! Ї НО'.11'
,;вlддача"t роsум fючи nfд цим творч.е використання набу'!'Ш у процес!
нав чання знань, умінь і навичок у виробнич і й І пра .к~чнfй д! шьн~іf­
стІ тццини .
Радянська дидактика розглядав навчання, зюtодя:чи s ),(арк­
с ис тсь'{о-ленfнського r чення про розв ито к, як внутрі шньо с:у пе реч:~m­
виІt процес • що являє собою єдніст ь двох щю тилєmни:х t необхідних
одна для одно ! ст ор і н - уч !ння і викладан ня. ·Навчання ствоРDється
спільною активною д lяльнtс тю викладача t учнів - без цього воно
неt•()ЖЛИОО, Успіх у нав чанні залежить вІд якості сп tдкування, кому­
нікацt! wl:a: тИN, хто навчав, t і'ИМИ, що вча'l'ься, від ефек'l•ивностt ·
здійснення принципів к ерtвництва І "зВ()ротнсго зв"явку".
Суперечності виступають ЯR рушійна сила процеGу навчання .
.Вони
вюш:кають в учtннІ А в.ихладаннt на кожному етапі навчання, н1з.
Хід• лvг f.ка. н&вЧD.ння висував п еред вик.падачем ! учнями де­
дал і сющnніщі пt~на.вальн! -re. практ ичні аа.дачі /питання, завдання,
вправи на вироблення необхідних на.пичок тощо/. Викладачеві треба
'1'іІК оаброі'l'И учн!в /з ураху:ванн.ІО.І їхн іх вік.ових та іщивtдуальних
,11ожливостей/ нео6хtдними науковиWІ sнавня:ни, щоб вою-~ буш1 п ід:rо­
тоsлені до !'!одолання тр-уднРщіn при розв"ю:-нтf ои t ;щ;1аt!. Мі:!; sада.-


ча.ми, що постійно висуваються в навчанні, та фактичниwи моuивос ~н •­
uи викладача - підвести учнів до Іх ровв"явання /це вивначаеться
рівнем його науково! й методичної nІдготовки/,_ виникають суперечно­
стf. Цl суперечності восередиуються в проблеuа.х поурочного "дозу -
вання" знань, поСІІ Ідовност і , метод ір як ост.І :виющцу цаsчального
матеріалу та ін.
В органічному вв"явку в суперечностями ·в діяльності вИІUІа •
дача перебувають і су перечності, в11астиві навчальній дІяльнос-rі уч
ні в. Вони виникають м іж п і sнавал ьшши і пр8.Іtтичнюіи -оо.вданнЯІ>Іи , нк і
висуваються ходом навч..ння, І ступенем готовно с т ! учні в до Іх роз н "н
вання. Останнє обумов11ено на.яви ic'l'I) ПІ)Тр і бнщ анань , умінь і нали•··
чак, рівне м розумового розвитку ,у чнів, особливостЮ4!11 емоц!'йноі
настроєності , гс,товнfстю до сприймання того або Інmоr•о на.тш.nь1юr· о
предмета.
Значення рушійна і сили навчщ1ня· на.6уваю•rь су переtтос т і 'l'o;1J ,
.-
..;;ii.,,,,._..._._
s_.
•
- · 8k ---••.ІІРГ ,,..· .; .
_____
____.
,.-
ноли вихователь і учні підготовл ен і до Ух подолання t усвідомлюють
необхідність іх ровв"язання.
Суперечності створюmь у ni знавальній дfs,-.льнrоті викладача
учнів проuлемні ,11ощуковf сиrуацlі, тобто 'l'aкt, що потребую·rь сво ­
го ровв"явання, різні навч.альні труднощі. В ході систе.ма.т.и~ого ,
послtдовного розв"явання цих навчальних проблем, пошукових ситуацій ,
в внюшдженні на них відповіді S " ійснюеться подолання суперечностей,
відбувається nepextд учнів на більш високий ступінь навчання, рvsви .
ває'l'ЬСІІ Іхня розуwова діш~ьність, удосконалювтия роау~,юва і вольо ­
:rо активні сть , sбага-~~.уетьсв: у зви язку з переживаннт,,,и напруже.ноf
роботи мисдення і μ1дощІв пtвнання іх:нfй емоціона.лм1иІ! досв4щ .
ВодноЧ9.с відбуваетьсл збагачення і вростання педагсг!чної .wаfіс'І·ер­
ност l викла,ца ча .
71


с-
·1
І
3авдання~ передбачені навчанням /свfд<>'4е І мfцне засвоєння
внань, умінь і навичок та ін./t реалізуються в структурі навчально­
го nponвc!f• в якому вІдображена лоrіна навчального предмета та хtд
nІsна~оІ діяльності учнів при засвоєнні нових знань. Ця струк­
тур~ дуzе динамічна f складаетьая в таких ланок:
а/ створення проблемноІ си"'Уаціі, тобто постановка пізна­
вальних і прав:тичн~ задач у формі, .яJ<а спонукає учнів до учtння,
вагострюв суперечність між тю,, що вони знають, і тим, що Ім треба
ще ввнати; це передбачає початковий анал І в_ аа,цачі, я:кий приводить .·
до І f вгадування наперед і і розв"явку /висування гі~отези/, викли­
І<ае ажтивнІсть в учнівt прагнення до самостійного в~ll:одження вfдпо-·
віді не поставлену аад~-qу, підготомяє Іх до сприRмt:І.Ння нового ма-
терfапу;
б/ сприймання учнями нового навчального матеріалу, утворен­
ня у них правильних уя:вле11ь про предмети і явища діRсностt;
в/ утворення наукових понять, васDоєння закон ів науки
внаолfдок складн оІ розумовоf діяльності учнів при ровв"яваннf пfв­
навальних навчаль них задач;
г/ закріплення І вдосконалення sнань, формування умінь !
навичок п ід час виконання вщ::ав, п~ктичних і лабо~тоnних робіт,
в процес І виробн.ичого навчання;
д/ ввстосування -sнань, умінь і навичок у пра.ктичній діяль-
11остf учнІв /у навчальній, виробничій практиці тощо/;
е/ анал t в досягнень учні в, перевірка т-а оцінка васвоєння
шши внань, у:v.івь і навичон.
'12


УсІ цІ св.п.адові '!І!.С'l'ИНИ навчального процесу можу •rь поедну ­
ватися. по-рІано~ залежно :еІд тих аавN}нь& що висуваються sш осноІJ -•
нt в ~0111 а б о і нший моменоr навчання. Цим , вокрема, вуwовлюе'!'ься рІв -•
номанІтнk ст ь навчальних занять. Разом а т~ш кожаа данна иавчальнщ•о
, процесу sд!йсюов f sага.пьн і ~ і специрtчнІ його функцtІ , тобто в кож
нІй ланці навчання учні ровв•явують 111евну пізнава.пьну вадачу, сприІ1 -
:wають щось нове, осмислюють навчальний ilfi'l•eplaл t т .д .
§ І4 . Принципи навчання
Принцип навчання - це систеwа вихідних І керtвни:х: дид.акт1.1ч~
них положень , якими вивначавться хtд виvщцаюіfі f учінuя , тобто
д І яльн І сть виклвда'Q,/il, t учні в• у в lдпов Іднос'і.' t в ц tлями ко~н і с•1•ич-,
ного виховання І навчання та ва.коном ірностsши процасу засвот-11ш
знань, ун!н ь і навичок . -
У ра,цянськ 1И дида.ІС'l'ІЩ l 1i1 !цно утве1щидися принципи : 1ш хо.uу ю ~
чого навчання ; нау1шооС'І.' і f доступно1:т t; СИС'rе111&тичнос•r і навqа.н шз ,
вв"яsку теорі r а практикою; ов Ідомоот ! й аF.тивнос'l' і учи tв у нав -
чанн І ; кер t вно f рол і педагога в навчанні ; не.очн(;U'l' і , uіцнои1• і зас 1:1 ,.•
ення внань учнями; поеднаннн фро1иwн,ного та Jнди:в fду адьн ого д !д:к.v -
ру в умовах млетивно! навчальнох роботн :з групою . Дєgкі в ци.х. •ii "- "'
ципів /наприклад . принц1m с в ідомос•r• і аавчаf<..ня/ вsнтu ів юшсичноі
педаr•ог !ки, щ~е в р.іДЯ:Вс:ьк і й дидtш'~·rщ І нон и набу ,ш .ю;: і ено 1щви' о,
б tльш багатого aui c7:Y . Кр iu того, іщшюьхою rщц~щ•rи.кою ровроодено
ря,ц нових принципtв наача1шн. С ер(Щ ІНИХ - при ,.,s, '! нay1,uвvC'l' і В ІіВЧШ і
ня, принцип вв "яену 'l' eort Y : пр,"1їr<rюtою 'l'f.t іІшJ і .
Дv.да1стичн і оолuже111-1fі /нр11нцнпи/ :відо6р11:·.ою·1·:. ,,пні ннмоги
суслільс·rва до навча ння В8ага .и, та д о його ва.іс ,.,
.
ор1·,ан і&щ! ~
s.4іІІсн0ння sокрема . L'уЩ,ІЧИ кер і ш-шц•rвом для г1t1.Цt1, 1' ·; ,-, .У
сшщдн оwу
7.3


І відповідальному процесі навчання учнів, ці принципи :вира:жв.ють ва­
кономІрності останнього і в своєму вsаємоsв"язку розкривають його
суть, відбивають дІалеитику реального процесу викладання засвоєн-
ня знань в властивими !!ому суперечностями.
Принцип виховуючого навчанняозначає,
що в процесі викладання і учіння учніоволод!Jають системою науко­
вих внань, умінь , навичок і водночас виробл,яють в собі комуністич-_
ний світогл ~щ, васвоюють норми комуністично l поведіюси, роввивають
своІ фіnичні II розумові здібності, в них фо!J,!УІ)ться найважливіші
риси характеру новоІ людини .
Комуністично виховуюче навчання забезпечується ідейною спря ­
мованістю й науковим вмістом викладання всіх бе s ви~ятну навчальних
предметі в , правильним і арективним застосуванням методів навчання
й виховання учнів в умовах коле ктивного житм І! діяльнос ті та в
ура.х_у ванням індиві,пуальних особливостей кожної дитини, підлітка,
юнака. Вонn необхідно передбачає уважне, систематичне і ретельне
і1~Р-1ЧЄННЯ внутріJUНЬОГО світу кожног о учня.
r
Пр1чцю1науковрсті навчання,якІ!інші
,,синциnи ди,дактию'!, безпосередньо випливає s принципу виховуючого
,,,1.,:rе,,н я: .і аw11гає , щоб учні sасвоювали Істотні, міцно встановлені
":'" спμgrзл.і Jшунс8і зна ння /основи наук/, Історію яаІ!важливіших від­
~rп~•гr!в тr.. сучасні провідні Ідеі в науши<. . Здійснення ціеі вимоги _
;,,,.,.л ине при доступному навчанні,- тоб•.1•0 при забезпеченні доцільної
"r·r.1·н ьнос·rт /\Л Я у чнів засвоюваних знань і методів науки.
1·1n:rщил д:)(;тупнос'1'і на.вчанняорганічно
• ,,,;<:~F -• m," ,, 11011t\.J;,.інім, 11m.шгає пранильного, s урахуванн.тс в!кових
(, 'ПЩІ)~ -
" ;' у.пі;Я, RvІ::ЗНЗЧЄННf, В :1а Т-?JІЬНОІ✓:у Лf10ЦЄ ◊і ступеня і ха-


ускладнення навчальних ! прlRтичних завдань, що виклинав нап:ру11енм
розумових ! фізичних CWI учнів , веде до розширення Іхн!х пізнавал ь­
них можливостей, до більш глибок.ого засвоєння наукових вив.нь І до ·
більш високого рівня інтелектуального розвит:ку .
Засвоєння учннми системи наукових знань з кожноr•о нав ­
чального предмета відбуваеться у відповідност і з сучасним рівнем
розвитку науки І одночасно з послідовним оволодінням умінюши й щ,..
вич.ками. Цей процес здіІІснює'l·ься в строго логtчноwу поряд11у, в спад ~
коємному вв"яв:ку ва:е вивченого з Т\nІ, що щ,1вчаетьсн • як в середин і
одного навчального предмета, так і -" іж окремИІ,ІИ предметами, що ро6и ·1·ь
навчання перспективним - готу е учнів до засвоення більш скла,цни.х
знань, до пе реходу на вищий С'1'Уnінь навчання . Така- суть принципу
систематичност
навчання.
Оволод Jння системою знань основ наук стає продуктивним ,
повним, , 1•либокиw і •гнучки14 '!'од і , к оли засвоював і знання учн ! за. сто •·
совують в своій пр..ктичній діяпьностІ, в суспільно корисні!! ! вироо -
ничій праці, ноли ц t знання rюв"ввуют ься з навколишнім жи·1·'1•т1, в
п{йктииою комуністичног о будівництва. Звідси випливав важливіс;•г ь
вначущtстьпринципувв"яsку теорі! sпраrc•rи-
•ою
/при пров !дні й рол І теорії/ .
Принцип свідомості й активност
учнів вимагав тако! організаціі і 'l'аКого проведення заня·rь , при аю1х
учи І :в процес І активно І f 'l'Ворчо І навчальної r1 рац і св ідомо, п родума ­
но, :rJtиб око f міцно васвоюю•rь знання, оволодіваю•гь уиіннлми і нави ч•­
~и, розвивають свої ад!Еіності • готую'l'ься до ініці 1:t·1·ивн ої й само ­
С'l'ійвоІ трудової дІ.альностІ. Цей принцип органічн о зu " язаний s прин •
циnом керівної ролі педагога в навчанні: викладач здійснює педа1• огіr1
не керівництво нав чальіІи.м процесоw, спрІО,Іо вуе навчальну дію1 ЬН і С'l'Ь
.?5


