/
Text
СІІРАВО'ІНЫІІ II ОІІШІІІІТУІіНШІ
ІІіШІІІ'Іі о/і ІІ.ШТІІІ’ІІ
СО СТА I! .7 Е1ТII Ы ІІ
пирох гшшадтш
( Р А 3 ЛІ С К И 71 X )
Удостоенъ преміи мптро ію.т итл .Макарія
САНКТПЕТЕРБУРГЪ
Синодальная Типографія
1898
Отч> С.-Петербургскаго Духовнаго Цензурнаго Комитета печатать
дозволяется. С.-Петербургъ. Іюля 25 дня 1?<95 года.
Цензоръ, Архимандритъ Тчхпнъ.
СВЯЩЕННОЙ ПАМЯТИ
Царя-Миротворца
ИМПЕРАТОРА АЛЕКСАИН'А ТРЕТЬЯГО.
ІІІІ 1.1А ЖЕ КО ШИЛА КНИГИ Ч'.ИЛИ ГіІ.І С.1.І-
ьатл, ідноже фдл'ічірь. __ _ Гіолыне ко и
выше вс'іь ксУух книга
Л,і,-ц.пі< Ле.іа/і:.
Оіріе есть солнцѣ ІірЕЕЧ’.ІЧН іЬ’ ч'еченіа
ЕІІОЕГШ, НЕЖЕЛИ ШС'Г.ІКН’ГН ф.ілтіірь.
/.ѴНИ<’
Богодухновенная книга Псалтирь воспѣта согласнымъ
хоромъ многихъ Отцовъ и Учителей Церкви: похвала этой
Святой Книгѣ изошла отъ многихъ святыхъ устъ. Книга эта
нерядовая, а изрядная, исключительно молитвенная, молебная,
ежедневно (кромѣ Свѣтлой Седмицы) стихологисуемая въ храмѣ.
Божіемъ, всѣмъ любезная, провожающая каждаго Православ-
наго Христіанина отъ колыбели и до могилы: <-за цари и
князи и за весь міръ Бога молить: Псалтирію и о себѣ,
самомъ Бога умолити» (слова св. Василія Великаго).
Составителю Словаря къ Ветхому Завѣту первѣе всего
предлежала работа надъ Псалтирью. Что онъ и совершилъ.
‘Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири»
составленъ по образцу такогоже «Словаря къ Новому Завѣту»,
но съ нѣкоторыми добавочными улучшеніями: а) какъ въ том'ь.
такъ и въ другомъ Словарѣ—подъ каждымъ Славянскимъ сло-
вомъ указанія соотвѣтственныя Греческія: но въ Словарѣ къ
Псалтири, кромѣ того, указываются, если есть, случаи пере-
вода того же Греческаго слова другими Славянскими: б) для
вящшей наглядности и вразумительности, всѣ эти указанія
собраны вмѣстѣ и располо;кены въ Греческомъ алфавитномъ
порядкѣ.. вч> видѣ Греческаго указателя, приложеннаго кл>
копну Словаря. Зти два улучшенія даютъ возможность уяснять
неудобь-разумѣемыя или исправлять неточно переведенныя мѣста
Псалтири -текстомъ самой Псалтири, не выходя изъ оной *.
Словарь мой былъ конченъ за годъ до выхода въ свѣтъ
«Псалтири въ Русскомъ переводѣ съ Греческаго епископа
Порфирія . Этотъ обращпкъ Русскаго перевода Священныхъ
книгъ Ветхаго Завѣта съ Греческаго 72 толковниковъ заста-
вилъ меня пожалѣть, что я вынужденъ былъ бралъ параллели изъ
Русскаго Синодальнаго перевода, сдѣланнаго. какъ извѣстно, съ
Еврейскаго. Почти параллели, не вездѣ соотвѣтствующія Сла-
вянскому тексту, до извѣстной степени могутъ замѣнять текстъ
Еврейскій, будучи поддерживаемы параллелями Латинскими изъ
Треме.тлія. взятыми также съ Еврейскаго. При ятомъ слѣдуетъ
замѣтить, что и переводъ преосвященнаго Порфирія
требуетъ освобожденія отъ немалаго количества вульгаризмовъ,
въ немъ встрѣчающихся. Для итого было бы самое лучшее
издать тетраглотную Псалтирь (Греческій текстъ IX вѣка.
Славянскій текстъ, Латинскій—съ разночтеніями ижь древняго
до-Іероппмовскаго (ѴЛіы Найі). и исправленный Русскій Пор-
фиріевскій). Вѣроятно уже недалеко то время, когда мы будемъ
имѣть такое изданіе: тогда Русскій Синодальный переводъ
(съ Еврейскаго) можетъ быть вполнЬ замѣненъ новымт. Рус-
скимъ (съ Греческаго), и тогда вполнѣ бе;*,опасно можно будетъ
печатать тексты Греческой и Русской Псалтири параллельно.
Сокращенія, встрѣчающіяся въ книгѣ, озпачают'ь слѣдующее:
А. Амвр. Амвросій. «Псалтирь въ Ново-Славянскомъ переводѣ.
Амвросія Зертись-Каменскаго . Пзд. редакціи < Право-
славнаго Обозрѣнія*. Москва. 1Н78 года.
В. Вульгата.
И. Ирин. Привей. Толкованіе на Псалтирь по тексту Еврей-
скому и Греческому^, архіепископа Иринея, ч. 1—II.
Изд. 7-е, Москва, 1882 г.
С. Синодальный Русскій переводъ.
Т. Тремел.іій. < І’ыііші 1>а\і<ІЕ. Ех іійегріеіаііоно. ТгешеІІіі «•!,
.Ішііі. Івіргс^іі Наіиюѵсгіае А. І>. 1621 ”. Перепечатанъ въ
Вердинѣ въ 1878 г.
На серіалы для такою шо Греческаго укалатс.іа кі, ('.іоварі къ Новому
З.ПіІ.ту собраны: они заияш 12,000 карточекъ.
Если по видѣть разницы между Симфоніею и Конкордан-
иіею (т. е. простымъ перечнемъ) и Объяснительнымъ Словаремъ,
то моимъ предшественникомъ долженъ почитаться князь Антіохъ
Кантемиръ, авторъ Симфоніи или Согласія на книгу Псалмовъ
(3-ье и послѣднее изданіе. М. 1845). Когда мой Словарь къ
Псалтири былъ совершенно законченъ (7 августа ]892). я
произвелъ количественное сличеніе съ Симфоніею Кантемира,
и на моей сторонѣ оказался избытокъ въ 131 рѣченія и въ
7й(И> текстовъ, пропущенныхъ у Кантемира. Всѣхъ карточекъ
(на коихъ написаны тексты) въ мои Словарь къ Псалтири
вошло 23. Ш).
Петръ Гильтебрандтъ.
12 февраля 1Р97.
я.
а (ха', еѣ, Тремеллій: ас, ѵего,
аніеіп, пефіе) — а, же, по.
Срвп. ниже: а;с.
Союзъ противительный или (по-ста-
рпппому) «распрлгательвый».
21, 7 азя же соло. червь, а не
человѣку.. 67, 4 а првііпцы да воз-
вссслатса. 99, 3 Той сотворіі пася,
а не лльі (ха'і об/, ѣціеТс, сі пои ірзі
поз, Т. пои аиіет поз ірзоз, С.
и мы—Его (т. с. Ему принадле-
жимъ, Его твореніе). 1 06,40ѵж.хл:ь-
пй (разночт. завлѴгкдати сотвори)
а по ікпроубдпѣй, а не по пЧ’тіі (хаі
г~\а'/тргѵ абтоо; гѵ аратсо хаі оіг/
бой, еі еггаге Гасіѣ еоз іп іпѵіо еі
пои іп ѵіа, Т. Еасіѣ ні ѳггѳпі рѳг
іпапііаіеіп аѵіат, С. и оставляетъ
ихъ блуждать въ пустынѣ, гдѣ нѣтъ
путей). 118, 36 приклони срце люе
во свіідѢпіа Твоа,д не В7і лиуоилктво.
ЛДРФНЪ (’Ааршч, Аагоп)—
Ааронъ (1638—1515 до Р. X.),
первый первосвященникъ Израиль-
скаго народа, сынъ Амрама и Іоха-
веды, старшій (па три года) братъ
пророка Моисея.
Слово Ларовъ Еврейское и значитъ:
горный; освѣщенный, просвѣщенный,
просвѣтитель.
Справочный и Объяснительный Словарь
98,6 /ПшѵсеГні Ларшиу. во Герс'ер
бгш. 104, 26 Даршна егбже извра
Севѣ. 105, 16 Ларшпа стаго Гдііа.
ЛЛРШНІг (той ’Ааршѵ, Аагоп, Т.
Аагопіз)—Аароновъ (Аарона),.
76,21 р^кою ЛІшѵсс'овоюиЛарш-
пею. 113, 18 дбліь Ларшпь оупова
па Гда., 773, 20 влгословн'.ѵл есть
долга Ларшііь. 117, 3 да речет/.
оувш долги. Яаршііь. 132, 2 гакш
лтѵро на главѣ, суодАі]ке на, г.рлді?,
врад^Ларшню.73^, 19\6.\\е /Іаршііь,
Благословите Гда.
ДБІ6 (кара/рт^а, сопГезііш, Т.
рго шегсейе; тсараот-ха, зЫіпі, Т.
рго шегсейе)—тотчасъ, вдругъ, не-
медленно, въ тотъ самый часъ.
Въ Русскомъ Сѵнод. переводѣ «абіе»
не передано. У архіеп. Амвросія («Псалт.
въ нов. Слав. перев.>) предложено слѣ-
дующее чтеніе: «да изумятся о копеч-
иѣмъ студѣ своемъ глаголющій» (39, 16);
«да возвратятся на мзду студа своего
глаголющія».
39, 16 да пріішѴтл аБіе ст^'д?.
свой глаголющій (С. да смятутся отъ
посрамленія своего говорящіе). 69,
4 да возвратАТсА авіе (йараопха)
стыдацісса глаголющій (С. да будутъ
обращены назадъ, за поношеніе
меня, говорящіе).
къ Псалтири. 1
а в е с с а л ш л\ 7.
9
аггела
ЛйбССЯДФЛІЪ (’АргяаяХшщ
АЬзаіош, съ Евр.: о т е цъ м и р а)—
Авессаломъ, сынъ Давида и Маахи,
дочери царя Гессурскаго Ѳалмая.
3, 1 внегда (овѣгаше (о лица
Явессалшллл. 142 (въ надп.) ^да
гонлше его Дпессалшли сына (гп).
лшіедёхопъ (тоб ’А^ае-/,
АсЬішеІесѣ, Т. Аѣішеіесі)—Ави-
мелеховъ (Авимелеха). „
51, 2 вл долда Лвілхелеуова
(Амвр. Ахічслеховъ, С. Ахиме-
лсха).
Ахимелехъ (съ Евр.: братъ царя)
или Авимелехъ (или Аиіаѳаръ), перво-
священникъ во времена Саула и Давида.
ЛЙІЛІбЛЬ'ХЪ (’А^Хг/, АЬІ-
иіеІесЬ, Т. АЫшеІеспз, съ Евр.:
отецъ царя, или: отецъ-царь)—
Авимелехъ.
Надписаніе псалма 33-го (ст. 1)
толковники относятъ къ двумъ разнымъ
исторіямъ, разсказаннымъ въ 21-Іі главѣ
1-й книги Царствъ. Одни (Ѳеодоритъ")
относятъ къ іерею Авпмелеху, а другіе
(Василій Великій, Августинъ и Іеро-
нимъ) къ Геоскопу царю Анхусу, при-
чемъ св. Василіи Великій поясняетъ,
ссылаясь па врсдапіе, что Псалмопѣвецъ
потому назвалъ Анхуса Авиме.іехомъ,
что авимелехъ было общимъ именемъ
царей Филпстимскпхъ, подобно фараону,
общему имени царей Египетскихъ, или
кесарю—для императоровъ Римскихъ.
33,^ 1 внегдд нзліѣші лице свое
пред Лвілилеуоліа.
ЛйІРШНЪ (’Арісршѵ, АЬігоп, Т.
АЪігашиз)—Авиронъ, сынъ Еліава
изъ потомковъ Рувима, возставшій
противъ Моисея и Аарона, вмѣстѣ
съ братомъ своимъ Даѳаномъ и ле-
витомъ Кореемъ.
105, 17 и покры на сбішиціи
Лвіршнл.
ЛйРЯДЛІЛЬ(то5’ А^ряяр., АЬта-
Ііат, Т. АЬгаЪаші) — Авраамовъ
(Авраама).
46, 10 с?. Бголха Лврдлл\лил\а.
104, 6 сѣлмь Дврлллѵи рлвй €гш.
ДйРЛДЛІЪ (’Арряяр., АЬгаЬат,
Т. АЬгаѣатиз, съ Евр.: отецъ вы-
соты, или: отецъ множества)—
Авраамъ, младшій сынъ Ѳарры,
братъ Аррана и Лахора, родившійся
почти за двѣ тысячи лѣтъ (въ 19 9 2)
до Р. X., патріархъ.
104, 9 (же здвѣіцд Дврддлй?.
104, 42 ко Дврллл^ рлійі
СвоеліѴ.
ЛГЛРАНПНТі ('Арртрб;, А§;а-
гепиз, Т. На^агепіш)—Агарянинъ.
Агаряне—пароды, происходящіе отъ
рабыни Авраамовой Агари, отъ мужа, за
котораго она вышла, когда отпущена
была отъ Авраама. См. Воскр. Чт. 1874,
I, 47.
82, 7 Ліюдвл и ЛгдрАііе (оі 'Ауя-
ртроі, Ас§агеиі, Т. На^агепі).
ЛГГУИ (’А'і'уяТо;, А§’§жиз, съ
Евр.: праздничный, радостный,
торжественный)—Аггей, одинъ
изъ двѣнадцати Малыхъ пророковъ,
пророчествовавшій послѣ плѣна
Вавилонскаго, вмѣстѣ съ проро-
комъ Захаріею.
Слѣдуетъ замѣтить, что въ Еврейскомъ
текстѣ нижеприводимыхъ псалмовъ имя
пророка Аггея не встрѣчается; нѣтъ его
также въ нѣкоторыхъ спискахъ БХХ.
О пророкѣ Аггеѣ писано и толковано
не мало (см. «Систематическій Указа-
тель* Пв. Знаменскаго).
137 (въ надп.) Удлолій ДклЛ?,
Лггед іі Здулріи. 145 (въ надп.)
Лггс'л й Злудріи. 147 (въ надп.)
ііггед и Здулріи. 148 (въ надп.)
Лггсд и Злулрін.
ИГГ6/ІЪ (яууеХо;, аидеіиз, Т.
пипешз, вѣстникъ)—аггелъ: злый
Духъ.
Въ Кіевской Слѣдовапной Псалтири
1728 года «аггелп лютіи» опредѣляются
такъ: «аггелп лукавіп, демонп. Посылаетъ
же Богъ ц Ангеловъ добрыхъ казнити
людій за грѣхи». Извѣстный толковникъ
архіеп. Ириней говоритъ: «Впрочемъ, подъ
именемъ ангеловъ лютыхъ можно разумѣть
какъ Ангеловъ добрыхъ, которые назы-
ваются лютыми не по естеству своему,
агнецъ
3
аз г
по по дѣйству, попеже наказываютъ
тѣхъ, которыхъ Богъ наказать хоіцетъ;
такъ й ангеловъ злыхъ, т. е. бѣсовъ,
которые собственно нарицаются лю-
тыми, понеже суть злы и злую волю
имѣютъ: ибо Богъ п тѣхъ и другихъ па
службу Свою употребляетъ. Такъ, на-
примѣръ, чрезъ Ангеловъ святыхъ на-
казалъ Содомлянъ, а чрезъ ангеловъ
злыхъ поразилъ Іова, однако пе съ
однимъ намѣреніемъ, ибо тѣхъ на вѣч-
ный муки осудилъ, а сего вѣчно про-
славилъ!.
77, 49 посланіе аггелы лютыліи
(Сѵн. пср.: посольство злыхъ анге-
ловъ).
ЯГНбЦЪ (то Лрѵіоѵ, ад-пиз, Т.
виЬгитиз, грудный: грудь сосу-
щій)—агнецъ: ягненокъ.
113, 4 й ублліи іакш агнцы
бвчіи. 113, 6 й убллмі гакш агнцы
ОВЧІН.
ЯДОВЪ (аооо, іпГегпі, іпГегі, Т.
8ери1сЬгі,шогііз)—адовъ (ада), пре-
исподній, смертный.
17, 6 вшлѣзни а дюны (С. цѣпи
ада) шкыдбша л\ж. 48, 16 н’з
адовы (С. отъ власти преисподней).
88, 49 йзвавпта дѣшѢ свою йз
р$?кй адовы (С. отъ руки преиспод-
ней). 114, 3 вѣды адюпы (С.
смертныя, Т. тогііз) шкрѣтбша лаж.
ЯДЪ (6 аот^; (я-роеТѵ), іпГегпа,
Т. зерпІсЬгшп, Іоспз зііепііі)—адъ,
преисподняя: гробъ, могила, страна
молчанія.
6, 6 во адѣ же кто йсповѣстсж
Тевѣ (С. во гробѣ кто будетъ сла-
вить Тебя?). 9,18 да возвратится
грѣшницы по адъ. 15, 10 ыкш
не шставишн дѣ'шѢ л\ою во адѣ.
29, 4 возвела <5сй ш ада дѣ'шѢ
лаою. 30, 18 й спндѢтъ во адъ.
48,15 во адѣ (С. въ преисподней)
положени сѣть------й пб.моціь йуъ
шветшаетъ во адѣ (С. сила ихъ
истощится). 54, 16 н м снйдѢтъ
во адъ живи. 85, 13 йзвавилъ
бей дѣ'шѢ лаою ш ада нренепбднѣй-
шагш. 87, 4 й животъ лібй адѣ’
(С. къ преисподней) приклижисл. 93,
17 влшѣ вселйласж вы во адъ
(С. въ страну молчанія, Т. іп Іосо
зііепііі) дѢша лаож. 113, 25 ниже
пей низуоджцііи во адъ (Т. іп Іоспіи.
зііепііі, С. въ могилу). 138, 8 аіре
спидѣ во адъ (С. въ преисподнюю),
талію бей. 140, 7 расточііінасж
кшсти нуъ при адѣ (С. въ челюсти
преисподней).
Я611ДФРТ1 (’Аеѵошр, Епсіог, Т.
Непбог, съ Евр.: источникъ жи-
лища или жительства)—Аендоръ
или Ендоръ, городъ въ колѣнѣ Нс-
сахаровомъ, па югъ отъ Ѳавора,
между нимъ и Малымъ Ермопомъ.
Нижеприводимый стихъ относится къ
исторіи Гедеопа, описанной въ Книгѣ
Судей (г.і. VII и І’ІП).
82, 77/іотреБЙіпасж въ Яендшрѣ.
ЯбРЛІФШЖЪ ([тоб] ’Аерр.шѵ,
Еппоп, Т. Негпюпіз)—Асрмонскій
пли Ермонскій
Ермонъ (съ Евр.: выдавшаяся часть
горы) — южный самый высокій горный
хребетъ Антплпвана. «Роса Аермон-
ская»—символъ изобилія и благословенія;
подробнѣе о семъ см. у Зигабепа и арх.
Иринея. Въ Кіевской Слѣдов. Псалтири
1728 г. читаемъ: «роса чистая—благодать
Святаго Духа: гора Аермопъ и Сіонъ—
Церковь Сватая, отъ языкъ и отъ Іудей
составленная во единъ союзъ любве о
Хрістѣ Господѣ».
132, 3 гакш росд Яерлішнскаж,
суо^жіраж на горы Оішнскіж.
ЯЗЪ (ёуш, е§о)—я.
Здѣсь также собраны всѣ косвенные
падежи ед. ч. мѣстоименія 1-го лица:
«мене, мпѣ, ми, мя, мпою, о мнѣ».
Падежи двойственнаго и множ, чиселъ
мѣстоименія 1-го лица помѣщены ниже,
подъ «мы».„
2, 6 Язъ же поставленъ. 2, 7
рече ко ЛІнѣ-------Язь днесь. 2,
8 проей ш ЛІенб. 3, 2 стяжающій
лмі (Т. Ьозіез теі, С. враги мои)
----постаютъ па лш. 3, 5 оуслы-
і*
ЛЗЬ
4
аза
ША ЛАЛ. 3, 6 АЗЬ ОуСН^Ъ------------
ЗЛСТ^ПНТТ, ЛАЛ. 3, 7 НДПадЛЮЦІиуа
НА ЛАЛ. 3, 8 СІІСЙ ЛАЛ---------ВСЛ
вражд^юірыл лай. 4, 2 призвати лай
-----оусльіша лал------распростра-
нила ЛАЛ е’сй ----------оуіредри лал. 4, 4
оуслышита лал, внегда воззвати лай.
4, 9 вселила лал сей. 5, 4 оузри-
ши лал. 5, 8 лзъ же ЛАнбжестволАа.
5, 9 настлви лал. 6, 2 шпличй-
ши ласнс-------накажеши ласнс. 6,
3 ПОЛАПЛ^Й ЛАгЪ--------нзцѣлй ЛАЛ.
6, 5 спей лал. 6, 9 шст’мійте (о
л\ен(5. 7, 2 спей лал ц) всѣуа го-
Ніѣфиуа ЛАЛ й и’зблви ЛАЛ. 7, 5
воздаю'ірылАа лай. 7, 9 сѴ>дн лай
-----на лал. 9, 14 полан'лѴй лал
-----вознослй ЛАЛ. 11, 2 спей
ЛАЛ. 12, 2 ЗАВИСШИ ЛАЛ-----------ш
лАСие. 12, 3 на лал. 12, 4 оусльі-
ши лал. 12, 6 стяжающій лай (Т.
Ьозіез теі, С. гонитеди мои). 12,
7 аза же-------блгодѢлвшсла^ ланЕ.
15, 1 соуранй лал. 15, 5 достогъ-
ніе лаос ланѢ. 15, 6 нападбша
лай лаігЕ. 15, 7 вразѴлАн'вша-
го лал — — наклзаша лал. 15, 8
предо ланою (В. іп сопзресіп тео,
С. предъ собою)--------ш деснѴю
ласнс. 15, 11 сказала лаГі сей •---
исполнити лал. 16, 3 йскЕ'сйла
лал еей, іі не тсрѣтссл во лаііѢ.
16, 4 аза соуранйуа. 16, 6 аза
воззвауа, гакш оуслышала лал б’сіі,
Бже: приклони оууо Твое лаиѢ. 16,
8 соуранй лал--------покрьіеши лал.
16, У шстрастшиуа (разночт. швй-
дліриуа) ЛАЛ. 16, 11 йзгонліріи ЛАЛ
(Т. позігпт, С. на всякомъ шагу
нашемъ) внѣ швыдбша лал (Т. по-
Ьіз, С. насъ). 16, 12 швлшл лал.
16, 15 аза же правдою. 17, 5
Аѵдержа'ша лал-------слАлтбша лал.
17, 6 ШБЫдбша лал, предварй-
ша лал. 17, 7 внегда скорвѣти лай
(В. іп ігіЪнІаііопе шеа, Т. іп ірза
ап^пзііа шеа, С. въ тѣснотѣ моей).
17, 17 прілта лал, воспрі-
лта лал. 17,18 йзвавита лал--------
(о ненавйдліриуа лал-----паче ласнс.
17, 19 предварйша лал. 17, 20
йзведе лал-----йзвавита лал, гакш
восуотЕ лал. 17, 21 воздаста лай
— •—возда'ста лай. 17, 23 предо
лано'ю (В. и Т. іп сопзресіп тео)
------ш ласнс. 17, 25 воздаста
лай. 17, 33 преполс^лй лал. 17,
34 поставляли лал. 17, 36 дала
лай сей--------воспрілта лал ------
йспра'впта лал-------лал на^чйта.
17, 37 подо Ланою. 17, 40 пре-
полсала лал сей----------на лал под
лал. 17, 41 дала лай ссй-----------
ненавйдлі|іыл лал. 17, 44 извл-
екши лал-------постл'вишн ЛАЛ------
равбтлша лай. 17, 45 посл^'шаша
лал------солглша лай. 17, 48
шлАірспіе ланЕ-------под лал. 17,
49 ш востлюірнуа на лал возне-
сешн ЛАЛ-------ИЗВЛЕКШИ ЛАЛ. 18,
13 шчтп лал. 18, 14 швллда'юта
ЛАНОЮ. 21, 2 ВОНЛАІІ ЛАЙ, вск^'ю
вставила лал с’сй. 21, 3 не па
везѴлАІе ллпЕ. 21, 7 аза же сслаь
червь. 21, 8 вйдліріп лал пор^га-
ша лай сл. 21, 10 йстбргій лал.
21, 12 іо ласнс — —полаоглл лай.
21, 13 швыдбша лал------------шдер-
жаша лал. 21, 14 шверзбша на
л\л. 21, 16 свела лал с’с”. %4>
17 швыдбшл лал------шдержаша
лал. 21, 18 презрѣша лал. 21,
20 ш ласнс. 21, 22 спей лал.
21, 25 ш ласнс-------оусльіша лал.
22, 1 пасета лал (Т. разіог тенз,
С. пастырь мой), й ничтбже лал ли-
шйта. 22,2 вселй лал — — воспнта
лал. 22, 3 настлви лал. 22, 4 со
аз г
5
аз ъ
лапою сей-------та лаж оутѣшиста.
22, 5. предо ланою (В. іп сопзрес-
іи шео) — — стУжа'юціылаа лан+і
(Т. Ьозііит теогит, С. враговъ
моихъ)--------оупожваюфн лаж. 22,
6 поженёта лѵл. 24, 4 скажи лай
------наУчй лаж. 24, 5 настави
лаж— —наУчй лаж. 24, 7 полаж-
іій лаж. 24, 16 призри на лаж й
полайлУн лаж-------нйірь се.ааь аз?..
24, 17 изведи лаж. 24, 19 воз-
непавйдѣша лаж. 24, 20 йзвави
лаж. 24, 21 прилѣплжуУсж лапѣ.
25, 1 сУдй лай-------аза пезлбвою.
25, 2 йскУсй лаж------------испытай
лаж. 25, 7 оусльішати лай. 25,
11 аза же незлбвою----------йзвави ;
лаж------полай.аѴіі лаж. 26, 2 при-
влижатнеж па лаж--------шскорвлжю-
і|Гіи лаж. 26, 3 шполчйтеж на лаж
-----ностанета на лаж----------аза
оупова'ю. 26, 4 жити лай—-----------
зрѣти лай. 26, 5 скры лаж-----------
покры лаж-------вознссё лаж. 26,
7 полаи'лУй лаж й оуслыши лаж. 26,
9 (о лаенс------не ѵірйни лаене й
не шстлви лаене. 26, 10 шетави-
ста лаж-------воспріжта лаж. 26,
11 закопоположй лай---------настави
лаж. 26, 12 не предаждь лаене ва
дУшы стУжаюіриуа лай (Т. Ьозііит
тѳогит, С. врагамъ моимъ): іакш
восташа па лаж. 27, 1 да не пре-
лаолчи'ши ш лаенс (разночт. ш лапѣ):
да не когда прелаолчйши (о лаенс
(разночт. ш ланѣ). 27, 2 воздѣти
лай. 27, 3 не привлецы лаене--------
не погУбй лаене. 27, 7 полабже
лай (ё[?07)&7)&7)ѵ, В. асЦиѣиз зшп,
Т. айіиѵог, С. Онъ помогъ мнѣ).
29, 2 поджла лаж сей--------------ш
лапѣ. 29, 3 йзцѣлйла лаж сей.
29, 4 спла лаж сей. 29, 7 аза
же рѣуа. 29, 10 сводити лай.
29, 11 поланлова лаж. 29, 12
ва радость лапѣ---------препожсала
лаж с’ей. 30, 2 йзва'ви лаж й излай
лаж. 30, 3 приклонй ко ланѣ--------
и’зжти лаж: бУди лай------ептй лаж.
30, 4 наставити лаж й препи-
таеши лаж. 30, 5 йзведёши лаж
— — скрыта лай. 30, 6 йзвавила
лаж сей. 30, 7 аза же---------оупо-
вауа. 30, 9 нѣси лаене затворила.
30, 10 полайлУй лаж. 30, 12
вйджцііи лаж------ш лаене. 30, 14
вкУ'пѣ на лаж. 30, 15 аза же —
— оуповауа. 30, 16 нзвавп лаж
-------иі гонжірнуа лаж. 30, 17
сіІсй лаж. 30, 23 аза же рѣѵа.
: оіу о еже зплтн л\н весь день
(Т. іп ги^ііо тео ѣоѣо йіѳ, С. отъ
вседневнаго стенанія моего). 31,
4 ттжготѣ на ланѣ--------оунзе лай.
31, 5 йсповѣлаа на лаж. 31, 7
т скбрви твдержа'і|Гіж лаж---------
нзвавп лаж ш твышедшиуа лаж. 33,
4 со лапою. 33, 5 оуслыта лаж
------йзвави лаж. 33, 12 послу-
шайте лаепс. 34, 1 шыіджфыж лаж
------ворюціыж лаж. 34, 3 гонж-
ціиуа лаж-------селаь азъ. 34, 4
лаыслжі|ііи лай злаж. 34, 7 скры-
та лай. 34, 11 воставше на лаж
------вопрошауУ лаж. 34, 12
возда'ша лай. 34, 13 аза же--------
стУжа'уУ лай. 34, 15 па лаж воз-
всселйпіасж------соврашасж на лаж.
34, 16 йскУсйша лаж, подражнй-
ша лаж-------поскрежеташа на лаж.
34, 19 ш ланѣ враждУюі|ііи лай
------ненавйджіріи лаж. 34, 20
іакш ланѣ. 34, 21 разширйша на
лаж. 34, 22 ш лаенс. 34, 24
сУдй лай-------ш ланѣ. 34, 26
велерѣчУющіи на лаж. 35, 12 да
не прійдета ланѣ------да не подвй-
жита лаене. 37, 2 швличйши лаене
ЛЗ а
6
лзь
-----накажеши лаене. 37, 3
оунзбша во ланѣ-------на данѣ. 37,
5 штжготѣша на данѣ. 37, 11
айстави лад------со ланбю. 37, 12
прллаш данѣ. 37, 13 шдалсче лае-
нё-------злад данѣ'. 37, 14 аза
же. 37, 17 на лаж велерѣчевашл.
37, 18 гакш аза---------предо ланбю
(В. іи сопзресіи тео). 37, 19 аза
возвѣірЧ. 37, 20 паче лаене-------
ненавйджщіи дад. 37, 21 воздающій
лай------шолгау^1 лаж. 3 7, 22 не
шстави лаене-----ш лаене. 38, 2
не согрѣшать лай------предо ланбю.
38, 4 во данѣ'. 38, 5 скажи лай
лишаюсж аза. 38, 9 нзвави
лаж дала лад есй. 38, 11 (0
лаене------аза йзчезбуа. 38, 13
аза ёслаь. 38, 14 шслави лай.
39, 2 вндта лай. 39, 3 возведё
лад. 39, 7 свершйла лай есй.
39,---8 ш ланѣ. 39, 12 ш лаене
---------------------Засйпита-------------лаж. 39, 13 шдер-
жлша лаж злад постигбша лад
------шстави лад. 39, 14 изба-
вити лаж--------------------------полаощй лай. 39, 15
уотдщіи лай. 39, 16 глаголющій
лай. 39, 18 аза же---------ш данѣ.
40, 5- аза рѣуа----------полайл^Гі
лад. 40, 6 рѣша лапѣ. 40, 8 на
лаж шептау^------на лажполаышлд-
злад лапѣ. 40, 9 на лаж.
40, 10 возвели'чи на лад. 40, 11
поланлѴй лад й возстави лад. 40,
12 восхотѣла лаж есй-------ш ланѣ.
40, 13 лаене же---------оутвердйла
лаж есй. 41, 4 данѣ улѣка---------
глагблатисж лапѣ. 41, 5 на лад.
41, 6 сла^іцлеши лад. 41, 7
ко ланѣ салаола^ (лро; е|лаотбѵ,
В. асі те ірзшп, Т. іп то,
С. во мнѣ). 41, 8 на ланѣ. 41,
9 ш лаене (разночт. оу лаене).
41, 10 почто лад. 41, 11 поно-
шау^ лай-------ланѣ. 41, 12 сла^-
щаеши лад. 42, 1 Лдй лай------------
йзвави лад. 42, 2 аѵрйн’ь’ль лаж
есй. 42, 3 лад настависта й вве-
дбста лад. 42, 5 сла^щаеши лад.
43, 7 не спасета лаене. 43, 16
предо ланбю-------покры лад. 44,
2 глаголю аза. 45, 11 Яза ёслаь.
48, 6 швыдета лаж. 48, 16 ,прі-
е'лалета лад. 49, 7 ёслаь Дза.
49, 8 предо ЛІнбю (В. іп соп-
зресіи Мео). 49, 11 со ЛІнбю.
49, 15 призовй ДІж-----------просла-
вити ЛІд. 49, 23 прославита
ДІд. 50, 3 полайлѣ’й лад. 50,
4 шлаый лад-------імчти лад. 50,
5 аза знаю------------предо ланбю.
50, 7 родй лад. 50, 8 гавйла
лай есй. 50, 9 шкропйши лад —
— шлаьіеши лад. 50, 12 во ланѣ.
50, 13 не швержн лаене---------не ш-
илай ш лаене. 50, 14 воздаждь
лай------сутвердй лад. 50, 16
йзвави лад. 51, 10 аза же. 53,
3 спей лад--------с^дй лай. 53, 5
на лад. 53, 6 полаогаета лай (С.
помощникъ мой). 53, 9 йзБлвила
лад есй. 54, 3 вонлай лай, й оу-
слыши лаж. 54, 4 оуклонйша на
лаж------враждовау^ лай. 54, 5
во ланѣ------на лад. 54, 6 прі-
йде на лад, й покры лад. 54, 7
даста лай. 54, 9 спсаюцілгш лад.
54, 13 поносила лай------------нена-
виджй лад (Т. озог шеиз, С. не-
навистникъ мой) на лад велерѣче-
вала. 54,15 со ланбю. 54, 171?>ъ
------воззвауа--------оуслыша лад.
54, 19 приБлижаюіриусд ланѣ —
— со ланбю. 54, 24 аза же.
55, 2 полайл'ій лад------------попра
лад------ст^жй лай. 55, 3 попра-
ша лаж-------ворюіріи лаж. 55, 4
аза же. 55, 5 сотворііта ланѣ.
ДЗЬ
7
А 3
55, 6 на лал. 55, 12 сотворйть
ланѢ.. 55, 13 во ланѢ. 56, 2 по-
лайл^и лал, Еже, поллйлѴй лал.
56, 3 БЛГОдѢлВШСЛаѴ ЛАнѢ. 56, 4
сіІсе лал— — попираюціыл лал.
58, 2 излай лал----------Ф востаю-
фиуь на лал и’зг.авн лал. 58, 3
йзгілпи лал-----спей лал. 58, 4
на лал. 58, 11 предварить лал
------іаіпіть ланѢ. 58, 17 жъ же.
59, 7 оуслыши лал. 59, 10 ланѢ
иноплсласнницы покорйшлсл. 59, 11
введете лал---------наставить лал.
60, 3 возпесль лал сей, наставиль
лал сей. 60, 9 воздати лай. 62,
9 ласнс же прілть. 63, 3 покрыіі
лал. 65, 18 не оуслышить ласнс.
65, 19 оусльіша лал. 65, 20 Ф
ЛАСНС. 68, 2 СІІСЙ лал. 68, 3
нотопй лал. 68, 4 еуповатн лай.
68, 5 пеііавйдлі|ли лал — — и’з-
ГОНЛфІН лал. 68, 7 ы ланѢ------------
Ф ланѢ. 68, 10 снѣде лал-------------
нанадбша па лал. 68, 11 вь по-
ношеніе ланѢ. 68, 13 Ф ЛАНІі — —
Ф ланѢ. 68, 14 азь же-------------оу-
СЛЬІІІІІІ лал. 68, 15 сіісй лал------
Ф непавйдлфиуь лал. 68, 16 да не
потопить ласнс— -—пожреть ЛАСНС
------Ф ЛАНѢ. 68, 17 оуслышн
лал---призри на лал. 68, 18
оуслышн лал. 68, 19 йзва'ви лал.
68, 20 Фскорвллюфі'и лал (Т. Ьо-
зіез теі, С. враги мои). 68, 22
напойша лал. 68, 30 сслаь азь —
---ПрІЙЛАСТЬ ЛАЛ. 69, 1 СПТІІ ЛАЛ. 69,
2 ПО.ААОфЙ ЛАИ. 69, 3 уотлфін ЛАЙ.
69, 4 глагбліОфіи лай. 69, 6 азь
же-------полаозн лай. 70, 2 йзва'-
ВН ЛАЛ, И ЙЗЛАН ЛАЛ---------КО ЛАН Іі
-----СІІСЙ ЛАЛ. 70, 3 Б^ДИ ЛАЙ
------ептй лал. 70,4 йзкави лал.
70, 9 не Фвержи ласнс-------------не
Фставн ласнс. 70, 10 рѣшд------------
। ланѢ. 70, 12 Ф ласнс. 70, 13
| йфѴфіи злал ланѢ. 70, 14 азь
же. 70, 17 наѴчйль лал с’ей. 70,
18 не Фстави ласнс. 70, 19 со-
творйль лай сей. 70, 20 іа’вйль
ЛАЙ сей-------— ШЖИВОТВОрЙЛЬ ЛАЛ ССЙ
------возве'ль лал сен. 70, 21 на
ЛАІіѢ-оутѣшнль ЛАЛ С^Й-------------
возвель лал сей. 70, 22 азь
йсповѢласл. 70, 24 йфѴфіи злал
ланѢ. 72, 16 предо лапою (ёѵш-ібѵ
р.оо, Т. іп оспііз теіз, С. въ гла-
захъ моихъ). 72, 22 &Л оуни-
чижс'нь. 72, 23 азь-----------сь То-
вбю. 72, 24 наставиль лал ссй
— •—-прілль лал сей. 72, 25 лай
есть. 72, 28 ланѢ ѵ;ке--------воз-
вѣстйти лай. 74, 3 /Ізь-------воз-
і сѴжд’а;. 74, 4 4зь оутвердйуь. 74,
10 азь же. 76, 2 внлть лай.
, 80, 8 призва'ль /ІТл сей. 80, 9
і посл^шаеши ЙІепс. 80, 11 Лзь во
1 селАЬ. 80, 12 не внлть Лій. 8/),
14 послышали /Иенс. 81, 6 Язь
рѣуь. 83, 11 жйти лай. 84, 9
ш лаіі-Е. 85, 1 оуслышн лал--------
ССлаь азь. 85, 3 полаіілѴй лал.
85, 7 оусльішаль лал сей. 85,
11 наставп лал. 85, 13 на ланѢ'.
85, 14 на лал. 85, 16 при'зрн
на лал й полан'лѢ’й лал. 85, 17 со
лапою-------непавйдлфін лал--------
полаогль лан й оутѣшнль лал сеіі-
86, 4 вѣдѴфылАь лал. 87, 7 по-
ложена лал. 87, 8 на ланѢ----------
на лал. 87, 9 Ф ласнс: гіоложйша
лал. 87, 14 азь----------воззвать.
87, 15 Ф .ААСііс. 87, 16 селАЬ
азь. 87, 17 па ланѢ---------возла^-
тйша лал. 87, 18 швыдбша лал
------шдержаша лал. 87, 19 Ф
; ласнс. 88, 27 призовсть /Ил. 88,
28 Язь-----------положа 88, 37
предо ДІнбю (В. іи соизресіи Мео).
лза
8
АЗЬ
89, 12 скдгкн лай (уѵ<Ьрсаоѵ роі,
В. поіат Гас, Т. босе поз, С.
научи насъ). 90, 14 па ДІж. 90,
15 ко Ліпѣ. 91, 5 возвеселила
ллж есй. 91, 12 востдюі|іыж нл
ллж. 93, 16 спредстднета лай. 93,
17 поллбгла вы лай. 93, 18 по-
ЛАОГЛІПС ЛАЙ. 93, 22 БЫСТЬ ЛАнѢ.
94, 9 ЙСК^СіІШД ЛЛЖ----------—ЙСК^СИ-
шд ллж. 100, 2 ко ллнѣ. 100,
4 прильпе лаігЕ-------ш ласн^- 100,
6 со лапою-------лай сл^ждше. 101,
3 Ш ЛАСIIС-------КО ЛЛІіѢ-------оуслііі-
ШИ ЛА/Л. 101, 9 ПОІІОШД^ ЛАЙ —
— увдлжі|Гін ллж лапою (разночт.
нл лала) клснж^сж. 101, 11 низ-
вергла ллж есй. 101, 12 аза-----------
йзеѵб^а. 101, 24 возвѣсти лай.
101, 25 не возведи ллене. 103,
34 лза же. 107, 7 оусльіши ллж.
107, 10 ллнѣ-------------покорншлслА.
107, 11 ввсдс'та ллж------------настл-
внта ллж. 108, 2 пд ллж шверзо-
шаеж, гллгблаша па ллж. 108, 3
ЮВЫДОІНД ЛАЛА--------СО ЛАНОЮ. 108,
4 влаѢстш еже люкііти лала (Т.
Іосо сіііесііопіз іпеае, С. за лю-
бовь мою) юволгдѵѴ лала, аза же.
108, 5 на ллж. 108, 20 юво-
лгаюі|інуа лаж. 108, 21 со лапою.
108, 22 йзвави ллж —------------$слаь
аза-------внутрь ллене. 108, 25
аза вьіуа--------вн'дѣша лаж. 108,
26 ПОЛАОЗІІ лай------------спей ллж.
108, 28 нл лаж. 108, 29 шво-
лглюі|іін лаж (Т. абѵегзагіі теі, С.
противники мои). 109, 1 ш дес-
ною ЛІепе. 114, 2 приклонй----------
ЛАНѢ. 114, 3 ШБЖШЛ ЛАЖ--------------
шврѣтбша лаж. 114, 5 спсе ллж.
115, 1 жъ же. 115, 2 дза же.
115, 3 возладе ллп. 115, 7 дза
рака------лза раса. 117, 5 оусльі-
шд ллж. 117, 6 ллнѣ поллбірника
------сотворйта ллнѣ. 117, 7 ллнѣ
поллбфннка, й аза воззрю. 117,
10 швыдошл ллж. 117, 11 швы-
дбша ллж. 117, 12 швыдоша ллж.
117, 13 пріжта ллж. 117, 14
высть ллй. 117, 16 вознесе ллж.
117, 18 наказа ллж------------предлде
ллж. 117, 19 шверзнте ллнѣ. 117,
21 оусльішала ллж есй й выла есй
ллнѣ. 117, 28 оусльішала ллж есй
й выла есй ллнѣ. 118, 6 при-
зрѣти ллй. 118, 8 не шстдви
ллене. 118, 10 не шрнни ллене.
118, 12 наѴчн ллж. 118, 17
живи ллж. 118, 19 аза еелль— —
ш ллене. 118, 22 ш ллене. 118,
23 нд ллж. 118, 25 живи ллж.
118, 26 оусльішдла ллж есй: на-
Ѵчй ллж. 118, 27 вразѴллй ллн.
118, 28 оутвердіі ллж. 118, 29
ш ллене--------полли'лѴй ллж. 118,
31 не поерлллй ллене. 118, 33
здконоположй ллнѣ. 118, 34 врдз-
Ѵлліі ллж. 118, 35 ндстдви ллж.
118, 37 жпвіі ллж. 118, 40
ЖИВ1І ЛЛЖ. 118, 41 НД ЛАЖ. 118,
42 поношлюціылла ллй. 118, 49
ддла ллй е’сй. 118, 50 ллж оутѣ-
ши-------живи ллж. 118, 53 прі-
жта ллж. 118, 54 вж'уѣ1 ллнѣ.
118, 56 вьіеть ллнѣ. 118, 58
полли'л’ь’й ллж. 118, 61 швжздшдеж
ллнѣ. 118, 63 аза еелль. 118,
64 на\чіі ллж. 118, 66 пд^чй ллж.
118, 67 аза прегрѣшила. 118,
68 на^чіі длж. 118, 69 на ллж
------лза же. 118, 70 лза же.
118, 71 влго ллнѣ, іакш смирила
ллж е’сй. 118, 72 влга ллнѣ за-
кона. 118, 73 сотворйстѣ ллж й
созда'стѣ ллж: врдз^ллй ллж. 118,
74 оузржта ллж. 118, 75 елли-
рйла ллж е’сй. 118, 76 оутѣшита
ллж. 118, 77 прійд^та ллнѣ. 118,
аза
9
а 3 а
78 пл лдж: аза же. 118, 79
шрлтжтя лдж. 118, 82 оутѣшиши
лаж. 118, 84 сотворйши лай ш
гонжі|інул лдж (Т. регзѳдиепіез
піе, С. гонителями моими) Л'да.
118, 85 повѣдаша лапѣ. 118, 86
погнаша лдж, полаозй лди. 118, 87
не скончдшл лденё------------аза же.
118, 88 живи' лдж. 118, 93
шживйла лаж есй. 118, 94 ёслаь
аза, сіісй лаж. 118, 95 лденё
ждаша погубити лаж. 118, 98
ОѴЛА^ДрЙЛЛ ЛАЖ е<11. 118, 99 оу-
чацінуа лаж. 118, 102 закопопо-
ложи'ла лай есй. 118, 107 живй
лаж. 118, 108 на^чіі лаж. 118,
110 положйша------------лапѣ. 118,
115 и) лденё. 118, 116 заст^пй I
ЛАЖ-------НС ПОСраЛАІІ ЛАСІіё. 118, I
117 полаозй лаи. 118, 121 не
предаждь лденё ші;йджі|іылАа лдж (Т.
орртеззогіЬиз, С. гонителямъ мо-
имъ). 118, 122 да не шклеветл-
юта ласнс. 118, 124 на^чй лаж.
118, 125 еслаь аза: враз^лдй лаж.
118, 132 прйзри на лаж й полай-
л'ай лаж. 118, 133 да не швла-
даета лапою. 118, 134 йзвавн лаж.
118, 135 иа^чй лаж. 118, 139
йстажла лаж есть. 118, 141 аза
ёслаь. 118, 143 шврѣтбша лаж.
118, 144 нраз^лАЙ лаж. 118, 145
оусльіши ЛАЖ. 118, 146 СПСЙ ЛАЖ.
118, 149 живй лаж. 118, 150
ГОНЖЦІІИ ЛАЖ. 118, 153 ИЗЛАЙ ЛАЖ.
118, 154 ЙЗБ.ІВИ ЛАЖ------------ЖИВЙ
ЛАЖ. 118, 156 ЖИВЙ ЛАЖ. 118,
157 йзгонжірін лаж іі стѴжа'юі|Гіи
лай. 118, 159 живи' лаж. 118,
161 погнаша лаж. 118, 162 возра-
дѴюсж аза. 118,169 вразуми' лаж.
118, 170 іізг.ави лаж. 118, 171
ііа^чйіни лаж. 118, 173 ептй лаж.
118, 175 полаоіЛтл ланѣ. 119, 1
внегда скорвѣти лай (В. сшп ігіЬн-
Іагег, Т. іп апдияііа теа, С. въ
скорби моей)------------оуслыша лаж.
119,---5 ОѴВЬІ ЛАІіѢ (оір.|Н ИЛИ ОІ[Л’.,
В. Ьеи тіЬі). 119, 7 воржѵ^ лаж.
121, 1 ре'киіиѵл ланѣ. 128, 1
со лапою. 128, 2 со ланбю
-------не прелАОгбіпа лаж. 130, 1
паче лденё. 134, 5 аза познауа.
137, 3 оусльіши лаж: сулднбжиши
ЛАЖ. 137, 7 жнвйши ЛАЖ----------------
сіісе лаж. 13 7, 8 зл лаж. 138, 1
йск^сйла лаж есй, й познала лаж
есй. 138, 5 создала есй лаж й
положила есй на ланѣ. 138, 6 ш
лденё. 138, 10 іілста'вііта лаж, й
оудержйта лаж. 138, 11 поперёта
лаж. 138, 13 воспріжла лаж есй.
138, 17 лапѣ же. 138, 19 иі
лденё. 138, 22 вьіша лай. 138,
23 ЙСК^СЙ ЛАЖ-----------йстжжй ЛАЖ.
138, 24 во лаігЕ, й настави лаж.
139, 1 ЙЗЛАЙ ЛАЖ----------ЙЗВДВИ ЛАЖ.
139, 4 соурапй лаж-------------излай
лаж. 139, й сѣть лапѣ. 139, 6
положйша лай. 139, 9 не пре-
даждь лаене-------полдьіелиша на лаж,
не шстави лденё. 140, 1 оусльіши
лаж---воззвати лай. 140, 5
накажета лаж--швлнчйта лаж.
140, 9 сохрани' лаж------соста-
внша лай. 140, 10 если. аза.
141, 4 Ш ЛАСІіё---------сѣть лапѣ.
141, 5 знажй ласнс---------ш лденё.
141, 7 йзвави лаж ш гонжціпуа
лаж-— — паче лденё. 141, 8 лдене
ждѴта •— — воздаси лдпѣ. 142, 1
оусльіши лдж. 142, 3 посадйла
лдж есть. 142, 4 во ланѣ--------------
во лапѣ. 142, 7 оѵ’слын и лдж —
— ш лденё. 142, сотвори ланѣ
-------скажй ланѣ. 142, 9 йзлай
лаж. 142, 10 на^'чй лдж------------на-
ставита лдж. 142, 11 жнвйши лдж.
а л л и л К і а
10
ангела
142, 12 аза — — бслль. 143,2
под лѵь. 143, 7 излмі ліь й йз-
вави л\Я. 143, 11 йзва'ви ліЯ й
йзлмі л\ь. 151, 4 взЯта л\Я-------
й польза лл/л. 151, 6 про-
клята ліЯ., 151, 7 аза а;е.
ЛЛЛИЛШЛ (аХХт)Хо6іа, а11е1и]а,
Т. Ьа11е1и-]аЬ, съ Евр.: хвали-
те Господа, ІаиЛаіе Оопііпит)—
аллилуія.
Именемъ «аллилуія» надписаны такъ"
называемые хвалебные псалмы. По'
дробнѣе см. въ книгѣ св. Н. Вишнякова
(вып. 1, стр. 13, 59—СО) и въ Словарѣ
протопресвитера И. Алексѣева.
104 (въ надп.) Лллил^іл. 105
(въ надп.) Лллил^ід. 106 (въ
надп.) Иллилііід. 110 (въ надп.)
Дллил^іа. 111 (въ надп.) Илли-
л^іа. 112 (въ надп.) Лллил^Та.
113 (въ надп.) Яллпл'ча. 114
(въ надп.) Лллил^ід. 115 (въ
надп.) ЛллилѴід. 116 (въ надп.)
ЛллилѴід. 117 (въ надп.) Лллв-
л'і'і’а. 118 (въ надп.) Лллил\'ід.
134 (въ надп.) Лллил^ід. 135
(въ надп.) ЛллилѴіл. 145 (въ
надп.) Дллнл^іа. 146 (въ надп.)
Иллил^ід. 147 (въ надп.} Ллли-
л^іа. 148 (въ надп.) Лллил^ід.
149 (въ надп.) Ллли.А’ід. 150
(въ^надп.) Лллилііід.
ИЛЧЛ (-аіѵшѵ, езигіеиз, Т. Га-
шеіісиз)—алчущій: томящійся, то-
мимый голодомъ.
106, 5 длч^ще й жджд^ще.
106, 9 д'і’шѴ длч^щѴ исполни влаги.
106, 36 насели талію длчѴщыь.
145, 7 дающаго пііір^ алч^-
щылдь.
ЛЛІЛЛІІКЪ (’АраХгр/, Ашаіес,
Т. Натаіѳспз, съ Евр.: оби-
татель долины, юдоли, или:
народъ-разоритель, сокруши-
тель)—Амаликъ, сынъ Елпфаза,
сына Исавова, отъ наложницы
Ѳпмпы или Ѳампы, родоначаль-
никъ народа Амалпкитянъ.
Въ нижеприводимомъ текстѣ подъ
Амаликомъ разумѣются Амаликптяпе (у
Тремел.іія прямо переведено Нашаіе-
сііае).
82, 8 Гевдлг й Ллхлмѵна й
] Ллаалйкл. ,
। ЛЛІДІШНЪ (’Ар.р.о>ѵ, Ашшов,
Т. Наттоішз, съ Евр.: сынъ
рода моего) — Аммонъ, сынъ
Лота отъ младшей дочери его,
. родоначальникъ народа Аммонп-
I тяпъ.
Въ нижеприводимомъ текстѣ подъ
Аммономъ разумѣются Аммонитлне (у
Тремеллія прямо переведено Натшо-
пііае).
: 82, 8 Геоллт, й Ллміюня.
। ЛЛІОРР^ігеііЪ (тшѵ ’Арорраішѵ,
АтоітЬаюгнт, Т. Етоггеоппп)—
। Аморрсйскій.
Аморрей (’А[лорраіо;, АтоггЬгецз, Т.
Етопепз, съ Евр.: высокій, горный
житель)—сынъ Ханаана, Хамова сына,
родоначальникъ народа Аморреевъ.
134, 11 вишнд цдрЯ Ллюр-
ренскл. 135,19 Сишпл царЯ Ллюр-
I рейскд.
| ЛНГбЛЪ (ѵАпеХо?, вѣстникъ,
Ап^еіпз)—Ангелъ: существо без-
плотное, духовное, разумомъ и
волею одаренное, предстоящее
предъ Престоломъ Божіимъ, слу-
жащее Ему, прославляющее Его,
посылаемое въ служеніе спасенію
і человѣковъ.
8, 6 0ѴЛѴІЛНЛ71 его Л1ДЛЫЛ1Й
чрлхь ш Лггль. 33, 8 шполчіітсіь
Лггля Гдень. 34, 5 Лгглг Гдснь.
34, 6 Лгглл Гдспь. 90, 11
Лгглшлха Свонліа злповѣсть ш тсвѣ.
96, 7 поклонитесь вл\$, вен Лгглн
6гц). ѵЮ2, 20 влдгословйте Гдд,
всіі Лгглн бгш. 103, 4 творЯй
Лгглы СвоЯ дуй. 137, 1 пред
д и г е л ь с к я
11
а ці е
Лггльу воспою Тевѣ'. 148, 2 ува-
лите 5го, вей Лггли бгш. 15І, 4
посла Літла Своего.
ЛНГВДЫЖЪ (аууекш^, ап^е-
Іогитп)—ангельскій.
77, 25 улѣвя дггльскій гадё
человѣка.
ЛРЛШН<ЖЪ (-7^ ’Арарнк,
АгаЪіае)—Аравійскій: Аравіи.
71, 15 дастся е’л^ (О злата
Лрдвійскд.
ЛРЛЕСК’К ('Ара^шѵ, АгаЪпт,
Т. АгаЪію)—Арабовъ, Аравійскій:
Аравіи.
71, 10 цдріе Лрдвстіи.
ІСЛФЪ (’Лза?, АзарЬ, Т.
АзарЬпз, съ Евр.: собиратель)—
Асафъ, сынъ Берехіи, изъ рода
Гирсона, сына Левія, извѣстный
пѣвецъ п начальникъ хора, и
творецъ нѣкоторыхъ псалмовъ,
«прозорливецъ» (2 Паралииом.
29, 30).
Именемъ Асафа надписаны трина-
дцать псалмовъ: 49-й, 54-й (въ нѣк. спи-
скахъ надписанъ именемъ Давида) и съ
79-го по 82-й включительно. О томъ, что
не всѣ эти псалмы написаны Асафомъ
см. въ книгѣ прот. 11. Вишнякова, вып. 1,
стр. 44—45.
49 (въ надп.) удлблія Лсдфі?.
54, 1 ЛсдфѴ, удлблія. 72 (въ
надп.) удлблля „ ЛсдфѴ. 73 (въ
надп.) рдзѴлід ЛсдфѴ. 74, 1 уд-
лблдя пѣсни ЛсдфѴ. 75, 1 уллблія
Лсд^Л'. 76, 1 удлблля ЛсдфѴ. 77
(въ надп.) разума Лсдф^. 78 (въ
надп.)* уалблля ЛсдфѴ. 79, 1 сви-
дѣніе ЛслЛѴ. 80, 1 удлблія Лсд-
фѴ. 81 (въ надп.) Удлблля ЛсдфѴ.
82. 1 пѣснь Удллѵі ЛслАі?.
ЛСПІДЪ Й ютл?, азріз, Т.
азріз, Іео Гегох, ріуаз)— аспидъ:
ядовитѣйшая изъ змѣй.
«Аспідъ—иже отвращаетъ слухъ отъ
слова Божія» (Слѣд. Псалт. Кіевъ, 1728).
Объ аспидѣ глухомъ, затыкающемъ уши
свои см. ниже подъ «обаваемь»; о на-
ступленіи па аспида см. пиже, подъ сло-
вомъ «васіліскъ».
57, 5 гакш дспідд гл^уа й зд-
тыкдюірдго суши свой. 90, 13 пл
ДСПІДД И ВДСІЛІСКД ндст^пишн (Т.
зирег Гегосет Іеопет еі азріеіет
іпсейез, Амвр.: «на льва люта и
аспіда наступити»). 139, 3 гадя
дспідшвя (Т. ріуайоз) под оустна-
лмі діуя.,
ЛввКРЪ (’Аааобр, Аззиг, Т.
Аззугіиз, съ Евр.: вождь, пред-
водитель, сильный, счастли-
вый)—Ассуръ, сынъ Сима, Ноева
сына, родоначальникъ парода Ас-
сиріянъ п основатель Ассирійска-
го царства.
Въ нижеприводимомъ стихѣ подъ име-
немъ Ассура разумѣются Асспріяпе; а
по толкованію Ѳеодорита подъ именемъ
Ассиріянъ Давидъ разумѣлъ Самарянъ.
82, 9 ЛсАря пріііде ся пи-
лу и.
лееѵрілнннъ (’АазбРі0?, аз-
зугіиз)—Ассиріянинъ.
Въ Еврейскомъ текстѣ 75-го псалма
словъ «пѣснь ко Ассѵріанппу» пѣтъ.
Отцы Церкви, Ѳеодоритъ и Евѳіімій.
толкуютъ, что въ семъ псалмѣ: описы-
вается побѣда, которую одержалъ Из-
раильскій царь Езекія падъ Ассирій-
скимъ царемъ Сеннахеримомъ.
75, 1 пѣснь ко Лссѵрідііип^
і (~ро; тоу ’Аооиріоѵ, асі Аззугіоз).
лціе (яѵ, еаѵ, 8І, пІ8І; еі,
8і)—если, ежели, буде: когда; ли.
Срвн. ниже: «бы».
1, 3 дціе творйтя. 7, 3 ді|іе
сотво^йуя сіе, діре есть непрдвдд.
7, э діре возддуя. 7, 13 діре
не шврдтнтесгь. 12, 6 діре подвіі-
ж^сгь. 13, 2 діре есть. 18, 14
діре не швлдддютя. 19, 10 вя
оньже діре день. 22, 4 діре во іі
пойд$. 26, 3 діре шполчйтсл»-------
діре востднетя. 43, 21 діре зд-
вьіуолуя-----діре воздѣуолія. 49,
вдѣти
12
возведена
12 ді|іб взллч^. 49, 18 лціе ви-
дѣла есй. 50, 18 аціе вы восхо-
тѣла е^й. 52, 3 аціе есть. 54,
13 лціе вы--------лціе еы. 55, 10
ва оньже діре день. 57, 2 аціе
вонстивн^. 57, 12 лціе оувю есть.
58, 16 аще ли же не насытится».
61, 11 ліре течета. 62, 7 лціе
поллинаѵа. 65, 18 лціе оузрѣ^а.
67, 14 аціе поспите. 72, 11 ліре
есть. 72, 15 аціе глагбллуа. 80,
9 лціе посл^шдсіпи. 80, 14 лціе
вышл-------лціе бы. 88, 31 лціе
шставлта. 88, 32 лціе--------------
шскнерііжта. 88, 36 аціе Двд^
солж^. 89, 10 аціе же ва оплата.
93, 12 аціе ндкджешн. 93, 17
лціе не Гдь полібгла бы. 93, 18
лціе гллгблдуа. 94, 7 аціе гллса
бгш оуслышите. 94, 11 лціе внй-
д^та. 101, 3 ва оикже лціе день
------ва оньже лціе день. 105,
23 аціе не вы ЛІшѵсей. 118, 92
аціе бы не закопа Твой. 123, 1
аціе не Гдь бы. 123, 2 дціе не
Гдь вы. 126, 1 дціе не Гдь----------
аціе не Гдь. 129, 3 аціе Безза-
конія» назрнніи. 130, 2 аціе не
слміренноліХдрствоваѵа. 131, 3 лціе
вни'д^1. 131, 4 аціе дала. 131,
12 аціе соѵрлнлта. 136, 5 аціе
Заб^дѴ. 136, 6 лціе не полѵмій
— -—лціе не предлоа;^. 137, 3
ва оньже аціе день. 137, 7 аціе
ПОЙД&. 138, 8 лціе пзы,і\-----------
аіре снйд’і. 138, 9 аціе возліх.
138, 19 лціе йзвіеши. 138, 24
ЛЦіе І1\'ТЬ БСЗЗАвбнІЯ».
БДТіТП (ауротг'іеі'>, ѵі§-іІаге, Т.
авзійишп еззе, десіиішп еззе)—
бодрствовать, нсспать, не-
усыпно наблюдать.
101, 8 вдѣуа, й Бьіуз іакш
птица (Т. аззіііие зшп зішіііз
раззегі, С. не сплю п сижу какъ
птица). 126, 1 вс^е вдѣ строгій
(С. напрасно бодрствуетъ стражъ).
Н6ДРЛ (6 р>)рб;, лядвея, голень,
Геіппг)—бедро: верхняя внѣшняя
часть лядвен.
44, 4 прспожши ллечь Тво'й по
ведрѣ Твоей.
БвЗ’ (ячеи, еіпе)—безъ.
Предлогъ, управляющій род. надеженъ
п означающій неимѣніе или недостатокъ.
9, 27 пеподниж^ся» ш рода па
рода вез злд (Т. поп ДішоѵеЪог;
пиііа юіаіе зе поп /оге іи таіо, С. по
поколеблюсь; въ родъ п родъ не
приключится мнѣ зла). 37, 20
оулшбжинілсл нснавйджцііи лѵь вез
правды (ябіишс, іпіцпе, Т. Гаізія
сіе сапзіз, С. безвинно). 43, 13
Фддла есй люди Твол вез цѣны
(Т. рго го ѵііі, С. безъ выгоды).
58, 5 вез Беззаконія» тскбуа й
йспрдвиуа (Т. ппПа іпіцпііаіе теа
сопсиггшіі еі сошрагапі зѳ, С. безъ
вины моей сбѣгаются и воору-
жаются). 87, 5 вьіуа іакш чело-
вѣка вез полаоцін (арот^го?,
зіпе аф’піогіо, Т. цпош (ІеГісіѣ
ѵігѣпз, С. безъ силы).
БбЗИОДбНЪ (йѵоЗро;, іпацпо-
зиз, 8Іссіі8, зіпе ациа, Т. аіпе
ацпіз, іегга зісса, зоііѣпбо, зіііепіо-
кезвѣстенл
13
Беззаконіе
8іі5 Іосіі8, 8Іссапеіі8, Гезвиз)—без-
водный, пустынный, необитаемый,
сухій, безлюдный, изсохшій,
жаждущій.
62, 2 вй зелдліі піістѣ й непро-
убднѣ й везводнѣ (Т. віпе ацшз,
С. безводной). 77, 17 прешгор-
чйшд Кышняго вй везводнѣй (Т.
іи іегга вісса, С. въ пустынѣ).
77, 40 прогнѣваны бгб въ зелміі
везводнѣй (Т. іп зоіііисііііе, С.
въ странѣ необитаемой). 104,
41 потекбшд вй везвбдныр (іи
зіссо, Т. рег війсиіова Іоса, С.
по мѣстамъ сухимъ) рѣки. 105,14
йскѣ’сншл Ига вй везводнѣй (Т. іп
зоііінбіпе, С. ьъ необитаемой).
106, 4 здвл^дйшд вй пустыни
везводнѣй (Т. рег 80Ііінйіпет ѵіа?,
С. по безлюдному пути). 106,
35 й землю везвбднѴю (йіпе адиа,
Т. зіссапѳаш, С. изсохшую), во
йсушдні|ід вшдпа'я. 142, 6 дѴпід
люя іакш земля Безводная (йіпѳ
аеріа, Т. Геэза зіііепіе, С. жа-
ждущая), Тевѣ.
ІібЗН’ІіСТбИЪ іпсегіпв:
поп аррагепз, оЬзсіігиз)—неиз-
вѣстный, невѣдомый.
50, 8 Безвѣстная й тайная
преларости Твоея гавіілй лай $сй.
Іі^ЗГОДІб (?] ішріа, ішшаііі-
гііаз, Т. сгерпзсиіпт)—безвремен-
ность, рапное время, разсвѣтъ.
Въ Псалтири архіеп. Амвросія ниже-
приводимый стихъ переданъ такъ: «пред-
варихъ на свѣтаніи». Въ Кіевской Слѣ-
дованной Псалтири 1728 г., со ссылкою
на 7-ую гл. Екклесіаста, приводится
слѣдующее толкованіе: «и не во устав-
ленное время, по въ кій либо часъ пред-
варятп время смертное молитвою и по-
каяніемъ, да не смерть въ безгодіи грѣ-
ховнѣмъ внезапу постигнетъ».
118, 147 предварйр вй Без-
годіи, (С. предваряю разсвѣтъ).
(і) ярпаао; (а-ь-|3оаабс),
аЬуээнз) — бездна: неизмѣримая
глубина, пропасть.
32, 7 полагаяй вй сокровиціиуй
бездны. 35, 7 с^дбы Твоя Бездна
ланбга. 41, 8 вездна вездн^ при-
зываетй. 70, 20 ш бсзднй земли
возвелй лая сей. 70, 21 й ііі
бсзднй зелалй паки возвелй лая есй.
76,17 слаятбшася бездны. 77,15
вй везднѣ мнбзѣ. 103, 6 вездііа
іакш риза ш дѣяніе ^я. 105, 9
настлви (разночт. преведё) я вй
вездиѣ. 106, 26 низубдятй до
бсзднй. 134, 6 во всѣуй пс'зднауй.
148, 7 злаіеве й вся вездны.
ЕУЗ'ЕПібШШЪ (аѵоріо;, іпі-
дшіз, Т. сІеГесіог, іпзапіепз) — без-
законный: непмѣющій закона,
язычникъ.
50, 15 наѣМ Беззаконныя.
72, 3 возревповауй па Беззакон-
ныя (Т. іпвапіепйЬив, С. я по-
завидовалъ безум 11 ымъ).
ЕУЗЗЛЕОНВі (т; аѵориа, іпщиі-
Іаз, сіеіісіиш, іпіизііііа, Т. іш-
ргоЬііав, іпіерійаз, інешіасііііп,
8С0ІН8, ііеГесііо, рѳссаіиіп, ѵапііаз,
ѵіоіепііа, югишна, пефііііа; то
аѵб[гг][ла, іпідиііай, Т. сІеГесііо)—
беззаконіе, ложь, согрѣшеніе,
злодѣйство, злое, грѣхъ, престу-
пленіе, неправда, насиліе, бѣда,
ужасъ, нечестіе, лукавство.
Раздѣленіе 3-го и 4-го стиховъ въ
псалмѣ 51-мъ, а равно и пунктуація въ
нихъ обращаютъ па себя вниманіе. Сла-
вшіе:: Гі текстъ сихъ стиховъ слѣдующій:
<3. Что хвалитися во злобѣ, силие? без-
законіе весь депь. 4. Неправду умысли
языкъ твой». Греческій текстъ весьма
различается по пунктуаціи: 3. Ті ёу-ляи/а
ёч 7.Я7.;.я, б би'/ятб;, тор.іяѵ; "0).т(7 т(р.ё-
ря7 4. яб'.у. ІЯ7 ёЛоуіяято /) уѣшязя 500.
Впрочемъ, въ нѣкоторыхъ спискахъ и
изданіяхъ Греческаго текста пунктуація
соотвѣтствуетъ Славянской. Въ Вульгатѣ,
эти стихи изложены такъ: 3. ^иі(і ёіо-
гіагіз іп піаііііа, диі роіепз сз іп іпіциіЫе?
Тоіа іііе 4. ііуизііііат со^ііаѵіі Ііп^иа іиа.
Беззаконіе
14
Беззаконіе
5, 5 не уотей Беззаконіе (Т. I
ітргоЪііаіе). 5, 6 дѣлдюірые вез- I
злкоиіе. 6, 9 дѣлающій Беззаконіе, і
7, 15 роди Беззаконіе (Т. шепсіа-
сіиіп, С. ложь). 13, 4 дѣлдюіціи
Беззаконіе. 17, 5 потоцы Безза-
коніе сметоша. 17, 24 соуранюсе
ѵ) Беззаконіе люегО (Т. еі саѵео
тіЬі, пе іпіфіе адаш, С. и осте-
регался, чтобы не согрѣшить
мпѣ). 25, 10 йуже ва рѢк^' Без-
законіе (Т. фіоппп іп шапіЪпз
зсеіііз, С. у которыхъ въ рукахъ
злодѣйство). 30, 19 глаголіофые
нл прянаго Беззаконіе (Т. фію
Іофіппіпг сопіга фізішп сіигііег,
С. которыя противъ праведника
говорятъ злое). 31, 1 влже'ни,
йуже Оставишасе Беззаконіе (Т.
Ьеаѣиз Іеѵаіиз а (ІеГесѣіопе, С.
блаженъ, кому отпущены без-
законія). 31,5Беззакбніе(сіеіісіит)
.мое позна'уа (Т. рессаішп теит
поіпіп іасіаіп ТіЪі, С. но я от-
крылъ Тебѣ грѣхъ мой) — •—испо-
вѣма па лѵ?і Беззаконіе (іітщбіі-
ііаіп) люё Гдевн (Т. сопйіеЬог сіе-
Гесііопез шеаз ІеЬоѵге, С. повѣ-
даю Господу преступленія мои).
35, 3 Оврѣстй Беззаконіе свое.
35, 4 глаголы оуста ^’гО Безза-
коніе й ле'сть (С. неправда и лу-
кавство, Т. ѵегѣа огіз е)пз ѵапа
еѣ (Іоіойа зипі). 35, 5 Беззаконіе
(Т. ѵапіШеіп) помьісли нл ложи
своёліа. 35, 13 дѣлающій Безза-
коніе. 36, 1 ниже завйди творе-
щылла Беззаконіе. 37, 5 Беззако-
ніе люе превзыдошл глав^ люю.
37, 19 Беззаконіе люё аза воз-
вѣщ^і. 38, 9 О всѣуа Беззаконій
(Т. йеГесііоиіЬпз) люйуа. 38, 12
во ОвличёіГінуа О Беззаконіи (С.
за преступленія). 39, 13 пости-
гбша ліе БеззакОніе люе. 40, 7
совра Беззаконіе севѣ (С. слагаетъ
въ себѣ неправду). 44, 8 воз-
ненавидѣла сей Беззаконіе (Т.
ітргоЪііаіет). 48, 6 Беззаконіе
петы люее. 49, 21 вознепщевд'ла
ёсй Беззаконіе (ехізіітазіі іпіфіе),
гакш вѣдѣ1 тевѣ подокена (Т. со-
§-ііаз Ме ргогзиз еззе зішііеш іиі,
С. ты подумалъ, что Я такій
же, какъ ты; Амвр.: «вознепще-
валъ еси^ яко Азъ тебѣ по-
добенъ»). 50, 3 Очти Беззаконіе
(то аіОрт^я) люё (Т. йеГесѣіопез
шеаз, С. беззаконія моп). 50, 4
О Беззаконіе люегО. 50, 5 Без-
законіе люё (Т. сІеГесііопез шеаз)
аза зна'ю. 50, 7 ик веззаконіиуа
зачата ёслм>. 50, 11 все Безза-
коніе люе Очти. 51, 3 Безза-
коніе весь день (Т. Ьепі^пііаз І)еі
Гогѣіз отпі йіе регсіигаі, С. ми-
лость Божія всегда со мною,
Амвр.: «милосердіе Божіе (есть)
па всякъ день»), 52, 2 Олаер-
зйшасе ва веззаконіиуа (Т. еі
аЪошіпапсІат регреігапі іпіфіііа-
іет, С. и совершили гнусныя
преступленія). 52, 5 дѣлающій
Беззаконіе. 54, 4 суклонйшд па
л\е Беззаконіе. 54, 10 вйдѣуа
Беззаконіе (Т. ѵіоіепііаш, С. на-
силіе). 54, 11 Беззаконіе (С.
злодѣянія) й тр'іда посредѣ $гО.
56, 2 дбндеже пре'йдста Беззако-
ніе (Т. гегшппге, С. бѣды). 57,
3 ва ссрдцы Беззаконіе дѣлаете.
58, 3 йзвави мж О дѣлающиуа
Беззаконіе. 58, 4 ниже Беззаконіе
(Т. (ІеГесііопе, С. преступленіе)
люё. 58, 5 вез Беззаконіе тскбуа й
йсправиуа (Т. ппііа іпіфіііаѣе теа
сопсиггппі еі сошрагапі зе, О.
безъ впны моей сбѣгаются и
Беззаконіе
15 веззакопноватп
вооружаются). 58, 6 дѣлающыж
Беззаконіе. 63, 1 йспыташа Без-
законіе (С. изыскиваютъ неправ-
ду). 68, 28 приложи Беззаконіе
ка Беззаконію йр. 72, 19 погн-
вбша за Беззаконіе свое (Т. соп-
зишипіиг іеггогіЬиз, С. погибли
отъ ужасовъ). 73, 20 ііспблни-
шасж по.нрачёпніи зел\ліі долнѵва
Беззаконіи (Т. паш геріеіа зшіі
оЪзсіігІ55Іта Іоса ѣеггае, саніао яипі
ѵіоіепііж, С. ибо наполнились всѣ
мрачныя мѣста земли жилищами
насилія). 78, 8 не полѵьші па-
шир Беззаконій пёрвыр (Т. пе
гесогсіегіз аЛѵегзнз поз іпідпііаѣез
ргюсеДепІіиіп іетрогит, С. пе
помяни намъ грѣховъ нашихъ
предковъ). 84, 3 Оставила ссіі
Беззаконій людій Твоіір. ДО, 23
сына Беззаконіе не приложила шзлб-
внти е’гб. 88, 33 посѣщ^ жсзлблѵа
Беззаконій йуа (Т. еІеГесііопет,
С. беззаконіе). 89, 8 положила
бей всззакшніж наша прсд Тобою.
91, 8 дѣлаюі|Гін Беззаконіе. 91,
10 дѣлающій Беззаконіе. 93, 4
дѣлающій Беззаконіе (ііуизіШаііі).
93, 16 па дѣлающыж Беззаконіе.
93, 20 да не прнв^дета тевѣ'
престола Беззаконіе (Т. вегшшіа-
гнін, С. _ губителей). 93, 23
воздаста йл\а Гдь Беззаконіе ир.
100, 8 дѣлающыл Беззаконіе. 102,
3 очищающаго веж всззакшніж
твож. 102, 10 не по Беззаконна
пашыл\а сотворила есть иалѵа. 102,
12 оуда'лила есть ш паса всззакш-
ніж (Т. сІеГесііопез) наша. 105,
43 слАИрйшасж ва веззакбиіиуа
свойр. 106, 17 воспріжта ж ш
п\тй Беззаконій (Т. йеГесііопіз)
йр: Беззаконій (іщпзІШаа, С. за
неправды) во ради спойр ел\ирй-
шаеж. 106, 42 вежкое Беззаконіе
(Т. педиіѣіа, С. нечестіе) загра-
дйта суета свож. 108, 14 да
восіюлажнстсж Беззаконіе от^ца его).
118, 3 не дѣлающій во Беззакб-
ніж. 118, 133 да не швладаета
л\нбю вежкое Беззаконіе (ііунзііііа).
118, 150 гонжщіи ліж веззакб-
піел\а (Т. вееіегіз, С. лукавство).
124, 3 да не , прбстрУта првніи
ва веззлкшніж р^'ка спойр.. 124,
5 са дѣлающилмі Беззаконіе. 128,
3 продолжйша Беззаконіе своё (Т.
ргойнхегині диаіпдиѳ зігі^агиш
зиагит, С. проводили длинныя
бброзды своп). 129, 3 аще Без-
законія» пазриши. 129, 6 йзпа-
внта ІЙлж (о всѣр Беззаконій сый.
138, 24 аще п^ть Бсззакбпіж во
лигѣ (Т. ап е^о іп^гейіат ѵіа шо-
Іезѣа ТіЬі, С. пе на опасномъ ли
я пути). 140, 4 ѵь челшвѣкн
дѣлаюі|іилпі Беззаконіе. 140, 9
дѣлающир Беззаконіе.
ііеззжбншікъ (6 тгаряѵо-
[лос, ііі]іі8Іи8, Т. іпзанпз, сІеГесіог;
6 ачо[іо;, іщийіиз, іпідниз, Т.
ііпргоЬиз)—беззаконный, нечести-
вый.
6 паряѵо[ло; переводится также (см.
ппаіе): «законопреступникъ».
5, 6 ниже превіідѴта везза-
кОнницы (С. нечестивые). 36,
28 БеззакОнницы (аѵ.) же нзже-
піітсж. 36, 38 веззакОпннцы же
потрсвжтсж. 64, 4 словеса бсз-
закОнпика (аол, іпідц., Т. гея
іпідпге, С. дѣла беззаконій).
103, 35 й Беззакшнннцы (аѵ.,
іпідп.).
пеззлкбпновдти (кар™-
р.е'ѵ, іпідие а§еге, Т. іизапіге;
аѵореіѵ, ііуивіе а^ете, іііідиііаіеш
Гасете, Т. іпідие Гасете, регѵетіете)
Беззаконно’а
16
Благоволеніе
— совершать беззаконіе, безум-
ствовать, угнетать.
5:аряѵо[?.еіѵ переводится также (см. ни-
же): «законопреступоватп».
74, 5 не веззакбинОите
тахраѵо{іЕсѵ, поШе іпіфіе а^ѳге, I
Т. пе іпзапіаііз, С. не безум-
ствуйте). 105, 6 веззакснновд-
ѵолій (С. совершили беззаконіе).
118, 78 гакш непрлведню везза- і
конповлшл нл мж (Т. регѵегіапі
те, С. угнетаютъ меня).
БёЗЗЛКОННЗьА (аѵо[іо>ѵ, іпі-
фіе а§епз, Т. (уні регГісІе а§іі;
~яряѵор.йѵ, іпідпиз, Т. іпза-
піѳпз)—беззаконпующій, безум- і
ствующій.
24, 3 БеЗЗАІібіІнО'Юіу'ІН (яѵ.) ;
вотіре. 74, 5 рѣуй пеззлкбннѴю-
щымъ (С. безумствующимъ).
Б&З^ЛІ6ПЪ (я'-рршѵ, іпзіріепз, ।
Т. зіиііиз, Ъгиідіз, Ьгпііззітиз)— I
безумный, безумецъ, несмыслен-
ный.
13, 1 речё вез^линй вй сёрдцы
своёллй. 38, 9 поношеніе вез^мно-
ліО’. 48, 11 вкОпѣ везО’.менг (С.
невѣжды). 52, 2 ^ечё г>е?^л\енл
бй сёрдцы своёлій. <3, 18 людіе
везОлініи рдздрлаіііінл влѣл Твое.
73, 22 ш вез'ілінлгш. 91, 7
л\0жй везОлиіій (Т. Ъгніиз, не-
смысленный) не позпаетй. 93, 8
развѣйте же, везеніи (Т. Ъги-
ііззіті) вй людеуй (С. безсмы-
сленные ліодп).
БбЗ^ДІІб (і] аѵо’я, іпзіріепііа,
Т. зііепіінш; ёЬрояпѵт/, іпзі-
ріепііа, Т. зіиіііііа)—безуміе.
21, 3 не въ сезОлие (яѵ.) лміі
(Т. еі поп езі зііепііпш шіЬі, С.
и нѣтъ мнѣ успокоенія). 37, 6
ш лица везйміА люегш. 68, 6
оувѣдѣла есй БСзО'лііе .мое.
Б63ЧДДІ6 (т; ятехѵія, зіегііі-
іаз, Т. огЬііаз) — безплодіе, си-
ротство.
34, 12 везчддіе дѴіпн ллоён
(С. сиротствомъ душѣ моей).
Б63Ч&СТІ6 (г] ятір/я, і^попгі-
піа)—безчестіе.
82, 17 исполни лііца йуй нез-
чёстбь.
БбСІіДД (7) о'.яХоут], еіофіінт,
Т. тесіііаііо)—бесѣда; размышле-
ніе.
103, 34 да оуслддйтсА
весѣда (С. пѣснь) ліоа.
БД/ІГО см. БЛіІГЬ.
Благоподаніе (г4 ъо-
па ѵоінпіаз, Ьеперіасіішп, Ьепе-
сіісііо, Т. Ъепеѵоіѳпііа, Ьопа ѵо-
Інпіаз, ѣеперіасііиіп)— благоволе-
ніе.
Преосвященные Амвросій и Ирипей,
извѣстные толкователи Псалтири, пред-
лагаютъ слѣдующее чтеніе, болѣе близкое
къ Еврейскому тексту, 5-го стиха (конца)
140-го псалма: «яко еще и молитва моя
будетъ противу з.юбъ ихъ> вмѣсто тепе-
решняго чтенія: «яко еще и молитва моя
во б.іаіоволспіихъ ихъ». Этой поправкѣ
отвѣчаетъ Латинскій текстъ Тремеллія
и Русскій Сѵнодальный переводъ. Св.
Іоаннъ Златоустъ, не нарушая слбва
«благоволеніе» (еѵоохіа), предлагаетъ при-
нять предлогъ во (ем) за противъ. Опи-
раясь на сіе, Евѳимій Зигабенъ такъ
толкуетъ это мѣсто отъ лица Псалмо-
пѣвца: «я не только убѣгаю беззакон-
ныхъ и грѣшныхъ людей и отвращаюсь
отъ обращенія съ ними п услуги ихъ, но
еще и молюсь при благоволеніяхъ, т. е.
противъ благоволеній и злыхъ хотѣній
ихъ». Въ Кіевской Слѣдованной Псалти-
ри 1728 г. находится слѣдующее простое
и короткое объясненіе ко всему 5-му
стиху 140-го псалма: «Лучше пріимати
наказаніе отъ добраго, нежели похвалу
отъ злаго. Елей—лукавая словеса, усла-
ждающая грѣхомъ дѵшу п сердце, еже
есть глава человѣку. Ёлаговоленіе или
желаніе нечестивыхъ да не совершится—
о томъ пророча молитва».
5, 13 шр^жіелій влговолёніііі
(Ьопае ѵоіппіаііз) вѣнчіій есй идей.
18, 15 б^д^тй во влговолёніе (иі
сошріасеапі, Т. зіпі ассеріі, С.
Благоволити
17
в л л г о н ѣ с т в я
благоугодны) словеса оуста лаои'р.
50, 20 оувлжй, Гди, влговоле-
иісліа (іп Ъопа ѵоіппіаіе, Т. рго
Ьопа ѵоіипіаіе) Твонліа Сішна. 68,
14 время влговоленія (С. благо-
угодное), Кже. 88, 18 во блго-
воленіи Твоеліа вознесется рога
наша. 105, 4 во влговоленіи лю-
дій Твоііуа. 140, 5 гакш ещё и
лаолйтва лхоя во влаговоленіиуа йуа
(Т. цио атрііиз /есегіі, ео ат-
рііиз огаііо теа егіі іи таііз еогит,
С. по .мольбы мои противъ зло-
дѣйствъ ихъ). 144, 16 й йспол-
ня'еиіи всякое животно влговоле'нія
(Ъеііейісііопе, Т. ех ѣеперіасііо).
ШГ0/10/ШТІІ (ебоохеТѵ, ебоо-
х7)аон, сошріасеге, (іеіесіаге, ас-
серіаге, Ьеперіасіішп еззе, соіпріа-
сііігі, Ьепейісоге, ріасеге, Ъеперіа-
сіішп Гасеге, Т. ѵеііе, Ьепеѵоіит
6580, арргоЬагѳ, (Іеіесіаге, йезі-
сіогаге, Ьепе ѵоііе, ассіреге)—бла-
говолить, одобрять, благоугодну
быть, умилосердиться.
39, 14 блговолй, Гди, избавити
л\я. 43, 4 влговолйла еей ва нйуа.
48, 14 во оустѣуа свойуа блдго-
волята (Т. арргоЬапі шахіте, С.
одобряютъ). 50, 18 всесожженія
не блговолйшіі (поп сІеІесіаЪегіз.
Т. пои йеіесіагіз). 50, 21 тогда
влговоли'ши (ассеріаЫз, Т. сіѳіѳсѣа-
Ьегіз засгіГісііз, С. благоугодны
будутъ Тебѣ жертвы) жертвѣ прав-
ды. 67, 17 юже блговолй (Ье-
поріасііит езі, Т. (Іезіііѳгаі) Бга
жити ва ней. 76, 8 не приложила |
влговолйти (иі сотріасіііог, Т. 1 врелинін (іп іепірогѳ оррогіипо, Т.
Ьепе ѵеііе) паки. 84, 2 блгово- ! іепіроге зпо, С. въ свое время),
лйла $сй (Ъепесііхізіі, Т. Ъепеѵо- I ГиІЛГОй'ІіСТРі^А (еба7угХіСо-
Іпз Гаегаз, С. умилосердился), I еѵап^оііхапз, Т. дні аппнп-
Гди, зсліліо Твоіо. 101, 15 благо- | сіаЪаѣ) — благовѣствующій, про-
волйша (ріаспегипі, Т. беіесіеп- ' возвѣщающій.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири. 2
іиг, С. возлюбили) раки Твой.
118, 108 вольная оуста люйуа
блговолй же (Ъеперіасііа Гас, Т.
ассеріа цигезо, С. благоволи при-
нять), Гди. 146, 10 ниже ва
лыстѣуа лйжескиуа влговолита (Ье-
періасііит егіі, Т. ассіріі). 146,
11 Блговоли'та (Ьеперіасіішп езі,
і Т. ассеріоз ЬаЬоі)Гдь ва вояіриуся
Сгш. 149, 4 влговолйта (Ьеверіа-
сііиш езі, Т. Ьепеѵоіиз езі) Гдь ва
людеуа Свойуа. 151, 5 не блго-
волй ва іиіѵа Гді».
ГиШ0йКЛІ<Шк (?; ебхаіріа,
оррогіапііаз, іепірпз оррогіпппт,
Т. іеиірнз, іепіриз вити)-—вре-
мя, своевременность (свое время,
удобное, приличное, благопотреб-
пое), благоврсмепиость.
1 Греческое слово переводи-
мое ио-Славяпски «благовременіе», зна-
читъ, во-первыхъ: приличное, потребное
время, удобный случаи, впору, кстати,
( по не значитъ одно только—время бла-
гополучія. Посему выраженіе «во бла-
гопременіігхъ» значитъ «по время благо-
потребпо», т. е. когда нужда того тре-
буетъ, а именно—«въ с.корбехъ», т. е. въ
такое время, когда человѣкъ особенно
нуждается въ Божіей помощи, когда че-
ловѣческое безсильно, или отсутствуетъ.
Срвп. ниже, подъ «благъ»,—«благо
время» (103, 27).
9, 10 пол\6і|іііпка во Блдговреліс-
нінуа, ва скорьсу'а (Т. ебііа агх іет-
рогіЬііз, ^гііЪгіз езі іп ап^изііа, С.
прибѣжище во время скорби). 9,22
презирлсши по Бллговрежнінр, ва
скорвеуа (Т. Те осспііаз ІетрогіЬпз,
циіЬиз яитиз іп ап§;изііа, С. скры-
ваешь Себя во время скорби).
144, 15 длсшн іема пйір^ во благо-
Благовѣстити
18
Б Л Л Г О Ж €
Нижеприводимый текстъ Отцы Церкви ;
св. Аоапасій, Ѳеодоритъ и Евсевій, а за і
ними и Евѳпмій Зигабенъ—относятъ къ |
Апостоламъ, бывшимъ рыбарямъ и лю-
дямъ не,книжнымъ, получившимъ отъ Бо-
га слово премудрости съ сплою великою,
т. е. что со словами и рѣчами ихъ со-
единялась великая сила Божія, тво-
рившая чудеса. Къ сему св. Аоапасій и
Евсевій прибавляютъ, что выраженіе
«(съ) силою многою» относится къ сло-
вамъ «Господь дастъ глаголъ», а не къ
слову «благовѣствующимъ».Приверженцы ।
Еврейскаго текста предлагаютъ слѣдую-
щее чтеніе 12-го стиха 67-го псалма:
«Господь дастъ глаголъ: благовѣстницы
(рекутъ) силѣ мпозѣй»: и особенно измѣ-
няютъ, сообразно съ Еврейскимъ, слѣ-
дующій 13-й стихъ: «царіе силъ по-
бѣгнутъ, побѣгпутъ. обитающая же въ
дому корысти раздѣлитъ». Такое чтеніе і
находится у иреосв. Амвросія и Иринея,
у Тремеллія и въ Русскомъ Сѵнодаль-
номъ переводѣ. 11а основаніи такого чте-
нія, и толкованіе выходитъ другое, имен-
но: подъ именемъ «глагола» разумѣется
торжественная побѣдная пѣснь Израиля,
а подъ именемъ «провозвѣстницъ» —
Израильскія жепы-тѵмпанницы, пѣвшія
побѣдныя пѣсни (Псход. 15,20; 1 Царств.
8, 6).
6 7, 12 Гдь ддетж глдгблг блго-
вѣств^юі|іыл\7» СИЛОЮ МНОГОЮ (Т. і
Ботіпиз йаЬаі вегтопепі; ею, цііір,
аппшісіаЬапі, ехегсііи та&по Лі-
ссЪапі, С. Господь дастъ слово:
провозвѣстницъ великое множе-
ство). .
БДЛГОИТіСТЙТІІ (гоаТТеХ-Тг-
агЬ’., аііпшіеіаге, Т. ргаесіісаге)—
благовѣствовать, возвѣщать.
39, 10 Блдговѣстйр правдѣ
(С. возвѣщалъ). 95^ 2 Благо-
вѣстите (С. благовѣствуйте) день
(о днс.
Б/іііГОДіТПі (т, ёта~
На) — благодать: небесные дары,
свыше ниспосланная помощь.
44, 3 НЗЛІАСА влгть. 83, 12
блгть и сллвѴ ддстг.
БдИГОДѣЙСТБОБЛТН (еберуе-
те?ѵ, Ьепеіасеге) —• облагодѣтель-
ствовать.
114, 6 Гдь блгодѢйствовд т<ь.
БЛЛГОД’ІіАБЪ <ціі
Ьопа ѣгіЪиіѣ, диі ЪепеГісіѣ, Т. диі
Ъопо аГГосегіі, регГісіепз) — обла-
годѣтельствовавшій, благодѣтель-
ствующій.
12, 7 воспою Гдсвн блгодѢгьвшс-
ліѴ лміѣ\ 56, 3 воззов^ кг Егі?
вьішпеліі?, Бгі? Блгодѣлвшел^ лміѣ.
БДДГОДТі/МІНл ебгругаіа,
ЬепеГасіпш, Т. асііо) — благодѣ-
яніе.
77, .11 здбышд блгодѢаніа (С.
дѣла) €гю.
БЛЛГОіК€ (ебуг, еи§е) — хо-
рошо! любо! — междометіе (ѵох
ехзиКапіів), съ оттѣнкомъ ироніи,
насмѣшки, злобнаго одобренія.
По толкованію Зигабепа, это древнее
восклицаніе употреблялось со смѣхомъ
при достиженіи чего либо пріятнаго и
вожделѣннаго; оно вздвопвается (благо-
же! благоже!), для выраженія чрезмѣрна-
го удовольствія и радости. По объясне-
нію преосв. Иринея, это восклицаніе
чисто вражеское. Въ пс. 31-мъ пророкъ
Давидъ описываетъ враговъ своихъ, ко-
торые нѣкогда ласкательствовали и по-
минали очами, притворнымъ сердцемъ
«мирная глаголаху» ему,—теперь, когда
онъ впалъ въ коварно-устроенныя ему
бѣдствія, расширили свои уста и стали
явно ругаться, другъ друга поздравлять
и говорить, что они достигли наконецъ
того, чего столь желали. Тоже самое
исполнилось и ва Христѣ: враги Его
Іудеи повидимому «мирная глаголаху»,
когда говорили: «вѣмы яко истиненъ еси,
п пути Божію воистиппу учііпіи» (Матѳ.
22, 16), но между тѣмъ лесть помышляли,
дабы обольстить Его словомъ; когда же
увидѣли Его распятаго, расширили свои
уста, ругаясь и говоря: «уа, разоряли
церковь, и тремя денми созіідаяй» (Матѳ.
23, 40). И въ Слѣдованной Кіевской
Псалтири 1728 г. находимъ коротенькое
поясненіе къ 4-му стиху 69-го псалма:
«хулящій Хріста Жиды вопіяху: уа, раз-
оряли церковь: во постыждёпи воскре-
сеніемъ Хрістовымъ».
34, 21 БЛДГОЖС, БАДГОЖС, видѣ-
нія очи ндши. 34, 25 БАдгоже,
бадгожс д^шй идшей. 39, 16 глд-
голюцГіи лмі: бадгожс, клдгоже. 69,
4 глаголющій лій: бллгожс, блдгожс.
г> л а г о з н д л\ е н и т ъ
19
благословсіій
БЛЛГОЗПЛЖНІІТЪ (гоат^ио;,
іпзі^віз, Т. зіаііѵиз) — знамени-
тый, славный, достопримечатель-
ный; опредѣленный, назначенный,
нарбчитый.
80, 4 во елгозндлкннтый день
(Т. зіаііѵіз диіЪнздне Гегііз, С.
въ опредѣленное время) праздника
вдшегш.
БЛЛГ0К0Р§П6ІІЪ (е’бр-До; О-
пе гайісаіиз), диі Гипііаіиг, Т.
огпатѳніо ігасіиз)—хорошо, проч-
но вкорененный, основанный.
Преосвященные Амвросій, Ириней и
Амфплохій предлагаютъ такую редакцію
нижеслѣдующаго стиха: «красёнъ поло-
женіемъ мѣста (прекрасный холмъ), уве-
селеніе (отрада) всея земли». Слѣдуетъ
замѣтить, что не во всѣхъ спискахъ БХХ
стоитъ дат. п. еэріСш; есть списки и съ
еир'.Сшч.
47, 3 Елгокорённылѵл радова-
ніслай всеаі зсліліі (Лшсіаінг ехнііа-
Ііоііѳ нпіѵегзж іеггэз, С. пре-
красная возвышенность, радость
всей земли).
БхІЛГО/І’ІіПІе (г; ео-рг-еіа,
йесог, зресіез, Т. ЬаЬііаснІіііп,
регѣесѣіо) — благолѣпіе: отмѣнная
красота, пригожество; совершен-
ство, верхъ украшенія.
гйт:рЁ-гіа переводится также (см. ни-
же): «лѣпота». Въ старопечатной (1728)
Кіевской Псалтири пояснено: «благолѣ-
піе—Божество Хрістово». Пр. Амвросіи
въ 25-мъ псалмѣ, вмѣсто «благолѣпіе»
ставитъ «жилище».
25, 8 возлюЕіір елголѢпіс до-
ла)? (Т. Ьаѣііаеиіиш, С. обптель)
Твоего). 49, 2 (о Сіюпд влголѣ-
піе красоты ёгч) (Т. регГесііззішж
риісЬгііийіпіз Іосо, С. верхъ кра-
соты).
БДДГОПОТРЖНЪ (еббг-ос,
оррогіилиз, Т. диі оЪѵепегіі) —
благонотребный: нужный, надоб-
ный.
31, 6 во врёлѵь БлагопотреЕію.
БДЛГОПРІе/ІЫД (еб-ябшѵ, ѣе-
пе раііепз, Т. ѵігепз) — съ удо-
вольствіемъ, съ готовностью при-
нимающій, сносящій, терпящій.
У пр. Амвросія и Иринея нижеслѣ-
дующій стихъ изложенъ такъ: «и бла-
гбцвѣтуще будутъ» (срвп. стихи 13 п
14). У Зигабепа пояснено: «благообпль-
нын».
91, 15 влдгопріёдадюіре е)>д)?т'л
(Т. еі ѵігепіез егнпі, С. п свѣжи).
БЛЛГООЛОИМІІе ебХоуія,
Ъелеіісііо)—благословепіе.
! 3, 9 на людсул Твоііуа елго-
словёніе Твоё. 20, 4 Блгословё-
ніе.’Пй ЕЛГ0СТЫПНЫЛА71 (ёѵ ебкоряк;
і /ртрто-прос, іп ЪепесІісііопіЬиз
(1и1се<1іпі8, С. благословеніями
благости). 20, 7 ддсн блго-
словсіГіс. 23, 5 нрііілАетт, елгосло-
вёніе го Гда. 36, 26 сѣлѵь сгш
во Елгосдовёніе іЛ;детг. 83, 7
Елгвёніе даста здконополдгдлн. 108,
17 не восуотѣ елгословсіііж. 128,
8 Елгословёпіе Гдне нд вы. 132,
3 здповѣдд Гдь ЕЛГОСЛОВСІІІе.
ЕЛІГОМО^ИЪ ,
Ъепейіеіиз; Ьепебіс-
іиз) — благословенный: сопрово-
ждаемы й благословепіями.
17, 47 Елгословёнг Бгл. 27,
6 Блгословёііг Гдь. 30, 22 елго-
словс'нг Гдь. 40, 14 Елгословс'па
Гдь. 65, 20 Блгословсігл Бгл.
67, 20 ЕЛГОСЛОВСІІй, БЛГОСЛОВСІГЛ
Гдь. 67, 36 Елгословснж Бгг.
71, 17 ЕІідетг илѵь Угш елгосло-
вёпо (еокоутрі.) во вѣки. 71, 18
Елгословёнъ Гдь. 71, 19 елгосло-
вёно (еиХоу^р.) н.ма. 88, 53
влгословёнъ Гдь. 105, 48 елго-
словёпг Гдь. 112, 2 іЛ'ди нлѵь
Гдне Блгословёно (ебХо-^р.). 113,
23 Блгословсни (ебХо-ррт.) вы Где-
ВИ. 117, 26 БЛГОСЛОвёнЯ ГргЬДЫЙ
9*
Б Л а Г О С Л О В И ЛА іё БЫТИ 20
БЛДГОСОТВОРНТІІ
но илал Гдие. 118, 12 блгосло-
ве'нй е’сн, Гди. 123, 6 влгословёіій
Гдь. 134, 21 влгословёнй Гдь.
143. 1 влгословснй Гдь.
ГиЬІГОСДОИІІЖ БЫТИ (ебХо-
уеТаНя'.; Ъспесіісі) — благосло-
вляться, прославляться, убла-
жаться.
переводится также (см. ни-
же’): «благословитпел».
9, 24 II ШБіІДЖЙ влагословнлАы-
есть (С. ублажаетъ себя).
БЛЛГОЪЛОШІТП (ебкоугіѵ, Ъе-
пейісего) — благословить, благо-
словлять.
5, 13 блгословііши повинна.
15, 7 благословлю Гда. 25, 12
нг цёрквауй Благословлю. 27, 9
блгословіі достолпіе Твоё. 28, 11
БЛГОСЛОВИТЛ люди Свож. 33, 2
Благословлю Гда. 44, 3 блгословіі
тл Бгь. 61, 5 оусты свон'лаи вла-
гословллуіё. 62, 5 Благословлю Тл.
64, 12 блгословііши вѣнёцй лѣта
блгостіі Твоел (Т. согопаз апншп
Ъопііаіія Тиш, С. вѣнчаешь лѣто
благости Твоей). 65, 8 Благосло-
вите, іа’зыцы, Кга нашего. 66, 2
БЛГОСЛОВИ НЫ. 66, 7 БЛГОСЛОВІІ
ны. 66, 8 блгословіі ны. 67, 27
вй цркваул Благословите. 71, 15
бллгословлтй его. 95, 2 Благосло-
вите пллл <>гш. 102, 1 Благослови,
дѴшё лаоа. 102, 2 Благослови,
дѴшё люба. 102, 20 Благословите
Гда. 102, 21 Благословите Гда.
102, 22 Благословите Гда------------
Благослови, дѴшё лаол. 103, 1
влагословн, діёшё лаол. 103, 35 I
влагословй, дѴіпё лаоа. 106, 38 і
блгословіі л. 108, 28 Ты блго- |
словйши. 113, 20 БЛГОСЛОВИЛЙ :
есть наей, блгословіІлй есть долай
ійлсвй, блгословіІлй есть долай
Ларшнь. 113, 21 блгословіІлй
есть болціылсл Гда. 113, 26
влагословйлАй Гда. 117, 26 влаго-
СЛОВЙуОЛАй ВЬІ. 127, 6 БЛГВИТЙ
ТЖ Гдь. 128, 8 БЛДГОСЛОВЙ^ОЛАЙ
вьі. 131, 15 блгословлаай блго-
словлю. 133, 1 Благословите Гда.
133, 2 блдгослоніітс Гда. 133, 3
блгослоіііІтй тл. 134, 19 Благосло-
вите Гда------іілагословііте Гда —
—Благословите Гда. 134, 20 Благо-
словите Гда. 144, 1 Благословлю
плаа Твоё. 144, 2 Благословлю Тл.
144,10 \\ влагословлтй Тл. 144,
21 да влагословіітй волка плоть.
147, 2 блгословіі сыны.
БЛЛГ0СЛ0В1ІТІІСА (ебХ07еГ-
аЭаі, Ьепесіісі)—благословляться,
быть благословлясму, убла-
жаему.
еикоѵеізЭаі ПСреВОДІІТСЯ ТЯКЖ6 (СМ.
выше): «благословиму быти».
48, 19 іакш д^'ша е’гя) вй
животѣ егч) влагословіітсл (т.
дпшп апіт® зиа? іп ѵіѣа зиа.
Ьепесііхегіі, С. хотя при жизни
онъ ублажаетъ душу свою). 71,
17 БЛГОСЛОВЛТСЖ Вй ПОЛАЙ. 111, 2
родй правыуй влгословйтсл. 127, 5
влгословйтсл человѣкй.
КЛДГОСЛОЙЛАА, - АЙ (ебХо-
ушѵ, ЪепесІісепБ)—благословляя:
благословляющій.
См. виже: «благослови».
131, 15 БЛГОСЛОВ.АЛЛЙ БЛГО-
словлю.
БЛЛГОСЛОйА (еиХоушѵ, Ьепе-
ііісепБ, Ъепейісіиз)—благословля-
ющій.
См. выше: «благословляя».
36, 22 іакш Благословжфіи бгб
(Т. диіа Ьепеііісіі аб ІПо, С. ибо
благословенные И.аіъ).
БЯЛГОООТИОРЙТИ (і-рйбѵеіѵ,
б л а г о с т ы и е н а
21
г, л а г ъ
ЪепеГасеге)—дѣлать добро, благо-
дѣтельствовать.
а^аЭйчеіч переводится также (см. ни-
же): «ублажити».
48, 19 егда влагосотворйши
елгё (Т. сриоеі ЪепеГасіаз ііЬі, С.
что ты удовлетворяешь себѣ.
У пр. Амвросія: < яко благотворилъ
себѣ»),
Блдгоетынеігь(хргртбт^о;,
<1и1сес1іпіэ, благостыни)—благодѣ-
тельный, благостный, милости-
вый.
20, 4 Блгослове'ніеліа блгостьін-
нылѵа (ёѵ еиХоусаі; уртртот^то;,
іи ЪепесІісѣіошЪиз іиісесііпіз, С.
благословеніями благости).
БЛЛГОСТЫНА (урт;а-б-іг);, Ьо-
пшп, Ьошіаз, Т. Ьопшп; оіхопо-
аиѵт), Ъопііаз, Т. Ъоиши; ауябш-
абѵт}, Ьепі§-иііа8, Т. Ьопшп)— [
благодѣяніе, добро. |
13, 1 нѣсть творяй БЛГОСТЬІНЮ.
13, 3 нѣсть творяй БЛГОСТЬІНЮ,.
36, 3 твори блгостьіню. 37, 21
гопяуа блгостьіню (Т. зесіог Ьо-
пиш, С. слѣдую добру). 51, 5
паче блгостыни (а.).
БДЛГОСТЬ (т; уртр-б-т);, Ьо-
пііаз, (Іііісесіо, Ьепі^пііаз, зиаѵііаз,
Т. Ъопііаз, Ьопши) — благость,
доброта, благодѣяніе, благо, бла-
годенствіе.
24, 7 ради блгости Твоея.
30, 20 блгости Твоея. 64, 12
БЛГОСТИ Твоея. 67, 11 БЛГОСТІЮ
Твоею. 84, 13 Гдь даста блгость.
103, 28 йспблнятся блгости.
105, 5 видѣти во блгости іізвран-
ныд Твоя (С. благоденствіе из-
бранныхъ Твоихъ). 118, 65
блгость сотворила есй. 118, 66
блгости, й наказанію, и раз-
Ѵл^ паѴчй лдя. 118, 68 блго- ,
стію Твоею. 144, 7 блюсти
Твоея.
БЛЛГОУГОД1ІТ1І (еоареатгіѵ,
сотріасеге, Т. ашЬиІаге)—сдѣ-
лать угодное.
См. ниже: «благоугождатп». У вреосв.
Амвросія и Иринея вм. «благоугоднхъ»—
«хожду».
25, 3 Благо^годйуа (Т. атЬиІо,
С. ходилъ) во истинѣ Твоей.
БЛЛГОУТОИІДЛТП (еоаретп]-
аац ріасеге, Т. ашЪиІаге)—дѣлать
угодное.
См. выше: «благоугодити». У преосв.
Амвросія вмѣсто «благоугожду» —
«хожду».
55, 14 да Благохгоаідѣ' (С. что-
бы я ходилъ) пред Гдслуй. 114,
8 да влагоѣтождѴ (С. чтобы я
ходилъ) пред Гделуа во странѣ
аінвыуа.
БЛЛГЪ,-ІЙ-,ЛА,-0 (а-рбб;, Ьо-
ппз. Т. Ьоппз, оріішнз; уртрто;,
Лиісіз, зиаѵіз, Ьепідииз, іисишіиз,
Т. Ьопиз)—благій: добрый.
Здѣсь также встрѣчается и форма
«благо» (то арЭб-л та ауа&а, Ьопшп, Ьопа,
Ъопііаз), въ значеніи существительнаго.
Однажды (103, 27) встрѣтилось «благо
время» = «благовременіе».
4, 7 іавйта нал\ь влгал. 15, 2
Блгііуь ллойѵа не трс'в^сши. 24, 8
блгй (у.) й права Гдь. 24, 13
во Блгйуа водворится. 26, 13
вѣрѣ’ю видѣти влгая (Т. Ьопііаіе,
С. благость) Гдня. 33, 9 блг/.
(у.) Гдь. 33, 11 не лишатся
всякагш влга. 33, 13 дни видѣти
влаги. 33, 15 сотвори блдго (С.
добро). 34, 12 воз влгая (С. за
добро). 36,27 сотвори блго (добро).
37, 21 злая воз влагая (С. за
добро). 38, 3 оуліолчаул ш влага
(С. о добромъ). 44, 2 слово
Благо. 51, 11 блго (у.) пред
прпБііылмі. 52, 2 творяй блгос
(С. добро). 52. 4 творяй г.лгбе
в л а ж с и а
99
в л и з А
(С. добрд). 53, 8 іакш блго.
64, 5 нсполнііласж по влги'^а.
68, 17 блга (у., Ьепі§па\ лить
Твож. 72, 1 коль влга Бга Iйлсва.
72, 28 блго есть. 83, 12 не
ЛИШИТЛ клгнуь. 85, 5 БЛГа (у.)
и кротока. 85, 17 знллАеніе во
блго. 91, 2 блго есть. 99, 5
влга (у.) Гдь. 102, 5 йсполнжю-
і|ілго но іілгііул. 103, 27 дати
пищѣ’ ил\7> по благо-нвре'лАЖ (еі;
гбхяірбѵ, В. іп іешроге, Т. іет-
роге зио, С. въ свое время).
105, 1 ГАКШ БЛГ7і (у.). 106, 1
іакѵѵ влга (у.). 106, 9 исполни
влага. 108, 5 влаж за блгаж (С. за
добро). 108, 21 блга (у.) лить
Твож. 110, 10 разѴлха же влга
(Т. оріішпз, С. вѣрный). 111,
5 БЛГА (у., В. ВІСІІПСІПЗ, Т. Ъопиз,
С. добрый) лй'жл. 117, 1 гакш
влга. 117, 2 гакѵѵ блга. 117, 3
іакѵ.і влга. 117, 4 глкш влга.
117, 8 плго есть (Т. теііпэ езѣ,
С. лучше). 117, 9 блго есть
(Т. теііиз езі, С. лучше). 117,
29 іакш блга. 118, 39 сѴдкьі
Твож блгн (у., ріеишіа). 118, 68
блга (у.) есй. 118, 71 блго ланѢ.
118, 72 блга (Т. іцеііог езі, С.
лучше) лаігЕ закона. 118,122 вос-
прими! ------во блго. 121, 9 взы-
скала влгаж. 124, 4 оуіілжй, Гди,
нлгіж (С. благотвори, Господи,
добрымъ). 127, 6 оузриши влгаж
(С. благоденствіе) крлйлАа. 134,
3 БЛГА 1’діі. 135, 1 глкш БЛГА.
142, 10 Дѵл Твой блгій. 144,
9 г.лгл (у.) Гдь. 146, 1 гакш
блга уалблсА.
ГіЛ/ІИіСНЪ (рлиір'ос, Ьсаіиз)—
блаженный: благополучный, сча-
стливый.
1, 1 г.лжсил лаѴжа. 2, 12
влжённ вей. 31, 1 Блжени. 31,
2 Блжёпа ла^'жа. 32, 12 влжёііа
газьіка. 33, 9 влжена л\ѣ'жа. 39,
5 Блжена лаѴжа. 40, 2 влжёна
разѴлАѣвджіі па іійціа. 64, 5 влже'иа,
егбже взирала есй й пріжла. 83,
5 Блжени живѴі|ііи. 83, 6 влжена
лд)«?ка. 83, 13 влжена человѣка.
88, 16 Блжснн людіе. 93, 12
Блже'па человѣка. 105, 3 влжени
Хрлижфін с^да. 111, 1 влжена
.«Ъ'жа, 118, 1 Блжени непорбчиіи.
118, 2 Блжени йспытаюфіи еви-
дѢніж бгш. 126, 5 влжена, иже
йепблнита. 127, 1 блжсііи вей.
127, 2 Блжсна есй. 136, 8
влжена, иже воздлста. 136, 9
блжсна, иже нлхета. 143, 15 влже'-
ііп людіе. 145, 5 влжена, ел\Ѵже
КГА.
ІіхІбСІІУТИ (яэтратстеіѵ, іпі^и-
гаге, Т. іішпійеге, послать)—
блеснуть.
143, 6 Блеспй лаолнію (ітпгіііе
Ги1§пг, С. блесни молніею).
ГмІЧІ|ІЛ1ГК' (т; уксорбтт;;, раі-
Іог)—блескъ, сіяніе.
67, 14 ЛАСЖдора.ААіж ва Бле-
щаніи злата (Т. ех Вііѵо анго
еѣГоззо).
Б/І1ІЖІ111І (б ері'б;, ргохішиз;
б кХт)з''оѵ, ргохішиз, Т. ргохішиз,
аіпіепз)—ближній: близкій; прі-
ятель, сродникъ.
б тсХг(а-.оѵ переводится также (см. ни-
же): «искренній».
14, 3 ноношепіж не пріжта на
блйжпіж (г.) свож. 27, 3 еа
БЛИЖНИЛАИ свонлаи. 34, 14 іакш
блйжіклаѢ’ (С. другъ). 37, 13
БЛНЖІІІИ (ё.) ЛАОЙ. 121, 8 БЛЙЖ-
ннуа (Т. ашіеоз, С. ближнихъ)
лАОііуа.,
Б/ІНЗ' (іууб;, ргохіше, ]их(а,
Б О
23
В О Г л т л
ргоре, Т. ргоріпщіе)— близъ,
близко.
Изъ ниже приводимыхъ текстовъ слѣ-
дуетъ обратить особенное вниманіе на
26-й стихъ 67-го псалма, истолкованнаго
Московскимъ митрополитомъ Филаретомъ.
Приснопамятный святитель предлагаетъ
такое чтеніе сего стиха: «предваряли
пѣвцы, потомъ брлцатели, посреди дѣвы
тимпанницы».
21, 12 ГЛВШ скорвь БЛІІЗ
(В. ргохіша езѣ, Т. ргоріп-
щіа езѣ, С. близка). 33, 19
бли'з (В. рхіа езѣ, Т. ргоріп-
дипз езѣ, С. близокъ) Гдь со-
крѴшёнііыр сёрдцелат,. 67, 26
предварйіна кнжзи бли'з поющиуг,
посредѣ дѣвя тѵлмідіпіііця (т:рогссЭа-
аяѵ ар^оѵтг? ёубреѵоі фаХХбѵтагѵ,
ёѵ [іга<р ѵгяѵіошѵ ѵэ|д-я'лотрса>ѵ,
В. ргюѵепегппі ргіпсірез соп-
Зііпсѣі рзаІІепѣіЪиз іп піесііо з’иѵеп-
сиіагшп іутрапізігіагшп, Амвр.
и Ирин, «предъпдяху поющій,
по нихъ играющій, посредѣ же
дѣвы тгмііаііницы», Т. ргюсесіе-
Ъапі сапіогез, розѣ Гйіісіпез, іпѣег
рпеііаз іутрапа рпізапіез, С. впе-
реди шли поющіе, позади играю-
щіе па орудіяхъ, въ срединѣ дѣ-
вы съ тимпанами). 84, 10 бва-
че влйз БОжщнусл (В. ргоре, Т.
ргоріпфіа езі, С. близко). 118,
151 влііз (В. ргоре, Т. рго-
ріпщіпз, С. близокъ) ССН. 144,
18 влйз (В. ргоре езі, Т. рго-
ріпдшіз езѣ, С. близокъ) Гдь
ВсѢлѵл ПриЗЫВАЮі|ІЫЛАЯ ^гб.
БО (рр, епііп, паш, Т. еііаш,
паш, епіш)—ибо, потомучто.
9, 27 речё во. 9, 32 речё во.
9, 34 рече во. 22, 4 аще во
Й ПОЙД&. 24, 11 лінбга ВО есть.
38, 11 ю крѣпости бо. 43, 4
не во лдсчёлѵл. 43, 7 не нд л'ёкх
во. 43, 8 спасла во. 43, 22
। Той во. 49, 12 ЯІо<ь во. 50, 7
і сё во. 50, 8 сё бо. 53, 6 сё во.
54, 20 нѣсть бо. 61. 2 ш Тогш
। во. 68, 20 Тьі во. 72, 25 что
! во. 80, 11 Язя во. 6'6’, 48 елл
бо. 106, 17 Беззаконій бо. 118,
3 дѣлающій бо. 118, 120 ш сѴ-
дёва во. 121, 4 талію во. 134,
17 ниже бо. 138, 10 талію бо.
БОГДТОТБО (б -Хоб-о;, (Иѵі-
ѣіае, Т. соріа, діѵіѣіае, ориіепѣіа,
ѵіз, орез)—богатство: изобиліе,
множество, сила.
36, 3 оупдссшнсл ва Богатствѣ
сж (Амвр. «и пасися правдою»,
Т. еі разсеге Гісіс, С. и храни
истину). 36, 16 паче Богатства.
48, 7 ю лінбжсствѣ Богатства
своегю увдллщінсА. 48, 11 юста-
вжт7і чбжднліл богатство (Т. орп-
Іепііаш, С. имущество) своё. 51,
9 оупова па лінбжество Богатства,
і 61, 11 Богатство (Т. ориіепѣіа,
і С. богатство) аще течётл. 72, 12
' еудержаша богатство (Т. ѵігез, С.
богатство). 75, 6 пнчтбжс шврѣ-
тбшд вей лд^жіе Богатства (у Т.
нѣтъ, С. силы) ва рѴкауа свойуа.
111, 3 СЛДВЛ И БОГАТСТВО В’А ДОЛА$
сгш. 118,14 ю вежколѵ. Богатствѣ
(Т. оріЬпз).
БОГДТЪ (-Хобасо;, сііѵез)—бо-
гатый.
Въ Еврейскомъ текстѣ, въ 11-мъ сти-
хѣ 33-го псалма вмѣсто «богатіп» читается
«львпчпіца». По сему поводу пр. Ириней
толкуетъ, что Пророкъ нарицаетъ бога-
чей нечестивыхъ львпчиіцамп—въ пере-
носномъ смыслѣ: они, какъ львы, чужое
। похищаютъ и, наказаніемъ Божіимъ, не
рѣдко въ крайнюю нищету низвергаются.
9, 29 прнсѣдйт7> В7і ловйтел-
I ствѣ са боглтылаи (Амвр. «по
' сёламъ», Т. ѵіііагпш, С. за дво-
1 ромъ). 33, 11 ііогатіи (Амвр.
। «львпчпіца», Т. .іиѵепез Іеопез, С.
Б О Г Ъ
24
Б О Г 6
СКѴМНЬі) ШБНИірДШД. 44, 13 по- і
ЛАОЛЖТСЖ БОГЛТІИ людсті'и. 48, 3 '
віАтіѣ Богата и оувбга. і
БОГЪ (о Ѳеб;, Беиз)— Богъ:
Предвѣчное, Всемогущее, Совер- 1
шениѣйшее Существо, все Со- :
здавшее п о всемъ Промышляю- і
щее. і
3, 3 ва Бзѣ (5гш. 3, 8 Бже !
лаой. 4, 2 Бга правды. 5, 3 Бже 1
лаой. 5, 5 Бга не уотжй веззакб- ,
ніж. 5, 11 сѣ’дй нлал, Бже. 7, 2 !
Еже лдой. 7, 4 Би7е лао'й. 7, 7 |
востлни, Гди Бже лаой (Амвр. !
«воспряни ко мнѣ», Т. аііепЗе ;
а<1 ше, С. пробудись для меня).
7, 10 испытали сердца й оутршвы,
Еже. 7, 11 полаоіць лаож ш Бга I
(В. а Вошіпо). 7, 12 Бга СѴ- I
дйтель пріша. 9, 18 газыцы за- ।
вывл'юірііі Бга. 9, 25 нѣсть Бга
пред ніі.ААа. 9, 32 завы Бга. 9. 1
33 воскрнй, Гди Бже лло'н. 9, 34
прогнѣва нечестивый Бга. 12, 4
Еже лаой. 13, 1 нѣсть Бга. 13, ।
2 взыскали Бга. 16, 6 «услышала ;
лал есй, Бже. 17, 3 Бга лаой. ,
17, 7 ка БіА1 ллоелл^ воззвлуа.
17, 8. прогнѣвасл на нл Бга. '
17, 22 не нечествовала ш Бга '
лаосгш. 17, 29 Бже .лаой. 17,
30 Бголга лАОЙлаа прейд'ід 17, 31 ।
Бга лаой. 17, 32 гакш кто Бга,
развѣ Гда, пай кто Бга (Амвр. ,,
и Ирин. «камень», Т. гнрев, С.
защита), развѣ Бга нашегш. 17, I
33 Бга прсполсѴлй лал силою. :
17, 47 влгословена Бга (Амвр.
«камень», Т. гирез, С. защит-
никъ), іі да вознесстсж Бга. 17,
48 Е га одалй шлАіре'ніе. 19, 2 ;
йлаж Бга Іакшвлл. 19, 6 во йл\л !
Гда Ега. 19, 8 во илал Гда Бга.
21, 2 Бже, Ба?е лаой. 21, 3 Бже I
лаой. 21, 11 Бга лаой е^й. 23,
5 лалтыню ш Бга. 23, 6 лице
Бга Іакшвлл. 24, 1 Бже лаой.
24, 5 Ты е’сй Бга. 24, 22 йз-
ва'ви, Бже. 26, 9 Бже Спсіітслю
лаой. 27, 1 Бже лаой (Амвр. и
Ирин, «крѣпосте моя», Т. гирея
шеа, С. твердыня моя). 28, 3
Бга славы нозгреллѣ. 29, 3 Бже
лаой. 29. 9 ка Гіг^ (Т. еі ГеЬоѵат,
С. и Господа) лаослаѴ полаолюсл.
29, 13 Бже лаой. 30, 3 в)(ди
лай ва Бга заірититедл (Амвр.
«въ камень крѣпости», Т. гирев
гоЬизіа, С. каменною твердынею).
30, 6 Бже истины. 30, 15 Ты
бей Бга. 32,12 Бга егч). 34, 23
Бже лаой. 34, 24 Бже лаой. 35,
8 оулАножнла е’сй лалть Твою, Бже.
36, 31 закопа Бга ?гш. 37, 16
Бже лаой. 37, 22 Бже лаой. 39,
4 пѣніе Бг^ нашелАѴ. 39, 6 Бже
лао'й. 39. 9 Еже лаой. 39^, 18
Бже лаой. 40, 14 Бга ІіТдева.
41, 2 ка Тевѣ, Бй;е. 41, 3 ка
Бг$ крѣпколА^. 41, 4 Бга твой.
41, 6 «уповай нл Бга——Бга
лаой. 41, 9 лАОлйтва Бг^. 41,
10 рекѴ ЕгѴ. 41, 11 Бга твой.
41, 12 «уповай на Бга-------------Бга
лаой. 42, 1 сѴдй лай, Бже. 42,
2 Ты $сй, Бже. 42, 4 ка БгѴ
------Бже, Бже лаой. 42, 5 оу-
повай нл Бга---------Бга лаой. 43,
2 Еже. 43, 5 Бга лаой. 43, 9
ш Бзѣ поува'лилАсл. 43, 10 не
йзыдеши (у Амвр., Т. и С. нѣтъ).
43, 21 илал Бга нашегш. 43,
22 не Бга ли взыірета ейуа. 44,
3 блгословіі тж Бга. 44, 7 пртбла
Твой, Бйіе. 44, 8 полАа'за Тж,
Бже, Бга Твой. 45, 2 Бга налаа
привѣжиіре. 45, 6 Бга посредѣ
бгш-------полАбжета 6лаѴ Бга. 45,
БОГЪ
25
Б О Г Ъ
вожшаеж Бга. 54, 24 Бже, низ-
веденіи нуъ. 55, 2 полаіілѣй лаж,
Бже. 55, 5 ш Бзѣ поувалю--------------
на Бга оуповауъ. 55, 9 Бже,
- животъ лабй возвѣстивъ Тевѣ. 55,
, 10 Бгъ лабй бей. 5о, 11 ш Бзѣ
' поува.аю. 55, 12 па Бга оуповауъ.
( 55, 13 во ланѢ, Бже. 56, 2 по-
। лайлѣй лаж, Еже. 56, 3 воззовѣ
къ Бгѣ1 вышнелаѢ, БгѢ влгодѣжв-
інелаѣ’ лапѣ. 56, 4 посла Бгъ.
56, 6 вознесйсж на нвса, Еже.
[ 56, 8 готово сердце лаос, Бже.
I 56, 12 вознесіісж па нвса, Еже.
'.57, 7 Бгъ сокрѣ’шіітъ. 57, 12
। есть Егъ. 58, 2 излай лаж аі)
врагъ лаойуъ, Бже. 58, 6 Бже
силъ, Бже Інлевъ. 58, 10 Еже,
1 застѢнніікъ лабй сей. 58, 11 Бгъ
лабй--------Бгъ лабй. 58, 14 Бгъ
в.ачсствѣ’етъ Бікшволаъ. 58, 18 Бгъ
застѣпникъ лабй бей, Бже лабй. 59,
; 3 Еже, шрйнѢлъ ны бей. 59, 8
I Бгъ возглгбла. 59, 12 не Ты ли,
I Бже-------не нзьідеши, Бже. 59,
| 14 ш Бзѣ сотворнлаъ. 60, 2 оу-
| слыши, Бже. 60, 6 Бже, оусльішалъ
I бей. 60, 8 пред Бголаъ. 61, 2
| не Егѣ1 ли повипётеж. 61, 3 Той
; Бгъ лабй (Амвр. «камень мой»,
і1 Т. гирез шеа, С. твердыня моя).
। 61, 6 Бгови повннйсж. 61, 7
I Той Бгъ лабй (Амвр. «крѣпость
моя», Т. гирез шеа, С. твердыня
. моя). 61, 8 ш Бзѣ спссніе-------------
Егъ пб.ааоіри лаосж (Амвр. «камень
і крѣпости моея», Т. гирез гоѣизіа
шеа, С. крѣпость силы моей),
іі оупованіе лаоё на Бга. 61, 9
! Бгъ полабірникъ нашъ. 61, 12
глгблд Бгъ. 62, 2 Бже, Бже лабй.
; 62,12 возвеселйтсж ш Бзѣ. 63,
і 2 оуслышн, Бже. 63, 8 вознесстсж
| Бгъ. 64, 2 Тевѣ подобаетъ пѣснь,
8 злстѣ'пникъ наша Егъ. 45, 11 I
Ядъ бслаь Бгъ. 45, 12 Бгъ Іакаѵвль. !
46, -2 воскликните Егѣ1. 46, 6
взыде Бгъ. 46, 7 пойте БгѢ на- I
шеллѣ’. 46, 8 Дрь всеж зслалй
Бгъ. 46, 9 воцріісж Бгъ над
газыки, Бгъ сѣдйтй на пртблѣ. 46,
10 съ Бголаъ Янраалалилаъ. 47,
2 во градѣ Бга на'шегш. 47, 4
Бгъ въ тжжестѣуъ (разпочт.: въ
ура'лаѣуъ) бсш. 47, 9 во градѣ
Бга нашегш: Егъ шеновл. 47, 10
пріжуолаъ, Бже. 47, 11 по йлаени
Твоелаѣ, Бже. 47, 15 Той есть
Бгъ. 48, 8 не дастъ Егѣ1 нзлаѣпы
за Сж. 48, 16 Бгъ избавитъ. 49,
1 Бгъ богшвъ. 49, 3 Бгъ ганѣ
пріидетъ, Бгъ нашъ. 49, 6 Біъ
сѢдіж есть. 49, 7 Бгъ, Бгъ твой
бслаь Язь. 49, 14 поасрй Бгови
жертвѣ5 увалы. 49, 16 рсчё Бгъ.
49, 2% завываіоцііи Бга. 50, 3
полайлѣ'й лаж, Бже. 50, 12 созй-
ждн во лапѣ, Бже. 50, 16 Бже,
Бже спсспіж лаосгаі). 50, 19 жертва
БгѢ дѣ'уъ сокрушёнъ---------Бгъ не
оуничижйтъ. 51, 7 Бгъ разрѣшитъ
тж. 51, 9 не положи Бга полабці-
ника севѣ. 52, 2 нѣсть Бгъ. 52, 3
Бгъ съ ііБсё припичс--------взыскажй
Бга. 52, 6 Бгъ разсыпа----------Бгъ
оуничижй. 52, 7 возвратитъ Бгъ.
53, 3 Бже, во йлаж Твое спей лал.
53, 4 Бже, оуслышн лаолиткѣ’ лаою.
53, 5 не предложйшл Бга пред
совою. 53, 6 Бгъ полаогдетъ лай.
54, 2 впѢшй Бже. 54, 9 чажуъ
Бга (въ пѣк. Гр. сігаск. и В.
нѣтъ слова Бгъ) сіІсаюі|іагш лаж
(Амвр. и Ирин, «ускорю ухожде-
ніе мое», Т. іпаінгагеіп еіТи§іипі
тіѣі, С. поспѣшилъ бы укрыться).
54, 17 къ БгѢ воззвауъ. 54,
20 оусльішитъ Бгъ------------не оу-
в о г а
26
б о г а
Бже. 64, 6 оусльіши ньі, Бже. і
65, 3 рцыте Бг^. 65, 8 блго- ;
словите, газыцы, Бгл. 65, 10
искосила ньі есй, Бже. 65, 16
вожіріисж Бга. 65, 19 «услыша !
лѵа Бга. 65, 20 влгословена
Бга. 66, 2 Бже, оуірсдри ньі.
66, 4 да йсповѣджтсж Тевѣ людіе,
Бже. 66, 6 да йсповѣдлтсл Тевѣ
людіе, Еже. 66, 7 влгословіі ньі,
Бже, Бже наша. 66, 8 влгословй ньі, >
Бже. 67, 2 да воскрнета Бга.
67, 4 п;сд Бгол\а. 67, 5 вос-
пойте Бгѣ. 67, 6 Бга ва лаѢ- 1
стѣ стѣлАа ввоелда. 67, 7 Бга
вселжета единолАьісленныж. 67, 8 і
Бже, внегда йсуодііти Тевѣ. 67, і
9 лица Бга Сінлннл, ш лица |
Бгл Ійлева. 67, 10 дождь вблена
ш.Лчйши, Бже. 67, 11 «уготовала
есй блгостію Твоею нйірелА'?, Бже. і
67, 17 блговоліІ Бга. 67, 20
Гдь Бга Блгослсвена (Амвр. «бла-
гословенъ Господь», Т. Ъепееііс-
іпз Вопгіппз, С. благословенъ
Господь)-------Бга сіісеній нашиуа.
67, 21 Бга наша, Бга ?же сГІсд-
ти. 67, 22 Бга сокр^шнта. 67,
25 шествіж Твож, Бже, шествіж
Бга лаосгш. 67, 27 Благословите
Бгл. 67, 29 злповѣждь, Бже, сн- |
лою Твое'ю: еукрѣпй, Бже. 67, і
32 ка Бгк 67, 33 пойте БгѴ.
67, 35 дадите сла'вѴ Бговіі. 67,
36 дивена Бга во стыуа Овойуа, |
Бга Ійлева--------влгословена Бга. 1
68, 2 спей лаж, Бже. 68, 4 оу-
повати лмі ил Бга. 68, 6 Бже.
68, 7 йцЛ'іріи Теве, Бже. 68,
14 ка Тевѣ, Бже (Т. ІеЬоѵа, С. .
Господи): вре'.ААЖ влговоленіж, Бже.
68, 30 спсеніе Твое, Бже. 68, I
31 восувллю й.ааж Бгл. 68, 32
«угодно в^'дета БгѴ (Т. ТеЪоѵае,
С. Господу). 68, 33 взыірйте
Бга. 68, 36 Бга спсета. 69, 2
Бже, ва пблАОірь лаою. 69, 5
йір^іріи Теве, Бже. 69, 6 Бже,
полаозй лмі. 70, 3 гЛ'ди лай ва
Бгл злірйтитслж (Т. езіо тіЫ
гирез, С. будь мнѣ твердымъ
прибѣжищемъ). 70, 4 Бже мой.
70, 11 БГа вставила есть его.
70, 12 Бгйе мой------Бже лаой.
70, 17 Бже лаой. 70, 18 Бже
лаой. 70, 19 правдѣ Твою, Бже
------Бже. 70, 22 истинѣ Твою,
Бже. 71, 1 Бже. 71, 18 блгосло-
вена Гдь Бга. 72, 1 влга Бга.
72, 11 оувѣдѣ Бга. 72, 26 Бже
се'рдцл ллоегш-----Бже. 72, 28
прилѣпллтисА Бгови. 73, 1 вск^'ю,
Бже. 73, 10 доколѣ, Бже. 73,
12 Бга же. 73, 22 востани,
Бже. 74, 2 Тевѣ, Бже. 74, 6
не глаголите на Бга. 74, 8 Бга
сѴдіж. 74, 10 воспою Бг^. 75,
2 во Ь’деи Бга. 75, 7 Бже
Ілкшвль. 75, 10 на с^да БгѴ.
75, 12 воздадите Гдеви Бг$.
76, 2 ка БгѴ. 76, 3 Бга взы-
скала (Т. Вотіппт гедпіго, С.
ищу Господа). 76, 4 по.ААЖн^да
Бга. 76, 10 еда злБ^'дета оуціе-
дритн Бга. 76, 14 Бже----------кто
Бга велій, гакш Бга наша. 76,
15 Ты есй Бга. 76, 17 віідѣша
Тж воды, Бже. 77, 7 положата
на Бга. 77, 8 сь Бголла. 77,
18 йск^сйшл Бга. 77, 19 кле-
веташл нл Бга —- — возлАОжета Бга.
77, 22 не вѣровлшл Бгови. 77,
34 оутреневлу^ ка БгѴ. 77, 35
Бга полАОірннка илла-----------Бга
Бьішній. 77, 41 йскѴсйша Бгл.
77, 56 прешгорчйша Бгл. 77,
59 слышл Бга. 78, 1 Бже, прі-
идошл газыцы ва достожніе Твое.
78,. 9 полюзй нал\а, Бже. 78,
10 есть Бга. 78, 13 йсповѣлдысж
Тевѣ, Бже, во вѣка (Т. сеІеЪга-
Ьітпз Те іп зеспішп, С. вѣчно
будемъ славить Тебя). 79, 4
Бже, швратй нь'і. 79, 5 Бже сила.
79, 8 Бже сила. 79, 15 Еже
сила. 79, 20 Бже сила. 80, 2
радѴйтесж Гіг^>---------воскликните
Ш. 80, 5 сѴдвл ЕгѴ. 80, 11
бслмі Гдь Бга. 81, 1 Бга ста.
81, 8 воскрнй, Бже. 82, 2 Бже
------Еже. 82, 14 Еже ллой. 83,
3 ш Езѣ. 83, 4 Еже л\бй. 83,
8 гавнтеж Бга. 83, 9 Бже сила
------Бже Іакшвль. 83, 10 вйждь,
Бже. 83, 11 ва дол'Л' Бга. 83,
12 Бга влгодать и слдвѴ даста.
83, 13 Гди Бже сила (Т. Боіпіпе
ѵігѣиішп, С. Господи силъ). 84,
5 Еже споеній нашиуа. 84, 7
Бже. 84, 9 что речета ш .мнѣ
Гдь Бга. 85, 2 Бже л\бй. 85,
10 Ты есй Бга. 85, 12 Бже
ллой. 85, 14 Еже. 85, 15 Еже
лдбй. 87, 2 Бже сіІсепіж лчоеги).
б’#, 8 Бга прославлжслаь. 88, 9
Бже сила. 88, 27 Бга лдой.
89, 17 вѴди свѣтлость Гда Бга.
90, 1 ва кровѣ Бга нвпагш (Ирин,
«въ сѣни Всемогущаго», Т. іп
ІаііЬиІо Ехсеізі, С. подъ кровомъ
Всевышняго). 90, 2 Бга лдбй.
91, 14 во дворѣуа Бга. 91, 16
Гдь Бга наша (Амвр. «крѣпость
моя», Т. гпреш гоеапі, С. твер-
дыня моя). 93, 1 Бга шлщіспій
------Бга шлмрсній. 93, 7 оу-
раз^лАѣста Бга. 93, 22 Бга лібй.
93, 23 погѴвнта ж Гдь. 94, 1
восклнкнслѵл К гѴ Спсйтелю нашел\Ѵ
(Амвр. «камню спасенія нашего»,
Т. гнрі заінііз позіпт, С. твер-
дынѣ спасенія нашего). 94, 3
Бга велій. 94, 7 есть Бга. 97,
3 споеніе Бга. 97, 4 воскликните
Еговн (Т. ЯеЬоѵяе, С. Господу).
98, 5 возносите Гда Бга. 98, 8
Бже наша--------Бже. 98, 9 воз-
носите Гда Бга----------Бга паша.
99, 1 воскликните Бгови (Т. Іе-
Ѣоую, С. Господу). 99, 3 есть
Бга. 103, 1 1Іже л\6й. 103, 21
ш Бга. 103, 33 поіо БгѴ. 104,
7 Бга паша. 105, 14 йскѴсйша
Бга. 105, 21 здбьішл Бга. 105,
47 Еже наша. 105, 48 Бга
Ійлсва. 107, 2 готово ерце л\ое,
Бже. 107, 6 вознссйсж на икса,
Бже. 107, 8 Бга возглгбла. 107,
12 Бже---------ГіЙіс. 107, 14 ш
Езѣ. 108, 1 Бже. 108, 26 Бже
.мой. 112, 5 Бга наша. 113, 7
ш лица Бга. 113, 10 есть Бга.
113, 11 Бга же наша. 114, 4
і Бга наша. 117, 27 Бга Гдь.
117, 28 Бга л\оіі----------Бга ллой.
118, 115 злпшвѣди Бга. 121, 9
ради Гда Бга. 122, 2 Гіг^>
пашс.мѴ. 131, 2 швѣріасж Бг^1.
131, 5 Бг^ Іаіішвлю. 133, 1
Бга нашегш. 134, 2 Бга нашегш.
135, 2 исповѣдайтесь БгѴ. 135,
26 іісповѣдайтесж БгѴ. 138, 17
др^зн Твой, Бже. 138, 19 Бже.
138, 23 искоси лаж, Еже. 139,
7 Бга л\ой. 142, 10 Бга лабй.
143, 1 Бга ллой (Амвр. «камень
мой», Т. гпрез шеа, С. тверды-
ня моя). 143, 9 Бже. 143, 15
Бга нуа. 144, 1 вознеей Тж, Бже.
145,2 поіо БгѴ. 145,5 ел^же Бга
I —-—па Гда Бга. 145, 10 Бга
твой. 146, 1 Бгови наше.мѴ. 146,
7 пойте Бгови. 147, 1 уналй Бга.
150,1 увалите Бга (В. Вошішііп).
БОГЪ (Оебс, сіенз) — ложное
божество языческое.
б о и; і іі
28
БОЛѢЗНЬ
43, 21 ка богѢ’ чѣ’жделаѣ1. 49,
1 Бгл богшв'л. 80, 10 не вѣдета
тепѣ вбга попа, ниже поклонитесь
ногѣ’ чѢжделаѣ’. 81, 1 стл ва сонмѣ
когшва, посредѣ же бшги (Т. іпѣег
іпа^ізігаіпз) разсѣднта. 81, 6 во-
зи соте. 83, 8 гавіітсь Бга во-
гшва ва Сішвѣ (Амвр. «дондеже
(всякъ) явится Богу въ Сіонѣ».
Т. сотрагііпгапі арий Беит '
2іопе, С. являются предъ Бо-
томъ на Сіонѣ). 85, 8 нѣсть
нодоБСна Тевѣ ва козѣуа. 95, 4
страшена есть над всѣми бшги.
95, 5 вей вози іазыка вѣсове.
96, 9 над всѣми бшги (Т. зпрга ’
отпез ап^еіоз). 134, 5 над всѣ- |
лай бшги. 135, 2 исповѣдайтесь і
БгѢ вогшва. ।
БОЖІИ (той Ѳео5, Беі) — Бо- I
яіій (Бога). I
18, 2 нексса повѣдаюта славѣ’
Бжію. 28, 1 сьінове Бжіи (Т.
Гогііит). 35, 2 нѣсть страуа
Ііжіь. 35, 7 гакш горы Ііжіь
(Т. шахішогпт). 41, 3 гавлюсь
лицѣ Бжію. 41, 5 до до.мѣ’ Бжіь.
42, 4 виндѣ’ ка жертвенникѣ1 Бжію.
45, 5 града Бжій. 45, 9 дѣла
Гіжіь (Т. йеЬоѵж, С.. Господа).
46, 10 Бжіи державніи земли.
51, 10 ва домѣ Бжіи: оуповауа
на лить Бжію. 54, 15 ва домѣ
Бжіи. 61, 12 заие держава Бжіь ।
(С. сила у Бога). 63, 10 воз-
иѣстйша дѣла Бжіь. 64, 10 рѣка
Бжіь. 65, 5 видите дѣла Бжіь.
67, 3 ш лица Бжіь. 67, 16
гора Бжіь (Т. піахйпо). 67, 18
колесница Бжіь. 72, 17 внйдѣ’ 1
во стило Бжіе. 73, 8 праздники
Бжіь. 77, 7 не завѢдѢта дѣла
Бжіиуа. 77, 10 не соуранйша за- *
пѣта Бжіь. 77, 31 гнѣва Бжій I
взьіде на нь. 79, 11 кедры Бжіь
(Т. піахішае). 82, 13 да наслѣ-
дили. севѣ сти'лиіре Бжіе. 86, 3
граде Ггжій. 7 па сынѣ^а
Бжіиуа (Т. Гогііиш). 89, 1 че-
ловѣка Бжіь. 106, 11 прешгорчй-
ша словеса Бжіь. 149, 6 возно-
шеніь Бжіь.
БО/і’ГіЗІІБ (б тоѵо;, йоіог, Т.
Іаѣог, ѵапйаз, тпоіезѣіа; т] обб^г;,
йоіог, Т. тоегог, Іапгпог; і] <Ьо'ѵ
пли (Ьбіс, йоіог; т] акулою'?, йо-
іог; то аХр^а, йоіог; т] аррсоатса,
іпйгшііаз, Т. тогЪнз; то ак-р;,
йоіог)—болѣзнь: недугъ, помощь;
печаль, скорбь, страданіе.
ттоѵо; переводится также (см. ниже):
«трудъ».
7, 15 зачата болѢзпь (тс.,
Амвр. < развращеніе», Толк. Кісвск.
Пс. 1728 г.: «зломыплепіе», Т.
сопсеріі ІаЪогеш, С. былъ чре-
ватъ злобою). 7, 17 шБратйтсь
Болѣзнь бгш (тс., Амвр. «развра-
щеніе», Т. ІаЬог е)нз, С. злоба
его) на главѣ сгш. 9, 28 под
ьзыколаа ?гш трѢда й Болѣзнь (к.,
Амвр. и Амфидох. «беззаконіе»,
Т. ѵапііаз, С. пагуба). 9, 35
Болѣзнь (к., въ пѣк. СП. ХОТОѴ,
Амвр. и Амф. «коварство», Т.
тоіезііат, С. притѣсненія) й
іарость слитрьешн. 12, 3 г.шлѣзни
(Т. тоегогет, С. скорбь) ва
сердцы моема день й поціь. 17, 5
шдержашл лал бшлѢзни (<б., Т.
йоіог, С. міки) смертныл. 17, 6
бшлѢзни (<Ѣ., Т. йоіог, С. цѣпи)
адшвы шкыдоша мь. 30, 11 йзче-
зс ва Болѣзни (Амвр. «печали»,
Т. тоегоге, С. печали). 37, 18
Болѣзнь (яХуіг;оа>ѵ. Т. йоіог, С.
скорбь) лаоь. 3 Болѣзнь (йХдт;-
Р-я, Т. йоіог, С. скорбь) _ моь
БОЛѢТИ
29
Б О А С гЬ
шкиовнсл. 40, 4 нд одрѣ болѢзші
(Т. Іап^погіз) его): все ложе е’гш
шкрдтнлй есй ва Болѣзни (ар.,
Амвр. «помощи», Т. тогЬо)
его). 47, 7 тдллш вшлѣзни (<Ь.,
Т. іоі., С. мука). 68, 27 кл
Болѣзни (то аХуо;, Т. 4о1., С.
страданія) гада лхойул приложйшл.
89, 10 й лмібжде йр трѴд/. и
Болѣзнь (-., Т. іпоіезішп). 93,
19 по лхнбжествѴ Болѣзней ллойр
(Амвр. «размышленій моихъ», Т.
цинга тиІІЕе зипі со^іѣаѣіопез шею,
С. при умноженіи скорбей моихъ).
106, 39 чЬлбкипгасж ш окорки
йшла й Болѣзни (Т. тоегоге, С.
скорби). 114, 3 ѴѴБЛШД ЛЛЖ Бо-
лѣзни (<Ь., Т. сіоі.) слдбртііььь —
— скбркь й Болѣзнь (Амвр. «пе-
чаль», Т. тсвгогеш, С. скорбь)
шкрѣтбр. 126, 2 гад^фіи рѣка
Болѣзни (Т. сіоіогііт, С. пе-
чали).
БОАІіТІІ ((Ьбсѵе'ѵ, рагінгіге)—
рождать, мучпться родами.
7,. 15 волѣ неправдою (С.
зачалъ ,неправду).
БОЛА,-АН (сіХушѵ, йоіепз; яо&г-
іпѣігшиз, Т. циі ІаЪагѳѣ)—
болящій.
68, 30 нн'фь й болжй (лХ., С.
страдаю) если, ада 104, 37 не
вѣ ва крлѣпѣуа йр ко.ѵмі.
- БОРІІТН (тсоХер-гЬ, ітрп§’па-
ге)—бороться, враждовать, напа-
дать, наступать.
т:о?.е|хеіѵ переводится также (см. пп-
же): «поборпти».
119, 7 воржуѴ лѵь т^пе (Т.
ірзі асі Ъеііига сопсіатапі, |С.
они къ войнѣ, Амвр. «они ко
брани»),.
БОРА (-оХгрлЬ',, ітрп^папз,
Ъеііапз, Т. ішрп^папз, оррп^па-
іог, ргорп^паіог)—борющійся, на-
падающій, наступающій.
34, 1 покори Б0рЮі|ІЫА лѵь.
55, 2 весь день ворж (Т. ор-
рп§тіаіог, С. нападая) стѴжй лмі.
55, 3 ланози корюфіи (Т. рго-
рѵщгааіогез) дѵь (С. ибо много
возстающихъ па меня).
БОДЭНЪ (т] ое'.Хіа, Гогтійо,
Т. іеггог) — боязнь: боязливость,
робость, трусость, малодушіе.
оееХід переводится также (см. пігже):
«страхъ».
54, 5 й боязнь слиртн ндпдде
нл ллж (Т. еѣ ѣеггогез гаогііз ос-
сісішіѣ тпіЪі, С. и смертные ужа-
сы напали на. меня).
БОАСА,-ЛИСА ('-ророицеѵо?, іі-
шепз, ^^1і ѣітеѣ, теіиепз, Т. іі-
ніепз, диі ѣітеѣ, геѵегепз, фіі
геѵегеіиг)—боящійся: чтущій, по-
читающій.
14, 4 Божірыж же сж Гдд слл-
кіітл. 21, 24 божііііиспх Гдд. 21,
26 пред БОАірнлшсА Сгю. 24, 12
человѣку. божйС(?> Гдд. _24, 14
держлвл Гдь БОжі|інусл ёгю. 30,
20 скрьілк есй Божірымсж Теве.
32, 18 нл Божірыжсж бгш. 33,
8 ѵѵкрест'л Божірнусл Сгчѣ 33, 10
нѣсть лишеніе БОіКірЫ.МСіК бгш. 59,
6 длла €СЙ вожірыллсік Теве знллас-
піе. 60, 6 божціыласгК йллеііе Твоегш.
65, 16 БОАфіисА Бгл. 84,^10
БЛНЗ БОАфирЖ спссніе 6гчГ
102, 11 іга Божфиусж бгш. 102,
13 оуіредри Гдь БОЛфнрд Сгч.ѣ
102, 17 іга БОіѣі|іиусіК бгш. 110,
5 ПИІ|І^ длдё БОЛфЫЛКЛ бгш.
111, 1 БЛЖСІІ2 лЛ'жй БОЖІІСіК ГдЛ.
113, 19 БОАфІИСЖ Гдд оуповдшл
іга Гдл. 113, 21 клгословйла есть
БОгЬфЫЛСЖ Гдл. 117, 4 БОгЫ|ІІИСіЪ
Гдл. 118, 63 причлетннкй аза если.
Б О А Т И С А
30
врдшно
ВСѢлА/. БОАфЫЛАСА ТеБС. 118, 74
боаф'іиса Тевё. 118, 79 боаф'іиса
ТсБб. 127, 1 БЛЖСНИ ВСЙ БОАфІИСА
Гда. 127, 5 влгослови'тса чело-
вѣка боаііса Гда. 134, 20 боа-
Фінса Гда. 144, 19 волю боа-
фиусА бгш сотворйта. 146, п 11
БЛГ0П0ЛНТ7. Гдь ВЛ БОАфІіуСА
БОЛТИНА ('х.о[ЗеТаі)аі, ііше-
ге)—бояться: страшиться, опа-
саться; благочестію служить Богу;
почитать, чтить.
с^гізЭш переводится также (см. ниже):
-убоятися», «устрашптися».
33, 10 бойтсса Гда. 48, 6
ВСкѴю БОЮСА. 85, 11 БОАТИСА
нлаене Твоегш (Амвр. «страху
имене Твоего», Т. ай іітепйит
потеп Тишп, С. въ страхѣ имени
Твоего). ,
БРДДЛ (6 -а>ушѵ, ЬагЬа)—
борода.
132.* 2 суодА'ірее на Брад^,
срад\' Ллршню.
ІіРЛЗДЛ (ті яикя;, ГІѴВ8, Т.
рогса)—борозда: канавка, грядка.
64, 11 Бразды оупой.
БРДНЬ (6 токгр-о;, рггеіінт,
Ьѳііит, Т. рггеііит, ѣеііит,
ри§ща)—брань; война, борьба.
17, 35 па^чаАй р^'цѣ лаой на
врань. 17, 40 препоАсала лаа ссй
силою нл врань (В. и Т. ай Ъеі-
Іит, С. для войны). 23, 8 Гдь
силена ва врани (Т. роіепііззітнз
ѣеііаіог, С. сильный въ брани).
26, 3 афе востанета на лаа врань.
45, 10 шсллла врани. 67, 31
расточи іазьіки уотжфыж вра'нелАа.
75, 4 шрѴжіе й ласчь й врань.
77, 9 возвратйшасА ва день
врани. 88, 44 не заступила ёсй
ёгб во врани. 139, 2 весь день
шполчау^ Брани. 139, 8 ва ’ёнь
врани. 143, 1 персты лаоа на
врань. ,
БРЛТ11СА (-оХгр5]ааі, ехріід’-
паге)—бороться: сражаться, вое-
вать.
108, 3 вра'шасА со ланою тѴне
(Т. оррн^папііа іпе іттегііо,
С. вооружаются противъ меня
безъ причины). 128, 1 лапожицсю
БраіплсА со лапою (Т. пшііит
аіТесегипі те аіщнзіііз, С. много
тѣснили меня). 128, 2 лаиожи-
цею вра'шасА со ланою (см. выше).
БРИТЪ (б ябек^б;, Ггаіег)—
братъ.
21, 23 повѣлла илаа Твое вратіп
лаосй. 34, 14 враіА’ нашелаѴ.
48, 8 врата не йзкавита. 49,
20 на врата твоего клеветала ёсй.
68, 9 чѴждь выуа Братіи лаосй.
121, 8 ради вратій лАОііуа. 132,
1 ёгкс жити вратій вк^пѣ. 151, 1
лила вѣуа ва вратій лаосй. 151,
5 Бра'тІА ЛАОА довріі й велііцы.
БРДШНО (тб ёбезря, сіѣнз; то
ррйря, езса, Т. сіѣнз; б
тізрб;, сіѣагіа, Т. ѵіаііент; ?]
і3ршяі;, езса, Т. сіѣнз)—пища.
Относительно 15-го стиха 54-го псалма
Зпгабенъ говоритъ: «подъ брашнами мо-
жешь разумѣть ученіе, содержавшееся
въ проповѣди, коимъ питались души вѣ-
?іуюіцнхъ>.—Ррши.1 переводится также
см. ниже): «снѣдь».—рршаі; переводится
также (см. ниже): «шіща», «снѣдь».
54, 15 иже кѴпнш наслаждалсА
ёсй со ллною врашена (гб., Т. дні
рагііег йніее іпіѣашнз сопзііінт,
С. съ которымъ мы раздѣляли
искреннія бесѣды). 73, 14 дала
б’сй того вра'шно людема бю-іиді-
скилАа. 77, 18 поспросити Брашна
дѴшалла свойлаа. 77, 25 Брашно
і (ё~.) посла йлаа до сытости. 77,
I 30 ёфС Брашнѣ (тг;; рршзеок)
I сѴф$ во оустѣуа йуа. 78, 2 по-
б р е лд ж
31
Б Ы
ЛОЖЙша тр^піл рЛБа Твойуа Брашно I
(С. па снѣденіе) птйцалаа не-
Беснылда. 106, 18 всжкагш врашна
В03Гн\’щаСЖ дУ’ша йуа.
БРЬМІА (то срорт'оо, оппз; т]
йрас;, оппз)—бремя, тяжесть.
37, 5 іакш вреліж тжжкое.
80, 7 шжта ш врсллспс (я~б
яраешѵ, аЪ опегіЪпз) уревета сгѵ)
(Т. атоѵі, іпдиіѣ, аЬ опеге Ьп-
тегппі еднз, С. Я спяль съ ра-
менъ его тяжести).
БРСППД (б -тдкб;, Іпішп)—
грязь.
17, 43 гакш вреніе п^'тій по-
глаждѴ л. 39, 3 й ш Брс'ніж тйны
(С. пзъ тинистаго болота). 68, Ій і
спей л\ж іо БрснііЪ (Т. егіре те е
Ініо, С. пзвіекп меня изъ типы).
БРІІТВД (тб торб'л поѵаспіа)—
бритва.
51, 4 іакш врйтвЧ’ йзоірре'н^1.
БРОЗДД (б хт][іб;, саппіз, Т.
Ггешпп)—удило (приборъ для
взнузданія).
31, 9 Броздами й оуздою че-
люсти пу'Л ВОСТЖІІІСШИ.
Б^ДеТЪ см. БЫТИ.
ІІХДРПІИ см. БЫТИ.
БХД1І см. БЙТ1І.
БА'ДІІТв см. БЫТИ.
ЫѴДК см. БЬ'ІТН.
БЙДХ’ГЪ см. БЫТИ.
Б^ІИ, БУіЙ (р-шрб;, зіиііиз, Т.
«іпШвзітнз)—несмысленный, без-
умный, глупый, невѣжда.
93, 8 й гЛ'іи нѣкогда оулдЪ-
дрйтссж (С. когда вы будете
умны, невѣжды).
БЙРбІГЬ (т7); хятяф'бо;, бури,
ргосеііае, ргосеііагнт, ѣетрезіаііз,
Т. ргосеііозпз, ргосеііозіззітнз,
ѣнгЪіпепз; [Зіяю;, ѵеѣетепз)—бур-
ный (бури).
10, 6 й дѴуа бѴрена (Т. рго-
ееііозіззііппз, С. палящій) часть
чаши йуа. 47, 8 д^уолаа Б^'рнылѵл
(Ь тсмебр-яті [Зіяіи), іп зрігіін
ѵеЪешепіі, Т. Енго, С. восточ-
нымъ вѣтромъ, Амвр. «вѣтромъ
восточнымъ») сокр^шйшн кораслй.
80, 8 оуслышауа тж ва тайнѣ
вѴрнѣ (Амвр. «въ тайнѣ съ гро-
момъ», Т. іп ІаІеЬгіз Іопіѣги, С.
пзъ среды грома). 106, 25 й
ста дУуа вѴрсна. 148, 8 дѴуа
вѴрена.
БЪ'РА (т; хятяді;, іешрезіаз,
ртосѳііа, Т. ргосеііа, ІигЬіпа)—
бУРЯ- л
49, 3 й шкрсста У'гш вѴрж
зѣлна. 54. 9 (б гД'ри. 68, 3 й
в^рж (Амвр. «волна», Т. Пнепінт
іпнпсіапз, С. быстрое теченіе)
потопй лъь. 68, 16 Б\>:рл водная
(Амвр. «волна водная», Т. ішпі-
сіішз ѣіпепішп аднаппп, С. стрем-
леніе водъ). 82, 16 та'ыѵ поиіс-
неши <ь Б^рею Твоею. 106, 29
й повелѣ БІі'ри.
БЫ (еі, зі)—если.
Срвн. выше: <аш,е».Частіща<бы>стоіітъ
всегда въ свази съ союзомъ «аще», пли
сокрыта въ глаголѣ. Частица эта, упо-
требляемая вмѣстѣ съ глаголами, озна-
чаетъ желаніе, условіе, пли слѣдствіе.
50, 18 аіре бы (Т. паш поп,
С. ибо не, Амвр. «ибо не») вос-
хотѣла сен жертвы. 54, 13 аціе
бы (Т. поп епіт, С. ибо не,
Амвр. «ибо не») врага поносила
лмі------аіре бы (Амвр. «ниже»)
ненавйджй л\ж (Т. поп озог шепз,
С. не ненавистникъ мой). 80,
14 Ійль аіре бы ва п^тй л\ож уо-
дйла. 93, 17 аіре не (гі р-т; бті,
пізі диіа, Т. пізі, С. если бы не)
Гдь помогла вы лай. 105, 23 аіре
не бы (г? р.т], зі поп, Т. пізі, С.
б ы в л т и
3-2
БЫТИ
еслибы) ЛІФѵсёй. 118, 92 аще
бы не (г? р] бті, ііІ8І дпосі, Т.
пізі, С. еслибы пе) законъ Твой.
123, 1 аще не Гдь бы (гі р.т] бті
Кбрсо;, пізі диіа Вошіпиз, Т.
пізі, С. если бы не Господь)
быль въ нлсь. 123, 2 лціе не Гдь
бы (см. выше) БЫЛЬ ВЪ насъ.
123, 3 оуво вода потопила бы
(хятетоѵтізгѵ, аЬзогЬиізяоі) пас?..
БЫВДТ1І (-реайаі, йегі)—бы-
вать: быть.
Си. ниже: «быти».
98, 8 Ты лллтивь Бывала есй
нлдь.,
БЫВЪ ^е-р^и-ечо;, дві йпі)—
бывшій.
86, 6 кнжзей сіір сьівшнуг
ва неллт» (Амвр. и Ирин, «глаголя:
сей тамо родися», Т. Ьіс $епі-
іпз езі іЬісіет ехееііепііззіте, С.
такой-то родился тамъ).
БЙДЪ см. ГіІіІТИ.
ГіЬЮТБ см. БЫТИ.
БЫТИ (е іѵа'., еззе; уіѵезйя'.,
(іегі; б-аруе’.ч. еззе)—
быть, существовать: сдѣлаться,
случиться.
Кромѣ того, употребляется въ зна-
ченіи вспомогательнаго глагола. Въ тѣхъ
случаяхъ, когда вспомогательная форма
слііта въ Греческомъ текстѣ съ главною,
въ Славянскомъ текстѣ стоитъ знакъ (-(-).
Подъ «быти» подведены слѣдующія фор-
мы; «будетъ, будешп, буди, будите,
буду, будутъ, былъ, бысть, быхомъ, быхъ,
быша, бѣ, бѣлъ, бяху». «Есп», «есть»
и т. д. отнесены подъ «есмь», а «суть»
подъ букву «с», въ своемъ мѣстѣ.—См.
выше: «'бывати».
1, 3 іі вѣдета іакш древо. 9,
10 бысть (ёугм.) Гдь приБѣжиціе.
9, 19 здввсііьч-в^дсть (ётсіЦсіЪ}-
зетаи, В. оЫіѵіо етіѣ. Т. оЫі-
ѵіопі ігайепйиз езі). 9, 35 да
предана-1-Б^дет'л (тоб -арасобчя'.,
иѣ ігасіаз) ва рЧцѣ Твои (Т.
геропеге ліапп Тпа, С. чтобы
воздать Твоею рукою)------------сйрѴ
Ты в^дп (В. егіз, Т. ез) по-
.вощпнка. 13, 3 вк^пѣ неключн-
лмі-ЫіЬІшл (тр/ргкіиТ^сач, іппіііез
Гасѣі зшіі, Т. рпіИі іасіі зппі,
С. сдѣлались непотребными). 13,
5 ндѣже не і;ѣ страна. 17, 8 трё-
! истца г.ьіеть (гу&ѵ., В. сопігетаіі,
Т. шоѵе(иг) зелыд (С. всколеба-
лась земля). 17, 19 бысть (ё^ёѵ.)
; Гдь оуттіср;кл<ійс. 17. 24 б^д»
I непороченъ. 17, 26 тл приснымъ
| прпвень-ьБІідсшіі (бзыо&дзід, зап-
і сіиз егіз, Т. сит Ъепі^по Ъе-
і пігпит іе ехЬіЬез, С. сі> мило-
! стпвымъ Ты поступаешь милостп-
' во, Амвр. «съ милосердымъ ми-
лосердъ будеши») и та л^жеддъ
псповнннылдь непопикень Будеши.
17, 27 со извраіінылуті йзврднъ
Будеши. 17, 42 пе біі спасали.
18, 14 непороченъ б^д^. 18, 15
; біід^тті во Блгсволеніе. 19, 4 вес-
сожженіе твоё т'ічно-і-б^ди (~іяѵа-
тш, ріп^пе йаі, Т. іп сіпегеш
ге<1і§аі, С. да содѣлаетъ тучнымъ).
19, 9 тіи спати-е-БЫша (зоѵетсо-
о'з&т]заѵ, оЫі^аіі зіші, Т. іиспг-
ѵапі зе, С. поколебались). 21,
15 бысть (ё^еч.) сердце моё.
21, 27 жіівл-нвѴдіі’ть (Цаоѵтяі,
ѵіѵепѣ, С. да живутъ) сердца йр.
! 26, 9 поллбфникя лдой в^ди (уе-
ѵоб, езіо, Т. Гпізіі, С. былъ).
і 29, 8 вьіуь (ёуеч.) сл^фёііА, 29,
: 11 Гдь БЫСТЬ (ёуеч.) помбфннкь.
) 30, 3 б^дн (^еѵоб) лдй. 30, 12
Быуь (ё^еч.) поношеніе. 30, 13
ЗЛБве'пь-і-Бы'^ь (ётсеЦа&т]ѵ, оЫі-
ѵіоні (іаінд зіпп, Т. оѣііѵіоне зе-
реііог, С. я забытъ)------------ныуа
(ёугѵ.) ілііш сосѣдь поі’Ѵблспь. 30,
| 19 нѣл\ы да Б^дѴтъ
і суетны льстнвыа. 31, 9 не г^дп-
выти
33
Б Ы Г II
ТС (уі'ѵ.) ГЛКШ КОПЬ II ЛаССКЯ. 32,
9 и Бьіша (гуеѵ.). 32, 22 б^ди
Гди, лить Твож. 34, 5 да
вйдѣ’тя (уеѵ.) гакш прауя. 34, 6
да сплетя (угѵ.) пііть йуя тлаа.
35, 13 йзриіювсііич-выша (ё$<Ь-
сЛ^аяѵ, ехрпіэі зипі, Т. ітреі-
Іипіиг, С. низринуты). 36, 10
й не Б^детя (рт; В. поп
егіі, С. ие станетъ) грѣшника.
36, 18 достожніе йуя вя вѣкя
б^дстя (Т. Гпіпга 8ІІ, С. пребу-
детъ). 36, 25 юнѣвшій вьіуя
(еугѵ.). 36, 26 во Блгослове'піе
б^дстя. 36, 36 й сё не бѢ. 37,
9 шзлбвлепя ч- выуя (ёхяха>&т(ѵ,
аѣПісІиз зиш, Т. (ІеЬіІііаіиз зиш,
С. я изнемогъ, Амвр. «раз-
слабленъ»). 37, 15 вьіуя (ёуеѵ.,
С. сталъ) гакш человѣка. 38, 14
и ктолай не б^д'і (и-яр^ш, его, Т.
8Іт). 40, 14 гЛди (угѵ.), гА!дн
(уё'л, Т. ашеп, ііѳгиш ашеп, С.
аминь, аминь). 41, 4 кьіша (гугѵ.)
слезы лаож лапѣ улѣвя. 43, 13
й не бѢ лапбжество (Т. еѣ поп
апхізіі гет ргеіііз еогит, С. и
не возвысилъ цѣны его). 44, 17
бьІшд (ёуеѵ., паіі выпѣ, Т. егппі,
С. будутъ) сьінове твой. 48, 10
жйвяч-Б\:детя (Садае-яі, ѵіѵеі) до
конца (Т. иі ѵіѵаі асіішс іп аеѣег-
пшп, С. чтобы остался кто
жить навсегда). 48, 15 ш славы
своеж (В. а §-1огіа еогит) йзрино-
вспич-Бьіша (ё^шайадояѵ, въ Вульг.
совсѣмъ нѣтъ, Амвр. «изринове-
пи будутъ отъ жилища своего»,
Т. ех Ьаѣііаспіо ез’пз, С. моги-
ла-жилище ихъ). 49, 21 б^д^
тевѣ подобсіія. 49, 22 й не б^-
детя йзвав.ажжй. 50, 18 даляч-
ныуя оуьш (еошхя яѵ, Лейіззет
пііцпе, Т. иі Леш, С. я далъ бы
Справочный н Объяснительный Словарь къ Псалтири.
ее). 52, 4 вк^пѣ пспотреБшіч-
вьіша (т]уреіші>7]<за'>, іпиіііез Гасѣі.
зипі, Т. риѣігіі ѣасіі зипі, О.
сдѣлались непотребными). 52, 6
не бѢ страуя. 54,13 претерпѣляч-
БЫуЯ оувш (отстргря ЯѴ, ЗПЗІІПЦІЗ-
8сіп пііцие, Т. діші Геггеш, С.
это я перенесъ бы). 54, 19 во
ланозѣ бл^ со лапою. 55, 7 ііа-
блюдлтнч-бѴдѴтя (сроХя’оот.ѵ, оѣзег-
ааЪипѣ, Т. оѣзегѵапі, С. наблю-
даютъ) (разночт. къ: соуранлтя).
58, 13 іатич-дач-Б^д^тя (аокЦ-
ср9тра>аяѵ, сошргеЬепіапіиг, Т.
ѣиетіпѣ Лергеѣеп8І, С. да уло-
вятся). 58, 14 й не в^ть (оэ
|лт] утся(о;оиаіѵ, поп ѳггіпѣ). 58,
17 бьІляч— (Ісіі (гуеѵ.) заст^пнніія.
60, 4 бьІляч—еси (гуеѵ.) оупова-
піе. 62, 1 внегда выти $ла$. 62, 8
Бьіляч-есй (ёуеѵ.) полабфішкя. 62,
11 части лйсовшлая б^д^тя (Т. Ѣпіпгі
зипі, С. достанутся). 63, 8 стрѣлы
лаладенсця выша (гугѵ.) газвы йуя.
67, 25 вндѣпач-пыша (ё&ешрт)-
Лтряѵ, ѵійеппіѣ, Т. ѵіЛегепі, С.
видѣли) шествіе Твогл, Еже. 68,
9 ч^ждь вьіуя (ёде'>.) Братіи лаосй.
68, 11 бысть (ё'р'л) вя поноше-
ніе ланѣ. 68, 12 Быуя (ёугѵ.) йлая
вя притчѣ. 68, 21 й не бѢ (об/
□тп)р?еѵ, поп Гпіі). 68, 23 да
в^детя (угѵт]Ѣ.) трапеза йуя. 68,
26 да в^детя (уемт^.) двбря пуя
п'істя, й вя иіилііціиуя йуя да не
вѴдетя живый. 68, 32 оугбдноч-
в^детя (яргягі, рІасѳЬіѣ, Т. ше-
Иог ѵіЛеЪіінг, С. будетъ благо-
угоднѣе) БгѴ. 68, 33 живач-
в^детя (Стретяі, ѵіѵеі, Т. геѵі-
ѵізсеі, С. оживетъ) д^ша. 70, 3
гЛ;ди (угѵоб) лай. 70, 7 ч^до выуя
(ёуеѵ.) ланшгилая. 71, 12 сдЛіже
не бѢ (ооу отстірхвѵ, поп егаі, Т.
з
Іі ы т и
34
БЫТИ
поп Гпегіі) поллоцпіикд. 71, 15
жйвач-в^дета (Стргетаі, В. и Т.
ѵіѵеі, С. будетъ жить). 71, 16
^утвержденіе. 71, 17 вз-
лета ймж егш блгословсііо. 71, 19
бУдн, б^ди (уёчоі-о, уеѵоіто, Гіаѣ,
йаі, Т. атѳп, ііѳгпт атѳп, С.
аминь и аминь). 72, 14 кьіуа
(еуеѵ.) іазвена. 72, 19 какш бы'-
ша (еуеѵ.) ва здпѴстѣпіе. 72, 22
скбтепа Быуа (ёугѵ.) оу.ТеБ?. 75,
3 бьІсть (ёугѵ.) ва мирѣ мѣсто
его). 76, 3 не прельфенач-вьіуа
(оох т^атт^ѵ, поп зшп (іесеріиз,
Т. поп іпіегтійепіе, С. не
опускается, Амвр. «и не изне-
могоста»). 76, 19 трепетна бысть
(ёуеѵ., сопігешпіі,, Т. ігѳтиіі;, С.
содрогалась) зелмл. 77, 8 дл не
в^д^та (уём.) гакоже отцы йуа.
77, 37 сердце же йуа не вѣ пра-
во (обх ебіЫа, поп егаі гѳсіипі,
Т. поп езвеѣ сотрагаіпз) са Ийма.
77, 63 дѣвы йуа не шсѣтшваныч-
вьіша (оох ё-з^бт^аѵ, поп 8ііпі
Іатепіаіае, Т.. поп Іапсіагепіпг,
С. не пѣли брачныхъ пѣсепъ,
Амвр. и Ирпн. «не быша по-
чтёны чертогомъ»). 77, 64 вдо-
вицы йуа не шплаканы Б^д^'та (об
хХа->а&троѵ-аі, поп ріогаѣапіпг, Т.
поп йѳгепі, С. не плакали, Амвр.
и Ирин, «не плаката»). 78, 3
не вѣ погреважй. 78, 4 вьіуома
(ёугт.) поношеніе сосѣдшма на-
шыма. 79, 18 да в^дета (уе'л).
80, 10 не кадета тевѣ во'га нова.
80, 14 аіре вышач-людіе ДІойч-
послкшали (^хоиаеѵ, ашііззеі, Т.
апзсиИаззѳІ;, С. слушалъ) ДІене.
80, 15 враги его) смирила ч-вьіуа
(ё-атсе^шаа, Ьпшіііаззѳт, Т. Гиіз-
8опі дергеззигиз)-----возложіілач-
выуа (ё-ё|ЗяХоѵ, тізіззеш, Т. соп-
ѵегііззѳт, С. обратилъ бы, Амвр.
<обратилъ быхъ») рУкУ Діою. 80,
16 в^дета (Т. йііпгит Гиіззеі,
С. продолжалось бы) врёмж нуа
ва вѣка. 82, 9 вьіша (ёует.)
ва заступленіе. 82, 11 выша
(ёуеѵ.) іакш гной земный. 86, 4
сіи г.ышд (ёугт.) талмм (Т. Ьнпс
^ѳпііипі 08зе іЪійеш, С. такой-то
родился тамъ). 87, 5 привмѣ-
нспач-Быр (-роаеко-ряі)тр>, аезіі-
іпаіпз 8пш, Т. герпіог, С. срав-
нялся) са низуоджфими ва рова,
вьіуа (ёуеѵ., С. сталъ) гакш че-
ловѣка нез пблаофи. 87, 6 тін ш
рУкй Твоеж шриновенич-Бьіша (ятаЬ-
зЯтраѵ, гериізі зипі, Т. ехсізі
зипі, С. отринуты). 87, 9 пре-
данач-Бьіуа (-ареоббідѵ, ѣгасііѣиб
зшп, Т. ііа іпсіизшп, С. я за-
ключенъ, Амвр. п Ирпн. < за-
ключенъ семь»), 87, 13 еда по-
Знанач-в^д^та (ршзйт]аета'., со-
§по8сепіиг, Т. ап со^позсегеіиг,
С. развѣ познаютъ). 88, 42
бысть (ёуеѵ.) поношеніе. 88, 53
б^ди, в^дн (угмо'.то, уёѵоіто, йаі,
йаі, Т. ашеп, ііегитдиѳ атеп,
С. аминь, аминь). 89, 2 прнвѣжи-
фе вьілач-есй (ё?^-). 89, 3
прежде даже горама не выти (-рб
той орту угѵтдй^ѵа'., ргіиздиаш
піопіѳз Гіѳгѳпѣ, Т. дишп попйит
іпопіез ейііі еззепі, С. прежде
нежели родились гбры). 89, 6
оуничиженіж йуа лѣта в^дѣ'та. 89,
13 оумолёнач-Б^дн (тгярахЦ&ту-',
(ІергесаЬіііз ѳзіо, Т. роепііеаі Те,
С. умилосердись) на равы Твож.
89, 17 бѴди свѣтлость. 91, 15
Благопріёмлюфе Б^дѴта. 93, 22
бысть (ёуёѵ.) данѣ Гдь ва привѣ-
жифе. 101, 5 оулзвенач-Быуа
(гттХтглтуѵ, регсаззиз зит, Т. рег-
БЫТИ
35
БЫТИ
сияяиш, С. поражено) гакш трава.
101, 7 вьір (еуе-л) гакш ноціный
враіій. 101, 8 выр (ёуеѵ., Т.
аззіііиѳ, С. и сижу) іакш птица.
102, 16 й не гДдстй (хя'і оо/
бтгяр’е', ѳі поп зиЪзізѣеѣ, Т. шох
поп еззе, С. и пѣтъ его, Ирип.
и Амвр. «абіе нѣсть его>). 103,
20 й бысть (ёуёѵ., Т. зіѣ, С.
бываетъ) нбціь. 103, 31 б^ди
слава Гдна. 103, 35 іакоже не
бьІти (отсар^еіѵ, ці поп зшѣ) ил\й.
104, 12 внегда быти и лай. 104,
17 вй рака проданй-і-бысть (ётсра-
#7], ѵепппсіаінз езѣ Т. ѵошіііиз
егаі) ІшсиДй. 104, 34 не вѣ
числа. 104, 37 не бѢ вй колѣ-
нѣр йр болжй. 105, 32 'изло-
влена ч-бьість (ехахш&т), ѵехаіпя
езѣ, Т. таіе ѣиетіѣ, С. потерпѣлъ)
ЛІшѵсёй. 105, 36 бысть (еуе'^бг),
іасінш езі, Амвр. «бяху», Т.
Гиегипі, С. были) ил\й вй со-
блазна. 105, 38 оу віёііа-ь высть
(і'роѵох-оѵт)і>7], іпГесѣа езѣ, Амвр.
и Ирин, «мерзка бысть», Т.
сопіашіпаіа еззеі, С. оскверни-
лась) зелалж. 105, 48 в^ди, б'Д
ди (уёѵоіто, угѵоіто, ѣіаѣ, ѣіаѣ, Т.
ашеп, Ьа11е1п-]аЬ, С. аминь, алли-
луія). 106, 12 не бК полаагажй.
106, 27 лл^дрость йр поглоіце-
на-нББІсть (хатг-ббт), Іеѵогаіа езѣ,
Амвр. <поглощается», Т. аѣзог-
Ьеаіпг, С. исчезаетъ). 108, 7
№ б^’дстй (дг^ёайш) па грѣр.
108, 8 да гД'дЪ'тй (деч.) дніе егчі
ліалн. 108, 9 да бУд^тй (;гѵ.)
сынове сгу) ейри. 108, 10 да
йзгнлнн ч-б^дѴтй (гхрЬ]{Н]тшаа';,
е]ісіапѣиг) йз долпѵва свонр (Амвр.
<д да ищутъ пропитанія отъ
опустошеній своихъ исходящее,
Т. дшегапЦие зіірет е Іосіз (1е-
зоіаѣіз 8ПІ5, С. п просятъ хлѣба
изъ развалинъ своихъ). 108, 12
да не Б^дета (|Ц бляреатш, поп
зіѣ) ел\*з заступника, ниже да бУ-
I дстй (уеѵ.) оуціедржжй сирштьі
е’гш. 108, 13 да бУдУтй (уеѵ.)
I чада егш вй погУвлёніс. 108,
і 15 да бУдУтй (уеѵ.) ирсд Гделѵл
I вынУ. 108, 19 да бУдстй (^еѵ.)
| ел'У гпііш ри'за. 108, 25 азй
| Бьір (ёдеѵ.) поношеніе. 111, 2
| сильно на зелий бУдстй сѢлаа.
111, 6 вй палажть вѣчнУю бУдстй
првникй. 112, 2 б^'ди нлѵ?> Гдис
[ Бдгослове'но. 113, 2 бысть (еугѵ.)
। І^деа. 113, 16 подобііи йлѵл да
: біід^тй (^ё-л). 117, 14 БЫСТЬ
| (ёуе^.) лай во спсеніе. 117, 17
! жйвй-г-Б^ (Цаоріаі, В. И Т.
ѵіѵаш, С. буду жить). 117, 21
бьілй-ьесй (ёуё'^оо, Гасіпз ез, Т.
Гнізіі, С. содѣлался) лміѣ во сіісё-
ніе. 117, 22 еёй бысть (ёдеѵ.)
во глав^' оугла. 117, 23 ш Гда
бысть (гуёѵ.) сей. 117, 28 былйн-
б’сй (ёуёѵри, Гасіиз ез) ланѣ во
сііссніе. 118, 54 пѣта БлуЛ'.
118, 56 сей бысть (ёр'л). 118,
76 бѴдн (уо'^і).) же л\лть Тнож.
118, 77 жйвй-і-б^д^ (Ст]<5О[іаі,
В. и Т. ѵіѵаш, С. буду жить).
118, 78 азйже разлаышллти-г-Б^д^
(я5океауг(аФ, ехегсеЬог, Т. піеіі-
іапіе ше, С. я размышляю) вй
заповѣдер Твойр (разночт. къ:
дзй же погл^лллюсл). 118, 80
вѴдн (де''-) сердце ллоё непорочно.
118, 83 злнё ььір (еуг'>.) іакіо
лаѣр. 118, 92 аціе бы не закона
Твой поученіе лаоё была, тогда
СѴБШ ПОГЙБЛа-І-БЬІр (я-Ш?.б[Д7]Ѵ,
В. и Т. регііззеш, С. погибъ
бы). 118, 116 жйвй-+-іД'дѴ (Сі)-
стб’> ре, В. и Т. ѵіѵаш, С. буду
з*
Б Ы Т І €
36
вѣса
жить). 118, 144 жйвач-Б^
(Цаоріаі, В. и Т. ѵіѵат, С.
буду жить) 118, 173 дд вѴдета
(•(еѵга^ш) р^кд Твож. 118, 175
живд-і-БІёдета (^аетяі, ѵіѵеі, Т.
ѵіѵаі, С. да живетъ) діёшд лдол.
119, 6 са нендвйджіриліи мйрд вѣуа
лмірена (послѣднихъ двухъ словъ
нѣтъ ни у Тремеллія, ни въ
Синод. переводѣ). 121, 2 сто-
гЬіре Бжу» (Т. СОПЗІЗІішѢ, С.
стоятъ) ноги ндшл. 121, 7 б^дн
(іеѵ.) же мира ва сидѣ твоей.
123, 1 діре не Гдь вы выла.
123, 2 гдкгѵ діре не Гдь вы выла
ва нлса-------оуво живыуа пожёр-
лнч-бьІшд (хатетпоѵ, сіе^іиііззепі,
Т. аѣзогЪиіззепі;, С. поглотили
бы) ндса. 123, 7 йзвдвлсни-і-
вьіуома (грр6здт][ігѵ, ІГЬегаН зніпиз,
Т. егеріі зптпз, С. избавились).
125, 1 выуома (ёуеѵ.) ідкш оутѣ-
шени. 125, 3 выуома (гуеѵ.) ве-
селжіресж. 127, 2 довро тевѣ
в^дета. 128, 6 дд вздѣта (уеѵ.)
гдкш трлвд. 129, 2 да вКдѴта
(угл) оѵшн Твой внемлюірѣ. 134,
18 подобно йлда дд в^дѴта (де'л).
136, 5 здБвендч-вѴди (ётщЦаОеіт],
оЫіѵіопі (Іеіпг, Т. оЫіѵізсаіиг)
деснйцд люж. 138, 17 лінѣ же
зѣлу) честннч-Бьішд (г-ірт({И)ааѵ,
Ьопогійсаіі 8ппі, Т. ргѳііозае зппі.
С. возвышенны). 138, 22 во
врдпі Гіьішд (ёуёѵ.) л\й. 140,
6 пожс'рты-ь-БЫША (ха-еіто&тгряѵ,
аЪзогріі зппі, Т. аѣ Ътоѵѳпѣ зе,
С. разсыпались, Амвр. «повёр-
жени да будутъ»). 141, 1 внегдд
выти ёлл^. 141, 5 не вѣ знджй.
148, 5 й бьішл (еуём.). 149, 9
слдвл сіж в^дета. 151, 1 лила
вѣуа ва„Братіи лдоей.
БЫТІС (г( угѵезі;—происхо-
жденіе, начало, въ ин. сп. ѵ; аи-
атая і;—составленіе, устроеніе; въ
Вульг. и у Трем. нѣтъ)—бытіе:
происхожденіе, сотвореніе.
103 (въ надп.) ш лдірстѣлда
бытіи (С. о сотвореніи міра).
БЫХО/НЪ см. БЫТИ.
БЫХЪ см. БЫТИ.
БііІПЫ см. БЫТИ.
БЪ см. БЫТИ.
; БЪГИЪ (^эуаоебшѵ, йі^іѳпз)—-
бѣгающій.
54, 8 сё, оуддлйусж вѣгдж
(Амвр. и Ирин, «се, удалюся
бѣгая», Т. ессѳ, днат Іоп^іззітѳ
еѵа^ѳгег, С. далеко удалился
бы я).
БѢГСТВО (г; ср-р], Ы^а, Т.
ейи^іит, убѣжище)—бѣгство.
141, 5 погйве Бѣгство (Ирин,
и Амвр. «убѣжище») и) лденё
(С. не стало для меня убѣжища).
БЪДЛ (6 х'ѵВоѵо;, регісиіит,
Т. ап§ог)—бѣда: злоключеніе.
114, 3 вѣды (С. муки) ддювы
ЮБрѣтбшд лѵь.
БТііКЛТН (сриуеТѵ, Ги§;егѳ, Т.
еѵа^еге, Гп^еге)—бѣжать.
®и?еТч переводится также (см. ниже):
•убѣжати».
30, 12 вона вѣждшд (Т. еѵа-
§апіпг, С. бѣгутъ) у) мене. 67,
2 й дд вѣждта у) лнцд Сгу). 138,
7 у) лица Твоегу) кллмѵ вѣж$ (Т.
Ги^егеш, С. убѣгу).
БЪСЪ (то оаі|і6ѵіоѵ, сіаетоп,
Т. ібоіпт, іііетоп)—бѣсъ: злый
духъ, демонъ, идолъ.
Относительно 6-го стиха 90-го псалма
существуютъ многоразличныя толкованія
у’Отцовъ и Учителей Церкви (см. Зига-
бена\По Зигабену, «срящъ» есть встрѣча.
Въ Кіевской Толковой Псалтири 1728 г.
читаемъ: «срящъ—случай или причина
ко грѣху; бѣсъ полуденный—разжженіе
на грѣхъ отъ брашенъ».
вднѵлшнскв 37
в д с і л і с к г
90, 6 ю сріырд й вѣса пол^-
денпагш (Ирин. и Амвр. «отъ
тли разоряющія въ полудни»,
Т. а Іне ѵазіапіе іп піѳгісііе, С.
заразы, опустошающей въ пол-
день). 95, 5 ідкщ вей вози іазыка
вѣсовс (Т. ісіоіа, С. идолы). 105,
37 и пожроша сыны свод и дщери
свол вѣсовш.мг (Т. (іаеіпотііЪиз,
С. бѣсамъ).
БТіХЪ см. БЫТИ.
БАХХЛ см. ББІТИ.
ЛБѴДІѴІІСІіЪ (тоб Ва^’Ашѵо;,
Ваѣуіоиіз, Т. Ваѣуіопіз)—
Вавилонскій (Вавплона).
См. ниже: «Вавѵлопь».
136, 1 на рѣкдр /ілвѵл’ѵнсыіул.
ВДВѴііиШ’Ь (6 ВяроХшѵ, Ва-
Ъуіоп, съ Евр. «смѣшеніе»)—
Вавилонъ, столичный городъ въ
Халдейской землѣ.
Относительно замѣны въ нижеприво-
димомъ текстѣ имени «Раавъ» —«Еги-
птомъ» преосв. Ириней свидѣтельствуетъ,
что во многихъ мѣстахъ Св. Писанія
встрѣчается эта замѣна. По изъясненію
св. Кирилла, слова 4-го стиха 86-го
псалма сказаны отъ лица Христа Спаси-
теля и содержатъ пророчество о томъ,
что Церковь Его имѣетъ составиться изъ
многихъ пародовъ, притомъ самыхъ не-
честивыхъ, т. е. смертельныхъ, заклятыхъ
враговъ этой Церкви.
86, 4 полѵыі$ Рддва й Вдвѵ-
дшнд в’Ёд^ірылаа ЛІл (рѵтрЦаоца'.
'Раа(3 хаі тоі? уіѵшяхоо-
ыѵ Ме, В. шетог его ВаЬаЪ
еѣ ВаЬуІоиіз зсіепііпт Ме, Т. те-
того Ж^урііпт еі Ваѣуіопіпт
арші позсепіез Ме, С. упомяну
знающимъ меня о Раавѣ (Египтѣ)
и Вавилонѣ, Амвр. и Ирин, «по-
мяну Египетъ и Вавилонъ между
знающими Мя>).
ВШГѴЛШІІЬ (тоб Вярокшѵо;,
Ваѣуіоиіз, Т. Ваѣуіопісиз)—Ва-
вилонскій (Вавилона).
См. выше: «Вавѵлонскъ».
136, 8 дщй Вдвѵлшна швд-
Хннал.
ВЛ/ПТі см. ВЫ.
ВИРВЛРЪ (рар^аро;, Ьагѣа-
гпз)—иноплеменникъ, ппоязыч-
ннкъ.
113, 1 дблЛ7 ІакшвлА йз людій
ВДрВДрУі (іи Хяоб [Зярряроо, <ІѲ
рорніо ЪагЬаго, Т. а рориіо реге-
§тіпі вегтопів, С, изъ народа
иноплеменнаго).
ВіЮДНСКЪ (о;; Вазаѵ, Вавап,
Т. Вазаиіз)—Васапскій.
134, 11 й ГѴгд, цдрл Вдедп-
скд. 135, 20 й Шгл цдріь Вд-
сднскд.
ВЯОЛІГЬ Вяаяѵ, Вазан)—
Васапъ: сѣверная часть за-Іор-
данской страны (границы съ сѣ-
вера—гора Ермопъ, съ юга—Іа-
вокъ и Галаадъ, съ востока—горы
Гавлонскія, съ запада—восточные
берега Галилейскаго моря.
«Васапъ» слово Арабское и значитъ:
«грунтъ ровный, мягкій, песчаный». Ва-
санъ принадлежалъ нѣкогда царю Огу и
завоеванъ у пего Израильтянами во
время Моисея (Второзак. III, 1, 3—4).
67, "23 Ш Вдсднд ШБОАЦій.
ВДОЫГСКТі (б [ЗазсХ’лхо;,
уменып. ОТЪ р«аскео;, царёкъ,
ге^нінз, В. Ъазііізснз, Т. аэріз)—
небольшая змѣя, ящерица.
ІІ1Ш1
38
в е л е л ѣ и і е
«Васіліскъ—ненавистный и завист-
ный человѣкъ» (Кіев. Слѣд. Псалт. 17281.
Наступаніе на ядовитыхъ и плотоядныхъ
звѣрей и попраніе ихъ есть побѣда надъ
зломъ. Но объясненію Зигабена, подъ
аспидомъ можно разумѣть клевету, ко-
торая ва подобіе аспида пзрыгаетъ ядъ
въ уши людей на оклеветываемаго ею;
василискъ есть зависть, ибо какъ ва-
силискъ въ глазахъ имѣетъ вредъ, такъ
и зависть одними глазами вредитъ тѣмъ,
которымъ завидуетъ. Св. Василій Великій
говоритъ, что василискъ умерщвляетъ
самымъ взглядомъ: по преданію, оігь
однимъ своимъ взоромъ, бросающимъ
нѣкій губительный ядъ, погубляетъ за-
веденныхъ имъ. По словамъ св. Григорія
Нисскаго, попираетъ василиска тотъ, кто
попираетъ зависть: какъ василискъ но-
ситъ вредъ въ глазахъ, такъ и завистли-
вые, какъ говорятъ, имѣютъ вредъ въ
глазахъ.
90, 13 НА ДСПІДД Й ВДСІЛІСКА
наступити (Т. зіірѳг Гегосеш Іео-
пеііі еі аврЫет іпсесіез, Амвр. «на
льва люта и аспида наступити»).
елсъ см. вы.
нишъ (о|ііоѵ, ѵезіег)— вашъ.
4, 5 вй сердцду'й влшиуй, на лб-
жлул влшиуа. 23, 7 кнлзи ваша.
23, 9 кназн ваша. 30, 25
сердце влше. 33, 0 лица ваша
(Амвр. «ихъ», Т. еогшп, С. ихъ).
47, 14 сердца ваша. 57, 3 р^'ки
вапііъ. 57, 10 терпіТн вл'шегш.
61, 9 сердца ваша. 68, 33 д^шл
ваша. 74, 6 рога вдиіегш. 77,1
оууо ваше. 80, 4 праздника ва-
шегш (въ пѣк. сп. т;р.шѵ, В. по-
зіггс, Амвр. «нашего», Т. позігіз,
С. нашего). 94, 8 сердецй ва-
шиуй. 94, 9 отцы ваши. 104,
11 достоХнІА вдшегш. 113, 22
на сыны вапіл. 133, 2 р\’ки ваішь.
ВВЕСТИ (ауеіѵ, аіііііісегѳ; а~я-
бѳеіисеге; е'заіуеіѵ, іпсіисеге.
Т. іпекісеге, аскіисеге)— ввести,
привести.
іуеіѵ переводится также (см. ниже):
«возвести» , «предводителствоватп». —
агяуеіѵ переводится также (см. ниже):
«отвести».
[ 42, 3 внедбета (^адоѵ) ліл.
59, 11 кто введете (атс.) мл.
65, 11 ввела (гі<з.) ньі есй. 77,
54 введе (гіа.) л. 107, 11 кто
введетй (аы.) лѵк.
йВбСТНОА (а/^аеа&аі, асИи-
сі, Т. іпѣгагѳ) — ввсстись: быть
ввсдсну.
44, 16 введется» (Т. іпігапі,
С. входятъ) на уралаа.
ІіДОІіЛ (^ хіРа, ѵійиа)—•
вдова.
108, 9 жена егю вдова. 145,
I 9 вдов^ прінлАста.
йДОВЙЦД (?] р]ря, ѵісіиа) —
вдова.
67, 6 й с^дій вдовйцй. 77, 64
вдшвйцы йуй не шплдкапы с^дѴтй.
93, 6 вдовйцѴ й сира оулдорйша.
В6ДЪ (я-яуаушѵ, диі сарііѵит
или сарііѵоз аЬйихегіі, Т. диі
сарііѵит пли сарііѵоз аЪіІисеЪаѣ)—
«плѣпшій», плѣнившій, ведшій
плѣннаго, «плѣнитель».
Глаголъ і-іуеіч, аЬсіисеге, помимо глав-
наго своего значенія, имѣетъ еще зна-
ченіе: отводить въ плѣнъ, въ тюрьму.
136, 3 й ведшіи идей (Амвр.
«и погребатели наши», В. диі
сарііѵоз аЫихегипі поз, Т. циі
сарііѵоз аМисеЪапі поз. С. п при-
тѣснители наши).
иеелФегшръ (6 вее^ерЬр,
і ВееІрЬе^ог, Т. ісіоіипі РеЬог)—
Веелфегоръ (Ваалфегоръ), идолъ
Моавитскій и Мадіапитскій.
| Отъ горы Фсгоръ или Фогоръ, на ко-
1 торой стоялъ этотъ идолъ Ваалъ, онъ и
получилъ свое сложное названіе; по ино-
гда онъ п просто называется Фогоромъ
(Числ. 31, 16; Іпс. Нав. 22, 17).
105, 28 й причдетйшлеа. Кеел-
і фегшр^ (Т. сшп іііоіо РеЬогіз,
0. къ Ваалфсгору).
В^ЛбЛ’ЫІІб (і] р.г-рко~рг7ггія,
ша§пнз йесог, Т. та)езіаз)—веле-
велелѣпота
39
в е л и ч а е
лѣпіе, великолѣпіе: блистательная
красота, величественноеизящество.
і-^аХоттрё-еіа переводится также (см.
ниже): «велелѣпота», «великолѣпіе».
20, 6 славѣ и велелѣпіе (С., ве-
личіе) возложити на него.
Ііб/ІвЛТіПОТЛ (г) [іг-рХотгрг-
тгеіа, ша^пійсепііа, йесог, Т. ехееі-
Іепііа, піа]езіаз)—велелѣпіе, ве-
ликолѣпіе: блистательная красота,
величественное изящество.
и.г-р'лотгрёггіа переводится также (см.
выше): «велелѣпіе» и (ниже) «велико-
лѣпіе». ,
07, 35 на Іили велелѣпота (С.
величіе) бгч). 103, 1 ва велелѣ-
потѣ (С. величіемъ) швлеклсе есй.
ІІбігеР’ІіЧбРіЛТИ ([іерХоррт^о-
ѵеТѵ, піа^па Іодиі, Т. ша^пііі-
сеге зе, зе аііоііеге)—быть мпого-
рѣчиву, величаться, хвастаться.
Въ Академическомъ Словарѣ этому
глаголу придало еще значеніе (пс. 54,
ст. 13): «наговаривать», «клеветать».
37, 17 на лѵй велерѣчеваша
(С. величаются). 54, 13 на ліё
велерѣчевала (С. величается).
ИбДбРТіЧІШЪ (р.е-]сакоррг)|і<оѵ,
піа^пі Іодииз, Т. ^гапсІі Іодииз)—
велерѣчивый: многорѣчивый, хва-
стливый.
См. ниже: «велерѣчуя».
11, 4 езыка велерѣчивый.
В^ЛбРІіЧ^А (ілеуаХорр^рішѵ,
циі ша^па Іодиііиг, Т. диі піа§-
піГісаѣ зе) — многорѣчивый, вели-
чающійся, кичащійся.
См. выше: «велерѣчивъ».
34, 20 велсрѣчѢюіріи (С. ве-
личающіеся) на ліе.
ЯбЛІІКОіІІіПІб (т; р-еуяХотсре-
таія, ша^пійсепііа, та^піішіо, Т.
сіесог, §1огіа, огпаіпз)—великолѣ-
піе: блистательная красота, вели-
чественное изящество.
Р-еуаХогрё-еіа переводится также (см.
выше): «велелѣпіе», «велелѣпота».
8, 2 великолѣпіе (С. слава)
Твое превыше нвеа. 28, 4 гласа
Гдень ва великолѣпіи (С. величе-
ственъ). 70, 8 великолѣпіе Твое.
95, О великолѣпіе во стилѣ бгч).
110, 3 великолѣпіе (С. красота)
дѣло ёгш. 144, 5 великолѣпіе
славы (С. о высокой славѣ) стыни
Тіюее возглагблюта. 144,12 славѣ
великолѣпіе (С. о славномъ вели-
чіи) цртвіе Твосгш.
Н62ШКТ1 (р-еуяс, та^ппз, та-
0ог) — великій, большой.
переводится также (см. ниже):
«велій».
18, 14 шчиірѢсе (0 грѣуа ве-
лііка. 21, 26 ва цркви велицѣй
(Т. тпйа) йсповѣлісе Тевѣ. 39,
10 влговѣстііуа правдѣ ва цркви
велицѣй (Т. тиііа). 47, 3 града
Пре велйкагш. 50, 3 по велицѣй
лити Твоей. 98, 2 Гдь ва Сішпѣ
велика. 98, 3 да йсповѣдетсе
ііліенн Твоеліѣ вслйколіѢ. 103, 25
сіе лібре великое--------живштпае
ліалае са вслйкиліи. 113, 21 ліа-
лые са велйкилаи (В. епш ша)о-
гіЪпз).. 130, 1 ниже уодйуа ва
велйкиуа. 151, 5 вратіе люе
доврй н велнцы.
І16/ІІІЧ1ІТ1ІОЛ ([іе-рХаоугТѵ,
та^піѣісаге зе, Т. ѵіоіепіег ех-
а^ііаге)—величаться, возноситься,
похваляться.
9, 39 да не приложііта ктоліѣ
величатисе (Амвр. <сокрушити
Т. ѵіоіепіег ехаігііаге) человѣка
на зс.млй (С. да пе устрашаетъ
болѣе человѣкъ па землѣ).
ПбЛйЧДгЬ, - гМІ (|хеуаХ6ѵюѵ,
ша^піГісапз)—возвеличивающій.
17, 51 величаей (Амвр. «коль
возвеличилъ») спасеніе царева (Т.
таащіѣісапі ргэезіаге заіиіеш ошпі-
величествіе
40
и ерт еи ъ
пюсіаш ге§і зно, С. величествен-
но спасающій царя).
ве/ійчествіе ^аХша^,
шадпійсепііа, ша^піішіо. Т. ша§-
піішіо, атрііішіо)—величіе. !
иеуаІФаиѵт; переводится также (см.
ппже): «величіе».
70, 21 сулмігжнлл есй на ллл Г» !
величествіе Твое (Амвр. «умножи
возвеличеніе Твое», С. Ты воз-
вышалъ меня). 150, 2 увАлите
бгб по ЛАПожестл^ веліічествіАі (С.
величія), $гш.
Б6ЛІІЧІ6 (та [іеуаХеТа, ша§-
паііа, то [іеуаХеІоѵ, Т. тез ша§па;
т] [ігуакшаб'лг]. шаэтііііісіо)—вели-
чіе: великія дѣла; могущество.
р.етаАшзіѵ^ переводится также (см.
выше): «величествіе».
70, 19 га;кс сотворила л\н <^с<<
веліічііь (та ріауаХгТа, шадііаііа, Т.
гез шао’паз, С. великія дѣла).
78, 11 по величію (С. могуще-
ствомъ) .мышцы Твоегіі. 144. 3 ве-
личію бгш нѣсть КОНЦА. 144, б
величіе Твое повѣд<ьта.
Й&ІШ (игуяс, шацтпіз)—ве- I
ли кій.
р.ёуа;. переводится также (см. выше):
«великъ». Несходство въ 8-мъ стихѣ
88-го псалма объясняется расположеніемъ
словъ, благодаря иной пунктуаціи.
20, 6 веліА. слава егш. 46,
3 црь велій по всей зслалй. 47,
2 велій Гдь. 75, 2 во Ійлп
веліе йлъь бги). 76, 14 кто Бга
велій. 85, 10 гакш велій есй Ты. |
85, 13 іак'.і.і лить Твол веліл нл
ланѢ. 88, 8 велій й страшена
есть (Амвр. «зѣло, и трепетенъ
есть», Т. ріигіпшпі; еі гѳѵѳгеп-
(іиз, С. страшенъ Онъ). 94, 3
гакш Бга велій Гдь, й црь велій
по всей зелллй. 95, 4 гакш велій
Гдь. 105, 21 сотвбршдго ве'ліл
([дгуяХеТа, ша^паііа, Д. гез ша§'-
паз, С. великое) во бгѵ'птѣ. 107,
5 гакю велііъ веруіі икса (Т. ша§--
паіп еззе зирга ссеіоз, С. ибо пре-
выше небесъ) лалть Твоа. 110,
2 веліл дѣла Гди*. 134, 5 гакш
велій Гдь. 135, 4 сотворшелл'і
чудеса веліл е’лйпол'Л’. 135, 7
сотворі1іел\^ СвѢтіІЛА веліл еДИНОЛА^1.
135. 17 пордзйвіпелА\’ царй ве'лі’А.
137, 5 іакш веліа> сла'ва Гдн<ь.
144, 3 велій Гдь й увалена
зѣлш. 146, 5 велій Гдь наша й
веліА (Т. пшіѣпз) крѣпость бгш.
ВбНШІІНЪ (6 Вгѵіяаіѵ, Веп-
)ашіп, съ Евр. «сынъ десницы
(крѣпости)» пли «сынъ дней
(старости)»)—Веніаминъ, младшій
сынъ патріарха Іакова отъ Ра-
хили.
67, 28 тллаш ВсніАЛАіна юнѣв-
шій. 79, 3 пред бфрелАолАа й
йенідлАінолАа.
Б6ІІРБ (б и г, аб;, арег, Т.
рогепз)—вепрь: кабанъ, дикая
свинья.
79. 14 шзоііа и г.епрь ш $-
вравы.
Б6РБЯ (г; ітеа, заііх)—верба,
«вёрбіе» (ітёаі, даіісез)—мн. число.
136, 2 нл ве'ркіиуа посредѣ еі’ш.
БвРОА (б р-о/Хб;, ѵесііз, зега,
Т. А’есііз)—верея: одинъ изъ
столбовъ, на которыхъ утвер-
ждается воротная перекладина.
106, 16 верей желѣзные слолаи.
147, 2 оукрѣпй верей (В. зегаз)
врата твои'уа.
ВвРТбПЪ (тб <зтст]Ха!Оѵ, дрѳ-
Ішіса)—вертепъ, пещера.
переводится также (см. ниже):
«пещера».
141, 1 внегда выти елА$ ва
вертепѣ лАолащіелА^Сгь.
верХѴ
41
весь
В6РХ^‘ (е-ячо), зпрег, Т.
зирга)—сверхъ, надъ, на верху,
поверхъ.
107, 5 веліь веруй (С. пре-
выше) неси лить Твоь.
110 РХЪ (т) хоро'5^, ѵегіех,
темя, макушка, гуменцо: верхняя
часть головы; то яхроѵ, зиттиз
прев. ст. отъ зирегиз, верхній,
Т. ѵегіех) —верхъ, темя.
ахро^ переводится также (см. ниже):
<край>.
7, 17 и на веруи (х., С.
темя) егш неправда егш снйдети.
67, 22 веруи (х., С. темя)
власи преуодьіриуи ігл прсгрѣше-
ніпуи свойуи. 71, 16 па всрсѣуи
(яхршѵ) гори.
ІіООбЛГГГИ (еб^ра^еі>, ІгеііГі-
саге)—веселить, радовать.
переводится также (см.
ниже): •возвеселити».
45, 5 рѢчнаь оустрелиеніь ве-
селити гради Гіжііі. 103, 15 вінб
веселити сердце человѣка.
Б660Л1ІТИСА (г’грра''\іга&яі,
Іюіійсагі) — веселиться, радо-
ваться.
ейсрраімеаЯзі переводится также (см.
ниже): «возвеселитпсл».
31, 11 веселитесь ш Гдѣ.
96, 1 да весельтсь Острови
лмібзи. 96, 12 веселитесь, првніи,
ш Гдѣ. '
В660ЛІ0 (і] е&ррйябѵт], Іжііііа,
Т. Ігеііѣіа, ^ашіішп, сапіпз; 1]
яуяХХ'яа і;, ехзиііаііо, Т. сапіиз)—
веселіе, радость.
а-рХліза:; переводится также (см.
ниже): «радованіе», «радость».
4, 8 дала е’сй веселіе ви се'рд-
цы лаоелаи. 15, 11 исполнити лаь
веселіь (Т. ^ашііогит, С. радо-
стей). 29, 12 препоьсали лаь
вей всселіе.ми. 44, 16 приведусь
ви веселіи й радованіи. 50, 10
даси радость й веселіе. 67, 4 да
насладьтсь ви веселіи (С. радости).
96, 11 й правылѵл срцслѵ. весс'ліе.
99, 2 равбтайте Гдеви ви веселіи.
104, 43 й йзг.рднныь своь ви ве-
селіи (Т. сиш сапіи). 105, 5
возпеселйтнсь ви веселіи газыка
Твоегв). 125, 2 й ьзьіки наши
веселіь (яу., Т. сапіи, С. пѣнія).
136, 6 гакш ви началѣ веселіь
лхоегш.
ПОСОЛА,-ЛИ (еб'5раг/ш'>, Ьеіі-
Гісапз, диі ІаеѣіГісаѣ)—веселящій,
радующій.
18, 9 шпрлвдліііь Гднь права,
весельціаь сердце. 42, 4 ни 11 г^>
весельціелаѴ юность лаоіб (Амвр. п
Ирин. <къ Богу веселія и ра-
дости моея», Т. апсіогеш Іюііз-
зіпіаз ехзііііаііопіз иже, С. къ
Богу радости и веселія моего).
ДО /Ь (еи-^ряі /брігѵо;,
Ііеіапя, Т. І.тіиз)—веселящійся,
радующійся.
8б, 7 іаг.ш вессльціиусь всѣуи
жиліщіе ви тсг>Ѣ (Амвр. и Ирин,
«тогда пѣвцы, якоже п трубачи
воскликнутъ: вси источницы мои
въ тебѣ суть», Т. диаргоріет сапипі
ащие ас ехзиііапі ошпез Гопіез
ѵіѣе шею (1е іе, С. п поющіе и
играющіе,—всѣ источники мои
въ тебѣ). 112, 9 лаатерь ш ча-
дѣуи весельціѣ’сь (С. радую-
щеюся). 125, 3 вьіуолѵл весель-
ірссь (С. ч мы радовались).
БООНЛ (то еяр, ѵег)—весна.
73, 17 аы'твѣ’ й веснѣ7 (Амвр.
«лѣто и зиму», Т. Ьуешеш, С.
зиму) Ты создали есй ь.
йесь, БОА, ІЖ (БОИ, БОА)
(~я;, тгяая, тг5'>, тсяѵ-ес, тгяаяі,
весь
42
весь
-ста, отпіз, ппіѵегзнз, Т. диіз-
диіз, отпіз, ипіѵѳгзиз, іоіиз; атга;,
5-аая, а-аѵ, ипіѵегзиз, Т. іоѣиз;
ЗХо?, оХт), ЗХоѵ, іоіиз, ипіѵегеие,
Т. іоіиз)— весь, вся, все, всѣ.
Здѣсь помѣщены всѣ косвенные па-
дежи всѣхъ трехъ родовъ и въ обоихъ
числахъ.—переводится также (см.
ниже): «всякъ».
1, 3 всѣ слііііл. 2, 10 нака-
жіітесд вей (В., Т. и С. нѣтъ).
2, 12 вей нлдѣіофінсж. 3, 8 по-
разила бей всѣ. 5, 6 возненави-
дѣла сей псѣ. 5, 7 погѴвйши всѣ
(Т. и С. нѣтъ). 5, 12 да воз-
веселѣтсл вей. 6, 8 во всѣуа.
6, 9 вей дѣлаюфіи. 6, 11 вей
вразй. 7, 2 й всѣуа. 8, 2 по
всей землй. 8, 7 всѣ покорила
бой. 8, 8 волы ВСгЛ (і-яаа;, Т.
нѣтъ). 8, 10 по всей землй. 9,
2 всѣма (оХт() сердцема-------всѣ
чудеса. 9, 15 всѣ увалы. 9, 18
вей газыцы. 9, 26 всѣми враги.
11, 4 всѣ суетны. 13, 3 вей
оѵклонйшаеж. 13, 4 вей дѣлаюфіи.
15, 3 всѣ уотѣніл. 17, 1 всѣуа
врага. 17, 23 всѣ с^двы. 17,
31 всѣуа оуповаюфііуа. 17, 40
спѣла- есй всѣ (В., Т. и С.
нѣтъ). 18, 5 во всю землю.
19, 5 весь совѣта. 19, 6 всѣ
прошеніе. 20, 9 всѣма врагйма
------псѣ (Т. нѣтъ, С. всѣхъ)
ненавйдлфыл. 21, 8 вей вйдліріи.
21, 15 всѣ кйсти. 21, 18 всѣ
кйсти. 21, 24 все (я~ог>) сѣлѵь
------все («~7») сѣмл. 21, 28
вей концы--------всѣ отечествіе.
21, 30 вей т^чиіи-------припад^та
вей. 22, 6 всѣ дніі. 23, 1 вей
(Т. нѣтъ) жив^фіи. 24, 2 вей
(Т. пШ) терпѣфіи. 24, 5 весь
(8Хт;ѵ, С. всякій) день. 24, 10
вей пѴгіе. 24, 18 всѣ грѣуй. 24,
22 й всѣуа. 25, 7 всѣ чудеса.
26, 4 всѣ дни. 30, 12 й всѣуа.
30, 24 пей прпБніи. 30, 25 вей
оуповаюфін. 31, 3 весь (ѢХіір)
день (С. вседневнаго). 31, 11
вей правіи. 32, 4 всѣ дѣла. 32,
6 всѣ сііла. 32, 8 всѣ землѣ
------ней жив’ііфін. 32, 13 всѣ
сыны. 32, 14 на всѣ живѴфыл.
32, 15 па всѣ дѣла. 33, 5 й
всѣуа скоркей. 33, 7 й всѣуа
скорбей. 33, 10 вей (Т. нѣтъ,
С. всѣ) стіи. 33, 18 й всѣуа.
33, 20 й всѣуа. 33, 21 всѣ
кйсти. 33, 23 вей (Т. ііПі, С.
никто) оуповаюіріи. 34, 10 всѣ
кйсти. $4, 28 весь (оХт]-;, С.
всякій) день. 35, 13 вей (В., Т.
и С. нѣтъ) дѣлаюфіи. 36, 26 весь
(оХтр, С. всякій) день. 37, 7 весь
(оХтр) день. 37, 10 все желаніе.
37,13 весь (оХт|'>, С. всякій) день.
38, 9 й всѣуа. 38, 13 вей
отцы. 39, 17 вей ифѴфіи. 40,
4 все (6Хтр) ложе. 40, 8 вей
вразй. 41, 8 всѣ высоты. 43, 9
весь С. всякій) день. 43,
16 весь (оХу;, С. всякій) день.
43, 18 сіѣ всѣ. 43, 23 весь
(ЗХ-»]ѵ, С. всякій) день (Т. цноіі-
ііе). 44, 14 всѣ слава. 44, 17
по всей земли. 46, 2 вей газыцы.
46, 3 по всей зелллй. 46, 8
всеѣ землй. 47, 3 всеѣ землй.
48, 2 вей га’зьщы----------вей жи-
в^фіи. 48, 18 не пбзл\ета всѣ
(Т. диісерат, С. ничего). 49,
10 вей звѣріе д)травніи. 49, 11
познауа всѣ. 50, 11 всѣ веззл-
кйніл. 51, 3 весь (бХт;^) день
(Т. отпі йіе, С. всегда). 51, 6
псѣ глаголы. 52, 4 пей оуклонй-
шаеж. 52, 5 пей (Т. п С. нѣтъ)
дѣлаюфін. 55, 2 песь (бХг;ѵ, С.
весь
43
весь
всякій) день. 55, 3 весь (бХ^ѵ,
С. всякій) день. 55, 6 весь
(бХтр) день------всл полаышленіл.
56, 6 по всей (Т. зирег іоіат,
С. надъ всею) земли. 56, 12
по всей (Т. вирег іоіат, С. надъ
всею) зслалй. 58, 6 всл га’зы-
ки-------всл (Т. иііів, С. ни
одного) дѣлаюірыл. 58, 9 всл
іа’зыки. 61, 4 вей вьі. 61, 9
весь ебнлаи людій (Т. отпі іетро-
ге, о рориіе, С. во всякое вре-
мя). 63, 9 вей ВЙДЛфІН. 63, 11
вей праніи. 64, 6 всѣр концс'й
зслалй. 65, 2 вса зелалл. 65, 4
ВСА ЗСЛМА. 65, 16 ВСЙ БОАфІИСА.
66, 3 во всѣр. 66, 4 людіе
вей. 66, 6 людіе вей. 66, 8 вей
КОНЦЫ. 68, 20 ВСЙ ЮСКОрБЛАЮфіИ.
68, 35 вса жив^фал. 69, 5 вей
ііфѴфін. 70, 8 весь (бХтр, С.
всякій) день. 70, 15 весь (оХтрл
С. всякій) день (Т. фіоіійіе).
70, 18 рб.6’ всела^. 70, 24
весь (бХт;м, С. всякій) день (Т.
диоіійіе). 71, 11 вей царіе зела-
стіи, вей газыцы. 71, 15 ве'сь
(бХгрі, С. всякій) день. 71, 17
ВСА КШлѢіІЛ ЗбЛЛНаЛ (т. нѣтъ, С.
всѣ племена земныя), вей газьі-
цы. 71, 19 вса зелалл. 72, 14
весь (бХтрі, С. всякій) день (Т.
диоіісііе). 72, 28 вса увалы. 73,
8 ВСА праздники. 73, 17 ВСА
предѣлы. 73, 22 весь (бХідѵ) день
(Т. фіоійііе, С. вседневное). 74,
2 вса (В., Т., С. нѣтъ) чудеса.
74, 4 вей живУфіи. 74, 9 вей
грѣшпіи. 74, 11 вса рбги. 75, 6
вей (Т. п С. нѣтъ) нераз^ланіи—
— вей ^Т. ііііі) м^жіе. 75, 10
вса крюткіА. 75, 12 вей, иже.
76, 13 во всѣул. 77, 14 всю
(бХтр) нбціь. 77, 32 во всѣул
(Т. розі іоіиіп, С. при всемъ).
77, 38 всего) гнѣва. 79, 13 всіі
лаилаоуоджфіи. 81, 5 да подвй-
жатсА вса шсновапіА зслалй. 81,
6 сынове ЙЫШНАГЮ ВСЙ. 81, 8 во
всѣуа. 82, 12 вса кнази. 82,
19 по всей (Т. зирга иві\тег8ат,
С. надъ всею) зслалй. 84, 3 вса
грѣуй. 84, 4 весь гнѣви. 85, 3
весь (бХгр, С. каждый) день. 85,
5 всѣлаи призываюфылаи. 85, 9
вей газьіцы. 85, ,12 всѣлаи (бХі[))
сс'рдцелал. 86, 2 паче всѣуи (Т.
зирга фіата иііа). 86, 7 весслл-
цінусл всѣуи. 87, 8 вса виілны.
87, 10 весь (бХгр/) день. 87, 18
весь (бХтр, С. всякій) день, 8
! над всѣлаи. 88, 17 весь (оХтр)
і день. 88, 41 вса шплбты. 88,
I 42 вей лаилаеуодАіріи. <$(!?, 43
: вса врагй. 8$, 48 вса сыны.
89, 9 вей дніе. 89, 15 во вса
। (Т. и С. пѣтъ) дни. 90, 11 во
всѣр. 91, 8 вей (Т. и С. нѣтъ)
дѣлаюцііи. 91, 10 вей дѣлаюцііи.
93, 4 вей дѣлаюфін. 93, 15
вей правіи. 94, 3 по всей
зслалй. 94, 4 вей (В. отпез;
у ЬХХ, Т. п С. нѣтъ) копцы
зслалй. 95, 1 вса зелалл. 95,
3 во всѣр. 95, 4 над всѣлаи.
95, 5 вей вози. 95, 9 вса
зелалл. 95, 12 всл гаже на нйр
--------всл древа. 96, 5 вссл зслалй.
96, 6 вей людіе. 96, 7 вей кла-
нлюфінсл-----------вей Иггли. 96, 9
। над всс'ю зелалею — — иад всѣлаи.
97, 3 вей концы зслалй. 97, 4
всл зелалл. 97, 7 вей (В., Т. и
С. нѣтъ) жив'чіГіи. 98, 2 над
всѣлаи. 98, 8 на всл. 99, 1 всл
зелалл. 100, 8 вса грѢшиыл —
, ——всл дѣлаюфыл. 101, 9 весь
(бХг]'>, С. всякій) день. 101, 16
весь
44
весь
всп царіе. 101, 27 вса гакш риза
шветшаюта. 102, 1 вса внѢтрен-
наа. 102, 2 всѣуа (Т. иіііпз)
воздланій. 102, 3 вса веззакш-
піа------вса недуги. 102, О всѣма
шбйдимымл. 102, 19 всѣми швла-
даета. 102, 20 всіі (Т. пѣтъ,
С. всѣ) Лггли. 102. 21 вса си-
лы. 102, 22 вса дѣла. 103, 11
ВСА звѣри. 103, 20 ВСЙ БВѣрІС.
103, 24 вса премростію. 103,
27 вса ка Тсвѣч 104, 2 вса чу-
деса. 104, 7 по всей зелдлй. 104,
21 всем^ (С. надъ всѣмъ) стл-
жанію. 104, 31 во вса предѣлы.
105, 2 вса увалы. 105, 46
пред всѣми. ІОи, 48 всіі лібдіе. |
106, 27 вса л^дрость. 107, 6 і
по всей землй. 108, 11 да взьі- і
ірета------вса. 110, 1 всѣма |
(оХт;) сердцема. 110, 2 во всѣуа. і
110, 7 вса здпшвѣдн. 110, 10
всѣ"ма твордціыма. 112, 4 над
всѣми. 113, 11 вса, слііва. 113,
16 вей нлдѢюі|ниса. 113, 25 вей
ннзуодАЦіін. 115, 3 иі всѣуа.
11и, 5 пред всѣми. 115, 9 пред
всѣлмі. 116, 1 вей іазьіцы--------
вей лібдіе. 117, 4 вей (Т. п С.
нѣтъ) БОАЦІІИСА. 117, 10 ВСЙ
іазьіцы. 118, 2 всѣма (оХт))
сердцема. 118, 6 нд вса. 118, 10
всѣлѵл (бкт)) се'рдцема. 118, 13 вса
с^дбьі. 118, 34 всѣма (блт))
сердцема. 118, 58 всѣма (окт;)
сёрдцелда. 118, 63 всѣма боа-
ціымса. 118, 69 всѣма (октд)
сёрдцелѵл. 118, 86 вса зліішвѢди.
118, 97 весь (бктр) день. 118,
99 паче всѣуа. 118, 118 вса
Фст^паюірыА. 118, 119 вса грѣш-
ныа. 118, 128 ко всѣма. 118,
145 всѣма (6кг;) сердцема. 118,
151 вей пѴтіё. 118, 160 вса
сѢ'дбьі (С. всякій судъ). 118,
168 вей пѣтіе. 118, 172 вса
запшвѣдн. 127, 1 вей (С. всякій,
Т. диізднѳ) боацііиса. 127, 6
вса дни. 128, 5 вей ненавйдА-
і|ііи. 129, 6 ш всѣѵа. 131,
1 всіо кротость. 133, 1 вей раки.
134, 5 над всѣлмі. 134, 6 вса,
слйка------во всѣуа. 134, 9 на
вса. 134, 11 вса царствІА. 134,
18 вей (Т. дпіздпіз, С. всякій)
ііадѣюі|іінсА. 137, 1 всѣма (октд)
сердцема------глкш оусльішала есй
вса глаголы оуста мойуа (этой
фразы нѣтъ во мн. сп. ЬХХ н
В. и совсѣмъ у Т.; С. что Ты
услышалъ всѣ слова устъ мо-
ихъ). 137, 2 над всѣма (0.
превыше всякаго). 137, 4 вей
царіе------вса (Т. п С. нѣтъ)
глаголы. 138, 3 вса пѢтіі. 138,
5 ВСА (Т. п С. нѣтъ) послѢднаа.
138, 16 вей ндпіішѢтса. 139, 2
весь (оХт]'>, С. всякій) день (Т.
диоііеііе). 142, 5 во всѣуа. 142,
12 вса стѢжаюі|іыА. 144, 9 па
всѣуа. 144, 10 вса дѣла. 144,
13 всѣуа віжшва---------во всѣуа
------во всѣуа. 144, 14 вса
пизпадаюірыА — — вса нпзвёржен-
ііыа. 144, 15 очи всѣуа. 144,
17 во всѣуа-------во всѣуа. 144,
18 всѣма призываюціыма------------
всѣма прнзывдюфыма. 144, 20
ВСА ЛІОБАфЫА--------ВСА грѢіШІИКИ.
145, 4 вса (Т. нѣтъ, С. всѣ)
помышлсніа. 145, 6 вса, гаже.
146, 4 всѣма йма. 148, 2 вей
Ягглн^-----вса силы. 148, 3 ува-
лите §го, вса звѣзды й свѣта.
148, 7 вса вездны. 148, 9 вей
ублми------вей кёдри. 148, 10
вей скбти (С. всякій скотъ). 148,
11 вей люді'е-----вей сѢдій. 148,
в с ч е р е и ’к
45
ВЗЫСКАТИ
14 всѣлм пріівнылАй. 149, 9 всѣлѵ,
ПрПБНЫМК.
ИбЧбРбНЪ (ёа-гріѵб;, ѵезрег-
іішіз)—вечерній.
Объясненіе «жертвы вечерней» см.
ниже, подъ словомъ «жертва».
140, 2 жертва вечерняя.
печеръ (г] ёалёра, ѵезрега)—
вечеръ.
29, 6 вечеря водворйтся плачь.
54, 18 вечеря й завтра. 58, 7
возвратятся на вечера. 58, 15
возвратятся на вечера. 64, 9
йсѵбды оутра іі вечера оукраейши.
89, 6 на вечера шпадета. 103,
23 й на дѣланіе свое до вечера.
пещь (то ттрау|іа, гез, пе§о-
ііпт)—вещь: дѣло.
63, 4 вещь гбрьк^ (Амвр.
«слово горькое», Т. ѵегѣпт ата-
гиіепінт, С. язвительное слово).
90, 6 іі) веірн (В. а пе^оѣіо,
Амвр. и Ирин, «отъ губитель-
ства», Т. а резіѳ, С. отъ язвы)
во тлѵіі преходящія. 100, 3
вещь (С. дѣло) законопрсстЪ'пнѴю.
ПЗЛИЛІЪч-давати (дати) (оэтгі-
Сеіѵ, сошшосіаге, Т. тиінаге) —
давать взаймы.
36, 26 н взайлта ч-дае'та
(ІОННЫЙ.
ИЗЛЛКЛТИ (-есѵяѵ, езнгіге;
Хірішааеіѵ, Гатет раѣі)—взал-
кать: почувствовать, терпѣть го-
лодъ.
33, 11 Бога'тіи ШБНиіраша й
взллкдшд (Т. езигіппѣ, С. терпятъ
голодъ). 49, 12 аще взалчі?.
58, 7 взллчѴта (X., Амвр. и
Ирин, «лаютъ», Т. едіппіппі., С.
воютъ) іакш пе'са. 58, 15 взал-
чѴтт. (X., Амвр. и Ирин, «лаютъ»,
Т. §аппіапі, С. воютъ) гакш
псса.
ИЗё/ИЛтА (аі'ршѵ, рогіапз, Т.
герогіапз) —берущій (вземлющій).
и’.рш', переводится также (см. ниже):
«метая».
125, 6 взелмюіре (С. неся)
I рукояти своя.
і БЗЫГРЯТИСА (ах'.ртйѵ, ехзні-
іаге, Т. знЬзіІіге)—взыграться,
і
і
I
возвеселиться: прыгать, скакать.
113, 4 горы взыграшася (С.
прыгали) іакш овнй. 113, 6
взыграстеся (С. прыгаете) гакш
овнй.
ИЗЫСКАТИ (ёхСт]теіѵ, цшвгеге,
гедиігеге, ехдиігеге, Т. ііщшгеге,
герозсеге, гедиігеге, диаегеге, рег-
ѵезіі^аге; Стдтгіѵ, гедиі-
геге, іпциігеге, дижгеге, розіиіаге,
Т. гедиігеге, дижгеге, ехреіеге;
ё;ереэ'>3'>, 8сгиіагі,Т. іііадиеаге)—
взыскать: искать, отыскать,
пайтп.
ёсереиѵіѵ переводится также (см. ниже):
испытати»,—Огргтра: переводится
также (см. ниже): «искати».
9, 25 по лмібжеств)? гнѣва свс-
егю не взыщета. 9, 34 не взы-
щетъ. 26, 4 то взыці^ (С. ищу).
26, &Гдд взыі|і'!> (С., въ нѣк. сп.
нѣтъ, В., Т. и С. совсѣмъ нѣтъ),
взыска тсг>ё лнцё /Иос (Амвр.
«ищите лица Моего», Т. геднігііе
Гасіепі Меаиі, С. ищите лица
Моего), лица Твоегш, Гди, взыщй
(С-, С. буду искать). 30, 24
гакш истины взыскасгл Гдь (Амвр.
«вѣрныя Своя хранитъ Богъ»,
Т. Гіеіеіез ензіойіепіет ІеЬоѵаш,
С. Господь хранитъ вѣрныхъ).
33, 5 взыска^ Гда. 33, 15
взыцлі (С-, С. ищи) лміра. 36,
10 взыщенііі .мѣсто1 (-’гш (С., Т.
диоеі зі сопзміегаѵегіз Іосшп ѳ)из,
С. посмотришь па его мѣсто).
36, 36 взыскавъ (К., С. ищу)
изыскати
46
В з ы т и
е’го. 39, 1 не взыскали есй (еС..
розіиіазіі, Т. поп ехреііѵізіі, С.
не потребовалъ). 43, 22 не Бга
ли взыщетъ сйуъ. 53, 5 взыскаша
(ё^., С. ищутъ) д^ші? мою. 60,
8 кто взыщетъ (Т. сивіойіапі, С.
охранять). 68, 33 взыщите
(Амвр. «ищущіе», Т. циюгепіез, С.
ищущіе) Бга. 76, 3 Бга взыскавъ
(Т. гедпіго, С. ищу). 77, 7 й
заповѣди бго взыщетъ (Т. спзіо-
йіапі, С. хранить). 77, 34 тогда
ііЗЫскауѴ (іС) $го. 82, 17 н
взыщетъ (1.) йлине Твоего, Гди.
85, 14 сонма державныхъ взыска-
ны (ё^.) д^шѣ7 мою. 103, 21
взыскати (С., С. просятъ) (о Бга
пищѣ7 севѣ. 104, 4 взыщите (С.)
Гда-------взыщите (С.) лица бго
вынѢ. 104, 45 й закона бго
взыщетъ (Т. сизіойіапі, С. хра-
нили). 108, 11 да взыщетъ (ё;-
ере’->ѵтрата>, всгпіеіиг, Амвр. «да
похититъ», Т. іііадиееі, С. да за-
хватитъ) занлаодавецъ всл. 118, 2
всѣмъ сердцемъ взыщетъ (Т. днюгеп-
іез, С. ищущіе) ёгб. 118, 10
всѣмъ сердцемъ моимъ взыскахъ (Т.
дижго, С. ищу) Тсьс. 118, 22
свидѣніи Твойуъ взыскавъ (Амвр.
«сохранихъ», Т. сизЫіо, С.
храню). 118, 33 взыщѣ (Амвр.
«да сохраню», Т. спзЫіаш, С.
буду держаться). 118, 45 запо-
вѣди Твол взыскавъ. 118, 56
оправданій Твойуъ взыскавъ (Амвр.
«сохранихъ», Т. сизіойіге, С.
храню). 118, 94 оправданій
Твонуъ взыскавъ. 118, 100 за-
повѣди Твоя? взыскавъ (Амвр. «со-
ба юдохъ», Т. сизіойіо, С. хра-
ню). 118, 145 оправданіе Твое
взыщѣ (Амвр. «сохраню», Т. си-
зіоіііаш, С. сохраню). 118, 155
оправданій Тпойуъ не взыскаша.
118, 176 взыщи (С-) раса Тво-
его. 121, 9 взыскавъ (Т. ргосн-
гаЬо, С. желаю) влгал тепѣ.
НЗБ1СКДТ1ЮА (ёхСі]тгТа&«'.,
дпжгі, Т. іпдиітеге) —быть взы-
скану, потребовану.
9, 36 взыщется (Т. іпдиіге, С.
искать, Амвр.«взыщи»)грѣуъего.
1ІЗІіІСКИ/Ь,-/БЙ (ёхСтдтшѵ, ди;е-
гепз, гедиігепз, іпдиігепз, Т. дио-
гепз, диі герозсіі, диі ехдиітаі,
диі гедиігаі)—ищущій, взыски-
вающій.
9, 11 не оставилъ есй взыска-
ющиуъ Тл, Гди. 9, 13 взыскалй
(Т. дні герозсіі, С. взыскиваетъ)
крови нуъ. 13, 2 взыскалй Бга.
21, 27 восуваллтъ Гда взыскаю-
щіи бгб. 24, 10 взыскающылхъ
(Амвр. «хранящимъ», Т. ензіо-
фепііЬнз, С. хранящимъ) завѣта
&го. 33, 11 взыскающіи же Гда.
52, 3 взыскали Бга. 141, 5
нѣсть взыскалй (Т. цні енгаі, С.
заботится) дііші? л\ою.
ВЗІіГГИ (аѵа^яіѵеіѵ, азсепйеге,
Т. азсепбеге, сопзсепйеге, зсапбеге;
ё-дЗа'ѵееѵ, азсепйеге, Т. іпзіеіеге)
—взойти, войти.
Сюда вошла также форма «возшелъ».—
переводится также (см. ниже):
«ВОСХОДИТИ», —дерево-
дится также (см. ниже): «на-
ступити».
17, 9 взыде (С. поднялся)
дымъ. 17, 11 взыде (ё-ё^, Амвр.
«всѣде», Т. іпзі(1епз, С. возсѣлъ)
на уерѣ'вімы. 23, 3 кто взыдетъ
на гор^? Гдню. 46, 6 взыде Бгъ
въ воскликновеніи. 67, 19 воз-
шёлъ есй на высотѣ. 73, 23 взыде
(Амвр. «возвышаю щася», Т.
ап^езсепііз, С. поднимается) выпі?
(разночт.: да восусдитъ выні> къ
НЗЛТИ
-17
видѣти
Тенѣ). 77, 21 гнѣвъ взыдеп (Т.
агзегаі, С. подвигнулся) нл Ійлл.
77, 31 гнѣвъ Палій взыде (Т.
агйеііз, С. пришелъ) нл нл. 121,
4 взыдошд (Т. аасепсішіі, С. вос-
ходятъ) кшлѣнд. 131, 3 взьідЪ7
нл одръ, 138, 8 дціе взыд^ нд
нво.
КЗ А'ГИ (яі'ргіѵ, аііоііеге, 1е-
ѵате, рогіаге, еіеѵаге, іоііеге, Т.
аііоііете, зпзііпете, аСГегте; Хар.-
ріѵеіѵ, вптеге, Т. аззшпете; е~-
аі'ргіѵ, ехіоііеге; ёЬаХяреТѵ или оЬя-
Хаіх^яѵеіѵ, зитеге, Т. аззитеге)—
взять.
Сюда вошли также слѣдующія формы:
«вбзметъ, возми, возмпте, возиу, вбз-
мутъ».—аіргм переводится также (см. ни-
же): «возвести*, «воздвигнути*, «воздѣти*,
«ОТЪЯТИ*.—(аѵа/.ар-ііічгіѵ) перево-
дится также (см. ниже): «воспріяти*, «прі-
вматіі*.—гяяіргіѵ переводится также (см.
ниже): «воздвигнути*, «воздѣти*, «возне-
сти».— ХарЗзѵеіч переводится также (см.
ниже): «поятп», «пріпмати», «пріяти».
23, 7 возлейте (Амвр. «воз-
двигните», В. и Т. аііоііііе, С.
поднимите) врдтд. 23, 9 возмйте
(см. выше) врдтд. 27, 9 возлмі
(разночт.: вознеси, ежароѵ, Амвр.
«вознеси», В. и Т. ехіоііе, С.
возвышай) 48, 18 не возліетъ
(Хт]фе-а’.) всл. 85, 4 къ Тевѣ
взлуъ (В. Іеѵаѵі. Амвр. «возно-
шу», Т. айоііо, С. возношу) д^шіё
люю. 90, 12 вбзметъ (В. рогіа-
Ьппі, Амвр. «носити будутъ»,
Т. зизііпеапі, С. понесутъ) тл.
92, 4 возлитъ (В. еіеѵаѵегипі,
Амвр. «воздвигоша», Т. айоПапі,
С. возвышаютъ) рѣки сотреніА
своа. 95, 8 возллнте (Амвр.
«принесите», Т. аГГегіе. С. не-
сите) жертвы. 138, 9 лціе возлей
(аѵаХар<и) крилѣ люй рлнш. 142,
8 къ Тевѣ взлуъ (В. Іеѵаѵі,
Амвр. «возношу», Т. аѣѣоііо, С.
возношу) дйшй люю. 151, 4
взатъ (В. и Т. нѣтъ) лѵъ (о
Овецъ.,
КЗАТИСА (ётаг'реайа'., еіеѵагі,
Т. аііоііі)—быть взяту.
Сюда вошла также форма «возми-
теся».—ггаіргяЭз.' переводится также (см.
ниже): «вознестися».
8, 2 взатса (Амвр. «вознеслъ
еси», Т. ехропіз, С. простирается)
великолѣпіе Твоё превыше несъ.
23, 7 возлѵітесл (Амвр. «воз-
двигнптеся», Т. аііоііііе, С. под-
нимитесь) врАТА вѢчнда. 23, 9
возллитесА (см. выше) врдтд вѢчііла.
КИДИКЪ (іош'л ѵібепз)— ви-
дѣвшій.
47, 6 тіи вйдѣвше (Т. ѵійе-
гипі, С., увидѣли) тдкш.
КИДЪНІ& (у йрааі?, ѵізіо) —
видѣніе.
88, 20 глдго.іАлх еей вг ви-
дѣніи,
КИДЪН^-ьбьітн (\)е<прт]&^ѵаг,
ѵісіеге)—быть видѣну: видѣть.
67, 25 вндѢнд-ьбышд (В. ѵі-
іегиііі, Т. ѵійегепі, С. видѣли)
шествіе Твол, Бже.
кидъти (іоеТѵ, ѵісіеге, гезрі-
сеге, азрісеге; рХётеіѵ, ѵісіеге, Т.
гезрісеге, ѵісіеге; Ое<ирг“ѵ, ѵісіе-
ге)—видѣть, увидѣть, смотрѣть.
рХе-е« переводится также (см. ниже):
«зрѣти».—Овшреіѵ переводится также (см.
ниже): «зрѣти», «узрѣти». — перево-
дится также (см. ниже): «призрѣти», «уви-
дѣти», «узрѣти».
9, 14 внждь (Т. гезрісе, С.
воззри) слшреніе люё. 9, 32 да
не видитъ (ріХ., Амвр. «узритъ»,
С. увидитъ). 9, 35 вйднши (рх.).
10, 7 нйдѣ (Амвр. «зритъ», Т.
азрісіѣ, С. впдптъ) лнцё бги). 13,
2 видѣти, діре есть. 15, 10 ви-
дѣти йстлѢніа. 16, 2 ОЧИ ЛЮН ДА
пйднтд (Амвр. «да видятъ», С. да
в и д ѣ т и
48
В 1 Н О
воззрятъ) правоты, 24, 18 вйждь і
(Т. азрісе, С. призри) смиреніе
мое. 24, 19 вйждь (В. гезріее,
Т. азрісе, С. посмотри) враги мож.
26, 13 вѣр^ю видѣти (Т. сгеіе-
гет те Ггиііигит) блгда. 32, 13
вйдѣ (Амвр. «видитъ», Т. ѵісіеі,
С. видитъ) іісл сыны. 33, 9 ви-
дите. 33, 13 дни віідѣти влаги.
34, 21 вйдѣша очи паши (Т. ѵі-
<1еі осиіиз позіег, С. видѣлъ глазъ
напіъ). 34, 22 вйдѣла сен. 36,
25 не вйдѣуа. 36, 35 видѣуу»
нечестиваго. 36, 37 вйждь (С.
смотрп) правотѣ. 40, 7 вуождаше
видѣти. 44, 11 вііткдь (С. смотрп).
45, 9 вйдите дѣла Бжіж. 47, 9
такш й вйдѣуолаа. 49, 18 аіре
вйдѣла-ьесіі (ійгшреі;, Т. ѵісіез,
С. видишь). 52, 3 віідѣти, аіре
есть. 54, 10 видѣла (Т. ѵісіео,
С. вижу) Беззаконіе. 57, 9 не
вйдѣша (Амвр. «узрятъ», В. п Т.
ѵійепіпі, С. видятъ) солнца. 58,
5 вііждь (Т. гезріее, С. воззри).
62, 3 віідѣти силѣ1. 65, 5 віі-
дите (С. воззрите) дѣла Бжіл. 68,
24 еже не віідѣти (^Х.). 73, 9
зндлм-ніж й\а (разночт. знаменій
нашиуа) не вйдѣуома (Амвр. «ви-
димъ», Т.ѵіАетпз, С.-видимъ). 76,
17 вйдѣша Тл воды, Бй;е, вйдѣша
Тл воды. 79, 15 прйзри са нвее
іі вйждь (Т. гезріее, С. воззри).
83, 10 вйждь (В. и Т. азрісе,
С. призри). 85, 17 да вйддта не-
навйджфіи лъь. 89, 15 вйдѣуома
(Т. ехрегіі зішпіз) злаж. 94, 9 віі-
дѣша (Т. ехрегіі зшаі) дѣла. 96,
4 вйдѣ (Амвр. «увидитъ», Т. ті-
сіепз, С. видитъ). 96, 6 вйдѣша
(Амвр. «узрятъ», Т. ѵійеапі, С.
видятъ) вей людіе. 97, 3 вйдѣша
вей концы. 105, 5 вйдѣти (Т.
пі Ггпаг) во Благости. 105, 44 вй-
дѣ (Амвр. «призрѣ», Т. гезрі-
сіепз, С. призиралъ) Гдь. 106,
24 вйдѣша (Амвр. «видятъ», Т.
ѵійепі, С. видятъ) дѣла Гана.
108, 25 вйдѣша лѵй. 113, 3
море вйдѣ й повѣжё. 118, 37 не
вйдѣти сѣ'етьі. 118, 96 вйдѣуа
коне'ца. 118, 153 вйждь (Т.
гезріее, С. воззри) смиреніе моё.
118, 158 вйдѣуа (Т. ѵісіео, С.
вижу) неразѣ’лѵішаіоціыл. 118,
159 вйждь (В. и Т. ѵісіе, С.
зри). 138, 16 вйдѣстѣ очи Твой.
138, 24 вйждь (В. п Т. ѵісіе,
С- зри).
БИДА,-АИ (йеирйѵ, ѵійепз, Т.
азріеіепз, ѵііепз)—видящій.
Зешршѵ переводится также (см, ниже):
<зря>.
21, 8 віідліріи ма. 30, 12
вйдлщіи МА. 63, 9 вйдлцііи йуа.
ВІШД (г; тсрберазе;, ѳхеизаііо)—
извиненіе.
140, 4 неіпреватн вины
грѣсѣул (Амвр. «еже содѣяти
дѣла въ беззаконіи», Т. ай а§й-
іапйит асііопез рег ішргоЬііаіеш,
С. для извиненія дѣлъ грѣ-
ховныхъ).
ИПРОДйІЯ (г) В^раа^й, ВеіЬ-
заѣее, Т. ВаіЬ-8еѣа, съ Евр.
«дочь клятвы (счастья)»)—Впр-
савія, жена сперва Уріи, потомъ
Давида, мать Соломона.
50, 2 егда внйде ка Вирсавін.
ЕІНО (б оіѵо;, ѵіпит)—вино.
4, 8 ш плода пшенйцы, віна й
слса. 59, 5 напойла сей наса ві-
нбма оумилёніА. 68, 13 пію'ірін
вінб. 74, 9 віна нерастворёна.
77, 65 ейлена н ш^мена іѵ віна.
103, 15 вінб веселйть сердце
человѣка.
и і и о г р а д й
49
владычествіе
ІІІІІОГРЛДЪ (6 ар-глшѵ, ѵіпеа, >
виноградный садъ, виноградина,
Т. ѵіііз, виноградное дерево, ло-
за)— виноградъ, виноградникъ.
77, 47 оукй гра'долій віногрл'ды ;
(Т. ѵііез, С. виноградъ) иух. 79,
9 віноградй (Т. ѵііеш, С. вино-
градную лозу) йз Угѵ'птд пренесл-л
бей. 79, 15 посѣти віноградй сс'іі.
104, 33 порлзіі віногрдды (Т.
ѵііез, С. виноградъ) йул. 106.
37 ііасддйшд віногрдды (В. и Т.
ѵіпеаз,, С. виноградники).
йііКПТі (ітгі то аотб, іи ппиш,
іи ійірзшп, іи зепіеі ірза, зішиі, ;
Т. зішиі, рагііег, ипа; зішиі, |
Т. зішиі, рагііег)—вмѣстѣ. .
біаа и і-і то айтб переводится также ‘
(см. ниже): <куііію>.
2, 2 кнлзп соБрлшлсА вкЧпѣ. '
4, 9 віЛ'пѣ (С. нѣтъ) русп^.
13, 3 вк^пѣ (а;ля, В. и Т. зішиі, ;
С. равно) пскліочіілмі вьішд. 18,
10 шіірлндлііпы вк^пѣ (В. іп зешеі |
ірза, Т. рагііег, С. всѣ). 30, 14
вк^пѣ (ара, В. и Т. зішиі, С.
нѣтъ)., па лѵь. 33, 4 возиессмй
илал Уги) вк^'пѣ. 34, 26 посрл-
лаатсл вк^пѣ В. и Т. зішиі,
С. всѣ). 36, 38 потревАтсл
вкАпѣ (Т. рагііег, С. всѣ). 39, !
15 ПОСрДЛІАТСА БкАтіѢ (ар.а, I
Т. рагііег, 0. всѣ). 40, 7 глдгб- |
ллше вк^пѣ (Амвр., Т. и С. пѣтъ). I
47, 5 снвдбшлсА іпА'ііѣ (Т. ра-
гііег, С. всѣ). 48, 3 вк^пѣ (В. I
зішиі ѳі ипиш, Т. зішиі, С. ।
равно какъ) боглтй й оувоі'й.
48, 11 вкЧ’ігЬ (Т. рагііег, С.
равно какъ) Бсз^ливх. 52, 4
вк^пѣ (оі|ля, В. и Т. зішиі, С.
равно) ііспотрсвпи вьішд. 61, 10
тіи и) с^етьі вк^пѣ. 70, 10 со-
вѣцмшд вк\'пѣ (Т. зішиі, 0. между
собою). 73, 6 двери ?і и) вк^пѣ
(Т. зішиі, С. въ одинъ разъ).
73, 8 рѣшд вх сердцы своемх
южнкн нуъ вк^пѣ (Амвр. «купно»,
Т. рагііег, С. совсѣмъ). 82, , 6
совѣцілшд единолгышленіелгй вк^пѣ
(Т. и С. нѣтъ). 87, 18 шдер-
жашд лѵь вк)>ііѣ (я[іа). 97, 8
косплеі|іѴтй р^’кдю вк^пѣ. 101.
23 внегдл соврдтисА людеми вк^пѣ
іі цдрелмл. 121. 3 прича-
стіе егш віЛ'пѣ (Амвр. «взаимно»,
Т. іпіег зе рагііег, С. въ одно).
132, 1 рке жити врдтіи вк^пѣ.
Ші^'УПТІІ (угбаяаеія!, ^п-
зіаге)—вкусить.
В ь Лкадемичсскомъ Словарѣ, оо
ссылкою па нижеприводимый текстъ,
дапо значеніе: наслаждаться, поль-
зоваться.
33, 9 вклейте.
ВЛЛДЫІІЛ (6 ііих) —
владыка (вождь).
54, 14 вдддьіко (Амвр. «пред-
водитель», В. и Т. Пих, С. другъ)
ліоіі. 67, 28 владыки (Амвр.
«сонмъ», Т. соеіиз, С. владыки)
Й\Й.
ВЛДДЫЧУПЬ (т]7г|л'>ѵ'хб;, ргіп-
сіраііз, Т. іпдѳпиііаііз)—вла-
дычній (Акад. Слов. «свойствен-
ный владыкѣ»).
іпдепиііав—вольность, свободпость;
искренность, добросердечіе,—іпцеішпз—
вольный, свободнорожденный; искренній,
честный, безлукавный.
50,14 Дуолдх Н.ѵиііілѵл (Амвр.
«добровольнымъ», С. владыче-
ственнымъ) еутвермі лъь.
1ЫДДЫЧУСТКІУ (у ргіп-
сіраіиз)—власть, начальство.
переводится таяже (см. ниже):
«начало».
138, 17 зѣлѵ) оутвердіішдсд
влАдычествіА йуъ (Амвр. «КОЛЬ
веліе есть ихъ число», Т. диат
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
в л а д ы ч с с т в о
50
внегда
пптегозю зипі зиттю еагшп, С.
какъ велико число ихъ).
РмІЛДІіІЧеСТЙО (г, Згатотеіа,
йоіпіпаііо)—владычество, власть.
102, 22 па вслколаъ лаѣстѣ
влчсства бгѵ). 144, 13 влчество
(Т. (Іоіпіпічіп) Твое во всжколаъ
родѣ іі родѣ.
йллдь'і чествовати (беа-б-
Сеіѵ, йоіпіпаге)—владычествовать,
обладать.
переводится также (см. нпжс):
• обладати».
58, 14 Гіі-'Л влчествѣетъ Ілкма-
волаъ. і’б’л 10 влчествѣ’еши дер-
жавою лаорскою.
вадйчеств^А,-АП
^шѵ, йошіпапз, Т. диі (Іошіпаіиг)—
владычествующій, обладающій.
65, 7 влчеств^юцклав силою
Своею.
ІЫгІСТі (г; йр:;, род. П. трг/6;,
саріИпз) — волосъ.
39, 13 паче власъ главы лаоел.
67, 22 нсруъ вла"съ (Т. ѵегіісет
сотаіиш, С. волосатое теми) пре-
ѵоджі|іиул въ прегрѣшеніпуй свсчіуъ.
68, 5 паче власъ главы лаоеж.
ИДО Ж ІІ ТII (ё рр аХке іѵ ,ітшійеге,
Т. іпсіеге)—вложить.
39, 4 іі вложи во оуста лаож.
КДІіІтГІі (тара ціхрбѵ, раеие;
тар’ бА-'уоѵ, ргепе, Т. тЫІ Гете;
тора [Зрауи, раиіо тіпиз, Т. ра-
гит, ргоретоіит)—вскорѣ; едва.
72, 2 влад'лѣ (~ара ргхрбѵ, В.
и Т. разве, С. едва) не подвпжа-
стѣсж подѣ, влшѣ (тор’ бАд-рѵ, Т.
піЫІ Гете, С. едва) не пролілшасл
стшпы л\ож. 93, 17 влшѣ (Т.
рагшп, С. вскорѣ) вселилась вы
во адъ ді?ша лаол. 118, 87 влшѣ
(Т. ргорешойшп, С. едва) не
сконча'іид лаене па земли.
11/ІГЙНіІТИ (лоуіСеайаі, ішрц-
іаге)—вмѣнить: счесть, почесть.\
лоді^езИзі переводится также (см.
ниже): «вмѣняли», «вепщевати», «помы-
слити», «помышлятп», «умыслити».
31, 2 не нлаѣнйтъ Гдь грѣуа.
НЛІ’ІіН ІІТ11С А (Хо-райтр/аи ееэѣі-
таіит еззе, гериЫпт еззе)—
быть вмѣііепу, считаться.
43, 23 влаѣіпіуолаеж (С. счи-
таютъ пасъ) іакш овцы заколе-
піл. 105, 31 влііііійса (С. вмѣ-
нено) (?л\^л ігл правдѣ.
йЛІТіІІАТИ (АорСезбаі, герп-
іаге)—вмѣнять: почитать, счи-
тать.
лоу^еаЭси переводится также (см.
выше): «вмѣнити» и (ниже) «пеищевати»,
«помыслити», «помышлятп», «умыслити».
143, 3 гліію влаѢпжсши ^го
(Амвр. ніко промышлявши о
немъТ. пі гаііопелі ЬаЬеаз
еіпз, С. что обращаешь на него
і вниманіе).
I /і/1ГІі')ТШ (аѵ?’, рго, Т. Іосо)—
вмѣсто, за.
аѵті переводится также (см. ниже):
«воз’», «за».
44, 17 вл\ѣстш отецъ твоііут..
108, 4 влгѣстщ ?же любити л\л
(С. за любовь мою).
ІіНСГДД (ототе, сшп, цпашіо,
Т. дпиш; ёѵ тш, сит, (Іит, Т.
диит, йиш, диапйо, диашѵіз; отг,
фіап(1о) —когда.
У Тремеллія циит, (Іит иногда замѣ-
няется оборотомъ аЫаііѵ. аЬзоІиѣ. — оте
переводится также (см. ниже): «егда».
। 3, 1 внегда (б-бте) швѣгаше.
’ 4, 2 внегда призвати лай (Т. іпѵо-
| сапіет те). 4, 4 внегда воззвати
лай къ Псла^. 9, 4 внегда возврл-
тйтисл врагй лаослай (Амвр. <яко
возвратишася вразп моп», Т. ге-
ѵегіепіез іпііпіеоз шеоз) вспжть. 9,
23 внегда гордйтисА нечестйвола^
внегда
51
внегда
(Амвр. <въ гордости нечестивый»,
Т. зпрсгЪіа ішргоѣі, С. по гордости
своей нечестивый). 30 внегда
иривлецій и (Амвр. «влечетъ его»,
Т. 1гаЪ.еп(1о еиш, С. увлекая). <9^
31 внеіда (Амвр., Т. и С. нѣтъ)
€Лі$ ювлдда'ти. 13, 8 внегда воз-
вратить Гдь (Т. гебисепіе Леѣоѵа}.
16, 15 внегда іавйтн лмі сж (Амвр.
«впегда востану», Т. динпі ех-
рег^ізсаг, С. пробудившись). 17,
7 внегда скорвѣти лай (Амвр. «въ
скорби моей», В. іп ігіЬиІаііопѳ
теа, Т. іп ірза ап^изііа теа, С.
въ тѣснотѣ моей). 18, 12 внегда
соуранйтн ж (Амвр. «въ храненіи
спхъ», В. іп сизШіепбіз ііііз, Т.
іп Ьогіип оЬзегѵаііопе, С. въ со-
блюденіи пхъ). 26. 2 внегда (С.
если) пріінлижатнсіъ на ліж. 27, 2
внегда лаолйти лмі сж кя Тевѣ,
внегда воздѣти лій р$цѣ л\ой. 29,
10 внегда суодйти л\й во истлѣніе.
30, 14 внегда сократисж илая
(Амвр. «впегда совѣтуютъ», Т.
сопзиііапбо). 30, 23 внегда воз-
звауя кя Тесѣ. 33, 1 внегда (б—6-
тг) йзлхѣнй лице свое. 34, 13
внегда дни ст$жау$ лай (Амвр.
«внегда они немоществоваху»,
Т. ге^гоіапііЬпз ііііз, С. во время
болѣзни пхъ). 36, 34 впегда (Т.
нѣтъ) потреБ.ѵйтнсж. 37, 17
впегда подвижатисіЪ ногалія люіілая
(Т. ппіапіе ребе тео, Амвр.
«впегда подвижется пога моя»).
38, 2 внегда (Амвр. «дондсже»,
Т. (ішп, С. доколѣ) востати грѣш-
нолі$. 41, 4 внегда глаголатисж
лінѣ. 41, 10 внегда шскорсллетя
врага (Т. ргоріег орргеззіопет
іпітісі, С. отъ оскорбленій врага).
41,11 виегда сокрѴшатисл костёлая
ліойлля (Амвр. «сокрушеніемъ
костей моихъ». Т. зісса іпѵайіпгі
озза теа, С. какъ бы поражая
кости мои) — •—внегда глаголати
йлія лніѣ. 42, 2 впегда шскорвлжсть
врагя (Т. ргоріег орргеззіопепі іпі-
тісі, С. отъ оскорбленій врага).
45, 3 внегда (Т. зі, С. хотя бы)
сл\$і|іаетсіЪ зелтлж. 48, 18 внегда
(Т. и С. пѣтъ) оулірсти 50,
1 внегда внйтн кя пслі$. 50, 6
впегда с$дііти Тй (Амвр. «въ су-
дѣ Твоемъ», Т. фіашіо Тп ішіі-
саз, С. въ судѣ Твоемъ). 51, 2
впегда (С. послѣ того какъ) пріитй.
52, 7 внегда возвратить (Т. ге-
сіпсепіе) Бгя. 53,2 впегда пріитй.
55, 1 внегда (бтоте) оудержаша
и. 56, 1 внегда елі$ швѣгатп.
58, 1 внегда (б-бтг) посла. 59,
2 внегда (б-бтг) сожжс. 60, 3
внегда оуны (С. въ уныніи) сердце
люс. 62, 1 внегда выти ?л\$. 63.
2 внегда ліолити лмі сж (С. въ
молитвѣ моей). 67, 8 внегда йсуо-
дйти Тевѣ---------ііііегда ліилюуодйти
Тевѣ. 67, 15 внегда разпетвит-л
Пііный. 70, 9 внегда шск$дѣватіі
крѣпости ліоёй. 72, 18 впегда
разгордѣшаеж (Амвр. «въ запу-
стѣніе», Т. іп ѵазіііаіеа, С. въ
прбпастп). 75, 10 впегда воста-
ти. 80, 6 виегда йзыти е?лі$. 91,
8 внегда (С. тогда какъ) нрозж-
воша. 92 (въ надп.) внегда (бге,
Т. пѣтъ) паселйсл» зелілж. 95 (въ
надп.) впегда (бгг, Т. и С. пѣтъ)
долѵл созиданіе сж. 101, 23 внегда
совратись (В. іп сопѵепіешіо, Т.
сопзте&апіііміз зе). 104,12 внегда
(Т. дпашѵіз) выти. 105, 44
внегда (Т. и С. пѣтъ) скорвѣти
алія, внегда (В. и Т. нѣтъ) оуслы-
шаше люлёиіе йух. 106, 6 внегда
скорвѣти нлія (С. въ скорби своей).
4*
В Н С 3 А П
52 В II $> Т р С Н Н І Гі
106, 13 внегдд скорвѣти имя (С.
въ скорби своей). 106, 19 внегда
скоркѣти йлая (въ скорби своей).
106, 28 внегда скорбѣти имя (С.
въ скорби своей). 108, 7 внегдд
с^дйтися см$. 108, 23 внегда
(С. пѣтъ) оуклонйтися с». 118,
6 внегда (С. нѣтъ) призрѣти мн.
118, 7 внегда (В., Т. и С. пѣтъ)
наѴчйти мн ся. 118, 9 внегда
(В., Т. и С. пѣтъ) сохранити сло-
веса Твоя. 119, 1 внегда скорбѣ-
ти мн (С. въ скорби моей). 123, 2
внегда востдти. 123, 3 внегда про-
гнѣватися (Т. ехагсіезсепіе). 125,
1 внегда возвратити (В. іп соп-
ѵегіепсіо) Гд^ плѣня Сішнь. 136,
1 внегда помянути нд'мя Сішпа.
140, 1 внегда воззва'ти мн ня
Тевѣ. 141, 1 внегда выти $м^.
141, 4 внегда йзчездтн (В. іп
(іеіісіепсіо). 151 (въ надп.) внегда
(6~е) сднновбрствоваше.
ИН63ДПХ (е;а-г>а, внЪІІО, Т.
терепіе, (ріазі шотепіо) — вне-
запно, нечаянно.
63, 5 внезап^ сострѣляютя его.
72, 19 внезапѴ (Т. циазі шо-
тепіо, С. нечаянно) нзчезо'шд.
инэдыйте 6см. инАти.
ИН6ЛЫЛі,-/МІ (тсроаг/ю ѵ, іпіеп-
(іепз)—внемлющій, внимающій.
129, 2 дд в^д^тя суши Твой
вне'млюірѣ (Т. іпіепі®, С. вни-
мательны) глдс^ моленія моего).
ВЫЙТИ (еІаекЭеТѵ, іпігоіге,
іпігаге, Т. іп§тес1і, регѵепіге, соп-
ѵепіге, іпігоіге, іпігаге, соп^гебі,
ассейеге; ёШѵ, ѵепіге; тореобт]-
мас, ігѳ, Т. регѵепіге)—войти.
ёХЭеіѵ переводится также (см. ниже):
«пріптп».
5, 8 внид^ вя дбмя Тво'й. 17,
7 вопль мой пред Нйлая впйдетя
(Амвр. «внйде», Т. регѵепіі, С.
дошелъ). 23, 7 внйдетя Прь
славы. 23, 9 внйдетя Црь славы.
25, 4 со злкоііопрест^пными не
внйдѢ (Амвр. «не обращаюся»,
Т. поп сопѵепіо, С. не пойду).
36, 15 мечь нуя дд внйдетя.
42, 4 внйдѢ (Т. ассеіепз, С.
пойду) кя жертвенникѣ Гіъію. 48,
20 віійдетя (Т. регѵепіаі, С. пой-
детъ) даже до рода. 50, 1 впйти
(еХОеіѵ, Т. ѵепіззеі, С. приходилъ)
вя нелай. 50, 2 внйде ко Иирсдвіи.
62, 10 вніідѢтя (Т. регѵепіззепі,
С. сойдутъ) вя преисподняя. 65,
13 внйдѢ вя дбмя Твой. 68, 2
внндбшд (Т. регѵепіипѣ, С. дошли)
воды. 68, 28 дд не внйдетя.
70, 16 іііійдѢ вя силѣ Гдни. 72,
17 внйдѢ во стйло Гіжіе. 78, 11
дд внйдетя (Т. регѵепіаі, С. прп-
детъ). 87, 3 да внйдетя пред
Тя молйтвд моя. 94,11 аіре (Амвр.
«яко не», С. что не) вніідѴтя вя
покой ЛІбй. 99, 2 внйдитс (Амвр.
«пріидите», Т. ѵепііе, С. идите)
пред Нймя вя радости. 99, 4
спи'дите во врлта 6гц). 104, 23
внйде (Т. ѵепіі, С. пришелъ)
Ійль. 106, 7 внйти (торгэ&тріа!,
Т. пі регѵепігепі, С. чтобы они
шли) во градя юБи'телпый. 108,
18 внйде (Т. іп^гейегеіпг, С. да
войдетъ) гакш вода. 117, 20
првніи внйдетя. 118, 170 дд
внйдетя (Т. регѵепіаі, С. придетъ)
прошеніе мое пред Тя. 131, 3
внйдѢ вя селе'ше. 131, 7 внйдемя
вя селенія бгч). 142, 2 не
внн'ди (С. входи) вя сѣдл ся рд-
бо'мя Твоймя.
ВН^ТРбНІІІИ (6 іѵтбд, диі
іпіга езі, Т. іпіезііпиз)—вну-
тренній.
в н У т р ь
53
ВОДА
102, 1 вса внУтрсннАА (В.
диэв іпіга зипі, Т. іпіезііпа, С.
внутренность) лаоа.
ВНУТРЬ (еаш&еѵ, аЬ іпіиз, Т.
іпѣго; еѵтб;, іпіга, іп тейіо)—
внутри, въ.
44, 14 вса слава дірсре цревы
внутрь (С. внутри). 108, 22
сердце лаос слаатсса виУтрь (ёѵтб;)
ласнс (С. во мнѣ).
ЙІ1ШПТ11 (іѵшт-'Сеа&са, апгі-
Ьиз регсіреге, ехашііге, Т. аигі-
Ъиз регсіреге, аигѳш ргаеЬеге,
аигеш асіѵегіеге, аигез асІІііЪеге)—
услышать, внять.
ечшті^еаііа' переводится также (см.
ниже): «услышати».
5, 2 ГЛАГОЛЫ ЛАОА ипУшй, Гди-
16, 1 ВІіУшн ЛАОЛІІТвУ ЛАОЮ. 38,
13 лаолсніс лаос внУшіі. 48, 2
внУипіте, вей жнвУфіи. 53, 4 внУ-
шіі глаголы оусть ЛАойуг. 54, 2
внУшй, Бже, лаолйтвУ лаою. 83, 9
внУшй, Бже. 85, О внУшй, Гди,
лаолйтвУ лаою. 139, 7 внЧ'івй,
Гди, гла'ст. лаолсні'а лаосгш. 142,
1 внУшй лаолсніс лаос.
І1Н1І (г$ш&гѵ)—внѣ.
151 (въ надп.) внѣ числа.
ВНАТН (-роае/еіѵ, іпіешіеге,
ашііге, гезріееге, сопзрісеге, аііеп-
(іеге, Т. аііепсіеге, аііѵегіеге)—
впять, услышать.
геровг-/е:ѵ переводится также (см. ни-
же); «потщитися».
5, 3 ВОНЛАЙ ГЛЛсУ ЛАОЛСНІА ЛАО-
егв). 9, 38 вііатл (Т. асіѵегѣе,
С. открой) оууо Твое. 16, 1 вои-
ЛАІІ ЛАОЛСНІЮ ЛАОСЛаУ. 21, 2 ВОНЛАЙ
лаи. 21, 20 на заступленіе лаос
вонлай (Т. Гезііпа, С. поспѣши).
34, 23 вонлай (Т. ехрегрзсеге,
С. пробудись) сУдУ лаослаУ. 37,
23 воіілай (Т. Гезііпа, С. по-
спѣши) вг полаоціь лаою. 39, 2
внАтг (Т. іпсііпапз, С. прикло-
нился) лай. 39, 14 воіілай (въ
нѣк. сп. атсгбаоѵ, Т. Гезііпа, С.
поспѣши). 54, 3 воіілай лаи. 58,
6 вонлай (Т. ехрег§-І5сѳге, С. воз-
стань) посѣтйтн вса іазыкн. 60,
2 ВОІІЛАЙ ЛАОЛЙТвѢ ЛАОСИ. 65, 19
ВІІАТ’А ГЛАСУ ЛАОЛСНІА ЛАОСГѵ). 68,
19 воіілай (Т. арргорпщиа, С.
приблизься) дУшй ЛАОСИ. 69, 2 В7.
полАоціь лаою воіілай (Т. Гезііпа,
С. поспѣши). 70, 12 вь полаоціь
лаою воіілай (Т. Гезѣіпа, С. по-
спѣши). 76, 2 внатй (Т. аигеш
айѵегіаі, С. услышитъ) лай. 77,
1 впслАлйте (Т. аигіЪпз регсіре,
С. внимай), ліодіе лаой. 79, 2
пасый ІЙ.аа, вонлай (Т. апгіЪпд
регсіре, С. внемли). 80, 12 Ійль
не внатл (Т. асдиіеѵіѣ, С. поко-
рялся) ЛІіі. 85, 6 воіілаіі гллсУ
лАоле'ніА лаосгѵ). 140, 1 ВОІІЛАЙ
(Т. аигіЬиз регсіре, С. внемли)
ГЛАсУ ЛАОЛСПІА ЛАОСГѵ). 141, 7
ВОНЛАЙ ЛАОЛСНІЮ ЛАОСЛаУ.
ЙОГНІЗДПТПСД (Ьѵоа-
агбеіѵ, пісіііісаге)—гнѣздиться.
103, 17 ТДЛААУ птицы вогнѣ-
здатса (Т. пібіГісепі, С. гнѣ-
здятся).,
ВОДЯ (то ооо)р,-ато;, ациа)—
вода.
1, 3 при ИСА(6дИІ|ІІіу7і ВОДА.
17, 12 ТСЛАНЛ ВОДА ВО швллцѣр
воздУиіиыуг. 17, 17 воспріАтя
ЛАА АО ВОД7. ЛАНОГНуТ.. 21, 15 ГАКАѴ
вода изліАусА. 22, 2 па водѣ
покбйпѣ ВОСПИТД ЛАА. 28, 3 глд'с7>
Гдспь НА водлр—- — Гдь НА во-
длуг ЛАіібгиуг. 31, 6 вл потопѣ
ВОДА ЛАНОГИу'Л. 32, 7 СОВИрЛАЙ
ілк’о лдѣуг воды лАорскіА. 45, 4
слААтбпілсА воды путь 57, 8 гдкш
ВОДВОрИТИСЯ
54
возврлннти
ВОДА .1ЛИЛ10Т€Б^І|ЫЯ. 64, 10 рѣка
Бжія ндпблнися вода. 65, 12
сквозѣ огнь й ВОДѢ'. 68, 2 ВВП- ,
дбша воды. 68, 15 (ѵ глѴвбкиуа !
вода. 73, 13 стерла есй главы I
злдіева вь водѣ. 76, 17 вйдѣша
Тя воды, Бже, вйдѣшд Тя воды.
76, 18 лдножество вода.
76, 20 стези Твоя вь водлуа
лінбгиуа. 77, 13 предстлвн воды
гакш ліѣуа. 77, 16 іізведё вбд\
(Амвр. «струи», Т. ѣіпѳпіа, С.
потоки) йз калн’не, и ннзведё іакш
рѣки воды. 77, 20 пстекбшд во-
ды. 78, 3 ороліяша кровь йуа
іакш вбдѣз 80, .8 йскѣсйуа тя
на водѣ прерѣклніл (С. при во-
дахъ Меривы). 8 7, 18 швыдбшл
л\я гакш вода. 92, 4 ш глдешва
вода лінбгиуа. 103, 3 покрывали
водлліи. 103, 6 на гордуа станѴта
воды. 103, 10 посредѣ гора
прбйд^та воды (Амвр. п Т. нѣтъ,
С. воды,). 104. 29 преложи воды
нуа вт. кровь. 104, 41 потекбіпл
воды. 105, 11 пскры вода. 105,
32 прогнѣвашд <ігб нд водѣ пре-
рѣка'ніж (С. у водъ Меривы). !
106, 23 ва водауа лінбгиуа.
108, 18 внйде гаки/ вода. 123,
3 вода потопила вы наса. 123, 1
5 пре'йде дѣ'шд наша вод^1. 135,
6 оутвердйвшелаѣ1 зёлілю на водауа.
143, 7 йзвлви ліж (ѵ вода лінб-
гпуа. 147, 7 потек^та воды. 148,
4 увалите (ігб, нвед икса й вода.
ПОДПОРІІТИОА (абХ-Хеа&а'.,
йешотагі, иіапете, соштотагі, Т.
ретпосѣаге, (ііѵегзагі, соттогагі)—
водвориться, оставаться, пребы- і
вать. I
24, 13 во влгйуа водворится
(Т. регпосіаЬіѣ, В. (ІегоогаЬііиг, I
С. пребудетъ). 29, 6 водворится ;
(Т. «ііѵегзеіиг, С. водворяется)
плачь. 54, 8 водворйуся (Амвр.
«обноіцеваіо >, С. оставался бы)
ва пѴстьінн. 90, 1 ва кровѣ Бга
нбндгш водворится (Т. іпбезіпепіег
регпосіапз,бС. покоится).
БОДШіІП (тоо бВато?, адше,
тйѵ боатшѵ, адпагиш)—водный
(воды, водъ). / '
17, 16 га’віішдся йстбчницы
водпіи (С. водъ). 41, 2 нд йстбч-
ники водныя (С. воды). 68, 16
в^ря водн/я (С. стремленіе водъ).
106, 33 йсушдицід вшдндя (С.
водъ). 106, 35 положила есть
ПУСТЫНЮ ВО е’ЗСрД ВН’ДНДЯ (С.
нѣтъ), й зе'лілю Безводною во йсуш-
диірл видная (С. водъ). 113, 8
шБрдцішдги? кдласнь во езерл вшдпля
(С. озеро воды)-------во источники
видныя (С. водъ). 118, 136
йсушдиірл водная (С. водъ).
ИОДРсьІКУПЪ (іоро[Х(ігѵо;, ріап-
Іаѣиз, Т. Ъепе еЛисаіиз) — поса-
жеппый, выросшій.
143, 12 гакш новосажденія
водрѣ’же'нлл (Амвр. «возрастая»,
С. разросшіяся).
йождедѣнбнъ (ёт&орі-р-,
(іезісІегаЪіІіз, Т. (Іезійегаііззшшз)—
вожделѣнный, желательный, же-
лаемый.
ё-і9и(4т)тт(« переводится также (см.
ниже): «желаненъ».
18, 11 вожделѢнны пдче злата.
ВОЗ' (<іѵті, рто)—за.
а-'-і переводится также (см. выше):
«вмѣсто» и (ниже) «за».
34, 12 воз влгдя. 37, 21
воздаюіріи лій, злая воз влагая.
Б03БРДНЙТИ (хшХ'деіѵ, ргоѣі-
Ъеге, Т. соѣіЬеге)—возбранить:
запретить.
39, 10 сустналіа люйліа не
(1 0 з (I с л и ч и т и
55
в о з в е с е л и т и с а
возбраню. 118, 101 позврлпйуя | ІіЕісагі, сіеіесіаге, Т. ехііііагаге,
(С. удерживаю) ногллѵл л\ойл\я. | Іжііііа аЯісеге, ІжііГісаге, оЫес-
«озкеличити ([іеуакбѵеіѵ, і іаге)—возвеселить.
переводится также (см. вы
ше): "Веселити».
іпаупй'ісаге)—возвеличить, вели-
чать, превозносить.
11, 5 азьібл пли)?, возвеличили |
(Амвр. <увеличимъ>, Т. оЪііпе-
Ъіпшз, С. языкомъ нашимъ пе-
ресилимъ). 33, 4 возвеличите (С.
величайте) Гда. 40, 10 возвелй-
чи (Амвр. «вознесе», Т. зизіиііі,
С. поднялъ) нл лаа злпинлпіе. 68,
31 возвелн'чѴ (С. буду превоз-
носить) ёгб но унллспііі. 125, 2
возвеличила есть Гдь сотворити
(Амвр. «великолѣпію сотвори ;
Ботъ», Т. шадпіПса «Геіюѵа ейісіі, , аба'.,
С. великое сотворилъ Господь) са | Т. Іюіійсагі;
нйлап. 125, 3 возвелйчила есть
Гдь сотворити (см. выше) са ііллаіі.
137, 2 возвелйчи.ѵл сей.
Е03В&ПІЧІ1Т1ЮА ([іе-рлбѵе-
<з&ас, та^пійсагі)—возве.1 пч иться.
19, 6 во илаа Гдл Бга плшегш
возвеличпллсж (Амвр. «знамя воз-
двигнемъ», Т. ѵохіПіз піатпг, С.
поднимемъ знамя). 34, 27 да
возвслйчіітса (С. великъ) Гдь.
39, 17 дл вознсліічіітса (С. ве-
ликъ) Гдь. 56, 11 возвелйчисл
(Т. іпаатат еззе, С. велика) до
іівса. 69, 5 дл возвелйчитсА (С. I
великъ) Гдь. 91, 6 возвелйчишасА ।
(Т. ша§па зипі, С. велики) дѣла
Твоа. 103, 1 возвслйчилса есй
(Т. шадпиз ез, С. великъ) вѣлш.
103, 24 возвелйчіиплсА (Амвр.
«у множитися», Т. атріа 8ипі,
С. многочисленны) дѣла Твоа.
возвергнути (ё--.ррі7гтеіѵ,!
Іасеге, Т. гедіееге^)—возложить.
54, 23 возверзн пл Гдл пе-
чаль твою.
ВОЗБ^ОбЛНТП (еи^раЬеіѵ, 1ю-
20, 7 возвссслйніи е’гб радостію.
29, 2 не возвеселила есй (С. не
далъ восторжествовать) нрагшнл
ЛАОЙух. 44, 9 возвеселйівд (С.
увеселяютъ) Та. 85. 4 возвесели
д^шѴ равл Твоегш. 5'6’, 43 возке-
селйла сей (С. обрадовалъ) пса
враги $ги). 91, 5 возвеселйля лаа
есй. 93, 19 возвсселйіил (С.
услаждаютъ) лЧіпЧ лаоіо.
ЙОЗЙбСеЛІІТПОЛ (еб?раЬг -
ІаеѣіГісагі, ерпіаті, (Іеіесіагі,
тгр-габаі, сіеіесіагі,
§-аіі(1еге)—возвеселиться, возра-
доваться, веселиться, радоваться,
переводится также (см.
выше): «веселитися»,—тгрпгзІЬ: перево-
дится также (см. ниже): «иасладптися».
5, 12 да возвссслътса (С. воз-
радуются) вей суповліоірін ил Та.
9, 3 возвссслюса и возрадѴюсл
(С. буду радоваться и торже-
ствовать^ ш Тевѣ. 13, 8 возве-
сслйтса ІіІль. 15, 9 возвссслііса
(С. возрадовалось) сердце ллое.
20, 2 возвеселйтсж (Т. Іаеіаѣпг,
С. веселится) царь. 30, 8 воз-
вссслюса ш лити Твоей. 32. 21
возвеселйтсл сердце наше. 33, 3
й возвеселлтсА. 34, 9 возвесе-
лйтсл (тер'рсЦаетаі) ю спасеніи.
34, 15 па л\а вознсссліііпасл (С.
радовались). 34, 27 позвесслАТсл
^ОТАірІИ ПраВДЫ ЛАОСА. 39, 17
возвеселАТСА ш Тевѣ. 47, 12 дл
возвеселйтсА. 52, 7 возвсссліітса
Іііль. 57, 11 возвеселйтсА првііпкл.
62, 12 царь же возвсссліітса ш
Бзѣ. 63, 11 возвеселйтсА првникт.
ш Гдѣ. 64, 11 вл каплАуя
возвести
56
возвратити
возвеселится возсіяюі|іи (разпочт.
прОЗЯБЛЮфИ, Амвр. «дождями
умягчи ІО», Т. ІіпЪгІЬПБ (ІІ88ОІѴІ8
еаш, С. размягчаешь ее каплями).
65, 6 возвеселйллся Неллъ.
66, 5 да возвеселятся. 67, 4
л првннцы да возвеселятся. 68,
33 возвеселятся. 69, 5 возвесе-
лятся ш Тевѣ. 76, 4 поллян^уъ
Ііга й возвеселйуся (Амвр. «и
смятохся», Т. регзігеро, С. тре-
пещу). 84, 7 возвеселятся ш
Тевѣ. 85, 11 да возвеселится
сердце ллоё (Амвр. «соедини сердце
мое», Т. асіппа апіпшт теит, С.
утверди сердце мое). 89, 14 й
возвесслйуоллся (Амвр. «возвесе-
лимся», Т. Ігеіетиг, С. будемъ
веселиться). 89, 15 во вся дни
на'шя возвесслйуолкя (Амвр. «воз-
весели пасъ за дни», С. возве-
сели). 95, 11 да возвеселятся
нвса. 96, 8 возвеселйся Сішнъ.
103, 31 возвеселится Гдь ш
дѣлѣуъ Свсйуъ. 103, 34 возвс-
селюся ш Гдѣ. 104, 3 дд возве-
селится сердце. 104, 38 возвесе-
лйся бгѵпсть. 105, 5 возвесе-
лйтпся въ веселіи газьікд Твоего).
106, 30 возвеселйшася. 106,
42 возвеселятся. 108, 28 ра'въ
же Твой возвеселится. 117, 24
возвеселйллся въ онь. 118, 74
возвеселятся. 121, 1 возвеселился
ш рекшиуъ, ллнѣ. 149, 2 да воз-
веселится Ійль.
НОЗРАЗСТИ (аѵауадгТѵ, ейдгсеге,
гейпсеге, геѵосагѳ, Т. еіпсѳгѳ, азсеп-
еіѳге, апГегге; ітропѳге,
Т. іпзійѳге; сЫпсеге, Т.
<1ігі§еге; аіреіѵ, Іеѵаге, Т. аѣіоі-
Іеге)—возвесть, вывесть.
аугіѵ переводится также (см. выше):
• ввести*,
і — аіргіѵ переводится также (см.
выше): «взяти* и (ниже) «воздвигнути»,
. «воздѣти», «отъяти».
29, 4 возвела сей (С. вывелъ)
(0 ада. 39, 3 возведе (С. извлекъ)
для. 65, 12 возвелъ ^сй (ётсе^і-
(3ааас, Т. Гесізѣі пѣ іпзііегеі, С.
посадилъ) человѣки. 70, 20 воз-
велъ лля с’сй (С. выводилъ). 70,
21 возвелъ лля есй (С. выводилъ).
77, 52 нозііеде (іуруеѵ, С.
велъ) я. 101, 25 не возведи
, (Амвр. «проставляй», В. геѵосѳз,
Т. апГегаз, С. восхить) лгене. 120,
1 возведбуъ (7ра) Очи ллой.
122, 1 къ Текѣ возведбуъ (^ря)
очи лаой.
Е03Й0ДПТН (^ор&обѵ, егі-
^ете)—возставлять.
аѵср&оиѵ переводится также (см, ниже):
«возставляти», «исправити».
145, 8 Гдь возводитъ низвёр-
Ж^НІІЫгіі.
Й03Й0ДА (аѵа^шѵ, еЛпсепз, Т.
азсешіепз)—возводящій: который
, возводитъ.
I , . , ,
переводится также (см. ниже):
1 «изводя».
I 134, 7 возводя шлаки,
! НОЗВРЛТЙТИ (ё-ютрёфаі, аѵег-
і Іеге, сопѵегіеге, Т. гейпсеге; «~о-
| тс'ѵгіѵ, зоіѵеге, Т. гееИеге; а~о-
і отрёфаі, аѵегіеге, сопѵегѣеге, Т.
сееіеге, гейпсеге, аѵег(еге) — воз-
вратить, обратить, отдавать.
а^отічеіѵ (атготіеіѵ) переводится также
(см. ниже): «воздаяти». — ешатрЦігіч, ёкі-
атрг'ізі переводится также (см. ниже):
«возвратптпея *, «обратити >,«обратитися *,
«обращай*.
13, 8 возвратитъ Гдь. 36, 21
заелллетъ грѣшный й не возвратитъ
(атсот'аес, Амвр. «возвращаетъ»,
С. отдаетъ). 43, 11 возвратилъ
сей (ак., С. обратилъ) насъ. 52,
7 возвратитъ (а-.) Егъ. 84, 2
возврдтитися
57
возвѣстити
возвратила есй. 84, 5 возвра-
ти (Т. гезіііпе, С. возстанови)
паса. 105, 23 возвратити (я-.,
Т. асі ауегіешіит, С. отвратить)
іаростч 8гш. 118, 59 возвратила
(Т. геіегат, С. обращавъ) но'зѣ
л\ой. 125, 1 внегда возвратити.
125, 4 возврати, Гди, плѣненіе
наше.
Е03ЙРЛТ1ІТІЮА (4-оз-р^г-
а&аі, атгоа-ра^ѵаі, сопѵегіі, аѵегѣі,
Т. геѵегіі, теіго аді, геіго сеіеге,
аѵегѣі, гесііге; ягра^ѵап, сопѵегіі,
Т. сопѵегіі, ѵегіі; е-іа-рг^аі, соп-
ѵегіі, геѵегіі, Т. геѵегіі, сопѵегіі,
сііѵегіеге)—возвратиться, возвра-
щаться, обратиться.
алоатрё'-резІЫ переводится также (см.
пиже): «отвратптпся», «отвращатпся».—
ё-іатрё-^еіѵ, ё-іатрёіа: переводится также
(см. выше): «возвратити» и (ниже) «обра-
тити', «обратится», «обращай».
6, 11 да возвратятся. 9, 4
внегда возвратйтися (С. обращены).
9, 18 да возвратятся (С. обра-
тятся). 17, 38 не возвраірѣся.
31, 4 возвратился нд страсть
(іатря^ідч, Амвр. «превратися вла-
га моя», Т. сопѵегіеѣаінг ргее-
зіапііззітиз Ьитог теиз, С. свѣ-
жесть моя исчезла). 34, 4 да
возвратятся вспять. 34, 13 вй
нѣдро .мое возвратится. 39, 15
да возвратятся вспять. 55, 10
да возвратятся (і-.). 58, 7 воз-
вратятся (е~.) нд вечера. 58, 15
возвратятся (е-.) ір\ вечера. 59,
2 возвратйся (і~.) Ішава. 69. 3
да возвратятся вспять. 69, 4 дд
возвратятся. 73, 21 дд не воз-
вратится. 77, 9 возврдтйпідся
(га-ра^зяѵ) ва день врапн. 84,
4 возвратился есй (ѵ гпѣвд гарости
Твоея (С. отвратилъ лютость гнѣ-
ва Твоего). 103, 29 ва персть
свою возвратятся (гтс.). 113, 3
Іордана возвратйся (ёа-рсЬт;) вспять.
113, 5 возвратился ?сй (іатра-
вспять. 128, 5 возвратятся
вспять. 145, 4 возвратится (ё~.)
ва зе'.млю/ свою.
йОЗйЪІСІІТИ (бфооѵ, ехаііаге,
Т. ехіоііеге)—возвысить.
бФооѵ’ переводится также (см. ниже):
«вознести», «возноситп».
88, 43 возвысила ?сй десницѣ'1.
П03ІІІі1ПІЯА,-АЙ егі-
§-еп8, Т. еіеѵапя)— возвышающій:
возставляющій, поднимающій.
112, 7 й ш гио'іирд возвышд'яй
оувбга.
йОЗРіЪСПІТІІ (<ЬяПёПеіѵ, <Ь-
яууеіла', аппнпсіаге, пппсіаге, Т.
пппсіаге, іпйісаге, паггаге, ап-
пппсіаге; іѵаууеХХга&аі, аппппсіагі,
Т. ассепзегі; атіяууеккгіѵ, апппп-
сіагѳ, ргопппсіагѳ, Т. пппсіаге,
поіпт Гасеге, іпйісаге;
аппнпсіаге, ргопнпсіаге,
Т. іп пшпегаіо Ьаѣеге, паггаге,
гесепзегѳ) — возвѣстить, возвѣ-
щать.
аѵзууёШіч переводится также (см.
пиже): «повѣдати»,—перево-
дится также (см. ниже): «повѣдати».
См. ниже: «возвѣщатп».
9, 12 возвѣстите во газьіцѣуй
НАЧИНАНІЯ 9гш. 21, 31 возвѢсти'тй
(аѵяуі'гЦае-а') Гдеви ро'дг грядѣ-
Щій (Амвр. «причислится Госпо-
девп въ родъ», Т. ассепзеЬііпг,
С. будетъ называться Господнимъ
во вѣкъ). 21, 32 возвѣстя'та
правдѣ? ёгш. 29, 10 возвѣстйтг
истинѣ’ Твою. 39, 6 возвѣстйтг
(а7Г., Амвр. «хотѣлъ быхъ воз-
вѣстити», С. хотѣлъ бы я про-
повѣдывать) й і’лдгблдуг. 43, 2
отцы ндшп возвѣстйшл (Т. патга-
ѵепші, С. разсказывали). 49, 6
возвѣститиСА
58
ВОЗГЛДГОЛаТИ
возвѢстать (Т. іпйісагипѣ, С. про-
возгласятъ) нвса правдѣ 6гц). 50.
17 оустд ЛАОА ВОЗВѢСТАТЬ уВЛЛ(!і
Твою. 51, 2 возвѣстити Са^лѣ'.
55, 9 возвѣстить Тевѣ (ё;., Амвр.
«изчпсляешп», Т. іп пптегаіо
ЬаЬез, С. исчислены). 63, 10
возвѣстйшд дѣла Ежіа. 70, 15
возвѢстать (ё?.) правдѣ Твою. 72,
28 возвѣстити (ё?.) лмі вса ^ва-
лы Твоа. 78, 13 возвѣстилѵ.
(ё;.) уваліь' Твою. 91, 16 да воз-
вѣстить. 95, 3 возвѣстите во |
га’зьіцѣуь. 96, 6 возвѣстйша нвса
правдѣ бгш. 101, 22 возвѣстити
сь біюііѣ. 101, 24 оулхаленіе днііі ।
ллоііуь возвѣсти лаи (Амвр. «со-
кратилъ дни мои», Т. спгіаі йіев
шеоз, С. сократилъ дни мои).
104, 1 возвѣстите (я~.) во газы-
цѣуь дѣла бгч). 106,, 22 да воз-
вѣстить (ё:.) дѣла бгш. 110, 6
крѣпость дѣль Овойуь возвѣсти (Т.
іпйісаѵй, С. явилъ). 118, 13
сустпллха лхоіілха возвѣстііуь (ё;.).
118, 26 пѣти лаоа возвѣстііуь
(ё:., Т. гесепзепіеш, С. объ-
явилъ). 144, 4 сіілѴ Твою воз-
вѣстить («-.). 151, 3 возвѣстить
Гдеви.
козттгітпсА ^ТІгПг-
зйяі, аппипсіагі)—быть возвѣще-
ну, возвѣщаться.
58, 13 ш клатвы й лжи воз-
вѢстатса (Амвр. «тоже возвѣ-
щаютъ», Т. епаггепі, С. произно-
сятъ).
ВОЗЙЪЩДТІІ (ё=аПёХХег>, ап-
пипсіаге, Т. епаггаге; аѵаууёШ’.ѵ,
аппипсіаге, іпйісаге; а^яууёХХгі'л
аппипсіаге, ргопипсіаге, Т. ретзігѳ-
реге, іпЛісаге, поіит Гасеге)—воз-
вѣщать.
См. выше: «возвТстптп».
9, 15 да возвѣці'і ,(ё;.). 18,
2 твореніе же рѴкѴ бгш возвѣ-
щаеть (яѵ.) твердь. 18, 3 нбціь
нбіри возвѣі|іаеть (яѵ., Т. озѣепеііі,
С. открываетъ) раз^лАЬ. 37, 19
возвѣі|іЧ (я'л, Т. іпсіісо, С. со-
знаю). 54. 18 возвѣцій (Т. рег-
йігераш, С. буду вопіять). 70,
17 возвѣі|і^' чудеса Твоа. 70, 18
ве>з»ѣі|і^ лхьііиц'? Твою. 88, 2
нознііЦіЧ і’стііпѴ Твою. 91, 3 воз-
вѣціати (я’л) за\’тра. 141, 3 пе-
чаль лаою пред Ніілаь возвѣціЧ (Т.
іпсіісо, С. открылъ).
ЕОЗВ'ііЩіІА (оіяууглЛѵ, ргае-
сіісапз, Т. епаггапз;
с[пі аппппсіаѣ, Т. еріі іпЛісаі)—
возвѣщающій.
2, 7 возвѣі|іа'ліі (о.) повелѣніе
Гдне. 77, 4 возвѣціа'юіре увалы
Гдііи. .147, 8 возвѢіцлай слово
Свое Іакшв^.
ІІОЗГЛРіТГНСЛ (ёршгэріСга&яе,
іпсепЛі)—возгораться, загораться.
9, 23 нозгарлстсА нйіріп
(Амвр. «гопптъ нищаго», Т.
Гетѵісіе іпГезіаіиг раирег, С. пре-
слѣдуетъ бѣднаго).
ВбЗГДЛГОЛИТИ (ХяХгТѵ, Іофіі,
Т. аііодиі, Іодиі, ргаесіісаге)—го-
ворить, сказать, произносить,
изрекать.
ХаХеІч, ХзХ?іааі переводится также (см.
нпже): «глаголати*, «рещп».
2, 5 возглсть (С. скажетъ)
кь нйлаь. 16, 4 да не возглагб-
лють оустд лаоа дѣль чсловѣческнуь
(Амвр. «въ дѣлахъ человѣческихъ,
по глаголу устъ Твоихъ», Т. асі
орега Ьпшапа іпзіііиеп^а, ех
л’егЪо ІаЬіогнт Тпогппі, С. въ
дѣлахъ человѣческихъ, по слову
устъ Твоихъ). 36, 30 азьікь
бгш возглагблеть (С. произноситъ)
ВОЗГЛАСИТИ
59
ВОЗДАТИ
сііда. 48, 4 оуста ллоа возглдгб-
лют7, (С. изрекутъ) пре.м^дрость.
49, 7 возглдгблю (С. буду го-
ворить) валіа. 59, 8 Бга возглл
(С. сказалъ). 93, 4 провѣі|іл'юта
й возглдгблюта неправдѣ (Амвр.
< клевещутъ, досадная глаголютъ»,
Т. егисіапіез Іофіепіиг зирегѣе,
С. онп изрыгаютъ дерзкія рѣчи),
возглдгблюта (Амвр. «возносятся»,
Т. ргэесІісаЪшіі, С. величаются)
вей дѢлдюцші Беззаконіе. 105, 2
кто возглдгблета (С. изречетъ)
силы Гдпи. 107, 8 Бга возглл
(С. сказалъ) во стѣлла Овоелѵа.
113, 13 не возглдгблюта (С. го-
ворятъ). 115, 1 тѣлаже позглдгб-
ллуа (С. говорилъ). 134, 16 не
возглдгблюта (С. говорятъ). 144,
5 великолѣпіе славы стыни Твоса
возглдгблюта, и чудеса Твоа повѣ-
ДАта (Амвр. «великолѣпіе слав-
наго величества Твоего и гла-
голы чудесъ Твоихъ повѣдятъ»,
Т. еі сіесогет ^Іогіатг/ие та)е-
зіаііз Тиа? еі гез тігаѣііез Тиаз
ѳіосиіигиз зит, С. а я буду раз-
мышлять о высокой славѣ вели-
чія Твоего и о дивныхъ дѣлахъ
Твоихъ). 144, 11 сйлѴ Твою
возглдгблюта (С. да повѣствуютъ).
144, 21 увдлй Гдніо возглдгблюта
(С. изрекутъ) оуста д\оа.
ВОЗГДИСЙТИ (ершѵеіѵ,
сіашаге, Т. іппііге, шептать)—
издавать голосъ.
113, 15 не возгллсАта (С. не
издаютъ голоса) гортанелла свойлла.
ВОЗГЛАДЯТИ (етсірХётгеіѵ, ѵі-
сіеге, Т. гезріееге)—видѣть, смо-
трѣть.
ётлЗлётте!-; переводится также (см.
ниже): «прпзирати», •призрѣти».
141, 5 возгллддуа (С. вижу).
ВОЗГНШИТІЮЛі (роеМт-
теабаі, аѣошіпагі)—отвращаться:
почувствовать омерзѣніе.
|3?е).отт(зз)еаЭяі переводится также (см.
ниже): «гнушатися», «омерзити», «омерзп-
тпея».
106, 18 ВСАКДГШ врлшпл ВОЗ-
гнѴшдса (С. отвращалась) ді?шд
йуа.
ВОЗГОРЪТНС/Б (Ёххя-ІеаВа-.,
ехагйёге; аѵатгтеабяі, зиссеіпіі,
ассеіміі; хя'еа&аі, ехагсіезсеге)—
возгорѣться.
гл-лаіеаЯи переводится такжеХсм. ниже):
«разгорѣтися», «разжещпся».
2, 12 ВОЗГОрЙтСА (гххаобт), В.
и Т. ехагзегіі) вскорѣ гарость бгш.
17, 9 оугліе возгорѣсА ш Негш
(Т. ргипае агеіепіез аЬ Ео зипі,
С. горячіе угли сыпались отъ
Него). 49, 3 огнь пред Нилла
возгорится (хаоЦоЕ-за, Амвр.
«огпь предъ Нимъ пожретъ», Т.
і^піз аніе Ірзнш сопзшпіі, С.
предъ Нимъ огонь поѣдающій).
77, 21 ОГНЬ ВОЗГОрѢсА во Ідкшвѣ.
ВОЗГРИЦЪ!!! (рроѵтйѵ, іпѣо-
паге)—возгремѣть.
17, 14 возгрелѵѣ са нксе Гдь.
28, 3 Буа славы возгрелѵЕ.
ВОЗДЯТИ (аѵта-оВоиѵас, геД-
деге, геѣгіЬиегѳ, Т. іпѣегге, ігіЬиеге,
гезіііиеге, герегніеге, геГегге, соп-
ѣегге, аіТісеге, регГісѳге; атооооѵа*.,
гескіеге, Т. регзоіѵегѳ, сіаге, геіі-
сіеге, гереікіеге)—воздать, возвра-
тить, отдать.
7, 5 дціе возАДуа возддюціылла
ллй 5лл (Амвр. «аще воздахъ
мирному моему зло», Т. зі іпіиіі
іпаішп соіепіі расет тесшп, С.
если я платилъ зломъ тому, кто
былъ со мною въ мирѣ). 17, 21
возддста (С. воздалъ) л\й Гдь по
правдѣ ллое'н, й по чистотѣ р^кй
ВОЗДАТИ
60
В 0 3 Д А Я Т И
моею воздастя (С. вознаградитъ)
мй. 17, 25 воздаста (С. воздалъ)
мй Гдь по правдѣ моей. 21, 26
МОЛИТВЫ МОЯ ПОЗДАМВ (атг.). 27,
4 воздлждь (я~.) воздаяніе ну я
іілля. 30, 24 воздаетя йзлііше
творяі|іымя гордыню. 34, 12 воз-
даны Міі Л^КЛНаЯ. 40, 11 ВОЗДАМЯ
Илая. 49, 14 воздлждь («"•)
Иышислаѣ7. 50,14 воздаждь («“•,
С. возврати) мй радость спиія
Твоего). 55, 13 козлами (а-.)
увалы Твоея. 60, 9 воздати (я-.,
Т. герепсіешіо, С. исполняя) мй
молитвы моя. 61, 13 воздаси
(атг.) кол^ждо но дѣлшми ёгш.
65, 13 воздамя (ак.) тевѣ. 75,
12 воздадите (я~.) Гдеви. 78,
12 воздлждь (ятг., С. возврати)
сосѣдшмя. 93, 2 воздлждь (ятс.)
воздляніе. 93, 23 воздаста (а-..,
Т. сопѵегГіѣ, С. обратитъ) имя.
102, 10 воздала есть нами. 115,
3 что воздамя Гдеви о) всѣуа,
гаже воздадё лмі (Амвр. <з« всѣ
благодѣянія Его ко мнѣ», Т.
оіипіа ЬепеГісіа Е)из зирегапі те,
С. за всѣ благодѣянія Его ко
мнѣ). 115, 5 Гдеви воздамя (я-.).
115,. 9 Гдеви воздамя (ят.).
118,17 воздлждь (Амвр. «даруй»,
Т. сопі’ег, С. яви) рлвй. 130, 2
тлкш возда'си на д«ш^ мою (Амвр.
«яко отдоёпое во маѣ бѣ душа
моя», Т. 8ІШІ1І8 сіериізо а Іасіе
аріпі те {иіі аиііпиз шеиз, С.
душа моя была во мнѣ, какъ
дитя, отнятое отъ груди). 136,
8 влжёня, иже воздаста текѣ воз-
даяніе твоё, еже воздала есй (Т.
аГГосіеІі. С. сдѣлала) нама. 137,
8 Гдь воздаста (Т. регйсіаі, С.
совершитъ). 141, 8 дбндеже воз-
даси мнѣ (Т. дпшп Ъеиейсіит
I
і
I
і
сопіиіегіз іп те, С. когда Ты
явишь мнѣ благодѣяніе).
ЙОЗД АТІІС А (аігобооа&аі, геббі,
Т. гѳрешіі)—воздаться, возна-
граждаться.
64, 2 воздастся молитва.
ІіОЗДАА,-АИ (іЬгагоЗАои;, ге-
ГгіЬиеп»)—воздающій: возвращаю-
щій, отдающій.
7, 5 аі|іс воздлуя воздаюірыма
мй зла (Амвр. «аще воздахъ
мирному моему з.ю»,Т. зі іпіиіі
таіит соіепіі расет теспт, С.
если я платилъ зломъ тому, кто
былъ со мною въ мирѣ). 37, 21
воздаіоіщи мй.
Й03ДЯАПІ6 (>] аѵтатобоас;, то
аѵтат:ббор.а, гсігіЬпііо; то атобі-
ббѵаі, геігіЬиешІіпп; аѵтаргфе,
гѳігіЪиііо)—воздаяніе, возмездіе.
18, 12 воздаяніе (Т. ешоіи-
шепіит, С. награда) много. 27,
4 воздл'ждь воздаяніе (аототбоор-а,
Г. заслуженное) пуя имя. 54,
21 прострс р'яіѴ свою па воздая-
ніе (ё'> т<р а-об’.ббѵя', Амвр. «на
мирныя своя», Т. іи соіеиіез
расет зесит, С. па тѣхъ, кото-
рые съ ними въ мирѣ). 68, 23
на воздаяніе (въ С. не переве-
дено). 90, 8 воздаяніе грѣшнн-
кювя. 93, 2 воздаждь воздаяніе.
102, 2 не завывай всѣуа воздая-
ній (Амвр. «благодѣяній», Т.,Ъо-
пеГісіогшп, С. благодѣяній) ЕТи).
118, 112 за воздаяніе (аѵтаріеі-
фіѵ, Амвр. «п во вѣки», Т. іп
Гіпет гіясціе, С. до конца). 136,
8 воздаста тезѣ воздаяніе (аѵта-
-ббор.а, Т., таіейсит, С. за то).
ИОЗДЛАТП (яттот'т, ехзоіѵеге,
Т. гереініеге)—воздать, отдать.
апстіг:-/ (аготіѵгіѵ) переводится также
(см. выше): возвратити».
ВОЗДВИГНУТИ
61
воздѣти
68, 5 тогда воздлжуа (Т. ге-
репсіеге со^ог, С. то долженъ
отдать).
ВОЗДВИГНУТИ (а’ірегѵ, іеѵаге,
ехЫІеге, Т. аіЫІеге, ехіоііеге;
е-а'ресѵ, Іеѵаге, еіеѵаге, ехіоііеге,
Т. аіЫІеге, зиЪѣегге; аѵаатт]ааі,
зизсііаге, Т. зіаіиеге; а-аіресѵ,
ігапзѣегге, аѣзГегге, Т. ішреііеге,
ігапзГегге; ё^гуе'реіѵ, ехсііаге)—
воздвигнуть, подвигнуть, поднять,
поставить, возбудить, вознести.
аіоеіч переводится также (см. выше):
«взяти», «возвести» и (ниже) «воздѣти»,
«ОТЪЯТИ». — ё;еуеіре:\ ПСрСВОДІІТСЯ также
(см. ниже): «востатп».—ёпаіреіч перево-
дится также (см. выше): «взяти» и (ниже)
«воздѣти», «возвести».
24, 1 воздвигор (^ра, Амвр.
«возношу», Т. аііоИо, С. возношу)
дУшУ люю. 73, 3 воздвигни рУцѣ
(Амвр. «воздвигни иозѣ», Т. аііоііе
рейез, С. подвигни стопы). 74, 6
не воздвизаніе (С. не поднимайте).
77, 5 ВОЗДВЙже (аѵёатт;аеѵ, Т.
зЫпіі, С. постановилъ) свидѣніе.
77, 26 воздвііже (аы., С. возбу-
дилъ) юга са «всё. 77. 52 коз-
двйже (эт., 0. повелъ) гакш овцы
люди Овож. 79, 3 воздвигни (ё;.)
сйлУ Твою. 82, 3 воздвигошл
(т)рач, С. подняли) гллвУ. 92, 3
воздвигошл (С. возвышаютъ) рѣки,
Гди, воздвигошл (С. возвышаютъ)
рѣки ГЛАСЫ СВОА. 105, 26 ВОЗ-
двйжс (С. поднялъ) рУкУ. 118,
48 воздвигоуа (^ря, С. буду про-
стирать) рУцѣ.
ВОЗД6ПЗхДА,-АЙ (ёуеёршѵ, 8П8-
сііаиз, Т. егі^епз)—воздвигающій:
поднимающій.
112, 7 ВОЗДВИЗЛАН Ш ЗСЛЛЛІІ
НИЦЫ.
ВОЗДР&ІЫТП (ѵоатаСеіѵ, йог-
тііаге, Т. сопзоріге, йогшііаге)—
воздремать, задремать, дремать.
I 75, 7 воздрелышл всѣдшіи. 118.
воздрсліл (Амвр. «пстаеваетъ».
| Т. зііііаі, С. пстаеваетъ) дУшл.
• 120, 3 воздрслілета урлнжн. 120,
4 не воздрелілста (('. дремлетъ).
ВОЗДУШЕНЪ (тоб аёро;, аёгіз,
Т. зирегпз, зирегіог)—воздушный.
17, 12 во швллцѣуа воздУш-
ныуа.
ВОЗДЫіІІНТІЮА (ха-ѵі^еа&а:,
ѣшпі&аге, Т. ѣппіаге) — возды-
миться.
•лат:\:Леа9аі переводится также (см. ни-
же): «дымитися».
143, 5 й воздылѵьтсл.
воздыханіе (6
^ешііиз, Т. схсіаіпаііо, ^ешііиз,
зизрігіипі, ѣгетііиз)—воздыханіе:
1 стенаніе, стонъ, терзаніе.
6, 7 оутрУдйусл воздыулпіеліа.
11. 6 й воздыулпіж сувбгиуа.
! 30, 11 ва воздыудншул (С. сте-
наніяхъ). 37, 9 ш воздыулиіж.
(Т. Ггетіѣіі, С. терзанія). 37, 10
воздыулиіе ллоё. 78. 11 воздыул-
ніе (С. стенаніе) шковлииыуа.
101, 6 ш глл'сл ПОЗДЫуЛНІА (С.
стенанія). 101, 21 воздыулиіе
(С. стонъ) шковлииыуа.
воздайте см.' воздѣти.
ВОЗДѢТИ (а'іреіѵ, ехЫІеге,
Іеѵаге, Т. аіЫІеге; оіа-етаѵѵбѵаі,
ехрапйеге, Т. раийеге, ехрапйеге;
ётсаіреіѵ, ехіоііеге, Т. аіЫІеге)—
। поднять, воздвигнуть, простирать.
, аЬг:ѵ переводится также (см. выше):
I «взяти», «возвести», «воздвигнути» и (нп-
I же) «ОТЪЯТИ». — ПСрСВОДІІТСЯ
также (см. ниже): «распрострстп».—
і ё-аіреіѵ переводится также (см. выше):
| «взяти»,«воздвпгвутп»и(нпже)«возиести».
27, 2 внегдл воздѣти (аіреіѵ.
Амвр. «воздѣваю», Т. аііоііо, С.
поднимаю) лмі рУцѣ л\ой. 43, 21
воздѣуоліа (С. простерли) рУкн.
62, 5 воздѣжУ (ярй, С. вознесу)
в о з д ѣ л и і е
62
воззвати
р^цѣ. 87, 10 воздѣуй (С.
простиралъ) к/. Тевѣ р^цк 133,
2 воздѣжйте (ё-., С. воздвигни-
те) р^'ки. 142, 6 воздѣуй (С.
простираю), на Тобіь р^’цѣ.
йОЗДТіЛПІ^ (г; ё-арстс;, еіе-
ѵаііо, Т. еіаѣіо)—воздѣяніе: воз-
ношеніе, подниманіе.
140, 2 воздѣжніе р^к& ліосіо.
РіОЗЖЛДЛТП (о-4йѵ, йіііге)—
ЖіІЖДіІТЬ.
41, 3 возжада д\'ша лаок 62,
2 возжада Теве д'яил л\о<к
И03Ж6ЯДТП (ётпІЬріаа', соп-
сирівсеге, сісзісіегаге, Т. Теіесіаге,
йезійегаге; ё-сто&гіѵ, сопсирізсеге,
Т. йезміегаге)—возжелать, поже-
лать.
ё-іЖ>|леТѵ, ё77іЭи|лг(ааі переводится также
(см. ниже): «похотѣти».—ётатоЭеЫ пере-
водится также (см. ниже): «возлюбити»,
«желати».
44, 12 возжелаете Црь довро-
ты твоеж. 118, 20 возжелати
(Амвр. «желанія ради», Т. оЬ сіе-
зііегіит, С. желаніемъ) с^дкьТ
Твож. 118, 40 возжелала запш-
вѣдн Твож. 118, 174 возжслауй
(ётге-оЭтра, Т. йезіеіего, С. жажду)
синіе Твое.
И03Ж6ЩИ (ёр.--аро5ѵ, іпсепде-
ге)—зажечь.
ё|лтгиробѵ переводится также (см. ни-
же): «сожжещіі».
73, 7 возжгоша бгнслай (Амвр.
«ввергоша огнь», Т. іттізепші;
і^пет, С. предали огню).
БОЗЗБДТИ (ёххраСеіѵ, сіатаге,
Т. сіатаге, ехсіатаге, іпѵосаге, ѵо-
сіГегаге; хра^еіѵ, хехрауёѵаі, сіата-
ге, Т. сіатаге, іпсіатаге, іпѵосаге,
ѵосіГегаге, сіап^еге) — воззвать,
взывать, вопіять, восклицать.
переводится также (см. ниже):
«звати».
3, 5 гласолай лаоилій ко Гд\’
воззвауй (С. взываю). 4, 4 внегда
воззвати (х., С. призываю) лмі
кй Нелік 16, 6 аз?» воззвауй (С.
взываю). 17, 7 кй Бг^ моел^
воззвауй. воззванія (С.
вопіютъ). 21, 3 воззовй (х., С.
вопію) но дни. 21, 6 кй Тевѣ
воззваша (С. взывали). 21, 25
воззвауй (х.) в?» Ис.мк 26, 7
воззвауй (С. взываю). 27, 1 кй
Тевѣ, Гди, воззовй (х., С. взы-
ваю). 29, 3 воззвауй Тевѣ.
29, 9 кй Тенѣ, Гди, воззов^ (х.,
С. взывалъ). 30, 23 внегда воз-
звауй (х.) кй Тевѣ'. 33, 7 нйірій
воззва. 33, 18 воззваша (С. взы-
ваютъ) прніГін. 54, 17 кй Бг^
воззвауй (С. воззову). 56, 3
воззов^ (х.) кй Бгк 60, 3 кй
Тесѣ воззвауй (С. взываю). 64,
14 воззов^тй (х., С. воскли-
цаютъ). 65, 17 воззва'хй. 76,
2 ко Гл'і воззвахь (С- буду взы-
вать). 85, 3 кй ТсііЕ иоззовй
(х., взываю). 85, 7 воззвауй
(С. взываю) кй Тесѣ. 87, 2 во
дни воззвауй (С. вопію). 87, 10
воззвауй (С. взывалъ) кй Тевѣ.
87, 14 кй Тевѣ, Гди, воззвауй
(С. взывалъ). 90, 15 воззоветй
(х.) ко ЛІнѣ. 106, 6 воззваша ко
Гд». 106, 13 воззваша ко ГдѴ.
106, 19 воззваша ко Гдк 106,
28 воззваша ко Гдк 118,145 воз-
звауй (С. взываю) всѣлай сердцемй.
118, 146 воззвауй (С. призы-
ваю) Тй. 118, 147 воззвауй (С.
взываю). 119, 1 воззвауй. 129,
1 и’з глубины воззвауй (С. взы-
ваю). 140, 1 Гди, воззвауй (С.
взываю) кй Тесѣ, оусльіши ла<й —
— внегда воззвати (х., С. взы-
ваю) лай кй Тесѣ. 141, 2 ко Г$
воззрѣти
63
В О з л ю В л с II Ъ
«оззвауа. 141, 6 воззвлѵа ка
Тевѣ.
ВОЗЗР’ІіТИ (ё-іогіѵ, сіезрісеге,
Т. азрісеге, іпѣиеге, ѵісіеге; ё-о-
.•атеоБіѵ, (іезрісеге)—смотрѣть.
ёг:і8еіѵ переводится также (см. ниже):
«презрѣти», «призрѣти».
53, 9 воззрѣ' (С. смотрѣло)
око лш. 91, 12 воззрѣ (С.
смотритъ) око .мое. 111, 8 дон-
дсже воззрйта (С. посмотритъ).
117, 7 воззрю (С. буду смотрѣть).
ВОЗЛОЖИТИ (т-дёѵаі, 81а-
іпеге; ё-іт-Ог^яі, ішропеге, Т.
ропеге; хятатіОгѵа’., сопзіііиѳге;
йѵакрёреіѵ, ішропеге, Т. оОегге;
ё-ф’аигіѵ, шіііеге)—возложить,
ПОЛОЖИТЬ.
ота-ігреіѵ переводится также (см. пиже):
«вознести».—г-іЗал/.г:-/ переводится также
(см. ниже): «наложити».—ё-пЫічзі перево-
дится также (см. пиже): «нападати».—
тЛёѵа» переводится также (с< пиже):
«полагати», «положити», «посаждатп».
16, 11 очи свой возложйніа
(гОеѵто, Т. аіііісіипі, С. устре-
мили). 20, 6 возложити (ё-іЦ-
С. возложилъ) нл него. 40,
9 возложншл (хтіёбгм-о, Амвр.
«да прп.іьпнетъ», Т. іпЬгегеІ, С.
пришло) нл лаж. 50, 21 возло-
жлта (аѵоіэопзіѵ) нл блтлрь Твой
тслцьі. 80, 15 возложйла-ь-Быуа
(ётераХоѵ, Амвр. «обратилъ бы»,
Т. сопѵегііззеш, С. обратилъ бы)
р^к)? ЛІою.
ВОЗЛЮБИТИ (ауа~5ѵ, сіііі^егѳ;
ётпкобгЬ, сопспрізсеге)—возлю-
бить.
ауікаѵ переводится также (см. ниже):
«любити».—слі^оЭгіѵ переводится также
(см. выше): «возжелати»и (ниже) «желати».
10, 7 правды возлюби. 17, 2
ВОЗЛЮБЛЮ Тж. 25, 8 ВОЗЛІОБІіуЛ
Блголѣпіе. 30, 24 возлювйте Гдл.
44, 8 возлювйла есй. 46, 5
ВОЗЛЮБИ. 50, 8 истинѣ ВОЗЛЮБЙЛК
і ^си. 51, 5 возлювйла есй ялогА.
51, 6 возлювйла есй. 77, 36
ВОЗЛЮБЙШД (Амвр. «льстяху», Т.
сопагепіпг, С. льстили) Его. 77,
68 возлюби'. 108, 17 воз-
і ЛЮБЙ клжтв^. 114, 1 В03ЛЮ-
вйуа (Т. за! ЬаЬео, С. радуюсь).
118, 20 В03ЛЮБЙ (ё-етобтреѵ,
Амвр. «сокрушися», Т. сошші-
ппог, С. истомилась) д^ша лаож.
118, 47 возлювйуа зѣлю. 118,
48 возлювйуа. 118, 97 коль
возлювйуа. 118, 113 закона же
Твой возлювйуа. 118, 119 воз-
лювйр свидѣіГіл Твож. 118, 127
ВОЗЛЮБЙуй злпшвѣди Твож. 118,
140 раіі'Л Твой В03ЛЮБЙ. 118,
159 злншві.ди Твож ВОЗЛЮБЙр.
118, 163 закона же Твой воз-
люБЙр. 118, 166 запшвѣди Твож
ВОЗЛЮБЙр (Амвр. «сотворпхъ»,
Т. Гасіо, С. исполняю). 118,
167 ВОЗЛЮБЙ ж.
В03ЛЮБЛУИ1І6 (?; артпрі;,
бііесііо)—любовь.
108, 5 зл возлюБлсніе лаос.
ВОЗЛЮБЛЕНЪ,-БІ11 (Ѵір-т)-
р.гѵо;, ауа-т)-б;, Дііесіиз)—воз-
любленный.
28, 6 ВОЗЛЮБЛСІШЫЙ (т(у., у
Амвр., Т. и С. нѣтъ) гакш сына
сдннорбжь. 44, 1 пѣснь ш возлюб-
леннѣлѵа (Амвр. «брачная», Т. аіпі-
сагшп, С. любви). 59, 7 воз-
люБлсннін Твой. 67, 13 црь сила
возлюБленнлгш. 83, 2 коль воз-
люБлеііпл (Т. ашаѣіііа, С. вожде-
лѣнны) селеніж Твож. 107, 7
возлюБлснніи Твой. 126, 2 даста
возлюБлснныліа (Амвр. и С. «воз-
любленному», Т. (іііесіо) Свойлаа
сона.
ВОЗЛІ.... см. ИЗЛіТИ, ВЗА-
ТИОА.
в о з -м е т л т н
64
вознести
К03ЛІ6ТЯТП (ёхрі-теіѵ, рго-
рсеге, Т. сіізрѳііеге)—возметать:
откидывать, выкидывать, отбра-
сывать.
1, 4 возлитаета вѣтра.
В03/1ЮЦИІ (обѵаа&х', роззе;
ёѵоэмя|іобзі)аі, ргжѵаіегѳ, гоЪо-
гаге)—мочь, возмочь.
переводится также (см. ниже):
«моіцп», «прсмогати».
17, 39 не іюзлхбгУта (С. мо-
гутъ) стати. 20, 12 не возлхо-
гУта (С. могли) составити. 35,
13 не возлхбгтУа (С. могутъ)
стати. 39, 13 пе возлхогбуа (Т.
педпеат, С. не могу) зрѣти. 51,
9 возмбже (ёѵеооѵарио&т;, Т. гоЬо-
гаѣаі, С. укрѣплялся) суетою
своею. 77, 19 возлхбжета (С.
можетъ лп) Ега. 138, 6 не воз-
лхогУ (С. не могу) 140, 6 воз-
лхогбша (разночт. оусладншасА,
Амвр. «яко сладки суть», Т.
апкепов еззе. С. что они кротки).
ЕОЗЛІУТПТІІ (ехтараттг-.ѵ,
сопіигЪаге)—возмутить, волно-
вать, разрушать.
ёхтарітт(аа')гл переводится иногда
(см. ниже): «смястй».
87, 17 возлхУтйша (Амвр.
«посѣкоша», Т. гезсішіипі, С.
сокрушили) ЛХА.
ЕОЗЛШЦіеНШ (6 ааХос, ШО-
іпз)—возмущеиіе, мятежъ, дви-
женіе, волненіе.
ааХо; переводятся также (см. ниже):
«молва», «смятеніе».
88, 10 возлхУціеніе же волна
егч) (Амвр. «егда возноситъ
волны своя», Т. фіит аіЫІипѣ
зе Яисіиз еіиз, С. когда возды-
маются волны его) Ты оукрочаеши.
КОЗЖАСТЙСА (тараттеабаі,
іигѣагі, Т. сопіигЬагі)—придти въ
' смятеніе, въ замѣшательство;
! смутиться.
тарсі“(яа)еяЭаі переводится также (см.
ниже): «мястися*, «смутитпся», «смуща-
тися», «смястися».
103, 29 возлхатУтса (С.
мятутся).
йознтшідъти (іііаетѵ,
[хіа^ааі, осііззе, оЛо Иаѣеге)—воз-
ненавидѣть, ненавидѣть.
(ііойѵ, ріэтраі переводится также (см.
пиже): «ненавидѣти».