І
учнfв на ровв"яВRНІ/Я ДG.fil:\Лt б!JІьІJІ ускладнених навчальних ваццань,
,
вимеае в ни:х tнrepec до учІнм, sбу)І;І!уе іхню ро8УJІ!ову im фівмчну
u:тивнfс'1'ь у свідомому й кfцному васвовнні знань, оволодінвf ЮІіННЯ­
ІІИ І НS.В.~ЧХЗЮІ.
СІІІдоме sасаовнн.я знань перt'Щбачає правильну орган!зацІю
наочного сприйнання учмлми навчального матерtалу 8а допомогою демон­
с•rру:е;1ння натуральних предметів, дос.nідfв, схем~ ~ресЛ!ень тощо . Наоч­
нtсть у яавчаннt/за умови пра:виль:ного застосу:вання І додержання
к!ри/ сприяв фор.уванню ~ учнtв яскравих, чітких ! правильних уя-s­
лень образІв пр~щметів і явv'-'4, вабезпечуе звwяsок бе~nосередю,ого
засвоеннg наукових знань в опосередиованп~ ввнявок : одрв.еу і . слова,
перехід вІд одиничного І иоНІtре'!'Ного ,до sагального r абстрактного, ..
•- воно в важливою умовою розвитку спостережливості І поюхтІПного пс­
леняя.ВцьомуnолІ!Гаесутьпринципу ваочності.
Згfдно з принцип~u м f ц но ст І засвоєння вюнь,
• справдt овfдоме, глибоRе і мtцне засвоєння наукоFИХ знань, оволоді н­
ня вмtннями і навичиами Ее е результатом .пише запам'іятоБ;,rваиня _ї
ваучування. Воно досягаетьс.я :енаслідох безперерnно! І складно!:
розуЇіовоГ.цfяльност! учнів~ шеа · ВИJІагає S.В:'l'ИВtзаціІ f розвитку
вс(х Іхніх пізнавальних сюt /сприRкання t пам"Я'!'t" мислен::-н~: і -
во.пі/, воm,овоІ й емоЦійно! настровностf при вцонанні навчмьних
вавдань.
Процес навчання в колективною дїяльнtстю учнtвt яю1 здій-
снюеться 11 fд :керівництвом педагога. Це ста.ви'!'Ь пит&Ю!Я про най б ільm
про.цуRтивну органlвацlю колективного навчання, що І відбиеаеться в
принципі•поєднання фронтального та інди
вfдуального•підходудоучнівnfдчасроботизгру­
пою~ За цим принципом , правильна організація навчального rтр.:щєсу в
колектив і можлива при поєднанні чіткої фронтальної , г руnовоі !! інди-
76


вію•а.u1сноl робо'J.·rІ кожного учня та С'l'ВОреннl роб'ЬчоІ, творчо! а'nіо~-:­
фери в xwпt1 • Завдяки такій органІзацtІ навчаіня в учн tв виховуеть­
ся ВМІННЯ активно І дружно nрацюва'l'И в колектив і' фор,увться звич­
ка до ІнlцtативноІ колективно! роt':0ти. Разом а тим вимадач дtст11е
момивtсть враховувати в навчал ьно~.у процесі Індивідуальні осооли­
востІ учьів, вдІАснюва'l'и диІ,ерещtйований підхід до них.
. Принци~
д~,цанти.ш в своІІ сукупності становлять систему
вваемо вв "ямних положень , яииАtи і 1,овинен керувати ся ви кладач у
сво Bt робо т І • Вс І вони д tють одночасно в кожен момент навчання., в
кожн ій й ого лащІ, алt:1 залежно ~Ід сnецирlчних завдань остшшьоf ш
п ерший план виступав якийсь один або к fдЬЮі в них.
§Іб•.Урок
-
основна фоμ~а навчання.
типи ур ок fi,
На вчальна роб о•rа в середн і х спец!альних учбових sюощцах
орган Івовуеться no-p t s иouy, що ЗІШ(''Іr.И'l'Ь в Ід :характеру дlЯІ1ьнос·г !
- в11иадача
І у чн tв п ід час ва.нять" щ1.вчальн1 sА.няття нроuодяться в .
установле ний роз кладо м час по гиrпах, бригадах 1160 І ~щив ідуально в
аудиторіях /1.ласн~ прим і щеннях/, Б спеціальних каоінет 'lх, лаоора•rс,-­
рІях,uайстернях та tн .
Форо1 орган!ваці і навчаль н ої роботи рІsноманІтні . РоsJ)Jз ­
няють '1'8.К І види навчальних занять та fнщих qюрм навча.ннн: урок, лон -­
ц tя, практичн! sаняття, ла борато рні прш-1 •п1к-уми , е1tскурсія, аз.нл'1"r,1
сем і нарського ТИТТ'J, навчальнt ко нференції , на.і~ч1Ь1ьна і ви1 ю6нич.і
практика 'l ' .t виробнича праця / Шl :з t дnов і д них прс,ф Ідю у чбо в ого sа:r. ­
ла,цу пі дприємс'l'вах, в орr-в.ніаація:х f установах/ , курt; ове і ди ш1ом11 е
пр оектування, са.111 о с'l.•ійні &iнл·r'l' H учн і в, до,ца•1·r,о в l шн,tшл1,н і s·, ;: ·-•r 1•з
77


І
/предvе'l'Нf гуртки, фшульm'l'ИВнf курси, позамасна fндиРt.цуальна ora
групова робо'!'а В .учнm.m, МS:сов f за.ходи, дода 'l'KOB f заняття 8 ТИМИ,
що в fдсте.ть у не.вчаmtf/, JндивІдуsльні ia гwповf консультаціІ,
поточний 9бпfх ~нань учнtв, sаліки II е!<замени. ПJ:И цьому тахf фо~-tи
.
()
,
органfsацfІ на.вчальноІ роботи, як еискурсfя І, особливо, лекцfя,
розглядаються f п методи навчання.
Вс t форми органІвацІІ на:вчальноІ роботи ·зв•язан і ' міа
,
,
Q;Обою. В них знаходять реапІsацtю sмІст, завдання і методи навчання. і
В свою чергу іх вибfр, ппанувания і вастосування в навtJаЛьному про­
цесі визначаються вмістом І завданням конкретноІ 11авча.пьноf роботи,
методами навчання.
І
Основна частина роботи викладача і учнів припадав на ypoR,(
У ро и - це своєрідно організована :в меzах '!'очно ~становленого
.І
часу І твердого розма,цу форма навчально І робn'!'И виющцача є пос'!' Ій- І
ним складом учнів /иласом, групою/.
'-
·1
о
.
На уроках під херtвниц'l'вом виилздача здійснюється вивчен- j
ня учнями навчального пмцмета. Якість овОJІодіння внаннями, успіш­
ність учнів вдебfльшого :визначається якіс'l'І) уроків. Ця обставина вису~ ·
нула /особливо гостро в oc'l'flннi роки/ проблему підвищення Ефективно~
;
сті цІвf основноf фоr,ми організаціі навчальної роботи. В педагогі ч-
ни.х. наухово-дослідних установа:х,., І в усіх учбових зак.падах тривают ь
поmухи JІШЯХfв пfдвищення якості ВИКJІадання, органівац!І 'f'a проведення;
урохів, &.'Н5евпечення б!ль111оf щ~ехтивності робс,,rи учнtв на уроці
,.,_:
t т.д.
ється
Урок :ма.є не лише навчаючий :характер. На уроці ровв"яsу~• І
ба.га•rо ви_ховни.х sавдань. Все учіння е його планомірними за•- ···
НЯ'r-'rя.ми є процес . вихо ва иня в уч:н ів наукового світогляду, комун! с1,и с - /
ної переRонв.1ю с~ і, норм J, 01.1ун f с•rич но і моралі, ф:Jрмування в нv.х al\1/ '..
І
'
!
?8


р&'l'НОСі' І ; СШ.ІОRОНТрОJІJ) І самооц ІНІШ І СІіМОС!' ІІнос'і' І •• актквноот і І
tнІціа\'ИВНОСТІ й ДИСЦИ'UІНОІІQЩ)С'ff І орrаиіаованостf f rrp!ЩЬOBИ'l'OC'l'i ,
кмІт.ІЦІвос'fІ І в,цуuливос'!'І, увuностІ І доп11твавостt, ио.nеи1:'ИВtвму
\'а Інmих рис ocoб11ctoc'l'f. Все це, врову..-1.по, виsначае,ься sxfcm
уроиІв, І:хнІк ~щtстом :ra харахнрок дfяпьнос'!'І учнів Щі уроках.•
3~lдси вим~ваиь вагальнt п.щаrогічнІ в•оги /Jf) орг~ ~-
н І вац t І та пров~щення уроку , а LШае:
І. В уроці кав бутІіІ чітко виявnена єдність освітн~:;оі та
виховно! сторІн навчаНРя. Це значить , що побудова ora змtс'f' ypo,ry ·
повиннt спряковува'f'ися на кtцне васвоення уЧНЯШІ значь І водночас
розвивати і:хнf пfзнавальнІ sдІбРостf, фо~ва'f■ ::ко~істичнІ риси
особистості , виховува,·и с'І'аFлення до нав~альноJ й фІзично f прац І як
до :а:ит.rевоі по•rреби, вироб.11я-rи науковий I світогляд ;
2. Иоже!і урок мав певну ке'f'У , тобто головне ~вчал ьне
завдання , f 'І'ИМ, о: вона реаліsувться , 'Зумовлена ІІого ефек'І'ивніс1•ь.
Залежно в ід ме т~ уро:ку виuадач повонен в,цум.пиuо, в поч_у'l'Т я.v ~ J.АПО В І •
дмьност J визначи'fіl . ~щtст роботи /каТЕ1р іал для вивче ння і васвоєни п,,~
методи навчання і систему JІf:!.НО:К навчал ьного процесу ~ - у;·. .,ці.
()
з ~ Під час вивчення програмного ...a:rep iany ш, h QЖ,IIO.lifY YJJO L! і
не обхідно розкриват и , спираючись на досвід учнів , Ж.КТ 'NJве і прщ1тич ­
ие вначення наукових знань , І х вв "яв ок в npaR'l'Иltoю 1іому н іс•rУ~ч1юго
будfВНИЦ'l'ва - це пІ,п вищу е і нтере с учніЕІ ДО ШШЧд.ЛЬШLХ 3іШЯ 'l Ь.
4. Будь- який урок в певно г о навw.J,щ,11огс о 1 1 μедм,➔ 1·а н,J111111є.н
бути органі чно sв"яваним в попер едніми і 1шс'гуш1ими НІНJЧВJJ 1,1шми , .,, .
няттт,и а ц ього пре дме,-а. щс, · с п рия в sасвовнню ш,·: 1 11,, ,у-.:!н1 . і 1:,інИ<,,,.,
у 11отрfбніА системі .
?9


_
5. На ио-.юму окремому уроці 'l'р('ба вИJІ:ористовувати 'l'В.ИІ w:ето ­
ди t приАоQ навqання. , яхІ б sабез'пеwвали 8.К'!'ИВНіС'l'Ь учнів Dр0'1'Я­
rом усього уров;у, виклиuпи бажаннв І вироб.пя.nи навички пр&.ЦЮвата
самостійно І ~Інно.
б. Час, відведений на, проведення ур()ку ·, повіllІен :використову-:­
ватися в мз.хсимапьною npoдylt'fИBНfc'l'I). Це досягавтьсr~ ре'!'еnьнQ11 u Ід­
готовкою ВЮtnа,цача t учи Ів до уроку , sабезпечеННSDІ його в tдаов ІдНЮІ
(1
•
•
.
обладІіанням /наочними посібнихаки, апара~1рою дп.1 ,ц-,спідf;з, пІдруч-
никаw '!'ощо/, чlпю. і орrаніsованим початком уроцу, встановпенням
,'
.
робочо! атмосфери, вмілим поєднанням роботи ВИКJІ~ча в rрупою ~а
О:КрЕІІИМИ учнями t забезпеченням трудово І ДИ(ЩИІШ І ни Про'l'ЯГОІІ усього
уроку, чІ'l'ІtИМ Roro ааверпенн.ям.
У цих вимогах ~ор,у:Пьованt особливості , ~q:ащих урок!в. , зокре...
ма, такиІt урок зава:.ци ро зпочина8'1'ься своєчасно, чітко і п6-дІловоw:у ;
.
о
.
У чням nовt домпявться тема /час,rина навчально! програми/ і ме'!'а ур()-
ку /хощq>е'l'НИЙ зм Іс'!'робо'l'И, наприма,ц , Зд.СБО ЕJННЯ пев них ПОНЯ'l'Ь,
уД{І;СКОН8JІеННЯ певних навичок/, а 'faROЖ rшан , ПОСJІ іДОВНИЙ ХІД Н&ВчаJІ Ь­
НОі робо'!'И на уроцf. Все це не просто спрямовує учн і в у ПО'fРіSне
;
річище навчально і дtяльнос'!'f, а й допомагав Іш ор1,анt~ ва 'l'И ся, завчас-
но пt,цгот,уВАтися до роботи , запо.9ни ти nрога:пини в знаннях І шuзи ч­
юrі: , вчить Іх ппануваm свою д Ілпьн іс ть в овоnодfнні знан нями. ВИ1U1а••·
дач t учні працюють ч І тно' sa планом, на уроц J i;s допус кают ься вамин­
ки і беsдаДДЯ ; всі запитання вихпа,цач сnочатиу ставит ь перед усім
масом , а пот ім хтось із учн ів /за ВИІШИІtом/ вfдповfдав; урок за­
верщуетвся ,~ідсуvкаии роботи , завданням для с:амостfй ного виховання
вдома.·
80


Існу~з кілька 'l'ИПів уроку: комбінований; подачі нових знань,
вах~tплення знань, умtнь і навичок; пов'l'орювально-уЗ&r~ЬНD)чиІ;
контрольно-облt.ковий. і:хн.в: структура._вивначавться скnадоі& вюmченп
•
дo,--\fJ!X ланок процесу ЩІ.Вчания, вона в динамічною, вмІюованою вапеа-
V
'
но в~Ід ряду умов І ІtSЛриклад, RОЩ(ретного вмісту навчапьноrо uатерІа-
лу ~ мfсц.І! о:аремого ;;,pol\Y в систем_І уро~Jв з теми /pof4i11I:f/ курсу s
tн. 3а ВИIUl'l'ROM иомбінованоrо, в :кожному в та: переважав лише одна
пащ, ланха навчальноГQ процесу , Інші и .панки предсmв.пенf або по ­
бtжно, або зовсім вfдсу'!'Ні.
f{омбtнований урок в1tлюQВ.в · в,~_обі вс t основні ланки навча.uьно­
го процесу t складається, 1m п~вило., з .опит,tвання за змі стом доІ~ІWІІ­
нього завдання,· виrищцу нового матеріалу, й<'Т'о ~tп.пення та пояс­
нення завдання .n,пя са:uостtйн оі роботи .
Уро:а:и подачі нових знань передбаЧЩ!)'fь вии.пад нового матерІацу~
осмислення складних f важких питань нов о ! те..и , пояснення 8$.вдв.ння
для самос'і'ійноІ роботи . А.це вони роврtзняютьса м t z собою за xapa:it'f&=·
роь~ повднання t пито!4ош вагою вихла.цу педагого111 навчального ІІІВ.Т еріа~­
лу f cau ocir і йноі роботи учні в . To~r серЕЩ урокtв цього типу uожна Ві!,
дІлит11 ще й так/: І/ уроR,Н9. я:к оцу виющцач саи подав і пояснюе ІWІ­
ЧWІЬНИЙ wатер tал, а учн t засв оюють , осмислюють і sакріnцюю'l'ь цеі1 ма·
тері ал у J.t.Пac i 'l '8 . в процес і позакласног о саuо с'!•Нlн ого опрацювання
/васто совуетьс я головним чино м під час вивчення DЦRИХ і опрв.вд! но­
вих для учні в знань!,. 2/ урох, на якоvу викладач пояснює дише осно-в-·•
н t пит&Ння: теми, а учн ! , :користуючись п ідРJЧJ 1иком та іНІІJИJ.ІИ пос !они••·
кв.ми , самост ійно sаовоюют ь ве сь вавчю1 ьний матеріал; 3/ уроь: 1 на
.1mо.му вюслв.дач вводить учнів у зм і с т і методи.ку роботи над навЧftЛь­
ним матер іалом, а п оті м вді йанюе нер івнrщт во їхньою са.,ющ1 ійною пр;;;,·
цею в ов алодінн! н овими знаннями та ін.