5, 6 возненавидѣла вса
дѢллющыа Беззаконіе. 24, 19
возненавидѣны лха. 25, 5 возне-
навидѣла церковь лУкавнУюіриуа.
30, 7 возненавидѣла есй ^ранА-
ціыа сѴ^ты вотціе. 35, 3 и воз-
ненавидѣти. 44, 8 возненавидѣла
есй Беззаконіе. 49, 17 возненави-
дѣла есй наказаніе. 100, 3 тво-
ржірыА преступленіе возненавидѣла.
104, 25 преврати ? сердце иуа
возненавидѣти люди бгш (С. воз-
будилъ въ сердцѣ ихъ ненависть
противъ парода Его). 118, 104
возненавидѣла всАка пУть неправды.
118, 113 законопрестУпныА воз-
ненавидѣла. 118, 128 всАка пУть
неправды возненавидѣла. 118,
163 неправдУ возненавіідѣуа. 138,
21 не ненавидАціыА ли Та, Гди,
возненавидѣла. 138, 22 возне-
навидѣла А.
йознепщеедти (б-оХа^й-
ѵеіѵ, ехійіішаге, Т. со§ііаге)—по-
думать, предположить.
игоХаиЗіѵгіѵ переводится также (см.
нпже): «непщеватп», «объяти», «подъяти»,
«пріятп».
49, 21 вознепціевала есй Без-
законіе (Амвр. «вознепщева.ть
есп», С. ты подумалъ).
ЯОЗІШСТП (б'}ооѵ, ехаііаге,
Т. ехаііаге, айоііеге, ехЫІеге,
(іееіисѳге, еѣѣегге; ё-аіреіѵ, ехіоі-
вознестись
65
вознестись
Іегѳ, еіеѵаге, Т. ехЫІеге, Ыіеге;
а\*асрёреіѵ, ойегге)—вознесть, пре-
вознесть, возвысить.
іѵа^ереіѵ переводится также (см. вы- 1
піс): •возложити».—ёгяіреіѵ переводится ।
также (см. выше): «взяти», <воздвигнути»,
«воздѣти».—переводится также (см.
выше): «возвысити» и (ниже) «возно-
сити».
17, 49 вознесе'ши (С. вознесъ)
л\ь. 26, 5 вознесе лаь. 26, 6 1
вознесе (Т. ехЫІіінг, С. воз- I
неслась бы) глав9 лдоіо. 27, 9
й вознеси (е-ароч, С. возвышай,
разночт. и возлаіі). 29, 2 возней
(С. превознесу) Ть. 33, 4 воз-
несемъ (С. превознесемъ) ймь
бгш. 36, 34 вознесете ть. 60,
3 вознесли мь ?сй (Т. сіейпсііо,
С. возведи). 65, 15 вознеей
(аЫаіо) Тевѣ-----вознес^ (ачобхо,
Т. рагаЬо, С. принесу) Тевѣ. 65,
17 вознесбуъ (С. превознесъ).
(9(9, 20 вознесбуъ йзвраннаго. I
101, 11 іакш вознесъ (ітасра;). 1
106, 32 да вознесетъ (С. да
превозносятъ) 9го. 109, 7 воз- .
несетъ глав9. 117, 16 десница
Гднь вознесе мь (Т. еіаіа, С.
высока). 117, 28 вознес9 (С.
буду превозносить) Ть. 130, 2
не возпесбуъ (Амвр. «въ молча-
ніе не приведохъ», Т. зесіаѵі
апіппіт тепт, С. не успокои-
валъ ли души моей) д9ш9 мою.
144, 1 нознес9 (С. буду пре-
возносить) Ть. 148, 14 возне-
сетъ (Т. еГГегі, С. возвысилъ)
рогъ. 149, 4 вознесетъ (Амвр.
«прославитъ», Т. огпаі, С. про-
славляетъ) кршткіь.
К03И50ТНСА (б^шб^а'., ехаі-
Іагі, ехзиііаге, Т. ехіоііі, аі- (
ЫП, ехаИаті, ехзиііаге; ёлаірг- I
а&ац еіеѵагі, ехееізі; [іетешр'-
Сеа&аі, еГГеггі)—вознестись, пре- |
вознестись, быть вознессну, пре-
возпесену.
ё-зіреаНаі переводится также (см. вы-
ше): «взятпея». — переводится
также (см. ппже): «возносится».
7, 7 вознесись (С. подвигнись).
9, 33 да вознесётсь (С. вознеси)
р9ка Твоь. 12, 3 вознесетсь (С.
будетъ возноситься) врагъ. 17,
47 да вознесетсь (С. да будетъ
превознесенъ) Бгъ. 20, 14 воз-
несись, Гди, силою Твоею. 36,
20 вразй же Гдни, к9пнш про-
славились имъ и вознестись, и’зче-
заюціе ілкш дымъ йзчезоша (Амвр.
«и врази Божіи аки тукъ агнчій
изчезающе въ дымѣ изчезнутъ»,
Т. еі іпішіеі Теіюѵа?, ні, фіаз рге-
ііоза знпі іп а^піз: иі кас сопзи-
типіиг іп іитпт аЪеипііа, сопзи-
типіиг івіі, С. и враги Господни,
какъ тукъ агнцевъ, исчезнутъ,
въ дымѣ исчезнутъ). 45, 11
вознесись (С. буду превознесенъ)
во іазьіцѣуъ, вознесись (С. буду
превознесенъ) на зслалй. 46, 10
зѣлц) вознесбівась (і~т]р&т)заѵ,
Амвр. «превознссеся», Т. ехееізпз
езі, С. превознесенъ). 56, 6
вознесись (С. будь превознесенъ)
па икса. 56, 12 вознесись (С.
будь превознесенъ) па икса. 63,
8 вознесетсь (Амвр. «попуститъ»,
Т. реііегіѣ, С. поразитъ) Бгъ. 74,
11 вознесетсь (С. вознесутся)
рогъ првнагш. 87, 16 вознесъ же
сь (Амвр. «понесохъ», Т. регГе-
гепз, С. несу). 88, 14 возне-
сетсь (Т. еіаіа, С. высока) десни-
ца. 88, 17 правдою Твоею воз-
несись (С. возносятся). 88, 18
вознесетсь (С. возвышается) рогъ
нашъ. 88, 25 вознесетсь (С. воз-
высится) рогъ егш. 91, 11 й
вознесетсь (Амвр. «вознесеніи»,
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
5
ВОЗНОСІІТИ
66
возрадоватися
Т. аііоіііз, С. возносишь). 93, 2 I
вознесйся (С. возстань), ОУдяй [
земли. 106, 25 вознесошася |
(Амвр. «ВОЗНОСИТЪ», С. ВЫСОКО і
поднимаетъ) вшлны еіш. 107, 6 і
вознссйся (С. будь превознесенъ)
на икса, Еже. 107, 8 вознесся
(Амвр. «зѣло возрадуйся>, В. и
Т. ехзпІіаЪо, С. восторжествую).
111, 9 рогь (что вознесется. 130,
1 не вознессся (Т. поп Гіііѣ аііиз,
С. не надмевалось) сердце л\ос, ни-
же вознесостѣся (ёр.е-ешріа&7]аяѵ)
Очи мой. 139, 9 да не когда
вознесется (С. возгордятся, Т. еГ- I
Геггепѣ зе тахіше). 148, 13 воз-
нессся (Т. едіѣіпп еві, С. превоз-
несенно) имя.
Е03Н0СИТІІ (ААобѵ, ехаііаге, I
Т. аііоііеге, ехіоііеге, ехаііаге)—
возносить, превозносить. '
переводится также (см. выше):
«возвысити», «вознести».
74, 5 не возносите (С. не
поднимайте) рога. 74, 8 сего
возносить. 98, 5 возносите (С. I
превозносите) Гда. 98, 9 возпо- !
ейте (С. превозносите) Гда.
ВОЗНОШІТШЗА (9Іш9ѵ>а-.,
ехаІіагС Т. еСГеггі)—возноситься,
превозноситься.
переводится также (см. вы-
ше): «возпестпся».
65, 7 да не возносятся.
К03Н00сА,-АЙ (о^шѵ, ехаііапз, |
(ріі ехаііаі, Т. ехіоііепз, ехаі- I
іапз)—возносящій (который воз-
носитъ).
3, 4 возносяй главУ мою. 9,
14ыу№К&л мя (ѵ врать смертныуь. 1
КОЗПОШЙНІе (ч аѵа^ора, оЬ-
Іаііо, Т. Ьоіосаизіпш; т; бішак,
ехаііаііо, Т. Іаийаііо) — возноше-
ніе. ;
50, 21 возношеніе (сЬосрораѵ)
н всесожегаемая. 149, 6 возно-
шенія (Амвр. «величанія», Т.
Іашіаііопез, С. славословія) Бжія.
ЙОЗРЛДОМТИСА (арХкіа-
а&ац ехзиііаге, Іэеіаге, Іэеѣагі, Т.
ехзиііаге, ехзиИагі, Іазіаге, Іаеѣагі,
іщіиіеге, ехсіаіпате, сапіаге; гтсі-
/а''реі>, зирег^аийеге, ^аийеге, Т.
ІаЧагі, сіап^ете; /артргэ&аі, ^аи-
йеге, Т. ехзиііаге)—возрадоваться,
радоваться, торжествовать, лико-
вать.
переводится также (см.
ниже): «радоватися». — ёп:-/_аіогіѵ перево-
дится также (см. пиже): «порадоватися».
5, 12 возрадуются (Т. сапепі,
С. будутъ ликовать). 9, 3 воз-
радУюся (С. буду торжествовать).
9, 15 возрадуемся (Амвр. «воз-
радуюся», С. буду радоваться).
12, 6 стУжающіи мй возрадуются
(Амвр. и С. «да не возра-
дуются»). 12. 7 возрадуется
сердце мое. 13, 8 возрадУется
Іакшвь. 15, 9 возрадокася (С.
возвеселился) языкь мой. 18, 6
возрадУется (Амвр. и С. «ра-
дуется»), 19, 6 возрадУемся.
20, 2 возрадУется зѣлш. 30, 8
возрадУюся. 34, 9 дУша же моя
возрадУется. 34, 19 да не воз-
радУются (ётсі;гаргІ7]зяѵ, С. чтобы
не торжествовали). 34, 24 да
не возрадУются (г-^зргггряѵ, С.
да не торжествуютъ). 34, 27 да
возрадУются. 39, 17 да возра-
дУются. 40, 12 не возрадУется
(ёй'./арт], восторжествуетъ) врагь
мой. 47, 12 да возрадУются.
50, 10 возрадУются киіети сми-
ренныя. 50,16 возрадУется (Амвр.
«проповѣсть», С. восхвалитъ)
языкь мой. 52, 7 возрадУется
Іакшвь. 58,17 возрадУюся (Амвр.
возрастити
67
В О 3 С І Я Я
«восхвалю», С. буду провозгла-
шать) завтра. 59, 8 возрадУюся
(С, восторжествую). 62, 8 воз-
радУюся. 66, 5 да возрадУются.
67, 4 да возрадУются. 69, 5 да
возрадУются. 70, 23 возрадУетѣ-
ся оустнѣ лаой. 74,10 возрадУюся
(въ пѣк. СП. атгаууекй, В. ап-
пнпсіаѣо, Т. ашіипсіет, Амвр.
«возвѣщу», С. буду возвѣщать).
83, 3 сердце лаос н плоть л\оя
возрадовастася (Амвр. «воскли-
цаютъ», Т. ехсіашапі, С. востор-
гаются). 13 ш йлаени Твоемъ
возрадУетася. 88, 17 возрадУются
весь день. 89, 14 возрадовауолася.
91, 5 возрадУюся (С. восхи-
щаюсь). 94, 1 возрадУслася (Т.
сапіетнз, С. воспоемъ) Гдеви. 95,
12 возрадУются (въ пѣк. сп.
уяр'лгта', Амвр. «взыграютъ», С.
да радуется) поля----------тогда воз-
радУются (С. да ликуютъ) вся
древа. 96, 8 возрадовашася (С.
веселятся). 97, 8 горы возра-
дУются (С. да ликуютъ). 117,
24 возрадУслася. 118, 162 воз-
радУюся. 131, 9 прпвпін твой воз-
радУются. 131, 16 радостію возра-
дУются. 144, 7 й правдою Твоею
возрадУются (Амвр. «и правду
Твою воспоютъ», Т. сапіепі, С.
будутъ воспѣвать). 149, 2 возра-
дУются ш При' своелах. 149, 5
возрадУются па ложауъ свонуъ.
ЙОЗРЖТЙТП (аб^аѵеіѵ, аиде-
ге, Т. Гоеіійсате; ё-аѵатёХХгіѵ, рго-
сіисеге, Т. еіТісеге)—возрастить.
е;з^атгл/.еіч переводится также (см.
ниже): «возсіяти».
104,24 возрастй (Амвр. «умно-
жи», С. размножилъ) люди Своя.
131, 17 ВОЗрафУ (е;аѵате);о>) рогъ
Двдовн.
йОЗРбйНОйДТИ (Ст)Хо5^, 2Ѳ-
Іаге, Т. іпѵісіеге) — возревновать:
позавидовать.
переводится также (см. ниже):
«завидѣти».
72, 3 возревновавъ на Безза-
конныя.
ПОЗРИНОЙСИ’Ь (бзреѵо;, іе-
рнізнз, Т. ішрнізиз)—поколеблен-
ный, потрясенный, пошатнув-
шійся.
61, 4 шплотУ возриновепУ.
йОЗСІАТИ («ЬэтёШ'.ѵ, огігі,
Т. Погеге, ^егшіпаге, зегі, ех-
огігі; ё?аѵатё?Ае:ѵ, ехогігі, Т. ші-
саге)—возсіять, сіять, взойти.
аматгШіѵ переводится также (см. ни-
же): «прозябати.—гЬ'^тгллгіч переводит-
ся также (см. выше': «возрастити».
71, 7 возсіяетъ (Амвр. «про-
цвѣтетъ», Т. йогеЬіі, С. процвѣ-
таетъ) во днс'уъ с’гш правда. 84,
12 истина 0 зелмй возсія (Амвр.
«прозябнетъ», Т. §егтіпаЬН, С.
возникаетъ). 96, 11 свѣтъ возсія
(Амвр. «всѣянъ», Т. заіа ѳзі, С.
сіяетъ) првннкУ. 103, 22 возсія
(Амвр. «возсіявшу», Т. ехогіо,
С. восходитъ) солнце. 111, 4
возсія (ё;., Амвр. «сіяетъ», Т.
іпісаі, С. восходитъ) во тлѵЕ свѣта
правымъ.
й03вІДіА,-АИ , §ег-
шіпапз)—возсіяющій: прозябаю-
щій, произрастающій.
аѵатУЛшѵ переводится также (см.
ниже): «прозябая».
64, 11 въ капляуъ ея воз-
веселится возсіяюі|ш (разночт.
прозяБлюі|іи, Амвр. «дождями
умягчи Го, растеніе ея благо-
слови», Т. ітЬгіѣпз (ііззоіѵіз еаш,
«егшіпі е)нз Ьеііееіісіз, С. раз-
мягчаешь ее каплями дождя,
благословляешь произрастенія ея).
В 0 з с К О р Б Ѣ Т И
68
В ОЛЗ
КОЗвКОРЕЪТИ (Хга^ѵаі,
сопігізіагі, Т. ріап^еге)—скор-
бѣть.
54, 3 возскорвѣр (Амвр.
«вопію», Т. ріап^о, С. стенаю)
печалію люёю (разночт. во иску-
шеніи ллоёлхз).
ЙОЗСЛІСРДЪТП (-розбСеіѵ,
рпігеге)—смердѣть.
37, 6 возслдердѣшл и согпйіпл
раны л\ол.
ВОЗСЛІЪЛТНСА (ТсХ5ѵ, ГІ-
іеге)—посмѣяться.
51, 8 ш нёлла возслѵѣютсл.
йОЗСТЛйІІТІІ ('Ыатаѵаі, ге-
зизсііаге, Т. ѳхзизсііаге)—воз-
ставить.
аміатсіма: переводится также (см. ни-
же): «воскреспти», «востати».
40, 11 возстд'ви л\л.
ЙОЗСТЛРіЛЛтіІ (^оР9о5ѵ.
егі^еге)—возставлять.
опіорЭойч переводится также (см. выше):
«возводпти» и (ниже) «исправити».
144, 14 позставллетл всл
низвсрженвыл.
ЙОЗСВДЛТП (хріѵг-ѵ, іисіі-
саге)—производить судъ.
хр'гшѵ переводится также (см. ниже):
<судити<
74. 3 Лзх правилъ! возсУждУ.
КОЗ’ХПОЯДТИ (ёХтііСеіѵ, 8ре-
гаге, Т. іп ехзресЫіопе еззе)—
уповать, надѣяться.
ёХпіСеіч переводится также (см. ни-
же): «надѣятися», «уповати».
70, 14 азз же всегда возУпо-
ваю на Тл.
ВОЗШСДЪ (етрертухшс, азсеп-
гіепз, диі азсепйіі, Т. іпзісіепз,
диі іпзісіеі) — возпіедшій: ше-
ствующій.
ётпрертрсш; переводится также (см.
ниже): «всѣдъ».
67, 5 КозшсдшслаУ (С. Ше-
ствующаго) на запади. 67, 34
Козшёдше.иУ (С. Шествующаго)
на нбо.
козпіелъ см. языти.
КОЗЛШПІТИ (^хеЬ, зопаге,
Т. Ггетеге, регзігереге)—шумѣть.
45, 4 возшУлдѣша (С. шумятъ)
й сл\лт6шасл воды иуз. 82, 3
вразй Твой возшУлѵѣшл (С. шу-
мятъ).,
КОНОТПШК (аЦбй;, ѵеге, Т.
ге ѵега; аЦ&гі'а, іп ѵегііаіе, Т.
іп й*іе)—истинно, справедливо,
подлинно.
57, 2 войстиннУ сувш (С.
подлинно ли). 118, 75 войстиннУ
(акт|&еіа, С. по справедливости).
йОленъ (ёхооаіо;, ѵоіппіагінз,
Т. ІіЪѳгаІіззішиз) — свободный,
произвольный, обильный.
67, 10 дождь вбленз (Амвр.
и С. «обильный»), 118, 108
вшльнлл (та ёхоба’.а, ѵоіппіагіа,
Амвр. «вольныя обѣты», Т. ѵо-
Іипіагіаз оЫаііопез, С. доброволь-
ную жертву) оустз лаойр.
ВОЛНЛ (то хора, Писіпз; б [дг-
тешр’.а|іб;, Писіиз)—ВОЛНи.
ретешрізих переводится также (см.
ниже): «высота».
41, 8 вшлны Твоа. 64, 8
шУл\У волна егю. 87, 8 й всл
вшлны (ретешророб;) Твоа навелз
есй нл лѵй. б’б’, 10 возмУщеніе
же волнз. 106, 25 вознесбшасд
вмілны. 106, 29 й оулюлкбшл
вѵѵлньі.
ЯОЛНИ (то ерюѵ, Іапа)—волна
(шерсть).
147, 5 даюірагш снѣга Свей
гакш вблнУ.
ВОЛЪ (б ^оис, Ъоз, Т. агшеп-
іит. Ьоз)—волъ.
ВОЛА
69
воскликнути
8, 8 волы вса. 49, 10 и
волбве (Амвр., Т. и С. нѣтъ).
65, 15 вознесУ Тевѣ воль'і. 143,
13 волбве йуя толсти.
ДОЛА (то ОеЦ|іа, ѵоінпіаз,
Т. оЫесШіо, ѣепеѵоіепііа, ѵоіип-
іаз, ріасііит; і] ркорп)> сопзіііит)—
воля, благоволеніе, желаніе.
&гкѵ|р.а переводится также (см. пиже):
«хотѣніе >.
1, 2 Вй ЗЛКОііѢ ГдіІИ ВОЛА (ТШ.
27, 7 волею луосю (Амвр. «въ
пѣсни моей», Т. сапіісо тео, С.
пѣснію .моею) нсповімса Д.пУ.
29, 6 живота вй воли (Амвр.
«во благоволеніи», Т. Ьепеѵоіепііа,
С. на, всю жизнь благоволеніе
Его) (ігш. 29, 8 волею Твоею
(Амвр. «благоволеніемъ Твоимъ»,
Т. Ъепеѵоіепііа Тиа, С. по благо-
воленію Твоему}. 39, 9 сотво-
рити волю Твою. 53, 8 волею
(іхоиаішс, ѵоіипіагіе, Т. Ііѣегаіііег,
С. усердно) пожрУ Тевѣ. 82, 4 нд
люди Твоа лУкдвновдшд волею
(рш|Л7)ѵ, въ. нѣк. СП. уѵшріт), В. и
Т. сопзіііит, Амвр. «тайну», С.
умыселъ). 102, 21 творАцііи
волю Сгш. 110, 2 вбліА дѣлд
Джіа: изыскана во всКуя вблАуя
Угш (Амвр. «явны всѣмъ хотя-
щимъ я», Т. ехрозііа отпіѣиз,
циі йеіесіапіиг Шіз, С. вожде-
лѣнпы для всѣхъ любящихъ
оныя). 142, 10 ндУчй лла тво-
рити волю Твою. 144, 19 волю
(Т. ріасіішп, С. желаніе) боа-
щиусА бгш сотворити.
ДОИЛІІІ см. ДНАТП.
ДОНЪ (е?ш, Гогаз, Т. Гогіз,
іогаз)—вопъ, внѣ.
30,12 вона (Амвр. «внѣ двора»,
Т. Гогіз, С. па улицѣ) вѣждшд
ш лденё. 40, 7 йсуожддше вопя.
ДОПЛЬ (г] храоуг;, сіатог, Т.
ѵосіГегаііо, диегеіа)—вопль.
хряо-рд переводится также (см. пиже):
«званіе».
17, 7 вопль л\бй пред Нил\й.
101, 2 вопль ллбй кя Тевѣ. 143,
14 ниже вопла вя стбгпдуя йуя.
ДОПРОСИТИ (ёропоЬ, го^аге,
Т. ехреіеге; ётгершта'?, іпіегго^агѳ,
Т. реіеге) — спросить, просить,
требовать.
Си. ниже: «вопрошати».
121, 6 вопросите (С. просите)
же. 136, 3 вопроейшл (С. требо-
вали) ны.
ДОПРОШЛТІІ (ёрштаѵ, іпіегго-
ігаге, Т. гереіеге)—спрашивать.
Си. выше: «вопросити».
34, 11 вопрошауУ (С. допра-
шиваютъ) ЛДА.
ДОСКИПЪТП (ёСарке-ѵ, бііеге
пли <1аге, Т. ргойисеге)—воекп-
пѣть: произвести.
104, 30 воскипѣ (ё^р^еѵ, въ
нѣк. сп. ё-еГрсреѵ, С. произвела)
зелдлА йуя ждБДлиі.
коскликподспіе (а
р.6;, ѵосіГегаііо, діЪіІит, )иЬі1аііо,
Т. сіап^ог)—восклицаніе.
а?.а?.ахи.бс переводится также (см. ни-
же): «восклицаніе», «хваленіе».
26, 6 жёртвУ увдлёніА й вос-
кликновёніА (С. славословія). 46,
6 взыде Кгй вй воскликновеніи (С.
при восклицаніяхъ). 88, 16 влже-
іііі людіе вѣдУщіи воскликновеніе
(С. трубный зовъ).
НОСКЛПКП^ТИ (аХаХаСе-.ѵ, >
Ъііагѳ, Т. сіап^еге, ѵосіГегаге)—
воскликнуть.
а).аХа'еіѵ переводится также (см. ни-
же): «вострубити».
46, 2 воскликните БгУ. 65, 2
восклйкните Гдеви. 80, 2 вос-
ВОСКАНЦЛНІС
70
ВОСПИТАТИ
кликните БгУ. 94, 1 воскликнслах
БгУ. 94, 2 восклйкнелдх 6лаУ.
97, 4 воскликните Бгови. 99, 1
вссклйкннте Бгови.
Б0СКДИЦДНІ6 (6 акаХауілб;,
тб аХяХауіля, ѵосіЕегаііо, сотшп-
Іаііо, промѣнъ, мѣна, Т. сіап^ог)—
восклицаніе.
алаХауиб; переводится также (см. вы-
ше): «воскликновеніе» и (ниже) «хвале-
ніе».
32, 3 поите УлаУ со восклица-
ніслах. 43, 13 й не кѣ множество
вх восклицдні'нух (аХякаур.яа’ѵ,
сотшиіаііопіЪиз) нашнух (Амвр.
«и не умножилъ еси цѣны ихъ»,
Т. еі поп анхізіі гет ргеіііз
еогит, С. и пе возвысилъ цѣпы
его). 150, 5 увдлйте бгб вх
кѵлдвдлѣух ВОСКЛНЦДНІЖ (Т. 8І8ІГІ8,
С. громогласныхъ).
восклоненіе
гезресіиз, убѣжище, Т. пехиз)—
уклоненіе: убѣжище.
72, 4 нѣсть восклоненія» вх
еллерти йр (Амвр. «ибо нѣсть
оковъ (т. е. болѣзней, неблагопо-
лучія) по смерть пхъ», Т. паіп
поп випі пехиз изцие ай тогіет
еогит, С. ибо имъ нѣтъ страда-
ній до смерти ихъ).
коекресеніе (^ &т,
гезиггееііо)—воскресеніе.
65, 1 пѣснь ѴЛЛЛАД ВОСКрНігЪ
(Амвр., Т. илС. нѣтъ).
НОСКРееНТІІ (аѵ.атаѵои, зизсі-
іаге, Т. ехзиг^еге)—воскресить.
аѵютаѵаі переводится также (см. вы-
ше): «возставити» и (ниже) «востати».
87, 11 или врлчеве воскресяітх
(Амвр. «еда мертвіи востанутъ»,
Т. апѣ ехрегіез ѵііге ехзигдепѣ, С.
развѣ мертвые встанутъ).
НОеКРёСНУТН (ймаот^яі, ге-
зиг^ѳге, ехзиг^еге, зиг^егѳ, Т.
ехзиг^еге, зиг^еге, ехрег^ізсеге)—
воскреснуть, возстать.
аѵзат^ѵаі переводится также (см. пи-
же): «востати».
1, 5 не воскрнУтх (Амвр. и С.
«устоятъ») нечестіівіи нл сУдх
(О. па судѣ). 3, 8 воскресни (С.
возстань), Гди. 7, 7 воскрнй
(Амвр. «востани», С. возстань),
Гди, гнѣвома Твойлда. 9, 20
воскрнй (С. возстань), Гди. 9,
33 воскрніі (С. возстань), Гди.
11, 6 ннѣ воскрніі (С. воз-
стану). 16, 13 воскрнй (С. воз-
стань), Гдн. 40, 9 еда спяій пе
прнложйтх воскреснути (Амвр. «во-
стати», С. встать). 43, 24
воскрнй (Амвр. «востани», Т. ех-
рег^ізсеге, С. пробудись). 43, 27
воскрнй (Амвр. «востани», С. воз-
стань), Гдн. 67, 2 м воскрнстз
(С. да возстанетъ) Бга. 81, 8
воскрнй (С. возстань), Бже. 131,
8 воскрнй (С. стань, В. и Т.
зиг^ѳ), Гдн.
ВОСКРЕСЪ (яѵяатас, ехзнг-
&епз, Т. зиг»епз) — воскресшій:
возставшій.
аѵазта; переводится также (см. ниже):
«воставъ».
101, 14 Ты воскрса.
ИбОБЪ (б хг^рбс, сега)—воскъ.
21, 15 гакш воска тд<ьй. 57,
9 гакш воска (Амвр. «червь», Т.
Іітах, С. улитка) рдстджва. 67,
3 гдкш таета воска. 96, 5 гакш
воска расталша.
БОСПИТЛТИ (ёхтрё^гсѵ, есін-
саге)—воспитать.
22, 2 на водѣ покойнѣ воспита
(Амвр. «приведетъ», Т. <1е<1исіѣ,
С. ВОДИТЪ) ЛАА.
В О С II ЛДКДТИСД
71
воспѣти
еОСП/ЪІМТИСА (хХяіе-.ѵ, ріо-
гаге)—плакать.
хХаІЕ'ч переводится также (см. ниже):
«плакати», «плакатися».
94, 6 восплдчсмсл (Амвр. «ко-
лѣна преклонимъ», Т. йесіатпз
&еппа, С. преклонимъ колѣна)
пред Гдемъ.
ВООІШ'ЖНИТІЮА (хатасрХо-
уіСеіѵ, ха-окркгуеа&аі, ехагііеге)—
воспламениться, возгорѣться.
17, 9 огнь (о лица бгѵ) воспла-
менится (Амвр. «погпь поядаюіцій
изъ устъ Его», Т. еі і^піз ех
оге Едітз сопзптепз, С. и изъ
устъ Его огонь поядающій).
ВООП/ІбУІіЛТП (хротеТѵ, ріап-
(Іете, Т. ріашіеге, сошріобеге,
сотріашіете)—плескать (руками:
рукоплескать).
46, 2 восплеі|літе рѣками. 97,
8 восплёірѣ’тъ рѣкою.
еоеполшндніб а
тешетогаііо, Т. гесогсіашіит)—
воспоминаніе.
37, 1 ВЪ воспоминаніе ѵѵ сѢс-
вштѣ. 69, 1 вя воспоминаніе.
коеполіАііУтисд (а^и--
ртрхга&аі, іп тепіотіаш тече-
те)—воспомяпуться: быть воспо-
мянуту.
108, 14 дл воспомяпстся вез-
здкбніе.
КОСПРІ/АТІ1 (-роаХа^гТѵ, аззп-
тете, Т. тесірете; аѵтіХя|Згіѵ, зпзсі-
реге, Т. зизіепйеге; аѵаХареЬ,
аззитеге, зпзсіреге, зизіоііете, Т.
аззишеге; тгроаогуеа&яі, ехзресіаге;
ёхоёуеаЭяс, зизсірете) —• воспри-
нять, принять, получить, взять.
аѵяХареіѵ переводится
также (см. выше): «взяти» и (ниже)
«Пріиматіі».— аѵ-О.а^гіѵ (аѵтіХар.ріѵгіѵ) пе-
реводится также (см. ниже): «пріимати»,
«пріяти».—-рооВауезЭа; переводится также
(см. ниже): «ждати», «пріяти», «чаяти».
17, 17 воспрілтъ (~роа., Амвр.
«извлече», Т. ехѣгаЬіѣ, С. извлекъ)
Мг?і (б вода мнбгиуъ. 17, 36
десшіцд Твол воспріятъ (<т., Амвр.
«подкрѣпляетъ», Т. зизіепіаі, С.
поддерживаетъ) мж. 26, 10 вос-
прілтъ (кроя., С. приметъ) мж.
49, 16 воспрісмлеши (С. берешь)
завѣтъ. 71, 3 дл восприметъ
(Амвр. и С. «принесутъ», Т. рго-
Гегапі) горы миръ людсмъ. 77,
70 воспріятъ (С. взялъ) его.
103, 11 восприметъ (разночт.
ждѣтъ, -роао., Амвр. и С. «уто-
ляютъ», Т. Ггап^апі) бплгри. 106,
17 воспріжтъ (ямт., Амвр., Т. и
С. пѣтъ) ж. 118, 122 воспріиміі
(ёхо., Амвр. «настави», Т. оЪі
ѵаіітопіпт, С. заступи) рлвл.
138, 13 воспрьмъ (яѵт., Амвр.
«покрылъ», Т. оЪіе^еЪаз, С. со-
ткалъ) мл есн.
ВО0ПРОСЙТИ (аітг"ѵ, яіт^ааі,
реіеге; ё-а’.теТѵ, ёттягстря!, тепіі-
саге, Т. дпюгеге)—попросить, про-
сить, требовать.
77, 18 поспросити (С. требуя)
БрЛШІІЛ. 108, 10 Й ВОСПрОСіЬТЪ
(С. просятъ).
йо&пѣтк (аогсѵ, сапеге, сапіа-
ге; ор-ѵеіѵ, Ьутппш йісеге, Іаийаге,
сапеге, Т. Іаийаге, сапеге; фаХХеіѵ,
рзаішпіп бісеге, сапеге, рзаііеге,
Т. рзаііеге)—воспѣть, воспѣвать,
пѣть, восхвалять.
и фаШіч переводится также (см.
ниже): «пѣти».
7, 1 воспѣтъ Гдсви. 12, 7
воспою Гдсви. 20, 14 воспоемъ
й поёмъ. 21, 23 воспою (бр-ѵ..
С. буду восхвалять) Тж. 26, 6
пою й воспою (Ф.) Гдсви. 29, 13
дд воспоётъ (']>., С% да славитъ).
32, 3 воспойте €м^'. 56, 8
в о ст л в ъ
72
востлж
воспою и пою. 56, 10 воспою
(<Ь.) Тевѣ. 58, 17 воспою ейл^
Твою. 60, 9 воспою (<р.) иласни
Твосла^. 64, 14 ибо воспоютй
(6(іѵ.). 67, 5 воспойте Бг^. 67,
33 воспойте (<{>.) Гдеви. 70, 8
дл воспою (орѵ.). 70, 22 воспою
(6.) Тевѣ. 70, 23 воспою (ф.)
Тевѣ. 74, 10 воспою (6.) Бг)?.
88, 2 во вѢкй воспою. 95, 1
воспойте Гдеви пѣснь нов\?, вос-
пойте Гдеви. 95, 2 воспойте Гдеви.
97, 1 воспойте Гдеви. 97, 4 ‘
воспойте. 100, 1 воспою Тевѣ.
103, 33„ воспою Гдеви. 104, 2 ।
воспойте (іла'а'. 105, 12 воспѣшл !
твллй. 107, 2 воспою й пою.
136, 3 воспойте (С. пропойте)
налай. 136, 4 воспое'лАй пѣснь.
137, 1 воспою (<р.) Тевѣ. 137,
5 дл воспоютй. 143, 9 воспою
Тевѣ. 149, 1 воспойте Гдеви.
ПООТЛБЪ (аѵаота;, зпг^епз,
Т. іпзпгдепз)—возставшій: кото-
рый всталъ.
переводится также (см. выше)*
«воскресъ».
34, 11 воставшс нл л\ж.
Б0СТЛНІ6 ("?] еуграі;, гезпг-
тесііо, Т. витаете) — возстаніе:
вставаніе.
138, 1 востаніе л\0е (С. когда
встаю).
БОСТЛТІІ (етіаѵаа’Г|Ѵа'., ё~-
а'кота’>а'., іпзиг^еге, ехзиг^еге, Т.
іпзиг^еге, сопзізіеге; ё^еуеіргім,
ё$еугрО^'>а', ехзиг^еге, ехсііагі,
загнете, Т. ехрег^еГасеге, еѵі^ііа-
ге, ехрег^ізсеге, загнете, іпѵі^ііаге;
аѵааттраі, аѵтаѵаі, зиг&еге, ех-
зиг&еге, совзиг^еге, Т. зиг^еге; аэ-
аттрас. сопзізіегѳ; ёуеірга&аі, зиг-
°;еге) — возстать, встать; про-
будиться, воспрянуть.
ачаатг^и переводится также (см. вы-
ше): «воскреснути».—перСВОДИТСЯ
также (см. выше): «возставити», «воскре-
сити» —ёіеуеіреім
переводится также (см. выше); «воздвиг-
нути».
3, 2 лаііози востаютй (ё~.) па
лаж. 3, 6 востауь (С. встаю).
7, 7 востлни (С. пробудись, Т. івѵі-
§і1апз аііепсіе), Гдп. 19, 9 лхы же
востдуолАй (а>.). 26, 3 востлнетй
(ё~.) нл лаж. 26, 12 востаіна (ётс.)
нл л\ж. 34, 2 востлни (а'л) в/.
полаоціь лаою. 34, 23 востлни (С.
подвигнись, Т. еѵі^Па), Гди. 38,
2 внегдл востлти (тэа-тря'.) грѣш-
нола^ (С. доколѣ нечестивый предо
мною). 43, 24 востлни. 53, 5
ч^ждіи востлшл (ётс.). 56, 9 во-
стлнн (С. воспрянь), СЛДВЛ ЛАОЖ,
ВОСТЛНИ (С. воспрянь), Ѵллтйрю й
гУсли: востдн^ рдпш. 58, 5 востд-
нн (С. подвигнись, Т. еѵі^ііа) вй
срѣтеніе. 73, 22 востлни («'>•),
Бже. 75, 10 внегдл востлти (сЬ.)
нл с^дй БГѴ. 77, 6 й востдн^тй
(а-л, С. пѣтъ). 77, 65 й востл
(С. воспрянулъ, Т. еѵі^ііаѵіі). 85,
14 ЗАконопрест^пницы востлшд
(ё~.). 93, 16 востлнетй (аѵ.)
нл лѴкдвігёюі|іыл. 107, 3 востлни
(Амвр., Т. и С. нѣтъ), СЛАВА ЛАОЖ,
востлни (С. воспрянь, Т. еѵідііа),
Ѵ'алтіірю й іА'сли: востдп^ рлнш.
118, 62 пол^поі|іи востлр. 123,
2 востлти (ётс.) челонѣкшллй. 126,
2 востлнете (ёу.). 138, 18 во-
стаѵй (С., пробуждаюсь).
пОСТЛА, - АП (ётсаѵ[атар.емо;
пли ётгаѵіа-аѵб|хеѵо;, іизиг^епз, Т.
іпзиг^епз, егі^еиз зе; ё$еуеерб|іеѵо;,
зиг^епз, Т. еѵі^ііапз) — возста-
ющій.
17, 40 СПЖЛЙ есй ВСА ВОСТДЮ-
ірыж. 17, 49 ій востдюі|іир нл
ЛАЖ. 43, 6 ОуНИЧИЖИЛАЙ ВОСТЛЮ-
востока
73
ВОСХИТИТИ
ціыа. 58, 2 (й востаюціиуи на лаа.
72, 20 гакш соніе востаюцідгш
(С. по пробужденіи, Т. рояідиапі
еѵі^ііаѵіі диізріат). 91, 12 во-
стдюціыа на даж. 108, 28 востаю-
Ц1ІІ1 НА Л\А.
ВОСТОКЪ (*] аѵатоЦ, огіиз,
огіепз)—востокъ, восходъ.
49, 1 ш востока (С. отъ вос-
хода) солнца. 67, 34 Нозшёдшс-
лѴ НА НІіО ІІБСС па востока (Амвр.
и С. <отъ вѣка», Т. апіідиогшп).
102, 12 блнкш шстоати востбцы
Ш ЗАПАДИ. 106, 3 Ш ВОСТШКИ.
112, 3 ш востшки (С. восхода)
СОЛНЦА.
ВОСТОРГНУТИ (ёхиѣХе-л, еѵеі-
Іеге, Т. аЬгіроге) — исторгнуть:
вырвать, выдернуть.
51, 7 восторгнети (Амвр. '
«исторгнетъ», С. изринетъ) та.
восторженіе (-о ёхз-«0ц-
ѵаі, еѵеііаііо, Т. ехзегаііо) —
исторженіе: выдерпутіе, вырва- ;
ніе.
128, 6 прежде восторжёніА
(С. прежде нежели будетъ исторг-
нута).
ВОСТРУБИТИ (ааХк-Хесѵ, Ъис-
сіпаге, Т. сіапдеге; аѣаѣаСеіѵ, )и-
Ьііате, сіап^его) —трубить.
яХяХі^е:ѵ переводится также (см. вы-
ше): «воскликнути».
80, 4 постройте (С. трубите)
ви новодаѣсАчіи травою. 97, 6
востр^вйте (С. торжествуйте) пред
Предай.
ВОСТДГНУТИ (йухегА СОН8ІГІП-
§еге) — стягивать: взнуздывать,
обуздывать.
31, 9 челюсти йуи востагнсши
(аусе’.с, въ друг. СП. ау^аі, ау^а-с,
С. нужно обуздывать).
ВОСХВАЛИТИ (аіѵгТѵ, Іаисіаге;
гтгаіѵеё;, Іашіаге, Т. ІаисііЬиз
соттепсіаге)—восхвалить, восхва-
лять, хвалить, славить.
яіѵгіч переводится также (см. ниже):
«похвалити», «хвалити».—ёкяічеіч перево-
дится также (см. ниже): «похвалити».
21, 24 восувалйте Сгб. 21,
27 восувалАти Гда. 34, 18 вос-
увалю Та. 62, 6 восувалАти Та.
68, 31 восувалю (С. буду сла-
вить) ИЛАА. 68, 35 ДА ВОСуВЛЛАТИ.
73, 21 нйціь й оувбги восувалй-
та ндаж Твоё. 83, 5 восувалАти
Та. 101, 19 восувалАти Гда.
106, 32 восувдлАти (С. да сла-
вятъ) Сго. 108, 30 , восувдлю
(С. буду прославлять) Сго. 113,
25 восувалАти Та. 118, 175
посупдлити (С. да славитъ) Та.
144, 2 восувдлю й.ма. 144, 4
\ восувалАти (ё-., С. будетъ вос-
хвалять, Т. ІапЖЬпз сотшпопсіеі)
дѣлд. 145, 2 носувдліб Гда. 148,
5 дд восувалАти (С. да хвалятъ).
। 148, 13 да восувалАти (С. да
хвалятъ). 149, 3 да восувалАти
(С. да хвалятъ).
ЙОСХЙЛЛНТНСД (ёухаиуй-
аѣаі, §1отіаті; хаи/ааба'., §1отіагі,
ехзиИагі, Т. ехзиИагі) — вос-
хваляться, восхваляться, торже-
ствовать.
ёуияи-^яяЭяі переводится также (см.
ниже): «хвалитися».—хяи/язЭяі переводит-
ся также (см. ниже): «похвалитися», «хва-
литися».
73,4 восувалйшасА (ёѵех., Амвр.
«возрычаша», Т. ги^іѳпіез, С. ры-
каютъ) ненавйдАірін. 93, 3 доко-
лѣ грѣшницы ВОСуваЛАТСА (Амвр.
«веселитися будутъ», Т. ехзііііа-
Ьшіі, С. торжествовать будутъ).
149, 5 восувалАтсА (Амвр. «воз-
радуются», Т. ^езііані Ьепі^пе,
С. да торжествуютъ) пріІБНіи.
ВОСХИТИТИ (йртсаСесѵ, 4рка-
и о с у и і|і ати
74
восуотѣтн
оаі, гареге; б'.ар-а''еіѵ, сіігіреге)—
похитить, схватить.
См. ниже: «восхищатп».—арпа^еі-» пе-
реводится также (см. ниже): •похити-
ти*.— оіар-з7еіѵ переводится также (см.
пиже): «расхищати».
.9, 30 бже восуйтитн (С. схва-
тить) нйі|ілго, вссунтитн (С. хва-
таетъ) нйцідго. 103, 21 скѵ'лмін
рыклюі|іін восуйтитн (С. о добычѣ,
Т. асі ргжйані). 108, 11 дл вос-
уйтжтя (біарт:., Амвр. и С. «рас-
хитятъ») чѴждін.
ЙОСХШ|МТ1І (ар-а'еіѵ, гарѳ-
ге)—похищать, брать, отнимать.
См. выше: «восхитити».—пе-
реводится также (см. ниже): «похитити».
68, 5 не восуиірлѵя (С. не
отнималъ).
Й0СХПЦМ'Д,-Д1І(артгаОлѵ, та-
ріепз)—похищающій (который по-
хищаетъ).
21, 14 іакю лёвя восушрлжй
(С. алчущій).
Й(ЮХІП(І«Ш6 (то ар-ауріа,
гаріпа)—похищеніе, хищеніе.
61,11 нл,восуиірсніс не желайте.
ВСЮ ХОДИТИ (аѵараіѵгіѵ, азсеп-
сіеге, Т. сопзсенйеге, азсешіѳге)—
восходить.
а^Заіѵеі', переводится также (см. выше):
«взыти» *
103, 8 восубджтя горы. 106,
26 восубджтя уо^ невсся.
ВОСХОДА,-АИ (аѵя(3аіѵшѵ, аз-
сенйепз, Т. ііщтеззитиз, входящій,
вступающій)—восходящій.
105, 7 и прешгорчйша восуо-
джще вя Черлмісе лхбре (Амвр. «но
преогорчиша близъ моря, при мо-
ри, глаголю, Чермнѣмъ», Т. зесі
оссазіонеш сіейегапі тиіашіі еа&
ай таге, іп^геззигі таге аі&озшп,
С. и возмутились у моря, у Черм-
наго моря).
йОСХОЖДеПіе (т) йѵараа-.с,
азсепзіо, Т. зешііа; т) етпрааі;,
азсепзіо, Т. ѵеЪісиІпт)—восхожде-
ніе, шествіе, дорбга.
83, 6 восуождбніж (Амвр. «пу-
ти», С. стези) вя сёрдцы своёлла
положи. 103, 3 полагл'жй швлдки
нл восхожденіе (ётс., Амвр. «за
колесницу»,,О. колесницею) Свое.
ВСЮХОТІіТІІ (гНХеп, ѵоііе,
(Іеіесіаге, ріасеге, ѵоіппіаіет ѣа-
Ъете, Т. Иеіесѣагі, (Іеіесіаге, ріасе-
ге, оЫесіагі; робХеаЛяс, ѵеііе)—
возжелать, хотѣть, благоволить.
ОеХеім переводится также (см. ниже):
•хотѣти».
17, 20 восуотѣ (Амвр. «благо-
воли», Т. йеіесіаіпг, С. благово-
литъ) лѵь. 35, 4 не восуотЕ
(обх г^о'тл^бг). Т. безіпіі, С. не
хочетъ). 36, 23 п'хтй Вгш восуб-
іретя (Амвр. «угоденъ», С. благо-
волитъ) зѣлш. 39, 7 не восуотѣля
бей. 39, 9 восуотѣуя (С. желаю).
40, 12 восуотііля л\ж бей (Амвр.
«благоволити о мнѣ», С. благо-
волишь). 50, 18 лірс вы восуо-
тѣля бей жертвы (Амвр. «ибо не
хощеши жертвы», С. не желаешь).
72, 25 й (іі Тевб что восуотѣуя
нл зелллй (Амвр. «и развѣ Тебе
не услаждахся инымъ на земли»,
Т. еі ргжіег Те ппііо йеіесіог ін
іѳгга, С. и съ Тобою ничего не
хочу на землѣ). 77, 10 не вос-
уотѣшд (въ нѣк. СП. ёрокЦтІтраѵ,
С. отреклись, Т. гепнегапі) уодй-
ти. 108, 17 не восуотѣ влгвеніж.
111, 1 восубщетя (Амвр. «благо-
волитъ», Т. йеіесіаінг, С. любя-
щій) зѣлчі. 113, 77,восуотѣ (С.
хочетъ). 118, 35 т^ю вбеуотѣуя
(С. возжелалъ). 134, 6 восуотѣ
(С. хочетъ) Гдь. 146, 10 не вя
вотір е
в р л г ъ
силѣ кбпстѣй восуоціети (Амвр.
«благоволитъ», Т. (Іеіесѣаѣпг, С.
смотритъ).
вотще (6 іа хгѵт];, зпрегѵасие,
Т. іішпегііо)—тщетно, напрасно,
всуе.
24, 3 6€ЗЗАкбннУюі|ПИ вотцк
(С. втуне). 30, 7 уранжціыж
сУетьі нотціе (Т. ѵапііаіез ѵапіз-
зітаз, С. суетныхъ идоловъ).
вохтрігь см. ^тріе.
йОЦДРНТ№А (раз'Лгиеіѵ, те§-
паге)—воцариться, царствовать.
{іавіХейеіѵ переводптся также (см. ни-
же): «царствовати».
46, 9 воцріісж Ііги. 92, 1 Гдь
воцрйсж. 95, 10 Гдь воцрйсл. 96,
1 Гдь воцрйсл. 98, 1 Гдь воцрй-
са. 145. 10 воцрйтсА Гдь.
Й1ЫДЛТИ (тс'тстеіѵ, сядете, Т.
десідете; ёр.-:-тг'ѵ, іпсідете, Т.
сядете)—впадать.
гатгі-тгіѵ переводится также (см.нпже):
«пасти».—гі-тгіѵ переводится также (см.
ниже): «падатп», «пастп».
34, 8 да впадёти. 56, 7 впа-
дбша (Ье-езяѵ, Т. садипѣ, С.
упали).
НРЛГЪ (б ёуОрб;, інітісиз,
Т. оЬзегѵаіот, оЬзетѵапз, орргеззог,
іпітісиз, орргітепз, Ьозііз, озог)—
врагъ.
5, 9 враги лаойуи. 6, 8 во
всѣуи вразѣуи. 6, 11 вразй лаой.
7, 5 ф враги лаойуи. 7, 6 да
пожепёти оувш враги. 7, 7 враги
Твойуи. 8, 3 враги Твойуи ради,
еже разрѣшити врага'. 9, 4 врагУ
лаослаУ. 9, 7 врдгй ФснУдѣша ФрУ-
жіа. 9, 14 ф враги (Т. озогіЪпз,
С. ненавидящихъ) лаойуи. 9, 26
враги свойлав. 12, 3 вознесстсж
враги. 12, 5 речёти враги. 16, 9
вразй лаой. 16, 14 Ф враги рУкй
Твоса (Амвр. «отъ людій избави
рукою Твоею», Т. аЪ ЬотіпіЬиз
егіре тапи Тиа, С. отъ людей
рукою Твоею). 17,1$ рУкй всѣуи
враги. 17, 4 Ф враги лаойуи. 17.
18 Ф врагФви лаойуи. 17, 38
поженУ враги лаоа. 17, 41 вра-
гФви лАоііуи. 17, 49 ф враги лао-
йуи. 20, 9 врагфлаи Твойлаи. 24,
1 вразй лаой. 24, 19 вйждь вра-
гй лаоа. 26, 2 вразй лаой. 26, 6
врагй лаож. 26, 11 враги лаойуи
ради. 29, 2 врагФви лаойуи. 30,
12 Ф всѣуи враги лаоііуи. 30,16
враги лаоііуи. 36, 20 вразй же
Гдни. 37, 17 вразй лаой (Т. пѣтъ,
С. враги мои). 37, 20 вразй же
лаой. 40, 3 ни р^ки врагФви $гш.
40, 6 вразй лаой. 40, 8 вей
вразй лаой (Амвр. «вси ненави-
дящій мя», Т. озогез, С. ненави-
дящіе). 40, 12 враги лаой. 41,
10 шскорвллетл враги. 41, 11
вразй лаой. 42, 2 ФскорвлАсти
враги. 43, 6 врагй нашж нзсодслаи.
43, 11 при вразѣуи нашиуи. 44,
6 ви сёрдцы враги Превыуи. 53,
7 врагФлАи лаойлаи. 53, 9 на вра-
гй лаоа. 54, 13 аіре вы враги
поносили. 55, 3 вразй лаой. 55,
10 вразй лаой. 58, 2 $ враги
лаойуи. 58, 11 на вразѣуи лаойуи.
65, 3 вразй Твой. 67, 2 рас-
точдтса вразй ёгф. 67, 22 со-
крушити главы врагФви Свойуи.
67, 24 Ф враги. 68, 5 оукрѣ-
пйшлса вразй лаой. 68, 19 враги
лаойуи ради. 70, 10 рѣша вразй
лаой. 71, 9 вразй щ’Ф- 73, 3
лУкавнова враги. 73, 10 поносити
враги. 73, 18 враги поноей. 77,
53 врагй йуи покрьі лаоре. 77,
61 ви рУки врагФви. 77, 66 пе-
разй врагй. 79, 7 вразй наши.
80, 15 врагй егФ с.Алирйли вьіуи.
враждовати
76
врана
80, 16 вразй Гдни (Амвр. «нена-
видящій», Т. озогез, С. ненавидя-
щіе). 82, 3 вразй Твой возшУ-
лаѣша. 88, 11 расточила есй вра-
ги Твож. 88, 23 ничтбже оуспѣеть
врага на него. 88, 24 врагй е’гш.
88, 43 врагй бгш. 88, 52 вра-
зй Твой. 91, 10 гакш сс вразй
Твой, Гди, гакш сс вразй Твой по-
гйвпУтх. 91, 12 на врагй лаож.
96, 3 врагй Чгш. 101, 9 вразй
лаой. 104, 24 паче врагшва йуа. ,
105, 10 йз рЪкй врагшва. 105,
41 ва р^’ки врагшва (во мн. СП.
еЭѵшѵ, В. и Т. §’епііит, Амвр.
«языковъ», О. язычниковъ). 105,
42 вразй н\а. 106, 2 йз рУкй
врага (Т. аЪ ап§ті8ѣіа). 107, 14
оуничнжйта врагй нашж. 109, 1
положУ врагй. 109, 2 посредѣ
врагшва. 111, 8 воззрйта на вра-
гй. 117, 7 воззрю на врагй. 118,
98 паче врага л\опуа. 118, 139
вразй лаой. 126, 5 глаголютя вра-
гшл\а. 131, 18 врагй егш. 135,
24 ш врагшва ііапніуа. 137, 7
врага лаойук. 138, 21 ш вразѣуа
Твойуа (Амвр. «и о востающихъ
па Тя», Т. іизпг^еиііЪиз, С. воз-
стающими). 138, 22 во врагй
г,ыша лай. 142, 3 погна врага.
142, 9 ш врага лаойр. 142,
12 потревйши л врагй лаож.
ВРАЖДОВАТИ (ёухотеТѵ, то-
Іезіит еззе, Т. оДіо ргозе4иі; [іт;-
ѵі'еіѵ, соттіиагі, Т. ігат аззегѵа-
ге)—враждовать.
54, 4 враждовауУ (С. вра- ;
ждуютъ) лай. 102, 9 ниже во
вѣка враждУетг (|ітрлг", С. него-
дуетъ)- ,
ВРАЖДМА,-А>И (ё'/ііряіѵшѵ, асі-
ѵегзаиз, Т. іиішіеиз) — враждую-
щій: врагъ.
3, 8 поразила еси веж вра-
иідУющыж лай. 34, 19 враждующій
лай неправеднш.
ВРАЖІЙ (тоо ё/&ро5, іпіті-
сі)—вражій (врага).
30, 9 ва рУкар вражіиуа. 43,
17 ш лица вражіж. 54, 4 ш гласа
вражіж. 60, 4 ш лица вражіж.
63, 2 ш страна вражіж.
КРАЗУАІИКЪ (аоѵггГаа;, циі
ігіЬиіі іпіеііесіит, Т. фіі Леііі
сопзіііиіп)—вразумившій.
15, 7 Благословлю Гда враз-
умившаго лаж.
ЙРДЗУЖ1ІТИ (аоѵг-іСг-ѵ, іпіеі-
Іесіиш йаге, іпзігиеге, Т. егшііге,
іпіеііі^еге, іпіеііі^епіет гесійеге,
ргшіепіет гесМеге, ргшіепіет еГ-
Гісеге)—вразумить.
См. ниже: «вразуміяти».
31, 8 вразУлалю тж. 118, 27
вразУлан лаи. 118, 34 вразУмн
лаж. 118, 73 вразУлай лаж. 118,
125 вразУлан лаж. 118, 144 вра-
зУлай лаж. 118, 169 вразУлай
лаж.
ЙРЛЗУШАТИ (аэѵгт-Хеіѵ, іп-
іеііесіпт йаге, Т. ргшіепііа іп-
зігиеге)—вразумлять.
См. выше: «вразумити».
118, 130 вразУлалжетг лала-
денцы.,
ВРЯНОВЪ (той хоряхо;, согѵі)
—вброновъ (вброна).
146, 9 птенцелаи враншвылаа
(тшч хоряхшѵ, В. и Т. согѵогит,
О. вброна).
ВРАНЪ (б хора;, согѵиз)—вб-
ронъ.
101, 7 Быуь гакш нощныйн-
врана (ѵих-Ехбра;, В. пусіісогах,
Амвр. «сова», Т. ЪиЪо, С. фи-
линъ) на нырищи (разночт. на
развалинѣ).
врата
77
вселити
ЙРЛТЛ (?] тсбЦ, рогіэе)—вра-
та (ворбта).
9, 14 возносай лаа ш вратъ
СЛАёрТІІЬіуЪ. 9, 15 во вратѣуъ.
23, 7 возлайтс врата кнази ваша,
й возлайтсса врата (Амвр. «вхбди»,
Т. озѣіа. С. двери) вѢ'чнла. 23, 9
возллйте врата кнази ваша, й воз-
лайтсса врата (Амвр. «вхбди», Т.
озііа, С. двери) вѣчнал. 68, 13
сѢдацііи во врдтѣуъ (С. у ворбтъ).
72, 28 во вратѣуъ дщёре Сішни
(Амвр. и Т. пѣтъ, С. во вратахъ
дщери Сіоновой). 86, 2 любитъ
Гдь врата Оішна. 99, 4 внйдите
во врата. 106, 16 сокрѴіпй врата.
106, 18 іюиблЙібиінлса до вратъ.
117. 19 врата правды. 117, 20
врата Гдііа. 126, 5 но врлтѣуъ
(С. въ воротахъ). 147. 2 оукрѣпіі
верей вратъ (С. ворбтъ).
ВРЛЧЬ (б іатрб;, іпейіспз)—
врачъ.
87, 11 или врачеве воскресАтъ
(Амвр. «еда мертвіп востанутъ»,
Т. аій ехрегіее ѵіѣаэ ехзнг^епі, С.
развѣ г мертвые встанутъ).
ВР<лЛІ/і\ (б -хаірбс, ѣетрнз; б -/рб-
ѵос, іеіпрнз)—время.
1, 3 во врелАА свое. 9, 26
НЛ ВСАКО ВрСЛАА. 20, 10 НО НрСЛАА.
31, 6 ВО ВрСЛАА Благопотрсвпо.
33, 2 на всакос врелАА. 36, 19
во врелАА лютое. 36, 39 во врёлАА
скорви. 68, 14 врелАА влговолё-
ніа. 70, 9 во вре'лАА старости.
74, 3 егда прінлА^ врелАА (Амвр.
«уставленное время», Т. сопѵеп-
інт). 80, 16 и вОдетъ врёлАА йуъ
въ вѣка (Амвр. «время ихъ во
вѣкъ благополучно-», С. а ихъ
благоденствіе продолжалось бы
навсегда). 88, 46 оулаалилъ есй
дни врёлАене (Амвр. и С. «юно-
сти», Т. аЛоІезсеніію) ег'-й. 101,
14 гакю врелАА оуцкдрнти е’го,
гакш прійде врелАА. 103, 19 со-
творйлъ есть лОпО во врелАепл. 103,
27 дати пйціО и.ААх во влаго врёлАА.
105, 3 во всакос врёлАА. 118,
20 па всакос врёллА. 118, 126
врёлАА сотворити Гдсви.
нретпще (б ааххо;, засснз,
сііісшш, Т. сііісіпт)— вретище:
одежда пзъ грубаго, толстаго
холста; покаянное одѣяніе.
29, 12 растерзалъ есй вретище
лаос. 34, 13 юБлачаусА во врё-
тиіре. 68, 12 полоъйуъ шдѢаіііс
лаос вретище.
№ см. НЧОЬ.
РіСЧГДЛ (о'.а~ач-лі. зешрег, Т.
ЗН§ііег)—всегда.
оіапяѵтб; переводится также (см. ни-
же): «выну».
70, 14 всегда возѣповдю.
ЙС6Л5ННЛА (?] оіхоор.ёѵт;,
огЬіз, огЬіз Іеггаз, Т. огбіз, шнті-
йнз, іегга, огЪіа ЬаЫіаЬі]І8, іегта
ЬаЪііаѣіІіз)—вселенная, міръ.
9, 9 сѣ’дйти илалть всслённѣіі.
17, 16 шкрьішасА шснованІА все-
лённыА. 18, 5 въ концы вселёп-
ныа. 23, 1 вселёіііілл. 32, 8 по
вселёппѣіі. 48, 2 по вселённѣй.
49, 12 Ліоа во есть вселённлА.
71, 8 до конецъ вселённыА (С.
земли, ѣеггае). 76, 19 шевѣтйшл
------вселённою. 88, 12 вселён-
пѣ’ю й исполненіе е<й. 89, 3 зслалй
й вселённѣй. 92, 1 оутвердй все-
лённою. 95, 10 йсправн вселён-
ною. 95, 13 сОдйти вселённѣй.
96, 4 шевѣтйша-----------вселёнііОю.
97, 7 вселёнпаА. 97, 9 сОдйтіг
вселённѣй.
ЯО6ЛІІТП (хато'.хгТѵ, сопзіі-
іпеге, Т. ЬаЪііате ѣасете; хатаахт]-
вс ели тиса 78
В С € Л А А
'/обѵ, хятаахт^шаяі, (іесіисеге, соі-
іосаге, ЬаЬіІаге Гасеге, ІпЬаЬііаге,
Т. Гасеге ЬаЬіІаге, геспЬеге, ЬаЬі-
Іаге)—вселить, поселить.
хзтззх^'Уойѵ, халзох^ѵшзаі переводится
также (см. ниже): «вселитися», «вселя-
тися», «населити», «привитати».—7.этоіхеіѵ
переводится также (см. ниже): «вселити-
ся», «вселити», «вселитися», «жити», «на-
селити», «населити».
4, 9 ЕДИНАГО ПА ОѴПОВаНІН ПСС-
лйль лаа бей (хапрхтра;, Амвр.
«вселявши», Т. Гасіаз, иі зесигѳ
ЬаЬііет, С. даешь мнѣ жить).
7, 6 в/. персть вселить (С. поверг-
нетъ). 22, 2 всели лаа (С. по-
коитъ, Т. Гасіі иі гесиЪеш). 7 7, 55
всели (С. поселилъ) вь селеніиуь
нуи. 84, 10 вселііти (Амвр. «да
вселится», С. чтобы обитала)славѴ.
ДІІТ1ІС А (хясяахтдѵшая'., Ьа-
ЬіІаге, гесрііезсѳге, ІпЬаЬііаге, Т.
ЬаЬііаго, ІпЬаЬііаге, соііосаге; хят-
ог/.е'ѵ, іпЬаЬііаге, дпіезсі; ляроіхгТѵ,
ЬаЬіІаге) — вселиться, обитать,
жить.
хзтазхг^йѵ, хзтхтхт.'/шзз: иорСЬОДИТСЯ
также (см. выше): «вселити» и (ниже)
«вселятпся», «населити», «иривптатп».—
хз-оіхйѵ переводится также (см. выше):
«вселити» и (ниже) «вселяли», «все.ія-
тися», «жити», «населити», «населяли».—
пяроіхЕІѵ переводится также (см. ниже):
«вселятися», «обитати», «прпселитися»,
«пришелствовати».
5, 12 II ВССЛЙШИСА ВЬ ІІіІуь
(Амвр. «егда покрывши ихъ», Т.
двое ргоіесіигиз ѳз, С. п Ты бу-
дешь покровительствовать имъ).
14, 1 кто вселйтсА (Амвр. «оби-
тати имать», С. можетъ обитать).
15, 9 плоть лаоа вселйтсА (В.
гедиіезсеѣ, С. упокоится). 22, 6
вселити л\и са (хятйгх., С. пребуду)
вь дбл\ь. 36, 27 вселіісА (Амвр.
«жити пмаши», С. будешь жить)
вь вѣкь вѣка. 64, 5 вселйтсА
(Амвр. «ко вселенію», С. чтобъ
онъ жилъ) во двбрѣуь. 67, 17
і
і
і
і
і
I
Гдь вселйтсА (С. будетъ обитать).
67, 19 ^жс вселйтисА (С. могли
обитать). 73, 2 всслйлса есй.
77, 60 селеніе еже (разночт.
селеніе Сноейдѣже) всслйса вь чело-
ііѣцѣуь (Амвр. «въ немже пребы-
ваніе съ человѣки», Т. соііосаѵѳ-
гаі, О. обиталъ). 93, 17 влшѣ
ВССлЙЛЛСД (тгяріох.) вы. 119, 5
НССЛіІуСА (Амвр. и С. «живу»).
НОЧЛАТМ (хатоіхеТѵ, іпЬаЬііаге
Гасеге, Т. соііосаге)—вселять.
хатоіхеіѵ переводится также (см. выше):
«вселити», «вселитися» и (ниже) «вселя-
тпея», «жити», «населити», «населяли».
67, 71і7ь вссласть (С. вводитъ).
ЕС6ЛАТПСА (хатаахт(ѵ«>аа',
іпЬаЬііаге, ЬаЬіІаге; тгяроіхеТѵ, іп-
ЬаЬііаге, Т. соіптогагі; хятоехгіѵ,
ІпЬаЬііаге, ЬаЬіІаге, Т. ЬаЬііагі,
соп8І(1еге)—вселяться, жить, по-
селяться.
-*ято!7.еіѵ переводится также (см. выше):
«пселнтп», «вселитися», «вселяли» и
(ниже) «жити», «населити», «населяли».—
7.з-ззхт(ѵѵйѵ, 7.зтззхг(ѵшззі переводится
также (см. выше): «вселити», «вселнти-
<-л» и (ниже) «населити», «иривнтати».—
-ароіхеіѵ переводится также (см. выше):
«вселитися» и (ниже) «обитати», «присе-
лптпея», «пришелствовати».
36, 29 всс.аатса (С. будутъ
жить) вь вѣкь вѣка. 55, 7 всслат-
са (тарогх., Амвр. и С. «собира-
ются», Т. сопѵепііші). 60, 5
всслюса (кароіх., С. да живу я)
вь селеніи. 68, 36 всслатса (ха-
тоіх., С. поселятся) талаш. 68, 37
всслатса (С. будутъ поселяться)
вь ііслаь. 101, 29 всолатса (С.
будутъ жить). 131, 14 здѣ все-
лібсА (ххто'.х.). 138, 9 вссліесА
(С. переселюсь) вь послѣдить
ЛАОрА. 139, 14 ВСелАТСА (х.ЯТО'.Х.,
С. будутъ обитать) правіи.
ВС6ЛАА,-АИ (хатоіх'Сч», диі
ІіаЬііаге Гасіі, Т. Гасіепз пі зе-
беаі)—вселяющій.
всссожегделхо
79
всйе
112, 9 вселёе неплодовь ва
Л0ЛА7.
КООООЖОГДОЛЮ (то бкохабти)-
р.а, Іюіосаизіпт) — всесожженіе:
засгіГісіит, іп дно ѵісііта ѣоѣа
сгетаіиг.
См. ниже: «всесожженіе».
50, 21 й всесожегаелхае (окохаэ-
т<Ь|лата, В. и Т. Ьоіосапзіа).
К0600ЖЖ6НІ0 (то бкохаотш-
ра, Іюіосапзіит)—всесожженіе.
См. выше: «всесожегаемо».
19, 4 всесожженіе твое. 39, 7
всесожженіи------не взыскала есй.
49, 8 всесожженіе же твож предо
ЛІною ейть вьін^1. 50, 18 всесо-
жженіе не влговоліініи. 65, 13 со
всесожженіелАа. 65. 15 всесожже-
ніе тйчііа.
№П,см. НООЬ.
ПОКОРЪ (гѵ тсг/гі, іп Ьгеѵі,
Т. ѵеі пііштшп; о-.а та/ои;, ѵеіосі-
іег, Т. шотепіо)—вскорѣ, скоро,
вдругъ, мгновенно.
2, 12 возгоріітсе вскорѣ (іѵ
та/сі). 6, 11 аѣлш вскорѣ (С.
мгновенно).
КОКЙЮ (іѵаті, диаге, иі диід,
сиг)—для чего, зачѣмъ, почему.
2, 1 вскйю шаташасе газьіцы.
4, 3 вскйю (Т. диоизцие, С. до-
колѣ) люыіте сйстй. 9, 22 вскйю,
Гдн, чістож далече. 21, 2 вскйю
шстдвила лаж есй. 41, 6 вскйю
(С. что, Т. диі(1) прискоркпа есй,
дѴше лаож, й вск\ю (С. что) с.аа^-
ціаеши лаё. 41, 10 вскйю сѣтйе
уождй. 41, 12 вскА'ю (С. что,
Т. с]иі<1) прискорбна есй, дйше лаож,
іі вскйю (С. что, Т. фіід) слаѢ7-
іраеши лаж. 42, 2 вскйю шріінйла
лаж есй, іі вскѣю сѣтйе уождй.
42, 5 вскЪ'ю (С. что, Т. днід)
прискорбна есй, д^ше лаож, й вскйю
(С. что, Т. диіеі) слАІ?і|іаеши лаж.
43, 24 вскхю (С. что) спиши,
Гди. 43, 25 вскйю лице Твое
Фвраіраеши. 48, 6 вскйю воюсе.
49, 16 вскйю (С. что, Т. фііеі)
ты повѣдаеши. 67, 17 вскйю (С.
что) нспірйете. 73, 1 вскйю, Кже,
шрйнйла есй. 73, 11 вскѴю швра-
ціаеши р\>:к^ Твою. 79, 13 вскйю
низложила есй. 87, 15 вскйю,
Гди, шрѣеши дѴш^ ЛАОЮ.
К'СДЪДЪ (бтгіаш, розѣ)—за.
44, 15 вслѣдъ ее.
КОПАТЬ (еі? та бтсіаш, геігог-
8ніп, геѣго)—вспять: назадъ.
9, 4 возвратйтнее врагй лаос-аа^
вспеть. 34, 4 да возвратетсе
псплть. 39, 15 да возпратлтсе
вспеть. 43, 11 возвратила есй паса
вспеть (С. въ бѣгство). 43, 19
не шстйпй вспеть. 49, 17 (ѵвергла
есй словеса ДІое всплть (Амвр.
«вспять себе», Т. розѣ ѣе, С. за
себя). 55, 10 да возвратетсе
вразй лаой вспеть. 69, 3 да воз-
вратетсе вспеть. 77, 66 поразй
врагй Овое вспеть(В. іп розіетіога,
Амвр. «созади», Т. геѣго, С. въ
тылъ). 113, 3 возвратное вспёть.
113, 5 возвратплсе есй вспёть.
128, 5 возвратётсе вспёть.
РіО^О (|іата’Ф?, зіпе сапза, ѵапе,
Т. іпапіѣег, іп ѵаппт; е-і [іатапр,
іп ѵапо, Т. ай тапііаіеш; нат7)ѵ,
зпрегѵаспе, Ггизіга, ѵапе, Т. іп
ѵапит; еі; [іяттр;, іп ѵаппт, ѣгизіга,
Т. ітизіга)—напрасно, безъ при-
чины.
3, 8 поразила е’сй всё враждйю-
ірые лай вейе (|і., Амвр. «въ че-
люсть», Т. піахіііат, С. въ ла-
ниту). 23, 4 пе пріёта вейе (гтті
[іатаб») дйшй свою. 34, 7 вейе
(цаттгр>, С. безъ вины, Т. ішіпе-
в с ѣ д а
80
в елка
гііо) поносйша. 38, 7 всѣе (раттр;)
.млтётсл. 38, 12 сэваче всѣе (|ія-
тт)ѵ, Амвр. «суета есть*, Т. ѵа-
пііаз езі, С. суетенъ) волка чело-
вѣка. 40, 7 всѣе Амвр.
«ложно», Т. піешіасіитп, С. ложь)
глаголаніе. 62, 10 всѣе (Амвр.
«на разореніе», Т. ѵазіаііопепі,
С. погибели) исканы л^’і»Ѵ? лаою.
72, 13 всѢе (р.) юнрандііул. 6’<Ѵ.
48 всѣе (р., С. на суету) со-
здала есй. 126, 1 всѣе трѢдйшасл
ЗЙждѢі|іін------всѴс кдѣ строгій.
126, 2 всѢе валѵл есть сутреневати. і
йО’ІіД’Ь (егірг(Эг|хи>;, диі азсеп-
<1іі)—сѣвшій.
переводится также (см.
выше): «воашедъ».
75, 7 воздрелыша всѣдшіи
(Амвр., Т. и С. пѣтъ) на кони.
яоД, но А см. ноеь.
Н0АКЪ,-Д,-0,-ІЙ,-ЯА,-06 (ка;,
-ада, тгаѵ, отппіз, Т. отпіз, диі-
сипдие, іоіиз, диіздчіз; гхаато;.
зіп^иіиз, Т. іоіпя)—всякій, ка-
ждый.
глязто; переводится также (см. ниже):
«кійждо».— переводится также (см.
выше): <вссь>.
6, 7 на волкѣ (ё., С. каждую)
ноірь. 7, 12 на волка (ё.) день
(Т. дноіібіе). 9, 26 на велко
врёлал. 19, 4 полалнёта велкѣ
жёртвѢ твою (Амвр. «вся жертвы
твоя», С. всѣ). 28, 9 колкій (С.
все) глагблета. 31, 6 волка (С.
каждый) прпвный. 33, 2 на кол-
кое врёлал. 33, 11 не лншатсл
велкагш (Т. пііо, С. ни въ ка-
комъ) влага. 35, 5 предста всл-
колаѢ (Амвр., Т. и 0. нѣтъ) пѣти
нсвлагѢ. 38, 6 волка человѣка
живьій. 38, 12 фвдче всѣе волка
человѣка. 41, 4 на волка (ё.)
день (В. и Т. диоіііііе). 41, 11
на волка (ё.) день (Т. диоіійіе).
44, 18 во волколѵа родѣ й родѣ
(Амвр. «отъ всякаго рода до ро-
да», С. въ родъ и родъ). 53, 9
\м велкіл (О. всѣхъ) печали. 62,
12 волка кленьійсл. 63, 10 волка
человѣка (Амвр. «вси человѣцы»,
С. всѣ). 64, 3 волка плоть. 70,
14 на колкѣ’ поува.аѣ. 72, 27
потрснйла сей колкаго люводѣюіра-
го. 77, 51 порази колкое перво-
родное------ііачатокаволкагш(Амвр.,
Т. и С. пѣтъ) трѢда йуа. 91, 3
на волкѣ' пбціь (хата ѵбхта, рег
посіет, Амвр. «въ пощехъ», Т.
дпіЪиздпе посііЬиз, С. въ почіі).
102, 22 на волколѵа (С. всѣхъ)
лаѣстѣ качества бгш. 104, 16 кол-
ко («утвержденіе улѣвное сотрьі.
104, 33 сотри велкое (Амвр.
«всяко», Т. и С. нѣтъ) древо.
104, 35 спѣдбша волкѣ (Амвр.
и С. «всю») трапѣ ва зслалй йуа,
и полдбіиа волка (Амвр., Т. и С.
пѣтъ) плода зслѵай йуа. 104, 36
порази велкаго первенца ва земли
нуа, пачатока велкдгш трѣ’да (Амвр.
«всякія силы», С. всей) йуа.
105, 3 во велкое крсл\л. 106,
18 келкагш враінпа возгнѢшасл.
106, 42 велкое ьеззлкбніе. 115,
2 волка человѣка ложь. 118, 14
ш волколѵа Богатствѣ. 118, 20 нл
велкое врс.мл. 118, 96 велкіл
кончйны вйдѣуа конёца. 118, 101
(О келкагш пѣти лѢкака. 118, 104
волка пѣть неправды. 118, 128
волка пѣть неправды. 118, 133
не швладаета лмібю велкое (Т.
иііаш, С. ни какому) веззлкбніе.
120, 7 ш велкагш зла'. 135,.
25 дали пйіцѢ колкой плоти. 142,
2 не шпрлвдйтсл пред Товбю волка.
(Т. пііпз, С. ни одинъ) живьій.
В С Д Ч € С К Ь
81
В Ы І1Ѣ
144, 2 пл всдкй день (Т. дноіі-
(Ііо) Благословлю Тд. 144, 13 во
всдколлл родѣ й родѣ (С. во всѣ
роды). 144, 16 йсполндеши вод-
кое животно (С. все живущее)
блговолсііід. 144, 21 водка плоть.
147, 9 не сотвори тлкш всдколлѢ
(Т. нііі, С. ни какому другому)
газыкѢ. 150, 6 водкое дыудпіе
(С. все дышущее) да ѵвалитк
ИСАЧбСІіЪ (а6[і7га;, а6[/-ааа,
абригаѵ, нпіѵогзиз, отпіз, Т. от-
пітойнз)—всяческій, всякій, весь.
38, 6 оваче всдческлд (Т. от-
пітойа, С. совершенная) сѢстл.
103, 28 исдчсеклд (Амвр., Т. и
С. нѣтъ) йсііблпдтсд блгостіі.
118, 91 всдчбскад (С. все, В.
и Т. ошпіа) раыѵтна Тевѣ. 144,
9 БЛГЙ Гдь ВСАЧССКН.М2 (С. ко
всѣмъ). ' с
ВТОРЫЙ (Зсбтеро;, зесппйпз)—
вторый.
47, 1 вторьід сѢббшты (Амвр.,
Т. и С. пѣтъ).
ІіХОДіІТІІ (еіалсіргигайза, іп-
^гесіі)—входить.
См. ниже: «вхождати».
95, 8 вводите, (Т. ѵепііе, С.
идите) по дворы Чгш.
ЕХОЖДЛТИ (еіатсоребеайа’, іп-
§те<1і, Т. ѵепіге) — входить, при-
ходить.
См. выше: «входптіг».
40, 7 вуождлше (С. прихо-
дитъ) видѣти.,,
ЕХ0ЖД6НІ6 (г] еі'зобо;, іп-
ігоііпз, Т. ргосеззпз)—вхожденіе,
входъ.
120, 8 Гдь соуранйтг вхожде-
ніе твое.
ВЧ6РЛШШЙ (6 еХ№;, Ьезіеі-
пнз)—вчерашній.
89, 5 гакш день вчерашній.
ВШвДЪ (еіаекйшѵ, іп^геззиз)—
вшедпгій, вошедшій.
117, 19 вше'д’л ва нд.
НЫ (й[ігё;, ѵоз)—вы.
Помимо <вбг>, здѣсь собраны также
и косвенные падежи: «вамъ», «васъ».
33, 12 наѣчѣ влей. 49, 7
возгллгблю валла (аог, В., Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 61, 4 оувнваете
вей вьі. 65, 16 попѣла валлл (В.
п Т. нѣтъ, С. вамъ). 80, 9 зл-
свидѣтелствѢю влллт. (аса, В. и
Т. іе, С. тебѣ, Амвр. «вамъ»).
81, 7 вы (у Амвр. и Т. пѣтъ,
вслѣдствіе раздѣл. стпх.) же гакш
человѣцы оулміраете. 113, 22 да
прнложіітл Гдь нл вьі, па вьі (С.
вамъ, вамъ). 113, 23 блгосло-
вени вы (Т. нѣтъ) Гдеви. 117,
I 26 влагословііуоллй вьі. 126, 2
і всѣе Валла есть оутреневати. 128,
і 8 Блгословеніе Гдне на вьі, блд-
гословйуолхй вьі.
1:1,111г (оіа-яѵтб;, бія тзяѵтб;,
зетрег, Т. дид-іѣег) — всегда, не-
престанно.
оіа-оито? переводится также (см. вы-
ше): «всегда».
15, 8 предо ллибю вьіпѢ. 18,
15 пред Тобою вьінѢ (Амвр., Т. п
С. нѣтъ). 24, 15 очн ллой вьіпѢ
ко ГдѴ. 33, 2 9 вьінѣ (С. непре-
станно) увала бгш. 34, 27 да
рекѢтг вьінѣ' (С. непрестанно). 37,
18 предо ллнбю ^ть вьінѣ?. 39,
12 вьінѢ (С. пепресташю) дл зл-
стѣпитѣ лѵь. 39, 17 дл рекѣгл
вынѢ (С. непрестанно). 49, 8
предо /Иною сѣть выпѣ. 50, 5
предо лмібю есть вьіпѢ. 68, 24
выпѣ (С. навсегда) елдцы. 69,
5 дл гллгблют'л выпѣ (С. непре-
станно). 70, 6 ш Тевѣ пѣніе ллое
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтпрн.
ВЫСОКЪ
82
В Ы III II і ІІ
вьінѴ (С. не престанетъ). 71, 15 I высоты. 41, 8 вса высоты ($іе-
---------- ..’ . '....'.С /п _________г _____і і________
ПОЛАОЛАТСА Ш НСЛАЪ ВЫПЪ (С. НС-
престанпо). 72, 23 вьінЧ7 съ То-
вбю. 73, 23 взыдс вын^ (С. не-
престанно). 104, 4 взыщите ли-
ца Егш выпѣ’. 108, 15 пред
Гдслаъ нынѣ’. 108, 19 вьінѢ шііоа-
сѢстса. 118, 33 взыірѣ й выпѣ’
(Амвр. «даже до конца», Т. іп
йпеін издие, С. до копца). 118,
44 сод-рашо закону. Твой вынѴ?.
118, 109 дѣ’ша лаоа-----------вьінѣ’
(С. непрестанно). 118, 117 по-
ѢчѢса во шправданіиуъ Твойуъ вьі-
нѣ’ (С. непрестанно).
ВЫСОКЪ (6ф7)Хб;, ехееізнз,
аііиз, Т. ехееізнз, аііиз, еіаіиз)—
ВЫСОКІЙ.
17, 34 на высокимъ (Амвр.
«на высокихъ мѣстахъ*, С. на
высотахъ) постлвлааіі лаа. б’б’,
28 высока (Амвр. «высша», С.
превыше) паче царей зеланыр.
92, 5 ДІІНСИ7. въ высокимъ (Амвр.
п С. «въ вышнихъ») Гдь. 98,
2 ВЫСОКЪ есть. 103, 18 горы
высшкіа. 112, 4 высокъ над всѣ-
лмі газыки. 112, 5 на высокимъ
(С. на высотѣ) живый. 135, 12
лаьішцсю высокою (Т. ехіеітіо, С.
простертою). 137, 6 высокъ Гдь
-------й высшкла (Амвр. «а на вы-
сокаго», С. гордаго) издалеча вѣсть.
ВЫСОТА ("6 □'}<>;, аіінт, аііі-
іибо; 6 р.етеа>різ[іб;, еіаііо)—вы-
сота, возвышеніе.
[летешріз[лэ; переводится также (см.
выше): «волка».
7, 8 нл высотѣ шврлтнсА. 11,
9 по высотѣ Твоей оуллнбжнлъ есй
сыны человѣческіА (Амвр. «егда
возносятся суетніп сыпове чедо-
вѣчестіи», Т. ехіоІШнг, С. воз-
высились). 17, 17 низпоелл съ
тга>рса[іоі, ехсеіза, Амвр. «на-
водненія», Т. іггтпрепѣез Пнсіиз,
С. воды) Твоа. 55, 3 ланози во-
ріоцніі лаа съ высоты (Амвр. <мно-
зн бо супѣ ратующій на мя, о,
Всевышне», Т. е зиЫіші, С. о,
Всевышній). 67, 19 позшелъ есй
нл высотѣ (Т. іп янЫіте). 72,
8 неправдѣ в/. высотѣ (Амвр. «отъ
высоты», Т. о зиЫіші, С. свы-
сока) глдгблдіпд. 74, 6 не воз-
двизлііте на высотѣ (Амвр. <на
Вышняго»,Т.Ехсеізпш,С. высоко)
рбгл влшегш. 92, 5 дивны вы-
соты ([ЛЕ-есорсар.оі, еіаѣіонез) лашр-
скі'а (Амвр. и С. «волнъ мор-
скихъ», Т. ПпсѣіЪия ігтитрепѣіЪиз
і тагіз). 94, 4 высшты (Т. ѵігез,
I С. вершины) горъ. 101, 20 при-
! ийче съ высоты. 102, 11 гакш по
высотѣ' невеснѣй ш зсла.аи (С. ибо
какъ высоко небо надъ землею,
Т. зе(1 дпаіп аііі зипі соеіі зирга
іеггаш, Амвр. «но елико высота
небесная надъ землею»). 143, 7
съ высоты.
(Е7йаірб[ЛЕѴ0С,
еіеѵаіпз, Т. зезе ехріісапз)—вы-
сящійся.
36, 35 вьісащдса (Амвр. «цвѣ-
тущаго», С. расширявшагося) гакш
кедрьь м с
ЕЫШПІ1І ("Тфіэто;, Аіііззі-
тнз, Ехееізнз, Т. Ехееізнз)—Все-
вышній.
7, 18 пою йлаени Гда Вышна-
гш. 9, 3 пою йлаени Твосла'а',
Вышній. 12, 7 пою йлаени Гда
Вышнагш (Амвр. и Т. нѣтъ, С.
и буду пѣть имени Господа
Всевышняго). 17, 14 Вышній
даде. 20, 8 литію Вышнагш. 45,
5 шстйлъ есть селеніе Свое Вышній.
II 111 III II і й
83
вѣка
45, 7 дадс гласа Свой Бывшій
(В. и Т. нѣтъ, Амвр. <.Выиіній*,
С. Всевышній). 46, 3 іакш Гдь
Ііьііпній. 49, 14 воздаждь Бышне-
мУ. 56, 3 воззовУ ка БгУ
ИышнемУ. 65, 4 Вышній (В.,
Амвр. и Т. пѣтъ, С. Всевышній).
72, 11 аіре есть разУмг на
йьішнсмл (Амвр. <или есть извѣ-
стно Вышнему», Т. апі еззеі по-
Шіа іп Ехсеізо, С. н есть ли
вѣдѣніе у Вышняго). 76, 11 сіж
измѣна десницы Вышнягш. 77,
17 прешгорчііша Вышняго. 77,
35 Бга Вышній. 77, 56 пре-
ШГОрчЙШЛ Кгл РіЬІіІІИЯГО. 81, 6
сыпонс Рышпягш нсіі. 82, 19
едина Вышній по всей земли. 86,
5 жнова й Вышній. 90, 1 живый
ва помощи Вьішнягш. 90, 9 Выш-
няго положила есн привѣжнще твое.
91, 2 пѣти имени ТвоемУ, Вышній.
91, 9 Ты же, Вышній (Т. о, Ехсеі-
зе, С. высокъ). 96, 9 Гдь Выш-
ній (Т. ехееізпз, С. высокъ). 106,
11 совѣта(іышнягш раздражйша.
ВЫВШІЙ (иіріото?, аіііззішпз,
ехееізпз, Т. аііпз, ехееізпз) —
вышній.
70,19 даже до вышпиуа (Амвр.
< превыше есть», С. до превы-
спреннихъ). 148, 1 увалите Сго
ва вышниуа.
ВББіІ (6 агиуі^ѵ, р. и. -ёѵ<к,
сегѵіх)—выя: шея, затылокъ.
128, 4 ссѣче выя грѣшникшва
(Амвр. <вервіе беззаконниковъ»,
Т. ііепзоз Гппез ііпргоЬогпт, С.
узы нечестивыхъ).
ВѣДОДГЬ (ршатбе, поіпз, Т.
поЫІіз)—вѣдомый: знатный, име-
нитый, славный.
переводится также (саі. ниже):
«знаемъ».
ВОДИТИ (у^<Ьахг'.'>, позсеге,
со^позсеге, зсіге, Т. адпозсеге,
позсеге, зсіге, соп зсіге, со^позсеге,
регпозсеге)—вѣдать, знать.
уишахеіѵ переводится также (см. ни-
же): «знати», «познати», «разумѣти», «увѣ-
дѣтл», «увѣсти».
1, 6 вѣсть Гдь. 17, 44 не
вѣдѣуа. 34, 8 юже не нѣсть
(Амвр. «егоже не надѣлся», Т.
пезсіепіі, С. неожиданная). 34,
11 не вѣджуа. 36, 18 нѣсть Гдь.
38, 7 не вѣсть. 43, 22 вѣсть
тайная сердца. 68, 20 Ты во
вѣсн. 80, 6 не вѣдяше. 89, 11
вѣсть державѣ. 93, 11 Гдь вѣсть.
137, 6 издалеча вѣсть (С. узнаетъ).
75. 2 вѣдомъ но іУдси Бгъ.
СЪДА(-М),-АЙ,-ЛДЙ (тіѵш-
ахшч, зсіепз, диі зсіі, диі поѵіі,
Т. содпозсепз, позсепз, диі адпо-
зсіі)—вѣдающій, знающій.
уімшзхшм переводится также (см. ни-
же): «зная».
35, 11 вѣд^щымл Тж. 86, 4
вѢдѴщымті мж. 88, 16 вѣд^і|ііи
воскликновеніе. 118, 79 вѣджцііи
евндѣніж Твож.
Ііѣжди (та рХЁ^ара, раі-
реЪгю)—вѣждп.
«вѣжда» (то рХе®ароѵ, раІреЪга) —
вѣжда: вѣко (кожица, покрывающая
глазное яблоко). ,
10, 4 вѣжди Егш ііепытдетѣ.
131, 4 вѣждома мойма дрема-
ніе.
і;тжъ (6, у поэт. Т] а'ш'Л зю-
спіпт, Т. зеспіпіп, жіегипш)—вѣкъ
(лѣта, время).
5, 12 во вѣігл (С. вѣчно) воз-
радуются. 9, 6 вк вѣка и вѣкл
вѣка (Амвр. <въ вѣкъ вѣка», Т.
іп зеспіа зеіпрііегпа (т. е. па
вѣки вѣчные), С. на вѣки и
вѣки). 9, 8 во вѣка превываетг.
9, 37 црь во вѣкг и ва вѣка
б*
в ѣ к ъ
84
в ѣ к ъ
вѣка (Т. гех зетрііегппз, С. па
вѣки, навсегда). 11, 8 во вѣка.
14, 5 не подвйжитсж во вѣка.
17, 51 сѣмени е’гш до вѣка (Амвр.
«даже до вѣка», С. во вѣки).
18, 10 превывлжй ва вѣка вѣка
(Т. іп зетрііегпшп, С. во вѣкъ).
20, 5 во вѣка вѣка (Т. іп зесп-
Ішп еі іп зетрііегпшп, С. на
вѣкъ и вѣкъ). 20, 7 во вѣка
вѣка (Амвр. «во вѣкъ», Т. іп
зетрііегпшп, С. на вѣки). 21,
27 ва вѣка вѣка (Т. іп зетрі-
іегпшп, Амвр. и С. «во вѣки»),
24, 1 да не постыж^са во вѣка
(В., Т. и Амвр. нѣтъ, С. во вѣкъ).
24, 6 гакш ш вѣка с^’ть. 27, 9
до вѣка (Т. іп зеспіпт, С. во
вѣки). 28, 10 црь ва вѣка. 29,
7 не нодвііаЛѴіЪ во вѣка. 29, 13
во вѣка (С. вѣчно). 30, 2 дл не
постыжікж во вѣка. 32, 11 во
вѣка превывлста. 36, 18 ва вѣка
взлета. 36, 27 вселйсж ва вѣка
вѣка (Амвр. «во вѣки», Т. іп зе-
спіпт, С. во вѣкъ). 36, 28 во
вѣка соурлнжтсж. 36, 29 все-
ллтсл ва вѣка вѣка (Амвр. и С.
«во вѣкъ», Т. іп аеіегппт). 40,
13 ва вѣка (С. на вѣки). 40.
14 ш вѣка и до вѣка. 43, 9
нсповѣллысж во вѣка. 44, 3 во
вѣка (С. на вѣки). 44, 7 ва
вѣка вѣка (Т. іп зеспіпт еі зет-
рііегпшп, С. во вѣкъ). 44, 18
ва вѣка й во вѣка вѣка (Т. іп
зеспіпт еі зетрііегпшп, С. во
вѣки и вѣки). 47, 9 ва вѣка
(С. на вѣки). 47, 15 во вѣка
й ва вѣка вѣка (Т. іп зеспіпт еі
зетрііегпшп, С. на вѣки и вѣки):
Той оупасета нлса во вѣки (Амвр.
«даже до смерти», Т. а<1 тогіет
пздпе, С. до самой смерти). 48,
9 ва вѣка. 48, 12 жилиіца йуа
во вѣка (Амвр. «суть вѣчныя»,
С. вѣчны). 48, 20 даже до вѣка
(С. никогда) не сузрита свѣта.
51, 10 во вѣка и ва вѣка вѣка
(Амвр. «во вѣкъ вѣка», Т. іп
зеспіпт еі зетрііегпшп, С. во
вѣки вѣковъ). 51, 11 йсповѣллсж
Тег.ѣ ва вѣка (С. вѣчно). 54,
• 20 сііііі прежде вѣка (Т. іп юіег-
. ппт, С. отъ вѣка). 54, 23 не
: даста ва вѣка (Т. ппдпат, С. нп-
. когда) .молвы првннгЛ’. 60, 5 во
вѣки (Т. рег, зеспіа, С. вѣчно).
60, 8 прсБ^дета ва вѣка (С.
! вѣчно). 60, 9 во вѣки (Т. іп
регреіипш, С. во вѣкъ). 65, 7
влчеств^юірелла силою Своею вѣ-
колла (Амвр. «владычествуетъ сп-
! лою Своею во вѣкъ», С. вѣчно).
! 70, 1 да не постыж^сл ва вѣка
' (Т. ппдиаш). 71, 17 во вѣки
і (Т. іп зеспіпт, С. во вѣкъ). 71,
19 во вѣка іі на вѣка вѣка (Амвр.
и С. «во вѣкъ , Т. іп зеспіпт).
72, 12 гобц^юціін ва вѣка (Т. іп
зеспіо, С. въ вѣкѣ). 72, 26 во
вѣка. 73, 12 прежде вѣка (Амвр.
«отъ начала», Т. ]’аіп оііш, С.
! отъ вѣка). 74, 10 возрлдѴюсл
ва вѣка (С. вѣчно). 76, 8 во
। вѣки (С. навсегда) шрйнета. 77,
! 69 ва вѣка (С. на вѣкъ). 78,
' 13 во вѣка (С. вѣчно). 80, 16
вѴдета вре.мж йуа ва вѣка (С. на-
всегда). 82, 18 ва вѣка вѣка
! (Т. пздпе іп зеспіпт, С. на вѣки).
83, 5 ва вѣки нѣкшва (Амвр.
«во вѣки», Т. айЬпс, С. непре-
станно). 84, 6 во вѣки (С. вѣчно).
85, 12 ва вѣка (С. вѣчно). 88,
2 во вѣка (С. вѣчно) воспою. 88,
3 ва вѣка (С. на вѣкъ). 88, 5
до вѣка (С. на вѣкъ, Т. пздпе іп
в і> к ъ
85
пѣна
зесиіиш) «уготовлю. 88, 29 ва
вѣка сохраню. 88, 30 ва вѣка
нѣкл (Амвр. <въ вѣкъ», С. во
вѣкъ). 88, 37 во вѣка (С. вѣчно)
прен^дета. 88, 38 ва вѣка. 88,
53 во вѣка. 89, 3 ш вѣка й до
вѣка Ты есіі. 89, 8 вѣка паша
(Амвр. «тайная наша», Т. оссиііа
позіга, С. тайное наше) ва про-
свѣціепіе лица Твосги). 91, 8 да
потреБЛтож ва вѣка вѣка (Т. издие
іп аеіегпиш, С. па вѣки). 91, 9
Дьішній во вѣка (С. во вѣки). 92,
2 (іі вѣка Тьі <ч'іі. 99, 5 ва вѣка
лить Уги). 101, 13 во вѣка пре-
вывлешн. 101, 29 во вѣка (Амвр.,
Т. п С. пѣтъ). 102, 9 но вѣка
врлжд&та. 102, 17 (іі вѣка и до
вѣка. 103, 5 на вѣка вѣка (Т.
іп зесиіиш еі регреіииш, въ вѣки
п вѣки). 103, 31 во вѣки. 104,
8 полѵыгё ва вѣка (О. вѣчно).
105, 1 ва вѣка лить Уги). 105,
31 ва рода и рода до вѣка (Амвр.
«даже до вѣка», В. іп зешрііег-
ппш, Т. изцие іп зесиіиш, С. во
вѣки). 105, 48 (іі вѣками до вѣка.
106, 1 ва вѣка лить Ягш. 109,
4 Тьі іерей во вѣка. 110, 3 пре-
вывлета ва вѣка вѣка (Амвр. «во
вѣки», Т. іп геіепппп, С. во вѣкъ).
110, 5 полъьнета ва вѣка (С.
вѣчно). 110, 8 ва вѣка вѣка (Т. іп
неіегпніп, іп зесиіиш, С. на вѣки
и вѣки). 110, 9 заповѣдд ва вѣка
(С. на вѣки). 110, 10 нревы-
ваета ва вѣка вѣка (Амвр. «вовѣ-
ки», Т. іп аеіегппш, во вѣкъ).
111, 3 превывлета на вѣка вѣка
(Амвр. «во вѣки», Т. іп веіегпшп,
С. во вѣкъ). 111, 5 ва вѣка не
подвйжитсгь. 111, 9 прсвывлета во
вѣка вѣка (Амвр. и С. «во вѣки»).
112, 2 (ііііііѣ іі до вѣка (С. от-
нынѣ и во вѣкъ). 113, 26 ѵ)-
ннѣ и до вѣка (С. отнынѣ и во
вѣкъ). 116, 2 превываета во вѣка.
117, 1 ва вѣка лить Уги). 117,
2 ва вѣка лить Уги). 117, 3 ва
вѣка лить Уги). 117, 4 ва вѣка
лить Уги). 117, 29 на вѣка лить
Уги). 118, 44 ва вѣка й ва вѣка
вѣка (Т. )и§ііег, іп зесиіиш еі
зетрііегпиш, С. всегда, во вѣки и
вѣки). 118, 52 (іі вѣка. 118,
89 во вѣка (С. па вѣки). 118,
93 во вѣка не злв\;дѴ. 118, 98
ва вѣка (С. всегда, Т. іп зесиіиш).
118, 111 во вѣка (С. па вѣки).
118, 112 ва вѣка (С. на вѣкъ).
118, 142 правда ко вѣка (Амвр.
«вѣчна», Т. регреіше, С. вѣчная).
118, 144 ва вѣка (С. вѣчна).
118, 152 ва вѣка (С. па вѣки)
шеновлла. 118, 160 во вѣка (С.
вѣченъ). 120, 8 іііннѣ й до
вѣка (С. отнынѣ и во вѣкъ). 124,
1 не подвііжптеж на вѣка. 124,
2 шпіІѢ іі до вѣка (С. отнынѣ и
во вѣкъ). 130, 3 (ііпііѣ й до вѣка
(С. отнынѣ и во вѣкъ). 131, 12
до вѣка (Амвр. «во вѣкъ вѣка»,
Т. издие іп зетрііегпиш, С. во
вѣки) слдѴта на пртблѣ. 131, 14
во вѣка вѣка (Т. издие іп зешрііег-
ппш, С. на вѣки). 132, 3 жи-
вота до вѣка (Амвр. «даже до вѣ-
ка», Т. издне іп зесиіиш, С. па
вѣки). 134, 13 ва вѣка. 135, 1
ва вѣка лить Уги). 135, 2 ва
вѣка лить Уги). 135, 3 на вѣка
лить Уги). 135, 4 ва вѣка лить
Уги). 135, 5 ва вѣка лить Уги).
135, 6 на вѣка лить *>ги). 135,
7 на вѣка лалть Уги). 135, 8 ва
вѣка лить Уги). 135, 9 ва вѣка
лить Уги). 135, 10 ва вѣка лить
Уги). 135, 11 ва вѣка лить Уги).
в ѣ н е ц а
86
вѣтвь
135, 12 вя вѣка лунъ бгш. 135,
13 ва вѣка лить <>гш. 135, 14
В7> вѣка МАТЬ 0ГШ. 135, 15 В7.
вѣка лить бгш. 135, 16 ва вѣка
лить ёгш. 135, 17 ва вѣка лить
ёгш. 135, 18 ва вѣка лить бгш.
135, 19 ва вѣка луѵгь §гш. 135,
20 ва вѣка лить бгш. 135, 21
ва вѣка лить бгш. 135, 22 ва
вѣка лить бгш. 135, 23 ва вѣка
лить Ь'гш. 135, 24 ва вѣка лить
бгш. 135, 25 ва вѣка лить бгш.
135, 26 ва вѣка лить ёгш.
137, 8 лить Твол во вѣка. 142,
3 л\бртны<ь вѣка (Амвр. «отъ вѣка»,
Т. оіііп, С. давно). 144, 1 ва
вѣка іі ва вѣка вѣка (Т. іп зеси-
Ішп еі зеюрііегшпп, С. во вѣки
и вѣки). 144, 2 ва вѣка н ва
вѣка вѣка (Т. іп зеспіпт еі зетрі-
іегпшп, С. во вѣки и вѣки). 144,
13 цртво всѣуа вѣкшва. 144, 21
ва вѣка и ва вѣка вѣка (Т. іп зесп-
іпт еі зетрііегпшп, С. во вѣки
и вѣки). 145, 6 ва вѣка ((’.
вѣчно). 145, 10 воцріітсгь Гдь
во вѣка (С. во вѣки). 148, 6 ва
вѣка іі ва вѣка вѣка (Т. іп зепірііег-
пшп, іп зеспіпш, С. на вѣки и
вѣки).’
ЁТіПбПЪ (б атгсаѵо;, согопа)—
вѣнецъ.
20, 4 нд главѣ сгш вѣне'ца.
64, 12 влгвіішн вѣнеца лѣта
(Амвр. «вѣнчаеши лѣто», Т. сого-
паз аппшп, С. вѣнчаешь лѣто)
влгости Твоса.
ЙТіНЧЛТП (атесраѵооѵ, согопа-
ге)—вѣнчать.
5, 13 шрѣ'нііелаа влговоленіл
вѣнчдлач-е’сіі (Амвр. «увѣнчавши»,
Т. сігсптіе^аі, С. вѣнчаешь)
на'са. 8, 6 славою й честію вѣн-
ча'ла-г-есй (С. увѣнчалъ) его.
(ате^яѵшѵ, диі
согопаі, Т. цпі сігспшіе^іі)—
вѣнчающій (кто вѣнчаетъ).
102, 4 нѣнча'юіііаго тш литію
й цісдроталаи.
А’ІіРЛ (•?] таа-'.;, Гісіез)—вѣра.
32, 4 вс<ь дѣла бгш ва вѣрѣ
(Амвр. «вѣрна», Т. сопзіапз, С.
вѣрны).
Я’ІіРСІГк (гіа-б;, ГМеІіз, Т.
ѵегах, йсіиз, Гіііеііз, сопзіапз)—
вѣрный.
18, 8 свіідѣтелстко Гдне вѣрно.
88, 29 завѣта /Ной вѣрена $ла$.
88, 38 свидѣтель нд пксй вѣрена.
100, 6 очи ЛІой нл вѣрные зслий.
110, 7 вѣрны всгй злшшіѣди вгш.
144, 13 вѣрена Гдь во всѣуа
словесѣуа Своііуа (Амвр. и Т.
нѣть, С. вѣрсиг,....).
Р’КРОРіЛТП (-іа-гбгіч, сгесіе-
ге)—вѣровать, вѣрить, повѣрить.
гіатЕІеіѵ переводится также (см. ниже):
• вѣру •'-ЯТ1І>.
26, 13 вѣр^ю віідѣти влгал
Гднл. 77, 22 ис вѣрокаша Бгови.
77, 32 ііс кѣроваша (С. вѣрили)
ч1?десблла Угш. 105, 12 вѣровашд
(С. повѣрили) словесй вгш. 115,
1 вѣрокауя, тѣлмке козглагблауа.
118, 66 запопѣделаа Твойлаа вѣро-
ваул,(С. вѣрую).
ІіЪРК-+-гати (-іатеоеіѵ, стейеге)
—вѣровать, вѣрить, повѣрить.
пів-ебеіч переводится также (см. выше):
• вѣровати».
105, 24 не ідіпач-вѣры (С. не
вѣрили) словесй (3гч).
Е’ІіТРіЬ (г] аѵаоеѵора;, - аоос,
дикая виноградная лоза, вѣтвь,
агЬпзіпт, Т. ра1іііез,-іііз) — вѣтвь.
«вѣтвіе» (а! аѵаое-<ог,аоі;, агЬизіа, Т.
раітііез)—мн. ч.
79, 11 й вѣтвію с’і ш.
II Ѣ Т р С Н 7> _ 87 [’ С [{ д л 7,
Й’ЙТРбПЪ (тоб аѵг[іоо, ѵепіі, I
тіЪѵ аче|ішѵ, ѵепіогши)—вѣтреный
(вѣтра).
17, 11 летѣ нл прилѣ" вѣтреню.
103,г 3 уодлй на крилѣ" вѣтреню.
ВЪТР'Іі (6 аѵе|ло;, ѵепіііз)—
вѣтръ, вѣтеръ.
1, 4 возлктлетл вѣтрл. 17, 43
пред лицелѵл вѣтра. 34, 5 пред
лицсли вѣтра. 82, 14 пред лицсли
вѣтра. 134, 7 йзводжй вѣтры іо
сокровищ/. Опойул.
Й’ЬЧвНЪ (аішѵю;, жіегпаііз,
Мегпиз, зетрііопшз, Т. регреіинз)
—вѣчный.
23, 7 возлліітесА врата вѣчнаж. I
23, 9 возллйтесгь врата вѣчная.
75, 5 іб го'рл вѣчпыуя (Амвр.
«паче горъ хищенія», Т. ехтопіі-
Ънз дігерѣіопІБ, С. горъ хищниче-
скихъ). 76, 6 лѣта вѣчная (С.
вѣковъ, Т. зеспіогшп) полшіѣуті.
77, 66 поношеніе вѣчное даде или.
104, 10 вя злпѣтл нѣчснл. 111,
6 вл па'лѵкть вѣчпѢю вѣлета гірвпнкл.
138,24 настлви лаж на пѣть вѣченг.
й'ыцлше (6 8ОПНЗ,
Т. йеііпеаѣіо)—вѣщаніе: сказыва-
ніе, проповѣдываніе; голосъ, звукъ.
18, 5 во всю зслллю іізьіде вѣ-
щаніе (Амвр. «начертаніе», Т.
I сіеііпеаііопе, С. звукъ) нул.
Г.
ГЛДЪ (то ёр-гтбѵ, герііііз, зег-
рспз, Т. герііііз)—гадъ: пре-
смыкающійся, ползающій.
103, 25 тд.мш глдн. 148, 10
гади й птицы.
ГЛЖД«ИІ§ (б 'рбуо;, ѵіінрега-
ѣіо, Т. іпГашіа)—порицаніе, хула,
злорѣчіе.
й&р; переводится также (см. ниже):
«укореніе».
30, 14 гакш слышдуз гажденіе
(разночт. оукореніе, С. злорѣчіе)
лмібгиул. '
ГЛЛЛЛДЪ (6 ГаХааб, Саіааеі,
Т. Сгііеасі, съ Евр. «холмъ сви-
дѣтель»)— Галаадъ: а) гора по
ту сторону Іордана, на которой
состоялось примиреніе между Іако-
вомъ и тестемъ его Лаваномъ;
б) страна за-Іорданская.
59, 9 ЛІой есть Галаддл. 107,
9 ЛІой есть Галладл.
ГЯ1ІДНШ (то рго-
розіііо, Т. юпіещіа, оссиіішп) —
загадка, гаданіе.
48, 5 ііівсрз^ во У'Алтйрн га-
наніе (С. загадку) лаое. 77, 2
провѣщаю глнліЩь (Амвр. и С.
«гаданія»).
ГДІі (ттоб, иЬі)—гдѣ.
-ой переводится также (см. ниже):
<камо>.
41, 4 гдѣ есть Бгл твой. 41,
11 гдѣ есть Бе?, твой. 78, 10
гдѣ есть Бгл йул. б1#, 50 гдѣ
сѣть лити Тнол. 113, 10 гдѣ
есть Бгл йуа.
ГвйЛЛЪ (б ГеріХ, СгеЪаІ, Т.
СгеЪаШЪ», съ Евр. «граница»)—
Гевалъ: въ Псалтпрп разумѣется
подъ этимъ именемъ враждебный
Израилю Аравійскій пародъ—Ге-
валптяпе.
82, 8 Гсвалх й Ллинѵнв.
г ею-а
88
глаголати
ГШЪ (6 Гё», СгеіЪ, Т. Сгаііі,
съ Евр. «точило»)—Геѳъ, городъ
Филпстимскій, родина Голіаѳа.
55, 7 пл Гёю-Ѣ.
ГЛЛИЛ ('?] хе<ряЦ, сарпі)— '
глава, голова.
3, 4 В03Н0САЙ ГЛДвѢ ЛАОЮ. 7,
17 на главѣ 17, 44 поста-
виши лаа во главѣ. 20, 4 на гла-
вѣ <?гш вѣіісца. 21, 8 пошівліпл
главою. 22, 5 оулалстііла (5си
сле'олаа главѣ лаою. 26, 6 вознссе
главѣ лаою. 37, 5 превзыдбшд
глдвѢ лаою. 39, 13 паче власа <
главы ласса. 43, 15 повиванію
главы вх лібдеуа. 59, 9 крѣпость
главы Лаоса. 65, 12 па главы
ндша. 67, 22 сокрѢшйта главы.
68, 5 паче власа главы Лаоса. і
73, 13 стерла сей главы. 73,
14 сокрѢшйла есй главѣ. 82, 3
воздвигбшд главѣ. 107, 9 за- ,
стѢплёніе главы Діоса. 108, 25 I
покнвлшд главалан. 109, 6 сокрѢ- '
шйта главы. 109, 7 вознесётл
главѣ. 117, 22 во главѣ гугла.
132, 2 гакш лаѵро нл главѣ.
139, 8 іѵсѣнйла сей над главою.
139, . 10 глава шкрѢаіёні'А йул.
140, 5 ,дд не идлАдстпта главы.
ГДЛШІШІЛ (і] хе^яХі;, сарпі,
Т. ѵоііппеп)—свитокъ.
39, 8 ва главизнѣ книжкѣ.
ГЛДГОДЛТИ (Лёуесѵ, Дісеге, Т.
Лісеге, Лісі, еіодиі; кяХт;-
аяі, Іосдиі, Т. Іодиі, еіодиі, аііо-
диі, оЫосрй; аямяі, сіісеге)—гово-
рить, сказать, произнести, возвѣ- ।
щать, изречь.
ХаХеТѵ, Ь/Дза; переводится также (см.
выше): • воэглаго.тати» и (ниже) <рсщи>.
3, 3 ланозн глаголюта (Хеу.).
4, 5 глаголете (Хёу., Амвр. «гла-
гбдпте», Т. со§ііаіе, С. размы-
। слите)
ва сердцдуа. 4, 7 ланози
глаголюта (Хёу.). 11, 3 глагола
кійждо------глаголаша блда. 11,
6 глета (Хёу.) Гдь. 16, 10 гла-
гбллшл гордыню. 17, 1 глагола
(Т. еіоспіпз езѣ, С. произнесъ)
Гдсші. 21, 8 глаголаша оустналаи
(Амвр. «разверзаютъ уста», Т.
(Ііііпсипі ІаЬішп, С. говорятъ
устами). 28, 9 глаголета (Хёу.,
Т. еіодпііпг, С. возвѣщаетъ) сла-
вѣ’. 33, 14 не глаголати (С. нѣтъ)
льсти. 34, 20 лАЙрнлА глагблауѢ.
35, 2 глаголета (^аі'ѵ) превез-
закбнный. 37, 13 глагблдуѢ сѣ\-т-
нал. 38, 4 глагблдуа лзьіколаа
(С. сталъ говорить). 39, 6 глагб-
лауа (С. хотѣлъ бы говорить). 40,
7 всѣе глагблаше — — глдгблаше (Т.
еІоцпеЪаіиг, С. толкуетъ) вкѣ'пѣ.
41, 11 внегда глаголати (Хё]'.).
44,2глаголю (Хёу.)аза. 49,1 Гдь
глл (Т. еіодиіѣпг. С. возглаголалъ).
51, 5 глаголати правдѣ’. 57, 2
правдѣ’ глаголете. 57, 4 глаголаша
лжѢ. 61, 12 глл (С. сказалъ)
Бга. 65, 14 глаголаша (Амвр.
«изглаголаша», С. изрекъ) оустд.
69, 5 да глаголюта (Хёу.). 72,
8 глаголаша (С. разглашаютъ) ва
лѣѴавствѣ, неправдѣ ва высотѣ г.аа-
гблдшд. 72, 15 аіре глдгблауг
(екгу.). 74, 6 не глаголите. 7о,
5 пе глагблауа. (9<9, 20 глаголала
?сй. 93,18 діре глагблдуа (ёХеу.).
98, 7 глагблаше ка нйлаа. 108,
2 г.алгб.адшд нд лаа. 118, 46 глд-
гблауа ш свидѣніиуа. 119, 7 глд-
гблдуа (Т. Іодпог, С. заговорю)
йлаа. 121, 8 глагблдуа оувш.
126, 5 глдгб.аюта (Т. регішепі,
С. будутъ говорить) врдгшлаа.
143, 8 оустд глдгблдша. 143,
11 оа’стд глдгблдша.
глаголатися 89
гласа
ГЛЛГОЛЛТІЮД (Хёуез&аі, йісі;
ХаХід&^ѵас, йісі, Т. ргаеіісагі)—
говориться: быть говорену, возвѣ-
іцену.
41, внегда глаголатися (Хёу.,
С. говорили). 86, 3 преславная
глагблашася (С. возвѣщается).
ГЛЛГОЛЪ (то р7][іа, ѵегЬиш,
Т. (іісішп, зегіио, ѵегЬиш)—слово,
рѣчь.
5, 2 глаголы лаоя внѣ’шй. 16,
6 оуслышн глаголы. 18, 3 шры-
га'ета глагола (С. рѣчь). 18, 5
глаголы пуа. 35, 4 глаголы оуста.
51, 6 глаголы (С. рѣчи) потшпиыя.
53, 4 глаголы оуста. 55, 11 по-
увалю глагола. 67, 12 Гдь даста
глагола. 76, 9 сконча глагола (В.
нѣтъ, Т. зегшо, С. слово). 77,1
приклоните оууо ваше во глаголы.
137, 1 вся глаголы оуста лаойуа
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. что Ты
услышалъ всѣ слова устъ мо-
ихъ). 137, 4 гакѵѵ оусльішаша
вся глаголы оуста Твойуа. 140,
6 оусльішатся глагшли.
ГДЯГбЛЛ»,-АП (ХяХшѵ, Іосщепз,
диі Іодиііиг, Т. Іодиепз, диі
Іодиііиг, оЫсщиепз; Хеушѵ, йі-
сепз)—говорящій.
5, 7 глагблюірыя л;кѣ. 14, 2
глагбляй йстинЧ1. 27, 3 глагблю-
ірилаи лайра. 30, 19 глагблюірыя
па прііпаго. 39, 16 глагблюірін
(Хёу.) лай. 62, 12 оуста г.аагблю-
іриуа. 69, 4 глагблюірін (Хау.) |
лай. 70, 11 глагблюірс (Ха;.).
100, 7 глагбляй неправедная. 104,
11 глгбля (Хау.). 108, 20 г.аагб-
люіриуа лѣъавая. 118, 82 г.аагб-
люіре (Хау.). 136, 7 глагблюірыя
ГЛЛДЪ (б д і) Х'ріб;, іатез)—
голодъ.
32, 19 препита'ти я ва глада.
36, 19 во днеуа глада. 104, 16
прнзва гла'да на зе'ла.аю.
ГЛЛОЪ (•?] Т’шѵт;, ѵох, зоіінз;
6 дрс, зопиз, Т. сіагщог) —гласъ,
голосъ; звукъ.
Ѵ/.о; переводится также (см. ниже):
• шумъ»,—аш-Л] переводится также (см.
ниже): «званіе».
3, 5 г.аа'солаа лаойлаа. 5, 3
воплай гласѣ. 5, 4 оуслышн гласа.
6, 9 оусльіша Гдь гла'са. 17, 7
гласа лабй. 17, 14 даде гласа.
18, 4 не слышатся гласи. 25, 7
гласа увалы. 26, 7 гласа лабй.
27, 2 гласа лаолеиія. 27, 6 гласа
лаолеиія. 28, 3 гласа Гдень. 28,
4 гласа Гдень на крѣпости, гласа
Гдень ва великолѣпіи. 28, 5 гласа
Гда. 28, 7 гласа Гда. 28, 8
гласа Гда. 28, 9 гласа Гдень.
30, 23 гласа лаоліітвы. 41, 5 во
гласѣ радованія. 41, 8 во гласѣ
улякій. 43, 17 ш гла'са попошаю-
ірагш. 45, 7 даде гласа. 46, 2
гласолаа радованія. 46, 6 во гласѣ
(Т. зопо, С. звукѣ) тр^вііѣ. 54,
4 ш гласа вражія. 54, 18 гласа
лабй. 57, 6 не оусльішпта гла'са.
63, 2 гласа (въ нѣк. сп. тт;;
тгрозгэ-/^;, В. огаііопеш, Т. ѵосет,
С. голосъ) лабй. 65, 8 оус.аышана
сотворите гласа (С. провозгласите)
увалы. 65, 19 внята гласѣ1. 67,
34 дзета г.аа'сѣ’ ОвослаѢ гласа сіі.аы.
73, 23 не здгЛ'дн гласа (В. и Т.
ѵосіз, С. крика). 76, 2 гласолаа
лаойлаа ко Гдѣ’ воззвауа, гласолаа
лаойлаа ка Беѣ’. 76, 18 гласа (Ааівр.
«громы», Т. зопшп, С. громъ)
дата аѵвлацы. 76, 19 гласа (Т.
зопапіе) грблаа. 80, 12 не послѣ-
шаша-------гласа. 85, 6 вонлай
гласѣ. 92, 5г.аасы(Амвр. «шумъ»,
Т. зопшп, С. голосъ) своя. 92,
г л Ѣ в и н а
90
ГнѢшйТІІСА
4 ш гласшва (Амвр. «шумовъ»,
Т. зопіз, С. шума) вода. 94, 7
дціе гласа. 97, 5 ва гѣсдеуа іі
гласѣ іллоллстѣ (Амвр. «гласомъ
пѣнія», Т. ркаітосііж, С. съ гла-
сомъ псалмопѣнія). 97, 6 глдсолаа
(Т. зопо) трѢны рбжлны (С. при
звукѣ трубъ п рога). 101, 6 (й
гласа воздыуаніж. 102, 20 гласа I
словеса. 103, 7 ш гла'са гроллд.
103, 12 даджта гласа. 10і>, 25
не оѵслышаша гласа. 114, 1 гласа
лаоленіл. 117, 15 гласа радости.
118, 149 гласа мой. 129, 1
гласа ліой. 129, 2 гласѣ1 ллоле'нѣь.
139, 7 гла'са ліоленіл. 140, 1
гласѣ1 лаоле'нѣа. 141, 2 гласолаа
лаойліа ко Гдѣ воззвауа, гласолаа
лдойлаа. 150, 3 во гласѣ (ту/ш.
8опо, Т. с!ап§’оге, С. звукомъ)
трѣвнѣлаа.
ГЛУІіШЫ (то хота;, ргоГнп-
йпіп; 6 (З’эіібс, ргоГшніит, Т. рго-
Гиікіііаз. ргоГишІиіп; то рябое, аИі-
іиііо, ргоіишіпш, Т. ртойпкіііаз)—
глубина, пучина.
64, 8 сліѣ’цъѣаіі глѢбииѢ (хбт..
Амвр. п С. «шумъ», Т. зігері-
іиш) лаорскѣю. 67, 23 во глѢви-
на'уа (Амвр. «изъ глубинъ», С.
изъ глубины) люрскйуа. 68, 3
атлѣвоуь ва тилѵѣпін глѢбиньі
(Амвр. «во блатѣ глубоцѣмъ»,
С. глубокомъ)--------пріидоуа во
глѢбины (ра.) люрскіж. 68, 16
ннаи да пожрста ли не тлѣвшій (С.
пучина). 106, 24 во глѢвннѣ
(С. пучинѣ). 129, 1 нз глѢбины
(ра.) во?,звауа.
ГЛУЕОКТі (ряЭб;, аіінз, рго-
Гиіійиз, Т. ргойикіиз)—глубокій.
63, 7 сердце глѢвоко. 68, 15
(й глѢвокиуа вода.
Г/ІѢ'ЖНТІІ^А (абокеауесѵ, бол-
тать, пустословить, насмѣхаться,
Іоциі, ехегсегі, Т. сонѣаЬнІагі,
тейііагі)—толковать, бесѣдовать,
) размышлять.
аоо?ха/Еіѵ переводится также (см. ни-
же): 'поглумитися*, «поглумлятися», «раз-
мыпіляти».
68, 13 ш лінѣ глѢлілдуѢсл
(Т. сопіаЬпІапінг, С. толкуютъ).
76, 7 сердцсліа ліои'лѵл глѣлхллусл
(разночт. рдзліышл/а'уя, Амвр. «раз-
мышляхъ», Т. шеДіІот, С. бесѣ-
дую). 118, 23 рана же Твой
глѢ.млХшесл (Амвр. «поумляше-
ся», С. размышляетъ, Т. тебііа-
ѣнт). 118, 48 глѢлілжусіЪ (Амвр.
«поумлюся», Т. шейііаѣог, С. бу-
ду размышлять) во юпрдвданінуа
Твойуа.
ГЛ®ЛІЛ^НІ0 (ц аЗоХез'/еа, Га-
Ъиіаѣіо)—шутка, насмѣшка.
асо/.еауіа переводится также (см. ни-
же): 'искушеніе*, «печаль».
118, 85 повѣдлшл лміѣ злко-
лоіірсстѣ'ііннцы ГлѢліЛ(УНІА (Амвр. и
С. «яму», Т. Гоззаз).
ГЛ^ХТі (ииг-рб;, 8ПГЙП8)—ГЛу-
хій.
37, 14 гакш глѢуа. 57, 5
лспідл глѣуа.
гнбнціе (т) хо-р(а, віетсиз,
Т. зіѳгциііішшп)—навозная куча.
112, 7 (іі гнбшрд (С. бренія)
возвынілжй оувогл.
ГНОИ (?) и 6, и даже тб хбттро?,
зіегснз, Т. йпнз)—навозъ.
82, 11 бьішд гаыѵ гной зелѵ
ньій.
ГНШЛТИСА (рбгМзтеаЫ,
аѣошінагі, ехзестаті, Т. аѣотіпа-
гі)—гнушаться.
^огХй-т(аа)ез*)аі переводится также (см.
выше); «возгнушатися» и (ниже) <омер-
зитп», «омерзптися».
5, 7 льстйвд гнѢшдетсл Гдь.
55, 6 словеса л\ойуа гнѢшдуѢсл
г н ѣ в а т н с а
91
Г О С 3 V А
(Амвр. «словеса моя превра- |
щаютъ», С. извращаютъ, Т. йо- |
Іогеіп лаГѣетппѣ).
ТИТЛАТІЮ А (др'рХез&яс, ігазсі,
Т. соштоѵёгі)—гнѣваться.
007'ХеоЯз: переводится также (см. ни-
же): «прогнѣватися*, «разгнѣватися».
4, 5 гнѣнантесА и не согрѣ-
шайте. 79, 5 доколѣ гнѣнаешисл
(Т. ѣшпаіигиз ез, С. будешь гнѣ-
венъ). 98, 1 да гиѣвлютсл (Амвр.
и С. «да трепещутъ», Т. соіп-
тоѵеапіиг).
ГНЪЙЛИЙЪ (бррі'Аос, ігаепп-
йиз)—гнѣвливый.
17, 49 іѵ врагъ люйуъ гпѣвліі-
выуъ (Амвр., І. н С. пѣтъ).
ГІГГііі іі (г; брутр іта, ітаспшііа,
Т. іга, ехсашіезсепііа, йеѣезіаііо,
ішііе.-паііо, аэкѣиз, ѣигЬо) — гнѣвъ,
ярость.
2, 5 возглгблетъ кх нндш гнѣ-
волѵл (С. во гнѣвѣ) Свой.пъ. 6'.
2 ниже гиѣволѵ. (С. во гпѣ- '
вѣ) Твоііліъ иакажеши лхенё. 7, ]
7 воскрші, Гдн, гнѣволѵл (С. ВО !
гнѣвѣ) 'Гкойлѵл. 7, 12 не гнѣвъ
наподліі (Амвр. «гпушаяйся грѣш-
никомъ», Т. Гогіі (Іеіезіаніе, С.
строго взыскивающій). 9, 25 по |
л\пожествѣ? гнѣва своегш (Амвр. |
«по высокоумію своему», Т. іп
еіаііопо ѵиііпз еиі, С. въ на-
дменіи своемъ). 17, 9 взыде
дьілѵл гнѣволхъ (Т. рег павит,
С. отъ гнѣва). 17, 16 ш доу-
новсиіа Л^ул гнѣва (Т. пазі). 20,
10 гнѣволѵл СвОИЛХЙ СЛАЖТСТЪ.
26, 9 не оуклонйсА гнѣволхъ.
29, 6 іакн.» гнѣва. 34, 20 на
гнѣва (Амвр. и С. «сопротпвъ мир-
ныхъ земли», Т. сопіга диіеѣоз
іеггае) лести (іолАышлж'уѴ. 36, 8
прсстанн ій гнѣва (С. гнѣваться).
37, 2 гнѣволхъ (С. во гнѣвѣ)
Твоіілхъ. 37, 4 ш лица гнѣва.
54, 4 во гнѣвѣ. 54, 22 раз-
дѢлншлса ій гнѣва лица ^гѵі
(Амвр. «умащепн уста его паче
масла», Т. сира Ыашіа зшй
Ьніугіна ѵегЬа, С. уста пхъ
.мягче масла). 55, 8 гнѣволхъ
люди низведеніи. 57, 10 по гнѣвѣ
пожрётъ а (Амвр. «вѣтромъ раз-
вѣетъ», Т. ргосоИеѣ циашдне, С.
да разнесетъ вихрь). 58, 14 во
гнѣвѣ кончины. 68, 25 пролій на
на гнѣвъ (Т. ііі(1і§’паііопепі, С.
ярость) Твой, й мрость гнѣва
Твосгч). 75, 8 штолѣ піѢпй. 76,
10 оудержіітй по гнѣвѣ. 77, 21
гнѣвъ взьіде. 77, 31 гнѣвъ Бжій.
77, 38 не разжжетъ весію гнѣва
(С. ярости). 77, 49 посла на наі
гнѣвъ гарости Своел, гарость й
гнѣвъ. 77, 50 пѴтесоткорй стезю
гнѣвіі. 78, 6 пролііі гнѣвъ. 82,
16 гнѣволѵл (Амвр. и С. «вих-
ремъ», Т. ІпгЪіпе) Тионлѵл сліж-
те'шн. 84, 4 ©укротилъ сен весь
гнѣвъ (С. ярость) Твой, возвра-
тйлеж ?сй ш гнѣва гарости Твоел.
84, 6 прострс'шн гнѣвъ. 87, 17
нл .мнѣ иреидоша гнѣви (С. ярость).
88, 47 ілкш огнь гнѣвъ (С.
ярость). 89, 7 гнѣволли Твоііллй.
89, 9 гнѣволѵл (С. во гнѣвѣ)
Твоіілхъ. 89, 11 вѣсть державѣ
гнѣва. 94, 11 кла'ѵса во гнѣвѣ.
101, 11 ш ліща гнѣвл. 109, 5
въ день гнѣва. 137, 7 на гнѣвъ
(Т. іп ѣасіет, С. на ярость) врагъ
лаоііуъ.
ГНТіЗДО (?) ';ооаіа п ѵозаіа,
ПІ(Іі18)—ГНѢЗДО.
83, 4 шерѣте-------------горлица
гнѣздо.
Г0БЗ^/А,-гМІ (ебІИр/шѵ, Іжіапз,
голіаѳа 92 г о о д
аЪншіапя)—изобилующій, избыто- ;
чествующій. !
е68г,ѵшѵ переводится также (см. ни-
же): «плодовитъ*.
67, 18 ТЫСАЦіа ГОЕЗ^ЮЦНіуХ і
(Амвр. «тысячи же воинствъ, •
мпожицею умноженныя», Т. шііііа
пшЖрІісіа, С. тысячи тысячъ).
72, 12 іі гобз'Іюцпіі на нѣкх
(Амвр. «п тишину имѣющс вѣ-
ка», Т. ѣгапдпіііі іп зеспіо, С. ;
благоденствуютъ въ вѣкѣ семъ).
122, 4 ндполііііса дѴшд нашд
поношсніа говз^юфііух (Амвр.
«безбожныхъ, Т. Ьгапднііііз, С. I
надменныхъ). I
ГОЛІЛ’Ѳ'Іі (б Гомаб, боііаііі,
съ Евр. < переселенецъ»)—Голіаѳъ,
великанъ Филпстпмскій, родомъ
изъ Геѳа, пораженный на едино- |
борствѣ юнымъ Давидомъ.
143 (въ надп.) ѵалблАх ДвдѴ
к/, ГоліаюЪ (Амвр., Т. п С. нѣтъ).
151 (въ надп.) едііік’чіогстиоіілше
пл Голіа-о-а. і
ГОЛОТЬ (б и хрбаталло;, сгу-
зіаііиз, ё'іасіез, Т. ігеіи, §тап<іо)—
ледъ, драдъ.
147, 6 лАетлющагѵ; голоть (С.
градъ) Овой. 148, 8 голоть (С.
градъ). г
ГОЯХБІШЪ (“Г); -сріятгрЗ;,
соІитЬав)—голубиный (голубя).
54, 7 гакш Головинѣ. 67, 14
крилѣ" голтинѣ посревр^нѣ.
Г0НД,-А1І (бішхюѵ, регзециепз;
хатаб'.шхшѵ, регзедиепз)—гонящій, '
преслѣдующій, гонитель.
лзтаоішхшѵ переводится также (см.
ниже): «погоняя*. I
7, 2 СІІСЙ ЛАА Ш всѣр ГОНА- I
ірнр (біогх.) ЛАА. 30, 16 Ш ГОНА- !
ірир лаа. 34, 3 заключи сопро- і
ТИК?. ГОНАЦНіуЛ ЛАА. 108, 31 СПТІІ '
ш гоііАцпір (Амвр. «осуждаю-
щихъ», Т. диі аЪдисІісаііѣ, С. судя-
щихъ). 118, 84 (о ГОНАІЩір ЛАА.
118, 150 ІІрИБЛИЖІІШЛСА ГОНАІ|НИ
лаа ЕсззлкбніслАа (Амвр. «гонящій
беззаконіе», Т. зесіаіогіЬпз зееіегіз,
С. замышляющіе лукавство). 141,
7 ІІЗІІДІІІІ ЛАА (ІІ ГОНАЦІІір ЛАА.
ГОПАТИ (хаддб'.шхеіѵ, зедиі,
регзедні) — слѣдовать, преслѣдо-
вать, достигать.
ѵ.атаоішѵ.гіѵ переводится также (см.
ниже): «погнати*.
37, 21 гоііАр (С. слѣдую)
елгостьініо. 142 (въ надп.) гонашс
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. когда онъ
преслѣдуемъ былъ....) <го.
ГОРЯ (то б'ро?, шопз)—гора.
2, 6 горою стою. 3, 5 ш горы
СТЫА. 10, 1 превитай ПО ГОр.АЛАХ.
14, 1 ПССЛІІТСА ВО СТ^Ю гбр^.
17, 8 ШСНОВЛНІА гбрх СЛААТо'шЛСА.
23, 3 на горЪ1 Гдию. 35, 7 горы
ГііііІА. 41, 7 ш горы ЛАЛ.АЫА. 42,
3 Н7> гбр\’ ст\'ю. 45, 3 прслагаютсА
горы. 45, 4 слААтбшдсА горы. 47,
2 их горѣ стѣй. 47, 3 горы Оішн-
скіа. 47, 12 гора Оішнскда. 49,
10 скбти вя гораух. 64, 7 оуго-
ТОВ.АААЙ горы. 67, 16 гора Ежіа,
гора точила, гора оусырснндА, гора
ТОЧИЛА. 67, 17 вск\'ю нспці^стс,
горы сусырснныА; гора, юже влго-
ВО.АІІ Бгх ЖІІТИ В7. ней. 71, 3 да
ВОСПріІІЛА^ТХ горы ЛАЙр?.. 71, 16
нд всрсѣух гора. 73, 2 гора Оіаѵнл
сіа (разночт. гбріі Сіиінх сію).
74, 7 ниже ш п^стыух гбрл (Амвр.
«ниже отъ сѣвера приходитъ
возвышеніе», С. и не отъ пусты-
ни возвышеніе, Т. пецне а йезегіо
езі ехаііаііо). 75, 5 ш гбрт. вѣч-
ііыут., 77, 54 в?, горЪ (Амвр.
«предѣлы». Т. іѳгшіпшп, С. об-
93
господень
гордитися»
ласть) СТІ.ІІІН Овоеж, гбр'і сію.
77. 68 гбр'ь Сішню. 79, 11 покры
горы. 82, 15 пожигая»й горы. 86,
2 на горлу» стьіул. 89, 3 прежде
даже гордлла не выти. 94, 4 вы-
сштьі гора Тоги) с^ть. 96, 5 горы
гакш вбскл растля>іпд. 97, 8 горы
возрадуются». 98, 9 ва горѣ стѣй.
103, 6 НЛ ГООДѴ» СТЛІІ^Т» воды.
103, 8 восу6дя»тд горы. 103, 10
посредѣ гора. 103, 13 ндпля»я»й
горы. 103,18 горы высшкія». 103,
32 приклсАлнсл горллла. 113, 4
горы ВЗЫГрАШДСЖ. 113, 6 горы.
120, 1 на горы. 124, 1 гора
Сішігл. 124, 2 горы шкреста.
132, 3 нл горы <)ічліскія>. 143,
5 косийся» горалѵа. 146, 8 про-
ЗлблюціслЛ нд горлу» трлнЧ. 148,
9 горы.
Г0РД1ІТ1ЮА (отертр-раѵгоез&аі,
знрегЬіге)—гордиться.
9, 23 внегда гордитися» не-
чсстііволлУ.
ГОРДЪ (о7ггрт(сраѵо;, впрегЪиз,
Т. зирегЪпз, еіаіиз)—гордый, на-
дменный.
17, 28 очи горлыу» (Т. еіаіоз,
С. надменныя) смирити. 88, 11
сллирііла есіі-----гордаго (Амвр.
«Егѵпетъ», Т. Л^уріит, С. Ра-
ава). 93, 2 воздлждь воздллніе
гиірдылѵл. 100, 5 гбрдылла околла.
118, 21 запретила ^сй гцірдылла.
118, 51 гордін злкононрестУповлуУ.
118, 69 неправда гёрдыуа. 118,
78 да постыдится» гордіи. 118,
122 дл не шклеветд'юта ллене гордін.
122, 4 оуннчижёиія» гбрдыул. 139,
5 скрыта гордіи.
ГОРДЫИА (/] 6кгрт)сра'ла, дц-
регЪіа, Т. зирегѣіа, еіаііо) •—
гордыня, гордость, надменность.
16, 10 глаголаша гордыню (Т.
зирегЬе, С. надменно). 30, 19
гордынею. 30, 24 творжціыллл
гордыню (Т. ехсеПепііззііпе, С.
надменно). 35, 12 нога гордыни.
58, 13 ва гордыни своей. 72,
6 оудержд ж гордыня». 73, 3
воздвигни рУцѣ Твой нд гордыни
йуа ва конёцл (Амвр. «къ опу-
стошенію вѣчному», Т. ай ѵазіі-
ѣаѣез юіегпаз, С. къ вѣковымъ
развалинамъ). 73, 23 гордыня»
(Амвр. и С. «шумъ», Т. зігерііиз)
иендвйджціиуа. 100, 7 тноржіі
гордыню (Амвр. «коварство», Т.
йоіиш, С. поступающій коварно).
ГОРЕКЪ (-гхрбс, ашагпз, Т.
аінагіііепіііз)—горькій.
63, 4 веціь гбрькУ (Амвр.
«слово горько», Т. ѵегЪшп аша-
гиіепіиш, С. язвительное слово).
ГбРЕСТІі (?) тахрія, ашагііи-
йо)—горесть.
9, 28 лиілнл с^ть, й горести
(Амвр. и С. «коварства», Т.
ѣгаийіЪнзщіе).
ГбРЛИДД 0) триушѵ, іпгіпг,
Т. Ьіпшйо) — горлица: дикій го-
лубь (соіитѣа іигіиг).
83, 4 шврѣте-------горлица (С.
ласточка), гнѣздо.
ГОРТЛНЬ (6 п 7) Хароу$, §иі-
іиг, ѣаих)—гортань.
5, 10 грбва иіверста гортань
ну». 21, 16 прнлыіё гортани
ллоемй. 68, 4 йзллолчё гортань
ллбй. 113, 15 не возгласяіта
гортднелла свойлла. 118, 103 коль
сллдкд гортани ллоелл^ словеса Твож.
136, 6 прилыінй жзьіка лдой гор-
тани (Т. раіаѣо) ллоелл^. 149, 6
ва гортани (С. въ устахъ) йуа.
ГОСПОДЕНЬ (тоб Корню, Бо-
іпіпі, Т. йеЪоѵае, Бошіпі)—Госпо-
день (Господа).
господень
94
господень
1, 2 вя законѣ Гднн (С. Го- |
спода). 2, 7 повелѣніе Гдне (Амвр.
«Отца», Т. и С. нѣтъ). 3, 9
Гдне (Амвр. «у Тебе, Боже», С.
отъ Господа) есть синіе. 11, 7
словеса Гднж. 17, 1 отрокѣ’ Гдню.
17, 22 пѣ’тй Гднн. 17, 31 сло-
веса Гднж (С. Господа). 18, 8
Закону. Гдень непорочепя------сви-
дѣтелство Гдне вѣрно. 18. 9
шправданіж І'дпл» права-------запо-
вѣдь Гднж свѣтла. 18, 10 страуя
Гдень чйстя------сѣ’двы Гднн истин-
ны. 21, 29 Гдне есть цртвіе.
22, 6 вя долая Гдень. 23, 1
Гднж зелалж. 23, 3 на горѣ’ Гдню.
24, 10 вей пѣтіе Гднн лить и
истина. 26, 4 еъс жити лай вя
до.ааѣ Гднн — -—зрѣти лай красотѣ
Гдню. 26, 13 вѣрѣ’ю видѣти в.агдж
Гднж. 27, 5 не разѣ’лаѣша вя 1
дѣла Гднж. 28, 3 глася Гдень нл
водауя. 28, 4 глася Гдень вя
крѣпости, глася Гдень вя велико-
лѣпіи. 28, 9 глася Гдень. 32, 4
право слово Гдне. 32, 5 лалти
Гдни. 32, 6 слбволая Гднилая не- '•
г.сса сутвердйшасж. 32, 11 совѣта
же Гдень во вѣкя превьівлетя. 32,
18 очи Гднн. 33, 8 Яггль Гдень.
33, 12 странѣ Гдню нлѣ’чѣ вася.
33, 16 очи Гдни на првныж. 33,
17 лице же Гдне на творжціыж
злаж. 34, 5 Яггля Гдень. 34, 6
Дггля Гдень. 35, 1 отрокѣ’ Гдню.
36, 20 вразй же Гднн. 39, 5
йлаж Гдне. 67, 21 й Гднж, Гднж ;
(Амвр. «и у Господа Бога», Т.
ІеЬоѵі Бопііпо, С. Господа Все-
держптеля) йсушдні|іа слаёртнаж.
70, 16 внйдѣ’ вя силѣ Гднн (Амвр.
<съ силами Господними», Т. І)о-
іпіпе ЗеЬота, С. Господа Бога).
74, 9 вя рѢцѣ Гдни. 76, 12
полажиѢуя дѣла Гднж (Т. ІаЬ, С.
Господа). 77, Чувалы Гднн. 80,
16 вразй Гдни. 83, 3 во дворы
Гдии. (9(9, 19 Гдне (Амвр. «отъ
Бога», С. отъ Господа) есть зл-
стѢплёиіе. 91, 14 пасажде'ни вя
долаѣ Гднн. 95, 13 іі) лица Гднж.
96, 5 растажиіл іѵ лица Гднж.
97, 9 іі) лица Гднж (С. предъ
лицемъ Господа). 100, 8 іі) гра-
да Гднж. 101. 16 оувожтеж газьі-
цы нлаеііе Гднж. 161, 22 йлаж
Гдне. 102, 17 лалть же Гднж іѵ
вѣка и до вѣка. 103, 31 вѣди
слава Гднж (С. Господу) во вѣки.
104, 19 слово Гдне. 105, 2
кто возглаголетя силы Гднн. 105,
16 стаго Гднж. 105, 25 не
эусльішаша гласа Гднж. 106, 24
вйдѣша дѣла Гднж. 106, 43
оуразѣ'лаѣютя лалти Гдни. 110, 2
веліж дѣла Гднж. 110, 10 начало
преларости стрлуя Гдень. 112, 1
увалите нлаж І'дне. 112, 2 вѣди
йлаж Гдне влгослове'но. 112, 3
увалыю илаж Гдне. 113, 7 ш
лица Гднж (Т. Вотіпі, С. Госпо-
да). 114, 3 нлаж Гдне призвауя.
115, 4 йлаж Гдне призовѣ. 115,
8 во йлаж Гдне. 115, 10 во дво-
рѣуя долаѣ’ Гднж. 116, 2 истина
Гдпж. 117, 10 йлаенелая Гднилая.
117, 11 йлаенелая Гднилая. 117,
12 йлаенелая Гднилая. 117, 15
деснйцл Гднж. 117, 16 десница
Гднж вознесе лаж, десница Гднж
сотворй силѣ. 117, 17 повѣлая
дѣла Гднж (Т. Іаіі). 117, 20
врата Гдиж. 117, 26 нлгословепя
грждый во йлаж Гдне--------йз дблаѣ’
Гднж. 118, 1 ня законѣ Гднн.
121, 1 вя долая Гдень пойделая.
121, 4 кшлѣііа Гдпж (Т. Заѣ) —
— йсповѣдатисж йлаенн Гдню. 126,
господина
95
ГОСПОДЬ
3 достояніе Гднс. 128, 8 влго-
словспіе Гднс на вьі, влагословй-
уолѵл вьі во йлая Гднс. 133, 1
раыі Гдни, стоящій во уралаѣ Гдни.
134, 1 увалите йлая Гднс. 134,
2 во уралаѣ Гдни. 136, 4 вос-
пое'лаа пѣснь Гдню. 137, 5 да
воспоюта ва пУтсуа Гдниуа, гакш
велія слава Гдня. 144, 21 увллй
Гдню возглагблюта. 148, 5 да
иосувалята йлая Гднс. 148, 13
да восувалята йлая Гднс.
ГОСПОДИНЪ (о хбрео;, (Іоті-
пнз)—господинъ.
-лбрю; переводится также (см. ниже):
«господь».
104, 21 поставь бі'б господина
дблаУ свослаУ.
ГОСПОДСТКОЙЛТП (хатахо-
ріебг-.ѵ, іотшаге) — господство-
вать.
хатахорсгйеіѵ переводится также (см.
ниже): «обладати*.
109, 2 гдствУй посредѣ вра-
гціиа Ткои'уа.
ГОСПОДЬ (6 Кбр’ос, Вотіпиз,
Т. Гѳііоѵа, ГаЬ, Ботіппз)—Господь
Богъ (Корю; б Ѳгб;, Вотіпиз
Веиз).
1, 6 вѣсть Гдь. 2, 2 на Гда.
2, 4 Гдь (Т. Вотіпиз) порУгается
йлаа. 2, 7 Гдь рече. 2, 11 равб-
тайтс Гдсви. 2, 12 прогнѣвается
Гдь. 3, 2 І’ди. 3, 4 І’ди, застУп-
ника лабй. 3, 5 ко ГдУ воззвауа.
3, 6 Гдь здстУпита. 3, 8 воскрнй,
Гди. 4, 4 оудивй Гдь----------Гдь
оусльішита. 4, 6 оуповайтс на Гда.
4, 7 Гди. 4, 9 Гди. 5, 2 внУшй,
Гди. 5, 3 ка Тевѣ полаолюся, Гди.
5, 7 гнУша'ется Гдь. 5, 9 Гди,
наста'ви лая. 5, 11 прешгорчйша
Тя, Гди (Амвр., Т. и С. нѣтъ).
5, 13 Гди. 6, 2 Гди. 6, 3 по-
лайлУй лая, Гди--------и’зцѣлй лая,
Гди. 6, 4 Гди, доколѣ. 6, 5 игра-
тися, Гди. 6, 9 оусльіша Гдь. 6,
10 оусльіша Гдь--------Гдь лаолйтвУ
лаою пріята. 7, 1 воспѣта Гдсви.
7, 2 Гди. 7, 4 Гди. 7, 7 воскрнй,
Гди-------востани, Гди (Амвр., Т.
и С. пѣтъ). 7, 9 Гдь сУднта лю-
дслаа, сУдй лай, Гди. 7, 18 йспо-
вѣлася Гдсви-------пою йлаени Гда.
8, 2 Гди Гдь (Амвр. <-Боже Го-
споди», Т. Вошіпе, С. Бо;ке). 8,
10 Гди Гдь (Амвр. «Боже Госпо-
ди», Т. Вошше, С. Боже). 9, 2
нсповѣлася Тевѣ, І’ди. 9, 8 Гдь
во вѣка прсвыпаста. 9, 10 бысть
Гдь. 9, 11 Гди. 9, 12 пойте
Гдсви. 9, 14 полаіілУй лая, Гди.
9, 17 знаслаь есть Гдь. 9, 20
воскрнй, Гди. 9, 21 постави, Гди.
9, 22 вскУю, І’ди- 9, 25 раз-
дражй Гда. 9, 33 воскрнй, Гди.
9, 37 Гдь црь во вѣка. 9, 38
оусльішала бей, Гди. 10, 1 на Гда
оуповауа. 10, 4 Гдь ко уралаѣ —
— Гдь. 10, 5 Гдь нспытаста. 10,
7 првна Гдь. 11, 2 епдей лая,
Гди. 11, 4 ііотрскііта Гдь. 11, 6
глета Гдь. 11, 8 Гди, соуранйшіі
ны. 12, 2 доколѣ, Гди. 12, 4
оуслышн лая, І’ди. 12, 7 воспою
Гдсви-------пою йласпи Гда. 13, 2
Гдь са нбсс. 13, 4 Гда не иризвашл.
13, 5 Гдь (въ нѣк. сп. б Ѳеб;,
В. Бенз, Амвр. и С. <Богъ», Т.
Бенз) па родѣ првныуа. 13, 6
Гдь ;і;с оупованіе. 13, 8 возвра-
тйта Гдь. 14, 1 Гди. 14, 4 Гда
славита. 15, 1 соурапй лая, Гди
(Т. Веиз, С. Боже). 15, 2 рѣуа
Гдсви: Гдь (Т. Вошішіз) лабй беи.
15, 3 оудивй Гдь (В., Амвр., Т.
и С. нѣтъ). 15, 5 Гдь часть до-
стоянія. 15, 7 Благословлю Гда.
господь
96
господь
15, 8 прсдзрѣуя Гдд. 16,1 оусльі-
ши, Гди. 16, 8 соуранй ліж', Гди
(въ нѣк. сп. ЬХХ, В., Амвр.,
Т. п С. нѣтъ). 16, 13 воскрпй,
Гдн. 16, 14 Гди. 17, 1 глдголл
Гдеви------йзвави его Гдь ш рѴкй
ВсѢу'7. врлгя ег'і). 17, 2 ВОЗЛЮБЛЮ
Тж, Гди. 17, 3 Гдь ^утвержденіе.
17. 4 поизов^ Гдл. 17, 7 при-
звлуя Гдл. 17, 14 сл іісвссс Гдь.
17, 16 іі) запрещёпіж Твосгш, Гди.
17, 19 вьіеть Гдь. 17, 21
воздлстя ллй Гдь. 17, 25 воз-
длстя ллй Гдь. 17, 29 Гди. 17,
32 развѣ Гда. 17, 42 ко ГдХ
17, 47 живя Гдь. 17, 50 Гди.
18, 15 Гди. 19, 2 оѵсльішитя
тж Гдь. 19,5 длстя тй Гдь (Амвр.
и С. 'Господъ*, В. п Т. нѣтъ).
19, 6 во йллж Гда (въ пѣк. сп.
ЬХХ, В., Т. и С. нѣтъ) ——
исполните Гдь. 19, 7 спсе Гдь.
19, 8 во йллж Гда. 19, 10 Гди,
спей плрж. 20, 2 Гди, сіілою
Твоею. 20. 8 оуповастл на Гдл.
20, 10 Гдь----------- еллжтётя. 20,
14 вознеснсж, Гди. 21, 9 оѵповд
нл Гдл. 21, 20 Ты же, Гди/ 21,
24 вожщіисж Гдл. 21, 27 вос-
увллжтя Гдл. 21, 28 шврдтжтеж
ко ГдѴ. 21, 31 возвѣстите Гдеви
(Т. Боініпо). 21, 32 сотворй Гдь
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. Господь).
22, 1 Гдь пасёте ллж'. 23, 5
влгвёніе ш Гдл. 23, 6 сёіі роде
йщ^щиуя Гдд (Абтбѵ, въ нѣк. сп.
Кбргоѵ, В. и Т. Ешп, Амвр. и
С. «Его»), 23, 8 Гдь крѣпокя й
ейленя, Гдь ейленя вя врдни. 23,
10 Гдь ейля. 24, 1 ке Тевѣ,
Гди. 24, 4 п^тн Твож, Гди. 24,
6 щедрфты Твож, Гди. 24, 7
ради влгости Твоеж, Гди. 24, 8
і;лга й прлвя Гдь. 24, 11 ради
илтепе Твоегш, Гди. 24, 12 вожіісж
Гда. 24, 14 держава Гдь. 24,
15 ко Гдѣ/ 24, 21 потерпѣуя
Тж, Гдн (въ нѣк. сп. ЬХХ, В.,
Амвр., Т. и С. нѣтъ). 25, 1
сѣ’дй лмі, Гди------нд ГДд оуповаж.
25, 2 йскѣ’сн ллж, Гди. 25, 6
швкідѣ’ жёртвенііпке Твой, Гдн. 25,
8 Гди, возлюыіуе. 25, 11 йзвави
ллж, Гди (въ пѣк. сп. ЬХХ, В.,
Амвр. и Т. пѣть, С. Господи).
25, 12 БЛАГОСЛОВЛЮ Тж, Гди.
26, 1 Гдь просвѣщеніе-----------Гдь
защититель. 26, 4 просііѵе (О Гдд.
26, 6 воспою Гдеви. 26, 7
оусльіши, Гди. 26, 8 Гдд взыщѣ
(этой фразы въ нѣк. сп. ЬХХ,
В., Амвр., Т. п С. нѣтъ)------------
Гди, взыщѣ. 26, 10 Гдь же
воспріжте. 26, 11 здконоположй
лмі, Гдн. 26, 14 потерпй Гдд —
— потерпй Гдд. 27, 1 ке Тевѣ,
Гдн. 27, 2 оуслышп, Гди (въ нѣк.
сп. ЬХХ и В., у Амвр., Т. и
въ С. пѣтъ). 27, 4 ддждь йлля,
Гдн (въ пѣк. сп. ЬХХ, В., Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 27, 6 влгословёня
Гдь. 27, 7 Гдь полло'щнпкя. 27,
8 Гдь оутверждёніе. 28, 1 прине-
сите Гдеви--------принесите Гдеви
------принесите Гдеви. 28,2 прине-
сите Гдеви-------поклопнтесж Гдеви.
28, 3 Гдь нл водлуе. 28, 5
глася Гдл--------стрьіете Гдь. 28,
7 глдсе Гдл. 28, 8 глася Гда—-
— стржсёте Гдь. 28, 10 Гдь по-
топе нлеелжете, й еждете Гдь. 28,
11 Гдь крѣпость--------Гдь БЛГОСЛО-
вйте. 29, 2 вознес^ Тж, Гди.
29, 3 Гди. 29, 4 Гди, возведя
есй. 29, 5 пойте Гдеви. 29, 8
Гди, волею Твоею. 29, 9 кя Те-
вѣ, Гди. 29, 11 слыша Гдь-----------
Гдь вьіеть поллощникя. 29, 13
господь
97
г о с и о л ь
Гди. .76/, 2 нл Та, Гди. 30, 5
ЗЛІ|ІЙТИТСЛЬ лаой, Гди (въ нѣк.
си. ЪХХ, В., Амвр., Т. и С.
нѣтъ),* 30, 6 Гди. 30, 7 нл
Гдл оуповлѵа. 30, 10 полаил^й
лаа, Гди. 30, 15 на Та, Гди.
30, 18 Гди, дд не ПОСТЫЖ^СА.
30, 20 блгости Твоса, Гди
(Амвр., Т. и С. нѣтъ). 30, 22
влгвеыа Гдь. 30, 24 возлю-
бнтс'Гдд--------взысклета Гдь. 30,
25 оуповаюіріи на Гда. 31, 2
не влдѣнйта Гдь. 31, 5 исповѣдуя
------Гдеви. 31, 10 оуповд'ющаго
же на Гда. 31, 11 вссслитсса ш
Гдѣ. 32, 1 радѴйтссА, првніи, ш
Гдѣ. 32, 2 йсповѣдайтесл Гдсви.
32, 5 ліовнта лалтыню й с^да
Гдь (въ пѣк. сп. ЪХХ, В., Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 32, 8 дд оувойтсА
Гдд. 32, 10 Гдь рдзорАета. 32,
12 есть Гдь. 32, 13 при-
Зрѣ Гдь. 32, 20 чдста Гда. 32,
22 бѴди, Гдн. 33, 2 Благословлю
Гда. 33, 3 ш Гдѣ поувллитсА.
33, 4 возвеличите Гда. 33, 5
взыег.дуа Гдд. 33, 7 Гдь оуслыша.
33, 9 влга Гдь. 33, 10 бойтсса
Гда. 33, 11 взыска'юі|Гіи же Гдл.
33, 18 Гдѣ оуслііііпа. 33, 19
БЛіІз Гдь. -7.7, 20 НЗі;ліІИТ7. А
Гдь. .7-7. 21 урлпйта Гдь (въ
нѣк. сп. ЪХХ, Амвр., 'Г. и
нѣтъ). 33, 23 іізбдвитл Гди. 34,
1 сѣ’дй, Гди. 34, 9 ((озрлдѴсгсА
ш Гдѣ. 34, 10 рек^'та: Гди, Гди.
34, 17 Гди (Т. Боішпе), когда
оузриши. 34, 22 видѣла сей,
Гди-------- Гди (Т. Ъотіпе). 34,
23 востани, Гди (въ нѣк. сп.
ЪХХ, В., Амвр., Т. и С. нѣтъ)
------Гди (Т. Ъошіпе) алой. 34,
24 еХ'дй ЛАИ, Гди (въ нѣк. СП.
ЪХХ, В., Амвр., Т. и С. нѣтъ)
------Гди. 34, 27 да возвелй-
читса Гдь. 35, 6 Гдн, на ііІісй.
35, 7 спсе'ши, Гди. 36, 3 оупо-
вай на Гда. 36, 4 ндслдди'са Гдсви.
36, 5 (ѵкрьін ко ГдѴ. 36, 7 по-
винйсл Гдсви. 36, 9 тсрпАіріи же
Гдд. 36, 13 Гдь (Т. Ъотіппз)
же послаѢстса. 36, 17 оутвср-
жддета же првныА Гдь. 36, 18
вѣсть Гдь. 36, 23 ш Гдд стшпьі.
36, 24 Гдь подкрѣп.ААста. 36,
28 Гдь лібвита. 36, 33 Гдь же
не шстдвнта. 36, 34 потерпи Гдд.
36, 39 синіе же првпыуа ш
Гда. 36, 40 полАОжста й.аая Гдь.
37, 2 Гди, дд не іаростйо. 37,
10 Гди (Т. Ъошіпе), пред Тобою.
37, 16 на Та, Гдіі, оупова'уа —
— Гди (Т. Вопііпе). 37, 22 Гди.
37, 23 Гди (Т. Вошіпе) спіііа
лаосгш. 38, 5 скажи лаи, Гди. 38,
8 не Гдь (Т. Воіпіпѳ, С. Господи)
ЛИ. 38, 13 оуельіппі ЛАОЛІІТВ^ ЛАОЮ,
Гди. 39, 2 потерпѣуа Гда. 39,
4 оуповдюта на Гда. 39, 6 Гдн.
39, 10 Гди, Тьі раздѣла е’сн.
39, 12 Тьі же, Гди. 39, 14
блговолй, Гди--------Гди. 39, 17
йі|іѴі|ііи Теве, Гдн (въ нѣк. сп.
ЪХХ, В., Амвр., Т. и С. пѣтъ)
------да иозвеліічител Гдь. 39,
18 Гдь (Т. Попііішз) ііопсчстсА.
40, 2 нзіілвнта сто І’дь. 40, 3
Гдь дд соурлнііта. 40, 4 Гдь да
иодіожета. 40, 5 Гди, полміл^й.
40, 11 Гди, іюлайл^й. 40, 14
клпіена Гдь. 41, 9 заповѣсть
Гдь. 43, 24 вок’йю спиши, Гди
(Т. Ъоіпіпе). 43, 27 воскрнй,
Гди (Амвр., Т. и С. нѣтъ). 44,
12 той есть Гдь (Т. Ъоіпшнз).
45, 8 Гдь сила. 45, 12 Гдь
сила. 46, 3 Гдь вышній. 46, 6
Гдь во гласѣ треснѣ. 47, 2 ве-
Спрдвочиый и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
господь
98
господь
лій Гдь. 47, 9 во градѣ Гда сила.
47, 12 сУдёва ради Твойуа, Гди
(Амвр. п Т. нѣтъ, С. Господи).
49, 1 Гдь гла. 50, 17 Гди (Т.
Вошіпе), суетнѣ лаой шве'рзеши.
50, 20 оѵблджй, Гди (Амвр. и
Т. нѣтъ, С. Господи). 52, 5
Гда (въ нѣк. сп. тбѵ Ѳебѵ, В. и
Т. Веит, Амвр. и С. «Бога») не
призваша. 53, 6 Гдь (Т. Воті-
пиз) злстУіііінка. 53, 8 иласиіі
ТвоелаУ, Гди. 54, 10 нотопй, Гди
(Т. Вошіпе). 54, 17 Гдь оусльіша.
54, 23 возверзн на Гда. 54, 24
аза а;е, Гди (Амвр. п Т. нѣтъ,
С. Господи). 55, 11 ш Гдѣ по-
увллю. 55, 14 влагоУгождУ пред
Гделаа (въ нѣк. сп. тоо Ѳго5, В.
и Т. Вео, Амвр. сБогомъ», С.
Божіимъ). 56, 10 ва людеуа,
Гди (Т. Вошіпе). 57, 7 сокру-
шила есть Гдь. 58. 4 грѣуа лаой,
Гди. 58, 0/Гы, Гди. 58, 9 Гди,
послаѣёіііпсж Гілаа. 58. 12 злі|ійтни-
че ласіі, Гди (Т. Вошіпе). 61, 13
Твож, Гди (Т. Вошіпе), лить.
63, 11 возвсселйтсл првпика ш
Гдѣ. 65, 2 воскликните Гдсви
(въ нѣк. СП. тер Ѳеф, В. и Т.
Вео, Амвр. «Богови», С. Богу).
65, 18 дл не сусльіпіііта ласнс Гдь
(Т. Вртіпнз). 67, 5 Гдь (Т. ѣаѣ)
илал влаУ. 67, 12 Гдь (Т. Воті-
пиз) длста глагола. 67, 17 Гдь
всслйтсж. 67, 18 Гдь (Т. Воті-
пиз) ва нііуа. 67, 20 Гдь Бга
елгвена (всей этой фразы нѣтъ
въ В., у Амвр., Т. и С.), влг-
вёна Гдь. 67, 23 рече Гдь (Т.
Вотіпиз). 67, 27 влагословііте
Бга, Гдл (Т. Вотіпо). 67, 33
воспойте Гдсви (Т. Вотіпо, С. Го-
спода). 68, 7 Гди, Гди (Амвр. и
С. «Господи Боже», Т. Вотіпѳ
1 ѣеЬоѵа) сила. 68, 17 оусльіши
лаж, Гди. 68, 34 оусльіша оувшгіл
Гдь. 69, 1 ептй ла<ѣ ГдУ (всей
этой фразы нѣтъ у Амвр., Т. и С.).
: 69, 2 Гди. 69, 5 дл возвелйчит-
: сж Гдь (въ Ііѣк. СП. 6 Ѳгб;, В.
Вотіпиз, Т. Веиз, Амвр. и С.
«Богъ»), 69, 6 йзвл'витель лабй
, бей Ты, Гди. 70, 1 нл Тж, Гди.
і 70, 5 Гди, Гди (Амвр. и С. «Го-
споди Боже», Т. Вошіпе ІеЬоѵа),
оуповдиіс лаос. 70, 16 Гди, полаж-
і нУ. 70, 22 Гди (въ нѣк. сп.
ЬХХ, В., Амвр., Т. и С. нѣтъ).
71, 18 в.агвёна Гдь. 72, 20 Гди
(Т. Вошіпе). 72, 28 полагати
нл Гдл (Т. Вотіпо). 73, 18 по-
ноей Гдсви. 75, 12 воздадите
Гдсви. 76, 2 ко ГдУ (Амвр. и
С. «Богу», Т. Веит) воззвлу».
, 76, 8 ѵірйнста Гдь (В. Веиз, Т.
Вотіпиз). 77, 21 оусльіша Гдь.
77, 65 востл іакш сіий Гдь. 78,
5 доколѣ, Гди. 78, 8 ціедршты
Твож, Гди (въ нѣк. сп. ЬХХ, В.,
Амвр. н С. нѣтъ). 78, 9 Гди
(Амвр., Т. и С. нѣтъ), йзвлвп ньі.
78, 12 поносііша Тл, Гди (Т.
Вошіпе). 79, 5 Гди. 79, 8 Гди
(В., Амвр., Т. и С. нѣтъ). 79,
20 Гди. 80, 11 сслаь Гдь. 82,
1 17 Гди. 82, 19 илал Тевѣ Гдь.
83, 2 Гди сила. 83, 4 Гди сила.
83, 9 Гди. 83, 12 лібвита Гдь
। (В. Веиз)--------Гдь не лишйта.
83, 13 Гди. 84, 2 Блговолйла
бей, Гди. 84, 8 ывй ндлаа, Гди.
84, 9 речёта ш ланѢ Гдь. 84, 13
Гдь длста. 85, 1 приклонй, Гди.
85, 3 полаи'лУй лад, Гди (Т. Во-
тіпе). 85, 5 Ты, Гди (Т. Воті-
пе). 85, 6 внУшй, І’ди. 85, 8
Гди (Т. Вошіпе). 85, 9 пред Тобою,
Гди (Т. Вотіпе). 85, 11 настлви
господь
99
господь
лѵл, 1 ли. 85, 12 нсповѢлась Тевѣ,
Гдн (Т. Ботіпе). 85, 15 Тьі,
1 'Ли (Т. Бопгіпо). 85, 17 Тьі, Гди.
86, 2 лювнта Гдь. 86, 6 Гдь
повѣсть. 87, 2 Гди. 87, 10 воз-
звдуа ка Тевѣ, Гди. 87, 14 Гди,
воззвлуа. 87, 15 вск^ю, Гди.
б’б’, 2 лалти Твоь, Гди. 88, 6
чудеса Твоь, Гди. 88, 7 оурдв-
ийтсь Гдеви; оуподовитсь Гдеви
(В. Бео). 88, 9 Гди----------силена
есй, Гди (ТаЬ). 88, 16 Гди.
47 доколѣ, Гди. 88, 50 лити
Твоь древніь, Гдн (Т. Бошіпе).
88, 51 полаыпі, Гди (Т. Бошіпе).
6'^ 52 врдзй Твой, Гди. 88, 53
г.лгвеиа Гдь. 89. 2 Гди (Т. Бопіі-
пе), прш;ѣжиціе. 89. 5 пред <:>чііл\л
ТвоЙлал, Гди (въ пѣк. сп. ЬХХ,
В., Амвр., Т. п С. пѣтъ). 89,
13 шврлтйсь, Гди. 89, 14 лити
Твоеь, Гди. 89, 17 свѣтлость Гдд.
90, 2 речс'та Гдеви. 90, 9 Гди,
оуповдпіе. 91, 2 влдго есть йспо-
вѣддтись Гдеви. 91, 5 возвеселила
лаь есй, Гди. 91, 6 дѣлд Тво/ъ,
Гди. 91, 9 Гди. 91, 10 врдзй
Твой, Гди. 91, 16 права Гдь.
92, 1 Гдь воцрйсь---------швлечесь
Гдь. 92, 3 воздвпгоіид рѣки, Гди.
92, 5 дйвспа ва выебкиуа Гдь.
92, 6 Гди. 93, 1 Гіга шлаціспііі
Гдь. 93, 3 доколѣ грѣшницы,
Гди. 93, 5 люди Твоь, Гди.
93, 7 не оузрита Гдь (Т. Яаѣ).
93, 11 Гдь вѣсть. 93, 12 дціе
пдкджеши, Гди (Таіі). 93, 14 не
(іірйііета Гдь. 93, 17 дціе пе Гдь.
93, 18 лалть Твоь, Гди. 93, 22
вьіеть лапѢ Гдь. 93, 23 й воз-
ддста ила а Гдь (въ пѣк. сп. ЬХХ,
В., Амвр.,^ Т. и С. пѣтъ)-----------
пог^вйта ь Гдь. 94, 1 возрд-
дѣ’еллсь Гдеви. 94, 3 велій Гдь.
94, 6 восплдчелАСА пред ГделАа.
95, 1 воспойте Гдеви-------------вос-
пойте Гдеви. 95, 2 воспойте Гдеви.
95, 4 велій Гдь. 95, 5 Гдь же
нсвесд сотвори'. 95, 7 принесите
Гдеви-------приносите Гдеви. 95,
8 принесите Гдеви. 95, 9 покло-
нитесь Гдеви. 95, 10 Гдь вопрись.
96, 1 Гдь воцрйсь. 96, 5 (ѵ
лицл Гдд (Т. Бошіпі). 96, 8 Се-
дова ради Твойуа, Гди. 96, 9 Тьі
Гдь. 96, 10 ЛЮБЫрІИ Гдл — —
урдпйта Гдь ^Амвр. п С. Онъ).
96, 12 веселитесь, првніи, ш Гдѣ.
97, 1 воспойте ГДеви-------------ео-
творй Гдь (В., Амвр. п Т. пѣтъ,
С. Онъ). 97. 2 сказа Гдь. 97,
5 пойте Гдеви. 97, 6 постройте
пред црслАа Гдсл\а. 98, 1 Гдь во-
црйсь. 98, 2 Гдь ва ві'шпѣ. 98,
5 возносите Гдд. 98, 6 призы-
вдуѴ Гдд. 98, 8 Гди. 98, 9 воз-
ноейте Гдл--------ста Гдь. 99, 2
рдБотдйте Гдеви. 99, 3 Гдь той
есть. 99, 5 влга Гдь. 100, 1
воспою Тевѣ, Гди. 101, 1 пред
ГделАа. 101, 2 Гди, оа’сльішіі.
101, 13 Тьі же, Гди. 101, 17
созйждета Гдь. 101, 19 восувд-
льта Гдл. 101, 20 Гдь са нвее'.
101, 23 рлвотлтн Гдеви. 101,
26 Тьі, Гдн (Амвр. п Т. пѣтъ,
С. Господи). 102, 1 влдгословй,
д^’ше лаоь, Гдд. 102, 2 вллго-
словй, д^ше лаоь, Гдд. 102, 6
теорьй ЛАлтыпи Гдь. 102, 8
ЛАлтива Гдь. 102, 11 оутвердйла
есть Гдь (В., Амвр. п Т. нѣтъ,
С. Господи). 102, 13 оуціедри
Гдь. 102, 19 Гдь нд пней. 102,
20 влдгословйте Гдд. 102, 21
вллгословйте Гдд. 102, 22 влдго-
словйте Гдл-------влдгословй, д^ше
лаоь, Гдд. 103, 1 влдгословй, д^?-
господь
100
господь
ше лаоа, Гдд. Гди. 103, 24 дѣла
Твоа, Гди. 103, 31 ВОЗВСССЛИТСА
Гдь. 103, 33 воспою Гдсви.
103, 34 возвеселюсА ш Гдѣ.
103, 35 благослови, д^ше лаоа,
Гда. 104, 1 ЙсповѣдайтесА Гдеви.
104, 3 сердце йі|і^щнѵа Гда.
104, 4 взыщите Гдд. 104, 7
той Гдь. 105, 1 исповѣддйтссА
Гдеви. 105, 4 полдлпй идей, Гди.
105, 34 рече Гдь. 105, 40
разгнѣвдсА іаростію Гдь. 105, і
44 вйдѣ Гдь (Амвр. Господъ,
В. и Т. нѣтъ, С. Онъ). 105,
47 Гди. 105, 48 влгвена Гдь.
106, 1 исповѣдайтесА Гдеви. 106,
2 йзвавленніи Гделда. 106, 6 воз-
званіе ко ГдѴ. 106, 8 дд йспо-
вѢдатса (разночт. дд йсповѣдАта)
Гдеви. 106, 13 воззваша ко
Гд'а. 106, 15 дд йсповѢдатса
(разночт. дд іісповѢдатй) Гдеви. ;
106, 19 воззваша ко Г,Ш 106,
21 дд йсповѢдатса (разночт. да
нсповѢдатл) Гдеви. 106, 28 воз-
звашд ко Гд\\ 106, 31 да йспо-
вѢдатса (разночт. дд йсповѢдатл)
Гдеви. 107, 4 ва людеуа, Гди.
108, 14 пред Гделаа. 108, 15
пред ГделАл. 108, 20 оу Гдд.
108, 21 Тьі, Гди, Гди (Т. *о,
^Ьоѵа Ііошіпѳ). 108, 26 Гди.
108, 27 Тьі, Гди. 108, 30
ЙсповѢласа Гдеви. 109, 1 рече
Гдь Гдсви (Т. Вопііпо) лаослаУ.
109, 2 пбелета тй Гдь. 109, 4
клатса Гдь. 109, 5 Гдь (Т.
Вотіішз) ш десною. 110, 1
ЙсповѢласа Тевѣ, Гди. 110, 4
щедра Гдь. 111, 1 боайса Гда.
111, 8 оуповати на Гда. 112, 1
^валйте, отроцы, Гда (С. Господ-
ни). 112, 4 высока над всѢлаи
газьіки Гдь. 112, 5 гакш Гдь.
113, 9 не^нд.ААа, Гди. 113, 17
оуповд на Гда. 113, 18 оуповд на
Гда. 113. 19 боащіиса Гда оупо-
ваша на Гда. 113, 20 Гдь-------------
нагнила есть наса. 113, 21
боащыаса Гда. 113, 22 да при-
ложіітл Гдь. 113, 23 влгословени
вы Гдеви. 113, 24 ибо нвее Гдеви.
113. 25 восуиа.ААта Та, Гди
(Т. .ѣаіі). 113, 26 влагословйлаа
Гда (Т. Іаіі). 114. 1 оусльішнта
Гдь. 114. 4 Гдн, йзвавп--------------
ЛАлтнва Гдь. 114, 5 ураііАЙ л\ла-
денцы Гдь. 114, 6 Гдь влгодѣй-
ствова. 114, 8 влаго^гожд^; пред
ГделАл. 115, 3 воздалАа Гдеви.
115, 5 Гдеви воздалАа. 115, 6
чтнд пред Гделда (Амвр. «предъ
очима Божіима», С. въ очахъ Го-
споднихъ). 115, 7 Гди. 115, 9
Гдеви воздал\а. 116, 1 увалйте
Гда. 117, 1 йсповѣдайтесА Гдеви.
117, 4 боащіиса Гда. 117, 5
призвауа Гда (Т. ІаЬ). 117, 6
Гдь лаііѢ полАощпика. 117, 7 Гдь
лаііѢ полабщника. 117, 8 нддѢатиса
на Гда. 117. 9 оуповдти на Гдд.
117, 13 Гдь пріАта. 117, 14
пѣніе лаос Гдь (Т. ІаЬ). 117, 18
наказа' лаа Гдь (Т. йаіі). 117, 19
ЙсповѢласа Гдеви (Т. ІаЬ). 117,
23 ш Гда. 117, 24 сотвори Гдь.
117, 25 Гди, спей же: &>, Гди,
поспѣши' же. 117, 27 Бга Гдь.
117, 29 йсповѣдайтесА Гдеви.
118, 12 влгвена есй, Гди. 118,
31 Гди. 118, 33 законоположй
ланѢ, Гди. 118, 41 Гди. 118, 52
с^двы Твоа ш вѣка, Гди. 118, 55
илаа Твое, Гди. 118, 57 часть
ЛАОА есй, Гдн. 118, 64 ЛАЛТИ ТвОСА,
Гди. 118, 65 Гди. 118, 68 влга
есй Ты, Гди (въ нѣк. сп. ЪХХ,
В., Амвр. и Т. нѣтъ, С. Господи).
господь
101
господь
118, 75 раз^лаѣуа,^ Гди. 118,
85 закопа Твой, Гдн (въ нѣк.
сп. ЪХХ, В., Амвр., Т. и С.
пѣтъ). 118, 89 во вѣка, Гди.
118, 97 закона Твой, Гди (Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 118, 107 Гди,
ЖИВИ Л\Ж. 118, 108 БЛГОВОЛЙ
же, Гди. 118, 12(1 врсліж сотво-
рити Гдсви. 118, 137 првна есй,
Гди. 118, 145 оусльіши ліж, Гди.
118, 149 оусльіши, Гдн. 118,
151 влйз есй Ты, Гдн. 118, 156
іредрш'ты Твол лапшги, Гдн. 118,
159 Гди, по лалтн Твоей. 118,
166 чажуа сіініж Твоегш, Гдп.
118, 168 пред Тобою, Гдн (въ
нѣк. сп. ВХХ, В., Амвр., Т. и
(’. пѣть). 118. 169 пред Тж, Гдн.
118,170 пред Тл, Гдн (В., Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 118, 174 синіе
Твое, Гди. 119, 1 ко Г$. 119,
2 Гди, йзбдви. 120, 2 пблаоірь
лаож ш Гда. 120, 5 Гдь соура-
шіта тж, Гдь покрова твой. 120,
7 Гдь соураннта---------д^иЛ' твою
Гдь (Амвр. и Т. пѣтъ, С. Го-
сподь). 120, 8 Гдь соуранйта.
121, 9 ради Гда. 122, 2 ко ГдѴ.
122, 3 полайлѴй паса, Гди. 123,
1 аіре не Гдь. 123, 2 аіре не
Гдь. 123, 6 Блгвспа Гдь. 123,
8 во илал Гда. 124, 1 надѣюіціисж
на Гда. 124, 2 Гдь шкрсста людій
Овоііуа. 124, 3 не шставита Гдь
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. Господь).
124, 4 оувлжй, Гди. 124, 5
шведёта Гдь. 125, 1 возвратити
ГдѴ. 125, 2 возвеличила есть Гдь.
125, 3 возвеличила есть Гдь.
125, 4 возврати, Гди. 126, 1
аіре не Гдь------аіре не Гдь. 127,
1 Божіріисж Гда. 127, 5 божйсж
Гда. 127, 6 Блгвйта тж Гдь.
128, 4 Гдь првпа. 129, 1 воз-
звауа ка Тевѣ, Гди, Гди (Т. Во-
пііпе). 129, 3 назрнши, Гди, Гди
(Т. ЗаЬ, Вошіпе). 129, 4 потер-
пѣуа Тж, Гди---------оупова д\іпл
лаож на Гда (Т.„Воіпіпшп). 129,
5 да оуповаета ІЙль на Гда. 129,
6 оу Гда лалть. 130. 1 Гдп.
130, 3 да оуповаета Іііль на Гда.
131,1 поллжнн, Гди. 131,4?клжтсж
Гдеви. 131, 5 швржір^ лаѣсто Гдсви.
131, 8 воскрнй, Гди. 131, 11
клжтеж Гдь. 131, 13 іізвра Гдь.
132, 3 заповѣда Гдь. 133, 1
Благословите Гда. 133, 2 Благо-
словите Гда. 133, 3 Благословйта
тж Гдь. 134, 1 увалите, рани
Гда (С. Господни). 134, 3 ува-
лите Гда (Т. Яаіі), іакш влга Гдь.
134, 4 ііЗБоа ОсбѢ Гдь (Т. ЯаЬ).
134, 5 велій Гдь, й Гдь (В.
Веиз, Т. Вотіпиш) наша. 134,
6 восуотѣ Гдь. 134, 13 Гди.
134, 14 сѴди'ти йлаать Гдь. 134,
19 Благословите Гда----------Благо-
словите Гда------------------Благословите Гда.
134, 20 Божіріисж Гда, Благосло-
вите Гда. 134, 21 Блгвёна Гдь.
135, 1 йсповѣдаіітссж Гдеви. 135,
3 йсповѣдайтссж Гдеви (Т. Воші-
пит). 135, 23 полажп^ ньі Гдь
(въ нѣк. сп. ВХХ, В., Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 136, 7 полажпй,
Гди. 137. 1 йсповѣласж Тевѣ, Гди
(Амвр. <Господи*, Т. и С. пѣтъ).
137, 4 да йсповѣджтсж ТсбѢ, Гди.
137, 6 высока Гдь. 137, 8 Гдь
воздаста------Гдп. 138, 1 Гди,
нскѴсйла лаж есй. 138, 4 сё,
Гди. 13*8, 21 Гди. 139, 1 излай
лаж, Гди. 139, 4 соурапй лаж,
Гди. 139, 7 рѣуа Гдсви-------------
виѴшй, Гди. 139, 8 Гди, Гди (Т.
Вошіпе). 139, 9 не предаждь
лаепё, Гди. 139. 13 сотворйта
господь __Ю2 града
Гдь. 140, 1 Гдн, воззвауа. 140, і
3 положи, Гдн. 140, 8 ка Тевѣ,
Гди, Гди (Т. Вотіпе). 141, 2
ко Гдѣ1 воззвлуа-----------ко ГдУ ।
141, 6 воззвлуа ка Тевѣ, Гди.
142, 1 Гди, оусльіши. 142, 7
оусльіши лаж, Гди. 142. 8 скажи
ланѣ, Гди (въ нѣк. сп. ЬХХ,
В., Амвр. и Т. нѣтъ, С. Го-
споди). 142, 9 йзлмі лаж ш
врага лаойуа, Гди. 142, 11
йлаепе Твосгш ради, Гди. 143, 1
влгвёпа Гдь. 143, 3 Гди. 143,
5 Гди, преклони. 143, 15 йлаже
Гдь. 144, 3 велій Гдь. 144, 8
лалтива Гдь. 144, 9 влга Гдь.
144, 10 Тевѣ, Гди. 144, 13
вѣрена Гдь (Т. пѣтъ, С. вѣренъ
Господь....). 144, 14 оутвср-
ждаета Гдь. 144, 17 првна Гдь.
144, 18~ влйз Гдь. 144, 20
уранита Гдь. 145, 1 ували, дѴшё
лаож, Гда. 145, 2 восувалю Гда.
145, 5 основаніе етш на Гда.
145,* 7 Гдь рѣшйта. 145, 8
Гдь оула^дрдста слѣпцы: Гдь воз-
водита ііизвержеипыж: Гдь ліовита
првники. 145, 9 Гдь уранита.
145, 10 воцритеж Гдь. 146, 1
увалите оГда (Т. ІаЬ). 146, 2
зи'ждай Іерли'лаа Гдь. 146, 5 ве-
лій Гдь (Т. Ботіпнз). 146, 6
пріе.аалжй кршткіь Гдь. 146, 7
начните Гдеви. 146, 11 влгово-
лйта Гдь. 147, 1 поувалй, Ісрлй-
лае, Гда. 148, 1 увалите Гда.
148, 7 увалите Гда. 149, 1 вос-
пойте Гдеви. 149, 4 влговолйта
Гдь. 150, 6 да увалита Гда (Т.
ЬтЬ). 151, 3 возвѣстйта Гдеви
(Амвр. и Т. нѣтъ)-------------Олла а
Гдь (Амвр. и Т. нѣтъ). 151, 5
не влговоліі ва пйуа Гдь (Амвр.
п Т. пѣтъ).
ГОСПОДЬ (б хбрю;, сіоіпіниз)
—господинъ.
хбр-о; переводится также (см. выше):
«господинъ».
11, 5 кто пллаа господь есть.
122, 2 на рѣ’кй гоепбдій (С.
господь). 135, 3 исповѣдайтесь
Гдеви господій (С. господствую-
щихъ).
ГОСПОЖИ (?) хэрі'а, (Іошіпа,
Т. Ьега)—госпожа.
122.г 2 на р^ госпожи своеь.
ГОТОВЪ (ётоцло?, рагаіиз, ртгв-
рагаіиз, Т. егесіиз)—готовъ, гото-
вый.
16, 12 лева готова нл лова
(Амвр. <льву алчущему растерза-
ти», Т. Іеоніз арреіепііз гареге,
С. льву жаждущему добычи).
32, 14 (о готоваго жилііціа Сво,
егш (Амвр. «отъ жилища пребыва-
нія Своего», Т. е Іосо Ііаѣііаііошз
8ше, С. съ престола, па которомъ
возсѣдаетъ). 37, 18 на рапы го-
това (Т. сопірагаіиз, С. близокъ).
56, 8 готово сердце лаое, Бже,
готово сердце лаое. 92, 2 готова
(Амвр. «утвердися», Т. зіаѣііе
езі, С. утвержденъ) пртола Твой.
107, 2 готово сердце лаое, Бже,
готово сердце лаое (второй фразы у
Амвр. и Т. нѣтъ, С. готово....).
111, 8 готово (Амвр. «утвердися»,
Т. егесіо, С. твердо) сердце б’гш.
ГРЯДЪ (?] токи;, сіѵііаз, Т. сіѵі-
іаз, нгЪз)—градъ: городъ.
9, 7 грады разрѣшила ?сй. 30,
22 во града шгражде'ніь. 45, 5
вссельта града Бжій. 47, 2 во
градѣ Бга нашегш. 47, 3 града
(Т. пгЪѳ) Прь великаго;. 47, 9 во
грл'дѣ Гда сила, во градѣ Бга пл-
шегш. 54, 10 прсрѣканіе во градѣ.
58, 7 шньідѣ’та града. 58, 15
г р Л Л а
103
г р Ѣ Ш С II 'Л
юііыдста града. -9^, 11 во града
шграждсіііж. б'6\ 36 созйждѣ’тсж
грлди. 71, 16 процвѣй:та ф града
(Амвр. «отъ града жителіе», Т.
с.іѵез, С. въ городахъ люди). 72.
20 но градѣ Твоелха (этой фразы
у Т. и С. нѣтъ). 86. 3 градс
Бжій. 100, 8 Ф града Гднж. 106,
4 града, швіітелнагш не Фврѣтбша.
106, 7 ввити во града Фвйтелный.
106, 36 состакипіа грады шгяітелны.
107, 11 во града Фграждспіж.
121, 3 зи'жделхый іакш града.
126,1 аціе не Гдь соуранйта града.
138, 20 прійлхѢта на Л’етй гра-
ды Твож (Амвр. «враговъ Твоихъ»,
Т. іпітісоз Тиоз, С. враги Твои).
ГРЯДЪ (?] /акаСя, §гап<1о)—
градъ.
17, 13 града й ох/гліе огненное.
77, 47 оуьй градолха. 77, 48
предаде градѣ. 104. 32 положи
дожди йуа грады. 148, 8 града,
снѣга, гблоть.
ГРОБЪ (о тасро;, зериІсЬгиіп)—
гробъ.
5, 10 грока Фве'рста гортань
йуа. 48, 12 гроки (Амвр. и С.
«домы», Т. (іотоз) йуа. 67, 7
живѣціыж но грокѣуа (Амвр. «въ
безводныхъ мѣстахъ*. Т. Іонпп
агііііззііпипі, С. въ знойной пусты-
нѣ). 87, 6 спжі|іін но грозѣ. 87,
12 еда повѣсть кто но грокѣ лить
Твою.,
ГРОЛІЪ (•?] (Зроѵттг), Іопіѣги)—
громъ.
76, 19 гласа грблхл Твоегш.
103. 7 Ф гласа грблха Твоеги).
гръхопядеше тгаратгсф-
р.а, (Іеіісіига, Т. еггог)—грѣхо-
паденіе, прегрѣшеніе.
18, 13 грѣуопадщііж (Т. еггогез,
С. погрѣшности) кто разѢлхѣета.
21, 2 словеса грѣуопадснін (Амвр.
«рыканія», Т. ги^ііиз, С. вопля)
лхойуа;
ГРЪХЪ (?] рессаіиіп.
сіеіісѣиш, Т. ішртоѣііаз, беГесііо,
рессаіиш, ініциііаз, сгітеп)—
грѣхъ, согрѣшеніе, беззаконіе, не-
честіе, развращеніе.
9, 36 взыщется грѣуа (Т. іш-
ргоЪіѣ., С. нечестіе) егш. 18. 14
ФчііщѢсж Ф грѣуа (Т. (ІеГесііоие,
С. развращенія) велііка. 24, 7
грѣуа юности лхоеж. 24, 11 шчти
грѣуа (Т. іпіднііаіеін, С. согрѣше-
ніе) лхбп. 24. 18 Фстави всж грѣуіі
лхож. 31, 1 йужс прикрыпіасж грѣ-
сіі. 31, 2 елхѣже не влхѣнйта Гдь
грѣуа. 31, 5 грѣуа (Т. іпідиііаѣ.,
С. беззаконія) лхосгш не покрьіуа.
37, 4 Ф лица грѣ"уа люйуа. 37,
19 попек^сж ш грѣсѣ лхоелха. 39.
7 ш грѣсѣ не взыска'ла есй. 49.
21 грѣуй твож (въ нѣк. сп. ЪХХ,
В., Амвр. и Т. нѣтъ, С. грѣхи
твои). 50. 4 $ грѣуа ллосгФ
шчти лхж. 50, 5 грѣуа лхбй. 50.
7 во грѣсѣуа роди лхж лхати лхож.
50, 11 (б грѣуа лхойуа. 58. 4
ниже грѣуа лхбіі. 58. 13 грѣуа
суета йуа. 77. 38 хіічтита грѣуіі
йуа. 78. 9 шчтп грѣуіі ііаіпж.
84. 3 покрыла есіі неж грѣуіі йуа.
108, 7 да в^дета на грѣуа. 108.
14 грѣуа лхатерс щ ш да не шчйстит-
сж. 140. 4 непщенати кины ш
грѣсѣуа (Амвр. «еже содѣяти
дѣла въ беззаконіи», Т. а<1 аді-
іапйит асііопез рег ітргоѣііа-
іет, С. для извиненія дѣлъ грѣ-
ховныхъ).
ГРЪШбНЪ (зщартоАб;, ресса-
ѣог, Т. рессаіог, ішргоѣнз) -
грѣшный, нечестивый, грѣшникъ,
нечестивецъ.
г р іі ш пика
104
грѣшничь
У Тремеллія въ одномъ только 1-мъ
псалмѣ стоить рессаіог, въ остальныхъ—
ітргоЬиь; сообразно съ этимъ, и въ Сѵ-
нодальномъ переводѣ въ 1-мъ псалмѣ
переведено—грѣіи ный, въ остальныхъ—
нечестивый.
7, 1 па пУтй грѣшныр (Т.
рессаіогпт, С. грѣшныхъ) не ста.
7, 10 да скончается злова грѣш-
пыул. .9, 24 рали'мь есть грѣшный.
9, 25 раздражи Гда грѣшный. 9,
36 сокрУшй мынщУ грѣшиоліУ.
31, 10 мпшги раны грѣшиомУ.
36, 12 пдзнрдста грѣшный првна-
го. 36, 16 паче Богатства грѣш-
ныуа мнсга. 36, 17 мышцы
грѣшпыуа сокрушатся. 36, 21
заёмлета грѣшный. 36, 32 сма-
тряста грѣшный првпаго. 38, 2
внегда востлти грѣшномУ. 70, 4
нз рУкй грѣшнлгш. 74, 9 йспіюта
вей грѣшіііп. 74. 11 вся рбги
грѣшиыуа сломлю. 93, 13 йз-
рыстся грѣшиомУ гама. 100, 8
нзгшііаул вся грѣшныя. 118. 119
НСНІ|ІСВл'у7> ВСЯ грѣшныя. 124. 3
пс шстаннтл Гдь жезла грѣшиыуа.
140. 5 слей же грѣшпагш (Амвр.
«пзбраппѣйшій», Т. ргжзѣапѣіззі-
шиш, С. лучшій) да не намастита
главы моея. 145, 9 пУть грѣш-
пыуа пегУвйта.
ГР’КППШІІЪ (б ЯриртшАОС, рес-
саіог, Т. рессаіог, ітргоѣиз) —
грѣшникъ, нечестивый.
Помимо нижеуказанныхъ случаевъ,
во всѣхъ остальныхъ въ Сѵнодальномъ
переводѣ стоитъ нечестивый.
1, 5 не воскрсснУта нечестйвіи
па сУда, ниже грѣшницы (Т. рес-
саѣогез, С. грѣшники) ва совѣта
првпыу'7.. 3, 8 зУбы грѣшникшва
сокрУшйла есй. 9, 17 оувязе
грѣшника. <9. 18 да возвратятся
грѣшницы но ада. 10, 2 грѣшницы
налякоша лУка. 10, 6 шдождйта
нл грѣшники. 27, 3 не приплецы
менс со грѣшники. 33, 22 смерть
грѣшпикшна (С. грѣшника) люта.
36, 10 й не вУдета грѣшника.
36, 14 мечь йзвлекбша грѣшницы.
36, 19 грѣшницы погивнУта. 36,
34 внегда потрсБлятися грѣшни-
кшма. 36, 40 измета йуа ш
грѣшника. 49, 16 грѣшникУ (С.
грѣшнику) же рече Ига. ,57, 4
шчУждіініася грѣшницы. 57, 11
рУцѣ свой сумыста ва крови грѣш-
ника. 67. 3 да погііішУта грѣш-
ницы. 72. 3 мира грѣшникшва
зря. 72, 12 сіи грѣшницы. 81,
2 лица грѣшпикшва нріелілете. 90,
8 воздаяніе грѣшпикшва оузриши.
91, 8 внегда прозявбшл грѣшницы.
93. 3 доколѣ грѣшницы, Гди, до-
колѣ грѣшницы воспалятся. 103,
35 да йзчсзнУти грѣшницы (Т.
рессаіогез, С. грѣшники) ш зелмй.
105, 18 пламень попали грѣшни-
ки. 108, 6 постапи на него
| грѣшника. 111. 10 грѣшника
оузрит/, й прогнѣвается--------жела-
ніе грѣшника погііыіетті. 118, 53
печаль пріята л\я (іі грѣшника.
118, 61 оужя грѣшника шкяза-
: шася мнѣ. 118, 95 ліене ждаша
I грѣшницы. 118, 110 положйша
грѣшницы сѣть мнѣ. 118, 155
далече (іі грѣшника синіе. 128,
3 на урептѢ моема дѣлаша грѣш-
ницы (Амвр. «ораша орющіи», Т.
агаѵегшіі, агаіогез, С. орали ора-
таи). 128, 4 ссѣчс выя грѣшни-
кшва. 138, 19 аціе йзбісши грѣш-
ники. 139, 9 не преддждь менс,
Гди, ш желанія моегш грѣшникУ.
140, 10 падУта во мрежУ свою
грѣшницы. 144, 20 вся грѣшни-
ки потрсБііта. 146, 6 смиряяй
же грѣшники до земли. ’
і ГРТіІІІПИЧЬ (тоо ярартоАоо,
Г р Ж д ы и
105
ДА
рѳссаіогія, Т. ітпргоЪі) — грѣшни-
ковъ (грѣшника, нечестиваго).
.7,5. 12 рУка грѣшнича (С.
грѣшника). 54, 4 Ф стУжёніж
грѣііінпча (С. нечестиваго). 81, 4
ни рУкй грѣшничи (С. нечестиваго)
йзвавите его. 83, 11 нёже жити
лай вх селёніиух грѣшничиух (Т.
ітргоЬііаіія, С. нечестія). 96,
19 и’з рУкй грѣшничи (С. нече-
стиваго) йзвавнтх. 108, 2 оуста
грѣшнича (С. нечестивыя). 139,
4 сохрани лаж, Гди, йз рУкй грѣш-
ничн (С. нечестиваго).
ГРАДЫ И (ёр/б[±Бѵо;, ѵепіигнз,
ѵепіеия, диі ѵепіі) — грядущій,
приходящій, будущій.
21, 31 возвѣстйтх Гдеви рбдх
грждУщій (Амвр. <въ родъ», Т.
іи диациѳ аеіаіѳ, С. во вѣкъ). 70,
18 рбдУ вселаУ грждУірелаУ. 117,
26 влгвёнх грждьій во йлаж Гдне.
125, 6 грждУціе же (Амвр. «но
приходяй», уТ. и С. нѣтъ) прійдУтх.
ГР АСТИ (еруга&ас, аепіге, Т.
ѵѳпіге, айѵепіге)—идти.
ер/ЕзЭаі переводится также (см. пнже):
«пріігги».
95, 13 іакш грждётх, гакш грж-
дётх сУдйти зелалй. 97, 9 іакш
грждётх.,
ГУБІІТбДЬ (6 коціб;, резіі-
Іепііа, язва, зараза, чума, Т. йе-
гІ8ог, насмѣшникъ) — губитель:
вредный, пагубный человѣкъ.
Срвн. Дѣян. 24, 5.
1, 1 на сѣдалшри гУвителей
(С. развратителей) не сѣдс.
ГА'ОСНПЦЛ (б [Зробуо;, Ьгн-
сЬия, Т. теІоІопіЬа)—гусеница.
104, 34 пріидбша прУзи й гу-
сеницы.
ГХ'СДИ (т] хАяра, сііЬага)—
гусли.
32, 2 йсповѣдайтесж Гдеви вх
гУслеух. 42, 4 йсповѣласж Тевѣ
вх гУслеух. 56, 9 востани, акалтн-
рю й гУсли. 70, 22 воспою Тевѣ
вх гУслеух. 80, 3 аі'ллтнрь кра-
сёпх сх гУсльлаи. 91, 4 сх пѣснію
вх гУслеух. 97, 5 пойте Гдеви
вх гУслеух, вх гУслеух й гласѣ
аі-албластѣ. 107, 3 востани, Ралтй-
рю й гУсли. 146, 7 пойте Бгови
пашелаУ вх гУслеух. 150, 3 ува-
лите Сгб во аі'алтйри й гУслеух.
4.
('іѵя, иі, бтг<и;, иі, гакш да)—
II да, чтобъ, дабы, пусть.
Союзъ <да>, означающій повелитель-
ное наклоненіе при глаголахъ будущаго
времени, весьма рѣдко встрѣчается въ
Греческомъ текстѣ
2, 12 да не когда прогпѣваетеж.
5, 11 м (бпадУтх. 5, 12 да
возвеселжтсж. 6, 2 да не гаростію
Твоею ШБ.аичйшіі лаене. 6, 11 да
| постыджтсж-------да возвратжтеж.
7, 3 да не когда поуйтитх. 7, 5
да (бпадУ. 7, 6 дл пожепётх--------
да постйгпстх. 7, 10 да скончает-
сж. 9, 11 да оуповаютх. 9, 15
да (б-ш; аѵ, иі) возвѣірУ. 9, 18
да возвратжтеж. 9, 20 да не крѣ-
пйтеж-------да сУджтсж. 9, 21 да
рлзУлаѣютх. 9, 32 да не вйдитх.
9, 33 да вознссётсж. 9, 35 да
Д л 106 Д Л
предана в^дета. 9, 39 да (Ьа,
иі) не приложйта. 12, 4 да не
когда оусп^'. 12. 5 да не когда
рече'та. 75. 8 да (Ьа) не подвй-
жѴсж. 16. 2 очи лаой да вйдита.
16, 4 да не (ёЬ цт;, пі поп)
возглагблюта. 16. 5 да (Ъа) не
подвйжѴтсж. 17. 47 да вознесётсж.
20, 9 да шкржціетсж — — да шврж-
ірета. 21. 9 да йзвавпта его, да
сіісёта. 21. 12 да не шстУ'пншн.
21, 24 да гувойтеж. 24, 1 да
не постыжѴсж во вѣка, ниже да
пос.ааѣюта л\н сж. 24, 3 да по-
стыджтсж. 24, 20 да не постыж^-
сж. 25, 9 да не погѴбн'ши. 26,
14 да крѣпйтеж. 27, 1 да не пре-
лаолчйши------да не когда пре-
лаолчи'ши. 29, 13 да воспоёта.
30, 2 да не постыж^сж. 30, 18
да не постыж^'сж------да постыджт-
сж. 30, 19 нѣ'лаы да в^д^та. 30,
25 да крѣпйтеж. 32, 8 да оувонт-
сж------да подніі'жѴтсж. 33. 3\л
оуслышата. 34. 4 да поетыджтеж
— —да возвратжтеж. 34. 5 да
в'ёд'ёта. 34, 6 да кадета. 34, 8
да прійдета------да швьілаета------
да впаде'та. 34, 19 да не возра-
дѴютсж’. 34, 22 да не прелаолчйши.
34, 24 да не возрадѴютсж. 34,
25 да не рек^ёта—:—ниже да
рскѣ'та. 34, 26 да поетыджтеж
------да ШБлек'ётсж. 34. 27 да
возрадѴютсж------да рек^та вынѴ,
да возвелйчитеж. 35, 12 да не
прійдета------да не подвйжита. 36,
15 да внйдета-------да сокр^шатсж.
37, 2 да не гаростію Твоею шбли-
чйши. 37, 17 да не когда пора-
дѴюта лаи сж. 38, 14 да (Ьа,
пі) почі'ю. 39, 12 да заст^питѣ.
39, 15 да поетыджтеж------------да
возвратжтеж. 39, 16 да пріи'лаѴта.
39. 17 да возрадѣ'ютеж----------да
рекѣ'та-----да возвелйчитеж. 40,
3 да соуранйта-------да оувлажйта
-------да не преда'ста. 40, 4 да
полабжета. 47, 12 да возвесс-
лйтеж-------да возра'дѣ’ютеж. 47.
14 іакш да (огф; 5ѵ) повѣете.
49, 22 да пе когда поуйтита.
50, 6 іакш да (бтсчк 37) шправдй-
[ іпнеж. 50. 20 да созйждѴтсж.
і 54. 16 да прійдета--------да снй-
। дѴта. 55, 10 да возвратжтеж.
: 56, 1 да не растлйши. 57, 1
да не растлйши. 58. 1 да не
растлйши. 58, 6 да не оуірёдрнши.
58, 12 да не когда завита.
58, 13 да в^дѴта. 59, 7 гакш
да (йкш; аѵ) йзвавжтеж. 62, 6
да йсполнитеж. 65, 4 да поклб-
нитеж-------да поста. 65, 7 да
не вознбежтеж. 65, 18 да не
оусльішита. 66. 4 да йсповѣджтсж
!-----да йсповѣджтсж. 66. 5 да
возвеселжтсж н да возрад^ютеж.
66, 6 да ііспонѣджтсж—•—да
йсповѣджтсж. 66. 8 да оувожтеж.
67, 2 да воскрнста-—- — да вѣ-
жата. 67, 3 да йзчёзнЬ’та---------
да погйвнУта. 67, 4 да возвесе-
лжтсж, да возрад^’ютеж----------да
насладжтсж. 67, 6 да слхжтѴтеж.
67, 24 гакш да (й-ш? аѵ) шлаб-
читеж. 68, 7 да не поетыджтеж
------ниже да посралажтсж. 68.
15 да (Ьа) не суглѣвнѴ, да йзкав-
люсж. 68, 16 да не потопйта —
— ниже да пожрёта. 68. 23 да
в’ьдета. 68, 24 да поларачатеж.
68, 25 да постйгнета. 68, 26
да в^дета------да не в^дета. 68,
I 28 да не внйдѴта. 68, 29 да
потревжтеж-------да не напйш^теж.
68, 30 да прійлаета. 68, 33 да
оузржта. 68, 35 да восувалжта.
Да
107
ДА
69, 3 дл постыдатса---------да воз-
врлтАтсл. 69, 4 да возврлтАтсА.
69, 5 да возрлд^ютсА---------------да
глаголютъ выпѴ, да возвсли'читса.
70, 1 да не пості>і?гЛ'са. 70, 8
да йсполііатса-------да воспою. 70,
13 да постыдатса------------да шблс-
іЛтса. 71, 3 да восііріи'.ѵ»$гл. 73,
21 да не возврлтйтсА. 74, 1 да
не растлншн. 77, 6 гакш да (б~ш;
5ѵ) познаете. 77, 7 да ("ѵа) по-
ложатъ. 77, 8 да (іѵ«) не гЛ’д^’тъ.
77, 44 да не піютъ. 78, 8 да
предваритъ. 78, 10 да не когда
рск^'тъ------да оувѣстсл. 78, 11
да впйдетъ. 79, 18 да ведетъ.
81, 5 да подвйжатсА. 82, 13
дд наслѣдили. 82, 18 да посты-
датса. 82, 19 да познаютъ. 85,
11 да возвеселйтсА. 85, 17 дд
вндатъ. 87, 3 дл впйдетъ. 88,
14 дл оукрѣпйтсА. 90, 12 дл не
когда преткнешн. 91, 8 гакш дл
(6-іи; ам) потревАТСА. 91, 16 да
возвѢстатъ. 93, 20 да не при-
ведетъ. 95, 9 да подвйжитса. 95,
11 ДЛ ВОЗВСССААТСА------------ДД ПО-
ДВЙЖІІТСА. 96, 1 ДЛ рддѴеТСА —
— дл веселАтсА. 96, 7 да посты-
датса. 97, 7 да поднііжіітса. 98,
1 ДЛ ГІіѢнЛЮТСА---------ДЛ ІІОДНіІЖИТ-
СА. 98, 3 ДЛ ЙсіІОІіѢдАТСА. 101.
2 дл пріидетъ. 101, 19 па-
пйшетсА. 103, 34 дл оусллдіітсА.
103, 35 дл изчезнетъ. 104, 3
да возвеселйтсА. 104, 45 гакш дл і
(б-ю? 5ѵ) сохранитъ. 105, 23 да
не погѴвйтъ. 106, 2 да рек^тъ.
106, 8 да йсповѢдатса (разночт.
да йсповѢдатъ). 106, 15 дл йспо-
вѢдатса (разночт. дд йсповѢдатъ).
106, 21 дл йсповѢдатса (разночт.
дл йсповѢдатъ). 106, 22 по-
жрѣ'тъ-------да возвѢстатъ. 106,
31 да йсповѢдатса (разночт. дл
ЙсповѢдатъ). 106, 32 да вознесетъ.
107, 7 іакш дл (бтсш? аѵ) йзкл-
ватса. 108, 6 да станетъ. 108.
7 да изыдетъ--------да ведетъ. 108,
8 дл ведетъ----------да прійлаетъ.
108, 9 № ведетъ. 108, 10 да
преселАТСА-------да йзгнлни ведетъ.
108, 11 дл взыщетъ---------дл восуй-
татъ. 108, 12 дл не ведетъ----------
ниже дл ведетъ. 108, 13 дл вед^тл
— -—дл потревйтсА. 108, 14 да
восполлАііетсА------да не шчйстит-
са. 108, 15 дл ведетъ — ;—дл
потревйтсА. 108, 19 дл ведетъ.
108, 27 м разеллѣютъ. 108, 28
да постыдатса. 108, 29 да швлс-
кетсА. 113, 10 дл не когда реветъ.
113, 16 дл ведетъ. 113, 22> дл
приложитъ. 117, 2 да рсчётъ.
117, 3 да рече'тъ. 117, 4 дл ре-
кетъ. 118, 11 гакш дл (бкш; Ь)
не согрѣше. 118, 41 да пріидетъ.
118, 71 гакш да (б-ш; аѵ) нл-
ече'сА. 118, 76 да оутѣіиитъ.
118, 77 дл пріидетъ. 118, 78
ДЛ ПОСТЫДАТСА. 118, 79 дл шврл-
ТАТЪ. 118, 80 іако> дл (б~ш; аѵ)
не постыже'СА. 118. 101 іаюи дл
(бтга)? іЬ) сохраню. 118. 122 дл
не шіілсистлютъ. 118. 133 дл не
шкладлсіъ. 118. 169 да привлй-
жіітса. 118,170 дл иийдетъ. 118,
173 да ведетъ. 123, 1 дл речётъ.
124. 3 іакш дл (б-ю; аѵ) не
Ііростретъ. 128, 1 да рсчётъ. 128,
Э ДЛ ПОСТЫДАТСА. 128, 6 да ве-
детъ. 129, 2 да ведетъ. 129,
5 дл оуповдетъ. 130, 3 дл оуно-
вл'етъ. 134, 18 дл веде’тъ. 137,
4 дл йсповѢдатса. 137, 5 дл
воспоютъ. 139, 9 дл не когдл
вознссетсА. 140, 2 да йспрлвитсА.
140, 5 да не нллал'ститъ. 144.
ДЛБЫ
108
д а в і д ъ
10 да нсповѣдьтсь--------да вллго-
словьтъ. 144, 21 да Благословитъ.
146, 1 дл оусладнтсь. 148, 5
да восувальтъ. 148, 13 да вос-
увальтъ. 149, 2 да возвеселйтсь.
149, 3 дл восувлльтъ--------дд по-
ютъ. 150, 6 дд увдлитъ.
ДЛБЫ (осреХоѵ, нііпат)—дабы,
чтобы.
118. 5 ддг.1,1 (С. о, если бы)
исправились.
ДДІіІДОВЪ (тоб Даріо, Г>аѵі<і,
Т. Баѵйііз)—Давидовъ (Давида).
29, 1 дблдУ Двдова. 90 (въ
надп.) пѣсни Двдовы. 121, 5 въ
дблдУ Двдовѣ. 151 (въ надп.)
Двдовъ / (Амвр., В. и Т. нѣтъ).
ДДБІДЪ (б Дя^’о, БаѵИ, съ
Евр. «любимый, другъ, возлюблен-
ный»)— Давидъ, царь и пророкъ
Израильскій, младшій сынъ Іессея.
1 (въ надп.) уалблдъ ДвдУ
(у ЪХХ, В., Амвр. п Т. нѣтъ).
2 (въ надп.) уллблдъ Днд^ (В.,
Амвр. и Т. пѣтъ). 3, 1 Ѵллблдъ
Двд». 4, 1 Уллблдъ ДвдУ. 5,
1 уллб.ддъ ДвдѴ. 6, 1 Уллб.ДДЪ
ДвдУ. 7, 1 Ѵ-ллблдъ ДвдУ. 8, 1
Уллблдъ ДгГдѴ. 9, 1 уллблдъ ДвдУ.
10 (въ надп.) уллблдъ ДвдУ.
11, 1 Уалблдъ ДвдУ7. 12, 1 уалблдъ
ДвдУ. 13 (въ надп.) Уалблдъ ДвдУ.
14 (въ надп.) уалблдъ ДвдУ. 15
(въ надп.) столпописаніе Двд\\
16 (въ надп.) лдлтва Двд^.
17, 1 отрокѣ Гдню Двдѣ’. 17,
51 урістУ ОвоелдУ ДвдУ. 18, 1
Уллб.ддъ ДвдѴ. 19, 1 Уллблдъ ДвдУ.
20, 1 Ѵ'ллблдъ Двд^. 21, 1 Уа-
лблдъ Двд\\ 22 (въ надп.) уллблдъ
ДвдУ. 23 (въ надп.) уалблдъ ДіідѴ.
24 (въ надп.) уалблдъ ДвдУ.
25 (въ надп.) уллблдъ ДвдЛ?.
26 (въ надп.) уалблдъ ДвдУ.
27 (въ надп.) уллб.ддъ ДвдѴ.
28 (въ надп.) уллб.ддъ Двдѣ’.
30,1 уллблдъ ДвдѴ. 31 (въ надп.)
уллблдъ ДіддѴ. 32 (въ надп.)
Уллблдъ ДіІдУ. 33, 1 Уалблдъ Двд^
(Амвр. и Т. пѣтъ). 34 (въ надп.)
дллблдъ ДвдУ. 35, 1 отрокѣ Гдню
ДвдѴ. 36 (въ надп.) уллб.ддъ ДвдУ.
37, 1 уллблдъ Двд». 38. 1 пѣснь
ДвдУ. 39, 1 уллблдъ ДіідѴ. 40,
1 Уллблдъ ДіІдУ. 41, 1 уллб.ддъ
ДвдѴ (Амвр., В., Т. и С. нѣтъ).
42 (въ надп.) уалблдъ Двд^(Амвр.,
Т. и С. нѣтъ). 50, 1 уалблдъ
ДвдѴ. 51, 1 рлз^лдл ДвдУ. 51, 2
пріи'де Двдъ. 52, 1 рлз^лда ДвдУ.
53, 1 рлз^лда ДвдУ. 53, 2 Двдъ
скрысь въ нлсъ. 55, 1 ДвдѴ.
56, 1 ДвдѴ. 57, 1 ДйдѴ. 58,
' 1 ДвдУ. 59, 1 ДвдУ. 60, 1 ДвдУ
Ѵ'ЛЛОЛДЪ. 61, 1 Уллблдъ ДвдУ.
62, 1 уалблдъ ДЙдѴ. 63, 1 ул-
лблдъ ДвдУ. 64, 1 пѣснь ДвдѴ.
66, 1 пѣсни ДвдѴ. 67. 1 пѣсни
Двд^1 (Амвр., Т. и С. пѣтъ). 68,
1 1 уллблдъ ДвдѴ. 69. 1 въ конецъ
Двд^. 70 (въ надп.) Двд^ (Амвр.,
Т. и С. нѣтъ) уалблдъ. 71 (въ
надп.) уалбллъ Дв,$ (В., Амвр.,
Т. нѣтъ, С. Давида). 72 (въ
надп.) пѣсни Двда (Амвр., Т. и
С. нѣтъ). 77, 70 йзирл Двда.
85 (въ надп.) лдлтва Двд^. 88,
4 кльусь Двд^. 88, 21 шБрѣтбуъ
: Двда. о (У, 36 аціе Двд^? солжУ. 88,
50 клалсл есй Двд2. 92 (въ надп.)
пѣсни ДвдѴ (Амвр. и Т. нѣтъ, С.
Давида). 93 (въ надп.) уалблдъ
Двд^ (Амвр. и Т. нѣтъ, С. Да-
вида). 94 (въ надп.) пѣсни ДвдУ
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. Давида).
95 (въ надп.) пѣсни ДвдУ (Амвр.
и Т. нѣтъ, С. Давида). 96 (въ
надп.) ді'а.дблдъ ДвдУ (Амвр. и Т.
ДЛИ 'Л
109
дати
нѣтъ, (’. Давида). 97 (въ надп.)
і|гллблѵл Діід\’ (Амвр. и Т. нѣтъ,
С. Давида). 98 (въ надп.) ігл-
лблѵл ДкдЬ’ (Амвр. и Т. нѣтъ, С.
Давида). 99 (въ надп.) Ѵалбліа
ДндЧ’ (Амвр. и Т. нѣтъ, С. Да-
вида). 100 (въ надп.) і}'длбліа
ДіідѴ. 102 (въ надп.) ^ллбліа
ДіІдѴ. 103 (въ надп.) і(длбліа
Двд^ (Амвр. и Т. нѣтъ, С. Да-
вида). 107, 1 уалблаа ДвдѴ.
108 (въ надп.) ^длблѵа Двд\’.
109 (въ надп.) ідлбліа Двд^.
131, 1 полажнй, Гди, Двда. 131,
10 Двда ради. 131, 11 клжтсд
Гдь ДвдѴ. 131, 17 возрацій рога
Двдови. 136 (въ надп.) Двд^’
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. Давида).
137 (въ надп.) і|гллбл\а ДвдѴ?.
138 (въ надп.) ва конеца ДвдѴ.
139 (въ надп.) іралбліа ДвдѴ.
140 (въ надп.) |алблѵл ДвдѴ.
141, 1 рдзѴмл Двд^. 142 (въ
надп.) уалбліа Д“А^- 143 (въ
надп.) фалбала Двд^. 143, 10
йзвавлжюціелй’ Двда. 144 (въ
надп.) і^албліа ДвдѴ.
ДДІГІі (боб;, <1апз, диі сіесііі)—
даніи ііі.
6'5, 9 не длнніагш (Т. реппіШі,
С. да.іъ) во слѵьтспіс. ЮЗ, 28
давній Тенѣ. 135. 21 дліііпсліѴ
(С. отдалъ) землю.
ДОіб (ёо>;, имріе)—даже, не-
жели, чѣмъ.
есос переводится также (см. ниже):
«дондеже».
38, 14 прежде даже не (ііид'е
(ЬХХ, В., Т. и С. нѣтъ). 41,
5 даже до дблаѴ. 48, 20 внйдета
даже до рода отеца свойуа, даже
до вѣка не сузрита. 56, 11 даже
до швлака. 70, 18 даже до ста-
рости. 70, 19 даже до вышниуа.
79, 12 даже (Т. и С. нѣтъ) до
рѣка. 89, 3 прежде даже (ЪХХ,
В., Т. и С. нѣтъ) горалаа не быти.
99, 5 даже до рода. 118, 67
прежде даже (ЬХХ, В., Т. и С.
пѣтъ) не смирити лмі сж.
ДДД6Ч6 ([лахрбЭеѵ, рахраѵ,
Іоп^е, Т. іи Іоп^іпдпо, ргосііі)—
далеко, вдали.
9, 22 (ѵстож далече (рлхрб&гѵ).
21, 2 далече (іі спніл. 64, 6
сіириуа ва лабри далече. 118, 155
далече (іі грѣшника синіе.
ДИРЪ (то бшро'>, тнпиз, <іо-
пит, Т. типііз, (Іопагіит)—даръ.
44, 13 дцій Тѵ'рова са дары.
67, 30 принесла царіе дары.
71, 10 дары принесла-------------дары
привед^та. 75, 12 принесла дары.
ДДТИ (біббояі, (Іаге, ігіѣиеге,
Т. ёсіеге, (іопаге, ішіеге, сіагѳ,
ехропегѳ, (Іізропѳге, ігасіеге, арро-
неге)—дать, давать, даровать.
1, 3 плода свой даста (С. при-
носитъ). 2, 8 дал\а тй. 4, 8
дала есй (Т. іпсііеіегіз, С. испол-
нилъ) веселіе. 13, 7 кто даста.
14, 5 сревра своегш не даде (Амвр.
«дастъ >, Т. ехропіі, С. отдаетъ).
15. 10 ниже даси прпішолчх.
17. 14 длдс гласа. 17. 36 дала
лій сей злі|іііі|!спіс. 17, 41 крагчіва
лаоіір дала (С. обратилъ) лай есй
урсііс'та. 19. 5 даста тй. 20, 3
дала сей. 20. 5 дала с’е'й. 20,
7 длсп сл\іі (Амвр. «положилъ еси
его въ», Т. (іійрозиізіі, С. поло-
жилъ) іілгословепіе. 27, 4 даждь
(С. воздай) илаа-----------даждь (С.
воздай) нлѵа. 28, 11 люделіа Сво-
йліа даста. 36. 4 даста (С. ис-
полнитъ) тй. 36. 21 првный-—
— даста. 36, 26 взлйлаа -+- даста
(баѵеі'Се'., соттойаі, Т. тнінаі)
дати
110
д аю-а н а
првпый. 38, 9 дала ліж есй (Амвр.
«не даждь мя», Т. пе ехропаз іпѳ,
С. не предавай меня). 43, 12
дала (Амвр. «положилъ», Т. ігайі-
С. отдалъ) сен паса. 45, 7
даде гласа. 48, 8 не даста. 50,
10 сл^уі? ллоеллй даси (яхоипеТ;
ре, аийііпітео йаЪіз, Амвр. «даждь
мн слышати», Т. Гасііо, иі аийіаіи,
С. дай мнѣ услышать) радость іі
иссёліс. 50. 18 дала вьіуа оувш.
52, 7 кто дастг. 54. 7 кто
ласта. 54, 23 не ласта (Т. поп
регпіШеі). 56, 4 даде ва поноше-
ніе (Амвр. «поноситъ», Т. аійсіепз
еиш ргоЪго, С. посрамитъ). 59,
6 дала есн (С. даруй). 59, 13
даждь (Т. сейо, С. подай) налла.
60, 6 дала е’сн. 65, 2 дадите
(С. воздайте) сллвѴ. 66, 7 даде
плода. 67, 12 длста глагола. 67,
34 даста гллсѴ Овоелл^. 67, 35
дадите (С. воздайте) сллв^. 67,
36 длста сііл^. 68. 22 дата на
снѣдь. 71. 1 царски даждь (С. да-
руй). 73. 14 дала с’си (С. от-
далъ). 76, 18 гласа даша (Т. еЛі-
Догипі, С. издавали). 77, 20
люжета дати. 77, 24 даде ііліа.
77, 46 даде (С. отдалъ) ржѣ.
77, 55 но жренію даде (ёхЦро-
обтт(асѵ, вогѣе Ііѵізіі). 77, 66 по-
ношеніе вѣчное даде (Т. ішІіЛіѣ,
С. предалъ). 80, 3 дадите тѵлѵ
плна; 83, 7 влгвёніе длста (Амвр.
«одѣетъ», Т. орегіі, С. покры-
ваетъ). 83, 12 славѣ’ даста. 84,
8 даждь налла. 84, 13 даста
влгость-----даста плода. 85, 16
даждь державѣ. 98, 7 даде йлла.
103, 12 даджта (Т. еЛепѣіа ѵосеш,
С. издаютъ) гласа. 103, 27 дати
пні[і^. 104, 11 тевѣ далла. 104,
44 даде йлха. 105, 15 даде (Т.
ігаЛепз, С. исполнилъ) йлѵа про-
шеніе ііуа. 105, 46 й даде ж ва
іредршты пред всѣлаи (Т. аЛѳо пі
сопсіііагеѣ ііііз тізегіеогйіаш, С.
и возбуждалъ къ нимъ сострада-
ніе). 107, 13 даждь (сѳйо, С. по-
дай) нллѵл. 110, 5 пиі|і>? даде.
110, 6 дати нл\а. 111, 9 даде
оувшгнлѵл. 113, 9 даждь славі?.
113. 24 землю же даде. 118,
49 супоііліііе дала лан есй (ёср-дкіті-
оя;, вреш Десіізіі, Амвр. «обнаде-
жилъ оси», Т. зрепі Гесізѣі, С.
повелѣлъ уповать). 120, 3 не
даждь (Т. по регшШаі, С. не дастъ).
123, 6 не даде паса. 126, 2
даста возлюнлепнылла. 131, 7 дллла
сона. 134, 12 даде (С. отдалъ)
зёлллю. 144, 15 дас'ши нлаа.
ДДТИѴА (бібоа&аі, йагі)—быть
дану-
77, 15 длстсж М 119, 3
дастсж, тсііѣг
ДЛ,-ДН (оіообс, йапз, цпі йаѣ;
х'./ршѵ, диі соппікхіаі, Т. диі
іпиіио сіаѣ)—дающій, дарующій.
17, 48 лажи ібллціёніе лапѣ
(Т. <^иі ргаезЫ иіііопез, С. мстя-
щій за меня). 777, 5 влгл лй:жа
ціёдрж й даж (хіуршѵ, диі сотшо-
Лаі, Амвр. «взаимъ даетъ», Т.
іпиіио йаі, С. взаймы даетъ). 135,
25 дали пищѣ’. 143, 10 ддющелаХ
(С. дарующему) еппіе. 145, 7
дающаго пйі|іУ. 146, 9 длюірелчѴ
скотшлла. 147, 5 длюціагш (Т. диі
еШІ) снѣга.
ДЛАНІЮ (то бора, (Іопшп)—
Дарі>-
67, 19 пріжла есй длжпіж (бб-
ря-а, в; и Т. йопа, С. дары).
ДД-ОЛПЪ (б Дябяѵ, Баіііап,
съ Евр. «источникъ») — Даѳанъ,
сынъ Е.ііава, внукъ Рувима, со-
ли а
111
день
ітаішнніііі съ братомъ своимъ
А пирономъ, левитомъ Кореемъ и
другими заговоръ противъ Моисея
и Ларона и наказанный за сіе отъ
Нога страшною казнію.
7<Л5, 17 пожре Да-е-анл.
ДІІ/1 (ббо, йпо, Т. Ьіз) — два
(дважды).
61, 12 двоа (Амвр. «двакра-
ты>, Т. ѣіз, С. дважды) сіа слы-
ша Ѵа.
ДйДІІЛДбОАТБ (ошогхя, йно-
йесіш)—двѣнадцать.
59, 2 дванадесАть тысАЦіа.
ДКСРЬ (т) вора, з’апна, озіі-
пш)—дверь.
73, 6 двери (Амвр. «изваянія»,
Т., зснірінгаз, С. рѣзьбы) егш
вгА;пѣ. 77, 23 двери нвсё швёрзе.
140, 3 дверь (В. озііпт) шгра-
ждсніа ш оустнауа люйуа (Амвр.
«огради дверь устенъ моихъ»,
Т. епзіойіепз тодегаге, диіедиій
еіТегипі Іаѣіа піеа, С. огради двери
устъ моихъ).
ДШІЖД9 А,-Д1ЮА (ааХеобріе
ѵо;, пніапз, Т. ішіезіпепіѳг ѵа-
ран.ч)—движущійся.
108. 10 діпі;іАі|ісса (Амвр.
«скитающеся>, ('. пѣть) да пре-
СС ЛАТСА.
ДКОР’ІІ (д абЦ, аііінш; г]
еігаоЛ'?, ЬаЬПаііо, сазіеПнш) -
дворъ, жилище.
впаи'мс переводится также (см. пиже):
«стогпа».
28, 2 во дворѣ стѣліа Сгш
(Амвр. «въ великолѣпіи святыни»,
Т. іп йесого запсіііаііз, С. въ
благолѣпномъ святилищѣ Его).
64, 5 вселйтсж во двбрѣуа Тво-
йуа. 68, 26 да в^дста двора
(етгаокі;, С. жилище) йуа пѴста.
83, 3 со дворы Гдни. 83, 11 во
двбрѣуа Твойуа. 91, 14 со двб-
рѣуа Бга нашегш. 95. 8 вводите
во дворы Сгш. 95, 9 во дворѣ
стѣл\а Сгш (Амвр. «во благолѣпіи
святѣмъ», Т. іп йесоге запсіііа-
ѣіз, С. во благолѣпіи святыни).
99, 4 во дворы бгш. 115, 10
во двбрѣуа дблй? Гдііа. 121, 2
во двбрѣуа (Амвр. «во вратѣхъ»,
Т. іпіга. рогіаз, С. во вратахъ)
твойуа, Іерлйліе. 133, 1 во двб-
рѣуа (Амвр. и Т. пѣтъ, С. во
дворахъ) долй? Бга нашегш. 134,
2 во двбрѣуа дблхѴ Бга нашегш.
ДБ’БРІі (д сряряу;, ѵаіііз, соіі-
ѵаіііз)—долъ, долина.
59, 2 порази вдшлда ва де'ьри
солей (С. въ долинѣ Соляной).
103, 10 источники ва дёвреуа.
депннид (6 гихзербро;, Інсі-
। Гег)—денница.
109, 3 ііз чре'ва прежде ден-
і ницы рс’дііуа Та (Амвр. «изъ чре-
ва денницы Тебѣ роса юношества
Твоего», Т. аЬ иіего, ТіЪі асіегіі
гоз іиѵепію Тиа; ассигаііззіше, С.
изъ чрева прежде денницы по-
добпр росѣ роаідопіе Твое).
ДСПБ (і; тцлгра, (Ііоз, Т. (Ііез,
ігпіріж) день.
1. 2 исЛчіітсА день (Т. ініегсііи)
іі п6і|іь. 7. 12 на всакл день (Т.
ціюіііііе). 12, 3 день іі іі6і|іь.
Г7, 1 на день, ва оньже (Т. дна
<Ііе, С. когда) нзвавп. 17, 19 ва
день (Т. іи іешроге) шьлоблс'піа.
18, 3 день дни шрыга'ста глагола.
19, 2 на день (Т. іешроге) печали.
19, 10 ва оньже аціе день (Т.
фіо іешроге, С. когда). 20, 5
долготѣ дпііі (С. долгоденствіе).
21, 3 воззовй во діні (Т. іпіег-
’ (іш, С. днемъ). 22, 6 вса дніі
| живота л\оегш-----ва долготѣ дній
день
112
день
(Т. іетрога). 24, 5 терпѣуа весь
день. 26, 4 всж дни живота л\о-
сгці. 26, 5 ва день (Т. іѳшроге)
з'.ѵла ЛАОііуа. 31, 3 весь день.
31, 4 день (Т. іпіегйіи) и нощь.
33, 13 люблй дни (С. долгоден-
ствіе). 34, 28 пс'сь день. 36, 13
прійдета день ёгш. 36, 19 во днёуа
глада. 36, 26 весь день. 37, 7 вёсь !
день. 37, 13 весь день поУчауУсж.
38, 5 число дній л\ойуа. 38, 6
положила (=сй дни л\ож. 40, 2 на !
день (Т. іешроге) люта. 41, 4
день (Т. іпіегсііи) й нощь---------
на вежка день (В. п Т. дноіісііе).
41, 9 на день (Т. іпіегсііи, С.
днемъ). 41, 11 на велка день
(Т. диоіійіе). 43, 2 во днёуа
(Т. ІешрогіЪиз) нуа, во днёуа (Т.
ІешрогіЪиз) дрёвннуа. 43, 9 весь
день. 43, 16 весь день. 43, 23
оулАсрщвлжслАсл весь день (Т. дио-
іійіе, С. всякій день). 48, 6 ва
день (Т. іетровЪиз) люта. 49,
15 ва день (Т. іешроге) скбрнп. і
51, 3 весь день (Т. отпі іііе, С. I
всегда). 54, 11 днёлаа (Т. іпіегсііи) I
й нощію. 54, 24 не преполовжта ;
дній свойуа. 55, 2 весь день, і
55, 3' вёсь 55, 4 на день
(Т. диа <1іе, С. когда). 55, 6
нёсь день. 55, 10 ва оньже аще
день (Т. дно йіе, С. когда). 58,
17 ва день скорви. 60, 7 дни
на дни царевы приложйшн, лѣта
егш до дпё (Амвр., Т. и С. нѣтъ)
рода й рода. 60, 9 день (ѵ днё
(Амвр. «на всякъ день», Т. дио-
іійіе, С. всякій день). 67, 20
влгвёпл Гдь день дпё (Амвр. <на
всякъ день», В. н Т. диоіійіе, С.
всякій день). 70, 8 нёсь день.
70, 15 нёсь день (Т. дпоіійіе,
С. всякій день). 70, 24 весь день
(Т. диоіісііе, С. всякій день). 71,
7 во дпёуа (Т. іетрогіЪиз) ^Ти).
71, 15 весь дёнь (С. всякій день).
72, 10 й дніе йсполнени сѵврж-
щУтсл ва нйуа (Амвр. «и ики
воды исполненныя чаши проли-
ваются ими», Т. дииш адиае ріепі
росиіі ехргігоипіпг ірзіз, С. и
пьютъ воду полною чашею). 72,
14 нёсь день (Т. дпоіісііе, С. всякій
день). 73, 16 Твой есть дёнь.
73, 22 нёсь день (Т. диоіійіѳ,
С. вседневное). 76, 3 ва дёнь (Т.
Іешроге) скорви. 76, 6 полАьіслиуа
дни (Т. Іешрога) первыя». 77, 9
ва дёнь (Т. іешроге) вранн. 77,
14 во дни (Т. іпіегсііи, С. днемъ).
77, 33 дніе нуа. 77, 42 ва дёнь.
80, 4 во блгозилласіійтыи дёнь.
83, 11 день едйна. 85, 3 весь
дёнь. 85, 7 ва день (Т. іешроге)
скорвн. 87, 2 но дни (т. іпіегйіп,
С. днемъ) ноззюіта. 87, 10 вёсь
день. 87, 18 вёсі. дёнь. 88, 17
возрадуются» нёсь дс'пь. 88, 30
дніе вена. 88, 46 оулилила ёсй
дни врёлкис. 89, 5 дёнь вчера'ш-
ній. 89, 9 дніе наши. 89, 10
дніе лѣта иашнуа. 89, 15 во веж
дни — —за дни (Амвр. н С. «за
лѣта», Т. аппіз). 90, 5 во дни
(Т. іпіегаін, С. днемъ). 90, 16
долготою дній йсполню. 91, 1 ва
дёнь сУббштный. 92 (въ надп.)
ва дёнь (Амвр. и Т. нѣтъ, С. день)
предсУвБштный. 92, 6 ва долготѣ
дній. 93, 13 іѵ дній лютыуа.
94, 8 по дни йскУшёніл. 95, 2
Благовѣстите дёнь ш дпё. 101, 3
ва оньже аще дёнь----------ва оньже
аще дёнь. 101, 4 дніе лаой. 101,
9 вёсь дёнь. 101, 12 дніе лаой.
101, 24 оулАалёніе дній лаойуа.
101, 25 во преполовёиіе дній
Л с р ж а п а
113
десп нцд
.ѵоііул. 102, 15 дніе $гш. 108, 8
дпіс 109, 3 ва день силы.
109, 5 па день гнѣва. 114, 2
ВО ДІІІІ Л10А. 117, 24 сей день.
118, 84 колйкш есть дній. 118,
91 превываета день (Амвр. «додпе
сего», Т. Ьойіе, С. донынѣ). 118,
97 весь день. 118,164 седлкрйцею
днслѵа (Т. фіоіісііе, С. въ день). I
120, 6 во дни (Т. іпѣегсііи, С.
дномъ). 127, 6 ВСА ДНИ НІИ- |
пота твоего». 135, 8 во шкласть
дпе (Т. іпіегйіп, С. днемъ). 136,
7 ва день Іерліілаль. 137, 3 на
опьже аціе день. 138, 12 гака» і
день. 138, 16 во диеуа. 139,
2 весь день (Т. (рийісііе, С. вся-
кій день). 139, 8 ка день (Т.
Іепіроге) ьраііи. 142, 5 полмыЛул
дпіІ дрсвпіА. 143, 4 дніе б’г'ѵ.
144, 2 па волка дс'нь (Т. циоіісііе,
С. всякій день). 145, 4 ва той день.
Д6РЖДВД (то хря-яіиря, Гіг-
шатепіині; т] хрятяішаі?, Тогѣііийо;
-6 хрято;, Гоіѣііисіо, роіезіаз, іт- !
регіит, Т. гоЬпг)—держава: сила,
крѣпость, могущество, владыче-
ство.
хратаішр.а переводптсл также (см. ни-
же): «крѣпость», «утвержденіе».—хрзтзіш-
и хрітое переводится также (см. ни-
же): • крѣпость».
24, 14 держава (хрятяіацля,
Амвр. п С. «тайпа», Т. агсашпп)
Гдь. 30, 4 держана (хря-я''<оа'.с,
Амвр. «камень», Т. реіга, С. ка-
менная гора) лаоа. 58, 10 дер-
жавѣ (Амвр. «крѣпость», С. сила)
л\оіо. 61, 12 держава (Амвр. и С.
«сила») Бжіа. 67, 36 даста сіі-
лѴ н державѣ (хрятя’шаіѵ, Амвр.
«силу», Т. ѵігез, С. крѣпость).
85, 16 даждь державѣ (Амвр. и
С. «крѣпость»), б1#, 10 вдчествѴе-
ши державою (Амвр. «надъ возвы-
Справочный и Овъяспптелыіый Словарь къ Псалтири.
шеніемъ», Т. іп зіірегЪіат, С.
надъ яростью) лаорскою. 89, 11
кто вѣсть державѣ (Амвр. «крѣ-
пость», С. силу) гнѣва Твосгш.
Д^РЖДй^НЪ (хряпато;, ргае-
сіагиз, Т. атоепіззітиз, е1е§;апіІ8-
зітиз; хрягяіб;, Гогѣія, роіепз)—
державный: верховный, могуще-
ственный, сильный, славный,
именитый.
х^тхіо; переводится также (см. ниже):
«крѣпокъ».
15, 6 оужА нападбшд лмі вг
дсржавпыуа лаоііуа (Амвр. «въ
веселыхъ мѣстахъ», Т. іп Іосіз
аішвпіззііпіз, С. по прекраснымъ
мѣстамъ), йно достояніе лаоё дер-
іііліпіо (Амвр. «красно», Т. еіе^ап-
ііззііса, С. пріятно) есть лапѣ.
22, 5 іакѵо державна (Амвр. «пре-
изливающися», Т. ехпЬегапз, С.
преисполнена). 46, 10 іакш Кжіи
державнін (хра-а:о:, Амвр. и С.
«щиты», Т. ргоіесііопез) земли.
85, 14 сбнл)7і держлнныул (хря-
ТЯ'.ОІѴ, Амвр. «сильныхъ», Т. ѵіо-
Іепіогпт, С. мятежниковъ) взыска-
ны д^'шѴ л\ою.
Д6РЖіІ<ЗЛ,-ЯЙеД (ё//щгѵо;)—
держащійся, слѣдующій (за кѣмъ).
93. 15 дсржаі|ГіисА ?а (В. диі
]‘их1а іііаш, Амвр. «а по нему бу-
дутъ*, Т. розііііиа, С. за пимъ)
вей правін ерцеліті.
Д69ШІПЛ (?] огВ'.я, йехіга)—
десница: правая рука (правица).
15, 11 ва десницѣ Твоей. 16,
7 десницѣ Твоей. 17, 36 десница
Твол. 19, 7 дссіпіцы бгш. 20,
9 десница Твоа. 25, 10 десница
(С. правая рука) йуа. 43, 4 де-
сница Твоа. 44, 5 десница Твоа.
47, 11 десница Твоа. 59, 7 спей
десницею Твоею. 62, 9 пріАта
8
десны й
114
ДНВІІШ
десница Твоя. 73, 11 десницѣ
Твою. 76, 11 десницы йышнягш.
77, 54 десница <огш. 79,16 на-
сади десница Твоя. 79, 18 десни-
цы Твоея. 55, 14 вознесется
десница Твоя. 55, 26 десницѣ
егш. 55, 43 возвысила есй де-
сницѣ. 89, 12 десницѣ Твою такш
скажи л\и (Амвр. «исчислити дни
тако научи пасъ», Т. пишегаге
діез И08ІГ08 ііа (Іосе поз, С. научи
пасъ такъ исчислять дни наши).
97, 1 десница бгш. 107, 7 сіІсй
десницею Твоею. 117, 15 десница
Гдня. 117, 16 десница Гдня воз-
пссс лая, десница Гдня сотвори сйл^.
136, 5 3‘Швена в'ьди дсснііца лаоя.
137, 7 сГІсе лая десница Твоя.
138. 10 оудержйтх лая десница
Твоя. 143. 8 десница нр де-
сница неправды. 143, 11 десница
йул дсснііца неправды.
ДЧСІПіПІ (бг;іб;, тт(; ое;і5;,
(Іехіег) правый: находящіяся съ
правой стороны.
Сюда отнесено также выраженіе
«одесную», пишущееся слитію, по не
раздѣльно, какъ бы то надлежало и какъ
сіе явствуетъ изъ параллельныхъ случа-
евъ; «въ десныхъ» уДІарк. 16, 5), «о де-
сную страну» (Іоан. 21, 6).
15. 8 Ш ДССІІЮО ЛАСНе есть.
44, 10 ш десною теве- 72, 23
оудержалт. есй р^'к^’ десною
§е''.5е). 90, 7 ш десною тев?.
108, 6 ш десною с’г’й. 108, 31
ш десною СА'іібгагш. 109, 1 сѣдй
ш десною Ліеве. 109, 5 Гдь аѵ
десною теве. 120, 5 нд р^7
десною. 141, 5 слАДтряул ш де-
сною (С. на правую сторону).
десдтострхГіенъ (Ыуч-
йесасЬог<1из: сіосепі сѣогсіаз
ЬаЬепз)—десяти струнный.
32, 2 во ^алтііри десятостр^'н-
иѢлал. 91, 4 вд десятостр'хннѣлАг
ѵалтйрн. 143, 9 во удлтйри десято-
СТр^НиѢлАЛ.
ДИй6НЪ(0яор.азтб;, айшігаЬіІіз,
тпігаЪіІій, Т. шігаЪіІіз, геѵѳгешіиз,
ГогіпііІаЪіІіз, та^піГісиз)—дивный:
удивительный, чудесный, чудный.
переводптсл также(см.ппже):
«чуденъ».
41, 5 іакш пройдѣ вх лаѢсто
селенія дйвііл (Амвр. «егда пріиду
въ числѣ многихъ», Т. іпе Гніззѳ
ігапзіінтит іп іигЬа, С. потомучто
я ходилъ въ многолюдствѣ). 64,
6 дйксігл (Амвр. «въ страшныхъ
знаменіяхъ», Т. гез геѵегепсіаз,
С. страшный) вт. правдѣ. 67, 36
діівсігл (Амвр. и С. «страшенъ»,
Т. ГопнісІаЪіІіз) Бгт. во стыр Ово-
и\7>. 92, 5 дивны (Амвр. «крѣп-
кихъ», Т. іггншрепііЬиз, О. силь-
ныхъ) ВЫСШТЬІ ЛАЧ’реКІя: діівенъ
(Амвр. «крѣнльшій есть», Т.
піац-піГісепІіог. С. СПЛСігь) вй пы-
ебкііул I ді>. 97. 1 дивна (Т. орега
віігаіііііа, С. чудеса) сотвори 1 дь.
117, 23 есть ДЙВСН7. (С. дивно)
во очссѣул нашну'л. 118, 129
дивна (С. дивны) свидѣнія Твоя.
130, 1 ниже вт. дйвныу’л паче
лАене (Т. ані агііназ зпрга дпаш
сопѵепіаі іпіЬі, С. и для меня
недосягаемое).
дншп (аур'.ос, Гегнз, Т. а^ге-
зііз)—дикій.
79, 14 діівій (С. полевый)
иоядс' й.
ДНВНШ (&аор.аато>;, іпігаЫІі-
ѣег)—дивно: удивительно.
44, 5 наставити тя дйвнш
(Амвр. «дивнымъ дѣламъ»^ Т.
іеггіЬіІіЬиз ^езііз, С. дивныя дѣла).
75, 5 ііросвѣщдсши Тьі дйвнш
(Амвр. «велелѣпенъ», Т. ша^піГі-
сиз, С. могущественнѣе).
Л I Л И О Л Ъ
115 долгота
ДОЖДЬ (г) Рро/т), О бгто;, рін-
ѵіа)—дождь.
67, 10 дождь (рр.) воленъ.
71, 6 снйдетъ гакш дождь. 104.
32 положи дожди (Рр.). 134,
7 лтшлніи въ дождь сотвори. 146,
8 оуготовллющел\Ѣ зелалй дождь.
ДШПКЬ (6 До)ті;х, Воё§-, съ
Евр. «боязливый», «робкій»)—До-
икъ, Идумеяннпъ, начальникъ
пастуховъ Сауловыхъ, донесшій
о пребываніи Давида у перво-
священника Ахимелеха и избив-
шій, по приказанію Саула, всѣхъ
священниковъ въ Номвѣ.
51, 2 внегда пріитй Дошкѣ’ (С.
Допгъ).
ДОИЛИЦА (ч гзор.і'>т], Гое-
іапз)—доящая.
77. 71 ш доилицъ (С. доящихъ)
; ПОЖТЪ (5ГО.
ДОКОЛЪ (г<о; тсбте, изциедпо,
диашйіи, циоизцие, Т. диоизцие)—
доколѣ: долго ли.
4, 3 доколѣ тлжкосердіи. 6. 4
Тьі, Гдн, доколѣ. 12, 2 доколѣ,
Гди, злб'ідсшіі л\ж до конца; доколѣ
иінраі|іаеши лице Твое іо липс.
I 12. 3 доколѣ ПОЛОИІ& совѣты въ
д\1іші люсіі----доколѣ нознесстсл
вр.ігл л\бй. 61, 4 доколѣ належите
па человѣка. 73, 10 доколѣ, Бже,
поноситъ врагъ. 78. 5 доколѣ, Гдн,
прогпѣвдешисж. 79, 5 доколѣ гпѣ-
ваешисл. 81, 2 доколѣ садите не-
правдѣ. 88, 47 доколѣ, Гди, ш-
враірдешііел. 89, 13 Гди, доколѣ.
93, 3 доколѣ грѣшницы, Гди, до-
колѣ грѣ"шницы восуваллтсл.
ДОЛГОТД (?] [лахрбтт];, Іон^і-
Іийо) — долгота: продолжитель-
ность.
20, 5 долготѣ дній. 22, 6 въ
і долготѣ дній. 90, 16 долготою
ДІ/ІЙОЛЪ (6 3 іяроко;, (ііаѣоіиз, )
Т. .іиіѵогнанз)—діаволъ.
/08, 6 діаволъ да станетъ ш
ДССІіѢіО, 6І’Ш.
ДІІУСЬ (ат](іеро';, Ъосііе)—Нынѣ.
2, 7 днесь родйуъ т<ѣ. 94, 7
днесь аще гласъ бгш оусльішнте.
Д0БР0ГЛДС6НЪ(гит]х^?, Ъепе
вопапз, Т. зопбгиз)—сладкозвуч-
ный (рнІсЬгат ѵосет ЬаЬенз).
150, 5 увалите бго въ кѵлава-
лѣуъ доврогласныуъ (С. звучныхъ).
ДОБРОТА (тд хШо;, йесог, I
Госта, риісѣгіішіо, Т. йесог, риі-
сѣгііжіо; т] ѵ-аХкоут], зрѳеіез, риі-
сЪгіішіо, Т. ехееііепііа, §1огіа)—
краса, красота.
29. 8 подаждь доврбтѣ (Амвр.
«уставилъ есп на горѣ», Т.соп-
зііѣиегаз іп шопіе, С. укрѣпилъ
гору) лхоей сіілй’. 44, 3 красенъ |
довротою (Амвр. «краснѣйшій»,
Т. шнИо рпісѣгіог, С. Ты пре-
краснѣе). 44, 5 довротою (Т.
сіесоге, С. въ украшеніи) Твоею.
44. 12 возжелаетъ црь довроты
(С. красоты) твосж. 46. 5 декре-
тѣ’ (хяХХо’^ѵ, С. красу) Іакшвлю.
77, 61 іі допросѣ' (Т. "Іогіаш, I
славу) йуъ.
ДОІіРЬ (х-йб;, Інинін; у»'»;,
ьнаѵіз, Т. аннгінік) добрый: бла-
гій, хорошій, прекрасный.
127, 2 довро (хякш;, В. п Т.
Ьепе, С. благо) тепѣ ведетъ. 132,
1 сс что довро (С. хорошо). 134,
3 іакш довро ('<(36, знаѵе, Амвр.
«красно», Т. ашоепшп, С. сладо-
стно). 151, 5 вратіж л\ол допри
(В. и Т., Амвр. нѣтъ, С. пре-
красны).
ДОБРЪ (хаХш;, Ъепе, Т. орѣі-
те)—хорошо.
32, 3 дбг.рѣ (С. стройно) пойте. |
8*
долготерпѣливй 116
д о н д е ж с
дній исполню его. 92, 6 вй долго-
тѣ ДІІІІІ.
долготе рпъ/П'шъ (|іахРб»э -
р.о;, раііепз, Іоп^апітіз, Т. Іоп^а-
ііітіз)—долготерпѣливый.
7,12долготерпѣливй (Амвр. и Т.
пѣтъ, С. долготерпѣливый). 85,
15 долготерпѣливый. 102, 8 долго-
терпѣлйвй. 144, 8 долготерпѣливй.
ДОЛП1 (б о’хо;, т; «Дхіа, Доіппк,
Т. Й0П1П8, 1осп8, Гатіііа, сапіа;
т) |Эяр:;, (Іопіиз, Т. раіаіішп; тб
о?хб~еооѵ, Ьа'Ыіаііо)—домъ, жили-
ще, домашніе (семейство).
і35рі; и с.г40{ переводится также (см.
ппже): «храмъ».—оіхіа переводится также
(см. ниже): «жилище», «храмипа».—оі/л-
яеасч переводится также (см. ниже): «ны-
рище», «развалила».
5, 8 внйдЪ1 вй долай Твой.
22, 6 вй долай Гдень. 25, 8
влголѣпк долаѴ Твосгш. 26, 4 Вй
дола$ Гдни. 29, 1 долаѴ Двдова.
30, 3 Вй ДОЛАЙ (Т. Іоснз) прн-
бѢжнціл. 35, 9 Твоеітѵ.
41, 5 до долаѴ Бжіж. 44, 11
долай отца твсегш. 47, 14 раздѣ-
лйте ДОЛАЫ (тя; (Зяре'.;, Йетса,
Амвр. «чертоги», Т. ай раіаііа,
С. домы.) егш. 48, 17 слава дола^
(Т. йотезѣіса) ег’Д. 49, 9 ш до-
ла^ твоегш. 51, 2 вй долай Лвілас-
лсуонй. 51, 10 Вй ДОЛА$ Бжіи.
54, 15 вй до.аа$ Бжіи. 58, 1
стрсжс ДОЛАЙ <=ГАЛ>. 64. 5 ВО ВЛГЙуй
ДОЛА^ Твосгш. 65, 13 ВНЙД^7 Вй
долай Твой. 67, 7 вселдетй еднно-
ЛАьіслсппыА вй долай (Т. іи Гаіпіііа).
67, 13 красотою (разночт.: ради
красоты) дола^. 68, 10 ревность
долаѴ Твоегв). 73, 20 долашвй
(Т. сапіге, С. жилищами) Беззако-
ній. 83, 5 вй дола^ Твослай. 83,
11 вй долл$ Бга лАоегв). 91, 14
вй дола$ Гдни. 92, 6 д6м8 Твое-
лаі^ подоваетй стьіпл. 95 (въ надп.)
внегда дола (Амвр. и Т. пѣгъ, С.
домъ) созпдлшесА. 97, 3 дола^
Ійлсн^. 100, 2 посредѣ дола^1.
100, 7 посредѣ Дола^ (тр; оіхія;).
104, 21 постапи его господина
долаѴ? (Т. Гаіпіііа)) своелА$. 108,
10 да изгнали гД’д'а’тй и’з ДОМАѴВъ
(оіхо~ё5<і>ѵ, ІіаЪПаііопіЬиз, Амвр.
«опустошеній», Т. Іосіе йезоіа-
ііз, С. развалинъ) свойул. 111,
3 вй долаі*; е’гш. 112, 9 вй долай
(Т. іп Гатіііа). 113, 1 (Т.
Гатіііа) Іакцшл<ь. 113, 17 долай
(Амвр. и Т. нѣтъ, С. домъ). 113,
18 долай (Т. Гаіпіііа) Яаршиь.
113, 20^ влгіиілй есть долай (Т.
Гатіііае) Іилевй, блІнйлй есть долай
(Т. Гатіііае) /Іаршнь. 115, 10 во
двбрѣр дола'І' Гдна. 117, 2 \іл\ъ
(Амвр. и Т. пѣтъ, С. домъ)
іилсвй. 117, 3 долай (Т. Гатіііа)
Ларшпь. 117, 26 йз дола^ Гдна.
121, 1 вй долай Гдень пбйделАй.
121, 5 вй дола^ ДіІдовѣ. 121, 9
дола^’ ради Гда. 126, 1 аіре не
Гдь созйждстй долай. 127, 3 вй
страндр дола\? (т?і; оіх'я;) твосгш.
131, 3 вй селеніе дола^? лаосгщ.
133, 1 во днбрѣуй дола^ (Амвр.
и Т. нѣтъ, С. дома) Бга на-
шегш. 134, 2 во днбрѣуй до-
ла^’ Бга нашегш. 134, 19 долас
іилсвй------долас Ларіѵпь-------дб-
лхе Лсѵіинй. 151, 1 вй долаі*; (В.,
Амвр,. и Т. нѣтъ) отца лаосгаѵ.
Д01ІД6Ж6 (ёо>; аѵ, допес; ёш;
оЗ, (іопес, дноасіизциѳ, Т. Допес,
(іит, издиеасі; ёш;, «іопес, диат-
«ііи, Т. (Іопес, диапіізрѳг, диаіп-
Діи; р-^/.РЧ (Іопес, Т. издие аі
іетриз)—доколѣ; покамѣстъ.
еш; переводится также (см. выше):
«даже».
достояніе 117 дрелаапіе
17, 38 дбндеже (ё. а.) сконча-
ются». .56’, 2 дойдете прёндетх.
57. *>’ дбндеже іізнслабгѴтх (Амвр.
«сгрѣлы же его сокрушающіяся»,
Т. Іаіщііат іп зрісаз аЪеапі задіНсе
С. пусть онѣ будутъ какъ пере-
ломленныя). 70,18 дбндеже (ё. а.)
возвѣфй. 71, 7 дбндеже шйластся
лѴнд. 72, 17 дбндеже (ё.) виндѣ1.
93, 13 дбндеже йзрыется грѣш-
нолаѢ галаа. 93, 15 дбндеже
(Амвр. ’яко», С. ибо) правда
шкратіітся на сѣ'дх. 103, 33 дбн-
деже (ё.) еелш. 104, 19 дбндеже
(р.гуре) прійде. 109, 1 дбндеже
(ё. а.) положѣ'. 111, 8 дбндеже
(С. когда) воззрйтх. 122, 2
дбндеже оуцкдрнтх. 131, 5 дбндеже
оиряціѢ. 140,10 дбндеже (Т. іиш,
С. а) преіідѣ. 141, 8 дбндеже (Амвр.
«егда», Т. щіиш, С. когда) воз-
даси лміѣ. 145, 2 дбндеже (ё.)
если».
ДОСТОАНІС (ѵ) хЦроѵория, Ьге-
гесіііаз, Т. роззеззіо, зогз, ргюДіит,
Ъеегосііѣаз; б тер'.оэа'.аз|іб;, роззеззіо,
Т. рссиііиш)— достояніе: наслѣ-
діе.
ѵ.'і.,(роѵор.іа переводится также (см.
ниже): •наслѣдіе1.
2, 8 далѵл ТГі ілзі.ііііі достояніе
Твоё. 15, 5 Гдь часть достоянія
(Т. рганііі) лаосго-----------оустрояяіі
достояніе (Амвр. и С. «жребій»,
Т. зогіеш) лаоё. 15, 6 достояніе
лаое. 27, 9 блгвіі достояніе Твоё.
36, 18 достояніе йух. 46, 5
нзііра налах достояніе. 60, 6 дала
€сй достояніе. 67, 10 достоянію
Твоелаѣ'. 73, 2 жезла достоянія
Твоегю (разночт. къ: жезлблах
достоянія Твоегн)). 77, 62 до-
стояніе Своё презрѣ. 77, 71 до-
стояніе Своё. 78, 1 вх достояніе
Твоё. 93, 5 достоя'ніе Твоё швлб-
виша. 93, 14 достоянія Своегш
не шста'витх. 104, 11 оужс до-
стоянія вашегю. 105, 5 сх до-
стояніелах Твойдах. 105, 40 юлаер-
зй достояніе Свое'. 110, 6 до-
стояніе іазьікх. 126, 3 достоя-
ніе Гдне. 134, 4 вх достояніе
(-ерюі>сиаар.бѵ, роззеззіопеш, Т. рѳ-
сиііиш, С. собственность). 134,
12 дадё озёл\лю нух достояніе, до-
стояніе ІЙлю. 135, 21 давшела^
зелалю йух достояніе. 135, 22
достояніе Інлю.
ДОХНОВСІЦв (т]
іпзрігаііо, Т. Паіиз) — дуновеніе,
вѣяніе.
17,г 16 ю доуновспія д^уа.
Древенъ (аруяіо:;, апНцииз,
Т. ргізсиз, ргізііішз) — древній,
прежній, давній.
ар/аТо; переводится также (см. ниже):
«первый».
43, 2 во дііс^а древниух. 88,
50 гдѣ' с^тіі ла.ати Твоя древнія
(С. прежнія, Т. ргізііпа). 138,
5 вся послѣдняя н древняя (Амвр.
«спреди и созади», Т. гѳіго еі ап-
іо, С. сзади и спереди). 142,
5 ііолаян\:ух дни древнія.
ДРСІіО (тб сбѣоѵ, 1і<тпиш, Т.
іігіюг) — дерево.
1, 3 іако дрёво. 95, 12 дре-
ва л’аг.рдііпая. 103, 16 древа поль-
ская. 104, 33 сотрьі всякое дрё-
во. 148, 9 древа плодоносна.
древАііъ (тйѵ ^6Хо)ѵ, Попо-
лни)— состоящій изъ деревъ.
73, 5 гако вх д^вра'вѣ дрёвя-
пѣ (Амвр. <на связь древа», Т.
сопіга ішріеха 1і§;па, С. на сплет-
шіяся вѣтви).
ДРеЛІШІІе (6 ѵоаса^ріб;, йог-
шііаііо) — дреманіе.
дрождіе П8 д ш а
131, 4 вѢждолаа лАОЙлАа дрелААнк.
ДРбЯіДІб (6 триуіа;, йвх, Т.
йесез)— дрожди.
74, 9 дрождіе сгш не нсто-
іріІСА. г
ДРУГЪ (б сріко;, авііспз)—
Другъ.
37, 12 лрЪ'зи лаой. 87, 19
оѵдалнла есй ш ласнс дрУга. 138,
І7 зѣлш че'стнн кьішл др^зи (Амвр.
и С. «помышленія», Т. со^ііаіі-
опез).
ДУБРЛИЛ (б ор'->рлс, сопдепзшп,
зііѵа, Т. зііѵа)— дубрава: лѣсъ
(густой, дремучій).
28, 9 йікрьіета дѴвравы (С. лѣ-
са). 73, 5 гакш ігл дѴкрлвѣ дре-
ванѢ (Амвр. «па связь древа»,
Т. сопіга ііпріеха Іщпа, С. на
сплетшіяся вѣтви). 79, 14 вепрь
ш дѴвравы (Амвр. «дубравный»,
Т. зуіѵѳзігіз, С. лѣсной). 82,
15 огнь попадали дй;равы (С. лѣсъ).
131, 6 ва поллуа д&рлвы (Амвр.
«дубравныхъ», Т. йаііагіз, С. Іа-
рима).
ДУБРЛЙбПЪ (ТОО ОрО[1об, 8І1-
ѵю. зііѵагшп, Т. вііѵезіег, зііѵа?)—
дубравный, лѣсный.
49, ТО звѣріе д^вра'впін (С. въ
лѣсу). 95, 12 древа д^вравплА.
103, 20 звѣріе д^вравнііг (С. лѣс-
пые).
ДУХЪ С6ДТЙЙ (тд ІЬебиа
-6 "Аую^, брігііпз бапсінз)— .
Духъ Святый, Духъ Божій, Духъ
Господень, третіе Лице Святой
Троицы.
50, 13 Дуа Твоегш Стагш.
50, 14 ДуолАа ВлчпплАа оутвердй
ЛАА. 142, 10 Дуа Твой Б.агііі
наставита лаа.
ДУХЪ (то тгѵсбря, зрігііиз) —
духъ (вообще).
10, 6 д^уа (Т. ѵевіиз, С. вѣ-
теръ) варена. 17, 16 ш доуно-
вепіА д^уа. 30, 6 предложи д\,:уа
лаой. 32, 6 дуома оуста Сгш. 33,
19 слАирспныА д^уолАа сіісета. 47,
8 д^уолАа в^рныма (Амвр. и С.
«вѣтромъ восточнымъ», Т. Енго)
сокрѴшііііш корлгілн. 50, 12 д'ууа
права ѵѵііііоніі. 50, 19 д^уа со-
крѴіпс'па. 75. 13 шелАЛКчііслАІІ' д^-
ун кііазсй. 76, 4 лАалод^іпство-
ваше Д^у» лаой. 76, 7 іАжаше
д^уа лаой. 77, 8 не оувѣрн са
БголАа д^уа своегш. 77, 39 д^уа
і (Т. ѵепішп, С. дыханіе) уодлй.
102, 16 д^;уа (Амвр. и С.
«вѣтръ», Т.„ѵѳпіиз) пройде. 103,
4 творлй Дгглы Своа д^ун (Т.
ѵепіоз, С. духовъ). 103, 29
шйлАешн д^уа. 103, 30 послеши
дуа Твоего. 105, 33 прешгорчн-
ша д\'уа ?гш. 106, 25 ста д^>уа
(Т. ѵспіиш, С. вѣтеръ) варена.
118. 131 прнвлекбуа дЪ'уа (Амвр.
«дыхаю», Т. анііеіо, С. вздыхаю).
134, 17 д^уа (С. дыханія) но
оустѣуа йуа. 138, 7 калАЮ ііойдУ
ш дуа Твоегш. 141, 4 впегда
изчездти ш ласнс д^у^ лАоеллѴ. 142,
4 оупьі во ланѢ дхуа лаой. 142,
7 йзчезе д^уа лаой. 145, 4 йзьі-
дета д^:уа с’гш. 147, 7 дуік'та
д^уа (Амвр. и С. «вѣтромъ», Т.
ѵепіиш) ёгш. 148, 8 д^уа (Амвр.
и С. «вѣтръ», Т. ѵопіііз) варена.
ДУШИ (•<] ^ут;, апігпа, Т. апі-
піа, аігіпшз, ѵііа) — душа.
3, 3 глаголюта дУшіі лаосй. 6, 4
д^ша лаоа слаатс'са. 6, 5 йзвавп
д^ш^1 лаою. 7, 3 поуіітнта гакш
лева дЧні^ лаою. 7, 6 да поже-
не'та еуьш врага д^'шѴ лаою. 9,
24 ва пбуотеуа д^шн сноса. 10,
1 речсте дѴшіі лаосй. 10, 5 ііепа-
д\’ III л
119
д V ш а
іііідіпл спою л^'ш# (Т. апішиз).
Л?, .? положй совѣты Вй Д^ШІІ
моей. 7-5, 10 не шсташіши д^шѴ
мою. 16, 9 д'/ш^ (Амвр. и Т.
пѣть) мою шдерждша. 16, 13
ііу.г.аіпі д^ш^ мою. 18, 8 шкраціа-
ай д^шы. 21, 21 йзвави ш шр^жі'А
д^ш^ мою. 21, 30 дѴшд (С. жизни)
моа. 22, 3 д'/шѴ мою ширдтіі.
23, 4 д^шй1 свою. 24, 1 воздвн-
гбр д'ішѴ мою. 24, 13 д'/шл
епѵ во влпіуа водворіітсА. 24, 20
соурднй д\>ш^ мою, 25, 9 д^шй1
мою. 26, 12 не прсдаждь мене
ва д^шы (Амвр. «желанію», Т.
дѳзШегіо, С. на произволъ) ст\’-
жаюфнул міі. 29, 4 мою.
30, 8 д^іш^ мою. 30, 10 дѣ'шд
моа. 30, 14 пріАтн д^'шѴ мою.
32, 19 избавити ш смерти д^шы
йуя. 32, 20 дѴшл же наша чаетл
Гдд. 33, 3 ш Гдѣ іюувллнтсА дѴ
ШД МОА. 33, 23 ЙЗГ1ДВПТ7. Гдь
д^!шы рлв'л Овоііуа. 34, 3 рцы
дѴшіі моей. 34, 4 д^ш^ мою.
34, 7 дѴшй моей. 34, 9 д’мнл
же моа возрлдѴетсА. 34, 12 Без-
чадіе дѴпні моей. 34, 13 смирАул
постбм'л дѣтпѴ мою. 34, 17 оустрбй
д\ні\1 мою. 34. 25 г.лаго же дѣііпі
нашей. 37. 13 йі|і\’і|іііі д\ш\ мою.
38, 12 д\'ш\’ (Амвр. «желаніе»,
Т. ([ііоіі іпезі оі (ІонісІегаЬіІе, С.
краса) егѵ'і. 39. 15 йі|і\’і|іін ,Л'ш\’
мою. 40, 5 іізцѣлй д^іпЧ мою.
41, 2 желлета д’/ша моа. 41, 3
Л^ніл моа. 41. 5 іізліАуа нд ма
д^ііі^ мою. 41, 6 псіД'ю прн-
СКОрБІІД ССІІ, Д^ШС МОА. 41, 7
Д^ІІІД МОА СМАТССА. 41, 12 ВСіЛю
іірііскорБііа сен, д^ше моа. 42, 5
вск^ю прискорвна есй, дѴшс МОА.
43, 26 смнріісА вт. персть д^ша
(Т. ѵііа) нлніа. 48, 9 цѣп^ іізбдв-
лс'ні’а д’/шй (Т. ѵііае) своса. 48,
16 д^ш^ мою. 48, 19 д^нід е’гш.
53, 5 взыскдшд д^иА’ (Т. ѵііаш)
.мою. 53, 6 здет^ппіікті д^шіі (Т.
ѵііаш) моей. 54, 19 йзвлвптг
мйромг д^ш^ (Т. ѵііаш) мою. 55,
7 потерпѣшд д^шѣ7 (Т. ѵііаш) мою
(разночт. ждлуЛ’ д^шй моса). 55,
14 йзбдвилт. сей д^:ш^ мою.
56, 2 оуповд д^ша моа. 56,
5 іізкавіі дѣ;шѣ’ мою. 56, 7 СЛА-
кбінд д^шЪ’ мою. 58, 4 д^ш^
(Т. ѵіігв) мою. 61, 2 дѴшд мол.
61, 6 Д^ШС МОА. 62, 2 возжд-
да Теве д^шд .моа. 62, 6 дд
ІІСПОЛІІНТСА дѣ’шл моа. 62, 9
прнлыіе д^ша моа по Тепѣ. 62,
10 йскаша д^’шѴ мою. 63, 2
йзмй д’і'шЧ'1 (Ачвр. «животъ», Т.
ѵііаш, С. жизнь) мою. 65, 9
полбжшагш д^'ш^ мою. 65, 16
сотворй дѴшй мое'й. 68, 2 внп-
дбша воды до дѴшй моса. 68, 11
покрьіут. постомъ д^'ш^ мою. 68,
19 вонмй д^шй моей. 68, 21
поношеніе чдАше дѴшд (А.мвр. и С.
«сердце», Т. апішшп) моа. 68,
33 жива Б^детл дѣ’шл (Амвр. и
С. «сердце», Т. апішиз) наша.
69. 3 ні|і^і|ііп д^шѴ мою. 70,
Ю стрсг\'і|ііп дХ'пА1 мою. 70, 13
шіілсіістаюі|іііі дѴ:ш^ мою. 70, 23
Д^’іНЛ МОА. 71, 13 д^шы оувогнут.
сіісет/,. 71, 14 іізг.аіштл д^піы йут,.
73, 19 не предаждь звѣрелѵл д^;-
ш\’ (Т. ѵііаш)---------д^шт. (Амвр.
«живота», Т. саіегѵае, С. собранія)
оуіібгнул Тноііут, не злб^діі. 76,
3 швсржссА оутѣшнтисА дѴша МОА.
77, 18 воспроснтн Брашіід д^шамг
своіІлѵл. 77, 50 не поціадѣ ш
смерти д^'шті (Т. ѵііаш) йр. 83,
3 скончаваетсА д^’ша моа/ 85, 2
соуранй д^’шѴ мою. 85, 4 возве-
Д^ Ш Д
120
Д Ы ЛА И Т И С А
сели д'а'ш'а--------ки Тевѣ взлуи і
д\'ні^ ЛАОЮ. 85, 13 ИЗБАВИЛА ?сй
Д^ИіУ’ ЛАОЮ. 85, 14 ВЗЫСКАША дѣ'-
(Т. ѵііаш) лаою. 87, 4 йспбл- і
ИКСА 5ШЛИ Д^ШД ЛАОА. 87, 15
шрѣеши д^ш^ (В. огаііопет, Т.
пътъ, С. душу) лаою. 88, 49
ИЗБАВИТИ Д^Ні'а’ СВОЮ (Т. 86 ІрЗШп).
93, 17 ВССЛИЛЛСА БЫ ВО ЛДИ д'іІІІА
(Т. ѵііа) лаоа. 93. 19 возиссс-
лйша д'міЛ1 лаою. 93, 21 оуло-
ВАТИ НА д^шѴ првнич^1. 96, 10
урДНіІТИ Гдь Д^ШЫ ПрПБНЫуи СВОИМИ.
102, 1 БЛАГОСЛОВИ, Д^'ШС ЛАОА, ГдД.
102, 2 бллгословй, д\шё лаоа, Гдл.
102, 22 благослови, дУшс лаоа, ;
Гдл. 103, 1 БЛАГОСЛОВИ, ,\Ѵшё ЛАОА, 1
Гдл. 103, 35 бллгословй, дУ’ше .
лаоа, Гда. 104, 18 желѣзо прой-
де дѴшд 6ГШ (Т. Ір8б). 105, 15
ПОСЛА СЫТОСТЬ ВИ Д^ШЫ ПуИ (Т.
ІП І1І03 ІрЗОй). 106, 5 дЧшл (Т. [
апішііз) й\и ни нйуи йзчезе. 106. ।
9 ІІЛСБІТІІЛИ (?СТЬ Д&іЛ1 ТІ|іЧ, II д\'-
шѴ ЛЛчѴі|і\> ИСПОЛНИ БЛАГИ. 106,
18 ВОЗГІі'іШАСА д’ашл (Т. апііішз)
йуи. 106, 26 дУша йуя В7> зльіуи
тдАшс. 108, 20 глдгблюіриуи лУ-
КЛВЛА нл лУніУ’ ЛАОЮ. 108, 31
сйтй ш гоиАірпуи дУшУ' (Т. ѵііаш)
ЛАОЮ. 114, 4 ЙЗБАВН дУшУ ЛАОЮ.
114, 6 ШБрДТІІСА, дѣ’шё ЛАОА. 114, I
7 йзатл дУніУ1 ллою (Т. ше ірзиш). 1
118, 20 ВОЗЛЮБЙ дУ’НІЛ ЛАОА (Т. і
ірзѳ). 118, 25 прильпё зслалй дѴ- I
ША (Т. ѵііа) ЛАОА. 118, 28 воздре- ,
ЛАА Д^ШЛ ЛАОА. 118, 81 дѴшД ЛАОА.
118, 109 дУшл ЛАОА ви Твоею
(разночт. въ Адекс. сп. лао^ю) вьі-
н'?. 118, 129 ИСПЫТА АДУ’шД ЛАОА.
118, 167 соурлий дѴшл ЛАОА сви-
дѢиіа Твоа. 118, 175 жива бУ-
ДСТИ дУіНЛ ЛАОА. 119, 2 и’зблви
дУшУ? лаою (Т. ше). 119, 6 прн-
шелствовл дУшл лаоа. 120, 7 со-
урдийти д\:шЪ’ твою. 122, 4 нд-
по'.аііиса д’ашд наша. 123, 4 по-
токи прейде д^шд наша (Т. поз).
123, 5 прейде д^шл нлшд (Т.
поз). 123, 7 д^шд наша. 129,
4 потернѣ Д^ПІА ЛАОА ВИ СЛОВО
Твое: оуповл дѣ’шл лаоа на Гдл.
130, 2 возиссоуи д^’шѣ’ лаою —
—ВОЗДАСІІ дЧпіЧ7 ЛАОЮ. 137, 3
ОА?ЛАІІОЖІИ1ІІІ ЛАА ВИ д\>ШіІ ЛАОСЙ.
І38, 14 д\?іпл лаоа зіілети. 140,
8 не (ѵилай д^иЛ’ лаою. 141, 5
взыскдай д^'ш’а (Т. ѵііаш) лаою.
141, 8 йзведй из телАіпіцы д^'ш^
(Т. ѵііаш) лаою. 142, 3 погнл
врлги д^шй1 ЛАОЮ. 142, 6 дѴшд ЛАОА
глкш зсла.аа везводплА Тевѣ. 142, 8
ки Тевѣ вздуй д\'ш^ лаою. 142,11
изведеніи ш печали дѣ’шѴ лаою. 142,
12 гіог\’бііши ВСА СТ^ЖДЮІ|1ЫА дѣ’шй
лаосй. 145,1 ѵвллй, д\’ше лаоа, Гда.
ДХ1ШТИ (~чгТч, Пате, Т. ѳГ-
ГІаге)—подуть.
147, 7 дупсти (С. подуетъ)
д’іуи &
ДШИ Гіііа)—дочь,
дщерь.
9, 15 во вратѣуи дірёре Сішпи.
44, 10 діцери царый. 44, 11
сльішн, діцй. 44, 13 дірй Тѵровд.
44, 14 слл'ва дірере црёвы. 47,
12 діцери ІѢ'де'йскіА. 72, 28 во
врлтѣуи дірере вішни (всей этой
фразы у Амвр. п Т. нѣтъ, С...
дщери..,.). 96, 8 возрлдовдшдсА
дірерн шейскіА. 105, 37 дірсри
своа. 105, 38 и дірёрей. 136, 8
дірй (Т. §-епз) Еавѵ’.ашна шкданнаа.
143, 12 дірери иуи оудовреиы.
ДЫіІПІТІЮА (ха-ѵіСга&ас, Гп-
ші^аге, Т. Гишаге)—дымиться.
переводится также (см.
выше): «воздыматися».
л ы ЛА й
121
дѣло
103, 32 ІіриКДСАЛЙСй ГОрДЛАЙ,
іі ДЫЛАйТСЛ.
ДІіМІ’Іі (б хятсѵб;, Гишнз)—
дымъ.
17, 9 взыде дьілай. 36, 20
іакш дылай йзчезбшд. 67, 3 гакш
йзчездетй дьілай. 101, 4 гакш
дылай.
ДЫХДНІ6 (?] тгѵотг), зрігііиз, Т.
апіта)— дыханіе: душа, духъ,
живое существо.
150, 6 всякое дыудніе (С. все
дышущее) дл увд'литв Гдд.
Д’ББИ (?] карЭгѵо;, ѵіг^о;
мгогя;, зиѵепсиіа, Т. риеііа)—дѣ-
ва, дѣвица.
44, 15 приведѢтсл цріб дѣвы.
67, 26 посредѣ дѣва (ѵеаѵіошѵ)
тѵлАПДННИца. 77, 63 дѣвы йуа
не шсѣтшвдиы БЫШД. 148, 12 й
дѣвы.
ДЪЛДНІб груаа'а, орегаііо,
Т. сніѣига, агз) — дѣло, работа.
103, 23 нл дѣланіе (С. рабо-
ту) свое. 106, 23 творлщіи дѢ-
ланіж (С. дѣла).
Д’ІШТИ ( еруаСез&яі, орегагі;
техтаіѵгіѵ, ГаЬгісаге) — дѣлать,
строить, сооружать.
ёр-р^еоГЬі переводится также (см. ни-
же): «содѣлатп».
57, 3 Беззаконіе дѣлаете (С.
составляете). 128, 3 нд урсвтѣ
лаос'лай дѣлдшд (Амвр. «орапіа», Т.
агаѵепті, С. сорали) грѣшницы.
Д’ІіЛАА, -АИ (ер-рСбр-ечо;, цілі
орегаіиг, орегапз, Т. циі орегаш
<іаѣ, циі ехегсеі, орегагіиз, орѳ-
гаіп сіапз, диі орегаіиг)— дѣлаю-
щій.
5, 6 дѣлдющый Беззаконіе. 6,
9 дѣлающій Беззаконіе. 13, 4
дѣлающій Беззаконіе. 14, 2 дѣллжй
правдѣ. 27, 3 съ дѢллющіілаи неправ-
дѣ не погѢбй ласнс. 35, 13 дѣлающій
Беззаконіе. 52, 5 дѣлающій Безза-
коніе. 58, 3 йзблви лаж ш дѣлаю-
щнуа Беззаконіе. 58, 6 дѣлдющыж
Беззаконіе (Т. регГісІе а^епііѣнз
іпідпііаіот зшпте, С. нечести-
выхъ беззаконниковъ). 63, 3
ш ЛАнбжествд дѢлдющиѵй иенрд'вдѢ
(С. злодѣевъ). 91, 8 дѣлающій
Беззаконіе. 91, 10 дѣлдющін Без-
законіе. 93, 4 дѣлающій Безза-
коніе. 93, 16 нл дѣлающыж Без-
законіе. 100, 8 дѣлдющыл Без-
законіе. 118, 3 не дѣлающій бо
Беззаконіе. 124, 5 съ дѢллющилаи
Беззаконіе. 140, 4 съ челшвѣки
дѣлдющилмі Беззаконіе. 140, 9
ш соблазну, дѣлающиуй Беззаконіе
(С. беззаконниковъ).
Д’ІііІО (тб ер-рѵ, орпз, Т. орпз,
асііо, Гасішп) — дѣло.
8, 4 дѣла персти Твоііу?.. 8,
7 пдд дѣлы рѣкѣ Твоею. 9, 17
вт. дѣлѣуй рѣкѣ своею оувйзё
грѣшникй. 16, 4 да не возглдгб-
ЛЮТЙ оустд лаол дѢлй чсловѣчсскнуй.
27, 4 даждь йл\й, Гди, по дѣлшлай
ИѴЙ------по дѣлшлхй рѣкѣ нуй.
27, 5 пе рдзѢлаѣшд вй дѣла (С.
дѣйствіямъ) Гднж, й вй дѣла рѣкѣ
іігш. 32, 4 всл дѣла Угш вй
вѣрѣ. 32, 15 дѣла йуй. 43, 2
возвѣстйшд налай дѣло. 44, 2
дѣла (Т. роешаіа, С. пѣснь) л\ол.
45, 9 видите дѣла Бжіл. 61, 13
возда'сн колаѣждо по дѢлшлай е’гш.
63, 10 возвѣстйшд дѣла Бжій.
65, 3 коль страшна дѣла Твой.
65, 5 видите дѣла Бжіл. 76, 12
полѵьнѣуй дѣла Гднй. 76, 13 по-
ѢчѢсй ВО всѣуй дѣлѣуй ТвоЙуй.
77, 7 не здеѢдѢтй дѢлй Бжіиѵй.
85, 8 по дѢлшлай твойлай. 89,
16 па дѣла Твол. 89, 17 дѣлд
122
егда
еврей
р^кл наівиуа йсправи--------дѣло
рѴка идшиуа йспра'ви. 91, 5 ва
дѣлѣул рѣ'кй Твоею. 91, 6 возве-
ли'чишася дѣла Твоя, Гди. 94, 9
віідѣша дѣла Ліоя. 101, 26 уѣла
рѣк^ Твоею. 102, 22 дѣла бгш.
103, 13 ш плода дѣла Твойуа.
103, 23 на дѣло. 103,24 воз-
велйчишася дѣла Твоя, Гди. 103,
31 возвесслйтся Гдь ш дѣлѣул
Свойул. 104, 1 дѣла <ігу). ІОі),
13 завьіша дѣла ^гю. 105, 35
навыкбшл дѢлшліл йр. 105, 39
Фсквсрнііся ва дѣлѣр йр. 106,
22 да возвѣстята дѣла бгш. 106,
24 ви'дѣша дѣла Гдня. 108, 20
дѣло (Амвр. «мзда», Т. рггеіпіипі,
С. воздаяніе) юволгаюіриуа лая.
110, 2 велія дѣла Гдня. 110, 3
дѣло вгю. 110, 6 крѣпость дѣла
Свойуа, возвѣсти. 110, 7 дѣла
р^ка ёгш. 113, 12 дѣла р’ька
человѣчсскиул. 117, 17 повѣллл
дѣла Гдня. 134, 15 дѣла р^ка
человѣчсскир. 137, 8 дѣла р&$
Твоею не презри. 138, 14 чЯ'днл
дѣла Тиоя. 142, 5 поѴчнуся во
всѣуа дѣлѣр Твойуа. 144, 4
восува'лята дѣла Тво<л. 144, 9 на
всѣр дѣлѣр ѢТи). 144, 10 дѣла
Твоя. 144, 13 привела во всѣр,
дѣлѣр Снойуа (этой фразы нѣтъ у
Амвр. иТ./С. дѣлахъ). 144,17
ПрПБСНй во всѣуа дѣлѣр Свойр.
е.
см. ОНЪ.
<ё>—вкн. п. среди, р. ед. ч. личнаго
мѣстоименія «оно».
§йРУИ (6 'Ерраёо;, НеЬгюиз,
отъ родоначальника Евера: «пре-
сельникъ», «странникъ», «при-
шлецъ»)—Еврей.
32 (въ надпис.) не надписана оу
ввре'й (В., Амвр., Т. и С. нѣтъ).
41, 1 не надписана оѵ ввр^й
(ЬХХ, В., Амвр. Т. и С. нѣтъ).
42 (въ надпис.) не надписана оу
Уврей (В., Амвр., Т. п С. нѣтъ). 70
(въ надп.) не надписана оу <3врей
(В., Амвр., Т. и С. нѣтъ). 90
(въ надп.)\\г надписана оу §вр(іі
(В., Амвр., Т. п С. нѣтъ)., 94
(въ надп.) не надписана оу бврей
(В., Амвр., Т. и С. нѣтъ). 95
(въ надп.) не надписана оу бврбіі
(В., Амвр., Т. п С. нѣтъ). 96
! (въ надп.) не надписана оу Уврб’й
I (В.. Амвр., Т. и С. нѣтъ).
«ЙФРЯЮ’Ъ см. ^ѴФРЯ'ОЪ.
§ГДіі (б'-аѵ, СШ11, Т. ([ішііі; гѵ -ф,
сшп, скші, Т. с[иит; тр:**, еціап-
сіо, Т. розЦііат; огг, сиш, диап-
сіо) — когда.
оте переводится также (см. выше):
<внегда>.
2, 12 егда (С. ибо) возгорится.
21, 25 егда (еѵ тф) воззвлуа.
31, 4 егда (гѵ тф, Амвр., Т. н С.
нѣтъ) оунзе. 36, 24 егда паде'ти.
36, 33 егда с^дііта. 47, 4 б’гдл
застѴпаета й (Амвр. «за тверды-
ню», Т. рто Іосо ееііѣо, С. какъ за-
ступникъ) .48,11 егда (Амвр. «бо»,
Т. пат, С. что) оувйднта. 48, 16
егда пріе'лалета. 48, 17 ^гдд раз-
і боглтѢстй человѣка, ині егда' оулшб-
і жится. 48,19 егда (Амвр. «яко»,
его
123
С Д И Н О ЛА Ы С Л € Н й
Т. дио<1, С. что) Блдгссотворйінн.
50, 2 е’гдл (т^іха, Амвр. «по»,
Т. розіднат, С. послѣ того какъ)
внйде. 57, 11 егда оувйдитй. 64,
1 егда (Зте, Амвр., Т. и С. нѣтъ
всей фразы) Х°™Х^- ^0, ^3
б’гдл воспою. 70, 21 егда (Амвр.
«яко», Т. дной, С. ибо) постыдатса.
71, 3 егда пр'іилгУ. 77, 34 егда
оувнвлше. 96 (въ надп.) егда (3"е,
Амвр. и Т. нѣтъ, С. когда) зелл-
лж егФ оустрожшес<ъ. 101, 1 егда
оуныстй. 118, 32 егда рдзширйлй
есй се'рдце лаос. 118, 171 е’гдл
ндУчйши. 119, 7 е’гдл глдголдуй.
126, 2 е’гдл (Амвр. «бо», Т. ііа,
С. тогда какъ) длстй. 126, 5
е’гдл (Т. пѣть, С. когда) глд-
голютй. 112 (въ пидп.) е’гдл
(оге. Амвр. п Т. пѣтъ, С. когда)
гоненіе.
§ГО, 6ГШ, см. ОНЪ.
<егШ>—род. п., «его»— впв. п. ед. ч.
муж. и среди, рода личнаго мѣстоименіи
«онъ», «оно».
егшже, ёгбже, см. йже.
«егШже» —род. и., «егоже»—ѵин. и.
относительнаго мѣстоименіи муж. рода
«иже» и средняго «еже».
егѴпетекъ (тоб Аір-тоо,
іЕ^уріі) — Еіипетскій (Египта).
77, 12 Вй ЗСЛАЛЙ Чгѵ'нстстѣіі.
77, 51 вй зслалй (‘гѵііетсткіі. 80,
6 (О ЗСЛАЛЙ (іГАЧІСТСІіІій. 80, 11
ш зслалй <лг\:іістсіііл. 134, 8 пер-
венцы, (ЛГѴ;пеТСІІІЛі.
бГѴН^ТЪ (б Аіу’д-тос, ж^у-
ріпз, по Евр. Мппраимъ: «замкну-
тое, огражденное мѣсто») — Еги-
петъ (страна).
67, 32 прійдУтй ЛАОЛНТВСНИИЦЫ
Ф бгА'ПТА. 77, 43 ПОЛОЖИ во
бгѵптѣ. 79, 9 віноградй йз бгѵптд.
101, 23 во„ бгѵпетй. 101, 38
возвесслйсж Егѵпстй. 105, 7 во
бгѵптѣ. 105, 21 во §гѵптѣ. 113,
1 шп ёгѵпта. 131, 9 посредѣ те-
вё, бгѵпте. 135, 10 пордзившеллУ
бгуптл.
6ДД (|П), нштнршб, Т. ап; ара.
егцо, Гогзііан, Т. иѣідпе) — лн
(вопросит. частица).
ара переводится также (см. ниже):
«убо» и <убш>.
29, 10 е’да йсповѣстсл. 40,
9 е’да (Амвр. «егда», Т. и С.
пѣтъ) спжй нс приложйтй воскрес-
нути. 19,13 е’дл галАй лажсд юнчд.
72, 13 е’да (разночт. суво, ара,
В. ег§’о, Амвр. <убо», Т. иіідне,
С. такъ) ксУе шпрлвдііуй. 76,
8 е’дл (С. неужели) во вѣки шрй-
истй. 76, /О е’дл (въ нѣк. сп.
т), В. апі, Т. ап, С. неужели)
। злг.Удстй. 77, 19 ёдл КОЗЛАОйіСТЪ.
77, 20 ёдл и’ улѣкй лаожстй дати.
81, 6 ёдл (С. неужели) во вѣки
прогпѣнасшпсл. 87, 11 еда (С.
развѣ) лАСртвылмі творйіпи чУдесл.
87, 12 ёдл (Г. или) повѣсть.
87, 13 ёдл (О. развѣ) познана
кУдѢ’тй. 48 е’дл ко (Амвр.
«почто», Т. ціюіъипі, С. па какую)
всУс создала ё<’й. 138, 11 ёдл
(ара, В. Гогйііап, Т. пііцие, С.
можетъ быть) тліл поперстй лаж.
ѵдііііоі;6і»стйойдти (ію>о-
ріа/ебеіѵ)—единоборствовать: бо-
роться одинъ па одинъ.
151 (въ надп.) ёдиноворство-
ваше на Голіаѳа.
единолійменъ (рчбтро-
то?, нпінз П10ГІ8, Т. зоіііаі’іпе) —
единомысленныіі: одинаково мы-
слящій.
67, 7 Гігй вселжстй ёдннолАЫ-
сленныж (Амвр. «едипочадствую-
щыя», Т. зоіііагіое, С. одинокихъ)
Вй ДОЛАй.
О Д И Н О ЛА Ы Ш Л е Н І € 124
С Д Ш ЛА й
6Д1ІНО2ИЫШ/1ёНІ6 (ті б^бѵоіа,
соіі8еп5іі5, нпапітііаз) — единомы-
сліе, единодушіе.
54, 15 ^оди^олай еднполАышле-
ніслаз (Т. спш Ггециепііа, С. вмѣ-
стѣ). 82, 6 совѣщаша СДННОЛАЫ-
иіленіелАа вкѣ;пѣ (Амвр. «сердцемъ
купно», Т. анііпів рагіѣиз, С.
единодушію).
ЕДИНОРОГЪ (о рочбхгрш;, нпі-
согпіз, Т. іпопосегоз) — единорогъ.
77, 69 созда гакш единорога
(Амвр. «чертоги высокія», Т.
ехсеізіз, С. небо). 91, 11 возне-
сстса гакш единорога рога лаой.
единороденъ (іюѵоѵе^с, в.
и Т. ипісиз, одинокій) — едино-
родный.
См. ниже: «единородъ».
21, 21 единородною (Амвр.
«единородную», Т. іпіісаш, С.
одинокую) лаою. 34, 17 едино-
родною (Амвр. «единородную»,
Т. ппісат, О. одинокую) лаою.
единородъ (ишіі-
си8, Т. зоШагііАз) — единородный.
См. выше: «единороденъ».
24, 16 гакш едннородй (Амвр.
«единъ», Т. зоІИагіиз, С. одинокъ).
едИНОРОЖЬ (тшѵ рочохерштшѵ,
ипісогпіит) —единороговъ (едино-
рога).
21, 22 ш ршгй е’диноршжь (С.
единороговъ). 28, 6 гакш сына
едннорожь (С. единорога).
единою («-а?, зетеі)—одна-
жды.
61, 12 единою глгбла Бга. 88,
36^ единою КЛАУСА.
едЙНЪ,-Я,-О(гк, рі«,'ёѵ, иииз,
шіа, ипшв; рб>о;, рб^, рбчоѵ,
зоіиз, зоіа, зоіит) — одинъ.
4, 9 единаго (р., В. зіпдиіа-
гііег, Т. зоіиз, Амвр. и С. «единъ»)
на «упованіи вселила лаа е’он. 13,
3 нѣсть до едйнагш. 23 (въ надп.)
едйііЫА (В. ргіша, А. и Т. нѣтъ,
С. въ первый день) ш сі?бпштй.
26, 4 едино просйуа ш Гда. 32,
15 создавый на едйнѣ (хятя рбчяс,
зі^іііаііш, Амвр. «купно», Т. ра~
гііег, С. всѣхъ) сердца йуа. 33,
21 пн едина ш нііуа сокр^шйтсА.
50, 6 Тсіііі Едн'ііолаѢ’ (р.) согрѣ-
нійул. 52, 4 нѣсть до едйнагш.
70, 16 Тсг>е Чдйиагш (р., С.
единственно). 71, 18 творАй чу-
деса §дйий (р.). 81, 7 едина ш
кназсй. 82, 19 Тьі Едина (р.)
Вышній по всей зслаліі. 83, 11
гакш л^чше день едина (Т. ипиз).
85, 10 Тьі есй Бга едина (р.).
105, 11 пи едина ш нйуа йзвьість.
108, 13 ва родѣ еДЙнѣлАа (Амвр.
«другомъ», Т. аііега, С. слѣдую-
щемъ). 135, 4 сотвбршелА^ чуде-
са веліА (•‘дйнолаѴ (р.). 135, 7
сотибрпіслЛ1 свѣтила неліА <?дйно-
ла^> (р., В., А., Т. и С. нѣтъ).
140, 10 едііпа (хяся рбѵя;. зіп-
іхпіагйег, А., Т. и С. нѣтъ) еслАь
аза. 148, 13 вознсссса й.ааа
Тогш Едйнагш (р.).
едШ/ІКЖЪ (тоб ’Ебшр, Ейот,
Т. Есіоіпюиз) — Едомовъ (Едома).
Срвн. ниже: «Ідумейскъ».
136, 7 ПОЛААНЙ, Гдн, сыны
8дшласкіа.
едшжъ (б ’ЕбсЬр, Миіпюа,
Ейошаеиз, съ Евр. «красный»,
«червленый») —Едомъ.
Срвн. ниже: «Ідумеа». Сіе имя въ Св.
Писаніи употребляется различно: пли
какъ прозваніе Исава, родоначальника
Идумеевъ, пли какъ имя цѣлаго народа
и государства, пли какъ названіе страны
(Идумеи).
59, 2 и порази <>дшлад (Т.
Ейоіпжоз, С. Идумеевъ).
е ж е
125
е р л\ ш н я
ёже см. ЙЖе.
«еже»—пм. и впн. пад. ед. ч. средняго
рода относительнаго мѣстоименія «иже».
Иногда «еже» употребляется въ значеніи
союза.
ёЗСРО (т; Хщіѵт}, 8Іа§тішп) —
озеро.
106, 35 положила ^сть пусты-
ню во езера вшдндж. 113, 8
шерацішагш калинь во ез^сл вшила.
ей см. онъ.
«ей»—дат. пад. ед. ч. жен. рода лич-
наго мѣстоименія «она».
ёиже см. иже.
• ейже»—дат. пад. ед. ч. жен. рода
относительнаго мѣстоименія «яже».
елей (то ёХяюѵ, оѣчпп)—елей
(масло оливковое, въ просторѣ-
чіи—деревянное).
4, 8 и) плода іішеин'цы, віпа и
(.\сл (А. и Т. пѣтъ. С. и елей).
22, 5 сулластплк есй ^леолля (Т.
пп^иепѣ)). 44, 8 по.іъі'зл---------
елс'елѵл радости. 54, 22 паче ^лёа.
88, 21 Юкк стылхя Жойлль по- і
лілзлуя. 51, 11 ни е;леи ліастйтѣ
(В. іп шіяегісогсііа нЬегі). 103,
15 оулѵаститн лице сле'ели. 108.
18 ілііш слей на вшети. 108, 24
ёлса (Т. ріп^иейіпе, С. тука)
ради. 140. 5 елей (Т. итідиепіит)
же грѣшпдгш дл не налыститя гла-
вы л\оеж. 151, 4 поллаза лѵл
елеелхй (В., А. и Т. нѣтъ) пол\л-
заіііж Свосно.
еЛёіІІі (6 и ѵ] еХа^о;, сегѵиз)
—олень.
17, 34 сонершл'дй позѣ алой
гакш е-'біпі (С. оленьи). 28, 9
глася Гдсиь, свершающій сле'ни (С.
ланей). 41, 2 желаетя елень (С.
лань) на источники водиыа. 103,
18 горы кысшкіж еле'ие-ш (Амвр.
«козамъ дивіимъ», Т. гцрісарга-
гит, С. сернамъ). I
ё/ІИІіШ (ха&’ б'доѵ, циапіит,
Т. диат)—какъ.
102, 12 елнкш шстоатя востб-
цы 'Запади.
еЛИКЪ (бзо;, дпіеипцие, еріап-
іиз, Т. дтизсріатп, циізцие, еріі)—
какій, коликій: который; что.
1, 3 ?лйка (С. что) дціе тпо-
рйтя. 65, 16 е’лнкл (С. что) со-
твори. 70, 20 слйкн (А., Т. и
С. нѣтъ) іл’нйля ЛМІ СС|І- 73, 3
блика (А. «вся», С. все) л&л'вно-
ва врага. 77, 3 слива (С. что)
сльініауолля. 77, 5 блика (С. ко-
торый, Т. фіаё) заповѣда. 85, О
блики сотворііля сей. 108, 11
Слива (В. пѣтъ, С. что) с^ть.
113, 11 слива (С. что) вос^отѣ.
134, 6 елйкл (С. что) носуотѣ.
ё/НЛІГІі (б А’іраѵ, Етан, Т.
Нетапнз, съ Евр. «вѣрный»)—
Еманъ, пзъ сыновъ Зары или
Зераха, сына Ѳамарп.
Еману приписывается 87 й псаломъ.
87, 1 еман^ іилтліінн)?.
ёжй см. бпъ.
«ему»— дат. пад. ед. ч. муж. и сред.
рода личнаго мѣстоименія «онъ», «оно».
ёдпж см. иже.
«амрке>—дат. пад. ед. ч, муж. и сред.
рода относительнаго мѣстоименія «пже»,
ёпіекоіютно (^ ёлітло-ц,
ерізсораіпз, Т. спгаііо)—епископ-
ство.
108, 8 епіснопство (А. «на-
чалство», С. достоинство) егш дд
прійлхетя йігя.
ёРДІШИІЙЖСНЪ (ТОО 'ЕР11Ш-
ѵсгср., Негтопіііп, Т. Негшопііа-
гпіп)—Ермопскій (Ер.мона).
41, 7 ш землй Іордански й
ерлмшіійліеки (А. «Ермонски», С.
Ермопа).,
ёРЖШПЪ (б 'Ерр-шѵ, Негтоп,
ершдіе в а
126
ССЛУЬ
съ Евр. «выдавшаяся вершина
горы >)—Ермонъ—южный, самый
высокій горный хребетъ Антп-
ливана.
88, 13 ДГлвюра й Орлмѵнй ш
имени Твослѵл возрлд^етасл.
оршдіойъ (тоб ёршоюй, Ьего- I
сііі, Т. сісопію)—аистовъ (аиста).
103, 17 ершдіеко жн.міі|к прсд-
водителств^етл йлмі. I
<3011 см. ООіІІІі.
60/111)1 см. 60/Ші.
60Л1Е—есмь.
-Здѣсь собраны еще слѣдующія формы:
«еси», «есть», «есмы», «есте». Прочія же
формы см. выше, подъ «быти», іі ниже, ।
подъ «суть», «сый». Нерѣдко эти формы |
вспои, глагола бываютъ сокрыты въ |
Греческомъ текстѣ,—въ такихъ случаяхъ
въ Слав. стоитъ знакъ плюсъ (->-).
2, 6 поставлена ч-еелш (В. знш).
2, 7 Она /Пой есй (еТ, В. и Т.
ез). 3, 4 злст<>пннка лаой есй
(еі, В. ез, Т. ез). 3, 8 порд-
зйла ч- есй-----сокр^шіілл -+- сен.
3. 9 Гдне есть (В. езі, Т. ез/)
спніс. 4, 2 рлснрострлніі.ѵл ч—
лѵьч-е’сй. 4, 8 дллач-еей. 4, 9
вселйлач-лѵьч-еей. 5, 5 Ты есй
(еі, В. и Т. ез). 5, 6 вознена-
видѣла ч-ее и. 5, 13 вѣнчАлач-есй.
6, 3 нёмоірена есліь (е’.р.', В. п
Т. зпш). 7, 4 діре есть (ё'атіѵ,
В. и Т. езі, С. есть). 7, 7 зл-
повѣддлач-еей. 8, 3 совершнлач-
есй. <9, 4 шсновдлач-есіі. 8, 5
что есть (езт'.ѵ, В. езі, Т. е,8І, С.
есть) человѣка. 8, 6 оумАЛИлач-
е’сй-----вѣнчллач-еей. 8, 7 по-
стдвнлач-еей-------покорйлач-еей.
9, 5 сотворилач-еей-------сѣлач-
есй. 9, 6 злпрети'лйч-еей--------
потревйлач-е’сй. 9, 7 рдзр^шйлач-
е’сй. 9, 11 не шстдвплач-е’сй.
9, 17 знделіьч-есть (Т. поіиш.
зе Гесіі, С. познанъ былъ) Гдь.
9, 24 увдлйліьч-ёсть---------влдго-
словйлм.ч-ёсть. 9, 35 шстдвленач-
ёсть (В. езі). 9, 38 оусльішдлач-
ёсй. 10, 3 совершйлйч-е’сй. 11,
5 кто палій Гдь есть (ёотіѵ, езі,
Т. еззеі). 11, 9 оулшбжилйч-еей.
13, 2 лціе есть (га-іч, В. езі,
Т. зіі, С. есть) рлз^лѵѣвд'лій. 13,
в оуіюіыпіе ?гш есть (ёа-іѵ, В.
езі, Т. езі). 14, 4 оуішчиженач-
ёсть (В. езі, Т. езі). 15, 2 Гдь
л\6й (уей (еі, В. и Т. ез) Тьі.
15, 5 Тьі есй (еі, В. ез) оустролі-
Лій. 15. 6 держлвно есть (еатіѵ,
В. и Т. езі). 15, 8 ш десною
ліене есть (етсіѵ, В. езі, Т. е8і).
15, 11 скдзалйч-лміч-^сіі. 16, 3
НСК^СІІЛЙ ч-е’сй----посѣтіілйч— $сй
------йсіі^сйлач-лъьч-есй. 16, 6
ОуСЛЬІШЛЛЙЧ-Л1АЧ-€СЙ. 17, 31 з Л-
іріітитель есть (еатіѵ, В. и Т. езі).
17, 35 положилйч-еей. 17, 36
ддлач-лиіч-еей. 17, 57оуширнлйч-
есй. 17. 40 преііо<ьслллч-лѵьч-
еей---сіьь.ѵ/, ч- есй. 17, 41
ддлач- лмі ч-е’сй-----потрсыіла ч-
есй. 20, 3 дл.ѵлч-еей. ,20, 4
предвлрнлач-еей-------положйлач-
есй. 20, 5 просйлач-есть----------
дллач-е’сй. 21, 2 вставилач-лілч-
есй. 21, 5 іізвдвплач-еей. 21,
7 еслш (еёрье, В. и Т. зпш) червь.
21, 10 Тьі есй (еі, В. ез, Т.
зіз). 21, 11 привержеіійч-есліь —
— Ега л\6й есй (еі, В. ез, Т. зіз).
21, 16 свелйч-лілч-еей. 21, 29
Гдне (есть) (ЪХХ нѣтъ, В. езі, Т.
езі, С. есть) Пртвіе. 22, 4 со
лінбю еси (еі, В. ез, Т. ез).
22, 5 оуготбвдлач-е’сй-------оулуд-
стилач-еей. 23, 2 шсновдлйч—юч-
есть------оуготбвдла ч— іс ч— есть.
23, 8 кто есть (ёэтіѵ, В. езі, Т.
езі). 23, 10 кто есть (ёстіѵ, В.
с с ла ь
127
€ С ЛА Ь
езі, Т. езі)------Той есть (ёа-іѵ,
В. езі, Т. езі). 24, 5 Ты есй
(еі, В. ез, Т. ез) Бга. 24, 11
лмібгь бо есть (ёагіѵ, В. и Т. езі).
24, 12 кто есть (ез-іѵ, В. и Т.
езі, С. есть). 24, 16 іійціь еелль
(еірі, В. и Т. зшп). 25, 3 пред
Очиллд ллойллл есть (ёапѵ, В. езі,
Т. езі). 27, 8 заційтіітсль сплсё-
ній уріетл Своегв) есть (ёзхіѵ, В.
и Т. езі). 29, 2 подЯлач-л\Яч-
еей, й не возвссслйлач-есй. 29,
3 йзцѣлйлач-лѵйч-ёсй. 29, 4
возвела ч- есй------спла ч- лаЯ ч-
е’сй. 29, 8 шврдтйлач-жеч-е’сй.
29, 12 шврдтнлач-еей-----------рдс-
терзлла ч— есй - - ирспоЯслла ч-
лѵьч-е’сй. 30, 4 іірііііѣ;киі|іс л\ос
есй (еі, В. и Т. ез). 30, 5 Ты
есй (еі, В. ез, Т. ез) здфйтитсль.
30, 6 йзвдвилач-лѵьч-есй. 30,
7 вознсилвіідѣлач-е’сй. 30, 8 при-
зрѣла ч— есй------спльч-есн. 30,
9 поставнлач-есй. 30, 15 Ты есй
(еі, В. и Т. ез) Бга. 30, 20
скрыла ч-е’сй-----содѣллла ч- е’сй.
30, 23 швёржеиач-еслАЬ (В. п
Т. зшп)------оуелышдлач-еей. 31,
2 ниже есть (ёахіѵ, В. езі, Т.
поп іпезі). 31, 5 іѵстлвилач-есй.
31, 7 Ты есй (еі, в. II Т. ез)
привѣжиі|іе. 32, 12 ел^аіе есть
(ёахіѵ, В. езі, Т. езі, С. есть).
32, 20 здіцйтитель нлша есть
(ёахіѵ, В. п Т. езі). 33, 13 кто
есть (ёахіѵ, В. езі, Т. езі) чело-
вѣка. 34, 3 спніс твоё еелль (аіріі,
В. и Т. зшп). 34, 22 вйдѣлач-
е°сй. 35, 8 оуллнбжила ч-е’сй (Т.
езі). 36, 37 іакш есть (ёахіѵ, В.
зшіі, Т. еззѳ, С. есть). 36, 39
здіцйтитель йуа есть (ёас.ѵ). 37,
3 оутвердйлач-есй. 37, 18 предо
лапою есть (ёапѵ, Т. йіегіі). 38,
5 кое есть (ёахіѵ, В. езі, Т. зіі).
38, 6 положйлач-еей. 38, 8 щ
Теве есть (ёохіѵ, В. и Т. езі).
38, 9 дллач-ллЯч-е’сй. 38, 10
сотворила ч- е’сй. 38, 12 нлкл-
здлач-еей-------йстлжлач-е’сй. 38,
13 аза еслАЬ (еіріі, В. и Т.
зшп). 39, 5 елЛ:же есть (ёахіѵ,
В. езі). 39, 6 сотворйлач-есй.
39, 7 не восуотѣлач-есй (Т. ез)
•— •— свершнлач-л\й ч-е’сй------не
взыскалач-е’сй. 39, 8 пііедноч-
есть (В. и Т. езі). 39, 10 рлз-
$ллѣлач-есй. 39, 18 ннірь еслаь
(еі|л-, В. И Т. зшп)-------ЗЛфЙти-
тсль лабй есй (еі, В. и Т. ез).
40, 4 іѵкрдтйлач-есй. 40, 12
восуотѣла ч-л\Я ч-е’сіі. 40, 13
оутвердіілач-лѵьч-еей. 41, 4 гдѣ
есть (ётаѵ, В. езі, Т. езі). 41,
6 прискорвил е’сй (гТ, ез). 41,
10 здет^пникач-лдбйч-еей (В. ез),
почто лдЯ здвьілач-еей (В. ез).
41, 11 гдѣ есть (гапѵ, В. езі, Т.
езі). 41, 12 прискорвил е’сй (еі,
В. ез). 42, 2 Ты е’сй (еі, В. ез,
Т. ез)-------цірйн^ла ч- лѵь ч- есй.
42, 5 прискорвил е’сй (еТ, ез).
43, 2 содѣлллач-еей (В. ез, Т.
зіз). 43, 3 ндсддйлач-Яч-есй,
ѵ.івлбвнлач-еей люди, и и’згналач-
е’сй. 43, 4 влговолйлач-еей (т.
ѳгаз). 43, 5 Ты есй (еі, В. ез,
Т. ез). 43, 8 сплач—боч—есй нлеа
------посрдллйла ч- е’сй. 43, 10
шрйп^лач-еей, й посрллАЙлач-есй.
43, 11 возврлтйлач-еей. 43,12
длла ч- есй-----рдзеѣлла ч- ны ч-
е’сй. 43, 13 шдллач-е’сй. 43,14
поло?кйлач-есй. 43,15 положйлач-
е’сй. 43, 16 предо лапою есть
(ёатіѵ, В. езі). 43, 19 оукло-
ийлач-еей. 43, 20 слАНрйлач-есй.
44, 8 возліОБЙлач-есй---------воз-
е с ла ь
198
€ С ЛА Іі
нсплвйдѣлич-есй. 44, 12 Той
есть (ёапѵ, В. езѣ, Т. зіѣ). 45,
5 ѵѵстііллч-ёсть. 45,11 Дзи еслАь
(еір.і, В. зипі, Т. еззе). 47, 4
Зіілслаьч-есть. 47, 15 Той есть
(ёат'.’>, В. езѣ, Т. езі, С. есть).
49, 6 сУдьь есть (ёато, В. езі,
Т. еязе, С. есть). 49,ѵ 7 еслАь
(г’іВ., В. зиш, Т. 8Іііі) Ази. 49,
11 со Лінбю есть (ёапѵ, В. езі,
Т. ЗІПІ). 49, 12 /ІІОЛ БО есть
(ёсшм, В. езѣ, Т. езі). 49, 17
вознсндніідіі.ѵа -і- е’сй наказаніе, й
шерглич-есй. 49, 18 вйдѣлич-
е’сй------ТСКЛИ -I- есй-------ПСЛЛ-
гАлич-ёсн (Т. езі). 49, 20 кле-
ветали ч- е’сй-----полагали ч- е’сй.
49, 21 сотворили ч-еей--------воз-
пспі|квАлич-ёсй. 50,5 предо лапою
есть (ёсгаѵ, В. езѣ). оО, 7 ъ\-
чатич—еслаь (В. и Т. 8ііт). 50,
8 возлюбили ч- есй---------гавйлич-
ЛАЙн-есЙ. 50, 18 восхотѣли ч—
есй. 51, 4 сотпорплич-е’сй. 51, і
5 ВОЗЛІОІіЙЛ'ЛЧ-ССЙ. 51, 6 позлю-
Біілич-е’сіі. 51, 11 соткорйлич- I
есй. 52, 3 аціе есть (езтг>, В. |
езі, Т. зіѣ, С. есть). 53, 9 йзва-
вилич-лАійч-ёсй. 54, 15 паелл-
ждалсгич-е’сй. 55, 9 положйлич-
есй. 55, 10 Бги лаой есй (еі, в.
ѳз) Тьі. 55, 14 йзБа'внлич-ёсй.
57, 7 сокрУшйлич-ёсть. 57, 12
аціе оуі;ш есть (ёа-іѵ, В. езѣ, Т.
езі, С. есть) плоди првппкѴ, оуво
есть (ёатіѵ, В. езѣ, Т. езі, С. есть)
Кги. 58, 10 злстѴпппки л\бй е’сй
(еі, В. ез, Т. езі). 58, 17 вьілич-
еей (ёуеѵт;&т];, В. Гасіиз ѳз). 58,
18 ПОЛлбіріІИКИ ЛАОЙ есй (еі)----—
Еги заступники лаой е’сй (еі, В.
ез, Т. еззе). 59, 3 іѵрйнУлич-
ньіч-е’сй, й низложйлач-еей паси,
рлзгнішалсАч-е’сй (В. ез), й оуціе-
дрилич-ёсй (В. ез). 59,4 стржслич-
е’сй------СЛлУтЙ.АИЧ-ёсЙ. 59, 5
поклзалич-ёсй-------напоили ч- е’сй.
59, 6 далич-е’сн. 59, 9 іИбй
есть (ёа-іѵ, В. езѣ) Галаада, й
/Ной есть (ёз-'.ѵ, В. езѣ) /Пандссій.
60, 3 вознеслиЧ-ЛААЧ-есй, наста-
ВНЛИЧ-МЛЧ-е’сЙ. 60, 4 сылич-
е’сй (ёуетт^т];, В. (асіпз ез). 60,
6 ДЛЛЛЧ-есЙ. 62, 8 БЬІЛИЧ-еСН
(ёуеѵт^т;;, В. ѣшкіі, Т. Гпіззе).
64, 5 йзвралич-еей. 64, 10
ііосѣтйлич-есн зслалю, й оупо-
йлич-еей Ю, Оу.ААІібжНЛИЧ-е’сЙ-----
суготбпалич-есй--------такш (есть).
65, 10 йскУсйлич-пьіч-есй, Еже,
рлзтксгли ч- ньі ч— есй. 65, 11
ввелич-ньіч-еей--------положили ч-
есй. 65, 12 возвслич-е’сй----------
извели ч- есй. 67, 10 совер-
шили ч- есй. 67, 11 оугото-
вллич-еей. 67, 19 возшелич-еей
------плѣпіілич-еей------пріллич-
есй. 67, 29 соді'ілалич-есй (В. и
Т. ез). 68, 6 оувѣді.лич-есй. 68,
27 порлзйлич-еей. 68, 30 еслАь
(ей/'', В. зіііп) ази. 69, 6 нйі|іь
еслАь В. и Т. зиш)-----------------
йзвлвптсль лаой есй (еі, В. и Т.
ез). 70, 3 приііѣншірс лаос есй
(еі, В. ез, Т. езіо, С. будь). 70,
5 Тьі есй (еі, В. ез, Т. ея). 70,
6 Тьі есй (еі, В. ез). 70, 11
шстлвнлич-есть. 70, 17 паУчіілич-
ЛАЖЧ-есЙ. 70, 19 сотворили ч-
л\йч-есй. 70, 20 глвйлич-лайч-
е’сй------ШЖИВОТВОріІЛИЧ-ЛАгЬЧ-ееЙ
------возислич-.ААЖч-есй. 70, 21
ОуЛАІІОЖНЛИЧ- е’сй-----оутѣшилич-
ЛА<йч-есй (В. ез)--------возвелич-
ЛАЛЧ-е’с?. 70, 23 еенч-ИЗБЛВИЛИ.
72, 11 аіре есть (ёатіѵ, В. езі,
Т. еззеі, С. есть). 72, 16 трУди
есть (ёа-'>, В. езі, Т. езі). 72,
€ С Л\ Іі
129
е с л\ ь
18 ПОЛОЖИЛА ч- есй —• — низло-
жила ч-е’сй. 72, 23 оудсржллач-
е’сй. 72, 24 ндставиллч-ліліч-есй
------пріжлач-лѵйч-есй. 72, 25
лмі есть (бтсаруел. В. езі, Т.
еззеі). 72,27іютреыіляч-ссн. 72,
28 елго есть (ёотіѵ, В. езі, Т.
езі). 73,-1 шрйііУллч-е’сй. 73,
2 СТАЖДЛйЧ-есЙ---------— ИЗВАВИЛЛЧ-
е’сй-----всс.мілсл ч-е’сй. 73, 13
оутвердііла ч-есй-----стёрла ч-е’сй.
73, 14 сокрУшйлач-есй--------------
далач-е’сй. 73, 15 рдст6ргл7>-ь-
есй------и’зсУиііілач-есй. 73, 16
Твой есть (га-сѵ, В. И Т. езі)
день, и ТвоіЪ есть (ёатіѵ, В. езі)
н6і|іь: Тьі совершила ч-е’сй (В. ез).
74, 8 сУдіж есть (гзтіѵ, В. езі,
С. есть). 75, 8 стрл'іііснл е’сй
(еі, В. ез, Т. ез). 75, 9 сотво-
рйлач-е’сй. 76, 15 Тьі есй (еі,
В. ез) Бга— — скдзл'лач-е’сй. 76,
16 ИЗБАВИЛА-)-есй. 76, 21 НАСТЛ-
виллч-есй. 77, 35 поліоіцпикй
йлла есть (еотіѵ, В. езі, Т. Гиіззе)
------и’зел'витсль или есть (ёатіѵ,
В. езі, Т. Іиіззе). 77, 38 Тбн
же есть (еапѵ, В. езі). 77, 72
НЛСТДВНЛЙЧ-ЖЧ-еСТЬ. 78, 10 І’ДІі
есть (ёзтіѵ, В. езі, Т. езі). 79,
7 положіілач-есй. 79, 9 прс-
нсслач-есй, нзгидлйч-есй--------на-
садила ч-есй. 79, 10 пУтесотво-
рйлй-і-есй------ІІДСАДНЛЙЧ-еСН. 79,
13 низложила ч-е’сй. 79,16 оукрѣ-
ПЙлйЧ-е’сЙ. 79, 18 оукрѣпилйч-
е’сй. 80, 5 Ійлсвн есть (ёахіѵ, В.
и Т. езі). 80, 8 призвллач-ЛІжч-
е’сй. 80, 11 Дзй во еелль (еір.1,
В. 8ііпі, Т. зит). 81, 6 вози
естс (ёате, В. и Т. езііз). 83, 6
е’ліУжс есть (ёахіѵ, В. езі, Т. езі).
84, 2 Блговолнлйч-есй (Т. Гпегаз)
------возЕратилй ч- е’сй. 84, 3
Справочный и Объяснительный Слова
ШСТАВІІЛЙЧ-есЙ — — покрыла ч-еей.
84, 4 оукротйла ч-е’сй----------воз-
врдтйлсплч-есй. 85, 1 оувегй есмь
(гірл, В. и Т. зшп). 85. 2
попвенй есліь (е?[іі, В. и Т. зипі).
85, 7 оусльішалач-лѵй ч-еей. 85,
9 сотворнлач-есй. 85, 10 вёлііі
е’сй (еі, В. и Т. ез)--------Тьі есй
(еі, В. п Т. ез). 85, 13 йзнд-
вилйч-е’сн. 85, 17 оутіііііплйч-
лъьч-еей (В. оз, Т. Гиегіз). 87.
6 не полЫінѴлйч-е’сй (В. ез). 87,
8 НЛВСЛЙЧ-есЙ. 87, 9 ОуДАЛІІЛЙЧ-
есй. 87, 16 шііць если. (еі[лг,
В. п Т. зшп). 87, 19 оудллііАйч-
е’сй. 88, 3 зднс рс'клйч-е’сй. 88,
8 страшсіій есть (ётгіѵ, Т. гз<).
9 сіілсіій есй (еТ, ез). 88,
11 елмірііллч-еей-------рлсточи'ллч-
есй. 88, 12 Твол есть (га-'.ѵ,
В. езі, Т. езі) зелѵш-----------Тьі
ІѴСНОВЛЛЙЧ-е’сй. 88, 13 СОЗДАЛАч-
е’сй. 88, 18 Тьі есй (еі, в. и
Т. ез). 88, 19 Гднс (есть) (В.
езі, Т. езі) заступленіе. 88, 20
глаголала ч-есй (В. ез)------рскллч-
6СЙ. 88, 27 е’сй (гі, В. ез) Тьі.
88, 39 иірйнУлй ч-е’сй----------него-
довллйч-есіі. 88, 40 рлзорнлйч-
е’сй (В. ез)-------ійсквсрннлйч-е’сй.
88, 41 разоріілйч-есй-----------поло-
жила ч-есн. 88, 43 возвьісплйч-
еей-------возвссслйлйч-есй. 88,
44 швратйлй ч-е’сй-----------не зл-
стУпи'дйч-есй (В. ез). 88, 45
разорила ч-е’сй---------повергла ч-
есй. 88, 46 оѵл’ілліілйч-е’сй—- —
шБліжлач-есй. 88, 48 создлла-ь
е’сй. 88, 49 кто есть (ёатіѵ, в.
езі) человѣкй. 88, 50 клллеж-»-
е’сй. 89, 2 вьілйч-е’сй (гуе'^От]?,
В. Гасіиз ез, Т. іиізіі). 89, 3
Тьі есй (еі, В. ез, Т. ез~). 89, 4
реклйч-е’сй. 89, 8 положилач-еей.
къ Псалтири. 9
€ С ,\\ Ь
130
€ с .и ь
89, 15 слАирйлач-ньіч-есй. 90,
2 заступнику, лаой есй (гі, В. ез,
Т. езі). 90, 9 положйлач-есй.
90, 15 са нйлда еслАь В.
8шіі, Т. асіѳго). 91, 2 блго есть ]
(В. езі, Т. езі. С. есть). 91, 5
возвеселйлач-лджч-есй. 92, 2 Тьі
СОЙ (гі, В. ез). 93, 1 не шби-
нЫлсяч-есть. 94, 5 Тогш есть
(іог'.ѵ, В. п Т. езі) ллорс. 94. 7
Той есть (еотгл В. езі. Т. зіі, С.
есть). 95, 4 страшена есть (ёато,
В. езі, Т. еззе). 96, 9 превоз-
неслсяч-есй (В. и Т. ез). 98, 2
высока есть (гзпч, Т. езі). 98,
3 сто есть (готіѵ, В. езі, Т. ѳззѳ).
98, 4 оуготбвалач-еей-----------со-
творила ч-сей. 98, 5 сто есть
(ёзтіѵ, В. и Т. езі). 98, 8 по-
слышала ч- есй-------вывала ч- есй.
99, 3 Тбн есть (ёатіѵ, В. езі,
Т. еззе, С. есть). 101, 11 низ-
вергла ч-лѵьч-сей. 101, 26 шено-
валач-еей. 101. 28 тбііжде есй
(еТ, В. ез, Т. ез). 102, 10 со-
творила ч-ссть -----воздала ч-есть.
102, 11 ?утвердіі.\ач-есть. 102,
12 оуддлнла ч-есть. 102, 14 гакш
персть, е’слаы (ёар.г'л В. зшпиз, Т.
еззе). 103, 1 возвелйчнлежч-еей
(В. и Т. ез)--------швлёклелч-еей.
103, 8 шеновалач-еей. 103, 9
положйлач-есй. 103, 16 еейч-
насадйла. 103, 19 сотворіілач-
ёсть. 103, 20 положйлач-есй.
103, 24 сотворйлач-е’сй. 103,
26 создалач-е’сй. 103, 33 дбн-
деже ёслаь (отсаруш, В. зиш, Т.
его, С. семь). 106, 9 насытилач-
ёсть. 106, 33 положйлач-ёсть.
106, 35 положйлач-ёсть. 107,
9 іИбй есть (ёатго, В. езі) Гала-
ада, й /Пой есть (ёэтіѵ, В. езі)
ЛГанассій. 108, 22 оувбга еслаь
В. и Т. зиш) аза. 108, 27
сотворіілач-ёсй. 109, 5 сокрЫ-
шйлач-ёсть. 110, 4 сотворйлач-
ССть. 113, 5 что ти есть (ёа-’Л,
В. езі, Т. егаі)------------побѢг-
лоч-ёсй------возвратился ч-ёсй (В.
ез). 113, 10 гдѣ есть (ёзпѵ, В.
езі, Т. езі). 113, 17 заіцйтнтель
йлаа есть (ёотіѵ, В. и Т. езі).
| 113. 18 злі|пітителі> йліа есть
(ёат’м, В. іі Т. езі). 113, 19
заційтнтель йліа есть (ётс'ѵ, В. и
Т. езі). 113, 20 влгвйла есть
наса, влгвйлач-ссть дблаа Ійлева,
влгвйла ч-ссть дблаа Даршнь. 113,
21 Блгвйлач-ссть. 115, 7 растер-
зала ч-е’сй. 117, 8 блго есть
(В. езі, Т. езі). 117, 9 блго
есть (В. езі, Т. езі). 117, 21
оуслыша.азч-лаяч-ёсй, й вылач-е’сй
(В. ез). 117. 23 есть (ёаѵ.ѵ, В.
и Т. езі, С. есть) дйвепа. 117,
28 Бга лаой есй (еТ, В. и Т. ез)
-------Бга лаой есй (еі, В. ез) —
— ауслышдлач-лаяч-ёсй, й былзч-
еей (В. ез). 118, 4 заповѣдалач-
есй. 118, 12 влгвёна е’сй (гГ, В.
ез). 118, 19 еслаь В.
зиш). 118, 21 запретила ч-есй.
118, 24 поЫчён'іе люё есть (еотіѵ,
В. езі, Т. згоіі). 118, 26 оусльі-
шалач-лАЖч-есй. 118, 32 разши-
рйлач-еей. 118, 49 далач-дайч-
е’сй. 118, 57 часть лаоа есй (еі,
Т. ез). 118, 63 аза еслаь (еіри,
В. и Т. зиш). 118, 65 сотворйлач-
есй. 118, 68 влга есй (еі, В. п
Т. ез). 118, 71 слАирйлач-лѵьч-
е’сй. 118, 75 слАирйлач-лАЯч- есй.
118, 77 поЫчсніе лаос есть (ёотіѵ,
В. езі, Т. езі). 118, 84 колйкш
есть (егаіѵ, В. зшіі, Т. египі).
118, 90 шеновалач-е’сй. 118, 93
шживйлач-лААч-е’сй. 118, 94 еслаь
€ С Л\ Ь
131
еще
(е-рл, В. и Т. зит) ази. 118,
97 поУчспіс лаое есть (еатіѵ, В.
II Т. езі). 118, 98 оу.иУдрйлич-
лѵьч-ёсй------люа ёсть(ёатіѵ, В.
езі, Т. асіезѣ). 118, 99 поУчёпіе
ллоё есть (ёатіѵ, В. езѣ, Т. зипі).
118, 102 законоположйлич-лійч-
ёсн. 118., 114 здстУііпикг мой
есй (еі, В. и Т. ез). 118, 118
оупичижйлич-ёсй. 118, 125 ёсліь
(еірі, В. и Т. зиш) ази. 118,
137 првни есй (еі, В. и Т. ез).
118, 138 заповѣдалач-ёсй. 118,
139 йстаАллч-ліАч-ёсть. 118,
141 дзи ёсліь (еі[іі, В. зит).
118, 151 ВЛЙЗ е’сй (еі, В. И^Т.
ез). 118, 152 імсионллич—ач-
бсй. 118, 174 поУчёіііс л\оё есть
(ёатгл В. езѣ, Т. езі). 125, 2
возвелйчилич-ёсть. 125, 3 воз-
велйчилич-ёсть. 126, 2 всУе каліи
есть (ёа-іѵ, В. езѣ, Т. зіпі). 127,
2 влжёнъ есй (еі, В. ез). 129, 3
Фчищёніе есть (ёатіѵ, В. езѣ, Т.
езі). 134, 17 пии;ё во есть (ёатіѵ,
В. езі). 135, 24 йзвдвиляч-пьіч-
ёсть. 136, 8 воздала ч-ёсй. 137,
1 оуслышалич-ёсй. 137, 2 воз-
веліічилач-ёсй. 137, 7 простёрли
-нёсй. 138, 1 йскУсйлич-л\лч-
е’сй, й позндлич-ліач-есй: тьі по-
зналич-ёсй. 138, 2 рдзУлѵѣляч-
ёсй. 138, 3 Тьі е’сй ч—йзелѣдопали—
— пронйдѣлич-ёсй (Т. ез). 138,
4 позндлич-ёсй. 138, 5 создали
ч-ёсй------ПОЛОЖИЛИ ч-ёсй. 138,
8 тдллш есй (еі, В. и Т. ез) —
— тдліш есй (тсареі, В. и Т. асіез).
138, 13 создали (разночт. ста-
ЖДЛи)ч- е’сй-----ВОСПрІАЛИ Ч-ЛЛАЧ-
е’сй. 138, 14 ОѴДИВЙлСАЧ-е’сЙ (В.
ез). 138, 15 сотворили ч-ёсй
(Т. Гасіиз зиш, С. былъ). 138,
18 ёфё ёслдь (еі[іі, В. зит, Т. зіш).
138, 20 ревнйви ёстё (ёа-е).
139, 7 Бга ллбй е’сй (еі, В. и
Т. ез). 139, 8 шсѣнйли ч-ёсй.
140, 10 ёсліь (еірі, В. зит) ази.
141, 4 позндлач-ёсй. 141, 6
Тьі есй (еі, В. и Т. ез) — —
часть ліоа есй (еі). 142, 3 сліи-
рйла Ч- есть-----ПОСДДЙЛИ Ч-ЛААЧ-
ёсть. 142, 10 Тьі есй (еі, В. ез,
Т. ез). 142, 12 рд'ви Твои ёсмь
(еі[іі, В. зит, Т. зит). 143, 3
что есть (ёапѵ, В. и Т. езі, С.
есть)------позндлсАч-ёсй. 145, 2
дбндеже ёсліь (отсархи», В. Гиего).
есте см. ёелік.
есть см. ёсліь.
ёФРл-оъ см. ёѵФРл-оъ.
ёФРёЛЫБ (той ’Еірраі|і,
ЕрЬгет, Т. ЕрЬгаіші)—Ефремовъ
(Ефрема).
77, 9 сынове бфрёліли.
ёФРёЛЮБЪ (-05 ’Е'рраІр,
ЕрЪгаіт, Т. ЕрЬгаіші)—Ефремовъ
(Ефрема).
77, 67 колѣно ефрёлюво.
ёФРёЛІЪ (6 ’Еіррацл, ЕрЬгаіш,
съ Евр. «плодъ», «плодородіе»,
«плодородный»)—Ефремъ, сынъ
Іосифа; потомки Ефрема и колѣно
Ефремово.
59, 9 ебрёліи крѣпость главы
Ліоса. 79, 3 пред ефрсліолѵи.
107, 9 ефрёми заступленіе главы'
ЛІОСА. '
еще (ё-і, іизирег, асіішс, зесі,
Т. еііат, адЬис, атрііиз)—еще:
сверхъ того, кромѣ того, притомъ,
также.
еті переводится также (см. ниже):
«ктому-, <пакп>,
8, 8 ёще же (С. и также) й
скоты польскіа. 15, 7 ёіре же (С.
даже) й до нощи. 15, 9 ёціе же
(С. даже) й плоть ллол. 36, 10
9*
ею
132
гК л ж д д
6і|к л\ллш. 70, 24 еч'ё же (В.
8Ѳ(і, С. нѣтъ) й лзыка мой. 77,
17 приложііиіа ецк (С. , нѣтъ),
77, ВО еціё Брашнѣ с^ціѣ' во
оустѣ^а йуг. 77, 32 во всѣуа
сйр согрѣшйпіа еціё (С. нѣтъ).
91, 15 6І|іё (С. пѣтъ) ОуЛМІОЖаТСЖ
ва старости маститѣ. 138, 18 ещё
семь са тобою. 140, 5 с’ірё (Т.
атрііиз, С. ѵ па) й молитва лаож.
§10 см. ОНЪ.
«ею>—твор. над. ед. ч. жеп, рода лич-
наго мѣстоименія «опа».
ёюже см. йжч.
«еюже»—твор. пад. сд. ч. жен. рода
относительнаго мѣстоименія «яже».
см. онъ.
<ея>—род. пад. ед. ч. жеи. рода лич-
наго мѣстоименія <оііа>.
§АЖ6 см. йже.
«елже»—рэд. пад. ед. числа жеп. рода
относительнаго мѣстоимспія «яже».
Ч’О’Л/ИЪ (6 АІѢяѵ, Ейіап,
съЕвр. «постоянный», «непрерыв-
ныя»)—Еоамъ, одинъ изъ мудре-
цовъ Еврейскихъ, именемъ коего
надписанъ 88-й псаломъ.
88,1 разума &оама ІЙлтжнииа.
6’0’ІбіІІЛ (?) АігНо-іа, тЕЙііо-
ріа, съ Евр.«черный»,«смуглый»,
« загорѣлый»)—Еѳіопія (страна).
У древнихъ подъ именемъ Еѳіопіп
разумѣлась внутренняя Африка вообще;
затѣмъ—югозападный берегъ Африки, и
наконецъ—страны къ югу отъ Египта,
гдѣ нынѣ Нубія н Абиссинія.
67, 32 6-Аіопід предварйта
СВОЮ КЛ ІііА7.
ееіопАдиинъ (6 аю«4,
ЖЬіорз, Т. ЪатЬагпз) — Еѳіопъ,
Еѳібпляиииъ: житель, обитатель
Еѳіопіп.
71, 9 пред иймл припадѣта
Е^іоллжнс (Амвр. «обитающіе въ
пустынехъ», С. жители пустынь).
6-ОІбПОКЪ (АіО 1071(0';, тЕіЬІО-
ршп) —Еѳіопскій (Еѳіопъ^.
73, 14 дала есй того врашно
людома бюашпекима (Амвр. <лю-
демъ пустыннымъ», Т. рорпіо рег
(іезегѣа рго/ісізсепіі, С. людямъ
пустыни (Еѳіопскпмъ). 86, 4
людіе ^юлопстіи (Амвр. и С. «съ
Бегоніею»,, Т. епт Жіііоре).
ёѴФРЛ’О’Ъ (Г) Еисрра&а, ЕрЪ-
гаіѣа, съ Евр. «плодъ», «плодоро-
ді е»)—Евфраоъ—древнее назва-
ніе Виѳлеема, гброда въ Іудиномъ
колѣнѣ, па югъ отъ Іерусалима,
для отличія отъ Галилейскаго
(называемаго Іудейскимъ) въ ко-
лѣнѣ Завулоновомъ.
131, 6 слыша уома яі во 6ѵ-
ж.
ЛЕЯ (6 ратрауос, гапа)—
77, 45 и жаны. 104, 30
воскипѣ' зелил йр жабами.
Ж/ІЖДЛ (то 8ііо;, зіііз)—
жажда.
61, 5 текоша ва жажди (Амвр.
«любятъ лжу», Т. (іеіесіапіиг
тѳікіасіо, С. прибѣгли ко лжи).
68, 22 ва жажд^ мою напойша
діж оцта. 103,11 жд^та (разночт.
воспрій.м^та) бнагри ва жа'жд^ свою.
106, 33 іісуц'дііі|іл ю.однаж ва
ж л ж д л
133
желати
ждждѴ (Амвр. п С. <въ сушу»,
Т. ІП 8ІІІСПІ0811П1 80ІПП1).
жлжддДи (3іфшѵ, 8ІІІ6П8, Т.
зіііѣишіиз)—жаждущій.
106, 5 длчѣ'ціе и ждждѴціе.
ЖДТНД (то &ёро;, гезіаз)—лѣ-
то (время,, въ которое собираютъ
хлѣбъ).
73, 17 жатвѣ (А. и С. «лѣ-
то») и вёсн)? Тьі создала сей й.
ждати (6тор.еѵеіѵ, зизііпёге,
ехзресіагѳ, Т. ехзресіаге; ~роаог-
уга&аі, ехзресіаге, Т. Ггапо’ѳге)—
ждать, ожидать.
-ромё/.езіЫ переводится также (см.
выше"): «воспріяти» и (ниже) «пріяти»,
«чаяти».— 0-ор.ічеіѵ переводится также
(см. ниже): «потерпѣти», «стерпѣти»,
«терпѣти», «чаяти».
55, 7 ждд'уѴ дѴшй люей (раз-
ночт. къ: потерпѣша д^ііЛ’ лаою,
Амвр. «ожидающе души моея»,
Т. дпі ехрѳіппі ѵііаш піеаіп, С.
чтобы уловить душу мою). 68,
21 ждауя соснорг>жі|ілгш. 103, 11
жд^тя (разночт. воспріи'ла^тя, -роа-
8г;оѵтаі, ехзресіаЪіші, А. и С.
«утоляютъ», Т. ігападіпі) онагри
вя жаждѣ свою. 118, 95 лаенё
ждашд (С. подстерегаютъ) грѣшпи-
цы. 141, 8 лаенё ждѣтя (А. «объ-
идутъ мене», Т. ше сіп^епі, С.
вокругъ меня соберутся) првннцы.
Й?зЗхГЬ (т] ра^оо;, ѵіг§а, Т.
ѵіг^а, зсерігшп, ігіЬпз, зсіріо)—
жезлъ.
2, 9 оупасёши л жезлблая же-
лѣзнылая. 22, 4 жезла Твой й
палица Твой. 44, 7 жёзля право-
сти, жезля цртвіл Твоегш. 73, 2
йзва'виля есй жезлблая достойній
Твосгш (разночт. жезла достойній
Твоегш). 88, 33 посѣфѣ жезлблая.
109,2 жезла силы пбелетя. 124,
3 не шставитя Гдь жезла' грѣшныуя.
Жб/ІЯІЮТЪ (гтіесЬр-^гг^, (іекі-
(ІегаЪіІіз)—желанный: желаемый,
вожделѣнный.
ёп'8иілт]тт(; переводится также (см.
выше): «вожделѣневъ».
105, 24 оупичижйша зёлалю
желдннѢю.
Ж6ДДИІ6 (т; елійэрия, йезіеіегі-
иш, сопсиріясѳпііа)—желаніе, при-
хоть, похоть.
ёпііЬ[ма переводится также (см. ни-
же): «похоть».
9, 38 желаніе оувбгиуя оуслы-
шдля сей. 20, 3 желаніе сердца
сгш. 37, 10 пред Тобою всё же-
ланіе лаоё. 77, 29 желаніе йуя
прініесё йлія. 77, 30 не ліішіішлсй
ю желаній (С. прихоть) своего).
102, 5 нсполнлющаго во влгнуя
желаніе твоё (А. «уста твоя», Т.
08 іпипг). 105, 14 поуотѣша же-
ланію (С. похотѣніемъ) вя пусты-
ни. 111, 10 желаніе грѣшника по-
гйвнетя. 126, 5 йсполнитя желаніе
своё (А. «тулъ свой», Т. рѣагѳі-
гаш зпаш, С. колчанъ свой). 139,
9 не предаждь ліенё, Гди, (о жела-
ній люеги) (А. «по желаніямъ»,
Т. дню сопспріі, С. желаемаго)
грѣшникѣ)
ЖбЛіГГІІ (гж:-о&г:ѵ, (іезіеіегаге,
сопспрізсеге)—желать.
іг.ілоЯгіѵ переводится также (см. вы-
ше): «возжелати», «возлюбити».
41, 2 желаетя (А. «рычитъ».
Т. ё’іосіѣаѣ, С. желаетъ) блёнь па
источники водный, сице желаетя
(А. «рыкаетъ», Т. §1осііаі, С. же-
лаетъ) д)ёша лаой. 61, 11 на
восуиірёніе не желайте (А. «и въ
похищеніи не суетитеся», Т. еі
гаріпа поп ѳѵапезсаііз, С. и не
тщеславьтесь хищеніемъ). 83, 3
желаетя й скончаваетсй дѣ’шд люй
желчь
134
ж и в и т II
во дворы Гдпи. 118, 131 злповѣ-
дій Твойѵъ желала (С. жажду).
Ліё/ІЧЬ. (г; у.оЦ, Геі, Т. аша-
гпт, горькое)—желчь.
68, 22длшл вь снѣдь мою желчь.
Ж6/ГБ36ІП1 (аі^рой;, Ѣеггѳ-
пз)—желѣзный.
2, 9 оупасешн л жезломъ же-
лѣзнымъ. 106, 16 верей желѣз-
ные сломй. 149, 8 славные йуъ
рѣчными, шкшвы желѣзными.
ЖбД’КЗО (6 и т] аіот;рос, ѣег-
гит)—желѣзо.
104, 18 желѣзо прбйде дѢша
егш. 106, 10 скованные нищетою
й желѣзомъ.
ЖЧШ1 (/] тоѵт;, пхог)—жена.
50, 2 женѣ (А., Т. и С. нѣтъ)
Оуріевѣ. 108, 9 жена егш вдова.
127, 3 жена твое гакш лоза
плодовита.
ЖвНІІХЪ (б ѵэреср'о;, зропзиз)—
женихъ.
18, 6 жсіпіуъ нсуодей ш чер-
тога своепѵ.
Ж6РТНЯ (?] Оиа'а, засгіГісіпт,
Ьозііа, Т. шишіз, васгійсіиш,
Ьоэѣіа)—жертва.
Кіевская Слѣд. Псалтирь 1728 г.
такъ объясняетъ «жертву вечернюю»:
«воздѣжс Хрістосъ Господь на крестѣ
руцѣ въ кончину лѣта за Адама и весь
родъ человѣческій: то жертва вечерняя».
Преосв. Иринеи толкуетъ: «подъ именемъ
жертвы вечерней разумѣется прино-
шеніе ѳиміама, которое бывало въ вече-
ру» (Исход., гл. 30).
4, 6 пожрите жертвѣ правды.
19, 4 полулистъ всж'кѢ жертвѣ
(Т. шипега, С. жертвоприношенія)
твою. 26, 6 жертвѣ увдленіж. 39,
7 жертвы й приношеній не восхо-
тѣли есн. 49, 5 здвѣща'ющыж за-
вѣта <3гш ш жертвахъ. 49, 8 не
ш же'ртвах* твоихъ. 49, 14 по-
жри Бгови жертвѣ ѵвалы. 49, 23
жертва хвалы. 50, 18 аще вы вос-
уотѣлъ б<й жертвы. 50, 19 жер-
тва БгѢ. 50, 21 тогда влговоліі-
ши жертвѣ правды. 95, 8 воздай-
те жертвы (Т. шиппз, С. дары).
105, 28 спѣдбша жертвы мер-
твыхъ. 106, 22 да пожрѣтъ блаѣ
жертвѣ хнлл1,і- 115, 8 Тевѣ по-
жрѣ жертвѣ’ хвлльІ- 140, 2 воз-
дѣжніе рѣ’кѣ моею жертва вече'рнжл.
ЖЙРТБеіІПІІКЪ (то йоаіа-
атт;р'.оѵ, аііаге) — жертвенникъ.
Оиаіагтііріоч переводится также (см.
ниже): «олтарь».’
25, 6 шбыдѢ жертвенникъ Твой.
42, 4 внйдѢ къ жертвенникѣ Бжію.
ЖЁСТОКЪ (ахЦрб;, (іигиз) —
жестокій: жесткій, суровый, труд-
ный.
16, 4 соуранйхъ пѣти же'стш-
ки (Амвр. «разорителя», Т. ейта-
сіогіз, С. притѣснителя). 59, 5
показалъ есй людслаъ Твоимъ же-
стшкаж (Т. гет дигаш, С. жестокое).
ЖИІіПТИ (Стрл ѵіѵіГісаго, Т.
ѵіѵійсаге, ѵіѵшп кегѵаге, ѵіѵит
сопйегѵаге) — оживить, оживлять,
оживотворить, животворить.
переводится также (см. пиже):
<жптп>, «оживити», «пожити».
40, 3 живитъ его (Амвр. «ожи-
витъ его», Т. ѵіѣае гееѣіѣиеѣ еиш,
С. сбережетъ ему жизнь). 118,17
живи мл (Т. ѵіѵо, С. буду жить).
118, 25 жипіі мл. 118, 37 жи-
ви мж (С. животвори, Т. ѣас иѣ
ѵіѵаш). 118, 40 живи лал (С. жи-
вотвори, Т. ѣаспѣ ѵіѵаш). 118,50
слово Твое живи мж. 118, 88
живи мл. 118, 107 живи мл.
118, 149 живи' лаж. 118, 154
живи мж. 118, 156 живи лаж.
118, 159 живи лаж. 137, 7
живйши лаж. 142, 11 живйшн лал
правдою Твоею.
ж и и о т и о
135
ж и и ы іі
(ІіІІІіОТІІО (то С<Ьоѵ, апішаі)— і
животное (живое существо), живу-
щее.
6'7, 11 живчітнлл Твож (С. на- і
родъ Твой, Т. Тиі саіегѵаііш) жи-
вота на ней. 103, 25 жнвштилж
маллл са великими. 144,16 нспол-
нжеши всжкое животно (С. все жи-
вущее) влговолсніж.
ЖИВОТЪ (і] Сшт], ѵііа)—жизнь.
7, 6 попсрс'та и/, зелено жи-
вота мой. 15, 11 сказала лмі
Сей п^тй живота. 16, 14 раздѣли
л ва животѣ йуа. 20, 5 живота
просила есть. 22, 6 веж дни жи-
вота лаоегш. 25, 9 живота мой.
26, 1 защититель живота лаоегш.
26, 4 веж дни живота моегш.
29, 6 живота ва воли бгш. 30,
11 нзчезё ва волѣзни живота лаой.
33, 13 кто есть человѣка уотжй
живота (Амвр. «живота», С. жить).
35, 10 оу Тег.е источника живо-
та. 41, 9 молитва КН? живота
моегш. 48, 19 дѣ’шл егш ва жи-
вотѣ <гш влагословіітсж. 55, 9
живота (Амвр. «бѣгство», Т. ѵа^аіі-
опез, С. скитанія) лаой возвѣстііѵа
Тевѣ. 62, 4 паче жившта. 62,
5 благословлю Тж ва животѣ мо-
ема. 65, 9 полбжшагш д^шѣ’ лаою ва
живота. 87, 4 живота лаой лд^
прннлііжисл. 102, 4 нзвавлжющл-
го ш йстлѣніж живота твой. 103,
33 воспою Гдеви на животѣ лао-
слаа. 127, 6 веж дни живота
інечтш. 132, 3 живота до вѣка.
/7 ?. 3 смирила есть ва зс'лалю
жіінотл ('Г. саіегѵат) лаой. 145,
У ііосунлаю Гда ва животѣ моема
((’, ДоіИІ.іЪ живъ).
ІІІІІІ1Ѵ * і.і.ітн (Ст|ѵ, ѵіѵегѳ) —
быть живу. жить.
У/, 27 а.ііііл -4-іД'дЧ’т'л сердца
йуа. 48, 10 жііна -+- в^дета до
конца. 68, 33 жива-нгЛ'дстл (Т.
теѵіѵізееі, С. оживетъ) д^іиа ваша.
71, 15 жііва-ый?дста. 117, 17
жн'ва-ьвѣ'дѣ1.118, 77 жнва-г-кѴдѢ1.
118, 116 жйва-нв^. 118, 144
жіівд-г-бО- 118, 175 жнвл-і-
в<?дета дѴшд лаож.
ЖИВЪ (С<Ьѵ, ѵіѵепз, ѵіѵпз)—
живый, живущій.
переводится также (см. пиже):
«живый».
17, 47 жива (чт), В. и Т.
ѵіѵіѣ) Гдь. 26, 13 нл зсла.мі жи-
выуа. 41, 3 ка ІігѢ крѣпнола^,
живбла^. 51, 7 корень твой ш зсла-
лй жнвьіуа. 54, 16 да снйдѣ’та
во ада живи. 55, 14 во свѣтѣ
живьіуа (Т. Ьиіпз ѵі(а'). 57, 10
гакш живы (Амвр. «аще суровъ»,
Т. іаш гесііѵіѵат, С. и свѣжее).
68, 29 да потрег.жтеж іѵ книги
живыуа (Т. ѵііж). 83, 3 сердце
моё й плоть лаож возрадовастасл
ш Бзѣ жйвѣ. 113, 26 лаь'і жпвіи
(Амвр. «убо», Т. нѣтъ, С. живые)
Благословима Гда. 114, 8 клаго-
^гожд^ пред Гделаа во странѣ жн-
выуа. 123, 2 оуііо жнныуа
пожёрли бьішд наса. 141, 6
часть лаож есй па земли жнвьіуа.
ЖПШН ( 6 хасоіхшѵ, диі ЬиЬі-
Іаѣ, іпЬаЬііапз, Т. зейепз, ЬаЬі-
іапз, ЬаЪіѣаѣог, іпсоіа, сопзійепз,
диі регтапеі, іпІіаЪіѣапз: -аро'.хшѵ,
соттсгапз; С<Ьѵ, ѵіѵѳпз) — живу-
щій: обитающій, пребывающій.
переводится также (см. выше):
«живъ».
2, 4 живый на нвеѣуа. 9, 12
пойте Гдсви жнв’щкла’? нл Сі'шііѣ.
23, 1 вей жив^циіі нл пей. 30, 14
жнвѴціиуа (-зсро'хобѵ-«>ѵ) шкрсста
(Амвр. «страхъ отвсюду», Т. піе-
жилище
136
жити
іитп сігсипщиа^иѳ, С. отвсюду
ужасъ). 32, 8 вей живущій по
вселеннѣй. 32, 14 жив^щыж на
зелАлй. 38, 6 вежка человѣка жи-
вьій (С&ч, Амвр. и Т. нѣтъ). 48,
2 вой живущій по вселеннѣй. 64,
9 оувожтсж живущіе ва концлуа.
67, 7 жіівѣчрыл (С. остаются)
во гровѣуа. 68, 26 дд не в^дета
живый. 68, 35 всж жив^іраж (тя
грттоѵтя, герѣіііа. А. и С. «движу-
щееся », Т. диісфгісі геріѣ) ва нелаа.
74, 4 вей жнв'йріи нд ней. 82,
8 ііноплелА^'іініщы са жнвѣ;іріілмі (С.
жителями) ва Тѵрѣ. 83, 5 влже-
ни живѣ'ірін ва долаѢ' Твоелаа. 90,
1 живьій ва полаощіі ііьішвжгш.
97, 7 живущій нд ней. 106, 34
ш злобы жив^іриуа. 112, 5 нд
высокнуа живьій (С. обитая). 122,
1 жив'сірелаѴ нд нбсГі. 124, 1
живьій (Тч регтапеі, С. пребы-
ваетъ) но Іерлйлаѣ. 134.21 живьій
во Ісрліілѵі,. 143. 2 по ніп^лваитсж
пред Тобою ксжка живьій (С<Ьѵ).
Ж1Іі111І|І(о (то ахтраоіля, 1а-
Ъегпасиіиш, Т. іепіогіит; то хя-
тогхт]тт;ріоѵ, ЬаЪііасиІит, ІіаЪіѣаѣіо;
г; ахт}ѵг}, (іошиз, ІаЬегиасиІиш, Т.
ЬаЬііасиІит, сазіеііит, іаЬегпаси-
Іит; і] тсяро'.хія, ЬаЪііасиІит, Т.
соттогаііо; ?] •хято’.х'я, ЬаЬііаііо;
•7; оіх’я, еіотиз, Т. йоіиісіііиш)—
жилище.
огліа переводится также (см. выше):
«домъ» и (ниже) «храмина». —
переводится также (см. ниже): «пресе-
леніе», «пришелствіе».—переводит-
ся также (см. ниже); «кровъ», «селеніе»,
«скпніа».—переводится также
(см. ниже): «селеніе», «тѣло».
14, 1 Гди, кто шыітдета ва
жи.аіііри (охтрдор-яті) Твое.ААа. 32,
14 ІІІ ГОТОВЛГШ ЖИЛИЩА (хятоіхт)-
тт;р.) Свосгш (Амвр. «отъ жили-
ща пребыванія Своего», Т. е Іосо
ЬаЪііаііопіз 8иае, С. съ престола,
на которомъ возсѣдаетъ). 48, 12
жилища йуа. 54, 16 лѣкдвство
ва жилйщиуа (-ярогх.) йуа. 59,
8 юдоль жилііща (Амвр. «Суккоѳ-
скую», Т. ЗиссоіЬагиш, С. Сок-
хоѳъ) рдзлдѣрю. 68, 26 й ва
жилйщиуа йуа дд не кадета жи-
і вьій. 73, 7 жилище йллене Твоегш.
і 75, 3 и жилище (хятогхт;тг;р.,
! С. пребываніе) ёгш ва Окопѣ.
77, 28 шкреста жилища йуа.
86, 7 глкш веселжщпусіъ всѣуа
жилііще (хятоіх:я, Амвр. «псточ-
ппцы», Т. Гопіез, С. источники)
ва Тевѣ. 103, 17 ершдісво жн-
I лйще (оі’х'я) предводіітелствѣ'ета
йліи. 131, 13 изводи и ва жи-
лііще '(хатоЕхіаѵ) Оевѣ.
ЖПТбНЪ (тоб уемѵт;|дато;, паіі-
I ѵііаііз, Т. Ггисіиозиз)—обильный,
і 106, 37 сотворйшд плода жн-
і тепа (Амвр. «приращенія», С.
I обильный).
ПІИТІІ і'иято'.хеТѵ, ЬаЬііаге, іпЬа-
Ьііаге, Т. регтавегѳ, сопзібегѳ,
. ЬаЬііаге, зейеге; ѵіѵеге;
I о'хеіѵ, ЬаЬііаге) — жить, обитать,
! пребывать.
Саѵ переводится также (см. выше):
«живити» и (ниже) «оживити», «пожити».
—-ля-гоглеіч переводится также (см. выше):
«вселити», «вседитися», «вселяти», «все-
лятися» и (ниже) «населити», «населяти».
і 21, 4 Ты же во стѣлда жнве-
ши. 21, 30 д^ша лаож то.мѣ' жи-
вота (Суі, Амвр. 'иже душу свою
; соблюсти живу не могутъ», Т.
диі апіташ зиат іи ѵііа поп соп-
зегѵаѵегіі, С. не могущіе сохра-
I нить жизни своей). 26, 4 еже
жііти (С. пребывать) лай ва до.мѣ'
Гдип. 37, 20 врдзіі же лаой жи-
вота (ішзо). 67, 11 живштнлл
। Твож живота (С. обиталъ) нд ней.
жито
137
л а ч е и ъ
67, 17 юже блговолй Бга жити
(С. обитать) въ пей. 83, 11 нёже
жити (оіхеіѵ) мй вь селёніиуъ
грѣшничимъ. 100, 7 не живжшс
посредѣ домі^ моегчі. 132, 1 но
€жс жити вратіи вкііпѣ.
ЖИТО (тб уёѵѵ^іла, §-еіптеп,
Т. ^егшѳп)—произрастеніе, плодъ.
64,11 оумножи жита еж (Амвр.
«растеніе ея благослови», Т. §ѳг-
тіпі одыз Ьепѳйісіз, С. благослов-
ляешь произрастенія ея).
ЖНАИ (б бері'ш';, дці шѳШ,
Т. шѳззог)—жнущій: жнецъ.
128, 7 еюже не исполни рѴкй
свосж жнжіі.
ЖР61І1И (б хЦро;, ЗОГЗ)—
жребій: доля, участь.
хХ^роі переводится также (см. ниже):
«предѣлъ».
21, 19 ш шдежди моей мета-
ша жреній. 30, 16 жреніи мой
(Амвр. «времена моя», Т. іѳтро-
та теа, С. дни меи). 77, 55
й по-ьжрекію-і-дадё ДёхХ^роббтт;-
аеѵ, зоіЧе йіѵізіі) имъ (землю)
(Амвр. «и раздѣли я ужемъ въ
наслѣдіе», Т. Гасіѳпзциѳ иі ас-
сіеіегѳпѣ Гипісиіо ро88Ѳ88Іопіэ, С.
и землю пхъ раздѣлилъ въ на-
слѣдіе пмъ). 124, 3 на жреній
првныуъ.
ЖР6Б0ДЛЖІІІ6 (*] хЦроооаіа,
сіІБѣгіЬиѣіо (циж Ріѣ зогіѳ)—раздѣ-
леніе по жребію.
77, 55 оужемъ жреводажніж
(А., Т. и С. нѣтъ).
ЖУИбхГІі (то йгіоо, зиірѣиг)—
сѣра.
10, 6 огнь й жупелъ.
5.
\ ДТіЗ ДД (бятЦр,—ёро?, 8Іе11а)—
звѣзда.
8, 4 д^нѴ й звѣзды, гаже Тьі
шеповалъ сен. 135, 9 лі>нѣ' й
звѣзды во шнласть ноціи. 146, 4
нзчнтджй множество звѣздъ. 148,
3 мвалйтс бго, веж звѣзды.
БН’ПРБ (тб іЦріоѵ, Сега, Ъѳ-
зііа, Т. Ъезііа, саіѳгѵа, апішаі)—
звѣрь.
49, 10 вей звѣріе д^вравніи.
67, 31 запретй звѣремъ тро-
стнымъ. 73, 19 не предаждь звѣ-
ремъ. 78, 2 звѣреллъ 36ЛМІЫЛ\7>.
103, 11 напалютъ всл звѣіри с$л-
ныж. 103, 20 вей звѣріе дѴврав-
нін. 148, 10 звѣріе й вей скоти.
36ЛІ6 (тб Ха/ЯѴОѴ, ОІГ18, Т.
ѵігіеііѣав, зелень, зеленый цвѣтъ)—
овощь.
36, 2 гакш зеліе (Хяуяѵя, оіѳ-
га, С. зеленѣющій) злака.
БЛИКЪ (т] уХбтг], ЬетЬа) —
злакъ: трава, зелень.
переводится также (см. ппже):
«трава».
36,2 гакш зеліе злака (С.злакъ).
103, 14 злакъ (С. зелень) па
службѣ1 человѣкомъ. 146, 8 злакъ
(Т. нѣтъ, С. злакъ) на сл^жкі?
человѣкюлАъ.
<8зМЧ6НЪ (т7]с разсию,
Т. ЬегѣіДиз, травистый, покрытый
травою)—злачный: обильный зла-
ками, имѣющій пажптп, пастбища.
5 Л О Б Д
138
50 Л 2
22, 2 нл лаѣстѣ злдчнѣ (С.
па мѣстахъ злачныхъ).
БЛбБЛ (г, тсо'^рся, пѳфііііа, I
Т. таіит; т( хях-'я, таііііа, Т. та-
Ішп, таііііа) — злоба: зло, злое;
нечестіе, порокъ.
переводится также (см. пиже):
«лукавствіе», «лукавство».
7, 10 да скончдстса злокл (ттоѵ.)
грѢшныр. 35, 5 ш злоі.ѣ же не
негодовл (С. пе гнушается зломъ).
49, 19 оустд твоа оулмібжишд
блобѢ’ (С. злословіе). 51, 3 что
рдлишіісж во Блокѣ (С. злодѣй-
ствомъ). 51, 5 ВОЗЛЮБИЛИ 6СИ 5Л0-
ій? (С. зло). 100, 34 ш блобы
(С. за нечестіе) живѣ'ціир нл
ной.
БЛОБіійа ,-гМІ (хяхшѵ, посеііз, Т.
піаіойсиз)—злобствующій: злодѣй. (
преступникъ.
26, 2 внегда прнБлнжа'тнсА нл I
АЛА 5а6бѢ’юЩЫЛЛ7> (С. злодѣя). і
8/ІОД’ІіНСТИО (т; хяхоируія. 1
таіщпііаз, Т. тазіаііо)—злодѣй-
ство.
34, 17 оустрои д'чвѴ .мою ш
злодѣйства йу'л.
БЖДЙ см' БОДЪ.
БДІІбйЪ (той йряхомта;, йга-
сопіз)—змѣевъ (змѣя). .
73, 14 Тьі сокрѴшііла ^’сй
глдн$ зллі'еві? (Т. Ъаіжпае, А., С.
«левіаѳана»).
влиннъ (таи бергик, йѳгреп-
Ііз) — змѣипъ (змѣй).
57, 5 по подобію злаіинй. 139,
3 йзостришд а’зыкй свой гакш
ЗЛаІИНТ,., с
БЛ1ІН (6 брахшч, «ігасо, Т.
ееіиз, йгасо) — змій: драконъ. і
73, 13 Тьі стерли есй главы !
5ЛП6В2 (А. китовъ, Т. сѳіогиш, :
С. зміевъ) ви водѣ'. 90, 13 по- і
переши льва й злаіж (С. дракона).
103, 26 зллій (А. «китъ», Т.
Ъаіаепа, С. левіаѳанъ) сей. 148,
7 злаіеве (Т. ееіе, С. великія ры-
бы) И ВСА БЕЗДНЫ.
БОЛ'Б (8/1Б1ІІ) (хяхб;, таіиз;
7гоѵт;рбс, піаіпз) — злый: вредный,
пагубный, бѣдственный, порочный,
худый, нечестивый, грѣшный.
По-Русски передается чаще всего въ
формѣ суіцсс.тиит. ало. Интересны су-
іцсстішт. формы: «ашлъ» (20, 5; 87, 4;
106, 39), «злШмъ» (34, 26).—яоѵг^бе пере-
водится также (см. ниже): «лукавъ»,
«лютъ».
7, 5 діре воздаул воздлюі|іылаі
лмі ЗЛД. 9, 27 не подвйжѢ’са IV
рода в?» родя вез зла. 11, 3 вь
се'рдцы глаголаша зла"а (В. и А.
нѣтъ, Т. іпріісѳ, С. притворнаго).
14, 3 не сотвори искренней сво-
ела$ 5.ы. 20, 12 оуклонйша на
та злда. 22, 4 не оувоюсА зла.
26, 5 вт. день зшлк (С. агіѵегві-
іаііз, С. бѣдствія) лаойр. 27, 3
зала (Т. таііііа, С. зло) же вг
серлнлр свойр. 33, 14 оудержй
азыкй твой ш зла. 33, 15 оукло-'
нйса ш зла. 33, 17 лице же
Гдне па творАціыж зала. 34, 4
лаыслАі|Гіи лай злаа. 34, 26 ра-
ді?юцііисА злшлла (таТ; х., С. не-
счастно) лаонлѵл. 36, 27 оукло-
нііса ш зла. 37, 13 йір^ціін злла
ланѣ. 37, 21 воздаюцііи лай злда.
39, 13 шдержлша ліа зала (С.
(гьды). 39, 15 ПОСТЫДАТСА уОТА-
іріи лай злла. 40, 6 вразй лаой
рѣшд ланѣ зала. 40, 8 на лаа
поллышла^Ѵ злда ланѣ. 53, 7
швратйтг злаА. 55, 6 вса по-
лаышлбнІА йу'А па зло. 69, 3 1(0-
тАіріи лай злаА. 70, 13 йціі(ірін
зада лавѣ. 70, 20 іавнлъ лай есй
ски’рви ланшги й злы (Т. таіаз,
О. лютыя). 70, 24 нір^цііи злда
5 Ѣ Л € Н Ъ
139
5 Ѣ Л Ш
мнѣ. 72, 18 положила сей йлль
злал (В. нѣтъ, А. «па мѣстѣхъ
ползкпхъ», Т. іп Інѣгісіз, С. на
скользкихъ путяхъ). 87, 4 гакш
исполнись зиіла (Т. шаіі.ч, С. бѣд-
ствіями) д^ша лаол. 89, 15 вй-
дѣуолѵд злал (Т. таішп, С. бѣд-
ствіе). 90, 10 не прійдета ка
текѣ зло. 96, 10 ненавидите злал
(тоѵтдея). 106, 26 д^ша нуа ва
зльіуа (С. бѣдствіи) талше. 106,
39 иізлоБіішасл (0 скбрыі зима
(С. бѣдствія) й Болѣзни. 108, 5
положіішд на мл злал за влгал.
111, 7 (і> сл^уа зла (тоѵтура;,
С. худой) не оувонтсл. 120, 7
Гдь соурашіта тл иі вслкагш зла.
139, 12 лх^жа неправедна злал
оуловлта во нетлѣніе.
БІиВЗІГЬ (з^оорб;, даііеіиз) —
сильный.
49, 3 шкреста бгш бЪ:рл зѣлна.
ЗТиіФ (отбора, таійе, ѵеѣешеп-
іег, пііпіз, ивдиециадпе, Т. ѵаіеіе,
рѳгѵаіііѳ, зирга піойит, адтосіит,
тахітѳ; Маѵ, пітіз, Т. диат)—
весьма, много, очень, сильно.
Сюда же отнесенъ оборотъ: <до зѣла>.
6, 4 дѴша люл смлтесл зѣли)
(С. сильно). 6, 11 да возврдтлт-
сл й оустыдлтсл зѣло) (А., Т. и
С. пѣтъ) вскорѣ. 20, 2 возра-
ді?етсл зѣли) (С. безмѣрно). 30,
12 сосѣдш.иа лаойлаа зѣли) (С. да-
же). 36, 23 п^таі стаи восубірета
зѣли) (В., Т., А. и С. нѣтъ). 37,
9 смирйусл до зѣла (Т. регѵаШе,
С. чрезмѣрно). 45, 2 иіврѣтшиуа
ны зѣло) (Т. и С. нѣтъ). 46, 10
зѣли) вознесбшлсж (Амвр. «зѣло
превозпесеся», Т. ѵаМѳ ехееізпз
езі, С. превознесенъ). 47, 2
увалена зѣло) (Т. Іашіаіиз ѵаійе,
С. восхваленъ). 77, 29 насьіти-
шасл зѣло) (С. пресытились). 77,
59 оуничижй зѣли) (С. сильно)
Ійлл. 78, 8 швннфлуолаа зѣло)
(С. весьма). 91, 6 зѣлш (С. дивно)
оугдѴвйшасл полаышленіл Твол. 92,
6 свидѣніл Твол оувѣрншасл зѣли)
(С. несомнѣнно). 9 а, 4 увалена
зѣли) (С. достохваленъ). 96, 9
зѣли) превозне'слсл есй (С. превоз-
несенъ). 103, 1 возвеліічилсл $сй
зѣли) (С. дивно). 104, 24 воз-
расти люди Свол зѣли) (С. весьма).
106, 38 оулиібжіішдсл зѣли) (С.
весьма). 108, 30 нсповѣлдсл
Гдсви зѣли) (о. громко). 111, 1
на заповѣдсуа ^ги) носубі|іста зѣли)
(С. крѣпко). 115, 1 сланрн'усл
зѣли) (С. сильно). 118, 4 запѵѵ-
вѣдн Твол сохранити зѣли) (С.
твердо). 118, 8 не иіетавн лаене
до зѣла (С. совсѣмъ). 118, 43
до зѣла (С. совсѣмъ). 118, 47
возлювнуа зѣли) (В., А., Т. и С.
нѣтъ). 118, 51 законопрест^по-
вау\’ до зѣла (С. крайне). 118,
96 широка заповѣдь Твол зѣли)
(С. безмѣрно). 118, 107 елш-
рйусл до зѣла (С. сильно). 118,
138 истинѣ зѣли) (С. совершенная).
118, 140 разжжено слово Твое
зѣли) (С. весьма). 118, 167
возлюби л зѣли) (С. крѣпко). 138,
14 д^ша лаол зпаста зѣли) (С.
вполнѣ). 138, 17 лшѣ а;е зѣли)
(Хіаѵ, А. «коль», С. какъ) честна
вьіша др^зи Твой, Бже, зѣли) (Хіаѵ,
А. «коль», С. какъ) оутвердйша-
сл владьічбств'іл йуа. 141, 7 сл\и-
рйусл зѣли) (С. очень). 144, 3
увалена зѣли) (С. достохваленъ).
за
140
ЗАБЫТИ
3.
ЗЛ (оія, ргоріег; итсер, рго; лѵ-с,
рго)— .за, ради, для.
<імті переводится также (см. выше):
«вмѣсто», «воз'».—переводится также
(см.ниже): «ради», «сквозѣ»,—6<ггр перево-
дится также (см. пиже): «над'», «неже»,
«паче».
16, 4 за (Т. ѳх, С. по) сло-
веса оустёнй. 31, 6 за (6~гр) то
полуоліітсж. 40, 13 за пезловіе
(А. «незлобія ради моего», Т. іи
іпіе^гііаіе, С. въ цѣлости). 48,
8 не дастй Бг^ нзлуѢны за сл
(еВЛаара абтоб, въ нѣк. сп. гао-
тоб, ріасаііопет зііат, А. «измѣ-
ну за него», Т. гебетрінгат едиз,
С. выкупа за него). 72, 18 за
(Т. и С. нѣтъ) лыщніл пул. 72,
19 за (Т. и С. нѣтъ) Беззаконіе
свое. 89, 15 козкссс.уііуолусж за
(«ч!)’) ДНИ, ВЙ ІПЫІІС СЛУІІріІЛЙ ні.і
бсн. 108, 5 иоложіішл на луж
5ЛЛА 34 (аѵті) Б.УГаЛ, И нёіІЛВІІСТЬ
за (аѵт') возлюбленіе лаое. 118,
112 вй вѢкй за воздаяніе (А. «и
во вѣки», Т. іп йнеіп иъцие, С.
на-вѣкъ, до копца). 137, 8 воз-
дастй за (б~гр) луж.
ЗДББ6НА* -+- выти (гтгсХаѵ&яѵе-
аба:, оЫіѵіксі, оЫіѵіопі дагі) —
быть забыту.
См. ниже: «забыватп», «забыти».
9, 19 не до копца заввёіійн-Бѣ-
дстй нііірій. 30, 13 ЗАввёнй -+-
вьіуй. 136, 5 заввёнан-в^ди де-
сница луож.
ЗДБІібН'Б (г-ЖгЦаргѵо;, оЫі-
ѵіопіз) — забытый.
87, 13 вй зеліліі запвённѣй (С.
забвенія).
ЗЯБЛАДИТИ (ттХаѵаабяі, егга-
ге, Т. аѣеггаге, еггагѳ) — заблу-
диться, сбиться съ дороги, укло-
ниться.
См. пиже: «заблуждати».
57, 4 ЗАБлѴдиша (С. заблу-
ждаютъ) ш чрева. 106, 4 завлѴ-
дііша (С. блуждали) вй пустыни
везводнѣй. 118, 110 ф заповѣдій
Твонуь не завл^днуй (С. не укло-
нился). 118, 176 ЗАБЛ^ДНуй (С.
я заблудился) гакш овча попившее.
ЗЯБЛА'/БДЯТИ (-Хаѵаз&аі, ѳг-
гагѳ) — заблуждаться, блуждать.
См. выше: «заблудити», и ерви. пиже:
«об.тазпити»..
94, 10 прпш завл^ждаютй серд-
цслуй. 106, 40 завлѴжда'тп сотво-
ри л (разночт. къ: й шнлазнГі ж).
ВЯІіІіІІі/ІТП (і-іХаѵПяѵгаЭяі,
оЫіѵінсі) - забывать.
Гм. выше: «з.ібвему быти» и ниже:
«забыти».
43, 25 завываешн ниірет^ на-
ш$. 102,9 2 не завывай всѣуй
воздалні'й бгш.
ЗЯБЫйД/Ь, - /БИ (г-і).ачЭачбрг-
ѵо;, дпі оѣііѵізсіінг, Т. оЫйнз,
оЫіѵіознз) — забывающій.
9, 18 вей газыцы злБЫваюіріи
Бга. 49, 22 завывающій Бга.
ЗЯББ1ТЛ оЫІ-
ѵізсі) — забыть.
См. выше: «забвену быти», «забывати».
9, 13 не завы званій оѵбогиѵй.
9, 32 завы Бгй. 9, 3^ не за-
веди оувогнуй ТвоЙуй. 12, 2 до-
колѣ, Гди, зав^деши лѵк. 41, 10
почто лул злбьілй есй. 43, 18 не
ЗАБыуолуй Теве. 43. 21 аіре за-
завидѣти
141
ЗДГрддиТИСА
вьіуолАа і’.ааа Бга. 44, 11 заведи
люди твоа. 58, 12 м не когда
зав^дѣта закона Твой. 73, 19 не
завѣ'ди. 73, 23 не заведи гласа.
76, 10 рдл здв^дета, 77, 7 не
завита дѣла Бжіиуа. 77, 11
завышл блгодѢаніа Сгш. 101, 5
завьіуа снѣсти, улѣва. 105, 13
здвьішд дѣла бгш. 105, 21 за-
вьішд Бга. 118, 16 не здв^дѣ1
словеса Твойуа. 118, 30 сѣдвьі
Твол не завьіуа (А. «предложпхъ
себѣ», Т. ргоропо тікі, С. по-
ставилъ предъ собою). 118, 61
закона Твосгц) не завьіуа. 118, і
83 ціпрлвдлній Твойуа не злвьіуа. I
118, 93 не злг>^л^ шпрандлпій
Твойуа. 118, 109 закона Ткос-
гц) не завьіуа. 118, 139 злбьішл
словеса Твож. 118, 141 оправда-
ній Твойуа не завьіуа. 118, 153
закона Твоего) не завьіуа. 118,
176 здповѣдій Твойуа не ^завьіуа.
136, 5г діре заводѣ1 теве, Іерліілае.
ЗЛНІІДЪТИ (Ст]ХоЗѵ, аеіаге, Т.
іпѵііѳге)—завидовать, ревновать.
Сѵ]Хобм переводится также (см. выше):
«возревновати».
36, 1 ниже завидн творжірылда
Беззаконіе. г
ЗДВХДЩНЬ (тоб йя^ооХш'!,
Иаѣпіоп, Т. ИеЪнІопіз)—Завуло-
новъ.
Завулопъ (съЕвр. «обиталище», «жили-
ще»)— шестыіі сынъ патріарха Іакова
отъ Ліи. Потомки Завулона составляли
особое колѣно въ Израильскомъ народѣ.
67, 28 кнази Завѣ’люни.
ЗДН’ЕТЪ (т] 8іа&Т|Хтг), іезіатеп-
іпш, Т. йвйнз)—завѣтъ: договоръ,
союзъ.
24, 10 взыскающььиа здвѣтл
бгю. 24, 14 завѣта 6гц) гавйта
Йллй. 43, 18 въ здвѣтѣ Твоелла.
49, 5 завѣта 6гц). 49, 16 вос-
пріёлАлеши завѣта /Ной. 54, 21
шсквернйіпд здвѣта (С. союзъ).
73, 20 призри на завѣта Твой.
77, 10 не соу'рднйшд завѣта Бжіа.
77, 37 ниже оувѣришдсА ва за-
вѣтѣ 6гц). 82, 6 нл Та завѣта
(С. союзъ) завѣцілшл. 88, 4 за-
вѣціл'уа завѣта йзврлпнылАа /ИонлАа.
88, 29 завѣта Д16й вѣрена сла^.
88, 35 ниже шскверню завѣта
/Поего). 88, 40 разорила есй за-
вѣта равд Твоего). 102, 18 урл-
пліриуа завѣта ёгв). 104, 8 по-
ділн§ ва вѣка завѣта Свой. 104,
10 ва завѣта вѣчепа. 105, 45
полажнѢ завѣта Свой. 110, 5 по-
ДААііёта ва вѣка завѣта Свой. 110,
9 заиоііѣдл ка вѣка запѣта Свой.
131, 12 соурлплта сынове твой
завѣта /'Ной.
ЗШІЪІІIЛТП (5-.яті»еаі}яі, (Іізро-
пете, Т. рап^еге)—завѣщать: по-
становить.
оіатіЭеа&аі переводится также (см. ни-
же): «положити».
82, 6 нл Та завѣта завѣірашл
(С. заключили). 88, 4 завѣщауа
(С. поставилъ) завѣта йзврдннылАа
НІоіілАа. 104, 9 злвѣщл НврлалА^.
(ріі огсііпаі, Т. фіі ісіѣ) — завѣ-
щающій: постановляющій.
49, 5 завѣірлюіцьіА (С. всту-
пившихъ) завѣта 6гц).
ЗЛГРДДПТИ (ерлрраттеіѵ, оррі-
Іаге, Т. оМеге)—заградить, за-
граждать.
106, 42 Беззаконіе загрлдйта
оустд' СВОА. г
ЗЯГРЯДПТИСА (і[ісрряттеа&аі,
оѣзігпі, Т. оѣѣнгагі) — загра-
ждаться.
62, 12 злгрддйшдсА (С. загра-
дятся) оустд.
3 Д И ЛА О А Д В С Ц И
142
ЗдконопрсстѴппика
ЗЛИДЮДШДЪ (б Ваѵеіз^;,
Гоепегаіог)—заимодавецъ.
108, 11 дд взыщета здилаодл-
веца всл.
ЗЛКДДТИ (зсряттгіѵ, а<ра;аі,
ігисійаге, Т. шасіаге)—заколоть,
убить.
36, 14 здклдти (С. пронзить)
прдвыж ссрдцсліа.
ЗАКЛЮЧИТИ (аоухке'г'ѵ, соп-
сіисіеге, Т. рггесінйеге)— заклю-
чить: запереть.
оа'/хХгігіѵ переводится также (см. ви-
же'): «затворити».
34, 3 заключи (С. преградилъ)
сопротн'ва гоилціиуа л\л. 77, 50
скоты йуа ва сжрти здключи (А.
«предаде »,_ Т. йейісііі;, С. предалъ).
ЗДК0Д6НІ6 (т; 0ССІЗІ0,
Т. піасіавйшп)—заколеніе, закла-
ніе: жертва.
43, 23 гакш овцы здколсніл
(С. закланія).
злкоиоііоллглдіі (б ѵо^-
!)бтшѵ, Іе^ізіаіог)—законодатель.
83, 7 блгнсіііс длста законо-
ПОЛДГДЛЙ (Т. и С. нѣтъ).
злііоноположйтель(б ѵоИО-
бетт]с, Іе^ізіаіог)—законодатель.
9, 21 постд'ви, Гди, здконополо-
апітелл пдд нйлмі (А.: «пусти, Бо-
же, страхъ на нихъ», Т. іпсгЛе,
йеѣоѵа, іітогеш еіз, С. наведи,
Господи, страхъ па нихъ).
ЗЛКОНОПОДОЖЙТИ (ѵо|іодг-
-еТѵ, Іе^еш «Іаге, Іе^еш зіаіиеге,
Іедеш ропеге, Т. йосеге, научать,
наставлять)—узаконить, вводить
въ законъ.
24, 8 здконоположйта (А. «на-
учитъ», Т. іосеі, С. наставляетъ)
согрѣшдющылда нд п^тй. 24, 12
здкоиоположііта (А. «покажетъ»,
С. укажетъ) е-м'і нд п^тй. 26,
11 здконоположй (А. и С. «на-
учи», Т. босе) лли. 118, 33 зд-
коноположй (А. «научи», Т. йосе,
С. укажи) ланѢ'. 118, 102 Ты
здконоположйлйч-ллй-і-есй (А. «на-
училъ мя еси», Т. босез, С. на-
учаешь).
ЗЛКОІІОПРбтпеНЪ (каР4-
ѵо|іо;, іпіциа дтгепз, іпіцииз, соп-
іга Іе^ет а^епв, іпіизіиз, Т. ііззі-
шиіаіиз, скрытый, притворный,
і лицемѣръ, педиіззітнз, бездѣль-
ный, непотребный, негодный, без-
путный, іпідне а^еиз, пеГагіиз)—
законопрестуиный: беззаконный,
нечестивый, грѣшный.
парамоао; переводится также (см. ни-
же): «пребеззакоиепъ».
25, 4 со злкоііопрест^'пиылАи
(А. «потаенными», Т. йіззітніа-
1І8, С. коварными) не внйд^. 40,
9 слово здкоііопрсст^ппое возложй-
шл нд ллл (А. «вещь закопопрс-
ступ.іепія». Т. гез педпіззііпа, С.
слово всліала). 70. 4 ііз рѴкіі
злкоііопрест^тіндгш (А. «развращен-
наго», Т. іпідие адепііз, С. без-
законника). 100, 3 вещь здконо-
прест^пн^о (А. «непреподобную»,
Т. иеГагіаш, С. непотребной).
118, 113 злконопрестйпііыж (А.
«умышленія», Т. со§іЫіопезаііаз,
С. вымысловъ человѣческихъ)
вознендвйдѣуа.
здкоиопрбстеплёіте
тахраѵо|на, іцщзШіа)—беззаконіе.
36, 7 человѣкѣ творжі|ісм^ ЗД-
конопрестйпле'ні'е (Т. еГйсіеійет
ео^іШа, С. лукавнующему).
змонопрёетшіикъ (б -а-
раѵо[іос, іпідниз)—беззаконникъ.
6 гаграѵор.о; переводится также (см.
выше): «беззаконникъ».
85, 14 здконопрсст^пницы (А.
ЗлконопрестѴповдти 143
3 А н е
«гордіи», Т. зирегѣі, С. гордые)
восташа нд лаа. 118, 85 повѣддшд
ланѢ законопрестѣтшнцы (А. «гор-
діи >, Т. зирегѣі, С. гордые).
зшіопопрсотоойлти (~а-
ряѵо[ігТѵ, іпідие а^еге) — престу-
пать, нарушать законъ.
караѵоі/гіѵ переводится также (см. вы-
ше): «беззакоиноватп».
118, 51 гордіи законопрест^по-
нлу^ (А. «посмѣиваются», Т. <1е-
гідепііЬпя, С. ругались).
ЗДКбНЪ (6 ыбр-ос, Іех, Т. Іех, ।
досігіпа)—законъ. |
1, 2 вя законѣ Гднн вола сс'і),
и вя законѣ бгч) поѴчЙтса. 18,
8 закона Гдень пепорочсігл. 36,
31 здконя Бгл еі’ю. 39, 9 закона і
Твой посредѣ чрева ллоегш. 58, |
12 здконя Твой (въ нѣк. сп. тоб |
Хаоб [іо9, В. рорпіі шѳі, Т. рорп- |
Іагез шеі, А. «людіе мои», С. і
народъ мой). 77,1 законѣ ллоу.мѣ. ;
77, 5 здконя положи во Іили. !
77, 10 вя закопѣ Сгч) не восуо- I
тѣша уоднтн. 88, 31 закона Дібй.
93, 12 ч) закона Твоегч) ндѢчй-
ши. 104, 45 закона бгч) взы-
ірѢта. 118, 1 уодАірі'и вя законѣ
Гднн. 118, 18 чі закона Твоегч).
118, 29 закбполѵл Твойлал пол\й-
лѢй ЛАА. 118, 34 испытаю ЗДКОНЯ
Твой. 118, 44 сохраню здконя
Твой. 118, 51 ч) закона же Твоегч)
не оуклонііусА. 118, 53 шставлжю-
ціиуа здконя Твой. 118, 55 со-
урднйуя закона Твой. 118, 57
соурднйти здконя (А. «слово», Т.
ѵегѣа, С. слова) Твой. 118, 61
здкбнд Твоегч) не завьіуа. 118,
70 законѣ' Твоеллѣ поѢчнусА. 118,
72 законя оустя Твойуя. 118, |
77 законя Твой поѢченіе л\ое есть. ]
118, 85 законя Твой. 118, 92 |
лціе вы не законя Твой. 118, 97
коль возлювнуя законя Твой. 118,
105 свѣтйлннкя ногдллд лаоилад за-
кона (А. и С. «слово», Т. ѵег-
Ъит) Твой. 118, 109 здкбнд
Твоегч) не заБьіуя. 118, 113 за-
кона же Твой возлювнуя. 118,
126 рдзорйша законя Твой. 118,
136 не соурднйуя закона Твоегч).
118, 142 закона Твой истина.
118, 150 ш закона же Твоегч)
оуддлйшдсл. 118, 153 закона
Твоегч) не завьіуа. 118, 163 за-
кона же Твой возлюбила. 118,
165 ллйра ланогя любащылаа за-
кона Твой. 118, 174 закопа Твой
поѢчсніе лаос есть.
ЗЛКОСИІіТІІ (хроѵСг-’;, (аг<1а-
ге, тогагі, Т. іатсіагѳ)—замедлитъ.
39, 18 не закоснй. 69, 6 не
закосніі.
ЗДКРОНЪ (т) атохр’э^, Іаіі-
Іпт)—покровъ.
17, 12 положи тл\ѣ закрова
Свой.
ЗЛНС (бп, цпопіат, циіа, Т.
паш, диіа; диопіаві, Т. ео
диоіі)—ибо, потому, потомучто.
Ё-е! переводится также (см. ниже):
<попсже>.—от! переводится также (см.
ниже): «ибо», «яко».
10, 3 злне гаже тьі совершила
есй (этой фразы у А., Т. и С.
нѣтъ). 36, 2 зане гакчі трава.
36, 9 занс лѢ'кдвнѣ’іоіріи потре-
вжтсл. 36, 13 зане прозирлета.
36, 17 зане лаьішцы грѣшныуа
сокрѣ’шдтсж. 37, 21 зане (етеі)
гонжуа. 42, 2 запс Тьі е’сй. 43,
23 здне (Т. зесі, С. но) Тевс
ради. 44, 12 зане Той есть. 61,
12 зане держава Бжіл (С. что
сила у Бога). 68, 27 зане ^го-
же Тьі поразила $сй. 6’6’, 3 зане
з л н е ж е
144
заповѣдь
рекла сен. 101, 10 злпе пепела.
118, 83 злне вьіуа.
ЗЛН6Ж6 (аѵ&’ а>ѵ, рго ео, Т.
ргоріегеа)—потомучто.
108, 16 злнеже (С. за то,
что) не помжпѣ'.
ЗЛГІЛДЪ (?] бизрег] , оссазнз,
оссійепз)—западъ.
49, 1 ш востока солнца до
Запада. 67, 5 п^тесотворйте воз-
шедшелаѣ7 нл зл'пады (А. «па обла-
цѣхъ», Т. атоепііаііЬиз, С. небе-
сахъ). 74, 7 ниже и) запада.
102, 12 елнкш (ѵстожта востбцы
(ѵ запада. 103, 19 солнце позна
за'пада своГі. 106, 3 ш востока
н запада. 112, 3 ш востока
солнца до запада увально йлаж
Гдне. г „
ЗДПІШДНІ6 (б -терѵіар.6;,
толканіе пятою, зирріапѣаѣіо, Т.
саіх)—подставленіе ноги.
40, 10 возвеліічи па лаж запи-
наніе (Л. п С. «пяту», Т. саі-
сет).
ЗЯПІІЙТИ (отоахеХ'Хеіѵ, зир-
ріаніаге, Т. ргозіегпегѳ) — под-
ставлять ногу.
блоахгХіСеіч переводится также (см.
ниже): «заняти».
16, 13 запой (С. низложи)
йлаа.
?>.-1ІІП.ѴТП()(Ь (отозхекіХеаЬац
зирріапіагі) — запнуться ногою,
споткнуться.
36, 31 пе злѣн^теж (Т. ІаЪазсіі,
С. поколеблются) стшпьі сгш.
МПОЙЪДЛТИ (ЫЫяі,
тапйаге, Т. ргюсірегѳ, шапсіаге)—
заповѣдать: повелѣть.
ёчтг/ЛеаЭаі переводится также (см. ни-
же): «повелѣти».
7, 7 нлаже заповѣдала есй. 41,
9 ва день заповѣсть (Т. атапйа-
іпгпз, С. явитъ). 67, 29 запо-
вѣждь (А. «укрѣпи», С. утверди),
Бже. 77, 5 елйка злповѣда. 77,
23 злповѣда (С. повелѣлъ) швла-
кшлаа. 90, 11 заповѣсть ш тевѣ.
104, 8 еже злповѣда. 110, 9
злповѣда ва вѣка. 118, 4 злпо-
вѣдала е’сй. 118, 138 злповѣдала
есй. 132, 3 талѵ.ѵ заповѣда.
ЗЛПОНѢДДАЙ (б е.теХкбИе-
ѵос, дпі тапйаі)—заповѣдующій:
повелѣвающій.
43, 5 злповѣдажй (А. «запо-
вѣждь», Т. ргэесіре, С. даруй)
спасщііж Іакшвлж.
ЗЛПОВ'БДЬ (г; еѵтоЦ, ргае-
сѳріпт, тапсіаіиіщ-из)—заповѣдь:
повелѣніе.
18, 9 злповѣдь ,Гднж свѣтла.
77, 7 запшвѣдн бгю взьіці^та.
88, 32 за'повѣдій (С. повелѣній)
ДІойуа не соуранжта. _1О2, 18
полміжціиуа заіішвѣдп Угю. 110,
7 вѣрны веж занюнѣдн Чгш. 111,
1 на зановѣдсуа Чідѵ носуоціста
зѣлш. 118, 4 зл'пшнѣдп (С. по-
велѣнія) Твож. 118, 6 злпшаѣди
Твож. 118, 10 не шрйпн лаене іѵ
заповѣдін Твойуа. 118, 15 ва
заповѣдеуа Твойуа погл^лалюсж.
118, 19 не скрьін (іі лаене злпш-
вѣди Твож. 118, 21 прбклжти
оуклонжюцГінсж йі заповѣдій Тво-
йуа. 118, 32 п)іть заповѣдій
Твойуа. 118, 35 на стезю запо-
вѣдій Твойуа. 118, 40 возже-
лауа злпшвѣди (С. повелѣній)
Твож. 118, 45 злпшвѣдн (С. по-
велѣній) Твож взыскауа. 118, 47
поѴчаусж ва злповѣдеуа Твойуа.
118, 48 ка заповѣдслаа Твойлаа.
118, 60 соурлнйтн зліновѣди Твож.
118, 63 уранжірыж запшвѣди (С.
повелѣнія) Твож. 118, 66 злпо-
запретити
145 з а с т У п и т и
вѣде.мл Твой.мл вѣровауа. 118,
69 испытаю заповѣди Твол. 118,
73 ндУчУсл за'повѣделѵа Твой.ма.
118, 78 аза же поглУлѵіюсл
(разночт. разллышллти вУдУ) ва
заповѣдеуа (С. повелѣніяхъ) Тво-
йуа. 118, 86 всл заповѣди Твол
истина. 118, 87 не остлвиуа зл-
повѣдій (С. повелѣній) Твойуа.
118, 96 широка заповѣдь Твол.
118, 98 оуліУдрйла ліл сей за-
повѣдію Твоею. 118, 100 запо-
вѣди (С. повелѣнія) Твол взы-
скала. 118, 104 о заповѣдій (С.
повелѣніями) Твойуа разУлдѣуа.
118, 110 о заповѣдій (С. пове-
лѣній) Твойуа не завлУдііуа. 118.
115 испытаю заповѣди Ііга .моего.
118, 127 возлювйуа заповѣди
Твол. 118, 128 ко всѣ.ма за'по-
вѣде.ма (С. повелѣнія) Твой.ма
папрдвллусл. 118, 131 гако за-
повѣдій Твоііуа жслауа. 118, 134
соуравю заповѣди (С. повелѣнія)
Твол. 118, 143 заповѣди Твол
поУченіе лдое. 118, 159 заповѣди
(С. повелѣнія) Твол возлювйуь.
118, 166 заповѣди Твол возлю-
г.йуа. 118, 168 соуранйуа запо-
вѣди (С. повелѣнія) Твол. 118,
172 всл заповѣди Твол правда.
118, 173 заповѣди (С. повелѣ-
нія) Твол іізволиуа. 118, 176
заповѣдій Твойуа не заііьіуа.
ЗД1ІРВТНТ1І (ётпті[л5ѵ, іпеге-
раге, шумѣть, бранить, выгова-
ривать) — запретить: заказывать,
возбранять.
9, 6 запретила-+-есй (С. воз-
негодовалъ) іазыколла. о7, 31
запрети (Т. репіе, С. укроти) звѣ-
рслѵл тростпылѵл. 105, 9 запретй
(Т. іпегерапіе, С. грозно рекъ)
ЧерлміолхУ .морю. 118, 21 запрс-
Справочігый и Объяснительный Словарь
тйла-4-есй (Т. реічііз, С. укротилъ)
горды.ма.
запрещена (?) ёк-.т^с,
іпегераііо) —• запрещеніе: преще-
ніе.
17, 16 о запреірс'ніл (С. отъ
грознаго гласа) Твоего. 75, 7
о запрсіцсніл (С. прещенія) Тво-
его. 79, 17 о запрсі|іеиіл (С.
прещенія) лица Твоего погйвнУта.
103, 7 о запрсцісніл (С. преще-
нія) Твоего, повѣгнУта.
ЗДПХ^ТІіНІЧ (і] гр^цшаіс,
Дезоіаііо)—запустѣніе: разореніе.
72, 19 како пыша ва запустѣ-
ніе (С. разореніе).
ЗДІІАТП (аіщтоо^е'.ѵ, ішре-
(Ііге, Т. ргоуѣегпеге; □тсоахгХ,'аас,
яирріапіаге, Т. ішреііеге)—запи-
нать, препятствовать.
огихеХі'гг/, илозгл/.ііі: переводится
также (см. выше): «зашіутіі».
77, 31 и йзг.рдппылѵл Ііілевыліа
заплта (С. низложилъ). 139, 4
полАыслііпіл заплтн (□., С. поко-
лебать) , стопы л\ол.
ЗДРА (у ааэо'.;, апгога, Т.
Ігппеп)—свѣтъ, бле с къ.
73, 16 Тьі совершили е’сй зарю
(С. свѣтила).
ьічр.идіітчлотвоклтп (вса-
[іартбреаііаі, іѳзііГісагі, сопіезіагі,
Т. сопіѳзіагі) — засвидѣтельство-
вать, свидѣтельствовать.
49, 7 злснидѣтелствУю теьѣ.
80, 9 засвидѣтелствУю ва.м7>.
ЗДОТ^ПДТИ (аѵтіХар-^аѵеаба'.,
зизсірѳге) — заступаться, защи-
щать.
См. ппже: «заступити».
47, 4 егдл застУііаета й (А.,
Т. и С. пѣтъ).
ЗАСТУПИТИ, (ачтіѣар.р'г^га&а',
знзсірегѳ, Іиегі, аихіііагі, Т. зизіѳп-
къ Псалтири. Ю
3 д с т У п л е и і е
146
3 д У Т р д
іаге, йіісіге, сизіосііге, біаѣіііге;
ст9'>а'^'.Ха(ііЗа'>га&а'., аихіііагі, зіа-
Ъіііге) — заступаться, защищать.
аѵпіаи.ріѵез&аі переводится также (см.
выше): «заступати».
3, 6 Гдь ЗДСтУпИТй лаа. 19,
3 ш Сіиінд заступити (С. да под-
крѣпитъ) та. 39, 12 дд ззстУ-
питѣ (С. да охраняютъ) лаа. 88,
22 здстУпнта (а., С. пребудетъ)
его. 88, 41 не здстУпііла-+-есй
(С. не укрѣпилъ). 118, 116 зд-
СтУпЙ (С. укрѣпи) ЛАА.
ЗЛОТІ'ГыеНІе (г; <т-Цд-.;,
еизсѳрѣіо, йеіепзіо, асЦиіогіит, аихі-
Ііит, аззитрііо, Т. аихііішп) —
защита, помощь.
21, 1 ш здстУпленіи оутрсннслАй
(А. «во время утреннія зари»,
Т. ай ргішат апгогат, С. при
появленіи зарп). 21, 20 нд здстУ-
плс'ніс (С. помощь) л\ое вонлай.
82, 9 сышд нл застУплсніс (А.
«помощь», Т. Ьгасіііпіп, С. мыш-
цею). 83, 6 ел\Уа;с есть злстУплспіс
(А. «крѣпость», Т. Гаснііаз, С.
сила). 88, 19 Гдне есть здстУплс-
ніе (А. иоС. «щитъ», Т. зсиінш).
107, 9 бфрелда здстУплсніс (А. и
С. «крѣпость», Т. гоЬнг) глдвы
/Й06А.
злетмшшкъ (6
Біізсеріог, асЦніог) — заступникъ,
защитникъ.
3, 4 здстУпнивй (Т. сіуренз,
С. щитъ) ЛАОЙ есй. 17, 3 злстУп-
ника (А. «градостѣніе», Т. ебі-
іиз Іоспз, С. убѣжище) лаой. 41,10
ЗдстУпнпка (Т. реіга) лаой есй.
45, 8 злстУпшіка ндша. 45, 12
ЗдстУпнпка ндша. 53, 6 злстУп-
никй (А. «съ заступниками») дУшй
лаосй. 58, 10 здстУпннкй лаой
е’сй. 58, 17 выла есй злстУпника
(С. защитою) лаой. 58, 18 зд-
стУпника лаой есй. 61, 3 здстУп-
ника (С. убѣжище) лаой. 61, 7
ЗдстУпнпка (С. убѣжище) лаой.
88, 27 ЗлстУпника (Т. гирез, С.
твердыня) спиі'а лаосгш. 90, 2
ЗдстУпнпка (Т. гесеріиз, С. при-
бѣжище) лаой есй. 108, 12 дд
не ьУдста е’.мУ злстУііііикд (А. «про-
должающаго милость ему», Т.
циі ргоіепбаі ЬопіцпіШеііі, С. со-
страдающаго ему). 118, 114 зд-
стУпника (А. и С. «щитъ», Т.
зсиЬпп) лаой есй. 143, 2 здстУп-
ника (С. прибѣжище) лаой.
ЗЯТНОРПТН (стсухле'е'.ѵ, сопсін-
(Іѳге; а~07Лс'.аі)г;'>о('. (ёр.Хе:абтра'.),
ѳхсІиЛеге) — заключить, запереть,
замкнуть.
виух?.е'е:ѵ переводится также (см. вы-
ше): «заключити».
16, 10 тУка свой здтворйшд
(А. «покрыта себе», С. они за-
ключились). 30, 9 нѣси ласііс зд-
тноріілл (С. не. предалъ, Т. пои
ігабі(іегів). 67, 31 злтворйти
(я., разночт. іухХе-.аа^ѵяі, А.,
Т. и С. нѣтъ) йскУшенныА сре-
врб.АДй. 77, 62м№>ун (Т. сіесіегеі,
С. предалъ) во ѵ]рУжіи люди.
ЗАТЫКДА,-АИ (Збшм, оЫи-
гапз) — затыкающій.
57,, 5 здтыклюцідгш суши свой.
•ЗЛІТРА (то -рои, шапе, тпа-
інііпо, (іііисиіо)—утромъ, поутру,
рано.
то грші переводится также (см. ниже):
<утрш>.
5, 4 злУтрл оусльіши глдса
лаой: здУтрд прсдстлиУ Тй. 29, 6
ЗдУтрд рддость. 45, 6 оутрш зд-
Утрд. 48, 15 шклдддюта йліи прд-
віи здУтрд. 54, 18 здУтрд й по-
лУдис 58, 17 возрлдУюсА здУтрд.
3 А у А р І А
147
званіе
89, 14 йспблниуоласд зл^трд млти
Твоса. 91, 3 возвѣщати завтра
ла.ать Твою. 142, 8 сльішап^ со-
твори данѣ, завтра л\лть Твою.
ЗДХДРІЛ (2,яхяр:а;, Иасѣагіаз,
съЕвр. < памятный», < незабвенный
у Бога») — Захарія, замѣчатель-
нѣйшій изъ Малыхъ пророковъ,
современникъ Аггея.
Въ Славянскомъ текстѣ Псалтири
ему приписываются нѣкоторые псалмы,
но въ Еврейскомъ текстѣ этихъ надписей
нѣтъ.
137 (въ надп.) ііллолаи Двд$,
Дггеа й Вауаріи (А., В., Т. и С.
нѣтъ). 145 (въ надп.) аллил^іа,
Дгге'а й Зауарін (А., Т. и С. пѣтъ).
147 (въ надп.) аллидХіа, Лггса й
Зауаріи (В., А., Т. и С. пѣтъ).
148 (въ надп.) аллил^іа, Лггеа й
Злуарін (В., А., Т. и С. пѣтъ).
ЗЛХЛРІПНЪ (той 2зг-/ар''оу)—
Захаріипъ (Захаріи).
138 (въ надп.) уалолаи Здуа-
ріини (В., А., Т. и С. пѣтъ).
злчяпі (яоХХящЗяѵгіѵ, сопсі-
реге) — зачать.
7, 15 зачати (С. былъ чре-
ватъ) БОЛѢЗНЬ.
ЗЛЧЛТК-ьбьІти (з9кХт)^&тіѵаі,
сопсірі, Т. Гогшагі) — быть за-
чату.
50, 7 нл Беззаконіиуи зачати
-ь еслаь.
злцштптелк (а бгеряз-’-
атт];, ргоіесіог, Т. сіурепз, зсп-
іот, гирез) — защитникъ.
о бпераа-ізтг,; переводится также (см.
ниже): «защитникъ».
17, 3 защититель (С. щитъ)
лаой. 17, 31 защититель (С. щитъ)
есть. 26, 1 защититель (С. крѣ-
пость, Т. гоЪиг) живота лаосгш.
27, 7 защититель (С. іцптъ) лаой.
27, 8 заціититель (С. защита,
Т. гоЬиг) спасеній. 30, 3 гД'ди
лай ви Бга защитители (С. твер-
дынею). 30, 5 защититель (Т.
гоѣиг, С. крѣпость) лаой. 32, 20
защититель (С. защита) наши. 36,
39 защититель (С. защита) йуи.
39, 18 защититель (Т. ІіЪетаіот,
С. избавитель) лаой. 70, 3 в^ди
лай ви Бга защитители (С. при-
бѣжищемъ). 113, 17 заціититель
(С. щитъ) йлѵл есть. 113, 18
Защититель (С. щитъ) илла есть.
113, 19 защититель (С. щитъ)
илаи есть. 143, 2 заціититель (С.
щитъ) л\ой.
ЗЛЦІПТПТІІ (б-еряа-'Се'.ѵ, рго-
іодеге, Т. іп есіііо соііосагс) —
защитить.
19, 2 защитити тл йл\л.
ЗДЦПІТПШіЪ (о б-еряз-іаттд;,
ргоіесіог, Т. сіурепз, бсиіппі) —
защитникъ.
икграз-і-тг,; переводится также (см.
выше): «защититель».
58, 12 здщіітішче лаой. 83,
10 зацлітниче наши.
ЗЛЦШЦІ6НІ6 (6 блгряатаарб;,
ргоіесііо, Т. сіурепз)—защита.
17, 36 дали лай е’си защище-
ніе (С., щитъ).
ЗЛЛ1Т1І (оаогіСлабя:, тпіиагі,
Т. шиіпо ассіреге)—брать взаймы.
36, 21 заелАлетл грѣшный.
ЗД/АЦЪ (б Xяу<Ь;, ііегіпасеиз,
ёжъ, Т. П1П8, мышь) — заяцъ.
103, 18 калАсиь привѣжиціе
зажііелАИ (С. зайцамъ).
ЗБДНІ6 (і; хряоут;, сіашог;
у; сіашог) — зовъ, крикъ,
вопль.
ѵлаѵ'г. переводится также (см. выше):
«вопль».—переводится также (см.
выше): «гласъ».
5, 2 раз^лАѣй званіе (А. «по-
ученіе», Т. піесіііаііопеш, С. по-
10*
3 в л т и
14«
3 е лл л л
мышленія) мое. Я 13 не здбьі
звдпіл (А. и С. «вопля») оувогиуъ.
ЗЯЛТИ (хряСгіѵ. сіашагѳ) —
звать, кричать, вопить.
-лра-иѵ переводится также (см. выше):
«воззвати».
31, 3 ш еже звдти (А. «вне-
гда рыкахъ», Т. гп^ііо, С. сте-
панія\ мй весь день.
ЗДО (то 0Ш[іа, ІѲСІ11П1) — кровъ,
кровля.
Ваяла переводится также (см. ниже):
«кровъ».
101, 8 БЫр ІДКШ ПТІЩД шсс-
ьлірдлсл пл здѣ (разночт. нл крб-
вѣ). 128, 6 гдкш трлвл нл здѢуъ
(разночт. нл кровѣуъ).
ЗДЪ (сойе, Ьіс) -—здѣсь.
131, 14 злК вселюсл.
ЗеК<ЗІІ (Ее^ё, ЯеЪее, Т. 2е-
ЬасЬ, съ Евр. «закланіе», «жертво-
приношеніе»)—Зевей, одинъ изъ
парей Мадіамскпхъ, побѣжденныхъ
ГоДСОІІОМЪ.
82, 12 іі Зевса.
ЗГЗІЫА (^ у?;, іегга, Т. іегга,
іпппйиз, риіѵег, воіііиііо, геуіо,
80Ішп; то еоог-ро;, раѵішепіиіп, Т.
риіѵег)—земля.
1, 4 ш лица земліі (А., Т. п
С. нѣтъ). 2, 8 концы земліі.
2, 10 сѴдлцпи зелий. 7, 6 по-
поретъ въ землю. 8, 2 по всей
землй. 8, 10 по всей зелий. О,
37 (о зелий бгш. 9, 39 нл зелий.
11, 7 искошено земли (С. очищен-
ное отъ земли). 15, 3 нл зелий
бгш. 16, 11 нд землю. 16, 14
(ѵ зелий (А. и С. «міра», Т. е
шшійо). 17,8 трепетна бысть зелил.
18, 5 во всю землю іізьіде. 20,
11 ш земли. 21, 28 концы земли.
21, 30 т^чніи землй------низуодл-
іріи въ землю (А. и С. «персть»,
Т. рніѵегет). 23, 1 Гднл землл.
24, 13 наслѣдитъ землю. 26,
13 на зелий живьіуъ. 32, 5 лити
Гдни исполни зелил. 32, 8 дд
оувойтсл Гдл всл землл. 32, 14
жнв^щыл пл зелий. 33, 17 по-
требити (о земли пдмлть йуъ.
36, 3 насели землю. 36, 9 нд-
слѣдлтъ землю. 36, 11 ндслѣдлтъ
землю. 36, 22 ндслѣдлтъ землю.
36, 29 ндслѣдлтъ землю. 36,
34 наслѣдити землю. 40, 3 нд
земли. 41, 7 Ш зелий Іордански.
43, 4 пделѣдншд землю. 43, 26
прнльпё зелий острова паша. 44,
17 по всей земли. 45, 3 сл8-
ірдетсл зелил. 45, 7 подвйжесл
зелил. 45, 9 нд зелий. 45, 10
до конецъ зелий. 45, 11 нд зем-
лй. 46, 3 по всей зелий. 46, 8
црь всел зелий Іігъ. 46, 10 дер-
жлвііін земли. 47, 3 все/ь зелий.
47, 11 нл кепцлуъ земли. 48,
12 ил зелѵѵьуъ (тш'і уа-лоо). 49,
1 прпзвд зе'млю. 49, 4 й землю.
51, 7 <0 земли ікивьір. 56, 6
по всей зелий еллвд Тво<ь. 56, 12
по всс'н земли сла'вд Твол. 57, 3
нд зелий. 57, 12 нд земли. 58,
14 концы землй. 59, 4 стрлслъ
б’сн землю. 60, 3 ш копецъ землй.
62, 2 въ зелий нѣтѣ. 62, 10
въ прсиспшднлл зелий. 64, 6
оуповдніе всѣуъ концеіі землй. 64,
10 посѣтилъ еей землю. 65, 2
всл зслил. 65, 4 всл землл.
66, 3 нд землй. 66, 5 нд зелий.
66, 7 землл ддде плодъ. 66, 8
копцы землй. 67, 9 землл по-
трлсесл. 68, 35 й землл. 70,
20 и) Безднъ зелий. 70, 21 ш
везднъ землй (В., А., Т. и С. нѣтъ).
71, 6 нд землю. 71, 16 нд зелий.
71, 19 всл зелил. 72, 9 по
3 с .М Л А
149
3 е .м л л
зе.млй. 72, 25 нд землй. 73, 7
нл землй (С. пѣтъ). 73, 8 ш
земли. 73, 12 посредѣ земли.
73, 17 предѣлы зе.млй. 73, 20
ііо.мрдчеііпін земли. 74, 4 рлстдА-
са зсмла, 74, 9 грѣшніи зе.млй.
75, 9 зсмла оѵбоаса. 75, 10
криіткІА земли. 76, 19 трепетна
бысть зс.мла. 77, 12 вя зе.млй
бгѵ'петстѣй. 77, 40 вя землй
везводпѣй (В. іпацпозо, Т. іп аоіі-
іікііпе, С. въ странѣ необитае-
мой). 77, 51 вя зелілй бгѵпет-
стѣіі (Т. іп ТЕдуріо, С. въ Египтѣ).
77, 55 длде имя (землю) (ЬХХ,
В., А., Т. и С. пѣтъ). 77,, 69
пл ЗСМЛІІ. 79, 10 исполни землю.
80, 6 ці зеллли ѴѢѵіістсі;іа. 80,
11 <ѵ земли (йѵіістскіа. 81, 5
нюновліііа земли. 81, 8 с\’дн землй.
82, 19 по всей зсмліі. 84, 2 влго-
ВОЛИЛЯ есй, Гди, землю Твою. 84,
10 вя землю ид'шѴ. 84,12 ш землй.
84, 13 зсмла наша. 87, 13 вя
зе.млй зловоннѣй, -Ь’Х, 12 Твоа
есть зсмла. 88, 40 на зе.млй.
88, 45 нл зс'.млю. 89, 3 создл-
тиса землй. 92 (въ надп.) нлее-
лііса зелі.ѵй (А. и Т. нѣтъ, С.
земля). 93, 2 С^даіі землй. 94,
3 црь велій по всей земли (въ
нѣк. СП. ЬХХ: етгі каѵта; той;
Ѣгоб;, В. зирег отнее (1оо8, А.
«надъ всѣми боги», Т. варка
оіппѳ5 (іеоз, С. надъ всѣми бо-
гами). 94, 4 копцы зе.млй. 95,
1 вса зс.мла, 95, 9 вса зсмла.
95, 11 рлдѣ’етсА зс.мла. 95, 13
садити зе.млй. 96 (въ надп.)
зсмла (Л. п Т. пѣтъ, С. зем-
ля) е’гш. 96, 1 да радуете а
зсмла. 96, 4 подвйжсса зс.мла.
96, 5 всса зе.млй. 96, 9 над
всею землею. 97, 3 концы землй.
97, 4 вса зсмла. 97, 9 сѴдн'тн
земли. 98, 1 дд ііодвииінтса
зсмла. 99, 1 вса зсмла. 100,
6 вѣрныА земли. 100, 8 грѣш-
ныа зсмліі. 101, 20 нд землю
призрѣ. 101, 26 зе.млю шеновдля
есй. 102, 11 иі землй. 103, 5
Шсновдай землю. 103, 9 покры-
ти землю. 103, 13 НАСЬІТИТСА
зе.млл. 103, 14 іі) землй. 103,
24 йсполнііса зсмла. 103, 30
лице зсмліі. 103, 32 ПризираАй
нл землю. 103, 35 иі зе.млй.
104, 7 по всей зе.млй. 104. 11
землю Хліілл'пю. 104, 16 нд
землю. 104, 23 вл землю Хд-
моіЛ1. 104, 27 вя землй Хамо-
нѣ. 104, 30 воскипѣ зс.мла.
104. 32землй. 104, 35
вл землй йуя---------зе.млй (С. по-
ляхъ) йуя. 104, 36 вя землй
нуя. 105, 17 иівс'рзесА зсмла.
105, 22 вя землй Ха'мовѣ. 105,
24 землю желанною. 105, 38
сувісна вьіеть зсмла (Т. пѣтъ).
106, 34 землю плодоносною.
106, 35 землю Безводною. 107,
6 по всей зе.млй. 108, 15 иі
земли. 109, 6 нд землй. 111,
2 пл землй. 112, 6 на землй.
112. 7 иі землй (А. «персти»,
Т. рпіѵеге, С. праха). 113, 7
ПОДВЙЖССА зсмла. 113, 11 нл
зе.млй (В., А. и Т. нѣтъ, С. и
на землѣ). 113, 23 й землю.
113, 24 землю же длде. 118,
19 нд землй. 118, 25 прильпе
зе.млй (тф еоя^е'., раѵітепіо, А.
«земли», Т. рпіѵегі, С. прахъ).
118, 64 млтн Твоса, Гди, исполни
зс.мла. 118, 87 нд землй. 118.
90 шевовлля сей зе.млю. 118.
119 грѢшиьіА землй. 120, 2 й
землю. 123, 8 й землю. 133,
3 е л\ н о р о д е н а
150
ЗЛАТЫЙ
3 и землю. 134, 6 нд земли.
134, 7 ш послѣдннуа зелхліі.
134, 12 дддё зелллю. 135, 6
«утвердившей!? землю нд водлуа.
135, 21 Длвшелл!? землю йуа.
136, 4 нд зелмй ч^ждс'й. 1&8,
15 ва прсиспо'дниуа земли (С. во
глубинѣ утробы). 139, 12 нд
земли. 140, 7 нд земли. 141, 6
нд зелдлй живыуа. 142, 3 ва
землю. 142, 6 зелмл везво'днлл.
142, 10 нд землю прлв$. 145,
4 ва землю. 145, 6 й землю.
146, 6 до земли. 146, 8 Оуго-
товлАЮціем!? земли дождь. 147,
4 Посылали слово Свое земли. 148,
7 ш земли. 148, 13 нл зелмй.
ЗСДПЮРОДСНЪ (рцеѵт;?, (ёг-
гі^ѳиа п іёггі^ешіз)—земнородный:
сынъ или дщерь земли: чело-
вѣкъ.
48, 3 земпородніи (А. «худо-
родніи», Т. паіі рІеЪе)о Ьошіпе,
С. простые) же й сьіиове человѣче-
стіи.
ЗСАІШіІН (т^с у7р, Іѳггаз)—
земный (земли).
См. ниже: «зсмскъ».
67, 33 царства зе.пндА. 71,
16 трава зсмііда. 71, 17 кшлѣид
земіідж (А. и Т. пѣтъ, С. зем-
ныя). 75, 13 царей земныуа.
78, 2 звѣрема земпыма. 82,
11 гной земный. 88, 28 цдрей
зелміыуа.
ВЫИСКЪ (-тр -р;;, іеггае)—
земный (земли).
См. выше: «земный».
2, 2 цдріе земстін. 47, 5 цд-
ріе зе'мстін (А., Т. и С. нѣтъ).
71, 11 цдріе земстін (А., Т. и
С. нѣтъ). 101, 16 цдріе земстін.
137, 4 цдріе земстін. 148, 11
цдріе,земстін--------сЪ’дій зёмстіи.
ЗИНЪ (б 2т$, Хеѣ, Т. ХеЬііз,
съ Евр. «волкъ») — Вивъ, князь
Мадіамскій, побѣжденный во дни
Гедеона.
82, 12 гакш Шрйвд й Зйвд.
зиждешь (хпСб|іеѵос, дпі
сгеаЪіѣиг, Т. госгсаіиз; оіхобо[іоб[іг-
чо; сдиі жсІіГісаіиг, Т. сопзігисіиз)—
созидаемый, строимый.
101, 19 людіе зйждемін (х.,
А. «создайся имущій», С. гря-
дущее) восувдлАта Гдл. 121, 3
Іерлйма зйждемый (С. устроенный)
гакш града. с
ЗИЖДД,-ДП (оіхоЗор.ш';, жйіГі-
сапз, Т. зігпсіог, аэсМсаіог)—
зиждущій, созидающій, строющій,
строитель.
117, 22 певрегбііід знжд^цііи.
126, 1 вс^е тр^дишлеж зиждущій.
146, 2о зііждлй Тсрліімл Гдь.
(6 2і'4аіо;, 2ірЪюпз)—
Зифой: обитатель пустыни и го-
рода Зифъ, близъ пустыни Маонъ
и Кармнла.
53,2 шіегдд пріитй Зіфеел'ь.
ЗЛАТО (б хриаб;, апгпиі) — зо-
лото.
18, 11 паче злата. 67, 14 па
влецілніи зллтд. 71, 15 ш злдтд
Ардвійскд. 104, 37 й злдтома.
113, 12 й злато. 118, 72 паче
тысащіь злдтд. 118, 127 пдче
Зллтд. 134, 15 и злато.
ЗхІАТЫИ (/риоойс, ангепз)—
золотый.
44, 14 рлсиы злдтымн шдііжііл.
ЗІІДСАІАІч-сіііти (-ршахеаЭа'.,
со^позсі, Т. поіпт зе Гасегѳ,
а^позсі)—быть зпаему, вѣдому.
переводится также (см.
нігіке): «увѣстігся».
3 н д е ла ь
151
ЗІ II И ЦД
9, 17 знаелаь-ьесть (С. по-
знанъ былъ) Гдь. 47, 4 знаелаы-
ёсть (С. вѣдомъ).
ЗПЛС/ІІЬ (уѵшзтб;, поінз, Т.
поіаіз, Гатіііагіэ)—знаемый, зна-
комый. близкій.
Т'шітб; переводится также (см. выше):
«вѣдомъ».
30,12 странъ знаелаылаа лаойлаа.
54, 14 знаемый (Т. ГатШагіз,
С. близкій) .мой. 87, 9 оудалнла
есй знлелаыуа ллойуа ау лаене. 87,
19 знлелаыуа лаойуа.
ЗГІЛЛІ9ІІЛТПСЛ (аі^еіоба&ас,
аі^наітп еззе) — быть ознамено-
вапу, отпечатлѣну.
7, 7 зплласіілсж пл паса спѣта
лица Твоепю
ЗПЛЛІСНІС (т; а7]р.г''о>а:;.
Гісаѣіо, Т. ѵехіііит, знамя; то атд-
цгТоѵ, йідпипі, Т. зі^пиш, іпзі^піа)
—знаменіе: знакъ.
59, 6 дала есй кожірылаеж
Тсве ЗИД.меніе (ат)[іг’а>асѵ, С. зна-
мя). 64, 9 ш зналаеній Твойуа.
73, 4 положншд знллаенба (Т.
іпзі^піа, С. знаки) свож зналар-
ніж (Т. іпзіащібиэ). 73, 9 знл-
лаенІА нуа (разночт. зналаеній на-
шпуа) не іійдѣуолаа. 77, 43 по-
ложи но Уіѵптѣ зііалаепіж Овож.
85, 17 сотворіі со лапою зналае-
ніе. 104, полоніи ва пйуа
словеса зіілласпін Овойуа. 134, 9
посла зндлаёніж.
ВНЯТИ (усѵебдхгіѵ. сосгпозсегѳ,
Т. а^позсете, позсеге)—знать.
ТрѵшахЕіѵ переводится также (см. вы-
ше): «вѣдати» п (ниже) «познати», «раз-
умѣти», «увѣдѣтп», «увѣстп».
50, 5 аза знаю (С. сознаю).
138, 14 д^ша лаож знд'ета (С.
сознаетъ).
ЗНДЯі,-АП (уіѵіЬохшѵ, позсепз;
е-фѵшзхшѵ, со^позсепз, Т. ге-
со^позсепз)—знающій.
уіѵшаг-шѵ переводится также (см. вы-
ше): «вѣдя(-ая)».
9, 11 знаюцііи (у.) илал Твое.
141, 5 не вѣ знджн лаене.
ВОШЛИ (хря^шѵ, сіашапз)—
зовущій: кричащій, вопящій.
68,г 4 оутрѴдйусж ЗОВЬІІІ.
ЗРЪТИ (Оешргіѵ, ѵійеге; р?«г-
тгееѵ, ѵісіеге, Т. (іізріеоге) — ви-
дѣть.
рлекесѵ переводится также (см. выше):
«видѣти». — ІІеыг.гіч И <]>(>»< ІДIIТСЯ ТЯКЖе
(ем. выіпеі: «видѣти» и (ниже) «узрѣти».
26, 4 зрѣти (іі., С. созерцать)
лай красотѣ Гдню. 39, 13 не воз-
лаогбуа зрѣти (С. видѣть).
ЗРіѢ,-АІІ (Эео>рібѵ, акіепз, Т.
азріеіепз)—видя щі п.
гкшршч переводится также (см. выше):
«видя».
72, 3 лайра грѣшникшва зр<й
(С. видя).
ЗііБЪ (6 бооо;,-бѵто;, (іепз)—
зубъ.
3, 8 з^'ьы грѣіпііикшна сокрѴ-
шй.аа есй. 34, 16 поскрежеташа
па лаж з^іжі свойлан. 36, 12 по-
скрежеціета юань з^вьі свойлан. 56,
5 З^КЫ Йуя щрѴжі’А й стрѣлы.
57, 7 сокрѴшйта з^'ііы нуа. 111,
10 з^ГіЫ свойлан поскрежеціста.
123, 6 не даде наса ва ловйтв^
З&шлаа пуа.
ЗѣіШЦИ (т; хбрт), рнріііа)—
зѣница: зрачекъ.
16, 8 какао зѣницѣ ока.
II
152
иже
н.
(И) см. ОНЪ.
«й»—вин. п. ед. ч. муж. р. личнаго
мѣстоименія «опъ».
ИБО (ха': уар, еіепіш, паш.
паш еі, Т. іиш, еііаш; о~’-. диіа)—
ибо, потомѵчто.
от! переводится также (см. выше): «за-
не» п (ниже): <яко>.
15, 6 ибо (А. «такожде», С.
и) достожпіе. 18, 12 ибо (С. и)
рдва. 24, 2 ибо (С. и) вей.
36, 25 ибо (А. и С. «И ») Со-
стдрѣусж. 40, 10 ибо (А. «еще
же», С. даже) человѣка. 57, 3
ибо (С. нѣтъ) ва се'рдцы. 61, 3
ибо (В. паш, А. «точію», С.только,
Т. іапіишшоіо) Той. 61, 7 ибо
(бті, В. диіа, С. только, Т. іап-
іішппойо) Той. 64, 14 ибо (С. и)
коспоіота. 67. О ибо (С. даже)
ІІСІІССД. 67, 17 ИБО (С. и) Гдь.
67, 19 ибо (С. такъ-чтобъ и)
непокдржюіцыжсж. 70, 22 ибо
(С. и) дза. 76, 18 ибо (С. п)
стрѣлы. 82, 9 ибо (С. п) й Лс-
Л’ра. 83. 4 ибо (С. и) птица.
83, 7 ибо (С. и) Блгвеніе. 84,
13 ИБО (С. и) Гдь. 88, 6 ИБО
(С. и) истинѣ. 22 ибо (уар,
В. епіш, С. п) рѴкд. 92, 1 ибо
сутвердй. 95, 10 ибо йспрдви. 118,
23 ИБО (С. нѣтъ) сѣдбига. 118,
24 ибо (С. нѣтъ) свидѣніж. 128,
2 ИБО (С. но) не прелюгошд.
ИГО (6 )и§тіт) — иго.
6 (='» переводится также
(см. ниже): «мѣрило».
2, 3 швержелда (разночт. чівср-
жилда) ш паса иго (А. и С. «око-
вы», Т. сіепзоз іііпез) йуа.
ИДЪЖб (об, иЪі) — гдѣ.
13, 5 йдѣже (А. и Т. нѣтъ, С.
гдѣ) не вѣ стрдуа. 52, 6 йдѣже
не вѣ стрдуа. 83, 4 йдѣже поло-
жита птенцы свож. 94, 9 йдѣже
(разночт. къ: ва оньже) йск^сйшд
АХѣ.131, 7 йдѣже (А., Т.пС. нѣтъ)
стожстѣ йодѣ І'Л’Ѵ.
иже, иже, еже, иже, ілже
(6с, 7;, 6, о", а’:. а, диі, дше,
диоб, диі, дню; баті;, трщ, 8-і,
о"т'.'^е;, аіпѵгс, апѵа, диі И т. д.;
। абтб; и т. Д., ір$е И т. д.)—ко-
і торый, которая, которое, которые,
которыя.
яэтб; переводится также (см. пиже):
«онъ», «самъ», «той».
1, 1 иже не йдс. 1, 3 еніе
плода свой длста. 1, 4 егбже воз-
лдетаста. 4. 5 іажс (А., Т. пС. пѣтъ)
глаголете. 7, 1 (-Тоже воспѣта. 7,
7 іьмже заповѣдала. 7, 16 іоже
содѣлд. 8, 3 еже (тоб, иі, Т.
агі, С. дабы) разрѣшити. 8, 4
гдже Тьі шеновала ?сй. 9, 16 юже
сотворйш а------юже скрьішл. 9,
23 гаже полдышлАіота. 9, 28 егиі-
же (А., Т. п С. пѣтъ) клжтвы.
9, 29 (той, ці) гуБііти. 9,
30 ?же (тоб, иі, Т. а<1, С. чтобы)
восуйтитн. 10, 3 зане гаже (А.,
Т. и С. ііѣтъ).^ 14, 3 иже не
уольстй. 15, 3 иже Л!ть. 17, 1
гаже глдгблд-------ва оиьже. 17,
44 йуже не вѣдѣуа. 18, 4 йуже
(А. <пдѣже», С. гдѣ) не ельішдтеж
глдси. 18, 7 йже оукрыетеж. 19,
10 ва оньже ліре день (Т. дно
іешроге. С. когда). 20, 12 йуже
(А. и Т. нѣтъ) не возлабг^та. 21,
И Ж 6
153
иже
32 гаже сотвори. 22, 6 еже (тб,
ііі, Т. и С. нѣтъ) вселити леи сж.
23, 4- иже не пріжта. 24, 12
ёгбже изводи. 25, 7 еже (той, иі,
С. чтобы) оусльіпілти. 25, 10 йу-
же ва рѴкй всззаыбніж. 26, 2 ёже
(той, иі, Т. асі, С. чтобы) снѣсти.
26, 4 еже (тб, иі, Т. ай, С. что-
бы) жити. 26, 7 йліже воззвауа.
30, 3 еже (той, иі, Т. асі, С.
чтобы) сити. 30, 5 юже скрыша.
30, 20 юже скрыла есй. 31, 1
йуже шставпшасА Беззлксѵні'ж, и
йуже прнкрьішаеж грѣей. 31, 2
ел^же не влѵѣшіта. 31, 3 еже
(той, сіиіп, Т. п С. пѣтъ) звати.
31, 8 нл оньже. 31, ,9 йл\жс
нѣсть. 32, 12 едАжс--------------іажс
йзврл. 33. О йже суповдета. 33.
14 еже (той) не глаголати. 33,
17 еже (той, В. п Т. иі, С. что-
бы) потревйти. 34, 8 юже (А.,
Т. и С. нѣтъ) не вѣсть-----------юже
скрьі. 34, 11 іажс не вѣджуа.
35, 4 еже (той, иі, Т. асі, С. чтобы)
оувлажйти. 36, 8 еже (<5ате, иі, Т.
асі, С. чтобы) л^клнповатн. 36, 32
еже (той, Т. н С. пѣтъ) оуллертвнти.
36, 34 еже (той, иі, Т. асі, С.
чтобы) наслѣдити. 38, 2 еже (той,
иі, С. чтобы) не согрѣіііатп. 39,
5 елйЕжс есть. 39, 9 еже (той,
иі, Т. п С. пѣтъ) сотворити. 39,
13 нліже нѣсть. 39. 14 во еже
(еі; тб, ад, Т. п С. нѣтъ) поли-
цій. 40, 10 нл негоже оуповл'уа.
41, 2 йліже шврлзолѵл (В. диешаб-
тосіиш, Т. 8ісиі, С. какъ). 43, 2
еже содѣллла е’сй. 44, 9 йз ийу-
жс. 45, 9 іажс положй. 46, 5
юже позлювй. 49, 23 йліже (Т.
и С. нѣтъ) милю. 51, 9 йже не по-
ложй. 54, 15 йже к^пнш. 55,
10 ва оньже. 55, 13 гаже (Т.
и С. цѣтъ) воздлліа. 5 7, 6 йже
(три;) не оусльішита. 57, 10 пре-
жде еже (той, С. нежели) раз-
умѣти. 58,1 еже (той, В. и Т. иі,
і С. чтобы) оулиртви'ти. 59, 6 еже
! (той, иі, Т. дно, С. чтобы) зувѣ-
' жати. 61, 10 еже (той, иі, Т. и
: С. нѣтъ) нсправдовати. 63, 4
। йже (о'ітіме;) йзострйшл. 64, 5
; егоже йзерлл'л есй. 65, 14 гаже
іізрекостѣ. 65, 20 Ижс не 65ста-
ви. 67, 17 юже влговолй.
67, 19 еже (той, С. такъ-чтобъ)
вселйтнсж. 67, 21 еже (той,гТ.
и С. пѣтъ) сіІсдти. 67, 25 11жс
(той, В. п Т. <^иі) но стѣліа. 67,
29 еже содѣллла есй. 67, 31
еже (той, иі, Т. И С. нѣтъ) за-
творити. 68, 4 еже (той, (Іипі,
| Т. н С. пѣтъ) оуповдти. 68, 5
гаже не носуііі|ілул. 68, 24 ёже
і (той, Т. иі/ С. чтобъ) не віідѣти.
| 68, 27 ёі’сже. 69, 1 во ёже
' (еі; то, цио(1, Т. и С. нѣтъ) сити,
і 70, 17 йл\же (В., А., Т. в С.
і нѣтъ) нлУіи'ла лѵк есй. 70, 19
: гаже сотворила л\й есй. 70, 23
\ юже есй избавила. 71, 12 ёл^же
I пе бѢ полібціникл. 72, 15 ёл\^:же
(ЬХХ, В., А., Т. п С. нѣтъ)
чіьѣціаусж. 73, 2 ёібже стлжала
ёсй--------ва нейже вселйлсж есй.
73, 22 ёже (той) 65 бсз^лнілгш.
75, 12 йже ѵ’креста. 77,4 гаже
сотворй. 77, 8 йже (тр?) не
йспрлвн. 77, 11 гаже показа. 77,
12 гаже сотворй. 77, 42 ва
оньже (С. когда). 77, 54 юже
етжжл. 77, 60 ёже (разночт.
ндѣже, В. иЬі, С. въ которой)
вселйсж. 77, 68 юже возлювй.
78, 6 гаже йліене Твоегш не при-
знанія. 78, 12 йл\жс поносііша.
79, 3 во ёже (еі; тб, иі, Т. асі)
И Ж €
154
ИЗБАВИТИ
сіітй. 79, 16 егбже насади,•----------
е’гбже оукрѣпи'лй есй. 79, 18 ёгб-
же оукрѣии'лй е’сй. 80, 6 е’гшже
не вѢдашс. 82, 13- йже (оіте;)
рѣшл. 83, 6 е’л^жс есть. 83, 7
еже положй. 87, 1 еже (таб, В.
и Т. а<1) швѣіцдти. 87, 6 йуже
не подданная есй. б’б’, 49 йже
пожнве'тз. 88, 50 йлаижс паласа
есй. 88, 51 ёже оудсрагауя. 88,
52 плажс попосншл-----------йл\же по-
носііша. 89, 5 иже (трс, С. когда)
лаилаондс. 89. 10 кя ннуже («6-
соТ;, ірзіз, Т. п С. нѣтъ). 89,
15 вз ііАже----------вй нАже. 91,
13 йже (В., А., Т. и С. нѣтъ) вя
ііівапѣ. 92, 1 іаже (т/щ, Т. и
С. пѣтъ) не подвйжитса. 93, 12
егбже аціе. 94, 9 вй опьже
(разночт. йдѣже, В. и Т. иѣі, А.
«идѣже», С. гдѣ). 95, 10 іаже
(трс) не псдвнжитса. 95, 12
гаже пл нйуя. 98, 7 гаже даде.
100, 8 ёже (тоб, иі, Т. а<1, (’.
дабы) потревнтн. 101, 3 вй оіііі-
же-------вй опьже. 101, 23 еже
(тоб. іВ, Т. а<1) работати. 103,
8 еже шеновллй есй. 103, 9 егш-
же не* прёйдѴтв. 103, 16 йуже
есй нделдііля. 103, 20 вй пейже
(абтт(. ірза, С. во время ея).
103, 25 йуже нѣсть числа. 103,
26 егбже созддлй есй. 104, 5
іаже сотворй. 104, 8 ёже здпо-
вѣда. 104, 9 ёже здвѣірл. 104,
26 егбже извра. 104, 34 йлаиіс
не вѣ числа. 104, 39 ёже (тоб,
пі, Т. ай, С. чтобы) просвѣтити.
104, 42 ёже (тоб, дпой, Т. и
С. нѣтъ) ко Іврддлй?. 105, 34
гаже рече. 105, 38 гаже пожрбніл.
106, 2 йуже и’зблвн. 108, 4
ёже (таб, иі, Т. и С. нѣтъ) лю-
бити. 108, 19 вй ню'же----------------
йлдже. 108, 31 ёже (таб, В. и
Т. ні, С. чтобы) ептй. 115, 3
гаже (Т. и С. нѣтъ) воздлде лай.
117, 22 егбже неврегбшд. 117,
24 егбже (Т. и С. нѣтъ) сотворй.
118, 37 ёже (таб, С. чтобы) не
видѣти. 118, 39 ёже непіревдуй.
118, 47 гаже возлювйуя. 118,
48 гаже ііозлюшіул. 118, 49
оуповлніе далй лай есй. 118,
173 еже (таб, и!, Т. аіі) ептіі
лаа. 121, 3 ё-А'^же причастіе.
121, 6 гаже (Т. и С. нѣтъ) ш
лАіірѣ. 123, 6 йже не даде. 126,
5 нже йспбліштй. 128, 6 гаже —
— йзеше. 128, 7 ёюже не исполни.
131, 12 йлдже ігаѴч^'. 131, 18
іга Нелай же. 132, 1 ёже (гб, Т. и
С. нѣтъ) жііти. 134, 8 йже по-
рази. 134, 10 йже порлзй. 136,
8 йже воздаста----------ёже воздала
ёсй. 136, 9 йа;е йлитй. 137, 3
вй оньже (С. когда). 138, 15
іожс сотворіілй е’сй. 139. 2 йже
(оі-г;е;) ііолльіелипга. 139, 4 йже
(огаѵес) полльіеліпіга. 140, 9 юже
состлвишл. 141, 4 по ііел\^'же.
142, 8 вй бпьжс. 143, 8 йуже
оустд. 143, 11 йужс оустд. 143,
І2 йуже сьіновс. 143, 15 йллже
------йл\же. 145, 3 вй нйуже.
145, 5 ёлл^же Бгй. 145, 6 гаже
вй нйуз. 148, 4 іаже превыше.
йзііхішітеди (б иье-
гаѣог, Т. ИЬегаіог, ІіЬегапз; б
Хо-ра>тг)С, гебетріог, Т. геііетріог,
ѵіпсіех)—избавитель.
17, 3 ИзБДвитель л\бй. ^17,
49 Пзблвитсль ллбй. 18, 15^ Извд-
витель (X.) ллбй. 69, 6 Избави-
тель лаой. 77, 35 Изблвіітсаь (X.)
и.ѵай ёсть. 143, 2 Пзблвитсль лаой.
ИЗЕДНИТИ (рбео&ас, рбааа&аі,
егіреге, ІіЪегаге, заіѵпіп ѣасеге,
ИЗБАВИТИ
155
избавлена
егпеге, Т. ехре(1іге, ІіЬегаге, егіреге;
котройа&аі, ІіЬегаге, гесіітеге, еги-
еге, Т. гейітеге, ІіЬегаге, сіаге
геіетрідігат, ѵіпіісаге, аззегеге)—
избавить: освобождать, спасать.
рйеаѲо», рйзазЪі переводится также
(см. ниже): «пзбавптися», чіа'яти».
6, 5 йзвави д^'шЪ1 длоіо. 7, 2
йзвави лаа. 16, 13 йзвави д^'ііі'а
лаою. 17, 1 йзвави е’го. 17, 18
ИЗБАВИТИ ЛАА. 17, 20 йзвлвита
ЛАА. 17, 44 ЙЗБЛВІІІИИ ЛАА. 17,
49 йзва'виши лаа. 21, 5 йзва'вилл
есй. 21, 9 да йзвавити. 21, 21
йзвави. 24, 20 йзвави лаа. 24,
22 йзвави (X.). 25. 11 йзвави
(X.) ЛАА. 30, 2 ЙЗІІЛВІІ ЛАА. 30.
6 ИЗБАВИЛИ (ёХ.) ЛАА е‘СЙ. 30,
16 ЙЗВАВИ ЛАА. 31, 7 ЙЗБЛВІІ (X..
Т. ІіЪегаііопіз, А. и С. * избавле-
нія») лаа. 32, 19 избавити (С.
спасетъ) <ѵ елле'ртн. 33, 5 йзва-
ВИ ЛАА. 33, 8 ИЗБАВИТИ Н^И. 33,
18 йзвави йр. 33, 20 избавити
А. 33,23 ИЗБАВИТИ (X.) Гдь. 36,
40 ИЗБАВИТИ йр. 38, 9 йзвави
ЛАА. 39, 14 ЙЗБЛВІІТИ ЛАА. 40,
2 ЙЗБЛВІІТИ его. 42, 1 ЙЗБЛВИ ЛАА.
43, 27 йзвави (X.) па'си. 48, 8
врати не йзг.авііти (X., С. иску-
питъ), йзвлвити (X., С. дастъ...
выкупа) ли человѣки. 48, 16
йзвлвити (X.) д\:ш^. 50, 16 ЙЗБЛ-
ВИ .ААА. 53, 9 ИЗБАВИЛИ ЛАА еСІІ.
54, 19 ЙЗБЛВИТЬ (X.) ЛАЙрОЛАИ.
55, 14 йзбдвили есй. 5о, 5
йзБлвп (А., Т. и С. пѣтъ.) д^нА.
58, 2 йзблви (X.) лаа. 58, 3
йзвави лаа. 68, 19 йзвави (X.) ю
------йзвави (С. спаси) лаа. 70,
2 йзблви лаа. 70, 4 йзвави лаа.
70, 23 есй избавили (ёХ.). 71,
12 йзблви нища. 71, 14 ш не-
правды йзБл'впти (X.). 73, 2 изба-
вила е’сй (ёХ., С. искупилъ). 76,
16 избавили е’сй (ёХ.). 77, 42
йзвави (ёХ.) а. 78, 9 йзвави ны.
80, 8 йзвавир та. 81, 4 изба-
вите (С. исторгайте) е’го. 85, 13
избавили е’сй. 88, 49 йзвавити
д^шй1. 90, 3 йзва'вити та. 90,
14 избавлю И. 96, 10 ЙЗБЛВІІТИ
а. 105, 10 йзблви (ёХ.) а. 105,
43 йзблви а. 106, 2 йзблви (ёХ.)
и’з рѴкй. 106, 6 йзблви <ь. 106,
20 йзвави а. 108, 22 йзвави
(С. спаси) лаа. 114, 4 йзблви
Д« 118, 134 ЙЗБЛВИ (X.) ЛАА.
118, 154 йзвави (X., С. защи-
ти) ЛАА. 118, 170 ЙЗБЛВИ лаа.
119, 2 Йзблви д^ііД’. 129, 6
ИЗБАВИТИ (X.) ІПЛА. 135, 24 ИЗБА-
ВИЛИ (ёХ.) пьі есть. 139, 1 йзііл-
піі лаа. 141, 7 йзблви лаа. 143,
7 йзблви (С. спаси) лаа. 143,
11 йзвави лаа.
ЙЗКДВИТІЮА (рбеа&аі, рб-
ааа&аі, ІіЪегагі, егірі)—избавить-
ся: спастись, освободиться.
рбгзЭаі, рйаазЭаі переводится также
(см. выше'': «избавити» и (ниже) «пз'ятп».
17, 30 Тобою йзбавліоса (А.
«сотру», Т. ігапвеигго, С. пора-
жаю). 59, 7 да йзБлвАтсА. 68,
15 ДЛ ЙЗБЛВЛІОСА. 107, 7 дл
ЙЗБЛВАТСА. 123, 7 ЙЗБДВИСА Ш
сѣти.
йзБлвдеин? х-крсн^с,
гейетрѣіо)—избавленіе: спасеніе,
искупленіе, освобожденіе.
48, 9 цѣп^ ЙЗБЛВЛс'пІА (С.
искупленія). 110, 9 йзБлвлсніе
посла. 129, 6 оу Пеги) йзилвленіе.
ИЗБДйЛбН^-»-быти (роаОтріоа,
ІіЬегаіпт еззе, Т. егеріпт еззе)—
быть избавлену, избавиться.
123,7 йзБлвлсиич-Бьіуолла.
ИЗБЛП/ІбНЪ (ХеХотршріёѵос,
Н 3 Б а В Л А А
156
извести
гейешріпз)—избавленный: спасен-
ный, освобожденный.
106, 2 да рек^'тъ йзвавленніи
Гдемъ.
ИЗБДКЛАА,-АИ (р'эб[іеѵос, ѳгі- |
ріепз, цпі егіріаі; Х'кро6|ігж, I
диі гейітіі, Т. ІіЬегапз, цыі ѵіпйі- і
саі) — избавляющій: спасающій, .
освобождающій. I
7, 3 не с^щі? йзблвлающѴ (X.).
34, 10 йзвавлААй нн'ірд. 49,
22 не ведетъ нзбавлаай. 70, 11 !
нѣсть йзбдвлааи. 102, 4 йзблвлаю- і
щаго (X.) ш йстлѢніа. 143, 10 і
йзвавлАЮірем^ (X.) Двда. |
ИЗБИБДТИ (іігахтесѵеіч, іпіег- (
йсеге, Т. екесіпДеге)—пзбпвать, 1
истреблять. |
См. ниже: «избити».—і-о/.тгЬгіѵ пере-
водится также (см. ниже): «избити», «из-
морити». «убивати», «убити», «уморити».
100,, 8 іізБНвауй вса. |
ИЗБИТИ (а-ох-сеіѵеіѵ, оссійеге, '
Т. іпіегГісете, іпіегііпеге)—избить, і
истребить, поразить. |
См. выше: «ИЗбіпиіТІІ». — ।
переводится также (см. выше): «избпиа-
ти> и (ниже) «изморити», «убивати», ‘
«убити», «уморити». |
134, 10 йзбіі (С. истре- ।
билъ)-цари. 138,19 йзвіеши (С.по-
разилъ) грѣшники.
ПЗБООТН -+- ршги (херяіобѵ,
ѵепіііагѳ согни, Т. согни Тегіге)—
избодать рогами.
43, 6 враги наша йзБоде.пь-»- I
ршгп.
ИЗБРАНЪ (ехХехтб;, еіесіиз)—
избранный.
17, 27 со нзБрАннылдь (А. и !
С. «ЧИСТЫМЪ», Т. рпго) ИЗБрЛНЙ !
(А. и С. «чистъ», Т. ригіпп)
іД'деши. 77, 31 іізвраннымъ (Т. і
Інѵенез, С. юношей) I иловымъ за- і
патъ. 88, 4 злвѣірлр завѣта
ііЗБрлннылаъ ЛІоймъ. 88, 20 воз- '
несодъ йзБраннаго. 104, 6 и’звра'н-
НІИ ИгШ. 104, 43 ЙЗБрАННЫА Своа.
105. 5 йзвранньіА Твоа. 105, 23
извранный вгч). 140, 4 не сочтй-
са со избранными йр (А. «и да
не ямъ отъ сластолюбія ихъ», Т.
еііат не іпезсег гѳЬиз аттніз
еогит, С. п да пе вкушу я отъ
сластей ихъ).
ПЗБРЛТИ (ёхХгрезі)»1., е!і§е-
ге)—избрать.
ётЪфзЭа-. переводится также (см. ни-
же): «изволити».
32, 12 іагке извра въ наслѣдіе
<}сбѢ. 46, 5 извра намъ. 64, 5
(?гоже йзврдлъ сей. 77, 67 не
ІІЗБрД. 77, 68 извра колѣно вдово.
77, 70 йзврл Двда. 104, 26
і/гбже йзврл. 131, 13 извра Гдь.
134. 4 Ілкшва йзБра.
ИЗБЫТИ (б-оХг'-гайя'., геша-
пегѳ, Т. геіііщиі)—остаться, пре-
быть.
105, 11 ни единъ ш нйуъ йз-
ІІІ.ІСТЬ.
ИЗБЫТОКЪ (-ер:Хо’.~о;, остав-
шійся, геііцппз или гѳіідинт)—
остатокъ.
20, 13 во йзвьітцѣ^ъ (А. «те-
тивы», Т. пегѵіз, С. изъ луковъ)
Твойуъ оѵготбвнши лице йуъ.
изиедъ (аѵауаушѵ, диі ейихіі;
гсогр-рѵ, диі еііихіі) — изведшій:
кто вывелъ.
80, 11 йзведый (Т. .дні Гесі ні
азсепйегез) та ш земли бгѵпетскіА.
135. 11 йз,вёдшел\^ (ё.) ійла.
ИЗИ6СТІІ (ё^яде-.ѵ, ёсядяде'м,
ейпсеге, егпеге, Т. ейпсегѳ, (іейн-
сѳге, ргоГегге; хятя^я'ѵеіѵ, йейн-
сеге, Т. йезсешіегѳ)—известь, вы-
весть.
хатярзіѵеіѵ переводится также (см. ни-
же): «ннзходитп», «свити», «сходити».
и з в л е і|і и
157
нзли іп е
17, 20 и’звелё лѵь. 24, 17
изведи (В. егие) ліа. 30, 5 йз-
всдсит ліа. 36, 6 изведетъ ткю
свѣтъ. 65, 12 извела есй. 77,>
16 йз«иде водѣ’. 103, 14 йзксстіі
(ё;а-рдеТѵ, Т. иі (іергошапѣ, С,
чтобы произвесть) ѵлѣва (ѵ землй.
104, 37 йзведё а. 104, 43 ііз-
веде люди. 106, 14 йзведё а.
106, 28 и’зведс а. 118, 136 ]
йзведостѣ (хатг(3гряѵ, (Іегіихегипѣ 1
А. «низводятъ», Т. сіезсепбегипі.
С. текутъ) очи .мой. 141, 8
изведи йз темницы дѣиіѣ .мокЗ.
142, 11 йзведёши ш печали дѣшѣ
мою.
пзплещн ( згйзбяі. еѵ.тріпаго, |
Т. ейпсеге)— извлечь, обнажить.
36, 14 ли'чь йзнлеиопіл (С. об-
нажаютъ) ГрѢіЩІІІЦЫ.
ПЗВОД/І,-/ІП (ііяушѵ, диі
еіисіі; йчадшч, ейисепз, Т. диі ;
дерготіі)—взводящій, выводящій: !
освобождающій.
аѵаушѵ переводится также (см. выше);
«возводя». •
67, 7 іізпода (С. освобо-
ждаетъ) шкопаіиіыА. 134, 7 йзво-
дж'й (а.,, С. взводитъ) вѣтры. !
ІІЗІіб/ШТП (аіреТабас, еіідеге;
ёхХгугаНзи, еіі^еге)—избрать.
ёхкдеаІЬс переводится также (см. вы-
ше): «избрати».
24. 12 бго'же йзволи. 83, 11
йзибліі^а (ё^гХе'ар^ч, С. желаю)
прнлаетлтисА. 118, 30 пѣть истины
йзволир. 118, 173 за'пшвѣди
Твоа йзвблнр. 131, 13 йзволи
й. 131, 14 изволивъ (Т. ѳхреіі-
ѵегат, С., возжелалъ) и.
ЙЗГПЛПУн-пьітн (ЦЗаХХга&аі,
ерсі)—быть изгнану.
108, 10 да йзгна'нич-БѴдѣ’тъ
(А. «да ищутъ пропитанія*,
Т. диаегапЦие еіірет, С. и про-
СЯТЪ ХЛѢб(І) Йз ДОЛІЮВ'Л свонул.
ИЗПІЛТП (ёх^аХХеіѵ, ехреііеге,
едіееге, Т. ргора§аге, ехреііеге)—
изгнать, прогнать, выгнать.
переводится также (см. ниже):
«отвергати»,
43, 3 йзі'ііаллч-сей л. 77,
55 йзгпл (С. прогналъ) ш лица
йр. 79, 9 йзгидлл-і—есн (С. вы-
гналъ).
ИЗГИЛТИСЛ (гхо’.(і)7.еаі1о([, ри-
пігі)—быть изгнану, извержену.
36, 28 везздкшпннцы же йзже-
н^тса (у А. п Т. этой фразы со-
всѣмъ пѣтъ, С. будутъ извер-
жены).
ПЗГОІІіі,-/іИ (ёх^хХХшѵ. рго-
діеіепз: ёхбиЬхшѵ, регзедиепз) —
изгоняющій, гонящій.
16, 11 йзгоііліріи (ЦЗ., А.
«въ шествіяхъ нашихъ >, Т. §гез-
зшп позітнт, С. на всякомъ ша-
гу) .мж. 43, 17 ш лица врлжіж
й изгоіыщіаію (А. «мщеніе тво-
рящаго», Т. Ыазрііеші, С. кле-
ветника). 68, 5 йзгонаі|іін (С.
преслѣдующіе) лѵь. 118, 157
йзгоііаі|ііи (С. гонителей) лѵь.
ИЗГОПАТП (ёхоішхеіѵ, регзе-
диі, Т. ехзсішіеге)—изгонять.
100, 5 сего йзгонлр (С. из-
гоню).
Гіздоечл (а~6 рахробгч, а
іоп&е, (Іо Іоп^е, Т. ѳ Іоп&іінрю)—
издали.
акб рахроВгѵ переводится также (см.
ниже): «отдалеча».
137, 6 йзддлёчд вѣсть. 138,
2 разумѣла есй по.мышлепІА л\ол
издалеча.
ЙЗЖ6ІІКТСЛ см. ЙЗПМТН-
С/Л,
ИЗДППІ6 (тггріаа<о<;, аЬнп-
И з Л І А т и
158
И з л\ Ѣ II А с л\ ь
(Іапіег, Т. ехсоііепіізеітѳ)—слиш-
комъ, сверхъ мѣры.
30, 24 воздаета йзлнше (С.
съ ^избыткомъ).
ИЗЛІА’ГИ (ёх/ёеіѵ, еГГишІегѳ)—
изливать.
ё/./йіѵ (ех/гіѵ) переводится также (см.
пиже); «изсупутп», «цроліятн».
41, 5 нзліліул па лѵь. 61, 9
нзлькіітс пред Ніілѵл.
ІіЗЛІАТІКЗіЬ (ёх-/6ѵгзЭа>., ейіш-
<іі, йіГГпшіі, Т. ейішііі, іпйіпйі)—
изливаться, излиться, пролиться.
ёчуйчезЭаі переводится также (см. ни-
же): «проліятися».
21,15 ьіі;ш вода нзлііъусл. 44,
3 йзлілсл блгодлть. 106, 40
йзліаса оѵпіічпженіе.
ЙЗЛІ.... см. ЙЗ’АТИ.
ЙЗЛЮЛІіЛТП гап-
сиш йегі, осипнуть, Т. ехзіс-
сагі)—замолкать.
68, 4 іізмоѵіе (А. «изсіпе»,
С. засохла), гортлпь л\6іі.
ЙЗЛ10РИТИ (а-ох-гіѵгіѵ, оссі-
(Іеге, Т. тогіе аГйсеге) — измо-
рить, уморить.
акохтеіѵЕіѵ переводится также (см. вы-
ше): «пзбивати», «избити» и (ниже) «уби-
вати», «убити», «уморити».
104, 29 йз.морй ОЬІііЫ.
ГШІЪІТП (Xобеіѵ, Іаѵаге) —
омыть, омывать.
6, 1 ІІЗЛН1ІЮ НА ВСАкѴ НО1|ІЬ
ЛО?К€ ЛАОС.
НЗЛГІШЛ (то ё?іХао|іа, ріаса-
йо, Т. гесіетріига; аХХо:шл;, ти-
Шіо)—выкупъ; измѣненіе.
48, 8 не длста Бгѣ" нзлѵѣны
(г., С. выкупа) за с<ь. 76, 11
сіл йзлѵЕііа (С. измѣненіе) десни-
цы ИыНІНАСШ.
ИЗіІПіПбНІб (то амтаХХаур.а,
соштніайо, Т. іпніайо) — измѣ-
неніе: перемѣна.
54, 20 нѣсть ко йл\к измѣне-
ніе (С. перемѣны), б’б’, 52 по-
носіішл нзлуѣненію (А. «слѣдамъ»,
Т. ѵѳзіі^іа, С. слѣды) уріета Твое-
гчі.п
ІІЗЛІТИІЙТИ (аХХоюбѵ, іш-
іниіаге, Т. шиіаге; аХХагсеабос., тн-
Іаге)—измѣнить, перемѣнить.
ал>.іт-еа9п: переводится также (см. ни-
же): -ИЗМѢВІПИСЛ».
33, 1 внегда нзлѵѣші (у^Коі-
«ктсѵ^С. притворился) лице свое
Н)?ед Лві.мелеуо.мк. 105, 20 йзллѣ-
нн'ща (С. промѣняли) славѣ’ ссш.
НЗкЙЪШІТИСА (аХХо'.оба&ас,
сошшиіагі, іттиіагі; аХХятоеа&ас,
шиіагі)— измѣниться, перемѣ-
ниться.
а)Літтеа&з! переводится также (см. вы-
ше): «измѣнити».—а/О.оішЗтрбихѵо; цере-
водится также (см. ниже): «измѣнптися-|-
хотя», пізчѣнптпея-і-и.мый», «пзмѣнься»,
«измѣняемъ».
59, 1 ш йзл\ѣіпітнсА-і-уот<ѣ-
І|інул (Г/ЛоішИтддоріато'.;, цпі іттн-
ІаЬипіиг, А., Т. и С. нѣтъ). 68,
1 ііл\ѣі|інул ч- нзлѵііінітисіъ (аіЛоі-
іоі)т]аор.гѵшѵ, диі соттиіаЬипіиг,
разночт. къ: йзл\ѣіііииус<ъ, А., Т.
и С. нѣтъ). 72, 21 оутрц/Бы лю<ъ
ііз.мѣнншлел (А. «бодуся», Т. ѳх-
асиеЬат, С. терзалась). 101, 27
іі нзлуѣнгктсл (яХХ«7т;аоѵ-аі). 108,
24 плоть нзлаѢніІсл (А.
«увяде», Т. ешасіаіиг, С. лиши-
лась).
ИЗЛИШЬСА (аХХоісо&трбргѵо;,
дпі сотшпіаѣиг) — измѣнившійся,
перемѣнившійся.
аХХоішіЦаба.гѵоі переводится также
(см. выше): «измѣлитися-рхотя>, «измѣ-
ни гися-|-имый» и (ниже) «измѣняемъ».
68,1 ш йзлтѣншиусл (разночт.:
ш ішѢі|ш\а-ьйзлѵѣніітис<ь). 79, 1
ш іізлхѣніннусл.
ПЗЛІЪНЛШЛІЬ (аХХошіі)т]аб[іе-
н 3 н е л\ о і|і и
159
изстУпленіе
ѵо;, (ріі сошшиіаіиг) — измѣняе-
мый, перемѣняемый.
переводится также
(см. выше): <пзмѣпитися-г-хотя>, «пзмѣпн-
тися римый», «измѣиыя».
44, 1 ш и’злАѣнлеліыу/, сыншлая
ІіорёшвылА'л вя рдзУ.мя.
ЙЗН6ЛІ0ЦШ (Ые%й, іпйг-
шагі; ё^ои&еѵеіѵ, іпйгтагі; ё$-
а-оргТаѢаі, сопіигЬагі, Т. апіті
репсіеге) — изнемочь, изнемогать.
У, 4 йзіклаоіУтя (А. «проткну-
шася», Т. соггпегѳ, С. преткнутся)
й погйвнУтя иі лица Твоегш. 17,
37 не йзнелАогбстѣ (Т. ѵасіііапі,
С. колеблются) плеснѣ' лаой. 25,
1 нд Гда оуповлл не йзпслаогУ
(А. и С. «не поколеблюся», Т.
іпе поп ѵасіііайігшп). Д?6'. 2 ті'и
йзпелАогбшд (Т. соггиппі, С. пре-
ткнутся) й пддбшд. 30, 11 йзнс-
лаожс нищетбю крѣпость лаол. 57,
8 дбндеже йзпемогУть (А. «стрѣ-
лы же его сокрушающыяся», Т.
іапдпат іп зрісаз аѣеапі задііібв,
С. пусть онѣ будутъ какъ пере-
ломленныя). 63, 9 ЙЗНСЛАОГбша
(е$оо&ёѵтраѵ, А. «ниспровержетъ»,
Т. ітріп^апі, С. поразятъ) пд нл
лзьіцы йр. 67, 10 й йзнелложе.
87, 10 очи лаой йзнелАогбстѣ (С.
истомилось) (іі нищеты. 87, 16
й йзнелАОгбул (г;^тоогрітр/). 106,
12 й йзнелАОгбшд (А. «падоша»,
С. преткнулись). 108, 24 кшлѣ-
НД ЛАОЛ ЙЗПСЛАОГОСТД Ш ПОСТД.
ИЗНОСА, - АИ (гх'рЁрюѵ, рго-
сіисепз) — наносящій: производя-
щій.
68, 32 рбги йзнослщд.
ЙЗ’ОСТРІІТП (ахоѵйѵ, ѳхаспе-
ге, асиеге)—изострить, изощрять.
63, 4 йзострйшд гакш ласчь
лзьіки свол. 139, 3 йзострйшл
ЛЗЫК7І СВОЙ ГДКШ 5ДАІІІНЛ.
ІІЗ'ОЩРСНЪ (т]-хо'лг]рёмо;, асп-
іпз) — изощренный, острый.
44, 6 стрѣлы Твол йзоціре-
ны. 51, 4 гакш крйтвУ йзощренУ.
119, 4 стрѣлы сйльндгш йзо-
іррепы.
ИЗРЫЩИ (оеаатекХе'.ѵ, сіізйп-
§-пеге, Т. пшіспрате) — изрѣчь,
произнесть.
65, 14 йзрекбстѣ оустнѣ лаоіі.
ЙЗРІіНОПеІ^ч-БЬІти (е^зѣті-
ѵаі, ехреііі, Т. іиіреііі)—быть изри-
нуту, иизринуту.
35, 13 йзрпновёнич-Бьішд. 48,
15 йзриповёни-ьвьішд (Т. пйегшій
гесеріапі, С. могила).
ПЗРІІІІАІТИ (ё-оЩеТѵ, ехреііеге,
Т. дереііеге) — изринуть, низри-
нуть.
5, 11 по ЛАнбиіествУ нечёстіл
пуя йзри'ни (А. «разжени», С.
отвергни) л.
ИЗРЫТИ (орб-теіѵ, арѳгіге, Т.
Гойеге)— рыть.
брбт-Еіѵ переводится также (см. ниже):
«ископати».
7, 16 ровь йзры (С. рылъ).
НЗРЫТИСА (брбттеадаі, Го-
сіі) — вырыться.
93, 13 дбпдсже йзрыетсл (С.
выроется) грѣниюлАУ гдлад.
Йзедѣдомти
іпѵевіі^аге)—изслѣдовать: узнать
по слѣдамъ, примѣтамъ, обстоя-
тельствамъ.
138, 3 е’сйн-йзслѣдовдла (А.
«окружилъ еси», Т. сігспшріе-
сѣѳгій, С. окружаешь).
ЙЗСТУПД6НІ6 (т] гхатааіс,
есзіайіз, іпепіізе хсеззію, ехсеззпз,
Т. Гезйпаііо, ассеіегаііо) — изсту-
пленіе: ужасъ, смятеніе.
ег.атааі; переводится также (см. ни-
же): ужасъ».
іі з с V іі У т и
I с> о
и з ч С з Д Т И
30, I 1(7, К0ІІСЦ7., 1}'ДЛ0Ма ДвдУ, I
йзстУп.мтпл (Л. и Т. нѣтъ, С, і
по время смятенія). 30, 23
рѣр но наступленіи (А. «недо-
умѣніи», С. смятеніи) моема.
115, 2 рѣул во йзстУпленіи (А.
«трепетѣ», С. опрометчивости)
мосм/,. , !
НЗСУ11КТИ (ёх/еіѵ, еГйіпіІеге,
Т. ехзегеге)—извлечь, выпуть,
обнажить.
(Е-луеі'ѵ) переводится также (см.
выше): «пзліятп» и (ниже) «проліяти».
34, 3 йзсУпи (С. обнажи)
.мечь.
ЙЗСКШПТИ (;7)раіме'ѵ, зіеса- I
ге, Т. агеГаеете) — изсушить. I
73, 15 йзсУшнла есй рѣки |
й-е-длгекіл. I
ЙЗеХИКТИ (^ря'хеа&аі, агез-
сеге, ехагезсегѳ, Т. агезсѳге, еха-
гезсеге; і-оВ^роиѵеа&аі, агезсеге,
Т. знссійі) — изсохнуть, засох-
нуть, увянуть.
21, 16 йзеше гакш скУдель. 36,
2 скбрш йзсшУт'л ((ЗгйоЕтірачЦзоѵ- |
-аі, С. увянутъ). 89, 6 шже I
стѣетл и изогнетъ (С. засыхаетъ)- |
101, 5 йзеше сердце .мое. 101. |
12 іакш сѣно йзеубр. 128, 6, {
прежде восторжсніж йзеше (С. за- ।
сыхаетъ). I
ГіЗОАКНУТИ (^ряічеа&аі,
ехзі(тагі) — ИЗСОХІіуть.
переводится также (см. вы-
ше): < пш'хііутп*.
[05, 9 и йзелче.
ІІЗПТиІЧІИО (г; ’іал;, запі-
іам, 'Г. іпіе^гііаз) — исцѣленіе:
здравіе, здоровье.
37, 4 нѣсть нзцѣленіл (А.
«цѣлости», С. цѣлаго мѣста). 37,
8 вѣсть нзцѣлспіж (А. «цѣлости»,
С. цѣлаго мѣста).
ЙЗІІТ.ЛІІТИ (ИМ аі, запаге,
Т. сигаге) — исцѣлить.
6, 3 іізнѣдіі лѵь. 29, 3 и’зцѣ-
ЛНЛ7>Ч- .МЛ -+- сен. 40, 5 нзцѣлн
дУшУ .моіо. 59, 4 йзцѣлй со-
крУшепіе Ю6, 20 йз-
цѣлй А.
ІІЗПТиІЛ^,-ДИ (йщлеѵо;, диі
запаі, Т. цпі шнИііг, диі за-
па!)—исцѣляющій ( который исцѣ-
ляетъ).
102, 3 нзцѣлжюі|ідго веж пе-
дУги. 146, 3 іізцѣл<ьлй сокрУ-
ш?пныж сердцемл.
ЙЗЧбЗіТТИ (іхХес-е-7, сіеГісе-
ге) — исчезать, скрываться, не-
доставать.
ёх?.еіге!ѵ переводится также (сѵ. ни-
же): «изчезнути», «оскудѣватіі», «оску-
дѣти», «скончаватиса», «скончатися».
30, 11 йзчезс (С. истощилась)
вл болѢзніі. 36, 20 гакш дыллл
йзчезешл (А. и С. «исчезнутъ»),
38, 11 йзчезбут. (С. исчезаю).
63, 7 йзчезошл (А. «погибаемъ»,
Т. сопГісііпш’, С. дѣлаютъ) йспы-
таюцііи йспытлніж. 67, 3 ідкш
йзчездетх (А. «развѣвается», Т.
ішреііаз, С. разсѣвается) дыллт.,
68, 4 йзчезбетѣ (А. «пзне-
могостѣ», С. истомились) очи
.мой. 72, 19 внездпУ йзчезошд.
72, 26 йзчезс (С. изнемогаетъ)
сердце луос. 77, 33 йзчезбшд (А.
«потреби», Т. сопзшпѳЪапі, С.
погубилъ) в/, сУстѣ дніе нух. 89,
7 йзчезбуолух (С. исчезаемъ) гнѣ-
воллх Твойлгй. 89, 9 гнѣволхх
Твойлля йзчезбуолгх (А. «проведо-
хомъ», Т. аіѵегйшѣ, С. прошли).
101, 4 гакш йзчезбшд. 106, 5
дУша йр вя нйр йзчезс (А.
< изчезаше > ,Т. оѣгнеЬаі, С. пстаева-
ла). 118, 81 йзчездетя (А. и С.
«пстаеваетъ», Т. сопзнтііиг) во
пзчездл
161
И з Ж Т II
сГініс Твое д'ёшд мож. 118, 82
йзчсзбшл (А. «изнемогоша», Т.
соншиппіііиг, С. истаеваютъ) очи
мой. 118, 123 очи ллоіі йзче-
зостѣ (А. «изнемогоша», Т. соп-
біітипіиг, С. истаеваютъ) во
синіе Твоё. 141, 4 внегдд йзчезлтн
(Т. оЬгиѳгеі, С. изнемогалъ) ш
менс Д^’ моемй. 142, 7 и’зчезе
(Т. сопзшпііиг, С. изнемогаетъ)
д^уъ МОІІ.
Й2Ч63М,-АЙ (ёхХгі-шѵ, ае-
йсіепз) — исчезающій.
36, 20 и’зчездюіре (Т. сопзіі-
типінг, С. исчезнутъ) глкш д,ьі.\\ъ
іізчезбшд.
ЙЗЧЧЗПУТП (ёхкг’-гіѵ, (1еСі-
сеге)- исчезнуть.
ё-л/.гі-ги переводится также (см. вы-
ше): «изчезатн» и (ниже) «оскудѣвати»,
«оскудѣти», «сііончаватпся», «сконча-
тися».
67, 3 дл іізчёзпѴтх (А. «раз-
вѣешп», Т. ішреіііз, С. разсѣй).
70, 13 дл ностыд<йтсл и’ изче'з-
іі'ітх. 103, 29 іі іізчезн^тй (А.
*изчезаютъ », Т. ѳхзрігапі, С.
умираютъ). 103, 35 дл изчез-
нетъ грѣшницы ш земліі.
НЗЧ5СТП (г;ар[&р.траі, <1і-
ппіпегаге, Т. епишегаге) — пере-
честь, исчислить.
21, 18 йзчетбшл всл кшсти
мож. 89, 11 гарость Твою нане-
сти (А., Т. и С. нѣтъ). 138, 18
изочтй (С. стану ли исчислять)
йуъ.
ІІЗЧІІТДА,-АИ диі
пшпегаі, Т. вирриіапз)—-исчи-
сляющій.
146, 4 йзчитджй множество
звѣзда.
ИЗЫСКАНЪ. (е;еСт)тг)р.е')о?, ех-
дпізііиз, Т. ехрозііиз) — изы-
сканный, найденный, обрѣтенный.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
110, 2 и’зьісіілнл (А. «явна»,
С. вожделѣнны) во всѣут» вбллуъ
<ігш.
ИЗЬІТИ (е^груга&я>., гсгХ&е'ѵ,
ргойіге, ехіге, е^гееіі)—выйти.
16, 2 ій лица Твоегш с^двл
л\ож іізьідетх. 18, 5 во всю землю
іізьіде (С. проходитъ) вѣфлніе йуъ.
43, 10 не йзыдеши (С. выхо-
дишь), Еже, въ ейллуъ нл'шиуъ.
59, 12 не іізьідешп (С. выхо-
дишь), Еже. 72, 7 іізьідетх (А.
»преступаютъ», Т. еиіісаі, С. вы-
катились) ілкш йз т^кл неправда
йуъ. 80, 6 внегдл йзьіти (С. вы-
шелъ) (с’м^ ш земліі <лгѵпетскіж.
103, 23 іізьідетл человѣкті ид
дѣло своё. 107, 12 не іізьідешп
(С. выходишь), Еже. 108, 7 дл
йзьідетл шс'іждёнх. 145, 4 изы-
детъ д^уъ б’гш. 151, 6 іізыдбуъ
(В.,, А. 'и Т. нѣтъ) вх срѣтеніе.
ПЗ’АТП (ё;а!ргТѵ, ё;а'рг~а&я',
іЦеХеТ'і, ё’еХгзОяі, ИЬегаге, егпеге,
егіреге; г;5ря:. апГегге; рэга&«:,
егіреге, спзЫіге)—изъять: спас-
ти, избавить, сохранить.
рігз&Я!, руаззйз: переВОДІГТСЯ ТЯКЖе
(см. выше): «избавити», «пзбавптпся».
30, 2 іізмй (С. избавь) мж.
30, 3 іізжтн (С. избавить) мж.
36, 40 нзластх (С. избавитъ)
йух. 39, 15 дЪ!шУ мою нзж'тн
(~об г;ярас, А. «еже истребити»,
Т. аЛ регіешйші, С. погибели).
49, 15 йзл\^ (С. избавлю) та.
58, 2 йзмй (С. избавь) мж (ѵ
врлгъ лхойу^ъ. 63, 2 йзмй (Т.
сизіойі, С. сохрани) дЬ!ш^ мою.
70, 2 йзмй (С. освободи) мж.
81, 4 іізмйте (С. избавляйте)
нйірл. 90, 15 йзлѴі (С. избавлю)
бго. 114, 7' іізжта (С. избавилъ)
| д^ш^ лтою. 118, 153 йзл\й (С.
и
и л и
162
И ЛАА
избавь) лаа. 139, 1 излай (С.
избавь) лаа. 139, 1 йзлмі (рб-
аас, Т. снзіойі, С. сохрани) лаа. |
142, 9 излай (С. избавь) лаа. I
143, 7 излай (С. избавь) лаа. [
143, 11 йзлай (С. спаси) лаа. ,
ГЫЙ (г,, аиі)—пли. ;
переводится также (см. ниже): «не- ।
же», «нежели».
8, 5 или сьінъ. 13, 2 или взы- I
СКЛАІІ. 14, 1 Н.АІІ КТО ВССЛЙТСА.
17, 32 или кто Егь. 23, 3 или
КТО СТіАНСТЪ. 29, 10 или возвѣ-
стн'тъ. 48, 17 или (В. еі) ^гдл
ОуЛАНо'жИТСА. 49, 13 или кровь
КОЗЛОВЪ. 52, 3 ИЛИ ВЗЫСКЛАЙ.
59, 11 или (В. нѣтъ) кто наста'-
витй лаа. 76, 9 или до конца.
76, 10 нліі оудсръйтъ. 77, 20
или оуготоватн. 84, 6 или про-
стреши. 87, 11 или врачеве. 93,
9 или созллвый. 93, 16 или кто
спрсдста'нстъ. 107, 11 или (В.
нѣтъ) КТО НАСТАВИТЪ ЛАА. 119, 3
или (хяі) ЧТО ПрПЛОНіЙТСА токѣ.
131, 3 или (В. нѣтъ) взьідѴ.
132, 1 или (В. еі) что красно.
143, 3 или сынъ.
ЙДШЪ, ІЖТЪ см. ЙЖЪТИ.
ЙЖЖ6 см. ЙЖ6.
«имже»—твор. пад. ед; ч. муж. и
сред. рода относительнаго мѣстоименія
«иже».
Й/ІІЖС см. Йже.
«ймже»—дат. пад. мн. ч. всѣхъ трехъ
родовъ относительнаго мѣстоименія
«иже». ѵ
ЙДІИ см. ОНЪ.
«имп>— твор. пад. мн. ч. всѣхъ трехъ
родовъ личнаго мѣстоименія «онъ».
Й/1ШЖ6 см. ЙЖ6.
«нмиже»—твор. пад. мн. ч. всѣхъ
трехъ родовъ относительнаго мѣстоиме-
нія «иже».
ЙЖЪ си. ОНЪ.
«івгь»—гворпт. л. ед. ч. муж. и среди,
р. личнаго мѣстоименія «онъ».
ЙЖЪ см. ОНИ.
«имъ»—дат. п. множ. ч. всѣхъ трехъ
родовъ личнаго мѣстоименія «онъ».
11ЖЫ1І (е/шѵ, Ьаѣепб)—имѣю-
щій.
21, 32 ЙЛаѴ> І|)ЫЛАЪ -+- рОДЙТИСА
(разночт. къ: рождшылАСА, то> теу&т)-
аорвѵо). цні паясііиг, Т. пазсііиго,
С. родятся). 37, 15 не илаьій во
?ѵсті>уъ. 68. 1 ЙЛА'аі|ІН^"Л-»~НЗЛ\Ѣ-
іійтиса (разночт. къ: йзлаѢнпіііхса,
тшѵ а)іксча>Э7;ао|лгѵаг;, диі СОПППП-
іаЬппінг, А., Т. и С. нѣтъ).
ПЖЪНІС (?) о-яр-'.;, роззеззіо,
Т. реснз)—имѣніе: имущество,
достояніе.
77, 48 йлаѢвіс (С. стада, Т.
ресога), йуъ.
ЙЛІЪТИ Ьаѣеге) —
имѣть.
9, 9 с^дйти -нЙлалть (хріѵеі,
дисІісаЪіѣ) всслсннѣй въ правдѣ, са-
дити н-йлАать (хрімгТ, ішііса'Ьіі) лю-
дслаъ. 35, 8 пад1ІАтнсА-і-и.А\Ѵтъ
(ёк~со5а'ч, зрегаЬііпі). 113, 13
суета іІла\7тъ (Т. езі, С. есть) —
— очи нлаѴтъ (Т. зипі, С. есть).
113, 14 ОѴШЫ ПЛАСТЪ (Т. 81ШІ, С.
есть)------ншздри ііла^тъ (Т. езі,
С. есть). 113, 15 р^'цѣ нлаѴтъ
(С. есть)--------нозѣ ила^тъ (С.
есть). 134, 14 сѴдйти-нйлАать
(хрсчеТ, )н(1ісаЬіі) Гдь. 134, 16
оуста класть (Т. езі, С. есть) —
— Очи ЙлаѴтъ (Т. зипі, С. есть).
134, 17 суши йла^тъ (Т. зипі,
С. есть).
И<Ио\ (то бѵор.а, ношен) —
имя.
5, 12 ЛЮБАірІИ йлаа Твое. 7,
18 пою' йласии Гда. 8, 2 ч^'дно
йлаа Твос. 8, 10 чіідно йлаа Твос.
9, 3 пок$ йласии Твосла^. 9, 6
Йлаа сгц) потрсвйлъ ^й. 9, 11
іі .и ж
163
и ,ѵ» &
Зііа'іоціін нмл Твоё. 12, 7 пою
ймсіпі (А. и Т. нѣтъ) Гда. 15, 1
пн псмжн^ же ймёна йуа. 17,
50 имени Твоем'ё пою. 19, 2
заційтвта тж йлѵа Ега. 19, 6 во
йл\ж Гда. 19, 8 во ймж Гда. 21,
23 повѣма ймж Твое. 22, 3
ймспе ради Овоегш. 24, 11 ради
ймене Твоегш. 28, 2 славѴ име-
ни бгш. 30, 4 ймспе Твоегш ра-
ди. 32, 21 по йллж стое ^гш.
33, 4 позпесёлѵл ймж бгш. 39,
5 ймж (А., Т. и С. нѣтъ) Гдне.
40, 6 погйвііста ймж ётш. 43,
6 ш имени Твоема. 43, 9
имени Твосма. 43, 21 ймж Ега
нашегш. 43, 27 ймспе (А. и С.
<.милости», Т. ЬенІ4,піііа.іст) ради
Тноегш. 44, 18 ііомжіій ймж
Твоё. 47, 11 по имени Твоем^.
48, 12 парскоша имена снож. 51,
11 терплю ймж Твоё. 53, 3 во
ймж Твоё. 53, 8 всіювѣмсж йме-
ІІИ ТвОСлѴі. 60, 6 БОЖфЫМСЖ
ймене Твоегш. 60, 9 воспою йме-
ни Твое ллй. 62, 5 ш ймени
Твоёма. 65, 2 пойте же имени
бгш. 65, 4 да поёта же имени
Твоемй. 67, 5 пойте ймени бгш
-------Гдь ймж 6л\й. 68, 31
восхвалю ймж Бга. 68, 37 лю-
вжіріи йллж Твоё. 71, 14 честно
ймж (А. и С. <кровь», Т. вап^иів)
егш. 71, 17 вйдета ймж $гш
Благословсно--------превываста йлт/ь
е’гш. 71, 19 и влгвёно ймж сла-
вы ёгш. 73, 7 жилніре ймене
Твоегш. 73, 10 ймж Твоё. 73,
18 ймж Твоё. 73, 21 ймж Твоё.
74, 2 нризовёма ймж Твоё. 75,
2 вёліе ймж Ь‘гш. 78, 6 ймене
Твоегш не призваша. 78, 9 славы
ради йллеие Твоегш---------ймене ради
Твоеі’ш. 79, 19 йллж Твоё призо-
вёма. 82, 5 не помжнётеж ймж
Ійлево. 82, 17 взыірйта ймене
Твоегш. 82, 19 ймж Тевѣ Гдь.
85, 9 нрославжта ймж Твоё. 85,
11 вожтисж ймене Твоегш. 85,
12 прославлю йллж Твоё. 88, 13
ш имени Твоёма. 88, 17 ш йме-
ни Твоёлла. 88, 25 ш ймени
/Поема. 90, 14 иознд ймж ЛІоё.
91, 2 пѣти ймени Твосл’ій. 95,
2 Благословите^ ймж іігш. 95, 8
славЪ’ имени ЬТш. 98, 3 ймени
Твоемй велйколлѴ. 98, 6 ва при-
зываюі|ін^а9 ймж §гш. 99, 4 ува-
лите йма йгш. 101, 16 оувож'теж
іазьіцы ймене Гдпж. 101, 22 ймж
Гдне. 102, 1 йлѵь стое <ігш. 104,
1 призывайте йлѵа Угш. 104, 3
ш имени стѣма бгш. 105, 8 ймс-
не Свосгш ради. 105, 47 имени
Твоемй. 108, 13 да потревіітсж
нмж егш. 108, 21 ймене ради
Твоегш. 110, 9 сто и страшно
ймж вгш. 112, 1 увалите ймж
Гдне. 112, 2 гЛ:ди ймж Гдне
влгвёно. 112, 3 уналыіо ймж
Гдне. 113, 9 йлаепи ТвоемУ даждь
слав\; 114, 3 йлѵл Гдне призвл'уа.
115, 4 ймл Гдне призов». 115,
8 во ймж Гдне. 117, 10 ймс-
нелаа Гдпилѵл. 117, 11 ймепема
Гдннма. 117, 12 йменел\а Гднилта.
117, 26 во ймж Гдне. 118, 55
ймл Твоё. 118, 132 люв<ы|іиуа
ймж Твоё. 121, 4 йсповѣдатисл
ймени Гдню. 123, 8 во ймл Гда.
128, 8 во ймл Гдне. 129, 4
ймене (В. 1ѳ§еш, А., Т. и С. нѣтъ)
ради Твоегш. 134, 1 увалите ймж
Гдне. 134, 3 пойте имени бгш.
134, 13 йлал Твоё. 137, 2 нспо-
вѣмеж ймени ТвоемѴ--------------ймж
Твоё стое. 139, 14 ііеповѣджтеж
ймени Твоел^'. 141, 8 йсповѣда-
и и о п л е м е н н и к г
164
искосити
тися йлкни ТвоелЛ'. 142, 11
нлине Твоегѵі) ради. 144, 1 Бла-
гословлю н.ня Твое. 144, 2 вос-
хвалю нл\я Твоё. 144, 21 йл\я
стое бги). 146, 4 нлкна нлрицляй.
148, 5 дд восувдлята йл\я Гднс.
148, 13 дд восувдлята и.мя Гднс:
гакш вознесёся йлая Того? <?дйндгш.
149, 3 ДЛ ВОСуПАЛЯТЛ ИЛАЯ <3гчл
йноплеліушшкъ (6
аііепі^епа)—иноплеменникъ:
иноземецъ, чужеземецъ.
55, 1 оудерждшл й йноплсласн-
ИИЦЫ (В. АПорЬуІі, А. «Филисти-
ны», Т. РЫІізіюі, С. Филистим-
ляне). 59, 10 иноплеллённицы (А.
< Фи.іпстина», Т. Раіюзііпа, С.
земля Филпстимская) покорйшдся.
82, 8 йноплелдбнницы (А. <Фи-
дистины». Т. Раіжзііпі, С. Фи-
листимляне). 86, 4 й сё, йнопле-
ліснницы (А. «Филпстнну», Т. Ра- |
Іюзіітип, С. Филистимляне). 107, |
10 йноплел^шіиці.і (А. <Па.тестіі- (
ною», Т. Раіжзііпапі, С. землею
Фплистимскою) ПОКОрЙіНДСЯ. 151,
6 во срѣтеніе иноплеллеііник^’ (А..
В. и Т. нѣтъ).
ИНЪ (гтгро;. аііег, Т. розіегнз,
аііиз, аііег)—иный, другій.
47, 14 ва родѣ йнѣлла (А.
«послѣднемъ», С. грядущему, Т.
розіегю). 77, 4 ва родя ина (А.
«послѣдній», Т. розіегат, С. гря-
дущему). 77, 6 рода ина (А.
«послѣдній», Т. розіега, С. гря-
дущій). 101, 19 ва рода ина (А.
«послѣдній», Т. розіегаш, С. по-
слѣдующаго). 104, 13 ва люди
йньс 108, 8 дд прійлАСта ина.
ЙОКЛТИ (^теГѵ, днаегеге)—
искать.
переводится также (см. выше): |
• взыскати». і
4, 3 йціете лжи. 36, 32 йірста
бже оулАертвйти. 62, 10 йскд'шд
д’ьнЛ’ ллою.
йекоііііти (аѵаахаттгеіѵ, ѳГГо-
<1егб, Т. ѳхсаѵёге; орбтгееѵ, Гойе-
ге)—выкопать.
брС-тее» переводится также (см. выше):
<И8)іЫТИ».
7, 16 іі нсконл (д'л). 21, 17
йскоплпід (С. пронзили) рАцѣ лаой.
56, 7 ііскоііаіпд пред лнцёлАа
даоилаи гдлаѴ.
ИСКРЕННІЙ (6 /сХг]а''о'л рго-
хітиз, Т. аііег, ртохітиз, атісиз,
зосіиз)—ближній.
б яЦвіом переводится также (см. вы-
ше): «ближній».
11, 3 глдголд кійждо ко искрен-
нелл^ своеллй. 14, 3 не сотворй
йскреннелд^ свослаѴ злд. 14, 4
кленьійсж искреннсліѴ свослдѴ (Т.
іп йатппіп зинт, С. хотя бы
злому). 23. 4 не клжтсл лестію
нскреіпіслЛ1 свое.иѴ (А. и Т. нѣтъ,
С. ближнему своему). 37, 12
искренній лкй. 44, 15 йскрсниіж
(Т. аіпісае, С. подруги) сж приве-
д^'тсж тевѣ. 87, 19 ьукммлъ есй
ш мене др^гд и искренняго. 100,
5 шклеветдюірлго тдй искренняго
своего.
ІЮКЖЯІТИ (оохі|хаСе’.ѵ, рго-
Ьаге, Т. ѳхріогаге, ргоЬаге, регѵе-
зіідаге; -оройм, ідпе ехашіпаге, Т.
ргоЬаге; -гіра'еіѵ, (епіаге; ёхзге'-
раСгі'>, іепіаге)—искусить: испы-
тать.
-=!рз^еіѵ переводится также (см. ниже):
«испытати»,
16, 3 йскѴсйлач-бсй (С. испы-
талъ) сердце люё--------йск^сіілан-
ЛАЯЧ-^СЙ (г~йр<оаа<;, А. «раЗЖеГЛЪ
мя еси>). 25, 2 ііск'ёсй для. 34,
16 йскіісйшд (ітггір., А., Т. и С.
искушеніе
165
исповѣдати
пѣтъ) лѵь. 65, 10 искосили (С.
испыталъ) ньі есй. 77, 18 йск^-
сіііпл (ё^е-еір.) Бгл вт> сердцауа
споіі^ъ. 77, 11 йскѴсйша (ётеі'р.)
Бга. 77, 56 й йск^сйша (ё-е'р).
80, 8 йскѴсйр (С. испыталъ) тй
на водѣ прерѣканій. 91, 9 йск^-
сйшд (ётшр.) ЛЬь отцы ваши, йск^-
сііша (С. испытывали) /Пл. 105,
11 йскѴсіішд (б-с’’р.) Бга вя всз-
воднѣй. 138, 1 йск^сйлт. (С.
испыталъ) ліа есй. 138, 23
искѴси (С. испытай) лѵь.
ИЖІИЧІІІ6 (тб -г-ра-^р-о.,
іепіаііо; б геіряэ’зб;, іепіаііо)—
искушеніе.
а'>Лсз/:-х иеревонітсп также (см. вы-
ш.'): «глімлепіе» іі (ниже) «печаль».
17, 30 іі?,і;аііліосгь (ѵ нсі^шс-
пііь (А. «полчища». Т. іигтапі,
С. войско). 51, 3 во йскѣ'шсніи
моема (разночт. къ: печалію ллосю,
тт) аЗоЛест/са, ехегсіШіопе, А. «мо-
литвѣ», Т іпесііѣаѣіопе, С. въ го-
рести). 91, 8 по днй йсііѣшсній
(тшраарой).,
ІЮБУІІКЗИЪ (бои'іно;, ргоѣа-
іпз, Т. риг^аіиз; оеоохі|ляа[іЕѴо;,
ргоЬаіиз) — искушенный: испы-
танный.
11, 7 ііек^шеііо (С. очищенное
отъ) земли. 67, 31 затворити
вскѴшённыА срекроллъ (А. «пока-
ряющемуся отломковъ ради сре-
бра», Т. йп^епіеш знЪдісеге зе
сшп іга^тіпіЬиз аг^епіі, С. хва-
лящихся, слитками серебра).
ИОПбРНД (атс’ ару7|<;, аѣ іпіііо,
Т. апіеа, а ргізсо іетроге', хат’ар-
іпіііо, Т. ргіеіет) — снача-
ла, издавна, издревле.
73, 2 стлжади есй йспс'рва (С.
издревле). 77, 2 провѣщаю га-
наній йспсрва (С. изъ древности).
118, 152 йспсрва (хят’ «р'/я;,
С. издавна) познаул.
ИСПИТИ (кіѵеіѵ, ЫЬеге) —
ПИТЬ, ВЫПИТЬ.
переводится также (см. ниже):
«пити»
71, 9 йспіібт'л вей грѣшніи
зелллй.
ИСПОйІіДЛНІС (г; ё;орокбрр
зк, сопіеззіо)—исповѣданіе: при-
знаніе, сознаніе.
11, 5 во гласѣ радованій й
йсповѣданій (Т. Іавбаііопіз, С. сла-
вословія). 91, 2 предваріілАЯ ли-
це Сгш во йсповѣдапіи (А. «хва-
леніи», Т. ртаііагппі асііопе, С.
славословіемъ). 95, 6 йсповѣда-
ніе (А. «великолѣпіе», Т. сДогіа,
С. слава) й красота пред Инлдъ.
99 (въ надп.) ѵ'алблхл ДвдѴ во
йсповѣдапіе (А. «къ благодаренію».
Т. рго ^таііатпіп асііопе, С. хва-
лебный). 99, 1 вшідите во врата
Сгш во йсповѣдапіи (А. и С. «со
славословіемъ», Т. §га(іатшп асііо-
пе). 103, 1 во йсповѣдапіе (А.
«во славу», Т. йесогеш, С. сла-
вою). 110, 3 йсповѣдапіе (А. и С.
«слава», Т.,§1огіозіип) й велико-
лѣпіе дѣло Сгш. 116, 7 начните
Гдеви во исповѣданіи (А. «съ
хваленіемъ», Т. ^гаііагпт асііопе,
С. славословіе). 118, 13 исповѣ-
даніе ДА. и С. «слава», Т. До-
сот) 6гц) на зе.плй и нл нвей.
ЙСПОИІДДТИ (І5-ауоребеіѵ,
сопѣііегі; ёхор.оАоуеТа&яі, совГііѳ-
гі) — исповѣдать: сознать, при-
знать.
переводится также (см.
ниже): «исновѣдатися».
29, 5 исповѣдайте (Т. ееіе-
Ьгаіе, С. славьте) палллть стыни
бгш. 31, 5 йсповѣлля (ё&гррзбяш,
ИСПОвѢдЛТИСЬ
166
ИСПОЛИНУ»
С. исповѣдаю) нд лаь Беззаконіе
люе Гдеви. 88, 6 йсповѣдьтт,
(Т. сеІеЬгапі, С. прославятъ)
нвсд чудеса Твоь. 96, 12 испо-
вѣдайте (Т. сеІеЬгаіѳ, С. славьте)
палаьть стыни Сгш. 106, 8 да
йсповѣдьтт» (разночт. къ: да испо-
вѣдьтсь Гдеви, Т. сеІеЪгепі, С.
да славятъ). То же самое въ
стихахъ 15, 21 и 31-мъ 106-го
псалма.
ЙОПОИІіДЛТИОА (ё'орХо-^--
ст&ае, сопГііегі, Т. сеіейгаге) —
исповѣдывать; славпть, просла-
влять.
переводится также (см.
выше): «исповѣдати».
6, 6 во адѣ же кто йспо-
вѣстсь Тевѣ. 7, 18 йсповѣлась
Гдеви. 9, 2 йсповѣлась Тевѣ. 17,
50 йсповѣлась Тевѣ. 21, 26 вг
цркви велицѣй йсповѣлась (В., А.,
Т. и С. нѣтъ) Тевѣ. 27, 7 йспо-
вѣлась бла^'. 29, 10 еда ііспо-
вѣстсь Тевѣ персть. 29, 13 йспо-
вѣлась Тевѣ. 32, 2 исповѣдайте-
сь Гдеви. 34, 18 йсповѣлась Те-
вѣ. 41, 6 йсповѣлась 9л\^. 41,
12 йсповѣлась 6ла$. 42,* 4 йспо-
вѣлась Тевѣ. 42, 5 йсповѣлась
Сла$. 43, 9 йсповѣлаысь во вѣку».
44, 18 йсповѣдьтсь Тевѣ. 48,
19 йсповѣстсь Тевѣ. 51, 11 испо-
вѣлась Тевѣ. 53, 8 йсповѣлась
йлаени ТвоелаѢ. 56, 10 йсповѣ.аа-
сь Тевѣ. 66, 4 да йсповѣдьтсь
Тевѣ------да йсповѣдьтсь Тевѣ.
66, 6 да йсповѣдьтсь Тевѣ--------
да йсповѣдьтсь Тевѣ. 70, 22 йспо-
вѣлась Тевѣ. 74, 2 йсповѣлаысь
Тевѣ, Бже, йсповѣлаысь Тевѣ. 75,
11 полаышленіе человѣческое йспо-
вѣстсь Тевѣ. 78, 13 йсповѣлаысь
Тевѣ. 85, 12 йсповѣлась Тевѣ.
87, 11 йсповѣдьтсь Тевѣ. 91,
2 влго есть йсповѣдатись Гдеви.
98, 3 да йсповѣдьтсь йлаени Тво-
елай. 99, 4 исповѣдайтесь 6ла$.
104, 1 исповѣдайтесь Гдеви. 105,
1 исповѣдайтесь Гдеви. 105, 47
исповѣдались йлаени Твоелай. 106,
1 исповѣдайтесь Гдеви. 106, 8
да нсповѣдьтсь (разночт. да испо-
вѣдьт'л) Г дски. 106, 15 дл йспо-
вѣдьтсь (разночт. да йспонѣдьтя)
Гдеви. 106, 21 да нсповѣдьтсь
(разночт. да нспокѣдьтл) Гдеви.
106, 31 дл нсповѣдьтсь (разночт.
дл йсповѣдьта) Гдеви. 107, 4
йсповѣлась Тевѣ. 108, 30 йспо-
вѣлась Гдеви. 110, 1 йсповѣлась
Тевѣ. 117,1 исповѣдайтесь Гдеви.
117, 19 йсповѣлась Гдеви. 117,
[ 21 йсповѣлась Тевѣ. 117, 28
йсповѣлась Тевѣ----------йсповѣлась
Тевѣ. 117, 29 йсповѣдліітесь
Гдеви. 118, 7 йсповѣлась Тевѣ.
118, 62 йсповѣдлтіісь Тевѣ. 121,
4 йсповѣдлтіісь йласііи Гдпю. 135,
1 йсповѣдаіітссь Гдеви. 135, 2
йсповѣдліітесь КгѴ богшвт,. 135,
3 іісповѣдайтесь Гдеви господей.
135, 26 йсповѣдайтесь Бг^ нбно-
ла\’. 137, 1 йсповѣлась Тевѣ.
137, 2 йсповѣлась йлаени Твоела^'.
137, 4 дл йсповѣдьтсь Тевѣ.
138, 14 йсповѣлась Тевѣ. 139,
14 йсповѣдьтсь йлаени Твоела^.
141, 8 йсповѣдатись йлаени Твое-
ла$. 144, 10 да йсповѣдьтсь
иепойъдае/МйіюА (ц-
о|хоХоуо6[ігѵос, сопПіепй)—исповѣ-
дующійся.
73, 19 не предлждь звѣрслаг
д^ш^ йсповѣдаюціѣ'юсь (А. и С.
<горлицы >р Т. інгінгіб) Тевѣ.
ИСПОЛИНЪ (б -ЯѴТО5,
исполненіе
167
исполни
§іуаз, Т. гоЬизіиз, роіепз) —испо-
линъ: великанъ, великорослый.
18, 6 возра'д&тсА гакш испо-
линъ тецій п^>ть. 32, 16 исполинъ
не спасаетсА.
ИСП0ЛН6НІ5 (то ріѳ-
піішіо, Т. дней ітріеі, дню іт-
ріепі, ріепііиеіо) — исполненіе:
полнота: чтд наполняетъ.
Въ Синодальномъ переводѣ во всѣхъ
нижеприводимыхъ случаяхъ стоитъ: «что
наполняетъ».
23, 1 исполненіе са. 49, 12
исполненіе ?а. 88, 12 исполненіе
6а. 95, 11 исполненіе ^гш. 97,
7 исполненіе егш.
исполненъ (-хт/Рт];, ріе-
пиз)— исполненный: полный.
переводи гсл также (см. ниже):
«ИСПОЛНИ».
72, 10 дніс іісполнспи (С. пол-
ною чашею) шврАірѴтсА въ пнуъ.
143,13 уранйлидіа йуъ исполнена.
НСПбЛНИТП (кЦроБѵ, асііт-
ріеге, сопйппагѳ, ітріеге, Т. іт-
ріегѳ, геріеге, сотріеге;
ітріеге; ё|хш-Хаѵа’., геріеге, за-
ііаге, Т. заііаге) — исполнить: на-
полнить.
ёи.-іглачаі переводится также (см. ни-
же): «испо.тиятіі», «насытити», «насыти-
ти ея».
15, 11 йсііоліііііііп (А. «изоби-
ліе», Т. заііеіаіеш. С. полнота)
ліа всссліа. 19, 5 весь совѣтъ
твбіі исполнитъ. 19, 6 исполнитъ
Гдь. 79, 10 исполни (гкХтр&т],
С. наполняла) зслалю. 80, 11
исполню (С. наполню) а. 82,17
исполни лица йуъ бсзчсстіа. 90,
16 ДОЛГОТОЮ ДНІЙ ИСПОЛНЮ (ер.-Хт]аш,
Л. и С. «насыщу», Т. заііаЬо)
его. 106, 9 д^шѴ алч^і|іі$ исполни
(еѵг-Хтргѵ, В. и Т. заііаѵіі, С.
насытилъ) благъ. 109, 6 испол-
нитъ (С. наполнитъ) паденіА. 126,
5 исполнитъ (С. наполнилъ) жела-
ніе. 128, 7 не исполни (С. на-
полнитъ) рѴкЙ СКОСА ЯІІІАЙ.
ПСПОЛНИТПСА (-Х^гдба-.,
айітріегі, геріегі, Т. ітріѳгі;
ёц-Хтрдтіѵа’., геріегі; -Хѵ)ройаба'.,
геріегі, Т. ітріѳгі, геріегі) — ис-
полниться: наполниться.
т:Хтд8ез8а: и -).г(рс5з»аі переводится
также (см. ниже): «наполнитпея».
16, 14 исполииса (С. напол-
няешь) чрево йуъ. 25, 10 йспол-
ііиса (Т. ріепа езі, С. полна)
лаздьі. 62, 6 да йсііолііитса (гркХ-д-
аііеі’т], Л. «насытится», Т. заін-
гаЪііиг, С. насыщается) л’юпл ліоа.
64. 5 іісііоліпіліса (А. и С. «на-
сытимся», Т. заінгашііг) во гЛгііуъ.
64,12йсііолііатса (Л. «каплютъ»,
Т. зііііапі, С. источаютъ) іА’ка.
7О, 8 ДЛ іІСПОЛНАТСА (-Х7)ри>&Т|ТШ,
С. да наполнятся) оуста лтоа ува-
леніА. 71, 19 йсполнитса, (кХт)р.,
С. наполнится) славы Вгш вса
ЗСЛАЛА. 73,20 іісполнишасА(г-Хт;р.,
С. наполнились) полАраче'ннін. 87,
4 йспблнисА (А. «насытпся», Т.
заінгаіа езі, С. насытилась) зшлъ
дѣшл Л\ОА. 89, 14 ІІСІіблННуОЛАСА
(еѵетсХгр&гр-ігч, А. И С. «ПНСЫТИ»,
Т. заііа) зл\тра лити Твоса. 103,
24 нспблписА (г~Хт;р., Т. ріепа
езі, С. полна) зслала. 103, 28
ВСАЧ6СКЛА ЙСПОЛІІАТСА (А. II С.
«насыщаются», Т. заііаніиг) влго-
сти. 122, 3 испблннуолкА (А.
«насытихомся», Т. заіпгі зптпз,
С. мы насыщены) оуішчиженіА.
125, 2 йспблпішілсА (Т. ітріе-
іпіп езі,л С. были полны) радости.
ІК}ПбЛНЬ(~Хтг(р7];,р1епиз)—ис-
полненный: наполненный, полный.
переводится также (см. выше):
«исполнепъ>.
исполнити
164
испытаніе
32, 5 лити Гдни йспблнь зсла-
лж. 47, 11 правды йспблнь десни-
ца Твож. 74, 9 йспблнь рдстворе-
ПІЖ. 118, 64 ЛАЛТИ ТвОСЖ, Гдн,
йспблнь ЗСЛАЛЖ.
ЙСИОАНАТП іш-
ріѳге)—исполнять: наполнять.
еіл-іг/.іѵі: переводится также (см.
выше): «исполнити» и (ниже) «насытити»,
«насытити ея».
144, 16 йсполііжеііііі (А. «па-
сыщаепш», Т. ваіигав, С. насы-
щаешь) ВСЖКОС животно влговолёніж.
ЙвП0ЛНДА,-А1І (5[л-іт:Ха>ѵ,
циі геріеі) — исполняющій: на-
полняющій.
гч-.'.-'/мч переводится также (см. ни-
же): «насыщая».
102, 5 йсполнжюірдго (А. в С.
«насыщаетъ», Т. заііапіе) г.о
блгйух желаніе твос.
ИСПРАВИТИ (хатг’аЙбѵгіѵ, йігі-
§еге, Т. сошріапаге; аѵор&ойѵ,
соітщеге: хатор&ойѵ. соггщегѳ, Т.
рпгіГісаге) -исправить: управпть;
уровнять.
переводится также (см. вы-
ше'): «позволити», «возставали!».—-латгоай-
чг’.'і переводится также (см. ниже): «на-
правити».
5, 9 йсправи (А. «управп»,С.
уровняй) пред Тобою п'іть лаой.
7, 10 йспрдвншн (А. «утверди»,
Т. вІаЫІііо, С. подкрѣпи) првпдго.
17, 36 пліілзлніе Твос йсправитг
(аѵшрй., А. «подкрѣпляетъ», Т.
айаіщеі, С. возвеличиваетъ) лаж.
39. 3 йсііраіпі (А. «утверди», Т.
йгшаѵіі, С. утвердилъ) стшпь'і лаож.
58, 5 й йсправнул (А. «угото-
вляются», Т. сошрагапі зе, С.
вооружаются). 77, 8 пе йсправи
(Т. поп сошрагаѵіі, С. неустроен-
ному) сердца своегш. 89, 17 дѣ-
ла р^ІІТ, НДШІіуК ЙСПрДВИ (Т. ІП8ІІ-
іпе, С. споспѣшествуй) на идея,
й дѣло р^ка нашиуа йсправи (Т.
іпвѣйие, С. споспѣшествуй). 95,
10 йсправи (хатшрО., А. «утвер-
дится», Т. зІаЪіІіеіпг, С. тверда)
вселенною. 100, 7 не йсправлжше
(А. «устоитъ», Т. зѣаЪіІіеѣиг, С.
останется) пред бчилаа Ліойлал.
118, 9 нл чссблА’Л йсправнтл (хат-
! орй., А. «очиститъ», Т. ригій-
саЬіі, ('. содержать въ чистотѣ)
. ю’нѣйшій пѣть свой.
і ЙСПРДВПТИС/Л (аѵор&ооайяі,
егі^і; хатгоОб'/еайаі, (Іігілгі) —
I исправиться: утверждаться, на-
I правляться.
! 19, 9 востауолАЯ й йспрдвиуолА-
і сж (аѵшрО., А. «превозмогохомъ»,
I Т. С0118І8ІІПШ8, С. СТОИМЪ Прямо).
36, 23 ш Гда стфпьі человѣкѣ
йспрдвлжютсж (Т. біаіишііиг, С.
утверждаются). 101, 29 сѢлаж
йуа во вѣка йсправнтсж (А. и С.
і «утвердится», Т. віаѣіііѳіиг). 118,
5 давьі йспраннлнсж (Т. сошрагеп-
Іиг, С. направлялись) пѣѴіе лаой.
139, 12 не йсправнтсж (А. и С.
«утвердится», Т. зіаЪіИаѣнг) на
зелАЛЙ. 140, 2 да йсправнтсж (Т.
зіаіпаіпг, С. направится) лаоліітва
ЛАОЖ.
ЙСПРДИЛбНІе (р хятбр&шзі;,
соггесііо)—исправленіе: направле-
ніе, утвержденіе.
96, 2 йспрдвленіе (А. «утвер-
жденіе»,,?. Іосиш, С. основаніе)
пртблд Ь'гш.
ЙСПЫТіШШ (і] І'среб^а-С,
всгнИпіиш)—испытаніе: изслѣдо-
ваніе.
63, 7 н’зчезбша йспытлюір іи
нспытаіііж (А. «погибаемъ слѣд-
ствіемъ изслѣдованнымъ», Т. соп-
Гісітпг ііз, ци;е саііійіззііпе вппі
іі с и ы т а т и
169
истина
регесгиѣаѣі, С. дѣлаютъ разслѣдо-
вавшіе за разслѣдованіемъ).
ИСПЫТЛТИ (есгтаСыѵ, іпіегго-
^аге, Т. ехріогаге; ке'.рі^Е'ѵ, іеп-
іаге; ё;Ереиѵаѵ, есгиѣагі) — испы-
тать, испытывать: изслѣдовать.
ё;ереиѵаѵ переводится также (см. вы-
ше): «взыскати».—-гірі'еіч переводится
также (см. выше): «искурити».
10, 4 вѣ’ждн бгш йспытастѣ
(ёПет.) сыны человѣческій. 10, 5
Гдь испытана (е:е-.) првнаго й
нечестиваго. 25, 2 испытай (~е(р.)
лаж. 63, 7 йепыташа (А. «изслѣ-
дуютъ», Т. регзегиіапінг, С. изы-
скиваютъ) Беззаконіе. 118, 34
испытаю (А. «сохраню», Т. сп.чіо-
еііаш, С. буду соблюдать) закбігл
Твой. 118, 69 испытаю (А. «со-
блюдаю», Т. сіі8Іо(1іо, С. буду
хранить) зл'пювѣди Твож. 118,
115 испытаю (А. «сохраню», Т.
сизіосііат, С. буду хранить) запш-
вѣди Бга лаосгц). 118, 129 испыта
(А. «сохраняетъ», Т. стТосІіі,
С. хранитъ) ж.
ЙСІІЫТДХ-АЙ (гтаСш'>, 8сги-
іапз, Т. ехріогаіог; ё;ерЕ-аѵшѵ,
зегпіапз, ерпі зегиіаіиг)—испыты-
вающій: изслѣдующій.
7, 10 йспыта'жй (г-.) сердца.
63, 7 йзчезбіпа йспытаюі|ііи (С.
разслѣдованіе) испытаніи. 118, 2
важе'іін йсііытаюі|ііи (А. «храня-
щій», Т. сизЫіепіез, С. храня-
щіе,) свидѣніж вги).
НОТЛЛіТІІ (Ё7.тт(хеіѵ, іаѣеГасеге,
ІаЬеесеге; т^хе'.ѵ. Іідиеіасеге)—
истаять, растаять, исчахнуть,
истлѣть.
38, 12 нстджлх -+- е’сй (А.
«истощеваешп», Т. Дізвоіѵегея. С.
разсыплется) гакш паѢчііпѢ дѣшѣ
е’гш. 118, 139 йстажла (А. «исто-
щила», Т. сопГісіі, С. снѣдаетъ)
лаж ^ть ревность Твож. 118, 15 9
й йстажр (Т. Газіісііо те ірзит
іоіщпео, 0. сокрушаюсь). 138,
21 ш вразѣуг Твойу?. йстажу?.
(Т. Газѣісііо те ірзнт іоіщиео, С.
возгнушаться). 147, 7 котлета
(тт);е', А. «пстаевастъ», С. рас-
таетъ) ж.
ЙСТПНЛ (г; аЦбг'а, ѵегіѣав,
Т. л’егііав, Гісіез)—истина: правда.
5, 10 нѣсть ВО оустѣу/і ну?,
истины (А. «твердости», Т. гесінт).
11, 2 оулАдлишасж истины (А.
«вѣрпіи», Т. ѵегасез, С. вѣрныхъ)
іѵ сыішівл человѣчески^?.. 14, 2
глдгблжй истинѣ. 24, 5 настави
л\ж па истинѣ Твою. 24, 10 вей
пѣтіе Гднн лалть й истина. 25, 3
нлагоѢгодііу/. во истинѣ Твоей.
29, 10 возвѣстити истинѣ7 Твою.
30, 6 Бже истины. 30, 24 исти-
ны (А. «вѣрныя», Т. Гісіеіѳз, С.
вѣрныхъ) взыскастл Гдь. 35, 6
истина Твож до швлак?.. 39, 11
истинѣ1 (Т. Гісіет, С. вѣрность)
Твою-------рѣуті, не скрьіуа-------
истинѣ7 Твою. 39,12 истина Твож.
42, 3 истинѣ Твою. 44, 5 истины
ради. 50, <9 истинѣ ВОЗЛЮБИЛ?! е’сй.
53, 7 истиною Твоею потревн
ну?.. 56, 4 истинѣ Свою. 56,
11 истина Твож. 60, 8 истинѣ
вги). 68, 14 во истинѣ сііінж
Твоегч). 70, 22 истинѣ Твою.
83, 12 истинѣ (А. п С. «щитъ»,
Т. всиішіі) лювитл Гдь. 84, 11
лалть й истина срѣтбстѣсж. 84, 12
истина (іі зслалй возсіж. 85, 11
пойдѣ во истинѣ Твоей. 87, 12
истинѣ Твою. 88, 2 возвѣціѣ
истинѣ Твою. 88, 3 на нвеѣут.
оуготбвитеж истина Твож. 88, 6
истинѣ Твою. 88, 9 истина Твож
шкреста Тсвё. 88, 15 лалть й
и с т и и е и а
170
ИСТОЦІДТН
истина предидетѣ пред лицемъ Тво-
илѵл. 88, 25 истина ІИол. <9 <9,
34 не превреждіі во истинѣ /Иоси.
<9(9. 50 во истинѣ Твоей. 90^, 4
шр^жіелха швьідета тл истина Сгч).
91, 3 истинѣ’ Твою. 95,13 исти-
ною Своею. 97, 3 и истинѣ’ (Т.
Гійеі, С., вѣрность) Свою. 99, 5
истина Сі'и). 107, 5 до шклака
истина Твол. 110, 7 дѣла рѣка
Сгш истина. 110, 8 во истинѣ.
113, 9 истинѣ Твоей. 116, 2
истина Гдпл превыпаета во вѣка.
118, 30 пѣть истины йзвблиуа.
118, 86 всл запшвѣди Твол
истина. 118, 90 ва рода й рода
истина Твол. 118, 138 и истинѣ.
118, 142 закопа Твой истина.
118, 151 вей пѣ’тіе Твой истина.
118, 160 начало словеса Твойуа
истина. 131, 11 кллтсл Гдь ДІГд9
истиною. 137, 2 истинѣ Твоей.
142, 1 ко истинѣ п Твоей. 144,
18 нрнзыкаюціылАЛ Сго ко истинѣ.
145, 6 ураиліраго истинѣ’ (Т. Гі-
(Іеіц. С. вѣрность) ва вѣка.
истиненъ ѵегчв,
ѵегах; яЦІігіа;, ѵегііаііз,
Т. ѵепіз)—истинный.
18,' 10 сѣ’дгіы Гдни истинны.
85, І5 и истинный. 118, 43 сло-
нссе истинна (яЦ&гія;).
ЙСТАЪНІС (т] оіяерйоря, сог-
гирііо, іпіегііиз, Т. соггирііо;
'рЙора, іпіетііиз)—тлѣніе: уничто-
женіе, погибель, разрушеніе.
оіа-іЯора переводится также (см. ип-
же): «пагуба», «растлѣніе».
15, 10 ниже длси привнолл^
ТкослаѢ видѣти йстлѣніл (С. тлѣ-
ніе). 29, 10 внегда суодіітн лай
во истлѣніе (А. «гробъ», Т. Гоѵе-
аіп, С. могилу). 54, 24 низведе-
ны йуа ва стѣ'денс'ца йстлѣніл (С.
погибели). 102, 4 йзпавллюіраго
ш йстлѣніл ('уйора;, Т. Гоѵеа, С.
могилы) живота твой. 139, 12
лхѣжа неправедна злал оуловлта во
истлѣніе (А. «изверженіе», Т.
ішриІзіопіЬпз, (. погибель).
НСТНІІТИ (Xе-тбчгы, сотші-
ппаге) — истончать (ехіепиаге),
стирать, измозжать.
17, 43 йстпю (А. «сотру»,
Т. сопіппсіо, С. разсѣкаю) л гакш
прауа. 28, 6 ііетіпіта л (А. «тво-
ритъ я скакати», Т. Гаеіі, иі
ехзіііапі, С. заставляетъ ихъ ска-
кать) гакш телца Лівлпска.
ИСТОРГІИ (іха~яая;, дпі ех-
ѣгахіѣ, Т. диі ейпхіі)—исторгнув-
шій, извлекшій.
21, 10 ііетбопіі лал 113 чрева.
ЙСТбРГЮ‘РіЪ (аказар-е^о;)-—
исторгнувшій.
151, 7 йстбргн'іпа (В., А. и Т.
нѣтъ, С. исторгнувъ) ласчь ш
ІКГЧІ.
I ІІСТдРГИѴТИ (іхзтеавѵоііогѳ,
Г. сЛисоге)— исторгнуть, извлечь.
24, 15 Тбіі йеторгііета (С. из-
влекаетъ).
ИСТОЧНИКЪ (г; ~г]уг), Ѣопз,
Т. аіѵѳнз, ѣопз; то іш-
ѣі'г, Т. Гіііепіпт) — источникъ;
ливень, потокъ.
17, 16 іавйнысл источницы
водпіп. 35, 10 оу Тсві5 источника
живота. 41, 2 на источники (С.
потокамъ) водпыл. 67, 27 ш
ііетшчпика (А. «источника», Т.
зсаіигі^іпе, С. сѣмени) Гйлевыуа.
73, 15 расторгла есй источники.
77, 44 источники (тя биррт]р.ята,
С. потоки) йуа. 103, 10 посы-
лали источники ва декрсуа. 113,
8 ВО ИСТОЧНИКИ ВЧІДНЫЛ.
ЙСТОЩЛТИ (еххг'юиѵ, ехіпа-
II С Т 0 ||| II Т ПСА
171
И с у О Ж л С II I с
піге. Т. шкіагс)—истощать: раз-
рушать, разорять.
136, 7 йстоща'йте, истощайте
(С. разрушайте, разрушайте).
НСТОЦІИТИСА (іххеѵоиа&аі,
ехіпапігі)—истощиться.
74, 9 дрождіе сгш не истощи-
сь (Т. ехртеззегіпі, С. будутъ
выжимать).
ЙСТРАОЪ (іхглокас, суиі ех-
СП88ІІ)—низвергшій.
135, 15 йстрлсшеліѴ (С. низ-
вергъ) фарашна.
ЙСТІЪЖИЪ (уЬтгтб;, 5СИІ-
рііііз, Т. зспІрШіз, Гивіііз, Іеггі-
сиіа) — истуканный (истуканъ,
идолъ).
77, 58 во йстііканны^А своими.
96, 7 кланАющіисА нст^канныліа.
105, 19 поклоийшасА нст^канно-
л^. 105, 36 поравбтдша іісй’кан-
пыліл. 105, 38 пожрбша йст8-
канныш (С. идоламъ) Ханаан-
скими.
ЙОТіХЗЙТИ (ёта'гіѵ, іпіегго-
§агѳ, Т. ргоѣате)-—испытывать.
138, 23 йстажн (С. испытай)
ЛЛА.^
ИСХОДИТИ (ехтореигайя:, ехі-
ге, е^геііі, Т. ргосейегѳ)— исхо-
дить: выходить.
См. пижс: «исхождатп».
64, 1 уотАі^ исходити (А., Т.
и С. нѣтъ). 67, 8 впегда исходити
Тевѣ' (С. Ты выходилъ).
ЙСХОДШ|1<> (т) <іе-
снгзнз, ехійіз; г, ёЪэд;, е^гѳззіо)
—истокъ, источникъ, нотокъ.
иг$оВое переводится также (см. ниже):
«проходъ». — е;сѵ>; переводится также
(см. ниже): «исходъ’, «исхожденіе».
1, 3 древо насаждс'іюс при йсуб-
дицшуг (С. потокахъ) вода. 67.
12 Гдна йсушдіщы (С. врата)
СДЛерТНЛА. 106, 33 йсушдища (С. |
источники) вшдпал. 106, 35 но
йсушдиціа (С. источники) ВШДІІЛА.
118, 136 йсушдища (С. потоки)
воднаА. 143, 13 во йсубдищир
(ё;., А. «стогнахъ», Т. согііЬпз,
О. пажитяхъ) свои'р.
ИСХОДЪ (1 е?ооо;, едгеззіо,
сопзпшшаііо, ехііпз, отіепз, Т.
ѳхотіпз)—исходъ; востокъ.
г;ссо; переводится также (см. выше):
«исходище» и (ниже) «исхожденіе».
18, 7 ш крдА нсвесё исхода
егш. 28 (въ надпне.) Уалблах Двд^,
исхода (А. и Т. нѣтъ, С. по
окончаніи, В. сопзипшгаііопѳ) ски-
ніи. 64, 9 исходы (С. не пере-
вед.) оутра й вечера оукраенши.
73, 5 гакш во исходѣ (А. «воз-
носящаго», Т. еГГегеЬаі, С. под-
нимающему) превыше. 74, 7 іакш
ниже ш йсушда (А. и С. «восто-
ка»), 113, 1 во йсубдѣ (Т.
ѳхѳііпіе, С. когда вышелъ) Іилевѣ
ш Йгѵптл.
ЙСХОДА,-А]1 (ёх7гор5у6|леѵо?,
ргосѳсіѳпз, Т. іэтосііѳпз)—исходя-
щій: выходящій.
18, 6 ЙСѴОДАЙ (С. выходитъ)
ш чертога. 88, 35 йсуодАЩир
(Т. ргопиисіаінт, С. что вышло)
ш оуста АІсйуа не швёргЪ’сА.
ЙеХОЖДЯТИ (ёх-оребеа&он,
е^гесіі)—исходить: выходить.
См. выше: «исходити».
40, 7 йсуожда'ше вона. 87, 9
не йсуождаул (Т. поп роззігп еѵа-
сіеге, С. не могу выйти).
ЙОХОЖД6НШ (т; е'ооо;, рго-
Гесііо, ѳхііпз, Т. ргосеззііз) —
исхожденіе: выхожденіе, пеше-
ствіе.
есойо; переводится также (см. выше):
чіеходшце», «исходъ».
104, 38 возвеселйсА <ьгѵпстл
и т и
172
I Д К Ш В Л Ь
во йсуоа;деіііи (С. изшествію) йуя.
120, 8 йсуождсніе (С. выхожде-
ніе), Твое.
ИТИ (-оргбетйаі, аЪіге, Т.
апі'ЬиІаге; т(хе'.ѵ, ѵѳпіге, Т. асіѵе-
піге)—идти.
'^/.гіч переводится также (см. ниже):
«прійти*.—-сірейга8а>. переводится также
(см. ниже): «поити», «потеіцп». «ходити».
1, 1 НС НДС (е-ор., С. ХОДИТЪ)
нл совѣту». 07, О (лі;ш йдстя
(г(хг'.) садити цслин.
пхже см. ііже.
«нхже»—род. пад. ми. ч. всѣхъ трехъ
родовъ относительнаго мѣстоименія«иже».
ЙХЖ6 см. ЙЖ6.
«пхже»—вип. пад. лп. ч. всѣхъ
трехъ родовъ относительнаго мѣстоиме-
нія «иже».
ЙХЪ см. ОНЪ.
«йхъ»—род. пад. мн. ч. всѣхъ трехъ
родовъ личнаго мѣстоименія «онъ».
ЙХЪ см. ОНЪ.
«йхъ»—вип. пад. мп. числа всѣхъ
трехъ родовь личнаго мѣстоименіи «онъ».
йщД,-діі (Ст)то>ѵ, дпжгѳпз,
іпсінігепз, Т. гедиігепз, дигегепз)
ищущій.
Стриги переводится также (см. ниже):
• прося».
23, 6 сей родя ііірѴіриуя Гдд,
нірѴірнуя лице Бі’л. 34, 4 иір^-
ірін д’щиѴ л\оі6. 37, 13 іАждлуЯ-
СЖ йір^ірін д\’ніѴ ЛІОІО, п нцДіріи
(С. желающіе) злдл. 30, 15 йір^-
ірін д’міЛ’ л\оіо. 30, 17 іщДцііи
Тевс'. 68, 7 йір'і'ірііі Тевс. 60, 3
йір^іріи д'япѴ л\ою. 60, 5 нір\'-
ірі'н Тсвс. 70, 13 йірѴіріи злдл
мнѣ. 70, 24 ищущій злдл лміѣ.
104, 3 сердце йіріьірнуя Гдд.
ЙОДЖОКЪ (Т1і)ощ. Еіііап,
Евр. слово, оставленное безъ пе-
ревода)— пепроходпый, вели кій,
быстрый, сильный.
73, 15 рѣки ііючі.искіж (А.
«быстрыя», Т. ѵаііііоз, С. силь-
ныя).
ІДБІДІЪ (6 ’Іареіѵ, ДаЪіп, Т.
ДаЪіпиз, съ Евр. «разумный»)
—Іавпнъ, царь Асорскій, жив-
шій во времена Судей и угне-
тавшій Евреевъ чрезъ своего вое-
начальника Сисару.
Въ Книгѣ Судей (г.т. 4. ст. 2, 7, 17)
имя этого царя вездѣ пишется и по-
Церковнославднски чрезъ «и>: «Іавівъ».
82, 10 гдкш Ідвіліі» ня потбцѣ
Кіссовѣ.
ІДІіШй/ТЬ (той ’ІахилЭ. ІасоЬ,
Т. ІасоЪі) — Іаковлевъ, Іакововъ
(Іакова).
10, 2 йаѵь Бгл іакшвла. 21,
24 сѣ.мгъ Ідкшвлс. 23,, 6 Іігд
ІДКШВЛА. 43,^ 5 СПЛСе'іГіЖ Ідкшв.ш.
45, 8 Бгя Ідкшвль. 45, 12 Іігл
Іакшвль. 46, 5 докрст^ Ілкшнлю.
74, 10 воспою Бгіь' Іакшвлю. 75,
7 Бже Ідкшвль. 76, 16 сыны
Ілкшвли. 80, 2 воскликните Бг^
Іакшвлю. 80, 5 Бг^1 Ідкшвлю.
83, О Бже Ілкшвль. 84, 2 плѣна
і а к в ъ
173
іерей
Іакшвль. 86, 2 селеній ІакФвлнр.
93, 7 Бгл Іакшвль. 104, 6^ сы-
нове ілкфвли. 113,.1 ІакФ-
влл. 113,' 7 Бга Іакшвлл». 131,
2 ІігЬ’ Іакшвлю. 131, 5 Бг2
Іакшвлю. 145, 5 Бгь Іакшвль.
ІДБФИЪ (6 ’Іахш1Э, ДасоЬ, Т.
ІасоЬнз, съ Евр. ‘Запинатель»,
«держащійся за пяту») — Іаковъ,
патріархъ, родоначальникъ паро-
да Израильскаго, младшій сынъ
Исаака и Ревекки, братъ Исава.
13, 8 возрадуется Іакшвг. 52,
7 возрадуется Іакшвл. 58, 14
Бгй влчествУетг Іакшволѵл. 77, 5
воздшіже свидѣніе во Іакфвѣ. 77,
21 огнь возгорѣсл НО ІЛКФІіѢ.
77, 71 діастй [акшна. 78, 7
псАдсша Іакшва. 97, 3 по.мжііУ
лить Свою ІакшвУ (В.. А. и Т. пѣтъ,
С. къ Іакову). 98, 4 сУдл й
правдУ во Іакшвѣ Тьі сотворіілА
е’сн. 104, 10 поста'вн ю ІакФвУ.
104, 23 Іакшв-л пріішслствова ва
землю ХалтовУ. 134, 4 Іакшва
нзвра Севѣ Гдь. 147, 8 возвѣ-
ціажй слово Свое ІакшнУ.
ІДІ'О’УЛГЬ (6 Тоі&обѵ, ІсІИЬип,
Т. Іесіпіішп, съ Евр. «хвалящій»,
«прославляющій», «славословя-
щій») — Идиѳумъ, левитъ изъ
рода Мерари, извѣстный пѣвецъ и
прозорливецъ во времена Давида,
начальникъ музыкальнаго хора,
принимаемый за одно лицо съ
Еѳамомъ.
38, 7,в2 конёцл, Ідію-УмУ.
61, 1 ш Ідію-У.мѣ. 76, 1 ф Іді-
е-Улѵѣ.
ІДІѴЛЪ (то егВшХоѵ, зітиіас-
гиш, Т. ісібішн, ѣеггіеиіа)—идолъ:
кумиръ.
96, 7 уваляіріисж ф ’дшлѣр
свонул. 113, 12 Ідшлн газьікг
срсвро и злато. 134, 15 Тдшлн
газыкг. 151, 6 проклжтг лая ’дш-
лыДВ., А. и Т. нѣтъ) свойлш.
ІДХЛІ6Д (у ТВощлзііа, Ійнпъга,
Т. Ейошжа, съ Евр. «красный»,
«румяный»)—Идумея, страна къ
ю.-в. отъ Іудеи, простирающаяся
отъ южнаго конца Мертваго моря
до сѣвернаго конца Еланптскаго
залива.
Срвн. выше: «Едомъ».
59, 10 на ІдУлѵёю прострУ са-
пог2 ЛІой. 59, 11 кто настакнтг
ллж до ІдѴлхе'н. 107, 10 на Ідй1-
лтс'іо налож^ сдпбг'А ЛІой. 107,
11' кто наставит2 лѵл до Ідйѵки.
ІДІзЛІУИСКЪ (’ІоооряТо;. Ши-
піюиз, Т. Асіошюив, Ейошачіз)—
Идумейскій.
Срвн. выше: «Едомскъ».
51, 2 внегда пріитіі Дшйкѣ’ ІдѴ-
лчёійск^ ДО. Идумеянинъ). 82, 7
селр'ніл шл\бйска (С. Едомовы).
ібзскіилеиъ (то5 ТеСехст]Х,
ЕгѳсЬіеІіз) — Ісзекіплсвъ (Іезе-
кіиля).
Іезекіиль слово Евр. и значитъ:
«Божія сила, крѣпость».
64, 1 пѣснь Ісрслм'ева іі Ісзс-
кіилсва (А., Т. и С. нѣтъ).
ІбЛІбШИИЪ (тоб Тер.еѵі, Деші-
пі)—Іеменіевъ (Іемепіи).
«Бенъ Іемини» = Веніаминъ = сынъ
Іемини, Веніамитлнинъ.
7, 1 сына Іеліеніина (Т. Вещ'а-
шіпііж, С. изъ племени Веніами-
нова). г с
іереи (6 іереб;, яасегсіой)—
іерей: священникъ.
іереб; переводится также (см. ниже):
«священникъ».
98, 6 Ліфѵссй и Ларюн2 во
іерсеу2 6гф. 109, 4 Тьі Іерей во
вѣкг.
і е р с л і а
174
і с лд л и л і т 2
І6Р6ЛПИ (6 'Іерерзя;, Ніѳге-
шіа, съ Евр. «Божія высота»)—
Іеремія, одинъ изъ такъ име-
нуемыхъ «великихъ» пророковъ.
136 (въ надп.) Двдѣ1 Іере-
ЛІСЛіг.
ІбРбЛіІбйЪ (той 'Іерер іои,
Ніегетіав)—Іеремшвъ (Іереміи).
64, 1 пѣснь Іерелгіевд (А., Т.
п С. нѣтъ). ,
ІбРе^ЛЛПЛІДЬ (той 'Іеро'эоя-
Ц|л, йѳгизаіет, Т. Ніегозоіушге)
—Іерусалимовъ (Іерусалима).
См. ниже: «Іерусалимокъ».
136, 7 в2 день Іерлйлхль.
ІСРЖЛЛПЖКЪ (той 'Іероо-
□аЦр., Лѳгизаіет, Т. Ніегозоіутж)
•—Іерусалимскій (Іерусалима).
См. выше: «Іерусалпмль».
50, 20 стѣны Іерлйліскіь.
ІбРшСИЛіІЛІЪ (6 'Ігро’оояЦр.,
Легизаіет, Т. Ніегозоіуша, съ Евр.
«жилище мира») — Іерусалимъ,
древнѣйшій и знаменитѣйшій изъ
городовъ Обѣтованной Земли.
64, 2 воздастся .модГітва во
Іерлйлчѣ (А. и Т. нѣтъ., С. въ
Іерусалимѣ). 67, 30 во Іермімъ.
78, 2 положйша Іерлйл\г іакш
рвбціное уранилиціе. 78, 3 шкрестг
Іерлйлхд. 101, 22 х’вдлй бгш во
крлй.мѣ. 115, 10 посредѣ теве,
Іерлйлк. „ 121, 2 во ^вбрѣуг
твойул, Іерлйлче. 121, 3 Іерлй.мг
ЗЙжделіый гакш грддг. 121, 6 ш
лчйрѣ Іерлйли. 124, 1 живый во
Іерлйлѵѣ (А., Т. и С., нѣтъ). 127,
6 оузриши блгдь Іерлйлхд. 134,
21 живый во Іерлйлѵѣ. 136, 5
діре злв^Д^ теве, Іерлйлче. 136, 6
діре не предложи Іерлйлм. 146, 2
ЗЙжддй Дерлй.ма Гдь. 147, 1 по-
двали, Іерлішс, Гдд.
ІвССБОВЪ (В. йеззе, съ Евр.
«Богъ сущій, живый»)—Іессеевъ
(Іессея).
72 (въ надп.) сына Іессеовд
(Ь^Х,, А., Т. и С. нѣтъ).
ІФЙИ71 (6 ’Ішя^, Донѣ, съ
Евр. «Богъ отецъ»)—Іоавъ, вое-
начальникъ Давидовъ.,
59, 2 возврдтйсж Ішдвй.
ІШНЛДЛВОВЪ (той ’Іш^яояр,
йопасіаЬ)—Іопадавовъ (Іонадава).
70 (въ надп.) сыншв’л Ішнддд-
вовыуа.
ІОРДЯНСКЪ (той ’Іорбяѵоо,
I ог (іапіз)—Іорданскій.
41, 7 ш зе.млй Іордднски.
ІОРДЯНЪ (6 ’Іорояѵт];, Іогсіа-
піз, Т. йогііаіі, съ Евр. «большая
рѣка»)—Іорданъ, главная рѣка
въ Палестинѣ.
113, 3 Іор.дднй возвратись
вспьть. 113, 5 Іордане.
ІШСИФОНЪ (той ’Ішат^ср, ЛозерЬ,
Т. Дозерѣі)—Іосифовъ (Іосифа).
76, 16 сыны Іакшвли и’ Ішсн-
Фшвы. 77, 67 шрйіА’ селеніе Ішси-
фоно.
ІШСИФЪ (6 ’1<оат(ср, ІозерЬ,
Т. «ІозерЪиз, съ Евр. «пріумноже-
ніе»)—Іосифъ, патріархъ, один-
надцатый сынъ патріарха Іакова,
первенецъ отъ Рахили.
79, 2 нлетлвлььй гакш рвчд
Ішсифд. 80, 6 свидѣніе во Ішси-
фѣ положи. ,104, 17 вй раса прб-
ДДИ2 бысть Ішсифг.
ІСДДКЪ (6 ’Іаяях, Ізаас, Т.
Ізааснз, съ Евр. «смѣхъ»)—
Исаакъ, сынъ Авраама и Сарры,
отецъ Исава и Іакова.
104, 9 кльтвѣ1 Свою Ісдлкі?.
ІСЛІИИЛІТЪ (б ’Іар.ат]Хіт7]с,
Ізшаѳіііа)—Измаильтянинъ.
82, 7 селеніь Ідѣмейскд й
Іслідиліте.
I С р Л Н Л С ІГЛ
175
і д е й с к а
ІСРЛилекъ (той ’1зрят(х, Гзга-
еі, Т. Ізгаеііз) — Израилевъ (Из-
раиля).
13, 7 синіе ІЙлево. 21, 4 увя-
ло Ійлсвд. 21, 24 сѣлдл Ійлево.
40, 14 Ига Ійлсва.,52, 7 синіе
Ійлево. 58, 6 Бже Ійлсва. 67, 9
Бга Ійлсва. 67, 27 (0 йстшчннка
Інлевыуа. 67, 36 Бга Ійлсва.
68, 7 БйІе Ійлсва. 70,. 22 Стьііі
Ійлсва. 71, 18 Бга Іилска. 72,
1 Бга Ійлсва. 77, 31 йзврдііпылга
Ійлевылла. 77, 41 Отаго Ійлсва
рдздрджйша. 77, 55 кшлѣнд Ійлс-
ва. 82~, 5 йлгя Ійлево. 88, 19
Стагсѵ Ійлсва. 97, 3 долй? Ійлев^.
102, 7 сыповѵ'лга Ійлснвілѵл. 105,
48 Бга Ійлсва. 113, 1 во йсуодѣ
Ійлевѣ, 113, 17 долга ІЙлсва.
113, 20 долга Ійлсва. 117, 2
.долга Ійлева. 121, 4 свидѣніе
Ійлево. 134, 19 ѵдо'лге Ійлсва.
146, 2 рлзсѣянія Ійлсва. 148,
14 сынсвгѵлга Ійлскылга. 151, 7
сынгива Ійлсвыуа (В., А. и Т.
нѣтъ).
ісрдіілтанпнъ (6 ’Ьра^-:-
-т]<с, ЕатаЬііа, Т. ЕзгасЪіѣа)—
Израильтянинъ: Езрахитъ.
87, 1 рдзѴлгл ёлга'н^ ІйлтянннѴ
(С. Езрахита). 88, 1 раз^лга Е-о-л-
лгд ДЙлтяннпд (С. Езрахита).
ІОРЯИЛЬ (6 ’Іор'хт^к, Ізгаеі,
съ Евр. «Богоборецъ»)—Израиль:
имя, данное Богомъ патріарху
Іакову.
Имя это иногда означаетъ-, самаго
патріарха Іакова, его дѣтей и потомковъ,
весь народъ Израильскій, землю Изра-
ильскую и города Израильтянскіе, а
также «духовный» Израиль, т. е. лицъ
лстпвно вѣрующихъ, ведущихъ чистую и
святую жизнь.
13, 8 „возвеселится ІЙль. 24,
22 Бже Ійля. 49, 7 возглдго'лю
налгу., Інлю. 52, 7 возвеселится
Ійль. 67, 35 нд Ійли велелѣпота
Егш. 75, 2 во Ійли веліе йлгя
Егѵ). 77, 5 закона полоніи во
Ійли. 77, 21 гнѣва взьідс нд Ійля.
77, 59 оуннчижй зѣли) Ійля.„77,
71 й ІЙ.гя. 79,2 пдсый Ійля.
80, 5 повелѣніе Інлсви „есть. 80,
9 здсвидѣтелстгЛ’ю вігга, Ійлю. 80,
12 ІЙль не вплта /Пн. 80, 14
Інль ліре вьі ва и8гн ЯІоя уодн'ла.
104, 10 ІЙлю вл злвѣта „вѣчепа.
104, 23, вшіде Ійль во Егѵпста.
113, 2 Ійль ѵ’власть йгш. 120,
4 ниже оуснетл урлнжй Ін.ѵь. 123,
1 дл речетл еуііш Ійль. 124, 5
лгйрл пл Ійлл. 127, 7 лгіірл па
Інлд. 128, 1 да речсту оувш Ійль.
129, 5 дл гупоклстл Ійль нл Гдд.
129. 6 нзвлвнт'л Ійлл. 130, 3
,гл оуповл'етл ІЙ.гь нд Гдл. 134, 4
Ійлж ву достояніе. 134, 12 до-
стояніе Інля. 135, 11 йзведпіелг^
Ійля. 135, 14 прове'д.іііелг^ Ійля.
135, 22 достояніе Ійлю. 147,
8 іѵпрлвдлнія й с^двьі Своя Ійлс-
ви.о 149, 2 дд возвеселится Ійль.
ЙДЯ (6 ’Іобйас, Диііа, съ Евр.
«хвала Богу»)—Іуда, четвертый
сынъ патріарха Іакова отъ Ліи
Въ нижеприводимыхъ текстахъ раз-
умѣется потомство Іуды и колѣно Іудино.
59, 9 І^дл царь ЛІбіі. 107,
9 рдД'Цдрь ДІой.
ІсьДбИ (?] ’Іооояіа, ЛігЛаэа, Т.
Лида)—Іудея, область, занимаю-
щая южную часть Палестины.
75, 2 вѣдолга^во І^ден Бга.
113, 2 г.ьість Г-ілед (А. и С.
«Іѵда») ѵстыня Егш.
ІкДбИОКЪ (тт)? ’Іоооа'ас, йи-
дю)—Іудейскій.
47, 12 дірсри шсііскія. 62,
і V д о в х
176
к а п л а
ІМДШГБ(тоб ’Іобба, ЗиЛа, Т. Лі-
67, 28 кнази І^дшвы. 77,
1 вх пустыни Йдейстѣй. 68, 36 ____ѵ... _____
созйждѴтса грдди іѴдейстіи (С. сѣв) — Іудовъ: Іудинъ.
Іудины)., 96, 8 возрддовашдсА С?, 28 .....
ДЩСр» І^ЙСКІА (С. Іудпны). | 68 іізсрл колѣно Іудово.
к.
дддійекъ (той Као-/)?, Са/Іез, [
Т. Кабез, съ Евр. «освящен-
ный », «святый»)—Индійскій.
Кадисъ—городъ на южной границѣ
Іудеи къ Идумеѣ: онъ лежалъ среди
пустыни, въ видѣ оазиса, почему, въ
переводѣ съ Арамейскаго, Кадисъ озна-
чаетъ «зеленѣющій лугъ*.
28, 8 пустыню Каддійск^ю.
КДДИ/ІО (то {Цнаіха, іпсеп-
зшп, Т. зиЛйиз)—куреніе, благо-
воніе (ѳиміамъ).
65, 15 всесожжсні'А вознес^
Токѣ сх кадйломх ((’. воскуре-
ніемъ). 140, 2 ІЛКШ клдііло ((’. I
ѳиміамъ) пред Тонокъ і
К/1КШ фіотоііо)—какъ.
10, 1 кдкш речете дѴшіі .моей.
72, 11 какш оувѣдѣ Бга. 72,
19 кайш пыша. 136, 4 какш
поспоёмх.
КДДІ6НБ (б ХіОо?, Іаріз;
тгтра, реіга, Т. гирез, реіга)—
камень, скала.
18, 11 вожделѣнны паче злата
іі камене (X., А. «злата», Т.
аиго, С. золота) честна мнбга. 20,
4 ш камене (X., А. «злата», Т.
аигі, С. золота) честна. 26, 5 на
кдмень (С. скалу) вознесе ма.
39, 3 ностдви на камеші нбзѣ
лаой. 60, 3 на камень (С. скалу)
вознесла ма есй. 77, 15 рдз-
вёрзс камень вх пѴстыни. 77, 16
и’зведе водѴ нз кдмене (С. скалы).
77, 20 порази камень. 80, 17
ш кдмене (С. скалы) меда пасьіти
йуа. 90, 12 да не когда преткнё-
ши ш камень (X.) нбгіь Твою.
101, 15 каменіе (разночт. в)
ка'мен'ін, X.) егш. 103, 12 ш среды
каменіА (А. «вѣтвій», Т. ГгопЛит,
С. вѣтвей) дадіѣтх гла'сх. 103,
18 камень (А. «каменіе», Т.
реіг® іпопіапогшп, С. каменные
утесы) привѣжиціе залц^мх. 104,
41 разверзе кдмень. 113, 8
«я;рді|ініагш ка'линк (С. скалу) по
СЗ.ера іішдііаА. 117. 22 камень
(X.), егбже нсіірсгбіііа зижд^іріи.
136, 9 развістх младенцы твоа
ш камень. 140, 6 пожерты вьішл
при кллаени (Т. Іаіега реігаппп, С.
утесамъ) сѴдій йух.
КДДІФ (тсоб, фіо)—куда.
-сй переводится также (см. выше)-,
•гдѣ*.
138, 7 камш пойд^ ш Дуа
Твоеги); іі чі лица Твоегш ка'мш
вѣж^і.
КДН^ТИ (атаСгіѵ, іізііПаге,
Т. (ІезШІаге)—капать: таять.
67, 9 невесд нанята (С. таяли)
ш лица Бга Сіна'ннд.
КЯПЛА (т] ата-рю, зііШсібіит,
Т. ішЬег)—капля.
64, 11 вх кдплАуа са возве-
селйтсА. 71, 6 гакш кдпла каплю-
ціда на зелллю.
к а п л а
177
К Л € Н А
кл'ііла.-ап зѣіііанз)
— КіІПЛЮЩІЙ.
77, 6 гакш кд'пла кд'плюфлл (Т.
іггіраііо, С. орошающія) нл зелию.
ІнІОІЛ (хааіа, сазіа)—касія:
родъ корицы, растущей въ Индіи
и Аравіи.
По словамъ Василія Великаго и Аоа-
насія Александрійскаго, кассія есть са-
мая топкая и благовонная кора, обле-
кающая собою древесныя вѣтви; кора
употребляется для составленія благовон-
ныхъ мазей и ароматовъ.
44, 9 сллѵрнд й стдкти й кдеіл
ш ри,за Твойух.
К<А см. КІИ.
КбДР'Іі (Д хгоро;, сесіпій)—
кедръ (дерево).
28, 5 глл'сл Гдл, сокрѴпілюфл-
гш кедры: й стоыетх Гдв кедры
Лівлііскіа. 36, 35 ілкш кедры
Лівлвскіа (Т. агЬог іпсіідела, С.
мпоговѣтвистому дереву). 79, 11
кедры Кжіл. 91, 13 гакш кедра.
103, 16 ке'дри Лівлнстіи. 148,
9 вей кудри.
КПДЛРСКЪ (то5 Ктрар, Се-
сіаг, Т. Кесіагѳпиз)— Кидарскій.
Кпдаръ (съ Евр. < теми ы іі » /мрачный >)—
вторый сынъ Измаила, сына Авраамова
отъ Агари. Племя, происшедшее отъ Кпда-
ра, было однимъ изъ сильныхъ въ Аравіи.
119, 5 вселйусА св селеніи
Кидлрскнлѵі.
КІВФТЪ (6 хірштб;, агса)—
кивотъ: ковчегъ.
131, 8 ківшта стыни Твоса.
КІИ, ІнІА, КОе (ті?, циі)—
какій.
тІ5 переводится также (см. ниже):
«кто».
29, 10 клтл (С. что) пользл ва
крови моей. 38, 5 кое есть. 88,
48 КІЙ л\6й состдвя.
КІИЖДО (ёхазто;, ппизциізцие,
Т. аііег, циізциіз)—каждый.
е'-лаато; переводится также (см. выше):
«всякъ».
I 11, 3 ГЛЛГОЛД КІЙЖДО. 61, 13
воздлси колй:ждо.
КІССОВЪ (КіааЛѵ, СІ880П, Т.
Кі8оп, съ Евр. «извивающійся»,
«извилистый»)—Виссоновъ (Кис-
сопъ, рѣка въ Палестинѣ).
Въ иныхъ мѣстахъ Ц.-Славянской
Библіи (Кп. Суд. IV, 7, 13; V, 21) эта рѣ-
ка пишется «Кісопь».,
82, 10 іакш Ідві'лй1 вх потбцѣ
Кіссовѣ.
КЛДІІААСА,-АИСА (кроахо-
ѵшѵ, еріі асіотаі, Т. соіепз)—кла-
няющійся, поклоняющійся.
96, 7 клдііАіоіріисА (С. служа-
щіе) ЙСтѴкЛНІіЫЛАЯ.
клевета ( 7) аохосрачтіа, са-
Іишпіа)—клевета.
I 118, 134 йзкдвіі лла ш клеве-
I ты (А. ‘уіѣснеиія», Т. орргез-
I зіопе, С. угнетенія) человѣчеекіА.
Кііевет.-ітп (хатаХаХеТѵ, 1о-
циі, Т. оЫофп) - клеветать, го-
' ворить, парекать, наговаривать.
I 49, 20 клевстдля-і-бей (С. го-
воришь). 77, 19 клевстлшл (А.
«глаголаша», С. говорили) на
Кгд. 118, 23 нд ліа клевета'^’
(Т. сіе ше 8егтопѳ8 Гі’ециеиіапііѣиз,
і С. сговариваются).
' клеветникъ (6 аохо'рамті]?,
саішппіаіог)—клеветникъ.
71, 4 с.мнрйтх клеветника (А.
«нападателя», Т. орргеззогет, С.
притѣснителя).
КЛеНЫИСА (брбшѵ, циі іигаі,
Т. )игаіиз, циі іигаі)—клянущійся.
14, 4 кленыйсА йскреннел^
своелѵк 62, с12 кленыйеА ішх.
КЛеіІА,-АИ (хатаршречо;, та-
ІеЛісепз, Т. таіесіісіліз, прокля-
тый)—клянущій.
36, 22 клен^цііи (А. «прокля-
тіи», Т. шаіесіісіі, С. проклятые)
же бгб потревАТСА.
Справочный и Овъяспитнльный Словарь къ Псалтири.
К Л Ж Т В А
178
когда
КЛАНЫ (г; аря,
ехзесгаііо, Т. ехзесгаѣіо; б Зрхо;,
Іигатепішп; т] хятаря, шаіе-
сіісііо)— клятва: проклятіе.
9, 28 клжтвы суета $гш пшлна
сѣ’тЬ. 58, 13 Ш КЛЖТВЫ Й ЛЖ1І
ВОЗвѢсТЖТСЖ В2 кончинѣ. 104, 9
клжтвѣ1 (бр.) Свою Ісаакѣ1. 108,
17 возлюби клжтвѣ’ (х.). 108,
18 ШБ.аечссж па клжтвѣ’ (х.).
КЛАТП (хятярааба'., тпаіесіі-
сеге)—клясть.
ха?а?5з!)з: переводится также (см. ни-
же): «проклясти».
61, ,5 сердцелаа свойлаа кленж^Ѵ.
КЛАТ11СА (брѵбг'ѵ, бр.бая'.,
]’игаге) — клясться, поклясться,
божиться.
23, 4 не клжтеж лестію. 88,
4 к.ажусж Двдѣ’. 88, 36 единою
клжусж. 8’6\ 50 КЛЖЛСЖ ёсн ДвдѢ’.
94, 11 клжрж во гнѣвѣ Ліоелаь.
101, 9 увалжі|ііп лаж ланбю
(разночт. на лаж) клсвж^Ѵсж (С.
клянутъ). 109, 4 клжтеж Гдь.
118,106 клжрж. 131, 2 клжтеж
Гдеви. 131, 11 клжтеж Гдь Двдѣ’.
КІПІГД (?] рфХо;, ІіЬег; тб рі-
рХіоѵ, ІіЪег)—книга.
68) 29 дл потревжтеж ш книги
жнвьір. 138, 16 ва кнйзѣ Твоей
вей напіішѣ’теж.
КНИЖбИЪ (тоб рірХіоо, ІіЬгі)—
книжный.
39, 8 вь главизнѣ кнйжнѣ пй- I
сано есть. 70, 15 не познар
кнйжнаж (тгря'^я-е'я;, въ нѣк.
СП. ('рар.р.ятгіа;, В. Іііетаіигат,
А. и ,С. «числа», Т. пптегоз).
-КНИЖНИКЪ (б ррар-ратеб;,
ксгіЬа)—к нижи и къ: гра мотѣй.
44, 2 трость кнйжпика (С.
нѣтъ) ^скорописца.
КНАЗЬ (б архшѵ,-оѵта;, ргіп-
таіееіісііо, I серз, Т. ртосегиз, ргіпсерз, ѵоііш-
I іагіий, іп^епииз)—князь: началь-
никъ, вельможа.
2,2 кнжзи соврашасж вк^пѣ. 23,
7 возлайте врата кнжзи (А. и С. «вер-
хи», Т. сарііа) ваша. 23, $ воздайте
врата кнжзи (А. и С. «верхи», Т. са-
рііа) ваша. 32,10 (ѵлаетаета совѣты
кііжзеіі(А. и Т. нѣтъ, С. князей).
44,17 поставити ж кнжзи. 46,10
КІІЖЗІІ ЛІОДСТІІІ СОВрАШЛСЖ. 67,26
прсдварйша кнжзи (А., Т. „ и С.
нѣтъ). 67, 28 кнжзи І^дтвы
владыки пр, кнжзи Завѣ’лтни, кнжзи
Неф-е-алГлали. 75, 13 (ѵелалюірелаѣ’
д^уи кнжзен. 81, 7 едина ш кнж-
зей. 82, 12 положи кнжзи пуь —
— веж кнжзи (А. «вельможи», Т.
іорагсЬаз, С. вождями) нр. 86,
6 кнжзей сйуа вывши^а ва нс'лаа
(А. «сей тамо родпея», Т. Ьіс
§епіііі8 езі іЬійепі ехееііепііззіте,
С. такой-то родился тамъ). 104,
20 кнжзь (Т. (Іотіпаіог, С. вла-
дѣтель) людііі. 104. 21 кііжзж
(Л. «властелина», Т. (Іошіпаіо-
геш, С. правителемъ) вселаѣ етж-
жанію своелаѣ. 104, 22 наказати
кнжзи (С. вельможъ) егв). 106, 40
іІзліжсж оуничижёніе на кнжзи йр.
112, 8 посадити его са кнжзи, са
кнжзи людій свойр. 117, ^нежели
оуповати на кнжзи. 118, 23 сѣдоша
кнжзи. 118, 161 кнжзи погна'шл
лаж. 145, 3 не надѣйтесж нд кнжзи.
148,г 11 кнжзи й вей сѣдій зеластіи.
ІібВЛНЪ (ёлятб;, еіисііііз) —
кованый.
97, 6 ва тр^вдр кбваныр (Т.
и С. нѣтъ).
КОГДЛ (-бте, еріапеіо) —когда.
улротг переводится: «да пе когда»»
пе диапсіо, по ипи]иат, пе Гогіе, Т. иі
поп, пе, С. да по.—-6-е. переводится так-
же (см. іш;ке): «нѣкогда».
кое
179
конецъ
2, 12 дл не когда прогнѣвает-
ся. 7, 3 да не когда по^йтнтъ.
12, 4 да не когда оусн$. 12, 5
да не когда рсчетъ. 27, 1 да не
когда премолчйши. 34, 17 когда
оузрнши. 37, 17 да не когда
порадуютъ ми ся. 40, 6 когда
оумретъ. 41, 3 когда прінд§. 49,
22 да не когда похититъ. 58,
12 да не когда зав^дѴтъ. 78,
10 да не когда (В. пе Гогіе, Т.
сиг, С. для чего) рек^тг. 90, 12
да пе когда (В. пе Гогіе) преткне-
ши ш камень пбгѴ Твою. 100, 2
когда прійдсшн. 113, 10 да не когда
(Т. днаге, С. для чего) рек^тъ.
118, 82 когда оутѣшннііі. 118,
84 когда сотворити. 139, 9
да пс когда (В. пе Гогіе, А., Т.
и С. пѣтъ) по.^нсс^тся.
Кбб см. КІИ.
КОЖЛ оеррс;, коліаное по-
крывало, реіііз)— колія’, кожаное
покрывало.
103, 2 простирали нег>о ілкш
кожѣ7 (А. «завѣсу», Т. аиіаеиш,
С. шатеръ).
КОЗёЛЪ (о у’ііаро;, Ьігсиз;
6 трауо;, Ьігсиз)—козелъ.
49, 9 ниже ш стадъ твойуъ
козлшвъ. 49, 13 кровь козлшвъ
пію. 65, 15 вознссй Тевѣ съ
козлы.
К0Л6СШІПД (то арра, сиг-
гиз) — колесница.
19, 8 сіи на колесницамъ. 67, (
18 колесница Гіжіл. I
КОЛШіФ (тоооі, дцоі)—сколь- I
ко.
118, 84 колйкш (-баас, Т.
днапіі) есть дній рава Тво-
его). г
КОЛО (б троуб;, гоіа)—коле-
со, кругъ. !
76, 19 гласъ грома Твоегш
ва колеей (Т. огЬе, С. кругѣ).
82, 14 положи л іакш коло (С.
ПЫЛЬ въ впхрѣ).
КОЛЬ (<Ь;, диаш)—какъ,
переводится также (см. ниже),
«яко», «якоже».
30, 20 коль многое множество
влгости. 62, 2 коль ч-мнбжицею
(ттоаатХй;, диаш пшіііріісііог, А.,
Т. и С. пѣтъ) Тевѣ плоть моя. 65,
3 коль страшна дѣла Твоя. 65,
5 коль (В., А., Т. п С. пѣтъ) стра-
шенъ В2 совѣтѣр. 72, 1 коль
БЛГЪ Бгъ. 83, 2 КОЛЬ ВОЗЛЮБЛЕН-
НА селенія Твоя. 118, 97 коль
(В. дпошосіо) нозлюБЙуъ законъ
Твбіі. 118, 103 коль сладка гор-
тани моелѴі' словеса Твоя.
КОЛЬКРЛТЫ (йоаахіе, дпо-
ііез) — сколько разъ.
77, 40 колькрдты прешгорчйша
ЬТб въ нѴстьінн.
КОЛИНО (г, ІгіЬиз)—
колѣно: племя, поколѣніе.
71, 17 вся кшлѢпа земная (А.
и Т. пѣтъ, С. племена). 77, 55
кшлѣнл ІІІлЕва. 77, 67 уіолѣнс
Сфремово. 77, 68 колѣно Іудово.
104, 37 не кѣ пъ колѣнѣ^ъ. 121,
4 тамш во взыдо'ша кшлѣна, кш-
лѣна ]дня.
КОЛТЛ1О (то убѵо, р. п. убѵа-
то;, ^епп)—колѣно (ножное).
108, 24 кцілѣна л\ол нзнемо-
гбета ш поста.
КОАІОДО см. КіТіЖДО.
КОПёДЪ (то кгра;,-ато;, іегті-
пнз, йпіз, Т. Гіпіз, ехігепшш,
ехігешііаз; тб тё).о;,-ео;, Гіпіз)—
конецъ: предѣлъ, край.
тгіря; переводится также (см. ниже):
«кончина».
2, 8 концы (тс., С. предѣлы)
12*
конецл
180
К О Н € Ц Ъ
зслчлГі. 4. / ігл конёца (А., Т. и
С. пѣть). 6, 1 нл конёца (А., Т.
и ('. пѣть). 7, 7 вознесись вл
концаул (г., А. «въ пегодовані-
ихъ», Т. {'гаѵіййішо йігоге рѳгсі-
Ііж, С. противъ неистовства). 8,
/ нл конёца (А., Т. и С. нѣтъ).
,9, 1 вл конёцл (А., Т. и С. нѣтъ).
.9, 7 врдг§ ѵіск^дѣша шрк"жІА ва
конёцл (Т. іп звіегпшп, С. со-
всѣмъ). 9, 19 не до конца (Т.
ипсріаш, С. навсегда) заввёна ка-
дета нищій, терпѣніе оувоги^а не
погйвнета до конца (Т. іп регре-
іпшп). 9, 32 да не пндііта до
конца (А. <во вѣки», Т. ипцпат,
С. никогда). 9, 33 не заведи
оувогир Твойр до конца (В., А.
п Т. нѣтъ, С. до конца). 10 (въ
надпис.) ва конёцл (А., Т. и С.
нѣтъ). 11, 1 вл конёцл (А., Т.
и С. нѣтъ). 12, 1 вл конёцл (А.,
Т. и С. нѣтъ). 12, 2 до конца
(Т. іп аеіегпиш, С. въ конецъ).
13 (въ надпис.) ва конёцл (А.,
Т. и С. нѣтъ). 14 (въ надпис.)
на конёца (В., А., Т. и С. нѣтъ).
15, 11 ва конёца (А. и С. «во
вѣкъ», Т. іп аеіегпііаіеш). 17, 1
на конёца (А., Т. и С. нѣтъ).
17, 36 йсправитл мж ва конёца
(А., Т. и С. нѣтъ). 18, 1 ва
конёцл (А., Т. и С. нѣтъ). 18,
5 нл концы (тг., С. предѣловъ)
исслённыл» глаголы й^а. 19, 1 ва
конёцл (А., Т. и С. нѣтъ). 21,
1 нл конёцл (А., Т. и С. нѣтъ).
21, 28 вен концы (тг.) землй.
30, 1 вл конёца (А., Т. и С.
нѣтъ). 35, 1 нл конёцл (А., Т.
и С. нѣтъ). 37, 7 сллко^сл до
конца (А. «до зѣла», Т. регѵаіеіе,
С. совсѣмъ). 38, 1 ва конёца
(А., Т. и С. нѣть). 39, 1 вл
конёца (А., Т. и С. нѣтъ). 40,
1 ва конёца (А., Т. и С. нѣтъ).
41, 1 ва конёца (А., Т. и С.
нѣтъ). 43, 1 ва конёца (А., Т.
и С. нѣтъ). 43, 24 не (ѵрйни до
конца (Т. іп геіегппш, С. на-
всегда). 44, 1 ва конёца (А., Т.
и С. нѣтъ). 45, 1 ва конёца (А.,
Т. и С. нѣтъ). 45, 10 до ко-
неца (к., С. края) зелмй. 46, 1
ва конёца (А., Т. и С. нѣтъ).
47, 11 на концар (-.) земли.
48, 1 ва конёца (А., Т. п С.
нѣтъ). 48, 10 жива н^дета до
конца (А. «до вѣка», Т. іп азіег-
ппш, С. навсегда). 50, 1 ва ко-
нёца (А., Т. и С. нѣтъ). 51, 1
ва конёца (А., Т. и С. нѣтъ).
51, 7 разрУшйта тж до конца (Т.
іп зеіегпит, С. въ конецъ). 52,
1 ва конёцл (А., Т. и С. нѣтъ).
53, 1 вл конёцл (А., Т. п С.
нѣтъ). 54, 1 ва конёцл (А., Т.
и С. нѣтъ). 55, 1 ва конёца (А.,
Т. и С. пѣтъ). 56, 1 ва конёца
(А., Т. и С. нѣтъ). 57, 7 ва
конёца (А., Т. и С. нѣтъ). 58, 1
ва конёцл (А., Т. и С. нѣтъ).
58, 14 концы (к., С. предѣловъ)
землй. 59, 1 вл конёца (А., Т.
п С. нѣтъ). 60, 1 вл конёца (А.,
Т. и С. нѣтъ). 60, 3 ш конеца
(тг.) зе.млй. 61, 1 ва конёцл (А.,
Т. и С. пѣтъ). 63, 1 ва конёца
(А., Т. и С. нѣтъ). 64, 1 вл ко-
нёца (X, Т. и С. нѣтъ). 64, 6
«упованіе всѣ^а концёй (-.) земли.
64, 9 живущій ва концауа (к.,
С. предѣлахъ). 65, 1 ва конёца
(А., Т. и С. нѣтъ). 66, 1 ва
конёца (А., Т. п С. нѣтъ). 66,
8 вей концы (тг., С. предѣлы)
землй. 67, 1 ва конёцл (А., Т.
и С. пѣтъ). 67, 17 вселится до
К О Н 0 Ц Ъ
181
корень
копца (Т. іи геіегпшп, С. вѣчно).
68, 1 нл конеца (А., Т. и С.
пѣтъ). 69, 1 вх конеца (А., Т.
и С. нѣтъ). 71, 8 до конеца (тс.)
вселенныя». 72, 6 оудержа ж гор-
дыня» йуа до конца (В. пѣтъ, А.
<аки гривна златая», Т. іогцпез,
С. какъ ожерелье). 73, 1 (при-
няла сей до конца (Т. іп геіегпшп,
С. навсегда). 73, 3 воздвигни
р^цѣ Твой на гордыни йр ва ко-
неца (А. «вѣчному», Т. геіегпаз,
С. вѣковымъ). 73, 10 раздра-
жйта противный йлля» Твое до конца
(Т. іп геіегпиш, С. вѣчно). 73,
11 ва конеца (А., Т. и С. нѣтъ).
73, 19 не загЛди до конца (Т.
іп геіепппп, С. навсегда). 74, 1
ва конеца (А., Т. и С. пѣтъ).
75, 1 ва конеца (А., Т. и С.
нѣтъ). 76, 1 ва конеца (А., Т.
и С. пѣтъ). 76, 9 йлй до конца
(А. «въ конецъ», Т. іп геіегпиш,
С. навсегда) млть Своіб (іісѣчета.
78, 5 нрогнѣваешися» до конца
(А. «во вѣкъ», Т. іп геіегпиш,
С. непрестанно). 79, 1 ва конеца
(А., Т. и С. нѣтъ). 80, 1 ва ко-
неца (А., Т. и С. нѣтъ). 83, 1
ва конеца (А., Т. и С. нѣтъ). 84,
1 ва конеца (А., Т. и С. пѣтъ).
87, 1 ва конеца (А., Т. и С.
пѣтъ). 88, 47 фвраі|іаешися» ва
конеца (А. «во вѣкъ», Т. іп геіег-
пиш, С. непрестанно). 94, 4 вей
концы (-., А. «преисподняя», Т.
ѵезіі^іа, С. глубины) землй. 97,
3 вей концы (г.) землй. 102, 9
не до конца (В. іп регреіииш, Т.
іп геіегпшп) прогнѣвается». 108
(въ надп.) ва конеца (А., Т. и
С. пѣтъ). 118, 96 вся»кія» кончи-
ны вйдѣуа конеца (тс., С. пре-
дѣлъ). 138 (въ надп.) ва конеца
(А., Т. и С. пѣтъ). 139 (въ
надп.) ва конеца (А.,оТ, и С.
пѣтъ). 144, 3 величію вги) нѣсть
копца (тс., Т. поп еззе регѵезіі^а-
ііопѳш, С. неизслѣдимо).
КОНОВЪ (6 Хер7];,-7]то;, оііа,
ІеЬез, Т. роІІиЬгпш)—котелъ, ча-
ша (умывальная).
59, 10 ЛІіѵава конбва (А.
«скудель», С. чаша) оупова'нія»
ЛІосги). 107, 10 Ліи/ава конбва
(А. «сосудъ», С. чаша) оуповапія»
ЛІоеги).
копокъ (тоо ециі)—
конскій (коня).
146, 10 не ва сіілѣ кбнетѣй
восубціста.
КОНЧИЛА (то ~ёра;,-ато;, іі-
піз; т] аоѵтеХеіа, сопзшпіпаііо)—
кончина: копецъ.
т:ера; переводится также (см. выше):
«копецъ».
38, 5 скажи ми, Гди, кончинѣ
(тс.) лаою. 58, 13 возвѣетжтея»
ва кончинѣ (А., Т. и С. нѣтъ).
58, 14 во гнѣвѣ кончины (А., Т.
и С. нѣтъ). 118, 96 всяікія»
кончины (А. и С. «совершенства»,
Т. регіесііопі) вндѣуа конеца.
КОПЬ (6 і-тто;, ецпиз)—копь.
19, 8 сіи на кбнеуа. 31, 9
не ведите гакш конь й меска. 32,
17 ложь конь во спасеніе. 75, 7
воздремаша всѣдшіи на кони.
КОРДКЛЬ (то тсХоТоѵ, паѵіз)—
корабль.
47,8 сократити коравлй. 103,
26 тамш коравлй преплаваюта. 106,
23 суодяіцііи ва море ва коравлеуа.
КОРеПЬ (г; рі'Са, гасііх)—ко-
рень.
51, 7 корень твой ш землй
жнвыуа. 79, 10 насадйла $сй ко-
рбнія» (то; р'^а;).
корсовх
182
красота
КОРМОКЪ (то5 Корг, Соте,
Т. Когаііі)—Кореевъ (Корея).
Корей (съ Евр. «лысина», «плѣшь»),
сынъ Иссаара, извѣстенъ возмущеніемъ,
которое онъ произвелъ, вмѣстѣ съ Даѳа-
помъ и Авирономъ, противъ Моисея.
41, 1 сыншвх Корсовыр. 43,
1 сыпніва Кореовыр. 44, 1 сы-
II ШЛА 7. ІіорсшвылАл. 45, 1 ш сы-
нѣр Кореопыр. 46. 1 ш сыиѣр
Корсопыр. 47, 1 сыіішпт. Корсо-
выр. 48, 1 сыіішлая КорешвылАЯ.
83, 1 сыншлаи КорсшпылАй. 84,
1 СЫНШЛА7І КорСШВЫЛАЙ, 86, 1 сы-
іішлал Ііоре'швылАТі. 87, 1 сыншлат,
КорсшвылА?..
ІіОРЫОТІі (то ахэХоѵ и ахбХоѵ,
зроііпіп, Т. зроііпіп, рггесіа)—ко-
рысть: добыча, прибыль.
67, 13 раздѣлити кшрьісти (С.
добычу). 118, 162 шврѣтаАЙ
корысть (С. прибыль) ланогХ.
КОСПХТНвА (д-тоабас. іап-
деге)—коснуться.
і'-тезЪ'. переводится также (см. ни-
же): «иріікасатпся».
143, 5 косіійса горалѵл.
КОСТЬ (то оатеоѵ ИЛИ батобѵ,
оз)—кость.
6, . 3 слаатошлса кайсти лаоа.
21, 15 разсыпашасА вса кшсти
ЛАОА. 21, 18 Йзчстбща ВСА кшсти
ЛАОА. 30, 11 КШСТИ ЛАОА СЛААТО-
іііаса. 31, 3 ччістшаша кшсти
ЛАОА. 33, 21 ВСА КФСТИ Вр.
34, 10 вса кшсти лаоа рек^тг.
37, 4 на костср л\ойр. 41, 11
внегда сокрѴшатисА костслах лао-
ЙЛАК. 50, 10 ВОЗрадѣ’юТСА КШСТИ
слАиренньіА. 52, 6 разсыпа кшсти
человѣкоѴгбдіпікшвті. 101, 4 кшсти
ЛАОА ІЛКШ сѴшйло СОСубшаСА. 101,
6 прильпс КОСТЬ ЛАОА ПЛОТИ ЛАОСЙ.
108, 18 іакш елей вх кшсти $гш.
138, 15 не сутайсА кость (Т.
ѵіз) лаоа ш Теке. 140, 7 расто-
ЧЙшаСА КАѴСТИ йр.
КОШЪ (б хо-^іѵос, соріііпиз)—
коробъ, корзина.
Отсюда: кошель, копіолка.
80, 7 рѣ!цѣ ?гш вл копій (Т.
Іасизспіо іпігіісе, С. корзинъ) по-
расбтастѣ.
КРЛИ (то ахроѵ, зитіиип), Т.
ехігетііаз)—край.
ахроѵ переводится также (см. выше);
«верхъ».
18, 7 Ш КраА ІІВСС іісубдл
й срѣтеніе ?гч) ДО КраА нйсс.
КРАОбИЪ (шрато;, зресіознз;
-ертсѵб;, іпенпбиз, Т. атоепиз)—
красный: красивый, пригоняй, пре-
красный.
44, 3 красспх (Т. тпіѣо рні-
сЬгіог, С. прекраснѣе) доврбтою.
64, 13 развотѣютт. краснаА (А. и
С. «паяіити», Т. саніаз) пустыни.
80, 3 Ѵалтйрь красенъ (т., А.
< пріяти у», Т. апнепапі, С. сладко-
звучныя) С7і гѣ'сЛЬЛАІІ. 132, 1 ИЛИ
что красно Дт., С. пріятію).
КРДСОТЯ (>) тер~то-стд;,-7)то;,
Леіесіаііо, ѵоінріаз, Т. атоепііаз;
т; <Ьраібтт;<;,-тг)тос, зресіез, Лесог,
рііІсЬгіііпіо, Т. ріііейгіішіо, Ле-
сог)—красота.
тертгмо-т,; переводится также (см. ни-
же): «сладость».
15, 11 красота (т., разночт.:
сладость, А. «благопріятности»,
С. блаженство) вх дссийцѣ Твоей.
26, 4 зрѣти лай красотѣ (т.)
Гдню. 44, 5 красотою (А. «въ
великолѣпіи», Т. діогіаі, С. сла-
вою) Твоею. 49, 2 (б Оішна
клголѣпіе красоты Ь‘гш. 49, 11
красота (А. «звѣрь», Т. апіпіаііа,
С. животныя) се'лнаА. 67, 13
красотою (разночт. ради красоты)
крастель 183
к р О Т 0 Іі л
дблб’ (Л. «обитающая въ дому>,
Т. цию сошіпогаіиг бопіі, С. сидя-
щая дома) раздѣлити кшрысти.
05, 6 красота (А. «великолѣпіе>,
С. величіе) пред Нйл\х.
КРЯвТвЛЬ (?) бртоуор.т)тра,
соіигпіх)—коростель (птица).
104, 40 пріидбшд крастели (С.
перепеловъ).
КР1ЫО (г) ктер'Д,-оуос, аіа, реп-
па, Т. аіа)—крыло.
16, 8 вй кровѣ кри.й" Твоею.
17, 11 летѣ нд крилі? вѣтреню.
35, 8 вй кровѣ крилі? Твоею.
54, 7 кто ддстй лмі крилѣ. 56.
2 нд сѣнь крил? Твоею нлдѣюсл. !
60, 5 Вй Кровѣ КрІІЛЙ ТіЮЙр.
62, 8 кй кронѣ крилі? Твоею
возрлдѴюсл. 67, 14 крилѣ Голо-
винѣ, посрёвревѣ. 00. 4 под кри-
лѣ бгш нддѢсіііиса. 103. 3 рджіі
нд крилі? вѣтреню. 138, О діре
возлхО , крилѣ? лтоіі рднш.
КРОНЪ (Ѣ] ахг77Г), ншЪга, 1е§-
теп, ѵеіатепіит, ргоіесііо, Т.
итЬга, оссиііит, ІаІіЬпІит; Ѣ]
ахт^ѵт;, ІаЬегпасиІит, Т. аМіІітт;
тд ошр.а,-ато;, іесіит)— кровъ:
кровля, сѣиь, тѣнь.
переводится также (см. выше):
«здо».—ахе-ѵ] переводится также (см. ни-
же): «покровъ».—ахт^ переводится так-
же (см. выше): «жилище» и (ниже) «селе-
ніе», «екпиіа».
16, 8 вй кровѣ (С. въ тѣни)
крил^ Твоею покрьіеши лѵь. 30, |
21 покрьіеши йр вй кровѣ (ахт/ѴІ), I
С. покровомъ). 35, 8 вй кровѣ I
(С. тѣни) крнлі? Твоею. 60, 5 !
вй кровѣ (С. кровомъ) кріілл Тво-
йр. 62, 8 вй кронѣ (С. тѣни)
крилі? Твоею. 00, 1 вй кровѣ
(С. кровомъ) Кгд нвндгш водво-
рйтеж. 101, 8 й выр гакш птй-
цд шсбвжі|іллсл нл кровѣ (разночт.
къ: й Бьіуз гакш птііцл шс6г.аі|ідаса
нд здѣ, о., С. кровлѣ). 128, 6
гакш трлвл нл крбвѣр (разночт.
къ: гакш трдвд нд здѣр, о., С.
кровляхъ).
КРОВЬ (то аТра,-ог:ос, зап-
^ніз)—кровь.
5, 7 лт^жд кровей (Т. запащіпа-
гіит, С. кровожаднаго) й льстйвл
гн^шдетеж Гдь. О. 13 взысканій
крови йр. 15, 4 не соііср^ совб-
ры йр (ѵ кровей (С. кровавыхъ).
25, 9 сй лд^жи кровей (Т. заіщпі-
пагіоз, С. кровожадными). 20,
10 кдж польза вй крови л\оёй.
40, 13 иліі кровь козлшіій пію.
50, 16 йзг.ліпі лѵь ш кровей.
54, 24 л^жіе кровей (Т. заіііеішіа-
гіі, С. кровожадные) й льсти.
57, 11 р'іцѣ свой оупьіетй Вй
крови грѣшникл. 58, 3 ш л\1?жй
кровей (Т. запощіпагііз, С. крово-
жадныхъ) сіісй лдж. 67, 24 дд
шлдбчитсл нога твож вй крови.
77, 44 преложи вл кровь рѣки
йр. 78, 3 проліАіил кровь йр.
78, 10 шлм|іёпіе крбве рдвл Тно-
йр пролитьіж. 03, 21 кровь не-
повинною шсОджтй. 104, 20 пре-
ложи воды йр вй кровь. 105,
38 пролілшд кровь неповііпнОю,
кровь СЫНШВЙ СВОЙр Й Д1|1ёрсн —
— й оувіёнд бысть зелллж йр
кровьлмѣ 138, 10 лдОжіе кровей
(Т. зап§ніпагіоз, С. кровожадные).
КРОТОКЪ (край; И ттрао;,
тапзнеіпз, іпіѣіз, Т. шапзиеѣпз;
гтг'.е'.хт)?, тіѣіз)—кроткій: смирен-
ный.
24, О ндстдвитй кршткіл нд
Л'дй, НД^ЧІІТЙ кршткіж іЛтелдл
СвоЙ.МЙ. 33, 3 дд оуслышдтх
крбтцыи. 36, 11 крбтцыи же нд-
слѣдлтл зёлілю. 75, 10 ептй всл
кротость
184
крѣпость
кршткіж (С. угнетенныхъ) зелий.
85, 5 Тьі, Гди, багъ й кротокъ
(Т. сопбопапз, С. милосердъ).
146, 6 і'ріёлалжй кршткіж (С.
смиренныхъ). 149, 4 вознесетъ
кршткіь (С. смиренныхъ) во синіе.
КРОТОСТЬ (т) тграбтт); и кра-
бттд;, -ірк, шапзиеіисіо) — кро-
тость: смиреніе.
44. 5 истины ради й кротости
(Т. нѣтъ). 89, 10 прійде кротость
на ньі (А. «посѣкается абіе»,
Т. ѣезііпс ехсізо, С. проходятъ
быстро). 131, 1 й всю кротость
(А. «печаль», Т. аШісііопе, С.
сокрушеніе).
КРЪПЙТПСА (хратаіобз&ац
сопѣогіагі. Т. зе гоЬогаге, ѣогіі-
йсаге)— крѣпиться: укрѣпляться.
-лратаісэаііа'. переводится также (см.
ниже): «укрѣшпііся», «утвердитися».
9, 20 да не крѣпйтсж (С.
преобладаетъ) человѣки. 26, 14
крѣшітсл (С. да укрѣпляется)
сердце твос. 30, 25 да крѣпйтсл
(С. да укрѣпляется) сердце ваше.
ІіР’ІлІ IЛІіІІІШ (отсргіитеро;, Гог-
Ііог, Т. хаіепііог)—болѣе крѣпкій.
34, 10 йз р^кй крѣпльшиуз
(С. сильнаго) е’гш.
кринокъ (-:а/орб;; Гогѣій; хра-
таіб;, Гогііз, роіепз, Т. гоѣпзііз-
зішпз, ѵіоіепз, гоѣпзіпз, гоа^пій-
спз; о/иро;, типіѣпз) — крѣпкій,
сильный.
•лратаіб; переводится также (см. выше):
«державенъ».переводится также
(см. ниже): «твердъ».
7, 12 й крѣпокъ (?., А. и Т.
нѣтъ, С. крѣпкій}. 23, 8 Гдь
крѣпокъ й силенъ. 41, 3 къ 158
крѣпколаіа (і.). 53, 5 крѣпцыи (С.
сильные) взыскаша д^ші? лаою.
58, 4 пападоша на лал крѣпцыи
(С. сильные). 70, 3 въ лаѣсто
крѣпко (6., Т. и С. нѣтъ). 70,
7 полаоірникъ лаой крѣпокз (С. твер-
дая). 134, 10 йзбй цари крѣпки
(С. сильныхъ). 135, 12 р^кою
крѣпкою. 135, 18 оувйвшела^ ца-
ри крѣіікіл (С. сильныхъ).
КРІіІІОСТЬ (/] Гог-
ііішіо, ѵігіиз, Т. йппііаз, ѵіз, го-
Ъпг, ѵігіиз; то храта’іира, ѣогіі-
іпсіо, Т. гоіліг; г) Храта'.бт7];.-7]то;,
Гогііішіо; ?! хрзга>ша'.;, Гогіііпіо,
Т. гоЬчг; то храто; (6 хра;, р. П.
хрягб;).роіепііа)— крѣпость: сила.
’із'/й; переводится также (см. выше):
«сила».— хратаішр-а переводится также
(см. выше): «держава» и (ниже) «утвер-
жденіе».— хрхтаішзі{ и хріто; переводится
также (см. выше}: «держава».
17, 2 Гди, крѣпосте лаол.
21, 16 йзеше іакш скудель крѣ-
пость (С. сила) лаол. 28, 4 гласъ
Гдень въ крѣпости (Т. роіепіег, С.
силенъ). 28, 11 Гдь крѣпость (С.
силу) люделаз Своііаіъ дастъ. 30,
11 йзпелабъе ііиірстою крѣпость
(С. сила) лаол. 32, 16 ланбже-
стволаъ крѣпости (С. сила) своел.
38, 11 ш крѣпости (А. ‘угнете-
нія», Т. сопйісіп, О. поражаю-
щей) во ріі'кй Твоел. 42, 2 Еже,
крѣпость (храгяс<і)[іа) лаол. 45,
4 слалтошасл горы крѣпостію (т^
храта'.бтт)-'., А. «ОТЪ ВОЗВЫШеНІЯ»,
Т. еіаііопе, С, отъ волненія) бгш.
59, 9 крѣпость (хратаішзі;) гла-
вы /Поел. 60, 4 столпъ (защита)
крѣпости (Т. гоЪпзіа, С. крѣпкая).
()4, 7 крѣпостію (С. силою) Своею.
70, 9 внегда шск^дѣвати крѣпо-
сти (С. сила) лаоёй. 75, 4 сокру-
ши крѣпости (та аратт}, А. И С.
«стрѣлы», Т. согпзсоз) Л^КШВЗ.
77. 61 предадё къ плѣнъ крѣпость
йуъ. 101. 24 крѣпости (С. силы)
?гш. 102. 20 сй.аьніи крѣпостію
кто
185
к ѵ ла в а л г
(С. силою). 110, 6 крѣпость (С.
силу) дѣлъ Овойуъ возвѣсти. 117,
14 крѣпость (С. сила) лаоя. 146,
5 велія крѣпость бгш.
КТО (ті'с, фіів, Т. аіщиіз, дніз,
іаііз, есдиіз, диоіиздиізфіе) — кто.
ті; переводится также (см. выше):
«кій».
4, 7 кто гавйтъ. 6, 6 кто
ИСПОвѢсТСЯ. 11, 5 кто ндллъ Гдь
есть. 13, 7 кто дастъ. 14, 1 кто
швитаетъ------кто вселится. 17,
32 кто Бгъ----------кто Бгз. 18,
13 кто разумѣетъ. 23, 3 кто
взыдетъ-------кто станетъ. 23, 8
кто есть. 23, 10 кто есть. 24,
12 кто есть. 26, 1 коіц) оугіОіб-
ся-------ш кого) оустрдпЛ'ся. 33,
13 кто (С. пѣтъ) есть человѣкъ.
34, 10 кто подоконъ Тенѣ. 38,
7 кола& сокерётъ. 38, 8 кто тер-
пѣніе ллоё. 39, 6 нѣсть кто (Т.
вето) оуподовится Тевѣ. 52, 7
кто дастъ. 54, 7 кто дастъ. 58,
8 кто слыша. 59, 11 кто вве-
дётъ------кто наставитъ. 60, 8
кто (С. нѣтъ) взыщетъ. 63, 6
кто оузритъ. 64, 8 кто постоитъ
(В., А., Т. и С. нѣтъ). 70, 19
кто подоконъ Тевѣ. 75, 8 кто
противостанетъ Тевѣ. 76, 14 кто
Бгъ велій. 82, 2 кто оуподовится
Тевѣ. 87, 12 еда повѣсть кто
(А., Т. и С. нѣтъ). 88, 7 кто
во шклацѣуз оуравнйтся Гдеви. <9<9,
9 кто подоконъ Тевѣ. 88, 49
кто есть человѣкъ. 89, 11 кто
вѣсть. 93, 16 кто востанетъ —
— кто спредстанетъ. 105, 2 кто
возглагблетъ. 106, 43 кто пре-
лА^дрз. 107, 11 кто введётъ —
— кто наставитъ. 112, 5 кто
гакш Гдь Бгъ нашъ. 129, 3 кто
постоитъ. 147, 6 кто постоитъ.
151, 3 кто (В., А. и Т. нѣтъ)
возвѣститъ.
КТОД1Х (еті, нііга, ^ат, ат-
рііиз, Т. ашрііиз; оохёті, аіпрііиз)—
болѣе, уже, сверхъ того, еще.
еті переводится также (см. выше):
«еще» и (ниже) «паки».
9, 39 да ие приложитъ ктола'ь
(С. болѣе) величатися. 38, 14
й ктолай (обхгтц С. нѣтъ) не в^-
д\’. 73, 9 нѣсть ктола’і (С. уже)
пррбка, іі пасъ не познаетъ ктоллй
(Т. и С. нѣтъ). 82, 5 по полая-
иётся йлая Ійлево ктола^ (С. бо-
лѣе). 87, 6 нуже не полаяи^лъ
есй ктолай (С. уже). 102, 16
не познаетъ ктолл^ (С. уже).
ЮьІІПФ (біиа, шох; ётсі то лота,
зішні, Т. рагйег)—вмѣстѣ.
аііа и егі то абтб переводится также
(см. выше): «вкупѣ».
36, 20 к^пнш (а[іа, Т. и С.
нѣтъ) прославитися. 54, 15 к^пнш
(С. пѣтъ) наслаждался есй со
ЛАНОЮ.
КѴДІБЯДЪ (то хбр.^аХоѵ, суш-
Ъаіиш, Т. сушЬаІиш, зізігит) —
кимвалъ.
150, 5 увалите бгб въ ка’лавд-
лѣуъ доврогласныуъ, увалите бгб
въ кѵлАва'лѣуъ (Т. зізігіз) воскли-
цанія.
лева
186
л и
Л.
3
116РіЪ (б Хёо>ѵ,-оѵто;, Іео) —левъ.
7, 3 поуйтита гакш лёва д\ішѴ
мою. 9, 30 гакш лова во ш’грддѣ
своей. 16, 12 гакш лева готова
нд лова. 21, 14 гакш лева восув-
ірджіі. 34, 17 ш лева единород-
ною ллою. 57,7членшвныл львшва.
90, 13 и поперёши львд й зміл.
ЛбСТЬ (б ббХо;, йоінз; т] оо-
Хіб-п);,-іг)то<;, сіоіиз)— обольщеніе:
хитрость, обманъ, коварство, лу-
кавство.
йсДіотт,; переводится также (см. ниже).
<лыценіе>.
9, 28 пшлнд сОть й горести й
льстй. 23, 4 не клжтел лёстію
(Т. ай і'гаисіеш, С. ложно). 31,
2 во оустѣуа егш лёсть (С. лу-
кавства). 33, 14 еже не гллгб-
лдтн льсти (С. коварныхъ словъ).
34, 20 й нд гнѣва лести (С. лу-
кавые замыслы) помышлжух. 35,
4 Беззаконіе й лёсть (С. лукавство).
51, 4, сотворила есй лёсть. 54,
12 лйувд й лёсть (С. коварство).
54, 24 л\Ожіе крове'й й льстй
(В. и Т. (І0І08І, С. коварные). 138,
4 нѣсть льстй (въ нѣк. сп. Хб-
уо; ябіхос, В. п Т. зегто, А. и
С. «слова») ва ащь'іцѣ моёма.
дІбСТЬч-СОТВорйти (боХіобабя',
(Іоішп Гасеге, Т. тасіііпагі)—умы-
шлять, ухищряться.
104, 25 лёстьч-сотворити (С.
ухищреніе) ва равѣуа бгш.
/ВдТІіТН (-етгабяі, ѵоіаге)-—
летѣть, полетѣть.
-етеаѲаі переводится также (см. ниже):
• полетѣти».
17, 11 взьіде на уерѴвімы й
летѣ, летѣ (С. полетѣлъ, понесся) нд
крилѴ вѣтреню.
і16ТЛ,-/МІ (тетб|іеѵо;, ѵо!апзг
Т. ѵоіііапз)— летящій.
90, 5 ш стрѣлы лст<ьі|іѣь во
дни.
лещи (хопя^га&я’, со11осагіг
Т. геснѣаге)—лечь.
103, 22 ва лождуа свсііуа лХ-
г^'та (С. ложатся).
леѵіинъ (тоб Леоеі, Ьеѵі, Т.
Ьеѵіѣіспя)—Левіинъ (Левіп, Левія).
Левія пли Левій (съ Евр. «привязан-
ность», «прилѣпленіе»)—сынъ патріарха
Іакова отъ Ліи, родоначальникъ колѣна
Левіина (Левитовъ).
134, 19 доме Леѵіпна.
ЛЖД (тб (ргбВо;, тешіасішп)—
ложь.
4, 3 ііі|істс лііііі. 5, 7 пог^-
іііішд всХ глдг6люі|іы<ь лж$. 57,
4 ГЛДГОЛДШД лж$. 58, 13 ш клят-
вы и лжй возвѣетжтеж ва кончинѣ.
ЛЖИВЪ ((реоот;;, шепсіах) —
лживый, ложный.
переводится также (см. ниже):
«ЛОЖЬ».
61, 10 лжйви (Т. тепйасішп,
С. ложь) .сьіновс человѣчестіи.
ЛИ (об/і, поппе, Т. ан поп,
поппе)—ли.
Слѣдуетъ замѣтить, что рѣченіямъ ои^і,
поппе, ап поп соотвѣтствуетъ въ Ц.-Сла-
вянскомъ «ни ли» пли «не ли».
13. 4 ни ли оурлзХмѣюта. 38,
8 не Гдь ли. 43, 22 не Бга ли
взыщета ейуа. 48, 8 йзвдвита ли
человѣка. 52, 5 ни ли оурдз-
Ѵлдѣюта. 53, 2 не сё ли, Двда. 58,
16 діре ли же не нлсьітлтслі. 59,
Л И К й
187
Л И Ц €
12 не Ты ли, Бже. 61, 2 не
Игѣ7 ли новинётсА діинл лаоа. 93,
9 ндсдждсй оууо, не СЛЫШИТа ли,
или создлвый око, не сллдтрАета
ли. 93, 10 не швличйта ли. 107,
12 не Тьі ли, Бже. 138, 21 не
нендвйдАі|іЫА ли Та, Гди, возненд-
вйдѣуг.,
ЛИКЪ (б /орб?, сЬогиз, Т. іі-
Ъіа)—ликъ: ликованіе, пѣніе.
149, 3 ДД НОС^КДЛАТЙ ИЛАА
Сгш вй лицѣ. 150, 4 увдлйтс
Сго вй тѵмпднѣ й лицѣ.
ЛИСТЪ (тб сроХЛоч, Гоіінт)—
листъ.
1, 3 й листа сіш не шпддёта.
ЛИСЪ (і] аХштсѵ^-ехо;, ѵніроз)
—лисица.
62, 11 части лйсовшлай в^-
дѴта.
Л1ІХЙЛ (б тбхо;, пзпга, Т. Гое-
пнз, Ггаиз, (іоіиз) — лихва: ростъ
(процентъ, прибыль), барышъ.
14, 5 среврл евоегш не ддде
ва лйувѴ (Т. Гсепогі, С. ростъ).
54, 12 лйувд (Т. Ггаиз, С.
обманъ) й лесть. 71, 14 ш лйувы
(Т. йоіо, С. коварства) й ш не-
правды Й^ВДВИТЙ Д^ШЫ ИѴЙ.
ЛИХОИЛІСТИО -Хеоѵе^'а,
аѵагіііа, Т. цшезіиз)---лихоимство:
взиманіе лихвы.
118, 36 л не на лихоимство
(С. корысти).
лице (со -грбаш-оѵ, Гасіез, ѵиі-
іиз, сопзресіиз. Т. Гасіез, сопзрес-
іиз, ѵиііиз, ргжзепііа)—лице.
1,4$ лицл (Т. пѣтъ) зслалй.
3,1$ лицд (Т. и С. пѣтъ)
Явсссдлшлад. 4, 7 знлласидса па
нд'са свѣта лицл Твоегш. 9, 4
погйбвѢ’тй ш лицд Твоегш. 9, 26
ш лицд егш (С. для него). 9, 32
шврлтй лице Свое. 10, 7 лице
Сгш. 12, 2 шврлціАсіин лице Твое
Ш ЛХСН€- 15, 11 ЙСНОЛНИПІИ ЛАА
весе'лі’А са лицслай Твоилай. 16, 2
$ лицд Твоегш сѣ’дкд лаоа йзы-
дстй. 16, 9 ш лица (Т. пѣтъ)
нечестйвыуа. 16, 15 правдою
гавлюсА лиц^ Твослл^'. 17, 9 огнь
щ лицл (А. п С. «устъ», Т. оге)
Сги) восплд'меиитсА. 17, 43 пред
лицелАз (Т. нѣтъ) вѣтод. 20, 7
са лице'лАй Твои'ліа. 20, 10 во
врелАА лицд (А. и С. «гнѣва», Т.
Гасіеі ігаіж) Твоегш. 20, 13
оуготовиши лице йуа. 21, 25 ни-
же шврлтй лице Своё. 23, 6
йірѴіриуа лице Бгл. 26, 8 взыска
Тсг.ё лице лаос, лица Твоегш, Гди,
взыці'*;. 26, 9 не шнрдтн лицл
Твоегш. 29, 8 шнрлтііла же есй
лице Твоё. 30, 17 просвѣти лице
Твоё. 30, 21 ва тайнѣ лицл Тво-
егш. 30, 23 ш лицл (С. пѣтъ)
очію Твоею. 33, 1 йзлаѢнй лице
своё (Т. тніаззеі зресіет знат,
С. притворился безумнымъ). 33,
6 ЛІІЦД ВДШЛ ПС ПОСТЫДАТСА. 33,
17 лице же Гдне нл творАірыл
5ЛДА. 34, 5 пред лнцслай (Т.
пѣтъ) вѣтрл. 37, 4 ш лицд (Т.
и С. пѣтъ) гнѣва Твоегш-----------ш
лицл (Т. и С. нѣтъ) грѣта ллойуа.
37, 6 ш лицл (Т. и С. пѣтъ)
везѣ'ллІА лАоегш. 41, 3 ілвлюса
лиц^ Бжію. 41, 6 синіе лицл
ллоегш (С. нѣтъ). 41, 12 синіе
лицд лаосгш (С. пѣтъ). 42, 5
синіе лицд лаосгш (С. нѣтъ). 43,
4 просвѣщеніе лицл Твоегш. 43,
16 стѴда лицд ліоегш. 43, 17 $
лицд (Т. нѣтъ, С. взоровъ) врл-
жіа. 43, 25 вскѴю лице Твоё
1 шврдщдеши. 44, 13 лиі$ Твоелл'і
і ПОЛАОЛАТСА. 49, 21 пред лицёлла
(А. «очи», Т. 0СНІІ8, С. глаза)
лице
188
ЛНШИТИСЛ
Твойлга. 50, 11 (ѵврати лицё ;
Твоё. 50, 13 Ф лица Двоегф. !
54, 22 Ф гнѣва лица 6гФ (А. I
«паче масла», Т. еипі Ъпіугіпа, I
С. мягче масла). 56, 1 Ф лица |
(Т. и С. нѣтъ) Савлова. 56, 7
пред лицелль (Т. и С. нѣтъ) л\о-
йма. 59, 6 Ф лица (Т. и С.
нѣтъ) лѣ:кл. 60, 4 Ф лица (Т. и
С. нѣтъ) вра'жіж. 66, 2 просвѣти
лице Твое па пьі. 67, 2 дл вѣ-
жатл Ф лица ЬТФ. 67, 3 Ф лица
дгнФ-------Ф лица Бжіж. 67, 6
да сдѵьт^тса ф лица (Т. и С. нѣтъ)
егф. 67, 9$ лица Бга Сінлина,
ф лица Кга Ііілепл. 68, 8 покры
сралгота лпцё люё. 68, 18 не
Фнратй лица ТвоегФ. 77, 55 нзгнл
Ф лица йуа ілзьікн. 79, 4 про-
свѣти лицё Твоё. 79, 8 просвѣти
лицё Твоё. 79, 17 ф запрещёпіж
лица ТвоегФ погйвн^та. 79, 20
просвѣти лицё Твоё. 81, 2 й
лица грѣппшкшва пріёлллсте (Т. еі
регзопаш іпіргоЬогшп зизсіріеііз
зшпше, С. и оказывать лицепрія-
тіе нечестивымъ). 82, 14 пред
лицёлга вѣтра (Т. согаш ѵепіо,
С. передъ вѣтромъ). 82, 17
исполни лица й^а везчёстіж. 83,
10 призри па лицё уріста Твоегш.
87, 15 Фвращл'еши лицё Твоё Ф
лаене. 88, 15 пред лицёлаг Тво-
йлга. 88, 16 во свѣтѣ лица Тво-
егФ пбйд^та. 88, 24 Ф лица $гФ
(С. предъ нимъ). 89, 8 ва про-
свѣщеніе лица ТвоегФ. 94, 2 пред-
варйлга лицё егф во исповѣданіи.
95, 9 да подвйжнтсл Ф лица 6гФ
всж зелглл. 95, 13 Ф лица Гднж.
96, 5 Ф лица Гдиж, Ф лица Гдл.
97, 9 Ф лица (Т. нѣтъ) Гднл.
101, 3 не Фврлтй лица ТвоегФ
Ф меіф. 101, 11 Ф лица (Т. и
С. нѣтъ) гнѣва ТвоегФ. 103, 15
оулаастктн лицё с’лёелѵл. 103, 29
Фвращшѣ’ же Тевѣ лицё. 103, 30
Фвновйіни лицё 9зелалй. 104, 4
взыщите лица СгФ. 113, 7 Ф
лица Гдіьь------Ф лица Кга Іакш-
влж. 118, 58 поллолй^сж лицй
Твоемѣ (С. Тебѣ). 118, 135 лицё
Твоё просвѣти. 131, 10 не Фвра-
тн лица поллл'зліпіагш ТвоегФ. 138,
7 Ф лица ТвоегФ каллш вѣжѣ.
139, 14 вселжтсж правіи са ли-
цс'лха Твойма. 142, 7 не Фврлтй
лица ТвоегФ Ф лгеіф. 147, 6
протйв^ лица (Т. и С. нѣтъ) мраза
6гФ.
ЛИНІЯ ТИСА (ёкаттооа&ае, ті-
пиі; озтереіѵ, Нееззе)—лишаться:
нуждаться, терять.
батЕрсТѵ переводится также (см, ниже);
«лишити».
33, 11 не лншатеж (Т. іпйі-
?епі, С. терпятъ нужды) пежкаітѵ
г.лга. 38, 5 что лшилюсж (Фзт.)
аза.
ЛИШСПІв (тё> оатёрт^а, іпоріа,
Т. репигіа) — недостатокъ, ску-
дость.
33, 10 нѣсть лишеніе.
ЛИШИТИ (атереіѵ, ГгапДагѳ;
оэтереіѵ, (Іееззе, ргіѵаге, Т. е&еге,
соЫЪего)—лишить.
йа-ере^ переводится также (см. велпіс):
«лишатися».
20, 3 нѣси лишйла ^гб (ёат.,
Т. аѵегіепз, С. отринулъ). 22, 1
ничтбже лгж лишйта (А. «ничесо-
же лишуся», Т. поп роззпт е§е-
ге, С. я ни въ чемъ не буду
нуждаться). 83. 12 Гдь не лишйта
(С. лишаетъ) влгйр.
ЛИШЙТНСЛі (этбреіа&аі, Ггаа-
(іагі)—лишиться.
л і в а н с к ъ
189
ЛОЖЬ
77, 30 не лишйшасж (А. «не
престаша», Т. аііепаіі егапі, С.
не пропіла) ш желаніл своегш.
ЛИіДПСКЪ (тоб Афаѵоо, Ц-
Ъапі)—Ливанскій.
28, 5 кедры Ліванскіл. 28. 6
телцд Ліванска (въ нѣк. сп. тбѵ
Лі^аѵоѵ, А. «Лівапа», Т. ЬіЬапиз,
С. Ливанъ). 36, 35 кедры Лі-
нанскіж (А. <аки кедръ зеленый»,
Т. іапциаш агѣог іиІі^епа ѵігепз,
С. подобно укоренившемуся мпо-
говѣтвистому дереву). 103, 16
ке'дри Лііванстіи.
ЛИіЛНЪ (6 Аі'рооо;, Ьіѣапиз,
съ Евр. «бѣлый», «бѣлая гора»)—
Ливанъ: гора, въ сѣверныхъ пре-
дѣлахъ Палестины, па границѣ
между Іудеею и Сиріею.
71, 16 превознесётся пдче Лі-
вана., 91, 13 иже ва Лівд'нѣ.
ЛИГЪ (т] Хіф, род. п. Хфб;,
вип. п. Хфа, АГгісив, Т. аизіег)
—южный, полуденный вѣтеръ.
77, 26 й наведё силою Своею
лівд.
ЛОКЙТНД (у гЦра, сарііо, Т.
ргаейа)—ловитва: звѣриная ловля,
охота, добыча.
переводится также (см. ниже):
«ловъ».
34, 8 й ловйтва (А. и С.
«сѣть», Т. геіе). 123, 6 не да-
дё паса вх ловйтвѴ (С. добычу).
131, 15 ловитвѣ (въ пѣк. сп.
утг]р«ѵ, въ нѣк. йбраѵ, В. ѵійиаш,
А. и С. «пищу», Т. ѵіаѣісо) егш
БЛГВЛЖАЙ БЛГВЛЮ.
лопнтелстпо (^ ьёЗра, ьй-
(ііж)—засада.
9, 29 прнсѣдйта ва ловйтел-
ствѣ.
ЛОШІТИ (ёѵеВребеіѵ, іпзіШагі)
—ловить: подстерегать.
9, 30 ловйта на тайнѣ----------
ловйта еже восуйтитн іннраго.
ЛОІІЧЬ (тшѵ &Т|реото>ѵ, ѵепап-
ііиш, Т. аисирапііз) — ловецкій
(ловца).
90, 3 йзвдвита тя ш сѣти
ловчи (С. ловца).
ЛОВЪ (^ Ѣ^рл, рггеДа)—ловъ:
добыча.
переводится также (см. выше):
«ловитва*.
16, 12 гакш лева готова нл
лова (Т. гареге, С. добычи).
Л0йА,-АИ (дт|ребшѵ, ѵепапз,
Т. аисирапв)—ловящій.
123, 7 йзг.ависж (іі сѣти ло-
вж'і|іііуа.
ЛОіІІС (/] хоітт], сиЪіІе, зіга-
ІН8 или вігаішп, Т. сиЪіІе, спЬа-
іиз; т] хХ^т], Іесіия; г, [іачбра,
сиЪіІе, Іпзігшп) -• ложе, лого-
вище.
•хХіѵт) переводится также (см. ниже),
«одръ».—переводится также (см:
ниже): «ограда».
4, 5 на лождуа вашиуа оулти-
лйтесж. 6, 7 ЙЗЛМ.ІЮ на вслк^
ноірь ложе (хк.) лаос. 35, 5 нл
ложи свое'лаа. 40, 4 всё ложе
егш. 103, 22 на ложауа (р., С.
логовища) свойуа лжгѴта. 149,
5 но?,рад9ютсл> на лбжауа свойуа.
ЛОЛІОСИЛ (т] р-трра, пѣегпз,
Т. ніегив, ѵиіѵа)—матка, утроба.
21, 11 ка Тевѣ привержена
селль ш ложесна (С. утробы). 57,
4 шчѣ’ждйіплсж грѣшницы ш ло-
жесна (Т. а ѵиіѵа, С. съ самаго
рожденія).
ЛОЖЬ (среоот]с, Гаііах, Гаізиз,
Т. тѳпйах; (реоатт);, тепсіах)—
лживый.
переводится также (см. выше).*
«лживъ».
32, 17 ложь (С. не надеженъ)
Л 03 А
190
л У к а
конь во спасеніе. 39, 5 неистовле-
ніе лшжндж (А. «во лягу», Т.
іпепііасіит, С. лжи). 115, 2
ножка человѣка ложь (А. «лживъ»,
С. ложь).
ДОЗА (?] арлтекос, ліѣіз)—лоза.
127, 3 ідкш лоза плодовита.
ДІѴТОйЪ (тоб Ло>~, Ьоі, Т.
Ьоіі)—Лотовъ (Лота).
82, 9 сыновшлха Лштшвылла.
ЛХІі/іііІЮВДТИ (тоѵг]реиеа&аі,
шаіі^пагі, Т. піаіііт Гасеге, аГН-
сеге; хататаѵо'эругогабас, таіі^па-
ге)—лукавить: поступать ковар-
но, съ хитростью.
36, 8 еже лУклвновлти (А. «зло
творити», С. дѣлать зло). 73, 3
лУкдвновд (А. «разори», С. раз-
рушилъ) враг?.. 82, 4 нд люди
Твож лУкдвновдшд (хат.) волею (А.
«коварно сотворпша тайну». Т.
саіііііе іпоипі сопзііішп, С. соста-
вили коварный умыселъ). 104,
15 во нрроцѣуа ЯІоііуа не лУ-
клшіУіітс (Л. «не творите пако-
сти», С. не дѣлайте зла).
ЛІЯіЛІіПУ гЬ,-/МІ (~оѵіг]ргоб[іе-
ѵос, ша1і§тіН5, та1і§тіапз, диі ша-
Іі^паі, Т. таІеГісиз)—лукавствую-
щій: коварный, хптрый, злый.
лочт(ьгэо|лечо; переводится также (см.
ниже): «лукавъ».
5, 5 не прнселитсл къ Тевѣ
лУкдвпУжй (С. злый). 14, 4 оуни-
чижена есть пред ніілѵл лУклвнУжй
(А. «беззаконникъ», Т. гергоЬиз,
С. отверженный). 25, 5 возненд-
вйдѣуа церковь лУкавнУюіриуа (С.
злонамѣренныхъ). 36, 1 не ревнУй
лУкдвнУюі|іыма (С. злодѣямъ). 36,
9 лУкдвнУюі|ііи (О. дѣлающіе злое)
потревжтсж. 63, 3 покрьій мж ш
сонма лУкдвнУющиуя (С. ковар-
ныхъ). 91, 12 ВОСТДЮЦІЫЖ нд лѵь
| лУклвнУюірыж (С. злодѣяхъ). 93,
16 востднста нд лУкдвнУюціыж (С.
злодѣевъ). 118, 115 отклонитесь
(о лаене, лУклвнУющіи (С. безза-
конные).
Л&КШіСТРіІб (?] йоѵ^ріа, та-
Ііѣіа)—лукавство: коварство, хи-
трость.
-оѵ»;ріа переводится также (см. выше):
«злоба» и (ниже) «лукавство».
93, 23 по лУкдвствію (С.
злодѣйствомъ) йуа ПОгУкіІТа ж.
140, 4 не оуклонй сердце мое ва
словссд лУкд'вствіь (С. лукавымъ).
ЛІІІііІН('ТРі() (ѵ] тгоѵідр’а, пе-
дніііа, Т. таіі^нііаз)—лукавство:
коварство, хитрость.
переводится также (см. выше):
• злоба», «лукавствіе».
27, 4 по лУкдвствУ (С. злымъ)
I НАЧИНАНІЙ йуа. 54, 16 лУкдвство
(С. злодѣйство) въ жиліііриуа йуъ.
72, 8 гллголлінд въ лУклвствѣ
(С. клевету).
ДУІі/ІІі’Іі (-очтдоб;, ]па1і»-пиз,
піаіію, Т. ніаіи.ч;
таіі&папв, Т. іпаІеГіспз) — лука-
вый: коварный, злый (С. пер.).
тгоѵ7)реооілгмое переводится также (см.
выше): «лукавнуя».—переводится
также (см. выше): «золъ» («злый») п (ни-
же) «лютъ».
9, 36 сокрУшй лаьішцУ грѣш-
номУ н лУкдволаУ. 21, 17 сонма
лУкдвыуа (тоѵідреоорігѵфѵ). 34,
12 возллшд лмі лУкдвдд. 50, 6
лУкдвое (С. лукавое) пред Тобою
; сотворйуа. 63, 6 слово лУкдвое.
, 100, 4 лУклвдго не позндуа.
I 108, 20 глдг6люі|іиуа лУкдвдж.
118, 101 ш вежклгш пУтй лУкдвд.
139, 1 йзмй мж, Гди, ш чело-
вѣка лУкдвд.
ДІККЪ (то то$оѵ, агенз)—лукъ
(оружіе).
л Мп а
191
лѣпота
7, 13 лѢ'кй Свой напржже. 10, I
2 налжкбша л^кй. 17, 35 й по- |
Л0Ж11ЛЙ есй Л^КЙ ллѢджнй. 36, 14
напржгбшд л^кй свой. 36, 15
лѣ;цы йр дд сокрѣ’шдтсж. 43, 7
не па л^кй во лаой оуповаю. 45,
10 л^кй сокрушитъ. 57, 8 на-
пржжетй л^кй (Т. за^іііаз, С.
стрѣлы) Свой. 59, 6 <5 лица л^:-
ка (Т. ѵегііаіеш, С. истины). 63,
4 папржгбша лѢ’кй свой. 75, 4
сокруши крѣпшсти лѣ'кшва. 77, 9
стрѣлжюіре л^ки. 77, 57 превра-
тйшасж вй лѢ'кй развраіренй.
ЛУПЛ огХлгрт], Типа) —
лупа.
8, 4 л^п^ іі звѣзды. 71, 5
ПрСЖДС лѣ’пы. 71, 7 дбндеже
(ІІіІЛаСТСЖ лѣ’ііа. А’іѴ, 38 ЫКШ лѣва
совершена. 103, 19 сотворііл/,
есть лѴ>н& но врелаепа. 120. 6
ниже лѣва нбціііо. 135, 9 лѣ’п^ іі
звѣзды во ѵ’власть нбіри. 148, 3 ।
ралііте Сто, солнце й лѣ’на.
л&чпіе (хргТазоѵ. теііиз, те-
Ііог, Т. ріиз, іиеііог)—лучше.
36, 16 л^чше (В. теііиз, Т.
ріпз) лаа.асе пріпіикѣ’. 62, 4 лѣчши
лалть Твож. 83, 11 л^чше день
еди'іій.
ЛЫСТІі (О) (Д хѵт;[іі;,-'оо;,
ѣіЪіа, Т. спіз)—голень (глезно).
146, 10 ниже вй льіетѣр (А.
«голеняхъ», С. ногъ) лаѣ'жескир
іБЛГОВОЛИТй.
ЛЬВОВЪ (тоб Хеоѵто;, Іеопіз)
=—львовъ (льва).
21, 22 опей лаж ш оустй львб-
выуй. г I
ЛЬСТШІСПЪ (йблсо;, (Іоіознз) I
— льстивый: коварный, обман- I
пый.
См. пиже: «льстивъ».
37, 13 льстнонылай (боХ'бгт]-
~а;, В. и Т. (іоіоз, С. козни)
весь день л поѣ1чау$сж.
ЛЬСТИВЛі (ббХ'.о;, (Іоіозиз, Т.
(Ыознз, Ыапйиз, шеініах, іиідішз)
—льстивый: коварный, обманный,
лживый, лукавый.
См. выше: «льстпвепъ».
5, 7 лаѣ’жа крове'й н льстива
(С. коварнаго) гн^шлетеж Гдь. 11,
3 оустнѣ льстіівыж нй сердцы. 11,
4 потрепіітй Гдь веж" оустны льстй-
выж. 16, 1 шіѣ’ині лаолйтвѣ’ лаою
не во оустнар льстііныр (С. лжи-
выхъ). 30, 19 нѣ"лаы да іі^дѴтй
оустны льстйвыж (С. лживыя).
42, 1 ш человѣка неправедна іі
льстива (С. несправедливаго) йзва-
нн лаж. 51, 6 жзьіі;/. льстіівй (С.
коварный). /08. 2 оуста льстіі-
вагш (С. коварныя) па лаж швер-
збшдеж, глаголаны па лаж жзьі-
колаъ льстйвылал (С. лишвымъ).
119, 2 (іі жзьіка льстіінл (С. лу-
каваго). 119, 3 что прнложйтеж
тепѣ кй жзыкУ льстіівй (С. лука-
вый).
ЛЬЦІЛТИ (ооХ'.обѵ, «іоіозе а§’е-
ге, Т. (Іоіобо Ыапйігі)—льстить.
5, 10 жзыкн свойлаи льціау^.
ЛЬЦІСПІС (ѵ] боХ'.о-т];, еіоіііз)
—лыценіе: лесть, коварство.
оолібтт]; переводится такяге (см. выше):
<лесть>.
49, 19 сплетаніе лыреніж (С.
коварство). 72, 18 за лыреіііж
(А. «мѣстѣхъ ползкихъ», Т. ІнЬгі-
сіз, С. скользкихъ путяхъ) пр.
ЛЪПОТЛ (т) ео-рг-еса, йесог,
Т. ееізіѣшіо)—благолѣпіе: красо-
та, благоприличіе.
еиг.ре-Е’.а вс])сводптсл также (см. вы-
ше): «благолѣпіе».
92, 1 вй лѣпотѣ (С. величіемъ)
шБлечссж.
лѣто
192
людіе
ЛЪТО (то ето;, апппз; 6 еѵіао-
тб;, аппиз)—дѣто: годъ.
30, 11 лѣта ЛАОА вй воздыуа-
ніиух. 60, 7 лѣта $гѵ) до днё.
64, 12 блГвйшн вѣнёцй лѣта (еѵ.)
блгости Твоегй. 76, 6 лѣта вѣчна*
поллАійіуй. 77, 33 лѣта йуй со
тціаніслАл. 89, 5 гднш тьісаціл
лѢтй. 89, 6 оупнчнжёніА йуй лѣта
вѣ’дѣтх. 89, 10 лѣта паша іакш
паучина поѴчауіёс*: дніе лѣть па-
шиух, вх нйуже седлльдесАТХ лѣтх,
аціе же вх сйлаух, ослабдссатл лѢтй.
89, 15 лѣта, вй н*же вйдѣуолАХ
зла*. 94, 10 четьіредссАть лѣтх.
101, 25 вь родѣ родшвй лѣта
Твоа. 101, 28 лѣта Твоа не
аоск^дѢютй.
ЛЮБИТИ (ауакаѵ, сіііідеге,
атаге)—любить.
а-^лтЛ'і переводится также (см. выше):
‘Возлюбити».
4, 3 вскіію лювите сіёет'і'. 32,
5 ЛЮБИТЙ ЛАЛТЫІІЮ 11 СІІДХ ГДЬ.
36, 28 Гдь лібыітй сіадх. 83,
12 йстин\7 любитй (А., Г. и С.
нѣтъ) Гдь. 86, 2 ЛЮБИТЙ Гдь
врата вішнА. 98, 4 честь царева
СХДЬ любитй. 108, 4 любити (Т.
(Шѳсііопіз, С. любовь) лаа. 145,
8 Гдь любитй првннки.
ЛЮБОДТіЛі,-АН (-орѵебфАі, циі
Гогпісаіиг, Т. абиііеганз)—любо-
дѣйствующій, блудодѣйствующій.
72, 27 потреБилй есй всАкаго
люводѣюіраго (С. отступающаго,
8іс) ѵ) Теве.
ЛЮБЫ (т; оіа&гаі;, аГіесіиз,
Т. со^іШіо)—страсть, пристра-
стіе, расположеніе (душевное).
«Любовь»—вив. и.
72, 7 преидбша вй любовь
(А. «помышленія», С. помыслы)
сердца.
I ЛІОБА,-АИ (ауя-шѵ, сШі^енз,
! Т. атанз)—любящій.
5, 12 ноувалАтс* ш Тевѣ люба-
цііи Йлаа Твоё. 10, 5 любай же
неправдѣ. 33, 13 любай дни ви-
дѣти влаги. 39, 17 любаіціи синіе
Твоё. 68, 37 лювАіріи Йлаа Твоё.
69, 5 любаш'ін синіе Твоё. 96,
10 любацііи Гдд. 118. 132 лю-
БАЦіиуй Йлаа Твоё. 118, 165
любаціылай закоігл Твой. 121, 6
I лювАірылАй Тл. 144, 20 уранйть
Гдь вса любаіцыа Угб.
людіе (б Хабс, рорнінз, рІеЬз,
1 Т. рорнінз, паііо)—люди: народъ.
2, 1 людіе (С. племена) поіёчй-
шасА. 3, 7 ш тёлій людій. 3. 9
на людеуй Твои'ух. 7, 8 сонлай
людій. 7, 9 с^дитй люделАй. 9, 9
। сѴдйти йлАать люделАй. 13, 4 лю-
• ди Ліоа. 13, 8 плѣненіе людій.
17, 28 люди слАнрённьіА. 17, 44
ш прерѣканІА людій---------людіе.
17, 48 покорнвый люди. 21, 7
оуіпічішісіііс людій. 21. 32 людслай
| рбждшымсА (разночт. родитнсл
! нлаі>і|іылай). 27, 8 оутверждёніе
людій. 27, 9 спей люди Твоа.
28, 11 крѣпость людслай Своилай
дастй-------влгвйтй люди Своа.
32, 10 лаысли людій. 32, 12
люди (С. племя). 34, 18 вй лю-
деуй ТАЖцѣуй. 43, 3 шзлобнлй
есй люди (С. племена). 43, 13
шдл.ай ёсіі люди. 43, 15 вй лю-
деуй (С. иноплемепнпками). 44,
6 людіе. 44, 11 люди Твоа.
44, 18 людіе йсповѢдатса. 46,
4 покори люди. 47, 10 посредѣ
людій (В. и Т. іешріі, А. и С.
«храма») Твсйуй. 49, 4 люди
0воа. 49, 7 людіе Ліой. 52, 5
люди Ліоа. 52, 7 плѣненіе людій.
55, 1 ш людеух (А. и С. «голу-
людіе
193
люта
бипѢ», Т. сіе апіта). 55, 8 лю-
ди низведеніи. 56, 10 ва людеуа.
59, 5 показала €си людема. 61,
О сонллх людій. 64, 1 людій пре-
селеніл (А., Т. и С. пѣтъ). 66,
4 людіе-------людіе. 66, 5 сади-
ти людема. 66, 6 людіе-----------лю-
діе. 67, 8 пред людьмй. 67, 36
людема Свойма. 70, 22 ва лю-
деуа (В., А., Т. и С. нѣтъ). 71,
2 садити людема. 71, 3 мира
людема. 72,10 людіе ЛІой. 73,
14 людема ^ю-іюпскима. 73, 18
людіе вез^мніи. 76, 15 ва лкЗ-
деуа. 76, 16 люди Твол. 76,
21 люди Твол. 77,1 людіе ЛІой.
77, 20 людема Свойма. 77, 52
люди Свол. 77, 62 люди Свол.
78, 13 людіе Твой. 80, О лю-
діе ЛІой. 80, 12 людіе ЛІой. 80,
14 людіе ЛІой. 82, 4 па люди
Твол. 84, 3 людій Твойуа. 84,
7 людіе Твой. 84, О ,па люди
Свол. 86, 4 людіе бю-ібпстіи
(А. и С. <съ Еѳіопіею», Т. сит
дЕѢІііоре). 86, 6 ва писаніи лю-
дій. 88, 16 людіе вѣд^іріи вос-
кликпове'ніе. 88, 20 ш людій
ЛІойуа. 93, 5 люди Твол. 93,
8 ва людеуа. 93, 14 людій Ово-
йуа. 94, 7 людіе пажити Іігіѵ.
95, 3 во всѣуа людеуа (С. пле-
менахъ). 95, 10 с^дита людема.
95, 13 й людема. 96, 6 вей
людіе. 97, 9 й людема. 98, 1
да гнѣваютсл людіе. 98, 2
всѣлаи людьмй. 99, 3 людіе бгш.
101, 19 й людіе (С. поколѣніе).
101, 23 людема вк^пѣ. 104,
13 ва люди (С. племени) ины.
104, 20 кплзь людій. 104, 24
люди Свол. 104, 25 люди бгш.
104, 43 люди Свол. 104, 44
трѴды людій (С. иноплеменныхъ).
Справочный и Объяспптельиый Словарь къ
105, 4 во Благоволеніи людій.
105, 40 на люди ввол. 105,
48 вей людіе. 107, 4 ва людеуа.
110, 6 людема ввойма. 110, 9
людема Свойма. 112, 8 са кнлзи
людій. 113, 1 йз людій. 115, 5
пред всѣми людьмй бги). 115, 9
пред всѣми людьмй Егю. 116, 1
вей людіе (С. племена). 124, 2
шкрсста людій. 134, 12 людема
Свойма. 134, 14 людема Свойма.
135, 16 прове'дшемі? люди. 143,
2 повнн&ьй люди. 143, 15 оувла-
жйша люди----------Блжени людіе.
148, 11 вей людіе. 148, 14
людій ввойуа-------людема. 149,
4 ва людеуа Снойуа. 149, 7
ва людеуа (С. племенами).
ЛІОДСК'К (той Хаой, тшѵ Хайѵ,
рІеЬій, рориіі, рориіогиш)—народ-
ный (народа, народовъ).
44, 13 воглтіи людстіи (С.
парода). 46, 10 кнази людстіи
(С. пародовъ). 67, 31 ва юни-
цауа людскйуа (С. пародовъ). 71,
4 с^дита нйщылаа людскйма (С.
народа). 106, 32 ва цркви люд-
стѣй (С. народномъ).
ЛЮТЪ (тгоѵ7]рб;, реззішиз, та-
Іиз, таіі^пиз, Т. таіиз, таіей-
сиз)—лютый, злый.
тгоѵ»]рб; переводится также (см. вы-
ше): «золъ» («злый»), «лукавь».
33, 22 смерть грѣшііикшва
люта (А. и С. «зло», Т. аійісііо).
36, 19 во врелал лютое. 40, 2
ва день люта (Т. шаіі, С. бѣд-
ствія). 48, 6 ва день люта (Т.
шаіі, С. бѣдствія). 77, 49 по-
сланіе аггелы лютыми (С. злыхъ).
93, 13 (о дній лютыуа (Т. асіѵег-
зііаііз, С. бѣдственные). 143, 10
ш лича люта.
Псалтири. 13
Л А Д П Ь
194
м л н д с с і й
ДАГХТЪ см. /ИЩІП.
ДАДВЬ фба и фб«, ІитпЪиз,
Т. ііе)—лядвь (ляшка): чресло.
37, 8 ллдвігь (аі фб«і, въ
нѣк. т| фир], В. Іитѣі, Т. іііа,
С. чресла) мод.
Ж.
|1ІЛДЫЛІЪ (б Маоіар, Майіап,
III Т. МаЛіапііив, Мадіанитя-
нинъ, съЕвр. «споръ», «распря»,
«ссора»)—Мадіамъ.
Мадіамъ — область въ Каменистой
Аравіи, такъ названная по имени четвер-
таго сына Авраама отъ Хеттуры.
82, 10 сотворй имъ гакш ЛІа-
дідлл^ (А. «Мадіанитомъ», Т. Ма-
йіапіііз, С. Мадіаму).
(рагкей, таеІеіЬ,
шаЬеІеіІі) — маелеѳъ (музыкальный
инструментъ).
Послѣ пѳамъ, это уже второе Еврей-
ское слово (суіи,, нарицательное), остав-
ленное въ Ц.-Сл. текстѣ Псалтири безъ
перевода.
52, 1 ш млелсоѣ (А. «на
орудіи перстобряцательнѣмъ», Т.
асі рпеишаііенш іпзігитѳпіиш, С.
на духовомъ орудіи). 87, 1 ш
мделефѢ (А. «на перстобряца-
тельнѣмъ орудіи», Т. ай рпента-
іісит іпзігитепіиіп,' С. на маха-
лаѳъ).,
ДІДЛШ (бХі-рм, ризіііит, Т.
раиіиіит)—мало: немного.
36, 10 ецк мл'лш (С. не-
много).
ЛІЛ/ЮДѴІІіЬл (г] бХгрсІдф'а,
ризіііапітііаз)—малодушіе.
54, 9 спсдюірдгш мж ш млло-
д^шіл (А. «вѣтра зѣльнаго», Т.
ѵепіо гарібіззіто, С. вихря).
Ш/ІОДШСТЙОЙЛТН (6Х-То-
фоХ^'б Лейсеге, Т. оЬгиегѳ зе)—
малодушествовать: падать духомъ,
терять бодрость, приходить въ
уныніе.
76, 4 мдлод^шствовлше (0.
изнемогаетъ) л\6й.
ДМіГІі (і^рар;, раніо шіпог,
Ъгеѵіз, Т. раиснз; бХіуо;, раиснз,
шобіеиз; рнхрб;, тосіісиз, ризіПиз,
Т. ехі^ииз, рагѵиз, рагѵиіиз)—
малый.
Си. выше: «вмалѣ».
8, 6 оулхалила есй его малымъ
чимъ ([3., Т. ранііярег, С. немно-
го) Ш ДіТЛЙ. 16, 14 ш малымъ
(б.) ш землй (А. и С. «отъ лю-
дей міра», Т. аѣ ЬошіпіЬиз ѳ
тііпйо) рдздѣлй вг животѣ йуа.
36, 16 л^чше .малое (б., Т. ра-
гпт) првник^. 41, 7 ш горы мл-
лыл (А. «Мицаръ», С. Цоаръ).
103, 25 живштндл малла сь ве-
лйкилмі. 104, 12 ВНЕГДА выти йліа
МАЛЫМЪ ((3.) чнелбмй. 108, 8 ДА
Б^дѴтй ДНІЕ е’гш мл'лн (б., С.
кратки). 113, 21 мллыа ей ве-
ликими. 151, 1 лила (А., В. п Т.
нѣтъ) бѢдй во вратТи моей.
/ИЯЛТіИШЬ (бХ'роатб;, рапсіз-
зітнз, Т. ріапе раиснз) — малѣй-
шій.
104, 12 ВНЕГДА ВЫТИ ИМЙ мл-
ЛЫЛЛЙ числомъ, лаалѢГішымй (0.
очень мало)./с
ДІДНЛСОІИ (6 Мачааат;, Ма-
ѵааат];, Мапаззе, Мапаззез, Т. Ме-
далина
195 лі е л у і с е д е к о в ъ
паззе, съ Евр. «предающій забве-
нію»)—Манассія, старшій сынъ
Іосифа, родоначальникъ одного
изъ колѣнъ, получившаго его
имя.
По поводу нарѣченія имени «Манас-
сія», въ книгѣ Бытія (гл. 41, ст. 51) го-
ворится: «нарече же Іосифъ имя пер-
венцу Манассіа, глаголя: яко забыти
мнѣ сотвори Богъ вся болѣзни моя, и
вся яже отца моего».
59, 9,7ІІ6й есть ЛІанассій. 79,
3 пред ^фредаолаь й Ненілллінолтк
й Діанассіелль. 107, 9 Жой есть
Ландссій.
ЖДННД (?] р.а'ла, шаппа, съ
Евр. «чтб сіе есть?») — манна:
хлѣбъ небесный, ниспосланный
Израильтянамъ въ пустынѣ.
77, 24 шдождіі йдаь даашіѴ
гасти.'
/ИИСЛИНИ (у; гХаса, оііѵа)—
маслина.
51, 10 гакш дааслнна плодо-
вита.
ДМСДИЧбИЪ (тйп гХаій>'>, оіі-
ѵагит, Т. оіеатит) —маслинный
(мйслпны).
127, 4 іакш новосажденіе
даасличнае (С. масличныя).
ШОТИТЪ (ташѵ, пЬег, Т. ѵі-
гепз, ріп^иіз)—маститый: обиль-
ный, изобильный, плодовитый.
переводится также (см. ниже):
«мпожайпіь», «тученъ*.
91, 11 вь елей лаастйтѣ (Т.
ѵігепіе, С. свѣжимъ). 91, 15 вь
старости далстйтѣ (Т. рін§щез, С.
плодовиты).
ЛМСТЬ (т| 7гібт7];,-7]то;, рін-
§ие(1о)—масть: жиръ, тукъ.
тгібтт]; переводится также (см. ниже):
«тукъ».
62, 6 Ф тііка й лаасти (С.
елеемъ).
/ИДТИ (т] р.у]ту]р, ніаіег)—ма-
терь.
«матерь»—вин. п. р.т(тё(>а), см. ни-
же: псал. 112, 9; 130, 2.
21, 10 Ф сюснф даатсре даоел.
21, 11 Ф чрева даатере даоел.
26, 10 даати даол. 49; 20 на
сына даатере твоел. 50, 7 во грѣ-
с^уь роди' даж даати даол. 68, 9
стрлнень сыновфдаь даатере даоеж.
70, 6 ѵ) чрева даатсре даоел. 86,
5 даати (въ нѣк. сп. р.т) Еіо>ѵ
ергі, В. пншсріісі 8іоп (Исеі, А.
«и о Сіонѣ речется», Т. ісіео Не
8іопе Гоге иі йісаіиг, С. о Сіонѣ
же будутъ говорить) Сіш'нь речеть.
108, 14 грѣуь даатсре щФ- 112,
9 даатерь ф чддѣуь всселжір^сж.
130, 2 Фдоеное на да.ітерь свою.
138, 13 йз чрева даатсре даоеж.
ЖГЛИ (у/ бр.г/Ху], веЪпІа, Т.
ргиіна)—мгла: туманъ, иней.
147, 5 ллгл^ (С. иней) гакш
пеиель иосыпаюірагш.
ЖЁДЪ ('б рёХц-ітс;, шеі)—
медъ.
18, 11 слаждша паче даеда й
сота. 80, 17 Ф кадаене даеда на-
сыти йуь. 118, 103 п.іче даеда
оустшлѵл даойлѵл.
ИІбИіД0РДИ1І6 (то рета^реѵоѵ)
—междораміе: верхняя часть спи-
ны между плечами.
р.г-і'^ргчо\ переводится также (см. ни-
же): «плечё*.
67, 14 даеждоралѴіж (та |±е-
ті'зргѵа, В. розіегіога (іогзі, Т.
репп®, А. «періе», С. перья) ел.
ліелхівбдековъ (Тоб м5хХс-
а=5ёх, МеІсЬізейесѣ, Т. МеІсЬізе-
(Іесі) — Мельхиседековъ (Мельхи-
седека).
Мельхиседекъ (съЕвр. «царь правды»)
—царь Салимскій, священникъ Бога Все-
вышняго.
13*
мерзость
196
миловати
109, 4 по чйнО Желуіседё-
ковО.
ЖН€ см. ДЗЪ.
<меи€» — род. п. ед. ч. личн. мѣсто-
именія 1-го лица.
ЖП§ см. АЗЪ.
<мепе>—вин. п. ед. ч. личнаго мѣсто-
именія 1-го лица.
ЛбРЗОСТЬ (то роекіуро^-ато;,
аѣошіпаііо)— мерзость: отврати-
тельность, гнусность, отвращеніе.
87, 9 положйша лаа мерзость
(С. отвратительнымъ) севѣ.
ЖРТйЪ (ѵгхрб;, тогіинз)—
мертвый.
30, 13 заввёиъ выуъ гакш
мертвъ. 87, 6 въ мёртвыуъ сво-
боды 87, 11 мёртвыми творй-
ши чѴдеса. 105, 28 снѣдбша жер-
твы мёртвымъ (С. бездушнымъ).
113, 25 не мёртвіи восувалАтъ
Та. 142, 3 гакш ме'ртвьіА (С.
умершихъ) вѣка.
ЖСІІЪ (6 И 7} Т)]Л’'о'>о;, П1П-
Іиз) — мулъ, ишакъ: животное
отъ осла и кобылицы.
31, 9 не ведите гакш конь и
мёскъ;
ЛібСТНПКЪ (6 іхоіхт]^?, иі-
іог)—мститель.
8, 3 еже разрѣшити врага й
мёсТНИБД.
ЖёСТЬ (•?] Віхт], ѵішіісіа, Т.
3‘из)—месть, мщеніе.
йглт,] переводится также (см. ниже):
«пря».
139, 13 й месть (А. «судьбу»,
С. справедливость) сувшгимъ.
Ж6ТЛТИ (раШіч, тіаеге, Т.
рго]ісеге)—метать, бросать.
21, 19 ш шдёжди моей меташа
жрёвій. , с
ЛІ§ТДА,-АИ (аіршѵ, тійепз,
Т. рогіавз; раккшѵ, диі шіШі, Т.
диі бе)ісіі)—метающій, бросаю-
щій.
аТршѵ переводится также (см. выше):
«вземля>.
125, 6 метаюціе (С. несущій)
сѢласнд своа. 147, 6 мета'юціагш
(^.) голоть Свой.
ЛІСЧіі (у рорвріа, Ггатеа, §1а-
сііиз, Т. Ъазіа, ^Іасііиз; т] р.аха'-Р°Ч
^іабіиз)—мечь.
рор.сра-я переводится также (см. ниже):
«оружіе».
34, 3 нзсОнн мёчь (Ггашеаш,
Т. Ъазіаш). 36,14 мёчь йзвлекоша
грѣшницы. 36, 15 мёчь йуъ дд
виидетъ въ сердца йуъ. 43, 4 не
во мечёмъ своимъ наслѣдишд зем-
лю. 43, 7 мёчь мой не спасётъ
мене'. 44, 4 п^споаши мёчь Твой.
56, 5 азьікъ нуъ мёчь (р.) остръ.
58, 8 мёчь во оустнауъ йуъ. 63,
4 йзОстрнша гакш мсчь. 75, 4
мёчь й врань. 77, 64 мечёмъ
падбшл. 88, 44 чікрлтіілъ сей по-
лаоціь меча. 143, 10 ш меча люта.
149, 6 мечи обоюдоостры въ
рОкауъ йуъ. 151, 7 нсторгнОвъ
мёчь (|і.г В., А. иТ. нѣтъ) ш пеги).
ЛВЗДД (то о&роѵ, пшішз; 6
рга&бс, иіегсез)—мзда: даръ, на-
града.
14. 5 лаздьі (С. даровъ) на
ііеповііпныуъ не пріАтъ. 25, 10
десница йуъ нсполниса лаздьі (Т.
соггирііовіз івивегіЬиз, С. мздоим-
ства). 126, 3 мзда (р.., С. на-
града) плода' чрёвііАГіѵ.
ШІІ см. Лзъ.
«ми>—дат.п.ед.ч.личиаго мѣстоименія
1-го лица.
ДПМОЙДТИ (ІХггТѵ, піізегегі,
Т. дгаііаш Гасегѳ) — миловать:
быть милостиву.
еХегіѵ переводится также (см. ниже):
«помиловати».
милостивъ
197
милость
36, 26 весь день милуетъ.
114, 4 Бгъ нашъ милуетъ (Т.
ШІ8ѲПС0Г8, С. милосердъ).
ЛЙЛОСТИБ'Ь (гХгт;|іа>ѵ, піізе-
гіеогз, Т. тізегіеогй, ^гаііозиз;
ёінХатос, ргоріііиз, Т. сопйопапз)—
милостивый.
85, 15 н литивый (С. благо-
сердый, Т. тізегіеогз). 98, 8
млтивъ (ёіи'Х., С. прощающимъ)
вывалъ есй. 102, 8 млтивъ Гдь.
110, 4 млтивъ и ірёдръ Гдь.
111, 4 млтивъ. 114, 4 лалтивъ
Гдь. 144, 8 лалтивъ Гдь.
ЛЙЛОСТЫІІ/А ЁХгт^абѵт?,
шізегісоЫіа, Т. дизііііа) — мило-
стыня.
23, 5 й млтыню ш Бгл. 32,
5 любитъ млтыню (С. правду) и
с^дъ Гдь. 102, 6 творжй млтыпи
(С. правду) Гдь.
лйлость (бито ёХеос, шізе-
гіеогйіа, Т. Ъѳпі§тіНаз)—милость.
5, 8 множествомъ млти Твоса.
6, 5 ради млти Твоса. 12, 7 на
млть Твою оуповд уъ. 16, 7 оуди-
вй лалти Твоа. 17, 51 творАЙ
млть. 20, 8 млтію (С. по бла-
гости) Бынінагш не ПОДВНЖНТСА.
22, 6 млть Твоа поженётъ лаа.
24, 6 лалти Твоа. 24, 7 по
млти Твоей. 24, 10 млть и исти-
на. 25, 3 млть Твоа. 30, 8
возвеселюсА ш млти Твоей. 30,
17 спей лаа млтію Твоею. 30,
22 оуднвн млть Свою. 31, 10
оуповдющаго же нд Гдд млть шоьі-
дстъ. 32, 5 млти Гдии йспблнь
Зслала. 32, 18 оуповдюірыА нд
млть §гш. 32, 22 б^ди, Гди,
млть Твоа нд нд'съ. 35, 6 нд
н.сй млть Твоа. 35, 8 оумнб-
жнлъ есй млть Твою. 35, 11
ПрОБЛВИ лалть Твою. 39, 11
не скрыуъ млть Твою. 39, 12
млть Твоа. 41, 9 заповѣсть Гдь
млть Овою. 47, 10 пріАуомъ,
Бже, млть (С. о благости) Твою.
50, 3 по вели'цѣй лалти Твоей.
51, 10 оуповдуъ нд млть Бжію.
56, 4 посла Бгъ млть Свою. 56,
11 млть Твоа. 58, 11 млть (С.
милующій) Сгш предвдрйтъ лаа.
58, 17 возрадѴюсж заѣ’тра ш
лалти Твоей. 58, 18 Бгъ----------
млть лаоа. 60, 8 млть й истинѣ
Сгш. 61, 13 Твоа, Гди, лалть.
62, 4 л^чши млть Твоа. 65,
20 млть Овою. 68, 14 во мно-
жествѣ млти Твоса. 68, 17 гакш
блга млть Твоа. 76, 9 или до
конца млть Свою шсѣчётъ. 83,
12 млть (А. и С. «солнце», Т.
80І) й истинѣ любитъ Гдь. 84, 8
гавй нлмъ, Гди, млть Твою. 84,
11 млть й истина срѣтбстѣсА. 85,
13 млть Твоа вёліА на мнѣ. 87,
12 еда повѣсть кто во грбвѣ млть
Твою. 88, 2 млти Твоа, Гди,
во вѣкъ воспою. 88, 3 въ вѣкъ
ЛАЛТЬ созйждетсА. 88, 15 млть
й истина предйдетѣ пред лицемъ
Твоимъ. 88, 25 лалть Лоа
съ нимъ. 88, 29 въ вѣкъ сохра-
ню мать Лою. 88, 34 млть
же Лою не разорю ш нйѵъ. 88,
50 гдѣ сѴть млти Твоа. 89, 14
йспблпихомсА завтра млти Твоса.
91, 3 возвѣщдтн завтра млть Твою.
93, 18 млть Твоа, Гди, помбга-
ще мй. 97, 3 полААн§ млть Свою
Іакшвѣ’. 99, 5 въ вѣкъ млть Сгю.
100, 1 млть й Л'дъ воспою Те-
вѣ. 102, 4 вѣнчающаго та млтію.
102, 11 оутвердйлъ есть Гдь млть
Свою. 102, 17 лалть же Гдна ю
вѣка й до вѣка. 105, 1 гакш въ
вѣкъ млть ёгш. 105, 7 мно'же-
да и да о и т и
198
да и р ъ
стнд далти Твое а. 105, 45 по данб-
жсстнѢ лити Сноса. 106, 1 ідкаѵ
НЛ ІіѢкЛ ЛАЛТЬ ёгш. 106, <9 ДД
іісііонѢдатса (разночт. дд йсповѣ-
датл) Гдеви далти Сгш. 106, 15
дл йспонѢдатса (разночт. дд йспо-
нѣдАта) Гдеви далти Сгаі). 106,
21 дд исповѢдатса (разночт. дд
іісповѢдатй) Гдеви лити вгч). 106,
31 дд іісповѢдатса (разночт. дд
исповѢдатй) Гдеви лити Сгаѵ. 106,
43 оурдзѢдаѣюта далти Гдни. 10 7,
5 лить Твоа. 108, 16 сотвори-
ти ЛАЙлОСТЬ. 108, 21 БЛГД ЛАЛТЬ
Твоа. 108, 26 по лалти Твоей.
113, 9 ш лалти Твоей. 116, 2
оутвердйсА ЛАЛТЬ Сгш НД НДС'Л. 117,
1 гакш вй вѣка лалть <&гаѵ. 117,
2 ГДКАѴ Вй ВІКЙ ЛАЛТЬ Сгч). 117,
3 гакш вй вѣка лалть Сги). 117,
4 ИКАО НА вѣка ЛАЛТЬ бГАѴ. 117,
29 гдкаѵ вй вѣка лалть Сгаѵ. 118,
41 да прійдетй нд лаа лалть Твоа.
118, 64 лалти Твоса, Гди, исполни
Зслала. 118, 76 вѣди же лалть
Твоа. 118, 88 по лалти Твоей.
118, 124 по лалти Твоей. 118,
149 по лалти Твоей. 118, 159
по лалти Твоей. 129, 6 оу Гдд
лалть. 135, 1—26 (въ каждомъ
стихѣ) гдкаѵ ва вѣка лалть Сгаѵ.
137, 2 ш лалти Твоей. 137, 8
далть Твоа во вѣка. 140, 5 нд-
ІіЛЖСІЙ ЛАА првника ЛАНЛОСТІЮ. 142,
8 сльііпдпѢ сотвори данѣ ЗлѢтрл
.ААЛГІ1 Тноіо. 142, 12 далтію Тво-
ею. 143, 2 ЛАЛТЬ ЛАОА. 146, 11
ОуіІОВЙіОІ|ІИ\"Л нл лалть Сгаѵ.
ЛІІЫІОПТІІ (-арёр^еа&ои, ігапз-
іге, ргіі'іегіго, Т. ргасіегіге, (гапз-
іго, Ігапзцто(І); 5іёр-/ез&аі, ргоеіег-
іго)—пройти, прейти, миновать.
оіёр/саНяс переводится также (см. ни-
же): прептіі», чіроити», 'снитися*.
—парёруеа&аі переводится также (см. ни-
же): «препти».
36, 36 и даидаоидб)(а. 89, 5
иже дандаойде (В., С. вырастаетъ).
89, 6 даидаойдета. 148, 6 й не
лАИЛАойдета (С. прейдетъ).