і
На jlJ)ORax saRJJii1fieННЯ знань, умінь і ш~.вичок, яхі ще назива-
Jо'!'Ь rrp,i.R,.,Jfq,iIO(И , учні знову ос1О1щmють рав fше вивчений матер ім,
noглибJruJtm своІ знання і прагиучF розкрити нові сторони відомого,
Бикоцуmь усні й письмовt :вправиt роsв"я:зую-rь новt ае.дачі на відомі
іи правила, nро:оо.цять п~чні роботи д.11я удосконалення на.в:ичо:к
т.д.
Повторюва.JІьно-узагальнюючі урщси лршtТицуються наприв:lh"Ц і
в.І!Вчення вели:а:оІ тв,и або ряду пов"s:зави:х: міх собою !'ем. Вони МІlЮ!'Х
c.JOSIO метою систwа'!'изу:вати засвоюва.н і ;,1н.9.Вяs:, глибше f повніше srю••
sуuіти вайвахливі'шf пита.ю,я в fx вsав1.оs.в"я,а~tу, вс-mm::І>.ити бJльш
~,tцнІ вв•.яsхи 'l'еоретичного ма•rерtалу в виробЮІЧою npaк,zиxto;v.
Rонтрольно-обліковf уроки, Ш! rrрави,,о~ таttож щ"евод1:1тьсR 11tс::я:
r,рохо.ЦІ;еЕНЯ велико І теми або розділу курсу. Нн них зас1·,:юовутоьсн
рівні фор.ІН перевірки звань: уані й писшовt ЕОН'~'рщзьнf роботr,, ·ни­
в:онання практичних і лабораторних роб! т ,•ощо.
}!}рептивність Y.JIOEW sш основно! фоμш нав"W.ння: нешшою нtрою
sме:в:и,ь в!д ПЇДlЧ)ТОSН'і! :В.",!:ЮІВ,Цача до 'SаНВ.'l'!,. До П1Д,і'~)~'ОЩU{ P,XQJ.t.!J'fИ
mrацувшrnв: н.sшча11ьно ї робо-т, с..tС'l'&.,1атичне r.>знайс:,;;r~,ння 8 иu­
shnm E&В\lri.ilЬIOJ.l\)ij '10Сlб!'ООШЮf, нау:а:овm,и f МЄТОД.ИЧНИJ!И tІ}иЦs:1.-\И 13 І'Щ·­
ЄJ щ=ювr ::шецtа...ьност і~ ,цобір і nр!і!Гоr;,уваняя ма<J.•вріР.1.п ів і поо iбh'NR іJЗ
,,, , Ram!CPO 8B.fJЯ'l'Tf1 ;:Щ і:н.
Да сис·гемт пш,щу:еа.ння входять: ,&/ смв,дання :капеР.дарноr•о пш,. ·
:-;,1 Р8. nzвpt'tiчя &бо 1-;есь н~чsльний ptв:i де,. вгід~,:о з nрогре.мою, кopo'l'­
·{n в Хр('НОЛОГJЧНЇЙ П(')(;JJfД,):ЗНО!}ТІ вvmчення: мв.терfаду' БIШS'"JIO'f.ЬCZ 'l'ЄІіІі'І:
,·р;~:;;ціл.!/ п:урсу. KiJП,RXl~'N, І'ОДИН на, ·rожну '!!etry' .RaJlSl<Д6.pEi строю~ І r
.: ' " ' ;_,,,;а :.;;<"' /в ч~юJ1а.::ї ;:.іі,; по '1'И1!tНР..х/; б/ те.ма.1'ИЧН<З плану БА.!JНJ:І; няе rм ·


!t'ИЧ::..,')і.Х аанІі'І.'Ь!ХОН'l'ролью!Х робі.'і', 'і зивна,ч:енні освітніх і виховних
завдань вивченн1:1 теми; • в/ сШJ.QДаии.а fJOBгopnyтwr п.нЗJ'І l в IOJ. окрем t
уроки, екскурсії та інш! форм~ нв.вч.•.льню:: sаня!fь, в хожноwу а яюru.
внаsує•rься тема, мета й основи і ідеї sаня ;1.''1'Я. чі ·r:ко .визна-qдв'l'ьсь.
з•і~.;}т. метоДИЮ1, організацtа і поецtдавний .к:ід ш~.зчаn.r:.нс! роботи~
накреслюється фор,!R перевірки знань ОІtрешіХ учніu t rctєf груШІ,
сбсяr f хара.в:тер sавдаш, для самостlйного .виконання.
§Іб. Методи навчання!/
Поняття "методи навчання" r·,вначаю1ь "способи робота вцитб .
ля f учнів, аа допомогою яких досягається оволодіння аН&НН.а:ми, вмін­
н.яьw. t нав1 жами, формується св і тоrляд учнів, розвиватьсs: І:хв t
зд t бност і .2/.
Методи навчання харц'l'еривуть якfсть f доцtльаість діяльно•
ст і вих.падача t у чн і в у навчальному прсщес t • Вони забевnе'1,УІ)'l'Ь оs­
броення учн і в внанн~ основ наук , прак'1'ИЧЮІКИ вмІнНЮОІ f навичками
f сприяють всебічному po sви 'l'RY учн ів , фор,;~,rвШіНІJ у них потреби 11
знан нях .
Питання про методи навt;,, tJНЯ - одне з наІt сlUJВ.ди tших . І до е t
ще не с творено sагальновивнано f класифtшщі І тих методt в навчання .
що іх розрuбляє дидав:тика3/~
І/ У wетодиках викладання окремих навчал ьних предмет і в м~оди
навчання розкриваються ва.пежно від специt>іки кожного предме'fа.
2/ Педагогическая зщикл оn едия. ~.2, М. , І9б~,стор.8ІЗ .
3/ Основн дидактики, М . , 196? ,с1~ор. 247 .


РоЩ)lаняють, це в fдnов fдае основ Р.им паюr.ам процесу навчан-
1я, W , О,ЦИ, характери і ДJІЯ етапу 8аСВО8ННЯ 8Н8ИЬ учи.ями /методи
усноrо ~ навчального мат еріалу, бесіди:, демонстрацfJ, наоЧНJІХ
nосtбюцtв І дослІдІв, ехсв:урсfІ, пабоJ:в.тор~их f nрах'l'ични:х робtт,
ме'l'од роботи з підручником! ЮUІГою/~ методи удосионмення знань,
умінь і на.вичох /заучування матеріалу пtдручнюса, вправптmя, псв-:­
торенн.я pшtme вивченого/,. методи перевfрІtи і оцf•mвання знань у ч-
и f:в.
До методів усного викладу навчального матері алу, що дозволя­
ють виЮІ8,ЦачеЕі в,С'І'роrо nоспідовн1й формі ровкриооти внання, краще
здійснювати Ідейний вппив J:Щ учнів 'fa збагачувати ! х науи о:е ими по­
н.uттm f уЯВJІеннsми, налеиать розповідь, пояснення і леІЩія.
Ровпов ідь - це nос.пІдо:вний образний і емоц tйни і! виклад ~ктич­
неrо навчального матер fany. І І впористо:еую'l' ь, к оли т реба яскрв.в о і
пере:конnиво /у Т)оаповіднtй, описовій фоІJ,Іt або у форм і м іркування ,
дїапога/ висвітлити факти, подlІ, подати ма'!'ерt ал пр,, вfдкрит,-.е: ,
uirnaxoди· тощо і пtдвеС'l'и учнів до певних увага.nьнею.- і вис новків .
Пояснення - це посп tдовне, чі 'l'Re t дока.аове ро зкрит'l'Я в,;".:ла.­
дачем сющцних питань, тем, заионtв, правип, теорем тощо , яке повд­
иувться в залученням учвtв до відnовц~еn на пи•rання, спостережень
3а дослідами , форауJІЮваШtя висновків.'
-
Леиц ія в с1uщцним •видом ви:кладу на.вu.альнr~го матер fа.лу. Вона
п рисвячується вu.пи в им прогr--е-мним пиmннm4, розкриття я:ких вm.~агав
ст рогоІ пос.nfдовності і серйозно! доказовості, обгрунтованості, роs­
болу l зіставлення фактів, ус "J.'аиовлення між НИJоІИ зв"яаків І відно­
mень, :виявл ення сут і виучуваних п онять t законів. Головне -в лекціІ­
.;з-сн!r-ть і чіткість висновкі в , пров ідних ідей, положень і-а. усвідом­
лення іх учнями. 3 цьог о погляду великою підмогою для них буде sarmc
'l'm.rn ! плану лекцlі ,основних qв кт ·ів, пол ожень, доказів, висновків.
84


Лекцtl застосовуються як ,цпя подачІ нових зна,{Ь, ~ f ДJІЯ
повторення пройденого навчального м:атерfа.цу /огшщ~~ feщts/. В
'
.
.
.
•.
.
серед!іtх спеціальних учбових 88.іtUв.д;а.х .пе~щtя, оче~о, не цов.инна
.
·.•
.
• п~~виmувати
/в межах одного 90-ц:щ11т;rо еанятт.tт/ 45-60 хвилин.
,~ . j Бесіда - о.цип в на.Абwьm Ефектй~ м~одІв царчающ, при
ак.ому ВИІШв.дач СИСТ9ИОЮ в,апи~ь ВС'і'Щі~~ на.явнtсть В учнІв 8~1\>
І особистого досвJ~ та ~fдво.цm.,ь !:к до засво~ння нових зІUUІь. Бе-
9іду пра,t-цщують 8 !:4етщо рідГО'l'ОБЮІ yЩJJJt до СЩ)ИЙJ.Щf!ПЯ нового НІіІ.В-
.
,
•
~~ ,·-_
.,·
-
чалт1оt10 матеріалу /пtдго'і'овча бесіда/, ц~дачt новщ знань /~puc...
~а бесіда/, закріплеЩІf! t nовrорення, ~щ•JІИбдеНJfя, уваrаз.rь68тШ t
систщ,а~заці! раніш вивченого маwерtщ~
•
-
•
.
:.-
-
;
.
Евристіfч;Jа !Secfдa передбачав . постановку перед учнями питання~
що має бут1-1 вивченим, спо~~ Іх до вfдтворещш потрібних дпя роз­
криття цього питання sющь і факт$ в, до sнаходжеuня ІWІЯХоu самост Ні­
ного міркування цравиль~ відповfдей '1'а ФОІJйWmовання потрібних
висновк ів.
Успіх бесіди як мето.цу sа.пе1;щть вt.ц правильного виsначеннs
.
'і'еми і :конкретного навчального заа,цання, що вtдв;ривае перед учн.~nш
шлях до ово.подіШІя новиu знанНВJ'д~ та аід еміс-rу й харахтеру запитань
викладача. Запитання mmumt бу'tИ mаіс2овню~, чtтШШG, грш,.а•rично
.
.
прg.ви.пьно висломеними, nов"яваюши одне s одню1 t з темою бесіди Е
цілому, споиумти учнів до в !д'1ворення відомих ім ВНШіЬ ! даних влас:~
ного ,цосві.цу ~ до зtс;rавлення фактів, в~ілення о~н,шr. пиучуванп ПрЕІЦ­
J.sет tв f явищ, ВС'lЩіОВJ!0ЮШ ЗJЗ"ЯSRЇВ· І\fІЖ IOiW • фор.,wШDваИНЯ висновкtв
n. уточнення понять, до роsкри'l'ТІ! прцтичного значенні еасвоєt1их
знань і 'l'.,ц.
Демонстрування наочних посібниttіІ'.І і проведення • дослtдів пи~
розкритті новц знань в н~обхідним елементw наочного навчшmя: 1 що


сприяв фор,у!:!аніm в учнів правильних уsвnень про предмети t явища
•
.
.
дJltcttocтt. 'Габлицt,хартини, муnяиі, моделt машин , предмети в на~­
рап:ьному вигляді , доолt'ди, діапозитиви, дfафtдьми , навчальні кtно­
фtльми, те.пе:вtвfйнf Н8:ВЧМ~і передач! - все це ДЕЗІfОНСТWЄТЬСS sa-
JI0ZBO вtд т ого навчальіфго завдання, .яие пос'!'авп:ено на уроці. На­
вчальВИІІ завданням визЩІЧаеться міра використання , :хараkтер І
'
ВJff.cт наочних nосібникf іf. 'l'a -дослідів, св оєчасн ість Іх деuонструван-
ня.
Екскурс f І також ата.новлять нао-qний метод навчання, Я1<ий ва­
бевпечув учням сп}'иймаіrnя й n іsнання_ предметів , явищ дійснсстt, в
Іх природних уко~з ах , І вих:ову є в учні в культуру спостережливості те.
допитпивост t . ЕискурсіІ можуть проводитись перед ознайомленням а
нов ою !'еWОЮ, в ход! tI вивчення f п і сля його завершення /мя ва­
крfпле ння знань/. Матеріали екскурс і і анал іsую·rься і винористовуrоть­
са на уроках.
Метод ла б ораторних пра.ктичн.ц робіт. Суть лаборат орних ро-
біт полягав в т ому , що учні під керівництвом викладача сам і від•rво-
•.
рюють виу~ване явище, спостерігають чйого хід т а і з своіх спо-
ст ер ежень фоμ.улюють sаконом ірност і явищ~. Практ ичн і робо ти, на від- .
міну вfд лабора',' орних, спрямовані на овол одіння sнаннІО.ІИ пμ.к•r ичного
характеру '!'а в ідповідними вм іннями f навичками /напрmтад , робо та
учнів по виготовленню приладів, продУктивRа праця в сіл ьському госпо -r
дарств:Г f промисл овост і/ . Лабораторн: t і практичні роботи учні в дуже
р іsноманітні, вони докладно ро·вглядаються в oкpeJ,rn.x ме1' одиках.
Метод роботи s п ідручн1шом і •книrью перед бачае наsuщ ! сть
уr..йнь-- в.цумливо читати . і . Ь·равильно роsумfти , аналізувати те:rtст, -
добj зати s . нього необхfднf, знання, фак'l'и й уsаг з.пьнення ; правиль­
,,.. •
н о консп ектува'І.'и прочитане.