ліилютекій (8іа~орго6р.ечос,
сіесиггепз, Т. <іиі аѣеаі)— проте-
кающій.
8:ат:ореиіріеѵо; переводится также (см.
пиже): «преходя».
57, 8 гакш вода дандаотскѣцідА.
ЛШЛЮХОДІІТИ (ВсофаЬесѵ,
регігапзіге, Т. §гас1і) проходить,
шествовать, ступать.
67, 8 внегдд даидаоуодйти Те-
Л1ИЛІОХОДА,-АЙ (тгаратореэб-
[леѵод, ргаеіег^гесііепз, Ігапзіепз,
Т. ѵіаіог; тгараушѵ, диі рггеіег-
ГЬаІ, диі ігаизіі)—проходящій.
79, 13 ЛАИЛАОуОДАЦИИ П^ТСЛАй.
88, 42 .АДИЛАОуОДАІЦІИ П^тёлАЙ.
128, 8 не рѣшд ЛАИЛАОуоДАЦІІИ (оі
тосра’і'р'пгс).
ЛІЙРСНЪ (е’.ртріхб;, расій-
сиз) — мирный.
34, 20 лАЙрндА (Т. расет, С.
о мирѣ) глдгблду^. 36, 37 чело-
вѣкѣ лАіірнѢ (Т. расет, С. миръ).
119, 6 са нендвйдАірилАИ лАЙрд
вѣуа лАіірена.
ЛІИРЪ (?] еірт]Ѵ7], рах)—миръ:
согласіе, тишина.
4, 9 ва ЛАЙрѣ (С. спокойно).
27, 3 глдголюдіилАИ лАЙра. 28,
11 Блгвйта ЛЮДИ СвОА ЛАЙрОЛАй.
33, 15 взыфй ЛАЙрд. 34, 27
уОТАІ|1ІИ ЛАЙрд. 36, 11 НДСЛЛДАТ-
са ш ланожсствѢ ЛАЙрд. 37, 4
нѣсть ЛАЙрд вй костёр ЛАойуа. 40,
10 человѣка ллйрд (С. мирный).
54, 19 йзБлвита ллйролАй дѣшѢ
лаоіо. 71, 3 дайра людедаа. 71, 7
ЛА I р с к ъ
199
л\ и о г а
ллпожсстпо ллйрд. 72, 3 лдйра (Т.
ргояр^гііаіеш, С. благоденствіе)
грѣшникшва. 75, 3 бысть ва лай-
рѣ (А. и С. „<въ Салимѣ», Т.
8а1етпі) лаѢсто 6гю. 84, 9 речёта
лійра нд люди Свол. 84, 11 прав-
ДД И ЛАЙра ЮБЛОБЫЗЛСТЛСЛ. 118,
165 лАЙра лиібга лкжлціылал за-
кона Твой. 119, 6 са ненавйдж-
ціилаи ЛАЙра вѣуа ЛАЙрсна. 121, 6
\у ллйрѣ Ісрлйма. 121, 7 в^ди же
ЛАЙра. 121, 8 глдгблауа оуъш дайра
ам тесѣ. 124, 5 мйра нд Ійлж.
127, 7 лміра на Іилж. 147, 3
полагали предѣлы твол ЛАЙра.
ЛПРСІі'Ь (тоб хоароо)—мірскій
(міра).
103 (въ надп.) ю лАірстѣлАл
(В., А. и Т. нѣтъ, С. міра} іжі-
тій.
ЛІЛЯДвПбДЪ (6 ѵ^-іос, іпѣапз,
рагѵиіиз, Т. іпГавз, ітрегііиз,
зітріех, ратѵиіиз) — младенецъ:
нростый, простодушный человѣкъ.
8, 3 йз оуста ЛАлдде'неца. 16,
14 іостлвишд шстанки ЛАладснцелАа
(С. дѣтямъ). 18, 8 свидѣтелство
Гднс вѣрно, оулА^дрлюірее ЛАлдденцы
(С. простыхъ). 63, 8 стрѣлы
ЛАЛДдснсца. 114, 5 урапжй лалд-
дбііцы (С. простодушныхъ). 118,
130 врдз’ь’лАлдета младенцы (С.
простыхъ). 136, 9 развита лалд-
денцы твол Ш КаЛАСНЬ.
. ДІЛ6К0 (~б рХа, р. п. ~(а-
Хахто?, Іас)—млеко: молоко.
118, 70 оусырйсл гакш лалско
(А. и С. «тукъ», Т. аііре)
сердце. г
ЛІИОГФ (-оХХа, шиіѣит, Т.
ріигішит)—много.
119, 6 лАіібгАѴ (С. долго) при-
шелствова дѴша лаол.
ліпоголііілостиеъ (-охо-
еХеос, тпИпт тізетісогз, Т. тпі-
іиз Ъепі^пііаіе) — многомилости-
вый.
85, 5 лАіюголАлтива всѢ’аал. 85,
15 Й ЛАНОГОЛАЛТИВЫЙ. 102, 8 ЛАНО-
голАлтива. 144, 8 ЛАіюголАлтива.
ЛІНОГОПЛбДвПЪ (-оХбтохос,
Гоеіознз)—многоплодный.
143, 13 овцы йуа ланого-
П.АШДНЫ (А., Т. и С. нѣтъ).
ЛІНОГЪ (тсоХб;, шпііпз, піа^пиз,
соріозиз, Т. тиііиз, та^пиз, ріи-
гітиз, тахітиз, атріиз)—многій:
большій, великій.
3, 2 лміози востаібта. 3, 3
ланози глдгблюта. 4, 7 ланози гла-
гблюта. 17, 17 «і вода лАіібгнуа.
18, 11 паче злата й клласііс чс-
! стііа лАіібга (Т. цпапіріигівю, С.
множества). 18, 12 воздаяніе
ланого (С. великая). 21, 13 телцы
ланози (С. множество). 21, 17
пси ланози (А., Т. и С. нѣтъ).
24, 11 лАіібга (С. велико) во
есть. 28, 3 на водауа ЛАіібгиуа.
30, 14 гажденіе (разночт. «уко-
реніе) лАіібгиуа (С. много). 30,
20 лАіібгое ланожсство. 31, 6 ва
потопѣ вода ЛАіібгпуа. 31. 10
лаіішгн (С. много) раны. 32, 16
ланогою (Т. тнІШнйіпе, С. мно-
жествомъ) ейлою. 33, 20 ланшги
(С. много) скшрви. 34, 18 ва
цркви лАвбзѣ (С. великомъ). 35,
7 вездпд ЛАіібга (С. великая). 36,
16 паче Богатства грѣшпыуа лано-
гд. 39, 4 оузр'ьта .ААнбзп. 39, 6
лаишгд (С. много) сотворйла есй.
39, 11 СО сбнлАд лАіібга (С. вели-
комъ). 54, 19 во лаііозѢ (С.
много). 55, 3 іакш ланози (С.
много). 67, 12 ейлою ланогою
. (С. великою). 70, 7 ч^'до выуа
! ЛАІІШГИЛАа. 70, 20 екюрви ЛАНШГИ.
ЛЛ Н О Ж А С
200
множицею
76, 20 нл воддуа мнбгнуа (С.
великихъ). 77, 15 ва везднѣ
мнбзѣ (С. великой). 88, 51 мнб-
гнул ((’. сильныхъ, Т. тахішо-
гпш) іа’зыка. 92, 4 ш гллсшвл
вода мнбгиул. 96, 1 острови
мнбзи (Т. рінгітж, С. многочи-
сленные). 106, 23 вй воддуа
мнбгиул (С. большихъ). 108, 30
посред'Е мпбгиуа (С. множества).
109, 6 нл земли мнбгиуа (С.
обширной, Т. рінгішіз). 118, 156
іредошты Твож мншги (С. много).
118,157 мнбзи (С. много) йзгонж-
цііи мж. 118, 162 шнрѣтлжй ко-
рысть л\нбгѴ> (С. великую). 118,
165 ллйрті мибга (С. великъ).
129, 6 многое (В. соріоза) оу
Нсгш йзіілвлсніе. 134, 10 га’зыкн
лмішги. 143, 7 ш вода мпб-
гиуа.
ЛШбЖЖл (то тсХеТоѵ, ашріінз,
Т. ехсоііепііззііпит)—болѣе мно-
гое: самое большее.
«Множае* здѣсь ве нарѣчіе, но сред.
родъ лрилаг. въ сравп. ст. «множій».
89, 10 й лмібжде (А. «луч-
шее», С. самая лучшая пора)
йуа тр^да й волѣзнь.
ЛІІібЖЛПШЬ (тгке-'шѵ) — наи-
большій.
ттішм переводится также (см. выше):
маститъ* и (ниже) «тученъ*.
77, 31 оувй лмішжайінлж (въ
нѣк. сп. таоа'.ѵ, В. ріщріез, Т.
ріп^ніззіпііз, А. «жирныя», С.
тучныя) йуа.
Л1ИбЖЛ«Д,-ЛІІСА (кЦ&бѵшѵ,
аЬнпсІапз)—множащійся.
143, 13 мнбжді|іыжсж (Т. ра-
гіапѣ, С. да плодятся) во йсубди-
ціиуа свонуа.
жнбжеотло (тб тец&ос, шні-
ііішіо, аЬншІапііа, Т. атрііішіо,
тпІШпЛо)—множество.
5, 8 мнбжестволла лити Твоеж.
5, 11 по множествѣ нечестіж йуа.
9, 25 по мнбжестн)? гиѣвд своегш
(А. «по высокоумію своему», Т.
іп еіаѣіопе ѵпііиз зиі, С. въ на-
дменіи своемъ). 30, 20 многое
множество (А., Т. и С. нѣтъ).
32, 16 мнбжествома крѣпости.
32, 17 во множествѣ же (С. ве-
ликою) силы. 36, 11 ш множе-
ствѣ мйрд. 43, 13 й не вѣ мно-
жество (Л. «и не умножилъ», Т.
еі поп анхізіі, С. и не возвы-
силъ). 48, 7 ш .множествѣ бо-
гатства. 50, 3 но лмібжсств^
ціедрбтл. 51, 9 оуповд нл множе-
ство богатства своегш. 63, 3 ш
мнбжествд (А. «отъ мятёжа», Т.
аб агсапо соп$і1іо, С. отъ за-
мысла) дѣлдюіриуа нспрлвдѴ. 65,
3 во множествѣ силы. 68, 14
во множествѣ (С. великой) лалти.
68, 17 но множествѣ іредрбта.
71, 7 множество (С. обиліе) мй-
рд. 76, 18 множество ш^мд вода.
93, 19 по множествѣ (С. умно-
женіи) волѣзней. 105, 7 мнбже-
ствд млтн Твоеж. 105, 45 по
множествѣ млти. 144, 7 лмібже-
ствд (С. великой) блгости. 146,
4 множество (А. «число», Т. пи-
тегиш, С. количество) звѣзда.
150, 2 по множествѣ величе-
ствіе.
ЖНбЖИДбЮ (-оаа-Хок, тні-
ііріісііег; тсХеоѵахс;, заере, Т. тні-
іит)—многократно, много разъ.
62, 2 мпбжицею (~оа., А., Т.
и С. нѣтъ). 105, 43 мпбжицею
(С. много разъ). 128, 1 мнбжи-
цею (С. много). 128, 2 мнбжи-
цею (С. много).
ЛМІ О з и
201
ЛА О Й
ЛШбЗИ, ЖОЗЪ см. лінбгъ.
гПНОЮ см. Лзъ.
• мною» — творит. п. ед. ч. личнаго
мѣстоименія 1-го лица.
ЛІНЪ см. ІЗЪ.
«мнѣ» — дат. и предл. надежи ед.
числа личнаго мѣстоименія 1-го лица.
ДІШЛІГЬ (6 Ми>а(Э, МоаЬ, съ
Евр. «отъ отца»)-—Моавъ, сынъ
Лота отъ его старшей дочери,
родоначальникъ Моавитлнъ.
59, 10 /ТІШДВЗ БОНОБЛ оупо-
вдніа ёИосгш. 82, 7 ЛІшава (Т.
Моаѣііж) и ЛгдрАне. 107, 10
Лішава коибва оуповд'ніА ЛІоегш.
ДібЖвТЪ см. ЛЮЦІЙ.
/НОЙ (|іо5, тпепз; ёрД, ёр.^,
ёр.бѵ, теиз, теа, теит)—мой.
2, 7 Спа ЛІбй. 3, 3 дУшй
ллоёй. 3, 4 заступника лаой (Т.
сігса те, С. предо мною) есй, слдвд
ЛАОА, И В03Н0САЙ ГЛДВ5 ЛЛОЮ. 3,
5 глдсолла ллойлла. 3, 8 Бже ллбй
(Т. ті). 4, 2 Бга прдвды Лаоса
-----ллолйтвУ ллою. 4, 8 ва сёрдцы
ллослла. 5, 2 глаголы лаоа-------
Званіе ллоё. 5, 3 ллолёпІА ллосгш,
Дрю лаой (Т. ті) й Бже лаой (Т.
ті). 5, 4 гласа лаой. 5, 9 врага
ллойуа— — пред Тобою пУть лаой
(въ нѣк. сп. аоо, Т. согат те ѵі-
ат Тиат, А. и С. «предо мною
путь Твой»). 6, 3 кшсти ЛАОА.
6, 4 дУша лаоа. 6, 5 дУшУ ллою.
6, 7 воздыудніслла лАОи'лАа------
ло'же ллоё, слездлАи лаои'лаи постелю
ЛЛОЮ. 6, 8 око ллоё------во всѣуа
врдзѣуа ллойуа. 6, 9 плдчд лаосгш.
6, 10 лАолёпіе ллоё------ллолйтвУ
ЛЛОЮ. 6, 11 врдзй ЛАОЙ. 7, 2
Бже лаой (Т. ті). 7, 3 дУшУ
алою. 7, 4 Бже лаой (Т. ті) —
— ва рУкУ лАоею. 7, 5 ш врага
ллойуа (А. «ми», Т. те, С. мо-
имъ). 7, 6 дУшУ ллою------------жи-
вота ЛАОЙ, Й СЛДвУ ЛАОЮ. 7, 7 й
востани, Гди Бже лаой, повелѣшслла
(А., Т. и С. всей этой фразы
нѣтъ). 7, 9 по прд'вдѣ ллоёй
й по псзлбкѣ лАоёй. 7, 11 пбллоціь
лаоа. 9, 2 сёрдцслла ллойлла. 9,
4 врагУ ллоеллУ. 9, 5 сУда лаой
й прю лаою. 9, 14 сллирёніс ллоё
ш врага ллойуа (С. меня). 9, 33
Бже лаой (В., А. и Т. нѣтъ, С.
мой). 10, 1 дУшй ллоёй. 12, 3
ва дУшй ллоёй-----------ва сёрдцы
ллоёлла-----врага ллбй. 12, 4 Бже
лаой (Т. ті)--------очи ллоіі. 12,
5 врага ллбіі. 12, 7 сёрдце ллоё.
13, 4 люди лаоа. 15, 2 Гдь лаой
------влдгйуа ллойуа. 15, 4 оустна-
ллд ллойлла. 15, 5 достоаніа ллосгш
й чаши ллоеА--------достоАНІе ллоё.
15, 6 ва державныуа ллойуа (Ъ.,
А., Т. и С. нѣтъ): ибо достоаніс
ллоё. 15, 7 оутршвы лаоа. 15, 9
сёрдце ллоё------- Азьіка ллоіі — —
ПЛОТЬ ЛАОА. 15, 10 Д^Ш^ ЛЛОЮ.
16, 1 правдѣ ллою (А. и Т. нѣтъ,
С. мою), воііллй ллолёнію ллоеллѴ,
вн^шй ллолйтв^ ллою. 16, 2 с^два
ЛАОА (С. мнѣ)-------ОЧИ АЛОЙ (въ
нѣк. сп. 2ои, В. и Т. Тиі, А. и
С. Твои). 16, 3 сёрдце ллоё. 16,
4 оустд ЛАОА. 16, 5 СТШПЬІ ЛАОА
------стшпьі ЛАОА. 16, 6 глаголы
ЛАОА. 16, 9 вразй ЛАОЙ д^ш^’ ллою.
16, 13 д^:ш^ ллою. 17, 2 крѣ-
посте лаоа. 17, 3 оутверждёпіе
ллоё й прибѣжище ллоё, й йзвд'ви-
тель ллбй, Бгз ллбй, поллбщникз
ллбй--защйтитель ллбй, й рога
спніа ллоегш, й заступника ллбй.
17, 4 ш врага ллойуа. 17, 7 ка
БгУ ллоеллУ---------глдса ллбй, й
вопль ллбй. 17, 18 ш врдгшва
ллойуа. 17, 19 шзловлёніА ллоегш
ла о й
202
МОЙ
------«утвержденіе мое (Т. тіЪі,
С. мнѣ). 17, 21 по правдѣ моей
— —рѣкѣ' моею. 17, 22 Бга
моегш. 17, 24 Беззаконіе моегш.
17, 25 по правдѣ моей----------рУкѣ'
моею. 17, 29 свѣтйлника мой,
Гди Бже мой---------тмѣ мою. 17,
30 Бгома лаойлаа. 17, 31 Ега
мой (А., Т. и С. пѣтъ). 17, 33
пѣть мой (С. мнѣ). 17, 34 позѣ
лаой. 17, 35 рУцѣ мон---------------
мышца мое. 17, 37 стшпьі мое
------плеснѣ мой. 17, 38 врагй
мое. 17, 39 под ногдмл лаойлаа.
17, 41 врагшва лаойуа. 17, 47
спніе лаосгш. 17, 49 йзкавитель
мой ш врага лаойуа. 18, 13 (іі
тайныуа мойуа (А. и Т. нѣтъ, С.
моихъ). 18, 15 оуста мойуа —
— сердца моегш-----------помбщі іпчс
мой н Йзбдвнтслю мой (Т. ті).
21, 2 Гкже, Еже мой (Т. ті Веиз,
ті Венз, А. п С. «Боже мой,
Боже мой»)----------(іі спніе моегш
------грѣуопадёпій лаойуа. 21, 3
Бже лаой (Т. ті). 21, 10 оупова-
ніе моё--------матерс лаоее. 21,
11 матерс мосе Бга мой. 21, 15
кчісти лаое------сердце лаос--------
чрева лаосгш. 21, 16 крѣпость
мое, и езьіка мой —- •— гор-
тани моемѣ'. 21, 17 рУцѣ лаой іі
нозѣ лаой. 21, 18 и’зчетсшл все
кшсти мое. 21, 19 ріізы мое —
— ш шдёжди моей. 21, 20 на
заступленіе моё. 21, 21 дУшУ
мою--------едпнороднУю мою. 21,
22 слаирёніе мое' (Т. ехаіпііепз те,
С. услышавъ, избавь меня, А.
освободивъ услыіни мене>). 21,
23 вратій моей. 21, 26 поувала
мое--------молитвы мое. 21, 30
дУша мое. 21, 31 сѣлае моё
(въ нѣк. сп. абтоо, В. тешп, А.
«пхъ», Т. Ьогит, С. мое). 22,
3 дУшУ мою. 22, 5 главѣ' мою.
22, 6 живота' моегш. 24, 1 дУшУ
мою, Бже мой (Т. ті)---------вразй
мой. 24, 5 Спса мой. 24, 7
юности мосе й нсвѣдѣпіе моегш.
24, 11 грѣуа мой. 24, 15 очи
мой-------нозѣ мой. 24,17 сердца
моегш-------ш иУжда лаойуа. 24,
18 смиреніе моё й трУда мой —
— грѣуй мое. 24, 19 враги' мое.
24, 20 дУшУ мою. 25, 1 не-
злобою мос'ю. 25, 2 оутршсы мое
й сердце моё. 25, 3 пред очйма
мойлаа. 25, 6 рУцѣ лаой. 25, 9
дУшУ лаою-------живота мой. 25,
11 незлбвою моёю. 25, 12 нога'
мое. 26, 1 просвѣщеніе моё й
і спсйтель мой-------живота моегш.
26, 2 плштп мое---------вразй мой.
26, 3 сердце моё. 26, 4 живота
лаосгш. 26, 5 зиіла лаойуа (В.,
Л., Т. и С. пѣтъ). 26, 6 главѣ'
мою пл врлгй мое". 26, 7 гласа
мой. 26, 8 сердце моё--------лицё
моё (въ нѣк. сп. Еоч, В. теа,
А. и С. «Твоего», Т. Тпаіп). 26,
9 помощника мой — — спсйтелю
мой. 26, 10 отеца лабй й лалти
лаое. 26, 11 врага мойуа. 27, 1
Еже мой. 27, 2 лаолёніе моегш—
— рУцѣ лаой. 27, 6 лаоленіе моегш.
27, 7 помощника лабй й защити-
тель мой--------- сердце моё------
плоть мое: волею моею. 29, 2
врагшва лаойуа. 29, 3 Бже мой
(Т. ті). 29, 4 дУшУ мою. 29,
7 во обиліи моема. 29, 8 добро-
тѣ лаосй. 29, 9 ка ЕгУ лаосмѣ.
29, 10 ва крови лаоёіі. 29, 11
помощника мой (А. и С. «аіпѣ»,
Т. тіЬі). 29, 12 плачь лабй —
— вретище моё. 29, 13 слава
лаое------Еже мой (Т. ті). 30,
ЛА О Й
203
мой
4 держава мож й привѣжище моё.
30, 5 заціититель мой. 30, 6
дУуа мо'й. 30, 8 на смиреніе моё
------дУшУ мою. 30, 9 нбзѣ мой.
30, 10 око мое, дУша мож й
оутро'ва мож. 30, 11 живота лаой,
й лѣта мож— -—крѣпость мож, й
каѵсти мож. 30, 12 врага мойуа
------сосѣдшма мойма------------знае*
мыма мойма. 30, 14 дУшУ мою.
30, 15 Бга мой. 30, 16 жре-
біи мой — — врага мойуа. 30,
23 во наступленіи моема---------
лаолйтвы мосж. 31, 3 кшсти меж.
31, 5 Беззаконіе моё — — грѣуд
моегш--------Беззаконіе моё---------
сердца моегш. 31, 7 привѣжиціе
моё (Т. тіііі)---------ра'досте мож
(А., Т. п С. нѣтъ). 31, 8 очи
лаой. 33, 2 во оустѣуа мойуа.
33, 3 дУша мож. 33, 5 окоркой
мойуа. 34, 2 ва помощь лаою
(В. тіііі, Т. тепт, А. и С.
«мнѣ»). 34, 3 дУшй моей. 34,
4 дУшУ мою. 34, 7 дУшй моей.
34, 9 дУша же мож. 34, 10
кшсти лаож. 34, 12 дУшй моей.
34, 13 дУшУ мою, й молитва
мож ва пѣдро моё. 34, 17 дУшУ
мою--------единороднУю мою. 34,
23 сУдУ лаослаУ, Бже мой (Т. ші)
й Гди мой (Т. ті), па прю лаою.
34, 24 Бже мо'й (Т. ті). 34,
26 злшма мойма. 34, 27 правды
моеж. 34, 28 жзыка мой. 37,
4 ва плоти моей---------ва костёуа
мойуа ш лица грѣуа мойуа. 37,
5 кеззакшніж мож превзыдбша гла-
вУ мою. 37, 6 рапы лаож ш ли-
ца ксзУміж моегш. 37, 8 лждвіж
мож--------ва пло'ти мое'й. 37, 9
сердца моегш. 37, 10 желаніе
моё, й воздыуа'ніе моё. 37, 11
сердце моё---------сила мож---------
очію моею. 37, 12 дрУзи мой й
искренній мой. 37, 13 блйжніи
мои-------дУшУ мою. 37, 16 Бже
мо'й (Т. ті). 37, 17 вразй мой
(Т. нѣтъ, С. мои)-----------погама
мойма. 37, 18 Болѣзнь МОЖ.
37, 19 Беззаконіе моё-----------ш
грѣсѣ моема. 37, 20 вразй же
мой. 37, 22 Бже мой (Т. ті).
37, 23 ва полаоціь мою (С. мпѣ)
------спніж моегш. 38, 2 пУтй
мож---жзьікома мойма--------------
оустшма мойма. 38, 3 Болѣзнь
мож. 38, 4 сердце моё-----------ва
поУчс'ніи моема------жзыкома мо-
йма. 38, 5 коичйпУ мою------------
дній мойуа. 38, 6 днй мож, й
состава мой. 38, 8 терпѣніе моё
------состава мой. 38, 9 Безза-
коній мойуа. 38, 10 суета мойуа.
38, 13 лаолйтвУ мою---------моле-
ніе моё---------------------сле'за мойуа-
Отцы мой. 39, 2 молйтвУ мою.
39, 3 нбзѣ ЛАОЙ—-—стшпьі МОЖ.
39, 4 во суета мож. 39, 6 Бже
мой (Т. ті). 39, 9 Бже мой (Т.
ті)-------чрева моегш (С. у меня).
39, 10 оустнама мойма. 39, 11
ва ссрдцы моема. 39, 13 везза-
кшпіж мож--------главы моеж: й
сердце моё. 39, 15 дУшУ лаою.
39, 18 помощника мой й защй-
титель мой-------Еже мой (Т. ті).
40, 5 дУшУ лаою. 40, 6 вразй
мой. 40, 8 вразй мой. 40, 10
мйра моегш (Т. теспш, С. со
много)------у лѣвы мож. 40, 12
врага мой. 41, 2 дУша мож. 41,
3 дУша мож. 41, 4 слёзы мож.
41, 5 дУшУ лаою. 41, 6 дУшё
мож-------лица моегш й Бга лао'й.
41, 7 дУша мож. 41, 9 живота
моегш. 41, 10 застУпнпка мо'й.
41, 11 костема мойма--------вразй
ЛА О Й
204
МОЙ
мой. 41, 12 дУшё лаоа----------ли-
ца моеги) й Бга мой. 42, 1 прю
мою. 42, 2 крѣпость моа. 42,
4 юность мою----------Бже мой (Т.
ті). 42, 5 дУшё моа------------лица
моеги) й Бга мой. 43, 5 црь
мой й Бга мой. 43, 7 на лУка
во мой--------мёчь мой. 43, 16
срама мой--------лица мосги). 44,
2 сердце мое-------дѣла моа--------
лзыка мой. 48, 4 оуста моа —
— сердца лдоеги). 48, 5 оууо мое
------гананіе мое. 48, 6 паты
Лаоса. 48, 16 дУшУ мою. 49, 7
людіе ДІой (Т. Мі, С. Мой). 49,
10 ДІой сУть. 49, 12 Діоа (’Ерт])
во ?сть. 49, 16 шправданіА Діоа
------завѣта ДІой. 49, 17 слове-
са Діоа. 49, 23 спніе ДІоё (въ
нѣк. сп. Ѳео5, В. н Т. Беі, А.
и С. «Божіе»). 50, 3 Беззаконіе
мое. 50, 4 $ БсззлкбніА моеги)
й и) грѣуа моеги). 50, 5 Безза-
коніе мое-------грѣуа мой. 50, 7
лалти лаоа. 50, 10 слУ'уУ моемУ
ддси (ахоэтіеТе ре, ВЪ нѣк. СП. рос,
В. ашіііиі тео йаЪіз, А. «даждь
ми слышати», Т. ѣасііо иі аийіаш,
С. дай’мнѣ услышать). 50, 11
и) грѣуа мойуа-----------веззакшиіА
моа. 50, 12 во оутрбвѣ моей (Т.
іпіга те, С. внутри меня). 50,
16 спиіа моеги)-------Азьіка мой.
50, 17 оустнѣ лаой-------------оуста
моа. 52, 5 люди лаоа. 53, 4
молитвѣ мою-----------оуста ллойуа.
53, 5 дУшУ мою. 53, 6 дУшй
моей. 53, 7 врдгшлаа мойма. 53,
9 на враги моа-----------око мое.
54, 2 молитвѣ мою----------моленіА
моеги). 54,3 печалію моею (разночт.
во йскУшёиіи моема). 54, 5 сердце
мое. 54, 14 владыко мой й
зиаемый мой. 54, 18 гла'са мой.
54, 19 дУшУ мою. 55, 3 врд-
зн мой. 55, 5 словеса моа (А.
и С. «Его», Т. Е]из). 55, 6 сло-
веса мойуа. 55, 7 патУ мою —
— дУшУ мою (разночт. дУшй мо-
ед). 55, 9 живота лаой--------сле-
зы моа. 55, 10 вразн лаой —
—Бга мой (А. «по мнѣ», С. за
меня). 55, 14 дУшУ мою------------
очи мой--------позѣ мой. 56, 2
дУша моа. 56, 5 лЧ'ілѴ лаою (А.
и С. «моя», Т. е^о). 56, 7 ио-
гдма мойма--------дУшУ мою--------
пред лицема мойма (Т. апіе те,
С. предо мною). 56, 8 сердце
мое------сердце мое—- — во сла-
вѣ моей (А., Т. и С. нѣтъ). 56,
9 слава моа. 58, 2 врага мойуа.
58, 4 дУшУ мою-------------Беззако-
ніе моё —— грѣуа мой. 58, 5
ва срѣтеніе мое (Т. тіЬі, С. мнѣ).
58, 10 державУ мою (Т. и С.
нѣтъ, А. «Его»)---------заступника
мой. 58, 11 Бга мой-----------Ега
мой------на врдзѣуа мойуа. 58,
12 зафйтничембй (А.иС. «нашъ»,
Т. позіег). 58, 17 застУпника
лаой (Т. тіЫ, С. мнѣ) й привѣжи-
ціе мое (А., Т. и С. нѣть)--------
скбрви моса. 58, 18 помощника
мой-------застУпника мой------Бже
мой, млть моа. 59, 9 ДІой есть
Галаада, й ДІой есть ДІанассій, й
бфрема крѣпость главы Діоел, ІУда
царь ДІой. 59, 10 оѵповдиіа Діо-
еги)-----сапога ДІой. 60, 2 мо-
леніе мое------молйтвѣ моей. 60,
3 сёрдце моё. 60, 4 оуповдніе
моё. 60, 6 молитвы моа. 60,
9 молитвы лаоа. 61, 2 дУша моа
------спніе моё. 61, 3 Бга мой
й сііса мой, застУпника мой. 61,
5 цѣнУ мою. 61, 6 дУшё МОА —
— терпѣніе моё. 61, 7 Бга мой
л\ о й
205
ла о й
и спса лаой, заступника лаой. 61,
8 спніе лаос и слава лаоа---------по-
лаофи лаоса, и «упованіе лаос. 62,
2 Бже лаой----------- дУша' лаоа-----
плоть лаоа. 62, 4 «устнѣ ЛАОЙ.
62, 5 ва животѣ лаослал----------------
рУцѣ ЛАОЙ. 62, 6 дУша ЛАОА —
— оуста лаоа. 62, 7 на постели
лаосй. 62, 8 полАОфника лаой (Т.
шіЫ). 62, 9 дУша лаоа. 62, 10
дУшУ лаою. 63, 2 гласа лаой —
— дУшУ ЛАОЮ. 64, 3 лаолитвУ
лаою (А., Т. и С. нѣтъ). 65, 9
дУшУ лаою (А. «наша», Т. позігаш,
С. нашей)-----------нога лаойуа (А.
и С. «нашей», Т. повігоз). 65, 13
ЛАО.АІІТВЫ ЛАОА. 65, 14 ОуСТІіѢ ЛАОЙ-
— оуста лаоа ва скорой лаосй. 65,
16 дУшй ЛАОСЙ. 65, 17 оусты
ЛАОНЛАИ-------ПОД АЗЬІКОЛАЛ ЛАОНЛАа.
65, 18 ва ссрдцы лаослал. 65, 19
ЛАО.АСНІА ЛАОСГШ. 65, 20 лаолитвУ
лаою. 67, 25 Бга лаосгш. 68, 2
дУшй ЛАОСА (А. и Т. нѣтъ, С.
моей). 68, 4 гортань лаой------------
очи лаой------Бга лаосго (С. моего).
68, 5 главы лаоса--------------вразй
лаой. 68, 6 везУлАІе лаос, и пре-
ГрѢшбІІІА ЛАОА. 68, 8 ЛИЦС ЛАОС.
68, 9 вратій лаосй-------------ЛАатсре
ЛАОСА. 68, 11 дУшУ ЛАОЮ. 68, 12
шдѢаніс лаос. 68, 14 лаолйтвою
лаосіо. 68, 19 дУшй лаосй-—• —
врага ЛАОііуа. 68, 20 поношеніе
лаос, й стУда лаой, й сралАотУ лаою.
68, 21 дУша лаоа. 68, 22 ва
снѣдь лаою (С. мнѣ) — -—ва жа-
ждУ лаою. 68, 27 газва ЛАОЙр
(В. нѣть, А. «Твоихъ», Т. Тно-
пші, С. Тобою). 68, 31 Бга
лаосгш (А., В. и Т. нѣтъ, С.
моего). 69, 2 ва полаоціь лаою
(А. «ми», Т. ше, С. меня). 69,
3 дУшУ лаою. 69, 6 полАОціника
лаой й йзкавитель лаой. 70, 3
«утвержденіе лаос и привѣжифе лаос.
70,4 Бже лаой (Т. ші). 70, 5
терпѣніе лаос--------«упованіе лаос
ш юности Лаоса. 70, 6 ЛАатсре
Лаоса------лаой покровитель---------
пѣніе лаос. 70, 7 полАОфпика лаой
(В. нѣтъ). 70, 8 оуста лаоа. 70,
9 крѣпости лаосй. 70, 10 вразй
лаой-------дУшУ лаою. 70, 12 Бже
лаой (Т. ші)---------Бже лаой, ва
ПОЛАОфЬ лаою (С. мнѣ). 70, 13
дУшУ лаою. 70, 15 оуста лаоа.
70, 17 Бже лаой (А., В., Т. и
С. нѣтъ)---------Ш ЮНОСТИ ЛАОСА.
70, 18 Бже лаой (А., В., Т. и
С. пѣть). 70, 23 оустнѣ лаой-—
— дУша лаоа. 70, 24 Азыка лаой.
72, 2 лаой (ё[ійй) же-----------стш-
пьі лаоа. 72, 10 людіе лаой (А. и
С. «Его», Т. Еіив). 72,13 серд-
це лаос — — рУцѣ лаой. 72, 14
швличсніс лаос. 72, 21 сердце лаос,
и оутршвы лаоа. 72, 23 рУкУ де-
снУю лаою. 72, 26 сердце лаос й
плоть лаоа, Бже сердца лаосгш, й
часть лаоа. 72, 28 «упованіе лаос.
76, 2 гласолаа лаойлаа----------гла-
СОЛАа ЛАОПЛАЛ. 76, 3 скорой ЛАОСА
— —рУкалАа лаойлад —• —- дУша
лаоа. 76, 4 дУул лаой. 76, 5
очи лаой. 76, 7 сёрдцелАа лаоилав
------дУуа лаой. 77, 1 людіе лаой
(Т. ші, С. мой), злконУ лаослаУ—
— оуста лАОЙ^а. 77,2 оустд лаоа.
80, 9 людіе ЛІой. 80, 12 людіе
ЛІой гласа ЛІосгш. 80, 14 людіе
ЛІой--ва пУтй Ліоа. 80, 15
рУкУ ЛІою. 82, 14 Бже лаой (Т.
ші). 83, 3 дУша лаоа— — серд-
це лаос й плоть лаоа. 83, 4
Црю лаой (Т. ші) й Бже лаой (Т.
ші). 83, 9 лаолитвУ лаою. 83, 11
Бга лаосгай. 85, 2 дУшУ лаою —
мой
206
л\ о й
—-Бже лаой (Т. ті). 85, 4 дУ-
шУ лаою. 85, 6 лаолйтвУ мою —
—-лаолсніж моегш. 85, 7 скорыі
моеж. 85, 11 сердце мое. 85,
12 Бже лаой (Т. ті)-----------серд-
цема мойма. 85, 13 дУшУ мою.
85, 14 дУшУ мою. 85, 15 Бже
мой (В., А., Т. и С. нѣтъ). 87,
2 спніж лаосгш. 87, 3 молитва
мож-------моленію моемУ. 87, 4
дУша лаож, іі живота мой. 87, 9
Зііасмыул мойуа. 87, 10 очи
мои-------рУцѣ мой. 87, 14 мо-
литва мож. 87, 15 дУшУ мою.
87, 16 ш юности моеж (А., Т.
и С. нѣтъ). 87, 19 зна'емыуа мо-
йуа. 88, 2 оустьі моими. 88, 4 йз-
краиііылАЛ ДІойлАа-----равУ ДіослаУ.
88,20 ш людій Ліойуа. 88,21 рака
ЛІосгб, слеема стыма /Мойма. 88,
22 рУка /Мож — -—мышца Діож.
88, 25 іктина Діож й млть /Мож
------ф имени ДІое'ма. 88. 27
Оца мой (Т. ті)-----------Ііга мой
(Т. ті)----- сГшіж моегш. М,
29 млть ДІою, й завѣта ДІбіі.
88, 31 закона ДІой, іі ва сУдкаул
Діойр. 88, 32 шправдапіж Діож
------заповѣдій Діойр. 88. 34
млть жс’ДІою-------во истинѣ ДІоей.
88, 35 запѣта ДІосгш-------------ш
оѵ’ста Діойр. 88, 36 ф стѣма
ДІоема. 88, 48 мой состава.
88, 51 ва нѣдрѣ ЛАоема. 90, 2
ЗлстУпника лаой $сй й приьѣжіпце
мое, Бга мой. 90, 9 оуповаиіе
мое. 90, 14 ймж ДІое. 90, 16
синіе ДІое. 91, 11 рога мой, й
старость мож (Т. те, С. я). 91,
12 око мое на врагй мож------------
оууо мое. 93, 17 дУша лаож.
93, 18 нога мож. 93, 19 Болѣз-
ней мойуа ва сердцы моема----------
дУшУ мою. 93, 22 Бга мой —
—оупованіж ЛАоеги). 94, 9 дѣла
Діож. 94, 10 пУтій Діойр. 94,
11 во гнѣвѣ /Моема----------ва по-
кой ДІой. 100, 2 сердца моегш
посредѣ дбмУ моегш. 100, 3 пред
о’чйма мойма. 100, 6 очи мой.
100, 7 посредѣ дбмУ моегш—
— пред очйма мойма. 101, 2
лаолйтвУ мою, й вопль мой. 101,
4 дніе мой, й кшсти мож. 101,
5 сердце мос----------рѣка мой.
101, 6 воздыуапіж моегш------------
кость лаож плоти моей. 101, 9
вразй мой. 101, 10 питіе мое.
101, 12 дніе мой. 101, 24 дній
мойуа. 101, 25 дній мойуа.
102, 1 дУшс мож — — внУтрсн-
нжж мож. 102, 2 дУшс мож.
102, 22 дУшс мож. 103, 1 дУше
мож-------Бже лаой (Т. ті). 103.
33 ва животѣ моема-------------БгУ
лаослаУ. 103, 34 Бесѣда лаож.
103, 35 дУшс мож. 104, 15
полАлзліпіыма ДІойма, іі во пррб-
цѣуа ДІоііуа. 107. 2 сердце лаос
------сердце мое---------во славѣ
мос'й. 107. 3 слава мож (А., Т.
и С. всей фразы нѣтъ). 107, 9
ДІой есть Галаада, й ДІой есть
ДІанассій, й о ёфрс'ма застУплсніе
главы ДІоеж: ІУ’да царь ДІой. 107,
10 оупованіж Діосгф------сапога
ДІой. 108, 1 увалы моеж. 108,
5 за возлювленіе мое. 108, 20
на дУшУ мою. 108, 22 сердце
мое. 108, 24 кшлѣна лаож-----------
плоть мож. 108, 26 Бже мой
(Т. ті). 108, 30 оустьі мойми.
108, 31 дУшУ мою (А. и С.
«его», Т. іііі). 109, 1 Гдеви
лаослаУ. 110, 1 ссрдцсма мойма
(А. и Т. нѣтъ, С. моимъ). 114,
1 моленіж мосгф. 114, 2 во дни
мож. 114, 4 дУшУ мою. 114, 6
мой
207
мой
дУшё мод. 114, 7 дУшУ ЛАОЮ----------
---ОЧИ МОЙ---------позѣ мой. 115,
2. но йзстУплёніи лдоёма. 115, 5
молитвы моа. 115, 7 оузы моа.
115, 9 молитвы лаоа. 117, 7
нл врдгй моа. 117, 14 крѣпость
мод й пѣніе мое. 117, 28 Бга
мой — —Бга мой. 118, 5 пУтіё
мой. 118, 10 сёрдцема мойма.
118, 11 вл сердцы моёма. 118,
13 оустналлд мойма. 77<9, 7$ очи
мой. 118, 20 дУшд моа. 118,
24 поУчёніе моё----совѣти .мой.
118, 25 дУшд моа. 118, 26
пУтй моа. 118, 28 дУша моа.
118, 32 сёрдце моё. 118, 34
сёрдцема моіімл (Т. и С. пѣтъ).
118, 36 сердце моё. 118, 37
очи мой. 118, 39 поііоіпёніе моё.
118, 43 ч5 оуста мойуа. 118,
48 рѴцѣ мой. 118, 50 во смнрё-
ніи моёма. 118, 54 пришёлстві’А
моеги). 118, 57 часть моа. 118,
58 сёрдцелаа мойма (А., Т. и С.
пѣтъ). 118, 59 позѣ мой. 118,
69 сёрдцемл мойма (А., Т. и С.
нѣтъ). 118, 77 поУчёніе моё.
118, 80 сёрдце моё. 118, 81
дУша моа. 118, 82 очи лаой.
118, 92 поУчёніе моё-------------во
слАирёпіп моёма. 118, 97 поУчё-
ніе ЛАоё. 118, 98 паче врага мо-
йуа-------моа' есть (ЬХХ р.оі, въ
нѣк. сп. или ё[іоЕ, В. и Т.
шіЫ, С. со мною). 118, 99 по-
Учёніе моё. 118, 101 ногама мо-
йма. 118, 103 гортани ллоемУ
------оустиіма мойма. 118, 105
ногама мойма----------стездма мо-
йма. 118, 108 оуста мойуа. 118,
109 дУшд моа ва рУкУ Твоею
(разночт. въ Алекс. сп. моею, въ
нѣк. сп. |іой). 118, 111 сёрдца мо-
еги). 118, 112 сёрдце моё. 118,
114 помощника мой и заступника
лаой. 118, 115 Бга моеги). 118,
116 чаАНІА моеги). 118, 120
плиіти моа. 118, 123 очи мой.
118, 129 дУшд моа. 118,131
оуста лаоа. 118, 133 стчопы лаоа.
118, 136 очи мой. 118, 139
вразй мой. 118, 143 поУчёніе
моё. 118, 145 сёрдцел\а мои'лал
(А. и Т. пѣтъ, С. моимъ). 118,
148 очи мой. 118, 149 гла а
мой. 118, 153 смнрёіііе моё. 118,
154 сУда мой. 118, 161 сёрдце
моё. 118, 167 дУша МОА. 118,
168 пУтіё мой. 118, 169 молё-
піе моё. 118, 170 прошёніе моё.
118, 171 оустнѣ мой. 118, 172
азьікл мой. 118, 174 поУчёніе
моё. 118, 175 дУша моа. 119,
2 дУпіУ лаою. 119, 5 прншёлствіе
моё. 119, 6 дУша моа. 120, 1
<эчи мой-------помощь лаоа. 120,
2 помощь моа. 121, 8 вратій
мойуа й Блйжііиул мойуа. 122,
1 очи лаой. 128, 1 и) юности
моса. 128, 2 и) юности моса.
128, 3 на уревтѣ лАоёма. 129,
1 гласа л\бй. 129, 2 лаолспіа
моеги). 129, 4 дУша моа. 130,
1 сердце мос-------очи мой. 130,
2 дУшУ мою---------дУшУ мою. 131,
3 дбл\У моеги)-------постёлн лаоса.
131, 4 очйма мойма й вѣждома
мойма-------скраніа.ААа мойма. 131,
12 завѣта /Бой й свіідѢпіа Діоа.
131, 14 покой ДІой. 131, 17
полАазанномУ ДІоемУ. 131, 18
стьінА Діоа (А. и С. «его», Т.
еіпз). 136, 5 деснйцд моа. 136,
6 АЗЬІКа мо'й гортдни мослаУ —
— весёлІА моеги). 137, 1 сёрд-
цслал мойма----------оуста мойуа
(А. и Т. нѣтъ, С. моихъ). 137,
3 ва дУшй лаосй. 137, 7 врдга
м о й
208
моленіе
лаойул. 138, 1 сѣданіе мое й
востаніе мое. 138, 2 помышле-
ніе мое. 138, 3 стезю мою й
оужс моё--------пУтй мое. 138,
4 ва езыцѣ моема. 138, 9 кри-
лѣ" мой (А., Т. и С. лѣтъ). 138,
11 ва сладости моей. 138, 13
оутршвы мое---------матерс мосе.
138, 14 дУша мое. 138, 15
кость мое--------состава мой (А.,
Т. и С. нѣтъ). 138, 16 несдѣ-
ланное мое. 138, 23 сердце мое
------стези мое. 139, 4 стшпьі
мое. 139, 5 нога'лла мойма (В.
нѣтъ). 139, 7 Б га мой-------------
моленіе моегш. 139, 8 синіе
моегш-------над главою моею. 139,
9 ш желаніе моегш (А., Т. и С.
пѣтъ). 140, 1 моленіе моегш.
140, 2 молитва мое------------рУкУ
моею. 140, 3 оустшма мойма—
— ш оустнауа мойуа. 140, 4
сердце моё. 140, 5 главы мосе
— — молйтна мое. 140, 6 гла-
гшлн мой. 140, 8 очи мой -
— дУшУ мою. 141, 2 гласолѵл
мойма-------гласома мойма. 141,
3 моленіе моё, печаль мою. 141,
4 дУуУ мосмУ-----------стезй мое.
141, 5 дУшУ мою. 141, 6 оупо-
вапіе моё, часть л\ое. 141, 7
моленію мослаУ. 141, 8 дУшУ
мою. 142, 1 молйтвУ мою------------
моленіе моё. 142, 3 дУшУ мою
------живота мой. 142, 4 дУуа
мой---сердце моё. 142, 6
рУцѣ мой: дУша' мое. 142, 7
д^уа мой. 142, 8 дУшУ мою.
142, 9 ш врага мойуа. 142, 10
Бга лаой. 142, 11 дУшУ мою.
142, 12 врагй мое-------дУшй
моей. 143, 1 Бга мой-----------рУцѣ
мой-----------персты мое. 143, 2
млть мое й привѣжиціе моё, за-
ступника мой й йзвавитель мой,
заційтитель мой--------люди мое.
144, 1 Бже мой (Т. ті), Дрю
мой. 144, 21 оуста мое. 145,
1 дУшё мое. 145, 2 ва животѣ
моема-------БгУ мосмУ. 151, 1
во вратій моёй ——отца моегш
------отца моегш. 151, 2 рУцѣ
мой---персты л\ой. 151, 3
Гдеви мослаУ. 151, 4 отца
моегш. 151, 5 кратіе мое.
ДІОДВД (6 ааХо?, Пнсінаііо)
— колебаніе, волненіе, потрясе-
ніе.
за?.оі переводится также (см. выше):
«возмущеніе» и (ниже) «смятеніе».
54, 23 не даста ва вѣка
молвы (А. «поколебатися», Т. иѣ
йітоѵеаіиг, С. поколебаться) прв-
ннкУ.
ДЮДЭДгі® (*] 8ёт)а'.;,-ео>;, ога-
ііо, (іѳргесаѣіо, ргесез, Т. йергеса-
Ііо, огаііо, теііііаііо)—моленіе.
оьтрті переводится также (см. ниже):
«молитва», <хог-і.іііе•.
5, 3 вонмй гласУ моленіе (А.
и С. «вопля», Т. сіашогіз) моегш.
6, 10 оусльіша Гдь лАолёніе лАоё.
16, 1 вонмй моленію (А. «зва-
нію», Т. сіатогет, С. воплю)
лаослаУ. 27, 2 гласа моленіе мо-
егш. 27, 6 гласа моленіе моегш.
38, 13 моленіе (А. «званіе», Т.
сіатогет, С. воплю) л\оё внУшй.
54, 2 не презри моленіе моегш.
60, 2 оуслышн, Бже, моленіе (А.
п С. «вопль», Т. сіатогет) моё.
65, 19 впета гласУ моленіе мо-
егш. 85, 6 вонмй гласУ моленіе
моегш. 87, 3 прпклонй оууо Твоё
ка моленію (Т. сіатогет) мослаУ.
101, 1 пред Гдема проліёта мо-
леніе (Т. тедііаііопет, С. печаль)
своё. 101, 18 не оуничнжй моле-
ЛА О Л II Т В Д
209
ЛАОлитвенника
иіж йул. 105. 44 внегда оуслы-
піаше лаолсніс (А. и С. «вопль»,
Т. сіашоге) йуа. 114, 1 гласа
лаолсніж лаосгш. 118, 169 да прп-
ьлйжнтсж лаолсніс (А. и С. «вопль»,
Т. сіашог) лаос пред Тж. 129, 2
да бѢдѢтл суши Твоіі внслалющѢ
глдсѢ лаолсніж лаосгш. 139, 7
внѢшй, Гди, гласа лаолсніж лаосгш.
140, 1 воіілай гласѣ ЛАОле'піж (В.,
А. и Т. нѣтъ) лАоегш. 141, 3 про-
лію пред ПйлАЛ лаолсніс лаос'. 141,
7 вонлай лАОленію (Т. сіатогеш,
С. воплю) лаослаѢ. 142, 1 внѢшй
ЛАОЛСІАІе ЛАОС.
ДІО/ІЙТВЛ (т] тгрозеи/т), огаѣіо;
бётрі;, сіергесаііо, огаііо, рге-
сі*8, Г. ѵосіГегаііо, (Іергссаііо:
еи/т], ѵоішн)— молитва; обѣтъ
(обѣщаніе Богу).
8гтрт; переводится также (см. выше):
• моленіе» и (ниже) «хотѣніе».
4, 2 оуслышп лаолйтвѢ лаою.
6, 10 Гдь лаолйтвѢ лаою пріжта.
16 (въ надпис.) лалтвд ДвдѢ.
16, 1 внѢшй лаолйтвУ (С. мольбу)
лаою. 21, 25 ниже негодова лао-
ліітвы (о., А. «смиренія», Т. аі-
Пісііопеш, С. скорби) нйфдгш. 21,
26 лаолитвы (ебу., А. и С. «обѣ-
ты», В. и Г. ѵоіа) лаож воздДЛАЛ.
30, 23 гласа лаолн'твы (б.) лаосж.
33, 16 суши ёги) ва лао.айтвѢ
(о., Т. ѵосііегаііопет, С. воплю)
йуа. 34, 13 лаоліітвд лаож ва
нѣдро лаос возвратйтсж. 38, 13
оусльіши лао.айтвѢ лаою. 39, 2
оуслыша лаолйтвѢ (б., А. и С.
«вопль», Т. ѵосііегаііопет) лаою.
41, 9 лАолйтва БгѢ. 49, 14 воз-
даждь ВышнслаѢ лаолитвы (ебу., А.
и С. «обѣты», В. и Т. ѵоіа) твож.
53, 4 оусльіши лаолйтвУ лаою. 54,
2 внѢшй, Бже, лаолйтвУ лаою. 55,
13 во ланѢ, Бже, лаолитвы (еб-/.,
А. и С. «обѣты», В. и Т. ѵоіа).
60, 2 ВОНЛАІІ лаолйтвѢ ЛАОСЙ. 60,
6 оусльішала есй лаолитвы (А. и С.
«обѣты», Т. ѵоѣіе) лаож. 60, 9
ВОЗДАТИ ЛАЙ ЛАОЛИТВЫ (ебу., А. И
С. «обѣты», В. и Т. ѵоіа) лаож.
64, 2 ТсвЕ воздастсж ЛАолйтва
(ебу., А. п С. «обѣтъ», В. и Т.
і ѵоішн). 64, 3 оусльіши лаолйтвѢ
лаою. 65, 13 возлдлал Тевѣ лао-
лйтвы (ебу., А. и С. «обѣты», В.
п Т. ѵоіа) лаож. 65, 20 не 63ста-
ва лаолйтвѢ лаою. 68, 14 ЛАО-
лнтвою лАоею. 79, 5 доколѣ гнѣ-
вдешисж нд лаолйтвѢ' рака Твойуа.
83, 9 оуслышп ЛАОЛіІтвѢ лаою. 85
(въ надп.) лА.ѵгва ДвдѢ. 85, 6
і внѢшй, Гди, лаолйтвѢ лаою. 87, 3
I да впйдста пред Тж ЛАолйтва лаож.
। 87, 14 лаоліітвд лаож прсдварйта.
89, 1 лалтвл /ІІшА?сса. 101, 1
лаолйтвл пйі|іагш. 101, 2 оусльіши
лаолйтвѢ лаою. 101, 18 прнзрѣ на
лаолйтвѢ слАирс'ішыуа. 108, 7 л\о-
лйтва егш да вѢдета ва грѣуа.
115, 5 лаолитвы (еб-/., А. и С.
«обѣты», В. и Т. ѵоіа) лаож Где-
ви ВОЗДДЛАЛ. 115, 9 ЛАОЛИТВЫ
(ебу., А. и С. «обѣты», В. и Т.
ѵоіа) лаож Гдеви возддлАа. 140, 2
дд йсправнтсж ЛАолйтва лаож. 140,
5 ліолйтва (С. мольбы) лаож во
влаговоленіиуа йуа. 142, 1 оусльі-
ши лаолйтвѢ лаою. 144, 19 лао-
лйтвѢ (б., А. и С. «вопль», Т.
ѵосіГегаііопеп)) йуа оѵслышита.
ЛЮЛІІТтПІНІІБЪ (б тгреарео-
МП. Ч. оі -реареі?, Іе^аінз,
Т. ша^паінз; б іхгтт];)—молитель,
проситель, посолъ.
67, 32 прійдѢта лао.айтвсшіицы
(креа^ес;, А. и С. «вельможи»^
• (б <лгѵ'пта. 73, 23 не закѣди глд-
Спѵасочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
14
л\ о л и т и с д
210
Ла Ш V С € Й
са молитвенника (іх., въ нѣк. сп.
ёуѣршѵ, О?хг-а>ѵ, В. іштІСОПіт,
А. п С. «враговъ», Т. ЬозШіпі)
Твойуа. г
ДІ0ДПТІ1СД (бйа&яі, огаге,
еіергесагі, Т. ѵосіГегагі, еіергесагі:
-роаебуеа&яі, огаге)—молиться.
гроаео/ЕзЗяі переводится также (см.
ниже): «помолитися».
27, 2 внегда лаолйти лмі сд (С.
взываю) ка Тевѣ. 63. 2 внегда
молити лмі сл ка Тевѣ. 108, 4
аз» же мрлдусл (-.).
Д10/ІИІА (і] аотрятст], Гпіднг,
согизсаііо, Т. Гиі^иг)—молнія.
17, 15 й лашлніи оулапбжи. 76,
19 шевѣтйіва лацілніл Твоа все-
лённою. 96, 4 иіевѣтйшл лашлпід
бги) вселенною. 134, 7 лашлніи
ва дождь сотворй. 143, 6 влеспй
молнію.
(-розеоуб-
[лемо;)—МОЛЯЩІЙСЯ.
141, 1 внегда выти еелтО на вер-
тепѣ молдцісмѣ’сл (въ пѣк. сп. ~роз-
еоут;, В. п Т. огаііо, С. моли-
тва). і
І110Р5 (т; Оіляззя, таге)—
море.
23, -2 нл лаордуа юсновала ю
есть. 64, 6 н ейцінуа ва лабрн
далече. 65, 6 швраірадй лабре ва
сйшѴ. 68, 35 лабре іі всд живй-
ціад ва нёлаа. 71, 8 шкладаета ш
мбрд до мбрд. 73,13 оутвердйла
е’сй силою Твоею лабре. 76, 20
ва лабри пОтіе Твой. 77, 13 раз-
ве'рзс лабре. 77, 53 враги пуа
покры лабре. 79, 12 прострё розги
его) (разночт. свол) до мбрд.
88, 13 сѣвера н лабре (А. «пол-
день», Т. Аіізіег, С. югъ) Тьі
создала е’сй. 88, 26 пологой на
тори рйкй е’го). 94, 5 Тоги) есть
лабре. 95, 11 да подвйжитсд море.
97, 7 да подвйжитсд море. 103,
25 сіе лабре великое. 1(15, 7 ва
I Черланбе море. 105, 9 запретй
; ЧсрллнблаО морю. 105, 22 страш-
і над ва лабри Черлапѣлаа. 106, 3
й мбрд. 106, 23 суоддцііи ва
море ва коравлёуа. 113, 3 море
видѣ й повѣгое'. 113, 5 что ти
есть, лабре. 134, 6 ва лаордуа.
135, 13 раздѣльшелаѣ7 Чермное
море. 135, 15 ва море Чермное.
138, 9 всслібсд ва послѣдниуа
мбрд. 145, 6 сотвбршаго псво й
зёлалю, море
Д10РСКІ1І (ті); ѢаХаззт];, тшѵ
ЭяХаззЛѵ, піагіз, Т. тагіз, тагі-
пт)—морскій (моря).
8, 9 й рьівы лаорскГл, преуодд-
ірыл стези лаорскід. 32, 7 воды
лаорскід. 45, 3 ва сердца мор-
скад (С. морей). 64, 8 глйвипй
морскую (С. морей). 67, 23 во
глѣіпінауа лаорскйуа. 68, 3 во
ГлйііИНЬІ лаорскід (А. «водныя»,
Т. ацнагшп, С. водъ). 77, 27
песбка морскій. 88, 10 державою
морскою (С. мбря). 92, 5 дивны
высштьі лашрекі'л.
ЛІ0Ц1И (ббѵааііяі, ровзе)—мочь.
8йчязЭяі переводится также (см. выше):
«воэмощи» и (ниже) «иремогати».
77, 20 едл й улѣка лабжета
дати.
тШРѴСбП (6 Мо/бат);, Моузез,
Т. Мове, съ Евр. «изъ воды из-
влеченный или спасенный»)—
Моисей, пророкъ и бытописатель,
волць и законодатель народа Ев-
рейскаго.
89, 1 лалтва ДІюѵ’сёа. 98,^ 6
ДІшѵсёй й Лариінл во ісрёсуа ёги).
102, 7 сказа пйтйСвод ЛІша’ссови.
104, 26 посла ЛІшѵ'ссл. 105,
лішѵссова
211
ЛД^у Д
16 прогнѣвлшд /Пшѵсед. 105, 23
аіре не бы ДІША'сёй. 105, 32
ШВЛОБЛСІІЪ БЫСТЬ ДІшѵсёй Йуй ОДДИ.
/IIIV ѴСбОйЪ (тоб Мюбяёшс,
Моузіз, I. Мозез) — Моисеевъ
(Моисея).
76, 21 р^кбю ДІшѵ'сёовою.
/ПРИЗЪ (то ^б^о;,-еш<;, Ггі-
§нз)—морозъ.
147, 6 протйвѴ лицд лдрдзд
5гш кто постоитй.
ИІРДКЪ (т] аиотоцтрт] ИЛИ ахо-
торт^ія, безлунная, темная ночь,
оѣзсигиш, Т. саіідо; б -ро^о;,
са!і§о)—мракъ, тьма.
10,2 сострѣл/ьти во лдрлцѣ (®Х.,
С. тьмѣ) правые сёрдцслдй. 17. 10
лдрдкй под ногллдл <бгш. о96, 2
шблдкъ й лдрдкй шкрестъ бги).
/ПРВЖИ (то яріз'рХ^атроѵ, ге-
ііаспіит, Т. геіе ^асиіит)-—мре-
жа: рыболовная сѣть.
140, 10 пддѴтй во лі
сѣти), сноіо грѣшницы.
/ІІХДРОСТЬ (т, ао'ріа, йаріепііа.
Т. регіііа) — мудрость.
чб'^са переводится также (см. ниже):
«премудрость».
89, 12 й шковднныж (разночт.
й нлкдзаініыж) сёрдцелдй вй лл^'дро-
СТИ. 106, 27 Й ВСЖ Л’ЛдрОСТЬ Йу'й
ПОГЛОЦІСІІД БЫСТЬ.
ёИУЖЛТЖЪЬ (амбріСеа&яс, ѵі-
гііііег а^еге, Т. сопГігшагі)—
мужаться: быть мужественну.
26, 14 лдѣ’ждйсгь. 30, 25 лд^-
ЖдГіТССіЪ.
режѣ’ (С.
/ІІУЖбСКЪ (с&б (Іѵорб;, ѵігі)— !
мужескій (мужа).
146, 10 вй льіетѣу'й лд^же- I
скиуа, (С. человѣческихъ).
ЛІУЖ<>С ІТіО (т; я'/оре''а и яѵ- і
бр'-я, Гогііішіо)—мужество, муже-
ственность, отвага, храбрость.
67, 7 і’зводж шковднныж лЛ;-
жсстволдй (А. «отъ узъ», Т. сот-
рейіЬаз, С. отъ оковъ).
ЛІХЖЪ (б яѵт;р, р. п. аѵВрб;,
тіг, Т. ѵіг, ѣошо)—мужъ: чело-
вѣкъ).
1, 1 важенъ ла^жй, йже не йде
нд совѣтъ нечестивымъ. 5, 7 ліѴжд
кровей (Т. ѵігнт запдтііпагііші, С.
кровожаднаго) й льстива пЛшдетс<ъ
Гдь. 17, 26 сй лд^желдъ неповнн-
нылдъ неповиненъ б^дсши. 17, 49
ш лдѴжд (С. человѣка) испрлведил
йзвлвпши лдж. 25, 9 сй лд<?жи
кровей (Т. ѵігоз еапдиіпагіоз, С.
кровожадными) животъ лдбй. 31, 2
г.лжёпъ лаяній (А. и С. «человѣкъ»,
Т. Ьопю). 33, 9 БЛЖСІІй ЛА^ЖЙ
(С. человѣкъ). 39, 5 блжсіій ла^жй
(С. человѣкъ). 54, 24 лд^'жіе
кровей (Т. Іюшіпез запдпіпагіі, С.
I кровожадные) й льсти. 58, 3 ч)
|- ла^жй кровей (Т. ІіопііпіЬнз зап-
§шпагііз, С. кровожадныхъ) спей
: лаж. 75, 6 вей лд'іжіе. 79, 18 дл
вѣдета рѣ’кд Тиож нл ла^жд деснііцы
ТвосіЪ. 83, 6 влже'нй ллѣ;жй (А.
и С. «человѣкъ», Т. Ьошо). 91,
7 ла^'жй (С. человѣкъ) вез^лдена
не познлета. 111, 1 влжс'на ла^’жй
(Т. диіздиів) во<?інсж Гдл. 111, 5
блгй ліЛ:жй (Т. циіздие, С. чело-
вѣкъ) федріъ й ддж. 138, 19
ла^'жіс кровей (Т. ѵігоз зап§иіпагіо5,
С. кровожадные). 139, 1 ш лд^жл
(Т. ЬоіпіпіЬиз, С. человѣка) не-
прлведпл йзблвн лаж. 139,12 ла'джй
(С. человѣкъ) жзычеіій не йспрд-
віітсіЪ нд зелдліі: лдѣ;жд (Т. и С.
нѣтъ) неправедна ьлаж оулов<?ітй во
йетлѣкіе.
Л156ХД песіж (т; хуѵбр’Э’я, соепо-
туіа, Т. соІІИАІез апітаііпін) —
собачья муха.
14*
ЛАф ДА
212
ЛІЫ
77, 45 ПОСЛА НЛ НА ПССІА л$р
(С. насѣкомыхъ). 104, 31 прі-
ндбшд песіж лі^уи (С. разныя на-
сѣкомыя").
ЛІЦМА,-АН (ЁХОІХШѴ, иІСІЗСбПЗ,
Т. циі ніііопеш зишегеі)— мстя-
щій.
98, 8 й лмрлА (С. наказываю-
щимъ), НД ВСА НДЧННАНІА Йр.
ЛІЫ поз)—МЫ.
Кромѣ «мы>, здѣсь находятся еще
слѣдующія формы: <ііаміі«,«намъ»,<насъ>,
<ны«.
2, 3 ш ндса (С. съ себя). 4,
7 гавйта ндлал (Т. нѣтъ)---------на
ндса. 5, 13 вѣнчдла есй ндса (А.
и С. «его», Т. ешп). 11, 5 при
ндса------кто нллал (В. позіег).
11, 8 сохрлнйши ньі (А. и С.
«ихъ», Т. ѳоз) й совлюдёши ньі
(А. «пхъ», Т. и С. нѣтъ). 19, 8
ліьі же. 19, 9 лаьі же. 19, 10 . ...ѵ, . „,
оусльіши ньі. 32, 22 нд ндса. шврдтй і
43, 2 возвѣстйшд нллал. 43, 6 (А. и С.
нл ньі. 43, 8 сила г,о есй плса
Ш СТѣ’жДЮфИр НАЛАЙ (Т. ПОЗІГІЗ, С.
нашихъ) й ненлвйдАі|іиуа ндса.
43, 10 посрдлАЙла есй паса. 43,
11 возврдтйла есй ндса (Т. нѣтъ)
------.ненлвйдАіріи ндса (В. позігі).
43, 12 ддла есй ндса-----------раз-
сѣкла ньі е’сй. 43, 14 положила
есй ндса--------шкреста ндса (В.
позіго). 43, 15 положила есй
ндса. 43, 18 на ны. 43, 20
слАирйла есй идса--------прикры ньі.
43, 27 помозн ндлла й йзвдвн
ндса. 45, 2 Бга нллал (В. позіег)
------шврѣтшиул ньі (А., Т. и С.
нѣтъ). 45, 8 съ ндлаіі. 45, 12
са нллан. 46, 4 покорй люди нллал.
46, 5 йзкрд ндлал. 47, 15 оупд-
сёта ндса. 53, 2 ва идса. 59, 3
шрйніёлй ньі е’сй й низложила есй
ндса--й оуіцёдрнла есй наса.
59, 5 напоила есй наса. 59, 12
ШрИН^ВЫЙ НДСЛ. 59, 13 ддждь
ндлал. 59, 14 стй’ждюціыА налай
(А. «нашя», Т. позігоз, С. на-
шихъ). 64, 4 прелАогбшл ндса (А.
«мя», Т. тіііі, С. меня). 64, 6
оуслышн ньі. 65, 10 искосила ны
ёсй, Бже, разжёглл ны есй. 65,
11 ввела ны есй. 65, 12 извела
есй ны. 66, 2 оущёдри ны (В.
иозѣгі) й влГвй ньі---------нд ньі
й полаил^й ньі (В. позігі, А., Т.
и С. послѣдней фразы нѣтъ). 66,
7 влгвіі НЫ. 66, 8 БЛГВІІ ны. 67,
20 поспѣшйта ндлал. 67, 29 ва
плса. 73, 9 ндса не познлета.
77, 3 повѣданы налай. 78, 4
шкреста ндса (В. позіго). 78, 8
дл предвдржта ньі. 78, 9 полаозй
НАЛАЙ-----ЙЗБАВИ НЫ. 78, 13 ЛАЫ
же. 79, 3 сити ндса. 79, 4
і ны. 79, 6 ндпитдеши ндса
. «ихъ», Т. еоз)—• — нл-
ііоіішн плса (А. и С. «ихъ», Т.
еоз). 79, 7 положила есй ндса
-----подрлжшішл ньі. 79, 8 шврд-
тй ны. 79, 19 шживйши ньі. 79,
20 шврдтй ны. 84, 5 возврати'
ндса-ш ндса. 84, 6 нд ньі.
84, 7 шживйши ньі. 84, 8 гавй
ндлда------ даждь
ндлал.
89, 2
выла есй нллал. 89, 10 нд ньі.
89, 15 слАирйла ньі есй. 89, 17
нд ндса-------нл ндса. 94, 6 со-
і твбршнлла ндса (С. Творца наше-
го). 94, 7 й лаьі. 99, 3 сотворй
ндса, д не лаы: лаы (В. Т. и С.
і нѣтъ) же. 102, 10 сотворила
есть ндлал. 102, 12 ш ндса. 105,
4 полаанй ндса (В. поэігі, А.
«мя», Т. теі, С. о мнѣ)--------по-
сѣтй насл (А. «мя», Т. те, С.
меня). 105, 47 спей ны---------со-
бери ны. 107, 12 шрин^вый нлел.
мысль
213
лл ѣ с т о
107, 13 длждь іілллй. 113, 9 не
палій, Гдн, не іілмл. 113, 20 по-
ЛЛАІІ^В'Л НЫ (В. И Т. ПО8ІГІ) БЛГВЙ.Ій
есть ндс» (А. и Т. нѣтъ, С. насъ}.
113, 26 но ліы. 116, 2 нд идей.
117, 27 ілвйса ндлѵл. 122, 2
оущедрити ны (В. по8Ігі). 122, 3
ПОЛіЙл^Й НДСй (В. ПОЗѢгІ), Гди, по-
ЛЛЙЛ^Й НДСЙ (В. ПОЗІГІ). 123, 1
вй идей. 123, 2 в» идей----------нд
ны-------пожерли ВЫИІД НДС». 123,
3 нд НЫ --------- ПОТОПЙ.ЛД БЫ НДСЙ.
123, 6 не дадс идеи. 123, 7 й
лльі. 125, 3 сй ндлли. 135, 23
ПОЛІАнѴ НЫ (В. II Т. ПОЗІГІ). 135,
24 и’збдвилй ны есть. 136, 1 по-
ЛІАН^ТИ ПАЛІЙ (В., Л., Т. и С.
сокрыто въ глаголѣ). 136, 3 во-
проейшл ІІЫ ПЛІІІІІІ1ІИ НДС»-------
ведшій ндсй--------воспойте палій.
136, 8 ВОЗДЛЛД е’сй ПАЛІЙ.
ЛІІіЮЛЬ (у оіаршкіа, со^ііа-
Ііо, Т. сопзіііит; 6 Хоуіацб?, со-
^і(аііо)—мысль: помышленіе.
Хоу'зц-б; переводится также (см. ниже):
«помышленіе».
5, 11 ДД ШПДД^ТИ Ш ЛІЫСЛСЙ (о.,
С. замысловъ) свойр. 32, 10
(ѵліетдр'й же ллысли людій.
ЛІ1іК'/ТД,-гМІ (коуіСбр-гѵо;, со-
^ііапз, Т. тасѣіпапя)—мыслящій:
ПОМЫШ.ІЯ І0ЩІЙ.
34, 4 ЛОСТЫДАТСА ліыслАіріи
(С. умышляющіе) ллй злда.
ЖЫШПЯ (6 |3рах'лмѵ,-оѵо;,
ЪгасЬінт)—мышца: рука (верхняя
ея часть), плечо; сила (въ пере-
носпомъ смыслѣ).
9, 36 сокруши ліышцд грѣш-
поліѴ й л^кдволі^. 17, 35 поло-
Жіі.ѴЙ есй л^’кй ліѢдапй ЛІЫШЦЛ ЛІОА.
36, 17 ліышцы грѣшныр сокр^-
ШДТСА. 43, 4 ЛЛЬІШЦД йр НС епд-
се йр, но-------ліышцд Твоа. 70,
18 возвѣщй ліышцд Твою. 76,
16 йзбдвилй есй мышцею Твое'ю.
78, 11 по вслйчію ЛІЫШЦЫ (С.
силы) Твоса. 11 ліьішцею
ейлы Твоса. 88, 14 Твоа ліышцд
си ейлою. 88, 22 .ліышцд Жоа
оукрѣпйти е’го. 97, 1 ліышцд стд'а
Егш. 135, 12 й ліьішцею высо-
кою.
ДіѢД/МіЪ (уакхсо; или уаік-
хоб?, аегеиз, Т. сЬаІуЬеиз) —
мѣдный.
17, 35 положили е’сй Л^'Кй ліѣ-
ДАНЙ ЛІЫШЦД ЛІОА. 106, 16 СО-
КрѴшЙ ВрАТД ЛіѢдіІЛА.
ЛГЬРЙ (-6 [лстроѵ, шепзига)—
мѣра.
79, 6 нлпоіішн идей слезлліп ви
лііірѴ (Т. ігіепіаі, А. «въ мѣру
сота»,. (’. въ большой мѣрѣ).
/ІГІіРІЫО (6 Со-рс, зіаіега)—•
мѣрило: вѣсы.
б Соуб; переводится также (см. выше):
<иго>.
61, 10 вй ліѣрилѣр (Т. Іап-
сіішз,, С. па вѣсы).
ЖІіОТО (б тб-о;, Іоснз)—
мѣсто.
22, 2 пл ліѣстѣ (А. «пажи-
техъ», Т. ЬегЬійіз, С. пажит хъ)
іілдчііѢ. 23, 3 нд ліѣстѣ стѣліи
Уги). 25, 8 ллѣсто сслсніа славы
Твоса. 36, 10 взыщеши ліѣсто
егш. 36, 36 не шврѣтесА ллѣсто
е’ги) (послѣднихъ двухъ словъ
пѣтъ въ А., Т. и С.). 41, 5 ілкш
пройдѣ вй ліѣсто сслсніа дн'внл (А.
«егда пріиду въ числѣ многихъ»,
Т. те Гиіззе ігапзіінгит іп іигѣа,
С. нотомучто я ходилъ въ мно-
голюдствѣ). 43, 20 пл ліѣстѣ
(С. землѣ) Ш5.І0БЛСНІА. 67, 6 в»
ліѣстѣ (А. п С. <жилищѣ», Т.
ІіаЬііасиІо) стѢлій Увослій. 70, 3
ЛА Ѣ у Ъ
214
Н Д В ОДА
вк лаѢсто крѣпко. 75, 3 бысть вй
лАЙрѣ лаѢсто (А. и С. «жилище»,
Т. іи^пгішп) Сги). 78, 7 лаѢсто
(А. и С. «жилище», Т. ЬаЫіасп-
Іиш) О'ш шп^стошйшд. 83, 7 вй
лаѢсто (А. «источникъ», Т. Гоп-
іет, С. источники) еже положи
(разночт. вй лаѢстѢ, ёже положи).
102, 16 не познлетй ктолл^ лаѢстд
своегш. 102, 22 нд всаколай
лаѢстѢ влчествл Еги). 103, 8 вй
лаѢсто, ёже шсновдлй есй илай.
118, 54 пд лаѢстѢ прншелствіА
лаосгш. 131, 5 дбндеже шврАці^
.мѣсто Гдеви. 131, 7 поклониласа
нд лаѢсто (А. и С. «подножію»,
Т. зсаѣеііипі).
ЛІЪХЪ (б аахбс, кожаный мѣхъ,
мѣшокъ, иіег)— мѣхъ.
32, 7 совнрлАЙ гакш лдѣуй (А.
«кучу», Т. сшішішп, С. груды)
воды лАорск?А. 77, 13 предстдвн
воды ідкш ліѣр (А. «купы», Т.
асегѵнш, С. стѣною). 118, 83
(ДКШ ллѣуй НД СЛЛІіѢ.
діа см. Лзіі.
<мя»—вип. и. ед. ч. личнаго мѣсто-
именія 1-го лида.
ДІАСО (тб хрія;,-ятое, саго)
—мясо.
49, 13 СДД ГаЛАЙ ЛААСЛ ЮІІЧД.
/НАСТНСА (тараааеайаі, соп-
ІигЬагі, Т. рѳгзігерѳге) — прихо-
дить въ смятеніе: суетиться, за-
ботиться.
тара-т(аа)еаЯи переводится также (см.
выше): «возмястпся» и (ниже) «смутнти-
ся>, «слушатися», «смястися».
38, 7 вс^'с лААтетсА.
ЛІАТСЖСНЪ (тяряушотг);, аз-
рег, Т. азгишпозіззітпз)— безпо-
койный, гнѣвный, возмутитель-
ный.
90, 3 Ф словесё лаатсжнд (А.
«пагубнаго», С. гибельной).
ДІАТСЖЪ (г; тяряут], сопіиг-
Ъаѣіо, Т. еіаѣіо)—мятежъ.
30, 21 (0 ЛААтежд чсловѣческа.
Л1ѴР0 (то (іброѵ, ип^иѳпіиш)
—мі’ро: благовонная масть, до-
бываемая изъ пахучихъ расте-
ній.
132, 2 гакш лАѵро (С. елей)
пл гллвѣ.
н.
НЛБДІОДЛТИ (сроХаааесѵ, оѣзег-
ѵаге)—наблюдать.
срЛааэги переводится также (см. ни-
же): «сохранити», «сохранити», «стрещи»,
«хранити»-.
55, 7 ндвлюддти-і-б^д^тй (раз-
ночт. къ: ср^рдііАтй).
НДйбСТИ (еттауаугТѵ, іпсіисе-
ге) •— навесть.
77, 26 ндведе силою Своею
лівд. 87, 8 вѵілны Твоа ндвс'лй
бей (Т. аШі^із, С. поразилъ)
нд ЛАА.
НЛКОДНИТИСА (хятахкбСе-
а&ас, іпшкіаге, Т. ехнпйагѳ) —
наводниться: наполниться водою.
77, 20 потбцы ндводнйшдса
(С. полились). с
НЛВ0ДА,-А1І (гттаушѵ)—наво-
дящій.
НАВЫКНУТИ
215
назрѣти
7, 12 іі не гнѣва нлводаій (А.
< гнушаяйся грѣшникомъ*, В.
пптдпіеі ігазсіѣиг, Т. (Іеѣезіапѣе,
С. взыскивающій) нл всжкл день.
НЛШІЮТИ (цаМѵ, бізсе-
ге)—навыкнуть: научиться.
(лаі>еТ^ переводится также (см. ниже):
<паучитпся>.
105, 35 ндвыкбшд дѣлшмк йуа.
ІЩ’ (екі, зирег, Т. зирег, зирга;
о-ёр, зирег, Т. зирга; тгаря.ргае)—
надъ.
тгара переводятся также (см.пиже):«па-
че», «при», «у>.—и~ер переводится также
(см. выше): «за» п (ниже) «неже», «паче».
2, 6 поставлена ёслаіі Прь ш
Пеги) над (Т. пѣтъ) Сішііомл. 8,
7 ііостлкплл о:іі с’і’о над (Т. нѣтъ)
дѣды рЪѴЛ Твоею. 9, 21 постлпн,
Гдн, законоположіітслА пад шімн
(А. и С. «на нихъ». Т. еіз). 46,
9 воцріісж ІіГа над газыкн. 88,
3 страшена есть„над (С. для) всѣ-
ми шкрёстными Угш. 95, 4 стра-
шена есть над (С. паче) всѣми
бшги. 96, 9 превознесло^ ?сн
над (бтгёр) всѣлли бшги. 98, 2
высока есть над всѣми людьми'.
112, 4 высока над всѣми газыкн
Гдь: над іібсы сла'ва бгш. 134, 5
над (тгаря, Т. нѣтъ, С. превыше)
всѣми бшги. 137, 2 возвеличила
е’сй над (Т. нѣтъ, А. «паче», С.
превыше) всѣмк ймл Твое стбе.
139, 8 шсѣнйла еси над (Т. и
С. нѣтъ) главою моею.
НДДІіГЮЛИЪ (Ыі^рвсро;) —
надписанъ, надписанный.
32 (въ надп.) уаломл Двд^,
не нл-дніісана (В., А., Т. и С. пѣтъ)
оу Чиреіі. 41, 1 не надписана
(^ЬХХ, В., А., Т. и С. нѣтъ) оу
^врёй. 42 (въ надпис.) не надпи-
сана (В.. А., Т. п С. нѣтъ) оѵ
Спрей. 70 (въ надп.) пе надпи-
| сана (В., А., Т. и С. пѣтъ) оу
1>врёй. 90 (въ надп) не надпи-
сана (В., А., Т. п С. пѣтъ) оу
бврёй. 94 (въ надп.) не надпи-
сана (В., А., Т. и С. нѣтъ) оу
бврёй. 95 (въ надп) не надпи-
сана (В., А., Т. п С. пѣтъ) оу
еврей. 96 (въ надп) не надпи-
сана (В., А., Т. и С. нѣтъ) оу
еврей.
НЛД’КАеА,-/МЮ(А (ттгыоібоЗ;,
фіі сопГиііі) — надѣющійся: упо-
вающій.
2, 12 блжс'ни вей нлдѣюі|ііисл
ііань. 48, 7 іілдѢюі|іііісж на сііл^
свою. 113, 16 ігадѣіоі|Гііісж па
нж. 124, 1 нлдѣюі|іінсж нл Гдл.
134, 18 нлдѢіоі|ііііса па нж.
ПЛДТиМ’ІіеЛ (ёХ-еСесѵ, ярега-
ге; тетоійёѵяі, сопГіеІеге, Г. гесі-
реге зе, Мисіаіп ІіаЬеге) — на-
дѣяться: чаять, ожидать.
ектс^е:м переводится также (см. выше):
«воз’уповати» п (пиже) «уповати».
35, 8 НАдѣжтисА-і-йм^та (Т.
зезе гесіріипѣ, С. покойны). 56,
2 нд сѣнь крил^ Твоею надѣюсл
(Т. гѳеерѣигиз зиш,9 С. укроюсь).
90, 4 под крилѣ бгш иадѣсніисж
(А. «надеженъ будеши», Т. 1е
гесерегіз, С. будешь безопасенъ).
117, 8 блго есть нлдѣлтисл (г.,
С. уповать) нл Гдл, нежели ігадѣж-
тисж (тс.) нл человѣкд. 145, 3
не надѣйтесь (тг.) нд кпжзи.
НЛЗНРАТП (-араг7]рг"абас, оіі-
зеггаге) - наблюдать.
См. ниже: «назрѣти».
36, 12 нлзнраста (А. «зло-
мыслитъ», Т. со^ііапіе, С. злоумы-
шляетъ) грѣшный првігаго.
ПДЗРЪПІ (тсарат^ргЬ, оЬзег-
ѵаге)—наблюдать, примѣчать.
См. выше; «иаэпратп».
Н А И ПДЧС
216
Н ДЛ АЦ А Л»
129, 3 лціе бсззлкшніа на-
зриши (С. будешь замѣчать).
ИЯИПЯЧ1І (еіи тскеТоѵ, ашрііпз,
тиііит, Т. тиііит, та^-
пит, ріигітит) — наиболѣе: бо-
лѣе, особенно.
50, 4 нднпдче(А. «множпцею»,
С. многократно) ш\ьін ла. 61,
3 не подвижѴса нднплче (С. болѣе).
122, 4 нлипдче (С. довольно)
НАПОЛНИСА Д^ША НАША,
НЛКЯЗЛНІ6 (т] тгяіоеіа, (ііесі-
рііпа) — наученіе, наставленіе.
2, 12 пріилйте наказаніс (А.
«лобзайте Сына», Т. озсиіатіпі
Еіііиіп, С. почтите Сына). 17,
36 наказаніс Твое исправить лаа
вя конёця, й наказаніс Твое то
ла научити. 49, 17 возненави-
дѣла есй нлкдзлніе (А. «увѣщаніе»,
С. наставленіе). 118, 66 и на-
казанію (Т. гаііопіз, А. «разума»,
С. разумѣнію) й рдз^л^ на^чн ла.
НДКЯЗ ДНЪ(ігетсаіого(йѵос, еги-
іііиз)—наученный, наставленный.
89, 12 Й НАКАЗАННЫА (А.
«да введемъ», Т. иі іийісатиз, С.
чтобы намъ пріобрѣсть) сёрдцеля
вя л^дростн (разночт. къ: н шко-
вднііыа сёрдцелчя вя • мудрости).
ІМКЯЗДТИ (тгяіоебеіѵ, ісаіЗеб-
ааі, сотрете, іпегераге, егисіігѳ,
сазіі^агѳ, Т. сазіі^аге, ѳгшііге, ѵіп-
сіге, геіиіміеге)—наказать, учить,
вразумлять, наставлять.
6, 2 ниже гнѣволя Твойля
ндкАжеши (С. наказывай) ленё.
15, 7 ещё же и до нбцін нлклзд-
ШЛ (С. учитъ) ЛА ОутрШБЫ ЛОА.
37, 2 нАкджеши (С. наказывай)
ленё. 38, 12 ндкдзаляч-ссн (С.
будешь наказывать) человѣкд.
93, 12 ёгбже аціе ндкджешн (С.
вразумляешь), Гди. 104, 22 на-
казати (С. наставлялъ) кназн егш.
117, 18 НАКАЗ^А НАКАЗА (С. НЯ-
казалъ) ла Гдь. 140, 5 ндкд-
жетя (С. пусть наказываетъ) ла
првникя ЛЛТІЮ.
ПДКДЗДТИСА (ігяЛебеаааі,
егшіігі, соггірі, Т. епіііііопет
рѳгсірѳге)—научиться.
2, 10 ндкджйтесА (А. н С.
«научитесь») вей сі?даціін зеллй.
89, 10 н НАкджемсА (А. «уле-
таемъ», 1\ аѵоіатпиз, С. летимъ).
(тсог'.оебшѵ, диі
соггіріі, сазіі^аиз, Т. сазіі^аіог)—
наказывающій, вразумляющій.
93, 10 наказ^ай газьіки. 117,
18 ндкдзііа (Т. зеѵегѳ, С. стро-
го) НАКАЗА ЛА Гді>.
НО6Ж.АТ1І (ётсіті&еа&аі, ІГ-
гиегѳ, Т. шасЫпагі жгитпаз) —
налегать, нападать.
61, 4 доколѣ ндлежнтё (А. «на-
падаете», Т. іпасЬіпаЪііпіпі авгипі-
паз, С. будете налегать) нд чело-
вѣкд.
НЯАОЖИТИ (ё-^ЗяХХеі'л ехіеп-
ііеге, Т. ргоДсеге) — наложить:
простереть.
ё-$аХХеіѵ переводится также (см. вы-
ше): <возложпти>.
107, 10 нд шлёю ндложй
(А. «повергу», С. простру) сд-
пбгя АІбй.
МААПЛТП (гѵгесѵесѵ, іпіепіе-
ге, Т. айсііісеге)—натягивать, на-
прягать.
переводится также (см. ниже):
<напрягатп>.
10, 2 грѣшницы НАЛАКОШД (С.
натянули) л^кя. 44, 5 й ндлацьі
(А., Т. и С. нѣтъ).
НёЫАЦДА,-ЖИ (ёѵтеіѵшѵ, іп-
іепіепз) — натягивающій, напря-
гающій.
НДМДСТИТН
217
НДПОЛНИТИСА
77, 9 ндлацдюці€ (А. «противо-
псшедшіи», Т, аггоагі, С. во-
оруженные) и СТрѢлАЮЩС л1?ки.
НДД/&ТИТИ (Хшхі'ѵеіѵ, ішріп-
§иѳге)—намащать: натирать, на-
мазывать мастью.
Хигаіѵеіѵ переводится также (см. ниже):
«умѣстити».
140, 5 елей же грѣшндгш дд
не ндмдститз (А. и С. «повре-
дитъ», Т. іггіінт іасіаі) главы
МОСА.
НАЛІП, НШ см. А1Ы.
НЯНЬ см. ОНЪ.
«навь» (предлогъ «на»4-старинвая ф.
вин. п. ед. ч. муж. р. личнаго мѣстоиме-
вія «вь»)—вин. и. ед. ч. муж. р. личнаго
мѣстоименія «онъ».
НАПАДАТИ (іта.тс(іѵсеіч, сабегѳ,
Т. ассііегѳ, (іорсеге, іггнѳгѳ; ікі-
ті&ёѵаі, іггиегѳ) — нападать, на-
пасть.
стгггіВеѵаі переводится также (см. вы-
ше): «возложити».
15, 6 оужл ндпддошд (Л. < на-
до», С. прошли) мй ва держав-
ника мойуя. 54, 5 ндпддё (А.
«нападоша», Т. ассійппі, С. на-
пали) нд ма. 58, 4 ндпддошд
(ётеЭеѵто, А. И С. «собираются»,
Т. сопѵепінпі) нд мл». 68, 10
ндпддошд (С. падаютъ) нд ма.
77, 28 ндпддошд (Т. бѳ)ісіеп8,
С. повергъ) посредѣ стднд нуя.
104, 38 ндпдде стрдуя йуя нд на.
НАПАДАЙ»,-ЛИ (аітталі&ёріе-
ѵос, сігсішкіапз) — нападающій.
3, 7 шкреста ндпд'ддюцшуа (Т.
Зназ сігситбізрозиегші, С. опол-
чились) нд, МА.
НАПАД6НІ6 (то аоігтпхорл, іп-
снгзнз) — нападеніе: случай, не-
счастье.
ой[лт:т<ир.а переводится также (см. ни-
же): «срящь».
90, 6 ш ндпддёніА (разночт.
къ: ш срХцід, А. «тли», Т. Іпѳ,
С. заразы).
НАПААТИ (топ'Сеіѵ, роіаге,
Т. роіиш ргавЬеге)— попть.
См. ниже: «напоити».
103, 11 ИДПДАЮТЯ ВСА звѣри
С^ЛПЫА. Г с
НАИАААц-АН (тготіСшѵ, гі^агіз,
диі іггі§аі)— напояющій.
103,'13 НДПДААЙ горы.
НАПИСАНЪ (еууратгтос, соп-
зсгірЬіз, Т. зсгіріпз) — напи-
санный.
149, 9 сотворити ва нііуя
с^дз ндпйсднз.
НАИНОАТНПА (урі^еа&ае, зсгі-
Ьі, Т. сопзсгіЬі, всгіЬі) — напи-
саться: быть написану, записану.
переводится также (см. ни-
же): «писалу быти».
68, 29 дд не ндпнш^тсл. 101,
19 дд ндпншетсА сіе вз родя йня.
138, 16 вз кнйзѣ Твоей всн нд-
ПНШ^ТСА.
НАПИТ АТИ (ф<о|і (^есѵ, сіЪаге)—
напитать, накормить.
79, 6 ндпитдешн ндсз. 80, 17
й ндпитдДО. питалъ бы) нуз.
НАПОИТИ (тотіСеіѵ, роіаге,
аАащпагѳ, роінпі багѳ, Т. ЬіЬѳпсІиш
йатѳ, роіит ргюЪегѳ, ЫЬѳпіиш
ргюЬегѳ)—напоить.
Си. выше: «напаяти».
35, 9 потокомз слддостн Твоса
ндпоншн а. 59, 5 ндпоіілз есй
идея. 68, 22 нляойшд ма оцтд.
77, 15 напой а. 79, 6 ндпоншн
ндез слеадми вз мѣр^.
НЯИОАНИТИСА
ітріѳгі, геріегі, Т. ріепнт еззе;
•тсХіЗробз&аі, геріегі, Т. ріепшп
еззе)—наполниться: быть нолну.
гьЦ&ггЭ® и -ХцроЗайа: переводится
также (см. выше): «исполнитпся».
направити
218
и а с л а д и т и сь
37, 8 льдвіь лаоь наполнишась
(С. полны) поруганій. 64, 10
рѣка Ііжіь наполнись (етгХт^рш&т],
С. полонъ) вода. 122, 4 напол-
нись (Т. заіигаіа езі, А. «насы-
тися», С. насыщена) дѴшл наша
поношёніь.
НЛШМШ1ТП (ха-го&бѵесѵ, йігі-
§’еге)—направить.
хатеоЭбѵеіч переводится также (см.
выше): «исправити».
118, 133 стшпьі лаоь направи
(Т. івзіііпе, С. утверди).
НЛПРДВ/іАтіЮД (хатор&об-
а&аі, йігі^і)—направляться.
118, 128 ко всѢ’лай заповѣделдй
Твоіілай направлюсь (А. «истин-
ныя вмѣняхъ», Т. гесіа а^нозсо,
.С. признаю справедливыми).
НДПРЛГДТИ (іѵтеі'ѵгіѵ, іепсіеге,
іпіеініеге, Т. аййпсеге, ііііепсіеге)—
напрягать, натягивать.
Елгге-ѵЕ’ѵ переводится также (см. выше):
< наляпати >.
7, 13 лѣъ’л Свой иапрьжё. 36,
14 напрьгоша л^кй свой. 57, 8
папрьжётй л^кй Свой. 63, 4 на-
прьгоша л^кй свой.
НЖ-ІІІІІ (Iтсіхакеіа&ас, ѵоса-
ге)—наречь: назвать.
йііхаДеізЭа! переводится также (см. ни-
же): «призвати», «прпвывати».
48, 12 нарекоша (С. называ-
ютъ) йлхена своь^на зсл\льуй-
ІИР11ЦДА,-АЙ (хакшѵ, фіі
ѵосаі, Т. ѵосапз)—нарекающій:
называющій.
146, 4 всѢлай илай йласид нари-
цаьй (С. называетъ).
ШІСЛДІІТП (хатасротебгіѵ. р]ап-
іаге; сротебеіѵ, ріаніаге)-—-наса-
дить.
43, 3 насадила (х.) ь есй.
79, 9 насадила—»-^сй (х.). 79,
10 насадила-»—есй (х., Т. Гесегазщіе,
пѣ а^егеі, С. утвердилъ). 79, 16
насади десница Твоь. 103, 16
йуже есй наелдйлй. 106, 37 на-
садйша (С. насаждаютъ) вінограды.
(6 сритгбаас, дпі
ріапіаѵіі, Т. ріапіаіог)—насадив-
шій.
93, 9 нлсаждёй оууо.
НЖЫЖДбНЪ (тсе^и-геэрёѵос,
ріапіаінз)—насажденный: поса-
женный.
1, 3 древо насаждёное при йсуо-
діщіиуй водй. 91, 14 насаждёни
вй ДОЛЛ& Гдни.
НДСвіПІТИ (хатазхтдѵобѵ, іпѣа-
Ьііаге; хатоіхгіѵ, соііосаге, Т. ІіаЪі-
іаге)—населить, поселить.
-/.атзахт^ойѵ, ѵ-атазх^шааі переводится
также (см. выше): «вселити», «вселитися»,
«вселятпся» п (ниже) «привитати».—
хэтоіхеіѵ переводится также (см. выше):
«вселити», «вселитися», «вселяти», «все-
лятисл», «жити» и (ниже) «паселяти».
36, 3 паселй (С. живи) землю.
106. 36 паселй ((’. поселяетъ)
тл.ааю алчѣі|іыь.
1Ы06/ПІТ1ЮЛ (хято'.хЕІзОас,
йішіаіпт еззе)—быть паселену.
92 (въ надп.) внегда населись
зелАль (А. и Т. нѣтъ, С. насе-
лена').
НДС6/1АТП (хятогхгіѵ, інЬаѣі-
іаге)—населять.
хатоіхЕи переводится также (см. выше):
«вселити», «вселитися», «вселяти», «все-
лятпея», «жити», «населити».
28, 10 Гдь потопй насельеті
(А. «сѣде», Т. зейеЬаі, С. воз-
сѣдалъ).
НЛОЛЛДИТИСА (хататро^Зѵ,
(Іеіесіагі, Т. оЫесіаге зе; тёртеа&аі,
(Іѳіесіап)—насладиться.
тёр-ЕаЭа: переводится также (см. вы-
ше): «возвеселитися».
। 36, 4 насладись (х., Т. сопййе,
| С. утѣшайся) Гдсви. 36, 11
ІІДСЛЛЖДЛТИСЖ
219
ндста пити
ІІЛСЛДДЖТСЖ (х.) ш множествѣ мнрд.
67, 4 цл ндслдджтсж (А. «взы-
граютъ», Т. ^аисіепі, С. востор-
жествуютъ) вх веселіи. 118, 14
нл пѴтй свидѣній Твойр нделддйу-
сж (А. «веселюся», Т. ^аікіео, С.
радуюсь).
нделджд лтію а ,
йиісе сареге)—наслаждаться.
54, 15 нделджддлеж ч-есй (А.
«сладцѣ сообщахомъ», Т. йиісе
іпіѣатиз, С. раздѣляли) со мпбю
водшенл.
НДМѢДИТП (хЦроѵоресѵ, Ьгв-
гесіііаге, роззііегѳ, Ьаегесііѣаѣе асдиі-
геге, Інегесіііаѣе роззіеіеге, Т. іівеге-
сШагіо дитс роззіеіеге; хягахЦрочо-
[іт(ааі, ха-ахЦр&ѵо|іеТѵ, Ііаогесііѣаѣе
сареге, ікегееіііаге, Т. )иге Ьаогееіі-
іагіо роззіеіегѳ, роззеззіопеш ЬаЬе-
ге)—наслѣдовать.
•лага/Лт;роѵои.еіѵ и /'Л^рсчср.'Ъ переводит-
ся также (см. ниже): «наслѣдовати».
24, 13 сѣмж егш ндслѣдитх
Землю. 36, 9 тіи ндслѣджтк зем-
лю. 36, 11 крбтцын же идслѣджтг
Землю. 36, 22 Бллгословжірін вгб
ндслѣджтл землю. 36, 29 првницы
же ндслѣджтк зелллю. 36, 34 нд-
слѣдиши (хятахХ.) землю. 43, 4
не во мечёмя своіілѵл пделѣдииіл
(С. пріобрѣли) зелллю. 68, 36 й
идслѣджтг. 81, 8 іакѵѵ Ты ндслѣ-
диши (хатахХ.) во всѣр гдзыцѣ^а.
82, 13 дд ндслѣднмг (С. возь-
мемъ во владѣніе) севѣ стйлнціе
Ііжіе.
М0Л11ДІ6 (г; хктдроѵориа, Ьгеге-
еіііаз, Т. роззеззіо)—наслѣдіе.
х)^рочо|ліа переводится также (см. вы-
ше): «достояніе».
32, 12 нзврл ндслѣдіе Севѣ.
НЛСЛЪДОйЛТИ (хагахЦрочо-
реіѵ, роззіеіегѳ, Т. роззіеіеге Ьаеге-
(ѣіѣагіо )иге; хЦроѵор.еіѵ, Ъіогесіі-
іаѣе аецпігеге, Т. роззіеіеге)—на-
слѣдовать.
7.атагЛт|рО'<о;ле1ч и •Дтцроѵор.еіѵ переводит-
ся также (см. выше): «наслѣдити».
104, 44 й тр^дьі людій нд-
слѣдовдшд (хатехХ.). 118, 111
ндслѣдовду?» (С. я принялъ какъ
наслѣдіе) свидѣ'ніж Твож.
НДМТіДСТЙХА,-АЙ (хЦроѵо-
іхшѵ, диі Ьавгейііаіеш сопзедиііиг)—
наслѣдующій.
5, 1 ч) ндслѣдств^юціелѵА (А.,
Т. п С. пѣтъ).
ПЛСТЛ1111ТІ1 (68т)уеіѵ, еіесіисѳге,
(іігі^еге, Т. еіееіисеге, Дисеге; зир-*
ЗдЗаСеіѵ, іпзігпеге, Т. Досеге)—
наставить: направить, руководить,
путеводить, водить.
бЦ-'еІѵ переводится также (см. ниже):
«провести».
5, 9 ндстлви (С. путеводп) мж
прдвдою Твоею. 22, 3 ндстдвн
(С. направляетъ) л\ж нд стези
прлвды. 24, 5 ндстдвн (С. на-
правь) мж. 24, 9 ндстдвнтл (С.
направляетъ) кршткіж нд с^дь.
26, 11 ндстдвн мж нд стезю прд-
в^ю. 30, 4 ндстлвнши (С. води)
МЖ. 31, 8 ІІДСТДВЛЮ (а'эрф'.[3а>) тж
нд п^ть сей. 42, 3 тд мж нлетд-
вистд (С. да ведутъ). 44, 5 нд-
стдвитк (С. покажетъ) Тж ди'внш.
59, 11 или кто ндстдвитх (С.
доведетъ) л\ж до Ід^меи. 60, 3
ндстдвнла мж ?сй. 66, 5 газьіки
нд земли ндстдвиши (С. управля-
ешь). 72, 24 совѣтом'л Твоймл
нлетд'пнлг мж есй (С. руководишь).
76, 21 ндстдвнллч-есй (С. велъ).
77, 14 ндстдвн (С. велъ) ж шила-
кома во дни. 77, 53 ндстдвн
(С. велъ) ж нд оуповдніе. 77, 72
ндстдвилк ж есть (С. водилъ). 85,
НДСТДВЛЛЛ
220
научити
11 настлви лал, Гдн, нд п^ть Твой.
89, 16 настлви сыны йр. 105,
9 настлви (разночт. прсведё, С.
провелъ) л в» всзднѣ. 106, 7
настлви (С. повелъ) 8 на пѴть
правя. 106, 30 настлви (С. при-
водитъ) л. 107, 11 ктонаста-
вить (С. доведетъ) л\л до ід^ласп.
118, 35 настлви (С. поставь) лал
нд стезю заповѣдій Твойр. 138,
10 р^'кд Твол наставить (С. по-
ведетъ) лдл. 138, 24 настлви (С.
направь) лал нл пКть вѣчень. 142,
10 Дуя Твой блгій наставить (С.
да ведетъ) лал на сзеллліо прдв^.
ИЛОТЛНДД1Д1 ,-ГііЙ (6от;уйѵ, йе-
йпсепз, Т. сіисіог)—наставляющій:
водящій.
79, 2 ндстлвлллй (С. водящій)
іаііш овча Ысифд.
НЯСТШІТП (І^Зяіѵгсѵ, ат-
Ьиіаге, Т. іпсесіеге)—наступить.
ё-іраіѵеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «иэытіі •,
90, 13 пл аспіда н васіліска
наступити.
НДСЪ саі. /ІПіІ.
ПД0ЫТІ1ТІІ (уортаСеел 8аіп-
гаге, заііаге; гр.-'.-кауяс, заіигаге,
Т. заііаге)— насытить.
ё;ллі<т).зѵаі переводится также (см. вы-
ше): «исполнити», «исполнити» и (ниже)
«насытптпся».
80, 17 ш кдлАене ласдд ндсытн
йр. 104, 40 улѣвл невеснагш на-
сыти (ё'>г-Хт]агѵ) л. 106, 9 на-
сытила есть д^'шѴ тціЧ. 131, 15
нйіуыл ргш насьіір^ улѣѣы.
Н/1СЫТПТІЮА '(-/ортяСгоВя-,
ваіигагі, заііагі; ёц-'.-Хяѵяц заіи-
гагі)—насытиться: быть сыту.
ёіллі-/.аѵа: шреводптся также (см. вы-
ше): «исполнити», «исполняли», «насы-
тити».
16, 14 насьітишасл сыншвь.
16, 15 ндсыі|і\’сл. 21, 27 іі на-
СЫТЛТСЛ (грпгЦай.). 36, 19 во
; дне'уь глада ндсытлтсл. 58, 16
I аіре ли же не ндсытлтсл. 77, 29
й ндсытишасл (іѵе-Х.). 103, 13
ш плода дѣля Твойуь ндсытитсл
зелалл. 103, 16 ндсытлтсл древа
ПШЛЬСКДЛ.
ІІДСЫЩЯіА ,-ГМІ (=[А7П7ГХШѴ,
диі заііаі)—насыщающій.
I ёиг'плшѵ переводится также (см. вы-
ше): «исполняя».
147, 3 насьщіалй тл.
Н/ЮНАТН (а-гсресѵ, зепііпатѳ,
Т. сопзегеге)—сѣять, засѣвать.
106, 37 й ндсѣлшл села.
итяХ-Аіі 'ояахшѵ, йо-
сепз, ещі іосеѣ)—научающій.
Віоііхшѵ переводится также (см. пиже):
«уча».
17, 35 научали рѴцѣ лаой нл
врань. 143, 1 нл’ьчллй р\цѣ лаоіі
пл ополченіе.
Н/ІА'ЧЧНК-) (т] йійяр;, (Іосігіпа,
Т. (іосеікііпп)—наученіе.
59, 1 вя плаченіе (С. для
изученія).
ІІіП'ЧПТН (о'Зяяхеіѵ, (Іосегѳ)—
научить, наставить.
| 17, 36 наказаніе Твое то лал
і наѣ’чйть (А. «увеличиваетъ», Т.
і аеіаи^еі, С. возвеличиваетъ). 24,
| 4 нд^чй лал. 24, 5 на)?чй лал.
! 24, 9 наЪ’чйть кршткіл пХ’телАь
' Свонлаь. 33, 12 страу^ Гдню на-
і Ѵч)і влеь. 50, 15 нд^ веззлкшн-
! ІІЫЛ П^Т(5ЛАЬ Твойлаь. 70, 17 нд-
^чйль (С. наставлялъ) лал сой.
93, 12 и) закона Твоегш па^чйши
і (С. наставляешь) ?г6. 118, 12
I на\’чй ЛАЛ ШПрдВДЛНІ?ЛАЬ ТвОИААЬ.
118, 26 на\’чй лал шправдані^лАЬ
. Твойлаь. 118, 64 шправданІ^ДАЯ
Твойлаь нд^чй лал. 118, 66 нд^чй
лал. 118, 68 на^чй лал ш’правда-
НД^ЧНТИСА 221
Н Д Ш а
нТслгл Тноіілал. 118, 108 с^двалла
Твойлал нлЪ’чіі ллл. 118, 124 нд-
^чй лаа. 118, 135 пд^чй лаа
шпрандаіііелАа Твойлал. 118. 171
ііазчйши лаа іѵправлд'нц-ЛАа ТвонлАа.
131, 12 ндМ а. 142, 10 нд^чй
ЛАА творити волю Твою.
НД^ЧЙТИСА (рераіЪрсёѵаі, р.а-
ОеТч, [іаѵіНѵга&аі, (іізсеге) — на-
учиться.
Р-а&еЬ? переводится также (см. выше):
«навыкнути».
118, 7 внегда нд^чйти лаи са
(С. поучаясь). 118, 71 да на-
йч^сл шправданіелАЛ Твоіілай. 118,
73 нліІ'ч^са 3 а П ОВІІДСЛАЛ Т ВОІІЛАЙ.
ІМЧЛЯО (ті ар/т;, іпііііип, ргіп-
сірішп, Т. сарпі) начало.
ада переводится также (см. выше):
«владычествіе».
76, 12 іюлаап^ (ѵ начала (С.
древнихъ, Т. апіііріііаіо) чудеса
Твоа. 101, 26 вл началѣул (С.
въ началѣ) Тьі, Гди, зе'лллю осно-
вала есй. 109, 3 съ Тобою начало
(А. < людіе Твоп», Т. рорнінз Тинз,
С. народъ Твой). 110, 10 начало
прслАрости страр Гдень. 118, 160
начало (С. основаніе, Т. ргюзіапііз-
зітиіп) словеса Твойуа истина.
136, 6 нл началѣ (С. главѣ, Т.
сарпі) всссліл лаосгм).
НДЧДТИ (аруеа&ае, соврете;
ё^аругаііаі, ргаесіпеге, запѣвать,
Т. ассіашаге)—-начать.
76, 11 нііѣ начауа (Л. «се
болѣзнь моя», Т. іпГігтаге те
ізіпсі, С. вотъ мое горе). 146, 7
ндчнйте (С. нойте) Гдеви во йсповѣ-
ддніи.
НДЧДТОКЪ (Д атсаррі, ргіті-
ііае, Т. ргіпсірінт) — начатокъ,
начатки.
77, 51 начатой (С. начатки)
I всАкагш тр^да йр. 104, 36 на-
; чатока (С. начатки) велкагш трѴ-
, да йуа.
ІКІЧППіПІІе (то ё-іДоеоііа,
। зішііит, аііпѵепііо, йезійегінт, Т.
теа §езіа, асііо, Гасіпт) — дѣло,
дѣяніе, поступокъ.
і 9, 12 возвѣстйте во газыцѣуа
I начинаніе (С. дѣла) ^гш. 13, 1
I шліерзіііилса ва начшіа'ніиуа (С.
I дѣла). 27, 4 по л^кавстив начи-
наній (С. поступкамъ) йр. 76,
13 ва начинаиіиул (С. дѣяніяхъ)
Твои'уа поглѴлалю'са. 80, 13 іѵпѴ-
। стйул а по начпнапіслАл (Т. зен-
I іепііа, С. упорству) ссрде'цл йуа,
! пбіідѴта нл пачііііапіііуа (Т. ргаѵіз
СО118ІИІ8, С. помысламъ) снон'уа.
; 98, 8 лаціла па вса начішаііІА (С.
;уі>ла) йуа. 105, 29 раздражйша
бгб ва начинаіііиуа (С. дѣла-
! ми) свойуа. 105, 39 сов.аѴдйпіл
I ва начііна'ніир (С. поступками)
свойр.
НДШЪ т((и.гтгро;, позіег)
—нашъ.
т]аётеро; встрѣчается однажды (34, 14).
і 8, 2 Гдь наша. 8. 10 Гдь
паша. 11, 5 лдьікл нашл — —
оустньі паіііа. 17, 32 развѣ Кга
папіегш. 19, 6 Іігд іідиіегш. 19.
8 Бга нашегш. 21, 5 отцы наши.
32, 20 дііша же наша-------------зд-
цпітитель наша. 32, 21 сердце
наше. 34, 14 вратіі нліііел^ (т]не-
-ероѵ, А. «моему», Т. тіііі, С.
мой). 34, 21 очи наши. 34, 25
д^шй нашей. 39, 4 Нгі? нашеліѴ.
43, 2 оушйлаа нашилАа (С. своими)
------отцы наши. 43, 6 врагй
нашл. 43, 10 ва ейлауа пашиуа.
43, 11 при вразѣуа нашиуа (Т.
и С. нѣтъ). 43, 13 и не бѢ
ЛАнбжество ва восклицаніиуа нашиуа
и л ш а
222
НДЮ-ДНа
(В. еогит, А. «и не умножилъ
еси цѣны ихъ», Т. еѣ поп аихі- :
зѣі гет ргеіііз еогит, С. н не і
возвысилъ цѣны его). 43, 14 !
сосѣдшлаа ндшыма. 43, 19 сердце
ндше-------ст^зй наша. 43, 21
Бга нашегш--------р^кн ндша. 43,
25 ниіретй ндш^ й скбрвь наш^.
43, 26 д^шд ндшд------------оутровд
ндша. 45, 8 зАст^вника ндша (А.
«намъ», Т. поѣіз). 45, 12 зд-
ст^пника наша (А. «намъ», Т. по-
Ьіз). 46, 4 под ноги ндша. 46,
7 БіЛ? на'шела^ (А. и Т. нѣтъ)—
—Цре'ви ндшелЛ7. 47, 2 Бгд на-
шегш. 47, 9 Бгд нашегш. 47,
15 Бга наша. 49, 3 Бга наша.
59, 12 ва сйлдуа ндшиуа. 61,
9 поллоірника ндша (Т. поЬіз, С.
намъ). 64, 4 нечестіе ндшд. 64, і
6 Спснтелю на'ша. 65, 8 Бгд нд- !
шего. 65, 11 на уректѣ ндшелаа. ,
65, 12 нд главы ндша. 66, 7 [
Бже іілнгл. 67, 20 сннііі нашііул I
(С. насъ). 67, 21 1іІ7. наша (Г.
поѣіз, С. для насъ). 73, 9 зна-
ченій иашиуа (разночт. къ: зналае-
ніа нуа, въ нѣк. сп. аэтйѵ). 73,
12 Брь на'ша (А. и С. «мой», Т.
шеиз): 75, 12 БгѴ ндшеллѴ (В. ।
и Т. ѵезіго, А. и С. «вашему»), :
76, 14 Бга наша (А.иС. нашъ,
Т. нѣтъ). 77,3 отцы наши. 77,
5 отцелаа ндшылха. 78, 4 сосѣ-
дшлда нашылаа. 78, 8 нлшиуа (Т.
нѣтъ, С. нашихъ) Беззаконій. 78,
9 Спснтелю наша----------грѣуй нд- 1
ша. 78, 10 пред бчи'лдл ндшимл.
78, 12 сосѣдшлаа ндшылаа. 79,
7 сосѣдшлаа нд'шылаа, й врдзй на-
ши. 80, 2 поллбірннкі? нлшелй?. ;
83, 10 злцпітниче наша. 84, 5 .
спній нлшиуа. 84, 10 въ землю 1
нлш'і. 84, 13 зелллА наша. 88, !
18 рога ндша. 88, 19 ПрА на-
шегш. 89, 8 везздкшніА ндшд —
— вѣка ндша. 89, 9 дніе наши.
89, 10 лѣта ндша---------лѣта на-
шиуа. 89, 15 дни ндша. 89, 17
Бгд нашегш-------р^кь ндшиуа—
— р^ка ндшиуа. 91, 14 Бгд нд-
шегш. 91, 16 Бга наша (А. и С.
«моя», Т. теаш). 93, 23 Гдь
Бга ндша (разночт. къ: Гдь Бга).
94, 1 Спснтелю ндшеллѴ. 94, 7
Бга ндша. 97, 3 Бга нашегш.
98, 5 Ега нашего. 98, 8 Бже
ндша. 98, 9 Бгд нашего-----------
Бга на'ша. 99, 3 Бга ндша (В.,
А., Т. и С. нѣтъ). 102, 10 по
веззаконіелда ндшылда. 102, 12
веззАкшніА ндшд. 102, 14 создл'-
ніе наше. 104, 7 Бга ндша. 105,
6 со отцы нлшіілмі. 105, 7 отцы
наши. 105, 47 Бже ндша. 107,
12 ва сйлдуа на'шиул. 107, 14
нрагй папіА. 112, 5 Бга ндша.
113, 11 Ііга же ндша, 114, 4
Іігл наша. 117, 23 но очесѣуа
пашнуа. 121, 2 ноги ндша. 121,
9 Бгд нашегш. 122, 2 очи ид-
ти ко Гд^ Бгѣ? ндшелл^. 122, 4
дѴшл ндшд. 123, 4 д^шд ндша.
123, 5 д^шд наша. 123, 7 $-
шд ндшд. 123, 8 пблаоірь нлшл.
125, 2 оустд наша, й жзыка
наша. 125, 4 плѣненіе ндше.
133, 1 Бгд нашегш (А. и Т. нѣтъ,
С. нашего). 134, 2 Бга нашегш.
134, 5 Гдь ндша. 135, 23 во
слдирсніи нлшелаа. 135, 24 ш врд-
гшва ндшиуа. 136, 2 органы на-
ша. 146, 1 Бгови нлшелаѣ’. 146,
5 Гдь ндша. 146, 7 Бгови нд-
шел^.
НИ’Ѳ’ДНЪ (б Цаііач, ХаіЬап,
съ Евр. «данный Богомъ», или
«дарователь») — извѣстнѣйшій
небесный
223
Н б Б р С !|І 11
пророкъ во времена Давида и
Соломона.
50, 1 Пд-ѳ-днѴ пррбкѢ.
пжепыи (то5 оораѵоо, соеіі;
ётсоораѵюс, соеіезііз)—небесный.
8, 9 птицы невеспыл. 49, 11
ПТИЦЫ НСЕеСНЫЛ (А. «горнюю»,
Т. топііпш, С. на горахъ). 67,
15 внегдд рдзнствитй ІІбный (’Е--
сира'л, А. и С. «Всемогущій», Т.
Ошпіроіевз). 77, 24 рѣка пе-
БбСНЫЙ ДДДб ИЛАЙ. 78, 2 птйцлли
НСБеСНЫЛЛЙ. 90, 1 Бгл ІІБНЛГШ (А.
и С. «Всемогущаго», Т. Отпіро-
ѣепѣіз). 102, 11 по высотѣ не-
вёснѣй (С. небо). 103, 12 птицы
певёсныл. 104, 40 ѵлѣвл іісвёсіід-
гш. 135, 26 БгѢ пбііолуѴ (Т.
соѳіогит, С. небесъ).
ІІ61ШГ11 (оои сгрЭб;, поп
Ьопиз)—недобрый.
35, 5 прсдстл велколлѣ’ пѢтй
НбБЛДгѴ.
ПСБ О (б обраѵб;, соеіиш)—
небо.
2, 4 живый на ііБсѣуа. 8, 2
превыше нбсй. 8, 4 оузрю невесл.
10, 4 НД НЕСИ прто'лй Сгш. 13,
2 сй ііксе принйче. 17, 10 при-
клони іібсд. 17, 14 возгрелѵѣ сй
ііБсе. 18, 2 ііевеса повѣдлюта сла-
вѢ Бжію. 18, 7 ш крлл пспесё
-----до крлл невесе (А. и С. «ихъ»,
Т. еогшн). 19, 7 сй нвсё стлгш
Свосгш. 32, 6 невесл оутвердй-
шлел. 32, 13 съ пвее призоѣ.
35, 6 нд іібсй лить Твол. 49,
4 прнзовёта ново. 49, 6 возвѣ-
стлта іібсд правдѣ Сги). 52, 3 сй
пвсё принйче. 56, 4 посла сй нвсё.
56, 6 вознесйсл нд нвса, Бже.
56, 11 возвслйчисл до нбсй лить
Твол. 56, 12 вознесйсл нл нбсл,
Бже. 67, 9 невесд кднѢшд. 67,
34 возшёдшеллѢ нд ибо нвее. 68,
35 дд восувлллта Сго нвса. 72,
9 положйшд пд певеей оустд свол.
72, 25 что во л\н есть на нбсй.
75, 9 съ нвсё слышана. 77, 23
двери невесе швёрзе. 77, 26 воз-
двйже юга са невесе. 79, 15 при-
зри са нвее. 84, 12 правда сй
нвее принйче. 88, 3 нд іівсѣуй
оуготбвитсл истина Твол. 5’5’, 6
йсповѣдлта іібсд чудеса Твол.
12 Твол сѣть невесд. 88, 30
дпіе ііёвд. 88, 38 свидѣтель пл
неси. 95, 5 Гдь же іісбссд сотво-
ри. 95, 11 дл возвеселлтсл іібсд.
96, 6 возвѣстйпіл іібсд правдѣ
ЬТш. 101. 20 съ нвее па зёл\лю
прпзрѣ. 101, 26 дѣла рѣкй Твоею
сХть іісбссд. 102, 19 пл іібсй
оуготовд пртбла <3вбіі. 103, 2
простирали нс'бо ганш кожѣ’. 106,
26 восубдлта до нбве'сй. 107, 5
вёліл веруѣ нбсй лить Твол. 107,
6 вознесйсл нд нвса, Бже. 1.12,
4 над пвсьі еллвд Угш. 112, 6
нд нбсй. 113, 11 Бга же нлшй
пл неси и па зелий. 113, 23 со-
твбршеллѢ ново іі зелию. 113, 24
нео нвее Гдеви. 118, 89 слово
Твое' препываста па нбсй. 120, 2
сотвбршлгш нсЕо и зе'лию. 122,
1 жнвѣщеліѣ нл іібсй. 123, 8 со-
твбршлгш нёво и зелию. 133, 3
сотворйвый нс'бо и зелию. 134, 6
нд іібсй. 135, 5 сотвбршсллѢ не-
весл рдз^діолѵ/і. 138, 8 аще взы-
дѢ нл ибо. 143, 5 Гди, преклонй
іібсд. 145, 6 сотвбршлго нёво й
зелию. 146, 8 шдѣвлюціеллѢ нёво
ШБлдкіі. 148, 1 увдлйте Гдд са
нбсй. 148, 4 рдлііте вго, іібсд
нбсй и вода, гаже превыше нсбссй.
148, 13 пл іібсй.
Н^БРбЩГі (А-обох'ііоКгіѵ, ге-
не вѣдѣніе
224
н е з н а я
ргоЬаге, Т. зрегпеге)— пренебре-
гать, презирать, отметать.
117, 22 неврегбшд (А. «пре-
псбрегоша», Т. зргеѵегапі, С.
отвергли) зижд^ріи.
Н^ІІ'ІіД’ІіНІб (і] йроіа. і^по-
гапѣіа)—певѣдѣпіе: незнаніе.
24, 7 невѣдѣнія (А. и С. «пре-
ступленій», Т. (Іеѣесііоппш) мо-
егѵ) не полѵыні.
негФ, него см. онъ.
«пегш»—род. п., «него»—впн. и. ед-
ч. муж. и среди, р. личнаго мѣстоиме-
нія «опъ», «оно», съ эвфоническимъ «н>.
негодовати (~роао)пЪ'Сесѵ. !
йѳзріееге, біііззе, ойепзиш еззе, Т.
аЪошіпагі, зрегпеге, Газѣісііо ЬаЪе-
ге; аѵар<іАЛеіѵ, (Іійегге, Т. ехсап-
(Іезсеге)— негодовать: раздражать-
ся, гнѣваться, пренебрегать, гну-
шаться.
21, 25 ниже нсгодовд (С. пре-
небрегъ) молитвы ііифлгш. 35, 5
ш злбиѣ же не нсгодоііа ((’. гну-
шается). <ѴЛ’, 33 іісгс'лоііІѵ.-ь і
(?ей (іѵераХои, С. прогнѣвался) I
ііолмзаішдго Твоего. 34, 10 че-
тыредесять лѢтй негодовала (С.
былъ раздражаемъ) рода тогш.
пеп'кке см. йже.
негоже»—впн. и. ед. ч. муж. и ер. ।
рода относительнаго мѣстоименія «иже», I
«сже», съ, эвфоническимъ «и». I
ІіеДУГЪ (т; чостос, іпГігшііаз,
Т. тогЬпз)—недугъ: болѣзнь.
102, 3 изцѣляюі|ідго вся не-
дуги твоя.
НеіКе (бтгер, ша§із диані, Т.
диат; т), ша^із диаш)—нежели.
переводится также (см. выше): «или»
и (ниже) «нежели». — йгер переводится
также (см. выше): «за», «вад'» и (ниже)
«паче».
51. 5 нежс (□.) глаголати
правдѣ. 83, 11 не'же жити л\й вй
селсніиуй грѣшннчиуа.
нежели (т), дпаш)—нежели.
т] переводится также (см. выше): <или>,
«ложе».
117, 8 нежели надѣятися нл
человѣка. 117, 3 нежели оуповдти
нл князи.,
ІіеЗЛОГіЯ (т; ахах(а, іппосеп-
ѣіа, Т. іпіе^гііаз)—незлобіе: не-
винность, непорочность.
а/.а-ліа переводится также (см. пиже):
незлобіе».
7, 3 по незлбнѣ (А. «невин-
ности», С. непорочности) лгое'й.
25, 1 незлбьою (А. «въ незло-
біи», С. въ непорочности) моею
уодйуь. 25, 11 ііезлбвою (А. «въ
незлобіи», С. въ непорочности)
лгосю уодііуй.
НеЗЛОБННЪ (йхахос, іііпо-
сепз)—незлобивый: невинный, не-
порочный.
24, 21 ііезлбвивін (Л. «незло-
біе», Т. іпісйтйаз, С. непороч-
ность) іі праніи пріілѣпляуѣ’сд
дмгіі.
(т; йхахі'я, іппосеп-
ііа, Т. іпіе^гііаз) — незлобіе: не-
винность, непорочность.
а-лаѵ.іа переводится также (см. выше):
незлоба».
36, 37 урдші незлбкіе (Т. іп-
іе^гипі, С. непорочнымъ). 40,
13 лчене же за иезлбкіе (С. цѣ-
лости) пріяла. 77, 72 оуплсе я
вй ііезлбвіи (С. чистотѣ). 83, 12
Ходяціиуй пезлбвіелѵл (А. «въ пра-
вотѣ», С. въ непорочности). 100,
2 іірехождауь вй незлбкіи (С. не-
порочности).
11СЗНЯА,-ЖП (р] гтершхо);,
цні поп поѵіі, Т. диі поп а§дю-
8сіѣ)—незнающій.
78, 6 пролій гнѢвй Твбй нд
газьіки незплюціыя Тек^.
іі с н с т о и лс и і с
225
Н € Н Л В И С Т € Н 7>
ІІЧІІСТОРиІСІІІе (г} рота, іп-
запіа)—неистовство, сумаше-
ствіс.
-7.9. 5 й неистовленіА (А. і
«уклоняющихся» Т. йесіінапіѳз,
(’. уклоняющимся) ЛШЖНДА.
НеЙ см. ОНЪ.
«исй»—дат. и мѣста, и. жен. р. ед.
числа личнаго мѣстоименія «она», съ
эвфоническимъ <н>.
нейже см. йже.
«нейже»—дат. и мѣстн. п. жен. р. ед.
ч. относительнаго мѣстоименія «яже»,
съ эвфоническимъ <н».
НШЮЧЙЛІХ -+- БЫТИ (Аурес-
ойа&аі, інніііет Тіегі, Т. рнЛіішп '
Гіегі)—сдѣлаться непотребнымъ,
негоднымъ. |
а'/рЕіойзНаі переводится также (см.
ниже): «ііепотребпу быти».
13, 3 ВК^пѢ ІККЛЮЧЙЛУІІ -+- ;
Г.І.ІИІД, I
пежже см. йже.
•пемже»—мѣстн. п. ед. ч. муж. и ср.
р. относительнаго мѣстоименія <иже>,
«еже», съ эвфоническимъ «н».
НеЛЮЦІСПЪ (ізОгѵг^, іпііг- ;
тпз, Т. Іан^нѳГасІиз)—немощный: ;
больный, слабый. I
6, 3 ііолуйл^й дуа, Гди, гакш I
ІІСУУОІ|КИ7( еСЛМі.
ІІЧЛІОЦПі (г; аз&е^еіа, іпйгвп-
іаз, Т. (ІоІог)- - немощь: болѣзнь.
15, 4 ОулМібіОІІІЛСА 1КЛ\ШІ|ІИ
(А. «болѣзни», Т. (Іоіогез, С.
скорби) і’\'7>.
НеЛІУ см. ОНЪ.
«нему» — дат. и. ед. ч. муж. и ср. р.
личнаго мѣстоименія «онъ», «оно», съ
эвфоническимъ «и».
неліхже см. йже.
«немуже» — дат. п. ед. ч. муж. и ср.
р. относительнаго мѣстоименія «иже»,
«еже», съ эвфоническимъ «н».
нёліъ см. онъ.
«немъ»—мѣстн. и. ед. ч. муж. и среди,
р. личнаго мѣстоименія «онъ», «оно», съ
эвфоническимъ «а».
ненавидѣніе (тв |ііа0;,-е0?
или -оо;, ойінш)—ненависть.
Р-Іаос переводится также (см. ниже):
«ненависть».
24, 19 неігавидѣіііелк непрлвед-
НЫЛУй ВОЗНСІІЛВЙдѢшд дуа.
НеНДИЙДТГПі (р.'стеТѵ, осііззе)
—ненавидѣть.
(ііаеЪі переводится также (см. выше):
«возненавидѣти».
10, 5 любай же неправдѣ ие-
ндвидитл свою д^вА. 90, 10 не-
ндвйдитс ЗЛДА.
НеНЛС1ІДА,-АП ([иаш>, ойіепз,
Оиі ойіі, Т. озог, <ріі осііѣ) — не-
навидящій.
17. 13 ш исігаиіідАіііну’л дуа.
17, 41 іісіідвіідаіііыа дуа потре-
біілй е’сй. 20, 9 ікндвіідащыа Те-
Бб. 33, 22 ік-ігавіідАщін првплго
прегрѣигатл. 34, 19 ііснлвйдащіи
луа Анс. 37, 20 оуллнбжишдсА
НіНДвЙДАЩІИ ЛУА. 43, 8 ІКИЛВИДА-
щиуй НДСА ПОСрДЛУЙЛТ, е’сй. 43, 11
нснлвйдаі|ни ндса. 54, 13 нендвй-
дай (С. ненавистникъ) дуа. 67,
2 нендвндАщін его. 68, 5 пенд-
ВіІДАірІИ ДУА т^’пс. 68, 15 дд
ЙЗБЛВ.УЮСА Ш ІІСНДВіІДАЦІИуЛ ДУА.
73, 4 ВОСуВД.УЙіІІДСА ІІСНДВІІДАЩІИ
(А. «вразй», Т. Ьозіез, С. враги)
Та. 73, 23 гордьіііА ікнлвйда-
і]іиул (А. и С. «возстающихъ», Т.
іпзпг^епііиш) Та взбідс вьіпк 82,
3 нендвйдАі|Гін Та воздвигошд глд-
вй. 85, 17 псндвйдАіріи дуа. 88,
24 ненлвйдАі|іыА его повѣжд^.
105, 10 йз р^кй нендвйдАЩиуті.
105, 41 нсндвндаі|ііи йул. 119,
6 С7» Н6НДВІІДАЦ1ИДУІ1 ЛУЙрД вѣр
луйренй. 128, 5 ііепдвііДАщпі Сішил.
138, 21 не ііеігавйдАірыА ли Та,
Гди, возпендвйдѣут».
ненавистенъ (тоб }ы'аоос,
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
15
ненависть
226
неправда
ойіі, Т. ойіозиз) — ненавистный
(ненависти).
108, 3 словесьі ненлвйстными
(С. ненависти) шбыдошд мя.
ПеіІЛНІіеіЪ (то |ііао;,-8ос или
-оо;, осііиш)—ненависть.
иіао; переводится также (см. выше):
«ненавидѣніе».
108, 5 ненависть за возлювлё-
піс мое. 138, 22 совершенною
ненавистію вознснаніідѣуъ я.
ПеЦПіИНХТИСА ' (-Ярр7)аіа-
Сео&аі, Гіеіисіаіііет а^еге, ІіЪеге
а^еге) — говорить, дѣйствовать
прямо, искренно, откровенно.
11, 6 не шбинюса ш нёмъ. 93,
1 Бгл (ѵмірспій не швнн^лса -+-
есть.
НеП/ібДЫ (і] ате"ра, зіегіііз)
—неплодная (женщина, замуж-
няя, порождавшая дѣтей, без-
дѣтная).
<пел.тодове>—р. п«, «пеплодови»—дат.
л., «пеплодопъ» —вин. п.
112, 9 ВССЛЯЛ нсіілбдовь (атгі-
ра'л С. неплодную) въ домъ.
неповиненъ (я&шо;, іппо-
сепз, Т. іипосепз, іпіе^гиз, іппо-
хіиз)—неповинный, невинный.
9,' 29 еже оувйти неповиннаго.
14, 5 мзды на нсновинныул не
пріятъ. 17, 26 съ ложемъ непо-
винными (Т. іпіе^го, С. искрен-
нимъ) неповйнена (Т. іпіе^гиш, С.
искренно) веденіи. 23, 4 неповй-
иенл р\’кама. 25, 6 оумыю въ не-
попйпныуъ (А. «неповинности», С.
невинности) р^цѣ мой. 72, 13
оумьіуъ въ пеповйнныуъ (А. «не-
повинности», Т. шипдіііа, С. не-
винности) р^'цѣ мой. 93, 21
кровь ІІСПОВЙіПІ^Ю шс^дятъ. 105,
38 проліяпіа кровь неповйннЪ’ю.
НеіЮКЛРААСА,-АЙСА (а-5!-
&<Ьѵ, поп сгебепз, Т. геЪеІІіз)—
непокоряющійся, противящійся.
67, 19 нспокаряющыяся (С.
противящихся) еже вселйтися.
ИеИОРОЧеНЪ (йрдвріо;, ішша-
сиінз, зіпе шасиіа, ііпіпасиіаіиз,
Т. іпіе^ег)—непорочный.
14, 2 уодяй непороченъ (Т.
іпіедго, А. и С. «непорочно»). 17,
24 в^д\’ непороченъ съ нймъ. 17,
31 пспорочсн/. и\’ть еп.ѵ. 17, 33
положи непороченъ (С. вѣрный)
п^ть мой. 18, 8 законъ Гдень
непороченъ (С. совершенъ). 18,
14 тогда непороченъ в^д\’. 36,
18 вѣсть Гдь п^тй непорочнымъ.
63, 5 сострѣллтн въ тайіныуъ не-
порочна. 100, 2 пою й разумѣю
въ п\7тй непорбчнѣ. 100, 6 уодли
по п^тй непорбчнѣ (С. непорочно-
сти). 118, 1 слжспи нспорбчніи.
118, 80 в^дн сердце мое непо-
рочно.
непостояненъ ('Ьэтсба-а-
то;, іпіоіогаінііз, неспособный, не-
стерпимый )— непостоянный: не-
остановленный, неудержимый.
123, 5 прейде д^ша наша вбд^>
непостоянною (А. «прегордыя», Т.
знрегЬіззішЕе, С. бурныя).
НеіІОТРеКП^ч-вьітн (аургюб-
стВоа, іппШет Гіегі, Т. рийііиш
Тіегі) — сдѣлаться непотребнымъ,
негоднымъ.
а/реюйоі)ас ПСрСВОДІІТСЯ Также (сМ. ВЫ-
ше): «веключпму быти».
52, 4 вк^пѣ непотреБни-нБыша.
НеіІРДВДД (?) аогхіа, іпідиі-
іаз, Т. іпідиііаз, іщигіа, іпдизѣі-
ѣіа, шепбасіиш, Гаізііаз) — не-
правда, ложь.
7, 4 аіре есть неправда въ ^8-
к$ моею. 7, 15 сё, волѣ неправдою.
7, 17 на перуъ е’гш неправда (А.
неправда
227
неправеденъ
«насиліе», С. злодѣйство) еги)
снйдстъ. 10, 5 люьяй же неправдѣ
(А. ‘беззаконіе», С. насиліе). 16,
3 не шврѣтссж во ланѣ неправда
(Т. поп іпѵѳпіез, С. и ничего не
нашелъ, А. «ниже что обрѣлъ
еси>). 26, 12 й солгд неправда
севѢ (А. «и дышущіи нападе-
ніемъ», Т. еі диі зрігапі ѵіоіеп-
ѣіатп, С. и дышутъ злобою). 27,
3 съ дѣлаюціилаи неправдѣ не по-
гѢвй лаенс. 51, 4 неправдѣ (А.
«пагубы», Т. аегишпаз, С. гибель)
оулаысли языкъ твой. 51, 5 не-
правдѣ (А. «лжу», Т. шѳпіасіит,
С. ложь) не'же глаголати правдѣ.
54. 11 неправда ^Л., Т. и С.
нѣтъ). 57, 3 неправдѣ (А. «без-
законія», С. злодѣянія) рѣки ва-
нія сплетаютъ. 61. 11 не оупо-
влйте на неправдѣ (А. «озлобле-
ніе», Т. орргеззіопі, С. грабитель-
ство). 63, 3 (о ланбжества дѢ-
лаюіриуъ неправдѣ (А. «отъ мя-
тежа дѣлающихъ беззаконіе», Т.
а іитпііиаііопе орегат дапііит
іпіциііаіі, С. отъ мятежа зло-
дѣевъ). 65, 18 неправдѣ (С. без-
законіе) аціе оузрѣр. 71. 14 ш
неправды (С. насилія) іізка'віітъ
дѣшы ііуъ. 72. 6 иідііяіпася не-
правдою (А. «грабленіемъ», С.
дерзость). 72, 7 неправда (А.
«очи», Т. осиіп.ч, С. глаза) нуъ.
72, 8 неправдѣ въ высотѣ глагб-
лаша. 74. 6 не глаголите на Ега
неправдѢ(А. «ожесточенноювыею»,
Т. соііо (Інго, С. жестоковыйно).
81, 2 доколѣ сѣдите неправдѣ (С.
неправедно). 88, 33 неправды
нуъ. 91, 16 нѣсть неправды въ
Нелаъ. 93, 4 возглагблютъ не-
правдѣ (С. дерзкія рѣчи). 118,
29 пѣть неправды (С. лжи) шста-
ви ш лаене. 118, 69 оумнбжнсж
на лаж неправда (С. ложь) гбрдыуъ.
’ 118, 104 возненавидѣвъ вся»къ
пѣть неправды (С. лжи). 118,
128 всякъ пѣть неправды (хбгхоч,
Т. іпісріаін, С. лжи) возненави-
дѣвъ. 118, 163 неправдѣ (С.
ложь) возненавидѣвъ. 139, 2 по-
лаьіслиша неправдѣ (С. злое) въ
сердцы. 143, 8 деснііцл нуъ де-
сница неправды (С. лжи). 143, 11
десница йуъ десница неправды (С.
лжи).
непрліідойлти (й5-.хт, &-
х/рса, іпідне а^еге, йесіреге, іпі-
днііаіеш Гасеге, Т. віеікіасііег а§е-
ге, ітргоЬе ауоге) — дѣлать не-
правду.
аоглеіѵ переводится также (см. пиже):
«обидѣти», «иревреждати».
43, 18 не непрдвдова^олаъ (С.
нарушили) въ завѣтѣ Твослаъ. 61,
10 еже неправдоватн (А., Т. и С.
нѣтъ). 1О-), 6 іісправдовауолаъ
(С. содѣлали неправду).
неіірлпедеігіі іпі-
дииз, ііупзіиз, Т. іпщгіиз, іпі-
цииз) — неправедный, несправед-
ливый.
17. 49 (о лаѢжа неправедна (С.
жестокаго) нзвавиши лая. 24, 19
ііеііавндѣніелаъ неправеднымъ (С.
лютою) возненавидѣны лая. 26,
12 евндѣтеле пеправедніи (С. лжи-
вые). 34, 11 евндѣтеле неправсд-
ніи. 42, 1 ш человѣка неправедна.
62, 12 оуста глагблюціи^ъ непра-
ведная» (С. неправду). 100, 7
глагбллй неправедная (С. ложь).
118, 118 неправедно (С. ложь)
полаышлепіе йуъ. 119, 2 йзвави
дѣшѣ лаою ш оустснъ неправеднымъ
(С. лживыхъ). 139, 1 ю лаѣжа
неправедна (С. злаго) йзвави лая».
15*
неправо дню
228 несмыслсна
139, 4 (у человѣка непрдведныуй
(С. притѣснителей) йзл\й л\ж.
139, 12 л\Ужд неправедна (С.
притѣснителя).
ІВПРЖДПШ (ав-іхше, іпіфіе,
ііцпзіе, Т. Гаізіз де сапзіз)— не-
праведно, несправедливо.
34, 19 врдждУюцГіи лхй непра-
ведна. 68, 5 йзгонжіціи лаж не-
праведна (Т. ітшегііо, С. безъ
вины). 118, 78 неправедна (С.
безвинно) веззаконноваша на лаж.
118, 86 неправедна погнаша лаж.
непреподбБенъ (о&х а™?,
поп запсіпз, Т. поп ѣепі^пиз)—
нечистый, неблагословенный, не-
священный.
42, 1 ш іазьіка непреподбвна
(А. «немилосердна», С. недо-
брымъ).
ШШРОХОДбНЪ (а^ато;, іпѵіпз,
Т. аѵіиз) — непроходный, непро-
ходимый.
62, 2 вй зела.ан пУстѣ й пе-
проубднѣ (Т. Гезза, С. изсохшей).
106, 40 й аѵвлазнн (разночт.
завлУаідатн сотворй) ж по непро-
ѵбднѣн (С. гдѣ нѣтъ путей).
непщевдти (б-оканРаѵегѵ,
зизрісагі, ехізіішаге, Т. (іеДісеге, со-
дііаге; 6-о-теоеѵѵ, зизрісагі; Хоуі-
Сеайаі, гериіаге; тіро^аа'Хез&аі,
ехеизаге, Т. а§ііаге) -—думать,
предполагать, помышлять, счи-
тать.
Хоу^езЯз' переводится также (см. вы-
ше): «вмѣнити», «вмѣняти» п (ниже) «по-
мыслити», «помыпі.іятн», «умыслити»,—
ипоАзиЗі'іеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «вознеищевати» и (ниже) «об'ятп»,
«под'яти», «пріяти».
67, 17 вскУю непціУете (А.
«наскачете», Т. <іе)ісегеіІ8, С. за-
вистливо смотрите). 72, 16 не-
пщевауй (А. «помыслпхъ», С. ду-
малъ) разУ’лаѣтіі. 118, 39
непціева'уй (бкш-тгоаа, А. «боюся»,
Т. геГогшійо, С. страшусь). 118,
ІІУпрестУпающыж непіревауй(ЁХоу.,
А. «отринулъ еси», Т. Гасіз, иі
сеззепі, С. отметаешь) веж грѣ"ш-
ныж зела.ай. 140, 4 непщевдти
(кроср., А. «еже содѣяти», Т.
ай а^ііаінішп, С. для извиненія)
вины ш грѣсііуй.
НбРДЗУЛІЭДІЪ (аабѵЕто?, іпзі-
ріепз)—неразумный: невѣжда.
См. ниже: «неразумпвъ».
75, 6 СЛАЖТОШЛСЖ вей нераз-
Уланіи (А. «крѣпцып», Т. гоЬизіі,
С. крѣпкіе) ссрдцелѵй.
НбРИЗКДІЙБЪ (аабѵЕто;, зіиі-
іиз)—невѣжда.
См. выше: «неразуменъ».
91, 7 й неразУлшвй (С. не-
вѣжда) не разУлѵбетй снуй.
Н6РіШЖШХ-ДП («’^г-
тшѵ, ргаеѵатісапз, отступникъ,
измѣнникъ)—неразумѣвающій.
118, 158 ніідѣуй нсрлзУмѣ-
ваюі|іыж (разночт. ааоѵйвтойѵта;,
А. «развратниковъ», Т. рѳгГійе
а^епіез, С. отступниковъ) й
и стажу й.
НеРЖЯИОРбНЪ (ахратос, ше-
гиз) — нерастворенный (неразба-
вленный), цѣльный.
74, 9 вінд нердстворёнд (А.
«мутнымъ», Т. ІигЬідпт езі, С.
кипитъ въ ней).
НбСЛІЫС/ВЗНЪ (йѵои;, ЗІПІ-
іиз, Т. Ьгиіиз; аѵбтдто;, іпзіріепз)
—несмысленный: неразумный, не-
разсудительный.
48, 11 вкУпѣ бсзУлуснй й не-
слиісленй (аѵоі>;, С. безсмыслен-
ные) поги'бнУтй. 48, 13 приложй-
СЖ СКОТШЛІЙ НССЛДЫСЛСННЫМЙ (А.
«погибающимъ», Т. цшв іпіег-
еипі, С. которыя погибаютъ).
іі е с о д ѣ л а н ъ
229
ниже
48, 21 приложйсА скотшмъ не-
смысл^пнымъ (А. «погибающимъ»,
Т. ^и<г іпіегеипі, С. которыя по-
гибаютъ).
ПОДОДІіДШІЪ (яхатёр-раго;,
ітрегГесіиз)—несдѣланный, необ-
работанный.
138, 16 несодѣлднное (А. <не-
созданпое еще*, Т. шаззаш, С.
зародышъ) моё вйдѣстѣ очи
Твои.
НвСЫТЪ (я-Цатос, іпзаііаЬі-
Ііз)—ненасытный, алчный.
100, 5 й несытымъ (А. и С.
«надменнаго», Т. іпінепіеіп) серд-
цемъ.
ІК'СТЖОіНЪ (яхр6то}іо;, сверху
обтесанный, гирез, Т. захппг аеіа-
іпапііпит)—камень, гранитъ.
113, 8 й несѣкомый (А. и С.
«камень») во источники вшдньіл.
НСФ’О’ЛДІЛЫЬ (той КеербаХеірі,
въ нѣк. сп. -Хі,-Хцх, ХерМЬаІі)
—Нефѳалимовъ (Нефоалима).
Пефоалимъ (съ Евр. «Божія борьіа»
или «Богъ поборникъ»)—сынъ Іакова,
отъ служанки Рахилиной Валлы. Его
именемъ называется цѣлое колѣно и
удѣлъ.
67, 28 кнази Нсб-о-а.млали.
псчестконлти (МЕ"- пп-
ріе §егеге, Т. ішргоЬе аѵегіеге
зо)—быть псчестиву, поступать
нечестиво.
17, 22 не нече'ствовлуъ (О Егд
моегш.
НСЧССТНЕЪ (аяг^тгр, ішріпз,
Т. ітргоЬію)-—нечестивый.
1, 1 не йде нд совѣтъ нечести-
вымъ. 1, 4 не тд'кш нечестйвіи, не
тдкш. 1, 5 не воскре'снУ’тъ нечестй-
віи нл сУдъ. 1, б пУть нечестивымъ
погйннетъ. 9, 6 погйке нечестивый.
9, 23 ішегдд гордйтисА нечести-
вому1. 9, 34 прогнѣнд нечестивый і
I Егд. 10, 5 Гдь йспытдетъ првнаго
й нечестиваго. 11, 9 шкрестъ не-
чести'віи убдАтъ. 16, 9 ш лицд
нечестйвыуъ. 16, 13 йзкави дУшУ’
мою (іі нсчестйндгш. 25, 5 съ
нечестивыми не сад$. 25, 9 дд
не погубити съ нечестивыми (Т.
рессаѣогез, С. грѣшниками). 30,
18 дд постыдатса нечестйвіи. 36,
28 сѢма нечестивымъ потревйтсА.
36, 35 вйдѣуъ нечестиваго (С.
нечестивца). 36, 38 шстаіщы же
нечестйныуъ. 50, 15 й нечестйвіи
къ Тевѣ» шврдтАТСА.
ПСЧССТІ6 (-і] яягргія, ішріеіаз,
Т. (ІеГесііо)—нечестіе.
5, 11 по множссткУ нсчёстіА
йуъ йзрйіііі а. 31, 5 нечестіе (А.
«беззаконіе», Т. ріепапі, С. вину)
сердца моегш. 64, 4 й псчестіл
(С. преступленія) ндшд Тьі шчти-
ши. 72, 6 шдѢашдса непрдвдою
й нечестіемъ своймъ.
НСАСЫТЬ (о тсгХехяѵ,-яѵо;,
реііісаппз)—пеликанъ (птица).
101, 7 оуподог.имсА нежсыти
(А. и С. «пеликану», Т. ріаіезе)
пУ'стыинѣй.
НИ—ни.
Частица эта или пе имѣется въ Грея,
и .Тат. текстѣ, или находится въ соеди-
неніи съ другими.
13, 4 ни ли оурдвУмѣютъ. 15,
4 пи ііолтлнУ же ймснъ йуъ. 33,
21 ІІІІ СДЙІ1Л Ш Іійуъ СОКрУ’шЙТСА.
52, 5 ни ли оурдзУ’мѣютъ. 55,
8 ни ш чесомжс шрйііеши. 80,
15 ни ш чссбмже оуьш враги егш
смнрйлъ ііьіуъ. 88, 34 ни превре-
ждУ во истинѣ /Носи. 105, 7 ни
помАнУ'ша множества млтн Твоса.
105, 11 ни единъ (іі нйуъ ЙзііЫСТЬ.
ниже (ообё, о’кг. пе-
цпе)—пн, и ни.
ниже
230
НИЗЛОЖИТИ
1, 5 ниже грѣшницы вй совѣти
првпыул. 5. 6 ниже прев^д^та вез-
здкишницы пред очймд Твоймд. 6,
2 ниже (|і.) гнѣволла Твойма нд-
клжсіпи меие. 7, 3 не с^ці$ йзвд-
нлжюі|і\’, ниже' (|і.) спдсдюірѴ. 15,
10 ниже ддси гірпвнол^ ТвоелѴі
видѣти йстлѣніж. 18, 4 не с^ть
ріічіі, ниже словесд. 21, 25 ниже
негодовд .молитвы нйірдгш, ниже
ѵѵврдтй лице Овое. 24, 1 ниже (р..)
дд посмѣюта лмі сж врдзй мой.
31, 2 ниже есть во оустѣуа егш
лесть. 34, 25 ниже (р.) дд ре-
к^та. 36, 1 ниже (р..) здвйди
творжціыма Беззаконіе. 36, 25
ниже сѣмсне ?гчі просжцід улѣкы.
36, 33 ниже шс^днта е’го. 37,
2 ниже ([1.) гнѣво.ма Твойма нд-
кджеши мене. 48, 18 ниже снй-
дета са нііма слдвд е’гш. 49, 9
ниже ш стдда твойуа козліѵва.
58, 4 ниже (обтг) везздкбніе мое,
ниже (оікг) грѣуа мой, Гди. 68,
7 ниже (рл;, поп, Т. пе) дд по-
срдмжтсж ш мнѣ. 68, 16 ниже
([л.) дд пожре'та мене глѴвинд, ни-
же (|л.) сведета ш мнѣ ровенника
оуста свойуа. 74, 7 ниже (обта)
ш йсушда, ниже (ооте) ш здпдда,
ниже (оите) (о пѴстьіуа го'ра. 77,
22 ниже оуповдшд. 77, 37 ниже
оунѣрншдсж. 80, 10 ниже покло-
нйніпсж воН? ч^жделй?. 81, 5 ниже
оурлзѣмѣшл. 82, 2 ниже (р..)
оукротй. <5<9, 35 ниже шсквершб.
93, 7 ниже сурдзѣмѣета Бга
Ідкшвль. 102, 9 ниже во вѣка
нрдждѣета. 103, 9 ниже чжрдтжтсж.
108, 12 ниже (р..) дд взлета.
113, 25 ниже вей пизуоджцііи во
дда. 120, 3 ниже (р..) воздрем-
лста. 120. 4 ниже оуснета. 120,
6 ниже л^нл нбірію. 130, 1 ниже
вознесостѣсж очи лдой: ниже уодйуа
ва велйкиуа, ниже ва ди'вныуа пдче
мене. 13і, 17 ниже во есть д^:уа.
143, 14 ниже проубдд, ниже воп-
лж ва стогндуа йуа. 146, 10 ниже
ва льіетѣуа м^’жескиуа влговолйта.
НИЗВЕРГНУТИ (хатаррт^-рбѵа',
аШЛеге, Т. аЪ]ісеге)—низвергнуть.
101, 11 низвергла лдж есй.
НПЗНбРЖбНЪ (хатер^яугѵос,
еіівнз, Т. іпсигѵаінз)—низвержен-
ный.
144, 14 возстдвлжета веж низ-
верженныж (А. <сличённыяі, Т.
іпсигѵаіоз, С. низверженныхъ).
145, 8 Гдь возводить низвержен-
ныл (А. «сличённыя», Т. іненгѵа-
іоз, С. согбенныхъ).
НИЗВЕСТИ (хагауеіѵ, еЫисеге,
сопітіп^еге, йеропеге, Т. йеігийе-
ге, йе^іоеге, йетіііеге)—низвести,
низложить.
хаті-ріѵ переводится также (см. пи-
же): «свести».
54. 24 низведе'ши йуа. 55, 8
гнѣвол\а люди низведеши (А. «низ-
рини», С. низложи). 58, 12
низведи (А. «низрини», С. низло-
жи) ж. 77, 16 низведе (С. по-
текли) гакш рѣки воды.
ШШОЖІІТИ (хятараМеіѵ, хя-
-са^акеі';, йе^сего, ртозіегпѳге; ха&-
аіргіѵ, йезігнеге, Т. йізгнтреге,
реггнтреге)—низложить, низверг-
нуть.
-ла8аіоеіч переводится также (см. ни-
же); «разорити», «разрушити».
36, 14 низложйти оувбгд й
нйцід. 59, 3 ннзложйла-ь^сй
(ха&., А. «разсѣялъ еси», С. со-
крушилъ) ндса. 72, 18 низло-
жйлач-еей (С. низвергаешь) ж.
79, 13 вск^'ю низложйлан-еей
(хаб., С. разрушилъ) шплбта егв).
НИЗПЛДЛА
231
и и щ ь
105, 26 низложити а ва пустыни.
105, 27 низложити сѢліаа йуа во
гл’зыцѣуа. 139, 11 низложити а
(С. да будутъ они повержены)
ко страстна.
НПЗПЛДДА,-/&Й (хататгітстшѵ,
диі соггиіѣ, Т. сасіепз)—падающій.
144, 14 оутверждаета Гдь вса
ИИЗПЛДДЮЩЫА.
НИЗПОеЛДТИ (^атоэтШеіѵ,
тійеге, Т. етіііеге, тіііеге)—
ниспослать: послать свыше.
ёЕалоатеХХе:ѵ переводится также (см.
ниже): «отпустити», «послати».
17, 15 низпослд (С. пустилъ)
стрѣлы. 17, 17 низпослд (А. «по-
славъ», С. простеръ) са высоты.
НІІЗХОДП’ПІ (хатф'ѵбіѵ, йе-
зсепйеге) — нисходить: сходить
внизъ.
хятоЗаіѵеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «извести» п (ипже) «свити», «схо-
дити».
103, 8 Й ІШЗуОДАТЯ ПОЛА. 106,
26 и низубдАта до вёздна.
ИИЗХОДА, - АН (хахаЗаЬшѵ,
(Іезсешіепз) — нисходящій: сходя-
щій внизъ.
латаЗзічш'і переводится также (см. ни-
же): «сходя».
21, 30 низуодАЩіи ва землю.
27, 1 оа/подоблюса ііизуодАірыліа
ва рёва. 29, 4 ш низуодАщиуа
ва рева. 87, 5 привмѣнена выуа
са низуодАцінлди ва рбва. 113,
25 низуодАіуіи во дда. 142, 7
оуподбвлюсА низуодА'щыма ва ро'ва.
НИКТ0Ж5 (обЗет?, вето)—
никто.
138, 16 й никтбже (С. ни
одного) ва нйуа.
НЙ/ШІ см. ОНИ.
«ними»—твор. іі. мн. ч. всѣхъ трехъ
родовъ личнаго мѣстоименія «они», съ
эвфоническимъ «п».
НЙЛІЪ см. ОНЪ.
«пнмъ»—твор. п. ед. ч. муж. и среди,
р. личнаго мѣстоименія «онъ», «оно», съ
эвфоническимъ «н».
нгідіъ см. дни.
«пнмъ»— дат. п. мп. ч. всѣхъ трехъ
родовъ личнаго мѣстоименія «они», съ
эвфоническимъ <н>.
шіхиж см. йже.
«нихже»—род., вип. и мѣстн. падежи
мн. ч. всѣхъ трехъ родовъ относитель-
наго мѣстоименія «иже», съ эвфониче-
скимъ «и».
НЙХЪ см. дни.
«нихъ»—род., вин. и мѣстп. падежи
мн. ч. всѣхъ трехъ родовъ личнаго мѣсто-
именія «опи», съ эвфоническимъ «н».
ничтоже (ооогѵ, тіііі; оих,
піЬіІ, Т. поп)—ничто, не.
22, 1 Й Шічтбже ЛАА лпшйта.
38, 6 шічтбже пред Тоіібю. 75,
6 шічтбже (С. не) шіірѣтбшд. 88,
23 шічтбже (оэх, С. пе) оуспѣста
врага нд него.
нищетл (Г} т,~шугіа, раіірег-
іаз, іпоріа, шепйісііаз)—нищета:
убожество.
30, 11 іізнелібже нищетою (А.
«ради неправости моея», Т. роепа
ІПЩПІШІ8, С. отъ грѣховъ) крѣ-
пость лаоа. 43, 25 здвываеши
нищетѣ (Т. аіТІісііопіз, С. скорбь)
ііаш^. 87, 10 очи лаой нзіклао-
гбетѣ (ѵ нищеты (Т. аНИсііопе, С.
горести). 106,10 шковднііыа нище-
тою (Т. аШісііопе, С. скорбью) й же-
лѣзолАа. 106, 41 полАбже оувбіЛ’ ш
нищеты (Т. аГПісііопе, С. бѣдствія).
ПНЦІЬ (ктш/б;, рапрег, іпорз,
елейна, тешіісиз, Т. е^епз, раи-
рег, аііепнаіиз, іепиіз; раи-
рег, іпорз, Т. е§епз, іепиіз, раи-
рег)—нищій: бѣдный.
и -тю/_б; переводится также
(см. ниже): «убогъ».
9, 19 не до конца завве'на вк-
дета нищій. 9, 23 возгараетсА
н о
232
НОГА
нйщій. 9, 29 очи е’гѵ) на нищаго і жество Богатства. 113, 9 но име-
ни Твоемй даждь славѣ1. 113, 26
(тсг'л) призираетѣ. 9, 30 ете вос-
хитити нищаго, восхитити нищаго.
9, 35 Тевѣ' доставлена есть нйщій. I
10, 4 очи <огш на нищаго (“еѵ., і
А. и Т. нѣтъ, С. нищаго) призи- I
растѣ. 11, 6 страсти ради нйщііуа.
13, 6 совѣта нищагш посрамйсте.
21, 25 ниже негодова молйтвы .
нйщагш (Т. аГПіИі, С. стражду- !
щаго). 24, 16 ініщь ^слаь (С.
угнетенъ) аза. 33, 7 шіщій воз-
зва. 34, 10 ііЗБавлжж'й нища (С.
слабаго)------нйща й сувбга. 36,
14 низложйти оувбга й нйща (тггл).
39, 18 аза же нйщь еслть. 40,
2 Блжсна разѣ'мѣвллй на нйща й
оувбга. 67, 11 оуготбвала есй
влгостію Твоею нйщслаѢ. 68, 30
нйщь й бодай семь аза. 68, 33
да оузржта нііцііи (А. «емпренніи»,
Т. тапзпеіі, С. страждущіе). 69,
6 аза же нйщь ^смь й оувбга.
71, 2 іійщылла Твой.ма ва сѣ\ѣ.
71, 4 сѴдита пйщыма людскіімл.
71, 12 йзбави нйща ій сильна.
71, 13 пощадйта ниіра й оувбга.
73, 21 нйщь й оувега. 81, 3
смиренна й нйща (~ёѵ.) оправдайте.
81, 4 излайте нйща (~гѵ.) й оувбгд.
85, 1 нйщь й отнога семь аза.
87, 16 нйщь ?слаь (С. несча-
стенъ) аза. 101, 1 молитва нй-
щаго (С. страждущаго). 108, 16
погна человѣка нйща (~ёѵ.) й оувбгд.
108, 22 нйщь й оувбга есліь аза.
112, 7 воздвиза'жй ш земли нйщд.
131, 15 нйщыл егш насьіщѴ улѣвы.
139, 13 сотворйта Гдь сѣ;да нй-
щы.ма (Т. аШісіі, С. угнетеннымъ).
НО (алН, зе<1) — но, а.
1, 2 но ва законѣ Гдни. 1, 4
но гакш прауа. 43, 4 но деснйца
Твол. 51, 9 но оуповд на мнб-
но мы жипіи. 117, 17 но живя
бѢдѢ. 118, 85 но не гакш закона
Твой. 130, 2 но вознесбуа Д^-
шѣ1 л\ою. 132, 1 но ^жс жити
вратій пкѢпѣ.
ІЮПОЯІІіСЛЧІе (г;
пеопіоніа. Т. поѵіішіішп)—ново-
мѣсячіе.
80, 4 ноетр\г>йтс ва новолѵѣ-
ежчіи трѣ'вбю.
нойомждѵпіе (6 и ті ѵ5б?0-
то;, вновь насажденный, поѵеііиз,
Т. ріаніа)—новосажденіе: расте-
ніе недавно посаженное.
127, 4 новосаждёніж (С. вѣтви)
лласличнаж. 143, 12 новосаждепіж
(С. растенія) водр^жбнаж.
НОНЪ (ха'ѵб;, поѵиз; тгроз^а-
то;, гесепз, Т. ехігапеиз) — новый.
32, 3 пѣснь нбвѣ\ 39, 4
пѣснь нбв#. 80, 10 вбга нова
(-., О. иного). 95, 1 пѣснь нб-
вѣ’. 97, 1 пѣснь нбв^. 143, 9
пѣснь нбвѣ’. 149, 1 пѣснь нов^1.
НОГхІ (6 -об;, р. п. -0^6;, д.
мн. тсозі, рез) — нога.
8, 7 под нозѣ его). 9, 16
оувжзе нога йуа. 17, 10 под но-
гама бгч). 17, 34 совершали нб-
зѣ л\ой. 17, 39 под ногллаа ллой-
лаа. 21, 17 нозѣ лаой. 24, 15
нозѣ мой. 25, 12 нога лаож ста
на правотѣ. 30, 9 нозѣ мой. 35,
12 нога гордыни. 37, 17 внегда
подвижатисж ногалла мойма. 39,
3 поста'ви на ка'ласни нозѣ мой.
46, 4 под ноги на'шж. 55, 14
й нозѣ ЛАОЙ. 56, 7 сѣть оуготб-
ваша ногама мойма. 65, 6 ва
рѣцѣ пройдѣ’та ногами (С. сто-
пами). 65, 9 не давшагш во смя-
теніе нога мойуа. 67, 24 да
иоЗДрь
233
нынѣ
ШЛАОЧИТСА НОГА ТВОА Вй КрОВІІ. 72,
2 не лодвнжастѢса нозѣ. 90, 12
№ не когда преткнёши ш каласнь
ногѣ1 твою. 93, 18 подвйжсса
нога лаоа. 98, 5 покланлитесж
подножію ншг^ (С. нѣтъ) бгш.
104, 18 слАиріішд во шкбвауа нб-
зѣ егш. 109, 1 подножіе нога
Твойуа. 113, 15 нозѣ йлА^та.
114, 7 и нозѣ лаой. 118, 59
возвратись нозѣ (С. стопы) лаой.
118, 101 возБрлнйуа ногллаь ЛАО-
илай. 118, 105 свѣтйлника ногд-
лал ЛАОЙЛАД. 120, 3 не длждь во
слАжте'ніе ноги твоса. 121, 2 стоа-
ЦІА БАуѣ' НОГИ НДША. 131. 7
йдѣже стоастѢ позѣ Угш. 139, 5
сѣть ІІОГДЛАЛ (В. пѣтъ, С. стопы)
ЛЛОНЛАА.
ИОІІДРІі(А) (т] рі'ѵ, пагіз, Т.
пазиз) — ноздря.
113, 14 НШЗДри (річа;) ила’ь’тъ,
й не швонАЮта.
Н03Т1 см. НОГИ.
нощный (ТТ;? ѵохтбс, посіій,
Т. посіпгпиз; ѵэх-еріѵб;, посіиг-
пиз) — ночный (ночи).
89, 5 стрджд ноцінд'а (уэхтс,
посіе, С. въ ночи). 90, 5 не
оувойшисА ш страна ноірнлгш (С.
въ ночи). >
НОЩНІіШ-+-врднь (ѵ'эхпхбра?,
пусіісогах, Т. ЬиЬо) — филинъ.
101, 7 выуа гакш ноірный ч-
ВОДНЬ (С. филинъ) НД НЬІрИірН.
НОЩЬ (у ѵ6В,-ох-б?, пох) —
ночь.
1, 2 поіёчйтсА день й нбірь.
6, 7 нд всак^ нбірь. 12, 3 день
й нбірь (В., А. и Т. нѣтъ, С.
и ночь}. 15, 7 едр^ же й до
нбіри. 16. 3 посѣтила сей нбірію.
18, 3 нбірь нбіри возвѣірдсть рлз-
(?л\а. 21, 3 й вь поіріі. 31, 4
день й нбірь. 41, 4 день й ноціь.
41, 9 й нбірію. 54, 11 днёлта
й нбірію швыдета. 73, 16 Твоа
есть нбірь. 76, 3 нбірію. 76, 7
нбірію. 77, 14 всю нбірь. 87,
2 й вь ноірй. 91, 3 нл всак\?
нбірь. 103, 20 И БЫСТЬ нбірь.
104, 39 нощію. 118, 55 ва но-
ірй. 120, 6 нбірію. 129, 5 до
нбіри. 133, 2 ва нбіреуа. 135,
9 ВО ШБЛЛСТЬ нбіри. 138, 11 нбірь
просвѣщеніе. 138, 12 й нбірь
гакш день просвѣтйтсА.
ІІУ.ЖДЛ (і) аѵаухт), песеззііаз,
апсщзііа, Т. ап^цзііа)—нужда, не-
обходимость; бѣда, бѣдствіе.
24. 17 (о нѣждь (О. бѣдъ) лао-
ііул йзвсдй ЛАА. 30, 8 СПЛЬ -+-
е’сй (б н'і'ждь (С. горесть). 106.
6 (іі нѣ’ждь (С. бѣдствій) йуа
йзблви а. 106, 13 (іі н'аждь (С.
бѣдствій) йуа спсе а. 106, 19
ш нііжда (С. бѣдствій) йуа спсе а.
106, 28 ш н^жда (С. бѣдствія)
йуь йзведё а. 118, 143 скшрви
й нѴжды (С. горесть) шерѣтошл лаа.
НУЖДДТІ1СА (ЦЭіа^іЬі, Ѵіт
Гасеге)—вынуждать силою, доби-
ваться насильно, силиться, ста-
раться.
37, 13 нѣ’ждд'у^сА (А. «уго-
товаша же сѣть», Т. ѣепііііпѣ те-
го Іафтеоз, С. ставятъ сѣти) йірѴ-
іріи діішіё ЛАОЮ.
НЬІсм. ЖЪІ.
НЫНЪ (ѵбѵ, пппс, Т. пппс, іаш;
Ц, пштс)—нынѣ, теперь.
Ц переводится также (см. ниже): «убо»
и <убш». См. ниже: «отнынѣ».
2. 10 й ннѣ (С. итакъ). 11,
6 ннѣ воскреси'*;. 16, 11 и’згона-
іріи ЛАА ннѣ. 19, 7 ннѣ позндуь. 26,
6 ннѣ (С. тогда) сё, вознесё. 38,
8 й ннѣ. 43, 10 ннѣ же йі^й-
нырище
234
нѣсть
н^'ла есіі. 70, 17 и до ннѣ воз-
вѣщй. 76. 11 ннѣ начдуа. 133,
1 сс, ннѣ (Ц) влдгословйте.
НЫРИЦІЬ' (тб оіхбтсеооѵ, (іоті-
еіііит, Т. ѵазійаз)—развалина.
с.іхбкеооѵ переводится также (см. вы-
ше): <домъ» и (ниже) «развалина».
101, 7 БЫуа ІДКШ НОЩНЫЙ
врана нд нырищи (разночт. нд раз-
валинѣ, С. па развалинахъ).
НЪДРО (б хоХтго?, зіпііз)— |
нѣдро: лоно, пазуха. I
34, 13 ва нѣдро лаос возврд- і
ти'тса. 73, 11 ш среды нѣдра
Твоегш. 78, 12 ва нѣдро йуа.
88, 51 ва нѣдрѣ лаослаъ. 128, 7
й нѣдра (Т. Іасѳгѣпш, С. горсти)
своегш.
НЪКОГДД (~отё, аііциапіо, Т.
диЛпсіо) — нѣкогда.
лстг переводится также (см. выше):
93, 8 нѣкогда (С. когда) оѵааѢ7-
дрнтесА.
[ІТнИЪ (яХяХо;, пініпз)—пѣ- ।
МЫЙ.
30, 19 нѢлаы дд вздѣта (С.
да онѣмѣютъ) оустны льстйвыа. |
37, 14 гакш нѢлал не шверзААЙ
ос’ста свойуа.
‘ НЪСИ см. нѣсть.
Н’ЬСТЬ (оох еа-п, поп езі)—
нѣтъ. не.
Дважды (20, 3; 30, 9) здѣсь встрѣ-
чается форма: «нѣси».
3, 3 нѣсть спніа. 5, 10 нѣсть
во сустѣуа йуа йстины. 6, 6 нѣсть
ва елдерти полаинлай Теве. 9, 25
нѣсть Бга пред нйлда. 13, 1 нѣсть
Бга-------нѣсть творАЙ блгостьіню.
13, 3 нѣсть ТВОрАЙ БЛГОСТЬІНЮ,
нѣсть до едйнагш. 18, 7 нѣсть,
йже (С. ничто не) сукрыетсА. 20,
3 нѣси (оох, В. и Т. поп, С. не) ।
лишила его. 21, 12 нѣсть полао-
гдай лай. 30, 9 нѣси (оо, пес,
Т. поп, С. не) ласнс затворила.
31, 9 ИЛАЖС нѣсть рдз^лдд (Т.
ехрегіез іпѣеііі^епііае, С. несмы-
сленный). 33, 10 нѣсть ЛИШСНІА.
35, 2 нѣсть стрдуд Бжіа. 37,
1 нѣсть йзцѢ.асніа ва плоти лаосй
-------нѣсть ЛАіірд ва костсуа. 37,
8 нѣсть НЗцѢлСІІІА. 37, 11 нѣсть
СО ЛАПОЮ. 39, 6 нѣсть (С. нѣтъ)
кто оуподоБитсА Тевѣ. 39, 13
илажс нѣсть числа (Т. іппптегаѣі-
Ііа, С. неисчислимыя). 52, 2
нѣсть Бга-----нѣсть ТВОрАЙ влгбе.
52, 4 нѣсть ТВОрАЙ БЛГОС, нѣсть
до едйнагш. 54, 20 нѣсть во йлаа
йзлаѢнсніа. 68, 3 нѣсть (С. не
на чемъ) постоаніа. 70, 11 нѣсть
извавлААй. 72, 4 нѣсть воскло-
нёніА ва слАерти йуа. 73, 9 нѣсть
ктоллй пррбкд. 85, 8 нѣсть подб-
Бсна Тевѣ ва возѣуа, Гди, й нѣсть
по дѣлшлла Твойлал. 91, 16 нѣсть
неправды ка Нслал. 103, 25 йуже
нѣсть числа (Т. іппишега, С. нѣтъ
числа). 118, 165 нѣсть ила а со-
блазна. 138, 4 нѣсть (С. еще
нѣтъ) льстй ва азыцѢ ЛАоеЛАа.
141, 5 нѣсть (С. никто) взыска-
ли д^ш^ лаою. 143, 14 нѣсть
пддёніА шплбт^. 144, 3 величію
ёгш нѣсть конца (Т. поп еззе
регѵезіі^аііопет, С. неизслѣдимо).
145, 3 ва нйуже нѣсть спніа.
146, 5 ра'з^лАд бгш нѣсть числа
(Т. іппишегаѣіііз, С. неизмѣримъ).
НЮ м. ОНЪ.
«ню>—вин. и. ед. ч. жеп. р. личнаго
мѣстоименія «она», съ эвфоническимъ
«и».
іпбже см. иже.
«нюже»—впн. п. ед. ч. жен. р. отно-
сительнаго мѣстоименія «яже», съ эвфо-
ническимъ <н».
Ш К Д В Д € Ла Ь
235
Ш Б а В Д Ж
НА см. ОПЙ.
«ля»—вин. п. мп. и. всѣхъ трехъ ро-
довъ личнаго мѣстоименія «они», съ
эвфоническимъ <н>.
наж$ см. йже.
<няже>—вин. п. ми. ч. всѣхъ трехъ
родовъ относительнаго мѣстоименія» иже »,
съ эвфоническимъ «и».
0.
4
БЛВЛвЛІЬ (срар[іахеоб(ігѵос,
въ смыслѣ: <рар|хахоѵ хата-
ахеоаСфеѵо;, Б. іпсапіапз:
тейіеатевіа сопйеіепз, іпсапіаіог,
тадъз)—волхвуемый: волпіебно-
приготовляемый, чародѣемый, чаро-
творимый.
Вторая половина нижеприводимаго
6-го стиха 57-го псалма невѣрно пере-
дана по-Славянски, вслѣдствіе доказан-
ной Тишепдорфомъ описки: щарр-ахойтя:
<рірріахнио(ігѵі] (согласовано съ Г) азаі;)
ипрі зоугіі вмѣсто оір'ляхои тг '^ярр.ахеооре-
ѵои -яря воірьи. Такимъ образомъ, соглас-
но съ неповрежденнымъ Греческимъ
текстомъ, Славянскій переводъ долженъ
быть таковъ: ‘И (или: ни) обаванія
(то сряррахоѵ, ѵепеГісіпт, пли: волхвова-
нія, или: чародѣянія) обаваема (или:
волхвуема, или: чародѣема) отъ пре-
мудра». Что касается текста Вульгаты
(еѣ ѵенейсі іпсапѣапііз варіепѣег),’ то по-
Славяпски оный слѣдовало бы передать
тйкъ: «и чародѣя обаваюіца премудрѣ».
Старинные списки и нѣкоторыя старо-
печатныя изданія Славянской Псалтири
передаютъ это мѣсто отличпо отъ тепе-
решняго чтенія и ближе къ Греческому,
съ чѣмъ согласны всѣ толкователи Псал-
тири. Амвросій и Ириней предлагаютъ
слѣдующее, приближенное къЕврсйскому
тексту, исправленіе: «и обавателя во
обаваніяхъ искуснѣйнга». Смыслъ этого
стпха раскрывается въ связи съ предъ-
идущимъ (5-мъ) стихомъ: «ярость ихъ
по подобію зміипу, яко аспида глуха и
затыкающаго уши свои, иже не услы-
шитъ гласа обивающихъ, обаваемь оби-
вается отъ премудра». Приводя сіи сло-
ва въ правильный порядокъ, Зпгавенъ
предлагаетъ слѣдующее чтеніе: «ярость
у нихъ подобна зміппой и аеппда, кото-
рый не послушается голоса напѣвающихъ
и обаянія (или: волхва), которымъ обво-
рожается или очаровывается отъ пре-
мудраго. А премудрымъ называетъ (Да-
видъ) здѣсь хптрёца или звѣрообаятеля
или ловца». Согласно съ симъ, въ Кіев-
ской (1728 г.) Толковой Псалтири гово-
рится: «Обаватель—ловецъ. Премудръ
ловецъ—Христосъ Богъ, уловляяй грѣш-
ныя въ покаяніе благодатію Своею».
Грѣшники и вообще враги Христовы,
по словамъ св. Григорія Богослова, «за-
тыкаютъ уши отъ наставленія и внуше-
нія Господня, какъ аспидъ для обаяній,
и заграждаютъ слухъ, какъ бы стараясь
по слышать гблоса обаятелей и не полу-
чить врачевапія врачевствами премудро-
сти, которыми врачуется немощь души.
Нѣкоторые присовокупляютъ и то, ка-
кимъ образомъ аспидъ затыкаетъ себѣ
уши: онъ, говорятъ, когда услышитъ на-
пѣвъ и волхвованія ловчихъ, тотчасъ
хвостомъ своимъ заграждаетъ себѣ уши
и такимъ образомъ отражаетъ волшебное
дѣйствіе напѣва».
57, в шваваелль шБдпаетсА (о
премудра (сраррахоо те срарр,ахгио-
[лгѵоо тгара ао^об, В. еі ѵепейсі
іпсапіапііз заріепіег, Т. иѣепѣіе
іпсапЫіопіѣиз регіііззіші, С. самаго
искуснаго въ заклинаніяхъ).
ШБЛНЛТІІСА (срарілахооайа'.,
ѵепеГісіо ніі, шеЛсашепіа соийсеге,
іпсапіагі)—чародѣйствовать, волх-
вовать; быть обаваему.
Глаголъ «обаватися» появился въ
Славянской Псалтири вслѣдствіе педо-
разумѣпія, описки: фхриахойтаі (вмѣсто
правильнаго чтенія: срариіхон те). Подроб-
ности о семъ см. выше подъ «обаваемь».
57, 6 шбдвлсліь шваваетеж іо
прел^дрл. с
ШБЯВЛД-АИ (ітгаооіѵ, В. іп-
сапіапз, Т. тпззііапз)—обавающій:
волхвующій, чародѣющій, закли-
натель.
57, 6 йже не оусльішигл гласа
шваваюіриуг.
овлче
236
Ш БИТ ДТП
ОБДЧ6 (тгЦѵ, В. ѵегншіатеп,
8Ѳ(1 еі, Т. іапішп, іапіиштодо,
иіідие, ѵегишіашеп)—однако, впро-
чемъ.
переводптся также (см. ниже):
«развѣ».
31, 6 о’блчс (А. и И. «и
аще») сх потопѣ водя лиіогііух.
38, 6 ог.л'че пслческлл сѣ’етл.
38, 7 ог.ачс (В. веіі еі) нсЧс
Л1ЛТСТСА. 38. 12 ОБДЧО Во'ЛС ВОЛКА
человѣкъ. 48, 16 овдче Бгъ изба-
витъ. 61, 5 двлче цѣн)>. 61, 6
овлче Бгови повинйсл. 61, 10
овлче сметни сыново человѣческій.
67, 22 о’вдче Бгх сокрѣ’шйтх. 72,
18 овдче зл лыреніл й\х. 74, 9
овдче дрождіе е’гш. 84, 10 овлче
бли'з’ вол'ірнусл бгш. 90, 8 о’вдче
Очйллл. 139, 14 двлче првніи.
ФБДеРЖД-ЛЙ (тгер-.г/шѵ, дці
сігсишдедіі)—окружающій, объем-
лющій, заключающій.
31, 7 приБѣжиі|іе ллое ш окор-
ки ШБДСрЖЛірІЖ ллж (А. <отъ скор-
би сохранити мя», Т. аі) апсъзііа
сизіосіііо те, С. Ты охраняешь меня
отъ скорби).
ФБеЗГДДВИТП((і-охг?яХі;еіѵ,
атриіаге или (іесоііаге сариі)—
обезглавить.
Въ Новомъ Завѣтѣ глаголъ а-охе^тХі-
Сеіч встрѣчается четырежды (Матѳ. 14,
10; Марк. 6, 16, 28; .Іук. 9, 9) и пере-
водятся: «усѣкнути».
151, 7 ШБСЗГЛДВИух его.
ФБ6ТШДТИ (тгаХоноба&а', іпѵе-
іетазсеге, хеіетазсеге) — обвет-
шать, придти въ ветхость; ис-
тощиться.
6, 8 юветшдух во веѣух врл-
зѣух ллойух. 17, ^6'сьінове ч^’ждін
шветшдшл (С. блѣднѣютъ). 31, 3 ;
шБетшд'шд кшсти л\ол. 48, 15 по- I
ллоірь йух шветшдетх (С. истощит-
; ся). 101, 27 и всл гакш рйзд
! юветшдютх.
Фбііднліь,-ый (яо'.хо6|лгѵо;,
В. ііуигіат раііепз, Т. орргеззиз)—
обиженный.
102. 6 и всѣмъ \ѵбиди-
л\ыл\7,. 143, 7 творлірдго с^дх
I ШБіІ.ЛІІЛМіІЛѴЛ.
I ШІіІІДТіТІІ (айгх®"ѵ, іо'.хуаяі,
В. посеге. Т. орргішоге)—обидѣть,
обижать.
аог/.гіѵ переводится также (см. выше):
«неправдовати» и (ниже) «превреждати».
104, 14 не шстдвн человѣка
шбйдѢти ііух.
ФБИДА,-АИ (аогхшѵ, іпідипз,
диі аііііхіі, посѳпз, саіитшапз,
Т. дижзіит Гасіепз, диі ѵазіаі,
сопіепсіепз, ргаТгасіе а^епз, орргез-
зог)—обижающій, пеправопосту-
пающій: притѣснитель, гонитель.
9, 24 й шбйдлн (Т. діиезіпш
Гасіеніі, С. корыстолюбецъ) бллго-
СЛОНЙЛМі есть. 16. 9 ЧЖіІДЖІ|1ІіуХ
(разночт. къ: шстрйсііпнух, тй>ѵ
таХя'.-<і>рт;ааѵтш';). 34, 1 С^ДИ,
Гдн, (ѵбйдлщыл ллл. 70, 4 й
шбіІд<м|ілгю. 118, 121 не пре-
длждк луене шбйджціыллх ллл.
ОБЙЛІ6 (т| Е'дОгрла, В. аЬші-
йапііа, Т. ігапдпіііііаз, С. благо-
денствіе)—обиліе: избытокъ, пол-
нота, цвѣтущее состояніе, благо-
денствіе.
29, 7 во обйліи ллоёллх. 121,
6 й ОБЙліе ліОБ/ырыллх тл. 121, 7
й бнйліе въ столпостѣпдуъ твойух.
ШБПН^'ТІЮА см. Л6ШБИНК-
ТН9А.
ФБІІТіІТІІ (-ярогхгТѵ, ЬаЬіІаге,
Т. сошпіогагі)—обитать: пребы-
вать.
гаоо'хгіѵ переводится также (см. вы-
ше): «вселитися», «все.іатися» и (ниже)
• пріісслптпся», «пришелствовати».
ш іі н т а а
237
Ш Б Л Л Ч И Т И С А
I ШБЛДБЪ (т; ѵг^гХт), пиЪез)—
। облако.
17, 12 во ювлацѣуа воздѣ:ш-
ныуа. 17, 13 шбллцы ироидбша.
35, 6 истина Твоа до шилака.
56, 11 й даже до шилака, 67, 35
сила бгш на швлацѣуа. 76, 18
гласа дашл шбллцы. 77,14 нлстави
а швлакома во дни. 77, 23 за-
повѣда и’в.ыкшма свыше. 88, 7
кто во швлацѣуа (А. «на небесп»,
Т. іп зирегіотѳ пиЬе, С. на небе-
сахъ) оуравпнтсА Гдевіь 96, 2
іѵвлака й мрака шкреста §гш. 103,
3 полагали швлакн нл восхожденіе
<)вос. 104, 39 рлспрострс швлака
ва покрова ііма. 17(7, 5 й до
швлака истина Твоа. 134, 7 воз-
вода шблдкіі ш послѣднимъ зелллй.
146, 8 шдѣваюіііслЛ’ пе'ко шкллки.
ІѴБЯЛСТЬ (г; г$о'да:а, роіезіаз,
Т. йотіпішп)—область, владѣніе;
власть, управленіе.
113, 2 /плі> шкласть бгш. 135,
8 солнце во швласть (С. для управ-
ленія) днс. 135, 9 й звѣзды
по швласть (С. для управленія)
н бірн.
ФБ/ІЛЧЛТИОА (іѵобеабаі, іп-
<іиі)—облачаться, одѣваться.
ёѵоагпйаі переводится также (см. ни-
же): «облекатися», «облещися», «одѣ-
ятпся».
34, 13 швлачаусА во врётиціе.
ШБхІДЧ^НЪ. ѵе-.реЦ;, пп-
Ьіз)—облачный (бблака).
98, 7 ва столпѣ швллчнѣ.
ШБЛЛЧИТПСА (тері.ЗаХХгабаі,
орегігі, покрываться, накрывать-
ся, закрываться, Т. атісіге зе)—
облачаться, одѣваться.
тгер^За/./.езііа: переводится также (см.
ниже): «облекатися», «одёждитися», «одт>-
ятисл».
108, 19 ва нюже шблдчЙтса.
14, 1 кто швитйета ва жилйірн
Твоемъ.
ШБНТЛА,-АИ (оіхшѵ, Ьаѣііапз,
Т. гезісіепз)—обитающій: пребы-
вающій.
16, 12 СКѴМСНЪ ШБИТЛАЙ (С.
сидящему) ва тлйныуа.
Ф БЙТ6Л6 НЪ (хато іхт)тт) р іо;,
ЬаЪііаснІі, Т. ЬаЪііаЪіІіз; той ха-
тоіх7]тг[ріоо. ЬаЫШіопіз, Т. ЬаЫіа-
Ьіііз; т^; хатоіхеаіа;, ІіаЫШіопіз,
Т. ЬаѣііаЬіІіз)—обитаемый, насе-
ленный.
106, 4 П^ТН ГрЛДЛ ШБи'тСЛІІЛГШ
не шкрѣтошл. 106, 7 впити во
града шБіітелиыіі (хатоіхт^ріоі»).
106, 36 соетлвнпіл грады шыіі\:л-
иы (хятоіхеаід;).
ФІиБІД/ГІ Н (хатахчріебгіл ха-
-ахоріейааі, (Іоішпагі; бгажб^еіѵ, <1о-
иііпагі, Т. (Іотішппі Ьаѣеге, рпе-
зі<іеге; хиріебеіѵ, хоріебзаі. боші-
пагі)—обладать, владычествовать.
йезтгбСеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «владычествовати». — хатяхоріЕбеіѵ
переводится также (см. выше): «господ-
ствовати».
О, 26 всѣми враги своймп
шладаста. У, 31 внегда е’мй шблл-
дати оувбгими. 18, 14 лціе не
шблдддютъ мною. 21, 29 шблл-
даета (о.) га’зьіки. 48, 15 швла-
длюта ими. 71, 8 ювлада'ета (б
мбрж до мбрл. 102, 19 цртво
<?гш всѣми ц’іілдддста (6.). 105,
41 швладаіна (ёхир.) ймп. 118,
133 й да не шкллддста мною вса-
кос вгщлкбніс.
ШБіЫ'ППІТІІ (-Хяѵа'л еггаге
Гасегѳ)—внести въ заблужденіе (іп
еггогепі іпіінсегѳ).
Срвн. «заблуждати».
106, 40 й юіілащііі (разночт. |
ЗЛБлѢ’ждд'ти сотвори) а по нейро- I
убднѣй. I
ЧА Б Л СКАТИ
238
ШБОГАТИТН
ФБ/ШКЛТИ іѵ, іпсіиеге)—
облекать, одѣвать.
131, 16 сіцённнки его) швлекѣ
во спніе. 131, 18 враги сги) шб-
лекѣ стѢдблАа.
ШБЛеКЛТИОА (ЫбеаЭя'., іп-
<іиі; -ер’.раХХеа&аі, орегігі)—обле-
каться, одѣваться, покрываться.
ё^ВѵезЗа: переводится также (см. вы-
ше):, «облачатся» и (ниже) «облещпся»,
«одѣятпся». — -еріріХХезУаі переводится
также (см. выше): «облачптпся» и (впже)
«одёждптпся», «одѣятпся».
34, 26 дд шблскѢтса ва стѣда
и сралаа. 70, 13 да фблскѢтса
(тс., С. да покроются) ва стѣда.
108, 29 дл шблскѢтса шволгаю-
іріи лаа ва сралаотѣ. 131, 9 сірён-
ницьі Твой щелсбѢтса правдою.
ФБДбЩЙвА (ёѵобеа&аі, іп-
йиі) — облечься, быть облечену,
одѣться.
ёѵайгаЭа: переводится также (см. выше):
«облачатся», «облекатпся» и (ниже)
«одѣятпся».
92. 1 ва лѣпотѣ шелсчсса: шблс-
чсса Гдь ва сіілѢ. 103, 1 ва
велелѣпотѣ швлёклсА есй. 108, 18
швлечёсА ва блатвѢ.
ФБДПОТЛНІ^ (?] тг[Ха6ут)аі;,
блистаніе, мерцаніе вдали: зар-
ница, ‘ Ги1§тіг, Т. дріепйог)—бли-
станіе.
17, 13 ш ѵѵблнстдніа предНйлаа
шблацы гіроидбша.
ФБЛИЧеНІе (6 ёХсуріб;, те-
даг^иііо, іпсгерайо, Т. аг^итеп-
іит, гергеЬепзіо, іпсгераѣіо; 6 ёХеу-
7_о;, сазй^аііо)—обличеніе, от-
вѣтъ.
37, 15 не йлаьій во оустѣуа
свойуа юбличсніа (С. отвѣта). 38,
12 во швличёнінуа. 72, 14 шбли-
чёніе (гХеууо;) лаос на оутрениуа.
149, 7 юбличсніа (С. наказаніе)
ва людеуа.
ФБДИЧЙТИ (ёХёууеіѵ, аг^пегѳ,
сотрете, іпсгераге, Т. гергеЬеп-
(Іеге, ат^иете, сотрете)—обличать,
укорять, возбранять.
6, 2 шбличйіви лаенё. 37, 2
ШБличііши лаенё. 49, 8 шбличѢ та.
49, 21 чіблнчѢ та. 93, 10 не
ШБЛИЧИТЛ ЛИ. 104, 14 ШБЛИЧЙ
(С. возбранялъ) ш іінуа цари. 140,
5 и аѵнлнчйта.
ФГіЛІАТН (/.огса/ёе'.ѵ, регГііп-
(іеге, Т. оретіте)—облить.
88, 46 ЮБліАлач-есй (Т. оре-
тпізіі, С. покрылъ) его стѢдолаа.
ФБДОБЫЗДТІЮА (хатасрсХсТѵ,
озспіаті)—облобызаться.
84, 11 правда й лавра шблобы-
застасА.
ФБНИЦІЛТП (тгсшугбгіѵ, е^ете,
рапретеш йеті, Т. раиретаті)—
обнищать, бѣдствовать.
33, 11 Бога'тін ФБнніраша. 78,
8 ШБниі|іауолаа (Т. айеппаіі зи-
шиз, С. истощены) зѣли).
ФБПОБЙТ11 (ёухя'.ѵіСеіѵ, іппо-
атате, Т. теподгате; аѵаха'ѵі'Сеіѵ, ге-
поѵаге)—обновить.
50, 12 дѣуа права шбновй во
оутрбвѣ лаосй. 103, 30 шбновиши
(а., С. обновляешь) лнцё зслалй.
ФБНОРіЙТНС А (аѵахяіѵі'еа&аі,
тепоѵаті)—обновиться.
38, 3 Болѣзнь ЛАОА шбновиса
(Т. іпсгпсІедсеЬаі, С. подвиглась).
102, 5 шбновйтса (С. обновляет-
ся) огакш ОрЛА ЮНОСТЬ ТВОА.
ФБНОВДвШб (б ёухаіѵіа|лб;,
возобновленіе, посвященіе, (Іесііса-
йо)—обновленіе.
29, 1 уалблаа пѣсни шбновлсніа
дблаѣ Д вдова.
ФБОГДТЙТИ (тгХоо-іСесѵ, тсХои-
тТаа'., Іоснріеіате, Т. <Шате)—обо-
гатить.
Ю СОЛГАТИ __239 шБрлцілтн
64, 10 ч.ѣогатйти ю.
ШБОЛГАТИ (ёѵогараккеіѵ, сіе-
ІгаЪеге, Т. айѵегдагі)—оклеветать.
37, 21 шволгдр (С. вражду-
ютъ) ЛАА. 108, 4 ЮБОЛГЛу^ (С.
враждуютъ) лаа. с
иЖОАГДА,-/МІ (ёѵЗсараккшѵ,
диі йеігаЬіі, Т. айѵегдацд, асіѵег-
загіид) — оклеветывающій: врагъ,
противникъ.
ёѵ?лаЗілХшѵ переводится также (см.
ниже): «оклеветая».
108, 20 шБОлглюцінуа (С. вра-
гамъ) лаа оу Гдл. 108, 29 ЮБО-
лгліощіи (С. противники) ЛАА.
ФБОШЕТИ (ба^раіѵга&а'., ойо-
гаге, Т. о(іогагі)—обонять.
113, 14 пшзлри плАѣта, Й ПС
ШБОЦАІОТЛ.
ОІІОЮДЮСТРЪ (оіатор;,
апсерд, Т. Ъірешііз) — обоюдо-
острый: острый съ обѣихъ сторонъ.
149, 6 Й ЛАСЧЙ ОБОЮдѣ?ОСТрЫ.
ШЕРДЗЪ (•?] Еіишѵ,-6ѵо;, іта§-о;
трбко;, тойид)—образъ, изобра-
женіе; примѣръ, образецъ.
38, 7 оуно шврлзолла (С. по-
добно призраку) у6дитв человѣка.
41, 2 йлажс школзолАЕ (т., В.
днешайшойиш, Т. еісиѣ, С. какъ).
72, 20 шврлза (С. мечты) йуа
оуніічнжііпнь
ФБРДТЙТИ (ета-рё'реіѵ, соп-
ѵегіеге, Т. цпіеіпт еГГісеге, гезіі-
іиеге; атрё^еіѵ, сопѵегіеге, ѵегза-
ге, Т. сопѵегіеге, шиіаге)—обра-
тить.
е-іатрё^еіѵ,ё7ПОГрё'Ьа:1іеі>СВОД1ІТСЯ также
(см. выше): «возвратити»,«иозвратитися»
и (ниже) «обратитпся», «обраіцатіі».
22. 3 дѣ:ш^ лаоіо шіірдтй (Т.
диіеіаш еГГісіі, С. подкрѣпляетъ).
29, 12 ШЕрлтилач-есй (ёатр.)
плачь лаой ва радость. 40, 4
шсрлтила-і-есй (ёагр., ѵегдадіі, Т.
іпніаѵѳгід, С. измѣнишь) ва Бо-
лѣзни егч). 79, 4 Бже, шкрлтй
(Т. гедіііие, С. возстанови) ны.
79, 8 шБрдтй (Т. г., С. возста-
нови) ны. 79, 20 шсрлтй (Т. г.,
С. возстанови) ны. 118, 79 дл
юврлтАта лаа (ётсіа-ргфатшааѵ |ле,
В. сопѵегіапіиг шіііі, Т. сопѵѳг-
іапіиг а<і ше, А., И. и С. «да
обратятся ко мнѣ») боацііиса
Теве.
ФБРЛТНТИСА (гаіятргсргіѵ,
сопѵегіі, Т. геѵегіі; ё-гагрё-
сеа&аі, ё-'атра<р^ѵа>., сопѵегіі,
геѵегіі) — обратиться. возвра-
титься.
'ргіѵ, ь-ізгрі^аі ПгрсВОДІІТСЯТакЖе
(см. выше): «возвратити», «возвратитися»,
• обратити» и (ниже) «обраіцатіі».—ёлі-
атрЕсрезІІаі, ёяіатра-^г^аі переводится также
(см. ниже): «обраіцатися».
6, 5 ЮБрЛТіІСА, Гди. 7, 8 ПЛ
высотѣ ШБрЛТЙСА (С. поднимись).
7, 13 дціе не шорлтитесА (А.
«обратится», Т. сопѵѳгіаіиг, С.
обращается). 7, 17 шврлтйтсА
колѣзнь нл гллвй егш. 21,
28 шБрдтАтсА ко Гд^. 50, 15 й
нечестйвіи ка Тевѣ шврлтАТСл. 72,
10 ШБрЛТАТСА ЛЮДІС ДІОИ сѢлАШ.
77, 41 й шБрлтіішлсА (Т. днЬішІе,
С. снова). 79, 15 шврлтйсА оуво.
89, 4 швратйтесА (С. возврати-
тесь), сьінове человѣчестіи. 89, 13
шврдтйсА, Гди. 93, 15 дбндеже
прлвдл шкрлтйтсА (С. возвратится)
нд с^да. 103, 9 ниже шврлтАТСА
(С. возвратятся) покрыти зслалю.
114, 6 шкрлтйсА (С. возвратись),
д^ше лаоа, ва покой твой.
ШБРДЦИ1ТІ1 (г-’.агрёсреіѵ, соп-
ѵегіеге, Т. гебисеге) — обращать,
возвращать.
ё-іатрёіреи, ётгютрё'іаі переводится также
(см. выше): «возвратити», «возвратит-
ся», «обратити», «обратитпся».
ШВрДЩДТНСЖ
240
Ш к’и Т И
67, 23 ш Басана миврліц^ (С. I
возвращу), шврдціЯ (С. выведу) ‘
во глѴвннауа морскйуа. |
ШІіРЯ Ц1ЛТ1ЮА (ё-сятрёсреа&аі, '
геѵегѣі, Т. сопѵегіі)—обращаться.
ёг:атрб(реа8а:, Епатрасрт^аі переводится
также (см. выше): <обратитися>.
77, 34 іі іовраціду^сж.
ФБРЛІЦіІЛі,-/МІ (ётсіатрёсршѵ,
сопѵегіепз, Т. гейіііпепз, геѵегіепз; ।
б [лгтазтрё^шѵ, цпі сопѵегііі)—
обращающій.
ё-:атре'ршч переводится также (см. ПІІ-
же): «обращайся».
18, 8 закона Гдень нспорбчсна,
шврді|іджй (Т. гезіііиепз, С. укрѣп-
ляетъ) д^шѴ. 65, 6 шкращджй (о
|іет., С. превратилъ) море ва сй-
пА'. 84, 9 и нд шврдцідюціыж (Т.
вей пѳ теѵегіапіш', С. но да пе
впадутъ) сердца ка Нем$.
ФБРЛЦ1ЛА^А,-АНОА (ёк-.-
атрёсршм, гесііепз, Т. сріі геѵегіі-
іпг)—обращающійся.
ётпатргірш'/ переводится также (см.
выше): «обращая».
77, 39 ді>!уа уоджй н не чіврд-
щджйсж (С. возвращается).
ШГ.РЛЦІБ (отрёда;, цпі соп-
ѵѳгііі, Т. диі тиіаі) — обратив-
шій.
113, 8 шврдцішдгш (С. пре-
вращающаго) камень во езера.
ШБР/ЩІБОА (ётэтрёфас, соп-
ѵег8П8, Т. «Ііѵегіепз, теѵегзиз)—
обратившійся, возвратившійся.
70, 20 ШБрАЩЬСЖ (Т. ГПГ8П8, I
С. опять) Оживотворила лмі есй.
70, 21 и швращьеж (С. пѣтъ)
оутішила мж сей. 84, 7 шкраціь-
сж (С. снова) шживйши ньі.
ФБРѢСТН (гбріахгіѵ, іпѵепіге,
Т. аззецпі, іпѵепіге, оѣѵепіге)—
обрѣсти, найти.
20, 9 Оврлщста всж. 35, 3
шврѣстй (Т. адзециііпг, С. оты-
скиваетъ) Беззаконіе свое. 36,
10 й не швржщеши (Т. поп ехзіа-
Ъіѣ, С. пѣтъ его). 68, 21 й не
шерѣтоуа. 75, 6 ничтбже шврѣ-
тбнід. 83, 4 птица шврѣте севѣ
урдлмііііі. <%’, 21 шіірѣтоуа Двдд.
106, 4 не шіірѣтоіііл. 114, 3
I Ііі'.дьі лдшпы ФІірІіТОІІІД (С. по-
стигли) лѵіІ: скоры, н ііолѢзііь
шврѣтбр. 118, 143 скшрг.и й
ні?жды шврѣтбшд ((’. постигли) Л1Ж.
131, 5 швржці^ мѣсто. 131, 6
Оврѣтоуолда^ ж.
ФГіРЪТЛТІЮА (горебѵіѵаі, іп-
ѵепіті)—обрѣтаться, находиться.
9, 36 й не Овржі|іетсж. 16, 3
й не шврѣтссж. 20, 9 дд шврл-
щетеж. 36, 36 не шврѣтесж. 72,
10 ^швржі|і2тсж вае нйуа.
ФБРТіТіІА,-АИ (горіахшѵ, диі
іпѵепіі) — обрѣтающій, находя-
щій.
118. 162 шнрі.тджй (С. полу-
чившій) корысть лінбг^.
ФБРЪТЪ (ебршѵ, диі іпѵе-
піі)—обрѣтшій, нашедшій.
45, 2 шг.рѣтшиуа (Т. и С.
нѣтъ) ньі зѣлш.
ШЕ’ИЛІЛТИ (аоХХа^еТѵ, арргѳ-
Ьепсіеге, Т. сареге; -еріХа^еіѵ,
сошріесіі; троуаѵ, ѵіпдетіаге, саг-
реге) — обхватывать, окружать;
обойти; обирать, снимать.
34, ^8 да швьіліета (С. да уло-
і вить) й. 47, 13 швылміте (~еріХ.,
Т. сіп§'ііе, С. обойдите) его. 79,
13 й шгінлілюта (троу., Т. саграпі,
С. обрываютъ) й.
ФБ’ИТіІ (хохХоо'>, сігсіппсіаге,
сігспшіге; тергхохХобѵ, сігсшпйаге)
— обойти, окружить, обступить,
стать вокругъ.
ш б'а т и
241
О в е н ь
7, 8 швьідета (С. станетъ во-
кругъ) Тл. 16, 11 швыдоша (~.)
ма, 17, 6 швыдоша С. об-
легли) ма. 21, 13 швыдоша (тс.,
('. обступили) ма. 21, 17 швы-
дбша ма. 25, 6 цібьідЪ? жертвен-
ника Твой. 26, 6 швыдбуа (А.
«обышедшыя мя», Т. сігсптзіап-
Іез те, С. окружающими меня) и
пожрбуа. 31, 10 млть швьідета
(С. окружаетъ). 47, 13 швыдите
Оішна. 48, 6 швыдета ма. 54,
11 днемж и нощію швьідета. 58,
7 и швыдѴта града. 58, 15 и
швыд^та града. 87, 18 ѵѵвыдбша
ма. 90, 4 шБыдета (А. и С.
«огражденіе», Т. рагпіа) та. 108,
3 шБыдбіна ма. 117, 10 швыдб-
ша діа. 117, 11 юБышедпк швы-
дбша ма. 117, 12 ШБЫдбша ма.
ФЕ’АТИ (итоХярряѵЕіѵ, зпзсі- ]
реге; теріе/гг;, сігсипвіаге)—
объять, обнять.
переводится также (см. пиже):
«одержати». — переводится
также (см. выше): «возпепщевати», «не-
пщевати» и (ниже) «под’яти», «пріяти».
16, 12 юб’ашд ма (А. «подо-
бенъ ВСЯКЪ», Т. 8ІП1І1ІІІКІ0 СП]П8-
фіе г,ч/. (’. они подобны) іакш
леігл. 114, 3 ѵчІаиід (~.) ма.
ШІіІіІІІК‘Д’11 (хохХсоэа;, сігсиш-
(іапз) — обошедшій, окружившій,
обступившій.
31, 7 іщіілни ма (іі ЮБышед-
шнуа ма. 117, 11 шБышедше
ШБЬідбща МА.
ФКЪОПТП (хре[іаѵѵбѵсп, знзреп-
(іеге)—повѣсить.
136, 2 швѣ сну ома органы
нашА.
ФЕЪТОйДІПб (?] етсауугХіа,
ргошіззіо) — обѣтованіе: обѣща-
ніе.
55, 9 н во швѣтованін (А.
«числѣ», Т. пшпегаіо, С. книгѣ)
Твоема.
ФБЪЦІДТІЮА (азііѵ&ете'Гѵ, ге-
ргоѣаге, быть вѣроломпу, пре-
ступпу, неисполнить обѣщанія;
ео^гзбаі, ѵоішн ѵоѵеге, Т. ѵоѵеге)
—обѣщаться, давать обѣтъ (аиѵ-
&Етеіѵ).
аи>ч8гтт переводится также (см. ни-
же): «отвергатпсд», «преступити».—
аНа: переводится также (см. ниже): «по-
молитися».
72, 15 ем^же швѣщаусА (раз-
ночт. прсст^пііуа, 7)аиѵбг-7]7.я, ге-
ргоЬаѵі, А. «неправеденъ быхъ
былъ», Т. регГі(1іі8 Гііего, С. я
виновенъ былъ бы). 131, 2
шб+.щаса (тркато) БгѴ іакшвдю.
ФБАЗДТ1ІСА (тері-кёхгзбяі,
сігсшпріесіі) — обвязаться, быть
обвязану.
118, 61 оужА грѣшника шба-
зашасА мнЕ (А. «расхитити мя»,
Т. (ІізроІіатіІіЬиз ше, С. окружили
меня).
ШЕАЗс^А,-АИ (8гд[деи<оѵ, фіі
аШ^аі, Т. дпі оЪІі^аѣ) — обвязы-
вающій.
146, 3 іі шбаз^ан (С. вра-
чуетъ) 'СОкрѴішешА йуа.
ОВЬ'НЪ (6 хріб;, агіез) —
овенъ: баранъ.
64, 14 шдѣАшасА овни (А. и
С. «стадами», Т. §те^іЬиз) овчій.
65, 15 й о’вны. 113, 4 гакш
овнй. 113, 6 гакш овнй.
бвень, оиній (тоб хрюб,
агіеііз; тшѵ хрсіЬѵ, агіеіпт)—овній
(овна).
Подъ именемъ «сыновъ овнихъ», го-
воритъ св. Аѳанасій, пророкъ разумѣетъ
тѣхъ, которые Апостолами пзъ парода
Іудейскаго призваны къ вѣрѣ въ Госпо-
да, или тѣхъ, которые увѣровали изъ
язычниковъ, такъ какъ они рождены отъ
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири. 16
овощное 242 огражденіе
отцевъ неразумныхъ. И въ Кіевской
(1728 г.) Толковой Псалтири читаемъ:
«Сыпове Божіи—Апостоли святіи; сыны
бвни — народи погаиетіи, яко свирѣпіи
овнй и нспокориви быіпа, ихже снятіи
Апостоли Евангельскимъ благовѣстіемъ
укротшпа, и яко младыхъ агнцовъ при-
всдопіа во дворъ овчій, сіестъ въ Цер-
ковь Христа Спасителя».
28, 1 принесите Гдеви сыны
швни (хрійѵ, агіеіиш, А., Т. и С.
нѣтъ).
ОІІОЦІПОе ур\ННЛИІ|ІС (то 077(0-
ро^оХяхеоѵ, рошопші снзіоіііа)—
шалашъ, караулка (для наблюде-
нія за цѣлостью огорода).
78, 2 положйшд Іерлймъ гакш
овощное уранйлище (бтсшросрХахгоѵ,
ротпогпт сизіоііат, А. «въ кучи»,
Т. ситиіоз, С. развалины).
О КПД (то крб|3атоѵ, оѵіз, Т»
§тех, реси пли ресна)— овца.
8, 8 овцы й волы вса. 43,
12 гаѣш овцы. 43, 23 гакш
овцы злколеніл. 48, 15 гакш
овцы. 73, 1 на овцы пажити
Твоса. 76, 21 гакш овцы (С.
стадо). 77, 52 гакш овцы. 78,
13 й овцы , пажити Твоса. 94, 7
овцы р^кй 6гц). 99, 3 овцы па-
жити бги). 106, 41 іакш овцы
о’тсчсствіа. 143, 13 овцы йуъ
многоплшдпы. 151, 1 пасоуъ овцы
о’тца моеги). 151, 4 ш бвёцъ
отца моеги).
ОНЧН (то 7срб|3атоѵ, оѵіз, Т.
^гех, роса)—овца.
79, 2 гакш овча. 118, 176
гакш, овча погившее.
ОНЧЬ, ОВЧІЙ (тшѵ тао^Зі-
тшѵ, оѵіпш, Т. §ге§із)—овчій.
64, 14 шдѢашдса овни овчій.
77, 70 ці стадъ овчир. 113,
4 ідкц; агнцы овчій (Т. и С. нѣтъ).
113, 6 гакш агнцы овчій (Т. и
С. нѣтъ).
Огненъ (тоб тсорбс, і^ніз)—
огненный.
17, 13 оугліе огненное. 20,
10 пещь огненною. 103, 4 пла-
мень огненный (Т. і^пеш Пат-
тапіѳт, С. огонь пылающій). 139,
11 оуглІА огненнаА (Т. ргипаз,
С. горящіе угли).
ОГНЬ (то тар, р. п. таро;,
і^піз)—ОГОНЬ.
10, 6 огнь, й жупелъ. 17, 9
огнь ці лица 6гц) воспламснитсА.
20, 10 снѣсть йѵъ огнь. 28, 7
плаласнь огна. 38, 4 разгорйтсА
огнь. 45, 10 сожжетъ огнемъ.
49, 3 огнь пред Нимъ возгорйтсА.
57, 9 паде огнь па нйуъ. 65,
12 сквозѣ огнь. 67, 3 о лица
огна. 73, 7 возжгоша огнелаъ.
77, 14 просвѣщеніемъ огна. 77,
21 огнь возгорѣсА. 77, 48 й
предаде------йлаѣніе йуъ огню (А.
«углію горящему», Т. ргипіз і§пі-
ІІ8, С. .молніямъ). 77, 63 пожде
огнь. 78, 5 разжжетсА гакщ
огнь. 79, 17 пожженъ еэгнёмъ.
82, 15 іакш огнь попалААЙ. 88,
47 разжжетсА глкш огнь. 96, 3
огнь пред Нимъ преди'детъ. 104,
32 огнь попалАющь. 104, 39
й огнь. 105, 18 разжжёсА огнь.
117, 12 разгорѣшасА гакш огнь.
148, 8, огнь.
ФГРНДД (у (іаѵора, зреіипса,
Т. іи^игіиіп) — ограда; обитель;
пещера, вертепъ.
р.аѵ5рз переводится также (см. выше):
«ложе*.
9, 30 во шградѣ (С. логовищѣ).
ШГРЛЖД6НІ6 (у ~грюу^ пш-
піііо, сігсиіпвіапііа) — огражденіе,
укрѣпленіе.
Въ вижеприводпмыхъ трехъ стихахъ
лерю/7] СТОИТЪ ВЪ род. П. -еріо/і);, а ВЪ
Вульгатѣ и у Трсмеллія прилагат. типі-
Ш Г 'Л
243
ш д ѣ а іі і е
Ііи—огражденный, укрѣпленпый; а пото-
му и въ Славянскомъ правильнѣе было
бы ім'роности прилагательнымъ.
30, 22 во градѣ шгрджденіА
(С. укрѣпленномъ). 59, 11 кто
введете ма во града шгрджденіА.
107, 11 кто введете ма во града
шгрдждені'А. 140, 3 и дверь шгрд-
ждс'ніа (сігспіпзѣапііае, А. «огра-
ди дверь», Т. сизіойіепз тоіега-
ге, ,С. огради) ш оустнауа мойр.
ШГЪ (б 42?, О", Т. Но^из, съ
Евр. «исполинъ», «великанъ»)—
Огъ, царь Васанскій, извѣстный
необыкновенно великимъ своимъ
ростомъ и побѣжденный со всѣмъ
своимъ народомъ Израильтянами
при Моисеѣ.
134, 11 и\Шгд царгъ Ндсднскд.
135, 20 й Шгд цар^ъ Кдсднскд.
ФДСЖДД (6 ір.атіар.6;, ѵе-
8ІІ8, Т. іпЛитеаінпі; ТО ттгр^ЗбХаі-
о'Л орегіогіиш, Т. ішіиіііеіііит;
7] бі7ткоі;,-ібо;, (Ііріоіз, Т. раіііиш;
тб еѵЗ'дра, ѵезіітепішн, Т. ѵеэѣіз)—
одежда.
ёчсюрі переводится также (см. ниже):
«одѣлпіе».—іратіарб; переводится также
(см. ниже): «риза».—періР'Лзюч переводит-
ся также (< м. ниже): «одѣяніе».
21, 19 Й Ш ШДСЖДН МОСЙ ме-
ТДНІД ЖрЗІІІІ. ЮІ, 27 ІЛКЧІ ІІІДСЖдѴ
(тт.) сніснін а. 108, 29 іі шдс-
жд^тса ідкш шдеждсю (б.) етѴдбмл
свойлѵл. 132, 2 срлАціес нд
шметы, шдежды (г.) ѵ’гш.
ФДІи’ІіДІІТІіиЛ (ттерцЗаАХезіІаі,
орогігі, Т. ашісіго зе) — одѣться:
покрыться.
псрфіХХсаііті переводится также (см.
выше): «облаинтися», «облекатися» и (ни-
же) «одѣятися».
108, 29 н иідежд^тсА (С. по-
кроются) іакш шдёждею ет^дбма
своймл.
ФД6РЖЛНІ6 (т)
рО88Ѳ85Іо) — владѣніе.
2, 8 шдерждніе Твое концы
земли.
ФД6РЖДТИ (теріёуеіѵ, сігснт-
<1аге, оЬзісІеге, Т. сіп^еге, сігсит-
ѵопіге) — объять, окружить; об-
ступить, облечь.
-гріг^еіч переводится также (см. выше):
«об'яти».
10, 9 вразй мой д'ёііА мою
шдерждшд. 17, 5 шдерждшд ма
БшлѢзни смертные. 21, 13 юнцы"
т^чнін шдерждшд ма. 21, 17
сбіілѵл .А’кдвыуг шдерж.'шл ма.
39, 13 шдерждшд ма злда. 87,
18 шдерждшд ма вк^пѣ.
Фде^ихю см. десный.
ФДОЖДНТИ (Мрехе-л, ріп-
еге, Т. йеріиеге; (Зргуеіѵ, ріиеге,
Т. йеріиеге)—одождить: оросить
дождемъ.
ррг/еіч переводится также (см. ниже):
«омочити».
[О, 6 юдождйта (ётті^р., С.
дождемъ прольетъ) нд грѣшники
сѣ'ти. 77, 24 шдождй йма мднн^
гасти. 77, 27 й шдождй нд на.
ОДРЪ(т) хкіѵт], ІѲСІ118, Т. 8роп-
(1а)—одръ, ложе.
переводится также (см. выше);
«ложе».
40, 4 нд одрѣ Болѣзни. 131,
3 н/ыдѣ’ пд одр;л постели моса.
ШДТійДА,-АИ (гсеріР'іХХшѵ, диі
орѳгіі, Т. циі оЪіе^іі) — одѣваю-
щій: покрывающій.
146, 8 шдѣвдюціем^ нево
ШБЛДКН.
ФДЪАНІб (тб еѵб’эріа, ѵезіі-
теніиш; тб тері^бкаюѵ, атісіиз,
Т. іиДишепіит)—одѣяніе, одежда.
еѵбира переводится также (см. выше):
«одежда».—переводится также
(см. выше): «одежда».
68, 12 положйуа шдѣАн'іе мое
вретище. 103, 6 шдѢаніс (іт.) $а.
іс>*
шдѣжпг
244
(ѴЗОБаТИ
ФДІАПЪ (тер43ерХт]|іеѵо;, сіг-
сипніаіиз)—одѣтый: покрытый.
44, 10 вй ри'зауг позлдцкн-
ныул шдѣжпа преиспеціренд (А.,
Т. и С. нѣть). 44, 14 ржсны
Златыми шдѣжна. с
ФДІіАСА,-АИОА (а^аклб-
р.еѵо;, атісіпз, Т. ашісіепз зе)—
одѣвающійся.
103,2 шдѣлГісл (Т. ашісіепз Те,
С. Ты одѣваешься) свѢтолаа гакш
ризою. г
ФДЪАТИОА (Ьйбгабаі, іпйиі,
Т. ѵезѣігі; тгер^яХХеа&аі, орегі-
гі)—одѣваться.
ёчВбЕоЭаі переводится также (см. вы-
ше): «облачатпся», «облекатисп», «обле-
щися».—тсерфіХХбвЫ переводится также
(см. выше): «облачитися», <облекатися>,
«одёждитися».
64, 14 ШдѢжШЛСА овнй овчіи.
72,п 6 шдѢапілса (тс.) неправдою.
ФЖ6СТ0ЧЙТН (ахХт]р6чеім,
оМпгаге)—ожесточить.
См. ниже: «ожестѣти».
94, 8 не ожесточите сердецл
вашнул.
ФЖбОТЪТИ (ахЦрбѵеа&яі.
іпеіигаге)—отвердѣвать, дѣлаться
жесткимъ.
См. выше: «ожесточити».
89, 6 шжестѣетй (А. «посѣ-
кается», Т. ехсізпз, С. подсѣ-
кается) Й НЗСуіКТЛ.
ФЖЖбЩИ (аорса'гіѵ, пгеге)—
жечь, сожигать.
120, 6 во дни солнце не
шжжст’а (аоухабагі, Т. регспііеі, С.
поразитъ) теве.
ФЖИШІТИ (Сѵ, ѵіѵійсаге, Т.
іп ѵііа сопзегѵаге, ѵііге гезіііпеге,
ѵіѵит сопзегѵаге) — оживить,
оживлять.
Сѵ переводится также (см. выше):
«живити», «жити» и (ниже) «пожити».
79, 19 шживйши ны. 84, 7
шжнвйши ны. 118, 93 шживйлх
л\ж есй.
ФЖНКОТКОРЙТИ (Сшотоіеіч,
ѵіѵіГісаге, Т. ѵіѣе гезйіпеге) —
оживлять,, оживить.
70, 20 оживотворила лаж-есй.
Ш8/ЮБПТИ (хахобѵ, хахшзаі,
аГПі^еге, посеге, ѵехаге, Т. таіо
аПісеге, аГПі^еге)—озлоблять: дѣ-
лать зло, притѣснять, угнетать.
43, 3 шзл6билйч-^сй ^С. по-
разилъ) люди, б’б’, 23 й сына Без-
законіе не приложите (ОЗЛОБИТИ (С.
притѣснитъ) его. 93, 5 достояніе
Твое шзлоБиша (С. угнетаютъ).
Ф8ДОБИТИ0А (хахоба&а;, ѵе-
хагі)—быть озлобляему: терпѣть
отъ зла.
106, 39 и шзлбвишасж (Т.'
іпспгѵапіиг, С. упали) (б Скорей,
ЗШЛ'Л Й Болѣзни.
ФЗЛОБ1!КЗ (г| хахшаіі;, аѣ-
Пісѣіо, Т. саіашііаз) — притѣсне-
ніе, пагуба, бѣдствіе.
17, 19 В7. день (ОЗЛОБЛСНІА
моегш. 43, 20 на лаѣстѣ шзлоб-
леніл (А. «зміинѣмъ», Т. ееіо-
гшп, С., драконовъ).
Ф8Д0Б/і6Н^н-бьіти (хахоАт)-
ѵя'., аШісіпт еззе, ѵехаіпт еззе, Т.
(ІеЬіІіѣаѣпт еззе, таіе еззе) —
быть въ бѣдѣ, въ несчастій, въ
притѣсненіи.
37, 9 шзлбБленан-Бьір (С.
я изнемогъ). 105, 32 й (излов-
лена н-бысть (С. потерпѣлъ) ЛІшѵ-
сей ир ради.
ФЗОБДТИ (Аі>|іаіѵеа&аі, ехіег-
шіпаге, Т. зиіТоіеге)—истреблять,
искоренять; подкапывать, подры-
вать.
79, 14 (ѵзова (С. подрываетъ)
й вепрь.
Ш К А Ж II С Н 2
245
ш к о п а н 2
ФіілДіішіъ (таХаітаоро;, ші-
ног) - несчастный, бѣдный; не-
годный, непотребный.
136, 8 дцій Вавѵлшня шкаян-
ная (т; таХаітсшро;, тізега, Т.
ѵпчілпсіа, А. «запустѣти имущая»,
С. опустошительница).
ІѴКЯ6Рі6ТЛТІІ(аэхо'ра^те"'>, са-
Ішппіагі)—клеветать: обвинять
ложно.
118, 122 да не шклеветаютг
(А. «обидятъ», Т. орргітапі, С.
угнетали) мене гбрдш.
(хатякаХйѵ,
оЪІоциепз, «іеѣгаЬепз, Т. ЫазрЬе-
йні8, Ііпдиа Іжсіепз; ё,>о'.а1ЗяХХ<ом,
(ІеітаЬепз, Т. асіѵегзапз)— клеве-
щущій: клеветникъ; злословящій,
поносящій.
еѵ8іЗ|Зі>Лшч переводится также (см. вы-
ше): «оболгая».
43, 17 ш гласа поношаюірагш
й шклеветаюірагш (С. клеветника).
70, 13 шклеветаюцііи (ё., С. вра-
ждующіе) д\'шѴ лаою. 100, 5 шкле-
ветаюіраго (С. клевещущаго) тай
искренняго своего.
ОКО (6 6'рбяХр.б;, оспіпв)—
око: глазъ.
5, 6 пред о’чйма Твойма. 6,
8 смятеся ш іарости око мое.
9, 29 очи егш на нйціаго призи-
рлстѣ. 10, 4 очи бгш нд нйірдго
признрдетѣ. 12, 4 просвѣти очи
мой. /6‘, 2 очи мой (С. Твои)
да іійдита правшты. 16, 8 гакш
дѣіінц^ ока. 16, 11 очи свой
цоіложйша. 17, 25 пред очйма
Чгч). 17, 28 очи гбрдыуг сми-
рйіпн /\. 9 нроснѣі|іаюцідя очи.
?7. /<5 очи мой нынѴ ко Гдѣ.
20. 3 пред очйма мойма. 30,
10 смятая іаростію око мое.
30, 23 <Ѣ лица очію Твоею. 31,
8 оутвержѣ на тя очи ДІой. 32,
18 се, очи Гднн. 33, 16 очи
Гднн на прііныя. 34, 19 поми-
заюцііи очйма. 34, 21 вйдѣша
очи наши. 35, 2 пред очйма е’гш.
37, 11 свѣтя очію моею. 53,
9 воззрѣ око мое. 55, 14 очи
мой ш слезя (В., Т. и А. нѣтъ,
С. очи мои отъ слезъ). 65, 7
очи 6гц) на газыки призираетѣ.
68, 4 йзчезбетѣ очи мой. 68,
24 да помрачатся очи йр. 76,
5 очи лаой. 78, 10 пред о’чйма
нашима. 87, 10 очи мой йзне-
могбетѣ ш нифетьі. 89, 5 пред
Очйма Твойма. 90, 8 очйма
твойма ембтриши. 91, 12 воззрѣ
око мое. 93, 9 создавый око.
100, 3 пред очйма мойма. 100,
5 гбрдымя окомл. 100, 6 очи
мой. 100, 7 пред очйма мойма.
113, 13 очи ймѢтя. 114, 7
очи мой ш слезя. 117, 23 есть
дйвеня во очесѣр ііашир. 118,
18 шкрый очи мой. 118, 37
швратй очи мой. 118, 82 йзче-
збша очи мой. 118, 123 очи
мой йзчезбетѣ. 118, 136 йсуш-
дінра водная йзведбетѣ очи мой.
118. 148 предварйстѣ очи мой
ко оутрі?. 120, 1 возведбр очи
мой В2 горы. 122, 1 возведбр
Очи мой. 122, 2 се, іакш очи
равя В2 рѣ’к^ гоепбдій свойу'2, іакш
очи равыии В2 рѣ’кй госпожи своея:
такш очи наши ко Гдѣ’. 130, 1
ниже вознесбстѣся очи мой. 131,
4 аще да'мя соня очйма лаойма.
134, 16 очи ймѣ’т2. 138, 16
несодѣланное мое вйдѣстѣ очи
Твой. 140, 8 очи мой. 144,
15очи всѣр на Тя оуповают2.
ФКОРіДІІЪ (-е-ебт]рг'>о;,ѵіпсіи8,
сотрѳііѣиз)—окованный: узникъ.
ю к о в ы
246
ш лх е р з и т и с а
67, 7 ИЗВОДА ШКОВЛИНЫА Л\^-
жестволхг. 68, 34 й шковлнныа
Своа не оуничижй. 78, 11 да
вийдстъ пред Та воздыханіе Ско-
ванныхъ. 89, 12 й шковлнныа
(разночт. й наказанньіА, разночт.
тсЕтахіоеореѵо'х, егийііоз, Т. иі іп-
Дисашиз, А. «да введемъ», С.
чтобы намъ пріобрѣсть) сердцемъ
ва мудрости. 101, 21 оуслышатіі
воздыханіе шковаппыха. 106, 10
юковаиныА (С. окованные) нище-
тою. 145, 7Гдь рѣшитъ шкованныл.
ФКОйЫ (г; ттеЦ, сотрез) —
оковы.
переводится такаіе (см. ниже):
«путо>.
104, 18 смирйша во шковауа
нозѣ еіш. 149, 8 ручными шкш-
вы (хе'.ротгеба’;, шапісіз) желѣз-
ными.
іЬКОНЧДТИОД (аеГісеге, не-
доставать)—окончиться.
72 (въ надпис.) шкоіічаніасА (у
ЬХХ, Т., А. и С. нѣтъ, въ нѣк.
сп. Вульгаты: «іеГесегипѣ) пѣсни
Д«ла. ,
ФКРбСТбНЪ (6 теріхбхХш, цпі
іп сігспііи езі, Т. диі сігситзіаі)
—окрестный: окружающій.
88, 8 над всѣми окрестными
ёгю.
ШКРбвТЪ (хохкю, сігсніп,
сігса, іп сігспіін; хохкбОеѵ, іп сіг-
сѵіііи, Т. сігситдиадне)—окрестъ:
вокругъ, кругомъ, около, отвсюду,
со всѣхъ сторонъ.
3, 7 шкрестъ нападающихъ на
ма. 11, 9 шкрестъ нечестйвіи уі>-
датъ. 17, 12 шкрестъ бгш селеніе
бгш. 30, 14 жив^щих» шкрестъ
(хохХбЭеѵ). 33, 8 шкрестъ боа-
фнусА §гш. 43, 14 сѣ'щыма
шкрестъ насъ. 49, 3 й шкрестъ
€гш Б^'рА зѣлна. 75, 12 шкрестъ
<ігш. 77, 28 шкрестъ жилищъ йха.
78, 3 шкрестъ Іерлйма. 78, 4
шкрестъ наса. 88, 9 й истина
Твоа шкрестъ Теве'. 96, 2 шкрестъ
ёгш. 96, 3 попалйта шкреста.
124, 2 горы шкреста сги): й Гдь
шкрсста людій Свои'ха. 127, 4
шкреста трапезы.
ШКРО1ІЙТИ (рстіСеіѵ, азрег-
^еге, Т. ехріаге, жертвами зама-
ливать грѣхи, очищать, загла-
ждать преступленіе)—окропить.
50, 9 шкропйши л\а ѵссшполха.
ШІІРХЖёШУ (то хохко>|ла, сіг-
спііиз) — окруженіе (=окружаго-
щіеЬ , ,
139, 10 глава шкрхженІА (А.
«нападателей», Т. сігсипкіапііит,
С. окружающихъ) м^а.
ОЛТЛРёКЪ (той доа'.аатт]рі09,
аііагіз) — алтарсвъ (алтаря: жер-
твенника).
Ц7, 27 до ршга олтаре'выха.
ОЛТЛРЬ (то &оаіааттг;ріо'>, аі-
іагѳ)—алтарь.
Эиаіаат^рюѵ переводится также (см.
выше): «жертвепникь».
50, 21 возложатъ иа олтарь
Твой тблцьі., 83, 4 олтари Твоа.
Ш/ИвР'ЗЙТП (рбеХ6ааеаба'.,аЪо-
шіпагі) — омерзѣть: сдѣлаться
мерзкимъ, гнуснымъ.
рбе).бтт(аа)са9зі переводится также (см.
выше); «возгнушатися», «гнушатися» и
(ниже) «омерзитпся».
105, 40 й шлхерзй (С. воз-
гнушался) достоАніе Свое. 118,
163 неправдѣ возненавидѣвъ й
юмерзйх'л (О. гнушаюсь).
ШЖРЗЙТПСА (^еХ6ааеа»а-,
аѣотіпагі)— омерзиться: сдѣлать-
ся мерзкимъ, гнуснымъ.
рбЕкатт(л)ео»а! переводится также (см.
выше): «возгнушатися», «гнушатися»,
«омерзитп».
ш ла е т й
247
о и и
13, 1 рдстлѣшд й АѴллерзйшдсА
вй иачиндніир (С. совершили
гнусныя дѣла). 52, 2 й шлерзн-
І11ДСА Вй БеЗЗДКОНІ'Ир (0. соверши-
ли гнусныя преступленія).
ШлИвТЪ (г; <Ьа. ога) — край,
кромка, опушка, обшивка.
132, 2, нд шиты айдсжды.
ЧМЮЧИТИ (Ррёуеіѵ, гі§агѳ, Т.
ІісріеГасеге)—омочить.
рре^еіѵ переводится также (см. выше):
«одождпти».
6, 7 слезалли лаойлаи постелю
ЛАОЮ ШЛАОЧ&.
ФЛ10ЧЙТИСА (рот-ео&аі, іп-
ііп^і)—омочиться: погрузиться.
6'7. 24 іакш дд шлібчнтсл (А.
«погрязнетъ», Т. іттегдпз, С.
пору зидъ) НОГА ТВОЖ Вй кропи.
ІѴЛ1ЫТИ (тсХбѵгсѵ, Іаѵаге, Т.
аЫнеге)—омыть.
50, 4 наипаче шлаый лаж. 50,
9 шлаьісши лаж.
ОНИ см. ОНЪ.
«она» —им. и. ед. ч. жен. р. личнаго
мѣстоименія «она».
дпдгръ (6 оѵауро;=оѵо;-і-
аур'-ос, опа&гнв, съ Евр. «бы-
стрый», «скоро бѣгущій»)—
онагръ: дикій оселъ.
Въ Кіевской (1728 г.) Толковой Псал-
тири читаемъ: «онагри, дикій ослй,—пе-
вѣрніи людіе, иже жаждутъ воды кре-
щенія святаго».
103, 11 жд^'тй (разночт. вос-
ПрІЙЛА^Тй) ОНДГрИ Вй ЖДЖД^ свою.
ОНИ (аото:, аитаі, аота, іі
(еі), еж, еа; ірзі, ірзж, ірза; Т.
І8Іі, І8І®, ібіа; іі (еі), еж, еа; іііі,
ііію, іііа; Ьі, Ьж, Ьжс; ірзі, ірзж,
ірза)—они, онѣ.
Здѣсь, кромѣ именительнаго (встрѣ-
чается всего два раза: 10, 3; 34, 13), со-
браны всѣ косвенные падежи личнаго
мѣстоименія З го лица всѣхъ трехъ ро-
довъ множественнаго числа: «ихъ»,
«нхъ», «впхъ», «имъ», «нймъ». «я», <ня>,
«ими», «пими», «нихъ». Сюда также
должно бы было быть отнесено и двой-
ственное число, во случаевъ его упо-
требленія для 3-го лица личнаго мѣсто-
именія въ Псалтири не встрѣчается.
Падежи единственнаго числа отнесены
ниже, подъ «онъ».
2, 3 оузы йр------------иго иуй.
2, 4 послаѢстсл илай (Т. и С.
нѣтъ), Й Гдь ПОрѣ?ГДеТСЛ ИЛАЙ. 2,
5 ВОЗГЛСТЙ Кй ІІИЛАй-------СЛАЛТСТЙ
ж. 2, 9 оупдссши л---------сокру-
шити д. 5, 10 во оустѣр ир
------сердце йр--------гортань йр.
5, 11 с^дй илай--------нечсстіж йр
йзрйпи л. 5, 12 всслйшисл вй
нйр. 9, 13 криіви йр. 9, 16
погд йр. 9, 21 над ни'лаи. 9,
38 сс'рдцл йр. 10, 3 опй рдз-
рУшншл. 10, 6 чаши йр. 15, 3
вй нйр. 15, 4 нелАшціи йр —
--- совбры Йр —ЙЛАСПй йр.
16, 10 оустд йр (Т. 8Н0, С.
своими). 16, 13 предвари л й
Здпнй илай. 16, 14 раздѣли л вй
животѣ йр-----------чрево йр. 17,
8 нд нл (С. нѣтъ). 17, 15 рдз-
гнд л-------слалтс л. 17, 38 по-
стигни л. 17, 39 шскорвлю ир.
17, 42* не оуслышд йр.17, 43
йстпю л--------поглаждУ л. 18, 4
гласи йр. 18, 5 вѣціаиіе йр —
— глаголы йр. 18, 12 урани'тй
л-------сохранити л. 20, 10 по-
ложити ир-----------СЛАЛТСТй ж, й
спѣсть нр. 20, 11 плодй йр —
— сѢлал йр. 20, 13 положити
ж — — лице йр. 21, 5 и’звавилй
бей л. 21, 27 сердца йр (А.
«ваше», Т. уевіег, С. ваши). 24,
14 гави'тй илай. 25. 10 деснйцд
йр. 27, 4 даждь илай, Гди, по
дѢ.ашлай йр----------- начинаній йр
------рѴк'і йр даждь илай, воз-
даждь воздажиіе йр илай. 27, 5
разорити л й не созііждешіі ж.
они
248
ОНИ
27, 9 оупасй а, й возлш (разночт.
й вознеси) а. 28, 6 йстнитт.
а. 30, 14 совратисА йлха. 30,
21 скрыеши йуа— —покрывши
йуа. 31, 9 челюсти йр. 32, 6
сила йуа. 32, 15 сердца йуа —
— дѣла йуа. 32, 19 д^шы йуа,
й ирепитати а. 33, 8 йзванита
йуа. 33, 16 ва лхолйтв^1 йуа.
33, 17 пдлхать йуа. 33. 18
оусльіша йуа й (о всѣуа скорвёй
йуа йзвави йуа. 33, 20 ш всѣуа
йуа йзсавита а (А. и С. «его»,
Т. еит). 33. 21 кшсти йуа (А.
и С. «его», Т. ѳ)пз)-------ш нйуа.
34, 5 шскорвлАА йуа. 34, 6
п^ть йуа-------ногонААИ йуа. 34,
13 о’нй сй’жауѣ7. 34, 17 злодѣй-
ства йуа. 35, 9 напоити а. 36,
15 лхе'чь йуа да внйдета ва сердца
йуа, й л^цы йуа. 36, 18 достоа-
ніе йуа. 36, 20 прославитисА йл\а.
36, 39 зацііітитсль йуа. 36, 40
полхбжета Гілѵл Гдь й извавита йуа,
й измета йуа -------й сіісёта йуа.
38, 7 соверёта а. 40, 11 воз-
далаа йлѵл. 41, 11 глаголати йл\а.
43, 2 во дпёуа йуа. 43, 3 на-
садила .а есй-------изгнала есй а.
43, 4 лхышца йуа не спасе йуа
------влговолйла есй ва нйуа. 44,
17 поставити а. 45, 4 воды
йуа. 47, 7 пріюта а. 48, 12
гроки йуа жплйціа йуа---------селе-
ніа йуа. 48, 13 оуподовисА нлха.
48, 14 іі^'ть йуа совлазна йлха.
48, 15 оупасёта а, й швладаюта
йл\и------пблхоірь йуа. 48, 21
оуподовисА йлха. 52, 6 оуничижй
йуа. 53, 7 потревй йуа. 54, 10
азьіки йуа. 54, 16 на на----------
ва жіілйіриуа йуа^ посредѣ йуа.
54, 20 слхирйта а — -—нѣсть во
йлха. 54, 22 сердца йуа-----------
словеса йуа. 54, 24 низведёте
йуа. 55, 6 помышленіА йуа. 55,
8 (ѵрйнеши а. 56, 5 з^вы йуа
-----Азьіка йуа. 57, 5 гарость
йуа. 57, 7 з^вьі йуа во оустѣуа
йуа. 57, 9 на нйуа. 57, 10 по-
жрёта а (въ нѣкоторыхъ сп.; вмѣсто
аотоб;,—57, 12 С^ДА има
(А., Т. п С. пѣтъ). 58, 8 во
оѵстііауа йуа. 58, 9 послхѣёшисА
йлѵл. 58, 12 не оувій йуа-------
расточи а — •—низведи а. 58, 13
оѵста йуа------оустёна йуа. 63,
() оузрнта йуа. 63, 8 газвы йуа.
63, 9 на на (А. «па себе», Т.
зеірзоз, С. самихъ себя) азыцы
йуа------вйдаі|піі йуа. 64, 10
пйцА7 йлѵл. 67, 18 ва нйуа. 67,
28 владыки йуа. 68, 12 вьіуа
йлха. 68, 23 трапеза йуа пред
нйлхи. 68, 24 очи йуа-------уре-
вёта йуа. 68, 25 на на—: — да
постйгнета йуа. 68, 26 двора йуа
------на жіілііііпіуа йуа. 68, 28
ка Беззаконію йуа. 71, 14 д^шы
йуа---пред нйлмі (въ нѣк. сп.
абтоб, А. и С. «его», Т. е)из). 72,
4 ва сллсрти йуа----ва ранѣ йуа.
72, 6 оудержа а гордынА йуа
(въ нѣк. сп. нѣтъ абтшѵ, В., А.,
Т. и С. нѣтъ). 72, 7 неправда
йуа. 72, 9 Азыка йуа. 72, 10
ва нйуа. 72, 17 ва іюслѢднаа
йуа. 72, 18 за лыреніА йуа (въ
нѣк. СП. нѣтъ аэтйѵ, В., А., Т.
и С. нѣтъ) положйла е’сй й.ма
злда, низложйла есй а. 72, 20
швраза йуа. 73, 3 нд гордыни
йуа. 73, 8 южики йуа. 73, 9
ЗНІмені'А Йуа («игшѵ, В. И Т. по-
зіга, С. нашихъ, разночт. зналхе-
ній нашиуа, т][і<Ьѵ). 73, 17 со-
здала е’сй (А., Т. и С. пѣтъ).
77, 3 познауолха а (Т. и С.
О іі н
249
О II и
нѣтъ). 77, 4 ш чада йуа. 77,
Г) сказати а. 77, 6 повѣдАта а.
77', 8 отцы йуа. 77, 11 показа
Гілѵл. 77, 12 пред о’тцы йуа. 77,
13 проведё йуа. 77, 14 настави
а. 77, 15 напой а. 77, 24
иідождй илаа-------даде йлаа. 7 7,
25 посла йлаа. 77, 27 на на.
77, 28 стана йуа-------------жилиціа
йуа. 77, 29 желаніе йуа принесе
йлаа. 77, 30 во оустѣуа йуа.
77, 31 на на-----------ланшжайінлА
йуа. 77, 33 дніе йуа, й лѣта
йуа. 77, 34 оувиваше а. 77,
35 полабі|іника йма----------избави-
тель илаа. 77, 37 сердце же йуа.
77,г 38 грѣуй йуа. 77,* 42^
йзвави а. 77, 44 рѣки йуа й
источники йуа. 77, 45 посла на
нл -------поадошл а----------растли
а. 77, 46 трѴды йуа. 77, 47
вінограды йуа й черничіе йуа. 77,
48 скоты йуа, й йлаѣніе йуа. 77,
49 посла на нл. 77, 50 д^ша
йуа, й скоты йуа. 77, 51 трѴда
йуа. 77,* 52 возведё л. 77, 53
настави л-------врагй йуа. 77, 54
введё а. 77, 55 ш лица йуа —
— даде йлаа--------ва селенінуа йуа.
77, 57 отцы йуа. 77, 61 крѣ-
пость йуа (Т. 8пиш, С. Свою), й
доврбтѴ йуа (Т. 8иит, С. Свою).
77, 63 юношы йуа (Т. ерію, С.
его)------дѣвы йуа (Т. е)іі8, С.
его). 77, 64 евлірённицы йуа —
•—вдшвйцы йуа. 77, 66 даде
н.на. 77, 72 оупасё л--------наста-
вила л есть. 78, 3 кровь йуа. 78,
10 Бга йуа. 78, 12 ва нѣдро
йуа поношеніе йуа. 80, 11 йспблню
л. 80, 13 шпѴстйуа л------------сер-
де'ца йуа. 80, 15 й на шскор-
блаіоі|іыа йуа возложила вьіуа рх-
к\’ ЛІою. 80, 16 нрелал йуа. 80,
17 напита йуа---------- пасьіти йуа.
82, 5 потревйлаа а. 82, 9 пріи'де
са нйлаи. 82, 10 сотворй йлаа.
82, 12 кнлзи йуа-------------кнази
йуа. 82, 14 положи а. 82, 16
поженёши а-------смАтёши а. 82,
17 лица йуа. 84, 3 грѣуй йуа
(Т. еогит, С. его). 88, 18 ейлы
йуа. 88, 33 веззакшпІА йуа —
— неправды йуа. 88, 34 ш нйуа
(А. и С. «отъ него», Т. аЪ ео).
89, 6 оуничнженіА йуа. 89, 10
лапбжас йуа. 89, 16 сыны йуа.
93, 23 воздаста йлаа Гдь безза-
коніе йуа, й по лукавствію йуа по-
гУви'та а. 95, 12 нл нйуа (Т.
іп ео, С. на немъ). 96, 10 йзва-
внта а. 98, 6 послушаніе йуа.
98, 7 ка нйлаа----------даде н.ааа.
98, 8 послышала есй йуа------------
лалтива вывала $сй йл\а------начи-
НЛНІА йуа. 100, 6 ПОСЛЖДЛТИ А.
101, 18* лаоле'ніА йуа. 101, 27
свіёшн а. 101, 29 сѢлла йуа.
102, 18 творйти а. 103, 8
шеновала есй йл\а. 103, 17 пред-
водйтелствУета йлли. 103, 27 пй-
ірУ йлла. 103, 28 давшУ Тевѣ
йл\а. 103, 29 дУуа йуа. 103,
35 не выти йлла. 104, 12 выти
йма. 104, 14 швйдѣти йуа-----------
ш нйуа. 104, 17 пред нйлли.
104, 24 оукрѣпй а (Т. ешп, С.
его) паче врагшва йуа (Т. зпів, С.
его). 104, 25 сердце йуа. 104,
27 ва нйуа. 104, 29 воды йуа
------рывы йуа. 104, 30 зсліла
йуа---царей йуа. 104, 31
предѣлы йуа. 104, 32 дожди йуа
------ва зелалГі йуа. 104, 33 ві-
ногрлды йуа й еллшквы йуа----------
предѣла йуа. 104, 35 ва зслалй
йуа-------зслалй йуа. 104, 36 ва
зслалй йуа-------тр^дл йуа. 104,
О н и
250
ОНИ
37 йзведё л----------ва колѣнѣуа
йуа. 104, 38 во йсуождёніи йр
-------------- стра^х йр на нл (Т. ірзоз,
С. него). 104, 39 ва покрова
йлаа (А. и Т. нѣтъ, С. имъ)—
— просвѣтити нала (А. и Т. нѣтъ,
С. имъ). 104, 40 иасыти л.
104, 44 дадё йлаа. 105, 8 спсё
йр. 105, 9 настави (разночт.
преведё) л. 105, 10 спсс л—
— йзкави л. 105, 11 ст^жаюціыл
йлаа---ш нйуа. 105, 15 дадё
йлаа (Т. ііііз, С. нѣтъ) прошеніе
йуа-------ва д^шы йуа. 105, 18
ва сонлаѣ йуа. 105, 21 спсаюціа-
го йуа (С. Спасителя своего).
105^, 23 потревн'ти йуа----------да
не поіЛ’кйта йуа (Т. нѣтъ, С.
ихъ). 105, 26 на нл, низложити
л. 105, 27 сѣлал йуа-----------рас-
точити л. 105, 29 ва нйуа. 105,
32 йуа ради. 105, 34 рече Гдь
йлаа. 105, 35 дѣлиілаа йуа. 105,
36 йст^канпылаа йр, й вьіеть йлаа.
105, 38 зелалл йуа (В., А. п
С. нѣтъ, Т. ізіогнш). 105, 39
ва дѣлѣуа йуа (А. «своихъ», Т.
зпіз, С. своими). 105, 41 преда-
дё л — — швладаша йлаи ненавйдл-
цГіи йуа. 105, 42 стѣ’жйша йлаа
вразй йуа — — под р'ккдлаи
йуа. 105, 43 йзвавн л. 105,
44 скорвѣти йлаа-------моленіе йуа.
105, 46 дадё л-----------плѣнивши-
ми л. 106, 3 совра йуа (С.
нѣтъ). 106, 5 діёша йуа ва нйуа
йзчезе. 106, 6 скорвѣти йлаа (А.
и С. «въ скорби своей», Т. іп
орргеззіопѳ ірзогшп), й ш н^жда
йуа йзБавн л. 106, 7 настави л.
106, 12 сердце йуа. 106, 13
скорвѣти йма (А. и С. «въ скорби
своей»? Т. іп орргеззіопѳ ірзогніп),
й ш н^жда йуа спсе л. 106, 14
йзведё л— — оузы йуа. 106, 17
воспрілта л ш п^тй Беззаконій йуа
(А. «своихъ», Т. 8паз, С. свои).
106, 18 діёшл йуа. 106, 19
скорвѣти йлаа (А. и С. «въ скорби
своей», Т. іп орргеззіопѳ ірзогшп),
й ш н^жда йуа спсё л. 106, 20
й йзцѣлй л, й йзвави л ш растлѣ-
ній йуа. 106, 26 діёша йуа. 106,
27 ла^дрость йуа. 106, 28 скор-
бѣти йлаа (А. и С. «въ скорби
своей», Т. іп орргеззіопе ірзогшп),
й ш нѣ'жда йуа йзведё л. 106,
30 настави л. 106, 38 нлгосло-
вй л--------скоты йуа. 106, 40
на кнлзи йуа (А., Т. и С. нѣтъ),
й шБлазнй (разночт. завл^ждати
сотворй) л. 108, 15 палалть йуа.
108, 25 поношеніе йлаа. 110, 6
дати йлаа (Т. еіз. С. ему). 113,
10 Бга йуа. 113, 16 подбвни
йлаа—- — творлцііи л й вей на-
дѣюцііисл па нл. 113, 17 защи-
титель йлаа (Т. Ьопіш, С. наша).
113, 18 заі|ійтитель йлаа (Т. Ьо-
гшп, С. наша). 113, 19 здфй-
титель йлаа (Т. Ьогпш, С. наша).
117, 10 противллусл йлаа. 117,
11 противллусл йлаа. 117, 12
противллусл йлаа. 117, 19 ва нл.
117,20 ва нл. 118, 70 сердце
йуа. 118, 93 ва нйуа. 118,
118 полаышлёніе йуа. 118, 129
йспыта л. 118, 152 шеновала л
есй. 118, 165 >нѣсть йлаа. 118,
167 возліобй л. 119, 7 глаго-
лауа йлаа (А., Т. и С. нѣтъ).
123, 3 гарости йуа. 123, 6 з«-
вшлаа йуа. 125, 2 съ нйлаи. 126,
5 ш нйуа. 131, 6 слышауолаа л
(А. «сіе», В. и Т. еат, С. о
немъ)-------шврѣтбуолаа л (А. «ё>,
В. и Т. еат, С. его). 131, 12
наО л, й сынове йуа. 134, 12
О II ’Л
251
о и г
землю йр. 134, 17 во оустѣуа
йуа. 134, 18 подбвпи йма-----------
ТН0р<ЬІ|Пн <Й и вей нддѣюіріисл» нд
п<к 135, 11 ш1 среды йуа (Т.
іПопіт, С. его), 135, 21 землю
йр. 138, 16 ва нйуа. 138, 17
влддычествіл йр. 138, 18 йзочтй
йуа. 138, 22 вознендвйдѣуа <й.
139, 3 под оустпдми йуа. 139,
10 глава шкр^женіл» йуа (А.
«моихъ», Т. те, С. меня), тр^'да
оустена йуа покрыета <Й (А. «его»,
Т. и С. нѣтъ). 139, 11 нд нйуа
------низложити й. 140, 4 со
избранными йуа. 140, 5 во блд-
говоле'ніиул ир. 140, 6 с^дій
йуа. 140, 7 кшсти йуа (въ нѣк.
сп. т)(ійѵ, В. и Т. позіга, С. на-
ціи). 143, 6 рдзжене'ши й----------
смлтеши й. 143, 8 десница йр.
143, 11 десница йуа. 143, 12
сынове йуа (А. и С. «наши», Т.
поБІгі)-------дірери йуа (Амвр.
«наша», Т. позігее, С. наши).
143, 13 урдпйлиціл йуа (А. «на-
ша», Т. позіга, С. наши)-----------
овцы йуа (А. «нашя», Т. позігее,
С. наши)--------волбве йуа (А. и
С. «наши», Т. позігі). 143, 14
ва стбгнлуа йуа (А. и С. «на-
шихъ», Т. позігіз). 143, 15 Бга
йуа (А., Т. и С. нѣтъ). 144,
15 дас'ши йма. 144, 19 молйтвѴ
йуа------спсета й. 145, 6 ва
нйуа. 146, 3 сокрѴшеніж йуа.
146, 4 всѣ'ма йма. 146, 9 пй-
ір^ йуа (Т. ^зтпп, С. его). 147,
7 йетдета й (Т. ізіа, С. все).
147, 9 не гавй йма. 148, 6
постдви й. 149, 6 ва гортани
йуа------ва р^клуа йуа. 149, 8
цдрй йуа------славныа йуа. 149,
9‘ра нйуа. 151, 5„ва нйуа.
ОНЪ, ОНЛ, ОНО (абтбе,
аотт], абтб, В. и Т. із, еа, і<1;
іііе, іііа, іііііб; ірзе, ірза, ірзіші;
Т. ізіе, ізіа, ізіші)— онъ, она,
оно.
Формы «овъ» въ Псалтири не встрѣ-
чается. Сюда собраны всѣ косвенные
падежи личнаго мѣстоименія 3-го лица
единственнаго числа мужескаго и
средняго рода: «егШ», «его», «негШ»,
«него», «ему», «нему», «іі», «ё», «нань»
(2, 12; 33, 9; 36, 12), «онь» (117, 24),
«имъ», «нимъ», «немъ»; женскаго рода:
«ея», <нея»Л «ей», «нси», «іо», «ню», «ею»,
«нею», «нен». Падежи множ, числа отне-
сены выше, подъ «они».
аитос переводится также (см. выше):
«иже» и (ниже) «самъ», «той».
1, 2 вола е’гш, й ва законѣ
6гц). 1, 3 лйста е’гш (Т. елциз,
С. котораго). 2, 2 пл уріетл §гш.
2, 6 (ѵ Іісги) (А. и С. «Царя
Моего»,, Т. Ве^ет Меит)---------------
стою 6гц) (А. и С. «Моею», Т
Меае). 2, 11 рад^йтесл 6л$ (Т.
нѣтъ, С. предъ Нимъ}. 2, 12
іарость ёгц)-------іілдѣюціінсл» Нлнь.
3, 3 нѣсть спіііл» ?мй ва Езѣ
егш (Т. и С. нѣтъ). 4, 4 ка
Немй. 7, 13 оуготбвд й. 7, 14
ва нема. 7, 16 йскопл й. 7, 17
Болѣзнь е’гш НА гллвй еГШ, И НА
веруа е’гч) непрд'вдд е’го). 7, 18
по прлвдѣ бгці. 8, 5 помнити
^гб--------посѣщавши его. 8, 6
оумл'лила е’сй е’го------вѣпчдла есй
его. 8, 7 поставила есй его —
— под позѣ е’гш. 9, 6 ймл> егш
(въ пѣк. аитйм, В. еогит, А. и
С. «ихъ», Т. ізіогит). 9, 7 пд-
лілть е гш (въ нѣк. сп. абтйѵ, В. еогит,
А. и С. «пхъ», Т. ізіогит). 9, 12
ндчиндніл» 6гц). 9, 25 пред нйма.
9, 26 пѴтіе е’гш-------------ці лица
е’гѵ). 9, 28 оуста е’гш (В. нѣтъ)
------под ійзьіколіа е’гш. 9, 29
Очи е’го). 9, 30 привлсірй Й (Т.
ешп, С. пѣтъ). 9, 31 смирйта
е’го (А. «себя»)---------внегда е"м$.
о н ъ
252
О Н 2
9, 36^ грѣуа егФ. 9, 37' Ф
земли, 6гФ. 10, 4 пртбла вгФ:
очи бги)-------вѣжди 6гФ. 10,7 .
лице ёгф. 11, 6 Ф нёма. 12, 5 '
ид него. 13, 6 оуповлніе егФ. I
14, 4' пред нйма. 15, 3 нд ;
земли ЕгФ (А., Т. и С. нѣтъ). 1
17, 1 ЙЗБДВИ 6Г0--------врага сгц). !
17, 3 нд Него. 17, 7 пред Нймг
(Т. согат Ео, С. нѣтъ) — —во
оушы ЕгФ. 17, 9 гнѣвома ЕгФ— '
— Ф лицд ЕгФ---------Ф НегФ. 17,
10 под' ногдмд ^гФ. 17, 12 \
Фкреста ЕгФ (Т. 8е, С. Себя) се-
леніе ЕгФ (Т. 8ініт, С. нѣтъ).
17, 13 пред Нйма. 17, 23 еѴдвы
ёгф-------Фпрдвдлніл> ЕгФ. 17,'24
са Пй.на. 17, 25 пред очи'мд ЕгФ. |
17, 31 п\:ть 6гц)---------нд Него. •
17, 51 сѣмени егФ. 18, 2 рѴ- '
к$ ЕгФ. 18, 7 ЙсуОД2 егФ, й
срѣтеніе е’гФ--------теплоты егФ.
19,' 7 оуслышита е’го--------десни-
цы ЕгФ (Т. 8и;р. С. Своей). 20,
3 ссрдцд 6ГШ ДДЛ'А е’сй —
оустігё е’гФ нѣеи лишила его (А.,
Т. и С. нѣтъ). 20, 4 предвдрйла
есй его — — нд главѣ е’гФ. 20,
5 ддлх есй е’л^. 20, 6 еллвд
е’гФ------нд него. 20, 7 ддси
е’м^------возвеселйши его. 21, 9
дд нзгілвитл его, дд епдеёта его,
гакш убірета его. 21, 24 восувд-
лйте Его-------прославите Его—
— Ф НегФ. 21, 25 ка Немй.
21, 26 пред вол»ірнмисл> ЕгФ.
21, 27 взыскд'юіріи Его. 21, 28
пред Нйма (А. и С. «предъ Тобою»,
Т. согат Те). 21, 30 пред Нймг.
21, 31' пордвотлета Ем'Ф 21, 32
правдѣ ЕгФ. 23, 1 исполненіе е<ь
------нд нёй. 23, 2 Фсновдла іо
есть--оуготбвала , ю есть. 23,
3 нд мѣстѣ стѣма ЕгФ. 24, 10
взыскдкчрыма здвѣтд ЕгФ й сви-
дѣній» ЕгФ. 24, 12 законополо-
жйта е’м^. 24, 13 дѴшд е’гФ—
— сѣмл» е’гФ. '24, 14 Боліриусл»
ЕгФ, й завѣта ЕгФ (А. и С. «Свой»,
Т. Еріз). 24, 22 скорвёй егФ
(В. зиіз). 26, 3 нл Него (А. «на
Него», ёѵ таиті], В. іи Ьос, Т.
Ьас ге, С. нѣтъ). 26, 4 ура'ма
стьій 6гФ. 26, 6 вл селёніи бгш.
27, 5 рЪ7кй УгФ. 27, 7 нд Не-
го -----йсповѣмсл» 6м^. 28, 2
имени ёгф---------во дворѣ стѣма
ёгю (А. и Т. пѣтъ, С. Его).
28, 9 ' ва урдмѣ Фгцѣ 29, 5
прпгініи 6гФ------— стыни ^гю. 29,
6 ва трости ёгф-----------; ва воли
<}гФ. 30, 24 прпБніи СгФ. 31,
2 во оустѣуа е’гф (Т. СЦІП8 зрі-
гііпі, С. въ чьемъ духѣ). 31, 6
на нел\Ѣ. 32, 2 пойте &«$. 32,
3 воспойте 6л\^---------пойте бмѣ.
32, 4 дѣла 6гФ. 32,' 6 оуста
&Ф. 32, 11 ерцл 6гФ. 32,
12 Бга е’гФ (Т. и. Синѣть). 32,
18 на Бол»іры(ьсл> 6гФ-----------нл
млть 6гФ. 32, 21 ш Нёма-------------
во іімл» стбе вгф. 33', 1 фп^стй
е’гб. 33, 2 увллд 6гФ. 33, 4
ймл» 6гФ. 33, 6 ка Нем^. 33,
7 оуслыиіа й (А., Т. и С. нѣтъ|,
й Ф всѣуа скорвёй , е>'Ф сіісё и.
33, 8 Бол»іриусл> бгф. 33, 9
оуповаета Нлнь. 33, 10 стіи
6гФ-------волірымсл» Сгф.^ 33, 15
пожени й. 33, 16 оуши 6гФ. 33,
23 нд Него. 34. 8 дд прійдета
ем^-------дд шБымета й (С. его
самого, Т. ешп)---------да впддёта
ва ніб. 34, 9 Ф еппін СгФ. 34,
10 крѣпльшнуа е’гФ-----------РЛСХИ’
ірд'юфиуа его. 34, 25 пожрбуома
его. о4, 27 расѣ' 6гФ (А. и С.
«Своему», Т. 8иі). 35, 2 пред
О И 7>
253
О II 2
очйлдд е’ги). 35, 3 пред нйлда (А.
«въ очссѣхъ своихъ», Т. іп осн-
1І8 8піз, С. въ глазахъ своихъ).
35, 4 оустз егѵѵ. 36, 3 оупдсс-
шиса ва Богатствѣ еж (А. «пасп-
ся правдою», Т. разсеге Ше, С.
храни истину)., 36, 5 нд Него.
36, 7 оулдолй бгб. 36, 10 мѣсто
ѵш. 36, 12 поскрежеірета нань.
36, 13 послаѢстса елдѢ----------- день
бГШ. 36, 22 БЛАГОСЛОВАфІИ бгб—
— клеііѢцГіи же бгб. 36, 23 пѢ-
тй еі а). 36, 24 рѣкѣ егѵѵ. 36,
25 сѣллсне егш. 36, 26 сѢлаа
бги). 36, 29 нд ней. 36, 30
АЗЫК2 еГШ. 36, 31 ГіГД 6ГШ П2
се'рдцы егш--------стшпьі егч). 36,
32 оумсртвііти егб. 36, 33 не
ШСТАВИТЗ біш В2 рѢкѢ' 6СЮ, НИЖС
ШсѢдНТа е’і'О, 6СДД сѢдіІТХ б’мѴ. 36,
34 пѣть 6гц). 36, 36 взыскала
его------мѣсто е’ги) (А., Т. и 0.
нѣтъ). 36, 40 нд Него. 38, 12
дѣшѢ е’гш. 39. 5 оуповдніе е’гч)
(А. «себѣ», Т. впаіп, С. свою).
39, 15 изатн ю (А. «еже истре-
бити Го», Т. асі регсіеікішп еаш,
С. погибели). 40, 2 избавите его.
40, 3 да со^рдпйта его іі живйта
бгб, й дд оувлжйтл его-------и дд не
прсдаста его іг/> рѣки нрдічѵііл егш.
40, 4 полдбжстл елаѢ нд одрѣ
Болѣзни егш: все ложе б’гю шврд-
ТИЛЗ есй В7> Болѣзни ?гц). 40, 6
йлаа еги). 40, 7 сердце егю- 41,
6 ЙсповѢласа 6лаѢ. 41, 9 пѣснь
6гц). 41, 12 ІІСПОнѢлАСА блдѣ'.
42, 5 ЙсповѢласа 6лаѢ'. 44, 12
поклонншнса 6лдѢ. 44, 15 вслѣдг
^А, ЙскреіШІА СА. 45, 4 крѣпостію
бги) (Т. Е)п8. С. ихъ). 45, 6
посредѣ е’гц)------полдбжета
47, 2 стѣй §гѵ). 47, 4 ва та-
жссте^’2 (разночт. во ^рдлѵѣр)
ёгц)-------здстѢпдста и (А., Т. и
С. нѣтъ). 47, 9 ійсновл н. 47,
13 швылдйте его---------ва столпѣуа
бги). 47, 14 ва силѣ’ е’ги)---------
дблды егц). 48, 17 долаѢ его).
48, 18 оулдрети б’лдѣ' (А., Т. и
С. нѣтъ)---------са ННЛАЗ СЛАВА
бги). 48, 19 дѣ’шл егц) ва жи-
вотѣ еси)------БЛДГОСОТВОріІіНИ елдѣ'
(А. и С. «себѣ», Т. ііЫ). 49,
2 красоты 6гц) (А., Т. и С. нѣтъ).
49, 3 пред Нилда------------шкреста
6гц). 49, 5 совернте §л\ѣ' (А. и
С. «Мпѣ», Т. Міѣі) прпііныА
бги) (А. «Моя», Т., нѣтъ, С.
Моихъ)---------завѣта 6гц) (А. и
С. «со Мною»,, Т. Меснгп).
49, 6 правдѣ 6гц). 49, 12
йсноліісніс е'А- 49, 18 са пилда.
49, 23 іа’влю елдѣ (Т. іа, С. то-
му). 50, 1 ка нелЛ'. 51, 2 ре-
ірГі еллѢ. 51, 8 ш нслѵл. 54, 11
шБьідета н по стѣнллѵа еси)---------
посредѣ еси). 54, 12 ш стогна
еги). 54, 13 іѵ нсгц). 54, 21
здвѣта бги) (Т зинш, С. свой).
54, 22 лица бгш. 55, 1 оудео-
ждшд й. 56, 1 внегда елдѣ'. 5о,
7 впадбінд на ню., 58, 1 мь\ъ
б’ги). 58, 11 лить бги) (А. «моя»,
Т. шею, С. меня). 59, 4 слаѢ-
тйла есй ю—•—сокрѢшеніе &.60,
7 лѣтд е’сй). 60, 8 истинѣ 6гц).
61, 9 нд Него-----------пред ііііла?,.
61, 13 па дѣлиілда еси). 62ѵ, 1
вьітн елдѣ. 62, 12 кленыйсА Илдз.
63, 5 сострѣлАЮта его. 63, 10
творбніА 6гц). 63, 11 пд Него.
64, 8 волна бги) (А. и С. «ихъ»,
Т. еогит). 64, 10 оу пойла есй ю
------шбогдтіІтіі ю. 64, 11 Бразды
б<ѣ---жйтд 6а: ва кдпла^з б<Ѣ.
65, 2 йлдеии бгш--------------увдлѣ
6гц). 65, 6 ш Нс'лда. 65, 7 очи
о н г
2 54
Она
бги). 65, 8 раль'і бгц). 65, ~ 17
кл НсмУ. 66, 8 ^а оувожтсж бги).
67, 2 вразй бги)----------и) лица
6гФ,ненавиджцііи бгб. 67, 5 йлк-
пи бги)-------йлѵь бллУ'------пред
Ийлал. 67, 6 ш лица 6гц) (А., Т.
и С. совсѣмъ пѣтъ всей фразы).
67, 10 совершила ?сй е- 67, 11
иа ней (А. «въ немъ», Т. іп ѳа,
С. тамъ). 6'7. 14 ллсждорллѵіл ёж
(Т. спіиз, С. пѣтъ). 6'7. 15 на
ней (Т. іп Ііас іегга, С. на сей
землѣ). 67, 17 ва нен (А., Т.
и С. нѣтъ). 67, 24 и) іісги) (А.
«отъ единаго коегождо ихъ», Т.
аѣ пподиодпѳ еогитп,, С. нѣтъ).
67, 35 велелѣпота бги), й сила
бги). 68, 19 йзблви ю. 68, 31
возвелйчУ бгб. 68, 35 да восува-
лжта бгб------ва нелха (въ нѣк.
СП., ВМ. ёѵ абст]. ёѵ айтос?, А. И С.
«въ нихъ», В. и Т. іп еіз). 68,
36 пдслѣджта й. 68, 37 оудер-
жйта й--------вселжтсж на нелѵл.
70, 11 шстанила есть его----------
йлміте его. 71, 7 во днёул ёгФ-
71, 9 пред пйлаа — —врдзй еги).
71, 11 поклбндтсж ё-мУ--------по-
равбтаюта е’л^'- 71, 14 ймж еги)
(А. и С. «ихъ», Т. еогит). 71,
15 длстсж е’ллУ-----и) нелѵл-------
влагословлта егб. 71,16 плода ети).
71, 17 ймж ети)---------ймж е’ги)
-----ва нема-------- оувлажата его.
71, 19 славы бги)-----------славы
ёгФ. 73, 6 двери егФ----------раз-
рУшйша и. 74, 4 на нёй------------
столпы е<*. 74, 9 дрождіе еги).
75, 2 ймж бги). , 75, 3 мѣсто
бги), й жилйціе 6гц). 75, 12
треста 6гц)., 76, 3 пред Нйма
(А., Т. и С. совсѣмъ нѣтъ).
77, 4 силы §гц) й чУдеса бги).
77, 7 заошпѣди бги). 77, 10
ва законѣ 6гц)., 77, 11 блгодѢжніж
6гц) й чудеса 6гц). 77, 17 согрѣ-
шити §мУ. 77, 22 спніе бги).
77, 32 чУдесёма бги). 77, 34
взысклуУ бгб. 77,36 возлювйша
бгб-------солгаша 6мУ. 77,^37
са II йма------ва завѣтѣ бго).
77, 40 прешгорчйшд бгб — —
прогнѣваны бгб. 77,^42 рУкй бги).
77, 54 десница бги). 77, 56
свидѣніи &гФ. 77, 58 прогнѣваша
бгб------рлздражйшд бгб. 77, 69
Фсііова й. 77, 70 воспріжта егб.
77, 71 пожта егб. 78, 7 мѣсто
е’ги). 79, 9 насадила есй и. 79,
10 пред нйма-------------корёніж
с’гц). 79, 11 сѣнь еги), й вѣтвіл
е’ги). 79, 12 розги еги) (разночт.
СВОЖ, В. И Т. 81105, С. своп) — —
шрасли еги) (разночт. свож, Т.
5ио8, С. свои). 79, 13 Фплбта
е’ги), й швилиюта й. 79, 14 Фзобд
и------(іождё й. 79, 16 совершй
й (Т. пѣть, С. тб). 80, 6 поло-
жи е (О. это), внегда и’зьітн
80, 7 уревета еги): р^цѣ еги).
80, 15 врагй е’ги) (А. и С. «ихъ»,
Т. еогшп). 80, 16 солгаша е’^.
81, 4 и’зва'вите егб (В., А. и Т.
нѣтъ, С. егб). 83, 6 заступленіе
еги) (В., А., Т. и С. нѣтъ). 84,
9 ка НемУ (В. нѣтъ). 84, „10
влйз вожіриусж 6гц) спніе бгф.
84, 14 пред ІІйлаа. 86, 2 шсно-
ваніж еги). 86, 5 ва нелла---------
шснова й. 86, 6 ва нёлаа (А. и
С. «тамъ», Т. іЬібет). 8
шкрёстнылиі бги). 88, 10 волна
егш. 88, 12 исполненіе е^. 88,
21 помазауа егб. 88, 22 застУ-
пита егб-------оукрѣпйта егб. 88,
23 на него----------ш’злобити егб.
88, 24 и) лица еги) врагй еги),
й ненавйджціыл> егб. 88, 25 са
о и л
255
О И 2
нйма рбгл е’ги). 88, 26 р^кѴ
е’ги) дссийц^ егш. 88, 28
положК е’гб. 88, 29 соѵраню
бм'і - -вѣрена е’м*. 88, 30
сѣмя е’ги), и престола еги). 88,
31 сьіпове е’ги). 88, 37 сѣлая
еги)------престола егш. 88, 40
святыню 1 егч). 88, 41 Оплоты
е’ги)-----твердая е’ги). 88, 42
рлехицідх^ его. 88, 43 ст^жаю-
ціиѴ2 емй--------враги сгц). 88,
44 .меча еги), и не заступила есй
его. 88, 45 ш шчиціенія еги),
престола еги). 88, 46 вре'мене
еги), швліяла есй его. 90, 2 на
Него (Т. Сиі, С., на Котораго).
90, 4 под крилѣ" бги)-------истина
ёгш. 90, 14 ИЗБАВЛЮ й, покрыю
й. 90,15 оуслыш^ его: са нйма—
— й?,м^ его іі прославлю его.
90, 16 исполню его й гавліб е’м$.
91, 16 ва Нема. 93, 12 на^чй-
ши его (Т. и С. нѣтъ). 93, 13
оукротйтн его. 93, 15 держащійся
ея. 94, 2 лице 6гц)--------восклйк-
нема бмй. 94, 4 ва р^цѣ ёгц).
94, 5 сотвори е—— р^цѣ бги).
94, 6 припадема бмѣ' (В., А.,
Т. и С. нѣтъ). 94, 7 пажити
бги)------р^кй 6гц)---------гла'са
6гц). 95, 2 имя, бги)--------спніе
§ги). 95, 3 слав^ бгѵ)------чудеса
бги). 95, 6 пред Нйма — —во
стилѣ 6гц). 95, 8 имени 6гц) —
— во дворы бги). 95, 9 во ^во-
рѣ стѣма 6гц)--------ці лица 6гц).
95, 11 исполненіе е’ги). 96 (въ
надп.) землл еги) (А. и, Т. нѣтъ,
С. его).,, 96, 2 шкреста 6гц)------
пртбла 6гц). 96, 3 пред Нйма-—
— врагй 6гц). 96, 4 миілнія 6гц).
96, 6 правдѣ 6гц) —- — слав^ ёгц).
96, 7 поклонитесь бмѴ, вей Дггли
&гц) (А., Т. и С. нѣтъ). 96, 12
стыни 6гц). 97, 1 спсе ,е’гб дсснй
ца 6гц) й мышца стаь 6гц). 97,
7 исполненіе еги)-----на ней. 98,
5 нц)г^ 6гц). 98, 6 во іере'е^а
6гц) (Т. Ірзіиз, С. нѣтъ),----ймь
6гц). 98, 7 свидѣ'ніь 6гц) й пове-
лѣ'пія 6гц) (В., А., Т. и С. пѣтъ).
98,' 9 ва горѣ стѣй 6гц). 99, 2
пред Нйма., 99, 3 людіе 6гц) —
— пажити 6гц). 99, 4 во врата
6гц)------во дворы 6гц)-------испо-
вѣдайтесь 6ла)і, увалите имя 6гц).
99, 5 млть 6гц)-------истина 6гц).
101, 14 оущедрпти его. 101,
15 каменіе (разночт. ці каменіи)
^гц), й персть е’ги). 101, 22 увал$
бги). 101, 24 ©вѣща ем^' (А.,
Т. и С. совсѣмъ нѣтъ этой фра-
зы) ------крѣпости е’г«) (В. зиж,
Т. шеаз, А. «мою», С. мои). 102,
1 ймь стбе бги). 102, 2 воздая-
ній 6гц). 102, 11 ІіОЯЦІИХСЬ 6гц)
(В. 8е). 102, 13 Боьіриѵсж бгиі
(В. 8е). 102, 15 дніе е’ги). 102,
16 ва нема. 102, 17 вояціиусь
6гц). 102, 18 правда бги) —- —
завѣта 6гц)-------запшвѣди бги).
102, 19 цртво бги). 102, 20
Лгглн бги)--------слово бги) — —
словеса, бги). 102, 21 п ейлы бги),
сл^гй бги)-;------волю бги). 102,
22 дѣла бги)----------мѣстѣ влче-
ства бги). 103, 5 на тверди е<й
(В. зиаіп, Т. е)'из, С. пѣтъ). 103,
6 иідѣяніе е^. 103, 26 ругатися
е’ла^;. 103, 32 творьй ю. 103,
34 да оусладйтсл 6мѴ. 104, 1
йлая 6гц)——дѣла бги),. 104, 2
воспойте,6м)і й пойте 6м)і---------
чудеса бги). 104, 3 ш имени
стѣма бги). 104,, 4 лица бги).
104, 5 чудеса, бги)----------чудеса
бги)------оуста бги).,7^^ 6 равй
бги)------йзвраннін бги). 104, 7
О н 2
256
О Н 2
сЪдБЫ бги). 104, 10 постдвй ю
(Т. С. тб). 104, 12
ней. 104, 18 нозѣ еги) —------дѴшд
еги). 104, 19 слово бги)-----------
рдзжже его. 104, 20 разрѣши
его------шстави его. 104, 21
постдвй его. 104, 22 кнжзи
еги)----—старцы е’ги). 104, п25
люди бгш----------ва , раьѣуА бги).
104, 28 словеса бги) _(В. зиоз).
104. 45 шправданіж бги) и, за-
кона бги). 105,^ 1 лалть бги).
105, 2 увалы бги). 105, 12
словесй бги);-----увдлК бги). 105,
13 дѣла бги)--------— совѣта бги).
105, 20 елдв^ бги) (А. и С.
«свою», В. зиат, Т. зииш). 105.
23 извранный бги) — —• пред
Ніілаа — —, трость бги). 105,
24 словесй бги). 105, 29 раз-
дрджнша бгб (Л. и С. «Бога»,
Т. Беит). 105, 31 влаѢнисл»
105, 32 прогнѣваша бгб (Т.
пѣтъ, С. Бога). 1(65. 33 д^ул
е’ги). 105, 43 нрсчи орчи'ша бго
(А. и С., <-Его*. Т. Еиш|. 106,
1 лллть бги). 106, 8 лалти бги)
й чудеса §ги). 106, 15 лалти бги)
й чудеса бги). 106, 21 лалти бги)
й чудеса бги). 106, 22 да по-
жр^т?. 6ла)) (А. <Еліу>, В. и Т.
нѣтъ, С. Ему) —— дѣла бги).
106, 24 чудеса бги). 106, 25
вшлны еги). 106, 29 виілны е’ги)
(Т. іііагипі, С. нѣтъ). 106, 31
лалти бги) н чудеса ёги). 106,
32 дд, вознсЛ'та бгб--------восува-
лжта бгб. 106, 34 на ней. 108,
6 нд него---------и) десною еги).
108. 7 сѴднтнсж е^------------ЛАОЛН-
твд еги). 108, 8 дніе еги)---------
епіскопство е’ги). 108, 9 сьіновс
е’ги)----жена еги). 108, 10 сы-
нове еги). 108, 11 с^ть еги) —
— тр^ды еги). 108, 12 дд не
Б^детг елтѣ'------сиршты еги). 108,
13 чддд е’ги)-------Йлаж еги) (А. н
С. «ихъ», Т. еогит). 108, 14
дтецг еги)--------лАлтере еги). 108,
17 пріидетъ елА^-----------и) веги).
108, 18 ВО ОутрОБ)? еги)----------В2
ки)стн е’ги). 108, 19 дд вйдетг
еЛАѢ'. 108, 23 оуклонйтисж ей.
108, 27 сотворйлг е’сй ю (А.
«сіе», Т. ,Ьос, С. это). 108, 30
восувдлю бгб. 110, 2 во овсѣул
волжуг бги). 110, 3 дѣло бги), й
правда бги). 110, 5 вожірымеж
бги) (В. п Т. 8е). 110, 7 р\'к2
бги) — — запшвѣди бги). 110, 9
йлаж бги)., 110, 10 творжірымг
н: увала бги). 111, 1 ва здповѣ-
деуг бги). 111, 2 сѢлаж е’ги). 111,
3 вг дола)) еги), й правда е’ги).
111, 8 сердце еги)------------сердце
еги). 111, 9 правда еги)------рбгл
еги). 112, 4 слана бги). 112, 8
посадити егб. 113, 2 сіъінж бги) —
— шнласті, бги). 115, 5 ліодьлаіі
бги). 115. 6 (ірпішыу2 бги). 115,
людьлай бги). 116, 1 поувалйте
бгб. 116, 2 лалть бги). 117, 1
лалть бги). 117, 2 лллть бги). 117,
3 лалть бги.). 117, 4 лалть бги).
117, 24 В2 онь (С. оный). 117,
29 лалть бги). 118,^ 2 свидѣшл
бги)-------взьіірѴтг бгб. 118, 3
В2 пѴтеу'2 бги). 118, 33 взыірі)
іі. 118, 34 соурдніб й. 118, 140
возлюби' е- 121, 3 причастіе е’ги).
124, 2 шкрсстл еги) (А. и С.
«Іерусалима», Т. Ніегойоіута).
127, 1 ва пі?теу2 бги).
129, 6 оу Негѵі)------Беззаконій еги).
131, 7, кротость е’ги)., 131, 7
селеніж бги)------нбзѣ бги). 131,
11 не иінержетеж еж. 131, 13
йзволи й (Т. нѣтъ, С. его). 131,
О II Л
257
Ш П Л 0 Т Л
// іі;інблііул н. 131, 15 ловитвѣ
<Іи) -- пйі|іЫЛ» е’ги). 131, 16
і і|кінііікіі (іи)----попбнТи (’ги).
ПИ, 13 ирлгіі еги). 132, 2 \
(ги). 134, 3 йліени бги).
134, 9 рдіад еги). 135, 1—9
(вл каждомъ стихѣ) лалть бги).
135, 10 са первенцы еги)------------
лалть ёги). 135, 11—12 (въ
каждомъ стихѣ) лалть бги). 135,
14 посредѣ еги) — •—лалть бги).
135, 15 снл^ еги)---------лалть бги).
135,16— 26 (въ каждомъ сти-
хѣ) лалть бги). 136, 2 посредѣ
е’ги). 136, 7 до шсповднііі еги).
138, 6 кг нолаѴ. 138, 12 тлал
е<ь (А., Т. и С. нѣтъ)---------свѣта
е<Ѣ (А., Т. и С. нѣтъ). 141, 1 I
кьітн (’лаѴ. 141, 3 пред Ніілла—
— пред Нилла. 142 (въ надп.)
гопжше его (Т. нѣтъ)-----------сына
е’ги) (Т. пѣтъ, С. своимъ). 143,
2 па Него. 143, 3 познллсл есй
(ла)?-----влаѢнлсшіі его. 143, 4
дпіе еги). 144, 3 величію бги).
144, 9 ціедрияы бги)---------дѣлѣуа
бги). 144, 18 прнзывдюірылла бгб,
ІіеѢлАЛ ПрНЗЫВЛЮЦІЫЛА2 бгб. 144,
/9 ііоліциусА бги). 144, 20 лю-
іьыііыл бго. 144, 21 йллж стое I
бги). 145, 4 д^уа е’ги)-----------по-
л\ыіііл(іГіл еги). 145, 5 полаоці-
іііікл е’ги) (Т. сиі, С. кому), оу’по-
іьиііс еги) (Т. сіцив, С. у кого).
146, 5 крѣпость бги), н рдз^ллл
бги). 146, 9 прнзывдюі|іылА2 бгб
(А. и Г. <къ Нему*, Т. нѣтъ).
146, II и/. г,о<ы|інус<ь бги) — —
лалть бги>. 147, 4 слово бги).
(47. 6 лАрлзл бги). 147, 7 д^уа
бри (А. и С. -Своимъ», Т. 8шпп).
143, / ундАЙтс бгб. ]48, 2 увд-
\йтс бгб, нсіі /Іііли бги»: ѵгіллите
бгб, ней» сіііы бі іо. 143, 3 увл-
лйте бгб-----— увдлііте бгб. 148,
4 увдлйте бгб. 148, 8 слово
бги). 148, 13 и’спрвѣддпіе бги).
148, 14 прпвнылла бги) (А. «Сво-
имъ», С. Своихъ)----------прнБли-
ЖДЮЦІЫЛЛСА блгё (А. И С. «КЪ
Нему», В. и Т. 8іЫ). 149,
1 увдлепіе ёги). 149, 2 и) со-
твбршема е’го (С. своемъ). 149, 3
илаа бги)-----,дд поютабллѴ. 149,
9 прііѣнылла бги). 150, 1 во
стьіуа бги), д вдлнте бгб во оутвер-
жснін силы бги). 150, 2 увдлйте
бгб нд сіілдуа (разночт. вг сйлдуа)
бги), увдлйте бгб по ЛАнбжсствх
величествій» бги). 150, 3 увдлйте
бго-------увдлйте бгб. 150, 4
увдлйте бгб — — увдлйте бгб.
150, 5 увдлйте бгб--------увдлйте
бгб. 151, 7 Ф нсги), швсзглдвир
Сгб.^
ОНЬ см. ОНЪ.
<опь>—впи. п. ед. ч. муж. р. личнаго
мѣстоименія <онъ>.
ОІІІіЖб см. ГІЖб.
«оньже»—впн. и. ед. ч. муж. р. отно-
сительнаго мѣстоименія «иже».
ФНЪЛГІіТИ (хш'-сойагЬі, оЬшн-
іезсеге)—онѣмѣть.
38, 3 ФііѢлаѢѵй й слАирнусл».
ЗбЛ ІО шнѣлАѣуа.
ШПЛЛКЛНА-ыіьІтіі (хка’эаОті-
ѵаі, ріогагі)—быть опаакапу.
77, 64 н вди’внцы йуа не
шплдклньи-сУдѴта (А. «не плака-
та», Т. поп Дегепі, С. не пла-
кали).
ФІЫОТЪ (б Арряур.6;, тасе-
гіа, стѣна изъ однихъ камней
безъ извести, зерез) •— оплотъ:
ограда.
61, 4 й шплбтѴ ВОЗрННОВСН^.
79, 13 вск)аю низложила есй
ш’плбта еги). 88, 41 рдзорила есй
.......... и (>і. ыіі ни и ..іі.пыіі С.іоіілі'Ь къ Псалтири.
17
Ш П О Л Ч Л Т II
258
шпрдвддніе
вса шплбты (В. зерез) егш. 143,
14 нѣсть пддеп'іА чіплбт9 (А., Т.
и С. пѣтъ этого слова).
ШПОДЧЛТІІ (каратаозгз&аі,
сопзіііиеге, Т. сопѵепіге)—опол-
чаться: ставить, собираться въ
боевой порядокъ.
тгарагаааеаЭіі переводится также (см.
ппже): <ополчитися>.
139, 2 весь день шполчду^
БОДНИ.
шполчёніе -ар^.;,
ставленіе въ боевой порядокъ;
схватка, бой; ргаеіішп, сраженіе,
бой, битва) — ополченіе, войско;
битва.
143, 1 НД^ЧААЙ р'зцѣ ЛАОИ нд
иІполченіе (С. битвѣ).
ФіЮДЧЙТИСА(-арат!Іааеэ»а'.,
сопзізіеге, Т. шеіагі; -аргр.,3аллесѵ,
ішшіііеге, Т. шеіагі сазіга)—
ополчиться.
переводится также (см-
выше): <оііо.і’іатіі».
26, 3 дціе шполчйтсл нд лаа
полка. 33, 8 шіюлчіІтса (-ярещЗ.)
ЛгТлл Пень.
ШИОАСМЖА (теріСбгтОаі,
ргжоіп^і, Т. ассіп^еге зе)—опоя-
сываться. См. ниже: чірепоясатися».
108, 19 йлАже. вьін9 иліОА-
с^стса.
ФпрлеДііпіе
-ато;, )пзііііа, правосудіе, спра-
ведливость, правота; дпзѣіГіса-
ііо, оправданіе; )ибісіит, судъ,
сужденіе, рѣшеніе, приговоръ;
Т. зіаіпііпв, уставъ; піапІа-
іпт или шапйаіиз, повелѣніе;
йесгеіиіи, опредѣленіе, приговоръ;
догматъ, правило) — оправданіе:
законъ, заповѣдь, уставъ, пове-
лѣніе.
17, 23 іі шпрдвддпіА (іизііііаз,
А. «уставленія», Т. зі., С. уста-
вовъ) бги) не шсН’пйшд ш ласн^.
18, 9 шпрдвддні'А (диеѣіѣівѳ, А. и
С. «повелѣнія», Т. шапй.) Гдна
прдвд. 49, 16 иіпрдвдАіііА (іизіі-
ііаз, А. «уставленія», Т. йесгеіа,
С. уставы) Яіоа. 88, 32 діре
иіпрдвддніА (іизііііаз, А. «устав-
ленія», Т. зі., С. уставы) Лоа
шсквсрііАтті. 104, 45 дд соурд-
нать шпрлкддіііА (А. «уставленія»,
Т. зі., С. уставы) бги). 118, 5
соурдннтн илірдвддніА (А. «уста-
новленія», Т. зі., С. уставовъ)
Твоа. 118, 8 шпрдвдднІА (А.
«установленія», Т. зі., С. уста-
вы) Твоа соурдніо. 118, 12 нд-
9чн лаа илірдвдлніелАй (А. «устав-
леніямъ», Т. зі., С. уставамъ)
Твоіілал. 118, 16 во шпрдвддніиуг
(А. «уставленіяхъ», Т. зі., С.
уставами) Твоііуъ по^са. 118,
23 рт ИІС Твой ГЛ^ЛАЛАПКСА во
шіірднллніиул (А. «уставлсніихъ»,
Т. зі., С. уставахъ) Твойул.
118, 24 иііірдвдліііА (А. и Т.
пѣтъ, С. уставы} Твоа. 118,
26 нд9чй ЛАА иЧІрДВДДНІѢЛАЪ (А.
«уставленіямъ», Т. зі., С. уста-
вамъ) Твойлай. 118, 27 п9ть
иіпрдвддпііі (А. и С. «повелѣній»,
Т. тапбаіогит) Твоііуи. 118, 33
п^ть шпрдвддній (А. «уставленій»,
Т. зі., С. уставовъ) Твонул. 118,
48 іі глѴлалахса во ияірдвддніир
(А. «уставленіпхъ», Т. зі., С.
уставахъ) Твойуа. 118, 54 пѣтд
БАу9 ЛАІіѢ чІпрДВДДНІА (А. «уСТЯВ-
ленія», Т. зі., С. уставы) Твоа.
118, 56 шпрдвддній (А. и С.
«повелѣнія», Т. тапйаіа) Твойуъ
взыскдуа. 118, 64 илірдиддніелда
(А. «уставленіямъ», Т. зі., С.
уставамъ) Твонллв пд\’чіі лаа. 118,
иі іі р л и д д и ъ
259
орл ь
6’Л’ пдХ’чй .ме шпрлвдлні^лАъ (А.
• оправданіемь», Т. зі., С. уста-
вимъ) Тнонмл. 118, 71 да на-
\’ч^сл имірлндаіііелдй (А. «уставле-
ніямъ», Т. 8І, С. уставамъ)
Тнонлѵл. 118, 80 во шправданіиуа
(А. «уставленіихъ», Т. зі., С.
уставахъ) Твойуа. 118, 83
оправданій (А. «уставленій», Т.
зЕ, С. уставовъ) Твойуа не зл-
кьіуа. 118, 93 во вѣка не злі$-
д^ оправданій (А. и С. «повелѣ-
ній», Т. тапйаіогиіп) Твойуа.
118, 94 оправданій (А. и С.
«повелѣній», Т. ташіаіа) Твойуа
взыскауа. 118, 112 сотворити
оправданіе (А. «уставленія», Т.
зЕ, С. уставовъ) Твое. 118,
117 по^ч^се во оправданіиуа (А.
«уставленіяхъ», Т. зЕ, С. уста-
вы) Твойр. 118, 118 все ост^-
наюціые о оправданій (іінНсііз, А.
«уставленій», Т. зЕ, С. уставовъ)
Твойуа. 118, 124 оправдапіулаа
(А. «уставленіямъ», Т. зЕ, С.
уставамъ) Твойліа на^чй ліе. 118,
135 на^чй л\е оправданіема (А.
«уставленіямъ», Т. зЕ, С. уста-
вамъ) Твоими. 118, 141 оправ-
даніи (А. и С. «повелѣній», Т.
ііііинііііогііііі) Твойуа не завыуа.
118, 145 оправданіе (А. «устав-
ленія*, Т. зі., С. уставы) Твое
ігіыі|і^. //*»'. 155 оправданій (А.
«уставленіи•, Т. зЕ, С. уста-
новь) Твойр не изысканіе. 118,
171 наХчііііні л\ё чінравданіблаа (А.
< устанлепіимь •, Т. яЕ, С. уста-
вамъ) Тііоіілѵл. 147, 8 оправданіе
(.Іняііііпч, А. «уставленія», Т.
.чі... С. уставы) й с^двы Свое
ІІІ.ЪІІІІ.
ШІІ Р /1 (),Ы ІГІі (ого'.хдкорёѵо;,
.іпяіі Гкн I ня) оправданный.
18, 10 оправданны (Т. )изіа
зипі, С. праведны) вк^пѣ.
ФПРЛКДДТИ (оіха'.ооѵ, іизіі-
ітсаге, Т. ]изіит ргоптіеіаге)—
оправдать: сдѣлать правымъ,
ИСТИННЫМЪ.
См. ниже: «оправдитп».
81, 3 смиренна й нйціа оправ-
дайте.
ШПРЯРіДПТН (б’.хаюбѵ, з’нзііГі-
сагс)—оправдать.
Си. выше: «оправдати».
72, 13 вс^е оправдйуа (Т.
рнгіГісо, С. я очищалъ) сердце
мое.
ФПРЛВДЙТИСД (8г/.аіо5з&ас,
дизѣіЕісагі)—оправдаться: сдѣлать-
ся правымъ, истиннымъ.
50, 6 да оправдйшнсе (С. Ты
праведенъ) во словесѣуа Твойуа.
142, 2 не оправдйтсе пред То-
вою всека живый.
шитошити (ір^обѵ, ае-
зоіате)—опустошить.
78, 7 й ліѣсто его опѴсто-
шйша.
ОРГАНЪ (то Зруаѵоѵ, ог&апшп,
Т. сііЬага, огдаппт) — органъ
(музыкальное орудіе).
136, 2 овѣсиуолаг органы (Т.
сііЬагаз, оС. арфы) наше. 150, 4
увалйте бго во стр^науи й о’рганѣ.
151, 2 р)<цѣ мой сотворйстѣ
о’рган?..
ФРЙИЪ (6 ’йр^р, ОгеЬ, Т.
НогеЬпз, съ Евр. «воронъ-пти-
ца»)—Оривъ, одинъ изъ царей
Мадіамскихъ, во времена Суді'й.
побѣжденныхъ и пораженныхъ
Тсдеопомъ.
82, 12 іако Шрйвл (тбѵ ’йртдЗ)
й Зйвл.
(.)Р/ІТ1 (то5 агтоЗ, ацпііо)—
орлиный (орла).
17*
ш р К ж і е
260 ШСКОрБЛАЖ
102, 5 юбііовйтсж гака» брлл
(С. ПОДООПО орду) юность твож.
ШР^'ЖІС (то 8-Хо^, оружіе,
щитъ, панцирь, зсиішп, щитъ,
акта, оружіе, Т. зсиіиш, итЬо,
щитъ, Ьазіа, копье, сіуреиз, щитъ;
ро|хсра'а, ^Іасііиз, мочь, Ггатеа,
копье, Т. ^Ыіиз)—оружіе: мечь,
щитъ, копье.
ро|лсра[3 переводится также (см. выше):
«мечь».
5, 13 шр^жіема (С. щитомъ)
влговоленіж вѣпчдла есй наса. 7,
13 шр^жіе (р., С. мечь) Овое
ючйстнта. У, 7 врдгіі юскі?дѣша
ц)р\7жіж (р.) ва конеца (А. «вра-
же! совсрпшшася ли разоренія
твоя въ конецъ», Т. о, іпішісе!
сопэиттаію зипѣ ѵазіііаѣез іп
юіепшш, С. у врага совсѣмъ по
стало оружія). 16, 13 шр^жіе
(р., С. мечемъ) Твое. 21, 21
йзблви ш шр^жіж (р., С. отъ меча)
д\ііЛ’ .мою'. 34, 2 иріи.мй шр^жіе
(С. щитъ) й щита (С. латы).
45, 10 слоліита юр^жіе (С.
копье). 56, 5 з^ны йуа шр^жіж
(С. копья) й стрѣлы. 62, 11 пре-
ддджтеж ва р^ки юрііжіж (р., С.
меча). 75, 4 шр^жіе (С. щитъ) й
л\счь. 77, 62 й затвори во иір^жіи
(р., С. мечу) люди Свож. 90, 4
шр^жіелла (С. щитъ) шіжідета тж.
ФСКІіТЙТІІ С-раееѵ, іііисоз-
сеге, Т. іііизѣгаге, регіизігаге)—
освѣтить, освѣщать.
76, 19 юсвѣтйіиа лшілніж Твож
вселенною. 96, 4 шевѣтйшд л\шл-
ніжпСго) все/е'ііп^ю.
ФСКДТІІТН (ауіаСгк>, запсіі-
Гісаге)—освятить.
45, 5 иістй.ѵа-і-ёсть (А. «освя-
щенное», Т. запсііззііпині, С. свя-
тое) селеніе Свое.
ШСКВОРИИТИ (ре^Хооѵ, соп-
іашіпагѳ, роііиеге, ргоГапаге, Т.
ргоГапаге; р-іаіѵеіѵ, роііиоге) —
осквернить.
54, 21 шсквернйша (С. нару-
шили) завѣта бго). 73, 7 нл
зелллн юскверпйша жилйціе йллене
Твоего). 78, 1 юсквернйша (ер.)
ура'ма стый Твой, б’б’, 32 аще
шпрлвдлніж хііож юскверпжта (С.
нарушатъ), б’#, 35 ниже шекверню
(С. нарушу) завѣта /Моего). 88,
40 о)сквернйла-+-есй (Т. ДеДсіепз,
С. повергъ) нд зелхлй стыню Сго).
ФСКЙ6РПНТИОА (|на(ѵев&аі,
сопіашіпагі)—оскверниться.
105, 39 й оісквернйсж (Т. роі-
Іпегипі, С. оскверняли) ва дѣлѣуа
ФскаерНАтисА о^хоб-
о&ас, іпдпіпагі)—оскверняться.
9, 26 окквернійютел (Т. шн-
шіж зипі, С. гибельны) (Л’тіе его)
пл ксжііс врс'лъа.
ШСІІОРБЛДТЙ (іхбХ’^егѵ, соп-
Ггіп^еге, сокрушить, изломать, аГ-
Пі^еге; Т. ѣгап^еге, сокрушать,
ломать)—оскорблять: сокрушать,
поражать.
17, 39 оіекорвлю (С. поражаю)
нуа. 41, 10 оіскорБЛіѣета (Т. ргор-
іег орргеззіопеш, С. отъ оскорбле-
ній) врдга. 42, 2 шскорвлжета
(Т. ргорѣѳг орргеззіопеш, С. отъ
оскорбленій) врага.
ФСКОРГіЛАА,-АЙ(ЙХ^, ігі-
Ьніапз, фіі ѣгіЬиІаѣ, Т. Ьозііз;
ёх&Х^Зшѵ, соагсіапз, Т. ішреііепз)
—оскорбляющій: притѣсняющій;
врагъ, противникъ.
переводится также (см. пиже):
«стужая*.
26, 2 оіскорБлжюіріи (С. про-
тивники) л\ж. 34, 5 Лігла Гдень
о с к о р л л
261
ШСнѢжАТИСЛ
шскорііллл (ЫіЦЭшѵ, А. <да раз-
личіе гі.», Т. ітреііепіѳ, С. да
прогоняетъ) ир. 68, 20 шскор-
плліоіріи (Г. враги) лал. 77, 42
113 р^кй ШСКОрБЛ/ЬЮірЛГШ (А. «ОТЪ
скорби», Т. аЬ Ьозіе, С. отъ угне-
тенія). 80, 15 пл ШСКОрВЛЛЮірЫЖ
(С. притѣснителей) йр возложила
БЬІуЛ рМ
О^БОРДЪ (тд Ха;еотт]р'оѵ,
азсіа, топоръ, сѣкира, Т. Іибез,
долбня, молотъ) — топоръ (боль-
шой).
73, 6 бскбрдодіА (А. «млата-
ми», Т. іисІіііЪиз, С. бердышами)
рдзр^шйша й.
ШСБШШ1ТИ (ЬЫ-гіѵ, ае-
йсѳге) — оскудѣвать: дѣлаться
скуднымъ, бѣднѣть, истощаться.
ёхХеі-еіѵ переводится также (см. вы-
ше): «изчезати», «изчезвутн» и (ниже)
«оскудѣти», «скоичаватися», «сконча-
тися».
70, 9 внегдд шск^дѣвдтн крѣ-
пости ЛАОСЙ.
ФЖДЪТИ (ёхХгі-гіѵ, аеГІ-
сеге, Т. аееззѳ, не быть, не стать,
не доставать)—оскудѣть: пе стать,
не. доставать.
» лЛ.«іп«іч переводится также (см. вы-
ш<4: «ніі'К'Ватіі», «нзчегнутн», «оскудѣиа-
гіі- іі (ниже) «скоичаватися», «сконча-
ТІІГІІ •.
9, 7 нрдгЧ шск^дѣшд (А. «псто-
щніпася», Т. с.онннінніаію зіті,
(’/. по стало) іѵрКжіа» на консца.
11. 2 шсіЛ’дК не стало)
прпкпый. 54. 12 не нчтД’дѢ (А.
«не отступаетъ», Т. пни гесеііипі,
('. не сходятъ) Ф стбгігл еги).
Ѵ,9, 9 ЛІІі'с ПЛІПН нісіЛ’дѢіПЛ (Т.
аіѵегі ііііі., <’. Проша и). 101,
лѣта Тнож не пісіЛдѣютл ( Г. Гі-
піііцінг, ,С. кончатся).
ЦДнІ/ПіII ГІI (гигпі, пчпіііоге,
отсылать назадъ, обратно, воз-
вращать, уступать) — ослабить:
отпустить (на волю).
38, 14 шслдби (Т. (іезізѣе, С.
отступи) ЛАЙ.
ОСЛІІіШ (ороо;, осіаѵпз) —
восьмый.
6, 1 ВА пѢсіІС^А Ш ОСЛаѢ.ААА (А.
и С. «па семиструнномъ», Т.
ай §гаѵеш зутрііопіат). 11, 1 ш
беллѣй (А. «на восмпструніи»,
Т. а<і ^гаѵет зутрііоіііат, С. па
восьмиструпномъ).
ООЯПіДбОАТЪ (6-(оот)хоѵта,
осіо^іпіа)—восемьдесятъ.
89, 10 ослаьдссліта лѢта.
ШОПОй/ШІб (то бгрсгКіоч, Гип-
йатепінт)—основаніе.
17, 8 шенованіж гора с.аажто-
шлеж. 17, 16 шкрьішлеж шенова-
ніж вселенныя». 81, 5 да подвй-
ЖЛТСЖ ВС<Ъ ШСІІОВЛНІ/А ЗСЛАЛЙ. 86,
2 шеноклпіж 6ГШ на горар стыр.
136, 7 до Основаній егш.
ФСНОііЛТИ (і}гр.еХю5ѵ, Гншіа-
гѳ, Т. зіаінеге, Гипсіаге, зіаЫІі-
ге)—основать: поставить, утвер-
дить, укрѣпить.
8, 4 шетіовалА-ь-бей (С. поста-
вилъ). 23, 2 ШСНОВА.АА Ю есть.
47, 9 Бга шсііовл (С. утвердитъ)
Н. 77, 69 НА ЗСЛАЛЙ ШСНОВА (С.
утвердилъ) й. 86, 5 Той основа
(С. укрѣпилъ) й. 88, 12 шено-
валА-ь-ссй. 101,26 шсновллАч-есй.
103, 8 шсновллА-ьесй (С. назна-
чилъ). 118, 90 шсновалА-ьесй (С.
поставилъ). 118, 152 шеновалл
ж есй (С. утвердилъ).
ШСП()ІіДгЬ,-гМ[ (})ер.е)айѵ, йіп-
<Іаіім, цііі Гпшіаі) - основывающій:
поставляюіцій.
ЮЗ, 5 шеііоіілаііі (С. Ты по-
ста пиль) ЗСЛАЛЮ НА тверди 6^.
иДЯІТііБ ЛТИСА (уіоѵоба&я:,
ш с б ьь
262
ШСТаНОКЛ
піѵе сІеаІЬагі, подобно снѣгу обѣ-
литься, обѣливаться, Т. піѵепт
еззе)—подобію снѣгу обѣляться.
67, 15 шснѣжатсд (А. «убѣ-
дится аки снѣгъ», Т. піѵѳнз егіз,
С. забѣлѣла какъ снѣгъ) на Сел-
лашііѢ.
ШООЕЬ-ыпісана (-біоура^о;)—
особо, отдѣльно написанный.
151 (въ надп.) ссіі уалблАл
шсобы—ііГіслнй (’О'.бурясро;, В., Т.
и С. нѣтъ).
Ш0О1ігУ)Л,-гМЮА (роѵа^шѵ,
зоііѣагіѳ ѵіѵепз)—особящійся: уеди-
ненно, одиноко живущій.
101, 8 кьіуа гакш птица шсбв/ь-
ірлгьс/ь (въ нѣк. сп. роѵа^оѵ, В.
зоіііагінз, Т. зоШагіо, С. одино-
кая) нд здѣ' (разночт. иа кровѣ).
ШСТШ1І1Т11 (еухятаХеі-еіѵ, Дѳ-
геііпдиеге; я'ре^яі, сіітіііеге, ге-
Ііпдиогѳ, Т. геііпдиеге, сошіопаге,
ІоПеге, зоіѵеге, циіѳзсѳге; хятя-
Хг’ггіѵ, геіііщиегѳ) —- оставить:
простить, спять, освободить.
переводится также (см. ниже):
«отпустити». — ёдхата/.еігеі^ перСВОДИТСЯ
также (см. ниже): «отринути».
9, 11 вс шставнла-ь$сіі (С. не
оставляешь) взыска'ющиуя Таі. 15,
10 не шстаннши лаою во адѣ.
16, 14 шставиша (я<р.) шстапкн
лАладснцелда своилая. 21, 2 вск^ю
АЙстдвила лѵь е’сй. 24, 18 шставн
(□І'р., С. прости) вс/ь грѣуй лао<й.
26, 9 не шставн ласнс. 26, 10
шстдвистд ла/ь. 31, 5 шста'внла-ь
е’сй (я'-р., С. снялъ). 36, 8 шста-
вн гарость. 36, 28 не шстдвнта
прпвныуя Овойуя. 36, 33 не шста-
вита (С. отдастъ) егш. 37, 11
шставн ла<й сила лао/ь. 37, 22 не
шставн ласнс. 39, 13 сердце лаос
шставн ла/к. 48, 11 шстав/ьта (х.)
ч^ждйлае. 70, 9 не шставн (Т.
аЬдісіаз, С. отвергни) лаене. 70,
11 шстдвилъч-ёсть его. 70, 18 не
шставн лденё. 84, 3 шставиля-ь
ёсй (я<р., С. простилъ) веззакшніл
людій Твойуа. 88, 31 аціе шстд-
в/ьтя сьіпове егш злкбпя Лой. 93,
14 досто/ьніл Своегш не шставитя.
104, 14 не шставн (аср., Т. рег-
піізіі, С. позволялъ) человѣка швй-
дѣтн нуа. 104, 20 й шставн (яср.,
Т. зоіѵіѣ, разночт. шп^стй, С. осво-
бодилъ) е’гб. 118, 8 не шставн
ласнс 118, 87 не шставир запо-
вѣдін Твойуа. 124, 3 не шставнта
(аср.) Гдь. 139, 9 не шставн лденё
(А... Т. и С. нѣтъ всей фразы).
ШОТЛЙИТИБА (ясріеайса, ге-
шіШ)—ославиться: быть прощепу.
31, 1 нуже шставишасл (Т.
Іеѵаіпз, С. отпущены) веззлкшиъь.
ШСТЯбЖН^-ЬБііітп (ёухяся-
Хеітсеа&аі, йегеіісіпт еззе)—быть
оставлепу.
9, 35 Тевѣ шста'вленяч-ёсть
(Т. соішпііШ зе, С. предастъ себя)
ПЙі|ПН.
ФСТДІІДбІГЬ (гухятяХгке'.ріріе-
ѵо;, йегеіісінз)—оставленный.
36, 25 и не вйдѣуа првііикд
шставлена.
ШОТЛВДАД.-АЙ ОрятаХср-
тгаѵшѵ, (іегеііпдиѳпз, Т. йѳзегіог)—
оставляющій.
118, 53 шетаеллюціиух закона
Твой.
ШОТЛНОКЪ (тб хатаХоітгоѵ,
геіідиіае; то ёухятакеірра, геіідиае,
Т. Йпіз, гѳзісіиит)—остатокъ.
16, 14 шставнша шстанкн (х.,
Т. ехееііѳпііапі) лаладепцема свойлая.
36, 37 іакш есть шстанокл (А.
«конецъ», Т. Гіпеш, С. будущ-
ность). 36, 38 шста'нцы (А.
«конецъ», Т. йпеіп, С. будущ-
шстрлстшій
263
Ш В С р з Л Т И
ность) ни печестйвыуъ. 75, 11 й
шстлнокъ помышлёиіА прлздн^етъ Тй.
ШСТРііСТШІЙ (така'.-шрт^ста;,
цпі аШіхіі, Т. диі ѵазіаі)—
страшащій, грозящій.
16, 9 ш лица нечестивымъ
шстрдстшиуъ (разночт. ШБЙДАфІІр,
А. «разоряющихъ», С. нападаю-
щимъ) лаа.
ООТРОДЪ (г; ѵ7;ао;, іпзиіа)—
островъ.
71, 10 цдріе ’Ѳ’лрсійстін й
острови. 96,1 да вссслатса остро-
ви лаііозн.
ОСТРЪ (6;6;, асиіпз)—острый.
См. выше: < обоюду остръ».
56. 5 г азьікъ іір .аасчь остръ.
ШСУДЙТН (хатаогхяСеіѵ, баш-
паге, сошіешпаге, Т. сошіешпаге)—
осудить, обвинить.
36, 33 ниже цкЛ’дитъ (С. об-
винить) его. 93, 21 кровь не-
повинною чіс^датъ (С. осуждаютъ).
ѴѴСХЖДСНЪ (хятаоебгхааріЁ^о;,
сопбешпаіпз, Т. сіаіппаіиз)—осу-
жденный.
108, 7 дд изыдетъ (осуждёнъ
(С. ^виновнымъ).
ШСЪНЙТИ (іігіахііСеіѵ, оЪшп-
Ьгаге, Т. ргоіе^еге, оЫе^еге)—
осѣнить, покрыть.
90, 4 плещлуд О войди днсѣнйтк
та. 139, 8 шсѣнйлъ-ь-есй (С. по-
крылъ) нлд главою моею въ день
ВрАНИ.
ФС’ІіТОбДНХ-ьвыти (-гѵ&еі-
а&аі, Іатепіагі)—быть оплакапу.
77, 63 дѣвы йуъ не чісѣтшнлны
вьішл (Т. поп Іашіагепіпг, С. не
пѣли брачныхъ пѣсенъ).
ШСАЗ/ГПІ (фідХа'раѵ, раіра-
гѳ)—осязать.
113, 15 р^цѣ ила^тъ, й пе
шсаж^тъ (С. осязаютъ).
СЭБЪГЛТИ (а-об^ріахепі, Гн-
іете)—убѣгать: бѣжать прочь.
3, 1 внегдл шЕІгаше (С. бѣ-
жалъ). 56, 1 внегдл (ѵбѢгд'тн
(С. ^убѣжалъ).
бЭБСРГДТИ (я-оррітггеіѵ, рго-
Іісегѳ, Т. ргорсеге, аЪДісеге; ёх-
ряШ'ѵ, ргодісеге) — отвергнуть,
свергнуть.
ё-А;За?Лесѵ переводится также (см. вы-
ше): «изгнати».
2, 3 швсржемъ (разночт. швёр-
жимъ, С. свергнемъ) ш пасъ иго
йр. 49, 17 ціве'рглъ-і-ссн (ёЦЗ.,
С. бросаешь) словссд /ііоа. 50,
13 не швержи мепс. 70,9 не шве'р-
Ж)І ./АСІІ?.
СОШЯ’ГіІТПСЖ (я-зсѵг'ѵгд&си,
геппегѳ; азоѵЙетеТ'л поп зѳгѵагѳ
расіпш, Т. регГібе а^еге: абгтгТѵ,
іггііпіп Гасеге, Ггпзігагі, Т. шпіаге,
аѵегіѳге зе)—отвергаться: отре-
каться, отказываться.
айетеЫ переводится также (см. ниже):
«отметати».—азичЯе-еіѵ переводится так-
же (см. выше): «обѣщатися» (еіс!!) и
(пиже) «преступити».
76, 3 швёржес/ь (а-т]ѵтра~о,
С. отказывается) оутѣшитисл д^шл
мод. 77, 57 й швсргошАсж (дроѵ-
бё-траѵ, С. измѣняли). 88, 35
й йсуодАіііиу'ъ ці оуста ЛІойуъ не
швёрг^СА (С. перемѣню). 131, 11
й не ціве'ржстсл (С. отречется)
СЭйѢ'РЖ§П^-ьбыти (атгорр'^тг-
а&ас, ргоіесіпіп еззе, Т. ехсізшп
еззѳ)—быть отвержепу.
3^, 23 цівсра;енъ есл\ь.
СЬЙбРЗДТП (аѵоіугіѵ, арегіге,
Т. (іііаіаге, арегіге, рапсіеге, сііз-
іепсіеге) — отверзать: открывать,
отворять.
21, 14 чіперзошл (С. раскры-
ли) ПЛ ЛАА ОѴСТД СВОА. 38, 10
ш в е р з лт и с а
264
ШВрДЦІ АТИ
не шверзбул (С. открываю) эустл
мойуа. 48, 5 швёрз^ё (С. открою)
во Ѵ'длтйри гандніе мое. 50, 17
оустнѣ мой швсрзеши (С. отверзи).
77, 2 шверзЛ’ (С. открою) ва
прйтчдуа оустд мож. 77, 23 іі
двери невесё швёрзе (С. отверзъ).
117, 19 Сверзите (С. отворите)
мнѣ врдтд правды. 118, 131 оустд
мож шверзбул (С. открываю).
144, 16 шверзлеши (С. открыва-
ешь) Ты р’ікЪ' Твою.
СО 33 РЗ Д ТИО /Ь (аѵо 'уго&ас, аре-
гігі) — отверзаться: открываться,
отворяться.
105, 17 швс'рзесж (С. раз-
верзлась) зелдлл. 108, 2 густа
льстіівагш на ма швсрзбшасА (С.
отверзлись).
СЬКЗРЗЛЛ,-ГііП (это (ушу аре-
гіепз)—отверзающій: отворяющій,
открывающій.
37, 14 не шверзажй густа сво-
йул..
СЗПЗРЗТі (аѵо[;а;, арегіепй,
точнѣе: циі арегиіѣ)—отверзшій:
отворившій, открывшій.
103, 28 швёрзш^ (В. и Т.
арегіепіе, С. отверзаешь) Тевѣ р\ъ^’.
СОРібРСТЪ (этгщ'сріёѵо;, диі
раіепз евѣ, Т. арегіпз)-—отверстый:
открытый, отворенный.
5, 10 грбва шверста (С. от-
крытый) гортань йуа.
СЭН60ТИ (і-аугіѵ, асѣіисеге,
Т. ашапсіаге, изгнать, удалить,
отправить, отослать)—отвести.
а-іуііѵ переводится также (см. выше):
«ввести».
124, 5 шведётл (С. да оста-
витъ ходить) Гдь са дѣлающими
Беззаконіе.
СОВРДТПТП (і-оа-рг'іг-.ѵ, аѵег-
іеге, Т. аЬзеопйеге, скрывать,
аѵегіеге, іггіішп ѣасеге)—отвра-
тить: отстранить, скрыть.
См. ниже: «отвращати».
9, 32 шврдтй (С. закрылъ)
лице Овое'. 21, 25 ниже шврдтй
(С. скрылъ) лице Свое. 26, 9
не шврдтй (С. скрой) лица Твоегш.
29, 8 шврлтйла (С. сокрылъ) же
бей лице Твос. 50, 11 шврдтй
лице Твос. 53, 7 шврдтйта (Т. гесі-
Де, С. Онъ воздастъ) злда. 68,
18 не шврдтй (С. скрывай) лица
Твоегш. 77, 38 й гумнбжита
шврдтйти гдрость Свою. 84, 5
шврдтй (Т. іггііаш Гас, С. пре-
крати) іарость Твою ш ндса. 88,
44 шврлтйла-г-есй (Т. геішііаіі,
С. обратилъ назадъ) помощь меча
егш. 89, 4 не шврдтй (Т. гейі-
§із, С. возвращаешь) человѣка во
смиреніе. 101, 3 не шврдтй (С.
скрывай) лица Твоегш ш мен?.
118, 37 шврдтй очи мой. 131,
10 не шврдтй лица полддзднндгш
Твоегш. 142, 7 не шврдтй (С.
скрывай) лица Твоегш ш лдене.
ШбРЛТІІТПС/Ь (і-озтрг?гз{)а-,
аѵегіеге зе)—отвратиться, отвер-
нуться.
См. ииже: «отвращатися». —
згбіізі переводится также (см. выше}:
«возвратится».
77, 57 й шгрлтйіплсА (Т. аѵѳг-
зі, С. отступали).
СЗІіРЛІІІ гІТІ1(7~озтоёугі'>. аѵег-
іеге, Т. аЬзсопсІеге, аѵегіеге)—
отвращать: отклонять, скрывать.
См. выше: «отвратпти».
12, 2 доколѣ шврді|ідеиіи (С.
будешь скрывать) лице Твоё ш
лдене. 43, 25 вск^’ю лице Твоё
і шврдщаеши (С. скрываешь). 73,
11 вск^ю шврдщдеши (С. отклоня-
ешь) р\:к^ Твою. 87, 15 шврд.
и'» II р Д І|І Л Т И С й 265
Ш II Ла ЛТП
і|іл<ііпі (С. скрываешь) лице Твое
Л лиіц;.
(4)|{Р/1І|ЫТИСД (акоатрг'ре-
аііац аѵогіегѳ зѳ, Т. аЪзсопйегѳ
ко) -отвращаться: скрываться.
См. выше: «отвратптпея».—алоз-рё^е-
вііаі переводится также (см. выше): «воз-
врати ися>.
88, 47 доколѣ, Гди, швра-
ірдешисл (С. будешь скрываться)
ва коне'ца.
СЭИРЯЦІЬ (я-оатргфя;, аѵег-
Іепз, Т. аЪзсоікІепз)—отвратившій.
103, 29 швращш^ же (С. скры-
ваешь) Тевѣ лице.
СЬй’ЬЦІДТИ (атосрОгууеайа:, Іо-
диі, Т. егисіаге, рыгать, изры-
гать; айохрі\га{)а', атохрііЦча'.,
гезропсіѳге)—отвѣчать.
Въ Новомъ Завѣтѣ глаголъ
^еаЭаі встрѣчается трижды (Дѣян. 2, 4,
14; 26, 25), и каждый разъ переведенъ
разно: «провѣіпавати», «реіци» (вѣроятно,
отъ разночт. еі-гѵ), «вѣщати».
58, 8 се, тіи ѵівѣіраюта (я~о-
<р&еу$&ѵ-ас, А. «отрыгаютъ», Т.
егнсіапі, С. изрыгаютъ хулу}.
87, 1 ш лмелс'-о-ѣ еже швѣірдтп
(А. «пѣти антифономъ», Т. са-
пѳпсіиз, С. для пѣнія). 101,
24 швѣща (А. «озлобилъ», Т.
аГНід-іѣ, С. изнурилъ) сла$. 118,
42 швѣщаю (С. дамъ отвѣтъ)
поноііілюціыліа лай слово.
СЭДЛД^ЧД (а~о [ляхрб&сѵ, <1е
Іопд-е, Т. е 1оп§іпдно)—вдали.
ако рахроЗеч переводится также (см.
выше): «издалеча».
37, 13 шда.аечл лдене стдшл.
6ЭД/ІТН (я-оо'.обѵяі, ѵешіеге)
—отдать: отдать въ чужія руки
(=продать).
43, 13 шдл.ѵл-4-ссй (А. и С.
«продалъ», В. и Т. ѵешіісіізіі).
СЭДОбНЪ (я77оугрляхт'.а[і5'>о;,
аЫасіаіиз, Т. ііериізид а Іасіе)—
отнятый отъ груди (молока).
130, 2 гакш шдоепос на лаатерь
свою.
©ЙЛЛЮТСА см. ЙАГШЖ
СЭЬ‘ЛЫА,-АИ (аѵтааіекшѵ, аиГе-
гепз, Т. Гасіева, иѣ сеззеѣ; &р-
аіроир-еѵо;, диі аиГегі, Т. диі ѵіпііѳ-
тіаѣ)—отъемлющій: отнимающій,
уносящій, похищающій.
45, 10 шелалж (С. прекращая)
врани. 75, 13 шелалющелаѣ1 (&р.,
С. укрощаетъ) д^уи кнжзей.
ОТ^ІІЪ (б ~<т;р, р. п. тагерб;,
раіег, Т. іва]ог, раіег, рагепз)—
отецъ.
21, 5 отцы паши. 26, 10
бтеца лабй. 38, 13 отцы лаой.
43, 2 отцы паши. 44, 11 отца
твоегш. 44, 17 влаѣстш бтеца
твойуа. 48, 20 до рода бтеца
свойуа. 67, 6 бца ейрыуа. 77,
3 отцы наши. 77, 5 бтцелаа
ндшылаа. 77, 8 отцы йуа. 77,
12 пред отцы йуа. 77, 57
отцы йуа. 88, 27 бца лабй.
94, 9 отцы ваши. 102, 13
щедрита бтеца. 105, 6 со отцы.
105, 7 отцы наши. 108, 14
бтеца ёгш. 151, 1 бтцл лаосгш
-----отца лаосгш. 151, 4 отца
лаосгш.
ОтечеСТй’Іб (?) -ягр-б, Га-
іпіііа, раігіа, Т. Гатіііа)—отече-
ство: племя, родъ.
21, 28 бтечествіл (С. племе-
на) іа’зыка. 95, 7 бтсч^ствііъ (С.
племена) газыка. 106, 41 овцы
бтечествіл (С. стада овецъ, А.
«стадо отечествія»).
СЭИЛІДТИ (яѵтаѵяіреЬ, апГегге,
Т. гесіреге, пнсіаге; тсер'.аіргіѵ,
апГегге, аіврпіаге, Т. сіѳѵоіѵеге,
аѵегіеге, аЬгіреге)—отнять, снять.
ш и м а т н с л»
266
(іі п Ѵстити
50, 13 не шилай (іі лаене. 103,
29 (ѵіілаешн д^уг. 118, 22 (Билли
(тг., С. сними) ш лаене. 118, 39
шилай С. отврати) поношеніе.
118, 43 не 'Билли (~.). 140, 8
не шилай (С. отринь) д^ніѴ лаою.
(ЭИЛІЛТИОЛі (а'>таѵа'.реТа8а'.,
аніеггі)—отниматься.
См. ниже: «отъятися».
57, 9 іакш воска расталва
ййла^тсл (А. «во исчезновеніе да
пбйдутъ», Т. аѣеаі, С. да исчез-
нутъ). 71, 7 дбндеже шйлаетсл»
(Т. ^поп яіі, С. престанетъ) л^нл.
©1П'И (атёр'/еаііаі, ятсек&еТѵ,
аЬіге)—отойти, уйти, пойти.
33, 1 й (іійдс (С. удалился).
38, 14 прежде даже не (Бндй (С.
отойду).'
©КРЫТИ (атохакбтгтеіѵ, геѵе-
Іаге, Т. сіепшіаге, (Іеѵоіѵеге, геа’е-
Іаге, геіе^еге)—открыть.
28, 9 (Окрьістл (С. обнажаетъ,
Т. (Іевшіаі) дХт.равы. 36, 5 шкрьііі
(Т. йеѵоіѵе, С. предай) ко Ш
пЧть твой. 97, 2 (іікрьі правдѣ.
118, 18 іѵкрьій очи лаой.
©ІіРЫТПСЛі (аѵахаХбгстеа&аі,
геѵеіаті)—открыться.
17, 16 шкрьішасж шсновані/ь.
©ЛОІТІІ (асроріСеіѵ, зе^ге-
§агѳ, отлучать, отдѣлять, Т. зііі-
Іаге, капать, лить каплями)—
отлучать, отдѣлять.
67, 10 дождь вблена шл^чйши
(А. «ниспосылавши», Т. еѣіІІаЪаз,
С. проливалъ).
©ЛІбТЛТИ (айгтгЬ, гергоЬа-
гѳ, Т. іпГгіп^еге, сокрушить, раз-
рушить)—отвергать.
аіктЕІѵ переводится также (см. выше):
«отвергатпся».
32, 10 (ѵллетлсть (Т. іпітіп^іі,
С. уничтожаетъ) же лаысли людій
й шластаста совѣты кн/ьзей (А. и
Т. всей второй половины нѣтъ, С.
уничтожаетъ совѣты князей).
(айетшѵ,
диі (іесіріѣ, который обманываетъ,
Т. диі тпіаі) — отвергающійся,
отрицающійся.
14, 4 клсньійсж йскреннсла^
своела^ й не шлаетажсж (С. измѣ-
няетъ).
' ©ЛИШШІЕ (т] ёх§іхт;аі?, ѵіи-
йісіа, піііо)—отмщеніе.
17, 48 Бга далій (іілмреніе (С.
мстящій) ланѣ. 57, 11 егда оувй-
дита шл\і|іёніе. 78, 10 шлаціеніе
крбве. 93, 1 Кга шлаціёній Гдь,
Ега шлмрёній не шпинелей есть.
149, 7 сотворити шлаціеніе (С.
мщеніе).
©ПЫІГІі (ато тоб ѵоѵ, ех Ьос
пппс, Т. (Іеіпсерз, ех Ьос іешроге)
—отнынѣ.
112. 2 (ііинѣ й до вѣка. 113,
26 шніііі й до вѣка. 120, 8 шнпѣ
й до вѣка. 124, 2 (ііііііѣ й до
вѣка. 130, 3 (іінііѣ й до вѣка.
©ИЮДУІКе (то&еѵ, ипйе)—
откуда.
120, 1 иішбд^же прійдетх пб-
лаоцш лаож.
СОІІЛОТИ (аторреегѵ, «ІеПиеге,
стекать внизъ: нистекать; спадать,
спасть, Т. ЛесіЛеге; а-о-(~еіѵ,
сіосніеге)—отпасть.
1, 3 лйстг егю не (ііпадетх
(аторрит]аетаі, С. вянетъ). 5, 11
да (ѵпад^тя (С. да падутъ) и)
лаыслей свойр. 7, 5 да (іпіадй (іі
врага лаойул тбірь. 36, 2 скбрш
(Опадать (С. увянутъ). 89, 6 ид
ве'чера шпадетл (А. «посѣкается»,
Т. ѲХСІ8И8, О. подсѣкается).
СБПА'СТЙТН (атсокогіѵ, сіііпіі-
іегѳ, Т. ехреііеге; ё^а-оатёХХеіѵ,
иі р д с л ь
267
(О р ы г н т и
(ІіпііНего; я^іёѵяі, сіітіііеге, Т.
зо 1 ѵг г о)—отпустить: освободить.
а-^іьѵаі переводится также (см. выше):
< оставити».— ё;а-оа-гХХеіѵ первВОДПТСЯ
также (см. выше): «низпосаати» и (ниже)
«послати».
33, 1 и (ііпѴстй (А. «изгнав-
шимъ», С. былъ изгнанъ) его.
80, 13 іі (ѵп^стііуа (г;я-., А.
«пустихъ», С. оставилъ) л. 104,
20 й (ііп^стй (я?., С. освободилъ)
бгоД разночт. къ: й жтлви его).
СОРЛОЛК (т] тгярясроя;,-я6о;,
ргора^о, Т. гашиз)—отрасль.
79, 12 (брасли еги) (разночт.
СВО<Й).
ОРННОЙОНМ^г.ьітн (ес^шОеТ-
аОяі, гериізит еззо, Т. ехсізит
еззо)-—быть отринуту.
См. ниже: «отринути».
87, 6 шриновёпи -+-БЫШД.
(ЭРНІЮЯѴЛІЪ (о>а&е:;, ішрііі-
8Н8, толкнутый)—отринутый: от-
толкнутый.
117, 13 йірнновёнті (А. «гоня»,
Т. ітрніегаз, С. толкнули) пре-
нратйус/ь пасти.
с7)'рГпі^йъ,-ііій (я-шаа[леѵо?.
диі гериііі, Т. іціі ге)есегаі)—
отринувшій: который отринулъ.
59, 12 иірйіі\’ііыіі плс7і. 107,
12 ^иірніД’ный нлел.
СОРИН^ТИ (ёухятякеітаіѵ, <1е-
геііпдпеге, Т. аѵегіеге; ятпобеіѵ,
ягсшаяа&яі, гереііеге, ргодіеѳге, Т.
гедіееге, сіѳреііеге, гереііеге, (іезе-
геге, аЬдісегѳ, зіпеге; <Ьбе"ѵ) —
отринуть: отвергнуть.
См. , выше: «отриновену быти».—
ёухатаХеіігее; переводится также (см. вы-
ше): «оставити».
26, 9 не иірйни (гухят.) лаене.
42, 2 вскіію (іірйн^ла л\/ь есй.
43, 10 шрйіі^лйч-еей. 43, 24 не
иірйни до конца. 55, 8 ни ш че-
соліже иірііпеши (въ пѣк. сп. а<Ѣ-
аеіе, В. заіѵоз Гасіез, А. «изми»,
Т. рагііо, С. избѣгнутъ) 59,
3 иірйн^лл ны есй. 61, 5 совѣірашл
шрйн^ти (С. свергнуть). 73, 1
(ѵрйн^ляч-ёсй до конца. 76, 8 еда
во вѣки шринета. 77, 60 й (ііри'нѴ
скинію. 77, 67 й (іірйнѴ (Т. зргѳѵіѣ,
С. отвергъ) селеніе. 88, 5.9 шрипѴлк
-+-6СЙ. 93, 14 не (ѵрйпетй Гдь.
118,10 не иірйни (А. «попусти»,
Т. §іпа8, С. дай) лаене.
ОТРОКЪ (б и т) тсяТ;, р. п.
-яібб;, риег, Т. зегѵиз)—отрокъ:
слуга (=рабъ).
17, 1 отрокѣ (С. раба) Гдню.
35, 1 отрокѣ (С. раба) Гдню.
68, 18 не иінрдтіі лица Твоегш (іі
отрока (С. раба) Твоегш. 85, 16
отрокѣ (С. рабу) Твоелі^. 112,
1 увалите, отроцы (С. рабы),
Т.мц,
©РЫГАТИ (іргбуга&я’., егпе-
Іаге)—изрыгать (=пзвѣщать).
См. ниже: «отрыгнути».
18, 3 день дни (нрыглетг (С.
передаетъ), глаголи.
Й)РЫГ/ІА,-АИ (ё^ерсГ(’б^е'іо?,
егпсіапз)—изрыгающій (=обиль-
ный).
143, 13 (іірыгаюірал (А. «из-
дающыя», Т. ргоГегапі, С. из-
обильны) иі сеги) вх сіе.
©РЫГНУТИ (Г;гребугаОяі, егис-
іаге, Т. еЬпПігѳ, вскипѣть, егис-
іаге; ёргбуея&яі, егисіаге)—изречь,
произнести.
См. выше: «отрыгати».
44, 2 ііірьігн^ (С. излилось)
сердце лаос. 118, 171 цірыгнѴть
(С. произнесутъ) оустнѣ люй пѣ-
ніе. 144, 7 палѵмь лшожества
блгости Твоел чірьігп^та (ер., С.
будутъ провозглашать).
(0 р ѣ и л т и 268
штлготѣти
(Ѵ)Р1іІі /ІТІІ (ятао&еТѵ, героі-
иіуісегѳ)—отметать, от-
вергать.
\7, 15 всіі^ю, Гди, іѵрѣсши
(Л. «отвергавши», С. огрѣваешь)
д'ХінЧ1 .мою.
©ОТЛШІТИ (а^’.атаѵас, ашо-
ѵеге, Т. гешоѵеге, аѵегіегѳ, ато-
ѵеге; хя-яігябеіѵ, дціезсеге Гасе-
ге)—отставить, удалить, отстра-
нить.
а^івтіѵаі переводится также (см. ни-
же): «отстояти», «отъяти».—-лата-аігс; пе-
реводится также (см. ниже): «почити»,
«укротити».
38, 11 шстдви (С. отклони)
\ѵ .менс раны Твол. 65, 20 не
шстдви (С. отвергъ) ллолйтв^ .мою.
73, 8 юстдвиліх (хятя-я6яа>}ігѵ,
В. дпіезсеге Гасіатпз, въ нѣк. сп.
хятяхябашреѵ, Т. іпсейегипі, С.
сожгли) всл праздники Ііжіл ю
зелѵмі. 118, 29 п*8ть неправды
іѵстдвн (С.л удали) (о лин^.
СЭОТОАТН (я^'.атяѵяц гесейе-
ге, Т. аѣзізіеге; я-г/г'ѵ, <1І5Іа-
ге)—отстоять, быть удалепу.
Въ 22-мъ стихѣ 9-го псалма, вмѣсто
«ОТСТОЯ», НуЖНО «ОТСТОПІШІ».— ІгіЗТІѵі'.
переводится также (см. выше): «отстави-
ти» и (ниже) «отъяти».
9, 22 вск^ю, Гди, юстол (я'рё-
атт;ха;, ГѲСѲ85ІЗІІ, А. «ОТСТОИ-
ши», Т. аЪзізііз, С. стоишь) да-
лече. 102, 12 блйкш шстоілтй
(А. «отстоитъ», Т. Іоп^ѳ аѣезі, С.
далеко) востоцы Ф^здпада.
СЬіУГУІІІІЛ, - (АН (ЯГОТСЯ-ФѴ,
(Іізсеііепз, Т. еггапз)—отступаю-
щій.
118, 118 шст^пдіоірыл (о шпрдв-
Ланій.
©СТУПИТИ (я'^іатязбя!, (1І8-
сейоге, гесесіеге, Т. гесееіеге, 1оп§е
аіюззе, агр, геігосеіеге) — отсту-
пить, удалиться.
6, 9 шст^пйте (С. удалитесь)
ш лден?. 17, 23 не юст^пйшд (В.
поп гериіі, Т. поп аптоѵео, С. отсту-
палъ) ш лтене. 21, 12 дд не
іѵст^пншн (С. удаляйся). 34,
22 не юст^пй (С. удаляйся) ш
ліен?. 37, 22 не шст^нй (С.
удаляйся) (ѵ лин?. 43, 19 й не
шсіАпй (Т. атрітіг, С. отступило)
всплть. 79, 19 не іѵст^пилѵл іѵ
Тев?.
©СЪЦПІ (я-охб-те'ѵ, аЪзсіп-
йоге)—отсѣчь: отдѣлить посред-
ствомъ сѣченія.
76. 9 лить Овою шсѣчётх (А.
«проста», Т. йеѣісегеі, С. пре-
стала).
©ГОЛЪ (я-б тбтг. ех іппс, Т.
ех дно, аЪ іііо іетроге) — съ
того времени, съ тѣхъ поръ.
75, 8 штблѣ (А. «внегда».
С. во время) гнѣвя. 92, 2 прто.ѵ»
Твой іотблѣ (С. псконп).
СЭТРАСС1ГВ (гхтет'.ѵяурііѵо;,
ехсіі88іі8, вытрясенный) — вытря-
сенный: изгнанный.
Св. Кириллъ «оттрясепымп» почитаетъ
потомковъ Израиля, какъ отпадшихъ отъ
Божественной благодати за безумные
поступки противъ Христа; но происшед-
шіе отъ нихъ сыны—Богодухновенные
ученики—сдѣлались какъ бы стрѣлами,
пускаемыми рукою Сильнаго, т. е. благо-
мощными и весьма крѣпкими, ибо ими
дѣйствуетъ сильный Господь, о Кото-
ромъ сказано: «стрѣлы Твои изощрены,
Сильный!» Въ Кіевской Толк. Псалт.
1728 г. сказало: «сыиове отір.іееныхъ—
Апостола свдтіи, яко стрѣлы отъ руки
Сильнаго Хріста Бога ііущёпи въ міръ,
на пораженіе богомерзкаго ідолослуже-
пія».
126, 4 тлііш сынов? штр<ьссныуа
(А. «сыиове юности», Т. риегі,
С. сыновья молодые).
ШТіАГОТІіТ1І (рярбѵгя&я’, ода-
ѵаіпш еззе)—отяготѣть.
I 31, 4 ШТгЛГОтѢ нд лднѣ р\’кд
। Твол. 37. 5 ѵітлготѣшд пл лднК.
ІО а т и
269
IV Ч II ЦІ С II I €
ѴОДТІІ (я^іатямяі, йіѵегіеге,
І. ШіКіѴі’Гіі; ЯІрііѵ)—отнять, взять.
.ір.і. ін'рі'ііоднтед также (см. выше):
ІіІІіІіІП, • ІІОІІІІССПІ >, «В08ДВІІГПуТІІ>,«В03-
іі,ііі., переводится также (см.
иілпіО: • отставити>, «отстояти».
АѴ/, 7 іѵатт. (С. Я снялъ, Т.
іппоѵі) и) вреліене уревётх еги).
/57, 7 шАр (С. избавилъ) но-
нонкик Ф сыншва.
СЭАТІЮА ( ямтяѵяіргТа&аі,
анГеггі)—отниматься: браться, уда-
ляться.
См. выше: «отъиматпея».
9, 26 шмлютса (А. «удали-
шася», Т. аііійзііпе аЪзг/ні, С.
далеки) Л'двы Твоа ю лица егѵ).
108, 23 глкш сѣнь, внегдл оукло-
нйтиса (Ті, юа^-са (А. «отъемлю-
ся». Т. аЬіге со^ог, С. исчезаю).
ШХРОАГІіТИ (-/Фкя’ѵг-.ѵ, сіап-
йісаге: сіашііші Гіегі) — охромѣть:
сдѣлаться хромымъ.
17, 46 міуро.мбшл (А. «востре-
пещутъ», Т. Ьоггезснпі, С. тре-
пещутъ) ш стёзь свойул.
ШПВЪОТЙ еШогеге,
Т. Яогего)—разцвѣсть, процвѣсть:
покрыться кругомъ цвѣтами.
ё$аѵ9еіѵ переводится также (см. ни-
же): «процвѣсти».
Славянское «оцвѣтетъ», близкое къ
слову «отцвѣтетъ», ввело въ заблужденіе
составителей Академическаго Словаря,
которые опредѣлили, что «оцвѣстя то
же, что отцвѣтать», и въ примѣръ при-
вели нижеслѣдующій текстъ. Та же ошиб-
ка и вь Псалтири Амвросія, и вь Кіев-
ской Слѣдов. Псалт. 1726 г.: «отцвѣтетъ».
102, 15 тлкш шцвѣтста (Т.
Погеге. С. цвѣтетъ).
Оцетъ (то о;о;, асеіит) —
уксусъ.
68. 22 ПАПОЙША Л\А ОЦТА.
, ОЧИ, ОЧІІЛЫ, ОЧІЮ см.
ОКО.
ШЧЙОТИТИ (ап\3о^, ѵіѣгаге,
блистать, сверкать, Т. аспеге;
иаі)ар:Хг:ѵ, пшпйаге: ёсалеі^гіѵ,
йеіёге, изгладить, стереть; іАаахе-
а&а:, ргоріііагі, ргоріііипі еззе
(Гіегі), Т. сопеіопагѳ, ехріаге, ехріа-
ііопеіа Гасеге) — очистить: изгла-
дить; простить.
переводится также (см. ни-
же): «потребити».
7, 13 шр^жіе Овое шчііетить
(ат., С. изощряетъ, А. «изо-
стритъ»). 18, 13 ш тл'ііпыуа
люйуг іѵчтн (ия&., Т. аЬвоІѵѳ)
лл^.‘ 24, 11 шчти (А. и С. «про-
сти») грѣуг .мбіі. 50, 3 чЗчти
(ё;ак., А. «истреби», С. изгладь)
Беззаконіе люе. 50, 4 шчти (ха&.)
ліа. 50, 11 вса веззакшніА ліоа
шчтн (ё;яХ., С. изгладь). 64, 4
Тьі шчтиши. 77, 38 іі шчтитк
(С. прощалъ) грѣуй пр. 78, 9
іі шчтн (С. прости) гсѣѵіі НДША.
ШЧГЮТІІТІІО А (хя»яріСеа&а'.,
тншіагі, Т. іпзопіет еззе, быть
невиннымъ, іппніінт еззе; г&х-
йеіегі) — очиститься:
быть чистымъ.
ПСрСВОДИТСЯ Также (см. НП-
же); «потребитися».
18, 14 ШЧЙір^СА (С. буду
чистъ) іѵ грѣуд вслйкл. 50, 9
И ѴѴЧЙір^СА (С. буду чистъ). 108,
14 дл не ючЙститса (г;як., С.
изгладится).
\ѴЧИЩЛА,-АН (ео’Хатгбшѵ, диі
ргоріііаіпг, Т. диі сопДопаѣ) —
очищающій.
102, 3 ѵѵчиірлк'ірлго (С. Онъ
прощаетъ) вса ьеззлки'шіА твоа.
ШЧИЦ1ЧИІ6 (6 хяйяріанбе,
етннсіаііо; 6 ікязріб;, ргоріііа-
Ііо, Т. сопйопаііо)—очищеніе.
88, 45 рлзорйла есй (ѵ ѵѵчи-
і|кніа (х., А. «велелѣпіе», Т.
пііог, С. блескъ) е’гю. 129, 3
ш ч іі і|і спя
270
П А Л\ Ж Т Ь
ІАКШ оу ТсііС ШЧИІ|КІІІ€ (А. и С.
«прощеніе») есть.
ШЧИЦІЧПЪ (хгхя8яр:аріе'>о;,
ригц-аінн)—очищенный.
7/, 7 шчнірсно (Т. Аейвсаіпт,
(’. переплавленное) седжрііцею.
ШЧВДЙТПСА (яттяккотрюо-
□Ѣяі, аііепаіит еззе, Т. аЬаІіепа-
ге зе)— дѣлаться чуждымъ.
57, 4 шч^ждйшдеж (Т. аЬаІіе-
папі ве, С. отступили) (о ложссня
п.
ПАГУБА (т] о'.асрѣоря, іпіегііиз;
7] хятя'і&оря, іпіегііпз, Т.
еоггпрііо)—пагуба: погибель, кон-
чина, разрушеніе.
8іа<рЭорі переводится также (см. вы-
ше): «истлѣніе» и (ниже) «растлѣніе».
9, 16 оуглѣвбшд газыцы вя пл-
гѴвѣ (Т. іп Гоѵеат, А. и С. «въ
яму»). 34, 7 скрышл л\й пліАъ^
(А. «въ ямѣ», Т. іп Гоѵеа, С.
яму). 48, 10 не оузрнтя пагубы
(х., А. «гроба», Т. соггпрііопет,
С. могилы).
ПДДЛТИ (-ітттеіѵ, саіеге)—па-
дать.
тітгтеіѵ переводится также (см. выше):
«впадатп» и (ниже) «пасти».
81, 7 гакш единя ш кнжзей
падастс (С. падете).
ПАД6ИІ6 (т] тттшаі;, гиіпа, Т.
ріа^а; то тйг<Ь[ла, гиіпа; то хятя-
-тюра, гиіпа, Т. іггирііо)—паде-
ніе: разрушеніе, гибель.
105, 29 II ОуЛАНОЖНСЖ вя нн'уя
плдеіііе (А. «пагуба», Т. р1а§а,
0. язва). 109, 6 йспблнитя пд-
дс'ніл (-тсбріатя, А. «трупіемъ»,
Т. согрогіЬпз, С. трупами). 143,
14 нѣсть пддсніж (х., Т. іггирііо,
С. расхищенія) шплбт^.
ІІ/ІЖПТЬ (т] разепш, Т.
разіиз) — пажить: пастьба, паст-
бище, выгонъ.
73, 1 пажити Твосж. 78, 13
нажити Твосж. 94, 7 нажити
Чгш. 99, 3 пажити (С. паствы)
вгш. ,
ПДЗНОКТЬ (=пдзногять) (т)
бттЦ, пп^піа)—копыто.
68, 32 роги йзноежірл И ПЛЗ-
ншкти.
ПАКИ (ттяк’.ѵ, ііегпш, Т. гиг-
зиз; стс, асІЬис, Т. атрііиз) —
опять, еще.
ет* переводится также (см. выше):
<еще>, «ктому*.
70, 21 пдки (-., С. опять)
возведя мж есй. 76, 8 блговолй-
ти плки (С. болѣе).
ПЯ/ІІЩЛ (т) |3яхт7)р’я, Ьасиіиз
и Ьасиіит, Т. ресіиш) — палица:
посохъ.
22, 4 палица (С. посохъ)
Твож.'
ПДДІАТЬ (то рт]р.бт_»ѵоѵ, те-
тогіа; і] рт)р.т], тешогіа; т] рсія,
шетогіа)—память.
9, 7 погибс пдлгжть ^гш. 29,
5 ПЛЛІЖТЬ (р.ѵт;рі7)) стыни Сгч). 33,
17 ПОТОСБИТИ Ш ЗСЛАЛЙ ПДЛАЖТЬ Й\'Я.
96, 12 ПДЛАЖТЬ ([1ѴТ)[ЛТ]) СТЫНИ
€гш. 101, 13 пдлгжть Твож. 108,
15 ПДЛІЖТЬ йуя. 110, 4 пллгжть
плети
271
первенеца
(реіаѵ, памятными) сотворила
есть чудеса Свойуа. 111, 6 ва
ііллалть вѣчною. 134, 13 палалть
Твол. 144, 7 палалть (|іѵт;|і7]ѵ)
лаибжсствд блгости Твоса шрыг-
нйта.
ПЯСТИ (г|ітгі—еіѵ, іпсісіегѳ, Т.
дедіеѳге зе; кіктеіѵ, сасіѳгѳ, зирѳг-
сЙѳге, Т. ргосісіегѳ, сасіѳгѳ, сопсі-
(іегѳ, іѳтіШ)—упасть.
ёрті-те’ѵ переводится также (см. вы-
ше): «впадати».— -ігтеіѵ переводится
также (см. выше): «впадати», «подати».
7, 16 падета (ер.—А. «впа-
детъ», С. упалъ) ва іалаѴ. 9, 31
й пддета. 17, 39 падета под но-
галаа. 19, 9 й пддбшд. 26, 2 й
пддбшд. 35, 13 тдмш пддбшл.
36, 24 е’гдл падета. 44, 6 под
Тобою падета. 57, 9 пдде огнь.
77, 64 лаечелаа пддбшд. 90, 7
пддета (Іі страны твоса тысаі|іл.
117, 13 преврдтйусА пасти. 139,
11 падета нд нйуа. 140, 10 пд-
дйта во ларсиій.
ПЛОТИ (коцлаіѵеіѵ, разсеге)—
пасти.
ітоцхаімБім переводится также (см. ни-
же): «упастіі».
22, 1 Гдь пдсста (В. пщіі, Т.
разіог,, С. пастырь) ліа. 77, 71
пасти Іакшва. 151, 1 пасбуа (Л.,
В. и Т. нѣтъ) овцы.
плсъ,-ыи диі ге-
§іі, Т. разіог) — пасущій: пас-
тырь.
79, 2г пдеьій ійла.
ПЛУ'ЧИИЛ (т] аря/ѵт], агапеа)
—паутина.
38, 12 гакш пдйчйнй (А.
«моль», Т. ііпѳат, С. отъ моли).
89, 10 іакш пдйчйнд (А. «дохно-
веніе», Т. Бѳгіпопі, С. звукъ).
ІІЛЧ6 (б-ёр, знрег, Т. ріиз
диат, ргж, роііиз циат, ег§а,
цнат, зирга, атрііиз; каря, ргае,
арисі, Т. ргае, зирга; раккоѵ, ща-
діз) — болѣе, лучше; особенно;
сверхъ, надъ.
т:зрі переводится также (см. выше):
«падь» и (ниже) «при», «у»,—бттёр пере-
водится также (см. выше): «за», «надъ»,
«неже».
17, 18 оутвердйшдса паче лаене
(Т. гоЬизііогез зипі тѳ, С. были
сильнѣе меня). 18, 11 паче зла-
та------паче лаедл. 36, 16 паче
Богатства. 37, 20 паче лаене (А.,
Т. и С. нѣтъ). 39, 6 паче числа.
39, 13 паче власа. 44, 3 паче
(к.) сыншва. 44, 8 паче (к.)
причастника. 50, 9 паче снѣга.
51, 5 паче блгостыііи. 54, 22
паче елед. 62, 4 паче аінвшта.
65, 5 паче сыншва. 68, 5 паче
власа. 68, 32 паче телцд. 71,
16 паче Лівдна. 75, 13 пдче (к.,
С. для) царей. 83, 11 пдче ты-
сліра------ва долай Бгд лаосгш
паче ,(ра.). 86, 2 паче всѣуа се-
леній Ідкшвлнуа. 88, 28 паче (к.)
царей. 104, 24 пдче врагшва.
118, 72 паче тысАіра злата й
ерскра. 118, 98 паче врага. 118,
99 паче всѣуа. 118, 100 паче
стареца. 118, 103 пдче лаёдд.
118, 127 пдче зллтд й топдзід.
130, 1 пдче лаене. 138, 18 пд-
че песка. 141, 7 пдче лаене.
ШЯКаЯ'Ь (т) акооб;, сіпіз)—
пепелъ.
101, 10 пепела гакш улѣва
іадлуа. 147, 5 іакш пепела.
ПбРНбНбДЪ (крштбтохо?, ргі-
тодепііиз)—первенецъ.
кршто’тохо; переводится также (см.
ниже): «первороденъ».
88, 28 первенца положй е1^-
\
п с р в о р од е н ъ
272
печаль
104, 30 порази волкаго первенца.
134, 8 порази первенцы Сгѵпет-
скіа. 135, 10 сз первенцы.
ПСРПОРОДСПЪ (тгрепотохо;,
ргіто§епііиз)—первенецъ.
-рштбтсхо; переводится также (см.
выше): «первенецъ».
77, 51 порази всакос перво-
родное.
перши (тсршто?, ргітпз; ар-
/а'оъ, апііциііз)— первый; древ-
ній.
ар'/аіо; переводится также (см. выше):
«древенъ».
70 (въ надп.) и пе'рвыуз (-.,
А., Т. и С. нѣтъ) плѢнши^са.
76, 6 помыслиуз дни первые (С.
древнихъ). 78, 8 не помани на-
тиуз Беззаконій первыуз (А. < пер-
выхъ », Т. ргюсейепііиш іетро-
ггіт, С. нашихъ предковъ).
ПСРПЯТЪ (тстерш-б;, реппа-
іпз, Т. аіаіиз)—пернатый (- имѣю-
щій перья).
77, 27 птііцы нерпа™. 148,
10 птицы пернаты (С. крыла-
тыя).
перстъ (6 оххтоХо;, (ііз-ііиз)—
перстъ: палецъ.
-9, 4 дѣла п^рстз Твойуз. 143,
1 персты моа. 151, 2 персты
(А., В. и Т. нѣтъ) мой состави-
ша Уалтіірь.
ІІСРСТЬ (6 уоб;, р. П. ’/обс,
риіѵіз, іена) — персть: прахъ,
земля.
переводится также (см. ниже):
«прахъ».
7, О славѣ’ мою вз персть все-
лйтз. 21, 16 вз персть смерти
свелз ліа есй. 29, 10 еда йспо-
вѢстса Тевѣ персть. 43, 26 сми-
рйсА вз персть. 71, 9 персть по-
лйжѣ’тз. 101, 15 персть егш
оуцісдрАтз. 102, 14 персть есмы.
103, 29 вз персть свою возвра-
ТАТСА.
ПеСІИ (тоб и ті;с хілб;, сапіз)
—песій (пса): собачій.
21, 21 йз р^кіі песіи (А. «отъ
пса», Т. а сапе, С. отъ псовъ).
77, 45 посла на на п^сіа лй"уи
(хоѵбріосаѵ, сфпотуіаш, Т. соііп-
ѵіепі апітаііпт, А. «всякъ родъ
мухъ», С. насѣкомыхъ). 104, 31
й пріидоша песіА мѣуи (хоѵбрса,
соепотуіа, Т. соііиѵіез апітаііит,
А. «различны мухи», С. разныя
насѣкомыя).
ПвСбКЪ (»] а|л|іо?, агепа)—пе-
сокъ.
77, 27 гакю песбкз морскій.
138, 18 паче песка оѵмнбжатсА.
песъ (б II »] Х00>Ѵ, р. п. Х9-
'<б;, сапіз)—песъ: собака.
21, 17 ’йыіідбіпа ма пей мнб-
зи. 58, 7 й взалчѣ’тз іакш песз.
58, 15 взалчѣ’тз іаглѵ песз. 67,
’ 24 азьік/. іцч/. твоііул.
ПеЧ/ІЛІі (і; ДгіЬпІаііо,
! Т. апдпзііа; ?] абоХеа^’я, ехетсі-
ѣаѣіо, Т. шейііаѣіо; т] [лёр'.ра, си-
та; т; (ІеГесііо, Т. ргосеі-
1а)—печаль, скорбь, забота.
ябоХео/ія переводится также (см. вы-
ше): «глумленіе», «искушеніе».—ЭХі-ріг пе-
реводится также (см. пиже): «скорбь»,
«стуженіе».
19, 2 вз день печа'лн. 53, 9
(о всакіа печали (С. отъ всѣхъ
бѣдъ). 54, 3 возскорвѣуз печалію
моею (хб.. Л. «въ молитвѣ», С.
въ горести, разночт. но йск2ше-
ніи моемз). 54, 23 вознерзи на
Гда печаль (р., А. «бремя», С.
заботы) твою. 118, 53 печаль
(а&., А. «страхъ», С. ужасъ)
ІірІАТЗ МА Ш грѣшникз. 141, 3
печаль мою пред Пймз возвѣіцѴ.
(і с ф е р д
273
п л д ч ь
142, 11 йзвсдёшн и) печдли (С.
изъ напасти) д^'шѴ мою.
ПЙЦІЧРД (тб акт)каюѵ, зрѳ-
Іііпса)—пещера, вертепъ.
ат:т]Ха[о\ переводится также (см. выше):
«вертепъ».
56, 1 ва пецісрѴ.
ігёщь (6 хкфаѵо;, сИЬапиз,
Т. Гогпах)— печь.
20, 10 пёціь огненною.
ПИСЛНІ6 (і, тросрт], зсгіріига,
Т. соп8сгіЬеп<1ііііі)—ппсаніе.
86, 6 повѣсть ва писаніи (А. «въ
написаніи», С. въ переписи) людій.
ІШСДНет -+- выти (ура^га&яі,
зсгіріпт еззе)—быть нисану.
(расрсаііа: Персію,і.игся также (см. вы-
ше): «пашісатпся».
39, 8 пн'сдііо-+-есть.
ІІІКнІН Іі-+-ѵѵс6ііі>(іоіб7ра^о;)—
особо, отдѣльно писанный.
151 (въ надп.) сей іігдлома
шсбвы-піісднх (ібібура^о;, В., Т.,
А. и,С. нѣтъ).
ПИТИ (тсіѵсіѵ, роіате, ЪіЪеге)—
пить.
-іче'.ч переводится также (см. выше):
«испити».
49, 13 кровь козлшва пію.
77. 44 дд не піібта. 109, 7
на іі^тіі пк'тл.
ПНТІё (то -бр.а, роіиз)—пи-
тіе: питьё.
101, 10 питіе моё са пллчема
рдстврряр.
ПІ1ЦІЯ (?] тросрт], сіЬпз, езса; г)
Ррша-.;, езса)—пища.
рршак переводится также (см. выше):
«брашно» и (ниже) «снѣдь».
64, 10 оуготбвдла есй пііфѣ’
(А. «жито».; Т. Ггшпѳпіиіп, С.
хлѣбъ). 103, 21 взыскати (о Егд
гійціі? (рр.) севѣ. 103, 27 ддти
пйір$. 110, 5 пйір^ длдё. 135,
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
25 ддяй пйір^ всякой плоти. 144,
15 ддёши йма пн'ірѴ. 145, 7
ддюірдго пйіді^ (С. хлѣбъ). 146,
9 ддюцкм^ скотшми пйірѴ.
ПІА,-АИ (іп'ѵшѵ, ЫЬепз) —
пьющій.
68,г 13 піюцііи вінб.
ПІАНЪ ([лебоог;, еЪгіпз) —
пьяный.
106, 27 подвигбшдся гакш
піяный.
ПЛДКЛТИ (х/.^ѵ, Пѳге) —
плакать.
хХа!е:ѵ переводится также (см. выше):
| «восплакатпся» и (ниже) «плакатися».
136, 1 тд'мш сѣдбуома й плд-
клуома.
ІЫДКЛТПСА (хХаіею, Пеге)—-
плакать.
-лХяіеіѵ переводится также (см, выше):
«восплакатпся», «плакати».
125, 6 іі плд'кдуѴся (Т. Гіепсіо,
С. съ плачемъ).
П/ІіІ/П6НЬ (і] сркб',-76;, Пат-
та)—пламень, пламя (поломя).
28, 7 плдмепь огня. 82, 15
плдллепь пожигдгьй. 103, 4 плд-
мснь огненный (разночт. -ор срХё-
уоѵ, і§пет игепіет, Т. і^пега
Паттапіет, А. «огнь пламен-
ный», С. огонь пылающій). 105,
18 плдмепь попдлй грѣшники.
ПДДЧ§Е9НЪ (тоо хХау&|іало?,
Іасгутагит)— плачевный (плача).
83, 7 во юдоль плдчёвні?ю (Т.
тогі, С. плача, разночт. во юдо-
ли плдчевнѣй).
ІЫДЧЬ (б хкао&|іб;, Пеіпз;
б хо-етб;, ріапсіпз) — плачь.
6, 9 глд'са плдчд. 29, 6 во-
дворится плдчь. 29, 12 плд'чь
(хотс., С. сѣтованіе) мой. 101,
10 съ плдчема (С. слезами) рдс-
творяуа.
18
П Л Д Ч Л
274
п д ѣ н н н а
ПЛЯЧА (-г'/Эіоѵ, Іц^епз)—
плачущій.
14 плача (С. скорбный)
й сѣтѴл.
ПЛЕЕНД (то Туѵо;, ѵезіі^інш:
іта рагз реііз, Т. таііеоіиз)—
плюсна: ступня.
г/мо; переводится также (см. ниже):
«слѣдъ».
17, 37 нс йзнслаогостѢ плеснѣ'
(С. нбги)х ЛІОЙ.
ПЛЕЧЕ (го {ігтаерреѵоѵ, зсари-
1а, во мн. ч. зсариіж, плечныя
лопатки, Т. аіа, крыло) —плечо.
[летаерремоѵ переводится также (см. вы-
ше): «междораміе».
90, 4 плецьмд (С. перьями)
Евойлад шсѣнйта тл.
ПЛОДОШІТЪ (хатахар-о;, йис-
іііег, Т. ѵігепз; еббдѵйѵ, аЬип-
бапз, Т. Ггиеііѣег) — плодовитый,
изобильный.
еоЯгр/шѵ переводится также (см. выше):
«гобауя».
51, 10 гакш ладслинд плодовита
(х., А. «зелена», С. зеленѣю-
щая). 127, 3 гакш лоза плодо-
вита.
ПЛОДОНОСЕНЪ (хартоерброі;,
ітиеііѣег, Т. ѣгисіиозиз) — плодо-
носный.
106, 34 землю плодоносною.
148, 9 древа ялодонѵѵенд.
ПЛОДЪ (б хар-б?, Гтисіиз, Т.
Ггисіиз, ргоѵепіиз)—плодъ.
1, 3 плода свой даста. 4, 8
ш плода (С. хлѣбъ) пшеницы. 20,
11 плода йуа. 57, 12 есть плода.
66, 7 даде плода. 71, 16 плода
еги). 77, 46 плоды (С. произра-
станія) йуа. 84, 13 даста плода.
103, 13 и) плода. 104, 35
велка плода. 106, 37 сотворйша
плода. 126, 3 лаздд плода чре'в-
нлгш. 127, 2 трОды плодшва
(разночт. рііка, хар-ои; тйѵ тзбѵшѵ,
разночт. ттбѵоі»; тйѵ харттйѵ, В.
Іаѣогез шапиит, Т. ІаЬоге ша-
пиит, С. отъ трудовъ рукъ) тво-
йуа снѣси. 131, 11 ш плода чрева
твоегш.
ПЛОТЬ (>] аар;,-рхб;, саго) —
плоть: тѣло.
15, 9 плоть л\ол вселйтсА. 26,
2 снѣстн плшти лаол. 27, 7 про-
цвѣтё плоть (Т. апіпшз, С. сердце)
лаол. 37, 4 ва плоти л\оёй. 37,
8 нѣсть йзцѣлёніл ва плоти .моей.
55, 5 что сотворйта ланѢ плоть.
62, 2 плоть лаол. 64, 3 волка
плоть. 72, 26 плоть лаол. 77,
27 гакш прауа плшти (С. мясо).
77, 39 гакш плоть с^ть. 78, 2
плшти (С. тѣла) пріівныуа Твойуа.
83, 3 плоть ЛАОЛ. 101, 6 плоти
лаосй. 108, 24 плоть (С. тѣло)
лаол йзлаѢіінсл. 118, 120 при-
гвоздй стр.іуѴ ТнОСЛАІе ІІЛЧІТИ ЛАОА.
135, 25 дали пиціѴ колкой пло-
ти. 144, 21 волка плоть.
НИЪНЕІПЕ (?] а'/|лаѣ«>а''а,
саріІАЙіаз, Т. інгѣа)—плѣненіе.
і’гділішзіа переводится также (см.
ниже): «плѣнъ».
13, 8 внегда возврата Гдь
плѣненіе людій Свойуа. 52, 7
плѣненіе людій Свойуа. 95 (въ
надп.) внегда дблла созидашеол
по плѣненіи (А., Т. и С. нѣтъ).
125, 4 возвратй, Гди, плѣненіе
(Т. шиШіпйіпеш сарііѵогиш, С.
плѣнниковъ) наше.
ПЛЪНПКЪ, ПЛЪНЬ (аіуріаХш-
тг'лш'і, аг/(іак<втгбаа;, аіудіакшті-
аа;, диі серегаі, диі сарііѵиш сіихіѣ,
Т. диі сарііѵиш йеіінеЪаі, диі
сарііѵиш аМисѳѣаі)—плѣнившій:
взявшій въ плѣнъ.
II Л І. II и т и
275 П О В II Н V Г іі СЖ
Ю5. 46 пред всѣлаи плѣнив-
шими. 146. 3 вопросііиіа ны плѣн-
ІІІІІІ ІІЛС'Л. ,
11 /1 Іі 1111ТИ (а г/ (іакштеог іѵ, саре-
ге, Т. сарііѵит Гасеге)—плѣнить:
влить въ плѣнъ.
67,, 19 плѣіпілх есй плѣна.
ІІЛЪНЪ (•?] а’х|іаХша>а, сарѣі-
ѵііая)—плѣнъ.
аі/ілаХшзія. переводится также (см.
выше): «плѣненіе».
67, 19 плѣнила есй плѣна. 77,
61 пр'едаде ва плѣна. 84, 2 возвра-
тила есй плѣна Ідкшвль. 125, 1
внегда возвратити Гд)? плѣна Сішнь.
ПЛѢНЬСА (а:-/р.ал<иѵ.аі)г!;, са-
рііѵпя)—плѣненный: плѣнникъ.
70 (въ надп.) й псрвыуа плѣн-
шііусж (А.,, Т. и С. нѣтъ).
ІЮІіОРЙТИ (коХгр-еТѵ, ехри§па-
гѳ, Т. ііпри§щаге)—побороть.
-оЛеілеЬ переводится также (см. вы
ше): «борптп».
34, 1 поворй ворюі|іы<ь лаж.
ПОБЪГН^'ТИ (сребугіѵ, Гасеге,
Т. (Мѣняете)—побѣжать.
переводится также (см. ниже):
«побѣжати», «убѣжати».
ЮЗ, 7 (0 запраікніл Твоегш
иоііѣітДѴа (Г. бѣгутъ).
ПОБѢДИТИ (ѵі/77, ѵіікіче)
побѣдить.
50, 6 іі ііог.ѢдіІііпі (Т. рипік
8І8, С. чистъ) внегда сѣдііти Тй.
ПОБЪіБіІТІІ (ргбуеіѵ, Гіщ-еге,
Т. ргоГи^ѳгѳ, Ги^егѳ)—побѣжать.
сребуаіч переводится также (см. выше):
«побт.гиутп» п (пиже) «убѣжати».
113, 3 ласре видѣ й повѣжё.
113, 5 повѣгло есй.
ПОКЪЖДДТП ( тротооабаі, іп
ііщат сопѵегіеге, Т. ріа&аіп аГГі-
сеге)—побѣждать, поражать, обра-
щать въ бѣгство.
88, 24 ненавиджірыж его по-
вѣжд^ (С. поражу).
ПОІібДЪНІб (то -рбатаур-я,
ргаесеріппі, Т. іесгеіиш, зіаіи-
іиш)—повелѣніе: опредѣленіе, за-
конъ, установленіе, уставъ.
2, 7 повелѣніе (С. опредѣленіе)
Гдне. 7, 7 востани, Гдн Бже лаой,
повелѣпіелаа (С. на судъ). 80, 5
повелѣніе (С. закопъ) Ііілсвн. 93,
20 на повелѣніе (С. законъ). 98,
7 повелѣніл (С. уставъ) бгш. 104,
10 вх повелѣніе (С. закопъ). 148,
6 повелѣніе (С. уставъ) положи.
ПОВЕЛѢТИ (гѵтгШабац шап-
йаге, Т. ргаэсірѳге; г-ітааагіѵ,
зіаіпеге, Т. гезііінеге)—повелѣть,
постановить.
ёч-гШаЪі переводится также (см.
выше): «заповѣдати».
32, 9 Тбн повслѣ. 106, 29
повслѣ (ё-., С. превращаетъ)
гД'рн. 148, 5 Той повслѣ.
ПОІІѢТГНГГИ (хятарраззг-ѵ,
соІИЛегѳ, Т. йеігшіеге)—поверг-
нуть, свергнуть, столкнуть, сбро-
сить.
•латззбіззе:-» переводится также (см.
пнжі'): «разрушити».
<%’, 45 покерглл бей.
ПОІіІІІІІІТІІ'иБ (бтготааагзОяі.
нііініі, ыіЬ.іісі, Т. асцшеясегѳ, соп-
(|ііі(‘>і'еі-і‘) повиниться, покорить-
ся.
б-'/тно.зйзі переводится также (см.
ппяіс): «ііовииутпея», «покорится».
36, 7 повнннеж (А. «помол-
чи», С. покорись) Гдеви. 61, 6
Бгови ііоіпііпіеж (А. «безмолв-
ствуй», С. успокаивается).
Гюиннутиед (ожотязаеа&аі,
зиЬдісі, Т. соіщиіозсеге) — пови-
ниться, покориться.
илотіаасз8аі переводится также (см.
выше): «повинитися» и (ниже) «покоси-
тися».
18*
II О II II II А
276
ПОГЛАДИТИ
67, 2 н< Б г^ ли повинётсд (С.
успокоивается).
ІІОГ.НІІМЛгАИ (отгогаоашѵ, циі
дпі зиШегпіі)—повиную-
щій: подчиняющій.
143, 2 повин^ай (С. подчи-
няетъ) ЛЮДИ ЛЛОгЪ ПОД ЛАА.
ПОНЪДДТИ ( Вітуріа&аі, епаг-
гаге, паггате; (аѵау-
уеХХеіѵ), паггате, Т. епаггаге)—
повѣдать, проповѣдать, возвѣщать.
аѵауу г/. Леіѵ и а-аууЁХХеіѵ переводится
также (см. выше): <возвѣстити».—иг(угі-
яііаі переводится также (см. ниже): «по-
вѣсти ».
18, 2 певеса повѣдають (С.
проповѣдуютъ). 25, 1 повѣдати
вса чудеса. 47, 13 повѣдите (Л.
«изочтптс», Т. пшпегаіѳ, С. пере-
считайте) вя столпѣуг егш. 49,
16 вскѣ'ю ты повѣддеши (разночт.
Ьебііщ,. С. проповѣдуешь). 63,
6 повѣданы (А. «совѣщаются»,
Т. паггапі, С. совѣщались) скры-
ти сѣть. 77, 3 отцы ііліліі повѣ-
дашл (С. разсказали). 77, 6 по-
вѣддтл (ал. (яъ), С. возвѣщали)
а. 104, 2 повѣдите (Т. соцСаІш-
Іатіпі) вса чудеса. 118. 85 по-
вѣдаю л лаііѢ. 144, 5 чудеса Твоа
повѢдатл (Т. еІосіШігия зшп, С.
буду размышлять). 144, 6 вели-
чіе Твоё повѢдатй (С. буду воз-
вѣщать).
ПОІіТіОТИ (6с7)'сеТаг}а'., паггате,
Т. епаггаге) — повѣдать, возвѣ-
стить, разсказать.
См. выше: «повѣдати».
9, 2 повѢлай вса чудеса. 21,
23 повѢлай йліа. 47, 14 да по-
вѣете. 54, 18 повѢлай (Т. шѳсіі-
ІаЬог, С. буду умолять, А. «по-
мо.іюся»). 65, 16 повѢлай вд'лѵл.
72, 15 ііоііѣлѵ. (С. буду разсу-
ждать) такш, 74, 2 повѢлай (С.
возвѣщаютъ, А. «исповѣдаютъ»)
пса чудеса. 86, 6 Гдь повѣсть
(Т. аппшпегаіппші, С. напишетъ).
87, 12 едд повѣсть кто. 117,
17 повѢлай дѣла.
ПОГИБШІЕ (?) атгшХе'.а, рег-
сііііо)—погибель, пагуба.
87, 12 вл погйгісли.
і ПОПІБНХТИ (а-6ХХоа0аі, регі-
гѳ)—погибнуть, исчезнуть.
1, 6 п^ёть печестіівыр поги'в-
нетя. 2, 12 погйвнете іо п^тн
првндгш. 9, 4 и поги'іиіѣтя. 9, 6
погйке нечестивый. 9, 7 погйке
палаать етю. 9, 19 терпѣніе оувб-
гиуя не поги'бнстл. 9, 37 погйв-
нете (С. исчезнутъ), газыцы. 36,
19 Грѣшницы ПОГЙБН^Т'Л. 40, 6
погйвпетт. йлаа сгш. 48, 11 вк^пѣ
бсз^ласн'л и песлАЬІслеіі'л погйвн)ёта.
67, 3 такш дд погйвнѣ'тг. 72, 19
погивбшд за Беззаконіе. 72, 27
оудл.ААЮі|ііи секё ш Теве погибнути.
79, 17 ш занреще'іііА лица Твоегш
погйгін'ётя. 82, 18 й погйбнѢ'тй.
91, 10 врлзй Твой ПОГЙБН^ТЛ.
101, 27 тл погйкп)?тл. 111, 10
желлиіе грѣшпикл погйвнета. 118,
92 погйвлг вьір. 141, 5 погйке
(С. не стало) Бѣгство. 145, 4
погйбнѴтъ (С. исчезаютъ) вса по-
ЛАЫШЛСЩА.
ПОГИБЪ (я-ока>к<і>;, дпі регііі,
Т. диі регіѣ)—погибшій.
акоХш'лш; переводится также (см. ни-
же): «погубленъ».
118, 176 іакш овча погибшее
(С. потерянная).
погллдити (Хеаіѵгіѵ, сіеіегѳ,
Т. ітіаге)—разгладить, растереть,
выровнять.
17, 43 іакш преніе пѣ’тій по-
глаждѴ (А. «поперу», С. попираю)
А.
іі о г л о і|і с и ъ
277
подати
110 Г /1 () 11КЯІМ -+- быти (ха-атсо -
і>7раі, (Іѳѵогаіиш еззе, Т. аЬзог-
Іи'ті)—быть поглоіцену.
латаігоіНраі переводится также (см.
ниже): «пожбрту быти».
106, 27 всл ла'адрость йуа
поглоціена Бьістіі (С. исчезаетъ).
ПОГАКА1МТИСА (аЗоХеоуеТѵ,
ехегсегі, Т. сопГаѣііІаі’і, тпесііЬагі)
—размышлять.
абоХевуеЫ переводится также (см. вы-
ше); «глумитися» (и ниже) «поглумляти-
ся», «размышляй».
76, 13 ва ндчіінлніиуа Твойуа
поглѴмлюсл (разночт. рдзлаышллти
в^д$). 118, 15 ва здповѣдеуа
Твойуа погл^лалюсл. 118, 27 по-
глѴлалюсл ва ч^десѣуа Твойуа.
118, 78 погл^лалюсл (разночт.
рлзлаышллти б^) ва здповѣдеуа
Твойуа.
ПОІЖЖА'ПЮА (іооХезуеТу,
ехегсііагі, Т. піеіііагі)—помы-
шлять, размышлять.
аооХеауеЬ переводится также (см.
выше): «глумитися», «поглумитися» (и
ниже) «размышляли».
76, 4 поглѴмллусд (разночт.
рлзлаышллуа).
ПОГНАТИ (хятяоішхгіѵ, регзе-
диі, зиѣяѳдні, Т. регзедиі, ргозе-
дпі; оішхгім, регзедиі, Т. зедпі)—
погнать, гнать, преслѣдовать.
хатао;о)хеіѵ ИСрСВОДПТСЯ также (СМ.
выше): «гоиятп».
7, 6 дл пожснета оуы.о врага
д^:ш2 лаою. 17, 38 пожснК врдгй
лаол. 22, 6 лалть Твол пожснета
(С. сопровождаютъ) лал. 33, 15
пожени (о., С. слѣдуй) и. 68,
27 тіи погнаны. 70, 11 поженй-
тс. 82, 16 пожснеши (С. погони)
л в^рсю. 108, 16 погнд человѣка
нйцід. 118, 86 погндшд лал. 118,
161 погндшд (С. гонятъ) лал.
142, 3 погнд врага лаою.
ПОГОНА А,-АЙ (хатао’.шхшѵ,
соагсіапз, Т. регзедиаіог)—пре-
слѣдующій.
г.ата5:ш-/.шѵ переводится также (см.
выше): «гоня».
34, 6 погопллй йуа.
ПОГРЕБЛА,-АИ (бітггшу, диі
зерѳіігеі) — погребающій: похоро-
няющій.
78, 3 И ІЮ бѢ ПОГреБЛЛЙ.
ПОГУБИТИ (атоѣеааі, атсоѣѣб-
ѵаі, регсіеге; аиѵопйоХХбѵац аоѵ-
а-оХгааі, регіете, Т. іга^еге;
овраѵ^гіѵ, сіізрепіеге, Т. ехзсішіѳ-
гѳ, зиѣѵегіеге; е?оло&ребеіу, сііз-
репіеге, Т. регсіегѳ)—погубить,
истребить.
ё?оХо8реіг'.ѵ переводится также (см.
ниже): «потребити».
5, 7 пог^бйшл всл. 20, 11
плода йуа (іі зслалй пог^бЙшн (С.
истребишь). 25, 9 да не пог^бй-
шп (аі»'>атоХ.). 27, 3 не погуби
(аэѵатоѣ.) ласнс. 93, 23 пог\’вйта
(а^., С.истребитъ)л. 105, 23дл
не пог^БЙта (ёЕоѣ.). 118, 95 пог$-
БЙТИ лал. 142,12 погѴбйши всл стѴ-
ждюірыл. 145, 9 нЧтіі гр ьіініыуа
погѴг.йта (аа., С. извращаетъ).
ИОГУ'БЛЧПІЯ (і) ё;оХг(б)!)рео-
аі;, іпіегііиз, Т. ехсі(1іиш) — по-
губленіе, погибель.
108, 13 да в^д^та чадл сгш
ва пог^блсніс (С. погибель).
ПОГМБЛбНЪ (а-оѣоДсо;. рег-
ііііиз)—погубленный, погибшій.
агоХшХш; переводится также (см. вы-
ше): «погибъ».
30, 13 г.ыуа гакш сосуда по-
пилена (А. «непотребенъ», С.
разбитый).
ПОДАТИ (-дргуе'.м, ргаэзіаге,
Т. сопзіііиеге) — подать, дать,
предоставить.
подвизати
278
подражненіе
29, 8 подлждь (А. «уставилъ
еси», С. укрѣпилъ) доврбтѣ ллоёй
сйлѣ'.
ПОДВЙЖПТЪ см. ПОДВИЗА-
ТИ.
ПОДВИЖНА см. подвизл-
ТИОА.
ПОДВИЗЛТП (ааХеэггѵ, шоѵе-
те, Т. іпсіисеге ай аЬеггапіит) —
двигать, подвигнуть, возбуждать,
возмущать.
5з?.еиЕ!ѵ переводится также (см. ниже):
«покивати».
35, 12 дл не подвйжнтй (С.
изгонитъ) лаене.
И0ДВИ34ТІ1СЛ (аакгогабяі,
шоѵегі, сопппоѵегі, Т. сіішоѵѳгі,
соиспіі, теіпеге, ѵасіііаге, соіишо-
уегі) — подвигнуться, колебаться,
поколебаться, потрястись, содрог-
нуться.
9, 27 не подон'ж^сж. 12, 6
аі|іе подшіжѣ'сж. 14, 5 не педпн-
жнтеж. 15, 3 дл не псднйжѴсж.
16, 5 да не подіпіжѣтсж. 17, 8
іі подпііжссл (Т. сопспНіпг, С. по-
тряслась)-----іі подвш бшлеж. 20,
8 не подвн'жнтсл. 29, 7 не по-
двйжѣ7с<Ъ. 32, 8 дл подвііж^тсл (Т.
шеінапі, С. трепещутъ). 37, 17
внегда подвнжатнеж (Т. ппіапіе
рееіѳ, С. колеблется). 45, 6 не
подвііжнтеж. 45, 7 подшіжесж (А.
«растаетъ», Т. ІідпеГИ, С. рас-
таяла) зелалж. 47, 6 подвнгбшдеж
(А. «побѣгоша», Т. ассѳіѳгагппі
аЫіит, С. обратились въ бѣг-
ство). 59, 4 ілкш подвііжесж. 61,
3 не подвііжѣел. 72, 2 не пс-
дкнаілегіісж (Т. еіесіітіѵегапі. С. по-
шатнулись). 76, 19 подвйжесл
(С. содрогнулась). 81, 5 да по-
двнжатеж. 92, 1 не подвйжитеж.
93. 18 подвішіссж нога. 95, 9
і да подвйжнтса (А. «да убоится»,
і Т. Гогпіідаѣе, О. трепещи). 95,
5 10 не подвііжитеж. 95, 11 дл
подвйжитсд (Т. регзігереі, С. шу-
митъ) лабре. 96. 4 подпйжесж (Т.
Гоппійаі, С. потрясется) зелалж.
97, 7 да іюдвйжнтеж (Т. регзіге-
раѣ, С. шумитъ) лабре. 98; 1 дд
подвйжнтсл (Г. ппіеі, С. трясется)
зслалж. 106. 27 поднмгбшлел (С.
шатаются) ілшѵ піжныіі. 111, 5
не подвйжнтсл. 113, 7 подвйжссж
(Т. іпігеше, С. трепещи) зелалл.
124, 1 не подвйжнтсл.
ПОДКРѢПДАТН (аупат^рі'Сеіѵ,
зпрропеге, Т. зизіепіаго) — под-
крѣплять, поддерживать.
36, 24 Г.аь подкрѣпллетя.
ПОДНОЖІЕ ( то бтокбЗіоѵ, зса-
Ъеііпіп)—подножіе.
| 98, 5 покланжйтссл подножію.
і 109. 1 подножіе нбг/. Тнойр.
1 1ІОДОІІЛТ1І (-рг-=іѵ, (Іесеге,
. Т. (ІсЬѳге) — подобать, приличе-
ствовать.
32, 1 прднылая подовастя по-
хвала. 64, 2 Тевѣ подовлетй
пѣснь. 92, 6 дбла^? Твослай подо-
вдетг стьіііж.
ПОДОБЕНЪ (срою;, зітіііз, Т.
рат, зітіііз)—подобный, равный,
одинакій.
34, 10 кто подбксігл Тенѣ.
49, 21 бѢ:д1? текѣ подбіісня. 70,
19 кто подобсігл Тесѣ. 85, 8
нѣсть подбсепл Тевѣ. 88, 9 кто
подбкеіія (С. силенъ) Тевѣ. 113,
16 подобнн нлая. 134, 18 по-
дОБНи йлая.
ПОДОВНІ (г( бробоаіе, то брюі-
<о|іа. зішііііиеіо)—подобіе.
57, 5 по подокно йлаіннУ. 105,
20 вх подбг.іе те.ацл. 143, 12
і гакш подбвіе уріаал.
279
іі о Л р а ж іі іі т и
ІІ0ДРЛЖНЧПІ6 (б |іохтт)ріар.6;,
янЬзіпіпаііо, Т. заппа)—насмѣшка,
издѣвательство.
34, 16 подрджнйша лаа по-
дражпёніелаг. 43, 14 подражненіе.
78 4 подражненіе.
ПОДРЯЖНЙТИ (ех|іихтт]ріСесѵ,
|іохт-г;ріСгіѵ, зиЬзаппаге)— насмѣ-
хаться, издѣваться.
Ё7.[ло%тг(рие:ѵ переводится также (см.
ниже): «поругатися».
34, 16 подражнйша (ё?ер.) лаа!.
79, 7 подрджнйша ньі.
ПОД’ (отохатш, знЬ, зиЪіиз;
ото, зііЬ, зиЬіиз)—подъ (предл.).
8, 7 под (о. х.) нбзѣ. 9, 28
под жзьіколаг. 17, 10 под ногд'лад.
17, 37 подо (□. х.) л\нбю. 17,
39 под ногалАД. 17, 40 под (□.
х.) лаа. 17, 48 под лаа. 44, 6
под (о. х.) Тобою. 46, 4 под
ноги. 65, 17 под лзьіколай. 90,
4 под крилѣ". 105, 42 под р^ка-
лан. 139, 3 под оустпалАіі. 143,
2 ПОД .АЛА.
ПОДАТИ (отокар-раѵе’.ѵ, зпзсі-
реге, Т. еѵеЬегѳ) — поднять.
бгоХар.ряѵе:ѵ переводится также (см.
выше): «возпспіцсвати», «пепщевати»,
«обіятп» и (ниже) «пріяти».
29, 2 ПОДАЛА ЛАА бсн.
ІІОЖіІТП (НеріСгіч, шеіѳге)—
пожать, пожинать.
125, 5 радостію пбжнѣтя.
П0Ж6Н.... см. ПОГШІТИ.
ПОЖ^РТ^ ч- быти (хататоЭ^-
ѵя!. аѣзогЪегі) — быть поглоще-
пѵ.
ла-алоЭт^аі иереводптся также (см. вы-
ше-): «поглощёну быти».
140, 6 пожертыч-пыша (Т. <1і-
тоѵепі зе,, С. разсыпались).
ПОЖЖЁНЪ (гр“гторіаргчо;.іп-
сепзпз)—пожженный, сожженный.
79, 17 пожжена огпёлАг.
познана
ПОЖПГДА,-АП (таб хатахабзац
сотЪигепз, Т. диі ассепсііі) — по-
жигающій, сожигающій, опаляю-
щій.
82, 15 пожнгалй (хатяхабаас,
Т. ассепсііі, С. опаляетъ) горы.
ПОЖИТИ ѵіѵеге) — жить,
пожить.
переводится также (см. выше):
«ЖПВІІТІІ», «жити», «оживити».
88, 49 йже поживёте (С. жилъ).
П0ЖР9ТИ (йбеіѵ, засгііісаге,
ішпіоіаге, Т. засгііісаге; хятя-іѵгіѵ,
йеѵогаге, аЬзогЪеге, сіе.аіиііге) —
принести (жертву); поглотить.
4, 6 пожрите жёртв)? правды.
26, 6 пожрбуа вх селёніи Ь’гш
жёртвѴ увалёпіл. 34, 25 пожрб-
У'олаа (х.) его. 49, 14 пожри
Егови жёртв^1 увалы. 53, 8 во-
лею пожр§ Тевѣ. 57, 10 во гнѣ-
вѣ пожрётг (х., А. «развѣетъ», Т.
ргосеііеі, С. разнесетъ). 68, 16
ниже да пожрётг (х.) ллепё глави-
ца. 105, 17 пожрё (х.) Даю-а'на.
105, 37 пожрбша сыны свол.
105, 38 пожрбшл йстѣ’каіпіымг
ХаіілаііскплАх. 106, 22 дд по-
жрѣ:тг УлаѴ жёртв)? увалы. 115,
8 Тевѣ пожрѴ иіёртвХ увалы. 123,
2 пожёрлиН-Быша пасг.
пожтиціенъ (б'яхр’дзо;, йе-
апгаіпз)—позлащенный: обложен-
ный золотомъ, позолоченный.
44, 10, вг ри'зауг позлдірён-
ныуг (Т. агио, С. въ золотѣ).
ПОЗНЛН^' ч- быти (-ршага&'п,
со^позсі)—быть познану.
учшггзііяі переводится также (см. ни-
же): «познатися», «уразумѣти».
87, 13 познана в^дѴтх (С. по-
знаютъ).
познати
280
ПОКЛОНИТИСЯ
ПОЗНДТП (уіѵшахгіѵ, со§пО5се-
гѳ, со^пііит Гасеге, зсіге, Т. а^по-
всеге, поіиіп Гасеге, ехрѳгіит Гіеті,
зсігѳ, позсеге, со^позсеге; ё~ф-
ѵшохеіѵ, со^позсеге, Т. а^позсеге) ।
—познать, узнать, знать.
переводится также (см. вы-
ше"): «вѣдати», «знати» и (ниже) «раз-
умѣти», «увѣдѣти», «увѣсти».
7 Я- 7 ннѣ познаух. 31, 5
Беззаконіе лаое позндух (С. не
скрылъ). 34, 15 не познаух. 40,
12 вх сели. познаух. 49, 11
познаух вся птицы. 55, 10 сс,
позвавъ. 66, 3 познати нл зада-
ли. 7 О, 15 не познаух книжная.
73, 4 не позна'шл. 73, 9 ндсх
не позндетх. 77, 3 позна'уоліх
я. 77, 6 дд позндетх. 81, 5
не познашл. 82, 19 да позна'ютх.
90, 14 познл илал /Ное. 91, 7
не позндетх. 94, 10 не познатд.
100, 4 не познаух. 102, 14
Той познл. 102, 16 не позндетх
(г-'7.). 103, 19 солнце познл.
118, 152 йспсрвл познаух. 134,
5 ь%ъ познаух. 138, 1 познала
лея есн: Тьі позналх есй. 138,
4 познала есй. 139, 13 познала.
141, 4 познала есй.
ІІОЗІМТІЮА (ршага&яц со-
§позсі, іппоіезсеге, Т. со^позсі,
а^позсегѳ)—познаться: быть узпа-
ну.
рсЬзгоіЪ'. переводится также (см. вы-
ше): «познану быти» н (ниже) «ураз-
умѣти».
76, 20 слѣды Твой не по-
знаются (С. невѣдомы). 143, 3
позндлся гбсй (С. знаешь).
ПОИТИ (тторгбгз&а’, атѣпіаге,
^гасіі, іге, іпдтесіі, Т. атѣпіаге,
аѣіге, рег^еге, іге; тер’.-ятобч, ат-
ѣпіаге)—пойти, идти, ходить.
КОрейізЭа: ПСрСВОДНТСЯ ТЯКЖЙ (СМ. ВЫ-
ше): «итй» и (ниже) «потещй», «ходити». ।
22, 4 й пойдѣ. 31, 8 вт» онь-
же пойдеши. 80, 13 пойдетъ вх
ндчиндніиух. 83, 8 пбйдѣтх ш си-
лы вх силѣ1. 85, 11 пойдѣ' во
истинѣ. 88, 16 во свѣтѣ лица'
Твоегц) пбйдѢтх. 88, 31 вх сѢд-
вауа ТИонуа не нбйдѢтх. 113, 15
й не пойдѢтх (ыгр1.-.). 121, 1
вх дблах Гдень пойделлх. 137, 7
аіре пойдѣ'. 138, 7 кдлаш пойдѴ.
142, 8 вх оньже пойд^.
ПОІіЛЗЛТИ (йе’хѵбчаі, озіепіѳ-
ге)—показать: явить.
59, 5 показала есй (Т. Гесе-
газ, иѣ зепѣігеі, Сѣ далъ испытать).
77, 11 показа йлѵл.
П0КИВЛИІ9 (т( х''п)<я;, соіп-
шоііо, Т. а^ііаііо) — повиваніе,
киваніе.
43, 15 покиванію главы.
ПОІіПВДТИ (хіѵгТѵ, шоѵеге;
саХебгіѵ, тоѵеге) — кивать.
переводится ’ш»же (езі. выше):
«подвизати».
21, 8 покиваінд главою. 108,
25 покнплшд (ёдаХ.) гллвллАи.
ПОІіЛііН іЬТПС А (ттроахоѵеТѵ,
асіогаге, Т. іпсигѵаге зе)—покло-
няться.
См. ниже: «пок.топитися».
98, 5 поклдняйтсся подножію.
98, 9 покланяйтеся вх горѣ.
ПОКЛОНЙТНСА (грозхоѵеіѵ,
асіогаге, Т. іпсигѵаге зе)—по-
клониться.
См. выше: «покланятися».
5, 8 поклонібся ко уралаѣ7. 21,
28 поклонятся пред Нилла. 21,
30 поклонйшдся вей. 28. 2 по-
клонйтеся Гдеви. 44, 12 покло-
ніішися ёлаѣ'. 65, 4 да поклонит-
ся Текѣ. 71, 11 поклонятся ^л\ѣ'.
80, 10 ниже поклонитися воТѴ
ч^жделаѣ7. 85, 9 поклонятся пред
покоенъ
281
п о к р Ы Т Н С іЪ
Тоііоіо. 94, 6 пріидите, поклонила-
сь. .9.5, 9 поклонитесь Гдеви.
.96’, 7 поклонитесь вмѴ. 105,
19 поклонйшась йст^каннолл^. 131,
7 поклонилась на мѣсто. 137, 2
поклонюсь ко ура'мі?.
покоенъ,-ПЫЙ Сп)? «Ьахаб-
аешс, гѳіѳсііопіз, Т. Іепіз) — по-
койный, тихій.
22, 2 на водѣ покбйнѣ (А. п
С. «къ водамъ тихимъ», Т. 1е-
пез). с
ПОКОИ (і) яѵяфоут;, прохлада,
освѣженіе, геГгі^егіиш, Т. заіигі-
Іаз; 7] хататсяизі;,-еш;, гедиіез;
т; оЬа-аиз!<;,-ба>с, гедиіез) — по-
кой; прохлада.
65, 12 йзве'лъ есй ны въ по-
кой (аѵабоу., А. «прохладу», С.
свободу). 94, 11 вшід^тъ въ по-
кой (хят.) ДІой. 114, 6 въ по-
кой твой. 131, 4 покой (Т., С.
и А. нѣтъ всей фразы) скраніа'ма
мойма. 131, 8 въ покой Твой.
131, 14 сей покой (ха-.).
ПОКОРИВЪ,-ЫИ (б-ота?ас, диі
зиЬііі, Т. диі асісіисіі)—покорив-
шій.
17, 48 и покорйвын (С. по-
коряющій) ЛЮДИ.
ПОКОРИТИ (б-отязаеіѵ, зиКр-
ссге) — покорить.
8, 7 всь покорилъ есй (Т. ро-
зиізіі, С. положилъ). 46, 4 по-
кори' (Т. сод-іѣ іп сапіаш, С. по-
корилъ) ЛЮДИ.
ИОКОРЙТПСА (б-отаззгзйа-,
зиМііліш еззе) — покориться, быть
покорену.
и-о-азагаЭяі переводится также (см.
выше): «повинитися», «повинутііея».
59, 10 иноплеменницы покорй-
шдсь. 107, 10 иноплеменницы
покорйшась (В. ашіеі Гасѣі зипі).
ПОКРОИЙте/Пі (б охгкязгд;,
ртоіѳсіот) — покровитель.
70, 6г лаой покровитель.
ПОКРОКЪ (т; ахг-т). ргоіесііо,
Т. іе^ишепіиш, итЬга)—покровъ,
сѣпь.
а/.і-т] переводится также (см. выше):
«кровъ».
104, 39 въ покровъ илаъ. 120,
5 Гдь покровъ (С. сѣнь, Т. ит-
Ьга) твой.
ПОКРЫЙЯД,-АП (з-гуаСшѵ,
диі іедйі, Т. диі сопіі^паі) —
покрывающій.
103, 3 покрываьй (С. устроя-
ешь) водами.
ПОКРЫТИ (зхг-яСг-ѵ, ргоіѳ-
§ѳте, Т. аЬзсошіѳге, аЬсІѳге; хаХб-
кгеіѵ, аЬзсопсІеге, соорегіге, соп-
іе§’ѳге, оретіге, Т. іе^еге, оЫе§-ете,
орегіге; зиухаХбттсг'.ѵ, орегігѳ)—
покрыть: укрыть, скрыть.
16, 8 покрьіешн (ахг-.) мь.
26, 5 покрьі (ізхгтс.) лаь. 30,
21 покрысши (ахе~.) йуъ. 31, 5
грѣуа ЛАоегш не покрьіуъ. 43, 16
покрьі лаь. 54, 6 покрьі (С. объ-
ялъ) лаь тлта. 63, 3 покрый
(еахгтс.) лаь. 68, 8 покрьі сра-
мота лице мое. 68, 11 покрыуъ
(з’тѵгхяк^^я, разночт. зиѵгхаріфа,
А. «изнуряя», Т. и С. пе перевед.)
постомъ л'ііиѴ мою. 77, 53 вра-
ги йуъ покрьі море. 79, 11 по-
крьі горы. 84, 3 покрылъ есй всь
грѣуй иуъ. 90, 14 покрьію (зхе-.,
А. «возвышу», Т. соІІосаЪо, С.
защищу) и. 103, 9 покрыти зе'лд-
лю. 105, 11 покрьі вода. 105,
17 й покрьі. 139, 10 покрьіетъ ь.
ПОКРЫТИ^ (зиг-яЗДя-.,
ргоіе&і, Т. ее гесіреге)—покрыть-
ся.
полагати
282
ПОЛОЖИТИ
60, 5 покрыюсл (Т. гесіріаш |
те, С. покоюсь) вг кровѣ.
ПОЛЯ Г Д ТП (тгОё'ахі, -іЭеаЭаі,
ропеге)—положить, возлагать.
ті&ёѵас переводится также (см. выше):
«возложити» и (ниже) «положити», «по-
саждати».—ті9ес!)аі переводится также
(см. пиже): «положёну быти», «положи-
ти», «поло житися».
49, 18 полагалг есй. 49, 20
полагалг бей (Т. есііз іпГатіапі,
С. клевещешь) соБлащік. 72, 28
полагати на Гда оуповапіе.
ПОЛЯГ ДА,-А И (тійеі;, ропепз,
дпі розиіі, Т. (іізропепз, диі Шз-
ропіѣ) — полагающій, возлагаю-
щій.
32, 7 полага'лй вг сокрбвн-
щпуг. 103, 3 полагали шелаки.
147, 3 полагай (С. утвержда-
етъ) 'Предѣлы.
Пбд§ (то -соі'о'л саіпрпз, Т.
а§ег)—поле.
64, 12 полл (Т. огЬіѣж, С.
стези) Твол. 77, 12 па поли
Тднешсѣ. 77, 43 па поли Таис-
шсѣ. 95, 12 возра'д^ютсл полл.
103, 8 ннзубдлтг полл (Т. рег
сопѵаііез, С. въ долины). 131,
6 вг, поллуг д^вравы.
ПОДбТТіТИ (-гтьаЭяі, ѵоіа-
гѳ)—полетѣть, улетѣть.
т:=тгаі)аі переводится также (см. выше):
«летѣти».
54, 7 й полещ^.
ПбЛЗОКЪ (б)иа&т;рбс, ІиЬгі-
епз)—скользкій.
Въ текстѣ стоитъ существ. ф. то
6ХігЯт;р.з—падепіе.
34, 6 да в)ідетг пѣ:ть йуг тлаа
й пблзокг.
ПОЛИЗДТИ (Хеіугіѵ, Ііп^еге)—•
лизать, полизать.
71, 9 персть полйж)>тг.
ПбЛКЪ (т) ~арг|л[ЗоЦ, сазіга)
—• полкъ.
•карер-РоХ-г) переводится также (см. ни-
же): «стань».
26, 3 шполчйтсл на лал пблкг.
ПбЛН^-т-БЬІти (уё|лгіѵ, ріепипі
еззе)—быть полну.
9, 28 пшлндч-с^ть.
ПОЛОЖбН^ -+- выти (тійеа&аі,
ропі, Т. (іізропі)—быть положепу.
ті'ОгаЯаі переводится также (см. выше):
«полагатп» и (ниже) «положити», «поло-
шитися».
48, 15 положеноч-сѣ’ті>.
ПОЛОіІіПТИ (тіі)г>яі, тійга&аі,
ропеге; Зіа-ійеайас, (Іізропеге) —
положить, возложить, поставить.
8іат:8гі9аі переводится также (см. вы-
ше): «завѣщати».—~іЭёѵ<хі переводится так-
же (см. выше): «возложити», «полагати»
и (ниже) «посаждатп».—-ійгзйаі перево-
дится также (см. выше): «полагатп», «по-
ложёпу быти» и (ниже) «положитися».
12, 3 положа (Т. герозііигиз
зиш. С. мнѣ слагать) совѣты вг
дѴііій лаосй. 17, 12 положи тла#
закровг Оибй. 17, 33 положи
(Т. геййіі, С. устрояетъ) испорб-
ченг пѴть лаой. 17, 35 положила
бей. 18, 5 вг сблпцы полоній.
20, 4 положйлг бей. 20, 10
положйши йр. 20, 13 положити
л. 38, 2 положйр оустшл\г л\о-
іілхг урапнло (Т. зегѵаЬо оз шеипі
сарізігит, С. буду обуздывать
уста моп). 38, 6 положйлг бей.
43, 14 положйлг-і-бей (Т. ехро-
зиізіі, С. отдалъ). 43, 15 по-
ложйлг бей. 45, 9 полоній (С.
произвелъ) чудеса. 47, 14 поло-
жите (Т. арропііѳ, С. обратите)
сердца ваша. 51, 9 пе положй Бга
помощника севѣ. 55, 9 положйлг
бей слезы лаол. 65, 11 положйлг
бей скиірвн. 68, 12 положйуг
шдѣлніе лаое вретище. 72, 9 по-
іі о л о ж и т и
283
п о ла а з л н і е
ложйіпл (Т. орропниі, С. подни-
маютъ) на нсг.ссй оѵста своа. 72,
/А’ положйли есй илаа злал. 73,
4 положйша зналаеніж своа. 77,
5 накопи положи. 77, 7 да поле-
жати на Бга оупованіс. 77, 43
положи, во бгѵптѣ. 78, 2 поло-
жите Іерлйлаи гакш овоцпіое хра-
нилище: положите (Т. йесіегнпі,
С. отдали) трѣпіж рани Твойр.
79, 7 положили есй паси ви, пре-
рѣканіе. 80, б свидѣніе во Іоси-
фѣ положи. 82, 12 положи (Т.
гесіі^е, С. поступи) кнази йуи.
82, 14 положи л. 83, 4 поло-
жйти ПТЕНЦЫ СВОА. 83, 6 вос-
уождепіА ви сердцы свослаи поло-
жи (оігійето). 83, 7 еже положи.
84, 14 положити ви пѣть стшпы
своа. 87, 7 положйша лал. 87,
9 положйша лаж лае'рзссть севѣ.
88, 20 положйр пблаощь на сй.аь-
наго. 88, 26 положѣ нд лабрн
рѢк$ еги). 88, 28 первенца по-
ложѣ его. 88, 30 положѣ (С.
продолжу) ви вѣки вѣка сѣлал
егѵ). 88, 41 положйли есй (Т.
ехро8иі8Іі, С. превратилъ). 89,
8 положйли есй. 90, 9 Біаіінілго
положили есй (Т. .чіаіпегіч. С.
избралъ) прнг,ѣжііі|іс твос. ЮЗ.
9 предѣлу, положйли есй. 103, 20
положйли (Т. (іізроіііз. С. прости-
раешь) е’сй тлаѴ. 104. 27 иоло-
жй ви нйуи. 104, 32 положіі
(А. «даде», Т. геіИісІегаі, С.
послалъ) дожди йуи грады (градъ
вмѣсто дождя). 106, 33 поло-
жйли есть (Т. гегИ^іі, С. превра-
щаетъ) рѣки ви пѢстыню. 106.
35 положйли есть (Т. гейідіі, С.
превращаетъ) пѣстыню во езсра
вшднал. 106, 41 положй (С.
умножаетъ) іакш овцы оте'чествіл. |
108, 5 й положйша (Т. геропеп-
ІѲ8, С. воздаютъ) на лал злал за
влгал. 109, 1 положѣ' врагй. 118,
110 положйша грѣшницы сѣть
лапѣ. 138, 5 положйли е’сй. 139,
6 соблазны положйша. 140, 3
положй, Гди, храненіе оустшлаи лао-
йлаи. 148, 6 повелѣніе положй (Т.
<1е<1іѣ, С. далъ).
ПОЛОЖИТИ^ (ті&га&аі, ро-
пѳге, Т. Іоеаге)—положиться, по-
ставиться.
т’ПеаНа: переводится также (см. выше):
«полагати», «положёпу быти», «поло-
жити».
11, 6 положѣ'сж (С. поставлю)
во спніе.
ПОіІОЛіЬ (г)ё[іб'>о;, ^иі роэиіѣ,
Т. (ріі гевШіііі)—положившій.
65, 9 полбжшагш (С. сохра-
нилъ) дѢшѢ лаою ви живбти.
ПОЛУДЖІІЪ,-ШІЫІІ (рзат]р-
Рр'.ѵб;, тегісііапиз)—полуденный.
90, 6 н вѣса полѣденнагш (Т.
іп іпегійіе, С. въ полдень).
П0ЛУД6НБ (?) р.га^рр!о'з(, те-
гііііез)—полдень.
36. 6 ілііш ііо.аѣ’дііе. 54, 18
й ііолѣ'дпе.
ПОУІ.ѴІІОІ|1Ь ( то [лгаоѵбхтіоѵ.
икмііа пох)- -полночь.
118, 62 ііолѣііоі|іп постауи.
ІКЫІіЗЛ (•?] (Ь^гХг'.а, иѣіііѣаз)
— польза.
29. 10 кал діб.аьза.
ІІ(ЫЬШіЪ,-ІИ (той тео'оо, саш-
рі, Т. адтекііз)—полевый.
(9, А’ е’ірс же іі скоты нольскіл.
103, 16 насьітлтсА древа пшль-
ПОЛЬІЗЛПІІІЛ (“О •/рТОЙТрЗІІ, Г[
уріеи;)—помазаніе.
26 (въ надп.) прежде полаа-
заніл( то5 -/рсаЦѵаі, В. ргшзцпаш
п о л\ а з а н а
284
П О М О Л И Т И С Ь
62, 7 поминауа Ть.
ПОЛіИНЛЛ>,-Лі Й (р ѵт;(іоѵе’5а>ѵ,
диі теілог езі) — поминающій,
вспоминающій.
6, 6 поминаый (Т. гесогйаііо,
С. памятованія) Тевё.
1Ю/ПП11ТП тѳ-
піогот еззе)—помнить.
<9. 5 ііомпиіпн бгб.
1ІОЛІПОГА' (ё“;. щнИпш,
Т. заііз)—весьма много.
122, 3 помибіЛ’ (С. довольно)
ИСПОЛНИуОЛАСЬ оуничижёніь.
ПОЛІНА,-АИ (игрт][лёѵо;, піе-
шог)—помнящій.
102, 18 помнырн^а запшвѣди
ІАГШ.
ПОЛЮГЛТИ (іЗотдйеіѵ, асЦиѵа-
ге)—помогать.
См. ниже: «помощи».
53, 6 Бга помогаета (С. по-
мощникъ) мй. 93, 18 помога'ше
(Т. зизіепіаі, С. поддерживала)
мй.
ИОЛІОГіІ«Ь,-(і\И (|3от]ййѵ, диі
ай, іиѵаі)—помогающій.
21, 12 нѣсть помога'ьй мй.
106, 12 и не вѣ полаогаьй.
ПОЛІОЛІІТИСА (-роагб/гайа1.,
огаге, айогаге, Т. огаііопеш ЬаЬѳ-
ге, огаге; озт-^ѵяг, <іергеса-
гі; Хчяѵеоеіѵ, йѳртесагі, Т. ргеса-
гі; еэуеа&яі, ѵоѵете)—помолиться,
молиться, умолять.
гС/гЗЬ: переподитея также (см. вы-
ше): «обѣщатисл». — -роаеиуезЭаі перево-
дится также (с.м. выше): «молитися».
5, 3 ка Текѣ помолюсь (к.,
С. молюсь), Гди. 29, 9 ка Бгі?
моеміі помолюсь. 31, 6 помб-
і лптсь (~.) ка Тевѣ. 44, 13 лицѴ
I ТвоелА^' помбльтсь (л., С. будутъ
умолять). 71, 15 ПОЛАОЛЬТСЬ (тс.)
ш не'лла. 75, 12 поллолйтесь
(е’б;яайе, В. п Т. ѵоѵеіе, С. дѣ-
ІіпАгеіит). 151, 4 полхаза лаь
^ле'елха помазаніь. с
П0ЛМЗЛНЪ,ЫИ сЪгі-
зіиз, Т. ппсіиз)—помазанный: по-
мазанникъ.
88, 39 негодова'ла есй пома-
заннаго Твоего. 104, 15 не при-
касайтесь помазаниыма ЛІойма.
131, 10 не шврлтй лице помлзлн-
нлгш Твоегш. 131, 17 оуготовауа
спѣтнлника пома'занномѴ ЛІоелх#.
1І0ЛІЛЗЛТ11 (хр'есѵ, пишете)—
помазать.
44, 8 помаза Ть, Бже. 88,
21 помазауа его. 151, 4 й по-
маза мь (В., Т. и А. пѣтъ).
П0ЛШЗЛЛі,-/і11І (оіяѵебшѵ, диі
апппіі, Т. цпі иісіаі)—мигающій,
подмигивающій.
34, 19 помизающіи дчіімд.
ПОЛІЙЛОБДТИ (ёХее"ѵ, тізете-
гі, Т. ^гаііаш Гасеге)—помиловать.
переводится также (см. выше):
«миловати».
6, 3 помилуй лаь, Гдн. 9, 14
помилуй мь, Гди. 24, 16 поми-
луй мь. 25, 11 помилуй мь.
26, 7 помилуй мь. 29, 11 по-
мйлова мь. 30, 10 помилуй мь,
Гди. 40, 5 Гди, помйлѴй мь.
40, 11 помилуй мь. 50, 3 по-
міілѴн мь, Бже. 55, 2 помилуй
мь, Бже. 56, 2 помилуй мь,
Бже, помилуй лаь. 66, 2 й по-
милуй ны. 85, 3 помилуй ЛАЬ.
85, 16 н полай.а^Гі мь. 118, 29
законома Твойма помилуй мь.
118, 58 помилуй л\ь по словесй
Твоелліі. 118, 132 й помилуй мь.
122, 3 поми'лѴй на'са, Гди, помй- '
л$й паса. , I
ПОЛІИНЛТИ (ілмт^стиеіч, те-
тогеш ѳззе, Т. гесогйагі)—поми-
нать, вспоминать.
п о м о щ н
285
помощь
дайте обѣты). 118, 58 помо-
лйусл лнцЪ? Твое.мѢ. 141, 2 ко
ГдУ ПОМОЛііуСЖ.
ПОЛ1ОЦІИ асЦиѵаге,
Т. асЦиѵаге, аихіііагі)—помочь.
См. выше: «помогатп».
27, 7 помбже мй (В. айрііиз
зит, Т. аі)иѵог, С. Онъ помогъ).
36, 40 поможетъ ймъ. 39, 14
помощи (Т. а<1 аихіііиш, С. на
помощь) лмі. 40, 4 Гдь дл по-
можетъ (В. ореш Гегаі, Т. зизіеп-
іеі, С. укрѣпитъ). 43, 27 по-
длови (Т. зигщэ асі аихіііиш, С.
востань на помощь) намъ. 45, 6
поможетъ еллѣ Бгъ. 69, 2 помо-
ірй (Т. а<1 аихіііиш, С. на по-
мощь) ми потіріісж. 69, 6 Иже,
помозн' (Т. Гезііпа, С. поспѣши)
ми. 78. 9 помозіі пллѵл, Бже.
85, 17 Ты, Гди, помогла лмі.
93, 17 аще не Гдь по.мбглъ бы
(Т. ріепо аихіііо ѣиіззеі, С. былъ
Помощникомъ) ми. 106, 41 по-
мбже оувбгѢ. 108, 26 помозн
ми. 118, 86 помозн ми. 118,
117 помозн (Т. зиіГиІсі, С. под-
держи) ми. 118, 175 помогутъ
мнѣ.
ПО/ВбфШІКЪ (6 рот;^;, асі-
Іиіог)—помощникъ.
9, 10 помощникъ (Т. ейііа
агх, С. прибѣжищемъ) во вллго-
времеііівуъ. 9, 35 бхди помощ-
никъ. 17, 3 помощникъ (Т. ти-
рез, С. скала) мой. 18, 15 по-
мбщпнче (Т. гирез, С. твердыня)
мой. 26, 9 помощникъ (Т. аихі-
Ііит, С. помощникомъ) мой вѣди.
27, 7 поллбщникъ (Т. гоЪпг, С.
крѣпость) мой. 29, 11 помощ-
никъ мой. 32, 20 гакш помощ-
никъ (Т. аихіііиш, С. помощь).
39, 18 помощникъ (Т. аихіііиш,
С. помощь) мой. 45, 2 полхбір-
никъ (Т. аихіііиш, С. помощникъ)
въ скбрвеуъ. 51, 9 помощника
(Т. гоЬиг, С. крѣпость) севѣ. 58,
18 помощникъ (Т. гоЪпг, С. сила)
мой еси- 61, 9 помощникъ (С.
прибѣжище) нашъ. 62, 8 помощ-
никъ (Т. зитто аихіііо, С. по-
мощь) .мой. 69, 6 помощникъ
(Т. аих., С. помощь) мой. 70, 7
помощникъ (С. надежда) мой крѣ-
покъ. 71, 12 не бѢ помощника.
77, 35 поллбщникъ (Т. гиреш, С.
прибѣжище) имъ. 80, 2 помощ-
никѣ (Т. гоѣогі, С. твердынѣ) на-
шеллѢ. 113, 17 помощникъ (Т.
апх., С. помощь). 113. 18 по-
мощникъ (Т. апх., С. помощь).
113, 19 помощникъ (Т. аих., С.
помощь). 117, 6 Гдь мнѣ по-
мощникъ (Т, асіезі шііп, С. за
меня). 117, 7 Гдь миѣ помощ-
никъ. 118, 114 помощникъ (Т.
ІаіеЬга, С. покровъ) мой. 145, 5
помощникъ (Т. аихіііо езі, С. по-
мощникъ) егш.
ПбДЮЦІЬ ("?] ро^бе'а, асЦиіо-
гіиш, аихіііиш)—помощь.
7, 11 помощь (Т. сіуреиз, С.
щитъ) мож ш Бга. 19, 3 пбслетъ
тіі пб.мощь. 21. 20 не оудалй пб-
ллоірь Твою. 34, 2 востани въ
помощь. 37, 23 вон.ий въ по-
мощь. 48. 15 помощь (Т. іог-
шаш, С. сида) йуъ шветшаетъ.
59, 13 даждь намъ помощь. 61,
8 Бгъ поллощи .мс'сж. 69, 2 въ
пблхощь мою вонмй (С. поспѣши
избавить). 70, 12 въ помощь
мою вонмй. 87, 5 вез пбллощи
(а|3от(8т]~ос, Т. диеііі йейсіі ѵігіиз,
С. безъ силы). 88, 20 положивъ
помощь на сильнаго. 88, 44 со-
вратилъ есй помощь (Т. асишеп,
П О ,М р Л Ч Л Т II с л
286
п о л\ ы ш л <ъ т и
С. остріе) лича ет"). 90, 1 жи- |
ньій въ пблюцш (Т. іи ШІЬііІо, С. |
подъ кровомъ) Ньішнлгш. 93, 22
Бгъ ліой «л полюірь (Т. рго тире, ,
С. твердыня). 107, 13 даждь
нлл\ъ пблющь. 120, 1 пріидетъ
пбллоціь. 120, 2 пб.поі|іь лаол (о
Гда. 123, 8 нблющь наша но
йлѵь Гдл.
ИОДІРііЧіГГПСіЬ (ахот-ДгаЙаы ;
оЬзсигагі, Т. оЪіепеЪгагі)—помра-
чаться.
См. ниже: «помрачитисп».
68, 24 да по.мрлчлтсл очи йуъ.
ПОЛІРДЧЧНЪ (ёахопоріёѵос ИЛИ
ёахотіаргѵо;, диі оѣзсигаіпз езі,
Т. оѣзсигіззішиз) — помраченный:
мрачный.
По толкованію Зпгавеномъ нижеприво-
димаго стиха: омраченные страстями
Іудеи наполнились домами, т. е. множе-
ствомъ, беззаконія.
73, 20 гакш йспблнишдсл по-
лірачеііпіи (разночт. ёахот'.дриёѵо'.)
зеліліі долшівъ г.еззлкбнііі.
ПО/11РЛЧ1ІТИ (ахот'Хе-.ѵ, 0Ъ-
зсигаге, Т. оЫепеЬгате)—помра-
чать: сдѣлать мрачнымъ.
104, 28 н по.мрачй (С. сдѣ-
лалъ мракъ).
ПОЛ1РДЧИТ1ЮА (тхог^а&зщ
оЬзсигагі, Т. оЫепеѣгаті)— помра-
чаться.
См. выше: «помрачатися».
138, 12 тли не полірдчіітсл
(С. не затмитъ) ш Текё.
ПОДЙМЙТИ (о'.акоу'Сгайаі,
со§ііаге, тейііагі, Т. со^ііаге, ге-
риіаге; В’.аѵогГзйаі, со^ііаге; \а^.-
Сеа&ои, со§ііаге)—помыслить, за-
мыслить, замышлять, мыслить,
размышлять.
ЫЛо-ризва: переводится также (см.
ниже): <помы:иляти».—ХоуіСеаЭзі перево-
дится также (см. выше): «вмѣнити»,
«вмѣнити», «вепщевати» и (ниже) «по-
мышлятп», «умыслити».
20, 12 полшіслншд (Т. соштеп-
іі зипі. С. составили) совѣты. 35,
5 Беззаконіе поліьісли. 72, 8 по-
дшіслиша (о'гѵод&траѵ). 76, 6
поліьіслиуъ дни первыя. 118, 59
поліьіслиуъ пѣти Твол. 139, 2
ііо.мьісліііпа (ёкоу.) неправдѣ1. 139,
4 ііоліьіелипга (ёАоу.) заплти стшпьі
люж. 139, 9 полм.іелніііа па ліл.
ІІО/Ш.ІІІЫЧІІІЧ (6 Хоу:дИб;,_
содіШіо; 6 о'ялоуіар.6;, со^ііаііо;
то ёѵйбрсоѵ, -го ё>»))[Л7]!ха, со^ііа-
Но)—помышленіе, мысль.
Хо-р-зчб; переводится также (см. выше):
«МЫСЛЬ*.
32, 11 ПОЛІЫШлёнІіЬ (а.) Срцд.
39, 6 помышленіемъ Твойлѵъ.
55, 6 поллышлё'ніл йуъ. 75, 11
поліышленіе (гѵЭбріоѵ, Т. жзінз,
0. гнѣвъ) человѣческое-------шстд-
нокъ поліышленіл (гѵ&эріоэ, Т.
шзіииш, С. гнѣва). 91, 6 поліы-
шлсіііл Твол. 93, 11 Гдь вѣсть
ііоліышліі'ніл (С. мысли) человѣче-
ская. 118, 118 неправедно поліы-
іиленіе (то , Т. (Іоіиз, С.
ухищренія) нуъ. 138, 2 раз-
умѣлъ 6СИ ПОЛЛЫШЛ^НІД ЛАОЛ. 138,
20 оевіпівіі сстс въ поліышле'пінѵъ.
4 полшшлсіікъ егш.
ПОДІЫШЛіЬТИ (З'.алоу-Хеайя^
со&ііаге, Т. сошшіііізсі, ехсо^іЬге;
коуёСезйа'., со^ііаге)—помышлять,
замышлять, составлять, вымы-
шлять.
ЬиХоуіДезЭз: переводится также (см.
выше): «помыслити».—Хоуі^оЭзі перево-
дится также (см. выше): «вмѣнити», <вмѣ-
няти», «нешцевати», «помыслити» и (ни-
же) «умыслити».
9, 23 гаже поліышллютъ (С.
вымышляютъ). 34, 20 на гнѣвъ
лести по.мышллу^ (С. составля-
ютъ). 40, 8 на лмі поліышллуѢ
(ёлоу., С. замышляютъ).
п о л\ а н V в г
о <57
ПОНОСА
ПОЛІАНХЙЪ,-ЫЙ (|л^а»г-:;,
диі шешог Гиіѣ, Т. гесогйаіиз)—
помянувшій, вспомнившій.
113, 20 полѵлн^на (С. по-
мнитъ) ны. ,
110/ИАН^'ТН (рѵ5а&а:, рѵтр&т)-
^а'., гесопіагі, іпепііпіззе, гешіпізеі,
іп тепіѳ ЬаЬеге, Т. гесогсіагі, ше-
шогаге, соішпетогаге, шетіпіззв)—
помянуть, помнить, вспомнить.
9, 13 взыскали кршви й\ъ по- ।
маііУ. 15, 4 НИ ПОЛІАнУ (Т. 811111
аззшпріипіз) же имена йуа оустна- |
лаа мойма. 19. 4 помлікта (Т.
ойогеіиг) вслкУ жертвѣ. 24, 6
помаіій щедршты Твож. 24, 7
іквѢдѢіііа моеги) не полѵыін: по
млти Твоей помліпі ма. 41, 5
СІА ПОМАІіУр. 41. 7 помАііУуа
Та. 44. 13 ііо.маііУ (Т. шешогаЬо,
С. сдѣлаю памятнымъ) йма Твое.
70, 16 по.нлнУ правдѣ. 73, 2
поліАнй сонма Твой. 73, 18 по-
Л1АІІЙ сіа. 73, 22 ПОЛІАНЙ поно- I
шсніе Твое. 76, 4 по.илнѴуа Бга. )
76, 6 лѣта вѢчКДА ПОМАНКИ (В.
іп шепіе ЬаЬпі, Т. и С. пѣтъ).
76, 12 помлнУуа дѣла Г дна: гакш
полдлнУ ш начала чУдесл Твоа.
77, 35 й полілнУшл. 77, 39 й
поліанѴ. 77, 42 й не помлнУшл
(Т. іттеіпогез). 78, 8 не поліА-
нй ндшиуа Беззаконій. 86, 4 по-
лѵміѴ Ради?.. 87, 6 не полллнУла
€СЙ. 88, 48 поліАнй. 88, 51 по-
МАІіЙ, Гдн. 97, 3 ПОМАігё млть
Свою ІдкшвУ. 102, 14 полаанУ,
гакш персть ремы. 104, 5 помл-
нйте чУдеса Сгш. 104, 8 помлнУ
на вѣки здвѣта Свой. 104, 42
полілнУ слово стое Свое. 105, 4
поманй ндсй, Гди. 105, 7 ни по-
мжнУшд. 105, 45 поманѴ запѣти .
Сво'й. 108, 16 не поммнУ. 110, 1
5 поліАнёти вй вѣки. 118, 49
полланй словеса Твоа. 118, 52
поліАнУуа сКдвы Твоа. 118, 55
ПОМАнУуа В7і ІІОЦіЙ. 131, 1 ПОЛ1А-
пй, Гди. 135, 23 помаіі^ ны Гдь.
136, 1 внегда поманити. 136, 6
аціе не поманУ теве. 136, 7 по-
мани, Гди. 142, 5 поліАііУуг дни
ДОі-ВНІА.
ПОЛІАНХТПСА ([аг^ѵг|ахеа&аі,
гешіпізеі, шешогагі, Т. гесогйагі.
шешогагі) — помяпутъся, вспо-
мниться.
21, 28 номанУтса (С. вспо-
мнятъ). 82, 5 й не ноліАнетсА (С.
вспомнилось).
ІІОИСіІіС цнопі-.ілп, цніа)
потомучто.
еп&і лр)>(‘водмтсл также (см. выше)
«зане*.
77, 20 понеже порази. 118,
136 понеже пе сохранити.
ПОНОСИТИ (оѵеіо^еіѵ, ехрго-
Ьгаге, іпаіѳеіісеге, ішргорегаге, Т.
ргоЬго аПісеге, аіТісеге)—поносить.
6ѵг:5і^есѵ переводится также (см. ни-
же): «попошати».
34, 7 всУе поноейіпд (Т. Гойіипі
/Ъѵеаш, С. выкопали ее). 54,
13 врага поносила мй. 73, 10
попо'сита краса. 73, 18 врага по-
носи Гдеви. 78, 12 поноейша Та,
Гди. 88, 52 поноейша врдзй Твой,
Гди, йлше поноейша (С. безсла-
вятъ) измѣненію Хріста Твоегч).
ПОНОСЪ (то оѵгіоо;, орргоЬгі-
шп)—поношеніе.
См. ниже: «поношеніе».
118, 22 иінмй ш лшіё поноса
(разночт. поношеніе).
ІІОИОСА,-(МІ(6>г-.о ехрго-
Ъгапз, Т. ртоЬго аПісіепз) - поно-
сящій, злословящій.
б-а-ЛіСшч переводится также (см. ни-
же): «ионошал».
поношдти
288
попрати
68, 10 поношеніе поносьіриуъ
(С. злословящихъ).
НОНОШЯТН (оѵеіоіСеіѵ, ехрго-
Ьгаге, Т. ргоЬго аіТісеге) — поно-
сить, ругать.
переводится также (см. вы-
ше): «поносити».
41, 11 поноша\А’ (С. ругают-
ся) мй. 101, 9 поношар мй.
ПОПОИМЪ,-ЛИ ех-
ргоЬгапз, Т. ргоЪго аНісіепз)—по-
носящій: поноситель.
(ё/гіб'Дшѵ переводится также (см. вы-
ше): «понося».
43, 17 ш гласа поношающагш.
118,42 швѣіраю поношаіощымямй.
П0П0ІИ6Ш6 (б бѵг'О’а^б;, то
б^еібос, орргоѣгіиіп, ішргорегішп,
Т. орргоЬгіипі, ргоЬгиш)—поноше-
ніе.
См. выше: «поносъ».
14, 3 поношеніе (бѵесбтор..) не
пріьтл. 21, 7 поношеніе человѣ-
кшв’л. 30, 12 г.ьіул поношеніе.
38, 9 поношеніе (С. па поруга-
ніе) ьез^мнол^. 43, 14 поноше-
ніе сосѣдшмл нашымк. 56, дадё вя
поношеніе. 68, 8 претерпѣуя поноше-
ніе (бѵеіО'.а|л.). 68, 10ПОНОШеН)А(О.
злословія) повоелщінр. 68, 11
бысть ва поношеніе мнѣ. 68, 20
поношеніе мое. 68, 21 поноше-
ніе чдыііе д$ша мож. 73, 22 по-
млшй поношеніе Твоё. 77, 66 по-
ношеніе (С. сраму) вѣчное дадё
нмя. 78, 4 вылома поношеніе (С.
посмѣшищемъ). 78, 12 поношеніе
й^я. 88, 42 вьіеть поношеніе
(С. посмѣшищемъ). 88, 51 по-
лѵыпі, Гдн, поношеніе (С. поруга-
ніе) рака Твойр. 108, 25 кьіуа
поношеніе (С. посмѣшищемъ) имя.
118, 22 ііяілмі ш мснё поношеніе
(разпочт. къ: понося). 118, 39 ш-
имй поношеніе моё. 122, 4 напол-
нись д^ша наша поношеніь. 151,
7 шьуя поношеніе (В., Т. и А.
нѣтъ).
ПОНЛЛИТН (ерХо-рСеіѵ, іпѣіат-
таге; хатасрХгуеіѵ, сотЬпгеге, Т.
іпсешіеге) — попалить, спалить,
сжечь.
96, 3 и поналита шкреста.
105, 18 нопллй (х.) грѣшники.
ПО1МЛЛЛ,-ЛП (оіасрХёушѵ,
дпі сошЬигіі, Т. циі ехигіі; ха-
та^Хёушѵ, сотЬигѳпз, Т. іпахіше
Патпіапз)—попадающій, сжигаю-
щій.
82, 15 огнь попдлллй (о оіа-
С. сжигаетъ). 104, 32
огнь попдллющь (С. палящій).
ПОІЕР...,. см. ПОИРДТИ.
П0П6І|ІЙСА (р.гр:р.ѵа>, со^і-
іаге, Т. зоШсііпт еззе; 'іроѵтіСеіѵ,
зоПіеііпіп еззе, Т. со§-ііаге) — по-
пещись, позаботиться.
37, 19 попекись (С. сокру-
шаюсь) ш грѣсѣ моема. 39, 18
Гдь попсчстсь (<5., С. печется) ш
мнѣ.
ІІОШ1РДЛ,-ЛЙ (ха~а~ягшѵ,
сопспісапэ) —попирающій: топчу-
щій.
56, 4 дадё вя поношеніе попн-
ра'ющыь (Т. диі регзе^иііпг ѵеѣе-
іпепііззііпе, С. ищущаго погло-
тить) мь.
поползновеніе (тб бх-айтз-
р.а, Іарзпз)—претыкапіе, преткно-
веніе.
55, 14 позѣ мой ш поползно-
веніе. 114, 7 нбзѣ лаой ш по-
ползновеніе.
ПОПРАТИ (хата-ате'ѵ, сопспі-
саге) — попрать, попирать, то-
птать.
7, 6 поперётя (С. втопчетъ)
пора встати
289
поскрежетати
пл землю живота мой. 55, 2
ііопрл мл (А. «поглотити мя хо-
щетъ», Т. апііеіиз регзедиііиг, С.
хочетъ поглотить) человѣка. 55,
3 попра'ша мл (А. «поглотити
мя хощутъ», Т. апЬеІапѣ, С.
ищутъ поглотить) вразй мой.
90, 13 попере'ши льва й зміл.
138, 11 едл тмд (Т. іепеЬгж)
попере'та (Т. оЬѵоІѵепІ, С. сокро-
етъ) мл.
ПОРАБОТАТИ (бомкебеіѵ, ьег-
ѵіге, Т. зегѵіге, соіеге)—работать,
служить.
іооХеоиѵ переводится также (см. ни-
же): 'работати».
21, 31 сѢлал л\ос поравбтастл
ЧлаЪ. 71, 11 пораіібтаіот'л &лаЪ.
80, 7 пораіібтастѣ (Т. аЪіепіпѣ,
С. освободились). 105, 36 по-
ракбташа йстЪкдііііылал.
ПОРАДОПАТПСЛ (ежгхяіресѵ,
зирег^ашіёге, Т. Ьеѣагі)— возра-
доваться.
ёлі/аіреіч переводится также (см. вы-
ше): «возрадоватися».
37, 17 порддЪютг лмі сл (С.
восторжествуютъ) вразй мой.
ПОРАЗИВЪ,-Ы1І (жатаЕа;, диі
регсиззіі)—поразившій.
135, 10 поразнвшеліЪ 6га!птд.
135. 17 поразившемъ цари.
ПОРАЗИТИ (тсатааае:ѵ, регсп-
іеге)—поразить, ударить.
3, 8 поразила есй. 59, 2 по-
разй бдшма. 68, 27 поразила
сей. 77, 20 порази (С. ударилъ)
камень. 77, 51 поразіі велкое
первородное. 77, 66 поразй врагй.
104, 33 поразй (С. побилъ) ві-
иограды. 104, 36 порази велкаго
первенца. 134, 8 порази первенцы
бгѵ'п^тскіл. 134, 10 поразй га’зьі-
кн.
Справочный и Объяснительный Словарь
ПОРОПТАТИ (уоурСеіѵ, іппг-
шпгаге)—пороптать, роптать.
58, 16 н порбпціЪтг. 105,
25 й поропташа.
ПОРУГАНІЕ (то е|лжаіу|іа
(6 е|Л7та'.у|лб;), іііпзіо; 6 уѣеоа-рб;,
(іегізпз, іііизіо, Т. ІпйіГісаѣіо) —
поруганіе: насмѣшка, осмѣяніе.
37, 8 ллдвіл мол напблііиша-
сл порЪгаиій (ер.жог:ур.атш'>, разночт.
е[Аігаг(’(ішѵ, Т. ѵііііаіе, С. воспа-
леніями). 43, 14 й порЪгапіс.
78, 4 порЪгапіе (С. посрамле-
ніемъ) сЪщымг шкрсстг пасл.
1ІОР&ГАТИСА (іхршхт^ріСе-ѵ,
епЬваппаге, догіеіегѳ)— поругать-
ся, насмѣхаться.
ёх|ло7.т7і^ііеіѵ переводится тавже (см.
выше): «подражпиіп».
2, 4 Гдь порЪгастсл илал. 21,
8 порЪгаша ми сл (С. ругают-
ся надо мною).
ПОСАДИТИ (хяй'^еіѵ, соііосаге,
Т. сопзіеіего, гезіеіого)—посадить.
-лоДЩеіѵ переводится также (см. ни-
же): «сѣсти».
112, 8 посадити его сл кплзи.
142, 3 посадила мл есть (Т. Га-
сіі, иі тезіеіеат, С. принудилъ
жить) вл ТСЛАИЬір.
ІІООАЖДАТ1І (аорабтр&аі,
еесіеге, Т. сопзЫеге; тібёѵяі, ро-
пеге) — сажать, посадпть.
тіЙЕѵаі переводится также (см. выше):
«возложити», «полагати», «положити».
100, 6 посаждати л. 131, 11
посаждЪ (гіт]ао|лаі) на престолѣ.
П0СКР6Ж6ТАТИ (,3рбхеп,
Ггешіего, зігііегѳ, Ггешеге, Т. Ггеп-
(іеге) — скрежетать.
34, 16 поскрежсташа па мл
зЪвьі своими. 36, 12 поскреже-
щете пань. 111, 10 зЪвы своими
поскрежещете.
къ Псалтири. 19
посланіе
290 _ посралінтисл
ІІ()СЛЯИІ§ (т) а-оатоХт). іпппіз-
зіо, Т. тіііешіит)—посольство.
77,49 посланіе аггелы лютылмі.
поадлти (г-я-отсеШ^, шіі-
іеге, етіііеге, Т. пііііеге, іттіі-
іеге, етіііеге; й-оатекке-.ѵ, шіііе-
го, етіііеге)—послать.
ё?а-са-гХ/.гіѵ переводится также (см.
выше): «ппзііоелатп», «отпустити».
19, 3 послета тй полуоіць. 42,
3 послй свѣта Твой. 56, 4 по-
сла са іівсе------посла Бга лалть
Оною. 58, 1 посла (я-.) СаУла.
77, 25 посла (я-.) йл\а. 77,
45 посла на нж. 77, 49 посла
па пж. 103, 30 послеши дуа
Твоего. 104, 17 посла пред пйлмі.
104,20 посла (атс.) царь. 104, 26
посла ЛІшѵсеа. 104, 28 посла
тллУ. 105, 15 посла сытость. 106,
20 посла (*“•) слово. 109, 2
жезла силы послета. 110, 9 йз-
вавлёніе посла (як.). 134, 9 по-
сла зналм-віж. 143, 6 посліі стрѣ-
лы. 143, 7 посліі рУкУ Твою.
147, 7 послета (я-.) слово. 151,
4 посла (В., А. п Т. пѣтъ) Дгглд.
ПООЛАИІДТИ (6-ЯХООсІѴ, оЬе-
<1іге, .повиноваться; йхобесѵ, аіиіі-
ге, Т. аизсиііаге; еіеяхобг'ѵ, ех-
ашііге; ёйяхобеіѵ, ехаіпііге)—по-
слушать, слушать, внимать.
ахобаѵ переводится также (см. ниже):
«слышати», «услышати».—И Е77-
ахобе'ѵ переводится также (см. ниже):
«услышати».
17, 45 послУшаша (б-г;хооаеч,
разночт. ё-Т|Х&оая;, С. ПОВППуіОТ-
ея) лсж. 33, 12 послушайте лае-
не. 80, 9 послУшаешн ЛІенс. 80,
12 не послУшаша людіе. 80, 14
послУшалн Ліснс- 98, 6 послУша-
ше (еіаух., С. внималъ) йуа. 98,
8 послУшала есй (ётп)х., С. вни-
малъ) йуа.
ПООіГІіДНІИ (еа/ято;, поѵіззі-
тиз, ехігетиз) — послѣдній: ко-
нечный, крайній.
72, 17 ва послѣдить (С.
копца) йуа. 134, 7 ш послѣдниуа
(С. края) зелалн. 138, 5 веж
послѣдивъ (С. сзади) й древпжж.
138, 9 вселюсл ва послѣдниуа
(С. край) лубрл.
1І()СЛІТі/іѴГ1ІС/Л (ёуугХяѵ, іггі-
(Іеге. Т. гійеге; хятяугѣя^, іггіѣе-
гѳ, Т. ехзиііаге; ёхуекяѵ, іггійеге,
(ІегМеге, Т. тіеіеге)—посмѣяться.
2, 4 послаѣётсА (гпгМ йлѵа.
24, 1 ниже да послѵѣюта лаи сж
(х., С. восторжествуютъ) врдзй
лаой. 36, 13 Гдь же послѵѣётсл
іс’лаУ. 58, 9 послѵЬсшнсж йліа.
иоспдти (хо'іхааіія'., Аопшге,
Т. Дасёгѳ, лежать)—спать.
•лоіааоОа: ПСревОДІІТСЯ Также (см. НП-
же): «уснути».
56, 5 поспауа (С. лежу) слаУ-
ірсна. 67, 14 аірс поспите (С.
расположившись) посредѣ предѣла.
11(Гіі111ІІТІI (хяггооооуѵ, рго-
зрешпі ііег Гасеге; ебооооѵ, Ьепе
ргорегаго, Т. ргорегаге) — поспѣ-
шить: споспѣшествовать.
67, 20 поспѣшйта нал\а Бга.
117, 25 поспѣши (С. споспѣ-
шествуй) жс;
ПОСРЛЛПІТП (ха-я'.а/бѵесѵ, соп-
Гппсіегѳ, Т. ршіеіасеге, і^пошіпіа
аііісеге, егпЬезсеге) — посрамить,
постыдить.
13, 6 совѣта нйціагш посра-
лунсте (С. посмѣялись). 43, 8
посралміла есй. 43, 10 посрамила
есй. 118, 31 не посраллй лаене.
118, 116 пе посраллй луенё.
ПООРіаіІІІЖД (Ь-рё-еа&яі,
посралалень
291
ПОСТИГНУТИ
геѵегегі, сопГппйі, Т. регГипеіі, еги-
Ьезсего) — посрамиться, посты-
диться.
34, 4 посралАятся ііірУщін дУ-
шУ .мою. 34, 26 посралАятся
нкУпѣ. 39, 15 посралАятся вкУпѣ.
68, 7 дд посралАятся. 69, 3
посралАятся нціУціііі дУшУ ЛАОЮ.
70, 24 й посра'лАятся. 82, 18
Й ПОСраЛАЯТСЯ.
ПОСРЯ/ИДСНЬ (хаттр/о|і}іЕѵо;,
сопйізііз)—посрамленный.
73, 21 да не возвратится сми-
ренный посралАленл.
НОСРСКРСНЪ (терііг)ррри>|іё-
ѵос, йеаг^епіаінз, Т. іесіиз агегеп-
іо)—посеребренный: покрытый се-
ребромъ.
67, 14 крилѣ голУвйнѣ посрс-
врепѣ.
ИОСРСДЪ (ёѵ ргаи>, іп шейіо;
аѵа рёаоѵ, іпіег тпесііоз, іпѣег іпе-
<Ипт; о’.я рёзоѵ, рег тейіит)—
среди, посреди.
21, 15 посредѣ' чрева. 21, 23
посредѣ цркве. 22, 4 посредѣ сѣ-
ни. 39, 9 посредѣ чрева. 45, 6
посредѣ его). 47, 10 посредѣ лю-
ді'й. 54, 11 посредѣ е’го). 54, 16
посредѣ пр. 67, 14 посредѣ (я.
р..) предѣла. 67, 26 посредѣ дѣпл.
73, 4 посредѣ праздника. 73, 12
посредѣ зсла.аіі. 77, 28 посредѣ
(разночт. еі; рёао'/) стана. 81, 1
посредѣ же ноги. 100, 2 посредѣ
долаУ. 100, 7 посредѣ долаУ. 103,
10 посредѣ, (я. |л.) гора. 108,
30 посредѣ лАііогнул. 109, 2 по-
средѣ враітѵва. 115, 10 посредѣ
теве. 134, 9 посредѣ теве. 135,
14 посредѣ (о. р.) его). 136, 2
посредѣ 137, 7 посредѣ
скорвн.
110СТШІПТИ (хя&іатяѵяі, соп-
зіііпеге, Т. ргэеѣісеге, йізропеге,
ргавропеге; іотаѵас, зіаіпѳге, Т.
зіаіпеге, ргжзіаге, зіаЪіІіге)—по-
ставить.
ізтама! переводится также (см. ниже):
«представити».
8, 7 поставила ч-есй (х.) егб.
9, 21 постави (х.), Гди. 17, 44
поставити (х.) лая. 30, 9 поста-
вила есіі па пространпѣ. 39, 3
постапи на клласііи. 44, 17 по-
ставити (х.) я. 104, 10 постави
ю. 104, 21 постави (х.) егб-
108, 6 постави (х.) на него.
118, 38 постави (С. утверди)
раг.У. 118, 106 ностлтіул С0ХРа*
іпіти. 148, 6 постави я.
1ІОСТЛІііНЯІУ -4-іа.іти (хятятся-
{)7)ѵяі, сопзіііпі, Т.рпеГігоге)—быть
постаплепу.
2, 6 поставлена -+- еслАь (Т.
іпнп^епз ргюГесі, С. Я пома-
залъ).
ПОСТЛЙЛАЛ.-АЙ (?атйѵ, зіа-
інѳпз, Т. (іізроііепз)—поставляю-
щій.
17, 34 на выебкнул поставляян.
ПОСТСЯйХ (т] <тсршр.ѵ7], 8Іга-
іиш, Т. зрошіа, зігаіипі) — по-
стель: ложе.
6, 7 СЛСЗЛЛАН ЛАОІІЛАИ ПОСТе'лЮ
лаою шлаочУ. 62, 7 полАннар Тя
па постели лаосй. 131, 3 на одра
постели ЛАоея.
ПОСТИГНУТИ (хятякящЗяѵеіѵ,
сопіргеЬепйеге, Т. аззедпі) — по-
ст и гну т ь, п аст и г н у т ь.
хата)л,и.,3іѵеіѵ переводится также (см.
ниже): «яти».
7, 6 да постйгиеть (С. на-
стигнетъ). 17, 38 постйгнУ (С.
настигаю) я. 39, 13 постигбша
лая. 68, 25 да постйгнетя (С.
обымстъ) іір.
19*
постоаніс
292
посѣтити
П0СТ0АИІ6 (?] отоатал;, зпЬ-
яѣапѣіа, Т. соп8Ізіеп(1ипі)—постоя-
иіс. постоянство.
бпбатаак переводится также (см. ни-
же): «составъ».
68, 3 Й нѣсть ПОСТОАНІА (Т.
иЬі пои езі сопзізіеікіі іосиз, С. и
не на чемъ стать).
ПОСТОЯТИ (оеріатачаі, о'^і-
атааіЪс, зизііпегѳ, зиЬзізіеге, Т.
сопзізіеге, зиг^ѳге) — постоять,
устоять.
64, 8 кто постойтг (въ нѣк.
СП. и-оаттрета'. нѣтъ) В., Т. И С.
пѣтъ). 129, 3 кто ПОСТОЙта.
139, 11 й не постоАта (С. вста-
ли). 147, 6 кто постояти.
ИООТРЙ Д ДТП (таХаітсшреіѵ, ті-
зогеіп Гіегі, Т. Лзіогдиегі, искри-
виться)—пострадать.
37, 7 пострадала (С. я со-
гбенъ) й слАкбусА до конца.
ПОСТЪ (^ ѵ7}агеія, зе]ипіат)
—постъ.
34, 13 СЛМірАр П0СТ0М2 д^’ш)»
.мою. 68, 11 покрыла постомъ
д^шѴ лдоіо. 108, 24 КЮлѢіІД Л\ОА
йзнелюгостд ш поста.
ПОСТЫДИТИСЯ (аіауоѵга&аі,
егпѣезсеге, сопітпкіі, Т. етнЬезсѳ-
ге, рпсіеГіегі, ршіоге . рѳгіііпііі,
ршіоге 8і1ГГпп(1і; хатааарѵеа&аі,
сопГнпДі, егнЬозсѳге, Т. ршіеге,
егііЬѳзсеге, ршіейегі) — посты-
диться, посрамиться.
а’іа/бмеаЭаі переводится также (см. ни-
же): «стыдитися».
6, 11 да постыдатса. 21, 6
іі не постыдѣшасА (х., С. не оста-
вались въ стыдѣ). 24, 1 да не
ностыж^са (х.). 24, 2 не посты-
датса (х.). 24, 3 да постыдатса
іісззлк6іііі\'юі|пн. 24, 20 дд не
ііостыж^са (х.). 30, 2 дд не по-
стыж^са (х.). 30, 18 дд пе по-
СТЫЖ^СА (х.)-------ДД ПОСТЫДАТСА
(разночт. х., С. посрамятся) не-
честйвіи. 33, 6 не постыдатса
(х.). 34, 4 да постыдатса--------
Й ПОСТЫДАТСА (х., С. покроются
безчестіемъ). 34, 26 дд посты-
датса. 36, 19 не постыдатса (х.).
39, 15 дд постыдатса (х.)--------
постыдатса (х., гѳѵѳгеапіпг, Т.
і^потіпіа аГГісіапѣпг, С. преданы
посмѣянію). 52, 6 постыдѣшдсА
(х., С. Ты постыдишь ихъ). 68,
7 дд не постыдатса. 69, 3 дд
ПОСТЫДАТСА—-—Й ПОСТЫДАТСА (х.,
Т. іащотіпіа аПісіапіпг, С. преда-
ны посмѣянію). 70, 1 да не по-
стыж^са (х.). 70, 13 дд посты-
датса. 70, 24 егда ПОСТЫДАТСА.
82, 18 дд постыдатса. 85, 17
Й ПОСТЫДАТСА. 96, 7 ДД ПОСТЫ-
ДАТСА. 108, 28 ДД ПОСТЫДАТСА.
118, 6 не постылА;са. 118, 78
дл постыдатса гордіи. 118, 80
да не постыаД'СА. 126, 5 не по-
стыдатса (х.). 128, 5 дд посты-
датса.
П0СЩЛД,-АЙ (іЬ-оатёХХшѵ,
диі ѳтпіѣѣіі; атоа-гХХа>ѵ, диі тіі-
Ш, тіііепз)—посылающій.
103, 10 ПОСЫЛДАЙ источники.
147, 4 ПОСЫЛДАЙ^ (а.) слово.
1ІОСЫІІДД,-ЯЙ (~аааа>ѵ, диі
зраірі, Т. диі йізрег§іі) — посы-
пающій: сыплющій.
147, 5 пёпелх посыпдюіцагш.
ПООТіТЙТИ (ётпахётсгеа&ас,
ёгітхё'^атОаі, ѵізііагѳ) — ПОСѢ-
ТИТЬ.
См. ниже: «посѣщати».
16, 3 посѣтила есй. 58, 6
посѣтити вса га’зыки. 64, 10 по-
сѣтила е’сй. 79, 15 посѣтй віно-
грлда сей. 88, 33 посѣіцй жез-
п о с ѣ ці д т и
293
потревнтнсА
долга. 105, 4 посѣти ндса спні-
€Л\Л Тпон'.’пт,.
ПОС’ІіЦІ*ІТІ1 (ё-іахг~гаЭаі, ѵі-
зііаго)—посѣщать.
См. выше: «посѣтити».
8, 5 посѣфд'сшн е’і'о. 26, 4
посѣцігги ура'лла.
потерпѣти (□-о[ігѵг'.ѵ, зизіі-
пего, ѳхзресіагѳ, Т. ехзрэсіагѳ, аі-
іѳпііого, ехроіого)—терпѣть: ждать,
ожидать, надѣяться, уповать.
б^оцеѵесѵ переводится также (си. вы-
ше): «ждати» и (шіже) «стерпѣти», «тер-
пѣти», «чаяти».
24, 21 потерпѣуа (С. надѣюсь)
Та, Гди. 26, 14 потерпи (С. на-
дѣйся) Гдд--------потерпи (С. на-
дѣйся) Гдд. 36, 24 потерпи (С.
уповай) Гдд. 39, 2 тсрііА по-
терпѣла (С. уповалъ) Гдл. 55,
7 потерпѣшл (С. чтобы уповать)
д^шй л\оіб (разночт. ждлуѴ дЧ’шіі
лоса). 129, 4 потерпѣуа (С. на-
дѣюсь) Та, Гди, потерпѣ (С. на-
дѣется) дѴіііл ллоа ва олово Твое.
ПОТеЦІИ (рёеіѵ, Пиеге, Т.
Пиоге, ѳхПиеге, еШиѳге; -орзиг-
айои, аЫго)—потечь.
яоребноЗаі переводится также (см. вы-
ше): «пти», «поити» и (ниже) «ходити».—
рсе'.ч, рЛ переводится также (см. ниже):
77, 20 потекбпід поды. 104,
41 й ііотеьбіііа воды, иотекбшд
(ётгореббтраѵ). 147, 7 й потек^та
воды.
ПОТОКЪ (о И-і] /ейдарро;, ѣог-
генз)— потокъ.
17, 5 потбцы веззлконіА. 35,
9 потбколѵл сладости Твоса. 73,
15 й потоки. 77, 20 й потбцы
(С. ручьи) ПДВОДНЙШЛСА. 82, 10
ва потбцѣ Кіссовѣ. 109, 7 ш
потока нл пѴтн піёта. 123, 4 по-
тока прёйде. 125, 4 потоки юголха.
потош-нъ (то5 7.ата~о^"'.а|іои,
ргаесірііаііопіз (спѣшный, тороп-
ливый, опрометчивый), Т. рѳгпі-
сіозиз) — потопный: неосмотри-
тельный, гибельный.
51, 6 ВСА ГЛДГОЛЫ ПОТШПИЫА
(С. гибельныя).
ПОТОПИТИ (хата-о »т’'^сі'л рга-
сірііагѳ, бешег^еге, аЬзогЬеге, Т.
репіеге, аЬгірегѳ)—потопить.
54, 10 потопи (С. разстрой),
Гди. 68, 3 б'хрА потопи (С. увле-
каетъ) л\а. 68, 16 дд не пото-
пйта (С. увлечетъ) лиііё. 123, 3
вода потопила вы паса.
ПОТОПЪ (6 хатахХоар.6;, (Іііиѵі-
ипі.ТлІіІііѵіііні, іііипіІаНо)—потопъ.
28, 10 Гдь потопа (С. надъ
потопомъ) плсслАста. 31, 6 ва
потопѣ вода лхпбгиуа.
ІІОТР^ІІПТП (г.-я/.гі?есѵ, сіеіе-
гѳ; ёВйХйбргэг’.ѵ, (Ііэрегсіого, регсіе-
ге, Т. ехзсіпііете, охрпізаге, зпссі-
(іеге, репіеге)- истребить.
ё;іХгі?г'.ѵ переводится также (см. вы-
ше): «очистити».—5?9ЛоЯ'.гйгіч переводит-
ся также (см. выше): «погубити».
9, 6 ил\а е’ги) потрсіійла (ё;-
т]кгіфас, С. изгладилъ) сей. 11,
4 потревйта Гдь. 17, 41 потре-
била (5сй. 33, 17 потресііти (і)
зелгліі. 43, 3 іл’зыкн потреби. 53,
7 потреіій йуа. 72, 27 потре-
била есй. 82, 5 потревнлла а.
100, 8 ^же потребити (Т. асі
гезсіпешіит, С. искоренить). 105,
23 потребити йуа. 105, 34 не
потрекйінл іл’зыки. 142, 12 потре-
бити врдгй л\оа. 144, 20 грѣшни-
ки потрекйта.
П0ТР6БЙТИСЖ (ё'оХо&ребг-
аОоы, ехіеппіпагі, сіізрегіго, регі-
гѳ, ініегіге, Т. ехзсіпсіі, регбі; ё;-
аХекрЦѵаі, еіоіогі)—истребиться.
См. ппже: «потрсблятися».—г;2Ле:срІ}^-
чаі переводится также (см. гыше): «отм-
ститися».
ПОТрСБЛЖТИСЖ
294
ПоУчнТИСЖ
36, 9 лУклшіУюцііи потрсежтсж.
36, 22 кленУціін же бго потре-
бжтсж. 36, 28 сѣллж нечестйвыуй
потреннтеж. 36, 38 Беззаконницы
же потрсБжтсж вкУпѣ: шстднцы же
нсчестйвыуй потрсвжтсж. 68, 29
дд потрекжтеж (е-акге^й., С. из-
гладятся) ш книги жнвыуя. 82,
11 потревишлеж во Лендшрѣ. 91,
8 дл потрсвжтсж. 108, 13 дл
потрекитеж (есаке'^ІЕ, С. изгла-
дится) ймж егО. 108, 15 м по-
тревіітсж ш зеллліі пдлджть Н^й.
П0ТР6К2ІАТ1І6А (г;оХо'&ре6в-
а&ас, рѳгіге, Т. ѳхзсішіі)—-истре-
бляться: быть пстребляему.
Си. выше: «потребитися».
36, 34 внегда потревлжтнеж.
ІІОТРАОТНОА (агіга&аі, то-
ѵегі)—потрястись, трястись.
67, 9 зелл.лж потржсесж (С.
тряслась).
ПОТІЦАТІЮЛ (тсрозёуеіѵ, Гезіі-
нагѳ; а-гэогіѵ, Гезііпагѳ)— по-
тщиться, поспѣшить.
просг/ег/ переводится также (см. вы-
ше): «вняти».
69, 2 поллоціи ллй потцінеж
(лрбауеС, раЗНОЧТ. атебаоѵ, В. И
Т. Гезііпа, С. поспѣши).
ІЮХЧЯТПОА ([ігкетяч, шесіііа-
гі, размышлять, мыслить, Т. тесіі-
ѣагі, зе оЫосіаго, утѣшаться, гесо-
Іеге, приводить па память)—по-
учаться: назидаться, размышлять.
См. ниже: «поучитися».
36, 30 поУчлтсж (С. изрека-
ютъ) премростн. 37, 13 весь день
поУчдуУсж (С. замышляютъ). 62,
7 нл оутренннул поУчдусж (С. раз-
мышляю). 76, 6 й поУчдусж. 89,
10 л+?тл ндшд гакш пдУчйнд поУчд-
118, 47 поУчл'усж (Т. ше
оЫѳсіапз, С. буду утѣшаться) вй
злііовѣдеул Твоауй. 142, 5 вй
творенінуй рУкУ Твоею поУчаусж
(С. разсуждаю).
ПОУ'ІбІІІб (?) [іекетт], іпѳііііа-
ііо, Т. шѳсІіЫіо, оЫѳсШіо)—по-
ученіе: размышленіе, помышленіе,
назиданіе, утѣшеніе.
18, 15 поУченіе (С. помышле-
ніе) сердца ллоегю. 38, 4 вй по-
ученіи (0. вь мысляхъ) ЛЛОСЛЛЙ.
48, 4 поУченіе (С. размышленія)
сердцд ллоегш. 118, 24 евцдѣшіж
Твож поУченіе (Т. оЫ., С. утѣше-
ніе) .мое ^сть. 118, 77 поУченіе
(Т. оЫ., С. утѣшеніе) ллое есть.
118, 92 поУченіе (Т. оЪІ., С.
утѣшеніемъ) ллое. 118, 97 по-
Учс'ніе .мое есть (С. размышляю).
118, 99 поУченіе ллое есть (С.
размышляю). 118, 143 здпшвѣдн
Твож поУченіе (Т. оЫ., С. утѣше-
ніе) ллое. 118, 174 злконй Твой
поУче'ніе (Т. оЫ., С. утѣшеніе)
АЛОС ^СТЬ. ,
ПОУЧИТПСА ([хе)лт5>. тпеліііа-
гі, Т. теііііагі, епшлеіагѳ, зе оѣ-
Іесіліте, гѳзріеѳге) — поучиться:
размышлять, замышлять, утѣ-
шаться, назидаться, вникать,
углубляться.
См. выше: «поучатися».
1, 2 вй законѣ бгш поУчнтсж
(С. размышляетъ). 2, 1 людіе по-
Учіішасж (С. замышляютъ) тщ^т-
ныллй. 34, 28 поУчнтсж (Т. еішп-
сіаЪіѣ, С. будетъ проповѣдывать)
правдѣ Твоей. 70, 24 поУчнтсж
(Т. епппсіаЬіі, С. будетъ возвѣ-
щать) правдѣ Твоей. 76, 13 по-
УчУсж (С. буду вникать) во всѣуй
дѣ.лѣуй Твоііуй. 118, 16 во шпрдв-
ддніиуй Твоііул поУчУсж (С. утѣ-
шаюсь). 118, 70 злконУ Твое.ллУ
поУчііусж (С. утѣшаюсь). 118,
іі о у в а л а
295
II О Ж
117 поѣч^сл (Т. гезрісіат, С.
вникать буду) во шпрдвданіиуъ
Твойуа. 118, 148 по^чйтисж (С.
углубиться) словесамъ Твоимъ.
142, 5 по^чйусж (С. размышляю)
но всѣуа дѣлѣуъ Твоііуъ.
ПОХйЛДЛ (6 ё-яюо;, Іаиз;
г; я’іѵеаіс, соііаисіаііо, Іаиз, Т. Іаи-
(Іаііо, Іаиз; то хябутдла, §-1огіа, Т.
сіѳсиз)—похвала, хвала, слава.
юиі; переводится также (см. ниже):
«хвала», «хваленіе».—ёпз^о; переводится
также (см. ниже): «хвала».
21, 26 ш Тев? поувдла (г-яі-
ѵо;) мож. 32, 1 правымъ поло-
влетъ поувллл. 70, 14 пл всжкѴ
поувл.йі. 18 поувллл (х., С.
украшеніе) сйлы пуъ Тьі сей.
110ХНЛ4ІІТИ (ЁкяіогЬ, Іашіаго,
Т. Іашіате, Іашіаііопіѣиз (ІаікІіЬиз)
соттешіаге; яЬеЬ, Іашіаго)—хва-
лить, восхвалять, прославлять.
вЫеіч переводится также (см. выше):
«восхвалити» и (ниже) «хвалити».—
ёпаіѵеіѵ переводится также (см. выше):
«восхвалити».
55, 5 ш Бзѣ поувллю словеса
мож. 55, 11 ш Бзѣ поувллю
(яіѵ.) глаголъ: ш Гдѣ поувллю
(аіѵ.) слово. 62, 4 оустнѣ мой
поувдлйтѣ Тж. 116, 1 поувллйтс
Ѵго, вей людіе. 147, 1 поувллй,
Іерлйме, Гдл.
похеядитиед (хао/я^і,
еДогіагі, ехзиііаге; етсяигТя&я’., Іаи-
(Іагі, Т. дасѣаге зе, Іаиеіагі, §1о-
гіагі)—похвалиться, хвалиться.
ётгаічеіайаі переводится также (см.
ниже): «хвалпму быти», «хвалитися».—
лзи/заііаі переводится также (см. выше):
«восхвалитися» и (ниже) «хвалитися».
5, 12 поуваллтеж (х.)шТевѣ.
33, 3 ш Гдѣ поувллнтсА. 43, 9
ш Бзѣ поупллимсл. 62, 12 по-
увдлнтсл велкъ. 63, 11 поувллжт-
сж вей.
ПОХИТИТИ (яр-яСеіѵ, тароге,
Т. аЬгіреге, гареге)—похитить.
аркзСеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «восхитити», «восхіпцати».
7, 3 поуйтитъ (С. исторгнетъ)
гакш левъ. 49, 22 да не когда
поуйтитъ (С. восхитилъ).
ПОХОТЬ (•?] ётгігЬрд'а, (іезіеіѳгі-
пш)—похоть.
ё-івиріа переводится также (см. вы-
ше): «желаніе».
9, 24 въ поуотеуъ дѴшй.
ПОХОТѣТИ (егііЪ[лгЬ, сопси-
ріге)—похотѣть, пожелать.
ёпОІуізеіѵ, ё-’.іЬ-цз.-г.-за' переводится также
(см. выше): «возжелати».
105, 14 іі ііоуотѣінл желанію
(Т. (Іисіі с.оіісирізсепііа, С. увлек-
лись желаніемъ).
ПОЧИТИ (б-'я>5ѵ, теірііезсѳтѳ,
Т. (іоппіге; я’/яѣбхею, геГгі^егагі,
Т. гѳегеаге зе; хяся-ябгіѵ. гесціі-
ѳзсеге)—почить: успокоиться.
-лзтз-абгіч переводится также (см.
выше): «отставити» и (ниже) «укроти-
ти».—бстойѵ переводится также (см. ни-
же): «спати», «уснути».
4, 9 й почію (С. сплю). 38,
14 дл почію (я'л, С. чтобы я
могъ подкрѣпиться). 54, 7 й но-
чію (х., Т. пЬі ЬаЬііаге роззеш,
С. успокоился бы).
ПОЧТО (біяті, диаге)—почему,
для чего.
41, 10 ПОЧТО ЛѴК злвьілъ ССЙ.
ПОЦІЛД1ІТИ (^еіосяііаі, рагеѳ-
ге)—щадить, беречь, хранить.
18, 14 поцілдй (Т. зпЫгаЬѳ,
С. удержи) рака Твоего. 71, 13
пощадитъ (С. будетъ милосердъ)
нйща. 77, 50 й не пощадѣ (Т.
поп соЬіЬпіі, С. пе охранялъ).
ПОЛ,-ІОфК рзаііѳпз,
Т. сапіог)—поющій.
67, 26 і;лііз поющііуъ.
полсти
296
правда
ПОЛСТП (хатя'-рауег;, сотеіѳ-
ге, Т. сотесіегѳ, сопзптѳгѳ, аѣзи-
теге; хатаѵгр.ееѵ, Дѳразсі) — по-
ѣсть, съѣсть.
чата^і-(еім переводится также (см. ни-
же): «снѣстп».
77, 45 й пождбша ж (С. что-
бы жалили ихъ). 77, 63 полдё
(С. поддалъ) огнь. 78, 7 по-
Адбша (С. пожрали) Іакшва. 79,
14 дивій ПОЖДС (хятеѵгрпдаато, С.
объѣдаетъ) й. 104, 35 пождбша
(С. съѣли) ВСЛКЪ ПЛОДЪ.
ІІ0АС7, (г; гопа) — |
поясъ.
108, 19 й гакіѵ пблсъ.
ПОЛТИ ассірѳге)—
взять.
Ха;лѵ3імеіѵ переводится также (см. вы-
ше.': «взяти» и (ниже) оіріимати», «прі-
яти».
77, 71 ш доилицъ пожтъ (Т.
бпхіі, С. привелъ) сто.
ПРЛРіДЛ {т{ Зіхя'оабѵу;, з'цдШіа,
аэднііаз, іпзіійсаііо, Т. ^изііііа)—
правда. |
4, 2 Іігъ правды ллосл. 4, 6
пожрйте жертвѣ правды. 5, 9 на-
ста'вп ллж правдою. 7, 9 по прав-
дѣ ллоей. 7, 18 по правдѣ ѣ)гш.
9, 5 ’сѢдай правдѣ’ (С. Судія пра-
ведный). 9, 9 въ правдѣ1 (С. по
правдѣ). 10, 7 й правды возлюби.
14, 2 дѣлали правдѣ1. 16, 1 прав-
дѣ люю. 16, 15 правдою га’влюсл.
17, 21 по правдѣ ллоей. 17, 25
по правдѣ ллоей. 21, 32 возвѣ-
стлтъ правдѣ. 22, 3 на стези
правды. 30, 2 правдою Твоею.
34, 24 по правдѣ Твоей. 34,
27 уотліуіи правды (С. правоты) !
ллоел. 34, 28 поѢчйтсл правдѣ
Твое'й. 35, 7 пра'вда Твол. 35,
11 й правдѣ Твою. 36, 6 правдѣ
твою. 37, 20 вез правды (ао:ха>;,
іпі(]пе, Т. ѣаізіз <1ѳ сапзіз, С. без-
винно). 39, 10 влаговѣстйуъ прав-
дѣ. 39, 11 правдѣ Твою не скрытъ.
44. 5 й правды. 44, 8 возлю-
билъ ?сй правдѣ. 47, 11 правды
йсполнь десница Твоа., 49, 6 воз-
вѣститъ ніісл правдѣ §гч). 50, 16
возрадѢетсл л’зыкъ ллбй пра'вдѣ
Твоей. 50, 21 жертвѣ правды.
51. 5 глаголати правдѣ. 57, 2
правдѣ глаголете. 64, 6 дивенъ въ
правдѣ (С. въ правосудіи^. 68,
28 да не внйдѢтъ въ правдѣ Твою.
70, 2 правдою (С. по правдѣ)
Твоею йзвави ллж. 70, 15 оуста
ллол возвѣстлтъ правдѣ Твою. 70.
16 полллиѣ правдѣ’. 70, 19 прав-
дѣ Твою. 70 , 24 поѢчйтсл прав-
дѣ Твоей. 71, 1 правдѣ Твою.
71, 2 въ правдѣ (Т. дийѣе, С.
праведно). 71, 3 й уб.л.лли правдѣ.
71, 7 возсілетъ во диёуъ егш
правда (Т. зпзіпз, С. праведникъ).
84, 11 правда й ллйръ шблобызл-
стасл. 84, 12 правда съ нвсё при-
нйче. 84, 14 правда пред Ниллъ
прсдйдетъ. 87, 13 й правда Твол.
<ѣ<ѣ. 15 пра'вда (С. правосудіе).
88, 17 правдою Твоею вознесѣт-
сл. 93. 15 дбндеже правда ловра-
тйтсл на сѣдъ. 95, 13 въ правдѣ.
96, 2 правда., 96, 6 возвѣстйша
нбсд правдѣ бго). 97, 2 шкры
правдѣ Свою. 97, 9 въ правдѣ
(Т. дпйѣе, С., праведно). 98, 4 й
правдѣ во Іакшвѣ. 102, 18 й
пра'вда Сгш. 105, 3 творліріп
правдѣ. 105, 31 вллѣнйсл ^ллѣ въ
правдѣ (С.,въ праведность). 110.
3 пра'вда &гш пребываетъ въ вѣкъ.
111, 3 правда <3гм) пребываетъ въ
вѣкъ. 111, 9 пра'вда <>гіѵ пребы-
ваетъ во вѣкъ. 117, 19 врата
правды. 118, 7 правды Твоел.
праведенъ
29 7
праведно
118, 40 въ правдѣ (С. правдою)
Твоей живи мл. 118, 62 о сѢд-
вауи правды Твоея (С. за правед-
ные суды Твои). 118, 75 правда
(Т. іийѣа еааѳ, С. праведны) сѢдвьі
Твоя. 118, 106 сѴдбьі правды
(С. праведные суды) Твоел. 118,
121 й правдѣ1. 118, 123 сло'ко
правды Твоея. 118, 138 заповѣ-
дали есГі правдѣ1. 118, 142 прав-
да Твоя правда во вѣки. 118,
144 правда свидѣнія Твоя. 118,
160 вся сѢдбы правды Твоея.
118, 164 о сѢдкауи правды
Твоея. 118, 172 вса заповѣди
Твоа правда (Т. дикіі^кіта езы),
С. праведны). 131, О оіілскѢтса
правдою. 142, 1 оуслышп лхж ви
правдѣ Твоей. 142, 11 жнвйши
лѵь правдою Твоею. 144, 7 й
правдою Твоею возрадѢютсА.
ПРЯ&бДбНЪ (оіхаю;, зизіиз)
—праведный: праведникъ.
См. ниже: «праведникъ».
1, 5 ви совѣти првныуи. 1, 6
пѣть првныуи. 2, 12 о пѣти пра-
веднаго (Ъ п С. нѣтъ). 7, 10
йсправиши првнаго (С. праведника).
7, 12 СѢдйтсль првнъ. 10, 5
Гдь испытаетъ првндго. 10, 7
првпи Гдь. 13, 5 ви родѣ првныуи.
30, 19 глагблюірьіА на првнаго.
31, 11 радѢйтеся, првніи. 32, 1
ра’дѢйтеся, првніи. 33, 16 <5чи
Гдни на првныя. 33, 18 воззва'-
ша првніи (Т. нѣтъ, С. праоед-
ныб). 33, 20 ліншги скорой
првными (С. у праведныхъ). 33,
22 нспавйдАі|Гіи првнаго. 36, 12
ндзнрлети грѣшный првнаго. 36,
17 оутверждаети же првпыж
Гдь. 36, 21 првный же ціедрити.
36, 26 взайлхъ дасти првный (В.,
Т. и С. нѣтъ). 36, 30 оустд
првнаго. 36, 32 елхатряетъ грѣш-
ный првнаго. 36, 39 спніе же
првныуи о Гда. 51, 8 оузрятъ
првніи. 68, 29 съ припыли да не
напйшѢтся. 74, 11 вознесется
роги првнаго. 96, 12 весслйтссж,
првніи. 111, 4 й првнъ. 114, 4
й првнъ. 117, 15 ви ссленіиуъ
првныуи. 117, 20 првніи внйдѢтъ.
118, 137 првнъ есй, Гдн. 124,
3 на жре'вій првныуи, гако да не
прострѢти првніи. 128, 4 Гдь
првнъ. 139, 14 првніи йсповѢ-
датса. 144, 17 првнъ Гдь.
ПРЛйеДІІНКЪ (б оіхасос, з’нз-
іив)—праведникъ.
См. выше: «праведенъ».
5, 13 влгвйши првііика. 10, 3
приникъ же что сотвори. 36, 16
лѣчше лха'лое првіпікѢ. 36, 25 не
вйдѣуъ првника оставлена. 36, 29
првницы же наслѣдАти землю. 54,
23 не дастъ въ вѣкъ лхолвы првни-
кѢ. 57, 11 возвеселйтсА приникъ.
57, 12 плодъ првникѢ. 63, 11
возвеселйтсА приникъ. 67, 4 &
првницы да возвеселятся. 91, 13
првпикъ іако фі'ні^ъ процвѣтетъ.
96, 11 свѣтъ возсія првникѢ.
111, 6 въ па'лхять вѣчпѣ’ю Будетъ
приникъ. 140, 5 накажетъ лая
првпикъ млтію. 141, 8 лхене ждѣти
првницы. 145, 8 Гдь ЛЮБИТЪ
новинки.
ПР/ІВДНИЧЬ (тоб о-хаіоэ,
)изіі)—праведничій: праведниковъ
(праведника).
93, 21 на дѣшѣ причинѣ.
ПР/ШеДПФ (Зіхасшс, Т. Дизѣе)
—праведно.
7, 10 йспытажй сердца й оутро-
бы, Бже, првно (В. дізішп, С. пра-
ведный).
правость
298
прлр
ПРЛВОСТЬ (г; еэ&6-7р, (Іігес-
Ііо, юдпііаз)—правость: правота.
ей&ітг;; переводится также (см. ни-
же): «правота».
44, 7 жезля правости (С. пра-
воты). 95, 10 с'&дитк людслая
правостію (Т. гесііззіше, С. по
правдѣ). 97, 9 й люделля пра-
востію (Т. гесііззіше, С. вѣрно).
118, 7 псповѢласа Тевѣ ня пра-
вости (Т. гесіо. С. въ правотѣ)
сердца (Т. апіпіо).
ПРДВОТа (т] еб&бтт];, І118ІІ-
ііа, аециііаз, йігесііо) — правота:
правда, справедливость.
переводится также (см. вы-
ше): «правость».
9, 9 с^діітн ііладть людслая вя
правотѣ. 10, 7 правоты (Т. гес-
ііші, С. праведника) видѣ лице
Вгш. 16, 2 очи /Пой да вйдпта
правоты. 25, 12 нога лаоа ста
нд правотѣ (В. еіігесѣо, Т. іп ріа-
по, С. на прямомъ пути). 36,
37 вйждь правотѣ (Т. ічасіпш, С.
на праведнаго). 66, 5 с^днши
людслая правотою (Т. гесіе, С.
праведно). 74, 3 правоты (Т. тес-
ііззіім, С. по правдѣ) возс^ждѣ.
98, 4 оуготбкалг е’сй правоты (Т.
диод. езі гесііззітпш, С. справед-
ливость). 110, 8 й правотѣ.
ПРЛВЪ,-Ыіі (еоіѣк, гѳсіпз) —
правый: прямый, праведный, не-
порочный, чистый.
7, 11 спсаюціагш правыл серд-
цслая. 10, 2 правыл ссрдцслАЯ.
18, 9 шправданіА Гдна права (С.
праведны). 24, 8 й права (С.
праведенъ) Гдь. 24, 21 правіи
(Т. гесіиш, С. правота) прилѣплА-
Х^са ланѢ. 26, 11 настави лаа
нд стезю правою (С. правды). 31,
11 правіи ссрдцслАЯ. 32, 1 пра-
вылая подонаетя поувала. 32, 4
право слово Гднс. 35, 11 пра"-
вылая сердцелАЯ. 36, 14 заклати
прдвыА (Т. гесіоз ѵіа, С. идущихъ
прямымъ путемъ) ссрдцслАЯ. 48,
15 швладаютя илан правіи. 50, 12
д\’у-я правя швпокй. 57, 2 пра-
вла (С. справедливо) садите. 63,
11 правіи срцелАл. 72, 1 правылля
(Т. ригіз, С. чистымъ) сердцеллг.
77, 37 сердце же нул не вѣ пра-
во. 91, 16 правя (С. праведенъ)
Гдь. 93, 15 правіи срцелАЯ. 96,
11 прапылАЯ ерцелая веселіе. 106,
7 на п^ть правя (С. прямымъ).
106, 42 оузрАтя правіи. 110, 1
вя совѣтѣ правыуя. 111, 2 родя
правыуя блгословнтса. 111, 4
свѣтя правылАя. 118, 137 правн
(С. справедливы) сѴдй Твой. 124,
4 й праіп.іА срцелАй. 139,14 все-
латса правіи (С. непорочные) ся
лнце.ААЯ Твонлая. 142, 10 наста-
витя лаа па зслалю прлв\\
ПРіІЗДІІНКЪ (і) еортг], 80ІѲП1-
пііаз, (Ііѳз Гѳзіпз, Ііѳз зоіетпіз, Т.
ѣезі и пі)—п раздпякъ.
73, 4 посредѣ праздника (Т.
зупа^о^агшп, С. собраній). 73,
8 ціставилАЛ вса" праздники (Т. зу-
па§., С. собраній) Бжіа. 80, 4
во БлгозналАсннтый день праздника.
117, 27 составите праздникя.
праздновати , аіѳт
ѣезіпт а^еге)—праздновать.
75, 11 празднѴетя Тй.
ІІ РЛЗДН.ѴД, - АН ( іортаСсгі,
ерпіапз, Т. ѣегіапз) — праздную-
щій.
41, 5 ш^ЛАа праздн^іоціагю.
ПРЯХЪ (6 уоб?, рпіѵіз, Т.
§1пта, риіт’із)—прахъ, пыль.
/о-Зс переводится также (см. выше):
< персть».
превеззАкопеня
299
превратити
1, 4 ілкш прлуя (Т- ?1пта).
17, 43 гакѵѵ прдуя. 34, 5 ідкш
прауя. 77, 27 іакю прдуя (С.
пыль).
ПРЕБЕЗЗАКбНЕПЪ (тгараѵо-
рю;, йцпвіпя) - беззаконный.
ларічор-о; переводится также (см. вы-
ше); «законопреступенъ».
35, 2 глдгблетя пренеззАкбн-
ныіі.
ИРЕБЫРіАТП регта-
пѳге, тапеге, Т. зѳйегѳ, сопзізіе-
гѳ, реппапогѳ, рѳгзіагѳ; 8іар.ёѵег>,
рѳгтапѳгѳ, регзеѵегаге, Т. регта-
пѳгѳ, сопзізіѳгѳ, сопзѣтге, регзіагѳ)
—пребывать: стоять.
См. ниже: «пребыти».
9, 8 Гдь во вѢкті нревывд'етя.
32, 11 соиіѵгл же Гдсіп» по иѣкя
превывдетя (С. стоитъ). 71, 17
прежде солнца превывдетя (о., Т.
зоЬоІезсеі) нліа Егю. 101, 13
Тьі же, Гди, во вѣка прсБывдеши.
101, 27 Тьі же превываешн (о.).
110, 3 правда Егю превы застя вя
вѣкя. ПО, 10 увала Егю преьы-
ваетя вя вѣкя. 111, 3 правда Егш
превывдетя вя вѣкя. 111, 9 прав-
да бгш превывдетя вя вѣкя. 116, 2
истина Гдііа превывдетя (Т. пѣтъ,
С. пребываетъ) во вѣкя. 118,
89 слово Твое превывлетя (о., С.
утверждено) нл ивой. 118, 90
іі превывдетя (о., С. стойтъ). 118,
91 оучинёпіелхя Тнойлдя превывдетя
(о.. С. стойтъ) день.
ІІРЕІіЫ ІнІА ,-гМІ (о;ар.гѵи>ѵ,
рѳітпапѳпз, Т. сопзічіепя)—пребы-
вающій.
18. 10 превывлАіі вя вѣкя.
ІІРЕІіІіГПІ (д'.а|іе;г'.ѵ, рѳгіпа-
пеге, Т. сопзізіеге, піапегѳ, еязе;
цёѵесѵ, тапеге)—пребыть.
См. выше: «пребыватн».
5, б ниже прев^д^тя. 60, 8
преБІідетя вя вѣкя. 71, 5 прев^-
детя ся сблнцелля. 88, 37 во вѣкя
прсБ^дстя ([лѵ Т. нѣтъ).
ПР&В6ОТ1І (бо7]уеТ'>, (іѳскісе-
гѳ)—провесть.
ббтдуеіч переводится также (см. вы-
ше): «наставити».
105, 9 й ііреведё л вя кёздпѣ
(разночт. къ: й ндстдвн ж вя
Безднѣ).
ПР6ЙЗЫТИ (бтеряіреіѵ, зпрѳг-
§тѳі1і, Т. ігапзсепсІегѳ)—превзойти.
37, 5 превзыдбшл (С. превы-
сили) ГЛДВ^' Л10Ю.
ИР^РіПТ/ІТП (ргтпаатебга&а;,
ігапзіпі^гіігѳ, Т. етщтаго)—пере-
селяться.
ИСрсВОДПТС.Т также (см.
ниже): «ііреселитпся», «преселятііся».
10, 1 превнтаіі (С. улетай) по
горалѵя.
ПРейО ЗИе^ТГЮ А (бтсераірг-
а&ас, игггряріЦѵа!, зіірегехіоііі;
бтсгр’офобаііа', охаІШит ѳззѳ, Т.
еіаіит еззе)—превознестись, быть
превозпесепу.
71, 16 превознесётся (бтерар-
{Цаетаі, Т. соштоѵеЬіі зе, С. бу-
дутъ волноваться) паче /Іі'вдна.
96, 9 г>ѣли) превозііёслсж е^н.
ПР^ЙОЗНО^АСА,-АИСА
(б-сроіобргѵо;, анрегехаііаінз) —
превозносящійся.
36, 35 вйдѣуя нечестиваго нре-
возносжцідсА (Т. тагріа ѵі егп-
рѳпіет, С. грознаго).
ПРЕВРАТИТИ (нетаотр^еіѵ,
сопѵегіеге, Т. шпіаге)—обратить,
направить.
переводится также (см. ни-
же): «преложити».
104, 25 преврати (С. возбу-
дилъ) сёрдце йуя.
преврдтитнсл ЗОО предварити
ПРвйРЛТіІТІЮА (ргтасгтргзг-
стбаі, сопѵегіі; аѵатретаа&а', еѵег-
іі)—превратиться, обратиться.
77, 57 преврлтйшдсл (С. обра-
щались назадъ) вг л^ка рдзврд-
ірена. 117, 13 шринове'на преврд-
тйусл (а., Т. ^гаѵііег ішриіегаз ше,
С. сильно толкнули меня) плети.
ПРЕВРЕіКДДТИ (ао'.хеіѵ, по-
сеге)—вредить: причинять вредъ.
аоглеТм переводится также (см. выше):
«неправдоватп», «обидѣти».
88, 34 ни прекрежд') (Т. теп-
ііаг, С. измѣню) во истинѣ ЛІоеіі.
ПРЕНЫСПРбНЪ (бтершос, 811-
регіог)—верхній, высшій.
103, 3 покрывали водами пре-
пысиреннлл (Т. соепаспіа, С. гор-
ніе чертоги) Евол. 103, 13 ш
превыспренннуа (Т. о соепасиііз,
С. съ высотъ) Евойуа.
ПРбйЫІНв (бтгграѵш, зирег,
дпрег зипітшп, Т. зирег, зирга) —
превыше.
8, 2 превыше икса. 73, 5
во нсуодѣ превыше. 148, 4 пре-
выше нвса.
прегръшатп (-х^еХе-ѵ,
Лѳііпциеге)—прегрѣшать.
См. ниже: «прегрѣшити».
33, 22 нсиавйдАіріи првнаго
прегрѣшать (Т. ііізрепіипіиг, С.
погибнутъ). 33, 23 не прегрѣ-
шать (Т. (Іізрегйипіиг, С. погиб-
нетъ) вей оѵповдюцПн нд Него.
прегрѣшеніе (р -х^хе-а,
Лѳіісіит, Т. геаіиз)—прегрѣшеніе:
грѣхъ.
67, 22 ва прегрѣшеніиуь (С.
беззаконіяхъ) свойуа. 68, 6 й
прегрѣшеніи (С. грѣхи) мод.
ПРЕГРѢШИТИ (7тХт)|і|іеХгТѵ,
Леііпдиегѳ, Т. еггагѳ)—прегрѣшить.
См. выше: «прегрѣшати».
! 118, 67 дзь прсгрѣшііуа (С.
і заблуждалъ).
і ПРеДЛНХч-БЫТИ (тсараооиѵа’.,
ігайоге, Т. геропѳге; тгарабоб^аі,
ігаііііит еззе)—быть предану.
9, 35 дд преданы-кадета (С.
предаетъ). 87, 9 преддны-вьіуь
(Т. Па іпсіпзчіп, С. я заключенъ).
ііред/ітп (-араоіобѵаі, Ігасіе-
ге)—предать.
26, 12 не предлжді». 40, 3 да
не преддста (С. отдашь). 73, 19
не преддждь. 77, 48 й преддде.
77, 61 й преддде. 105, 41 іі
преддде. 117, 18 не преддде. 118,
121 не преддждь. 139, 9 не пре-
ддждь (Тч сопсейаз, С. дай).
ПРЕДЛТНЕЛі (-араЬіооаба'.,
ігайі)—предаться, быть предану.
62, 11 преда,ѵьтс<ъ ва рЧки.
ПРЕДВАРИТИ (-роср&я^, ргж-
ѵепіге, ргаеоссираге, апѣісіраге, Т.
апіісіраге, ргаеѵепіге, ѵепіге апіе.
іге апіе)—предварить: предупре-
дить, встрѣтить.
16, 13 предвари (С. пред-
упреди) <ь. 17, 6 предвлрйшд (Т.
оесигтепііЬиз, С. опутали) лш. 17,
19 предварйшд (Т. оссиггипі, С.
возстали) лѵй. 20, 4 предвдрйла-ь
бсн (0. встрѣтилъ). 58, 11 пред-
вдрйта Л1Л. 67, 26 предвдрйша
(Т. ргаесеЛеЬапі, С. впереди шли)
' кн<^зи. 67, 32 предварйть (Т.
ігапзшіііаі, С. простретъ) р)<кѴ
свою. 76, 5 предвдрн'стѣ стрджвы
очи .мой. 87, 14 предвдрйта тж.
94, 2 предвдрііма (Т. еашпз апіе,
0. предстанемъ) лице Его). 118.
147 предвдрйуа ва везгодіи. 118,
148 предвдрйстѣ очи .мой.
ПР6ДВЛРАТИ ^-рохатаХа^гЬ,
апѣісіраге, Т. ргюѵепіге)—предва-
рять.
Іірс ДКОДІІТСЛСТВОСАТИ 301
прежде
78, 8 да прсдвдржтг.
и р е д и о д й т е л е т и о и д т и
(//(еТзНаі, дисеш еззе) — предво-
дительствовать, вести.
203, 17 предводйтелствѴетъ (В.
<1их езі) нлуи.
ИРЕДЗРЪТІІ (-рооріѵ, ргоѵі-
(Іѳгѳ)—предвидѣть.
15, 8 предзрѣуъ (С. видѣлъ я)
Гдл.
ІІРЕДгІДГДТИ (-роті&гѵяс, рго-
ропегѳ)—предлагать, полагать.
100, 3 не нредлдгдуъ (С- не
положу).
предложити ( кярятііІгаЭя:,
соттешіагѳ, Т. (Іеропеге; тсрот'ліг-
а>іяі, ргоропеге; тсрояѵатяаагаііас,
ргоропеге, Т. еѵексге) — предло-
жить, представить.
30, 6 предлоя;^ (тгяряб., Т.
йеропо, С. предаю) д'ьуъ лаой. 53,
5 не нредложйінд (С. поимѣютъ) Ьгд
пред совою. 85, 14 не предложи-
шь (С. не представляютъ) Теве пред
собою. 136, 6 дціе не предложи
(-роаѵат., С. не поставлю).
представити (^я: (тѵяР-
іа-я'/яі), зіаіпеге) — представить,
поставить.
переводится также (см. выше?.
«ІіОСТаПИТП».—-аріата^аі ПСрСВОДІІТСЯ ТйК-
же (см. ниже): «прсдставлятп», «пред-
стати».
77, 13 предстдви (ете^те',,
разночт. 7:яргатт)згѵ, С. поста-
вилъ) воды.
ПРЕДСТЯКЛЖТП (~ар'.агя>яі,
зіаіпеге)—представлять.
ттар'.атача’. переводится также (см. вы-
ше): «представити» и (иііже) «иредстатп».
49, 21 представлю пред ли-
цемъ.
НРЕДСТЯТИ (-яріятяѵяі, тяр-
ітсяа&яЕ, айзіаге, Т. зізіеге зе,
(ііззегеге, соііосагі, аззізіеге)—пред-
стать.
т:др:атімді переводится также (см. вы-
ше): «представити», «яредставляти».
2, 2 предстдшд (С. возстаютъ)
цд'ріе. 5, 4 завтра предстдп^. 35,
5 предстд (С. становится) ссжко-
лА пѣ’тіі невлдгё. 44, 10 предстд
(С. стала) цдрйцд. 108, 31 пред-
стд (С. стоитъ) ш десною.
предеіж№генъ (-<ю тсро-
ая^Зятоо, апіе заЬЬаіпш)—пред-
субботній.
92 (въ надп.) въ день прсд-
с^вбштііый (А. и Т. пѣтъ, С. пред-
суббоіпнін).
ІІРЕД’ИТИ (тгроторгбгябяі, аш-
ЪпѴлге, ргюсѳЛегѳ, Т. ргюігѳ, рто-
се ііеге)—предходить.
84, 14 пред Иіілія преди'детя
(С. пойдетъ). 15лить й исти-
на предйдетѣ (С. предходятъ) пред
лицемж Твонли. 96, 3 пред Ніі.мг
предидетъ, (С. идетъ).
ИРЕД'ІнГІі (6 хХ9]ро;, сіегиз;
то ор'.оѵ>, іеппіпиз, Гіпіз, Т. Іегші-
пнз)—предѣлъ, граница.
7.л(рб; переводится также (см. выше):
«жребіи».
67, 14 посредѣ прсдѣлл (х.,
С. въ удѣлахъ). 73, 17 предѣлы
зелий. 103, 9 предѣлъ положилъ
есй. 104, 31 предѣлы йуъ. 104,
33 древо предѣлъ йуъ. 147, 3
поллглжн предѣлы.
ПРЕЖДЕ (крб, ргіиздпат, ап-
іе, Т. дішт поіміит, апіе^иат)—
прежде.
26 (въ надп.) прежде (Т. нѣтъ,
С. прежде) полизлпіж. 38, 14
прежде даже не іѵид^. 54, 20
прежде (С. отъ) вѣкъ. 57, 10
прежде <5же раздѣти. 71, 5 пре-
жде (Т. и С. нѣтъ) лйіы. 71,
презирати
302
преклонити
17 прежде (С. доколѣ) солнца. 73,
12 прежде (С. отъ) вѣка. 89, 3
прежде даже горала» не выти. 109,
3 прежде денницы. 118, 57 пре-
жде да'же не слаирйтн лай сж. 128,
6 прежде восторжс'ніж.
ПРвЗПРЛТІІ (э-грорйч, йезрі-
сеге)—презирать, пренебрегать.
9, 22 презираеши (Т. Теосспі-
іаз, С. скрываешь Себя) во влаго-
врёлаенінуъ.,
ПРвЗРѣТИ (етг’бгТ^, іпзріееге,
Т. гечріееге; итар-.деТѵ, (іезріееге,
зрогпеге, Т. аЬзсоінІеге зе, ехсап-
йезсеге; аѵаракХеабяі, йЛЕегге, Т.
ехсашіезсѳге; -яріозТѵ, сіезрісегѳ,
Т. еіезізіѳте)—презрѣть: бросить,
оставить.
ёгіБгёч переводится также (си. выше)’
«воззрѣти» и (ниже) «призрѣти».
21, 18 презрѣша (ете’ооѵ, С.
дѣлаютъ зрѣлище) лаж. 54, 2
не презри (Т. абзеопеіаз Те, С.
скрывайся) лаолспіж. 77. 21 іі
нрезрѣ (а’^3-, (’. воспламенился
гнѣвомъ). 77, 59 и нрезрѣ (С.
воспламенился гнѣвомъ). 77, 62
й достожніе Овое презрѣ (С. про-
гнѣвался). 137, 8 не презри (тсар.,
С. оставляй).
ПРЖП^ІЦРеИЪ (текоіхй^-
ѵос, сігсишсіаіиз ѵагіѳѣаіе или ѵагіе-
ЫіЬиз)—испещренный; разукра-
шенный.
44, 10 въ рйзар позлащен-
нымъ шдѣжна преиспеірре'иа (Т. и С.
нѣтъ). 44, 14 ржены златылаи
шдѣжна й прсиспеіррена (Т. и С.
нѣтъ).
ПРЖІІОДеНЪ (хатштатос,
іпГегіог, Т. іша рагз, ошпіит іп-
йтпз)—преисподній.
Си. пиже: «вреисибднѣГішь».
62, 10 ва пренепшднжж зелалн.
87, 7 въ рбвѣ преиспбднелаъ. 138,
15 въ преисподнимъ (С. во глубинѣ
утробы) зелалн. с
првиопбдіишшъ (хатбт«-
то;, іпГегіог, Т. іша рагз)—пре-
псподнѣйшій.
Си. выше: «прсисподевъ».
85, 13 йзкаішлъ ^сй д^’нА’ лаою
(б ада прсіісіібдиіііііііагш (С. пре-
исподняго).
ПРЕНІИ (отггррі’лг'л, ігапз-
§ге<1і, Т. ігапзіііге, перескочить;
о'.ёр/габяі, ігапзігѳ, регігапзіге,
Т. ігапзіге, зпрегігѳ, регѵайеге,
ііагѳ, зирегагѳ; ^ареругаба', (гап-
зігѳ, (гаіі82.гес1і, Т. Ігапзігѳ)—прой-
ти, перейти.
переводится также (см. вы-
ше): «мимоити» и (ниже) «пройти», «сни-
тися».—переводится также
(см. выше): «мимоити».
17, 30 прейд^ (бтсерр., Т.
ігапзіііо. С. восхожу) стѣн^. 41,
8 на ланѣ прсидоша. 56, 2 дбн-
деже прейдетъ (тс.). 72, 7 пре-
ндбіпа (Т. зирегапі, С. бродятъ) въ
люкбнь сердца. 72, 9 прейде (Т.
регѵаеііі, С. расхаживаетъ) по
зелалй. 87, 17 на ланѣ преидбша
(С. прошла). 89, 6 й прейдетъ
(тт., О. зеленѣетъ). 103, 9 егиі-
же не прейдетъ (к.). 104, 13 й
преидбша (С. переходили). 123,
4 потокъ прейде дѣ’ша наша. 123,
5 прейде л^’иіа наша. 140, 10
дбндеже преіідУ (~.).
ІІРбКЛОНЧПЪ (хехкір.е';о;, іп-
сііпаіпз, Т. рапскіз) — прекло-
нившійся, склонившійся, накло-
нившійся.
61, 4 гакш стѣнѣ преклоненѣ.
1ІР6КД0ПЙТ11 (хкеѵееѵ, іпсіі-
паге)—преклонить.
хХіѵеіч переводится также (см. ниже):
«приклонити», «уклонити», «уклопитися».
п р е к л о н и т и с я
303
прешгорчити
143, 5 преклони нвса.
пршонГітиед (хитстеіѵ, іп-
сііпаге зе, Т. іпсіігѵагѳ зе; хХіѵе-
аУаі, іпсііпагі, Т. (Іітоѵегі) —
преклониться, склониться.
9, 31 преклонится (хбергі, С.
сгибается). 103, 5 не преклонит-
ся (С. не поколеблется).
II РёЛ ДГ Л ТИСА ( р ехапбг оба і,
ігапзГеггі, Т. (Ііпіоѵегі)—перестав-
ляться, передвигаться.
45, 3 прелагаются (С. двину-
лись) горы.
ПРИЛОЖИТИ (ретаатргергіѵ,
сопѵѳгіеге, Т. тніаге)— прело-
жить, превратить.
Іістаатріуг'-ѵ ПСрсіЮДІІТСЯ ТаКЖС (см.
выше): «превратити*.
77, 44 преложи вт. кровь. 104,
29 прслонаі поды.
ПРеіІЫІ^ИУ-нкьітн^атЗ-лбаі,
Десеріиш еззе)—быть прельщепу,
76, 3 не прелы]іспа-ьБы'уа.
преліоііодъп (б Р-оіуб;, асігіі-
іег)—прелюбодѣй.
49, 18 са прелюбодѣемъ оучд-
стіе ТВОС ПОЛАГАЛЪ (5СЙ.
ПРёЛІОГДТИ (океробѵаабаі,
ргжѵаіеге; биѵаобаі, роззе, Т.
ргаеѵаіеге)— превозмочь, одолѣть.
обѵазіЫ переводится также (см. вы-
ше): «воаиоіцй*, «мощи*.
64, 4 преллогбіпл (С. превоз-
могаютъ) пасъ. 128, 2 не пре-
ллогоша (гб'аѵ,, С. не одолѣли) лля.
ПРбЛІОЛЧЛТИ (ттаралшлйѵ,
зііѳге, іасеге, Т. зпгДиш а#е-
гѳ, тиіит еззе, зііеге; аіуаѵ, іа-
сеге, Т. зііепііит агреге)—промол-
чать: “умолчать, хранить безмол-
віе, быть безмолвнымъ.
переводится также (см. ниже):
«умолкнути», «умолчати».
27, 1 дд не преллолчйши--------
да не когда преллолчйши. 34, 22
да не прелаолчйшн. 38, 13 не
премолчй. 49, 3 не преллолчйта.
82, 2 не преллолчй (а.). 108,
1 не преллолчй.
преліудроеть 3!і.
ріепѣіа) — премудрость, мудрость.
со^іа переводится также (см. выше)’,
«мудрость».
36, 30 поучатся преллрости.
48, 4 возглаголюта прелл^дрость.
50, 8 Безвѣстная й тайная пре-
ллростн (С. мудрость) Твоея. 103,
24 вся прс.мростію (Т. заріепіег,
С. премудро) сотворилъ есй. 110,
10 начало прсллростн (С. мудро-
сти) страуа Гдсніі.
НРСДІХДР'іі (аоу);, заріепз)—
мудрый.
48, 11 егда оувііднта прсллѴ’-
дрыя. 57, 6 юБдвдется ш пре-
лѴь'дра (В. заріепіег). 106, 43
кто прелл^дръ.
пренестй (ретафгіѵ, ІгапзГег-
ге)—перенесть.
79, 9 пренеслт. сей.
прешгорчт'г\-АИ (кара-
тпхраюшѵ, ехазрегапз)—огорчаю-
щій, прогнѣвляющій.
65, 7 преюгорчеваюіріи (Т. цпі
геЬеІІез зипі, С. мятежники) да
не возносятся ва севѣ. 6'7, 7 тд-
кожде прешгорчепдюціыя (Т. геЬеІ-
Іез, С. непокорные). 77, 8 рода
строптива й преюгорчевдяй (Т. гѳ-
Ьѳіііз, С. мятежному).
ПРеФГОРЧНТН (-зратпхреи-
іггііаге, іп ігат ехсііаге, ѳх-
асегЬаге, Т. ѳхасегѣагѳ)—огорчить,
раздражить.
5, 11 преюгорчйшл Тя (Т. гѳ-
Ьѳііапі, С. возмутились). 77, 17
преюгорчйшд Вышняго. 77, 40
преюгорчйшл ѢТ6. 77, 56 п^с-
препитлти
304 препожсдтися
шгорчншд Бгд. 104, 28 преч^гор-
чйшд (Т. гѳЪѳІІагипі, С. воспро-
тивились) словесд Угш. 105, 7
й прешгорчйша (С. возмутились).
Юэ, 33 прешгорчйша,дУр сги).
105, 43 прешгорчйша Уго. 106,
11 прешгорчйша (С. не покоря-
лись) словесд Бжія.
ПРУПИТЛТН (Оіятрё^ѵ, 8'.я-
Эрёфаі, еппігіге, аіете, Т. ѵіѵпіп
сопзегѵаге)—пропитать.
30, 4 препитдеши (Т. йейисі-
іо, С. управляй) мя. 32, 19 пре-
питдти (Т. уіѵоз сопзегѵеі, С. про-
питаетъ) я. 54, 23 тя пропи-
таетъ (Т. зпзіѳпіаЬіі, С. поддер-
житъ).
ПРУІШЙЛТП (б-а-орабеадяс,
ітапзігѳ, Т. атЬпІагѳ)—плавать.
5и-орейез9аі переводится также (см.
пнже): «преходпти», «ходити».
103, 26 тдмш коравли прс-
ІІЛДВДЮТЪ.
пруподобунъ (а™?, зап-
сіпз, Т. Ьепі^пе ассеріпз, ЪепеГі-
сиз, диі Ъепі^піШе ргозедиііиг)—
преподобный: святый, праведный,
угодившій Богу.
4,. 4 оудивй Гдь пріівндго Сво-
его. 11, 2 шскУдѣ прпвный. 15,
10 ниже даси прпвномУ. 17, 26
СЪ ПрПБНЫМЪ ПрПБОНЪ бУдОШН. 29,
5 пойте Гдсви, прпБніи Уги). 30,
24 вей пріівніи Уги). 31, 6 всякъ
прпвный. 36, 28 не шстд'витъ
пріівныр Свойр. 49, 5 прпвиыя
Уги). 51, 11 пред прпвными Тво-
ііми. 78, 2 прпвныр Твойр.
84, 9 нд прпБныл Своа. 96, 10
урднйтъ Гдь дУшы пріівныр Сво-
пр. 115, 6 чтнд пред Гдемъ
смерть пріівныр Уги). 131, 9
пріівніи Твой, возрадУются. 131,
16 прежній Уги) радостію возра-
дуются. 144, 10 прпБніи Твои
дд БЛАГОСЛОВЯТЪ Тя. 144, 13
прпвенъ во всѣр дѣлѣр Свойр.
144, 17 пріівенъ во всѣр дѣ-
лѣр Свойр. 148, 14 всѣмъ
прііііііымъ ёги). 149, 1 въ цркви
прпнныр. 149, 5 восра'лятся
ПрПБІІІИ. 149, 9 всѣмъ ПрПБНЫМЪ
Уги).
ИРУП0Д0Б1ГѴ -+- ііьіти (ба'.ю-
8апс(іші еззе, Т. Ьепі^ппт
зе ехЪіѣеге, Ьеш§піЫе ргозѳдпі)—
быть првподобну: быть святу.
17, 26 СЪ ПрПБНЫМЪ пріІБСНЪ
вУдеши (бдішіЦатг), разночт. бзю;
Ьт;, С. поступаешь милостиво).
85, 2 прпБСНЪ если (бзіб; еірд,
С. благоговѣю предъ Тобою).
ПРУПОДОЙУНІе (ч
(Іітідіипі, половина, Т. тейіит,
средина)—половина.
101, 25 преполовеніе дній
мойр.
ІІРУПОЛОПНТИ (Т](лсаеоеіѵ, 41-
тібіаге, Т. регііисѳго ай (Іішібіит)
—преполовпть: достичь до поло-
вины.
54, 24 не преполовятъ (С. до-
живутъ до половины) дній СВО-
йр.
' ПРУПОАСЛІГЬ (тер-.г'ыз^о;,
ассіпсіпз)—препоясанный.
64, 7 препоясанъ ейлою.
ПРУПОАСЛТИ ОріСшѵѵбмаі,
ргзесіп&еге, сігсппкіаге, ассіп§ѳ-
те)—препоясать.
17, 40 препояедлъ мя есй си-
лою. 29, 12 препояедлъ мя сси
веселіемъ. 44, 4 препояши мечь
Твой.
ПРУПОАСЛТПСА (таріОлш-
ассіп&і, ргжеіп^ѳгѳ зе, Т.
ассіп§-і, зе ассіпдеге)—препоясать-
ся.
305
п р е II О А С А і
64, 13 радостію ублліи пре-
ІІОАІІіЪтСЛ. 92, 1 И ПрСПОАС дса.
ІГРУІІО/ЬСМгѴАИ (кгрсСшѵ-
ѵбшѵ, цці ргэесіпхіѣ, Т. цні ас-
сіп^іѣ)—препоясывающій.
17, 33 препоАс^лй Л\А силою.
ПРбПАТИ я-еімесѵ, ѳхіепбе-
ге) — растянуть, распространить.
діатеічеіч переводится также (см. пп-
же): «простретп».
139, 5 нрспАшд сѣть ногдллд
люйллд.
ПРвР'БКЛНІС (г; яѵтікоуія, соп-
ігасіісѣіо, Т. сопіепііо)—пререка-
ніе, распря, споръ.
Ниже (пс. 80 и 105) «ІГрерѣкаиіе»
есть Славинскій переводъ Еврейскаго
слова «Мерпвъ» — названія тою мѣста въ
пустынѣ Синайской, гдѣ Израильтяне
роптали па недостатокъ воды, и гдѣ
Діонеей, по повелѣнію Божію, извелъ во-
ду изъ камня.
17, 44 йзвдвнши л\а и) прерѣ-
кдіііа (С. мятежа) людій. 30, 21
ч) прерѣклпІА азьікх. 54, 10 пре-
рѣкдніе (С. распри) во градѣ. 79,
7 положила есй нлеа ва прерѣкд-
ніе сосѣдшлѵл ндшылад. 80, 8 йскЛ?-
СЙуа ТА НА водѣ ПрерѣклпІА (Т.
МегіЬзе, С. Мерпвы). 105, 32 н
нрогпѣвлшд бгб пд водѣ Прерѣ-
к л и іа (Т. сопіепііопіз, С. Ме-
рпвы).
ІІР6С6Л6НІ6 (^ -аро'хія, ігапз-
ші^гаііо)—переселеніе.
гаросліз переводится также (см. вы-
ше): «жилище» и (пиже) «пришелствіе».
64, 1 людій преселеніл (Т. и
С. пѣтъ).
ПРбССЛНТІІ (|ігтача<лг6ег>,
еті§таге)—переселить.
51, 7 й преселііта (Т. аѵоііеі,
С. исторгнетъ) та.
ПРССбЛПТПСЛі ([іетаѵаатебг-
а&аі, еті^гаге)—переселиться.
См. ниже: «преселятпся»,—ретачазтейе-
Спрлвочныіі п Объяснительный Словарь
престо л ъ
а9ді переводится также (см. выше):
«превитатп».
61, 7 не пресслюсА (Т. сііто-
ѵеѣог, С. поколеблюсь).
ПРбСвЛННКЪ (6 тсароіхо?,
аіѵепа, Т. регѳ^гіппз)—пришлецъ,
чужестранецъ.
-арзіхо; переводится также (см. ни-
же): «пришелецъ», «пришлецъ».
38, 13 пресе'лника (С. стран-
никъ) дза семь.
ПР606ЛАТИ0Л1 (ргтаѵяатеог-
о&яі, ігапзѣеггі)—переселяться.
См. выше: «преселитися».— и.етяѵяз-еое-
а!Ь: переводится также (см. выше): «пре-
вптатп».
108, 10 дд пресслАтсА (С.
скитаются) сьіповс бгш.
ііРбол/іненъ (оеоо^аа[ле^о;,
^Іогіозііз, Т. ІюііогіЛсепІіззішиз)
—славный.
86, 3 преславпдА (С. славное)
глдгблашдсА.
ПРвеТЛРѢНІб (тб -реаргіоѵ,
зепіпш)—престарѣлость.
70, 18 и даже до старости й
престдрѣніА.
ПРбОТДТІІ (-абгабаі, сіезіпе-
ге, Т. аѣзізіеге; хотсаСгіѵ, сеззаге,
Т. соегсегі)—перестать.
36, 8 престани (-.) ш гнѣвд.
105, 30 й престд (С. останови-
лась) сѣчь.
ПРбОТОЛЪ (б Орбѵо;, іѣгоппз,
зесіез, Т. зоііит, ІЬгопиз)—пре-
столъ.
9, 5 сѣлг есй нд пртблѣ. 9,
8 оуготбвд нл Лд'А пртолк Свой.
10, 4 нд нвей пртбла бги). 44,
7 пртбла Твой. 46, 9 Бгг сѣ-
дйта пл пртблѣ. 88, 5 созйжді>
вк рбдл іі рода прсстбл?» твой. 88,
15 оуготбвлніе пртблд Твоегш. 88,
30 пртблг бгш. 88, 37 престола
еги). 88, 45 престола еги) нд
къ Псалтири. 20
престУпая»
306 ПрИБЛИЖА ТИСА
землю повергла еси. 92, 2 готова
пртбла Твой. 93, 20 да не прн-
нУдета тевѣ престола (С. сѣдали-
ще) Беззаконіе. 96, 2 правда й
сУдва исправленіе пртбла іігш.
102, 19 на нбсй оуготбва пртбла
Свой. 121, 5 тдліш сѣдбша пре-
стбли нд сУда, престбли ка долл^
Дидовѣ. 131, 11 посаждУ нд пре-
столѣ твоелда. 131, 12 слдУта па
престолѣ твоблѵл.
ИРССтаіДА ,-АН (карфіѵшѵ,
ргжѵагісапз) —преступающій: пре-
ступникъ, парушитель.
118, 119 престѴплюірые не-
пщевауа.
ПРЕСТУПИТИ (ааи^йете'м, ге-
ргоѣаге, Т. регМпт еззе) — пре-
ступить; измѣнить, быть вѣро-
ломцу.
іаиѵЭгтгпі переводится также (см. вы-
ше): «обѣщатиея» (зіс!!), «отвергатися».
72, 15 прсстУпнуа (разночт.
къ: юбѢі|ід\сгь, С. виновенъ былъ).
преступленіе (г, -арф^,
ргюѵагісаііо)—преступленіе.
100, 3 твор<ъціЫА преступленіе
(Т. йесііпапііпш Гасіиш, С. дѣло
преступное) возненавидѣла.
ПРССІЩЛЛц-АИ (біахбтетшѵ,
іпіетсійепз, Т. дпі сжсііі)—пресѣ-
кающій: разсѣкающій; изсѣкаю-
щій.
28, 7 прссѣцдюірдгю (С. вы-
сѣкаетъ) пламень 6гн<У.
Претерпѣти (итахререіѵ, зпз-
ііпеге) — претерпѣть: перене-
сти.
54, 13 претерпѣла выуа оувш.
68, 8 претерпѣла (С. несу) по-
ношеніе.
ПРеТКНУТИ (~роахбтг:гі'>, гй-
Гепсісгѳ) — преткнуть, споткнуть-
ся.
90, 12 да не когда преткне-
шн.
ПРеУКРЛПіеіГЬ (теріхехоарѵ;-
[іеѵо;, сігсишогпаіиз) — украшен-
ный, разукрашенный.
143, 12 преУ крашены гакш по-
дОБіе урлллл.г
ПРеХОДПТП (бса-оргбеа&ас,
ігапзіге, регатЬнІаге, Т. регѵайеге,
апіЬпІаге; тсараугіѵ, ріаэѣегіге) —
ходить, проходить.
Оіалосгбгсва: ПерСВОДИТСЯ также (см.
выше): «преплаватп» и (ниже) «ходити».
76, 18 стрѣлы Твоа преуб-
длта (С. летали). 100, 2 преуо-
ждауа (С. буду ходить) ва незлб-
біи сердца. 143, 4 гакш сѣнь пре-
убдлта (Т. рггеіегеипііз, С. укло-
няющаяся). (
ПРеХОДА,-ѢН(оіа-оре'.)6р.е;о;,
регатЪиІапз, Т. дпі регтеаі, апі-
Ьиіапз, рѳгѵайепз)—преходящій.
оиксрЕу6[леѵо; переводится также (см.
выше): «мимотекій».
8, 9 прсуодгкціыл стези мор-
скіе. 67, 22 веруа власа преуо-
Діѣціиуа ка прегрѣшеніиуа свойуа.
90, 6 ш вещи во тллѣ преуодл-
ціігь (С. ходящей).
ПРИ (кара, зеспз, а, розѣ )ихіа,
Т. ай, репез, аЬ, іп)—при.
язра переводится также (см. выше):
«надъ», «паче» и (ниже) «у».
1, 3 при йсубдніриуа вода. 11,
5 при наса. 43, 11 при вразѣуа
нашиуа. 139, 6 при (въ Греч.
пѣтъ) стези. 140, 6 при (Греч.
и В. нѣтъ) каллени. 140, 7 при
а’дѣ.
ПРПБЛИЖЛТИСЛі (ёуус'Сесѵ, ар-
рторіперіаге, Т. рѳгНп§еге, прости-
раться, досягать)—приближаться.
См, ниже: «прнближитися».
26, 2 впегда привлижатисд (Т.
и р и Б л и ж д ж с А 307
привитдтн
Ъеііі^егапііѣпз, С. если будутъ
наступать). 31, 6 не прнБлн'ждт-
сж (С. не достигнетъ). с
іі рнближ мед,-Аие а (іп^-
Сш'л арргохітап8,арргоріпдиап8)—
приближающійся.
31, 9 не прнБлііждіоірнусж (Т.
не арргорііщпеі) къ тев'Е (С. что-
бы опи покорялись тебѣ). 54,
19 ш прнБлнждюі|інусж (Т. пе Ъеі-
1і§-егѳпі, С. возстающихъ) мнѣ.
148, 14 ПрИБЛИЖДІОЦІЫМСА (Т.
ргоріпдпі, С. близкаго) 6м$.
ПРПБЛНЖИТИС А (гп^,
арргоріпдиаге, Т. рѳгіів^егѳ, ассе-
бете, аррторіпциатѳ; тгроаеууі^еі'і,
арргорішріаго)- приблизиться.
См. выше: «прпбліжатисл».
37, 12 НрАЛІЮ МІГІІ ІіріНІЛІІЖІІ-
иілсж. 54, 22 прііБлііжіішлсіЬ серд-
цд йуъ. 87, 4 живота лаой дді^
принлйжисіь. 90, 7 къ тевѣ же
не приБлііжитсж. 90, 10 рднд не
прнвлижитсж тѣлесй твоеллЧ (раз-
ночт. селенію твоем^). 106, 18
нриБлнжиііідсж до врд'тъ сме'ртныуъ.
118, 150 прнБЛііжишдсж (~роат]у-
усіаѵ) гонащіи мл Безздьбніемъ.
118, 169 ДА ПрИБЛИЖИТСА МОЛС-
ніе л\оё.
ПРИБЫТИ (ао[і-роаг“'>а'., айЪю-
гегѳ, Т. сопзосіагі, сообщаться,
соединяться)—прибыть, пріумно-
житься, пристать.
93, 20 дд не приведетъ (С.
станетъ).,
ІІРПБ’ІіГІШТП (хятасреиугіѵ,
сопГи^ѳгѳ)—прибѣгнуть.
142, 9 къ ТеііЕ іірні;ѣг6уъ (С.
прибѣгаю).
прііБіжшце (ч
гѳйі^інт, Т. ейііа агх, ргорп^пасп-
Іпт, Іосію типііі88Ііті8, пшпіііо,
ІаііЬиІит, регГи^іит, ЬаШасиІит,
Іосиз есНѣив)—прибѣжище, убѣжи-
ще.
9, 10 бысть Гдь приБѣжиціе
оуБоголл#. 17, 3 привѣжифс лдое.
30, 3 ВЪ ДОЛАЪ прИБѣжИЦІА. 30,
4 прибѣжіпре (Т. тппйіо, С. огра-
да) мое. 31, 7 привѣжиціс (Т.
Іаііѣпішп, С. покровъ) мос. 45,
2 Бгъ намъ приБѣжиціе. 58, 17
прнвѣжиіре (Т. регГндішп, С. убѣ-
жищемъ) л\ое. 70, 3 прнБѣжні|іс
(Т. шппіііо, С. крѣпость) мое.
89, 2 прнбѣжиіре былъ ндмъ.
90, 2 пріівѣжіщіе (Т. ргоріщпа-
сііііші, С. защита) мое. 90, 9
нршіѣжііі|іс твоё. 93, 22 бысть
мнѣ Гдь въ (ірні;ѣ;іиіі|іс (Т. рго
ейіѣо Іосо, С. защита). 103, 18
нриг>ѣжиі|іе (Т. регГіщішп, С. убѣ-
жище) злАцсмъ. 143, 2 прнвѣ-
жиціе (Т. ргорн^пасиішн, С. огра-
жденіе) моё.
ПРІЖРЖМІ^Ч-БЫТИ (ё-фрі-
йтгз&яі, ргодісі)—быть приверже-
ну, предапу.
21, 11 приверженъ (Т. го]есіиз
8іт, С. оставленъ) семь.
привести (тсроаяуеіѵ, аіійисе-
ге)—привести.
71, 10 ддры приведетъ (Т. геЛ-
йепі, С. поднесутъ).
ПРИБеСТЙСА (огаѵехЭтрае,
а-осрёреайаі, аййпсі, аГСегі, Т. йе-
рогѣагі, аййисі)—привестись: быть
приведепу.
44, 15 прнведіётсА (С. ведет-
ся) Црю дѣвы—----НСКреНПІА прн-
ведіітсл (С. ведутся) Тевѣ. 44,
16 прнведіітсж (С. приводятся) въ
веселіи.
ПРІШИТЛТН (ха?аях^ѵо5'>, Ьа-
Ъііате)—обитать.
хатаах^ѵо’Зѵ, перевоцптся
также (см. выше): «вселити», «вселпти-
сл», «вселятпея», «населити».
20
привлеки
308
призрѣти
103, 12 птицы невесныл при-
витаютъ.
ПРИЙЛ6ЦІП (ёХхигіѵ, ё)«х6аа:,
аіігаЬѳге, Т. ігаЪеге; стпѵсХхбгіѵ,
зіпші ІгаЬеге, ѣгаііеге)—привлечь,
увлечь.
9, 30 внегда прнвлещй (С. увле-
кая) и. 27, 3 не привлецы (а.,
С. погуби) жнё со грѣшники. 118,
131 привлекор дѣдъ (Т. апЬеІо,
С. вздыхаю).
ПРИЙЛГЫгеіІ^ч-вьіти (-роа-
ХоуіСеа&яі, гвзіішагі, Т. гериіагі)—
быть прправнсиу, сравнепу.
87, 5 привл\ѣнен2-г-выр (С.
сравнялся) СЪ НІІЗуОДЛіріІЛАИ ВЪ
рбвй.
ПРИГВОЗДИТИ (ха^Хобѵ, сои-
й’§-еге)—пригвоздить: прикрѣпить.
118, 120 пригвозди странѣ
Твоел\ѣ плшти л\ол.
ПРИЗВДТИ (ё~іхаХеТа&аі, ёта-
хаХеіѵ, іпѵосаге, Т. іпѵосаге, ехсіа-
шаге; хяХзГѵ, ѵосаге, Т. іпсіаша-
гѳ, аЛѵосаге)—призвать.
ё-і-лаЫѵ переводится также (см. пп-
же): «прішыватп •.—ёкіхаке'іаііа: переводит-
ся также (см. выше): «нарещи» и (ниже)
«призырати».
4, 2 внегда призвати (С. взы-
ваю) лмі. 13, 4 Гда не призваша.
17, 7 призвар Гдд. 30, 18 при-
звавъ Тл. 49, 1 призвд (ёх., С.
призываетъ) зслілю. 52, 5 Гда
не призваша. 78, 6 йл\ене Твоегш
не призва'ша. 80, 8 призвалъ лѵь
есп. 104, 16 прпзва (ёх.) гладъ
на зелию. 114, 3 іілѵь Гдне при-
звар. 117, 5 призвавъ (С. воз-
звалъ) Гда.
ПРИЗИРДТИ (а^ЗХётшѵ, ГѲ-
зрісѳге, Т. йеіііезсѳгѳ, ѵісіеге; ё~і-
рХё-еіѵ, гезрісеге, Т. зреспіаге;
ёсрораѵ, гезрісеге, Т. азрісѳге)—
призирать: смотрѣть, зрѣть, гля-
дѣть.
ёлф/.ётсеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «возглядатп» и (ниже) «призрѣти».
9, 29 очи егш на пиціаго при-
зирдетѣ (разночт. ётг., Т. ёеіііе-
зсипі, С. подсматриваютъ). 10, 4
очи бгш нд нищаго прнзпра'етѣ
(разночт. ё-., С. зрятъ). 65, 7
на іазыкн призира'етѣ (г-., С. зрятъ).
137, 6 слміренпыл призираетъ (ё^.,
С. видитъ).
ПРИЗПРЛА,-АП (ёт'ЭХг-соѵ,
гезрісіепз, Т. іпіиепз; ёсрорйѵ, ге-
зрісіепз, Т. регзрісіѳпз)—призираю-
щій: смотрящій, глядящій.
103, 32 призирали нд зёлалю.
112, 6 нд слаире'нныл призира'лй
(*?')•
ПРНЗРЪТП (ётгірХётгеіѵ, гѳзрі-
сеге, азрісѳге, регзрісеге, Т. іпіи-
ѳгі, гезрісѳге, ргозрісеге; ётіЗгТм,
гезрісеге, Т. азрісѳге; іо=Тѵ, ге-
зрісегс. Т. регзрісегѳ)—призрѣть:
воззрѣть, взглянуть.
ё-ірлё-еіѵ переводится также (см. вы-
ше): «возглядатп», «призиратіі».—ё-іоёіѵ
переводится также(см.выше): «воззрѣти»,
«презрЬти».—іогіѵ переводится также
(см. выше): «видѣти» и (ниже) «уви-
дѣти», «узрѣти».
12, 4 призри. 24, 16 призри
нд лал. 30, 8 призрѣлъ е^й (ёх-
610ЕС, разночт. ёкеібг;) на сллирсіііе
лаое. 32, 13 съ нвсё призрѣ Гдь.
32, 14 призрѣ на всл жив^ірыл
на зелалй. 39, 5 не призрѣ въ
сѴеты (С. и не обращаетъ къ гор-
дымъ). 68, 17 призри на лал.
73, 20 призри на завѣтъ Твой.
79, 15 призри съ нвсё. 83, 10
призри на ліщё. 85, 16 призри па
л\л. 89,16 призри (’іЗг, Т. регзрі-
сиппі 8І1 ориз Тиит,С. да явится дѣ-
ло Твое) на расы Твол. 101, 18п^\\-
зрѣ на лаолйтвУ слаирённыуъ. 101,
309
іі р іі з ы идти
20 Гдь сй нвсе нд землю призрѣ.
77<Ѵ, 6 внсгдд призрѣти (С. взи-
рая) мй. 118, 132 призри пд л\а.
ІІРНЗЫ6ЯТИ(зтахаХеТа&яі,ёт-
хакгЬ, іпѵосаге, Т. іпѵоеаге, іп-
сіашаге, сіатагѳ, ргосіашагѳ, ргае-
йісаге; троахоЛеіа&яс, асіѵосаге, Т.
тсіашаге) — призывать, взывать.
ёпгхаХеІѵ переводится также (см. выше):
«призвати».—Ё-г/.акеГаІЬ: переводится так-
же (см. выше): «парещп», «призвати».
17, 4 прнзовѣ Гдд. 19, 8 во
йлѵь Гдд Бгд ндшегш призовемъ (Т.
гесопіатиг, С. хвалимся). 19, 10
призовелѵл (С. будемъ взывать) Та.
41, 8 БЕЗДНА БСЗДнѢ призываетъ (тт.).
49, 4 призоветъ пс'во свыше. 49,
15 прпзовіі /На. 55, 10 прнзовѣ
(С. взываю) Та. 74, 2 призовемъ
(Т. паш ргоріпдпиш, С. ибо близ-
ко) Йма Твое. 79, 19 йма Твое
призовемъ. 88, 27 нризоветк (0.
будетъ звать) Ліа. 98, 6 прн-
зывдуѢ (С. взывали) Гдд, 101,
3 призовѣ (С. воззову) Та. 104,
1 призывдйте йма бгш. 114, 2
ВО ДНИ ЛАОА призовѣ. 115, 4 ЙМА
Гднепризовѣ. 115, 8 во йма Гдне
призовѣ. 137, 3 призовѣ (С. воз-
звалъ) Та. с
ПРИЗЫНЛА,-ДН (ітсіхако-Ѵе-
ѵо;, іпѵосапз, Т. іпѵосапз, сгосі-
іапз)—призывающій.
85, 5 призывліоціылу. Та. 98,
б’вл призыва'юіриуъ ИМА бгш. 144,
18 всѣмъ призывдюірымъ бгб,
всѣмъ призывдющымя бго. 140,
9 призывдющымъ (Т. диі сгосі-
Іапі, С. взывающимъ) бго.
ПРИКЛбЯТИб А (3“га&а-, іап-
§еге, Т. аіііп^еге)—прикасаться.
атгтезііаі переводится также (см. вы-
ше): «коснутпся».
104, 15 не прнкдсдйтесА по-
МДЗДННЫМ7, ЛІОИМЪ.
п р Н Л О Ж II т и
ПРІІКЯбЛ/Бб/Б,-/БЙб/Б (і-гб-
(хеѵо;, диі іап§'іі (іапдепз), Т. аі-
ііп^епз)—прикасающійся.
103, 32 ПрИКДСААЙСА горамъ.
ПРИКЛОНИТИ (хХіѵеіѵ, іпсііпа-
ге, Т. іпсііпаге, йешіііеге, Песіе-
ге)—приклонить.
хііѵгіѵ переводится также (см. выше):
«преклонити» и (ниже) «уклонити»,
«уклонится».
16, 6 приклони оууо Твое. 17,
10 приклони (Т. еіеіпіііепз, С. на-
клонилъ )нвсд. 30, Зприклоші КОЛАнѢ
оууо. 44, 11 приклони оѵуо Твое.
48, 5 приклоню В’Л притчѣ оууо
люе. 70. 2 приклони ко лінѣ оууо.
77, 1 приклоните оууо наше. 85,
1 приклони, Гдн, оууо Твое. 87,
3 приклони оууо Твое. 101, 3
приклопіі ко мнѣ. 114, 2 прикло-
ни оууо Свое. 118, 36 прикло-
ни сердце мое. 118, 112 прикло-
пііуа се'рдце мое.
ПРИКРЫТИ (етсгхакбтггеіѵ, со-
орегігѳ, Т. оЫе^ете)—прикрыть,
покрыть.
43, 20г прикрьі ны сѣнь.
ПРИ К РЙ ТИб А (ётс1. хаХ бтсте а&оа,
іесінт еззе)—прикрыться, быть
прикрыту, покрыту.
31, 1 йуже ирикрьішдсА грѣсй.
ПРИЛЯГДТИ (тгроат'&еа&аі, ар-
ропеге)—прилагать.
тгроатіЭеа!)з: переводится также (см.
пиже): «приложити», «приложится».
61, 11 не прилагайте сердца.
ПРИ/ЮіКИТИ(тгроатіі)г>а'.,-роа-
-(ОеаОаі, арропеге, асЦісоге, аекіе-
ге, Т. регдеге, зпрегасМеге, сопіехе-
ге, арропеге, ан^еге)—-приложить:
придать, прибавить, умножить.
•кроаті'ЭеаЭзі переводится также (см. вы-
ше): «прилагати» и (ниже) «приложитиея».
9, 39 дд не приложите (С. устра-
ПрИЛОЖИТИСЖ
310
приникнути
шлетъ) ктолаУ. 40, 9 не при-
ложитъ. 60, 7 дни нд дни царё-
вы приложити (С. приложи). 68,
27 къ Болѣзни іазви лаоиуъ при-
ложйша (С. умножаютъ). 68, 28
приложи Беззаконіе. 70, 14 п’ри-
ложУ (С. буду умножать) нд всж-
кУ поувллУ. 76, 8 не приложитъ
(С. будетъ) Блговоли'ти. 77, 17
приложііпіл (С. продолжали) еціс
согрѣшали. 88, 23 не приложитъ
(Т. н С. пѣтъ) изловити. 113, 22
да приложити Гдь нл вьі.
ПРІІЛОіКПТІЮА (-араа^^ак-
ХгаОас, сотрагаііпп еззе, Т. зіті-
Іет Гіегі; -ротпЙгиЪі, арроиі, Т.
айдісі)—приложиться: уподобить-
ся, быть подобпу; прибавиться.
гроотіЯгіЯи переводится также (сп.
выше); «прилагали», «приложити».
48, 13 прнложнсА (С. уподо-
бится) скотш.мъ неслаьіслсннылаъ.
48, 21 приложіісА (С. подобенъ)
скотшлаъ несл\ысл(Яіііы.\ѵл. 119, 3
что прнложіітсж (С. прибавитъ)
тесѣ.
ІІРИЛЬППХТІІ (хоХХаЙаг, ай-
Ьжгеге, соп§Іиііпагі, Т. айзегеге)—
прилыінуть: прилипнуть, прилѣ-
питься.
хоШаііаі переводится также (см. ни-
же): «прплѣшітися», «прнл'Ьнлятися».
21, 16 прильпе гортани лаослаУ.
43, 26 прильпе зслалй оутрбва
наша. 62, 9 прильпе (С. прилѣ-
пилась) дУша .мод по Тевѣ. 100,
4 не прильпе (Т. гесейеі, С. бу-
детъ удалено) лапѣ сердце стро-
птиво. 101, 6 прильпе кость ллож
плоти лаосй. 118, 25 прильпе (С.
повержена) зслалй дУша лѵож. 136,
6 прнлыінн лзьікъ лабй гортани
лаоел\У.
ІІРІІЛТ.ШІТ1ГС А (хоХкяа&а-,
айЬжгеге, Т. іпѣгегеге)—прилѣ-
питься.
переводится также (см. вы-
ше): «прилипнути» и (ппже) «прилѣпля-
тися».
118, 31 прилѣпііусж свидѣніемъ
ТвОНЛѴь
ПРІЫЪП/ІАТИСА (хоХХОас,
айзегѳге; кроахоХХаайас, айюго-
ге)—прилѣпляться.
хоХХааОзі переводится также (см. вы-
ше): «іірильцнути», «прплѣшітися».
24, 21 прилѣплХуУсж (Т. сн-
зіойіапі, С. да охраняютъ) ланѢ.
72, 28 прплѣпллтисА (к., Т.
ргорнщииш еззе, С. приближать-
ся) Бгови блго есть.
ПРІЫіеТЛТІГСА (гсарарЬга-
(еІ)а&а'., аѣзесіпш еззе, Т. Ггедпеп-
іагѳ Ііпіѳп) — прпвергаться, при-
падать.
83, 11 прилаетатисж (разночт.
тсарярітс-еТо&аі, С. быть у по-
рога) въ долаУ.
Принести (ергре-ѵ, аГГегге,
оП’егге, Т. сейегѳ, оГГѳгге, аГГеггѳ;
кроасрёреіѵ, ойегге)—принести.
28, 1 принесите (С. воздайте)
Гдеви, сьіновс Бжіи, принесите (Т.
и С. нѣть) Гдеви сыны швни, при-
несите (С. воздайте) Гдсви. 28,
2 принесите (С. воздайте) Гдсви.
67, 30 принесУтъ цлріе. 71, 10
дары принесУтъ (-.). 75, 12 при-
несУтъ дары. 77, 29 желаніе йуъ
принссё (С. далъ) йлаъ. 95, 7
принесите (С. воздайте) Гдеви,
отёчествіж іа’зьГкъ, принесите (С.
воздайте) Гдеви. 95, 8 принеси-
те (С. воздайте) Гдеви.
ПРИШІБИУТП Оахбтгтш, рго-
зріееге; ёххб-теім, ртозріееге)—-
приникнуть, призрѣть.
Віахблтеіѵ переводится также (см. ни-
же): «проникнути».
приношеніе
311
пришелецй
13, 2 Гдь съ нвсе принйче (С.
призрѣлъ). 52, 3 принйче (С.
призрѣлъ) нд сыны человѣческіе.
84, 12 правда съ нбсс' принйче
(С. приникаетъ). 101, 20 при-
нйче (ё=ёх., С. приникпулъ) си
высоты.
ПРИН0ПІ6ІПС (у -роосрора,
оЪІаііо, Т. тппиз) — приноше-
ніе.
39, 7 приношеніе не восхотѣла
есй.
ПРИПЯСТИ еіѵ, са-
<іеге, ргосісіеге, Т. ргоситЬеге, іп-
сигѵаге) — припасть, припадать,
пасть, преклониться.
21, 30 лрниллЧ'тл (С. прекло-
нятся) ней. 71, 9 прііііадітгл (С.
падутъ), бюібііленс. 94, О при-
наде'мй
ІІРИС&ІНТИСА (кяроіхеіѵ, Ьа-
Ъііаге, Т. сошпіогаіигит еззе) —
приселиться: водвориться.
яяроглеіч переводится также (см. вы-
ше): «вселитися», «вселятися», «обитати»
и (ниже) «пришелствовати».
5, 5 не приселйтсе (С. пе водво-
рится) къ Тевѣ' лѴклвпУлй.
ПРИСКОРБИХ -+- выти (хгрОю-
т') еЬяі, ігізішп еззе, Т. (Іед-
сеге зе)—быть прискорбпу: уны-
вать.
41, О вскіію прискорбна сей,
діьше моё. 41, 12 вск^ю при-
скбрБіід есй, дѴше моё. 42, 5
вскхю ,прискорбна есй, дійие моё.
ПРЙСНФ (аеі, зешрег) — все-
гда.
94, 10 прнш (Т. и С. нѣтъ)
ЗДБлѴждаютл сердцем?..
пристанище (6
рогінз)—пристанище, пристань.
106, 30 ва пристанище уотѣ-
ніе своегш.
ПРИСТУПИТИ (-роагр/гз&аі,
ассейеге)—присту пить.
лроагр-/еа8аі переводится также (см.
ниже): «пріитй».
33, 6 приступите (Т. циі іп-
іпепіпг, С. кто обращалъ взоръ) кй
Немй. 63, 7 приступить человѣки.
ПРИСЪДЪТИ (ерся&тр&я!, зе-
еіеге, Т. (Іезійеге)—сидѣть.
9, 29 присѣдитй ва ловйтелствѣ.
ПРИТЧИ (г] -яряроЦ, 8ІШІ1І-
іийо, рагаЬоІа, Т. ратаЬоІа) — при-
тча.
43, 15 положила есй насъ вг
прйтчѴ. 48, 5 приклоню' вг прй-
тчі? оууо мое. 68, 12 г.ыуг илай
нл прйтчѴ. 77, 2 йіисрзУ вй
прйтчаул оустд моё.
ПРЙЧИСТЙТ11СЛ (теХ-^Цѵа-,
іпіііагі, Т. сорпіаге зе)—быть
причастну, соиричастпу; присо-
единиться.
105, 28 причастйшлс/к (С. при-
лѣпились) ПсслфегшрѴ.
ПРИЧДСТІС (і] р-етоут], рагіі-
сіраііо)—причастіе: участіе, обще-
ніе.
121, 3 е-н^же причастіе егш
В п ѣ
причастникъ (о и цето-
7/»;, сопзогз, рагіісерз, Т. сопзогз,
зосіпз)—соучастникъ, участникъ,
общникъ.
44, 8 паче ііричастішкй (С.
соучастниковъ). 118, 63 прича-
стника (С. общникъ) азг еслаь.
ПРШІІС/ІСПЪ (6 -роа^Хэто;,
аЛѵепа, Т. реге&гіпиз; 6 -арогхо;,
іпсоіа, Т. іпдиіііпиз)—пришлецъ,
пришелецъ.
т.а^оі-ло; переводится также (см. вы-
ше): «вреселникъ» п (ниже) «при-
шлецъ».— Расположеніе словъ въ 6-мъ
стихѣ 93-го псалма въ Вульгатѣ, у
Амвросія, Тремелліл, въ Сиподал. пере-
водѣ соотвѣтствуетъ Еврейскому.
пришелствіе
312
пріити
93, 6 й пришелцл оувіішд.
104, 12 й пришслцелАа (ттяроі'х.)
ва ней. 145, 9 Гдь ^рлніітл при-
ше'лцы.
пришелствіе ыроша,
реге^гіпаііо)—странствованіе: пре-
бываніе въ чужой землѣ.
прогліа переводится также (см. вы-
ше): «жилище», «дреселеніе».
118, 54 нд лѵбстѣ прншелствіь
лаосгш. 119, 5 пришелствіе мое
(Т. регедтіпот, С. пребываю) про-
должись.
пришеаетвоклти (т.ар^ъ,
ассоіаш или іпсоіаш еззе, Т. ре-
ге^гіпагі, ЬаЬіІаге) — жить при-
шельцемъ, странствовать, пере-
селиться.
гзрсгхгіѵ переводится также (см. вы-
ше): «вселптшя», вселятпси*, «обитати*,
«приселитпся*. ,
104, 23 Ідкшва пришелствовд
(С. переселился) ва зслалю Хд'лдо-
ві?. 119, 6 ланогш пришелстиовд
(С. жила) дѴшд лаоь.
ПРИШ/іеПЪ (б и т] тар екібт) -
[іо;, регедгіппз, Т. ііщиіііпиз; б
-гаро'.хо;, іпсоіа, Т. регеетіпапз)—
пришлецъ, странникъ.
ттароі-ло; переводится также (см. вы-
ше): «преселникъ», «пришелецъ».
38,, 13 й пришлеца. 118, 19
пришлеца (~яр., С. странникъ)
лза ед\ь нл зсла.аи.
ПРІСЛІі[А,-АП (я'*яХяр.1Зяѵ«>ѵ,
зизсіріепз) — пріемлющій: прини-
мающій.
146, 6 прІелАльй (Т. зіаіиті-
паі, С. возвышаетъ) кршткіь.
ПРІИАІД ГП (бряаагз&я'., брать-
ся, хвататься, арргеЬешіеге, брать,
хватать; ХярряѵЕіѵ, ассіреге, зи-
шеге, Т. герогіаге, гесіреге, ехсі-
реге, зишеге, зизсіреге, ассіреге;
Е-'.)«я|лряѵ8ім, арргеЬешіеге, Т. рге-
Ьешіеге; хориСеа&яі, Геггѳ; бгуг-
а&яі, ассіреге; АѵтіХяріряѵЕіѵ, зиз-
сіреге; яѵяХя|іраѵе'.м, зизсіреге)—
принять, взять, получить.
аѵа/.а’лЪ (<Тлла;іЗ^ Е'л) переводится
также (см. выше): «ввятп», «воспріяти».—
аѵтіХзреіч (атгіХаи.,Заѵеіч) ПСреВОДПТСЯ также
(см. выше): «воспріяти» и (пиже) «пріяти».
—ё-і/.ярряѵгіѵ переводится также (см. ни-
же): «пріяти». — переВОДИТСЯ
также (см. выше): «взяти», «пояти» и
(ниже) «пріяти».
2, 12 прінмйте (бр., А. <лоб-
зайте», Т. озепіашіпі, С. почтите)
ндкдзлніе. 23, 5 сей пріи'ллста (С.
получитъ,. 34, 2 пріилѵй (гк.,
С. возьми) шр^'жіе. 39, 16 дд
прій.ААІ?та (х., Т. (Іезоіепіиг, С.
смятутся). 48, 16 пріелАлета л\ь.
49, 9 ис пріиллЧ (ог;.). 68, 30
дд прійлита (яѵт., Т. іп ейііо соі-
Іосаѵегіѣ, С. возставить) лаь. 72,
5 са человѣки не прійлА^та рлна
([іяатірз&^ао^тяі, В. Г1а2,е11аЪип-
Іыг, Т. аГйсішйиг ріа^із, С. под-
вергаются ударамъ). 74, 3 прі-
ила)> (Т. ехсерего, С. изберу) вре-
л\ь. 80, 3 пріилАііте (С. возьми-
те) Уллолал. 81, 2 лйцл грѣшіш-
кшва пріелАлете (С. оказывать ли-
цепріятіе нечестивымъ). 108, 8
епіскопство е’гш дл пріи'лАета (С.
возьметъ) ина. 115, 4 чдші? спніь
пріилА&. 138, 20 прійлА^та ва
схет^ грлды твоь. 145, 9 ейрд й
вдов& прііілАСта (яѵяХ., Т. зіаіи-
пііпаі,п С. поддерживаетъ).
ПРІІЫІДТІІч-рлны (|іяотіуой-
а&я', Па^еііагі, Т. аГГісі ріа^із,
С. подвергаться ударамъ) — быть
бичуему.
См. выше: «пріиматп».
ПРІЙТИ (еХ&еТѵ, ёруеа&я!, ѵе-
піге, Т. еѵепіге, іп^гейі, а^^гейі,
ѵепіге, абіге, іпѵасіеге, а§еге, рег-
ѵепіге, абѵешге, оЬѵепіге; трхеіѵ,
пріити
313
прійти
ѵѳпіге, Т. айѵепіге, ѵепіге, ассе-
йеге, аМпсеге; аиркяряуі-реабяі,
ѵепіге, Т. асЦнп^еге зе; ё-ёруга&яі,
Біірргѵепіге; тгроагруеа&яс, ассейе-
ге, Т. аіііпдеге) — придти, на-
ступить; приключиться, случить-
ся.
Встрѣчается также и застывшая
форма 8е5ге, ѵепііе, Т. арііе, С. приди-
те.—ёХЯеіѵ переводится также (см. выше):
«впити».—еруеоІИ: переводится также (см.
выше): «грясти». — т^.гіѵ переводится
также (см. выше): «ПТП».—проаер/еаііаі
переводится также (см. выше): «присту-
пити».
33, 12 пріидите (§.), чддд.
34, 8 дд пріидетъ. 35, 12 дд
не пріидетъ (С. наступитъ) лшК.
36, 13 іірііідсгл (т)., С. прихо-
дитъ) день е’гш. 39, 8 се, пріпдй
С. иду). 41, 3 когда пріид'і
(г;.). 43, 18 сігъ всл пріидбіпл
(С. пришло) нл ны. 45, 9 прі-
идите (б.) й видите дѣлд ІІжігіч.
49, 3 Бга гавѣ пріидетъ ('(]., С.
грядетъ). 51, 2 внегдд пріитй (С.
приходилъ)--------прійде Двдъ. 53,
2 внегдд пріитй Зіфе'сліъ. 54, 6
стрдуъ и трепетъ прійде (С. на-
шелъ) нд лал. 54, 16 дд пріидетъ
(С. найдетъ). 64, 3 велкд плоть
пріидетъ (?]., Т. ѵепіпга езі, С.
прибѣгаетъ). 65. 5 пріидите (о.)
й видите дѣла Бжіл. 65, 16 прі-
идите (о.). 67, 32 пріидетъ (г;.)
молитвенницы. 68. 3 пріндбуъ (Т.
іп^геііог, С. вошелъ) во глубины
люрскіл. 73, 8 пріидите (Ь., В.
пѣть). 78, 1 пріндбша газьіцы.
79, 3 й пріиди. 82, 5 пріидите
(о., С. пойдемъ) й потревиллъ л.
82, 9 прін'дс (яэ|і-яреуёѵето, Т.
аіЦппхіі зе, С. присталъ) съ нй-
лмі. 85, 9 пріи'дѴтъ (>}.). 89, 10
прійде (г-.) кротость. 90, 10 не
пріидетъ (-роа., С. прпключптся).
94, 1 пріидите (§.), возрдд^елдсл.
94, 6 пріидите (о.), поклонііласл.
100, 2 когда прійдеши (т,.). 101,
2 дд пріидетъ. 101, 14 прійде
(?].) врелдл. 104, 19 дбндеже прі-
йде (Т. егаі айѵепіпгпш, С. испол-
нилось). 104. 31 й пріидбшд.
104, 34 и пріидбшл (Т. аеіѵепе-
гаі, С. пришла). 104, 40 й прі-
идбшд (Т. аеіекіхіі, С. послалъ).
108, 17 й пріидетъ (?(.). 118,
41 \\ пріидетъ. 118. 77 дд прі-
йд&ъ. 120, 1 шпюд\’;ке пріидетъ
[т].). 125, 6 прійд^тъ (г;., Т.
гебеаі, ,С. возвратится) радостію.
ПРІЙТИ (тсроаЗё/еагІя', знзсі-
реге, Т. ассіреге; ХяргЬ, кящЗя-
ѵеп», ассіреге, Т. еГГегге, ассіреге,
аззпівеге, іпіегсірегг1: аѵпХя|Л|Зя-
ѵеіѵ, зпзсіреге; ё-іХар^яѵе'.ѵ, аррге-
Ьепйете, Т. ргеііепйеге; 6-оХяр.-
ряѵеіѵ, зпзсіреге; -роаХяр.^аѵе’.ч,
аззишеге, зпзсіреге, Т. гесіреге;
хятёуе'.ѵ, іепёге, Т. ргеііепсіеге) —
принять, взять, брать.
аѵтО.ареЪ (аѵт().я1ирічг>ѵ) переводится
также (см. выше): «воспріяти», «пріима-
тп».— переводится также (см.
выше): «пріимати».—-/.ятг/гл переводи гея
также (см. ниже): «удержати».—
переводится также (см. выше): «взяти»,
«пояти», «пріимати»,—-роаог/Еавзі пере-
водится также (см. выше): «воспріяти»,
«ждати» и (ниже) «чаяти». —
'пп переводится также (см. выше): «воз-
пепщеватп», «пепщеватп», «объяти»,
«подъяти».
6, 10 ЛІОЛіІтвѴ ЛДОЮ ІірІгКТЪ
(тсротеВ., С. приметъ). 14, 3
поношеніе нс пріютъ (С. прини-
маетъ). 14. 5 не пріютъ (С. при-
нимаетъ). 17, 17 пріютъ (С.
взялъ) лѵь. 23, 4 нс пріютъ (С.
клялся). 30, 14 пріпхтн (Т. йе
іпіегсіріопсіа, С. исторгнуть) д^-
ші? лдою. 40, 13 за псзло'віс
пріялъ (аѵтек.. Т. зпзіепіабіз, С.
сохранишь). 47, 7 трепетъ пріютъ
П0ОБДВИТІІ
314
продолжити
(ітеХ., С. объялъ) а. 47, 10
пріАуомх (этггХ., Т. со^ііапшз,
С. размышляли). 62, 9 пройть
(ямтек., Т. зизіепіаі, С. поддер-
живаетъ) дссницд Твоа. 64, 5
й пріАЛХ (тгроаеХ., Т. айтоѵез,
С. приблизилъ). 67, 19 пріАла
есй. 72, 24 нріллй лаа есй (тгроз-
еХ., С. примешь). 117, 13
нріжтг (ячтсХ., Т. аихіііо Гиіѣ, С.
поддержалъ) ма. 118, 53 пріАть
(ха-., С.ловладѣваетъ) ма.
НРОБіІйІІТІІ (-арате'ѵесѵ, ргж-
іешіеге, Т. ргоіешіеге)—продлить.
35, 11 ііроіілки млть Твою.
ПРОЙ6ДЪ,-ЫЙ (о:а-'аушѵ, циі
ейихіі, ігаѣіхіі, Т. диі ігапзші-
8Іі, йихіі)—проведшій.
135, 14 провсдшел^ ІЙла.
135, 16 провс'дшеллѴ люди 6воа
В7> ПУСТЫНИ.
ПРОйбОТП (о-.ауеіѵ, регйисете,
Т. ігайисего)—провесть.
77, 13 проведе йр.
иройГідъти (тсроіоеТѵ, ргюѵі-
(іеге)—провидѣть: предъузпать.
138, 3 вса п^ти моа прови-
дѣлъ есй (Т. регіінз ез, С. извѣст-
ны).
ПР0ЙТ1ІЦДТИ (<р&еПез&ач 1о-
цпі, еГГаЬиІагі, ргопипііаге, Т.
егисіаго, сапіаге) — провѣщать:
возвѣщать, возглашать, говорить,
произносить.
77, 2 провѣірлю (С. произне-
су) гліідніа. 93, 4 провѣірлюта
(С. изрыгаютъ) й возглдгблютг
нсирдвдѴ. 118, 172 провѣірдета
(С. возгласитъ) Азыка мой.
ПРОГНЪЙЛПІб (6 каратхра-
аіхбс, іггйаііо, Т. сопіепѣіо) —
прогнѣваніе: раздраженіе, огорче-
ніе.
«Прогнѣваніе»—вольный переводъ Ев-
рейскаго названія мѣстности въ Синай-
ской пустынѣ. Срвн. выше: «Прсрѣка-
ніе».
94, 8 гакш вй прогнѣвдніи (Т.
сопіепііопе, С. Меривѣ).
ПРОГПІІЙДТИ (-аро^ѵгг;, іг-
гііаге; тгароруіСеіѵ, іп ігаш соп-
сііаге, іггііаге, Т. ехасегѣаге, рго-
ѵосаге, ігат сопсііагѳ) —- прогнѣ-
вать, раздражить, огорчить.
яяро$6чеіі) переводятся также (см. ни-
же): «раздражити».
9, 34 прогпѣвд (тарш;оѵго,
С. пренебрегаетъ) нечестивый Бгд.
77, 40 прогнѣвдшд (С. раздра-
жали) бго. 77, 58 прогнѣвашд
(С. огорчили) бго. 105, 16 про-
гнѣвдшд (Т. іпѵііІепііЬпз, С. поза-
видовали), іИшѵссд. 105, 32 про-
гнѣвдшд бгб.
ПРОГН’КЙАТИСА (друКеа&ач
бр7ю&т(ѵаі, ігазсі, Т. ігазсі, Іііі-
ісаге, іпсіі^пагі, ехагйезсѳгс)—про-
гнѣваться, разгнѣваться.
оруіІгоЯи переводится также (см. вы-
ше): «гнѣватися» и (пнже) «разгнѣва-
тися».
2, 12 дд не когдд прогнѣвдетсд
Гдь. 17, 8 прогнѣвдеж ид на. 78,
5 прогнѣвлсшисА до концд. 84,
6 прогнѣвлешисл нд ны. 102, 9
не до концд прогпѣвдетсА (Т. 1і-
іі§аі, С. гнѣвается). 111, 10 й
нрогнѣвдстсА (Т. іп(1ід,паѣиг, С. бу-
детъ досадовать). 123, 3 внегдд
прогнѣвдтисА (Т. ехагіезсепіе, С.
возгорѣлась).
ПР0ДД11Х -+- выти (-рабт]ѵаі,
ѵеііипйагі, Т. ѵеікіі) — быть про-
Дану.
104, 17 прбдднх-нвысть.
ПРОДОДИіПТИ (|іахрбмеіѵ, рго-
Іоп^аге)— продолжить.
рахрйчеіѵ переводится также (см. ни-
же): «удалити», «удалитися».
128, 3 продолжйшд (Т. рго-
п р о л о л ж и т и с ж
315
п р О Н II к н V т и
(Іііхепіпі, С. проводили) Беззако-
ніе свое.
ПРОДОЛЖЙТІГСА (рахро^-
абяі, ргоіоп^агі) — продолжиться.
р.а-лрйчезЭаі переводится также (см.
ниже): «удалится».
119, 5 пришелствіе люе про-
должись.
ПРОЗИРЛТИ (-рорХете^, рго-
зріееге, Т. ѵісіеге) — презирать:
предвидѣть.
36, 13 зане прозирдста(Т. ѵі-
<іеѣ, С. видитъ).
ПРОЗАБЛТП (оіѵатгШіѵ, ех-
огігі, Т. ^егшіпаге)—взойти, про-
израсти.
і-/ітг>Лсіѵ переводится также (см. вы-
ше): «возсіяти».
91, 8 прозжвошд (С. возника-
ютъ) грѣшшщы. с
ПР03АБЛА,-АН (аѵатгХХшѵ,
^егтіпапз; ргосіпсепз,
Т. Гасіева, иі ^егшіпеі, иіргоГегаі)—
восходящій, пропзращающій.
ачз-і).)мч переводится также (см. вы-
ше): «возсіяя».
64, 11 возвсселіітсл прозлвдю-
ціи (я., разночт. къ: возсі<ьюі|іи).
103, 14 прозжгкѵы'і (С. произра-
щаешь) трдвй скотшма. 146, 8
прозжБдюі|іел^ (С. произращаетъ)
пд горлух трдкЧ.
ПРОИТИ (біеруезОяі, ігапзіге,
реі’ігаваіге, Т. ігапаіго, регѵаііеге,
аіпЬпІаге)—пройти.
біер/езііаі переводится также (см. вы-
ше): «мимоити», «креити» и (пиже) «сни-
тися».
17, 13 чт.ллцы ііроидбшд (С.
бѣжали). 41, 5 пройдѣ ва мѣсто.
65, 6 прбйдѴта (С. перешли) но-
гдмн. бо, 12 проидбуома (Т.
іп^геййі 8ППП18, С. мы вошли)
сквозѣ' огнь. 102, 16 прбй-
де. 103, 10 прбйд^та (С. текутъ)
воды. 103, 20 прбйд^тз (Т. еге-
ршіі, С. бродятъ) вой звѣріе. 104,
18 желѣзо прбйде (Т. зпѣіѵіі, С.
вошла) дІ?шд $гш.
ПРОПЛАТИ (хятярясАяс, етѵс-
хятаряа&яі, таІеЛсеге) — про-
клясть, проклипать.
•лзтзрззЯяі переводится также (см. вы-
ше): «кляти».
108, 28 проклепать тіи. 151,
6 прокллть (В., Т. и С. нѣтъ) мж.
ПРОПЛАТЪ,-НІИ (г-іхатара-о;,
шаіесіісіиз)—-проклятый.
118,21 прбклжти оуклонжюі|Гінсж
ш здповѣдій Тноііул.
ПРОЛИТЪ,-ІіІИ (ёххе-/т)|іЕѵос,
щіі еГГінпя езі, Т. оГГпзіій)—про-
литый.
78, 10 шмі|іспіс крбве рдвь
Твонуь пролнтьім.
ПРОЛІАТИ (іх-/йг> или ёх-
Хеіѵ, еГГшісІеге) — пролить, проли-
вать.
ёх/йіѵ (г-л-/гГѵ) переводится также (см.
выше): «іізліятп», «ивсувути».
68, 25 пролій (С. излей) пд
нж гнѣва Твой. 78, 3 проліжша
кровь. 78, 6 пролій гнѣва Твой.
101, 1 проліета (С. изливаетъ)
моленіе свое'. 105, 38 проліжшл
кровь. 141, 3 пролію (С. излилъ)
пред Ннлда моленіе мое.
ПР0ЛІАТ1ЮА (ёхуиѵеа&яі, еГ-
Гиисіі)—пролиться.
ё-л-^йчЕоІЬ'. переводится также (см. вы-
ше): «пзліятпея».
72, 2 вмдлѣ не проліжшлеж
(С. поскользнулись) СТШПЫ МОА.
ПРОНИКНУТИ (6-яхбтгтгіѵ, ар-
рагеге)—проникнуть: выникпуть,
проявиться.
8:а7.йтгте:ѵ переВОДИТСЯ также (СМ. ВЫ-
ше): «приникнути».
91, 8 пропнкошл (Т. Погепі,
316
ІірОСТИраЯ
С. цвѣтутъ) вей дѣлаюцііи беззако-
ніе.
ПРОРОКЪ (6 тсросріг(тд;, рго-
рЬеіа)—пророкъ.
50, 1 На-е-апѣ’ пррбк^. 73, 9
нѣсть ктол\& пррбка. 104, 15 во
пррбцѣуъ ЛІойр.
ПРОтТЙТИ (^ютіСеі'ц ершті-
ааі, ііішпіпаге, Іисёге, Т. іііизіга-
ге, зріепйепіеіп еГПссге; етг'ера'ѵеі'л,
іііизігаге, іііипііпаге, озіешіего, Т.
Іисёге, іііизігаге, ргжіпсёге)—про-
свѣтить.
ишті^еіч,' переводится также
(см. ниже): «просвѣщати».
12, 4 просвѣти ('.р.) очи мой.
17, 29 просвѣтінпп (ср., С. воз-
жигаешь) свѣтнлнпкъ мой, Гди: Бже
мой, просвѣтити (<р., С. просвѣ-
щаетъ) тлх'і мою. 30, 17 просвѣ-
ти (С. яви свѣтлое) лице Твое.
66, 2 просвѣти (С. освѣти) лице
Твоё на ньі. 79, 4 просвѣти (С.
да возсіяетъ) лице Твое. 79, 3
просвѣти (С. да возсіяетъ) лице
Твоё. 79, 20 просвѣти (С. да
возсіяетъ) лице Твоё. 104, 39
еже просвѣтити (ср., С. чтобы свѣ-
тить), ймг нощію. 118. 735 лице
Твое просвѣтй (С. осіяй свѣтомъ).
ПРОСЙЪТІПТЮА (<ршг-Хеа»аі,
іііиіпіпагі)—просвѣтиться.
33, 6 й просвѣтитесь (Т. соп-
йиппі, С. просвѣщались). 138.
12 нощь гакш день просвѣтится (Т.
іііизігаѣ, С. свѣтла).
ПРООВЪЦІЛТН (срш-Хесѵ, Ши-
тіпаге)—просвѣщать.
ірштіСгсѵ переводится также (см. выше):
«просвѣтити*.
75, 5 просвѣщасши Тьі дйвнш.
118, 130 гавленіе словесъ Твойр
просвѣірдета іі вразумляетъ мла-
денцы.
1ІРО0ІіЪЦІЛЛі,-ЛіИ (<ра>тХ«>ѵ,
іііпшіпапз, Т. іііизігапз)—просвѣ-
щающій.
18. 9 заповѣдь Гдня свѣтла,
просвѣщающая ,очи.
ПРОСВЪЦІбНІб (6 сри>тіа[іос,
іііишіпаііо, Т. Іих, Іитеп)—-
просвѣщеніе: осіяніе свѣтомъ;
свѣтъ.
26, 1 Гдь просвѣщеніе (С.
свѣтъ) моё. 43, 4 просвѣщеніе
(С. свѣтъ) лица Твоегш. 77, 14
просвѣщеніемъ (С. свѣтомъ) огня.
89, 8 въ просвѣщеніе (С. свѣтомъ)
лица Твоегш. 138, 11 й нощь
просвѣщеніе (С. свѣтъ).
ПРОСИТИ (аітеТаЬои, розіиіаге,
реіѳге, Т. реіѳге)—-просить.
2, 8 проси ш Яіенб. 20, 5
просилъ есть. 26, 4 едино про-
ейуъ. 104, 40 проейша.
ПРОСЛ/ПіПТП (бо-аСеі^, §1огі-
Гісаге, Ьопогіѣісаге, Т. Ьопоге аШ-
ссгс, Ьопогѳпі ЬаЬеге, Ьопоге рго-
зедиі)—прославить.
переводится также (см. ниже):
«славити*.
21, 24 прославите Сгб. 49,
15 прославити Лія. 49, 23 про-
славитъ (С. чтитъ) Лія. 85, 9
прославятъ имя Твоё. 85, 12 про-
славлю имя Твоё. 90, 15 про-
славлю сгб.
ПРОСЛЛРіІІТИСЛі
ІіопогіГісагі)—прославиться.
36, 20 к^пнш просланнтися.
ПРОСЛЛИЛДбЛІЬ.-ЫГі (Ыо*а-
Сб|іеѵо;, диі ^ІогіГісаіиг) — про-
славляемый.
88, 8 Кгъ прославльемь въ со-
вѣтѣ стьі^ъ.
ПРОСТНРЛА,-АЙ (ёх-е'лшѵ,
ехіепйепз)—простирающій.
103, 2 простираьй нёво.
пространенъ §17 процвѣсти
ПРОСТРАНЕНЪ (еорб/юрос, !
зраііозпз, Т. Іаіпз, зраііозиз)—про-
странный.
30, 9 нд простраппѣ (В. іп Іо-
со зраііозо, Т. іп Іаіо, С. па про-
странномъ мѣстѣ). 103, 25 лю'-
ре великое й пространное.
ПРОСТРАНСТВО (6 іАатоа^?,
Іаііѣисіо)—пространство.
лХатиоцб; переводится также (см. ни-
же): «широта».
117, 5 оу слыша ліл въ простран-
ство.
ПРОСТРЁТИ (іх-есѵеіѵ, ехіоп-
йеге, Т. ехіепсіегс, ргодісоге; оіа-
теіѵес^, ехіепсіеге, Т. ргоігаѣеге)—
простерсть.
о'зтеіѵел переводится также (см. вы-
ше): «препяти».
54, 21 простре рЪ’гД’. 59, 10
простри сапогъ. 79, 12 простре
(Т. ешіѣѣѳЬаѣ, С. пустила) розги.
84, 6 простре'шн (о.) гнѣвъ. 124,
3 &л не простретъ. 137, 7 про-
стерла есй.
ПРОСЪСТИСА (Віарртг]риаОаі
(рг)-роаОаі), егпшрі, Т. (ііззесаге)—
разсѣдаться, разорваться, проло-
миться, прорваться.
оіагрр-^/ѵоаЯаі яереводптсл также (см.
ниже): «равверзати».
140, 7 іакш тблцід зеліліі про-
сѣдесл (Зіерраут;, разночт. іррауг),
Т. (ііззесагеі, С. разсѣкаютъ) на
зелілн. , , о
ПРОСА,-АН (Ст]гйѵ, фіае-
гепз)—просящій.
переводи гея также (см. выше):
«ищи».
36, 25 прослціа улѣвы.
ПРОТЙНЕПЪ (6 пкеѵаѵ-пос,
айѵегзагіпз, Т. іпінііспз)—против-
никъ, врагъ.
73, 10 раздражитъ противный
(С. противникъ).
ПРОТИПААТИСА (іцЫ)аі,
пісізсі, мстить, отмщать, Т. епег-
ѵаге, ослаблять, обезсиливать)—
противодѣйствовать.
Въ Новомъ Завѣтѣ глаголъ ІрьбчеоЯаі
встрѣчается однажды (Дѣяп. 7. 24) и пе-
реведенъ: «пособствовати», аихіііагі.
117, 10 противллусл (С. низ-
ложилъ) НЛЛЪ. 117, 11 против-
ллусл (С. низложилъ) иліъ. 117,
12 противллусл (С. низложилъ)
ИЛІЪ.
ПРОТИЙОСТАТИ (Ы&паз&аЧ
гезізіеге, Т. сопзізіеге)—противо-
стать, устоять.
75, 8 й кто противостанетъ
(С. устоитъ).
ПРОТШІУ (хата, апіе, Т. со-
таго)—противъ.
147, 6 проті'ш^ (Т. согаш, С.
предъ) лица ліраза.
ИРОНІЙ АС А ,-АНС А (<Ь іНотт}-
хо>с, гезізіепз, Г. іпзпг^епз)—•
возстающій, противящійся.
16, 7 ш протіівлціиусл десни-
цѣ Твоей.
ПРОХОДЪ (•?] оіе;ооо;, ігапз-
іѣпз)—проходъ.
о-е^о; переводится также (см. выше):
«исходище».
143, 14 ниже проубда (Т. егп-
рѣіо, С. пропажи).
НРОЦПЪСТН (а^&аХѣг-.щ ге-
Погеге; еВаѵдеіѵ, Догеге, оШогеге,
Т. Погете, ^еппіпаге; По-
геге, Т. еШогеге, §егшіпаге)—
процвѣсти, цвѣсти.
ё;а-«І)гіч переводится также (см. вы-
ше): «оцвѣстп».
27, 7 процвѣте ((Ы^аХеѵ) плоть
лаож. 71, 16 й процвѣтетъ (С.
размножаются). 89, 6 оутрш про-
цвѣтетъ (а., С. цвѣтетъ). 91, 13
гакш фінізъ процвѣтетъ (а., С.
цвѣтетъ). 91, 14 процвѣтетъ (С.
прошеніе
318
У д л о лл а
цвѣтутъ). 131, 18 нд нелѵл же
процвѣтёта (С. будетъ сіять).
ПР0ПІ6ІП6 (то аітѵ](іа,-ато;,
реШіо; то а$і<о|ла,-ато;, розѣиіаѣіо,
Т. бергесаііо)—прошеніе.
19, 6 исполнить Гдь все про-
шеніе. 36, 4 прошеніе (С. же-
ланія) сердца твоегш. 105, 15
дддё йлдл прошеніе йр. 118, 170
прошеніе («$., С. моленіе) лдоё.
ПРЗь'ГЪ (т] ахріс,-і'3о;, Іосизіа)—
саранча.
77, 46 тр^дьі йр прѣ’гшлдл.
104, 34 пріидбшд прѣ’зи. 108,
23 гакш прѣ!зн.
ПРА (т] оіхт], саиза, Т. саиза,
сопіопііо)—споръ, состязаніе, тяж-
ба.
оглт; переводится также (см. выше):
«месть».
9, 5 прю (С. тяжбу) лдою. 34,
23 нд прю (С. для тяжбы) лдою.
42, 1 разсуди вріо (С. въ тяжбу)
лдою. 73, 22 сУдіі пріо (С. дѣло)
Твою.
ПРАЛІШ (іВ еѵаѵтіа;, абѵег-
зшп)—прямо, противъ, напротивъ,
предъ.
ёбеѵаѵгіа; переводится также (см. ни-
же): «сокративъ».
37, 12 прелмѵ ллнѣ.
умдлкжъ (тоо фаХ|іо5, рзаі-
ші)—псаломскій.
70, 22 ва сосѣдѣр уллблд-
скир (Т. іпнѣпііпепѣо паЫіі, С.
на нсалтири). 97, 5 ва гіклер
іі гласѣ Удлблдстѣ (Т. рзаіпюбіа,
С. псалмопѣпія).
уЛЛОЛПі (6 ФаХ|іо;, рзаішаз,
Т. рзаішііз, обе)—псаломъ.
Оа).р.б; переводится также (см. ниже):
«пѣснь».
1 (въ надп.) удлблда (В. и'Т.
пѣть) Двдѣ’. 2, 1 удлблдл (В. и
Т. нѣтъ) Двдѣ’. 3, 1 Удлблда ДЙд^.
4, 1 Удлблдл Діід^. 5, 1 удлблда
Двд^. 6, 1 Удлблда ДвдѴ. 7, 1
Удлблдл (Т. обе шіхіа, С. плачев-
ная пѣснь) Двді?. 8,1 Удлблда Двдіі.
9,1 Уддблѵл Двдѣ’. 10 (въ надп.)
Удлблдл (Т. оЛе} ДвдѴ. 11, 1 Уа-
лблдл Двдѣ’. 12, 1 удлблдл Двдѣ’.
13 (въ надп.) удлблдл (Т. оде)
Двдѣ’. 14 (въ надп.) Удлблдл ДвдѴ.
18, 1 Удлблдл Двдѣ’. 19, 1 уд-
лблдл Двдѣ’. 20, 1 Удлблда ДвдѢ.
21, 1 удлблда ДвдѴ. 22 (въ надп.)
уллблѵл Двдѣ1. 23 (въ надп.) уд-
лблда Діідѣ1. 24 (въ надп.) удлблда
(Т. обе) ДіІдѢ. 25 (въ надп.) Уд-
лблда (Т. обе) ДвдѴ. 26 (въ надп.)
удлбліа (Т. обо) Двд#. 27 (въ
надп.) уллблѵл (Т. обо) Двд^.
28 (въ надп.) ді-длбліа Двд\’.
29, 1 Уалблаа пііеші. 30, 1 Уд-
лблда Діід\\ 31 (въ надп.) Удлблда
(Т. обе) Дііді?. 32 (въ надп.) Ул-
лблѵл (Т. пѣть, С. псаломъ) Дид)».
: 33, 1 удлблѵ. (Т. обо) Двд$. 34
(въ надп.) уллблѵл (Т. обо) Двді>.
36 (въ надп.) удлблда (Т. обе)
Двді?. 37, 1 удлблдл ДвдѴ. 39,
1 удлблдл Диді?. 40, 1 Удлблда
Двдѣ7. 41, 1 Уллблѵл (Т. од.е, С.
пѣтъ) Діід^. 42 (въ надп.) ул-
лблдл (Т. и С. нѣтъ) Двді?. 43,
1 удлблдл (Т. ойе, С. пѣтъ). 45,
1 удлблдл (Т. сапііешп, С. пѣснь).
46, 1 удлблдл. 47, 1 удлблда
пѣсни. 48, 1 „Удлблда. 49 (въ
надп.) удлблдл Дсаф^. 50, 1 ул-
лблдл ДвдѴ. 54, 1 удлблдл (Т. и
С. нѣть). 55, 1 уалблда (Т. ойе,
С. пѣтъ). 60, 1 Двдѣ’ удлблда
(Т. нѣтъ). 61, 1 удлблда ДвдѢ.
62, 1 Удлблдл ДкдѢ. 63, 1 уд-
лбліа ДвдѢ. 64, 1 удлблда пѣснь
ДвдѴ. 65, 1 пѣснь удллдд (С. нѣтъ)
і!' д л о лд а
319
п с т а
ВОСКрНІгЪ. 66, 1 Ѵдлблда пѣсни
ДвдѴ. 67, 1 ^длблда пѣсни Двд^.
68, 1 Уьмжѣ (Т. о<іе) Двдѣ\
70 (въ надп.) Двд^1 Ѵдлблда (Т.
нѣтъ). 71 (въ надп.) Ѵдлблда
(Т. нѣтъ, С. псаломъ) Двд^. 72
(въ надп.) ^'ллблда, Лейфѣ1. 74,
1 уллблда пѣсни Лсдфѣ’. 75, 1
Удлблда Лсдф$. 76, 1
Лсдф^. 78 (въ надп.) Удлблда
Лейфѣ1. 79, 1 удлблда. 80, 1
Удлб.дда (Т. осі.е) Аслг>8. 80, 3
пріилдйте Удлблда (Т. рзаішобіса іп-
вѣгптеиѣа, С. псаломъ). 81 (въ
надп.) Удлблда Лейфѣ7. 82.1 пѣснь
УЛЛЛДД ЛСдфѢ. 83, 1 УлЛОЛДа. 84.
1 Удлблда. 86, 1 Удлблда пѣсни.
87, 1 пѣснь Удллдй. 91, 1 Уд-
лблда пѣсни. 93 (въ надп.) Уд-
лблда (Т. нѣтъ, С. псаломъ) Двдѣ’.
94, 2 во удллдѣуа (Т. рзаішіз,
С. пѣсняхъ) восклйкнелда. 96 (въ
надп.) Удлблда (Т. нѣтъ, С. пса-
ломъ) Двдѣ’. 97 (въ надп.) Уд-
лблда Двдѣ7. 98 (въ надп.) уд-
лблда (Т. нѣтъ, С. псаломъ) Двд$.
99 (въ надп.) Удлблда Двдѣ. 100
(въ надп.) Удлблда Двдѣ'. 102
(въ надп.) Удлблда (Т. ойе, С.
псаломъ) ДіІдѣ’. 103 (въ надп.)
Уьліьуъ (Т. нѣтъ, С. псаломъ) Діідѣ.
107, 1 Удлблда Двдѣ1. 108 (въ
надп.) Удлблда Двд^. 109 (въ
надп.) Удлблда Двдѣ1. 111 (въ
надп.) Удлблда (Греч., В., Т. и С.
нѣтъ). 137 (въ надп.) Удлблда
(В. нѣтъ, Т. оде) Двдѣ’. 138 (въ
надп.) Удлблда ЗАуйріина. 139
(въ надп.) удлблда ДвдѢ. 140
(въ надп.) удлблда Двдѣ7. 142 (въ
надп.) Удлблда )1(і.143(вънадп.)
Удлблла ДЕГдѣ?. 146, 1 гаки; влга
(С. благо) Удлблда (Т. рзаі-
Іаге, С. пѣть). 151 (въ надп.)
сей удлблда (В. и Т. нѣтъ) шсбвь
піісдна, Двдова, й внѣ чнслд рн удл-
лдшва (В.,Т. п С. нѣтъ).
УЛДТІІРЬ (то факт^рю'л рзаі-
іегіпт, Т. паЬІіпш)—псалтпрь.
32, 2 во Удлтйри деслтострѣ'н-
нѣлда. 48, 5 шверзѣ’ во удлтйри
(Т. сііѣага, С. гусляхъ) гдндніе
лдое. 56, 9 востдни, Удлтйрю. 80,
3 Уллти'рь крдсена. 91, 4 ва де-
слтостр^'ннѣлда Ѵдлтііри. 107, 3
востдни, іі'д.дтйрю. 143, 9 во <'дл-
тйри дссіЪТОстрѴннѣлдь. 149, 3 іі
Ѵд.дтнри (Т. сіѣЬага, С. гусляхъ).
150, 3 увалите Ь‘гб во Ѵ ллтнрн.
151, 2 персты лдои состдпйшл ді дл-
тйрь (В. п Т. пѣтъ).
іггенедъ (то ѵозаіоч, 6 ѵгоа-
аб;, рпііпз)—птенецъ.
83, 4 птенцы сволд. 146, 9
птснцелдг (то?; ѵеоазоі;) врдндѵ-
вылда.
1ІТИЦЛ (тб -г-е І'^Ѵ, ТОІПСГІ8,
ѵоіаіііо (во мп. ѵоіаѣіііа), Т. аѵіз,
ѵоіпсгіз, ѵоіаѣііе (во мн. ѵоіаііііа):
то отро'эіНоѵ, раззег, Т. аѵіепіа,
раззег)—птпца.
8, 9 птицы невесныл. 10, 1
гакш птйцл (а.). 49, 11 познлуа
нсъ птицы. 77. 27 птицы перна-
ты. 78, 2 птйцалда невеснылда.
83, 4 птйцд (а., С. птичка)
иіг.рѣтс секѣ урдлдин#. 101, 8 гакш
нтнцл (а-). 103, 12 птицы не-
кбеныл. 103, 17 птицы (а.) во-
гпѣздгйтсл. 123, 7 гакш птйцл
(а.). 148, 10 птицы пернаты.
ПУСТЪ (ерт]рю;, ііезегіпз, Т.
зісспз, дезегіпз; ррт]р.<о|іемо;, <1е-
зегіпз, Т. ііезоіаіиз)—пустый.
62, 2 ва зелдлй п^стѣ. 68,
26 № в^'дета двора йуа п^ста
(т]рт]|і., С. пусто). 74, 7 ш
п^стыуа (С. пустыни) гора.
пУстыпенг
320
пУть
ПУСТЬ!ИвНЪ (ёртцліхб;, 80ІІ-
інйісііпіз, дезоіаіогіиз, Т. йезегіі)
—пустынный (пустыни), опусто-
шительный.
101, 7 ОуЛОДОБНуСЛ ІКАСЫТИ
пУстыннѣй (С. пустыни). 119, 4
со оугльлш пУстыннылаи (Т. сот-
рагашіа ргшііз Дипірегогит, С. съ
горящими, углями дроковыми).
ПУСТЫНА (г; ё'рг]|іо;, йезег-
іиш, зоШшіо)—пустыня.
28, 8 глдсг Гда, стржсд'ющлгш
пУстыню: и стржсстл Гдь пУстыню.
54, 8 водворйусж, нл пУстьіни.
62, 1 вх пУстьіни іУдсйстѣй. 64,
13 рлзвотѣютл красная» пУстьіни
(С. источаютъ па пустынныя
нажити). 67, 8 вг пУстьіни. 77,
15 вг пУстьіни. 77, 19 вг пУ-
стьіни. 77, 40 вл пУстьіни. 77,
52 вг пУстьіни. 94, 8 вг пУстьі-
ни. 105, 9 вг пУстьіни (С. по
сушѣ). 105, 14 вг пУстьіни.
105, 26 вг пУстьіни. 106, 4 вл
ІіУсТЫПИ ВСЗВОДіНіЙ. 106, 33 Вй
пУстыню. 106, 35 положйлг есть
пУстыню. 135, 16 вг пУстьіни.
путесотворптп (боОКОІЕІѴ,
ііег Гацеге, ѵіаш Гасеге, Іисет ііі-
пегіз еззе) — открывать, указы-
вать, уготовлять путь.
67, 5 пУтесотворнте (Т. ехіоі-
Іііе, С. превозносите) возше'дшслаУ
на завады. 77, 50 пУтесотворй
(Т. ІіЬегаѵіі, С. уровнялъ) стезю.
79, 10 пУтссотворіілг есй (Т.
ехресііѵегаз, С. очистилъ).
ПУТО (?] Кео?], сошрез, Т. са-
іепа)—уза, цѣпь.
гЛІт{ переводится также (см. выше):
* оковы».
149, 8 свжздти цари йр пУты
(С. узы).
ПУТЬ (і] боб;, ѵіа, ііег, Т. ѵіа,
зетііа, ііег; т] гХятгіа, ріаіеа,
улица)—путь.
-ХатЕІа переводится также (см. ниже):
< стогна».
1, 1 нд пУтн грѣшныр не ста.
1, 6 вѣсть Гдь пУть првныуг, й
пУть нечсстйвыр погйкнстг. 2, 12
(о пУтй прдвсдпагш. 5, 9 пУть
лаой. 9, 26 пУтіё егш. 15, 11
пУти живота. 16, 4 пУтй же'стш-
ки. 17, 22 пУтц Гдни. 17, 31
пспорочсил пУть Сгш. 17, 33 по-
ложй непорбчепг пУть лаой. 17,
43 преніе пУтій (-катгішѵ, В. и Т.
ріаіеапіш, С. уличную). 18, 6
тещй пУть (С. поприще). 24, 4
пУтн Твож. 24, 8 пд пУтй. 24,
9 ндУчнтй кршткіж пУтёлѵй Свойлал.
24^ 10 пУтіё Гдни. 24, 12 нд
пУтй. 26, 11 вг пУтй Твоёліг.
31, 8 нд пУть сей. 34, 6 вУть
йр. 35, 5 прсдста всжкол\У пУтй
неіілагУ. 36, 5 пУть твой. 36, 7
вл пУтй. 36, 18 вѣсть ]дь нУти
(В. (Ііез, Т. іешрпга, С. дни) ис-
порочныр. 36, 23 нУтй егш вос-
убщетг. 36, 34 сохрани пУть
<3гш. 38, 2 пУти лаож. 43, 19
ш пУтй Твоегш. 48, 14 пУть йул.
49, 23 тдліш пУть. 50, 15 пУ-
телѵл Твойлал. 66, 3 пУть Твой.
76, 14 пУть Твой. 76, 20 пУ-
тіё Твой. 79, 13 лиіллоуоджщіи
пУтёлѵл (Т. ѵіаіогез). 80, 14 аще
вы вл пУтн /Пож уодйлг. 84, 14
положите вл пУть стшпы свож.
85, 11 нд пУть Твой. 88, 42
лшліоуоджі|ііи пУтёлѵл (Т. ѵіаіогез).
90, 11 во всѣуг пУтёр твоіір.
94, 10 не познашл пУтій Ліойул.
100, 2 вл пУтй непорбчнѣ. 100,
6 по пУтй непорбчпУ. 101, 24
нд пУтй. 102, 7 скдзд пУти Свож.
106, 4 пУтй градл швіітелпдгш не
II ч е л л
321
пѣснь
пііірѣіошл. 106, 7 нл гі^ть прлва.
Нні, Г7 (ІІ ІіѢтЙ Беззаконіе. 106,
7О л не но пѣти (Т. аѵіаш).
Ю9, 7 нл пѣти. 118, 1 Блжснн
нсііорбчпін па пѣти (разночт. къ:
імаіснп пспорбчнін ва пѣть). 118,
.1 на пѢтеуа бги) уодйшд. 118,
Г» пѣтіе ллон. 118, 9 пѣть свой.
118, 11 нл пѣти. 118, 15 оурдз-
ѢлаѢю пѢтй Твой;. 118, 26 пѢтй
лаой; возвѣстила. 118, 27 пѣть
иіпрдвдлній Твойма. 118, 29 пѣть
ікпрд'вды. 118, 30 пѣть истины.
118, 32 пѣть здповѣдііі Твойуа
текбуа. 118, 33 пѣть ѵ.іпрдвддпііі
Твойуа. 118, 37 ва пѢтй ТвослАа.
118, 59 полАЫслиуа пѢтй Твой;.
118, 101 и) всекдгш пѣти лѢкд-
вд. 118, 101 вознсігавйдѣуа вейка
іі^ть нспрдвды. 118, 128 всаіка
пѣть нспрдвды вознендвйдѣуа. 118,
151 вей пѣ’тіе (разночт. гчтоХоіі.
Т. ргюсеріа, С. заповѣди) Твой
истина. 118, 168 вей пѣтіе лаой
пред Тобою. 127, 1 уодліцііи ва
пѢте'уа бги). 137, 5 ва пѢте'уа
Гдііиуа. 138, 3 пѢтй лаой; провй-
дѣла сей. 138, 21 дще пѣть Без-
законіе во ллнѣ, й ндстдвн лал на
пѣть пѣчена. 111, 1 иа пѢтй сема.
//?. \ СКАЖИ ЛАІіѢ, ГДИ, пѣть.
/77. / 7 во всѣуа пѢтеуа Овойуа.
115, 9 пѣть грѣшныуа.
ІІ’ІбіІ/І (т; реХіаая. аріз) —
пчела.
117, 12 "ч.ыдс'іпа ла<ъ гаки}
пчелы ебт'л.
IIІІІбІПІНД (6 а'то;, Ггніпепінш,
всякій хлѣбъ немолотый, Т. Гги-
шепі.ііін, і гіі іс.ііпі, пшеница)—
пшеница, хлѣбъ.
1, 8 (ІІ ПЛОДА ІІІІІСІіЙці.І ((’.
хлѣбъ). 61, 11 оулАіібжлта нше-
нйцѢ (С. хлѣбомъ).
Справочный п Объяснительный Словарь иі. Псалтири.
ПШвНИЧвНЪ (тоб кироб, Ггп-
шепѣі, Т. ігііісі) — пшеничный
(пшеницы).
80, 17 и) тѣка пшснйчіід (С.
пшеницы). 117, 3 тѢкл пшеийчпа
(С. пшеницы).
ПЪШб (6 □рѵо;, сагшеп, Ьуш-
Ш18, Т. Іашіаііо, Іаиз; т; □ртрс,
сапіаііо, Іаия, Т. Іапз, сагшеп)—
пѣніе, пѣснь, хвала.
ирло; переводится также (см. пиже):
«пѣспь».
39, 1 пѣніе (С. хвалу) БгѢ
ндшслаѢ. 70, 6 иі Тевѣ пѣніе
(бртрі?, С. хвала) люе вьінѢ. 99,
1 ва пѣніиуа (С. хвалою). 117,
11 пѣніе (□р.мтрс, С. пѣснь) лаос
Гдь. 118, 171 иірьігнѢта оустнѣ
лаой пѣніе (С. хвалу). 136, 3
вопрсейша-------•ведшій плса иі пѣніи
(Т. пѣтъ, С. веселія).
пъень (б □ро;, сагшеп, Ъупі-
піі8, Іаиз, Т. Іаиз; у шЦ, сапіі-
сиіп, Ьушпиз, Т. сапііспш, реаі-
111118, шесіііаііо; ТО аара.-ато;. сап-
ѣісиш; б сряХрб;, рзаішиз)—пѣснь.
□[імог переводится также (см. выше):
<пѣніе>.—'Ьаі.и.б; переводится также (см.
выше): «псаломъ».
1, 1 ва пѣснеуа (б.) удлблАа
ДвдѢ. 6, 1 ва пѣснсуа (□.) иі
осллѣлАа. 17, 1 словесд пѣсни се<ѣ.
29, 7^'длблАа пѣсни. 32, 3 вос-
пойте 6лаѢ пѣснь (а.) нбвѢ. 38,
1 пѣснь (Т. рваішиз, С. псаломъ)
ДвдѢ. 39, 1 п пѣснь (3.) ибвѢ.
11, 9 пѣснь бгш. 11, 1 пѣснь
иі возліоБлсннѣлАа. 17, 1 ікдлблАа
пѣсни. 53, 1 ва пѣснеуа (□.) рд'з-
Ѣлал ДіІдѢ. 51, 1 ва пѣспсуа
(□.) рд'зѢлАД. 60, 1 ва пѣспсуа
(□.). 61, 1 пѣснь (і., С. пса-
ломъ), ДіІдѢ, пѣснь (С. для пѣ-
нія) ІсрелАіевд. 61, 2 Тевѣ подо-
іідста пѣснь (б., С. хвала). 65,
21
пѣснь
322
П Ѣ Т V БЫТИ
1 пѣснь ІІ'ЛЛЛ'Л воскрніА. 66, 1
ва пѣснеуа (о.), ^длбма пѣсни
Двдѣ’. 67, 1 Ѵ'ллолхт. пѣсни Двдѣ’.
68, 31 восувдлю йма БГд мое-
гю съ пѣснію. 72 (въ надп.)
юкончдшдса пѣсни (Т. и С. нѣтъ)
Двдд. 74, 1 аі'длолаъ пѣсни Лсдф$.
75, 1 вк пѣснсуа (и.)-----------пѣснь
ко Дссу’ріднинѢ. 82, 1 пѣснь
УДЛМД ЛсдфѢ. 86, 1 Ѵ'длблй пѣ-
сни. 87, 1 пѣснь удллд. 90 (въ
надп.) увалд пѣсни (Т нѣтъ, С.
пѣснь) Двдовы. 91, 1 і}дл6ма
пѣсни. 91, 4 сй пѣснію (Т. ше-
Лііаііопе). 92 (въ надп.) увдлд
пѣсни (Т. нѣтъ, С. пѣснь) Двдѣ1.
94 (въ надп) увдлд пѣсни (Т.
нѣтъ, С. пѣснь) Двдѣ’. 95 (въ
надп.) увдлд пѣсни (Т. нѣтъ, С.
пѣснь) ДвдѢ. 95, 1 воспойте
Гдеви пѣснь (3.) нбвѢ. 97, 1 вос-
пойте Гдеви пѣснь (я.) нбвѣ\ 107,
1 пѣснь. 119 (въ надп.) пѣснь
степеней. 120 (въ надп.) пѣснь
степеней. 121 (въ надп.) пѣснь
степеней. 122 (въ надп.) пѣснь
степеней. 123 (въ надп.) пѣснь
степеней. 124 (въ надп.) пѣснь
степеней. 125 (въ надп.) пѣснь
степеней. 126 (въ надп.) пѣснь
степеней. 127 (въ надп.) пѣснь
степеней. 128 (въ надп.) пѣснь
степеней. 129 (въ надп.) пѣснь
степеней. 130 (въ надп.) пѣснь
степеней. 131 (въ надп.) пѣснь
степеней. 132 (въ надп.) пѣснь
степеней. 133 (въ надп.) пѣснь
степеней. 136, 3 вопроеншд ны
плѣншіи идей ю словесѣуа пѣсней
------воспойте ндлай іо пѣсней (Т.
пѣтъ, С. веселія) бішііекиуа. 136,
4 кл'кш воспое'ма пѣснь Гдню нд
Зеллліі чѣ’ждей. 143, 9 пѣснь нб-
вѢ воспою Тевѣ. 148, 14 пѣснь
(о., С. славу) всѣма прпвныма
9,ѵч).149,1 воспойте Гдеви пѣснь
(я.) ибвѢ.
ПЪТИ (фяМег;, рзаііеге, рзаі-
тиш сіісѳгѳ, Т. рзаііеге, сапеге;
яЗеіѵ, сапеге) — пѣть.
аіеіѵ и ііаЮ.г:', переводится также (см.
выше): «воспѣти».
7, 18 пою йлдени Гдд Бьішна-
гш. 9, 3 пою йласнн Твоемй. 9,
12 пойте Гдеви. 12, 7 пою (С.
буду пѣть) имени Гдд Бьішнагю.
17, 50 ймени Твоелй пою. 20,
14 поема (С. будемъ прославлять)
силы Твоа. 26, 6 пою й воспою
(С. сталъ бы пѣть) Гдеви. 29,
5 пойте Гдеви. 32, 2 пойте 6ла$.
32, 3 дбврѣ пойте 46, 7
пойте БЯ’ ндшем^, пойте: пойте
Црсви ндшемѣ’, пойте. 46, 8 пойте
рдз^'мнш. 56, 8 пою во славѣ
лаосй. 58, 18 Тевѣ пою. 65, 2
пойте ;ке (Т. рзаПііо^Іогіаш, С.
пойте славу) ймспн Чгю. 65, 4
поста Тевѣ: дл поста а:с имени
Твосм'а. 67. 5 пойте имени Ь“гш.
67, 33 пойте (Заяте) Бг^. 68,
13 и) мнѣ пОАуѴ (Т. сапипі одаз
Іугісаз, С. поютъ въ пѣсняхъ).
91, 2 пѣти имени Твосла^. 97,
4 й пойте. 97, 5 пойте Гдеви.
100, 2 пою й рдз^мѣю. 103,
33 пою Бгй мослаУ. 104, 2
пойте <>ла^. 107, 2 воспою й
пою. 107, 4 пою Тевѣ. 134, 3
пойте имени ёгш. 143, 9 пою
Тевѣ. 145, 2 пою Бгѣ’ мо-
сла^. 146, 7 пойте Бгови ндше-
ЛА^. 149, 3 ПОЮТЪ §ЛА$.
ПБТ^-г-вьіти (іякт6'> гЬаі, сап-
ѣагі, Т. рзаііі)—пѣться: быть пѣту.
118, 54 пѣтд БАуѴ (Т. рзаі-
іепсіі аг^шпепіа еззе, С. были пѣ-
снями) мнѣ шпрлвдлніА Твоа.
п а л ь
323
р Д Б 7.
пДдб (г; тгака'отт], Т. раі-
тиз) — пядь: мѣра длины на че-
тыре пальца (Слов. Коссовича),
между большимъ и указатель-
нымъ (Слов. Акад.).
38, 6 се, пади (В. тѳпзпгаЫ-
Іез, С. какъ пяди).
ПАТЛ (г/ тстёрѵ^, саісапѳит
или саісапенз, Т. ѵезіі^іит) — пя -
та,: задняя округлая часть ступни.
48, 6 везздкбніс п.ьтьі (Т. ѵѳ-
зѣі^іогпт., С. путей) .«оса. 55,
7 пат$ (С. за пятами) .«оіб со-
урднАта (разночт. наблюдати іі'і-
дт).
р.
ГДДРГВ (т] 'Раар, КаЬаЬ, съ I
Евр. «буйность», «высокомѣ- |
ріе», «гордость»)—Раавъ. |
Этимъ слономъ пъ Псалтири (8(і, 4; 88,
11) наэываетоі Египетъ, по сто надмен-
ности и хвастовству. Въ Кіевской (1728
г.)Толковой Псалтири заи Ь'іеііо: «Раавъ
—блудящій во ідолослужсніи народъ».
86, 4 поліаіі^' Рддвй (А. «Еги- ।
петъ», Т. ТЕ^уріінш, С. о Раавѣ, >
разночт. объ Египтѣ) й Вдвѵ- ।
лшид.
РДБД (т; -аіоіахт], апсіііа)—
раба, служанка.
паіоіахі] переводится также (см. ни-
же): «рабыня».
85, 16 спей сьіпд рлвьі Тііоса.
Р/ІІіОТ/І’ГІІ (бочкебаіѵ, негѵігс,
Т. соіего, зегѵіго) работать: слу-
жить.
переводится также (см. вы-
ше); «поработи іп».
2, 11 рднетАйтс (С. служите)
Гдсин со стрлуолѵл. 17, 44 рлвб-
ТЛІІІЛ (С. С.іуіІіНТЬ) л\н. УУ, 2
рлвбтлйтс ((’. служите) Гдсви вл
веселіи. 10!. 23 рліібтлти (С. для
служенія) Гдсви.
РіИіОТЧІГІі (бойко;, цпі зег-
ѵіѣ) — рабъ: работающій, служа-
щій.
118, У1 ВСАЧёСКЛА рДБШТІІА
(бобка, В. зегѵінпі, Т. зипі зегѵі,
С. служитъ) ТсігЕ.
РЛІІВ (б бойко;, зстѵиз)--
рабъ.
18, 12 рдва Тнон. 18. 14
ПОЩДД1І рДВД Твоего. 26, У ш
рдвд Твоегш. 30, 17 нд рдвд
Твоего. 33, „23 рдггл Спойуа.
34, 27 рлнй бго). 68, 37 с+іліа
рлвшва Твойуа. 77. 70 рдвд Сво-
его. 77, 71 рдвд (Т. рориішп,
С. народъ) Своего. 78, 2 рдва
Твойуа. 78, 10 рдігл Твоііул.
7У, 5 рдва (Т. рориіі, С. паро-
да) Твойуа. 85. 2 сіІеіі рдвд
Твоего. 85, 4 возвесели д^ш\’
рдвд Твоегш. 88, 4 рдвй ЛІос.ик
ДО, 21 рдвд ЛІосгб. 88, 40
рдвд (С. съ рабомъ) Твоегш. 88,
51 рдва Твойуа. 8У, 13 нл рд-
іиіі Твоа. 8У, 16 нл рдвы Твоа.
101, 15 рдвй Твой. 101, л2У
рдва Твойуа. 104, 6 рдвіі Угш.
104, 17 на рдвд (Т. асі зегѵіін-
іеш, С. въ рабы) продана іжіеть.
104. 25 ва рліікуа Угш. 104,
26 рдвд Овосгб. 104. 42 рлв^
(В. рнего) СвослѴё. 108, 28 рдва
же Твой. 115, 7 лза рдва Твой,
р А Б Ы Н А 324 р Д д И
дза рана Твой. 118, 17 рдвй (Т.
іп зегѵшп) Твоемй. 118, 23 рдва
же Твой. 118, 38 рдвй Твоемй.
118, 49 рдвй (Т. сит зѳгѵо, С.
къ рабу) Твоеллй. 118, 65 сх
рдвома Твойма. 118, 76 рдвй
(Т. сит зѳгѵо, С. къ рабу) Тво-
емй. 118, 84 рлнл Твоегш. 118,
122 рдвд (Т. рго зѳгѵо) Твоего.
118, 124 Сй рДБОМЙ ТвоЙМЙ.
118, 125 одбй Твой еслАь. 118,
135 пд рдвд Твоего. 118, 140
рдва Твой. 118, 176 рдвд Твоего.
122, 2 очи рдва. 131, 10 ради
рдвл Твоегш. 133, 1 вой рдвй
Гднн. 134, 1 увдлйте,ордвй Гдд.
134. 9 пд вса рдвы вгш. 134,
14 ш рдвѣуа ввойуа. 135, 22
рдвй Своемй. 142, 2 са рдвома
Твойма. 142. 12 рдва Твой семь.
143, 10 рдвд Своего.
РЛІіІіІНА (*] -яіоіахт], апсіі-
1а)—раба, служанка.
переводится также (см. вы
ше): «раба».
115, 7 сьінл рлнвіпи Твоса.
122, 2 очи рдвьіии.
РДЕІЮДХПіеНЪ (іаб^о/о;, ип-
апітиз, Т. раг) — единодушный,
едиігомыс.іеппый, согласный.
54, 14 тьі же, человѣче рдвно-
дйнше (Т. раг тпіЬі, С- ты, кото-
рый был ь для меня то же, что я).
ради (о-.а тоото—сегш рдди—
ійео, ргоріег Гос, ргоріегѳа, Т. іі-
сігсо, ргоріегѳа, ігіео; ёѵеха, ёѵе-
хеѵ, ргоріег; ёѵехеѵ тіѵо?—чесш рд-
ди—ргоріег дпіеі, Т. диаш оЬ гет;
8ея, ргоріег, Т. ргоріег, рго) —
ради, для. за; потому, посему.
оіі переводится также (см. выше):
<за> и (пиже) «сквозѣ».
1, 5 сегш рдди (8. т.) не вос-
креснетъ псчестйвіи. 5, 9 врдга
мойуа рдди. 6, 5 рдди лалти. 8,
3 врлга Твойуа рдди. 9, 34 чесш
рдди (ёѵгхеѵ тіѵос, В. ргоріег диісі,
Т. диаіп оѣ гѳт, С. зачѣмъ). 11,
6 стрдсти рдди (разночт. ато, Т.
а). 15, 9 сегш рдди (о. т.). 17,
50 сегш рдди (8. т.). 22, 3 ймене
рдди Своегш. 24, 7 рдди влгости.
24, 8 сегш рдди (8. т.). 24, 11
рдди ймене Твоегш. 26, 11 врлга
ллойуа рдди. 30, 4 йллене Твоегш
рдди. 30, 23 сегш рдди (8. т.,
Т. ѵѳгнтіатоп, С. но). 41, 7
сегш рдди (8. -.). 43, 23 Тев$
рдди. 43, 27 йллене рдди Твоегш.
44, 3 сегш рдди (8. т.). 44, 5
истины рдди. 44, 8 сегш рдди (8.
т.). 44, 18 сегш рдди (8. т.).
45, 3 сегш рдди (8. г.). 47,
12 ейдева рдди Твойуа. 51, 7
сегш рдди (8. т.). 65, 19 сегш
рдди (о. -.). 67,13 рдди (Греч.,
В., Т. и С. нѣтъ) крдсоты (раз-
ночт. къ: крдсотою). 68, 8 Тев$
рдди. 68, 19 врлга ллойуа рдди.
72, 6 сегш рдди (8. т.). 72, 10
сегш ради (6. т.). 77, 21 сегш
ради (о. т., С. нѣтъ). 78, 9 елдвы
ради ------йллене ради Твоегш. 96,
8 с'ікіьъ рдди Твойуа. 105, 8
йллене ввоегш ради. 105, 32 йуа
рдди (о'’аото-э;, С. За НИХЪ). 10О,
17 везздконій со ради (8іа, С. за)
свойуа. 108, 21 ймене ради Твое-
гш. 108, 24 ради (8-.а, Т.
и С. нѣтъ). 109, 7 сегш ради
(6. т.). 118, 67 сегш ради (8.
т., Т. пппс аніет, С. а нынѣ).
118, 104 сегш ради (8. т.). 118,
119 сегш ради (8. т.). 118, 127
сегш ради (о. т.). 118, 128 се-
гш ради (8. т., С. пѣть). 118,
129 сегш ради (8. т.). 118, 154
словесе ради (8»а) Твоегш. 121,
радованіе 325 развотѣти
<*? ради вратій мойр. 121, 9 дб-
лА’ ради Гда. 129, 4 иліене ради
Твоегш. 131, 10 Двдд ради. 142,
11 й.мсне Твоегш ради.
Р/1 ДОйДНІв (д ауаШааі;, ех-
зпііаііо, Т. сапіиз, ехзиііаііо; то
арШаціа,-атос, ехзиііаііо, §аибі-
иш)—радость, веселіе.
ауаМіаа:: ПСреВОДПТСЛ также (СМ. ВЫ-
ше): «веселіе» и (ниже) «радость».—
ауаЯіаіха переводится также (см. ниже):
«радость».
41, 5 во гласѣ радованіж (Т.
сапіиз, С. радости). 44, 16 прн-
іісд^тсж вл веселіи й радованіи (С.
ликованіемъ). 46, 2 воскликните
Гіг$ гласолѵл радованіж (Т. ѵосе са-
пога, С. радости). 47, 3 клго-
корснііылѵ/ірл'довдіііелѵл(ауаХХ.іа|латі,
С. радость) нссл зслѵмі. 118, 111
радованіе (яр)Л’ар.я. С. веселіе)
сердца лаосгш.
Р/ІДОВЛТИвА («тсйХіаз&а-.,
ехзнііаго, Т. ехзиііаге, сапіаге)—
радоваться.
переводится также (см.
выше): «возрадоватися».
2, 11 ра'дѣитесж 6лА сл тре-
ПІТ0ЛѴ1. 31, 11 рДД^ЙТССЛі, ПрІІіІІН.
32. 1 рад^йтесл, првніи. 67, 5
рад^йтесл пред Пнлай. 80, 2 ра-
д^йтесгл ІігѴ. 95, 11 р.ід$етсл
(С. да торжествуетъ) зелалл. 96,
1 да ра'дѴетсж зелалл. 97, 4 й
рад^йуесж (С. веселитесь).
РЛДООТЬ (/) уара, §аийіпт,
Т. Іаѳѣіѣіа, сііогеа; і] ауаХХ'ааіс,
Іаеііііа, ^ашііит, ехзиііаііо, Т.
сапіия, §ашііит, ехзиііаііо, гізиз;
то ауаХА-яра^ато;, ехзиііаііо, Т.
сапііо)--радость, веселіе, ликова-
ніе.
адаХХіаиз переводится также (см. вы-
ше): «радованіе».—адзЛА'.за:; переводится
также (см. выше): «веселіе», «радованіе».
20, 7 возвессліііпн бгб радостію
(/.). 29, 6 завтра радость. 29,
12 пи радость (у., С. ликованіе)
ланѢ. 31, 7 радосте (ауаХлйх|іа)
лдол. 44, 8 €-'еел\2 радости. 50,
10 даси радость. 50, 14 воздаждь
мн радость. 62, 6 оустна.иа ра-
дости (Т. сапогіз, С. радостнымъ).
64, 13 радостію убллаи прспол-
ш^тсл. 99, 2 вй радости (С.
восклицаніемъ). 104, 43 вй ра-
дости. 106, 22 «л радости (С.
пѣніемъ). 117. 15 глася радости.
125, 2 нспблнипіасл радости (Т.
гізи, С. веселія) оуста паша. 125,
5 радостію пбжіА’тй. 125, 6 прі-
іідѴт'л радостію. 131, 16 радостію
козрадѴютсл. с
РД,-Л ІК)А (ёт’.уаерюѵ,
циі дгаіиіаіиг, Т. дашіепз) — ра-
дующійся.
34, 26 радѴюі|лисл злшлдя
ЛА0ЙМ2.
РДЖД*ІгЛ,-гМ1 (ті'хтшѵ. рагіи-
гіепз)—рождающій.
47, 7 гакш раткдаюіріл (С. у
женщинъ, въ родахъ).
РДЗБЙТИ (іоа'.ріСеіѵ, аііійеге,
Т. сііззіраге)—разбить, сокрушить.
136. 9 разкіетл лпад^'ііцы.
РЛЗІіГіТІЮЖ (хатяраалеаіія:,
соіііеіі, Т. (іедісіД—разбиться.
36, 24 не развіетсл (С. не
упадетъ, зіс!!).
РЛЗЕОГЯТІіТП (-ко-атеТщ аі-
ѵііега еззе или Гіегі, Т. аіѵііеш
етадеге)—богатѣть.
48, 17 егда разгіогатѣстг (С.
богатѣетъ) человѣка.
РЛЗІІОТ'ІіТИ ("іаі'ѵеабя!, ріп-
^иѳзсеге, жирѣть, Т. зііііаге, ка-
пать) — растучнѣть: сдѣлаться
тучнымъ, жирнымъ, толстымъ.
64, 13 разг.отѣютя (С. исто-
чаютъ) краснал пѴстьіни.
р л 3 В Л Л И II л
326
раздражити
РЛЗІііШІМ (“О огхо-гоо'Л ІО-
шісіііит, жилище, обиталище,
домъ, Т. ѵазШаз, пустыня: обшир-
ность, пространство)—развалина.
оглбкбоо^ переводится также (см. вы-
ше): «домъ», «иыріпце».
101. 7 вьіуъ іакш нощный врана
на рлзидлинѣ (разночт. къ: на ныри-
щи, С. на развалинахъ).
РЛЗЙвРЗЯТИ (о-арруродОа:.
іпіегпппрѳге, (Іігппірѳгѳ, Т. <1іГ-
йпеіего, і'ішіеге, арогіге)—развер-
зать: растворять, раздвигать, от-
крывать.
оіаріЦутооОаі переводится также (см.
выше): «дросѣстдся».
77, 13 разверзе (Т. (Ііѣййегаі,
С. раздѣлилъ) лабре. 77. 15 раз-
верзе (Т. ѣісіегаѣ, С. разсѣкъ) ка-
лины 104, 41 разверзс (С. раз-
верзъ) калины
Р43КРЛТИТ1ЮА (бсяатрё'реіѵ,
регѵегіеге, Т. еіисіагі) — развра-
титься.
17, 27 со строптивымъ развра-
тіііпис/ь (С. съ лукавымъ (посту-
паешь) по лукавству его).
РЛЗБРЛЩёПК (у отрау-рЫ,
петля, силокъ; хитрость, ловуш-
ка, оЫі^аііо, обвязь, перевязь) —
лукавство, хитрость.
124, 5 оуклонжющыжсіъ же въ
развращеніе (Т. ай іііпега іогіноза,
С. па кривые пути).
РЯЗКРЯЦІУНЪ (атрерХбс, рга-
ѵпз, непрямый, кривый; злый,
развратный, Т. ѣіПах)—разврат-
ный: злый, кривый.
отре^.б; переводится также (см. пи-
же): «строптивъ».
77, 57 прсвратйшасл вх л^къ
развращенъ (С. коварный).
РИЗРіТі (тгЦѵ. рггеіег)—кромѣ.
п'ь-ф переводится также (см. выше):
«сбачс».
17, 32 гакш кто Бгъ, ^а'звѣ
Гда; или кто Бгъ, развѣ Бга на-
шегш.
РЯЗГНЯТИ (зХОркёСе'.Ѵ, ЙІ88І-
раге, разсѣять, Т. йіарег^еге) —
разсѣять.
ахоо-іІЕі-, переводится также (см. ни-
же): «расточити».
17, 15 ніізпоелл стрѣлы й раз-
гпа (С. разсѣялъ) <ы 143, 6
разжененіи (С. разсѣй) <ы
РЛЗГІГБР.ДТИСА (бруКеабаі,
ігазсі) — разгнѣваться, прогнѣ-
ваться.
6р7І^еаІ)аі переводится также (см. вы-
ше): «гнѣватися», «прогнѣватися».
59, 3 разгнѣвался есй (С.
прогнѣвался). 73, 1 разгнѣвай
(Т. йинагѳ рег^іі, С. возгорѣлся)
гарость ТвОгЫ 105, 40 разгнѣва-
сл (Т. асселзпз, С. воспылалъ)
гаростію Гдь.,
РДЗГОРДІіТИСА (г-ардтраі,
аііеѵагі)—возгордиться.
72, 18 иногда разгордѣшасд.
РЛЗГОРЪТПОА (ёххяіго&аі,
ехагйегѳ) — разгорѣться, возго-
рѣться.
ёххііеаІИ: переводится также (см. вы-
ше): «возгорѣтися» п (пиже) «раажещи-
ся».
38. 4 разгорится (С. возго-
рѣлся) огнь. 117, 12 разгорѣша-
сж (Т. ехзйпсіае зппі, С. угасли)
гакш огнь.
РЛЗДРЛЖІІТИ (тс«ро$6шѵ, ех-
асегЬаге, іггііаге, Т. іггііаге,
сігситзсгіЬеге, зрегнеге; -аряСѵ;-
Хобѵ, ргоѵосаге, Т. сопсііаге)—
раздражить, разгнѣвать, оскор-
бить.
-арсО,'і.'Лч переводится также (см. нп-
же): «ревновати».—-ароЕб'шч переводится
также (ем. выше): «прогнѣвати».
9, 25 раздражи (С. пренебре-
гаетъ) Гда грѣшныіі. 73, 10 раз-
раздѣленіе
327
р а 3 а; и з л т и с л
дрлжйтя (С. будетъ хулить) про-
тивный ил\а Твое. 73. 18 раз-
дражіііиа (С. хулятъ) йлла Твоё.
77, 41 Стдго Ііглева рдздрлжніна
(С. оскорбляли). 77, 58 раздра-
жйша (-аргЦХ., С. возбуждали
ревность) ёго. 105, 29 рдздра-
жнша (С. раздражали) Сгб. 106,
11 совѣту; ЙЫШНАГШ раздражіініа
(С. небрегли).,,
РДЗД’Іі/І^ІПб (г; оія:'ргаі?,-еш;,
біѵізіо, Т. зо^шеп пли зе^тепіпт,
разсѣченіе)—раздѣленіе.
135, 13 раздѣлителѣ Черлднбе
море вл раздѣлбніж (С. нѣтъ).
РЛЗДТиІПТП (Віаріері^еіѵ, еііѵі-
беге, рагіігі, Т. рагіігі, іп рагіені
оЪііпеге; хатаоіа'реТѵ, хатао’.екё-
айаі, біяігіЬиеге, біѵііѣте; (оі-
аіреіѵ), о'.гЛгаІЬ’., (Ііѵібеге. Г. рат-
ѣігі)—р азд ѣл п т ь, дѣ.і и т ь.
16. 14 раздѣли (Т. ротііо езі,
С. удѣлъ) а вл животѣ йут». 21,
19 раздѣльна (С. дѣлятъ) ріізы
люе ссвѣ. 47, 14 раздѣлите (х.,
Т. аѣѣоіііѣс осиіоз, С. разсмотрите)
дбмы бгч). 54, 10 раздѣли (х.)
езьіки йр. 59, 8 раздѣлѣ Сікі-
лѣ. 67, 13 раздѣлити (оіеХёа&аі.
Т. рагіііог, С. дѣлитъ) кшрыстп.
107. 8 ра-.дѣліо СіѣілѢ.
РЛЗДТиіГП’ИСА (оіасфСеа.Ъи
ііззірагі; оія[леріСеа&аі, (Ііѵіііі)—
раздѣлиться: быть въ несогласіи,
во враждѣ.
34. 15 раздѣлііінасе (Т. Іасе-
гапі, С. поносили). 54, 22 раз-
^ѣліішлсе (йігрер.) іо гнѣва лица
§гч).
РЛЗДТиІЬ (хятао’с/лбѵ. диі бі-
ѵізіі, Т. диі зесиіі)—раздѣлившій.
135, 13 раздѣлителѣ Чермное
море.
рдзжеітпн см. РЛЗПМТИ.
РхДЗіК^ІІШ (торойѵ, і^пе еха-
пііпаге, іпПапппаге, Т. сопПаге,
ртоЪаге; гххаіеіѵ, ассешіеге, Т.
ехсііаге)—разжечь.
переводится также [см. ниже):
«разжпзатп».
65, 10 разжеглл ны бей (Т.
сопПазѣі, С. переплавилъ). 77,
38 но разжжетл (Т. ехсііаЬаі, С.
возбуждалъ) всего) гнѣва. 104,
19 слово Гдне разяіжс (Т. ргоѣа-
ѵіѣ, С. испытало) бгб.
РДЗЖёІЦЙОА (ёххасеабас, іп-
Паіптагі, асеешіі, ехапіеьсеге, Т.
апіеге, ехапіексегс)—возгорѣться.
схха’еіІИі переводится также (см. вы-
ше): «возгорѣтиея», «разгорѣтпея>.
72, 21 іакш разжжссе (разночт.
тр'5ра'/Йід, Т. ехасегЬаіпг, С. ки-
пѣло) сердце л\ос. 78. 5 раз-
жжётсе (Т. атсІсЬіі, С. будетъ пы-
лать) ілкш огнь. 88, 47 рлз-
жжстсе (Т. агИеЬіѣ, С. будетъ
пылать) іакш огнь. 105. 18
разжжёсе (С. возгорѣлся) огнь.
РЛЗЖЖЗДІЪ (-е-эрш(ігѵо;, і§пѳ
ехаіпіпаіпз. і^пііііз, Т. рпг^аіиз)
—разжжеппый: огненный, раска-
ленный.
11. 7 среіірб разжжено (Т.
ритісаіпін, С. очищенное). 17, 31
словеса і дна разжжбпа (Т. ріігда-
ііззііппз езі, С. чисто). 118, 140
разжжено (Т. рпг^аіпз езі, С.
чисто) слово/Гвос.
РДЗЖИЗДТИ (ігорооѵ, пгеге,
Т. ехатіпаге)— разжигать.
-ороб^ переводится также [см. выше):
«разжеіци».
25. 2 разжжй (Т. ехаініпа, С.
расплавь) оѵтошьы ллоа.
РДЗЖИЗЛТІЮА (кчроба&егі,
ехатіпагі, Т. сопПагі) — разжи-
гаться.
р Л з л\ ы ш л ж т и
328
разсудити
пере-
65, 10 рлзжнзаетсл (С.
плавляютъ) срсвро.
РіІЗіПІіІІІЫДТИ (аооХг<г/г?>,
ехегсёге, Т. тесіііаге) — размы-
шлять.
зоокезуеі^ переводится также (см. вы-
ше): «глумитися», «поглумитися», «по-
глумлятися».
118, 78 азъ же рдзмышлжти
(разночт. къ: поглѣ'млю'сж).
РЛЗЛіѢРИТИ (о’ар-гтргЬ, те-
іігі, (іітеіігі, Т. шеііті)— размѣ-
рить.
59, 8 юдоль милиція размѣ-
рю. 107, 8 оудбль селеній рдз-
лѵѣрю.
РД31ІСТЙ1ІТИ (о-яатёХХееѵ, гііз-
сегпеге, Т. ехрапЛеге)—разметать,
разсѣять.
67, 15 внегдд разиствитл (С.
разсѣялъ) Ивный.
Р/ІЗИСТИОйЛТП (о-.азтёШ-
(іі8ііп§-пеге) — различаться,
нссходствовать.
105. 33 рдзнсткова (Т. рго-
иппсіаБзеѣ ехасегЬаііопет, С. по-
грѣшилъ) 7оустпал\а своймд.
РАЗОРИТИ (ха&асреіѵ, сіезіги-
еге, Т. (Іезігиеге, йітшпреге; о».аах=-
йяѵѵйѵаі, сііарітдеге, йійзіраге, Т.
іггіішт Гасоге; хагаатрёсргіѵ, еѵег-
іеге; хатаХбе'.^, (Іезігиеге) — раз-
орить, разрушить.
о’аахіба'.-гглі переводится также (см.
ниже): «разорити».—/.ііііірсЬ» переводится
также (см. выше): «низложити» и (ни-
же) «разрушити».—-латзХбеіѵ переводится
также (см. ниже): «разрушити».
27, 5 разорити (С. разру-
шитъ) ж. 88, 34 лить же /ІІою
нс разорю (о., С. отниму) (о шіуъ.
88, 40 разорила е’сй (хатёзтр..
Т. (іеіезѣаіиз ез, С. пренебрегъ)
завѣтъ раса Твоегш. 6’6’, 41 раз-
орила бой (С. разрушилъ) всл
шплбты бгш. 88, 45 рдзорйлъ бей
(хатёХ.,
С. отнялъ) ш шчнціёніж
бгш. 118, 126 рдзорйіпд (6., С.
разорили) законъ Твой.
РЛЗОРАТП (осаахеЗаѵѵбѵяи (ііз-
зіраге, Т. іггііпш Гасеге) — раз-
орять, разрушать.
переводится также (см.
выше): «разорити».
32, 10 Гдь разоряетъ (С. раз-
рушаетъ) совѣты іазьікшвъ.
РАЗРУШИТИ (хатаХиго, хата-
Хбааі, (іеэігпеге; хадаіргіѵ, сіе-
зігаеге, Т. ехзііграге, йеэігиеге. сіе-
тпоіігі; ха-аррааае'.ѵ, Дѳ)ісеге. Т. іип-
(іеге)—разрушиі ь.
г.і!И:реіѵ переводится также (см. вы-
ше): «НИЗЛОЖИТИ», «разорити».—7-іга/ліесч
переводится также (см. выше): «разори-
ти».— хі-трраззЕ;? переводится также (см.
выше): «повергнути».
8, 3 баю разрѣшити (хятак.,
і Т. аі сотревссшіиш, С. дабы сдѣ-
I лать безмолвнымъ) врага и л\ест-
। ніпы. 9, 7 грады разрѣшилъ бой.
I Ю. 3 о’нй раз^шнша (С. раз-
рушены). 51, 7 Гігл разрѣшитъ
(С. сокрушитъ) тж. 73, 6 Фскбр-
долѵ, разр^шйша (хатёрр.).
РДЗРЪШІІТИ (Ьеіѵ, Хбая-,
зоіѵеге) -разрѣшить.
Хйеіѵ, Хоти переводится также (см.
ниже): «рѣшити».
101, 21 разрѣшити сыны оу-
л\ері|івлснпыуя. 104, 20 рдзрѣшй
бго.
РЛІЖШТН (о-.хяСе-ѵ, аівсег-
пеге, Т. зпзсіреге; З'.ахрб/еіѵ. оіа-
хрТѵяі, йізсегпеге, йцийісаге, Т.
Іня сіісеге, іийісаге) — разсудить,
судить.
б-хя^Ел переводится также (см. ппжо):
«судити».
42, 1 рдзсѴдй (ог'хаао^, Т.
8П8СІре, С. вступись) нрю мою.
49, 4 рдзсЧ’дііти (С. судить) лю-
разсыпати
329
р а з V л\ ѣ т и
ли Снож. 81, 1 посредѣ же кбги
разс^дитл (С. произнесъ судъ).
РДЗСЫПДТИ (Зсаахор-'Сесѵ,
сііззі раге)—-разсыпать.
5[ихор-і»еіѵ переводится также (см.
ниже): «расточити».
52, 6 Бгл разсыпа кшсти че-
ловѣко^гблннкшвл.
РДЗСЫ1ІЯТІЮ А (Зіатхортсі'Се-
адаі, (іізрег^і, Т. сіізрагаге зе)—
разсыпаться.
йіаахортіііеаЯа: переводится также (см.
ниже): «расточитпся», «разитися».
21, 15 разсьіпаніасж всл кшсти
Л\0А.
РЛЗСТіКЯТП (ёххбтстеіѵ, ехсі-
(Іого) —разсѣкать.
73, 5: сѣкнрллмі разсѣкбша.
РЛЗСТіАПІС (т) <иаа~ора. (Іі- ।
зретзіо)—разсѣяніе. ।
138 (въ надп.) Ѵалблѵл Зауа- |
ріиігл, вл разсѣяніи (В., Т. и С. I
нѣтъ). 146, 2 разсѣіжніж (Т. сіе- |
риізоз, С. изгнанниковъ) Ійлева і
соверётл. г
РЯЗСЪАТИ (Віаятггіреіѵ, Ді-
зрегдеге, Т. зраг^еге) -разсѣять.
43, 12 во іазыцѣуа разсѣжлл
НЫ €СИ.,
РЯЗМД1НФ (аичетй;, заріепіег)
—разумно.
46, 8 пойте раз^лміш (Т. рзаі-
Ііѣѳ рааіто ДіДазсаІісо).
РДЗУДІЪ (т; -рйаіе, зсіепііа,
Т. зсіепііа, поііііа; абѵеаіе, іп-
іеііѳсінз, ргшіепііа, іпіе11іа;еііііа.
заріепііа. Т. оііе йійазсаііса, ртн-
(іепііа, іпіеііі^епѣіа)—разумъ, зна-
ніе, ученіе, вѣдѣніе, разумѣніе.
18, 3 нбцііі пбіри возвѣірастк
ра'зѴлѵл (у., С. знаніе). 31 (въ
надп.) Уллолѵл Двд^, разума (С.
ученіе). 31, 9 йлаже нѣсть рдз-
Улаа (С. несмысленный). 41, 1
вг ра'зѴлал (С. ученіе) сыишвл Ко-
рёовыуя. 43, 1 вл разѴлѵл (С.
ученіе). 44,1 сыншлтл Коре'швы.мл
в2 раз^лал (С. ученіе). 48, 4 и
поученіе сердца лаосгш ра'з^лал (С.
знаніе). 51, 1 разѴлаа (С. уче-
ніе) ДвдѴ. 52, 1 ра'зѴлаа (С. уче-
ніе) ДцдЪ7. 53, 1 в2 пѣспеул раз-
Ъ’лаа (С. ученіе) Двд$. 54, 1 вл
пѣснеул разума (С. ученіе). 72,
11 й аціе есть разума (у., С.
вѣдѣніе) вл Бьішнемг. 73 (въ
надп.) разума (С. ученіе) Лсафі?.
77 (въ надп.) разума (С. уче-
ніе) Ясафі?. 77. 72 й вл раз-
р^кі<; (С. мудрыми руками)
Своею пастаіпі.ѵл л есть. 87, 1
рл'зѴлла (С. ученіе) Сли'нѴ Ійлтл-
яип\’. 88. 1 разума (С. ученіе)
С-е-алАа Інлтлннпа. 93. 10 оучай
человѣка рлзі>лС> (у.. С. разумѣ-
нію). Ни. 10 ра'зѴлѵл же клгл
всѣ.мь творжіцылал іі. 118, 66
ра'з^ла\’ (у., С. вѣдѣнію) пд^чй
л\ж. 135, 5 сотворшслЛ’ певеса
раз^люліл (С. премудро). 138, 6
оудивйсж раз^лал (у., С. вѣдѣніе)
Твой ш лаене. 141, 1 разума (С.
ученіе) Двд$. 146, 5 раз^лаа
Сгш нѣсть числа.
РДЗУЛПійЯА,-АИ (ао’ншѵ и
аоѵіеі;, ініеШ^енз, Т. диі іпіеііі-
§іі, апішадѵегііі, аѣѣепдіѣ)—раз-
умѣющій: вникающій, помышляю-
щій.
13, 2 аціе есть рдз^лаѣважй
или взыскали Бга. 32. 15 раз-
^.’иѣвалй (С. вникаетъ) на всл
дѣла пу’л. 40. 2 илжёііл разѣлѵѣ-
важй (С. помышляетъ) па пйціа.
52, 3 аціе есть раздѣвали.
РДЗ^ДІ’ІіТН (аоѵігѵаі, іпѣеііі-
&егѳ, со^позсеге, Т. апііпаДѵегіеге,
сонзійегаге, іпіеШ^епііат асІЬіѣе-
р Л з ЛА ѣ т н
330
р а лмі г
гѳ, іпіеШ^еге; уіѵшахеіѵ, уѵшѵа',зсі-
ге, ѵісіеге, со^позсеге, Т. а^позсеге,
ехрегігі, позсеге, со^позсеге)—раз-
умѣть, уразумѣть, знать, познать,
переводится также (см. вы-
ше): «вѣдѣти», «знати», «познати» и (ни-
же) «увѣдѣтп», «ув-БСТП».—зоѵігѵа; пере-
водится также (см. ниже): «уразумѣти».
2, 10 царіе, развѣйте (С.враз-
умптесь). 5, 2 развѣй (С. у раз-
умѣй) знаніе лхое. 9, 21 да разѴлдѣ-
•отл (у., С. знаютъ) іазьіцы. 18, 13
грѣ^оплденіж кто раз^лдѣетл (С.
усмотритъ). 27, 5 не разѴмѣша
(С. невнимательны) вк дѣла Гднж.
35, 1 не вос^отѣ разумѣти (Т.
айЬіЬеге іпѣеШ^епѣіаш, С. враз-
умиться). 38, 5 да разумѣю (у.,
С. зналъ). 39, 10 разумѣла есй
(ёу., С. знаешь). 45, 11 н раз-
умѣйте (у., В. ѵісіеіе, С. по-
знайте). 48, 13 человѣка ва че-
сти сый не раз^лѵѣ (Т. сотшога-
інгііз езі. С. пребудетъ). 48, 21
іі человѣка на чести сі.ііі не раз-
умѣ (С. разуменъ). 49, 22 раз-
умѣйте (С. уразумѣйте) оуьш сіж.
57, 10 прежде ?же разумѣти (Т.
зепііепінл С. ощутятъ). 63, 10
твореніе бгш разУмѣшд (С. ураз-
умѣютъ). 72, 16 непірсвауа раз-
умѣти (у., С. уразумѣть). 72,
17 разумѣю ва послѣ"днжж йуа.
72, 22 й не разУмѣуа (еу ).
91. 7 ііеразУмива не разУмѣста
ейуа. 93, 8 разумѣйте (С. об-
разумьтесь) же, БезУиніи ва лю-
деуа. 100, 2 разУмѣю (С. буду
размышлять) ва п&’ти непорочнѣ.
105, 7 не разУиѣніа (С. ураз-
умѣли) чудеса Твойуа. 108, 27
да разУмѣюта (у.. С. познаютъ).
118, 75 разУмѣуа (ёу., С. знаю).
118, 95 евндѣпіж Твож раз-
Умѣуа (С. углубляюсь). 118, 99
паче всѣуа оучаціиуа лаж раз-
Ултѣуа(Т. іпіеПі^ѳпііог Тіо, С. я сталъ
разумнѣе). 118, 100 паче ста-
рена разѴлАѣуа (Т. ргисіепѣіог зшп,
С. я свѣдущъ). 118, 104 ш запо-
вѣдій Твойуа разУпѣуа (Т. ргн-
йепз зипі. С. я вразумленъ). 138,
2 разУмѣла есй. 138, 23 разУмѣй
(у., С. узнай) стезй лаож.
РДЗІІ1ИР1ІТИ (-Хатбѵе'.ѵ, йііа-
іаге)—расшири гь: открыть.
гХзтйчгіѵ переводится также (см. ни-
же): «распространити», «ушпрйтп».
34, 21 разширйшл (С. расши-
ряютъ) на л\ж оуста свож. 80,
11 разшнрй (С. открой) оуста твож.
118, 32 разширйла е’сй (С. рас-
ширишь) сердце лаос.
РДЗЫ'ГИСА (оіяахорте'Сга&аі,
дізрег^і, Т. еха§-ііаге зе, йіззіііге,
разсѣсться, разсѣяться),—разой-
тись: разсыпаться.
оіаз/.'.рпі^з'.Іі: переводится также (см.
выше): «рааі-ыиатиси» и (ниже) «расто-
чпті'сл».
58, 16 разьідѴгсж (С. пусть
бродятъ) іастп. 91, 10 разьідУгеж
(С. разсыплются) вей дѣлаюцли
Беззлкбніе.
РДДІНЪ (т] раріѵо;. гЬатппз:
зріпа аІЬа, отсюда «рамень», «ра-
менье»—лѣсная поросль на запу-
щенной пашнѣ)—терновый кустъ.
Нижеприводимый тексть пе совсѣмъ
ясенъ, и неясность ого усиливается, если
имѣть подъ рукою Русскій переводъ (съ
Еврейскаго). ІПлейсперъ замѣчаетъ, что
неясность зависитъ оть глагола аи-ягтаі,
который собственно эпачіігь: посылать
вмѣстѣ; а если рѣчь идетъ о растеніихъ:
расти вмѣстѣ; значеніе же—раз-
умѣть—есть уже переносное. Замѣча-
тельно, что глаголъ встрѣчается
въ Новомъ Завѣтѣ 26 разъ и всегда пе-
реведенъ: «разумѣти», «разу мѣняти», «ураз-
умѣти». Іеронимъ, держапчіійея ЁХХ,
перевелъ: апіе циат сгсзеані зріпж ѵе-
5І1ЧВ іп гііатпит. а ііо-Слаіміпскіі долж-
но бы быть такъ: «прежде пеже воз-
расти тернію вашему въ рампъ»; сохра-
няя же глаголъ «разумѣти»: «прежде еже
331
р Д С Т Д Л» Т II С гЬ
ран д
разумѣти (пли: уразумѣти) тернію ва-
шему рампъ (пліг тернію вашему бы-
ти рамномъ)». Отцы Церкви (Ѳеодоритъ,
АОанасій) говорятъ: рампъ есть терніе,
только самое большое, похожее ва де-
рево; посему предреченіе сіе (см. весь
10-й стихъ 57-го псалма) угрожаетъ: преж-
де нежели лукавство ваше возрастетъ и
уподобится рампу, т. с. большому терну,
постигнетъ васъ казнь отъ Бога и обра-
титъ нъ ничто. Почти тоже самое чи-
таемъ нъ Толковой Кіевской (1728 г.)
Псалтпрп: «тернъ малый—грѣхъ менпііп:
раинъ—шиибкъ ббліпін съ горшими остъ-
мй—грѣхъ бблшій. Грѣшникъ да не отъ
меншіа злобы преспѣваетъ въ бблшую,
смерть его скорая отъ Бога иостизаетъ».
57, 10 прежде еже рдзѴліѣтп
терніи'» вдшегш рдллнл (~рб -об аиѵ-
іеѵоа та; бсхаѵ&а; и[дш'> тт]ѵ рар.-
моѵ. В. ргіпздпапі іпіеііі^егені зрі-
пю ѵезіпв гііашііипі).
І’ЯШІ (іі раа-і^-іуос, Г1аі;е11иііі,
р1ац;а, ѵегЬег, Т. ріага; б р.и>Х.ш6.
сісаігіх, Т. іитех)—рана: язва,
Ударъ.
31, 10 лшшгн раны (Т. йоіо-
гез, С. скорбей) грѣшной. 34,
15 сокрдшдсА пд лла раны (Т. 1о-
гіреііез, С. ругатели). 37, 6 со-
гнгішд рдны (рлбХшггс, Т. іппіі-
сез) моа. 37, 18 дза нд рдны
(Т. аі сіаисіісаііопет, С. къ па-
денію) готова. 38, 11 шстдвн (б
мену' рдны (С. удары) Твоа. 72,
4 ва рапѣ (Т. гоіиіг, С. силы)
йуа. 72, 5 са человѣки не прі-
н.мѣ’та рдна (р.аотіуаЛЦаоѵта:, Па-
§е11аЪппіпг, Т. аГГісіітіпг ріаейз,
С. подвергаются ударамъ). 88,
33 посѣі|і& жсзлоліа бсззлкшніа йуа,
н рлпллмі (С. ударами) непрдвды
йуа. 90, 10 рлпл (С. язва) не
приолііжнтсА тѣлесн тноелі^ (разночт.
селенію твослій).
РДПФ (б'рйроо, хат’ б'р-
г>ро'>, (ііііісіііо, Т. іп(1е аЬ ангога,
апгогаз)—рано.
56, У востлпѴ рднш. 107, 3
востд'п^ рл'нш. 138, 9 аіре воз-
л^ крнліі люй раню (ха~’ б'р&роѵ, раз-
ночт. хат’ бр&бѵ, Т. апгогае, С.
крылья зари).
(р.етар.ГЛсси}э!і.
роепііеге)—раскаяться.
105, 45 й рдскдАСА (С. рас-
каивался). 109, 4 й не рдскдетсА.
рлекбплнъ (аѵеаха[і|леѵос,
зпіТоззпз, подкопанный, Т. зиссізнз,
подсѣченный)—раскопанный: под-
копанный.
79, 17 пожжена огпсліа й рас-
копана (С. обсѣченъ).
ряепроетрлшітп (-ха^^,
(Шаіаге)—распространить, расши-
рить.
пХзтбчсіѵ переводится также (см. вы-
ше): «разширйти» и (ниже) «уширити».
4, 2 ва сворки распространяла
лаа есй (С. далъ просторъ).
РДеПРООТРбТИ (8-а-е-аѵѵбѵяц
ехрапйеге)—распростереть.
оіакетачѵбѵа: переводится также (см.
выше): «воздѣти».
104, 39 рдспростре (С. про-
стеръ) шилака ва покрова іілѵл.
РДОТ/І/МтЪ (тахеіс, диі Пиіі,
Т. Іідиезсепз)—растаявшій.
57, 9 гакш воска рдстлАва (С.
распускающаяся).
рдстл'Ати (тідхеа&аі, Пиеге,
іаЬезсеге, чахнуть, исчезать, Т. Іі-
диеГіегі, сопіаѣезсеге, чахнуть)—
растаять, таять, потаять.
переводится также (см. ниже):
«растаятися», <таяти».
96, 5 гакш воска рдстдАінд (С.
таютъ). 111, 10 й рлстдета (С.
истаетъ).,
РДСТДАТПСА (Цхеайаі, 1і-
дпеГіегі, Т. зоіѵі, растопляться,
расплавляться)—растаять.
тгіхеайаі переводится также (см. выше):
«растаяти» и (ниже) «таяти».
раствореніе
332
р Д С X И ф А А
74, 4 рдстд/ьсл (Т. зоініаз, С. 13, 1 рдстлѣшд (С. разврати-
колеблется) землд. лпсь) и шлирзйшдсіь вг ндчиндні-
РДОТДОРОШб (то хераа[іа, иуг. 52, 2 рдстлѣшд (С. развра-
смѣшанное, растворенное, разба- тйлись) й шлирзйшдсл вг всззд-
вленное (питьё), тізіит, Т. тіх- кбніиуг.
ѣіо)—смѣшеніе.
74, 9 ві'нд нердстворенд йспблнь
рдствореиіл (С. смѣшенія).
РДСТЯОРАТИ (хераѵ^бѵа'., ті-
зсегѳ) - смѣшивать, мѣшать.
101, 10 питіе люе сг плачелаг
рдстворлуг (С. растворяю).
РД^ТбРЗДТИ (о’.арртдрбѵа'.,
сопэсіпсіеге, іігитреге, Т. зоіѵеге,
іігитреге)—расторгнуть, разо-
рвать, разрѣшить, снять.
8іяррт)уѵйѵя: переводится также (см. ни-
же): «расторгнути».
29, 12 рдстсрзллг бей (С. снялъ)
врстиіре лаос. 106, 14 оузы ііуг
рдстерзл (С. расторгнулъ). 115,
7 рдетерзллг бей (С. разрѣшилъ)
оузы ЛАОі'Ь. ,
РДОТДІГПІ (о'.аерііе'реіѵ. (Іізрег-
іеге (разночт. соггппіреге), Г. рег-
іеге)—повредить, погубить.
См. ниже: «растлѣти».
56,1 дд не рдстлйши (С. не по-
губи). 57, 7 дд не рдстлйши (С. пе
погуби). 58, 1 дд не рдстлйшн (С.
не погуби). 74, 1 дд не рдстлйши
(С. не погуби). 77, 38 й не рдс-
тлйтг (С. не истреблялъ). 77, 45
й рдстлй (Т. ретіегепі, С. губили) л>.
РДОТДѣНІб (?] о'ог-рборя, іп-
Іегіііо)—разрушеніе, погибель.
5:а-р9орі переводится также (см. вы-
ше): «истлѣніе», «пагуба».
106, 20 ЙЗБАВИ а, ш ^.астлѢ-
нін (Т. Гоѵеіз, С. могилъ) пуг.
Рдотлѣти (8'а'іі)гірга&а'.,сог-
гшпрі, Т. соггитреге)—развра-
титься.
См. выше: «растлити».
РДСТОРГНХТП (о'арртурбѵои,
іігитреге, Т. (іігитреге, йпіегѳ)—
расторгнуть.
оіаррцумбѵаі переводится также (см. вы-
ше): «растерзати».
2, 3 рдстбргнсл\г (разночт. рдс-
тбргни.мг) оузы йуг. 73, 15 Тьі
расторгла есй (Т. Гісіізѣі, С. из-
сѣкъ) йстбчники.
РДОТОЧЙТИ (о'.аахоркіСеіѵ, Ді-
зрег^еге, сііззіраге, Т. еха^ііаге,
ііззіраге, іізрег^еге; зхор-'Сгіѵ,
іізрѳг^еге)—расточить: разсѣять,
разсыпать.
о’іяхорк^гім переводится также (см.
выше): «разсыпати».—перево-
дится также (см. выше): «разгпати».
58, 12 рлсточн <ь. 67. 31 рлс-
точіі (С. разсыпь) іду.ьікн. М, 11
рдсточйлл б»й (С. разсѣялъ) нрлгй
Твоъ. 105, 27 рдсточіігіі (С. раз-
сѣять) а во стрдш.і. 111, 9 рдс-
точй (ёах.), ддде оувшгилАг.
РДОТОЧЙТИОА (о-дахор--Хг-
а&ж, (іізвірагі, Т. Дізрѳг^і)—быть
расточену: разсыпаться.
о'.іа%орг.;4ея8а: переводится также (см.
выше): «разсыпатпся», разитися».
67, 2 й рдсточдтслі врдзй Огш.
140, 7 рАСТОЧЙШАСЛ (С. сыплют-
ся) кшсти йуг при ддѣ.
РДОХИЩДТП (о-.ар-аСеіѵ, Ді-
гіреге) — расхищать, грабить.
Віяртта^гіѵ переводится также (см. вы-
ше): «восхитити».
43, 11 рдсуицілу^ (С. грабятъ)
севѣ. 88, 42 рдсуиціду^ его вей.
РДОХИЩДА,-АЙ (о'ярта'оіѵ,
Дігіріепз)—расхищающій: граби-
тель.
рвеніе
333
р е щи
34, 10 Ф рлсуицід'юі|іиуа (С.
грабителя) ?го.
рвеніе (6 аеіив)—рев-
ность.
СѴ-сі переводится также (см. ниже):
«ревность».
78, 5 разжжётсж гдкш огнь
рвеніе Твое.
РеБРО (то -йХеорбѵ, Іаіиз, мп.
Ч. та тсХеорі, Іаіега)—ребро.
47, 3 рёврд (С. сторонѣ) сѣ-
вершвд.
РеНІіЙііМ—ь-быти (ёріаттр, аіѵа')
—быть ревппву.
138, 20 рсвінііш ёстё (ер'.атаі
ёате, разночт. ёреі ае, разіІОЧТ.
ёргі;, В. (Іісііін, Т. оЫоцнннІиг,
С. говорятъ) ІГА ііоли.іііілёіііиуа.
РеКП(ЖЛТИ(тсараС75Хооѵ,;ѵши-
Іагі, Т. ассеікіі іга)- ревновать,
завидовать.
переводится также (см.
выше): < раздражити >.
36, 1 не ревнуй лѴкдвнѣюі|іы.ААа.
36, 7 не ревнуй сгіѣюі|іс.ААІё в/,
пѴтй. 36, 8 не ревнуй.
РеЕНОСТЬ (6 геіпв)—
ревность.
переводится также (см. выше):
«рвеніе».
68, 10 ревность дола)? Твоего).
118, 139 йстдллд лаж есть рев-
ность Твоа.
РеКЪ,-ІИ (е:~шѵ. диі (Ііхіѣ; еірт]-
х<Ь;, ііісіиз)—рекшій: сказавшій.
11, 5 рёкшыл (С. говорятъ):
АЗЬІКА НДША ВОЗВСЛІІЧИЛѴЛ. 121, 1
возвесслнусл ш рёкпшуа (еіртрс,
С. сказали) лапѢ.
рецііі (еілгЬ, (Іісеге, Т. Лісеге,
со^ііате, Іодпі, ейісеге, ргаеИісеге;
ёреТѵ. (Іісеге, Т. (іісеге, ргеесіісеге,
ргзесіреге; ХаХе’ѵ, Іодиі)—сказать,
говорить.
ХаХеіѵ, ХаЦааі переводится также (см.
выше): «воаглаголати», «глаголати».
2, 7 Гдь рече. 9, 27 рече во
ва сёрдцы своёлАа. 9, 32 рече во
ва сёрдцы своёлАа. 9, 34 речё во
ва сёрдцы своёліа. 10, 1 ііл'кш ре-
чёте (ёр.) д\’шй ллоёй. 12, 5 дд
не когда речёта врлга лаой. 13, 1
речё кез^ллеиа ва сёрдцы свос'лаа.
15, 2 рѣуа Гдеви. 17, 1 й речё.
26, 8 речё сёрдце ллоё. 29, 7
дза же рѣуа. 30, 15 рѣул. 30,
23 дза же рѣуа (С. думалъ). 31,
5 рѣуа. 32, 9 Той речё. 34, 3
рцы діёнів ллоёй. 34, 10 вой кф-
стн лаоа рек^'та (ёр.). 34, 21
рѣша. 34, 25 дд не рскііта ва
ссрдцдуа снойул - — пижё дд ре-
к^та. 34, 27 дд рек^та вьініё.
37, 17 іділѵ рѣѵа. 38, 2 рѣуа.
39, 8 тогда рѣуа. 39. 11 сішіс
Твоё рѣуа (С. возвѣщалъ). 39,
17 дд рск^та вьін^. 40, 5 щъ
рѣуа. 40, 6 врлзн лаой рѣшл лмгіі
влдж. 41, 10 рек^ (ёр.) Бгі>. 49,
12 не рек^ тевѣ. 49, 16 речё
Ега. 51, 2 й реі|ій (В. нѣтъ
всей фр.). 51, 8 й рек^'та (ёр.,
Т. Іісепіез, С. скажутъ). 52, 2
речё вез^лАена ва сёрдцы споёлла.
53, 2 рещй Сд^ловн. 54, 7 й
рѣуа. 57, 12 й речёта (ёр.) че-
ловѣка. 63, 6 рѣшд. 65, 3 рцьіте
ЕТС. 67, 23 речё Гдь. 70, 10
рѣшд врдзй лаой. 72, 11 й рѣшд.