Заучування матеріалу підручника ях од~ а мет~дів удоскона­
лення: закріплення знань в1111огав від учнів свід<Wоrо, ро~міння нав-­
чального завдання і активної, наполегд~воІ самост ійноr роботи по
• О.J!9fодінюо енаннm.цt, вutнн~ і навиЧlШ.14:: ,; .
"i1 J Впраnляння ЯR метод закріrше ння Й удосконалення енань , аироб­
лення відповідних умінь і навичок широко використовується у в~
данн і багатьох навчал ьних предметів. Види вправ залежать в іА :;(~ав:­
теру предмета і дуже рі зноuа.н І тн і • іх застосування в навчаль~•'\ІУ
npoцect мав бути прв.видьно розподіленим 1,. ча сt ~ ст р ого поспt.ІЩв-,
ним: кожна но ва навичка , :І(ОЖ!іе нове вміння зас воюеться на ос}Щці
наявних знан ь, ~мі нь і навичо~. Впра ви ввQцяться в навчальний {fp,Q•
цес sa принцип о м наростання труднощів. Нові вправи завжди скпадніІІІ
і важч і в і д попередніх. Усе це сприяє роеви тв:у розумових вдібностеІ
учн!в, привчає Іх до самокоН'І'роЛЮ 9 вииагаючи саuостійнос'f! у в.що­
нанн! завдань.
Повторення раніш пройденого навчального матеріалу спряwову­
еть ся на міцне засвоення уtЩШ,Щ знань, р~іщ, і t~ав~ок. Існує (ш сте­
ма ваавмозв"язаних аrіж собою ~щці~ nовтореннsн nовторення на початку
навqал ьttого ро~, ..01,очне повтореНІіЯ 0 ~,вагальнnоче по'Вторення і μід­
су мкове.
Л,овторення на поча.т:ку навчального ро11у мав на j\,fe'fi '"~виm "
в у tЩів ifi знання, уміння і навички в навчального прею.,!ета. sиі буш«
васвоен і в поnередн ~ому на вЧЕ1Льному році і які . щюбхlдні ~ набу­
ВІЩВі! н о вих знань.
По'!'очне повторення зд і йснюєт ься в ~існому вв",f!ВЩ' з J.J ИВЧІіНняі
нов~ вющь на кожнuму уроц і. Воно спррц оване на запрJ4гання вабу-:
~нню вивченого ранtше , на вакрі nлення одержаних з щ,J;tь, установл е1,­
ня вв"яsкtв м і ж відомими і н овим и знаннями .
87


'
'
Уsаrа.uьНІІЮЧе повторення проводиться nіспя вивчення теІfІ!, роз-
.-
'
~
ді.пу прогрmс з метОJІ симематиsаці! знань з теми /роздІпу/.
Пtдсумиовf! nоіІторе~ приnадав на кінець навчального року
t вИRJІИJUІ.вться по'l'ребОІі сис'1'8мапзушtп знання а усього навчального
ирецме'l'8,о
_
М&.rо,ци •навчання tісно евnіі~нf Ііfи собоf>. Іх вибfр та вико­
р,rма)їВЯ в рівних ко~tНнацtях на· ROfiitplЗ'l'RO~ уроці ~ежить із осно»­
ноі) :sfд .xapa.Jtтep.y найча.іїьноrо аіітерt~ І конхретних завдань нав- ·
чання,- щаn'йЧ!!ИХ .ц:iJI'd., ·
JIрОt' Р''~~)..:о· 1{~ ~
.
ІЗ nаSЧаННЯ •Прискоренийтешt
-
•
.,:.:
.
'
.
•..
і,•
_1
•
•
'
ровви'!'И)' наухи f 1,е:і1Ііхи вшицв _ ізначне _ зростання обсягу JІІ(Щських
знань~ 3ав.$йіІЯ поkяrав, опе, в трму, щоб за стро1•0 обмежений час ·
ПfдІ)ОСТSІJЧе_поіtо~Jння ЬВОJІОДіва~..~е більшою хількіс'l'ю внань. Цим
вуvовnенІЗ ващ,ова.цженн,і проrрuаЬваЩjГО навчання t mce sдt!І.снювться
ntд керІВНІіЦtіЗQ.-і педаг6rє еа .цоnомоrою як '!'ехнtttних васобtв, на11чаю­
чих машІІН, '1'U і проr~ованиt навчальних посібників. Суть проrрамо­
ваноrо навчання а~одяться до того; щоб 111ЛЯХОН ровnод tлу навчального
'
'
'
'
'
'
'
'
•
.
•матерfаиу за певним nр1ПЩЮ1ом на неве11икі часtини " порцf І -забезпе-
чити одериання учнтаі НІЗобхfдноІ fнрор,:іщ ti в лог tчн ій послідовна­
ст і, сН.пьш швид:11.е і ЇЇЇдмё щауqу:вання знань 'l'a практичне іх за.стосу-
,.
.
'
,.
.
.
.
.
ванвя. 3ая:fнчеиня робо'J'И . над невещmою частиною матеріШГJ негайно
.
,.~
.
ваRр іф~юетьоя в tдпов tццю уtЩЯ • що дозволяє вимадачев f ефективно
RОНТролювати хІд З!іСВОЕІІОμІ знань учняии, а учневі - ов.моконтроmова­
ти якість засвоєння внань, . оволодіння в,-rfннями t навищтми. Останне
в nрикладом вдtйснення принципу Rерtвництва. f вворотньоrо зв"явку .
в навча.нн f •
88


§І?. Перевірка і оцінка засвоєння знань,
умінь і навичок
Педагогі·чне керівництво пізнавальною дїяльністю розвитком
учнів багато в чому спираеться на своєu.асну перевірку і оцінну ви-
,
конання юши навчальних завдань, аасвое,.ня розділу , курсу та ін.
Прr· обгрунтованому обліку успішності з використанням Юtісно
Індивідуальних та масово-соrа<tИСІJ.'ИЧНИХ Щ?RЗ.В"!-Шів, оцінкv., які вис-­
тавляв педагог, допомагають Еожному колективу учнів усвідОІ.~И'l'И свої
досягнення І прогалини, міру просування вперед у вивченні лредмеТ(,,
сти1,;улюють їх:н і зусилл .1 до кращого засвоєння в,~нь. Обл ir, ycцiuuщe•rf
Т8КОЖ сприяє з"ясуванню досягнень і недоліків у самоиу виющцаннt і
отже, спонукає до пощук!в спосо (ів його удосконалення. Та:кЮІ чином,
облік успtшності - це важnv.вий стицул, що дів всерєдини навчвльного1.:.,
процеt;у як на учн ів , так ! на педа,,ога . Але це за умови, 1юли <щінRа
у в ідомос·r і , в журчалt не стає самоц І ллю, не загрожує учневі ; сту­
денто в І Дамокловиv мечем "днtйки" або не створоє видимос'l·і благопо­
луччя в масовlй статистицІ, у ав!та.~ .
Питання про оцінки, як це відsначае'l.'ься в сучасній шщагогїч·~
ній літературі, теоретично ще недоста 'rнь о роsробJ, ане , і:>наслідок чог<.,
о
на прак тиці часто 1,1ожна спостерtгаfи прояви суб"є1t1~іtшізuу, во11ьов11х
рішень і навіть пршого сш,:одурст-ва.
Щоб обд ік внань иайщ ащ:им чино1r відпов їдав· сво ім фуmщілм 0
/контрольній, навu.аючtІt, розвиваючій '1'8. орга.ніsуюч1й/, важлі-пю до­
дерJ!!Уватись таких вимог :
І.Вtнповиненuy•rио6"вк'Гивним ,'І'1Jб1·06,,,:,
•6удь-,ших навми сних п е р екручень, yne реджених думо1r, 1шю1 учнеr1 і .-,,1
стз.вляється оцінка на піде'!•аві його минулих ri1,1cлyr• tШ не11.1нч"
89.


/"Цей учень відпов ідае дуже добре, але в Ін ув~есь час вчиться на З,
а то~ вистачить в нього І 4"/;
2.ВсебІчним
-
враховувати не лише аовноту, а
й глибИЬJ знань, Іх осмис.пенІсть, науковість, систематичність,
дfевfсть, фор,у вияву /образність, точність, культура мови f пμ~.цf /,
мfцвІс'fь та Ін.
3. С· и ст е мати ч ним, тобто вІн мав наrромадJІіУ­
ватися s ПОСJІ:ідовним ускладненням навчально-контрольних завдань та
методИІtи перевірки t тим самим постійно активізувати навчальну дtя.nь ­
нtсть учнів;
4.Індивfдуалівованим,щоnfдвищуеза­
ц.Іхавленfсть Rоиного учня у проведенні об.піку його знань І навичок;
5.ДиференцІйованиw-застооовува~рfзні
оцінхи д.пя бfльm точного визначенн.я досягнутого учнями рівня знань,
умfнь І навичок;
б. Гла. сн иif - оцінки доводяться до відома всіх уч­
нів• з в ідnов!,1rнИJ.І умотивуванНШІ, що на;адв оціfщ! сили полек-rивноІ
r:орни т~ об"f;_нує гроf!tgдсьху ~ щодо успt!ІІНості член!в колективу;
•~
Д І J ,1 в и м - застосовувана система обл f ir;y повинна
.. і.'І:і.,,ьнr,
!JrJд , ни "'
,: ід навt:Іf'.ння: і розвитку учнt в.
1r•
___, i " р:>~rточинається ще до :sиставп.лння ~Інок, з
....,,,,· ввв.но,· , .
·-1t-1·,,
r.;,ь"г: n6л iRY, Р:оли вm. адач на n !дстав і донуuен­
• -.о f'і, 6ecir11a, 1!.f1еuі.ею-;➔ й:х роб!т ,:чтайомлюР,••·ьс.я з рів1'см знань у
, .._ІХhІ,"":
,учг ів 1 _ пу:1;,
'-'
l!ілому, Таке оsнайом..1е!-!'ЧF. доnволяє йому кра
,,~"'
• :J""'J:fY'f ro '"' J:,,f~ -,- -:, з ·уrюі"!м. У прпцєР і І!овснRденного /rюточного/


середньоІfУ спецtа.uьному учбовому закладі в дера:авною перевіркою
водночас важливих стимулом навчання. Це спонукає ретельно rоту вр.~.
ся до заліків та екзаменів протягом усього вивчення курсу. Недооц!н •
ка організаціі самос'І.'ійноl роботи і контролю з боку ВЧИ'l'еJІЯ тягне
ва собою т~евt аврали перєщ екваменами, зриви і незадовільні по­
казники успtшності.
Під час заліків екзаменів слід створовати ділову, сп окtй~у
обстановку , суворо додержувати всіх правил Іх проведення, не пі дга­
няти того, хто відповідав, не перебивати його, не перевантажува.'!:'И
запитаннями , враховувати індивідуальні особливості кожного учня .
Існують рі~нІ види перевірки з~ань: усне опитування ,' контрол ь­
ні письмові та графічні роботи, контро.цьні лабор:t'l'орн о-пμ~кти чні
роботи.
Під час усного· поточного опитування, наприклад , в к онтроль ­
ній бесіді на семJнарІ в суспільних наук, потрfбно забезпечи·1'и ви•
соку активнfсть І зацfкавленість не тільки опwrуваного, а й колек­
тиву учн І в. Тому питання і проблеwи педагог стави•.rь перед ус і ма уч .
няuи - фронтально; окремим /нод! пропонує'l'ЬСЯ прорецензувати у сно
або письмово в ідnов ідь товариша. 3 метою акти.в і зац tІ ус І:х: при іНДіІ ~
вtдуальному усному опи'!'уваннt слід відібрати найважливіш е в ма-тер і & ~
л І , не пμ~гнучи охопити другорядних деталей • Опитування - не сш,ю--
ц Іль, воно повинно uати розвИJJаюттий хараК'І'ер, сприяючи розкриттю
Істотних зв"явків І, ва.пежностей у виу~наному •пμ3дметІ .
Системі опитування великого значення НВДГ'.вав І{ .Д.Ушинський .
5Ін писав: "Уміння ставити запитання і поступово збільщувати СКJІЦЦ -
•J
' ність і трудніС'І'Ь відповідей е одна s найголовніших і найнеобхідн і-
ших педагогічних звичок" І/. Педагог tчно невипрз.вданими е запитання!,
І/ К .Д.Ушинський. Собрание сочинений, т.б,стор . ЗІ9.
91
1


як f п ідхавують в ідповідь; запи . ання, mo виRЛИ!ffіЮТЬ неправильн І в Ід­
пов Іді, недопустимі також на,д~о скnадН:l ва нонструкцією і важкі
для сп риймання sапитання. 3 другого боку, не завжди доц ільно вима­
гати від учнів повних вІдповІдеЯ, в докладними поясненнями.
Письмов f q,в. граф Ічні роботи часто вимагають в ід учні в величез­
ного напруження сил, але sате надають більше можлин осте й для вирів­
нювання критер!Ів оцінок, обnентивностІ оцінювання z нань ~
Лабораторіо-пра.ктиtІН! роботи доsволяют ь перевіряти не лv.ше
знанн я, а Я бі.1;ьm упевнено - уміння і навички s (ів"ИИ, х ; міі та
інших предметів. При цьому можна перевіряти як окремого уtІНя, так
водночас ці~іий кл11,с, іноді sa допомогою групових робіт, що вико1,у ­
ються 2-4 УЧfіЯИИ •
М_ето'дмка так званого ущільненого опиту вання полягає в 'l'ому,
що для рівних учнів вИІtористовується кіш,ка видів контрольних робіт.
Один одержує еавдання підготувати креслення, другий у цеЯ час ста­
вить дослід, а вс!х інших опитує вчитель . Так доціль но робити під
qac повторення навчал ьного матеріал-J.
Як відомо, 1;1 .усій системі освіти в CFCP, в тому числ і і в
~•
\'.
середи іх спец іа,.ч:ьних . Ь,ЧGових аакладах, прийнята п" яти бальна с·•стема
.-·
''
•
оцінювання знань . Загюн11;tі ;вимоги .~о виставлення оц !нок sa в ідnов ід і
-учн і13,_ т~к ! :
V - ставиться за вичерПІ-fУ відповідь , яка свідчить про гли оо­
;; І ю:;ання. І вміння висловити іх n€реконливо , лі'r'ературною мо в ою;
4 - sa таку саму відповідь , але при ная:вност і деяких ,r, опуше­
них пі д час відповіді неточностей або незна чних помилок;
3 - ма~·еріал, в основ,;ому, засвоєний, але допуш_е но істотні
92