72, 13 й рѣ^а (Т. нѣтъ, С. я
сказалъ). 73, 8 рѣшд ва сёрдцы
своёлАа. 74, 5 рѣуа везздкбнн^ю-
щылАа. 76, 11 и рѣр. 77, 19
й рѣшл. 78, 10 дд не когда ре-
кі<та газыцы. 81, 6 дза рѣуа.
82, 5 рѣшд. 82, 13 иже рѣшд.
84, 9 что речёта (X.) ці ланѢ Гдь
Бга: іакш речёта (X.) лійра нл ліб-
334
ржа
ди Своя. 86, 5 рсчетъ (ёр.) че-
ловѣкъ. 88, 3 рёклъ е’сй. 88, 20
рёклъ бсіі. 89, 4 рёклъ $си. 90,
2 речётъ Гдеви. 93, 7 и рѣшд.
94, 10 и рѣуъ. 95, 10 рцытс
во га’зыцѣуъ. 104, 31 рече. 104,
34 рече. 105, 23 и рече (С. хо-
тѣлъ) потребити йуъ. 105, 34
гаже рече Гдь. 105, 48 й рек^тъ
(ёр.). 106, 2 дд рек^тъ. 106,
25 рече (С. рсчетъ). 109, 1 ре-
че Гдь. 113, 10 дд ие когда ре-
к^тъ га’зыцы. 115, 2 дзъ же, рѣуъ.
117, 2 дд рсчётъ еѵвш домъІйлевъ.
117, 3 дл речётъ оусш домъ Ларшнь.
117, 4 дд рек^тъ оусш вей. 118,
57 рѣуъ соурднйтп здкбнъ Твой.
123, 1 дд речётъ оуеш Ійль. 125,
2 тогда рекѣтъ (ёр.) во газьіцѣуъ.
128, 1 дд речётъ оуеш ійль. 128,
8 й нс рѣшл мимоуодяфі’и. 138,
11 й рѣуъ. 139, 7 рѣуъ Гдеви.
141, 6 рѣуъ. 144, 6 сіілУ’ стрдш-
ныуъ Твойуъ рокотъ (ёр.). 144,
11 СЛЛв') цртнія Твоегш рсіАтъ
(ёр.). 148, 5 Той рече (Т. ргж-
сіріепіе).
РЖД (г| ёр’эаі(3г], аегп^о, Т.
ЬгнсЬиз, червь)—ржавчина хлѣб-
ная (гиЬі^о зе^еіиш, медвенная
роса).
77, 46 даде ржѣ (С. гусени-
цѣ) плоды йуъ.
РПЗД (то ір.ат'.о'л ѵезіітепіит,
Т. ѵезіітепіит, раптіз или рап-
пнт, сЫатуз; 6 ір.атіар.6;, ѵезіі-
іиз)—риза: одежда.
переводится также (см. вы-
ше); «одежда>.
21, 19 рдздѣліішд ризы моя
севѣ. 44, 9 ш рйзъ (С. одежды)
Твойуъ. 44, 10 въ рйздуъ (ір-а-
теар-ш) позлдірённыуъ (Т. аиго
ОрЬігіо, С. въ Офпрскомъ золотѣ).
рогъ
101, 27 гакш риза. 103, 2
шдѣя'йся свѣтомъ гакш ризою.
103, 6 гакш риза. 108, 18 гакш
въ рйз^. 108, 19 гакш рйзд (С.
одежза);
РОІіЧИІПІКЪ (то сррёар,-ёато<;,
риіеііэ) — ровъ съ водою: коло-
дезь.
сррсар переводится также (гм. ниже):
«студспек'іі».
68, 16 ниже сведётъ ш мнѣ
ровённикъ (С. пропасть) оуста
свойуъ.
РОПЪ (6 Хаххо;, Іасиз, Т.
сівіегиа, Іасиз)—ровъ.
7. 16 ровъ йзры. 27, 1 оупо-
дбвлюсж низуодяфымъ въ ровъ (Т.
зериІсЬгит, С. могилу). 29, 4 ш
иизуодяфиуъ въ ровъ (С. могилу).
39, 3 возведё мя ш рбвд стра-
стёй. 87, 5 прнвлѵѣнёнъ выуъ съ
низуодяіримн въ ровъ (С. могилу).
87, 7 положііпіл лѵь въ рбвѣ
ІіріІІСІІОДІІСЛѴ/,. 142, 7 ауподбвлю-
СЖ ІІИЗуОДЖфІ.ІЛѴ/і въ ровъ (С. мо-
гилу).
РОГЪ (то хгря;,-«то;. согни)—
рогъ.
«Рогъ спасенія» — сила, крѣпость,
царство спасительное.
17, 3 рогъ спнТж моегш. 21,
22 ш ршгъ единоршжь. 43, 6
йзводёлдъ ршги (хератюб[іе'>). 68,
32 рбги йзиослфд (Т. сотпніо, С.
съ рогами). 74, 5 не возносите
рбгд. 74, 6 нс воздвиздйте нд
высотѣ рога вдшегш. 74, 11 й
всл рбги грѣшныуъ слолдлю, й воз-
несётся рогъ првндгш. 88, 18 й
во влговолёніи Твоёллъ вознесётся
рогъ нашъ. 88, 25 вознесётся
рогъ бг^. 91, 11 рогъ ллбй. 111,
9 рогъ ^гш вознесётся въ еллвѣ.
117, 27 до ршгъ олтдрёвыуъ.
родити
335
р^ГДТИС А
131. 17 возрлірй рога Двдови.
148, 14 вознесёта рога людій
Своихъ
РОДИТИ (уе^ао, §і§пеге; тіх-
теіѵ, рагеге,* хізайѵ, сопсіреге, Т.
Гоѵёге)—родить.
2, 7 Лза днесь родйуа Та. 7,
15 роди (ётехеѵ) Беззаконіе. 50,
7 во грѣсѣуа роди (ёхіоатреѵ,
сопсеріі, Т. іоѵіі, С. родила) лаа
лалти лаоа. 109, 3 роди'уа Та.
РОДІІТ11СА (реѵѵтдЭ7)ѵаі, пазсі,
Т. §і^пі)—родиться.
86, 5 человѣка роднсА ва нелда.
РОДІІТПСА -нЙлаый (теубтрбре-
ѵо;, диі пазсііиг, Т. пазсііигиз)—
родящійся.
тсуНідабілгѵо; ПСреВОДПТСЛ ТЯКЖС (см.
ниже): «родяся», «рожді.ся-.
21, 32 ііозвѢстатл прлвдѴ іігш
лібделла родитисАн-іТлА^фылАа (раз-
ночт. къ: рОЖДШЫЛАСА).
РбДЪ (г; ра'?еа,-а;, ^ѳпегаііо,
ргодепіез)—родъ: поколѣніе.
9, 27 не подвііяі^са ш рода
ва рода. 11, 8 соблюденіи ны ш
рода сего). 13, 5 Гдь ва родѣ
првныуа. 21, 31 рода грАД^'ціій.
23, 6 сей рода йі|іѴі|іиуа Гдл.
32, 11 ва рода й рода. 44, 18
во всаколал родѣ и родѣ. 47, 14
ва родѣ іІііѢлал. 48. 12 ва рода
й рода. 48, 20 даже до рбдл
отс'ца сноііуа. 60. 7 до днё рбдл
й рбдл. 70, 18 рбд^1 НССЛА^ ГрА-
д^і|іем^. 71, 5 рбдл родшва. 72,
15 рб,Л? сі.шшва Тиоііуа. 76, 9
ш родл ва рода. 77, 4 ка рода
ина. 77, 6 рода нна. 77, 8
рода строптива й прешгорчсвлАй,
рода йи;е не йспр.шп сердца своегш.
78, 13 ва рода и рода. 84, 6
ш рбдл ва рода. 88, 2 ва рода
й рода. 88, 5 ва рода й рода.
89, 2 ва рода й рода. 94, 10
негодовала рбдл тогш. 99, 5 да-
же до рбдл й рбдл. 101, 13 ва
рода й рода. 101, 19 ва рода
ііна. 101, 25 ва родѣ родшва.
104, 8 ва тьісаціы родшва. 105,
31 ва рода й рода. 108, 13 ва
родѣ сдйнѣлла. 111, 2 рода пра-
выуа благословйтса. 118, 90 ва
рода й рода. 134, 13 ва рода й
рода. 144, 4 рода й рода восувд-
ЛАта дѣла Твоа. 144, 13 во
всАколда родѣ й родѣ. 145, 10
ва рода й рода.
Р0ДА0Л,-АІМ (7г-/»грб[ле-
ѵо;, диі пазсііиг, Т. назсііпгиз)—
родящійся.
тс-/І)гІз6[л;ѵо; переводится также (см.
выше): «имыіі і-родитпел» н(ііиже) «рождь-
ея>.
77, 6 СЫНОВО рОДАІ|1ІІІСА.
РбЖЛІГІі (хгра;сѵо;, согпенз) —
роговый.
97, 6 гллсолла тр^вы рбжлны
(Т. Ьіісіпж, С. рога).
РОЖДЬСД (-еу&тдабцгчо;, дпі
пазсііиг, Т. иазсііигиз)—родив-
шійся.
тг/йтрбр.гѵо; переводится также (см.
выше): «имыГН-родитися», «родяся».
21, 32 возвѣстлта правдѣ ёгш
лібдслАа рбікдніылАСА (разночт. ро-
ДіІТІІСАН-ЙЛА'щіЫЛАа).
РОЗГИ (то хЦ[ла,-ато;, раі-
шез, Т. гашнз)—вѣтвь.
79,12 прострё розги (С. вѣтви)
бгш (разночт. своа) до ллбрА.
РООЙ (т; брбао;,-оэ, гоз) — роса.
132, 3 росл ИерлАшнсклА.
РУГИТПОА (ё|і-а(Сеіѵ, іііиііеге,
насмѣхаться, издѣваться, Т. 1н-
йеге, играть, забавляться, шутить,
смѣяться, дразнить)—1) играть,
скакать; 2) осмѣивать, насмѣ-
хаться.
рѢ К Д
336
рѢ К Д
Глаголъ ё}лла’Хе:ѵ имѣетъ два значе-
нія: первое—играть, второе—насмѣ-
хаться, Т. е. играть НЯДЪ чѣмъ (гч~аі''е:'>
ттѵі). Въ этомъ второмъ смыслѣ («поруга-
тися*, «поругапу быти», «ругатися») гла-
голъ ёр-аіідіѵ, ёркаіСез'Аа’. переведенъ во
всемъ Новомъ Завѣтѣ. И это понятно,
потому что при глаголѣ вездѣ стоитъ
аогш. Но въ 26-мъ стихѣ 103-го псалма
такой переводъ («ругатися») является не-
правильнымъ, какъ сіе можно видѣть
изъ контекста. Здѣсь, по замѣчанію
Шлейснера, ёу.-аі'&.ѵ абтш поставлено
вмѣсто ёч ай-ш. А аотш поста-
влено, говоритъ Ѳеодоритъ, вмѣсто айтт(
Оа/.ізатр потомучто у Еврея и Сиріянина
слово .море мужескаго рода. Такъ ве-
лико море, говоритъ пророкъ, что содер-
житъ въ себѣ тысячи родовъ рыбъ, и что
самые великіе киты свободно въ немъ
плаваютъ. Съ значеніемъ «играти» ёряаі-
Сеіч переведено въ Ветхомъ Завѣтѣ (Суд.
16, 25. Наум. 2, 3). Въ виду сего ниже-
приводимый текстъ слѣдовало бы изло-
жить такъ: «егоже создалъ есп играти
въ немъ».
103, 26 егоже созддл» есй рѣ-
гдтися слаѢ (оѵ етскаая; ёр.гя^ееѵ
аоггр (разночт. яэта), днеш Гог-
тазіі а<1 іПнЛепсіит еі, Т. ^иа1п
ѣогтазіі Ііісіепсіо іп ео, А. «егоже
создалъ сен. да играетъ въ немъ»,
С. котораго Ты сотворило играть
въ немъ).
Р^ІІЛ (т) уе(о, род. П. уе'.рб;,
іпапиз)—рука.
7, Вй рѢкѢ ЛА06Ю. 8, 7 ндд
дѣлы рѣкѣ Твоею. 9, 17 вх дѣ-
лѣр рѣкѣ своею. 9, 33 дл воз-
несется рѣка Твоя. 9, 35 вх
рѣ'цѣ Твой. 16, 13 ш врлТті рѢкіі
Твоея. 17, 1 (іі рѣкй всѣр врагй
егі6 й йз рѣкй Одѣли. 17, 21 рѣкѣ
моею. 17, 25 рѣкѣ лдоею. 17,
35 рѣцѣ лаой. 18, 2 твореніе же
6гц). 20, 9 рѣка Твоя.
21, 17 рѣцѣ лаой. 21, 21 нз
рѣки (А., Т. и С. нѣтъ) песіи. 23,
4 неповиненъ рѣ’кдлАл. 25, 6 рѢцѣ
люй. 25, 10 вй рѣкѣ Беззаконія.
27, 2 рѣ'цѣ люн. 27, 4 по дѣ-
лшлай рѣкѣ нр. 27, 5 вй дѣла
рѣкѣ Огш. 30, 6 вй рѣцѣ Твой.
30, 9 вй рѢкдр вра'жіир. 30,
16 вй р^к^ Твоею------------йз рѣки
враги. 31, 4 рѣ’кд Твоя. 34,
10 йз рѣки (въ нѣк. сп. ЬХХ
нѣтъ, Т. и С. нѣтъ) крѣплывир.
35, 12 рѣка грѣшнича. 36, 24
рѣкѣ $гш. 36, 33 вй рѣкѣ еги).
37, 3 Твою. 38, 11 ш крѣ-
пости во рѣкй Твоея. 40, 3 вй
рѣки (В. апііпат, Т. Лезісіегіо, А.
«желанію», С. на волю) врагОвй.
43, 3 рѣка' Твоя. 43, 21 рѣки
нашя. 46, 2 восплеііпіте рѢкдлАН.
48, 16 нз рѣки (Т. нѣтъ, С.
власти) адовы. 54, 21 рѣкѣ’ свою.
57, 3 рѣки влшя. 57, 11 рѢцѣ
(Т. рейез, С. стопы) свой. 62,
5 рѣ'цѣ люй. 62, 11 вй рѣки (Т.
нѣтъ, А. «остріемъ», С. сплою)
шрѣжія. 67, 32 рѣкѣ1 свою. 70.
4 йз рѣкй грѣіііилгш, йз рѢыі
злкоііопрсстѢіііілгш. 72, 13 рѣ’цѣ
лаой. 72, 23 рѣкѣ’ дссііѣю. 73,
3 рѣ'цѣ (Т. річіе.ч, А. «позѣ», С.
стопы) Твой. 73, 11 рѣкѣ’ Твою.
74, 9 вй рѣ'цѣ Гднн. 75, 6 вь
рѣ’кар свойр. 76, 3 рѣ’кдлАд лао-
йлал. 76, 21 рѣкою /Ишѵсеовою.
77, 42 рѢкй §гш-------------йз рѣки
(Т. иС. нѣтъ) шскорвляюіцдгш. 77,
61 вл рѣки врдгшвй. 77, 72 рѣкѣ
своею. 79, 18 рѣка Твоя. 80,
7 рѣцѣ егш. 80, 15 рѣкѣ /Ною.
81, 4 йз рѣкй грѣшничи. 87, 6 ш
рѢкй Твоея. 87, 10 рѣцѣ лаой.
88, 14 рѣка Твоя. 88, 22 рѣка
/Ноя. 88, 26 рѣкѣ еги). 88,
49 йз рѣкй (Т. нѣтъ) адовы. 89,
17 дѣла рѣкй идшиуй-------------дѣло
рѣкй на'шир. 90, 12 на рѢкдр.
91, 5 вй дѣлѣр рѣкѣ Твоею.
94, 4 вй рѣцѣ бгик 94, 5 рѢцѣ
бгш. 94, 7 рѣ’кй €гш. 96, 10
337
р V к о а т ь
йз рЪ’кй грѣінпичи. 97, 8 воспле-
і|і\та р^кбю (С. рукоплещутъ).
101, 26 дѣлд р^кѴ Твоею. 103,
28 шве'рзшѴ Тсіііі р^к2. 105,
10 йз рЪ’кй ненлвйдгыриуа------на
р^кй врдгшва. 105, 26 р'к^ Овою.
105, 41 ва р^ки врдгшва. 105,
42 под рѴкдлан йуа. 106, 2 йз
рЛ'ки врага. 108, 27 р^кд Твоа.
110, 7 дѣла рѴка Огш. 113,
12 дѣла рѴка чсловѣчсскнуа. 113,
15 р^цѣ йла^тл. 118, '48 р^цѣ
лдой. 118, 73 р^цѣ Твой. 118,
109 ва рѴк^ Твоею (разночт. въ
Алекс. сп. лдоею). 118, 173 р^ка
Твол. 120. 5 па р^кЪ1 десною.
122, 2 на рѴіЛ' гоепбдііі сво-
йуа------вл р^’гЛ' госпожіі скоса.
124. 3 р\’кл свои'ул. 126. 4 нл
р^цѣ сіілыідгш. 127, 2 тр)>дьі
ріііЛ (раЗПОЧТ. “бѵшѵ, ПЛОДШВЛ) тво-
йуа сііѣсн. 128, 7 Р^КІІ СВОСА.
133, 2 р^!кн ваша. 134, 15 дѣла
р^кл чсловѣчсскнуа. 135. 12 р^7-
кбю крѣпкою. 137. 7 р\кѴ Твою.
137, 8 дѣла р^кй Твоею. 138,
5 р^к^ Твою. 138, 10 рЪкд Твол.
139, 4 йз рЪъй грѣшничи. 140,
2 коздѢаніс рѴк$ лаое'ю. 142, 5
ва творснінуа рЪѴЧ Твоею. 142, 6
Р'ацѢлаой. 143, 1 рѴцѣ лаой. 143,
7 р^кЛ1 Твою------йз р^кй сыншва.
143. 11 на рѴкй сыншва. 144,16
р^кѴ Твою. 149, 6 ва р^кдуа йуа.
151, 2 р\!цѣ (В., А. и Т. нѣтъ) лаой.
Р.ѴКОАТБ (то брауріа, - ятое,
віапірніііз)—снопъ.
125, 6 взслаліощс р^колти своа.
128, 7 рѴкоАтн совнрдлн.
РХІІО (6 тохос, ѵеііпз)—руно:
шерсть (волна), съ овецъ снятая.
71, 6 снйдста гакш дождь нд
р^нб (Т. зесіаш ІіегЪаш, А. и С.
< скошенный лугъ»).
р ѣ ч н ы іі
РМЧНМ-+-ШКОВД (/] уеіро-ебт],
тапіса)—ручная окова.
149, 8 й слдвііыа йуа р^чньілАіі
(А., Т. И С. пѣтъ) ШКШВЫ (гѵ уе'.ро-
кгояі;, Т. іп шапіеіз) жслѢзнылаи.
РЦЫ см. РОЩИ.
РБ1БЛ (б іу&э;,-бо;, різсіз)—
рыба.
8, 9 й рьівы лАорскіл. 104,
29 н нзлюріі рійвы йуа.
РЫК/1ТИ (шроез&ае, іті§’іге)—
рыкать, ревѣть (подобію льву).
Сл. Русск. орать.
37, 9 рыкауа (С. кричу) ш
ноздыудіііл сердца лаосгш.
РЫііЯгЬ,-гМІ (б>роб|лгѵо;, гн-
піеп.ч) - рыкающій.
Сл. Русск. оруіціи.
21, 14 ілг.ш лева восуііі|ілліі
іі рыкали. 103, 21 снѵ'лАіін рыг.аю-
і|Гін.
РЪКЛ (6 -отярл;. Гіишеп, Гіи-
ѵіиз)—рѣка.
23, 2 на рѣка'уа оуготбвлла ю
есть. 64. 10 рѣка (Т. гіѵо, С.
потокъ) Ііжіл. 65, 6 ва рѣцѣ
прбіід^та погалАН. 71, 8 іі ш рѣка.
73, 15 рѣки ноллАскіж. 77, 16
низведе іакш рѣки воды. 77, 44
прсложй на кровь рѣки (Т. гіѵоз)
йуа. 79, 12 и длиіс до рѣка. 88,
26 й пд рѣклуа. 92, 3 воздвигб-
шд рѣки, Гди, воздвигбінд рѣки
гллсы свож. 92, 4 вбзлдѴта рѣки
сотреніл свож. 97, 8 рѣки вос-
плсір^та р^кбю. 104, 41 потскб-
іпд ва Бсзвбдпыуа рѣки. 106, 33
положила есть рѣки. 136, 1 нд
рѣк дух Илв ѵлии іс ки у я.
РТ.ХЪ, РЪШЛ см. Р8ІЦЙ.
РІіЧНІіІИ (той -отаріоб, Питі-
піз)—рѣчный.
45, 5 рѣчнаж оустрелАленіл вс-
сслжта грдда Бжіи.
СпРАПОчиыіі п Обьяспителыіый Словарь къ Псалтири.
рѣчь
338 с а V л ъ
РѢЧЬ ХаХ'.я, Іоциеіа, Т.
зегто)—рѣчь.
18, 4 не сѣ'ть рѣчи (С. пѣтъ
языка).
РѢШИТИ (Хое-.ѵ, зоіѵеге)—раз-
рѣшать: освобождать отъ узъ.
Хбгіѵ, лйаз: переводится также (см. вы-
ше): «разрѣшити».
145, 8 Гдь рѣшити (С. разрѣ-
шаетъ) ШКОВДННЫЖ.
РАОНЯ (6 хрбазо;, бахрама,
хроазштб;, окруженный бахрамою,
іітѣгіа, бахрама, Т. ѣипіа, ча-
шечка у перстня для драгоцѣн-
наго камня) — бахрама: женское
украшеніе, состоявшее изъ золота
и драгоцѣнныхъ камней.
44, 14 ржсны златыми шдѣж-
нд (А. «изъ рясппцъ златыхъ
одѣяніе ея», С. одежда ея шита
золотомъ, Т. Гип(іІ8 аигеіз ѵе-
йіііа).
О.
ЛЛРіЛ (ІЦЗа, 8аЬа, Т. 8еѣа, съ
I Эѳіопск. «человѣкъ») — Сава
Д/ (Шева), внукъ Хуша, сынъ
Раамы.
Отъ Савы произошло племя и пародъ
Савеевъ (Савеяпъ), обитавшее при Пер-
сидскомъ заливѣ. „
71, 10 цдріе Ярдкстііі іі Сіднл
(А. «царіе Аравіпстіи и Савстін ,
Т. ге^ез АгаЬіае еі 8еЬж, С. ца-
ри Аравіи и Савы) ддры прпве-
Д^Тй
ОЛЛДІДНЪ (ЕаХ^яѵа, 8а1шаиа,
Т. гаІшипаЪит, съ Евр. «лишен-
ный защиты, покровительства»)
—Салманъ, царь Мадіамскій, по-
раженный и убитый Гедеономъ
(Суд. VIII, 5—7,10,12,18—21).
82, 12 й Одллхднд.
ОДДІМЙЛЪ (6 Ха[доот;к. 8а-
шпеі, съ Евр. «испрошенный отъ
Бога», или «услышанный Бо-
гомъ»)—Самуилъ, пророкъ Изра-
ильскій, сынъ благочестиваго ле-
впта Елкапы и жены его Анны,
бывшей долго неплодною.
98, 6 й ОдлаѢ'йах вг призы-
вдюцшуг й.мж Угш.
ОДЛІЪ (абтб;, аотт], аотб, ірде,
ірза, ірзиш)—самъ,-а,-о.
яотб; переводится также (см. выше):
«иже», «онъ» п (ниже) «той».
41. 7 КО Л\пѣ СДЛДОЛ\$ (~рб;
е|лаэтбѵ, а<1 піе ірзиш, Г. іп піе,
('. во мнѣ). 43. 5 Тьі (,’сй Сл.мг
(С. тотъ же) Бра л\оіі. 151, 3
Сдл\л (В., Т. н А. нѣтъ) Гдь,
Сллѵл (В., I. и А. нѣтъ) оусльі-
шитл. 151, 4 Од.мл ѵ(В., Т. п А.
нѣтъ, С. Онъ) послд Дгглд Овоего.
ояпогъ (то б-бот]ра, саісеа-
тепінш, Т. саісѳиз)—сапогъ.
59, 10 нд Іді?мею прострй сд-
погг ЛІбй. 107, 10 нд ІдѣАтею
НДЛОЖ^, СЛП0Г7. ДІой.
СЛѢДОВЪ (тоб ЕаобХ, 8ан1,
Т. 8аи1із)—Сауловъ (Саула).
См. ниже: «Сауль».
56, 1 внегда ел\$ шкѣгдти ш
лицд Сді<ловд.
СДХДЪ (б ЕаобХ, 8ап1, съ
Евр. «выпрошенный», «вымолен-
ный»)— Саулъ, сынъ Киса, изъ
колѣна Веніаминова, первый царь
Израильскій.
с & У л ь
339
свидѣтслство
51, 2 іі возвѣстити СлУл^’.
53, 2 рецій Сд^лови. 58, 1
внегда ,послд Ол^лг.
ОИУЛЬ (той ЕаобХ, 8аи1, Т.
Яаиііз)— Саулипъ, Сауловъ (Са-
ула).
См. выше: «Сауловь».
17, 1 йз рѣ'кй Сд^ли.
<.ЖРШМ,-АИ (ха-арпС<5|ле-
ѵо;, ргжрагапз) — пріуготовляю-
щій.
28, 9 гласа Гдснь, свершающій
(Т. Гасіѣ, иі рагіапі, С. разрѣ-
шаетъ отъ бремени) еленіі.
СКеРІШІТИ (хатартКг-ѵ, рег-
Гісеге)—уготовить.
хітар-і^іѵ переводится тякіке (см. пп-
а:е): «совершити», «содѣлатп».
39, 7 тѣло же свершила (Т.
регЕоіІізѣі, С. открылъ) лмі есй.
еиеети (хатауег/, сіесіисеге,
Т. соііосаге; ооѵеуе'ѵ, иг°-ёге, Т.
ргэесішіеге)—свесть, отвесть; за-
крыть, запереть, затворить.
ха-іуеіѵ переводится также (ем. вы-
ше): «низвести». — си-Луеіч переводится
также (см. пиже): «удержати».
21, 16 ва персть елкрти свела
лдл есй. 68, 16 ниже сведета (а.,
С. затворитъ) ш лміѣ ровенника
оуста своііуа.
ОШІДІіІіІб (то |лар-бр:оѵ, 1е-
зіітопіиіп)—свидѣтельство: откро-
веніе, наставленіе, заповѣдь.
24,п 10 сніідѢпіл (С. открове-
нія) бгч). 77, 5 ііоздвйже сви-
дѣніе (С. уставъ) во Ілкшиѣ. 77,
56 свидѣній (С. уставовъ) бги)
не соурдпйшА. 79,1 свидѣніе (С.
нѣть) ЛслфѴ. 80, 6 свидѣніе (С.
во свидѣтельство) во Ішсифѣ по-
ложи. 92, 6 свидѣніл (С. откро-
венія) Твол" оувѣришдсл зѣли).
98, 7 урлнлу^? свидѣніл (С. за-
повѣди) бги). 118, 2 влжени
йспытающіи свидѣніл (С. открове-
нія) бги). 118, 11 нд п)?тй сви-
дѣній (С. откровеній) Твойуа.
118, 22 свидѣній (С. открове-
нія) Твойуа взыскдуа. 118, 21
свидѣніл (С. откровенія) Твол
поученіе л\ое есть. 118, 31 при-
лѣпйусл свидѣпі'елѵа (С. къ от-
кровеніямъ) Твойлѵа. 118, 36 во
свидѣніл (Т. зіаіиіа, С. открове-
ніямъ) Твол. 118, 16 ш свидѣ-
ніиуа (С. откров.) Твойуа. 118,
59 во свидѣніл (С. откровеніямъ)
Твол. 118, 79 вѣдлі|Гпі свидѣніл
(С. откров.) Твол. 118, 88 со-
урлшб свіідѣпіл (С. откр.) оуста
Твойуа. 118, 95 сніідѢпіл (С.
откр.) Твол рлзѣмѣу'л. 118, 99
сніідѢпіл (С. откр.) Твол поученіе
л\ое в”п>. 118, 111 ііАслѣдовАуа
свидѣніл (С. откр.) Твол. 118,
119 возлювйуа свидѣніл (С. откр.)
Твол. 118, 125 оувѣлда свидѣніл
(С. откр.) Твол. 118, 129 дивна
свидѣніл (С. откр.) Твол. 118,
138 свидѣніл (С. откр.) Твол.
118, 144 свидѣніл (С. открове-
ній) Твол. 118, 146 соурлпю
свидѣніл (В. ташіаіа, разночт.
Іезііпіоніа, С. откр.) Твол. 118,
152 позіілуа (іі свидѣній (С. откр.)
Твойуа. 118, 157 (іі свидѣній
((’. откр.) Твойуа не оуклонйусл.
118, 167 свидѣніл (С. откр.)
Твол. 118, 168 свидѣніл (С.
откр.) Твол. 121, 4 свидѣніе (Т.
(иі ѣезіішопііші, С. по закону)
Ійлево. 131, 12 свидѣніл (С.
откр.) ЛІрл.
бІ1ИДІ1Т6Д0Т60 (т; (ллр-иріа,
іезіішопіііт)—свидѣтельство: от-
кровеніе.
18, 8 свидѣтслство (С. откро-
веніе) Гдне вѣрно.
22
свидѣтель
340
С В 0 ІІ
свидѣтель (6 |харти;,-иро;,
іезііз)— св идѣтель.
26, 12 свидѣтели непрдведнін.
34, 11 свидѣтели неправедніи.
88, 38 свидѣтель нд неси вѣренл.
СВИТИ (екіаае'.ѵ, тиіаге, пе-
ремѣнять, мѣнять: аХХа-те'.ѵ, из-
мѣнить, перемѣнить) — свить,
свернуть.
Нижеприводимый текстъ, встрѣчаю-
щійся въ Посланіи Ап. Павла къ Ев-
реямъ (1, 12) переведенъ по-Русски:
«свернешь», а пе «перемѣнишь», хотя
пъ Вульгатѣ стоитъ тбже тніаЪіз, съ
вриведеніемъ впрочемъ разночтенія (іп-
ѵоіѵев). Глаголъ аХХаттеіѵ встрѣчается и
въ Н. Завѣтѣ, гдѣ переведенъ: «измѣни-
ти» (Дѣян. 6, 14. Римл. 1, 23. Галат. 4,
20), «измѣнимся» (1 Кор. 15, 51, 52.
Евр. 1, 12).
101, 27 и гакш шдёжд^ свіеши
(разночт. аХХа;гіс, С. перемѣ-
нишь) <ъ.г
СВОБОДЬ (ІАебОеро;, ІіЬег)—
свободный.
87. 6 вл мёртвыул свовбдь
(А. «въ мертвыхъ вмѣнихся», Т.
гериіог іпѣег шогіноз, С. меледу
мертвыми брошенный).
свбй, своа, свое, свой,
СВОА (аотоб, аотт];, аэтоо, аотшѵ,
811118, 8ШІ, 81111111) СВОЙ, СВОЯ, СВ06,
СВОИ.
1, 3 ІІЛОДЛ свой--------во врёліА
свое. 2, 5 гпѣвомл Свойліл й гаро-
стію Своею. 3, 1 сына своегш.
3, 5 ш горы стыа Скоса. 4, 4
прпннлго Своего (Т. пѣтъ). 4, 8
елса свосгш (разночт. абтйм, Т.
и С. пѣтъ). 5, 10 а’зыки своііми.
5, 11 ш мыслей свои'ул. 7, 13
шр^жіе Свое---------лѣ!кл Свой. 7,
14 стрѣлы Своа. 9, 8 пртбла
Свой. 9, 17 рѣ’кй своею (В. зна-
нію, С. своихъ). 9, ~^дѴ>шй СВОСА.
9, 25 гнѣва своегш. 9, 26 вра-
ги Свойлан. 9, 27 вл ссрдцы сво-
ёл\л. 9, 30 во шградѣ своей (С.
нѣтъ)-------вл сѣти своей. 9, 32
вл ссрдцы своёмл —— лице своё.
9, 34 вл ссрдцы своёмл. 10, 4 во
уралаѣ стѣма Своёлхл. 10, 5 свою
(ея-лоб, Т. ірзіия, С. Его) д^!ш^.
11. 3 нскреиііел^> свос.мй (Т. нѣтъ).
13, 1 вл ссрдцы своёмл. 13, 8
людій Свои'ул. 14, 2 вл ссрдцы
СВОс'мЛ. 14, 3 А?,І>ІК0Л\Л своймл—
— йскрсннемѣ’ свослій--------нд блііж-
ніа своа. 14, 4 йскренпем^ окое-
мѣ (С. нѣтъ). 14, 5 среврд свое-
гш. 15,3 уотѢніА Своа (В. теаз,
Т. юеа, С. мое). 16, 10 шл свой.
16, 11 очи свой. 16, 14 мла-
дёнщ-мл своймл. 17, 7 (0 урдма
стлгш Своегш. 17,12здкрбвлСвбй.
17, 14 глдсл Свой. 17, 46 ш
стёзь свои'ул. 17, 51 уріет'і' Свое-
м$ (С. Твоему). 18, 5 селеніе
Своё (Т. и С. пѣтъ). 18, 6 \м
чертога свосгш. 19, 7 уріета Свое-
го------- сл нвсё стагш Свосгв) (Т.
8ше, С. Своихъ). 20, 10 гнѣ-
воліл Своймл. 21, 14 оуста своа.
21, 25 лицё Своё. 22, 3 йме-
не ради Свосгш. 23, 4 д^’шѣ’ свою
(разночт. |іс5)---------йскреннелі^
свослій (въ нѣк. Греч. пѣтъ, Т.
пѣтъ, С. своему). 23, 5 СіІса
свосгш. 24, 9 пѣ’тс'лал Своймл.
26, 5 вл селеніи Своёлал------------
сслс'піа Свосгв). 27, 3 сл влііж-
нимн своііми-------вл ссрдцаул сво-
йул (В. и Т. ѳогши, С. у нихъ).
27, 8 людій Сіюйул------------уріета
Свосгш. 28, 11 людемл Своймл —
— люди Своа. 30, 22 милость
Свою (разночт. гр.оі). 32, 14
жилііі|іа Свосгш (С. пѣтъ). 32,
16 крѣпости СВОСА. 32, 17 силы
своса. 33, 1 лицё своё. 33, 23
равл Свои'ул. 34, 7 сѣти своса.
свой
341
свой
34, 16 з^еь'і свойми. 34, 21
оустд своа. 34, 25 вх сердцамъ
свойр. 35, 3 Беззаконіе свое (В.
с.іііз). 35, 5 па ложи своёмх. 36,
7 вх пѣти своёмх. 36, 12 зѴвьі
своими. 36, 14 лѣкх свой. 36,
28 прпвныр Свойр (Т. пѣтъ).
37, 14 оустх свойр. 37, 15
во оустѣух свойр (Т. спіиз). 39,
16 сткм свой. 41, 9 млть Спою'.
43, 4 мечёмх своймх. 45, 5
селеніе Свос. 45, 7 гллех Свой.
46, 5 достояніе Свое (разночт.
'Еаэтоо, Т. позѣгаш, С. наше). 46,
9 нд пртолѣ стѣмх Своёмх. 48,
7 нд сйл>? СВОЮ------БОГАТСТВА спос-
гш. 48, 9 дѣ’ііпі сноса (Т. еогит,
С. ихъ). 48, 11 вогдтстно свое.
48, 12 йлинд сноа. 48, 14 во
оустѣух свойух (Т. еогит, С. ихъ).
48, 15 о) славы сноса (Т. е^из,
С. ихъ). 48, 20 бтецх свойр.
49, 4 люди Своа. 51, 9 богат-
ства своего)-------суетою своею.
52, 2 вх сёрдцы своёмх. 52, 7
людій Своймх. 54, 21 рѣкѣ спою.
54, 24 діпй свойр. 56, 4 млть
Свою й истинѣ Свою. 57, 5
суши свой. 57, 8 лѣкх Свой (С.
пѣтъ). 57, 11 рѣ:цѣ свой. 58,
8 оустьі свойми. 58, 13 вх гор-
дыни своей. 59, 8 во стѣмх Сво-
смх. 61, 5 оустьі свойми (С.
нѣтъ)--------й ссрдцсмх своймх
(Т. нѣтъ). 63, 4 АЗЬІКН СВОА —
— лѣкх свой (въ пѣк. Греч. нѣтъ,
В. нѣтъ). 64, 7 крѣпостію Сво-
ею (разночт. Ео-д, В. и Т. Тиа, С.
Своею). 65, 7 силою Своею. 65,
20-я5хь Свою. 66, 7 нлбдх свой.
67, 6 вх мѣстѣ стѣмх Своёмх.
67, 22 врдго)вх Свойр. 67, 32
рѣкѣ свою. 67, 34 гласѣ’ Свосмѣ.
67, 36 во стьір Свойр (Т. Ти-
І8, С. Твоихъ)—• — людемх Сно-
ймх. 68, 16 оустх свойр. 68,
34 оіковлнныа Своа. 72, 6 не-
честіемх своймх (разночт. еяиток.
а въ нѣк. Греч. совсѣмъ пѣтъ,
С. и Т. нѣтъ). 72, 9 оустд своа.
72, 19 зд везздконіе свое (Т. и
С. нѣтъ). 73, 4 ЗНДМеНІА СВОА.
73, 8 вх сердцы споёмх. 75, 6
енбмх своймх-------вх рѣ'клр сво-
йр. 76, 9 лить Свою (въ пѣк.
Греч. пѣтъ, Т. Е]н8, С. Его). 76,
10 во гнѣвѣ Своёмх (Т. и С.
нѣтъ) іредроіты Своа. 77, 5
сыново)мх своймх (Т. ірзогиш,
С. ихъ). 77, 6 сыповюмх сво-
іімх. 77, 7 оуповдпіе спос. 77, 8
сердца своего) (разночт. гя’кг;;,
С. пѣтъ)------- дѣуа своего) (В. е]нз,
Т. сорій). 77, 18 вх ссрдцар
спойр-------дѣ’шдмх своймх. 77,
20 людемх Своймх. 77, 26 сй-
лою Своею. 77, 30 о) желдіііл
своего) (С. ихъ). 77, 36 оустьі
свойми, й АЗЫКОМХ своймх. 77,
38 гарость Свою — — гнѣва
Своего). 77, 43 зндмевіА Своа,
й чѣ’деса Своа. 77, 49 ідростн
Сноса. 77, 50 гнѣвѣ’ Свосмѣ.
77, 52 люди Своа. 77, 54
стыни Сноса. 77, 58 вх рлмѣр
свойр, й во йстѣ’кднныр свойр.
77, 62люди Своа й достоаіііс Свос.
77, 66 враги' Своа (С. Его). 77,
69 стйлиіре Своё. 77, 70 рдвд
Своего. 77, 71 рапа Своего—-
— достояніе Своё. 77, 72 сёрд-
цд Своего)--------рѣ’кѣ Своёю (С.
руками мудрыми). 79, 12 роз-
ги своа (разночт. къ: ?То))-------
шрдсли своа (разночт. къ: еги)).
80, 13 вх ндчиндніир свои\х.
83, 4 птенцы своа (ёхотт];). 83,
6 вх сердцы своёмх (С. нѣтъ).
СВОЙ
342
СВОЙ
84, 9 на люди Своя, и на прпвныя
Своя. 84, 13 плода свой. 84,
14 столпы своя. 88, 42 сосѣдшма
своими. 88, 49 свою (Т.
86 ірзит)^ 90, 4 плеірма Споили.
90, 11 Дгглшма Своими. 92, 3
гласи своя. 92, 4 сотренія своя.
93, 14 людій Свойуа, й достоя-
нія Своего). 95, 13 истиною Сво-
ею. 96, 7 ій ’дшлѣуа свойуа (Т.
и С. нѣтъ). 96, 10 прііБиыуа
Свойуа. 97, 2 спніе Свое——
правдѣ Свою. 97, 3 лить Свою
------истинѣ Свою. 100, 5 искрен-
няго своего. 101, 1 .моленіе свое.
101, 17 во словѣ Своей. 101,
20 са высотъ! стьія Своея. 102,
7 пѴтй Своя--------уотѣ'нія Своя.
102, 11 лить Свою (Т. е)из, С.
нѣтъ). 102, 16 мѣста своего)
(С. его). 102, 19 пртбла Свой.
103, 3 превыспренняя Своя (В.
Е)іі8, С. Твои)--------восхожденіе
Свое (В. Тпиіп, С. Твоего). 103,
4 і'ігглы Своя (В. Тпоз, С. Твои-
ми)-------сл>?гй Своя (В. Тпоз, Г.
Твоими). 103, 11 ва жаа;д\’ свою.
103, 13 о) превыспренними Сво-
йуа (С. Твоихъ). 103, 19 запада
свой. 103, 22 ва лбжлуа свойуа.
103, 23 на дѣло свое, и нл дѣ-
ланіе свое. 103, 29 ва персть
свою. 103, 31 о) дѣлѣуа Свойуа.
104, 8 завѣта Свой. 104, 9
клятвѣ Свою. 104, 21 дблаѴ сво-
ем$-------стяжанію свое.м^. 104,
24 люди Своя. 104, 26 рака
Своего. 104, 27 знаменій Сво-
йуа (Т. Еінз, С. Его), й чудеса
Своина (В. и Т. нѣтъ, С. Его).
104, 42 слово стое Свое-----------
рлв& Своемй. 104, 43 люди Своя
------йзвранныя Своя. 105, 8
ймене Своего) ради-----сіілѴ Свою.
105, 25 ва селенінуа свойѵа.
105, 26 р^ Свою.' 105, 29
ва начинаніиуа свойуа. 105, 33
оустнама свойма. 105, 37 сыны
своя й дщери своя. 105, 38 сы-
нійва свойуа. 105, 39 ва начинл-
ніиуа свойуа. 105, 40 на люди
Своя(С. Его)--------достояніе Свое.
105, 43 совѣтолаа свойма — —
ва Беззаконіи^ свойуа. 105, 45
завѣта Свой---------лалти Своея.
106, 17 Беззаконій ко ради свойѵа.
106, 20 слово Свое. 106, 30
уотѣнія своего) (Т. и С. нѣтъ).
106, 42 оуста своя. 107, 8 во
стѣлаа Своелаа. 108, 10 йз до-
мо)ва свойуа. 108, 25 главами
своими (С. своими). 108, 29
стѴдома свойма. 109, 5 гнѣва
Своего). 110, 4 чудеса Свойуа.
110, 5 завѣта Свой. 110, 6
дѣла Свойуа--------людема Свойма.
110, 9 .модема Свойма-----------за-
пѣта Свой. 111, 5 словеса своя.
111, 8 па враги своя. 111, 10
зѣ’вьі своймн. 112, 8 людій сво-
йуа (С. его). 113, 15 гортанема
свойма. 114, 2 оууо Свое. 118,
9 п^'ть свой. 122, 2 гоепбдій
свойуа (С. пхъ) — — госпожи своея
(С. ея). 124, 2 людій Свойуа.
124, 3 рѣ'ка свойуа. 125, 6 сѣ-
мена своя (Т. и С. нѣтъ) — —-
рукояти своя. 126, 2 возлюблен-
ными Свойма. 126, 5 желаніе
свое------враго)ма свойма (Т. и
С. нѣтъ). 128, 3 Беззаконіе свое.
128, 7 р^кіі своея------------нѣдра
своего). 130, 2 на матерь свою
(С. нѣтъ). 134, 7 ш сокрбвіпра
Своііуа. 134, 12 людема Свойма.
134, 14 людема Свойма й о)
рдвѣуа Своііуа. 135, 16 люди
Своя. 135, 22 рдвй Своем^.
с н ы иі е
343
С В А Т И Л И І|) С
7.?.9, іъзьікх свой. 140, 10 во
л\рса;Ѣ свою. 143, 10 рана Своего
(В. Тиши, С. Твоего,). 143, 12
вх юности своей (С. ихъ). 143,
13 во йсубдищнух свойр (Т. по-
8ІГІ8, С. нашихъ). 144, 13 во
всѣр словесѣр Свойр (Т. нѣтъ,
С. Своихъ) — во всѣух дѣлѣр
Свойр (Т. нѣтъ, С. Своихъ). 144,
17 во всѣух п^теух Свойр----------
во всѣр дѣлѣр Свойр. 145,
4 вх землю свою. 145, 5 на
Гда Бга своего (В. ірзіпз, С. его).
147, 4 слово Свое. 147. 5 спѣгл
Свой (въ нѣк. Греч. нѣтъ, В., Т.
и С. пѣтъ). 147, 6 гблоть Свой.
147, 7 слово Свос. 147, 3 сло-
во Свое-------сѣдый Свол. 147,
О сѢ’дііы Своій (Т. і8Іа, С. Его).
148, 14 людій Свойр. 140, 2
ш При своемх. 140, 4 вх лібдеух
Свойр. 140, 5 па ложаух сво-
йр. 151, 4 Легла Своего (А.,
Т. п В. нѣтъ)------помазлніл Сво-
егш (А., В. и Т. нѣтъ). 151, 6
Тдшлы свойми (А., В. и Т. нѣтъ).
свыше йезпгзпт, Т.
зпрегпе; бтеряѵш&гѵ, «Іезирег, Т.
зпрегпе)—свыше.
40, 4 призонс'тх ііс'ііо свыше. 77.
23 зановѣда шклакшлѵ. свыше ('>.).
СВТіТГыііііКЪ (6 л-гро;, 1и-
сегпа)—свѣтильникъ.
17, 20 ІірОСВѢтЙіІІІІ СвѢтЙліІИКХ
мой. 118, 105 свѣтнлішкх но-
гама мойма. 131, 17
свѣтйлііпкх.
СПТ.’ПІЯО (тб
Іпшіпагѳ, р. и. -із, Т.
свѣтило.
ерш; переводится также
«свѣтъ».
135, 7 сотвбршслгѣ' свѣтила
вблѣь.
оуготоваух
р. з.штб;,
Іпшеп)—
(см. ниже):
СНІіТ/ІОСТЬ (у Ілц-рб-г^
эріепсіог, Т. атоопііаз, сіесог)—
блескъ, сіяніе; въ переп. зн.;
пышность, великолѣпіе, роскошь.
Въ ТІ. Зав. ѵ) Хар-ротт^ встрѣчается
однажды (Дѣян. 26, 13) и переведено:
«сіяніе».
80,17 вѣди свѣтлость (С. благо-
воленіе) Гда Бга нашегш на насх.
100, 3 во свѣтлостер (С. во
благолѣпіи) стыух Твойр.
СІіЪТЛЪ,-Ы1І (трат'т;;, бли-
стающій, мерцающій вдали, Іисі-
(ІН8, Т. ригиз)—свѣтлый.
18,, О заповѣдь Гднж свѣтла.
СПТіТТі (то р. П. ^штб;,
Іиіпеп, Іих, Т. Іпх)—свѣтъ.
й; переводится также (см. выше):
«свѣти.іо».
7 зііамеііасж па насх свѣтх
лица Твоегш. 35. 10 во свѣтѣ
Твосмх оузрнмх свѣтх. 36. О изве-
дете гакш свѣтх правдѣ' твою. 37,
11 свѣтх очііо ліоею. 42, 3 послй
свѣтх Твой. 48, 20 не оузрнтх
свѣта. 55, 14 во свѣтѣ жпвьір.
88, 16 во свѣтѣ лица Твоегш
пбйдѣтх. 96, 11 свѣтх возсіж
првннкѣ7. 103, 2 шдѣжіісж свѣ-
томх гакш ри'зою. 111, 4 возсіж
но тмѣ свѣтх правымх. 118,
105 свѣтх стсзжмх моймх. 138,
12 таѣш іі свѣтх 148., 3 ува-
лйте ^гб, вса звѣзды й свѣтх (Т.
зіеііае Іпсійіе, С. звѣзды свѣта).
СйАЗЛТИ (бт(аа:, аор. отъ огЬ,
аіііадіге, Т. ѵіпсіге)—связать.
140, 8 сказати (С. заключать)
цари йух пѣты.
СШАТИЛИЦШ (то ауіаарія, зап-
сіійсіпіп, Т. запскіагіпіп; то огра-
атт)ргоѵ, запсіиагіиш) — святи-
лище.
ауіазе.а переводится также (см. ниже);
«святило», «святыня». —і'іж-гд'.о'і пере-
і водится также (см. ниже): «святило».
с в л т и л о
311
с в л т ы и л
77, 69 созда гакш единорога
стнлище Свое. 82, 13 дд наслѣ-
дилал оспѣ стйлище (6фяа7т;р'.о'>, Т.
Ьаѣііасніа, С. селенія) Кйііс.
бЕАТІЫО (то ау.аат^р'.оѵ, кап-
сіиагіитп; ~6 аряара, запсШтсаііо
(зіе), Т. запсіиагіиш) — святи-
лище.
сфяз[,.а переводится также (см. выше):
«святилище» (и ниже) «святыня» —а-ра-
атг(р:оч переводится также (см. выше):
«святилище».
72, 17 дбндеіке вніід'ь’ во стило
Бтіс. 73, 7 возжгоша огнелал
стііло Твое. 95, 6 великолѣпіе во
стилѣ ^(атчаар-ят!, В. іп запсШісаІі-
опе) бги). г с
СВАТЪ,-ЫП (яу’.о;. запсіпз)—
святый.
У Тремеллія не рѣдко переводится
чрезъ род. п. отъ запсТИаз.
2, 6 горою стою. 3, 5 ш горы
стыл. 5, 8 пок.аонібсл ко уралаѣ’
стблаѣ’ Твоелаѣ. 10, 4 Гдь во уралаѣ
стѣлал Свослал. 14. 1 во стѢю
горѣ’. 15, 3 стыла/., нже сѣть.
17, 7 (0 уралаа стагш (Т. нѣтъ,
С. святаго) Своеги). 19, 3 пб-
слетл тй пблаощь (0 стдгш (С. свя-
тилища). 19. 7 сл нвсе стдгш
Своеги). 21, 4 во стѣлал, жнвешн.
23, 3 на лаѣстѣ стѣлал бгш. 26,
4 посѣщдти урдлал стьій (Т. нѣтъ,
С. святый) бги). 27, 2 ко уралаѣ
стблаѣ Твоелаѣ. 28, 2 пво дворѣ
стѣлал (С. святилищѣ) бги). 32,
21 во илал стое бгш. 33, 10 вей
стіи бгш. 42, 3 вл горѣ стѣю.
46, 9 па пртблѣ стѣлал, Свослал.
47, 2 вл горѣ стѣй бгш. 50,
13 Дуа Твоегш Стагш. 55, 1 ш
стыул (Т. п С. пѣтъ). 59, 8
во стѣлал (С. святилищѣ) Свослал.
62, 3 во стѣлал (С. святилищѣ)
гавйусл. 64, 5 стл уралал Твой.
67, 6 вл лаѣстѣ стѣлал Свослал.
67, 18 во стѣлал (Т. запсіпагіо,
С. святилищѣ). 67, 25 во стѣлал
(Т. запсінагіо, С. святынѣ). 67,
36 дйвенл Бгл во стыул (разночт.
баіос;, Т. запсіиагііз, С. святи-
лищѣ) Свои'ул. 70, 22 Стьій
Іилевл. 73, 3 во стѣлал (С. свя-
тилищѣ) Твослал. 76', 14 во
стѣлал. 77, 41 Стаго Іилевл. 78,
1 урдлал стый Твой. 82, 4 со-
вѣщдшд нд стыл (Т. аЬсііѣоя, С.
хранимыхъ) Твол. 86, 2 нд го-
рдул стыул. 88, 6 вл црквн стыул.
88, 8 вл совѣтѣ стыул. 88, 19
Стдгш Іилевл. 88, 21 слеелал
стьілал. 36 ш стѣлал (С. свя-
тостію) ЛІослал. 95, 9 во дворѣ
стѣлал (С.,святыни). 97, 1 лаыш-
цд стдл бги). 98, 3 сто ^сть.
98, 5 сто есть. 98, 9 вл горѣ
стѣй бги): іакш стл Гдь. 101. 20
сл высоты пстьіл Свосл. 102, 1
илал стос бги). 104. 3 ш платки
стѣлал бги). 104. 42 слово стбе
Свос. 105, 16 стлго Гдил. 105.
47 йлаени Твоела'і стблаѣ1. 107.
8 во стѣлал (С. святилищѣ) Сво-
елал. 109, 3 во свѣтлостеул стыул
(Т. запсіііаііз, С. святыни) Тво-
ііул. 110, 9 сто й стрдшпо илал
бги). 133, 2 во стдл (С. святи-
лищу). 137. 2 поклонюсь ко
уралаѣ стблаѣ1 Твоела'а-------илал
Твое стбе (Т. и С. нѣтъ). 144, 21
илал стбе бгш^Уоб, 1 во стыул
(С. святынѣ) бги).
СБАТЫНА (?] ауешзбѵт], зап-
сіііаз, запсіійсаііо, Т. запсіііаз;
то а-С’ааря, запсііГісаііо, запсіи-
агіит, заіісііінйо, Т. запсіііаз) —
святыня: святость.
а-'іази-а переводится также (см. выше):
«святилище», «святило».
С II А І|І С н н н к ъ
345
се й
29, 5 исповѣдайте пдлуать стыни
(гршабѵ.) бгш. 77, 54 вх гор^
стыни (С. святую) Свое а. 88,
40 стьіню (Т. согопатепіит, С.
вѣнецъ) бги). 92, 6 долгѣ? Тво-
с.мй подокаетх стыка (С. святость).
95, 6 стыка (яусшаоѵ., Т. го-
Ьиг, С. сила) й великолѣпіе. 96,
12 исповѣдайте пдлаать стыни (ятіо)-
аоч.) бги). 113, 2 стыка бги).
131, 8 ківштх стыни (Т. гоЪогіз,
С. могущества) Твоса. 131, 18
стыка (Т. согопатепіит, С. вѣ-
нецъ) Ліоа. 144, 5 великолѣпіе
славы стыни (ауішабѵ., Т. та]езіа-
ІІ8, С. величія) Твоса возглагб-
ЛІОТХ.
СеАІІІбППІІК'Ь (б іереб;, йа-
сегііоз)—священникъ.
іЕреб; переводится также (см. выше):
<ісрей>.
77, 64 свАірспницы ну» ліе-
чёлѵх падбша. 131, 9 сірённицы
Твой шг.лекѴтсА правдою. 131, 16
сіцёнпики ^і’ч) шелек^ во синіе.
СГЯРЯбЛІК,-ІіІИ (хаібреж, аг-
Леп5, Т. іпѣегѵісіиз) — сгараемый.
СиММаХЪ толкуетъ: «гі; то -лаіг'.ч — ДЛЯ
сожженія».По Аѳанасію Великому, «стрѣ-
лами называетъ (Давидъ) наказаніе, а
подъ сгараемыми — людей достойныхъ
огня».
7, 14 стрѣлы Овоа сгараі-ллыллх
(хаіоріёѵоіе, С. палящими) содѣла.
Об (ібоб, оссе)—вотъ.
7, 15 сё, волѣ неправдою. 10,
2 сё, грѣшницы. 26, 6 сё (въ
пѣк. Греч. пѣтъ, В., Т. и С. нѣтъ),
вознссё главѣ: л\ою. 32, 18 сё,
очи Гднн. 36, 36 й сё, не вѣ.
38, 6 сё, пади. 39, 8 сё, прі-
ид$. 39, 10 сё (С. нѣтъ), оуст-
налѵл мойллх. 47, 5 сё, царіе зёлѵ
стіи. 50, 7 сё во, вх веззакбні-
иух. 50, 8 сё во, истинѣ возлю-
вйлх есй- 51, 9 сё, человѣкх. 53,
2 не сё (Т. и С. нѣтъ) ли, Двдх.
53, 6 сё во, Бгх поліога'етх лмі.
54, 8 сё (С. нѣтъ), оудалйусА.
55, 10 сё (Т. Ьос, С. изъ это-
го), познаух. 58, 4 сё, оуловйша
лѣ'шѴ ллою. 58, 8 сё, ті'и. 67,
34 сё, дастх. 72, 12 сё, сіи.
72, 15 сё (С. нѣтъ), родѣ7 сы-
ншвх тнойух. 72, 27 сё, оуда-
лаюцііи. 82, 3 сё, нразй. 86, 4
сё, йноплеллбнііицы. 91, 10 сё,
нразй Твой, Гди, іакш сё, нразй.
118, 40 сё, возжелаух. 120, 4
сё (С. нѣтъ), не воздрёлллстх.
122, 2 сё, гакш очи. 126, 3
сё, достоаіііс. 127, 5 сё (С. нѣтъ),
такш. 131, 6 сё, слышауоллх.
132, 1 сё (С. пѣтъ), что доврб.
133. 1 се (С. пѣтъ), пнѣ. 138,
4 сё (С. пѣтъ), Гди.
ббБб, ОбІІ’Іі см. 6А.
ОбДЛІбРГЩбІО (е-та-Хаспшс,
зеріпріит, зерѣіез, Т. зерііез, зе-
ріиріо) — семикратно: семь разъ.
11, 7 шчиціе'но седллерйцею.
78, 12 воздаждь сосѣдшллх на-
шыллх седллерйцсю. 118.164 седллс-
рйцею днёллх упллйух Та.
ОбДЛІЕіДбСАТЪ (ёроорлгрхоѵта.
80]>1па^іпѣа) —семьдесятъ.
89, 10 вх нйуже се'длльдесАтх
(Т. зерінагепі) лѣтх.
ббИ, СІА, ОІб, ОІИ, СІА
(ойтос, абтт], тоото, оото', айтаі,
табта, ізіе, ізіа, ізіпй, ізѣі, іеѣее,
ізіа, Ыс, Ьюс, Ьос, Ьі, Ью, Ьазс)
—этотъ, эта, это, эти.
«сего ради» (о:і тойто, Щео. ргоріег
Ьос, ргоріегеа, Т. ісісігсо, ргоріегеа)—
«потому» вездѣ отмѣчено чрезъ б. т.
1, 5 ссги) ради (б. -.). 7, 4
сотворн'ух сіё. 9, 16 вх сѣти еёй
(Т. и С. нѣтъ). 11, 8 ш рода
сегш. 14, 5 тноргѣй сіа (С. такъ).
346
селеніе
15, 4 по снух. 15, 9 сеги) ради
(6. т.). 17, 1 пѣсни селч. 17,
50 сеги) ради (о. т.). 19, <9 сіи
(С. иные) нд колесннцаул, й сіи
(Т. Ші, С. пные) нд конеул. 23,
5 сей (Т. із, С. тотъ) пріііллета.
23, 6 сей (Т. Ьжс езі, С, та-
ковъ) родл. 23, 8 сей Прь. 23,
10 сей Прь. 24. 8 сегш ради (о.
т.). 30, 5 ш сѣти сеж (Т. и С.
нѣтъ). 30, 23 сегѵ) ради (о. т.).
31, 8 нд п9ть сей (Г. и С. нѣтъ).
33, 7 сей нищій. 40, 12 вх
сёлдх. 41, 5 сі<й полджнѣ'ул. 41,
7 сегш ради (о. т.). 43, 18 сі<й
всж. 43, 22 взыщетх сііух. 44,
3 сеги) ради (о. т.). 44. 8 сегш
ради (о. т.). 44, 18 сего) ради
(о. т.). 45, 3 сеги) ради (о. т.).
48, 2 оу слышите сѣй. 48, 14
сей іД'ть-------по сііух. 49, 21
сѣй сотвори'лх е’сй- 19' 22 раз-
умѣйте оуьш сіл. 51. 7 ссгш ра-
ди (о. т.). 61, 12 дпол сѣй. 65,
19 сегш ради (о. т.). 67. 29
оукрѣпй, Бже, сіе (Т. нѣтъ, С.
то). 72, 6 сегш ради (о. т.).
72, 10 сегш ради (о. т.). 72,
12 сіи • грѣшницы. 72, 16 сіе
трУ\х есть. 73, 2 гора Сішпл сіж
(В. нѣтъ, разночт. горѴ Сішнх
сію). 73, 18 полѵыій сѣй (В. и Т.
ѣщиз, С. же). 74, 8 сего (С.
одного) елдиржетл, й сего (Т. іі-
Іиш, С. другаго) возноситъ. 74,
9 ш сеж (Т. ех дно, С. изъ нея)
вл сію (Т. и С. нѣтъ). 76, 11
сіж (С. вотъ) йзлѵѣнд. 77, 21
сегш ради (о. -.). 77, 32 во
всѣух сііух. 77, 54 горУ сію.
79, 15 віногрддл сей. 86, 4 сіи
(Т. Ьипс, С. такой-то) бьішд. 86,
6 кнжзей, сііух (Т. Ьіс, С. такой-
то). 91, 7 не разУчѣетх снуя.
100, 5 сего (Т. ірзшп, С. нѣтъ)
йзгонжух--------сл ейлѵл (Т. ірзипі,
С. нѣтъ) не гаджух. 100, 6 сей
(Т. із, С. тотъ) л\й сл^жаше. 101,
19 дд напіішетеж сіе. 103, 25
сіе море. 103, 26 змій сей.
106, 43 соурліійтх сѣй. 108,
20 сіе (С. таково) дѣло. 108,
27 р9кд Твож сіж. 109, 7 сегш
ради (5. т.). 117, 20 сѣй (Т.
Іітс ірза, С. вотъ) врата. 117, 22
сей (Т. із, С. нѣтъ) бысть. 117,
23 бысть сей. 117, 24 сей день.
118, 56 еёй (С. онъ) бысть.
118, 67 сеги) ради (о. т.). 118,
104 сегш ради (о. т.). 118,
119 сегш ради (о. т.). 118, 127
сегш ради (о. т.). 118, 128 се-
гш ради (о. т.). 118, 129 сегш
ради (В. т.). 131, 12 свидѣніж
ВІОій сіѣй (Т. зііфііа, С. пѣть).
131, 14 сей покой. 141, 4 пд
п9тй ссл\л (Т. п С. нѣтъ). І43.
13 ш сегш и/, сіе. 143, !5 еьй
с9ть. 149, 9 слана сѣй. 151 (въ
надп.) сёіі (А., В., Т. и С.
нѣтъ) уллрлѵ,.
С6Д6Н16 (г; ахт^тд, іаЪегпаси-
Ішп, Т. іи^игіит, іепіогіипі; ~о
ох-грдвра. іаЬегпасиІит, Ьаѣііаііо,
Т. іепіогіит, ѣаЪегпасиІит, ЬаЬі-
іасиіит) — селеніе: сѣнь, скинія,
жилище, обитель, шатеръ.
в-лг(-/т( переводится также (см. выше):
«жпдшце», «кровъ» и (ниже) «скиніа».—
в-лѵ)-«о|ла переводится также (см. выше):
«жилище» и (ниже) «тѣло».
17,^ 12 селеніе (ах^ѵт;, С. сѣ-
нію) бгш. 18, 5 селеніе (С. жп-
лпще) Свое'. 25, 8 лѵѣсто селе-
ніе (С. жилища). 26, 5 скры
лдж вх селеніи (ахт[ѵг(, С. скиніи)
Своелхх-------вх тайнѣ селс'нѣх (зх?)-
’^<) Своегш. 26, 6вл селеніи
(<ТХТ)Ѵт;, С. скиніи) Сгш. 41, 5
С Г Л ЛА Ш Н Л
347
сердце
вг мѣсто сслсніж (ахтр>г(;). 42, 3
вг селёніж (С. обители) Твож.
45, -5 селеніе (С. жилище) Свое.
48, 12 селеніе (С. жилища) ир.
51, 7 ш селёпіл (С. жилища)
твоего). 60, 5 вг селеніи (С. жи-
лищѣ) Твос'ліъ. 77, 51 вг сслё-
ніиуг (С. шатрахъ) Хдмовыр.
77, 55 вг селёиіиуг (С. ша-
трахъ) йр. 77, 60 селеніе (С.
жилище). 77, 67 селеніе (С. ша-
теръ) Іѵѵсифово. 82, 7 селеніж
Ідхме'йскд. 83, 2 сслбнім (С. жи-
лища) Твож. 83, 11 вг селёніир
(С. шатрахъ) грѣшннчир. 86, 2
паче всѣр селеній Ідкшвлир. 90,
10 и рана не принлйжнтеж селенію
(разночт. къ: тѣлссй, С. къ жилищу)
твоеліѢ. 105, 25 вл селс'нііір (С.
шатрахъ) свойр. 107, 8 гудоль
селеній (<зхт)ѵагл Т. Зпссоіііагшн,
С. Сокхоѳъ). 117, 15 вг селё-
ніир. (<зхл)ѴЯІ;, С. ЖИЛПЩаХъ)
првныр. 119, 5 вселйрж сг се-
леніи (В. ЬаЬіѣапііЪиз, Т. зсепіігѳ,
С. шатровъ) Киддрскими. 131, 3
впйдѴ вг селеніе (С. шатеръ^.
131, 5 селеніе (С. жилища) БгѴ
Іл'кшвлю. 131, 7 вни'лемг вг се-
ле'ніж (С. къ жилищу).
СбЛЛІШПЪ (6 Іглікі'л 8е1-
шоп, съ Евр. «тѣнь, темнота»
=«тѣнистая, лѣсистая гора»)—
Селмоиъ—гора въ Самаріи, близъ
Сихема.
Здѣсь, на этой горѣ, Авимелехъ вмѣ-
стѣ со своими воинами нарубилъ сучьевъ,
обложилъ ими башню Сихемскую и
сжегъ ее (Суд. 9, 48—49). Здѣсь же бы-
ла одержана извѣстная побѣда Павина
надъ царями Аморреііскнмп (Книга Іис.
Нав., гл. 10 и 11).
67,15 ріснѣждтсА въ Сел.мшнѣ.
С6ЛНЫИ (кб ауроо, а§ті, Т.
а§тееѣІ8, адті) — полевый: расту-
щій въ полѣ, па лугу.
49, 11 и красота сёлнаж (С.
на поляхъ). 102, 15 гдкѵо цвѣтъ
селный. 103, 11 ндпджютг веж
звѣри ерныл.
СвЛО (6 й-(рбс, а§ег)—поле.
106, 37 й ндсѣжшд се'лд.
ССРДЦС (•?) хароіа, сог, Т. апі-
шііз, сот)—сердце.
харЗіа переводится также (ог. ниже):
< чрево».
4, 5 глаголете вг сердцдр ва-
шимъ. 4, 8 веселіе въ сердцы мо-
еліг. 5, 10 сердце йр суетно.
7, 10 нспытдліі сердца. 7, 11
прдвыж сёрдцслѵл. 9, 2 всѣліъ серд-
цемъ моимъ. 9, 27 рече во вг
се'рдцы сноёлѵл. 9, 32 рече во вг
сердцы своёлѵл. 9, 34 рече во вг
ссрдны свое'ліг. 9, 38 оуготбванію
сердца йр. Ю, 2 прлвыж сердцемъ.
11, 3 оустпѣ льстнвыж въ сердцы
(Т. и С. нѣтъ), й въ сердцы глл-
гблдшд злдл. 12, 3 бшлѢзни вг
се'рдцы моемъ. 12, 7 возрадуется
сердце л\ос. 13, 1 рече везУліснг
вг сердцы свое'лѵл. 14, 2 глдгбллй
истинѣ вг сердцы своемъ. 15, 9
возвеселйсж сердце люе. 16, 3
йск^сйлг бей сердце люе. 18, 9
веселйщіаж сердце. 18, 15 поученіе
сердцл моегш. 19, 5 длстъ тй Гдь
по сердцѣ твое.п^. 20, 3 желаніе
сердца. 21, 15 сердце мое. 21,
27 сердцл ир. 23, 4 чйстг се'рд-
цемъ. 24,17 скшрви сердца л\оегш.
25, 2 сердце .мое. 26, 3 не
оувойтеж сердце люё. 26, 8 сердце
моё. 26, 14 дд врѣнйтеж сердце
твоё. 27, 3 въ сердплр свойр.
27, 7 оуповд сердце моё. 30, 13
ш сердца. 30, 25 да крѣпйтеж
сердце ваше. 31, 5 нечестіе серд-
ца (В. и Т. рессаіі, С. грѣха)
моегш. 31, 11 увалйтесж, вей
сердце
348
сердце
прлвіи се'рдіделѵг. 32, 11 помышле-
ніе срцд бгш. 32, 15 сердца йуа.
32, 21 возвеселйтсж сердце ндше.
33, 19 сокрУше'нныуа сёрдцелла.
34, 25 дд не рскУта вл сердцдуа
свойуа. 35, 11 прлвылла сёрдцелла.
36, 4 прошеніе сёрдцд твоегш.
36, 14 прдвые сердцема (Т. ѵіа,
С. идущихъ прямымъ путемъ).
36, 15 дд внйдета ва сердцд йр.
36, 31 на сердцы. 37, 9 ш воз-
дырніе сердцд ллоегш. 37, 11
сёрдце ллоё слдетссе. 38, 4 со-
грѣлся сёрдце ллоё. 39, 11 не
скрыуа ва сёрдцы ллоёма. 39, 13
сёрдце ллоё шстдни ллж. 40, 7
всУе глдгблдше сёрдце ёгш. 43, 19
сёрдце ндше. 43, 22 Той во вѣсть
тдйнде сёрдцд. 44, 2 шрьігнУ сёрд-
це (С. изъ сердца.) ллоё. 44, 6
ва сёрдцы. 45, 3 нрелдгдютсе го-
ры ва сердцд морскля. 47, 14
положйте сердцд ндшд. 48. 4 по-
Учёпіе сёрдцд ллоегш. 50. 12 сёрд-
це чйсто созйждн по ллнѣ. 50, 19
сёрдце сокрушённо й еллирёініо. 52,
2 речё везУмена ва сёрдцы своёма.
54, 5 сёрдце ллоё сллятёся во ллнѣ.
54, 22 прнБЛЙжишдся сердцд йуа.
56, 8 готово сёрдце ллоё, Бже,
готово сёрдце ллоё. 57, 3 ва сёрд-
цы везздкбніё дѣлдете. 60, 3 оуньі
сёрдце ллоё. 61, 5 сёрдцелла сво-
йлла (Т. іпѣга ве) кленяуУ. 61, 9
йзліяйте пред Нйлла сердцд вдшл.
61, 11 не прилагайте сёрдцд. 63,
7 и сёрдце глУвоко. 63, 11 вей
прдвін ерцелла. 65, 18 оузрѣуа ва
сёрдцы ллоёлла. 72, 1 коль влга
Бга Інлепа прдвыма сёрдцелла. 72,
7 преидо'ша на люг.о'вь сёрдцд. 72,
13 всУе шпрдвдйуа сёрдце ллоё.
72, 21 рдзжжс'ся сёрдце ллоё.
72, 26 йзчезс сёрдце ллоё----------
Бже сёрдцд ллоегш. 73, 8 рѣшд
ва сёрдцы свое'лла. 75, 6 еллятб-
шлея вей нсрлзУллнін сёрдцема. 76,
7 пбфію сёрдцелла ллойлла глУлл-
ляуся. 77, 8 рода йже не йспрд-
ви сёрдцд своегш. 77, 18 йскУсй-
шд Бгд ва сердцдуа свойуа. 77,
37 сёрдце же йуа не вѣ право са
Нйлла. 77, 72 оупдеё ж ва пезло-
він сёрдцд своегш. 80, 13 по пд-
чиндніелла сердёца йуа. 83, 3 сёрд-
це ллоё й плоть моя возрддовдетдея
ш Бзѣ жйвѣ. 83, 6 восуождёпія
ва сёрдцы своёлла положи. 84, 9
сердцд ка ПеллУ. 85, 11 дд воз-
веселйтсл сёрдце ллое. 85, 12
всѣлла сёрдцема ллон'ма. 89, 12
ШКОВЛІІНЫА (разночт. плкдзлпныл)
сёрдцема ва мУдростн. 93, 15
вей прлвін ерцема. 93, 19 по
мнбжсствУ Болѣзней ллойуа ва сёрд-
цы ллоёлла (Т. аріні ню). 94. \
не шжссточйтс ссрдёца нліннуа.
94, 10 злБлУждлюта сёрдцема.
96, 11 прлвылла срцс.лла веселіе.
100. 2 іірсуожлдуа на нсулобіи
сёрдцд ллоегш. 100, 4 не прнлыіё
ллнѣ сёрдце строптйво. 100, 5 не-
сытыма сёрдцема. 101, 5 йзеше
сёрдце моё. 103, 15 віно веселйта
сёрдце человѣкд------й улѣва сёрд-
це человѣкд оукрѣпйта. 104, 3 дд
возвеселйтсж сёрдце нціУцінуа Гдд.
104, 25 преврлтй сёрдце (С. въ
сердцѣ) йуа. 106, 12 смприсл ва
трУдѣуа сёрдце йуа. 107, 2 го-
тово сердце моё, Бже, готово сёрдце
(Т. нѣтъ, С. сердце) моё. 108,
16 й оумнлёнд сёрдцелла сумер-
твйти. 108, 22 сёрдце ллое емж-
тёсж. 110, 1 йсповѣмсж Тевѣ,
Гди, всѣма сёрдцема мойма. 111,
8 готово сёрдце ёі'ш оуповдти нд
Гдд: оутвердйсА сёрдце (Т. и С.
сила
349
сила
нѣтъ) (і’ілр. 118. 2 всѣлаа ссрдцелаа
нзіііціКтл бгб. 118, 7 йсповѣласА
Тевѣ нл правости сердца. 118, 10
всѣлаа ссрдцелаа лаонлаа. 118, 11
ва ссрдцы лаое'Лаа скрыта словеса
Твоа. 118, 32 егда разширйла
есй сердце лаое. 118, 34 всѣлаа
ссрдцелаа лаойлаа. 118, 36 прикло-
ни сердце лаое. 118, 58 всѣлаа
ссрдцелаа лаойлаа. 118, 69 всѣлаа
ссрдцелаа лаойлаа. 118, 70 оусы-
рйсА глкш лалеко сердце йуа. 118,
80 в^ди сердце лаое непорочно.
118, 111 радованіе сердца лаосгш
с^;ть. 118, 112 приклонила серд-
це лаое. 118, 145 воззвлуа всѣлаа
ссрдцелаа лаойлаа. 118, 161 ш
словеса Твойуа оуволсА сердце лаое.
124, 4 й правыл срцслѵл. 130,
1 не вознесе'сл сердце лаое. 137,
1 всѣлаа ссрдцелаа лаойлаа. 138,
23 и оувѣждь сердце лаое. 139,
2 полаыслиша неправдѣ ва ссрдцы.
140, 4 не оуклопй сердце лаос ва
словеса л’іклвствіа. 142, 4 во
лапѣ сліатсса сердце лаое. 146, 3
йзцѢлаай сокрѣ’шё'нныл сс'рдцелаа.
(ИМЯ (?} ббѵярл;, ѵігѣіін, Гогіі-
Іпсіо, роіепііа, Т. гоЬиг, ехегсііиз,
тіа, орпіепііа, богатство, изобиліе,
Гогіііікіо, ѵігіиз, асіез, роіепііа;
г; ооѵяате'я, ѵігіиз, роіепііа, Гогіі-
ішіо, Т. Гогіііиііо, роіепііа; ?]
ісг/6;, ѵігііь)—сила, могущество,
крѣпость.
із/й; переводится также (см. выпіе-):
«крѣпость».
17, 33 препоАс^Ан лал ейлою.
17, 40 препоАсала лал $сй си-
лою. 19, 7 ка ейлауа (боѵяат., В.
роіепіаііЬиз, С. могуществомъ)
спніе десницы бгш. 20, 2 ейлою
Твоею возвеселйтсА царь. 20, 14
вознесйсл, Гди, ейлою Твоею —
— поелаа силы (боѵаат., С. могу-
щество) Твол. 23, 10 Гдь ейла.
29, 8 подаждь доврбтѣ лаоей сйл^’.
32, 6 всл ейла (Т. ехегсііиз, С.
воинство) йуа. 32, 16 ланогою
ейлою. 32, 17 во лапбжествѣ же
ейлы своел. 37, 11 шстави лал
ейла (іау.) лаол. 43, 10 не и’зьі-
деши, Бже, ва ейлауа (Т. ехѳгсііі-
Ъиз, С. съ войсками) нашиуа. 45,
2 Бга палаа привѣжиціе й ейла.
45, 8 Гдь ейла са налай. 45,
12 Гдь ейла са налай. 47, 9 во
градѣ Гда ейла. 47, 14 ва ейл4^
(Г. раіаііа, С. къ укрѣпленіямъ)
е;гш. 48, 7 іілдѣюі|іінсл на сйл$
свою. 53, 3 ва ейлѣ Твоей сѴ?дй
лан. 58, 6 Гдн Бже ейла. 58,
12 расточи а ейлою Твоею. 58,
17 воспою ейлѣ’ Твою. 59, 12
не нзыдеши, Бже, на ейлауа (Т.
ехегсііиз, С. съ войсками) на-
шиуа. 59, 14 ш Бзѣ сотворйлаа
ейлъ. 62, 3 видѣти ейлѣ Твою.
64, 7 прсполсана ейлою (бэѵяот.,
С. могуществомъ). 65, 3 во ланб-
жествѣ ейлы Твоел. 65, 7 ейлою
(биѵяа-., С. могуществомъ) Своею.
67, 12 ейлою (Т. ехегсіін, С.
множество) ланогою. 67, 13 црь
ейла (Т. ехегсііинш, С. воинствъ)
возлібпленпагш. 67, 29 заповѣждь,
Бже, ейлою Твоею. 67, 34 се,
даста глас'? Своела^: гласа ейлы.
67, 35 й ейла (С. могущество)
бгш па швлацѣуа. 67, 36 Той
даста сйл^. 68,, 7 Гди ейла. 70,
16 впйд^ ва ейлѣ (Зоѵяат., С. О
силахъ) Гдни. 70, 19 ейл^ (&□-
ѵяот., С. могущества) Твою. 73,
13 оутвердйла $сй ейлою Твоею
лабрс. 76, 15 сказа'ла есй ва ліб-
деуа ейл^ (С. могущество) Твоіб.
77, 4 й силы (боѵяа-., С. силу)
сила
350
С И Л Ш ЛА С К а
бги). 77, 26 ндведе силою Своею
лівд. 79,3 воздвигни сйл^ (ооѵяат.)
Твою. 79,5 Гди Еже сила. 79,
8 Гди Бже сила. .79, 15 Бже
сила. 79, 20 Гди Бже сила. 83,
2 Гди сила. 83, 4 Гди сііла. 83,
8 пойд^та ш силы ва сііл^. 83,
9 Гди Бже сила. 83, 13 Гди
Бже сила. 88, 9 Гди Бже сила.
88, 11 ЛАышцею силы (С. крѣп-
кою) Твосж. 88, 14 Твож лаыш-
цд са силою (ооѵяат., С. крѣпка).
88, 18 поувдлд силы йр Тьі
бей. 89, 10 діре же ва ейллуа
(оэѵаз-., С. при ббдьшей крѣпости).
92, 1 швлечесж Гдь ва сіілѣ’
(С. могуществомъ). 102, 21 влд-
гословйте Гдд, веж силы (Т. ехег-
сііиз, С. воппства) бгш. 105, 2
кто возглдгблста силы (Зоѵяаг., С.
могущество) Гдни. 105, 8 ска-
зати ейлѣ’ (оиѵаэт., С. могущество)
Свою. 107, 12 па ейлауа (Т.
ехогсііпз, С. съ войсками) ил-
шиуа. 107, 14 ш Іізѣ сотііорйлѵ/.
сйл2. 109, 2 жезла ейлы послета
Тй Гдь. 109, 3 на день ейлы Твосж.
117, 15 деснйцд Гднж сотворй
сйл^. 117, 16 деснйцд Гднж со-
творй ейлі?. 121, 7 в^дп же лійра
ва силѣ (Т. рггешипіііопе, С. въ
стѣнахъ) Твоей. 135, 15 й ейлі?
(Т. соріаз, С. войско) егш. 13 7,
3 ейлою (С. бодрость) Твоею. 139,
8 ейло сіініж лаосгш. 144, 4 сйлѴ
(С. о могуществѣ) Твою возвѣ-
етжта. 144, 6 сйл'*> (разночт.
8’дѵазт., С. о могуществѣ) стрдш-
ныѵа Твойуа рекѣ:та. 14:4, 11
сйлѴ (о’дѵяат., С. о могуществѣ)
Твою возглдгблюта. 144, 12 скд-
здти сыновшліа человѣч^скнлАа ейл^
(8’^ааг., С. О могуществѣ) Твою.
146, 10 не ва силѣ (оэѵяат.,
С. силу) кбнетѣй восубщета. 148,
2 увалите бгб, веж силы (Т. ехог-
сіінз, С. „воинства) бгш. 150, 1
упдлйте бгб во оутверженіи ейлы
(6о'>аат., С. по могуществу) бгш.
150, 2 увдлйте бгб нд (разночт.
ва) ейлауа „(оомят:., - С. по мо-
гуществу) бгш.
СІЫбНЪ (оэѵяіо;, Гогіівзітпз,
роіепз, Т. ѵаіепз, роіепііззііииз,
гоЪизііззітиз, роіепз, гоЪпвіиз; В’д-
ѵяатід;, роіепз)—сильный, муже-
ственный, крѣпкій.
Во 2-мъ стихѣ 111-го псалма глаголь-
ная форма: «спльпу бити».
17, 18 йзвдвпта лаж ш врагшва
ЛАОііуа ейльныуа. 23, 8 Гдь крѣ-
пока и ейлена, Гдь силена ва врд-
ни. 44, 4 препожшн ллечь Твой но
ведрѣ Твоей, Сйльне. 44, 6 стрѣ-
лы Твож іізоцірбны, Сіілыіс (въ пі>к.
Греч. сп. пѣтъ, В. и Т. пѣть,
С. Сильный)- 51. 3 что уналн-
ІІІІІСЖ во г.лбкѣ, СІІЛЫІС. 71, 12
іакш іізклки іпіцід ш сіілыіл (оэ-
ѵяатоо, Т. ѵосіГегапіе, С. вопію-
щаго). 77, 65 ейлена (С. испо-
линъ) іі ш^лАена ш вінд. 88, 9
ейлена бей, Гдн. 88, 20 поло-
жйуа полаоціь нд ейлыідго (С. му-
жественному). 102, 20 ейлыііи
(С. крѣпкіе) крѣпостію. 111, 2
сильно нд зелАлй вѣ'дста сѣлдж бтш.
119, 4 стрѣлы ейлыідгш изощре-
ны. 126, 4 гакш стрѣлы ва р^’цѣ
ейльндгш.
СИЛШЛІбІіЪ (то5 2'Хшр. или
то5 2т]кш[л, 8і1о, Т. йііипііз) —
Силомскій.
«Силомъ» (^'.(грХоір., 8і1о, Т. 8і1ип
(Еііойѵ), съ Евр. «миръ», «спокойствіе»)—
Силомъ—городъ въ колѣнѣ Ефремовомъ,
къ сѣверу отъ Веѳиля. Здѣсь, по переходѣ
черезъ Іорданъ и по завоеваніи земли
Обѣтованной, была поставлена Моисеева
скинія съ ковчегомъ завѣта (Іис.Нав.18,1).
С II ш н х
351
С I ф н ъ
77, 60 юрйн\’ скйнію Силфла-
скѴю (С. въ Силомѣ).
СИФіГБ (6 Ег)іѳ'> или Е'шм, йе-
ков, Т. 8ісЬоп, съ Евр. «силь-
ный, смѣлый») — Сигонъ, царь
Аморрейскій, царствовавшій въ
Есевопѣ, владѣвшій обширнымъ
царствомъ, побѣжденный Израиль-
тянами.
134, 11 Сишнд цдрж ДлАОр-
рейскд. 135, 19 Сііфнд цдраі Длдор-
рейскд.
СИРОТА (б и т) брсряѵб;, риріі-
Іиз)—сирота.
брсряѵб; переводится также (см. впже):
«сиръ».
108, 12 ниже дл іАдст/. оуі|ісд-
рАЛІІ, сирфтьіо {Тф.
С1ІРЪ,-Іі1ІІ (бр^яѵб;, огрііа-
пн8, риріііиз, Т. риріііиз)—сирый:
сирота.
6р<раѵб; переводится также (см. выше):
«сирота*.
9, 35 снр^ Ты вѣ'ди поллсірі-
пикх. 9, 39 сЪдй сіір^ й слАире-
н^. 67, 6 бцд сйрыух. 81, 3
садите сйрѴ и оувогК 93, 6 вдо-
вицѣ й сйрд оулАорйшл. 108, 9
дд б^д^тх сынове ?гш сйри. 145,
9 сйрд й вдов^ прійлАетх.
С1ІЦС (об-<и;, ііа, Т. 8іс)—
такъ: такимъ образомъ.
оотш; переводится также (см. пиже):
«тако*.
41, 2 сйце (С. такъ) желдстх
Д$ШД ЛАОА.
СІКІДІА (г; 2іхі[ла, йісіііта,
Т. йісЬеша, съ Евр. «плечо»,
«хребетъ»)—Сихсмъ, главный го-
родъ Самарійскій.
59, 8 й рдздѣлю СікілаІ}. 107,
8 и ,рдздѣлю Сікіла^.
СІНАПНЪ (тоб Еіѵй, 8іпаі)—
Спнаинъ (Синая).
67, 9 ш лица Бгд Сіндинд.
СІНАИ (б 8іпа, Т. 8іпаі,
съ Евр. «утесистый, скалистый»)
—Синай, гора (въ Аравіи).
67, 18 вх Сіііди во стѢлах.
СІФНСКЪ (то5 Еішѵ, 8іоп, Т.
Еіопіз)—Сіонскій.
См. ипже: «Сіонь».
47, 3 горы Сіфнскіа. 47, 12
горд Сіфііскда. 132, 3 ідкф роса
АерллФіісклА суодАцідА пд горы
Сішискіа. 136, 3 воспойте ндлах
ф пѣсней СіФііскиух.
СІШІПі (б 8іоп, Т. 2іоп,
съ Евр. «высокое мѣсто», «крѣ-
пость»)—Сіонъ, самый обширный
и высокій, находящійся па югѣ,
изъ четырехъ холмовъ (осталь-
ные три: Акра, Моріа и Везеѳа),
па коихъ был ь расположенъ древ-
ній Іерусалимъ.
2, 6 постдвленх ^лаб Црь ф
Нсгф пдд Сіфнолах. 9, 12 пойте
Гдеви жив^і|іслаѢ\вх СіфнѢ. 13, 7
(о вішіід спніе Ійлево. 19, 3 ш
вішнд здстѣ:питх тж. 47, 13 фбы-
дйте еішнх. 49, 2 ш вішнд влго-
лѣпіс. 50, 20 оувджн, Гдн, влго-
воленіелАх Твойлах Сішнд. 52, 7
ш Сішнл сіініс. 64, 2 Тевѣ подо-
ГіЛСТ'Л пѣснь, БіІіС, вх Оішнѣ. 68,
36 Іігх сіісетл Сішнд. 73, 2 го-
рд Сішпх сіа (разночт. гор^ Сішнх
сію). 75, 3 апілйі|іс вгш вх вішііѣ.
83, 8 ідвйтса Бгх богфвх вх
Еішнѣ. 86, 5 ллдти вішнх. 96,
8 вознессліісл Сіюнх. 98, 2 Гдь
вх С/ішігѣ нелнѣх. 101, 14 оуціед-
рншн віш'іід. 101, 17 созйждетх
Гдь Оішпд. 101, 22 возвѣстйтн
вх Сішпѣ йлаа Гдне. 109, 2
жсзлх силы пбслетх Тй Гдь ш
Сішнд. 124, 1 горд Сішнх. 127,
6 БЛГВЙТХ ТА Гдь ш еіфнд. 128,
С I 0)11 ь
352
СКОНЧАТИ
5 вей ненавидящій СіХѵна. 131,
13 йзвра Гдь С^іѵѵна. 133, 3
блгвіітй тя Гдь ш Сі'шна. 134,
21 влгвена Гдь до Сішна. 136, 1
внегда поліянУти нала» Сішпа. 145,
10 Бга твой, Сшіік. 147, 1 ^ва-
ли Бга твоего', Січінс.
СІИЯІБ (то5 Е'.<і)ѵ, 8іоп, Т.
2іопій)—Сіонскій (Сіона).
См. выше: «Сіонскъ».
9, 15 во пратѣуг дціере Сішни.
72, 28 во вратѣул дірере Сішии
(Т. нѣтъ, С. (Ломовой). 77, 68
горУ Сішню. 86, 2 любить Гдь
врата Сішня. 125, 1 внегда воз-
вратити ГдУ плѣна Сіѵйнь. 149, 2
сьінове Сіюни возрадУются ш Црй
своелаа. ,
СІСДРД (Еюара, 8ізага, Т.
8ізега, съ Евр. «посредничество,
посредникъ»)—Сисара, военачаль-
никъ Іавина, царя Асорскаго (въ
сѣверной Палестинѣ), разбитый
пророчицею Девворою и Баракомъ
(Суд., гл. 4 и 5). _
82, 10 сотвори йлаа іакш /Иа-
діаліУ й Сісарѣ.
СКДЗДТП (реврі'Сгіѵ, у'доріаэ!і,
поішп Гасеге, (Іетопзігаге, Т. по-
іит Гасеге, озіепаіеге) — сказать:
указать, показать, явить, воз-
вѣстить, дать знать.
15, 11 сказала лай е’сй (С.
укажешь) пУтіі живота. 24, 4
пУтй Твол, Гдн, скажи (С. ука-
жи) лан. 38, 5 скажи (С. скажи)
лай, Гди, кончн'нУ лаою. 76, 15
сказала ^сй (С. явилъ) ва людеуа
сйлУ Твою. 77, 5 сказати (С.
возвѣщать) я сыновшлаа своіілаа.
89, 12 деснйцУ Твою такш скажи
(Т. <1осе, С. научи) лай. 97, 2
сказа (С. явилъ) Гдь синіе Свое.
102, 7 сказа (О. показалъ) пУтй
Своя ЛГшѵсеови. 105, 8 сказати
(С. показать) сйлУ Свою. 142,
8 скажй (С. укажи) ланѢ', Гди,
пУть, ва оньже пойдУ. 144, 12
сказати (С. дать знать) сынови/лла
человѣчбскилаа сйлУ Твою.
СКПОЗЪ (біа, рег) — сквозь,
чрезъ.
переводится также (см. выше):
«за», «ради».
65, 12 проидоуолаа сквозѣ (С.
въ) огнь й водУ.
СКИНІЙ (?] ахт)ѵт], ІаЪепіаси-
Інш)—скинія: жилище.
ахт^г] переводится также (см. выше):
«жилище», «кровь», «селеніе».
28 (въ надп.) йсуода скиніи
(Т. нѣтъ, С. по окончаніи
праздника, кущей). 7 7, 60
шрйнУ скіінію (С. жилище) Сп-
лшласкУю.
СКНІПЙ (6 п ахѵРр, род. п.
ахѵіто; и ахѵ'.^б;, им. МП. Ч. ахѵі-
и ох7йрг;, Т. ріиііспііі.ч, ВОНИ.)
- - скіпіпа: червь точащій дерево
подъ корою; ѵеппісиіи» ех іія,
диі Іі^пиш ѵогапі.
104, 31 пріидсиіа песія лаУуіі
й скніпы (В. сіпіГез, С. скнипы).
СКОНЧШТПСА (Іхкгі-еіѵ,
сІеГісеге, недоставать; ослабѣвать,
изнемогать; скончаться, умереть)
—кончаться, умирать.
ёх).еі-еіѵ переводится также (см. вы-
ше): <пзчезатп>, «изчезнути», «оскудѣ-
вати», «оскудѣти» и (ниже) «скончати-
ся». Въ Новомъ Завѣтѣ глаголъ ёѵ.лгі-еі-?
встрѣчается трижды (Лук. 16, 9; 22, 32.
Евр. 1, 12) и переведенъ: «оскудѣти».
83, 3 жсласта й скончавастся
(С. истомилась) дУша люя во дво-
ры Гдни.
СК0ІІЧЙТ1І (аоѵтелгТѵ, сопзпш-
шаге, Т. сопзшпеге) — кончить,
окончить.
См. выше: «скоичаватися».
скончатися
353 с к о р о и и с с ц 7»
76'. ,9 сконча (въ нѣк. Греч.
нѣть, В. пѣтъ, Т. «іезіпегеѣ, С.
пресѣклось) глагола. 118, 87
вліалѣ не скончаша (Т. сопзпшрзе-
Г11ПІ, С. погубили) ЛАСНС.
О1ІОПЧДТІІСА (аоу-бХеТа»«с,
соизишшагі, Т. (ІеГісеге; ёхкг(-г’.ч,
йеГісеге) — скончаться, окончить-
ся, прекратиться.
г-лЛеіт.гі-; переводится также (см.выпіе):
«пзчеааги», «изчезнути», «оскудѣвали»,
«оскудѣти», «скончаватпея».
7, 10 да скончается (С. пре-
кратится) злска грѣшныуа. 17,
38 не возвраір^ся, дбндеже скон-
чаются (ёх., Т. (Іопес соизпіпяего
еоз, С. доколѣ не истреблю пхъ).
СКОРІіІі (г/ ігіЪнІаііо,
Т. ап^пзііа, орргоззіо, аШісііо)—
скорбь: печаль, огорченіе.
ІІХіОі; переводится также (см. выше):
«печаль» п (ниже) «стуженіе».
4, 2 ва скорки (С. тѣснотѣ)
распространила лая беи. 9, 10 вй
скорііер. 9, 22 вл скбрвеуа. 21.
12 скорвіі блйз. 24, 17 скшрви
сердца. 24, 22 (іі всѣр скорвсіі
бгш. 31, 7 прибѣжище лаоё ш скор-
ей. 33, 5 ш всѣр скорве'й (Т.
раѵогіѣиз, С. опасностей) л\оир
нзнаіш л\я. 33, 7 (іі «сѣр скор-
ііс'іі (С. бѣдъ) сплсс. 33, 18
(іі нсѣул скорксіі нр нзваніі. 33,
20 ЛМІШГ1І СКШрБІІ нрішылѵл. 36,
39 но крелія скбрыі. 43, 25
скбрвь (С. угнетеніе) нашѴ. 45,
2 полі6і|іііик7і вл скорнер (С. бѣ-
дахъ). 49. 15 вл день скбрвн.
58, 17 вл день скбрвн (С. бѣд-
ствія). 59, 13 даждь палій пб-
ЛАОЩЬ (іі скорки (С. въ тѣснотѣ).
65, 11 ПОЛОЖИЛА бей скшрвп (Т.
сіп^иіапі азіпагіат, С. оковы)
на уревтѣ ііашеліл. 65, 14 ва
скбрвн лхоей. 70, 20 гавйла лмі
Спгаьочпый и Объяснительный Словарь
бей скшрви (С. бѣды) лмішги. 76,
3 ва день скбрвн. 77, 49 гнѣва
й скбрвь (С. бѣдствіе). 80, 8 вл
скбрвн (С. бѣдствіи) призвала лія
бей. 85, 7 на день скбрвн. 90,
15 са пйлѵл бслаь ва скбрвн. 106,
39 шзлбшішася (іі скбрвн (Т. соаг-
сіаііопѳ, С. угнетенія). 107, 13
даждь наліа полаоціь (іі скбрыі (С.
въ тѣснотѣ). 114, 3 скбрвь н
волѣзнь шврѣтбуа. 117, 5 (іі скбрвн
(С. изъ тѣсноты) прпзвар Гда.
118, 143 скшрвп іі н<?жды шврѣ-
тбпіа л\я. 137, 7 аціе поіідй посре-
дѣ скбрвн (С. напастей).
СІІОРІіТіТП (йліреліИ'., (гіЬи-
Іагі)—скорбѣть: быть скорбиу (въ
скорби).
17, 7 внегда скорвѣти (В. іп
ігіЬпІаііопе) лмі. 30, 10 іакш
скорблю (Т. ап§-изіііі е,8( тіЬі, С.
тѣсно мнѣ). 68, 18 гакш СКОрБЛЮ.
101, 3 ва оньже аціе день скорвлю
(С. скбрбп). 105, 44 внегда скор-
бѢтіі (Т. а<1 ап^изііаш, С. на
скорбь) йл\а. 106, 6 внегда скор-
бѣти (С. въ скорби) йлаа. 106,
13 внегда скорвѣти (С. въ скорби)
йліа. 106, 19 внегда скорвѣти (С.
въ скорби) плѵл. 106, 28 внегда
скорвѣти (С. въ скорби) плѵа. 119,
1 внегда скорвѣти (С. въ скорби)
лій.
вКОРФ (та/А ѵеіосіѣег, сіѣо,
Т. сііо, ѣезііпапіѳг)—скоро.
36, 2 скбр’.ѵ нзсшѴта----------
скбрш (Т. и С. пѣтъ) (ііпад^та.
68, 18 скбрш оуслышп лая. 78,
8 скбрш да предварятл ньі. 101,
3 скбрш оуслышп лія. 137, 3
скбрш (В., Т. и С. нѣтъ) оусльі-
ши .мя. 142, 7 скбрш оусльіши
л\я.
окоропмеедъ (б б'оуракро;,
къ Псалтири. 23
скорость
354
С К V Л\ С Н а
ѵеіосііег зсгіЪепз, Т. рготрінз зсгі-
Ъа) - скорописецъ.
44, 2 трость книжника скоро-
писца* ,
СКОРОСТЬ ("6 тауо;, р. и.
-ео;, ѵеіосііаз, Т. сеіегііаз)—ско-
рость, быстрота.
147, 4 до скорости (ёоо? тя-
уоо;, ѵеіосііег, Т. дпаш сеіеггіте,
С. быстро) ТСЧСТ’Л слово Сгш.
СКОТСІГЬ (х-7]ѵо)3т)с, иі іишеп-
іипі)—скотскій: похожій на скота.
72, 22 скотсна (С. какъ скотъ)
кыуа эѵ Тсг<.
СКОТЪ (то хтт^о;, ресиз, )и-
тепіитп, Т. Ъезііа, ]итепіит)—
скотъ: звѣрь, животное.
8, 8 сТ]іе же й скоты (С. звѣ-
рей) польскіе. 35, 7 человѣки и
скоты спссіші. 48. 13 приложйсА
скотфмл (С. животнымъ) неслѵьі-
СЛ6П1ІЫма. 48, 21 приложись ско-
тфлѵл (С. /КИВОТНЫМЪ) псслхьіслсн-
пылѵл. 43, 10 сііотн нл горлу/..
77, 48 й предлде градѣ’ скоты
йуа. 77, 50 іі скоты йуа ва слѵср-
ти заключи. 103, 14 прозАвлАЙ
травѣ скотф'ма. 106, 38 й скоты
йуа пс оулши. 134, 8 ш чело-
вѣка до скота. 146, 9 даюіремѣ’
скотфмл нйірѴ йуа. 148, 10 звѣ-
ріе й вей скоти.
СКРИПІЯ (б хрбтясро;, іетрпз,
у Вирг. високъ)—високъ.
К^бтаоо; имѣетъ и другія значенія:
верхушка (горы), головка (у молотка);
т; -лротз-уіі—остроконечный молотокъ; б
хрота^і-т,;—мускулъ въ вискахъ. Славян-
ская форма «скраніа» образовалась оче-
видио подъ вліяніемъ Греч. тб хрячіоч
(отъ тб хрт.оч, голова, черепъ), или тб
хрбчо;, шлемъ. «Сйраніе еже есть лобъ»
(Мпклоишчь, Словарь).
131, 4 й покой скраніалаа (А.,
Т. и С., пѣтъ) мойма.
СКРЫТИ (хрб-тгіѵ, хр6'|іяс,
аЬзсошІеге, Т. аЬзсопйеге, гесоп-
сіеге, іе^еге, ееіаге; хятяхро^-ем,
аЬзсоінІеге; ептохрбтстеіѵ, аЬзсопйе-
ге)—скрыть.
9, 16 въ сѣти сей, юже скры-
та. 26, 5 скры (С. укрылъ бы)
ма ва селеніи Овоёма. 30, 5 юже
скрыта (С. тайно поставили) мй.
30, 20 юже скрылач-е’сй (С.
хранишь). 30, 21 скрыеши (хят.,
С. укрываешь) йуа. 34, 7 скры-
і шл мй пагѣкѢ. 34, 8 юже скры.
і 39, 11 правдѣ Твою не скрыуа
' —- — не скрыуа (С. утаивалъ)
I млть Твою. 55, 7 всслатса й
скрыюта (Т. (Іеіііезсипі, С. при-
таиваются). 63, 6 повѣдаша скры-
ти сѣть. 118, 11 въ сердцы моёма
скрыуа словеса Твол. 118, 19 не
скрьій (я~.) ф лаене злпфвѢди
Твоа. 139, 5 скрыта гордін сѣть
мнѣ. 141, 4 скрыта (С. скрытно
поставили) сѣть мнѣ.
СКРЫТ1ІСА (ирб-тоаііяс, аѣз-
сопйі, Т. Іаіііііп1) •— скрыться,
скрываться.
лрбптеаУз: переВОДИТСЯ ТЯКЖС (см. ПН-
же); «укрытііея».
53, 2 не сё ли Двда скрысА
ва паса.
СКУД&Пі (то озтряхоѵ, іезіа)—
глиняный сосудъ; черепокъ.
21, 16 йзеше гдкф скудель (С.
черепокъ).
ШЖДёДЫІИЧК (той Хораілёшс,
й^иіі, Т. ѣі^ііниз)—горшечниковъ
(горшечника).
2. 9 іакф сосуды ск^дёлыіичи
сократити а.
^кѵ/ііенъ (б ахорос, саініиз
Іеопіз, Т. іиѵопіз Іеопіз)—скимпъ:
львёнокъ, молодый левъ.
16, 12 іакф скѵмена Фбита'АЙ
ва таііиыуа. 56, 5 ф среды скѵм-
ііфва (С. львовъ). 103, 21 скѵм-
славд
355
сладость
ни (С. льны) рыкаіоцпи восуй-
ТІІТ.И.
сллел (?] оэ'Я, §Тогіа, ша)е-
8(ая, Т. діотіа, Ъопог)—слава,
3, 4 здстѣпііикк ллой есй, слд-
ва лаол. 7, 6 славѣ лаою ва персть
всслйта. 8, 6 славою й честію
вѣнчала есй его. 16, 15 славѣ
Твоей. 18, 2 невесд повѣдаюта
славѣ Бжію. 20, 6 ве'ліл слава
бгш-------славѣ (Т. сіесиз, С. честь)
й велелѣпіе возложити на него. 23,
7 Црь славы. 23, 8 Црь славы.
23, 9 Црь славы. 23, 10 Црь
славы; Гдь сила, Той есть Црь
славы. 25, 8 лаѢсто сслсніл славы
Твоел. 28,1 пришейте Гдсвв сллвѢ.
28, 2 принесите Гдеви славѣ'. 28,
3 ІіГа славы возгрелѵЕ. 28, 9
глдгблста славѣ’. 29, 13 слава (С.
душа) лаол. 44, 14 слава дщере
црёвы. 48, 15 ш славы своел.
48, 17 слава додаѢ ?гш. 48, 18
слава егш. 56, 6 слава Твол. 56,
8 пою во славѣ (въ нѣк. Греч.
нѣтъ, В. н Т. нѣтъ, С. буду
славить) лаосй. 56, 9 востдни,
славд лаол. 56, 12 слава Твол.
61, 8 слава лаол. 62, 3 славѣ
Твою. 65, 2 дадйте сла'вѣ’. 67,
35 дадйтс славѣ’ Вгони. 70,
8 да воспою славѣ (Т. нѣть, С.
славу') Твою. 71, 19 нлгвено
илал славы Чгш — — йсполнитсл
славы бгш всл зслалл. 72, 24
со славою пріллл лал есй. 78,
9 славы ради. 83. 12 Пгх блгть
й славѣ’ дастл. 84, 10 вселити
сла'вѣ в/. зслалю пдшѢ. 95, 3 воз-
вѣстите во іа’зьіцѣ^а славѣ бгш.
95, 7 принесите Гдеви славѣ. 95,
8 принесите Гдеви славѣ. 96, 6
сла'вѣ бгш. 101, 16 славы Твоел.
101, 17 во славѣ Своей. 103,
31 вѣди славд Гднл во вѣки. 105,
20 йзлаѢпишд славѣ егш. 107,
2 пою во сла'вѣ лаосй. 107, 3
востдни, славд (въ нѣк. Греч. нѣтъ,
Т. и С. нѣтъ) лаол. 107, 6 по
всей зслалй славд Твол. 111, 3
славд (Т. орез, С. обиліе) й Бо-
гатство ва долаѢ егш. 111, 9 воз-
пссётсл ва славѣ. 112, 4 над
иксы славд бгш. 113, 9 даждь
славѣ. 137, 5 вёліж сла'ва Гднл.
144, 5 великолѣпіе славы. 144,
11 славѣ цртвіл Твоегш рекѣта.
144, 12 славѣ’ (С. о славномъ)
великолѣпіе. 149, 5 посувд'ллтсл
іірпвііін во славѣ. 149, 9 слава
(Т. десна, С. честь) сіл вѢдета
всѣлаа нрінаіылАл бгш.
СЛЛИеіІЪ (б еѵоо^о;, поЪІІІЗ,
Т. Ьопогаінз)—славный, знамени-
тый, вельможа.
149, 8 й сла"впыл (С. вель-
можъ) йуа рѢчньілАИ шкшвы желѣз-
НЫЛАИ.
СДЛШІТІІ (Зо-аСесѵ, ^ІогіГісаге,
Т. Ьопогаге)—славить.
оо;а^еіѵ переводится также (см. выше):
«прославити*.
14, 4 болціыл же сл Гда сла-
внтл.
СЛДДОКЪ (ук^хб;, (Іиісіз, Т.
зпаѵіз)—сладкій.
118, 103 коль сладка гортани
лаослаѢ , словеса Твол.
СЛЛДОСТЬ (і] тгртѵбтт;;, Ле-
Іес.іаііо, удовольствіе, пріятность;
т; тро^т;, нѣга, роскошь; слабость,
ломкость, ѵоіиріаз, (іеіісіае и іе-
Ііеііпп, Т. (Іеіісіае)—сладость, бла-
женство.
тер^бгі); переводится также (см. вы-
те): «красота*.
15,11 сладость (разночт. къ: кра-
сота, -гр-ѵбтт];, разночт. тгркѵб-
23*
с л а иі д іп ь
356
слово
тг(тб;, (ІеІесШіопез, А. < благо-
пріятности», Т. атоепіззітогиш,
С. блаженство) ва деснйцѣ Твоей.
35, 9 потокомъ сладости (С. сла-
достей) Твоса. 138, 11 й нощь
просвѣціе'ніе вл сладости моей (тр.,
А. «ради мене», Т. сігса те, С.
вокругъ меня).
САДЖДШК ^Хохотеро;, йиі-
сіог)—болѣе сладкій.
18, 11 й слдждпіа (С. слаще)
паче меда й сота.
СЛДПД кот/уу. ргніна) —
пней (смерзшійся), голоть (голо-
ледица).
77, 47 оуіій г^адомь вінограды
йуа й черничіе йуа сланою (С.
льдомъ). 118, 83 іакш лчѣуа на
славѣ (Т. ай Гнтнт, С. въ ды-
му). ,
СЛЯНОСТЬ (?] аХ|іт;. раство-
ренная соль, разсолъ, заізн^о,
солёность) -- солёность; солон-
чакъ.
10в, 34 землю плодоносною
ва сланость (Т. заізидіпозаш, С.
солончатую).
СЛСЗД (то дахрооѵ, Іасгута)—•
слеза, слёзы.
О, 7 слезами мойми постелю
мою шмочО. 38, 13 слеза мойуа
не прелчолчй. 41, 4 вьііна слезы
моа мпѣ улѣва. 55, 9 положила
е’сй слезы моа. 55, 14 очи мой
ю слеза (въ нѣк. Греч. сп. нѣтъ,
В. и Т. нѣтъ, С. отъ слезъ).
79, 6 ііапойіпи наса слезами вь
мѣрО. 114, 7 очи мой ш слеза.
125, 5 сѣющій слезами.
СЛСЗНЫИ (тйѵ ояхрбшѵ, Іасгу-
шагшн)—слезный.
79, 6 иапитаеши паса улѣвома
СЛСЗНЫЛЧЛ.
едбео (б Хбуо;, ѵегЬшп, зегто;
то Хброѵ, ѳіоциішп, Т. йісіит,
зегто, ѵегѣит)—слово.
7, 1 ш с.човесѣуа (С. по дѣлу)
ХОсісвыуа. 11, 7 словеса (Хбуіа)
Гдна словеса (Хбуіа) чйста. 16,
4 за словеса оустс'па Твойуа. 17,
1 словеса пѣсни сса. 17, 31 сло-
веса (Хб-ра) Гдна разжжена. 18,
4 не сОть рѣчи, ниже словеса (С.
нарѣчія). 18, 15 словеса (Хбуіа)
оуста мойуа. 21, 2 словеса грѣ-
уопадеиій лчойуа. 32, 4 право
слово Гдне. 32, 6 слбволча Гднилча
невсса оутвердіішасА. 40, 9 слово
(Т. гез, А. «вещь») законопрс-
стОпнос воз.чожііша на лча. 44, 2
слово вллго. 49. 17 швергла е’сй
словеса Ліоа. 50, 6 дл шправдй-
шиса во словссѣуа (С. въ приго-
ворѣ) Твойуа. 54, 22 оулчлкнО-
ша словеса йуа. 55, 5 словеса
лаоа. 55, 6 словеса (Т. геѣнз)
лчойуа гнОныуѴсА. 55, 11 ш Гдѣ
поунлліо слово. 58, 13 слово
оустсна йуа. 63. 6 слово (Т. гѳт,
С. намѣреніи) лѢ'іілвос. 64, 4
словеса (Т. гез, С. дѣла) веззл-
кшпнпка. 90, 3 ш словесе (А.
«губительства», Т. а резіе, С.
язвы) лчАтсжна. 102, 20 творж-
ціін слово бгш, оуслышдти гла'са
словеса вги). 104, 8 слово, еже
заповѣда. 104, 19 дбндеже прійде
слово Егш, слово (Хброѵ) Гдне
разжже егб. 104, 27 словеса зна-
меній Свойуа. ^104, 28 прешгор-
чйшл словеса Сгш. 104, 42 по-
ман& слово стое Свое. 105, 12
вѣроваша словесй ^105, 24
не іаша вѣры словесй Сгш. 106,
11 прешгорчйіпл словеса (Хоуса)
Бжіа. 106, 20 посла' слово Свое.
108, 3 словссы ііеплвйстными
ЮБЫдбша лча. 111. 5 оустрбита
с л о п о
357
сложна
словеса' (Т. гез, А. «дѣла») свож
на с^дѣ. 118, 9 сохранити слове-
са Твож. 118, 11 словеса (Хбра)
Твож. 118, 16 не зав^д^ словеса
Твои'хл. 118, 17 сохраню словеса
Твож. 118, 25 живй л\ж по сло-
весй Твоем^г. 118, 28 оутвердй
мж ва словесѣуа Твойуа. 118,
38 слово (Хброѵ) Твое. 118, 11
по словесй (Хбуюѵ) Твослл^. 118,
42 швѣціаю (С. дамъ) поношаю-
ЩЫЛАа ЛАЙ слово (Т. геш, С. от-
вѣтъ), гакш оуповауа на словеса
Твож. 118, 43 словесе истинна.
118, 49 полажіій словеса Твож.
118, 50 слово (Х^оусоѵ) Твое жи-
ви' лаж. 118, 58 по словесй (Хб-
рѵ/) ТноелА^. 118, 65 но слове-
сй Твосла^. 118, 67 слово (Хб-
роѵ) Твое соураіійуа. 118, 74
на словеса Твож оуповдд'а. 118,
76 по словесй (Хброѵ) Твосла^'.
118, 81 на словеса' Твож оуповлул.
118, 82 вл слово (Хброѵ, С. о
словѣ) Твое. 118, 89 слово Твоё
прсвываета на пвей. 118, 101 да
сохраню словеса Твож. 118, 103
словеса (Хбра) Твож. 118, 107
по словесй Твосла^. 118, 114 нл
словеса Твож оупоплул. 118, 116
по словесй (Хброѵ) Твосла^. 118,
123 вл слово (Хброѵ) правды
Твосж. 118, 130 іавлепіе словеса
Твойуа. 118, 133 стшны лаож
направн по словесй (Хбуюѵ) Твоелсй.
118, 139 злг.ьііпл словеса Твож.
118, 140 разжжено слово (Хб-
7'о>) Твос. 118, 147 ва словеса
Твож оуповауа, 118, 148 по^чй-
тисж словеселАЛ (Хора) Твойлал.
118, 154 словесе (В. еіодиіит)
ради Твоегш. 118, 158 словеса
(Хора) Твойуа не соуранйша. 118,
160 начало словеса Твойуа исти-
на. 118, 161 ш словеса Твойуа
оувожеж сердце лаос. 118, 162
возрад^юсж аза ш словссѣуа (Хо-
ра) Твойуа. 118, 169 по слове-
сй (Хб'роо) ТвоелА^ вразУлай лаж.
118, 170 по словесй (Хброѵ,
разпочт. тб хрёра) Твосла^ йзвави
лаж. 118, 172 провѣцідета жзыка
лаой словеса' (Хброѵ) Твож. 129,
4 потернѣ д\’іііа лаож ва слово
Твоё. 136, 3 вопроейшд ны
плѣніиіи на'са ш словссѣуа пѣсней.
140, 4 не оуклонй сердце ЛАоё ва
словеса (Т. геш, А. «къ вещи»,
С. къ словамъ) л^кавствіж. 144,
13 вѣренъ Гдь во всѣуа словс-
сѣуа (Т. нѣтъ, С. словахъ)
Снойуа. 147, 4 посылажй слово
(Хброѵ) Своё ^зелАлй, до скорости
течёта слово Ѵ)гш. 147. 7 послета
слово Овое. 147, 8 возвѣіражй
слово Своё. 148, 8 творжіраж
слово Сгаѵ.
СДОАІИТИ (аэѵ&Хаѵ, сопГгіп^е-
ге, Т. Ігипсаге, зиссіеіего) — сло-
мить, переломить.
ааѵЯкаѵ переводится также (см. ниже):
«сокрушити».
45, 10 слблАита (С. перело-
милъ) шр^жіе. 74, 11 веж рбги
грѣіііііьіуа сломлю. 106, 16 верей
жслѣзныж, СЛОЛАЙ.
СЛОІібйТі (ёХеааѵт'.ѵо;, еЪпг-
іюна)—слоновый.
44, 9 ш тжжестен (разночт. ш
уралАшва) слоновыуа (С. слоновой
кости).
СЛУГЛ (6 и т] Хе'.то’лруб;, іпі-
иізісг) -слѵпѵ. служитель.
102, 21 слѴги Сгш. 103, 4
сл\Ѵй Свож.
СЛУЖКЛ (г; бо^Хсі'а. зегѵііпз)
—служба.
103, 14 и злака на сл^жві?
сложити
358
с ла а т р л т и
(Т. игиіп, С. пользу) человѣкшлАа.
146, 8 іі злака на сл^жк^ (Т.
нѣтъ, С. службу} человѣкшлАа.
СЛОЖИТИ (Хе'.тооруеіѵ, щіпі-
зігаге)—служить.
100, 6 сёй лай сл^жаше (Т.
тіпізігаЬН, С. будетъ служить).
СЛЙХЪ (г; іхот), апйіѣпз, Т.
аиЛіѣиз, гишог)—слухъ, молва.
Въ 50-мъ псалмѣ, вмѣсто существи-
тельной, стоитъ глагольная форма: ахои-
тіеі? (ашііге йсіез, Аттич. ф- 1-го буд.
Вмѣсто ахоитіоес;, ОТЪ ахоитіСеіѵ).
17, 45 ва сл^уа ®УХЛ (С. по
одному слуху) посліішлша лал. 50,
10 слііу^ лаослаУ даси (яхоотігТ? ріг,
В. аіпіііні тео баЬі.ч, Т. іасііо, иі
аидіапі, С. дай мнѣ услышать)
радость й веселіе. 111, 7 ш
сл^уа (Т. а гишоге, С. отъ мол-
вы) зла не оувойтсл.
СДЫШДНЪ (ахооатб;, ашіііиз)
— слышанный, слышный, услы-
шанный.
75, 9 са нвсе слі.ішапа сотво-
рила есй (ухобтіаз;, апйіішп Гесі-
зіі, С. Ты возвѣстилъ) с^да. 105.
2 слышаны сотворйта (С. возвѣ-
ститъ) всл увалы бгш. 142, 8
слышан^ сотворй (С. даруй услы-
шать) ,лінѣ завтра лалть Твою.
ОДЫШЛТИ (іхобеіѵ, аийіге)—
слышать, услышать.
ахсбгіѵ переводится также (см. выше):
«послушати» и (ниже) «услышати».
29, 11 слыша (Т. апйі, С.
услышь) Гдь. 30, 14 слышауа га-
жденіе (разночт. оукорёніе) ліногиуа.
37, 14 не слышауа. 44, 11 сльі-
ши, ді|ій. 47, 9 гакоже слы'ша-
уоліа. 58, 8 кто слыша. 61, 12
двол сіл слышауа. 77, 3 елйка
слышауоліа. 77, 21 сегш ради слы-
ша (С. услышалъ) Гдь. 77, 59
слыша (С. услышалъ) Бга. 80,
9 слышите, людіе ДІой. 93, 9
не слышита (С. услышитъ) ли.
96, 8 слыша и возвеселйсл ві-
шна. 131, 6 сё, слышауолАа.
МЬІШЛТИѴА (яхооезба'., ан-
<1ігі, Т. іпіѳііі^і)—слышаться:
быть слышну.
я-лойго9аі переводится также (см. ни-
же): «услышатися».
18, 4 не слышатсл (Т. іпіеііі-
§ііиг, С. слышался бы) гласи йуа.
бЛМІИоѴ гМі (ахобшѵ, апйі-
епз, Т. циі аиЛіІ)—слышащій.
37, 15 гакш человѣка не слы-
шлй.
МИДЪ (то іуѵос, ѵе8І.і(*іит)—
слѣдъ.
’х^оі переводится также (см. выше):
«плесва».
76, 20 слѣды Твой не пс-
знаютсл.
мъпепъ (-О'рХб;, СОССИз)—
слѣпецъ: слѣпый.
145. 8 Гдь сѵл\\’лрлета слѣпцы.
СЛАДИТИ (хятахар.~таім, іп-
енгѵагѳ, Т. спгѵаге; аоухярпйгеіѵ,
іпсигѵаге, Т. ппіаге)—сгибать,
сгорбливать, скорчпвать.
56, 7 еллкоша (Т. енгѵаѵѳ-
гаі, С. поникла) д^ші> лаою. 68,
24 уревёта йуа вын^ еллцы (о.,
С. разслабь).
бЛЛПИТІІОА (хатаха|і~еа&я'.,
спгѵаіиш еззе, Т. іпсигѵагі)—сгор-
бливаться, скорчиваться, сги-
баться.
37, 7 еллкоусл (С. поникъ)
до конца.
СіИЛТРАТИ (хатамоеГѵ, соизі-
йегаге, Т. іпіиёгі, зресиіаге)—смо-
трѣть, взирать.
ха-яѵоеіѵ переводятся также (см. нпже):
«смотритп», «уразумѣти».
9, 35 Болѣзнь й гарость сліа-
с лі е р т с и ъ
359
с лі и ре іі я
трясши (С. взираешь). 36, 32 смд-
трлстх (('. подсматриваетъ) грѣш-
ный прішлго. 93, 9 не смдтрл-
ет/, (С. увидитъ) ли. 141, 5 смл-
тржр (С. смотрю) ш десною й
возглждлул.
СЛІУРТбНЪ (той йяоатоо, щот-
ііз, Т. шогііз, ІеіЬіГегпз, Іеіѣаііз)—
смертный (смерти).
7, 14 оуготовд сосуды смерт-
ные (С. смерти). 9, 14 возносей
ме ш врдтг смертнымъ (С. смер-
ти). 17, 5 шдержлшл ме бшлѢз-
ни смертные. 17, 6 предваріішд
ме сѣти смертные (С. смерти).
22, 4 посредѣ сѣни смертные.
43, 20 принты ны сѣнь смёрт-
ІІЛе. 67, 21 Гдііе |ІС^ШДІП|ІЛ СЛІСрТ-
нае (Т. шогіеіп, С. смерти). 87,
7 ва тёмныул й сѣнн смёртпѣй
(Т. іп ргоГпп(1І8 Іосіз. С. въ без-
дну). 106, 10 сѣдеірые во тлѵѣ
й сѣни смертнѣй. 106, 14 й сѣ-
ни СЛЛерТНЫА. 106, 18 ГірнБЛіІгКИ-
шдсе до врдтг смёртныр (С. смер-
ти). 114, 3 швешд ме бшлѢзни
СЛАерТІІЫЛ.
ОЛІбРТЬ (6 йсЬато;, шогз)—
смерть.
6, 6 нѣсть «А СМСрТІІ ПОМІІІІЛАІІ
Теве. 12, 4 ДА ПС КОГДА ОуСІіЧ'
вл сл\ёрть (Т. (Іогтіііопе шогііз,
С. сномъ смертнымъ). 21, 16
вл переть смёрти (Т. Іеіііаіі, С.
смертной) сксл7> ме еей. 32, 19
ИЗБАВИТИ ІІ) елхерти Д^'ШЫ Й\'Я. 33,
22 смерть грѣш пикши/, люта. 48,13
смерть оунлсстл е. 54, 5 воезпь
еллёртн (С. смертные) пдпдде нл
лле. 54, 16 дд іірііідстя же слтерть
нд не. 55, 14 йзбд'вилл сен дѣ;-
шіё мою ш сме'рти. 72, 4 нѣсть
восклоненіе вл смерти нул. 77,
50 не поірлдѣ ш смёрти дѣ'шя йр,
й скоты йр вх смерти (Т. резѣі,
С. моровой язвѣ) заключи. 88,
49 кто есть человѣка, йже пожи-
вёте н не оузрнте смерти. 114, 7
йзетя д^нА’ мою ш смёрти. 115,
6 чтіьу пред Гдемя смёрть прГііі-
ныр бгш. 117, 18 смёрти же
не преддде лр.
б/ИИРбНІб (г; та~гіѵшаі;, Ъи-
тііііаз, Т. аіТІісѣіо, оскорбленіе,
огорченіе; мученіе, терзаніе; аЬ-
Іесііо, отметаніе, презрѣніе; соп-
ѣгіііо, раскаяніе; сокрушеніе)—
смиреніе, уничиженіе.
9, 14 вііждь смнрёпіс (С. стра-
даніе) мое ш іірліл моіір. 21,
22 смирёніс моё. 24, 18 вйждь
смнрёпіс (С. страданіе) моё. 30,
8 нрпзрѣлл сей нд смирёніе (С.
бѣдствіе) моё. 89, 4 не шврд-
тіі человѣка во смирёніс (А. «со-
крушеніе», С. тлѣніе, Т. иі еіі
сопігііиз). 118, 50 то лмь оутѣ-
шн во смнрёпін (С. бѣдствіи)моём'л.
118, 92 во смирёнін (С. бѣдствіи)
моёлѵл. 118, 153 вйждь смирё-
ніе (С. бѣдствіе) мое. 135, 23
во сміірёнін (Т. аЪіѳсІіопе, С. уни-
женіи) нлшемті полллп^ ны Гдь.
б/іі И РбІІОЛІ УД РбТВОй ЛТП
Ьшпііііег зепііге,
Т. сошропеге, успокоить, ути-
шить)—смирять, смиряться.
130, 2 діре не смирсиол^др-
ствовлр (С. смирялъ).
6Л1ИР6НЪ,-НЫЙ (та-гіѵбс,
Ьіппіііз, Т. аѣѣгіѣкя, аГГІісіпз, соп-
ігііиз, пш1аіІ88Іти8, (іергеззиз; тгта-
теі-»и>;ігіо;, Ьптіііаіпз, Т.сопітіінз,
аіігііпз) — смиренный, сокрушен-
ный, угнетенный.
9, 39 с^дй сир\? й смнрёпѴ
(С. угнетенному). 17, 28 люди
смиренные (С. угнетенныхъ) епд-
С Л\ и р и т и
360
с л\ окна
сепіи. 33, 19 смиренныя дѴуомъ
спсстъ. 50, 10 возрадУются кшсти
смиренныя (те-., С. сокрушенныя).
50, 19 сердце сокрушенно и сми-
ренно (тет.). 73, 21 да не воз-
вратится смнре'иный (тет., С. угне-
тенный) посраллленъ. 81, 3 сми-
ренна (С. угнетенному) й нйірд
шправдлйте. 101, 18 призрѣ на
молйтвУ смирённымъ (Т. пнйаііззі-
ші, С. безпомощныхъ). 112, 6
нд смиренныя призмрляй. 137, 6
смиренныя іюнзнраетъ.
СЛ1ИРІІТИ (та-г-лобч, Ішшііі-
ате, Т. йерсеге, сопіегеге, сопіе-
Щагі, аѣГіія’еге)—смирить, УНИЧИ-
ЖИТЬ, унизить.
См. ниже: <смиряти>.
9, 31 нл сѣти своей смиритъ
его. 17, 28 очи гбрдыуъ смири-
ти (С. унп.каешь). 43, 20 сми-
рили есй (Т. сонігіѵегіз, С. сокру-
шилъ) пдсъ. 54, 20 смиритъ я.
71, 4 смиритъ клеветника. 80,
15 праги егш смирилъ ы.іуъ. 6УУ.
11 смирилъ <:сн (А. «стердъеси»,
Т. сопігіѵізіі, С. низложилъ). 89,
15 смирили ны ссГі (С. поражалъ).
93, 5 люди Твоя, Гди, смирнша
(Т. сопіегені, С. попираютъ).
104, 18 смирйша (С. стѣснили)
во шковауъ позѣ сгш. 118, 71
смирилъ мя е’сй (С. я пострадалъ).
118, 75 войстиниУ смирилъ мл
есй (С. Ты наказалъ). 142, 3
смирилъ есть (Т. аіѣегіѣ, С. втоп-
талъ) въ землю животъ мой.
слінріітиеА (татге’.ѵоба&а!,
та-еіѵФ&т]ѵас, Ьппііііагі, Т. аіігі-
ѣппі екяе, (Іеуісі, Лергітеге зе,
аНешіаті}—смириться, уни-
чижиться, быть уппжепу, угне-
тену.
См. ниже: «емпрятпея*.
37, 9 смпрйуся (С. сокрушенъ)
до зѣла. 38, 3 й смирйуся (Т.
іасііигниз, С. безгласенъ). 43,
26 смнрііся (С. унижена) въ
персть. 87, 16 смирнуся. 105,
42 смирйшдся под рѴкдми йуъ.
105, 43 смнріішдся (С. были
уничижаемы) въ неззакбіііиуъ сво-
йуъ. 106, 12 смнрііся (Т. (Іергі-
іпіі, С. Онъ смирилъ) въ трУдѣуъ
сердце йуъ. 106, 17 кеззаконій но
ради свойуъ смирйшдся (С. стра-
дали). 114, 5 смирйуся (С. из-
немогъ). 115, 1 смирііуся (С.
сокрушенъ) зѣлш. 118, 67 пре-
жде даже не смирити ми сж (С.
прежде страданія моего). 118,
107 смирну ея (С. угнетенъ) до
зѣлд. 141, 7 смнрнусж (С. из-
немогъ) зѣлш.
©7П11РАТИ (таггімобм, ЪпіПІ-
Ііаге, Т. аГПі^еге. (Іергішеге)—
смирять, уничижать.
См. выше: «смирити*.
34, 13 емпряуъ (С. изнурялъ)
постомъ дУшУ мою. 74, 8 сего
смиряетъ (С. унижаетъ), й сего
возноситъ.,
СЛШРАТІЮА (татшѵоба&а!,
Ьпшіііагі, Т. сигѵагі)—смиряться,
уничижаться.
См. выше: «емиритися».
34, 14 тдкшссмііряуся.
(нМИРЛыА,-/Ы1 (тагиіѵшѵ, Ініші-
Ііавз, Т. дпібергітіі)—смиряющій,
уничижающій.
146, 6 смиряяй (С. уни-
жаетъ), же грѣшники до земли.
(тб абхоѵ, Гісніпеа,
Т. Гіснз)—смоква, смоковница.
104, 33 пордзй вінограды йуъ
й сл\шквы (В. Гіспіпеаз, С. смо-
ковницы) йуъ.
с л\ о т р и т и
361
С М А С Т И С А
СЛІОТРНТИ (ха-амоеТѵ, сопзі-
«Іегаге. Т. іпіиеті)—смотрѣть.
переводится также (см. вы-
ше): «сматряти» и (ниже) «уразумѣти».
21, 18 ті'и же- смотрины. 90,
8 очіі.мд твойлы смо'трнши.
етктйти (зо,/-яразаеіѵ, соп-
інгЬате)—смутить: привести въ
замѣшательство.
ааѵтаоаоаеіѵ ПСреВОДИТСЯ также (СМ.
ниже): «смущатв», «емлетй».
59, 4 слЛ’тйлъ есй (Т. (ШГте-
#ега8. С. разбилъ).
СЛ1^ТЙТЙСА(™р^аеа&а',сов-
іигЬагі, ІпгЬагі, Т. соніигЬаті)
смутиться: придти въ смятеніе.
тарат-;5<еа9а: ПСрСВОЛ ІІТСЯ также
(см. выше): •ловмлетпел’, члстосл» в
(ниже) «смущатися», «смяспил».
63, 9 с.мКти'ііілса (Т. зе іп
йщаш (Іаѣипі, С. удалятся) вей
вйджщіи йуъ. 89, 7 гароетію Твоею
смѴти'хомсл (С. мы въ смяте-
ніи). 118, 60 не смѴтйусл (Т.
сппсіог, С. медлилъ) соурднйти
злпшвѣди Твож.
слімцмти (аоѵтарааае’ѵ, соп-
іпгЬаге. Т. регзітереге)—смущать:
приводить въ смятеніе.
оичтаріозеіч переводится также (см.
выше): «смутити» и (ниже) «смястй».
41, 6 вскіііо слй’ірлеши л\ж (С.
смущаешься). 41, 12 вскіію сл\і>-
ірлеши ллж (С. смущаешься). 42,
5 вск^ю слхѴфдеши л\ій (С. сму-
щаешься). ,
СЛ1УЦІДТИСА (тяраааеаОяі,
іитЪаті, Т. согашпіаті)—смущать-
ся: приходить въ смятеніе, вол-
новаться, колебаться.
таратт(оз)гз9а’. переводится также
(см. выше): «возмястйся», «мястися»,
«смутитися» и (ниже) «смястііся.
45, 3 внегдд смУщдетеж (С.
поколебалась) зе.млж.
СЖЩД'А,-АЙ (аоѵтаряаашѵ,
циі сопіигЬаі)—смущающій: при-
водящій въ смятеніе.
64, 8 слй?цідлй (Т. сошрезсепз,
С. укрощающій) гл^бин^ .морскую.
СЛІ^ЦІвНЪ (тетарауілгмо;, соп-
іигѣаіиз)— смущенный.
29, 8 вьіуъ слащенъ (С. я
смутился). 56, 5 поеплуъ сла-
щенъ.
СДГЬСЙТПСА (ргроаОаі, сош-
шізсеге зе)—смѣшаться.
105, 35 слѵѣсйшдсл во газьі-
цѣуъ.
СЛ1ДОТИ (тараазесѵ, сопінг-
Ьаге, Т. ретінгѣаге; ехтараазг'.ѵ,
сопіитЪагѳ, Т. ретіѳтгеге, въ вели-
кій ужасъ привести; з-аѵтяраеттесѵ,
| сопіпгЬате, Т. сопінгЬаге, Гипсіеге,
і разбить, разсѣять, разсыпать,
разстроить)—смутить: привести
въ смятеніе, въ разстройство.
переводится также
(см. выше): «возмутити.— аим-аріззі'.ч пе-
реводится также (см. выше): «смутити»,
«смущати».
2, 5 ідростію Своею елджтетъ
(т., С. приведетъ въ смятеніе) ж.
17, 5 потбцы Безздкбніж слѵьтбшд
(ІВет., С. устрашили) лѵь. 17,
15 елджтё (С. разсыпалъ) ж. 20,
10 гнѣвомъ Своимъ елхіьтетъ (Т.
аѣзогЪеі. С. погубитъ) ж. 82, 16
гнѣвомъ Твоимъ слѵжтешн (разночт.
т., В. ІигЪаЪіз, С. приведи въ
смятеніе) ж. 143, 6 елште'ши
(С. разстрой) ж.
СіИАСТИСА (тарааагабаі, соп-
іитЪаті, іигЬагі, Т. сопіигЬаті, сош-
шоѵегі, раірііаге, (тешете, ретзітѳ-
регѳ, (іоіётѳ, сопсиіі) — смутиться.-
придти въ смятеніе; потрястись,
поколебаться.
тзрі--(аз)еайяі переводится также (см.
выше): «возмлетііея», «мястися», «смути-
тнея», «слушатися».
6, 3 СЛДАТОШАСД (0. потрясены)
С Л\ Ж Т € Н I ' і
362
снѣ д іі
КШСТИ ЛАОЖ. 6, 4 д^шл мож сллж-
тссж (С. потрясена) зѣлш. 6, 8
сллжтссж (Т. йеразіиз езі, С. изсох-
ло) ш гарости око лаос. 6, 11 дл
поетыджтеж й слажт^тсж (С. жестоко
поражены) ней врлзй ллой. 17, 8
шеноклніж гора сліжтбшдсж (С.
дрогнули) й подвнгбшлеж. 30,
10 смжтссж (Т. сопіаЪезсіі, С.
изсохло) ілростію ОКО ЛАОС 30,
11 кшсти л\ож еллжтбшаеж (Т. СОІ1-
іаЬезсппі, С. изсохли). 37, 11
сердце .мое слілтссж (С. трепе-
щетъ, Т. раірііаі). 41, 7 дѴіил
лаож сллжтссж (Т. (іе)ісіѣ зѳ, С.
унываетъ). 45, 4 сліжтбінлсж (Т.
Ініозю Гіегепі, С. воздымаются)
воды йуа, еллжтбшлеж (С. трясут-
ся) горы. 45, 7 СЛАЖтбіІІЛСЖ (С.
возінумѣли) гадыцы. 47, 6 см<ъ-
тбшлеж (С. смутились). 54, 3 й
слАжтоусж (С. смущаюсь). 54, 5
сердце лаос слажтссж (Т. ііоіеі, С.
трепещетъ). 64, 8 сліжтѣтсл
газьщы. 67, 6 дл слажт^тсж (А.,
Т. и С. нѣтъ). 75, 6 еллжтбшаеж
вей исрдз^ллніи ссрдцслла. 76, 5
сллжтбусж (С. я потрясенъ). 76,
17 еллжтбшлеж (С. вострепетали)
вездны. 82, 18 дд поетыджтеж й
емжт'шж (С. смятутся). 106,
27 еллжтбіпдеж (Т. іііпЬепі, С.
кружатся). 108, 22 сердце лаос
смжтесж (Т. сопГоззнпі езі, С.
уязвлено). 142, 4 сллжтесж (С.
онѣмѣло) сердце .мое.
СЛІЛі’ГСІІІС (б аакос, колебаніе,
качаніе, волненіе: потрясеніе,
соішпоііо)—колебаніе.
віХо; переводится также (см. выше):
«возмущеніе», «молва*.
65, 9 не длвшлгш во еллжте-
ніе (Т. Яііпоѵегі, С. поколебаться)
нога люйуа. 120, 3 не даждь во
с.мжтеніе (Т. йішоѵегі, С. по-
колебаться) ноги твосж.
С/ИѴРНЛ (г; ощ.6рѵ«, піуггііа)—
смирна: смолисто-камедное веще-
ство, благоуханное, употребляе-
мое для куренія.
44, 9 еллѵрнл й стаяти.
СНДБД'ІіТИ (-грі-оіеТабзЕ, роз-
зИеге) — сохранять, сберегать.
78, 11 сплвдй (С. сохрани)
сыны оумерщвленныуа.
ОНИТІ1 (хатаря'ѵеіѵ, Незсеп-
йѳге: аоухя7Я|ЗяЬгіѵ, йезсепйегѳ)
— сойти.
хата^аіч^іѵ переводится также (см. вы-
ше): «извести», «низходчги» и (ниже)
«сходити».
7,17 пспрлвдд егш снйдста (С.
упадетъ). 17, 10 приклони нвел
й сийдс. 30, 18 спйд^та (хятах-
&е'Т)ааѵ, разіІОЧТ. хагасяуоѵ&е'Т]-
аяѵ, <1е(1пыіТ)Іпг, Т. охсіпйапіііг
іі^сепмігі, С. да умолкнуть) ко ада.
48, 18 сіпідстл (□., С. пойдетъ)
са іпілѵл. 54, 16 дл сіпідХ’та во
лда. 71, 6 сшідста ілкш дождь.
138, 8 лціе спйд^ во лда. 143,
5 и еннди.
СНИТІЮА (бігрусоЩас, еопѵе-
піге)—сойтись.
ЬіёруеаЭа’. переводится также (см. вы-
ше): «мимоити», «преити», «пройти».
47, 5 сиидбшлсж вк^пѣ.
ОНЪГЪ (г; уішѵ,-бѵо5, піх) —
снѣгъ.
50, 9 плче сиѣгд оувѣлюсж.
147, 5 длю'цідгш снѣга Свой. 148,
8 снѣга.
СНЪДДА,-АП (хоггеа&оіг/, циі
(іеѵогаі)—съѣдающій.
13, 4 снѣдающій люди ЛІож.
52, 5 снѣдающін люди Ліож.
СНЪДЬ (7) рршзЕ?, езса, сіЬнз,
снѣсти
363
со ер ати
Т. сПиія; то ррш[ля, ѳзса, Т. аіі-
шепіипі)—снѣдь: пища.
переводится также (см. выше):
«брашно».—рршоі? переводится также (см.
выше): «пища».
13, 4 въ снѣдь (В. зісиі езсат,
С. какъ ѣдятъ, Т. ейипі) хлѣва.
43, 12 гаки/ овцы снѣди (С. на
снѣденіе). 52, 5 въ снѣдь (В. иѣ
сіЬіпп, С. какъ ѣдятъ, Т. еіипі)
Хлѣва. 68, 22 дата въ снѣдь
(то рршр-а, С. пищу) лаою желчь.
СНІіСТЛ (хатосраугТѵ, беѵогате,
сотебеге, Т. сопзитеге, ехебеге,
сотебегѳ; ебете, сотейеге,
тапскісаге, Т. ѳхесіеге, сошесіеге,
Ггиі)—съѣсть, ѣсть; пожирать.
хатаіратвіѵ переводится также (см. вы-
ше): «ііоястіі».—переводится также
(см. пиже): «ясти».
20, 10 спѣсть (х., С. по-
жретъ) нуъ огнь. 26, 2 сже
снѣсти (С. пожрать) плшти л\ол.
68, 10 ревность дблай Твоегш
снѣде (х., С. снѣдаетъ) л\д. 101,
5 злвьіуъ снѣсти хлѣвъ ЛАОЙ. 104,
35 снѣдбша (х.) вежкй травй. 105,
28 снѣдбша (С. ѣли) жертвы лаер-
твыуъ. 127, 2 трй’ды плодшвъ
(разпочт. рйкъ) твойуъ снѣси (С.
будешь ѣсть).
СОБПРЛТІ1 (зоѵауе'л, сопетс-
§аге; аоккеуеіѵ, соііі^еге; ётааоѵ-
ауеіѵ, соп^ге^аге)—собирать, со-
брать.
сима^еіѵ переводится также (см. пиже):
«собрати».
15, 4 не сог.срй (Т. зит ІіЬа-
іигиз, С. возлію) совбры йуъ ш
кровей. 38, 7 кол\й совере'тъ (Т.
гесеріигиз зіі, С. достанется) ж.
49, 5 соБсрііте іірньныж Сгш.
103, 28 соверКтъ (аоА., С. при-
нимаютъ). 105, 47 соверй (ёа.)
иы. 146, 2 разсѢжпіж ІЙлева со-
беретъ (і-.).
С0БИРЯА,-А1І (зиѵаушѵ, соп-
§ге§апз; аоЩушѵ, соііі^епз)—
собирающій.
32, 7 совнрлАЙ (Т. сопѵегіі,
С. Онъ собралъ) гакш лѵѣуъ воды
ліорскіл. 128, 7 рйкожти совирл-
жй (аоА., Т. диі іасіі, С. вяжу-
щій).
ООБЛ ДЗІІЪ (то ахаѵЗаХоѵ,
зсапйаіитп, Т. Іешіісиіа, оѣГепбіси-
Іиш)—соблазнъ: претыкаиіе, сѣть,
поводъ къ паденію (грѣху).
48, 14 еёй п^ть йуъ совлазпъ
(Т. ехзресЫіо, С. безуміе) йлдъ.
49, 20 полагалъ есй совлазпъ (Т.
есіій іпГанііат, С. клевещешь).
68, 23 й въ сопла'зиъ (С. за-
паднею). 105, 36 н бысть йл\ъ
къ совлазпъ (С. сѣтью). 118,
165 н нѣсть йлаъ соблазна (С.
преткновенія). 139, 6 соблазны
(С. тенёта) положйша лмі. 140,
9 й ш соБла"зиъ (С. тенетъ).
СОБВДИТІІ (тторѵгбе-ѵ, Еотпі-
сагі, любодѣйствовать, Т. роПиетѳ,
осквернять)— соблуднть: блудо-
дѣйствовать.
105, 39 собл^дйшл (С. осквер-
няли себя) къ начина'ніиуъ свойуъ.
СОГ1Л10СТН (ВіаттдреТѵ, сизіо-
(ііге)—соблюсть, сохранить.
11, 8 совлюдеши ны ш рода
сегш.
СОБОРЪ (т) сопѵѳп-
іісиіипі, небольшое собраніе)—
соборъ: сборъ, собраніе.
переводится также (си. ни-
же): «сонмище», «соплъ».
15, 4 не соверй совбры (Т. 1і-
Ъатіпа, С. возліяній, А. «жертвъ»)
йуъ ш кровей.
СОБОЮ см. СА.
СОБРЛТІ1 (аомадеіѵ, соп§ге§а-
ге)—собрать.
СОБрДТИСЛ
364
совѣта
зітуыѵ переводится также (см. вы-
ше): «собирати».
40, 7 совра (С. слагаетъ) Без-
законіе севѣ. 106, 3 совра иуй.
00ЕРЛТИ0А (аиѵаудтрас, соп-
ѵепігѳ, соп§те§’агі; е-саоѵау&щ/ас,
сопѵепіге, Т. сопзиііаге, соп§гѳ-
§агѳ зе)—собраться, собираться,
сойтись.
2, 2 кнлзи сОБрашасж (Т. зі-
зіипі зе, С. совѣщаются) вк^'пѣ.
30, 14 внегда совратнсл (гтс.,
Т. сопзпИапйо, С. сговариваются)
илай. 34, 15 й соврдшасл (С.
собирались): соврашасл (С. соби-
рались) на лал раны. 46, 10 кнл-
зи людстіи соврдшасл. 47, 5 ца-
ріе зсллстіи соврашасл (С. сошлись).
101, 23 внегда совратнсл (е-.,
разночт. оэѵ.) людслай вк^'пѣ.
103, 22 й соврашасл (Т. гесі-
ріипѣ зе, С. собираются).
СОНОЖЪ (то5 Іора/., 8о.
Ъаі, Т. 2оЬю)— Совальскій (Со-
вейскій, Сувскій).
Совалъ или Сува (съ Евр. «насажде-
ніе», «осповапіе», «поселеніе») — это цѣ-
лое царство, занимавшее сѣвсрпую часть
Сиріи н простиравшееся до Евфрата.
59, 2 Сѵрію Совдлскйо.
С0Н6РІМА,-АЙ (хятартіСшѵ,
диі регГесіѣ, Т. йізропепз) — со-
вершающій: дѣлающій.
17, 34 совершали (С. дѣлаетъ)
нозѣ лаой іаыо сле'ни.
СОКСРШСІІЪ (/.а^от-.оііЁѵо;,
рѳгГесінз; тёХею;, регГесіиз)—со-
вершенный, полный.
88, 38 іакш л'ані совершена
(Т. БІаЪіІѳ Гоге, С. будетъ твердъ).
138, 22 совершенною (С. пол-
ною) ненавистію вознендвйдѣуй.
СОНеРШЙТП (хягар-Сег;, рѳг-
Гісегѳ, ГаЬгісагі, Т. ііізропеге, соп-
ііпёге, іпзіаигагѳ, рагаге)—совер-
шить, устроить, сдѣлать.
-логахртііеіѵ переводится также (см.
выше): «свершити» и (ниже) «содѣла-
ти».
8, 3 совсршнлй есй (С.
устроилъ) увалй. 10, 3 совершилй
есй. 16, 5 соверши (Т. сопііпе,
С. утверди) стшпы лаол во сте-
злуй Твоиуй. 67, 10 совершилй
есй (Т. іпзіаигаѣаз, С. подкрѣп-
лялъ). 73, 16 совершила есй (В.
ГаЪгісаіиз ез, Т. рагазѣі, С. уго-
товалъ) зарю й солнце. 79, 16
й соверши' (С. охрани).
С0пЪТЪ (?] роиХт], сопзіііиіп,
сопсіііит, ѵоіипіаз, Т. сопзіііиіп,
соеіиз, со^іѣаѣіо; то осяробксоѵ,
совѣщаніе, намѣреніе, замыселъ,
сопзіііиіп, Т. соц’ііаііо; т) зо|і|3ои-
Хіа или аэрртдЦ, совѣтъ, совѣ-
щаніе, сопзіііиіп) —совѣтъ, совѣ-
щаніе; намѣреніе, замыселъ.
7, 1 нс ндс на совѣту, псчсстіі-
і ні,і\"й. 1, 5 и/, совѣту, (В. іп соп-
с(з)і!іо, Т. іп сіпіи, С. въ собра-
ніи) пршіыуй. 9, 23 оувлзаютй
вй совѣтѣуй(о., С. ухищреніями),
іаже полаышллютй. 12, 3 положй
совѣты вй ді?шй лаосй. 13, 6 со-
вѢтй (С. надъ мыслію) шіі|ілгш
посралАЙсте. 19, 5 весь совѢтй (С.
намѣренія) твой йсполнитй. 20,
12 полАыслііша совѣты (С. за-
мыслы). 32, 10 Гдь разорлетй
совѣты газыкшвй----------шласштй со-
вѣты (Т. пѣтъ, С. совѣты) кнл-
зёй. 32, 11 совѢтй же Гдень во
вѢкй нреБываетй. 65, 5 страшена
вй совѣтѣѵй (Т. асііопе, С. въ
дѣлахъ). <2, 24 совѢтолай Тво-
й.аай наставилй лал есй. 88, 8 Бгй
прославллелАЬ вй совѣтѣ (С. въ
великомъ сонмѣ) стыуй. 105, 13
не стерпѣшд совѣта (С. изволенія)
сонѣ І|І ЛТП
365
СОЗЛ Л В Ь
105, 43 прешгорчйшд бго
сокѣтолѵл (С. упорствомъ) свойлдь.
106, 11 совѣть (С. о волѣ)
Вышпжгш раздрлжйшл. 110, 1 вь
совѣтѣ прдвыуь. -118, 24 й со-
вѣти ДІой (а: стир..ЗоэХсаі, разночт.
т] зорРооХіа, Т. сопзіііагіі, С. со-
вѣтники).
вОПЪДІДТИ (ролХеоеаОа!, соп-
зіііагі, со^ііагѳ, сопзіііит Гасеге.
Т. со^ііаге, сопзіііит іпіге. соп-
зиііаге) — совѣщаться, совѣто-
ваться; умышлять, сговаривать-
ся.
30, 14 прілтн дѢшѢ лаою со-
вѣщаній (С. умышляютъ). 61, 5
цѣнѣ’ лаою совѣщаній шрііпѢтн. 70,
10 совѣщаній (С. совѣтуются)
вкѣнѣ. 82, 4 совѣі|іліім (С. со-
вѣщаются) на стыж Твол. 82, 6
совѣщдша (С. сговорились) ёдино-
лаышлсніслаь.
согнйти (зг(-еа()аі, ГНОИТЬ- I
ея, соггишрі, повреждаться, Т.
сопіаЪезсеге, чахнуть, худѣть)—
гноиться.
37, 6 согнйшл (С. гноятся)
раны люж.
СОГРТі ІІ ДТИС А (Ог р <іа іѵе а На'.,
сопсаіезсѳге, Т. іпсаіозсоге)— со-
грѣваться, разгорячаться.
38, 4 согрѣлсл (С. воспламе-
нилось) сердце мое.
СОГР ТіІІМ’і'ІІ (а|іар-аѵеіѵ, рес-
сагѳ, сіеііпдиоге, Т. рессагѳ)—
согрѣшать, грѣшить.
См. ниже: «согрѣшити».
4, 5 гнѣваіітссл й не согрѣ-
шайте. 35, 2 согрѣшати вь севѣ.
38, 2 ёже не согрѣшати лай. 77,
17 й прнложйшл щре согрѣшати
(С. грѣшить). 118, 11 дд не со-
грѣшѣ (С. не, грѣшить) Тевѣ.
60ГРЪШДА,-АИ (а|іартаѵшѵ, [
(іеііпцнепз, Т. рессаіог, ітргоѣиз)
—согрѣшающій: грѣшникъ.
24, 8 законоположйть согрѣ-
шдюірымь (С. грѣшниковъ) нл пѢ-
тй. 74, 5 й согрѣшдющымь (Т.
іпіргоЬіз. С. нечестивымъ).
еогръшити (а|іартамеі'>, рѳе-
саге)—согрѣшить.
См. выше: «согрѣшати».
40, 5 согрѣшйуь Тіі. 50, 6
Тевѣ елйнолаѴ согрѣшнр. 77, 32
во всѣуь енр согрѣшйшл €імс (С.
продолжали грѣшить). 105, 6
согрѣіийуолаь со отцы вашими.
СОДѢЛЛТН (ё?еруаСгзі)аі, ѳі-
Гісегѳ, регГісего, Т. осспраті, орѳ-
гаге; ёруа^еаііа', Гасоге, орегагі,
Т. орегагі; хатарт'Сеіѵ (хатеруаСе-
аНас). орегагі) — сдѣлать, совер-
шить, устроить.
ёрѵі'гзИаі переводится также (см. вы-
ше): «дѣлати». — г-атартЦеіѵ переводится
также (см. выше): «свершити», «совер-
шити».
7, 14 стрѣлы Свогь сглрас.мылаь
солѣлд (ё;., С. дѣлаетъ). 7, 16
юже содѣла (С. приготовилъ). 30,
20 содѣлдль ёсй (ё-., С. приго-
товилъ). 43, 2 содѣлдль есй.
67, 25 содѣлдль (хатт)рті'аа>,
раЗПОЧТ. хате'.(т[)руааш). 73, 12
содѣла (С. устрояюіцій) синіе.
вОЖЖ61|І11 (хатахаіег?, сот-
Ъіігѳге; ёр-оробѵ, зиссешіеге) —
сжечь.
ёрлиройч переводится также (см. вы-
ше); «возжещи».
45, 10 сожжёть (С. сожегъ)
бгнелдь. 59, 2 внегда сожжё (ёѵ.,
Т. сегіагеі, С. воевалъ).
СОЗДАВЪ,-ЫИ (-лааа;, диі
ѣіпхіѣ, Т. Гогтаіог, образователь)
—создавшій: создатель, образова-
тель.
32, 15 создавши (С. создалъ)
С О з Л Л II I € 366 сокровиществовати
нд едйнѣ. РЗ, 9 создавый (С.
образовавшій) око.
СОЗДЯНІ^ (тб хлсНра. со-
зданное, сдѣланное, слѣпленное;
вымыслъ, й^тепіиш, слѣпленное;
вымыслъ)—вещество, составъ.
102, 14 созданіе (С. составъ)
иаше.
СОЗДАТИ (-Хаасесѵ, ріазшаге,
образовать, Т. Гогтаге, аріаге;
огхобор.сІѵ, ячІіГісагѳ; хтіСеіѵ, сге-
аге, сопзѣііиетѳ, роззібете, Т. сге-
аге, роз5І(іеге) — создать, со-
творить, сдѣлать, образовать,
устроить.
•лт’Хеіѵ и оІ7.оВоо.еіѵ переводится также
(см. ниже): «созидати».
73, 17 создалъ е’сй (разночт.
іто'лрас, С. учредилъ). 77, 69
й создд (фх., С. устроилъ). 88,
13 создалъ есй (ехг., С. сотво-
рилъ). (95, 48 создалъ е’сй (ёхт.,
О. сотворилъ). 94, 5 рУцѣ Кгш
создастѣ (С. образовали). 103,
26 создалъ есй (С. сотворилъ).
118, 73 создастѣ (С. устроили)
л\5. 138, 5 создала есй (Т. оЪ-
зібез, С. объемдешь). 138, 13
создала (разночт. стлждлъ, ёхгг;аш,
С. устроилъ) есй.
С03ДДТ11СА (хтіСеойяі, стеагі,
Т. ехзізіегѳ, стеагі; тгХаа&^ѵаі,
ѣогтагі) — создаться, сотвориться,
сдѣлаться.
хті»Еа8аі и лХааОт^аі переводится также
(см. ниже): «созидатися».
32, 9 іі создлшдсж (Т. ехзі-
тііі, С. явилось). 89, 3 й созда-
димъ (к., С. образовалъ). 148,
5 й создлшдса (С. сотворились).
СОЗИДАТИ (о’7.ойор.гЬ, івйИі-
саге, Т. ехвітиегѳ, строить, соору-
жать, аИіГісаге; х-'Сесѵ, сгеаге)—
созидать, устроятъ, творить.
хтіСеіѵ и о’гло5ореім переводится также
(см. выше): «создати».
27, 5 не созйждеши (С. сози-
ждетъ). 50, 12 созйжди (хт., С.
сотвори) во лміѣ. 88, 5 й созй-
ждУ (С. устрою). 101, 17 созн-
ждетъ Гдь. 126, 1 созиждетъ доли.
003ИДДТИСА (оглооореіадаі,
аебійсагі, Т. жсІШсагі, іпзіапга-
гі; хті'Сеа&я!, стеагі, Т. тосгеагі;
-кяа&7)маі, Гогвіагі)— созидаться,
создаваться, сотворяться.
хтіСезЯа'. и - Ха переводится также
(см. выше): «создамся».
50, 20 созйждУтсж (Т. гесіі-
Тіса, С. воздвигни). 68, 36 й
созиждѴтса (Т. іпзіаигаі, С. со-
здастъ). 88, 3 лить созйждетсл
(С. основана). 95 (въ надп.)
впегдд доли сознддшссл (Т. нѣтъ,
О. на построеніе). 103, 30 й
созйжд9тс<ь (хт., С. созидаются).
138, 16 ко лпс\'7. созііа;д9тс<ъ.
ООЗІІД /І/Л ,-лМІ (-Ааакоѵ, <ціі
Гііщіі, Т. Гопвавк) — созидающій:
вымышляющій.
93, 20 сознддлй (Т. Гогшап-
ііз, С. умышляющихъ) тр9да.
СОКРОйбИЪ (хе/рор-рёж, аіэз-
сопйііиз, Т. гесогкііѣиз) — сокро-
венный, сокрытый.
16, 14 сокровенныхъ (Т. гесоп-
йііо Піезаиго, 0. изъ сокровищницъ)
Твоихъ исполнись чрево йуъ.
СбііРОРіИЦІб (6 {Ьраоро;, іѣе-
вапгиз)—хранилище.
32, 7 ІІОЛЛГЛАЙ въ сокровиціир
кездны. 134, 7 нзподлй вѣтры ш
сокровищъ Снойѵъ.
еокроеиціествоняти (&ѵ
I ааорі'Сеіѵ, іѣезаигіъаге, Т. соп§ге-
і1 §аге)—сокрывать, сохранять.
38, 7 сокровиществуетъ (С.
I собираетъ).
с о к р о в и і|) н н ц а 367
солнце
СОКРбйНЦІШЩД (то Тофсеіоѵ,
хранилище, кладовая, репеігаіѳ,
тайное, уединенное мѣсто)—кла-
довая: потайная комната.
тац'.еіоч переводится также (см. ниже):
«хранилище».
104, 30 ва сокрбвиірницауа (С.
въ спальнѣ) царей йуа.
СОКРМШіІТИСА (ауѵтрфездаі,
С0ПІТІП&І, сопіегі, Т. сопГгіп^і;
хага&кааОас, СО11ІТІП§;І) — сокру-
шаться, быть сокрушену, разсы-
паться.
аеѵтрі^еа&аі переводится также (см.
ниже): «сокрушптися».
36, 15 дл сокрУшатсА. 36, і
17 лшішцы і рГшніыуа сокрУшатсл. і
41, 11 внегда сокрУшатисл (х.,
Т. іпѵаеінпі, С. поражая) костёлѵ,
ліоилаа.
еокрушдА,-Аіі (аэѵтр^,
сопГгіп^епз) — сокрушающій.
28, 5 сокрУшаюірагш (С. со- і
крушаетъ) кедры.
СОКР^ПІбНІб (то абѵтрі|Л|іа,
сопігіііо, Т. Гга^шеійшп, іоіог;
т; Ѣрабаіс, сопГгасііо, переломъ, Т.
іггнрііо) — сокрушеніе, поврежде-
ніе; скорбь, печаль.
йрайзі; переводится также (см. ниже):
«сѣчь».
59, 4 іізцѣлй сокрУшеніс (Т.
Гга^шепіа, С. поврежденія) са.
105, 23 стала ва сокрУшёніи
($., С. разсѣлинѣ). 146, 3
ШБАзУлЙ СОКрУіІЦ-НІЛ (С. скбрби)
йуа.
сокрушенъ (аиѵтетріррёчо;,
ѣгіЬнІаѣиз, сопігіЬнІаіиз, Т. Ггас-
іиз)—сокрушенный.
33, 19 сокрУшённыуь сёрдцел\а.
50, 19 дУуа сокрУшс'на: сердце
сокрУшёшю й смиренно. 146, 3
изцѢлаай сокрУіщнныА ссрдцелаа.
СОКРУШИТИ (оатрс|3гіѵ, соп-
іпп§егѳ, сопіегеге, Т. сііззірагѳ,
сопГгін^егѳ, Гган^еге, регітіп^еге,
(іезігиегѳ; ауѵдХаѵ, сопітіп^еге,
сопциаззагѳ, Т. еіешоіігі, Ггап^егѳ,
сопдиаззаге) —- сокрушить, сокру-
шать.
оичУлач переводится также (см. выше):
«сломити». —аочтріреі^ переводится также
(ем.ниже): «сотрыти»,«стё{гги», «стрыти».
2, 9 сокрУшйши а. 3, 8 со-
крУшйла есй. 9, 36 сокрУшй
мышцУ грѣшнолхУ н лУкаволаУ.
45, 10 лУка сокрУшйта. 47, 8
сокрУшйши корлвліі. 57, 7 Ига
сокрУшйта зУкы йуа----------сокрУ-
шйла есть (аоѵгО., С. разбей)
Гдь. 67, 22 сокрУшйта (ат>Ц.)
главы. 73, 14 сокрУшйла $сй
(разночт. аоѵгй.). 75, 4 тллмѵ со-
крУшй. 106, 16 сокрУшй врата.
109, 5 сокрУшйла есть (аоѵёй.,
С. поразитъ). 109, 6 сокрУшйта
(аоѵ&.) главы.
еокрхшіітіюА (а<трфга&ас,
сопіегі, Т. Ггапо-і, ѳГГгап^і)—сокру-
шиться, быть сокрушену.
переводится также (см.
выше): «сокрушатися».
33, 21 ни едина ш нйуа со-
крУшйтсА. 123, 7 сѣть сокрУшй-
са (Т. оГГгасіо, С. расторгнута).
90ЛГДТИ (іебога&аі, шеніігі,
Т. шепсіасііег зѳ (іейѳгѳ, шѳніігі)—
солгать.
17, 45 сьінове чУждін солгаша
(С. ласкательствуютъ). 26, 12
солга (Т. зрігапі, С. дышутъ) не-
правда сенѣ. 65, 3 сблжУта (С.
покорятся) Тевѣ. 77, 36 азы-
колла свойліа солгаша (С. лгали).
80, 16^ солгаша (С. раболѣпство-
вали) ёл\У. 88, 36 аіре ДвдУ
солжУ.
ООЛНЦе (6 зоі)—солнце.
С О Л О ЛА Ш Н Ъ
368 СОСКОрБЖ
18, 5 вл сблнцы положи селе-
ніе Свое. 49, 1 (0 востока солнца.
57, 9 и не вйдѣша солнца. 71,
5 й превѴдета са сблнцема. 71,
17 прежде солнца превываета ймж
бги). 73, 16 совершила $сн злрю
іі солнце. 88, 37 гакш солнце
предо ДІнбю. 103, 19 солнце
позна запада свой. 103, 22 воз-
сіж солнце. 112, 3 (о востиіка солн-
ца. 120, 6 во дни солнце не
иіжжета теве'. 135, 8 солнце, во
швласть дне. 148, 3 увалите бго,
солнце й л^на.
СОЛОДІШНЪ (б и
Еоко|і<і>'л 8а1отоп, съ Евр. «мир-
ный»)—Соломонъ, сынъ царя Да-
вида и Вирсавіи, третій царь
Израильскій (жилъ за 1000 лѣтъ
до Р. X.).
71 (въ надп.) и) боломиінѣ.
еблъ (б аАс, р. П. аХбс,
заі)—соль.
Упоминаемая ниже «Дебръ Солей»
Соляная долина находится къ югу отъ
Мертваго мори.
59, 2 вл дсврп солеи (тЛѵ аХйч,
В. Заііпагит, Т. 8а1із, С. соля-
ной).
еоше (тб гѵб-'лоо. боптішп)—
сновидѣніе.
72, 20 гакш соніе востаю-
ірагш.
вбНДПІІЦб (т| аоѵаушут], соп-
§ге§аііо, Т. ссеіиз)—собраніе, сход-
бище.
аачауш-р; переводится также (см. вы-
ше): «соборъ» и (ниже) «сонмъ».
105, 17 покры на сбнмиціи
(С. скопище) Двіршна.
СбНДІЪ (г; аиѵаушут), зупа-
сопсіііит, сов^гѳ^аііо, Т. сое-
іиз, соп§ге^аііо; тб аоѵёбр'.о'?, соп-
сіііит; \ с’эстро'рт;, сопѵепіиз, Т.
сопзіііит)—сонмъ: собраніе, сход-
бище.
аоѵаушуг] переводится также (см. вы-
ше): «соборъ», «сонмище».
7, 8 сонма людій швыдета Тж-
21, 17 сонма (С. скопище) лі?кл.
выуа. 25, 4 не сѣдбуа са сбн-
мома (ао'іебр., Т. ІіошііііЬиз, С.
людьми) сііетнылла. 39, 11 ш
сонма (С. предъ собраніемъ) мнбга.
61, 9 весь сонма людій. 63, 3
покрьій ллж иі сонма (аиотр., С.
замысла) лѣ'кавн^юцін^а. 67, 31
сонма (С. стадо) юн^ца. 73, 2
поллжнй сонма Твой. 81, 1 Бга
ста ва сбнллѣ вогшва. 85, 14
сонма (С. скопище) державныуа.
105, 18 ва сбнллѣ (С. скопищѣ)
йуа. 110, 1 ва совѣтѣ (С. со-
браніи) правыуа й сбнллѣ.
СОНЪ (6 шсмо;, зошпиз) —
сопъ.
75. 6 оуснѣшіа снблѵл снойма.
1 126, 2 ласта возлібклуіііп.ілла дво-
има сопа. 131, 4 дама сбігл
очйма мойма.
бОИРОТГИІЪ (З’г^.тіа;, айѵег-
зиз)—противъ.
ё?еѵаѵтіа; переводится также (см. вы-
ше): «прямо».
22, 5 сопротйва (Т. е ге^іопе,
С. въ виду) ст^жаюціылла мнѣ.
34. 3 сопротйва (Т. и С. нѣть)
гонжціиуа ллж.
ОбвбЦЪ (б разтб;, иЬег)—
сосецъ: сосокъ (на груди).
21, 10 и\ сшсуй матере моеж.
СОСКОРБА ,-АіІ (аоХЛоітсібре-
ѵо;, цпі зішиі сопігізіагеіиг, Т.
диі сопйоіеаі) — скорбящій съ
кѣмъ либо вмѣстѣ, сострадающій
кому.
68, 21 й ждауа соскорвжірагш
(С. состраданія).
с о с г л и и т и
369
сотворити
СОСТЛНІІТН (эт^ѵ(а)а'., эѣаЪі-
Ііге, Т. рѳгГісеге; зиѵізтаѵяс, соп-
нШиего, зіаінеге, Т. сопзіііиѳге;
арілб^еіѵ) — созидать, строить,
устроить.
07^(3)01 переводится также (см. ни-
же): <стати», «стояти».
20, 12 не возлаогѴть составити
(ат^'Да)аі, Т. рег/ісеге, С. вы-
полнитъ}. 106, 36 составиша
(С. строятъ) грады. 117, 27 со-
ставите (Т. Іідаѣе, С. вяжите)
праздника. 140, 9 составиша (С.
поставленныхъ) лмі. 151, 2 со-
ставншл (тіррлая'л А,, В. и Т.
нѣтъ, С. діастроивали) ^алтйрь.
СОСТ/1 іі’іі (г) б-батаа>.;, ыііі-
йіапііа, существо, сущность)—
составъ: существо, жизнь.
бгбзтзз:; переводится такяіе (см. вы-
ше'): «постояніе».
38, 6 й составь (С. вѣкъ, Т.
іепірнз) лаой. 38, 8 й составь
(Т. ярез, С. надежда) лаой. 88,
48 кій .мой составь (С. вѣкъ).
138, 15 й составь л\6й.
вО(»ТЛР’ІіТІЮА (утіраах'іл §е-
певсеге, Т. сопзеиезсеге) — соста-
риться.
36, 25 ііііо состарѣусл.
СООТРТі/ІнѴГІІ (хясято?г6е'.ѵ.
ха-ато'гозощ надіііііге, стрѣлять
изъ лука, Т. .іасиіагѳ, метать
копьемъ, .):іі'іі1і8 реіеге, метать
копьями) стрѣлять.
10, 2 сострѣджти во л\рацѣ
правыж ссрдцслѵл. 63, 5 сострѣ-
ллтн нь таіпіыуь непорочна: внеза-
іЛ СОСТрД.ЛЖІОТЬ <4’0.
СОСУДЪ (то ахебо;, таз, Т.
ѵач, агпіа, іпзігпіпепіит) — со-
судъ.
2, 9 сосуды скѴдслыіичн. 7,14
сосуды сл\ертныл. 30, 13 сосѣдь
Справочный и Овъяспителг.ііый Словарь къ Псалтири.
погЬ1іі.\ень. 70, 22 вь сосѣ'дѣуь
(Т. іпзѣгшпепіо) і['алолккиуь (С.
па псалтири).
СОСХОШДСА см. ССОХНХ-
ТИСА-.,
СОСЪДЪ (б и т] 7гітшѵ,-оѵо;,
ѵісіпііз) - сосѣдъ.
30, 12 й сосѣдшлаь лаой.мь.
43, 14 поношеніе сосѣдишь на-
шылаь. 78, 4 г.ыуолѵь поноше'ніе
сосѣдишь нашьшь. 78, 12 воз-
даждь сосѣдишь нашьшь ссдлаерй-
цею. 79. 7 положйль есй нась вь
прсрѣкаіпе сосѣдишь нлиіылаь. 88,
42 іііііеть поношеніе сосѣдишь
СНОЙЛѴЛ.
СОТРіОРЧІГІі (ттетсо^ідгоо;. Гас-
ін.ч) сотворенный: сдѣланный.
110, 8 сотворены (С. основа-
ны) во истинѣ.
СОТІЮРШІ’^-ЫЙ (-о-.т(ая;; диі
Гестѣ)—сотворившій.
См. ниже: «сотворь».
133, 3 сотворіівыіі пево й
землю.
СОТНОРІІТП (-о’.с-ч, -о-.тра-.,
Гасеге, Т. Гасеге, ехегееге, орегагі,
! аГПсеге, еГіісеге, рпезіаге, зШиеге,
регПссге, сошрагагс (устроить,
установить), адеге) — сотворить:
сод ѣла ть, сдѣлать, совершить,
устроить, установить, исполнить.
-глгЪі, переводится также (см.
ниже): «творити».
7, 4 аціе сотнорйуь сіе. 9, 5
сотворйль -+- сен (С. производилъ)
с^дь. 9, 16 юже сотворйша (С.
выкопали). 10, 3 првникь же
что сотвори. 14, 3 не сотворй
йскреннелхѣ' свос.м’х' зла. 21, 32
сотворй Гдь. 33, 15 сотвори вла-
го. 36, 5 Той сотворйть. 36, 27
сотворй влго. 38, 10 сотворйль
?сй. 39, 6 лміиіга сотворйль есй.
24
сотворити
370
сотрете
39, 9 сотворити (С. исполнить)
нолю Тпою. 49, 21 сотворила
есй. 50, 6 лукавое пред Тобою
сотворйу'л. 51, 4 сотворила есіі
лесть. 51, 11 сотворила есй. 55,
5 что сотворііт'л мнѣ плоть. 55,
12 что сотворить л\нѣ человѣка.
59, 14 ш Бзѣ сотворіімь (С.
окажемъ) сйлѴ. 65, 8 оуслышдна
-(-сотворите (ахоотіаатс, В. ашіі-
іаш Гасіѣе) гласа (С. провозгласи-
те, Т. Гасііе, иі гезопеі ѵох). 65,
16 сотворй д^шй моей. 70, 19
сотворила мн есй вслйчіл. 73, 17
сотворила есй (Т. зіаіаізіі, С.
установилъ) всл предѣлы земли. 75,
9 слышана сотворила есй (^иобпая;,
ашНіит Тесізіі, Т. Гасіз, иі ашііа-
ѣиг, С. возвѣстилъ) с^да. 77, 4
гаже сотворй. 77, 12 гаже сотво-
рй чудеса. 82, 10 сотворй іімь.
85, 9 сотворила есй. 85, 17 со-
твори. 97, 1 дивна сотворй Гдь.
98, 4 сотворила есй. 99, 3 со-
творй паса. 102, 10 сотворила
есть памь. 103, 19 сотворила
есть а$н$. 103, 24 всл пре-
лдростію сотворила есй. 104, 5
гаже сотворй. 104, 25 лесть-ь
сотворйти (ооХюбз&ас, В. йоіиш
ѣасѳгепі, Т. тасЫпагепінг) ва ра-
вііуа бгш (С. ухищреніе противъ
рабовъ Его). 105, 2 слышаны
сотворить (С. возвѣститъ). 105,
19 сотворйша телцд. 106, 37 со-
творйша (Т. соиірагепі, С. прино-
сятъ) плода жйтсна. 107, 14 ш
Бзѣ сотворила (С. окажемъ) си'лѴ.
108, 16 сотворити (С. оказы-
вать) лить. 108, 21 сотворй со
мною. 108, 27 сотворила есй.
110, 4 сотворила есть. 113, 11
сотворй. 117, 6 что сотворить
лигѣ человѣка. 117, 15 сотворй
сйлУ. 117, 16 сотворй сіілѣ'. 117,
24 сотворй Гдь. 118, 65 сотво-
рила есй. 118, 73 сотворйстѣ
мл. 118, 84 сотворити (С. про-
изведешь) мй. 118, 112 сотво-
рити (С. къ исполненію) шправда-
ніл Твол. 118, 121 сотворііуа
с^'дь. 118, 124 сотворй са ра-
вблѵл Твоймь. 118, 126 врелАЛ
сотвсрйти (С. дѣйствовать) Гдеви.
125, 2 сотворити са ними. 125,
3 сотворити са нами. 134, 6 со-
творй нд нбсй. 134, 7 мшлніи
ва дождь сотворй. 138, 15 со-
творила есй (Т. Гасіпз зшп, С. я
созидаемъ былъ). 139, 13 со-
творить Гдь. 142, 8 сотворй (С.
даруй) мнѣ. 144, 19 сотворить
(С. исполняетъ). 147, 9 не со-
творй. 149, 7 сотворити (С. что-
бы совершать) шмі|іспіе. 149, 9
сотворити (С. производить) вь
іін'уь. 151, 2 сотворйстѣ (В., А.
и Г. нѣтъ, С. сдѣлали) оргднь.
СОТИОРБ (то'тг(аас. сріі ѣесіі)
—сотворившій: сдѣлавшій, совер-
шившій.
См. выше: «сотворивъ».
94, 6 нред Гдемь сотвбршилѵь
ндсь.о 105, 21 сотвбршдго веліл
во бгѵптѣ. 113, 23 сотворшем^
ново й зелию. 120, 2 сотвбршд-
гш ново й землю. 123, 8 со-
твбршагш нс'бо й землю. 135, 4
сотвбршсл^’ чѴдесд. 135, 5 со-
твбршем^ невесд. 135, 7 сотвор-
шем^ свѣтила. 145, 6 сотвбрша-
го ново и зелию. 149, 2 ш со-
твбршема. (С. о Создателѣ).
С0ТР6ПІ6 (?] гтсітр'.'іс;, сти-
раніе, разрушеніе, уничтоженіе,
Гіисіиз, волна, волненіе, зыбь, Т.
с о т р ы т и 371 со у р & и ж т и
Гги^ог, трескъ, шумъ)—разруше-
ніе.
92, 4 во'з-мѴтл рѣки сотрс'ніж
((’. волны) СВОЖ.
СОТРЫТИ (аоѵтр^Зеіѵ, сопіеге-
ге, Т. ѣгап^еге, сопГгіп^еге)—со-
крушить, стерсть.
оіА-рі^еіѵ переводится также (см. выше):
«сокрушити» и (ниже) «стерти», «стрытп».
104, 16 пежко оутнержденіе
улѣвное сотрьі (Т. ѣге§іі, С. ис-
требилъ). 104, 33 сотры (Т. соп-
ѣге^іі, С. сокрушилъ) вежкое древо.
СОТЪ (тб хтдр'оѵ, Гаѵпз)—сотъ.
18, 11 н сллждшА паче .меда
й сота. 117, 12 іакш пче'лы
сот» (В. и 'Г. нѣтъ, С. сотъ).
СОХР/1НІІТН (гАаазг’ѵ,
(аі, ^оХа;яаі)а’, зегѵаго,сопзегѵаге,
спзіосііге, Т. зегѵаге, оЬзегѵаге,
сизіойіге; бія^оХяяаг'.ѵ, оіоеро-
Хя;яі, сопзегѵаге, сизіойіге, Т.
зегѵаге, сопзегѵаге)—сохранить,
хранить, соблюсти, блюсти.
Ф'Лаазги переводится также (см.
выше): «наблюдати» и (ниже) «сохра-
нити», «стрещи», «хранити».
11, 8 соурашіши пьі. 15, 1
соураші .мж. 16, 4 соуранйул
(С. охранялъ) п^тіі жестшки. 16,
8 соураші ліж. 17, 22 соура-
пйул ніѵгй Гднн. 18, 12 внегда
соуранйтн (С. въ соблюденіи).
24, 20 соураші д^пй? л\ою. 36,
34 соураші (С. держись) н^ть
вгю. 38, 2 соурашб (С. буду
наблюдать) іі’ьтй люж. 40, 3 да
соурашітл (б., разночт. ^.). 58,
10 кл Тевѣ соураню (С. прибѣ-
гаю). 77, 10 не соуранйша за-
вѣта. 77, 56 свидѣній ёгш не
соурашіша. 85, 2 соураші д^шѴ
лаою. 88, 29 соураню елйѣ 90,
11 соурашітн (б., С. охранять)
тж. 106, 43 соурашітл (С. за-
мѣтитъ) сіж. 118, 4 заншнѣди
Твож соуранйтн. 118, 5 сохра-
нити (Т. ай оЬзегѵапйит, С. къ
соблюденію) шправдапіж Твож.
118, 8 юправданіж Твож соураню.
118, 9 внегда соуранйтн (Т. оЬ-
зегѵапйо, С. храненіемъ себя).
118, 17 соураню словеса Твож.
118, 34 й соураню. 118, 44
й соураню. 118, 55 и соуранйул.
118, 57 рѣул соурашітн (С. со-
блюдать). 118, 60 соуранйтн
(С. соблюдать) за'пшвѣди Твож.
118, 67 слово Твое соуранйул.
118, 88 соурашб свидѣиіж. 118,
101 да соураню. 118, 106 по-
ставцу л соурашітн. 118, 134
соураню запшвѣдн Твож. 118,
136 не соурашіул. 118, 146 й
соураню. 118, 158 не соурашіша.
118,161 соураші дѴіиа л\ож. 118,
168 соуранйух запшвѣди Твож.
120, 5 соурашітл (Т. ензіоз, С.
хранитель) тж. 120, 7 соура-
нйтх тж (іі вежкагш зла, соурапйт'л
дЪ:ші? твою Гдь. 120, 8 соура-
нйгл вуожденіе твос. 126, 1 аціе
не Гдь соурашітл (С. охранитъ)
градл. 139, 4 соуранй (С. со-
блюди) лаж. 140, 9 соуранй .мж.
60ХРЛ11ИТИСА ('ріАааагаііяі,
оЬзегѵаге зе, Т. саѵегѳ зе)—со-
храниться: сохранять, оберегать
себя, остерегаться.
оиХІааеаЭзі переводится также (см.
ниже): «сохраняйся».
17, 24 й соурашбсж (С. осте-
регался).
СОХРЛйАТИ (^Хаозе-.ѵ, оЬ-
зегѵагѳ, сизіоіііге, Т. оЬзегѵаге)—
сохранять, соблюдать.
сіилаазгі-і переводится также (см. вы-
ше): «наблюдати», «сохранити» и (ниже),
«стреіцй», «хранити».
55, 7 тіи лжтѴ ліою соура-
24*
с о у р а н л т и с л
372
спасеніе
Н/ЛТ7. (разночт. наблюдати кЧдЪ’та,
С. наблюдаютъ). 88, 32 не со-
уранліта. 104, 45 со^ранжта (С.
соблюдали). 131, 12 аіре соура-
нлта.
ООХРЛНЛТИСА ('рХазаеа&ац
сопзѳгѵагі)—сохраняться.
переводится также (см.
выше): «сохранится*.
36, 28, во вѣка соурднлтсл.
СОЧ6ТЯТИСЖ (зоѵЗиаСеіѵ, сопі-
шипісаге)—соединяться, сообщать-
ся.
140, 4 не сочт^сіъ (А. «да
не ямъ», Т. пе іпезсег, С. не
вкушу) со йзвранпылАи йуа.
ОПЙСДТІІ (яшС.еіѵ, заіѵіпп ѣа-
сѳге)—спасать.
См. впже: <спасти».
67, 21 Бга еже спсати (Т.
а<1 заініепі, С. во спасеніе).
СПДСЙТІЮА (ао'^еаііш.. 8а1-
ѵагі, Т. зегѵагі)—спасаться.
См. ниже: «спастпсл».
32, 16 не спасается ((’. спа-
сется) царь ЛАНОГОЮ силою.
(ашСшч, диі заі-
ѵаѵіі, заіѵшп Гасіаі, Т. диі (Іаі
заіиіет, диі зегѵаі, диі заіѵит
ѣасіаі, заіѵаіог)—спасающій: спа-
ситель.
7, 3 ниже спасающ^ (Т. нѣтъ,
С. спасающаго). 7, 11 спсаю-
ціагш правыл се'рдцема. 16, 7
спслгьн (С. спаситель) оуповаю-
ціыъ. 17, 42 й не вѣ спасалй.
54, 9 чллуа Бга спса'ющагш лал.
105, 21 засыша Бга спсающаго
(Т. Зегѵаіогіз, С. Спасителя) йуа.
епяееніе (?! ашттіріа, ваіпз,
заіпіаге)—спасеніе.
3, 3 нѣсть сіІніл елд^ ва Бзѣ
егш. 3, 9 Гдне есть спніе. 9, 15
возрлд&ЛАСЛ ш спніи ТвоелАа. 11,
6 гюлож^сл во синіе (С. въ без-
опасности). 12. 7 ш спніи ТвоелАа.
13, 7 синіе Ііілепо. 17, 3 рога
енніл лаосгш. 17, 36 дала есн
защищеніе енпіл. 17, 47 Бга
спніл лаосгш. 17, 51 величали
спасёніл царева. 19, 6 возраді?-
сласл ш спніи твослАа. 19, 7 ва
ейлауа 9 спніе (С. спасающей) де-
сницы Сіж 20, 2 ш сіпіін Тнос'лав.
20, 6 сіініслАа ТвсіілАа. 21, 2
далече ш спніл лаосгш. 27, 8 за-
щйтитель спасеній (С. спаситель-
ная защита, Т. шахіте заініате).
32, 17 ложь конь во ^спасеніе.
34, 3 синіе твое если. Яза. 34,
9 возвеселптсл ш спніи. 36, 39
спніе же првпыуа ш Гда. 37, 23
Гди спніл (С. Спаситель) лаосгш.
39, 11 синіе Твое рѣуа. 39, 17
лювлщін синіе Твое. 41, 6 синіе
(С. Спасителя) лица лаосгш. 41,
12 спніе (С. Спасителя) лица
лаосгш. 42, 5 спніе (С. Спасите-
ля) лица лаосгш. 43. 5 сііл<\іпж
Іакшвлл. 49, 23 сіініс /Иос. 50,
14 радость еппіж Твоегш. 50, 16
БйІе еппіл лаосгш. 52, 7 спніе
Іплево. 59, 13 суетно спасеніе
(Т. аихіііаііо, С. защита) чело-
вѣческо. 61, 2 синіе лаос. 61, 8
ш Бзѣ синіе лаос. 66, 3 спніе
Твое. 67, 20 Бга спніи нашиуа
(С. Онъ иіе и спасаетъ пасъ).
68, 14 еппіл Твоегш. 68, 30
синіе (С. помощь) Твое. 69, 5
лювлщіи спніе Твое. 70, 15 спніе
Твое (С. благодѣянія Твои, Т. за-
іиіет Тиат, А. «спасеніе Твое»).
73, 12 содѣла синіе. 77, 22
ниже суповаша на синіе ёгш. 84,
5 Бже синій нашиуа. 84, 8 спніе
Твое. 84, 10 спніе вгш. 87, 2
Бже енніл лаосгш. 88, 27 за-
С II А С И Т € Л Ь
373
с п а с т и с а
стѴіііінкл сіТиіа моегш. 90, 16
сіТніс ЛІос. 95, 2 спніе бгш. 97,
2. сказа Гдь спніе Свое. 97, 3
спніе Бга пашегш. 105, 1 посѣти
паса спнісмг Твоііма. 107, 13
суетно спасеніе (Т. апхіііаііо, С.
защита), человѣческо. 115, 4 ча-
нД' синіа прінмй. 117, 14 высть
мй во синіе. 117, 15 гласа ра-
дости й СИНІА. 117, 21 во спніе.
117, 28 по синіе (Т. пѣтъ, С.
спасеніемъ). 118, 41 синіе Твос.
118, 81 по синіе Твос'. 118,
123 во синіе Твое. 118, 155
далече ш грѣшника синіе. 118,
166 чалуа синіа Твоегш. 118,
174 спніе Твос'. 131. 16 во
синіе. 139, 8 сило спіііа моегш.
143, 10 длющслаѢ7 синіе царема.
145, 3 нѣсть спіііа. 149, 4 ко
спніе.
ОПЛОИТб/ІЬ (б Ештт^р, заіпз,
спасеніе, заіпіагіз, спасительный,
Т. заіпз, спасеніе)—Спаситель.
2ш-ѴіР переводится также (см. ниже):
«Спасъ».
26, 1 Спсйтсль (С. спасеніе)
мой. 26, 9 Спсйтелю мой. 64,
6 біІсйтелю наша. 78, 9 ОіІсй-
тслю наша. 94, 1 Опсіітслю (С.
спасенія) ііаніелй».
СПЛОТИ (аіЬСеіѵ, айзаі, заі-
ѵииі Гаоеге, заіѵагс, ІіЬегаге, егі-
р*ге, Т. заіѵпіп Гасете, заіпіеш
йаге, зегѵаге, егірегѳ, сопзегѵаге)
—спасти.
См. выше: «списати».
3, 8 сіісй МА. 6, 5 СІІСЙ МА.
7, 2 СІІСЙ ЛАА. 11, 2 СИСИ МА.
17. 28 люди смире'нныА спсе'шн.
19, 7 спсс Гдь. 19, 10 сіісй
царА. 21, 9 да сіісста. 21, 22
сіісй лаа. 27, 9 сіісй люди Твоа.
29, 4 сила ма сей (Т. сопзег-
ѵапз ѵіѵпш, С. оживилъ). 30, 3
еже ептй лаа. 30, 8 сила есй
(А. «позналъ оси», Т. а^поѵегіз,
С. узналъ) ш н^'жда. 30, 17
сіісй ма. 33, 7 сіісс н. 33, 19
смиренпыА д^уома сіісста. 35, 7
сіісеши (Т. сопзегѵаз, С. хранишь),
Гди. 36, 40 сіісста йуа. 43, 4
не епдее йуа. 43, 7 мечь мой
не спасета мене. 43, 8 спла во
есй паса. 53, 3 сіісй лаа. 56, 4
спсс лаа. 58, 3 сіісй лаа. 59, 7
сіісй десницею Твоею. 68, 2 спой
лаа. 68, 15 сіісй (В. и Т. егіре,
С. извлеки) лаа. 68, 36 Бга
сіісста. 69, 1 во еніе сіітй (А.,
Т. и С. пѣтъ) ма. 70, 2 сіісй
ма. 70. 3 сіітй ма. 71, 4
сіісста сыны оусбгнуа. 71. 13
д^'шы оуіібгнуа сіісста. 75, 10
СПТЙ ВСА КрШТКІА ЗСЛАЛІІ. 79, 3
по ен>с ептй паса. 85, 2 сіісй
рака Твоего. 85, 16 сіісй сына
рапы Твоса. 97, 1 спсе (Т. за-
Іпіеш аііпііі, С. доставили побѣ-
ду) бгб. 105, 8 спсе йуа. 105,
10 сіісе а. 105, 47 сіісй ны.
106, 13 сіісе а. 106, 19 сіісс
а. 107, 7 сіісй дсснйцею Твое'ю.
108, 26 сіісй ма. 108, 31
сити (іі гонАіриуа. 114, 5 сіісе
(Т. сопГегі заіпіет, С. Онъ по-
могъ) лаа. 117, 25 сіісй а;е.
118, 94 сіісй лаа. 118, 146
сіісй лаа. 118, 173 сіітй (Т. ай
апхіііапсіпіп, С. въ помощь) лаа.
137, 7 СІІСС МА. 144, 19
сіісста а.
СПЛСТЙб/Ь (аш^гаііаі, заіѵит
йегі, заіѵагі, Т. зегѵагі, ѳгірі, 1і-
Ьегагі, заіѵпш Гіегі) — спастись:
быть спасену.
См. выше: «опасатися».
17, 4 ш врага мойуа силс^са.
спаса
374
срекро
21, 6 й спдсошдса. 32, 16 й
исполина не спдсстса (С. исполи-
на не защититъ). 32, 17 не
спдсстса (С. не избавитъ). 79,4
іі спдссллса. 79, 8 й сплссллса. 79,
20 й спдссллса. 118, 117 й
спс^сл.
СІМСЪ (б Заіѵаіог,
заіиіагіз, Т. заіпз)—Спаситель.
переводится также (см. выше):
«Спаситель».
23, 5 ш Ига Спса своегш.
24, 5 СіІса (С. спасенія) ллбй.
61, 3 СіІса (Г. спасеніе) ллбй.
61, 7 СіІса (С. спасеніе) ллбй.
сняти (бтгѵобѵ, зорогагі, оЬ-
(Іогтіго, Т. (Іогтіге)—спать.
и-чсЗ-; переводится также (см. выше):
«почити» и (ниже) «уснути».
3, 6 дза оуснУуа й епдуа. 43,
24 вскУю спиши, Гди.
СПДСТЯТП (тсер'.-Хёхеіѵ, соп-
сіппаге; аор.-Х=иг'ѵ, сопсіппаге,
Т. аррешіегѳ, прицѣпить, привѣ-
сить)—сплетать, обвивать.
49, 19 сплетдше льфбнЩ». 57,
3 нспрдвдУ рУкй вд'ша сплстд'юта
(а., С. .кладете).
СПРСДСТАТП (ащі~арвзтаадои,
зіаге сшп, Т. зе ірзшп зізіеге)—
сопредстать: стать вмѣстѣ.
93, 16 кто спрсдстднста (С.
станетъ) л\й.о
СПЪА,-АИ (хатгооооорсчо;, диі
ргозрегаіиг, Т. ргозрегапз)—успѣ-
вающій.
36, 7 не рсвнУй спѣюфсллУ
ва иУти.
СПА,-АП (иоіршр.еѵо;, диі
йогшіі, Т. диі (ІесишЬіі; отсѵшѵ,
Логшіепз; хабеббшѵ, йоппіѳиз, Т.
басепз)—спящій.
40, 9 едд епдй (С. онъ слегъ)
не приложите воскреснути. 77,
65 й востд гдкш спа (б., С. какъ
бы отъ спа) Гдь. 87, 6 гакш
газвеніііи спаціііі (хаб., Т. ]асеп-
іѳз, С.,лежащіе) во грокѣ.
СПАТИ (оі>|і-оо''чеіѵ, зирріап-
іаге, сшибить, опрокинуть ногою,
повергнуть на землю, Т. ргозіег-
пеге, повергнуть, повалить)—по-
вергнуть (ногою), низложить.
17, 40 сііАла есй (С. низло-
жилъ) ВСА ВОСТДЮфЫА ПД ЛЛА ПОД
ЛАА.
СПАТ5>-г- выти (аор.-о8іаЭ^ѵаі,
оЫідагі, Т. іпспгѵагѳ зе)—быть
низложепу, пизвергнуту.
19, 9 тіи спати вьішд (С. по-
колебались).,
СРЛЛІОТЯ (т] еѵтротг^, сонГи-
зіо, гѳѵегепііа, рисіог, Т. щпоті-
піа)—посрамленіе, безчестіе.
Ё'ѵтро-т] переводится также (см. пиже):
«срамъ».
68, 8 покрьі ердллотд (С. без-
честіемъ) лице ллое. 68, 20 ерд-
ллотУ (С. посрамленіе) ллою'. 108,
29 дд швлскУтса ШКОЛГЛЮІЦІИ Л1А
ва срдллотУ (С. безчестіемъ).
СРЛ/ИЪ (•?] ёчтро~г], гѳѵегепііа,
ѵегѳеппйіа, рпсіог, Т. і^потіпіа)—
срамъ, посрамленіе, безчестіе.
еѵтрокт) переводится также (см. выше):
«срамота».
34, 26 \\ швлскУтса ва стУда
й ердлла (С. позоръ). 43, 16
ердлла (С. посрамленіе) ллбй предо
лшбю есть. 70, 13 дд шклскУ-
тса ва стУда й ердлла (С. безче-
стіемъ).
СРСБРО (до йрубріоѵ, аг^еп-
ішп, ресипіа)—серебро.
11, 7 срскрб рдзжжено. 14,
5 сресрд своегш но дддс ва лйувУ.
65, 10 ідкожс рдзжиздетсА сре-
среда
375
с т а р е ц г
вро. 67, 31 затворити йскѴш^нныа
среііролгй. 104, 37 йзведе а сг
срскролгй и злдтолгй. 113, 12
’дшлн га’зьікй срсвро й злато. 118,
72 паче тысАфь злата й среврд.
134, 15 сревро й злато.
СР6ДД (то (іеооѵ, теііппп)—
среда.
56, 5 Ф среды скѵлгншвъ. 73,
11 Ф среды нѣдра. 103, 12 Ф
среды кджніа. 135, 11 Ф среды
йр.
СРСДОРІіЧІС (•?] Меаотготар-Ія,
Мезороіатіа)—Месопотамія, об-
ласть между рѣками Тигромъ и
Евфратомъ.
Мб5ояота;ліа=|хёзо; (посрединѣ, среди,
между) И -отаіхб; (рѢеи )—Срсдорѣчіс,
Междурѣчье; —лежащій ме-
жду рѣками.
59, 2 внегда соипке Средорѣчіе
(Т. Мезороіашіепзез, С. Месопо-
тамскую) Сѵрійское.
СРѢСТИСА (аоѵяѵтяабяі, оЬѵі-
аге зіЬі, Т. осспггеге іпіег зе)—
встрѣтиться.
84, 11 лгать й истина срѣ-
тостѢса (С. срѣтятся).
срѣтеніе (ТО ХЯТЯѴТ7){1Я. ОС-
сигзнз, встрѣча; аиѵяѵттдаі;,
оссптзнз)—встрѣча.
18, 7 срѣтеніе (•/.., Т. ехотйіз,
С. исходъ) ?ТФ. 58, 5 вй срѣ-
теніе (Т. оЬѵіаш (т. е. на встрѣчу),
С. па помощь) лгос. 151, 6
нзыд6\й іій срѣтеніе (В., Т. и А.
нѣтъ, С. на встрѣчу).
ер/мцъ (-6 абід^-шр-Я, случай,
песчастіе; спмптомъ, припадокъ,
іпсигзпз, набѣгъ; нападеніе, стыч-
ка)—зараза.
аирттыч.з переводится также (см.
выше): «нападеніе».
90, 6 Ф срАфа (разночт. Ф
иападе'ніА).
ССбХНКТИСА (аорі^рбаагайаі,
агезсеге, Т. ѳхагбезсеге, воспламе-
ниться)—ссыхаться.
101, 4 кФсти лгоа гакш сушило
сосуонгасА с(С. обожжены).
ССКЦІІИ (&7]каС«>ѵ, Іасіепз, Т.
Іасіапз)—сосущій.
8, 3 из оѵстй лтлдденецй й
сс'тфиуй (С. грудныхъ дѣтей).
ееѣщи (аоухбктБСѵ, сопсійегѳ,
Т. сопігшйеге, іпшсаге)—разсѣ-
кать.
88, 24 й ссѣк$ (С. сокрушу).
128, 4 ссѣче (С. разсѣкъ) выа
грѣшинкшвй.
СТЛ ДО (тб гм [І'ЯОЧ, §гѳх)—
стадо.
49, 9 Ф стадъ (Т. сапііз, С.
дворовъ) тиоііуй. 77, 52 гакш
стадо. 77, 70 Ф стадк (Т. санііз,
С. дворовъ) ОВЧІІѴй.
ОТЛЕТИ (т| атяхтт], съ Евр.
сперва «капля», «малость», а
потомъ «благовонпыйсокъ», «смо-
ла», В. §ийа, Т. заніаііз)—стак-
ти: благовонная древесная смола,
сокъ.
44, 9 ста'кти (С. алой) й кдсід.
СТЛПЪ (т) -яреи^оЦ, сазіга)
—станъ.
переводится также (см.
выше): «полкъ».
77, 28 посредѣ стд'нд. 105,
16 Вй стднй.
СТЛРСПЪ (6 ттрга^этгро;, ста-
рѣйшій, зепех, зепіог; 6 тсреарб-
тт);, зепех) — старецъ, старѣй-
шина.
104, 22 й старцы (С. старѣй-
шинъ) б’Ф оулг^дрйти. 106, 32
нд сѣддлифи старшій (С. старѣй-
шинъ). 118, 100 паче стдрсцй
рдз^лгѣр. 148, 12 старцы (~рз-
а^бтяс) сй юнотдлмі.
старость
376
столпописаніе
СТЯРОСТЬ (то 7?іра;, еепесіиз,
Т. зепесіив, сапіѣіез)—старость.
70, 9 во врёлаж старости. 70,
18 й даже до старости. 91, 11
старость лаож ва ?лси лаастйтѣ.
91, 15 въ старости лалстіітѣ.
СТЯТИ (тгіраі, 8Іате, Т. іпзі-
віеге, ѳх8ііг§-еге, віаге, сопвізіеге,
затрете, виЬвізіеге, аѣзізіеге, аеі-
8Іаге, сопзіаге, сопзіііиеге, гезіііи-
еге)—стать, стоять, встать.
бт7(ѵ(о)а: переводится также (см. вы-
ше): «составити* и (ниже) «стояти».
1, 1 на пѣтіі грѣінныуъ не ста
(С. стоитъ). 17, 39 не возлаб-
гѣ'та стати. 23, 3 кто станетъ.
25, 12 ста на правотѣ. 35, 13
не возлабгѣ’та стати. 37, 12 й
сташа. 37,13 шдалече ласщу сташа.
81, 1 ста ва ебнлаѣ. 103. 6 на
горауа станетъ воды. 105, 23
стала ва сокрѴшеніи. 105, 30 й
ста (С. возсіялъ) Фіиее'са. 106,
25 й ста (С. возстаетъ) д\’уа ку-
рена. 106, 29 й ста (С. превра-
щаетъ) ва тишинѣ. 108, 6 да
станетъ.
ОТвЗЛ (6 и т, зеіпііа,
Т. ееіпііа, огЬііа, ѵіа, §те88іі8,
ііег)—стезя, тропа., путь.
8, 9 стези лаорскіж. 16, 5 во
стсзжуа (С. путяхъ) Твойуа. 17,
46 иі сте'зь (Т. сопсіаѵіѣие, С.
укрѣпленіяхъ) свойуа. 22, 3 на
стези правды. 24, 4 стсзжлаъ
Твойлаа нлѣ'чіі. 26, 11 настави лаж
нл стезю правою. 43, 19 оукло-
нйла есй стези (Т. ^ге.88118, С.
стопы) нл'шж. 76, 20 стези Твож.
77, 50 пѣтесотворй стезю гнѣвѣ’
Своел^. 118, 35 настави лаж на
стезю заповѣдій Твойуа. 118,
105 стезжлаа лаонлаъ. 138, 3
стезю лаою. 138, 23 разумѣй (
стези (Т. со§ііаііопе8, С. помы-
шленія) лаож. 139, 6 при стези
(С. дорбгѣ). 141, 4 стези лаож.
СтеіІбНІі (6 ата^а&рб;, §та-
(ІП8, Т. ехееііепііззітпз)—степень
(ступень), лѣстница; восхожденіе.
119 (въ надп.) пѣснь степеней.
120 (въ надп.)
121 (въ надп.)
122 (въ надп.)
123 (въ надп.)
124 (въ надп.)
125 (въ надп.)
126 (въ надп.)
127 (въ надп.)
128 (въ надп.)
129 (въ надп.)
130 (въ надп.)
131 (въ надп.)
132 (въ надп.)
133 (въ надп.)
СТбРПЪТИ (с
пеге, Т. реіЯнгаге
жидаться.
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней,
пѣснь степеней.
і-ор.гѵе'.ѵ, 8И8ІІ-
)—терпѣть, до-
6-оііічг'.ч переводится также (см. вы-
ше): «ждати», «нотериѣіи» и (ниже) «тер-
пѣти», «чаяти».
105, 13 не стерпѣшл (С. до-
ждались) совѣта ^гш.
СТ6РТИ (аоѵтр’^еіѵ, сопітіЬиІа-
ге, Т. регГгііі2;еге)—стереть, со-
крушить.
аэѵгріВг'ѵпереводится также (см. выше):
«сокрушити», «сотрытп» и (ниже) «стры-
тп».
73, 13 стерла есй (С. сокру-
шилъ), главы злаіевъ.
СТОГНЯ (т; тг/.ятеТя, ріаіеа,
т] е~яоѣ'.;)—стогна; улица.
елзо/.:; переводится также (см. выше):
«дворъ».—глзтеіа переводится также (см.
выше): «путь».
54, 12 ш стогна егш. 143,
14 въ стбгнауа (разночт. ё-абѣе-
аіѵ) ну а.
етбяпоіжяніе (Ѣ/
столпостѣна
377
с т р а у 7»
<Р'.а, іііиіі іпзсгірііо, Т. іп8І§’-
ніз)- надпись на столбѣ.
7.5 (въ надп.) столпописаніе ДвдЧ7.
5»5,7въстолпописаніе. 56,1 ва стол-
пописаніе. 57, 1 въ столпопнса'ніс.
58, 1 въ столпописаніе. 59, 1
въ столпописаніе.
СТОЛПОСТѢНА (т) -эруо^р-;,
інгтіз, Т. раіаіінш)—зданіе съ
башнями.
121, 7 вл столпостѣпауъ (С. чер-
тогахъ) твойуа.
СТбЛПЪ (6 тбруо;, Іпггіз; 6
атйко;, соіптпа)— столпъ, баш-
ня.
47, 13 новѣдіітс въ столпѣуъ
(С. башни) <?га. 60, 4 столпа
(С. защита) крѣпости. 74, 4
оутвердйуъ столпы (а.) са. 98, 7
въ столпѣ (а.) швлачпѣ.
СТОПА (то біа^тдія.-ято;. ѵе-
біі^ініп, §то?8П8, Т. рез, ^геззиз)
—стопа, шагъ.
16, 5 соверши стшпы лаоа во
стсзАуъ Твойуа, да не нодвйжѢ'тса
стшпы (С. шаги) лаоа. 17, 37
оуширйлъ есй стшпьі (С. шагъ)
лаоа. 36, 23 ш Гда стшпьі чело-
вѣкѣ’ йсправлАЮтсА. 36, 31 не
зашіѣ’тсА спѵпі,і ега. 39, 3 йснрл-
вп стшш.і лаоа. 72. 2 влаллѢ
не проліАіпасА СТШПЫ ЛАОА. 84,
14 стшпы своа. 118, 133 стш-
ПЬІ ЛАОА ІІЛпрлВИ. 139, 4 ЩАПАТІІ
СТШПЫ ЛАОА.
СТО/Ь,-АМ (еагш;, зіапз, Т.
сон8І8Іеп8, репЛапз)—стоящій.
121, 2 СТОАірА ІіАуѴ. 133, 1
стоАіріи но уралѵѣ. 134, 2 стоя-
щій ВО Д'рлЛАѣ.
СТО1ѢТ11 (ат^ѵяі, зіаге)—
стоять.
от?,ѵ(з)а: переводится также (см. вы-
ше): «составити», «стати».
131, 7 йдѣже стоастѢ (Т.
апіе зсаЪеІІапі, С. подножію).
СТРЛЖД (г; ^□Хяхт|, снзіойіа.
Т. ѵі^іііа, ехсиЬііе)—стража.
(риХа-лт, переводится также (см. ниже):
і «стражба», «темница», «храненіе», «хра-
89, 5 стража ііО!|інла. 129, 5
ш стражи оутренніА до пбціи, ш
стражи (В. нѣть) оутренніА.
СТРЯЖІіА (г; срляхг;, ѵі§11іа)
— стража: время ночи, опредѣ-
ляемое перемѣною стражи.
<рила-/Д переводится также (см. выше):
«стража» и (ниже) «темница», «хране-
ніе», «хранило».
76, 5 прсдкаріістѣ стражіжі очи
ЛАОН.
С’ГРЯІМ (то ІІІІП8, сто-
рона, бокъ; т/ 7/оря, ге§’іо)—
страна., сторона, земля.
90, 7 (іі страша твоса (•/.., С.
подлѣ тебя). 104, 44 страны
іазыкъ. 105, 27 но страны. І06,
3 іі) странъ. 114, 8 во странѣ
жнвыуъ. 127, 3 въ страпауъ (/..,
С. нѣтъ).
еТрАпдіПі (;ёѵо;, реге^гіішз,
Т. аііепиб)— чуждый.
68, 9 й страненъ (С. посто-
роннимъ) СЫІІОНФЛАЪ ЛАЛТСре ЛАОСА.
ѴТР/ІСТІі (г; тяі»ас-<ор(а, не-
счастіе, горе, шізегіа, атишпа, Т.
ѵазѣаѣіо)—бѣдность, горе, нссча-
стіе, страданіе.
11, 6 страсти (С. страданія)
ради нйщиуъ. 31, 4 возвратйусА
па страсть. 39, 3 ш рдва стра-
стей (Т. іптііИиозо, С. страшна-
го). 68, 21 й страсть. 87, 19
ам страстей. 139, 11 въ стра-
стеуъ.
ОТРЛХЪ (6 іітог, Т.
гѳѵегепііа, раѵот, іітог; і) оеіѣія,
боязливость, робость, трусость,
Гопшеіо)—страхъ, ужасъ.
страшена
378
стрѣла
Веікіст переводится также (см. выше):
«боязнь».
2, 11 равотайте Гдсви со стра-
уолѵл. 5, 8 ва стрдсѣ Твосл\а.
13, 5 тал\ш оувожшдеж страуд,
йдѣжс не вѣ страуа (Т. нѣтъ, С.
страха). 18, 10 страуа Гдень
чиста. 30, 12 страуа (С. стра-
шилищемъ) зпаелхылах лаойлаа. 33,
12 стрду^ Гдню ндѴ?ч^ вдеа. 35,
2 нѣсть страуа Бжіж. 52, 6 тд-
лтш оуетрдшйшдеж страуа, йдѣжс не
вѣ страуа. 54, 6 страуа й тре-
пета прійде па лаж. 63, 2 ш стра-
уа вражіж. 88, 41 положила есй
твердаж етш страуа (6., Т. соп-
Ігіѣіопі, С. развалины). 89, 11
ш страуа Твоегш. 90, 5 ш стра-
уа (С. ужасовъ) ноцінагш. 104,
38 плпаде страуа. 110, 10 на-
ча'ло преллрости страуа Гдень. 118,
38 ва страуа (С. благоговѣнія)
Твой. 118, 120 пригвозди стрлуъ
Тпоела^ діл’ѵти лаож.
ОТРЯПИЗНЪ (^&13грбс1 іепіЬі-
1І8, Т. гоѵегбшіиз, ГогіпіеіаЪіІіз,
ІеггіЬіІіз, піігаЪіІія)—страшный.
46, 3 Гдь вышній страшена.
65, 3. коль страшна дѣла Твож.
65, 5 коль страшена ва совѣ-
тѣуа. 75, 8 Ты страшена есй.
75, 13 стра'шполА^ й йелллюціел^
дііун кпжзей, стрдшнола^ паче ца-
рей зелміьіуа. 88, 8 велій й стра-
шена есть. 95, 4 страшена есть
над всѣлаи вшги. 98, 3 страшно
й сто есть. 105, 22 страшнаж ва
л\6рп Черлшѣлѵл. 110, 9 сто й
страшно йлаж <йш. 144, 6 сиМ
страшныуа Твойуа рокота.
СТРДШНШ (^орерш;, ѣѳггіЫ-
Шег)—страшно, ужасно.
138, 14 стрдшнш оудивйлеж
е’сй.
СТР6ГІП (сроХааашѵ, диі си-
зѣодіѣ, Т. оЬзегѵапз, сизіоз)—сте-
регущій: стражъ.
переводится также (см. ниже):
< храня».
70, 10 стрсг^іріи (С. подсте-
регающіе) д^ш^ лаою. 126, 1 вс^е
вдѣ' строгій ((С. стражъ).
СТР6ЦІИ ('рХіозе’ѵ, спзЫіге,
Т. оѣзегѵаго)—стеречь.
^иХаааеіѵ переводится также (см. выше):
«наблюдати», «сохранити», «сохранити»
и (ниже) «хранити».
58, 1 строже долаа.
СТРОПТИВЪ (атрерХб;, рѳг-
ѵѳгзиз; ахоХіб;. ргаѵиз, Т. сопіи-
тах; аиар-рб;, кривый, согнутый,
ргаѵиз, Т. регѵѳгзиз)—-строптивый:
непокорный, непослушный; раз-
вращенный.
17, 27 со строптйвылха (С.
лукавымъ) разврлтйшисж. 77, 8
рода строптива (ахоХ., С. упорно-
му). 100, 4 нс прилыіе л\пѣ серд-
це строптиво (аха(±., С. развра-
щенное).
СТРОПИ (т) уорЦ, сЪогеІа, Т.
Ьуеігаиіа)—струна.
150, 4 увалите (дго во стр)і-
ндух. ' ‘
СГРЫТП (аоѵтрфсг>, сопГгіп-
§еге, Т. реіТгіп§еге)—стереть,
сокрушить.
яочтріреіѵ переводится также (см. вы-
іпсѣ «сокрушити», «сотрытп», «стёртя».
28, 5 стрыета (С. сокрушаетъ)
Гдь кедры. л
СТРЪЛД (то рёХо;,-ео; (оо;),
за^Ша; т; (ЗоХі;,-іоо?, іасиіит,
копье, дротикъ)—стрѣла.
7, 14 стрѣлы Онож. 10, 2
оуготоваша стрѣлы. 17, 15 низ-
поелд стрѣлы. 37, 3 стрѣлы Твож.
44, 6 стрѣлы Твож йзоцірі;ны.
54, 22 й тд с)>ть стрѣлы (роХ.,
С Т р Ѣ Л А А
379
С Т Ы Д И Т И С А
Т. 8ІПН-1.І уіікііі, С. обнаженные
мечи). 56, 5 й стрѣлы. 63, 8
стрѣлы .младенецъ. 76, 18 стрѣлы
Твоа. 90, 5 іо стрѣлы лстацла во
дни. 119, 4 стрѣлы сйлыіагш. 126,
4 іакш стрѣлы. 143, 6 послй
стрѣлы Твоа.
СТРЪДАА,-АЙ тіі-
іепя, Т. з'асиіапз)—стрѣляющій:
метающій.
77, 9 стрѣлАірціе л^’кп.
(ГГРА(МА,-АН (аиаагшг;, соп-
сиііепз)—потрясающій.
28, 8 гласъ Гдд, стрАсдюірлгш
(Т. «іоіоге аІТісіѣ, С. потрясаетъ)
пустыню.
ОТРАСТИ (аооагіег;, сопппоѵе-
ге, Т. 'Іоіоге аГГісеге, соіпіпоѵеге)—
потрясти.
28, 8 СТрАССТЪ Гдь ПУСТЫНЮ.
59, 4 стрясли есй зелию.
СТРАСТІЮ А (ехт'.ѵаааеабя1.,
ѳхспіі, Т. еха§ііагі)—быть стря-
сепу, вытрясену.
108, 23 стрАсбусА (Т. ѳха§і-
іог, С. топятъ меня) гакш пр^зи.
стхдепецъ (тд ТРгаР,-га-^,
рпіѳнз)—колодезь (кладязь).
(рреар переводится также (см. выше):
«ровенникъ».
54, 24 вл сіѣдсксцл (С. ровъ)
іІсТлѢіГіА.
СТУДЪ (•?) аіоуомт], сопГпзіо,
Т. рпсіог, ор]>іоЪгііпп)—стыдъ.
34, 26 да шіілскѢтса ва стѴдъ.
39, 16 да іірійла^тъ авіе ст^дъ
(С. отъ посрамленія). 43, 16
ст^дъ лица .моегш. 68, 20 ст^дъ
лабіі. 70, 13 м шблскѢтса ВЪ СТ^ДЪ.
88, 46 швліалъ есй б’го ст^дблаъ.
108, 29 шдсждѴтса гакш шдеждею
стѴдблѵл свой.мъ. 131, 18 врагй
егш шслск$ ст^дблѵл.
СТУЖДТИ (“яреѵо/Хегл пю-
Іѳзінт еззо)—докучать, быть въ
тягость.
34, 13 стѣжау^ лай (Т. ®§го-
іапііЬиз, С. во время болѣзни).
СТХЖДА,-АН ({Шршѵ, ІгіЬи-
Іапз, Дергітепз, Т. Ъозііз)—при-
тѣсняющій, угнетающій; гонитель,
врагъ, противникъ.
Эліршч переводится также (см. выше):
«оскорбляя*.
3, 2 что са оулмібжпша ст\-
жаюцііи (С. враги) лмі. 12, 6
стѴжа'ющін (С. гонители) лмі воз-
рдд^ютсА. 22, 5 сопротйвъ ст^-
жа'юірылѵл (С. враговъ) лміѣ. 26,
12 ст^жаюі|іиуъ (С. врагамъ)
лмі. 43, 8 ш сй’жліоі|іиуъ (С.
враговъ). 59, 14 стѴждющыа (С.
враговъ) нал\й. 88, 43 возвы-
1 силъ есй дссііііц)» сі\жаюі|іиуъ (С.
; противниковъ). 105, 11 покры
I вода стѣ’жаюфЫА (С. враговъ). 118,
' 157 стѣ’ждющін (С. враговъ) .мй.
| 142, 12 погѴвйшн вса стѴждю-
ірыА (С. угнетающихъ).
СТУЖеиіе Ігіѣиіа-
ѣіо, Т. ап§ог)—досажденіе, при-
! тѣсненіе.
і ПХІФіс переводится также (см. выше):
I «печаль», «скорбь*.
54, 4 «і стѴжсніа (С. притѣ-
сненія) грѣпліпча.
СТУіКЙТІІ (бХфгіѵ, ІгіЬнІагѳ,
Т. орргігпеге) — тѣснить, утѣ-
I спять.
I 55, 2 ейркіі (С. тѣснитъ) лаи.
! 105, 42 ст^’жііша (С. утѣсняли)
йлаъ.
і СТІіІ ДЙТИС А (а'аубѵеаОа!, соп-
Гшміі. Т. егиЬезсеге)—стыдиться.
аіа/ічгаЭаі переводится также (см. вы-
1 ше): «постыдитися».
| 118, 46 не стыдлусА (С. не
постыжусь).
С Т Ы Л Л С Л
380
с V д и т и
СТЕІДгЕвА,-гЕІЮА (а'аут/бце-
ѵо;, егиЬезсепз)—стыдящійся.
69, 4 ДА ВОДВраТЛТСЛ ДБІе сты-
длціесл (Т. рго шѳгсесіе ршіогіз,
С. за поношеніе).
ОТЪНД (то тг"уо;,-еос, тпгиз;
б тог/ос, рагіез, Т. іпигиз) —
стѣна»
17,^30 прейд^ стѣнѴ. 50, 20
стѣны Іерлймскіл. 54, 11 по стѣ-
ндлѵ> егш. 61, 4 гаіп.ѵ стѣнѣ (тог/ы)
прсклонснѣ.,
СТДЖЛНІ? (т] хт^а'.;, роззез-
зіо)—стяжаніе: пріобрѣтеніе, вла-
дѣніе.
104, 21 стлжанію (С. владѣ-
ніемъ) СВОСм'і.
етджлтп (хтяабя:, роззіеіеге,
аедшгѳге) — стяягать: пріобрѣсти,
владѣть, устроить.
73, 2 егоже стлжада есй. 77,
54 юже стлжа. 138, 13 стлжала
есй (разночт. къ: создали есй, С.
устроилъ).
С&ЕЕІѴТЛ (то оа^Зятоѵ, ьаЬ-
Ьаіиш, съЕвр. «покой», «отдохно-
веніе»)—суббота: послѣдній день
недѣли.
2$ (въ надп.) едйныл ш с\ж-
вштг (Т. нѣтъ, С. въ первый
день недѣли). 37, 1 ва воспо-
лмшлніе ш сѴббштѢ (Т. нѣтъ, С.
субботѣ). 47, 1 вторыя» сѴббш-
ты (Т. и С. нѣтъ). 93 (въ надп.)
вл четвертый с\’ббшты (Т. нѣтъ, С.
недѣли).
ОКББШТвНЪ (тоб с^.Затоо,
заЪЪаѣі, Т. заЬЬаѢЬі)—субботній.
91, 1' ва день сѴвыотный.
в^ДБЛ (тб хрі'ріа. Дшіісіипі,
З’іізііГісаііо. Т. ДпІісіиш, Диз, гі-
ѣиз)—судъ; суды (опредѣленія).
•/.ріия переводится также (см. ниже):
«судъ*.
9, 17 сѣ’двы (С. по суду)
твораій. 9, 26 шс'лалютсл сѣдый
Твол. 16, 2 сѣ’два луол. 17, 23
сѢдбьі (С. заповѣди) вгш. 18, 10
сѢдбьі Гднн истинны. 35, 7 с^дг.ь?
(С. судьбы) Твол ве'здна л\н6га.
36, 6 сѣ’двѣ (С. справедливость)
твою. 47, 12 сѣ’дева ради Твойуа.
80, 5 сѴдбл (Т. гіѣпз. С. уставъ)
Бгѣ’ Іакшвлю. 88, 15 й с^два.
88, 31 вл сѢдвауа (р. заповѣ-
дямъ) ЛІойул не пойдѣта. 96, 2
й сѴдва. 96, 8 сѴдева ради Тво-
йуа. 102, 6 й сѣдвѣ. 104, 5 й
Содбы. , 104, 7 по всей земли
сѣ’двьі бгш. 118, 7 с^дбал\ті правды
Твоел. 118. 13 сѴдвы оусти
Твойу?.. 118, 20 с^дбы Твол.
118, 30 с^дбы Твол не завыул.
118, 39 с^дбы Твол БЛГИ. 1І8,
43 на с^дбьі Твол оуповаул. 118,
52 полъыііуул сѴдны Твол. 118,
62 ш сѣ’дБлул правды Тноел. 118,
75 правда с\дві,І Твол. 118. 102
йі сѴдевл Тиойу/, не оуклоіпіусл.
118, 106 сѴдві.Т правды Тноел.
118, 108 с^двалхи Твойл\а на'зчіі
.МЛ. 118, 120 Ш сѣ’деБЛ БО Твойуа
оуволусл. 118, 149 по сѢ’дбѢ
Твоей жинй .мл. 118, 156 по
с^двѣ Твоей живи' лал. 118, 160
с^дбьІ правды Твоел. 118, 164
ш с^дбаут, правды Твоел. 118,
175 с^дбьі Твол ііолдог^та мнѣ.
147, 8 с^дбьі Свол. 147, 9
Л’дбы Снол не гавй йл\а.
ОоДПТ0ДТі (б хр'тт;;, Дпсіех,
Т. ѵішіѳх, мститель, отмститель)
—Судія.
Переводится также (см. ниже):
•судія*.
7, 12 Ег?, Садитель првна й
крѣпость
| О^ДІІТП (хр’леіѵ, дисіісаге, Т.
с ѣ д и т и с ж
381
С Ѣ Д />
геіпп Гасого, обвинять. ]из еіісеге,
Іікііеаге, ѵітіісаге, мстить, от-
мстить, ркіісеіп а^еге, саизат
а^еге, .іиіісіит ехегсеге, саизат
зпзсіреге; хріѵеэОаі, іидісагі, быть
судиму; біхяСег/. )ибісаге, Т. соп-
ѣешіегѳ, саизат а^еге)—судить.
ѵ.-лі&.ѵ переводится также (см. выше):
«разсудити».—-лріѵеіѵ переводится также
(см, выше): «возсуждати». — г.^.ѵЕя9аі пе-
реводится также (см. ниже): «судитися».
5, 11 сѣдй (С. осуди, Т. геоз
Гао) йл\а. 7, 9 Гдь сѢдитл лю-
делла: сѣдй .ми. 9, 9 садити йлллть
вселеннѣй Н7. правдѣ, садити й.мать
(С. совершитъ судъ) людема. 9,
39 с^дй (С. чтобы дать судъ)
сйрѢ. 25. 1 сѣдй (С. разсуди, Т.
Ішіісеш аі;е) .мн. 34, 1 сѣдіі (о..
С. вступись іп» тяжбу), Гди. 34.
24 сѣдй .ми. 36, 33 сѢдпта
(хребта'., риІісаЬііиг, Т. .риііса-
іиг, С. будетъ судимъ) ел\ѣ. 42,
1 с^дй .мн. 50, 6 сѢднтн (хріѵе-
абаі, С. въ судѣ) Тіі. 53, 3 в?»
силѣ Твоей сѣдй лмі. 57, 2 пра-
вая сѢдііте. 6'6',, 5 сѢдпшн лю-
демл. 71, 2 сѢдьтн люделха. 71,
4 сѢдпта нііі|іы.ма. 73, 22 сѣдіі
(о., С. защити) пріб. 81. 2 до-
колѣ сѣднтс неправдѣ’. 81, 3 с^-
дйтс (С. давайте судъ) ейрѣ. 81,
8 сѣдй земліі. 95, 10 сѣдит/і
люде.ма. 95. 13 грждста сѢдйтп
земліі: сѢдііти вселеннѣй. 97, 9
ЙДСТ7» сѢдйтп ЗСЛТЛІІ: сѣдіітн всслсн-
нѣй. 109, 6' сѢдпта (С. сотво-
ритъ судъ. Т. риіісііпіі ехсгсеЬіі)
во іа’зьіцѣуа. 118, 154 сѣдй (Т.
зпзсіре, (’. вступись) сѣда «мой.
134, 14 сѢдйтп іьмать Гдь .мо-
дема СвОНЛѴЛ.
С^ДІІТПС/іі (хр'ѵеа&ас, з'пбіса-
гі, Т. з'идісіит зиЬіге, іп диз ѵе-
пігѳ)—судиться.
•хр'леаЭзі переводится также (см. вы-
ше): «судити».
9, 20 дд сѢдлтсл газьіцы.
108, 7 .внегдд сѢдЙТИСЛ (=.мѣ.
ОКДІА (о хрітт(с, _)щ1ех, Т.
.Ішіех, сІеГепзог)—судія, судья.
переводится также (см. выше):
~в Ы &т1, 67, <>
сѴдін вдовйця. 74, 8 Ьія сѣ’діж
есть. 14О, 6 сѢдііі (С. вожди)
й^й. 148, 11 сѣдій зелктіи.
ОМД Іі хріаі;, іисіісіит, Т.
^идісішп, Диз, зепіепііа, гаііо, оѣ-
йсііші, саиза; то хр(|ія, Дисіісіиіп,
Т. .іисіісіит. Диз)—суда».
у.ѣ-гла переводится также (см. іплпе):
«судСа».
1, 5 ІІС ВОСКреСІіѣтл ІІСЧССТЙІІІИ
иа сѢд'л. 9, 5 сотворйлл ?сй сѢ.ѵл.
9, 8 суготова на сѢдл. 24, 9
идставитй крштк'іж на сѣдл (С. къ
правдѣ, Т. о’иге). 32, 5 люііитл
лхлтыню іі сѣ’да Гдь. 34, 23
вонлмі сѣдѢ (С. для суда). 36,
28 Гдь любитя сѢдя (С. правду,
Т. іпз). 36, 30 возгллголстл сѣдт.
(С. правду, Т. різ). 71, 1 сѣд/.
(хріра) Твой царсви дааідь. 71, 2
В7і сѣ’дѣ. 75. 9 СОТВОрЙ.ѴЛ есй
сѢдл 75. 10 востати на сѢдл.
93, 15 допдеже правда (С. судъ)
шкратіітсж нл сѢдй (С. къ правдѣ).
98, 4 честь царева сѣдл лібвит/,
------сѣда и правдѣ. 100, 1 лить
и сѢд7і воспою. 105, 3 влжени
урангьфін сѣда. 110, 7 дѣла ^ѣкл
истина й сѣда. 111, о нл
сѢдѣ. 118, 84 сотворйшн лмі ш
гоижі|інуа лѵь сѣда. 118, 121 со-
творііуа сѣда (хріра). 118, 132
по сѣдѣ (хріря). 118, 137 пра-
во сѢдй Твой. 118, 154 сѣдй
сѣда (С. дѣло, Т. саизат) лібй.
сѢ дл
382
с у О л И Т И
121, 5 нл еір. 139, 13 со-
тноріітт. Гдь сѣдя нйціымя. 142,
2 не кийди ня сѣдя съ рлвбмя
Твойлѵл. 145, 7 творлщлго сѣдя
(хрцха) шіійдимымя. 149, 9 со-
творити вя нйуа сѣдя (хрірі-зс) нд-
пйсаня.
СМДА,-АИ (хр-ліог?, ]‘и(1ісаіі5,
Т. Дисіех, ѵіпйех)—судящій: судія,
судья.
2, 10 іілкажйтесл, вой сѢдлщіи
земли. 9, 5 сѣ’длн прдвдѣ1. 57,
12 сѢдл имя нл ЗСМЛЙ. 93, 2
вознесйсл, сѢдлй земли.
СХСТД (г) [хат!хіб-т];,-т)-ос, ѵа-
пііаз, Т. іпапііаз, ѵапііаз, ѵаппт,
суетное)—суета: суетность, тщет-
ность, тщета.
4, 3 нскѣ'ю лювііте сѣетѣ. 30,
7 возненавйдѣля урлнлірыл
сѢеты (С. суетныхъ). 38, О двлче
вслчсскал сѣ’етл. 39, 5 не при-
зрѣ вя сѣ’сті.і (Т. а<1 зпрогЬоз. С.
гордымъ). 51, 9 сѣстбю (А. «въ
злобѣ», Т. іи знЬзіапііа. С. въ
злодѣйствѣ) своею. 61, 10 ш сѢс-
ты. 77, 33 йзчезбшд вя сѢетѣ
дніе йуя. 118, 37 бже не віідѣти
сѣетьі 138, 20 пріймѢтя вя сѢе-
тѣ (Т. ѵапе, С. суетное). 143,
4 человѣкя сѣетѣ (С. дуновенію)
оуподбвнел. 143, 8 гллгбллшд сѢе-
тѣ (Т. ѵаппт, С. суетное). 143,
11 гллгбллшд сѣетѣ (Т. ѵаппт, С.
суетное).
СХСТВНЪ ([хятяіо;, ѵаппз)—
суетный: тщетный.
5, 10 сердце йуя суетно (Т.
аегшппю, С. пагуба). 11, 3 сѣ^т-
плл (С. ложь) глагола. 25, 4 не
сѢдбуЯ СЯ СОНМОМЯ сѢ'СТІІЫМЯ ([ХЯ-
тя'.бтт]тос, ѵапііаііз, Т. ѵапіз, С.
ляіивыми). 37, 13 глагблдуѢ сѣет-
плл ([іятаібтт)?яс, ѵапііаіѳз, Т.
івгпшпаз, С. погибели). 59, 13
суетно спасеніе человѣческо. 61,
10 сметни (Т. ѵапіѣаз зипі, С.
суета) сьінове человѣчестіи. 93,
11 іакш сѣ'ть сѣутна. 107, 13
суетно спасеніе человѣческо.
СЙТЬ (еЫ, зппі)—суть.
Прочія формы глагола «быти» см. вы-
ше подъ рѣченіями «быти- п «есмь» и ни-
же: <сыГі (сущій)".
9, 21 человѣцы сѣть. 9, 28
пшлплч-сѢть (угргг., В. и Т. ріѳ-
ппіп езѣ). 11, 5 при пася сѣть
(еот(ѵ,Т.8Ш!?). 15,3 и;ке сѣть (Греч.
пѣтъ). 18, 4 не сѣть (Т. поп
езі). 24, 6 (о вѣка сѣть. 48, 15
положснич-сѣть (ебгѵто). 49, 8
сѣть (ёагіѵ) выпѣ. 49, 10 ДІой
сѣть (гтп'ѵ). 54, 22 та сѣть. 72,
5 не сѣть. 77, 39 плоть сѣть.
Ж 12 Тнол сѣть. 50 гдѣ
сѣть. 93, 11 сѣть сѢстпл. 94,
4 Тогш сѣть. 101, 26 сѣть пе-
гаса. 108, II блііі'.л сѣть (о~яр-
уеі) (В. оніпеіп зіііпііапііат
еДпз). 118, 111 сердца лаосгш сѣть.
143, 15 СІЛ сѣть (ЁЯТІѴ, В. ЗШ1І,
Т. езі).
9ОМ (т; Вѵ)ра, агійит, зісспт,
Т. агійпт)—суша: земля.
65, 6 шіірлщалй море вя сѢшѢ.
94, 5 сѣшѢ рѣцѣ іѵгч? созддстѣ.
СШИЛО (то ерророѵ, сгешіпт,
мелкія сухія дрова, употребляе-
мыя на растопку, Т. Госпз, очагъ,
горнило)—сухое дерево.
101, 4 іі кшсти мол гакш сѢ-
шйло (С. головня) сосубшдсл.
СМЩ... см. ОЬІІІ.'
СХОДИТИ (хята^аіѵгіѵ, хата^-
ѵаі, сіезсошіеге)—сойти.
хзгаЗа'леіч переводится также (см. вы-
ше): «навести», «иизходнти», «снити».
29, 10 впегда суодйтн мй.
с у О Л ъ
383
С Ы II 7і
СХОДА,-АИ ( хата^аіѵшѵ, де-
всетніепз)—сходящій.
«атаЗаіѵшч переводится также (см. вы-
ше): «виэходя».
106, 23 сходящій (С. отпра-
вляющіеся) вя ллоре. 132, 2 суо-
дящісс (С. стекающій) нд крлд^ —
— суодящіее (С. стекающій) на
шиты. 132, 3 суодяіщая» нл горы.
сі.іи, е&ще, схціи (&ѵ,
ооаа, диі, диосі, дню езѣ; о-ір-
Хшѵ, диі езі, Т. диі реппапеі)—
сущій, сущее, сущая.
Прочія формы глагола «быти» см.
выше подъ рѣченіями «быти», «есмь»,
«суть». , /
/, 3 не Л'і|Д йзг»авля»юі|ій.
43, 14 сіщіылая (С. живущимъ)
шкрсстя пася. 48,13 вя чести сый.
48, 21 ня чести сый. 54, 20
Сын('Тгяр7Фѵ, С. Живущій )преждс
вѣкя. 64, 6 й с^ірпуя (С. на-
ходящихся) вя ллорн далече. 77,
30 еціе г.рлшн^ сѣірѴ во оустѣуя
йуя. 78, 4 с^грылля шкрсстя (С.
окружающихъ) идея.
СЫНЪ (о ено;, ГІІІиз, Т. ііііиз,
розіегиз, паіиз, риег)—сынъ.
2, 7 СіІя /Ибіі. 3, 1 сынл
своегш. 4, 3 сынове человѣчсстіп.
7, 1 сына (Т. нѣтъ, С. изъ пле-
мени) ІСЛАСІіІіІПЛ. <Ѵ, 5 сыня чсло-
вѣчь. У, 1 ш тайпыуя сынл (Т.
нѣтъ). 10, 4 сыны человѣческія».
11, 2 иі сыншвя чсловѣческиуя.
11, У сыны человѣческія». 13, 2
нл сыны человѣческія». 16, 14
ндсьітннілсл сыншвя. 17, 45 сы-
ново чѴждін (Т. аііепі&епае, С.
иноплеменники). 17, 46 сынове
ч^ждін (Т. аііепі^епю, С. инопле-
менники). 20, 11 (іі сыншвя че-
ловѣчсскиуя. 28, 1 сынове Бжіи,
принесите Гдеви сыны (Т. и С. нѣтъ)
швни. 28, 6 сьіня (Т. рпііиз,
С. молодому) елинорбъь. 30, 20
пред сыны человѣческилмі. 32,
13 сыны человѣческія». 35, 8
сынове человѣчсстіп. 41, 1 сы-
ншвя Борсовыуя. 43, 1 сыншвя
Борсовыуя. 44, 1 сыншлая Ііоре'ш-
вылая. 44, 3 паче сыншвя чело-
вѣчеекпуя. 44, 17 сынове Твой.
45, 1 ш сыиѣуя Ііорс'овыуя. 46,
1 ш сыиѣуя Ііорс'овыуя. 47, 1
сыншвя Ііорс'овыуя. 48, 1 сыншлля
ІіорешвылАЯ. 48, 3 сынове чело-
вѣчестіи (Т. паіі ргеезіапіе ѵіго, С.
знатные). 4У, 20 нд сына. 52, 3
пл сыны человѣческія». 56, 5 сы-
ново человѣчсстіп. 57, 2 сынове
человѣчсстіп. 61, 10 сметни сынове
человѣчсстіп, лжііви сынове человѣ-
чсстін. 65, 5 пдче сыншвя человѣче-
скиуя. 68, У сыновшлѵл лллтсрс ЛІОСЪ.
70 (въ^надп.) сыншвя (Т. и С.
нѣтъ) Ішнлдлвовыуя. 71, 1 сьінЧ1
царе'вх. 71, 4 сыны оувогнуя.
72 (въ надп.) сына (Т. и С.
нѣтъ) Іессе'ова. 72, 15 ^сыншвя
Твойуя. 76, 16 сыны Ідкшвлн.
77, 5 сыновшли, (С. дѣтямъ)
своіілая. 77, 6 сьіпове (С. дѣти)
рОДАЩІІИСЯ»-------П0вѢ,\Я»ТЯ (X сыно-
ншл\я (С. ^дѣтямъ) сноил\л. 77,
У сыново бфрелин. 78, 11 сыны
оуллсрі|івлспныуя. 7У, 16 на сына
(С. отрасли) человѣческаго. 7У,
18 на сына человѣчссклго. 81, 6
сынове Еынііія»гш. 82, У сыповшлдя
(С. для сыновъ) Дштшвыл’ія. 83,
1 сыншл\я Ііорсшвылля. 84, 1 сы-
нш'лая Коре'швыл\я. 85, 16 сына
равы Твоел. 86, 1 сыншлая Ко-
решвылАя. 87, 1 сыншлля Ііоре'ш-
вылая. 88, 7 вя сыиѣуя Бжінуя.
88, 20 сыновшлая (В. запсБз, Т.
еипі, диет Ьепі^піѣаіе ргозедие-
гіз, С. святому) Твойлая. 88,
сытость
384
с ѣ лч ш
23 сына (Т. сіеііііиз) Беззаконіе.
88, 31 сынове е'і ш. 88, 48 сы-
ны человѣческіе. 89, 4 сынове
человѣчестіи. 89, 16 сыны нуъ.
101, 21 сыны оуллерірвленныѵъ.
101, 29 сьіновс раня. 102, 7
сыповшмя Іилевылля. 102, 13
ірсдріітя отецъ сыны. 102, 18 нл
сынѣуя сыщбвя (Т. пероіев). 104,
6 сынове Ідкювлн. 105, 37 сыны
свое. 105, 38 кровь сыншвл.
106, 8 сыновшлѵл человѣческил\я.
106, 15 СЫІІОВЮЛѴЛ ЧСЛОвѢчеСКИЛАЯ.
106, 21 сыновцілля чсловѣческилѵл.
106, 31 сыновюлѵл чсловѣческнліъ.
108, 9 сьіпоке (С. дѣти) егш.
108, 10 сьіновс (С. дѣти) егѵ).
113, 22 нл сыны (С. дѣтямъ)
ваше. 113, 24 сыновшлая чело-
вѣческплѵл. 115, 7 сына рлкыпн.
126, 3 достоеніе Гдне сьіновс
(С. дѣти). 126, 4 сынове штре-
ссныул. 127, 4 сьіноке твои.
127, 7 сыны сынчінл тііоііул.
131, 12 сьіновс твоіі - сьінонс
н\"л. 136, 7 сыны (Т. нѣть)
Чдшллскіе. 142 (аъ надп.) сынъ
(Т. пѣтъ, С. сыномъ} еги). 143,
3 сі>іц7> человѣчь. 143, 7 сытивъ
ч^жднуя (Т. аііепідепагпт). 143,
11 сыишв-л ч\7ждііуъ (Т. аііепіце-
пагитп). 143, 12 сынове йуъ.
144, 12 сыноввілп. человѣческимъ.
145, 3 нл сыны человѣческіе
147, 2 сыны Твое. 148, 14 сы-
ноіиѵлда (Т. нѣтъ) Ііілевылая. 149,
2 сьіновс Сішші. 151, 7 сы-
тивъ (В., Т. и А. нѣтъ) Іііле-
ныуъ.,
ѴІІІТОО'ГІІ (г; аЬііп-
(Іапііа, заінгііаз, Т. заіигііаз)—сы-
тость.
77, 25 крлшно посла йлая до
сытости. 105, 15 посла сытость
(Т. піасіеш, С. язву) па д\тііы
нуя.
О’ІіВбРОйЪ (тоб роррЗ, адиі-
Іопіз)—сѣверный (сѣвера).
47, 3 реьрл сѣвермлвл (С. на
сѣверной сторонѣ).
С'й/і^РЪ (б [Зоррас, адиііо)—•
сѣверъ.
Срвн. Русск. слово: «буря».
88, 13 сѣвера й лабрс. 106,
3 й сѣвера.
СЪДДЯ11І|І6 (/] хаііеоргх, са-
ѣкееіга)—сѣдалище: мѣсто для си-
дѣнія.
хзіігооа переводится таки:е (см. ниже):
«сѣданіе».
1, 1 нл сѣдаліири (Т. сопсезыі,
С. собраніи) гѴвйтелей не сѣде.
106, 32 нд сѣдллиіри (Т. сопсез-
8н, С. сонмѣ) старей?».
С1ІДЛПІ9 (г; хаіігбря.
Т. $е<1еге)— сидѣніе.
хяіЫ,ра ііі'рі'вііди’іт'л также (см. ішіііе):
«сѣдалище».
138, 1 сѣданіе л\ос (('. когда
я сажусь).
СБДІПШд (то ха{|т(айя', зейе-
ге)—сидѣніе.
126, 2 по сѣдѣніи (С. проси-
живаете ).
ОТіД/Ѣ,-гМІ ( /.ай-г^лгчо;, зейепз,
Т. зесіепк, іпзісіепз)—сидящій, воз-
сѣдающій.
49, 20 сѣде(С. сидишь) на вра-
та твоего клеветалъ есй. 68, 13
сѣдеі|Гіи во вратѣуъ. 79, 2 сѣ-
дёй на усрѣ’вілѵѣуъ. 98, 1 сѣдёй
па уер^вілѵѣуъ. 106, 10 сѣде-
щые водлѵѣ.
СЪКПРЛ (?) зесигіз)—
сѣкира, топоръ.
73, 5 сѣкйрллхи рлзсѣконіа.
СТіЛІѢѴ (^табйя, Ѣіс, Т. Ьнс)—
сюда.
С Ѣ ЛА А
385
сѣть
72. 10 шврдтАтсА людіе ЛІой
сѢлащ (С. туда же).
СТіЛІА (то отер|іа, зетеп)—
сѣмя; потомство.
17, 51 сѣмени (С. потомству)
егш. 20, 11 сѢлаа йуя. 21, 24
сѢлаа Іа'кшвле------сѢлаа ІЙлево.
21, 31 сѢлаа (С. потомство) лаос
пордБотаетя ^ла^. 24, 13 сѢлаа
его) наслѣдити землю. 36, 25
сѣллепе (С. потомковъ) сгч). 36,
26 сѢлаа (С. потомство) сгмЗ во
влгоелове'ніе вѴдстя. 36, 28 сѢлаа
(С. потомство) иечестйвыуа по-
трекитсА. 68, 37 сѢлаа (Т. розіегі,
С. потомство) рдіішвя Твойуа. 88,
5 суготоваю сѢлаа твос. 30
полонѣ вл вѣка вѣка сѢлАА (=ГШ. 88,
37 сѢліа щш по вѣки прек^детя.
101, 29 сѢлаа йуя во вѣка ііепрд-
ВНТСА. 104, 6 сѢлАА ЛврЛЛЛАЛС.
105, 27 сѢлаа (С. племя) йуя.
111, 2 сильно нд зслали кадета
сѢлАА, ^ГѴД. 125, 6 сѢлАСІІД СВОА.
СѣПО (6 /брто;, вообще: пи-
ща, продовольствіе, Гсепит, Т. Ьег-
Ъа)—сѣно.
/брто« переводится также (см. ниже-):
101, 12 ілкѵд сѣно (Т. ЬогЬа,
С. трава) а?,субуя.
С’ІіШі (т] ахіа, ишЬга)—сѣнь:
тѣнь.
22, 4 посредѣ сѣни слле'ртныА.
43, 20 прикрьі пы сѣнь слАсрт-
нла. 56. 2 пд сѣнь крнл)? Твоею
нлдѢюса. 79, 11 покры горы сѣнь
$гч). 87, 7 вл тслАііыуа й сѣни
слАсртпѣіі. 101, 12 дніе лаой іакш
сѣнь оуклонйніасА. 106, 10 сѣ-
даціыа во тлаѢ й сѣни слАертпѣй.
106, 14 И сѣни СЛАСртіІЫА. 108,
23 гакш сѣнь. 143, 4 дніе егш
іакш сѣнь преубдАтл.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
(ТІіОТП (ха&'Сесѵ, зейеге, Т.
йезійеге, зейеге, іпзійеге, сопзійе-
ге)—сѣсть, возсѣсть, сидѣть.
'лаЭіСеіѵ переводится также (см. выше):
«посадити».
1, 1 нл сѣдллищи гѣѣіітелей не
сѣдс. 9, 5 сѣла $сй. 25, 4 не
сѣдо^'я СЯ СОНЛАОЛАЯ С&ТНЫЛАЯ. 25,
5 ся нечестйвылАи не садѢ7. 28,
10 Гдь Прь вя вѣкя. 46,
9 Бга сѣдйтя па пртблѣ. 109, 1
сѣдй ш десною хПене. 118, 23
сѣдбшл КНАЗІІ. 121, 5 ТДЛАШ сѣ-
дбшл (С. стоятъ). 131. 12 са-
дѣ'тл па престолѣ тнослал. 136, 1
сѢдоуОЛАЯ ІІ ПЛЛКауОЛАЛ.
С’ІіТХА ,-А 11 (ах'Щрф-я^Фѵ,
совігізІаЪіз, ѣгійѣіэ, Т. аѣгаіпз,
одѣтый въ черное одѣяніе)—сѣ-
тующій.
34, 14 гакш плдча й сѢтѢа (С.
оплакивающій). 37, 7 сѢтѢ’а уо-
адлуа. 41, 10 вск)ію сѢт^а уо-
ъд'ё. 42, 2 вскѴю сѢтѴа уоа>д)і.
СѢТЬ {г\ -77^,-100;, Іадпѳпз,
Т. геіе, ѣепйісиіа, Іадиеиз)—сѣть.
9, 16 вя сѣти се'іі. 9, 31 вл
сѣти своей. 10, 6 шдождйтл на
грѣшники сѣти (Т. ргипаз, С. го-
рящіе угли). 17, 6 предвдрйшд
ЛАА сѣти СЛАСрТІІЫА. 24, 15 Йс-
торгнетя ш сѣти. 30, 5 ш сѣти
сса. 34, 7 сѣти своса. 34, 8
дл прійдета еллѣ сѣть (Т. ѵазіаііо,
С. гибель)-------й ва сѣть (Т. ѵа-
зіаііопет, С. погибель) дд впдде'та.
56, 7 сѣть оуготбвашд ногллая
лаоилая. 63, 6 повѣданы скрыти
сѣть. 65, 11 ввела пы есй ва
сѣть. 68, 23 да кадета трапеза
йуа пред нйлаи ва сѣть. 90, 3
Той НЗБДВИТЯ ТА ш сѣти ловчи. 118,
110 положйшл грѣшницы сѣть ллнѣ.
123, 7 птііца йзвавнсА ш сѣти
25
сѣчиво
386
тайна
локлщиуа: сѣть сокр^шйсА. 139,
5 скрьішл гордіи сѣть (С. силки)
ллнѣ, й оужы препЯшл сѣть ногама
мойма. 140, 9 сохрани ма ш
сѣти (С. силковъ). 141, 4 скры-
шд сѣть мнѣ'.
С’ЕЧИПО (6 •йгкгхо;,-го>; и-оо?,
зесигіз, Т. ѵесііз)—сѣкира, топоръ.
73, 6 сѣчнвома (С. сѣкирами)
й оскбрдома рдзрѣ’шйша й.
ОЪЧЬ (т] йрабзсс, сокрушеніе,
еріаззаѣіо, трясеніе, колебаніе)—
сѣчь: битва, пораженіе.
ОоаОаіі переводится также (см. выше):
«сокрушеніе».
105, 30 й проста сѣчь (Т. р]а§-а,
С. язва). с
01іА,-АІІ (атеірог;, зетіпапз)—
сѣющій.
125, 5 сѣюіріи слезами.
СА (ёаотоб, еаотср ІІ Т. Д., 86,
8ІЬі и т. д.)—ся, себя, себѣ, собою.
Здѣсь также: «себе», «себѣ», «собою».
3, 2 что са оумпбйііініл. 21,
19 раздѣльна ризы мож севѣ. 25,
12 солга неправда севѣ. 32, 12
йзврд наслѣдіе севѣ. 35, 2 со-
грѣшати вг севѣ. 40, 7 совра Без-
законіе севѣ. 43, 11 расуиціау^
севѣ. 48, 8 не длста Бг^ йзмѣ-
ны за са. 51, 9 не положи Ега
помощника севѣ. 53, 5 й не пред-
ложншд Бгд пред совою. 63, 6
оутвердйша севѣ. 65, 7 дд не воз-
носатса ва севѣ. 72, 27 оуда-
ЛАЮфіи севё. 79, 16 оукрѣпйла
есй Севѣ. 79, 18 оукрѣпйла есй
Севѣ. 82, 13 дл наслѣдимъ севѣ.
83, 4 птица шврѣте севѣ урами-
н<ё, й горлица гнѣздо севѣ. 85,
14 не предложйшл Тсвё пред совою.
87, 9 положйшд ма мерзость се-
нѣ. 103, 21 взыскати ш Бгд пй-
ірѣ’ севѣ. 104, 22 гакш севё. 104,
26 йзврд Севѣ. 131, 13 йдволи
й ва жилйіре Севѣ. 134, 4 Ідкш-
ва йзврд Севѣ Гдь, Ійлл ва до-
стояніе Севѣ.
СѴРІЛ (Ѣ/ Еоріа, 8угіа, съ Евр.
«высота»,«возвышенность»)—Си-
рія: страна на сѣверъ отъ Па-
лестины, между Средиземнымъ мо-
ремъ, Тавромъ, Евфратомъ н Ара-
війскою пустынею.
59, 2 Серію Согіллскѣ’ю.
СѴРІЙСКЪ (тт;; Еоріа;, 8у-
гіае)—Сирійскій (Сиріи).
59, 2 Средорѣчіе Сѵрійское.
т.
Т\см. тбй.
ТДИ (Хадра, зесгеѣо, Т. сіаш)
—тайно.
100, 5 шклеветдюірдго тай
ііскреннАГО своего.
ТДИНІ (то а-бхросроѵ, аЬзсоп-
<1іѣпт, Т. Іаііѣиіиш, аМііиш, 1а-
ѣеЬга; хроерт;, оссиііиш, Т. аЫі-
іит) — тайна, тайное, потаенное
(мѣсто).
9, 30 ловить ва тайнѣ (С. въ
потаенномъ мѣстѣ). 26, 5 покрьі
ма ва тайнѣ (С. въ потаенномъ
мѣстѣ). 30, 21 скрыеши йуа ва
тайнѣ (С. подъ покровомъ). 80,
8 оусльішауа Та ва тайнѣ (Т. іп
тайный
387
г л іі е іѵ с г
ІаІоЬгіз, С. изъ среды) в)фнѣ.
138, 15 сотворилъ есй
(х.). е
ТОННЫЙ (хрб^іос,
аЬэсошіііііз, агсапиз, Т.
въ тайнѣ
оссиііпз,
оссиііиз,
аЬзсопйіІиз; атохроірос, оссиііиз,
аМііиз, Т. Іаіеѣга, ІаіаЪиІиш, ос-
сиііиз) — тайный, потаенный,
скрытный.
9,1$ тайныхъ сына. 9, 29
въ тайныхъ (а., Т. іп ІаіеЪгіз, С.
въ потаенныхъ мѣстахъ). 16,
12 въ тайныхъ (а., Т. іп ІаііЪи-
Ііз, С. въ мѣстахъ скрытныхъ).
18, 13 $ тайныхъ лаои'хъ шчти
лѵй. 43, 22 Той ко нѣсть тдйндл
(С. тайны) сердца. 45. 1 ш тай-
ныхъ (В. разночт. агсапіз). 50,
8 бсзнѢстнда й тлнііда преларости
Твосж. 63, 5 въ тайныхъ (а., С.
втайнѣ).
ТДК.Ф (о:кш;, 8Іс, Т. ііа, зіе)
—такъ.
оотіос переводится также (см. выше):
<сице».
1, 4 не тдкш нечсстйвіи, не тл-
юѵ (Т. нѣтъ, С. такъ). 34, 14
тдкіѵ (Т. іапдпаш, С. какъ бы)
оугождлх'л--------таыѵ (Т. и С.
нѣтъ) слміОглусгъ. 47, 6 вйдѣвіпс
тдіпѵ. 47. 9 тліаѵ й вйдѣхолтл.
47, 11 тдкаи й х«лла Твож. 60,
9 та'кш (С. пѣтъ) воспою. 62, 3
т.іыѵ (Т. ьіедіѣ, С. какъ) во стѣліъ
іавйхсж Тевѣ. 62, 5 такш Благо-
словлю. 64, 10 тлкш есть. 67,
3 тдкіѵ (Т. нѣтъ) дд ПОГИБНЕТЪ.
72, 15 иокѣліъ тлкш (Т. ѣаііа).
82, 16 тдкш поженёши. 89, 12
тлкш склжй. 102, 15 такш шцпѣ-
тётъ. 122, 2 тдкш очи пдши.
126, 4 такш (С. то) сынове.
127, 5 тд'кш влгословйтсл. 130,
2 тлкш (<Ь?, В. ііа, Т. зітіііз, С.
пѣтъ) воздлси. 138, 12 такш й
свѣтъ. 147, 9 не сотворй такш
(В. іаШег, С. того).
ТДК0ЖД6 (бр.о'<і>і;, зішііііег)
—также, подобно.
67, 7 такожде (Т. аѣ, С. и)
прешторчевлюціыж.
ТЛЛПП (ехгі, іПіс (ііінс), ІЫ)
—тамъ.
13, 5 тдлпѵ оувожшаеж. 22,
2 талхш (Т. и С. пѣтъ) всели'.
35, 13 талаш (Т. иЫ) падоша.
47, 7 тдллш вшлѣзпн. 49, 23
тлллш (А., Т. п С. пѣть) п'т.
52, 6 тд'лнѵ оустрдшншдсл. 65,
6 тдлаш возвеселилісл. 67, 28
тлл\ш ВсіііллАінъ. 68, 36 вселлтсА
талѵѵ. 75, 4 тд'лѵѵ сокрѴиій. 86,
4 г.ыша тллнѵ. 103, 17 тдлѵѵ (Т.
иЪі, С. па нихъ) птицы. 103,
25 тдлмѵ гадн. 103, 26 талнѵ
коравлй. 106, 36 паселй тллѵѵ.
121, 4 тдлпѵ (Т. дно, С. куда)
БО взыдбшл. 121, 5 тллѵѵ сѣдб-
ша. 131, 17 тдлнѵ (В. разночт.
іііпс) возрлцій. 132, 3 тдлаіѵ за-
повѣда. 136, 1 -йям сѣдбхолхъ.
136, 3 та'лпѵ (Т. іЬйет) вопро-
ейша. 138, 8 талнѵ есй------------та-
лпѵ (въ пѣк. Греч. нѣтъ, В.
нѣтъ, Т. ессе, С. тамъ) есй. 138,
10 талѵѵ ДВ. и Т. іііпс) во.
ТЛН&ФСЪ (б Тяѵеш;, Тапеоз,
Т. Тапіііснз, съ Коптскаго: «низ-
менное мѣсто», въ Евр. текстѣ
«Цоанъ») — Танеосъ, городъ въ
Нижнемъ Египтѣ, въ которомъ
воспитывался пророкъ Моисей.
Объ этомъ городѣ упоминается въ
книгахъ: Числъ (13, 23) и Іудиѳь (1, 10),
у пророковъ: Исаіи (19, 11, 13; 30, 4) и
Іезекіиля (30, 14). Ньгиѣ здѣсь однѣ
развалины подъ именемъ Санъ или
Дшани.
77, 12 па поли Тднеіѵсѣ (С.
25*
т л т ь
368
твой
Цоанъ). 77, 43 нд поли Тлнешсѣ
(С. Цоанъ).
ТЯТЬ (6 хХг-тт;;, Гиг)—воръ.
49, 18 слціе видѣла ісіі татл.
ТДД1,-АИ (ттрсбреѵо?, Ііцие-
зсепз)—тающій.
21, 15 гакш воска талй (С.
растаяло).
ТДАТІІ (•Ц'/лойаі, Пнете, ѣа-
Ьезсеге, Т. ІіфіеГіегі, біззоіѵеге зе)
—таять, истаевать.
тт|7.еа!}аі. переводится также (см. вы-
ше): «растаяти», «растаятися».
67, 3 гакш таета воска. 106,
26 дѣша йуа па злыуа тллше
(С. пстаеваетъ).
ТВДРЬ (т; хтіао;, роззеззіо)—
твореніе, произведеніе.
103, 24 исполнись зсла.ал тва-
ри (разночт. хт^агш;, С. произ-
веденій) Твоел.
ТЕ6РД0 (буоро;; то бубра>|іа.
йгташепіпіп. Т. типіііо)— твер-
дый; крѣпость, твердость.
о'/иоб; переводится также (см. выше):
«крѣпокъ».
88, 41 положила е’сй твёрдал
(та буоршрата, Т. тшіШопез, С.
крѣпости) е’гч) страуа.
ТКбРДЬ (то атгргшр.а, бгша-
тепіиіп, Т. ехрапзшп; \ ат-раХгіа,
зіаЫШаз, Т. Ьазіз) — твердь: ви-
димое пространство небесъ.
отергш[?.« переводится также (см. ни-
же): «утвержденіе».
18, 2 твореніе же р^кѣ бгш
возвѣщаета твердь. 103, 5 шено-
вллй зслалю нл тверди (а., С. на
твердыхъ основахъ)
ТВОЙ, ТВОЛ, ТВОЙ, ТВОИ,
ТВОА (аб;, <ті), ао'ѵ, ао(, аа(,
аа, іииз, іиа, іииіп, іиі, ѣиае,
іиа)—твой, твоя, твое, твои.
2, 8 достолпіе Твое (С. Тебѣ), ,
й содержаніе Твое (С. Тебѣ). 3,
9 на людеуа Твойуа влгвёніе Твое.
4, 7 лица Твоегш. 5, 6 пред
очйлла ТвоЙлал. 5, 8 ллножестволла
лалти Твоел внйдѢ ва делла Твой,
поклонюсл ко уралаѣ столлѢ Твоеллѣ,
ва страсѣ Твоелля. 5, 9 правдою
Твоею. 5, 12 илал Твое. 6, 2 гаро-
стію Твоею — -—гнѣволла Твойлла.
6, 5 лити Твоел. 7, 7 гнѣволла
Твойлла-------врага Твойуа (раз-
ночт. [іоу, В. теогнт, Т. ше, С.
моихъ). 8, 2 илал Твое--------вели-
колѣпіе Твое. 8, 3 врага Твойуа.
8, 4 перста Твойуа. 8, 7 рУ-
кй Твоею. 8, 10 илал Твое. 9,
2 чудеса Твол. 9, 3 йллени
ТвоеллУ. 9, 4 ш лица Твоегш.
9, 11 й.Аіл Твое. 9, 15 увалы
Твол-------ш спніи Тноёлла. 9,
26 сѣ'дпы Твол. 9, 33 рѣ'ка Твол
------оувогиуа Твойуа (въ нѣк.
Греч. пѣтъ, В. и Т. нѣтъ, 0.
Твѵи;к?,). 9. 35 на р^цѣ Твой.
9, 38 оууо Твое (разночт. аётаб).
11, 9 по высотѣ Твоей (Т. и С.
нѣтъ). 12, 2 лице Твое. 12, 7
нл лалть Твою-------ш спніи Твоелла.
14, 1 ва жилищи Твоелла-------------
горѣ1 Твою. 15, 10 ПрПБІІОЛАѴ
Твоеллѣ (Т. нѣтъ). 15, 11 са ли-
це'лла Твойлла--------ва десницѣ
Твоей. 16, 2 ш лица Твоегш.
16, 4 су степа Твойуа. 16, 5 во
стезлуа Твойуа. 16, 6 оууо Твое.
16, 7 лалти Твол------------деснйцѣ
Твоей. 16, 8 крилѣ Твоею. 16,
13 шрѣ'жіе Твое. 16, 14 рѢкй
Твоел------сокровенныуа Твойуа.
16, 15 лицѣ Твоеллѣ-----------славѣ
Твоей. 17, 16 злпреірёніл Твоегш
------гнѣва Твоегш. 17, 36 деснй-
ца Твол-------наказаніе Твоё--------
наказаніе Твоё (Т. п С. нѣтъ).
т и о іі
389
т в о й
17, 50 имени Твоемѣ. 18, 12
рана Твой. 18, 14 рдБл Твоего.
19, 4 жертвѣ Твою, й всесожже-
ніе Твое. 19, 5 по сердцѣ твоеллѣ
------совѣта тво'й. 19, 6 ш спа-
се'піи твоема — -—прошёніл твол.
20, 2 силою Твоею---------ш спніи
Твоёма. 20, 6 еппіема Твойма.
20, 7 са лицёма Твойма. 20,
9 рѣка Твол------врагшма Твойма,
десница Твол. 20, 10 лица Твоегш.
20, 13 во йзвытцѣуа Твойуа.
20, 14 силою Твоею-----------силы
Твол. 21, 20 ибмоціь Твою (раз-
ночт. |лоо, В. разпочт. шеиіп, Т.
віеа, А. и С. <моя»). 21, 23
йліл Твоё. 22. 4 жезла Твой й
палица Твол. 22, 5 чаша Твол
(разпочт. [хоо, В. іпеііз. Т. піешп,
А. и С. «моя»), 22, 6 ла.ѵгь
Твол (Т. нѣтъ, С. Твоя). 24,
4 пѢтй Твол — •— стезллѵл Твойма.
24, 5 истинѣ Твою. 24, в ціе-
дршты Твол, Гди, Й ЛАЛТИ Твол.
24, 7 по лалти Твоёй------влгости
Твоел. 24, 11 йллене Твоегш. 25,
3 лалть Твол — -— во истинѣ Твоей.
25, 6 жертвенника Твой. 25, 7
увалы Твоел (въ нѣк. Греч. сп.
и В. пѣтъ, Т. п С. пѣтъ)---------
чѢдеса Твол. 25, 8 дбмѢ Твоегш
------славы Твоел. 26, 8 лица
Твоегш. 26, 9 лица Твоегш--------
рава Твоегш. 26, 11 ва пѢтй
Твоёлла. 26, 14 сердце твоё (раз-
ночт. рю'з). 27, 2 ко ура'мѣ7 столаѢ
ТвослаѢ. 27, 9 люди Твол---------
достолніе Твое. 29, 8 волею Твоею
-— — лицё Твое. 29, 10 истинѣ
Твою. 30, 2 правдою Твоею. 30,
3 оууо Твоё. 30, 4 ймене Твоегш.
30, 6 ва р^цѣ Твой. 30, 8 ш
лалти Твоей. 30, 16 ва рѣкѣ Твоею.
30, 17 лицё Твоё на рава Твоего
--------лалтію Твоею. 30, 20 влгости
Твоел (С. у Тебя). 30, 21 лица
Твоегш. 30, 23 очію Твоею.
31, 4 рѣка Твол. 32, 22 лалть
Твол. 33, 14 лзьіка твой (С.
свой)---оустнѣ твой (С. свои).
34, 3 спніе твоё. 34, 24 по
правдѣ Твоей (разночт. р.оо). 34,
28 правдѣ Твоей — •—увалѣ Твоей.
35, 6 лалть Твол, й Гістинд Твол.
35, 7 правда Твол--------------сѢдвы
Твол". 35, 8 лалть Твою---------------
крилѣ Твоею. 35, 9 домѣ7 Твоегш
------сладости Твоел. 35, 10 во
свѣтѣ Твоёма. 35, 11 лалть
Твою — —правдѣ Твою. 36,
4 сердца твоегш. 36, 5 пѣть
твои. 36, 6 правдѣ твою, й сѣдвѣ
твою. 37, 2 іаростію Твоею------------
гнѢволал Твойліа. 37, 3 стрѣлы
Твол--------рѣкѣ7 Твою. 37, 4 гнѣва
Твоегш. 38, 11 рапы Твол--------------
рѣкй Твоел. 39, 6 чѢдеса Твол
(О. нѣтъ), й полАышлсні'елАа Твойма.
39, 9 волю Твою----------------закопа
Твой. 39, 11 правдѣ7 Твою-------------
истинѣ Твою й синіе Твое--------------
лалть Твою й истинѣ Твою. 39,
12 ціедрбта Твойуа-------------лалть
Твол й истина Твол. 39, 17 спніе
Твоё. 41, 4 Бга твой. 41, 8
уллвій Твойуа---------высоты Твол
й вшлны Твол. 41, 11 Бга твой.
42, 3 свѣта Твой й истинѣ Твою
------стѣю Твою й ва сслёніл
Твол. 43, 3 рѣка Твол. 43, 4
деспйца Твол, й лаышцл Твол — —
лица Твоегш. 43, 6 ш йласіііі
Твослла. 43, 9 ш йласііи Твоема.
43,13 люди Твол. 43,18 ва завѣ-
тѣ Твоёма. 43, 19 ш пѢтіі Твоегш.
43, 25 лицё Твоё. 43, 27 ймене
ради Твоегш. 44, 3 во оустнауа
Твойуа. 44, 4 мёчь Твой по ведрѣ
твой
390
твой
Твоей (Т. и С. нѣтъ). 44, 5 красо-
тою Твоею и доврбтою Твоею---------
деснііцл Твол. 44, 6 стрѣлы Твол.
44, 7 пртбла Тво'й-----------цртвіл
Твоегш. 44, 8 Бга твой--------------
причастника Твойуа. 44, 9 риза
Твойуа. 44, 10 ва чести Твоей
(С. у Тебя). 44, 11 оууо твоё
------люди твол---------отца' тво-
егш. 44, 12 доврбты твоел — —
Гдь твой. 44, 13 ЛИЦ$ ТВОСЛА&.
44, 17 оте'ца Твойуа----сынове
Твой (разночт. Еоі, В. ТіЪі, Т. Тааі,
С. Твои). 44, 18 илал Твоё. 47,
10 млть Твою---------людій Твойуа.
47, 11 имени Твоемй----------увала
Твол-------дсснйца Твол. 47, 12
сѣ’дс'ва ради Твойуа. 49, 7 Бга
твой. 49, 8 ш жёртвауа твойуа
------всесожженіл же твол. 49,
9 ш дблаѴ твоегш-----------ш стада
твойуа. 49, 14 молитвы твол.
49, 15 скбркп твоел (В., Т. и
С. нѣтъ). 49, 16 суеты ТВОИМИ.
49, 18 оучастіс твоё (С. нѣтъ).
49, 19 оуста твол------------лзі.ікл
твой. 49, 20 на врата твоего
------матере твоел. 49, 21 пред
лицёлѵл твойма грѣуй твол (въ
нѣк. Греч. нѣтъ, В. пѣть, Т.
нѣтъ, С. твой). 50, 3 по ве-
лйцѣй лалти Ткоёй----------іредрота
Твойуа. 50, 6 во словссѣуа Тво-
йуа. 50, 8 преларостн Твоел (Т.
нѣтъ, С. Твою). 50, 11 лицё
Твоё. 50, 13 ш лица Твоегш, й
Дуа Твоегш. 50, 14 спніл Тво-
егш. 50, 15 пѴтбма Твойма. 50,
16 правдѣ Твоей. 50, 17 увал§
Твою. 50, 20 (ілговолёніема Тво-
йма. 50, 21 на олтарь Твой.
51, 4 лзьіка твой. 51, 7 сей.-
ніл твоегш (въ нѣк. Греч. нѣтъ,
Т. нѣтъ, С. твоего), й корень твой
(Т. іе). 51, 11 илал Твоё----------
прпвнылаи Твоими. 53, 3 во илал
Твоё-------ва ейлѣ Твоей. 53, 7
истиною Твоею. 53, 8 йлаени Тво-
ела^;. 54, 23 печаль твою (Т. ѣіЬі).
55, 9 во швѣтоваіГіи Твоёлаа (Т.
ѢіЬі). 55,13\ммл Твоел (разночт.
2ое, В. и Т. ТіЪі, С. Тебѣ). 56,
2 крил^" Твоею. 56, 6 слава
Твол. 56, 11 мать Твол-------------
истина Твол. 56, 12 слава Твол.
58, 12 закона Твой (разночт.
|хоо, В. и Т. шеі, С. мой)---------
ейлою Твоею. 58, 17 сй.а^ Твою
------ш лалти Твоей. 59, 5 лю-
дема Твойлал. 59, 7 возлю'влен-
ніи Твой---------деснйцею Твос'ю.
60, 5 ва селеніи Твоёлаа-----------
крйла Твойуа. 60, 6 ймсне Тво-
егш. 60, 9 йлаени Твосла^'. 61, 13
Твол (разночт. Еоі, В. ТіЪі, Т.
Тиапа, С. у Тебя), Гди, лалть. 62, 3
сйл\’ 'Гною и слл'иѴ Ткою. 62, 4
лалть Твол. 62, 5 ш имени Тво-
с.т. 62, 8 крнлЯ Твоею. 62, 9
десница Твол. 64, 5 во двбрѣуа
Твойуа--------дбміё Твоегш---------
урама Твой. 64, 9 знаменій
Твойуа. 64, 12 влгости Твоел,
й полл Твол. 65, 3 дѣла
Твол--------силы Твоел—-—вразй
Твой. 65, 4 йлаени Твоелай. 65,
13 ва дома Твой. 66, 2 лицё
Твоё (Абтоо, В. 8ииіп, Т. 8иаіп,
С. Твое). 66, 3 п^'ть Твой---------
спніе Твоё. 67, 8 людьмй Тво-
ими. 67, 10 достолнію Тво-
ем$. 67, 11 живш'тнал Твол---------
влгостію Твоею. 67, 24 нога
твол--------пе'сл твойуа. 67, 25
шёствіл Твол. 67, 29 ейлою
Твоею; 67, 30 уралаа Твоегш.
68, 10 дбла^ Твоегш. 68, 14
млти Твоел (разночт. р.оо)---------
твой
391
т в О іі
сппіа Твоегш. 68, 17 лить Твоа
------іредрбтл Твойуа. 68,18 лица
Твоегш ш отрока Твоегш. 68, 25
гнѣва Твой------гнѣва Твоегш. 68,
28 правдѣ Твою (въ нѣк. Греч.
нѣтъ). 68, 30 спніе Твое. 68,
37 равш'ва Твойуа (разночт. Аитоб,
В. и Т. Еіиз, С. Его)----------ймл
Твое (разпочт. Абтоб, В. и Т.
Ера, С. Его). 69, 5 спніе Твое.
70, 2 правдою Твоею-----оууо
Твое. 70, 8 славѣ Твою (Т. нѣтъ,
С. Твою}--------великолѣпіе Твое.
70, 14 поувалѣ Твою (С. Тебѣ).
70, 15 правдѣ Твою-----спніе
Твое. 70. 17 чѢдеса Твоа. 70,
18 мышцѣ Твою. 70, 19 сйлѢ
Твою и правдѣ’ Твою. 70, 21
величествіе Твоё (разпочт. [лоо, Т.
теат, С. пѣтъ). 70, 22 истинѣ’
Твою. 70, 24 правдѣ Твоей. 71,
1 сѣла Твой----------правдѣ’ Твою.
71, 2 людема Твоймз------------нй-
ірыма Твойма. 72, 15 сыншва
Твойма; 72, 20 во градѣ Тво-
ёма (Т. и С. нѣтъ). 7%, 24 со-
вѣтомъ Твойлѵа. 72, 28 увалы
Твоа. 73, 1 трость Твоа------------
пажити Твоса. 73, 2 сонма Твой
------достоаніа Твоегш. 73, 3
рѣцѣ Твоіі------во стѣна Твоёлѵа
(В., Т. и С. нѣтъ). 73, 4 праздника
Твоегш. 73, 7 стило Твоё—- —
йллене Твоегш. 73, 10 йма
Твоё. 73, 11 рѣкѣ’ Твою й
десницѣ Твою---------нѣдра Твоегш.
73, 13 силою Твоёю. 73, 16
Твой есть день й Твоа есть нбірь.
73, 18 ймл Твоё. 73, 19 оувб-
гнуа Твойуа. 73, 20 завѣта Тво'й
(Т. пѣтъ). 73, 21 йма Твоё.
73, 22 прю Твою — •—поноше-
ніе Твоё. 73, 23 молйтвенника
Твойуа. 74, 2 йма Твоё-------------
чѢдеса Твоа. 75, 7 запреірс'піА
Твоегш. 75, 8 гнѣва Твой (Т.
нѣтъ). 76, 12 чѢдеса Твоа. 76,
13 дѣлѣуа Твойуа, й ва нлчииа-
ніиуа Твойуа. 7о, 14 пѣть Твой.
76, 15 силѣ Твою (С. Свое).
76, 16 мышцею Твоёю (Т. и С.
нѣтъ) люди Твоа. 76, 18
стрѣлы Твоа. 76. 19 грома Тво-
егш-------мшлиіа Твоа (Т. и С.
нѣтъ). 76, 20 пѣ’тіё Твой, й
стези Твоа--------й слѣды Твой.
76, 21 люди Твоа. 78, 1 ва
достоАніе Твоё --------ура'ма стый
Твой. 78, 2 рава Твойуа--------------
прнііііыуа Твойуа (Т. пѣтъ). 78,
5 рвеніе Твое. 78. 6 гнѣва Твой
-------ймене Твоегш. 78, 8 ціед-
ршты Твол. 78, 9 ймспе Твоегш
— -—ймспе ра'дп Твоегш. 78,10
і рака Твойуа. 78. 11 мышцы
1 Твоса. 78, 13 людіе Твой-----------
пажити Твоса-----------увалѣ Твою
(С. Тебя). 79, 3 сйлѢТвоіо. 79,
4 лицё Твоё. 79, 5 рава Твойуа.
79, 8 лицё Твоё. 79,16 деснйцл
Твоа. 79, 17 лица Твоегш. 79,
18 рѣка Твож--------десницы Твоса.
79, 19 йма Твоё. 79, 20 лицё
Твоё. 80. 11 Бга твой----------------
оуста твол. 82, 3 вразй Твой.
82, 4 люди Твоа------------нл стыа
Твоа. 82, 16 вѣрою Твоею,
й гнѣвомъ Твойма. 82, 17 йме-
нс Твоегш. 83, 2 селёніА Твоа.
83, 4 олтари Твоа. 83, 5 ва
долаѣ Твоёлла. 83, 10 уріета Тво-
егш. 83, 11 во двбрѣуа Твойуа.
84, 2 зёмлю Твою. 84, 3 лю-
дій Твойуа. 84, 4 гнѣва Твой
-------трости Твоел. 84, 5 трость
Твою. 84, 6 гнѣва Твой. 84, 7
людіе Твой. 84, 8 млть Твою,
й спніе Твоё. 85, 1 оууо Твоё.
твой
392
ТВОЙ
85, 2 рдва Твоего. 85, 4 рдвд
Твоегш. 85, 8 по дѣлшма Тво-
имъ. 85, 9 йлаа Твое. 85, 11
п^ть Твой---------во истинѣ Твоей
------йллене Твоегш. 85, 12
йлаа Твое. 85, 13 лалть Твоа.
85, 16 державѣ’ Твою отрокѣ’
Твоеллѣ-------расы Твоса. 87, 3
оѵус' Твое. 87, 6 рѴкй Твоса.
&7, 8 прость Твоа-------------вшлны
Твоа. 87, 12 лить Твою й исти-
нѣ Твою. 87, 13 чѣ’десл Твоа, й
правда Твоа. 87,15 лицё Твоё. 87,
17 гнѣви Твой, оустрдшені'А Твоа.
88, 2 лити Твоа" (въ нѣк. Греч.
нѣтъ, Б. п Т. нѣтъ, С. Твою)
------йстннѣ1 Твою. 88, 3 истина
Твоа. 88, 5 сѢлаа Твоё---------------
пртбла Твой. 88, 6 чѣдесд Твоа
------ИСТИНѢ’ ТВОЮ. (9(9, 9 ИСТИНА
Твоа. б1#, 11 силы Твоса— —
враги Твоа. 88, 12 Твоа сѣть
невеса, и Твоа ^сті» зслала. 88.
13 ш и.аасии Тиоё.нъ. Л’9. 14 Твоа
(Т. ТіЪі) ліышцд—• — рѣка Тііоа
•-----десініцд Твоа. 88,15 пртбла
Твоегш--------лицёлаъ Твоилаъ. 88,
16 лица Твоегш. 88, 17 ш йлдени
Твоемъ ------правдою Твоею. 88,
18 во іілговоле'нін ТвоёлАа. 88,
20 СЫНОВШЛАа Твоилаъ (Т. нѣтъ).
88, 39 полизаннаго Твоего. <9<9.
40 раса Твоегш. 88, 47 гнѣвъ
Твой. <9(9, 50 лалти Твоа------------
во йстииѣ Твоей (Т. Ш®). 88,
51 расъ Твойуа. 88, 52 вразй
Твой ------'урістд Твоегш. 89,
5 пред очнлАД Твойлал. 89. 7
гиѢволаъ Твоилаъ, й простію Твоею.
89, 8 лица Твоегш. 89, 9 гнѣ-
волаъ Твоилаъ. 89, 11 гнѣва Тво-
егш, й ш стрлуд Твоегш прость
Твою. 89, 12 десницѣ Твою (Т.
п С. нѣтъ). 89, 13 на расы Твоа.
89, 14 лалти Твоса. 89, 16 на
расы Твоа и нд дѣлд Твоа. 90,
7 ш страны твоса (С. подлѣ
тебя). 90, 8 очилад твойлал.
I 90, 9 привѣжиіре твоё. 90, 10
і тѣлесй (разночт. селенію) твослаѢ.
90, 11 пѣ’те'уъ твойуа. 90, 12
1 ногѣ’ твою. 91. 2 йлАени Твоеллѣ.
I 91, 3 лалть Твою и истинѣ’ Твою.
91, 5 въ твореніи Твослаъ---------
рѣкѣ Твоею. 91, 6 дѣла Твоа —
— полАышленіА Твоа. 91, 10 вра-
зй Твой--------вразй Твой. 92, 2
пртбла Твой. 92, 6 свидѢніа
Твоа— — долаѢ ТвослаѢ. 93, 5
люди Твоа----------достоаніс Твоё.
93, 12 закона Твоегш. 93, 18
лалть Твоа. 93, 19 оутѣш?ніА
Твоа. 96, 8 сѢдсва ради Твойуа.
98, 3 Й.ААСНИ ТвоСЛаѢ. 101, 3
лица Твоегш--------эууо Твоё. 101,
11 гнѣва Твоегш й прости Твоса.
101, 13 пллаать Твоа (С. о Те-
| 61;). 101. 15 раки Твой. 101,
16 славы Твоса. 101, 25 лѣта
Твоа. 101, 26 рѣкѣ Твоею.
101, 28 лѣта Твоа. 101, 29
рдсъ Твойуъ. 102, 3 сеззлкшніА
твоа-------недуги твоа. 102, 4
. животъ твой. 102, 5 желаніе твоё
------юность твоа. 103, 7 за-
' преціенІА Твоегш--------гролАД Тво-
[ егш. 103, 13 дѣла Твоііуъ. 103,
24 дѣла Твоа"----------твари Твоса.
103, 30 Дуа Твоего. 105, 4
людій Твойуа-------спніеллъ Твоилаъ.
105, 5 йзсрлнныА Твоа — —
газьіка Твоегш---------достоаиіслаъ
Твоилаъ. 105, 7 чѴдеса Твойр
-------лалти Твоса. 105, 47 йлде-
нн ТноелА$---------во увдлѣ Твоей.
107, 5 млть Твоа--------------истина
Твоа. 107, 6 елдвд Твоа. 107,
і 7 возлюБлспніи Твой---------деснй-
твой
393
тво іі
цею Твоею. 108, 21 ймене рдди 1
Твоегш-------лить Твол. 108, 26
но лити Твоей. 108, 27 р^кл I
Твол. 108, 28 рана же Твой.
109, 1 враги Твол подножіе нога *
Твойуа. 109, 2 врдгшва Твойуа.
109, 3 силы Твоел (въ нѣк.
Греч. нѣтъ, В. пѣтъ)---------стьіуа
Твойуа (Т. и С. пѣтъ). 113, 9
ймени Твоем2---------ш млтн Твоей
іі истинѣ Твоей. 114, 6 ва покой
твой. 115, 7 рдва Твой-------------
рдва Твой----------рдвьіни Твоел.
118, 4 злпювѣдіі Твол. 118, 5 '
ШПрлВДДНІЛ Твол. 118, 6 ІІДП'ІЬ I
вѣди Твол. 118, 7 правды Твоел. і
118, 8 шпрандаіііл Твол. 118. 9
словесд Твол". 118, 10 (іі запо-
вѣдій Твойуа. 118, 11 словеса
Твол. 118, 12 ччірдвдлніслѵл
Твойліа. 118, 13 оуста Твойуа.
118, 14 свидѣній Твойуа. 1І8,
15 ва заповѣдеуа Твойуа------------
п^тй Твол. 118, 16 во ѵлірдвдд-
ніиуа Твойуа-------словеса Твойуа.
118, 17 рдвй Тноелій-----------сло-
весд Твол. 118, 18 закона Тво-
егш. 118, 19 запшвѣди Твол.
118, 20 с^двы Твол". 118, 21
здповѣдій Твойуа. 118, 22 сви-
дѣній Твойуа. 118, 23 рдва же
Тво'й------во шправдапіиуа Твойуа.
118, 24 свидѣ'ніл Твол-------------.
шпрдвддніл Твол (Т. пѣтъ. С.
Твои). 118, 25 но словесй Тво- >
ем$. 118, 26 шпрдвддніеліа Тво- і
йма. 118, 27 шпрдвддііій Твойуа і
------ва ч'ёдесѣуа Твойуа. 118,
28 ва словесѣуа Твойуа. 118,
29 здконоліз Твойліа. 118, 30
с^двы Твол. 118, 31 свидѣніёліа
Твойма. 118, 32 здповѣдій Тво-
йуа. 118, 33 шпрдвддпій Твойуа.
118, 34 закона Твой. 118, 35
здповѣдій Твойуа. 118, 36 свн-
дѣніл Твол. 118, 37 ва пЪ’тй
Твоёма. 118, 38 рав^ Твосллй
-------слово Твое ва стрдуа Твой
(С. предъ Тобою). 118, 39 с^двы
Твол. 118, 40 здпшвѣди Твол:
ва правдѣ Твоей. 118, 41 лить
Твол---синіе Твое по словесй
Твоемй. 118, 42 словесд Твол.
118, 43 сѴдвы Твол". 118, 44
закона Твой. 118, 45 запшвѣди
Твол. 118, 46 ш свидѣніиуа
Твойуа. 118, 47 ва злповѣдеуа
Твойуа. 118, 48 злновѣдема
Твойма-------во шііравдлнінуа Тво-
йуа. 118, 49 словесд Твол (Т.
и С. пѣтъ) раіЛ Тнослі'і. 118,
50 слово Твоё. 118, 51 (іі за-
кона же Твоегш. 118, 52 сѴдбы
Твол. 118. 53 закопа Твой.
118, 54 шпрдвдлпіл Твол. 118,
55 ймл Твоё----------здконя Твой.
118, 56 шпрдвддпій Твойуа. 118,
57 закона Твой. 118, 58 лиц2
Твоемй (С. Тебѣ)--------по словесй
Твоемй. 118, 59 пѴтй Твол (раз-
почт. рлэ, В. И Т. шеаз, С.
моихъ)-------свидѣніл Твол. 118,
60 запшвѣди Твол. 118, 61 за-
кона Твоегш. 118, 62 правды
Твоел. 118, 63 запшвѣди Твол.
118, 64 лити Твоел----------шпрдв-
ддніема Твойма. 118, 65 са рд-
вома Твойма — — по словесй Тво-
см$. 118, 66 здповѣдслѵл Твойма.
118, 67 слово Твоё. 118, 68
влгостію Твоёю (Т. нѣтъ, С. Ты)
------шпрдвдд'нісма Твойма. 118,
69 запшвѣди Твол. 118, 70 за-
копѣ Твоелі^. 118, 71 шправдд-
ніѣма Твойма. 118, 72 оуста
Твойма. 118, 73 р^цѣ Твои —
— здповѣдема Твойма. 118, 74
словесд Твол. 118, 75 сѴдвы
твой
394
ТВОЙ
Твол. 118, 76 лалть Твол-------------
по словесй Твоелай раей Твоела^.
118, 77 щедроты Твол--------------за-
кона Твой. 118, 78 ва заповѣ-
дна Твойуа. 118, 79 свидѢніл
Твол. 118, 80 во о’правданіиуа
Твойуа. 118, 81 во синіе Твоё
------словеса Твол. 118, 82 сло-
во Твоё. 118, 83 оправданій
Твойуа. 118, 84 рава Твоего.
118, 85 зако'на Твой. 118, 86
заповѣди Твол. 118, 87 за'повѣ-
дій Твоііуа. 118, 88 по лалти
Твоей--------оуста Твоііуа. 118,
89 слбъо Твоё. 118, 90 истина
Твол. 118, 91 оучииёніелаа Тво-
йлаа. 118, 92 закона Твой. 118,
93 оправданій Твойуа. 118, 94
Твой $слаь аза-----------оправданій
Твойуа. 118, 95 свидѢніл Твол.
118, 96 заповѣдь Твол. 118,
97 закона Твой. 118, 98 запо-
вѣдію Твоею. 118, 99 свидѣиіл
Твол. 118, 100 за'повѣдіі Твол.
118, 101 словеса Твол. 118,
102 (і) с^дёва Твойуа. 118, 103
словеса Твол. 118, 104 о запо-
вѣдій Твойуа. 118, 105 закона
Твой. .118, 106 пра'вды Твоел.
118, 107 по словесй Твоелай.
118, 108 с^двалаа Твойлал. 118,
109 ва р^к$ Твоею (разночт. въ
Алекс. сп. лаоёю, разночт. р.оо,
В. шеІ8, Т. шеа, С. моей)------------
закона Твоего. 118, 110 запо-
вѣдій Твойуа. 118, 111 свидѢніл
Твол. 118, 112 оправданіл Твол.
118, 113 закона же Твой. 118,
114 словеса Твол. 118, 116 по
словесй Твоела^. 118, 117 во
оправданіиуа Твойуа. 118, 118
оправданій Твойуа. 118, 119
свидѢніл Твол. 118, 120 стрлуіё
Твоела^--------сѴде'ва во Твойуа.
118, 122 рава Твоего'. 118,
123 во спніе Твоё------------правды
Твоел. 118, 124 са равблаа
Твойма по лалти Твоей, й оправ-
да'ніелаа Твойма. 118, 125 рава
Твой--------свидѢніл Твол. 118,
126 закона Твой. 118, 127 за-
повѣди Твол. 118, 128 заповѣ-
делаа Твой.ма (Т. нѣтъ). 118,
129 свидѢніл Твол. 118, 130
сммісъ Твойуа. 118, 131 запо-
вѣдій Твойуа. 118, 132 ймл
Твоё. 118, 133 но словесй Тво-
ела^. 118, 134 заповѣди Твол.
118, 135 лицё Твоё-----------на ра-
ка Твоего--------------------оправда'ніелаа Тво-
йлаа. 118, 136 закона Твоего.
118, 137 с^дй Твой. 118, 138
свидѢніл Твол. 118, 139 рев-
ность Твол (разночт. (лоо, В. п
Т. тенз, С. моя)-------------словеса
Твол. 118, 140 слово Твое —
— рлг.а Твой. 118, 141 оправда-
ній Твойуа. 118. 142 правда
Твол--------закопа Твой. 118, 143
Заповѣди Твол. 118, 144 свидѢ-
ніл Твол. 118, 145 оправданіл
Твол. 118, 146 свидѢніл Твол.
118, 147 словеса Твол. 118,
148 словеселаа Твойлаа. 118,
149 по лалти Твоей; по с^двѣ
Твоей. 118, 150 закона Твоего.
118, 151 пѴтіе Твой. 118, 152
свидѣній Твойуа. 118, 153 зако'-
иа Твоего. 118, 154 словесё ра-
ди Твоего. 118, 155 оправданій
Твойуа. 118, 156 щедроты Твол
--------по с^двѣ Твоей. 118, 157
свидѣній Твойуа. 118, 158 сло-
веса Твойуа. 118, 159 заповѣди
Твол----по лалти Твоей. 118.
160 словеса Твойуа-----------правды
Твоел. 118, 161 слове'са Твойуа.
118, 162 о словесѣуа Твойуа.
твой
395
твой
118, 163 закона же Твой. 118,
164 правды Твоеж. 118, 165
закона Твой. 118, 166 спніж
Твоегш-------здпшвѣди Твож. 118.
167 свидѢніж Твож. 118, 168
здпшвѣди Твож н свидѢніж Твож.
118, 169 по словесй ТвослаѢ.
118, 170 по словесй Твоела^.
118', 171 шпрдвдані'елаа Твонлая.
118, 172 словеса Твож----------зд-
пшвѣди Твож. 118, 173 р^ёкд
Твож-------здпшвѣди Твож. 118,
174 синіе Твос-------закопа Твой.
118, 175 с^ёдвьі Твож. 118,
176 рдвд Твоего----------заповѣдій
Твойуа. 120. 3 ноги твосж. 120,
5 покрова твой (разночт. асл) па
рЧкЧ десною тноіо. 120. 7 д^іп\
твою. 120. 8 вхожденіе твоё н
исхожденіе твоё. 121, 2 но дво-
рѣуа твойуа (Т. аейігаз). 121, 7
ва силѣ твоей-------ва столпостѣ-
ндуа твойуа. 127, 2 плодшвя
(разночт. р:ка) твойуа. 127, 3
жена твож------дблаЧ твоегш. 127,
4 сынове твой-------трапезы твоеж.
127, 6 живота твоегш. 127, 7
сыншва твойуа. 129, 2 суши
Твой. 129, 4 йллене ради Твоегш
(Т. и С. нѣтъ)——на слово
Твоё (В. и Т. ЕДиз, С. Его).
131, 8 покой Твой------------стыни
Твоеж. 131, 9 сірёнпнцы Твой
------прпвніи Твой (Т. нѣтъ).
131, ТО рака Твоегш----------полаа-
заннагш Твоегш. 131,11 чрева тво-
егш------нд престолѣ твоё.ааа. 131,
12 сынове твой — •—нд престолѣ
твоёлаа. 134, 13 йлаж Твоё--------
пдлажть Твож. 136, 8 воздджніе
твоё (С. нѣтъ). 136, 9 лалдДЕііцы
твож. 137, 2 урдла^ё стбла'ё Тво-
ела2-------имени Твоела'ё ш лалти
Твоей й истинѣ Твоей---------йлаж
Твоё. 137, 3 силою Твоею (въ
нѣк. Греч. нѣтъ, В., Т. и С.
нѣтъ). 137, 4 оуста Твойуа.
137, 7 р’іікй Твою---------десініцд
Твож. 137, 8 лалть Твож------------
рО Твоею. 138, 5 рЧк^ё Твою.
138, 6 рдз^ёлаа Твой (Т. Тиа,
С. Твое). 138, 7 ш Дуа Твоегш;
й ш лица Твоегш. 138, 10 р^ёкд
Твож-------десница Твож. 138,14
дѣла Твож. 138, 16 очи Твой
(разночт. р.ои), й ва кинзѣ Твоей.
138, 17 дрЧзи Твой. 138, 20
грады Твож. 138, 21 ш нрдзѣуа
Твойуа (Т. іп То, С. на Тебя).
139, 14 имени ТвослаѢ — —
ся ліщёлал Ткойлая. 141, 8 имени
ТвослаЧ. 142. 1 во истинѣ Твоей
------вл правдѣ Твоей. 142. 2
си рдііолал Твоими. 142. 5 но
всѣул дѣлѣѵл Твойуа------------рЧ'кЧ
Тво<-ю. 142. 7 лица Твоегш.
142, 8 млть Твою. 142, 10
волю Твою--------Дуа Твой. 142,
11 йлаене Твоегш ради------правдою
Твоею. 142, 12 млтію Твоею —
— рдва Твой. 143, 6 стрѣлы
Твож". 143. 7 рѴкЧ Твою. 144,
1 йлаж Твоё. 144, 2 йлаж Твоё.
144, 4 дѣла Твож, й сйл\’ Твою.
144, 5 стыни Твоеж-------------
чудеса Твож. 144, 6 стрдшиыуи
Твойуа-------величіе Твоё. 144,
7 блгости Твоеж------------правдою
Твоею. 144, 10 дѣла Твож, й
прпБніи Твой (Т. нѣтъ). 144, 11
цртвіж Твоегш---------силЧ Твою.
144, 12 сйлЧ Твою (Т. Е)из, А.
< Его>)------цртвіж Т вое гш (Т. Е.іиз,
А. «Его»), 144, 13 цртво Твоё
------влчество Твоё. 144, 16 рЧкЧ1
Твою. 145, 10 Бги твой. 147, 1
Бга твоего. 147, 2 врата твойуа —
— сьіны твож. 147, ё?предѣлы тнож.
твореніе
396
те р и л
ТБОРбПІб (?] -опріс, орпз; то
то'Тір.а, Гасіит, Т. Гасіиш, ориз)—
твореніе, дѣло.
18, 2 твореніе Дтоітгр'.ч, С. о
дѣлахъ) <Ті€ рУкУ бги) возвѣщаете
твердь. 63, 10 твореній (С. дѣ-
ло) бги) разУлѵѣша. 91, 5 ва тво-
реніи (С. твореніемъ) ТвоелАа. 142.
5 ва твореніир (С. о дѣлахъ)
рУкУ Тире'ю поУча'усй.
ТКОР1ІТП (“О'.гіѵ, -о'.т(ая:, Га-
сеге, Т. Гасегс, еГГісеге)—творить,
дѣлать.
-о'.Л, тоі^а: переводится также (см.
выше): «сотворити».
1, 3 елика аіре творйта (С.
дѣлаетъ). 36, 3 твори (С. дѣлай)
БЛГОСТЬІНІО. 87. 11 тпорйши (С.
сотворишь) чУдеса. 102, 18 тво-
рити (С. чтобы исполнять) л.
142, 10 творити (С. исполнять)
ВОЛЮ.
ТЙОРА,-АЙ (-оішѵ, Гасіева, Т.
ехегсепз, ГЛсіенз, еГГісі чіз)—творя-
щій, дѣлающій, совершающій,
исполняющій.
9, 17 Гдь сУдбы творйй. 13,
1 ТІЮрйЙ БЛГОСТЬІІІЮ. 13, 3 творйй
влгостьііію. 14. 5 творйй (С. по-
ступающій) сій. 17. 51 творйй
лалть. 30, 24 творйЦіылАл (С.
поступающимъ) гордыню. 33, 17
ТВОрйЦІЫй злай. 36, 1 ТВОрйІ|ІЫЛАЛ
Беззаконіе. 36, 7 творйцклАУ за-
копопрсстУплепіе (С. лукавнующе-
му). 52, 2 творйй влгое. 52, 4
творйй влгое. 71, 18 творйй чу-
деса. 76, 15 творйй чудеса. 85,
10 творйй чУдеса (Г. шігіГіспз).
100, 3 творйірый преступленіе.
100, 7 творйй (С. поступающій)
гордыню. 102, 6 творйй лллтыни.
102, 20 творліріи (С. исполняю-
щіе) слово. 102, 21 творлщіи
(С. исполняющіе) волю. 103, 4
творйй Дгглы. 103, 32 ТВОрйЙ
(Т. и С. нѣтъ) іо. 105. 3 тво-
рйцііи правдУ. 106, 23 творящій
(С. производящіе) дѣланій. 110,
10 ТВОрйфЫЛАЛ (С. исполняющихъ)
и. 113, 16 творйіцін й. 134,
18 творйі|ііи й. 145, 7 творй-
ціаго сУдя. 148, 8 творйщай (С.
исполняющій) слово.
ТбБб, ТбБ’Іі см. ТЫ.
ТбЛбД'Б (6 р-бар;, ѴІІНІП8,
Т. іиѵенсиз, ѵііиіиз)—телецъ.
21, 13 июыдоша лай т<=лцьі
ланози. 28, 6 телца Діваііска. 49,
9 Ф долаУ твоеги) телцева. 50,
21 возложатъ на олтарь Твой т^л-
цьі. 68, 32 паче телца юпа. 105,
19 сотворйша телца. 105, 20 вх
подовіе телца (Т. Ъоѵіз, С. вола).
ТбДІбПЪ (ахотеіѵб?, ІепеЪгояііз,
оЪзспгнз, Т. іопоЬгозпз, іепеЬгісо-
знз)—темный, мрачный.
17. 12 тслАііа (С. мракъ) вода
во шбллці.ул ноздУпіпы)('л. 87, 7
вя телАііыул (С. во мракъ). 142,
3 посадила ла<к есть вл телАНыул
(С. во тьмѣ).
ТбЛІШЩД (?] ср’лХахѵ], сизіосііа,
Т. сіаизігиін)—темница.
переводится также (см. выше):
«стража», «стражба» и (ниже) «хране-
ніе», «хранило».
141, 8 изведи йз тслАннцы дУ-
шУ ЛАОЮ.
ТбПДОТИ (і] беррт], саіог)—
теплота.
18, 7 нѣсть, йже оукрыетсй
теплоты еги).
ТбРІГЬ (т; «хяѵйа, зріпа)—
тернъ.
31, 4 оунзе лай терпя. 57,10 тер-
ній вашегш ралАна. 117, 12 гакш
огнь вл терніи.
т е р п ѣ и । е
397
т л\ д
Т$РІГІіНІ<з и7іо[хочт], раііеп-
ііа, ехзресіаііо, Т. ехзресѣаѣіо)—
терпѣніе: надежда.
9, 19 терпѣніе (С. надежды)
оуБогиуа не погивнета до конца.
38, 8 кто терпѣніе ллоё. 61, 6
ш Тоги) терпѣніе (С. надежда)
ллоё. 70, 5 Тьі есй терпѣніе (С.
надежда) ллоё.
терпѣти (бтгор-еѵеіѵ, зпзііпёге,
терпѣть, сносить, ехзресіагѳ, Т.
ехзресіаге)—терпѣть: надѣяться,
уповать.
переводится также (см. вы-
ше): «ждати», «потерпѣти», «стерпѣти» и
(ниже) «чаяти».
24, 5 Тевё терпѣуа (С. на-
дѣюсь) пс'сі. день. 51, 11 терплю
(С. буду уповать) йллж Твое.
теР11А,-н\Г1 (6то[лгѵфѵ, 8П8ІІ-
пен8. ехзресіапз, Т. ехзресіапз)—
терпящій: надѣющійся, уповаю-
щій.
24, 2 терпХі|ііи (С. надѣющіе-
ся) Тж. 36, 9 терпжцііи (С. упо-
вающіе) же Гдд. 39, 2 терпж
(Т. сопзіапіег, С. твердо) потер-
пѣла Гдд. 68, 7 терпжцііи (С.
ищущіе) Тевё.
тецш (орар.еіѵ, спггеге, Т.
(іесиггегѳ. сопсиггеге, регсиггеге,
ехеиггеге; аоѵтрг/еіѵ, спггеге; ргіѵ
или рёеіѵ, аШиегѳ, Т. аЬишІаге)
—течь: бѣжать, побѣжать.
рёеіч, реЪ переводится также (см. вы-
ше): «потещп».
18, 6 гдкш исполина теірй (С.
пробѣжать) п^ть. 49, 18 текла-+-
б’сй (а., Т. асдпіезсіз, 0. сходишь-
ся). 58, 5 кез Бсззлкбпіл текбуа.
61, 5 ТСКОШД ВА ЖАЖДИ. 61, 11
богатство аціе тече'та (р., С. умно-
жается). 118, 32 п^ть здповѣдій
Твойуа текбуа (С. потеку). 147,
4 течёта слово ЬТю.
ТЙ см. ТЫ.
ТИЖДННИМ см. ТѴЖПДН-
нипя.
тидіѣпіе Оі іХо;,-бо;, Іітиз,
Т. соепшп)—тина, болото.
ІХбс переводится также (см. пиже):
<тппа*.
68, 3 оуглѣвбуа ва тилхѣнін
ГЛУБИНЫ (С. вт» глубокомъ болотѣ).
ТІІПЛ (т] ІАб;,-йос, Ѣех, Т. 1п-
ішп)—тина, болото.
0.6; переводится также (см. выше):
«тимѣніе».
39, 3 ш врёіііж тины (С. изъ
тинистаго болота).
ТІІРОНЪ, ТИРЪ см. ТѴРОНЪ,
ТУРЪ.
ТІПІІПНЛ (т; абра, апга, Т.
шаіасіа)—тишина.
106, 29 ста ва тишинѣ.
ТІИ,см. ТОП.
ТЛІД (то ахбто;, іепеѣгю, Т.
іепеѣгае, саіщо)—тьма, мракъ.
17, 12 ПОЛОЖИ ТЛлѢ' ЗЛКрОВ'Л
Овой. 17, 29 просвѣтити тлл<л
лдою. 34, 6 дд вѣ'дета іЛ’ть йуа
тл\д (С. тёменъ). 54, 6 покрьі
лдъ тли (Т. Ьоггог, С. ужасъ).
81, 5 во тлдѣ уоджтл. 87, 13
сдд позплнл б^дѴта во тлѵѣ. 90,
6 во тлѵѣ прсуодліціж. 103, 20
положила есй тлд2. 104, 28 по-
сла тл\$. 106, 10 сѣдащіыл во
тлѵѣ. 106, 14 йзведе ж йз тлаьі.
111, 4 возсіж во тл\ѣ свѣта прд-
выл\а. 138, 11 едл тлад поперёта
лаж. 138, 12 тли не полАрдчйтсж
-----гакш тли.
ТЛЫ (у р.оршс.-абос, іпііііа,
сіесеш шііііа, Т. шугіаз, (Іесіез
тіііе) — тьма: десять тысячъ.
3, 7 не оѵбоюсл іо тёлѵа (С.
темъ) людій. 67, 18 колсснйцд
Бжіл тладлмі тёлда (С. тьмы). 90,
т о
398
толста
7 и тли (С. десять тысячъ) ш .
деснУю теве.
то, 'гогд(Ф), толи; толіъ
см. ТбН. I
ТОБОЮ см. ТЙ. і
ТОГДЛ (тбте, Іинс)—тогда. I
2, 5 тогда возглстл. 18, 14
тогда псііорбчсііа ііУдУ. 39, 8 то-
гда рѣуа. 50, 21 тогда іілгово-
ліІши-----тогда нозложата. 68,
5 тогда позлляуа. 77, 34 тогда
(въ нѣк. Греч., В. и С. нѣтъ, Т.
8І) взыскауУ. 88, 20 тогда (С.
нѣкогда) глала еси. 95, 12 то-
гда (С. нѣтъ) возрадУются. 118,
6 тогда не постыжУся. 118, 92
тогда (Т. дат, С. нѣтъ) оувш по-
гибла вьіуа. 125, 2 тогда йспбл-
ііишася-----тогда (Т. ішп) ре-
кУта.
той, т,ід, тбесгбутіХтйА
(аитб;, аитт;, аотб, аитоі, аитаі, I
айта, ірзе, ірза, ірзшн, ірзі, ірзэе, I
ірза)—тотъ, та, то, тѣ; онъ, она, і
оно, они, онѣ.
7, 8 ш толіа (тошттус, Ьапс, Т.
Ііипс, С. надъ нимъ). 9, 9 Той
сУдйти «лить. 17, 36 ті (Т. и
С. нѣтъ) лая наУчйта. 18, 6 той
гакш женйуа. 19, 9 тіи сняти бьі-
ша. 21, 18 тіи же слаотрйша. 21,
29 Той швладаета. 21, 30 дУша
лаож ТоллУ живота. 22, 4 та лая
оутѣшиста. 23, 2 Той на морлуа.
23, 10 Той есть. 24, 15 Той
йстбргнета. 26, 2 тіи йзнелаогбша.
26, 4 то (табгтр/, Ьапс, С. того
только) взыціУ. 31, 6 за то (таи-
тт}?, Ьас, Т. ѣос, С. то) полаолится.
32, 9 Той рече-------Той повелѣ.
36, 5 Той сотворйта. 36, 9 тіи
(С. нѣтъ) наслѣдята. 37, 11 той
нѣсть. 42, 3 та лая наста'ниста.
43, 22 Той во вѣсть. 44, 12
Той есть. 47, 6 тіи видѣвше. 47,
15 Той (оото;, В. и Т. Ьіс, С.
сей) есть----Той оупасета. 54,22
та сУть. 54, 23 Той тя прени-
таета. 55, 7 тіи пятУ л\ою со-
уранята(разпочт. навлюдати вУдУта).
58, <У тіи (въ нѣк. Греч., В.
п Т. нѣтъ, С. они) швѣіраюта.
58, 16 тіи разьілУтсж. 59, 14
Той оуіііічижіітл. 67, 2 (іі Тогш
по спніе л\ос. 61, 3 Той Ііга ллой.
67, 6 (іі Тогш терпѣніе л\ос. 67,
7 Той Бга л\6й. 67, 10 тіи Ф
сУетьі. 62, 10 тіи же. 67, 36
Той даста. 68, 27 тіи (В. и Т.
нѣтъ) погнаша. 73, 14 мхъ е’сй
того. 77, 38 Той же есть. 86,
5 Той шепова. 87, 6 и тіи. 88,
27 той поизове'та. 90, 3 Той
избавить. 94, 4 Тоги) сУть. 94,
5 Тогш есть л\брс, и Той сотвори,
94, 7 Той есть. 94, 10 негодо-
вала рода тогш (сиг'Чт;, іііі, Т. іі-
/аш, С. спмъ) — —тіи же. 98, 6
Той послУшаше. 99, 3 Той есть —
— Той сотворй. 101, 27 тл по-
гЙБнУта. 102, 14 Той позна.
103, 12 на тьіуа. 104, 7 Той
Гдь Бга наша. 105, 43 тіи же
прешгорчйпіа. 106, 24 тіи вйдѣ-
ша. 107, 14 Той оуничижнта.
108, 28 прокленУта тіи. 118,
35 тУю восуотѣуа. 118, 50 то
л\я оутѣши. 129, 6 Той нзкавнта.
145, 4 ва той (ехеіѵтд, іііа, Т.
еоЛѳт) день. 148, 5 Той рече —
— Тодповелѣ. 148, 13 ішя Тогш.
Т0ИЖД6 (б вито;, ісіеш ірзе)—
тотъ же.
101, 28 Тьі же Тбйжде есй.
ТОЛСТЪ (-я/^;, сгаззнз, Т.
ргаеріп^иіз)—толстый: тучный.
143, 13 волове йуа толсти (С.
тучны).
т о л щ д
399
тр^дитнсл
ТОіІЦІЛ (го тсауо;, ТОЛЩИПЗ,
сгаззіѣидо, толстота)—толща, тол-
щина.
140, 7 гакш тблцід зелий про-
сѢдсса нл „з/лллй.
ТОПДЗІИ (то тоітаСіоѵ, ѣорагі-
оз)—топазъ: драгоцѣнный камень,
зеленый и прозрачный.
77<$, 127 пдче злата й топлзід
(Т. аигніп риг^аѣіззіпіиіп, С. золо-
та чистаго).
ТОЧИЛО (б и т) Хт]ѵб?, ѣогсн-
Іаг)—точило: мѣсто для выдавле-
нія винограднаго сока; жомъ,
тиски.
8, 1 ш точйлѣр.. 80, 1 ш
точилку/, (разночт. аккоі<обт]аор.ё-
мюѵ). 83, 1 ш точіілѣр.
ТОЦІк (хе'/б;, іпапіз, Т. ітше-
гіѣнз, арреіепз)— тщетный, на-
прасный, безполезный.
переводится также (см. ниже):
«тщетенъ».
7, 5 дл шпадй оуво О) врдгг
лхойр тоі|іь (Т. іттегіѣо, С. безъ
причины). 106, 9 насытила есть
д$ш# тщ$ (С. жаждущую, Т. ар-
рѳіепіеш).
ТРДБЛ (б /орта;, Гоепшп, Т.
Гоепніп, ЬѳгЪа; р у/бт], ЬегЪа, Гсѳ-
пнт)—трава.
/Хбт] переводится также (см. выше):
♦злакъ».—/бргог переводится также (см.
выше): «сѣно».
36, 2 гакш трава скбрш йзсш^тг.
71, 16 гакш трава земндл. 89,
6 гакш трапа. 91, 8 гакш трава.
101, 5 ідкш трлвд. 102, 15 гакш
трава. 103, 14 прозляллй травй
скотшлѵл. 104, 35 снѣдбшд всакѴ
травй. 105, 20 гад^щлгш трдвй.
128, 6 ідкш трдвд. 146, 8 про-
Злг.дюцісл}^ нд горд^т. трдвй.
ТРИ1І&ЗЛ (г/ гратгеСя, іненза)—
трапеза: столъ.
22, 5 оуготбвдлг есй предо
лапою трапезѣ. 68, 23 дд в^детл
трапеза йуа. 77, 19 оуготбвдти
трапезѣ. 77, 20 оуготбвдти тра-
пезѣ (Т. сагпет, С. мясо). 127,
4 шкрестл трапезы.
ТР6БОБДТИ (уреіаѵ еуеіѵ,
е^егѳ)—требовать: нуждаться.
15, 2 влдгйр ллойуг не трё-
п&шиДС. Тебѣ пе нужны).
ТРвПбТбНЪ (гѵтрор.о;, сопіге-
тепз, Т. ёгетпепз) — трепещущій,
трясущійся, колеблющійся.
17, 8 трепетна бысть (С. вско-
лебалась) зелил. 76, 19 трепетна
г.ьіеть (С. тряслась) зелил.
ТКЯК'Т Іі (б Ігешог)—
трепетъ: страхъ.
2, 11 рдд^іітссл ёл^ со трс'пе-
толи. 47, 7 трспетл (С. страхъ)
прілтт. а. 54, 6 трепету, ііріііде нл
.НА.
трбетенъ (тоб хакар.00, агші-
діпіз, Т. агипсІіГег) — тростнико-
вый.
67, 31 запрети ввѣрили тршст-
нылѵл (С. въ тростникѣ).
ТРОСТЬ (б хаХар.о;, саіатнз,
Т. зіуіо; і] хаХар.7), вѣіриіа)—
трость; солома.
44, 2 трость кнйжннкд скоро-
писца. 82, 14 гакш трость (хака-
р.т]ѵ, С. солома) пред лице'ли вѣтра.
ТР^БД (і; аак-'.уЕ, іпѣа, Т.
Ъиссіпа, іиЪа)—труба.
80, 4 востр^БЙте вл новолѵѣсл-
чіи травою. 97, 6 вл тр^Бар
кбвдныул й глдсомл Тр^БЫ рбжапы.
ТРУБНЫЙ (т^с ааХжіууос, іпЬж,
Т. Ьнссіпае)—трубный (трубы).
46, 6 во гласѣ тр^внѣ. 150,
3 во гласѣ трѴыіѣли.
ТРХДНТИОА (хожеяѵ, ІаЬога-
ге)—трудиться.
т р $ д л
400
точена
-ло-і5ѵ переводится также (см. ниже):
«утрудится».
126, 1 вс^с трѴдйшасл ЗИЖДУ-
ЩІЙ.
ТР^ДЪ (6 ибтгос, біеніе, изну-
реніе, ІаЪог, Т. тоіезііа, ІаЪог,
регѵогзііаз; 6 тало;, ІаЪог, Т. Іа-
Ъог, ѵіз, роіепііа)—трудъ, работа;
изнуреніе.
•хбѵо; переводится также (см. выше);
«болѣзнь».
9, 28 под лзьіколал еги) трЪ'да
(С. мученіе, Т. шоіезііа) й Болѣзнь.
24, 18 и тр’і'да (С. изнеможеніе)
лаой. 54, 11 Беззаконіе й тр^дл
(Т. регѵегзііаз, С. бѣдствіе). 72,
5 ва тр^дѣуа (С. на работѣ) чело-
вѣчсскиул. 72, 16 т^\ъ есть
(С. трудно) предо лапою. 77, 46
й тр^ды (-.) йр. 77. 51 нлча-
тока вслікагш тр^да (-., Т. тігі-
ит, С. силъ) йуа. 87, 16 й ва
трУдѣул (Т. шогіЪіішІнз, А. < духъ
испуіцаю >, пстаеваю). 89.
10 лміожае йуа тр^дл й волѣзііь.
93, 20 созидали тр’Ь'дл (Т. шоіе-
зііаіп, С. насиліе). 104, 36 на-
чатокл вежкагш тр^да (-., Т. ро-
іепііж,’С. силы) йуа. 104, 44 й
трѴдьі (~.) людій наслѣдованія.
106, 12 слмірйсл вл тр'ідѣул (С.
работами). 108, 11 да восуйтжта
ч'іждіи тр\’ді>і (-.) ено. 127, 2
тр^ды (~.) илодшвл (разпочт. р^кт.)
твойуа снѣси. 139, 10 тр^дл (Т.
шоіезііа, С. зло) оуетенл йул по-
крьіет» / л.
ТРУПЪ (тб {Ьт]аср.а;оѵ. тогіі-
сіпнш, Т. сасіаѵег)—трупъ.
78, 2 положены трѴпі’л.
ТРЖСТ1ЮД (трёр-Е'.ѵ, ігеше-
ге)—трястись.
103, 32 творлй ю тржстйсл.
ТУЖИТИ (аауалкел, зсореге,
Т. регзегпіагі, испытывать, изслѣ-
дывать)—тужить, скорбить, пе-
чалиться.
76, 7 тѣ’жа'ик (разночт. йспы-
товаше, С. испытываетъ, еахаХХоѵ,
разночт. труаке) д)(уа л\6й.
ТУКЪ (тб аггяр, асіѳрз, Т. айерз,
ріп§тіе<1о; і] нЪегіаз, Т.
ріп^иесіо)—тукъ, жиръ.
глб-т]с переводится также (см. выте):
«масть».
16, 10 йжл свой затворйша.
35, 9 оупію'тсл іо т^ка (к.). 62,
6 іо т^ка. 64, 12 йспблнлтсл
тііка (-.). 72, 7 ілкш из т^ка (С.
отъ жира). 80, 17 напита йут. ш
т^'ка пшенйчна. 147, 3 тЪ!кд пше-
ничка насыщали тл.
Т^іІЪ (/) сраретра, рЪагеіга, Т.
пегѵиз, тетива)—тулъ: колчанъ.
10, 2 оуготоваша стрѣлы вл
і^лѣ ,(Т. нетто, С. къ тетивѣ).
ТХШ> (боіреаѵ, іггаііз, Т. ітп-
іштііо. безвинно, безпричинно)—
даромъ, безъ пользы; напрасно,
безъ причины.
34, 7 т\:не (С. безъ вины)
скрыша. 34, 19 непавйдлщіи л\л
тЪіе (С. неправедно). 68, 5 не-
плвйдліріи лал т^нс (Т. несправед-
ливо). 108, 3 врлшасл со лмібю
т^тіе (С. безъ причины). 118,
161 погнаша лмі т^не (С. безвин-
но). 119, 7 ворлу\’ лмі т&пс.
Т^ЧбНЪ (-ішѵ, ріп^ніз; р.ер.о-
ако>р.бѵо;, тпеЪіПаінз, Т. ріп^піз)
—тучный, жирный.
гішм переводится также (см. выше):
«маститъ», «мибжайшь».
21, 13 юнцы тЪ:чнін (Т. тиі-
іі, С. множество) шдбржлиіа лмі.
21, 30 вей т^чніи земли. 65,
15 всесожже'іііл тіГчна (|д.). 67,
16 гора точная» (Т. Вазапіз, С.
т ці дніе
401
т ы
Васііпская), гора оусыреннаж, гора
тѣ'чігаж (Т. Вазапіз, С. Васанская).
ТУЧПУ-ь быти (—іаічео, ріп-
§ііет Гіегі)—быть тучну.
19, 4 всесожженіе твое т^чно
г^ДИ-,
ТХЮ см. Т01І.
ТЦІЛПІ6 (-7] аттооот;, Гезііпаііо)—
тщаніе: поспѣшность, скорость,
стараніе.
77, 33 лѣта йр со тіікініелія
(Т. іеггогѳ, С. въ смятеніи).
тщетенъ (’хеѵб;, іпапіз) —
тщетный, напрасный, безполез-
ный.
хечбс переводится также (см. выше):
<ТОІН,Ь».
2, 1 людіе нсХчііиіасж Т(|І<Т-
ІІЫЛТ7,.4
ТЫ (аб. Іп) ТЫ.
Здѣсь также собраны всѣ косвенные
падежи ед. ч. мѣстоименія 2-го .ѵ. «тебе»,
«тебе», «ти», <тя», «тобою», <о тебѣ».
Падежи дв. и мн. ч. мѣстоименія 2-го
япца помѣщены выше, подъ <вы».
2, 7 е’сй Тьі (Т. нѣтъ)----------
роднр Тж. 2, 8 далія Тй (Т. и
С. пѣтъ). 3, 4 Тьі же. 3, 8 Тьі
поразііля есй. 4, 9 Тьі, Гдн. 5,
3 К7. Тсвіі полаолюсж. 5, 4 пред-
СТЛІіѴ ТЙ. 5, 5 Тьі (?СЙ---------КЯ
Тсвіі. 5, 9 пред Тобою (разночт.
р.09, В. разночт. іпео, Т. ше, А.
и С. <мпою>). 3, 11 прешгорчііша
Тж. 3, 12 па Тж------------ш Тевѣ.
3, 13 Тьі г.лгіпіши. 6, 4 Тьі,
Гди. 6, 6 поліипажй Теве------------
йсиовіістсж Тевѣ. 7, 2 на Тж. 7,
8 шы.ідстя Тж. 8, 4 Тьі шепова'ля
есй. 9, 2 неповѣмеж Тевѣ. 9, 3
ш Тсвіі. 9. 11 па Тж — — взы-
склюіриуя Тж. 9, 20 пред Тобою.