2 - на.явні серйозні проrал.ини в sасвовннJ 111а'1'0рfапу•
.
•.
'·,
І - 1118.Терfал зовсім не васвоено.
В~стшщяння оцінок wae здійснюватись без будь-JШого ад11Інf­
-€:rрат~ного пеку, бt-з завищення аб1> sани:аен~ !х· ~в~ІЩЯ створює .
. ВИ,ЦЮ,(ість
показного благополуччя, деворівн'l'Уе учнів 'l'a . Іхнfх батьків.
Іноді педагоги виста.вnяють нега'l'ИБН! оціню, дпя nоjеаμ~ння, Ц\О такои
вносить плутанину в облІк, настроює учнів проти викладача, ·цривводить
до пмtння його ВJЗторитету.
Це,цагог, виставл.яюtЩ оцінки, повинен так або Інакше Іх моти-
1 в1вв'l'и. Звичайно, Існуе певний динамізм у sміс'!'і оцінок. В одних
випадках 'І'р!Яка ближча до четвірки, в ІНШИХ, навпаки, четвірка. до
трійки і т.д. У в1•ставленіЯ f - ~от~оВЩІfЯ оцfнцІ учещ, · повинен ба;­
чити tн,цюзt,цуаліsовану цІннІсть свое! вtдпQв!дІ. В своІх записних
книжках вюищцачі відмічають оообливостt відповідей учнів, такий
спосІб,.цх середнf оцінки,реальЩ> збагачув . • tндиві,цуа.пізацію ана.лі -
ву відпов ідея. Проте сл ід уюшати sщ резонерства , так і пццантично-
стt під час обліку успішності.
')
Підсумовуючи nоточн І оц Ін!Цf, не завжди ке:ру~ються серЕЩн ім ба-
лом. Навпюtи 1 tноді корисно враховувати, при можливості, показники
б t.nьm грунтовtЩХ пере в !рок, особливо ос,:,анн Іх. Мож,е трапи'l·ися і так,
що учень внаслідок якихось причин /наприклад, через хворобу/ помітно
Б ід став I одеРJІ!У6 ДБ іІtки і тр fйки ~ а пот ім на вс іх; основних ШіRlІЮЧНИХ
перевір ках в Ідпо в tдае на 5. ,O'!':Je ~ учещ, sасво І в курс, а тому н~ варто
анижувати йому оцtнцу.
§ІВ. Творчий nІдхІд до проблеи дидацтики в
практичній дІя.nьнос~і вИЮІадача
С)
Живе викладання буду13тьсл на основі законів дидактики, але Щ
закони абагаqуються з кожним новІЩ відкриттт.t в.галуві навчального
9З


'
пр оцесу . Це , зокрема, опостер!гаєтьсл з типами- уроків та взаємовід-
ношенням іх компонент І в. Для сучасного е'!•апу розвитку теор і і навчання
в СРСР ~t)В.ктернЮf є масове оrворче ставлення педагогів до всі х проб-
,_,
лем на.в"ЩІ:ння. ВиR.Ла,цачІ середніх шкіл і вузів, у співдружності з
ученимn, тукають нових можливостеІt в уроці, організаціі навчальних
ва.нять та са.мостtйноі роботи учнів.
В педагогічній літературі висвітлюється багато прикладів ціка ­
вих починань учителів середніх шкіл. Так, заСЛ'Jжена в·~т,rелька ШІ{оли
PWvP О.М.Бвля:кова застосувала ряд доцільних педагогічних способів ,
у роботі школярів з ви.мірувальн.ими іІютрументами при , обчисленнях.
!
. Досить
Істотним при цьому є те, що вчит елька користуеІіла сь не диmа
'
І
пришш шл.яхом - повідомленням відповідних знань і навичок , а й не-
" прямим - через розвиток просторових уявлень в учнів. І/
Багато педагогів прар,юmь над пoлtnшeRИ.IDd стру:кту ри уроків
методtв_навчаІЩЯ , sапроващюrь а метою активt5ацfУ розумово!
дімьноо~t уч:нfв нв. уроці pfsнf т ехн ічні засоб и.
Сьогодні ще важко передбачити, як далеко будут ь нт Ілюватися
в процесі навчання іде і кібернетики , але ясно одне: не лише діячі
r,ауки, але й пра ктики-п едагоги з ентуs !а. sм о м пост авились до моw.л иво­
с тей поліпшення ке рівництва на вчальним прnцесом , які відкриває кібер ­
н ет ика. В експериме нтальні й пе ревірці безмашинного і. машинного програ ­
нованого навчання: бере участь величезна к ількість викладач.ів 1tраіни . _
Ьагато з них самі або в співдружності s інженерами конструюють навчаю­
чі машини, скшщають програми для них . У програмов ан ом~• навчннні педа­
г оги побачили нові додаткові резерви підвищення ~е:ктиrзн о стt нанчз.ль­
ного процесу.
І/ Л.В.З::щкоtЗ. О предмет е и методах дидаrи·ичесю:х нсследовш-щй,
М., І962.стор .І 5.
94


·;
Масова участь викладачів у ровв"яsаннt хоренних проблем нав -
чання - оі5"ективна ванономірність розВИ'l'Нj' радянсько! педагогіки .
Цьому в значній мірі сприяє творчий обмін дуаmа.ми на ле,щ.,гогtчн их
· конфереІЩtях
і на,ІRдах , інфо~ація про кращий досвід , яка nубліку е·1· ь-­
,JЯ в спеціальних педd.гогі чних журналах і збірниках; курси і сем і на-
ри по підвищенню квал іф і кац і і виrшадач і в; робота методичних ком і сі й,
а ·також діяльність педагогічних секцій Товариства "Знання" .
Справжня творчість спирається на вже півнані вакони ~ що в і ­
дображають суть проблем ионкре 01'Но f науки, і ні чого спільн ог о не
має в прожектерством , яке підмінює сміливе , але твереве рішенн я ,
позбавленим грунту суб" єктив і sмоь~, який суперечить аапитам науRИ.
практики.
§19 . Всебічний роsвИ'l'ОК особ,ютос·r і
Суспільство, що ствоглое своіw громадянам умови для повного
безперешкодного гарман ій ного розвитку, бул о в давн іх -: дав ен ід е а. -­
лом кращих умів передового л~ццства. Але в умовах експлуататорськ ого
ладу ці ідеали ае могли здійснитися.
')
Хоч розви'l'ОК веJш .кого машинного виробництва ва ю:tn t ·raл і 3!AJ
вробило, за
НИПріЦі1а
ним законом
висловом К.Мар1tса, "питання життя .й. смерті визнанн я вмі ­
тому й можливо більшої баrn'lwюронності робі'l'НИків, запзль ­
суспі~ьного виробниц'!'ва", І/ цей вакон mштов:хується на
протидtю буржуазії, ЯІ<а не може 1 не хоче створити умови для всебіч­
ного розвитку трудящих. Сучасні буржуазні ідеологи намагаютьсядвіч­
НИ'l'И в своіх теоріях капіталістичний розподіл пр..щі, про•rилежніст ь
між розумовою і фізичною працею, огол ошуючи однобічність роsвит:І[~}'
особистості заноноw "людської природи".
К.Марнс і Ф.Ен1'ельс геніально обгрун'lували необхідність sахоп ­
лення влади проj1етаріат<;>м для перебудови _ сусn1J1ьства на RОМ)'НіС'11Ич-
І/ К.Мнрке і- Ф.3нгельс. Твори, 'f.23, стор.461.
95.-~
·., .~


них засадах, що даст~ ·.;~ивіеть кожному "всебічно застосовувати
своІ всебічно · ро~винені здtбно~т1 11 .ІІ
Розвиваючи вчення к~маркса І Ф.Енгельса в цьому напрямі,
В.І.Ленf 1 розглядав забезпечення "повного і вільного всебічного
розвитку всtх членів суспільства як мету будівництва соціалtстич­
ного суспільства"; Після r.еремоги Жовтня він писав: "Переходи.п до
внищення по,цІпу прщf між тщьми, ,L ,J виховання, навчання і nідготов-
.іtивсебІчно розвинених
всебtчно
підготовлених.rщцей,людей,якt•вміють все роби -
т и . До цього комунізм fдР., повинен іти прийде , але тtльки че-,1
ре~ Jtовгий ряд рокІв".2/
І:І
Е:кономfчні, політичні t культури! завоювання : радянського на-
роду привели до формування нових тщей, як І можуть однаково .брати
участь в рівних сферах дtяльностf - в прщ f, громад~ьких спраВІі%,
в управлінні державою, люб,~ять мис тецтво , займаються фі зичною куль-
.
•
'
-rурою, спортом. Для цього С'l'Ворено всі об"ективні передумови, які
п міру втілення в життя положень Прог:р~ми КПРС, будуть все вростати.
У відповідності з тим, що всебічний розвиток особистості в не тіль­
ки об"в:ктивною неоt5хідністю, а й метою комуністичного виховання, в
СРСР будується І система освіти.
марксизм - ленінізм проголосив поєднання навча.нРЯ з про,дуктив­
ною працею в промисловості й сільському ;, осподарств ! єдиним засобом
всебічного розвитку всtх і кожного, оскільки лише на цій основі може
бути досягнута лtквtдацtя Істотних відмінностей між фізичною і розу-
І/ !{.Маркс і Ф -~_нгельс, ·'.iiqi!;- ' 1 ' .4, стор. ·3241
2/ В.І.Ленін, Т~ори, вид.4-е, т.ЗІ, стор.ЗО
96


мовою працею. "Не можна с об і уявити, - писав В.І.Ленін,,
-
ідеалу
'
майбутнього суспільства без поєднання навчання з продуктивною пра-
цею молодого покоління: ні навчання і освіта без продуктивної пра­
ці, ні продуктивна праця без па.ралел1,ного навчання t освіти не мог-
.'~1и б бути поставлені на ту височінь, якоІ виюгае суQісний рівень
. техніки
і стан наукового знання" . І/
В учбових закладах по-рівному здійснюється зв"явок .на вчання.
в продуктивною працею. Зокрема, в те1~ікумах можливе · як безпосеред­
не поєднання навчання з полі'l•ехнізаціею та працею /на.приклад, у
навчально-виробничих майстернях з використанням внань No3.теuатиRи,
фівики, біології, хімії тощо/, так і ~посередковане, коли учні, ви­
конуючи громадсько к орисн І доручення" васто совують одержані ними
ран і ше знання, ум і ння і навични. Меж.пив і , нарешт і , та.кож паралельні
процеси учіння і npaцt.
Комунtстичне виховання поклика но в ід (грати і.ирtша.І1ьну роль
в до сягненні всебічного роз витку, гармон НІ ного розквіту фізичних'
і ду х овн их с ил особис то сті. Іщ з начаючи ва вдан ня: середньо! освіти,
о
Програма-lіll К тим самим у казує і на в с і отороЮІ поняття про всеб !ч-
ний і гармон !йний роsвиток людини , m, І ф ормуються :fJ с ередніх у ~бови.х;,
в тому чис11 І й с пец іал ьних закладах , а саме : "гwнтовне знання основ
наук, :засвоєння прин цип ів КОWі}'Ністичного світ огляду, rрудову nолі­
'l'О:JШічну п ідготовку відповідно де sростаючого рівня ро :,; в_итку науки .
й техніки, з урахуванн ям . потреб суспільс тва, здібностей і бажань
учнів, а також моральне , ес•гетичне і фівичн а ви:х. ован ня sдороsого , ц-• •
р·остаючого покоління" •2/
І/ В.І.Ленін , 'Гвори, вид.4-е , т.2 ,·стор. 2.~.--
2/ Прогμ,ма І{омун і С'І·ично і парт і і Рад.ннськ ого Союву,
Дер:ю1 ол ітви.,--.,ав YfCP, [962, сто р. ! 08.
97


І
Для здfйснення проf,рами всебічного і .rаμ.онійного розвитку
особистості необхідно передусім озброіти учнfв глибокими системати~ .
зован~ знаннями, вміннями І навИЧ](8.МJ1, розвинути іхні•пІsнавальнf
.
.
вдібносtl, виробІ!!ти у них комунtстичний свfтогляд, підготувати до
акт~вноІ участі в ко~rнІстичному будівництв! . Все це забезпечує
загальна освіта • .
3 нею нероаривно зв"язано політехнічне навчання , яке овна-
.
•
.
йоwв учн Ів з основаюі сучасного виробництва в ц Ілом-J, розкривав
• вднfсть науки і практики комуністичного будівництва , а та.кож дає
знання f навички прахтичноп, користування інструмен•r.:μш, меха нfзма­
ми і машинами. В ході політехніччого навчання учн! о~най о1,<люються
і з різними вида.ми продуктивно І прз.цl , · дістають мождивfс'l'Ь вільно
орієнтуватись у виробництві ~l'a обиμ.ти професію за своІм бажанням
покликанням.
Однією з найважливt_ших ск~..а,цових частин всебічного розвитку
особистості в трудове виховання. Праця не т!льки створила людину -
.
вона протягом всіє! Істор!І людсь1юго суспІльс'!'Ва активно вгиІивае
на фор,tування особистостt. В умовах ліквfдац! Ї еІ{сnлуа'rацН людини.
л.щиною народжується праця комун, сrrнчна, я:ка перетворюється в потре-­
бу особистос1'і нового сусntльства, даючи ій різноманітну ьасол оду .
Б різних видах труд.: воі діяльності учнів роз в nязуют ься. i.Jмrure1icнi.
завданнs трудового виховг.ння: психологічна і практична підготовка
до праці·, формування навичок коле~tтивноІ праці, прищеі1Jіеннл навичоь:
1tультури праці й уміння поєднувати в ній зусилля та твор~w думRу;
розвито,~ Інтересів до науки, ку;1ьтури і ·rехві,ш, виявлення: нахилів
~:а розвиток sд і б ностей.
Трудове вихо:взння ПОВИШІО пμзвильно ПОЄДН'jlІ-'.і.'[·ИСЯ. 3 мrnщ,ною 'Ш
п,_,літехнічною освr'І'ОЮ і відповідати таким ~1 едагог! чним вw.юї'ам, ялі


зв"язують rірацю з завданнями розвитку оссбистостt, з сторанням
Істотних· відмінностей між розумовою й фізичною працею , wfж містом
І селом.
"'
Поеднання sаn-.льноі,полtтехнічноі та професійно! підготов -
ки в праці у середніх спеціальних учбових за.клвдах :в умо~щх соціа-
л і аму також сприяв всебічному розвит}()' особистост І • Учням цих закла­
д jв надається можливість вивчити основи суспільних: наук,та нар
приро.ЦЮfЧо-«атематичного цищ; держава ~ся тако:а про fX:J.tq)LUьний ,
естетичний та фі зичний розвиток. ТОМ'J п ідготовиа до прщ1ес і і не зву­
жу в особистість, ·а дає Ій в.могу самовідвначитися в сміх нахилах,
своєму жит').'євому покликанні • Профес і і •Нdбувают ь ново і тrост і , п'о­
новому у6в ідомлюю·r'>ся особистістю .; . · як
шлях до активно! учас'і' І в
спільній справі будівництва комуністичного суспільства .
Крім •rого, відзначені риси єдно~ті Пр():t,есійноі та sагально­
пол і технічно і підготовки з трудовим вихованнЯJ,І аабеапечую'.і'Ь в неда-:­
леиому майбутньому - в умовах компленсноі механіва.ціr й автоматиза-
.
.
ц!І виробництва - можливість суміщення професій: . верстатник
-
налад-
чик - технік і т.д.
Характеризуючи центральне sначення для всебічного розвитку •
особистості морального виховання, В. І .Ленін говорив: "Треба, щоб
уся справа ІЩХовання, освіти і нцвчв.ння суt;існоі молоді була вихо- •
ваннт.~ в ні й комун і С'!'ИЧНО І woμiл і" ., І/
f{омуністична ·мораль ЯВЛЯЄ СQбОЮ ВІЩИЙ СТУПЇНЬ МОриІЬНОJ")) .
прогресу в історіі лхщства. В ніІt внаходять свій вияв нові риси ду­
ховного обличчя людей, що будують 1<омунізм, риси, які яскраво прр- _
І/ J.I.,Jleнiн, Твори, вид. 4-е, т.ЗІ, етор_.254
99


,
явилися в трудових ділах в ратних подвигах радянського народу, в
тому числ І й нато-І мол од t. В таких проявах, спільних ус ім :~;ццянським
mццям, як соціалістичний nатріотиsм та Інтернаціоналівм, соц!ал!стич­
ню! rуманівм, колек'!'Ивізм, любов ДО праці 'l'a інших, відбивається
суть комунІстичноІ моралі - боротьба ва побудову комунівму. Саме ц і
нозі вsавwини людей в соціалістичному суспільстві sумовлюоть те , що
ИІОДИНfll!І(ЩИН І стає другом, това~иmем, братом, люди вsавино сприяють
-
-1.щєбt~"ому розвитку кожноrо.
•> В ходf комуністичного будівництва все більше утверджуються
І
гариоііІйні стосункн між особистістю і сусп l'льством 1W, оснозі єдно-
-
-
' ·,;.:._
j
сті громадських та особистих Інтересів. У міру просуdання країни до
'*
І
юQІІУНJ_ ~ вfдповідальиість кожної радянської людини ва інтереси
,:. -.
-:··••
· cycnlдl!Q,ria вростає . В рішеннях ХХШ s"їзду кш=с визначена всеоспж-
-
..
-»а npt1r~a дальшого розвитду ленінських принц~mІв сьціал!стичноі
'
~
"
'
_, д,емокраtІ_І , яtt i грун,:ую'І'ься , на неухильному підвищенні творчої ініціа-
тиви трудящих, вис щt НІ відпо в ідальності особистості аа справу
cycn fльства.
БJль.щість радянських людей глибоко усвідомлює сво! громадські
обов"яs:ки. Одна:к є !! такі, що недбало ставля'І·ься до суспільного доб-
-.
о' ..
/,
'
Рі, -11оw.щують'- трудову дисципліну, проявлнють риси приватновлвсниць-
~-~і''~~ологtt. дрібнобуржуазного егоі8М'j та інnмх: 'QyЖKs нам нравtв.
Необхідно веми непри'ми])еJшу боротьбу проти вс tx цих прояв ів бур:жу17в­
ноі ідеології та моралі. Треба використовувати всі sасоби виховання:,
.....
"'•
•
щ·сіі'! 8Мfцнювати у трудящих почуття господаря п Ідприемства і кра і ни,
нетІ;Jрпимість до будь-яких ег_оістичних, антИ!'ромадських проявів
вчинків. Дуже важлив о rіри цьому sабеапеЧ'.!ТИ Г!Гjчку дІю матеріальних
.
\_::
'
.
...
•
.
.
І моральних стимулrв, по васлу s r заохочувати 'l'ИХ, хто самовіддано
СЛ:JЖИТЬ суспільству, і робити це надбанням усіх, п tдносити на щит
100


слави героfв праці, викликаючи бажання наслідувати їхній прикдад.
На противагу святенницькій , буржуавній моралі, що роз"єднуе
людей , комуністична мораль СТtіе~щє спtльність інтересів чесних
трудt.аників, господар•в нового життя.
~:•
8 радянськtй школі-середній 1 вищій - виховання вдійснюєть-
ся у всіх видах навчальної , трудової діяльності, в рівних видах
поза.ЮІасної /поза.аудиторної/ роботи, з урахуванням специфіки того
або іншого типу учбового ва.кладу. Повсякденно учням прищеплюються
моральні правила і зага.л;.,ноприйняті норми культурно ї поведінки,
вваємно І поваги лкщей та висок і м оральн і якості . При цьому важливо
не тільки викликати моральні вчинки, а :1 формува'І'И високомора.11ьну
wотива.цію та.ких вчинків, с илу комуністичних переконань і sвичо1t , в
основ і яких лежить глибоке усвідомлення громадського обов"яsку 1•а
особиста відповідальність перед народом , суспільством .
Гармонійно і всебічно роввинена особистість повинна гдибоно
в !дчувати і розум і ти прекрасне в житті , мистецтв і та праці. Звідси­
випливає важливість естетичного виховання. Необхідно з дитячих ро-
с>
ків збуджувати в лкщях художників, відвертати їх від по111JІості
вульгарності , розвивати висок і естетичні смаки й ідеали. Романи •
Толстого і Горького, п " єси Шекспір,. 1 поезі ї Шевченка, иартини Рафа­
еля і !{у їндж і , музика Бе'І'хо вена і Чайковського - це невичерпне дже­
рело облагороджування і виховання '1очуттів у пі,црос·1•аючого понолін­
ня.
Радянська л ітера'І'Ура мис,-тецтво, осн овю ..м принципами яких
є ·народність і комуністична партійність , своїми :художніми аасоб11,ми
сприяють дальшому Історичному розвитку естетичних начал, зокрема ,
ровкривають красу соціалістичної праці і нової лкщини, вихованої
партією.
10'1


І•
Естетичне ви.1tовання включає такt завдання: фор,~уваннн·есте­
тичних поч;уттів t естетичного еприймання, су~ень, оцtнок, вихован­
ня :художнього смаку; виховання потреби і вмінь творити ва законами
kраси ! відповідний розвиток творчих здібностей, tнтересів І нахи-
.r.ів у р!вних галузях J~\ИСТецтва. Для цього створюються, кріu спеціаль­
них вающців, рівні творчі гуртки, студіі , гуртки художньоі само ­
дtял:ьностf, народні театри, оркестри t т.п.
Надзвичайно важливим фіктором всебічного розвитку особисто­
сті в фізичне виховання. Заnцання фізичного виховання полягають у
/
зміцненні вдоров"я, нервов, і системи 1 сприянні нормальному фіви'tlНо-
.
І
му роввит:~w учнів, озброєнні іх спецfЗJІьними внаннлми, руховими
•
.
І
вміННІО,ІИ і нави"QКШ\И, потрібними для того, щоб успіпtно і швидко
,:, справлятися в різними руховими .вавданн.~n.ш, що вивикаmь в житті , пра ­
ці, щоб досконало володіти сво ім тілом.· Ровв"явання цих завдань фі­
зичного виховання т!С}:о пqв"яsується ів завданнями, спрямованим~ на
зм fцнення працездатност f, виховання мужност 1, ст і йкост f , витри.вал о­
ст і та Інших морально-вольових якостей ~::вдянськоІ людини - трудівни­
ка, :во Іна, творця.
Таким чином, усі сторони всебічного розвитку особистості пе­
ребувають в нероаривнfй єдності і вимагають цілісної системи ШL'{О­
вання.
§20~ Система методів виховання
С~ютема методів :виховання спиріе'l"Ься на п:~:инципи кщунfстиqноrо вихо­
вання. Цими принципами е: комуністична цілеспрямованість; sв"язок
виховання в життям, з пμщею, з практикою комуністичного будівництва;
виховання в колектив і ; висока активні сть і широка сю,юд і яльн і сть уч­
нів при організаціі найрізноманітнішої діяльності іх; повага до осо-
"
102


бистостl вихованця і висока вимогливість до нього; в~вання 11Jхо­
вих та індивідуальних особливостеІ; еднtсть і цf.пlонtсть виховного
процесу.
Всебічна реВJ:івація _завдань виховання вимагав неупльноrо
втілення всіх цих принципів у методи виховно! роботи, Іх відповід~
ності меті вихованн.я похо.піння всебічно розвинених бо~:цtв ва кому­
нізм.
Конкретизація та викорисmння методів морального ВИХОваFUІЯ
вfдповІдно до віку та типу учбових ВІШJІ&Дів потребуvп опори на
психоJіогічнl основи процесу фоfііУвання '1'ИХ або Інших яхостей
особистості. Треба враховувати , що учні не JІЮПе об"вхти, але
суо•екти вихованн.Р" і самі ВПJІ~аю•rь на реsущ,тати виховання . Ця
вдатність зростав в підлі'l'Ковому та юнацькому в іц і , а тоtсу Іі роз­
виток у цей період сп ід вс іл яко стимуJІЮвати І п tдкрt rшювати в
потр і бному для педа го га напрям і. Дуие ваш~иво також ро зв ивати в
учнів прагнення пост ійно здійснювати такі д іі t вчинки, в яхи.х
формувалася б та а б о інша позитивна моральна. якість.
':)
Радянська педаг огіка вказуе на дві осн о вні ГР.}'ПИ методів
морального виховання /Іх доповнюють ще методаш1 заохочення та по- ­
кара ння/:
І. Методи формування в учиів суспі л ьно! поведінШІ і до~::•
ЩІ суспільних відносин.
2. Методи формування моральної свtдсшостt.
Обидві групи методів '!.'існо взавмодіиь 1z собою.І/
До перпоІ групи належить, зокрема, метод привчання до
фор, суспільної поведію:и, тоб'l'о органіsаці11 rш.аномжрних і регуляр•·
них дій - аж д9 перет1,орення іх у звичні форми поведtнrо~.
І/ Див.: ПедагогиШl, курс ле1щий /Лекци.е: 15, Методь~ нравствен-
1:101'0 воспитания/, "Прос};!~{ечие". 19бб.
103


І.
В п ідд І т:ковому та ):)ЩЗ:Цьиоuу в Іц І прагнуть в ці ею метою ва­
хопи'l'И учнів певнИІІ моральним ідеалом, ВИІUtИМТИ свідоме нас.пІдуван­
ня .яиимось вравкам поведІнии і кониретнt зусилля до самовиховання .
Привчання, виробивши звичку до певних форм поведінки, робить іІ
узагальненою, гнучкою І дійовою без надмірного навантаження на свІ­
домість.
Основним, най б І.nьш ефективним методом виховання моμu~ьно І
поведіЮ[Ив органівацІя суспІ.nьно ко-
рионоі праитичноІ діяльностІучнів.
Завдяки громадським дорученнЯ!І( учнf привчаються працювати ,ц.nя ко­
лективу в будь-яких видах дІяльності, це дозволяв набути досвід
І
11оральноJ поведінки. Конкретні шпя:хи і qюμ,~и організаціі виконання
"'
"гр~ських доручень виявпяються в тому' - Індмв І,цуальне чи сп fльне
це доручення, в ступені його ваzливості, морального навантаження І
вІдповtдальностt , ступенІ ~одtя.пьності :колективу й особистості,
:в орrа.J1ізаціІ виконання доручень і т.д.
J
• Ус:вtдоuпення й еuоцІАне переживання своєІ ролt у виконанні
доwчерь приводЯ'!'ь в рух рІsноманІтнІ творчі здtбноотІ оообистостІ,
s(JyffJl:flЛЬ ентузІазм в робоrІ. Такими дорученНJD~ІИ слід охоПЛІJвати
вс Іх чпенtв колективу, забезпечуючи в боку педагог і в та колективу
по:всmrденний ховтро.nь ва fx виконанням в тим, щоб у пот; ібний мо­
менr n tдправити, тактовно п Ідказати коНІqNrн і форми роботи, усунути
поми.пхи, пtдтриuа'l•и нову Ініціативу.
Метод соцtа.nістичного вмаган-
ня, тобто орr&Нtзацtя боротьби ва досягнення найкращих результа­
тів, вимагає визначення конкретних цілей /вобов"явань/ 1 строків,
вироблення певних умов, ' як 1 доавОJ1яють виявити переможця. Для пере-
• можців змагання встаноВJІІОЮ'l'ЬСЯ нагороди. Одна1с при цьому 1 слі,д уника-•
t04


'1'■ еахопленн.я .пише боро'!'ьбою за першість~ нагороду, перввааюЧІР,ІІІ
мотивами змагання повинні бу'l'И: пtдвищення рtвн.я :а:иття І дІяпьвості
1tОJ1ехтиву, rрQМа,цська користь.
Ів другоІ групи методів форкуваННJІ ІІО!WІЬНОІ _свідомості
JiiJIЯ виховання учнів середніх опецІальних усtбових зак.пцців mйбtщ,ІІІЗ•
аюrоо~ьлвкціІ на етичнt.
,'1'вIIи,•е•'fкчнt
бвсtди
диспути на е т.и. ч ні теки
/Іх наВJІВU)'l'Ь ще методами перексщування/ • .
Лекція на етичні теми, якщо вона, вlдзначае•rься на.пеж:ною ло­
гічною аргуuен'l'ацією і пе~конливістю, яскравtс'l'ІQ і образнtсm, роз­
кривав перед учнями рівні сторони теорlІ комуніс•rичноі моралt ,~икли­
иав ахтивну роботу думки слухачів, яка справ.пяе вплив на фо~:ваннн
моральних мотивів Іхньої поведінки.
В такtй бесіди відбувається обговорення 8 учнями різних
- вчини
і в, узятих в досв Іду Іхнього х холехткву або бливьких до 11ц)­
го ва досвідом кодективів. Для бесtди добре використати в.с:tравt
приклади з :художньої лі'l'ератури, творів :кіно та ін . Її усціх визна~
чається здатністю педагоr'В. підвести учнів до саи~тійних праnильни:~
..
.
.
висновк ів. У ход і бес ід сл Ід вислуховувати t памилко.в і думІtи . те.
оцінки і не подавляти Іх своіw авторитетоw.
Під час диоnу,у на етичні теми розго~авться полеміка, бо­
ротьба рtвних думок . '!ут не обов"яsхові певні рішення тtєІ або
tншоІ проблеми, a.i .e повинна бути накреслена. правиль~ш лінія s .І.і ,
обговоренні .Диспут сприяв· роsвит~r вмtнь слух.а•rи висловлювання ·~·о•:·
в~ришів, аналізувати І:хнl док~ви, ровкривати с.tнtбRість цих ,цоказі:Вt
в tдстоювати сво І поглцци І переконувати інших шо.цей. Диопути б tJі"ьш
відповідають роввитв:у і потребам учн!в старшого вfку ! м~т:ь ~ро"
ко використовуватися в середніх спеціальних учбових вама,ц:μ. . Теми
105
1і