9, 35 іакш Ты----------Тевѣ встав-
лена-------------------г Тьі Б^ДИ. 10, 3 Тьі
(въ нѣк. Греч. нѣтъ, В., Т. и С.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
нѣтъ) совершила есй. 11, 8 Тьі,
Гди. 15, 1 на Тж. 15, 2 есй
Тьі. 15, 5 Тьі есй. 16, 7 на Тж.
17, 2 возлюблю Тж. 17, 28 гакш
Тьі. 17, 29 Тьі просвѣтйши. 17,
30 Тобою нзбдвлюсж. 17, 50
йсповѣлкж Тсвіі. 18, 15 пред То-
бою. 19, 2 оуслышнтя тж-------------
заірйтитя тж. 19, 3 пбслстя тй
------заст^пптя тж. 19, 5 дастя
тй. 19, 10 іірпзовёлія Тж'. 20,
5 Теве. 20, 9 нспавііджі|іыж
Теве. 20, 12 на Тж. 21, 4 Тьі
же. 21, 5 на Тж. 21, 6 кя Тсвіі
------па Тж. 21, 10 Тьі есй. 21,
11 кя Тсвіі--------есй Ты. 21, 20
Тьі же. 21. 23 воспою Тж. 21,
26 ш Теве----------нспокіілѵсж Тевѣ
(въ пѣк. Греч. пѣтъ, В., Т. и С.
пѣтъ). 22, 4 іакш Тьі. 24. 1 кя
Тсвіі------па Тж. 24, 2 тсопж
ір'іи Тж. 24, 5 Тьі есй-------------
Теве терпѣуя. 24, 7 поліжнй лаж
Тьі. 24, 20 на Тж. 24, 21 по-
терпѣуя Тж. 25, 12 Благословлю
Тж. 26, 8 Тсвіі рече---------взыска
Теве (въ нѣк. Греч. и въ нѣк.
В. пѣтъ). 27, 1 кя Тевѣ'. 27,
2 кя Тевѣ. 29. 2 вознес'і Тж. 29,
3 кя Тсвіі. 29, 9 кя Тевѣ'. 29,
10 йсповѣстсж Тевѣ. 29, 13
воспостя Тсвіі--------йсповѣлдсж Те-
вѣ. 30, 2 на Тж. 30, 4 есй
Тьі. 30, 5 гакш Тьі. 30, 15 на
Тж— — Тьі е’сй. 30, 18 призвар
Тж. 30, 20 вожірыліеж Теве
------на Тж. 30, 23 кя Тевѣ.
31, 5 й Тьі. 31, 6 кя Тевѣ.
31, 7 Тьі есй. 31,' 8 вразумлю
тж, и наставлю тж------------на тж.
31, 9 кя тсвѣ. 32, 22 на Тж.
34, 10 подовеня Тевѣ. 34, 18
неповѣліеж Тевѣ-------восувалю Тж.
35, 10 ьу Теве. 35, 11 вѣдЯ-
26
т ы
402
т ы
фылѵа Тж. 36, 4 ддста тй (С.
нѣтъ). 36, 34 вознесе'та тж. 37.
10 пред Тобою---------ш Теве. 37,
16 нд Тж---------Тьі оуслышишн.
38, 6 поед Тобою. 38, 8 ш
Теве. 38, 10 гакш Тьі. 38, 13
оу Теве. 39, 6 сотворила есй
Тьі------оуподбвитсж Тевѣ. 39,
10 Ты разумѣла е^й. 39, 12
Тьі же. 39, 17 ш Тевѣ вей
йф^фіи Тсвё. 39, 18 Тьі, Бже.
40, 5 согрѣшііуа Тй. 40, 11
Тьі же. 40, 13 пред Тобою. 41,
2 ка Тевѣ. 41, 7 поллжн'ёуа Тж.
42, 2 злне Тьі. 42, 4 йсповѣллсж
Тевѣ. 43, 5 Тьі есй. 43, 6 ш
Тевѣ. 43, 18 не зАБьіуолла Теве.
43, 23 Теве ради. 44, 3 влгвіі
Тж. 44, 5 нлетлвита Тж. 44, 6
под Тобою. 44, 8 подлаза Тж.
44, 9 возвеселйшд Тж. 44, 10
ш десною Теве. 44, 15 привед^теж
Тевѣ. 44, 18 йсповѣджтсж Тевѣ.
48, 19 йсповѣстсж Тевѣ. 49, 7
здсвидѣтслств^ю тсбѢ. 49, 8 швличХ
тж. 49, 12 рек& тсбѢ. 49, 15
йзм^ тж. 49, 16 тьі повѣддеши.
49, 17 тьі же (С. самъ). 49,
21 тсвѣ подовена: швлич^ тж.
50, 6 ТсбѢ единой-------------пред
Тобою-------садити Тй- (В. нѣтъ).
50, 15 ка Тевѣ. 51, 7 рдзрХ-
шйта тж--------востбргнета тж, й
преселнта тж. 51, 11 йсповѣллсж
Тевѣ. 53, 8 пожрй Тевѣ. 54,
14 тьі же. 54, 23 тж препи-
гдета. 54, 24 Ты же-------------нд
Тж. 55, 4 нд Тж. 55, 9 возвѣ-
стйуа ТсбѢ-------пред Тобою. 55,
10 прнзовѴ Тж---------есй Тьі (В.,
Т. и С. нѣтъ). 56, 2 нд Тж.
56, 10 йсповѣллсж Тевѣ------------
воспою Тевѣ. 58, 6 й Тьі. 58,
9 й Тьі. 58, 10 ка Тевѣ-----------
гакш Тьі (В., Т. и С. нѣтъ). 58,
18 Тевѣ пою. 59, 6 вожфыллеж
Теве. 59, 12 нс Тьі ли. 60, 3
ка Тевѣ. 60, 6 гакш Тьі. 61, 13 Тьі
воздлен. 62, 2 ка Тевѣ оутренюю:
возжддд Теве------Тевѣ плоть л\ож.
62, 3 га’иііусж Тевѣ. 62, 4 поувд-
ліітѣ Тж. 62, 5 БЛАГОСЛОВЛЮ Тж.
62, 6 восувдлжта Тж (Греч. и В.
пѣтъ, Т. То, С. Тебя). 62, 7
полмпілул Тж------по’ьчдусж ва Тж.
62, 9 по Тевѣ. 63, 2 ка ТсбѢ
(В., Т. и С. нѣтъ). 64, 2 Тевѣ
подОБдста-----Тевѣ воздлстеж. 64,
3 ка Тевѣ. 64, 4 Тьі шчтиши.
65, 3 солж^та Тевѣ. 65, 4 по-
клбнитеж Тевѣ й поста Тевѣ. 65,
13 воздллла Тевѣ. 65, 15 воз-
пеей Тевѣ-------вознеей Тевѣ (Т.
п С. нѣтъ). 66, 4 йсповѣджтсж
Тевѣ------йсповѣджтсж Тевѣ. 66,
6 йсповѣджтсж Тевѣ--------йсповѣ-
джтсж Тевѣ. 67, 8 йсуодйти Тевѣ
(В. и Т. нѣтъ)-------миллоуодііти
Тевѣ (В. и Т. нѣтъ). 67, 10 Тьі
совершила есй. 67, 30 Тевѣ при-
несла. 68, 6 Тьі оувѣдѣла есй
------ш Теве. 68, 7 терпжфіи
Теве--йфйфіи Теве. 68, 8
Теве рдди. 68, 10 поноежфиуа
Тй. 68, 14 ка Тевѣ. 68, 20
Тьі во------пред Тобою. 68, 27
Тьі пордзнла есй. 69, 5 ш Тевѣ
вей йф^фіи Теве. 69, 6 есй Тьі.
70, 1 нд Тж. 70, 3 есй Тьі.
70, 5 гакш Тьі. 70, 6 ва Тевѣ
-----Тьі есй------ш Тевѣ. 70,
7 й Тьі. 70, 14 нд Тж. 70,
16 Теве (аоо, В. Тиае, Т. Тиат,
С. Твою — единственно Твою)
едйндгш. 70, 19 подовена Тевѣ.
70, 22 йсповѣллсж ТсбѢ-----------
воспою ТсбѢ. 70, 23 воспою
Тевѣ. 72, 22 оу Теве. 72, 23
т ы
403
т ы
са Товбю. 72, 25 ш Тевё. 72,
27 Ф Тевё —— Ф Теве. 73, 4
пендвйджіріи Тж (Т. Тиі, С. Твои).
73, 13 Тьі оутвердйла ёсй----------
Тьі стерла ёсй. 73, 14 Тьі со-
крушила есй. 73, 15 Тьі расторгла
есй------Тьі йзсУшйла е’сй. 73,
16 Тьі совершила есй. 73, 17
Тьі сотворила е’сй — — Тьі со-
здала есй. 73, 19 йсповѣддю-
ціУюсж Тевѣ (Т. Тиш, С. Твоей).
73, 23 ненавйджіриуа Тж. 74,
2 йеповѣлаысж Тевѣ, Бже, йеповѣ-
л\ысж Тевѣ (Греч., В., Т. и С.
нѣтъ). 75, 5 просвѣцідеши Тьі.
75, 8 Тьі страшена есй, и кто
протипостапста Тевѣ. 75, 11
нсновѣстсж Тевѣ---------праздпУета
Тй. 76, 15 Тьі е’сй. 76, 17 пй-
дѣшд Тж--------вйдѣшл Тж. 78, 6
незнаюціыж Теве. 78, 11 пред
Тж. 78, 12 поноейша Тж. 78,
13 йсповѣмысж Тевѣ. 79, 19 Ф
Теве. 80, 8 йзвдвиуа тж: оусльі-
шдр тж---------йскУсйр тж. 80,
10 гД'дета тевѣ. 80, 11 изведый
тж. 81, 8 Ты наслѣдити. 82, 2
оуподовитеж Тевѣ (Т. и С. нѣтъ).
82, 3 пеііакйджі|Гш Тж (Т. Тиі,
С. Твои). 82, 6 нд Тж. 82, 19
йлаж Тевѣ (Т. Сиі, С. Котораго)
Гдь, Ты едина. 83, 5 носѵвдлжта
Тж. 83, 6 оу Тевё. 83, 13 нд
Тж. 84, 7 Тьі фврді|іьсж-----------
Ф Тевѣ. 85, 2 нд Тж. 85, 3
ка Тевѣ. 85, 4 ка Тевѣ. 85, 5
гакш Тьі-------прнзындюі|іыма Тж.
85, 7 ка Тевѣ. 85, 8 подбвена
Тевѣ. 85, 9 пред Товбю. 85, 10
ёсй Тьі--------Тьі есй. 85,12 йспо-
вѣлаеж Тевѣ. 85, 14 не предло-
жйшд Теве. 85, 15 й Тьі. 85,
17 гакш Тьі. 86, 3 ш тевѣ. 86,
7 жилшре тевѣ. 87, 2 пред То-
вою. 87, 3 пред Тж. 87, 10 ка
Тевѣ------ка Тевѣ. 87, 11 йспо-
вѣджтеж Тевѣ. 87, 14 ка Тевѣ
-----предвдрйта Тж. 88, 9 по-
довена Тевѣ-------Фкреста Тевё.
88, 10 Тьі влчествУеши--------Тьі
сукрочдеши. 88, 11 Тьі смирйла
ёсй. 88, 12 Тьі шеновала ёсй.
88, 13 Тьі создала ёсй. 88, 18
Тьі ёсй. 88, 27 ёсй Тьі. 39
Тьі же. 89, 3 Тьі е’сй. 89, 8
пред Тобою. 90, 3 нзвд'шіта тж
(разночт. [хе, В. разночт. те).
90, 4 Фсѣннта тж----------Фвыдста
тж (Т. и С. нѣтъ). 90, 7 Ф
дссііУю тевё, ка тевѣ же. 90, 9
гакш Тьі. 90, 10 ка тевѣ. 90,
11 ш тевѣ, соурлшітн тж. 90, 12
(іозлаУтл тж. 91, 9 Тьі же. 92,
2 Тьі ёсй. 93. 20 но пріів^дста
Тевѣ., 96, 0,гакш Тьі. 98, 4
Тьі оуготбвала ёсй-----Тьі сотво-
рйла ёсй. 98,' 8 Тьі послышала
ёсй------Тьі лалтііва. 100,1 воспою
Тевѣ. 101, 2 ка Тевѣ. 101, 3
призовУ Тж (Т. и С. пѣтъ). 101,
13 Тьі же. 101, 14 Тьі воскрса.
101, 26 Тьі, Гдн. 101, 27 Ты
же. 101, 28 Тьі же. 102, 4
вѣнчаіо(|ілго тж. 103, 27 ка Тевѣ.
103, 28 давшУТевѣ——ФвёрзшУ
Тевѣ. 103, 29 швраіршУ же Тевѣ.
104, 11 Тевѣ дама. 107, 4
йеповѣмеж Тевѣ---------пою Тевѣ.
107, 12 не Тьі ли. 108, 21 й
Тьі. 108, 27 и Тьі. 108, 28 й
Тьі. 109, 2 пбелета Тй. 109.
3 съ Товбю------родйуа Тж. 109,
4 Тьі іерей. 109, 5 Ф деснУю
Тевё. 110, 1 йсповѣ.мсж Тевѣ (Т.
нѣтъ, С. Тебя). 113, 5 что ти
есть (С. съ тобою)--------й тевѣ
(Т. нѣтъ, С. съ тобою). 113,
25. восувд'лжта Тж (Т. и С. нѣтъ).
26*
т ы
404
тѣло
114, 6 блгодѢйствовд ТА. 115,
8 Тевѣ пожр^. 115, 10 посредѣ
теве. 117, 21 ЙсповѢласа Тевѣ'.
117, 28 еси Тьі, й йспо-
вѢллса Тевѣ-------есй Тьі, Й В03-
нес^ Тл>: ЙсповѢласа Тевѣ (Т. нѣтъ,
С. Тебя}. 118, 4 Тьі заповѣдала
есй. 118, 7 ЙсповѢласа ТевѢ.
118, 10 взыскала Теве. 118.
11 не согрѣш^ Тевѣ. 118, 62
йсповѢддтнса Тевѣ. 118, 63 боа-
щыласа Теве. 118, 68 есй Ты.
118, 74 боащіиса Теве'. 118,
79 боащіиса Теве. 118, 91 рд-
кштна Тевѣ. 118, 102 гакш Тьі.
118, 114 есй Тьі. 118,
146 воззвала Тй. 118, 151 есй
Тьі. 118, 164 рдлйуа Та. 118,
168 пред Тобою. 118, 169 пред
Та. 118, 170 пред Та. 118.
175 восувдлита Та. 119, 3
хлстсл тевѣ-------прилсжйтсА тевѣ.
120, 3 урлііАй та (Т. іипз).
120, 5 соурлпйта та (Т. ііпін,
С. твой). 120, 6 не шжжета тег>ё.
120, 7 соурднйта та. 121, 6
ліОБАЦіылла та. 121, 8 ш тевѣ.
121, 9 блгда тесѣ. 122, 1 ка
Тевѣ. 127, 2 тевѣ в^дета. 127,
6 влгвііта та. 129, 1 ка Тевѣ.
129, 3 Теве. 129, 4 потер-
пѣла^ Та (Т. и С. нѣтъ).131, 8
Тьі й ківшта. 133, 3 влгвйта та.
134, 9 посредѣ теве. 136, 5
ЗДбѴд$ теве. 136, 6 не полааіі^
теве. 136, 8 воздаста тевѣ. 137.
1 ЙсповѢласа Тевѣ-----------воспою
Тевѣ. 137, 3 призовъ Та. 137,
4 ЙсповѢдатса Тевѣ. 138, 1 Тьі
познала есй. 138, 2 Тьі разумѣла
есй. 138, 3 Тьі есй йзелѣдовдла.
138, 4 Ты познала есй. 138, 5
Ты создала есй. 138, 8 Тьі тдлаш.
138, 12 ш Теве. 138, 13 Тьі
создала (разночт. стАЖд'ла) есй.
138, 14 ЙсповѢласа Тевѣ. 138,
15 ш Теве. 138, 18 са Тобою.
138, 21 не ненавйдАЩЫА ли Та.
139, 7 есй Тьі. 140, 1 ка Тевѣ
-----ка Тевѣ. 140, 2 пред То-
во'ю. 140, 8 ка Тевѣ-------па Та.
141, 4 Ты познала е’сй. 141, 6
ка ТсбѢ------Тьі есй. 142,2 пред
Тобою. 142, 6 ка Тенѣ------зслала
возводила Тевѣ. 142, 8 нд Та
— — ка Тевѣ. 142, 9 ка Тевѣ.
142, 10 іанч) Тіі. 143, 9 воспою
Тевѣ------пою Тевѣ. 144, 1 воз-
несіі Та. 144, 2 благословлю Та.
144, 10 йсповѢдатса Тевѣ---------
влагословАта Та. 144, 15 нд Та
-----Ты ддеши. 144, 16 швер-
зд'еши Тьі (Т. и С. нѣтъ). 147,
2 ва, тевѣ. 147, 3 нлсыщлай та.
ТЬЮАЦІЯ (?]
тіііе; уіАю',-аі,-а, тіііе)— ты-
сяча.
59, 2 дваилдссАть тысАіра.
67. 18 тьісаі|іл гоьз^ющиуа. 83,
11 пдче тьісАіра. 89, 5 гакш тьі-
САіуа лѣта. 90, 7 падёта ш страны
твоса тысащд. 104, 8 заповѣдд
ва тьіежщы родшва. 118, 72 плче
тысАіра.
ТЫХЪ см. ТОП.
ТѢЛО (то а<Ь|лаг, тѣло; то аху-
ѵа>[іа, Ыгѳгпаспіит, Т. ѣепѣогіит,
жилище)—тѣло.
то ахг^шші'ТО а-л^о^=зшу.а—СОСУДЪ, СОГ-
риз Ьшиапшп (см. Мііклошпчь. См. также
мой «Слов. къНов. Зав.» подъ рѣченіемъ:
«тѣло»). переводится также (см.
выше): «жилище», «селеніе».
39, 7 тѣло (В. и Т. аіігез, С.
уши) же свершила лай е’сй. 90, 10
рдна не приБлйжитсА тѣлеей (разночт.
селенію, т<р ахтршцаті, Іаѣегпа-
сиіо, Т. ай іепіогіпш, С. жи-
лищу).
Т Ѣ Л\ Ж €
405
оувнвдтн
ТІі/И/Кб (Зіо, ргоріѳг циосі, Т.
ципш Л«?с)—потому.
115, 1 тѣмже возглдгблдр.
ТА см. ТЫ.
ТАЖбБЪ (^ярос, ^гаѵіз) —
тяжкій, тяжелый.
34, 18 вй людсуй тажцѢ^й
(Т. ітедиѳпіі, С. многочисленнаго,
А. «безчисленныхъ») восхвалю
Тл. 37, 5 гаки? врсмл тажкос.
ТАЖбОТІі (то ріро;,-ео; ИЛИ
-оо;, бошиз, Т. іетрііпп, раіаіі-
ит)—тяжесть.
44, 9 (іі тажсстсіі (разночт.
ш урллѵпвй, С. чертоговъ) слопб-
выуа. 47, 4 Бгл и/. тжжестѣуй
(разночт. гій урл'.мѣуй, С. жили-
щахъ) ёгш.
ТЖ ЖКООбРДЪ (^арохарою;,
§таѵіз согсіе) — жестокосердый:
имѣющій нечувствительное сердце.
4, 3 доколѣ ТАЖкосёрдін.
ТѴЖПИННІЩЛ (т]
іутрапізігіа, Т. іутрапа риі-
8апз) — тимпанница: ударяющая
въ тимпанъ.
67, 26 посредѣ дѢвй тѵлмідн-
піщй (С. съ тимпанами).
тѵжмнъ (то ТО[Л7ТЯѴОѴ, іуш-
рапшп)—тимпанъ: ручной бубенъ.
80, 3 й длдйте тѵлшднй. 149,
3 вй тѵдшднѣ й удлтйри. 150,
4 увдлйте бгб вй тѵ’лмідпѣ.
ТУРОКЪ (тоо Тброо, Тугі)—
Тировъ (Тпра).
44, 13 й дцій Тѵ'ронд (С. Ти-
ра) сй дары.
ТѴР’Іі (о Тбро;, Тугпз, съ Евр.
«скала, утесъ»)—Тиръ, извѣст-
нѣйшій приморскій городъ въ Фи-
никіи (въ Малой Азіи).
82, 8 йноплслгёіііпщы сй жн-
в^ціилмі вй Тѵрѣ. 86, 4 й Тѵрй.
к.
клу (ттарі, арші. Т. аріні, річіе.ч,
>/ согат)—у.
тсарі переводится также (см. пыпкО:
«надъ», «паче», «при».
20, 5 оу (Греч. пѣтъ, В. и Т.
аѣз) Теве. 32 /ез надп.) оу (В.,
Т. и С. нѣтъ) §врёй. 35. 10 оу
Тсвё. 38, 13 оу Теве. 41,^1 оу
(Греч., В., Т. и С. пѣтъ) бпрёй.
42 (въ. надп.) оу (В., Т. и С.
нѣтъ) ^нрёй. 70 (въ^ надп.) оу
(В., Т. и С. нѣтъ) ^вре'іі. 72,
22 оу (С. вредъ) Тсвё. 83, 6
оу (В. аЬз. Т. іп, С. въ) Тсвё.
90 (въ надп.) оу (В., Т. и С.
пѣтъ) ёіірёй. 94 (въ надп.) оу
(В., Т. и С. пѣтъ) (іііреГі. 95 (въ
надп) оу (В., Т. и С. пѣтъ)
(>прбй. 96 (въ надп.) оу (В., Т.
и С. нѣтъ) Чврей. 108, 20 оѵ
(Т. а, С. отъ) Гдд. 129, 3 о\
Тсвё. 129, 6 оу Гдд----------------оу
Негщ.
ОуБНй/ІТИ (^о'/ебеіѵ, іпіегГісе-
ге, Т. оссійегѳ; акохтеіѵг'.ѵ, оссі-
(іеге)—убивать.
См. ниже; «убити». ’Алохтгіѵгіч пере-
водится также (см. выше): «избнвати»,
«избити», «изморити» и (ниже) «убити»,
«уморити».—Фоѵейгіч переводится также
[ея. ниже): «убити».
61, 4 оувивдете вей вьі (А.
Оу Б И В й
406
О у Б ОГй
<убіепи будете >, Т. оссійешіпі,
С. будете низринуты). 77, 34
егдд оувивдше (а.).
ОуБЙйЪ,-ЫЙ (атохте'ѵа;, диі
оссібіі, Т. диі іпіегГесіѣ) — убив-
шій.
135, 18 оувйишсл^ цари крѣп-
кій.
оукити (атохтеіѵгіѵ, атеохтеТ-
ѵаі, іпіегГісеге, • оссісіеге; сроѵебеіѵ,
оссісісге)—убить, умертвить.
См. выше: «убпвати». ’Алохтеіѵеіѵ пе-
реводится также (см. выше): «избивати»,
• избити», «изморити», «убиватп» и (ниже!
«уморити».—(роѵейгі-і переводится также
(см. выше): «убиватп».
9, 29 оувйтн неповиннаго. 58,
12 не оувій нуй. 77, 31 оуг.й
ллниіждіішдл йр. 77, 47 оувй
грддолѵл. 93, 5 пришслцд оувйшл
ОУКШНУІ-1-быти (ооѵохтоѵіддд-
ѵяі, іпГесіпт еззе, Т. сопіатіпа-
іиш еззе)—быть убиту, умерщвле-
пу; быть заражепу, оскверпспу.
105, 38 оувіеид вьіеть (А.
«мерзка бысть», С. осквернилась)
зелил.
ОуБЛіІЖЛТИ ([іахаріСе'.ѵ, ша-
^піГісаге, Т. Ьеаіиш рггесіісаге)—
ублажать: славословить, прослав-
лять, величать.
рахаріСеіч переводится также (см. ни-
же): «ублажити».
71, 17 ОѴВЛЛЖЛТй бго.
ОуБ/ІЛЖЙТІІ (ір&бѵеіѵ, ар-
Ооѵаі, Ьепе а^еге, Ъепіупе Гасеге,
ЪепеГасеге, Т. ЪепеГасеге; рахарі-
Сеіѵ, Ъеаіпт Гасеге, Ъеаіит йісе-
ге)—дѣлать благополучнымъ, на-
дѣлять благами.
ауайб^еіѵ переводится также (см. вы-
ше): «благосотворити»,—[ха-ларіСеіѵ пере-
водится также (см. выше): «ублажати».
35, 4 ?же оувлджйтп (С. дѣ-
лать добро). 40, 3 м оувлджйтл
(р.., Т. Ъеаіиз геййеіиг, С. бла-
женъ будетъ) его. 50, 20 оувлжй
(С. облагодѣтельствуй), Гди. 124,
4 оувлжй (С. благотвори), Гди.
143, 15 оувлджйшд (ер.,Т. Ъеа-
іпз, )С. блаженъ) люди.
ОуБО и ОуБШ (ара, піідие,
Гогіе, (огзііап, Т. піідие, іипс;
ріёѵтоіуе, ѵегитіашеп, Т. ргоГесіо;
Вд, пппс, Т. )аш, пппс; [іем, диі-
(іет)—итакъ, потому.
ара переводится также (см. выше):
«еда».—8тд переводится также (см. выше):
«нынѣ».
7, 5 дд йііддй оуво (В. нѣтъ).
7, 6 дд пожеие'тй оувш (В., Т. и
С. нѣтъ). 34, 20 гдкш лшѣ оувш
(рёѵ, Т. и С. нѣтъ). 38, 7 оуво
([лгѵ-оіуе, С. подлинно) шврдзомй.
49, 22 разумѣйте оѵбш (от], В.
и С. нѣтъ). 50, 1$ дл'лй Бьіуй
оувш (В. піідие, Греч., Т. и С.
нѣтъ). 54, 13 претерпѣла вьіуй
оувш (В. піідие, Греч., Т. и С.
пѣтъ). 57, 2 иойстипнУ оувш (Т.
и С. нѣтъ). 57. 12 ліре оувш
------оуво есть. 79, 15 шврдтйсл»
оуво (6д, С. же). 80, 15 ни ш
чесбмже оуьш (В. Гогзііап, Греч.,
Т. и С. нѣтъ). 117, 2 дд речетй
оувш (Зт;, В. и Т. пппс, С. нынѣ).
117, 3 дд речетй оуг,ш (Ц, В. и
Т. пппс, С. нынѣ). 117, 4 дд
рек^тй оѵііш В. и Т. пппс,
С. нынѣ). 118, 92 тогда оувш.
121, 8 глдгблдуй оувш (Зд, В. и
С. нѣть). 123, 1 дд речетй оувш
(Зт], В. и Т. пппс, С. нѣтъ).
123, 2 оуво жнвьіуй. 123, 3
оѵбо водд. 123, 5 оуво прейде.
128, 1 дд речетй оувш (отд, В. и
Т. пппс, С. нѣтъ).
оуьогъ (те-лдс, рапрег, шеп-
(іісиз, Т. іепиіз, раирег, віапзие-
іиз, ѳ^епз; тстшу/с, раирег, е^епз,
О V Г. О Ж Т И С Л
407
оѵбѢлитнса
]
тепсііспз)—убогій: бѣдный, ни-
щій.
леѵт;; и лтш/бі переводится также (см.
выше): «ііпщь».
9, 10 БЫСТЬ Гдь привѣжище
оѵб6гол$ (С. угнетенному). 9,
13 не завьі званіж оувбгиуа (С.
угнетенныхъ). 9, 19 терпѣніе
оувбгиуа не погйвпета до конца.
9, 31 внегда сла^ швлдда'ти оувб-
гилан. 9, 33 не злв^дн оувбгиуа
(С. угнетенныхъ) Твойуа до кон-
ца. 9, 38 желаніе оувбгиуа (Т.
шаіізиеіогиш, С. смиренныхъ)
оусльішала сен. 11, 6 страсти ради
нйщпуа й воздыулніл оувбгиуа.
21, 27 іл’джтл оупбзііі, й 1ІЛСІ1І-
тлтеж. 34, 10 й нііціа й оувбга.
36, 14 низложити оувбга (тгг.)
й нйіра. 39, 18 азл же нйщь
еслаь й оувбга. 40, 2 блжсна
раздѣвали на нйща й оувбга (Т.
нѣтъ, С. нищемъ). 48, 3 вк^пѣ
Богата й оувбга. 68, 34 оусльіша
оувшгіж Гдь. 69, 6 аза же нйщь
еслаь й оувбга. 71, 4 спсёта сыны
оувбгиуа. 71, 12 й оувбга (С.
угнетеннаго). 71, 13 пощадйта
нища й оувбга, й д^шы оувбгиуа
спсс'та. 73, 19 дѣ'ша оѵвбгиуа
Твойуа не заведи до конца. 73,
21 нйщь й оувбга. 81, 3 с^дйте
сйрѴ й оувбгѴ (тгт.). 81, 4 йзлай-
те нйща й оувбга (тст.). 85, 1
нйщь й оувбга еслаь аза. 106, 41
полабже оувбгѴ (б нищеты. 108,
16 погна человѣка нйцід й оувбга
(к-.). 108, 22 нйщь й оувбга
еслаь аза. 108, 31 ай десною оувб-
гагш. 111, 9 даде оувшгилла. 112,
7 ш гноища возвышали оувбга.
139, 13г й лас'сть оувшгима.
ОуКОАТИОА (срореіз&аі, Ііте-
ге, соттоѵегі, Т. іітеге, геѵегегі,
Гогтійаге; ВеіХіаѵ, ігеріеіаге, ііте-
ге, Гогтійаге, Т. ехраѵёге, шеіиете,
раѵёге)-—убояться: бояться, стра-
шиться, ужасаться.
бгАіаѵ переводится также (см. ниже):
«устрашитися». — <ро8еіа8аі переводится
также (см. выше): «боятися» и (ниже)
«устрашитпся».
3, 7 не оувоібеж. 13, 5 талааѵ
оувожшаеж (іо.). 21, 24 да оувойт-
сж (С. благоговѣетъ). 22. 4 не
оувоюсл зла. 26, 1 кого) оувоюсл.
26, 3 не оувойтеж сердце лаое.
32, 8 да оувойтсл Гда. 39, 4
й оуколтсл. 45, 3 не оуг.оіімсл.
48, 17 не оувбііел. 51, 8 й
оуволтсл. 54. 20 по оуволшасл
Ііга. 55, 4 не (ва пѣкінул спйск.
не йлаѣетсл пе) оувоіосл (Л. и С.
я въ страхѣ). 55, 5 не оувоюсл.
55, 12 пе оукоібсл. 63, 5 й не
ОуБОЖТСЖ. 63, 10 й оуволсл. 64,
9 й оуволтсл. 66, 8 й дл оувожт-
сл. 75, 9 зелалл оуволсл. 76,
17 й сувожшасж. 77, 53 й не
оуБолшасж (іо., С. страшились).
90, 5 не оувойшисж. 101, 16 й
оуволтеж. 103, 7 (б гласа грблла
Твоегш оувожтеж (5., Т. ассеіѳга-
гипі (идат, С. быстро уходятъ).
111, 7 по оувойтсл. 111. 8 не
оѵвойтсл. 117, 6 и не оѵвоібсл.
І18, 120 (б с^дсва во Твойуа
оувожусж. 118, 161 оуволсл (іо.)
сердце л\ое.
ОуііЪЛіЛТП (^гбуег>,
Гиуетѳ)—у бѣжать.
переводится также (см. выше):
«побѣгвутн», «побѣжати».—аиуеЫ перево-
дится также ^см. выше): «бѣжати».
59, 6 св>с оу Бѣжати (-об ао-
ОуБТіЛПТНСА (ХгохаЬеаба',
сІеаІЪагі, Т. аіѣезсеге)—-убѣдить-
ся: сдѣлаться бѣлымъ.
50, 9 паче снѣга оувѣлюсл.
о у в и д ѣ т и
408
о уго ждати
ОѴРіИДТіТИ (!6гТм, ѵійете)—
увидѣть.
Іог'ѵ переводится также (см. выше):
«видѣти», «призрѣти» и (ниже) «узрѣти».
48, 11 егдд оувйдитт.. 57, 11
егда ^оувйднть.
ОуііЫ (оі, Ьеи)—увы, горе!
119, 5 оу вы (С. горе) ланѢ
разночт. оі|іоі).
оуіі ’ІіДТіТИ (у'лшоиеіѵ, зсіге,
Т. а§-позсете, зсіге, позсеге. со^по-
зсеге)—узнать, познать.
р.ѵшах-^ переводится также (см. вы-
ше): «вѣдѣти», «знати», «познати», «раз-
умѣти» п (ниже) «увѣстп».
4, 4 й оувѣдитс (С. знайте).
58, 14 й оувѣдлтл. 68, 6 оувѣ-
дѣлт. сей (С. знаешь). 72, 11
оувѣдѣ Гіі7,. 99, 3 оувѣдитс.
ОуКІіРИТИ сге-
(Шпш еззе, Т. сопзіапіет йегі)—
ввѣрить, поручить.
переводится также (см. ни-
же): «увѣритпея».
77, 8 НС оѵвѣу'іі С7> ГіГОЛѴЛ і
дѣ'уд своеги) (С. и невѣрному Богу
духомъ своимъ).
ОУКѢРПТИС/Б (таздсоЦѵаи
ййеіет еззе, сгесііѣііет Гіегі, Т.
сопзіаігіет еззе, йгттп еззе)—
быть вѣрпу.
-ютшйгі'/аі переводится' также (см.
выше): «увѣрити».
77, 37 ниже оувѣрншлеж (С.
были вѣрны). 92, 6 оувѣришдеж
(С. вѣрны) зѣлш.
Оуіі'ІЮТИ ((''ѵібт/і'ѵ, зсіге, Т.
со^позсеге)—узнать, познать.
рѵша-ле'.ч переводится также (см. вы-
ше): «вѣдѣти», «знати», «познати», «раз-
умѣти», «увГдѣти».
118. 125 іі оувѣ.ма. 138, 23
й оувѣждь.
бу В’ІіСТІІС А УрібзхеаЭа',
іппоіезсеге) — сдѣлаться извѣст-
нымъ.
уіѵфзхгзйз’ переводится также (см.
выше): «зиаему быти».
78, 10 дд оувѣстсж.
ОѴ К АЗТИ (<з’д лѣар. ^аѵг аба».,
сошргеЬепсІі, Т. саріагі, іііадиагі,
бергейепііі) — запутаться, быть
пойману, схвачену, уловлену.
б'эХ/.ар.^і\еа9аі переводится также (см.
ниже): «яту быти».
9, 16 оунждс (С. запуталась)
нога. 9, 17 оувжзе (С. уловленъ)
грѣшннкк. 9, 23 оунжзлюта (С.
да уловятсяі вт, сопѣтѣут».
буіЖБГіТІЮА (^ббѵга&ац
ргойш<іиш Гіегі, Т. ргоГипДиш
еззе) — углубиться, быть глу-
боку.
91, 6 зѣлч) оуглУгшіпасж (Т.
ргоГишіае зипі, С. глубоки) по-
лхышл^піж.
ОУГДЪ (?) уогаа, апяпіпя)—
уголъ.
7/7, 22 но гланй оуглл.
Оуі'/Пі (о аѵбря;,-зхэ;, сагЬо,
Т. ргипа, уголь горящій, раска-
ленный)—уголь.
17. 9 оугліе возгорѣсж. 17,
13 оугліе огненное. 119, 4 со
оугльлуи пустынными. 139, 11
ПДдУтТі нд ннух оугліж ОГІІСИНЛЖ.
ОуГіГГіІіЛТП (еіітетрризбаі, іп-
йді, Т. сіеіпег^і, ітшег^і) — то-
нуть, вязнуть, погрязать.
9, 16 оуглѣвоша (С. обруши-
лись) газьіцы в?. плгУкѣ. 68, 3
оуглѣвбуа (С. погрязъ) ва тнліѣ-
ніи глУбиііы. 68,15 да нс оуглѣішУ
(С. погрязнуть).
Оу ГОДП^ч-ііііітп (ареахеіѵ, ріа-
сеге)—быть угоди у.
См. ниже: «угождати».
68. 32 оу годно іЛ'дсть КгУ.
ОѴГОіІіДіІТИ («ретхгіѵ, сотріа-
сеге)—угождать: дѣлать угодное.
о у г о т о в а н і е
409
оудерждти
См. выше: «угодну быти».
34, 14 тдкѵѵ оугождаух.
буГОТОДИНІС (т] ётоірааіа,
готовность, ргжрагаііо, приготов-
леніе) — укрѣпленіе, обезпече-
ніе.
9, 38 оуготбвднію (А. «уго-
товавши», Т. сопйгша, С. укрѣ-
пи) сердцд йуя внжть оууо Твое.
64, 10 такіѵ есть оуготбваніе (Т.
ргаерагаѵегіз, С. устроилъ), б1#.
15 оуготованіе (Т. ЬаЬііаспІо, С.
основанія), пртбла Твоегч).
ОуГОТОІііІТІІ (ёгоср.аСеіѵ, е~оі-
(лаааі, рагаге, рперагаге, Т. аріа-
ге, сотрагате, іпзіпіегѳ, зіаЫИге,
рагаге, сопзііінеге) - приготовить,
утвердить, укрѣпить, поставить.
См. ниже: «уготовити».
7, 13 й оуготбва (С. направ-
ляетъ) й. 7, 14 оуготбва сосуды
смертные. 9, 8 оуготбва на Л:да.
10, 2 оуготбваша (А. «наложи-
ма», С. приложили) стрѣлы. 22,
5 оуготбвдлж е’сй. 23. 2 оуготб-
валг (С. утвердилъ) іб есть. 56,
7 сѣть оуготбваша. 64, 10 оуго-
тбвалг есй пйщ$. 67, 11 оуготб-
валт, е’сй. 77, 19 суготбвати тра-
пезѣ. 77, 20 оуготбвати трапсзѴ.
88, 5 оуготбваю (С. утвержу)
сѣмъ. 98, 4 оуготовалъ есй (С.
утвердилъ). 102, 19 оуготбва
(С. поставилъ) пртблл. 131. 17
оуготбвауг (С. поставлю) свѣтііл-
НИКй-,
ОуГОТОйПТИ (гт'ир.ячеіѵ. ргае-
рагаге, Т. аріаге)—приготовить.
См. выше: «уготовати».
20, 13 оѵготбшіши лице йуа.
ОуГОТбйІІТПОА (Ъоі[іаСе-
дбаі, ргаерагагі, рагагі, Т. зіаѣі-
Іігі)—приготовиться, утвердиться,
укрѣпиться.
88, 3 оуготбвитсл (С. Ты
утвердилъ) йстина Твол). 118, 60
оуготбвиусж (Т. Гезііпо, С. спѣ-
шилъ).
ОУГОТОМАА,-АЙ (етоіИаС<і>ѵ,
ргісрагапз, рагапз, Т. зіаѣіііепз,
сошрагапз)—приготовляющій; по-
ставляющій, укрѣпляющій.
64, 7 оуготовлжжй (О. поста-
вившій) горы. 146, 8 оуготов-
лжющелй’ землй дождь.
ОУДЛЛбНЪ (ргр.ахр(і|ігѵо;,
диі Іоп^е Гасіпз езѣ) — удален-
ный.
55, 1 и) людеул ч) стьіул оуда-
лсныул.
0ѴД/ЫПТ1І (уяхрбѵеіѵ, еіоп-
рге. 1опд;е Гасеге, Т. ргосиі аию-
ѵеге, Іоп^е ашоѵеге)—удалить.
лахрОѵеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «продолжити» и (ниже) «удалити-
ся».
21, 20 не оудалй (Т- Гсзііпа,
С. поспѣши) помощь. 39, 12 ке
оудалй (Т. соЫЬеаз, С. удержи-
вай) щедрота. 87, 9 оудллнля
есй зиаемыуа мойуд. 87, 19
оудалнлх есй (ѵ мене. 102, 12
оудалилл есть ш насл.
О)’ДЛ/ІЙТ1К»(А (|дахрбѵг’.ѵ, [іа-
хрбѵез&яі, е1оп°аге, е1оп§-агі, Іоп^е
Гіегі, Т. Іоп^іззіше еѵа^агі, 1оп§е
аЬсззе, ргосиі еззе)—удалиться.
Р-ахрбѵеіѵ переводится также (см. вы-
ше4: «ПРОДОЛЖИТИ», <УД«1ЛНТИ».—р.зхрбѵе-
ойзе переводится также (см. выше): «про-
должиться».
54, 8 се, оудалйусж. 70, 12
не оудалйсж. 108, 17 и оуда-
лйтсл. 118, 150 ш закона Тво-
егч) оудаліішаслі (Г. далеки опи).
ОуДіЫАгА,-АИ (рахроѵшѵ,
ѳіопдапз, Т. Іоп^іпдпиз) — уда-
ляющій.
72, 27 оудд.ѵьющін севё.
ОуДУРіКДІ’П (-ябе'.ѵ, ргоЬіЬе-
о у д и в н т и
410
о у 3 Л л
ге, Т. сизіойіге; хратеіѵ, іепёге,
Т. ргеЬешіеге, сіп^еге; хатёхеіѵ,
роззійеге, оѣііпеге, іепеге, Т. роз-
зійеге, ргеѣепсіеге; ауѵё/еіѵ, соп-
ііпеге, Т. оссішіѳге; бтгёуеіѵ, соп-
ііпеге, Т. ^езіаге зе)—удержать,
удерживать.
-латё'/е!'? переводится также (см. вы-
ше): «пріяти».—хрятеіѵ переводится также
(см. ниже): «яти». — переводится
также (см. выше): «свести».
33, 14 оудержй (~.) «ъзьікй
твой. 55, 1 оудерждшд (С. за-
хватили) й. 68, 37 оудержитй
(ха&ё;., С. утвердится) й. 72,
6 оудержд (С. обложила) <й. 72,
12 оудерждшд (хатёз., Т. агщеапі,
С. умножаютъ) вогдтство. 72,
23 оудерждлй есй (С. держишь)
р^к)ё. 76, 10 или оудержіітй
(аоѵ., С. затворилъ). 88, 51
оудерждуй (ож., С. я ношу) вг
нѣдрѣ. 138, У^оудержитй (ха&ёЕ.)
ЛА<Й.
ОУДПЙКТІІ (!іяор.аатооѵ, ші-
гіГісаге)—удивлять, изумлять, дѣ-
лать удивительнымъ, чуднымъ.
4, 4 оудивй (Т. зерагаііш аз-
зегиіззе 8іЬі, А. <избраСебѣ», С.
отдѣлилъ для Себя) Гдь прпьндго
Своего. 15, 3 оудивй Гдь вс<ъ
уотѣ"ньь Сво/ь Вй НИ-уй. 16, 7
оудивй (Т. зерага, С. яви дивную)
лити Твол. 30, 22 оудивй (Т.
ішгійсаш гейсііі, С. явилъ дивную)
лалть, Свою.
ОУДИйГіТІІСА (даор-аСгг;, аб-
шігагі; дао|іазтобз&аі, тігаѣііеш
Гіегі, ша§тііГісагі) — удивиться,
изумиться.
47, 6 оудивйшдсгь (С. изуми-
лись). 138, 6 оудивйсл рдЗ^-МЙ
Твой ш лдене (С. дивно для меня
вѣдѣніе Твое). 138, 14 стрдшнш
оудивйлсіъ е<и-
ОУДОБРСНЪ (хехаХХотзрё-
ѵос, сошрозііиз) — устроенный,
стройный, отборный.
143, 12 дщери нуй оудбврены.
ОУДОДЬ (т] хоіХа;,-аЗо;, ѵаі-
Ііз, сопѵаШз)—долина, долъ.
См. ниже: «юдоль».
64, 14 оудшлід оуллнождтй
пшеницѣ. 107, 8 оудоль селеній
размѣрю.
ОуСДПНСНЪ ([іо'лбс, 8ІП&И-
Іагіз)—уединенный: живущій въ
уединеніи.
79, 14 оуединённый дивій полдё
й (С. и полевый звѣрь объѣдаетъ
ее). „
ОУЖДСЪ (т; ехзтазіс, тепііз
ѳхсеззиз)—ужасъ, страхъ.
ехатаац переводится также (см. вы-
ше): «пзступлепіе».
67, 28 во оуждсѣ.
ОУЖС (то ауоіѵі'оѵ, Гііпіз, Ги-
пісиіиз; то ауоРлар.а, (ипісиіиз;
т] ауоЬо;, Гипісиіиз)—веревка,
канатъ, цѣпь; удѣлъ, жребій.
15, 6 оуж<?> (С. межи) ндпадо-
шд. 77, 55 оужемй жреводдъніаі.
104, 11 оуже (ауоіѵізіла, С. въ
удѣлъ) достоліні/ь. 118, 61 оуж<?>
(С. сѣти) грѣшникй Ш6Я13ДШДСЛ
лднѣ. 138, 3 оуже (ауоТѵоѵ) моё.
139, 5 сѣть лднѣ й оужы (С.
петли).
ОуЗЯ (6 огар.6;, ѵіпсиішп)—
уза, узы, цѣпь.
2, 3 рлсторгнелдй (разпочт.
рдстбргнимй) оузы. 106, 14 оузы
йр рдстсрзд. 115, 7 рдстсрздлй
есй оузы.,
ОуЗДЙ (6 7_а)л'>б;, ітаепит, Т.
Ггепиш)—узда.
31, 9 оуздбю челюсти Йу'й вос-
тгѣгнеши.
оузрѣти
411
о у к о р е и і е
оузръти (браѵ, ѵісіѳге, гѳ-
зрісѳгѳ, Т. зресиіагі, гезрісеге,
азрісеге, ѵісіѳге; йешреіѵ, азрісеге,
Т. зресіагѳ; сВеТѵ, ѵі<1еге, Т. ѵісіе-
ге, гезрісеге) — узрѣть: увидѣть,
видѣть, смотрѣть.
Эешреіѵ переводится также (см. вы-
ше): «зрѣти», «узрѣти».—ібеЬ переводит-
ся также (см. выше): «видѣти», «при-
зрѣти», «увидѣти».
5, 4 оузриши (С. буду ожи-
дать) лаж. 8, 4 оузрю (С. взи-
раю) невесл. 34, 17 когда оузрн-
шн (С. будешь смотрѣть). 35,
10 оузрнлАя (Т. ігиашиг) свѣтя.
36, 34 оузриши. 39, 4 оузржтя
ЛАНОЗИ. 48, 10 не оузритк (Т.
ехрегіаіпг) плг^вы. 48, 20 не
оузрнтя (Т. зіші Ггиіѣигі, С. уви-
дятъ) свѣта. 51. 8 оузржтя преніи.
63, 6 оузрнтя йуя. 65, 18
оѵзрѣр (Ій.) ВЯ ссрдцы ЛАОСЛАУ.,
68, 33 дд оузрлтя (І6.) нйщій.
88, 49 не оузрнтл (Т. ехрегіа-
Іиг) смерти. 90, 8 воздаяніе
г^ѣшннкшвя оузриши. 93, 7 не
оузрнтл Гдь. 106, 42
правіи. 111, 10 грѣшникя оузрнтя.
113, 13 не оузрлть. 118, 74
оузрнтя лал. 127, 6 оузриши
(і'З., Т. Ггисге) влглж. 127, 7
ОѴЗрНШИ (іо.) СЫНЫ СЫІІШВЯ. 134,
І6 не оузржтя.
ОТКЛОНИТИ (еххХсѵеіѵ, ёххХі-
ѵаі, йесііпагс, Т. йесііпаге, ал’ег-
іеге, іпсііпаге; хХсѵеіѵ, сіесііпаге,
іпсііпаге) — уклонить, наклонить,
обратить.
ёххХіѵеіѵ переводится также (см. ни-
же): «уклопитпсл». — хХіѵеіѵ переводится
также (см. выше): «преклонити», «при-
клонити» и (ниже) «уклоиптпся».
16, 11 отклонити (С. низло-
жить меня) на землю. 20, 12
оуклонйша (<хк., Т. іпіѳшіегипі,
С. предприняли) на тл. 43, 19
оуклонйля сен (С. уклонились)
стези. 54, 4 оуклонйінд (Т. аѵег-
іипі, С. взводятъ) на лал. 74, 9
оуклони (ехХ., Т. Гисііѣ, С. нали-
ваетъ) (іі сел вя сію. 140, 4
не оуклонй (С. пе дай уклонить-
ся, Т. пе зіпаз іпсііпагі) сердце
ЛАОС.
ОУКЯОІПІТІЮА (іххХіѵеіѵ, ае-
сііпагѳ, (Ііѵегѣі, Т. гесесіеге, аѵег-
Іеге, геігосесіегѳ, іпсііпаге, іесіі-
паге; хХічеіч, іпсііпагі, Т. іпоѵеге
зе)—уклониться.
ЁххХіѵе™ переводится также (см. вы-
ше): «уклонити». — хХіѵгіѵ переводится
также (см. выше): «преклонити», «при-
клонити», «уклонити».
13, 3 вей оуклопйшасл. 26.
9 не оуклопйсл (С. отринь) гнѣ
волая. 33, 15 оуклонйсл (іі зла'.
36, 27 оуклонйсл (іі злл. 45, 7
оуклопйшасл (ехХ., С. двпгнулпсь)
цдрствіл. 52, 4 вей оуклонйшдсл.
101, 12 гакш сѣнь оуклоийшасл
(С. уклоняющаяся). 108, 23
оуклоийтисл ен. 118, 51 не оукло-
нйусл. 118, 102 не оуклонихсл.
118, 115 оуклонйтесл (С. удали-
тесь) ш ДІене. 118, 157 не
оуклонихсл (С. удаляюсь). 138,
19 оуклонйтесл (С. удалитесь) ш
Ліенс.
ОуКЛОНАА(1А,-А1кА (іххкі-
аішѵ, йесііпапз, Т. гесесіепз, ег-
гапз, іпсііпапз)—уклоняющійся.
100, 4 оуклонлюцідгосл ш ЛІс-
не. 118, 21 оуклонлюцііисл (іі
заповѣдій. 124, 5 оуклоилюірылсл
же вя развращеніе.
оукорбпіе (б ірбуо;, ѵіінре-
гаѣіо, Т. іпГашіа)—укоризна, ху-
ла, порицаніе.
переводится также (см. выше):
«гажденіе».
30, 14 слышаул гажденіе (раз-
оукрдсити 412 оу ЛЬСТИТИ
ночт. оукореніе, С. злорѣчіе) лміо-
гиуг.
оукрлейти (-ерте'.ѵ, (іеіесіа-
ге, увеселять, радовать, утѣ-
шать)—украсить, увеселять.
64, 9 исходы оутрд й вечера
оукраейши.
ОУКРОТЙТИ (хятятгрябѵг’.ѵ,
сотрезсеге, Т. дшезсеге; хятя-
ігяог'ѵ, шііі§-аге, Т. гесірете; тсряо-
ѵеіѵ, 'йраэѵяі, тііі^аге, Т. ргае-
зіаге дшеіеш) — укротить, успо-
коить.
хата-айеіѵ переводятся также (см. вы-
ше): «отставити*, «ПОЧИТИ»,—хатігра-зѵеіѵ
переводится также (см. ниже): «укроти-
тися», «укрочатп».
82, 2 ниже оукротй (разночт.
оукротп'сл, С. оставайся въ по-
коѣ). 84, 4 оукротйлк есй (хэт-
ётсяоа., Т. гесерегаз, С. отъялъ).
93, 13 оукротйти (-?., С. дать
покой) его.
ОУКРОТІІТІЮА (хятя-ряоѵгіѵ,
сотрезсеге, Т. (рііезсеге) — укро-
титься, успокоиться.
хатзгрзйѵеіѵ переводится также (см.
выше): «укротити» и (ниже) «укрочатп».
82, 2 оукротйсл (разпочт. къ
оукротй).
ОуііРОЧЛТИ (хятатсряоѵг’ѵ, ші-
іі^аге, Т. гергішеге)^—укрощать.
хата-раэте:ѵ ПереВОДИТСЯ ТЯКЖе (СМ.
выше): «укротити», «укротитпея».
88, 10 возл^'цкніе же волна
еги) Тьі оукрочаеши.
ОУ КРЫ ТИСА (я-охро-тгайяі,
зе аЪзсошіеге, Т. аЪзсошіі; хрб-
тс-еа&яі, зе аЪзсошіеге)—укрыться.
хрйтгтеаЭаі переводится также (см.
выше): «скрытися».
18, 7 оукрыстсл теплоты еги).
54, 13 открыла (іхр.) выух сл.
ОуКРІіПІіТИ (ооѵяр.обч, соп-
йгшаге, Т. соггоЬогаге; хрятяюб^,
сопйпнаге, йгтаге, Т. Гогіійсагѳ,
роіепііогет ейісеге; хятезхбгіѵ,
сопіогіаге, Т. Гогіійсаге; оттдеі'Сеіѵ,
сопйгтагѳ, Т. йіісіге; ёчіа/беіѵ,
сопіогіаге, Т. сопйгтаге)—укрѣ-
пить, утвердить.
хратаю5ч переводится также (см. ни-
же): «утвердити». — аттдй'гіѵ переводится
также (см. ниже): «утвердити».
67,29 оукрѣпіі (б.. С. утверди),
Ейіе, сіе. 79, 16 оукрѣпйл/, е’сй.
79, 18 оукрѣпйля е’сй. 88, 22
оукрѣпйтз, (х.) его. 103, 15 улѣвг
сердце человѣка оукрѣпйтк (а.).
1ѵ4. 24 оукрѣпй (С. сдѣлалъ
сильнѣе) л. 147, 2 оукрѣпй (ёѵ.)
верей,
ОУКРЪППТИСА (Ьх6гг>, ргаэ-
ѵаіёге; хряся'.ойа&яс, сопйггаагі,
сопіогіагі, йгшагі, Т. тоЪогагі,
роіепііогет еззе, гоЪнзінт еззе,
іогііогет еззе) — укрѣпиться,
укрѣпляться, одолѣть, быть силь-
нѣе.
-/.ратзс.СзіІаі переводится также (см.
выше): «крѣпитися» п (ниже) «утверди-
тпея».
12, 5 оукрѣпн^сл ('іау., С. я
одолѣлъ) на него. 37, 20 оукрѣ-
шішасл паче лаене. 68, 5 оукрѣ-
пншаслі (С. усилились) вразй мой.
б’б’, 14 да оукрѣпйтсл (С. будетъ
сильна) рЬ’ка Твол. 141, 7 оукрѣ-
пншдсл (С. они сильнѣе) паче
л\енеъ
ОуЛОВМТИ (&т)рЕое’ѵ, сареге,
саріаге, Т. іпзіеііагі) — уловлять,
схватывать.
58, 4 оуловйша (С. подстере-
гаютъ) дЪш^ л\оіо. 93, 21 оуло-
влтг (Т. ігігтаііт сопѵетепііпт,
С. толпою устремляются они) на
д%гіі)\? првнич^’. 139, 12 злал
оѵловлта.
1 ОуЯЬеТЙТИ (боХооѵ, а-еге До-
о у .И Д Л € II I €
413
О у Л\ II р Л Т II
Іпін, (Іоіоко а^еге, Т. еЫгесіаге.
Ъіаткіігі)—-льстить.
14, 3 не оульстіі (С. клеве-
щетъ) іЬЗЫКОЛДЛ своилчх. 35, 3
оульстй преу іін'лдй.
ОѴЛІЛЛ6НІ6 (т) рап-
сііаз. малость, малое количество)
—сокращеніе.
101, 24 сулддлсик (Т. сигіаі,
С. сократилъ) дній .мойуа воз-
вѣсти лмі.
оу лі длити (ёкяттобѵ, тіпиеге.
Т. тіпогет Гасегѳ; ар.іхрбчеіѵ, ті-
пиеге, Т. сигіаге, тіпиеге)—ума-
лить, сократить.
8, О оулмілнла ^сіі (т]Х.) его
лъілылдт, чйлѵл (о Літла. 46
оулддлпла еси (С. сократилъ) дни
врслдсне его). 106. 38 споты нуа
не оѵлъілн.
ОуЛіаЛИТИСА (бкгрба&а-, Ді-
шіпиі, раисет йегі. Т. Дейсеге,
тіпиі)—умалиться, уменьшиться.
11, 2 оултллниіаел истины. 106,
39 й сулддлишлсА (С. уменьши-
лись).
ОуЛІ/ІОТИТИ (Аітсяіѵгіѵ, іт-
ріп§тіаге, утучнять, Т. йеііѣийііп
гѳДаеге; йарбѵгсѵ, йярбѵяс, екііі-
Іаге, Т. пійсіиш еГйсеге)—ума-
стить: натирать чѣмъ либо ма-
сленымъ.
Лгааіѵгіѵ переводится также (см. ви-
то): «намастити».
22, 5 оу.мдетнл» е’сй еле'олдт,.
103, 15 оулілстпти (і., С. бли-
стаетъ) лице блсслѵл.
ОуЛІЕРТРіГіТИ (йаѵятобѵ. &я-
ѵятйаяі, тогіійсаге, іпіегйсеге,
Т. тогіе аГйсеге)—умертвить.
36, 32 оулдертвйти его. 58,1
оулкртвнти его. 108, 16 оуліиле-
нд ссрдцел\7, оѵлдертнііти.
оул^рцікленъ (те&яѵа-шрё-
ѵо;, тогййсаіиз, іпіегетрйіз)—
умерщвленный.
78, 11 СНАБДИ сыны оулдерці-
в.ѵ'нныуъ (Т. дпі іат ѣгаДипѣиг
тогіі, С. обреченныхъ на смерть).
101, 21 разрѣшити сыны оуллеріц-
вленныуй (Т. диі даіп ігаДипйіг
тогіі, С. сыновъ смерти).
ОуЛІбРЦІНЛАТИУіѣ (дачатоб-
абяі, тогййсагі, Т. оссіеіі)—быть
умерщвляему.
43. 23 оулдері|інллелдсА (0.
умерщвляютъ, насъ) весь день.
Оулінлепіб (т) хятсЬо’і;, СОІП-
рипейо, сокрушеніе сердечное, Т.
Ііоггог) —умиленіе: сердечное со-
крушеніе, раскаяніе.
59, 5 ПЛП0ІІЛ7, сен ндсл нінблѵл
оулмілс'пііь (Л. «трепела», С. из-
умленія).
ОУЛІПЛЕПЪ (хятаѵеч'дур.ёѵо;.
сотрипсйіз, Т. аіТесіиз ге^гіішіі-
пе)—сокрушенный.
108. 16 оулмілёнл сердцслѵ.
оулдертвіітн.
ОУЛІПЛЙТІЮД (хятяѵбт-еа&я!,
сотршщі) — раскасваться, сокру-
шаться.
4, 5 нд ло'ждух вдшиул сулмі-
ліітесл (Т. дпіезсііе, А. «умолкни-
те», С. утишитесь). 29, 13 й
не оулшлюсл (Т. сопНсезсаі, С.
умолкаетъ). 34. 15 іі не оулди-
ліішлса (А. «умолчаху», Т. еі-
Іепѣ, С. переставали).
ОуЛПІЛООТПРіПТН (ёЕЛяахе-
а&я’., ріасаге) — умилостивить,
примирить.
105, 30 й оулмілостнви (А.
«судъ изнссе», Т. зийісішп ѳхег-
сепіе,л С. произвелъ судъ).
ОуЛШРЛТІІ (яаоіЬ^ахеіѵ, то-
гі)—умирать.
См. шіже: «умрети».
о у Л\ И р л л
414
о у л\ р е т и
81, 7 ідкчи человѣцы оуллирдете
(С. умрете),
ОуЛП1РЛ/Ь,-АИ (а~'і{Ьг;аиа>ѵ,
тогіепз)—умирающій.
48, 11 преліѴдрыл оулміраюірыж.
01\іШбЖИТИ(~оЛзШреТѵ, весь-
ма заботиться, весьма обращать
вниманіе, тніііріісаге; тсХтг^&иѵесѵ,
тніііріісаге, аЪипйаге; тсХеоѵаСеіѵ,
аЬипйаге, тиіііріісаге, Т. аи^еге)
—умножить.
11, 9 оумножнлк есй (ітоХ.).
17, 15 ллшлніи оумнбжи (С. мно-
жество). 35, 8 оуланбжнлг есй.
49, 19 оумнбжиига (ёжХебѵ.) злб-
бЯ. 64, 10 ОуЛАНОЖИЛг еСИ (Т.
рінгпппт, С. обильно). 64, 11
оулшбжи жита еж. 64, 14 оудш-
ліл оулѵнбжатъ (Т. оЬіе^ппінг, С.
покрываются) пшеницѣ. 70, 21
оулмібжилл е’сй (еігХебѵ.). 77, 38
й оудѵнбжитг (Т. ріигшшіп, С.
многократно). 137, 3 оулмібжншн
(тѵоХ., Л. «распространилъ сси»)
лал.
0уЖНдЖИТИ6А(тсХг]доѵеа&ас,
іпиіііріісагі)—умножиться.
3, 2 что сл оумножиша. 4, 8
оумнбжишасл. 15, 4 оулміожиша-
сл нслиѵіри. 24, 17 скшрки сердца
моего) оумнбжншаеж. 24, 19 гакш
оумнбжишдсл (С. много ихъ). 37,
20 й оумиожишасл. 39, 6 оумнб-
жишдсл паче числа (С. они пре-
вышаютъ число). 39, 13 оумнб-
жишаеж паче влася. 48, 17 егда
оумнбжитсл. 68, 5 оулАнбжишасж
паче власг. 91, 13 оумнбжитсл
(Т. сгезееі, С. возвышается). 91,
15 еше оумнбжатеж (С. они пло-
довиты). 105, 29 й оулінбжисл.
106, 38 й оумнбжишаса. 118,
69 оулінбжисж на лал. 138, 18
паче песка оулАнбжатсж.
оужодвп^ ч- выти (кярахХід-
(іергесагі, Т. роепііёге) —
умилосердиться.
ларахХт|8-^аі переводится также (см.
ниже): «утѣшитися».
89, 13 оу.молепті в^ди (С.
умилосердись).
оу долити (іхетебе'.ѵ, ога-
ге) — молить, просить.
36, 7 оумодй (А. «пожди»,
Т. іпйезіпепіег ехзресіа, С. надѣй-
ся) ёгб.
ОуЛЮЛПТІЮА (кяряхаХеТ-
а&яі, (Іоргесагі, Т. рсепііеге) —
умилосердиться.
134, 14 й ш равѣр Овойуг
оумблитеж (С. умилосердится).
оудіблкіш’и (ст^аѵ, зііёге;
т;аиуаСеіѵ, зііёге, Т. сопіісезсѳ-
ге) — умолкнуть, умолкать.
т(зо^а^г:ѵ переводится также (см. ни-
же): «умолчати». —аіѵаѵ переводится также
(см. выше): «премолчатіі» и (ниже)
«умолчати».
106, 29 оумолкбпіа вшлны
е’гш. 106, 30 іакш оудѵолкбша
(т]ст., С. утихли).
оудюлчдти (а'.рѵ, іасеге,
зііёге; троуѵЯчеіѵ, сщіезсеге)—умол-
чать, молчать.
і)аиХ’»еіѵ переводится также (см. вы-
ше): «умолкнути».—зіуач переводится так-
же (см. выше): «премолчати», «умолк-
нути».
31, 3 гакш оулуолчаут.. 38, 3
й оулюлча'р. 49, 21 и оулол-
чар. 75, 9 й оумолча (тр., С.
утихла).
ОуЛІОРІІТИ (атсохтеіѵеіѵ, іпіег-
Йсеге) — убивать.
акохтеЬеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «избивати», «избити», «изморити»,
«убивати», «убити».
93, 6 сира оулуорйша (С. уби-
ваютъ).
оулірёти (б-о&ѵт|ахеіѵ, шогі,
іпіегіге) — умереть, умирать.
5 оуничижеиъ
оуліАкн^ти (ыі>^са,
тоііігі)—умягчаться,разнѣжиться.
54, 22 оулѵъкнѴша (Т. шоііі-
ога, С. нѣжнѣе) словеса йр.
ОУИЗДТИ (грлггрриа&а'., і[л~а-
рра', сопГі^і, іпГі§і)—вонзиться.
31, 4 егда оунзе л\и тернъ.
37, 3 оѵнзоша по лапѣ.
ОУНИЧПЖДТІЮА (ё^етоб-
а&а-., а<1 піЬіІшп беѵепіге, Т. 1і-
диеГіегі)— обращаться въ ішчто,
исчезать.
ёдоиЗгмойаЭаі переводится также (см.
ниже): «упичижену быти».
57, 8 оуіиічижатеж (С. да
исчезнутъ) іакш пода.
ОУІІНЧІІИІЧПІЧ (то е;о9оё'ло[ла,
а1>.іес1іо, Т. (“.(іпіеіщііпз; т, ё^оооё-
ѵшаіе, аЬн.чіо, (опіе.ііірііш. беяре-
сііо, Т. сопіешріия)—уничиженіе:
презрѣніе, безчестіе.
21, 7 оуничижепіе (ёЕо’эогѵшр.а)
людій. 30, 19 й гуничижёіі'іел\ъ.
89, О оуничпж^ніж (та ё$оэ6еѵ<і)-
р.ата, дшв рго піЫІо Ьаѣепіиг)
йр лѣта вздѣтъ. 106, 40 йз-
лілсл оуничижепіе (С. безчестіе).
118, 22 (биліи' (б ллене поносъ
(разночт. поношеніе) й оуиичижё-
ніе (С. посрамленіе). 122, 3
йсполнихоллсА оупнчнжёніж. 122,
4 й оѵничижёніж гордыр.
ОуіШЧИЖЖч-пыти (е^ооог-
ѵоба&я’, а<1 піЬіІшп йейнсі) —
быть уничижену, презрѣну.
ёЕоиогчойайаі переводится также (см.
выше): «уничижатися».
14, 4 оуничижёнъ есть (С.
презрѣнъ).
ОуПИЧИЖбПЪ (&ю8еѵц>|то«,
а<1 піЬіІшп гебасіив, сопіѳтріиз,
Т. сопіетрГив) — уничиженный,
презрѣнный.
72, 22 азъ оуничиженъ (Т.
оу мудрити ____________41
См. выше: «умирати».
40, 6 когда оумретъ. 48, 18
внесла оумрсти ел\^. 117, 17 не
оул\р&.
ОуЛІУДРЙТИ (оо^еіѵ, ргп-
бепііат сіосѳге, ргшіепіет Гасеге,
Т. іпГогтаге, варіепііогет ге<1-
<1еге) — умудрять: дѣлать му-
дрымъ, учить мудрости.
См. ниже: «умудряти».
104, 22 й старцы спи оулл’ь-
дон'ти (С. училъ мудрости). 118,
98 оум^дрйлъ (Ты сдѣлалъ му-
дрѣе) ллж сей.
ОуЛІУДРІІТІЮА (ерроѵеіѵ, 5а-
реге, Т. іпіеІІі^епГет еззе)—быть
мудру, благоразуміи.
93, 8 іі к’іііі нѣкогда, оулі^-
дрйтесж (С. когда вы будете
умны).
ОѴЖ ДРАТИ (ао'р’Сеіѵ, ІІІіі-
шіпаге)—умудрять: просвѣщать.
См. выше: «умудрити*.
145, 8 Гдь оулл)?држетъ (Т.
арегіі осиіоз, С. отверзаетъ очи)
слѣпцы.
ОуЖДрАД,-ЛП (сю^'О,
даріепііаіп ргжзіапз, Т. даріепііат
аГГегепз)—умудряющій.
18, 8 оулл^држ'юіііее ліладенцы.
ОуМіМИТИ (АорХеаВсп, со-
&ііаге, Т. ехсо§ііагѳ)—умыслить,
вымыслить.
ХорСезІІяі переводится также (см. вы-
ше): «вмѣнити», «вмѣнити», «непщеватн»,
«помыслити», «помышляти».
51, 4 неправдѣ оуллысли (С.
вымышляетъ) жзыкъ.
ОУЯІЫТИ (ѵі'ктеаЬаі, Іаѵаге)—
умыть, омыть, омывать.
25, 6 оуллыю вь неповйнныр
рѴцѣ лаой. 57, 11 р^'цѣ свой
оуллыетъ. 72, 13 оулаьіуь въ не-
повинныхъ рѴцѣ лаой.
416
о упованіе
о ѵ н и ч іі жити
✓
егат Ъгпіпз, А. «несмысленъ
быхъ», С. я былъ невѣжда). 118,
141 и оуничнжёнъ.
оупичижііти (ёНоооеѵооѵ,
зрѳгпеге, «іезрісеге, а<1 піЬіІінп ііе-
скісеге, а<і піЫІит гееИеге, рго
піТіііо Ііабеге, Т. зрегиеге, зиЪзап-
паге, сопіешпеге, сопсиісаге, рго-
сиісаге)— уничижать, презрѣть,
посрамить, низложить.
21, 25 гакш не оуиичижн. 43,
6 оуннчнжймя (Т. сопсиІсаЬітиз,
С. попоремъ ногами) востдюірыж
па ньі. 50, 19 не оупичижйтя.
52, 6 оуничижй (С. отвергъ)
йуа. 58, 9 оуничнжйши (С. по-
срамишь) веж іазьіки. 59, 14 Той
оупнчнжйта (Т. сопсиІсаЬіі, С. низ-
ложитъ). 68, 34 не оуничижй
(С. пренебрегаетъ). 72, 20 швраза
йуа оуничижйши (Т. сопіешпіз, С.
уничтожишь). 77, 59 й оуничижй
(С. вознегодовалъ). #<$. 39 й оунн-
чижйла. 101. 18 не осиичііжй.
105, 24 іі оуіінчижііінд. 107. 14
Той оуніічижйта (Т. ргоспІсаЬіѣ, С.
низложитъ). 118, 118 оуничижйла
сей (Т. сопспісаз, С. низлагаешь).
оупьіпіе (г] ах^оія, іачіішп,
Т. шоезШіа)— уныніе, печаль,
скорбь, тоска.
118, 28 воздрема дѣ’ша мож
ш оупьініж (С. скорби).
ОуіІІіІТИ (йхтдоія'еіѵ, ахт)6іяааі,
апхіагі, Т. оЬгиі)—унывать, быть
въ уныніи.
60, 3 оуньі (С. въ уныніи)
сердце мое. 101, 1 егда оуиыета.
142. 4 оѵньі во мнѣ д^уа мой.
оуплетп (тоція'ѵеіѵ, течете,
беразсеге, разсеге, Т. разсеге, сіе-
разсеге)—пасти.
тгоі[хаіѵе:-< переводится также (см. вы-
ше): < пасти».
2, 9 оепдеёіии (Т. сопГгіп^ез,
С. поразишь) ж. 27, 9 оупаей
ж. 47, 15 Той оупасёта (Т. гѳ-
йнсіигиз езі, С. будетъ вождемъ).
48, 15 смерть оупасёта ж. 77,
72 оупдеё ж.
ОУ ПЛОТІЮ А (-о'.р.аіѵеа&аі,
разсі)—пастись.
36, 3 оупасёшисж (А. <паси-
ся>, лС. драни) ва Богатствѣ
ОѴПІІТИОЛ (реббахеа&яі, іп-
ѳЬгіагі, Т. иЬеггішѳ ехріегі)—
упиться.
35, 9 оупіібтеж (С. насыщают-
ся) ф й'ка.
ОуПОКЛИІО (і] еХтгіс,-іоо;, зрез,
Т. гесѳріпз, прибѣжище, Гійисіа,
зрез, ехзресіаііо) — упованіе, на-
дежда.
4, 9 на основаніи (Т. зеенге)
вселйда мл ёюі. 13, 6 Гдь же
оупоііаніе ёгѵ) ^сть. 15, 9 всслйт-
сж па оуііоіілнііі (Т. зесііго). 21,
10 оупоиапіс (Т. ышіігнк) мое.
39, 5 основаніе 59, ІО
коііобл оуіюианіж ЛІосгш. 60, 4
основаніе (С. прибѣжище) мое.
61, 8 оупоііаніе моё на Ііга. 64,
6 оуповашс всѣуа коіщёй земли.
70, 5 основаніе моё. 72, 28
полагати па Гда основаніе моё. 77,
7 да положатл на Ііга оупоііаніе
своё. 77, 53 настави ж нд основа-
ніе (Т. зеенге, С. безопасно). 90,
9 оупоііаніе моё. 93, 22 основа-
ніе (С. убѣжища) моегш. 107,
10 коновъ оуновАіГіж ЛІоегш. 118,
49 йуже оупованіе-і-далъ мй $сй
(еср(-)т]Х-іаас р.е, пііЬі зрѳіп (ІѲ-
(Іізіі, Т. зреш Гесізіі тіііі, С. по-
велѣлъ мнѣ уповать). 141, 6
основаніе (С. прибѣжище) моё.
145. 5 основаніе егш нд Гдд.
ОуПОЮІПІд -ч-ддти (ётгеХ-іСеіѵ,
о у іі о и а т и
417
О у II О II А А
зретп (Іаге, Т. зрет Гасеге)—дать
упованіе, надежду, увѣренность.
См. основаніе.
спеХпіСсіч переводится также (см. ни-
же): «уповати».
ОуіЮВЛТН (еХ-і'Сеіѵ, зрегаге,
Т. Гкіисіаш ЬаЬеге, гесіреге зе,
сопГісІеге, сопСііі, Дѳѵоіѵсге зе,
зесіігит еззе, ехзресіаго, зрегаге;
теі&еіѵ, сопйДоге, Т. гесіреге зе,
сопйбеге; етсеХтсі^г'.ѵ, зрегаге, зи«-
регзрегаге, Т. сопГійеге зе, ѳхзре-
сіаге, ехзресіаііопет ЬаЬеге, зрет
ЬаЬеге)—уповать, надѣяться.
ёкл'Хеім переводится также (см. выше):
«воа’уііоватп», «надѣятися». — ёгсеХя і^еіѵ
переводится также (см. выше): «упова-
ніе дати».
4, 6' оуііевлііте па Гдл. 7, 2
нд Та оупонлр. .9, 11 да оупо-
влют'л па Тл. 10, 1 па Гда оупо-
вл^а (тс.). 12, 7 на лалть Твою
ОуПОВДѴ'А. 15, 1 ил Та оуповлѵг.
17, 3 оуповдю нл Пегб. 20, 8
царь оупондств нд Гда. 21, 5 нд
Та оуповдшд— •—оуповдшд. 21,
6 на Та оуповлшл. 21, 9 оуповд
на Гда. 24, 1 на Та оуповлѵа (-.).
24, 20 оуповар нд Та. 26, 3
на Него адх оуповаю. 27, 7 нд
Него оуповд. 30, 2 нд Та, Гдн,
оупоіілр. 30, 7 на Гдд оуповлр.
30, 15 нд Та, Гди, «уповала.
32, 21 во илаа стое 2гш оупо-
вдуОЛАТ,. 32, 22 оуповлуолАЪ нл
Та. 33, 9 оуповдетл навь. 36,
3 оуповай на Гдд. 36, 5 оуповай
нд Него. 36, 40 оуповашд нд
Пегб. 37, 16 пл Та, Гдн, оупо-
влуа. 39, 4 оуповдюта нд Гдд.
40, 10 нд негоже оуповдр (С.
я полагался). 41, 6 оуповай нд
Бга. 41, 12 оуповай нд Бга. 42,
5' оуповай на Бга. 43, 7 не на
лѣкх во лаой оуповаю. 51, 9
СпглиочпыГі и Объяснительный Слоблгь къ Псалтири.
оуповд (іЦХ.) пл ЛАіібжество Бо-
гатства своегш. 51, 10 оупонлр
на лалть Бжію. 54, 24 оуповдю
на Та. 55, 4 оуповаю на Та.
55, 5 нд Бга оуновдр. 55, 12
пд Бгд оуповдр. 56, 2 нл Та
оуповд ("•). 61, 9 оуповдйте нд
Него. 61, 11 не оуповдйте на не-
правдѣ. 63, 11 оуповаета нд ІІсгб.
68, 4 оуповд'ти (С. отъ ожиданія)
лай нд Бгд ЛАоего. 70, 1 нд Та,
Гди, оуповдр. 77, 22 оуповдшд
пд синіе Сгш. 90, 2 оуповаю нд
Него. 90, 14 нд Ліа оуповл (Т.
аіноге ргорепйѳі, С. онъ возлю-
билъ). 111, 8 оупонлти ил Гдд.
113, 17 оуповл нд Гдд. 113,
18 оуповл нл Гдл. 113, 19 о^по-
ііаіпл пл Гдл. 117, 9 іілго есть
оупондтн НЛ Гдл, ІкЖСЛИ оуионлтн
пд кііазіі. 118, 42 іаьш оупонлр
пл словеса' Твоа. 118, 43 нд
сѢдньі Твоа оуповар (е^(-)^Х.).
118, 74 нд словеса Твоа оупо-
вар (ё^(-)т;Х.). 118, 81 нл сло-
веса Твоа оуповлуа (еср(-)тД.).
118, 114 нд словесд Твоа оупо-
влул (ёер(тс)Ѵ]Х.). 118, 147 па
словесд Твоа оуіювлул (ё^(т:)^Х .^).
129, 4 оуповл дѢшд лаоа.нл Гдд.
129, 5 да оуповаета Ійль па
Гда. 130, 3 дд оуповаета Ійль на
Гдд. 140, 8 нд Та оуповдѵа.
142, 8 нд Та оуповдѵа. 143,
2 нд Него оуповдр. 144, 15 па
Та оуповлюта.
ОуПОІіИгБ,-АЙ (гХ-іС«>'>, зрѳ-
гапз, Т. зе тесіріепз, сопііеіѳпз,
зрегапз, Тійисіат ЬаЪепз, ехзре-
сіапз, ехзресіаііопет ЬаЬепз).—
уповающій, надѣющійся.
5, 12 оуповдюцііи на Та. 16,
7 оуповлюі|іыА пд Та. 17, 31
оуповл'юі|іиуа пл Пегб. 25, 1 нл
27
О V II О Д О Іі II т и с <ъ
418 •
о у с л ы ш а и л
Гдд оуповдж. 5(7, 20 оуповдюціылла
нд Та. 30, 25 оуповдюцГіи нд
Гдд. 31, 10 оуповдюцідго же нд
Гдд. 32, 18 оуповдющьіА нд
.МАТЬ ёгш. 33, 23 оуповдюцііи нд
Него. 83, 13 оуповдАЙ нд Та.
85, 2 оуповдюірдго нд Та. 146,
11 во оуповдюціир.
ОуіЮДйБНТИСА (6|хоюйа&аі,
аззітііагі, зіітіѳт йегі, Т. сопзі-
шііеш йегі, зітііет йегі, аззіті-
Іагі)—уподобиться, быть подобну.
27, 1 ОуПОДОБЛЮСЖ НИЗуОДЛ-
ірылдя ва рбва. 39, 6 оѵподобит-
са Тевѣ. 48, 13 оуподбвисл йма.
48, 21 оуподовисА йлѵл. 82, 2
оуподбвитсл Тевѣ. 88, 7 оуподб-
битса Гдеви. 101, 7 оуподбви^сА
нсасыти. 142, 7 оуподбвлюсА низ-
ХОДАірыма ва рбва. 143, 4 с^етѣ
ОуПОДОБИСА.
ОуіІОИТП (|іг&6ахеіѵ, іпеѣгіаге,
Т. арреіеге, іггі§агѳ)—напоить.
64, 10 оупойла сен (Т. арре-
йз, С. утоляешь жажду) іо. 64,
11 врдздві са оупбй (С. напо-
лешь).
ОуПОАНЯА,-АІІ (р.е&баха>ѵ, іп-
еЬгіапз, Т. ехиЪегапз)—у полющій:
обильный, полный.
22, 5 чаша Твоа оупоАвдюіри
(А. «прсизливаіоіцися», С. преис-
полнена) ЛАА.
ОУПРЛЗДННТИСА (вуоХеіѵ,
ѵасаге, имѣть досугъ, незанимать-
ся, Т. йезізіеге)—быть празднымъ,
ничего не дѣлать.
45, 11 оупрдзднйтесд (С. оста-
новитесь) й рдз^мѣйте.
ОуРДШПІТИСА(ёаоба&о(і, агсріа-
гі) — сравниться, быть сравнену,
88, 7 іакш кто во ѵѵвлдцѣуа
оурдвнйтсА (Т. раг аезйшеінг, С.
сравнится) Гдеви.
ОУРДЗУЛІѢТИ (уѵшаеадси,
со^позсеге, зсігѳ, Т. зѳ сопзсігѳ; ооѵ-
іёѵас, іпіеШ^еге, Т. апітайѵегіеге;
хвтаѵоеіѵ, сопзіііегагѳ, Т. іпѣиёгі)—
уразумѣть, разумѣть.
ршаеаЭаі переводится также (см. вы-
ше): «позпану быти», «познатися».—
-латаѵоеЬ переводится также (см. выше):
«сматряти», «смотритп».—вичіёчаі пере-
водится также (см. выше): «разумѣти».
13, 4 ни ли оурдз^мѣютк (у.,
С. вразумятся). 52, 5 пи ли
оурдзѴлѵкютл (у., С. вразумятся).
81, 5 ниже оурдз^лѵЕшд. 93, 7
ниже оурдзѴлѵІіетл (С. узнаетъ).
106, 43 й оурдзѴлѵйютж. 118,
15 й оу’рлзѴлдѣю (х., С. взираю).
118, 18 й оурдзѴлѵБю (х., С.
увижу).
ОуРІеВЪ (тоб Обр(оо)—Уріевъ
(Уріи).
Урія (Ойріа«, Цгіа, ІТгіаа, съ Евр.
< свѣтъ Божій»), мужъ Вирсавіи, которую
присвоилъ себѣ Давидъ.
50, 2 женѣ Оуріевѣ (въ нѣк.
Греч., нѣгь,,В., Л., Т. и С. нѣть).
Оу^ІіОРІІТ11 (таг/бѵеіѵ, ассеіе-
гаге, сііо Гасеге, Т. сііаге)—уско-
рить, поспѣшить.
15, 4 по си^л оускорйшд (Т.
йоГапі, А. «идутъ», С. текутъ).
30, 3 оускорй (С. поспѣши).
105, 13 оускоріішд (Т. Гезйпап-
ѣег, С. скоро).
ОУМДДЙТИСА (^бѵеа&ац
Зпспшіит еззе, Т. виаѵет еззе,
аішвпит еззе) — быть сладостну,
пріятпу.
103, 34 дд оуслдднтсА (С. бу-
детъ пріятна) весѣдд л\оа.
140, 6 гакю оуслддйшдсА (разночт.
возліого'шд, В. роіиегипі, А. «слад-
ки суть», Т. апнвпоз еззе, С. они
кротки). 146, 1 дд оуслдднтсА
(С. сладостно) уидлёніе.
ОуОДІіІШЛИЪ ч- сотворити
оуслышдти
419
оуслышдти
(йхооп'Сеіѵ, аийііиш Ггсегѳ, Т. ге-
вопаге) — сдѣлать слышнымъ,
услышаннымъ.
65, 8 оуслышднх ч- сотворите
глдся.
ОУСЛЬІПМТИ (е'аахобе'.ѵ, ех-
ашііге, аисііге, Т. ехашііге, аийіге,
аизсиііагѳ, аііепйеге; ёкахобе^,
ехашііге, Т. ехаисііге, аисііге; йхоб-
еіѵ, ехаийіге, аисііге, Т. ехаисііге,
аисііге, аизсиііаге; ёѵштіСеабои,
аисііге)—услышать, слышать.
ахойегс переводится также (см. выше):
«послушати», «слышати». — е’іаахоиеіѵ и
ёгахойеіѵ переводится также (см. выше):
«послушати». — ёчштЦезааі переводится
также" (см. выше): «внушити».
3, 5 оусльішд (разночт. ё-.)
лѵк. 4, 2 оуслышд лу<ь Бгъ---------
оуслышн ЛІУОЛіІТвѴ. 4, 4 оусльіішітъ
лѵь. 5, 4 оусльіши глдсъ. 6, 9
оусльішд Гдь. 6, 10 оусльішд (ух.,
разночт. еіа.) Гдь. 9, 38 оуслы-
шдлг еси. 12, 4 оусльіши луа.
16, 1 оусльіши, Гдн. 16, 6 ©услы-
шала луа есй (ётс., разночт. еіа.)
------оусльіши глдголы. 17, 7
оусльішд (т(х.) ш урдллд. 17, 42
не оусльішд (С. внемлетъ^ йуа.
19, 2 оусльішита (ётс.) та. 19,
7 оусльіпіита (ё-., С. отвѣчаетъ)
е’гб. 19, 10 оусльіши (ё~) ны.
21, 3 не оуслышиши (С. не внем-
лешь). 21, 25 оусльішд луа. 25,
7 оусльішлтіі (А. «слышанъ со-
творити*, Т. рѳгБопапсіо, С. воз-
вѣщать). 26, 7 оусльіши, Гди —
— оуслышп (С. внемли) луа. 27,
2 оусльіши, Гди. 27, 6 оусльішд
ГЛАСЯ. 30, 23 оуслышдла есй. 33,
3 дд оусльішлта (йх.). 33, 5 оусльі-
шд (е~.) луа. 33, 7 оуслышд й.
33, 18 оусльішд йуа. 37, 16
оуслышиши. 38, 13 оусльіши луо-
лйтвѴ. 39, 2 оусльішд луолйтв^.
43, 2 оуслышлуолда (т(х.). 48,
2 оуслышите (йх.) сіа. 49, 7
©услышите (йх.). 53, 4 оусльіши
луолйткѴ. 54, 3 оусльіши луа. 54,
17 оусльішд (А. «избавитъ», В. и
Т. заІѵаЪіѣ, С. спасетъ) луа. 54,
18 оусльішита глдса. 54, 20 оусльі-
шита Бга. 57, 6 не оусльішита.
59, 7 оусльіши (ё~ ) луа. 60, 2
оуслышн, Бже. 60, 6 оуслышдла
е’сй. 63, 2 оусльіши, Бже. 64, 3
оусльіши луолитв^. 64, 6 оусльіши
(ётс., Т. ргоіодпегіз) ны. 65, 16
оуслышите (йх., С. послушайте).
65, 18 дд не «услышитъ. 65,
19 оусльішд луа. 68, 14 оусльіши
(ётс.) ЛУА. 68, 17 оусльіши ЛЛА.
68, 18 оусльіши (ё~.) лаа. 68,
34 оусльішд (Т. аіѣоп(1аѣ, С. внем-
летъ) ОуБУѴІ’ІА. 80, 6 оусльішд
(т;х.). 80, 8 оусльііплул (Ьг.) Та.
83, 9 оусльіши лаолйтвУ. 84, 9
оусльішд (йх., С. послушаю). 85,
1 оусльіши (ё~.) лу<ь. 85, 7 оуслы-
шдла ЛУА е’сй (е-.). 90, 15 оусльі-
шд (ёті.) его. 91, 12 ^оуслышитя
(йх.) оууо. 94, 7 глдск бгш ©услы-
шите (йх.^ С. вы послушали).
101, 2 оусльіши луоліітвК. 101,
3 оусльіши (ётс.) луа. 101, 21
оуслышдти (йх.) воздыханіе. 102,
20 оуслышдти (йх., А. «послу-
шавшіе», Т. апБсиИапіеБ, С. по-
винуясь) глдск. 105, 25 не оуслы-
шдшд. 105, 44 оуслышдше луоле-
ніе. 107, 7 оусльіши (^~.) луа.
113, 14 не оусльішдта (йх.).
114, 1 оусльішитг Гдь. 117, 5
оусльішд (е~.) лаа. 117, 21 оуслы-
шдлъ луа е’сй (с~.). 117, 28
оусльішдла луа е’сй (ётс., Т. пѣтъ,
С. Ты услышалъ). 118, 26 оуслы-
шдлг ЛАД е’сй (ё~.). 118, 145
оусльіши (і~.) лул. 118, 149
27*
О у С Л Ы Ш Д Т И С А
420
оуста
глася л’іой оусльіши (ах.). 119, 1
оусльіша лаа. 129, 1 оуслышн
глася. 134, 17 нс оуслы'шдтя
(ёѵшт., разночт. ах.). 137, 1
еуслышдля е’сй (въ нѣк. Греч.
пѣтъ, Т. нѣтъ, С. Ты услышалъ}.
137, 3 суслы'ши (ё~.) лаа. 137,
4 оуслышдшд (і^х.). 140, 1 оуслы-
шн (Т. Гезііпа, А. «ускорй», С.
поспѣши) лаа. 142,1 оуслышн л\о-
лйтвѴ------оуслышн лаа. 142, 7
оуслышн лаа. 144, 19 лаолитвУ
йуя оуслышнтя (е-., разночт. еіа.).
151, 3 Олла/. оуслышнтя (В. и Т.
нѣтъ).
ОуОДЫІІІІІТИУА (ёіхсюга&аі,
аікіігі, Т. — усдышать-
ся.
охойеоЭаі переводится также (см. вы-
ше): «слышатися».
140, 6 оуслышатсА (С. слы-
шатъ) глагшлн лаой.
ОуСНХТІІ (хоір.5а&«{, (іогшіге;
6-ѵооѵ, оЬйогтіге, йогтіге, Т. <3ог-
шіго)—уснуть, спать.
•/.'/.цаяйаі переводится также (см. вы-
ше): «поспати».—игхойч переводится так-
же (см. выше): «почити», «спати».
3, 6 азя оуснКдя (ёх., С. сплю).
4, 9 оуси& (х., Т. снЬаѣо, С. ло-
жусь) .и почію. 12, 4 ла не когда
оуснй вя сллсрть. 75, 6 оусн^шд
снблАЯ свойлля. 120, 4 ниже оуснетя
(С. спитъ).
ОуСІПіШГГИ (хатеоо8ооа&аі,
ргозреге, ргосейеге)—успѣвать.
См. ниже: «успѣти».
44, 5 й оуспѣвай.
ОуОІГІіТИ (хатеоооооз&лі, рго-
зрегагі; шсргХгТѵ, ргойсеге, Т. а^еге
ехасіогеш)—успѣть.
См. выше: «успѣватп».
- 1, 3 оуспѣетя (/.). 88, 23
ничтбже оуснѣетя (С. превозмо-
жетъ).
ОуСТЛ (тб атб[ла, оз)—уста:
ротъ, пасть.
5, 10 во оустѣѵл. 8, 3 йз
оустя. 9, 28 оуста есй. 16, 4
оуста лаоа. 16, 10 оуста йуя.
18, 15 словеса оустя ллойуя. 21,
14 шверзбша нл лаа оуста (С.
пасть). 21, 22 спей лаа ау оустя
(С. пасти) львовыуя. 31, 2 во
оустѣуя (разночт. тг^браті, зрігііп,
Т. зрігііні, С. духѣ), его) лесть.
32, 6 ДуолАя оустя (Дгш. 33, 2
во оустѣ^я лАОЙуя. 34, 21 оуста
своа. Зо. 4 глаголы оустя есш.
36, 30 оуста' првнагш. 37, 14
не шверзЙАй оустя свойуя. 37, 15
во оустѣуя. 38, 2 положнуя
оустнілАя лаонлая хранило. 38, 10
НС шверзбуя оустя ЛАОЙуЯ. 39, 4
вложи' во оуста лаоа. 48, 4 оуста
лаоа. 48, 14 во оустѣуя свойуя
влаговолАтя. 49, 16 оусты твойллн.
49, 19 оуста твоа. 50, 17 оустд
лаоа. 53, 4 глаголы оустя ллон^я.
57, 7 но оустѣуя йуя. 58, 8
оусты (С. языкомъ) свойлан. 58,
13 грѣуя оустя (С. языка) нуя.
61, 5 оусты СВОЙЛАН БЛДГОСЛОВЛАу)».
62, 6 оуста лаоа. 62, 12 загра-
дншасА оуста. 65, 14 оуста (О.
языкъ) лаоа. 65, 17 оусты ЛАОЙ-
лаи. 68, 16 ниже сведётя ш лан®
ровснннкя оустя (С. зѣва) свойуя.
70, 5 ДД ЙСПОЛНАТСА оуста лаоа.
70,15 оуста лаоа. 72, 9 положйшд
на неьесй оустд своа. 77, 1 во
глдгблы оустя лАОЙуя. 77, ^шве'рзѴ
вя прйтчдуя оустд лаоа. 77, 30
во оустѣуя йуя. 77, 36 возлюби-
шд его оусты свойлан. 80, 11
рдзширй оуста твоа. 88, 2 оусты
ЛАОЙлаи. 104, 5 с^дбы оустя ёгш.
106, 42 здградйтя оустд своа.
108, 2 оустд гр®шннча н оуста
оустнѣ
1
421
О у С Т Ы А И Т И С А
ЛЬСТЙіІЛГШ. 108, 30 оусты жили.
113, 13 оуста йл^тя. 118, 13
с^дііьі оустя Твойуя. 118, 43 ш
оустя люйуя. 118, 72 законя
оустя Твойр. 118, 88 свидѢ'ніа
оустя Твойр. 118, 103 оустшля
лойля. 118, 108 вшльнда оустя
лойуя. 118, 131 оуста л\оа швер-
збуя. 125, 2 йсиолнишлса радо-
сти оуста паша. 134, 16 сѵста
йла^тя. 134, 17 во оустѣр. 137,
1 глаголы оустя (въ нѣк. Греч.
пѣтъ, Т. нѣтъ, С. устъ} лаойр.
137, 4 глаголы оустя Твойр.
140, 3 ураненіе оустишя лаойлѵ>.
143, 8 оуста глаголаша сѴетй.
143, 11 оуста глаголаша сѣ’ст'і.
144,^ 21 руста ліоа.
ОуСТИ’Іі (тб ріло;. ІаЬіппі,
губа; та ЭаЬіа, губы)—
уста: губы.
11, 3 оустнѣ ЛЬСТЙВЫА. 11, 4
суетны ЛЬСТЙВЫА. 11, 5 суетны
ндша при пася сѴть. 15, 4 оуст-
на'ла мойлга. 16, 1 во суетна'р
дьстйвыуя. 16, 4 за словеса оустсня
Твойр. 20, 3 уотѣніА суетнѣ
е’гш. 21, 8 глаголаша оустпалш.
30, 19 пѣлміі да іЛдѴтя суетны
ЛЬСТЙВЫА. 33. 14 оустнѣ твой.
39, 10 оустпа'лѵл л\ойлѵл. 44, 3
ВО ОѴСТІІЛуЯ твойр. 50, 17 оустнѣ
лчой швсрзсінн. )8. 8 во оустнауя.
58, 13 слово оустсня. 62. 4
оустнѣ л\ой ноувалйтѣ Та. 62, 6
оустналла (С. гласомъ) радости.
65, 14 оустнѣ лаой. 70, 23
оустнѣ л\ой. 88, 35 ЙсуоДАфНуя
ш оустя лаойуя не ібверг^СА.
105, 33 рдзнствовд оустналд сво-
й.ѵга. 118, 13 оустнали люйлаа.
118, 171 (ѵрьігнУтя оустнѣ ЛОЙ
пѣніе. 119, 2 (б оустсня непра-
ведныр. 139. 3 гадя лспідшвя
под оустндлш йуя. 139, 10 тр^'дя
оустсня йуя покрыетя а. 140, 3
ш оустнауя лаойуя.
оуетряшеніе (б
іеггог, Т. сопіигЬаііо)—устрашеніе.
87, 17 оустрлшеніА Твоа воз-
ЛТ&ТНІІ1Л Л\А.
оустрлииітію а (ог-хі^, ігѳ-
ріеіате, Т. ехраѵёге м охраѵѳзсѳте;
ігерібате, Т. ехраѵе-
есеге)—устрашиться, убояться.
ВеіХіаѵ переводится также (см. выше):
«убоятися»,—<ро?еіа!)а'. переводится также
(см. выше): «боятися», «убоятися».
26, 1 іѵ нога) оустракДсА. 52,
6 оустрдшйшасА (г?., С. убоятся)
стрдуа.
ОуЧТР^іІЫѴЛВл (тб б'рііг([ло(,
ішреіііз, стремленіе, стремитель-
ность, Т. гіѵпя)—потокь.
45, 5 рѢчіІЛА оустрс.мл^піА (С.
потоки) всссла'тя градя Нйіііі.
ОуСТРОИТП (атохабсатаѵас,
гезйіиеге, поставить па прежнее
мѣсто, возвратить; О?хоѵо(іг1ѵ, (Ііз-
ропѳте, Т. шосіегагі, управлять)
•—устроить, возстановить.
34, 17 оустрбіі (Т, геіис, А.
«избавп», С. отведи) д^шѣ’ лаою.
111, 5 оустрбнтл (о?х., С. дастъ
твердость, А. <исправляетъ») сло-
веса своа па сѣ'дѣ.
ОуСТРОАТИеД (ха&’ага&аг,
гѳзііііп)—устроиться.
96 (въ надп.) егда зсліла еги)
оустроАіпссА (Т. нѣтъ, С. устроя-
ласъ\.
ОУСТРОАА,-А11 (а~оха{)іатшѵ,
гойіііиѳпй)—устрояющій.
15, 5 Тьі есй ОуСТрОААЙ (Т.
зизіепіаз, С. держишь) достоаніс
л\ое' лміѣ.
ОГСТЫДЙТИСА (хатасох^е-
абаі, епіЬезсеге) — устыдиться,
постыдиться.
оусырена
422
оутверждлтн
6, 11 ДЛ ВОЗВрАТАТСА й оусты-
ДАТСф (С. постыдятся).
ОуОЫР&НЪ (тетирофёѵос, со-
а^иіаіиз) — усырениый (по объ-
ясненію ІПлсйспера, ех Іасіѳ диазі
соадтііаіиз, і. е. ріп^иія): сгущен-
ный на подобіе сыра, тучный,
разботѣлый, холмистый.
6'7, 16 гора оусырёшмм (Т.
Ггециепіе діЪЬіз, С. высокая). 6'7,
17 вскОю нспціХсте, горы оусыр^'и-
ныа (Т. Ггедпепіѳз §-іЪЪіз, С. вы-
сокія).
ОуСЫРЙТПСА (торобабаі, со-
адіііагі, сгущаться, Т. оЪѳзагі)—
усыриться: загустѣть, у тучнѣть.
118, 70 оусырйсл (С. ожирѣ-
ло) іакш млеко сердце йр.
ОУТЛЙТИСА (хрир7(ѵаі, аЪз-
сопсіі, осснііагі, Т. аЪвсопйі, се-
Іагі)—утаиться, быть сокрыту.
37, 10 не оутдйсл (разночт.
ахехрорт]). 68, 6 НС оутдйшдсл.
77, 4 не оутдйііілсА. 138, 15
не оутдйсл.
ОуТйвРДЙйЪ (атересіаа;, цці
Гігшаѵіі, Т. диі ѳхрапйіі)—утвер-
дившій.
135, 6 оуткердйішіе.мѴ землю
нл водауа.
ОУТР.ЗРДЙТИ (ёхіа^р-Хесч,
сопГігтаге; рерасобч,- сопГігшаге,
Т. тезіііпеге, еті§ѳгѳ; отідріСеіѵ,
сопГігшаге, Гігшаге, Т. зпзіѳпіате,
аріаге, зѣтЫІігі; храгасоиѵ, Гігта-
ге, сопГігшаге, соггоЪогаге, Т. соп-
Гігшагѳ, ргжѵаіѳге) — утвердить,
укрѣпить.
етатцріСеіѵ переводится также (см.
ниже): «утверждати». —-лратаіойѵ перево-
дится также (см. выше): «укрѣпити».—
отцр’Деіч переводится также (см. выше):
«укрѣпити».
37, 3 оутвердйла н-е’сй (ёх.,
Т. (іетізівіі, С. тяготѣетъ) нд
мнѣ. 40, 13 оутверднла мл есй
(ерер., С. поставишь, Т. гезііЬіея).
50, 14 оутвердй мл. 63, 6
оутвердйшд (ёхр., С. утвердились)
севѣ слово лѴкд'вое. 73, 13 оутвср-
дйла е’сй (ёхр., Т. гіізгпрізіі, С.
расторгъ, А. «раздѣлилъ»). 74,
4 оутііердйуа (С. утвержу) столпы.
92, 1 оутвердй (С. тверда) все-
ленною. 102, 11 оутвердйла есть
(ёхр., С. такъ велика, А. столи-
ко утверждаетъ») Гдь млть Свою.
118, 28 оутвердй (рер., С. укрѣ-
пи) ма ва словесѣуа Твойуа.
ОуТКеРДИТИОА (атере'обв&аі,
сопГогіагі, Гігшагі, Т. тоЪпзііогеш
еззе, Гасіпш еззе, Гпісігі; етазте-
реобаба:, сопйгшагі, Т. іппіѣі,
іпсппГЬегѳ; хратяюба&яі, сопйгша-
гі, сопГогіагі, Т. іпѵаіѳге, еіііиш
еззе)—утвердиться, укрѣпиться.
хратаіойаЭаі переводится также (см.
выше): «крѣпити», «укрѣпптися».
17, 18 оутвердйпілсА (С. были
сильнѣе^ пдче мене. 32, 6 сло-
воліа Гднима некесд оутвердншдсл
(С. сотворены). 70, 6 ва Текѣ
оутвердйусА (ёх.). 87, 8 нд мнѣ
оутверднсл (ёх., С. отяготѣла)
гарость Твоіъ. 104, 4 н оутнердй-
тесл (хр., Т. гоЪпг, С. силы, А.
«крѣпости»). 111, 8 оутнерднсл
(С. утверждено, Т. Гпііпз) сердце.
116, 2 оутвердн'сА (ёхр., С. ве-
лика) млть §гн) нд ндса. 138, 6
оутвердйсл (ёхр., С. высоко, А.
«возвысися»). 138, 17 оутвердн-
шдса (ёхр., С. велико число, Т.
ппшегоз® знпі) влддычествіл йуа.
ОуТВбРЖДЛТИ (ёхіа-тгрСеіѵ,
Гігшагѳ; ихоатідр'Хеіѵ, сопГігшаге,
аііѳѵагѳ, Т. знзГіпеге, зпзіепіагѳ)
«утвержденіе
423
оу три
—утверждать, подкрѣплять, под-
держивать.
епіагтіріСеіѵ ПврСВОДИТСЯ ТЯКЖе (см.
выше): «утвердити».
31, 8 оутвержй (ей.) нд тж
очи ЛІой. 36, 17 оутнсрждд'етт.
(С. подкрѣпляетъ) же првныж
Гдь. 144, 14 оутверждаетъ (С.
поддерживаетъ) Гдь всл низпд-
ДДЮЦІЬІА.
ОуТйбРІКДбНІб (тб агере<о[іа.
йппатепіпт, Т. реіга, гоѣпг,
ехрапзит; тб аѵтсотг]ріѵр.а,-ато;,
ргоіесіог, Т. зсіріо; ТО хра-а(<п[да,
ГогШиіо, Т. гоѣпг; то от^рфих,
йгтатепіпш, Т. зсіріо) — твер-
дыня, крѣпость, твердъ, сила,
опора.
хрітдіш[іа переводится также (см. вы-
ше): «держава», «крѢПОСТЬ». — а-ервш[±а
переводится также (см. выше): «твердь».
17, 3 Гдь «утвержденіе (С.
твердыня) моё. 17, 19 Гдь
«утвержденіе (аѵ-., С. опорою)
моё. 27, 8 Гдь оутверждепіе (хр.,
С. крѣпость) людій Овойр. 70,
3 «утвержденіе (С. твердыня) лхоё.
71, 16 ведетъ «утвержденіе (ат^р.,
Т. рц^іііпз ігШсі, С. обиліе хлѣ-
ба) нл зс.нлн. 72, 4 и оутвер-
ждёнііъ (С. силы) въ ранѣ іуъ.
104,16 вслко оутверждепіе (атт^р.,
С. стебель) рѣзное сотры. 150,
1 во «утверженіи силы (С. твёрди)
бги).
ОѴТГ.бРЖбІІЪ (^р^ѵос,
сопйгшаіиз, Т. йіИиз) — утвер-
жденный, твердый.
110, 8 оутверж?ны (С. тверды)
ва вѣка вѣка.
ОуТРбІіб/ІЛТН (бр&ріСесѵ, йе
Іисѳ ѵі^ііаге, (Іііпсиіо ѵепіге, апіе
Іисет зиг^оге, Т. іешрезііѵѳ гѳ-
диігеге, зишшо йііисиіо зиг^еге)—
бодрствовать утромъ, рано вста-
вать.
62, 2 ка Тевѣ «утренюю (С.
отъ ранней зари ищу я). 77,
34 оутреневлу^ (Т. сопѵѳгзі тапе
дпжгѳѣапі;, С. съ ранняго утра
прибѣгали) ка БгѴ. 126, 2 вск'е
вамъ есть оутреневати (С. рано
встаете).
«утренній іпаіаіГ-
ппз; 6 брѣро;, таіиііпиз; кршіѵб;,
таіиііп из)—у тр с 11111 й.
6 Зр&ро; переводится также (см. ни-
же): «утро».
21, 1 и) злстѴпле'ніи «утреннемъ
(е., Т. ай ртііпатп апгогаш, С. при
появленіи зари). 62, 7 пл оутрен-
ниуъ (б., Т. ѵі^ііііз, С. въ ночныя
стражи) по^чаусл ва Тж. 72, 14
иівличёніе моё нл оутрсни^а (Т.
таЫіпія зіп^иііз, С. всякое утро).
129, 5 (о стражи оутренніл (С.
утра) до но'іри, (о стражи «утрен-
ній >С. „ утра).
ОуТРІб (г; гршТа, подразум.
<Ьра, шаШіппт)—утро: утренній,
ранній часъ.
ті; кршіа переводится также (см. ни-
же): «утро».
100, 8 во оутріл (Т. зіп^иііз
таіиііпіз, С. съ ранняго утра)
йзБидауа вса грѣшные земли.
ОУТРО (б) йрюіа, таШіппш; б
бр&рос, йііисніит)—утро.
6 орОроі переводится также (см. вы-
ше): «утренній». — і] тгршіа переводится
также (см. выше); «утріе».
64, 9 исходы оутра. 118,
148 предварйстѣ очи лаой ко
оутрѴ (б., Т. ѳхсиѣіаз, С. утрен-
нюю * стражу).
ОуТРШ (тб тгршТ, тапе)—•
утромъ.
то трш' переводится также (см. вы-
ше): «заутра».
О у Т р О Б А
424
о у X О
45, 6 оутрш завтра (Т. аЪ
арреіепіе таінііпо, С. съ ранняго
утра). 87, 14 й оутрш (С. рано
утромъ) молитва лао/й предваритъ
Та. 89, 6 оутрш іакш трава мимо-
йдетъ, оутрш процвѣтетъ.
Оу ГРОБЯ (б ѵеіррб;, почки,
геп; т]. уаагг(р, ѵепіег, ніегнз; та
еухата, ѵізсега, іпѣегіога)—утроба,
внутренность.
переводится также (см. ниже):
«чрево».
7, 10 испытаАй сердца и оутрш-
бы. 15, 7 наказаша ма оутршкы
(С. вн.) ліоа?. 25, 2 разжжй
оутршвы (С. вн.) МОА. 30, 10
оутрова (у.) моа. 43, 26 при-
льпё земли оутрова (у.) наша. 50,
12 во оутровѣ (еух., С. внутри
меня) моей. 70, 6 въ Тевѣ
оутвердйусА ш сутровы (у.). 72,
21 оутршвы (С. вн.) ліоа. 108,
18 во оутровѣ (еух., С. вн.).
138, 13 создалъ (разпочт. ста-
жалъ) і?сй оутршвы (С. вн.) моа.
ОУТРХДІІТПСА (хотпаѵ, ІаЬо-
гаге, Т. (1еГаіі§агі, Шщагі)—уто-
миться, изнемочь.
переводится также (см. выше):
«труднтцся».
6, 7 оутрѴди'усА (С. утомленъ
я) воздыханіемъ моимъ. 48, 9 й
оутр^дйсА въ вѣкъ. 68, 4 оутрѣ’-
дйусА (С. я изнемогъ) зовьій.
ОУТЪІПЯА,-АЙ ( ~арахаХй>ѵ,
сопзоіапз, Т. сопзоіаіог) — утѣ-
шающій, утѣшитель.
68, 21 и рутѣшающііуъ.
оутіііпсніб (т] 7гарахЦ:яс,
сопзоіаііо)—утѣшеніе.
93, 19 оутѣшеиіА Твоа воз-
веселены дУиі'ё мою.
ОуТТіШСНЪ (теарахбхЪ]|хёѵо;,
сопзоіаіиз)—утѣшенный.
125, 1 вьіуомъ іакш оутѣшени
(Т. диі зошпіапі, С. видящіе во
снѣ, ,А., <въ соннѣмъ видѣніи*).
ОУТТіШИТИ (тсарахаке'Гѵ, тса-
рахалёаа', сопзоіагі)—утѣшать.
22, 4 та ма оутѣшиста (С.
успокоиваютъ). 70, 21 оутѣшилъ
ма есй. 85, 17 оутѣшнлъ ма
есй. 118, 50 тб ма оутѣши (Т.
езі сопзоіаііо, С. утѣшеніе). 118,
76 да оутѣшнтъ (тоб тгарахаХёаас,
С. будешь утѣшеніемъ) ма. 118,
82 оѵтѣшиши МА.
ОУТЪШПТІЮА (тсарахЦ&тіѵаі,
сопзоіагі)—утѣшиться.
гарі-Гл^Яг^і: переводится также (см.
выше): «умолеву быти».
76, 3 швёржесл оутѣшнтисА
(Т. сопзоіаііопеш аішШѳгѳ, С.
отъ утѣшенія) д^ша моа. 118,
52 и, оутѣшиусА.
ОуХО (со о5?, р. п. (Ьтб;,
ангіз; тб <Ьт(оѵ, ангіз)—ухо.
9, 38 вііатъ оууо Твоё. 16,
6 приклони оууо Твое. 17, 7
войдетъ во оушы (С. до слуха).
17, 45 въ сл^’уъ оууа (йшои, С.
по одному слуху) послышаны ма.
30, 3 приклони ко мнѣ оууо. 33,
16 суши бгш въ молитвѣ йуа.
43, 2 оушйліа нашнма оуслыша-
Х'омъ. 44, 11 приклони оууо. 48,
5 приклоню въ притчѣ оууо. 57,
5 затыкаюірагш оушн свой. 70, 2
приклони ко мнѣ оууо. 77,1 при-
клоните оууо ваше. 85, 1 прикло-
нй, Гди, оууо Твоё. 87, 3 прн-
клонй оууо Твоё. 91, 12 оуслы-
шитъ оууо моё. 93, 9 насаждёй
оууо. 101, 3 приклони ко мнѣ
оууо. 113, 14 оушы йлЛ’тъ. 114,
2 приклони оууо Своё мнѣ. 129,
2 дд б^д^тъ суши Твой виёмлющѣ.
134, 17 оу ши пластъ.
оу ча
425
ф I II I 3 2
оучл,-дн (б'бяяхюѵ, (іосѳпз)
—учащій: учитель.
Вірізхшѵ переводится также (см. вы-
ше): «научая».
93, 10 оучай человѣка раз^ла^.
118, 99 паче всѣр оучащиуь (Т.
йосІотіЪпз, О. учителей).
ОуЧЯСТІб (?; [лер'с, рогѣіо)—
участіе: часть.
Р-еріс переводится также (см. ниже):
«часть».
49^, 18 оуча'стіс твос полагалг сен.
ОуЧДЩЛД,-АН (тоха^шѵ, ча-
стый, тѣсный, сошіепзиз, густый)
—частый, густый.
117, 27 во оучащающир до
ршгт^длтаревыуг.
оучиіібіпб (т| Віатасі;, огбі-
паііо, Т. Дпсіісіиш)—опредѣленіе.
118, 91 оучнііеніеліг Твоіілуй
превываетл дс'нь.
ОУППІРЙТИ (тсХатбѵг'';, (Шаіа-
гѳ)—расширить.
тскатйчеіч переводится также (см. вы-
ше): «раэшпрптп», «распространити».
17, 37 оуширйлг есй стсѵпы
ЛЮА ПОДО ЛУНОЮ.
ОУЦіеДРИТЙ (оіх-есреіѵ, оіхтеі-
ртраі, тізегегі, Т. ^гаііозиш еззе,
^гаііатп Гасеге, тізѳгегі)—умило-
сердиться, милосердовать, мило-
вать, быть милостивымъ, поми-
ловать, пощадить, жалѣть.
оіхте’реіѵ, оіхтеір^ал переводится также
(см. ниже): «ідбдритіі».
4, 2 оущедри (С. помилуй)
лѵь. 58, 6 да не оущедриши (С.
не пощади). 59, 3 оущедрила есй
(Т. гезШдіѳ Те, С. обратись) наса.
66, 2 оущедри (С. будь мило-
стивъ) ньі. 76, 10 еда зав^дста
оущедрити (С. миловать) Бга.
101, 14 оушедриніи (С. умило-
сердишься) Оішііа: іакш врслаж
оущедрити (С. помиловать) его.
101, 15 й персть егш оущедрдта
(С. жалѣютъ). 102, 13 оущедри
(С. милуетъ) Гдь вожщііусж бгш.
122, 2 дондеже оущедрита (С.
помилуетъ) ньі.
оуі|і ед рл ла Гі (о?хпр [хшѵ,
цш тізегеіпг, Т. циі ^гаііат Га-
сіі)—милосердующій, милующій.
оілтірр.ш'; переводится также (см. ни-
же): «щедръ».
108, 12 ниже да г^дета оуще-
дрХжй (С. милующаго) сиршты егш.
0УАЗВ6НХ-ЬБЬІтн(тсЦааеа&!хі,
регсиіі)—быть поражепу.
101, 5 оуХзнсна выуа гакш
трава.
ф.
ФЛРЛШПЪ (б сраряш, рЬагао,
съ Копт. «царь», «царству-
ющій») — фараонъ: общее
названіе царей Египетскихъ.
134, 9 на фарашна. 135, 15
йетржешел^’ іарашна.
Фііге&ъ‘(б Фіѵеёс, РЫпеез, Т.
РіпѳЬазпз, съ Евр. «мѣдныя уста»)
—Финеесъ, третій первосвящен-
никъ Іудейскій, сынъ нервосвя-
щенника Елеазара, внукъ Аарона.
105, 30 й ста Фіпее'сй.
ФПІІ^Ъ (б (роТѵі;,--.хо;, раіта)
—финикъ: пальма.
91, 13 прпиикй іакш фініда (С.
пальма) процвѣтстг.
X Д М О В 2
426
X в дл с и и
X.
\дЛІОВ1і (тоб Харь, СЪат, Т.
Д СЪагпі)—Хамовъ (Хама).
Хамъ (Хі;х, СЪат, Т. СЪашиз—съ
Копт. «черпый», у Евреевъ: «горячій,
жаркій, смуглый»)— сынъ Ноя.
17, 51 В2 селёніиуг Хамо-
выр. 104, 23 ва землю Хдмо-
вѴ. 104, 27 вй земли Хд'лаовѣ.
105, 22 вй земли Хамовѣ.
ХЯНМІКЖЪ (тоб Хаѵааѵ, СЬа-
паап, Т. Сапаапазогит)—Ханаан-
скій.
См. ниже: «ХанаДнь». Ханаанъ (съ
Евр. «подвластный, покорный, унижен-
ный»)—древнее названіе Палестины.
105, 38 гаже пожрбшд нстЛ?-
кдннымя Ханлднскнмя. 134, 11
царствіл ХліІАДИСКД.
ХЛНЛДНЬ (тоб Хачааѵ, СЬа-
паап, Т. Сапаапіз)—Ханаанскій.
См. выше: «Хапаапскъ».
104, 11 тсіііі дамя землю Ха-
ПДДІІЮ.
ХБО/І (6 асѵо?, Іаиз; т] аТѵе-
аіе, Іаиз, ІашіаНо, Т. Іаиз, §та-
Ііагіші. асііо; б етаіѵос, Іаиз; тд
атгіуускіла, ртаейісаѣіо, Т. ориз)—
хвала.
аЬеаі; переводится также (см. выше1):
«похвала» и (ниже) «хваленіе». — екаічо;
переводится также (см. выше): «похва-
ла».
8, 3 совершила ?сй увдлй
(аіѵоѵ). 9, 15 возвѣірй всл увд-
льі Твол. 21, 4 увдлб (е~., С.
среди славословій, А. «въ хва-
лахъ») Ійлева. 25, 7 глася ува-
лы Твоел. 33, 2 вын^ увдла
бгш. 34, 28 увдлѣ (ё-.) Твоей.
47, 11 такш и увала Твол. 49,
14 пожри Бгови же'ртвѴ увалы.
49, 23 жертва увалы. 50, 17
возвѣстлтя увалй Твою. 55, 13
увалы Твоел. 65, 2 дадите слав^
увалѣ бгш. 65, 8 гласи увалы
бгш. 72, 28 увалы (разночт. та
акаурёХр-ата, ргюііісаѣіопеэ, Т. оре-
га, С. дѣла) Твол. 77, 4 увалы
(С. славу) Гдни. 78, 13 возвѣ-
стила увалй Твою. 90 (въ надп.)
увала (аЬос, Т. нѣтъ, С. хва-
лебная) пѣсни Двдовы. 92 (въ
надп.) увала (аТѵос, Т. нѣтъ, 0.
хвалебная) пѣсни Двді?. 94 (въ
надп.) увала (аТѵо;, Т. нѣтъ, С.
хвалебная) пѣсни ДвдѴ. 95 (въ
надп.) увдла (Греч., В. и Т. пѣтъ,
С. хвалебная)^ пѣсни Двд5?. 101,
22 й увллй бгш. 105, 2 слы-
шаны сотворити всл увалы бгш.
105, 12 воспѣта уналй бгш.
105, 47 увллнтисл ко увалѣ (С.
славою). Твоей. 106, 22 дд по-
жрати бл\$ жсртвѴ укалы. 108,
1 увалы ліоел нс премолчй. 110,
10 увала бгш превываети ви вѣки
вѣка. 115, 8 Тевѣ пожрй жертвѴ
увалы. 144 (въ надп.) увалд
ДіідѴ. 144, 21 увал'*; Гдню воз-
глагблютя г оустд лаол.
ХйДЛбІІІб (г; аТѵеаіс, Іаиз,
ІаіиЫіо, Т. Іаиз, ^гаііагиш асѣіо;
6 аХаХа-|'|іб;, ѵосіГетаііо, Т. сіап-
&ог)—хваленіе, хвала.
аіѵезі; переводится также (см. выше):
«похвала», «хвала».— акакаур-б; перево-
дится также (см. выше): «воскликнове-
ніе», «восклицаніе».
26, 6 жёртвѴ увалёніл (раз-
почт. аКаХауідоб, С.,славословія).
68, 31 возвелйч^ бго во увалё-
ніи (С. славословіи). 70, 5 дд
йспблнлтсл оуста мол уваленіл.
X В А Л € И Ъ 427 у € р В I ЛЛ Ъ
146, 1 Бгови нлшеллѴ дд оуслд-
дйтса увдле'ніе. 149, 1 увдле'ніе
вгш вй цркви прпбныуй.
ХЯЛЛбІІЪ (оиѵетб;, ІанйаЪіІіз, Т.
Іаибаіиз, Іапйапйиз)—достохваль-
ный, всехвальный.
47, 2 увл'ленй зѣли). 95, 4
^вдленй зѣлш. 112, 3 увдльно
н.ма Гдне 144, 3 увд'ленй зѣли).
ХШЙО-ьбьІти (ётапѵеТа&а',
Іаікіагі)—- быть хвалпму, хва-
литься.
ётгяіѵеіаЭаі переводится также (см. вы-
ше): «похвалится» и (ниже) «хвалити-
ся».
9, 24 увдлішь есть (С. хва-
лится) грѣшный Вй пбуотеуй дѴшГі
СНОСА.
ХВЛЛІІТІІ (аіѵеТѵ, Іапйаге, Іап-
бет (Іісеге, Т. Іапсіаге, Ъепеііісеге)
—хвалить.
аіѵеіѵ переводится также (см. выше):
«восхвалити», «похвалити».
99, 4 увдлйте (Т. Ьенебісііе,
С. благословляйте) йл\а бги). 112,
1 увдлйте, отроцы, Гдд, увдлйте
іша Гдне. 116, 1 увдлйте Гдл,
вей газыцы. 118, 164 седлгерйцею
дііслхй увдлйуй Та. 134, 1 увл-
лйте іша Гдне, увдлйте, рліій Гдд.
134, 3 увдлйте Гдд. 145, 1
ували, д)/ше ліоа, Гдл. 146, 1
увдлйте Гдд. 147, 1 увдлй Бгд
твоего, біиіпе. 148,^ 1 увдлйте
Гдд са нбсй, увллйте бгбо вй выш-
ннуй. 148, 2 увдлйте бго------------
увдлйте ёго. 148, 3 увдлйте
бго--------увалите бгб. 148, 4
увдлйте бго. 148, 7 увдлйте Гда.
150, 1 увдлйте Бгд---------—увдлйте
бгб. 150, 2 увллйте бгб-------------
увдлйте ёгб. 150^, 3 увдлйте
бгб-------увдлйте бгб. 150,^ 4
увллйте §гб — — увллйте бгб.
150, 5 увдлйте бгб----------увлліі-
те ёгб. 150, 6 всакос дыуа'ніс
дд увдлитй Гдд.
ХВЛЛНТИОА (хаиуйабж, §1о-
гіагі, Т. сапіаге; ераиуаа&аі, §1о-
гіагі, Т. во іасіаге, ІаисІаІіопіЪиз
соттѳпбагі; ёкаіѵеТадяі, Іаийагі,
Т. ІашііЬиз зе еѣГегге) — хва-
литься.
переводится также (см.
выше): «восхвалитпся».—ё-аіѵгТаЭаі пере-
водится также (см. выше): «похвалити-
ся», «хвалиму быти».—хао/ааЭаі перево-
дится также (см. выше): «восхвалитися»,
«похвалитися».
31, 11 увдлйтссА (х., С. тор-
жествуйте), вей прд'він се'рдцелдл.
51, 3 что увдліпіінсА (ёу.). 104,
3 увдлн'тссА ш ішенн СтѢлДЙ бги).
105, 5 увдлйтисА сй доетоАніелѵл
Твоилдй. 105, 47 увдлйтисА (ёу.)
во у валѣ Двое и.
ХВИДА,-АИ (ог^йгі, Іапбапз;
ёпаіѵйѵ, Іаибапз)—хвалящій.
17, 4 увдлА (С. достопокла-
няемаго, Т. Іаікіаіііш) прнзовй
Гдд. 101, 9 уКДЛАЦІІИ (ётг., Т.
іпзапіепіез, С. злобствующіе, А.
<насмѣвающіися») лаа лмібю (раз-
ночт. НА Ліа) КЛеНАу^СА.
Х8ЛЛА0/А,-/АН0гБ (хаи^а>р.г-
ѵо;, зе ^Іогіапз; ёухаи^о>|хеѵоі;, ке
§1огіапз, Т. зе дасіапз) — хваля-
щійся.
48, 7 иі лдибжествѣ вогд'тств-
своегѵ) увДЛАЦІІИСА. 96, 7 увдлАд
іріисА иі цуѵлѣуй своііуй.
ХбРУРіІ/Н’Б (б уероор'|і, сИе-
тнЪіт, Т. сегнЬіпнз) — херувимъ:
высшій Ангельскій чинъ.
Этимологическое производство этого
слова темно.
17, 11 взыде нд уерѴвшы.
79, 2 сѢдай нд уерѴвшѣуй. 98,
1 сѢдай нл уерЪ'вшѣуг.
у л ѣ в с н а
428
у іѵ р и н а
ХЛ'ТіІіСІПі (тоб артоэ, раиіз)
—хлѣбный.
104, 16 всако (утвержденіе
улѣвное сотрьі.
ХЛ'КЕЪ (6 артос, рапіз, Т. ра-
піз, сіЪіі8, Ггптепіит; 6 фи>р.б;,
Ьисеііа, Т. ѣтизіит)—хлѣбъ.
13, 4 СІіѢдЛЮЦІІИ ЛЮДИ ЛІОА
ва снѣдь рѣпа. 36, 25 просжціа
улѣвы. 40, 10 гадый рѣпы лаоа.
41, 4 пыша слезы лаоа ланѢ'
рѣва. 52, 5 ва снѣдь рѣка.
77, 20 едд й рѣка лтожста да-
ти. 77, 24 рѣва явный даде
йлаа. 77, 25 рѣва аггльскій гаде
человѣка. 79, 6 напнтаеши наса
улѣволта сле'з ныла а. 101, 5 зл-
выр снѣсти у лѣва лаой. 101, 10
пепела іакш рѣва гаДАуа. 103,
14 извести улѣва (С. ппщу) (ѵ
Зслалн. 103, 15 улѣва сердце че-
ловѣка оукрѣпйта. 104, 40 й
улѣва іівіілпѵ насытн а. 126, 2
іад^цГіи у лѣва волѣзнн. 131. 15
нйціыа еги) насыціѣ’ улѣііы. 147,
6 ЛАСтаюціаго гблоть Свой гакш
улѣвы (ф., С. кусками).
ХЛАЕЪ (б хатарряхтт); и ха-
тарахіт];, саіагасіа, Т. етіззагішп,
водометъ, шлюзъ)—водопадъ.
41, 8 во гласѣ улАвій (С. во-
допадовъ) Твойуа.
ХОДИТИ (-ерѵйа-гіѵ, атЬиІаге,
Т. оЬашЬиІагѳ; торебеа&я’, іп^ге-
йі, іпсеДѳге, ашЬиІагѳ, ігѳ, Т.
атЪіііагѳ, рег&еге, іпсейеге, іге,
адгѳйі; о'.я-оребгаЭяс, регігапзіге,
атЬиІаге, Т. ргаеіѳгігѳ, атЬиІагѳ)
—ХОДИТЬ.
йіатгорейеоіЬ: ИСрвВОДИТСЯ также (СМ.
выше): «проплавати», «проходити».—-о-
ребеаЯзі переводится также (см. выше):
«нтп», «поити», «иотещн».
11, 9 шкреста нечестйвіи уб-
длта (тсері-.). 25, 1 невлбвою
ллос'ю уодйуа. 25, 11 незлбвою
лаос'ю уодйуа. 37, 7 сѣт^А уо-
ждауа. 38, 7 оуво швразома уб-
дита (біякор.) человѣка. 41, 10
вск^ю сѢтѴа уождй. 42, 2 вск^ю
сѢт^а уожд^. 54, 15 уодйуол\а
бдииолуышле'іііема. 77, 10 ва за-
конѣ ёгш не восуотѣша уоднти.
80, 14 аціе вы ва п^тй Діоа уо-
дйла. 81, 5 во тлѵѣ убдлта (біа-
тор.). 118, 3 ва п^теуа ёги)
уодйша. 118, 45 уождауа ва ши-
ротѣ'. 125, 6 уодАіріи уожда'уѴ
(С. возвратится). 130, 1 ниже
уодйуа (Т. а^геззиз зиш, С. вхо-
дилъ) ва велйкиуа. 141, 4 по
нел^же Д'ождлуа.
ХОДА,-ДИ (иореибр-е^о;, диі
іп^гейііиг, ѵайѳпз, ашЪиІапз, іепз,
Т. ашѣиіавз, аЪіепз; ~ерітгата»ѵ,
атЪпІапз, Т. циі ііаі, ііапз) — хо
ДЯІЦІЙ.
14, 2 уодАй нснорбчсііа. 77,
39 д\іуа уодАй (Т. аіісипіені, С.
уходитъ). 83, 12 уолАціиуа ие-
злбвіелта. 100, 6 уодАй но п^’тй
непорбчн^. 103, 3 уодАй (тсерітс.,
С. шествуешь) па крил5Г вѣтреню.
118, 1 уодАіріи ва законѣ Гдни.
125, 6 уодАцііи уож^ауѣ’. 127,
1 уодАцііи ва п^теуа бгц).
ХОДАГЬ (б роиѵбс, соіііз) —
холмъ.
64, 13 радостію убллаи пре-
ноаш^тса. 71, 3 й убллти. 7 7,
58 ва уоллАѣуа (Т. ехееіза, С.
высотами) свойуа. 113, 4 й убл-
лаи. 113, 6 й убллАи. 148, 9 вей
уОЛЛАИ.
Х«7РЙЕЪ (б Хшр^р, НогеЬ,
Т. СЬогѳЪпз, съ Евр. < сухій,
изсохшій»)—Хоривъ (въ Нов.
Зав. Сипай)—гора въ пустынѣ
Аравійской, прославленная зако-
у О Т Ѣ Н I С
429
ура н и л и ці е
нодательствомъ Моисея, — гора,
восточный хребетъ которой назы-
вается Синаемъ.
105, 19 сотворйша телца ва
Хшринѣ.
Х0ТІ1НІ6 (то {НКдца, ѵоіип-
іаз, Т. оЫесѣаІіо, асііо, орШитп;
д 8ёт/стгс, ѵоіипіаз, Т. ргопипсіа-
ішп)—хотѣніе, желаніе.
огг(з:г переводятся также (см. выше):
«моленіе», «молитва»,—!)гЪ]иа переводит-
ся также (см. выше): «воля».
15, 3 оудивй Гдь всл уотѢніл
Свол ва нйуа. 20, 3 н уотѣніл
(о., С. прошенія) суетнѣ е’ги).
102, 7 уотѣніл (Т. асѣіопез, С.
дѣлѣ,) Свол. 106, 30 ка приста-
ннціе уотѣніл (С. желаемой) своегш.
ХОТІіТИ (бгкегѵ, ѵеііе, Т. Де-
Іесѣагі; [хеШіѵ, іпсіреге)—хотѣть,
желать.
ФёХеіѵ переводится также (см. выше):
«восхотѣти».
21, 9 уощета (С. онъ угоденъ)
€гЗ. 64, 1 уотлуЛ’ (Ё[1., въ нѣк.
Греч. нѣтъ, Т. и С. нѣтъ) исхо-
дити.
ХОТА,-АИ (НеХшѵ, ѵоіепз, Т.
диі (Іеіесіаіиг, ѵоіепз; рооХбреѵо?,
ѵоіепз, Т. диі сіеіѳсѣаѣиг)—хотя-
щій, желающій.
5, 5 не уотл'й (С. не любящій)
веззакбніл. 33, 13 человѣка уо-
тлй живота. 34, 27 уотліціи
правды------уотл'цііи лайра. 39,
15 уотлщіи лхй злал. &9, 1 ш
йзлаѣнйтисл уотлщиуа (тоТ^ аккос-
ф&троргѵок;, диі ітіпиіаЬип-
іиг). 67, 31 уотлірыл вранелаа.
69, 3 уотлщіи (р.) ллй злал.
ХРДЛіИНЯ (д оіх(а, сіоіпиз)—
жильё.
оіхіа переводится также (см. выше):
«домъ», «жплище».
83, 4 птйцл шврѣте совѣ урдлаинV.
ХРЯЛІЪ (6 ѵабс, іегаріиш, Т.
іѳтріит, айуіит, раіаііит; д р<х-
рц, Йотиз, Т. іѳтріит, раіаііит;
б оТхо;, (іотиз)—храмъ; домъ,
чертогъ.
рар'-с п оі-ло? переводится также (см.
выше): «домъ».
5, 8 поклонюсл ко уралаѣ сто-
ла^1 Твоелай. 10, 4 во уралаѣ стѣлаа
Свослаа. 17, 7 оусльіша ш ураллд
(С. чертога). 26, 4 посѣщали
уралаа. 27, 2 ко уралаѴ столл^
Твосла^. 28, 9 ва уралаѣ бгш.
44, 9 ура'лашва (р., С. чертоговъ)
слоновыуа (разночт. къ: <ѵ тл'же-
стсй слоновыуа). 44, 16 введ^тел
ва урл.аѵл (С. чертогъ) Древа. 47,
4н/> тлжсстѣуа (разночт. урллаѣуа
С. жилищахъ) еіш. 64, 5 ста
ур.ілаа Твой. 67, 30 ш урама
Твоегш. 78, 1 шеквернйшл ура'лаа
стый Твой. 133, 1 во уралаѣ (о’і.,
С. домѣ) Гдни. 134, 2 во уралаѣ
(оГ., С. домѣ) Гдни. 137, 2 по-
клошбел ко урлла\’ стола^ Твоелай.
143, 12 гакш подовіе ура'лаа (С.
чертогахъ).
ХРЛНбНІб (д (^иХахд, сизіойіа,
Т. оѣзегѵаііо)—охрана.
(риХахт, переводится также (см. выше):
«стража», «стражба», «темница» и (ниже)
«хранило».
140, 3 ураненіе оустшлаа лаойлаа.
ХРДНЙЛИЦІб (тд таийоѵ или
тар'.еіоѵ, ргошріиагіипі)—кладо-
вая.
тар.іеТоѵ переводится также (см. выше):
«сокровищница».
143, 13 уранйлиціа (С. жит-
ницы) йуа непшлнеиа.
ХРЛНІМНЩб-ьовсірнос (то
бтагроерках'.о',, рошогиш сизіо-
ііа)—шалашъ стерегущаго овощи
(по толкованію Гезихія: д ахдѵд д
хакорд тоб сроХйэаоѵто;та; отпора;).
^ранило
430
78, 2 положйша Герлйлѵл іакш
овощное хранйлиціе (Т. іп сиши-
І08, С. въ развалины).
ХРИНМО (?) <риХахт), сиэіосііа,
Т. сарізігиш, узда)—охрана.
сриХа-лі] переводится также (см. выше):
«стража», «стражба», «темница», «хра-
неніе».
38, 2 положйр оустшмл мойл\к
Хранйло (С. буду обуздывать уста
мои).
ХРЯНИТИ (^икаааеі'>, сизіо-
(ііге, Т. зегѵаге, оЬзегѵаге)—хра-
нить.
ірикаааеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «наблюдати», «сохраинти», «сохра-
пяти», «стрещй».
18, 12 ^раніітл (С. охра-
няется) л. 33, 21 хрлнйтг Гдь.
3(1, 37 ѵрани (С. наблюдай) не-
злобіе. 96, 10 хрднйта Гдь. 98,
7 урлил^ снндіініа Сгш. 141,
20 ХРДІ|ИТБ Гдь ВСА ЛЮВАЦІЫА
Сго. 145, 9 Гдь хрді,йта при-
шелцы. ,
ХРЯПА,-ЛИ 0'.а^оХааашѵ, оЬ-
зегѵапз; <рХааа<оѵ, зегѵапз, сіізіо-
(ііѳпз, Т. зегѵапз, оЪзѳгѵапз, си-
зіоз)—хранящій.
іриХа^ашѵ переводится также (см. вы-
ше): «стрегій».
30, 7 уранАщьіА (5., С. по-
читателей) с^ты. 102, 18 хрд-
націих'л завѣта Сгш. 105, 3 влжё-
ни х^и^Ч'ін с^дх. 114, 5 храпки
младенцы Гдь. 118, 63 3(ранА-
щыма запшвѣди Твоа. 120, 3
ния;е воздремлета ^рднлй та. 120,
4 ниже оуснетх ѵранХй. 145, 6
Хранящаго истинъ.
ХРСБСТЪ (6 ѵ&то; и тб ѵш-
тоѵ, (Іогзііт, хребетъ, спина, тылъ,
Т. сегѵіх, шея, зашеекъ, ішпи-
Іиз, холмъ, бугоръ, курганъ, мо-
гила, ІитЪиз, поясница, чресла,
Ьитегиз, плечо, іег^ит, спина,
хребетъ, тылъ) — хребетъ, тылъ.
17, 41 враі шнл л\ои'х?> дала
мй есй хревётя. (С. тылъ). 20,
13 положйшн а трепета (Т. Ъшш-
Іііш, С. цѣлью). 65, 11 на хревтѣ
(С. чрёсла) нашема. 68, 24 й
Хревёта (С. чрёсла) йх-а вынѴ сла-
цьі. 80, 7 шатл ш вреліене ХР€-
ве'та егш (С. Я снялъ съ раменъ
его тяжести). 128, 3 на хр^втѣ
мое'ма дѣлаша грѣшницы.
ХРІОТО&Ъ (б ^ріатб;, сЬгізіпз,
Т. ипсіиз, сЬгізіиз) — Христосъ:
помазанникъ.
2, 2 на х'Ртд 17' 51
Хрістй Свое.мй ДіідѴ. 19, 7 сіісе
Гдь хріета Своего. 27, 8 хріета
Своегш. 83, 10 прйзри на лицё
Хріета Твоегш. 88, 52 хрістд
Твоегш. г
ХХСІСРіЪ (то5 Хоозі, СЬпзі,
Т. Сизі)—Хусіевъ (Хусія).
Хѵсій (съ Евр. «проворный, ско-
рый»)—другъ царя Давида, помогшій
разрушить совѣтъ Ахитофеда, пособни-
ка Авессадомова.
7, 1 ш словесѣх» ХѴсіевыхк
(С. Хуса).
ц л р е в ъ
431
царь
И-
ЛРбИЪ (тоо рааікёш;, ге^із)—
царевъ (царя).
17, 51 спасёніж царева. 44,
6 врага Дрёвыѵа. 44, 14 дщёре
црёвы. 44, 16 мъ храма Древа.
60, 7 па дни царевы. 71, 1 сы-
н$ царёвѴ. 98, 4 честь царёва.
ДДРИДД (т) рааікіааа, ге^іпа,
Т. соіцих)—царица.
44, 10 цредста цдрн'цд.
ДДРОТЕІв (т] рааікеіа, ге^пиіп)
—царство.
См. ниже: «царство».
21, 29 Гдне есть цртвіе. 44,
7 жезла цртвіж Твоегш. 45, 7
суклони'шасж царствіж. 78, 6 и на
царствіж. 104, 13 ш ца'рствіж.
134, 11 веж царствіж Ханаа"нска.
144, 11 слав$ цртвіж Твоегш ре-
нета. 144, 12 слдв$ великолѣпіж
цртвіж Твоегш.
ДДР6ТИ0 (т] [Зааікеіа, ге^ппіп)
—царство.
См. выше: «царствіе».
67, 33 царства земпаж. 102,
19 цртно ёгш іісѣлтн швладаета.
144, 13 цртно Твоё цртво всѣуа
вѣкшва.
дХРДТРіОЙЛТИ (рааіЫеіѵ,
ге^паге)—-царствовать.
раоііейеіѵ переводится также (см. вы-
ше): «воцаритпел».
44, 5 црти$й (Т. ециііа, С.
возсядь па колесницу) истины ради.
Д-ТРІі (6 рааікеи;,-ёшс, гех)—
царь.
2, 2 предсташа царіе зе'мстіи.
2, 6 поставлена еелдь црь. 2,10 ца-
ріе, разумѣйте. 5, 3 Дрю мой. 9,
37 Гдь Дрь (разночт. рааікебагі, В.
ге^паЬіі) во вѣка. 19, 10 Гди,
спей царж. 20, 2 возвесели'тсж
царь. 20, 8 царь оуповаета на
Гда. 23, 7 внйдета Дрь славы. 23,
8 Дрь славы. 23, 9 внйдета Д^ь
славы. 23, 10 Дрь сла'вы; Гдь
сила, Той есть Дрь славы. 28,
10 Гдь Дрь ва вѣка. 32, 16 не
спасаетсж царь многою силою. 43,
5 Дрь мой. 44, 2 глаголю аза
дѣла мож" Дрёви. 44, 10 дщери
царей. 44, 12 возжелаета Дрь.
44, 15 привед$тсж Дрю дѣвы.
46, 3 Дрь велій по всей земли.
46, 7 пойте Древи пашем$. 46,
8 Дрь всеж земли Бга. 47, 3
града Држ велйкагш. 47, 5 царіе
земстін. 59, 9 І$да царь (Т. 1е-
дізіаіог, С. скипетръ, А. «зако-
нодатель») ДІой. 62, 12 царь
же возвесели'тсж ш Бзѣ. 67, 13
Дрь сила возлювленнагш. 67, 15
ра'знствита Нвііый цари". 67, 25
Бга л\оегш Држ. 67, 30 прине-
сла царіе дары. 71, 1 с$да Твой
царёви даждь. 71,/10 цдріе <Ьар-
сі'йстіи----царіе Дра'встіи. 71, 11
царіе земстін. 73, 12 Бга же,
Дрь наша. 75, 13 страшнола$
паче царей земныуа. 83, 4 Дрю
мой. 88, 19 Држ нашегш. 88,
28 паче царей земныуа. 94, 3
Дрь велій по всей земли. 97, 6
пред Дрёма Гдема. 101, 16 царіе
земстіи. 101, 23 внегда соврати-
ежлюдема вк$пѣ й царе'ма (разночт.
рааікеіа;, Т. ге^піз, С. царства).
104, і^шбличн ш нйуа цари". 104,
20 посла царь. 104, 30 ва сокро-
цвѣтя
432
Ч ДА НI €
виі|іницдуя царей. 107, 9 ІѢдд
царь (Т. Іе^іеіаѣог, С. скипетръ)
ЛІой. 109, 5 сокрушила есть вя
день гнѣвд Овосгш цари". 118, 46
пред цдри. 134, 10 йзкй^цдрй
крѣпки. 134, ІІ.Сишнд цдрА Ллдор-
рёйскд й Фга царА Бдсднскд. 135,
17 поразйвшелАѣ цари веліА. 135,
18 оувившелй? цари крѣпкіА. 135,
19 Сишпа цдрА ДлАоррейскд. 135,
20 Фга цдрА Бдсднскд. 137, 4
цар'іе зсластіи. 143, 10 ддюціелй?
спніе цдрелля. 144, 1 Ирю алой.
148, 11 царіе зсластіи. 149, 2
возрлд^ютсж ш Црп свослая. 149,
8 свазлтн цари йуя пѣты.
ЦйІіТЪ (то оМ)о;,-ёо;, Поз) —
цвѣтъ, цвѣтокъ.
102, 15 ідкш цвѣтя селный.
ЦЕРКОВЬ (т] ёххЦоіа, ессіе-
8Іа, Т. сопігге§’аііо)—церковь: со-
браніе.
21, 23 посредѣ цркве (С. собр.)
воспою Та. 21, 26 вя цркви (С.
собр.) велііцѣй йсповѢласа Тевѣ.
25, 5 познендвйдѣ^я церковь (С.
сборище) лѢкавнѢюіриуя. 25, 12
вя црквауя (С. собр.) БЛДГОСЛОВЛЮ
Та. 34, 18 ЙсповѢласа Тевѣ вя
цркви (С. собр.) лміозѣ. 39, 10
вя цркви (С. собр.) велііцѣй. 67,
27 вя цркваѵя (С. собр.) Благо-
словите Бга. 88, 6 вя цркви (С.
собр.)9 стьі^я. 106, 32 да возне-
сся бгб вя цркви (С. собр.) люд-
стѣй. 149, 1 вваленіе ^гш вя
цркви (С. собр.) прпвныуя.
ДЪНД (?] пр], ргеііпш, Т. ге-
ДетрНо)—цѣна.
тіит) переводится также (см. ниже):
«честь».
43, 13 шддля есй люди Твоа"
г>ез цѣны (Т. рго ге ѵііі, С. безъ
выгоды). 48, 9 й цѣнѣ1 йзвавле-
НІА. 61, 5 цѣііѣ ЛАОЮ СОвѢціДШД
ібрііп^тн.
ч.
ЧДДО (то техѵоѵ, ПИпз, паіиз, Т.
Піінз, розіегііаз, ІіЬег)—чадо:
дѣти, потомство.
33,12 пріидите, чада (С. дѣти).
77, 4 не оутайшдсА (о чадя (С.
дѣтей) нуя. 108, 13 дд бѢдѢтя
чада (С. потомство) его) ва по-
гѣ’г.ле'ніе. 112, 9 лАДтерь ш чадѣуя
(С. ДѢТЯХЪ) ВССеЛАф^СА.
ЧДСТБ (т] [лере’с, рагз, рогііо,
С. рогііо)—часть, доля, удѣлъ.
Р-еріі переводится также (см. выше):
«участіе».
10, 6 часть (С. доля) чдши
йуя. 15, 5 часть достоаніа .моегш.
62, 11 части (С. въ добычу)
лйсовшлѵя вѣдѣ’тя. 72, 26 часть
лаоа, Бже, во вѣкя. 118, 57
часть (С. удѣлъ) лаоа е’сй, Гди.
141, 6 ЧДСТЬ ЛАОА есй НД ЗСЛІЛЙ
жнвьіуя.
ЧДПІД (тд ітоттірсоѵ, саііх, Т.
саііх, роспіпт)—чаша.
10, 6 чдеть чаши йуя. 15, 5
чд'ши Лаоса. 22, 5 чд'шд Твоа
оупоАваюіри лаа. 74, 9 гакш чдша.
115, 4 чдш)? СІТіІІА прІИЛАѢ.
ЧЛ/ЬНІб (?] троаоохіа, ехзре-
сіаііо)—надежда, упованіе.
Ч Д А Т И
433
ч е л о в ѣ к а
118, 116 не посрдлАЙ дкнс ш
чаапіа лаосгш.
Ч/1АТИ (икореѵеіѵ, зіюііпеге,
Т. рпезіоіагі; кроабеуеайаі, ехзрѳ-
сіаге)—уповать, надѣяться, ожи-
дать.
т:роа8і-^еа9аі переводится также (см.
выше): «воспріяти», «ждати», «пріяти».—
баоремгіѵ переводится также (см. выше):
«ждати», «потерпѣти», «стерпѣти», «тер-
пѣти».
32, 20 дУшд же нлшд часта
(б.) Гдл. 54, 9 чдлуа Бгл. 68,
21 чаАше (Т. ѣгапд’іі, С. сокру-
шило) дУша ЛАОА. 103, 27 ВСА
кл Тевѣ чдюта. 118, 166 члАул
спіііа Твоегш.
ЧеДОП'ІіКОУГОДІІІІІіБ (6 оЬ-
Ьрштгаргахо;, диі ЬоініпіЬпз ріа-
человѣкоугодпнкъ,
52, 6 Бга разсыпа кисти чело-
вѣкоУгбдннкшвл (Т. сазіга ЬаЬепііз
сопіга Те, С. ополчающихся про-
тивъ Тебя).
ЧбЛОйТіКЪ (б ач&рш-о;, Ьото,
Т. тогШіз, Ьото, ѵіг)—человѣкъ.
8, 5 что есть человѣка. 9, 20
дл не крѣшітсА человѣка. 9, 21
іакш человѣцы сУть. 9, 39 чело-
вѣка нд зслаліі. 21, 7 & не чело-
вѣка, поношеніе человѣкшііл (С.
у людей). 24, 12 кто есть чело-
вѣка. 33, 13 кто есть человѣка.
35, 7 человѣки іі скоты снесши.
36, 7 ЧСЛОвѢііУ ТНОрАІ|ІСЛ\ѣ’ ЗДК0-
ноіірестУіілсніе. 36, 23 ш Гдл
СТАѴПЫ человѣкѣ ЙСПрЛВЛАЮТСА. 36,
37 человѣкѣ лАіірнУ. 37, 15 іакш
человѣка не сльішан. 38, 6 волка
человѣка живый. 38, 7 оуво
швразолАЛ уоднтл человѣка. 38,
12 ндклзлла есй человѣка------------
бвдче всУе волка человѣка. 40,
10 человѣка лтйра лаосгш. 42, 1
(о человѣкл неправедна. 48, 8 йз-
Спглоочпый и Объяспительный Словарь
вавитл ли человѣка. 48, 13 чело-
вѣка ва чести сый. 48, 17 егда
развогатѣета человѣкл. 48, 21
человѣка вл чести сый. 51, 9 сё,
человѣка. 54, 14 человѣче равно-
дУшнс. 55, 2 попрд лаа человѣка.
55, 12 что сотнорйта лаііѢ чело-
вѣка. 5 7, 12 речёта человѣка. 61,
4 доколѣ належите на человѣка.
63, 7 приступити человѣка. 63,
10 оуволсА волка человѣка. 65,
12 возвела есй человѣки. 67, 19
Пр'ІАЛЛ еСН ДААІІІА НЛ ЧСЛОнѢцѢуЛ.
72, 5 са челопѣші ((’. съ про-
чими людьми) не іірііілтУта рапа.
77, 25 улѣва Літльскііі іа’дс чело-
вѣка. 77, 60 ва челоііѣцѣхл.
81, 7 ньі же іакш человѣцы ОѴЛАН-
растс. 83, 13 іілжёііл человѣка
оупоклАй на Та. 36. 5 чело-
вѣка й человѣкл родйсл. 87, 5 выуа
іакш человѣкл вез полаоціи. 88,
49 кто есть человѣка (С. изъ
людей). 89, 1 /1Іш\?ссд человѣка
Бжіа. 89, 4 не (бирати человѣка.
93, 10 оучай человѣка рдзУлаУ.
93, 12 Блжсна человѣкл. 102,
15 человѣка, іакш трава. 103,
14 злака па слУжгЛ’ чслонѣкшл\а.
103, 15 віпо нсселіітл сердце
человѣка-------й улѣва сердце че-
ловѣкл оукрѣпнта. 103, 23 йзы-
дстл человѣка па дѣло свос. 104,
14 по шставн человѣка (С. пикому)
шшідѣтн йуа. 104, 17 посла пред
іпілан человѣка. 108. 16 потна
человѣка пііі|іа. 115, 2 всАка
человѣкл ложь. 117, 6 что со-
творйта мнѣ человѣка. 117, 8
нежели нлдѢатиса на человѣка.
123, 2 внегда востдти чсловѢкшлал
нд ны. 127, 5 блгословитса че-
ловѣкл боайса Гда. 134, 8 ш
человѣка до скота. 139, 1 йзлай
къ Псалтири. 28
человѣческа
431
чертога
мя», Гди, ш человѣкд лѣ’кдвд. 139, 4
ш человѣка непрдведныуа (Т. зігепп-
із, С. притѣснителей) йзлій ь\іь.14О,
4 са челшвѣки (С. людьми) дѣлаю-
ірими веззаконіе. 143, 3 что есть
человѣка. 143, 4 человѣка с^етѣ
оуподокися». 146, 8 нд ЫжіА
человѣкшма (Т. пѣтъ, С. человѣку}.
ЧбДОЕ’ЬЧбСКЪ ("об амйрштоо,
Ііотішз; тшѵ аѵ&рштгшѵ, Іютіпит,
Т. ѵігогиш, Ьопііпшп, Ьиіпапиз)—
человѣческій (человѣковъ), люд-
скій (людей).
См. ниже: «человѣчь».
4, 3 сынове человѣчестіи (С.
мужей). 10, 4 сыны человѣческія».
11, 2 ш сыншва человѣческиуа. 11,
9 сыны человѣческія». 13, 2 нл
сыны человѣческія». 16, 4 дѣла
человѣческиуа. 20, 11 ш сыншва
человѣческиуа. 30, 20 пред сыны
человѣческими. 30, 21 ш л\я»тежа
человѣческд (С. людскихъ). 32, 13
сыны человѣческія». 35, 8сынове же
человѣчестіи. 44, 3 паче сыншва
человѣческиуа. 48, 3 сынове чело-
вѣчестіи (Т. ргсезіапіе ѵіго, С.
знатные). 52, 3 нд сыны чело-
вѣческія». 56, 5 сынове человѣче-
стіи. '57, 2 сынове человѣчестіи.
59, 13 суетно спасеніе человѣчс-
ско. 61, 10 сметни сынове чело-
вѣчестіи, лжйви сынове человѣче-
стіи (С. мужей). 65, 5 пдче сы-
ншва человѣческиуа. 72, 5 ва
тр^дѣуа человѣческиуа не сѣ'ть.
75, 11 гакш помышленіе человѣ-
ческое. 79, 16 пд сына человѣ-
ческаго (Т. и С. нѣтъ). 79, 18 й
на сына человѣческаго. 88, 48
сыны человѣческія». 89, 4 сынове
человѣчестіи. 93, 11 Гдь вѣсть
поліышленія» человѣческая». 106,
8 сыновшма человѣческиліа. 106,
15 сыновшліа чсловѣческима. 106,
21 сыновшма чсловѣческима. 106,
31 сыновшма человѣческиліа. 107,
13 суетно спасеніе человѣческо.
113, 12 дѣла р^ка человѣческиуа.
113. 24 сыновшма человѣческиліа.
118, 134 йзвави лая» ш клеветы
человѣческія». 134. 15 дѣла р^ка
человѣческиуа. 144. 12 сыновшліа
человѣческиліа. 145, 3 на сыны
человѣческія».
ЧблІОЕ’ЬЧЬ (тоб амйрш^ои,
Ііошіпіз, Т. Ьотіпіз, тогіаііз)—
человѣческій.
См. выше: «человѣческъ».
8, 5 или сына человѣчь. 143,
3 или сына человѣчь.
ЧбДІОСТЬ (ѵ] аіяушѵ,-бѵос, та-
хШа, Т. оз)—челюсть.
31, 9 челюсти йуа востяігнеши.
ЧбРІіЬ (б ахи>Ц;,-7)хо;, ѵег-
шіз)—червь.
21. 7 аза же есліь червь.
ЧѴЯѢІІПО^ ліорс (г; ’Ерийря
»)аХаааа, ІіцЬгнш таге, Т. А1§о-
зит (поросшее травою) таге)—
Чермное (Красное) море, между
Египтомъ и Аравіею.
105, 7 восуодяіціе ва Чермное
море. 105, 9 запрети Черлчнблі^
ліорю. 105, 22 ва л\6ри Черлінѣліа.
135, 13 раздѣльшеліЬ’ Чермное
море ва раздѣленія». 135, 15 ва
море Чермное.
Ч6РНЙЧІ6 (г] И б аііхярцѵос,
аохарыѵоі, июгі, Т. зусотогпз)—
дикая смоковница.
77, 47 черничіе (С. сикомо-
ры, А. «дивія смоквы») йуа.
ЧбРТОГЪ (б тсаатб?, іЬаІашпз,
спальня)—брачный чертогъ.
18, 6 гдкш женйуа йсуодяій ш
чертога (С. брачнаго чертога)
своегш.
ч е с т е н а <35 чрево
чесш, чесбліъ см. что.
чеебліже см. чтбже.
ЧУОТбНЪ (ті'рло?, ргеііозиз,
Т. риг^аііззішиз, ргеііозиз; еѵтцло;,
ЬоиогаЫІіз, Т. ргеііозиз)—честный:
цѣнный, дорогій; драгоцѣнный.
18, 11 кдмене честна (0. чи-
стаго). 20, 4 ш кдмене честна
(С. чистаго). 71, 11 и честно
(еѵ., С. драгоцѣнна будетъ) имя
бгш пред нймн. 115, 6 чтнл
(С. дорога), пред Гделла смерть
(ірііг.пыуа бги).
ЧвСТНХч-БЫТИ (т'р.ааі)аі, Ьо-
погіГісагі, Т. ргеііозиш еняе*)—
быть почтсипу, драгоцѣину, дб-
рогу.
138, 17 мнѣ же зѣли) чсстппч-
Бьішд (С. возвышенны) др^:зи
Твой.
ЧбСТЬ (?] т'.[лт], Ьопог, Т. пиуе-
зіаз, Іаиз, Ьопог, ргеііит)—честь,
переводится также (см. выше):
«дѣва».
8, 6 честію вѣнчала есй. 28,
1 принесите Гдеви слдв)? й честь.
11, 10 дщери царей ва чести
(Т. іпіег сЬагаз, С. между почет-
ными) Твоей. 18, 13 ва чести
сый. 18, 21 ва чести сый. 95,
7 принесите Гдеви слдв$ й честь.
98, 4 честь (Т. гоЬизііззітѳ, С.
могущество) цдрёвд с^да лювита.
Ч6ТК6РТЫЙ (тётартос, циаг-
іиз)—четвертый.
93 (въ надп.) ва четвёртый (тетра-
Вц Т. нѣтъ, С. въ четвертый) с^б-
бшты.
ЧбТЫР^ДбОАТЬ (теааарахоѵ-
та, диасігадіпѣа)—сорокъ.
91, 10 четыредесять лѣта него-
довала рода тоги).
ЧИЖЪ см. ЧТО.
ЧИПЪ (т] таВ’.?, ог(1о)—чинъ:
порядокъ.
109, 1 по чйнѴ Желуіседс'ков^.
ЧИСЛО (6 аріОріо?, питегиз,
Т. шепзига, питегиз)—число.
38, 5 число дній мойуа. 39,
б паче числа'. 39, 13 нѣсть чи-
сла. 103, 25 нѣсть числд. 101,
12 внегдд быти йма мдлылла чи-
сло'ма. 101, 31 не і.ѣ числд.
146, 5 нѣсть числд (Т. іппиіпе-
габіііз, С. неизмѣримъ). 151 (въ
надп.) внѣ числа (В., Т., А. и О.
пѣтъ).
ЧИСТОТ/1 (т} хя!)арібтт]С, рп-
гіѣ;ін) - чистота.
17, 21 по чистотѣ. 17, 25
но чистотѣ.
ЧИСТЪ (^7^6;, (чіЛпн, запсіиз.
Т. ригиз, ппіпйпз: хяііярб;, шип-
йиз, Т. ригиз, шиікіиз)—чистый.
11, 7 словесд чиста. 18, 10
стрдуа Гдень чиста. 23, 4 чіістл
сёрдцема. 50, 12 сёрдце чисто
созйжди во мнѣ.
члеибиепъ (б ротъ,
уста, тоіа, челюсть)—челюсть.
57, 7 члсіішвныя (та? ріокас,
шоіаз, Т. тоіагез, С. челюсти)
львшва,
чренеиъ (тт)? уяатрб?, ѵеп-
ігіз)—чревній (чрева).
126, 3 мздд плодд чрёвнягю.
ЧРСВО (т] тазтт;р, ѵепѣег, иѣе-
гиз; т] хо'.кіа, ѵепіег, Т. ѵізсиз,
мн. ч. ѵізсега, ѵепіег; -/.арка.,
сог)—чрево: утроба, внутрен-
ность.
•рз-тір переводится также (см. выше):
«утроба».—хіроіа переводится также (см.
выше): «сердце».
16, 11 йсполнися чрево йуа.
21, 10 йз чрёвд. 21, 11 (о
чрева (разночт. хоік.) млтере моея.
21, 15 посредѣ чрёвд (хоіХ., Т.
28*
что
436
ѵізсегіЬпз, С. внутренности) мо-
его). 39, 9 посредѣ чрева (хоіХ.,
разночт. харЗіас, В. согіііз, Т.
ѵізсегіЬпз, С. внутренности) мое-
го). 57, 4 завлѣ’дііша о5 чрева.
70, 6 о) чрева (хоіХ.) матере
Лаоса. 109, 3 йз чрева. 131,
11 о5 плода чрева (хо-.к.) твоего).
138, 13 ііз чрева ллатере моса.
ЧТО (ті, сриіі)—что.
ч Здѣсь также помѣщены формы: <че-
сш>, «чесомъ», «чимъ».
3, 2 что (Т. днат, С. какъ)
са оумнбжнша. 8, 5 что есть.
8, 6 малымъ чйліъ (В. шіппз,
Т. раиіізрег). 9, 34 чесш ради
(Т. фіат оЪ гѳш, С. зачѣмъ). 10,
3 что сотвори. 38, 5 что аншлю-
са. 51, 3 что ували шиса. 55,
5 что сотворитъ. 55, 12 что
сотворйтъ. 72, 25 что (Т. дпіз,
С. кто) во мй есть--------что (Т.
пнііо, С. ничего) восуотѣуъ. 84,
9 что речстъ. 113, 5 что ти есть.
115, 3 что воздамъ. 117, б что
сотворитъ. 118, 9 въ чесомъ
(Т. іріошосіо, С. какъ) исправитъ.
119, 3 что дастсА---------что при-
ложйтса. 132, 1 что (Т. фіаш,
С. какъ) доврб, или что (Т. диат,
С. какъ) красно. 143, 3 что есть.
ЧТ0Ж6—чтоже.
55, 8 ни ш чесбмже (бтер
тоб [ЛТуОЕѴОС, рго ПІЬІІО, Т. И С.
нѣтъ). 80,15 ни ш чесбмже (еѵ тй
[іт)Ве'а, рго піЬііо, Т. циніи, С.
нѣтъ).
ЧУДбНЪ (&аир.аатб;, айшігаЬі-
Ііз, Т. та§пійсиз; йанцааю?,
тігаЬіІіз)—чудный, дивный, ве-
личественный.
йаор.аато{ переводится также (см. вы-
ше): «дивенъ».
8, 2 ч&дно (С. величественно)
ч^до
йма Твое. 8, 10 ч^дно (С. ве-
личественно) йма Твое. 138,
14 чѴдна (Ья^ака, С. дивны)
дѣла Твоа".
ЧМДО (то &ао[іаа:оѵ, шігаЬІІе,
Т. шігаЬіІѳ, шігаЬІІе ориз, тіга-
сиіит; то тёряс,-ято;, ргойі^іиш,
Т. рго(1і§тт, озіепйпп)—чудо,
диво.
9, 2 повѣмъ вса чудеса' Твоа.
25, 7 повѣдати вса чѴдеса Твоа.
39, 6 чѴдеса Твоа. 45, 9 по-
лоній чудеса' (т., Т. йезоіаііопѳз,
С. опустошенія) нд земли. 70,
7 ч^до (т., С. дивомъ) выуъ
мншТиллъ. 70, 17 возвѣщ^ чудеса
Твоа. 71, 18 творАЙ чудеса
единъ. 74, 2 повѣмъ вса чудеса
Твоа. 76, 12 полілігё ц) начала
чудеса Твоа". 76, 15 твормй чу-
деса. 77, 4 чудеса 6гц). 77, 11
чудеса 6гц). 77, 12 сотвори чу-
деса. 77, 32 не вѣроваша чЪ’де-
семъ ёгч). 77, 43 чудеса (т.)
Сію а. 6’і7, 10 творАЙ чудеса. 87,
11 едл мертвыми творншн чудеса.
87, 13 чудеса Твоа". 88, 6
исповѢдатъ нвед чудеса (С. чудныя
дѣла) Твоа. 95, 3 во всѣуъ ліб-
деуъ чудеса Уіч). 104, 2 побѣди-
те вса чудеса 6гц). 104, 5 по-
лланйтс чудеса бгч) -------чудеса
(т., С. знаменія) бгч). 104,
27 чі?де'съ (т.) Свойуъ. 105, 7
не раз^мѣшд чудесъ Твойр. 105,
22 чудеса (С. дивное) въ земли
Ха'мовѣ. 106, 8 чудеса (С. чуд-
ныя дѣла) §гц). 106, 15 и чу-
деса (С. чудныя дѣла) §гч). 106,
21 чудеса (С. чудныя дѣла) бгч).
106, 24 чудеса 6гц) во глѴвинѣ.
1О6,„ 31 чудеса (С. чудныя дѣ-
ла) 6гц). 110, 4 ііал\Ать сотво-
рилъ есть чудесъ бвойуъ. 118,
ч Ѵждй
437
шѴлАЪ
18 оурдзѴлчѣю чѴдеса ш закона
Твоегш. 118. 27 погаѴлалюсж вг
ч^десѣуй Твонуй. 131, 9 посла
зналаеніж й чѣ’деса (т.). 135, 4
сотво'рше.мѴ чѴдеса ве'ліж едйнолаѴ.
144, 5 чудеса (Т. теа шігаЫІез,
С.о дивныхъ дѣлахъ)Твож повѣджтъ.
Ч^ЖДЪ. (аШтр'.о?, аііепнз, Т.
аііепі^ѳпиз, ѳхігапѳиз, ехіегиз;
спг7]кХотр:и)р.ёѵо;, ехігапеиз)—чу-
ждый, чужой, иноплеменный, чу-
жеземный.
17, 45 сынове ч)іждіи (С. ино-
племенники). 17, 46 сынове ч'ѵ
ждіи (С. иноплеменники). 18,14
ш чѣ'ждйуй (Т. сопіншаіііз, С. умы-
шленныхъ). 43, 21 вг вогК чѣ’-
ждела^. 48, 11 шставжтй ч^ждилаъ
(Т. аіііз, С. другимъ). 53, 5 чѴ-
ждіи воста'ша нд лад. 68, 9 чѴждь
(ах.) Бьір вратіи лаосй. 80, 10
ниже поклоийшисж бог^ ч^жделЛ1
(С. чужеземному). 108, 11 м
восуи'тжтй чѣ’ждіи. 136, 4 на
зелалй ч^ждей. 143, 7 йз рѣ'кн
сыншвй ч^ждйуъ (С. иноплемен-
ныхъ). 143, 11 йз рѣ’кй сыншвй
чѣ’ждйуй (С. иноплеменныхъ).
ш.
ШЛТЯТИСА (?рэа-г^, Гге-
шеге, Т. (нтиіінагі) — мя-
стись, шумѣть.
2, 1 вск^ю шаташаеж (С. мя-
тутся) газыцы.
Ш6ПТДТИ (Л'&’ар'Сесѵ, 8П8НГ-
гаге, Т. тнззііаге) — шептать.
40, 8 на лаж шептауѴ.
Ш6СТВІ6 (г) хореіа, іпстез-
БП8, Т. ІПС088П8) — ШВСТВІС.
67, 25 видѣна пыша шествіж
Твож, Бже, шествіж Бга.
ШИРОКЪ (~кят6;, Іаіііз) —
широкій, обширный.
118, 96 широка (С. обширна)
заповѣдь Твож зѣдш.
ШИРОТЛ (6 -Хогшар.6;, Іаіі-
ішіо, Т. Іаішп, ІаШшіо)—широ-
та, обширность, пространство.
•піа-озаб; переводится также (см. вы-
ше): «лространство».
17. 20 йзведе лаж на широтѣ
(С. пространное мѣсто). 118,
45 уождар вй широтѣ (С. сво-
бодно).
ШХЖНЪ(хра’.ка)лхб;, ПЬЯНЫЙ,
сгариЫнз, Т. сапШІапз) — шум-
ный: пьяный.
77, 65 гакш сйлсіій й ш^лаена
(хехряікаХ’хш;, С. побѣжденный)
іі) віна (С. виномъ).
ШОЪ (б ^о;, 30ПІІН8, 80ПН8,
Т. зігерііиз)—шумъ, трескъ,
звукъ, голосъ.
Ѵ/ос переводится также (см. выше):
<тласъ>.
9, 7 погйяе палхжть егѵ) съ
шумамъ (Т. и С. нѣть). 41, 5
шѣ'лаа (Т. тиііііпйіпе, С. сонма)
празднУюірагш. 64, 8 шѴлѴі волнъ
егш. 76, 18 ланожество ш^.мд
водъ.
щ едрит и
438
ю ж и к ъ
ЦІ.
Щёдрити (оіхтеіреіѵ, шізегегі,
Т. §гаііат іасѳге, шізегегі)—
быть щедру, миловать.
оіхтеіреіч переводится также (см. вы-
ше): «ущедрити».
36, 21 првпый же щедрита (С.
милуетъ). 102, 13 гакоже ще-
дрита (С. гмилуетъ) отс'ца сыны.
ЦІ6ДР0ТД (б ОІХТіррОС, 1ПІ8Ѳ-
гаііо, тізегісогйіа)—щедрота: ми-
лосердіе, сострадателыіость.
24, 6 помжнн щедриіты Твож.
39, 12 не оудалй щедрота Тво-
йуа \ѵ мен?. 50, 3 по множествѣ
щедрота Твойуа. 68, 17 по мно-
жествѣ щедрота Твойуа. 76, 10
оудержита во гнѣвѣ Своема ще-
дроты Свож". 78, 8 щедроты Твож.
102, 4 вѣнчающаго тж литію й
щедротами. 105, 46 й даде ж ва
щедриіты (С. состраданіе). 118,
77 да прійдѢта мнѣ щедриіты (С.
милосердіе) Твож. 118, 156 ще-
дроты Твож мииіги. 144, 9 ще-
дриіты бги) на всѣуа дѣлѣр бги).
щедръ (оіхтірр.и>ѵ, шізегіеогз,
тізегаіог, Т. тізегіеогя)—щедрый,
милосердый, милостивый.
о’іхтір(ішч переводится также (см. вы-
ше): «уіцедрля».
77, 38 Той же есть щедра
(С. милостивый). 85, 15 Бже
мой щедрый. 102, 8 щедра й
млтива Гдь. 110, 4 млтива й
щедра Гдь. 111, 4 литива й
щедра (С. милосердъ). 144, 8
щедра, й млтива Гдь.
ЩбДРЖ,-АИ(огхге[ршѵ, диі ші-
зегеіиг, Т. диі ^гаііозе ІадЩиг)—
щедрый, милующій.
111, 5 влга л\Ѣжа щедрж (С.
милуетъ) й даж.
ЩИТЪ (6 Яоребс, зсиінш)—
щитъ.
34, 2 прінмй чірѣжіе й щйта.
45, 10 щиты (А. <щиты>, Т.
сиггнз, С. колесницы) сожжета
дгнема.
ю.
/г
Ні см. бпъ.
и—внн. п. ед. ч. жеп. р. личнаго
мѣстоименія <она>.
ЮГЪ (б ^бто;, анзіег)— югъ;
южный вѣтеръ.
77,26 воздвйже юга (Т. енгиш,
С. восточный вѣтеръ) са невесе.
125, 4 потоки югома (Т. іп ге-
§іопеш зіссаш, С. па полдень).
юдбль (і) хоікае, сопѵаіііз,
ѵаіііз)—долина.
Си. выше: «удоль».
59, 8 й юдоль жилйща размѣ-
рю. 83, 7 во юдо'ль плачсвнѢю
(разночт. во юдоли плачевнѣй).
юже си. йже.
<юже»--вин. п. ед. ч. жен. рода отно-
сительнаго мѣстоименія <яже>.
ЮЖИКЪ (аиууеѵ^?, со^паінз)—
родственникъ, свойственникъ.
10 II с ц ъ
439
га в и т и
73, 8 рѣшд вя сердцы своелла
южики (г; (яі) яопеѵг'.а(аі), со&паііо,
родство, т. е. родственники).
ЮНбДЪ (6 таоро?, іаигиз, Т.
Іиѵепсиз)—телецъ.
21, 13 юнцы тѴ'чнін шдсржлшд
ЛЛЖ. 67, 31 сбили Юіібця (Т. го-
Ьпзіогиш зиѵепсогиш, С. воловъ)
ва юннцауа людскйуа.
ЮНИДЯ (•?) 8а[лаХк,-еш;, ко-
рова, ѵасса, Т. ѵііиіпз, телецъ)—
тёлка.
67, 31 сбили юнсца ва юни-
цдуа (С. тельцовъ) людскйуа.
ЮНОСТЬ (г; ^еоттг]?, ]‘иѵепіиз,
Т. риегіііа)—юность.
24, 7 грѣ'ул юности ллосж. 42,
4 КЯ Іі вссслжі|ісллѴ юность лаою.
70, 5 іі) юности лаосж. 70, 17
Ш ЮНОСТИ ЛАОСЖ. 87, 16 Ш ЮНО-
СТИ лаосж. 102, 5 ш’ыювйтсж іакш
орлж юность твож. 128, 1 (о
юности лаосж. 128, 2 (о юно-
сти лаосж. 143, 12 ва юности
(Т. іп іепега геіаіе, С. въ молодо-
сти), своей.
ЮНОТИ (б Аігаггерос, з’ипіог, Т.
рпет)—юноша, отрокъ.
148, 12 старцы са юноталли
(С. отроки).
ЮНОШИ (б ѵгяѵ’зио;. ріѵе-
піз)—юноша.
77, 63 юношы йуа пожде огнь.
148, 12 юншши й дѣвы.
ЮНЧІЙ (тй'? тайршѵ, іаиготиш,
Т. гоЪизіогшп Іисепсогит)—тель-
чій (тельца)
49, 13 еда галла ллжса юпчд
(С. воловъ).
ІОНІІІІН (ѵгйтеро;)—ЮПѣЙШІЙ,
младшій.
См. ниже: «юнѣйшій».
151, 1 й юншій (В., Т. и А.
пѣтъ) ва долл$ отца ллоегш.
ЮНЪ (ѵго?, поѵеііиз)—юный.
68. 32 паче телца юна (Т. и
('. нѣтъ).
ЮНТИНІІІП (ѵгютгро;, дипіог,
и (іоіезсепіиіиз, айоіезсепііот, Т.
риег, рагѵиз) — юнѣйшій, млад-
шій, малый.
См. выше: «юншій».
36, 25 юнѣйшій (С. молодъ)
вьіуь. 67, 28 тллаш Неиіалліна
юнѣйшій (С. младшій). 118, 9
ва чссблля исправила юнѣйшій (С.
юношѣ) п^ть свой. 118. 141
юнѣйшій (С. малъ) аза сслль й
оуничижена.
см. ОПІІ.
&—винпт. и. мн. ч. всѣхъ трехъ ро-
довъ ліянаго мѣстоименія «опи».
йшіти (оегх'юѵяі, озіѳпсіеге;
8‘/]Хобѵ, шапіГезіаге)—явить, по-
казать, открыть.
4, 7 га’вііта (Т. еГГісіаі, пѣ
Ггиашит, С. покажетъ) налла. 24,
А.
14 іавйта (5т;к., Т. ехрегішепіо
іезіеіиг, С. Онъ открываетъ) йллл.
49, 23 гавлю (С. ѣасіаш, иі ітиа-
іиг) елл’і'. 50, 8 ганйла ллй
(ёот(Х., Т. поіаз Гесегаз). 58, 11
ганйтя (Т. ѣасіеі, иі азріеіаш, С.
дастъ смотрѣть) ллнѣ. 70, 20
ілвнла ллй бой (Т. іесізіі, иі ехрѳ-
га в и т и с а
440
га з ы к а
гігег, С. Ты посылалъ). 84, 8
гавй нллая. 90, 16 гавлю (Т. еѣ-
йсіат, иі ѣгиаіиг) слай. 147, 9
не гавп (ёЦХ., Т. поѵегипі, С.
знаютъ, А. «уразумѣютъ») имя.
МШІТИОА (фаЦ
аррагеге, ѵііегі, Т. ѵійегі, сопзрісі,
аррагеге, сотрагеге; ёрсраѵі^еа&аі,
тапіГезіагі, Т. іііисезсеге; ётсираі-
ѵезйаі, іііисеге, Т. іііизігаге)—
явиться, являться.
16, 15 гавлюсА (Т. ѵіДеѣо, С.
буду взирать) лиц$ ТвослаѢ--------
внегда гавйти лмі са (А. «воста-
иу», Т. ехрет^ізсат, С. пробудив-
шись). 17, 16 іавйшасА источ-
ницы. 41. 3 іавлюса лиц$ Бжію.
62, 3 гавйусА (Т. ѵійеЬаш, С. Я
видѣлъ) Тевѣ. 79, 2 сѢдай па
уср^вілАѣуя, гавйсл (ёр'раѵ.). 83,
8 гавйтсА Ііга. 101, 17 й гавйт-
сл. 117, 27 гавйса (іте^яѵ., С.
осіялъ) палу,.
(т( от(Аа)а’.;, (Іесіа-
гаііо, Т. асіііиз, входъ, доступъ)—
явленіе, откровеніе, объявленіе.
118, 130 іа’вленіе (С. откро-
веніе) словеса Твойуа.
ІіІБТі тапіГезіе)—
явно, открыто.
49, 3 Бга іавѣ (Т. и С. нѣтъ)
ПрІІІАСТЯ.
ЙДЪ (б іб;, ѵепеппт)—ядъ.
139, 3 гадя аспідювя под оуст-
налаи Й\7..
ЙДЬІИ (га&іо)^, ейепз, сош-
есіепз, іпапДисапз, Т. сотейепз, ѵе-
зсапз)—ядущій: который ѣстъ.
40, 10 гадый уліігіы лаоа. 105,
20 гадѴ>:і|іагш трлв'і. 126, 2 гад^-
ЦШІ улѣва Болѣзни.
йже см. йже.
<яже»—им. п. ед. ч. жеп. р. относи-
тельнаго мѣстоименія <яже*.
йже см. йже.
«мже>—пм. п. жен. и сред. р. мн. ч. п
вин. и. всѣхъ трехъ родовъ т мн. ч. .отно-
сительнаго мѣстоименія <нжс», <мже>.
ЙЗБД [т] ріада; то
траора, апіппз)—язва, рана.
63, 8 стрѣлы ЛАладсііеця выша
газвы (С. будутъ уязвлены) йуя.
68, 27 кя Болѣзни газвя(т., Т.
сопѣоззогит, С. уязвленныхъ) лао-
йуя„ приложйша.
ЙЗВбНЪ (рераат'.ушргѵо;, Па-
^еііаіпз, Т. ріада аіГесіиз; б -рао-
рат''ас,А’и1пегаіиз,Т.соііГо88из)—ра-
ненный, пораженный.
72, 14 Быуя іазвсня (р., С.
подвергалъ себя ранамъ) весь день.
87, 6 газвениіи (С. убитые) спацпп
во гро'вѣ. 88, 11 сліирйля е’сй, гакш
газвена ДС. пораженнаго), гордаго.
МЗБІКТі (тб е&ѵо;,-ео; или
оос, дѳпз, паііо, Т. депз, рорпіпз,
паііо)—народъ, племя; (во мн. ч.)
язычники, иновѣрцы.
2, 1 нсіЛ'іо піаташасА газыцы.
2, 8 д<ілая Тй газыки. 9, 6 зл-
прстйля е’сй газыкшлАя. 9, 12 воз-
вѣстйте во газыцѣуя. 9, 16 оуглѣ-
воша газьіцы. 9, 18 вей газыцы.
9, 20 да сѢ'датса газыцы. 9, 21
да рдзѴліѣютя газьіцы. 9, 37 по-
гЙБнете, газыцы (С. язычники).
17, 44 во главй іа’зыкювя (С.
иноплеменниковъ). 17, 50 йегю-
вѢласа ТсбѢ во га’зыцѣуя (С. ино-
плем.). 21, 28 отсчсствіа га’зьікя
(С. язычниковъ). 21, 29 швла-
да'ста га’зыкп. 32, 10 разорАста
совѣты газыкювя (С. язычниковъ).
32, 12 Блжсна га’зыка. 42, 1 (б
га’зыка пспрсподоБна. 43, 3 газы-
ки потрсБн. 43, 12 во газыцѣуя
разсѣАля ны е^й. 43, 15 поло-
жйля сей пася вя прйтч^ во газы-
га з ы к и
441
ЯЗЫКИ
цѣуи. 45, 7 слаятбшася газьіцы.
45, 11 вознесУся во газьіцѣуи.
46, 2 вей газьіцы. 46, 4 и газьі-
ки (С. племена). 46, 9 воцрйся
Бги над газыки. 48, 2 вой газы-
цы. 56, 10 воспою Тевѣ во газьі-
цѣуи (С. среди племенъ). 58, 6 вся
газыки. 58, 9 оуиичигкйши вся
газыки. 64, 8 сллятУтся газыцы.
65, 7 на газыки призираетѣ. 65,
8 Благословите, газыцы, Бга. 66,
3 во всѣуи газьіцѣуи. 66, 5 да
возрадУются газыцы (С. плем.) —
— й газыки (С. плем.). 67, 31
расточи газыки. 71, 11 вей газы-
цы. 71, 17 вей газьіцы. 77, 55
йзгиа (іі лица йуи газыки. 78. 1
пріидбш аіазьіцы (('.язычники). 78,
6 пролій гнѣви Твсіі на іазьіки.
78, 10 да нс когда рскУти газы-
цы (С. язычникамъ) •---------й дл
оувѣстся по газьіцѣуи (С. язычн.).
79, 9 изгнали $сй газыки. 81,
8 наслѣдити во всѣуи газьіцѣуи.
82, 5 (іі газыки. 85, 9 вей
газыцы. 88, 51 лмібгиуи газыки.
93, 10 наказУяй газыки. 95,
3 возвѣстите во іазыцѣуи. 95,
5 вози газыки. 95. 7 отече-
ствія газыки. 95, 10 рцыте во
газьіцѣуи. 97, 2 пред газыки. 101,
16 оувоятся газыцы. 104, 1 воз-
вѣстите во газьіцѣуи. 104, 13
й прсидбша (ѵ газыка ви газыки.
104, 44 даде йл\и страны газыки.
105, 5 возвеселйтися ви веселіи
газыка Твоегш. 105, 27 во газьі-
цѣуи. 105, 34 не потрсвиніл га’зьі-
ки. 105, 35 сллѣсйшася во газьі-
цѣуи (С. язычниками). 105, 47
совсрй ны (іі газыки. 107, 4 пою
ТсбѢ во газьіцѣуи (С. плем.). 109,
6 сУдити во газьіцѣуи. 110, 6
дати і'ілѵи достояніе газыки (С.
язычниковъ). 112, 4 высоки над
всѣлаи газыки Гдь. 113, 10 дл не
когда рекУти газыцы (С. язычни-
камъ). 113,12 Тдшли газыки. 116,
1 увалите Гда, вей газыцы. 117,
10 вей газыцы. 125, 2 тогда ре-
кУти во газьіцѣуи. 134, 15 ’дш-
ли газыки (С. язычниковъ). 134,
10 поразй газыки ллншги. 147.
9 не сотворй такш всяколлУ газы-
кУ. 149, 7 сотворйти (іілирсніе во
газьіцѣуи.
АЗЫБІі (т( у/лоааа, 1іп§иа)—
языкъ; нарѣчіе.
5, 10 ЯЗЬІКИ СВОЙЛМІ ЛЫ|ІЛ\'У.
9, 28 нод язьіколѵл бгш трУди
Й Болѣзнь. 11. 4 языки велерѣ-
чивый. 11, 5 язьіки наши возве-
ліічиліи. 14, 3 йже пс оульстй
языколѵл своіілѵл. 15. 9 возра-
довлея языки л\бй. 21, 16 язьіки
лабй прильпе гортани ллоеллУ. 30,
21 (іі прсрѣкапія язьіки. 33, 14
оудериш языки твой (іі зла. 34,
28 языки лабй поУчйтся правдѣ
Твоей. 36, 30 языки ег’й воз-
гллгблсти сУди. 38, 2 не согрѣ-
шлти лай языколаи л\оііл\и. 38, 4
глагблауи язьіколли ллойлли. 44, 2
языки ллбй трость кнйиііінка сксро-
пйсца. 49,19 й языки твой. 50,
16 возрадУется языки ллбй. 51,
4 оулльіели языки твой. 51, 6
языки льстйви. 54, 10 раздѣлй
языки йуи. 56, 5 языки йуи ллечь
остри. 63, 4 и’зострйша гакш ллечь
языки своя". 63, 9 йзпелаогбшл
на ня язьіцы йуи. 65, 17 воз-
песбуи под языколли ллойлли. 67,
24 языки гіб'си твойуи. 70, 24
языки ллой весь день поУчйтся
правдѣ Твоей. 72, 9 языки йуи
прейде по зслалй. 77,^ 36 язы-
колаи свойлли солгаша вллУ. 80,
я з ы ч е н ъ
442
гакш
6 язьіка, бгшже не вѣдяше, оусльі-
ша. 108, 2 глаголаша на лая
языкомъ льстнвыллъ. 118, 172
провѣщаетъ языкъ ллбй словеса
Твол. 119, 2 й ш языка льсти-
ва. 119, 3 или что приложится
тевѣ къ язык^ льстнв^. 125, 2
й языкъ нашъ. 136, 6 прилипни
языкъ лаой гортани моел\^. 138,
4 нѣсть льсти въ язьіцѣ лаоелаъ.
139, 3 йзострйша языкъ свой гакш
злаіинъ.,
АЗЙЧеНЪ (уХшаасоот]?, Ііп-
§1108118, бОЛТДИВЫЙ, МНОГОРѢЧИВЫЙ,
Т. таіейісиз)—болтливый.
Срвп. въ Нов. Зав. (1 Тимоѳ. 5, 13):
«мужъ блядйвъ».
139, 12 лі^жъ языченъ (С.
злоязычный) не исправится на
зелалн.
ЫКШ (оте, диопіат, диіа, диой,
Т. пат, иі, диіа, диит, дио<1,
епіт, диіп, диопіат, диапйодиійет,
йпт, диапйо; іатдиат, иі,
диат, диазі, віеиі, диоіткітоеіит,
Т. зіеиі, іапдиат, диат, иі, іпзіаг,
диазі, зітііе; <Ьагі, зіеиі, іатдиат,
иі, диѳтайтойит, ѵеіиі, Т. іап-
диат, ѵеіиі, зіеиі, зітііе, диазі,
іпзіаг; 6тги>с, иі)—какъ, что, ибо,
потомучто, подобно, какъ бы; что-
бы, дабы.
о-: переводится также (см. выше): <за-
вс», «ибо».—й; переводится также (см.
выше)-, «кодь» и (ниже) «якоже».
1, 3 іакш (ш;) древо. 1, 4
гакш (<Ь;, разночт. шаеі) пра'уъ.
1, 6 гакш вѣсть. 2, 9 іакш со-
суды. 3, 6 іакш Гдь. 3, 8 гакш
Тьі. 4, 4 гакш (Т. нѣтъ) оудивй.
4, 9 іакш Тьі. 5, 3 іакш къ Тевѣ.
5, 5 гакш Бгъ. 5,10 іакш нѣсть.
5, 11 гакш прешгорчйша. 5, 13
іакш Тьі------іакш (ш?) шр^'жіемъ.
6, 3 гакш немощенъ ^смь----------
гакш смлтбшасл. 6, 6 іакш нѣсть.
6, 9 іакш оусльіша. 7, 3 гакш
(<Ь;) левъ. 8, 2 іакш (ш;) ч^дно
------іакш (С. нѣтъ) взятся. 8,
4 іакш (Т. диит, С. когда) о узрю.
8, 5 іакш помнити----------іакш по-
сѣщаеши. 8, 10 іакш (<Ь;) ч^дно.
9, 5 іакш сотворилъ бей. 9, 11
гакш не шставилъ. 9, 13 іакш (Т.
нѣтъ) взысканій. 9, 15 іакш (о-<о;,
С. чтобы) дл возвѣщй. 9,19 гакш
не до конца. 9, 21 гакш (Т. нѣтъ)
человѣцы. 9, 24 іакш ѵвалймь
есть. 9, 30 іакш (<і>;) левъ. 9,
35 іакш тьі. 10, 1 іакш (<Ь;, Т.
нѣтъ, С. какъ) птица. 10, 2 іакш
се. 10, 7 гакш првнъ. 11, 2 гакш
шск^дѣ------гакш оума'лишася. 13,
5 гакш Гдь. 15, 1 гакш па Тя’
15, 2 гакш (Т. и С. пѣтъ) вла-
гйуъ. 15, 8 гакш ш десною. 15,
10 гакш не шстлвііііін. 16, 4 гакш
(о-ок, Т. п С. пѣтъ) да не поз-
глагблютъ. 16, 6 іакш сусльііпалъ
мя бс|і. 16, 8 іакш (о>;) зѣнніб’.
16, 12 іакш (шаеі, С. подобны)
левъ--------гакш (<Ьагі', С. по-
добны) скѵ'ллснъ. 17, 8 гакш про-
гнѣвася. 17, 18 гакш (Т. диит,
С. которые) оутвердйшася. 17,
20 іакш восуотѣ. 17, 22 гакш
соуранйуъ. 17, 23 гакш всяс^двы.
I 17, 28 гакш Тьі. 17, 29 гакш
і (С. нѣтъ) Тьі. 17, 30 гакш (С.
нѣтъ) Товбю. 17, 32 гакш кто
Бгъ. 17, 34 гакш (юзе() е^ни.
17, 43 гакш (шаеі) прауъ—- —
гакш (<Ь;) врс'ніе. 18, 6 гакш (<Ь;)
женііуъ-----гакш (<Ь;) исполинъ.
19, 7 гакш (Т. нѣтъ) спсе. 20,
4 гакш предварилъ е^й. 20, 7
гакш (С. нѣтъ) длси. 20, 8
гакш царь. 20, 10 гакш (Г.,
В., Т. и С. нѣтъ) положити йуъ
іа к ш
443
ІЛ К IV
гакш (<Ь;, Т. иі) пёірь. 20, 12
гакш оуклонйшд. 20, 13 гакш (Т.
нѣтъ) положити. 21, 9 гакш (С.
цпагаіоцпіеіѳт, С. если) убірета.
21, 10 гакш (С. по) Тьі. 21, 12
гакш скбрвь клйз, гакш нѣсть. 21,
14 гакш (<Ь;, Т. іапдиат, С. какъ)
лева. 21, 15 гакш (шагі) вода—
—гакш (шаеі, Т. зігаііе) воска. 21,
16 гакш (ш;, разночт. шаеі) ску-
дель. 21, 17 гакш шьыдоша. 21.
25 гакш нс оуничижй. 21, 29
гакш Гднс. 22, 4 гакш Ты. 22,
5 гакш (<Ь;, разночт. сЬстеі, Т. и
С. нѣтъ) державна. 24, 5 гакш
Ты. 24, 6 гакш (В. циаз, Т. нѣтъ)
ш вѣка. 24, 15 іакш Той. 24,
16 гакш единородк. 21, 19 гакш
оулаіібжиінаеж. 24, 20 гакш оупо-
вауа. 24, 21 іакш потерпѣуа. 25,
1 гдк\ѵ дз'л. го, о гаыѵ лалть.
26, 5 іакш скры. 26, 10 гакш
оте'ца. 26, 12 гакш восташа. 27,
5 іакш не раз^лаѣшд. 27, 6 гакш
оусльіша. 28, 6 гакш (<!>;, С. по-
добно) телца--------гакш (ш;, С. по-
добно) сына. 29, 2 гакш поджла.
29. 6 гакш гнѣва. 29, 13 гакш
(окж, С. нѣтъ) да носпоёта. 30,
4 іакш держава. 30. 5 гакш Тьі.
30, 8 іакш призрѣла есй. 30,
10 гакш скорблю. 30, 11 гакш
(С. нѣтъ) йзчезе. 30, 13 гакш
(<Ьаеі) лаертна-----іакш (<Ьаеі) со-
суда. 30. 14 гакш слышауа. 30,
18 гакш призва'уа. 30, 22 гакш
оудивй. 30, 24 іакш (Т. и С.
пѣтъ) истины. 31, 3 гакш (Т.
цинга, С. когда) оулаолчауа. 31,
4 гакш день. 31, 9 гакш (<ік) конь.
32, 4 іакш право. 32, 7 гакш
(<Ьте', Т. диаяі, С. будто) лаѣуа.
32, 9 гакш Тон. 32, 20 гакш
(Т. и С. нѣтъ) полаофника. 32,
21 гакш (С. нѣтъ) ш Нёлаа. 33.
9 гакш (Т. нѣтъ) влга. 33, 10
гакш нѣсть. 34, 5 іакш (шагі)
прауа. 34, 7 гакш й’не. 34, 14
гакш («>;, С. какъ бы) влйжнела^,
гакш («>;, С. нѣтъ) врат^’----іакш
С. какъ бы) плачж. 34, 20
гакш лапѣ. 35, 3 іакш оульстй.
35, 7 гакш (<«;, разночт. <Ьаеі)
горы. 35, 8 іакш (<ос) оѵлнюжила
есй. 35, 10 гакш оу Теве. 36,
2 гакш (шагі) трапа-----гакш (<Ьагс)
зеліе. 36, 6 гакш (шс) свѣта—•
—гакш (<о?) ііол\'дпе. 36, 13 гакш
прійдета. 36, 19 іакш грѣшницы.
36, 20 іакш (шаеі) дьілаа. 36,
22 іакш влагослонжфін. 36, 24
гакш Гдь. 36, 28 гакш Гдь. 36,
35 гакш (<Ь{, С. подобно) кедры.
36, 37 іакш (Т. пѣтъ) есть. 36,
40 гакш оуповашд. 37, 3 гакш
стрѣлы. 37, 5 іакш везздкшніж—
— гакш (<оаеі) врёліж. 37, 8 гакш
лждвіж. 37, 14 гакш (еоаеі) гл^уа
------гакш (<Ьае') нѣ.ма. 37, 15
гакш (<Ьаеі) человѣка. 37, 16 гакш
на Тж. 37, 17 іакш рѣуа. 37,
18 гакш (Т. зі, С. пѣтъ) азъ.
37, 19 гакш (С. нѣтъ) Беззако-
ніе. 38, 6 гакш (юаеі) пичтбже.
38, 10 гакш Тьі. 38, 12 гакш
(<ік) пдѴчйн^. 38, 13 іакш пре-
сёлника. 39, 13 гакш шдержаша.
40, 5 іакш согрѣшйуа. 40, 12
гакш восуотѣла лаж есй, гакш (Т.
цииш, С. если) не возрад^етеж.
41, 5 гакш (Т. нѣтъ) пройдѣ.
41, 6 гакш йеповѣлаеж. 41, 12
гакш йеповѣлаеж. 42, 5 гакш
йеповѣлаеж. 43, 4 іакш Блгово.айла
бей. 43, 12 гакш (<ік) овцы.
43, 20 гакш (Т. циашѵіз, С.
когда) слаирйла есй. 43, 23 гакш
(<Ь;. С. за) овцы. 43, 26 гакш
гакш
444
га к ш
сллирйсж. 45, 11 гакш (Т. нѣтъ)
Лзг. 46, 3 гакш Гдь. 46, 8
гакш Дрь. 46, 10 гакш Бжіи. 47,
5 гакш се. 47, 7 гакш (<Ь;) ра-
ждаюцііж. 47, 14 гакш (6~ф;, С.
чтобы) да повѣете. 47, 15 гакш
Твой. 48, 15 гакш (<ік) овцы.
48, 18 гакш впегда. 48, 19 гакш
(Т. динт, С. хотя) дѴша. 49, 6
гакш (Т. пѣтъ) Бга. 49, 10 гакш
.мой. 49, 21 гакш (Т. нѣтъ) вО-
дѣ1. 50, 5 гакш Беззаконіе. 50,
6 гакш (бкш;, С. такъ что) да
шправдіішисж. 50, 18 гакш аціе.
51, 4 іакш (шаеі) вритвО. 51,
10 гакш (Ѣаеі) лдаелнна. 51, 11
гакш (С. за то, что) сотворіілх
есй------гакш блго. 52, 6 гакш
Бгъ------гакш Бгк. 53, 5 гакш
чОждіи. 53, 8 гакш блго. 53, 9
гакш ш веж'кіж. 54, 4 гакш оукло-
нйша. 54, 7 гакш (<Ьаеі) голти-
нѣ. 54, 10 гакш вйдѣух. 54,13
гакш аі|іс. 54, 16 іакш лѴклиство.
54, 19 іакш во лчіозѣ. 54, 20
гакш (разночт. хаі, В. еі, Т. и С.
нѣтъ) не оувожшаеж. 55, 2 гакш
попра. 55, 3 гакш ланози. 55, 9
гакш (<Ь;) и во шбѢтовдніи. 55,
10 гакш (Т. нѣтъ) Бгк. 55, 14
гакш нзБдвила есй. 56, 2 гакш на
Тж. 56, 11 гакш (Т. пѣтъ) воз-
велйчисж. 57, 5 гакш (<Ьаеі) дспі-
дд; '57, 8 гакш (ш;, разночт.
шаеі) вода. 57, 9 гакш (шагі)
воска. 57, 10 гакш (<Ьзеі) живы,
гакш (шоеі) во гнѣвѣ. 58, 4 іакш
се. 58, 7 гакш (ш;) пс'са. 58,
8 гакш кто. 58, 10 гакш Ты.
58, 14 гакш (Т. пѣтъ) Бга. 58,
15 гакш (ш;) псса. 58, 17 гакш
(Т. нѣтъ) Бьілг еси. 58, 18 гакш
(въ нѣк. Гр. нѣтъ, Т. нѣтъ)
Бга. 59,4 гакш подвйжесж. 59, 7
гакш (б-ш;, С. чтобы) да йзва-
вжтеж. 60, 4 гакш была есй. 60,
6 гакш Тьі. 61, 4 гакш («;) стѣ-
нѣ. 61, 6 іакш ш тогш. 61, 9
гакш (В., Т. и С. нѣтъ) Бга. 61,
13 гакш (Т. нѣтъ) Тьі. 62, 4
гакш лѣчши; 62, 6 гакш (<і>аеі,
разночт. <Ь;) ш тОка. 62, 8 гакш
(Т. нѣтъ) была есй. 62, 12 гакш
загрддйшаеж. 63, 4 гакш (Ѣ;)
лас'чь. 64, 10 гакш такш. 65,
10 гакш (Т. розідиат, С. пѣтъ)
йскОсйлА ньі есй. 66, 5 гакш
сОднши. 67, 3 іакш (ш;) и’зче-
за'стА---------гакш (ш;) таета. 67,
24 гакш (б-ш;, С. чтобы) да
шллбчитеж. 68. 2 гакш вни-
дбшд. 68, 8 гакш Теве ради. 68,
10 гакш ревность. 68, 17 гакш
влга. 68, 18 гакш скорьліб. 68,
34 іакш оуслышд. 68. 36 іакш
Бга. 70. 3 іакш оѵтіісрждспіс.
70. 5 гакш Тьі. 70. 7 іакш
(<і>агі, С. какъ бы) чОдо. 70, 8
іакш (біго>;, Т. нѣтъ, С. чтобы}
да воспоіб. 70, 10 іакш рѣша.
70, 11 гакш нѣсть. 70, 15 іакш
(Т. фіагоѵіа) не познать. 71, 6
гакш (<Ь;) дождь--------гакш (шагс)
каплж. 71, 12 гакш йзвави. 71,
16 гакш (<Ьзе') трава'. 72, 3 гакш
возревііовауг. 72, 4 гакш нѣсть.
72, 7 гакш (<Ь;, Т. и 0. нѣтъ)
из тО'ка. 72, 20 гакш соніе. 72,
21 гакш (Т. фіпш, С. когда)
разжжесж. 72, 27 гакш се. 73, 5
гакш (<в;) во нсуодѣ-------гакш (<Ь;)
дОвравѣ. 73, 20 гакш йепблнишаеж.
74, 7 гакш ниже. 74, 8 гакш
(Т. дей, С. но) Бга. 74, 9 гакш
чаша. 75, 11 гакш полаышленіе.
76, 12 гакш помжнО. 76, 14
гакш (<і>;) Бга. 76, 21 гакш(шс)
Овцы. 77, 6 гакш (б-ш;, С. что-
га кш
445
гакш
бы) да познаста. 77, 13 гакш
(шзег, С. нѣтъ) лгѣуа. 77, 15
гакш (<«;) вй всзднѣ. 77, 16 гакш
(«>;) рѣки. 77, 22 гакш (С. за
то, что) не вѣроваша. 77, 27
гакш (шаеі) прауа---------гакш (<Ьаес)
песока. 77, 35 гакш Бга. 77,
39 гакш плоть. 77, 44 гакш
(бкш;, С. чтобъ) да не піютй.
77, 52 іакш (со;) овцы-----------гакш
(шаеі) стадо. 77, 65 гакш (<Ь;,
С. какъ бы) спа— — гакш (<!>;,
С. какъ бы) силена. 77, 69
гакш (<«;) единорога. 78, 2 гакш
(<Ь;, разночт. еі;, В. и Т. іп, С.
въ) овощное. 78, 3 гакш (<Ѣ;,
разпочт. шаес) вод^. 78, 5 гакш
(<о;) огнь. 78, 7 гакш поАдбша.
78, 8 гакш шгаіища'рліл. 79, 2
гакш (соаеі) овча. 80. 5 гакш
повелѣніе. 81, 7 іакш (со;) чело-
вѣцы---------гакш (со;) едйна. 81,
8 гакш Ты. 82, 3 гакш се. 82,
6 іакш (С. нѣтъ) совѣщаша. 82,
10 гакш (со;) /Иадіалі5>---------гакш
(<Ь;) ІавілгѴ. 82, 11 гакш (созеі,
Т. и С. пѣтъ) гной. 82, 12 гакш
(со;) Шрива. 82, 14 гакш (со;)
коло, іакш (сі>;) трость. 82, 15
іакш (йаср огнь-----------іакш (соаеі)
плалгепь. 82, 19 іакш илда. 83,
11 гакш л^чніе. 83, 12 гакш
лалть. 84, 9 гакш речета. 85, 1
гакш нііціь. 85, 2 іакш прпвена.
85, 3 гакш к?і Тевѣ. 85, 4 гакш
кй Тевѣ. 85, 5 гакш Тьі. 85, 7
іакш оуслыша.ѵл лаа есй. 85, 10
гакш велій. 85, 13 гакш лалть.
85, 17 гакш Тьі. 86, 7 гакш
(со;, Т. циаргоріег, С. нѣтъ) ве-
селАірнусА. 87, 4 гакш йсполннса.
87, 5 гакш (шаеі, разночт. со;)
человѣка. 87, 6 гакш (ш-еі) газнен-
ніи. 87, 18 гакш (со;, разночт.
соаеі) вода. 88, 7 гакш кто.
11 гакш (сі>;) газвена. 88, 18
гакш поувала. <$<$, 19 іакш (С.
нѣтъ) Гдне. 88, 30 гакш (со;,
разночт. ёш;) дціе. 88, 37 гакш
(со;) солнце. 88, 38 гакш (со;)
л^на. 88, 47 гакш (со;) ОГНЬ.
89, 5 гакш тысАціа. 89, 6 гакш
(созеі) трава. 89, 7 гакш йзче-
збуолай. 89, 9 гакш (С. нѣтъ)
вей. 89, 10 гакш (соаеі, разночт.
со;) па^чйпа----------гакш прійде.
90, 3 гакш (С. нѣтъ) Той. 90^
9 іакш Тьі. 90,11 гакш Ягглшлай.
90, 14 іакш (С. за то, что) на
лла------гакш позна. 91, 5 гакш
возвеселила л\а есй. 91, 6 гакш
(<о;) возвсличніпасА. 91, 8 гакш
(сбаес) трава-------іакш (сіксо;, С.
чтобы) ДД ІІОТрСВАТСА. 91, 10
гакш се-------іакш (въ нѣк. Греч.
нѣтъ, С. пѣтъ) се. 91, 11 гакш
(со;) единорога. 91, 13 гакш (со;)
фіні^й---------іакш разночт.
<Ь;, С. подобно) кедра. 91, 16
гакш (Т. пѣтъ) права. 93, 11
гакш (Т. пѣтъ) Л'ть. 93, 14
гакш не шрйпетя. 94, 3 іакш Бга.
94, 4 іакш (Т. и 0. нѣтъ) ва р^-
цѣ. 94. 5 гакш (Т. и С. пѣтъ)
Тогш. 94, 7 гакш Той. 94, 8
гакш (ш;) вй прогнѣваніи. 94, 11
гакш (<Ь;) класса. 95, 4 гакш (Т.
нѣтъ) велій. 95, 5 іакш всіі. 95,
10 гакш (Т. и С. нѣтъ) Гдь. 95,
13 гакш грАдётй, гакш грАдета.
96, 5 іакш (сЬаеі) вбекй. 96. 9
гакш Тьі. 97, 1 гакш дивна. 97,
9 гакш (въ нѣк. Греч. нѣтъ, В.
нѣтъ) грАдста, гакш (Т. и С. нѣтъ)
йдета. 98, 3 гакш(Т. и С. пѣтъ)
страшно. 98, 5 гакш (Т. ^иіа,
С. нѣтъ) сто. 98, 7 гакш (въ
нѣк. Греч. пѣтъ, В., Т. и С. нѣтъ)
(а к ш
446
гакш
ѵрднлі^Ъ1. 98, 9 іакш ста. 99, 3
гакш (Т. нѣтъ) Гдь. 99, 5 гакш
влга. 101, 4 гакш йзчезбша гакш
(шаеі) дыма--------гакш (шаеі) су-
шило. 101, 5 гакш (шагі) тра-
ва ------гакш (С. такъ что) за-
выуа. 101, 7 гакш (шзеі) ноірнын.
101, 8 гакш (и>;, разночт. шаеі)
птица. 101,10 гакш (шаеі) улѣва.
101, 11 гакш вознеса. 101, 12
гакш (шаеі) сѣнь--------гакш (шаеі)
сѣно. 101, 14 гакш время------------
гакш прійде. 101, 15 гакш вла-
говолйша. 101, 17 гакш созйждета.
101,20 гакш принйче. 101,27гакш
(шс) ри'за -----гакш (шае!) шдёж-
д^. 102, 5 гакш (<Ь;, С. подобно)
осла. 102, 11 гакш по высотѣ.
102, 14 гакш Той------------гакш (Т.
нѣтъ) персть. 102,15 гакш (шзеі)
трава------гакш (<Ьзеі) цвѣта. 102,
16 гакш (С. нѣтъ) д^уа. 103,
2 гакш (<Ь;) ризою-------------гакш
(шаеі) кбж$. 103, 6 гакш (ш;)
ри'за. 103, 24 гакш (ш;) возве-
лнчншасд. 104, 22 гакш (ш;)
севе. 104, 28 гакш (разночт.
хаі, В. еі, Т. и С. нѣтъ, прешгор-
чи'ша. 104, 38 гакш иападе. 104,
42 гакш поман&. 104, 45 гакш
(бтсш;, 0. чтобы) дд . соуранлта.
105, 1 гакш влга, гакш на вѣка.
105, 9 гакш (ш;) ва пустыни.
105> 33 гакш прешгорчи'ша. 106,
1 гакш влга, гакш ва вѣка. 106,
9 гакш (Т. нѣтъ) насытила есть.
106, 11 гакш прешгорчи'ша. 106,
16 гакш (Т. нѣтъ) сокруши. 106,
27 гакш (шс) піаный. 106, 30
гакш оумолкбша. 106, 41 гакш
(«к) овцы. 107, 5 гакш вс'ліа.
107, 7 гакш (бтсок, С. дабы) да
нзбдватса. 108,2 гакш оуста. 108,
18 гакш (вк) ва рнзѴ----------------
гакш (шзеі) вода —•— гакш (ш;)
елей. 108, 19 гакш (<Ь;) рй-
За-------гакш (шаеі) пояса. 108,
21 гакш влга. 108, 22 гакш нйцгь.
108, 23 гакш (<Ьагі) сѣнь-----------
гакш (шстеі) пр^зи. 108, 27 гакш
(Т. нѣтъ) рѴкд. 108, 29 гакш
(<Ь;) шдеждею. 108, 31 гакш
предстд. 111, 5 гакш ва вѣка.
112, 5 гакш (<Ь;, Т. раг) Гдь.
113, 4 гакш (<і>агі) овнй------гакш
(<Ь;) агнцы. 113, 5 гакш повѣгло
е’сй—• —гакш возвратился есй, 113,
6 гакш (въ нѣк. Греч. нѣтъ, В.
нѣть, Т. сит) взыграстесА гакш
(шзеі) овнй-------гакш (ш;) агнцы.
114, 1 гакш оуслышита. 114, 2
гакш (С. нѣтъ) приклони. 114, 6
гакш Гдь. 114, 7 гакш (С. нѣтъ)
йз<йта. 116, 2 гакш оутвердйсА.
117, 1 гакш влга, гакш ва вѣка.
117, 2 гакш влга, гакш ва вѣка.
117, 3 гакш (въ нѣк. Гр. и въ
нѣк. сп. В. нѣтъ, Т. и С. нѣтъ)
влга, гакш (Т. нѣтъ) ва вѣка.
117, 4 гакш (въ нѣк. Гр. и въ
нѣк. сп. В. нѣтъ, Т. и 0. нѣтъ)
влга, гакш (Т. нѣтъ) ва вѣка.
117, 12 гакш (шаеі) пчелы-----------
—гакш (штеі, разночт. <Ь;) огнь.
117, 21 гакш оуслышала ма есй.
117, 28 гакш (Т. нѣтъ, С. ибо}
оуслышала ма ёсн. 117, 29 гакш
влга, гакш ва вѣка. 118, 11 гакш
(йтсше, С. чтобы) да нс согрѣшй.
118, 14 гакш (<Ь;) ш всАКОма.
118, 22 гакш свидѣній. 118, 35
гакш т^ю. 118, 39 гакш с^двьГ.
118, 42 гакш оуповауа. 118,
43 гакш на сѴдвы. 118, 45 гакш
за'пшвѣдн. 118, 50 гакш (Т. нѣтъ)
слово. 118, 56 гакш (Т. нѣтъ)
шправданін. 118, 66 гакш запо-
вѣдема. 118, 70 гакш («к) лллекб.
гакш
447
гакш
118, 71 гакш (Т. нѣтъ) смирила
ма есй, гакш (бтсш;, С. дабы) дл
нд^ч^са. 118, 71 гакш нд сло-
веса. 118, 75 гакш (Т. нѣтъ)
прдвдд. 118, 77 гакш закона.
118, 78 гакш непрдведнш. 118,
80 гакш (Зтгшс, С. чтобы) дд не
постыж^са. 118, 83 гакш .(шоеі,
разночт. ш?) мѣуа. 118, 85 гакш
(<Ь;, Т. нѣтъ, С. вопреки) закона.
118, 91 гакш всАческдА. 118,
92 гакш (Т. и С. нѣтъ) дціе.
118, 93 гакш ва нйуа. 118,
94 гакш шпрдвддній. 118, 98
гакш ва вѣка. 118, 99 гакш сви-
дѢніа. 118, 100 гакш здпшвѣди.
118, 101 гакш (Вток, С. чтобы)
дд сохраню. 118, 102 гакш Тьі.
118, 111 гакш радованіе. 118,
118 гакш непрдведно. 118, 131
гакш здповѣдій. 118, 139 гакш
здвышд. 118, 152 гакш (Т. нѣтъ)
ва вѣка. 118, 153 гакш зако'нд.
118, 155 гакш шпрдвддній. 118,
158 гакш словеса. 118, 159 гакш
(Т. нѣтъ) здпшвѣди. 118, 162
гакш (шс) шбоѢтдай. 118, 168
гакш вей. 118, 172 гакш (Т.
пѣтъ) вса. 118, 173 гакш зд-
пшвѣди. 118, 176 гакш («>;) овча
------гакш здповѣдій. 119, 5 гакш
пришелствіе. 121, 3 гакш (<і>с, Т.
нѣтъ) града. 121, 5 гакш тдмш.
122, 2 гакш (шс) <5чи——гакш
(шс) очи. 122, 3 гакш помногѴ.
123, 1 гакш (Т. и С. пѣтъ) дще.
123, 2 гакш дціе. 123, 7 гакш
(шс) птйцд. 124, 1 гакш (и>с) гора.
124, 3 гакш не шстдвита—: —
гакш дд не прбстр^та. 125, 1 гакш
(шс, разночт. штеі, С. какъ бы)
оутѣшени. 125, 4 гакш (шс) по-
токи. 126, 4 гакш (шаеі) стрѣлы.
127, 3 гакш (<Ь;) лоза. 127, 4
гакш (<Ь?) новосажденіА. 128, 6
гакш (шаеі) трдвд. 129, 3 гакш
оу Теве. 129, 6 гакш оу Гдд.
130, 2 гакш (і;) шдоеиое. 131,
2 гакш. (<Ь;, Т. нѣтъ) кла-тса.
131, 13 гакш йзврд. 131, 14
гакш изволила. 132, 2 гакш (<Ьс)
мѵро. 132, 3 гакш (<Ь;) росд—
—гакш тдмш’. 134, 3 гакш влга
------гакш довро. 134, 4 гакш
Ідкшвд. 134, 5 гакш (С. нѣтъ)
аза------гакш(Т. нѣтъ) велій. 134,
14 гакш садити. 135, 1 гакш
влга: гакш ва вѣка. 135, 2 гакш
ва вѣка. 135, 3 гакш ва вѣка.
135, 4 гакш ва вѣка. 135, 5
гакш ва вѣка. 135, 6 гакш ва вѣка.
135, 7 гакш ва вѣка. 135, 8
гакш ва вѣка. 135, 9 гакш ва
вѣка. 135, 10 гакш ва вѣка. 135,
11 гакш ва вѣка. 135, 12 гакш
ва вѣка. 135, 13 гакш ва вѣка.
135, 14 гакш ва вѣка. 135, 15
гакш ва вѣка. 135, 16 гакш ва
вѣка. 135, 17, гакш ва вѣка.
135, 18 гакш ва вѣка. 135,
19 гакш ва вѣка. 135, 20 гакш
ва вѣка. 135, 21 гакш ва вѣка.
135, 22 гакш ва вѣка. 135,
23 гакш (С. нѣтъ) во сми-
реніи ------гакш ва вѣка. 135,
24 гакш вавѣка. 135, 25 гакш ва
вѣка. 135, 26 гакш ва вѣка.
136, 3 гакш (С. нѣтъ) тдмш.
136, 6 (шс, въ нѣк. Греч. нѣтъ,
В., Т. и С. нѣтъ) ва началѣ. 137,
1 гакш (Т. нѣтъ, С. что) оуслы-
шдла есй. 137, 2 гакш возвели-
чила ^сй. 137, 4 гакш (Т. цинги,
С. когда) оуслышдшд. 137, 5
гакш (Т. нѣтъ) віліа. 137, 6
гакш (С. нѣтъ) высока. 138, 4
гакш (Т. циищ, С. еще) нѣсть.
138, 12 гакштмд—.— гакш (<Ь;)
га к о ж е
448
гадость
день------гакш (<Ь;) тли; 138,
13 гакш Тьі; 138, 14 гакш страш-
нш. 138, 20 гакш (Т. и С. нѣтъ)
ревнйви. 139, 3 гакш (<Ьае0 адм-
ина; 139, 13 гакш (Т. нѣтъ)
сотворити. 140, 2 гакш (<Ь;) ка-
дило. 140, 5 гакш (Т. и С. нѣтъ)
еще; 140, 6 гакш (Т. и С. нѣтъ)
возлаогошл. 140, 7 гакш (шагі, С.
какъ будто) толща. 140, 8 гакш
(Т. дииш, С. но) ка Тевѣ. 141,
7 гакш смнрііусл ------гакш оукрѣ-
пйшасл. 142, 2 гакш не шправдйт-
сл. 142, 3 гакш погнл——-гакш
(<!>;) л\?ртвыл. 142, 6 гакш (<Ь;)
зелил. 142, 8 гакш на Тл----------
гакш къ Тевѣ. 142, 10 гакш
Тьі. 142, 12 гакш аза. 143, 3
гакш позналсл— — гакш влаѢнлс-
ши. 143, 4 гакш (шаеі) сѣнь.
143, 12 гакш (<Ь;) новосажде-
ніе—-—гакш (й;) подо'віс. 146,
1 гакш влга. 147, 2 гакш оукрѣ-
пй. 147. 5 іакш (шаеі) нолпѴ,
лм’лй іакш (шаеі) пепелъ. 147, 6
гакш ((Ьаеі, С. нѣтъ) улѣвы. 148,
5 гакш Той. 148, 13 гакш воз-
несесл. 149, 4 гакш блговолйтъ;
М К0Ж6( ха&а-гр диеіпаітоіит,
зісиі, диепшітоііпт, иі; хябю;.
зісиі, днетаДтойит, диотосіо,
Т. иі; «к, 8Ісиі, Т. иі; «ізте} иі)—
какъ, какъ и; чтобъ.
переводится также (см. выше):
<коль>, «яко>.
32, 22 гакоже оуповауоли.
38, 13 гакоже (ха&о>;, С. какъ
и) вей. 47, 9 гакоже сльішауоллъ.
55, 7 гакоже (С. чтобы) потер-
пѣша. 65, 10 гакоже (о>;) разжи-
заетсл. 77, 8 гакоже (<Ь?, С.
подобными) отцы. 77, 43 гакоже
(«К, Т. дно, С. когда) положй.
77, 57 гакоже (хаб<Ь?) й отцы.
102, 13 гакоже (ха&ш?) щедрита.
103, 35 гакоже (шатс, Т. и С.
нѣтъ) не выти.
МЛІД (6 рб&ро;, Гоѵеа, Т. Го-
ѵеа, Гозза)—яма.
7, 16 й падета ва галЛ’. 56,
7 йскопаша пред лицелгъ лдойллк га.ѵ^.
93, 13 йзрьіетсл грѣшнолл^ га ди.
ЙРОбТЬ (о О'эрб;, Гигог, іга,
(іоіог, іпсіі^паііо, Т. іга, іиіі^паііо,
ехсапсіезсепііа, эезіиз) — ярость,
гнѣвъ.
2, 5 гаростію Своею смлтета
л. 2,12 возгорйтсл вскорѣ гарость
бгш. 6, 2 Гди, да не гаростію
Твоею швличйши лине. 6, 8 сллл-
те'сл ш гарости (Т. іпсіі^иаііопе,
С. печали) око лаос. 9, 35 Бо-
лѣзнь й гарость (С. притѣсненія)
слитрлеши. 29, 6 въ гарости бгш.
30, 10 слѵмесл гаростію (С. отъ
горести) око ллос. 36, 8 шстави
гарость. 37, 2 да нс гаростію
Твоею швличйши л\енс. 57, 5
гарость (Т. ѵепепиш, С. ядъ) йуъ.
68, 25 гарость гнѣва Твоегш.
73, 1 разгнѣвлсл гарость Твож.
77, 38 оулміожита швратйти
гарость Свою. 77, 49 посла на
нж гнѣвъ гарости бвоеж, гарость
(С. негодованіе) й гнѣва. 84, 4
возвратйлсж сей ш гнѣва гарости
Твоел. 84, 5 шврлтй гарость (С.
негодованіе) Твою ш насъ. 87,
8 на лгнѣ оутвердйсж гарость Твол.
89, 7 гаростію Твоею сл^тйуолѵ
сл. 89, 11 гарость Твою нзчестй.
101, 11 й гарости (С. негодова-
нія) Твоел. 105, 23 возврлтйти
гарость бгш. 105, 40 разгнѣвасл
гаростію Гдь. 123, 3 внегда про-
гнѣватися гарости йуа на ньі.
га с т и
449
V С С Ш II 71
МСТИ (ірядеім, еііете, тап<1и-
саго, Т. соіпеііегѳ, ѵезсі; аиѵеа&і-
еіѵ, есіоге)—ѣсть.
переводится также (см. выше):
• сиѣсти».
21, 27 гадАтл оувозіи. 21,
30 гадбнга. 49, 13 сдл гауух луас.у
юнча. 58, 16 тін разыдѴтсА гасти.
77, 24 шдождіі Гілѵл луднн^ гасти.
77, 25 улѣс?. дггльскій гаде че-
ловѣка. 77, 29 іі гадоша. 100,
5 сй силу?. не гадлул (аоѵгр&іоѵ,
А. «терпѣти не возмогу», Т. поп
роіего 1'егге, С. не потерплю). 101,
10 псікл'л гакш улѣсй гадлул.
ГіІТИ (хятяЛарцЗоЬеіѵ, сошрте-
Ііеікіеге. Т. ргоігчкіеп*; хрятг'ѵ. (е-
пеге, Т. ргеѣешіеге)—взять, схва-
тить.
латаХар.раѵеіѵ ПереВОДИТСЯ ТЯКЖС (см.
I выше): «постигнути'.—хратеіѵпереводится
I также (см. выше): «удержати».
70. 11 нлуйтс (С. схватите)
егб. 136, 9 иже нлуетл (ир., С.
возьметъ).
МТІІ-і-нѣр^ (тсіотебё’/, стеле-
те)—вѣрить.
105. 24 не ганган-нѣры сло-
песи, Ѳгш.
ИІТі; -і-выти ( апХХяр.ряѵгя&яі,
сопіргеЬепбі, Т. йѳргеІіепбі) —•
быть взяту, уловдепу.
аи/./.а[лріѵевІ)аі переводится также (см.
выше): «увяатіі».
58, 13 іі ілтп да б^дѴгл (С.
удовятся) 117. гордыни СИОі'Й.
д.
ДЛйФРЪ (б Ѳя;3а>р, ТІіаЪог, 1
съ Евр. «вершина горы»)— •
Ѳаворъ, гора въ Галилеѣ,
на юго-востокъ отъ Назарета, про-
славленная Преображеніемъ Го-
споднимъ.
88, 13 О’АВЧІрЬ II брлммнх Ю
і’лісіін Твослѵл ВОЗрАД^СТаСЛ.
'О/ІРѲІНСКЪ (той Ѳяряі(еі);.
ТІН1ГКІ8, Т. Осеапі, съ Евр. «крѣ-
пость», «твердость») -Ѳарсійскій
(Ѳарспса).
Слово «Оарсисъ» въСв. Писаніи встрѣ-
чается въ разныхъ смыслахь: 1) какъ
личное имя, В) какъ названіе драгоцѣн-
наго камня и 3) какъ имя страны, при
чемъ одни разумѣютъ Испанію, другіе—
Финикію. Въ нижеприводимыхъ текстахъ
рѣчь идетъ о странѣ.
47, 8 сокрушити корлБлй ’Ѳ’др-
сінскіф. 71. 10 царіе ’Ѳ'Лрсійстіи
(С. Ѳарспса).
V.
[•ССШІГІІ (т( йодю-ос, Ьу88О-
ріі8, съ Евр. «мохнатый», «ще-
тинистый» )—иссопъ: кропило.
Иссопъ—растеніе (Ьузвориз оіТісіпа-
Ііз), душистое (отсюда: душица), расту-
щее по горамъ и па старыхъ стѣнахъ.
Стебель его крѣпкій и длинный, укра-
шенный небольшими, но частыми и пу-
шистыми листьями. Вѣтки иссопа, свя-
занныя въ пучекъ, употреблялись Евре-
ями вмѣсто кропила.
50, 9 ШКрОІНІіНІІ .МА ѴССШПОЛУХ.
Справочный и Оы.яспитнльпіій Слослгь къ Псаттирв.
29
УКАЗАТЕЛЬ
ГРЕКО-СЛАВЯНО-ЛАТИНО-РУССКІЙ
къ
«СПРАВОЧНОМУ И ОБЪЯСНИТЕЛЬНОМУ СЛОВАРЮ КЪ ПСАЛТИРИ»
ПЕТРА ГИЛЬТЕБРАНДТА.
—-
А.
6 ’Ааршѵ — Ларина, Аагоп—
Ларонъ.
тоо ’Ааршѵ- -Ларйнь, Аагоп, Т.
Аагопіз-Аароновъ (Аарона).
йрато— непро^бдена, ІПѴІН8, Т.
аѵінз — непроходпый, непрохо-
димый.
6 ’Ареіршѵ — Лвірина, АЪігон, Т.
АЬігапінз—Авиронъ.
6 ’А|3еааака>[л—Лвсссалиш, АЬ-
заіот—Авессаломъ.
і ’А^рёХг/—Двілилср, АЬіте-
ІосЪ, Т. Аѣішеіеснз— Авпме-
лехъ.
тоо ’А^і—Лві»ш^ова,АсЬі-
іпеіесіі, Т. АЬітеІесі — Авпме-
лехов'ь (Авимелеха).
і ’А(5рая|х -Двраалѵл, АЬгаЬат,
Т. АЬгаІіаішіз—Авраамъ.
тоі ’Арряар —Дврал.мль, АЬга-
Ьаіп, Т. АЪгаѣаші—Авраамовъ
(Авраама).
ті ароаао;—(а-|-|Ъаа6;)— БСЗДНД,
аЬуязпз — бездна: неизмѣримая
глубина, лрбпасть.
ті ауаба— влаго, Ъопиш, Ъопа,
Ъопііаз—благо.
тб ауа&бѵ — влаго, ѣопині, Ьопі
іаз—благо.
ауа06<; — влагх, -ій,- дл, -о, Ъопиз,
Т. ѣоппз, оріішиз — благій:
добрый.
обг. ауаіібі—невлдгг, поп Ъопиз--
недобрый.
ауа&оѵееѵ, ауа&йѵа’.— блдгосо-
творйтн, ЪепсГасѳге — дѣлать
добро, благодѣтельствовать.—
оувлажіітн, В. ѣеио а§его, Ье-
иі^по Гасѳге, В. и Т. ЬепеГасѳ-
те — дѣлать благополучнымъ,
надѣлять благами.
тб ауаккіар.а,-ато; — радованіе,
ехзпііаѣіо, ^аийішп — радость,
веселіе.— радость, охзиІіаДіо, Т.
сапііо—радость, веселіе, лико-
ваніе.
а'(а X X 5 а 9 а'—возр лдо натисаі, ех-
знііаго, 1а?іагс(і), Т. ехзнііа-
29*
А.
— 452 —
А.
ге(і), Іюіаге(і), ^аініеге, ехсі-
шаге, сапіаге — возрадоваться
радоваться, торжествовать, ли
ковать. — радоватися, В. и Т
ехзиііаге, Т. сапіаге — радо-
ваться.
г, ауакХіааі;—веселіе, ехзиііаііо,
Т. сапіиз—веселіе, радость.—
радованіе—тж. сам.— радость, В.
и Т. ехзиііаііо, §ап(1іипі, В.
Ісвііііа, Т. сапіиз, і’ізиз—тж. сам.,
ликованіе.
а •' а. ~ 5 ѵ — возлюбити, сіі]і§-еге —
возлюбить, любить. — ЛЮБИТИ,
(1і1і§еге, атаге—любить.
г, іуакт(а'.;—возлюблсніс, йі-
Іесііо—любовь.
ауакт^тос—возлювленг, Шіесіиз—
возлюбленный.
ауа~а»ѵ — люба, (ііііцепз, Т.
ашапз—любящій.
б ’Ауартрмк—Дгарянинь, А§аге-
пиз, Т. На^агепиз—Агарянинъ.
б ’АууаТо;— Дггёіі, А^’іѵію—
Аггей.
б аууеко;—аггел'А, ап^еінз, Т.
пипсіиз, вѣстникъ — аггелъ:
злый духъ. —Лггля, Ав^еінз—
Ангелъ.
т<іѵ ауугХшѵ—аггльскг, ап^ѳіо-
гшп—ангельскій.
ауеіѵ—ввести, айсіисеге—ввести,
привести,—возвести, (іеіпсеге, Т.
йігі^еге—возвесть, вывесть.
ау е а С е і ѵ—шсв жтйти, запсіійсагѳ—
освятить.
тб ауЁааріа—святйліпре, запсіій-
сіит, Т. запсіиагіит—святили-
ще.—святило, запсіійсаііо (зіс),
Т. запсіиагіпіп—святилище.—
святыня, запсіійсаііо, запсіи-
агіипі, запсіі—а,ятость.іибо, Т.
святыня: св за-псііі
тб а-рааЦріоѵ-святнліпре,запсіп-
агіит — святилище. — свали-
ло—тж. сам.
ауЕо?—свят2, запсіиз—святый.
п аршаиѵт] — святыня, запсіііаз,
запсіійсаііо, Т. запсіііаз—свя-
тыня: святость.
іі строга—невѣдѣніе, і^погапііа—
невѣдѣніе: незнаніе.
ауѵбс—чйстг, сазіиз, запсіиз, Т.
ригиз, шипсіиз—чистый.
аурсо?—дивій, Гегиз, Т. а^гезііз—
дикій.
б а трое—село, а§ег—поле.
тоб аурой—сёлный, В. и Т. а§ті,
Т. а§гезііз—полевый: растущій
въ полѣ, на лугу.
ауро-ѵеГм — вдѣти, ѵі§і]аге, Т.
азісіииіп еззе, зѳіиіит еззе—
бодрствовать, не спать, неусыпно
наблюдать.
ау/б’.Ѵ — востягнути, сопзігіпдѳ-
ге — стягивать: взнуздывать,
обуздывать.
аогіѵ воспѣти, сапеге, сапіаге—
воспѣть, воспѣвать, пѣть, вос-
хвалять. —пѣти, сапеге—пѣть.
о аоек<р6с—вратг, ігаіег—братъ,
айт^о?—везвѣстенг, іпсегіиз: поп
аррагепз, оЪзспгиз — неизвѣст-
ный, невѣдомый.
б аот;; (а-|-іог?>) — адг, іпіегпа,
Т. зерпіеѣгит, Іосиз зііепііі—
адъ, преисподняя; гробъ, моги-
ла, страна молчанія.
аоіхеіѵ, аоіхтраі—непрдвдовдтн,
іпідие а§егѳ, йесіреге, іпіциііа-
іеіп йегі, Т. тепсіасііег а§еге,
ітргоЬе а^еге — дѣлать не-
правду. — шбйдѢти, посеге, Т.
орргітеге—обидѣть, обижать. —
лреврежддти, посеге — вредить:
причинять вредъ.
і а о іх’а — неправда, іпідиііаз, Т.
іпідиііаз, іп^игіа, іпіизііііа.
- 453 —
піошіаеініп, Гаізііаз—неправда,
ложъ.
Йоіхо;—ікпрдведенг, іпідииз, іи-
.Іизіиз, Т. івдигіиз, іпідииз—
неправедный, несправедливый.
4оіхо6[леѵо; — шбіідіі.мь, ітцигіат
раііепз, Т. орргеззиз—обижен-
ный.
аЗіхшѵ—шбйдж (-ай), іпідииз, диі
аШіхіі, посепз, саіишпіапз,
Т. диюзіит Гасіепз, диі ѵазіаі,
сопіешіепз, ргюГгасіе а^епз,
орргеззог—обижающій, неправо
поступающій; притѣснитель,
гонитель.
аоіхш;— ііспрансдііш, іпідпѳ, іп-
,Ііі8Іо, Т. Гаізіз (Іо саіі8І8- - не-
праведно, несправедливо.
абоХга'/гЬ, болтать, пусто-
словить, насмѣхаться — глѴлмі-
тнеж, Іодиі, ехегеегі, Т. сопГа-
Ъиіагі, шейііагі — толковать,
бесѣдовать, размышлять. — во-
глѴлмітиса, поглѴлижтнсж, ехег-
еегі, Т. сопГаЪиІагі, іпесіііагі —
размышлять, помышлять. —
рдзл'ыиілжти, ехегсёге, Т. те-
сіііаге— размышлять.
ч аоокеауіа— глумленіе, і'аѣи-
Іаііо — - шутка, насмѣшка. —
йскѴшёпіс, ехегейаііо, Т. піе<іі-
іаііо — печаль, скорбь, забо-
та.— печаль—тж. сам.
оіооо — адовл, іпіегпі, іпГеті. Т.
зерпІсЬті, шогііз — адовъ (ада),
преисподній, смертный.
агі — іірііепш,п зепірег—-всегда.
6’Агѵоюр—Дсндшр'л, Ешіог, Т.
Непйог—Аендоръ пли Ендоръ.
тй ’Аерілшѵ — іЁрлмѵнск'л, Егтоп,
Т. Негшопіз—Аермонскій пли
Ермонскій.
той агро; — позд^ііитгл, аёгі.8, Т.
зпрегпе. зирегіог— воздушный.
той агтои — орль, адиіѣт— орли-
ный (орла).
абг-гіѵ — шнергатисж, іггіѣиін Га-
сеге, ітпзігагі, Т. іпиіаге, аѵег-
іеге зе—отвергаться: отрекать-
ся, отказываться. — іімитдти,
гергоЬаге, Т. іпГгіп^еге, сокру-
шить, разрушить — отвергать.
а&етшѵ— (ѵлитдАсж, диі йесіріі,
который обманываетъ, Т. диі
шиіаі - отвергающійся, отри-
цающійся.
?! а{Ьр.іа — ікчдль, ДеГесііо, Т.
ргосеНа- печаль,скорбь,забота.
аййіо;—ікповиікнь, іппоеепз. Т.
іішосепз, ІПІС.ЦГП8. іппохіиз—-
неповинный, невинный.
б Аіуитгто; — Егѵнсгл, Лѣгуріиз
—Египетъ.
той А і’уо-тоо --Егѵіктсбл, .Е§’ур-
іі — Египетскій (Египта).
6 Аійаѵ—^о-лллт., ЕіЬап — Еѳамъ.
б) А'.іНотсіа — во-іопід, Жііііоріа
— Еѳіопія. *
А'9(б-<иу — (Ѣо-ібііскя, лЕійіорит
— Еѳіопскій (Еѳіопъ).
і А'йіоі—Е-о-іоііажіініі'л, Жіііі-
орз, Т. Ьагѣаги.8 — Еоіопъ,
Еѳібпляііппъ: житель, обита-
тель Еѳіопіи.
тб аіра.-а-о; — кровь, запдщіз —
кровь.
б Аіраѵ — &л\днл, Еіпап. Т. Не-
шапиз—Емапъ.
аЬеТѵ—вос^ндлйти, Іаисіаге—вос-
хвалить, восхвалять, хвалить,
славить.—ііоунлліітп, Іашіаге—
хвалить, восхвалять, прослав-
лять.—ундлііти. В. л Т. іан-
йаге, В. Іаийеш (Іісеге, Т. Ьеие-
йісеге—хвалить.
а’іѵеаі; — поукдла, соііаибаііо,
Іаиз, Т. Іаіиіаііо, Іаиз — по-
хвала, хвала, слава.—дклдл,
А.
— 454 —
А.
В. и Т. Іаиз, В. Іаийаііо, Т.
^гаііагшп асііо — хвала.—увя-
деніе — тж. сам., хваленіе, хва-
ла.
аіѵетбс — увалена, Іаийабіііз, Т.
Іашіаіиз, Іаиіаткіиз—достохваль-
ный, всехвальный.
6 а г; о ; —- увала, Іаиз — хвала.
аіѵюѵ — увдля, Іаисіапз— хваля-
щій.
а і р еіѵ — взяти, аііоПеге, Іеѵаге,
рогіаге, еіеѵаге, іоііеге, Т. аііоі-
Іеге, зизііпеге, аГГегге— взять.
—• возвести, Іеѵаге, Т. аііоПеге
— возвесть, вывесть. — воз-
двигнути, Іеѵаге, ехіоііеге, Т.
аііоПеге, ехіоііеге—воздвигнуть,
подвигнуть, поднять, поста-
вить, возбудить, вознести. —
воздѣти, ехіоііеге, Іеѵаге, Т.
аііоПеге—поднять, воздвигнуть,
простирать. — (идти — отнять,
взять.
аіоеТайа'— іізвблити, ѳіі^еге —
избрать.
аіршѵ — вземля, рогіапз, Т. гѳ-
рогіапз—берущій (вземлющій).
— жтдя, пііііенз, Т. рогіапз—
метающій, бросающій.
аіауоѵеабаі — постыдитися, еги-
Ъезсеге, сопйіпсіі, Т. егибезсеге,
ршіеГіегі, ріиіоге регГипНі или
зиГГишіі — постыдиться, посра-
миться. — стыдитися, сопГншіі,
Т. егиЬезсеге — стыдиться.
г( аіаубѵу]—стУдг, сопГизіо, Т. ри-
(Іог, орргоЬгіит — стыдъ.
аіауоѵбр.еѵо; — стыдяся, егиЪе-
зсепз — стыдящійся.
аітеТѵ, яіт^аа'. — поспросити, ре-
іеге — попросить, просить, тре-
бовать.
аітеіабаі — п’роси'ти, розіпіаге,
реіегѳ, Т. реіеге—-просить.
тб аіт7)[ха,-атос—прошеніе, рѳ-
ііііо — прошеніе.
ті аіурякшаі'а — плѣненіе, саріі-
ѵііаз, Т. іигѣа — плѣненіе. —
плѣна, сарііѵііаз — плѣнъ.
аіуіхакштебеіѵ — плѣнити, са-
регѳ, Т. сарііѵиш Гасеге — плѣ-
нить: взять въ плѣнъ.
аіу [іаХштебаа;, аіу|іякшті'аа;,
аіу|хакштеошѵ—плѣнной, плѣнь,
диі серегаі, диі сарііѵиш <1и-
хіі, Т. диі сарііѵиш сіеііпѳ-
Ъаі плп аЫиееЬаі—плѣнившій:
взявшій въ плѣнъ.
аіуракштіабеі; — плѣпься, са-
рііѵиз—плѣненный: плѣнникъ.
6, у поэт. гі аішѵ — вѣка, заесиінш,
Т. зесиіиш, аеіѳгпиіп — вѣкъ
(лѣта, время).
аішѵсо; —вѣчепа, аеіегпаііз, азіег-
пиз, зешрііегииз, Т. регреіииз—-
вѣчный.
ті ахахія—иезлоііД, іппосепііа,
Т. іпіе^гііаз — незлобіе: невин-
ность, непорочность. — неялб-
БІС—-тж. сам.
яхяхо;— неялооива, іппосѳпз —
незлобивый: невинный, непо-
рочный.
ті яхяѵВя—тс'рпа, зріпа — тернъ,
яхятбруяато;—несодѣлана, ішрѳг-
Гесіиз — несдѣланный, необра-
ботанный.
т, ахт|ОІ.а — оуныніе, іавеііипі, Т.
шоезНііа — уныніе, печаль,
скорбь, тоска.
ахтдВіаСеіѵ, ахг;оіяаяі— оуныти,
анхіагі, Т. оЪгиі —унывать,
быть въ уныніи.
г, ахог[ — сліь'уа, В. и Т. ашіііиз,
Т. гишог — слухъ, молва.
іхоѵаѵ—йзострііти, ехасиеге, аси-
егѳ—изострить, изощрять.
яхооеіѵ — послышати, аіиіігѳ, Т.
А.
— 455 —
А.
аизспііагѳ — послушать, слу-
шать, внимать. — слышати,
ашііге — слышать, услышать.
— оусльішдти, В. и Т. ехаиііге,
аікіігѳ, Т. аизсиііаго — услы-
шать, слышать.
яхобеайяі—слышатися, ашіігі, Т.
іпіеіііді — слышаться: быть
слыпшу.— оуслышдтисл, ашіігі,
Т. іпѣе11і§1—услышаться.
яхоиатб? — слышанл, аиіііив —
слышанный, слышный, услы-
шанный.
оіхоотсСеіу —оуслышднъ сотворити,
аиіііиш ѣасегѳ, Т. гѳзопагѳ—
сдѣлать слышнымъ, услышан-
нымъ.
яхоишѵ— слыша, ашііепз, Т. диі
аікііі — слышащій.
йхрято;— нсрлстворсііл, іпегиз—
нераствореииый (неразбавлен-
ный), цѣльный.
•л яхрі?,-і§о;—прУгг, іосизіа—
саранча.
тб яхроу—всруь, зишпшз, прев.
ст. отъ зирѳгиз, верхній, Т.
ѵегіех — верхъ, темя. — край,
зиштіпп, Т. ехігешііаз—край,
яхрбторо?, сверху обтесанный—
нссѣкбллті, гирез, Т. захиіп а<1а-
тапііппт—камень, гранитъ.
то якакяуря — восклицаніе, ѵосі-
Гегаііо, сотпшШіо, промѣнъ,
мѣна, Т. с1ап§-ог — восклица-
ніе.
6 якякя^рб?—воскликновеніе, ѵо-
сіГегаѣіо, ,]'пЪі1иш, ]пЬііаііо, Т.
с1ап§ог— восклицаніе.— воскли-
цаніе, ѵосііегаііо, сошшиіаііо,
промѣнъ, мѣна, Т. с1ап§ог —
восклицаніе. — увдленіе, ѵосііе-
гаііо, Т. сіап^ог—хваленіе, хва-
ла.
якякяСеіУ— воскликнути, диЫІаге,
Т. сіан^еге, ѵосііегаге— восклик-
нуть.— вострУвйти, з’иЬіІаге, Т.
сіап^его— трубить.
якяко;— пѢллл, шпіпз— нѣмый
ті акутршу— волѣзнь, (іоіог—бо-
лѣзнь: недугъ, немощь; пе-
чаль, скорбь, страданіе.
то як?т;ря—Болѣзнь, (іоіог—бо-
лѣзнь: недугъ, немощь: печаль,
скорбь, страданіе.
то якуо<; — Болѣзнь, (іоіог — бо-
лѣзнь: недугъ, немощь: пе-
чаль, скорбь, страданіе.
акушу—вола, йоіепз—болящій.
і якт]&еіа—истина, ѵегііаз, Т.
ѵегііаз, Гібез— истина: правда.
яАт]&еія—войстиннУ, іп ѵегіѣаѣе,
Т. іп Гі(1е—истинно, справед-
ливо, подлинно.
т^; як^ііеія;—йстнненл, ѵегііаііз,
Т. ѵегпз—истинный.
якт;&сѵос — йстинсня, ѵегиз, ѵе-
гах—истинный.
яктрш;-—войстиннУ, ѵеге, Т. ге
ѵега—истинно, справедливо,
подлинно.
яккя— по, зѳсі—по, а.
яккяттеіѵ—свити, шиіаге—свить,
перемѣнить.
яккятга&я’ — йзлѵѣийти — ПНТІаге
—измѣнить, перемѣнить, измѣ-
ниться.— йзл\Ѣіійтиса, пшіагі—
измѣниться, перемѣниться.
яккт; копія—д’ллилУід, а11е1ц]’а, Т.
ЬаПекцаѣ— аллилуія.
якко юпу — йзлѵѣнйти, іттпіаге,
Т. тніаге—измѣнить, перемѣ-
нить, измѣниться.
яккоюйаііа г—излѵкіійтисА, сошти-
іагі. ііпвнііагі измѣниться, пе-
ремѣниться.
яккоіи>&т;абреѵос — йзліѣнйтисл
-і- уотА, диі ішіпиіаіиг-—имѣю-
щій измѣниться, перемѣнить-
— 456
А.
ся.— нзлѵѣніітнсь ч- ймь'ш, диі I
сопппиіаіиг—имѣющій измѣ- I
питься, перемѣниться. — из-
мѣнись, диі соштиіаіиг— из-
мѣнившійся, перемѣнившійся.
— іізлѵѣньсмь, диі сопшшіаіиг—
измѣняемый, перемѣняемый.—
имьііі измѣнить, диі сотши-
іаѣііпг—
і аХХо-шя'.;—измѣна, тпіаііо—
измѣненіе.
аХХбгреое—чКжди, аііепнз, Т. аіі-
епі^еппз. ехігапепз, ехіегиз—
чуждый, чужой, иноплеменный,
чужеземный.
б аХХо^оХо;—ііноплеменникл,аіі-
епі^епа—пноплемеинпкъ: ино-
земецъ, чужеземецъ.
ц аХртд, растворёная соль, раз-
солъ — сланость, .заізп^о, солё- і
постъ—солёность; солончакъ.
б аХс, р. іі. яХб;—соль, за!—
соль.
•<і яХштгт^.-бхо;—ліІсл, ѵиірее—
лисица.
яря — іиД пѣ, зіпші, I. зітпі, рагі-
іег— вмѣстѣ.—іДпнш, шох —
вмѣстѣ.
б ’АраХ^х — Дмллйкж, Ашаіес,
Т. Нашаіеснз — Амаликъ.
ацар-гауее;— согрѣшати, В. и Т.
рессаге, В. сіеііпдиеге — согрѣ-
шать, грѣшить. — согрѣшити —
тж. сам.
яр.яртаѵіоѵ — согрѣшль, йеііп-
днепз, Т. рессаіог, ішргоіліз—
согрѣшающій: грѣшникъ.
ѵ яряртія— грѣ)(ж, рѳссаіит, (1е-
Іісітп, Т. ішргоЪИаз, сіеіесііо,
рессаінві, іпідпііаз, егітеп —
грѣхъ, согрѣшеніе, беззаконіе,
нечестіе, развращеніе.
яряртшХб; — грѣшенх, рессаіог,
Т. рессаіог. ішргоЬиз — грѣш-
ный, нечестивый, грѣшникъ,
нечестивецъ.
б яряртшХос— грѣшника, ресса-
іог, Т. рессаіог, ітргоішз—
грѣшникъ, нечестивый.
тоб ар.артсоХой — грѣшннчь, ресса-
іогів, Т. ішргоЬі — грѣшниковъ
(грѣшника, нечестиваго).
б ’А р. р ш ѵ — Л ммшнх, Аттой,
Т. Натіпопиз—Аммонъ.
ч яр.кгХо;— лоза', ѵіііз — Лоза.
б яркгХшѵ — піноградл, ѵіпеа, ви-
ноградный садъ, Т. ѵіііз, ви-
ноградное дерево, лоза — вино-
градъ, виноградникъ.
яцбѵеайя’ — противльтись, иісіз-
сі, мстить, отмщать, Т. епегѵа-
ге, ослаблять, обезсиливать —
противодѣйствовать.
Въ Пов. 3. сей глаголъ встрѣчается
однажды (Дѣян. 7, 24) и переведенъ:
«пособствовати», аихіііагі.
тб ярср і рXт)атр оѵ—• л\рсжа, гѳііа-
сіііиш, Т. геіе .іасиіиш — мрежа;
рыболовная сѣть.
яршро;- - непороченъ, ітшасиіиа,
зіпе шасиіа, ішшасиіаіп.з, Т.
іпіе§-ет — непорочный.
яѵ — аще, зі, піБі — если, ежели,
буде; когда; ли.
б а'>я[5я&р.б; — степень, ^гаііііз,
Т. схсс11епіІ88Ітп8 — степень
(ступень), лѣстница; восхо-
жденіе.
аѵа я: ѵ е і— взьіти, азееіпіѳге,
Т. азсепсіегѳ, сопзсепйеге, зсап-
(Іеге — взойти, войти.—восходи-
ти, азсепсіеге, Т. сопзсепйеге,
азсешіеге • восходить.
а/я^яіѵшѵ — восх'одь, азсешіепд,
Т. іпоте88ііпі8, входящій, всту-
пающій — восходящій.
яѵяраХХе’.ѵ — негодовати, йіГГеггѳ,
Т. ехсавсіезсеге — негодовать:
А.
— 457 —
А.
раздражаться, гнѣваться, пре-
небрегать, гнушаться.
яѵя(ЗяХХеа{іаі — презрѣти, сііІТег-
ге, Т. ехсапйезсеге— пре-
зрѣть: бросить, оставить.
яѵя|ЗяХХбр.еѵо;—шдѢаса, аті-
сіиз, Т. атісіепз зе — одѣваю-
щійся.
ч аѵзфаас; — носуожденіе, азсѳп-
зіо, Т. зетііа — восхожденіе,
шествіе, дорога.
аѵяряреіѵ — вознести, ейнсеге,
гееіисеге. геѵосаге, Т. ейисеге,
азсепсіеге. аиГегге — возвесть,
вывесть.
аѵауауш'> — іізвсд’Л, диі есіихіѣ —
изведшій; кто вывезъ.
аѵяруеХХеі'л аѵа’суеіХя'. — ноз-
вѣстйти, аппипсіаге, пипсіаге, ।
Т. пипсіаге, ішНсаге, паггате,
аппипсіаге — возвѣстить, воз-
вѣщать. — повѣдати, паггаге,
Т. епаггаге -1- повѣдать, пропо-
вѣдать, возвѣщать.
а^яруеХХеа&яі — возвѣстити, ап-
пппсіагі, Т. ассепзегі — возвѣ-
стить, возвѣщать.
ч йѵархт]— пУждл, песеззііаз, ап-
ё'изііа, Т. ап^изііа — нужда,
необходимость; бѣда, бѣдствіе.
а'>аушѵ — возвода, ебнеенз, Т.
азсепсіепз — возводящій: кото-
рый возводитъ. — извода, е<іи-
сепз, Т. диі (іерготіѣ—изводя-
щій, выводящій: освобождаю-
щій.
і) аѵабеѵбря;, р. п.-яоо;, ди-
кая виноградная лоза, вѣтвь —
вѣтвь, агЬизіиш, Т. раітез,
-ІѢІ8 — ВѢТВЬ.
аі яѵяогѵорясгс — вѣтвіе,агЬнзіа,
Т. раіпгііез—мн. ч.
аѵ я б яXX е'.ѵ — процвѣсти, геПогеге
— процвѣсть, цвѣсть.
ячахяіѵіСе'.ѵ — швііовйти, гепоѵа-
ге — обновить.
яѵяхя'ѵіСеаЦя' — шыюпйтисА,ге-
поѵагі — обновиться.
сЬяхяХб-теа{)яс — шкры'тііСА, ге-
ѵеіагі — открыться.
яѵяХя^еТѵ или аѵяХаріряѵеіѵ —
взл'ти, зніпеге Т. аззптеге —
взять. — воспріАтп, аззншеге,
зизсірѳге, зизіюііеге, Т. аззи-
іпеге — воспринять, принять,
получить, взять. — ііріилити,
зпзсіреге— принять, взять, по-
лучить.
ЯѴяАарІрЯѵшѵ ---- ИрІСЛИА, зіізсі-
ріепз—пріемлющій: принимаю-
щій.
я';яііі|лѵт(ахгаЦя'. - вОСііОманУ-
тиса, іп іпоіпогіаш геМеге —
воспомяпуться: быть воспомя-
иуту.
яѵяр.ѵг]аі5 — восполмпіаніе, ге-
теіпогаііо, Т. гесогйапсіит —
воспоминаніе.
ч яѵяѵеоасс— восклоненіе, гезрес-
іпз, убѣжище, Т. пехиз—укло-
неніе: убѣжище.
т?); яѵякябага); — покоеігл, геіес-
ііопіз, Т. Іепіз — покойный,
тихій.
Г, я'>якяиаі;,-гш; — покой, ге-
циіез — покой.
аѵятітеайя:—возгорѣтисА, зпе-
сешіі, ассешіі — возгорѣться.
яѵаахя-аесѵ-—ископати, еГМеге,
Т. ехсаѵёге — выкопать.
яѵяатя; — воскрссл, ехзигдепз, Т.
зпг^епз — воскресшій; возстав-
шій. — воставт., зиг§-епз, Т. іп-
зпго-епз — возставшій: который
всталъ.
Т, яѵяатяаі; — воскресеніе, гезпг-
гесѣіо — воскресеніе.
яѵяаггря; — воскреснути, гезиг-
А. — 458 — А.
§еге, ехзиг^еге, зиг^еге, Т.
ехзиг^еге, зиг^еге, ѳхрег§ізсеге
— воскреснуть, возстать. —
востати, зиг&еге, ехзиг^егѳ, сои-
зиг^еге, Т. витаете — возстать,
встать; пробудиться,, воспря-
нуть.
ячаат^ая: — воздвигнути, зпзсі-
іагѳ, Т. зіаіпеге — воздвигнуть,
подвигнуть, поднять, поста-
вить, возбудить, вознести.
яѵятёМеіѵ— возеіжти, огігі, Т.
Погеге, ^егшіпаге, зегі, ехогігі
— возсіять, сіять, взойти.—
прозѣвати, ехогігі, Т. цегші-
паге — взойти, произрасти.
йѵя-ёХХшѵ — возсіжж, о-егшіпапз
— возсіяю іцій: прозябающій,
произрастающій. — прозжваж,
ёюппіпапз — восходящій, про-
изращающій.
г, яѵятоЦ—востока, огіиз, огіепз
— востокъ.
я ѵ я т р ё - г я <) я - — превратитисж,
еѵегіі— превратиться, обратить-
ся.
яѵяу ёр г іѵ — возложити, ішропе-
те, Т. оТГегге — возложить, поло-
жить.— вознести, оііегге—воз-
несть, превознесть, возвысить,
яѵясроря— возношеніе, оЫаііо,
Т. Ьоіосаизіиш— возношеніе.
йгясрб'Х617 — почити, геГгі^егагі,
Т. гесгеаге зе — почить: успо-
коиться.
ч (Ьяфи-рі—прохлада, освѣженіе
— покой, геГгі&егішіі, Т. яаіи-
гііаз — покой; прохлада.
ч яѵдреія и яѵдр’я — .мужество,
Гогііішіо — мужество, муже-
ственность, отвага, храбрость. |
яѵЗрічгабяг —ЛіУжатиСА, ѵігііі-
іег а^еге, Т. сопіігшагі— му- |
жаться: быть мужествеппу. |
той яѵЗрб; — .мУжеска, ѵігі — му-
жескій (мужа).
о яѵеріо;—вѣтра, ѵепіиз—вѣтръ,
вѣтеръ.
той оЕ'>гр.оо — вѣтрена, ѵепіі— вѣ-
треный (вѣтра).
тйч аѵгршѵ—вѣтрена, ѵепіогшп—
вѣтреный (вѣтра).
йѵетгіуржро; — надписана —над-
писавъ, надписанный.
яѵе<зхяр.|лёѵо; — раскопана, зиТГо-
зиз, подкопанный, Т. зиссізиз,
подсѣченный — раскопанный:
подкопанный.
яѵео— вез, зіпе— безъ.
яѵешурёѵо;—швсрста, диі раіѳпз
езі, Т. арегінз — отверстый:
открытый, отворенный.
6 яѵт(р, р. п. яѵВрб; — мУжа, ѵіг,
Т. ѵіг, Ьошо — мужъ: чело-
вѣкъ.
яѵ&еЬ—процвѣсти, Погеге, Т. еі-
Погеге, дегтіпаге — процвѣсть,
цвѣсть.
яѵ&еа-ті}хб;—протнвлеж, гезізіенз,
Т. іпзиг§еп8—возстающій, про-
тивящійся.
яѵ&’ атяа&яі.—противостати, гезі-
зіеге, Т. сопзізіеге — противо-
стать, устоять.
то аѵбо<;,-ео; — цвѣта, Поз —
цвѣтъ, цвѣтокъ.
6 аѵбря$,-яхо;—оугль, сагЬо, Т.
ргппа, уголь горящій, раска-
ленный—уголь.
яѵбрш-яреахоі;—человѣкоУгбдника,
диі ЬошіпіЬиз ріасеі—человѣко-
угодникъ.
6 яѵбрш~о;—человѣка, В. и Т.
Ьоіпо, Т. іпогіаііз, ѵіг — чело-
вѣкъ.
тоо яѵ&ребттоо — человѣческа, Ьо-
тіпіз — человѣческій (человѣ-
ковъ), людскій (людей).—чело-
А.
— 459 —
А.
вѣчь, В. и Т. Ьотіпіз, Т. тог-
ѣаііа—человѣческій.
тшч аѵвршітшѵ—человѣческъ, В. и
Т. Ьотіпит, Т. ѵігогит, Ьита-
пиз — человѣческій (человѣ-
ковъ), людскій (людей).
—здиёже, рго ео, Т. рго-
ріегѳа.—потомучто.
аѵіеѵас — шславити, гетіііеге,
отсылать назадъ, обратно, воз-
вращать, уступать—ослабить:
отпустить (па волю).
а ѵ і ата ѵ я -—возставити, гезпзсііа-
ге, Т. ехзизсііаге—возставить.
—воскресити, зпзсііаге, Т. ехзиг-
§его — воскресить. — востати,
знгд-еге, ехзиг^егѳ, сопзнг^еге,
Т. витаете — возстать, встать;
пробудиться, воспрянуть.
аѵо7]то;—ііесмыслснъ, іпяіріепз—
несмысленный: неразумный, не-
разсудительный.
•г] аѵоіа—іісз^лаіс, іпзіріепііа, Т.
зііепіішп—безуміе.
аѵоіуеіѵ— (ѵверзатіі, арегіге, Т.
йііаіаге, арегіге, рашіеге, біз-
іепйеге—отверзать: открывать,
отворять.
аѵоіуеайаі— шверздтисл, арегігі
— отверзаться: открываться,
отворяться.
аѵоіуш^ — шверзал, арегіепз —
отверзающій: отворяющій, от-
крывающій.
аѵоіЕа? — іѵверзй, арегіепз, точ-
нѣе: диі арегиіі— отверзшій:
отворившій, открывшій.
аѵор.еі’ѵ — веззакбнновлти, іп)пзіе
а^еге, іпіднііаіеш Гасеге, Т.
піідие Гасеге, регѵегіеге—
совершать беззаконіе, угне-
тать.
тб а'>б[х7)р.а—Беззаконіе, іпідпііаз,
Т. (іеГесііо—беззаконіе.
ч яѵорііа — Беззаконіе, іпідиііаз,
Йеіісіиш, іпдиаѣіііа, Т. ітрго-
Ъііаз, іпідиііаз, тѳпйасішп, зсе-
Іиз, іеГесііо, рессаіит, ѵапііаз,
ѵіоіопііа, азгитпа, педиіііа—
беззаконіе, ложь, согрѣшеніе,
злодѣйство, злое, грѣхъ, пре-
ступленіе, неправда, насиліе,
бѣда, ужасъ, нечестіе, лу-
кавство.
аѵоцос — Беззаконенъ, іпіднпз, Т.
йеГесіог, іпзапіепз — беззакон-
ный: неимѣющій закона, языч-
никъ.
6 сЬор-ос—Беззаконникъ, іп^изіиз,
іпіднпз. Т. ітргоііиз — безза-
конный, нечестивый.
яѵо[ішѵ - кеззлконпѴіЬ, іпідпе
а§епя. Т. диі регГісІе адіі—
беззакопп у ющій.
яѵорйобѵ—позволити, егі&егѳ—
возставлять.—возстлвллти, егі-
§;еге — возставлять .—исправити,
сотрете — исправить: упра-
вить; уровнять.
(Ьор&обабяі — не правитися, егі^і
— исправиться: утверащаться.
яуоу;—несліьісленъ, эіиіінэ, Т.
Ьгпіиз—несмысленный: нераз-
умный, неразсудительный.
то аѵтаХАяур.я—изліѣікніе, сош-
тпіаііо, Т. тпіаііо — измѣне-
ніе: перемѣна.
ч яѵтяр.еі<рі;—воздаяніе, геігіЬп-
ііо—воздаяніе, возмездіе.
яѵтяѵяіреіѵ — (ѵилілти, апГегге,
Т. госіреге, ппйаге — отнять,
снять.
яѵтяѵяіреТабяі — шііліатисд,
аиГеггі —отниматься.—шлітиса,
апГеггі — отниматься: браться,
удаляться.
яѵтя'>еХшч; — Фелілл, аніегепз, Т.
Гасіепз, пі сеззеі — отъемлющій:
А.
— 460 —
А.
отнимающій, уносящій, похи-
щающій.
аѵтатгоо’ооб; — воздаж, геігіЬи-
епз — воздающій: возвращаю-
щій, отдающій.
аѵтякбоор.я— воздажніе, гѳ-
ітіЪпііо — воздаяніе, возмездіе,
ѵ, йѵтятгбооаі;— воздаяніе, ге-
ІгіЬиІіо — воздаяніе, возмездіе,
яѵтя-ооойѵяг — воздати, гесЫеге,
геігіЬиеге, Т. іпіёгте, ігіЬиеге,
гезіііиеге, гереп<1еге,геГегге, соп-
іегге, аііісеге, регГісеге — воз-
дать, возвратить, отдать.
аѵті — влѵѣстш, рго, Т. Іосо—
вмѣсто, за — воз, рго — за. —
ЗД, рго—за, ради, для.
аѵтгХа|Зеіѵ (яѵтіХярряѵггѵ)—
воспріяти, зпзсіреге, Т. зпзіеп- {
<1еге — воспринять, принять, і
получить, ВЗЯТЬ. — ПрІНЛХЛТИ, 8П8-
сіреге—Припять, взять, полу-
чить. — прі'жти, зпзсіреге — при-
нять, взять, брать.
яѵтгХяр.Гіяѵеабяі —застѣиати, знз-
сіреге —заступаться, защи-
щать. — заступити , зпзсіреге,
іиёгі, аихіііаті, Т. зизіепіаге,
Гиісіге, спзіойіте, яіаЫІіге — за-
ступаться, защищать.
6 ЯѴТікг]7і-а>р---ЗаСі\піІНК7і, 8118-
серіог, а<Уи!ог — заступникъ,
защитникъ.
г, яѵсіХтрі'.; — заступленіе—зиз-
серііо, йеГепзіо, асЦиіогіпт,
аихіііипі, аззишрііо, Т. апхііі-
иіп—защита, помощь.
і яѵтіХорія— прерѣканіе, соп-
ігайісііо. Т. сопіепііо — прере-
каніе, распря, споръ.
то я'/тіатт;р'7|ля,-а~о; -оутверзіде-
иіе, ргоіесіог, Т. зсіріо— тверды- I
ня, крѣпость, твердь, сила,опора.
я >7'ат7}р:Сг і'> — подкрѣпллтисл,
зпрропеге, Т. дизіепіаге — под-
крѣплять, поддерживать.
яѵооро; — возведена, іпадиозпз,
зіссиз, зіпе адпа, Т. зіпе асщіз,
іегга зісса, зоіііийо, зііісиіозиз
І0СН8, зіссапепз, Геззиз — безвод-
ный, пустынный, необитаемый,
сухій, безлюдный, изсохшій,
жаждущій.
яѵогршѵ— возвышаж, егщепз, Т.
ѳіеѵапз — возвышающій; воз-
ставляющій, поднимающій.
яѵш—свыше, (іезигзит, Т. зпрег-
пе — свыше.
і'іѵт]— сѣкира, зеенгіз — сѣ-
кира, топоръ.
тб — прошеніе, ро-
зіиіаііо, Т. (Іергесаііо — проше-
ніе.
і і-яряушѵ — вода, диі сарііѵит
или еарііѵоз аѣсіихегіі, Т. диі
сарііѵит или еарііѵоз аіміисе-
Ьаі— «плѣппгій», плѣнившій
(ведшій плѣннаго), «плѣни-
тель ».
Глаголъ а-іуеіѵ. аЬсІисеге, помимо
главнаго своего значенія. пмЬетъ еще
значеніе: отводить въ ялѣвъ, въ тюрь-
му.
я ~ я у у г X X е' ѵ — возвѣстити, аішип-
сіаге, ргопішеіаге, Т. пипсіаге,
поіит ѣасеге, іпсіісаге — воз-
вѣстить, возвѣщать. — возвѣ-
ірати, аппипсіаге, ргопппсіаге,
Т. регзігереге, ішіісаге, поіпщ
Гасеге —возвѣщать.—повѣдати,
паггате, Т. епаггаге — повѣ-
дать, проповѣдать, возвѣщать.
то я-яуреХріа — увала, ргжіісаііо,
Т. орпз — хвала.
I я-яуугХйѵ — возвѣдіаж, диі ап-
і пипсіаі, Т. диі іікіісаі — воз-
! вѣщающій.
; я-я'сеіѵ — ввести, ііесіпсеге — вве-
| сти, привести. — швестй, а<Мп-
— 464 —
сеге, Т. ашашіаге, изгнать, уда-
лить, отправить, отослать —
отвести.
а - а ір е і ѵ — воздвіігпѴти, ігаизГег-
ге, аЬзГегге, Т. ітрѳііеге, ігапз-
Геггѳ — воздвигнуть, подвиг-
нуть, поднять, поставить, воз-
будить, вознести.
аігаЛкотрюоа&аі — шчѣждитисж,
аііепаіиш еззе, Т. аѣаііеиаге
зе — дѣлаться чуждымъ.
ятіякйѵеаѣя’—оуЛАЖКН^ти, пюііігі
—умягчаться, разнѣжиться.
я-яѵяЬгаѢяі—швсргатисж, тепи-
егѳ — отвергаться: отрекаться,
отказываться.
якяс —- еліііюю, зеніеі — однажды.
і я~яр-/г;— ндчлтокл, ргіііііііа1,
Т. ргіпсіріпш— начатокъ, на-
чатки.
атся;— весь, нпіѵегзпз, Т. іоіпз—
весь.
атгятяаѣаі— прслы|к'нѴ выти, бе-
серіши еззе — быть прелыцепу.
акеійш',) — нспокдржжсж, пои сге-
бепз, Т. геЪеІІіз — пепокоряю-
щійся, противящійся.
а-еАЙеіч—шити, аѣіге—отойти,
уйти, пойти.
ал е ѵг •(Ѣт} ѵ а і — привестись, асісіи-
сі, аГГегі, Т. Перогіагі, асѣіисі—
привестись: быть приведену.
атс ё р у е а б я'—шити, аѣіге—отой-
ти, уйтп, пойти.
аттгуе'.ѵ — шстоьтіі, сіізіаге—от-
стоять, быть удалену.
а ~ ѵ; X к о тр(. ш р ё ѵ о с—чѣ' ждг>, ехіга -
пеиз—чуждый, чужой, инопле-
менный, чужеземный.
йлктрто;—не СЫТА, іпзаііаѣіііз —
ненасытный, алчный.
ат?6 тбгг—што.ѵіі, ех інпс, Т. ех
дно, аЬ іііо іетроге—съ того
времени, съ тѣхъ поръ.
л-') той ѵбѵ—шпынѣ, ех Ьос пппс,
Т. йеіпсерз, ех Ьос Іетроге—
отнынѣ.
я - о .3 л ё - е > ѵ—рриз и ра ти, тез ріееге,
Т. йеіііезсегё', ѵісіеге — призи-
рать: смотрѣть, зрѣть, гля-
дѣть.
я-оуеуякяхтсарёѵоі; — ШДОСНТі,
аЫасіаіиз, Т. йериізиз а Іасіе—
— отнятый отъ груди (мо-
лока).
я-ооіобѵяі—шдати, ѵешіеге—-от-
дать: отдать въ чужія руки
( = продать).
тб якоЗіобѵяі — возлажпіс, геѣгі-
Ъпеікіііт — воздаяніе, возмез-
діе.
ятгооіЗряахе'.ѵ — швѣглтп, Гн^еге
—убѣгать: бѣжать прочь.
я-обохіраСе'.ѵ—невре і|ій, герго-
Ьаге, Т. зрегпеге — пренебре-
гать, презирать, отметать.
я-оообѵяі — воздати, гескіегѳ, Т.
регзоіѵеге, (Іаге, гебсіеге, ге-
репсіеге—воздать, возвратить,
отдать.
я-ооойаѣя; — воздатпеж, гесісіі,
Т. герепйі—воздаться, возна-
граждаться.
я-о&ѵт} ах г: ѵ—оу.мирдти, шогі—
умирать,—оулдрёти, шогі, іпѣег-
іге—умереть, умирать.
я-оѣѵт] ахшѵ—оулАіір.іж, шогіеиз—
умирающій.
я~охя іі і атя'/ я'—оустроити, гезй-
іпеге, поставить па прежнее
мѣсто, возвратить—устроить,
возстановить.
я-охяіі'ятшѵ — оустрожж, гезіі-
іиевз—устрояіощій.
я-охякэтсте'ѵ—шкрытн, геА’еІаге,
Т. (Іенікіаге, сіеѵоіѵеге, геѵеіаге.
геіе§‘еге—открыть.
я ті о х г с, я X' С е '/—шнсзглл вити, ат -
А.
— 462 —
А.
рпіагѳ или сіесоПаге сариі—обез-
главить.
Въ Нов. 3. этотъ глаголъ встрѣ-
чается четырежды (Матѳ. 14, 10;
Марк. 6, 16, 28; Лук. 9, 9) и перево-
дится «усѣкпутп».
а-охкеіо&тра с—затворити, ехсіп-
сіѳге — заключить, запереть,
замкнуть.
а тгохбтсте і ѵ—шсѣіри, аЬзсіпсіеге—
отсѣчь: отдѣлить посредствомъ
сѣченія.
акохритсте'.ѵ—скрыти, аЬзсопсіеге
— скрыть.
атѵохритстеаііаі— оукрытисіь, зе
аЬзсопсіеге. Т. аЬзсопсіі —
укрыться.
ѵ) атсохрисрт]—закрова, ІайЬиІшп
—покровъ.
гб атгбхросроѵ — тайна, аЬзсопеІі-
іит, Т. ІаііЬсіІііш, аЬсЗіѣпт, 1а-
іѳЬга—тайна, тайное, потаен-
ное (мѣсто).
атсбхросро;—тайный, В. и Т. ос-
сиіінз, Т. ІаіеЬга, ІаііЬиІіші—
тайный, потаенный, скрытный,
ятсохтеіѵа;—оукивг, диі оссісііі,
Т. іпіегГесіѣ—убившій.
атгохте і'ѵеіѵ, -агохгеіѵаі—Йзби-
вати, іпіегйсеге, Т. ѳхзсіпсіеге—
избивать, истреблять.—извити,
оссісіеге, Т. іпіегГісегѳ, іпіегі-
теге—избить, истребить, пора-
зить.— изморити, оссісіеге, Т.
шогіе аГГісѳго—изморить, умо-
рить.—оувиватн, оссісіеге—уби-
вать.—оу инти, іпіегйсеге, оссі-
сіеге—убить.—оулАОрнти, іпіег-
йсеге—убивать.
ятсоХеоаі, а-оХХиѵа: — погубити,
регсіогѳ — погубить, истребить.
я-бХХио&аі—погибнути, регіге —
погибнуть, исчезнуть.
атсоХбе'ѵ-—(опустити, сііітііеге, Т.
ехреііеге — отпустить, освобо-
дить.
а~ок<ѳ/. со;—ІІОГИБЯ, ЦПІ рѲГІІѢ,
Т. диі регіѣ — погибшій. — по-
гублена, регдііиз — погублен-
ный, погибшій.
атсо^расѵеойаі —йзсуііУти, аге-
зсеге, Т. зиссіді — изсохнуть,
засохнуть, увянуть.
ако-ётсте-ѵ — (опасти, сіесісіеге—
отпасть.
атгоррееіѵ—шпасти, сіѳЙиѳге, сте-
кать внизъ: нистекать; спа-
дать, спасть, Т. (іесісіеге —
отпасть.
атѵоррі'тѵгеіѵ — ціпергати, В. и Т.
ргоіісѳгѳ, Т. аЬіісеге — отверг-
нуть, свергнуть.
атсоррстсгеабсс. — шверженУ вьіти,
ргоіесіпш еззе, Т. ехсізиш еззе
—быть отвержену.
сІ7гоатата>ѵ — ііістУпа'ж, сіізсесіепз,
Т. еггапз — отступающій.
3-оотёХХесѵ — послати, тіііеге,
ѳтіііеге — послать.
атгоотгкХшѵ -—посылаж, диі тіі-
ііі, тіііепз — посылающій.
ѵ) атсоотоХѵ] — посланіе, іттіззіо,
Т. тіііѳпсіипі — посольство.
акоотраср^ѵа: — возвратйтисж,
сопѵегіі, аѵегіі, Т. геѵегіі, геіго
а§і, геіго сейеге, аѵегіі, гесіігѳ
— возвратиться, возвращаться,
обратиться.
атсоотрёсреіѵ — (іівратіітн, В. и Т.
аѵегіѳгѳ, Т. аЬзсопсіеге, скры-
вать, іггііипі Гасеге — отвра-
тить: отстранить, скрыть. —
швраі|іати, В. и Т. аѵегіеге, Т.
аЬзсопсіеге -— отвращать: откло-
нять, скрывать.
атѵоотрёсреойас — возвратитисж,
сопѵегіі, аѵегіі, Т. геѵегіі, геіго
а&і, геіго сесіеге, аѵегіі, гесііге
А.
— 463 —
А.
— возвратиться, возвращаться,
обратиться.—швратитисгъ, аѵег-
іеге зе — отвратиться, отверг-
нуться. — швращатисл, аѵѳг-
іѳгѳ зе, аЬзсопдѳгѳ зе—отвра-
щаться: скрываться.
атгоатрёфяі— возвратити, аѵегіе-
ге, сопѵегіегѳ, Т. сейеге, гейи-
сегѳ, аѵегіеге—возвратить, обра-
тить, отдавать.
ятсоатрё^ас — (ѵвраціь, аѵегіепз,
Т. аѣзсошіѳпз—отвратившій.
а-отіеіч — воздалти, ѳхзоіѵеге, Т.
гѳреікіегѳ — воздать, отдать.
а-оті'ѵеіѵ — возвратити, зоіѵеге,
Т. геддегѳ — возвратить, обра-
тить, отдавать.
ікосрёрезѣаі •— приисснісл, а<1-
(Іпсі, аПегі, Т. аерогіагі, асИисі
—привестись: быть приведепу.
— (бвѣіратн, Іодиі,
Т. егисіаге, рыгать, изрыгать
— отвѣчать.
Въ Нов. Зав. этотъ глаголь встрѣ-
чается трижды (Дѣли. 2, 4, 14; 26,
25), и каждый рал переведенъ разно:
<лровѣщавати», «реіци» (вѣроятно,
отъ разночт. еигеч), «вѣщати».
атгтгаѣаі— косіЛ'тнсл, іаіщеге—
коснуться.—нрнкасатисл, іапуе-
гѳ, Т. аіііпдеге — прикасаться.
а-тб|іеѵо; — прикасаться, іап^епз,
Т. аіііп^епз — прикасающійся.
атѵш&еТѵ—(приняти, гереііеге, рго-
діееге, Т. гедіоеге, Зереііеге, ге-
реііеге, (Іезѳгѳге, аЪдісегѳ, зіпѳге
—отринуть: отвергнуть.—шрѣ-
вати, гереііеге, Т. аіуісеге—
отметать, отвергать.
а-шЬеТаЬаі — іѵриновёнѴ БЫТИ,
герпізиш еззе, Т. ѳхсізит еззе
— быть отринуту.
ті а-шкеіа— ногивель, регйіііо—
погибель, пагуба.
Я7сшоар.еѵ&?— (ѵринѴвг, диі гѳ-
риііі, Т. диі гѳдѳеегаі—отри-
нувшій: который отринулъ.
агшоаа&а' — (приняти, гереііеге,
рго^ісеге, Т. герсеге, (іѳреііеге,
гѳрѳііѳгѳ, (Іѳзѳгеге, аЬрсеге, зі-
пёге—отринуть, отвергнуть.
ара — еда, ег§щ, Гогзііап, Т. иіі-
дие—ли (вопроент. частица).
—оуво и оупш, В. и Т. иіідиѳ,
В. Гогіе, Гогзііап, Т. іипс —
итакъ, потому.
ч ара — клятва, таЫісііо, ехзе-
сгаііо, Т. ехзесгаііо — клятва:
проклятіе.
т(; ’Аряріа;— Лравінскл, АгаЬіае
— Аравійскій ^(Аравіи).
т<Ьѵ ’Арарог, — Лра'вскл, АгаЬшп,
I. АгаЬіае—Аравійскій, Ара-
бовъ (Аравіи).
ъ арау^ѵ] — пл^чіінл, агапеа —
паутина.
то яруирсоѵ —сревро, аг&епішп,
ресшііа—серебро.
арёахе'.ѵ — оугбднѴ быти, ріасеге
— быть угодну. — оугождати,
сотріасеге — угождать: дѣлать
угодное.
О арсѣр.6; — число, В. и Т. пи-
шѳгиз, Т. тепзига—число.
аріі)|іш^-—йзчитая, диі пишегаі,
Т. зирриіапз—исчисляющій.
тб ар|іа — колесница, сиггиз —
колесница.
я р |іб С е і ѵ — составити, созидать,
строить, устроить.
тб йрѵіоч — агнецл, а^пиз, Т. зиЬ-
гшииз, грудный: грудь сосу-
щій—агнецъ: ягненокъ.
тб ар~аур.а — восхищеніе, гарі-
па — похищеніе' хищеніе.
ар-аСеіѵ, ар~аоа: — восхитити,
гареге — похитить, схватить.—
восуищати, гареге — похищать,
брать, отнимать. — похитити,
А.
— 464 — А.
В. и Т, гарѳге, Т. аЬгіреге
— похитить.
артсаС«>ѵ — восуиі|іаж, гаріепз —
похищающій: который похи-
щаетъ.
?! арршотія— Болѣзнь, іпйгші-
іаз, Т. шогѣпз— болѣзнь: не-
дугъ, немощь; печаль, скорбь,
страданіе.
ч арзі;— врелмь, опнз—бремя,
тяжесть.
6 арго; — улѣггл, В. П Т. рапіз,
сіЬиз, Ггишепішп — хлѣбъ.
тсй артои-рѣБ€нг,рапІ8-ХЛѣбі1ЫЙ.
аруаіос — дрёвенл, апііцииз, Т.
ргізсиз, ргізііпиз—древній, преж-
ній, давній. — первый, апіі-
(ршз — древній.
арХезііаі— НДЧ.ІТИ, СОВреге —
начать.
т> ар-/^ — владычествіе, ргіпсіра-
іиз— власть, начальство.—
начало, іпііішп, ргіпсіріиін, Т.
сариі—начало.
і~’ар7т(; — нсперва, а!> іаіііо, Т.
апіеа, а ргізсо іешроге — сна-
чала, издавна, издревле.
хат’ арх^с—йспсриа, іпіііо, Т.
ргіііет — сначала, издавна, из-
древле.
б ар-/ш'>,-о'>то; — кндзь, ргіпсерз.
Т. ргосегнз, ргіпсерз, ѵоіипіа-
гіиз, іп^епииз— князь: началь-
никъ, вельможа.
б ’Аза^— Лсдф'Л, АзарЬ, Т.
Азарѣиз— Асафъ.
с ааг^г’.а — нечестіе, ітріеіаз,
Т. ІеГесііо — нечестіе.
ааереТѵ — нечествовати, ітріе
"стеге, Т. ітргоѣе аѵегіеге зе
— быть псчестпву, поступать
нечестиво.
«агрт(; — нечсстйв'л, ішріиз, Т. ,
ішргоЬиз — нечестивый. ।
г, яз&ёѵеіа— немощь, іпйгшііаз,
Т. Доіог— немощь: болѣзнь.
азйеѵеіѵ — йзнемощй, іпНгшагі
—немочь, изнемогать.
аа&еѵт]? — нелдощенг, іпйгшнз, Т.
Іап^иеГасіиз — немощный: боль-
ный, слабый.
аайгѵЛѵ — вола, іпГігіниз, Т.
диі ІаЬагеѣ — болящій.
б азхб; (кожаный мѣхъ, мѣ-
шокъ) --ліѣул, иіег — мѣхъ.
тб аор.а,-ато; — пѣснь, сапѣі-
сиш — пѣснь.
г, — дспіда, азріз, Т. азріз,
Іео ѣегох, ріуаз— аспидъ.
б ’Ааообр — ЛссУрл, Аззиг, Т.
Аззугіиз— Ассуръ.
б ’Аоабрюс — Лссѵрілнніі7>, Аз-
зугіиз — Ассиріянинъ.
б аот^р.-ёро; — звѣзда, зіеііа—
звѣзда.
ч (іотратЦ — лаолніж, Ги1<>тіг,
сопізсаііо., Т. Гиіциг — молнія.
язтрі-т еіѵ і;лссіі\’ти, Гиідига-
ге, Т. ішнііНеге, послать—блес-
нуть.
яоимгто; — пераз^ліенл, іпзірі-
епз — неразумный: невѣжда.—
неразѴлхйвк, зіиіівз — невѣжда.
яз'эѵетшч —• неразі>ліѣвлл, ргае-
ѵагісаиз, отступникъ, измѣн-
никъ, Т. регіісіе‘.щеня — нераз-
умѣвающій.
яз’эѵйгтеіѵ швѣщатпсж (разно-
чтеніе — преступити), гергоЬате,
Т. регййнт еззе, быть вѣро-
ломну, преступную неисполнпть
обѣщанья — обѣщаться, давать
обѣтъ (зоѵ&е-ег?). —швергатисл,
поп зегѵаге расіпіп, Т. регѣійе
а§еге — отвергаться: отрекать-
ся, отказываться.
азоѵ&Етйѵ—• нсразУлѵІінаж, ргаз-
ѵагісапз, отступникъ, пзмѣп-
А.
— 465 —
А.
пикъ, Т. регГііе а§;еп8—нераз-
умѣвающій.
т) аасракеіа—твердь, зіаЪіІіІаз, Т.
Ьазіз — твердь: видимое про-
странство небесъ.
аоуаАХеіѵ — тѴжйтн, зсореге, Т.
регзсгиіагі, испытывать, изслѣ-
довать—тужить, скорбитъ, пе-
чалиться.
і; а-гхѵіа—везчадіе, зіегііііаз,
Т. огЪііаз, сиротство—безпло-
діе.
і атір.ія—Безчестіе, і§;потіпіа—
безчестіе.
ч аиХа?—вразда, гіѵиз. Т. рогса—
борозда: канавка, грядка.
1 яиХт)—двора, аігііпп— дворъ,
жилище.
яи X аб я :—водиоріітис А, (Іеіпо-
гагі, тапеге, сошпіогагі, Т. рег-
посіаге, (Ііѵегзагі, сошпіогагі—
водвориться, оставаться, пре- |
бывать. ।
ябііаѵгіѵ—возрастити, ап§еге, Т. |
іоеіійсаге—возрастить.
ч ября—тишина, аига, Т. шаіа-
сіа—тишина.
абто>—оніі, іі (еі), ірзі. Т. ізіі,
іі (еі), іііі, Ьі, ірзі.
яитб?—йже, ірзе—который.—
оп'л, В. и Т. із, іііе, ірзе, Т.
ізіе — онъ. — сада?., ірзе —
самъ. — той, ірзе — тотъ; онъ.
Формы «онъ» въ Псалтири не встрѣ’ :
чается.
6 ябгб? — тбйжде, ісіеіп ірзе —
тотъ же.
яитой— СВОЙ, 811118— СВОЙ.
6 яйут(ѵ, р. п.-ёѵо;,— выа, сег-
ѵіх— выя: шея, затылокъ.
я^я-.р оэ[іеѵо;— шслала, диі аи-
Гегѣ, Т. диі ѵіпйетіаі — отъ-
емлющій: отнимающій, унося-
щій. похищающій. і
я^яѵі'Сеіѵ — погѴіійтн, (іізрегйеге,
Т. ехзсішіеге, зпЪѵегіеге — по-
губить, истребить
ясрсёѵаі — (.оставити, (Іішіііеге, ге-
Ііпдпеге, Т. геііпдиеге, сопйо-
паге, іоііеге, зоіѵеге, диіезсеге —
оставить: простить, снять,
освободить. — шпѴстйти, сіітіѣіе:
ге, Т. зоіѵеге — отпустить-
освободить.
яср іео&я і — шстд'витиса, гепіШі —
оставиться: быть прощепу.
я^іотаѵя' —(оставити, атоѵеге,
Т. гешоѵеге, аѵогіеге. атоѵеге —
отставить, удалить, отстра-
нить. — іѵстожти, гесесіеге, Т.
аЬзізІеге — отстоять, быть уда-
лепу.— іііаги, (Ііѵегіеге, Т.
атоѵеге — отпять, взять.
я'і'атяаЯяі — шстіпніти, Лясеііе-
ге, гесесіеге, Т. гесесіеге, 1оп°’е
аѣеззе, аді, геѣгосесіеге — от-
ступить, удалиться.
— (ѵдѴчйти, зе§те§аге,
отлучать, отдѣлять, Т. зШІа-
ге, капать, лить каплями —
отлучать, отдѣлять.
г, азроаиѵт) — везшіе, іпзіріеп-
ііа, Т. зіиИіііа— безуміе.
яеррши — вез^.менй, іпзіріепз, Т.
зіиііиз, Ьгиіиз, ѣгиііззітиз —
безумный, безумецъ, несмы-
сленный.
і/Э-даеа&яі— пкестнсж, асібпсі,
Т. іпігаге — внестись: быть
введену.
яуре'ойа&яі — НСКДЮЧЙ.М^ БЫТИ,
іпиіііет Гіегі, Т. рийіішп Гіеті
— сдѣлаться непотребнымъ,
негоднымъ. — і ісиотрс в нѴ вьіти—
тж. сам.
яшріа—везгодіе, іштаіпгііаз,
Т. сгеризспіпт — безвремен-
ность, раннее время, разсвѣтъ.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
30
в.
— 466 —
В.
В.
о ВяриХш^— Вдвѵлшнг, Ваѣуіоп
—Вавилонъ.
т^й В а р у А ш ѵ о ; — Вдвѵлшнскг,
ВаЬуІопіз, Т. ВаЬуІопіиз—Ва-
вилонскій (Вавилона). — Вдвѵ-
лшнь, ВаЬуІопіз, Т. ВаЬуІо-
пісиз—Вавилонскій (Вавилона).
тб — глубина, аіѣііпсіо, рго-
Гишіит, Т. ргоГишііІаз — глу-
бина, пучина.
|3 я & 6 ѵ е яі—оугл^БЙтисж, рго-
Гішйиш Гіегі, Т. ргоіппдпт еззе
—углубиться, быть глубоку.
[Зяби?— глубока, аііиз, ргоГишіиз,
Т. ргоГипбиз—глубокій.
г, рахтт)ріа—палица, Ьасиіиз п
Ъасиіит, Т. реіит — палица:
посохъ.
ряХХг>ѵ— литлти, шіііеге, Т. рго-
дісеге—метать, бросать.
РяХХшѵ —ллетдл,диі тііііі, Т. диі
(іерсИ — метающій, бросающій.
(3я~теа&я' —шллочйтисл, іпііп§’і
—омочиться: погрузиться.
ряр(3яро;— влрварл, ЬагЬагиз —
иноплеменникъ, иноязычнвкъ.
г; рярс?— дб.мг, (Іотиз, Т. раіа-
ііит—домъ, жилище.—урл.мг,
(іотиз, Т. іетріит, раіаііит—
храмъ; домъ, чертогъ.
тб |3аро5,-ео; или-ои;— ТЖЖССТЬ,
Іотиз, Т. іетріит, раіаііит—
тяжесть.
рярохяроюе—тжжкосердг, §га-
ѵіз согЛе—жестокосердый: имѣ-
ющій нечувствительное сердце,
ряриѵео&я'— штжготѣти, §гаѵа-
ііпп еззе—отяготѣть.
рярб;— тжжекг, «таѵіз—тяжкій,
тяжелый.
ч Вяояѵ— йлсанг, Вазап — Ва-
синъ.
тт,; Вяаяч— йдсанскх, Вазап, Т.
Вазапіз—Васанскій.
г, ряа'Хгія— царствіе, ге^пшп—
ЦарСТВО.—ЦДрСТВО— тж. сам.
(Зяа[Аг6г:ѵ — воцдрйтисж, ге^паге
—воцариться, царствовать.—
царствовати, ге^пагѳ—царство-
вать.
6 (ЗжлХги^-гш; — царь, гех—
царь.
той ^яа'.Хёш; — царева, ге^із —
царевъ (царя).
6 ряаіХіяхос (уменьш. отъ [Зя-
аіХги;, царёкъ, ге^иіиз) — вдсі-
ліскг, ѣазііізсиз, Т. азріз—не-
большая змѣя, ящерица.
(Эяа'Х'ааа—царица, ге§іпа, Т.
сощипх—царица.
6 ратря/о; — жаба, гапа—жаба,
то [ЗоёХ'эур.а, - ято; — лчсрзость,
аЬотіпаГіо—мерзость: отврати-
тельность, гнусность, отвра-
щеніе.
р6гХбтт(оа)еобяі -— возгнѴша'тн-
сл, аЬошіпагі—отвращаться: по-
чувствовать омерзѣніе.—гнѴша-
тисж, аЬотіпагі,ехзесгагі, Т. аЬо-
тіпагі—гнушаться.—ш.мерзйти,
аЬошіпагі—омерзѣть: сдѣлаться
мерзкимъ, гнуснымъ.—шлѵерзй-
тисж, аЬотіпагі—омерзиться.
(ЗеряіоіЬ — оутвердйти, сопГігшаге,
Т. гезіііпеге, егі§;ѳге -— утвер-
дить, укрѣпить.
рг|Зт]Хо5ѵ — шсквериііти, сопіавіі-
паге, роііиеге, ргоГапаге, Т. рго-
Гаиаге — осквернить.
іЗгрк]Хо5а&яі — шсквернжтисж,
іпциіпагі—оскверняться.
6 ВееХщеушр — Веелфегшрг, Вѳеі-
рѣе^ог, Т. ійоіит РеЬог—Веел-
фегоръ (Ваалфегоръ).
то рёХо;,-ео;(ои;)—стрѣла, за^ІІІа
—стрѣла.
в.
- 467 — В.
о Веѵіаріѵ — Вснідмінг, Веща-
тіп— Веніаминъ.
V Вт)раа|3ёе — іінрсдвід, ВеіЬ-
заѣее, Т. ВаіЬ-8еЪа—Впрсавія.
то — кнйгд, ІГЬѳг — книга,
той рірХіоі) — кннженг, ІіЪгі —
книжный.
ті рірко; — кнйгд, ІіЪег — книга.
рХё'іоеіѵ — видѣти, ѵійоге, Т. гѳ-
зрісѳге, ѵісіеге — видѣть, уви-
дѣть, смотрѣть. — зрѣти, ѵісіе-
ге, Т. йізрісегѳ — видѣть.
та ркёсрара — вѣжди, раІрѳЬгаз—
вѣжди.
тб рХйрароч «вѣжда», раІрсЬга —
вѣжда: вѣко (кожица, покрывающая
глазное яблоко).
у [Зотр'Іеіа- н6моі|іь( а(1]иіогіит,
анхіііит- помощь.
рот;г)еІѵ — помотати, асі^иѵаге —
помогать. — помоірн, В. и Т.
аф'нѵаге, Т. аихіііагі— помбчь.
6 р о т) & б с — поллоірникті, шЦиіог
— помощникъ.
(Зотдвшѵ-—ііомогдж, диі ай^иѵаі—
помогающій.
о рб&ро;— ідмд, В. и Т. Гоѵеа,
Т. Гозза— яма.
г, рокі;,-ібо? — стрѣлд, іаспівт,
копье, дротикъ — стрѣла.
6 [Зоррас,-оо— сѣвера, адиііо—
сѣверъ.
Срвп. Русское слово: «буря*.
той [Зорра-—сѣиеровг, адиііопіз—
сѣверный (сѣвера).
Роикебеагіое — совѣцідти, В. И Т.
со&ііаге, В. сопзіііагі, сопзіііит
Гасеге, Т. сопзіііит іпіге, соп-
зиііаге — совѣщаться, совѣто-
ваться; умышлять, сговари-
ваться.
роикеоЭаі — восхотѣти, ѵѳііе —
возжелать, хотѣть, благово-
лить.
г, рооЦ — совѣта, сопзіііит, соп-
сіііит, ѵоіипіаз, Т. сопзіііит-
соеіиз, со§іѣа1іо—совѣть, совѣ,
щаніе.
]3оикбр.еѵо;—уотж, ѵоіепз, Т. диі
іеіесіаіиг—хотящій, желающій.
6 рооѵб?—д’блма, соіііз—холмъ.
6 [Зоо;—вола, Ъоз, Т. агтепіпт,
ЬОЗ—волъ.
[3 р а •( у і а е і ѵ — йзмолк дти, гапепт
Гіегі, осипнуть, Т. ехзіссагі—
замолкать.
6 [Зрау ішѵ,-оѵо;— лсышцд, Ьга-
сііішп—мышца: рука, (верхняя
ея часть), плечо; сила (въ
переносномъ смыслѣ).
-арі |3рауб — нлшѣ, раніо тіпия,
Т. рапші, ргорошойнт—вскорѣ;
едва.
(Зрауо;-—мд.ѵл, раніо тівог, Ьгѳ-
ѵіз, Т. раисиз—малый.
[Зрёуеіѵ—шдождііти, ріпѳге, Т. <1е-
ріиеге—одождить: оросить дож-
демъ — шмочйти, гі^аге, Т.
ІідиеГасеге—омоч ить.
Рроѵтаѵ — возгремѣти, іпіопаге—
возгремѣть.
о [3 р о ѵ т т] — грома, Іопііги—
громъ.
о Рробуо;-—гѣ:сепицд, Ьгисіінз,
Т. тѳІоІопіЬа — гусеница.
ч [Зроуд— дождь, ріиѵіа—дождь,
ррбуеіѵ — поскрежетдти, Ггѳтіеге,
зігійеге, Ггѳтеге, Т. Ггешіѳге—
скрежетать.
то (3ршра — врдшно, езса, Т. сі-
Ьиз — пища. — снѣдь, езса. Т.
аіітепіит—спѣдь: пища.
ті; рршо'.; -— врдшно, езса, Т.
сіЬиз — пища. — пища, езса—
пища.—снѣдь —тж. сам.
6 ро&б? — гл^винд, ргоГипйит,
Т. ргоГипіііаз, ргоГипіиш —
глубина, пучина.
30’
г.
— 468 —
Г.
— затыкал, оЫигапз—заты-
кающій.
Г.
то уакя, р. п. уакахто;— млеко,
Іас — млеко: молоко.
6 Г якало— Галдадг, бгаіааі, Т.
Сгііеаі — Галаадъ.
уяр— во, епіт, пат, Т. еііат.
пат, епіт — ибо, потомучто.
і уаотгір — оутроБД, ѵепіег, иіе-
гиз — утроба, внутренность. —
чрево—тж. сам., чрево.
т-і); уаа-рбс — чрёвснл, ѵепігіз —
чревній (чрева).
6 ГераХ— Гевалл, Сгебаі, Т. (хе-
ЬаІііЬю — Гевалъ (Гевалйтя-
не).
уеуЕѵтцхёѵо; — бьінй, диі Гиіі—
бывшій.
о Гё& — Гс-е-г, ОеіЬ, Т. бгаіѣ—
Геѳъ.
6 и уе;т(иѵ,-о\о; — сосѣдя, ѵісі-
пиз — сосѣдъ.
уекаѵ — возсмѣлтисж, гііеге —
посмѣяться.
Т'ёр.еіѵ — пблнУ выти, ріепит еззе
— быть полну.
7) ?Еѵея,-а; — рода, ^епегаііо,
рго&епіез — родъ:, поколѣніе.
і уё'^еаі?, происхожденіе, нача-
ло — вытіс (В. и Т. нѣтъ) —
бытіе: происхожденіе, сотворе-
ніе.
7ЕѴ7]&траі — выти, Гіегі— быть,
существовать: сдѣлаться, слу-
читься.
уеѵѵяѵ — родити, §;і§;пеге — ро-
дить.
7Еѵѵ7]9т)ѵаі — родйтисж, пазсі, Т.
§і^пі — родиться.
-о уёѵѵтція—-жито, §;епітеп, Т.
сегшеп—произрастеніе, плодъ.
•сой деѵѵт;р.атос— жйтсна, паііѵі-
іаііз, Т. Ггисіиозиз — обиль-
ный.
уебаяа&аі—вкУсйти, ^изіаге—
вкусить.
п ТЙ — землл, іѳгга, Т. іегга,
тишіиз, риіѵег, зоііішіо, гедіо,
зоіит — земля.
—зелшорбдена, іёггі^епа
и іёггі^епиз — земнородный:
сынъ или дщерь земли: чело-
вѣкъ.
™ у^ря;— старость, В. и Т. зѳ-
песіпз, Т. сапіііез— старость.
77)раохЕ'.ѵ — состарѣтисл, зепе-
зсеге, Т. сопзѳпезсеге — соста-
риться.
т?і? 7^ с — земный, іеггае — земный
(земли). — зе'мска — тж. самое.
6 -р'уя;,-яѵто;— исполина, §-ідаз,
Т. гоЬизіиз, роіепз — исполинъ,
великанъ, великорослый.
у'ѵео&аі — Бывати, Гіегі — бы-
вать: быть. — быти, Гіегі —
быть, существовать: сдѣлаться,
случиться.
уіѵшохеіѵ — вѣдѣти, позсеге, со-
§позсеге, зсіге, Т. аадюзсеге,
позсеге, зсіге, сопзсіге, со&по-
зсеге, регпозсеге — вѣдать,
знать.—знати, со§позсѳге, Т.
а^позсеге, позсеге — знать. —
познати, со^позсеге, со§щііит
ѣасеге, зсіге, Т. аащозсеге, по-
ѣшп ѣасеге, ехрегішп Гіегі, зсі-
ге, позсеге, со§діозсеге — по-
знать, узнать, знать. — раз-
умѣти, зсіге, ѵійеге, со&позсеге,
Т. а^позсеге, ехрегігі, позсеге,
со^позсеге — разумѣть, ураз-
умѣть, знать, познать.—оувѣ-
дѣти, В. и Т. зсіге, Т. а§;по-
зсѳге, позсеге, со^позсегѳ —
узнать, познать. — оувѣсти,
— 469 — Д.
зсіге, Т. со^позсеге— узнать,
познать.
7'іѵшохеаЭаі— знд'е.м^ быти, со-
§позсі, Т. поііпп зѳ Гасеге,
а^позсі—быть знаему, вѣдому.
— оувѣстисж, іппоіезсегѳ —
сдѣлаться извѣстнымъ.
7'.ѵшахшѵ— вѣдж(-аж), зсіепз, диі
зсіі, диі поѵіі, Т. со^позсѳпз,
позсѳнз, диі аещозсіі — вѣдаю-
щій, знающій. — зндж, позсѳнз
— знающій.
7Х охаічеіѵ — ндслджддтисж, (іиісѳ
сарегѳ — наслаждаться.
7X0x0;—сладокъ, іиісіз, Т. зиа-
ѵіз — сладкій.
уХохотеро; — сллждшь, диісіог—
болѣе сладкій.
уХотстб; — іісі Ѣ’ііліісіій, зсиірііііз,
Г. зсиірііііз, ііізіііз, іеггісиіа—
истуканный (истуканъ, идолъ).
ѵ уХйааа — жзьікл, Ііпеща —
языкъ; нарѣчіе.
уХсоаошод; — лзычена, Ііп^иозпз,
болтливый, многорѣчивый, Т.
шаіѳіісиз — болтливый.
Срвн. въ Нов. 3. (1 Тпмоѳ. 5, 13):
«мужъ блядіівъ».
б 7'>6<ро; — лірдкъ, саіі^о—мракъ,
тьма.
-ршр.Т) — ВОЛЖ, С0П8І1ІПП1—воля,
благоволеніе, желаніе.
уѵймаі — рдз^ллѣти, есіге, ѵісіегѳ,
со^позсоге, Т. а§тіозсеге, ехре-
гігі, позсѳте, со^позсеге — раз-
умѣть, уразумѣть, знать, по-
знать.
у'? а> р і Се сѵ, уѵшріааі—СКДЗДТИ,
В. и Т. поіиш Гасеге, В. <1е-
шопзігаге, Т. озіешіеге — ска-
зать: указать, показать, явпть,
возвѣстить, дать знать.
у-хбоеобя'. — позндн^ выти, со-
^позсі — быть познану. — по-
зндтисл, соащозсі, іппоіезсеге,
Т. со^позсі, а^позсеге — по-
знаться: быть узнану. — эурдз-
^л\ѣти, со&позсоге, зсіге, Т. зе
сопзсіге—уразумѣть, разумѣть.
Т, уѵшоі;— різѴмл, В. И Т. 8СІѲП-
ііа, Т. поііііа — разумъ, зна-
ніе, ученіе, вѣдѣніе, разумѣ-
ніе.
у^шатб;— вѣдолла, поіиз, Т. по-
ѣіііз — вѣдомый: знатный, име-
нитый, славный. — зндемь, по-
іиз, Т. поіиз, Гатіііагіз — знае-
мый, знакомый, близкій.
70776Сеіѵ — пороптдти, тигтига-
ге — пороптать, роптать.
о Г о X і а б — Голіаѳъ, (хоііаііі —
Голіаѳъ.
то уоѵо, р. п. убчято; — колѣно
— колѣно (ножное).
б 7рар.[іятео; — кнйжннкл, зсгіЬа
— книжникъ: грамотѣй.
урясреабя' — ндписдтиса, зсгіЬі,
Т. сопзсгіЬі, зсгіЬі— написать-
ся: быть нанисану, записану.
— писліЛ’ быти, зегіріиш еззе
—быть ппсапу.
г, 7ря<ріі)— писаніе, зегіріпга, Т.
сопзсгіѣеікіит — писаніе.
ті 7іг>т] — жеид, ихог — жена.
'ч ушѵі'а — оуглй, ап^иіиз —
уголъ.
А.
о Даріо — Ддвідл, Саѵісі — Да-
видъ.
той Да^іо — Ддвідовй, ІДаѵііі, Т.
Саѵібіз — Давидовъ (Давида).
о Д я&аѵ — Джѳ.днл, СаіЬап —
Даѳанъ.
тб оа«р.бѵю'> — бѢсй, баешоп, Т.
ісіоіит, (ійетоп — бѣсъ: злый
духъ, демонъ, идолъ.
д.
— 470 —
Д.
то дахрмоѵ — слезд, Іасгута —
слеза, слёзы.
тшѵ оахришѵ — слезный, Іасгута-
гит — слезный.
6 оахгоко? — пе'рстл, сИ^ііиз—
перстъ: палецъ.
1 оараАг?,-ги>;, корова— ЮННЦЛ,
ѵасса, Т. ѵііиіиз, телецъ—тёлка.
оаѵеі'Сеіѵ — вздЙ.ѵѵа ддвдти, сош-
шосіаге, Т. шніиаге — давать.
ояѵеі^еа&аі — здати, пшіиагі, Т.
шиіио ассіреге — брать взаймы.
6 оаѵеіа-ідс—здилдоддвецті, Гсепе-
гаіог — заимодавецъ.
оЕог/.аіоур.ёѵо<;—шнрдвдднг, іизіі-
Гісаіиз — оправданный.
оеоохір.аар.ёѵо? — искошена, рго-
ЬаОіз —• искушенный: испытан-
ный.
огоо;ар.еѵо; — преелдвена, §1огіо-
зпз, Т. Ьопогіѣісепііззіпшз —
славный.
бёео&аі— молЙтиса, огаге, <іе-
ргесагі, Т. ѵосіГегагі, бергѳсагі —
молиться.
Зетрт;ѵаі — полюлитнса, (Іерге-
сагі — помолиться, молиться,
умолять.
г, 8ёі)оі?,-аш<; — моле'ніе, огаѣіо,
йѳргесайо, ргесез, Т. йергесаііо,
огаііо, тебііаііо — моленіе, мо-
литва. — лхолйтвд— тж. сам. —
уотѣніе, ѵоіипіаз, Т. ргопипсіа-
ііпп — хотѣніе, желаніе.
беіхѵбѵаі — нокдзлти, озіешіегѳ •—
показать: явить. — гдвйтн, озіеп-
йеге —явить, показать, от-
крыть.
ч оеікіа, боязливость, робость,
трусость — БОАЗНЬ, Гогшісіо, Т.
іеггог—боязнь: боязливость, ро-
бость, трусость, малодушіе.—
стрдуя, Гогпшіо—страхъ, ужасъ.
ое і А'. а ѵ — оувоАтисж, ігерійаге, (і-
теге, Гогтійагѳ, Т. ѳхраѵѳгѳ,
тѳіиеге, раѵеге — убояться:
бояться, страшиться, ужасать-
ся. — оустрдшйтисА, ігерійаге,
Т. ехраѵёге и ѳхраѵезсеге —
устрашиться, убояться.
огТѵ, аор. от)ая! — сказати, аііі-
§аге, Т. ѵіпсіте — связать.
8ехя/ор§о;—десАтостр^неияДеса-
сЬогйиз: (іѳеет сЙопіез Ьа-
Ьепз — десятистру нпый.
і ЗеЕіа — деснйцд, (іехіга—де-
сница: правая рука (правица).
т?і; беЕіа?— десный, еіехѣег—пра-
вый: находящійся съ правой
стороны.
о е Еі 6 с — десный, йехіег — правый:
находящійся съ правой сто-
роны.
Ъ Вёррі; — кбжл, реіііз— кожа:
кожаное покрывало, наметъ.
оеор.еишѵ — фбаз^а, диі аііі&аі,
Т. диі оЫі§аі— обвязывающій.
6 5еар.бс — оузд, ѵіпсиіит — уза,
узы, цѣпь.
ЗеатсбСеіѵ — влддычествовдти, (1о-
шіиаге— владычествовать, обла-
дать. — шблдддтіі, бошіпагі,
Т. йошіпіит ЬаЬеге, ргаэзиіеге —
обладать, владычествовать.
оеатсбСшѵ — вл ддычсствѢ’а, сіоіпі-
папз, Т. диі (іотіиаіиг — вла-
дычествующій, обладающій.
і беа-отеіа — влддычество, (іовіі-
паііо — владычество, власть.
оео-е — пріидите, ѵѳпіе, Т. а^ііе,
С. прійдите.
осб-еро? — вторый, зесишіиз —•
вторый.
оё/еайаі — пріи.млти, ассіреге —
принять, взять, получить.
от^ — нынѣ, пипс—нынѣ, теперь.
—оуво и оуыо, В. и Т. пипс, Т.
Іаш—итакъ, потому.
А.
— 471 —
А.
8т;Хой ѵ — гавйти, шапіГезіаге —
явить, показать, открыть.
і] от]Хи><яс — гавлёніе, сіесіагаііо,
Т. айііиз, входъ, доступъ —
явленіе, откровеніе, объявленіе.
оса — за, ргоріег — за, ради, для.
— ради, В. и Т. ргоріег, Т.
рго — ради, для, за. — сквозѣ',
рег — сквозь, чрезъ.
оса той-о — сегш ради, ісіео, рго-
ріег Ьос, ргоріегеа, Т. ійсігсо,
ргоріегеа, ісіѳо — потому, по-
сему.
оса^асѵгсѵ — лмілтоуодйти, рег-
ігапзіге, Т. §га<1і — приходить,
шествовать, ступать.
тб оіа|3іі|іа,-аго; — стопа, В. ѵе-
зіі^ішн, В. и Т. цгеззнз, Т. рез
—стопа, шагъ.
6 бса|ЗоХо;—ділво.ѵл, (ІіаЬоІпз,
Т. асіѵегзапз — діаволъ.
г, йсарооХіа — лаысль, со^ііаііо,
сопзіііит—мысль: помышленіе.
тб оіа^оиХюѵ, совѣщаніе, намѣ-
реніе, замыселъ — совѣта, соп-
зіііиш, Т. со&ііаііо — совѣтъ,
совѣщаніе; намѣреніе, замы-
селъ.
осауаушѵ — проведя, диі ебихіі,
ігабихіі, Т. диі ігапзтізіі,
аихіі- проведшій.
оіаууёХеаііаі — ВОЗвѢ стйтисл,
аппипсіагі — быть возвѣщену,
возвѣщаться.
осаууеХшѵ— возвѣіуал, рггесіісапз,
Т. епаггапз — возвѣщающій.
Віа^гіѵ — провести, репіисете, Т.
ігасіисеге—провесть.
г/ б’.айеас;—любы, аГГесіиз, Т.
со&ііаііо — страсть, пристра-
стіе, расположеніе (душевное).
і осайт)Х7)—здвѣтя, іезіашеп-
іипі, Т. Гсесіиз—завѣтъ: дого-
воръ, союзъ.
$ с а&р ё а с —• препитатн, епиігіге,
аіеге, Т. ѵіѵит сопзегѵаге —
пропитать.
осаіреТѵ — раздѣлити, «ііѵісіеге, Т.
рагіігі—раздѣлить, дѣлить.
і бсасреасс.-гш;—раздѣленіе, (Іі-
ѵізіо, Т. зеащіеп или зѳ^теіі-
іиш, разсѣченіе — раздѣленіе.
б'.ахбйтш'> — пресѣцал, іпіегсі-
депя, Т. диі сжсііі—пресѣкаю-
щій: разсѣкающій; изсѣкаю-
щій.
оіахрсѵеіѵ, б'.ахрТ'>аі — разсу-
дити, сіізсегиегѳ, (Іціиіісаге, Т.
диз (Іісеге, рсіісаге—разсудить,
судить.
бгяхи-тг'.ѵ — приникнути, ргозрі-
сеге — приникнуть, призрѣть.
— проніікпУти, аррагеге—про-
никнуть: выпикпуть, про-
явиться.
біаХоуѵ) — весѣда, еіоцпіит, Т.
тесіііаііо — бесѣда; размышле-
ніе.
оіакоуіСеабаі—ПОЛШІСЛИТН, со§'і-
іаге, тесіііагі, Т. со&ііаге, ге-
риіаге -помыслить, замыслить,
замышлять, мыслить, размы-
шлять.—помышлатіі, со^'ііаге, Т.
соттіпізсі, ехсо^ііаге— помы-
шлять, замышлять, составлять,
вымышлять.
6 оіакорарб; — помышленіе, со-
•'•ііаііо — помышленіе, мысль.
оіарартбреабаі—здсвидѣтелетво-
влти, іезіійсагі, сопіезіагі, Т.
сопіезіагі — засвидѣтельство-
вать, свидѣтельствовать.
біарёѵеіѵ — прскывдти, реттапѳге,
регзеѵегаге, Т. реттапеге, соп-
зізіеге, сопзіаге, регзіаге—пре-
бывать: стоять.—превьіти, рег-
іпапеге, Т. сопзізіеге, тапеге,
еззе—пребыть.
д.
— 472 —
Д.
о і а (і еѵ ш ѵ—превывад, рѳгшапепз,
Т. сопзізіепз—пребывающій.
01 я[леріСег>—раздѣлити, йіѵісіеге,
рагіігі, Т. рагіігі, іп рагіеш
оѣііпеге—раздѣлить, дѣлить.
оіар.ер іСеаЙяс—рдздѣлйтисж, <1і-
ткіі—раздѣлиться: быть въ не-
согласіи, во враждѣ.
Віа|хетре"ѵ—размѣрити, В. и Т.
піеіігі, В. (іітеіігі—размѣрить.
о'.аѵебаг;—полхиздж, диі аппиіі,
Т. диі пісѣаѣ—мигающій, под-
мигивающій.
ояѵ огТайяі—полхыслити, со§і(аге
— помыслить, замыслить, замы-
шлять, мыслить, размышлять.
6 с я - е - я'ггэя—воздѣти, ехрап-
йеге, Т. рашіеге, ехрашіеге—
поднять, воздвигнуть, прости-
рать. — распрострсти —тж. сам.;
распростерѣть.
6'ятсореэгайяі—преіілавати, ігапз- і
іге, Т. атЬиІаге — плавать.—
прсуодйти, іганзіге, регашйпіаге,
Т. регѵасіегѳ, ашЬиІаго—ходить,
проходить. — уодити, В. и Т.
атЬиІаге, В. регігапзіге, Т.
ргжіѳгіге—ходить.
о'.яісорЕоб|хгѵо ;—дмілхотс кій, бе -
сиггепз, Т. диі аЬеаі—проте-
кающій.—прсуодА, регашЬиІапз,
Т. диі рогшеаі, ашЬиІапз, рег-
ѵайепз—преходящій.
о'яр-я^г’.'/—восуйтити, сіігіреге
—похитить, схватить.—рдсуи-
і|іати, сіігіреге—расхищать, гра-
бить.
оіяр-яішѵ — рдсхищал, сіігіріепз
—расхищающій: грабитель.
о :яр р г; рбѵ я'--растерзати, В. п
Т. йіпипрего, В. сопзсішіеге,
Т. зоіѵеге—расторгнуть, разо-
рвать. разрѣшить, снять,-—рас-
торгнути —тж. сам.
оя р р т( у ѵ о а й я — просѣстиСА,
егнтрі, Т. (Ііззѳсагѳ — разсѣ-
даться, разорваться, проломить-
ся, прорваться. —• рдзверздтн,
іпіѳггшпрегѳ, (іігитреге, Т. (ііГ-
Гіпйеге, Гіпсіеге, арегіге—раз-
верзать: растворять, раздви-
гать, открывать.
оіяахБОяѵѵиѵж — разорити, (ііз-
рѳг^еге, йіззіраге, Т. іггііпт
Гасеге — разорить, разрушить.
•—разорити—тж. сам.
о іяахорліСе'*—разсыпати, (ііззі-
раге — разсыпать. — рлсточйти,
В. и Т. (іізрег^егѳ, йіезіраге,
Т. ехаедіагѳ—расточить: раз-
сѣять, разсыпать.
о'.яахор-сСеайяе -— рлзсійпдтнсА,
(Іізрегд-і, Т. йізрагаге зе—раз-
сыпаться.- -рдзытйсА, (ііѣрег^і,
Т. еха^ііаге зе, (Ііззіііге, раз-
сѣсться, разсѣяться — разой-
тись: разсыпаться,- -рдсточйти-
са, (Ііззірагі, Т. (1І8])ег§і — быть
расточену: разсыпаться.
О'.яалгіре'ѵ— разсѣяти, сіізрег-
ё’еге, Т. зраг^еге — разсѣять.
і о'яалоря — разсѣяніе, йізрог-
зіо—разсѣяніе.
о(яатг?,Ае('> — изрещи, (іізііп-
^иеге,Т.ішпспраге—нзрѣчь, про-
изнесть. — разнствовати, йіяііп-
§иѳге-различаться, несходство-
вать.—разнствити, (іізсегшэге, Т.
ехрашіеге — разметать, раз-
сѣять.
о:язтрге ’ѵ — рлзврлтйтисд, рег-
ѵегіеге, Т. ѳіисіагі — развра-
титься.
о :яя//'Сеайя: — рзздѣлйтисл, <ііз-
зірагі—раздѣлиться: быть въ
несогласіи, во враждѣ.
г, о’.ятя-Еі;—оучинсніс, опііпаііо,
I. дисіісіит—опредѣленіе.
д.
— 473 — д.
і я те' ѵеѵ-—прспжти, ехіепйеге—
растянуть, распространить.—
прострсти, ехіѳпйеге, Т. ргоіга-
5 Ьегѳ—простереть.
оіатт]ре"ѵ—соблюсти, сизіойіге—
соблюсть, сохранить.
Ъ'.а-і.—почто, днагѳ—почему, для
чего.
оіятігН^еѵо;—здвѣірдд, диі ОГ(1і-
паі, Т. диі ісѳгіі— завѣщаю-
щій; постановляющій.
о' ятіОеабя:— здвѣірдти, (Іізро-
пѳге, Т. рап&егѳ — завѣщать:
постановить.-—положити, йізро-
ПѲГѲ — ПОЛОЖИТЬ, возложить,
поставить.
6'я-рг'.реіѵ — пропитати, епиігіге,
аіегѳ, Т. ѵіѵиш сопзегѵаге —
пропитать.
8: а 0 г: р г і ѵ—растлити, ііізре г сіе г е
(разночт. сотгипіреге), Т. рог-
(іеге—повредить, погубить.
8'. а^гігіреайа'. — рдстлѣти, сог-
гишрі, Т. сотгипіреге—развра-
титься.
ті Йся^&оря—истлѣніе, соггпрііо,
іпіѳгііиз, Т. соггпрііо—тлѣніе:
уничтоженіе, погибель, разру-
шеніе.—пагуба, іпіегііиз—па-
губа: погибель, кончина, раз-
рушеніе.—растлѣніе, іпіегіііо—
разрушеніе, погибель.
о'.сгркёуфѵ—попдлаа, диі сошѣи-
гіі, диі ехигіѣ — попаляющій,
сжигающій.
Ё'.асриХяаае'.ѵ, оіа^оХя;я'.—СО-
урднйти, В. и Т. сопзегѵаге, В.