о
дпя обrоворенн~ не треба ~в•яауватв учням, IJ спІд вив"чап спІдь­
но , 'l'одІ проведення ,цасnу'!'у бу.це по-спрааньому цtхав1111 дия всіх
Іого учасІUІJtІв .
,
-
'd метОJІ nooue~я виховних ВDJІИВІВ у nовСаJr,ЦеннfА прu'l'ИЦІ
:вuорИС'l'ОвуІІ'І'ЬОЯ'l'UOZ,М8'1'ОДИ 8а_оХОЧеННЯ f ПО-
харанІtя.
Заохочення · п1дхреСJШ8 позвтивя!;І ставпення виховател і в , J:Qt-o .
де.кuву до вчинхІ в І .ці І особис'l'ос'l' І, цим самим спонухаючи II м­
крІМІІва'l'и І ро~ви.sап вІдnовJднf риси nоведtнц. До засобі в заохо!"-
1
чеЮUІ нrшаать p t sн f види Яh іІоральноrо, '1'aR І матерІальноrо СТ ІІІІІV,,...
І
--.и
JІІІ:ванна : СХ!ІВJІення, nодЯRа, ме~л І , спец Іuьн І
прем ff тощо ~
вммпе:~μ1 , грамо т•,,
ПокаJRННЯ - це форма rромадсь.коr о осуду д І Я вчин.к Ів, ці1
й.цуть вроврІs 8 ЯОрW«И іtит'l'Я ХО.П8К'1'Иву · t ІtОі.!уИЇС'l'ИЧНО І морал:f, . За;
умовй виправ,цаноІ дtІ по.карання :кОJІектив иtби в:каву,в :кожному М!1
овсІх 1Шенів: мezJ поведІнки перес'і'J'пати не кожна; цим також n,_t;Jii'-
xpeWDOв'J.'ьcя соціальна sа.nпценf сть иоде!!'rііву. До ва.х одів пoиaPfi:Hlf,f;I
нueza'l'M sayna:u:eнНІt, доrана, громадський осуд, р Ішення товари~ьиQ,..
го cy1IJ!; тацо не допоurаиь t суворі попереджувальні заход~t,,. '!QJ
приймаs!l'ьая шшаз про ви:ю:mчення з навчально1•0 закпаду . За вчи:н&!ffll!:
мощ;нt1,1 застосовуються. р1вн1 ~оди крШІінального по:ка:--ання,,, im:t:
:виходиь sa 111ЄGtf кош~етенціІ педагога.
·заохочення і покарання _в колектив f с'l'Шіовлять соб ою . др:е, тон­
ций інструмент виховного :в,~JІИву, І Іх використання .має 88.ШЩИ• спира­
т11ся на п<Щагогfчну доцtпьність. Koro , :коли, t як заохочувати f ка­
ра~ - щоразу вt.цповІдне рішення т.реба nрийма '!'и кою,ретно , в sалеж­
нос'l'і .sід позІЩf_!t даноІ особистості щодо своіх уч.ииnів, її самооцrн­
ки, Уі взаємин s колективом.
106


§ 21. Колектив І особистість учня.
Основи ІЩІІ f,!!УЧЬНОrо п Ідхо,цу
Дпя роsвитцу соцІuІстичного суспіпьства :ха~аnериим , в
утвер.ц.ення коnе:в:тивни:х наtІUІ.; відношень щtІвробІтництва, вsавмноІ
вішоrпивостІ І вsавмодопDІІоrи. Коана особис'l'іС'l'Ь • процесі комунІ­
С'l'ИЧНоrо виховання роs8иваеться як чnен хоnеК'l'иву, І саме тому вона
м~е всебічно вuвпв:ти, у'fверщвати себе, роsвивап всІ сво,і кращ!
JЩЦОЬКІ якості~ Колектив не механічне об•еднання, ~щ сука tндивІ.цу­
мів, а едине ціпе, в щrому особистіС'fЬ вІдіrрав wстивну роць, тим
бtаьш ак'!'ивну, чик краще ІЗона ро8)1JЇ8 І відчував свою Ідейну та мо­
ральну еднІст,ь 8 КОЛЄК!l'ИВОМ.
Наntтапістичне суспільство ровдира_ється uасово антагоніс'!'Ич ­
ними суперечностями, а тому в:одепивність за таюа умов в не тіль-
Іи абсолютно Ілюзорною, як вазначав К.Іfа.ркс, а й новими оковами, що
.накпадають свій відбиток І на дІя.nьнJсть дитячих об•вднань, на рі а-
ні ,:ипи бурІУазноі школи.
В напій крв.Іні приділяв.ться веJІИчезна уВІііГ& проблемі вихо­
вання в колектив і. Ще в 20-30 рqки ця nробдека буJа J'РУ}ІТовно ровро6 -
пена в працях Н.К.Rрупськоі '!'а Р.• С.Мав:аренв:а, на яхt спираються
й
сучасні Іі дослідники.
Зав.цпк орган ів5.Ці ї сп.ільного :uття ,а дtJШьност і . уч-
нів Інколи утво!Ж)ІО'l'ЬСЯ rрупи, .ахі ..аmь оиремі риси колективу
/спільність мети, дисцщшіни тощо/, але це ще не в :колектив . Так,
наприклад, виниRають '!'ИІІЧасо-в .і об"еднання ко1111ан і f для спортивних
~
.,, -
Ігор, туристських походів, збирання колеJЩtй , а в гіршому випащ - ·
•
Q
для здійснення негарних вчинків.
Курс, навчальна група, комсомольські групи , партійні групи ­
це вже справжні колективи, бо вони xa.~15Nl)Іte,YIO'l'ЬCЯ едністю суспІль -
107


'\
них, rроМІІ,Цських ціJ1ей~ 8а,ЦJІЯ .яких органfвовуеться спі.пьна дІяль-
.
.
.
н-fсть, з певню.ін вtдношеннями вваемова.пежності І взавмно1 · вfдповJ,­
дапьності пр~t- ~езумовній рівності всfх_членІв у правах і обов"яsках
перЕ\r/холеатиіtьм.ІІ
У сер~ніх спеціальних учбових зама,цах чаС'fо у'fво~ються
:ко.пек~rи:ви-,-:.•,цо вnодять за ме:кі навчмьних груп. Це трудові, навчаль­
І~о-виj>~ничІ, спортивні та інmІ иопективи, які нерідко діиь протя-
..
· rом 'І'рИ.ЕаЛого часу /кtпькох місяців, сезону тощо/.
Но.пектив створюв овоІ органи 1 тісно вв"'явувться, за спfль-
1
нісm цІпеА та організаціі, з іншими колективами /курс - з ко.nе~ти-
•
І
зом _ те:хвtкуwу, партійна організація - з коисомольеькою органівацІею
•
.
І
•
t '1'.д./.
І
•
Ваuиао, щоб колективне життя f діяльність ставали для уч­
нів подією Іхнього внутрішнього uт'l'я·, щоб у них роавивалооя сnравж­
нв иодективне самоnочутт4 навколо тих спр~.в, ut в основним вмістом
Jхиьог~' перебування в учбовому ваю:щц f, Іхнього ко.tіеїtооу ·.· К-оіtен
член КООІ8Х'l'Иву повинен :кити в a'.l'llocфepf пік.пувшшя про fншога: "Bcf
еа одного, · один ва вс_іх".
•·, Педагогам 'tреба враховувати, що в колек'l'ив і е рі sн І особи•
11 "рtвНІІМ ступ~нем активності і свІдомос•.rf в праці та Інших видах
.-."
~JІШЬНОС'l' t /громадських дорученІ-ІЯХ, самодіядьност і т,.,с.1,0/, в иьо1.1У
~'І'ь бути поwшники І недоброsиtmивці, які протиставв~ють себе
ІtОЛ°еИТИву. !С'l'О'І'НИМ фактором sгуртування ЧІІЄН_ЇВ ~ОЛЄКТИВУ Є ріsні
форми', іrt1льного обговорення рtsних питань на sборах, диспутах, у
· стінній пресt '!'а Іюпt засоби форму.вания громадсьRоІ думки. Це необ­
хідна У}(ова для просування колективу вперед.
Коле1tтив мав сво І органи самоврцц,ування. Кр ім С'!'атутних орга.­
н Ів, у комсомольських, партіt!н~, профспілкових орга.ніsаціях ствсрю-
І/ Пед~о~'!щ .курс лекц~, сто_р .351.
108


ються додатко-во, рі\заш виборні nосади:, кок іс Н, ради /вап~ 1,:
спортивні ради , JіІВШІІ клубів , I'YP'l'OD'l'KiB та tн./. ПJІІЩІІІJЧІІ в UJІе11:­
'!'ивами учн і в , п&дqІ!ІІ'оои не знеособ.пюют ь , не пода~'!'Ь і не опІиа­
ють органів самФ~::вання , а 'fQктовно спи~атьсіІ на ІlК'ЛІВ. Як м­
ховні наставник ю ШЦЦІІІJ ітків і юнак і в вони допомаrаиь акwву накрес­
лити перспективИі :ip:0:emtткy в:о.пективу - близькі., середні, ДWIUi,
сприяю'!'ь так і й Q;jpli'WIJЇJ Saц і І життя колеR'l'иву , щоб воно заВІ\дВ бу~о
ц і кавим, р і зноuааІі'ІІНЮ4 .
РозрізНЯJGШ.'І,, кол ективи перви нні й загальні. ПервиННИІІ ~с:ша.
тивоu е курс , НІІіВ)ІJJІШІІЬШ /академічна/ група. Через первинні ковек­
тиви здійснюетье:m ЮІІІнкретне керівництв!.~ активу всі011 масОІІ. Пер!ІІПІ­
ний ко.пектин - Ч&Ш'ПІІІШ загального · ' в пров ідникО!' іі,цеІ заrwu.ного
колек'l'иву. За.миюаJІІІІЯUіі в первинному коnепив І призводв,.-ь до його роз- ­
па.цу, _,,,поsбавляе йіооG перспектив розви-rку.
Завжди 'І!~Ь nіклуватися про яв:існе sрос-rання а:ктиву, W,JНR­
цti якого полягаюmь Ві забезпеченн і спадв:овмномі, JІІас~ і покс­
л і НЬ у КО.П6КТИВі 1!SJ. збереженні В ньому пе вного МІі.ІІІJ 1 'rOllf • В9а8112Н
()
і т~иці й . Дуже ВВіІіІІНо, щоб учн і технікум ів І у~ и~ заІQПШви-
ся в своєму коле&ПІІ'В•іі " а змідНJ.ІВЗJІИ міпОJІепивні ав•.взии s ввроб­
ничниКШІИ , 8 DІІШІІІНІІІ! . З ШК іJІЬНИМИ • П і онерсЬЮІІМИ та ][ОІІСОІІОU.СЬІВ!ІІІІ
організаціями. Кі~ш!ешІ!ІІВ не 11>:ае с,ооЯ'і-и на мі сці, в ін повинен розвк­
ватися, sасвоюВ8l1!111 шті, вищі 1,юрщg.ні нороt , !8р0бu'Ііі вовj цінні
.в.пастивост і і ~іі - Ще вимагав оое2 іІн0Ро насичеина ИИ'!'Я КОJіек­
тиву НОВИІІ I дедаші . dJЇiJl:lill СКПВ,ЦНИІІ ІtОМІμІеКСС. 98~.
Розвитою: :вча~іівеького ІЮJІеИІІВУ' ЯІJ покаsаВ А.С.Ііа.щ,ещ~;а._
проходить кілька &!lІ!ІІІііІв.
.
.
.
• ПероиІ 8ІИВІІ - це періоА nочаковоrо фQраування вок~ивву
/наприклад , nе~ки. які щойно вс-тупІІВJІ до rrвхвіиуку/. На ЦЬО--
J09
.і


'ІІУ етап! Вt!МОГИ С"ІQВЛЯТЬСЯ '!'Вердо, беЗКОМПРQМісно: ось такий у нас
роsпорщЬк навчально! роботи, все це необхідно строго вР.конувати.
Водночас так! вимоги ста.вляться перед учнями без суворос'fЇ, добро­
зичпивь. Привабливість усІвІ обста.новки, мажор повинні бути на пер­
ШО'JІУ rшанІ. Очо.n11в ЦІ) роботу &.дмІиІстрацtя і щщагоги. 3аверпенІсть
першого e'l'any характериsується тим, що норми, в основному, членам и
ко.пек!'иву приАняіі, а танож виявлено учи і в, як t можуть стати опорою,
ядром кплективу ' - · Rого активом.
Другий етап - вимоги до колективу сmвить актив, я:кий не
тільки підтримує вкааІвки ~дміністрацІf та педагогів, а й веде за со­
бою основну масу учнів. Для цього аи'!'ив має бути згуртованИІІ, авто­
ритетним, н~цІлени11 П8ВНИ14И повноваженнями. Педагоги вже опосsредgо­
вано, черва ЗКТі!В, зд~йсНJJЮть своє керівництво учнівським колективом.
ПерІDІІЙ І -другий етапи на практиці нерідко ваявлmоться невід­
дІJІЬНИІІИ ОДИН від ОДІ-:е&:'о.:_
Третій етап - розквІт кол ективу. Учні :zарактеризуються · готов­
нІс'І'ХІ ЖИ'fИ і оrруди'l'Ись, пfдкорmочись нор,ак колективного життя. Те­
пер не актив; а весь кмектив ставить вимоги до особистості. Для цьо­
го перІо.цу мастиві сnt.uьний досвід і єдина дуw:ка в оцінці явищ
фа.хтів громадського життя. Друге важливе завдання, яке розв"язується
на третЬО'JІУ етапі, - це створення традицій; в рухові 1.vлек•rиву sакрfп­
лювться те краще, що було вчора, і стало неписаним- законом, звичними
длs: колек'!'иву дfяuи /на.приклад, вшанування ' пер1;·довиків с:воєt профе­
сtt, відзначення дня народження членів колективу, "останній дзвінок~
"у нас немае шпаргалок" тощо/. Традиц і і не можна вводити штучно t во­
ни утвоlЖ)ІІТЬСЯ :анаСJІідок постійного нагромадження вражень, вtrинжів
f взаємин, які дістали гласне або · негласне схвалення з боку ксдект.и­
ву. Вени можуть виник/іти і з ініціативи педагогів. Традиція - це
110