сизѣосііге, Г. зегѵаге—сохранить,
хранить, соблюсти, блюсти.
йіа^оХяааФѵ — урдНА, оѣзѳг-
ѵапз—хранящій.
8іяуроао;—позлащена, ііеаигаінз
— позлащенный: обложенный
золотомъ, позолоченный.
8:§азхгсѵ—нд^чйти, сіосеге—на-
учить, наставить.
ЙіоазхФѵ — нд^чдл, йосепз, диі
досеѣ—научающій.—оучд, Ло-
сева—учащій: учитель.
ч оіЗяут;—плаченіе, сіосѣгіііа, Т.
ЛосевДиш—наученіе.
оіобѵаі—ддти, сіагѳ, ѣгіЬнегѳ, Т.
ёйеге, Лопаге, ішіеге, йаге, ѳх-
ропѳге, бізропеге, ігайегѳ, арро-
пегѳ — дать, давать, даро-
вать.
о'ВозОоп — ддтисл, <1агі — быть
. ?апу-
оіооо;—ддж, сіапз, диі сіаѣ—даю-
щій, дарующій.
о'.гХёаіія: — раздѣлити, біѵісіеге,
Т. рагѣігі—раздѣлить, дѣлить.
л оіё;ооос—іісубдищс, ііесигзиз,
ѳхііиз—истокъ, источникъ, по-
токъ.—проубда, ігапзііпз—про-
ходъ.
о'.зруЕа&а'. — лшлхоитй, ргюіегіге
—пройти, преитп, миновать.
—прситй, ігапзіге, регігапзіге,
Т. ігапзіге, зирегіге, регѵайеге,
ііагѳ, зирегаге—пройти, перейти.
—проитіі, В. и Т. ігапзіге, В.
регігапзіге, Т. регѵайегѳ, ашѣи-
Іаге — пройти. — снйтнсА, соп-
ѵепіге—сойтись.
оі-ддгіайяі — повѣддти, епаггаге,
паггагѳ — повѣдать, проповѣ-
дать, возвѣщать,— повѣсти, паг-
гаге, Т. епаггаге — повѣдать,
возвѣстить, разсказать.
оіхаСе сѵ — рдзс^дйти, йізсегпеге,
Т.зпзсіреге—разсудить, судить.
—сѴдііти, з’исіісаге, Т. сопіеп-
йегѳ, саизат а^еге—судить.
оі'ха-о; — прдведеіій, з'изіиз—пра-
ведный: праведникъ. — прдвсд-
I НИКЬ (6)—тік. сам.
| оіха'.оабѵт; — прдвдд, дизѣіііа,
д.
— 474 —
Д.
ащиііаз, іизііГісаііо, Т. зизѣіѣіа
— правда.
той оіха'ои — ііраведннчь, з'изіі—
праведничій: праведниковъ (пра-
ведника).
Зіхжобѵ— «ліравддти, діізІіГісаге,
Т. ]изіит ргопипсіаге— оправ-
дать: сдѣлать правымъ, истин-
нымъ. — ШІірдВДНТИ — ТЖ. самое.
6 х я іо 5 а&а і — шпрдвдйтисА, дизѣі-
Гісагі — оправдаться: сдѣлаться
правымъ, истиннымъ.
тб огхаіо>[іа,-ато; — оправданіе,
Іизііііа, правосудіе, справедли-
вость, правота, дизІіТісаѣіо,
оправданіе, іиІісіит, судъ,
сужденіе, рѣшеніе, приговоръ,
Т. зіаіиіиш, уставъ, ташіаіит
пли тапеіаіиз, повелѣніе, сіе-
сгеіиш, опредѣленіе, приговоръ;
догматъ, правило — оправданіе:
законъ, заповѣдь, уставъ, по-
велѣніе.
б'.хаіш; — пранедно, Т. ]изіе—
праведно.
т> оіхт] — жсть, ѵіпйісіа, Т. ]из
— месть, мщеніе. — прж, В. и
Т. саиза, Т. сопіепііо— споръ,
состязаніе, тяжба.
о іб — тѣл\же, ргоріег диой, Т.
диит ксес— потому.
т; д:-коі';,-іоо; — одежда, (ііріоіз,
Т. раііішп — одежда.
Зіаторос— ервоюд^острг, апсерз,
Т. Ыреппіз — обоюдоострый:
острый съ обѣихъ сторонъ.
3 с А 5 ѵ — возжада'ти, зіііге — жа-
ждать.
тб 01'4*0^ — жажда, зіііз — жажда.
— ждждл, зіііепз, Т. зііі-
Ьпшіиз — жаждущій.
оішхег;—погнати, регзедиі, Т.
зециі-- - погнать, гнать, преслѣ-
довать.
оішхшѵ—гона, регзедиепз—гоня-
щій, преслѣдующій, гонитель.
ЗохфаСеіѵ — искосити, ргоЬаге,
Т. ехріогаге, ргоЬаге, регѵезіі-
§аге — искусить: испытать.
Зохірло;— йскѴше'нь, ргоЬаінз, Т.
риг&аіпз — искушенный: испы-
танный.
ЗоХіо; — льстйвенд, (Іоіозиз —
льстпвый: коварный, обман-
ный.— льстйвл, (іоіозиз, Т. (іо-
іозиз, Ыагміиз, тпеіміах, іпідииз
— льстивый; коварный, обман-
ный, лживый, лукавый.
ч Зокі6тт]<;,-т]то; — лесть, йоіиз
— обольщеніе: хитрость, об-
манъ, коварство, лукавство.—
лыреніе— льщеніе: лесть, ко-
варство.
т^ ооХ'.бт-д-о; — дьстйвсни, (іоіі
— льстивый (лести).
боХіоіг;—лырати, (іоіозе а^еге,
Т. (іоіозе Ыапсіігі— льстить.
ооХіойаііяі — лесть сотворити, <1о-
Іиіп Гасеге, Т. тасЫпагі —
умышлять, ухищряться.
о ЗЗХо; — лесть, (іоіиз — оболь-
щеніе: хитрость, обманъ, ко-
варство, лукавство.
ооХобѵ — оульстйти, а^еге йоіит.
(іоіозе а&еге, Т. оМгесіаге, Ыап-
(ііті — льстить.
тб бб[ля — дажніе, (іошіт--даръ.
к ббЕа — слава, В. и Т. §1огіа,
В. та)ѳ8Іаз, Т. Ьопог — слава,
оо^ а Се о — прославити, ^ІогіГісаге,
Ьопогі Гісагѳ, Т. Ьопоге аГГІсеге, Ьо-
погеш ѣаЬеге, Ьопоге ргозедиі—
прославить. — слдвити, ^ІогіГі-
саге, Т. Ьопогаге — славить.
оо;аСеаЬа' — іірослдвитнсж, Ьо-
погіГісагі — прославиться.
ч бооХе’я — сл^жбд, зегѵііиз —
служба.
Д. — 475 —
Е.
ВооХебеіѵ— пордБбтдти, В. и Т.
зегѵіге, Т. соіеге — работать,
служить. — РАБОТАТИ — тж. сам.
ообХо;— рАБОтенк, диі зегѵіі—
рабъ: работающій, служащій.
6 ообХо;—рдѣй, зегѵиз— рабъ.
о о 6;— дава, йапз, диі йеіііі—
давшій.
то 8рау[ха,-ато; — рѴкоаіть, шапі-
риіиз— снопъ.
тоб орахоѵто? — злливи, (ігасопіз
— змѣевъ (змѣя).
6 Зрахшѵ— змій, іігасо, Т. се-
іиз, (ігасо — змій: драконъ.
брсфеім — тещи, сштеге, Т. йе-
сиггегѳ, сопсиггегѳ, регсиггеге,
ехсиггѳте— течь: бѣжать, по-
бѣжать.
ораааезбаі, брать, хвататься —
пригнати, арргеЬетіеге, брать,
хватать — принять, взять, по-
лучить.
Ч 8рбао;,-оо— роса, гоз — роса.
6 ороріб; — д^врдвд, сопйепзит,
зііѵа, Т. зііѵа — дубрава: лѣсъ
(густой, дремучій).
той 8ри|іо5 — дѴврдвеня, зііѵа),
зііѵаппп, Т. зііѵезіег, зііѵае —
дубравный, лѣсный.
ч — сила, ѵігіиз, ГогШи-
йо, роіепііа, Т. гоѣиг, ехегсі-
іиз, ѵіз, ориіепііа, богатство,
изобиліе, Гогіііініо, ѵігіпз, асіез,
роіепііа — сила, могущество,
крѣпость.
8иѵа|хо5ѵ — оукрѣпйти, сопГігта-
ге, Т. соггоЬогаге — укрѣпить,
утвердить.
ббѵаабаі — возмоірй, роззе —
мочь, возмочь. — люірй, роззе
— мочь. — прелюгдти, роззе, Т.
ргазѵаіеге — превозмочь, одо-
лѣть.
ч Зоѵаате'а—сила, В. ѵігіпз, В.
и Т. роіепііа, ГогШшІо— сила,
могущество, крѣпость.
— силспь, роіѳпз —
сильпый, мужественный, крѣп-
кій.
ооѵатбс — силена, Гогііззітиз, ро-
іепз, Т. ѵаіепз, роіѳпііззітиз,
гоЬизііззітиз, роіепз, гоЬизіиз
— сильный, мужественный,
крѣпкій.
обо — два, (Іио, Т. Ъіз —- два
(дважды).
ч ооар.7]—запада, оссазиз, оссі-
(іепз — западъ.
бшйеха —- дванадеслть, <іио(1есіт
— двѣнадцать.
6 Дшт]х — Дюібй, І)оё§'—Доикъ.
то ой>(іа,-ато; — здо, іесіиш —
кровъ, кровля. —- кровь — тж.
сам.
бшреаѵ — т^'нс, ^гаііз, Т. ітте-
гііо, безвинно, безпричинно —
даромъ, безъ пользы; напрасно,
безъ причины.
тб ошроч — длрь, типпз, йопит,
Т. типиз, (Іопагіит — даръ. —
лгзда, типиз — мзда: даръ, на-
града.
Е.
еаѵ — дціе, зі, пізі, — если, ежели,
бу де; когда; ли.
тб еар — весна, ѵег — весна.
еаотоб, гаотш и. т. д. —сл>, зе,
зіЫ и. т. д. —ся, себя, себѣ,
собою.
г^оо(іт]хоѵта — сед.идеСгЬТ2, зе-
ріиа§іпіа — семьдесятъ.
о 'Е^роио; — бврс'й, Небгзеиз —
Еврей.
ідугХаѵ — послѵЪлітисгь, іггійеге,
Т. гісіеге — посмѣяться.
Е.
— 476 — Е.
еууі'Сегѵ — приБлиждтисл, аррго-
ріпдиаге, Т. регііп^еге, про-
стираться, досягать — прибли-
жаться. ----ПриБЛЙЖІІТИСА, В. И
Т. арргорііщпаге, Т. регііп^еге,
ассейеге — приблизиться
ёуу:С<оѵ— приБЛНЖджсж, арргохі-
тапз, арргоріпдиапз — прибли-
жающійся.
ёу ура-то;— ндпйсднк, сопзсгі-
ріиз, Т. зсгіріиз— написанный.
6 ёууэ;— ближній, ргохітиз—
ближній: близкій: пріятель, срод-
никъ.
ёууб;— влйз, ргохіше, .ріхіа, рго-
ре, Т. ргоріпдпе — близъ, близ-
ко.
ёуеіреайа' — востлти, зиг^еге—
возстать, встать; пробудиться,
воспрянуть.
ёуг'ро)’) — воздвиздгь, зизсііапз,
Т. ѳгі^епБ—воздвизающій, под-
нимающій.
г, ёуераі;— востаніе, гозіптѳсііо,
Т. зиг^еге — возстаніе: встава-
ніе.
ёуха&^а&аі— прпсѣдѣти, зе<іеге,
Т. йезійёге — сидѣть.
ёуха’-Жеіѵ— фііновйти, іппоѵаге,
Т. гепоѵаге—обновить.
б ёуха[ѵю|хб;, .возобновленіе,
посвященіе — юзное леніе, <іе-
сіісаѣіо — обновленіе.
тб ё'ухата— оутрбвд, ѵізсега, іпіе-
гіога — утроба, внутренность.
тб ёухатаХе:рр.а—юстднокг, ге-
Іідиіж, Гіпіз, гезНишп — оста-
токъ.
ёухатаХеі-еіѵ— юстд'бити, <1егѳ-
Ііпдиеге — оставить: простить,
снять, освободить. — шрйн^ти,
сіегѳііпдиѳге, Т. аѵегіеге — от-
ринуть: отвергнуть.
ёухатаХг'-еаОа'.— шстдвлен^ ч-
бы'ти, (іегеіісіит еззе — быть
оставлену.
ёухатаХекг'ілілгмо; — юстдвленг,
сіегеіісіиз —• оставленный.
ёухагак:р.тсаѵФ'; — юстдвлдж, <1е-
геііпсріепз, Т. «іезегіог — оста-
вляющій.
ёухао^шрехо;— увдлжсж, 86 §1о-
гіапз, Т. зе ]’асіапз — хваля-
щійся.
ёухаиуаа&аі — восувдлйтис<ъ,5Іо-
гіагі — восхваляться, восхва-
ляться, торжествовать. —увд-
лйтнсл, ^Іогіагі, Т. зе з'аеіаге,
ІашіаііопіЬиз соттепйагі — хва-
литься.
ёухотеіѵ — враждовати, щоіезйип
еззе, Т. оИіо ргозециі — вра-
ждовать.
ёуш — дзя, еа;о— я.
ёВа^іСеіѵ— рдЗБЙти, аііійегѳ, Т.
сііззіраге — разбить, сокрушить.
тб ё?а^о;—землл, раѵппепіиш,
Т. риіѵег -земля.
то ё'бгара — нрдшно, сіЬиз — пища.
б ’Еоюр. — Чдюмй, Ібішіюа, Т.
Е (іопиеиз — Едомъ.
Сравн. нпже:л «Ідумеа».
то-з ’ЕЗшр. — бдшлдскь, ЕЙОП1, Т.
ЕЛошаеиз — Едомовъ (Едома).
Сравн. ниже: «Ідумейскъ».
тб ё&'>о;,-ео; пли - оо;— газьіка,
В. и Т. а:еп8, паііо, Т. рори-
Іиз — народъ, племя; (во мн.
ч.) язычники, иновѣрцы.
гі — діре, зі — если, ежели, буде;
когда; ли. — бы.
Частица «бы> стоитъ всегда въ связи
съ союзомъ >аще>, или сокрыта въ гла-
голѣ. Частица эта, употребляемая вмѣ-
стѣ съ глаголами, означаетъ желаніе,
условіе, или слѣдствіе.
тб еібшХоѵ—Тдшлй, 8Ітн1асгит,
Т. ісібіит, іеггіеиіа — идолъ:
кумиръ.
Е.
— 477 —
Е.
г, еіхшѵ,-<Ьо; — ЮБраз?., ішадо—
образъ, изображеніе.
б і ѵ а і — выти, евзе — быть, суще-
ствовать: сдѣлаться, случиться.
еітсеТѵ— реіцй., В. и Т. дісеге, Т.
со^ііаге, Іодиі, ейісеге, ргжйі-
сеге—сказать, говорить.
вітсшѵ — рска, диі (ііхіі, — рекшій:
сказавшій.
еірт)хш; — рскй, (Іісіпе — рекшій:
сказавшій.
1 еіргрт;— ллйрт., рах— миръ:
согласіе, тишина
е'ртріхбс — лАЙреня, расійснз—
мирный.
е’;— 6ДЙ1ГЛ, НПН5 — ОДИНЪ.
еізауеіѵ — ввести, іпдисеге, Т.
ішіисеге, мМисегѳ— ввести,
привести.
еіоахобеіч — послышати, ѳхаибііе
—послушать, слушать, вни-
мать — оуслышлти, В. и Т.
ехашііге, ашііге, Т. аизеиііа-
ге, аііепсіѳге—услышать, слы-
шать.
еізеХбгёѵ—внйти, іпігоіге, іпігаге,
Т. іп^гебі, регѵепіге, сопѵепіге,
іпігоіге, іпігаге, соп^гесіі, ассе-
дѳге—войти.
г I а е к 9 <Ь V —• в ш едт,, іп^геевиз —
вшедшій, вошедшій.
еіаі—с^’ть, зипі—суть.
і ві'аооо;— вуождёніс, іпігоііиз,
Т. ргосе88іі8—вхожденіе, входъ,
еіа-оребеаба'—вуодйти, іп^гесіі
—входить.—вуожддтн, іп^гейі,
Т. ѵѳпігѳ—входить, приходить.
ёхаато;—вслікк, 8Іп§д11и8, Т. іо-
іп8—всякій, каждый.—кіііждо,
ипизсргівдиѳ, Т. аііег, ^иІ8^иІ8
—каждый.
ёх|ЗаМес'; — изгнати, ехрѳііеге,
ѳдісегѳ, Т. ргора^аге, ехреііеге
—изгнать, прогнать, выгнать.
— швергдти, ргод'ісѳге — отверг-
нуть, свергнуть.
ёхраХХгабаі—йзгндн^ быти, ѳдісі
—быть изгнану.
вх^аХХіоѵ—изгони, ргодісіепз—
изгоняющій, гонящій.
ёхр:а-.га&аг—нѴжддтисд, ѵіпі Га-
сѳге—вынуждать силою, доби-
ваться насильно, силиться, ста-
раться.
ёхуекам — послйатисіЪ, іггіііеге,
йегісіеге, Т. гИеге—посмѣяться.
гхВё‘/гзба:—воспріяти, зизсірегѳ
—воспринять, принять, полу-
чить. взять.
ёхо:'хк)аі;—шл\і|к'ніс, ѵіпсіісіа,
піііо—отмщеніе.
6 бх5іхт]тт,;—жстникя, нііог—
мститель.
ёхоіхшѵ—.мірдж, цісізсепз, Т. диі
иіііопепі зишегеі—мстящій.
ёхо'бхг'іѵ—изгоняли, регзедиі, Т.
ехзсішіегѳ—изгонять.
вхВиЬхез&аі— йзгндтисгь, рипігі
—быть изгнану, извержену.
ёхосшхшѵ— йзгоііа, ре^8Ѳ^иеп8
—изгоняющій, гонящій.
ёхеТ—тд.мш, іШс и ііінс, іЬі—
тамъ.
ёх^тр—шаііівйти, ѵіѵИісаге, Т. ѵі-
ѵшп сопзегѵаге—оживить, ожи-
влять.
ёхСт)теТѵ—взыскати, дшегеге, ге-
диігеге, ѳхдиігеге, Т. іпдпігегѳ,
гѳрозсегѳ, гедиігеге, диазгегѳ,
рѳгѵевіі^аге—взыскать: искать,
отыскать, найти.
ёхСт;теёа9аі—взыскатис«ъ, диаегі,
Т. іпсріігеге—быть взыскану,
потребовану.
ёхСт)тшѵ—взыскаж, дизегеп8, гециі-
гепз, іпфгігепз, Т. диютепз, диі
гѳрозсіі, диі охдиігаі, диі гедиі-
гаі—ищущій, взыскивающій.
Е.
— 478 —
Е.
ёх&Хфгі^ — шскорвлАТи, сопітіп-
§еге, сокрушить, изломать,
айіі^еге, Т. ітап^егѳ, сокрушать,
ломать — оскорблять: сокру-
шать, поражать.
ё х & X і р шч—шскорвлАА, соагсіапз,
Т. ітреііепз— оскорбляющій:
притѣсняющій; врагъ, против-
никъ.
ёххаіеіѵ—рдзжецій, ассешіеге, Т.
ехсііаге—разжечь.
еххсиез&а'. — возгорѣтисА, ехаг-
(Іёге — возгорѣться. — рдзгорѣ-
ТИСА— тж. сам. —рдзжеірЙСгЬ,
В. и Т. ехагйезсеге, В. іпйат-
тагі, ассепйі, Т. агйеге—тж.
сам.
ёххгѵобм—іістоцідти, ѳхіпапіге, Т.
пшіаге—истощать: разрушать,
разорять.
ёххеѵоба&аі—йстОфйтисА, ехіпа-
пігі—истощиться.
іххеукллгѵо;—пролита, диі ейіі-
5118 езі, Т. ейіюію— пролитый.
ъ ёххХтрі'а—церковь, ессіезіа, Т.
соп^ге^аііо—церковь: собраніе.
ёх х X і ѵ е і ѵ, ё х х ХТ ѵ а— оуклон йти,
В. и Т. йесііпаге, Т. аѵегіеге,
іпйіпаге—уклонить, наклонить,
обратить.—оуклонитисА, В. и
Т. (Іесііпаге, В. (ііѵегіі, Т. ге-
сейегѳ, аѵегіеге, геігосееіе, іпсіі-
паге—уклониться.
ёххХі'ѵшѵ—оуклонААСА, Десііпапз,
Т. гесейепд, еггапз, іпсііпапз—
уклоняющійся.
ёххбтстеіѵ—рлзсѣкдти, ехсісіѳгѳ—
разсѣкать.
ёххраСеіѵ—воззвати, сіатаге, Т.
сіатаге, ехсіатаге, іпѵосаге, ѵосі-
Гегаге—воззвать, взывать, во-
піять, восклицать.
ёххбктеіѵ — приникнути, ргозрі-
сеге — приникнуть, призрѣть.
ёхХёуеа&аі-— изврати, ѳіі^еге —
избрать. — ИЗВОЛИТИ — тж. сам.
ёхХе'тсеіѵ— йзчездти, Иейсеге —
исчезать, скрываться, недо-
ставать.—йзчезнУти— тж. сам.
—шскУдѣвд'ти, шскУдѣти, (ІѲЙ-
сеге, Т. (Іѳѳззе, не быть, не
стать, недоставать — оскудѣ-
вать, оскудѣть: дѣлаться скуд-
нымъ, бѣднѣть, истощаться.—
скончдвдтиса, сіейсеге, недо-
ставать; ослабѣвать, изнемо-
гать; скончаться, умереть —
кончаться, умирать. — скопчд-
тиса, (Іейсеге — скончаться,
окончиться, прекратиться.
Въ Нов. Зав. этотъ глаголъ встрѣ-
чается трижды (Лук. 16, 9; 22, 32.
Евр. 1, 12) и переведенъ: «оскудѣти».
ёхХестгшѵ — изчездА, сіейсіепз—
исчезающій.
ёхХехтб; — йзврлнг, еіесіііз —
избранный.
ёххтт]р ііѵ — іюдрджиііти, зпѣ-
заппаге — насмѣхаться, издѣ-
ваться. — порУгдтисА, знЬзап-
паге, сіегкіегѳ—-поругаться, на-
смѣхаться.
ёхобаю; — воленх, ѵоіипіагіиз, Т.
ІіЬегаІіззітпз — свободный, про-
извольный, обильный.
ёхкеіраСе'.ѵ — йскУсйти, іепіаге
— искусить: испытать.
ёх-оребеайас — йсуодйти, ехіге,
ѳ^гесіі, Т. ргосеІеге — исхо-
дить: выходить. — йсуожддти —
тж. самое.
ёхтгоргобреѵо;— ИСХОДА, ргосе-
сіепз, Т. ргойіепз—исходящій:
выходящій.
ёхр'тстеіѵ — возжтдти, рго]ісеге,
Т. (йзреііеге — возметать: отки-
дывать, выкидывать, отбрасы-
вать.
Е.
— 479 — Е.
ёха-аѵ-—исторгнути, еѵеііеге, Т.
ейисегѳ — исторгнуть, извлечь.
ёхзтсааа;—йстбргій, диі ехігахіі,
Т. диі есіихіі— исторгнувшій,
извлекшій.
тб іхатгааіЦѵа' — восторженіе,
еѵеііаііо, Т. ехзетаііо— истор-
женіе: выдернутіе, вырваніе.
і ёхатааі;—йзстУплёніе, ѳсзіа-
8Із, тепііз ехсеззиз, ехсеззиз,
Т. Гезііпаііо, ассеіѳгаііо — из-
ступленіе: ужасъ, смятеніе.—
оужасг, шепііз ехсеззиз — ужасъ,
страхъ.
ёхтаратт(зз)еіѵ — вОЗЛ\Утйти,соп-
іигЪаге — возмутить, волновать,
разрушать. — слъьстй, сопіигЬа-
го, Т. регіеггеге, въ великій
ужасъ привести — смутить:
привести въ смятеніе, въ раз-
стройство.
ёхтеіѵеіѵ — прострети, В. и Т.
ехіепйеге, Т. ргодісеге — про-
стереть.
ёхтеіѵшѵ — простирая», ехіепйепз
— простирающій.
ёхтетіѵауріёѵо;—Фтрдсеи7.,ехсиз-
8118 — вытрясенный: изгнанный.
ёхтт]хеі'? — йстажти, іаЬѳіасеге,
іаЪезсеге — истаять, растаять,
исчахнуть, истлѣть.
ёхті'ХХеіѵ — востбргнУти, еѵеііеге,
Т. аЪгіреге —исторгнуть: вы-
рвать, выдернуть.
ёхтіѵа^а; — нстржсг, диі ехсиззіі
— низвергшій.
ёхтіѵаззезба:— стржстйсж, ехси-
іі, Т. еха^ііагі — быть стрясе-
ну, вытрясену.
ёхтрёсреіѵ]—воспитати, ейисаге—
воспи ать.
ёхсрёршѵ — износа, ргойисѳпз —
взносящій: производящій.
ёх/геіѵ или ёхуеіѵ— Йзліати,
ейипйѳге — изливать.— и’зсУнУ-
ти, ейишіеге, Т. ехзѳгеге —
извлечь, вынуть, обнажить.—
пролілти, ейипйеге — пролить,
проливать.
ёх/бѵезба:— ЙЗЛІАТИСА, ейипсіі,
бійпшіі, Т. ейишіі, іпГипсІі—
изливаться, излиться, пролить-
ся.— проліжтися, ей’иікіі — про-
литься.
гі г'каіа — лѵдслпнл, оііла — ма-
слина.
тб ёХаюѵ — $лей, оіешп — елей
(масло оливковое, въ просто-
рѣчіи — деревянное).
тіѵ ёХаішѵ— л\дсличен7і, оііѵагшп,
Т. оіеагиш — маслинный (ма-
слины).
ёХатб; — кбванг, йпсііііз — кова-
ный.
ёХат-обм— оулшити, тіпиеге, Т.
тіпогет іасеге — умалить, со-
кратить.
ёХагтобз&а:—лишатисл, тіпиі—
лишаться: нуждаться, терять.
о иі ёХа^о?— сзень, сегѵиз •—
олень.
6 ёХеурб;— Обличеніе, тейаг^и-
ііо, іпсгераііо, Т. аг^итепіит,
гѳргеЬепзіо, іпсгераііо—обли-
ченіе, отвѣтъ.
ёХёууеіѵ — швличйти, аг§щѳге,
соггіреге, іпсгѳрагѳ, Т. герге-
Ьепйеге, аг^иеге, соггіреге —
обличать, укорять, возбранять.
о ёХеууо;— швличе'ніе, сазіі^аііо
— обличеніе, отвѣтъ.
ёХееТѵ — миловати, тізегегі, Т.
^гаііат Гасеге—миловать: быть
милостиву. — полш'ловати — тж.
самое; ПОМИЛОВИТЬ.
І ёХет^озбѵт) — милостыни, ті-
зѳгісогеііа, Т. дизѣіііа — мило-
стыня.
Е.
— 480 —
Е.
— .милостива, тізегісогз,
Т. тізегісогз, ^гаііозиз— мило-
стивый.
ёкгбПеро;— СВОБОДЬ, ІіЬег— сво-
бодный.
ёХе^аѵпѵо? — слонбвк, еЪпгпеиз
— слоновый.
ёХ{)еТ'> — впити, ѵепіге — войти.
— пріитй, В. и Т. ѵепіге, Т.
еѵепіге, іп^гейі, а^гесіі, асііге,
іпѵайеге, а^еге, регѵепіге, асі-
ѵепіге, оЬѵепіге — придти, на-
ступить; приключиться, слу-
читься.
ёХіааеіѵ — свити, тніаге, пере-
мѣнять, мѣнять — свить, свер-
нуть.
ёХхбгіѵ, ёкхбааі— привлещй, аі-
ігаііегс, Т. ігаЬеге — привлечь,
увлечь.
ё/.-'Сгіѵ — воз^повати, зрегаге,
Т. іп ехзресіаііопе еззе — упо-
вать, надѣяться. — иадѣгьтисл,
зрегаге - - надѣяться, чаять,
ожидать. — оуиоватн, В. и Т.
зрегаге, Т. Гісіисіат ЬаЬеге, ге-
сіреге зе, сопГісіеге, сопГісіі, сіе-
ѵоіѵеге зе, зеспгпт еззе, ѳхзре-
сіаге — уповать, надѣяться.
гХтг'Хшѵ — оуповал, В. и Т. зре-
гапз, Т. зе гесіріепз, сопГісіепз,
Гісіисіат ЬаЬепз, ехзресіапз,
ехзресіаііопет ЬаЬепз — упо-
вающій, надѣющійся.
ёХкіс,-і'5ос — оупованіе, В. и
Т. зрез, Т. гесеріиз, прибѣжи-
ще, Гісіисіа, ехзресіаііо — упо-
ваніе, надежда.
ёр.^аХХе'.ѵ — вложити, іштіііеге,.
Т. іпсіеге— вложить.
ё|іб; — ллой, шепз — мой.
гіі-аутрас — оупзати, сопГі^і, іп-
Гі§і— вонзиться.
тб ерс-аіур-а — поруганіе, іііпзіо
— поруганіе: насмѣшка, осмѣя-
ніе.
о ё|і~аі7[лб; —поруганіе, іііпзіо
— поруганіе: насмѣшка, осмѣя-
ніе.
ё|хтсаіСгіѵ — рѴгатіісж, іііисіеге,
насмѣхаться, издѣваться, Т.
Іпсіеге, играть, забавляться —
1) играть, скакать; 2) осмѣи-
вать, насмѣхаться.
ё(іке~оро р. ё', о <; пожжагл, іп-
сепзиз — пожженный, сожжен-
ный.
ё|хтст]уѵиа{}аі — оу пѣвати, іпГігі,
Т. сіетег^і, іттег§і— тонуть,
вязнуть, погрязать. —оунзатп,
сопГі^і, іпГі^і — вонзиться.
ёр.-'.т:Хаѵа: - -исполнити, геріеге,
заѣіаге, Т. заііаге— исполнить:
наполнить. — исполнити, ітріе-
ге — исполнять, наполнять. —
насытити, заіпгаге, Т. заііаге -
насытить. — нлсытіітисж, заіп-
гагі насытиться: быть сыту.
ёркі-кѣч—• йсііолижж, еріі серіей
— исполняющій: наполняющій.
— насыщая», диі заііаі— насы-
щающій.
ёі~теіѵ — впадати, іпсісіеге, Т.
сасіеге - впадать. —• пасти, іпсі-
сіеге, Т. сіедісеге зе — упасть.
і|і-Хт;аі}траі — исполните, ге-
ріегі — исполниться, напол-
ниться.
ті ёрітсѵгиаіе — дохновеніе, іпзрі-
гаііо, Т. Паіпз — дуновеніе,
вѣяніе.
ё[хтсэріСеаЬа— возгаратнел, іп-
сепсіі — возгораться, загорать-
ся.
ёр.тг'іройѵ — возжецій, іпсѳпсіеге
— зажечь. — сожжецій, зиссеп-
йеге — сжечь.
ёр.^аѵі^еа&аі— га’вйтисж, тапі-
Е. — 481 — Е.
Гезіагі, Т. іііисезсеге— явить-
ся, являться.
ёр.сраѵші; — гавѣ, тапііезіе —
явно, открыто.
ё[ісрр«ттеіѵ — здгрддйти, оррііаге,
Т. оЫеге — заградить, загра-
ждать.
ёрі^раттЕабяі — здгрддитисж, оѣ-
зігиі, Т. оЫигагі—заграждаться.
ёѵ тй —внегдл, сит, йит, Т.
диит, йит, диашіо, диатѵіз—
когда.
ёѵ§іа[ЗаХХегѵ—шболгдти, «іеіга-
ііеге, Т. айѵегзагі — оклеве-
тать.
еѵбіараХХшѵ — юсолгдж, диі <іе-
ігаѣіі, Т. асіѵегзаиз, айѵегзагіиз
— оклеветывающій: врагъ, про-
тивникъ. — юклеветд'л, (іеіга-
ѣепз, Т. айѵегзапз — клевещу-
щій: клеветникъ; злословящій,
поносящій.
ё^6о;аС6[іеѵоъ — проелдвлжеліь,
диі ^ІогіГісаіиг —- прославляе-
мый.
о ёѵЗо^о; — елдвенл, поѣіііз, Т.
ѣопогаіиз — славный, знамени-
тый, вельможа.
ёѵЗбеіѵ — щклекдтн, ішіиеге —
облекать, одѣвать.
ё'> 5 6 еаба і — шблдчдтнса, ішіиі —
облачаться, одѣваться. — швле-
кдтисж, ішіиі—-облекаться, одѣ-
ваться, покрываться. — швле-
щйсж, ішіиі — облечься, быть
облечепу, одѣться. —• шдѣжти-
с<ъ, ііпіиі, Т. ѵезіігі — одѣ-
ваться.
то ёѵЗиріа — юдеждд, ѵезіітепіит,
Т. ѵезііз — одежда. — шдѣжніе,
уезіітепіит — одѣяніе, одежда.
ё^6иѵ«[іо5а&«і — возллоірн, ргж-
ѵаіеге, гоЪогаге — мочь, воз-
мочь.
Ч ёчёсра—ловйтелство, іпзкііів
— засада.
ёѵеЗребеіѵ — довити, іпзіііагі-—
ловить: подстерегать.
ёѵЕхя, ёѵехеѵ — ради, ргоріег -
ради, для, за.
еѵехеѵ тіѵб; — чеси) рдди, ргоріег
диій, Т. диат оѣ гет — пото-
му, посему.
то ёѵдб|А7][іа — помышленіе, соді-
іаііо — помышленіе, мысль.
то ёѵ&бриоѵ — помышленіе, со§і-
іаііо — помышленіе, мысль.
о ё'лаитб; (ё'/о;-+-гто;) — лѣто,
аппиз-—лѣто: годъ.
ёѵіахбеіѵ — оукрѣпйтн, сопіогіа-
ге, Т. сопйгіпаге — укрѣпить,
утвердить.
ё'^оааеоег>— ногнѣздитисж, пі-
йіГісаг е — гнѣздиться.
ёѵтайбя — сѣмш, Ьіе, Т. Ьпс—•
сюда.
ёѵтеьѵе іѵ — ндлацдтіі, іпіошіеге,
Т. асЫисеге— натягивать, на-
прягать. — нлпржгдти, іешіеге,
іпіешіеге, Т. а<1с1исеге, іпіешіе-
ГѲ — тж. самое.
ёѵтзімфѵ — ндлжцдж, іпіешіепз —
натягивающій, напрягающій.
ёѵ:ёХХгаЭа!.—• здповѣддти, ташіа-
ге, Т. ргюсіреге, тапсіаго —
заповѣдать, повелѣть. — пове-
лѣти, тапсіаге, Т. ргаесіреге —
повелѣть, постановить.
о ёѵтеХХо^жеѵос—здповѣдджй, диі
тапйаі — заповѣдующій: пове-
лѣвающій.
еѵ~і|іо; — честенй, Ьопогаѣіііз, Т.
ргеііозиз — честный: цѣпный,
дорогій; драгоцѣнный.
т) ёѵ-оХт, — заповѣдь, ргжееріпт,
ташіаіит,-и8 — заповѣдь: по-
велѣніе.
о ёѵ-бс — внутренній, диі іпіга
31
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
Е.
— 482 — Е.
езі, Т. іпіезііпиз — внутрен-
ній.
еѵтбс-—внутрь, іпіга, іп тесНо —
внутри, въ.
ёѵтрг-еа&яі — посралхйтисА, ге-
ѵегегі, сопйпкіі, Т. регГипсИ,
егиЬезсегѳ — посрамиться, по-
стыдиться.
е ѵтрор.о; — трспстснг, сопігѳтѳпз,
Т. ітетепз— трепещущій, тря-
сущійся, колеблющійся.
і еѵ-ро-т] — срамота, сопіизіо,
гѳѵегепііа, ршіог, Т. іащошіпіа
— посрамленіе, безчестіе. —
срама— тж. сам.; срамъ.
то ёѵбтсѵюѵ—соніе, зотпішп—
сновидѣніе.
ёѵат'Сеа&ан — внушити, аигіЬнз
регсіреге, ехаийіге, Т. аигіЬиз
регсіреге, аигепі ргазЪѳге, аигеш
абѵегісге, аигез асПііЪеге—услы-
шать, впять. — оуслышатн, ашіі-
ге — услышать, слышать.
ёсяуя-'шм — йзкс'дл, циі егіихіі—
изведшій: кто вывелъ.
ё^яурёХХег; (ёВяуугіХяі)— воз-
вѣстити, аппипсіаге, ргопипсіаге,
Т. іп ппшегаіо ііаѣеге, паггаге,
гесепзеге — возвѣстить, возвѣ-
щать. — козпѣірати, аппипсіаге,
Т. епаггаге — возвѣщать.
ё^яуесѵ, ё^яуяуеіѵ — извести,
есіпсеге, егиеге, Т. ейисеге, сіегіи-
сеге, ргоГегге—известь, вывесть,
ё^яуоребеп/ — исповѣдати, сопѣі-
іегі — исповѣдать: сознать, при-
знать.
ёсяушѵ — извода, циі ейнсіі—
изводящій, выводящій: осво-
бождающій.
ё^яіреТѵ (ё'гХеТѵ)—изати, Ііѣе-
гаге, егиеге, егіреге — изъять:
спасти, избавить.
ёіяіреіа&яі (ё^еХеадя1.)— изати,
ІіЪегаге, егиеге, ѳгіреге—изъять:
спасти, избавить.
ёЕяХеісреіѵ — шчйстити, йѳіёге,
изгладить,стереть — очистить:
изгладить: простить. — потреби-
ти, <1е1ѳгѳ — истребить.
г;яХе'ір<}^ѵяі •—шчиститиса, <іѳ-
Іегі — очиститься: быть чи-
стымъ. — потреки'тисл, йеіегі —
истребиться.
ё;яѵясё?ѵХесѵ— возрастити, рго-
бнсеге, Т. еГГісеге — возрастить.
— возсілти, ехогігі, Т. шісаге
— возсіять, сіять, взойти.
ё$яѵятгХХо>ѵ— прозАваА, ргойи-
сепз, Т. Гасіепз, иі ^егтіпеі, иі
ргоіегаі- восходящій, произра-
щающій.
ёЕяѵ&еіѵ — шцвѣстй, еШогеге, Т.
Логѳге - - разцвѣсть, процвѣсть:
покрыться кругомъ цвѣтами.
— процвѣсти, В. и Т. Ногеге,
В. еШогоге, Т. §егпііпаге —
процвѣсть, цвѣсть.
ё;які^я— іикзапѣ, виііііо, Т. гѳ-
репіе, цназі шошепіо — вне-
запно, нечаянно.
г;яііореіаі)яЕ — йзне.моі|ііі, соп-
іпгЬагі, Т. апіші регйѳгѳ —
изнемочь, изнемогать.
ё?я7гоотгХХесм — низпослати, іпіі-
іеге, Т. етіііеге, тіііеге —
ниспослать: послать свыше.—
Спустити, йішіііеге— отпустить:
освободить. — послати, В. и Т.
тіііеге, етіііеге, Т. іттіііеге
— послать.
ё!;я~оагёХХ«г> — посылаА, циі
етііііі — посылающій.
ё ? я р я і — йзати , аиіегге — изъять:
спасти, избавить.
Цярі&|ітіаяі — йзчестй,с1іпитега-
ге, Т. епишегаге — перечесть,
изчислить.
Е.
— 483 — Е.
е^артге'.ѵ — поскнпѣтп, ёсіѳге ИЛИ
сіаге, Т. ргосіпсеге— воскипѣть:
произвести.
ёсар/габас— начати, ргюсіпеге,
запѣвать, Т. ассіашаге — на-
чать.
ёбеуеіреіѵ — воздвигнути, ехсііа-
ге — воздвигнуть, подвигнуть,
поднять, поставить, возбудить,
вознести. — востати, ехбиг^еге,
ехсііагі, зиг^еге, Т. ехрег^еіа-
сеге, еѵі^ііаге, ехрегдізсеге, зиг-
§еге, іпѵі§і1аге — возстать,
встать; пробудиться, воспря-
нуть.
ё;гдеірб}іЕ^о; — востл<ь, зпг^епз,
Т. еѵі^ііапз—возстающій.
НгдерОтраі — востати, ехзпг^еге,
ехсііагі, зиг^еге, Т. ехрег^еіа-
ѳеге, еѵі§'і!аге, ехрег^ізсеге,
зиг^еге, іпѵі^ііаге — возстать,
встать; пробудиться, воспря-
нуть.
ё^гС^тт^ріёѵо; — изыскана, ехсріі-
зііиз, Т. ехрозііиз— изыскан-
ный, найденный, обрѣтенный.
ё ? еѵ а ѵтіа ; — прл.ѵш, асіѵегзит —
прямо, противъ, напротивъ,
предъ. — сопротйвя, асіѵегзиз —
противъ.
ё$ г р у а С г о й а і — содѣлати, еіѣісеге,
регйсеге, Т. оссирагі, орегаге—
сдѣлать, совершить, устроить.
ёВергбдеайаі — хѵрыгніи'п, еги-
сіаге, Т. еЬиІІіге, вскипѣть,
егисіаге— изречь, произнести.
ёсгреи'рр.гчо*; — (ѵрыгаж, еги-
сіаиз— изрыгающій ( = обиль-
ный).
ё^ереоѵаѵ—взыскати, зсгиіагі, Т.
іііадиеаге— взыскать: искать,
отыскать, найти. — испытати,
зсгиіагі — испытать, испыты-
вать: извѣдывать.
ч ё;ергбѵт;л;—испытаніе, 8СП1-
ііпіиш— испытаніе: изслѣдова-
ніе.
г;ереиѵа>ѵ — испытай, зсгиіапз.
диі всгиіаіиг— испытывающій:
изслѣдующій.
гсер^еадас, ё?еХйс(\— изыти,
ргосііге, ехігѳ, е^гесіі— выйти.
гсггаСеіѵ — испытати, іиіеггое:аге,
Т. ехріогаге— испытать, испы-
тывать: изслѣдывать.
ё-сХаахеабас—оулайлостишіти,р1а-
саге—умилостивить, примирить.
тб ё-іХаор.я — іізллѣна, ріасаііо,
гейеіпріита — выкупъ.
— изслѣдовати, іпѵе-
8(і§ате— изслѣдовать: узнать
по слѣдамъ, примѣтамъ, об-
стоятельствамъ.
+, г-оооі — іісу6ли(|іс, е&гекзіо—
истокъ, источникъ, потокъ.—
исуодз, е^геззіо, сопбптшаііо,
ехііпз, огіепз,Т. ехогіиз—исходъ;
востокъ. — ис.уоа;дсніс, ргоѣееііо,
ехііиз, Т. ргосеззпз— исхожде-
ніе, выхожденіе, исшествіе.
ё'оЛг(б)&реі>аі; — погУвлсніс,
іпіегііпз, Т. ехсісіішп — погу-
бленіе, погибель.
г;окойребгіѵ — погнити, йіерег-
(іеге, Т. регсіеге — погубить,
истребить. — потребити, Іізрег-
4еге, регсіеге, Т. ехзсіпйеге,
ехриізаге, зиссісіеге, регсіеге —
истребить.
ёВоко&ребеабя'. — потрсвйтисж,
ехіегшіиагі, сііэрегіге, рѳгіге,
іпіегіге, Т. ехзсіисіі, регсіі —
истребиться. —- потревллхтисл,
регіге, Т. ехзсіисіі — истреб-
ляться: быть пстребляему.
т, ё;ор.оХ6ут]ст'с •— исповѣданіе,
соиіеззіо — исповѣданіе: при-
знаніе, сознаніе.
зт
Е.
- 484 _ Е.
і^оііоХоуеТаОа'. — исповѣдати,
сопГііегі — исповѣдать: сознать,
признать. — исповѣддтися, соп-
Гііегі, Т. сеІеЬгаге — исповѣ-
дывать; славить, прославлять.
ё^орокоуобреѵо; — йсповѣдаяся,
сопйіепз — исповѣдующійся.
ё?оеоеѵобч— оуніічижйти, В. и
Т. зрегпеге, В. йезрісеге, ай
піЬіІнт йейисеге или геййеге,
рго піЬііо ЬаЬеге, Т. зиЬзаппа-
ге, сспіетпеге, сопсиісаге, рго-
сиісаге—уничтожить, презрѣть,
посрамить, низложить.
е?;ооВеѵоба{іа' — оу ііичижа'тнся,
ай піЬііпт йеѵепіге, Т. Іідие-
Гіегі — обращаться въ ничто,
исчезать. — оуничнже'нУ быти,
ай піЪПпт йѳйисі — быть
уппчпжепу, презрѣпу.
тб е?о'л6аѵо>[іа — оуніічнжсніе, аЬ-
Іесііо, Т. сопіетрінз— уничи-
женіе: презрѣніе, безчестіе.
г’ооое'кор.гѵо;— оуничии'.сііл, ай
піЬіІшп гейасіиз, В. и Т. соп-
іеіпріпз — уничиженный, пре-
зрѣнный.
—оуничиженіе, аЬ- ।
нзіо, йезресііо, В. и Т. сопіет- I
ріпз — уничиженіе: презрѣніе,
безчестіе.
ё^опЭечеЬ—іізнсл\оі|ій,іпііітпагі—
изнемочь, изнемогать.
т, ё$ошзіа— шкласть, роіезіаз, Т.
йотіпіпш — область, владѣніе;
власть, управленіе.
ё'$ш — вонл, Когаз, Т. Гогіз, Ко-
газ— вонъ, внѣ.
ё^ф&еіѵ—йзрйнУти, ехреііеге,Т.йе-
реііеге—изринуть, низринуть.
ё^ш&еѵ — внѣ — внѣ.
ёі;шаі)гра'. — изриновенУ выти,
ехреііі, Т. ітреііі — быть из-
рипуту, низринуту.
ёортаСе'.ѵ — праздновати, йіет
Гѳзіпт а^еге — праздновать.
ёортаС«>> — празднУя, ѳрніапз, Т.
Гегіепз — празднующій.
ч ёортт,— праздникъ, зоіетпііаз,
йіез Гезіпз, йіез зоіешпіз, Т.
іезішп — праздникъ.
ётса-руеТч— навести, іпйнсеге —
навесть.
V) ётгаууеХіа—ювѣтованіе,рготіз-
зіо — обѣтованіе; обѣщаніе.
ётсаушѵ — наводя — наводящій.
ётсабшѵ — ювава'я, іпсапіапз, Т.
шиззііапз—обивающій: волхву-
ющій, чародѣющій, заклина-
тель.
ётсаіѵЕТѵ — восхвалити, Іапйагѳ,
Т. Іаийаге, ІанйіЬнз сошшеп-
йаго — восхвалить, восхвалять,
хвалить, славить. — поувалн'тн,
Іаийаге, ІанйаііопіЬнз (ІанйіЬнз)
соішпепйаге — хвалить, восхва-
лять, прославлять.
ё-я'.чЕІаіІа'. -ііо\іілліітисж,Іаіі(І;ііі,
Т. .і'асіаго зе, Іанйагі, ^іогіагі -
похвалиться, хвалиться, -уиа-
лііл\У выти, Іанйагі— быть хна-
лиму, хвалиться. — уваліітися,
Іанйагі, Т. ІаийіЬиз зе еГГегге —
хвалиться.
о еігяіѵо; — поувала, Іанз — по-
хвала, хвала, слава.—увала,
Іанз — хвала.
г-аіѵйѵ — уваля, Іанйапз — хва-
лящій.
ё-аіреім — взяти, ехіоііеге —
взять.—воздвигнути, Іеѵаге, еіе-
ѵагѳ, ехіоііеге, Т. аііоПеге,
знЬГегго — воздвигнуть, подвиг-
нуть, поднять, поставить, воз-
будить, вознести. —- воздѣти,
ехіоііеге, Т. аііоПеге—поднять,
воздвигнуть, простирать. —
вознести, ехіоііеге, еіѳѵаге, Т.
Е.
— 485 — Е.
ехіоііеге, іоііегѳ — вознесть,
превознесть, возвысить.
екаіреа&ои — взжтисл, ѳіеѵагі, Т.
аііоііі — быть взяту. — воз-
нестись, еіеѵагі, ехсеізі — воз-
нестись, превознестись, быть
вознесену, превознесену.
Ё~асрб[іеѵос—высьсь, еіеѵаіиз,
Т. зѳзе ехріісапз — высящійся.
е~аіте'ѵ, етсастт]ааі— поспро-
сити, тешіісаге, Т. фіаегеге—
попросить, просить, требовать.
е-ахобеі'> — послышати, ехапіі-
ге — послушать, слушать, вни-
мать. — оуслышдти, В. и Т.
ехаийіге, Т. аисііге — услышать,
слышать.
е-я^ааттраі — востдти, іпзиг^е-
ге, ѳхзнгдеге, Т. іпзиг^еге, соп-
кіеіеге — возстать, встать; про-
будиться, воспрянуть.
Ётгаѵіа'0!|іг'>0ъ ИЛИ гігаѵссттяѵб-
ргѵо? — ностдь, іпзиг^епз, Т.
інзиг^ѳпз, ѳгі^епз зе — возста-
ющій.
етгаѵіатоЬа'. — востдти, іпзиг^ѳгѳ,
ехзиг^еге, Т. іпзиг^еге, сопзі-
зіѳге — возстать, встать; про-
будиться, воспрянуть.
ё~аѵю— вср^У, 8иРег) Т. зирга —
сверхъ, надъ, наверху, по-
верхъ.
ё-ар&траі — рдзгордѣтись, аііе-
ѵагі — возгордиться.
ч ё-арасс—воздѣьніс, еіеѵаііо,
Т. ѳіаііо — воздѣяніе: возноше-
ніе, подниманіе.
Ч е-аикс? — дво'рг, ІіаЬііаііо,
сазіеііиш — дворъ, жилище. —
стогнд, ріаіеа— стогна: улица.
м ё-еуѵшхш? — незндж, диі поп
поѵіі, Т. диі поп а^позсіі—
незнающій.
ётсгі—зднё, диопіаш, Т. ео диой—
ибо, потому, потомучто. —
понеже, цпопіапі, диіа—по-
томучто.
— оуповдніе ддти, зрет
сіаге, Т. зрѳш Гасѳгѳ — дать
упованіе, надежду, увѣрен-
ность. — оуповдти, зрегаге,
зирегзрегагѳ, Т. сопГісІегѳ зе,
ехзрѳсіаге, ехзресіаііопеш Ъа-
Ьегѳ, зрет ЬаЬеге — уповать,
надѣяться.
ётггру еаііаі — пріитй, зирегѵепі-
ге-—придти, наступить; при-
ключиться, случиться.
ё-ерштйѵ — вопросити, іпіегго^а-
ге, Т. реіеге — спросить, про-
сить, требовать.
е-і — пад, зирег, Т. зирег, зирга —
надъ.
е~і тсХеіоѵ — ііаіпіаче, ашрііиз,
іпиііит, Т. піиііиш, ша^пиш,
ріигішит— наиболѣе: болѣе,
особенно.
5й' тсоки — полгногУ, тиііит, Т.
заііз— весьма много.
г-1 тб абтб — вкУпѣ, іи ипиш,
іп ійірзиш, іп зеіпѳіірза, зііпиі,
Т. зііпиі, рагііег, ипа — вмѣ-
стѣ. — кУпнш, зітиі, Т. рагі-
іег— вмѣстѣ.
ё~і(ЗаіѵЕіѵ—взытн, азсешіѳге, Т.
іпзМегѳ — взойти, войти. — на-
ступити, атЬиІаге, іпсейеге—
наступить.
ё~і|ЗаХкеі^ — возложити, тіііеге
-— возложить, положить. — на-
ложити, ѳхіешіеге, Т. ргодісѳге
—наложить: простереть.
т: ітгс^ааі;—восхожденіе, азсеп-
зіо, Т. ѵеЬіспІиш—восхожденіе,
шествіе, дорбга.
—возшедл, азсешіепз,
<уиі азсепйіі, Т. іпзійепз, циі
іпзісіеі—возшедшій: шествую-
Е. — 486 — Е.
щій. — всѣдл, диі азсепйіі —
сѣвшій.
ё- цЗ' р а Се і '>—возвести, ішропегѳ,
Т. ІП8ІСІОГС*.
ЁкірХекг’.ѵ — иозгладлти, ѵЫегѳ,
Т. гезрісеге—видѣть, смотрѣть.
—призирлти, гезрісеге, Т. зрѳ-
спіаге — призирать: смотрѣть,
зрѣть, глядѣть.—призрѣти, В.
и Т. гекрісегѳ, В. азрісеге, рег-
зрісеге, Т. іпіпегі, ргозрісеге—
призрѣть: воззрѣть, взгля-
нуть.
ё тсѵ рXё-ш>—призирлА, гѳзрісіепз,
Т. іпіпепз—призирающій: смо-
трящій, глядящій.
Ё-іррЁ'/гіѵ—шдождйти, ріиѳге, Т.
йеріпеге — одождить: оросить
дождемъ.
Ёйгрѵшахе’.ѵ — познати, со^по-
зсого, I. а^позсеге— познать,
узнать, знать.
ЁіГ'-рѴФОХШѴ — з11лж, С0§П08Сеі18,
Т. гесо^позсепз—знающій.
Ётсібоі';—воззрѣти, сіезрісеге, Т.
азрісеге, іпіиеге, ѵЫеге— смо-
трѣть.—презрѣти, іпзріеегѳ, Т.
гезрісеге — презрѣть: бросить,
оставить.—призрѣти, гезрісеге,
Т. азрісеге—призрѣть: воззрѣть,
взглянуть.
Ё-'.гіхт]; — крбтск'А, шіііз, крот-
кій: смиренный.
г ~ і й о р. г Тм, г~ ій о |і 7| а а і—ВОЗЖС-
ддти, сопснрізсеге, йѳзЫегаге, Т.
(іѳіесіаге, (Іѳзійегаге, возжелать,
пожелать.—попотѣти, сопспрігѳ
—похотѣть, пожелать.
Ё7гі&о[і7]тт]; — кождслѣпсня, йезі-
(ІегаЬіІіз, Т. (Іезісіетаііззітппз—
вожделѣнный, желательный, же-
лаемый. — желдненя, (іѳзійегаЬі-
Ііе—желанный: желаемый, вож-
делѣнный.
ч ётгі&сі—желдніе, йезЫегіпш,
сопспрізсепііа — желаніе, при-
хоть, похоть. —• порть тж.
сам.
Е”г.хаХеТѵ — призвдти, В. П Т.
іпѵосаге, Т. ехсіатаге — при-
звать.—призындти, В. и Т.
іпѵосаге, Т. іпсіашаге, сіатаге,
ргосіатагѳ, ргаейісаге—призы-
вать, взывать.
ітгіхаХгіа&ас—ндрецін, ѵосаге —
наречь: назвать.—призвдти, В.
и Т. іпѵосаге, Т. ехсіатаге —
призвать.—призывдти, В. и Т.
іпѵосаге, Т. іпсіашаге, сіашаге,
ргосіаіпаге, ргаеііісагѳ — призы-
вать, взывать.
Ё-'.хаХоб[іеѵо;—приЗЫВЛЛ, В. И
Т. іпѵосапз, Т. сгосііапз—при-
зывающій.
і-гхаХбтстгіѵ — прикрыти, соорѳ-
гігѳ, Т. оЫедщге — прикрыть,
покрыть.
ЁтсгхаХоігтеаіІаі- прикрьітііСА,
ѣссіііт еззе- прикрыться, быть
прпкрыту, покрыту.
ЁліхатарЗа&з’.—прокллітн, піаіо-
йісеге—проклясть, проклинать.
Ёігіхатірато? — прбклдтя, шаіѳ-
(Іісіпз—проклятый.
Ё-'.Хар.|Заѵгіѵ — пріилыти, арргѳ-
Ьепйеге, Т. ргеЬѳпсІегѳ—при-
нять, взять, получить.—прі-
жти—тж. сам.
Ё-іХяѵйаѵеайаЕ — здввен^ выти,
оЫіѵізсі, оЫіѵіопі (Іагі—быть
зэбыту.—ЗАВЫВАТИ, ЗАВЫТИ, оЫі-
ѵізсі—забывать, забыть.
Ёг :Хаѵ&аѵб[іеѵос—здбывдж, дпі
оЫіѵізсііпг, Т. оЫііпз, оЪІіѵі-
озпз—забывающій.
Ё~іХеХт]а[іеѵос — здввеіій, оЫі-
ѵіопіз—забытый.
ЁігЕтсі'тстеіѵ—ндпдддти, сайеге, Т.
Е.
— 487 — Е.
ассісіѳге, сіедісеге, іггиеге—на-
падать, напасть.
етсі-оЭеіѵ — возжелати, сопспрі-
зсеге, Т. сіезісіегагѳ—возжелать,
пожелать.—возлюбити, сопси-
різсеге—возлюбить, любить.—
желати, еіезісіѳгагѳ, сопспрізсеге
—яіслиіь.
ётѵіррітттеіѵ—возвергпУти, ^асеге,
Т. гецсеге—возложить.
ё-ірр'-теайа'—приие'рженУ быти,
рго]ісі—быть привержену, пре-
дапу.
і ётсіаітіар.6;— врашпо, сіЪагіа,
Т. ѵіаіісшп—пища.
ініахе'ктеаОаі — посѣтити, ѵізі-
іаге — посѣтить.—посѣщали —
тж. самое.
Еаіэхеірааііас — посѣтити, ѵізі-
іаге — посѣтить.
ёкіахія^еіѵ — юсѣиитн, оѣптЪга-
гѳ, Т. ргоіе^еге, оЬіе§еге—
осѣнить, покрыть.
г) ётсістхо-тд — еліскопство, ері-
зсораіпз, Т. снгаііо — епископ-
ство.
г-іатгргобайаі — оутвсрдйтисл,
сопГігшагі, Т. іппііі, іпспіпЬеге—
утвердиться, укрѣпиться.
ётггат^рі'Сеіѵ — оутксрдати, соп-
Гігшагѳ — утвердить, укрѣ-
пить. — оутверждати, Гігтаге —
тж. сам.
ётсіатрёсрЕіѵ, ё-іатрг^а’.—воз-
вратити, аѵѳгіѳге, сопѵегіеге, Т.
гейпсегѳ — возвратить, обра-
тить, отдавать. — возвратйтисж,
сопѵегіі, геѵегіі, Т. геѵегіі, соп-
ѵѳгіі, (ііѵегіеге— возвратиться,
возвращаться, обратиться. —
швратйти, сопѵегіеге, Т. диіеіипі
еіГісеге, гѳзіііиеге — обра-
тить.— швратйтіісж, сопѵегіі, Т.
геѵегіі — обратиться, возвра-
титься.— шераціати, сопѵегіеге,
Т. гесіпсеге — обращать, возвра-
щать.
ётсіатрёсрео&яі, ё-іатря^^ѵя!---
шкратйтисж, сопѵегіі, геѵегіі —
обратиться, возвратиться.—
швраціатисж, геѵегіі, Т. соп-
ѵѳгіі — обращаться.
ётггятрг^шѵ— шкращал», сопѵег-
іепз, Т. гезіііпѳпз, геѵегіепз—
обращающій. — шеращадсж, гѳ-
сііепз, Т. цпі геѵегіііпг — обра-
щающійся.
ётсіятрё^я;— шгра'ірьсж, сопѵег-
8П8, Т. бІѴѲГІеПЗ, ГѲѴѲГ8П8 —
обратившійся, возвратившійся.
ёкіаоѵаугіѵ - совирати, соп^ге-
^аге •— собирать, собрать.
ётсіячѵя’/і'Цѵя! — совратись, соп-
ѵепігѳ, Т. сопзиііаге, сопдге^а-
ге зе — собраться, собираться,
сойтись.
ёг'.таааЕ!.'; —• повелѣти, зіаіпеге,
Т. гезіііиеге — повелѣть, поста-
новить.
то ётгіЦбгоріа — начина'ніе, зіи-
сііпт, аеііпѵѳпііо, еіезісіегіит, Т.
гез §езіа, асііо, іасіит— дѣло,
дѣяніе, поступокъ.
ёттЕ-сЯёѵас — возложити, ітропе-
ге, Т. ропѳгѳ — возложить, по-
ложить. — нападати, іггиеге —
нападать, напасть.
і ггі-’беаба'.— належати, іггиеге,
Т. шасЬ пагі эегитпаз — нале-
гать, нападать.
ётсітір.5^ — запретити, іпстѳрагѳ,
шумѣть, бранить, выговаривать
— запретить: заказывать, воз-
бранять.
ч г-іті^7]аіс: — запрещеніе, іпеге-
раііо — запрещеніе; прещеніе,
ёкітркрі;, стираніе, разруше-
ніе, уничтоженіе — сотреніе,
Е.
— 488 —
Е.
Писіиз, волна, волненіе, зыбь,
Т. Гга^ог, трескъ, шумъ —раз-
рушеніе.
ё-граіѵеі^-—просвѣтити, В. И Т.
іііизігаге, В. Шитіпаге, озіеп-
(іегѳ, Т. Іисёгѳ, ргаеіисёгѳ —
просвѣтить.
г 7г і ", а іѵ г а & а'. — гавйтися, іііпсе-
ге, Т. іііизігаге — явиться,
являться.
е-іуа’ресѵ — возрадоватися, зи-
рег§ашіеге, §аис1еге, Т. Іееіагі,
сіап^еге — возрадоваться, радо-
ваться, торжествовать, лико-
вать. — порадоватися — тж. са-
мое.
і-г/аіршѵ — радѣяся, диі §га-
іиіаіиг, Т. ^аийепз — радую-
щійся.
ітготгтеоеі'/-—воззрѣти, йезрісеге
— смотрѣть.
е-оорачіос — іісбссный, соеіезііе
— небесный.
ёктагкяаіш; — ссдл\срнцсю, зе-
ріиріиш, зерііез, Т. еерѣіез,
зеріиріо — семикратно: семь
разъ.
еруаСеайя’. — дѣлати, орегагі-—
дѣлать, строить, сооружать.—
содѣлати, В. и Т. орегагі, В.
Гасѳге — сдѣлать, совершить,
устроить.
еруаСб|іеѵо; — дѣлая, диі орега-
іиг, орегаиз, Т. диі орегаш <1аі,
диі ехегсеі, орегагіиз, орегаш
даііз, диі орегаіиг — дѣлаю-
щій.
ті; груааіа — дѣланіе, орегаііо, Т.
сиііита, агз — дѣло, работа.
тб груоѵ — дѣло, ориз, Т. ориз,
асііо, Гасіиш— дѣло.
ересѵ — рецпі, В. и Т. (Іісеге, Т.
ргэеіісеге, ргаесіреге —сказать,
говорить.
ереиуго&а! — (прыгати, егисіаге
— изрыгать (=извѣщать). —
шрыгнѣ’ти, егисіаге — изречь,
произнести.
ёртцігхб;— п^стынена, зоіііийі-
піз, йезоіаіогіиз, Т. іезѳгѣі —
опустошительный: пустынный
(пустыни).
ёрт)|іо<; — пѣсть, В. и Т. (Іѳзегіиз,
Т. зіссиз — пустый.
ч ёр-дцо; — пѣ'стыня, йезегіиш,
зоіііийо — пустыня.
ёрт}[іобѵ — шп^стошйтн, (Іезоіаге
— опустошить.
г, ёрТ||іша'.; — запустѣніе, йѳзоіа-
ѣіо — запустѣніе: разореніе.
тб ёрюѵ — волна, Іапа — волна
(шерсть).
Ер'.отт)^ еіѵя'. — ревнйвѣ’ выти —
быть ревниву.
б 'Ер р ш ѵ — брлнѵпл, Негшоп —
Ермонъ.
той 'Ер|іи>'ие'|і - (ірлАШПінликл,
Пегшопііш, Т. Ноітиопііагиш
— Ермонскій (Ермопа).
то ёр-егбѵ -— гаду., герііііз, зег-
репз, Т. герііііз— гадъ: пре-
смыкающійся, ползающій.
т, ’Еройра йякаааа — Черллнбс
лшрс, Киѣгиш таге, Т. АІ^о-
зит (поросшее травою), таге
— Чермное (Красное) море,
ёриаі^-г] — ржа', жги^о, Т. Ьги-
сѣиз (червь) — ржавчина хлѣб-
ная (гиЪі§о зе^еіит, медвен-
ная роса).
гругзбяс — грястіі, ѵѳпігѳ, Т. ѵе-
піге, асіѵепіге — идти. — пріитй,
В. и Т. ѵепіге, Т. ѳѵепігѳ, іп-
§тес1і, ১ге<1і, асііге, іпѵайеге,
а^еге, регѵепіге, аіітепіге, оѣ-
ѵепіге — прпдти, наступить;
приключиться, случиться.
Ір^бріемо? — грядьій, ѵепіпгпз,
Е. — 489 — Е.
ѵепіепз, диі ѵепіі — грядущій,
приходящій, будущій.
тоб ёршоіоб— ерюдіевъ, ЪегосИі,
Т. сісопіж— аистовъ (аиста).
ёрштаѵ— вопросити, голаго, Т.
ехреіегѳ — спросить, просить,
требовать.-—вопрошдти, іпіетго-
§аге, Т. гереіегѳ— спрашивать.
ёоіНфѵ — гадый, ѳйѳпз, ташіисаиз,
В. и Т. сотейепз, Т. ѵезсапз
— ядущій: который ѣстъ.
ёахотіар.ё^о; — полардчснъ, диі
оЬзсигаіиз езі, Т. оЬзсигіззітиз
— помраченный: мрачный.
ёахотшріёѵо; — поларлчёнъ, диі
оЬзсигаіиз езі, Т. оЬзсигіззітиз
•—помраченный: мрачный.
ѣ ёатсёра — вечеря, ѵезрега — ве-
черъ.
ёайгріѵо; — вечеренъ, ѵезрѳгііпиз
— вечерній.
іахт)рі-(|хёѵо$ — оутверженъ, соп-
йгтаіиз, Т. йіИиз — утвержден-
ный, твердый.
ой?, еаті—нѣсть, поп езі — нѣтъ,
не.
ёатш;— стож, віапз, Т. сопзізіепз,
регзіапз — стоящій.
ёа/ато;—послѣдній, поѵіззітиз,
ехігѳтиз — послѣдній: конеч-
ный, крайній.
ёашйеч — внутрь, аЬ іпінз, Т.
іиіго — внутри, въ.
ётаСесѵ — истязати, іпіегго^аге,
Т. ргоЬаге— испытывать.
— испытаж, зстиіапз, Т.
ехріогаіог— испытывающій: из-
слѣдующій.
ётеро? — инъ, аііег, Т. розіегиз,
аііиз, аііег — иный, другій.
ёті — біЩ, іпзирег, айЬис, зеі, Т.
еііат, аіЬис, атрііиз — еще:
сверхъ того, кромѣ того, при-
томъ, также. — ктоллй, иііга,
Зат, атрііиз, Т. атрііиз — бо-
лѣе, уже, сверхъ того, еще. —
паки, асіЬис, Т. атрііиз—опять,
еще.
ётоі[лаСеіѵ, ётоіріаааі—оугото-
вати, В. и Т. рагаге, В. ргж-
рагаге, Т. аріаге, сотрагаге,
іпзігиеге, зіаЫІіге, сопзіііиѳгѳ—
приготовить, утвердить, укрѣ-
пить, поставить. — оуготовити,
ргжрагаге, Т. аріаге — пригото-
вить.
ётофаСеаба!—оуготовитиСгй,ргае-
рагагі, рагагі, Т. зіаЫІігі—
приготовиться, утвердиться,
укрѣпиться.
ё“оір.аС«>'> -—оу готовлжж, ргаера-
гапз, рагапз, Т. зіаЫІіепз, сот-
рагапз — приготовляющій; по-
ставляющій, укрѣпляющій.
і; ётоірааіа. готовность —оуго
товлніе, рга'рагаііо, приготов-
леніе — укрѣпленіе, обезпече-
ніе.
ётоіріо? — готовъ, рагаіиз, ргаера-
гаіиз, Т. егесіиз — готовъ, го-
товый.
тб ёто;—лѣто, аипиз—лѣто: годъ.
ебаууеХ’Сеа&а’. — Благовѣстити,
аппипсіаге, Т. ргэесіісаге — бла-
говѣствовать, возвѣщать.
— влаговѣств^ж,
еиап^еііганз, Т. диі аппипсіаЬаі
•—благовѣствующій, провозвѣ-
щающій.
еиареатеі'?, ебареаттраі— вла-
гоѣ’голйти, сотріасеге, Т. ат-
Ьиіагѳ — сдѣлать угодное. —
бллгоЪ’гождлти, ріасеге, Т. ат-
Ьиіаге — дѣлать угодное.
еиуе — влагоже, еи§е — хорошо!
любо!
ебВохеТѵ, еиВохт^аа: — Благоволи-
ти, сотріасеге, сіеіесіаге, ас-
Е.
— 490 — Е.
серіаге, Ьеперіасііпт еззе, сот-
ріазііігі, Ьепегіісеге, ріасегѳ, Ъе-
періасііит Гасеге, Т. ѵеііе, Ьѳ-
пеѵоііші еззе, арргоЬагѳ, Дѳіе-
сіаге, йѳзійегаге, Ьепѳ ѵеііе,
ассіреге — благоволить, одо-
брять, благоугодну быть, уми-
лосердиться.
п е63ох''а — Благоволеніе, Ьопа ѵо-
Іипіаз, Ьеперіасіѣпш, Ьепейісѣіо,
Т. Ьепеѵоіевгіа, Ьова ѵоіипіаз,
Ьеперіасііиш — благоволеніе.
т) еберуеаі'а—блдгодѢЯніс, Ьепе-
Гасііип, Т. асііо — благодѣяніе.
еиеруетеіѵ—Благодѣйствовати, Ье-
пеГасете — облагодѣтельство-
вать.
еиеруетдаа; — блдгодѢавя, диі
Ьопа ігіЬиіі, диі ЬепеГісіі, Т.
диі Ыто аГГееегіі, регГісіѳпз—
облагодѣтельствовавшій, благо-
дѣтельствующій.
гбдудс — доврогла'ссіія, Ьепе 80-
п.тпя, Т. 80ПОГИ8 — сладкозвуч-
ный (риІсЬгаіп ѵосеіп ІіаЬепз).
гибето; — БлагопотрсБСНЯ, оррог-
іипиз, Т. диі оЬѵепегіѣ—благо-
потребный: нужный, надоб-
ный.
5 е □ 1) тр іа — обиліе, аЬипсІапііа,
Т. ігапдиіііііаз, С; благоден-
ствіе—обиліе: избытокъ, пол-
нота, цвѣтущее состояніе, бла-
годенствіе.
еи&тр&ѵ—гобз&ь, Іжіапз, аЬпп-
4апя — изобилующій, избыто-
чествующій.—плодовита, аЪпп-
йаиз, Т. ГгисііГег—плодовитый,
изобильный.
— правя, гесіиз — правый:
прямый, праведный, непороч-
ный, чистый.
еи&бттр—правость, йігесііо, і
аэдиііае- -правость: правота.— |
правота, уизііііа, гедиііаз, <1і-
гесііо—правота: правда, спра-
ведливость.
еиіХатебаг;— шчицма, диі рго-
ріѣіаѣиг, Т. диі сопйопаі—очи-
щающій.
еиіХа-о?—лгнлостнвъ, ргоріѣіпз, Т.
сопйопапз—милостивый.
п ебхаіріа—Благовременіе, оррог-
іипііаз, іеіприз оррогіипит, Т.
ѣетриз, іепіриз зппт — время,
своевременность (свое время,
удобное, приличное, благопо-
требное), благовременность.
то еииа’рбѵ—плагон-врелгл, ѣеш-
рия, Т. іешрпз 8ішш—благо-
временный, своевременный.
епХоуеіѵ — Благословити, Ьѳпесіі-
сеге — благословить, благосло-
влять.
ебХоугТаѢас—влагослонилгі? бьітіі,
Ьеподісі—благословляться, про-
славляться, ублажаться.—г.ла-
гослоиіітіюл, Ьеікчііеі благо-
словляться, быть б.іагос.кніля-
ему, ублажаему.
е □ X о у т( р і') о с—Благословсия, Ьепе-
йісіиз—благословенный: сопро-
вождаемый благословеніями.
ейХоѵтдчб; — влагословысА, Ъепе-
йісіпз—благословенный: сопро-
вождаемый благословеніями.
ті еЗХоуіа—Благословеніе, Ьепѳ-
4і сіі о—благословеніе.
г □ X о у & '>—бллгословлЯ А,Ьепе(1ісеп5
—благословляя: благословляю-
щій.—БлагословЯ, Ьепѳйісѳпз, Т.
Ьепойісіиз — благословляющій.
ебоообѵ — поспѣшити, Ьепе рго-
регагѳ, Т. ргорѳгаге — поспѣ-
шить: споспѣшествовать.
гитсаОшѵ—плагопріемдл, Ьепе ра-
ѣіепз, Т. ѵігепз — съ удоволь-
ствіемъ, съ готовностью при-
Е. — 491 — Е.
нимающій, сносящій, терпя-
щій.
•>1 ейтгретгЕіа—Благолѣпіе, «іѳсог,
зресіез, Т. Ьаѣііасніит, регГе-
сііо — благолѣпіе: отмѣнная
красота, пригожество; совер-
шенство, верхъ украшенія.—
лѣпота, йесог, Т. сеізііийо—
благолѣпіе: красота, благопри-
личіе.
е б р е гітр а і—шврѣтатнсА, іпѵепігі
—обрѣтаться, паходиться.
ебріСо?, Ьене гайісаіиз— блдго-
кореиенъ, диі Гипйаіиг, Т. огііа-
тепіо ігасіиз—хорошо, прочно
вкорененный, основанный.
еоріохеіѵ—шкрѣстіі, іпѵепіге, Т.
аззедпі, іпѵепіге, оЪѵепіге —
обрѣсти, найти.
еарісгхшѵ—шврѣтаж, дні іпѵепіі—
обрѣтающій, находящій.
еирбумро; — пространенъ, зраііо-
знз, Т. іаіиз, зраііозпз—про-
странный.
ебршѵ—фврѣтъ, диі іпѵепегіі—
обрѣтшій, нашедшій.
еиат^рос — Блдгозна.ѵіенйтъ, іпзі§-
піз, Т. зіаііѵиз— знаменитый,
славный, достопрпмѣчательный;
опредѣленный, назначенный,
нарбчитый.
Е5;рра9а—бѵфрд-е-ъ, ЕрЬгаіЬа
—Евфраѳъ.
еб'-рраіѵеіѵ — веселіітн, ІевѣіГісаге
—веселить, радовать.—возве-
селити, ІаоііГісагі, сіѳіесіаге, Т.
ѳхЬіІагаге, Іаеііѣіа аГйсеге, Іаеіі-
Гісаге, оЫесіаге—возвеселить.
еб'-рраіѵеа&а—веселитисж, іжіі-
Гісагі—веселиться, радоваться.
—возвеселйтисл, Ігеіііісагі, ери-
Іагі, «іеіесѣагі, Т. ІгеіШсагі—
возвеселиться, возрадоваться,
веселиться, радоваться.
ёифраіѵд[іеѵо<;—веселжсж, Іаэіапз,
Т. Іжіиз—веселящійся, радую-
щійся.
еб^раіѵшѵ — всселж, ІжііГісапз,
диі Іюіійсаі—веселящій, ра-
дующій.
т) госрроабѵт;—веселіе, Іжііііа, Т.
Іжііііа, §ап(ііит, саніиз—весе-
ліе, радость.
ей х е а0 а—полюлйтисл, ѵоѵеге—
помолиться, молиться, умолять.
—шбѢщлтиса, ѵоішн ѵоѵеге, Т. ѵо-
ѵеге—обѣщаться, давать обѣтъ,
г, е'б у -г; — лхолйтва, ѵоінш — мо-
литва; обѣтъ (обѣщаніе Богу),
ё'рорйѵ—призирлти, гезрісеге, Т.
азрісеге—призирать: смотрѣть,
зрѣть, глядѣть.
і^оршѵ—пріщирдл, гезрісіепз, Т.
регзрісіепз—призирающій: смо-
трящій, глядящій.
6 ’Есррасрі—бфреліъ, ЕрЬгаіт—
Ефремъ.
тоо ’Есрраір.—Сфрёллль, ёфрёлловъ,
ЕрЬгет, Т. ЕрЬгаіті—Ефре-
мовъ (Ефрема).
е у е і ѵ—и’нѣти, Ь аЬеге—имѣть.
о еу&г;—вчерашній, Ьезіегпиз—
вчерашній.
ёх^раіѵшѵ—враждѣ, аіѵегзапз,
Т. іпітісиз-враждующій: врагъ.
6 буйрб?—врагъ, іпітіснз, Т.
оѣзегѵаіог, оЬзегѵапз, орргеззог,
іпітіспз, орргітепз, Ьозііз, озог
—врагъ.
тй ёу&роб—вражій, іпітісі—вра-
жій (врага).
ёхб|хеѵо;—держасж—держащійся,
слѣдующій (за кѣмъ).
е/шѵ — йлгый, Ьаѣѳпз—имѣющій,
ёшйіѵб;—оутрспиій, таіиііпив—
утренній.
ёш?—даже, издие—даже, нежели,
чѣмъ. — дондеже, йопес, диат-
2.
— 492 —
Н.
йіи, Т. (іопес, диапіізрег, диат-
(ііи—доколѣ: покамѣстъ.
ёш; аѵ—дондеже, (іопес—доколѣ:
покамѣстъ.
ёш; оЗ-—дондеже, іопес, циоай-
икдие, Т. іопес, (іит, издиеаД
—доколѣ: покамѣстъ.
ёш; кбте — доколѣ, издиедио,
диапнііи, диоиздие, Т. диоиздие
•—доколѣ: долго ли.
о ёшасрбро;—денница, ІисіГег—
денница.
I
тоо 2а|Зо'.Ашѵ — Зав^лшнь, 2аЬи-
іоп, Т. 2еЬиіопіз — Завулоновъ.
і 2ауарія; — Зауаріа, 2асЬа-
гіаз — Захарія.
то5 Тіауаріои— Зауаріина— За-
харіинъ (Захаріи).
6 2ереё — Зевёй, 2еѣее, Т. 2е-
ЬасЬ — Зевей.
6 2т)Р—Зііва, 2еЬ, Т. 2еЬиз—
Зивъ.
б ^т]Хо;—рвеніе, хеіііз— рев-
ность. — ревность — тж. сам.
— возревновати, геіаге, Т.
іпѵііеге — возревновать: поза-
видовать. — завидѣти, геіаге,
Т. іпѵісіеге — завидовать, рев-
новать,
Цѵ— живити, ѵіѵійсаге, Т. ѵіѵі-
Гісагѳ, ѵіѵиіп зегѵаге, ѵіѵиш
сопзегѵаге—оживить, оживлять,
оживотворить, животворить.—
жити, ѵіѵеге — жить, обитать,
пребывать. — (оживити, ѵіѵій-
саге, Т. іп ѵііа сопзегѵаге, ѵі-
іж гезййіеге— оживить, ожив-
лять. — пожити, ѵіѵеге — жить,
пожить.
Ст/аеаіаі — жйв^ выти, ѵіѵеге—
быть живу, жить.
СцтеТѵ (^7]тт]ааі) — взыскати,
гѳдиігеге, іпдиігеге, фіжгѳге,
розіиіаге, Т. гедиігеге, дижгеге,
ехреіеге — взыскать: искать,
отыскать, найти.—искати, диж-
геге -— искать.
Сцтшѵ — иціж, дижгепз, іпдиігепз,
Т. гедиігепз, дижгепз -— ищу-
щій. — просж, дижгепз — про-
сящій.
о 2 іер а іо;— Зіфёй, 2ірЬжпз—
Зифей.
о Сорс—-иго, іидппі — иго.—
ллѣрило, зіаіѳга— мѣрило: вѣсы.
ч С<от] — живота, ѵііа — жизнь.
Сшѵ— жива, ѵіѵепз, ѵіѵиз — жи-
вый, живущій. — живьій-----------
тж. самое.
ч С<Ьѵт] -полса, гопа — поясъ.
тб ^шоѵ — животно, апііпаі — жи-
вотное (живое существо), жи-
вущее.
шо-о’.гіѵ — (оживотворити, ѵі\ і-
йсаге, Т. ѵііа* геніііиеге — ожив-
лять, оживить.
н.
т] — или, апі — или. — нёже, ша-
§із дпапі — нежели. — нежели,
диат — нежели.
^уатст;|іЕѴо; — везлюклена, (іііе-
сіиз — возлюбленный.
т;-|'еТа&аі — предводйтелствовати,
йисет еззе — предводительство-
вать, вести.
7]7&|хоѵіхб;—владычеиь, ргіпсі-
раііз, Т. іщ^еппііаііз — вла-
дычній.
б т]уері(Ьѵ — владыка, ііих — вла-
дыка (вождь).
т]ооѵеаі)яі—эусллдитисж^исишіит
еззе, Т. зиаѵѳш еззе, аиіоепит
н.
— 493 —
Ѳ.
еззе — бысть сладостну, прі-
яти у.
т(Ві>; — дбкра, зиатіз, Т. ашоепиз—
добрый: благій, хорошій, пре-
красный.
— и-еЛласка, ѳіііап, Евр.
слово, оставленное безъ пере-
вода, Т. ѵаійпз — непроходный,
великій, быстрый, сильный.
^хеіѵ— итй, ѵепіге, Т. юі ѵепіге—
идти. — прінтй, В. и Т. ѵепіге,
Т. аііѵепіге, ассейеге, жійисеге—
придти, наступить; приклю-
читься, случиться.
дхоѵ-дрёѵос-—йзоіррбна, аспіиз —
изощренный, острый.
6 7]Хю<; — солнце, зоі — солнце.
ч т]|хёря — день, <Иез, Т. йіез,
іешрпз — день.
і]}іеТс — .ны, поз— мы.
тцхётеро?— наша, позіег— нашъ,
ои-д т]|ііоѵос — лиска, пшіиз—
мулъ, ишакъ: животное отъ
осла п кобылицы.
— преполовеніе, еііші-
йіпш, половина, Т. шесііит,
средина — половина.
гцліаебесѵ — преполовйти, йіпіі-
йіагѳ, Т. рѳгйпсеге аі (іішіііі-
иш — преполовпть: достичь до
половины.
т)ршѵ — наша, позіег— нашъ.
т}Ѵ!ха — егда, дпапйо, Т. розі-
дпаш —- когда.
т)рт)|іш|хёѵос — пііета, (Іезегіпз,
Т. (іезоіаіпз — пустый.
г/ а и / а С е і ѵ — оулі 6л к н$ти, зііёге,
Т. сопіісезсеге — умолкнуть,
умолкать. —оу.молчати, диіез-
сеге — умолчать, молчать.
т/ХеТѵ—всщшѴлаѣти, зопаге, Т.
Ггешеге, регзігереге — шумѣть.
6 — гла'са, зопиз, Т. сіап-
§ог — гласъ, голосъ; звукъ. —
иЛ'лаа, зопііиз, зопиз, Т. зігерііиз
—шумъ, трескъ, звукъ, го-
лосъ.
ѳ.
6 Ѳаршр — Олвюра, ТЬаЬог—
Ѳаворъ.
той Ѳар аі(еі)д— ’Ѳ'Дрсійска, ТЬаг-
зіз, Т. Осеапі— Ѳарсійскій
(Ѳарспса).
Ч йаХаааа — лабре, шаге — море,
ттр йакааот)?, тшѵ йакааашѵ —
лаорскій, тагіз, Т. тагіз, та-
гіит — морскій (моря).
6 9аѵатод — сласрть, тогз —
смерть.
тоо йаѵатоэ — слаертена, В. и Т.
тогііз, Т. ІеіЫГегпз, ІеѲіаііз —
смертный (смертп).
ііа'ххтой'л хіа^атшаа'.— оулаерт-
внти, шогіійсаге, іпіегйсеге, Т.
шогіе аЯісете — умертвить.
ііа'ѵя-зобаііа! — оулаері|івлгьтисл,
шотіійсаті, Т. оссійі — быть
умерщвляему.
&а-ти>ѵ — погрсьдлі, диі зереіі-
геі — погребающій: похороняю-
щій.
бао|хаСе— оудивйтнел, айшігагі
— удивиться, изумиться.
то $аі>|хаа'.о^ — чкдо, В. И Т.
піігаѣііе, Т. шітаЪіІе ориз,
шігасиіиіп—-чудо, диво.
баор,аа[од — ч^дена, шігаѣіііз —
чудный, дивный, величествен-
ный.
{ія9|лаа-бд — дйвена, айшігаѣіііз,
шігаілііз, Т. шігаЫІіз, геѵегеп-
(Іпз, ГогшйіаЪіІіз, ша^пійспз —
дивный: удивительный, чудес-
ный, чудный. — ч^депа, аііші-
гаЫІіз, Т. ша§піГісиз —чудный,
дивный, величественный.
— 494 — Ѳ.
Ояиряатобѵ — оудивйти, тігі-
Гісаге — удивлять, изумлять,
дѣлать удивительнымъ, чуд-
нымъ.
&яі»|іаато5а&аі—оудивйтисж, піі-
гаЫІеш Гіегі, та^пійсагі —
удивиться, изумиться.
&аэ|хяат(Ь;—діівнш, піігаЫІІіег—
дивно: удивительно.
то йеіоѵ—и>^пел7,, зиІрЬиг—сѣра.
бёХеіѵ— восуотѣти, ѵеііе, ііеіе-
сіаге, ріасеге, ѵоІппШет ЬаЬеге,
Т. йеіесіаге(і), ріасеге, оЫес-
Іагі — возжелать, хотѣть, бла-
говолить. — уотѣти, ѵеііе, Т.
(іеіесіагі — хотѣть, желать.
тб &гкт]|ха — волж, ѵоіішіаз, Т.
оЪІесіаііо, Ьепеѵоіепііа, ѵоіип-
іаз, ріасііит— воля, благово-
леніе, желаніе. — уотѣніе, ѵо-
Іипіаз, Т. оЪІесіаііо, асііо,
оріаіит -— хотѣніе, желаніе.
Эеѣшѵ— уотж, В. и Т. диі Деіе-
сіаіиг — хотящій, желающій.
то {}е|хгХ'О'; — шеііоваіііе, Гіикіа-
тепіиіи — основаніе.
б г р.е Xо 5 ѵ -— шеновати, Гишіаге,
Т. зіаіиеге, йпкіаге, зіаЫІіге—
основать: поставить, утвердить,
укрѣпить.
9е|хгкі<Ьѵ — шеповаж, Гипііапз,
диіГііпйаі— основывающій: по-
ставляющій.
бгіхгѵо? — положь, диі розиіѣ, Т.
диі гезѣіѣиіѣ — положившій.
6 Ѳеб?— Бга, Беиз— Богъ.
6 йеб;— вогт», ііеиз—ложное
божество, языческое.
той Ѳеоб — Бжій, Веі — Божій
(Бога).
— пожати, шеіеге — по-
жать, пожинать.
6 ѢгріСшѵ—жили, диі піеііі, Т.
тезяог — жнущій: жнецъ.
бер|ляіѵеабаі— согрѣватисж, соп-
саіезсеге, Т. іисаіезсеге—согрѣ-
ваться, разгорячаться.
і тіеріхт] — теплота, саіог —
теплота.
тореро? — жатва, юзіаз— лѣто
(время, въ которое собираютъ
хлѣбъ).
бешргіѵ — видѣти, ѵіііеге— ви-
дѣть, увидѣть, смотрѣть —
зрѣти, ѵійеге— видѣть. — оу-
зрѣти, азріееге, Т. зресіагѳ —
узрѣть: увидѣть, видѣть, смот-
рѣть.
бгюртрбтраі — вйдѣні? выти, ѵі-
йеге— быть вмдѣпу: видѣть.
Іігшршѵ — вйдж, ѵі(іеііз, Т. азрі-
сіепз, ѵійеиз — видящій. — зрж,
ѵійепз, Т. азріеіепз — видящій.
— ссущій, Іасіепз, Т.
Іасіапз — сосущій.
т бт;ра — ловитва, сарѣіо, Т. ргю-
<1а — ловитва: звѣриная ловля,
охота, добыча. ловл, рпейа —•
ловъ: добыча.
бг;ребеіѵ — оуловііти, сареге, сар-
іаге, Т. іпзі(1іагі — уловлять,
схватывать.
тіѵ &т]реитшѵ — лбвчь, ѵепапііит,
Т. аисираиііз — ловецкій (лов-
ца). ,
&т]реиа>ѵ—ловж, ѵепапз, Т. аиси-
рапз — ловящій.
тб кт)рі'оѵ — звѣрь, Гега, Ьезйа,
Т. Ъезііа, саіегѵа, апіпіаі —
звѣрь.
{Цаа’эріСе’.ѵ — сокровиществовати,
іЬезаигізаге, Т. соп&ге^аге— со-
крывать, сохранять.
6 б^ааирб? — сокровище, іѣезаи-
гиз — хранилище.
бНрег;—-стожити, ѣгіЬнІаге, Т.
орргііпеге — тѣснить, утѣснять.
гНсрео&а'.—скорвѣти, ігіЬнІагі—
ѳ.
— 495
I.
скорбѣть: быть скорбну (въ
скорби).
{Міршѵ — шскорвлжж, ѣгіЬиІапз,
циі ѣгіЬиІаі, Т. Ьозііз— оскор-
бляющій: притѣсняющій; врагъ,
противникъ. — стУжаж, ѣгіЬп-
Іапз, іергішепз, Т. Ьозііз—
притѣсняющій, угнетающій;
гонитель, врагъ, противникъ.
ч — печаль, ІгіЪиІаѣіо, Т.
ап&изііа — печаль, скорбь, за-
бота. — скбрвь, ѣгіЬиІаѣіо, Т.
ап^пзііа, орргеззіо, аГГІісѣіо —
скорбь: печаль, огорченіе. —
стуженіе, ѢгіЬиІаѣіо, Т. ап»ог—
досажденіе, притѣсненіе.
тб гЬт}аір.аТоѵ — трУігл, шогіісі-
пиш, Т. саііаѵег— трупъ.
ч йрабаі; — сокрУшеніе, сопіта-
сѣіо, переломъ, Т. іггирѣіо —
сокрушеніе, поврежденіе; скорбь,
печаль. — сѣчь, диаззаііо, тря-
сеніе, колебаніе — сѣчь: би-
тва, пораженіе.
Ч ірі$, р. П. тр'/б;— ВЛДСЛ,
саріііиз — волосъ.
& &рбѵо; — престола, ѢЬгопиз, зе-
іез, Т. зоііит, ѢЬгопив—пре-
столъ.
Ч іиуат-др —діцн, ѣіііа — ДОЧЬ,
, ДЩерь.
Обеіѵ-—пожрѣти, засгійсаге, іт-
тоіаге, Т. засгііісаге — прине-
сти (жертву).
тб &і>|хіар.а—кадило, іпсепзиш,
Т. знѣПіиз — куреніе, благово-
ніе (ѳиміамъ).
6 іЬ|іб;— гарость, В. и Т. іга,
іп(Эі§;паѣіо, В. Гнгог, іоіог, Т.
ехсапйезсепііа, аезіпз — ярость,
гнѣвъ.
ч вора — дверь, іапиа, озііиш.—
дверь.
6 йиргб;—щита, зсиѣіип—щитъ.
ч гЬсіа — жертва, засгійсіит,
Ьовѣіа, Т. типиз, засгіѣісіит,
Ьозѣіа —жертва.
то Ииа'.аат^рюѵ — жёртвенникг,
аіѣаге — жертвенникъ. — ол-
тарь — алтарь.
той іоагаат^ргоо—олтаре'вл, аіѣа-
гіз — алтаревъ (алтаря: жер-
твенника).
I,
6 ’Іофеіч—ІДПІЛЛ7., ІаЪіп, Т. ІаЪі-
низ—Іавпнъ.
Въ Кингѣ Судей (гл. 4, ст. 2, 7,
17) имя этого царя вездѣ пишется
и по Церковпо-СлавянсЕи чрезъ «п>:
'ІавіііЪ'.
б ’іахшр - Іакшн?., ІасоЪ, Т. Дасо-
Ънз—Іаков ъ.
той ’іахшр — Іакшвль, ІакоЪ, Т.
ІасоЫ — Іаковлевъ, Іакововъ
(Іакова).
гаоЯа'.--йзпѣлнтн, заііаге, Т. си-
гаге—исцѣлить.
ч іаа'.с — изцѣленіе, запііаз, Т.
іпіе^гііаз—исцѣленіе: здравіе,
здоровье.
б са-рб?—врачь, шеіісиз—врачь.
іоеЬ— видѣти, ѵіііеге, гезрісеге,
азрісеге—видѣть, увидѣть, смо-
трѣть.—призрѣти, гезрісеге, Т.
регзрісеге—призрѣть: воззрѣть,
взглянуть.—©увидѣти, ѵійеге—
увидѣть.—оузрѣтн, В. п Т. ѵі-
Іеге, Т. гезрісеге—узрѣть: уви-
дѣть, видѣть, смотрѣть.
б ’Іоі&обѵ—ІдьоУлтл, Іііѣѣип, Т.
ІеіиѣЬип—Иднѳумъ.
іЗ'.бурясро?—бсбвь писана—осо-
бо, отдѣльно написанный.
сбои—сё, ессе—вотъ.
ч ’1бои|іаіа—ІдУллса, Нишзеа, Т.
Еііоіпжа—Идумея.
Срви. выше: < Ед омъ».
I.
— 496 —
I.
’15 о □ а То с—ІдУліейскя, Иптгеиз,
Т. Асіотаеиз, Еіотюпз— Иду-
мейскій.
Срвп. выше; «Едомскъ».
і§ро|Л|лёѵо? — водрУжснті, ріаніа-
іиз, Т. Ъепе еінсаіиз—поса-
женный, выросшій.
і’бшѵ—вйдѣвя, ѵійепз—видѣвшій.
той ’ІеСехіт]Х— Ісзскіилсвг, Ехе-
сЫеІіз—Іезекіилевъ (Іезекіиля).
той Тереѵ’—ісласіііиня, Іешіпі —
Іемепіевъ (Іеменіи).
6 Тереція;—Іереліід,Ніегетіа—
Іеремія.
той 'I е р е р. і о о -—Іерслмевг, Ніеге-
тіа)—Іереміевъ (Іереміи).
о іереб;—Герей, засегбоз—іерей:
священникъ. — священника —
тж. сам.
6 ТерооаяХ^|х—Іерусалима, Іегн-
эаіет, Т. Ніегозоіута—Іеруса-
лимъ.
той ТерооаяХ^р,— ІерУсллимль,
Іегн8аІет,Т.Ніѳго8о1ута)—-Іеру-
салимовъ (Іерусалима). — ІерУ-
еллиллска—Іерусалимскій (Іеру-
салима).
той ’Іеаяяі— Ісссеова, Іеззе—
Іессеевъ.
і х е тг б еі ѵ—оулюлйти, огаге—мо-
лить, просить.
о іхётг;; — ЛАОлйтвенника — МОЛИ-
тель, проситель, посолъ.
і X я р б ѵ е і ѵ, і X ар б ѵ я і—оу.мдетити,
ехііііаге, Т. пііійиш еИісеге —
умастить: натирать чѣмъ либо
масленымъ.
іХяахБаОаі-—шчйстити, ргорііі-
агі, ргоріііиш еззе или йегі,
Т. сошіопаге, ехріаге,ехріаііопеш
Гасеге — очистить: простить.
6 іХяор.6;—очищеніе, ргоріѣіаѣіо,
Т. сошіопаііо—очищеніе.
ч іХб;,-йо;—тина, йех, Т. Інінт
—-тина, болото.—тнл^ніе, 1і-
тпз, Т. ссепшп—тина, болото.
Срвн. Русское слово: «плъ».
то ір.атюч—рйзд, В. и Т. ѵезіі-
тепіиш, Т. раппиз(т), сЫатуз
—риза: одежда.
6 ір,а-іарб;—шдеждд, ѵезііз, Т.
іпсіитепйші — одежда. — рйзд,
ѵезііінз—риза: одежда.
іѵа—да, иі—да, чтобъ, дабы,
пусть.
Іѵаті.—вскУю, диаге, иі диіеі, сиг
—для чего, зачѣмъ, почему.
той ’Іобоя—іУдовх, ІиНа, Т. Ішігѳ
—Іудовъ: Іудинъ.
Ч ’ІоаВяія— іУдед, Іисіэеа, Т.
Іиба—Іудея.
т^і Тоибяія;— іУде'Гіскл, Ішіае—
Іудейскій..
6 ’Іобояс—іУдд, ІнНа—Іуда.
6 ТорВяѵт;;—Іордднл, Іопіапіз,
Т. Іогііап- -Іорданъ.
той ’Іорояѵоо—Іордлпскл, Іогйа-
піз- Іордапскііі.
6 іб;- іддл, ѵепепііш—ядъ.
о і'-тго?—копь, ееріиз—копь.
тоо і'-тсоо—конекя, есриі—конскій
(коня).
о Таяях—кадки, Ізаас, Т. Іза-
асиз—Исаакъ. п
о То|хат;Хст7];—Ісмдилігл, Ізпіае-
Іііа—Измаил ьтя пинъ.
і а о 5 а а і—оу рлвнйт и с я, амрагі—
сравниться, быть сравнену.
'об^оуо; — рдіпіодУпкнті, ипапі-
тиз, Т. раг — единодушный,
едипомыс.іенный, согласный.
б ’І а р а т] X — Ісрд'нль, Ізгаеі —
Израиль.
той ’Іарят]Х—Ісрлилев'л, Ізгаеі, Т.
Ізгаеііз—Израилевъ (Израиля).
б ТорятдХітт)? — іердилтянинг,
ЕггаЬііа, Т. ЕзгасЬііа—Изра-
ильтянинъ: Езрахитъ.
к.
— 497 —
К.
іатсЬяі—поставити, Б. и Т. зіа-
іпеге, Т. рггезіаге, зіаѣіііге—
поставить.—представити, зіаін-
еге — представить, поставить,
іатшѵ — поставлАА, зіаіпепз, Т.
4ізропепз —поставляющій.
іа/беіѵ — оукрѣпи'тисж, рггеѵаіёге
— укрѣпиться, укрѣпляться,
одолѣть, быть сильнѣе.
I а / !>р б ;—крѣпокя, Гог ІІ8—крѣп-
кій: сильный.
6 іауб;,-йо;—крѢпОСТЬ, ГоГІІІПІО,
ѵігіііз, Т. Гігшііаз, ѵІ8, гоЬиг,
ѵігіиз—крѣпость: сила.—сида,
ѵігіиз—сила, могущество, крѣ-
пость.
тч ітбя—верка, ваііх—верба.
о іу&б?,-оо?—рьіва, різсіз—рыба.
то Т^ѵо;—плегпа, ѵезіі^іппі: іта
рагз реіііз, Т. шаііеоіиз—плюс-
на: ступня.—слѣдъ, ѵезѣі^інт
—слѣдъ.,
6 ’ІФяр—ішавъ, ІоаЬ—Іоавъ.
ішілеѵо;—йзцѣлжж, диі запаі. Т.
цпі іпеііеіиг, диі запаі—исцѣ-
ляющій (который исцѣляетъ).
тоэ ’Ішѵяба.^—Ішнадавовъ, Іопа-
<1аЬ—Іопадавовъ (Іоиадава).
б — Ішснфъ, Дозерѣ, Т.
ІозерЬпз—Іосифъ.
ТО'З —Іосифовъ, Доверѣ, т.
Дозерѣі—Іосифовъ (Іосифа).
К.
той Каот]? — Ііаддійскъ, Сайез, Т.
Каеіез — Кадійскій.
хяііяіргіѵ — низложити, (іѳзігиеге,
Т. (Іізгитреге, реггишреге —
низложить, низвергать. — раз-
орити, (Іезігиеге, Т. (іезігиеге,
(Іігитреге — разорить, разру-
шить. — разрѣшити, (іезігиеге,
Справочный и Объяснительный Слова
Т. ехзііграге, (Іезігнеге, (ІепГо-
Игі — разрушить.
хяйятсер— іакоже, В.п Т. диешаіі-
тоііиш, Б. зіепі, Т. ргоиі, иі
— какъ, какъ п.
хяВѢ;— іакоже, зіеиі, диешасіто-
сіит, диотоіо, Т. иі — какъ,
какъ и.
хяііярі^егА — (очистити, титіаге
•— очистить: простить.
хяѣхр іСеаѢяі—Фчйститисж, тип-
(Іагі, Т. іпзопіет еззе, быть не-
виннымъ, шишіит еззе, тшкіагі
—очиститься: быть чистымъ,
хя&яр'.бхт);— чистота, рпгііаз
—чистота.
б хяѵіяріар.6;— \очиі|ісіГіс, епшн-
(Іаііо — очищеніе.
хяііарб;-—чііетъ, В. и Т. ппш-
(іііз, Т. рпгпз- - чистый.
тд хяУгбря — - сѣдалиі|іс, саіЬесіга
— сѣдалище: мѣсто для сидѣ-
нія. — сѣданіе, зеззіо, Т. зесіеге
— епдѣпіе.
ха&гіібшѵ — спж, (Іогтіепз, Т. да-
сепз — спящій.
ХХ^ТГ)Х007 — (іріігноздіітіі, сопй-
4?еге — пригвоздить, прикрѣ-
пить.
хаіѣт][леѵо; — сѣдж, Б. и Т. зе-
сіепз, Т. іпзіііепз — сидящій,
возсѣдающій
тб хаЭт(о{>а'. — сѣдѣніе, зейеге-—
сидѣніе.
хзсіііСеіѵ — посадити, соііосаге, Т.
сопзіЛеге, гезіеіеге — посадить.
— сѣсти, В. и Т. зесіете, Т.
(Іезіііеге, іпзіеіеге, сопзіііеге —
сѣсть, возсѣсть, сидѣть.
хаіііатяѵаі — поставити, сопзіі-
інеге, Т. ргюйсеге, (Іізропеге,
рггеропеге — поставить.
хя5іатяз0яі — сустрожтисж, ге-
зіііиі — устроиться.
къ Псалтири. 32
К. — 498 —
ха:— а, еі, Т. ас, ѵего, аиіеіп,
пецие— а, же, по.
ха: уар— нео, еіепіш, пат, патеі,
Т. іиш, еііат—ибо, потомучто.
ха:еа&ас— возгорѣти са», ехагсіе-
зсеге — возгорѣться.
ха’ѵб; — новк, потиз— новый.
ха'.б|іЕѵо; — сгард'елаь, агііепз, Т.
іпѣегѵісіиз — сгараемый.
6 хаірб; — врелал, іетриз —
время.
ч хах:а—злоба, таііііа, Т. та-
Ішп, таііііа — злоба: зло, злое;
нечестіе, порокъ.
хахб?— золй (злый), таіиз—
злый: вредный, пагубный, бѣд-
ственный, порочный, худый,
нечестивый, грѣшный.
хахооѵ, хахшаа:— шзловити, аі-
йі&еге, посеге, ѵехаге, Т. таіо
аіГісеге, аГПі^еге — озлоблять:
дѣлать зло, притѣснять, угне-
тать.
ч хахооруіа— злодѣйство, таіі-
§щііаз, Т. уазіаііо — злодѣй-
ство.
хахобдйа: —• шзловитиса, ѵехагі
— быть озлоблясму: терпѣть
отд, зла.
хахшдтра:— шзлбвлен^ быти, аі-
Шсіит еззе, ѵехаіпт еззе, Т.
іеЫІііаітп еззе, таіе еззе —
быть въ бѣдѣ, въ несчастій,
въ притѣсненіи.
хахйѵ — зл6б\’<ь, посепз, Т. таіе-
йспз — злобствующій: злодѣй,
преступникъ.
ч хахшві?— изловленіе, аГПісііо,
Т. саіатііаз — притѣсненіе, па-
губа, бѣдствіе.
ч хакарт] — трость, зііриіа— со-
лома.
о хаХаркк — трость, саіашиз, Т.
зіуіо — трость.
тоб хаХаріои — трбстенті, агиікіі-
піз, Т. агишІіГег—тростниковый.
хаХеТѵ — призвати, ѵосаге, Т. іп-
сіатаге, аіѵосаге — призвать.
ч хаХХочт;—доврота, зресіез, риі-
сѣгіішіо, Т. ехсеііепііа, §1огіа
—краса, красота.
тб хаМо;—доврота, іесог, Гогта,
риІсЬгііиіо, Т. сіесог, риісѣгі-
ішіо—краса, красота.
хаХб; —- довря, Ьоппз — добрый:
благій, хорошій, прекрасный.
хакбтстеіѵ — покрыти, аЬзсошіеге,
соорегіге, сопіе^еге, орегіге, Т.
іе^еге, оЪіе§’еге, орегіге—по-
крыть: укрыть, скрыть.
/.аіш') — нарицал, диі ѵосаі, Т. ѵо-
сапз—нарекающій: называющій.
хаХш;—дбврѣ, Ъепе, Т. орііте—
хорошо.
хакѵ'Сеа&а: — воздыл\йтпс<ь, Ги-
ші^аге, Т. йипаге—воздымпть-
ся.—дылмітіісгь, Гитщаге, Т. Гц-
шаге- дымиться.
6 хатсѵб;—дылѵл, Гипіиз— дымъ.
ч хароіа—сердце, сог, Т. апі-
шиз, сог—сердце.—чрево, сог
—чрево: утроба, внутренность.
б хартсб?—плода, ітисіиз, Т. іти-
сіиз, ргоѵепіиз—плодъ.
хартго^орб; — плодоноссн'л,ігисіі-
Гег, Т. ігисіиозиз — плодонос-
ный.
ч хааіа—касіа, сазіа — касія:
родъ корицы, растущей въ
Индіи и Аравіи.
хата—протнвѴ,- апіе, Т. согат—-
противъ.
хата13а,'ѵг:ѵ — извести, (іейпсеге,
Т. Лезсепііеге — известь, вы-
весть. — низ\одйти, (іезсепйегѳ
—нисходить: сходить внизъ.
—спити, (іезсешіеге—сойти.—
—суодйти — тж. сам.
— 499 —
К.
хята^яіѵшм— низд'ОДЛІ, «іезсеп-
іепз — нисходящій: сходящій
ВНИЗЪ.—С^'ОДА — тж. сам.
х ята .3 а ?Ае іѵ, хатя^яХеЬ—н изло-
жйти, сіеДсеге. ргозіегпеге —
низложить, низвергнуть.
хатарт]ѵа! —сводити, (Іезсепіеге
—сойти.
х а т а у е с ѵ — низвести, іеііпсеге,
сопГгіп^еге, іеропеге, Т. іеігп-
іеге, «Іедісеге, Летійеге—низ-
вести, низложить.—свести, <1е-
іисеге, Т. соііосаге — свесть,
отвесть.
хатауекаѵ—послѵѣжтисж, іггіеіеге,
Т. ехзиііаге—посмѣяться.
хятяоЕоіхаар.ё ѵо;—ик^жденг,
сопіешпаіиз, Т. (іашваіиз —
осужденный.
ха-аснаіре’іѵ —раздѣлити, Ш зѣгі-
Ънеге, (ііѵііеге—раздѣлить, дѣ-
лить.
х я т я о і е ё а б я -.—раздѣлити, (іізігі-
Ънеге, ііѵііеге—раздѣлить, дѣ-
лить.
хятяоевкшѵ— раздѣль, диі Діѵі-
8ІѢ, Т. диі зесиіі —раздѣлив-
шій.
х а т а о і х а С, е' ѵ — шсі$дйтн, (іапі-
паге, сопіетпаге, Т. сопіеш-
паге—осудить, обвинить,
хатао'шхЕіѵ—гонлти, зедиі, рег-
зедиі—слѣдовать, преслѣдовать,
достигать. — погнати, регзедиі,
зиѣзедиі, Т. регзедиі, ргозедиі—
погнать, гнать, преслѣдовать.
х я т а о і <Ь хшѵ—гонж, регзедиепз—
гонящій, преслѣдующій, гони-
тель. — погондж, соагсіапз, Т.
диі регзедиаіиг — преслѣдую-
щій.
хятяйкяоіія'.—сокр}?шдтисж, соп-
йііщі—сокрушаться, быть со-
крушепу, разсыпаться.
хятясуі'оо;, бури—іЛ'ренг,
ргосеііа?, ргосеііагпт, іѳтрезіа-
ііз, Т. ргосеПозпз, ргосеііозіззі-
тиз, іпгЪіпепз—бурный (бури),
і хата'.-р; —в^р<ѣ, іешрезіаз, рго-
ееііа. Т. ргосеііа, йігЪіпа —
буря. '
хата’.а'/бѵЕ'.ѵ — посралайти, сон-
іиіпіеге, Т. риіеіасеге, і^поші-
піа аГПсеге, егибезсеге—посра-
мить, постыдить.
хатаіаубѵЕайаі — ПОСТЫДЙТИСЛ,
В. и Т. егпЬезсеге, Т. ршіеге,
рпіейегі—постыдиться, посра-
миться.
х а - а х а' е '. ѵ—с о ж же і р й, сошЬигеге
—сжечь.
хатахарлттЕіѵ — слАцатн, іпспг-
ѵаге, Т. енгѵаге—сгибать, біор-
бливать, скорчивать.
хятаха|х-тгайа -. — слжцдтисж,
сигѵаішп еззе, Т. іпсигѵагі —
сгорбливаться, скорчпваться,
сгибаться.
хатахяр-о; — плодовйт», ігисіі-
Гег, Т. ѵігепз—плодовитый, из-
обильный.
той ха-яхабаа:—пожигаж, сотЬп-
гепз, Т. диі ассеіпііі—пожива-
ющій, сожигающій, опаляющій.
хатахХг^роѵоіхЕіѵ, хятахкт]рочо -
[хдаяі — наслѣдити, ЬжгеІііаіе
сареге, Ьжгеіііагѳ, Т. )пге Ью-
гееііѣагіо роззіеіеге, роззеззіопеві
ЬаЬеге — наслѣдовать. — наслѣ-
довати — тж. сам.
хатахХоСеайа' — наводнйтнсл,
іпппйаге, Т. ехшкіаге—навод-
ниться: наполниться водою.
б хатахХоаро;—потопа, В. И Т.
Дііиѵіит, Т. іпипіаііо—потопъ.
хятахрбтстЕіѵ — скрыти, аЬзсоп-
(іеге—скрыть.
хатяхур іе6е’. ѵ, хятахур’ебза'.—
32*
к.
— 500 — К.
господствовати, (іошіпаге — го-
сподствовать.— швладл'ти,(1отіііа-
гі—обладать, владычествовать.
хатаХаХгТ^—клеветати, Іодиі, Т.
оЫодиі — клеветать, говорить,
нарекать, наговаривать.
х а - а X а X ш ѵ —•шклсветал», оЫо-
диепз, (іеігаѣепз, Т. ЫазрЬе-
тп8, Ііп^иа ѣесіепз—клевещу-
щій: клеветникъ; злословящій,
поносящій.
х а та X а р. [3 а ѵ г і ѵ—постигнути, сош-
ргеііешіеге, Т. аззедиі—постиг-
нуть, настигнуть.—гати, сош-
ргеѣешіеге, Т. ргеѣепйеге —
взять, схватить.
хатаХеі-еіѵ — вставити, геіііщие-
ге — оставить: простить, снять,
освободить.
тб хатаХо’.ттоѵ — шстанокя, геіі-
цніее — остатокъ.
хатаХбеіѵ, хатаХбаас — раз-
орити, (іезігиеге—разорить, раз-
рушить.— разрУпіитн — тж. сам.
хата',а|леі'> — полсти, (Іеразсі—
поѣсть, съѣсть.
хатаѵеѵиурёѵо;— оулАНлеил, сош-
рипсіиз, Т. аіТесіиз ж^гііийіпе—
сокрушенный.
хатаѵоеТѵ — с.ААатрлтн, сопзіііега-
ге. Т. іпіиёгі, зресиіаге — смо-
трѣть, взирать. — слАотрйти —
тж. сам. — оуразУлаѢти, сопзійе-
гаге. Т. іпіиёгі — уразумѣть,
разумѣть.
тб хатаѵтт;(иа — срѣтеніе, оссиг-
зп8, встрѣча — встрѣча.
ті хатаѵіЛі?—оулАилёніе, сотрип-
сііо. сокрушеніе сердечное.
Т. ііоггог — умиленіе: сердеч-
ное сокрушеніе, раскаяніе.
хагаѵиттЕа&а'. — оу.ААИЛИТИСЛ,
сотрнп^і — раскаеваться, со-
крушаться.
хатала^ооруейгайа’. — лУкавнО-
вати, таіі^паге—лукавить: по-
ступать коварно, съ хитростью.
хата-атеіѵ •— попрати, сопсиі-
саге — попрать, попирать,
топтать.
хататсатшѵ — попирай», сопспі-
сапз — попирающій: топчущій,
хататгабгім — (оставити, циіезсеге
Гасеге—отставить, удалить, от-
странить.— почити, гецніезсеге
— почить: успокоиться. —
оукротйти, шііі^аге. Т. гесіреге—
укротить, успокоить.
хататсаеасс,-еш; — покой, ге-
сцііез — покой.
хата-іѵеіѵ — пожретн, йеѵогаге,
аѣзогЬеге, <1е§1иііге — погло-
тить.
хататсі'тстшѵ — низпадал, диі сог-
гиіі, Т. сайепз— падающій.
7.а~<х~оЬг^аі — поглоцісііУ ныти,
(Іеѵотаініп еззе. Т. аЬзотЬеті —
быть поглощену. - - іюжсртУ’
ш.ітіі, аЬзогІжгі - - быть 110ГЛ0-
щепу.
хататгоѵті'С.е'.ѵ — потопити, рпе-
сірііаге, сіетег^еге, аѣзогѣеге,
Т. регйеге, аѣгіреге — пото-
пить.
тей хата~оѵ-'.а|іо5 — потбпенк,
ргжеірііаііопіз, спѣшный, торо-
пливый, опрометчивый, рег-
піеіозпз — потопный: неосмо-
трительный, гибельный.
хататграиѵеіѵ —оукротйти, сотре-
зсеге, Т. диіезсеге — укротить,
успокоить. — оукротйтисА —
тож. сам. — укротиться, УСПО-
КОИТЬСЯ. — су крочати, шііі§аге,
Т. гергітеге — укрощать.
тб хататстшр.а—паденіе, гиіпа,
Т. іггирііо — паденіе: разру-
шеніе, гибель.
к.
— 501 —
1 ха тара — кллтвд, таіеііісііо—
клятва: проклятіе.
<5 хатар(рр)ахтѵ);— улжвь, саіа-
тасіа, Т. етіззагішп, водо-
мётъ, шлюзъ — водопадъ.
хатараа&аі— кллти, шаіеіісе-
ге —'клясть. — проклясти, ша-
Іеіісеге — проклятъ, прокли-
нать.
хатарраоо(-т)е'.ѵ — повсргнУти,
еоІІіЛеге, Т. сіеігшіеге— по-
вергнуть, свергнуть, столкнуть,
сбросить. — рлзрУшйти, еіедсеге,
Т. іипіеге — разрушить.
хатараооеа&аі — рдзг.йтисл, соі-
Іііі, Т. (Іерсі — разбиться.
хатарр^уѵбѵаі — иизвсргнУтп,
аПійеге, Т. аЪдісеге — низверг-
нуть.
хатарті'Се'.ѵ — снерііиіти, регГі-
сеге -— уготовить. — совершити,
регГісете, ГаЪгісагі, Т. (іійропеге,
сопііпёге, іпзіаитате, ратаге —
совершить, устропть, сдѣлать.
— содѣлдти, орегагі — тж. сам.
хатар-'СбріЕѵо; — свершдл, ргае-
рігапз — пріуготовляющій.
хатарт^шѵ —'совершай, диі рег-
і'есіі, Т. ііізропепз— совершаю-
щій: дѣлающій.
хатаршрііѵо; —клсна, таіе-
ііісепз, Т. іпаЫісіѵіз, прокля-
тый — клянущій.
хата0X7)ѵобѵ (хат азхт] ѵа>за'.)—
вселити, йейисеге, соНосаге,
ЬаЬііаге і’асегѳ, іпЬаЬііаге, Т.
Гасеге ЬаЬііаге, гесиЬеге, ЬаЪі-
іаге — вселить, поселить. —
вселйтисл, ІіаЪііагѳ, гедиіезсегѳ,
ІпЬаЬііаге, Т. ЬаЬііаге, іпЬаЬі-
іаге, соііосаге — вселиться, оби-
тать, жить. — вселАТиеж, іп-
ЬаЬііаге, ЬаЬііаге — вселяться,
жить, поселяться. — населити, I
іпЬаЬііаге — населить, посе-
лить. — привитлти, ЬаЬііаге -
обитать.
ха-аотайтраі — постдвленУ ш>і-
ти, сопзіііпі, Т. ргаэГісеге —
быть поставлсну.
хатаотре^ е іѵ —разорити, еѵег-
іеге — разорить, разрушить.
т, хатазуез’.;—удержаніе, роззез-
зіо — владѣніе.
хатат'.Ьеѵаі — возложити, сопзіі-
іпеге—возложить, положить.
хататоЕебе'.ѵ, хатато^ебааі —
сострѣллтн, заз'іііаге, стрѣлять
изъ лука, Т. ,]аси1аге. метать
копьемъ, дасиііз реіеге, ме-
тать копьями — стрѣлять.
хататриіраѵ — пдслддіІтиса, (Іеіе-
сіаге, Т. оЫесіаге—насладиться.
х а т аер а р г Т ѵ — полети, В. и Т.
сотеііеге, Т. сопзіпнеге, аЬзи-
гаеге — поѣсть, съѣсть. — смѣ-
сти, В. и Т. сотеііеге, В. йе-
ѵогаге, Т. сопзптегѳ, ехеііеге —
съѣсть, ѣсть; пожирать.
хатасребугіѵ—привѣгвУти, сопГіі-
деге — прибѣгнуть.
ч хатаср б о р а — плгУііл, іпіегііпз,
Т. соггпрііо — пагуба: погибель,
кончина, разрушеніе.
хатаер'.Аг“ѵ — шкловыдатисл, озсн-
Іагі — облобызаться.
хата^Хеуесѵ— попалити, соіпЬн-
геге, Т. іпсешіеге—попалить,
спалить, сжечь.
хатасрХеугобас—восплалини'т исл,
ехапіеге—воспламениться, воз-
горѣться.
хатасрХеушѵ — поіідлжж, соіпЪп-
гепз, Т. тахіше Паітпапз —
попаляющій, сжигающій.
хатасрХо-рСеіѵ — воеплдменйтисж,
ехагіеге — воспламениться, воз-
горѣться.
к.
— 502 — К.
і хата^оут; — привѣжінре, геГи-
^іит, Т. еЛііа агх, ргори^па-
сиіиш, Іосиз типіііззітиб, ти-
піііо, ІаііЪиІит, регГи§іит, Ьа-
Ыіаспіит, Іосиз ейііиз — при-
бѣжище, убѣяіище.
хягясрогебеіѵ— насадити, ріапіаге
— насадить.
ѵ.і-ауееіѵ — шбліати, регГипйеге,
Т. орегіге — облить.
хятгруячеаЬаі — содѣллти, оре-
гагі — сдѣлать, совершить,
устроить.
хятеррярргѵо; — низвсржеий, еіі-
зиз, Т. іпсигѵаіия— низвержен-
ный.
хятесЬ'аг;— спѣддж, диі ііеѵогаі
— съѣдающій.
хятгойбѵеіѵ — исправити, бігі^е-
те, Т. сотріапате — исправить:
управить; уровнять. — направи-
ти, (Іігі^оге — направить.
хятеоббѵео&а’. — испрашітііСА, (1і-
гі§і—исправиться: направлять-
ся.
хатеооЗобріеѵо?-—спѣл, диі рго-
ярегаіиг, Т. ргозрегапз— успѣ-
вающій.
ха-еооЗобѵ —- поспѣшити, ргозре-
гипт ііег Гасеге — поспѣшить:
споспѣшествовать.
ха-еооообз&яі—оуспѣвдти, рго-
зреге, ргосейеге —успѣвать. —
оуспѣти, ргозрегагі—успѣть.
хятёуеіѵ— пріжтп, іепёге, Т. рге-
Ьепсіеге— принять, взять, брать.
— оудсржати, В. и Т. роззіеіеге,
В. оЪѣіпеге, іепеге, Т. ргеЬеп-
іеге — удержать, удерживать.
хат7]ртіо(ігѵо5 — совершена, рег-
Гесіпз— совершенный, полный.
хятѵруо[і|гёѵо5 — ПОСрДЛМСІІК,
сопГпзиз — посрамленный.
хатіаубесѵ — оукрѣпііти, сопГогіа-
ге, Т. ГогііГісаге — укрѣпить,
утвердить.
хятоіхеіч — вселити, соизіііиеге,
Т. ЬаЬіІаге Гасеге — вселить,
поселить. — вселитися, іпЬаЪі-
іаге, диіезсі — • вселиться, оби-
тать, жить. — вселити, іпЬаЬі-
іаге Гасеге, Т. соііосаге — все-
лять. — всслжтнсж, іпЬаЬііаге,
ЬаЬіІаге, Т. ЬаЪііагі, сопзійеге
— вселяться, жить, поселять-
ся.— жити, ЬаЬіІаге, ІпЬаЬііаге,
Т. регшапеге, сопзійеге, ЬаЬі-
Іаге, зеііеге — жить, обитать,
пребывать. — илселііти, соііоса-
ге, Т. ЬаЬіІаге — населить, по-
селить. — ндселлтн, іпЬаЬііаге
— населять.
хятосхеіаЬяі — пдсслитисж, Гипіа-
іпш еззе — быть населену.
хятоіхеаія?— швитслсіій, Ьа-
Ъііаііопіз, Т. ЬаЬііаЫІіз — оби-
таемый, населенный.
то хатоіхтдт^рюѵ - • жилйірс, Ьа-
Ьііасиіпш, ЬаЫіаііо — жилище.
хятогхідт^ріос — швйтслсп/., ЬаЬі-
іасиіі, Т. ЬаЫіаЫІіз — обитае-
мый, населенный.
той хЯТ0'.ХТ)~Т]рІ09 — ШБИТСЛСН2,
ЬаЫіаііопіз—обитаемый, насе-
ленный.
у у.а~оіх!.а — жилйіре, ЬаЫіаііо
— жилище.
хятоіхіСи»^ — всслХа, диі ЬаЬіІа-
ге Гасіі, Т. Гасіепз, иі зеіеаі—
вселяющій.
хято'.хш'? — живый, диі ЬаЪііаі,
іпЬаЫіапз, Т. зеііепз, ЬаЬііапз,
ЬаЫіаіог, іпсоіа, сопзііепз, диі
регшапеі, ІпЬаЫіапз — живу-
щій: обитающій, пребывающій,
хятор&обѵ — исправити, сотрете,
Т. ригіГісаге — исправить: у пра-
вить; уровнять.
к.
— 503 — К.
хаторбойо&я'. — ндпрдвллтисл, сіі-
г і<р — направляться.
•І) хатбрбша'.С— ЙСПрАВЛСНІС, сог-
гесііо — исправленіе: направле-
ніе, утвержденіе.
хатштащ — преиспбденъ, іпГе-
гіог, Т. іта рагз, отпішп іпй-
тпз — преисподній. — пре и спод-
нѣйшь, іпГегіог, Т. іта рагз—
преисподпѣйшій.
хяоуйа&аі — восувллитиСА, §1о-
гіагі, ехепііагі, Т. ехзпііагі —
восхваляться, восхваляться,
торлеествовать. — поувлліітисл
— тж. самое — похвалиться, хва-
литься. — ундлйтнсл, §1отіагі, Т.
сапіаге — хвалиться.
тб ха6ут)р.а — поувллл, §1огіа, Т.
еіесиз — похвала, хвала, сла-
ва.
•хаоушргѵо;—унлдлс<ь, зе ^Іогіапз
— хвалящійся.
хгоро; — кедръ, сееігпз — кедръ
(дерево).
хехабаріарігѵо; — (очищенъ, рпг-
§аіиз — очищенный.
ХіХОіЛ/.ш-іареѵо; — ОѴДОБренъ,
сотробііиз—устроенный, строй-
ный, отборный.
хехк'.|лгѵо5 — преклоненъ, іпсііпа-
іпз, Т. рашіпз — преклонившій-
ся. склонившійся, наклонив-
шійся.
хЕхряуеѵаі — воззвати, сіатаге,
Т. сіатаге. іпсіашаге, іпѵосаге,
ѵосіГегаге, сіап^еге — воззвать,
взывать, вопіять, восклицать.
хехрир,р.ё'?о; — сокровенъ, аЬзсоп-
ІІІІП8, Т. гесопйііпз — сокровен-
ный, сокрытый.
&ІХЕѴТ); — вотще, зирегѵасне, Т.
ішшегііо — тщетно, напрасно,
всуе.
хе',6? — тбірь, іпапіз, Т. іштегі-
іиз, арреіепз — тщетный, на-
прасный, безполезный. — тще-
тенъ, іпапіз — тщетный, на-
прасный, безполезный.
херяіооѵ — іізііостй ршги, ѵепіііа-
ге согпи, Т. согпи Гегіге — из-
бодать рогами.
той херяр,гш; — ск^дёдничь, Гі^иіі,
Т. Гі^ііппз— горшечниковъ (гор-
шечника).
х.ераѵѵоѵа'. — рдстворлти, шізсеге
— смѣшивать, мѣшать.
тб хгра?,-ато; — рогъ, согпи —
рогъ.
то хгряор.а, смѣшанное, раство-
ренное, разбавленное (питьё)
— раствореніе, піізіпт, Т. тіх-
ііо — смѣшеніе.
хграт’ѵо; — рожапъ, согпѳпз— ро-
говый.
ч хв'раХт) — глава, сарпі — глава,
голова.
і хЕсраХі; — главн'знд, сарпі, Т.
ѵоіптеп — свитокъ.
той Кт]8ар — Кидарскъ, Сееіаг, Т.
Кеііагепиз— Кидарскій.
6 хт]рб? — ьрозлл, сатппз, Т. іте-
шші — удило (приборъ для
взнузданія).
тб хт]ріоѵ — сотъ, Гаѵпз — сотъ.
б хт]рб; — воскъ, сега — воскъ.
б хі^шгб; — кіііштъ, агса — ки-
вотъ: ковчегъ.
ч хібяра — гѴсди, сііЬага — гу-
сли.
6 хМоѵо; — г>і>дд, регіепіпт, Т.
ап§ог — бѣда: зло ключеніе.
х’.чеіѵ — покивати, пюѵете — ки-
вать.
х'чтр'с — покнваніе, соттоііо,
Т. а&ііаііо — покиваніе, кпва-
піе.
хюойѵ — родити, сопсіреге, Т. Го-
ѵеге — родить.
К.
— 504 — К.
6 Кіааа>'>—КіССОВЪ, СІ850Т1, Т.
Кізоп — Киссопъ (рѣка).
Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ Ц.-Славян-
ской Библіи (Кп. Суд. IV, 7, 13; V, 21)
эта рѣка пишется: <Кдсопь>.
хіуршѵ— дал, диі сопішосіаі, Т.
диі піиіио <1аі — дающій, да-
, рующій.
хАа'гіѵ — воснлакатисл, ріогаге —
плакать. — плакати, ѢІеге —
плакать. — плаклтисл — тж. са-
мое.
6 — плачь, ѢІеіиз —
плачь.
тоб х.ляиіірйѵо; — плачевенъ, Іас-
гупіапіт — плачевный (плача).
хкааоіЦѵя: — шпллклиѣ’ быти, ріо-
гагі— быть оплакапу.
6 х.Хё-тт]; — тать, йи — воръ.
то хЛд|ла,-атос— розга', раітез,
Т. гатпз — вѣтвь.
ч хХт;рооооіа — жреБодДгѣніс, «Ііэ-
ігіЬпііо (дню йі зотіе)— раз-
дѣленіе по жребію.
хЦроаотгіѵ — по Иірскію дати,
зогіе (Ііѵійеге — раздѣлить по
жребію, дать въ наслѣдіе.
хкт;р'г>о|хе'і';— наслѣдити, Ъжге-
еііѣаге, роззійеге, ІіюгеѣіШе
асдшгегѳ, ЬаегесШаіе роззійеге,
Т. Ііюгеййагіо )иге роззібеге—
наслѣдовать. — наслѣдовати —
тж. самое.
і хХ т; р оѵ о р і а — достояніе, Ьа?ге-
сіііаз, Т. роззеззіо, зогз, рг<е-
йіит, Ьаегейііаз — достояніе:
наслѣдіе. — наслѣдіе — тж. сам.
хХтурочор-шѵ — наслѣдствѣ, диі
Ііжгеіііѣаѣет сопзедиійіг — на-
слѣдующій.
о хХдро; — жрег.ій, зогз — жре-
бій: доля, участь. — предѣлъ,
сіегпз — предѣлъ, граница.
6 хЛіряѵо;—псі|Ні, сіібаппз, Т.
Гогпах—печь.
хХ:ѵеіѵ — преклонити, іпсііпаге—
—приклонить.—приклонити, В.
и Т. іпсііпаге, Т. (іешійеге,
Песіоге — приклонить. — оукло-
ніітн, сіесііпаге, іпсііпаге—укло-
нить, наклонить, обратить. —
оуклоннтнелі, іпсііпагі, Т. шо-
ѵеге зе—уклониться.
хХі'ѵео&а: — преклонйтисл, іпсіі-
пагі, Т. бітоѵегі—преклонить-
ся, склониться.
г, -Лі'іті—ложе, іесіиз—ложе, ло-
говище.—одръ, іесйіз, Т. зроп-
(1а—одръ, ложе.
тб хХіто;—страна, Іайіз, сторона,
бокъ—страна, сторона.
Ч х'лд|х(;,-іоо; — лыстъ(о), ііѣіа,
Т. сгиз—голень (глезпо).
Ч хо :Ха;,-або<; — оудбль, ѵаПІЗ,
сопѵаіііз — долина, долъ. —
ЮДОЛЬ — тж. сам.
ч хоіХіа—чрево, В. И Т. ѵепіег,
Т. ѵіясиз, мн. ч. ѵізсега —чре-
во: утроба, внутренность.
хо: рі а а іі я і--поспати, (іопніге, Т.
дасёге, лежать—спать.—оуси\-
ти, йоппігѳ—уснуть, спать.
хо:|кир.е ѵо;—спж, диі (іогіиіі, Т.
диі (іесшпЫѢ—спящій.
хо'таСЕзііа:—лещи, соПосагі, Т.
гесиЬаге—лечь.
г, хоітг] — ложе, сиЬіІе, зігаіпз
пли зітаіпт, Т. спЬііе, сиЬаіпз
—ложе, логовище.
хоХХйзііяі—прнльпнѣти, В. и Т.
асІЬгегеге, Т. сопдіпііпагі —
прильппуть: прилипнуть, при-
лѣпиться. — прилѣпйтисіъ — ТЖ.
сам.; Т. іпЬаггеге.—прилѣплжти-
СЛ—тж. сам.
6 хбХ-о;—нѣдро, зіпиз — пѣдро:
лоно, пазуха.
хор:'Сеа&а' — пріилити, ѣегге —
принять, взять, получить.
К. — 505 —
у.о-сИе’.ч — престати, сеззаге, Т.
соегсегі—перестать.
о -/.о-е~6д — плачь, ріапсіиз —
плачь.
хо-іяѵ— трѴдйтисж, ІаЬогаге —
трудиться.—оутрздйтисж, ІаЬо-
гаге, Т. <іеіаіі§агі, Гаіііуагі —
утомиться, изнемочь.
о хсі-о;, біеніе, изнуреніе —
тр^дг, В. и Т. ІаЪог, Т. іпо-
Іезііа, рѳгѵегзііаз—трудъ, ра-
бота; изнуреніе.
Ь) ХО~р'Я— гношрс— 8ІѲГСП8, Т.
зіегфііііпіпіп — навозная ку-
ча.
5; п 6, и даже то хб“ро;—ГНОІІ, зіег-
сиз, Т. Гішиз—навозъ.
той хбряхо;—врановг, согѵі—Вбро-
новъ (вбропа).
о хоря;—врднй, согѵиз—вбропъ.
тоо Кора—Корсовл, Соге, Т. Ко-
гаЫ—Кореевъ (Корея).
ч хорт^ — зѣнвцл, раріііа — зѣ-
ница: зрачёкъ.
ч хоро^т]—всрр, тетіех, темя,
макушка, гуменцо: верхняя
часть головы—верхъ, темя.
той хбзрои — лдірскг •— мірскій
(міра).
6 хб'ріуо;—кошу,, сорЬіпиз—ко-
робъ, корзина.
Отсюда: кошель, кошолка.
хряСеіѵ — воззвати, сіапіаге, Т.
сіапіаге. іпсіашаге, іпѵосагѳ, ѵо-
сііегаге, сіап^еге—воззвать, взы-
вать, вопіять, восклицать. —
звати, сіапіаге—звать, кричать,
вопить.
хря^шѵ—зовый, сіаіпапз—зову-
щій: кричащій, вопящій.
хря:тгяХ:хб;, пьяный — шУлинг,
сгарпіаіпз, Т. сапііііапз—шум-
ный: ПЬЯНЫЙ. |
хрятя'б;—дсржлвенг, Гогѣіз, ро- і
іепз—державный: верховный,
могущественный, сильный, слав-
ный, именитый.—крѣпокг, Гог-
ііз, роіепз, Т. гоЬизііззішпз.
ѵіоіепз, гоЬизіиз, тпа^піГісиз —
крѣпкій: сильный.
Ч хрятяібтт};, - — крѣпость,
Гогіііиіо—крѣпость: сила.
х р я - я і о б ѵ—оукрѣп йти, сопГігшаге.
Истаго, Т. ГогііГісаге, роіепііо-
гет еГГісеге—укрѣпить, утвер-
дить.-—оутвсрдйти, Гігтате, сог-
гоЬотаге, В. и Т. сопйгтаге, Т. рг а? -
ѵаіегѳ—утвердить, укрѣпить.
хратя'.обоЬя'. — крѣпйтнсіЪ, соп-
Гогіагі, Т. зе гоЬогаге, ГогііГі-
саге—крѣпиться: укрѣпляться.
—открѣпитисж, сопГіппагі, соп-
Гогіагі, Гіппагі. Т. гоЬогагі, ро-
іепііогеві. гоЬпзіппі, Гогііогеіп
еззе—укрѣпиться, укрѣплять-
ся, одолѣть, быть сильнѣе. —
оутвердйтпсж, сопГіппагі, соп-
Гогіагі, Т. іпѵаіеге, есііішп еззе
—утвердиться, укрѣпиться.
-О хр ЯТЯ ссоря - ДСрЖАВЛ, Гіппа-
іпепіпт—держава: сила, крѣ-
пость, могущество, владыче-
ство. — крѣпость, Гогііішіо, Т.
гоЬпг—крѣпость, сила.—оутвер-
ждсніе, Гогііішіо, Т. гоЬпг—
твердыня, крѣпость, твердь,
сила, опора.
ч хрятяешо';—держава, Гогііішіо
—держава: сила, крѣпость, мо-
гущество, владычество. — крѣ-
пость, Гогііішіо, Т. гоЬпг—крѣ-
пость: сила.
хрятеТѵ — оудергкдти, іепёге, Т.
ргѳЬешіѳге, сіп§еге—удержать,
удерживать.—гати, іепеге, Т.
ргеЬешіеге—взять, схватить.
хря-'ято;—держл'венл, ргесіагиз,
Т. атоепіззітиз, еіе^апііззітиз
— 506 — К.
—державный: верховный, мо-
гущественный. сильный, слав-
ный, именитый.
тб хрято; (б хряс, р. п. хрятб;)
—дсрждвд, Гогііішіо, роіезіаз,
ішрегішп, Т. гоЬиг—держава:
сила, крѣпость, могущество,
владычество.—крѣпость, роіѳп-
ііа—крѣпость: сила.
ч хряоутд—вопль, сіашог, Т. ѵо-
сііегаііо, цпегеіа—вопль.—зва-
ніе, сіатог—зовъ, крикъ, вопль,
то хргя;,-ато;—лъксо, саго—МЯСО.
хреТазоѵ—лѴчше, тѳііиз, шеііог,
Т. ріпз, шеііог—лучше.
х р = |і а ѵ ѵ 6 ѵ я і — чтѣс ит и, зпзреп-
сіегѳ—повѣсить.
то хр-[іа—сѴдвд, В. и Т. ,]и<1і-
сіиш, В. іизіііісаііо, Т. диз, гі-
іиз—судъ; суды (опредѣленія).
—с^дй, В. и Т. іийісіиш, Т.
Іиз—судъ.
хр і ѵ е іѵ—возсѴждатн, ішіісаге —
производить судъ.—садити, В.
и Т. ішіісаге, Т. геаш іасеге,
обвинять, іиз сіісеге, ѵіпйісаге,
мстить, отмстить, ішіісеш или
санзаш а^еге, іийісішп ехегсѳгѳ,
саизаиі зизсіреге—судить.
хріѵга&я'.—сѴдн'ти, днсіісагі, быть
судиму—судить.—садитися», іп-
сИсагі, Т. іпйісііпи зпЬіге, іп
Іиз ѵѳпіге—судиться.
хрс'ѵшѵ—с^'дж, іидісапз, Т. ішіѳх,
ѵішіех—судящій: судія, судья.
ч хріб?—о’вснй, агіез—овенъ:
баранъ.
той хр'.об, тшч хрішѵ --- ОВСНЬ,
овній, агіеііз, агіеіпш—овній
(овна).
т, хріа'.с—сѴдь, В. и Т. ішіі-
сіиш, Т. іиз, зепіепііа, гаѣіо,
ойісіипі, саиза—судъ.
б хр-.тт;;—Оѣдйтель, дисіех, Т.
ѵіпсіех, мститель, отмститель—•
Судія.—сѴдіа, В. и Т. ішіех,
Т. сІеГепзог—судія, судья.
б хрбооо;, бахрама, хроозштб?,
окруженный бахрамою—рліснд,
ГішЬгіа, бахрама, Т. іипіа, ча-
шечка у перстня для драго-
цѣннаго камня—бахрама: жен-
ское украшеніе, состоявшее изъ
золота и драгоцѣнныхъ камней.
б хрбтясо;—скрднід, іешриз, у
Вирг. високъ—високъ.
хротеіѵ—косплссклти, ріаиіегѳ, Т.
ріаийегѳ, сотпріосіеге. сошріаи-
беге—плескать (руками: руко-
плескать).
хро^ѵя'—оутліітисж, В. и Т.
аЬзеопсіі, В. оссиііагі, Т. сеіагі
—утаиться, быть сокрыту.
хрбігте'.ѵ, хрбіа'—скрыти, В. и
Т. аѣзсопсіеге, Т. гесопйего, іе-
§еге, сеіаге—скрыть.
хрб тгтезйя>.—скрытное, аЬзсошІі,
Т. Іаіііаге - скрыться, скры-
ваться.—оукры'тпсл, зе абзсоп-
(Іеге—укрыться.
б и т5 хрбзтяХко;—голоть, сгу-
зіаііиз, §1асіез, Т. ^еіи, §гашіо
—ледъ, градъ.
т, хросрТ)—тайна, оссиііиш, Т. аЫі-
іиш—тайна, тайное, потаен-
ное (мѣсто).
хрэ^'о;—тайный, В. и Т. оссиі-
іпз, аѣзсошіііиз, В. агсапиз—
тайный, потаенный, скрытный,
хтяа&яс—стлждти, роззііѳге, ас-
цпігеге—стяжать: пріобрѣсти,
владѣть, устроить.
тб хт^ѵо;—скотя, ресиз ішпепіит,
Т. Ъѳзііа, іитепіиш—скотъ:
звѣрь, животное.
хттдѵшот]?—скотенъ, иі іитепіиш
—скотскій: похожій на скота.
V; х-т((3'.с—стліждніе, роззеззіо1—
к.
— 507 - А.
стяжаніе: пріобрѣтеніе, владѣ-
ніе.
хтіСею—создати, В.иТ.сгеаге,роз-
зісіеге, В. сопзіііиеге—создать,
сотворить, сдѣлать, образовать,
устроить. — созидати, сгеагѳ—
созидать, устроятъ, творить.
хтіСеа&аі—создатися, В. И Т.
сгеагі, Т. ѳхзізіеге—создаться,
сотвориться, сдѣлаться.—сози-
датися, сгеагі, Т. тестеаті—
созидаться, создаваться, сотво-
ряться.
х-іСор.еѵо;—зйждел\ь, диі сгеаЪі-
іиг, Т. гесгеаіиз—созидаемый,
стрбемый.
і хтіо'.; — тварь, роззеззіо— тво-
реніе, произведеніе.
хохХб&еѵ— шкрестг, іп сігсиііп,
Т. сігсипщиааие — окрестъ:
вокругъ, кругомъ, около, от-
всюду, со всѣхъ сторонъ.
хохХойѵ— шеити, сігсшпйаге, сіг-
сшпіге — обойти, окружить,
обступить, стать вокругъ.
хбхХш— шкрестг, сігсит, сігса,
іп сігсиііп — окрестъ: вокругъ,
кругомъ, около, отвсюду, со
всѣхъ сторонъ.
тб хбхХшрюг—юкр^женіе, сігси-
ііиз-окруженіе(=окружающіе).
хохХшва; — ЮБЫШСДЙ, СІГСПШ-
сіапз— обошедшій, окружившій,
обступившій. |
тб х5|ха — волна, Писіиз— волна.
тб хбр.раХоо — кѵмвала, сутЬа-
Іит, Т. сутбаіиш, зізігшп —
кимвалъ.
ч хоѵбр.эю— л^уд пссія, соепо- і
туіа, Т. соііиѵіез апітаііит —
собачья муха.
тоб и ТТ(; хочб;— песій, сапіз —
песій (пса): собачій. |
хотгтегу — преклонн'тися, іпсііпаге !
зе, Т. іпсигѵаге зе — прекло-
ниться, склониться.
хоріа— госпожа, йотіпа, Т.
Ьега — госпожа.
хоріеоеіѵ, хоріеооя'. — ювладд-
ти, Дошіпагі — обладать, вла-
дычествовать.
б хорю;— господина, йопгіпиз—
ГОСПОДИНЪ.—ГОСПОДЬ — тж. самое.
б Корю; — Господь, Вотіпиз, Т.
•ТеЬоѵа, .ТаЬ, Вотіпиз—Господь
Богъ (Корю; 6 Ѳгб;, Воті-
пиз Веиз).
тоб Кореей — Господень, Вотіпі,
Т. ІеЬоѵае, Вотіпі — Господень
(Господа).
тб хбто; — глѴкнна, ргоіишіит—
глубина, пучина.
о іЦ хошѵ, р. п. хоѵб;— пссх,
сапіз — песъ: собака.
хшХбеіѵ — возкрднйти, ргоЫЪеге,
Т. соЫЬеге — возбранить, за-
претить.
хю'рб; — гл^уд, зигсіиз — глухій,
хшсрооа&яс — юнѣ.иѣти, обтиіе-
зсѳге — онѣмѣть.
А.
Ха^еіѵ — пріяти, В. п Т. ассіреге,
Т. еГГегге, аззшпеге, іпіегсіре-
ге — принять, взять, брать.
6 Хауш; — заяцъ, Вегіпасеиз,
ёжъ, Т. тиз, мышь — заяцъ.
Ха&ра — тай, зесгеіо, Т. сіат —
тайно.
б Хаххо;— ровъ, Іасиз, Т. сізіег-
па, Іасиз — ровъ.
ХаХеТѵ — возгллгблатн, іофіі. Т.
аііоциі, Іоциі, рпейісаге — гово-
рить, сказать, произносить,
изрекать. — (ХаХ^аа;) — гллгб-
лдти, Іоциі, Т. Іоциі, еіоциі,
а1Іодиі,оѣІо^иі— говорить, ска-
л.
— 508 —
Л.
зать, произнести, возвѣщать,
изречь. — рещй, Іодиі — ска-
зать, говорить.
А.аЛтіОграі — глдгблдтисл, йісі,
Т. ргаесіісагі—говориться: быть
говорсну, возвѣщеиу.
какіа— рѣчь, Іодиеіа, Т. зег-
іпо — рѣчь.
какйѵ— глдго'лж, іоднепз, диі Іо-
диііиг, Т. Іодпепз, диі Іодиііиг,
оЫодиепз — говорящій.
карряѵеіѵ — взлти, зишеге, Т.
аззитеге — взять. — полти, ас-
сіреге — взять. — пріилтти, В.
и Т. ассіреге, зишеге, Т. ге-
рогіаге, гесіреге, ехсіреге, зиз-
сіреге — принять, взять, по-
лучить. — прілти, В. и Т. ас-
сіреге, Т. еіТегге, аззитеге,
іиіегсіреге — принять, взять,
брать.
•і) кар.-рбттд;— свѣтлость, зріѳн-
(іог, Т. ашоепИаз, йесог— блескъ,
СІЯПІе, въ псреп. зпач.: ПЫШНОСТЬ,
великолѣпіе, роскошь.
то Ха;еоттдріо4— оскорда, азсіа,
топоръ, сѣкира, Т. ішіез,
долбня, молотъ — топоръ
(большой).
б каб;— людіе, рориіиз, рІеЪз,
Т. рориіиз, паііо —1 люди: на-
родъ.
той каой, тй>4 кашѵ — людскя,
ріеЪіз, рориіі, рориіогшп — на-
родный (парода, пародовъ).
о ц ч карчу; — гортань, $ийиг,
Гаих — гортань.
тб к ау а 4 оч — веліе, оіиз, Т. ѵігі-
йііаз. зелень, зеленый цвѣтъ—
овощь.
кеаіѵе'ѵ — поглдднти, йеіеге, Т.
Тгіаге — разгладить, растереть,
выровнять.
б ке|3т;;, -т]то; — К0Н0Б2, оііа,
ІеЬез, Т. роІІиЬгит — котелъ,
чаша (умывальная).
кёуеіѵ — гддгблдти, «іісеге, Т.
(Іісеге, йісі, еіодиі— говорить,
сказать, произнести, возвѣщать,
изрѣчь.
кёуго&аі — глдгбллтисл, <Яісі —
говорить: быть говорену. воз-
вѣщену.
кгуаіч — гллгблл, йісепз — гово-
рящій.
кгітооруеТѵ — сложити, тіпізіга-
ге — служить.
б и т, кеітооруб; — сл^гд, тіпі-
зіег — слуга, служитель.
к е і'у е е 4 — полизати, ііп^иеге —
лизать, полизать.
кеко'троіргѵо; —извавлен'л, ге-
йегарЬіз — избавленный: спа-
сенный, освобожденный.
той кго4?о; — львоігл, Іеопіз —
львовъ (льва).
к е ~тб ѵ е і ѵ—- нстіііітіі,соіптіііЧ!іге—
истончать (ехіешыге), стирать,
измозжать.
-ой Леоеі — /1сѵіиіі7>, Іісѵі, Т.
Ьоѵііісиз — Левіинъ (Левіи, Ле-
вія).
кгохаіѵеайаі —- оувѣлйтисл, йеаі-
Ъагі, Т. аіЬезсеге — убѣдиться:
сдѣлаться бѣлымъ.
б кго>4,-о4то; — левя, Іео —левъ.
б и Хѵрб; —точило, Іогсніаг —
точило: мѣсто для выдавленія
винограднаго сока; жомъ, тиски.
кіач — зѣлш, піішз, Т. диат —
весьма, много, очень, сильно.
б Л’раѵо; — Дівдня, ЬіЬапиз —
Ливанъ.
тоб хѴцЗаѵоо—Лікдііскті, ЬіЬапі—
Ливанскій.
б Хі&о;—кдлхень, Іаріз—камень.
б кср.т]4,-ёѵ9?—пристанище, рогіпз
—пристанище, пристань.
Л. — 509 — М.
кірфшоаеіѵ — взалкати, Гашет
раіі—взалкать: почувствовать,
терпѣть голодъ.
ті Аір-ѵт]—сзеро, 8іа§піші—озеро,
б и г, X'р.6?—глади, Гашез—голодъ.
Хітгяіче'.ѵ — наліастити, ііпріл-
цнаге—памащать: натирать, на-
мазывать мастью.—оумаститн,
ітріл§тіаге, утучнять, Т. йѳіі-
Ъиіиш гѳйііеге—умастить: на-
тирать чѣмъ либо масленымъ.
Хітаѵгбеіѵ— полаолитисж, йерге-
сагі, Т. ргесагі—помолиться,
молиться, умолять.
•б Хі<|>, р. п. Хфб?, в. іі. Хфа—
лівй, Аігісиз, Т. аизіег—южный,
полуденный вѣтеръ.
Хоу’^еа&а—вліѣнйти, ііпріііагѳ—
вмѣнить: счесть, почесть.—
н.мѣнаіти, гериіаге — вмѣнять:
почитать, считать.—непщевдти,
гериіаге — думать, предпола-
гать, помышлять, считать.—
поліьіслити, со^ііаге — помы-
слить, замыслить, замышлять,
Мыслить, размышлять. —поллы-
шллти, сор;ііаг е—помышлять,
замышлять, составлять, вымы-
шлять. — оуліыслити, со^ііаге,
Т. ехсо^ііаге — умыслить, вы-
мыслить.
ХорСбреѵо?—лльіслд, со^ііапз, Т.
тасЬіпапз — мыслящій: помы-
шляющій.
то Хбуюѵ—слово, еіодиііші, Т. йіс-
Іит, зегто, ѵегЪит—слово.
X о •( і <7& д ѵ а і—кліѣнйтисд, аэзііта-
іит еззе, гериіаіит еззе—быть
вмѣнепу, считаться.
6 Хо-рзр-б;—.мысль, со^іѣаііо —
мысль: помышленіе.—поліышлс-
ніс — тж. сам.
6 Хбро?—слово, ѵегЪиш, зегшо—
слово.
б Хо'<іо? — гѴбйтсль, резіііеиііа,
язва, зараза, чума, Т. (Іегізог,
насмѣшникъ—губитель: вред-
ный, пагубный человѣкъ.
Хоб е: ѵ—йзліы'ти, Іаѵаге—омыть,
омывать.
Ъ Хо-/еэо[іёѵ7]—доилица, Гсеіапз
—доящая.
Хбесѵ, Хбэа'—разрѣшити, зоіѵеге
— разрѣшить. — рѣшити, зоі-
ѵѳге—разрѣшать: освобождать
отъ узъ.
Хо[іас\еойа і—ш’зоелти , ехіеппі-
паге, Т. зиГіойоге— истреблять,
искоренять; подкапывать, под-
рывать.
ХііТГГ; іітраі— возскорвѣти, сопігі-
зіагі, Т. ріап^еге — скорбѣть,
скорбить.
Х'зтроб[іеѵо;—Йзбдвлаа, диі ге-
іішіі, Т. Іібегаиз, диі ѵіпдісаѣ
— избавляющій: спасающій,
освобождающій.
Х'зтройойа'. — избавити, Ііѣегаге,
гейішетѳ, егиеге, Т. геііітегѳ,
ІіЬегаге, сіаге теііетрііігаіп, ѵіп-
йісаге, аззегеге—избавить: осво-
бождать, спасать.
п X бтрш аі; — йзбдвлсн іе, геЛет-
рііо — избавленіе: спасеніе,
искупленіе, освобожденіе.
б Хотршт-д;—йзБДвитель, гебет-
рѣог, Т. гесіешріог, ѵішіех—
избавитель.
б Хб/т°;—свѣтйлникл, Іисегпа—
свѣтильникъ.
тоб Дшт—1ІШТ0В2, Ьоі, Т. Ьоіі—
Дотовъ (Дота).
м.
б Маб'.ар.—ДІлдіалѵл, Масііап, Т.
Майіапііиз—Мадіамъ.
р.агХё&—лшлёф-л, шаѳІеіЬ, ша-
М. — 510 — М,
ЬеІеГЬ, Т. рпеитаіісит іизіги-
тепіит — маслеѳъ (духовое
орудіе). , і
[ла&еіѵ—навыкнути, Лзсеге—на-
выкнуть: научиться.—на^чйти-
С<Ъ — тж. сам.
[іахар'Се’.ѵ — оувлажати, ша^піб-
сагѳ, Т. Ьеаіит ргаегіісаге —
ублажать: славословить, про-
славлять, величать. — оувлджй-
ти, Ьеаіит Гасеге или сіісеге—
дѣлать благополучнымъ, надѣ-
лять благами.
|хяхяр іо;—г>лажінъ, Ъеаіиз—бла-
женный: благополучный, сча-
стливый.
[іяхряч—далече, Іоп^е, Т. іп Іоп-
^іп^ио, ргосиі—далеко, вдали.
р. яхрб&гѵ — далече, Іои^е, Т.
іп Іоп^ііщио, ргосиі — далеко,
вдали.
аг.о [іяхрбѣеѵ—издалеча, а Іоп^е,
(іе Іоп&е, Т. е Іоп^іпдпо—издали,
вдали.—ѵѵдалсча— тж. сам.
[хяхрбд о[іо;—долготерпѣливй, ра-
ііепз, Іоп^апітіз, Т. Іоп^апі-
пііз—долготерпѣливый.
ч [іяхрбтт]; — долгота, Іоп^ііийо
— долгота: продолжитель-
ность.
[іяхрбѵесѵ — продолжити, ргоіоп-
§аге — продолжить. — оудалйти,
ѳіоп^аге. Іоп^е Гасеге, Т. рго-
сиі атоѵеге, Іоп^е атоѵеге —
удалить. — оудалйтисж, еіоп^а-
ге(і), Іоп^е Гіегі, Т. Іоп^іззіте
еѵа^агі, Іоп^е абѳззе, ргосиі еззе
—удалиться.
[іяхроѵеадяі — продолжйт исл,
ргоіопё'агі — продолжиться. —
оудалйтисж, еІоп^агеО), Іоп^е
Гіегі, Т. Іоп^іззішѳ еѵа^аті, Іоп-
§’е аѣеззе, ргосиі еззе—уда-
литься.
[іяхрбѵюѵ—оудаллл, еібп^апз, Т.
Іоп^іпдииз—удаляющій.
[іяккоѵ — паче, та§із — болѣе,
лучше; особенно; сверхъ, надъ.
6 Мяѵяааі}, Мяѵяая?];—ЛІана-
ссій, Мапаззе, Мапаззѳз, Т. Мѳ-
иаззе—Манассія.
г) [іяѵоря—ложе, сиѣііе, Іизігши
— ложе, логовище. — шграда,
зреіипса, Т. Ги^игіиш—ограда;
обитель; пещера, вертепъ.
[іаѵйяѵеоіія'—наѴчйтисж, (іізсеге
—научиться.
ч [ія'Дя—неистовленіе, іпзапіа—
неистовство, сумашествіе.
ч [іяѵѵя—ліанна, тайна—манна:
хлѣбъ небесный, ниспосланный
Израильтянамъ въ пустынѣ.
т, [іяртерія—свидѣтелство, Гезіі-
топіиш—свидѣтельство: откро-
веніе.
тб |іярт6рюѵ—свидѣніе, іо.чііто-
піпт — свидѣтельство: откро-
веніе. наставленіе, заповѣдь.
о |іярѵі;,-оро;—свидѣтель, Гезііз
—свидѣтель.
[іяаѵсуойа&я'. — пріиліати раны,
Г1а§;е11агі, Т. аГГісі ріа^із, С.
подвергаться ударамъ — быть
бичуему.
ч [іяяті^-'уо; — рана, Гіа^еіішп,
р1а§а, ѵегѣег, Т. р1а§а—рана:
язва, ударъ.
□ [іяатб;—сосе'цх, иЪег—сосецъ:
сосокъ (на грудй).
[іятяю; — сѣ'етенх, ѵапиз — сует-
ный: тщетный.
і) [іятя'.б-:т);,-т]то;—с^ета, В. и
Т. ѵапііаз, Т. іпапііаз, ѵапит,
суетное — суета: суетность,
тщетность, тщета.
ётеі |іятя'ш—всѣе, іп ѵапо, Т. аЯ
ѵапіГаіѳт—напрасно, безъ при-
чины.
М. — 511 — М.
ра-а'ш;—всКе, зіпе саиза, ѵапѳ,
Т.іпапіѣег, іп ѵаппт—напрасно,
безъ причины.
[іаттр—всѴе, зирегѵасие, Ггизіга,
ѵапе, Т. гп ѵапит—напрасно,
безъ причины.
еі; [іатгр—всѴс, іп ѵапит, Ггизіга,
Т. Гпізіга—напрасно, безъ при-
чины.
ч [іяуа'.ра—личь, §'1а<ііиз—мочь,
р е у а X а о у е і ѵ—величатися, та^иі-
Гісаге зе, Т. ѵіоіепѣег еха^ііаге
—величаться, возноситься по-
хваляться.
та реуаХеТа—величіе, піа§’ііа1іа—
величіе: великія дѣла; могу-
щество.
б реуаХе'оѵ—величіе, гез та^па
—величіе.
ч [і е (аХ о тгр ётсг >. а — велелѣпіе,
ша§’пиз <1осог, Т. іпа]езіа8—ве-
лелѣпіе, великолѣпіе: блиста-
тельная красота, величествен-
ное изящество. — велелѣпота,
іпа&пііісепііа, (іесог, Т. ехсеі-
Іѳпііа, та]езіаз. — великолѣпіе,
та^піѣісѳпііа, піа^піішіо, Т. (Іе-
сог, ^Іогіа, огпаіиз.
реуаХоррт^роче п —велерѣчевати,
ша^иа Іодиі, Т. та^піѣісете зе,
зе айоііеге—быть мпогорѣчиву,
величаться, хвастаться.
реуаХоррт]ршѵ—велерѣчива, піа-
§пі Іодппз ,Т. ^гапсіііофіиз—веле-
рѣчивый: многорѣчивый, хваст-
ливый.—велерѣч^ь, диі та-
&па Іодиіѣиг, Т. диі ша^пійсаі
зе — многорѣчивый, величаю-
щійся, кичащійся.
реуаХбѵесѵ—возвеличити, ша^пі-
іісаге—возвеличить, величать,
превозносить.
реуаХбѵеайаі—возвеличитисіь, та-
^піГісагі—возвеличиться.
реуаХбчшѵ — величлл, ша^піГі-
сапз—возвеличивающій.
ч реуаХшаб^к]—величествіе, ша-
§тііГісепііа, тадпіілкіо, Т. ша^пі-
ѣиеіо, атрііііиіо—величіе.—ве-
личіе, та^піѣийо—величіе: ве-
ликія дѣла; могущество.
ргХа»—велнкл, таегпиз, таіог—
великій, большой.—велій, та-
ещиз—великій.
рг&бахе'.ѵ—оупойти, іпеЬгіаге, Г.
арреѣегѳ, іггіц’аге—напоить.
ре&бахеайа' —оупнтисл, іпеѣгі-
агі, Т. иЪоггііпе ехріегі —
упиться.
ре&бахшѵ —- оуполвдА, іпеѣгіапз,
Т. ехиЬегапз—упояющій: обиль-
ный, полный.
Р е й 6 ш ѵ—пі(ѣн7і, еѣгіиз—пьяный.
реХесаѵ—по^члтііСА, В. И Т. ше-
(Іііагі, размышлять, мыслить,
Т. зе оЫесіаге, утѣшаться, ге-
соіеге, приводить па память—
поучаться: назидаться, размы-
шлять.—поѴчи'тисд, В. и Т.
іпеййагі, Т. епшіеіаге, зе оЫе-
сіаге, гезріееге — поучиться:
размышлять, замышлять, утѣ-
шаться, назидаться, вникать,
углубляться.
Ч реХётѵ) — поученіе, В. и Т.
тейіШіо, Т. оЫесШіо — по-
ученіе: размышленіе, помы-
шленіе, назиданіе, утѣшеніе.
тб р.ёХ(,-(со? — ліёдя, шеі — медъ,
ч [іёХіааа — пчела, аріз — пчела.
[іёХХеіѵ — уотѣти, іпсіреге — хо-
тѣть, желать.
той МеХу саебгх — ЛІслуіседековя,
МеІсІіізейѳсЬ, Т. МеІсЬізейесі
— Мельхиседековъ (Мельхисе-
дека).
р.ерайт}хёѵа' — на^чйтисл, (Іізсе-
ге — научиться.
м.
-- 512
М.
р.ер.ахрор.р.ёѵо<; — оудалеігл, диі
1оп§е Гасіиз езі — удаленный.
р. е рл т)[і ёѵ о; — пблгнж, тешог—
помнящій.
р е р □ а к ш р ёч о ?—й'чень, тейиііа-
іиз, Т. ріп^иіз-тучный, жирный.
рёѵ — оуііо и оувш, дніііеш —
итакъ, потому.
рёчгіѵ — прсвывати, реппапеге,
іпапеге, Т. зейеге, сопзізіеге,
реппапеге, регзіаге — пребы-
вать, стоять. — провыти, ша-
пеге — пребыть.
рёѵтоіуг— оуво и оуіиѵ, ѵегиш-
іашеп, Т. ргоГесіо— итакъ, по-
тому.
ч рёрірѵа — печаль, сига — пе-
чаль, скорбь, забота.
р.арі[лѵ5(ѵ — попещисж, соьпЧате,
Г. зоііісііиш еззе — попещпсь,
позаботиться.
г; {лер'с — оучастіе, рогііо — уча-
стіе: часть.—часть, рагз, В. и
Т. рогііо—часть, доля, удѣлъ.
реат]ррріа — пол^день, шегі-
(Ііез — полдень.
реаТ| рфр ічі>; — пол^денепг, тпегі-
сііапиз— полуденный.
іѵз рёаоѵ — посредѣ, іпіег ше-
<1іоз, іпіег теііиш — среди, по-
среди.
о:і (іёао'> — посредѣ, рег тееііит
—среди, посреди.
тб [іёаоѵ — среда, ніесііит—среда.
то реаоѵбхтюѵ — полііноіііь, ше-
(Ііа пох — полночь.
УІеао-отаріа — Срсдорѣчіс,
Мезороіатіа — Месопотамія.
ео рёаш — посредѣ, іп тесііо —
среди, посреди.
ретаіреім — пронести, ігапзГегге
— перенесть.
ретарёХеа&яі— раскажтнсж, рсе-
пііеге — раскаяться.
ретаѵаатеиеіѵ— преселііти, епіі-
§гаге — переселить.
ргта'>аатебеа&я'. — превитати,
ігапзті^гаге, Т. ѳші^гаге — пе-
реселяться. — преселйтисіѣ, еші-
§таге — переселиться. — прссс-
лжтисж, ігапзіеггі — пересе-
ляться.
ретаа-рёсреіѵ— превратити, соп-
ѵегіеге, Т. шиіаге — обратить,
направить. — преложити, соп-
ѵегіеге, Т. шніаге — преложить,
превратить.
ретаатрёсреа&аі — превратити^,
сопѵегіі — превратиться, обра-
титься.
ретаатрёсршѵ— шеращаж, диі соп-
ѵегііѣ —• обращающій.
[лг-ат'йеаба'. — прелаглтиСгьДтапз-
Геггі, Т. (Іішоѵегі — переста-
вляться, передвигаться.
тб р.ета'рремо'; — лаеждоралаіе —
междораміе: верхняя часть спи-
ны между плечами. — плечо,
зсарпіа, во мн. ч. зсариііе,
плечныя лопатки, Г. аіа, кры-
ло — плечо.
|ігтеи>ріСеа&а' — вознестисж, еГ-
Геггі — вознестись, превозне-
стись, быть вознесену, пре-
вознесепу.
о р.гтешрсар.6; — волна, Пнсінз
•— волна. — высота, еіаііо —
высота, возвышеніе.
— причастіе, рагйсіра-
ііо — причастіе: участіе, обще-
ніе.
б и р-ётоу о; — причастника, соп-
зогз, ратіісерз, Т. сопзогз, зо-
сіиз — соучастникъ, участникъ,
общникъ.
тб (іётроч — лаѣра, піепзпга —
мѣра.
р.ёурі — дондеже, (Іопес, Т. издие
ы.
— 513 — М.
ай іетрнз — доколѣ: пока-
мѣстъ.
И'') — €ДЛ, пптфіМ, Т. ап — лп
(вопроспт. частица).
[лг]6е — ниже, педне— пи, п ни.
[лтріесм — враждовати, соішпіпагі,
Т. ігат аззегѵаге — враждо-
вать.
[ітро-е — да не когда, пе диапйо,
пе шпдиат, пе Гогіе, Т. иі
поп, пе — да не.
6 [іт]рб; — ведра, Гешиг — бедро.
[Цтт;р — матн, таіег — ма-
терь.
р-трра — ложесна, иіегиз, Т.
иіегиз, ѵиіѵа — матка, утроба,
риаіѵеіѵ — шскверіпіти, роііиеге
— осквернить.
[ііаіѵеа&аі — юскверіійтнсж, соп-
іашіпагі— оскверниться.
р. і -р о а & а і—с лѵіі с йти с<?>, соттізсег е
зе — смѣшаться.
паря р.гхрб> — вл\ллѣ, рзепе —
вскорѣ; едва.
рдхрб; — малъ, тойісиз, рпзіііиз,
Т. ехіфіпз, рагѵиз, рагѵиіиз —
малый.
[л'.ілѵтрхеа&аі — помнити, тешо-
гет еззе — помнить. — помжнѴ
тисгь, гетіпізсі, тетогагі, Т.
гесогйагі, тетогагі — помянуть-
ся, вспомниться.
рлаеіѵ, — возненавидѣти,
осііззе, ойіо ЬаЬеге— вознена-
видѣть, ненавидѣть. — ненави-
дѣти — тж. сам.
6 — мзда, тегсез— мзда:
даръ, награда.
р.іао;,-ео; или-оо; — ненавидѣ-
ніе, ойінш — ненависть. — нена-
висть — тж. сам.
тое р.іаоо; — ненавистенъ, ойіі, Т.
оіііознз — ненавистный (нена-
висти).
р.іашѵ — ненави'дж, ойіепз, диі оіііі,
Т. озог, диі осііѣ — ненавидя-
щій.
[іѵааііас— полѵыі^ти, гесогйагі,
тешіпіззе, гетаіізсі, іп тепіе
ЬаЬеге, Т. гесогйагі, тетогаге,
соішпетогагѳ, тешіпіззе — по-
мянуть, помнить, вспомнить.
г, р.ѵе !.а — намжть, тпетогіа — па-
мять.
I т) р.ѵтір.7}—память, шетогіа —
| память.
і [хѵтд|лоѵейе'ѵ — помиііа'ти, тешо-
гет еззе, Т. гесогйагі — поми-
нать, вспоминать.
р.чт][іоѵе6а)ѵ — полдинаж, диі те-
тог езі — поминающій, вспо-
минающій.
тб [лѵт;|лбаи'>о'> — па.мжть, тето-
гіа — память.
;;— помжпѴвъ, диі тетог
Гиіі, Т. гссогйаіиз — помянув-
шій, вспомнившій.
[іа!)дѵяі — помжп^ти, гесогйагі,
тешіпіззе, гетіпізсі, іп тепіе
ЬаЬеге, Т. гесогйагі, тетогаге,
соттетогаге, тетіпіззе — по-
мянуть, помнить, вспомнить.
б — прелюводѣіі, айиііег
— прелюбодѣй.
— фсобжсж, зоіііагінз —
особящійся: одинокій, уединен-
но, одиноко живущій (зоіііагіе
ѵіѵепз).
ріоміо; — оуединен’л, зіпфііагіз —
уединенный: живущій въ уеди-
неніи.
Ііоѵоуе'лг)? — единороденъ, В. и
Т. ппіенз, одинокій — едино-
родный.— единорбд-л, нпіеиз, Т.
зоіііагінз — единородный.
б р.оѵбхерш; — единорбг'л, нпі-
согпіз, Т. топосегоз — едино-
рогъ.
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
33
М. — 514 — К.
[іоѵо'/.ерштшѵ — ЕДИНОрбжь,
ипісогпішп — единороговъ (еди-
норога).
|іоѵор.аугиеіѵ — единоборствова-
ти, единоборствовать: бороться
одинъ па одинъ.
[АОѴО;— ЕДИНЯ, 80ІН8— ОДИНЪ.
[Аоѵбтро~о; — ЕДИН0ЛАЫСЛСН2, нніоз
іпогіз, Т. зоіііагіиз — едино-
мысленный: одинаково мысля-
щій.
о [іоа/о; — тслеця, В. И Т. ѵі-
іпіпз, Т. ]нѵепсн8 — телецъ.
р.о5 —л\6й, тенз — мой.
6 [іо/Кб; — версж, ѵесііз, зега,
Т. ѵесііз — верея: одинъ изъ
столбовъ, на которыхъ утвер-
ждается воротная перекладина.
р.ихтт]рі^еіѵ — подражнйтн, зиЬ-
заппате — насмѣхаться, издѣ-
ваться.
О [лихті]ріа]л6$ — нодражне'ніе,
знЪзаппаііо, Т. заппа — на-
смѣшка, издѣвательство.
6 ротъ, уста — членбвена,
тоіа, челюсть — челюсть.
І [Айрса;,-аоо;—тли, тііііа, (Зо-
сеш шііііа, Т. шугіаз,<1есіе5 тіііе
— тьма: десять тысячъ.
тб [Айроѵ—мѵро, нп^непіиш —
мгро: благовонная масть, до-
бываемая изъ пахучихъ расте-
ній.
6 Мшар — ЛІшава,МоаЪ— Моавъ.
6 [АшХшф—рднд, сісаігіх, Т. іи-
тѳх— рана: язва, ударъ.
[Ашрб; —Б^'ііі, в^й, зіиііиз, Т.
зіиіііззішиз — несмысленный,
безумный, глупый, невѣжда.
тоС Мшоаеш;—ЛІюѵсе'овъ, Моу-
зіз, Т. Мозіз — Моисеевъ (Мои-
сея).
б Мшиат,;— /Пюѵссй, Моузба, Т.
Мозе — Моисей.
К.
б Ка&аѵ — Наю-анг, Каіѣап —
Наѳапъ.
б ѵаб;— ураліи, В. и Т. іетр-
Ішп, Т. асіуіитп, раіаііит—
храмъ; домъ, чертогъ.
і ѵеаѵс?— дѣва, )иѵепси!а, Т.
рпеііа — дѣва, дѣвица.
о ѵеаѵіахо;— юноша, зиѵепіз—
юноша.
ѵехрб; — лиртва, тогіииз — мерт-
вый.
Ч ѵео[А?;ѵіа — новолаѣсжчіс, пео-
тепіа, Т. поѵііипіиш — новомѣ-
сячіе.
ѵ ё о ; — ЮНЪ, П0ѴѲІІНЗ — ЮНЫЙ.
6 ѵеоааб; — птенецъ, риііиз—
птенецъ.
ѵебтт;;— юность, іиѵепіиз, Т.
риегіѣіа — юность.
'би^ѵгбір'А-:'); — новосажденіе,
поѵеііиз, Т. ріапіа — новоса-
жденіе: растеніе, недавно по-
саженное.
ч — шилака, пиЬез —
облако.
-і); ѵесрёХт);— шелаченя, пиЬіз —
облачный (облака).
той Ке<р&аХеі[А(-Х'',-Хі[А)—Неф-О-а-
лілаль, ХѳрЫаІі — Нефѳалимовъ
(Нефѳалима).
б ѵееррб;, почки — оутрова, геп—
утроба, внутренность.
ѵеютеро;— юншій — ЮНѢЙШІЙ,
младшій.—юнѣйшій, )шііог, а<1о-
Іезсепіиіиз, айоіезсепііог, Т.
риег, рагѵнз — юиѣйшій, млад-
шій, малый.
б ѵеютеро; — юнота, дипіог, Т.
риег — юноша, отрокъ.
б — младенецъ, іпГапз,
рагѵиіиз, Т. іпГапз, ітрегііиз,
X.
— 515 —
Е. О.
зітріех, рагѵиіиз — младенецъ:
простый, простодушный чело-
вѣкъ.
іі ѵтро; — острова, іпзиіа —
островъ.
ті ѵ^атеіа — поста, дедапіит—
постъ.
ѵ с х 5 ѵ — повѣдати, ѵіпсеге — по-
бѣдить.
ѵ(істгаі)аі — оуллыти, Іаѵаге —
умыть, омыть, омывать.
ч ѵор.ід — пажить, разсиш, Т. ра-
зіиз— пажить: пастьба, паст-
бище, выгонъ.
ѵо^одетг'і'ѵ — законоположйти, 1е-
!*ет (іаге, Іе^ет зіаіиеге, Іе^от
ропеге, Т. йосеге, научать,
наставлять — узаконятъ, вво-
дить въ законъ.
6 ѵо|хо&ё-т]с — законоположитель,
Іе&ізіаіог — законодатель.
6 ѵоро&егйѵ — закоиополага'жй,
Іе^ізіаіог — законодатель.
г ^б(іос — закона, Іех, Т. Іех,
йосігіпа — законъ.
^бао;— недуга, іпГігіпіѣае, Т.
вюгЬпз — недугъ: болѣзнь.
т, ѵоааіа И ѵоааіа — гнѣздо,
пійиз — гнѣздо.
ті ѵоааіоѵ — птенецк, риіінз —
птенецъ.
6 мбто; — югг, аизіег — югъ;
южный вѣтеръ.
ѵохгеріѵб; — ноіуньій, посіигпиз —
НОЧНЫЙ.
т^; ѵохтб;— ИОІ|1НЫЙ, ПОСІІЗ, Т.
посіигпиз — ночный (ночи).
6 м о р.ср іос — женир, зропзнз —
женихъ.
ѵбѵ —нынѣ, пипс, Т. пипс,
даш — нынѣ, теперь.
г, -^6^,-охтб;— ноі|іь, пох — НОЧЬ.
6 ѵоа-аурб;— дреманіе, йогті-
іаііо — дреманіе.
ѵоатаС.г-.ѵ — ноздрелити, йогші-
іаге, Т. сопзоріге, йоппііаге—
воздрсмать, задремать, дремать,
о ѵійто; и тб ѵй>тоѵ — ^реветя,
йогзіпп, хребетъ, спина, тылъ,
Т. сѳгѵіх, шея, зашеекъ, іпши-
Іиз, холмъ, бугоръ, курганъ,
могила, ІишЬиз, поясница, чре-
сла, Вишегиз, плечо, іег$иш,
спина, хребетъ, тылъ — хре-
бетъ, тылъ.
сёѵо; — стрднеиг, реге^гіпиз, Т.
аііепиз — чуждый.
ч Цра— сѣ'ша, В. и Т. агійіпп,
В. зіссиш — суша: земля.
Цраіѵеіѵ — нзсхшнти, зіссаге, Т.
агеіасеге — изсушить.
?т;раіѵеа&ас — іізсхнѴти, агезсегѳ,
ехагезсеге, Т. агезсеге, охагѳ-
зсегѳ — изсохнуть, засохнуть,
увянуть.—изсжкн^ти, ехзіссагі
— изсохнуть.
ті — древо, Іі^пшп, Т. аг-
Ьог — дерево.
тіч $бХ<оѵ — древжнг, Іі^погіпп —
состоящій изъ деревъ.
то ^орбѵ — крйтва, поѵасиіа —
бритва.
0.
буоо^хоѵта — сх'лцеслтй, осіо^іп-
іа — восемьдесятъ.
буооо; — оелхый, осіаѵиз — вось-
мый.
оо-тцгЪ — плстдвнтн, (Іейпсеге,
йігі^еге, Т. (Іейнсеге, йпсеге —
наставить: направить, руко-
водить, нутеводпть, водить.—
превестіі, йесіисоге — провесть.
33’
о.
— 516 —
О.
— иастан.ѵмі, (Іейисепз, Т.
Іисіог — наставляющій: водя-
щій.
6оо-оіеТѵ — пѣ'тееотворйти, ііег
Гасеге, ѵіат Гасеге, йисѳт ііі-
пегіз еззе — открывать, указы-
вать, уготовлять путь.
боб; — гіѴть, В. и Т. ѵіа, ііег,
Т. зетііа — путь.
о бооб;,-бѵто; — зѴбя, (іепз—
зубъ.
І бббѵт; — Болѣзнь, (ІОІОГ, Т.
тоегог, іапдиог — болѣзнь: не-
дугъ, немощь; печаль, скорбь,
страданіе.
оі — оувы, Ьеп — увы.
о ’. х г " ѵ — жити, ЬаЬііаге — жить,
обитать, пребывать.
ті оіхіа — долга, (Іотиз, Т. (іотиз,
Іоспз. Гатіііа, саиіа — домъ,
жилище, домашніе (семей-
ство).—жилище, (іотиз, Т. (іоті-
сііішп — жилище. — урллшнл,
іотиз — жильё.
оіхоборхТѵ — создати, жііГісаге—
создать, сотворить, сдѣлать,
образовать, устроить. — созида-
ти, В. и Т. гебіГісаге, Т. ех-
зігпеге, строить, сооружать —
созидать, устроять.
оіхобор.еТайаі— созидатиСіЬ, В.
и Т. аеііГісагі, Т. іпзіаигагі
— созидаться, создаваться.
оіхобо[іо6[іеѵос — знждемь, диі
амііГісаіиг, Т. сопзігисіпз—сози-
даемый, строимый.
оіхооо|іи>ѵ — зііждж, жйіГісапз, Т.
зігисіог, жбіГісаіог — зиждущій,
созидающій, строющій, строи-
тель.
оіхоѵо[іеТѵ — оустрбитн, іізро-
пеге, Т. пкміегагі, управлять—
устроить, возстановить.
тб оіхбпгбом — дблѵ,, ЬаЬііаііо—
домъ, жилище. — нырище, йоті-
сіііит, Т. ѵазіііаз — развали-
на. — разпалнна — тж. сам.
б оТхо;— долай, (Іотиз, Т. (іо-
тиз, Іосиз, Гатіііа, саиіа —
домъ, жилище, домашніе (се-
мейство). — уралах, (іотиз —
домъ, чертогъ.
ч оіхоо|лё'>7] — вселенная, огЬіз,
огЬіз іеггж, Т. огЬіз, тишіия,
іегга, огЬіз ЬаЬііаЫІіз, іегга
ЬаЬііаЫІіз —• вселенная, міръ.
оіхтеіреіѵ, оіхтеіргіааі — оуще-
дритн, В. и Т. тізетегі, Т.
^гаііозиш еззе, §гаііат Гасеге —
умилосердиться, милосердовать,
быть милостивымъ, помиловать,
пощадить, жалѣть. — ще'дритн,
В. и Т. шізегегі, Т. ^гаііат
Гасеге — быть щедру, мило-
вать.
оіхте’ршѵ — щедрж, диі тізегѳ-
іиг, Т. диі §таііояе Іаг^ііиг —
щедрый, мплующій.
б снх-сср[іб<; — щедрота, тізега-
ііо, тізегісопііа— щедрота: ми-
лосердіе, сострадательность.
оіхтсррішч — оущедржд, диі тізе-
геіпг, Т. диі ^гаііаш Гасіі—
милосердующій, милующій. —
щедръ, В. и Т. тізегісогз, В.
тізегаіог — щедрый, милосер-
дый, милостивый.
оіхшѵ — щБитаж, ЬаЬііапз, Т. ге-
зійепз — обитающій: пребываю-
щій.
б оіѵос — віно, ѵішіт — вино.
бХ'уоѵ — лаалш, ризііінт, Т. раи-
Іиіит — мало: немного.
ла? оХіуоѵ — влшѣ, ржие, Т.
піЫі Геге — вскорѣ; едва.
бХідо;— л\алъ, раисиз, тоіісиз —
малый.
б X і уо атб; — лылѣйшь, раисіззі-
о.
— 517 —
О.
ти5, Т. ріапе раиснз— малѣй-
шій.
бк'.убтт);—оумдленіе, рансііаз,
малость, малое количество —
сокращеніе.
бХгрба&аі — оулилнтиел, Іііпі-
ппі, раноиш Гіѳгі, Т. бейсеге,
тіпиі—умалиться, уменьшить-
ся.
бХсуосроуеТч — лшодѴшствовдти,
(Іейсеге, Т. оЬгнеге зе — мало-
душествовать: падать духомъ,
терять бодрость, приходить
въ уныніе.
ті дХіуофи/іа— лшодѴшіе, рпзіі-
Іапішііаз — малодушіе.
то бХіа&т)[іа — поползновеніе, Іар-
8П5 — претыканіе, преткнове-
ніе.
дХ'.атЦрб; — ползокг, ІпЪгісиз —
скользкій.
Въ текстѣ (34,6) стоитъ сущ. ф. то 61.І-
оЭт^ха—паденіе.
тб бХохаотшііа — вссеожеглелло,—
всесожженіе, Ьоіосанзінт — все-
сожженіе: засгіГісіит, іп дно
ѵісііша Іоіа сгетаіиг.
бХо;— весь, Ыиз, ипіѵегзиз, Т.
іоіиз — весь.
то б[іррт}[іа — источника, ішЬег,
ливень, Т. Гіиенішп — ливень,
потокъ.
т б[і(уХѵ] — ліглд, пеѣпіа. Т.
ргніпа — мгла: туманъ, иней.
брлібеіѵ, брбаа;—КЛАТИСА, ]н-
гаге — клясться, поклясться,
божиться.
б[іѵбюѵ — клсныйса, диі іигаі, Т.
Зигаіиз, диі дигаі — клянущійся.
бр.о'.о; — подовент., зішіііз, Т. раг,
зішіііз — подобный, равный,
одинакій.
6р.оюба&а’ — оуподбвнтііСА, В. И
Т. аззішііагі, БІтіІет Гіѳгі, Т.
сопзітііе Гіегі — уподобиться,
быть подобну.
тб б|іоіо>[іа—подовіе, зішіііѣидо—
подобіе.
6[іосш; — тдкожде, зішііііег—так-
же, подобію.
ч б[іо'’ша!; — подовіе, зішііііи-
<іо — подобіе.
я брбѵоіа — единолишілс'ніе, соп-
вепзиз, шіапішііаз — единомы-
сліе, единодушіе.
6 очауро; ( = бчогч-аурсо;) —
опдіря, опа&гия — онагръ: ди-
кій оселъ.
бѵе’.осСеіѵ — поносити, ехргоЬгаге,
піаіесіісеге, іпіргорегаго, Т. рго-
Ьго аШсеге, аіТісеге — поно-
сить. — поііоіплти, ехргоЬгаге,
Т. ргоЬго аГйсеге — поносить,
ругать.
б^е'.оіСшѵ — поноса, ехргоЬгапз,
Т. ргоЬго аП'ісіепз—поносящій,
ЗЛОСЛОВЯЩІЙ. ПОІІОШДА—тж. сам.;
поноситель.
6 бѵбіо;а[іб; — поношеніе, оррго-
Ьгіиш, іпіргорегіипі, Т. оррго-
Ьгііип, ргоЬгпт—поношеніе.
тб бѵеіоо? — поноше'ніе, орргоЬгі-
шп, ішргорегіппі, Т. орргоЬгіиш,
ргоЬгпт—поношеніе.
тб бчо[іа—йл\а, пошеп—имя.
тб б;о;—оцсгі, асеіінп—уксусъ.
6 б'ііррасрос—скоропйсецг, ѵеіо-
сііег зсгіЬепз, Т. ргошрінз зсгіЬа
—скорописецъ.
б;бе—остря, аснінз—острый.
бкі'аш—вслѣдя, розі—за.
гі{ та бтй'аю — ВСПЖТЬ, ГСІГ0Г8ШП,
геіго—вспять: назадъ.
т 6-Хт) — пазнокть (= плзногьть),
іпзиіа—копыто.
то о-Хоѵ, оружіе, щитъ, пап-
цырь—шр^жіе, зсніиш, щитъ,
агта, оружіе, Т. зсніінп, шпЬо,
о.
— 518 —
О.
щитъ, Ъазіа, копье, сіуреиз,
щптъ — оружіе: мечъ, щитъ,
копье.
тб бігшро^окахюѵ—овощное хра-
нилище, рошогит сизіойіа—ша-
лашъ, караулка (для наблюде-
нія за цѣлостью огорода).
б-ш;—гакш да, иі—да, чтобъ,
дабы, пусть.
бтсбте—внегда, сит, цпапйо, Т.
диит—когда.
брач—«узрѣти, В. и Т. ѵйіеге,
гезрісегѳ, Т. зресиіагі, азрісеге
— узрѣть: увидѣть, видѣть,
смотрѣть.
і брааі;— видѣніе, ѵізіо— ви-
дѣніе.
тб оруаѵоѵ—органа, ог^апшп, Т.
сііѣага, ог^апит—органъ (му-
зыкальное орудіе).
1 брут;—гнѣвя, іга, ігаспшііа, Т.
іга, ехсашіезсепііа, (іеіезіаііо,
ішіі§паііо, гезіиз, іигѣо—гнѣвъ,
ярость.
бру^еабаі—гнѣватися, ігазсі, Т.
сошшоѵёгі — гнѣваться. — про-
гнѣватися, В. и Т. ігазсі, Т.
Іііі^аге, іпйі^пагі, ехагйезсеге
—прогнѣваться, разгнѣваться.
—разгнѣватися—тж. сам.
бруі'ко; — гнѣвлива, ігасипйиз —
гнѣвливый.
бр-раЕНряі—прогнѣватися, В. и
Т. ігазсі, Т. Іііі^аге, іпйі^пагі,
ехагйезсеге—прогнѣваться, раз-
гнѣваться.
бр&рі^еіѵ—оутренневати, <іе Іпсе
ѵцріагѳ, іііисиіо ѵѳпіге, апіе
Іисспі зиг^еге, Т. іешрезііѵе
гедиіге, зишіио (Іііисиіо зиг^еге
— бодрствовать утромъ, рано
вставать.
хат’ брброч — раню, (Іііисиіо, Т.
іпйе аЬ аигога, аигоге—рано.
6 бр&рос, разсвѣтъ — оутренній,
віаіпііпиз — утренній. — оутро,
йііисиіит—утро.
ор&роо—раню, (Іііисиіо, Т. іпсіе
аЪ аигога, аигоге—рано.
тб брюѵ—предѣла, іегшіпиз, Нпіз,
Т. іеппіпиз—предѣлъ, граница.
о брхо; — клятва, іигатепіит
—клятва: проклятіе.
то бррт][іа—оустрелалепіе, ітреіиз,
стремленіе, стремительность, Т.
гіѵиз—потокъ.
тб бро;—гора, топз— гора.
ч бртиуо]іт]тра—крастель, соіиг-
піх—коростель (птица).
брбттбіѵ—изрыти, арегіге, Т. Го-
сіеге—рыть.—ископати, Гойеге—
выкопать.
брбттеабаі—йзрытися, Госіі—вы-
рыться.
брсраѵб; (о п т;) сирота, риріііиз
—сирота.—сйрг, В. огрѣапиз, В.
и Т. риріііиз—сирый: сирота.
б;—иже, диі—который.
баю; — преподовенг, запсіпз, Т.
Ъепі^пе ассеріиз, Ьепейсиз, диі
Ьепіащііаіе ргозециііиг—препо-
добный: святый, праведный,
угодившій Богу.
ой/ б а і о с — непреполовенк, поп
запсіиз, Т. поп Ьепі^пиз—не-
чистый, псблагословенный,
песвящеппый.
б а і <о!) тр а і — преподбвн^ выти,
запсіиіп еззе, Т. Ьепі^ииш зе
ехІііЬеге, Ъепі^иііаіе ргозециі
—быть преподобну: быть святу.
«&’ оаоѵ—еликю, диапіит, Т.
щіаіи—какъ.
бао?—елйка, диісипдиѳ, диапіиз,
Т. фіізциат, диіедие, диі—
какій, коликій; который; что.
тб батеоѵ пли батойѵ—КОСТЬ, 03
—КОСТЬ.
о.
— 519 —
П.
батіс—йже, диі—который.
то оатрахоѵ—скѴдель, іезіа—
глиняный сосудъ; черепокъ.
ба^раіѵеайас— шконжтн, осіога-
ге, Т. оіогагі—обонять.
бтач—е’гдл, сит, Т. дпиш—когда.
6т е — внегдд, диатіо — когда. —
егдд, сит, диатіо—когда.
6т і—злне, диопіат, диіа, Т. пат,
диіа—ибо, потому, потомучто.
—ибо, диіа—ибо, потомучто.
—гакш, В. п Т. диопіат, диіа,
дио<1, Т. пат, иі, диит, епіт,
диіп, диапеіодиМет, <1ит, диапйо
—какъ, что, ибо, потомучто,
подобно, какъ бы.
оо—йдѣже, иЪі—гдѣ.
ооое—ниже, педие—пи, п ни.
ообеі;—никтоже, вето—пикто,
оиоёѵ—ничтоже, пііііі—ничто, пе.
оох — ничтоже, піЬіІ, Т. поп —
ничто, не.
оохёті — ктол^, атрііиз — болѣе,
ужё, сверхъ того, еще.
о оораѵб?—нево, соеіит—небо.
той оораѵоб—невесный, соеіі—не-
бесный.
тоо Обріоо —Уріевк — Уріевъ
(Уріи).
тб ои?, р. п. штб;—оу\'о, аигіз—
ухо.
обте—ниже, педие—пп, и ни.
сото;—сей, ізіе, Ьіс—этотъ,
обтшс—сице, ііа, Т. зіс—такъ:
такимъ образомъ.—та'кш, В. и
Т. зіс, Т. ііа—такъ.
ооуі—не ли и ни ли, поппе, Т.
ап поп, поппе—пе ли.
осреХоо — ДДБЬІ, иііпаш—дабы,
чтобы.
тоб бсреш; — злмйнь, зегрепііз —
змѣипъ (змѣй).
6 бсрбаХр-б;—око, осиіиз—око:
глазъ.
бсргУтра’.—іавнтисж, В. и Т. арра-
геге, ѵіеіегі, Т. сопзрісі, сот-
рагеге—явиться, являться.
б у о р б;—крѣпокя, типііиз—крѣп-
кій: сильный.—тверда—тж. сам.
то бубро>[ла—твердо, Гігіпатѳп-
іит, Т. типіііо — крѣпость,
твердость.
бфеадя!—гавитнсж, В. п Т. арра-
гегѳ, ѵіеіегі, Т. сопзрісі, сот-
рагеге—явиться, являться.
II.
ч тсауіс,-ібо? — сѣть, В. и Т. 1а-
дпеиз, Т. геіе, іепбісиіа—сѣть.
л ітяібеіа— наказаніе, (іізсірііпа
— паучеиіс, наставленіе.
тйаібебеіѵ, -аіоеоаа’. — наказати,
соггіреге, іпсгераге, епкііге, са-
зіі^аге, Т. сазіідаге, егидіге,
ѵіпсіге, геіипеіѳге — наказать,
учить, вразумлять, наставлять.
ігаібгбеайаі — паказатисл, егшіі-
гі, соггірі, Т. егшііііопеш рег-
сіреге — научиться.
-аіоебшѵ — наказѴж — диі соггі-
ріі, сазіі^апз, Т. сазіі^аіог —
наказывающій, вразумляющій.
т) тсаібіахт] — рака, апсіііа — ра-
ба, служанка. — равыііж — тж.
сам.
о и і] тсаТ?, р. п. тсаіоб; — отроки,
риег, Т. зегѵиз — отрокъ: слу-
га (=рабъ).
ттаХагобайаі — шветшатіі, іпѵеіе-
газсеге, ѵеіегазсеге — обветшать,
придти въ ветхость; исто-
щиться.
•>1 тіаХаіа-тг; — плдь, Т. раішнз—
пядь.
-яХіѵ — паки, ііегшп, Т. гигзиз
— опять, еще.
йз тгаѵтбс. біа-аѵтб; — всегда,
п.
— 520 —
П.
зетрег, Т. ]и§ііег—всегда.—
вынУ, зешрег, Т. ди§ііег — все-
гда, непрестанно.
тсара — над, ргаз — надъ. — паче,
ргае, арші, Т. ргае, вирга — бо-
лѣе, лучше; особенно; сверхъ,
надъ. — при, весиз, а, розѣ.
Іихіа, Т. ай, рѳпез, аЬ, іп —
при. — су, В. и Т. арий, Т.
репез, согат—у.
тсяря^ягтч — престУплж, ртюѵа-
гісапз — преступающій: пре-
ступникъ, нарушитель.
ч тіяряряяі; — преступленіе, ргж-
тагісаііо— преступленіе.
у тсяряроЦ— пріітча, зітііііийо,
рагаѣоіа, Т. рагаѣоіа — притча.
-ярауегі — преуодіітн, рггеіегігѳ
—ходитъ, проходить.
те а р я у шѵ — л\и л\оу одж, диі ргае -
іегіЬаі, диі ігапзіі—проходящій.
тіяряоіббѵя! — предати, ігайеге
— предать.
тс яр я о і о о я Э я і — предлтнел, ѣгаеіі
—предаться, быть предапу.
тіярябо&т^яі — преданУ быти, іга-
йііиіп еззе — быть предану.
тіарябобѵяі — прёданУ быти, 1га-
Іеге. Т. геропеге—быть предану.
тгяряСт|Лойѵ — раздражити, ргоѵо-
саге, Т. сопсііаге — раздражить,
разгнѣвать, оскорбить. — ревно-
вати, аепшіагі, Т. ассепйі іга —
ревновать, завидовать.
тіяряхякеТѵ, -яряхяХгяя: —
оутѣшнти, сопзоіагі — утѣшать.
тіяряхяХеТаУ яі — оултолнтисл, йе-
ргесагі, Т. роепііете — умило-
сердиться.
тіяряхякійм — оутѣшаж, сопзоіапз,
Т. сопзоіаіог — утѣшающій,
утѣшитель.
тгаряхех/.т]ргѵо; — оутѣшена, соп-
зоіаіпз — утѣшенный.
т:яряхкт]&траі — оумолёнУ быти,
еіергесагі, Т. роепііёге— умило-
сердиться. — оутѣшитисж, сопзо-
іагі— утѣшиться.
ті тіяряхХт]?'; — оутѣшёніе, соп-
зоіаііо — утѣшеніе.
тіяряѵор.еТѵ — веззаконновати, іп-
ідие а^еге, Т. іпзапіте — со-
вершать беззаконіе, безумство-
вать. — законопрестУповати, іп-
ідпе а§еге — преступать, нару-
шать законъ.
т( тіяряѵор.'я — законопрестУпле-
ніе, іщнзііііа — беззаконіе.
тіяряѵор.о; — законопрестУпени,
іпідиа §егепз, іпідппз, сопіга
Іе^ет а^епз, нцизіпз, Т. йіззі-
шиіаіиз, скрытный, притвор-
ный, лицемѣръ, педпіззішпз,
бездѣльный, непотребный, не-
годный, безпутный, іпідие
а^епз, пеіагіиз — законопре-
ступный: беззаконный, нече-
стивый, грѣшный. — преБезза-
коненг, ііупзіпз — беззаконный.
6 тіяряѵоріо; — Беззаконника, іп-
дизінз, Т. іпзапиз, йеГесіог —
беззаконный, нечестивый. — за-
конопреступника, іпідииз — без-
законникъ.
тгяряѵор.шѵ — веззаконнУгь, іп-
ідшіз, Т. іпзапіепз — беззакон-
нующій, безумствующій.
тсара-'.хряі^еіѵ — прешгорчйти,
іггііаге, іп ігаш ехсііаге, ех-
асегЪаге, Т. ехасегѣаге — огор-
чить, раздражить.
-ярятііхряіѵшѵ — прешгорчеваж,
ехазрегапз — огорчающій, про-
гнѣвляющій.
6 7гяря7ііхряар.б;—прогнѣваніе,
іггііаііо, Т. сопіепііо — прогнѣ-
ваніе: раздраженіе, огорченіе.
-яряііоргодріеѵо; — лшлаоуодлі,
п.
— 521 —
II.
ргэгіег^гесііепз, ігапзіепз, Т. ѵіа-
іог — проходящій.
то тгярятгтшря— грѣуешаде'ніе, йе-
Іісішп, Т. еггог — грѣхопаде-
ніе, прегрѣшеніе.
ісарар(істе(еі)аЬаі — прилхетати-
сж, аЪіесіпт еззе, Т. ігециеп-
іагѳ Іітеп — привергаться, при-
падать.
тсяряаіштсяѵ— прелхолчати, зііеге,
іасеге, Т. зипіиш а^еге, тиіит
еззе, зііеге — премолчать: умол-
чать, хранить безмолвіе, быть
безмолвнымъ.
~яраао|лрак).еа&аі — приложйти-
сл, сошрагаіиш еззе, Т. зітпі-
Іеш Гіегі — приложиться: упо-
добиться, быть подобну.
ч Марата;с?, ставленіе въ бое-
вой порядокъ; схватка, бой—
шлодчёніе, ргжіінш, сраженіе,
бой, битва — ополченіе, войско;
битва.
тсярятяааеаЬяі— шполчати, соп-
зіііпеге, Т. сопѵепіге — опол-
чаться: ставить, собираться въ
боевой порядокъ. — шлолчитисж,
сопзізіеге, Т. шеіагі — опол-
читься.
-ярятеіѵеіѵ— прока'ннти, ргжіеп-
Іеге, Т. ргоіешіеге — продлить.
-ярятт)ре?ѵ— назрѣти, оЬзегѵаге
— наблюдать, примѣчать.
кяратт)реіа&яі — ндзирдти, оЪ-
зегѵаге — наблюдать.
каратейеайаі — предложити, сот-
тешіаге, Т. йеропеге—предло-
жить, представить.
гсараотіха — двіб, зіаііш, Т. рго
шегсесіѳ — тотчасъ, вдругъ, не-
медленно, въ тотъ самый часъ.
ті тсаржроя^-яВо;— Фрасль, рго-
ра&о, Т. гашпз—-отрасль.
7йараур7]|іа — двіе, сопіезііш, Т.
рго шегеейе — тотчасъ, вдругъ,
немедленно, въ тотъ самый часъ.
тѵярер-^яАХе'ѵ — фполчйтисж, іш-
шіііеге, Т. шеіагі сазіга — опол-
читься.
ті) 'каргр.^окі] — полкъ, сазіга —
полкъ. — станъ, сазіга — станъ.
ттяргчоукеТѵ — стяжати, шоіѳ-
зішп еззе — докучать, быть въ
тягость.
6 и ті йаре‘ійі8т][іо<; — пришлецъ,
рсге§гіпиз, Т. іпфііііппз — при-
шлецъ, странникъ.
-яргр/еабяі —лшлюитй, ігапз-
іге, ргаеіегіге, Т. ргжіегіге,
ігапз^гебі — пройти, прейти,
миновать. — преитй, ігапзіге,
ігапз^гейі, Т. ігапзіге — пройти,
перейти.
-ярг/есѵ— подати, ргаезіаге, Т.
сопзііінсге—-подйть, дать, пре-
доставить.
у -ярЬёѵое—дѣва, ѵіг^о—дѣва,
дѣвица.
карі5еі'>—презрѣти, (Гезрісеге, Т.
іезізіеге — презрѣть: бросить,
оставить.
тс я ріо-і'і а і—представити, зіаіпеге
— представить, поставить. —
предстаиліьти—тж. сам.; предста-
влять.—предстати, асізіаге, Т.
зізіегс зе, йіззегеге, соііосагі,
аззізіеге—предстать.
•пяр’атяабя'.—-предстати, айзіаге,
Т. зізіеге зе, (ііззегеге, соііосагі,
аззізіеге—предстать.
тсярогхеіѵ—вселитисл, ЬаЬііаге—
вселиться, обитать, жить. —
вселжтисж, іпЬаЬііаге, Т. соішпо-
гагі—вселяться, жить, посе-
ляться. — шБитати, ЬаЬііаге, Т.
сошшогагі — обитать: пребы-
вать. — прііселйтнсж — тж. сам.;
приселиться, водвориться. —
II.
— 522 —
И.
пришелствовати, ассоіаш или
іпсоіаш еззе, Т. регедгінагі, Ьа-
Ьііаге — жить пришельцемъ,
странствовать, переселиться.
-пароіхіа — жилйціе, ЬаЫіаси-
Іиш, Т. сошшогаііо—жилпще.
—преселепіе, ігапзті§таііо—пе-
реселеніе.—пришёлствіе,реге&гі-
паііо — странствованіе: пребы-
ваніе въ чужой землѣ.
б тгарогхо?—преемникъ, айѵепа,
Т. реге^гіпнз—пришлецъ, чу-
жестранецъ. — пришелецъ, при-
шлецъ, іпсоіа, Т. іпцніііпнз, ре-
ге^гіпапз—пришлецъ, прише-
лецъ, странникъ.
-ароіхш\і—живый, соштогапз—
живущій: обитающій, пребы-
вающій.
“аро^бѵееѵ—прогнѣвати, іггііаге—
прогнѣвать, раздражить, огор-
чить.—раздражити, ехасегбаге,
іггііаге, Т. іггііаге, сігсиш зегі-
Ьеге, зрегпегс — раздражить,
разгнѣвать, оскорбить.
-ароруі^еі'}—прогнѣвати, іп ігаиі
сопсііаге, іггііаге, Т. ехасег-
Ьаге, ргоѵосаге, ігаш сопсііаге
—прогнѣвать, раздражить, огор-
чить.
-арр^а'.аСеа&я'. — нсШбинІІтисж,
ййисіаіііег а§-еге, ІіЬеге а^еге—
говорить, дѣйствовать прямо,
искренно, откровенно.
-3;—несь, ошпіз, нпіѵегзнз, Т.
цнізцніз, ошпіз, нпіѵегзнз, іо-
інз—весь. — вежкъ, ошпіз, Т.
ошпіз, цніенпцне, іоіиз, циіз-
циіз—всякій, каждый.
кааашѵ—посыпаж, циі зраг§іі, Т.
циі (Іізрег^іі; — посыпающій:
сыплющій.
о л а а т о' ? — черто'гъ, іЬаІашнз,
спальня—брачный чертогъ.
тсата'а;—поразивъ, цні регензэіѣ
—поразившій.
тсатаааесѵ—поразити, регеніеге—
поразить, ударить.
б тгатт^р, р. п. катрбс — Отецъ,
раіег, Т. шарг, раіег, рагепз
—отецъ.
ч патріа — отечествіе, Гашіііа,
раігіа, Т. Гашіііа—отечество:
племя, родъ.
тсаоеіѵ—оудержд'тн, ргоМЬеге, Т.
ензіоіііге — удержать, удержи-
вать.
каэеайаі—престати, безінеге, Т.
аѣзізіеге —перестать.
— слана, ргніпа — иней
(смерзшійся), голоть (гололе-
дица).
тб кахос,толщина—толща, сгаззі-
інгіо, толстота-толща, толщина.
—толстъ, сгаззнз, Т. ргае-
ріпдніз—толстый: тучный.
-еотг]—шкбвы, сошрез—оковы.
— п^'то, сошрез, Т. саіепа —
уза, цѣпь.
тб -гб'оѵ—поле, сашрнз, Т. а^ег
—поле.
тоб тгеЗсоо — польскъ, сашрі, Т.
а^гезііз—поле вый.
-еі&еіѵ — оуповдти, В. и Т. сон-
Тісіеге, Т. гесіреге зе—уповать,
надѣяться.
кеіѵйѵ—взалкати, езнгіге—взал-
кать: почувствовать, терпѣть
голодъ.
тсеіѵшѵ—алча, езнгіепз, Т. іате-
Ііснз—алчущій: томящійся, то-
мимый голодомъ.
тсгіра^еіѵ — искосити, іепіаге—
искусить: испытать.—испытати,
іепіаге — пспытать, испыты-
вать: изслѣдывать.
6 'ггіраор.б; — искушеніе, іепіа-
Ііо—искушеніе.
п.
— 523 — П.
тб тсеірагѵ]рюѵ—искѴшёнк, іепіа-
Ііо—искушеніе.
о 7:еХехаѵ,-а'>о;—нежсыть, реШ-
сапнз—пелпкапъ (птица).
6 тсёХехо?,-е(и; и-оо;—сѣчиво, зе-
сигіз, Т. ѵесііз—сѣкира, топоръ.
-ёѵт]<;—нйірь, раирег, іпорз, Т.
е^епз, іепиіз, раирег—нищій:
бѣдный.—оукогъ, В. и Т. ран-
рег, В. тешНсиз, Т. іепніз,
шапзѵеіпз, е^епз—убогій: бѣд-
ный, нищій.
- г ѵ 5 е. ~ а,} а ’ — жѣтонан^ быти,
Іашепіагі—быть оплакапу.
тсечй&ч—плдчл», 1и§епз—плачу-
щій.
ігетсаіоеицеѵоі; — наказанъ, егпйі-
іпз—наученный, наставленный.
ттетсео-дрё^о; —шкованъ, ѵіпсінз,
сотрейіінз—окованный: узникъ.
кгтгоіг]реѵоі; — сотворенъ, Гасіиз
—сотворенный: сдѣланный.
-е-оіОёѵаі — надѣлтисж, сопГі-
сіеге, Т. гесіреге зе, ййпсіаш
ЬаЬеге—надѣяться: чаять, ожи-
дать.
-е-о'&ш;—иддѣжеж, диі соийсііі
—надѣющійся: уповающій.
тгетг о: х і X р ё ѵ о ;—прсиспеі|ірёнг,сіг-
сишйаіиз ѵагіеіаіе ила ѵагіеіа-
ііЬііз—испещренный: разукра-
шенный.
тгелоршр.ёѵо;—рлзжже'нъ, і^пе
ехашіпаіпз, і§пііпз, Т. риг^а-
іиз — разжженный: огненный,
раскаленный.
то кёрас,-ато;—конецъ, іегшіппз,
Гіпіз, Т. йпіз, ехігешиш, ехіге-
шііаз—конецъ: предѣлъ, край.
— кончина, йпіз—кончина: ко-
пецъ.
тг е р і а і р е Т ѵ — шилтлти, аиГегге,
ашриіаге, Т. (іеѵоіѵеге, аѵегіе-
ге, аЬгіреге—отпять, спять.
тсер1|3 аХХ габа:—шклачитнеж, оре-
гігі, покрываться, накрывать-
ся, закрываться, Т. ашіеіге зе
— облачаться, одѣваться. —
шелеклтнеж, орегігі—облекать-
ся, одѣваться, покрываться.—
шдёждитисж, орегігі, Т. ашіеіге
зе—одѣться: покрыться.—шд-ё-
жтнеж, орегігі—одѣваться.
тсер{|ЭаХХшѵ—шдѣнлж, дні орегіі,
Т. диі оМе^іі—одѣвающій: по-
крывающій.
тсгрірерХдрёѵо?—шдѣжііъ,сігсиш-
сіаіиэ—одѣтый: покрытый.
то керцЗоХаю^—шдёжда, орегіо-
гінш, Т. іпйптепіит—одежда.
—идѣжніе, атісіиз, Т. іпіи-
тепіит—одѣяніе, одежда.
тс е р і е ’ <о а;і ёо с — препожсаиъ,
ассіпсіпз—препоясанный.
Тіеріё^е'.ѵ—шбжти, сігсипійаге—
объять, обнять.—(одержати, сіг-
сишйаге, оЬзісІеге, Т. сіи^еге,
сігсншѵеніге — объять, окру-
жить; обступить, облечь.
тсерсё/шѵ—ишдсржл, дні сігсиш-
йе(1іі — окружающій, объемлю-
щій, заключающій.
7гер'ч“>ѵѵбѵаі — іірспожсати, ргге-
сіп^еге, сігсптйагѳ, ассіп&еге—
препоясать.
7іеріС«Ьѵѵоа&аі — юпожсатисж,
ргагсіп§-і, Т. ассіпд'еге зе—опо-
ясываться.— преполсдтисл, ас-
сіи§-і, ргжеіп^еге зе, Т. ассіп-
§і, зе ассіп"'еге—препоясаться.
7йеріСи>ѵ'>ошѵ — прсполс^ж, диі
ргюеіпхіі, Т. диі ассіп§:іі —
препоясывающій.
<геріг]р-ррш|іёчоі; — посрсврснъ,
(іеаг^епіаіиз, Т. іесіиз ат^епіо—
посеребренный: покрытый се-
ребромъ.
7ігр гхехоарт] рёѵо;—прикрашенъ,
п.
— 524 —
П.
сігсптотпаіиз — украшенный,
разукрашенный.
~ е р і х о х X о о ѵ — юііитй, сігсшгиіаге
—обойти, окружить, обсту-
пить, стать вокругъ.
о -ерсхбхХш — шкрёстенъ, ^ні
іп сігснііи езі, Т. диі сігсит-
зіаі — окрестный: окружающій.
тсгріХ«|ЗеІѵ— швилаати, сошріе-
сіі — обойти.
кер'Хоі-о;, оставшійся — избы-
токъ, геІщннБ пли геіщииіи—
остатокъ.
тгер'ХокО', еЬог. — прискбрвн^
быти, ігізішп еззе, Т. (іе^ісеге зе
—быть прпскорбпу: унывать,
о 77еріооо'.аор.б<; — достодпіе,
роззѳззіо, Т. респіінт — досто-
яніе: наслѣдіе.
і лгріо^т) — шгрдждёиіе, шппі-
ііо, сігсншзіапііа — огражденіе,
укрѣпленіе.
тгері-атеіѵ— уодйти, атЬиІаге,
Т. оЬашЬнІагѳ — ходить.
тгеріігатобѵ — поити, атЬиІаге—
пойтп, идти, ходить.
7ггрі-а-о>> — \од<-ь, атЬнІанз, Т.
диі ііаі(=ііанз)— ходящій.
ігерікХёхеіѵ — сііЛ€Тлтіі, сонсін-
паге — сплетать, обвивать.
кЕр'.тсХёхгайаі — шБЖзатиСіЬ, сіг-
сншріесіі — обвязаться, быть
обвязану.
тгер С7ГО і еіой а' — снавдѣти, роз-
зіеіеге — сохранять, сберегать.
-гр’.зай; — йдлише, аЬиікіапіег,
Т. ехееііенііззіте — слишкомъ,
сверхъ мѣры.
тт)і тсерізтера;—голубинъ, соіит-
Ъж — голубиный (голубя).
тб -етеіѵбѵ — птица, ѵоінегіз, ѵо-
Іаіііе (во мн. ѵоіаііііа), Т.
аѵіз, ѵоінегіз, ѵоіаіііе (во мн.
ѵоіаііііа) — птица.
тйётеайа’. — летѣти, ѵоіаге — ле-
тѣть, полетѣть. — полетѣти —
полетѣть, улетѣть.
-етбреѵо; — лета, ѵоіапз, Т. ѵо-
Іііапз — летящій.
ті) кётра— калдснь, реіга, Т. гн-
рез, реіга — камень, скала.
-есротеорёѵо; — насаждёнъ, ріан-
іаіііз — насажденный: посажен-
ный.
ті -^'1^ — источникъ, Гопз, Т.
аіѵенз, Топа— источникъ; ли-
вень, потокъ.
б ттт]Хб; — вреніе, Іпінт—-грязь,
кіаіѵеіѵ—т»чн^ быти, рін^нет
Гіегі — быть тучну.
— радвотѣти, ріп^не-
зсеге, жирѣть, Т. зііііаге, ка-
пать — растучнѣть: сдѣлаться
тучнымъ, жирнымъ, толстымъ.
ті т: і х р а — горесть, ашагіішіо —
горесть.
-схрб; — горекъ, ататпз, Т. ата-
гніепіиз — горькій.
-іѵеіѵ — ііепйтп, ЫЬеге — нить,
выппть.—пити, роіаге, ЪіЪеге —
пить.
шшѵ— піж, Ьіѣепз — пьющій.
1 -ебтт;;, - т;то; — лдасть, рін-
^небо — масть: жиръ, тукъ. —
т^къ, нѣегіаз, Т. рін^пейо —
тукъ, жиръ.
тсітстеіѵ—вплдати, саііеге, Т. <1е-
сісіеге — впадать. — падати, са-
(іеге — падать. — пасти, сабеге,
знрегсійеге, Т. ргосіеіеге, сасіе-
ге, сопсіеіеге, сіетіііі — упасть.
-'а-ебеіѵ — вѣровати, сгейеге —
вѣровать, вѣрить, повѣрить. —
вѣрѣ7 ІЛТИ — тж. самое.
і) кіаті; — вѣра, йдез — вѣра.
тгіатб; — вѣренъ, Гі(іе1І8, Т. ѵе-
гах, Гііпз, іісіеііз, сонзіапз —
вѣрный.
п.
— 525 —
II.
'7сіати>і)^'>ог— оувѣрити, сгееіііит
еззе, Т. сопзіапіет Гіегі—ввѣ-
рить, поручить. — оувѣритнся,
Гійеіет еззе, сгеЛЫІет еззе,
Т. сопзіапіет еззе, Гігтит
еззе — быть вѣрну.
тсішѵ— маститъ, иЬет, Т. ѵігепз,
ріп^иіз — маститый: обильный,
изобильный, плодовитый.—л\нб-
жайшь, ріп^иіз, Т. ріп^иіззі-
тиз — жирный, тучный. — Тю-
мени, ріп^иіз— тучный, жир-
ный.
иХяѵя'>— шкллзнйти, еггаге Гасе-
ге — ввести въ заблужденіе
(іпеггогет іпйисеге).
иХаѵяабя' — Здблі?дйти, еггаге,
Т. аЬеггаге, еггаге — заблудить-
ся, сбиться съ дороги, укло-
ниться. — злвл^ждл'ти, еггаге —
заблуждаться, блуждать.
кХяая;— создавъ, диі Гіпхіі, Т.
Гогшаіог, образователь — со-
здавшій:создатель,образователь.
тсХаа&тря'.— создлтися, Гоппагі
—создаться, сотвориться, сдѣ-
латься.—созидатися, Гоппагі—
созидаться, создаваться, сотво-
ряться.
тсХяааеіѵ — создати, ріазшаге,
образовать, Т. Гоппаге, аріаге—
создать, сотворить, сдѣлать,
образовать, устроить.
-Хаааш'> — созидая, диі Гіпхіі,
Т. Гоппапз — созидающій: вы-
мышляющій.
1 ттХятеТя— пѴ'ГЬ, ріаіеа, улица
— путь. —• стогна, ріаіеа —
стогна: улица.
-Хятбѵегѵ — разширйти, сШаіаге
— расширить: открыть. — рас-
пространити — тж. сам.; распро-
странить: расширить. — оуши-
рйти, йііаіагѳ — расширить.
-Хогги? — широкъ, Іаіл.18 — широ-
кій, обширный.
6 •тсХатоар.б? — пространство, 1а-
Шшіо — пространство. — широ-
та, В. и Т. іаіііндо, Т. Іаіит
— широта, обширность, про-
странство.
то-ХеТоѵ— лшо'жас, атрііиз, Т.
ехсеііепііззітит — болѣе мно-
гое: самое бблыпее.
-Хеішѵ—-ліножаншь—наибольшій.
-ХгоѵяСесѵ — сулмібжити, аЬншіа-
ге, тніііріісаге, Т. аи^еге —
умножить.
тсХгоѵяхгс— лмібжицсю, заере, Т.
тпііит — многократно, много
разъ.
ті -Хеоѵе^ія— ли^ойллство, аѵагі-
ііа, Т. диасзінз — лихоимство:
взиманіе лихвы.
тб тсХеороч (мн. 4. тя тгХе’эря,
Іаега) — рсврб, Іаіиз — ребро.
т, “Х^уг;—іазвд, ріад’а — язва,
рана.
кХт)&сг? — исполнити, ітріеге —
исполнить, наполнить.
-Хт^гаНа1. — исполнится, асііт-
ріегі, геріегі, Т. ітріегі —
исполниться: наполниться. —
наполнится, ітріегі, геріегі, Т.
ріеннт еззе — наполниться:
быть полну.
то тгХ^&о?— лмібжсство, тиііііийо,
аЬипйапііа, Т. атрііішіо, тиі-
ііішіо — множество.
тгХ-д&6ѵе— оулмібжнти, тиіііріі-
саге, аЬишіаге — умножить.
-ЕХт)г}6чгаі}аі — оулмібжитися,
тнШрИсагі — умножиться.
-Х-д&бѵшѵ — лшбждся, аЬишіаііз
— множащійся.
т, — прегрѣшеніе, <іе-
іісіит, Т. геаіиз — прегрѣше-
ніе: грѣхъ.
п.
— 526 —
П.
7йк7][і[хеке'Гѵ — прегрѣшати, (іеііп-
днеге — прегрѣшать. — прегрѣ-
шити, (іеііпдпеге, Т. еггаге —
прегрѣшить.
— бвдче, ѵегпшіатеп, зей
еі, Т. іапінш, іапішптоіо, ніі-
дие, тегитіатеп—однако, впро-
чемъ.—развѣ, ргаеіег—кромѣ.
тгЦрт); — ііспблненг, ріениз —
исполненный: полный. — йспблнь
— тж. самое.
кХтдробѵ—исполнити, асіітріегѳ,
сонГігтаге, ітріеге, Т. ітріеге,
геріеге, сотріеге — исполнить:
наполнить.
-л^роэз&ас — йсполнитиса, геріе-
гі, Т. ітріегі, геріегі — испол-
ниться: наполниться.— папбл-
нитиса, геріегі, Т. ріеннт еззе
— наполниться: быть полпу.
тб тслт]ра>[ла — исполненіе, ріепі-
ішіо, Т. дносі ітріеі, цпж іт-
ріепі, ріепіінйо — исполненіе:
полнота: что наполняетъ.
6 “Хтріоѵ — ближній, ргохітиз,
Т. ргохітнз, атіснз — ближній;
близкій; пріятель, сродникъ.—
искренній, ргохітнз, Т. аііег,
ргохітнз, атіснз, зосінз — ближ-
ній.
Ч ~Х г; а [іо ѵт; — сытость, В. П Т.
заінгііаз — сытость.
тгЛ^ааЕа&а1. — оужзвен'і быти,
рѳгсніі — быть поражену.
то тскосоѵ — коравль, наѵіз — ко-
рабль.
тск о о а і о; — вога'тл, <1і ѵѳз — бога-
тый.
ігкоитгТч — разбогатѣти, йітііеш
еззе пли Гіегі, Т. діѵііеш еѵа-
<іеге — богатѣть.
“ѣоиті'Сеіѵ, тткоотТаа:—швога-
тйти, Іоспріеіаге, Т. йііаге —
обогатить.
б тсХоутоі; — Богатство, йіѵіііге,
Т. соріа, йіѵіііж, орніеиііа, ѵіз,
орез — богатство: изобиліе, мно-
жество, сила.
7гХ6ѵбсѵ — шлльітн, Іаѵаге, Т. аѣ-
Інеге — омыть.
тсѵеіѵ — дунѣ'ти, Пате, Т. еГГІаге
— подуть.
то 7гѵей[ла — д^'р, зрігііиз —
духъ (вообще)/
то Пѵейріа то "Ауточ — Д^'уг Сня-
тый, Зрігіінз Запсіиз — Духъ
Святый, Духъ Божій, Духъ
Господень, третіе Лице Святой
Троицы.
г, тйѵотг) — дыуаніе, зрігіінз, Т.
апіта — дыханіе: душа, духъ,
живое существо.
ттобеѵ — Фнюд^же, ншіе — отку-
да.
ігоіеіѵ, -оі^ааі— сотворити, В.
п Т. Гасеге, Т. ехегсёге, орега-
гі, аГГісеге, еГГісеге, ргжзіаге,
зіаіпеге, регГісеге, сотрагаге,
устроить, установить, а^еге—
сотворить: содѣлать, сдѣлать,
совершить, устроить, устано-
вить, исполнить.—творити, В.
и Т. Гасеге, Т. еГГісеге — тво-
рить, дѣлать.
то лоЦра — твореніе, В. и Т.
Гасінт, Т. орнз — твореніе,
дѣло.
— сотворйпг, цні Гесіі—
сотворившій: сдѣлавшій, совер-
шившій. — сотпбрь — тж. сам.
ч 7со іі)аі; — твореніе, орнз — тво-
реніе, дѣло.
-о’.р.яіѵеіѵ — пасти, разсеге —
пасти. — оупдстй, В. течете, В.
и Т. іеразсеге, разсеге — па-
сти.
7го і р.а і ѵ габа’ — оупдстисд, ра-
зсі — пастись.
п.
— 527 — п.
тссираі'ѵшѵ — паса, диі ге^іі, Т.
разіог — пасущій: пастырь.
тб тгоі^ѵеоѵ — стадо, §гех— ста-
до.
коіш^ — творл, В. и Т. Гасіепз,
Т. ехегселз, еШсіепз — творя-
щій, дѣлающій, совершающій,
исполняющій.
6 тбхо; — рѴнб, ѵеііпз — руно:
шерсть (волна), съ овецъ сня-
тая.
тгоХер.еТѵ— корити, ітрп^паге—
бороться, враждовать, напа-
дать, наступать. — покорити,
ехри§паге, Т. ітри^паге— по-
бороть.
гоХецтра:— Брлтиса, ехри^иаге
—бороться: сражаться, воевать.
6 тгбХеро;—Брань, рггеіішп, Ьеі-
Іитп, Т. ргаеііиш, Ьеііит, ридпа
— брань: война, борьба.
тгоХеркБ'; — ворд, ітри§’паиз, Ьеі-
Іапз, Т. ітридпаиз, орри^паіог,
ргори^паіог—борющійся, напа-
дающій, наступающій.
ч тгбХі«— града, сіѵіѣаэ, Т. сіѵі-
іаз, игЬз—градъ: гбродъ.
лоХХа — мнбгш, тиііпш, Т. ріи-
гітит — много.
тсоХоеХео;—многомилостива, тиі-
іит тізегісогз, Т. тиііиз Ьепі-
^иііаіе — многомилостивый.
тсоХб;—мнбга, тиііиз, та§ъиз,
соріозид, Т. тиііиз, та^пиз,
ріигітиз, тахітиз, атріиз —
многій: большій, великій.
-оХитохо; — многоплбденх, Гсеіо-
3118 — многоплодный.
7іоХоа>реТѵ, весьма заботиться,
весьма обращать вниманіе —
оумпбжити, тиіііріісаге — умно-
жить.
тб кора — питіе, роіпз — питіе:
питьё.
7йоѵ7}реиеа&а'.—л^клвновдти,та1і-
§пагі, Т. таіит Гасеге, аГГісе-
ге — лукавить: поступать ко-
варно, съ хитростью.
-оѵ^реибр.е'лэ; — лѴкавп^іЬ, таіі-
ещпз, таіі^папд, диі таіі^паі,
Т. таіейсиз — лукавствующій:
коварный, хитрый, злый. —
лукава, таіі^папз, Т. таіей-
сп8 — лукавый: коварный, злый
(С. п.).
>і тсоѵ^ріа — злоба, педиіііа, Т.
таіит— злоба: зло, злое; не-
честіе, порокъ. — лѴклвствк,
шаііііа — лукавство: коварство,
хитрость. — лЪ’ка'вство, педиіііа,
Т. шаіі^шіаз — тж. самое.
тсо'^рб;— золь (злый), таіиз—
злый: вредный, пагубный, бѣд-
ственный, порочный, худый,
нечестивый, грѣшный.—лѴка'вг,
таіі&пиз, іпаіиз, Т. таіиз —
лукавый: коварный, злый (С.
п.). — лють, реззішпз, гааіиз,
шаіій’виз, Т. таіиз, таіейсиз—
лютый, злый.
6 -йб'уоі; — волѣзнь, йоіог, Т. 1а-
Ьог, ѵапііаз, тоіезііа — болѣзнь:
недугъ, немощь; печаль, скорбь,
страданіе.—тр^дк, В. и Т.ІаЬог,
Т. ѵіз, роіепііа—трудъ, работа.
іі -йореіа — шествіе, іп^теззиз, Т.
іпсеззиз — шествіе.
тсор еиеабаі — итн, аЬіге, Т. ат-
ЬиІаге — идти. — поити, ашЬи-
Іаге, &га<іі, іге, іп^геііі, Т.
атЬиІаге, аЬіге, рет^еге, іге —
пойти, идти, ходить. — потещй,
аЬіге — потечь. — ходити, В. и
Т. іпсе<іеге, атЬиІаге, іге, В.
іп^геііі, Т. рег^еге, а^гейі
— ходить.
тіореибдѵа'. — внйти, іге, Т. рег-
ѵепіге —-войти.
II.
— 528 —
П.
ігореобр.еѵо?— ХОДА, диі іп^ге-
(іііиг, ѵасіепя, іепз, В. и Т.
атінііапз, Т. аЬіепз — ходящій,
тсор'^ебеіѵ — совлѴднти, Гогшсагі,
любодѣйствовать, Т. роііиеге,
осквернять—соблудпть: блудо-
дѣйствовать.
тсормеиш'; — люводѣд, диі Гогпі-
саіиг, Т. асіиііегапз — любодѣй-
ствующій, блудодѣйствующій.
-оаахсс — колькраты, диоііез—
сколько разъ.
—0 00 1-— К0ЛІ1КШ, диОІ — сколько.
-озя~Ха>с— лмібжнцею, тиііі-
ріісііег — многократно, много
разъ.
б тготар.6?— рѣка, Дитеп, Пи-
ѵіиз — рѣка.
той тсотар.ои—рѣчный, ѣіитіиіз—
рѣчный.
-бте — когда, диапйо — когда.
—нѣкогда, а1ідиап<іо,Т.диап(іо—
нѣкогда.
тб -отт^рю'? — чаша, В. н Т.
саііх, Т. роспіиш — чаша.
тсот'Сбіѵ — напалти, роіаге, Т.
роіит ргюЬеге — поить. — на-
поити, роіаге, айадиаге, роіит
(іаге, Т. ЪіЬеийиш <іаге, роіит
ргюЬеге, ЫЬепіит ргжЬеге —
напоить.
іготіСшѵ — ііапажж, гі^аиз, диі
іггі^аі — папояющій.
кои — гдѣ, иѣі — гдѣ. — калаш,
дио — куда.
б кои;, р. п. кооб;, д. ми. ~озі—
нога, рез — нога.
тбкрауілй — вещь, гез, ие^о-
ііит—вещь: дѣло.
кря&траі — проданѣ' выти, ѵеиип-
<іагі, Т. ѵегкіі — быть продану.
йряо; п ~ряб;—кротокг, шаи-
зиеіиз, тіііз, Т. таизиеіиз —
кроткій: смиренный.
іграбтт]і; и 7йрябгт]с, - дта? —
кротость, тапзиеішіо — кро-
тость: смиреніе.
тграоѵеіѵ, іграиѵаі — оукротйти,
тііі§аго, Т. ргюзіаге диіеіет—
укротить, успокоить.
крётгесѵ — подоса'ти, (іесеге, Т.
йеЬёге — подобать, приличе-
ствовать.
тб -рЕзре“о'> — престарѣніе, зепіит
—престарѣлость.
б -резреотт;?, МН. Ч. оі тсріЦЭеід
—• лаолйтвенпикй, Іе^аіиз, Т.
та^паіиз-—молитель, проситель,
посолъ.
б тсреарбтеро? старѣйшій —
стареци, зепѳх, зепіог — ста-
рецъ, старѣйшина.
б тсреарбттдс — старецг, зепех—
старецъ, старѣйшина.
-рб — прежде, ргіиздиаш, апіе, Т.
диит пошіит, апіедиат —
прежде.
-роаѵатяззез&ас — предложити,
ргоропеге, Т. еѵеЬеге — пред-
ложить, представить.
тб — рбрятоѵ— овца, овча, оѵіз,
Т. &гех, реси или ресиа—овца.
тй* кроратшѵ — овчь, овчій,
оѵіит, Т. ^ге^із — овчій.
крорХётйеіѵ — презирати, ргозрі-
сеге, Т. ѵісіеге — презирать:
предвидѣть.
тб 7йрбрХдр.а — гананіе, ргорозіііо,
Т. аепі^ша, оссиііит — загадка,
гаданіе.
тгр оіоеТѵ — провидѣти, ргаеѵісіеге
— провидѣть: предъузнать.
к ро х а т а X а р е і ѵ—предпаржти, апіі-
сіраге, Т. ргаеѵепіге — пред-
варять.
-роорЗ'? — предзрѣти, ргоѵісіеге —
предвидѣть.
тсротгоребез&я'. — предитй, атЬи-
п.
— 529 —
П.
Іаге, ргюсеіеге, Т. ргаеіге,
ргосейеге — предходить.
тоб тсрозя^Зятоэ—предсУиБштенх,
апіе заЬЬаіиш— прсдсубботпій.
-розяреіѵ— привести, а<і<1исеге—
привесть.
тсрозбеуез&яі— воспрІАТИ, ехзре-
сіаге — воспринять, принять,
получить, взять.—ждати, ехзре-
сіаге, Т. Ггап^еге — ждать,
ожидать. — пріАти, зпзсіреге,
Т. ассіреге — принять, взять,
брать. — ча'ати, ехзресіаге —
уповать, надѣяться, ожидать.
19 тсрозоохія— чаАіГіе, ехзресіаііо
—надежда, упованіе.
тсроагууіСеіѵ — привлйжитисА,
арргоріпцпаге — приблизиться.
тгр озеру езбя’.—приступити, ассе-
іеге — приступить. — пріитй,
ассеіеге, Т. аШп^еге — придти,
наступить; приключиться, слу-
читься.
тгрозебуезЬя'.— лаолЙтиса, огаге
— молиться. — полаоли'тиса,
огаге, аіогаге, Т. огаііопет
ЬаЬеге, огаге — помолиться, мо-
литься, умолять.
•9 -роаеоуг]—ллолйтвд, огаііо—
молитва.
-роаеоубріеѵо; — ллоласа —
молящійся.
-гроаеуеіѵ — внлти, іпіешіеге,
апсііге, гезрісеге, сопзрісеге,
аііешіеге, Т. аііепйеге, а<1ѵег-
Іеге — впять, услышать. —
потціатиса, ѣезііпаге— потщить-
ся, поспѣшить.
тсроаёушѵ— внсмла, іпіегиіепз —
внемлющій, внимающій.
б -розрХото;— пришелецх, а<іѵе-
па, Т. реге^гіппз — пришлецъ,
пришелецъ.
-розхаХеІзбя’—призывл'ти, а(іѵо-
Справочный и Объяснительный Словарь къ Псалтири.
саге, Т. іпсіатаге — призывать,
взывать.
тгропхоХкаабя'. — прилѣплАТИСА,
айЬаегеге — прилѣпляться.
тгроахбтйтеіѵ—преткнУти, ойеп-
<іеге — преткнуть, споткнуться.
тгроохэѵеТѵ — покланАтисА, асі-
огаге, Т. іпсигѵаге зе—покло-
няться. — поклонитнса, а(1огаге,
Т. іпсигѵаге зе—поклониться.
-ропхоѵшѵ — кллиааса, цпі а<іо-
гаі, Т. соіепз — кланяющійся,
поклоняющійся.
тгрозХяреіѵ—воспрІАти, аззпшеге,
Т. гесіреге — воспринять, при-
нять, получить, взять.
7іроаХар.рсЬеіѵ—пріАти,аззитеге,
зпзсіреге, Т. гесіреге — принять,
взять, брать.
крозХорСеабя'. — привлаѣпенУ
быти, аезіііііагі, Т. герпіагі —
быть приравпепу, сраннену.
тсрозбСе'.ѵ — возслаердѣти, рпігеге
—смердѣть.
тгрозоуЬ'Хеіч — негодовати, (іезрі-
сеге, бйіззе, оЯепзпт еззе, Т.
аЬошіпагі, зрегпеге, Газіі(1іо Ьа-
Ьеге — негодовать: раздражать-
ся, гнѣваться, пренебрегать,
гнушаться.
7ірозт:''-те'.ѵ — припасти, сайеге,
Т. ргоспшЪеге, іпсигѵаге —
припасть, припадать, пасть,
преклониться.
тб 7грбзта-|'р.я, повелѣніе, ргаесер-
ішп. Т. (Іесгеіпт, «Ыиіит —
повелѣніе: опредѣленіе, закопъ,
установленіе, уставъ.
йрозт'&еѵя'. — приложити, В. и Т.
арропеге, В. а^'ісеге, асісіогѳ, Т.
рег^еге, зирега(і(1еге, сопіехеге,
ап^еге — приложить: придать,
прибавить, умножить.
-розті&езбяс — прилагати, арро-
34
п.
— 530 —
П.
пеге— прилагать. — приложити,
В. и Т. арропеге, В. а<і]ісеге,
аійеге, Т. рег^еге, зирегабйеге,
сопіехеге, аи^еге — приложить:
придать, прибавить, умножить.
—приложите, арропі, Т. асЦісі
—приложиться: прибавиться.
лрбзсрато; — нова, гесепв, Т.
ехігапеиз — новый.
'гроз'ререіѵ — принести, оГГегге—
принесть.
ч -роосрора—приношеніе, аЫаііо,
Т. тшпі8—приношеніе.
тб лрбашлоѵ—лице, Гасіез, ѵні-
інз, сопзресіиз, Т. Гасіез, соп-
зресіиз, ѵиііиз, ргаезепііа—лице,
тгрогі&ёѵаі — предлдгдти, ргоро-
пеге—предлагать, полагать.
-гр от і'де ай оі — предложити, ргоро-
пеге—предложить, представить.
тгроіраа'^еа&аі—непіревати, ехси-
заге, Т. а^ііаге—думать, пред-
полагать, помышлять, считать.
ъ т:р6уаа'.ъ — вина, ехсизаііо —
извиненіе.
6 —пророкъ, ргорііеіа
—пророкъ.
тсрох&аѵЕіѵ — предварити, В.
ргаеосснраге, В. и Т. ргаеѵепіге,
апіісіраге, Т. ѵеніге апіе,
іге апіе—предварить: предупре-
дить, встрѣтить.
то тг р ші—завтра, тапе, таіиііпо,
«іііисиіо — утромъ, по утру,
рано.—оутрш, тапе—утромъ.
Ч т:рои а, подразум. аіря—оутріе, ша-
іиііпшп —утро: утренній, ранній
часъ.—оутро, таіиііппт—утро.
тгршіѵбг —оутренній, іпаіиііпиз—
утренній.
77рйто;—первый, ргітиз—первый,
тгрштбгохо;—первенецъ, ргіто§;е-
пііиз—первенецъ.—первороденъ
—тж. сам.
ч лтёрѵтд—пжта, саісапеит или
саісапеиз, Т. ѵезіі^іит—пята:
задняя округлая часть ступ-
ни.
6 77тер'аар.б; — запинаніе, зир-
ріапіаііо, Т. саісеиэ—подста-
вленіе ноги.
ч лтёри$,-оуо;—крило, аіа.реп-
па, Т. аіа—крыло.
-терштб;—пернатъ, реппаіиз, Т.
аіаіиз — пернатый( ₽ имѣющій
перья).
то тгтшріа—паденіе, гиіпа—паде-
ніе: разрушеніе, гибель.
ч 77-70)01? — паденіе, гиіпа, Т.
ріа^а — паденіе: разрушеніе,
гибель.
г] лчшуеіа— нищета, раирегіаз,
іпоріа, тепйісііаз — нищета:
убожество.
77то)-/ебеіѵ — шбнищдти, е^еге,
раирегет йегі, Т. раирегагі—
обнищать, бѣдствовать.
77то)уб; — нищи, раирег, іпорз,
е^епиз, тепіісиз, Т. е^епз,
раирег, аіепиаіиз, іепиіз —
нищій: бѣдный.—оу богъ, раирег,
е^епз, тешіісиз—убогій: бѣд-
ный, нищій.
тсохяСшѵ, частый, тѣсный—оуча-
щаж, сошіепзиз, густый—ча-
стый, густый.
ч 77иХт) — врата, рогіаз — вратй
(ворбта).
то 77'5р, р. п. тсорб?—огнь, і^піз
—огонь.
ті тгорубрарс?—столпостѣна, Ъіг-
тіз, Т. раіаііиш — зданіе съ
башнями.
6 тгоруб?—столпъ, Іиггіз—столпъ,
башня.
тоо тсирб?—огненъ, і^піз—огнен-
ный.
той лирой — пшенйченъ, Ггишепіі,
р.
— 531 —
X.
’ Т. Ігіѣісі — пшеничный (пше-
ницы).
гс'эроиѵ — искосити, і§пе ехаті-
паге, Т. ргоЬаге — искусить:
испытать.—рдзжецій, і§;пе еха-
іпіпаге, іпйашшаге, Т. сопйагѳ,
ргоЬаге—разжечь.—рлзжизлти,
игеге, Т. ехашіпаге — разжи-
гать.
тсиробабаі—рлзжиздтисл, ехаті-
пагі, Т. сопйагі—разжигаться.
6 —Брада, ЬагЬа—борода.
тгЛ;—какш, диошобо—какъ.
Р.
'Раар—Раавь, ВаЬаЬ—Раавъ.
ч ра^оо;—жезла, ѵігда, Т. ѵіг^а,
зсерігиш, ігіЬиз, зсіріо—жезлъ.
ъ рар-ѵо;—ралана, гЬашпиз, зрі-
па аІЬа, <рамень>, <раменье*
—лѣсная поросль на запущен-
ной пашнѣ — терновый кустъ,
раѵті^еіѵ — юкропйтн, азрег^еге,
Т. ехріаге, жертвами замали-
вать грѣхи, очищать, загла-
ждать преступленіе—окропить,
рёгіѵ, ргТѵ — потещй, В. И Т.
йиеге, Т. ехйнеге, ейіиеге—
потечь.—тещй, аШнеге, Т. аЬип-
Лаге—течь: бѣжать, побѣжать,
р т] •( ѵ оа б а і—просѣ сти сд, егишрі,Т.
біззесаге — разсѣдаться, разо-
рваться, проломиться, про-
рваться.
тб р^р.а — глагола, ѵегЬшп, Т.
бісіиш, зегто, ѵегЬит—слово,
рѣчь.
•д ріСа — корень, гайіх — корень,
т] рі'ѵ—нбздрь(ж), пагіз, Т. пазиз
—ноздря.
т] рор.сраіа— мечь, ігатеа, §1а-
біиз, Т. Ьазіа, ^Іаііиз—мечь.
—шрѴжіе, ^Іасііиз, мечь, Ггатеа,
копье, Т. ^Ыіиз—оружіе: мечь,
копье.
рбеоба1. (рбаааба:)— избавити,
егіреге, ІіЬегаге, заіѵит Гасеге,
егиеге, Т. ехребіге, ІіЬегаге,
егіреге — избавить: освобож-
дать, спасать.—йзбавитиса, 1і-
Ьегагі, егірі—избавиться, спа-
стись, освободиться. — изати,
егіреге, сизіобіге—изъять: спас-
ти, избавить, сохранить.
рибр.еѵо; — избавлаа, егіріепз,
диі егіріаѣ—избавляющій, спа-
сающій, освобождающій.
ркаб^ѵа:—йзвавлеи^ выти, ІіЬе-
гаіиш еззе, Т. егеріиш еззе—
быть избавлену, избавиться.
& рэатт;; — йзвдвитель, ІіЬегаіог,
Т. ІіЬегаіог, ІіЬегапз — изба-
витель.
1,
Хара—Оавл, 8аЬа, Т. 8еЬа—
Сава (Шева).
тб ааррато^— с^вбютд, заЬЬаіиш
—суббота.
тоб аарратоо—• Л'ввютенг, заЬ-
Ьаіі, Т. заЬЬаіѣі — субботній.
6 ааххо;—вретище, зассиз, сііі-
сіиш, Т. сііісіиш — вретище:
одежда изъ грубаго, толстаго
холста; покаянное одѣяніе.
аакеэгіѵ—подвизати, тоѵѳге, Т.
іпбисеге аб аЬеггашіит—дви-
гать, подвигнуть, возбуждать,
возмущать.—покивати, шоѵеге
—кивать.
аакеигабаі—подвизатиса, шоѵегі,
сотшоѵегі, Т. (Іітоѵегі, сопсаіі,
теіиеге, ѵасіііаге, соттоѵѳгі—
подвигнуться, колебаться, по-
34*
X.
— 532 —
X.
колебаться, потрястись, содрог-
нуться.
аакгибреоо?— движась, пиіапз,
Т. іпйсзіпепіег ѵа^апз—движу-
щійся.
Іакр.а'>а—Сдллдднк, Заітапа, Т.
2а1типаЬит—Салманъ.
о ааХо;, колебаніе, качаніе, вол-
неніе; потрясеніе—в озл$ і |і с н іе,
тоіиз — возмущеніе, мятежъ,
движеніе, волненіе. — лаолва,
Писіиаііо—колебаніе, волненіе,
потрясеніе. — елштеніе, сотто-
Ііо—колебаніе.
тт(; а а 1 тс -.у у о;—травный, іиЬа?, Т.
Ьиссіпее—трубный (трубы).
ѵ) аактгЕу?—тр^вд, В. и Т. іиЬа,
Т. Ьиссіпа—труба.
зактсіСеіѵ—построити, Ьиссіпаге,
Т. с1ап§;еге—трубить.
6 Еар.оит]к—Сдлшлв, 8ашие1—
Самуилъ.
б Еаобк — СдѴль, 8аи1— Саулъ,
тоо Хаобк—^дѴловь, 8аи1, Т. 8а-
иііз—Сауловъ (Саула).—Сайль
—тж. сам.; СауЛИПЪ.
Ч аарс,-рхб;—плоть, саго—плоть:
тѣло.
агіеа&оа — потрмтйсл, шоѵегі—-
потрястись, трястись.
ч аеЦѵт;—л^на, Інпа—луна.
б ЕеХ|і«)ѵ — Селмшнй, 8е1топ —
Селмопъ.
тб ат;ріе"оч—зидлииіе, зі^пит, Т.
зі^ппш, іпзі^піа — знаменіе:
знакъ.
ат)р.еіоиа&а'. — зналаснатисл, зіц-
паіит еззе—быть ознаменовану,
отпечатлѣну.
т; —зналАСпіе, зі^піГіса-
Ііо, Т. ѵехііінт, знамя—зна-
меніе: знакъ.
а^р-ероѵ—днесь, Ьойіе—нынѣ.
ат]кеабаі, ГНОИТЬСЯ — согнйти,
соггшпрі, повреждаться, Т. соп-
іаЬезсеге, чахнуть, худѣть—
гноиться.
і ѣт[<і>ѵ или І!(Ьѵ—Сишнг, 8с-
Ьоп, Т. 8ісЬоп — Сигопъ, царь
Аморрейскій.
ч аіау<і)ѵ,-бѵо;—челюсть, тахіііа,
Т. оз—челюсть.
а’.уаѵ—прел^олчати, іасеге, Т. зі-
Іепіініп а^еге — премолчать:
умолчать, хранить безмолвіе,
быть безмолвнымъ.—гуліблкнѴ-
ти, зііёге — умолкнуть, умол-
кать.—оулчолчати, іасеге, зііёге
—умолчать, молчать.
6 и т; а-о-^ро;—желѣзо, Геггит—-
желѣзо.
аіоррой; — желѣзенъ, Геггеиз—•
желѣзный.
ч Еіхі|іа — Сікилла, ЗісЬіта, Т.
ЗісЬеша — Спхемъ.
той Еікшр. — Оилшллскъ, 8і1о, Т.
8ІІНПІІЗ — Силомскій.
б Еіѵа — Сіиай, 8іпа, Т. 8іпаі
— Сипай.
тоо 1 ю а — Сіндніій, 8іпаі — Сн-
изивъ (Сипая).
Хіаара—Сісард, 8ізага, Т. 8ізе-
га — Сисара.
б аТто; — пшеница, Гпітепішп,
всякій хлѣбъ немолотый,- Т.
Ггитепіпт, ігііісит, пшеница
— пшеница, хлѣбъ.
б X іфѵ — Сішнт., 8іоіі, Т. 2іон
— Сіонъ.
тоб Есшо — 0ішнскл, 8І0П, Т. 2іо-
піз — Сіонскій (Сіона) — Сішнь
— тж. сам.
ахар.рб;, крйВЫЙ, СОГНутЫЙ —
строптіівг, ргаѵиз, Т. регѵегзиз
— строптивый: непокорный, не-
послушный; развращенный.
тб ахаѵВакоѵ — совлазнъ, зсашіа-
Іит, Т. іепйісиіа, оГГепйісиІшп
Е.
— 533 —
Е.
— соблазнъ: претыканіе, сѣть,
поводъ къ паденію (грѣху).
ахекйСбіѵ — покрыти, ргоіе^еге,
Т. аЬзсошіеге, аЫеге — по-
крыть, укрыть, скрыть.
ахЕйаСеаііаі — покрьітисж, рго-
іѳ^і, зе гесіреге — покрыться.
о ахетсаатт)? — покровитель, рго-
ѣесѣот — покровитель.
1 ахётст) — кровъ, иіпѣга, іе^теп,
ѵеіатепіит, ргоіесііо, Т. итЬга,
оссиіішп, ІаііЪиІит — кровъ:
кровля, сѣнь, тѣнь. — покровъ,
ргоѣесѣіо, Т. іе^итепіит, итЬга
—покровъ, сѣнь.
то ахейо; — сосудъ, В. И Т. ѵаз,
Т. агша, іпзігитепіит — со-
судъ.
Ч ах^ѵт)— жилйі|іе, йотиз, іаЬег-
пасиіит, ЬаЬііасиІит, сазіеііит,
іаЬегпасиІиіп — жплшце. —
кровъ, іаЪетасиІит, Т. аМііит
— кровъ: кровля, сѣнь, тѣнь.
— селеніе, іаЬегпасиІит, Т. іи-
^іігіит, іепіогіит — селеніе:
сѣнь, скинія, жилище, обитель,
шатеръ. — скйпід, ІаЬегпасиІит
— скинія: жилище.
то ахтрш|іа — жили'іре, іаЬегпаси-
Іиш, Т. іепіогіит — жилище.
— селеніе, В. и Т. іаЬегпаси-
Іит, В. ЬаЫіаііо, Т. іепіогіит,
ЬаЫіасиІит — селеніе: сѣнь,
скинія, жилище, обитель, ша-
теръ.— тѣло, іаЬегпасиІит, Т.
іепіогіит — тѣло.
1 ахіа — сѣнь, итЬга — сѣнь:
тѣнь.
о/'ртаѵ — взыгрдтнсл, ехзиііаге,
Т. зиЬзіІіге— взыграться, воз-
веселиться: прыгать, скакать.
ахк^рб; — жёстокъ, еіигиэ — же-
стокій: жесткій, суровый, труд-
ный.
ахкт)риѵеіѵ — ужесточити, оЬйи-
гаге —ожесточить. — ужестѣти,
іпйигаге — отвердѣвать, дѣ-
латься жесткимъ.
6 ц ахѵіір, р. п. ахѵ'-б; и ахѵі-
срб?, им. МН. ч. ах'/іте; и ахѴГ-
сіпііѳз — скнйпд, Т. рейі-
сиіиз, вошь — скнипа: червь,
точащій дерево подъ корою;
ѵегтісиіиз ех ііз, диі Іі^пит
ѵогапі.
ахоХіб; — строптйвъ, ргаѵиз, Т.
сопіитах — строптивый: непо-
корный, непослушный; развра-
щенный.
ахорйіСе^ѵ — разгпдти, йіззіраге,
разсѣять, Т. йізрег^еге—раз-
сѣять.—расточити, (Іізрег^еге —
расточить: разсѣять, разсыпать.
ахо-еіѵб?—тёлаенъ, В. и Т. іепе-
Ъгозиз, В. оЪзсигиз, Т. іепеЪгі-
созиз—темный, мрачный.
ахот’^е’.ѵ — поларачйти, оЬзсигаге,
Т. оЬіепеЬгаге—помрачить: сдѣ-
лать мрачнымъ.
ахоті'Сеайаі—полардчд'тисл, оЬзси-
гагі, Т. оЬіепеЬгагі—помрачать-
ся. — полардчйтнсж—тж. сам.; по-
мрачиться.
у ахотор.грі] пли ахотор.7]ѵ(а,
безлунная, темная ночь —
ллрлкъ, оЬзсигит, Т. саіі^о—
мракъ, тьма.
то ахбто?—тлал, В. И Т. іепеЬгю,
Т. саіі^о—тьма, мракъ.
ахоорштсаСшч—сѣт^ж, сопігізіа-
іиз, ігізііз, Т. аігаіиз, одѣтый
въ черное одѣяніе—сѣтующій,
то ахзкоѵ и ахокоѵ — корысть,
зроііпіп, Т. зроііпіп, ргюсіа —
корысть: добыча, прибыль.
6 ах6р.ѵос—скѵлаенъ, саіиіиз іео-
піз, Т. іиѵепіз Іеопіз—скимнъ:
львёнокъ, молодый левъ.
2.
— 534 —
о ахшкті^-^хоі; — червь,, ѵегшіз
—червь.
ар'.хроѵеіѵ—оулшити, В. И Т.
тіпнеге, Т. сигіаге—умалить,
сократить.
г) ар.6рѵа — слдѵрнл, туггЬа —
смирна, смолисто-камедное ве-
щество, благоуханное, употре-
бляемое для куренія.
той ЕораХ—вондлскк, 8оЪа1, Т.
ИоЬю — Совальскій (Совейскій,
Сувскій).
6 Ео(а)кор.о>ѵ—Соло.адлг/., 8а1о-
шоп—Соломонъ.
аб;—твой, іннз—твой.
г) аосріа—.мудрость, заріепііа, Т.
регіііа—мудрость.— премудрость,
заріепііа — премудрость, му-
дрость.
а о ср і С е і ѵ—оуліУдрйти, ргшіепііат
Іосеге, ргийепіет (асетѳ, Т.
іпГогтаге, заріепііогет геЛйеге—
умудрять:дѣлатьмудрымъ,учить
мудрости. — оуліУдрАти, іІІипГ-
паге — умудрять: просвѣщать.
аосріСшѵ —оуліУдрАА, заріепііат
ргюзіапз, Т. заріепііат аіТегепз
—умудряющій.
аосрб? — прелйдрк, заріепз— му-
дрый. , і.
а-ааареѵо;— и сто'ргі іУвь—исторг-
нувшій.
а-іа&аі—изплещіі, еѵа^іпаге, Т.
еіисеге—извлечь, обнажить.
атгеіргіѵ — ндсѢати, зетіпаге, Т.
сопзегеге—сѣять, засѣвать.
а- е р ш 'і—сѣА,зеіпіпап8—сѣющій,
тб а-ерра—сѣлѵь, зешеп—сѣмя;
потомство.
а-е 6 б е і ѵ—потірдтисА, Гезііпаге—
потщиться, поспѣшить.
то з-^каіоч—вертепа, зреіппса—
вертепъ, пещера. — псферд —
тж. сам.
ті акобб;—пепели, сівіз—пепелъ.
ч атсооот]—тщдніе, Гезііпаііо—•
тщаніе: поспѣшность, скорость,
стараніе.
т] атаушѵ—кдпла, зііііісійінт, Т.
ітЬег—капля.
атаСесѵ—кднѴтн, сіізііііаге, Т. <іе-
зііііаге—капать: таять.
а-а^шѵ—кдпла, зііііапз—каплю-
щій.
г} атахт^ съ Евр.—стд'кти, §нііа,
Т. запіаііз—стакти: благовон-
ная древесная смола, сокъ.
тб атгар—тУкг, В. и Т. аЛерз, Т.
ріп?не<1о—тукъ, жиръ.
атеуіСшѵ — покрывдА, диі
Т. диі сопіі§паі—покрывающій.
т] атеіра—неплоды, зіегіііз—не-
плодная (женщина, замужняя,
порождавшая дѣтей, бездѣтная).
•неплодове* — р. п., «иеплбдови»—
дат. п., «неплбдовь»— вин. п.
6 атеѵаурб;—- возды^дніе, §еші-
інз, Т. ехсіатаііо, §етііиз, зи-
зрігіит, Ггетііиз—воздыханіе:
стенаніе, стопъ, терзаніе.
атереТ'> — лишити, ігаибаге — ЛИ-
ШИТЬ.
атереіабаі — лншіітисж, ГгаиЛагі
—лишиться.
атереойабаі—оу твердити СА, соп-
Гогіагі, йгтагі, т. гоЬизііогет
еззе, іасіпт еззе, Гііісігі—утвер-
диться, укрѣпиться.
то атергшра — твердь, йппатеп-
інт, Т. охраненіи—твердь: ви-
димое пространство небесъ. —
оутверждепіе, йгшатепіпт, Т.
реіга, гоЪиг, ехрапзит—твер-
дыня, крѣпость, твердь, сила,
опора.
атергіЬоа;—оутвердйвь, Гіт-
таѵіі, Т. диі ехрапеііі—утвер-
дившій.
— 535 —
Е.
Е.
атерештеро? — крѣплыпій, Гогііог,
Т. ѵаіепііог—болѣе крѣпкій.
о атёсраѵос—вѣне'цъ, согопа—вѣ-
нецъ.
атЕсраѵоиѵ — вѣнчати, согопаге —
вѣнчать.
сттЕ<раѵ«іѵ — кѣнчд'ж, диі согопаі,
Т. диі сігситіе^іі—вѣнчающій
(кто вѣнчаетъ).
т| атдкоурасріа — столпописаніе,
іііиіі іпзсгірйо, Т. іпзі^піз—
надпись на столбѣ.
аттр(а)огі—составити, зіаілііге, Т.
регйсеге — созидать, строить,
устроить.—стати, В. и Т. зіаге,
Т. іпзізіеге, ехзпг^еге, сопзізіе-
ге, загнете, зиѣзізіеге, аЪвізіеге,
аізіаге, сопзіате, сопзіііпете,
гезіііиеге—стать, стоять, встать.
—столтн, зіаге—стоять.
то атт]ріу|іа—^утвержденіе, йгта-
тепіит, Т. зсіріо—твердыня,
крѣпость, твердь, сила, опора,
атт; р IС е і ѵ—оу крѣ пити, сопйгтаге,
Т. іпісіге—укрѣпить, утвер-
дить. — оутвердити, сопйгтаге,
йгтаге, Т. зизіепіаге, аріаге,
зіабііігі—утвердить, укрѣпить.
стіХробѵ—Очистити, ѵіѣгаге, бли-
стать, сверкать, Т. асиеге —
очистить: простить.
то атбріа—оуста, оз—уста: ротъ,
пасть.
Ѣ □траракіа, петля, СИЛОКЪ;
хитрость, ловушка — развраще-
ніе, оЫі&аііо, обвязь, перевязь,
—лукавство, хитрость.
атрсгртраі — возвратнтисА, соп-
ѵегѣі, Т. сопѵегіі, ѵегй—возвра-
титься, обратиться, возвра-
щаться.
атре^Хбс — развращенъ, ргаѵиз,
пепрямый, кривый; злый, раз-
вратный, Г. Гаііах — разврат-
ный: злый, кривый.—строптивъ,
регѵегзнз — строптивый: непо-
корный, непослушный; развра-
щенный.
атр есреіѵ — шкратити, сопѵегіеге,
ѵегзаге, Т. сопѵегіеге, тпіаге—
обратить.
атрё(^ас — ШБращь, диі сопѵегііі,
Т. диі тиіаі—обратившій.
тб атроийіоѵ—птица, раззег, Т.
аѵісиіа, раззег—птица.
ч атршрѵд — постё.ѵъ, зігаішп,
Т. зропсіа, зігаішп — постель:
ложе.
б атбХо; — столпъ, соіишпа —
столпъ, башня.
аб — ты, іи — ты.
— южикъ, со^паіиз —
родственникъ, свойствеппмкъ.
«и уха & д а й а — посажда ти, зейеге,
Т. сопзіеіеге — сажать, поса-
дить.
аэухаіЕіѵ — чожжещн, игеге —
жечь, сожигать.
апухаіи-тесѵ— покрыти, орегіге
— покрыть: укрыть, скрыть.
аоухар-тсте'.ч— слдцати, іпсигѵате,
Т. пиіаге — сгибать, сгорбли-
вать, скорчивать.
аиухата^яіѵеіѵ — спити, йезсеи-
Іеге — сойти.
аоух?,еіеіѵ, ёухХЕ'.аЭдѵа'. — за-
ключити, сопсішіѳге, Т. ргжеіп-
йеге—заключить: запереть.—
затворити, сопсіийеге — заклю-
чить, замкнуть, запереть.
аоухб-тЕіѵ — ссѣірй, сопсійегѳ,
Т. сопішкіеге, ігшісаге — раз-
сѣкать.
т( и 6 аихариѵо;— черничіе (аоха-
ріѵоі), тогі, Т. зусотогиз —
дикая смоковница.
тб абхоѵ — слабква, йсиіпеа, Т.
йсиз — смоква, смоковница.
Е.
— 536 — I.
аихосраѵтеіѵ — шкленетати, са-
Іишпіагі—клеветать: обвинять
ложно.
6 аохо^аѵтт;; — клеветника, са-
Іншпіаіог — клеветникъ.
д аохоіраѵтіа — клевета, саііпп-
піа —- клевета.
аоХХаре"ѵ — шбилыти, арргеЬеп-
йеге, Т. сареге — обхватывать,
окружать.
аоХХар.|Заѵгіѵ—зачати, сопсірете
— зачать.
аиХХаіі^амеаЭа'. — оувжзти, сот-
ргеЬепйі, Т. саріагі, іііадиагі,
йергеѣепйі — запутаться, быть
пойману, схвачену, уловлену.
— гаті^ выти, сотргеЬепйі, Т.
йергеѣепйі—быть взяту, уло-
влену.
аэХХгуеіѵ— сокіірати, соііі^еге—
собирать, собрать.
аиХХёушѵ — совирад, соііі^епв —
собирающій.
аиХХт)^&т(ѵаі—зачат^ выти, соп-
сірі, Т. Гогтагі—быть зачату.
аоХХико'эр-ечос — соскорвА, диі
зітиі сопігізіатеіиг, Т. диі
соийоіеаі — скорбящій съ кѣмъ
либо вмѣстѣ, сострадающій
кому. *
—иаста'внти, іпзігиеге,
йосеге — наставить: направить,
руководить, путеводить, во-
дить.
•д аорі^ооХіа или аирі^оиХт;, со-
вѣтъ, совѣщаніе—совѣть, соп-
зііішп—совѣтъ, совѣщаніе.
аорітсараугреабяі — пріити, ѵе-
піге, Т. афип^еге зе—придти,
наступить; приключиться, слу-
читься.
аор.~ар 'згасг&а'. — спредстати,
зіаге сшп, Т. зе ірзит зізіеге
—сопредстать: стать вмѣстѣ.
абрітса; — всжческь, нпіѵегзнз, оіп-
піз, Т. отпіпюіиз — всяческій,
всякій, весь.
аорі-Хёхеіѵ—сплетати, сопсіппаге,
Т. аррепйеге, прицѣпить, при-
вѣсить — сплетать, обвивать,
аорітсоо'чесѵ — запж'ти, ітрейіге,
Т. ргозіегнеге—запинать, пре-
пятствовать.— спати, зирріапіа-
ге, сшибить, опрокинуть ногою,
повергнуть на землю, Т. рго-
зіегпеге, повергнуть, повалить
—повергнуть (ногою), низло-
жить.
аэ|і7соо!аб^'>аг — спаті? быти,
обИ^агі, Т. іпенгѵаге зе—быть
низложену, ннзвергнуту.
аі»|і7грооеІѵа і-—привити, айЬюгеге,
Т. сопзосіагі, сообщаться, со-
единяться—прибыть, приумно-
житься, пристать.
то аирітстшііа, случай, несчастье;
симптомъ,припадокъ—нападеніе,
іпспгзиз, набѣгъ, нападеніе,
стычка—нападеніе: случай, не-
счастье.—ержщь, іпсигзнз—за-
раза.
аэ|ісрриааеа&аі — себун^тнСА,
агиеге, Т. ехагйезсеге, воспла-
мениться—ссыхаться.
аоѵауеіѵ—совирати, соп§;ге§аге—
собирать, собрать. — сократи —
тж. сам.
і) аиѵаушут^—- сонбр’л, сопѵепіі-
сиіит, небольшое собраніе —
соборъ: сборъ, собраніе. —
сбилмщіе, соп^ге^аііо, Т. соеіиз
—собраніе, сходбище.—ебн.мг,
В. зупа^ода, сопсііішп, В и Т.
соп^ге^аііо, Т. соеіиз — сонмъ:
собраніе, сходбище.
аэѵауш') — сонирлл, соп^ге^авз—
собирающій.
аиѵаѵтаайаі — срѣстисж, оЬѵіагѳ
— 537 —
X.
зе, Т, оссштеге іпіег зе —
встрѣтиться.
ід аоѵяѵт^аі? — срѣтеніе, осснгзнз
—встрѣча.
а\»ѵаѵсіХар.(ЗсЬЕа&я!—заступити,
аихіііагі, зіаЬіІіге—заступаться,
защищать.
аиѵатсокеааі, аоѵя~окХ6ѵа'—по-
гасити, регсіеге, Т. іга^еге —
погубить, истребить.
аиѵ астрой—совратися,сопѵепіге,
соп^ге^агі — собраться, соби-
раться, сойтись.
аочЗоачеіч — сочетатися, сошшн-
пісаге — соединяться, сооб-
щаться.
тб аоѵёЗр'.оѵ—сонмк, сопсіііиш—
сонмъ: собраніе, сходбище.
аиѵеХхиесѵ—привлецій, зішиі іга-
Ьеге, ігаЬеге — привлечь,
увлечь.
а и у е тс і т 11> е и. е ѵ о ; — напалая, сіг-
сптдапз — нападающій.
аоѵеа&'есѵ — ілсти, ейеге—ѣсть.
Іі абѵеаіс — рлз^лаг, В. И Т.
ргийепііа, іпіеііі^епііа, В. іпіеі-
Іесіиз, заріепііа, Т. о<іе сіісіа-
зсаііса—разумъ, знаніе, ученіе,
вѣдѣніе, разумѣніе.
сиѵЕТі'чеіѵ — вразумити, іпіеііес-
іиш Йаге, іпзігиеге, Т. егшііге,
іпіеііі^еге, іпіеііі^епіеіп ге<і<1еге,
ргийепіеш гесМеге, ргийепіет
еГГісеге — вразумить. — враз-
Ѵ.мля'ти, іпіеііесіиш сіаге, Т. ргн-
сіепііа іпзігиеге — вразумлять.
аоѵЕтіааі—враз^лайвг, диі ІгіЬиіѣ
іпіеііесіит, Т. диі сіесііѣ соп-
зіііиш — вразумившій.
аиѵетш; — раз^.мню, заріепіег—
ші.зумно.
аиѵг/Е'.ѵ — свести, иг§ёге, Т. ргге-
сінсіеге — закрыть, запереть,
затворить. — оудержа'ти, сопіі-
пеге, Т. оссіиіеге — удержать,
удерживать.
аоѵ&Аяѵ—слолшти, сопігіп^еге, Т.
ѣгшісаге, знссісіеге — сломить,
переломить. — сокрушити, В. и
Т. сопдиаззаге, В. сопГгіп^еге,
Т. йешоіігі, Ггап^еге — сокру-
шить, сокрушать.
аиѵсеі? — раздѣвая, іпіеііі^епз,
Т. диі іпіеііі^іі, апішайѵегііі,
айѳпдіі;—разумѣющій: вникаю-
щій, помышляющій.
апѵігѵаі — разумѣти, іпіеШ^еге,
со&позсѳге, Т. апііпайѵегіеге,
сопзійегаге, іпіеііі^епііаш а<1Ьі-
Ьеге, іпіеШ^еге — разумѣть,
уразумѣть, знать, познать. —
оуразѴліѣти, іпіеііі^еге, Т. апі-
тасіѵегіеге — уразумѣть, раз-
умѣть.
аэѵіа-аѵаі — составити, В. и Т.
сопзіііиего, В. зіаіпеге — сози-
дать, строить, устроить.
ак'лшѵ — раздѣвая, іпіеііі^епз,
Т. диі апішайѵегііі, іпіеііі^іі,
аііепйіі — разумѣющій: вни-
кающій, помышляющій.
аи';таратт(аа)еі'<—смутити, соп-
іигЬаге — смутить: привести
въ замѣшательство.—смарати,
сопіигЬаге, Т. регзігерегѳ —
тж. сам. — смястй, В. и Т. соп-
іигЬаге, Т. іишіегс, разбить,
разсѣять, разсыпать, раз-
строить — смутить: привести
въ смятеніе, въ разстройство.
□ оѵтаратг(аа)<пѵ — слх^Ціая, соп-
іпгЬапз — смущающій: приво-
дящій въ смущеніе.
ч зиѵтёѣеіа — кончина, сопзиш-
гоаііо — кончина: копецъ.
а о ѵ т е X еіѵ—с кончлти, сопзишшаге,
Т. сопзишсге — кончить, окон-
чить.
2.
— 538 —
2.
аиѵтекеТобаі — скончл'тисж, соп-
зитшагі, Т. йейсеге — скон-
чаться, окончиться, прекра-
титься.
аиѵтетрі|ір.е^о; — сокрушена,
ігіЪніаінз, сопігіЪиІаіиз, Т.
Ггасіиз — сокрушенный.
аиѵтргуг’.ѵ — ТСі|ні, СШТегѲ —
течь: бѣжать, побѣжать.
— сокрушити, В. и Т.
сонГгт§еге, В. сопіегеге, Т.
йіззіраге, йан^еге, регГгіп^еге,
(Іезігиеге — сокрушить, сокру-
шать. — сотрьіти, сопіогеге, Т.
Ггаіщеге, сопйап&еге—стереть:
сокрушить. — стсрти, сопігіЪи-
Іаге, Т. регГгін^еге—тж. сам.—
стрыти, сопГгіп^еге, Т. регігіп-
§еге—тж. сам.
аоотр’Реайаі — сокр^шлтисл,
сопйіп§і, сопіеті, Т. сонйінді
— сокрушаться, быть сокру-
шепу, разсыпаться.— сокрѴшн-
тнсж, сопіегі, Т. йап^і, ейгап^і
— тж. сам.
аоѵтріршѵ— СОКрѴшЛА, СОНІГІП-
§епз — сокрушающій.
то абѵ-рірірія—сокращеніе, соп-
ігіііо; Т. йа^шепіиш, сіоіог—со-
крушеніе, поврежденіе; скорбь,
печаль.
ч %’эріа — Сѵріа, 8угіа — Сирія.
т?і; Еиріас — Сѵрійскк, 8угіге —
Сирійскій (Сиріи).
6 и ч ай; — вепрь, арег, Т. рог-
сиз — вепрь: кабанъ, дикая
свинья.
аоааЕІеіѵ — стржстй, В. И Т.
соттоѵеге, Т. сіоіоге айісеге —
потрясти.
а о а а е і а> ѵ — стржсдл, СОПСНЙѲПЗ—
потрясающій.
і абатааі?, составленіе, устрое-
піе — нытіе (В. п Т. нѣтъ) —
бытіе: происхожденіе, сотво-
реніе.
аиат^аі — востати, совзіяіеге—
возстать, встать; пробудиться,
воспрянуть.
іі аиа-рофу — сбплчя, сопѵепінз,
Т. сопзііінт — сонмъ: собраніе,
сходбище.
Т) асраут; — заколеніе, оссізіо, Т.
шасіапсіит — заколеніе, закла-
ніе: жертва.
асряттеіѵ, а^а^аі—заклати, ігн-
сісіаге, Т. шасіаге — заколоть,
убить.
аерббра — зѣлш, ѵаЫе, ѵеЬешепіег,
пііпіз, изцпѳдиадие, Т. ѵаіде,
регѵаібе, зирга шойши, асіто-
йит, тахіте — весьма, много,
очень, сильно.
асроорб; — зѣлеігл, ѵаіійиз —
СИЛЬНЫЙ.
то «з-^оі^іоч — оужс, йіпіз, Йіпіси-
Іиз — веревка, канатъ, цѣпъ;
удѣлъ, жребій.
тб ауогиар.а — оуже, йшіеиіиз—
веревка, канатъ, цѣпь; удѣлъ,
жребій.
ті — оуже, Гииісиіиз
— веревка, капать, цѣпь;
удѣлъ, жребій.
—оупраздийтисж, ѵасаге,
имѣть досугъ, незапиматься, Т.
(Іезізіеге — быть празднымъ,
ничего не дѣлать.
аш^еіѵ, ашааі—сплслти, заІѴНШ
Гасеге — спасать. — сплети, В.
и Т. заіѵнін іасеге, егіреге, В.
заіѵаге, ІіЬегаге, Т. заіиіет
(іаге, зегѵаге, сопзегѵаге —
спасти.
асоСеайас — спаслтисж, заіѵагі,
Т. зѳгѵагі •— спасаться. — спас-
тись, В. и Т. заіѵпт йегі,
В. заіѵагі, Т. зегѵагі, егірі,
т.
— 539 — т.
ІіЪегаіі — спастись: быть спа-
сену.
— сплсдл, диі заіѵаѵіі,
заіѵит Гасіаі, Т. диі іаі заіиіет,
диі зегѵаі, диі заіѵит Гасіаі—
спасающій: спаситель.
то аа>[іа — тѣло — тѣло.
6 Ештт]р — Спаситель, В. и Т.
заіиз, спасеніе, В. заіиіагіз,
спасительный — Спаситель. —
Спаса, Заіѵаіог, заіиіагіз, Т.
заіиз — Спаситель.
ч аш-т(ріа — спасеніе, заіиз, за-
Іиіаге — спасеніе.
т.
тяхеі?—рдстѣьвк, диі Йиіі, Т. 1і-
диезсевз—растаявшій.
-аАяітгшреІѵ — пострадати, тізе-
гет йегі. Т. йізіогдиегі, искри-
виться—пострадать.
таАаітс<прт]аа;—шстрастшій, раз-
ночт. шііи'дж, диі айііхіі, Т.
диі ѵазіаі—страшащій, грозя-
щій.
ті таЛастсшріа, носчастіе, горе—
страсть, шізегіа, еегитпа, Т. ѵа-
зіаііо—бѣдность, горе, несча-
стіе, страданіе.
таАаііѵшро;—юкаллкпз, шізег —
несчастный, бѣдный; негодный,
непотребный.
тб тарлеТоѵ И тар.еі'оѵ, хранилище,
кладовая—сокровиірница, репе-
ітаіе, тайное, уединенное мѣсто
—кладовая: потайная комната.
—ураішлиіщ', рготріиагіит —
кладовая.
о Тамги»?—Таиешсз, Таиеоз, Т.
Тапііісоз —Танеосъ.
і —чина, ог<іо—чинъ: по-
рядокъ.
татгеіѵб;—смирена, Ііишііія, Т.
аіігііиз, аШісіия, соиігііиз, ии-
баііззітиз, (іергеззиз—смирен-
ный, сокрушенный, угнетен-
ный.
таттгімоим—смирити, Ъишіііаге, Т.
Ледісегѳ, сопіегеге, сопіезіагі,
аЖі^еге—смирить, уничижить,
унизить.—слѵирХти, Ьитіііаге,
Т. аШідеге, (Іергітеге — сми-
рять, уничижать.
такеіѵоиайаі—елмірйтис<ь, Ьиті-
Ііагі, Т. аіігііит еззе, йедіеі,
іергітеге зе, айіі^і, аііевиагі
— смириться, уничижиться,
быть унижену, угнетену. —
слѵирлтисл, Ьитіііагі, Т. сиг-
ѵагі—смиряться, уничижаться.
-а~есѵо^роѵгіѵ — смиренолхѴдр-
стновати, Ііитііііет зепііте, Т.
сошроиеге, успокоить, утишить
—смирять, смиряться.
т а к е і ѵ ш іі д ѵ а і—слѵиритіі с<ь, Ьиті-
Ііагі, Т. аійгііит еззе, сіедісі,
(іергітегѳ зе, аГПі§і, аііепиагі
— смириться, уничижиться,
быть упижену, угнетену.
такгіѵйѵ—слмірХж, Ьшиіііапз, Т.
диі іергітіі—смиряющій, уни-
чижающій.
ч та-еіѵша'.?—слАирсіііе, ѣитііі-
іаз, Т. аГПісііо, оскорбленіе,
огорченіе; мученіе, терзаніе;
аідесііо, отметаніе, презрѣніе;
соиігіііо. раскаяніе, сокруше-
ніе — смиреніе, уничиженіе.
таратт(ао)е:м — слѵьстн, сопіиг-
Ьаге, Т. регіигЪаге — смутить:
привести въ смятеніе, въ раз-
стройство.
"арат-(<за)гоііаі — возлллстйсж,
ІитЬагі, Т. соиІигЬагі—придти въ
смятеніе, въ замѣшательство:
смутиться. — лмстйсж, сопіиг-
т.
— 540 — т.
Ьагі, Т. регзігерегѳ—приходить
въ смятеніе: суетиться, забо-
титься.—слй’тйтнсА, В. и Т.
сопіпгЪагі, Т. іигЪагі — сму-
титься: придти въ смятеніе.
—слМцдтисл, іпгЬагі, Т. сош-
тпіагі—смущаться: приходить
въ смятеніе, волноваться, ко-
лебаться.— СЛѴКСТИСА, В. и Т.
сопіпгЪагі. В. ѣигЪагі; Т. сот-
тоѵегі, раірііаге, Ггетеге, рег-
зігереге, «іоіеге, сопсиіі—тж. сам.;
потрястись, поколебаться.
ті тараут]—лаатсжх, сопіигЬаііо,
Т. еіаііо—мятежъ.
тараушЦс—лмтёжсна, азрег, Т.
жгишпозіззітиз —безпокойный,
гнѣвный, возмутительный.
г таоро;-*-юпсци, іаигпз, Т. ^а-
ѵепсиз—телецъ.
тшч таэраг;—юнчій, іапгогшп, Т.
гоЪпзіогпт уиѵепсогит — тель-
чій (тельца).
6 тясро;— грбьа, зериісііпші—
гробъ.
ём тауе-. — вскорѣ, іп Ьгеѵі, Т.
ѵеі тіпітит — вскорѣ, скоро,
вдругъ, мгновенно.
то гауо;,-ео;—скорость, ѵеіосііаз,
Т. сеіегііаз — скорость, бы-
строта.
біітауои;—вскорѣ; ѵеіосііег, Т.
іпотепіо—вскорѣ,скоро,вдругъ,
мгновенно.
тау_6—скорю; ѵеіосііег, сіѣо, Т.
сііо, Гезііпапіег—скоро.
тауоѵЕіѵ — оускорйти, ассеіегаге,
сііо Гасеге, Т. сііаге—ускорить,
поспѣшить.
тебя чя-гшріг оо? —гОулѵрірвлсив,
тогііГісаіпздпіегетріпз -умерщ-
вленный.
тб те"уос«-го; — стѣнсі, тпгііЗ—
стѣна.
-ех-аіѵег; — дѣлати, ГаЪгісаге—
дѣлать, строить, сооружать.
тб тіхѵоу—чадо, В. и Т. Шіиз,
В. паіиз, Т. розіегііаз, ИЬег—
чадо: дѣтя, потомство.
тёХеюс — совершёнъ, регіесіиз —
совершенный, полный.
теѣео&^ѵаі — прнчастйтисА, іпі-
ііагі, Т. сорпіаге зе—быть ііри-
частну, сопричастну; присо-
единиться.
то тёХо;,-ео; — консцх, йпіз—ко-
пецъ.
то ~гра;,-аго; — ч^до, В. И Т.
ртойі^іит, Т. озіепіит—чудо,
диво.
тёр-еіѵ—оукрасйти, йеіесіагі, уве-
селять, радовать, утѣшать —
украсить, увеселять.
тгр-ео&аі — возвсссли'тиса, <1е1е-
сіагі, ^ашіеге — возвеселиться,
возрадоваться, веселиться, ра-
доваться.—пдсллдйтисл, сіеіесіа-
гі—насладиться.
тертсѵб; — красенъ, зисншіиз, Т.
алиеииз—красный: красивый,
пригожій, прекрасный.
-Ертгѵбт7];,-т)то;—красота', <1е-
Іесіаііо, ѵоіпріаз, Т. апюепііаз—
красота. — сладость, «іеіесіаііо,
удовольствіе, пріятность.
теааарахоѵта — чсты'рсдссАТЬ,
цпайга^іпіа—сброкъ.
тгтатгеіѵіорЕѵо;—смирена, Ьпті-
Ііаіиз, Т. сопігііиз, аіігііиз —
смиренный, сокрушенный, угне-
тенный.
тетярау|іЕѵо?—елт’і’ціенг, сопіпг-
Ьаіиз—смущенный.
тгтарто; — четвёртый, дпагіпз —
четвертый.
тетиршр.Еѵо;—оусырснх, соаащіа-
інз—усыренный (по объясне-
нію Шлейснера, ех Іасіе цпазі
т.
— 541 — Т.
соа^ніаінз, і. е. ріпдиз): сгу-
щенный па подобіе сыра,
тучный, разботѣлый, холми-
стый.
те/От)обр.еѵоі;—оый -+- родйтисл,
срй пазсіінг, Т. пазеіінгнз —
имѣющій родиться.—роджсл—
тж. сам. — рбждьсж — тж/сам.;
родившійся.
тт)хе— йстажти, Іщнеіасеге —
истаять, растаять, исчахнуть,
истлѣть.
тт;хеа&аі—растд'лти, Ппеге, іаѣе-
зсеге, чахнуть, исчезать, Т. 1і-
цнейегі, сопіаѣезсеге, чахнуть—
растаять, таять, истаять.—рас-
талтисд, ІіциеПегі, Т. зоіѵі,
растопляться, расплавляться—
растаять.—тллти, Пнеге, іаЬе-
зсеге, Т. ІіцнеПегі, йіззоіѵеге зе
—таять, истаевать.
тт]хбр.еѵо;—таж, Іісріезсепз—та-
ющій.
тт^Хаоуг;?, блистающій, мерцаю-
щій вдали—свѣтлт., Інсійііз, Т.
рнгиз—свѣтлый.
ч блистаніе, мерца-
ніе вдали: зарница—шблистл-
ніе, Піі"ог, Т. вріеткіог—бли-
станіе.
ті—что, диі(1—что.
тіЭеі;—полагай, ропепз, циі ро-
зиіі, Т. йізропепз, циі сіізропіѣ
—полагающій, возлагающій.
тіЭеѵя’. — возложити, зіаінеге—
возложить, положить.—полага-
ти, ронеге — положить, возла-
гать — ПОЛОЖИТИ—тж. сам.—ПО-
саждати, ропеге—садить, поса-
дить.
т і &е ай а і—полагати, ропеге—по-
ложить, возлагать. — положа^
выти, ропі, Т. йізропі—быть
положену.—положити — тж. сам.
—положйтисд, ропеге, Т. Іосаге
—положиться, поставиться.
т іхте іѵ—родити, рагеге—родить,
тіхтшѵ—раждал, рагінгіепз—ро-
ждающій.
тціао&а'.—чести^ быти, Ьовогій-
сагі, Т. ргеііознт еззе — быть
почтепну, драгоцѣппу, дброгу.
ті -і[лт)—цѣна, ргеѣішп, Т. ге-
«іетрѣіо — цѣна. — честь, В. и
Т. Ьопог, Т. пщіезіаз, іапз, рге-
іііші—честь.
тіцюс—честенъ, В. и Т. ргеѣі-
озпз, Т. рцг&аНззітнз—честный:
цѣнный, дорогій; драгоцѣнный,
ті'с—кій, диі—какій.—кто, циіз,
Т. циіз, іаііз, есдиіз, циоіизциіз-
сріе—кто.
б то”/о;—стѣна, рагіез, Т. ши-
гиз—стѣна.
б тбход—лйува, изига, Т. Рсепиз,
Ггаиз, (іоіиз — лихва: ростъ
(процентъ, прибыль), барышъ.
тб тб^оѵ—л^'кй, а?снз—лукъ (ору-
жіе).
тб токаСюѵ—топазій, іоразіоз—
топазъ: драгоцѣнный камень,
зеленый и прозрачный.
б тб-о; — мѣсто, Іосиз—мѣсто,
тбте—тогда, іипс—тогда.
б трарс — козелъ, Ьігсиз — ко-
зелъ.
\ тра~еСа •— трапеза, шепза —
трапеза: столъ.
тб трайра—(лзил, ѵиіпиз—язва,
рана.
б траоратіа;—газпеня, ѵніпега-
ѣиз, сопГоззиз—раненный, по-
раженный.
тр ё р.е і ѵ—тржстйсд, ѣгешеге—тря-
стись.
б и т] трфо;—стезж, В. и Т. зе-
шііа, Т. огЬііа, ѵіа, ^геззиз,
іѣег—стезя, тропа, путь.
— 542 —
□ трб[ло?—трёпеть, ітетог—тре-
петъ: страхъ.
6 трбтсо;—юіірдзь, віобиз—при-
мѣръ, образецъ.
тро-ойобаі — побѢждатн, іп йі-
даш сопѵегіеге, Т. ріа^ат аЖ-
сеге — побѣждать, поражать,
обращать въ бѣгство.
гі тросрт] — пйцід, сіѣиз, езса —
пища.
6 -ро'/б? — коло, гоіа — колесо,
кругъ.
триуаѵ—швимлти, ѵіпйешіаге, саг-
реге—обирать, снимать.
6 триуіа;—дрождіе, йех, Т. Іае-
сез—дрожди.
ч гриушѵ — горлица, ідігінг, Т.
Ьігипйо—горлица: дикій голубь
(соІшпЬа іигіиг).
ч тросрг), пѣга, роскошь; сла-
бость, ломкость—сладость, ѵо-
Іиріаз, йеіісіге и беіісішп, Т.
іеіісію—сладость, блаженство.
тб тур-аѵоѵ — Тѵмпдпь, іушра-
пшп—тимпанъ: ручной бубенъ.
ч тор.тсап<зтрі а — тѵллпдниицд,
іушрапізігіа, Т. іутрапа риі-
зтз—тимпанница: ударяющая
въ тимпанъ.
□ Тбро?—Тѵрь, Тугнз—Тиръ.
тоб Тарой — Тѵровь, Тугі— Ти-
ровъ (Тира).
т о р о 5 о б а г—оусырйти сж, соа§ті!агі,
сгущаться, Т. оѣезагі—усы-
риться: загустѣть, утучнѣть.
тосркб;—слѣпёць, сгесиз—слѣпый:
слѣпецъ.
ь тш—^ДД, спш, (інш, Т. цинт
—когда.
той б&ато;—водный, ацпае — вод-
ный (воды).
тшч бЗатФѵ — водный, ацаагит.—
водный (водъ).
то абшр,-агос — водд, ацпа—вода.
6 бе то? — дождь, ріиѵіа — ДОЖДЬ.
6 О!05 — СЫНЪ, В. И Т. Й1ІИ8, Т.
розіегиз, паіиз, риег — сынъ.
бреТ; — вы, ѵоз — вы.
брѵеіѵ — коснѣти, Ьуіппшп (іісетѳ,
Іаидаге, сапеге, Т. Іаибаге, са-
пеге — воспѣть, воспѣвать,
пѣть, восхвалять.
ч 'бр.ѵтрс? — пѣніе, сапіаііо, іаиз,
Т. Іаиз, сагтеп — пѣніе, пѣснь,
хвала.
6 б[лѵо;—пѣніе, саппеп, Ьутпиз,
Т. Іашіаііо, Іаиз — пѣніе,
пѣснь, хвала. — пѣснь, саппеп,
ѣуіппиз, Іаиз; Т. Іаиз—пѣснь.
бр.йч — вдшь, ѵезіег — вашъ.
бтгяхобегѵ — ПОСЛЫШАТИ, оЬееііге,
повиноваться—послушать, слу-
шать, внимать.
у ’бкарѵ.? — йлѵѣпіе, роззеззіо, Т.
ресиз — имѣніе: имущество,
достояніе.
бкар'/Еіѵ— выти, еззе — быть,
существовать: сдѣлаться, слу-
читься.
бтсірушѵ — сый, диі еэѣ, Т. ори
регтапеі—сущій.
6 бтеѵаѵтіоі; — противень, абѵѳг-
загіиз, Т. іпішіеиз—противникъ,
врагъ.
бтсёр — за, рго — за, ради, для.
— ндд, вирег, Т. зирга — надъ.
— пёже, та^із циаш, Т. циаш
— нежели. — пдче, зирег, Т.
ріиз циаш, ргж, роііиз циаш,
егр, циат, зирга, атрііиз —
болѣе, лучше; особенно; сверхъ,
надъ.
бтсе р а: р е і ѵ—превзьіти, зирег§ге<іі,
Т. ігапзсеийеге—превзойти.
бтсераірео&а'. — превознестись,
г.
— 543 —
I.
зирегехіоііі — превознестись,
быть превознесену.
бтгерамш — превыше, дирег, зирег
зшшпит, Т. зирег, зирга —
превыше.
бжЕраѵюйеѵ — свыше, йезирег,
Т. зирегпе — свыше.
бжерарЯтряі — превознестись,
зирегехіоііі — быть превозне-
сену, превознестись.
бжераажіСегѵ—защитити, рго-
іе^еге, Т. іп е<іііо соііосагѳ —
защитить.
о бжеразжіаро; — защище'ніе,
ргоіесііо, Т. сіуреиз — защи-
та.
о бжеразжЕзт^с — защититель,
ргоіесіог, Т. сіуреиз, зсиіиш,
гирез — защитникъ. — защит-
ники — тж. сам.
бжерраі^ег; — преитй, ігапздтейі,
Т. ігапзіііге, перескочить —
пройти, перейти.
бжгробѵаз&а'—прелюгати, ргаэ-
ѵаіеге — превозмочь, одолѣть.
бжер^Яаѵебезйя!. — гордйтиСА,
зирегЬіге — гордиться.
ч бжерту^ста— гордьін/н, зирег-
Ъіа, Т. зирегЬіа, еіаііо — горды-
ня, гордость, надменность.
бжер^<рамо; — гордъ, зирегѣиз,
Т. зцрегЬиз, еіаіиз — гордый,
надменный.
бжерсВеТѵ— презрѣти, йезрісеге,
зрегпеге, Т. аЬзсопйеге зе,
ехсашіезсеге — презрѣть: бро-
сить, оставить.
бжерорЗм—презирати, іезрісеге—
презирать, пренебрегать.
бжеросробрЕ^о; — прев03Н0САСА,
зирегехаііаіиз — превознося-
щійся.
бжерофобз&ас — превознестйсА,
ехаііаіиіп еззе,. Т. еіаіит еззе
—превознестись, быть превоз-
несену.
бжершо; — превыспренъ, зирегіог
— верхній, высшій..
бжё/Е'.м—оудержати, сопііпеге, Т.
^езіаге зе — удержать,удержи-
вать.
6 бж^о; — сонъ, зошпиз — сонъ,
бжѵо.бѵ — почити, гециіезсеге; Т.
йогшіге—почить: успокоиться.
— спати, зорогагі, оЫогтіге,
Т. сіогтіге — спать. — оуснЧ'ти,
В. оМолпіге, В. и Т. йогтіге
— уснуть, спать.
бжѵшѵ— спа, (іогіпіепз — спящій,
бжб — под, зиЬ, зиЬіиз — подъ
(предл.).
тб бжобт)ра — сапогъ, саісеашеп-
іиш, Т. саісеиз — сапогъ.
бжохатш — под, зиЬ, зиѣіиз —
подъ (предл.).
бжоХяррамЕім — вознепщева'ти,
ехізіішаге, Т. со^ііаге — поду-
мать, предположить. — непще-
вати, зизрісі, ехізіішаге, Т. сіеді-
сеге, со§і(аге — думать, пред-
полагать, помышлять, считать.
бжокаріЗаѵеіѵ—шбати, зпзсіреге
— объять, обнять. — подати,
зпзсіреге, Т. еѵеѣеге—поднять.
— пріАти, зизсірѳге — принять,
взять, брать.
бжокесжгз&зс—іізвьіти, гешанеге,
Т. геііпциі—остаться, пребыть,
бжорёѵеіѵ — ждати, зизііпеге, ех-
зрѳсіаге, Т. ехзресіаге—ждать,
ожидать. — потерпѣти, зизііпеге,
ехзресіаге, Т. ехзресіаге, аііеп-
йеге, ехреіеге—терпѣть: ждать,
ожидать, надѣяться, уповать.
— стерпѣти, зизііпеге, Т. регйи-
гагѳ — терпѣть, дожидаться.
бжорёѵЕсм — терпѣти, Т. зизііпеге,
терпѣть, сносить, В. и Т, ех-
— 544 —
зрееіаге — терпѣть: надѣяться,
уповать. — чдьти, зизііпеге, Т.
ргжзіоіагі—уповать, надѣяться,
ожидать.
бтгорёѵшѵ — терпь, В. зизііпепз,
В. и Т. ехзресіапз — терпящій:
надѣющійся, уповающій.
йтсар-ачт)—терпѣніе, раііепііа, В.
и Т. ехзресіаііо—терпѣніе: на-
дежда. '
то бко-бб'оѵ — подножіе, зсаЬеІ-
Іит — подножіе.
б-отстебеіѵ—непі|ісвдтн, зизрісагі
— думать, предполагать, по-
мышлять, считать.
бтйоахекіСеіѵ, бтсоахеХіаа' —
здпп^'тн, зирріаиіаге, Т. ргозіет-
пеге — подставлять погу.—зл-
пьтн, зирріапіаге, Т. ппреііеге
— запинать, препятствовать.
бтгоахеХсСеайаі—запнѴтислі, зир-
ріаиіагі — запнуться ногою,
споткнуться.
І 6-озтяас; — ПОСТОАНІС, ЗиЬ-
зіаиііа, Т. соизізіешіит — по-
стояніе: постоянство.—состава,
зиѣзіапііа, существо, сущность
—составъ: существо, жизнь.—
терпѣніе, ехзресіаііо — терпѣніе:
надежда.
б-оатт^ріСеіѵ — оутверждл'ти, соп-
(ігтаге, аііеѵаге, Т. зизііпеге,
зизіепіаге — утверждать, под-
крѣплять, поддерживать.
бтеотаЁас — покорная, диі эиЪсііѣ,
Т. диі а<Мисіі — покорившій.
□тсотазаеіѵ — покорити, зиЬдісеге
— покорить.
□тсотааага&аі—повинитися, зиѣйі,
зиЪдісі, Т. асдиіезсете, сопдиі-
езсеге—повиниться, покориться.
— повинѴтисл,зпЬдісі, Т. сопдиі-
езсеге — повиниться, покорить-
ся. — покорнтнел, зиЫііпт еззе
— покориться, быть поко-
репу.
б-о-ааашѵ—повинѴь, диі зиЬйіі,
Т. диі зиЬзіегиіі—повппующій:
подчиняющій.
бтгосрёреіч — претерпѣти, зизііпеге
— претерпѣть: перенести.
ч баасотсо?—ѵссшпь, Ьуззориз—
иссопъ: кропило.
бзгереіѵ — лншатись, (іееззе —
лишаться: нуждаться, терять.
— лишити, іееззе, ргітате, Т.
едете, соЪіЪеге — лишить.
то оатгр-дра — лишеніе, іпоріа,
Т. репигіа — недостатокъ, ску-
дость.
— постол'ти, зизііпеге,
зиЬзізіеге, Т. сопзізіеге, зиг^ете
— постоять, устоять.
б'і'атаа&ас — постожтн, зизііпеге,
зиЬзізіеге, Т. сопзізіеге, зиг§еге
— постоять, устоять.
бфт]Хб;— высока, ехссізиз, аііиз,
Т. ехсеізиз, аііиз, еіаіиз—вы-
сокій.
"Тфса-ос — Вышній, Аіііззітиз,
Ехсеізиз, Т. Ехссізиз — Все-
вышній.
бфіато; — вышній, аіііззітиз, ех-
сеізиз, Т. аііиз, ехсеізиз —
ВЫШНІЙ.
тб офо; — высота, аіішп, аііііидо
— высота, возвышеніе.
□ фойѵ — возвысити, ехаііате, Т.
ехіоііеге — возвысить. — воз-
нести, ехаііате, Т. ехаііате,
аііоПеге, ехіоііеге, еіееіисеге, еі-
іегте — вознесть, превознесть,
возвысить. — возносйти, ехаі-
іаге, Т. аііоПеге, ехіоііеге,
ехаііате — возносить, превоз-
носить.
ифа>&Г|Ѵа: — вознестись, ехаііаті,
ехзиііате, Т. ехіоііі, аііоііі,
Ф. — 545 — Ф.
ехаііагі, ехзиііаге—вознестись,
превознестись, бытьвознесену,
превознесену. — возносйтисл,
ехаііагі, Т. еГГегті—возноситься,
превозноситься.
бсршѵ — возносд, ехаііапз, диі
ехаііаі, Т. ехіоііепз, ехаііапз —
возносящій: который возноситъ.
ч исршаі; — возноше'ніе, ехаііаііо,
Т. Іашіаііо — возношеніе.
ф.
срауеіѵ—снѣсти, В. и Т. соте4ѳ-
ге, В. ѳйеге, тапйисаге, Т. ех-
есіете, Ггиі—съѣсть, ѣсть; по-
жирать.—гасти, есіеге, шапйи-
саге, Т. сотейеге, ѵезсі—ѣсть.
— шевѣтнти, Шисезсеге, Т.
іііизігаге, регіизігаге — освѣ-
тить, освѣщать.
«рсЬаі — глаголати, <1ісеге — гово-
рить, сказать, произнести, воз-
вѣщать, изречь.
і срарауЕ—деврь, ѵаІИз, сопѵаі-
Из—долъ, долина.
б срараш—фараФнг, рѣагао—фа-
раонъ: общее названіе царей
Египетскихъ.
Ч «рарётра — тКля, рѣагеіга, Т.
пегѵнз, тетива—тулъ: колчанъ.
'рарр.ахеоб|іечо?—шваваелхь (въ
СМЫСЛѢ: срарріахоч хатаахеоаСб-
ргчо;), іпсапіапз: тейісашепіа
сопйсіепз, іпсапіаіог, та^из —
волхвуемый: волшебнолригото-
вляемый, чародѣемый, чаротво-
римый.
рярр.ахо5а9аі—шваватнеж, ѵепе-
іісіо піі, шейісатепіа сопйсеге,
іпсапіагі — чародѣйствовать,
волхвовать; быть обаваему.
ч <рай<5і?—зарж, аигога, Т. Іишеп
—свѣтъ, блескъ.
Справочный и Объяснительный Словарь
<реі5е<зйа с—пощадити, рагееге—
щадить, беречь, хранить.
срёргіѵ—принести, В. и Т. аіТегге,
оііегге, Т. сейеге—принесть.
ср г б у е і ѵ — и о и ѣг и ^ти, ііі^еге, Т.
(ШТи^еге—побѣжать. — побѣжа-
ти, Ищете, Т. ргоГи§еге, Ги§ѳте
—побѣжать.—оувѣжати, Ищете
—убѣжать.
ср&ёпга&ас — провѣщати, Іодиі,
еГГаЬиІагі, ргопипііаге, Т. еги-
сіаге, сапіаге—провѣщать: воз-
вѣщать, возглашать, говорить,
произносить.
6 ср&бууо?—вѣщаніе, зопнз, Т.
Іеііпеаііо — вѣщаніе: сказыва-
ніе, проповѣдываніе; голосъ,
звукъ.
ч ербора — истлѣніе, іпіегііиз —
тлѣніе: уничтоженіе, погибель,
разрушеніе.
б <ріко?—дрѴга, ашіеиз—другъ.
б Фіѵеёс—Фінёеся, РЬіпеез, Т.
РіпеЬазиз— Финеесъ.
сркоуіСеіѵ—попалити, іпПаттаге
—попалить, спалить, сжечь.
іі срХб$,-уб<;—пламень, Патта—
пламень, пламя (пбломя).
срореТадаі — божтисж, іітеге —
бояться: страшиться, опасать-
ся; благочестно служить Богу;
почитать, чтить. — оувожтнеж,
В. и Т. іітеге, В. соттоѵегі,
Т. геѵегегі, Гогтіііагі—убоять-
ся: бояться, страшиться, ужа-
саться. — оустрашйтисж, ігері-
сіаге, Т. ехраѵезсеге — устра-
шиться, убояться.
б «ро^гріарб?—оустраше'ніе, іег-
гог, Т. сопіигѣаііо—устраше-
ніе.
<ро13ерб?—стра'шенг, В. и Т. іег-
гіЬіііз, Т. геѵегѳшіиз, ѣогтйа-
Ьіііз, тігаЫІіз—страшный.
къ Псалтири. 35
Ф. — 546 —
Ф.
срорерш;—стрдшнш, іеггіЬіИІег—
страшно, ужасно.
о срброс—странъ, В. и Т. іішог,
Т. геѵегепііа, раѵог — страхъ,
ужасъ.
<роробр.еѵо?—боасл, іітепз, циі
іітеі, шеіиепз, Т. іішепз, диі
іішеі, геѵегепз, диі геѵегеіиг—
боящійся: чтущій, почитающій.
6 —фін'і^я, раіта—
финикъ: пальма.
(роѵебеіѵ—оувивдти, іпіегйсеге, Т.
оссійеге — убивать. — оувйтн,
оссііеге—убить, умертвить.
сроѵохтоѵ^іЦѵаг —оувіёнѴ быти,
іпѣесініп еззе, Т. сопіашіпаѣшп
еззе—быть убиту, умерщвле-
пу; быть заражепу, осквернену.
то срорт 1.0ѵ—врелѵь, оішз—бремя,
тяжесть.
б срраурб; — шплбтг, шасегіа,
стѣна изъ однихъ камней безъ
извести, зерез—оплотъ: ограда.
то сррёар,-ёат<к—ровенника, риіепз
—ровъ съ водою: колодезь.
—ст^депецй, риіепз—колодезь
(кладязь).
^роѵеіѵ-—оумѴдри'тнсл, зареге, Т.
іпіе11і§епіет еззе—быть мудру,
благоразумпу.
'•рроѵтіСе’.ѵ — лопсцшса, зоПісііит
еззе, Т. со^ііаге — попещись,
позаботиться.
сррэаттеіѵ—іпдтдтиса, Ггешеге, Т.
ѣптиііпагі — мястись, шумѣть.
то сррбуеоѵ—сѴшнло, сгешіііш, Т.
Іосиз, очагъ, горнило—
сроуаоебшѵ—бѢгда, Гщгдепз—бѣ-
гающій.
^оугіѵ—вѣждти, ѣн§еге, Т. еѵа-
§еге, Гніете—бѣжать.—оувѣ-
жати, Ги§;еге—убѣжать.
і] сроут;—Бѣгство, Гіща, Т. еЙті-
вриіп, убѣжище—бѣгство.
ѣ срокахт]—стрджд, снзіоііа, Т.
ѵі§і1іа, ехсиЬіж — стража. —
стрджвд, ѵі^іііа—стража: вре-
мя почи, опредѣляемое пере-
мѣною стражи. — тслшйцд, сп-
зіойіа, Т. сіанзігнт—темница.
—урднс'ніе, сизіоШа, Т. оЬзегѵаііо
—охрана.—хранило, сизѣсмііа, Т.
сарізігшп, узда—охрана.
ср’эАа^а!—сохранити, В. и Т.
зегѵаге, снзіоіііге, В. сопзегѵаге,
Т. оЬзегѵаге—сохранить, хра-
нить, соблюсти, блюсти.
<р о Ха!; а а&а'.—сохранити, В. и Т.
зегѵаге, сизіосііге, В. сопзегѵаге,
Т. оЬзегѵаге—сохранить, хра-
нить, соблюсти, блюсти.
'роХаооеіѵ — ндвлюддти, оЬзег-
ѵаге — наблюдать. —сохранити,
В. и Т. зегѵаге, спзіойіге, В.
сопзегѵаге, Т. оЬзегѵаге — со-
хранить, хранить, соблюсти,
блЮСТИ.— СОураНАТИ— тж. сам.
—стрсщн, спзіойіге, Т. оЬзег-
ѵаге—стеречь.—ХР‘5ІІНТИ, сизіо-
(іігс, Т. зегѵаге, оЬзегѵаге —
хранить.
сриАааасадас—соурднитисд, оЬзег-
ѵаге зе, Т. саѵеге зе — сохра-
ниться: сохранять, оберегать
себя, остерегаться. —• соурднлі-
ТИСЛі — тж. сам.
сроХааашѵ — стрсгій, диі спзіоЛіі,
Т. оЬзегѵапз, сизіоз—стерегу-
щій: стражъ.—ХРЛ1,',Ь ®- 0 Т.
зегѵапз, В. сизіойіепз, Т. оЬзег-
ѵапз, сизіоз—хранящій.
ч сроХт;—колѣно, ІгіЬиз—колѣно:
племя, поколѣніе.
тб <рбХХоѵ—листа, ѣоііиш—листъ.
70-ебеіѵ — ндсддйтн, ріапіаге —
насадить.
6 сри-еёаа;—ндсдз;дёй, диі ріап-
іаѵіі, Т. ріапіаіог—насадившій.
X.
— 547 —
X.
сршѵеіѵ, срійѵтраі — возгласити,
сіапіаге, Т. тпиііге, шептать —
издавать голосъ.
ч сршѵт; — гласа, ѵох, зопиз —
гласъ, голосъ; звукъ. — званіе,
сіатот—зовъ, крикъ, вопль.
тощфс, р. п. срштбс—свѣтило, 1п-
шіпаге, р. п.-із, Т. Іитеп —
свѣтило. — свѣта, Іитеп, іих,
Т. Іих—свѣтъ.
(ршт'ааі — просвѣтити,
ііішпіпаге, іисёге, Т. іііизігаге,
зріепйепіош ейісеге — просвѣ-
тить. — просвѣірлти, Шитіпате
—просвѣщать.
сріотіСеа&аі—просвѣтитесь, іііи-
шіпагі—просвѣтиться.
—просвѣщай, іііитіпапз,
Т. іііизііапз — просвѣщающій.
6 срштіарб?—просвѣщеніе, іііиті-
паѣіо, Т. Іих,іитеп—просвѣще-
ніе: осіяніе свѣтомъ; свѣтъ.
I.
І уаХаСя—грлдт>, §гашіо—градъ,
о уакпб?—оузда, Ггаэпит, Т. іте-
пит—узда.
уаХхео? ИЛИ уаХхоб?—мѣдьнх,
югеиз, Т. сЬаІуѣеиз—мѣдный.
тсйХі|і—Хл.мовъ, СЬат, Т. СЬаті
—Хамовъ (Хама).
той Ха'іааѵ—Хдиданскл, СЬапаап,
Т. Сапаапгеогит — Ханаанскій.
—Хапаа'нь, СЬапаап, Т. Сапа-
апіз—Ханаанскій.
ч /ара — радость, ^ашііит, Т.
Іаеѣіѣіа, сЬогеа—радость, весе-
ліе, ликованіе.
уар7)аеа&аі—возрддовдтись, §аи-
сіеге, Т. ехзиііаге — возрадо-
ваться, радоваться, торжество-
вать, ликовать.
ч уарс<;—влдгодлть, ^гаііа—бла-
годать.
та уеёкт;—оустнѣ, ІаЬіа, губы—
уста: губы.
то угіХо;—оустнѣ, ІаЪіиш, губа
—устіи губы.
о и уеграррос — потока, іоггепз
—потокъ.
ч уеір, Р- п- Хе1Р°?—р^кд, та“
пиз—рука.
Ч уеіро-ё§7)—р^чпдл юковл, ша-
піса—ручная окова.
о уероорір.—усрі?вілѵл, сЬегиЬіт,
Т. сетиЫпиз — херувимъ: выс-
шій Ангельскій чинъ.
ч ут]ра—вдова, вдовнцл, ѵісіиа—
вдова.
Ч уікіас,-абос; уіХ'.о'.,-аі,-з(—ты-
сьщд, тіііе—тысяча.
6 усцарод—козела, Ьігсиз—ко-
зелъ.
у'.оѵоиабаі — юснѣжлтись, піѵе
йеаіѣагі, подобно снѣгу обѣлить-
ся, обѣливаться, Т. піѵешп еззе
—подобно снѣгу обѣляться.
ч укоѵ,-бѵо; — снѣга, піх —
снѣгъ.
6 уХеоаарбс—поруганіе, (іегізііз,
іііизіо, Т. Іиіійсаііо—поруга-
ніе: насмѣшка, осмѣяніе.
ч уХбт;— задка, ЬегЬа — злакъ:
трава, зелень. — трдвд, ЬегЬа,
Гоепиш—трава.
тт){ уХбт); — злдченк, разсше, Т.
ЬегЪібиз, травистый, покрытый
травою — злачный: обильный
злаками, имѣющій пажити,
пастбища.
тд уХшрбтт]?—блсщдніе, раііог—
блескъ, сіяніе.
ч уоЦ—желчь, Геі, Т. атагитп,
горькое—желчь.
Х°РЦ—стр^нд, сЬогйа, Т. Ьу-
йгаиіа—струна.
X
— 548 —
6 уорб;—лика, сЬогпз, Т. ІіЬіа—
—дикъ: ликованіе, пѣніе.
уортяСе'.ѵ— насытити, заіпгаге,
заііаге—насытить.
у ор та С в аЭ а і—нлсытитисж, заіи-
гагі, заііагі—насытиться: быть
сыту.
6 у брто;—сѣно, Гомішп, Т. Ьегѣа
—сѣно.—трава, В. и Т. йвпит,
Т. ЪетЪа—трава.
Срвн. Русское слово: «харчъ».
О уоб;, р. п. уоб;—персть, риі-
ѵіз, іепа—персть: прахъ, зем-
ля. —прар, В. и Т. риіѵіз, Т.
діиіпа—прахъ, пыль.
той Хооаі— .Хѣ’сі'евг, СЬизі, Т.
Сизі—Хусіевъ (Хусія).
уресаѵ Іугі'і—тревоватн, е^еге—
—требовать: нуждаться.
/рт]<зтб; — влагя,-ій,-аж,-о, (іиісіз,
зиаѵіз, Ьепі^ішз, дисишіиз, Т.
ѣопиз—благій: добрый.
я урт]атбтт]; — благость, Ъопііаз,
(Інісебо, Ьепі^тіаз, зпаѵііаз, Т.
Ъопііаз, Ъопшп—благость, до-
брота, благодѣяніе, благо, благо-
денствіе.
т^ /р-^атбттуто; — влагостыненг,
йпіеейіпіз, благостыни—благо-
дѣтельный, благостный, мило-
стивый.
у ріеи-полизати,пишете-помазать.
то у р і аб а і—полхдзаніе —пома-
заніе.
іі у р і <з і;—поллазан іе— помазаніе,
ур'.атб? — полизана, сѣгізіиз, Т.
ипсіиз—помазанный: помазан-
никъ.
о уріатб; — уріето'сг, В. И Т.
сЬтізіиз, Т. ппсіпз—Христосъ:
помазанникъ.
уроѵіСе іѵ — закоснѣти, іагбаге,
іпогагі, Т. іагДаге—замедлить.
б урбѵо;—врелъь, іешрнз—время.
іК.
6 уроаб;—злато, аіігшп—золото,
у р □ а о б златы й, ангеиз - золотый.
ушХаіѵеіѵ—шуроліѣти, сіашіісаге:
сІаЫиш Гісгі—охромѣть: сдѣ-
латься хромымъ.
і; у/Ьра—страна, те^іо—страна,
земля.
6 Хшрт;р — Хшривъ, НогеЪ, Т.
СЬогеѣиз—Хоривъ.
т.
факкеіѵ—воспѣти, рзаітпш (іісеге,
сапеге, рзаііеге, Т. рзаііеге —
воспѣть, воспѣвать, пѣть, вос-
хвалять.—пѣти, В. и Т. рзаііеге,
В. рзаітпт Лсете, Т. сапеге—
пѣть.
АаААшѵ—пож, рзаііепз, Т. сапіог
— поющій.
6 іакр.6; — і|галблм, В. и Т.
рзаішиз, Т. о(1е — псаломъ. —
пѣснь, рзаішиз — пѣснь.
той (раХ|іоб — удложкх, рзаіші—
псаломскій.
то «раХтррсоѵ—• і’илтйрь, рзаііе-
гіпш, Т. паЫіпт — псалтирь.
(ЬаХтбѵ ЕІѵаі — пѣті? выти, сапіа-
гі, Т. рзаііі— пѣться: быть нѣту.
(ргбогайа». — солгати, В. и Т.
шепіігі, Т. тешіасііег зе (іеіеге
—солгать.
феиот]; — лживй, шепсіах — лжи-
вый, ложный. — ложь, Гаііах,
Гаізпз, Т. тепбах — лживый.
то дсбоо; — лжа, шепбасіиш —
ложь.
сребатт] с—ложь,теп4ах—лживый.
<рт]Хасрйѵ — шежзати, раіраге —•
осязать.
фіІЬрі'Сеѵ — шептати, зизпггаге,
Т. тиззііаге — шептать.
1 Аба и —лждвь, ІшпЬиз,
Т. ііе — лядвь (ляшка): чресло.
й.
— 549 —
Й.
б фбуо?— гажденіе, ѵііирегаѣіо,
Т. іпГатіа — порицаніе, хула,
злорѣчіе. — оукорёиіе—тж. сам.;
укоризна, хула, порицаніе.
ч — д^’ша, апіта, Т. апіта,
апішиз, ѵііа — душа.
тд фо/о;, - гш; — даразъ, ітіагиз—
морозъ.
—іідпитлти, сіѣаге —
напитать, накормить.
і <ршр.о? — улѣвъ, Ъисеііа, Т.
ігизіит — хлѣбъ.
!!.
іі «іа—шитъ, ота—краѣ, кромка,
опушка, обшивка.
б ѵЙу—$1гъ, 0^, Г. Но§;и8—Огъ.
шог — здѣ, Іііс — здѣсь.
1 шоу; — пѣснь, сапіісшп, Ьуішіиз,
Т. саиіісит, рзаітиз, теіііаііо
—пѣснь.
Т* шоіѵ ИДИ (Ьэ[<; — БОлѢзНЬ, (ІОІОГ
—болѣзнь: недугъ, немощь;
печаль, скорбь, страданіе.
юоЬеіѵ—болѢти, рагіигіге—ро-
ждать, мучиться родами.
ш&еЬ — (ѵрйнѴтн (въ нѣк. сп.
ашСег>, заіѵит Гасеге) — отри-
нуть, отвергнуть.
шк—сый, диі езі—сущій.
шраіо ?—кра сенъ, зресіозпз—крас-
ный: красивый, пригожій, пре-
красный.
•д <Ьраібтѵ);,-7)то;—красота, зре-
сіез, (іесог, риісѣгіішіо, Т. рпі-
сѣгіішіо, іесог—красота.
б ’йрт;р—Шривъ, ОгеЬ, Т. Ноге-
Ьиз—Оривъ.
(Ьрбеа&ае—рыкати, гп^іге — ры-
кать, ревѣть (подобно льву).
Срвн. Русск.: «орать».
<Ьробр.еѵо?—рыкаж, гп^іепз—ры-
кающій.
Срвн. Русск.: «орущій».
<Ь;—коль, цпат—какъ.—гакш, В.
и Т. иі, циат, циазі, зісиі, В.
іатциат, циетаітосіит, Т. іаи-
циат, іизіаг, зітііе—какъ, что,
ибо, потомучто, подобно, какъ
бы. — гакоже, зісиі, иі; какъ,
какъ и; чтобъ.
шаес—гакш, В. и Т. зісиі, ѵеіиі,
В. іашциаіп, иі, диетаітоіиіп,
Т. іапциат, зітііе, диазі, іизіаг
—какъ, что, ибо, потомучто,
подобно, какъ бы.
сб а & е I. ?—шриновенъ,ішри1зиз, толк-
нутый—отринутый: оттблкну-
тый.
<Ь ар.ё ѵ о;—козринове'нъ, (Іераізиз,
Т. ітриізиз — поколебленный,
потрясенный, пошатнувшійся,
— гакоже, иі, чтобъ; какъ,
какъ и.
тб шт'оѵ—оууо, аигіз—ухо.
г; ш'рёАеіа — польза, иіііііаз —
польза.
шсргХеТѵ — оуспѣтн, ргойсеге, Т.
а°;еге ехасіогеш—успѣть.
ДОПОЛНЕНІЕ
къ стран. 153.
Въ 1-мъ столбцѣ, при наборѣ и версткѣ, пропу-
щена карточка:
32, 8 (0 Лсгшже да подвинЛтсл.
Примѣчаніе къ олову: богъ (стр. 27).
-Л^івѳимій Зигавенъ говоритъ, что въ Св. Писаніи можно
различать четыре значенія, въ какихъ употребляется имя
Божіе. Первѣе всего Богомъ называется Господь и Творецъ
неба и земли. Во-вторыхъ именемъ Божіимъ называются
иногда въ Писаніи, изъ подражанія и по подобію, и люди,
наприм. «Богъ боговъ» ^49, і), «въ сонмѣ боговъ, посредѣ
же боги» (8і, і), «бози есте» (8і, 6): во всѣхъ указан-
ныхъ мѣстахъ богами называются также люди, которые
своею добродѣтельною жизнью явились подражателями
Богу, и которые, будучи начальниками и судіями, уподобля-
ются Ему въ своемъ управленіи и на судѣ. Въ-третьихъ
называются именемъ Божіимъ нѣкоторые люди по аналогіи,
наприм., Моисей названъ богомъ фараона, ибо совершилъ
предъ нимъ знаменія и разныя чудеса, наводилъ на него
казни и снова повелѣвалъ имъ останавливаться, имѣлъ
Аарона провозвѣстникомъ своей воли и явился предъ фара-
ономъ, какъ владыка жизни и смерти: это третье употребле-
ніе имени Божія отличается отъ втораго тѣмъ, что Моисей
называется не просто богомъ, но богомъ фараона. Въ-чет-
вертыхъ, именемъ Божіимъ называются боги языческіе,
какъ называли поклоняющіеся имъ, по своему заблужденію
и неразумію.