особлива форма впровадження моральної норми, пов"яsа.на з планоиtр­
НИІоІ вихованням колективу. Навіть в разі стихійного, випадкового
виникнення тіє! •чи іншоІ традиціІ, остання за своєю суттю все одно
є проявом закону руху і розвитку колективу.
ЧетвертиВ етап зв"яваний з перетворенням моральних HO PJ,( :щ ­
лективу в особисту духовну потребу, виховання поси.nюється через аж­
тивний процес самовиховання. Саме такими колективw.~и стають кращі
бригади і цехи комуністичної прац і на підприємствах.Необх ідно вивч:ит~,
їхній досвід виховання і те , що можливо, використовувати у вихо-
ванні учнів середніх спеціальних учбових заклад ів.
На третьому і четвеР'І·ому етапах педагоги допомагають орган і­
зовувати ·громадську думку, форW'Jвати і закр іплювати тра.циці І, а 1:а-­
кож сприяють тому 1 щоб коже н член колективу міг активно вплива.т и нJ.
й ого :а:и ття: .
Розви'l'ОК колективу характеризується tюс-танов.кою все но вих
нових особистих та громадських перспектив, що вшшиваю'l'Ь і s новик
·1
завдань уд о скон алення гро иадського ЖИ'l'ТЯ та врост/іння потр еб :кошшг · ·
чле на колек·rиву в ait'l'ИB і заці І вс іх своїх вді бное•r ей .
f.a практиці зустрічається співіснування ~іль кох ста.цій у
ленні колекти ву до різних сусп і льних норм. Напри RЛад , 6tльт 11р~. ~; т1
норми взаємин стали особистою потр,іою /че твертий етап/, тоді юі
бі ль:п складні прийняті лиш~ а~стивом /другий етап/ .
Учнівські колективи середніх сп'ЕІці ал ьни:х навчальних :защшдів
маю•1'Ь сво r певні особливості , на я:кі слід БВR.Ж.і 'l'И , &жливо, в сд1,01 с,
б о1<у , об" еднати ін'!'ерсси р!знові:ковог о кон тинген'lr- дороели..У. і пrдд!-
:к і 1,, а з друг о г о - треба так ур і зноман ітнювати робО'l'У, щоб за.бев11uч.1 •.
't'И npoc'l•ip для ро авитl\)' нахил і в , ЯЕ і б ільш відпов ідают ь '\'r, му щ;,, і,щ,
111


ку в-І иові. Корисно '1'8.К побу.цува-ти взаємов і:Ци@:сини в колектив і , щоб
;.;оf;-осп . ~ подавляючи своІм авторитетом п(ЩІІІіі'JІЖів, були для них
,tоброіи наставникаJІИ. Слід мати на увазі тв~в.Фж JНеобхf,цн ість вахи­
~іПІЯ пї.цпІnі в в Ід негативного досві.цу, що 1ЙФІ'І:О привносять з собою
Ре іtОJІепив деяхt дорослі, яхі мать уміння :вFJІJJІИВати на них. 3 юки-
~оросJІJDІИ доцільно провести тактовну бec ii!J,W ,, а коли це не допо­
іІіtгае, вико~-с-rап Інш! громадські або а,цмtн dzе~рати вні засоби впли­
ву.
Вsавмини у колективі характеризуються 'ВаЯВНістю ряду вибір­
кових зв•язхів, на які на.КJІадав свій відбит.01{ ій вік учнів . На різ­
НІІХ учнів те:хні~ неоднаково впливають ту;ІD'б0.ти f:i інтереси, пов "я­
зані з працею, навfUU•fЧ!М, з родиною, з спортом " роввагаьси тощо . На
цьому грунті формуЄЩІ! вибіркова дружба юна:ків і дівчат, підлітків
і доро сnих . Обов•язок педагогів - ровtбратися в цих неофіційних
взавминах, вміти з ними рахуватись і, при можливос ті, використову­
вати дпя розвитку позитиЕних проце с і в у колеКІJ)ИВ і.
А.С.АА.а:каренко, ЯІt відомо, sапереt1ував naph)' педагогіку, за
imoю виховні впливи вичерпувалися лише ві.цноmєнням : пєдаr,ог - окре­
к~~! вихованець . Він уміло використовував вплив на деЯRИх вихован ­
\ібр е з к ол еr{ тив так зван о r пара.wльноі діі. Qпщш:це не оа;ач ае , що пща-
~о:;;- .
- - . ~ :!'}~~н пр ац ю ва-m 3 кожною ос обис'f' і С'!'Ю окремо• Нес ·хі дний та Р:ОЖ
ін,цивfдуальний пі дхід , яай полягає у ьсебічному врахуванні в про­
~ес і виховання tндив ідуальних особJrr1востеІІ кожно І особистост І. РаRом
-=. ::Юі r·гди!% п ідхід
-
це не при ст осування до вихо ванця, а роsви1' ОІ{
л,ого найкращих сторін, мобілізація. йо го сил 1ш п евh:у програму
:;,.мо вихоЕ&н н я.
31:ій,:;не:1ня інди в ідуаль н ого пі дх~д~І п о u..инг. єт ь ся з вив чення


чаеться вмінням передбачмти вrшив того або іншого засобу - переко ­
нання, заохочення, по.ІЩра.ння тощо - на вихова~щя . Щоб не дІя-rи 'fYT
на осліп, педагогові треба розібратися в цілях і мотивах діяльностf ,
вчинку тією чи ІншоІ особистості, а також знати стійкі властивості
І0 І: особливості потреб, Інтересів, вдібнос-rей , на.lСИ.JІів, теuперамен­
'rУ і характеру.
Певна річ, недопустиме якесь культивування одніеІ Qсобис•1· 0--•
сті, роз,цування іІ достоїнства, а one, і побліЖЛивість до tl слаб ­
костей, оскільки здатність бути колективІстом - це основа виховав -­
ня особистості в умовах радянсько! дійсності. "Наш вихованець, -
хто б він не був, ніколи не може вистуn&ти в житті як носій якоїсь
особисто і досконалості, тільки srк доб~ або як чесна шщина. Він
завжди повинен виступа ти пере,цус Ім як член свого JІtодеК'Тиву, як ,_. ••, ~ .,
суспільства ". І/
§ 22· Особистість педагога
Результативність навчально-в'ИХовноі робот11t в середніх сш,­
ціальних учбових закладах визначається багатьwа умо11ами, н.асампер<'' , -
ступенем реалі заці І у виховній робо•rі в уЧНЯ:t4И принципі в uоралню -
го кодексу будівника ко.муніз:му . В цьому, як відом е, вирішальни. рол !.
належить осо б ист ост І _ педагоr--а, викладача, йоrо мора41ьно-пол і тичнш,➔ ,
громадянським і характерологtчнЮІ якостям .
В радянсь~щх учбових закладах, Щ{ і виховують активних бuр-·
ців ва коwуніsм, кожен викладач е в о~ учн ів особою, що втілює в
с0бf наші соціsльні ідеали . Тому сила й Ефективність педагогічн9г о
впливу на учнів з метою формування у них відпов іда.пьного ставлеr,нн
до праці та позитивних я.костей особис•rост! , характер взаємин м ;;,(
І/ А.С.Макаренко, Сочинения , т.5, иад.АПН РСФСР. стор.356 .
113


.
'
.
J;;
учнями педагогом saJI~a~ь у першу чергу від того, в якfІ! мірі .
fндивfдуальвf якості останнього відповідають моральним нормам нашо­
го суспільства . . •
~1мун!стична ідейність, любов до Вітчизни, готовність служи­
'fИ своему народовf, дерzавf, чесність t правдивість, глибокі знання
f висока хультура, любов до педагогІчноІ праці, педагогічний опти­
•18)(, майотернtоть й такт, скромніс'Іь - ці та інш! позитивні яхос'fІ
.характеризують справжнього радянського педагога, CTBOJDJTЬ йому за­
служениІ! авторитет у молоді, роблять й ого зразком повєдfнки, став­
лення до праці, до tнmи:х JIJOДAI!, до Батькf~,щини. Дfя.nьнІсть і пове­
дІнка вИRJІада'!l&., що має вис.оні моральні якості, узагальнюються в
свідомості кожного учня у вигляді потреби самому діят~ погоджено з
,морш1ьню. : и НО)]ІІаМИ та і,ІРалІUtи суспільства І справляють дійовий
вплив на формування позитивних рис його характеру. В руках такого
вимадача кожен доцІльниЯ вяховний прийом, кожен виховний захід на­
буває винятково! ПЕЩагогІчноі цінност і.
Сма,цна й багатогранна робота викла,r;,аt:~а. охоплює пnІроке коло
питань,розв•язання яких не мОЖJІиве без всебічного вивчення колекти­
ву учнів, знання І:хніх вІкових та індивідуальвдХ ос обли восте й. Це
знання становит ь одну Із ва:кпивих вимог до особистост і викладаqа ,
воно допомага в йому встановити правипьні взаємини з колективом
ко:кнИ11 учнем зокрема, знай'fи ефективні зас~би виховного вПJІиву,ство ~
рити в кодек'l'ИВІ а!'Мооферу дружби, згуртованості, спрямувати учнів
на продуктивне розв"явання навчальних І виробничих завдань .
ДJІЯ ,Ці.ІJJІьностІ викпа~ча, що має високі морально-політичні,
особові та nрофесІІІнІ якості, заВJЩи характерне додержання почуття
міри у взаєминах з yЧJUDOІ, в застосуванні заохочень І поиарань, у
розв"язанні буденних І важливих питань, у правильності И посильно-
114


стt вимог до учнів, чутливе розуміння Іхнього психічного стану
мотивів поведінки , вміння бути щирим в учнями, жити І:хнІм zиттЮ( .
§ 23 . Педагог І чний -rакт у навчанн f
І вихованні
Педагогіqна майс'!'ерність викладача, вихо вателя знаходить
свій найвищий вияв у педагогtчному так-rі. Під ним розуміють такі
якості особистості : любов до люд ей, чуйне , уважне ставлення до них,
повага до людськоІ гідності tнших тощо; і професtйні вміння педаго-•
га:вибір найкращого способу впливу на учня, Н&йбtльm правильного
підходу до нього,стри.маність у поєднанні з вимогливістю та ін. Ці
якості дозволяють викладачеві sащци доцільно І цілеспрямовано впли­
вати на учнів , регулювати і спрт.~овувати І:хню діяльність та поведін­
ку. Педагогічний такт є атрибутом усіх схрер дtю1ьності вимадача,
його взаємин s учнями в :~роцес і навчально-виховно І роботи.
Св ій вияв педагогічний такт знаходить в еноційно-вольово~-у
забарвленні /інтонаціf, перекоfШивос1•І , твемості та Ін./ тих доціль•­
них прийомі в, способ Ів і :методів, якими користує'1'1,о.н виRJlадач в про­
цес! вихованн я І навчання . То.му, з психологічної точки зору, педаго ~-
г і чний такт в сплав властивостей особистост.і педагога в наявни.ми у
нього, набутИЮІ ним виховними вuіннями І навичками , який забезпечує
належний вплив на розум, почуття і волю учнів у різноманітних си•rуа ­
ціях педагогічно! практики.
У взаєминах в 'учнями нетерпимі нетактовн1~ть
педагога , що виявляється в грубості , глузуванні, приниженнях уЧШі,
в упередженості думки про нього тощо. Нетактовність - озНlіR& неви-
115
,,
,


хованос~і, черствості, зверхнос;і ~а себелюбства. Лише при наявно­
сті тахту взагалі і, зокрема, педагогічного такту, як! в однією
s наJ1:е.а:жливtши:х ознак високої культури й nедагогtчноf майстерності,
мою1.щ,е вдtйснения завдань комуністичного виховання і навчання пtд­
ростщочи:х поколінь.
11б


w'
3МІСТ
Від·. ащ~.t\'рів •
Розділ n. Фснови поихо.аоrІІ
§ І. .ПсихолоF·іік '118. іІ uісце в системі наук •
§ . 2 . ПСИХОЛОF 'ПЯі іІ завдання навчання
•
§ 3. Проблwа навчання, виховання t розви•rку учнt1:~ ..
§ 4. Засвоєння, навчального матеріалу і основні умоаи
!!ого ефективності
§ 5 . Відчуттю. і' сприймання
•
§ б. • Увага в: 1,а,вчальному процес і
§ ?. Пам"ять
§ 8. Розумом
. діяльні сть
у процес і за~вовння 1:ншнь ••.
§ 9. Емоційно---В<ш•ьові кшшоненти засвоєння знань
.
§ ІО. Спрямованіf<ш~в особистості, -і І здібності, темпера-
Стор.
wент і XВ!J_)Іi'I<r.rep . • .
-
•
:>•••
•
••
§ !І. Методи вив.чення особистості учнів у процесі навчання
вихован~ш, .
Розділ: И~ Основи педе.rоrtии
3
8
ІО
І9
20
2?
32
35
4!
44
60
§ 12. Предмет ti завдання педаго,•іки
64
§ 13. Процес на:вчання
•
б?
§ 14. Принципи. навчання
•
73
§ 15. Урок
-
основна фoIJ,ta навчанни. Типи уроків . •
,., ??
§ . 16. Методи навча.ння
•
83
§ І?. Перевірка. і оцінка засвоєння знан ь, умінь і на.вичок
89


1•
§ ІВ. Ьорчий п Ідх ід до проблем дидактю:и в практичн flt
дІяльностІ викладаtт •
9'3
§ 19. Все б fчний розвиток особис'l•ост і
95
§ 20 . Система ме;одів виховання •
!02
.
§ 21 . Колектив і особистість учня. Основи індивІдумь-
ного п tдхо,пу •
§ 22. Особистість педагога
•
§ 23 . ПедагогІ'іПU1й такт у навчанні і вихованн!
!07
113
115
Ме'l'одичн f рекомендац il склали: Абраменко В. І ?, Rанди,ца,:, педаго­
гічних наук; ЯроСJІавський M. l ., кандидат
педагогічних наук.
Редактор ЄлtгулЕlПІВfлі Е.М.
Подписано к п ечати 24/УШ-бВ. Формаr 2 І х 15.
Уч.-изд . л. 5 , 9 . Тираж J0U0 . Rаказ 'ІRІ.
Киевский инжене рн о-строительнн й институт. Ротаприн1·.
Киев - З'і , ВоздухофлотскиИ прос п ект , 99 /L 0 [ .
J.16


І
І


г